Склад рослинного угруповання (фітоценозу): видове багатство, градієнти видового багатства.
• Видовий (флористичний) склад– це одна з найважливіших ознак фітоценозів. •
1316 видів: дерев і кущів – 482, епіфітів – 193, ліан – 171 вид
• Флористичний склад угруповання визначається надходженням зачатків рослин і можливістю їх існування в даних умовах. • За Сернандером (Johan Rutger Sernander) – будь-яка частина рослини, яка служить для її поширення наз. діаспорою.
• Надходження діаспор залежить від: складу місцевої флори, можливості заносу їх з інших регіонів, діяльності агентів переносу, відсутності перешкод для їх надходження.
• • • •
Екотопний відбір, Ценобіотичний відбір, Антропічний відбір. Найбагатші за видовим складом фітоценози утворюються там, де жоден вид не може стати абсолютним домінантом
Різниці в ценотичній значимості видів рослин • Суттєва ознака фітоценозу – кількісне співвідношення видів. • Один або кілька видів, які відіграють провідну роль у визначенні властивостей фітоценозу – домінанти. • Моно- і полідомінантні фітоценози.
Групи видів за значимістю у фітоценозі
• Г.Н.Висоцький (1915), Ю.Пачоський (1917) а) основні, постійні види, що визначають властивості фітоценозів – преваліди (Висоцький), компоненти (Пачоський); б) інгредієнти – тимчасові, які з’являються періодично, переважно однорічні види. В подальшому види різної ценотичної значимості отримали назву фітоценотипи.
Браун-Бланке і Павіярд: едифікатори, консолідатори, нейтральні, деструктори. Сукачов: Едифікатори – ті, що створюють, будують угруповання. Едифікатори аутохтонні, едифікатори дигресивні. Асектатори – співучасники угруповання, які мало впливають на середовище. Асектатори аутохтонні (едифікаторофіли, едифікаторофоби); асектатори адвентивні.
• Л.Г.Раменський: • Віоленти (силовики) – конкурентно потужні рослини, • Патієнти (виносливці) – беруть не енергією росту і життєвістю, а витривалістю до крайніх умов, • Експлеренти (виконавці) – низька конкурентна спроможність, зате легко захоплюють звільнені місця, проте й легко їх втрачають.