Синтетичний етап фітосоціологічних досліджень
• Аналітична фаза досліджень: - опис середовища, - фітоценологічний опис _________________________________________________________________________________________________________ _
Синтетична фаза досліджень
• 1. Початкова таблиця (сира)
Plot No on the map
20
136
12
34/613024 /5428904
34/608866 /5418778
34/630854 /5416598
Field No
55
178
48
Land use
grazing
grazing
mowing
GIS coordinates zo/ x /y
Date
09.07.2008
15.08.2008
06.07.2008
Location
Busovys'ko, Lviv obl., St-Sambir r-n
V.Luzhok
Busovys'ko
Exposure
NW
N
SW
Altitude - m a.s.l.
420
500
500-510
Maximum height shrubs, trees (m)
2
Average height shrubs (m)
1
Maximum height herbs (cm)
70
80
80
Average height herbs (cm)
30
40
30
Cover of herb layer (%)
60
80
85
Cover of shrub layer (%)
15 fresh
fresh
fresh
Soil type
8
8
8
Releve area (sq.m)
25
50
100
Area of plot (ha)
0,3
0,5
1,3
Number of species in record
63
46
49
Soil moisture
• Аналітичні ознаки – рясність, покриття, товариськість, життєвість • Синтетичні ознаки – сталість, вірність, середнє покриття
Сталість виду визначається процентом його присутності у фітоценологічних описах даного фітоценозу
• • • • •
процент фітоц. описів, у яких присутній даний вид V (5) – 81-100 % таксони сталі IV (4) – 61-80 % таксони часті III (3) – 41-60 % таксони середньо часті II (2) – 21-20 % таксони нечасті I (1) – 1-20 % таксони спорадичні
• Значення записуються в останній колонці, в кінці таблиці, отримують 2. Таблицю сталості
3. Таблиця часткова 1) 2) 3) 4) 5)
Створення часткової таблиці: Види з високою сталістю властиві більшості описів, Види з низькою сталістю – випадкові, В частковій таблиці залишаються види з середньою сталістю – між 10 і 60 %, Визначаємо види, які зустрічаються разом в кількох описах. Відбираємо види, які зустрічаються разом в не менше, ніж 50% описів
Визначення диференційних видів
4. Впорядкована часткова таблиця Створення впорядкованої часткової таблиці – з впорядкованими групами можливих діагностичних видів. 5. Повна диференційована таблиця
• Результатом роботи з таблицями є об’єднання описів у групи, порівняння яких дає можливість визначити типи угруповань – фітоценони. • В диференційованій таблиці таксони з високою сталістю вказують на високий ступінь однорідності таблиці (гомотонність), а з середньою і низькою (диференційні види) – на її неоднорідність (гетеротонність).
• Наступний крок – порівняння виявлених фітоценонів з іншими регіональними фітоценозами, що дозволить включити їх до системи класифікації одиниць рослинності.
• Фітоценоз – ділянка рослинності, яка складена популяціями видів рослин, які перебувають під взаємним впливом • Фітоценон – тип фітоценозу, який виділяється на основі характеристики групи фітоценозів, подібних за всіма типологічно важливими ознаками.
• Кожну однорідну таблицю можна замінити однією колонкою зі ступенем сталості всіх видів, які є у цій таблиці. Така скорочена таблиця називається синоптичною.
• Основою для визначення фітоценонів є виявлення діагностичних* видів. • Основним критерієм при визначенні діагностичних видів, що дозволяє встановлення синтаксономічного рангу фітоценону і створення класифікації, є оцінка вірності видів
* Діагноз – розпізнавання, визначення. Бот. – опис основних ознак, які характеризують певну систематичну або фітосоціологічну групу
• Вірність видів – ступінь прив’язаності таксону до певного фітоценону, порівняно з іншими фітоценонами. • Високу фітосоціологічну вірність мають види, які преферують (вибирають) оселища, які займають фітоценози даного типу і можуть співіснувати з іншими видами, які ростуть в цьому фітоценозі.
Шкала вірності А. Характерні таксони • Ступінь 5. Таксони виключні (ексклюзивні): обмежені у поширенні виключно або майже виключно одним фітоценоном. • Ступінь 4. Таксони вибіркові (селективні): дуже виразно зв’язані з одним фітоценоном, хоча й зустрічаються в інших фітоценонах, але з нижчою сталістю. • Ступінь 3. Таксони преферуючі: зв’язані з кількома фітоценонами, але мають вищий ступінь сталості або рясність/покриття лише в одному фітоценоні.
В. Таксони супровідні • Ступінь 2. Таксони байдужі: без виразної преференції до одного фітоценону.
С. Таксони випадкові • Ступінь 1. Таксони чужі: часто випадкові прибульці з сусідніх угруповань або залишки попередніх сукцесійних стадій
• 1. Внесення описів у таблицю (показники видів - покриття, товариськість в рядках, описи – в колонках); • 2. Підрахунок кількості разів кожен вид присутній в серії описів, визначення константності (сталості) кожного виду, запис значення в кінці ряду – первинна таблиця; • 3.В нову таблицю заносяться види відповідно до значення сталості – від найвищих до найнижчих – таблиця сталості; • 4.В наступну таблицю вносяться види з середнім значенням сталості – між 10 і 60, між 70 і 25 тощо; • 5. Визначення серед цих видів взаємно асоційованих – таких, що зустрічаються разом в більше, ніж в одному описі. Також визначення іншої групи видів, яка не належить до першої групи – це інша група диференційних видів, підкреслити кожен вид, що належить до цієї категорії – перша часткова таблиця;
• 6. Розташування видів кожної групи разом – друга часткова таблиця; внизу кожної колонки позначають новий порядковий номер розташування опису; • 7. Зміна порядку розташування описів, групуючи поряд описи, в яких виступають асоційовані види. Описи розташовують за кількістю диференційних видів, а види – від високої до низької сталості в межах кожної групи диференційних видів – впорядкована часткова таблиця. • 8. Вписання всіх видів в нову закінчену диференційну таблицю, спочатку вписуючи дифереційні види, а потім – всі інші з описів за спадаючою сталістю.
• Клас (Classis) Сl. – -etea – Quercetea ilicis, Molinio-Arrhenatheretea; • Порядок (Order) O. – -etalia - Quercetalia ilicis, Arrhenatheretalia; • Союз (Allion) All. – -ion – Quercion ilicis, Arrhenatherion; • Асоціація Ass. – -etum – Quercetum ilicis, Arrhenatheretum; • SAss. – -etosum – Quercetum ilicis pubescentetosum, Arrhenatheretum brizetosum; • Var. Quercetum ilicis pubescentetosum, Quercus coccifera var., Salvia-var. Arrhenatheretum brizetosum;
Характерна комбінація видів • Кожний синтаксон визначається не лише зв’язаними з ним характерними видами, а властивою йому повною характерною комбінацією видів: • Характерні види (Ch – character taxa), незважаючи на ступінь сталості • Диференційні види (D – differential taxa), незважаючи на ступінь сталості • Супровідні види (Comp. – companions) зі ступенем сталості щонайменше 50%.
• Для асоціації характерна комбінація видів: • Ch Ass. + Ch All. + Ch O.+ Ch Cl. + D + Comp.(IV-V)