13_Аналітична фаза фітосоціологічних лосліджень

Аналітична фаза фітосоціологічних досліджень 1.Фітосоціологічний (фітоценологічний) опис.

2. Попереднє дослідження.

3. Однорідність фітоценозів.

4. Межі фітоценозів 5. Розміри і форма пробних площ 6.Терміни фітосоціологічних описів 7.Елементи фітосоціологічних описів 8. Рясність і покриття видів 9. Товариськість видів

• Стисла характеристика фітоценозу (ділянки рослинності), яка містить список видів і загальну характеристику умов середовища називається фітосоціологічним описом (знімком) – relevé.

Фітосоціологічні описи служать для: • класифікації і виявлення різноманіття фітоценозів; • реєстрації стану фітоценозу, у якому ростуть рідкісні і загрожені види; • порівняння фітоценозів і оселищ при дослідженні екології вибраних видів чи їх екотипів; • вивчення просторової диференціації угруповань вздовж середовищних градієнтів або динаміки угруповань; • реєстрації впродовж довшого часу (моніторинг) флюктуаційних або сукцесійних змін рослинності на постійних пробних площах.

2. Попереднє дослідження (реконесанс, розвідка) – це вступний етап фітосоціологічних досліджень. Метою реконесансу є отримання загального, але по можливості якнайповнішого, уявлення про флористичні відмінності угруповань на даній території, про структуру, площі і розташування різних фітоценозів залежно від умов середовища, а також про історію рослинності і роль господарювання в її формуванні.

3. Однорідність фітоценозів.

• Найважливішим критерієм при виборі місця для фітоценологічного опису є однорідність фітоценозу (гомогенність).

• На пробній площі не має бути жодних видимих різниць у флористичному складі, структурі рослинності і умовах середовища: виключаються з опису галявини в лісових угрупованнях, кротовиння на луках, стежки (прокладені людьми і тваринами), найближче оточення нір.

4. Межі фітоценозів • Природні межі між фітоценозами в тому самому регіоні або в тому самому поясі рослинності залежать, як правило, від геологічного складу підстилаючої породи і в ефекті – визначаються різницями в ґрунтових умовах.

• Найважливішими чинниками є умови зволоженості і текстура ґрунту (скелястий, піщанистий, глинистий ...)

Екотон – limes divergens – межа розбіжності

Екоклін – limes convergens – межа збіжності

5. Розміри і форма пробних площ

D-F – Dentario glandulosae-Fagetum, Ap – Abietetum polonicum, V-P – Vaccinio uliginosi-Pinetum, L-P – Leucobryo-Pinetum

Квадрати, прямокутники (м2) • •

•

•

• • •

– 1 фітоценози мохів, лишайників і дрібних плаваючих рослин (Lemnetea), – 5 приджерельні фітоценози (Montio-Cardaminetea), фітоценози дрібних терофітів в місцях, які періодично винурюються з води (Isoeto-Nanojuncetea), фітоценози видоптаних місць (Plantaginetea majoris), фітоценози скельних щілин і мурів (Asplenietea) –10 високі торфовища (Oхycocco-Sphagnetea), низькі і перехідні торфовища (Scheuchzerio-Caricetea fuscae), галофільна рослинність (Puccinellion maritimae), пасовища, які інтенсивно використовуються (Lolio-Cynosuretum), бідні піонерні угруповання (Corynephorion canescentis) фітоценози субальпійських осипів (Salicetea herbaceae), 10-25 (50) луки (Arrhenatheretalia, Molinietalia), кальцифільні трав’яні фітоценози (– 50 Festuco-Brometea), пустища і вересовища (– 50 Nardo-Callunetea), високогірські трав’яні фітоценози (– 50 Seslerietea variae), зарості очерету (Phragmitetea), водна рослинність 25-100 зарості бур’янів (Centauretalia cyani), рудеральна рослинність, рослинність зрубів, чагарники (Rhamno-Prunetea) 100-200 трав’яний ярус у лісах (Querco-Fagetea) >100-500 деревний ярус у лісах

Смуги (довжина в м) 10-50 рослинність на берегах річок і ставків 30-50 зарості, живоплоти 30-100 струмки, потоки

6.Часові терміни фітосоціологічних описів • Одноразові описи Від травня: луки (перед першим косінням), бідні видами листяні ліси (напр. букові), чагарники Від червня: більшість фітоценозів Від липня: водна і болотна рослинність, короткотривала рослинність місць, які періодично звільняються від води, високогірна рослинність • Дворазові описи • Березень-квітень/червень-липень – сухі трав’яні угруповання • Квітень-травень/червень-липень – багаті видами листяні ліси і чагарники • Квітень-травень/від червня рудеральні і сегетальні угруповання • Травень/червень-липень сінокосні луки (дворазове косіння)

7.Елементи фітосоціологічних описів • • • • • • • • • • • • •

БЛАНК ПОЛЬОВОГО ОПИСУ № Ім’я дослідника: Дата Локалітет (обл.,район, нас.пункт, географ. регіон, опис локалітету (схил, крутизна, в.н.р.м, Координати GIS Площа опису, Назва тимчасова Назва остаточна Спосіб господарювання Випасання К-сть тварин/га Косіння Удобрення Джерело інформації Тип грунту (профіль), вологість, скелетність Зауваги щодо рідкісних, ендемічних і загрожених видів Покриття по ярусах Список видів Назва виду Ярус Вкриття

• • • •

А (A) – ярус дерев Б (B) – ярус кущів В (C) – ярус трав Г (D) – ярус мохів і лишайників

Mucina L.,Schamnée J.H.J., Rodwell J.S. Common data standarts for recording relevés I field survey for vegetation classification // J. Veg. Sci. 2000, 11: 769-772.

А – відстань від спостерігача до дерева; n – кількість поділок на лінійці від очей спостерігача на верхівку дерева і горизонтальною лінією; а - відстань від очей спостерігача до лінійки; b – довжина виміряної палки; h – ріст спостерігача до рівня очей; x – висота дерева. x:b=A:h х = An/a + h; x = Ab/h

8. Рясність і покриття видів • Рясність виду – це ознака будови рослинного угруповання, що включає чисельність особин, щільність, простір, який вони займають (за площею і об'ємом), масу органічної речовини, що виробляється (або вагу).

• Рясність виду – це його кількість у фітоценозі, виражена в абсолютних або відносних величинах.

• Визначають рясність виду різними методами, серед яких найбільш поширеними є : безпосередній підрахунок рясності кожного виду, маси органічної речовини; окомірна оцінка рясності виду; визначення просторового розташування особин виду; визначення об'ємних співвідношень виду.

• Абсолютна рясність необхідна для встановлення продуктивності рослинного угруповання та його компонентів. Вона визначається за кількістю екземплярів, масою виду на одиницю площі (врожайність), розмірами площі проекції рослин (асиміляційна площа).

• Відносна рясність показує співвідношення між видами, ступінь переважання одних над іншими. Вона виражається кількісно, площею (проективна), об'ємом чи вагою.

• Підрахунок кількості екземплярів. Цим методом визначають рясність виду як у детальних стаціонарних дослідженнях, так і в тимчасових маршрутних обстеженнях природних і культурних фітоценозів. Його вважають одним з найоб'єктивніших методів оцінки рясності виду, оскільки це дає уяву про чисельність екземплярів, щільність рослин, співвідношення фітомаси, яку створюють компоненти фітоценозу.

• відносна чисельність особин на одиницю площі: використовується для видів дерев, кущів, рослин в умовах розрідженого рослинного покриву (напр., верблюжих колючок в пустелі) тощо.

• проективне покриття видів: для видів наземного покриву, кущів у вигляді заростей тощо.

• бальні оцінки об”єднаного визначення покриття і чисельності видів — рясність видів (у вузькому сенсі).

Покриття видів • • • • • • • • • • •

Класична шкала Браун-Бланке (1964): 5 – вид вкриває 3/4 - 4/4 (75-100%) поверхні пробної площі 4– «» 1/2 - 3/4 (50-75%) 3– «» 1/4 - 1/2 (25-50%) 2– «» менше 1/4 (5-25 %), або рясно з покриттям меншим, ніж 5% поверхні площі опису 2m – дуже рясно 2а – покриття 5-12,5 % 2b – покриття 12,5 – 25% 1– «» досить рясно з незначним покриттям, або менш рясно з вищим покриттям, завжди меншим, ніж 5% поверхні площі опису +– «» рідко, з незначним покриттям r– дуже рідко, одна або кілька особин

Проекційне покриття – • вертикальна проекція крони дерев або листків трав’яних видів на поверхню ґрунту, виражена в % щодо площі опису (пробної площі).

Filipendula ulmaria

Taraxacum officinale

Ranunculus repens

Trifolium repens

Poa trivialis

Порівняльна шкала для оцінки покриття листків деяких лучних видів рослин:

Допоміжна таблиця для оцінки рясності і покриття видів. Великі цифри означають ступені за шкалою Браун-Бланке, а малі – покриття в %

Рясність і покриття за шкалою БраунБланке на площі неправильної форми

Для визначення об”єднаного значення покриву і чисельності видів використовується окомірний облік і застосовуються різні шкали рясності. Класичною шкалою є шкала рясності Друде: • • • • • • • •

1.Socials (Soc.) - Рослини змикаються своїми надземными частинами, створюючи загальний фон 2.Copiosae (Cop.) - Рослини зустрічаються у великій кількості, але їх надземні частини не змикаються - Cop.3 – Дуже рясно, але фону не дає - Cop.2 – Рясно, особин даного виду багато - Cop.1 – Рясно 3.Sparsae (Sp.) - Рослини зустрічаються зрідка, розсіяно, невелика кількість 4. Solitariae (Sol.) - Рослини зустрічаються рідко, поодиноко 5.Unicum (Un.) - Вид представлених єдиним екземпляром на пробній площі

1-4% < 1% +

9.Товариськість видів відображає просторове співвідношення між особинами або пагонами даного виду. Це міра ступеня згрупованості особин виду у фітоценозі.

• 1 – вид зустрічається поодиноко • 2 – вид утворює невеликі групи з кількох особин • 3 – вид утворює середні групи або подушки • 4 – вид утворює середні скупчення (килими, колонії, дернини) • 5 – вид утворює великі скупчення (лани), майже чисті одновидові популяції.

• Значення товариськості записують після крапки в значенні рясності-покриття (5.4)

10. Життєвість видів ● – 1 – рослини добре розвинені, регулярно проходять повний цикл розвитку Θ – 2 – рослини слабше розвинені, але розмножуються, або рослини буйні, проте не проходять повного циклу розвитку ○ – 3 – рослини слабо розвинені, розмножуються вегетативно, ніколи не проходять повного циклу розвитку ○○ – 4 – рослини випадково проростають, зовсім не розмножуються

Сезонні стадії фітоценозів (синфенологічні ритми) Фенологія (фітофенологія) – наука, яка займається періодичними явищами в житті рослин, залежно від атмосферних умов і пір року. Явища, які закономірно повторюються щороку, хоча й з різними відхиленнями в часі, наз. фенологічними явищами . Типовий фенологічний ритм має той фітоценоз, який перебуває в оптимальній кореляції з екологічними умовами

• • • • • • • •

Проростки Дуже малі бруньки Бруньки квіткові Початок цвітіння Цвітіння Кінець цвітіння Молоді плоди Плоди і висипання насіння