Динаміка рослинних угруповань
Динаміка рослинних угруповань зумовлюється: • Динамікою вікон і ділянок в угрупованнях • Сезонною динамікою (сезонна ритміка, циклічна флюктуація) • Сезонна ритміка охоплює угруповання, в яких відбуваються флюктуації*, дегенерація і сукцесія. *Флюктуації – зміни, які не ведуть до істотної перебудови видової і просторової структури угруповань
Фенологія – наука яка займається періодичними явищами в житті рослин залежно від атмосферних змін і пір року
Динаміка угруповань та стабільність
• Синдинаміка – наука про зміни рослинності
Прогресивні процеси: • сукцесії, в ході яких відбувається розвиток рослинності; • регенерація – процес відбудови деформацій Регресивні процеси: регресія – веде до перетворення від складних структур до простих; дегенерація – веде до деформації структури угруповання
Колонізація, експансія, інвазія
• Колонізація – започаткування нової популяції в місцях чи в умовах виростання раніше не зайнятих або з якихось причин покинутих видом (реколонізація), проте це відбувається в межах природного ареалу. • Експансія – це процес формування нової популяції поза межами її природного ареалу – географічна експансія. • Інвазія – це подальша стадія експансії, яка має місце, коли вид, який з’явився на новій території, перешкоджає розвитку місцевої рослинності.
Успішність видів в міграції поза їх первинним ареалом може розглядаться в кількох аспектах: 1) 2)
3)
біогеографічний успіх (міграція, завдяки якій відбулось розширення первинного ареалу або утворився вторинний ареал); генетичний успіх – коли вид на новій батьківщині адаптується до нових умов, змінюючи життєву стратегію, утворюючи мутації або гібриди з близькоспорідненими видами, або коли він набуває постійної здатності до конкуренції; біоценотичний успіх має місце тоді, коли вид в новій батьківщині знаходить постійне місце в природному рослинному угрупованні, бере участь в структурі, внутрішній динаміці і функціонуванні, здатний пройти через весь цикл репродукції і утворює вторинну, автохтонну (місцеву) популяцію (т.зв неофітизм). Подальший рівень біоценотичного успіху досягається тоді, коли прийшлий вид здатний змінити видовий склад, структуру і динаміку існуючого угруповання, змінюючи його (постнеофітизм).
Вид, переважно, букових лісів Impatiens noli-tangere L. – бальзамін не-чіпай-мене витісняється азійським б. малоквітковим
Інвазивний Impatiens parviflora DC. б. малоквітковий
Приклад колонізації представником Orchidaceae пасовищної луки після припинення випасу
Platanthera bifolia (L.) L.C.Rich
Стабільність угруповань. Збурення • Поняття стабільності і збурення часто застосовують при характеристиці видового складу і структури угруповання.
• Стабільність розуміється як стан угруповання, у якому відбуваються зміни флюктуаційного характеру, тобто більше кількісні, ніж якісні. • Термін стабільність в теоретичній екології вживається у такому ж сенсі, як і у фізиці і розуміється як здатність системи повернутись до стану рівноваги після зняття збурення.
• Збурення – це кожна подія, яка змінює структуру угруповання і впливає на ресурси середовища; елімінує організми і відкриває простір який може бути колонізований особинами цього самого або інших видів.
• Сталість – відсутність часових змін у видовому складі і структурі угруповань • Тривалість – утримання певної структури угруповань протягом певного часу • Інерція – здатність протистояти змінам і певна стійкість до умов, які змінюються, а також відтворення структури угруповання після тимчасових збурень • Еластичність – швидкість, з якою угруповання після збурень повертається до вихідного стану