"Сурма" – українська незалежна газета. №78-2023

УКРАЇНСЬКА НЕЗАЛЕЖНА ГАЗЕТА

ВИХОДИТЬ ЩОТИЖНЯ

№ 49 78 | 8 ГРУДНЯ 2023 | USA, UKRAINE

Вектор – Україноцентризм. Політичний дайджест новин №28 ▶ стор. 2

Діти співали про мрії, про мир, про любов ▶ стор. 22

Миколай завітав до «Вишиванки» ▶ стор. 30 БУДЕМО ВДЯЧНІ ЗА ПІДТРИМКУ РЕДАКЦІЇ ГАЗЕТИ «СУРМА» SURMA, 5050 N. Cumberland Ave., Ste 18-S, Norridge, IL 60706, uausamedia@gmail.com

ISSN 2832-4676

2

Політика ⁄ Геополітика Назар Мухачов, Київ Головний редактор газети «Сурма»

THE WASHINGTON POST ПРО КОНТРНАСТУП Найважливішою інформаційною подією минулого тижня стала стаття видання The Washington Post про Контрнаступ. Фактично це не просто стаття, а досить глибоке дослідження із претензією на фундаментальність. Стаття, яка вчергове проливає «холодний душ» на нас, українців. Коли ж ми нарешті прокинемось? Дане дослідження The Washington Post ґрунтується на інтерв’ю з більше ніж 30 високопосадовцями України, США та європейських країн та старається детально пояснити причини невдач під час Контрнаступу. В дайджесті я постараюсь зосередити увагу на ключових тезах.

1) Прорахунок Вашингтону щодо швидкості приведення української армії до стандартів НАТО, особливо без надання Києву авіації, яка є невід’ємною частиною сучасних збройних сил. Зараз існує дві військові доктрини – НАТО та умовно «радянська». Проведення таких масштабних операцій, як Контрнаступ, без переваги в повітрі вважається неможливим відповідно до обох. Щодо стандартів НАТО, то ЗСУ в багатьох місцях їх вже перевершують, зокрема в бойовому досвіді та навиках, хоча й суттєво відстають в командно-адміністративній та гуманітарній частинах.

2) Розходження в думках офіційних осіб США й України під час планування стратегії, тактики і термінів контрнаступу. Пентагон хотів почати операцію на початку квітня, щоб завадити московії укріпити оборону, але Україна вагалася, посилаючись на нестачу озброєння і підготовки.

surma.com.ua

№ 49 (78) — 08.12.2023

Вектор – Україноцентризм. Політичний дайджест новин №28 В цій тезі ключовим питанням є уточнення, а хто саме вагався? Якщо ми добре згадаємо інформаційний простір, то в ньому всілякі подоляки та інші хламідії постійно розповідали про контрнаступ, який має от-от розпочатись. Так хто ж казав, що недостатньо зброї – політичне чи військове керівництво?

3) Впевненість військових чиновників зі США, що атаку на російські позиції було можливо здійснити з наявними у Києва засобами. Можливим кращим результатом було досягнення Азовського моря, відрізання московських військ на півдні через 60-90 днів. Досить дивна теза, зважаючи на те, що далі в цій же публікації вказується масштаб підготовки кремля до контрнаступу – бетонні перешкоди, мінні поля тощо. «Розвідка США оцінювала шанси України на успіх у співвідношенні 50 на 50, через багаторівневу оборону, яку росія створила за зиму і весну». Чи доцільно було так ризикувати при такому співвідношенні? Чи є такий ризик допустимим відповідно до тих же стандартів НАТО?

4) Недосягнення згоди щодо стратегії між представниками США та України: США виступали за зосереджений наступ уздовж південного напрямку, але керівництво України відкидало цей план і вважало за необхідне атакувати за трьома напрямками.

5) Захід і Україна недооцінили здатність росії відновлюватися після невдач на полі бою та її вміння правильно використовувати свої сильні сторони у вигляді великої кількості боєприпасів, техніки, мін і величезного мобілізаційного резерву. Лукава теза, зважаючи на те, що московська армія і до повномасштаб-

ного вторгнення і після вважається «другою армією світу». Спочатку переоцінили (Київ – за три дні), згодом – насміхались (через те, як українці розбивали цілі колони під час «бліцкригу»), а зараз – «недооцінили». Проте рейтинги все одно пишуть, що «армія номер 2». Хто ж такі ці «оцінщики»? На кого працюють?

6) Побоювання перед контрнаступом українських воєначальників занадто великих втрат, при тому, що американські офіційні особи наполягали: втрати будуть ще більшими, якщо не почати контрнаступ вчасно. Недостатня кількість озброєння залишала два варіанти – або чекати і дати ворогу ще час на підготовку (і московити готувались не до травневих шашликів, судячи із глибокої лінії оборони), або йти в контрнаступ неналежно підготовленими. Обидва варіанти – погані і невідомо який із них є гіршим.

The Washington Post зазначає, що ситуація зайшла в глухий кут. Контрнаступ загруз у російській обороні, Захід переключив свою увагу на Близький Схід, моральний дух в Україні впав, а в Києві, як і на Заході, бажання продовжувати цей конфлікт стрімко тане. Восени 2022 року, після того, як Київ відвоював частину північних і південних територій, між Валерієм Залужним і Ллойдом Остіном відбулася телефонна розмова. Під час переговорів головком ЗСУ повідомив міністру оборони США, що для подальшого успішного контрнаступу Україні знадобляться 1000 одиниць бронетехніки і 9 нових бригад, які пройшли навчання в Німеччині, але Остін відповів, що це практично неможливо… Під час розроблення плану дій використовували найпередовіші техно-

логії, включно зі штучною симуляцією бойових дій. Після кожної такої наради високопоставленим особам України повідомляли, що їхня мета навряд чи досяжна, і в кращому разі Київ втратить від 30 до 40% особового складу і техніки, але рішення про проведення операції залишили за Києвом. Тобто обираєш ти сам, але тільки з тих альтернатив, які ми тобі створили. Проте не цей цинічний прагматизм найбільше вражає, він є очікуваним. Захід спочатку попереджав про напад московії, а влада розповідала про «шашлики». Тепер застерігали про можливі шалені втрати, а телемарафон в ейфорії розповідав про переможний контрнаступ. Після прочитання цієї статті виникає закономірне питання: хто за це відповість? Додайте до цього внутрішнє протистояння та бажання путіна ним скористатись. Одним з основних каменів спотикання між США та Україною, стверджує The Washington Post, став Бахмут. У Пентагоні відмовляли Київ утримувати оборону міста і перекидати туди найдосвідченіші підрозділи країни, натомість пропонували зосередити основні сили на південному напрямку. Але українські офіційні особи навідріз відмовилися прислухатися до свого союзника, а з Бахмуту вирішили зробити «символ гордості опору ЗСУ». Проте, якщо вже генералу Сирському так потрібно було зробити героїчний імідж на «фортеці Бахмут», то з Бахмуту таки справді треба було робити фортецю! Готувати мінні поля, бетонні украплення – все те, що московити робили при підготовці до контрнаступу. Водночас захисники Бахмуту мені розповідали, що там навіть цілої цеглини не було, не кажучи про бетонні укріплення.

3

08.12.2023 — № 49 (78)

Поранений

ВОЇН потребує

ДОПОМОГИ

Це – Андрій Марунчак. Йому – 31 рік. Він родом із Калуша Івано-Франківської області. Будучи непридатним до служби в армії за станом здоров’я (проблеми зі слухом), все ж отримав повістку на війну.

26 ȓȐȗȕȧ ȕȐȕȭȠȕȤȖȋȖ ȘȖȒț, ȊȖȦȦȟȐ ȕȈ ǯȈȗȖȘȭȏȤȒȖȔț ȕȈȗȘȧȔȒț, ǨȕȌȘȭȑ ȖȚȘȐȔȈȊ ȊȈȎȒȍ ȔȭȕȕȖ-ȊȐȉțȝȖȊȍ ȗȖȘȈȕȍȕȕȧ. DZȖȔț ȈȔȗțȚțȊȈȓȐ ȗȘȈȊț ȘțȒț ȭ ȗȘȈȊț ȕȖȋț. ǹȍȘȑȖȏȕȐȝ ȚȘȈȊȔ ȏȈȏȕȈȓȐ ȖȘȋȈȕȐ ȟȍȘȍȊȕȖȮ ȗȖȘȖȎȕȐȕȐ. ǨȕȌȘȭȑ ȗȍȘȍȕȭș țȎȍ ȌȍșȧȚȒȐ ȖȗȍȘȈȞȭȑ. ȁȖȌȖ șȓțȝț, ȚȖ ȓȭȊȐȔ ȊțȝȖȔ ȝȓȖȗȍȞȤ ȕȍ ȟțȫ țȏȈȋȈȓȭ, ȗȘȈȊȐȔ – ȕȈ 30 ȊȭȌșȖȚȒȭȊ. ǯȈȘȈȏ ǨȕȌȘȭȑ ȗȍȘȍȉțȊȈȫ ț ȓȭȒȈȘȕȭ Ȋ DzȐȫȊȭ. ǶȉȋȖȊȖȘȦȫȚȤșȧ ȔȖȎȓȐȊȭșȚȤ ȏȈȉȘȈȚȐ ȑȖȋȖ ȕȈ ȓȭȒțȊȈȕȕȧ ȭ ȗȘȖȚȍȏțȊȈȕȕȧ ȌȖ ǹȗȖȓțȟȍȕȐȝ ȀȚȈȚȭȊ ǨȔȍȘȐȒȐ. Ǿȍ – ȌȖȊȖȓȭ ȌȖȘȖȋȖȊȈȘȚȭșȕȐȑ ȗȘȖȞȍș. Ǩȓȍ ȘȍȈȓȤȕȐȑ ȭȏ ȕȈȠȖȦ ȏ ȊȈȔȐ ȌȖȗȖȔȖȋȖȦ, ȕȈȠȖȦ ȏ ȊȈȔȐ ȜȭȕȈȕșȖȊȖȦ ȗȭȌȚȘȐȔȒȖȦ. ǻ ȉȈȕȒț «ǹȈȔȖȗȖȔȭȟ» ǪǟǬDzǸǰǺǶ ǸǨǽǻǵǶDz ȏȈ ȕȖȔȍȘȖȔ 190448, ȕȈ ȧȒȐȑ ȊȐ ȔȖȎȍȚȍ șȒȓȈșȚȐ șȊȖȮ ȜȭȕȈȕșȖȊȭ ȗȖȎȍȘȚȊȐ Ǭdzȇ ǨǵǬǸǟȇ ǴǨǸǻǵǿǨDzǨ, Ȍȓȧ ȑȖȋȖ ȗȖȌȈȓȤȠȖȋȖ ȓȭȒțȊȈȕȕȧ ȭ ȗȘȖȚȍȏțȊȈȕȕȧ Ȋ ǹȀǨ. ǩȓȈȋȖȌȭȑȕȭ ȒȖȠȚȐ ȔȖȎȕȈ ȗȍȘȍȊȍșȚȐ ȟȍȘȍȏ șȐșȚȍȔț ZELLO ȕȈ ȕȖȔȍȘ ȚȍȓȍȜȖȕț 773 697 3923 (ȏ ȗȖȏȕȈȟȒȖȦ «Ǭȓȧ ǨȕȌȘȭȧ»). DzȘȭȔ ȚȖȋȖ, Ȋ ǿȐȒȈȋȖ ȋȘȖȠȭ ȔȖȎȕȈ ȏȈȕȍșȚȐ ȌȖ ȖȜȭșț ȒȖȔȗȈȕȭȮ DOLYNKA UA-USA Consulting ȏȈ ȈȌȘȍșȖȦ 5050 N. Cumberland Ave., Norridge, IL 60706, Ȍȍ ȊșȚȈȕȖȊȓȍȕȈ șȗȍȞȭȈȓȤȕȈ șȒȘȐȕȤȒȈ ȗȖ ȏȉȖȘț ȒȖȠȚȭȊ Ȍȓȧ ǨȕȌȘȭȧ ǴȈȘțȕȟȈȒȈ.

Ворогу – не пробачимо! Бійцеві – допоможемо! Любов і добро творять дива!

ПЕРЕКАЗ ГРОШЕЙ В УКРАЇНУ ТА БУДЬ-ЯКІ ІНШІ КРАЇНИ СВІТУ • Frameless Showers ЦІНИ ЗА ПЕРЕКАЗ ГРОШЕЙ В УКРАЇНУ

• Framed & Sliding Glass Enclosures

ljǠǙǑ

džǜǘǑǟǑ

• Reverse Painted Glass Kitchen Backsplashes

• Glass Enclosed Wine Cellars

• Glass Railings

• Mirrors & Glass Designs

НАШІ ЛОКАЦІЇ: 1 &80%(5/$1' $9( 1255,'*( ,/ NjǪǩ ƾȂǞǮ $0 30 Ǎǯǝ ljǡǠ $0 30

1 5DQG 5G 3DODWLQH ,/ NjǪǩ ƾȂǞǮ $0 30 Ǎǯǝ ljǡǠ $0 30

773-600-2727 • www.dolynka.com

Art Stass, Inc. 1024 North Ave Des Plaines, 60016 Phone: 847-341-2777 Fax: 847-635-1573 www.artstass.com

4

Політика ⁄ Геополітика

Залужний припускав, що 900-кілометровий фронт стане величезною проблемою для москви, оскільки розтягне її збройні сили, слабо знайомі з місцевістю, на величезній території, а це спричинить їм проблеми з логістикою та послабить бойову міць. Директор ЦРУ Бернс стверджував, що, незважаючи на провали кремля в перший рік конфлікту, москві вдалося провести мобілізацію, налагодити економіку, вибудувати оборону і заповнити прогалини на фронті. Бернс начебто неодноразово зустрічався із Зеленським, іноді таємно, і щоразу попереджав Київ, що втілення плану контрнаступу в реальність буде вкрай складним завданням. Також, як пише видання, президенту США доставили надсекретну доповідь розвідки, згідно з якою через проблеми із зосередженням військ, кількістю боєприпасів і озброєння український контрнаступ швидко «захлинеться». Сам факт такої доповіді та знання про неї видання The Washington Post відразу ставить питання – чому не попередили Зеленського та не змусили відмовитись від контрнаступу чи якось скорегувати його? Що це було? З якою метою? Політична доцільність, ціна якої вимірюється тисячами загиблих українських воїнів. Насправді я вже давно й не можу згадати, коли востаннє читав настільки негативну та страшну статтю щодо України. Страшну – якщо розуміти оті глибинні пласти та передумови до тез, які я стараюсь тут описати. Далі у публікації відчувається якась невідповідність. Багаторівнева московська оборона містила в собі щільні мінні поля, бетонні піраміди і протитанкові рови. Якби мінні поля були прорвані, москва в будь-який момент змогла б їх відновити, використовуючи ракетні комплекси. Оборона московії відповідає всім хрестоматійним радянським стандартам. Цей абзац мене загнав в певний ступор. Якщо спочатку пишуть про «50 на 50», далі – про великі ризики, а тут – про те, що навіть якби прорвали мінні поля, то за допомогою ракетних комплексів їх можна було б відновити. Наприкінці квітня генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг здійснив неоголошену поїздку до Києва, щоб зустрітися із Зеленським. Під час візиту міністри і помічники обговорювали підготовку до контрнаступу. Зеленський повідомив, що укомплектованість бригад до кінця місяця становитиме 80-85%, що сильно суперечило американським очікуванням про готовність Києва до початку операції. Українські офіційні особи продовжували переконувати партнерів, що західний арсенал матиме вирішальне значення в їхній здатності домогтися успіху, але постачання необхідного озброєння сильно затримувалося.

surma.com.ua

Крім того, Київ зобов’язали воювати без ефективної сили в повітрі. Перевага москви в повітрі була незаперечною і жодна країна НАТО не дозволила б собі вести бойові дії в такій ситуації. Києву були необхідні американські F-16, але Пентагон відмовлявся їх постачати. До травня занепокоєння в адміністрації Байдена і серед його союзників зростало. Згідно з планами, Україна вже мала почати свою операцію, а можливості на успіх стрімко скорочувалися. Згідно з розвідданими, кремлівська оборона з кожним днем посилювалася. Водночас у Києві наростало розчарування через відхилення від плану. За заявами влади України, операція справді мала розпочатися в травні, але через затримки в постачанні озброєнь, її початок постійно відкладали. Київ звинувачував у цьому Вашингтон, який зі свого боку категорично заперечував звинувачення і наполягав на тому, що Київ не встиг підготувати отриману техніку до бойових дій. Завершується хронологія невдалого контрнаступу тим, що він все ж таки розпочався на початку червня, і Україна навіть досягла деяких успіхів, але, коли вона зіткнулася з уже підготовленою глибокоешелонованою обороною москви, у Києві все ж таки замислилися над питанням: «А чи мав цей план шанси на успіх?» Геополітичний цинізм, заручниками якого стали українці. Проте й тут не варто робити із себе жертву. Україна не суб’єкт на міжнародній арені (поки що), а об’єкт, ресурс. Ресурс не може мати друзів. І ресурсом ми стали передовсім не через своїх ворогів та конкурентів, а через те, що впродовж 30 років обираємо злодюг та ворогів до влади, самі ж при цьому не стараючись організовуватись і будувати Україну як державу українського народу, як вищу форму організації українців.

№ 49 (78) — 08.12.2023

5 грудня лідер більшості в Сенаті Чак Шумер заявив, що президент України Зеленський більше не збирається бути присутнім на секретному брифінгу через питання, що виникло в останню хвилину. Виступ Зеленського повинен був відбутись напередодні розгляду Сенатом США відповідних законопроектів щодо надання допомоги Україні. Міністр оборони Рустем Умеров так пояснив відмову Зеленського: «Це війна, ситуація змінюється. Але, я думаю, Зеленський вдячний і зробить це, коли буде можливо наступного разу». Я б сказав, що таке пояснення тільки збільшило кількість запитань, адже що може бути важливішим зараз в питанні війни, ніж подальша допомога від США – найбільшого донора України? Не внесла ясності і посол України в США Оксана Маркарова – вона пояснила відмову Зеленського тим, що брифінги не стосувалися суто українського питання. У підсумку – міністр оборони і посол в США надають різні причини щодо відмови Володимира Зеленського, проте ті «причини» ясності не вносять. І це при тому, що Умеров зараз разом із головою Офісу Президента Андрієм Єрмаком та головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком перебувають у США. Щось відбувається, підкилимне, закулісне. І є щодо цього досить погані відчуття. Законопроект про надання допомоги Україні, Ізраїлю та Тайваню не пройшов процедурне голосування в Сенаті Конгресу США. Проект передбачав виділення додаткових бюджетних асигнувань у розмірі $111 млрд, зокрема $61 млрд на допомогу Україні. Процедурне голосування в Сенаті наразі набрало 45 голосів «за» та 48 голосів «проти». Для початку роботи над законопроектом Сенату необхідно набрати 60 голосів. Речник Пентагону Пет Райдер заПОЛІТИЧНІ БАТАЛІЇ явив, що наразі Сполучені Штати АмеІ ДОПОМОГА УКРАЇНІ рики мають близько 5,9 мільярда доУ серпні-жовтні 2023 року обсяг ларів для подальшої допомоги Україні. нової обіцяної допомоги для УкраЯкщо росія нападе на НАТО, воюїни з боку країн Заходу сягнув най- вати доведеться американським війнижчого рівня з січня 2022 року − він ськовим, наголосив координатор Раскоротився майже на 90% порівняно ди нацбезпеки США Джон Кірбі на тлі з аналогічним періодом минулого провального голосування Сенату за року. продовження підтримки України.

«НЕЗАЛЕЖНІСТЬ ТАЙВАНЮ ОЗНАЧАЄ ВІЙНУ» – ОФІЦІЙНА ЗАЯВА КИТАЮ Офіційний Пекін назвав їхнього фаворита виборів президента Тайваню, кандидата від правлячої Демократичної прогресивної партії (ДПП), провокатором, який в союзі з іноземними силами йде по «шляху зла». Заяву зробив Ма Сяоґуан – офіційний представник канцелярії у справах Тайваню при Держраді (уряді) КНР. Він прокоментував таким чином реєстрацію кандидатів на виборах президента острова, що завершилася 24 листопада, які відбудуться 13 січня. Представник канцелярії прямо вказав, що Пекін не має наміру мати справу з головою ДПП, нинішнім віцепрезидентом Тайваню Лай Цінде у разі його перемоги. «Він уперто чіпляється за “незалежність Тайваню”, займається провокаціями у змові із зовнішніми силами, – сказав чиновник. – Це шлях зла, який веде лише до напруженості та потрясінь по обох берегах Тайванської протоки. Цей шлях неодмінно заведе в глухий кут». При цьому чиновник знову виголосив формулу, яку останнім часом часто повторюють у Пекіні. «Незалежність Тайваню означає війну», – сказав він. При цьому окремо було відзначено партію Гоміньдан, яка виступає за діалог із Пекіном і повністю підтримує принцип єдиного Китаю.

4 грудня Китай розкритикував США після того, як американський військовий корабель Gabrielle Giffords (LCS 10) проплив водами Південно-Китайського моря. Прохід корабля цими водами підкреслив тривалу військову напруженість між Сполученими Штатами та КНР, пише Bloomberg. Зокрема, китайські військові заявили, що поява Gabrielle Giffords біля Другої мілини Томаса «серйозно порушила суверенітет і безпеку Китаю». За їхніми словами корабель «підірвав регіональний мир і стабільність». Військові КНР вважають, що таким чином США нібито продемонстрували, що вони «є найбільшою загрозою для миру і стабільності» в регіоні. Перечитуючи міжнародні новини, все частіше ловлю себе на думці, що це все схоже на «довоєнні журналістські хроніки», які передували початку Другої світової війни.

5

08.12.2023 — № 49 (78)

,% - - % - # ( ) !' '* * ' % * ' '* * ) % ) ' '* * ( * ' * * ' * ' * * '* ' &* "* ' * ! &* * &* '( * ' & * * * ' &* * * * ' # & * &* ' ' * *' $

,- - # -( (-% - " - % & -

) ' * * ' * &* & &* * ' * ' * * * * ( ' ) ' * * ' * &* &* ( % * & * ' & * * * ) $ &* &* &* ' * *

,- - % ,- $ ( - * ) ! - +-$ $'

= = $ = = (!' = = " '!$ = = = /=543.-<21+=54=5 ;7309:=/= =-4= = 68,47+=7+= 3.-<2;=/= =* **=-4= = = = (# &" $ = = ! = ) = %&&! = = = /=543.-<21+=54=5 ;7309:=/= =* **=-4= = 68,47+=7+=3.-<2;=/= =-4= = =%= " '!$ = = ' = &%SP '=( ! H'S = =

6

Міжнародна політика ⁄ Війна

Bild: США та Німеччина таємно маніпулюють постачанням зброї Україні

24

листопада німецька газета Bild опублікувала виключно важливу і достатньо провокативну, як на думку автора, статтю Юліана Рьопке «Новий секретний план для України»).

Вона містить виклад нібито вже узгодженої Олафом Шольцем та Джо Байденом стратегії щодо завершення російсько-української війни. Згідно з даними автора, який посилається на анонімне джерело, ця стратегія полягає у замороженні конфлікту на нинішніх рубежах шляхом примусу України до територіальних поступок. Іншими словами, суттю стратегії є формула «мир в обмін на території» (українські звичайно ж!). При цьому, важелем впливу на Україну має стати обмеження у наданні їй тієї зброї, яка б дозволяла вести активні й ефективні наступальні дії. Наголос робиться на сприянні зміцненню виключно оборонних спроможностей нашої країни на рівні, достатньому для утримання нинішньої лінії фронту. Ніяких спроб відкрито переконати керівництво України у необхідності погодитися на перемовини з москвою щодо припинення воєнних дій при цьому робитися не буде. До висновку стосовно безальтернативності замороження конфлікту українське керівництво, згідно з планом, має дійти самотужки під тиском створених Берліном та Вашингтоном обставин. Озвучення планів, які містять формулу «мир в обмін на території», для України не є новим. Водночас, оскільки при цьому йдеться про кардинальне для майбутнього України питання, аргументація, покладена в основу кожної з таких пропозицій, повинна прискіпливо аналізуватися. Це необхідно, насамперед, для вироблення ефективних засобів протидії будь-яким спробам реалізації таких сценаріїв. Однак, подібний аналіз статті Рьопке утруднений тим, що вона має не теоретико-аналітичний чи аргументний, а насамперед фактологічний характер. Тобто інформує насамперед про факт наявності певних домовле-

surma.com.ua

№ 49 (78) — 08.12.2023

Українські території в обмін на другий термін у Білому домі. План «Б» Байдена ностей, побудованих на вказаній формулі. Ця обставина вимагає насамперед оцінки достовірності поширеної Bild інформації. Оцінити ж достовірність фактажу можна лише на основі його розгляду у контексті інших, насамперед офіційних, концептуальних матеріалів з тематики україно-російської війни, а також реалізованих на сьогодні нашими партнерами практик. Що ми й спробуємо зробити насамперед на прикладі США як головного у дуеті з Німеччиною партнері. СТРАТЕГІЯ ЗАВЕРШЕННЯ УКРАЇНО-РОСІЙСЬКОЇ ВІЙНИ ПРЕЗИДЕНТА БАЙДЕНА Показовим офіційним матеріалом для мети нашого аналізу є нещодавня стаття президента Байдена у газеті The Washington Post «США не відступлять перед викликами Путіна та ХАМАС». У ній викладено стратегії дій США стосовно російсько-українського та палестино-ізраїльського конфліктів. Навіть побіжний співставний розгляд цих стратегій демонструє значну змістовну розбіжність у заявлених підходах США до врегулювання двох вказаних конфліктів. Стратегія щодо палестино-ізраїльського конфлікту містить постановку доволі чітких завдань, досягнення яких, як очікується, призведе до завершення протистояння. Окрім заходів із запобігання гуманітарній кризі, такими є відновлення Палестинської адміністрації та подальше створення палестинської держави. Що стосується російсько-української війни, то у статті Байдена взагалі відсутній будь-який виразний план дій щодо забезпечення її завершення. Вона не передбачає жодних конкретних кроків, які необхідно здійснити з цією метою. Зате містить інші, напрочуд дивні, на перший погляд, речі. Наприклад, обіцянку «захищати кожен дюйм території НАТО, щоб стримати подальшу російську агресію». Прочитавши цю фразу, спочатку навіть приходить думка, що Україна таки вже в НАТО, бо інакше нащо згадувати Альянс при питаннях забезпечення миру в Україні. Однак така обіцянка таки має сенс, оскільки єдине завдання, яке містить стаття Байдена, звучить як «зупинити експансіоністські прагнення путіна, перш ніж конфлікт пошириться далі». «Далі», якщо хто не зрозумів, – це якраз із території України на території країн НАТО. Туди – ні-ні. Тобто озвучена стратегія Байдена спрямована насамперед на зупинку російської експансії на території України. Однак, тут виникають важливі й ло-

гічні запитання: а де саме має пролягати ота «лінія зупинки агресора імені Байдена»? По лінії розмежування на сьогодні? На 2016 рік? А може, для зручності по лінії Дніпра? Про міжнародно визнані кордони України станом на 1991 рік взагалі не згадую. Нащо ці фантазії? Концепція Байдена не містить жодного посилання на необхідність поновлення територіальної цілісності України як необхідної умови досягнення миру. Бо, як знову-таки витікає з його статті, український народ «захищає свою свободу», а не якісь там території! Недоторканними, згідно з Байденом, є лише і виключно території країн НАТО. А аж ніяк не України. Таким чином, сформульована президентом Байденом стратегія досягнення миру в Україні насправді є насамперед стратегією недопущення війни на території НАТО коштом України. Не більше і не менше. Отже фактологія, наведена у статті газети Bild, геть не суперечить тому баченню шляхів врегулювання україно-російського конфлікту, яке викладене у статті президента Байдена, і прекрасно вписується в нього. СПЕЦИФІКА АМЕРИКАНСЬКОЇ ПРАКТИКИ ДОСЯГНЕННЯ МИРУ В РОСІЙСЬКОУКРАЇНСЬКІЙ ВІЙНІ Тепер розглянемо реалізовані американською стороною практики із забезпечення миру у контексті російсько-української війни. Загалом вони добре всім відомі. Тому розглянемо їх максимально стисло. Згадаємо для початку здачу Україною Криму у 2014 р. Вона ж бо, як ми дізналися пізніше, супроводжувалася настійливим «нашіптуванням» з Вашингтона українським очільникам вказівки «не загострювати». Американським президентом тоді був сумнозвісний своєю зовнішньополітичною безпринципністю Барак Обама. Ну а віцепрезидентом у нього не хто інший як Джо Байден. Цікавий збіг. Жаль, наш тодішній в. о. президента України Турчинов так і не втрапив на лаву підсудних за неналежне виконання своїх обов’язків із захисту територіальної цілісності України. У разі судового розгляду ми би точно й офіційно знали, а хто саме «нашіптував» оту вимогу умиротворити путіна українською територією. Чи випадково бува не добре нам тепер відомий, ну ви зрозуміли…? У будь-якому разі формула «мир в обмін на території» тоді була реалізована Україною з американської (і не тільки) подачі. Однак, у підсумку вона принесла результат прямо протилежний очікуваному, а саме замість миру – повномасштаб-

ну на сьогодні війну в Європі. Поки що (маю на увазі, доки не нароблено інших дурниць в плані умиротворення) лише на території України. Нагадаю далі, що вищезгадана мантра зі статті Байдена «ні дюйму території НАТО» активно повторювалася ним ще у 2021 році, у т. ч. за кілька місяців до початку повномасштабної російської агресії. Тоді відбулися два раунди перемовин Байдена з путіним, які мали на меті, як офіційно декларувалося, переконати останнього відмовитися від вторгнення в Україну. Перемовини виявилися безрезультатними. Більше того, вже тоді були підозри, що на перемовинах йшлося не стільки про зупинку агресії, скільки про взаємні торги коштом України. Як би там не було, а війна зупинена таки не була. Тому тепер і незрозуміло, чи ота мантра Байдена про дюйми території НАТО в контексті забезпечення миру в Україні слугувала для путіна застереженням щодо недопустимості агресії, чи навпаки – сором’язливим заохоченням до неї (бо ж Україна – не НАТО, то чого стидатися!). Ситуація у відносинах Україна-НАТО з того часу не змінилася. Тому реанімація Байдена через два роки старої мантри у контексті захисту України має щонайменше насторожувати українців. Бо ж напряму асоціюється з торгівлею нашою країною. Однозначно це не до добра. У тому ж 2021 році, як ми дізналися лише кілька місяці тому, мав місце щонайменше ще один раунд американо-російських перемовин з українського питання. Тоді, у листопаді, тобто за три місяці до вторгнення в Україну, обидві сторони погодили деякі його загальні модальності ведення цієї війни, деякі її загальні правила. Зокрема, путін гарантував американській стороні (директору ЦРУ), що російське вторгнення обмежиться виключно Україною («мир в обмін на українські території»!) і за своєю інтенсивністю буде носити обмежений характер (звідси, ймовірно, дивний термін «спеціальна воєнна операція») з елементами, що притаманні секретним місіям (очевидно йшлося про зміну керівництва України, звідси ймовірно витікало і добре всім відоме запрошення Байдена Зеленському евакуюватися з України). Американська сторона зі свого боку гарантувала російській відсутність спроб змінити правлячий режим у росії, а також те, що удари по російській території наноситися не будуть (з публікації не зовсім зрозуміло: не будуть наноситися взагалі чи лише американською зброєю). Як би там не бу-

ПРОДОВЖЕННЯ / С. 8

08.12.2023 — № 49 (78)

7

8

Міжнародна політика ⁄ Війна

ПОЧАТОК / С. 6 ло, але геть очевидно, що ці домовленості загалом послідовно виконувалися і виконуються. Ті ж Сполучені Штати, наприклад, систематично відмовляють Україні у наданні озброєння дальнього радіусу дії та періодично критикують її за удари по московії. Подейкують, що навіть успішний ракетний удар України по штабу ЧФ в Севастополі викликав різку негативну реакцію Вашингтону. Власне, з точки зору досягнення у 2021 році москвою та Вашингтоном домовленостей щодо певних правил російської агресії в Україну, сам таємний план, про який написала газета Bild, видається ні чим іншим, як одним з елементів їхньої реалізації на практиці. Схоже, про зміст цих домовленостей ми ще багато чого не знаємо. Утім для нашого аналізу достатньо і того, що знаємо. Тому рухаємося далі. Починаючи з другої половини минулого і упродовж нинішнього року США регулярно перекривають постачання озброєнь Україні. Минулої осені таким чином вони зірвали нам продовження наступу на Харківському напрямку. Відсутність необхідних і обіцяних озброєнь цього року змусила Україну відтермінувати так званий контрнаступ і надала росії можливість розбудувати глибоко ешелоновану оборону. На сьогодні, не без впливу цього чинника, хай і не єдиного, ситуація на фронті поступово переходить у позиційну фазу і загалом заходить у глухий кут, про що, зокрема, йдеться в матеріалі Валерія Залужного журналу The Economist. Про те, що за всіма цими ігрищами зі зброєю стоїть доля тисяч і тисяч українців, воїнів і цивільних, жінок і дітей навіть і не згадуємо. Таким чином, наведена у статті газети Bild фактологія геть не суперечить також і тій практиці, яка простежується у низці конкретних дій Сполучених Штатів. Нехтування територіальною цілісністю України заради інших «високих» цілей, навіть ефемерних (на кшталт «миру в Європі», бо ж поразка України, якою стануть територіальні втрати, принесе Європі нову війну, просто, наступними, хто умиється кров’ю з легкої московської руки будуть вже саме країни НАТО, і, не виключено США), а також танці на українських кістках навколо поставок зброї є вже звичними для президента Байдена. Відповідно, твердження газети про курс США на замороження конфлікту в Україні та досягнення миру за рахунок територіальних поступок з її боку варто розглядати як абсолютно достовірний факт. Проведений вище аналіз також показує, що цей курс не є чимось спонтанним. Навпаки, він є цілеспрямованим і реалізується Сполученими Штатами упродовж вже достатньо тривалого проміжку часу.

surma.com.ua

ДУАЛІЗМ АМЕРИКАНСЬКОГО ПІДХОДУ ДО ЗАВЕРШЕННЯ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ Така послідовність у діях США має свої достатньо вагомі причини, хай навіть місцями дурнуваті в своїй основі. Однією з них є своєрідний дуалізм у стратегічному підході Сполучених Штатів до російсько-української війни в цілому. З одного боку, США не можуть допустити програшу Україною війни. І не тільки з огляду на те, що це стане поразкою демократичного світу у глобальному протистоянні авторитаризму та завдасть іміджевих втрат США. А насамперед тому, що перемога путіна розв’яже йому руки для подальшої експансії, для агресії вже проти країн НАТО. Намагання запобігти саме такому високоймовірному розвитку подій якраз чітко і зафіксоване, як ми бачили, у статті Байдена. США панічно бояться бути безпосередньо втягнутими у збройне протистояння з москвою, чим, до речі, остання дуже вдало маніпулює. Настільки сильно бояться, що, чесно кажучи, у принципі не віриться, що у разі вторгнення росії до будь-якої зі східноєвропейських країн-членів Альянсу США наважаться на відкриті воєнні дії на їхній захист. П’ята стаття Північноатлантичного договору, на яку всі так полюбляють посилатися, геть нікого не зобов’язує до автоматичного вступу у війну. Хочеш вступай, а хочеш – ні (вгадайте, що оберуть США за цих умов!). Тому Вашингтон «зливатиме» нові жертви агресії так само, як і Україну, але вже із катастрофічними для себе іміджевими, і не тільки, втратами. Бо навіть ці втрати в очах вашингтонського політикуму важать менше, ніж життя та кров американських солдат. Точніше, ніж той вплив, який ці втрати справляють на пересічного американського виборця. А безпосередній вплив останніх на підсумки виборів у США ще ніхто не скасовував, це ж не росія. Тому від початку Байдену було дуже важливо зупинити російську орду саме на нашій території, не допустивши московитів до НАТОвських кордонів. Зупинити кров’ю саме українців, готових, на відміну від багатьох європейців, до збройного опору агресору, що втім на початку війни виявилося несподіванкою для багатьох, включно з путіном і Байденом. До слова, саме з неможливості для США допустити програш України якраз і витікає отой наголос у таємному американо-німецькому плані на постачання нам саме оборонного озброєння. З іншого боку, США бояться поразки москви у війні з Україною і прагнуть не допустити такого розвитку подій. На думку американської сторони, така поразка здатна призвести до запуску у росії вельми негативних

№ 49 (78) — 08.12.2023

для безпеки США, малопрогнозованих і некерованих внутрішньополітичних процесів. Наприклад, до зміщення путіна та прихід до влади в кремлі ще більш агресивних представників російського політикуму; посилення відцентрових процесів у країні аж до спалаху громадянської війни з подальшим розпадом рфії та поглинанням деяких її регіонів Китаєм з наступним посиленням останнього; втрати централізованого контролю за російською ядерною зброєю та її подальшого неконтрольованого розповзання світом тощо. Усі ці загрози є реальними і небезпечними. Це так. Просто американська сторона ніяк не може второпати, що найкращим способом нейтралізації всіх цих та інших потенційних загроз є розбудова механізмів американського контролю над неминучою дезінтеграцією росії. Як то кажуть, не можеш побороти – очоль. Але це вже інша тема для розмови. Вказаний дуалізм американської стратегії в підході до російсько-української війни, небажання адміністрації Байдена допустити повну перемогу/ поразку однієї зі сторін в російсько-українській війні, якраз і заводить ситуацію у глухий кут. Врешті-решт в історії ще нікому не вдавалося втілити у життя формулу, яку так настирливо прагне реалізувати Байден, щоб «і вівці були цілі, і вовки ситі». Саме цей дуалізм є тією основною причиною, яка підштовхує американську сторону на різні капості, пов’язані з маніпулюванням поставками зброї Україні. Саме з нього «ростуть ноги» і у всіляких таємних домовленостей, на кшталт тих, про які написали газета Bild та журнал Newsweek. І це, думається, лише верхівка айсберга, про яку ми знаємо. А чого ми ще у цих американських викрутасах не знаємо, то навіть страшно подумати. На жаль, за всі ці викрутаси Україна платить кров’ю та слізьми, життям та здоров’ям своїх кращих синів та дочок, військових та цивільних, старих та малих. Жахливо, але все це у розрахунок не береться. Тож пам’ятаймо і про це. Не забудьмо і про це.

проблематика аж ніяк не є провідною темою дискусій. Проте і лаври миротворця, ефективного провідника американських інтересів на міжнародній арені та захисника демократії у світі на них ще нікому не заважали. Поза всяким сумнівом, такі лаври дозволили б Байдену отримати декілька додаткових балів в очах американського виборця. То чом би й ні? Такий собі, про всяк випадок, додатковий план «Б» для повторного в’їзду у Білий дім. Бо ж замороження війни, якого прагне Байден, можна буде легко пред’явити американському суспільству як важливу геополітичну перемогу Америки над диктатором-терористом путіним, як встановлення зусиллями Сполучених Штатів довгоочікуваного миру в Європі. І почасти це таки буде правда. Але тільки почасти, про що вже було сказано вище. Однак про те, що замороження конфлікту на практиці означає не здобуття миру, а лише постановку війни на паузу, добре знаємо ми, українці, але геть не знають прості американці. Яким ми, і не будемо про це також забувати, щиро вдячні за підтримку у протистоянні фашистській навалі. Як би там не було, але формула Чемберлена «я привіз вам мир» може в міру ефективно спрацювати і в устах Байдена. Так само короткостроково. Але достатньо для того, щоб ейфорією зовнішньополітичного тріумфу підсилити ймовірність повторного в’їзду до Білого дому. Умиротворюючи на цей раз не Гітлера чужою для Чемберлена територію Чехословаччини, а путіна – чужою для Байдена українською територією. Відповідно, у разі наявності у Байдена плану «Б» подібного змісту ближчим часом Україні слід очікуваГІПОТЕТИЧНИЙ ПЛАН «Б» ти посилення опосередкованого тисПРЕЗИДЕНТА БАЙДЕНА ку на неї з боку США (та Німеччини) ДЛЯ АМЕРИКАНСЬКИХ з метою отримання згоди на замороВИБОРІВ І УКРАЇНА ження війни. Себто на капітуляцію. Не виключав би однак, що, окрім Й активно протидіяти всім подібним окреслених вище стратегічних мірку- таємним, і не дуже, планам. Утім аквань, на бажання Байдена заморози- туальні й різнопланові питання такої ти війну в Україні та всадити Київ з протидії потребують окремого примосквою за стіл переговорів вплива- скіпливого аналізу. ють також і міркування, так би мовити, Олександр Самарський тактичного характеру. А саме прези- –Автор: екс-посол України в Ірані, експерт дентські вибори, які мають відбутися центру дослідження росії. Джерело: Главком (https:// у США наступного року, і в яких Джо glavcom.ua/publications/ukrajinskiБайден має намір взяти участь. Звиteritoriji-v-obmin-na-druhij-termin-uчайно ж, в американських президентbilomu-domi-plan-b-bajdena-971093. html). ських перегонах зовнішньополітична

9

08.12.2023 — № 49 (78)

СПЕЦІАЛІСТ ЩО ПРАЦЮЄ ДЛЯ ВАС

НАТАЛЯ АСЕВЕДО КУПІВЛЯ ТА ПЕРЕФІНАНСУВАННЯ ЖИТЛА ВСЕ НЕМОЖЛИВЕ СТАЄ МОЖЛИВИМ ! ДЗВОНІТЬ ДО НАС З ПИТАНЬ КУПІВЛІ НЕРУХОМОСТІ ТА ОТРИМАЄТЕ ВСІ ВІДПОВІДІ В ОДНОМУ ОФІСІ

БЕЗКОШТОВНІ КОНСУЛЬТАЦІЇ ПО ТЕЛЕФОНУ

773-368-0123

• Індивідуальний підбір фінансування • Федеральні позики • Низькі відсотки • Позики під ремонт • Перефінансування з CASH OUT • Перефінансування без додаткових коштів NO CLOSING COST • Можливе 100% фінансування

Solution Financial Mortgage Company (NMLS ID 267469)

www.gosfmc.com

Наша адреса: УКРАЇНСЬКА ОКОЛИЦЯ 1706 W. CHICAGO AVE., CHICAGO, IL 60622 Tel.: 773-109-1950 Fax: 847-834-0106 nacevedo@gosfmc.com NMLS ID:232240

AN ILLINOIS RESIDENTIAL MORTGAGE LICENSEE

РОЗМОВЛЯЄМО УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ

10

Війна ⁄ Політика

Володимир Лановий, Київ «Сурма»

В

ійна наносить нам величезні втрати не тільки у людському капіталі, матеріальних цінностях та природі. У полум’ї війни згорає власність окремих громадян і власність усієї держави. І не тільки внаслідок бойових втрат. Коли держава позичає гроші за кордоном, збільшується державний борг і на таку ж суму зменшується майно (власність) держави. Орки вбивають нас фізично і знищують державу. Нагадаю, повернення державного боргу у світі відбувається або за допомогою фінансової моделі реструктуризації (чи викупу боргу, коли держава процвітає) або передачею кредиторам реальних цінностей (земельних ділянок, акваторій морів, інших об’єктів природи, нерухомості, інфраструктури, благородних, радіоактивних і рідкоземельних металів тощо). Отже, власність держави – це не ефемерна річ, а спільні надбання з реальною вартістю. Їхня втрата на сьогодні така велика, що наші союзники, очевидно, розуміють, що нам самостійно з цієї халепи не вилізти. Зараз з

surma.com.ua

№ 49 (78) — 08.12.2023

Українці вміють бути вдячними за добро, але змушені віддячити ворогам за зло наростанням державного боргу ніби тільки «на папері», ніби теоретично, держава тим не менш з кожним запозиченням втрачає своє майно, причому в нашому випадку – карколомно. Але після закінчення війни і зупинки нових кредитів від країн Заходу крах бюджету та інших майнових цінностей України стане явним. Не виключено, що нація при невдалому керівництві буде поглинута у прірву голоду і жебрацтва та колосальної девальвації національної грошової одиниці (цього не змогли уникнути після Другої світової війни ні ФРН, ні Японія). Поза тим, надає надію на наш вихід зі страшенної майнової скрути те, що частина (приблизно половина) воєнної і гуманітарної допомоги надходить після початку війни на безоплатних засадах, грантами (в основному зі Сполучених Штатів і треба сподіватися, що Конгрес Штатів затвердить на 2024 фінансовий рік для України 61 млрд дол.). Боргова ж складова надходжень від країн Заходу залишається, проте Євросоюз (а він – найбільший серед усіх інших кредиторів) зараз розглядає, як відомо, довгостроко-

вий план нової 50 млрд євро кредитної допомоги Україні (у 2024-2027 роках) на пільгових відсоткових умовах (з поверненням боргу через десятки років). Це не може не радувати. Отже, не дивлячись на те, що ми перебуваємо в економічній та оборонній скруті, і від самого початку не мали шансів самостійно здолати окупантів, ми тримаємось і, не дивлячись на корупційну та колабораціоністську хвороби влади, зводимо кінці з кінцями, не дозволяємо розвалитися нашому національному будинку. І я не можу стримати подив тій великій і безкорисливій допомозі Західного Світу, на чолі зі США, який дає нам потугу здо-

лати ворога і можливість вижити українцям. Такого новітня історія не знає! А нам потрібно після війни запровадити таку модель управління державним боргом і ресурсами його обслуговування, яка б, звичайно, виключала розкрадання позичкових коштів, не допускала роздачу наших земель та інших державних об’єктів, мінімізувала щорічні витрати на обслуговування державного боргу (шляхом оптимізації і реструктуризації витрат), забезпечила збалансованість бюджетних доходів і видатків, поступово відновлюючи обсяги власності держави, і знизила податкове навантаження на економіку та зарплати громадян. За цих умов ми зможемо дати поштовх зростанню економіки, покращенню життя українців і стати надійними партнерами наших західних союзників. Про автора: Володимир Лановий – український економіст, політик, колишній міністр економіки України, депутат Верховної Ради України, голова спостережної ради Української державної інноваційної компанії, президент Центру ринкових реформ.

Політика ⁄ Війна

08.12.2023 — № 49 (78)

Що я думаю про смерть путіна Сергій Медвідь, Вінниця, «Сурма»

Н

ещодавно мене запитували, що я думаю про смерть путіна. Так от, я хочу написати цю відповідь тут – для усіх. Можливо, той, хто прислухається, то не буде думати про здоров’я путіна, а буде більше турбуватися нашими внутрішніми проблемами. Не переймайтеся путіним, на мою думку, він живий і прекрасно почувається, спостерігаючи за оцим усім, що відбувається, сидячи на своїй віллі, десь на одному із приватних островів серед океану в оточенні молодих тіл та розкоші… Де усі його сприймають як якогось азійського мільярдера, який відійшов від справ і хоче затишку та щасливого життя у своє задоволення. Трішки підправили ніс, вуха, наростили брови – і ось тобі щасливий дідок на власній території, де без його дозволу навіть пташки не літають. Ну невже ви думаєте, що цей пронира і кегебіст, який був директором клубу у групі радянських військ у Німеччині, а потім став прем’єром та президентом, невже ви думаєте, що він, усі оті трильйони збирав, щоб потім заховатися на Валдаї та чекати коли по нього прийдуть із Гааги, чи свої, щоб витрясти ті трильйони? Він добре знає своє оточення і росіян, які як не вб’ють, то розкуркулять, але потім все одно вб’ють. Ну так у росіян заведено.

Тому, як я думаю, він уже відійшов від справ і тільки, можливо, одна чи дві людини знають, хто він зараз і де він. А, можливо, і ніхто не знає. Не довіряє путін людям, ось і все. А тим, хто залишився тут, він подарував владу у вигляді своїх двійників. Радше десь планується, щоб все пройшло, як при Єльцині. Прем’єр-міністр мєдвєдєв у результаті чи то якоїсь хвороби чи «перепитія» пише заяву на звільнення. Призначають нового прем’єра. Потім хтось із двійників звертається до народу – «Я стомився, я йду, а всю надію покладаю на нового прем’єра, який буде виконувати обов’язки президента до виборів…». Потім «лже-путін» помирає, його тіло спалюють, щоб ніхто потім не перевіряв його ДНК, урочисто хоронять, і все – ні Гааги, ні путіна. Ніхто нікого не шукає – був чоловік і нема чоловіка. А нового прем’єра, як і путіна після Єльцина, розкручують, він іде на вибори і звичайно ж перемагає десь із результатом 98%. Все це так і буде, адже це так звично для росіян, але тут тормознулися, тому що кремлівські клани ніяк між собою не домовляться, хто ж буде прем’єром, а потім і президентом? Тому і придворні блогери уже декілька разів то виносять «путіна» із морозильника, то заносять назад. І ще не час подавати «холодне». А справжній путін уже давно зрозумів, що він не «герой росії» і весь час жити серед цього народу і оглядатись, то не йо-

го. Ось і доводилося вдавати з себе хворого, пускати різні чутки, та робити вигляд, що він, «не щадя живота свого» помер на бойовому посту, та щоб його «сердобольний» російський народ поховав як захисника «отечества», та молився на його портрети. Там покійники більше у ціні, ніж живі люди. Я не знаю випадків, щоб «кегебісти» при провалі підривали себе гранатами, чи робили собі «харакірі» за «свойо отечество». Вони просто переходили на сторону сильнішого, або ж десь, у кого були кошти, ховалися під чужим паспортом у теплих краях… То чого ж ви вирішили, що путін, накопичуючи трильйони, помре за це «отечество» замість того, щоб насолоджуватися розкішним життям, адже йому лише 71 рік, самий розквіт, щоб віддаватися насолоді, а не хвилюватися щоденно за «імперію»? Так, він хотів стати імператором, але щось пішло не так, не «получилося», тож ну його нафік та «імперія» і «дорогіє расіянє», не варто ж через це хвилюватися, адже життя одне. І він це добре зрозумів, ще носячи портфель у Собчака. Та мріючи, коли цей світ розкоші та щасливого життя у достатку буде належати лише йому і щоб його ніхто не турбував. Тому, українці, плюньте на усі оті ігри – «Хто краще заховає путіна у морозильнику…», та приділімо більше уваги нашим внутрішнім проблемам. Тому чи там бу-

11

де путін, чи хтось буде інший, для України нічого не зміниться. Єдине, що може привести Україну до Перемоги – це згуртований український народ та ЗСУ. ***** Колись у дитинстві мої старші друзі мене учили: «ніколи не йди у чужий монастир зі своїми молитвами». І це, мабуть, і правильно, я цим і керуюся до сьогодні. Я розумію, що є Законодавство, і що його варто виконувати. Я розумію, що якщо там записано, що людина, яка пробула 5 років в Україні, може отримати громадянство. Я розумію, що потім цю людину можуть навіть обрати до парламенту, все це немовби і правильно. Але ж має бути повага до того народу, який уже живе тут не одну тисячу років та прийняв тебе у свою родину, чи ні? Тож я не розумію, чому ця людина, приїхавши нещодавно в Україну, сьогодні наділена такими повноваженнями, що може вирішувати – українцям воювати і захищати свою Батьківщину, чи уже здаватися?.. Я не розумію, чому ось уже багато часу Арахамія не сходить з екрану, їздить десь на перемовини від України, розповідає, як мають жити і чинити українці в умовах, коли їх вбивають у своїх домівках?.. Тож я думаю, невже то й справді, що можна зайти у чужий монастир і нав’язувати свою молитву, а всі там, сидячи у вишитих сорочках, мають її слухати і мовчати, та віддати свою долю і долю своїх нащадків у чужі руки?

NORTH SUBURBAN PHARMACY УКРАЇНСЬКОМОВНА АПТЕКА Безкоштовна доставка Консультація щодо лікарського призначення Допомога з вибором Medicare part D В наявності українські трави, настойки та олії, а також деякі ліки без рецепту Швидке та дружнє обслуговування гарантовано Приймаємо всі види страхувань, включаючи державну допомогу та Medicare

4954 OAKTON ST., PHONE: 847.674.0707 SKOKIE, IL 60077 FAX: 847.674.0808

12

Міжнародна політика ⁄ Війна

surma.com.ua

№ 49 (78) — 08.12.2023

А якщо й українці «розчаруються» Заходом?

Василь Лаптійчук, Київ, «Сурма»

В

ідносини між народами, за нормального стану речей, завжди взаємні. Страшно про це говорити, але ще кілька років обережного дозування Україні допомоги (щоб не розсердити путіна), заборона застосовувати ту допомогу по території агресора (щоб путін не роз-

сердився), й «розчарувань», що ЗСУ не змогли сотнею переважно не дуже сучасних танків ураз перемогти вдесятеро більшу армаду, українці теж потроху почнуть «розчаровуватися» Заходом. І цим неодмінно скористається потужна російська пропаганда. Знаючи росіян зсередини, неважко спрогнозувати, що в разі суттєвого (чи

й критичного) зменшення постачання військової техніки й зброї з боку наших партнерів, що призведе до збільшення втрат ЗСУ й окупації наступних ділянок України, українці теж почнуть «розчаровуватися» й, можливо, навіть відчують себе обманутими. Зрозуміло, що нам, на перший погляд, «ніхто нічого не винен», проте це не зовсім так: наразі українці власними життями й, буквально, власною землею перемелюють єдину військову загрозу народам Європи. Російська пропаганда зайде у ці відкриті двері (уже почала заходити), і багато хто її почує. Головний наратив полягатиме в тому, що Захід «вчергове зрадив» українців, і буде наведено якісь правдиві й напівправдиві історичні паралелі. рф пояснюватиме українцям, що їхнім єдиним союзником були й залишаються росіяни, які, як і українці, (на відміну від європейців) не бояться ні воювати, ні гинути (історичних екскурсів – повно). Пропонуватимуть об’єднатися, щоб збу-

ЮЛІЯ СКУЙБІДА 12 РОКІВ ПРАЦЮЄМО ДЛЯ УКРАЇНСЬКОЇ ГРОМАДИ. РОЗМОВЛЯЄМО УКРАЇНСЬКОЮ.

СТРАХУВАННЯ АВТО | БУДИНКИ | БІЗНЕСИ | ЖИТТЯ

БЕЗКОШТОВНІ КОНСУЛЬТАЦІЇ ТА ДОПОМОГА НОВОПРИБУЛИМ ЗІ СТРАХУВАННЯМ АВТОМОБІЛІВ ЗНИЖКА ДО 35% ПРИ ПОЄДНАННІ СТРАХОВИХ ПОЛІСІВ НА АВТО ТА БУДИНКУ СПЕЦІАЛЬНІ ЗНИЖКИ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ТА ВОЛОНТЕРІВ 1702 W. CHICAGO AVE., CHICAGO IL, 60622 370 S. SCHMALE RD., CAROL STREAM IL, 60188

773-235-9900 з понеділка по суботу.

дувати найпотужнішу в Європі державу, на економічні та інші інтереси якої решта країн будуть дивитися з повагою. Що кволішою ставатиме допомога від Заходу, то більше українців можуть «почути» думки росіян. Якщо європейцям байдуже, скільки ще років рф терзатиме Україну й скільки ще українців загине, то й українцям, які залишаться, урешті-решт може стати «байдуже». Зрештою, не одне століття вони зміцнювали російські армії. На жаль, не вперше. Розчарування – воно, як і все у відносинах двох, взаємне. Блокування, з дозволу (чи за вказівкою?) урядів Польщі й Словаччини, групами іноземних громадян кордону з Україною (фактично, безкарне привласнення окремими групами чи партіями силових функцій держави) у період російської агресії повинно буде лише додати українцям сумнівів, розчарувань і усвідомлення можливої (?) помилки в ототожненні себе з «Заходом». Відповідно, російська пропаганда отримує чудовий матеріал для прогнозовано успішної кампанії, спрямованої на поглинання України й перетворення її врешті-решт на антизахідний плацдарм. Не вперше.

P. S. путін закликав росіян народжувати по 7-8 дітей на родину. Міністр вищої освіти рф закликав ректорів відкривати для студентів у приміщеннях вишів «комнаты для зачатия». Отже, до всього того, якщо гайнувати час із адекватною для звільнення України допомогою, українці не лише розчаруються, але й закінчаться. МАГІЧНА СИЛА ЯЄЦЬ, АБО РОСІЯНИ ПОЧАЛИ ЩОСЬ ПІДОЗРЮВАТИ У найвищому рівні міфології народів світу – про утворення світу з «нічого», зміни «хаосу» на «космос», утворенні вогню й землі, духовного й матеріального, чоловічого й жіночого, неба і землі тощо – яйце займає ключову позицію. У казці про Кощія Безсмертного, яка, за ознаками, створена десь тут або трохи східніше, смерть того «чахлика невмирущого» була захована саме в яйці… отже, магія, коли

йдеться про цей витвір природи, майже неминуча. За рік війни проти України в росії курячі яйця зросли в ціні на 26%. Аби менше травмувати «богообраних» ціною, крамничні маркетологи почали в упаковки на 10 штук яєць класти 9. Магія яєць одразу вплинула на рейтинги підтримки населенням війни з Україною. Навіть за умов, коли критика війни є кримінально караною, за результатами опитування компанії російського опозиціонера (є й такі) Олексія Міняйла на території всієї росії 17-22 жовтня, число «ядерних» прихильників війни «до виконання всіх поставлених цілей» зменшилося з 22% у лютому 2023 до 12% у жовтні.

40% росіян підтримують вихід з України без досягнення поставлених цілей (ця цифра була незмінною впродовж усього 2023). Число тих, хто проти негайного виходу з України, падало разом з підняттям цін на російські яйця: у грудні – 47%, у липні – 39%, у жовтні – 33%. 44% респондентів зізналися, що рівень життя й прибутків у них знизився. Психологія жертви й психологія агресора, тим паче, коли йдеться, з одного боку, про мотивовану лише ідеологією нацистсько-шовіністичну війну на знищення іншої нації, й національно-визвольну, з іншого боку, поразка в якій означатиме пряму смерть нації, роду й людини вільної, сильно відрізняються одна від одної. Населення агресора, що погоджується на війну, ладне йти на якісь жертви, аби здобути більше. Психологія потенційних переможців передбачає лише покращення життя від війни (а то б який був сенс?), тому будь-яке погіршення рівня життя внаслідок війни народом-агресором сприймається болюче й на якомусь етапові – нестерпно. Ну, і в героїчних (міфологічних) казках ще є герой, який знаходить смерть Кощія. Ключі до перемоги в союзі українського солдата й НАТО. Поки Микола тримає за «те саме» ваньку десь під Авдіївкою, Данія-Швеція+ могли б оголосити безстрокові військові навчання у власних морських водах і протоках, кудою йде на експорт біля половини російської нафти. Яйця в рф подорожчали б ще на 25%-50%, а якби НАТО оголосили навчання ще й у Чорному морі й закрили танкерам з російською нафтою Боспор, йшлося б уже про подорожчання яєць до 100% лише на початковому етапові масштабної економічної кризи, яка неминуче завершиться колапсом агресора. НАТО не повинно воювати з рф. Просто оголосіть навчання, як це робила росія в Чорному морі. Космогонічна міфологія й героїчні казки – це не просто так, інакше люди не передавали б їх як цінні знання від покоління до покоління тисячами (?) років. https://t.me/Vasyl_Laptiichuk

08.12.2023 — № 49 (78)

13

14

С

Війна

уміш ідеологій, національностей і релігій, які формують рашизм, важко піддається описанню, а розумінню й поготів. Щоб бодай спробувати осягнути глибину тієї неймовірної прірви між росією та європейськими цінностями, що утворилася за останні 30 років, пропоную на завершення циклу публікацій АрміяInform «Мундири в крові» ознайомитися з персонажем, який є одним із уособлень сучасної неофашистської росії. Це сергій кужугетович шойгу, а точніше кужугет сєрее шойгу оглу: саме так мало би звучати його прізвище, ім’я та по батькові рідною тувинською мовою, якби незалежна Тувинська Народна Республіка, що існувала в 1921– 1944 роках, не була анексована росією. Сьогодні ж Республіка Тива – найбідніший регіон рф, який у 2020 році став першим за кількістю вбивств на душу населення. А манкурт зі спотвореним на російський манір ім’ям, переплутаним прізвищем і по батькові – один із найвірніших псів путінського режиму та один із уособлень сучасного рашизму. Він захоплюється білогвардійським генералом Романом фон Унгерн-Штернбергом, який хотів відродити імперію Чингісхана та створити всесвітню «буддистську республіку», вивчає досвід боротьби з декабристами, ненавидить усіх, хто заперечує виняткову роль росії в перемозі над Німеччиною в Другій світовій війні, хоче перенести столицю рф у новозбудований у Сибіру мегаполіс та поєднує московське православ’я із шаманізмом, вважаючи себе реінкарнацією ординського полководця. Зовсім не дивно, що людина з такою кашею в голові підтримала божевільного фанатика путіна в його прагненні завоювати світ… Спадковий скотар-кочівник шойгу – людина без жодних особливих талантів. Так би і жив десь на берегах Єнісею, якби його батько не був секретарем Тувинського обкому кпрс, а згодом – першим заступником голови ради міністрів Тувинської арср (справжнє прізвище його батька – кужугет, а ім’я – шойгу. Точно не відомо, чи то радянські чиновники переплутали їх місцями, чи сам шойгу кужугет вирішив «виділитися»). Сяк-так закінчивши школу і Красноярський політехнічний інститут, шойгу-молодший отримав спеціальність «інженер-будівельник». У тому ж вузі закінчив військову кафедру, жодного дня не служивши в армії. До речі, військовий квиток з ВОС шойгу «оленевод» – це жарт, хоч і дуже колоритний, найімовірніша його військово-облікова спеціальність – «будівельник». Адже і кар’єру свою він починав будівельником, за підтримки тестя – головного інженера будівельного тресту «Ачинськалюмін-

surma.com.ua

№ 49 (78) — 08.12.2023

Мундири в крові: фанерний маршал – «оленевод» шойгу буд», крісло якого зайняв вже через кілька років після одруження. Наприкінці 1980-х став активним комуністом і заступником голови Державного комітету ррфср з архітектури і будівництва. Тувинець шойгу сьогодні – єдиний міністр, що перебуває в уряді рф на різних посадах з початку 1990 років: був керівником орків-рятувальників, а з 2012-го очолив міністерство війни. За глибиною проникнення в російську владу він обійшов маршала» та «гібридного командунавіть свого «шефа» путіна. Не див- вача». Єдине, що досі рятує його від но, що за роки перебування в уряді, цілковитого розгрому – необмежений зокрема, керування російським вій- людський ресурс країни-«404» та надськовим відомством, шойгу став дола- звичайна близькість до путіна. ровим мультимільйонером, награбуЄльцин у 1993 році одним помававши більше грошей, ніж будь-який хом руки перетворив шойгу із лейтевійськовий міністр в історії людства. нанта запасу на генерал-майора, який До початку вторгнення в Україну зробив з МНС окрему силову струкйого вважали ледь не наступником пу- туру, в складі якої були антитерористіна. Ще у 80-ті роки минулого сто- тичний центр та батальйон спецналіття шойгу робив собі популярність, зу, що брали участь у всіх розв’язаних беручи участь у географічних експе- росією війнах. А кремлівський фюрер диціях під покровительством газети путін призначив його «смотрящим» «комсомольская правда», яка невтом- за військовими. Диктатор упевнений: но його піарила. Тиском і погрозами шойгу ніколи не сформує змову проросійським масмедіа згодом він вибу- ти вождя, не організує ніякого закодував цілу систему боротьби з крити- лоту, бо без покровительства путіна кою, армія ручних підгодованих жур- він ніхто і звати його ніяк. У російналістів впевнено робила свою спра- ській армії шойгу зневажають, бо дову. Сьогодні для забезпечення своєї бре знають його життєвий шлях. За діяльності він створив гігантську пі- таким начальником армія не піде, адар-машину, що годує населення ор- же тувинець – профан, невіглас у свокостану та особисто путіна показу- їй справі. Чого варто лише одне гасхою: казками, мультфільмами, бай- ло, що він затвердив для російських ками, роликами і текстами про те, що військ матеріального забезпечення: армія росії – «друга в світі», сильна, «Никто лучше нас». Цей вислів, що мобільна, непереможна, повністю за- грубо порушує норми російської мобезпечена всім необхідним та оснаще- ви, породив таку хвилю насмішок, що на найкращою технікою. Для показу- з нею не впоралася навіть вищезгадахи він дійсно створив кілька підрозді- на піар-машина міністра. лів постійної готовності, які ходили на Тим не менше, невіглас шойгу паради, брали участь у зйомках про- страждає неабиякою манією величі. пагандистських роликів та світилися Він вважає себе прямим нащадком в «спецопераціях» за кордоном. та реінкарнацією ординського полЦі підрозділи, що через три дні піс- ководця Субедея. Як відомо, тувинці ля вторгнення в Україну мали йти в – буддисти та прибічники традиційпарадній формі Хрещатиком, Зброй- них культів (шаманізм), що припусні Сили України спопелили одними кають можливість реінкарнації, на що з перших. І всі побачили справжню наклалося захоплення бароном Ромаросармію: бідну, голодну, немиту, не- ном фон Унгерн-Штернбергом. шойгу, вмілу і неповоротку, армію ґвалтів- як і барон, вірить у свою «обраність», ників, мародерів і зеків. Армію зі ста- у містику (число «666» значиться на рою іржавою технікою, без сучасно- номері одного з його автомобілів), він го зв’язку та системи управління. За оточив себе астрологами, провісникаперші два тижні широкомасштабної ми, гадалками. А ще в Республіці Тива російсько-української війни міф про шойгу сформував культ власної осонепереможність російської армії пов- би, доводячи унікальність свого роду ністю розсипався, вона перетворила- десятками виданих «досліджень», у ся на другу армію в Україні, а шойгу, яких надруковані його портрети в обпродемонструвавши абсолютну від- разі різних історичних осіб. сутність досвіду в військовій справі, На честь ординського полководця підтвердив свої «звання»-прізвиська Субедея названо відремонтований за «картонного генерала», «фанерного «особистої підтримки» шойгу спорт-

комплекс, у столиці республіки місті Кизил реконструйована набережна Єнісею має ім’я кужугета шойгу – батька путінського прихвостня. В інших містах республіки вже є проспект і вулиця «генерала шойгу». У кабінеті будь-якого чиновника або вчителя, в усіх бюджетних та позабюджетних організаціях співробітники зобов’язані вішати його портрет. Будь-який масовий захід у Туві починається зі згадки про «нашого героя сергія шойгу». А в Національному музеї Туви висить портрет міністра війни, якому всі, хто входить до закладу, повинні вклонитися. А ще шойгу можна порівняти з Леонідом Брежнєвим чи лідерами кндр за пристрастю «до яскравого і блискучого». Його парадний кітель завжди заповнений нагородами. Причому більшість із них взагалі важко назвати медалями. Так, на орденській планці кремлівського міністра можна побачити відзнаки «60 років перемоги у великій вітчизняній війні», «У пам’ять 850-річчя москви», «За заслуги в проведенні всеросійського перепису населення», «За заслуги в організації виборів», «Золота медаль Льва Толстого» тощо. За даними Вікіпедії в «арсеналі» шойгу понад 70 нагород, а опозиційні російські джерела твердять про 150 різних медалей, які він міняє на свята. Скрізь, де він буває з робочими візитами, йому від військових чи цивільних вручають хоч маленький, але «значок». Тільки після вручення нагороди він стає добрішим і не ставиться суворо до перевірки роботи підлеглих. Цією слабкістю міністра успішно користуються всі молодші чини росармії, щоб уникнути тюрми чи розстрілу за огріхи у службі. Отримав він нагороду і від українського НАЗК – лист-подяку «за неоціненний внесок у те, що російські засоби та ресурси забезпечення для нападу на Україну були розкрадені ще на етапі їх накопичення на кордоні двох держав». Саме під керівництвом воєнного злочинця шойгу відбулося захоплення Криму, окремих районів Донецької та Луганської областей, а згодом і широкомасштабне вторгнення в Україну. Безперечно шойгу – другий після путіна обвинувачений, що постане перед Міжнародним кримінальним судом за тяжкі воєнні злочини, що вчинила росія на території України. Автор: Євген Букет. Джерело: АрміяInform (https://armyinform.com. ua/2023/11/29/mundyry-v-krovifanernyj-marshal-olenevod-shojgu/).

15

08.12.2023 — № 49 (78) Sales, Service

Mercedes-Benz

and Fleet Client Advisors

of Hoffman Estates

Mowimy Po Polsku Розмовляємо українською мовою Говорим по-русски

1000 W. Golf Rd, Hoffman Estates mercedeshoffman.com --- 847-885-7000

310 NEW

Mercedes-Benz in stock 2024 Mercedes-Benz GLE 350 4Matic®

$70,715 MSRP Stk. M242875 36 available in stock

Experience luxury Electrified

1st month’s payment on US! First payment waiver

1500

up to $

GLE and E Class G BUY or LEASE**

24 available in stock 2024 Mercedes-Benz GLS 450 4Matic®

$90,015 MSRP

TAX Deduction Section179

Stk. M242798L

GLS, GLE G-Wagon, Sprinter Vans qualifying vehicles

175

Certified PreOwned in stock

2020 Mercedes-Benz A 220 4Matic® Stk. PM4172...

.................$29,999

2023 Mercedes-Benz CLA 250 4Matic® Stk M232637. ...

2024 Mercedes-Benz GLE 450 4Matic® HYBRID Stk. M242712....................$72,640

Luxury Fully Electric Lineup - EQS, EQE, EQB

.................$46,000

2019 Mercedes-Benz G550 4Matic® Stk. PM3879...

.................$126,999

4.99% APR available

*to qualified buyers, on select vehicles, varying terms

Exceptional Cars, incredible offers.

For Sales, Service or Parts -- 847-885-7000 : *QNH 5F +QƈOCP (UVCVGU OGTEGFGUJQƈOCP EQO : +KIIKPU 5F +QƈOCP (UVCVGU URTKPVGTJQƈOCP EQO $NN RTKEGU RNWU VCZ VKVNG NKE FQE HGG UGG FGCNGT HQT HWNN FGVCKNU 6WDLGEV VQ ETGFKV CRRTQXCN OWUV ƅPCPEG VJTQWIJ 0%)6 CPF VCMG FGNKXGT[ D[

16

Економіка

surma.com.ua

№ 49 (78) — 08.12.2023

Перехід до воєнної економіки. Чотири головні кроки, які має зробити Україна

П

ереведення частини національної економіки на військові рейки – ключове завдання найближчого часу. До завершення воєнних дій українська держава потребуватиме вагомої зовнішньої підтримки для продовження боротьби з агресором і збереження власного суверенітету. Але очевидним є й те, що з урахуванням наявних проблем і ризиків критично необхідна максимізація внутрішніх ресурсів у розпорядженні української держави. Воєнна економіка – це насамперед економіка державних стимулів і державного попиту. Адже ринкові стимули пригнічені безпековими ризиками і жоден прибуток не окупить втрачених життів чи зруйнованого ракетою виробничого комплексу.

Тому першочергова роль у воєнній економіці належить державній політиці. Та, попри те, що надмірно покладатися на дію ринкових сил і приватного сектора для усунення вузьких місць воєнної економіки не варто, долучати їх до процесу треба. Для ефективного задіяння приватного сектора в воєнній економіці держава повинна представити чітку економічну доктрину, яка має включати три блоки: доступ до ринків збуту, доступ до трудових ресурсів, доступ до фінансування. Доступ до ринків збуту має передбачати безперешкодне функціонування логістичних шляхів і каналів збуту продукції (в тому числі міжнародних), створення умов безмитної торгівлі на ринках країн-партнерів, прийняття чітких планів державного замовлення (включаючи операції Держрезерву), удосконалення практик у сфері державних закупівель. Доступ до трудових ресурсів має передбачати допомогу уряду у пошуку кваліфікованих працівників (у тому числі серед закордонних мігрантів та українських біженців), програми бронювання працівників, залучення незайнятих до трудової діяльності, підготовки та перепідготовки кадрів, зокрема виробничих спеціальностей. Доступ до фінансування має передбачати відновлення роботи банківського сектора як інституту фінан-

сового посередництва, розширення програм кредитної, гарантійної та грантової підтримки держави, залучення міжнародної допомоги на відновлення і розвиток бізнесу, використання податкових інструментів стимулювання інвестицій. ЩО ЗРОБИЛА УКРАЇНА ДЛЯ ПЕРЕХОДУ ЕКОНОМІКИ НА ВОЄННІ РЕЙКИ Забезпечення належного фінансування ЗСУ. Якщо у 2015–2021 роках видатки зведеного бюджету України на сектор оборони становили 2,5–3,0% ВВП, то 2022-го вони зросли до 23,9% ВВП, а 2023 року плануються на рівні 28,4% ВВП. Залучення безпрецедентних обсягів військової та економічної допомоги від зовнішніх союзників. За період з лютого 2022-го до серпня 2023 року держави-союзниці оголосили про надання військової, фінансової й гуманітарної допомоги на суму 237,9 млрд євро (дані Кільського інституту), з яких 95 млрд – військова допомога (або еквівалент 86% і 33% ВВП України за два роки). Відродження військових виробництв в Україні. За даними уряду, у 2023-му потужності вітчизняного оборонно-промислового комплексу (ОПК) збільшилися в чотири рази проти 2022 року, а в 2024-му зростуть ще у шість разів. Проте обсяги виробництва є ще дуже далекими від потреб ЗСУ. Вітчизняний ОПК стикається з такими проблемами, як руйнування частини підприємств та їхніх виробничих ліній, відплив робочої сили внаслідок вимушеної еміграції та мобілізації, неповна готовність виробничої та ремонтної бази підприємств ОПК до відновлення пошкодженої техніки, необхідність адаптації обладнання до випуску озброєнь систем НАТО. Точкові заходи державної підтримки бізнесу. Для підтримки економічної діяльності під час війни та збереження робочих місць уряд запровадив низку державних програм: гранти на відкриття власного малого бізнесу, кредитні програми «Доступні кредити 5–7–9» і державних портфельних гарантій. Зокрема, під час воєнного стану в рамках програми «5–7–9» було видано 41 607 пільгових кредитів на суму 164 млрд грн. Зниження податкового навантаження в перші місяці війни посприяло збереженню багатьох робочих місць, зокрема в сфері малого та середнього бізнесу. Було розширено коло суб’єктів спрощеної системи оподаткування, запроваджено пільгове оподаткування критичного імпорту – палива і товарів військового призначення.

ЩО НЕ ЗРОБЛЕНО На жаль, упродовж 21 місяця повномасштабної війни військове господарство так і не стало ключовою сферою економічного життя країни. Десятки підприємств «Укроборонпрому», Міноборони, Державного космічного агентства мають значні незавантажені потужності та місяцями очікують державного замовлення. За даними Міноборони, коштів вистачає на контрактування й оплату лише половини продукції, яку потенційно можуть виробляти вітчизняні підприємства ОПК. Водночас у банківській системі накопичено гігантські обсяги вільної ліквідності (понад 700 млрд грн), банки зберігають понад 10 млрд дол. США на рахунках у закордонних банках, у позабанківському обігу перебуває близько 117 млрд дол. Ці кошти майже не залучаються до продуктивного економічного обороту країни. Це приклади нераціонального використання наявних ресурсів і штучного обмеження внутрішніх джерел залучення коштів до бюджету. Натомість нетто-запозичення держави у банків за 11 місяців 2023 року становили лише 133 млрд грн, або 3,6 млрд дол., а у фізичних осіб – 17,9 млрд грн, або 0,5 млрд дол. Комерційні банки майже не кредитують бізнесу поза рамками державних програм. Загальний обсяг наданих банками кредитів бізнесу становить близько 7% ВВП, що є найнижчим у світі показником серед країн із ринками, що формуються. Висока вартість банківських кредитів (зумовлена як кредитними ризиками, так і високою обліковою ставкою) не дає можливості підприємствам використовувати кредитні ресурси для відновлення та розширення і цивільного, і військового виробництва. ЩО РОБИТИ УКРАЇНІ НАДАЛІ Ключове завдання воєнної економіки – максимально ефективна мобілізація матеріальних, фінансових і людських ресурсів для виробництва товарів і послуг, потрібних для підтримки Збройних сил, а також належного функціонування цивільних виробництв для підтримки життя людей. При цьому важливим є включення елементів ринку у вирішення завдань воєнної економіки, яке дозволяє досягати поставлених цілей відносно швидко і з прийнятними втратами. Симбіоз держави і приватного сектора у справі посилення вітчизняного ОПК на сьогодні виглядає оптимальним рішенням. Але такий симбіоз не заперечує факту підвищення ролі держави в управлінні та контролі за ви-

користанням різних видів ресурсів і має спиратися на застосування комплексу економіко-управлінських важелів, домінуючим серед яких є державне оборонне замовлення.

1. Кратне збільшення державного оборонного замовлення з охопленням виробників державної та приватної форм власності та впровадження державних цільових програм з фокусом на потребах ЗСУ. Завантаження підприємств оборонної промисловості державними замовленнями дало б змогу певною мірою задовольнити потреби ЗСУ в техніці та озброєннях за рахунок внутрішніх ресурсів. Крім того, це сприяло б пожвавленню національної економіки, розвитку нових бізнесів, генеруванню нових доходів і податкових надходжень до бюджету. Важливо максимально розміщувати державні замовлення на потужностях усередині країни. Перспективні галузеві напрями розміщення оборонного замовлення: бронетанкова техніка; високоточне озброєння та боєприпаси; артилерійська, протитанкова та протикорабельна зброя; авіабудування та авіаремонт; дрони; радіолокація; спеціальне приладобудування. Всі ці компоненти мають передбачати створення нових зразків озброєння та військової техніки натовських стандартів.

2. Здійснення масштабних державних інвестицій у створення нових виробничих потужностей військового призначення. Початок повномасштабної війни сигналізував про серйозний дефіцит або цілковиту відсутність виробничих потужностей для таких видів озброєнь, як ППО, ПРО, бойова авіація, артилерія, протитанкове і протикорабельне озброєння, ракетна техніка й переносні ракетні комплекси, виробництво патронів і боєприпасів (у тому числі під калібри НАТО). Викликом є й створення матеріально-технічної бази для обслуговування західної техніки на території України, а також розвиток спільних виробництв зброї за стандартами НАТО (у

ПРОДОВЖЕННЯ / С. 18

17

08.12.2023 — № 49 (78)

КУПОН ЗНИЖКА

20% НА МЕДОГЛЯД

ДЛЯ ВОДІЇВ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ Купон дійсний до 31.12.2023

18

Економіка

ПОЧАТОК / С. 16 тому числі ракетних, протиракетних і протиартилерійських систем). На перспективу українські підприємства ОПК повинні бути інтегровані у західні ланцюжки створення військової продукції з високою доданою вартістю. Однією з форм державних інвестицій є започаткування державою лізингових програм на створення/розширення виробничих потужностей ОПК. Лізингова програма мала б передбачати закупівлі та передачу в оренду державним підприємствам виробничого обладнання для пріоритетних виробництв і видів діяльності в межах національного ОПК. Щодо історичних прецедентів, то Федеральний уряд США під час Другої світової війни щороку інвестував у фізичні активи (переважно у нові заводи та фабрики) суми, еквівалентні 350 млрд дол. у нинішніх цінах, або близько 25% ВВП. При цьому 97% інвестиційних видатків уряду спрямовувалися в сектор оборони. Основним джерелом фінансування таких видатків були позики американських банків, емісія ФРС, заощадження населення та бізнесу. Для порівняння: капітальні видатки уряду України в 2023–2024 роках становитимуть лише 1,5–2,5% ВВП.

3. Застосування державних стимулів/засобів державної підтримки для виробників військової продукції всіх форм власності.

surma.com.ua Великі державні замовлення та інвестиції потрібно комбінувати із системою стимулів і методів держпідтримки. Тобто держава, з одного боку, спиратиметься на дію ринкових механізмів, а з іншого – забезпечуватиме коригування цих механізмів у бажаному для себе напрямі для спрямування більшої кількості ресурсів на військові виробництва. Включення великої кількості приватних виробників до кола суб’єктів національного ОПК даватиме можливість досягати поставлених цілей із меншими витратами відносно ситуації виробничої монополії чи олігополії великих державних компаній. Необхідність застосовувати державні стимули пов’язана і з тим, що під час війни бар’єри для будь-яких приватних інвестицій є надзвичайно високими з огляду на безпекові ризики. Зазвичай не існує такої ринкової рентабельності, що могла б зацікавити бізнес інвестувати кошти у виробництво, яке може бути зруйноване через воєнні дії. Система державних стимулів мала б націлюватися на переоснащення і розширення виробничої бази підприємств ОПК, використання додаткових потужностей, створених з нуля або за рахунок конверсії цивільного виробництва у військове, заснування спільних підприємств із країнами НАТО. Частина військових виробництв в

УВАГА! МЕДИЧНІ ФАХІВЦІ!

№ 49 (78) — 08.12.2023

Україні могла б мати форму державно-приватного партнерства. У США під час Другої світової війни приватні верфі виробляли військові кораблі, виробники автомобілів будували бомбардувальники, а компанії, що до війни спеціалізувалися на іграшках, виготовляли частини ручної зброї.

4. Відновлення інституту фінансового посередництва, розвиток фінансового сектора. Фінансування потреб ОПК потребує максимізації залучення національних заощаджень. Значна частина потенційно продуктивних заощаджень економіки зосереджена в банківській системі. Однак їхній ефективний перерозподіл на цілі розвитку та структурної перебудови економіки країни майже не відбувається. Так, рівень кредитування економіки постійно зменшується, попри масштабні державні програми підтримки. Ринок державних облігацій забезпечує недостатньо гривневих позик, оскільки уряд не має змоги підвищувати вартість позик, а у банків немає стимулів купувати ОВДП за наявності можливості купити високодохідні депозитні сертифікати НБУ. Майже весь чистий приріст гривневих ОВДП у 2023 році було сформовано купівлею банками спеціальних бенчмарк-ОВДП за рахунок обов’язкових резервів. Використання кредитно-позичкових ресурсів банківської системи могло б суттєво як прискорити розвиток ОПК, так і покращити бізнес-активність в економіці загалом. Для цього потрібно: знизити ключову відсоткову ставку до порівнянного з поточною інфляцією рівня, обмежити вкладання коштів банків у депозитні сертифікати НБУ, запровадити інструменти цільового пільгового рефінансування банків, які реалізовують пріоритетні кредитно-інвестиційні проєкти (на кшталт TLTRO Європейського центробанку), відтермінувати запровадження (відновлення) більш жорстких вимог фінансового регулювання кредитної діяльності банків, зокрема вимог щодо надійності позичальника та якості предметів застави. Використання обмеженого емісійного фінансування Національного банку (через випуск цільових ОВДП урядом) також можна розглядати як потенційне джерело реалізації важливих державних інвестиційних проєктів та інструмент розблокування ринку внутрішніх державних запозичень. Обмежений викуп ОВДП Національним банком на первинному/вторинному ринку в комбінації із зниженням ставки відсотка дасть змогу оживити ринок державних облігацій. Емісійний канал в українському медіапросторі був невиправдано дискредитований. Із світової практики відомі непоодинокі приклади за-

стосування обмеженого емісійного фінансування під час війни без значних негативних наслідків для економіки (США 1941–1945, Ізраїль 1967–1970, навіть Україна 2022 у цьому переліку). В макроекономічній площині немає великої відмінності між кредитним ресурсом банків та емісійним ресурсом центрального банку. Обидва канали формують додатковий потік коштів. У специфічних обставинах (наприклад, в умовах значного падіння попиту та/або наявності зовнішнього фінансування) цей потік не генерує надмірних дисбалансів, якщо здійснюється в обмежених обсягах. Заходи із залучення приватних інвесторів до розбудови сучасного ОПК в Україні: • створення правових інструментів для застосування державно-приватного партнерства і спільних підприємств у сфері національної безпеки та оборони; • розширення дії Закону України «Про індустріальні парки» для підтримки розвитку виробництв військового призначення; • поширення дії системи страхування від військово-політичних ризиків Україні на прямі іноземні інвестиції та спільні підприємства у секторі ОПК; • випуск державних гарантій і компенсація кредитних відсоткових ставок за кредитами, залученими з метою виробництва озброєння та технічних засобів для ЗСУ; • надання пільг з податку на прибуток підприємств і податку на землю для нових підприємств у сфері ОПК, що діятимуть протягом 2–5 років із моменту відкриття таких підприємств; • надання податкових субсидій підприємствам ОПК на величину інвестиційних витрат і податкових преференцій інвестиційному імпорту; • відбудова та розвиток логістики й інфраструктури для виробничої діяльності підприємств ОПК. Важливими завданнями на найближчу перспективу також є: • запуск державної системи страхування інвестицій від воєнних ризиків, яка включатиме фінансування, надане міжнародними донорами; • допомога бізнесу у розв’язанні проблем збуту продукції, доступу до ринків і транспортування виробленої продукції; • здійснення інвестицій в освіту та людський капітал з орієнтацією на пом’якшення демографічних проблем і відновлення трудового потенціалу України. Автори: Богдан Данилишин – академік НАН України, ексголова Ради НБУ; Тетяна Богдан – директорка з наукової роботи «Growford Institute». Джерело: ZN.UA (https://zn.ua/ukr/ macroeconomics/perekhid-dovojennoji-ekonomiki-chotiri-holovnikroki-jaki-maje-zrobiti-ukrajina.html).

19

08.12.2023 — № 49 (78)

şŝŵŢ ũŝŦŞŰůŪŒ ş şŝŵťŲ ŭŰŧŝŲ ŵŧūŨŝ ũŢšťŴŪūŠū ŪŝşŴŝŪŪż ƶ ƍƋƄƉƋſƈƜƠƉƋ ƐƇƍŽƣƊƎƙƇƋƛ ƉƋſƋƛ

ũť ŠūůŰŒũū ŮŬŢųŔŝŨŔŮůŔş 4,0)&3831-78 ƶ ƎƌƂƓƢŽƈƢƎƏ Ƅ ſƄƜƏƏƜ ƇƍƋſƢ )/+ 8)',2-'-%2 ƶ ƑƐƊƇƓƢƋƊŽƈƙƊŽ ƁƢŽƀƊƋƎƏƅƇŽ ŢŧŠ ,)13(-%0=7-7 8)',2-'-%2 ƶ ƎƌƂƓƢŽƈƢƎƏ ƁƈƜ ƍƋžƋƏƅ ƊŽ ŽƌŽƍŽƏƢ mƕƏƐƔƊŽ ƊƅƍƇŽ| 1)(-'%0 %77-78%28 ƎƂƍƏƅƑƢƇƋſŽƊƅƆ ƉƂƁƅƔƊƅƆ ŽƎƅƎƏƂƊƏ '2% ƶ ƎƂƍƏƅƑƢƇƋſŽƊƅƆ ƌƋƉƢƔƊƅƇ ƉƂƁƎƂƎƏƍƅ

ŞŔŨŹŵŢ Əƅ ŭūŧŔş ũť ŠūůŰŒũū ŮŬŢųŔŝŨŔŮůŔş šŨż ŭūŞūůť ş ũŢšťŴŪŔŦ ŮűŢŭŔ

8YOMIRHSVJ 8VEMRMRK -RWXMXYXI -RG 2 ,EVPIQ 'LMGEKS -PPMRSMW

4 [[[ 88M1IHMGEP7GLSSP GSQ

ŤŝŭŢŒŮůŭūşŝŪŔ ſ -&,)

[[[ MFLI SVK

20

Культура ⁄ Інтерв’ю

Слава Степчук, Варшава, «Сурма»

surma.com.ua

№ 49 (78) — 08.12.2023

Галина Крук: Зараз поезія нам дуже гостро потрібна для того, щоб ми це все відрефлексували

П

ро ситуацію з українською лі- мою книжку польською (не було тепер тературою на міжнародному представлене на ярмарку), надіслати ринку, наскільки важлива ро- мені книжки вже на готель, і практичбота українознавчих студій в універ- но за якісь пів години моєї автограф-сеситетах на Заході, як поезія може до- сії розкупили всі примірники. помогти впоратися з психологічною Також я мала спільний виступ з травмою – ці та інші теми, дотичні укра- польською поеткою Барбарою Грушїнської історії, мови, літератури, ми об- кою-Зих. Ми говорили про те, як ліговорили з Галиною Крук. тература працює з травмою. У польГалина Крук – українська письмен- ському варіанті це була травма смерниця, перекладачка, кіносценаристка ті близьких, хвороби чи ще чогось, а в та дослідниця літератури. Авторка 6 українському контексті – це весь той мапоетичних збірок. Її твори перекладе- сив травм, пов’язаних з війною. Розмоні понад 30 мовами. Галина – учасниця ва вийшла цікава і конструктивна. Інбагатьох українських та міжнародних шого разу читали вірші, теж спільно із літературних фестивалів у різних краї- польськими авторами. За останній рік нах світу, а також поетичних аудіо-візу- в Польщі вийшло дуже багато українальних проектів. Належить до Асоціації ських антологій віршів, пов’язаних з українських письменників та Україн- війною, а також окремих авторів. Зоського ПЕН-клубу, у 2017-2019 рр. – крема, вийшло дві великі бібліотечки віце-президентка українського ПЕН. по десять книжок у Fundacja Pogranicze Кандидат філологічних наук, захисти- – це такі невеличкі поетичні добірки. ла дисертацію про літературу україн- Кожна з цих серій презентує по десять ського низового барокко. авторів, і вони до цього ярмарку фак– Галино, ми з вами бачились в остан- тично були розпродані. ній день Międzynarodowych Targów Książki До речі, за останній рік багато поw Warszawie, де Україна була почесним го- ляків почали реагувати на українську стем. Які ваші враження про цю подію? і розуміти, принаймні, якщо не все, то – Це була масштабна підтримка на- значну її частину. Їх не дивує, як це шої держави. Близько 40-45 україн- звучить, вони намагаються вникаських видавців брали участь у книж- ти. Попит є. Люди активно підходиковому ярмарку, велика репрезента- ли до українського стенду. Цікавились ція українських авторів, письменників. не тільки книжками українською моТут ми мали різні формати, наприклад, вою, але й творами українських автоспільні виступи та дискусії з польськи- рів, перекладеними польською та вими письменниками. Це зручно, бо хто даними в Польщі. Професійний перене знав українських авторів, то при- клад має величезне значення, тому що ходив, принаймні, на їхніх польських лише професійний перекладач може колег і таким чином міг познайомити- зробити твір однієї культури твором ся. Були читання і автограф-сесії. Маю іншої культури. Оці всі версії самопеякнайкращі враження, бо було досить рекладу не зовсім правильні. Треба багато відвідувачів, особливо у вихідні володіти не лише мовою спілкувандні. Я навіть попросила у свого видав- ня, а й усією символічно-кодовою моництва Biuro Literackie, яке видавало вою культури.

Галина Крук (архів Галини Крук)

Międzynarodowe Targi Książki w Warszawie, Галина Крук, друга ліворуч (фото Слава Степчук)

– У світі взагалі зараз бум української культури. Як нашим письменникам втриматися на цій хвилі, що необхідно робити на державному рівні?

– Так здається, якщо порівнювати з попередньою практично нульовою присутністю українських книжок на поличках книжкових крамниць за кордоном. Через війну відкрилося невеличке віконечко, через яке нас можуть побачити. Але справа в тім, що для того, щоб максимально скористатися цією ситуацією, потрібна постійна і систематична робота на інституційному рівні. Від початку війни левову частку запрошень за кордон становлять приватні ініціативи. До мене зверталися, наприклад, мої закордонні колеги та інституції культури тому, що вони мене знали й до того. Зрозуміло, що я ще можу когось порадити, можу приїхати сама виступити, але все впирається у відсутність перекладу українських авторів. Відповідно першорядним завданням є якраз налагодження роботи оцих українознавчих студій у багатьох університетах на Заході, які стануть майданчиками не лише зацікавлення Україною через призму війни, а й довготривалого інтересу до України. На хвилі зацікавлення Україною люди йдуть вчити українську історію чи українську мову, а відтак приходять і до української культури і літератури. І тут проблема не тільки з молодими авторами, а й з класичною літературою, яка не перекладена і не видана іншими мовами. У багатьох країнах просто немає україністики, тому я кажу про інституційні зміни. Цим питання частково займається Український інститут книги, Український культурний фонд та інші. Але чим більше буде таких організацій і чим більше на місцевому рівні у місцевих освітніх закладах буде оцих українських студій або українських

центрів, які підтримуватимуть цей інтерес, тим більше шансів, що нас почують, побачать, перекладуть. Зараз ми маємо роботу багатьох яскравих персоналій. Навіть курс Тімоті Снайдера з історії української літератури стає для багатьох місточком до того, щоб піти далі. Людина після цих курсів сягне до праць Плохія, В’ятровича, до праць інших українських істориків. Найкращий спосіб у цих процесах – відвоювати своє. Дуже важливий момент, що інституційно зайнялися атрибуцією робіт українських митців у світових музеях, галереях, де вони довгий час подавалися як російські.

– Ви часто буваєте на міжнародних літературних заходах по всій Європі, і там у вас, властиво, свої завдання і своя культурна місія. Водночас які запити у нашого суспільства?

– Це дуже різні завдання і дуже різні меседжі – ті, з якими ми працюємо закордоном, і ті, що всередині країни. Я часто їжджу закордон, але при тому залишаюсь в Україні. У мене чоловік воює, відповідно вся родина тут. Існує величезна різниця в запитах тут і там: у зовнішньому дискурсі доводиться передовсім пояснювати, що ми відчуваємо, які причини та передумови цієї війни, звертати увагу на чутливі для українців моменти, відповідати часом на надто очевидні, але не зрозумілі для іноземців питання. Натомість в Україні те, що ми творимо і що маємо робити, в основному виникає з потреби описати важкий досвід, дати йому раду, вижити. Українці зараз мають велику різницю досвідів. Наприклад, хтось поїхав, утікаючи від війни, вивіз дітей, у нього досвід біженства, пристосування в нових умовах, травма відірваності. Хтось опинився переміщеною особою, втративши дім, в

Культура ⁄ Інтерв’ю

08.12.2023 — № 49 (78) межах України. Хтось опинився в зоні бойових дій, хтось в окупації. Що робить література – вона вирівнює різницю досвідів. Наша література зараз всередині України говорить і за того, хто за себе не може говорити, тому що він в окупації, і за того, хто загинув, і за того, хто настільки травмований, що йому не до спілкування. Це необхідно для порозуміння всередині, щоб ми не розійшлися кожен зі своїм досвідом настільки, що почнемо поміж собою сваритися. Важливий момент об’єднання громадянського суспільства, на плечі якого лягли перші місяці війни. Кожен з нас зі своєї позиції, зі своїх можливостей і вмінь закривав усі ті виклики, які з’явились одразу після повномасштабного вторгнення. Я тоді волонтерила і була здивована, наскільки люди відгукуються на запити, наскільки кожен готовий допомагати, готовий працювати на укріплення тилу, на зміцнення армії. Ще з часів Майдану я знала, як працює цей людський фактор в Україні. Під час війни це все знову спрацювало, і без цього єднання суспільства не було б нашого опору.

– Ви згадали про терапевтичний вплив літератури у психології. Як українська література працює з нашою травмою, яка не в минулому а в сьогоденні, актуальна щодня, непережита?

– По-перше, весь минулий рік, від часу повномасштабного вторгнення, ми активно маємо з цим справу. Пригадую, що вірші, які тоді писалися, я відразу викладала на фейсбуці, і люди їх читали, відгукувалися, писали, що це їм допомагає пережити, знайти слова для того, що вони відчувають. Власне перший етап терапевтичної роботи з травмою – це етап називання «що тобі сталося», «яким чином ти травмований», «що тебе болить». І оцей момент для поезії дуже працює, я це називаю «поезією емоційного факту». Тобто це поезія, яка фіксує емоційний психологічний стан у кожному окремому моменті. Це швидко забувається, бо ми отримуємо нові виклики, нові травми і, відповідно, йдемо далі, фокусуємося на свіжому переживанні. Часто якраз поезія цих наших проміжних відчуттів дуже нам допомагає потім все пригадати і з цим працювати. Але зрозуміло, що поезія виконує не лише терапевтичну функцію, насправді, вона може дуже багато. За останній рік з’явилося багато цікавої української поезії. Я це називаю своєрідним аномальним ростом. От як коли дерево втрачає критичну частину крони, воно починає хаотично випускати багато нових гілок, щоб не вмерти, щоб могти функціонувати. Розростання літератури під час війни схоже мені на цей аномальний, травматичний ріст. Поезія реагує найперша, це дуже оперативний і швидкий жанр, який може виникати спонтанно, будь-де і будь-коли. Натомість для прози, особливо для великої романної, треба час, дистанцію і можливість відрефлексувати, осмис-

лити свої відчуття і відповідно створити якийсь новий художній світ. Поезія дозволяє вхопити найсвіжіший шматок реальності і її відчуття. Проте не варто забувати, що з літературою факту і з сугестивними жанрами існує ризик ретравматизації. Тобто зафіксований емоційний досвід людини, яка і далі перебуває в незавершеній травматичній ситуації (як усі ми), зможе ретравматизувати. На своїх виступах в Україні, читаючи вірші про війну, я часто помічала, що присутні в залі плачуть. Я – емпатична, мені важко продовжувати читати твердим і спокійним голосом, він ламається. Ти не намагаєшся зумисно пробити когось на сльозу, ти просто пишеш про те, що і тебе, і інших болить. Відповідно це заходить в резонанс і так працює. Не знаю,

чи ми захочемо повертатися до цієї поезії потім, я не впевнена, але зараз вона нам дуже гостро потрібна для того, щоб ми це все відрефлексували.

– Власне це дуже глибока тема – про рефлексію, про закриття гештальтів. Має спрацювати все, аби не повертатися до попереднього досвіду. І ця велика страшна війна, і література, яка нею інспірована, очевидно, вперше дає нам можливість пропрацювати травми.

– Насправді, це цікавий ракурс, бо попередня українська література не відрефлексувала багато речей. Неназване, невідрефлексоване і непропрацьоване вимагає повертатися до нього знову і знову. Попередні війни ми не мали можливості відрефлексувати, тому що треба було виживати в інший спосіб. І зараз, починаючи з 2014

21

року, я відчуваю, що ми маємо багато потреб говорити чи описувати війну і шукати свої способи опису. Оновлення оптики і відмежування від попередніх нав’язаних радянських наративів про Другу світову, від порожніх дискредитованих понять, неназивання речей своїми іменами. Значна частина нашої війни, як війни гібридної, велася через мову, за допомогою слів. Саме тому за останній рік у мене було близько 30 зустрічей в різних країнах, дискусій, круглих столів, панелей, де доводилося поборювати, оспорювати російські наративи. Де доводилося говорите про те, чим насправді зумовлена ця війна, як вона виглядає зблизька, та виходити з тіні російської колоніальної матриці. Далі буде…

Magic Jug

Ukrainian restaurant

Christmas Eve menu Kutia/Кутя "Vinegret" salad/Вінегрет Beetroot salad/Салат з буряка Herring/Оселедець Fried fish/Смажена риба Stewed cabbage/Тушена капуста Drinking borshch/Питний борщ Mushroom gravy/Грибна підлива Mushroom pottage/Грибна юшка Stuffed cabbage with grated potato/Голубці з тертою картоплею Stuffed cabbage with rice and vegetables /Голубці з рисом та овочами Stuffed cabbage with buckweat and mushrooms /Голубці з гречкою та грибами Cabbage crepes/ Млинці з капустою Doughnuts with jam/Пампушки з варенням Doughnuts with poppy seeds/Пампушки з маком Classic doughnuts/Пампушки класичні Poppy seeds crepes/Млинці з маком Usvar/Узвар

22

UA-USA ⁄ Події

Руслана Романюк, Чикаго, «Сурма»

surma.com.ua

№ 49 (78) — 08.12.2023

Діти співали про мрії, про мир, про любов

Я

слухала їхні виступи і думала: які ж вони багаті, ці юні дарування, які виходили на сцену і тішили глядачів своєю творчістю! Але багаті не тими скарбами, що вимірюються грошима, а тим скарбом, який зоветься піснею. Зараз вони можуть цього ще й не розуміти, але з віком збагнуть: та людина насправді багата, у якої душа крилата. І вони мають ці невидимі крила. Їм пощастило. Пощастило народитися з генами українства, якого Бог, роздаючи таланти, нагородив красою і піснею. Пощастило з батьками, які ухвалили правильне і мудре рішення – не економити на творчому розвитку своїх дітей. Пощастило з керівником: пані Ольга Допілко, вчитель музики за фахом, приїхавши до Америки, вирішила і тут, попри буденні клопоти, продовжити улюблену справу – працювати з дітьми, навчаючи їх мистецтву пісні. Це нелегко, це непросто, це дуже відповідально, бо кожна дитина – то

наче ніжний пуп’янок весняного цві- зібрати цілий букет талановитих юних ту, який так легко поранити необереж- вихованців. ним словом. Але, підібравши ключі Аби показати результати своєї прадо серця дитини, ти допомагаєш тому ці, двічі на рік вони проводять звітні пуп’янку розквітнути красивою квіт- концерти. Називають їх щиро і глибокою. І за 8 років роботи її дітища – во- козмістовно – «Наші серця і таланти кальної студії «Оберіг», яка працює – тобі, Україно!» Бо навіть народжепри церкві святого Йосифа Обручни- ні уже в Америці дітки (а таких у кока, пані Ользі вдалося своєю працею лективі чимало) знають, що є у них

прабатьківська земля, звідки беруть початок їхні родоводи, куди завжди можна приїхати, аби напитися прохолодної водиці із чистого джерела, і відчути свою єдність з Україною. З тією землею, яка сьогодні плаче кривавими сльозами через підступний напад північного сусіда, що руйнує, вбиває, калічить долі українців. Діти про це також знають. І співають для України, тому що частину коштів зі свого благодійного концерту переведуть для допомоги армії та для захисників, які

08.12.2023 — № 49 (78) перебувають на лікуванні і реабілітації у Чикаго. Концертна програма розпочалася з благословення отця Андрія та із презентації відеокліпу «Герої»: пісню «З нами Бог, українці» виконав дорослий фольклорний колектив «Свашки», а відео – це чергова робота талановитого режисера Оксани Свідрук, уже не перша, до речі, з колективами, якими керує Ольга Допілко. «В нас відваги по вінця і перемога за нами», – співали з екрана представниці старшого покоління, а дітки на сцені – учасники церковного хо-

ру «Надія» – щиро молилися піснею і з дитячою безпосередністю запевняли, що своїми долонями закриють Україну від ворогів. Темі війни і миру були присвячені й інші номери концерту. Досить назвати тільки окремі із пісень – «Ми – Україна», «Форма воїна», «Лист солдату», «Рани», «Слава ЗСУ», «Прохання до неба». А ще діти співали про країну своїх мрій, про красу української землі, про те, що в житті має перемагати любов і добро, а не злоба, гнів та ненависть. Анастасія Пронюк, Анастасія Ратуш, Софійка Костюк, Злата Спеці-

UA-USA ⁄ Події альна, Соломія Коваль, Вікторія Сірко, Вів’єн Бабій, Соломійка Швець, Злата Допілко, Степан Бурак, Арабелла Яремко, Інеса Коваль, Злата Стефанович, Любочка Марцинків – відчувалося, що діти не просто співають, а живуть на сцені піснею. І вдається це не тільки таким досвідченим вокалісткам як Андріана Зам та Вікторія Гасько, які є уже випускницями хору «Надія», але й дебютантам студії – Сашкові Паньківу та Даринці Іжевській. Вдається вокальним гуртам «Коліжанки», «Домісольки», «Гармонія». Щирими оплесками зустріли глядачі

23

виступи сімейних дуетів – Діани і Галини Кутинських, Андріани і Тетяни Зам, бо коли співає родина, то пісня і справді звучить як молитва. Цікавим доповненням до концертної програми стали і виступи юних вихованок студії «Rise Up Academy» (одна із них – вокалістка Інеса Коваль), які виступили з акробатичним номерами. Можливо, у майбутньому разом із вихованцями Ольги Допілко вони матимуть спільні проекти, радуючи глядачів милозвучністю вокалу і грацією акробатики.

ПРОДОВЖЕННЯ / С. 24

24

UA-USA ⁄ Події

ПОЧАТОК / С. 23 А насамкінець усі разом колядували, бо пісенна зустріч відбулася у часі очікування чудових Різдвяних свят. І просили Всевишнього: «Роди, Боже, жито на новеє літо! Роди добра в хаті, щоб були багаті. Роди, Боже, хліба, щоб Вкраїна квітла! Дай нам, Боже, сили, щоб були у мирі!» Дай, Боже! Керівник вокальної студії «Оберіг» Ольга Допілко вдячна за співпрацю і допомогу парафії церкви святого Йосифа Обручника, пароху церкви отцю Миколі, священикам отцю Андрію

surma.com.ua

№ 49 (78) — 08.12.2023

і отцю Богдану, постійному спонсору – кредитівці «Самопоміч», звукорежисеру Миколі Колоді, компанії «Звук» та Сашку Хрипливому, танцювальній академії Rise up academy та її керівнику Наталії Ушінкіній, режисеру кліпів та відеозйомки, керівнику студії «Кіномалятко» Оксані Свідрук, ведучій концерту Марії Коваленко, своїм вихованцям (а їх за вісім років роботи студії було разом із нинішніми близько ста) та їхнім батькам. Многая всім літ! Веселих свят! Миру Україні!

FANTASY ISLAND SCHOOLS FOR KIDS ПРИЙМАЄ НОВИХ УКРАЇНСЬКИХ ШКОЛЯРІВ ДО ЯСЕЛ, ДОШКІЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ТА ДИТЯЧИХ САДКІВ! Ми готуємо свіжі традиційні східноєвропейські страви. (У нас є український кухар!)

Щодня три свіжоприготовані страви!

Ми РОЗМОВЛЯЄМО УКРАЇНСЬКОЮ ТА ПОЛЬСЬКОЮ МОВАМИ, маємо багато українських студентів і будемо сприяти інтеграції українських дітей в американське суспільство.

CALL NOW! 773-206-4627 E-MAIL: BEATABIELIC@GMAIL.COM OUR WEBSITE: FANTASYISLANDSCHOOLSFORKIDS.COM

У нашій школі ваші діти вивчать англійську, але ніколи не забудуть українську! Також надамо батькам БЕЗКОШТОВНУ КОНСУЛЬТАЦІЮ ЩОДО ДЕРЖАВНОЇ ДОПОМОГИ!

08.12.2023 — № 49 (78)

25

26

UA-USA ⁄ Події

Лідія Корсун, Нью-Йорк, «Сурма»

surma.com.ua

№ 49 (78) — 08.12.2023

День союзянки у Нью-Йорку: що можуть волонтери

Наші волонтери – це люди, які стають ангелами-охоронцями за покликом серця. Без перебільшення – вони Люди з Великої літери. Леся Тополя – редактор української частини журналу «Наше життя» ПЕРЕДМОВА Уже 30 років таке свято проводить щорічно нью-йоркський округ 98-літнього Союзу Українок Америки (СУА), який лише на 10 років молодший найстаршої діаспорної організації в США – Українського Народного Союзу. Округ СУА в Нью-Йорку теж поважного віку – 83. Отже, про свято союзянок в Нью-Йорку, що відбулося 19 листопада. Це не репортаж, а оціночне враження гості-глядача. Щоправда, симпатизуючої товариству союзянок, і особливо цінуючої їхню жертовну волонтерську працю для України, зокрема для ЗСУ. Особливо в ці останні два трагічні для України роки масштабної війни. У зв’язку з цим заходом розповім про жінок та дівчат волонтерів в міжнародному масштабі і локальному. Адже це свято теж організовано і проведено по-волонтерському. Більше того, завдяки доброчинності гостей (вхідні квитки та лотерея) заробили 2,5 тис. доларів для ЗСУ. Хвала і шана! Днями буде засідання управи округи і вирішуватимуть, що і як придбають із необхідного: турнікети чи військовий одяг для жінок-воїнів. Тема святкового дня – «Союзянка – активна волонтерка» (голова СУА округи Нью-Йорк – Марія Венгер). …Коли добиралась довгою дорогою до Українського Народного дому в Нью-Йорку, де відбувався захід, намагалася уявити, що мене чекає. Чомусь весь час крутився в голові забутий афоризм: «Якби ж то молодість знала, а старість

могла»... Повертаючись, раділа, що й у звіті союзянок про допомогу військовим, а також у новаторській формі проведення самого Дня, і молодь, і старші, кожні зокрема, змогли успішно поєднати і те, і друге: «знали і могли». Щодо проведення: підготовлено змістовний сценарний план звіту, вдало поєднаний з мистецькими номерами (автор – Леся Тополя – член управи СУА). Кожна коротка підводка ведучої сформульована з високохудожнім смаком. Було приємно вслуховуватись у слова ведучої. Використано сучасне технічне оснащення: відеоряд, звук, світло (команда: Євгеній Беркало, Юрій Семчук, Олег Венгер – родичі союзянок 1 та 21 відділів). Із когорти молоді – ведуча свята Марія Семчук (21-й відділ). Відбулась прем’єра молодої солістки з 1-го відділу Марії Яновської («Смерекова хата», «Пісня буде серед нас»). Було по-домашньому мило, коли в момент виконання на авансцену до Марії прибігла її 2-річна донечка і вони удвох закінчували прем’єрний виступ. Але не тільки молодь була зірками свята. До прикладу, наприкінці програми ведуча оголо-

1-й почесний відділ: у центрі – голова відділу Анастасія Шигаєва, ліворуч – союзянка, піаністка Юлія Ситнікова, праворуч – активістка, скрипалька Наталія Швець

64-й відділ: Наталя Добровольська – заступниця голови відділу

Зліва направо: Лідія Слиш – почесна голова НЙ округи СУА, Андрій Добрянський – почесний гість, громадський діяч, Марія Венгер – діюча голова НЙ округи СУА, Лідія Корсун – автор.

Солістка Марія Яновська

сила подяку всім волонтеркам за їхню працю в допомозі Україні протягом 2 років повномасштабної війни. За українською традицією, має прозвучати всіма присутніми в залі «Многая літа» на знак подяки. Для заспіву на авансцену запросили нашу поважну віком активістку із Об’єднання Українців Америки «Самопоміч» та Почесну Союзянку 1 відділу СУА Дарію Рекучу. Катерина Виноградова супроводила союзянку та тримала їй мікрофон, а пані Дарка несподівано завела молодим бадьорим голосом, що й підхватили всі. Так само впевнено, доладно, маючи великий досвід на фініші свята вчорашня багатолітня голова СУА округи, а сьогодні – почесна його голова Марія-Лідія Слиш похвалила нове молоде керівництво управи за успішний старт і, зокрема, за залучення до членства СУА та роботи молоді. Натхненна підтримка! Звичайно своє слово сказали досвідчені, яким ще до поважного віку, як до неба. Про них – далі.

Ведуча свята Марія Семчук

ний: презентували свою працю усно з одночасною демонстрацією слайдів про неї на екрані. До слова, слайди змонтували професійно для кожного із 7-ми відділів Марія Венгер зі своїм чоловіком Євгеном Беркалом. Відеооператор в час показу – також Євген. У залі – глядачі, які прийшли на свято з доброчинними внесками. Прозвучали кілька вступних слів про особливу роль волонтерства сьогодні для України, ЗСУ та заслужена ода на адресу праці волонтерів, одна з яких стала епіграфом цього матеріалу. Ці слова супроводились мистецькими виступами: віршем В. Симоненка «Чи знаєш, що ти – людина» (9-ти річний Дем’ян Кунцьо – 21 відділ), доречною мелодією «Зеленеє жито, зелене» в майстерному виконанні союзянки 1-го відділу Юлії Ситнікової (піаніно) та його активістки Наталії Швець (скрипка). Прозвучали слова ведучої, що жінка як в Україні, так і в закордонні, сьогодні чи не головна постать у волонтерЗВІТУЮТЬ ВСІ стві. Бо йде кривава війна. На фронті Слово надали представникам всіх – її рідні. Найрідніші у матері, у друживідділів. Звіт «що зроблено» – стандарт- ни, у доньки, у сестри, у нареченої… Тому жінка перша намагається допомогти, захистити тих, хто під снарядами та ракетами, у кого на фронті не вистачає дронів, автівок, турнікетів… І кому вже потрібні протези… І тим, хто осиротів. Це природна мотивація волонтерок, до якої приєднується друга: патріотична любов до України та її волі. Про все це розказала в своєму талановитому творі «У війни не жіноче обличчя» Оксана Влашинець (союзянка 21 відділу). Як на мене, це найщемніший виступ з усіх почутих в цей день. А щему було чимало. А далі голови відділів або їхні заступниці усно з підтвердженням відеослайдів на екрані ознайомлювали присутніх зі своєю волонтерською працею. Ось вони – героїні свята: 1 відділ – Анастасія Шигаєва, 21 відділ – Ярослава Гер113-й відділ: Орися Стрижак – голова, льовська, 30 відділ – Лілія Балкова, 64 відділ – Наталя ДобровольМарія Шуст – союзянка

UA-USA ⁄ Події

08.12.2023 — № 49 (78) ська (заступниця), 83 відділ – Любов Шатанська (заступниця), 113 відділ – Орися Стрижак, 125 відділ – Оксана Жуков. Наприклад, згадаємо 1-й відділ, який презентував себе першим, і останній за чергою – 125-й. Цікава історія «Першого». Він – найстарший. Став «матір’ю», яка породила СУА – всеамериканську жіночу організацію Cоюз Українок Америки. Через 2 роки відзначатимемо їхнє століття. В останні роки у цьому «першому» чи не повністю зникла активність. Зрозуміло, 98 років – не жарт. Йшлося навіть про можливе закриття відділу. І раптом прийшла ідея реанімації: кілька років тому головування бере на себе Марія Венгер, залучає своїх ровесників – талановитих, грамотних, зацікавлених. І ось уже в цьому заході всієї округи і ведуча, і фотограф, і солістка, і піаністка зі скрипалькою – з Першого відділу. Нині Марія Венгер – голова округи, а в «Першому» обрали нову голову – молоду, творчу Анастасію Шигаєву. Відділ отримує звання «Почесний». Чим і як заробляють для допомоги Україні саме в цьому відділі? Практикують мистецькі або загальнокультурні заходи, заробляючи вхідними квитками або доброчинними внесками. Кошти залежно від потреб передають своїм підопічним або ж в управу СУА у спільну касу для придбання солідніших необхідних споряджень для військових. Приклад «Сто двадцять п’ятого» відділу. Голова – активна, творча, мобільна Оксана Жуков, вона ж заступниця голови округи. Пам’ятаю цей відділ, його творчий потенціал та можливості, коли кілька років тому він організував грандіозний вечір, присвячений гуцульській народній художниці, письменниці, філософу Парасці Плитці-Горисвіт. Організована була виставка її творів власними силами, а саме союзянкою відділу Ерікою Слуцькою разом з чоловіком Степаном Слуцьким. Неймовірно цікава художня частина, радше театральна вистава, ніж концерт. А пані Оксана розповіла і нині про роботу останніх 2-х років. По-перше, вона особисто взяла волонтерську участь як вчителька на курсах вивчення англійської мови у Львові, організованих Католицьким університетом. А у Нью-Йорку була організована зусиллями всього відділу довготривала платна виставка знову ж таки своєї союзянки, художниці Еріки Слуцької та її доньки. Значну частину коштів направили на потреби ЗСУ. Кожен із відділів знаходять свій спосіб заробляння коштів для доброчинності в Україну чи для наших військових, які лікуються тут чи в інших містах. Майже всі використовують щорічний фестиваль української культури при церкві Св. Юра в Нью-Йорку. Там торгують власними кулінарними виробами. А 21 відділ постійно торгує варениками, які виготовляють толокою. Мають в окрузі

Квінтет «Волошки».

церкви своїх покупців серед американців. Інші використовують Різдвяні коляди для збору коштів. Популярні продажі українських сувенірів, вишиванок, у Великодні дні – саморобних писанок, пасок тощо. Знову ж таки – власних виробів. СВЯТО ДЕНЬ СОЮЗЯНКИ – ТЕЖ ПОДАРУНОК ВОЛОНТЕРІВ Ось і це свято теж було з частуванням смачнючою випічкою до кави. Кожен відділ приніс свою. Фантазія господинь багата їхнім різноманіттям. Дякуємо за частування союзянці Мальвіні Вітенко – відповідальній господині. А ще подяка за ініціативу зустрічати кожного гостя на вході милою усмішкою союзянок Оксани Антонюк та Катерини Виноградової з врученням пакуночка зі свіжим домашнім печивом. Знайте наших! Насамкінець, найголовніші подарунки – мистецькі: уже згадані виконавці музичних творів та віршів, навіть гумореска Володимира Барагури «Вічно союзянське» у виконанні Софійки Зєлик (64 відділ). І, звичайно, королева кожного концерту – пісня! Як написала у сценарії Леся Тополя: «Пісня повертає нас до цілющих джерел української землі та наповнює нектаром духовності». Порадував нас, як завжди, квінтет «Волошка» (21 відділ) у складі Лариси Крилової, Надії Хоменко, Надії Семчук, Стефанії Одомірок, Наталії Бойчук, виконавши задушевно або з піднесенням пісні: «Серце моє там, де Україна», «Українське сонце зійшло», «Єднаймося, люба родино» та «Мить» (соло Л. Гулович). Вдячність за згадані вже пісні Марії Яновській та юній Софії Балковій за актуальну «Не будь байдужим». По закінченню мистецьких дарунків прозвучали слова подяки ведучої від

27

Відвідувачі свята Дня союзянки

імені громади та присутніх всім союзянкам-волонтерам: «Ви – гордість нашого українського закордоння, ви приклад служіння людям. Дякуємо, що вірите в Україну та її підтримуєте». А від імені присутніх і теж громади висловлюю сердечну подяку ініціаторам, організаторам та всім виконавцям цієї цікавої, теплої, пам’ят-

ної імпрези. Слава і хвала нашим волонтерам!

P.S. Намагалась із вдячності не пропустити жодного прізвища учасників цього чудового святкового дня. Адже ви всі теж волонтери. Фото: союзянки 1-го відділу Олесі Брава.

Слово матері-емігрантки в дні війни Колисала мати сина в сповиточку, Вишивала мати хрестиком сорочку, Мережила долю на добро багату, Гаптувала шовком стежечку хрещату.

Мати-емігрантка... Натруджені руки, Ятрать її серце чорні думи- круки. Втрата сина, доні – болем озветься... Послужитись ненці жертовно береться.

І Бога благала та в небо дивилась, Зоря-зоряниця за обрій скотилась... Тривожилось серце... А вдосвіта зранку Розіпнуло душу сирен завивання...

Вареники ліпить, молитви провадить, На мітинги вийти – ніщо не завадить. Спорядження й авто на фронт відправляє, І ліки, і дрони – в коробки складає.

Жалило, глумилось, роздерло на клоччя В лютневому небі – димів потороччя І вибухи перші... Зойк мами прощальний І сльози розлуки на площі вокальній.

Там хлопчики гинуть...Чекати не можна! Їм гнати «братушку», їм йти переможно, Звільняти міста – українську земельну, Стулити орди ненажерливу пельку!

Син глянув у вічі і «Благословіть, нене, Най страху й зневіри не буде у мене». Розгублена... сива синочка хрестила Іконку Марії до серця тулила...

Підписують грамоти, шлють телеграми, Для вас, українки, для вас, сестри й мами, Дружини, кохані – вкраїнська спільното, Бо в їх перемогах є й ваша турбота.

А мамині думи, мов нетрі дрімучі: Москаль в Ірпені скаженіє, у Бучі, Гостомель, лютує в Херсоні, На прю із ордою стають сини й доні.

Там ваші молитви і сльози розпуки, Там відчай поразок, полинні розлуки. В них ті, хто у небо злетів журавлини І «Слава» прощальне лишив над полями.

Допоки стурбований світ вижидає, З кацапом боротися тил помагає! Не спить, волонтерить, забувши про втому, Здолати ординців несила ж одному!

Вкраїнська Мадонно, свята берегиня, Уклін Вам доземний за доню і сина, За стійкість незламну, що крицею стала Glory to Ukraine! Всім Героям Слава!

Окасана Влашивець, Нью-Йорк, членкиня 21 відділу СУА

28

surma.com.ua

№ 49 (78) — 08.12.2023

29

08.12.2023 — № 49 (78)

СПЕЦІАЛЬНА ЗНИЖКА ДО РІЗДВЯНИХ СВЯТ! на всі послуги!

- 50%

Golden

Beauty

ǽȞȜȝȜțȡȱȚȜ

· ¤ £ȧ ʉȤ Ȫ

By Hrystyna Klym 5434 W Fullerton Ave, Chicago, IL 60639

Nourishing Pumpkin Facial LED Light Therapy Facial Vacuum massage Pressotherapy Body Wrap UItrasonic cavitation Oxygen Mask Facial Deep Pore Cleansing Wood Theraphy Eyelash Lifting Facial massage Far Infrared Sauna Chemical Peels Microneedling Custom Fatial Radio FPT Waxing

*GIFT CERTIFICATE AVAILABLE. Зроби приємне тим кого любиш!

30

UA-USA ⁄ Події

surma.com.ua

№ 49 (78) — 08.12.2023

Миколай завітав до «Вишиванки» Руслана Романюк, Чикаго, «Сурма»

А

мериканські діти знають, що різдвяні подарунки їм приносить у чобіток або під ялинку Санта-Клаус. А українські дітки щорічно очікують дива від святого Миколая. Навіть ті українські хлопчики і дівчатка, які живуть в Америці. Про добрі діяння святого чарівника вони знають від своїх батьків, від вчителів у суботніх школах, чують у церкві, яку відвідують зі своїми родинами. А вихованцям школи танцю «Вишиванка», яка працює при парафії святого Йосифа Обручника на Camberland avenu, пощастило ще більше: керівники школи Павло та Оксана Федьківи навчають їх не тільки мистецтву українського народного танцю, але й багато розповідають про красу і багатство народних традицій і звичаїв. І про свято Миколая також. Більше того, уже котрий рік поспіль вони стають ініціаторами проведення «миколаївських» зустрічей під інтригуючою назвою «Завітай до нас…» Батьки юних танцюристів охо-

че підтримують таку ініціативу і всі разом вони дарують дітям гарне свято, яке супроводжується казковим мерехтінням кольорових вогників, музикою, сміхом, веселощами і, звісно, танцями. Вихованці «Вишиванки» демонструють на сцені оригінальні танцювальні композиції, підтверджуючи, що своєю творчою працею вони заслужили, аби Миколай завітав до них із подарунками. Зазвичай такі зустрічі супроводжуються цікавими, казковими сце-

наріями. Не став винятком і нинішОсь чому ведучою свята, про яке ній рік. Тут також була казка, але на мова, стала Свобода (Марія Михалесучасний лад, бо сьогодні практично вич) – у білому вбранні з красивим жодне свято в українських громадах українським вишиттям. Завадити дине обходиться без розмови про Укра- тячим забавам намагалися Морозівна їну, без молитви за Україну. І яким же (Ірина Панчишин) зі своєю помічнивеликим є наше прохання до Миколая, цею (Світлана Вільчинська), натякаюаби приніс найбільш бажаний для усіх чи, що і діти були не дуже чемні, і що подарунок – мир на українську зем- всі оці танці не вартують похвали, і що лю! Якою ж щирою є наша молитва до тільки вони обидві є найрозумнішими, Ісусика-дитини, аби цьогорічне Різд- найкреативнішими і найкрасивішими во зустрічали щасливі українці у ми- – тільки те й робили, що знимкувалирі і злагоді! ся на фоні святкових вогнів. Тому що

08.12.2023 — № 49 (78) мобільник, казали антигероїні, селфі, інтернет, гугл – ось що найголовніше, а не якісь там ваші танцюльки… Вони несли так багато нісенітниць, що навіть ще один персонаж програми – Блогерка (Наталія Джуравець), життя якої суціль пов’язане із соцмережами,

і та стала на бік Свободи, визнавши: світ у гаджетах – це, звичайно, добре, це цікаво, це – невід’ємне від нашого життя сьогодні, але всі ми повинні залишатися людьми із живими, а не віртуальними зустрічами, з живим спілкуванням, з намаганням збагачува-

UA-USA ⁄ Події ти свої душі добром, миром, любов’ю, красою. Що і роблять вихованці школи танцю «Вишиванка» зі своїми керівниками. І сьогодні вони ще раз це продемонстрували. До речі, на усіх своїх концертах «Вишиванка» виходить на сцену в ос-

31

новному в українських костюмах, адже це – школа народного танцю. Однак цього разу костюмери Валентина Блажко та Олександра Марчук додали до сценічного одягу танцюристів новорічно-різдвяні мотиви, адже усі ми зараз перебуваємо в очікуванні радісних зимових свят. Й ось на сцену виходить він – Миколай (Олег Павлюк), і радості дітвори немає меж: усі поспішають за подарунками, придбанням яких за дорученням батьків поопікувався батьківський комітет школи танцю (голова комітету Зоряна Стасевич). … На вулиці того вечора дощило. Але навіть якби там гуляла віхола чи тріщали морози, то у залі панувало стільки усмішок, стільки радості, стільки дитячого щастя, що перед ними була би безсилою найлютіша зимова негода. Тому що тепло сердець має справді велику силу.

32

Культура

Ольга Смольницька, Швейцарія, «Сурма»

Ч

и любите ви фентезі? Фантастику, містику, горор? Різні жанри? Або просто казки? Певна, що багато хто схвально відповість. Так, наша література багата на ці жанри і далі розвивається в цьому напрямку. Але яке коріння в нашої фантастики? У нашого фентезі? Звичайно, це фольклор. Але справжня майстерність письменника – уміти переповісти навіть готовий сюжет, щоб читач його сприйняв по-новому. І, звичайно, найвищий пілотаж – це створити своє. Згадується саме такий творець – наш прозаїк, драматург, етнограф Олекса Стороженко (1805–1874). Найбільше його асоціюють із ґотичною повістю «Марко Проклятий». Але можуть іще згадати гумористичні оповідання, казки, а також і фантастичні оповідання, побудовані як билиці. Тобто з народних уст. І навіть неймовірні події описані так, що віриться: це було. Стороженко творив у 50-х рр. ХІХ ст. – тобто тоді, коли романтизм начебто мав уже піти в небуття. Але цього автора відносять до романтизму – і справедливо. Проте як справжній талант він різноманітніший. І навдивовижу сучасний, зокрема сьогодні. А ще зазначу, що публіка любила читати Стороженка. Уява потребувала казок, анекдотів, розумних притч, а також оповідань про козацьку славу – таку нібито нещодавню. Тому публіці справді подобалися твори цього класика, який за життя й не мислив такої слави. Його твори перекладали, ставили в театрі (Марко Кропивницький був і режисером, і головним актором вистави «Вуси»). І, звісно, якщо ви бачили фільм «Пропала грамота», то пам’ятаєте лінію про чорта, який закохався в дівчину Одарку, що не з власної волі стала відьмою. Це якраз узято з оповідання Стороженка «Закоханий чорт». Узагалі зазначу, що тексти цього класика – дуже сценічні. Але, на жаль, до сьогодні не всі збережені чи знайдені, тому рано казати про повне зібрання творів. Починав він як нібито невинний казкар, але далі сюжети і образність ускладнювалися, а сама атмосфера нагніталася. Стороженко постійно шукав свій стиль – і успішно знаходив. Література була для нього віддушиною. А ким він був? Письменник народився в селі Лисогори на Чернігівщині, походив із козацької старшини. Був дворянином. А от далі – прогалини в його біографії.

surma.com.ua

№ 49 (78) — 08.12.2023

Олекса Стороженко – творець української фантастики Бо лише не так давно з’ясували, скажімо, де він навчався – у шляхетному пансіоні в Харкові. Там, зокрема, вивчив французьку, німецьку, латинську та інші мови, а також малювання та інші обов’язкові тоді для дворянина предмети. Зокрема, був художником, умів ліпити, а ще грав на віолончелі. Коли ми читаємо його твори, то дивуємося, як тонко автор відчував природу. Наприклад, такий опис: «Од гори до гори на півтори верстви вподовж загатив Господь Дніпро грудами кам’яних скель. Повитикались ті скелі з водної глибини і стирчать, неначе вартова сторожа, а через них з височенного перекату скатертю переливається широкий пласт кришталевої лави, рине, пада, розбивається і люто, скажено біжить через десятки кам’яних перекатів, гуде, гримить, хряпа, клекотить і виє на сто голосів. Хвиля обганя хвилю, випручуються, стрибають через кам’яні гори, б’ються, киплять, розсипаються шмарагдом і яхонтом і висвічуються веселкою». Так, він справді її любив, чудово розумівся на садівництві. А ще знався на полюванні та рибальстві. Ким він був за фахом? І чи вважав себе письменником? Цікаво, що сам Стороженко писав для душі та не вважав себе письменником, зазначаючи: так можна назвати того, хто годується цією працею. Сам прозаїк геть інакше починав свою кар’єру. Він воював, потім став слідчим-криміналістом. І сам писав, що розкрити злочин для нього було справжньою насолодою. Отже, він мав доступ до архівів і свіжих справ, тому так цікаво читати його твори. Багато чого автор показував «ізсередини». Отже, хоча недостатньо обізнаним із життям Стороженка здається, що воно було тихим, вони геть помиляються. Узагалі помітно, що для створення справжньої літератури потрібно мати і талант, і життєвий досвід. Усе це було в нашого класика. Якщо хочеться почитати казок, то вони – є. Автор був і етнографом, записуючи з народних уст різні тексти. Деякі – дуже точні, деякі – художня обробка. Образно кажучи, Стороженко брав ескіз і писав уже полотно. Водночас він прагнув точності. Деякі твори в нього схожі на байки та ілюструють народні вислови. Наприклад, такий – «Не впусти рака з рота»: «Летіла ворона понад морем; дивиться – лізе рак. Вона хап його та й понесла через лиман у ліс, щоб, сівши денебудь на гіллі, гарненько поснідать. Бачить рак, що приходиться пропасти, та й каже вороні: – Ей, вороно, вороно, знав я твого батька і твою матір: славні люди були!

кує, як зінське щеня, і приска, неначе сукно мочить». І авторська примітка: «Сліпий звірок з роду кротів. Дуже злий, як розлютується, то плигає – і підскакує на аршин». Тобто майже на метр. В іншому оповіданні автор пояснює про український гумор – у тому числі вміння жартівливо докоряти людині, щоб її наставити на шлях істинний: «Такий, бачите, звичай на Україні; насміхаючись, направляють на все добре чоловіка, щоб вийшло по приказці: „З посміхів люди бувають”». А ось про реальних людей – історичних. Ми пам’ятаємо працю Дмитра Яворницького про запорозьких козаків. Багато фактів історик записав від колишнього запорозького козака Ми– Угу, – гугнить ворона, а рака крі- кити Коржа. Тобто, по-нашому, брав у пкенько держить. нього інтерв’ю. І в Олекси Сторожен– І братів, і сестер твоїх знав, – ка- ка (не забуваймо, що він був етнограже рак, – що за добрі люди! фом) є цілий твір «Споминки про Ми– Угу, – гугнить ворона, а рака крі- киту Леонтійовича Коржа». Ось як авпкенько держить. тор описує хату колишнього січовика, – Та вже хоч вони і гарні люди, – а тепер старого сімейного чоловіка: каже рак, – а тобі не рівня. Мені зда- «Весело стало на душі, як, ввійшовши ється, що й на світі нема розумнішо- в хату, глянув я на старосвітський заго над тебе. хисток; так в ньому було хороше, чи– Еге! – крякнула ворона на ввесь сто, і гарно, і до ладу прибрано. Стіни рот та й упустила рака в море. вимиті, вишарувані, неначе сього року От тим-то, як кого одурять похваль- збудовані, а стеля вибілена крейдою бою або лестивою річчю, то люди й ка- з чорними мережками по краях. Од жуть: “Упустив рака з рота”. А як ко- кахляної грубки до другої стіни йшла го остерігають, то кажуть: “Гляди! не з вирізками і горорізьбою перегородвпусти рака з рота”». ка і одгороджувала хату од кімнати. В Або ось як відтворює захват про- кутньому вуглі стояв кіот з образами стого хлопчика, який мріє про Київ: в срібних позолочених шатах; перед «А моя тітка Горпина ходила у Київ, кіотом висіли лампадки, писанки і з то було як почне розказувать про ті крашеної бумаги пороблені голубці; церкви, золотом вкритії, про печери, а із-за кіоту виглядували чорнобрипро Дніпро, що неначе море розли- вчики, васильки і канупер». Про своїх лося, то, здається, і коней покинув би побратимів Корж так згадував: «Наші та помандрував у Київ. Пошили ме- запорожці були народ веселий, сказані свитку, дали й нові чоботи, і ша- но – вольний: любили і жарти, і сміхи; пку і звеліли налагодить візок і пару ледве, було, підстережуть що-небудь коней. Налагодив я візок та й думаю особливе в чоловіку або що-небудь тасобі: чи ще й втрапимо у той Київ? Бо ке зробить не до шпети, то зараз йояк живу на світі, ніколи мені не дово- му і прізвище приложать. Спалить кудилось виїздить із Савинець». І герой рінь, от він вже і палій; не проворний таки побував там!

– черепаха; малого на сміх прозвуть Або казка «Три сестри». Як зазна- – махина, а здоровенного – малюта». чав сам автор, він записав її «стенограВ останні роки життя його розрафією» від сліпої бабусі. Цариця дові- дою були природа і мистецтво (звісряє свого сина-царевича степу – і той но, література) та спілкування зі знастає героєм завдяки саме степу – своє- йомими. му «нареченому батьку». Вочевидь, Проте було б неправильним ввамаються на увазі запорозькі козаки. жати Стороженка лише гумористом, У творах цього автора чудова до- етнографом або співцем природи. Йотепна мова. Ось, наприклад, оповідан- му належить ґотична повість «Марко ня «Вуси». На трагічний для військо- Проклятий». На жаль, вона не завервого, дворянина (!) випадок (заборону шена – а виявляється, автор збиравносити вуса, бо тепер герой – цивіль- ся написати ще мандри свого героя, ний) оповідач дивиться і з гумором, навіть у далекі країни. Твір виявився інакше не зможе перемогти. Напри- лебединим співом. клад, подумки порівнює свого ворога За життя автора ця повість не поіз зінським щеням: «Як розсердиться бачила світу. Класик писав її перед ж, так Боже мій милостивий! підска- смертю. Треба сказати, що він довго

Культура

08.12.2023 — № 49 (78) готувався до цієї теми та обробив не лише український фольклор (де відомий сюжет про Марка Проклятого або Пекельного, який визволив козаків із пекла), але й зарубіжний. У листах письменник виявив себе справжнім ерудитом. Знаючи багато іноземних мов, він прочитав романтичну та іншу літературу, де фігурували образи вічних безпритульних мандрівників, проклятих. Зокрема, згадував героїв німецької, англійської, шотландської та іншої літератури. І припускав, що якраз «наш Марко» всіх «заткне за пояс». Із повістю знайомі Стороженка ознайомилися завдяки його читанню на літературних вечорах. Отже, у письменника було коло фанатів (сучасною мовою), і сам він виявився досить активним. Але це не проста жахалка, яких не бракує. Стороженко створив шедевр. Це серйозна література, яка змушує замислитися про власну ідентичність, славетне минуле, його примноження – не кажучи про динамічний сюжет із несподіваними поворотами. Ми не раз читали або чули вислів «товчеться, як Марко по пеклу» (до речі, це епіграф до Стороженка). І читали фольклорну історію про цього персонажа. Але класик цілковито переробив цей образ. Не переповідатиму сюжет (але зазначу, що там багато інтриг), а краще зверну увагу на стиль. Ми звикли до казок або гумористич-

них історій. Натомість цей твір починається інакше. Відкривається колоритним і оптимістичним описом степу в Петрівку, але далі – контраст: «Уже завечоріло. Широкі тіні простяглись і мережили степ; захід сонця зайнявся полум’ям і насупроти обдав ярким світом гребінь гори з могилами. Січовик скинув очима удаль, шукаючи, на якій би йому могилі заночувать. Дивиться, на самій вищій могилі щось мріє, чорніє; спершу здалось йому за шульпіку, а як зблизився, побільшало – неначе орел; ще проїхав кілька гонів, роздивився, аж то чоловік, і сидів він нерухомо, неначе кам’яна баба на могилі.

– От і добре, – пробубонів про себе січовик, – послав мені господь на ніч товариша. Спустившись у балку, він зупинився біля криниці, набрав у боклагу води, напоїв коня і повів його в поводу. Зійшов на гору, вже й до могили зблизивсь, а чоловік сидить собі, не ворухнеться, неначе закляк, не оглянеться на січовика і не чує шелесту од його важкого поступу». Герой – молодий козак Павло Кобза – розмовляє з цим незнайомцем і дізнається його страшну таємницю: «– Як же тебе там звали, чи не чув про тебе й я?

– Так звали, як піп охрестив, другого прізвища мені не прибрали.

– Яким же іменням тебе піп охрестив?

– Марком.

– Те-те-те, чув, багато дечого чув! – казав Кобза, витріщившись на чоловіка, – чи не той ти Марко, що товкся по пеклі?

– Той самий…» А от що буде далі, який «анамнез» проклятого героя, які будуть далі романтичні пригоди, варто прочитати самим. Автору було нецікаво змальовувати суто негативного героя, і він показав його в розвитку. Картини того, як Марко не може вмерти, описуване ним пекло, а також інтрига в тому, що цей персонаж відає майбутнє України, і сьогодні цікаві. Тут є й авантюри, і гумор (у тому числі чорний), і епізоди справжнього бойовика… У цьому творі є різні сюжетні лінії, і шляхи Кобзи і Марка то розійдуться, то знову зійдуться. Інші герої так само несподівано зустрічатимуть цього безсмертного козака. Треба сказати, що першим читачам було шкода, що твір не завершено, і якийсь безіменний його дописав, проте невдало. Зробив, сучасною мовою, фанфік. Це ще раз свідчить, що у фантаста Стороженка були фанати. Отже, якщо ми хочемо знати: чому не треба впускати рака з рота; як виховувати ледаря, якщо від нього немає користі в господарстві; чому краще не мати обранцем дурня; що являє собою зінське щеня й чому воно

33

стрибає та пищить… а також – як жили наші предки, якими були славетні битви, а також – чи отримає прощення Марко Проклятий і які його пригоди, – нам точно варто читати твори Олекси Стороженка. Ці тексти були в антологіях – і української фантастики, й історичної прози. Проте хотілося б побільше його перевидань, причому повного зібрання творів – і не одного. Адже цей автор і сильний, і різноманітний. Аналітик матеріалів – Олена Смольницька Про авторку: Ольга Смольницька – кандидат філософських наук, консультант з філології Місії «Постуляційний Центр беатифікації й канонізації святих» Української Греко-Католицької Церкви (Львів).

Відкрийте для себе світ краси! Ми з радістю запрошуємо вас до European Med Beauty Family Clinic – салон, де ваша краса стає мистецтвом. Наша команда висококваліфікованих фахівців піклується про вашу красу. З нами ви можете бути впевнені, що отримаєте передові процедури та індивідуальний підхід до ваших потреб.

Ми пропонуємо:

387 Shuman Boulevard suite 203w, Naperville, IL, USA medbeautyclinic23@gmail.com

773-326-5809

Semaglutide injections for Weight Loss, Botox, Dermal fillers, IV vitamins Infusion, Vitamin B12 & Vitamin D injections, Plasma Injections, Microneedling with Exosomes, PRX-T33 Chemical Peel, Permanent Makeup, Fibroblast, Massage Therapy, Laser Hair Removal.

34

Історія ⁄ Події

Євген Салевич, Львів, «Сурма»

surma.com.ua

№ 49 (78) — 08.12.2023

Український світогляд Івана Нечуя-Левицького

П

ровідне коло Організації української нації «Держава», Українське національне середовище та відділ україніки ЛОУНБ провели круглий стіл «Український світогляд Івана Нечуя-Левицького». У вступному слові завідувач відділу україніки, поет Євген Салевич подав тему як український національний проект. Він висловив думку, що все визначне в історії нації має бути перетворене на національні проекти для прийдешнього. Величне минуле має стати проектом національного майбутнього. Знакова книга Івана Нечуя-Левицького «Світогляд українського народу» повинна об’єднувати в товариства вчених етнографів, дослідників, інтерпретаторів, освітян і просвітян, популяризаторів, шанувальників, артистів, музикантів, співаків, меценатів – велике коло молодих і зрілих українців. Аби бути надалі українцями за ідентичністю, маємо обожнювати український світ природи, землі, історії, мови, віри – нашої святої землі і нашої священної історії, маємо їх боронити. Залишається невирішеним те, як українцям у новій вірі залишити автентичний український національний світогляд та українську душу, дані в прадавні часи Богом. Основою для поєднання українського світогляду й віри Нового Заповіту повинні стати українські джерела «Слово о законі і благодаті» першого українця-митрополита Іларіона (прибл. 1050 р.), «Дохристиянські вірування українського народу» Івана Огієнка (1965 р.), «Світогляд українського народу» Івана Нечуя-Левицького (1876 р.) – одного з перекладачів Нового Заповіту (1868 р.), «Український рік у народних звичаях в історичному освітлен-

ні» Степана Килимника (1957 – 1964 рр.) та інші праці. Є також потреба присутности українського світогляду у світовому просторі як місії української цивілізації у світі. Тема українського світогляду І. Нечуя-Левицького набагато ширша за згадану книгу. Проукраїнські акценти присутні у всій творчій діяльності видатного українського діяча та письменника. На жаль це не помітив автор статті про І. Нечуя-Левицького в «Енциклопедії історії України», де не згадано знакову книгу «Світогляд українського народу» та низку творів з історії України, а лише художні твори, зокрема «Кайдашеву сім’ю». У поданій на круглому столі промові доктор філологічних наук, професор кафедри української фольклористики імені Філарета Колесси Ганна Сокіл означила неоціненну вартість етнографічно-фольклористичної розвідки І. Нечуя-Левицького «Світогляд українського народу». Насамперед тому, що українська міфологія не збереглася достеменно, і її відтворення бодай в ескізах дає можливість зрозуміти наші давні обряди та звичаї, інтерпретувати окремі фольклорні жанри. Давні українці персоніфікували майже всі сили природи і мали свій язичницький Пантеон. Дослідник зазначає, що християнство надало українським Богам християнського колориту, змінивши їх на Христа, св. Петра, св. Миколу, Богородицю. Вона навела спостереження І. Нечуя-Левицького про схильність давніх українців до естетичного бачення і зобра-

ження міфологічних образів: «Ми не бачимо в народній фантазії охоти до негарних, неестетичних, велетенських міфічних образів, до тих величезних, страшних, головатих та рогатих богатирів зі страшними антинатуральними інстинктами…». Ганна Сокіл окреслила велике коло досліджених автором «Світогляду українського народу» текстів про міфологію, збірок пісень, колядок, легенд, казок, прислів’їв, приказок і навела характерну для українського світогляду ілюстрацію – колядку, де небо – то поле не міряне, не оране і не сіяне, на тому полі оре золотий плуг волами з золотими горами, за тим плугом ходить сам Господь, на тому полі вродило насіння золотий колос, женці нажали на полі снопів як дощу, кіп як зірок на небі. Дослідник давньої української літератури, директор «Інституту Слова» Павло Салевич говорив «Про проблеми співіснування у ІV–ХІІ століттях в Руси-Україні двох світоглядів»: християнства та народної української релігії, яку представники християнства невідповідно називають язичництвом або поганством. Учений розпочав із влучного і багатозначного вислову українського перекладача Михайла Москаленка (з його книги «Тисячоліття: Переклад у Державі слова», 1995 р.) про зустріч у час прийняття християнства в Україні (988 р.) двох епох, двох світоглядів, за першим із яких була понад п’ятитисячолітня духовна історія, а за другим – тисячолітня та з поглядів українського літературознавця Леоніда Білецького

(з його «Історії української літератури в 2-х т., 1947 р.) щодо неприйняття та «згірдливого ставлення» до нашої народної віри української інтеліґенції, що «збудоване на глибокому блуді й непорозумінні», «Ні в одній ділянці української культури ми не наблизимось так безпосередньо до душі української нації, не відчуємо так тремтіння національного духа, як у цій первісній вірі українського народу». Далі П. Салевич розповів: про існування в старій Україні окремих світоглядних культур – живої народної, останньою визначною літературною пам’яткою, якої є «Слово о полку Ігоревім», що увібрало в собі українські міфологічні традиції від часу неоліту до ХІІ ст., та запозиченої від греків і болгар – книжної християнської; про кількаразове прийняття християнства та протистояння двох названих вище світоглядів в Руси-Україні; пояснив поширене серед учених невідповідне тлумачення терміна двовір’я із значенням поєднанння християнства та язичництва в українській традиції княжого періоду, спираючись на переконливі аргументи українського історика Наталії Хамайко; висловив інші важливі проблеми двох українських світоглядів.

Наукові промови на круглому столі виголосили відомий історик, директор ЛОУНБ Іван Сварник «Історичні твори Івана Нечуя-Левицького в контексті української історіографії XIX століття», доктор мистецтвознавства Роман Одрехівський «Український православний храм: давні солярні знаки, орнаменти і образ Богоматері від Трипілля», доктор історичних наук, поет Петро Шкраб’юк «Свята ієрархія у світогляді українців», кандидат технічних наук Михайло Яворський «Український світогляд і його місія в сучасному світі». Участь в обговоренні теми круглого столу, окрім уже згаданих учасників, брали доктор технічних наук Роман Базилевич, музикознавець Юлія Йосипенко, співачка Наталія Попілевич, художники Ігор Колісник, Ігор Копчик, громадські діячі Зеновій Бермес, Михайло Соловій, лікар Ірена Фільц, екскурсовод Надія Козак, завідувачі відділів ЛОУНБ Ігор Капраль, Ольга Вахула, провідні бібліотекарі відділу україніки Галина Москович, Мар’яна Москва, Надія Бала, Ірина Лемик та інші.

35

08.12.2023 — № 49 (78)

We speak

POLISH

2575 American Lane

Mówimy po Polsku!

ELK GROVE VILLAGE

The freshest meats, sausage and deli products — at wholesale prices!

All products kept below 40 degrees for freshness

Wholesale

STORE NOW OPEN TO PUBLIC

Specialty groceries

GREAT deals on:

Delta Ln 2575

Busse Rd

Willow Creek

Supreme Dr

Thor ndale Ave Thorn dale A ve

York Rd

N Ellis St

Eastern Ave

United Ln

Devon Ave

American Lane

We are excited to announce we are Now Offering Our premium meats, sausage, deli and smoked fish products at wholesale prices. Directly to the public — At our NEW Retail Storefront.We invite you to our walk-in cooler to see the freshness and prices for yourself!

Specialty Sausages and Meats: Large selection of Smoked Sausages, Hams, Bacon, Pork Loins, Pork Butts and more!

Pre-sliced Deli Meats and Sausages Also Available!

Fresh Meat Counter Baby Back Ribs, Hams, Loins, Bacon, Polish Sausage Italian Sausage, and more!

Smoked Fish Smoked trout and our famous smoked salmon are now available – fresh and directly from the source.

STORE HOURS Sunday: Closed Monday: Closed Tuesday: 9am–5pm

Wednesday: 9am–5pm Thursday: 9am–5pm

Friday: 8am–5pm Saturday: 7am–1pm

847-787-0210 | northstarfoods.com

FOLLOW & LIKE US!

For over 40 years Northstar Foods has been producing only the finest meats, specialty sausages and smoked fish for the restaurant and grocery store industries. The essence starts in our kitchen with the finest and freshest raw materials with our unique blend of traditional herbs and spices.

Welcome

to taste and quality at great prices!

STOP IN

TODAY!

36

Освіта

surma.com.ua

№ 49 (78) — 08.12.2023

Про нашу мову і про нашу мудрість Надія Красоткіна, Луцьк, «Сурма»

С

ьогодні в ліфті у мене була неприємна зустріч з молодими людьми, яких набилось в кабіну, просто як оселедців у бочку. Поворухнутись неможливо. І я стояла, притиснувшись до стінки. Усе б нічого, скільки там підніматися, якийсь п’ятий поверх… Тільки мені було не так тісно, як боляче слухати їхню мову. Цього не можна було почути і в страшному сні, а передати цього жахіття просто неможливо! Це були старші підлітки, можливо, ще школярі чи студенти училищ, я не знаю, але їхня мова була пересипана непристойною лексикою, матюками настільки, що слухати без сліз було неможливо. Чому без сліз? Та тому, що ані сумління, ані мудрості, ані вихованості у цих підлітків навіть не проглядалося. А їм же по 16-18 років! Мова інфантильна, ніби це діти років по 8-9, несуть таке, що просто не надивуєшся, невже так можуть поводитися люди? Невже у цих молодиків нема іншої теми для розмови, невже вони нічим більше не цікавляться? Та навіть діти, які виховуються в нормальній сім’ї, так розмовляти не можуть, бо їм би було соромно вимовляти такі слова, а ці хлопці були зациклені на своїх відчуттях, які проходили в цей час у їхніх шлунках та кишках, на тому, що відбувалося з їхнім кишковим трактом і на газах, які просилися назовні і їх треба було якось стримувати або і не треба?.. А матюків стільки, що живого слова і не прослуховувалось, бо йому там зовсім не залишилося місця. І це з моменту, як вони завалились у ліфт і до п’ятого поверху мені довелося слухати цю непристойну тираду… Я не могла проронити і слова, бо їх було семеро – здорових хлопців, а я одна, старша жінка, затиснута в куточок… Компанійка була досить весела і життєрадісна, тому я змушена була стояти тихо, самі розумієте чому. І от нарешті вони вийшли з гигиканням, сміхом, радісні і щасливі, і пішли веселою ходою в кафе, так само голосно викрикуючи свої матюки і непристойності… Я теж вийшла, та мені було дуже боляче від того, що я почула, з чим зіткнулася… А зіткнулася я з нашим сьогоденням, у якому вже, мабуть, немає місця порядності і честі, культурі і вихованості… І це насправді дуже страшно. Так, це страшно! Тому що це не поодинокі випадки такої поведінки дорослих хлопців, а це наше сьогодення. Так розмовляють багато дітей, дорослих, старших людей, так розмовляють не тільки хлопці, але й дівчата, жінки. Їхня мова наповнена матюками, брудом, нехлюйством. То в чому ж

справа? Чому це сталося з нами у двадцять першому столітті, в роки розквіту науки і техніки, у розквіті гарного життя? Тому я все ж вирішила розказати про цей випадок людям, може, хтось прочитає і задумається над цією проблемою, яка набуває катастрофічного поширення вже сьогодні. А тоді ми разом, усією громадою подумаємо, як позбавитись від цього нашестя, не дати йому поширитись і вкоренитися в нашому суспільстві. Адже це не просто окремі випадки – це охоплює щодня все більші верстви населення і наростає, як сніговий вал. Тому, на мою думку, з цим треба боротися всім і всюди. Люди є люди, кожен має свої емоції, перебуває в різних ситуаціях, колись людину охоплює радість, колись сум, іноді роздратування, зло, ненависть, і любов. І кожен стан викликає різні почуття, різні емоції. Українці колись теж вживали лайку, але не матюки, це були свої слова, які вживали щоб висловити своє незадоволення, осуд, свій крик душі. Та й вживали ці слова в особливі моменти, щоб висловити своє невдоволення, злість… А сьогодні вживають матюки замість будь-яких слів і незалежно, що на душі в людини: радість, щастя, осуд, злість чи любов! Їх вживають замість звичайних слів. Матюками заповнена мова повністю, там, мабуть, для нормального словникового слова і місця вже немає, а не те що для чарівних і вишуканих слів. Про такі чудові слова вже й не йдеться, бо словниковий запас у молодих людей сьогодні дуже мізерний, хіба що є десь ще дівчати і хлопці, закохані в свою мову калинову, мову кольорову… Але таких не так уже й багато. Але як почуєш мову цих світлих молодих людей, то на душі стає світанково, радісно і тепло. Та, на жаль, такі чомусь зустрічаються все рідше. А все частіше лунає мат, який передає лише злість, ненависть, негативну енергію і всім приносить біду. Звідки ж узялася ця пошесть? І як же треба ненавидіти свою матір, щоб вживати такі слова, в яких її проклинають і обливають брудом. А це для деяких і навіть багатьох людей стає нормою! Згадую своє дитинство, юність і молодість. У мене батьки мали на той час початкову освіту, але я ніколи в житті від них не чула матірних слів, вони вміли говорити гарно і щиро, добирали завжди потрібні слова, це, мабуть, тому, що дуже багато читали (тато перечитував щодня після роботи всі газети, які виписували додому, а мама – художню літературу, особливо українських авторів), тому мова була насичена прислів’ями і мудрими словами, цікавими і влучними зворотами. Мої батьки завжди захоплювалися розумними людьми, старалися чомусь у них навчитися, брали приклад з освічених людей, прагнули

до знань і до мудрості в житті та й нас до того привчали. І завжди нам говорили: «знання – це найлегша ноша!», а «те, що знаєш і те, що вмієш – за плечима не носити!» Я була зовсім малою і не зовсім розуміла ті прислів’я та все допитувалась, а мама і тато мені розтлумачували це дуже детально і зрозуміло. А ще мама завжди говорила, що «життя прожити, то не поле перейти». «Що посієш, те й пожнеш» і сотні інших прислів’їв, які для мене згодом ставали все зрозуміліші. А ще дуже добре запам’ятала таке: «довгим язиком тільки полумиски лизати!» і «яка головонька, така й розмовонька!». І не треба було довгих бесід проводити з дитиною, бо все і так ставало зрозумілим, бо ці прислів’я завжди були сказані своєчасно, в потрібний момент. І тому ставали відразу зрозумілими. І дитині ставало дуже соромно за свої вчинки, неправильну поведінку, погане і необдумане слово. Отак ми виховувались. І це було так майже в усіх сім’ях. Бо люди прагнули до знань, старалися не бути гіршими від людей, а бути мудрішими, кращими, розумнішими. А між дітьми теж були своєрідні змагання, бо ми старалися багато читати, щоб мова наша ставала багатшою, колоритною, яскравою. Цьому нас вчили вдома і вчителі у школі завжди звертали увагу на нашу мову, щоб вона була колоритною, яскравою, живою, літературною. Підтримували наші прагнення до читання художньої літератури, заохочували, підбадьорювали. І щоразу, прочитавши якусь книжку, ми старалися використовувати з неї певні слова, вирази, звороти… Ми прагнули розвивати свою мову, збагачувати її, адже добре знали, що по мові судять про інтелект людини. А кожному хотілося мати високий інтелект! І ніхто в класі ніколи не вживав матюків, хоч вони вже поширилися після Другої світової війни між багатьма людьми. Ми їх чули і не раз поміж людьми, але щоразу стискалося серце від болю, душа не сприймала таких слів, було противно і гидко, бо такі слова дуже ранили, викликали почуття образи і сорому. Хотілося скоріше помитися, щоб змити з себе почутий бруд, бо ті слова наче прилипали і утворювали на твоєму тілі плями. А з тими хлопцями, які все ж наважилися хоч деколи говорити такі слова, ні одна дівчина не хотіла зустрічатися, а обходили всі їх десятою дорогою, бо соромно було таке чути і з такими хлопцями дружити. Тому матюки не поширювались так швидко у той час. Та й у сім’ях батьки не вживали таких слів, бо добре знали, що «слово – не горобець, вилетить – не піймаєш!» Тож соромно від людей буде, як твої діти такі слова понесуть у світ, то що про сім’ю люди скажуть? Адже ж кожен знав, що «який кущ, така й хворостина, які батьки, така й дитина!». Отож, жили сусіди кожен по собі, але і на людей зважали, бо нікому не хотілося бути гіршим від людей. Громадська думка була для всіх важливою і до неї прислухалися, як і треба в нормаль-

ному суспільстві. Адже в кожній громаді є певні норми поведінки, які мають значення для всіх і всі їх повинні дотримуватись і виконувати, щоб був порядок і дисципліна. І щоб кожна людина почувалася добре і затишно. То що ж сталося з нами сьогодні, коли нікого вже не цікавить нічия думка, кожен може словами ображати почуття інших людей, не дивлячись на різницю у віці? То що ж з сталося у нашому суспільстві? Чому це зло так поширилося сьогодні, що воно, як вірус, вбиває все світле в людській душі? От і розберімося, що ж таке матюки і що вони несуть для людини, і чому не треба і не можна матюкатися. Кожне слово у світ несе свою вібрацію, енергетику і певним чином впливає на людей і на довкілля. Тому, мабуть, і діють оті заговори різного роду, що у них зібрані в потрібній послідовності влучні слова, які впливають на людей потрібним чином, і стають дієвими, помічними або рушійними. Просто людство багато чого добре не знало, а ще багато чого позабувало або й утратило назавжди. А в слові – сила! І слово несе такий заряд енергії, що на це треба звертати велику увагу, щоб зберегти силу, здоров’я, мудрість… От на такому примітивному прикладі все ж відчуємо силу слова. Коли ви спілкуєтесь удвох з другом, сидите в доброму гуморі, про щось говорите і раптом він вам скаже, що ви дурень… Ну, просто так скаже і все. Яка у вас буде реакція? Звичайно негативна і вся розмова піде не в тому напрямку, бо ви образитесь, правда? А от уявіть собі, що ви йдете містом і вам вслід пролунає якесь образливе слово, ви теж будете нервувати, у вас виникне негативна реакція, тому що те слово мало свою вібрацію, воно розбудило у вас в душі щось нехороше і ви втратили той спокій, який несли в своїй душі. А от навпаки, хтось вам сказав приємний комплімент, добре слово і вас раптом піднявся настрій, яскравіше стало світити сонечко, і вам стало дуже легко і приємно. От це і є сила слова, бо воно може і піднести людину, а може і вбити. Теж саме і матюки, у них така вібрація, яка здатна руйнувати, вони мають дуже великий негативний вплив на людей і насамперед на того, хто їх говорить, бо ці слова руйнують, розрушають людину. Недавно я прочитала в інтернеті, що «з погляду релігії, мат – це ритуальний акт закликання демонів. Водночас постраждати від такого ритуалу можуть не лише ті, хто лається, а й ті, хто перебуває

Освіта

08.12.2023 — № 49 (78) у середовищі людей, які матюкаються. А особливо – діти, бо їхня психіка ще слабенька і вразлива. Погані слова оскверняють не тільки єство самої людини, а й її гени, які вона передає своїм нащадкам. У Біблії чітко сказано, що людина, яка лихословить, використовує дар мови для виявлення своєї внутрішньої нечистоти, оскільки виливає її назовні. Тому лихослів’я зараховують до одного з найтяжчих гріхів, бо воно оскверняє і душу, і тіло». Я повністю згодна з цим і переконана, що слова-матюки повинні бути викорінені з нашої мови повністю, адже нічого хорошого від їхнього вживання немає. А ще вони дуже засмічують нашу чарівну і таку неповторну українську мову, та й від вживання таких слів у мові страждає інтелект людини. Людина вже й не думає про те, як красиво висловити свої думки, як правильно побудувати речення, як доступно і гарно передати інформацію, вона говорить так, ніби ніколи й не жила між людьми, ніколи не вчилася у школі, вона вставляє ці слова після будь-якого слова, не задумуючись про те, що вона говорить, як говорить. А невже самій людині приносить задоволення така брутальна мова, невже не соромно говорити такі брудні і страшні слова? Чи то вже люди починають втрачати своє сумління, що їм однаково, що вони говорять, які слова несуть до людей, як на це реагують інші… Я дивлюсь на це явище зі своєї точки зору, бо все життя старалась розмовляти гарно, чітко, нести в словах доброту, любов, мудрість, правду і честь. Тому мене така мова з лихослів’ям не тільки неприємно вражає до глибини душі, але й дуже ображає. Бо чому я повинна слухати цей непотріб всюди, куди б не пішла? Чому така мова лине з дитячих вуст, з вуст молодих людей, які тільки починають своє життя? Чому ми, дорослі люди, дозволяємо їм нести цей непотріб у дивосвіт, чому в сім’ях розмовляють такими словами, чому батьки просто знищують своїх дітей матюками і при цьому навіть не задумуються, якими виростуть їхні діти? Це що, деградація сім’ї? Знищення нашого суспільства? Мені здається, що мине зовсім небагато часу, але якщо ми не візьмемося за розум і не почнемо оздоровлювати наше суспільство, то зовсім скоро зайдемо в глухий кут, з якого вибратись буде дуже важко, та й просто неможливо. Адже коли діти звикають до такої мови, то викорінити з їхніх голівок ці слова буде дуже важко. Тому сьогодні вже в цю хвилину ми всі повинні боротися з цим нашестям і якось дати раду тому, що діється сьогодні. А в час моєї юності було модним створювати певні гурти, клуби різних напрямків: «Клуб поезії», «Гурт мандрівників», «Клуб творчості», Гурт «Книгу в маси» та й яких тільки гуртів та клубів не було, в них збирались хлопці і дівчата з однаковими поглядами на ту чи іншу проблему і от там вирішували, як краще діяти, щоб зробити світ кращим. Наївні були, але все ж виношували певні ідеї і втілювали їх у життя. От, наприклад, ми поширювали художню літературу, розносили до людей нові книж-

Тоді невдача просто відійде! ки і продавали їх. Тоді це була модна таА буде успіх, буде перемога, ка хвиля діяльності! І я пам’ятаю, скільки Мета загострить зір і поведе. книжок ми продавали людям! Люди куХай буде правильна твоя дорога, пували їх із задоволенням. Адже до магаА перепон ніколи і ніде! зину ще треба було дійти, а тут тобі до хати принесуть, розкажуть про книжку і переконають купити. А наступного разу вже ДЛЯ ТОГО МИ Й ПРИЙШЛИ, тебе гостинно зустрічають на порозі і ці- МАБУТЬ, СЮДИ кавляться новинками, бо ту першу вони Я прожила, неначе вже й багато, Та в світ закохана до забуття. вже прочитали всією сім’єю і подарували То ж кожен день для мене, наче свято, добрим людям, а от тепер чекають нову. Назустріч сонцю йду, немов дитя. Та й самі ми збагачувались, бо перш ніж Все радує мене і окриляє: нести книжку до людей, треба було проІ спів пташиний, що летить здаля, читати, щоб розказати якісь цікаві деталі, А небо прямо в душу заглядає. щоб заінтригувати людину, а тому самі теж І квіти, що насіяла земля, зростали духовно. То, може, й сьогодні поІ ліс, що вдалині собі синіє, ра створювати подібні гурти, клуби, щоб А річка ніби срібло розлила. там гуртувалася молодь з мудрими переВночі у небі зірка даленіє, конаннями, новими поглядами на життя Й дорога, що в життя мене вела… і світ та залучала до своїх лав нових і ноУсе для мене казкою повите, вих дівчат та хлопців, де б вони вдосконаІ найрідніше, й дороге усе. лювали себе в мові, в творчості, в спорті, І яблучко, що соками налите, в інших сферах діяльності, а не сидінні за І вітерець, що вісточку несе. пляшкою спиртного десь у барах та гараЛюблю цей світ, а як же не любити? жах… Придумати можна багато різного і Прийшли на мить, підемо назавжди. цікавого, але головне не пропустити такої Красою треба серце напоїти, можливості, тому вже зараз треба зацікаДля того ми й прийшли, мабуть, сюди… вити, націлювати молодь на щось гарне, І я люблю усе навколо себе: творче, де б вони могли себе виявити, поВолошки в житі, льону голубінь, казати з кращого боку. Це важка робота, І небо зоряне, і синє небо, але не тільки цікава, але й дуже важлиЙого бездонність, казку і глибінь… ва та потрібна. Звичайно, це моє баченІ рідне поле, й жайворонка-пташку, ня розв’язання цієї проблеми, але є люЗозулю й соловейка на зорі… ди, які бачать і знають це краще за мене Червоний мак, білесеньку ромашку на сьогоднішній день, тому б дуже хотілоЙ ся, щоб всі люди включилися в цю роботу горобчика, що у моїм дворі… Люблю цей світ, закохана у нього, і тоді ми всі разом могли б зробити наше Бо він – це казка щира наяву. суспільство значно кращим, здоровішим, І з відданістю серденька палкого високо інтелектуальним, мудрішим. АдНатхненно і захоплено живу. же це дуже важливо для майбутнього покоління наших дітей. Бо ж так хочеться, щоб наша Україна стала осередком куль- ДОЗВОЛЬТЕ СЕРЦЮ ЗАЦВІСТИ тури і науки, мудрості і честі, правди та Життя в нас дуже швидкоплинне, Той час кудись летить, летить. совісті. Дуже хочеться, щоб наше суспільІ рік за роком вдалеч лине, ство стало здоровим, світлим, щоб не було Не зупиняється й на мить. в нас ані корупції, ані брехні, ані зверхноЛиш був дитиною та грався, сті, щоб люди були добрими, світлими, з А вже – дорога в інститут. чистим сумлінням і уважними. Щоб в суЩе лиш студентом там навчався, спільстві на першому місті була правда, А вже на пенсію маршрут. честь і совість, доброта і любов, повага і І от уже життя спокійне, людяність. А хіба вам того не хочеться? Вірші про життя та людей ВСІМ МЕТА ПОТРІБНА

Щоб гарно жити – всім мета потрібна, Стремління і бажання, щоб рости. Щоб кликала мета, мов зірка срібна, І не давала зі шляху зійти. То ж ціль в житті потрібно завжди мати, Тоді до неї всі ведуть шляхи. А що і як робити – будеш знати, Бо відійдуть у безвісти страхи. І буде правильна тоді дорога, Хоч, може, з крутизною, не пряма. Й солодка буде ждати перемога, Бо іншого шляху в житті нема. То ж ціль, мета, як зірка серед ночі, Тобі дорогу вкаже в темноті. Хто ж без мети прожити якось схоче, Тому не буде радісно в житті. З’єднай три слова: хочу, можу, треба! І йди до цілі – все тоді прийде. І усміхнеться сонце й синє небо,

Розмірене і без тривог. Та не буває все постійне, Життя – неписаний пролог. А що там далі, хто те знає? Скоріше, шлях у нікуди. Живе людина і вмирає, Більш не повернеться сюди. Тому прожити треба світло, Добро й любов у світ нести. Щоб на землі душа розквітла… Дозвольте серцю зацвісти! ДУМКИ ХОРОШІ ТРЕБА ВСІМ ПЛЕКАТИ

Думки хороші треба всім плекати, Бо думка – це початок наших справ. Тож будемо в житті лиш те ми мати, Які думки хто в голові тримав.... Хороші думи, то й чудові справи, Тоді гармонія оточить нас. А як думки недобрі і лукаві, Тоді гармидер буде кожен раз.

37

Від чорних дум в душі зникає світло, А замість сонця в душу ніч спішить. А треба, щоб у ній усе розквітло, Бо для людини – це найкраща мить! Доведено – думки матеріальні! І переконує людей у цьому час. Усі на світі справи геніальні Спочатку в голові рояться в нас. Як сповнимо ми думи добротою, Засяє щирість сонечком у них. То й підемо дорогою ясною І буде щастя й радість в нас усіх. ЖИВІТЬ НАТХНЕННО

Людина має все: здоров’я і життя, І хліб, й до хліба, та тепло в оселі. Та все розтринькує бездумно, без пуття. Їй легко жити, дні усі веселі! Вона своє здоров’я губить у вині, Легені спалює у куриві щоденно. І опиняється якогось дня на дні, Де вже не так красиво і пісенно. Та все не думає про власне майбуття, Живе лиш днем, годиною, сьогодні. І лиш тоді прийде до неї каяття, Як втрапить ненароком до безодні І виходу уже не знайде в темноті. Тоді оцінить раптом те, що мала. Здоров’я, радощі і цінності прості, Які бездарно так колись втрачала. І що робити їй? Куди цей шлях веде? Є каяття, та вороття немає. А треба думати, що час такий прийде, Бо все початок і кінець свій має. То ж завжди думайте, відкрийте суть життя, На себе збоку часом подивіться. Є в нас у кожного щасливе майбуття… До мудрості душею прихиліться. Радійте, тіштеся, як ранок зацвіте, Милуйтеся чарівним первоцвітом. Цінуйте те, що маєте, хоч і просте, Щасливо хай душа летить над світом. Радійте світові, в якому живете, Спілкуйтеся з природою щоденно. Однак, не забувайте правило просте: Живіть красиво, світло і натхненно. ЖИТИ – ДОБРО ТВОРИТИ

Життя – не тільки радість, сміх і диво. Воно складне, хоч як не подивись. А як захочеш жити вік щасливо, То без спочинку дій, трудися, вчись. Закон життя. Не вдієш тут нічого. Без праці щастя не прийде до нас. Трудися, не надійся ні на кого. Тоді й прилине зоряний твій час. Бо все, що нажилось одним лиш махом – Не довговічне, не стабільне, наче мить. Бо як прийшло, так і піде все прахом, Як сизий дим за вітром полетить. Закон життя. І сперечатись марно, Гординя править розумом тоді. І як би не здавалось добре й гарно, Та все одно при цьому буть біді. То ж не надійся на легку удачу, Її здобудь у чесній боротьбі. Зміни свою натуроньку ледачу І значно легше стане жить тобі. Хто трудиться, у того успіх, слава. Стабільність і достаток – в боротьбі. Й не в тому суть, яка у нас держава, А все: погане й добре – у тобі.

38

Історія

Володимир Пилипчук

З

початком широкомасштабної війни проти України російські агресори в сучасних умовах ХХІ століття демонструють на теренах України масові воєнні злочини, злочини проти людяності, а також геноцид (як і в першій половині ХХ століття, коли російські більшовики тричі винищували українців, використовуючи голод як зброю). Завдяки героїзму та стійкості Українського народу, сил оборони і безпеки, нині розпочалися кардинальні трансформаційні зміни в системах національної, регіональної та міжнародної безпеки. Україна, відстоюючи свою незалежність і територіальну цілісність, демократичні цінності, права і свободи людини, почала отримувати реальну політичну, військову, економічну та міжнародну підтримку від країн-членів ЄС і НАТО, Європейського Парламенту і Ради, Генеральної асамблеї ООН та переважної більшості країн світу. В контексті зазначеного актуальними постають питання, винесені на розгляд міжнародної наукової конференції «Диктатори ХХ – ХХІ століть: тоталітарні режими та наслідки для суспільства». Як свідчить історико-правовий аналіз, ще наприкінці ХХ – на початку ХХІ століть науковці, отримали доступ до розсекречених матеріалів та розпочато системну роботу щодо розкриття злочинів комуністичного тоталітарного режиму, у тому числі Голодомору – геноциду українців 1932-1933 років. За результатами проведених досліджень до Служби безпеки України було направлено відповідні документи за якими порушено дві безпрецедентні в сучасній історії кримінальні справи (провадження) за фактом вчинення злочину, передбаченого ст. 442 «Геноцид» Розділу ХХ «Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку» Кримінального кодексу України. В ході слідства, за оцінками українських та іноземних експертів і вчених було проведеного значну за обсягом роботу, зокрема: – викрито мету, форми і методи скоєння злочину Голодомору-геноциду; – встановлено організаторів та виконавців злочинних дій; – уведено в обіг великий масив раніше невідомих документальних матеріалів щодо злочину Голодомору-геноциду в Україні;

surma.com.ua

№ 49 (78) — 08.12.2023

Історико-правові паралелі скоєння злочину геноциду у ХХ – ХХІ століттях на теренах України – засуджено на міжнародному рівні злочин Голодомору-геноциду, як злочин проти української нації. Головною метою вказаного злочину, як виявляється, було зламати волю і дух Українського народу до свободи та побудови Української держави, яка за оцінками багатьох сучасних політиків, істориків і правників, а також українських істориків і політиків початку ХХ століття є спадкоємницею і правонаступницею Русі. До речі, вперше ця ідея була реалізована Указом Президента України від 24.08.2021 № 423/2021 згідно з яким 28 липня, День Хрещення Київської Русі, було визначено як День Української Державності. Надалі це державне свято було встановлене на рівні Закону України від 31.05.2022 р. № 2295-ІХ. Водночас, зазначена подія (де-юре і де-факто) почала руйнувати започатковану у ХVIII та оновлену у ХХІ столітті ідеологію російської імперії, що нині реалізується з початку 2000-х років (ця проблема, як видається, потребує окремого розгляду). Також варто зауважити, що відповідно до архівних джерел, російські більшовики здійснили військову окупацію Української народної республіки лише унаслідок трьох російськоукраїнських воєн лише в кінці 1920 р. Однак фактично національно-визвольні змагання (за російськими трактуваннями – боротьба з бандитизмом, тривали до 1928 р., за окремими джерелами – до початку 1930-х років. Надалі ця боротьба, як підтверджують українські та іноземні архівні джерела, після закінчення Другої світової війни тривала до 1960-х років). Саме у цей період і було розпочато політику Голодомору-геноциду, зокрема, масовий штучний голод (1921-1923 рр.) відбувся за вказівками очільника російських більшовиків В.І. Леніна з метою подолання спротиву українців та встановлення комуністичної тоталітарної системи на теренах України. Внаслідок Голодомору-геноциду (1932-1933 рр.), за матеріалами розслідувань та висновками проведених досудових експертиз встановлено, що в цей період знищено 10,5 млн українців. Вказана цифра, як видається, буде значно більшою з урахуванням втрат української нації за результатами масового штучного голоду 19211923 рр. і третього (повоєнного) масового штучного голоду 1946-1947 рр.

Минуло вже понад 100 років з початку проведення геноцидної політики Леніна – Сталіна проти українців, однак і нині варто звернути увагу на низку історико-правових паралелей з погляду сучасних подій, зокрема: 1) Визначення злочину геноциду було надане у Конвенції ООН Про запобігання злочину геноциду і покарання за нього (1948 р.), а відповідний Закон про кримінальну відповідальність в Україні був прийнятий у 2001 р. (ст. 442 Кримінального кодексу України). Ознаки злочину геноциду були наведені у статтях ІІ, ІІІ Конвенції ООН (1948 р.) та ст. 442 КК України. При цьому, метою геноциду визначено умисне знищення (повне або часткове) будь-якої національної, етнічної, расової, чи релігійної групи.

2) Відповідно до положень ст. ІІІ Конвенції ООН Про запобігання злочину геноциду і покарання за нього (1948 р.) варто звернути увагу на дії, що підлягають покаранню за: – геноцид; – змову про вчинення геноциду; – пряме і публічне підбурювання до вчинення геноциду; – замах на вчинення геноциду; – співучасть у геноциді. Особи, які чинять злочин геноциду чи будь-які інші з перерахованих у ст. ІІІ вказаної Конвенції ООН дії, підлягають покаранню незалежно від того, є вони відповідальними за конституцією правителями, посадовими чи приватними особами. З цього приводу, як видається, вже варто замислитися російській еліті, а тим більше російським пропагандистам і особам, які вчиняли вказані злочини.

3) Правові оцінки злочинів проти українців, скоєних очільниками російських більшовиків у ХХ столітті, вже опубліковані, тому слід звернути увагу на мету та ознаки злочину геноциду з погляду розв’язаної рф агресивної війни проти України. Зокрема, метою так званої «спеціальної військової операції» визначено «денацифікацію» України. Термін «денацифікація» згідно з нормами міжнародного права був за-

стосований лише до колишнього Третього рейху (Німеччини та Австрії) і означав систему заходів зі звільнення їхньої економіки, політики, культури, ЗМІ та юриспруденції від впливу та наслідків націонал-соціалізму після Другої світової війни. У 1945 р. в ході Потсдамської конференції країн антигітлерівської коаліції була прийнята Програма денацифікації, що включала демілітаризацію та демократизацію суспільства і державних інституцій вказаних країн. З того часу російське керівництво вперше та неправомірно застосувало цей термін щодо до незалежної, демократичної держави – України. Водночас, слід зауважити, що згідно з публічними роз’ясненнями офіційної російської пропаганди поняття «денацифікація України» по суті відповідає меті злочину геноциду.

4) Ознаки злочину геноциду, як зазначалося, наведені у ст. 2 Конвенції ООН (1948 р.) та ст. 442 КК України. До основних ознак скоєння цього злочину згідно з нормами міжнародного права і національних законодавств належать: – убивство, заподіяння серйозних тілесних ушкоджень або розумового розладу членам національної чи іншої групи населення країни. (З 24 лютого 2022 р. внаслідок російської збройної агресії щоденно гинуть, отримують тілесні, психологічні та психічні ушкодження десятки й сотні мирних українців. Загальна їх кількість, як видається, буде відома лише по закінченні війни); – навмисне створення життєвих умов, розрахованих на часткове або повне знищення членів національної чи іншої групи. (Внаслідок цільових масованих ракетних та артилерійських ударів по населених пунктах, житлових будинках, об’єктах енергетичної та іншої критичної інфраструктури російські агресори намагалися поставити усе населення України в умовах зими на межу фізичного та психічного виживання); – заходи, спрямовані на запобігання дітонародження, насильницька передача дітей з однієї людської гру-

08.12.2023 — № 49 (78) пи в іншу. (З початку війни мільйони українських жінок та дітей стали вимушеними біженцями, у т.ч. виїхали за кордон, сотні тисяч чоловіків та жінок стали на захист своєї країни. Крім цього, сотні українських дітей були вивезені на російську територію, а їхня подальша доля залишається невідомою). Наведені та інші факти, що вказують на скоєння злочину геноциду, потребують подальшого аналізу, виявлення, документування та розслідування. Слід також звернути увагу, що наведені ознаки і факти злочинної діяльності російських військових та інших громадян рф підпадають під дію ст. 357 «Геноцид» Кримінального кодексу рф, а особи, які скоїли або були причетні до скоєння цього злочину, можуть бути засуджені до позбавлення волі на строк від 12 до 20 років, пожиттєво або до смертної кари. Тобто, після зміни державного керівництва рф вказані росіяни мають бути притягнені до кримінальної відповідальності також на основі власного національного законодавства.

5) Як зазначалося, на теренах України найбільше постраждало від злочину Голодомору-геноциду населення східних, центральних та південних регіонів колишньої УСРР, де до початку Другої світової війни був встановлений тоталітарний режим. Подібна

тенденція у вказаних регіонах спостерігається і нині, де скоюється найбільше воєнних злочинів, злочинів проти людяності та геноцид проти мирного українського населення, пов’язаних зі збройною російською агресією проти України. У зв’язку з цим виникає риторичне питання, наскільки змінилася політика російської держави щодо до України за останні 100 років, а також – на якій основі ці відносини мають розвиватися у майбутньому, зокрема на міжнародному рівні. Загалом, правові оцінки, рішення і санкції за результатами розслідування вказаних воєнних злочинів, злочинів проти людяності та злочину геноциду (на прикладах і тенденціях розглянутих подій ХХ – ХХІ століття) мають визначатися, як видається, Міжнародним кримінальним судом, відповідними норми національного законодавства України та інших держав світу, а також Міжнародним спеціальним трибуналом, який нині формується країнами-партнерами України. Надруковано в книзі «Диктатори ХХ-ХХІ століть: тоталітарні режими та їх наслідки для суспільства» Про автора: Володимир Пилипчук – професор, доктор юридичних наук, академік Національної академії правових наук України.

Історія

39

40

Спорт

Михайло Яровенко, Буча, «Сурма»

Н

surma.com.ua

№ 49 (78) — 08.12.2023

Огляд головних спортивних новин: спортсмен року, майбутнє збірної та комп’ютер всередині м’яча

а вулиці вже достатньо холодно і сніжно, а це означає, що рік виходить на фінішну пряму. Цього тижня в один день 6 грудня відзначається дві важливі події – День Збройних сил України та День Святого Миколая. Насамперед хочеться вкотре подякувати нашим ЗСУ за можливість жити у вільній державі і мати змогу, зокрема, вітати рідних та близьких з Днем Святого Миколая тоді, коли це робили наші пращури. Ну, а я приніс вам під подушку черговий дайджест новин за тиждень і сподіваюсь він вам (як завжди) сподобається.

не отримавши путівку на нього. Варто сказати, що група дійсно не складна і така, у якій можна спокійно боротися з бельгійцями за перше місце. До того ж вже зараз відомо, що зірковий воротар збірної Тібо Куртуа навряд зможе допомогти своїй команді. У цьому випадку жереб дійсно випав для нас достатньо прийнятним і тепер від підопічних Сергія Реброва вимагається тільки вихід у фінальну частину ЄВРО. До речі, цікаво, що італійці, яким нічия з нашою збірною дозвоЙМОВІРНІ СУПЕРНИКИ лила вийти на ЧЄ раніше, отримали у ЗБІРНОЇ УКРАЇНИ суперники збірні Іспанії, Хорватії та НА ЄВРО-2024 Албанії, що в цілому робить їхню груЩе навіть не гарантувавши собі пу- пу набагато складнішою за ту, яка мотівку на чемпіонат Європи з футболу, же дістатися нашим хлопцям. Але данаша збірна вже дізналася, з ким во- вайте не наврочимо, тому після того, на зіграє у разі омріяного виходу на як дочитали цей розділ – постукайєвропейську першість. На Євро-2024 те по дереву. виступлять 24 команди, які подолали відбір. На момент жеребкування бу- МЕССІ – СПОРТСМЕН РОКУ ло відомо 21 команду: господар – Ні- ЗА ВЕРСІЄЮ TIME меччина, а також 20 збірних, які поВидання TIME визнало аргендолали основну частину кваліфікації. тинського футболіста Ліонеля МесЩе три збірні визначаться у березні сі спортсменом року і також першим 2024 року за підсумками плей-оф. Се- футболістом, який потрапив до цьоред претендентів також і синьо-жовті. го списку. Хоча увесь список учасників ще не буВідзнаку журналу Time Мессі отрило визначено, кошики жеребкування мав у статусі чинного чемпіона світу, було складено: переможців плей-оф який здобув у 2022 році в Катарі. Півідправили в останній кошик. Інші ж зніше влітку 36-річний нападник мав команди (за винятком господаря тур- кілька варіантів продовження кар’єри. ніру Німеччини, який очолив «посів» За його словами, він хотів повернутьі потрапив до групи А) розподілили по ся в рідну «Барселону», але це було кошиках відповідно до їхніх результа- неможливо. Найпривабливіший у фітів в основній частині відбору. У під- нансовому плані вигляд мала пропосумку Україна, якщо пройде на Євро, зиція із Саудівської Аравії. Та все ж зіграє у групі Е. Її суперниками в та- Лео обрав американський клуб «Інкому разі стануть Бельгія, Словаччи- тер Маямі», хоча контракт був значна та Румунія. но скромнішим. І зараз ми можемо зайнятися найЗавдяки приїзду легенди до Сполуулюбленішою справою вболівальни- чених Штатів Америки різко зріс інків нашої збірної – прогнозувати під- терес до футболу на континенті. Відсумковий результат ЄВРО, ще навіть відуваність стадіонів, ціни на квитки, продаж товарів і сувенірів із прізвищем Мессі значно збільшилися. Із приїздом Мессі у Штатах почався справжній футбольний бум. У найближчі три роки США приймають три великі міжнародні турніри: Копа Америка 2024 року, Клубний чемпіонат світу з футболу 2025 року і най-

грандіозніший із них, чемпіонат світу з футболу 2026 року. Тому приїзд чотириразового володаря «Золотого м’яча» виявився дуже доречним. Саме за популяризацію футболу в США Ліонель Мессі отримав нагороду від журналу TIME. Окрім Мессі на перемогу до номінації Time потрапили футболісти Ерлінг Голанд та Кіліан Мбаппе. На премію також претендував тенісист Новак Джокович, який впродовж 2023 року виграв Australian Open, Ролан Гаррос та US Open.

слідовно у всіх олімпійських видах спорту, в яких дозволено брати участь нейтральним спортсменам», – сказала Терхо. У МОК заявили, що участь нейтральних спортсменів можлива, але «лише за суворих умов». Насамперед йдеться про відсутність гімнів і прапорів. Також ідеться про допуск тільки індивідуальних спортсменів (а не команд), а також за умови, що вони не підтримували війну в Україні. При цьому система кваліфікації, розроблена міжнародними федераціями, і кількість виділених для кожного виду спорту місць не будуть змінені. Цікаво, як буде проводитися контроль за дотриманням цих «суворих умов»..? Загалом нічого нового, але варто визнати, і це не тільки про Олімпіаду, що за відсутності громадської думки та реакції інших країн російські спортсмени вже б спокійно собі розмахували своїм ганчір’ям і на футбольних аренах, і на усіх інших майданчиках.

МОК ТРИМАЄ РОСІЯН ТА БІЛОРУСІВ «У ПІДВІШЕНОМУ СТАНІ», АЛЕ ТРИМАЄ… Міжнародний олімпійський комітет продовжив дозвіл для російських і білоруських спортсменів на участь у міжнародних змаганнях під нейтральним прапором. Незважаючи на те що росія і Білорусь не отримали запрошення на Олімпіаду від МОК, їхні спортсмени зможуть виступити в Парижі. Рішення про допуск спортсменів з рф і Білорусі було ухвалено під час 12го саміту МОК у Лозанні. Остаточне рішення буде ухвалене на засіданнях виконавчої ради МОК, які відбудуться 18 січня, а також з 19 до 21 березня. Звернення до МОК щодо допуску «нейтральних» росіян і білорусів до Олімпійських ігор у Парижі зробила голова Комісії атлетів МОК Емма Терхо Олі за підтримки 209 національних олімпійських організацій. Насамперед це прохання стосувалося росіян, адже Національний олімпійський комітет рф раніше був відсторонений від усіх змагань. «Переважна більшість спортсменів у всьому світі вважають, що атлети не повинні піддаватися санкціям за дії своїх урядів. Суворі умови під час кваліфікаційного процесу повинні зберегтися і застосовуватися по-

ОФІЦІЙНИЙ М’ЯЧ ЄВРО-2024: «ЦЕ ЛЮДИНА ЧИ КОМП’ЮТЕР?» На чемпіонаті Європи 2024 року з футболу буде використовуватись м’яч, який, зокрема, допомагатиме фіксувати гру рукою. Повідомляється, що арбітри, які мали можливість протестувати диво-м’яч, були приємно вражені нововведеннями, які він може привнести до футболу. Чіповані м’ячі adidas вже використовувались на чемпіонаті світу 2022 року в Катарі. Ця технологія допомагала арбітрам VAR скорочувати час на визначення офсайдів із середніх 70 секунд до 25. Як кажуть у ЗМІ, на майбутній європейській першості технологічна інновація не тільки буде працювати у межах системи VAR, а й ідентифікуватиме кожен окремий доторк до м’яча, скорочуючи час, витрачений на перегляди інцидентів з грою рукою та пенальті. Мікрочіп діятиме разом із технологією відстеження кінцівок, яка дозволяє в режимі реального часу створювати тривимірне зображення тіла футболіста та визначати, куди саме влучив м’яч. Він буде реєструвати до 500 рухів на секунду. Це все, звісно, добре, але для нас найважливіше, щоб влітку наступного року цей м’яч фіксував голи саме наших хлопців.

41

08.12.2023 — № 49 (78)

} } } m ~ m ~ m ~t t } t

:25.(56 &203(16$7,21 *(1(5$/ /,$%,/,7<

} r }u t t } tu ~ t

­«¤©« ¨¼À©« ª ¨Â¦®¹§«» ¬«¨¹®¹§«» ¯ ­«¤°©ÂÀ©« °§­ ꮹ§° ©« ° (ZHOLQD :DZU]XWD 1 &XPEHUODQG $YH 7 1RUULGJH ,/ 3K 7H[W UR]DLQVXUDQFH#JPDLO FRP ¬­ ³»À©« ¤ ¬«ª¢¡Â¨§ ¬« ®° «¯° ª¢¡Â¨» ¤ ¤ ¬¥®«©

KMS DISTRIBUTING, INC. ÍÀØÀ Ì²Ñ²ß ÏÎËßÃÀª  ÒÎÌÓ, ÙÎÁ ÄÎÏÎÌÎÃÒÈ ÍÀØÈÌ Ê˲ªÍÒÀÌ ÏÐÈÄÁÀÒÈ ÓÏÀÊÎÂÎ×Ͳ ÌÀÒÅвÀËÈ, ÏÐÎÏÎÍÓÞ×È ÍÀÉØÈÐØÈÉ ÀÑÎÐÒÈÌÅÍÒ ßʲÑÍÈÕ ÏÐÎÄÓÊÒ²Â, }Ȫ ¢ · ¡ §¯µ Ƽ ȼ ·µ £ Ȫ ȷ ʉ Ǐ Ȫ µ ¢Ⱥ ¡ ¡© £Ȫ ¨· ¤ ×ÓÄÎÂÅ ÎÁÑËÓÃÎÂÓÂÀÍÍß ÒÀ ØÂÈÄÊÓ ÄÎÑÒÀÂÊÓ. Ⱥ • Понад 1000 розмірів картонних коробок

• Поліетиленові мішки різних розмірів

• Картонні коробки друковані під замовлення з логотипом вашої компанії

• Папір білий та коричневий в рулоні

• Прозора, кольорова і друкована клейка стрічка (Scotch tape) під замовлення з логотипом вашої компанії • Плівка для обгортання піддону (Stretch Film) • Різновидні конверти (паперові, поліетиленові, пластикові, бандерольні)

• Гофрокартон листовий та в рулоні • Пінопластові вироби для упаковки •

Виготовлення індивідуальної брендової упаковки на замовлення

Весь необхідний для Вашої компанії упаковочний матеріал Ви зможете замовити на нашій сторінці: www.kmsdistributing.com, або зателефонувати на номер: 847-630-7502

• Та багато інших товарів...

s ȵ ¤¢ ·ȳ Ĭ §ȧ ȵ ¤¢ ·ȳ }Ȫ ¡ §¯µ Ƽ ȼ Ȫ ȷ Ⱥ s ȥ

42

Здоров’я

surma.com.ua

№ 49 (78) — 08.12.2023

У чому магія сніданку? Віктор Мандзяк, Львів, «Сурма»

К

оли ПП-блогери пишуть про магію сніданку, вони щось торочать про «запуск метаболізму», «енергію на цілий день», і що вечірні калорії, обов’язково підуть в жир. Це все нісенітниця, висмоктана з пальця... Серед запитань «Що їсти?», «Скільки їсти?» і «Коли їсти?» останнє має найменше значення, адже саме те, що і скільки ти їси, визначає кількість спожитих тобою калорій, твою фігуру і здоров’я. Але вочевидь те, коли ти їси, впливає на те, скільки ти з’їси, і навіть на те, скільки потратиш. Ого! Ок, в добі 24 години. Коли їсти? Точно не вночі. Ми люди – не гризуни, і вночі повинні очі і рот тримати закритими. Споживання їжі в нічний час негативно впливає на метаболічне здоров’я, підвищуючи ризик діабету і серцево-судинних захворювань. Ок, я встаю о 7:00, лягаю о 23:00. Коли їсти? Відомо, що людина має найкращий апетит о 8 вечора, а найгірший вранці. То що, баняк вареників рівно о двадцятій, щоб заглушити звірячий апетит? Можна й так. Але якщо ситно поснідати, то о тій же 8 вечора не буде такого звіриного апетиту, що виявили вчені в наступному експерименті... Людей поділили на дві групи для схуднення. Калораж, БЖВ, добір продуктів – все було однакове. Різниця тільки в тому, що одні більшість калорій з’їдали зранку, інші – ввечері. І шо ся стало в результаті? Ті, що снідали від пуза, протягом дня були менш голодні, рівень гормону голоду греліну в їхніх кровотоках був нижчий, і, враховуючи, що вони скинули в 2,4 раза більше кілограмів, вони реально їли менше. Вау! У чому ще магія сніданку? Ми знаємо, що десь 10% від тих калорій, які потрапляють у шлунок, організм спалює, щоб їх засвоїти. Це як сплата податку, тільки в нашому випадку, чим більший «податок» – тим краще. Організм сам спалює калорії, коли ти знерухомлений після баняка вареників лежиш на дивані, лінуючись навіть поправити подушку під головою. Але 10% – це середні значення, організм спалює в 10 разів більше калорій, щоб засвоїти білки в порівнянні з жирами. І ранок від вечора тут теж відрізняється... Щоб засвоїти сніданок, організм мусить спалити на 15% більше калорій, ніж піде на засвоєння обіду, і на 31% більше порівняно з вечерею. Тобто ситний сніданок не тільки знижує

споживання калорій, притуплюючи голод протягом дня, а й дозволяє тілу трошки більше спалити енергії. Чи є ще якась магія сніданку? Є... Під час і опісля споживання їжі підшлункова залоза виділяє в кров гормон інсулін, щоб позасовувати калорії в різні тканини організму для нагальних потреб цих тканин або на потім. Так от, чутливість тканин організму до інсуліну падає зранку до вечора. Відповідно, на сніданок твоя підшлункова виробляє менше інсуліну, і за сніданком глюкоза в крові піднімається не так високо як за вечерею. Це добре. Дійсно, основне значення для здоров’я і фігури має, що і скільки ти їси. Але, враховуючи масив наукових даних, який наявний на даний момент, не зайвим буде й ситно снідати. Якщо ж в тебе зранку зовсім нема апетиту, спробуй вечеряти некалорійно і за 2-4 години до сну, тоді ранковий апетит обов’язково дасть про себе знати. ПАЛЕОДІЄТА – ВАРТО ЧИ НІ? Людство стурбоване: homo ніколи не були такими товстими, як нині. Вчені думають, ночами не сплять, в намаганні знайти відповідь на питання: «ЧОМУ?» Одна зі спроб дати відповідь на це питання породила палеолітичну дієту. СЕМАНТИКА Палео – палеоліт, період топтання сапієнсом землі, що тривав ~2,5 мільйони років аж до 10 тисячоліття до нашої ери. Дієта – режим харчування. Відповідно, палеодієта – спосіб харчування людини в період палеоліту. Адепти палеодієти вірять, що ми обросли жирoм тому, що відійшли від раціону наших предків. Вони кажуть, що наші гени, які формувались мільйони років під впливом їжі, яку ми їли в той час, не готові до «нових» продуктів. Перед тим, як давати оцінку цій дієті, зануримося в минуле, аби зрозуміти, що пхав до рота наш предок.

10-12 тисяч років тому відбулась аграрна революція. Сапієнс, який споконвічно волочився світом, нарешті осів. Він обміняв свободу, життя одним днем, вітер у волоссі на тюрму-хату та купу голодних, вічно відкритих ротів (ми активно почали плодитись якраз в той час). Він вже не бігав за мускутним вівцебиком і не втікав від шаблезубого тигра, переживаючи різнобарвні емо-

чого нам розказувати байки, що наше тіла не готове до молочної продукції, наше «нове» тіло, адаптоване до багатих на білок та кальцій молочних продуктів. ЦУКРУ НЕ МОЖНА? Можна… трохи. Звісно, цукор рафінад кам’яний вік не знав, але знав мед. Згідно макронутрієнтного складу цукор і мед не сильно різняться. Якщо мед корисний, то і цукор як мінімум не шкідливий. Все – отрута, все – ліки, питання в кількості. Дозуй цукор, і він тебе не вб’є. Відмовся від цукру і… через тиждень-другий ти знову його їстимеш, тільки з усвідомленням своєї нікчемності і потребою віджартовуватись «сила є, воля є, а сили волі нема». Не треба так, не полоскай яйця в окропі. Ложка цукру в каві не зашкодить, як і шоколадна цукерка.

ції, а горбатився на полі до пізньої ночі та вичищав хлів від гівнa свійської худоби. Відповідно, раціон його теж змінився. До неоліту ми їли те, що зловили, зірвали чи викопали в дикій природі. Ми їли рибу, м’ясо диких тварин та птахів. В останніх ми часто крали яйця, як і цупили мед у комах. Ми викопували корінці, зривали овочі та соковиті плоди з дерев та кущів. Вкрай рідко печерна людина знаходила скупий колосок пшениці, з яким було більше мороки, ніж їжі. МОЛОКО ТА МОЛОЧНІ ПРОДУКТИ? Ссавці того часу були дуже спритними. Про те, щоб залізти під дику козу і непомітно для неї посмикати її вим’я, направляючи їх собі у відкриту ротяку, і не йшлося. Відповідно, і сир з пліснявою робити було ні з чого. Тобто доісторичний сапієнс пив тільки материнське молоко в перші роки життя – це і були всі його молочні продукти. Злакові і бобові теж ніхто не знав, а хот-доги, круасани, тістечка та мармелад придумали чучуть пізніше. А тепер критика від Віті. Хто такий гомо сапієнс? Це мега-адаптивна істота, це унікальний пристосуванець. Гляньте, ні одна тварина не розселилась по всій планеті, тільки ми, люди. Палюча сонцем пустеля Сахара чи пробираюча до кісток північ Азії – легко. 10 тисяч метрів під водою чи майже 9 тисяч метрів над рівнем моря – все під силу, і це я не про підводні човни та літаки. МОЛОЧНІ ПРОДУКТИ НАМ ШКОДЯТЬ? Ні, не шкодять. Ми і тут пристосувались. Невдовзі після того, як найрозумніший ссавець приручив тупіших представників того ж класу (корови, кози), відбулась мутація в гені лактази (лактАза – ензим, що розщеплює лактОзу – молочний цукор). Ні-

А ЗЛАКОВІ ЧОМУ НЕ МОЖНА? Злакові вже є основою нашого раціону більше 10 тисяч років, а талії в нас порозростались лише в останні 50 років. Може то не злакові винні, га? Зрозумійте, всі ці дієти типу «дієта за групами крові», «роздільне харчування», «дробне харчування» чи «палеодієта» створюються зі знанням людської психології. Людина розумна – соціальна істота, яка готова зі шкіри лізти, аби самовиразитись. Для когось палеодієта – можливість заробити; для інших – можливість самовиразитись. Це ж так круто – відмовитись за столом в гостях від хліба, закотивши очі, зі словами: «Ви шо?! Я не хочу їсти то ваше гімно, я на палео!» Чи можна cхуднути на палеодієті? Так, адже з раціону вилітає уся ультраперероблена їжа – від шоколадок до булочок – все калорійне і смачне. Та й взагалі, «скидати кілограми» можна і на гречаній дієті, і на дієті «після шостої рот на замок», але адекватне cхуднення – це не банальна втрата вaги, а ще й збережені м’язи та здоров’я. Палеодієта – неоптимальний раціон харчування: великий ризик недоотримати одні нутрієнти (кальцій), спожити надто багато інших (насичені жири). Зерно адекватності в цьому підході до харчування є, але хіба що зерно, не колосок. Чому ж сучасний сапієнс обріс жирoм, як старе дерево мохом? Три причини, які міцно між собою переплетені: • Харчова промисловість з її надсмачною і енергетично щільною їжею; • Технологічний прогрес з його машинами, ліфтами і пральними машинками; • Низький контроль інстинктивних імпульсів: я хочу жерти і лежати на дивані і… я буду це робити.

Instagram: viktor_mandziak Facebook: Мандзяк Віктор

08.12.2023 — № 49 (78)

43

44

Історія

Віктор Іщенко, Київ, «Сурма»

Я

к вважають історики, перший Зимовий похід Армії УНР, який розпочався 6 грудня 1919 року, є найгероїчнішою сторінкою періоду Української революції (1917-1921), коли українська армія уперше вміло й результативно апробовувала партизанські методи боротьби проти ворогів, які мали значну чисельну перевагу: більшовиків та денікінців. Головна мета – збереження армії УНР – була досягнута. Зимовий вважається зразком партизанської війни. До того ж усі учасники Зимового походу були нагороджені орденом Залізного Хреста. А це найвища нагорода українського війська. Стратегічне значення Зимового походу можна розписати в кількох позиціях. По-перше, це збереження армії. Адже армія, якій загрожувало тотальне знищення, не просто була збережена, а вона ще й виконала поставлені завдання воєнної операції. А загальний бойовий дух військ після серії невдач восени 1919 року знову піднявся. Зимовий Похід посприяв ліквідації армії Денікіна. Завдяки Зимовому походові «білий рух» на теренах України був остаточно скомпрометований та втратив підтримку населення. Український народ остаточно відкрив собі всю облуду лозунгів Денікіна. Українські військові частини по селах і містах зустрічали з шаленою радістю, як і належить зустрічати своє військо і свою владу. Зимовий похід зафіксував тривання й неперервність української державності. Адже атрибути державності: влада, населення, територія – Українська Народна Республіка не втратила. Збережена армія в результаті Зимового походу уможливила тверду позицію на міжнародній арені, зокрема у відносинах із тимчасовим союзником та партнером Польщею. Як було б, коли б не зберегли армію, невідомо. Зимовий похід спричинився до великого піднесення національної свідомості серед українського населення. Хвиля національного збурення була настільки сильною, що більшовики змушені були змінити тактику та вдатись до підступної пропаганди. Адже 1919 року вони йшли в Україну у личинах інтернаціоналістів, упосліджуючи все українське й пропонуючи натомість національному інтернаціональні міражі загірної комуни. Українську мову вважали ознакою контрреволюції. А вже 1920 року Нарком військо-

surma.com.ua

№ 49 (78) — 08.12.2023

Генерал-хорунжий УНР та Начальний вождь Української галицької армії Михайло Омелянович-Павленко вих справ видав сумнозвісний декрет, в якому до українського населення зобов’язували ставитися цілком інакше. Зимовий похід створив традицію підпілля в українському збройному опорі ХХ століття. А чверть століття потому ті традиції воскресли у чинах повстанських груп по всій Україні. А завдячує Україна, яка тоді на якийсь час втрималась у вирі бурхливих подій, якраз Михайлові Омеляновичу-Павленку. Видатному українському полководцю, нащадку задунайських козаків та грузинських князів. Від народження він мав прізвище Павленко, а потім додав собі Омелянович на знак пошани до свого дворянського коріння та козацьких українських генів. Народився Михайло Омелянович-Павленко 8 грудня 1878 року (а за новим календарем це 20 грудня). Військовий аристократ, який не загубився у трощі історичних подій. Генерал-хорунжий армії УНР, що зробив дуже багато для утвердження української армії. Ветеран кількох воєн. Генерал-полковник, Начальний вождь Української галицької армії. Автор військової літератури, методичних праць з військової справи. Автор унікальної студії про польсько-українську війну 1918-1919 років. Народився у родині задунайського козака. Дід Михайла Омелян Павленко – сотник Задунайського козацтва. Історія така: у 1829 році козацьке військо вернулося з Османської імперії на батьківщину, а російський цар за добру й вірну службу роздав старшинам землі на Приазов’ї, декому надав і дворянських титулів. Омелян Павленко з часом надбав ще маєтки на Катеринославщині й Полтавщині. Омелян мав двох синів, один з яких (Володимир) дослужився до генерала (артилерист). У його родині з’явився на світ майбутній український командарм. Мати його була представницею князівського роду Русієвих-Корчебашевих. У Тифлісі пройшли перші роки життя маленького Михайла, проте особливих спогадів од теплої Грузії генерал не мав. Натомість мав він правий світогляд. А це неабияк важливо і сьогодні для нас, і тоді, коли Омелянович-Павленко очолював армію УНР та Галицьку армію, адже не піддався на брехні більшовиків та обіцянки світлого майбутнього. Як це зробив, наприклад, Винниченко. Війна в Японії зробила з Михайла солдата. Служив у розвідувально-

му підрозділі. З власної ініціативи потрапив на фронт, брав участь у битвах під Мукденом тощо. За це отримав кілька орденів, чин штабс-капітана. Московити програли японську війну. А Павленко, отримавши контузію, повернувся до Волинського полку, що був тоді дислокований у Варшаві. Там займався теорією військової справи і написав праці «Тактична підготовка унтерофіцерів» (1907) та «Навчання молодих вояків, старослужачих і запасних» (1905). Останню високо оцінили, а Омелянович-Павленко, натхненний таким успіхом, написав ще не одну працю з військової справи. Ті роботи закладали наукове підґрунтя в українську військову справу. Так із солдата московської армії поступово народжується український генерал: адже засновки до тих праць базувалися на усвідомленні того, хто ти є і на чиєму боці ти мусиш воювати. У ті ж роки працював над тим, що досліджував власне походження, додає відтак собі до прізвища Омелянович. У 1910 році Омелянович-Павленко закінчив Академію Генерального штабу. Перед Першою світовою війною керував Другою Одеською школою прапорщиків. Бере участь у Першій світовій на боці російської армії та усвідомив у процесі неефективність її керівництва. Він надто добре знав рівень російської армії. І далі починається період, який сам Омелянович-Павленко називає переломовим (саме з таким суфіксом, а не переломний, як у російській мові) і йменує його так: на службі Україні. …восени 1919 року українське керівництво припустилося ряду політичних та військових помилок. Галицька армія та Дієва армія УНР опинилися у ситуації, коли мусили воювати на кілька фронтів: проти червоних, білих та поляків. Як на зло, розгорілась і епідемія тифу, а уряди країн Антанти не захотіли пропускати до УНР уже закуплені ліки. Українські війська в такій ситуації швидко виснажувались. Галицька армія пішла-таки на мирову угоду з білогвардійцями, а Дієва ар-

мія УНР опинилася насамоті у так званому «трикутнику смерті» – на шматку території побіля Чуднова та Любара (Житомирська область). Перед командуванням Армії УНР постав вибір: або перейти на польську територію й інтернуватися, або долучитися до Галицької армії та шукати порозуміння із більшовиками, або врешті продовжувати боротьбу. Головний отаман Симон Петлюра й велика частина політичного проводу обрали перший шлях – і виїхали до Польщі. Дехто пішов на співпрацю з більшовиками та білими. Й тільки Василь Тютюнник, тоді – командувач Дієвої армії УНР, уже тяжко хворий на тиф, запропонував переформувати Дієву армію УНР у партизанські з’єднання й пройти ними рейдом по території УНР, що була зайнята білими та червоними військами, а уже навесні, залучивши людей на свій бік, підняти повстання. Тютюнника активно підтримав Омелянович-Павленко, котрий, з огляду на хворобу Тютюнника, перебрав посаду командарма Армії УНР. Майже 5 тисяч бійців Армії УНР попри спротив ворогів прорвали фронт та вирушили до столиці. Детальний опис маршруту Армії Української Народної Республіки у Першому зимовому поході наведений у спогадах Михайла Омеляновича-Павленка. Загалом спогади генерала Михайла Омеляновича-Павленка – одного з найвидатніших воєначальників Армії УНР – детально знайомлять не лише з перебігом воєнних і політичних подій Визвольної війни 1917-1921 років, а й дають яскраву й емоційну картину тих далеких та героїчних часів. У 1920 році Польща була настільки ослаблена, що змушена була украсти у жовтні того ж року перемир’я з більшовиками. А ось Армія УНР, втративши ситуативного союзника, фактично залишилася наодинці проти радянських військ. У ніч на 11 листопада завершилось коротке перемир’я – й одразу почалася гарматна канонада й наступ радянських військ. Одинадцять днів Армія УНР під проводом Михайла Омеляновича-Павленка тримала запеклі бої з більшовиками. Але з огляду на значну перевагу ворога в силах українські війська 21 листопада 1920 року перейшли на польську територію, де їх інтернували та роззброїли. Наприкінці 1921 року генерал Омелянович-Павленко після вимоги уряду Польщі, на яку тиснуло керівництво більшовиків, виїхав до Праги…

Берегиня

08.12.2023 — № 49 (78) СУРМА ДБАЄ НЕ ЛИШЕ ПРО ДУХОВНУ ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНУ ПОЖИВУ ДЛЯ НАШИХ ЧИТАЧІВ, А Й ПРОПОНУЄ СМАЧНІ РЕЦЕПТИ ВІД МАЕСТРО УКРАЇНСЬКОЇ КУХНІ ЄВГЕНА КЛОПОТЕНКА.

же французька кухня ще ніколи не буНачинку у яйця можна викласти ла такою близькою та простою в при- за допомогою звичайної ложки, або готуванні. ж кондитерського рукава. ЧОМУ ЯЙЦЯ ДИЯВОЛЬСЬКІ ТА ДО ЧОГО ТУТ МІМОЗА Так, ви все правильно прочитали, фаршировані яйця дійсно називають диявольськими. Згідно з Оксфордською кулінарною енциклопедією, «диявольський» в кулінарії – це термін, який уперше виник у 18-19 століттях та позначає страву, приготовану із вогняними, гострими спеціями, такими як гірчиця, паприка та каєнський перець. Тому диявольські або чортові – це яйця, зварені накруто, очищені, розрізані навпіл та нафаршировані пастою з жовтків, спецій та інших інгредієнтів. Французькі ж яйця Мімоза зазвичай не містять гострих приправ, але принцип приготування збігається.

ПОРАДИ З ПРИГОТУВАННЯ ЯЄЦЬ МІМОЗА Для по-справжньому смачних фарФРАНЦУЗЬКІ ФАРШИРОВАНІ ЯЙЦЯ МІМОЗА шированих яєць радимо використоЗ ДОМАШНІМ МАЙОНЕЗОМ вувати простий домашній майонез, за Виявляється, що всім нам відомий ця Мімоза подаються з начинкою з нашим рецептом. салат Мімоза – це насправді радян- перетертих жовтків та натурального У ідеалі використовуйте циське запозичення із французької кух- домашнього майонезу і солі. А свою булю-шніт, але якщо такої знайти не ні! І в оригіналі був зовсім не салат, а назву страва отримала за схожість вдалося, цілком підійде і звичайна зефаршировані яйця – французька ін- перетертих яєчних жовтків на одно- лена цибуля, головне використовуйте терпретація «диявольських» яєць. Яй- йменну жовту квітку. Спробуйте, ад- тільки зелену частину пір’їн.

З МОРОЖЕНОЮ ПОЛУНИЦЕЮ. ОРИГІНАЛЬНИЙ РЕЦЕПТ ТИРАМІСУ В СТАКАНІ ВІД ЄВГЕНА КЛОПОТЕНКА Десерт тирамісу – це витончена італійська історія, котра окриляє. Ну бо перекладається назва страви як «підійми мене», а смак такий, наче хмаринку з’їв. А коли хочеться більше романтики чи якогось такого легкого літнього настрою в будь-яку пору року, готуйте домашній тирамісу із додаванням полуниці. Виходить дещо дійсно неймовірне.

чати всі бюджети на свіжу ягоду в несезон не потрібно. Однак пам’ятайте про те, що розморозити ягоди слід заздалегідь. Щоб підсилити смак ягоди, ви можете пошукати в крамницях полуничне печиво савоярді. Воно є не в кожному супермаркеті, але знайти його цілком реально. Вимочувати савоярді можна в молоці або в каві. У молоці виходить ну дуже ніжно, але губиться притаманна тираПОРАДИ З ПРИГОТУВАННЯ місу кавова гіркуватість. А от із еспресо ТИРАМІСУ все класично – смачно і збалансовано. Для цього рецепту цілком підхоЩоб подавати десерт було простідить морожена полуниця, тому витра- ше, готуйте тирамісу в стакані. Звіс-

45

ІНГРЕДІЄНТИ 6 яєць 1 ст. л. домашнього майонезу 1 ст. л. шніту або зеленої цибулі (лише зеленої частини) 1/3 ч. л. солі 3-4 листки салату КРОК 1 6 яєць відваріть накруто, охолодіть та почистіть. Розріжте яйця навпіл та обережно, за допомогою чайної ложки вийміть з половинок жовтки. КРОК 2 Зелену цибулю дрібно наріжте. КРОК 3 Половину всіх жовтків перетріть із 1 ст. л. майонезу, 1 ст. л. цибулі та 1/3 ч. л. солі. Утвореною пастою начиніть половинки яєць. КРОК 4 Решту жовтків розітріть в крихту і посипте нафаршировані яйця. КРОК 5 Подавайте страву на листках салату.

но, цей рецепт можна адаптувати і до та збивайте по колу, щоб насичувати звичайної великої форми, але в ста- вершки киснем. канах зручніше і презентабельніше – особливо на свята. КРОК 4 Змішайте жовткову суміш і 125 г ІНГРЕДІЄНТИ сиру маскарпоне, у вже трішки охоло2 жовтки джену суміш введіть вершки та ніжно 2 ст. л. цукру розмішайте крем лопаткою.

125 мл вершків 33% 125 г сиру маскарпоне КРОК 5 300 г мороженої полуниці Перебийте до однорідної кон1 ст. л. цукру систенції 300 г розмороженої полу150 мл еспресо чи молока ниці та 1 ст. л. цукру. Якщо готуєте ти100 г печива савоярді рамісу з еспресо, заваріть його і дайте охолонути. КРОК 1 Налийте в сотейник води до полоКРОК 6 вини та поставте на плиту розігріваЗберіть десерт: на дно склянок витися. У жаростійку миску всипте 2 ст. кладіть шар полуниці. Далі цукровою л. цукру та додайте 2 жовтки. Змішай- стороною вмочіть савоярді в молоко те їх віничком. чи каву, викладіть на полуничний шар. Наступний шар – крем, далі знову поКРОК 2 луниця і знову вимочене савоярді. ОсПоставте жовткову суміш на водя- танній шар – крем і прикраса до вашону баню, зменште вогонь до низько- го смаку. Це може бути свіжа полуниго, щоб вода ледь-ледь кипіла. Варіть ця, м’ята чи присипка з какао. жовтки до загустіння, постійно помішуючи. Зніміть з вогню і дайте трішКРОК 7 ки охолонути. Змішайте жовткову суміш і 125 г сиру маскарпоне, у вже трішки охолоКРОК 3 джену суміш введіть вершки та ніжно В окремій мисці, а краще високій розмішайте крем лопаткою. посудині для збивання, збийте блендером з насадкою віничок 125 мл хоСмачного! лодних вершків до стійких піків. Перші 30 секунд збивайте на низькій поПідготувала Діана Царук. Джерело: https://klopotenko.com/ тужності, далі увімкніть максимальну

46

surma.com.ua g o" w w

№ 49 (78) — 08.12.2023

ǝǒǗǘǍǙǍ Ǐ ǐǍǔǒǟDŽ

¯®¢­Å²¼ ±¢®Æ ¤ ­Å §°®¡Å²¼ ´®²® ­ ²¥«¥´®­ ² ­ ¤Å¸«Å²¼ § ¯®¢­¥­³ ² ¡«¨·ª³ ­ ¬ ­ H PDLO XDXVDPHGLD#JPDLO FRP ¡® ­ ²¥«¥´®­ Рű«¿ ²®£® ¿ª ¬¨ ®²°¨¬ ì® § ¯®¢­¥­³ ´®°¬³ ¬¨ §¢Ó¿¦¥¬®±¿ § ¬¨ ² ¢¨¸«¥¬® ­¥®¡µÅ¤­³ ´®°¬³ ¤«¿ ®¯« ²¨ § ¯Å¤¯¨±ª³ BBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBB BBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBB

ǟǍ ǚǍ

­®¬¥°Å¢ BBBBB ­®¬¥°Å¢ BBBBB ­®¬¥°Å¢ BBBBBB 1$0( BBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBB $''5(66 BBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBB 3+21( BBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBB

(0$,/ BBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBB 3$<0(17 Ð 3OHDVH FKHFN RQH &$6+ BBBBBBB &$5' BBBBBBBB &+(&. BBBBBBBB =(//2 BBBBBBBB BBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBB

773-818-7712

uausamedia@gmail.com

ЗАБИРАЄМО ПОСИЛКИ З ВАШОГО ДОМУ, БЕЗ ДОДАТКОВОЇ ОПЛАТИ

Виклик кур’єра за номером телефону

312-404-1923 дзвінки та смс

ПРИ ПОШКОДЖЕННІ ПЛІВКИ ПЕРЕВІРЯЙТЕ ВМІСТ ПОСИЛКИ

DOLYNKA.com

www.

CHECK THE PARCEL WHEN THE TAPE IS BROKEN

47

08.12.2023 — № 49 (78)

UNIVERSE CARRIER

UNIVERSE CARRIER

це логістична компанія, яка за 12 років свого існування, зарекомендувала себе як конкурентоспроможний лідер у сфері перевезень, створений задовольняти запити клієнтів.

Ми використовуємо новітні, високоякісні технології та інноваційне обладнання. Наш відданий персонал та професійні водії надають широкий спектр транспортних і логістичних послуг.

Universe Carrier має найбільш розгалужену транспортну мережу, що забезпечує надійну своєчасну доставку товарів (перевозимо через 48 континентальних штатів, Аляску та Канаду).

WWW.UNIVERSECARRIER.COM 14351 WEBER DR, HUNTLEY, IL 60142

Наша формула успіху полягає у спілкуванні, якісному плануванні та сильному бажанні розвивати наш бізнес і відносини з клієнтами через партнерство, покращуючи транспортні рішення та послуги. Ми на 100% підтримуємо своїх водіїв і маємо найновіші та найбезпечніші вантажівки. Використовуючи запатентовану технологію, ми можемо оптимізувати режим обслуговування, який найкраще відповідатиме вашим потребам, і забезпечити активне відстеження кожного відправлення. Ми завжди раді бачити у своїй команді водіїв з досвідом, а також без досвіду, адже у нас є програма тренування, де ви можете швидко навчитись і стати невід’ємною частиною нашої компанії.

Працювати з нами - це зростати щодня!

48

surma.com.ua

№ 49 (78) — 08.12.2023