"Сурма" – українська незалежна газета. №66-2023 by SurmaNewspaper

УКРАЇНСЬКА НЕЗАЛЕЖНА ГАЗЕТА

ВИХОДИТЬ ЩОТИЖНЯ

№ 37 66 | 15 ВЕРЕСНЯ 2023 | USA, UKRAINE

Вектор – Україноцентризм. Політичний дайджест новин №18 ▶ стор. 2

Головне зупинити розкрадання країни ▶ стор. 6

Новий навчальний рік в умовах великої війни ▶ стор. 46 БУДЕМО ВДЯЧНІ ЗА ПІДТРИМКУ РЕДАКЦІЇ ГАЗЕТИ «СУРМА» SURMA, 5050 N. Cumberland Ave., Ste 18-S, Norridge, IL 60706, uausamedia@gmail.com

ISSN 2832-4676

Політика ⁄ Геополітика

Назар Мухачов, Київ Головний редактор газети «Сурма»

surma.com.ua

Вектор – Україноцентризм. Політичний дайджест новин №18 нані вертолітними майданчиками і використовувались московською авіацією. На самих вишках вдалося захопити цінні трофеї: запас некерованих авіаційних ракет для гелікоптерів та радіолокаційну станцію «Нева», яка відстежує пересування суден у Чорному морі. У 2011 році компанія «Чорноморнафтогаз» купила першу з них не безпосередньо у заводу-виробника Keppel (Сінгапур), а через британського посередника Highway Investments Processing, заплативши на 400 млн доларів дорожче! Друга платформа також була куплена через посередника. У ЗМІ вони закріпилися як «вишки Бойка» – за прізвищем тодішнього міністра енергетики Юрія Бойка. Трагікомізм полягає в тому, що ані з 2014 до 2019 – при президенті Порошенку, ані з 2019 і дотепер – при Зеленському, Юрій Бойко не опинився за ґратами. Попри те, що переплачено було 400 млн доларів!!! Зате як гарно змагаються «президенти» в патріотичній риториці. Проте Бойко не сидить та патронного заводу досі нема. Та й для чого патронний завод воюючій державі, еге ж? Проте навіть цей негативний присмак не може затьмарити героїчності та успіхів Українських Воїнів.

люч до виходу із теперішнього страшного стану українці повинні відшукати в самих собі, адже вороги залишаться ворогами. Питання в тому, як ми будемо їм протидіяти на всіх рівнях війни. Топновиною цього тижня, позитивність якої важко переоцінити, є результати соцопитування, проведеного спільно фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва, соціологічною службою Центру Разумкова та Київським міжнародним інститутом соціології. Детальніше із результатами читачі газети «Сурма» зможуть ознайомитись в наступних статтях, я ж закцентую увагу на ключовому результаті. 78% респондентів вважають, що президент України несе пряму відповідальність за корупцію. Не погоджуються з цим лише 18% опитаних. Попри Єдиний Телемарафон імені Зеленського, надзвичайно масштабну обробку масової свідомості українців через проплачених журналістів, псевдоекспертів, щедро профінансованих блогерів тощо, інстинкт самозбереження та здорова логіка беруть своє. 78% від усіх опитаних – це набагато більше навіть, ніж 73% тих, хто прийшов на голосування в другому турі президентських виборів. ГАНЕБНА РЕЗОЛЮЦІЯ G-20 Набагато більше. У ніч з 13 на 14 вересня ще одну приємну новину «подарувала» українцям СБУ спільно з ВМС України: поблизу Євпаторії було знищено російський комплекс ППО «Тріумф» вартістю $1 200 000 000. Цілі (радари, антени та пускові установки С-300/С-400) було уражено безпілотниками та ракетами «Нептун».

Попри колосальну лінію оборони московії, ЗСУ продовжують просуватись в ході контрнаступу і, що дуже важливо, фактично пройшли 1-шу лінію оборони московитів на Півдні. Саме 1-ша лінія була найбільш укріпленою та масштабною. Іншою позитивною і, певною мірою, трагікомічною новиною стало повернення контролю Україною над так званими «вишками Бойка». Позитивною, адже крім економічної цінності, дані вишки облад-

№ 37 (66) — 15.09.2023

Міжнародні новини, на превеликий жаль, не можуть порадувати українців позитивом. Розпочнемо із саміту так званої Великої 20-ки. Слабка або навіть нікчемна резолюція G-20 є стратегічною поразкою справедливості та міжнародного права. У резолюції саміту московія не була навіть названа країною-агресором. Міжнародно узаконена політична проституція, яка вкотре повинна донести до українців та й взагалі всіх людей доброї волі одну просту істину: Право працює тільки там, де є Сила. Цитата цього ганебного документика щодо війни українців за збереження та незалежність звучить так: «всі країни повинні утримуватися від дій проти територіальної цілісності та суверенітету чи політичної незалежності будь-якої держави». Десятки мільйонів біженців, понад 2 мільйони людей, залучених у війну з боку України та агресора, понад 100 тисяч вбитих українців, фактичний геноцид нашого етносу, а вони московію навіть агресором не можуть назвати! І нехай ті, хто звикли цілувати сидяче місце своїх різних покровителів, хором заперечують. Проте цей черговий «холодний душ» мав би ще більше протверезити українську свідомість. Із самого початку творення «резолюції» «сумна коняка» – міністр закордонних справ росії Сергєй Лавров був залучений до переговорів щодо тексту декларації, які привели до остаточного її варіанту.

Президент США Джо Байден заявив, що серед учасників саміту G20 в Індії панувала згода щодо встановлення справедливого миру в Україні: «Ми також обговорювали жорстоку та незаконну війну росії в Україні. І в залі була достатня згода щодо необхідності справедливого і тривалого миру, який підтримує принципи Статуту ООН і поважає суверенітет і територіальну цілісність». Слідом за Байденом, захищати декларацію продовжив Блінкен: «Країни G20 у цій заяві відстоювали важливість територіальної цілісності, суверенітету – і це дуже зрозуміло». Якщо була «достатня згода» та «відстоювання територіальної цілісності і суверенітету», то де ж відповідні формулювання? Чи вони там «забули» хто, коли та на кого напав? І хто кому гарантував безпеку?! Проте і це ще не все. Президент Бразилії Луїс Інасіо Лула да Сілва заявив, що має намір «посадити за стіл переговорів» на Генасамблеї ООН президента України Володимира Зеленського і російського диктатора володимира путіна. Окрім цього, старий комуно-глобаліст Лула да Сілва також заявив, що путіна не заарештують у Бразилії, якщо він відвідає саміт G20 у Ріо-де-Жанейро наступного року. Не відставав цього разу від бразильського «колеги» і лідер Туреччини Реджеп Таїп Ердоган, закликавши лідерів країн G20 задовольнити деякі вимоги росії, щоб відновити зернову угоду. Видання Bloomberg, посилаючись на трьох турецьких чиновників, зазначило, що Туреччина просить світових лідерів сприяти страхуванню російського експорту продовольства і добрив лондонським банком Lloyd’s і знову підключити москву до системи SWIFT для міжнародних платежів. Проте на відміну від глобалістів Гуттеріша з да Сілвою, Ердоган йде на такі кроки якраз через протистояння із глобалістами. Або, можливо, виконуючи свою роль у масштабному «спектаклі». Цікавою та важливою деталлю зустрічі G-20 стала відсутність там лідера Китаю – Сі Цзіньпіна. Головна лінія геополітичного протистояння в світі розгортається між Китаєм та США. Китай розглядає московію як свого партнера в протистоянні з «колективним Заходом». Водночас глобалісти зараз розпочали активно підсилювати Індію – на противагу Китаю в боротьбі за лідерство в Азії та Африці. І хоча Індія входить до блоку БРІКС, проте саме її позиція змусила учасників саміту БРІКС двічі переносити момент оголошення результатів саміту. СЕКРЕТНИЙ ЛИСТ ГЕНСЕКА ООН ГУТТЕРІША ДО МІНІСТРА ЗАКОРДОННИХ СПРАВ РФ ЛАВРОВА

ООН веде таємні переговори з рф щодо скасування всіх основних санкцій в обмін на зернову угоду. І це, на жаль, не «конспірологія».

15.09.2023 — № 37 (66)

Поранений

ВОЇН

ПЕРЕКАЗ ГРОШЕЙ В УКРАЇНУ ТА БУДЬ-ЯКІ ІНШІ КРАЇНИ СВІТУ

потребує

ДОПОМОГИ

ЦІНИ ЗА ПЕРЕКАЗ ГРОШЕЙ В УКРАЇНУ

ǉǠǙǑ

ǆǜǘǑǟǑ

НАШІ ЛОКАЦІЇ: 1 &80%(5/$1' $9( 1255,'*( ,/ ǋǪǩ ƾȂǞǮ $0 30 Ǎǯǝ ǉǡǠ $0 30

1 5DQG 5G 3DODWLQH ,/ ǋǪǩ ƾȂǞǮ $0 30 Ǎǯǝ ǉǡǠ $0 30

773-600-2727 • www.dolynka.com

ĘìæĨðäé$ • • • • • • • •

Чистка та обстеження зубів Невідкладна стоматологічна допомога Лікування кореневих каналів Видалення зубів Невидимі брекети Зубні коронки та мости Зубні імплантати Відбілювання зубів

Address: 8441 W Lawrence Ave, Chicago, IL 60656 Phone Number: (773) 589-1400 Website: www.totalcaredentalchicago.com

у поверненні до життя

У банку «Самопоміч» ВІДКРИТО РАХУНОК за номером 190448, на який ви можете скласти свої фінансові пожертви ДЛЯ АНДРІЯ МАРУНЧАКА, для його подальшого лікування і протезування в США (воїн втратив праву руку і праву ногу). Крім того, в Чикаго гроші можна занести до офісу компанії DOLYNKA UA-USA consulting за адресою 5050 N Cumberland Ave., Norridge, Il 60706, де встановлена спеціальна скринька для збору коштів для Андрія Марунчака.

ĂíèóċåĨĬěċ íîìíìħéóċĊ$ • •

$99 - спеціальна пропозиція для нових пацієнтів, включає обстеження та рентген Спеціальна знижка на будь-яке лікування, яке не покривається страховкою.

Політика ⁄ Геополітика

Видання Bild опублікувало секретний лист генерального секретаря ООН Антоніу Гутерріша до російського міністра закордонних справ Сергія Лаврова, датований 28 серпня. «Секретний лист Генерального секретаря ООН Антоніу Гутерріша показує, наскільки далеко ООН готова зайти, щоб відновити зернову угоду з розпалювачем війни путіним», – пише видання. У «вибуховому» (за словами Bild) листі Гутерріша, пропонується «чотири конкретні наріжні камені угоди між Секретаріатом ООН і російською федерацією», яка має «призвести до відновлення Чорноморської ініціативи». «Усі чотири пункти важливі, оскільки їхня реалізація виконала б усі вимоги терористичного режиму володимира путіна та винагородила його бомбові атаки на українські цивільні цілі», – пише Bild. 1. Російському державному банку буде дозволено повернутися до SWIFT. 2. ООН хоче застрахувати російські кораблі від українських атак. 3. росії мають повернути заморожені гроші. Під цим пунктом головний оонівець Гутерріш пропонує Лаврову допомогти режиму путіна повернути активи в ЄС, які були заморожені санкціями. 4. Відновлення дозволу російським кораблям причалювати до Німеччини тощо. В цьому пункті Гутерріш пропонує «забезпечити ефективний доступ російських суден, які перевозять продукти харчування та добрива, до портів ЄС через швидкі портові дозволи». Очільник ООН пише: «Організація Об’єднаних Націй готова вивчити подальші варіанти полегшення доступу російських кораблів до портів ЄС у контексті торгівлі сільськогосподарською продукцією, включно зі спрощеними процедурами видачі відповідних дозволів, зокрема перед відправленням у російські порти». КІМ ЧЕН ИН ТА МАНЬ ЯК ПУ

У мешканців мокшанських боліт приказка: «два адіночєства нашлі друг друга». 12-13 вересня цього року відбулась чергова матеріалізація цієї фрази – на територію рф прибув Кім Чен Ин, диктатор КНДР. КНДР – одна з небагатьох країн, які відкрито підтримують розв’язану росією повномасштабну війну проти України, яку Кім Чен Ин називав «священною боротьбою» та заявляв про бажання будувати «сильну державу» разом із путіним. The New York Times, аналізуючи передумови, пише, що зустріч президента росії володимира путіна і північнокорейського лідера Кім Чен Ина відбулася в момент взаємної необхідності. Пхеньяну потрібні військові технології, а москва потребує боєприпасів для війни проти України. 14 вересня путін на зустрічі з північнокорейським диктатором Кім Чен Ином на космодромі Східний в Амурській області заявив, що московія нібито продовжує дотримуватися обмежень на військово-технічне співробітництво з Північною Ко-

surma.com.ua

№ 37 (66) — 15.09.2023

реєю, але зазначив, що в межах чинних правил є і деякі можливості. І щодо можливостей виникає «просте як двері» запитання: місце зустрічі було обране кремлем випадково? Чи це «якось» пов’язано із найбільшими прагненнями КНДР та страхами Заходу щодо отримання ракетних технологій Кім Чен Ином, який дуже активно займається, зокрема, і ядерними випробуваннями? У такий спосіб путін намагається показати більш нейтрально зустріч із Кімом, щоб Захід не посилив санкції проти рф через побоювання, що кремль закупить у Північної Кореї артилерійські боєприпаси для війни в Україні. Європарламент вказує на вивезення «понад 2 150 Особливо «геніальним» мені видалось пояснен- дітей, зокрема сиріт, з окупованих росією територій ня американського Інституту вивчення війни (ISW): України до так званих оздоровчих таборів у Білопутін боїться, що розширення співпраці рф з Пів- русі, де їх піддають русифікації та індоктринації». нічною Кореєю може поставити під загрозу наявЗокрема, резолюція згадує про причетність біні схеми обходу санкцій. лоруської організації Червоного хреста до «незаВідчуваєте щось цинічне? Ні? То я розшифрую. конної депортації українських дітей» і висловлює Всі все знають про механізми обходу санкцій! Біль- підтримку українським прокурорам в розслідуванше того, ті «шпаринки» спеціально були залишені. ні участі Білорусі в таких депортаціях. Наприкінці липня московський міністр обороПарламент ЄС оцінив дії фактичного очільника ни Шойгу їздив у Північну Корею на тлі трудно- Білорусі та його режиму як такі, що можуть прирівщів з озброєнням. У січні генсек НАТО Єнс Стол- нюватися до депортації, тобто злочину проти лютенберг підтвердив, що КНДР передавала ракети дяності згідно з Римським статутом Міжнародноі снаряди так званій ПВК «Вагнера». го кримінального суду. Керівник воєнної розвідки України Кирило Бу«(Європарламент – ред.) вважає Лукашенка таданов запевняє, що рф вже півтора місяця отримує ким же відповідальним у цих воєнних злочинах, як від Північної Кореї снаряди 122 мм і 152 мм, а та- володимир путін і Марія Львова-Бєлова, і тому закож ракети до «Градів». кликає МКС розглянути можливість видати аналоПроте водночас речник Державного департа- гічний міжнародний ордер на арешт Лукашенка», менту США Метью Міллер заявив, що Сполучені – йдеться в тексті. Штати готові без вагань запровадити нові санкції, Установа також закликала Раду Євросоюзу розякщо Путін та Кім Чен Ин домовляться про пере- ширити перелік підсанкційних осіб і додати до ньодавання зброї між двома країнами. го причетних до примусової депортації українських Міністр закордонних справ Японії Йоко Камі- дітей до Білорусі. кава заявила, що будь-яка угода між двома країнами «може призвести до порушення відповідних ПОЛЬЩА, УКРАЇНСЬКЕ ЗЕРНО резолюцій Ради Безпеки». Представниця Японії ТА МОСКОВСЬКА ДИВЕРСІЯ також висловила стурбованість тим, що саміт між Польща виступила за безстрокову заборону на Кім Чен Ином і володимиром путіним може при- імпорт українського зерна та прив’язала її до встузвести до надання Північною Кореєю зброї та ін- пу України в ЄС. шої допомоги росії. Таку заяву зробив міністр сільського господарУ Південній Кореї висловили «глибоку стурбо- ства Польщі Роберт Телус, зазначивши, що забованість» щодо можливого військового співробіт- рона має діяти принаймні до узгодження всіх пиництва між Північною Кореєю та рф після зустрі- тань сільського господарства між Євросоюзом та чі Кім Чен Ина та путіна. Україною, зокрема в контексті наміру України всту«Я не можу не відчувати глибокого занепокоєн- пити в ЄС. ня з приводу військової співпраці та операції з по«Зелені слуги» неукраїнського народу, які за сустачання зброї», – сказав Кім Юн Хо, керівник Мі- місництвом є лобістами інтересів транснаціональністерства об’єднання Південної Кореї. них корпорацій та аграрних олігархів-латифундиКрім того, південнокорейський міністр закли- стів, – догралися! кав владу обох країн припинити «незаконні дії», Настільки зіпсувати відносини із нашим найякі призведуть до їхньої «ізоляції і регресу», а та- ближчим сусідом та партнером через шкурні інтекож дотримуватись міжнародних норм, зокрема реси латифундій та зернотрейдерів, які не мають резолюції Радбезу ООН. нічого спільного з інтересами українського малоЗа словами Кім Юн Хо, Північна Корея зіткнеть- го та середнього фермера чи із наповненням дерся із «сильнішою відповіддю» з боку Південної Ко- жавного бюджету. реї, США та Японії, «чим більше вона чіплятиметьПольща «вирощувала» та захищала в себе клас ся за свої ядерні розробки». національних фермерів, створювала для них всі умоПро справжні результати зустрічі ми зможемо ви для праці, розвитку, кооперації, переробки продізнатись лише згодом, проте в межах геополітич- дукції тощо. Невже не є очевидним той факт, що підної поляризації світу цілком зрозуміло, що КНДР ставляти своїх польських фермерів на догоду «зебуде підтримувати московію. Ворон ворону око не леним вискочкам» поляки не будуть?! Для мене це виклює. є очевидним. Тому я особисто розцінюю це, як організовану кремлем диверсію проти україно-польЄВРОПАРЛАМЕНТ ПРОПОНУЄ МКС ських відносин. Всеукраїнська Аграрна Рада (ВАР), ВИДАТИ ОРДЕР НА АРЕШТ ЛУКАШЕНКА представники якої окупували урядові посади з пиЄвропейський парламент засудив вивезення ді- тань аграрної політики, до речі, на виборах 2019 ротей з окупованих територій України – про це йдеть- ку підтримувала кандидатом в президенти Юрія ся в резолюції про відносини з Білоруссю від 13 ве- Бойка – представника московської опзж. Але це ресня. все випадковий збіг. Єрмак підтвердить.

15.09.2023 — № 37 (66)

,% - - % - # ( ) !' '* * ' % * ' '* * ) % ) ' '* * ( * ' * * ' * ' * * '* ' &* "* ' * ! &* * &* '( * ' & * * * ' &* * * * ' # & * &* ' ' * *' $

,- - # -( (-% - " - % & -

) ' * * ' * &* & &* * ' * ' * * * * ( ' ) ' * * ' * &* &* ( % * & * ' & * * * ) $ &* &* &* ' * *

,- - % ,- $ ( - * ) ! - +-$ $'

= = $ = = (!' = = " '!$ = = = /=543.-<21+=54=5 ;7309:=/= =-4= = 68,47+=7+= 3.-<2;=/= =* **=-4= = = = (# &" $ = = ! = ) = %&&! = = = /=543.-<21+=54=5 ;7309:=/= =* **=-4= = 68,47+=7+=3.-<2;=/= =-4= = =%= " '!$ = = ' = &%SP '=( ! H'S = =

Політика

surma.com.ua

№ 37 (66) — 15.09.2023

Головне – зупинити розкрадання країни Володимир Лановий, Київ, «Сурма»

и, українці, розуміємо, які людські і матеріальні втрати завдає ця війна нашій країні. У ХХ-ХХI cтоліттях таких матеріальних втрат (щодо чисельності населення) не понесла жодна з країн-учасниць воєнних конфліктів (окрім Німеччини у Другій світовій війні). Знищена половина української економіки, мільйони наших людей втратили житло. Ми свідомо пішли на такі втрати, бо не уявляли собі існування під чоботом дикого азійського монстра. До речі, у Другій світовій декілька країн свідомо відмовилися битися з нацистською Німеччиною і пішли на

втрату власної незалежності, аби зберегти від смерті своїх громадян та руйнування національні цінності – міські архітектурні ансамблі, палаци, будинки, собори тощо (зокрема, Норвегія, Австрія, Чехословаччина та деякі інші). Ми – інші. Ми готові битися, втрачати і жертвувати заради перемоги. І хочемо, щоб на нас не наживалися і нас не обкрадали. А ХТО ЗБАГАЧУЄТЬСЯ У ЦЕЙ ЧАС? Насамперед – казнокради, які вчепилися не тільки у внутрішні фінансові потоки, а й у кошти західної військової та гуманітарної допомоги. Ледве відчепили від посади реп’яха Резніко-

Степан Ількович Хмара, Герой України, борець за Незалежність, політв’язень радянських таборів,

потребує нашої допомоги! Через різке погіршення здоров’я Степана Хмару було терміново доставлено на лікування у Відень. Реквізити для допомоги: Western Union: Khmara Roksoliana, Відень, Австрія. +380 96 236 7773 (будь-який меседжер) або BENEFICIARY Отримувач (П. І. Б. отримувача рахунку латиницею) - KHMARA ROKSOLIANA, 01001, Ukraine,city Kyiv,street Sribnokilska,building 24,flat 225 IBAN - UA303052990262036400952279228 ACCOUNT Рахунок отримувача - 4731219632081356 BANK OF BENEFICIARY Банк отримувача - JSC CB PRIVATBANK, 1D HRUSHEVSKOHO STR., KYIV, 01001, UKRAINE SWIFT CODE/BIC: PBANUA2X CORRESPONDENT ACCOUNT Рахунок банку отримувача в банкукореспонденті - 36445343 INTERMEDIARY BANK Банк-корреспондент - Citibank N.A., NEW YORK, USA SWIFT CODE/BIC: CITIUS33 Валюта рахунку - USD

BENEFICIARY Отримувач (П. І. Б. отримувача рахунку латиницею) KHMARA ROKSOLIANA, 01001, Ukraine,city Kyiv,street Sribnokilska,building 24,flat 225 IBAN - UA273052990262086400952279207 ACCOUNT Рахунок отримувача - 5168745036292214 BANK OF BENEFICIARY Банк отримувача - JSC CB PRIVATBANK, 1D HRUSHEVSKOHO STR., KYIV, 01001, UKRAINE SWIFT CODE/BIC: PBANUA2X CORRESPONDENT ACCOUNT Рахунок банку отримувача в банку-кореспонденті - 623-160-5145 INTERMEDIARY BANK Банк-корреспондент - J.P.MORGAN AG, FRANKFURT AM MAIN, GERMANY SWIFT CODE/BIC: CHASDEFX Валюта рахунку - EUR

ва, як нас порадували призначенням гальними і нелегальними крадіями не на міністра оборони ще одного незро- відбувається. Навпаки, розкрадання зумілого фігуранта – керівника Фон- державного майна і фінансів під приду держмайна Умєрова. При чому тут криттям війни та воєнного стану тільФДМ, який відомий безглуздим роз- ки збільшилося. І ще цікаво, що кратринькуванням власності держави за діжки в українському бюджеті тепер лозунгом «Все – на продаж!», спри- покриваються іноземними траншами, янням олігархам, вбивствами попе- які нам надаються для фінансування редніх очільників Фонду і втечею ін- нібито дефіциту бюджету (!). І, на мій ших його керівників, що вижили, за погляд, даремно ми сподіваємося, що кордон? Знову бачимо, що чинна вла- після перемоги військові наведуть лад да відбирає на посади не за освітою, у владі. Якщо військові підрозділи пікваліфікацією і моральними якостя- дуть на силовий варіант заміни Преми, а найзручніших для себе нувори- зидента й уряду, то останні зможуть шів. Може, я помиляюся, але незаба- інтерпретувати такий революційний ром дізнаємося про масштаби краді- процес, як воєнний переворот, і до тажок поставок в армію і виявлені вони кого висновку формально може прибудуть не за допомогою власної слідчо єднатися міжнародна спільнота. А токонтролюючої машини, а завдяки де- му встановлена таким чином нова власанту в Україну американських аудито- да може бути визнана нелегітимною. рів і ревізорів з невизначеним порядСумно і те, що перевибори влаком легітимізації виявлених порушень, ди, до яких нас підштовхують деякі а значить без гарантій притягнення українські та іноземні політики, мовинних до відповідальності! Звичай- жуть не дати потрібного ефекту щодо но, ми сподіваємося на новоутворені більш повного представництва у влаправоохоронні органи, що працюють ді різних груп громади й ослаблення у співпраці з американською юстиці- авторитарних можливостей презиєю і що сприятливі правові умови їх- дента України та його неконституційньої діяльності не будуть блоковані ного апарату, які були запроваджені монобільшістю, у якої свої сектантські ще до війни, і зараз, зрозуміло, лиінтереси. ше посилені. Річ у дискримінаційноІнша реальність розкрадання на- му виборчому законодавстві, зокрешого майна: особливо велике, непра- ма, обмеженні прав тих кандидатів, вомірне збагачення у перший та дру- за якими не стоять грошові мішки гий рік війни українських комерцій- та олігархи, надвисоких прохідних них банків, статки яких виростають бар’єрах для невеликих політичних від 50 до 70% за рік. Якщо економіка організацій та недопущенні до вине приростає (а у нас вона падає), то не борів новоутворених блоків (норма, може об’єктивно набагато збільшити- що буде заважати створювати передся грошова маса, а отже і обсяги опера- виборчі блоки учасникам війни, які цій банків та їхні прибутки. Звідки ж змушені будуть розчинитися у старих надуваються ці надприбутки? Банки, партіях, як це було після майдану у очевидно, грають у гру на підвищен- 2014 році). Отже, має бути змінене ня ставок відсотків між собою. І це не відповідним чином виборче законовизнається правопорушенням! У ко- давство, а також треба буде оновигось – голод і війна, а у когось – над- ти у відповідності з новими реаліяприбутки (як реакція, Нацбанк Укра- ми склад центрвиборчкому. Інакше їни збирається ввести новий податок – нове розчарування людей та новий на ці надприбутки, але справедливим бенкет олігархів. було б покарання таких антинародПро автора: Володимир Ланоних банків). вий — український економіст, поліМожна називати інші потоки потик, колишній міністр економіки України, депутат Верховної Ради грабунку української громади, але гоУкраїни, голова спостережної ради ловний висновок: розкрадання є суУкраїнської державної інноваційної цільним і на внутрішньому фронті до компанії, президент Центру ринкових реформ. останнього часу ніякої боротьби з ле-

15.09.2023 — № 37 (66)

Політика ⁄ Війна

Василь Лаптійчук, Київ, «Сурма»

еперішню війну порівнюють переважно з ПСВ, а не ДСВ, насамперед через особливості ведення боїв. Використання й застосування авіації, ракет-дронів та високих технологій, «окопний» характер протистояння, повільний рух та відсутність масштабних авіаційних, танкових або піхотних зіткнень, інші аналогії – не на користь Другої світової. Проте цікавішими є деякі політичні обставини війни сторічної давнини (1914–1918) і взагалі тієї доби. Кажучи по-сучасному, у ході участі у ПСВ великороси («росіян» більшовики придумали лише 1917 року) стали жити гірше і втомилися. У березні 17-го це призвело до революції, цар Микола ІІ відмовився від престолу, а вже у жовтні найагресивніша й найбезпринципніша великороська партія – більшовики – за підтримки уряду Німеччини, здійснили Жовтневий переворот, усунувши від влади законний великороський уряд. Оскільки Лютнева революція дала поштовх відцентровим тенденціям російської імперії (уже в березні в Києві було створено Центральну Раду, яка взяла курс на самостійність України), то росіяни, фактично, «переграли» ситуацію й привели до влади силу, здатну зупинити розпад їхньої імперії. Щось приблизно так, як новочасна ситуація, коли росіяни в 1991-му знову допустили розпад «зони для русифікації», але через кілька років похопилися й привели до влади силу, на їхню думку, здатну зупинити розпад їхнього великого сараю (саме тому на початку нульових і відбулася свідома передача влади «демократами» – «силовикам»). Так само, як тепер, росіяни використали й міжнародне право для агресії, вони використали його в роки становлення більшовицької росії. Зараз вони роззброїли Україну під «гарантії» й, аби зовсім приспати, підписали «великий договір про дружбу», а тоді, коли було скрутно, так само підписали Брестський мирний договір, де визнали незалежність УНР, але щойно українська армія розійшлася по домівках, ударили в спину. Росія – це люди, але не такі, як усі люди. Надто в царині міжнародних відносин. Будьякий договір вони підписують з однією ціллю: обдурити, приспати потенційну жертву й приготуватися до нового етапу агресії. Як і в ПСВ, зараз наступальні можливості росіян залежать від допомоги ззовні. Тільки тоді Петербург просив в Англії мільйон гвинтівок, а тепер

surma.com.ua

№ 37 (66) — 15.09.2023

Перша світова й російсько-українська. Деякі паралелі просить у північної Кореї снаряди, а в Туреччини – одяг. У більшості країн росіяни просто щось крадуть. Під час ПСВ популярність війни серед царських вояків неухильно падала. Росіяни стали лідерами у кількості здачі в полон і ухилянь від призову. Надто – у містах, де від служби втікало біля 50% призовників. Саме тому Микола ІІ уперше запровадив воєнну новелу: загороджувальні загони. Є підстави вважати, що попри потуги російського, червоного від ненависті телевізора, популярність там війни з Україною також падатиме в міру того, як збільшуватиметься кількість призовників, частішатимуть і ставатимуть потужнішими бомбардування російських міст, і дедалі безнадійнішою й безглуздішою ставатиме ситуація з утриманням контролю й, головне, налагодження «мирного» життя на окупованих територіях. Роспатріот на канапі, коли тобі щодня доповідають, що «в тебе» стало більше землі, й у окопі, коли земля сприймається по-іншому, – різні речі. Більшовики понад сто років тому, відчувши настрої великоросів, пообіцяли їм мир і отримали підтримку. Як вони обійшлися потім із тими громадянами, хто їх підтримав, – окреме питання. Проте важливо пам’ятати, хто б там в рф (рано чи пізно) не прийшов під лозунгами «миру», він попідписує будь-які мирні договори й дасть будьякі гарантії, що завгодно, проте одразу почне готуватися до «повернення територій». І, до речі, російську федерацію придумав Єльцин. НАПЕРЕДОДНІ НОВОГО ВИТКА «ТРЕТЬОЇ СВІТОВОЇ»: ДО ТАБОРУ АГРЕСОРА ПРИЄДНУЄТЬСЯ ПІВНІЧНА КОРЕЯ Зараз визнають, що у відносинах з рф від самого 1991 року мали рацію лише «інтегральні націоналісти». Хто це такі, не знаю, проте зрозуміло, що це якісь тверезі носії радикальних уявлень про міжнародні відносини і, виходить, саме вони мали рацію. Війна з рф дійсно була неминучою, і горе суспільству, яке цього не бачило, а цькувало реалістів, називаючи їх, серед іншого, націоналістами й песимістами, дивним чином поєднуючи ці два поняття. Десь так та ж сама категорія «радикальних» громадян, на противагу вічно оптимістичній більшості, від самого початку вторгнення рф в Україну стверджувала, що почалася «третя світова». І тут слід зауважити, що «третя світова» – це поки що ненаукове поняття, яке визначать або не визна-

чать по завершенні цієї воєнної кам- аби підійти ближче до США та їхніх сопанії або й під час війни публіцисти, юзників) і багато їжі. Обом нестерпполітики та історики. І в разі суспіль- но заважає Захід. І все це – прогноного сприйняття, це визначення та- зовано «інтегральними песимістами» ки ляже в підручники історії, хроні- – схвалює Пекін, якому Захід теж заки й дисертації. важає розширюватися, і якому можТим часом уявна «третя світова» на завдати поразки в Україні. Ідеальлише набуває властивих тенденцій. на картина. За всіма ознаками, у війну в ролі війТепер зрозуміло, чим збираються ськово-технічного партнера агресорки озброювати наступну хвилю мобілізавтягується 26-мільйонна диктатура зі ції в рф – 700 тисяч. Чи витримає украСхідної Азії – Корейська Народно-Де- їнський фронт цю чергову (і не останмократична Республіка, яка має вели- ню) навалу – запитання до експертів. чезний ВПК, здатний збільшуватися Як правило, в окопних війнах перей працювати цілодобово, мільйони магає той, у кого більше м’яса й зброї. безсловесних рабів, ладних невтомно З іншого боку, Давид переміг Голіапрацювати за хліб і життя, і ненависть фа не розміром, а технологією. Тобто, до Заходу, якому, за Пхеньяном, мож- це питання вже до наших союзників. на й треба завдавати поразок будь-де Те, що великій війні можна було в світі, хоч і в якійсь Україні. запобігти ще в перші дні війни, зупиРф й КНДР нарешті знайдуть од- нивши росіян біля кордонів, годі повне одного по-справжньому: у кожно- торювати. Потім можна було ще кільго з них є саме те, що зараз потрібно ка разів зупиняти. Але не така приіншому. У КНДР є численні склади й рода «розвинених демократичних нескінченні виробничі ресурси зброї, суспільств» на початку Третього тиа в рф – нескінченні гроші, невичерп- сячоліття. ні ресурси, потрібні Пхеньяну ядерні Може, ця війна ще й не «третя свіпрограми, космічні та інші військо- това», але вона дедалі більше набуві технології (зокрема, виробництво ває ознак війни між Заходом і Сходом, ядерних субмарин й оснащення їх ЯЗ, між Європою й Азією, між демократією й автократією, між світом вільних людей і світом агресивних рабів, і саме тому, найвірогідніше, колись буде визнана світовою. Нехай навіть не з точки зору масштабів руйнувань і вбивств на планеті (хоча й від цього нікуди ми не дінемося), а з точки зору протистояння двох типів організації людей. Що цікаво, війну й зараз ще не пізно було б зупинити, але для цього слід бути реалістами й не боятися ухвалювати рішення. https://t.me/Vasyl_Laptiichuk

15.09.2023 — № 37 (66)

СПЕЦІАЛІСТ ЩО ПРАЦЮЄ ДЛЯ ВАС

НАТАЛЯ АСЕВЕДО КУПІВЛЯ ТА ПЕРЕФІНАНСУВАННЯ ЖИТЛА ВСЕ НЕМОЖЛИВЕ СТАЄ МОЖЛИВИМ ! ДЗВОНІТЬ ДО НАС З ПИТАНЬ КУПІВЛІ НЕРУХОМОСТІ ТА ОТРИМАЄТЕ ВСІ ВІДПОВІДІ В ОДНОМУ ОФІСІ

БЕЗКОШТОВНІ КОНСУЛЬТАЦІЇ ПО ТЕЛЕФОНУ

773-368-0123

• Індивідуальний підбір фінансування • Федеральні позики • Низькі відсотки • Позики під ремонт • Перефінансування з CASH OUT • Перефінансування без додаткових коштів NO CLOSING COST • Можливе 100% фінансування

Solution Financial Mortgage Company (NMLS ID 267469)

www.gosfmc.com

Наша адреса: УКРАЇНСЬКА ОКОЛИЦЯ 1706 W. CHICAGO AVE., CHICAGO, IL 60622 Tel.: 773-109-1950 Fax: 847-834-0106 nacevedo@gosfmc.com NMLS ID:232240

AN ILLINOIS RESIDENTIAL MORTGAGE LICENSEE

РОЗМОВЛЯЄМО УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ

Політика ⁄ Суспільство

surma.com.ua

№ 37 (66) — 15.09.2023

Соцопитування: майже 80% українців вважають, що президент несе пряму відповідальність за корупцію у владі

онд «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова та Київським міжнародним інститутом соціології провели два всеукраїнських опитувань щодо сприйняття українцями загрози корупції, зокрема оцінили роль влади та вимоги до змін під час війни.

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ 1.Сприйняття відповідальності Президента за корупцію у виконавчій владі під час війни

Станом на початок липня 2023 року 78% респондентів вважають, що президент України несе пряму відповідальність за корупцію в уряді та воєнних адміністраціях. Не погоджуються з цим твердженням лише 18% опитаних. Варто зазначити, що українці старшого віку більш вимогливі до президента, ніж молодь. Якщо серед опитаних віком 18–29 років 70% погоджуються з тезою, що глава держави несе відповідальність за корупцію, то серед людей віком 60+ частка критично налаштованих зростає до 81%. Інших суттєвих відмінностей – за ма-

теріальним становищем чи регіоном проживання – немає. 2. Сприйняття зовнішнього тиску та громадського осуду влади з приводу корупції У серпні 2023 року більше половини опитаних (55%) погоджувалися з тезою, що військова допомога Україні має надаватися закордонними партнерами за умови ефективної боротьби з корупцією. Найбільше таке бачення взаємодії України з іноземними партнерами поділяють мешканці західних і центральних областей: 60,6% та 61,1% відповідно. На півдні ж лише 47% опитаних підтримують тезу про те, що боротьба з корупцією є передумовою військової допомоги. Найбільше опонентів цієї тези проживає у східних областях – 40%. Найменше з цим твердженням згодні більш забезпечені громадяни, тоді як найбільш критичне ставлення поширене серед громадян з низьким рівнем доходу. У серпні 2023 року більше половини (52,5%) опитаних висловили думку, що зараз можна критикувати владу за корупцію і не згодні з тим, що така критика дестабілізує країну та зменшує довіру закордонних партнерів. 3. Корупція як гальмо для повоєнної економічної стабілізації та відбудови Згідно з опитуванням, проведеним у липні 2023 року, корупція сприймається громадянами як найбільша перешкода для розвитку підприємництва у країні. Це зазначили 47% опитаних. Для порівняння: 37% назвали найбільшою перешкодою руйнуван-

ня, завдані війною, 36% – неадекватну систему податкового адміністрування і контролю, 36% – слабку підтримку з боку держави. Показово, що проблеми, які напряму залежать від якості державного управління, посідають три з чотирьох перших позицій, які, на думку українців, заважають розвитку підприємництва. Водночас наступними за негативним впливом

на підприємництво йдуть відтік фахівців і підприємців за кордон (29%) та відтік працівників за кордон (28%). Корупцію як перешкоду для підприємництва дещо частіше згадували на сході (55%) та рідше на заході (43%) країни. Так само із заходу (30%) на схід (43%) помітно зростає критичне ставлення до податкового контролю. Респонденти східних (40%) та півден-

15.09.2023 — № 37 (66) них областей (33%) частіше згадували про відтік фахівців та підприємців за кордон, ніж у західних (22%) та центральних регіонах (27%), які менше постраждали від воєнних дій. Така ж ситуація склалася і з відтоком працівників: про це частіше згадували на сході (37%) та півдні країни (31%), ніж на заході (25%) та в центрі (24%). Показово, що в суспільстві панує недовіра до вітчизняних агентів повоєнної економічної та інфраструктурної відбудови. Зокрема, у липні 2023 року лише 17,5% опитаних погодилися з думкою, що державні українські компанії та банки можуть ефективно і без корупції здійснити повоєнну відбудову країни. Рівень довіри до українських приватних компаній та банків ще нижчий – 8%. Наразі найбільші, проте так само невисокі показники довіри, мають великі західні компанії та банки (28%) та міжнародні фінансові організації, такі як МВФ та Світовий банк (19%). Найменшу довіру мають великі незахідні компанії та банки (Китай, ОАЕ, Саудівська Аравія) – лише 3% респондентів. У дослідженні представлено результати двох загальнонаціональних опитувань, проведених Фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова та Київським міжнародним інститутом соціології у липні та серпні 2023 року.

Опитування, проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова, здійснювалося з 9 до 15 серпня 2023 року за підтримки програми MATRA, що фінансується Посольством Королівства Нідерландів в Україні. Дослідження проводилося в усіх регіонах України, окрім АР Крим, Донецької та Луганської областей. У Миколаївській, Херсонській, Запорізькій та Харківській областях опитування проводилося на територіях, які контролюються урядом України та на яких не ведуться активні бойові дії. Опитано 2 019 респондентів віком від 18 років. Опитування, проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології, здійснювалося методом face-toface з 3 до 17 липня 2023 року в усіх регіонах України, окрім АР Крим, Донецької, Луганської та Херсонської областей. У Запорізькій та Харківській областях опитування проводилося на тих територіях, що контролюються урядом України, та на яких не ведуться бойові дії. Опитано 2 011 респондентів віком від 18 років. Джерело: Фонд «Демініціативи» (https://dif.org.ua/article/spriynyattyzagrozi-koruptsii-gromadyanamiotsinka-vladi-ta-vimogi-do-zmin-pidchas-viyni).

Політика ⁄ Суспільство

ЮЛІЯ СКУЙБІДА 12 РОКІВ ПРАЦЮЄМО ДЛЯ УКРАЇНСЬКОЇ ГРОМАДИ. РОЗМОВЛЯЄМО УКРАЇНСЬКОЮ.

СТРАХУВАННЯ АВТО | БУДИНКИ | БІЗНЕСИ | ЖИТТЯ

БЕЗКОШТОВНІ КОНСУЛЬТАЦІЇ ТА ДОПОМОГА НОВОПРИБУЛИМ ЗІ СТРАХУВАННЯМ АВТОМОБІЛІВ ЗНИЖКА ДО 35% ПРИ ПОЄДНАННІ СТРАХОВИХ ПОЛІСІВ НА АВТО ТА БУДИНКУ СПЕЦІАЛЬНІ ЗНИЖКИ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ТА ВОЛОНТЕРІВ 1702 W. CHICAGO AVE., CHICAGO IL, 60622 370 S. SCHMALE RD., CAROL STREAM IL, 60188

773-235-9900 з понеділка по суботу.

Війна

surma.com.ua

№ 37 (66) — 15.09.2023

Афганець «Джонні», який віддав життя за Україну

1998 році з Афганістану в Україну переїхав чоловік, який згодом своєю звитягою буде знаний як воїн із позивним «Джонні». Він був родом із Кабула, де служив у спецназі. В Україні ж пройшов і Революцію Гідності, і АТО, і ООС, був активним волонтером. Після повномасштабного російського вторгнення став на захист нашої землі в складі 112-ї бригади ТрО. Воїн вільно говорив англійською, фарсі, пушту, російською, українською і ще декількома мовами. Наприкінці червня цього року загинув у бою з російськими окупантами. «Ось минув рік, як я склав присягу українському народу! Пам’ятаю, на той момент, коли ворог був за 8 км від Києва, надія вижити ще місяць звучала як фантастика, бо я на той момент для себе твердо вирішив, що захищаючись загину, але не відступлю і у свій дім не пущу окупанта. Але життя та смерть лише в руках Всевишнього. На жаль, втратив багатьох своїх побратимів, частина козаків справжніх героїчно загинули в боях, захищаючи Україну. Ну і є частина зрадників у моєму дуже близькому оточенні, що живі, але вони для мене вже “здохли” образно. Бажаю всім українським захисникам, щоб залишилися живими, пережити цю прокляту війну, залишитися неушкодженими й повернутися до родин після перемоги», – написав військовослужбовець в одному зі своїх останніх дописів. Через своє афганське походження викликав посилене зацікавлення журналістів, зокрема іноземних. В одному з інтерв’ю він сказав: «Я зробив відеозвернення солдатам рф, особливо мусульманам, братам-мусульманам, щоб вони відмовлялися сюди їхати, тому що вони славної смерті тут не знайдуть. Тут буде лише ганебна смерть. Адже ви

на стороні зла. Ви до чужої домівки залізли». Він щоразу повторював, що хоче принести якнайбільше користі Україні, тому й вирушив на фронт: «Знаєте, я не знав, що є таке поняття, як тероборона. Я знав, що є армія України – ЗСУ. Я знав, що як тільки знадоблюсь – вступлю у ці сили. 24 числа, щойно бахнуло, я сім’ю відправив на захід України та поїхав у військкомат. Коли підійшла моя черга, мені сказали підписати контракт. Підписав контракт. І ось я тут. Для мене це важливо». «Джонні» розповідав, що не може всидіти в тилу, хоча й там давав чимало користі. Неодноразово дякував захисникам України, які перебувають на нульовій лінії фронту та прикордонникам, адже саме вони приймають весь удар на себе. «Я справді дуже вдячний їм. Те, що на Київщині зараз все спокійно, у місті не відчувається війна, люди живуть як завжди у повсякденному житті – ходять на пляж, у магазини, у кінотеатри – це все завдяки хлопцям, які на нулі зараз в пекельних умовах приймають бій. Я просто хочу перед ними схилити голову та подякувати їм. Нехай тримаються», – казав воїн. Варто додати, що в медіа, наданих «Сурмі» друзями загиблого воїна, «Джонні» мотивує побратимів, переконує їх, що все буде гаразд, піднімає бойовий дух. Афганець з українським громадянством мав більше честі, ніж чимало українців. «Тепер увесь світ знає, що таке Україна, хто такі українці. Я справді пишаюся, що я перебуваю з такими мужніми, сильними хлопцями», – казав боєць. Вічна пам’ять! Підготувала Діана Царук.

15.09.2023 — № 37 (66)

Війна ⁄ Інтерв’ю

surma.com.ua

№ 37 (66) — 15.09.2023

Комбат «Фугас»: «Одна з наших рот понад 100 днів тримала оборону населеного пункту, який був в оперативному оточенні. Тоді жоден побратим не загинув»

Збройних Силах України за час війни, яка розпочалася ще у 2014 році, з’явилося багато командирів, які буквально з перших днів стали на захист українського державного кордону. Це складний час та шлях, але саме в ньому «народилися» такі захисники, як командир батальйону 63-ї механізованої бригади Назар із позивним «Фугас». Підрозділ комбата мужньо обороняв Миколаївщину, Херсонщину, брав участь у боях за Бахмут. Зараз захисники нищать ворога на Лиманському напрямку. Про тактику противника на різних напрямках російсько-української війни, полонених окупантів та військові хитрощі, які застосовують проти ворога українські захисники, комбат Назар ексклюзивно розповів в інтерв’ю кореспондентці АрміяInform.

– Пане Назаре, зараз ваш підрозділ обороняє Лиманський напрямок. Розкажіть, будь ласка, які ворожі сили тут зосереджені? – На цьому напрямку стоять мотострілецькі та десантні підрозділи противника. Також тут помічені їхні штурмові «зет»-групи на кшталт вагнерівців. На Лиманському напрямку ми бачимо зовсім інший хід війни. Тут ворог більше застосовує арту, танки, досить велика кількість армійської

авіації. Та це не заважає нам істотно зменшувати штатну чисельність окупаційних військ на цьому напрямку. – Який із напрямків був найскладнішим? – Дуже складним був Бахмут. А взагалі, кожен із напрямків важкий по-своєму. Ця війна показала підступність ворога і те, що він готовий прикриватися цивільними та не шкодуватиме свій особовий склад. Варто зазначити, що кожен із напрямків має свою специфіку. На півдні у нас були населені пункти, які перебували в оперативному оточенні. Було село, яке потерпало від постійного артилерійського вогню. Це жахливо, коли люди починають звикати до артилерійських обстрілів. Так ти втрачаєш пильність, а це може призвести до біди. На Лиманському напрямку – своя специфіка, рашисти дуже активно застосовують авіацію. – А чи змінює ворог тактику своїх дій залежно від часу доби? – Тактика ворога нам відома. Вони працюють за старими радянськими методичками. Усі війни, у яких росія брала участь після Другої світової війни, характеризується тим, що в них тактика на полі бою була приблизно одна й та сама. Вони відсилають своїх людей великими групами, абсолютно не шкодуючи життя особового складу. У разі «успіху» таких груп противник намагається закріпитися. За допомогою розвідки ми їх виявляємо і не даємо цього зробити. За досвідом південного напрямку, Бахмута і вже тутешнього ми розуміємо, що ворог дуже прогнозований. Нам зрозуміла його тактика і те, як він буде діяти далі. Тому працюємо на випередження, аби він не міг зайняти якісь тактичні позиції, які можуть нам заважати виконувати завдання і рухатися вперед. – Уже майже півтора року минуло з моменту широкомасштаб-

Фірма A&S Machining&Welding в окрузі McCook, Illinois шукає МАШИНІСТІВ горизонтально-розточувальних станків на повний робочий день. Вміння читати креслення, та досвід роботи з горизонтально-розточувальними фрезами з ЧПУ. Конкурентоспроможна оплата, медичне обслуговування та пенсійний план 401 тис. Приєднуйтеся до нашої команди в сучасному механічному цеху з кондиціонером. За довідками телефонуйте до Стенлі за номером (708) 442-4544 (розмовляє англійською/польською) та/або надішліть нам електронний лист на адресу asmw@asmw1.com.

ного вторгнення, і відтоді у соціальних мережах «гуляє» багато відео про те, як росіяни добивають своїх же солдатів. Чи відомі вам такі випадки? – Армія росії показала нам за цей час, що там абсолютно немає людяності. Вони творили жахливі речі з цивільними людьми. Зі своїми військовими – так само. Ми бачили, приміром, що поранений окупант лежав на полі бою і кричав, просив про допомогу у своїх так званих «товаришів». До нього підповз інший, витяг у нього все з кишень, добив і відповз назад у безпечне місце. Тобто є факти, коли вони добивають своїх же. Як вони потім із цим живуть, я не знаю. Нам важко це уявити. Для нас, якщо є поранений побратим, найголовніше – швидко евакуювати його з поля бою, надати допомогу і піклуватися про цю людину. Це наш пріоритет, і так було завжди. У них усе не так. На цій війні бачив багато різних вчинків росіян, і мені важко це коментувати з точки зору людяності. – Як ви думаєте, чому вони так вчиняють, чого ми настільки різні? – Якщо подивитися на історію росії, то це кочові племена азійського походження. Ще від часів утворення московії у них ніколи не поважали людину як особистість – такого пріоритету в принципі в них не було. В радянському світі було гасло: «Сам погибай, товариша виручай», але це було

покликом на загибель. Є відомі слова жукова: «Людей не треба цінувати, жінки народять ще». Тому противник і продовжує так вчиняти. Ми живемо в різних цивілізаційних та культурних вимірах. У нас в армії немає «совкового» підходу, який добре проглядається в росії. У ЗСУ на всіх рівнях багато молодих командирів, які ухвалюють розумні та виважені рішення. Дуже багато офіцерів пройшли спільні навчання у країнах НАТО та перейняли у них досвід. Ми не стоїмо на місці, а тільки впевнено рухаємося вперед, переймаємо кращий досвід в іноземних партнерів. Увесь світ сьогодні з Україною, і ми дотримуємося кращого досвіду, якого набули у розвинених країнах світу, у росії все не так. – Я знаю, що ваш підрозділ брав багато полонених. Чи усвідомлюють вони те зло, яке принесли у наші домівки? – Так, ми справді брали полонених, причому доволі багато. Хочу сказати, що завжди треба залишатися людиною. Коли в тебе полонений, то треба розуміти, що це жива людина, і є спеціальні органи, які дадуть правову оцінку її діям. Щодо мотивації, то вони всі як один співають пісню про те, що їх змусили, вони не розуміли, що роблять і що буде, думали, що це навчання, їм нібито розповідали, що тут «бандери» та «неонацисти». Процес зомбування людей в росії працює дуже добре, а ми з цим стикаємося, беручи їх в полон. Дехто з них уже розу-

15.09.2023 — № 37 (66) міє, що зробив помилку, коли пішов воювати проти нас, – це ми неодноразово чули з перехоплень. У нас були полонені, які, по факту, ще діти – їм виповнилося тільки 18 років. А ще ворог заганяє сюди зеків. Це означає лише те, що регулярні війська у них уже закінчуються і вони використовують всі можливі ресурси. Зокрема тих, кому немає що втрачати. Наймають ПВК, які не покажуть результат. Звісно, інколи можуть бути стрімкі результати, але не на тривалий період. Якщо знову повернутися до історії, то росія завжди у всіх війнах брала якийсь короткий результат завдяки кількості, не якості. Вони зовсім не продумують операції чи тактики дій, не беруть вони навіть озброєнням, а саме кількістю. По сьогоднішній день у нашого ворога якість проведення наступальних дій визначається кількістю загиблих. Якщо в них при наступі загинуло менше ніж 20% особового складу, то це означає у рашистів, що ти поганий командир і робив щось неправильно. Ми ж, коли плануємо і виконуємо завдання, і в нас є бодай поранені, то я сам сиджу і аналізую, де ми припустилися помилки. А в них навпаки – ми навіть по перехопленням чуємо, що вони між собою говорять: «Скільки у тебе „200“? А в мене більше, я молодець». Особисто для мене це просто жахливо. Не знаю, як можна служити з тим командуванням і тими завданнями, які ворог ставить своєму підлеглому особовому складу. Нам важко зрозуміти таке. Напевно, треба дивитися російську пропаганду і стати зомбі, тоді можна буде збагнути цю націю насильників, вбивць і нелюдів. Українці самі по собі дуже мирний народ, але коли хтось намагається у нас забрати нашу свободу і територію, то повстає вся нація. Хтось воює, хтось волонтерить, допомагаючи захисникам та переселенцям. Кожен своєю маленькою роботою кує нашу велику Перемогу. Я впевнений, що найближчим часом росіяни будуть покарані, причому дуже серйозно та на міжнародному рівні, особливо після подій на Київщині та в інших регіонах. – Розкажіть, які бойові завдання виконують ваші хлопці зараз на передовій? – Зараз ми перебуваємо в режимі активної оборони. Мої хлопці воюють з першого дня війни, у кожного з них є досвід як оборонних, так і наступальних дій. По факту, досвід – це безцінний актив. У багатьох є державні нагороди. Пишаюся кожним. Варто згадати про одного побратима, який повернувся на службу після кульового поранення в голову. По ньому працював снайпер, він вижив, рани загоїлися, і він знову в строю. Є хлопці, які взагалі не їдуть на лікування. Я їм кажу – треба, а вони відповіда-

ють мені: «Командире, ну як так, як тут без мене». Це справжнє військове братерство без прикрас та гарних слів. Адже армія – це своєрідна сім’я. В кожного вдома є рідні, а тут наше товариство, де ми стоїмо один за одного і виконуємо визначені командуванням завдання. – Чи можете розповісти про героїчні вчинки своїх хлопців? – У мене служать справді героїчні люди, які своєю бойовою роботою показують незламність і патріотизм. Неможливо не згадати командира роти з позивним «Електрик». Він понад 100 днів організовував оборону і тримав населений пункт, який був в оперативному оточенні. Більше того, «Електрик» не допустив загибелі жодного побратима. Для того, щоб мати запаси їжі, снаряди, медикаменти, їм треба було проходити в один бік вісім кілометрів, а потім назад. Це все було ним організовано, це справжній герой. Такі командири на ціну золота, і саме з такими людьми ми переможемо. – З ваших слів я розумію, що в батальйоні дуже висока вмотивованість особового складу. Це особистий приклад чи щось інше? – Мотивація – це перше, що в нас повинно бути. Найсучасніша зброя ніколи не буде працювати, поки солдат не натисне на кнопку або не спустить спусковий курок. Для того щоб людина це зробила, вона має бути вмотивована. Є дуже гарний американський підхід: «Роби як я». Цей підхід мені дуже подобається, і саме за цим принципом я організовую роботу. Коли солдат бачить командира біля себе при виконанні якихось завдань, то це його шалено мотивує. Хочу сказати, що в солдатів небагато запитів, але ми, офіцери і командири, повинні допомагати своїм підлеглим, це наш обов’язок. Найперше всі, хто сидить на «нулі», – живі люди, у яких є свої проблеми вдома і свої почуття. Хлопцям треба йти назустріч, інколи просто поговорити і порадити щось. Та, звісно, найбільша мотивація полягає в захисті рідної землі, яка залита кров’ю наших полеглих героїв. У пам’ять про побратимів, які заради країни і кращого майбутнього поклали найдорожче, своє життя, ми повинні довести цю спільну працю до кінця та звільнити Україну від окупантів. Тільки тоді ми будемо розуміти, що свою роботу завершили. – А які військові хитрощі ви застосовуєте проти ворога? Можливо, придумали нові дієві способи та методи? – У нас є маленькі секрети, всіх розказати не можу, але по подіях на іншому напрямку розповім. Траплялося, стрілецьким вогнем й імітацією відходу ми заманювали орків у споруди. Потім по тих будівлях відпрацьовували артою і мінометами. І ці примітивні істоти, які носять на собі камуфляж

Війна ⁄ Інтерв’ю

росії, чотири рази поспіль велися на наші хитрощі та лягали там кількістю щоразу понад десяток. На цьому напрямку з’явилися нові лайфхаки, але про нові секрети розповідати не час. – Як щодо тактики ворога на Лиманському напрямку? Стикалися тут із чимось, чого на інших напрямках ворог не застосовував? – Тактика їхніх дій – це просто відкрити та почитати статут. Вони передбачувані та легко прогнозовані. Але, варто пам’ятати, що там є не тільки ідіоти. Армія – це завжди великий організм, особливо в росії. Чим більше особового складу, тим важче проводити дієві зміни. Про те, що потрібно змінюватися, ми зрозуміли ще в 2014 році. Стандартні методи, які ми взяли ще з досвіду Другої світової війни, треба було міняти. Утім, ми так і зробили, адже в теперішніх реаліях вони не працюють. Армія росії навіть після Чечні цього не зрозуміла і не хоче усвідомлювати. Запроваджувати зміни важко, набагато легше плисти за течією. Я так розумію, більшість росіян так і робить. На полі бою ми зустрічали підрозділи, які доволі гідно воювали, але це поодинокі випадки. Основні сили – це просто хлопчики для биття, яких відправляють на завдання, і вони навіть не розуміють, що на них очікує. – Я правильно розумію, що основна наша відмінність від противника полягає в тому, що ми воюємо якістю, а вони – кількістю? – Противник має перевагу в людях, але бездумне використання особового складу та боєприпасів призводить до того, що все це з часом закінчується. Ми від початку рухалися по якісному принципу. Коли якісно використовуєш те озброєння та людей, яких маєш, ставиш побратимам розумні завдання, це ще більше мотивує і дає результат. – Від самого початку війни ворог застосовує озброєння та боє-

припаси, заборонені міжнародними конвенціями. Що скажете про це? – Так, дійсно, противник використовує досить багато заборонених боєприпасів. Зокрема фосфорних. До прикладу, боєприпаси вогнеметних установок типу ТОС-1А «Солнцепек» випалюють повітря та викликають масштабні пожежі. Крім цього, рашисти дистанційно мінують місцевість протипіхотними мінами, основне завдання яких – покалічити людей. Такими діями вони намагаються підірвати наш моральний дух. Ми зустрічалися з різними забороненими видами озброєння, які застосовує ворог. Багато саморобних вибухових пристроїв. Від них страждають не лише військові, а й цивільні. Є факти, коли вони ховали вибухівку в дитячі іграшки, малеча піднімала їх, і вибухівка спрацьовувала. Ворог ще з 2014 року намагається деморалізувати наше суспільство і армію зокрема. Але ми знаємо, що нам є кого захищати і за що боротися. Ми виконуємо свою роботу. Армія з народом, народ з армією. Такої довіри, яку має український народ до Збройних Сил України, він не має ні до кого. Своєю чергою, ми не маємо права не виправдати цю довіру. Дуже показовими моментами єдності військових та цивільних є факти, коли маленькі діти збирають гроші й щось передають для війська. Є хлопчик, який назбирав грошей і придбав та передав нам декілька машин. Або бабусі, які отримують пенсію, і з цієї пенсії більшу частину віддають на потреби захисників. Завдяки таким людям ми непереможні. Ми відчуваємо, що за нами в тилу є справжнє суспільство, за яке варто стояти і заради якого ми обов’язково переможемо. Автор: Ольга Вікарчук. Джерело: АрміяInform (https:// armyinform.com.ua/2023/07/25/).

Політика

surma.com.ua

№ 37 (66) — 15.09.2023

у вирішенні кадрових питань Незвичайний візит Блінкена вучастю українській владі.

к відомо, держсекретар США Ентоні Блінкен нещодавно відвідав Україну. Через низ- Україні у розмірі більше ку причин ця поїздка набуває незви- одного мільярда долачайного вигляду. рів. Анонсування паке1. Це четвертий візит Блінкена до тів допомоги керівниУкраїни від початку широкомасштаб- ками відомств незвиної російської агресії. Якщо перші три чайне. Зазвичай про візити (у березні, квітні, вересні 2022 пакети допомоги пор.) відокремлювали один від одного відомляють веб-сайти кілька місяців, то нинішній візит від- Держдепу та Пентагобувся через рік після попереднього. ну, і лише потім їх коІншими словами, протягом минулого ментують чиновники середньої ланки року не було особливої потреби зустрі- на рівні прессекретарів та заступників чатися, а зараз вона раптом виникла. прессекретарів відповідних відомств. 2. Несподівана терміновість зустрі5. Також привертає увагу величичі виділяється на тлі того, що менш на анонсованого Блінкеном пакета – ніж за два тижні В. Зеленський пла- понад мільярд доларів, особливо на нує прибути до США для участі у ро- тлі скромних траншів підтримки, що боті щорічної сесії Генеральної Асам- надавалися в попередні тижні, у розблеї ООН. Якби у сторін (сторони?) не мірі 200, 250 і 400 млн дол. виникло термінової потреби перего6. Ще більше привертає увагу ворити, то зустріч Блінкена із Зелен- структура зазначеного пакета. На четським, напевно, можна було б нена- вертий місяць повільного та важкого довго відкласти. Але, зважаючи на те, українського наступу, що супроводжущо Блінкен прибув до Києва, розмо- ється неабиякою кров’ю, через що в ву, мабуть, відкласти не можна було. центрі уваги постійно перебуває ка3. На відміну від попередніх поїз- тастрофічний брак зброї та боєприпадок, протягом яких Блінкен проводив сів у розпорядженні ЗСУ, на негайну в Україні лише кілька годин, цього ра- військову допомогу українським війзу він провів в Україні цілих два дні – 6 ськовим каналом PDA адміністрація та 7 вересня. Для держсекретаря США Байдена спрямовує лише 175 млн дол., таке використання його тимчасового або трохи більше 16% загального обграфіку є вкрай незвичайним. сягу цього пакету допомоги. Ще 9% 4. На пресконференції у Києві Блін- – це «відкладена» військова допомокен оголосив про надання допомоги га каналом FMF, яка у разі виконан-

ня контрактів прибуде в Україну, можливо, через рік, а можливо, й пізніше. Водночас три чверті анонсованого пакету, або 805 млн дол., військовою допомогою безпосередньо не є. 7. Сам собою факт надання невоєнної допомоги у вигляді «пакета», а не у вигляді послідовного виконання раніше ретельно розроблених і узгоджених багаторічних програм сприяння є, схоже, безпрецедентним. Безпрецедентним є й сам оголошений обсяг невоєнної допомоги (805 млн дол.), особливо на тлі проблем, пов’язаних із невисокими темпами українського наступу. 8. Ще більше дивують напрями та обсяги невоєнної допомоги: – боротьба з корупцією – 203 млн дол.; – правоохоронна діяльність у звільнених районах (востаннє звільнення помітної частини окупованої території на правобережжі Дніпра в Херсонській області відбулося майже рік тому – на початку листопада 2022 р.) – 300 млн дол.; – гуманітарне розмінування (це не операції, які здійснюються ЗСУ) – 90,5 млн дол.; – гуманітарна допомога, яка не тільки раніше ніколи не включалася в пакети, що надавалися, а й за правилами бюджетного обліку в США, що надається безпосередньо громадянам і тому не враховується як сприяння тій чи іншій державі. 9. Зазвичай надання закордонної допомоги є результатом тривалого розгляду, коригування, уточнення ретельно підготовлених заявок (з програмами, розрахунками, бюджетуванням) з боку потенційних реципієнтів. Однак нині з української сторони відсутнє уявлення про те, хто є чи може бути одержувачами цих вражаючих обсягів фінансування. Очевидно, що ініціатором надання цієї допомоги є адміністрація Байдена. Виходить, що військова допомога, яку запитує українська влада, в необхідних обсягах адміністрацією США не виділяється протягом усіх більше ніж 18 місяців широкомасштабної війни, а невійськова допомога, яка не вимагалася Україною в таких масштабах (або ж вимагалася в обмежених розмірах), 10. Уважний спостерігач за ситуацією в Україні поділився з автором цих рядків наступним спостереженням: «Іншого пояснення, аніж великомасштабна інвестиція адміністрації США в майбутні політичні процеси в Україні, я не маю». 11. Блінкен приїхав до України у супроводі заступника держсекретаря Вікторії Нуланд, добре відомої за своєю

12. 7 вересня телеграм-канал ЗеРада запропонував наступну версію візиту Блінкена до Києва: «Отже, за інформацією на цей час, Американці хочуть від Зеленського: новий склад уряду на чолі з Маркаровою; – Беню; – парламентські вибори». 13. Під час перебування у Києві Блінкен не зустрічався ні з головою Верховної Ради України, ні з лідерами політичних партій, ні з керівниками парламентських фракцій. Натомість він провів зустрічі з головою правління Центру протидії корупції Віталієм Шабуніним та головою правління Фонду DEJURE, який займається реформуванням системи правосуддя, Михайлом Жернаковим. Обидві організації відомі своїми зв’язками із Демократичною партією США. 14. З 26 серпня до 3 вересня США відвідали керівники українських антикорупційних органів – Національного антикорупційного бюро (НАБУ) Семен Кривоніс, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Олександр Клименко та Вищого антикорупційного суду (ВАКС) Віра Михайленко. Вони провели переговори з представниками Держдепу, Мін’юсту, Мінфіну США, агентства USAID, директором ФБР Крістофером Реєм та радником президента США з національної безпеки Джейком Салліваном. 15. Напередодні цього візиту, 25 серпня, колишній Генеральний прокурор України В. Шокін, звільнений зі своєї посади внаслідок шантажу колишнім віце-президентом США Дж. Байденом колишнього президента України П. Порошенка, після тривалого публічного мовчання виступив в ефірі телеканалу Fox News, звинувативши нинішнього президента США Дж. Байдена в корупції, тим самим доповнюючи аргументи та посилюючи арсенал прихильників проведення в Конгресі США процедури імпічменту чинного президента США. 16. Через шість днів після виступу Шокіна в ефірі Fox News, 31 серпня, один із найближчих співробітників колишнього президента США Б. Обами Девід Аксельрод записав безпрецедентне за тривалістю і лестощами інтерв’ю з послом України в США О. Маркаровою, продемонстроване в ефірі CNN. 17. Уважний спостерігач за ситуацією в Україні поділився з автором цих рядків спостереженням: «Цінник Демпартії на ключові кадрові зміни в Україні за останні 7 років, схоже, не змінився – як був 1 млрд дол., так і залишився». Автор: Андрій Ілларіонов. Джерело: Континент (https://kontinentusa.com/ neobyichnyiy-vizit-blinkena/).

15.09.2023 — № 37 (66)

Війна ⁄ UA-USA

Оксана Давида, Роузбург, штат Орегон, «Сурма»

енерал Jack Keene є чотиризірковим генералом у відставці, головою Інституту Дослідження Війни, радником чотирьох секретарів з безпеки та членом Конгресового комітету Національних Оборонних Стратегій. Моя коротка версія/переклад великого інтерв’ю генерала для АЕІ (by Danielle Pletka). Що за чортівня відбувається? Чому адміністрація Байдена хоче підірвати довгоочікуваний контрнаступ України? Генерал Джек Кін пояснює: Критики в Пентагоні ніколи не воювали так, як воюють українці. Підтекстом завжди є безпідставний страх Байдена перед російською ескалацією. Українці роблять неймовірний прогрес. У середині серпня The New York Times, The Washington Post і британська Financial Times опублікували моторошно схожі статті з посиланням на високопоставлених чиновників адміністрації Байдена, заперечуючи весь

surma.com.ua

№ 37 (66) — 15.09.2023

«Чоловічий» допис, від якого пахне порохом війни і «чортівнею» змови український «весняний» контрнаступ. У відповіді The Wall Street Journal генерал Джек Кін назвав негативні коментарі про Україну безглуздим «щебетанням». – Якщо українці програвали, навіщо це виголошувати на публіці? Хіба це не наратив для підбадьорення путіна? – Чесно кажучи, за відсутності теорій змови ці скоординовані зусилля неможливо пояснити. Так, це правда, що певні посадовці Білого дому заохочують переговори «трек 1.5» між колишніми урядовцями США та росіянами. Але чи справді вони намагаються продати Київ і домовитися з путіним? І чи справді команда Байдена думає, що Зеленський підпишеться на це? Що ще важливіше, як зазначає наш гість генерал Джек Кін, українці НЕ програють. Дійсно, незважаючи на навмисне повільне перекидання критично важливої техніки з боку Вашингтона, українські сили прорвалися в критичних районах, і їхня стратегія окупається проти незграбних росіян. – Як ви оцінюєте контрнаступ? – По-перше, ми протистоїмо російській глибокій обороні.

Під цим я маю на увазі комплексні оборонні позиції, які мають значні перешкоди, які складаються з мінних полів, танкових траншей... за якими йдуть так звані зуби дракона, цементні піраміди, висотою від 3, 4, 5 футів, розташовані в численні ряди, окопи за ними, і все це прикрите вогнем і прямою наводкою з автоматів, кулеметів, а потім також артилерії, масової артилерії, по суті. А потім вони мають можливість вивести ударні вертольоти, Ка-52. Відносно складний ударний гелікоптер, який може стріляти протитанковою ракетою на відстань до п’яти миль, тобто вони стріляють з вогневих рубежів за межами дальності плечової зброї ППО, яку ми передали українцям. А підтримки з повітря в українців практично немає. Отже, це те, з чим вони стикаються. – Що ви думаєте про те, що ви назвали «щебетанням» зі сторони США? – Ніхто в армії Сполучених Штатів, хто сьогодні носить уніформу, ніколи не стикався з тим, що я щойно описав, окрім вражень після відвідання Національного навчального центру у Форт-Ірвіні, штат Каліфорнія. Але практика проти російської оборонної позиції в Каліфорнії кардинально відрізняється від тієї, яку я вам щойно описав. Незважаючи на потужний захист, який мають українці, вони вже два місяці борються з проблемами. Вони багато чому навчилися щодо того, що робити, а чого не робити. І вони використовували свою піхоту вночі, щоб проникнути в російські окопи і застосувати для цього тактичну несподіванку, а потім також видалити багато мін вручну, якщо ви можете в це повірити, під покровом темряви… Українці дещо обмежені в засобах, оскільки мені сказали, що вони отримали лише близько 60 танків Leopard із 250 обіцяних, і вони мають менше 25% інженерно-проривного обладнання, яке допомагає їм проламати мінні поля та інші перешкоди. Тим не менш, українці почали і через два місяці прорвали головну лінію оборони росіян. І ще. Майже ніколи не визнається, що українцям доводиться атакувати без підтримки з повітря, без мобільної протиповітряної оборони та зі зв’язаними руками, оскільки вони не мають усього обладнання, яке їм обіцяли. Це ніколи не згадується. Але «щебетуни» ставлять під сумнів їхню

тактику. І тактика, яку вони ставлять під сумнів, полягає в тому, що українці атакують за трьома напрямками, а їм радять: зосередьте свою обмежену кількість сил на одній осі. І це те, про що вони пишуть в The New York Times, Financial Times і The Washington Post. – Чи є сенс у тих, хто «щебече» ? – Ця критика не має сенсу. Українці правильно зреагували на цю ситуацію і сказали: «Те, що нам потрібно зробити, це придумати, як пробити головні рубежі оборони росії». І вони зробили це у спосіб, який я вам щойно описав, використовуючи піхоту вночі, тактичну несподіванку тощо. Таким чином, одним із місць, які вони атакують, є Бахмут, який отримав значний розголос. І особливо з групою Вагнера, яка влилася туди, втрати були надзвичайно високі. І це єдина наступальна перемога росіян у 2023 році. Але для них це просто символічна перемога, без військового значення. – Отже, критика не має значення? – Я вважаю, що це жахливо, мене дуже засмучує те, що ми закували українців у наручники, не дали їм усього, що їм потрібно, і тепер ми сидимо осторонь, не маючи досвіду, який мали українці, і критикуємо їх. Подумайте, українці воюють з росіянами 18 місяців. Це звичайна війна. У збройних силах Сполучених Штатів немає жодної людини, яка б мала досвід, подібний то того, що мають українські генерали та їхні тактичні командири. – Чому команда Байдена зраджує українців? – Адміністрація Байдена дуже ретельно прорахувала, що надати українцям і коли це надати. А те, що українці не мають повітряних сил, це прораховане рішення адміністрації Байдена. Той факт, що вони не мають далекобійної артилерії рівня ATACMS, яка може працювати на 200 миль. І у них немає мобільних систем захисту, які могли б рухатися разом з атакуючими силами в наступ і мати змогу впоратися з тими ударними гелікоптерами, про які я згадав. Це все про-

Війна ⁄ UA-USA

15.09.2023 — № 37 (66) раховані рішення, прийняті адміністрацією Байдена. І подумайте, вони не отримають танки M1 до осені, і то лише 31 танк! У нас є сотні танків M1. Морські піхотинці здали свої, бо більше ними не користуються. Є танки М1, які ми вважаємо застарілими, але ми їх не викинули. Вони перебувають на складі в Сполучених Штатах. І що досить цікаво, у нас є танки M1, обладнання для прориву з бригадними комплектами обладнання в Німеччині, підготовленими до роботи, які обслуговуються підрядниками, і вони там, на випадок, якщо Сполучені Штати вступлять у війну з ким? З росією. – Отже, немає раціонального пояснення? – Я не знаю жодної програми, яку Білий дім має, окрім того, що з першого дня було завдання НЕ провокувати росіян. Я маю на увазі, коли президент Байден відповідає путіну, який поставив 20 000 солдатів на кордоні з Україною, після 60 днів адміністрації Байдена в березні 21 року. Президента Байдена запитали, що ви збираєтеся з цим робити? Він сказав, що «я не збираюся нічого робити, тому що не хочу провокувати путіна». Я думаю, що це було мантрою адміністрації з самого початку, сценарій Третьої світової війни: війна розгорнеться, якщо ми передчасно надамо забагато обладнання. Або путін застосує ядерну зброю.

Я думаю, що докази досить чіткі, це прийнятний ризик, щоб нарешті якомога швидше дати українцям усе, що їм потрібно. – Як ви думаєте, чи є в Києві наміри щодо миру шляхом переговорів? – У якийсь момент може бути, але не тепер. Вони абсолютно віддані звільненню свого народу від контролю та окупації росією. Вони зосереджені на звільненні свого народу, включно з Кримом. Їхня рішучість зробити це справді гідна подиву, і прикро, що американська адміністрація не виступила з чіткою позицією щодо цієї війни, не виклала, якими є наші стратегічні цілі для підтримки України. – Отже, ви так само збентежені, як і ми…? – Боже мій, я маю на увазі, це ж є дійсно проблемою, що Сполучені Штати Америки є країною з такою адміністрацією, що не може контролювати наш кордон, а також допомогти встановити мир і стабільність у світі за допомогою лідерської присутності армії Сполучених Штатів і наших цінностей. Ми не можемо всього цього зробити? Я думаю, що зможемо. І я вважаю, що це дещо ганебно, що люди відходять від розуміння таких важливих речей. Це лише створює більшу небезпеку та ризик для американського народу та заохочує до більшої агресії.

• Frameless Showers • Framed & Sliding Glass Enclosures • Reverse Painted Glass Kitchen Backsplashes • Glass Enclosed Wine Cellars • Glass Railings • Mirrors & Glass Designs

Art Stass, Inc. 1024 North Ave Des Plaines, 60016 Phone: 847-341-2777 Fax: 847-635-1573 www.artstass.com

Політика

surma.com.ua

№ 37 (66) — 15.09.2023

Зброя за будь-яку ціну: що NYT не розповів про постачальника зброї Моралеса

акупівля зброї для України все частіше стає темою зацікавлення медіа. І хоча жодне з розслідувань не спричинило навіть приблизно рівного скандалу, як навколо яєць і курток, ця тема варта не одного серіалу-трилера на Netflix та HBO. У вихідні у виданні The New York Times вийшла чергова стаття про постачання зброї Україні. Цього разу її головний герой такий собі Марк Моралес, власник компанії Global Оrdnance. «З пів дюжини чоловіків зібралися минулого місяця після обіду в барі пентхауса одного з найшикарніших готелів Києва, щоб обговорити прибутковий бізнес озброєння українських військ. До групи входили українські військові та державні посадовці, які завжди шукають розривні снаряди, щоб скинути на російських солдатів. У центрі уваги був їхній товариський господар, підрядник із виробництва зброї у Флориді на ім’я Марк Моралес, який потішив їх історіями про свою нову яхту Trigger Happy вартістю 10 мільйонів доларів та пошуки людини, яка б керувала дев’ятизначним портфелем його компанії», – пише видання. Власне, чим не перші кадри серіалу? За даними видання, Моралес є одним із найважливіших постачальників зброї Україні. «Пентагон уклав з його компанією контракти на суму близько 1 мільярда доларів, в основному на боєприпаси. І записи показують, що він створив додатковий бізнес приблизно на 200 мільйонів доларів, продаючи українцям зброю безпосередньо», – пише автор статті. Він нагадує, що Адміністрація Байдена надіслала Україні понад 40 мільярдів доларів на безпекову допомогу, включаючи сучасну зброю, HIMARS і Patriot. Але роль таких, як Моралес, – забезпечення боєприпасами здебільшого нижчої якості або радянського калібру, які ті тягнуть з усього світу. На чому акцентується видання? Що свої контакти Моралес в Україні будує через двох осіб – Володимира Койфмана та Дениса Ванаша. Койфман – американець українського походження з багаторічним досвідом роботи радником Національної гвардії України – вступив на військову службу під час вторгнення рф. Його точні військові обов’язки невідомі. В розмові з виданням він назвався старшим сержантом сил територіальної оборони України, де нібито навчає кадровий склад солдатів. Крім Койфмана, як зазначили у виданні, Моралес найняв Дениса Вана-

ша – давнього радника міністра оборони. Ванаш покинув свою посаду на початку війни, щоб спілкуватися з Міністерством оборони від імені Global Ordnance, пишуть автори. Якщо погуглити, то можна додатково дізнатись, що Ванаш закінчив Києво-Могилянську академію та є засновником адвокатської компанії Vanash Urban Lawyers. Був заступником голови Одеської ОДА Максима Куцого. Був звільнений у 2020. Також на деяких сайтах Ванаша пов’язували з Андрієм Вавришем. «Угоди з Моралесом нагадують минуле України, коли торговці зброєю налагоджували дружні стосунки з військовими, контракти підписувалися таємно, а торговці зброєю часто опинялися під слідством», – пише видання. Хоча майже кожна критична теза в статті має заперечення іншої сторони. Чого, наприклад, не можна сказати про попередній текст про Сергія Пашинського та «Українську бронетехніку». Тому в тексті є запевнення від радника компанії, що вона діє в межах закону. Попри те, що The NYT, називає Моралеса успішним постачальником, видання все ж згадує кейс, коли американська компанія опинилась під слідством. На початку війни державна компанія «Укрінмаш» домовилася з єгипетським продавцем про угоду приблизно на 65 мільйонів доларів, щоб придбати майже 200 автомобілів. Потім угода застопорилася. А незабаром після цього Моралес уклав контракт на постачання подібних транспортних засобів за аналогічними цінами. Різниця полягала в тому, що Global Ordnance, а не державна компанія, отримувала прибуток. І бюджет України з закупівлі теж нічого не мав. Це не єдина історія, коли укладений контракт чомусь зупиняється у виконанні, а потім на арену виходить інша компанія. Правда, часом з аналогічною або вищою ціновою пропозицією. Тут треба завжди розуміти, чи був попередній контракт проплачений, щоб розуміти, чи це тільки конкурентна боротьба двох компаній, чи є ще й підігрування з боку чиновників. Втім, далі з поставкою Global Ordnance сталась проблема, бо за словами заступника міністра оборони Володимира Гаврилова, техніка прибула в неналежному стані і це стало причиною розслідування антикорупційних органів. Радник компанії ван Брант заявив NYT, що українська влада регулярно розслідує військові угоди. «Це «розслідування», і плутати його з тим, що

громадськість може зрозуміти як розслідування, було б некоректно», – написав він в електронному листі. Саму угоду він коментувати відмовився. Можливо, ван Бранту це було б значно важче робити, якби журналіст показав йому частину акту ДАСУ, де йшлося про цей контракт. І з якого зрозуміло, що під час перших поставок військові частини мали серйозні претензії до автомобілів компанії. Ось цей фрагмент: «недоліки усунули не в повному обсязі (залежно від автомобіля: відсутня пробка заднього паливного бака; не працює камера заднього виду; попадання води в салон автомобіля під час дощових опадів з боку водія; неповністю проварений шов люка кулеметника (проглядається щілина між люком турелі та корпусом автомобіля); відсутній механізм ручного управління дросельною заслонкою на панелі приладів водія, несправний замок двері десантного відділення (двері щільно не зачиняються); не закріплено важіль КПП та РК в салоні автомобіля, відсутній фіксатор люка пасажира у відкритому положенні». На жаль, це не єдина така історія про Global Ordnance. Так, згідно з матеріалами аудиту, ДАСУ за одним з контрактів мало поставити 152 постріли. Компанія стала виконувати контракт, але у квітні Міноборони повідомило Global Ordnance листом що відповідно до паспорта товару та технічної документації постріл 152 мм ВОГ 27 повинен складатися із заряду, гільзи, запалу, але за інформацією кінцевого користувача ці постріли поставлено без підривника. Відтак Міноборони просить компанію доставити підривники якомога швидше.

За іншим контрактом компанія Моралеса мала поставити 100 мм кумулятивно-осколкові постіли до МТ12, а саме: 100 мм НЕАТ УБК2/8. В результаті виявилось, що половина партії «мають дефекти та за зовнішніми ознаками відповідають II категорії (частково відсутнє повне маркування, частина потребує дрібного ремонту для усунення дефектів, пофарбовані без попереднього видалення корозії, крапкова та мала корозія поверхні снаряду, напливи фарби на ведучому потовщенні снаряду, часткова відсутність виробничих даних тощо)». Міністерство добилось від компанії перегляду ціни на браковану партію і зниження на 50%, але як вказано в акті ДАСУ, не скористалось правом на застосування штрафних санкцій. Розрахункова сума пені і штрафу за контрактом на лютий 2023 року становила 692,4 тис. дол. США. Це не єдиний випадок, коли компанія не платила штрафи. В одному з випадків, судячи зі звіту ДАСУ, до цього спричинили неуважно прописані умови контракту в англійській версії. Співрозмовники в Міноборони на прохання прокоментувати статтю відповіли Цензор.НЕТ, що блохи можна виловити всюди. І що компанія справді сильно допомогла на початку війни. Втім, автор не може погодитись із логікою МО «зброя за всяку ціну», бо часто нею просто виправдовують те, що компаніям дозволяють ставити вищу ціну і не карають їх штрафами. Допоки ці історії не починають набувати суспільного резонансу. Автор: Тетяна Ніколаєнко. Джерело: Цензор. НЕТ (https://m. censor.net/ua/resonance/3442669/).

15.09.2023 — № 37 (66)

We speak

POLISH

2575 American Lane

Mówimy po Polsku!

ELK GROVE VILLAGE

The freshest meats, sausage and deli products — at wholesale prices!

All products kept below 40 degrees for freshness

Wholesale

STORE NOW OPEN TO PUBLIC

Specialty groceries

GREAT deals on:

Delta Ln 2575

Busse Rd

Willow Creek

Supreme Dr

Thor ndale Ave Thorn dale A ve

York Rd

N Ellis St

Eastern Ave

United Ln

Devon Ave

American Lane

We are excited to announce we are Now Offering Our premium meats, sausage, deli and smoked fish products at wholesale prices. Directly to the public — At our NEW Retail Storefront.We invite you to our walk-in cooler to see the freshness and prices for yourself!

Specialty Sausages and Meats: Large selection of Smoked Sausages, Hams, Bacon, Pork Loins, Pork Butts and more! Pre-sliced Deli Meats and Sausages Also Available! Fresh Meat Counter Baby Back Ribs, Hams, Loins, Bacon, Polish Sausage Italian Sausage, and more! Smoked Fish Smoked trout and our famous smoked salmon are now available – fresh and directly from the source.

STORE HOURS Sunday: Closed Monday: Closed Tuesday: 9am–5pm

Wednesday: 9am–5pm Thursday: 9am–5pm

Friday: 8am–5pm Saturday: 7am–1pm

847-787-0210 | northstarfoods.com

FOLLOW & LIKE US!

For over 40 years Northstar Foods has been producing only the finest meats, specialty sausages and smoked fish for the restaurant and grocery store industries. The essence starts in our kitchen with the finest and freshest raw materials with our unique blend of traditional herbs and spices.

Welcome

to taste and quality at great prices! STOP IN

TODAY!

Політика

фіс президента ніяк не прилаштує колишнього очільника «Укроборонпрому» Юрія Гусєва на нову посаду. Спроба відправити його до Чехії не була успішною через категоричну відмову Праги бачити в себе ексчиновника, котрого, як пишуть ЗМІ, підозрюють у корупції під час перебування на посаді заступника міністра оборони. Тепер Гусєва намагаються просватати до Азербайджану. Запит на агреман (попередню згоду на його кандидатуру) Київ відправив до Баку ще місяць тому. Якщо в Азербайджані погодяться з кандидатурою Гусєва, то він поповнить лави списаних топчиновників, яких Банкова працевлаштувала послами впродовж останніх років. Але станом на минулий тиждень Баку ще не дав відповіді. Можливо, тому що там теж розуміють, хто лобіює Гусєва й для чого. Юрій Гусєв запам’ятався безрезультатною роботою в Херсонській області й неефективним менеджментом під час перебування в «Укроборонпромі», проваливши реформування концерну, заваливши програму з виробництва вітчизняних ракет, втративши «Мрію»… Адже якщо росія перезапустила ОПК, де люди працюють у три зміни, то в «Укроборонпромі» часів Гусєва ми нічого такого не побачили. Хоча, можливо, із ефективністю колишнього чиновника краще обізнаний Давид Арахамія, який лобіював Гусєва на дві попередні посади й лобіює його нині на посольську посаду в Азербайджані? Як покаже себе Гусєв на дипломатичній ниві? Політичні призначенці на посольських посадах – явище досить розповсюджене. До цієї практики часто вдаються у США та рф. Але для того, щоб політик став добрим дипломатом, мало бути патріотом й знати англійську мову. Слід розуміти особливості культури й історії країни, вміти комунікувати з місцевим істеблішментом і опозицією, розумітися на нюансах національної політичної кухні. Не менш

surma.com.ua

№ 37 (66) — 15.09.2023

Покарання послом

важливо мати в посольстві професійну дипломатичну команду. За роки президентської каденції Володимир Зеленський, як і його попередники, неодноразово практикував політичні призначення послів. Колишня генпрокурорка Ірина Венедиктова вирушила до Швейцарії, ексвіцепрем’єр Павло Рябікін – до Китаю, колишній міністр оборони Андрій Таран – до Словенії. Ексголову Луганської ОДА Сергія Гайдая хочуть відправити до Казахстану (втім, Астана відмовляється видавати йому агреман). До Великої Британії ладять Олексія Рєзникова, який донедавна обіймав посаду міністра оборони. У багатьох випадках направлення в дипломатичну місію – це спосіб підсолодити гіркоту відставки політикові, перебування якого на певній посаді більше не влаштовує Зеленського й главу його офісу Андрія Єрмака. Іноді це плата за лояльність і готовність без скандалів залишити посаду або ж подяка за певні надані послуги. Украй рідко в Києві враховують специфіку країни, призначаючи послом колишнього топчиновника. Один зі свіжих прикладів – призначення до Китаю Павла Рябікіна, котрий завалив роботу в Мінстратегпромі. Політичні призначення цілком відповідають політиці ручного управ-

ління ОП дипломатичною службою. Вони також демонструють кризу, яку нині переживає дипломатична служба. Одним із яскравих її проявів стало оголошення конкурсу на заміщення посольських посад у низці країн. Та досвід із призначенням Андрія Тарана свідчить про те, що двосторонні відносини могли бути результативнішими, якби туди призначили професійного дипломата. А історія з послом у Болгарії Олесею Ілащук демонструє, наскільки зневажливо на Банковій ставляться до країни-постачальника зброї Україні, призначаючи на високу дипломатичну посаду випадкову людину. Судячи ж із інтерв’ю Федора Шандора, на чиїй кандидатурі як нового посла в Угорщині зупинилися в ОП, в разі підписання указу про його призначення проблеми в нашої країни на угорському напрямку, ймовірно, лише примножаться. Чи не станеться так і з Азербайджаном? Адже Баку для Києва – особливий партнер. Упродовж тривалого часу Україна, стурбована проблемою диверсифікації джерел і маршрутів транспортування енергоносіїв, пов’язувала з Азербайджаном надії на позбавлення енергетичної залежності від росії: в дев’яностих і нульових Київ доклав чимало зусиль, аби нафта з азербайджанських родовищ пішла по українських трубах, а газ – на українські термінали СПГ. На жаль, амбітні проекти так і не було реалізовано. Десь – із вини Києва, а десь – із вини Баку. Та не лише відсутність реалізованих енергетичних проектів віддаляла партнерів у форматі ГУАМ. Свою роль відіграли й різні зовнішньополітичні орієнтири. Якщо для Києва головним партнером є Захід, то для Баку – Анкара: Азербайджан – нехай і не антизахідний, але й не прозахідний. На двосторонні відносини впливав і страх Баку перед «експортом революції» – в авторитарному Азербайджані з підозрою спостерігали за Помаранчевою революцією 2004 року та Революцією Гідності 2013–2014 років.

І хоча тепер двосторонні відносини далеко не стратегічні, Київ усе-таки потребує Баку. По-перше, Азербайджан важливий для нас із погляду логістики під час переміщення товарів до Центральної Азії й Китаю. По-друге, з огляду на російську агресію, нашій країні потрібна політична підтримка на міжнародній арені. І Київ мав право очікувати її від Баку. Адже Україна завжди «вписувалася» за свого партнера з ГУАМ, голосуючи в міжнародних організаціях за територіальну цілісність Азербайджану й постачаючи йому зброю та військову техніку під час Першої й Другої карабаських війн. Однак Баку займає обережну позицію, ведучи власну гру з москвою: попри те, що вплив росії на Азербайджан зменшується, азербайджанці не хочуть робити різких рухів, здатних спричинити негативну реакцію кремля. Як наслідок, за тиждень після повномасштабного вторгнення росії в Україну азербайджанська делегація не була присутня на голосуванні резолюції Генасамблеї ООН ES-11/1, що засуджувала російську агресію. Такої ж позиції азербайджанці дотримувалися й під час подальших голосувань. Та озирання на москву не заважає Баку публічно заявляти про підтримку територіальної цілісності України й не визнавати «виборів» на окупованих територіях, надавати Києву гуманітарну допомогу й постачати нам бензин: азербайджанське паливо має критичне значення для України. Примітно, що представник азербайджанського посольства бере участь в обговоренні «формули миру Зеленського», яке проводить ОП. Зрештою, багатий Азербайджан важливий для України не лише під час війни, а й після неї: азербайджанці готові інвестувати в країну, де можуть працювати за зрозумілими їм правилами гри. Так чи виграють від цього призначення українсько-азербайджанські відносини? Щоб реалізувати українські інтереси в цій країні, треба навчитися працювати з Азербайджаном. Увійти до системи й установити контакти з потрібними групами впливу. Передусім із Алієвим і його дружиною. Виправити враження, що його справив Гусєв під час візиту до Баку, ще коли обіймав посаду керівника «Укроборонпрому». Нам в Азербайджані потрібен слуга України, а не слуга одного пана, для якого організують бізнес-горлечко. В протилежному разі призначення послом цього ексчиновника стане покаранням не лише для Азербайджану, а й для України. Автор: Андрій Яковлевський. Джерело: ZN.UA (https://zn.ua/ukr/ POLITICS/561410-pokarannja-poslom. html).

15.09.2023 — № 37 (66)

şŝŵŢ ũŝŦŞŰůŪŒ ş şŝŵťŲ ŭŰŧŝŲ ŵŧūŨŝ ũŢšťŴŪūŠū ŪŝşŴŝŪŪż ƶ ƍƋƄƉƋſƈƜƠƉƋ ƐƇƍŽƣƊƎƙƇƋƛ ƉƋſƋƛ

ũť ŠūůŰŒũū ŮŬŢųŔŝŨŔŮůŔş 4,0)&3831-78 ƶ ƎƌƂƓƢŽƈƢƎƏ Ƅ ſƄƜƏƏƜ ƇƍƋſƢ )/+ 8)',2-'-%2 ƶ ƑƐƊƇƓƢƋƊŽƈƙƊŽ ƁƢŽƀƊƋƎƏƅƇŽ ŢŧŠ ,)13(-%0=7-7 8)',2-'-%2 ƶ ƎƌƂƓƢŽƈƢƎƏ ƁƈƜ ƍƋžƋƏƅ ƊŽ ŽƌŽƍŽƏƢ mƕƏƐƔƊŽ ƊƅƍƇŽ| 1)(-'%0 %77-78%28 ƎƂƍƏƅƑƢƇƋſŽƊƅƆ ƉƂƁƅƔƊƅƆ ŽƎƅƎƏƂƊƏ '2% ƶ ƎƂƍƏƅƑƢƇƋſŽƊƅƆ ƌƋƉƢƔƊƅƇ ƉƂƁƎƂƎƏƍƅ

ŞŔŨŹŵŢ Əƅ ŭūŧŔş ũť ŠūůŰŒũū ŮŬŢųŔŝŨŔŮůŔş šŨż ŭūŞūůť ş ũŢšťŴŪŔŦ ŮűŢŭŔ

8YOMIRHSVJ 8VEMRMRK -RWXMXYXI -RG 2 ,EVPIQ 'LMGEKS -PPMRSMW

4 [[[ 88M1IHMGEP7GLSSP GSQ

ŤŝŭŢŒŮůŭūşŝŪŔ ſ -&,)

[[[ MFLI SVK

Політика

surma.com.ua

№ 37 (66) — 15.09.2023

Успішна селекція Українського народу Юрій Ситник, Львів, «Сурма»

ісля дипломатичного перлу інтєлєктуала Подоляка, який він видав московською мовою в розмові з Наташею Влащєнко... Шо, не в курсі? Цитую:

«У чому проблема Індії та Китаю? Проблема цих країн у тому, що вони не аналізують наслідки власних кроків. Слабкий інтелектуальний потенціал цих країн, на жаль...».

Так ось, після цієї фрази можна би було й нічого більше про рівень чинної влади не писати, але таки вставлю свої 5 копійок про ПДФО військовослужбовців, який хочуть з 1 жовтня забрати з бюджетів тергромад. Як кажуть знаючі люди, такі зміни серед бюджетного року – це вперше. Але вони лише підкреслюють нікчемність антиконституційної адмінтериторіальної реформи. Те, що бюджетні потоки свого часу перерозподілили на так звані ОТГ, які під час виборів виявились зовсім не ОТГ, жодним чином не було свідченням того, що відбулися позитивні зміни в економіці. Зрештою, навіть нічого не зекономили, бо нові місцеві царьки понабирали на роботу родичів, кумів і знайомих, яким призначили величезні зарплати. А тепер, коли загальнодержавне корито почало міліти через війну та «втому» спонсорів, вирішили троха повернути взад, звикло – через задницю. Підозрюю, що для бюджетів деяких громад ПДФО з військових – то була суттєва дохідна стаття. На носі зима, яка, за попередніми прогнозами, має бути холодна та сніжна. Отже, підготовка до зими може бути зірвана, виконані роботи не оплачені або оплачені корупційно-вибірково.

ӃӜӜӵӒӠӏӦӵәӝӘә ӏӔӑӞӚӏӢ ҬӛӬӒӏ ҫӏӚӞӝӕӧӝӏ ҶӘӠӞӚӘә ӡӟӕӚӢӠ ӵӜӜӵӒӠӏӦӵәӝӘӥ ӟӞӡӛӣӒ ҟӞӗӗhӳӔӝӏӝӝӯ ӡӵӜhӶ ӗ ӒӠӞӜӏӔӯӝӏӜӘ Ӣӏ ӠӕӗӘӔӕӝӢӏӜӘ үҶҝ ӃӜӜӵӒӠӏӦӵәӝӵ ӝӏ ӝӕӵӜӜӵӒӠӏӦӵәӝӵ ӑӵӗӘ ӑ үҶҝ ҭӠӞӔӞӑӖӕӝӝӯ ӡӢӏӢӣӡӣ ӟӕӠӕӐӣӑӏӝӝӯ Ӣӏ ӗӜӵӝӏ ӡӢӏӢӣӡӣ ӑ үҶҝ ҭӠӞӒӠӏӜӏ ӟӏӠӞӛӮ 6OJUJOH GPS 6LSBJOF ӟӠӞӔӞӑӖӕӝӝӯ ӟӏӠӞӛӮ ҬӤӞӠӜӛӕӝӝӯ 514 5FNQPSBSZ 1SPUFDUFE 4UBUVT Ӣӏ ӔӞӗӑӞӛӣ ӝӏ ӠӞӐӞӢӣ ҭӠӞӔӞӑӖӕӝӝӯ ҥӕӛӕӝӞӶ ҨӏӠӢӘ ҭӞӔӏӧӏ ӔӞӚӣӜӕӝӢӵӑ ӝӏ ӒӠӞӜӏӔӯӝӡӢӑӞ үҶҝ ҬӤӞӠӜӛӕӝӝӯ "EWBODF 1BSPMF Ӕӛӯ ӢӘӜӧӏӡӞӑӞӒӞ ӑӘӶӗӔӣ ӗӏ ӚӞӠӔӞӝ 3FFOUSZ 1FSNJU Ӕӛӯ ӠӕӗӘӔӕӝӢӵӑ үҶҝ

-FF 4USFFU 4VJUF %FT 1MBJOFT *- PďDF!OBLPOFMBX DPN

XXX OBLPOFMBX DPN

Звісно, що самі очільники громад, які під час війни безбожно пиляли місцеві бюджети на різних об’єктах, які зараз далеко не в пріоритеті, самі винні. Таке безголове витрачання грошей, коли не закриті всі нагальні потреби війська, викликало обурення в окраденого народу. Обмежена інтелектуально, але до біса хитра влада вирішила скористатись моментом й елегантно провести дуже болюче хірургічне втручання містечковим корупціонерам – відсікання рила від корита. Однак, як підозрюють знаючі люди, відібране з місцевих бюджетів бабло успішно розпиляється «наверху». У результаті нічого доброго не трапиться. Щоби не дорікали у критиканстві, скажу: навіть абстрагуючись від тотальної корупції, в часі війни (перепрошую, воєнного стану), вже давно слід було обмежити піарно-витратні статті місцевих бюджетів і працювати за принципом усе для Перемоги. Але коли представники влади публічно демонструють наведені на початку цього допису інтелектуальні потуги, то тут і дивуватися нічому. Тож най собі роблять, бо сперечатись немає з ким. ***** На теренах московії дуже не люблять книгу спогадів про війну, написану Миколою Нікуліним, професором мистецтвознавства. Рукопис цієї книги понад 30 років пролежав у столі автора, який не мав наміру її публікувати. Потрапивши прямо зі шкільної лави на найкривавіші ділянки Ленінградського і Волховського фронтів і дійшовши аж до Берліна, він дивом залишився живий. Наведу цитату: «На войне особенно отчетливо проявилась подлость большевистского строя. Как в мирное время проводились аресты и казни самых работящих, честных, интеллигентных, активных и разумных людей, так и на фронте происходило то же самое, но в еще более открытой, омерзительной форме. Приведу пример. Из высших сфер поступает приказ: взять высоту. Полк штурмует ее неделю за неделей, теряя множество людей в день. Пополнения идут беспрерывно, в людях дефицита нет. Но среди них опухшие дистрофики из Ленинграда, которым только что врачи приписали постельный режим и усиленное питание на три недели. Среди них младенцы 1926 года рождения, то есть четырнадцатилетние, не подлежащие призыву в армию… «Вперрред!!!», и все. Наконец какой-то солдат или лейтенант, командир взвода, или капитан, командир роты (что реже), видя это вопию-

щее безобразие, восклицает: «Нельзя же гробить людей! Там же, на высоте, бетонный дот! А у нас лишь 76-миллиметровая пушчонка! Она его не пробьет!»… Сразу же подключается политрук, СМЕРШ и трибунал. Один из стукачей, которых полно в каждом подразделении, свидетельствует: «Да, в присутствии солдат усомнился в нашей победе». Тотчас же заполняют уже готовый бланк, куда надо только вписать фамилию, и готово: «Расстрелять перед строем!» или «Отправить в штрафную роту!», что то же самое. Так гибли самые честные, чувствовавшие свою ответственность перед обществом, люди. А остальные – «Вперрред, в атаку!» «Нет таких крепостей, которые не могли бы взять большевики!» А немцы врылись в землю, создав целый лабиринт траншей и укрытий. Поди их достань! Шло глупое, бессмысленное убийство наших солдат. Надо думать, эта селекция русского народа – бомба замедленного действия: она взорвется через несколько поколений, в XXI или XXII веке, когда отобранная и взлелеянная большевиками масса подонков породит новые поколения себе подобных». Щодо першої частини цитати, то хочу зауважити: військо є елементом панівної у державі системи. Армія не живе і не діє окремо від усіх інших інституцій. Ба більше, вона від них залежить. І «подлость большевистского строя» ви можете замінити на будьякий інший устрій, суть залишається: війна не згладжує недоліки системи, а тільки загострює. Щодо другої частини цитати, то вона повністю стосується й Українського народу: маса покидьків розплодилася і сьогодні вони є вигодонабувачами від війни, а ті з них, хто обікрав державу до повномасштабного вторгнення, нині сформували «батальйони Монако» і розкупили по світу купу дорогу нерухомість, водночас збагативши тих, хто допоміг їм виїхати з країни. Інші паралелі з наведеною цитатою можете провести самостійно. Найбільш очевидною стала ця «селекція» з появою соцмереж.

15.09.2023 — № 37 (66)

Економіка

еальною загрозою для національної валюти, за висновками економістів, може стати хіба що різке скорочення фінансової допомоги від партнерів Міжнародні резерви України вперше за пів року зменшилися: станом на початок вересня вони становили $40,387 млрд, скоротившись за серпень на $1,331 млрд (-3,2%). Причина: збільшення принаймні на чверть обсягів інтервенцій НБУ на міжбанківському валютному ринку. Регулятор намагався стримати знецінення гривні щодо євро та долара, яке після тривалого періоду зміцнення нашої національної валюти відновилося у липні – передусім, через додаткові проблеми з українським експортом після виходу рф із «зернової угоди». Тоді ж і почали з’являтися прогнози щодо, мовляв, невідворотного різкого знецінення гривні. Проте цього не сталося: завдяки діям Нацбанку, швидкій реакції експортерів, стабільному наповненню бюджету за рахунок внутрішнього ресурсу та (в першу чергу) великих обсягів фінансової допомоги від міжнародних партнерів, різкої девальвації української валюти вдалося уникнути. Порівняно з серединою липня, долар подорожчав в обмінниках менш ніж на гривню. Та чи є ризики нового девальваційного витка? ЩО ВПЛИВАЛО НА КУРС НАПРИКІНЦІ ЛІТА ТА НА ПОЧАТКУ ОСЕНІ Черговий період послаблення гривні розпочався із середини липня, коли росія відмовилася продовжувати дію «зернової угоди». Більше того, тоді агресор посилив обстріли українських морських торговельних портів та почав методично нищити нашу портову інфраструктуру на Дунаї. Відповідно, надходження від продажу за кордон агропродукції (основна стаття українського експорту в умовах війни) різко скоротилися. Хоча обсяги постачань зменшилися ще до того. Рф, починаючи з березня, гальмувала рух суден у межах Чорноморської зернової ініціативи – зокрема, затягуючи спільні перевірки вантажу. Пікових показників обмінний курс досяг 23-24 серпня: медіана купівлі долара становила 38,35 грн, медіана продажу – 38,6 грн (проти 37,11-37,19 тижнем раніше). По тому почався зворотний процес: 4 вересня гривня зміцнилася до показників 37,68-37,83 грн за долар. За останній тиждень національна валюта знову дещо втратила. Обмінний курс станом на 13 вересня – 38,02 - 38,15 грн. Тобто насправді коливання незначні. І жодних підстав для пришвидшення девальвації гривні експерти не бачать. Більше того, дехто каже про потенціал для повернення нашої валюти у коридор 37,6 - 38 гривень за долар. Адже серпневі курсові зміни економісти по-

surma.com.ua

№ 37 (66) — 15.09.2023

На валютному ринку – жодних серйозних викликів для гривні

яснюють не стільки згаданим вже зменшенням експортної виручки, скільки тим, що це відбувалося на тлі нижчих порівняно з попередніми місяцями обсягами надходження в Україну міжнародної фінансової допомоги. У серпні країна отримала від партнерів $1 млрд 633 млн (переважно це макрофінансова допомога від ЄС). Ще $22 млн надійшли від розміщення валютних ОВДП. При цьому на погашення та обслуговування держборгу у валюті витратили $686 млн. За цей же час чисті інтервенції НБУ на міжбанку (продаж валюти з резервів мінус її придбання) становили $2 млрд 449 млн. Тому, власне, після рекордоного липневого показника і відбулося скорочення наших золотовалютних резервів. Але вони все ще залишаються на доволі високому рівні, зрісши з початку року на $11 млрд 893 млн. Цього цілком достатньо для підтримки фіксованого курсу і стабілізації валютних очікувань у короткостроковій перспективі, кажуть експерти. Судіть самі: за оцінками НБУ, міжнародні резерви нині еквівалентні 5,4 місяця імпорту за рекомендованого мінімуму в 3 місяці. На початку року цей показник становив 3,7 місяця. Рівень власних надходжень у серпні загалом відповідав розрахунковим показникам: план за податковими надходженнями (83 млрд грн) дещо перевиконано, натомість за митними надходженнями (42,5 млрд грн) є приблизно п’ятивідсоткове недовиконання. Завдяки розміщенню військових облігацій до бюджету вдалося залучити 27 млрд грн. Загалом отриманий у серпні внутрішній ресурс експерти оцінюють у понад 153 млрд грн. Щодо експортних показників, які, зазвичай, суттєво впливають на ситуацію на валютному ринку, то в липні, коли держава-агресор відмовилася про-

довжувати дію «зернової угоди» та інтенсифікувала ракетні атаки й удари БПЛА по українській портовій інфраструктурі на Дунаї, вони справді суттєво просіли. Втім поступово ситуація почала вирівнюватися: українські аграрії, трейдери та транспортники пристосувалися до чергового ускладнення умов перевезення збіжжя, – нагадав у коментарі Укрінформу виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський. «Незважаючи на перманентні труднощі воєнного часу та нові й нові виклики, темпи експорту більш-менш стабільні. Відразу після завершення дії «зернової угоди» було певне зниження показників. Але потім, незважаючи на активні атаки «шахедами» на українську дунайську інфраструктуру, обсяги постачань цим альтернативним морським маршрутом залишалися доволі високими. І результати перших двох місяців нового маркетингового сезону (липня та серпня) були кращими, ніж торік», – сказав експерт. Згідно з офіційними даними, за цей час поставлено на експорт 4,52 млн тонн зернових і зернобобових культур (+14,1% порівняно з сезоном-2022/2023). А постачання пшениці взагалі зросли майже на 75%. Значно збільшився експорт борошна, 24 тис. тонн якого продали зарубіжним споживачам. А це вдвічі більше, ніж у липні-серпні торік. Проте є й негатив: через зниження світових цін на збіжжя валютна виручка наших експортерів була меншою, що й додавало турбулентності на валютному ринку, вгамовувати яку НБУ змушений був через інтервенції валюти. МАЙБУТНІ РИЗИКИ ДЛЯ ГРИВНІ ТА КУРСОВІ ПРОГНОЗИ Гліб Вишлінський переконаний, що до кінця року жодних суттєвих коли-

вань на валютному ринку не буде. «Доки матимемо достатній обсяг фінансової підтримки України з боку міжнародних партнерів, курс буде стабільним. Приміром, у вересні розмір такої допомоги порівняно із серпнем, як очікується, зросте. Теоретично якісь ризики можуть виникнути наступного року в разі відсутності достатнього зовнішнього фінансування – зокрема грантової підтримки від США», – пояснив економіст. Поки що ж швидкого «проїдання» міжнародних резервів він не прогнозує. І нагадує, що, незважаючи на рекордні за пів року інтервенції НБУ в серпні, за останній тиждень регулятор знову скоротив продаж валюти, а гривня тим часом майже не ослабла. Тому зараз жодних підстав для розмов про необхідність зміни офіційного курсу, за його висновками, немає. Опосередкованим свідченням того, що регулятор впевнений у власних силах та у спроможності й надалі успішно стримувати коливання на валютному ринку, є чергове послаблення запроваджених одразу після початку масштабної російської агресії обмежень. 29 серпня НБУ в межах першого етапу повернення до довоєнної монетарної політики (плаваючого курсу та інфляційного таргетування) здійснив чергове пом’якшення валютних правил для населення. Уперше з початку війни українці отримали можливість купувати безготівкову валюту онлайн без додаткових умов, але у межах місячного ліміту: дозволено купівлю безготівкової валюти обсягом до 50 тис. грн на місяць в одному банку без підтвердження підстави/зобов’язання на таку операцію. Також зі 100 до 200 тис. грн збільшено щомісячний ліміт на купівлю безготівкової валюти в одному банку для її подальшого розміщення на строковий депозит (від 3-х місяців). «Якщо опція з купівлею валюти під депозит зараз користується меншим попитом, ніж у другій половині минулого та на початку цього року, то можливість придбання безготівкової валюти без підтвердження дозволу на таку операцію, в тому числі можливість зробити це онлайн через банківський застосунок, є важливим кроком уперед на шляху до пом’якшення валютних обмежень і подальшого зближення готівкового, безготівкового й офіційного курсу», – наголошує голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. Більшість банків відновили можливість купівлі безготівкової валюти онлайн для своїх клієнтів вже із 30

Економіка

15.09.2023 — № 37 (66) серпня. Це одразу ж призвело до невеликого (в межах 1-1,5%) укріплення готівкового курсу гривні. «У цілому рішення має послабити сезонний тиск на гривню на готівковому ринку. Як зазначено у прес-релізі НБУ, зміни сприятимуть переорієнтації частини попиту на валюту з готівкового на безготівковий ринок, операції на якому є більш зручними та безпечними. Відповідно, це слугуватиме додатковим запобіжником від спекулятивного розширення спреду між офіційним та готівковим курсом. Разом із жорсткими дисциплінарними заходами (анулюванням ліцензій) двом мережам обмінних пунктів, вважаю, що НБУ обрав правильний час для таких змін, що підтримуватимуть стійкість на валютному ринку», – підсумував Гетманцев. Водночас в уряді, схоже, розраховують на певне послаблення вітчизняної валюти. Адже її цьогорічне зміцнення призводить до бюджетних недонадходжень та до зменшення прибутків експортерів. Приміром, на прикладі серпневих бюджетних надходжень бачимо, що від роботи митниці Україна отримала майже на 2,5 млрд гривень менше, ніж планувалося. Пояснюють цей недобір, передовсім, зміцненням курсу гривні порівняно із показниками макропрогнозу Мінекономіки, на підставі якого формувався державний бюджет-2023.

«Нас турбує зміцнення гривні... На наступний рік передбачаємо курс 41,4 грн за долар», – сказав на зустрічі з Європейською Бізнес Асоціацією «EBA Global Outlook: Нова економіка України» міністр фінансів Сергій Марченко. При цьому він послався на затверджений (офіційно ще не оприлюднений) наприкінці серпня у межах бюджетного процесу прогноз Мінекономіки щодо середньорічного курсу гривні до долара на 2024 рік. Урядовець пояснив журналістам, що зміцнення національної валюти, яке відбувалося цьогоріч, «це мінус для експортно орієнтованого бізнесу й загалом для економіки країни». Водночас Марченко й проти різкої девальвації гривні. Як діятиме регулятор? Нагадаємо, НБУ уже більше року тримає офіцій-

– придушення зростання цін. Що збігається із суспільною зацікавленістю у збереженні реальних доходів громадян. Тож потрібно шукати баланс між цими інтересами. Але зараз говорити про те, що країні конче потрібна девальвація, я б не став. Думаю, якщо виникнуть системні перекоси в динаміці торгівлі, зростатиме торговий дефіцит, регулятор належно відреагує», – наголошує Гліб Вишлінський. Сам же валютний прогноз Міністерства економіки, за його словами, – більш політичний, аніж економічний показник для того, щоб розрахувати майбутні бюджетні надходження ний курс на рівні 36,6 грн за долар. При з огляду на очікувані потреби. «З одноцьому чинний прогноз Мінекономіки го боку, його офіційне оприлюднення на нинішній рік (врахований при під- обговорюватимуть у ЗМІ, але реальноготовці бюджету-2023) – 42,2 гривні. А го впливу на ситуацію він не матиме. І на кінець року, за цим прогнозом, курс ринок на нього не відреагує. Адже за мав би опуститися до 45,8 гривні. Чого, останні роки жоден із таких курсових вочевидь, уже точно не станеться. Від- прогнозів не справдився», – підсумуповідно, ті надходження до бюджету, вав економіст. які залежать від курсових показників, Щодо оцінок бізнесу, то, як свідчить будуть меншими. опитування ЄБА, у бюджетах на 2024 «Звісно ж, за нинішньої ситуації, рік керівники компаній закладають коли зовнішніх виплат у валюті по- вартість валюти в середньому на рівні рівняно небагато (в основному, Укра- 41 грн за 1 долар. Нагадаємо, що нинішїна розраховується за попередні пози- нього року цей показник був вищим: 43 ки з МВФ), Мінфін зацікавлений у тому, грн/$. Тобто бізнес вірить у те, що гривщоб курс був вищим. Адже тоді завдя- ня якщо й знеціниться, то не набагато. ки розмитненню імпорту будуть додатАвтор: Владислав Обух. кові надходження, які можна витрачаДжерело: Укрінформ ти на армію. Але це суперечить цілям (https://www.ukrinform.ua/rubriceconomy/3760857). Національного банку. Адже його мета

Відкрийте для себе світ краси! Ми з радістю запрошуємо вас до European Med Beauty Family Clinic – салон, де ваша краса стає мистецтвом. Наша команда висококваліфікованих фахівців піклується про вашу красу. З нами ви можете бути впевнені, що отримаєте передові процедури та індивідуальний підхід до ваших потреб.

Ми пропонуємо:

387 Shuman Boulevard suite 203w, Naperville, IL, USA medbeautyclinic23@gmail.com

773-326-5809

Semaglutide injections for Weight Loss, Botox, Dermal fillers, IV vitamins Infusion, Vitamin B12 & Vitamin D injections, Plasma Injections, Microneedling with Exosomes, PRX-T33 Chemical Peel, Permanent Makeup, Fibroblast, Massage Therapy, Laser Hair Removal.

Політика

surma.com.ua

№ 37 (66) — 15.09.2023

Довіра до влади Зиновій Бокійчук, Львів, «Сурма»

ставлю собі запитання і спонукаю вас зробити так само. Чи довіряю я президенту Зеленському? Ні! Від початку його передвиборчої кампанії і до сьогодні – Ні. Перераховувати його цинічну брехню, яка спричиняє таке моє ставлення до нього, не бачу жодного сенсу. Той, хто хоче знати правду – і так її знає, той, кому «какая разница», заблокований на споживання правди про свого кумира і не здатний мислити критично. Наївно думає, що його ця війна омине. Чи довіряю я Верховній Раді, тим рішенням, які вона ухвалює? В жодному разі! Навіть відкинувши всі ці образливі і гнітючі для українців вибрики «зелених слуг», їхнє «обліко морале», нікуди не можна сховати антиукраїнський характер більшості їхніх рішень. Те саме потрібно сказати і про Кабінет Міністрів України, створений нею, який успішно «освоює» гроші для потреб політичної верхівки, фінансуючи потреби армії і військово-оборонного комплексу за залишковим принципом. Ну а інвестування коштів органами місцевого самоуправління в міфічне покращення життя громад уже набрало анекдотичного розмаху і заслужено отримало спротив місцевих громад проти марнотратства в той час, як воїни і справжні волонтери намагаються перекривати нестачу в забезпеченні армії. Але ми бачимо спротив лише проти свавілля місцевих органів влади і не без підозри, що він інспірований з ОПи з метою створити прецедент для посилення владної вертикалі і згортання демократичних засад в Україні. І, на жаль, не відбувається рішучий спротив центральній політичній владі, поки що. Чи користуються у нас довірою правоохоронні органи і судова влада? Це

запитання взагалі радше є риторичним, ніж може мати позитивну відповідь. Таким чином коло «довіри» замикається. Як тоді тримається ця влада? Через брехню, що сіється через ЗМІ, які вона цілком і повністю підім’яла під себе, контролює їх і використовує на свій розсуд. За таких обставин для мене очевидним є наявність в Україні загальної політичної кризи на всіх рівнях влади, яка все більше поглиблюється тоталітарними методами влади, якими вона себе намагається законсервувати. Розв’язати цю політичну кризу шляхом порозуміння не вийде через недовіру суспільства до всіх гілок влади. І що з цим робити в розпал повномасштабної гібридної війни з імперією, яка значно переважає Україну по всіх ресурсах? Для мене відповідь очевидна. Ставати значно ефективнішими від ворога у всьому. Але як це зробити з владою, до якої немає довіри? Мабуть, ніяк! Владу в Україні потрібно змінювати. Наратив «після перемоги розберемося» не може бути акцептований як такий, що відображає прийнятний для українців позитивний перебіг подій. Отже, політична криза ставить вимогу і умову виходу з неї шляхом зміни політичної влади. Я прийшов до цього висновку через аналіз довіри до влади, який є ключовим в оцінці політичного стану в державі. Політика уособлює в собі співвідношення, взаємодію і концентрацію всіх без винятку сфер життя громадян. Незадовільний політичний стан не дозволяє ніяким царинам суспільно-політичного життя бути ефективними і служити благу громадянського суспільства. Тому сподівання, що ВПК України врешті почне розвиватися, як того вимагає війна з переважальним в озброєнні ворогом, є марними, і відбудова економіки після пе-

ремоги цією владою також є ілюзією. Очевидно, слід поставити під сумнів і саму перемогу, якщо політична влада не буде змінена. Ця війна перейшла у затяжну фазу, а затяжні війни виграють економіки. Без належного забезпечення війська всім необхідним армія мало що може, а те, що робить, то робить неймовірно високою ціною життя справжніх українців. Підтримка з боку іноземних держав не може бути довгостроковою. Ці держави мають свої інтереси, в них також відбувається політична боротьба за владу і їхнє ставлення до війни в Україні обов’язково буде переглядатися і може змінюватися не на користь України. Є багато різних нюансів й у відносинах між державами, які нас сьогодні послідовно підтримують, часто навіть всупереч політичному керівництву України, яке не лише провалило підготовку до війни, її оборони на початку повномасштабного вторгнення росії, а й показало повну некомпетентність в переведенні економіки України на військові рейки. Ця некомпетентність межує з явною зрадою, але щоб це стверджувати, потрібні розслідування і судові вироки. Але оскільки до слідчих і судових органів довіри теж немає, то очевидно має бути створений спеціалізований трибунал, можливо, навіть із залученням міжнародних слідчих органів для всебічного встановлення істини. Під його юрисдикцію повинні підпадати не тільки військові злочини, а й злочини політичного, економічного, корупційного характеру, що мали своїм наслідком послаблення обороноздатності України. І ця влада точно такого трибуналу не має бажання створювати. Але якщо тиск на неї і з боку громадянського суспільства, і з боку іноземних донорів буде значним, то вона змушена буде оголосити про його створення, але зробить все, щоб цей трибунал був ручним і керованим нею. У такому випадку Зеленський і його слуги якогось народу можуть навіть грати навипередки, роблячи все, щоб трибунал не був незалежним і не керованим ним. Це старий перевірений

трюк, але він, на жаль, все ще спрацьовує. Відповідальність за скоєні злочини – це конче необхідна умова. Але її виконання не розв’язує питання, як розкрутити маховик економіки і одночасно перевести її на воєнні рейки? А чи це взагалі можливо? Хтось це робив до нас? Чи не надто амбітне завдання я бачу перед собою? Не існує двох однакових розв’язань такої проблеми, так само, як немає двох однакових воєн. Громадянський уряд «Українські Інтереси», який я маю честь очолювати, трудиться власне над напрацюванням Декретів, які би визначали принципи, напрямок і послідовність трансформацій, необхідних для одужання економіки і перемоги України у війні. І тут, очевидно, потрібно застановитися, як уявляємо ми собі перемогу України. Чи звільнення Криму і Донбасу та вихід на кордони 1991 року це вже буде перемога? Безумовно, це буде великою перемогою в битві за територію України, але, мабуть, не буде перемогою у війні. Бо росія не перестане нищити наші міста й інфраструктуру. Для неї уже немає дороги назад. Вона буде здихати і намагатиметься заподіяти світові, а особливо Україні, якнайбільше лиха. Така вже її сутність: красти, брехати і нищити все, що не може собі привласнити. І протиставлятися такому сусіду може лише високо ефективно організована держава з гнучкою економікою і зростаючим рівнем життя її громадян. Ця остання ознака є не лише свідченням економічного розвитку. Ефективна економіка є також соціалізуючим чинником, що вивільняє колосальну суспільну енергію суверенних громадян, що і є запорукою перемоги у війні аж до повного зникнення всіх ворогів, саме так, як ми співаємо в своїй славній пісні. Підсумовуючи сказане вище, звертаю увагу читачів, що Україна має в собі колосальний потенціал, реалізація якого забезпечить і перемогу у війні шляхом якості і кількості озброєння, і ріст економіки швидкими темпами, що буде запорукою добробуту її громадян. Лише так можна уникнути демографічної катастрофи, яку нам пророкують. Дбайлива політична діяльність через просвітництво і відновлення довіри до самого поняття «політика», відкидання від нього нашарувань бруду, прозорість, послідовна логічність рішень і контроль, контроль, контроль всього, що є спільним благом українців. Такий суспільно-політичний рух уже зародився. Він гуртує навколо себе людей, які до того не були в політиці. Він спирається на наукові праці видатних українських вчених в міждисциплінарних підходах до розв’язання наявних в Україні проблем. Цей рух обов’язково стане тією силою, що виведе Україну з глухого кута на шлях розвитку і прогресу.

15.09.2023 — № 37 (66)

Політика

surma.com.ua

№ 37 (66) — 15.09.2023

Плагіатне судилище над дисертацією з геноциду українців: Олеся Стасюк подала до суду на НАЗЯВО

ахист дослідниці Голодомору закликає міністра освіти та науки Оксена Лісового подати заяву про повернення йому наукового ступеня, адже урядовця ввели в оману. Він, як і багато інших українських вчених, стають жертвами «плагіатного булінгу», бо не знають свої права. 15 червня «Україна молода» опублікувала мою статтю «Боротьба за доброчесність чи розправа над «неугодними»: що не так з українськими «антиплагіаторами»?, у якій були підняті важливі та раніше майже не обговорювані питання, що стосуються діяльності Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. Ця установа у публікаціях ЗМІ та суспільній свідомості постає як такий собі «верховний суддя» у питаннях дотримання вченими академічної доброчесності. Разом з тим, якщо проаналізувати законодавчу базу діяльності Національного агентства, то з’ясується, що його висновки носять виключно рекомендаційний характер, визначення «академічного плагіату», чітких критеріїв його виявлення у нормативних документах органу взагалі немає, а на практиці трактування настільки вільне, що плагіат можна «знайти» або «не знайти» у будь-якій науковій праці. Найкраще ілюструють останнє твердження висновки НАЗЯВО у відповідь на звинувачення у плагіаті щодо його власних членів: там провели справжній «майстер-клас» як виправдати будь-які порушення – і 90% тестових збігів, і безліч запозичень без посилання на авторів. Таким чином, за останні роки Нацагентство перетворилося на жупел, яким лякають науковців та таку собі «інквізицію», що діє напівлегально та, не маючи реальних повноважень, погрожує, насамперед, знищенням репутації. Моя попередня стаття викликала жваве обговорення в академічному середовищі. Тож, у продовження теми, ми вирішили детально розібрати одну із найрезонансніших «справ» зі звинуваченнями у плагіаті, у якій фігурує Нацагентство. Так, 27 червня цього року НАЗЯВО ухвалило рішення про «встановлення фактів академічного плагіату» у докторській дисертації відомої української вченої Олесі Стасюк – голови Національної асоціації дослідників Голодомору-геноциду українців. Нацагентство також звернулося до Міністерства освіти та науки України з ре-

комендацією позбавити Стасюк наукового ступеня доктора історичних наук. Під час спілкування з адвокатами дослідниці з’ясувалося, що НАЗЯВО грубо порушило закони України, нормативно-правові акти КМУ, а також свої положення та кодекс академічної доброчесності. Наразі О. Стасюк оскаржила незаконні дії НАЗЯВО в суді. Кейс Стасюк надзвичайно показовий: він розкриває механізм цькування, жертвою якого може стати будь-який науковець, що з тієї чи іншої причини став «неугодним» для чиновників від науки чи посадовців в урядових кріслах. Судовий процес, своєю чергою, стане «лакмусовим папірцем», який покаже, чи може в сучасних українських реаліях вчений захистити свою гідність і конституційні права. Сфальшована скарга: як починалась війна проти першої дисертації з Голодомору-геноциду українців Докторську дисертацію на тему «Інститут уповноважених у здійсненні Голодомору-геноциду 1932 – 1933 років в УСРР» Олеся Стасюк, яка на той час була генеральною директоркою Національного музею Голодомору-геноциду, захистила 24 грудня 2021 року в Університеті Григорія Сковороди у Переяславі. Наукова праця від самого початку спричинила резонанс, адже це була перша докторська дисертація, яку захищали в незалежній Україні, вже у назві якої Голодомор був названий геноцидом українців. Напередодні захисту, про що Стасюк заявляла під час засідання Комітету з питань етики НАЗЯВО, на членів Вченої ради, що оцінювали її роботу, здійснювався тиск з боку прихильників російських наративів. У той же час колишній міністр культури О. Ткаченко та голова Українського інституту національної пам’яті А. Дробович розгорнули цілу інформаційну кампанію проти О. Стасюк, після проведення 7 вересня 2021 року Міжнародного форуму, на якому були озвучені втрати української нації у 1932 – 1933 роках - 10,5 млн українців. Нові дані викликали не лише шалену лють кремля, а й розбурхали «п’яту колону». Саме тому, головною мішенню інформаційних атак стала Олеся Стасюк, чия наукова робота є загрозою існуванню «радянської історичної школи» в Україні. Після успішного захисту вченою дисертації, група осіб: Г. Боряк, Л. Якубова, Г. Єфіменко, О. Юркова, В. Брехуненко розпочали чергову інфорФрагмент листа Патриляка до голови УІНП Дробовича від маційну атаку проти О. 16 листопада 2021 р. Стасюк, намагаючись

приховати правду про геноцид українців. Обравши тактику звинувачень, 21 січня 2022 року, ці особи направили скаргу до МОН України, в якій заявили про нібито факти «фальсифікації, фабрикації та плагіату» в науковій роботі. МОН перевіряв дисертацію Стасюк пів року: були створені дві закриті спеціалізовані вчені ради, які дали свої експертні висновки. Зрештою, 6 червня 2022 року профільне міністерство вирішило присудити науковиці ступінь доктора історичних наук і видати їй диплом. Проте скаржники не вгамувалися та звернулись до НАЗЯВО, але отримали відмову. Лише з третього разу, у листопаді 2022-го, Нацагентство несподівано вирішило прийняти скаргу до розгляду. Фактично, цим порушивши конституційні права дисертантки, адже по скарзі було прийнято законне рішення. Що стосується «фальсифікацій і фабрикацій», то їх, забігаючи наперед, у дисертації Олесі Стасюк НАЗЯВО так і не виявило. А ось у скарзі, на підставі якої НАЗЯВО розпочало перевірку роботу, фальшування знайшлися. Так, Український католицький університет, профільна експертна комісія якого вивчала звернення на прохання НАЗЯВО, у своїй відповіді зазначив, що члени комісії «не можуть брати до аналізу Порівняльні таблиці збігів, які були додані до скарги, оскільки автори скарги користувались версією тексту, яка відрізняється від тієї, що Український католицький університет отримав від Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти 13 березня 2023 року, і який комісія Університету вважає оригіналом». Отже, скаржники подали недостовірну інформацію. Окремі ж аргументи цих осіб просто викликають подив. Зокрема, очільник цієї групи Г. Боряк та інші закидають О. Стасюк «видавання за свої» чужих архівних пошуків, зазначаючи, що в списку використаних джерел є документи з Державного архіву Луганської області, що з 2014 року перебуває під окупацією. Мовляв, не могла ж учена їздити на тимчасово окуповану територію. Захист О. Стасюк резонно зауважує, що дослідниця вивчає тему Голодомору понад 20 років. Зокрема, у 2008 році вона була керівницею державної програми «Уроки історії: Голодомор 1932 – 33 рр.», тоді ж відповідала за видання збірника документів «Голодомор на Луганщині 1932 – 1933 рр.»,

тож в Луганському архіві таки встигла попрацювати. СУДИЛИЩЕ 24 ТРАВНЯ: ЧОМУ НА ЗАСІДАННЯ ЕТИЧНОГО КОМІТЕТУ НЕ ПУСТИЛИ ЗМІ? Зрештою, скаргу Г. Боряка та інших не розглядали на засіданні Комітету з питань етики НАЗЯВО, що відбулося 24 травня. Це засідання перетворилося на «судилище» за зачиненими дверима, куди не пустили представників ЗМІ. Голова комітету А. Артюхов зачитував готові «звинувачення», заявляючи: «це Вам не суд, в суді будете відстоювати свої права». Під час виступу О. Стасюк, яка наводила докази протиправних дій комітету та змову Нацагентства зі скаржниками, неодноразово зривали. На засідання комітету та НАЗЯВО Г. Боряк та інші не прибули, натомість незрозумілою була присутність на засіданні тимчасової виконувачки обов’язків генерального директора Музею Голодомору Л. Гасиджак, декана історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка І. Патриляка та його дружини. Про роль Патриляка у переслідуванні українських вчених раніше йшлося у статті брюссельського видання EU Today «Війна з пам’яттю: хто і навіщо в Україні переслідує дослідників Голодомору-геноциду?». Патриляк ніколи не досліджував Голодомор, але 16 листопада 2021 року написав листа голові Українського інституту національної пам’яті Дробовичу, у якому від імені історичного факультету КНУ ім. Т. Шевченка розкритикував методологію та висновки комплексних судових експертиз щодо кількості жертв геноциду. На підставі цього листа Дробович, порушуючи свої функціональні обов’язки та закони України розіслав листи до державних установ, в яких закликав не визнавати чисельність жертв геноциду українців. Лист Патриляка свідчить про його умисні дії, направлені на дискредитацію новітніх досліджень, які стосуються злочинів тоталітаризму та його ан-

15.09.2023 — № 37 (66) тиукраїнську позицію. Він маніпулює даними, заявляючи, що «навіть якщо за верхню межу брати 10,5 млн, – це означає, що трохи менше за половину всіх селян УСРР було заморено голодом». Насправді в експертному висновку йдеться не про «селян», а про всіх українців (один із поширених способів заперечення Голодомору як геноциду – це вигадування неіснучого терміну «соціоциду»: нібито комуністичний режим вбивав не українців за національною ознакою, а «селян» як соціальну групу), а серед 10,5 млн жертв – 9,1 млн українців мешкали на території УСРР, решта – на українських етнічних теренах в складі РРФСР. Хто ж уповноважив Патриляка виступити від імені всього історичного факультету КНУ? За даними джерел серед науковців вишу, ніякого засідання факультету з цього питання не було. Щоб з’ясувати протиправний факт та фальсифікацію листа, захист О. Стасюк подав кілька адвокатських запитів до КНУ ім. Т. Шевченка. Отримавши лише одну відповідь, з’ясували, що декан збрехав і підставив своїх колег. Цікаво, що ідентичною за змістом була доповідна К. Чуєвої ексміністру Ткаченку у червні 2022 року з пропозицією звільнити О. Стасюк з посади гендиректорки Музею. Таким чином, ексміністр Ткаченко, голова УІНП Дробович, декан істфаку КНУ Патриляк та заступник директора Інституту історії Г. Боряк діють спільно. Їхня мета – дискредитація та знищення новітніх досліджень, якими встановлено чисельність жертв Голодомору-геноциду українців та блокування розкриття суспільству правдивої історії України. Учасниками цієї змови стали і члени НАЗЯВО, про що свідчить пост Г. Єфіменка у Facebook 7 червня 2022 р., який є фактом переслідування та цькування дослідниці. НАУКОВЦІ ТА ГРОМАДСЬКІСТЬ НА БОЦІ ДОКТОРСЬКОЇ ДИСЕРТАЦІЇ О. СТАСЮК Загалом варто зазначити, що спроби організаторів переслідування нацькувати на дисертацію наукову спільноту, влаштувавши таким чином громадську страту її авторки, не увінчалися успіхом. Так, НАЗЯВО розіслало листи до 13-ти університетів та наукових установ з проханням дати рецензію на дослідження О. Стасюк. Інститут української археографії та джерелознавства НАН і Львівський національний університет імені Івана Франка – взагалі відмовилися брати участь у цьому фарсі. Негативні відгуки надіслали – Інститут демографії та соціальних досліджень імені М. Птухи, Національний університет «Києво-Могилянська академія». Також, у підтримку скаржників виступив Український інститут національної пам’яті. Саме керівники

цих установ, в останні роки намагають- карати, проте є «поганою практикою», ся просувати, як нібито «офіційну» та якої необхідно уникати». «єдину правильну» версію, що у 1932 – Чи знайшли в дисертації Олесі 1933 роках «від голоду померло 3,9 млн Стасюк привласнення чужих ідей чи осіб». А президент «КМА» Квіт при- наукових результатів дослідження? Ні, мудрився підписати відкритого листа її праця цілком унікальна та самостійпроти О. Стасюк, автори якого нама- на. У опублікованій на сайті НАЗЯВО галися дискредитувати новітні істори- таблиці текстових збігів, виявлених за ко-правові дослідження. допомогою програмного забезпеченРозуміючи ситуацію та захищаю- ня, присутні запозичення стосуються чи інтереси Української держави, уні- першого розділу «Історіографія, джеверситети та наукові установи надали рела та методологічні засади дисертапозитивні відгуки на дослідження, за- ції», проте всі вони із зазначенням авзначивши, що воно відповідає рівню торів і в допустимій кількості. докторської дисертації, а його авторка Не секрет, що огляд історіографії заслуговує на присудження наукового – це більше технічна частина наукоступеня. Так, Інститут народознавства вої праці, у якій вчений описує дороНаціональної академії наук України у бок своїх попередників. Своєю чергою, своєму висновку зазначив: опис методів дослідження містить, за«Уважно проаналізувавши суб’єк- звичай, загальновідому інформацію. тивний сумбур скаржників, підтвер- В основній же частині дисертації – це джується думка про якусь ненависть цитати з документів 1932 – 1933 років, до докторантки, забувши, що тактика які, природно, використовувалися ракожного індивідуального досліджен- ніше іншими дослідниками. ня має свій стиль і систему, якою дося24 грудня 2021 року Університет гається науковий успішний результат. Григорія Сковороди провів перевірА результат О. Стасюк напрочуд успіш- ку докторської дисертації О. Стасюк ний, заявлений в авторефераті і вдало технічними засобами – програмою розкритий, доведений текстом дисер- UNICHECK (ТОВ «Антиплагіат»). Потаційного дослідження з його належ- казник унікальності тексту склав 89,5%, ними висновками». чого, згідно з внутрішнім положенням вишу, було достатньо, щоб визнати роПЛАГІАТ ЧИ «POOR ACADEMIC боту оригінальною. Справа в тому, що QUALITY»? ПОДВІЙНІ в законодавстві України відсутні норСТАНДАРТИ НАЦІОНАЛЬНОГО ми щодо допустимої наявності текстоАГЕНТСТВА вих збігів, тому це питання окремо ре«Незручні» відгуки НАЗЯВО вирі- гулюється кожним університетом. Як шило взагалі не брати до уваги. З ме- правило, оригінальним вважають дотою створення враження хоч якоїсь слідження, текст якого має 80-85% уніоб’єктивності, етичний комітет все ж кальності. таки визнав: у дисертації Стасюк не було «фальсифікацій і фабрикацій». ЧОМУ МІНІСТР ОСВІТИ ТА Проте, були виявлені текстові збі- НАУКИ МАЄ ПОВЕРНУТИ ги, які нібито свідчать про академіч- СОБІ ДИПЛОМ? ний плагіат. Чи тотожні ці поняття? З Захист Олесі Стасюк наполягає: точки зору українського та й європей- вчена отримала науковий ступінь, проського законодавства – ні. Частина 4 йшовши всі законні процедури та настатті 42 Закону України «Про осві- віть додаткові перевірки двома незату» визначає «академічний плагіат» лежними закритими спеціалізованияк присвоєння «результатів науково- ми вченими радами, які призначило го дослідження». Міністерство освіти та науки. У вченої Таким чином, загублені лапки чи з’явилося набуте конституційне право. неправильно розставлені посилання у Більше того, вона має право на поватексті – це не плагіат, а «poor academic гу до людської гідності, яке НАЗЯВО quality» – «низька академічна якість». порушило, влаштувавши «судилище» Про це йдеться у мотивувальному вис- над її науковою роботою без будь-яких новку самого НАЗЯВО від 24 липня підстав. 2019 року у відповідь на публікацію Фактично, це ні що інше, як форма «Української правди» щодо фактів булінгу, якому може бути підданий коможливого плагіату у працях членів жен вчений. Захист Олесі Стасюк заНаціонального агентства. Зокрема, ви- кликає науковців з цим не миритися правдовуючи текстові запозичення без та знати свої права. Зокрема, міністру посилань у докторській дисертації чле- освіти та науки України Оксену Лісона НАЗЯВО О. Длугопольського, орган вому правники рекомендують подати зазначив, що «санкції за порушення заяву про повернення йому науковопринципів академічної доброчесно- го ступеня у зв’язку із введенням йості застосовуються, як свідчить світо- го в оману. вий досвід, до вчених лише у випадку Нагадаємо, що 30 травня Оксен дослідницьких шахрайств». Крім того, Лісовий добровільно відмовився від «помилки вважаються частиною науки, ступеня кандидата філософських наа технічна некомпетентність є одним ук, здобутого у 2012 році, після публічіз випадків «poor academic quality», що них звинувачень у плагіаті. Міністр тане спричиняє шкоди, за яку потрібно кож подав свою кандидатську дисерта-

Політика

цію на розгляд у НАЗЯВО. Ані першого, ані другого він не повинен був робити на цілком законних підставах. Згідно ст. 58 Конституції України, «закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи». Тому НАЗЯВО, створене у 2015 р. не має жодних правових підстав розглядати дисертації, здобуті раніше. Також на міністра не розповсюджується дія постанови КМУ від 19 травня 2023 р. № 502. Виникає питання, хто вмовив міністра здати диплом та з якою метою створюються «прецеденти»? Науковці повинні знати, що згідно з п. 2 постанови Кабінету міністрів України від 17 листопада 2021 року №1197 наукові ступені здобувачам, які розпочали роботу над кандидатськими чи докторськими дисертаціями до 1 вересня 2016 року, присуджують згідно норм постанови КМУ від 24 липня 2013 року № 567, яка діяла до 31 грудня 2021 року. Кабмін, розуміючи, що питання позбавлення наукового ступеня можливо лише за рішення суду (ст. 1, 3, 19, 124 Конституція України), 27 липня 2016 року виключив розділ «Позбавлення наукових ступенів» з постанови № 567. Таким чином, вчені, які розпочали свої дисертаційні дослідження до 1 вересня 2016-го, а захистилися до 31 грудня 2021-го, – не можуть бути позбавлені наукових ступенів. Викладене стосується і міністра освіти та науки, який, фактично, також став жертвою «плагіатного булінгу». Стосується і Олесі Стасюк, адже вчена розпочала роботу над своєю докторською дисертацією ще на початку 2016 року: 22 лютого Вчена рада Університету затвердила тему її дисертаційного дослідження. Дисертацію О. Стасюк захистила, як відомо, 24 грудня 2021 року, тож НАЗЯВО не мало будьяких підстав брати до розгляду та приймати будь-яке рішення за скаргою Г. Боряка. З якою метою тоді НАЗЯВО рекомендує МОН порушити українське законодавство? Науковців, які займаються дослідженням злочинів, вчинених проти української нації, держава повинна підтримувати, особливо це важливо під час російсько-української війни, та жорстко реагувати на антиукраїнську діяльність «п’ятої колони» в України. Дати відповідь на окреслені питання може лише суд. Ми, своєю чергою, обіцяємо стежити за процесом, який впливає як на долю однієї вченої так і на майбутнє української науки загалом. Результати судового процесу, перед вшануванням 90-х роковин, матимуть глибинні наслідки для Української державності. Автор: Олена Михайлівська. Джерело: Україна Молода (https://umoloda.kyiv.ua/number/0/ 2006/177691/).

surma.com.ua

№ 37 (66) — 15.09.2023

Фундац я Українського Геноциду-США у сп впрацi з Генеральним Консульством України в Чикаго запрошують Вас з родиною на

Мемор альний Концерт пам'ять 90-л ття Геноциду-Голодомору субота, 16-го вересня 2023р. Українська Православна Катедра святого Андр я Первозванного Аудитор я професорa Івана Трухлого 300 E. Army Trail Road Bloomingdale, IL 6:00 година вечора, коктейл та закуски 7:00 година вечора, Мемор альний концерт

Високоповажн гост Президент України В ктор Ющенко та перша лед Катерина Ющенко

Оксана Б лоз р Кобзарський Хор Народна артистка України при Капел Бандурист в

Aнсамбль бандуристок Чикаго

Ансамбль танцюрист в "Гайдамаки"

Квитки $50 в д особи, д ти до 18 р. безкоштовно За квитками звертайтеся за тел. 815-353-2527 Замовляйте квитки онлайн: bit.ly/43AxJDZ також в Українському Нац ональному Музеї 2249 West Superior Street Chicago, IL Українськ й Православн й Катедр святого Андр я Первозванного 300 East Army Trail Road Bloomingdale, IL CYM м. полк. Дмитра В товського 136 East Illinois Avenue Palatine, IL

15.09.2023 — № 37 (66)

Культура

Ольга Смольницька, Швейцарія, «Сурма»

surma.com.ua

№ 37 (66) — 15.09.2023

Іван Карпенко-Карий – новатор української комедії

и любите ви комедії? Це справді терапевтичний жанр – особливо, якщо розумна комедія. Є класичні, які живуть століттями. Проте… коли саме в нас виник цей жанр? Дуже давно. Український фольклор відзначається гумором. Можна згадати традиції мандрівних дяків та інші дійства, побудовані на комічному. Але що сказати про комедію, написану саме як текст? І яка може бути високою літературою? Про цей жанр іще сказано в «Наталці Полтавці» Івана Котляревського, де Петро, який побував у місті та бачив комедії в театрі, висловлюється так: «Се таке диво – як побачиш раз, то і вдруге схочеться». А що сказати про справжнє реформаторство нашого театру, який став професійним у ХІХ столітті, попри всі заборони на українську культуру? У «Сурмі» вже була моя публікація про театр корифеїв. До його репертуару також входили п’єси класика, якого вивчають у школі, але якого ми ще як слід не знаємо. «Це зачарований будинок! Тут все і страшно, і смішно, і цікаво!» Ці слова з «Паливоди XVIII століття» можуть бути мотто до всієї творчості одного автора, народженого у вересні. Це Іван Карпенко-Карий (1845–1907), справжнє прізвище якого Тобілевич. Він походив із дворянського роду, але обрав українську ідентичність, коли це було небезпечно. Його ім’я носить Київський національний університет театру, кіно і телебачення. Цього автора увічнюють. За його п’єсами створювали фільми. Драматургію ставлять у театрі. Ми вивчали його п’єси «Сто тисяч» і «Хазяїн». З менш відомих можуть згадати «Мартина Борулю», «Безталанну», «Суєту», «Житейське море», «Чумаків», «Саву Чалого»… Але насправді наш класик набагато різноманітніший. Тематика його творів – українська, але Карпенко-Карий рано почав читати зарубіжних геніїв – від Шекспіра до Кальдерона, від Дідро до інших – і будував власні твори на європейських засадах, знаючи, що таке справжня драматургія (помітно, що його п’єси нелінійні та часто з підтекстом). Якщо уважно читати, то ці тексти набагато складніші. А ще ці комедії не просто для сміху. З-поміж них є й трагікомедії («Хазяїн», «Житейське море»…), тобто автор явно модифікував жанр. Ерудицію Карпенка-Карого помітно в багатьох п’єсах. Наприклад, актор Іван Барильченко в

«Житейському морі» каже: «Усе жит- доба асоціюється саме з українською но переросла його, а «легковажний, тя людське – спектакль: траґедія, ко- ментальністю. Високе – і низьке, бо- шаблонний, жартівливий репертуар медія, мелодрама, і фарс, і оперетка – жественне – і рясна орнаменталь- без будь-яких інтересів, що охоплюють разом усе». Хіба це не перегук із Шек- ність, краса релігійних споруд, без- суспільне життя даного часу, не задоспіром і написом на театрі «Глобус»: ліч символів… Алегоричне – і земне. вольняє слухача, який очікує від теа«Світ – театр, і люди в ньому – актори», Тому стільки гумору, герої часто ко- тру вражень вищого порядку». Тому або «Весь світ лицедіє»? (Власне, схо- мічні, їхні любовні зальоти то щирі, його тексти – суцільна протилежність жі тези висловлювали ще до англій- то смішні (стільки незручних ситуа- цьому стереотипу. У творах автор теж ського генія). цій!) Так, у «Паливоді…» починається фактично висловлював власні погляІ що ми знаємо з біографії нашого веселим бенкетом, на якому співають ди на те, що таке справжнє мистецтво: драматурга? Наприклад, не так відо- українські пісні – про комарища, на- «Сцена ж – мій кумир, театр – мій свямо, що він народився у тодішній Хер- приклад. І раптом (у мистецтві важ- щенний храм для мене! Тільки з теасонській губернії (а нині це Кірово- ливе це «раптом») головному герою тру, як з храму крамарів, треба гнать і градська область), а вмер у Берліні. – безіменному графу – доповідають: фарс, і оперетику…» (так каже головЩо розширив і розвинув жанр коме- «Скривдили тебе, ясновельможний ний герой «Суєти»). Адже все писалодії. Що мав непросту долю. Що втра- пане! Банітою, паливодою об’явле- ся тоді, коли назріла проблема: яким тив дружину і доньку. А хутір, який йо- но, до двору не пускають, у Варшаві бути новому українському театру? му належав і де його поховали, звався жить забороняють! Ще з цих творів можна збагнути, Надія. Сьогодні там – музей КарпенТхоржевський. А за що? Що ми яким був тип тодішньої нової людини ка-Карого. Але про все – за порядком. зробили? Що п’ять сел спалили, три – українського інтелігента. Або що таВін походив із дуже талановитої сейми розігнали та чотирьох панянок ке бути актором і мати талант. родини Тобілевичів – яка й створила украли? А якщо ми просто читаємо тектеатр корифеїв. Був братом акторів і Турський. Але ж і заміж ми їх від- сти? Виявляється, і сьогодні вони дурежисерів Миколи Садовського, Па- дали!». же життєві. Наприклад, у «Суєті» Іван наса Саксаганського і співачки-сопраНаприкінці все завершується ща- каже: «Є люде, що вік працюють, житно та актриси Марії Садовської-Барі- сливо. Виявляється, головний герой тя творять, – це ваш чоловік, Карпо, лотті. Псевдонім обрав собі сам. По- усіх розіграв перевдяганнями, місти- мій брат, падаю ниць перед ним…». Це чинав як чиновник, але за літературну фікаціями та іншими колізіями. Він справедливі слова, проте сам Іван виі нелегальну діяльність був оголоше- удає «поганого хлопця» (точніше, ін- являється не дуже позитивним, бо за ний неблагонадійним, звільнений. А ші розігрують гостей, розповідаючи його словами: «Я ж попав на корабель ще замолоду грав в аматорських ви- небилиці про графа), насправді вияв- непевний, кораб розбито й викинуто ставах – може, звідси бажання зроби- ляючись добрим. Варто просто прочи- мене на берег, я обмок, замерз, сушусь ти театр професійним? І це в Тобіле- тати цей твір. Нарешті, граф обіцяє бу- і гріюсь, а всі кричать: ледащо! Підожвичів вийшло. Він заарештовувався, ти зразковим у всьому: «Кінець коме- діть! Дайте обсохнути й нагріться!» напережив висилку… але активно писав дії… Просю вибачить, що попали на справді мало що стоїть (з тексту читачі і друкувався. Власне, у 80-х рр. ХІХ ст. один із самих поганеньких моїх жар- розуміють, що Карпо фактично утрипочав як плідний драматург. Він не бо- тів, але він скінчився, артисти пере- мує свого інтелігентного брата). Іваявся протестувати (як і Панас Сакса- одяглися і раді будуть, коли ролі свої нові самозвинувачення: «От і я: покганський) проти переслідування укра- добре грали і уподобались гостям хоч руч, каліка, і живу в тебе на шиї! Ти не їнського театру. трохи». І його наречена Ядвіга реагує сердься на мене, що нічого не роблю – Чи можна застосувати стару літе- так: «Я згадуватиму цей жарт до смер- я скоро візьмусь за діло» – насправді ратуру до сучасних потреб? Так! На- ті, бо він скінчився для мене дуже ми- риторика, бо Карпо очікувано відпоприклад, коли читають або дивлять- ло». Що це було? Просто жарт чи сон? відає: «Одпочивай, одпочивай!» Отся фарс Ярослава Стельмаха «Кохання – Вирішувати глядачам і читачам! же, наскільки самостійний Іван? Вив стилі бароко», не всі замислюютьЦя комедія – і розважальна, і ро- рішувати авдиторії. Або розгляньмо, ся, що це – перероблена комедія Кар- зумна. Сам Іван Карпенко-Карий, скажімо, відому трагікомедію «Хазяпенка-Карого «Паливода XVIII століт- спостерігаючи тодішній театраль- їн». Цей твір визначають саме як тратя». Бароко – наша культура, барокова ний репертуар, писав, що публіка яв- гікомедію (а не просто комедію), бо на-

15.09.2023 — № 37 (66) прикінці відверто сказано про скору смерть заголовного героя. Її не показано на сцені, трагічна кінцівка буде позасценовою (і в цьому автор виступає як новатор), і героя, попри його вади, справді шкода. Тобто сьогодні цей твір не можна розуміти так просто. Про свій текст автор писав: «“Хазяїна” мені розрішили [тобто дозволили цензурою, зокрема ставити на сцені. – О. С.], комедія се дуже серйозна, і я боюся що буде дуже скучна для публіки, яка від комедії жде тільки сміху, “Хазяїн” же зла сатира на чоловічу любов до стяжання і жодної іншої мети, стяжання задля стяжання, скільки сьогодні серед нас таких? Багатства задля багатства, я сам бачу, що це найкраща моя комедія і навіть не то найкраща, а вже такої й не напишу». Її сюжет знають, тому варто просто по-новому прочитати цей твір. Зазначу, що ні читати, ні дивитися «Хазяїна» аж ніяк не нудно. Багато цитат із цієї трагікомедії стали крилатими. Зокрема, це слова Золотницького: «Ах ти... хазяїн, та й більш нічого!». Або головний герой – Терентій Пузир – так каже про своє досягнення статусу мільйонера: «…то з степу не вилазив, а тепер почав між люде виходить, і треба оглядатись, що люде скажуть. І без людей погано, і з людьми погано». Або слова Золотницького про гусаків: «Класична птиця! Рим спасла, а хазяїна погубила!»

А ще є цікаві епізоди. Наприклад, медним – і може здатися таким і нам, Марія Іванівна замовляє своєму чо- – але автор показав героя й як нефорловіку Пузирю на іменини сюрприз – мала. На свої статки Пузир міг собі розкішний халат. Про вишивку про- дозволити носити такий халат, який сить майстриню так: «Ви ж, голубочко, хотів. Або: багато хто пам’ятає, як ханастьогайте підкладку густо-густо узо- зяїн підстриг собі бороду, щоб було рами; на полах вишийте в гладь буря- видно орден. На той час така зміна буки з розкішним бадиллям, а на бортах ла просто шокінгом, нікому не спадавишийте барана і овечку. Та зробіть ла на думку – а Пузир це зробив. Знотак, щоб він зразу побачив, що вещ ву – вибір неформала. Тобто в деяких дорога, а продається дешево! Розумі- речах він міг знаходити власні шляхи, єте?» Може, це звучить смішно, але причому не боявся цього. Отже, цей малося на меті, щоб усі бачили, який образ неоднозначний, якщо уважно бізнес у Пузиря – барани, вівці та бу- читати. Також, до речі, показано, що ряки. Хоча дочка, Соня, намагається заголовний герой явно любить свою відрадити матір, «бо вийде смішно», доньку Соню – інакше не віддав би її і пропонує візерунки квітками, та не до гімназії (яку дівчина скінчила із зопогоджується, вважаючи, що квітки лотою медаллю) та не створив би диличать лише молодому. І далі пока- тині високий рівень життя. Так само, зовий діалог із Золотницьким: «Зо- якби персонажу як слід розтлумачили, лотницький. О, а це що? Халат? I який навіщо витрачати кошти на пам’ятник розкішний – диво! Певно, дочка при- Котляревському, може, той би й погомусила справить? дився увічнити своє ім’я як меценат. Пузир. Простісенько купив сам. У творі неодноразово підкреслюється Золотницький (розглядає). Та неосвіченість героя – у чому, звісно, воно й видко, що сам: Софія Терен- немає його провини. (Натомість він тіївна овець та буряків на халат би не дав уже кращу освіту дочці). Цікаво, посадила. що талантами дочка, певно, удалась Пузир. А що, хіба вам не до впо- у батька, бо про себе хазяїн каже: «Я доби? сам любив і люблю спів», а про Соню Золотницький. Як можна, чудо- відгукуються, що вона співає та грає во! Вівці і буряки – символи хазяй- на піаніно. Показано, що Пузир не цуства! Оригінальний смак! Хоч на ви- рається своїх простих на перший поставкуі Може б, ти мені продав цей ха- гляд смаків – і цією безпосередністю лат?» Хоча тодішній авдиторії вибір спочатку припав до душі наречено«дизайну» такого халату здавався ку- му Соні, учителю гімназії Калинови-

Культура

чу (хоча й проти нього як потенційного зятя, сватаючи дочку – за законом жанру – за багатого). Наприклад, герой хвалить гарний голос Калиновича та каже: «Отакий у мене був колись чабан: як заспіває, то всі плачуть!.. Що ж, неграмотний, – а вже я його вивів би в діякони. Ай співав, ай співав! Як заведе, бувало, „Он з-за гори, з-за лиману”…». Або хвалить рідний степ, з якого почав свою кар’єру: «Який там в книжці степ? От якби він побачив справжній степ без краю, на котрім де-не-де мріють отари овець, а тирса вище пояса, мов шовком землю укриває і шумить, шумить… Я всю молодість провів у степу…». На це Калинович реагує: «А ви поетично малюєте степ… Талант!» Тобто в Пузиря багато хороших задатків, яке задавило життя. Можна багато писати про нашого драматурга. Науково його досліджують. Але цього замало. Треба, щоб ці книги більше видавалися. Адже недарма в побутових розмовах ми мимохіть цитуємо ці п’єси, навіть не завжди пригадуючи, хто автор. Аналітик матеріалів – Олена Смольницька Про автора: Ольга Смольницька – кандидат філософських наук, консультант з філології Місії«Постуляційний Центр беатифікації й канонізації святих» Української Греко-Католицької Церкви(Львів)

Суспільство

Жіночий абсолютизм Барбіленду (за мотивами фільму Ґрети Ґервіґ «Барбі»)

ільм Ґрети Ґервіґ «Барбі» (2023) пропонує макет суспільства ідеального дня, який має властивість безкінечно повторюватись і жодним чином не викликає тривоги у тих, хто є «дієвими» суб’єктами у цьому суспільстві. Ці суб’єкти, по суті, не здатні на жодне волевиявлення, оскільки є іграшками – вони існують у межах уяви того, хто здійснює маніпуляції над ними, тобто вони функціонують у заданих межах, і жодним чином не оцінюють їх та водночас не рефлексують щодо себе самих та тої «реальності», у якій опинились. Вони представляють собою безжиттєвих Франкенштейнів. У цьому суспільстві нема такого поняття, як смерть, і відповідно нема і життя, є лише колоподібний потік із процесів, які повторюються об’єктами, і так засвідчують їхню присутність у цьому топосі. Кожен з тих, хто «живе» у цій «реальності» постійно окликає інших: «Привіт, Барбі», що демонструє їхню спільну залученість у процеси їхньої «спільноти» (Барбіленд). День Барбі передбачає постійні зустрічі, які не мають жодного іншого смислу, окрім засвідчення присутності того, чи іншого суб’єкта у цьому просторі. До того ж всі вони носії одного і того самого імені: у «чоловіків» – Кен, у жінок – Барбі, всі вони репрезентують якогось одного чоловіка і якусь одну жінку, що виключає будьяку індивідуальність. Головна героїня майже постійно підкреслює те, що вона – стереотипна Барбі: «I’m not Adventure Barbie, I’m Sterotypical Barbie!». Перед нами антиутопічне суспільство, де основна цінність – насолода і реалізація можливостей Барбі, що дещо нагадує суспільство показане Олдосом Гакслі у «Чудовому новому світі». Кастовість у суспільстві Барбі показана через поділ на Барбі та Кенів: «She’s everything. He’s just Ken». У Барбі не виникає жодних проблем, вона не ставить запитань, які не передбачені її роллю, вона насолоджується існуванням (хоча не задіює при тому своєрідної соми) і, зрештою, ні над чим не задумується: «I don’t have anything big planned. Just a giant blowout party with all the Barbies, and planned choreography, and a bespoke song. You should stop by». Поряд із цим у Барбіленді, як і в будь-якому суспільстві, є свої вигнанці, які не входять у сферу інтересів інших членів суспільства. Вигнанці витіснені із життєдіяльності соціуму, про них не прийнято розмовляти. Такою вигнанницею є дивна Барбі, яка мешкає осторонь від інших і її образ містифікується Барбі та обростає легендами, стає своєрідним небажаним елементом у цій ідеальній «реальності»: «Come into my weird house. Hi! I’m Weird Barbie. I can do the splits. I have a funky haircut. and I smell like basement».

surma.com.ua

№ 37 (66) — 15.09.2023

Абсолютизм Барбіленду Саме з нею доводиться розмовляти стереотипній Барбі тоді, коли з нею трапляються речі, що не відповідають її ролі, у цей момент вона перебуває із нею в одному дискурсивному полі, і водночас випадає зі звичного дискурсу, стає такою ж іншою для того суспільства, до якого недавно належала, була частиною єдиного «ядра». У стереотипної Барбі раптово з’являються думки про смерть, які вона озвучує іншим Барбі під час вечірки, але одразу ж позбувається їх та намагається говорити звичними для неї фразами. Уже наступного ранку вона помічає фізіологічні трансформації, а оскільки для її «подруг» ця ситуація теж неординарна і вони жодним чином не можуть її вирішити, що, власне, провокує її шукати вирішення за межами сфери існування, тому вона звертається до дивної Барбі, що виступає у цьому контексті своєрідним джерелом забороненого «знання» («знання», яке не потрібне для існування у цій спільноті, де все має відбуватись за певним алгоритмом, це «знання» для цієї спільноти видається надлишковим). Дивна Барбі стає провідником стереотипної у світ, «похідним» якого є Барбіленд. Вона змушує Барбі зробити «вибір» (ухвалити рішення), не передбачаючи «вибору» як такого: «You have to go to the real world. You can go back to your regular life, and forget any of this ever happened. Or you can know the truth about the universe», формально вона висуває дві опції, але одна з них не може себе реалізувати за цих обставин: «No. We’ll do a redo. You’re supposed to want to know. Okay? Do it again. The choice is now yours». Долає своєрідну «межу» головна героїня, застосовуючи різні транспортні засоби та проходячи всі стихії, зрештою, це стає для неї початком ініціації – вона переборює власну ляльковість, не усвідомлюючи цього, адже мета її «подорожі» – повернути собі попередній зовнішній вигляд. Барбі на початку свого шляху не прагне жодних змін у тому суспільстві, де «проживає» знову і знов свій ідеальний день. Та коли головна героїня потрапляє у реальність, яка відмінна від тої «реальності», у якій та існує, вона усвідомлює, що є лише сублімованою проекцією, яка не відповідає дійсності і що її присутність не викликає того захвату, який вона очікувала у жінок, а навпаки, дівчатка зневажливо до неї ставляться: «You’ve been making women feel bad about themselves since you were invented», вона намагається повернутись, хоча «повернення» не можливе. Опинившись у компанії «Mattel», яка, власне, і є її творцем, вона отримує запрошення «знову» повертатись до свого попереднього «життя» – буквально їй пропонують іграшкову коробку: «Get into the box and we’ll go back to Barbieland», в яку та повинна залізти, що є символом рам-

ки, яка надається їй, і вихід за цю «рамку» для неї – недопустимий, по суті не вписується у «роль». Первинна причина, що змусила її вирушити у подорож, до цього моменту зазнає трансформації, перед нею розкривається «знання», яке не дозволяє їй прийняти звичну «рамку», тому вона намагається втекти. «Mattel» як репрезентація певної інституції дозволяє їй це зробити – всі спроби її зупинити видаються кволими, вона знаходить «вихід» і в цьому їй допомагає «привид» засновниці цієї компанії, адже будь-яка інституція передбачає контрольовану революцію. Саме Барбі репрезентує у собі своєрідного «революціонера» у цій системі, за нею поступово закріплюється нова «роль», яка має контрастувати із її «стереотипністю». Рупором «нових» маніфестів, які звучать у Барбіленді, стають жінки, яких приводить з собою Барбі. Ці «маніфести» отримують підтримку, оскільки знову ж таки виступають контрастними до наявних. Поки Барбі з’ясовувала причини власних трансформацій, Барбіленд почав підпорядковуватися «ідеології» Кенів, тому вона, за допомогою нових подруг протиставляє себе цим «новим» віянням. Етап, коли вона усвідомлює себе у цій соціальній структурі, становить для неї ініціацію, що пов’язана зі смертю попереднього образу та «ролі»: «She’s not dead. She’s just having an existential crisis». Коли вона виконує своє завдання – поширює серед Барбі «маніфести» та повертає їм контроль над Барбілендом, головна героїня розуміє, що не може зайняти своє попереднє місце, вона вбачає, що здатна творити смисли самотужки, тому покидає назавжди «утопію» та вирушає у реальний світ, і знову ж таки її провідником стає засновниця компанії «Mattel», яка надає їй «вільний» вибір. Окрім Барбі, які займають центральне місце, у Барбіленді також присутні Кени. Вони виступають допоміжними елементами цієї «реальності», які не мають особливих привілеїв, ну, і, зрештою, як означує себе один із них: «I just don’t know who I am without you». Кен усвідомлює себе лише через Барбі, й існує лише, коли на нього звертає увагу головна героїня. У соціальній структурі Барбіленду Кенам доступне обмежене «знання». Коли стереотипна Барбі вперше покидає сферу існування, то разом із нею цю сферу залишає і Кен – вони обоє на той момент перебувають у витісненій позиції. Для Кена ця мандрівка – зіткнення зі «знанням», яке було для нього раніше недоступним. Інтерпретацію цього «знання» він приносить у «свій» світ, а разом з тим захоплює контроль у Барбіленді – виходить із пригніченої позиції, трансформуючись у того, хто пригнічує сам, по суті вони пропонують той самий соціальний устрій, але

його обернену версію – центральним стає уже не Барбі, а Кен. Вони не мають жодної ідеології, яка б виправдовувала їхню домінантну позицію, тому швидко здаються, коли перед ними виникають труднощі, які вони не здатні вирішити, їхня «роль» (Барбі і Кена) – обмежена: «To be honest, when I found out the patriarchy wasn’t about horses I lost interest». Тому вагомою стає зовнішня допомога Грейс, яка приносить у цей світ «нові» наративи, які перепрограмовують Барбі: «Because you’re supposed to stay pretty for men but not so pretty you tempt them too much or you threaten other women. Because you’re supposed to be part of the sisterhood but always stand out». Вони починають існувати у цих «нових» наративах, піддаючи сумніву попередні, що, власне, стається не лише із Барбі, а й і з Кенами: «Maybe its time to discover who Ken is». Сприймаючи себе невіддільною частиною Барбі, Кен функціонує у дискурсі закоханого. Транслює у її бік мовлення та дії, які підтверджують це, які мають «значення» лише у межах Барбіленду: «Here I’m just a dude and you know what? That’s enough». У той самий час Барбі залишається недосяжним ідеалом, що нагадує середньовічну даму серця – стосунки між ними неможливі, вони не передбачені у цій «ідеальній» структурі: «She was discounted by Mattel because a pregnant doll was just too weird». Поруч із ініціацією Барбі відбувається також ініціація Кена. Вони обоє стикаються із кількома світосприйняттями, дискурсами і приймають їх, що демонструє входження суб’єкта у соціальний простір, щоб зайняти у ньому «місце», відповідати його «критеріям». Зустріч з «іншим» дає їм таку можливість (для Барбі іншим стає найперше дивна Барбі, а згодом Грейс та її дочка і, звісно, засновниця компанії «Mattel»), але варто зазначити, що Барбі продовжує відігравати роль іншого для Кена, роль того, за допомогою якого відбувається трансформація героя та в кінцевому результаті його ідентифікація: «You’re Ken» (як говорить йому головна героїня, коли він запитує, хто він такий і так озвучує його не лише ім’ям, а декларує перед ним своєрідне призначення, у такий спосіб вона відділяє його від себе та розриває цей нерозривний зв’язок). Себто жінка виступає у класичній ролі того, хто вводить суб’єкта у символічне, оскільки Кен є її похідним елементом, то лише вона може ініціювати цей процес. Герої опиняються у новому дискурсі, у Барбіленді відбувається своєрідна революція (по суті контрольована «революція», оскільки Барбі не готові ділити владу із Кенами, їм пропонуються не зовсім рівні права, вони лише частково імплікуються у їхні «інституції»), де на перший план виходить звичайна Барбі, яка репрезентує у собі образ звичайної жінки, яка не приховує свої слабкості, але не відомо, наскільки успішним стане цей проект, хоча функціонери компанії пророкують їй успіх. Автор: Христина Дрогомирецька. Джерело: ZBRUC (https://zbruc.eu/ node/116384).

15.09.2023 — № 37 (66)

Катедра св. Миколая Історія катедри св. Миколая почалася з невеликої групи відважних іммігрантів із Західної України, які почали прибувати на початку 1900-х років. Ці іммігранти покинули Україну, шукаючи кращого та безпечнішого життя в Сполучених Штатах, у той час, коли сама країна була окупована двома імперіями – Австро-Угорщиною та царською Росією. Ранні поселенці обрали за взірець своєї майбутньої церкви знамениту Софію Київську, збудовану у Києві в 1037 році князем Володимиром Великим за часів Київської Русі. Бачення катедри нашими предками полягало в тому, щоб задекларувати свою належність до східної католицької традиції, де св. Миколай є одним із найбільш шанованих святих і водночас є одним з символів їхньої батьківщини. Катедра була побудована іммігрантами для надання духовної, культурної та соціальної підтримки їхніх родин; для того, щоб їхні нащадки та наступні покоління українців продовжували їхню справу. Сьогодні, як і 80 років тому після Другої світової війни, катедра стала притулком і джерелом розради для багатьох нових біженців з України, які шукають миру та стабільності для своїх родин під час війни Росії проти України. Кілька важливих фактів про архітектуру катедри: Побудована компанією M. Ryan Contractors у 1915 році, катедра є шедевром архітектури неовізантійського барокоб заввишки 167 футів. Вона неодноразово визнавалася однією з найкрасивіших будівель Чикаго. Серед унікальних елементів катедри є: • мозаїчні та фрескові ікони 1928 року • мистецькі вітражі, розроблені Мюнхенською студією Чикаго • 13 монументальних мідних куполів (наразі на реставрації), що уособлюють Христа та 12 апостолів • унікальний стилізований український орнамент • вишуканий золотий канделябр, виготовлений в Європі, який містить 486 ламп на дев’яти ярусах і вважається найбільшим у США.

е залишаймося байдужими, допоможімо нашій катедрі зберегти її будівлю, а разом з нею, понад столітню історію української релігійної громади Чикаго для майбутніх поколінь! Долучаймося до збору коштів на: www.esn-cc.org або за QR кодом:

LodzhukLaw Юридичний офіс адвоката Максима Лоджука

(773) 732-8835 www.lodzhuklaw.com maksym@lodzhuklaw.com

LAW OFFICE OF MAKSYM LODZHUK PLLC ͞˄̡̡̛̬̟̦̭̜̌̽ ̡̛̪̬̦̌̏ ̏ ̡̡̱̬̟̦̭̞̜̌̽ ̨̬̥̞̐̌̔ ̡̡̨̨̱̬̟̦̭̌̽̐ ˋ̡̨̛̌̐͟

ͨʽ̦̣̜̦̌ͩ ̶̡̨̦̭̱̣̯̞̽̌́ ̚ ̶̨̨̞̥̥̞̬̞̜̦̐̌̐ ̪̬̌̏̌ ˁˌʤ ̌̚ ΨϱϬ ϯϬͲ̛̯ ̵̛̛̣̦̦̏̌ ̶̡̨̦̭̱̣̯̞̽̌́ ̚ ̨̡̨̯̥̌̔̏̌ ̞̱̯̭̏̔̍̏̌̿̽́ ̶̨̛̭̯̦̞̜̦̔̌ ̸̖̬̖̚ ̨̨̡̞̖̏̔̏͛́̚̚ ̌̚ ̨̨̨̨̪̥̟̔̐ ̨̨̬̦̟̍̌ ʦ̛̥̌ ̨̛̪̬̬̥̐̌ ;̶̡̪̣̞̞̟̌̌Ϳ͗

ʳ̶̥̥̞̬̞̜̦̞̐̌ ̯̌ ̶̦̖̞̥̥̞̬̞̜̦̞̐̌ ̛̞̏̚ ̏ ˁˌʤ ʿ̨̨̦̣̖̦̦̏́ ̬̞̦ͨ̐Ͳ̡̬̯̌ͩ ̯̌ ̨̨̣̞̔̏̏̚ ̦̌ ̶̪̬̌̀ ͨʧ̬̞̦Ͳ̡̛̬̯̌ͩ ̨̪ ̶̪̬̖̣̹̯̱̦̦̌̏̌̏̌̀ ̏ ˁˌʤ ͨʧ̬̞̦Ͳ̡̛̬̯̌ͩ ̨̪ ̨̦̦̦̏͛̿̔̌̀̚ ̭̞̥̟͛ ̏ ˁˌʤ

˄ ̡̛̪̱̏̌̔ ̨̨̪̣̹̟̔̌̽ ̶̭̪̞̪̬̞̏̌ ̱ ̴̨̬̥̯̞̌ ̨̡̯ͨ̌̔̏̌Ͳ̡̣̞̦̯͕̿ͩ ̞̜̭̦̖̦̔̌̚ ʦ̛̥̌ ̨̪̣̯̌̌ ̌̚ ̶̡̨̦̭̱̣̯̞̽̌̀ ̵̬̱̯̭̌̌̿̽́̚ ̨̔ ̨̬̯̭̯̞̏̌ ̵̨̡̡̛̯̭̌̔̏̌̽ ̨̪̭̣̱̐ ̨̪ ʦ̨̹̥̱̌ ̡̖̜̭̱͘

ʻ̶̯̱̬̣̞̞̌̌̌́̚ ̯̌ ̵̨̪̞̦̖̔ ̨̨̬̥̦̭̯̐̌̔́̏ ˁˌʤ dW^͕ hϰh͕ ^/:^͕ ̨̨̪̬̙̖̦̦̔̏́ ̯̌ ̥̞̦̌̚ ̭̯̯̱̭̞̌̏ ʯ̵̛̭̯̌ ̱ ̶̨̪̬̖̭̞ ̛̣̖̦̦ͨ̏̔̌́ͩ ;̶̨̖̪̬̯̞̟̔̌Ϳ

Історія ⁄ Культура

Сергій Чаплигін, Львів, «Сурма»

вересня 1921 року у Львові народився Станіслав Лем – польський письменник-фантаст, філософ, футуролог, сатирик, критик. Його книги люблять у всьому світі, вони написані елегантно, з тонким гумором, з філософськими підтекстами. Перекладені більше ніж на сорок мов. Крім класичної Science Fiction, белетризованої фантастико-футурологічної есеїстики та пародійної сатири йому належить і фундаментальна філософська праця «Сума технології» (1963) – футуристичний аналіз науково-технічних, етичних і філософських проблем, пов’язаних з розвитком цивілізації в умовах гіпотетичної свободи від технологічних і матеріальних обмежень – (за образним висловом автора, «дослідження шипів ще неіснуючих троянд». У назві – алюзія на «Суми теологій» Фоми Аквінського та Альберта Великого. Розглядаючи етичні аспекти техноеволюції, Лем зауважує, що вона нерідко несе зло, оскільки провокує несправедливий розподіл благ та девальвує культуру. Наука, за Лемом, – канал з обмеженою пропускною здатністю, що поєднує цивілізацію та природу. Збільшити «пропускну здатність» науки покликана кібернетика. За допомогою останньої стає можливим «конструювання Усього», «створення світів» – «вирощування інформації», створення мов, конструювання Універсуму. А також поява фантомології, яка створює віртуальну реальність, віртуалізоване суспільство, «розмноження» особистості, реконструкції самої людини (що цілком у дусі сучасної генної інженерії та біотехнології, сучасної віртуалістики та відповідає нинішньому стану справ). Багато з порушених Лемом ще у 60-ті роки минулого століття питань,

surma.com.ua

№ 37 (66) — 15.09.2023

«Можливо, дурнів не стає більше, але вони стають все активнішими» які становили виняткову прерогативу наукової фантастики – віртуальна реальність, нанотехнології, штучний інтелект, технологічна сингулярність сьогодні перейшли в розряд наукових проблем, що активно розробляються. Тому правильними здаються слова Лема: «Людина непридатна ані до того, щоб жити в побудованому нею пеклі (бо вона не диявол), ані до того, аби жити в раю (бо вона не ангел)». Їй доводиться жити в цьому світі, пристосовуючись до нього та перетворюючи його. Обов’язково прочитайте. P.S. Ще цікавим, як на мене, є його роман «Високий замок», який розповідає про дитячі роки автора (1921– 1939) і містить не тільки докладну розповідь про дитинство, але й присвячений філософському осмисленню проблем пам’яті та розвитку особистості людини, сенсу історичного процесу, аналізу феномену художньої творчості. Найменування роману пов’язано з назвою пагорба у центрі Львова, – міста, де жив письменник в описувані роки свого життя. Помешкання, де виріс Станіслав Лем і яке він детально описує у своєму романі, розташоване на вулиці Браєрівська, 4 (зараз Б. Лепкого). ***** Під час спеціальної сесії парламенту Індії, яка відбудеться 18-22 вересня, буде розглянуте питання щодо зміни офіційної назви Індії на «Бгарат». Як відомо індоарійські жерці, під час переселення арійських племен, назвали свою нову батьківщину на території сучасної Індії – Бгаратою («благословенною», «божественною» Араттою). Адже саме в Аратті, на думку багатьох науковців, відбулося зародження цивілізації людства. А сам напис «Аратта» вперше було зафіксовано археологами на черепі мамонта на стоянці поблизу с. Межиріч між Россю та Росавою (XVIII – XVII рр. до Р. Х.).

Тобто становлення найдавнішої у світі держави – Аратти, відбувалося на території нинішньої України, в пониззі Дніпра, в українських степах, Північному Причорномор’ї, про що свідчать написи в численних гротах-святилищах Кам’яної Могили. Тому зрозумілим стає, що саме та чому саме там шукали німецькі археологи з «Аненербе» в 1942 році. Саме ці землі процвітали приблизно до 5550 р. до Р. Х., коли внаслідок природного катаклізму («Всесвітнього потопу») сталися суттєві зміни рельєфу і клімату. Коли внаслідок підняття рівня води світового океану море затопило значні території, освоєнні жителями Аратти, розпочалися міграційні процеси, в результаті яких частина населення перейшла на вільні землі Месопотамії, а інша – опинилася на території сучасної Індії. Саме до цього періоду Платон, до речі, зараховує загибель Атлантиди, а дохристиянський календар починається з 5508 р. до Р. Х. ***** Ось сьогодні думав – в чому має відповідати економічна стратегія післявоєнного відновлення нашої країни? Я не економіст. Я філософ. Тобто аматор. Для мене, насамперед, потрібно чітко визначити сьогоднішню модель економіки в Україні. Так. Безумовно, ми можемо сказати, що це ринкова економіка. Але назвати все це капіталізмом нам буде вкрай тяжко. Проблема полягає в складній системі українських економічних страт. Тут одразу присутні три сегменти: 1. Доіндустріальний. Сільські мешканці – існують в аграрно-товарному циклі, який поєднує в собі рудименти радянської колективізації, індивідуального фермерства та архаїчні форми доіндустріального виробництва.

2. Індустріальний. Міський промисловий пролетаріат, який разом з інженерами та технічними спеціалістами є залишком індустріальної радянської економіки. Паралельно йому існує, але в буржазному-капіталістичному прочитанні, інший індустріальний тип – приватний підприємець, бізнесмен, комерсант. 3. Постіндустріальний. Це працівники фінансової та біржової сфери, фахівці в галузі інформаційних технологій, шоу-бізнесу, мас-медіа, елітного сервісу, працівники іноземних фірм – все, що підключено до глобальної економічної мережі. А деякі сторони господарювання взагалі не вкладаються в жодну відому систему. Наприклад, процес набуття олігархами матеріальних цінностей, в економічній науці взагалі не описаний та невідомий. Доіндустріальний сегмент існує завдяки деградації залишків економіки, індустріальний – в процесі повільного розпаду економіки, а постіндустріальний – завдяки розвитку глобальної економіки. Ці особливості економічного укладу в Україні роблять проблему вибору свого подальшого розвитку, що є важливою та складною справою. Бо специфіка історичного розвитку кожного не дозволяє навіть мріяти про рівномірний перехід суспільства до постіндустріальної формації. Тому насамперед потрібно усвідомити, що є суттєвим та особливим елементом історичного та культурного становлення країни і виробити власний шлях економічного розвитку. Саме цьому і має відповідати економічна стратегія повоєнного відновлення країни – її характер та вектор, її темп та методика, збереження суверенітету, самобутності, ідентичності та культури. Так, що ми робимо?

Культура ⁄ Суспільство

15.09.2023 — № 37 (66)

Зараження крові через телевізор. Що під час війни коїться в українському ефірі

Анатолій Матвійчук, Київ, «Сурма»

Не знаю, чесно, хто потребує зараз такої кількості цих дебільних шоу?

ід гучні київські вибухи добре думається. Зокрема, про всю цю хитру фронду, яка тримає вітчизняні телеканали і зараз знов настирливо наводнює ефір розважальними шоу. Варто спробувати збагнути, як мислить влада і як міркують власники телеканалів. Але нинішню владу передбачити легше: мовляв, народ наляканий і збуджений, його потрібно чимось розважати, відволікати і давати релакс, нехай дивляться ці гумористично-патріотичні шоу і набираються бойового духу. А під час рекламних пауз хай думають, що їм необхідно прикупити в аптеках (чомусь фармацевтичний бізнес зараз у фаворі). Не знаю, чесно, хто потребує зараз такої кількості цих дебільних шоу? І чи справді у нас в Україні залишились самі лише дебіли, які ще споживають цей заборонений допінг у таких масштабах. Але схоже, у нашої верхівки, як у того Незнайки з казки один

рецепт лікування всіх проблем і хво- на заліплюється пластирем, а роб – касторка! Видно їхні креативні пацієнту дають сильне знебоголови народжують лише такий ква- лювальне. зіпродукт, а хотілось би чогось щироАле рана продовжує гнити, го і доброго, що лікує наші душі, а не тіло розкладається, поширюютого, що в рекламних паузах пропо- чи нестерпний сморід, гній тенує фармацевтична мафія. че струмками! Але нам кажуть Як мислять власники телеканалів? – все добре, потерпіть, ми дали Мабуть, там трохи інше завдання: збе- вам знеболювальне, організм регти свій медіаресурс, свого глядача сильний, він упорається... і свій потенційний рекламний бізнес. Ні, не впорається! ІнформаА для цього, що б там не було, потрібно ційний простір у кожній цивіутримувати в свідомості телезомбаків лізованій країні має працювавсе точно так, як було до війни, робля- ти, як своєрідна нервова систечи вигляд, ніби нічого й не трапилося, ма – вона збирає сигнали і посилає вому строю, але водночас й колишня а за вікнами мир та спокій. І вже ба- їх в мозок, а той вирішує, як лікува- медіаобойма при них, всі агенти впличимо, як деякі телеканали підтягнули ти організм – і виділяє то адреналін, ву (тобто поп-звьозди) заряджені, хідо себе практично всіх тих, хто з ран- то окситоцин, то мелатонін, залежно ба що добре закамуфльовані за допоку до вечора веселив публіку до вій- від потреби організму. могою української мови. І виходить, ни. І все, нині майже як було, тільки А тепер уявіть, що вся ваша імун- як в тому анекдоті – прутень уже обот заговорили і заспівали всі мовою, на система оглушена морфіном, геро- різаний, але й хрестик висить на шиї, яка ще донедавна була для них воро- їном чи сильним знеболювальним – і – бо а раптом щось! А так, побачимо, жою. Але навіть за мовою важко схо- ви навіть не розумієте, в якому жах- що буде. Схоже, у медіамагнатів у цій ватися, бо народити щось путнє, ок- ливому ви стані! країні якась своя гра. Яка? Невдовзі рім чергової «дикої дички» вони не Телепростір сьогодні, на жаль, ви- дізнаємось! можуть. Який це має вигляд насправ- конує саме таку, відволікальну роль – Але медики знають, зараження ді, зараз образно поясню. роль пластиру. А топменежери кана- крові – то смертельна хвороба. Якщо, Уявіть собі, що в тілі зріє величез- лів просто не можуть дочекатись, коли звичайно, не вживати кардинальних ний гнійник або розвивається гангре- все закінчиться, бо прибутки власни- дій, а ліпити пластир на гнійник. А пана, яка потребує ургентного оператив- ків падають, вони нервують і страху- цієнту можна і далі вішати лапшу на ного лікування. Та замість цього – ра- ються на всі боки – ніби і всі в бойо- вуха – допоки він ще живий...

+(/3 8.5$,1( 5HYLYHG 6ROGLHUV 8NUDLQH LV D ZHOO HVWDEOLVKHG F 8 6 FKDULW\ WKDW KDV EHHQ SURYLGLQJ PHGLFDO WUHDWPHQW WR ZRXQGHG VXSSOLHV OL 8NUDLQLDQ VROGLHUV DQG GHOLYHULQJ PHGLFDO HTXLSPHQW VXSSOLHV DQG KXPDQLWDULDQ DLG WR 8NUDLQH VLQFH

5HYLYHG 6ROGLHUV 8NUDLQH UHFHYLQJ J DQ DZDUG IURP 3UHVLGHQW =HOHQVN\ RP 3UHVLGHQW =HOHQVN\ RP 3UHVLGHQW =HOHQVN\

-2,1 7+( ()) -2,1 7+( ())257 12:

ZZZ UVXNUDLQH RUJ

<RXU GRQDWLRQ ZLOO KHOS SURYLGH FUXFLDO PHGLFDO WUHDWPHQW IRU ZRXQGHG VROGLHUV

86 &RQJUHVVPDQ DQG 9HWHUDQ %ULDQ 0DVW ZLWK 8NUDLQLDQ 6ROGLHUV

:RXQGHG VROGLHU $QGUL\ 1DVDGD DW 2UODQGR 3URVWKHWLFV &HQWHU

3/($6( '21$7( $1' 6+$5( :,7+ <285 )5,(1'6

Історія ⁄ Суспільство

surma.com.ua

№ 37 (66) — 15.09.2023

Галицькі родини Ілько Колодій, Львів, «Сурма»

«Наше слово» від пані Корнової… Скільки літ, та що там – десятиліть! – минуло, а цих двох прекрасних, скромних жіночок забути не можу. Згадую та згадуватиму до самого скону. І найперше, либонь, тому що завдяки їм, їхньому ставленню до мене сам став схожим на них. Не у всьому, звісно, але в основному – точно! Вони обидві були принципові і щирі в своєму патріотизмі, своїй любові до рідного краю. Це був їхній, так би мовити, головний внутрішній стержень, довкола якого формувався цілісний характер, вольовий, упертий і водночас добрий та зичливий. Ці риси легко прочитувалися в сизих очах-поглядах матері й доньки. …Того, 1966 року, до 6-В класу Львівської середньої школи №75 імені Лесі Українки, окрім мене прийшов ще один новачок – Адріан Михальчишин, нині відомий український шахіст, гросмейстер, тренер, один з очільників європейської і світової шахових федерацій... Нас посадили за одну парту і ми подружились… Це був для мене ясний промінчик неабиякої радості з кількох причин. Найперше, мій переїзд із села до міста напередодні виявився «плачевним». Коли мама привезла мене на міську квартиру – чотирнадцятиметрову кімнатку з пічкою-буржуйкою, я впав на ліжко і ревно заплакав. Мама глянула на мене і давай плакати собі. Ніхто нікого не заспокоював. Мабуть, у кожного була своя причина для сліз. Я нізащо не хотів розлучатися ні з друзями, ні зі школою, ні з усталеними укладом життя коло баби-діда в селі… Мама, мабуть, розуміла мене. Але розуміла й те, що дитина має жити з батьками. Два роки перед тим вони забрали до Львова мого старшого брата. Якраз він, уже як міський стиляга, взявся мене заспокоювати і розповідати про переваги «урбанізації». З тими «перевагами» я зустрівся доволі швидко. Виявляється, учні тут, власне, мої шестикласники, дозволяють собі тікати з уроків! Для мене це був шок. Лишень уявити, що я в Коропужі передчасно пішов зі школи, без поважної причини пропустив урок… А тут це звичайна практика, причому колективна… Та, що робити, з часом я мусів змиритися з «традиціями» міської школи, інакше – бойкот.

На світлині: родина Корнових, в першому ряду ліворуч – Дарія, згодом у заміжжі – Михальчишин.

Тут маю сказати й про те, що однокласники, міщухи й так звані «пацани», мене, селюка, й так прийняли не надто доброзичливо і всіляко кепкували з мого селюцтва. Очевидно, приводи їм, я хоч і не часто, але давав. Коли, скажімо, забувався й портфелик називав течкою, а в слові «технікум» ставив наголос на останньому складі. Подібні «перли» перейшли мені у спадок від бабуні й діда, які мене виховували. До речі, до школи вони свого часу не ходили взагалі і з першого класу дали зрозуміти, що розраховувати на їхню допомогу не слід… Що ж, нема зле, щоб на добре не вийшло, можу повторити за ними сьогодні. Насмішки наді мною припинилися десь наприкінці першої чверті, коли міщухи пересвідчилися, «що «пацан» – не «ябєда» і в нього залюбки можна списати задачку. Зник певний скептицизм щодо мене і серед учителів. У Львівській СШ №75, куди ми з мамою принесли документи, секретарка приймальної комісії на вмовляння мами прийняти мене як відмінника дещо зухвало кинула: - Знаємо ми тих сільських відмінників. Мама скривилась і ми пішли далі. У СШ №77 з російською мовою навчання здивувалися, що нам їхні сусіди з 75-ї вказали на двері. Адже та школа ближче до нашого місця проживання і там є вільні місця. Сива інтелігентна жіночка зняла слухавку й зателефонувала до «нашої» секретарки. Та змилосердилася і я став учнем 6-В Львівської СШ №75. …За якийсь час Адріан запросив мене в гості. Як я зрозумів згодом, ініціатива виходила від його батьків. Вони хотіли знати, з ким сидить за однією партою їхній син, з ким починає приятелювати… І ось на порозі вітальні мене зустріла приязна бабуся, як пізніше дізнався, вдова священника, надзвичайно освічена жінка, знала кілька іноземних мов, пристрасно цікавилася літературою, історією, була патріоткою і

страшенно ненавиділа «совдепівську голоту». Бабуся Пелагея, чи для мене (хай цілком тоді ще незвично) пані Корнова, виявилася «бесідливою», і я, перед тим, як потрапити до кімнати товариша, спершу мав вислухати її «лекцію» у світлиці. Адріан не протестував, бо завжди совав фігурками по шахівниці. А я слухав бабуню, як мовиться, з розкритим ротом. Скажімо, про картину «Шевченкова хата» у них на стіні. З автором, художником Кричевським вона була знайома. Тікав на захід перед закінченням Другої світової і зупинився в хаті священника, на пам’ять подарував картину. Чи про навчання в гімназії… Бабця Пелагея вчилася в Дівочому українському інституті в Перемишлі. З 1910 до 1915 року під час війни з нею разом вчилася майбутня дружина Генерала Тарнавського. Взагалі, Інститут готував високоосвічену жіночу інтелігенцію. Дарія Степанівна і її сестри також вчилися там. Бабця згадувала, як у 1914 році їм читав лекцію Іван Франко. Був уже хворий. Невдовзі від пані Корнової я регулярно почав отримувати щорічники «Українського історичного календаря», часопис «Наше слово», що виходили у Польщі. Згодом я так само близько запізнався і з Дарією Степанівною, донькою пані Корнової та Адріановою мамою. Мама працювала в Бібліотеці іноземної літератури. Про всі книжкові новинки дізнавалася першою і, звісно, давала поради, що нам з Адріаном слід читати. Очевидно, що й у родині була знаменита бібліотека. Щойно на світ з’являлася якась нова цікава книжка, Михальчишини її одразу мали. І що цікаво, вони щиро ділилися літературою зі мною. Я брав на день, два, три чи то «Тишу і грім» Василя Симоненка, чи то «Пісню про незнищеність матерії» Богдана-Ігоря Антонича зі сміливою передмовою Дмитра Павличка, чи то «Опришків» Володи-

мира Гжицького, «ковтав» їх і чемно з вдячністю повертав. Якимось дивом в моєму «архіві» збереглися окремі «огризки» записів зі шкільного періоду. Ось два витяги з них: «Взявся за «Тишу і грім» і не можу відірватись, хоч уже північ. Аж не віриться, що все написане людиною, яка прожила на світі лише 28 років. В його творах – і філософія, і велика життєва мудрість. Симоненко – і лірик, і патетик-трибун…»; «Опришки» можна сміливо назвати поетичним діамантом в антології українського історичного роману. З надзвичайною любов’ю випестувана автором книга». Власне, з цієї родини я виніс для себе правило не шкодувати нікому книжки, а навпаки, радіти з того, що ще хтось причаститься з твоєю допомогою з джерела духовної чаші. Забігаючи наперед, скажу: коли обидві мої доньки виїхали за кордон, моя величезна бібліотека ревно заплакала за ними і майбутніми внуками. Я з нею, хоч була мені рідною, легко розпрощався: одну частину спакував до сільської школи в своєму Коропужі, а другу депутат обласної ради Остап Федоришин розвіз у школи свого округу на Ходорівщину… І з мамою, і з бабусею Адріана ми, як правило, обмінювалися враженнями від прочитаного. Це була моя серйозна школа. Десь, навіть, з елементами патріотичної «крамоли»... Цю «крамолу» я краще зрозумів пізніше, коли у зрілому віці глибше пізнав історію родини зі спогадів Адріана. Дарія Степанівна Михальчишин (в дівоцтві – Корнова) народилася в Польщі в родині греко-католицького священника. Поляки постійно переслідували українців і всіляко утискали, 30-ті роки були важкими. Жили за 20 кілометрів від Криниці. В Криниці бачила Никифора Древняка, митця-самоука, великого художника в царині наївного мистецтва. На початку 1945-го року польські вояки спалили плебанію і наказали всім забиратися геть, інакше наступного разу їх знищать. Втекли на Львівщину. Після того, як родина змушена була тікати до України, Дарія з молодшою сестрою етапом «почухали» в так звані трудові табори. По п’ять років «відкалатали» на Північному Кавказі – ніхто того не знав, ніхто нічого не повідомляв… Трудові табори, звісно, не Сибір, де один з братів бабці Йосафат – дивізійник – відбував покарання в Долині смерті, а брат батька Мелько – теж дивізійник – «відпочивав» на Сахаліні. Дарія з сестрою вийшла із табору у 1947-му році. У Львові закінчила Інститут іноземних мов (Київський філіал). Під час навчання її добряче

Історія ⁄ Суспільство

15.09.2023 — № 37 (66) «пресували», хотіли виключити, схиляли відректися від батьків... Складна й водночас багата доля родини по лінії Михальчишиних... Одного дня Дарія Степанівна дала мені прочитати книжку польського письменника Єжі Єнджеєвича про Тараса Шевченка. Книжка була написана по-польськи, і я дещо розгубився. Та вона заспокоїла, мовляв, там багато українських слів, а польські – у значній мірі схожі з нашими. Книжку про «українські ночі, або родовід генія» я таки подужав. А за якийсь час Дарія Степанівна повідомила, що в їхній Бібліотеці на Мулярській організовані безплатні курси вивчення польської мови. Очевидно, я туди записався і згодом не мав уже проблем з «Лунами в Бещадах» («Заграви в Бескидах») Яна Герхарда. Звісно, і бабцею, і мамою Адріана я був попереджений, що поляків слід читати обережно, бо їхні оцінки страшенно викривлені. Але з тієї «літератури» можна було черпати інформацію, хоча б про сам факт існування УПА і боротьби за українську державність. А в умовах жорстокої совєтської цензури і це було немало... Ось так родина Михальчишиних розширювала мій національний світогляд, через неї я пізнавав душу істинної галицької інтелігенції, глибокої і щирої у своєму патріотизмі до рідного краю і любові до свого народу… Великою, величезною мірою ці дві жінки вплинули на мою подальшу долю, прищепивши жвавий інтерес до рідного слова, давши, так би мовити, перший поштовх до роботи над ним. Я ж бо, грішним ділом, хотів спочатку вступати на фізичний факультет, оскільки чудово знав і любив фізику, та магнетизм слова й величезний авторитет пані Корнової і Дарії Степанівни таки переважили й навернули мене до журналістики. З цього приводу директор школи Іван Васильович Леськів, якось відвівши мене в бік, ділився своїм сумнівом: -Ось ти так на кожному моєму уроці історичної правди шукав, а зможеш усю правду писати, як станеш журналістом? Це запитання мене не здивувало, оскільки з директором школи і водночас вчителем історії Іваном Васильовичем у нас були специфічні стосунки. Історичну правду ми, кілька хлопців з 10-В, серед них у перших рядах був надзвичайно начитаний, ерудований Адріан Михальчишин, ревниво шукали, кожного разу на перерві після уроку директора. Ми до хрипу з ним сперечалися з приводу багатьох трактувань тих чи інших подій. Іван Васильович охоче приймав наші наскоки на нього. Він завше м’яко, з усмішкою, нам заперечував, але хіба сліпий міг не бачити, що наші пошуки істини його надзвичайно тішать.

За Івана Васильовича Леськіва школа була однією з кращих у Львові, отримала ім’я Лесі Українки, на подвір’ї з’явилося погруддя видатної поетеси (скульптор Лука Біганич), ріс гай із 42-х деревець (стільки літ прожила геніальна поетеса), у приміщенні школи діяв чудовий Лесин куток-музей, із колоритними вишивками... Однією з його натхненниць була вчителька української мови і літератури Ганна Іванівна Довбуш – унікальної української душі людина, яка надзвичайно любила свій предмет, знала, зокрема, про літературу, набагато більше, ніж цього вимагала програма радянської школи.… Не менш активною в цьому плані була філолог з чималими письменницькими задатками Анастасія Йосипівна Гумницька... Тут я зустрів і свого земляка з Коропужа, сина надрайонного провідника ОУН-УПА, диригента Олега Цигилика, який вів шкільний хор. Тут

якийсь час працював учителем історії Василь (забув по батькові) Кучерук. Якось він, здається, замінював Івана Васильовича і розповів нам «сувору» правду про Суворова, про те, як «славний» полководець топив у крові польське повстання… Далеко не все збереглося в пам’яті. Та й чи міг я, учень, знати про все, як, скажімо, викручували руки Іванові Васильовичу за «націоналістичний розгул» у школі. Знаю, що згодом було покінчено з розгулом і директором. Змістили з посади, й Іван Васильович допрацьовував до пенсії вчителем у СШ №1, колишній Першій Львівській гімназії. А останньою краплею став величезний (його побачили з літака) тризуб на даху школи, який намалювали учні… Очевидно, що Адріан Михальчишин опинився в цій школі не випадково. Думаю й про те, як поталанило мені – і з товаришем та його родича-

(773) 692-1010

ми, і зі школою, які сформували мої головні принципи в житті. Аби творив добро і був патріотом рідної землі. …Очі-погляди – Пелагеї Корнової і її доньки Дарії Степанівни Михальчишин. Вони завше зігрівали того, в кім відчували духовну спорідненість, і миттєво відверталися від байдужості. Вони донині світять мені в душу чотирма яскравими зорями. Мов з уявних портретів на стіні. Як з образів, ікон. Так-так, у цих жінках для мене віддавна затаєний сакральний зміст. Вони й досі постійно тримають мене у своєму духовному силовому полі і я з цього вельми радий. Як нам нині, у часи становлення Державності, бракує таких людей. Чесних, відданих українству, рідній культурі, які тихою невтомною працею робили куди більше, ніж теперішні галасливі крикуни з їхніми шкурницькими інтересами, пристосуванством, галицьким хрунізмом…

УСІ ПОСЛУГИ БЕЗКОШТОВНІ

КОНСУЛЬТАЦІЇ ТА ДОПОМОГА З ЗАЯВКАМИ

ОФІСИ Центральний оф с 2456 W Chicago Ave, Chicago, IL 60622 з понед лка по п'ятницю - 10АМ-4РМ

ПРОГРАМА ДОПОМОГИ НА ХАРЧУВАННЯ (SNAP) МЕДИЧНЕ СТРАХУВАННЯ (MEDICAID) ФІНАНСОВА ДОПОМОГА ДОКУМЕНТИ ДЛЯ ОТРИМАННЯ ДОЗВОЛУ НА РОБОТУ НОМЕР СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ (SSN)

Українська Греко-Католицька Церква св. Йосифа Обручника 5000 N Cumberland Ave, Chicago, IL 60656 з понед лка по четвер - 10АМ-4РМ Українська В зант йсько-Католицька церква Непорочного Зачаття 116 E Illinois Ave, Palatine, IL 60067 понед лок та середа - 10:00AM-4:00PM Українська Православна Церква св. Петра Павла 8410 W 131st Street, Palos Park, IL 60464 понед лок та середа - 10:00AM-4:00PM

ДОДАТКОВІ ПОСЛУГИ КОНСУЛЬТАЦІЇ ІММІГРАЦІЙНОГО АДВОКАТА КУРСИ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ (ESL) ДОПОМОГА ЛІТНІМ ЛЮДЯМ ДОПОМОГА У ПРАЦЕВЛАШТУВАННІ

Контакти

Український Православний Собор св. Андр я Первозваного 300 E Army Trail Road, Bloomingdale, IL 60108 четвер - 10:00AM-4:00PM Кредитна сп лка Самопом ч 50 W Dundee Rd, Wheeling, IL 60090 понед лок та четвер - 10:00AM-4:00PM

(773) 692-1010 info@welcomeukraine.us www.welcomeukraine.us

Наука

к відомо, коти живуть, де захочуть і гуляють самі по собі. Але вже тисячі років, як вони вирішили, що обживатимуть наші дивани й дертимуть наші речі замість дерев. Але як і звідки вони взагалі прийшли у людські життя та оселі? Про це розповідає у статті The Conversation еволюційний біолог Вашингтонського університету у Сент-Луїсі Джонатан Лосос (Jonathan Losos), який нещодавно присвятив цій темі цілу книгу. НЕПРИМІТНИЙ ПРЕДОК ДОМАШНІХ ПУХНАСТИКІВ

Кілька років тому у мене була нагода побувати на сафарі у Південній Африці. Одним із найбільших захоплень було вирушати вночі дивитися на хижаків за полюванням: левами, леопардами, гієнами. Коли ми їздили в темряві, наш прожектор іноді підсвічував меншого мисливця – струнку, коричнувату кішку, ледь плямисту або смугасту. Світло ловило маленьку кішку лише на мить, перш ніж вона знову зникала у тіні. Спочатку я припустив, що це чиясь домашня тварина, яка з якоїсь причини опинилася в савані. Але ретельніше вивчення виявило характерні особливості: ноги трохи довші, ніж у більшості домашніх кішок, і вражаючий чорний кінчик хвоста. Проте, якби ви побачили таку з вікна кухні, ваша перша думка була б «Подивіться на ту прекрасну кішку в саду», а не «Як ця африканська дика кішка потрапила в Нью-Джерсі?». Як еволюційний біолог, я присвятив свою кар’єру вивченню того, як види адаптуються до свого середовища існування. Мої дослідження зосереджувалися на рептиліях, вивчаючи роботу природного добору на ящірках. Проте, я завжди любив і захоплювався котячими, відколи ми прийняли кішку з притулку, коли мені було 5 років. І чим більше я думав про тих степових котів, тим більше дивувався їхньому еволюційному успіху. Видатна риса цих тварин полягає в тому, що степова кішка є предком наших улюблених домашніх тварин. І, попри незначні зміни, їхні нащадки стали одними з двох найпопулярніших тварин-компаньйонів у світі. (Цифри неточні, але світова популяція кішок і собак наближається до мільярда для кожного виду).

surma.com.ua

№ 37 (66) — 15.09.2023

Улюблений хижак. Як кішки еволюціонували з савани до дивану? Очевидно, кілька еволюційних змін, які зазнала домашня кішка, були правильними, щоб завоювати серця і будинки людей. Як їм це вдалося? Я дослідив це питання у своїй книзі «Котяче нявчання: як кішки еволюціонували з савани до вашого дивану». ЧОМУ СТЕПОВИЙ КІТ? Великі кішки – такі як леви, тигри та пуми – це зірки котячого світу, які привертають найбільше уваги. Але з 41 виду диких котячих більшість маДе саме відбулося одомашнення – ють розмір домашньої кішки. Мало якщо це було одне місце, а не однохто чув про чорноногу кішку чи ка- часно в усьому регіоні – незрозуміло. топуму калімантанську, не кажучи Але настінні розписи та скульптури вже про кодкода, онциллу чи марму- показують, що 3500 років тому домашрову кішку. Очевидно, що маленькі ні кішки жили в Єгипті. Генетичний кішки потребують кращого PR-агента. аналіз – включно з ДНК єгипетських Теоретично, будь-який з цих видів мумій кішок – і археологічні дані доміг стати прародичем домашньої кіш- помогли відстежити котячу діаспору. ки, але нещодавні дослідження ДНК Коти рухалися на північ через Європу незаперечно доводять, що сучасні до- (і, зрештою, до Північної Америки), машні кішки походять від степового на південь глибше в Африку і на схід кота – зокрема, північноафрикансько- до Азії. Давня ДНК навіть демонструє, го підвиду Felis silvestris lybica. що вікінги відіграли роль у поширенЗ огляду на велику кількість ма- ні котів далеко і повсюдно. Які котяленьких кішок, чому саме північноа- чі риси підкреслило одомашнення? фриканська степова кішка дала почаДомашні кішки мають багато коток нашим домашнім улюбленцям? льорів, візерунків і текстур шерсті, Якщо коротко, це був правильний яких немає у диких кішок. У деяких повид у правильному місці в правильний рід є характерні фізичні риси, напричас. Цивілізація почалася у Родючому клад короткі лапки у манчкінів, видовпівмісяці близько 10 000 років тому, жені мордочки у сіамських кішок чи коли люди вперше оселилися в селах практично відсутність морди у персів. і почали вирощувати їжу. Проте, багато домашніх кішок виЦей регіон – який охоплює части- глядають майже невідмінними від дини сучасного Єгипту, Туреччини, Си- ких. Насправді у котів під дією прирії, Ірану та інших країн – є домівкою родного добору під час одомашнендля багатьох дрібних кішок, включаю- ня зазнали змін лише 13 генів. Для чи каракала, сервала, очеретяну кішку порівняння, майже втричі більше гета барханну. Але з усіх цих видів саме нів змінилися під час еволюції собак степова кішка і досі заходить до сіл від вовків. та може зустрічатися поруч з людьми. Існує лише два способи безпомилСтепові коти є одними з найдруж- ково ідентифікувати дику кішку. Ви ніших серед котячих; дбайливо виро- можете виміряти розмір її мозку – у щені, вони можуть стати приязними домашніх кішок, як і в інших одомашкомпаньйонами. І навпаки, попри нених тварин, зменшилися частини найніжнішу увагу, їхній близький мозку, пов’язані з агресією, страхом родич європейський лісовий кіт ви- і загальною збудливістю. Або ви моростає неймовірно злим. жете виміряти довжину кишечника З огляду на ці тенденції, легко уя- – він довший у домашніх кішок, щоб вити, що могло відбутися. Люди осі- перетравлювати рослинну їжу, яку їм ли та почали вирощувати врожай, згодовують або яку вони намагаютьзберігаючи надлишки на скрутні ча- ся знайти серед людей. си. Ці комори призвели до вибухового Найбільші еволюційні зміни під зростання популяції гризунів. Деякі час одомашнення кішок стосуються степові коти – ті, що найменше бояли- їхньої поведінки. Але поширена думка, ся людей – скористалися цим достат- що домашні кішки – це відсторонені ком і почали вештатися поруч. Лю- самітники, не могла й бути більш дади побачили користь від їхньої при- лекою від істини. Коли багато домашсутності й добре ставилися до кішок, ніх кішок живуть разом – у місцях, де можливо, даючи їм притулок чи їжу. люди забезпечують їх великою кільНайсміливіші кішки заходили в хати- кістю їжі – вони утворюють соціальни та, можливо, дозволяли себе погла- ні групи дуже схожі на левові зграї. Ці дити – кошенята милі! – і вуаля, на- групи складаються зі споріднених сародилася домашня кішка. миць, які дуже дружні – вони вилизу-

ють одна одну, граються і лежать одна на одній, годують кошенят одна одної, навіть допомагають під час пологів. Щоб показати мирні наміри, кішка, яка наближається, підіймає хвіст прямо вгору. Ця риса є спільною з левами та з жодним іншим видом котячих. Як знає кожен, хто жив з кішкою, вони використовують це як повідомлення «давай будемо друзями» і до людей, показуючи, що включають нас до свого соціального кола. ЕВОЛЮЦІЯ МАЙСТРІВ МАНІПУЛЯЦІЇ Домашні кішки багато розмовляють зі своїми людськими співмешканцями, використовуючи різні нявчання для передачі різних повідомлень. Однак, на відміну від піднятого хвоста, це не символ того, що вони ставляться до нас як до частини свого клану. Навпаки, кішки рідко нявчать один одному. Нявчання еволюціонувало під час одомашнення, щоб ефективніше спілкуватися з нами. Слухачі оцінюють крик дикої кішки як терміновий і вимогливий («М-я-я-я-у-у-у!») у порівнянні з більш приємним нявчанням домашньої кішки («Мяу»). Вчені припускають, що ці коротші, високочастотніші звуки приємніші для нашої слухової системи, можливо, через те, що високий голос мають маленькі діти, і домашні кішки еволюціонували відповідно до цього, щоб привертати людську увагу. Кішки так само маніпулюють людьми за допомогою муркотіння. Коли вони чогось хочуть – уявіть кішку, яка треться об ноги на кухні, поки ви відкриваєте банку вологого корму, – вони муркочуть особливо голосно. І це муркотіння – не приємне бурмотіння задоволеної кішки, а наполегливе бррр мотопили, яка вимагає уваги. Вчені порівняли спектральні характеристики двох типів муркотіння і виявили, що основна відмінність полягає у тому, що наполегливе муркотіння містить компонент, дуже схожий на звук плачу дитини. Люди, звичайно, вроджено налаштовані на цей звук, і кішки еволюціонували у такий спосіб, що скористалися цією чутливістю та привернули нашу увагу. Звісно, це не здивує нікого, хто жив із кішкою. Хоч кішок легко навчити – вони дуже мотивовані їжею – зазвичай вони навчають нас більше, ніж ми їх. Як кажуть, «У собак є господарі, у кішок є обслуга». Джерело: nauka.ua (https://nauka. ua/article/z-afrikanskih-dikih-zemelu-zatishni-domivki-yak-kishkievolyucionuvali-z-savani-do-divanu).

15.09.2023 — № 37 (66)

ǝǒǗǘǍǙǍ Ǐ ǐǍǔǒǟǄ

g o" w w ¯®¢Å²¼ ±¢®Æ ¤ Å §°®¡Å²¼ ´®²® ²¥«¥´® ² ¤Å¸«Å²¼ § ¯®¢¥³ ² ¡«¨·ª³ ¬ H PDLO XDXVDPHGLD#JPDLO FRP ¡® ²¥«¥´® Ð Å±«¿ ²®£® ¿ª ¬¨ ®²°¨¬ Ã¬® § ¯®¢¥³ ´®°¬³ ¬¨ §¢Ó¿¦¥¬®±¿ § ¬¨ ² ¢¨¸«¥¬® ¥®¡µÅ¤³ ´®°¬³ ¤«¿ ®¯« ²¨ § ¯Å¤¯¨±ª³

ǟǍ ǚǍ

BBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBB BBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBB ®¬¥°Å¢ BBBBB ®¬¥°Å¢ BBBBB ®¬¥°Å¢ BBBBBB 1$0( BBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBB $''5(66 BBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBB

773-818-7712

uausamedia@gmail.com

3+21( BBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBB (0$,/ BBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBB 3$<0(17 Ð 3OHDVH FKHFN RQH &$6+ BBBBBBB &$5' BBBBBBBB &+(&. BBBBBBBB =(//2 BBBBBBBB BBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBB

44 Здоров’я

surma.com.ua

№ 37 (66) — 15.09.2023

Як бути, коли важко на душі? але цього разу з неї можна було вибратись, перестрибнувши через невисоку перегородку. Вчені подали до підлоги електричний струм... а собака лежав і скавулів, не роблячи нічоа останні півтора року багато го задля свого порятунку. Нічогісіньхто з українців втратив сина, ко. Нічого! Собака посягнув «істину» батька, чоловіка. Хтось лишив- – виходу нема. ся домівки, хтось покинув рідне міЦей феномен вчені обізвали «висто чи село. Дехто шукає кращу долю вченою безпорадністю». А пізніше за кордоном. Постійна загроза з неба, зрозуміли, що вивчена безпорадневизначеність майбутнього. Все це ність – ключовий компонент депренепросто, дуже непросто. І я не вда- сії, який створює наступну низхідну ватимусь до банальних «тримаймо- спіраль: я вважаю, що моя ситуація ся» і «все буде добре». Сьогодні, як і безвихідна -> я нічого не роблю -> в в усіх моїх публікаціях, ми спирати- результаті бездіяльності справи помемось на науку. Що наука знає про гіршуються, проблеми накопичують«тяжко на душі»? ся -> я ще більше впевняюсь, що моя У 60-х роках минулого століття ситуація безвихідна. В депресії людивидатний американський психолог на, як той селігманівський пес, не баМартін Селігман провів серію своїх чить вихід «з клітки». Наші опущені блискучих експериментів на собаках. руки – це не даність, це вивчена безЯкщо спростити, то воно виглядало порадність. Якщо я думаю, що вихотак. Пса запихали в клітку, до підлоги ду нема – його для мене нема; якщо якої періодично подавався електрич- я вірю в свою силу вибратись з будьний струм. Собаку били струмом, він якої ситуації – я виберусь з будь-якої кидався по клітці, в намаганні позба- ситуації. Вихід завжди є... але тільки, вити себе цього негативного досвіду. якщо ти в це віриш. Та марно – виходу не було. Що врешКоли нам важко на душі, нам хоті-решт собака і зрозумів: влігся на четься сховатись від світу. І це ключова підлозі і тихенько скавулів. помилка. В час, коли на душі особлиНа другому етапі експерименту во важко, бути діяльним і активним – цього ж пса запхали в схожу клітку, життєво необхідно. Коли ми не діємо Віктор Мандзяк, Львів «Сурма»

} } } m ~ m ~ m ~t t } t

:25.(56 &203(16$7,21 *(1(5$/ /,$%,/,7<

} r }u t t } tu ~ t

«¤©« ¨¼À©« ª ¨Â¦®¹§«» ¬«¨¹®¹§«» ¯ «¤°©ÂÀ©« °§ Ãª®¹§° ©« ° (ZHOLQD :DZU]XWD 1 &XPEHUODQG $YH 7 1RUULGJH ,/ 3K 7H[W UR]DLQVXUDQFH#JPDLO FRP ¬ ³»À©« ¤ ¬«ª¢¡Â¨§ ¬« ®° «¯° ª¢¡Â¨» ¤ ¤ ¬¥®«©

у зовнішньому світі, наша діяльність направляється всередину нас. Ми безкінечно крутимо в голові думки, і всі вони похмурі, жахливі, важкі. І чим більше ми замикаємось на собі, тим гіршими стають наші справи, відносини з людьми і настрій. А думи наші від того стають ще похмурішими. Дій, дій, дій. Постійно щось роби. Борись! Тобі не потрібно мотивації для цього. Просто роби, те, що для тебе цінно, незважаючи на те, як ти себе почуваєш. І темні хмари поступово почнуть розходитись. Все, що я тобі тут пишу – не гола теорія, я це все прожив. 14 серпня стартує другий потік проекту «Перевернути життя з голови на ноги», в межах якого люди покращують своє життя. Другий потік ми запустили, бо перший пройшов вкрай успішно, і ми зрозуміли, що це людям зараз дуже потрібно. Щоб дізнатись умови участі в проекті, пиши мені в приват «Хочу в тебе вчитись». ГРЕЧАНИЙ ЧАЙ – ПАНАЦЕЯ ЧИ ФУФЛО? Спойлер: фуфло… Вперше я дізнався, що з гречки роблять чай від підписниці в рубриці. Мене питали, «чи допоможе гречаний час похудати?». Спочатку я оторопів. Гречаний чай? Типу чай з гречки? Навіщо? Аааааа, «лохі нє маманти, нє вимрут». З того часу пройшло вже декілька тижнів. І підписники досі мене запитують: «Чи допомагає гречаний чай худнути?». Прікалуються. Гречаний чай став мемом. Якось у відповідь на запитання про цей чудо-чай я віджартувався, сказав, що він дуже помічний, якщо дотримуватись дієти і присідати-відтискатись. А вкінці двічі додав «Жарт! Жарт!». Та двох разів вочевидь було мало... Проект «Наука і здоровий глузд» прямо зараз проходить більше ніж чотири тисячі людей. І більшість з них слідкує за моєю просвітницькою діяльністю. Посипались запитання на-

ставникам «Вітя казав в блозі, що гречаний чай корисний, чого ви мені не даєте його пити?». Потрібно ставити крапку в цьому питанні. Поїхали! Я вбив в гуглі «гречаний чай» і... не здивувався. Китайські монархи в 7 столітті пили цей чудо напій... містить 18 амінокислот... детоксикує організм... сприяє схудненню. Все обман, але щодо монархів не провіряв. Гречка, не важливо, звичайна чи татарська, – це просто харчовий продукт. Не унікальний, не особливий, як і не особливий її відвар. Але необтяженим знаннями людям можна продати навіть сечу дикобраза, бо такі люди жадають халяви – нічого не робити і мати результат. Вони купують лотерейні білети, читають гороскопи, просять в Бога грошей і готові повірити в будь-яку дикість, лише б ця дикість була солодкою – результат без праці. Схуднення – це зменшення жирових запасів організму. І згідно з першим законом термодинаміки, для того щоб ці запаси зменшувались, треба, щоб організму бракувало енергії з їжі. Відповідно є лише два компоненти, на які ми можемо впливати: 1) знизити надходження в організм калорій; 2) збільшити витрати організмом калорій. А гречаний чай яким тут боком? Ніяким. Instagram: viktor_mandziak Facebook: Мандзяк Віктор

15.09.2023 — № 37 (66)

FANTASY ISLAND SCHOOLS FOR KIDS ПРИЙМАЄ НОВИХ УКРАЇНСЬКИХ ШКОЛЯРІВ ДО ЯСЕЛ, ДОШКІЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ТА ДИТЯЧИХ САДКІВ! Ми готуємо свіжі традиційні східноєвропейські страви. (У нас є український кухар!)

Щодня три свіжоприготовані страви!

Ми РОЗМОВЛЯЄМО УКРАЇНСЬКОЮ ТА ПОЛЬСЬКОЮ МОВАМИ, маємо багато українських студентів і будемо сприяти інтеграції українських дітей в американське суспільство.

CALL NOW! 773-206-4627 E-MAIL: BEATABIELIC@GMAIL.COM OUR WEBSITE: FANTASYISLANDSCHOOLSFORKIDS.COM

У нашій школі ваші діти вивчать англійську, але ніколи не забудуть українську! Також надамо батькам БЕЗКОШТОВНУ КОНСУЛЬТАЦІЮ ЩОДО ДЕРЖАВНОЇ ДОПОМОГИ!

УВАГА! МЕДИЧНІ ФАХІВЦІ!

Освіта Діана Царук, Київ, Заступник головного редактора газети «Сурма»

surma.com.ua

№ 37 (66) — 15.09.2023

Новий навчальний рік в умовах великої війни

же другий рік поспіль українці та українки розпочинають навчальний рік під час повномасштабної війни з росією. Попри те, що знищено чимало шкіл, пошкоджено виші, окуповано території – освіта продовжує прориватися крізь пекло війни, вкладаючи в голову молодого покоління знання. Цьогоріч освітній процес організований у трьох форматах: очному, дистанційному та змішаному. Відповідно до безпекової ситуації, всі ОВА мали вже визначити придатні форми навчання для своєї області. Утім, акцент все ж на очному навчанні. Варто зауважити, що в більшості регіонів України збереглася саме така форма. Усе, як і раніше: діти навчаються в класах, а в разі повітряної тривоги мусять пройти в укриття. А що ж з ними? У Міністерстві освіти на науки кажуть, що з лютого 2022 року було облаштовано приблизно 68% укриттів для шкіл, садочків, ЗВО та профтехів. У садочках це 67% захисних споруд, у школах – 75%, а у профтехах та ЗВО – 85%. Уряд виділив на укриття 1,5 млрд гривень, але міністр освіти та науки України Оксен Лісовий повідомив, що зараз готується великий проект щодо укриттів за кошти ЄС і кошти, які виділяються на відновлення країни. Чому тільки зараз? Питання відкрите. ШКОЛЯРІ ТА СТУДЕНТИ Загалом, за даними Міносвіти, за парти повернулися близько пів мільйона учнів. Йдеться саме про цілковито очну форму навчання. Загалом із 1 вересня освітній процес розпочався в 12 975 школах, в яких навчаються 3 млн 951 тисяча учнів. Зокрема, на шкільну ниву прийшло 340 тисяч першачків. Для порівняння, торік до першого класу пішли 325 тисяч маленьких українців. Після 24 лютого 2022 року чимало школярів разом із рідними виїхали за кордон. Точної кількості біженців не хоче називати ніхто, але відомо, що далеко не левова частка з них вже повернулася додому. Для того, щоб зберегти зв’язок дітей з Україною, в МОН розробили модель: школярі, які перебувають за кордоном, зможуть навчатися дистанційно у створених класах в окремо визначених школах. Зокрема, органи місцевого самоврядування зможуть визначити до п’яти таких шкіл на область і Київ. За словами заступника міністра освіти Андрія Сташкова, за потреби ця кількість може збільшуватись.

«Буде визначено п’ять шкіл у кожному регіоні, у кожній може бути як один, так і кілька класів. Проте за потреби, якщо побачимо збільшення попиту на таке навчання, будемо розширювати перелік шкіл», – зауважив посадовець. Передбачається, що в класах таких шкіл учні зможуть вивчати тільки предмети українознавчого компонента. Освітній процес для таких учнів буде організовано відповідно до типової освітньої програми. Тижневе навантаження становитиме від шести годин у початковій до восьми годин у старшій школі. Водночас школи зараховуватимуть оцінювання з предметів, спільних для закордонних і українських закладів освіти, згідно з довідкою з місцевої школи. Із вишами ситуація така. 2023 року до ВНЗ України подали заяви понад 1,1 мільйона вступників. Це включно з понад 720 тисячами заяв від абітурієнтів, які вступають після 11 класу для здобуття рівнів бакалавра та медичного магістра за всіма формами навчання. Лідерами за кількістю заяв від абітурієнтів є Львівська політехніка та Львівський національний університет імені Франка. Третя позиція – у Київського національного університету імені Шевченка. Четверте місце посідає Київський політехнічний інститут імені Сікорського. П’яте – Національний авіаційний університет. За результатами відбору на місця державного замовлення до вишів рекомендації щодо зарахування на бюджет отримали майже 79 тисяч абітурієнтів. Тих, кому не пощастило, зустріла контрактна форма навчання. До слова, з 1 вересня розпочалася нова хвиля набору охочих здобувати вищу освіту за контрактом. Загалом зарахування на навчання за контрактною формою може тривати до 30 листопада. А що ж нині найбільше хочуть вивчати молоді українці? Серед спеціальностей, які мають найвищий попит у вступників, очікувано опинили-

ся IT-сфера та юриспруденція. Окрім цього, у 2023 році значна конкуренція спостерігається і на вступ на такі спеціальності: філологія, менеджмент, психологія, право, маркетинг, інженерія програмного забезпечення, економіка, журналістика, дизайн. До слова, кількість вступників на бакалаврат у 2023 році значно зменшилася. Вочевидь, тенденція пояснюється тим, що українська молодь частіше віддає перевагу навчанню за кордоном. ЗРУЙНОВАНЕ РОСІЄЮ За даними обласних військових адміністрацій, майже 1800 українських шкіл наразі зруйновані. За останній рік вдалося відновити 410 шкіл завдяки фінансуванню з місцевих бюджетів, а також допомозі місцевих бюджетів. Про це повідомив міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков. За його словами, попри війну, завданням держави є відбудувати безпечні і комфортні заклади освіти. З Фонду ліквідації наслідків на відновлення закладів освіти скеровано 3,2 млрд грн. На ці кошти буде капітально відремонтоано 66 шкіл та 15 дитсадків. До активної відбудови шкіл та садочків також долучилися міжнародні партнери. 112 закладів освіти будуть відбудовані в межах Надзвичайної кредитної програми для відновлення України та Програми відновлення України, що фінансуються коштами Європейського інвестиційного банку. Загалом на це буде скеровано 7,13 млрд грн за двома програмами. З гуманітарного бюджету Європейського Союзу виділено грантових 38,3 млн євро. Зокрема, Офісу Управління ООН з обслуговування проектів (UNOPS) та Програмі розвитку ООН в Україні (ПРООН/UNDP). Ці міжнародні організації виступлять бенефіціаром проектів з відбудови українських шкіл, пошкоджених внаслідок бойових дій і разом з громадами визначали конкретні проекти.

Із ПРООН будуть відбудовуватися школи в 11 областях. Було визначено попередній перелік зі 120 шкіл. Ремонтні роботи розпочали вже в 10 закладах освіти. Із проектом UNOPS робота буде сконцентрована на 73 школах у Київській, Сумській, Харківській та Чернігівській областях. На 8 об’єктах вже завершуються ремонтні роботи. Ще один міжнародний партнер у відбудові шкіл – Швейцарія. «DECIDE: ВІДБУДОВА. Ініціатива з відновлення шкіл» – це програма на підтримку громад у Чернігівській, Одеській та Полтавській областях в облаштуванні шкільних укриттів. Також в межах програми відремонтують одну з чернігівських шкіл і місцевий інклюзивно-ресурсний центр в Бородянці на Київщині. Для цього Швейцарія виділяє 4,5 млн євро. Мій молодший брат цьогоріч пішов до 11 класу. З урахуванням того, що моя мала батьківщина розташована в центральних регіонах, особливих змін його навчальний процес не зазнав. Він, як і сотні тисяч його однолітків по Україні, навчається, готується складати НМТ, відвідує додаткові заняття та вже з вересня прощається зі шкільним життям. Брат гостро реагує на війну, зі злістю у свої 16 обговорює рашистів і з огляду на молодечий запал час від часу щось каже про зброю в руках. Діти, яких я бачу в Києві, Бучі, змушені проводити частину уроків в укриттях, а змучені вчителі намагатися знову зосередити їхню увагу на уроці. Чим ближче до лінії фронту, тим складніше, з огляду на об’єктивні причини, організувати навчальний процес. А скільки жахіття відбувається на тимчасово окупованих територіях… Наші діти не заслуговують на таке дитинство, юність, студентські роки. Ворог палить українські книги, нищить школи, вбиває дітей і вчителів. А Україна живе, Україна стоїть, навчання триває. І хто-хто, а це покоління українців ніколи не пробачить росії.

15.09.2023 — № 37 (66)

Спорт

Михайло Яровенко, Буча, «Сурма»

surma.com.ua

№ 37 (66) — 15.09.2023

Відбір на ЄВРО-2024: прикро, але не соромно

яка у той час, як і вся країна, вболівала за наших. Гості з Туманного Альбіазвичай у спортивній рубри- ону змогли зрівняти рахунок на 41-й ці я не приділяю стільки ува- хвилині. Кейн опустився в центр поги одній події (Мундіаль не ра- ля та помітив забігання Вокера фланхується), але тут я зроблю виняток, гом. Точна передача за спину Микоадже, по-перше, матчі нашої збірної ленку і Кайл легко переграв Бущана хочеться і анонсувати, і аналізувати, – 1:1. Треба визнати, що майстерна пеа по-друге, рідко таке трапляється, редача від новачка «Баварії» і шикарколи наші хлопці за три дні грають ний прийом та завершення від лідера з топ-збірними і до того ж показують «Ман Сіті» варті аплодисментів і невенепоганий результат. Наступний ма- личкого кивка поваги з боку українтеріал про нашу збірну, сподіваюсь, ських фанів, адже слабким командам я робитиму у контексті здобуття пе- такі голи не забивають. На старті друрепустки на Чемпіонат Європи, який гого тайму Англія притиснула Украївідбудеться у Німеччині влітку 2024 ну, а з найгостріших моментів був удар року, але до цього ще далеко, утім не Сака, який Бущан перевів у поперечку. менш цікаво. Дві нагоди виникли після ударів Магуайра головою, але наш воротар легко МАЙЖЕ ДИВО У ВРОЦЛАВІ з ними впорався, а потім ще й отримав від захисника збірної Англії. Голів команди більше не забивали, тож гра завершилась нічиєю 1:1. У другому таймі також окремим пунктом треба виділити гру українського голкіпера. І хоч зараз Бущан не має ту форму зразка, ЄВРО-2020 – приємний аромат ностальгії за тими часами я відчув. В цілому рахунок матчу можна вважати позитивним для наших хлопців, адже саме ми стали першими, хто відібрав очки у Трьох Левів у відборі до ЄВРО-2024 і у минулому матеріалі я наголошував, що Англія для нас набагато важчий суперник. Не знаю, не знаю…

Перший матч з двох ми грали у статусі номінальних господарів у польському Вроцлаві на стадіоні Tarczyński Arena. І звісно ж відразу хочеться відмітити те, наскільки нам не вистачає рідних трибун у домашніх матчах. Так, у Польщі підтримують нашу збірну як місцеві, так і ті люди, які наразі вимушено перебувають за межами країни, але гімн на «Арені-Львів» або переповнений НСК «Олімпійський» не зможе замінити жодна арена цієї планети, і кожен вболівальник з нетерпінням чекає повернення великого футболу на українські стадіони. Але того дня усі погляди були прикуті до Вроцлава в передчутті вкрай важливої гри. Англія притиснула Україну на старті гри, але підопічні Реброва відвели м’яч від власних воріт. Деякий час дійсно здавалося, що цю ініціативу у Трьох Левів забрати буде неможливо. А вже на 26-й хвилині синьо-жовті вийшли вперед: Циганков віддав на Коноплю, який увірвався у штрафний з правого флангу та прострілив. М’яч не дійшов до Яремчука, але набігаючого Зінченка ніхто не зміг зупинити. Під час святкування голу Олександр передав вітання своїй донечці,

МАЙЖЕ НЕ ДИВО У МІЛАНІ Збірна Італії у розпал свого чергового «омолодження» та ще й з новим тренером за декілька днів до матчу з нашою командою встигла втратити очки з Північною Македонією, і особисто мені здавалася неоднозначним, але від цього більш небезпечним суперником. Бачте, одвічною проблемою синьо-жовтих у будь-які часи була недооцінка суперника після успішного матчу. Ми можемо героїчно вибороти нічию з французами, а потім зіграти з тим самим рахунком зі збірною Казахстану. І от коли після суперуспішного двобою з англійцями ми виходимо грати з італійцями на легендарному «Сан-Сіро», різні думки закрадаються у голову. Італія краще розпочала матч і відкрила рахунок вже на 12-й хвилині. Судаков прикро послизнувся на правому фланзі, подарувавши м’яч Дзакканьї. Вінгер Лаціо

переправив на Фраттезі, який двома дотиками ідеально розібрався в ситуації – 1:0. В середині тайму представник «Інтера» оформив дубль. Удар Дзаньйоло призвів до серії рикошетів, які вивели Фраттезі на хорошу позицію. Лайнсмен зафіксував офсайд, але VAR все ж став на бік італійців – 2:0. Збірна України встигла відквитати один гол до перерви. Розкішну комбінацію «синьо-жовтих» завершував Довбик – Доннарумма парирував, але Дімарко курйозно відпасував Ярмоленку на порожні ворота. Другий тайм був не менш насиченим, проте дивом обійшлося без голів, зокрема завдяки хорошій грі кіпера «Динамо» Бущана, який, здається, у формі збірної показує зовсім іншу гру, аніж у складі киян. Звісно, були надії на те, що наші хлопці зможуть дотиснути Ску-

адру Адзурру і не дати їй заволодіти трьома очками, поставивши у дуже скрутне становище. Але дива не сталося, італійці дуже добре діяли в обороні і не давали нашим хлопцям провести результативну атаку. Отже, Італія перемогла і наздогнала Україну в таблиці, маючи на один матч менше. А ДАЛІ ЩО? Українська збірна у межах цього відбору зіграє ще три матчі. Це будуть повторні дуелі з Північної Македонією та Мальтою, а також домашній (номінально) матч з італійцями, який, ймовірно, і вирішить долю другого місця, адже попри нічию з англійцями не варто розраховувати на те, що хтось зможе посунути їх з п’єдесталу нашої групи. Нагадаю, що для успішної кваліфікації на континентальну першість нам треба розташуватися серед двох найкращих збірних групи. Або, у разі, якщо італійцям все ж вдасться нас обійти, у нас є альтернативний спосіб. Ізраїль, Шотландія, Боснія і Герцеговина, Сербія, Фінляндія. Що поєднує ці країни? Для того, щоб команда Реброва у разі невдачі у відборі опинилася у плей-офф, потрібно, щоб щонайменше дві з п’яти вищезгаданих команд гарантували собі вихід на Євро саме у кваліфікації. А це цілком реально, потрібно повболівати за цю п’ятірку збірних. Тож будемо чекати і сподіватися, що єдина збірна, за яку ми будемо вболівати – буде саме наша і нам не доведеться виводити математичні формули з урахуванням успіхів інших збірних. Повірте, за час Незалежності ми цим займалися дуже часто… Але сподіваємось на краще. Фото: УАФ/Павло Кубанов

15.09.2023 — № 37 (66)

ăúĀîđýāċúøù ĀôāĂþĀîý ЧАРІВНИЙ ГЛЕЧИК

ПРАЦЮЄ ДОСТАВКА Uber Eats

ВИ МОЖЕТЕ СМАЧНО ПОЇСТИ В НАШОМУ ЗАТИШНОМУ РЕСТОРАНІ ТА ЗАМОВИТИ ЇЖУ ДО СВОГО СТОЛУ 773-286-8855 СВІЖІ САЛАТИ ПЕРШІ СТРАВИ: чанахи, бульйон, солянка, борщ, грибна зупа ДРУГІ СТРАВИ: чебуреки, деруни, печеня, налисники, голубці, галушки, пельмені, більше 10 видів вареників, свинина, яловичина, курка, риба І тільки у нас можна спробувати справжній банош з бринзою та шкварками Спеціальні ціни на комплексні обіди: понеділок-п’ятниця, від 11.00 ранку до 1.00 по обіді. ДЛЯ ГАРНОГО НАСТРОЮ: налисники з маком, налисники з сиром, вареники з вишнею, сирники, та багато іншого. СПЕЦІАЛЬНЕ МЕНЮ ДЛЯ ВОДІЇВ ТА ДЛЯ ТИХ ХТО ХОЧЕ П’ЯТЬ ДНІВ НА ТИЖДЕНЬ МАТИ СМАЧНУ ЇЖУ ЯК У МАМИ: всього за $99 ви маєте пакет на тиждень: 5 сніданків, 5 перших страв, 5 основних страв з гарнірами і салатами

НАША АДРЕСА: 6354 W. Irving Park Rd., Chicago, IL 60634 773-286-8855

Пон.-Четв.: 11.00 -20:00 П’ятн.-Cуб.: 11.00-21.00 Нед.: 11.00-17.00

UKRAINIAN – AMERICAN MEDIA GROUP, Inc.

Óêðà¿íñüêå ðàä³î 1240AM Online 24/7

Якщо Вам не байдуже. Підтримайте радіо і газету. Переведіть кошти по ZELLO за номером телефону +17736973923 або за кодом

З понеділка по п’ятницю з 10 АМ до 11 АМ та з 5 PM до 7 PM

А ми тую червону калину підіймемо, А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо! 5050 North Cumberland Avenue,

þĞēęĝę ĀĞİiĢęěđ ñĝđİiĢęěđ ûģİĬĢģĠđ Завжди цiкавi гостi

Suite 18-S, Norridge, IL 60706 www.radiouachicago.com uausamedia@gmail.com Phones: (773) 697 3923 (773) 818 7712

Рахунок в Selfreliance 177162 Áóäüìî ðàçîì, âñòàíîâ³òü äîäàòîê! Ñëóõàéòå óêðà¿íñüêå 24/7

Літературна сторінка Власта Власенко, ІваноФранківськ, «Сурма»

ШЕЛЕСТИ Ключі на дні

38 Не плач, то минеться, живи як живеться, борги віддадуться, повернуться сни, не все так жахливо, ще є трохи дива, ще є трохи тиші, і трохи весни, як ніж твоя слава, як ніч твоя кава, як тінь твоя днина, як попіл слова, а люди то люта буває отрута, та певно не дуже раз ти ще жива сорочка прилипла, мовчиш, аж захрипла життя як життя на чотири кути, і дивляться в очі сичі серед ночі, і ти вже не можеш, а треба могти.

39 Навкруг – дзеркала. І свіча. і скісний погляд. Жаліє хтось мене, а час сміється поряд. А хтось так виразно мовчить, Як мудрість давня. Душа шукає сто причин на оправдання. Думки, як нерви без пуття з дощами разом. Цей світ – омана, а життя – останній блазень. А то не я. Не я ? Не я. То просто відчай. Лягла на стелю тінь моя і пестить свічі.

40 Ну от я і прийшла. Вони мовчать. Лише три душі з каменя виходять, кладуть мені печать в плече, вона пече... І я читаю. І вони відходять. І важко відкриваються тоді таємні двері кам'яної зали, і вбиті сонцем, вилітають ті, котрі мене до рабства готували… летіть, птахи чи сни з моїх осель,

surma.com.ua

№ 37 (66) — 15.09.2023

ЗҐАРДИ цей час прийшов і в цій короткій притчі губіть мій страх як пера серед скель, бо мій Годинникар обходить тричі нескам’янілу душу – цитадель.

41 ..байдужий дощ і мокрий пес пустих думок стовпотворіння, щось доторкнулося рукичи страх, чи втома, чи осіння печаль – розгублений дітвак, така чекаюча, незрима, а ти, мій Боже, все мовчиш, мовчиш у мене за плечима. І тиша з тиш, і кожен з них за мною в пильному дозорі: мій білий ангел на вікні, мій темний сторож в коридорі Мовчи, мій стороже, мовчи, а ти, мій ангеле, трудися… бо я, як той намоклий пес що геть пішов, і не дивився ні в коридор, ні у вікно, давно все чув, давно все знає… йому б кавалок хліба і хатинку, що не протікає

42 Диво! – Ви Ж Но!…носиш чорниці в зіниці І птиці В руках. Змах!! Вороняче око сполохано охало, І крило Зрізалось і лягло… Що ж то було? А було отак: на зап’ястку воронячий знак, свастика ліній, схрещені тіні скіфська мовчанка на шиї і мак порозсипався і всіявся в душу, а тепер мушу танцювати з водою аркан – заарканив мене мачок-здрікан… На дванадцять контрастів землі заговори мене, вовче. Отже, місяць вповні триває, і тримає кого в сідлі, кого в крилі, кого в мітлі…

43 З моєї гори і ніякої другої принеси мені сил, намолену як з каплиці, і тоді я піду по землі і начерпаю трохи роси полотном своєї спідниці

і …тихіше, бо в травах вони – лелітки і літавиці дивляться в очі, мене обступили… і – ррраз! пурх! Око вологе, зелений пух злетіли зелені птиці, роси нашептані пили, крила губили, млість моя з ними, над ними, над нами, в руках папороть – птах і мені вінок …Ласко моя з туману, покоро моя з квіток…

44 Я сама, я одна, що це світ почорнів, що це плаче з глибокого дна Тихо, тихо, гляди: на поверхні води пишуть тіні свої імена Бачиш правду – і спиш, маєш голос – мовчиш, хвойний круг на чотири замки Час від часу туман прикладаєш до ран на зап’ястку своєї руки А чому тобі так я б сказала, але шість печатей, і ми не одні… Тільки всесвіт не спить, слухай, як він не спить, він калатає зліва в мені.

45 Ні. Не за мною вечір, ні. і не мені слова плачевні, і ці, спокоєм заплачені, навіґлі писані пісні... І не впаду в холодний сніг, з тобою, Анно, як на плаху, а перейду й зіграю Баха на рейках, Анно, на твоїх, і будуть праведні в зубах носити ці гріховні звуки, їх сміх мені заломить руки і поволочить по снігах таких пекучих як вогонь, і як завжди, вкінці вистави ще жде тебе твоя розправа, так що застрибуй у вагон, моя самотносте, моя така дурна і ніжна Анно, що так вгризаєшся захланно і відповзаєш як змія, і світ старий як заповіт скидаєш з себе в білі квіти... та не за мною ці трембіти й не наді мною темний лід… Хоч нині буду вишиття чорнити чорними нитками, та завтра білими словами я короную це життя, ці ріки давні у мені, ці гори, сонцем золочені...

бо не мені пісні плачевні і не за мною вечір, ні.

46 Вона схожа на ляльку-мотанку, Вона носить звичайні крила, Вони тиснуть її під платтячком, Вона соромиться їхньої ніжності, В місті сенси, сеанси, валютчики, Вона старається бути серйозною, Крила вовтузяться над лопатками, Допікаючи їй польотами. Вона стає під стіну плечима, Притискає їх до напису «Dezzl», Винувато дивлячись на перехожих, Ніби зловлена на гарячому… Архівує в собі подиви, погляди, Биту бруківку сірого міста, Мовчить обома очима, Перепрошуючи за польоти. В інших за плечима – кишені, Вони гордяться зеленим шелестом, А в неї шелест анемічно білий І виглядає якось невпевнено. Їй би вискочити з тої крилатості, Порівняти дебет з кредитом, Розбиратися в курсі долара, І в масштабах геополітики, А вона на старім підвіконнику, зірками крила вичищує, бо треба летіти вишукано, щоб вмираюче місто дихало

47 Аж дивно, ці розлогі води притихли й далися мені... ну що ж, привіт, моя свободо, тепер з тобою ми одні тепер ти даш що кому треба: убогій – світ, багачці – гріш, цариці – крах, прислузі-небо гріхам-заплату, рунам –вірш… і трісне ніжна ніжка трона, зів’яне скіпетр в руці, і стане тихо ...і корона прощально блисне у ріці, набриднуть пози і погрози і розповзуться як кубло, і на дев’ятому морозі нарешті з’явиться тепло, котре зітре і числа й дати і зніме вдавані хрести, щоб я змогла цей світ прощати так, як і він мене простив.

48 Вистрибуй щоночі з життя як з вагону, деревам на руки лети в білий день, тримай в собі небо як ніжну ікону, читай в собі сонце як пісню пісень, Не взнати тих слів, що закриті, нікому... з кінця цього світу один з дев’яти щоразу приходить поставити кому, коли собі крапку кладеш...І листи твої безпорадно летять за вітрами і губляться пера з них, губляться в дим, квітчай собі очі, квітчай пелюстками, рожевими, синіми сип у сліди, бо де твоя правда, ця пісня сліпого, бо де твоя казка, ця правда про рай?... два келихи неба – за Бога сумного й за себе, веселу. Давай…

15.09.2023 — № 37 (66)

Берегиня

surma.com.ua

СУРМА ДБАЄ НЕ ЛИШЕ ПРО ДУХОВНУ ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНУ ПОЖИВУ ДЛЯ НАШИХ ЧИТАЧІВ, А Й ПРОПОНУЄ СМАЧНІ РЕЦЕПТИ ВІД МАЕСТРО УКРАЇНСЬКОЇ КУХНІ ЄВГЕНА КЛОПОТЕНКА.

№ 37 (66) — 15.09.2023

2 моркви 3-4 картоплі ¼ капусти 100 г сметани 1 ст. л. білого консервованого хрону (або корінь) 3 зубчики часнику сіль та перець до смаку

ційні сегменти. Робіть це обережно, м’ясо ще дуже гаряче.

2 ст. л. томатної пасти 200 г квашеної капусти з розсолом 1-2 ст. л. меду 1 ст. л. соняшникової олії сіль і перець до смаку

2 ст. л. томатної пасти і тушкуйте ще 2-3 хвилини.

КРОК 5 Зваріть бульйон. У каструлю влийте 3 л води та доведіть до кипіння. Додайте запечені овочі та шматочки свинячих реберець. Очистьте та розчавіть пласкою стороною леза ножа 3 зубКРОК 1 чики часнику і також вкиньте у бульПідготуйте всі інгредієнти для при- йон. Варіть на середньому вогні проготування борщу з яблуками та буря- тягом 20 хвилин. ково-томатною заправкою. Увімкніть розігріватися духовку до температуКРОК 6 ри 180 градусів. Помийте та очистьДістаньте з бульйону запечені овоте овочі. чі та додайте картоплю. Через 5 хвилин вкиньте натерту моркву, а ще чеКРОК 2 рез 5 – нашатковану капусту. Очистьте моркву та цибулю. Одну морквину поки відкладіть, а другу розКРОК 7 ріжте уздовж та навпіл. Цибулину таПомийте 3-4 кисло-солодких яблукож розріжте на дві частини. Викла- ка. Наріжте середніми кубиками, видіть овочі у форму для запікання разом даливши серцевину. Додайте яблука МАРКЕР УКРАЇНСЬКОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ: із 400 г свинячих реберець, трохи по- у каструлю до борщу. ЧЕРВОНИЙ БОРЩ З ЯБЛУКАМИ ТА соліть. Поставте у розігріту до 180 граСВИНЯЧИМИ РЕБЕРЦЯМИ дусів духовку на 30 хвилин. На овочах КРОК 8 Борщ. Від одного слова вже хочетьДруга важлива складова, яка по- мають з’явитися невеликі припалини. Додайте в каструлю буряково-тося бігти по тарілку та ложку, дістава- кращить смак нашого борщу – це матну заправку. Трохи перемішайте, ти сметанку й пампушки з часником. яблука. Обирайте кисло-солодкі, вони КРОК 3 аби розподілити її. Скуштуйте борщ Існує, мабуть, 1000 і 1 порада, як збалансують солодку моркву та зроТим часом підготуйте інші овочі і додайте солі та перцю. Проваріть 5 приготувати смачний борщ, це вам блять смак трохи більш свіжим. А ще для борщу. Очистьте 3-4 картопли- хвилин. скаже кожна хазяйка. У нашому ре- будуть злегка хрумтіти, бо вкидаємо ни, зважаючи на розмір, та наріжте цепті ми використали деякі з них. Не ми їх майже наприкінці приготування. середніми кубиками. Морквину, яку КРОК 9 У мисочці змішайте 100 г сметани нехтуйте кроком із запіканням овочів ми відклали, натріть на тертці з велита м’яса у духовці. Ці невеличкі підпаІНГРЕДІЄНТИ кими отворами. Дрібно нашаткуйте з 1 ст. л. білого консервованого хрону. лини, що утворяться на овочах, та ско- 400 г свинячих реберець ¼ капустини. Можна замінити останній на наринка на реберцях нададуть бульйо- 3-4 кисло-солодких яблука тертий свіжий хрін. Додайте смену неперевершеного аромату, трохи Буряково-томатна заправка КРОК 4 тану з хроном у каструлю до з димком. Смак борщу вийде набага- 3 л води Дістаньте з духовки запечені ово- борщу, перемішайте і дайте трохи то насиченішим. 1 цибуля чі та м’ясо. Розріжте реберця на пор- настоятися.

9 вересня в Україні відзначався День Борщу

ВАШ НОВИЙ УЛЮБЛЕНИЙ СМАКОЛИК. НІЖНІ БЕЛЬГІЙСЬКІ ВАФЛІ ВІД ЄВГЕНА КЛОПОТЕНКА А чи знаєте ви, що в далекі часи всі українці були практично вегетаріанцями, бо м’яса було досить мало та домашніх свиней кололи тільки у свята кілька разів на рік. Тому всі страви були пісними, хіба що зрідка приправлялися смальцем або салом із часником. Цей варіант борщу я знайшов в одному селі Полісся, де зі мною ним поділився один старий. Страва вихо-

КРОК 5 Тепер дістаньте з бульйону буряк, дайте йому трохи охолонути і наріжте довільними шматочками. Він дуже КРОК 1 гарячий, тому нарізайте дуже акуратПриготуйте бульйон на буряці. Для но, щоб не обпектися. Поверніть нацього потрібно почистити буряк, роз- різаний буряк у бульйон і туди ж відрізати його навпіл, залити водою і ва- правте засмажку. рити 40 хвилин до готовності. Додайте у відвар ½ цибулини і продовжуйКРОК 6 те готувати далі. Якщо всі овочі готові, то додайте в борщ 200 г квашеної капусти з розсоКРОК 2 лом. Проваріть 3 хвилини і пробуйте. Далі візьміть 3-4 картоплини, на- Тепер прийшов час довести смак сілріжте дрібними кубиками і відправ- лю, перцем і медом – усі інгредієнти те до бурякового бульйону. до вашого смаку.

КРОК 3 КРОК 7 дить дуже насиченою за смаком і коПоловину моркви наріжте соломГотовий борщ можна залишити на льором, а пахне так апетитно, що про- кою та додайте в каструлю до буль- 20 хвилин, щоб він настоявся та насисто неможливо встояти. йону. Нехай все продовжує варитися. тився ароматами. А можна відправити в духовку з температурою 180 граІНГРЕДІЄНТИ КРОК 4 дусів на 15-20 хвилин. Подавати мож1 буряк середнього розміру Приготуйте засмажку. Для цього на відразу ж гарячим. 1 ріпчаста цибуля ½ солодкого перцю і другу половину 3-4 картоплини цибулини наріжте кубиком і припуСмачного! ½ солодкого перцю стіть на пательні з 1 ст. л. соняшникоПідготувала Діана Царук. Джерело: https://klopotenko.com/ ½ моркви вої олії протягом 3-5 хвилин. Додайте

15.09.2023 — № 37 (66)

TRATTORIA PEPPINO RESTAURANT Ресторан європейської кухн в Чикаго. Ун кальний та привабливий нтерʼєр, велика к льк сть посадочних м сць. Р зноман тне та банкетне меню, приватна к мната для святкування: ВЕСІЛЛЯ ДНІВ НАРОДЖЕННЯ ХРЕСТИН КОРПОРАТИВІВ

СВЯТКУЙ ОСОБ ИВІ МИТІ З НАМИ

УНІКАЛЬНИЙ ІНТЕРʼЄР

СМАЧНА ТА РІЗНОМАНІТНА КУХНЯ

ВЕЛИКИЙ БАНКЕТНИЙ ЗАЛ

Також додатково можна замовити музику, д -джея, декорац ї столу

7440 W North Ave Elmwood Park, Illinois 708 453 2155

surma.com.ua

№ 37 (66) — 15.09.2023

ЗАБИРАЄМО ПОСИЛКИ З ВАШОГО ДОМУ, БЕЗ ДОДАТКОВОЇ ОПЛАТИ

Виклик кур’єра за номером телефону

312-404-1923 дзвінки та смс

ПРИ ПОШКОДЖЕННІ ПЛІВКИ ПЕРЕВІРЯЙТЕ ВМІСТ ПОСИЛКИ

www.oc-gear.com

Overton Chicago Gear – Addison шукає досвідченого інспектора з контролю якості, який відповідатиме за перевірку деталей, читання відбитків, допомагатиме з калібруванням та виконуватиме інші обов’язки відділу. Повинен вміти працювати з мікрометрами та різними вимірювальними приладами. Має говорити англійською. Оплата відповідно до досвіду. Зателефонуйте до Bogie 773-638-0508 Ext. 347 bklosek@oc-gear.com

www.oc-gear.com

Overton Chicago Gear – Addison шукає оператора термічної обробки/стажиста (повний робочий день) – шукає працьовитого працівника, який бажає будувати печі та навчитися працювати з різним обладнанням. Попередній досвід термічної обробки, готовність працювати понаднормово та обов’язково володіти англійською мовою, понаднормова робота потрібна за потреби.

розмовляє англійською/польською

CHECK THE PARCEL WHEN THE TAPE IS BROKEN

Allroad Logistics Inc. Тракова компанія запрошує на роботу ВЛАСНИКІВ ТРАКІВ на локальні та довгі дистанції. Вчасна оплата Хороші умови Вигідна співпраця allroadlogisticsin@gmail.com

розмовляє англійською/польською

Зателефонуйте до Bogie 773-638-0508 Ext. 347 bklosek@oc-gear.com

DOLYNKA.com

www.

Тел. 708-261-2884

Ñõóäíåííÿ íàçàâæäè корекція раціону допомога у розладі харчування рецепти правильного харчування збирання продуктової корзини

Àíàñòàñ³ÿ 312-874-9824

15.09.2023 — № 37 (66)

UNIVERSE CARRIER

це логістична компанія, яка за 12 років свого існування, зарекомендувала себе як конкурентоспроможний лідер у сфері перевезень, створений задовольняти запити клієнтів.

Ми використовуємо новітні, високоякісні технології та інноваційне обладнання. Наш відданий персонал та професійні водії надають широкий спектр транспортних і логістичних послуг. Universe Carrier має найбільш розгалужену транспортну мережу, що забезпечує надійну своєчасну доставку товарів (перевозимо через 48 континентальних штатів, Аляску та Канаду).

WWW.UNIVERSECARRIER.COM 14351 WEBER DR, HUNTLEY, IL 60142

Наша формула успіху полягає у спілкуванні, якісному плануванні та сильному бажанні розвивати наш бізнес і відносини з клієнтами через партнерство, покращуючи транспортні рішення та послуги. Ми на 100% підтримуємо своїх водіїв і маємо найновіші та найбезпечніші вантажівки. Використовуючи запатентовану технологію, ми можемо оптимізувати режим обслуговування, який найкраще відповідатиме вашим потребам, і забезпечити активне відстеження кожного відправлення. Ми завжди раді бачити у своїй команді водіїв з досвідом, а також без досвіду, адже у нас є програма тренування, де ви можете швидко навчитись і стати невід’ємною частиною нашої компанії.

Працювати з нами - це зростати щодня!

surma.com.ua

№ 37 (66) — 15.09.2023

773-634-0492 4136 United Pkwy, Schiller Park, Chicago 60174 info@ua-resistance.org natalie@ua-resistance.org

Сердечно бажаємо Вам, дорогі друзі, щастя, радості і добра! Усі великі успіхи нашої держави складаються з успіхів кожного небайдужого українця – як безліч річок і потічків зливаються в могутній Дніпро. Тож нумо з нагоди найважливішого свята України щиро покладатися на успіх наших спільних дій і продовження активної співпраці, яка єднає нас, зміцнює нашу державу.

Ñëàâà Óêðà¿í³! Ãåðîÿì ñëàâà!