Issuu

УКРАЇНСЬКА НЕЗАЛЕЖНА ГАЗЕТА

ВИХОДИТЬ ЩОТИЖНЯ

№ 3 84 | 19 СІЧНЯ 2024 | USA, UKRAINE

Погрози й переслідування – реальність української журналістики ▶ стор. 4

Колядували, пожертви складали, про мир в Україні Ісуса благали ▶ стор. 26

Від Богдана до В’ячеслава: коротка ретроспектива Переяславської ради ▶ стор. 42 БУДЕМО ВДЯЧНІ ЗА ПІДТРИМКУ РЕДАКЦІЇ ГАЗЕТИ «СУРМА» SURMA, 5050 N. Cumberland Ave., Ste 18-S, Norridge, IL 60706, uausamedia@gmail.com

ISSN 2832-4676

Політика ⁄ Міжнародна політика Назар Мухачов, Київ Головний редактор газети «Сурма»

сесвітній економічний форум в Давосі – ВЕФ-2024 – є однією із найбільш знакових подій світу. Цього року у форумі взяли участь понад 300 громадських діячів, зокрема понад 60 глав держав і урядів. Серед них: прем’єр-міністр Китаю Лі Цян; президент Франції Еммануель Макрон; президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн; прем’єр-міністр Республіки Корея Хан Дак Су; прем’єр Іспанії Педро Санчес; прем’єр Нідерландів Марк Рютте; президент Польщі Анджей Дуда та інші. Наростання нестабільності та невизначеності. Саме так я охарактеризував би суть всіх розмов на форумі та тієї політичної частини зустрічей в Давосі, яка стала публічною. Війна в Україні залишилась однією із провідних тем, проте фактично безрезультатно. У швейцарському Давосі в неділю, 14 січня, відбулася четверта зустріч радників з нацбезпеки щодо української «формули миру». Своїх представників у Давос делегували 39 країн Європи, 18 країн Азії, 12 країн Африки, 6 – Південної Америки, 3 – Північної Америки, 2 – Океанії. Зустріч, хоча і була чисельною, проте завершилася без чіткого плану щодо досягнення миру в Україні. Саме цю зустріч радників українцям старались подати як неабияке дипломатичне досягнення. Ймовірність проведення саміту на рівні глав держав, який мав би бути наступним кроком після зустрічі радників, знижується. Видання Bloomberg зазначає, що Київ сподівався, що зустріч допоможе узгодити підтримку мирного плану серед країн Глобального Півдня, багато з яких не бажали підтримувати Київ від початку вторгнення росії. За словами міністра закордонних справ Швейцарії Ігнаціо Кассіса, недільна зустріч в цьому форматі була останньою з такого розряду. Деякі країни вважають, що зустріч на рівні лідерів, яку хоче організувати Україна, буде передчасною – відсутні необхідні передумови, деякі – хочуть залучити росію до переговорного процесу. Особливо негативним, як на мене, було формулювання швейцарських господарів в особі їхньої глави МЗС: «Ні Україна, ні росія не хочуть йти на територіальні поступки….росію треба залучати до переговорного процесу». Публічні зустрічі Володимира Зеленського носили радше номінальний характер, аніж позитивний. Китайський прем’єр-міністр відмовився

№ 3 (84) — 19.01.2024

Давоська невизначеність для України та Світу спілкуватись із Зеленським, що є поганим знаком. Це означає, що Китай вважає безсенсовим дипломатичний спосіб припинення війни на даному етапі. Крім того, саме зараз Китай ще активніше зосереджується на національних безпекових питаннях – на фоні перемоги антикитайського кандидата на тайванських виборах. Державний секретар США Ентоні Блінкен зі свого боку заявив, що зараз не бачить навіть перспективи переговорів щодо довгострокового перемир’я. І це все на тлі замороження допомоги від США та ЄС. Якби не «Республіканський план перемоги в Україні», то ситуація мала б практично катастрофічний вигляд. Проте надії залишаються, головне їх підкріплювати своєю дієвістю. Серед інших ключових тем ВЕФ – конфлікт на Близькому Сході, ймовірність наступної пандемії (!), а також технологічний прорив штучного інтелекту. Війна на Близькому Сході, територія якої поступово розширюється, стала більш гарячою темою Давосу, можливо, зокрема і тому, що там ситуація далека і від військового, і від дипломатичного глухих кутів. Навколо війни Ізраїлю та Палестини поляризація Світу поглиблюється, а певні розбіжності з’являються навіть між колишніми однодумцями – США та Великою Британією. Після того як США та Британія вдарили по хуситах, Іран вдарив балістичними ракетами по американській базі в Іраці та офіційно взяв на себе відповідальність. Хусити в особі представника руху «Ансар Аллах» Насреддіна Амера, заявили, що атакуватимуть американські судна поруч з ізраїльськими. Британська преса негативно оцінила дії США на Близькому Сході та розкритикувала президента Байдена. The Guardian написало, що США вже більше не є найбільш впливовим гравцем регіону – найсильнішим став Іран. Видання The Telegraph написало, що Байден здає Близький Схід Ірану. Геополітичні розбіжності британських консерваторів та американських демократів стають все більш помітними. Знаковим у цьому випадку є те, що обидві політсили можуть втратити владу у своїх державах, якщо вірити теперішнім соціологічним опитуванням. Втрата позицій консерваторами у Великій Британії може принести українцям дуже багато негативних наслідків.

Спостерігаючи за війною в Палестині, українцям потрібно добряче задумуватись над розпродажем української землі і надр. Наслідки цього злочину Зеленського, Порошенка та Вакарчука (Пінчука) можуть бути ідентичними. До речі, про олігарха Пінчука. Фото одного із організованих ним заходів опублікувала Мирослава Гонгадзе, вдова журналіста Георгія Гонгадзе. На світлині помітно голову правління фонду «Повернись живим» Тараса Чмута, волонтерку Юлію Паєвську з позивним «Тайра», засновницю благодійного проекту «Птахи» Тату Кеплер та інших разом з олігархом Пінчуком. «Яке багатомовне фото. Майбутнє в надійних руках. Лише Кучми не вистачає», – написала вдова українського журналіста Георгія Гонгадзе, убивство якого на початку 2000-х спричинило ефект політичного землетрусу в Україні. Саме за допомогою таких «механізмів» – зустрічей, форумів, грантів (першочергово) ще з другої половини 90-х в Україні почали «вирощувати» «молоді обличчя», інтелект та мораль яких співмірна із «Трускавецькою школою» зелених слуг неукраїнського народу. Саме ця вирощена антиеліта та псевдоеліта стали локомотивом того, що під час війни відбувається антиконституційний розпродаж України. Хто за українську землю вмирає, а хтось вже нею торгує. Оптом і вроздріб. Нічого особистого, просто бізнес. На крові. Українській крові. На противагу українцям, у яких викрадають національне багатство політико-економічними методами, німецькі фермери (підтримані залізничниками, профспілками, фермерами інших народів, зокрема польського та французького) потужно страйкують в Німеччині. В окремих регіонах під час акцій було заблоковано до 95% доріг, а Берлін був заповнений тракторами!

Сила заможних, самодостатніх німецьких фермерів, які працюють на землі гіршої якості, ніж українська, та набагато меншої кількості. Уявіть собі, що українці мали б кілька мільйонів фермерів, що становили основу середнього класу. Польща має 2 мільйони – на 12 мільйонах гектарів. А Україна – 40 тисяч на 42 мільйонах! Хто в цьому винен? Мабуть, путін та кремль? Але діяльність влади в Україні тут ні до чого?! Тема можливої нової пандемії пролунала в Давосі. І сам факт звучання таких думок на ВЕФ вже є певним застереженням. Чи попередженням-прогнозуванням. Білл Гейтс у Давосі оголосив, що його фонд виділить цього року 8,6 мільярда доларів на програми вакцинації та охорони здоров’я по всьому світу. Зі свого боку гендиректор ВООЗ Тедрос Гебреєсус наполягає на тому, щоб угода була укладена до конкретної дати – до травня 2024 року. Інакше світ може не встигнути до «хвороби X»: «Ключ до того, щоб нам краще підготуватися та впоратися з "хворобою X" – це "Пандемічна угода"». Останнє десятиліття чітко показує людству, що сценарії, які раніше здавались неможливими, можливі. Згадаєте хоча б про найбільшу війну в Європі з часів Другої світової. Штучний інтелект, його можливий позитив та ризики стали одними із ключових тем Давосу-2024. У межах однієї з давоських панельних дискусій під назвою «Всесвіт генеративних моделей, що розширюється», експерти обговорювали, чи можливий найближчим часом ще більший розвиток моделей, чи ні. Восени 2023-го Велика Британія, США, ЄС та Китай погодилися, що штучний інтелект є потенційно катастрофічною загрозою для людства, підписавши першу міжнародну декларацію, присвячену цій технології. Проте Давоська «дискусія» фактично стала не дискусією, а хвалебною одою ШІ. Застереження якщо і лунали, то дуже м’яко та нерішуче. А даремно, технологічна «скриня Пандори» може мати важкі наслідки. ШІ змінить Світ дуже сильно. Вже змінює. Думаю, що ми зараз не здатні уявити наскільки. Згадайте час, коли не було інтернету чи мобільних телефонів. І порівняйте із теперішнім. Думаю, що якісні та кількісні зміни можуть бути настільки ж великими. Як і виклики перед Людством, отруєним споживацьким світоглядом.

19.01.2024 — № 3 (84)

Поранений

ВОЇН потребує

ДОПОМОГИ

Це – Андрій Марунчак. Йому – 31 рік. Він родом із Калуша Івано-Франківської області. Будучи непридатним до служби в армії за станом здоров’я (проблеми зі слухом), все ж отримав повістку на війну.

26 ȓȐȗȕȧ ȕȐȕȭȠȕȤȖȋȖ ȘȖȒț, ȊȖȦȦȟȐ ȕȈ ǯȈȗȖȘȭȏȤȒȖȔț ȕȈȗȘȧȔȒț, ǨȕȌȘȭȑ ȖȚȘȐȔȈȊ ȊȈȎȒȍ ȔȭȕȕȖ-ȊȐȉțȝȖȊȍ ȗȖȘȈȕȍȕȕȧ. ǱȖȔț ȈȔȗțȚțȊȈȓȐ ȗȘȈȊț ȘțȒț ȭ ȗȘȈȊț ȕȖȋț. ǹȍȘȑȖȏȕȐȝ ȚȘȈȊȔ ȏȈȏȕȈȓȐ ȖȘȋȈȕȐ ȟȍȘȍȊȕȖȮ ȗȖȘȖȎȕȐȕȐ. ǨȕȌȘȭȑ ȗȍȘȍȕȭș țȎȍ ȌȍșȧȚȒȐ ȖȗȍȘȈȞȭȑ. ȁȖȌȖ șȓțȝț, ȚȖ ȓȭȊȐȔ ȊțȝȖȔ ȝȓȖȗȍȞȤ ȕȍ ȟțȫ țȏȈȋȈȓȭ, ȗȘȈȊȐȔ – ȕȈ 30 ȊȭȌșȖȚȒȭȊ. ǯȈȘȈȏ ǨȕȌȘȭȑ ȗȍȘȍȉțȊȈȫ ț ȓȭȒȈȘȕȭ Ȋ ǲȐȫȊȭ. ǶȉȋȖȊȖȘȦȫȚȤșȧ ȔȖȎȓȐȊȭșȚȤ ȏȈȉȘȈȚȐ ȑȖȋȖ ȕȈ ȓȭȒțȊȈȕȕȧ ȭ ȗȘȖȚȍȏțȊȈȕȕȧ ȌȖ ǹȗȖȓțȟȍȕȐȝ ȀȚȈȚȭȊ ǨȔȍȘȐȒȐ. Ǿȍ – ȌȖȊȖȓȭ ȌȖȘȖȋȖȊȈȘȚȭșȕȐȑ ȗȘȖȞȍș. Ǩȓȍ ȘȍȈȓȤȕȐȑ ȭȏ ȕȈȠȖȦ ȏ ȊȈȔȐ ȌȖȗȖȔȖȋȖȦ, ȕȈȠȖȦ ȏ ȊȈȔȐ ȜȭȕȈȕșȖȊȖȦ ȗȭȌȚȘȐȔȒȖȦ. ǻ ȉȈȕȒț «ǹȈȔȖȗȖȔȭȟ» ǪǟǬǲǸǰǺǶ ǸǨǽǻǵǶǲ ȏȈ ȕȖȔȍȘȖȔ 190448, ȕȈ ȧȒȐȑ ȊȐ ȔȖȎȍȚȍ șȒȓȈșȚȐ șȊȖȮ ȜȭȕȈȕșȖȊȭ ȗȖȎȍȘȚȊȐ Ǭǳȇ ǨǵǬǸǟȇ ǴǨǸǻǵǿǨǲǨ, Ȍȓȧ ȑȖȋȖ ȗȖȌȈȓȤȠȖȋȖ ȓȭȒțȊȈȕȕȧ ȭ ȗȘȖȚȍȏțȊȈȕȕȧ Ȋ ǹȀǨ. ǩȓȈȋȖȌȭȑȕȭ ȒȖȠȚȐ ȔȖȎȕȈ ȗȍȘȍȊȍșȚȐ ȟȍȘȍȏ șȐșȚȍȔț ZELLO ȕȈ ȕȖȔȍȘ ȚȍȓȍȜȖȕț 773 697 3923 (ȏ ȗȖȏȕȈȟȒȖȦ «Ǭȓȧ ǨȕȌȘȭȧ»). ǲȘȭȔ ȚȖȋȖ, Ȋ ǿȐȒȈȋȖ ȋȘȖȠȭ ȔȖȎȕȈ ȏȈȕȍșȚȐ ȌȖ ȖȜȭșț ȒȖȔȗȈȕȭȮ DOLYNKA UA-USA Consulting ȏȈ ȈȌȘȍșȖȦ 5050 N. Cumberland Ave., Norridge, IL 60706, Ȍȍ ȊșȚȈȕȖȊȓȍȕȈ șȗȍȞȭȈȓȤȕȈ șȒȘȐȕȤȒȈ ȗȖ ȏȉȖȘț ȒȖȠȚȭȊ Ȍȓȧ ǨȕȌȘȭȧ ǴȈȘțȕȟȈȒȈ.

ПЕРЕКАЗ ГРОШЕЙ В УКРАЇНУ ТА БУДЬ-ЯКІ ІНШІ КРАЇНИ СВІТУ

ЦІНИ ЗА ПЕРЕКАЗ ГРОШЕЙ В УКРАЇНУ

ǉǠǙǑ

ǆǜǘǑǟǑ

НАШІ ЛОКАЦІЇ: 1 &80%(5/$1' $9( 1255,'*( ,/ ǋǪǩ ƾȂǞǮ $0 30 Ǎǯǝ ǉǡǠ $0 30

1 5DQG 5G 3DODWLQH ,/

Ворогу – не пробачимо! Бійцеві – допоможемо! Любов і добро творять дива!

ЮЛІЯ СКУЙБІДА 12 РОКІВ ПРАЦЮЄМО ДЛЯ УКРАЇНСЬКОЇ ГРОМАДИ. РОЗМОВЛЯЄМО УКРАЇНСЬКОЮ.

СТРАХУВАННЯ АВТО | БУДИНКИ | БІЗНЕСИ | ЖИТТЯ

БЕЗКОШТОВНІ КОНСУЛЬТАЦІЇ ТА ДОПОМОГА НОВОПРИБУЛИМ ЗІ СТРАХУВАННЯМ АВТОМОБІЛІВ ЗНИЖКА ДО 35% ПРИ ПОЄДНАННІ СТРАХОВИХ ПОЛІСІВ НА АВТО ТА БУДИНКУ СПЕЦІАЛЬНІ ЗНИЖКИ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ТА ВОЛОНТЕРІВ

ǋǪǩ ƾȂǞǮ $0 30 Ǎǯǝ ǉǡǠ $0 30

1702 W. CHICAGO AVE., CHICAGO IL, 60622 370 S. SCHMALE RD., CAROL STREAM IL, 60188

773-600-2727 • www.dolynka.com

773-235-9900 з понеділка по суботу.

Політика Діана Царук, Київ, Заступник головного редактора газети «Сурма»

вобода слова, демократія – дефініції цих понять відомі всім освіченим людям, а от усвідомлення, втілення та дотримання – навпаки. Вступ ліричний: обрати для себе професію журналіста відразу означає готовність до непередбачуваних ситуацій, ризику – свідомого чи ні. Воєнні кореспонденти, наприклад, свідомо йдуть на ризик, щоб показувати світу жахи війни, розповідати трагічні або героїчні історії, стають очима та голосом наших захисників. Тут все зрозуміло: невідомо, що може трапитися з тобою під ворожим обстрілом, біля фронту. Натомість журналістів у тилу, навіть під час війни (хоча Україна нині не перебуває у стані війни, а має запроваджений воєнний стан) має захищати закон. Та що там, за статтею 34 Конституції України кожному громадянинові України незалежно від його професії гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб на свій вибір. Також, частиною третьою статті 15 Конституції України встановлено, що цензура в Україні заборонена. Водночас детально «Про захист професійної діяльності журналістів» можна дізнатися у відповідному законі. Водночас перешкоджання законній професійній діяльності журналістів регламентоване статтею 171 Кримінального кодексу України. Загалом, не в моїй компетенції надавати інформаційну довідку з права, але це базові знання законів, яких, як дехто вважає, можна дотримуватися, якщо це вигідно. Перейдімо до суті. Українські журналісти та медіа, учасники Медіаруху, оприлюднили спільну заяву, в якій закликають президента Володимира Зеленського рішуче засудити кампанію тиску на незалежних журналістів і розслідувачів та взяти під свій контроль розслідування злочинів проти медійників. «Анонімні телеграм-канали, які публічно декларують, що працюють на владу і постійно її захищають, та сайти-сміттярки вже системно переслідують незалежні медіа та журналістів-розслідувачів, влаштовуючи їм провокації в реальному житті. Невідомі агресори намагаються виставити українських журналістів “ворогами народу”, російськими агентами, особами, що мають наркозалежність, та дискредитувати їхню професійну роботу.

№ 3 (84) — 19.01.2024

Погрози й переслідування – реальність української журналістики …Окрім провокацій і спроб дискредитації, відбувається стеження, прослуховування телефонних розмов та порушення права журналістів на приватне життя – і все це з метою тиску на незалежні медіа. Всі ці дії є злочинами, які потребують оперативної реакції з боку правоохоронних органів. І всі вони завдають шкоди майбутньому України як демократичної держави. Закликаємо правоохоронні органи зважити на серйозність ситуації та оперативно встановити і притягнути до відповідальності людей, причетних до організації цих переслідувань і атак на журналістів. Захистити свободу слова і припинити провокації проти журналістів – в інтересах керівництва держави, адже анонімні телеграм-канали, ймовірно, причетні до організації цих провокацій, прямо називають їх помстою за критику влади, зокрема президента. Закликаємо також наших міжнародних партнерів виступити на захист переслідуваних журналістів, бо лише громадський контроль гарантує непохитність дотримання принципів демократії, верховенства права та ефективної боротьби з корупцією, які сповідують ваші держави і які прагне втілювати Україна», – йдеться в заяві. На сайті «Детектор медіа» ви можете детально ознайомитися зі зверненням журналістів.

Юрій Ніколов

Вкрай яскравий приклад свавілля, який також згадується у вищезазначеній заяві – це переслідування журналіста-розслідувача Юрія Ніколова, відомого викривача корупціонерів. Серед іншого, він розкрив зловживання на закупівлях для Міністерства оборони (зокрема, відомий випадок про «яйця по 17 гривень»). 14 січня невідомі намагалися вдертися до квартири журналіста. За словами його матері, яка була в квартирі сама, якісь особи вимагали відчинити двері, гучно лаялися, кричали і вимагали, щоб Ніколов «ішов служити». Як розповів потім на своїй фейсбук-сто-

рінці сам журналіст, чоловіки обклеїли двері квартири папірцями: «…Налякали мою стареньку маму, що після онкології живе зі мною, бо більше ні з ким – другий син в Авдіївці, дорослий онук – на Куп’янському напрямку. І через 15 хвилин випустили на одній з російськомовних придворних телеграм-помийок “Карточний офис” ось цей пост, що на скріні. Я навіть не знаю якому дегенерату прийшла в голову така ідея по залякуванню журналіста. Рік тому Резніков просив СБУ відкрити справу по підриву обороноздатності за мою статтю по корупції на військових закупівлях. Але у всіх інтерв’ю всередині України і закордонним ЗМІ я постійно говорив, що під час вторгнення це був єдиний випадок тиску. Що це в Роіссі валять не корупціонерів, а викривачів. А Україна ж не Роісся. Тому зрештою Резнікова звільнили, а мене не посадили». Згодом, в ефірі «Радіо Свобода» (проект «Свобода.Live») Юрій Ніколов назвав напад на своє помешкання «тупою провокацією, яка підтверджує припущення, що це відповідь влади на критику президента»: «Це розумово відсталі люди, які навіть не зрозуміли, що вони зробили цією провокацією. Вони одним махом ще більше закріпили наратив, що це відповідь чинної влади на мою критику президента. Це просто жах, оскільки ці люди показують Заходу, що в Україні можливо тиснути на людину, яка критикує президента. Критикує відкрито і по ділу, як я вважаю, не через зневагу, а за конкретні факти. Отаку відповідь вони вважають нормальною. На жаль, це найбільша біда. Я не можу назвати їх інакше, як зрадниками або просто розумово відсталими людьми». Наразі в поліції Києва заявили, що факт погроз журналісту перевіряється. Газеті «Сурма» за прикладами далеко ходити не доведеться. Постійні читачі, напевно, знають про ситуацію з головним редактором Назаром Мухачовим: погрози, обклеювання папірцями та інше псування майна. Детальніше можна про це дізнатися на його ютуб-каналі «Свій до свого по своє», зокрема у відео «”Це тільки початок” Фізичні погрози та залякування журналістів» (https://www.youtube.com/ watch?v=mBJt_qoCgo8). Ще одна гучна ситуація пов’язана з Bihus.Info. Попереджаю: ми не будемо розглядати це питання з моральної точки зору – лише факти, пов’яза-

ні зі свободою слова та полюванням на журналістів. Нещодавно в мережі з’явилося відео, на якому співробітники проекту (не журналісти) під час новорічного корпоративу нібито вживали наркотики. «Команда усвідомлює всю жесть ситуації. Звісно, прослуховування і спостереження були незаконними, а цілі тих, хто записував, зрозумілі. Та це не є виправданням тому, що ми побачили на відео – а саме вживанню заборонених речовин кількома нашими колегами», – заявив засновник проекту Денис Бігус і запевнив, що проведе жорсткі кадрові зміни. Але цей бік справи цікавить нас менше, аніж питання: яким чином і за чиєї підтримки відбувалося слідкування за журналістами та прослуховування їхніх телефонів? Бігус додав, що за членами команди Bihus.Info стежили близько року: фрагменти прослуховування змонтовані з декількох епізодів, між якими минули місяці. Він додав, що камери в номерах заміського комплексу, де члени команди Bihus. Info святкували корпоратив, встановили представники «поки невстановленої служби». Наразі в СБУ заявили, що розслідують обставини незаконного прослуховування та відеозйомки представників проекту. За цим фактом відкрите кримінальне провадження згідно зі ст. 359 ККУ (незаконні придбання, збут або використання спеціальних технічних засобів отримання інформації). Поки журналісти в Україні витрачають час на те, щоб домогтися справедливості, захистити себе та свої родини, і ба більше – зробити це по закону через правоохоронні органи, в них залишається менше часу на власні розслідування та викриття проблем… Питання до знавців: а це вже свобода слова, чи ще ні? Єдине, що не розуміють ті, хто не здатний сприймати критику, такі печерні та злочинні методи боротьби з журналістами в настільки щільному інформаційному просторі грають точно не на їхню користь. Що не день, то розчарування, але сила слова й полягає в тому, що здатна змінювати вектор спрямування народного гніву.

19.01.2024 — № 3 (84)

,% - - % - # ( ) !' '* * ' % * ' '* ) % ) ' '* * ( * ' * * ' * ' * * '* ' &* "* ' * ! &* * &* '( * ' & * * * ' &* * * * ' # & * &* ' ' * *' $

,- - # -( (-% - " - % & -

) ' * * ' * &* & &* * ' * ' * * * * ( ' ) ' * * ' * &* &* ( % * & * ' & * * * ) $ &* &* &* ' * *

,- - % ,- $ ( - * ) ! - +-$ $'

= = $ = = (!' = = " '!$ = = = /=543.-<21+=54=5 ;7309:=/= =-4= = 68,47+=7+= 3.-<2;=/= =* **=-4= = = = (# &" $ = = ! = ) = %&&! = = = /=543.-<21+=54=5 ;7309:=/= =* **=-4= = 68,47+=7+=3.-<2;=/= =-4= = %= " '!$ = = ' = &%SP '=( ! H'S = =

Війна

surma.com.ua

№ 3 (84) — 19.01.2024

Чим важливі збиті російські літаки А-50 та Іл-22 Кожен із них коштує сотні мільйонів доларів, а екіпаж був особливо цінною частиною російської армії.

овітряні сили Збройних сил України в межах операції на Приазов’ї знищили два важливі російські повітряні судна – літак дальнього радіолокаційного виявлення А-50 та повітряний пункт управління Іл-22. Обидва були стратегічними об’єктами Збройних сил росії.

А-50 Літаки дальнього радіолокаційного стеження (ДРЛС) А-50 та А-50У (модернізована версія А-50) призначені для супроводження повітряних цілей та координації ударної авіації при наведенні на повітряні, наземні та морські цілі, а також може служити повітряним командним пунктом для винищувачів. Вони дозволяють повітряним силам, які їх використовують, мати перевагу над іншими силами, що розгортають літаки в повітряному просторі. Так, під час під час ракетної атаки борти радіолокаційного виявлення у повітрі фіксують запуски ППО, що дозволяє визначити розташування систем та під час наступної серії пусків обійти системи протиповітряної оборони, або уразити їх. На озброєнні російських військово-космічних сил станом на 2010 рік перебувало 26 повітряних суден ДРЛС. Точна кількість боєздатних А-50 на даний момент невідома, однак вона нижча, аніж число наявних бортів. За даними моніторингової групи «Бєларускі Гаюн», на початок 2023 року російські ВКС мали на озброєнні 9 таких літаків. Вартість одного такого судна близько 330 мільйонів доларів. А-50 був створений на базі військово-транспортного літака Іл-76 на заміну старого літака ДРЛС Ту-126. До нового літака додали радіотехнічний комплекс «Джміль», який є основою радіолокаційного дозору та наведення А-50. ДРЛО А-50 має кілька модифікацій: • А-50М – з модернізованим комплексом Джміль-М. • А-50І – російсько-ізраїльська модифікація А-50. • А-50ЕІ – експортний варіант для ВПС Індії. • А-50У – варіанти модернізації серійних літаків А-50 (випробування завершили у 2009 році). Функціонал літаків ДРЛО А-50: • Виявлення та супровід повітряних цілей та кораблів. • Оповіщення командних пунктів та автоматизованих систем управління про повітряну та надводну обстановку.

• Управління літаками винищувальної та ударної авіації при їхньому наведенні на повітряні, наземні та морські цілі. • Організація повітряного командного пункту. Технічні характеристики: Довжина: 48,27 м; Розмах крила: 50,5 м; Висота: 14,8 м; Площа крила: 300 м²; Злітна вага: 190 000 кг; Об’єм палива: 109 480 л. Льотні характеристики: Крейсерська швидкість: 800 км/ год; Практична дальність: 7500 км; Довжина розбігу: 1540 м; Довжина пробігу: 1050 м; Тривалість польоту: 9,3 год; Тягоозброєність : 0,34 кгс/кг. Радіолокаційна станція А-50 здатна виявити повітряні цілі на дальності: • бомбардувальники: до 650 км • винищувачі: 300 км • крилаті ракети: 215 км Екіпаж ДРЛС А-50 складає п’ять осіб, а також десять осіб тактичного екіпажу. При цьому екіпаж літака А-50 – це дуже рідкісний вид фахівців, оскільки мало людей вміє працювати на такому устаткуванні. Один із А-50 був уражений дронами у лютому 2023 року на аеродромі «Мачулищі» у Білорусі. Насамперед пошкоджень зазнала радіолокаційна антена. Організаторами диверсії називають білоруських партизанів, які після інциденту втекли з країни за кордон. ЗСУ свою причетність до інциденту не підтверджувало. Згодом літак евакуювали до росії, але він потребував складного ремонту. ІЛ-22М Літак Іл-22М є повітряним командним пунктом, з якого мож-

на керувати військами під час бойових дій. Оскільки цей пункт перебуває в повітрі, його неможливо вразити оперативно-тактичними ракетами. Також його ще часто називали ПЗПУ – «повітряний захищений пункт управління», оскільки на ньому є стійкі до впливів засобів радіоелектронної боротьби канали зв’язку. Також літак може забезпечувати надійну комунікацію із бойовими частинами на землі, особливо з фронтовою авіацією, яка літає на невеликій висоті, що ускладнює зв’язок. Іл-22 був створений у 1970-х роках на базі цивільного авіалайнера Іл-18. Під час переобладнання з літаків видалили пасажирський салон та встановили спеціальну апаратуру з робочими місцями для командного складу. З 1970-х років випустили чи обладнали близько трьох десятків Іл-22, які час від часу модернізовували. Після розпаду СРСР частину літаків отримали Казахстан, Білорусь, Молдова і Україна. В Україні Іл-22М порізали на брухт. Більшість бортів залишилося у росії. За даними довідника Military Balance 2022, на початку широкомасштабного вторгнення у росії було 12 літаків Іл-22М та 10 Іл-22 (старішої модифікації). П’ять Іл-22М планували модернізувати упродовж 2019-2021 рр., але наскільки були реалізовані ці плани – точних даних немає. Нова апаратура, встановлена на літаках, мала б забезпечити швидкісний захищений обмін інформацією в режимі реального часу. Конкретний склад цієї апаратури зі зрозумілих причин не оприлюднювався. Група бойового управління на борту такого ПКП могла б здійснювати керівництво міжвидовим угрупованням військ. Щонайменше один літак постраждав під

час бойових дій у квітні 2022 року від близьких вибухів двох ракет ЗРК «Бук». Літак зміг повернутися на базу, але про його подальшу долю нічого не відомо. Ще один Іл-22 був збитий вагнерівцями під час їхнього «походу на москву» у червні 2023 року. Тоді збитий Іл-22М виконував функції ретрансляції радіосигналу, працюючи як висотна антена, що зв’язувала наземний командний пункт і бойові частини. Загалом збитий Іл-22М має такі характеристики: Розмах крила: 37,42 м Довжина літака: 35,90 м Висота літака: 10,17 м Площа крила: 140,0 кв. м Маса: порожнього літака – 35000 кг, максимальна злітна – 64000 кг. Внутрішнє паливо: 22 700 літрів + 7 300 літрів опціонально в баках на кінцях крил Тип двигуна: 4 ТВД Прогрес (Івченко) АІ-20М Потужність: 4 х 4252 к.с. Максимальна швидкість: 685 км/ год Крейсерська швидкість: 625 км/год Практична дальність: 6500 км Дальність дії: 3700 км Практична стеля: 10000 м Корисне навантаження: 13500 кг вантажу Наразі російське міністерство оборони ніяк не коментувало повідомлень щодо ураження ПС ЗСУ Іл-22 та А-50, а прессекретар президента рф путіна дмітрій пєсков заявив, що в кремлі нічого не знають про ураження. Остаточна доля літаків також достеменно поки що не відома. Відомо, що Іл-22М після ураження намагався сісти в Анапі, для чого запросив швидкі та пожежні. Що стосується А-50 ЗСУ, то після удару він перестав виходити на зв’язок, а згодом пілот російського Су-30 росії виявив пожежу і падіння невстановленого повітряного судна. Джерело: ZN.UA (https://zn.ua/ukr/ war/chim-vazhlivi-zbiti-rosijski-litakia-50-ta-il-22.html).

19.01.2024 — № 3 (84)

425#+ʙ$/4ʙ3)'.3

٢ѵѿҊҞѾѳ҇Ҟً ѹҊҍ҃҈ѵѳ҇Ҟً ҆ѳѶ҇ҞҌ҇Ҟً ҌѺ҃ҋҌѿ҅Җ҇Ҟ٣

&,%%4ʙ'2!0()#3 ٢ѴҊѺ҇ѹҍѵѳ҇҇ң ҌҊѳ҃Ҟѵً ҌҊѺҀ҅ѺҊҞѵً ѵѺ҇Ҟѵ Ҍѳ Ҟ҇ғѿҐ ҃҈҆ѺҊҒҞҀ҇ѿҐ ѳѵҌ҈٣

#,/4().'ʙ"2!.$).' ٢҆ѳҀ҃ѿً ҏҍҌѴ҈҅҃ѿً ҉҈҅҈ً ҋѵҞҌғ҈Ҍѿً Ҍ҈҅ҋҌ҈ѵ҃ѿً ҐҍѹҞً ѽѿ҅ѺҌ҃ѿً ҃Ѻ҉҃ѿً ҃ҍҊҌ҃ѿً ҋѵҞҌ҅҈ѵҞѹѴѿѵѳҢґѿҀ ҋ҉ѺҒ҈ѹңѶ٣

7)$%ʙ&/2-!4ʙ02).4).' ٢ѹҊҍ҃ ҇ѳ ѵҞ҇Ҟ҅Ҟً ҉ѺҊҏ҈ҊѳҒҞҟ Ѵѳ҇ѺҊҞً ҃ѳ҇ѵҞً ҏ҈Ҍ҈ғ҉ѳ҅ѺҊѿ٣

$)')4!,ʙ02).4).' ٢ѵҞѾѿҌ҃ѿً ҏ҅ѳҜҊѿً ѴҊ҈ғҍҊѿً ѵҞ҇Ҟ҅҈ѵҞ ҋҌҞ҃ѺҊѿً ٣

۬ɮƺƬɎȒȸǕȸƏȵǝǣƬɀɎɖƳǣȒ àƺƬɎȒȸ JȸƏȵǝǣƬ ³ɎɖƳǣȒً XȇƬِ ɮƺƬɎȒȸٗǕȸƏȵǝǣƬٗɀɎɖƳǣȒ ‫ ׏דב׏‬XȇƳɖɀɎȸǣƏǼ (ȸِ ÈȇǣɎ Jً XɎƏɀƬƏً Xn ‫בג׏׎ה‬ ɮƺƬɎȒȸǕȸƏȵǝǣƬɀɎɖƳǣȒِɖɀ

Міжнародна політика

кінця 2023 року хусити (офіційна назва «Ансаралла») – шиїтське воєнізоване формування, що фактично контролює більшу частину Ємену, розпочало масову атаку на цивільні кораблі в Червоному морі. Обравши вузьку ділянку Червоного моря, хусити загрожують перебити важливий торговельний шлях, яким проходить від 15 до 20% світових торгівельних потоків, близько третини світових контейнерних перевезень. Чотири з п’яти найбільших світових судноплавних кампаній та декілька нафтових гігантів (наприклад, «British Petroleum») вже призупинили судноплавство через Червоне море, що спричинило різке зростання цін та перебої з постачанням. Використання обхідного шляху навколо Африки може призвести до глобального здорожчання перевезень та стимулювати інфляцію в світі. Хоча прямою метою хуситів є спонукати припинити агресію Ізраїлю проти Гази та нанести економічних втрат його союзникам, ці дії вкладаються у стратегію росії посилити глобальний хаос у світі, відкриваючи «фронти» проти Заходу скрізь, де це можливо. Паралельно загострюється ситуація у Південно-Китайському морі, де після перемоги у Тайвані кандидата, прихильника незалежності від Китаю, представника «Демократично-про-

surma.com.ua

№ 3 (84) — 19.01.2024

росія наступає «хуситами» гресивної партії» Лай Цінде, останній прогнозовано нарощуватиме інструменти тиску на бунтівний острів. Будь-який військовий конфлікт у Південно-Китайському морі загрожує світовою рецесією та глобальною економічною кризою, адже там проходить 40% світової торгівлі. Наразі Китай не ведеться на військову авантюру, адже це може принести і йому величезні економічні збитки та воєнно-політичні ризики. Відтак росія використовує своїх союзників – Іран та Північну Корею та їхніх проксі, на зразок єменських хуситів, щоб максимально дестабілізувати ситуацію у світі. Очевидно, у випадку з хуситами необхідне озброєння надає Іран. Але країна, яка протягом багатьох років перебуває під жорсткими економічними санкціями, Іран не здатен самостійно оплачувати цей бенкет, тому без допомоги росії ні нарощування гонки озброєнь, ні активна підтримка власних проксі неможлива. Після зміни політики щодо можливості постачання зброї та боєприпасів через союзників в Україну Південної Кореї та Японії, все агресивнішу політику веде КНДР, диктатор якої заявив про необхідність прискорення підготовки до війни. Восени минулого року КНДР в односторонньо-

му порядку розірвала п’ятирічну угоду з Південною Кореєю про зниження військової напруженості, а на початку січня демонстративно здійснила обстріл буферної зони на кордоні з Південною Кореєю. У грудні Північна Корея запускала міжконтинентальні балістичні ракети великої дальності в бік Японського моря. Звісно, і в цьому випадку без росії, яка критично залежить від постачання північнокорейських боєприпасів і ракет, не обійшлося. Росія і далі дестабілізує ситуацію в Африці, зокрема в Малі ті Нігері, ініціюючи заколоти та військові перевороти. Штовхає Венесуелу до окупації частини Гаяни. Намагається запалити важливий безпековий європейський регіон Балкани через вплив на вибори у Сербії, спецоперації в Боснії та Косово. Росія, яка стрімко рухається до соціально-економічного, інфраструктурного та технологічного колапсу і не має шансів на оздоровлення через довгострокові санкції, намагається підірвати економічну спроможність Заходу, залякати союзників України і перевантажити безпекову систему через відкриття максимально великої кількості фронтів.

Наразі усе це частково вдається через частковий обхід санкцій та накопичення коштів на війну та агресію проти світової безпеки. І поки росія намагається атакувати світ хуситами та Північною Кореєю, викидаючи на таємні операції шалені кошти, – соціальна інфраструктура в путінській диктатурі перебуває на межі колапсу. А оскільки путін у будь-якому випадку не збирається виділяти кошти на добробут росіян, відповідь світу має бути адекватною. На зразок того, як США та Британія відповіли єменським хуситам, нанісши масовані високоточні удари по воєнних об’єктах в Ємені в межах операції «Охоронець добробуту». Принаймні кошти країни спонсора-тероризму мають бути заморожені і конфісковані на користь постраждалих від її агресії країн, передусім України. Схоже, що виключно військова поразка росії може повернути стабільність і порядок у світі. Автор: Юрій Сиротюк. Джерело: Український погляд (http://ukrpohliad.org/analytics/ rosiya-nastupaye-husytamy.html).

Політика

Лицемірство Сергій Медвідь, Вінниця, «Сурма»

ой, хто мене читає, то може помітити, що я часто повертаюся до вислову, що «Спочатку було Слово». Ось і сьогодні я запрошую вас розглянути слово – «Лицемірство». Як пояснює Вікіпедія, то «Лицемі́рство – невідповідність слів справжнім переконанням, почуттям чи діям певної особи. Звинувачення когось у скоєних провинах або діях особою, що сама так вчиняє. Така поведінка може прикриватися нещирістю, удаваним щиросердям, чесністю...» Оглядаючись на історію України, із 1991 року можемо відзначити декілька революцій, це – «Революція на граніті», «Помаранчева революція», «Революція гідності», були й інші деякі прояви, коли українське суспільство хотіло щось змінити – але, але...? Революції закінчувалися, на дверях чиновників змінювалися лише назви, а в кабінетах залишалися ті ж самі особи...

Тому і маємо те, що маємо. І, як мені здається, однією із причин ось такого є те, що українці недооцінюють шкідливості лицемірства або ж взагалі не розуміють його значення. Ось для ілюстрації показового розуміння лицемірства візьмімо останні події у ВР, коли там питання по Безуглій не ставили на порядок денний... Саме питання не варте й виїденого яйця. Я взагалі не розумію, як такі люди проходять у найвищі керівні органи держави. Але я зараз не про це. Мене дуже здивувало, коли деякі депутати від «ЄС», «Голосу», і навіть Разумков, почали криком кричати про порушення регламенту ВР з цього питання. Ви уявляєте, люди, які уночі під час карантину в порушення моралі, регламенту ВР і Конституції України голосували за розпродаж України, а сьогодні ці люди говорять, що хтось десь порушує регламент. До речі, для тих, хто забув, то нагадаю, що під час того голосування Разумков був головою ВР. А ось якби в Україні панував Закон, то після такого злочинного голосування у ВР цих би депутатів мали б розігнати...

Фото: пресслужба ВРУ/А. Нестеренко

Але сьогодні через потурання суспільства ці ж самі «голосувальники» продовжують будувати свою політичну кар’єру на критиці того, що хтось порушує те, що вони давно самі ж і розтоптали. Корупцію ми вже «побороли», то коли ж ми зрозуміємо, що лицемірство – це також не менше зло та припинимо підтримувати лицемірів? Сьогодні «замість того, щоб ганебно звільнити суддю – ВРП (Вища Рада Правосуддя – ред.) відправляє її у відставку з довічним утриманням за наш з вами кошт». Звичайно, питання з довічним утриманням в Україні суддів, прокурорів та інших високопосадовців – це окреме питання, про яке ми поговоримо трохи пізніше. Але корот-

ко можу сказати – ось ці високі пенсії і довічні утримання, заради яких ці люди йдуть на злочини і порушення законів, та служать лише вищим чинам, для яких «законом» є лише телефонне право, це все не так і довічно... Розкрадена з їхньою допомогою Україна та знекровлена українська економіка нічого не може уже гарантувати довічно. Ось і зараз, якщо припиниться іноземне фінансування, то й усі ці високі пенсії стануть фікцією. А усі їхні маєтки стануть для них тягарем. І таке вже було в тих країнах, шляхом яких ми йдемо. Усі ці високооплачувані високопосадовці робили все, щоб розвалити державу, та щоб отримати потім високі пенсії... Але ж так не буває, щоб допомогти у відрі пробити дно, а потім намагатися із цього ж відра зачерпнути побільше? Відро стає пустим. І з нього уже нічого не зачерпнеш. Невже вони не розуміли, що в бідній державі з пустим бюджетом, не може взагалі бути ніяких пенсій, а тим більше фінансових гарантій? То на скільки ще українського бюджету вистачить, щоб ось ці – з «довічним утриманням» – перейшли на мінімалку, можете порахувати самі?!

19.01.2024 — № 3 (84)

Міжнародна політика ⁄ Війна

№ 3 (84) — 19.01.2024

Республіканський план перемоги України Погляди редакції можуть не збігати- ньої можливості стримати росію і за- ники та партнери в Індо-Тихоокеан- оцінки діяльності за допомогою Украся з окремими твердженнями, наведе- побігти цій важкій війні. ському регіоні надто добре розуміють їни. Завершено 39 перевірок. ними у тексті Невипадково, що росія вторглася в зв’язок між агресією росії та КомпарЗневірившись дочекатися будь-якої чіткої відповіді на свої численні звернення до президента Байдена, республіканці – керівники ключових комітетів Палати представників Конгресу США – у листопаді 2023 р. опублікували нове звернення до адміністрації Байдена, що викладає Республіканський план перемоги України. Автори документу – Майкл Маккол, голова Комітету із закордонних справ Палати представників; Майк Роджерс, голова Комітету збройних сил Палати представників; Майк Тернер, голова Комітету з розвідки Палати представників. РЕСПУБЛІКАНСЬКИЙ ПЛАН ПЕРЕМОГИ УКРАЇНИ ЗАГРОЗА Умиротворення диктаторів не працює. Республіканці мають дати відсіч провальній політиці нинішньої адміністрації США щодо росії, Китаю, Ірану, Північної Кореї, Куби, Венесуели. Агресивна війна росії – найбільше наземне вторгнення до Європи з часів Другої світової війни – моторошно нагадує напад на Польщу у 1939 році. У той же час, з боку керівника Китаю Сі відбувається зростання напруженості в Індо-Тихоокеанському регіоні. На нас чекає повномасштабна війна на Близькому Сході, яка загрожує дестабілізувати весь регіон.

Ведення Байденом найтяжчої війни у Європі з часів Другої світової війни провальне. Слабкість Байдена не стримала повномасштабного вторгнення росії в Україну, продовжує затягувати війну і ризикує викликати подальшу агресію з боку противників США. Байден не запровадив жодної суттєвої санкції щодо росії у міру концентрації її військ на кордонах України напередодні вторгнення, а також не надав їй достатньої військової допомоги у ті критичні місяці. Навпаки, він скасував частину санкцій доби Трампа щодо таких ключових кремлівських проектів як «Північний потік-2». Ця слабкість призвела до втрати остан-

Україну лише через шість місяців піс- тією Китаю. Прем’єр-міністр Японії ля ганебної капітуляції Байдена перед Фуміо Кісіда попередив: «СьогоднішТалібаном та принизливого виведен- ня Україна може стати Східною Азіня американських військ з Афганіс- єю завтра». Представник Тайваню в тану. Путін відчув слабкість США та США вважає, що «виживання України вирішив, що зможе захопити Украї- – це виживання Тайваню… Наше майну без значної відповіді з боку Захо- бутнє тісно пов’язане» . Припинення ду. Катастрофічне виведення військ підтримки України з боку США стане у нереальні терміни підірвали дові- сигналом Сі про те, що рішучість США ру до США у всьому світі. може бути зламана, і мати катастрофічні наслідки для зусиль щодо стриПРОПОНОВАНИЙ мування вторгнення КПК на Тайвань. ПЛАН ПЕРЕМОГИ Байден побічно фінансує обидві Стратегія Байдена щодо підтримки сторони цієї війни через свою катаУкраїни відповідно до мантри «стіль- строфічну політику щодо Ірану. Баки, скільки потрібно» є програшною. гатомільярдні платежі аятолам та Натомість необхідно, щоб Байден зняття санкцій, наприклад, дозвопредставив переконливий план пе- лили Ірану зробити і передати сотні ремоги та передав Україні якнайш- дронів росії. Через зняття санкцій, яке видше необхідну зброю. триває, поставлятиметься все більш З першого дня війни виснажливі складна зброя. вагання Байдена щодо надання УкраКитай також надав росії доступ до їні критично важливої зброї відтермі- супутникової навігації для допомонували перемогу України. Для зміни ги російським військовим ударам по ситуації на полі бою Україні потріб- Україні та став лазівкою, через яку роні ракети ATACMS з максимальною сія закуповувала для постачання сводальністю, винищувачі F-16, а також єї військової машини товари подвійдостатня кількість касетних боєпри- ного призначення, технології, чіпи. пасів, артилерії, засобів ППО та бронеРосія відмовилася засудити теротехніки. Затримка у наданні критич- ристичну атаку ХАМАСа на Ізраїль но важливої зброї Україні ставить під та стала автором резолюції ООН, яка загрозу українську перемогу і коштує закликає до передчасного припиненжиття українців та гроші американ- ня вогню. Високопоставлені делегаських платників податків. ції ХАМАС відвідали цього [2023] роШлях до перемоги для України ку москву тричі, зокрема безпосередмістить: ньо напередодні і після терористичної 1) надання необхідної зброї; атаки на Ізраїль 7 жовтня. 2) посилення санкцій проти путіна; Північна Корея постачає росії ар3) переказ заморожених росій- тилерійські снаряди [а нині й балісських активів в Україну. тичні ракети] для використання в Для цього буде потрібний тиск рес- Україні, викликаючи побоювання, що публіканців у Конгресі, який з початку путін може передати передові збройвійни був ключем до відправки кож- ні та супутникові технології, що здатної нової системи озброєнь, необхід- ні підтримати військову ядерну проної Україні. Двопартійний та двопа- граму Північної Кореї. латний законопроект про РЕПО таПовідомляється також, що російкож вимагатиме, щоб адміністрація ська ПВК «Вагнер» планує надати Байдена очолила коаліцію союзників «Хезболлі» в Лівані зенітно-ракетний для переказу до 300 мільярдів дола- комплекс SA-22, що свідчить про прагрів у заморожених російських сувере- нення кремля привернути увагу свінних активах для допомоги Україні. тової спільноти до Близького Сходу. Ця стратегія дасть Україні можливість досягти необхідних успіхів на по- ПРІОРИТЕТ НАГЛЯДУ лі бою, щоб змусити путіна сісти за Республіканці Палати представстіл переговорів. Якщо Україна не ве- ників продовжать надавати пріористиме переговори з позиції сили, міц- тет прозорості та підзвітності. На сьоного миру бути не може. годнішній день Генеральні інспектори Міністерства оборони, ДерждепартаНЕЧЕСТИВИЙ АЛЬЯНС менту та USAID не виявили жодних Зустріч путіна і Сі перед вторгнен- суттєвих порушень, спричинених пеням росії в Україну супроводжувалася ренаправленням, розкраданням чи заявою про «безмежне партнерство» неправомірним використанням доміж росією та Китаєм. З того часу Ки- помоги США Україні. Заплановано тай надав дипломатичне прикриття до проведення 96 аудитів та звітів геросійській агресії проти України, по- неральних інспекторів із понад 20 різширюючи хибні російські наративи, них агентств, а також Рахункової паякі виправдовують війну. Наші союз- лати (GAO) з моніторингу, аудиту та

ЗБІЛЬШЕННЯ ВИТРАТ ЄВРОПИ Війна підштовхнула багатьох союзників по НАТО нарешті збільшити свої витрати на оборону і поставитися до власної безпеки серйозніше, дозволяючи США спрямовувати більше ресурсів до Індо-Тихоокеанського регіону. Оскільки наші союзники передають російську та радянську зброю в Україну і збільшують свої військові витрати, вони закуповують американські системи натомість, забезпечуючи роботою оборонну промисловість США та американських робітників. За розмірами допомоги Україні у відсотках до ВВП США посідають лише 30-те місце в загальному обсязі допомоги Україні. Польща, країни Балтії, Велика Британія, Норвегія та інші роблять більший внесок у вирішення цього завдання. За обсягом військової допомоги у ВВП США посідають 14 місце. Європа також надає Україні більше невоєнної допомоги, ніж США. Республіканцям Палати представників слід підтримувати наших союзників продовжувати цей позитивний тренд. ВІДНОВЛЕННЯ АМЕРИКАНСЬКОЇ СИЛИ Ще до цієї війни було відомо, наскільки постраждала військово-промислова база США за минулі десятиліття після закінчення Холодної війни. Однак попит, викликаний допомогою США Україні, стимулював промисловість до усунення вузьких місць та зростання виробництва, що дозволить США краще підготуватися до стримування вторгнення до Тайваню та підтримки інших союзників. ЄС є найбільшим торговельним та інвестиційним партнером США. Російська військова загроза, що зросла в Європі, підриває американське процвітання та ланцюжки поставок. Європа нарешті позбувається енергетичної залежності від росії та імпортує більше зрідженого газу зі США. Замість того, щоб обмежувати видобуток викопного палива в США, Байдену слід просувати надійну та екологічно чисту нафтогазову промисловість Америки. ПРИТЯГНЕННЯ ВОЄННИХ ЗЛОЧИНЦІВ ДО ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ Подібно до жахів, які ХАМАС завдав Ізраїлю, російські війська вчинили незліченну кількість військових злочинів в Україні, включно зі стратами, тортурами, зґвалтуваннями. Росія також викрала тисячі українських дітей

ПРОДОВЖЕННЯ / С. 12

19.01.2024 — № 3 (84)

Міжнародна політика ⁄ Війна

ПОЧАТОК / С. 10 та відправила їх у так звані табори перевиховання в росії та тимчасово окупованій території України. Відповідальні за ці злочини мають постати перед судом. Якщо росії дати можливість завоювати нові частини України, то мільйони інших невинних цивільних осіб зазнають такої ж жахливої долі.

тимо довіру до нас як лідера вільного світу. Наші супротивники та вороги будуть натхнені, а світ стане небезпечнішим. Подібно до того, як Велике покоління перемогло сили зла, звільнивши Європу та Тихоокеанський регіон, ми захищатимемо їхню спадщину. США можуть нести факел свободи, демократії та прав людини, а можуть відступити у бік помилкового почуття безпеки. Вибір за нами, час діяти настав, історія на нашому боці.

СЛАБКІСТЬ ПРОВОКУЄ АГРЕСІЮ Президент Трамп розумів, що путін поважає лише силу. Трамп скасував катастрофічне ембарго на постачання летальної зброї в Україну, запроваджене адміністрацією Обами-Байдена, ставши першим американським президентом, який передав Україні протитанкові ракети Javelin. Ця політика допомогла зупинити повномасштабне вторгнення в Україну за президентства Трампа. Санкції Байдена та його режим експортного контролю рясніють лазівками. Зокрема, США мають активізувати та посилити дотримання санкцій США щодо експорту російської нафти, які досі фінансують військову машину путіна на мільярди доларів на місяць. Під керівництвом адміністрації Байдена американська політика стримування розвалюється. Натхненні катастрофічним виведенням військ з Афганістану та рішенням путіна розпочати повномасштабне вторгнення в Україну, противники США стають все більш готовими кинути виклик інтересам національної безпеки США по всьому світу. Якщо реакція Байдена на терористичну атаку ХАМАС на Ізраїль та його покровителя Ірану буде такою ж слабкою, якою була політика адміністрації в Афганістані та Україні, світ стане набагато небезпечнішим, а наші позиції в Індо-Тихоокеанському регіоні будуть зруйновані. Республіканці Палати представників мають протистояти володимиру путіну, Аятоллі, Сі Цзіньпіну та всім противникам Америки.

РЕСПУБЛІКАНЦІ ПАЛАТИ ПРЕДСТАВНИКІВ ВИМАГАЮТЬ ДОДАТКОВОГО НАГЛЯДУ Закон H.R. 4665, ухвалений Палатою представників, затверджує Програму асигнувань Державного департаменту, іноземних операцій та пов’язаних з цим програм на 2024 фінансовий рік і містить безпрецедентні положення про нагляд, висуваючи до Держдепартаменту такі вимоги: Стратегія перемоги в Україні: вимагає від адміністрації подання Конгресу докладної стратегії підтримки України з боку США протягом 60 днів після ухвалення закону. Ця стратегія також має бути опублікована на сайті Держдепартаменту для забезпечення прозорості. Цілі використання коштів: забороняє адміністрації фінансувати такі програми, що не відповідають пріоритетам, як кліматичні ініціативи та програми вок. Персональний моніторинг: вимагає прямого контролю за тим, щоб виділені кошти витрачалися цільовим чином. Вимога відповідності витрат: встановлює, що інші донори мають надати більше половини коштів, не пов’язаних із військовими витратами, що дозволить ефективніше використати американську допомогу. Сертифікація нагляду: вимагає підтвердження того, що механізми моніторингу та нагляду за використанням коштів почали працювати до прийняття фінансових зобов’язань. Вимога про повідомлення: наНАСЛІДКИ ВІДСТУПУ казує надавати Конгресу детальну інЯкщо США кинуть своїх союзників, формацію про виділені та невикорияк зробили це в Афганістані, ми втра- стані кошти в кожному повідомленЛитва – 1.82% ВВП Естонія – 1.78% ВВП Норвегія – 1.71% ВВП Данія – 1.66% ВВП Латвія – 1.60% ВВП Словаччина – 1.37% ВВП Польща – 1.27% ВВП Нідерланди – 1.16% ВВП Фінляндія – 1.06% ВВП Чехія – 1.05% ВВП Болгарія – 1.01% ВВП Німеччина – 0.99% ВВП Хорватія – 0.94% ВВП Швеція – 0.91% ВВП Іспанія – 0.93% ВВП

№ 3 (84) — 19.01.2024

Австрія – 0.74% ВВП Греція – 0.72% ВВП Португалія – 0.68% ВВП Словенія – 0.66% ВВП Бельгія – 0.64% ВВП Угорщина – 0.63% ВВП Італія – 0.62% ВВП Франція – 0.60% ВВП Румунія – 0.59% ВВП Кіпр – 0.53% ВВП Люксембург – 0.50% ВВП Велика Британія – 0.49% ВВП Мальта – 0.46% ВВП Ірландія – 0.39% ВВП США – 0.33% ВВП

ні, що стосується коштів, пов’язаних із заходами підтримки України. Звіт про витрати: вимагає регулярного інформування Конгресу про витрати коштів на підтримку України. Для забезпечення публічної прозорості ці звіти мають також публікуватись на сайті Держдепартаменту. Звіт про нагляд: вимагає регулярних звітів Конгресу про моніторинг програм. Ці звіти також мають бути опубліковані на веб-сайті Державного департаменту публічного ознайомлення. ПОДІЛ ФІНАНСОВОГО ТЯГАРЯ На сьогодні закордонні донори взяли зобов’язання на 109,4 млрд дол. США на цілі забезпечення безпеки, економіки та гуманітарної допомоги Україні. На додаток до цього зобов’язання США становлять 74,3 млрд дол. США. У відсотках ВВП 29 європейських країн надали Україні більше допомоги, ніж США. ВІЙСЬКОВА ДОПОМОГА ТА КОЛЕКТИВНА ОБОРОНА володимир путін розбудив Європу у тому сенсі, що оборону континенту треба сприймати серйозніше. У 2023 році НАТО загалом збільшила військові витрати на 8,3% – це найбільший річний приріст за останнє десятиліття. Союзники закупили американську зброю на 90 млрд дол., щоб компенсувати свої поставки Україні. З 31 члена НАТО 11 союзників досягли цільового показника витрат на оборону у 2% ВВП. Ще десять союзників планують досягти цієї мети у найближчі два роки. ЗАГАЛЬНА ДОПОМОГА УКРАЇНІ США – 74,3 млрд дол., або 40%. Інші донори – 109,4 млрд дол., або 60%. За питомою вагою військової допомоги Україні у ВВП США посідають 14-те місце, поступаючись Естонії, Латвії, Литві, Фінляндії, Данії, Польщі, Албанії, Північній Македонії, Хорватії, Швеції, Норвегії, Великій Британії та Німеччині. За оцінками

EUCOM, союзники та партнери взяли зобов’язання надати військову допомогу Україні на 35 млрд дол. США. У поєднанні із зобов’язаннями США з військової допомоги (43,9 млрд дол. США) Україні обіцяно допомогу загалом на 79 млрд дол. Велика Британія, Польща та країни Балтії першими надали Україні західні танки. Ця «танкова коаліція» передала танки Challenger та Leopard. Велика Британія та Франція були першими, хто надав ракети великої дальності (Storm Shadow та ракети SCALP). Наші європейські союзники, особливо Нідерланди та Данія, очолили підготовку пілотів для F-16 та перекидання цих літаків в Україну. США також погодилися навчати пілотів F-16 після тиску наших європейських союзників і Конгресу. Розуміючи, що результат війни в Україні матиме наслідки для миру та стабільності в Індо-Тихоокеанському регіоні, Києву допомогли багато наших азійських партнерів. Республіка Корея, Тайвань та Японія приєдналися до санкцій США проти росії. Усі три країни також надають Україні гуманітарну допомогу, допомогу у відновленні та невоєнне обладнання. Японія: Станом на квітень 2023 року допомога Японії Україні становила 7,1 млрд дол., зокрема понад 2 млрд дол. прямої бюджетної підтримки. Прем’єр-міністр Японії Фуміо Кісіда побачив паралелі у путінській війні із загрозою зміни статус-кво в Індо-Тихоокеанському регіоні, заявивши: «Україна сьогодні може стати Східною Азією завтра». Він також відвідав Київ, щоб зустрітися із президентом Зеленським. Республіка Корея: На сьогоднішній день Республіка Корея надала Україні 250 мільйонів доларів США та пообіцяла виділити додаткові 2,3 млрд дол. США у вигляді гуманітарної, фінансової допомоги та допомоги з метою відновлення. Повідомляється, що уряд Республіки Корея також передав артилерійські снаряди для поповнення запасів.

ПРОДОВЖЕННЯ / С. 14

19.01.2024 — № 3 (84)

We speak

POLISH

2575 American Lane

Mówimy po Polsku!

ELK GROVE VILLAGE

The freshest meats, sausage and deli products — at wholesale prices!

All products kept below 40 degrees for freshness

Wholesale

STORE NOW OPEN TO PUBLIC

Specialty groceries

GREAT deals on:

Delta Ln 2575

Busse Rd

Willow Creek

Supreme Dr

Thor ndale Ave Thorn dale A ve

York Rd

N Ellis St

Eastern Ave

United Ln

Devon Ave

American Lane

We are excited to announce we are Now Offering Our premium meats, sausage, deli and smoked fish products at wholesale prices. Directly to the public — At our NEW Retail Storefront.We invite you to our walk-in cooler to see the freshness and prices for yourself!

Specialty Sausages and Meats: Large selection of Smoked Sausages, Hams, Bacon, Pork Loins, Pork Butts and more! Pre-sliced Deli Meats and Sausages Also Available! Fresh Meat Counter Baby Back Ribs, Hams, Loins, Bacon, Polish Sausage Italian Sausage, and more! Smoked Fish Smoked trout and our famous smoked salmon are now available – fresh and directly from the source.

STORE HOURS Sunday: Closed Monday: Closed Tuesday: 9am–5pm

Wednesday: 9am–5pm Thursday: 9am–5pm

Friday: 8am–5pm Saturday: 7am–1pm

847-787-0210 | northstarfoods.com

FOLLOW & LIKE US!

For over 40 years Northstar Foods has been producing only the finest meats, specialty sausages and smoked fish for the restaurant and grocery store industries. The essence starts in our kitchen with the finest and freshest raw materials with our unique blend of traditional herbs and spices.

Welcome

to taste and quality at great prices! STOP IN

TODAY!

Міжнародна політика ⁄ Війна

ПОЧАТОК / С. 1012 Тайвань: Політична підтримка України на Тайвані залишається високою, значною мірою через загрозу вторгнення КПК. Країна виділила Україні майже 112 млн дол. НЕВІЙСЬКОВА ДОПОМОГА Європа надала Україні вдвічі більше невійськової допомоги, ніж США. З Європи надійшло 68,53 млрд дол. порівняно з 29,3 млрд дол. зі США. Щодо прямої бюджетної підтримки України, то внесок США (22,9 млрд дол.) становить близько третини від загальної суми прямої бюджетної підтримки (66,5 млрд. дол.), загалом отриманої урядом України. У ЄС зареєстровано близько 8 млн біженців, а понад 4 млн українців зареєструвалися на тимчасовий захист у ЄС, що означає, що вони мають право на роботу, проживання, медичне обслуговування та навчання своїх дітей за рахунок ЄС. Сьогодні близько 20 відсотків українських дітей шукають притулку в ЄС. Для порівняння – США ухвалили близько 250 тис. українських біженців. Хронологія байденівських смертельних затримок щодо постачання зброї Україні: Боягузливий підхід адміністрації Байдена до зовнішньополітичних криз коштує життя українцям і витрат американцям. Політика президента Байдена, починаючи з його провалу в Афганістані та його нездатності забезпечити безпеку кордонів США та закінчуючи його нездатністю зупинити відновлену російську агресію проти України, послаблює імідж США за кордоном та викликає додаткові витрати з боку платників податків. Якби президент Байден протиставив володимиру путіну санкції, що передували вторгненню, не скасував би санкції адміністрації Трампа щодо «Північного потоку-2» і надав би видиму та значну військову допомогу, він міг би запобігти вторгненню путіна. На жаль, нинішня політика Байдена щодо допомоги Україні за формулою «стільки, скільки буде потрібно», затягує цей конфлікт. Натомість стратегія має полягати в тому, щоб дати Україні ресурси, необхідні їй для перемоги зараз, і чинити максимальний тиск на російську економіку, щоб цю війну можна було зупинити. 2014-2017: Після російської анексії Криму та окупації частини східної України у 2014 році адміністрація Обами-Байдена відмовилася надати Україні військову допомогу, сигналізуючи росіянам, що вона не має мужності протистояти їхній агресії.

2017: Адміністрація Трампа припинила політику умиротворення адміністрації Обами-Байдена, надавши Україні протитанкову зброю Javelin, тим самим сигналізуючи путіну, що його агресія буде нетерпимою. Червень 2021 року: У червні 2021 року президент Байден призупинив пакет летальної військової допомоги Україні, щоб сприяти проведенню саміту Байден-путін у Женеві. Голови комітетів Конгресу Роджерс і МакКол опублікували заяву: «Як свідчать попередні рішення цієї адміністрації вивести два військові кораблі США з Чорного моря під час нарощування військової могутності росії, скасувати критичні санкції щодо трубопроводу “Північний потік-2” та відкласти зустріч із президентом України Зеленським до завершення безрезультатного саміту Байден-путін минулого тижня ця адміністрація знову і знову вирішила утихомирювати кремль за рахунок України. Цю політику слід припинити». До 24 лютого 2022 року: Як тільки адміністрація Байдена та демократи повернулися до влади, володимир путін почав зосереджувати війська на кордоні з Україною, щоб перевірити рішучість нового президента. Байден підтвердив путіну, що він продовжить політику умиротворення епохи Обами, скасувавши санкції часів Трампа щодо «Північного потоку-2». Незважаючи на незаперечні докази того, що армія путіна зібралася розпочати повномасштабне вторгнення, президент Байден продовжував капітулювати. Він відмовився запровадити серйозні санкції проти росії чи озброїти Україну, попри заперечення республіканців у Конгресі. Байден сподівався, що така політика умиротворення та продовження діалогу переконає путіна відвести російські війська від кордону з Україною. Байден помилився. 24 лютого 2022: Політика умиротворення президента Байдена не змогла стримати путіна. Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року. Протягом кількох місяців адміністрація Байдена отримувала попередження від розвідувальної спільноти США, але не зробила жодних дій для стримування рф. Адміністрації Байдена також не вдалося заручитися підтримкою Європи, щоб протистояти нарощуванню військової могутності росії, оскільки її попередження залишилися поза увагою через провальне виведення військ з Афганістану. Примітно, що попередження адміністрації Байдена вияви-

СТРУКТУРА ВСІЄЇ ДОПОМОГИ УКРАЇНІ, % Вся допомога Військова допомога Економічна допомога 45 56 34 США Інші донори 55 44 66

№ 3 (84) — 19.01.2024

лися настільки непереконливими, що у день вторгнення у Києві був голова німецької розвідки. Перші тижні повномасштабного вторгнення: Без достатньої військової допомоги з боку США та інших партнерів України ЗСУ швидко втратили значні території. Тисячі українців опинилися в тилу ворога та постраждали від військових злочинів та інших звірств від рук російських солдатів у таких містах, як Буча, Ізюм, Херсон. Росія також заблокувала більшу частину Чорного моря, руйнуючи економіку України та погіршуючи глобальну продовольчу безпеку. Березень 2022 року: Адміністрація Байдена нарешті розпочала постачання зброї українцям, що допомогло їм відбити наступ росіян. Перша партія «Стінгерів» американського виробництва нарешті прибула до України. Постачання були невиправдано відкладені на кілька місяців, ймовірно через побоювання з приводу секретних компонентів, які зрештою були легко усунуті. Березень 2022 року (продовження): Того ж місяця США відмовилися публічно надати політичну підтримку Польщі у постачанні всього парку літаків МіГ-29, які могли б допомогти Україні захистити своє небо. Початок квітня 2022 року: Україна виграла битву за Київ, спростувавши прогнози адміністрації Байдена про те, що українська столиця впаде протягом трьох днів. Літо 2022 року: Російські війська перенаправили свій наступ на схід та південь України, захопивши всю Луганську область та кілька ключових міст, зокрема Маріуполь. Масивна артилерійська перевага росії була використана з руйнівним ефектом. Червень 2022 року: США оголосили, що протикорабельні ракети «Гарпун» американського виробництва будуть відправлені в Україну через кілька місяців після того, як вмс росії завершили блокаду Чорного моря і безкарно завдали смертоносних ударів крилатими ракетами з кораблів, що розташовувалися неподалік південного узбережжя. Перші американські високомобільні артилерійські ракетні системи (HIMARS) нарешті прибули в Укра-

їну, за ними пішли британські та німецькі реактивні системи залпового вогню (РСЗВ). Ці системи, які з’явилися з великою затримкою, дозволили Україні зупинити просування росії на сході та півдні, а потім розпочати власний контрнаступ. Серпень 2022 року: Тегеран почав постачати росії безпілотники іранського виробництва, що призвело до руйнівної кампанії проти цивільної інфраструктури України. Тим часом адміністрація відмовилася надати Україні далекобійні армійські тактичні ракетні комплекси (ATACMS) для ураження місць запуску цих дронів у Криму та інших частинах тимчасово окупованої території України. Вересень 2022 року: Харківську область було звільнено українськими військами. Путін проголосив незаконну анексію Луганської, Донецької, Херсонської та Запорізької областей. Того ж місяця у розпал важких боїв адміністрація Байдена з незрозумілих причин допустила, щоб санкціонована Конгресом передача зброї з американських запасів в Україну на суму 2,3 млрд дол. не відбулася. Листопад 2022 року: Перші дві американські системи ППО National Advanced Surface-to-Air Missile Systems (NASAMS), ефективні проти авіаційних, ракетних та безпілотних загроз, прибули в Україну після кількох місяців російських ударів по цивільній та енергетичній інфраструктурі. Україна звільнила Херсон, єдиний захоплений росією обласний центр, під час контрнаступу з використанням поставлених США HIMARS, які унеможливили продовження російської окупації. Січень 2023 року: Поки Україна планувала весняний контрнаступ з метою звільнення більшої частини своєї території від російської окупації (операція, яка потребує значної кількості бронетехніки), Велика Британія стала першою країною, яка надала Україні західні бойові танки. За нею пішла Німеччина, яка схвалила передачу танків Leopard 2 зі своїх запасів та запасів інших союзників лише після того, як США погодилися відправити танки M1 Abrams до України. США також нарешті погодилися надати Україні бронемашини Bradley, що дозволило розпочати такі необхідні поставки аналогічних машин із країн-партнерів. Лютий 2023 року: США оголосили, що надішлють в Україну бомби малого діаметра наземного базування (GLSDB). Ці боєприпаси мають більшу дальність дії, ніж поставлені США раніше, але все ж таки меншу, ніж ATACMS. Однак вони прибудуть не раніше початку 2024 року.

ПРОДОВЖЕННЯ / С. 16

19.01.2024 — № 3 (84)

şŝŵŢ ũŝŦŞŰůŪŒ ş şŝŵťŲ ŭŰŧŝŲ ŵŧūŨŝ ũŢšťŴŪūŠū ŪŝşŴŝŪŪż ƶ ƍƋƄƉƋſƈƜƠƉƋ ƐƇƍŽƣƊƎƙƇƋƛ ƉƋſƋƛ

ũť ŠūůŰŒũū ŮŬŢųŔŝŨŔŮůŔş 4,0)&3831-78 ƶ ƎƌƂƓƢŽƈƢƎƏ Ƅ ſƄƜƏƏƜ ƇƍƋſƢ )/+ 8)',2-'-%2 ƶ ƑƐƊƇƓƢƋƊŽƈƙƊŽ ƁƢŽƀƊƋƎƏƅƇŽ ŢŧŠ ,)13(-%0=7-7 8)',2-'-%2 ƶ ƎƌƂƓƢŽƈƢƎƏ ƁƈƜ ƍƋžƋƏƅ ƊŽ ŽƌŽƍŽƏƢ mƕƏƐƔƊŽ ƊƅƍƇŽ| 1)(-'%0 %77-78%28 ƎƂƍƏƅƑƢƇƋſŽƊƅƆ ƉƂƁƅƔƊƅƆ ŽƎƅƎƏƂƊƏ '2% ƶ ƎƂƍƏƅƑƢƇƋſŽƊƅƆ ƌƋƉƢƔƊƅƇ ƉƂƁƎƂƎƏƍƅ

ŞŔŨŹŵŢ Əƅ ŭūŧŔş ũť ŠūůŰŒũū ŮŬŢųŔŝŨŔŮůŔş šŨż ŭūŞūůť ş ũŢšťŴŪŔŦ ŮűŢŭŔ

8YOMIRHSVJ 8VEMRMRK -RWXMXYXI -RG 2 ,EVPIQ 'LMGEKS -PPMRSMW

4 [[[ 88M1IHMGEP7GLSSP GSQ

ŤŝŭŢŒŮůŭūşŝŪŔ ſ -&,)

[[[ MFLI SVK

Міжнародна політика ⁄ Війна

ПОЧАТОК / С. 1014 Попри відмову адміністрації підтримати ці зусилля, Велика Британія стала першою країною, яка публічно заявила про свій намір навчати українських пілотів управлінню винищувачами НАТО.

Березень 2023 року: Голова комітету із закордонних справ Палати представників Майкл Маккол (R-TX) та голова комітету зі збройних сил Палати представників Майк Роджерс (R-AL), а також член сенатського комітету з міжнародних відносин Джим Ріш (R-ID) та член сенатського комітету збройних сил Роджер Уікер (R-MS) направили листа президенту Байдену із закликом до адміністрації надати Україні касетні боєприпаси. Ці боєприпаси, що десятиліттями зберігалися на складах США, могли б стати найважливішим інструментом для перемоги над росіянами. Адміністрація надто довго ігнорувала це прохання.

Квітень 2023 року: Перша американська система протиракетної оборони Patriot, вперше обіцяна у грудні 2022 року, прибула до України. Незабаром за нею була ще одна система, поставлена Нідерландами та Німеччиною. Травень 2023 року: Після більше ніж річного тиску з боку Конгресу, українських чиновників та союзників по НАТО, включно з Великою Британією, Данією та Нідерландами, адміністрація Байдена нарешті погодилася розпочати навчання українських пілотів та надати їм літаки F-16, але не раніше 2024 року. Велика Британія оголосила, що відправить в Україну крилаті ракети Storm Shadow, які мають дальність, подібну до американських ATACMS. У липні Франція оголосила, що надасть свою власну версію ракет великої дальності. Ці ракети дозволили Україні завдавати ударів по важливих військових цілях на території, окупованій росією, глибоко за лінією фронту. Ці поставки не викликали значної реакції з боку росії, проте адміністрація Байдена все одно відмовилася надати ATACMS. Червень 2023 року: Україна розпочала свій довгоочікуваний контрнаступ, не маючи багатьох запитаних систем озброєнь, включно з танками «Абрамс», касетними боєприпасами, літаками F-16, бомбами GLSDB та ра-

№ 3 (84) — 19.01.2024 кетами ATACMS. Байденівські затримки з постачанням критично важливих систем озброєння змусили Україну відкласти початок контрнаступу на кілька місяців, давши російським солдатам час зміцнити свої оборонні позиції, які Україні важко прорвати. Липень 2023 року: Адміністрація Байдена нарешті схвалила передачу Україні покращених звичайних боєприпасів подвійного призначення (DPICM) або касетних боєприпасів. Якби вони були надані раніше, їх можна було б використати з великим ефектом для боротьби з великою кількістю російської артилерії, бронетехніки та особового складу. Вересень 2023 року: Американські танки Abrams нарешті прибули в Україну – через шість місяців після прибуття перших німецьких танків Leopard і більше ніж через три місяці після початку українського контрнаступу. Жовтень 2023: Варіанти ракет ATACMS меншої дальності дебютували на полі бою, знищуючи численні російські гелікоптери, що базуються в Україні. Надання ATACMS є позитивною подією, але їх було надіслано надто мало, і на це знадобилося більше року тиску з боку Конгресу, України та союзників США. Надання цієї зброї Україні за кілька місяців після початку

ăúĀîđýāċúøù ĀôāĂþĀîý ЧАРІВНИЙ ГЛЕЧИК

контрнаступу є символом нездатності адміністрації Байдена озброїти Україну з потрібною швидкістю. Більше того, варіант ATACMS, наданий Україні, має набагато меншу дальність дії, ніж варіант із більшою дальністю, до якого закликала двопартійна коаліція у Конгресі (100 миль проти 190 миль). Варіант ракети дальньої дії має бути відправлений до України, щоб атакувати критично важливі російські військові об’єкти у Криму. Республіканці вважають, що президент Байден має представити Конгресу план перемоги, що включає максимальний санкційний тиск, передачу заморожених російських активів Україні та якнайшвидше надання Україні зброї, необхідної для перемоги. Автор: Андрій Ілларіонов. Джерело: aillarionov.livejournal

ПРАЦЮЄ ДОСТАВКА Uber Eats

ВИ МОЖЕТЕ СМАЧНО ПОЇСТИ В НАШОМУ ЗАТИШНОМУ РЕСТОРАНІ ТА ЗАМОВИТИ ЇЖУ ДО СВОГО СТОЛУ 773-286-8855 СВІЖІ САЛАТИ ПЕРШІ СТРАВИ: чанахи, бульйон, солянка, борщ, грибна зупа ДРУГІ СТРАВИ: чебуреки, деруни, печеня, налисники, голубці, галушки, пельмені, більше 10 видів вареників, свинина, яловичина, курка, риба І тільки у нас можна спробувати справжній банош з бринзою та шкварками Спеціальні ціни на комплексні обіди: понеділок-п’ятниця, від 11.00 ранку до 1.00 по обіді. ДЛЯ ГАРНОГО НАСТРОЮ: налисники з маком, налисники з сиром, вареники з вишнею, сирники, та багато іншого. СПЕЦІАЛЬНЕ МЕНЮ ДЛЯ ВОДІЇВ ТА ДЛЯ ТИХ ХТО ХОЧЕ П’ЯТЬ ДНІВ НА ТИЖДЕНЬ МАТИ СМАЧНУ ЇЖУ ЯК У МАМИ: всього за $99 ви маєте пакет на тиждень: 5 сніданків, 5 перших страв, 5 основних страв з гарнірами і салатами

НАША АДРЕСА: 6354 W. Irving Park Rd., Chicago, IL 60634 773-286-8855

Пон.-Четв.: 11.00 -20:00 П’ятн.-Cуб.: 11.00-21.00 Нед.: 11.00-17.00

19.01.2024 — № 3 (84)

Міжнародна політика ⁄ Історія

№ 3 (84) — 19.01.2024

Global Britain Сергій Чаплигін, Львів, «Сурма»

одо «Global Britain in a Competitive Age» – концепції зовнішньої та військової політики Великої Британії, яка за словами є найзначнішим переглядом зовнішньополітичної та оборонної стратегії з часів «Холодної війни». Стисло. Після референдуму 2016 року уряд Великої Британії почав використовувати термін «Глобальна Британія» як назву стратегії, яка буде основою зовнішньої політики після «Брекзіту». Велика Британія має дотримуватися традиції глобальної поведінки і не сприймати себе на міжнародному рівні лише європейським гравцем. Адже до XX століття Британська імперія розташовувалася на території п’яти континентів. Внутрішні кордони країни мали набагато менше значення для британців, ніж кордони імперії, а це зміцнювало у свідомості нації силу та великі можливості щодо власного месіанства, розвитку торгівлі, соціального патерналізму, а також захисту тери-

торій в домініонах, протекторатах та колоніях імперії. Поступово усвідомлення могутності імперії і глобальне мислення нації стали невід’ємною частиною національної самосвідомості, і дотепер ці поняття значною мірою визначають менталітет британців. Тому згідно з цією концепцією, Велика Британія має залишитися «глобальною» і після виходу з ЄС (як це було протягом останніх чотирьох століть), дотримуватися своїх національних інтересів як всередині країни, так і за її межами. Нагадаю. Політику Великої Британії формують еліти, які складаються з правлячої аристократії, представни-

ǝǒǗǘǍǙǍ Ǐ ǐǍǔǒǟǄ ǟǍ ǚǍ

773-818-7712

uausamedia@gmail.com

ків офіцерської касти, банкірських домів, дипломатичного корпусу та ін., з їхньою концепцією імперської спадщини у структурі національної ідентичності – Global Britain, що означає претензію на роль одного зі світових лідерів після звільнення країни від «тягаря брюссельських правил». Напрямки. США – топ пріоритет. Рівноправні відносини з п’ятіркою Ради Безпеки ООН. Залишитися ключовим гравцем на Середньому Сході та поставити новий акцент на Індо-Тихоокеанський регіон як центр світового зростання. Співдружність Націй є величезною перевагою, тому що дозволяє Британії взаємодіяти з широкою мережею країн по всьому світу зі схожою історією, правовою спадщиною та інститутами. Для вирішення таких питань Велика Британія має повернути технологічне лідерство та забезпечити країну новими інструментами впливу на хід світових подій. Точками зростання повинні стати штучний інтелект, квантові обчислення, космос, кібернетика, біотехнології… Для реалізації цих цілей Британія готує збільшення витрат на національну оборону відразу на 24 млрд фунтів стерлінгів. Ще 4 млрд буде спрямовано на інноваційні технологічні проекти. За планами Лондона, Британія повинна в найближчі чотири роки стати провідною військово-морською державою (тільки кількість ядерних боєголовок, які використовуються на британських атомних підводних човнах, має збільшитися до 260) і серйозно оновити сухопутні сили. Відповідно на Близькому Сході, в східній частині Середземного моря і в чорноморському регіоні Британія створює власну систему альянсів і партнерських відносин. Все дуже просто: у найближчі десять років знову стати Global Britain. Щодо України. московитська агресія щодо України вималювала нову геополітичну ситуацію, в якій остання вимушена шукати союзників в протистоянні московитському експансіонізму.

Це збігається з метою Великої Британії, яку цікавить створення геополітичного бар’єру між московією і Європою як важеля тиску. У Лондоні розуміють, що важелі тиску, створені в Скандинавії, країнах Балтії, Туреччині та на Кавказі, не йдуть в жодне порівняння з тим геополітичним тиском, який може бути створено в Україні. Відповідно в силу об’єктивних та суб’єктивних обставин і складається політичний та військово-технічний союз Україна-Британія. N. B. Охочі можуть ознайомитися зі стратегічним оглядом безпеки, оборони, розвитку та зовнішньої політики «Глобальна Велика Британія в конкурентну епоху». Документ має 114 сторінок – наймасштабніший з часів холодної війни. Екскурс до історії: Great Game У Редьярда Кіплінга є пригодницький роман для юнаків «Кім», де за сюжетом, Кімбол О’Хара – хлопчик-сирота європейського походження, який виріс серед азійців, випадково виявляється втягнутим у геополітичне суперництво між Британською та московитськими імперіями за панування в Південній і Центральній Азії в XIX – початку XX століть – «Велику гру». Завдяки Кіплінгу ця гарна й емоційно заряджена метафора увійшла в широкий обіг. Але «Велика гра» – це не тільки метафора, а й історична реальність. У неї є глибоке коріння в традиційній для Центральної Азії геополітичній багатовекторності. Історично в Центральній Азії не склалося єдиної, жорсткої, усталеної структури. Тут складним чином переплелося безліч різноманітних, нестабільних і перемішаних між собою структурних утворень. Недарма Збігнев Бжезінський в своїй «Великій шахівниці» називає Кавказько-Центрально-Азійський геополітичний регіон «Євразійськими Бакланами». Саме це дозволяло (та й дозволяє) великим зовнішнім гравцям за допомогою цілеспрямованої політики викликати до життя ті чи інші соціально-історичні та культурно-ідентифікаційні нашарування реальності. Адже класичні геополітичні теорії, починаючи з часів Гарольда Маккіндера, пов’язують боротьбу за Центральну Азію з боротьбою за світове панування загалом. Посткласичні ж, зі свого боку, пропонують декілька геополітичних напрямків, за якими може «рухатися» Центральна Азія. Як метафора, так і реальність «Великої гри», чи «Великої гри-2» в ХХІ столітті наразі залишається актуальною й для України. Бо, як слушно зауважив Кіплінг: «Тільки коли всі помруть – скінчиться Велика гра!»

19.01.2024 — № 3 (84)

СПЕЦІАЛІСТ ЩО ПРАЦЮЄ ДЛЯ ВАС

НАТАЛЯ АСЕВЕДО КУПІВЛЯ ТА ПЕРЕФІНАНСУВАННЯ ЖИТЛА ВСЕ НЕМОЖЛИВЕ СТАЄ МОЖЛИВИМ ! ДЗВОНІТЬ ДО НАС З ПИТАНЬ КУПІВЛІ НЕРУХОМОСТІ ТА ОТРИМАЄТЕ ВСІ ВІДПОВІДІ В ОДНОМУ ОФІСІ

БЕЗКОШТОВНІ КОНСУЛЬТАЦІЇ ПО ТЕЛЕФОНУ

773-368-0123

• Індивідуальний підбір фінансування • Федеральні позики • Низькі відсотки • Позики під ремонт • Перефінансування з CASH OUT • Перефінансування без додаткових коштів NO CLOSING COST • Можливе 100% фінансування

Solution Financial Mortgage Company (NMLS ID 267469)

www.gosfmc.com

Наша адреса: УКРАЇНСЬКА ОКОЛИЦЯ 1706 W. CHICAGO AVE., CHICAGO, IL 60622 Tel.: 773-109-1950 Fax: 847-834-0106 nacevedo@gosfmc.com NMLS ID:232240

AN ILLINOIS RESIDENTIAL MORTGAGE LICENSEE

РОЗМОВЛЯЄМО УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ

Політика ⁄ Війна

surma.com.ua

№ 3 (84) — 19.01.2024

До внутрішньополітичної проблематики Василь Лаптійчук, Київ, «Сурма»

итуація в міжнародних відносинах стала переважно прогнозованою або такою, яка вже не залежить від Києва, а допомога Заходу, на якій тримається Україна, відтак залежатиме значною мірою від нашої внутрішньої політики. Що маємо? Конфлікт Зеленського й Залужного зайшов у стадію, коли вони, за певних умов (під уявним тиском Заходу, наприклад), ще довго можуть терпіти одне одного, проте фігуранти вже стали вічними ворогами. Зеленському потрібна перемога на фронті, яку наразі може забезпечити лише ЗСУ під керівництвом Залужного (за умови допомоги Заходу). Проте в результаті цієї перемоги й наступних виборів виграє більше Залужний, а не Зеленський. І це не може не бентежити амбіційного лідера на Банковій, який, до того ж, не виключено, має підстави боятися антикорупційних розслідувань після втрати влади. До протистояння між Верхголкомом і Голкомом, за ознаками, долучається третя сила. В ОПУ не можуть не бачити, як ЗМІ, підконтрольні Порошенку та його ситуативним союзникам, «окучують» опального генерала, готуючи йому, в разі звільнення, чи то перше місце в передвиборчому списку до ВР, чи то ще якийсь бонус. А, може, просто роздмухують вогонь неприязні між генералом і президентом. Інша справа, чи погодиться досить розважливий Валерій Федорович пов’язати своє ім’я з політсилою, яка має виразний негативний імідж. У наступну Раду чи на Банкову потраплять насамперед політики, які під час війни брали участь у безпеково-оборонних заходах і діти яких не переховувалися за кордоном. Отже, «Європейська солідарність» і сам «Жмуруку» шансів повернутися в українську політику мають небагато. Ну, хіба протягнуть «потягом» відомих і ще невідомих коруп-

ціонерів і ухилянтів за списком, який очолюватиме Залужний. Але навіщо той камінь на шиї найпопулярнішому нині генералові? Отже, П. залежний від Головкома більше, ніж Головком від П. Якщо, взагалі, залежить. МОБІЛІЗАЦІЯ. Насувається «скандал». ЗСУ потрібні бійці, але мобілізувати виборців, коли вони цього не хочуть, у демократіях непопулярно. Цифру чи то 400 чи то 500 тисяч необхідних, за визначенням, визначають у ГШ (Залужний). Проте формально саму цифру затверджує й озвучує для парламенту Президент (Зеленський). Більше того, саме руками парламенту й уряду (і там, і там головний – Зеленський) цей непопулярний захід перетворюється на закон і реалізується. Спроби ОПУ перефутболити публічну (рейтингову) відповідальність за мобілізацію на Залужного, Головкомом були з легкістю помаху крила метелика перекинуті назад, на Банкову. Вийшло так, що всі (корумповані) воєнкоми, всі, як правило, непристойно пузаті співробітники ТЦК, незнайомі із законами держави, які ловлять громадян часом у геть непристойний спосіб, це відповідальність – винятково МО, уряду, тож, відповідно, президента і його політсили. До речі, дивлячись на «кабанів» у камуфляжах, виникає питання: хтось скасовував для офіцерів ЗСУ фізичні нормативи, які передбачають підтягування на жердині, 1-2 види бігу на швидкість, тощо? У боротьбу з мобілізацією включився й Порошенко, девіз якого зараз: «Що гірше, то краще». Мобілізацію слід зірвати, тоді «Квартал» швидше погодиться на «перемир’я» (власне, капітуляцію), а це запустить (пере) виборчий процес і дасть шанс «Невгамовному» «дасть Бог, повернутися на це робоче місце» знову. Спільник чиновника-мільярдера, ексхабарник Луценко озвучив, за визначенням, інформацію з грифом навіть не «Цілком таємно», а «Особливої важливості» – узагальнену кількість втрат ЗСУ від 24.02.22 – 500 тисяч (!), за чим стоїть очевидна спроба Порошенка і його по-

літсили зірвати мобілізацію шляхом учинення психологічного тиску (залякування) на громадян і здобрити ґрунт для омріяних підприємцем-політиком «масових протестів». Реакції правоохоронців – «нуль». Отже, відомий провокатор знову збрехав, догоджаючи «шефу»? КОНТРНАСТУП ЗСУ завершився наступом росіян і втратою Україною ще кількох десятків кілометрів території держави. Скільки загинуло – поки що державна таємниця. Хто винен – Верховний головнокомандувач чи Головнокомандувач? Потрібні знання й відомості, як ухвалюються такі рішення, і як у них регламентовано відповідальність посадових осіб. Здається, що програли обидва, але один – обраний народом, а інший – призначений президентом. Зеленський на себе відповідальності за карколомний провал розпіареного «контрнаступу» не візьме. Залужний, який усе погоджував з ОПУ і, як справжній український генерал, намагався максимально догодити самовпевненому босу, теж не погодиться посипати голову попелом. При цьому Залужний на випередження може познімати «за провал контрнаступу» низку вірних особисто Зеленському/Єрмаку генералів ЗСУ (якщо такі є). Або ОПУ, скориставшись нагодою, відправить бунтівного генерала у відставку. Вірогідно, це станеться після висновків підконтрольних ОПУ правоохоронних структур про те, хто «запустив» росіян під Київ і на Південь, обіцяючи всім напередодні війни, що «ми готові до будь-яких варіантів розвитку подій». ЕКОНОМІКА України буквально перебуває на утриманні якоїсь кількості світових демократій. Може, так буде аж до завершення війни, а, може, й не буде. Вести тривалу смертельну війну з країною, яка має власну економіку й не залежить від третіх країн, і залежати від країн, де щороку можуть змінюватися уподобання електорату, смертельно безвідповідально. Проте президент і досі уявляє себе й наступ-

ним переможцем на (повоєнних) виборах, а переводити національну економіку «на рейки війни» (власне, вилучати в усіх певну кількість грошей на війну й примушувати додатково працювати) – річ непопулярна. Показовими для оцінки президентства Зеленського після його завершення стали б висновки аудиторських парламентських та урядових комісій і правоохоронних органів. Хтозна, може, будуть шокуючі новини. А, може, й ні. Проте в історію України Зеленський уже ввійшов як перша особа, що не була висунута на цю посаду як представник олігархічних кланів та/або корумпованих урядів/ банків. Більшого ривка суспільства з гнилого й гарантовано проросійського болота годі й уявити. Тепер, якщо чіплятиметься за «популярність» і боятиметься непопулярних рішень у області мобілізаційної, економічної тощо політики, точно, не переможе й увійде в нашу історію як ще один лузер. До того ж той, який не просто програв, але й втратив територію країни. Якщо змириться з тим, що його термін останній, і візьме на себе всю відповідальність за, на перший погляд, непопулярні рішення, за ще кілька мобілізацій, які дедалі глибше будуть виїдати суспільство, матиме шанс і перемогти, і ще раз позитивно увійти в історію. І що раніше це зробити, то більше шансів вижити і зберегтися. Тоді був би, принаймні, теоретичний шанс позмагатися з відомими й ще невідомими молодими політиками, яких традиційно народжує війна. Але щодо перспективи такого розвитку подій є сумніви. (Прихильників політиків і політсил прошу утриматися від спроб вийти за межі пропонованої дискусії й зосередитися лише на фактах і висновках. Спроби «цензури», спроби залізти в особисте, нав’язлива демонстрація власних політичних поглядів і образи тут будуть припинятися). https://t.me/Vasyl_Laptiichuk

19.01.2024 — № 3 (84)

Політика

Оксана Давида, Роузбург, штат Орегон, «Сурма»

іяк не можу визначити кращу назву для роздумів про «ЭТО»… Напевно, треба заручитися консультацією фізіономіста / психолога / профайлера, але дещо добре видно і неозброєним оком. Наші болотно-східні сусіди мають приказку – «как корабль назовеш – так он и попльівет»… То ж як почався новий етап у 2019 році з «новими обличчями нової України», який виніс на поверхню кавеенно-квартальних майстрів совкової хохми і прихильників стилю «тупий і ще тупіший», то й ціле плавання якось м’яко перейшло у «рятуйся, хто ще може». Корабель слуг і прислужників пливе до політично-соціальної маріанської впадини і не бачить свого курсу. Не бачить, бо ніхто його на мапі не проклав і ніхто з команди навіть не знає, як користуватись не те що надсучасними засобами навігації, а навіть астролябії в руках не тримав. Особливо капітан, чи капітанчик. Ну не дотягнутись йому до величезного керма, не вміє по зорях читати шлях, і взагалі його постійно нудить, морська хво-

surma.com.ua

№ 3 (84) — 19.01.2024

Пантеон українського політикуму. Чи радше кунсткамера? роба дошкуляє. Бо капітанський місток – то вам не сцена з софітами, а океанські хвилі – то не хвилі примітивного сміху, що котяться по спітнілому залу. А тепер знову до фізіономіки: уявіть, що вся команда капітанчика вистроїлась в ряд, а ви проходите повз них, заглядаєте в обличчя, бачите очі … і що ж вас вражає? Так, немає гідних постатей, одухотворених і справжніх. Нема обличчя, біля якого хочеться зупинитись, потиснути руку і поговорити. А є якийсь очманілий калейдоскоп підозрілих типажів, які мали б набагато гармонійніший вигляд «без права переписки» – арахамічний умеров, єрмачний стефанчук, ветеринар-любитель данілов, сатрапистий єрмак, підпухла з голоду послиця-комісарша і особливо пришелепкувата мар’яна, що наче втекла з Кульпаркова (львів’яни зрозуміють). Ну і як же не згадати капітанчика, який часом завзято позує біля штурвалу, якщо хтось підтримає стільчик, на котрий треба залізти, щоб ручки ді-

• Frameless Showers • Framed & Sliding Glass Enclosures • Reverse Painted Glass Kitchen Backsplashes • Glass Enclosed Wine Cellars • Glass Railings • Mirrors & Glass Designs

Art Stass, Inc. 1024 North Ave Des Plaines, 60016 Phone: 847-341-2777 Fax: 847-635-1573 www.artstass.com

стали до того величезного колеса, що відповідає за рух корабля. Не вірю, що немає в Україні справжніх, мудрих, начитаних, освічених розумних інтелектуалів – лідерів, яких хочеться слухати і на яких хочеться дивитися. Вони є, але їх тримають в задушливих трюмах, бо бояться бунту на кораблі. А ще соромно мені за отой знаменито розкручений «український генофонд», «особливий ген українців»… Де ж воно все? Чому мене запитують друзі-американці: а чого у вас там всі такі якісь недолугі і такі неестетичні? Чому ви самі з них глузуєте і критикуєте, ви ж їх самі і обрали? Українці ж такі гарні, порода у вас ого-го… Дійсно…порода? Де вона? Все-таки сподіваємось побачити і породу, і блиск в очах, і козацьку стать, силу і впевненість в тих, хто прийде до містка і в чиїх руках важкий штурвал оживе і вирулить Україну зі шторму, в який її завели необачні і продажні яничари, що ще намагаються намагатись… І якщо ваша ласка, поділіться іменами тих, що в трюмі. Треба і їм дати зрозуміти, що ми про них знаємо, віримо, і чекаємо. Може чиєсь ім’я зазвучить вперше, то ж назвіть своїх героїв…котрі зможуть. Час на команду СПРАВЖНІХ. ***** Сидять собі в ютубних (і не тільки) етерах такі собі «гении современности» з «аттуда», котрі взагалі не знали про нашу Україну ніц, і не цікавила їх наша Україна, і варилися вони в «собственном соку» своїх «постсовковьіх щей»…доки не сталася велика війна на українській землі. Раптом всі стали «експертами по Украине», раптом всі почали намагатись правильно вимовляти назви українських міст (хоч Київ все одно вперто пишуть через своє «е») Раптом почали всі вітатися-прощатися нашими гаслами, чіпляти наш жовто-блакитний собі на стіну і навіть одягати наші пацьорки і вишиванки, одночасно глузуючи з «вьішиватников». Правда, вишиванки в них часто

якісь дивні, нагадують косоворотки, і взори теж складені так, що формують чи прапор «ихней страньі», або ще якісь символи, що не належать до самого поняття «українська вишиванка»… Але ж це все «в тренді», це все тепер приносить глядачів, і навіть більше – це все приносить шалені заробітки, то ж треба бігом цим користатися, «пока беляши горячие»…. І ось вже радять нам, як боротися, як воювати, як реагувати, чого сподіватися і як думати. І як «сдаваться», тобто «хендехох», білий прапор і в ножки путіну-батюшке… Вже відкрито звучить від них страшне і принизливе слово «капитуляция», вже малюють вони гнітючі картини «войньі до последнего украинца», вже повчають нас, як небезпечно не підкоритися путіну, котрий ніби і в холодильнику, але все одно «живее всех живьіх» і таки з’їсть Україну раніше чи пізніше… Так от, панове/гаспада. Розверніться собі «к избушке передом» і розбирайте своїх кащеїв і плебеїв, залишіть наших нам, українцям. Це ви виплекали своїх диктаторів, це ви допустили їх до влади, і це вони тепер нищать Україну, старшу, до речі, і дуже вже далеку родичку вашої болотної рассеї. І не пхайте свого довгого сопливого носа до нашого життя, а краще засучіть рукави своїх фуфайок і щось робіть зі своїми кремлівськими конюшнями… Не вам судити про війну в Україні з Лос-Анджелеських пляжів чи Брайтонбічів, з французьких Рів’єр чи навіть лондонів-берлінів. Ви НІКОЛИ нас не зрозумієте. НІКОЛИ..! Бо ви – не ми. Бо у вас не тільки ваші «чєлюсті» не такі, у вас сіра речовина теж інша, запліднена вашою «серой молью», що сидить в бункері, і тому ви НЕ МАЄТЕ жодного людського і морального права «учить нас жить». Єдине, що ви можете і повинні зробити сьогодні – ліквідувати джерело зла, оте зміїне кубло і щурячі нори, звідки і йде смерть до України. Тож скеруйте свою енергію і «красноречие» до своїх, тих що в лаптях, і зробіть щось корисне самі, нарешті. А УКРАЇНА, і особливо ЗСУ, обійдеться без ваших «советов». А на закінчення – усміхніться: уявіть, як звучить для болотних сусідів звичайна фраза українською – «вона його спочатку ПИТАЛА, а потім вже просто СВАРИЛА»... Уявили? Ось з таким настроєм і далі до бою!

19.01.2024 — № 3 (84)

Війна ⁄ Економіка

Зиновій Бокійчук, Львів, «Сурма»

анальна назва статті, але далеко не банальне співвідношення цих понять. На перший погляд, вони видаються антагонізмами, саме це намагався зовсім недавно втирати українцям яничар Гетманцев – той, що у ВР від економіки податків і т. д., роблячи заяву, що під час війни всі біднішають, звичайно крім тих, хто на війні заробляють. Деструктив в тому, що такі заяви і дискусії навколо них не дають правдивих відповідей на питання, як нам перемагати ворогів. Вони забирають наш час і енергію, а на виході буде уже відома відповідь – дурний піп хрестив того Гетманцева, якщо взагалі хрестив. Зв’язок між війною і економікою куди більш складний, ніж це можна уявити собі на переший погляд. Найперше, війни виникають саме тоді, коли є проблеми в економіці. Хибно компетентними твориться така собі ілюзія, що ці проблеми можна розв’язати за допомогою війни, водночас сховати кінці у воду провальної монетарної економічної політики, в яку виродилося споконвічне лихварство, коли грошова маса в рази перевищує вартість реально наявних товарів і послуг, і хочеш-не-хочеш виникає проблема із забезпеченням того, що ми зазвичай називаємо грошима. Пригадалися слова Маргарет Тетчер: «Держава не має своїх грошей, вона має гроші платників податків». Глибший зміст цієї фрази полягає в тому, що держава лише карбує, друкує, чи записує в комп’ютерній стрічці цифри, а грошима ці грошові знаки робить вартість праці громадян, вартість товарів і послуг, які вони створюють. Тому коли приходить війна, грошові знаки втрачають своє значення, грошима стають хліб, тушонка, горілка і патрони. Невже для того, щоб розуміти природу грошей і згубність лихварства та монетаризму потрібна війна? Але війна стала реальністю, отже в нас щось не так з освітою. Так, кожен з нас може перерахувати багато інших вагомих факторів початку війни, але чи пам’ятаємо Панаса Мирного «Хіба ревуть воли як ясла повні»? Тобто, хіба можна одурити цілі народи, якщо вони живуть в достатку і мають змогу для саморозвитку і самоорганізації? З іншого боку, держава зі слабкою економікою, яка не дозволяє гідне життя своїм громадянам, водночас має багаті природні ресурси та сприятливі для ведення сільського господарства кліматичні умови, стає ласим шматком для будь-кого, хто є сильнішим економічно і мілітарно. Тобто підвалини сьогоднішньої війни в Україні закладалися всі роки її відносної суверенності. Відносної тому, що реальна суверенність може бу-

surma.com.ua

№ 3 (84) — 19.01.2024

Війна і економіка. Затяжні війни виграють економіки ти лише за умови такого економічного розвитку, що бере під увагу не лише сьогочасний добробут, але і добробут майбутніх поколінь. Такий підхід вимагає відповідно іншої парадигми – сукупності факторів духовності, культури, освіти, законодавства. Хоча такий підхід в Україні повсякчас декларувався, на ділі ж все відбувалося навпаки. Все це дає всі підстави стверджувати, що сьогоднішня війна в Україні є наслідком неправильної економічної політики, її викривлення соціальними і соціалістичними догмами, які власне спричиняють не ефективність економіки. Тому замало буде спіймати і покарати всю ту братію, яка 30 років грабувала державу і українців. Потрібно буде виправити всі косяки, які є природою проблем в Україні. Для глибшого розуміння сказаного, хочу пригадати читачам, що економіка за своєю суттю є нічим іншим, як процесом обміну результатами праці між людьми. А точніше працею, бо результати праці можуть бути неправомірно привласнені паразитами, а праця завжди має приватний характер, тобто вона завжди належить конкретній особі, яка її здійснила, а відтак не може бути нічиєю. Соціальність, а особливо соціалізм, є ідеологічним підґрунтям для усуспільнення праці, стирання її природного приватного характеру. Але самі собою ці ідеології не змогли би прижитися й існувати, скільки би то не було довго. Вони змінюють під себе суспільно-економічні відносини, що дозволяє їм опанувати буття громадян, посісти певне положення, закріплене законодавчо. З цього і починається занепад економіки і суспільства в цілому. Саме така хвороба спіткала Україну, політичному керівництву якої забракло чи то розуміння, чи то волі позбутися соціалістичних і соціальних ілюзій. Ще й зараз, з великою кров’ю, ця наука засвоюється повільно, з відволіканням на мовні питання, на надлишкову українську толерантність, на зовнішнього ворога та сваволю внутрішніх гнид. Так, все це приносить величезну шкоду українцям і Україні, але детермінантою наших бід є викривлені і спотворені неприродністю ілюзій соціальності й соціалізму суспільно-економічні відносини. Це ніби хвороба суспільного організму на клітинному рівні, яку ми намагаємося вилікувати косметичними методами підстригання волосся і нігтів, а потім ще й дивуємося, що стан організму погіршується. Ідентифікувавши зло, наступним кроком, за законами логіки, має бути його викорінення. Це ж ні в кого не викликає сумнівів? Але на глобальному рівні виникають сумніви, що зло, яке має економічне підґрунтя, неможливо подолати через зміну суспільно-економічних відносин. Щоправда сумніви на

сторінках цієї ж газети висловлювалися щодо міфічної можливості досягнення миру через економіку, точніше через економічні процеси і стимули. Як підстава для цих сумнівів, було взято необхідність раціонального мислення людей і політичного керівництва в різних куточках світу. Що ж, це дуже слушна думка, тільки в ній потрібно поміняти місцями причину і наслідок: раціональне мислення людей, а відтак і політичного керівництва держав, яке вони обирають, формується саме суспільно-економічними відносинами, що існують в кожній країні. Природність цих відносин і полягає в тому, що економіка вимагає від людей раціональності. Інакше економіка не може бути ефективною. А в неефективній економіці починають переважати нездорові емоції, які створюють ілюзію, що за допомогою війни можна розв’язати суспільно-економічні проблеми. Ми перебуваємо зараз в точці біфуркації – критичний стан системи, в нашому випадку суспільства, коли суспільство балансує на межі хаосу і переходу на якісно інший рівень свого розвитку. Це звичайно звучить не так феєрично як «чорний лебідь», але має той же зміст і чітко відображає стан як українського суспільства, так і глобальних процесів в цілому. Яким буде цей рівень в Україні залежить від нас, українців. Ніхто за нас, окрім нас самих, цю дилему з користю для нас не розв’яже. Більше того, не українці, які сьогодні правлять бал на всіх щаблях політичної влади (в окопах їх чомусь немає) робитимуть все, щоб українська Україна не відбулася. Їх влаштує навіть хаос, аби тільки не прихід до влади українців по духу і крові та трансформація України в державу для українців. Це означатиме кінець їхньому пануванню і паразитуванню. Сотню разів мав рацію Микола Міхновський – Україна для українців! Українці мають стати повноцінною титульною нацією в своїй державі. І шлях до цього починається саме зі змін в економіці, як в плані суспільних зв’язків, так і в плані матеріальному. На локальному, українському аспекті економіки, хочу застановитися прецизійніше. Мій колега на шпальтах «Сурми» знаково вказав на те, що у цій війні переможе не чисельність армії, а якість і наявність зброї, висока кваліфікація бійців, ефективність військового управління. Я ж наголошую ще й на тому, що якісний стан війська починається з його духу. На знищення цього духу націлені сьогодні зусилля зовнішніх, а особливо внутрішніх ворогів. За різними паралельно діючими сценаріями, нас знеохочують боротися за свою суверенність. Але я вірю в мудрість і силу народу, до якого маю честь належати. Якщо би він не був таким, то йо-

го би ще тисячі років тому палицями з цих земель інші народи зігнали. Здатність українців до самоорганізації зумовлюється здатністю творити ефективну економіку. Прибрати потрібно штучні перешкоди для ефективної економічної діяльності, звіряючись з природністю суспільно-економічних процесів. Тут захований ключ до нашої перемоги. Тоді Україна зможе значною мірою сама забезпечувати себе всім необхідним не лише для перемоги у війні, але й для тримання на відстані свого споконвічного ворога. Затяжні війни виграють економіки! Бо армія без ефективної економіки не матиме ні якісної зброї, ні кваліфікованих високо вмотивованих бійців, ні ефективного управління. Це аксіома і щоразу, коли різного штибу дегенерати будуть розповідати вам, як нам хтось чогось не дав, це має бути їхнім квитком в небуття. Можна підкріпити сказане в цій статті багатьма афоризмами не пересічних людей, для прикладу Бісмарка: «Перед тим, як посилати солдата на війну, він повинен мати, що захищати». З 14-го року українські воїни демонструють неймовірну силу духу, відвагу та винахідливість, хоча здебільшого їм потрібно паралельно захищатися за це і від держави, яку вони захищають. Це не каламбур, це реальність сьогодні в Україні, це наслідок того, про що я написав вище. Чи східним «Мистецтвом війни», яке приписують китайському полководцю Сунь Цзи: «Неможливо перемогти зовнішнього ворога поки внутрішній не переможений». Суть тут зводиться до одного: українці повинні організуватися в Українську Силу, в українську за кров’ю і духом, заради себе і своїх нащадків, заради тих, хто вже поклав своє здоров’я і життя до підніжжя перемоги. І вирішальне слово на сьогоднішньому етапі боротьби не за військовими, вони свою справу роблять добре. Вирішальне слово за тими людьми доброї волі, які хочуть, знають і можуть зробити політичну владу в Україні українською, поставити економіку на військові рейки, розкрутити її маховик, зробити справу оборони України справою життя кожного українця де б він не знаходився, засудити і покарати винних в зраді і злодійствах. Це висока планка, але воно того варта, щоб її подолати.

19.01.2024 — № 3 (84)

Медичні послуги: •

Клінічні лабораторні дослідження, УЗД-дослідження, Рентген, Діагностика порушень сну

КУПОН ЗНИЖКА

20% НА МЕДОГЛЯД

ДЛЯ ВОДІЇВ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ ǲțȗȖȕ ȌȭȑșȕȐȑ ȌȖ 31. .202

• Медичний супровід від народження до зрілого віку • Щорічні оздоровчі / профілактичні візити • Лікування хронічних захворювань • Лікування застуди та грипу • DOT-огляд (обстеження CDL водіїв, відповідно до вимог Департаменту Транспортування) • Відмова від паління • Програма схуднення • Превентивна медицина • Шкільна та спортивна медицина • Онлайн консультація лікаря ПОНЕДІЛОК: 10-6 • Здоров’я жінки та чоловіка: огляд гінеколога та андролога ВІВТОРОК: 9-5 • Вітамінні внутрішньовенні СЕРЕДА: 10-7 крапельниці ЧЕТВЕР: зачинено • Ін’єкції: вітамін D та В12 П’ЯТНИЦЯ: 9-3 • Ін’єкції тестостерону СУБОТА: 9-2 Ми розмовляємо українською, польською та англійською НЕДІЛЯ: зачинено

UA-USA ⁄ Події

Руслана Романюк, Чикаго «Сурма»

естиваль «Колядуймо разом» завжди стає величним дійством у духовному житті української громади Чикаго. І хоч за багато літ він здобув уже статус традиційного, і хоч проводиться щороку, однак кожен наступний ніколи не схожий на попередній. У цьому заслуга і організаторів фестивалю (до оргкомітету входили Христина Мусій, Наталка Кокорудз-Попович, Юрій Матвіїшин та Анатолій Муштук), і всіх його учасників. Тішить, що до них долучаються нові колективи і виконавці. Але й давно знайомі і знані хори та ансамблі щороку приїжджають на фестиваль з новими колядками. Врешті, коли звучать і відомі твори, то вони завжди звучать по-новому, завжди відкриваються по-новому, як щороку відкривається для нас по-новому і свято Різдва. Незмінною залишається тільки його суть: народилося Дитя, народився Месія, при-

surma.com.ua

№ 3 (84) — 19.01.2024

Колядували, пожертви складали, про мир в Україні Ісуса благали йшов днесь із небес, щоб спасти люд свій весь… О, як ми потребуємо цього спасіння! Кожен зокрема, бо розуміємо, що тільки з Богом легко іти до Вічності непростими дорогами земного життя, і всі разом, адже опинилися сьогодні у горнилі страшних випробувань великою українською родиною. Благословляючи проведення фестивалю, адміністратор катедри святого отця Миколая (саме тут традиційно відбувалося фестивальне дійство) отець Павло Дроздяк наголосив: ключовим словом у назві фестивалю і ключовим відчуттям його змісту є слово «разом». Слово, особливо важливе, особливо значиме для українців у нинішній час: разом ми повинні молитися, разом ми повинні співати й колядувати, разом повинні боротися з ворогом, який хоче знищити нашу Україну. – Вдруге ми маємо Різдво у час війни, – продовжував отець Павло. – І всі ми чудово розуміємо, що в бага-

тьох сім’ях недорахувалися когось із рідних за Святою вечерею. Але Різдво нашого Спасителя повинно утверджувати нас у вірі, що останнє слово

ніколи не буде за злом, а буде за Богом, а отже за миром і любов’ю. І тому наша сьогоднішня зустріч – це не просто можливість гарно провести не-

19.01.2024 — № 3 (84) дільну днину, почути гарні колядки, це можливість разом помолитися цими колядками за мир в Україні. Таким духом і були сповнені виступи усіх учасників фестивалю, яких представляли і запрошували на імпровізовану сцену ведучі свята Христина Мусій і Данило Мельник. Цього року до фестивального дійства долучилися хоровий колектив учнів школи святого Миколая (керівник Ірина Дичій), дитячий церковний хор «Надія» пара-

фії святого Йосифа Обручника (керівник Ольга Допілко), дитячий хор «Ангелик» парафії Непорочного Зачаття з міста Палатайн та дитячий хор «Водограй» школи українознавства «Рідна школа» при осередку СУМ міста Палатайн (керівник Марія Кириченко), ансамбль «Смарт Майндс» (керівник Галина Андросюк), ансамбль бандуристок Чикаго, чоловічий хор «Ставрос» парафії святого Йосифа Обручника (керівник Руслан Рольний), спі-

UA-USA ⁄ Події ваки з Лірік-Опери міста Чикаго, хор «Благовість» собору святих Володимира та Ольги (диригент Олена Новик-Балабан), хор Української Церкви християн Віри Євангельської (диригенти Павло Дроф’як, Тимофій Кучер, Павло Туз), зведений хор, до складу якого увійшли хор осередку СУМ імені Павлушкова в Чикаго, хор «Славута» Української Католицької катедри святого отця Миколая та хор «Боян» Православної катедри святого Воло-

димира (диригент Володимир Попович), фольклорний гурт «Свашки» (керівник Ольга Допілко), хор Української православної церкви Святої Трійці (диригент Оксана Гребеньовська), співаки Чиказької камерної опери, хор катедри святої Софії (диригент Оля Кметь), вокальна група «Українська душа», Прикарпатський квінтет (керівник Богдана Чепіль), вокальний

ПРОДОВЖЕННЯ / С. 28

UA-USA ⁄ Події

ПОЧАТОК / С. 2627 ансамбль «Анафора» при Православній катедрі святого Володимира (керівник Володимир Лимар), хор «Ірмос» парафії святого Йосифа Обручника (керівник Богдан Кулешко). Їхні виступи слухали, затамувавши подих, адже кожна колядка, що звучала на прославу Христа, лунала, як щира молитва у надії на Господні ласки, у проханні про мир у наших душах і на нашій рідній українській землі. І, звичайно ж, зворушливим був момент спільної колядки митців на сцені і глядачів у залі. Організатори свята подбали про те, щоб кожен мав перед собою перефразований до сучасних подій текст, і на мелодію добре знаної усім колядки «Нова радість стала» під куполом храму щиро і потужно зазвучало: «Сумний Святий вечір в 23-тім році, по всій нашій Україні плач на кожнім кроці. Поможи нам, Боже, все це подолати, і з рідної України москалів прогнати…» І не стримували присутні сліз. І вітали стоячи гостю свята – пані Валентину Шульгу, яка прилетіла до Чикаго зі своїм сином Андрієм – важко пораненим бійцем з високою ампутацією обох ніг. І кожен розумів: таких бійців, які потребують допомоги, у нас тисячі, десятки тисяч. Не всі прилетять до Америки, хтось продовжує лікування

surma.com.ua

№ 3 (84) — 19.01.2024

у Європі, в Україні, бо хоче, дуже хоче повернутися до максимально повноцінного життя. І ми можемо, ми повинні їм допомагати – хто чим може і хто як може. Зокрема – коштами. Відрадно, що за кілька годин фестивального дійства вдалося зібрати більше 21 тисячі доларів. Їх передадуть для лікування наших захисників практично на лінії фронту (цим заопікуються отці Донецького екзархату УГКЦ), у Львівському військовому шпиталі, а також на підтримку фонду Revived Soldiers Ukraine, який привозить хлопців на протезування до США, та організації UMANA-Illinois, яка у великих обсягах відправляє в Україну медобладнання та медикаменти. Організатори фестивалю щиро вдячні всім його учасникам, спонсорам, жертводавцям, волонтерам, глядачам, небайдужими серцями яких вдалося зробити велику мистецьку і благодійну справу. …Коли завершилося фестивальне дійство, на землю уже спадав січневий вечір. Під ногами скрипів сніг, добряче притискав мороз. Але душа була сповнена особливим світлом і теплом. Від побаченого. Від почутого. Від вкотре осмисленого. І від великої віри у те, що Бог не залишить нас у біді. Бо прийшов днесь із небес, щоб спасти люд свій весь… Фото: Петра Ковтуна.

ЗАКІНЧЕННЯ ФОТОРЕПОРТАЖУ НА С. 29

19.01.2024 — № 3 (84)

UA-USA ⁄ Події

ПОЧАТОК / С. 2628

Катедра св. Миколая Історія катедри св. Миколая почалася з невеликої групи відважних іммігрантів із Західної України, які почали прибувати на початку 1900-х років. Ці іммігранти покинули Україну, шукаючи кращого та безпечнішого життя в Сполучених Штатах, у той час, коли сама країна була окупована двома імперіями – Австро-Угорщиною та царською Росією. Ранні поселенці обрали за взірець своєї майбутньої церкви знамениту Софію Київську, збудовану у Києві в 1037 році князем Володимиром Великим за часів Київської Русі. Бачення катедри нашими предками полягало в тому, щоб задекларувати свою належність до східної католицької традиції, де св. Миколай є одним із найбільш шанованих святих і водночас є одним з символів їхньої батьківщини. Катедра була побудована іммігрантами для надання духовної, культурної та соціальної підтримки їхніх родин; для того, щоб їхні нащадки та наступні покоління українців продовжували їхню справу. Сьогодні, як і 80 років тому після Другої світової війни, катедра стала притулком і джерелом розради для багатьох нових біженців з України, які шукають миру та стабільності для своїх родин під час війни Росії проти України. Кілька важливих фактів про архітектуру катедри: Побудована компанією M. Ryan Contractors у 1915 році, катедра є шедевром архітектури неовізантійського барокоб заввишки 167 футів. Вона неодноразово визнавалася однією з найкрасивіших будівель Чикаго. Серед унікальних елементів катедри є: • мозаїчні та фрескові ікони 1928 року • мистецькі вітражі, розроблені Мюнхенською студією Чикаго • 13 монументальних мідних куполів (наразі на реставрації), що уособлюють Христа та 12 апостолів • унікальний стилізований український орнамент • вишуканий золотий канделябр, виготовлений в Європі, який містить 486 ламп на дев’яти ярусах і вважається найбільшим у США.

е залишаймося байдужими, допоможімо нашій катедрі зберегти її будівлю, а разом з нею, понад столітню історію української релігійної громади Чикаго для майбутніх поколінь! Долучаймося до збору коштів на: www.esn-cc.org або за QR кодом:

UA-USA ⁄ Культура

Оленка Браво, Сан-Антоніо, «Сурма»

же понад 680 днів триває повномасштабна війна в Україні проти одного з найпідступніших ворогів у світі. Спочатку ми разом із численними іншими українцями діаспори припинили всі наші культурні проекти і почали збирати пожертви у формі грошей, аптечок, військового обладнання, військової форми та іншого. Проте з часом американці припинили просто так віддавати речі та гроші. Люди втомилися, а накопичені ресурси вичерпалися. Тоді ми повернулися до того, в чому відчуваємо себе найсильніше – культурна дипломатія. Ми почали організовувати події різного масштабу: від невеликих у бібліотеках та місцевих закладах, де здобували всього кілька сотень доларів, до великих заходів, де збирали сотні тисяч доларів за одну подію. Усі ці кошти були відправлені в Україну. Ми також постійно працювали над популяризацією нашої культури та над тим, щоб Україна була

surma.com.ua

№ 3 (84) — 19.01.2024

«Батьківська Хата. Homestead»: важливість проекту та проміжні підсумки роботи завжди в центрі уваги не лише серед української, але й місцевої громади і місцевих новин. «Батьківська Хата. Homestead» – це унікальний українсько-американський проект, який привертає увагу глядачів з усього світу до різних аспектів української культури та села кінця XIX – початку XX століття. В межах цього проекту ви зможете поглибити своє розуміння українських традицій, автентичної музики, дізнатися більше про національний одяг, побут, архітектурні особливості та ремесла наших предків, розглядаючи їх з регіональних перспектив. Наприклад, ви дізнаєтеся про одяг, архітектуру та музику з Черкащини або про всі ці аспекти з одного села на Гуцульщині. Три роки наполегливої праці і життя в ритмі нон-стоп нашої команди, а саме Наталки Стурджіл, Світлани Задоровської та Оленки Браво. Протягом останнього року наша команда влаштовувала численні ви-

ставкові заходи та покази автентичного одягу з колекції Наталки Стурджіл за постановки показів за підтримки Оленки Браво. На цих заходах ми активно збирали кошти для наших вій-

ськових і продовжуємо боротьбу за історичну правду та перемогу на культурному та інформаційному фронті. Ці події відбулися в різних країнах, включно зі Швейцарією, Фран-

19.01.2024 — № 3 (84) цією, Канадою, а також в різних штатах США, зокрема Техас, Колорадо та Джорджія, а також, звісно, в Україні. Це широка географія підтримки української культури. Багато з цих заходів отримали підтримку місцевих діаспор та влади. На численних заходах були присутні представники урядових посадовців, місцеві мери та представники різних міжнародних організацій. Дуже вдячні нашій партнерці проекту та співорганізаторці заходів в Остіні – Катерині Войновій. Катерина – українка з великим серцем, співзасновниця Української школи Остіну (Техас) і волонтерка для неприбуткового фонду «Liberty Ukraine Foundation», яка ділить впевненість проекту «Батьківська хата. Homestead» у необхідності збереження та розвитку української культури для підтримки національної свідомості українців за кордоном, відтворення і підтримання зв’язків з Україною, просування інтересів нашої Батьківщини на світовій арені. На дивовижному святкуванні музики, мистецтва та миру проект «Батьківська Хата. Homestead» з’явився в самому серці Техасу під час Концерту до Дня Миру 2023 у приміщенні Капітолія штату Техас. Ця подія об’єднала багатий культурний спадок України та художні таланти місцевих жите-

лів Остіна у важливому акті єдності та стійкості. Проект був представлений авторкою Оленкою Браво та партнеркою із Остіна, Техас, Катериною Войновою, у співпраці з друзями України з Остіна та неприбутковою організацією «Classical Music For the World» разом із українською делегацією, організованою Катериною Войновою (до складу якої входили: український фаготист і піаніст Олександр Сєдін, співачка, соловейка української громади Остіну Олександра Пеліта, ансамбль українського народного танцю «Соняшник»). «Внесок проекту “Батьківська Хата. Homestead” важко переоцінити, представлені полотна проекту додали унікальний штрих івенту. Фотографії і полотна в художній обробці, створені у співпраці проекту з художницею Альоною Модлєскі, прикрасили центральну кімнату Капітолія штату Техас, перетворивши її на святилище мистецтва та культури», – говорить Катерина. Альона Модлєскі, талановита художниця із Остіна, відіграла ключову роль у цій співпраці, внесла своє художнє бачення у проект, створивши серію робіт у змішаній техніці. Неоціненною також стало колаборація із проектом «Берегині» Світлани Севостьянчик, художниці з Києва, її картини часто представлені разом із проектом «Батьківська Хата.

UA-USA ⁄ Культура Homestead» і разом це судове мистецьке об’єднання є одою красі й таланту українського народу. Концерт до Дня Миру 2023 відбувся в значущий день – у вихідні перед Міжнародним Днем Миру ООН. Вибір цієї дати підкреслив важливість єдності, гармонії та прагнення до миру по всьому світу. Ця подія не була просто про музику та мистецтво; це було заявою про спільну волю подолати виклики, навіть у часи війни. Також дуже значущою подією в Остіні була організована знову ж таки у партнерстві з Катериною: участь нашого проекту і показ автентичного одягу з колекції нашої Наталки на Фестивалі «South by Southwest» під вправну постановку дефіле від Оленки. Це один із найбільших і найвпливовіших культурних, технологічних та медіафестивалів у світі. Він щорічно проводиться в Остіні, Техас, США. Фінансування події та делегації відбулося завдяки USAID CEP, WNISEF та загальній організації, а також залученню фінансування від Startup Grind Kyiv. Дуже вдячні за запрошення. SXSW містить різноманітні заходи, такі як: покази найновіших фільмів, обговорення та демонстрації новітніх технологій, стартапів та інновацій у світі інформаційних технологій та музичний фестиваль різних музичних жанрів. Цього року на

фестивалі виступали українські гурти: Kalush Orchestra, Козак Сіромаха, гурти «Kazka» та Balaklava Blues. Саме під час цієї платформи і був представлений наш проект разом із показом автентичного одягу під живу музику від українського етно-гурту «Balaklava Blues». На заході були присутні представники Конгресу, міжнародні технологічні спільноти, представники українського шоу-бізнесу, зокрема гурт «Казка», консул України Віталій Тарасюк, Президент і Головний виконавчий директор Western NIS Enterprise Fund Ярослава Джонсон, представники Capital Factory, TECH RANCH, Q-Branch, AT&T, Adobe, Google, Twitch, Meta та Coinbase. На захід завітали представники Естонської національної делегації, а також представники технологічних компаній з Японії, Литви та Великої Британії. Сказати, що ми цим заходом охопили значну кількість свідомих людей зі всього світу – це навіть не висловити всіх наших вражень від цієї участі. Взяли участь в урочистому благодійному заході з нагоди 32-ї річниці Дня незалежності України «The Independence Day of Ukraine celebrating the Brave Spirit of Ukrainian People».

ПРОДОВЖЕННЯ / С. 32

UA-USA ⁄ Культура

ПОЧАТОК / С. 3031 «Одним із центральних елементів заходу став благодійний “тихий аукціон”, на якому були представлені різноманітні предмети та послуги від донорів з метою збору коштів на допомогу Україні. Дякуючи організації Artwinery, учасники аукціону мали можливість придбати Артемівське ігристе вино, яке після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну було евакуйовано з Бахмута. На заході було проведено показ етнічного українського одягу Наталки Стурджіл за постановкою і організацією показу Оленки Браво та виставкові роботи “Батьківська Хата. Homestead”, яка відіграла важливу роль у презентації української культури та національної ідентичності», – заявив генеральний консул у місті Г’юстон Віталій Тарасюк. Окремо було представлено інформативну виставку благодійної організації Daar Foundation та за сприянням Uart.gallery роботи відомих українських митців Дмитра Кришовського, Ольги Гайдаміки, Ярослава Зайцева та Вікторії Зубенко. Був представлений проект «Берегині» Світлани Севостьянчик. «Отримали офіційні привітання від Губернатора штату Texas Greg Abbott, окремо прокламацію від голови Комітету Палати представни-

surma.com.ua

ків у закордонних справах, конгресмена Michael McCaul, Проголошення визнання Конгресом від Конгресвумен та Члена Українського Кокусу Sheila Jackson Lee, прокламацію від мера міста Г’юстон Sylvester Turner та прокламацію від мера міста Остін Kirk Watson, – продовжив пан консул. – Захід відвідали військові Brigade General E.A. “Buddy” Grantham, Commander, 2nd Brigade, Texas State Guard, Coast Guard Commander Sector HoustonGalveston Capt. Keith Donohue, представники дипломатичного корпусу, представники офісів конгресменів, представники великого бізнесу та української громади Техасу». Відвідали у якості почесних гостей з виставковою експозицією нашого проекту найбільший фестиваль в Денвері завдяки місцевій громаді Ukrainians of Colorado та Ірині Шаталов. Представили проекти з Техасу «Батьківська Хата. Homestead» і Берегині та послухали виступи наших вже українсько-техаських виконавців Александра Павліка та Олександра Сєдіна. Фестиваль зібрав понад 2000 осіб. Гроші з якого були відправлені в Україну. Присутні були мер міста Майк Джонстон, конгресмен Джейсон Кроуз. Низка подій була як завжди відпрацьована на День Вишиванки, а саме у Ванкувері, Канада, Г’юстоні, Техас, Атланті, Джорджії, і, звісно ж,

№ 3 (84) — 19.01.2024

в Україні. Одним із них був неймовірно потужний благодійний захід «День Української Культури у Г’юстоні» у Ecclesia Houston за підтримки Consulate General of Ukraine. Хедлайнерами були: виставкова подія «Батьківська Хата. Homestead» та співачка Bria Blessing / Брія Блессінг. Експозиція проекту тривала понад 2 місяці і зібрала понад 10 000 глядачів і більше ніж 50 000 доларів. Ці події є дуже важливими, адже цільова аудиторія була саме американці. Бо саме їхня підтримка на майбутніх виборах є дуже важливою для перемоги України. Це допомагає показати і довести значимість України на світовій арені, як символ справедливості, незалежності і багатьох інших американських цінностей. В Україні також було представлено проект «Батьківська Хата. Homestead» декілька разів. Дуже важливою була виставкова подія у Центрі фольклору та етнографії Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, за підтримки Володимира Васильовича Щибрі, кандидата історичних наук, етнолога, колекціонера народного одягу. Це визнання, коли етнопроект виставлений в самому серці української етнокультури. Бо проект розглядається не лише з точки зору фотоепізодів, але і з історично правильного конспекту серед науковців. Проект «Батьківська Хата» настільки розрісся, що на цьому етапі ми працюємо над документами для оформлення неприбуткової організації. Під дахом проекту ми відкрили першу українську школу в Сан-Антоніо, адвокацію у Капітолійському комплексі у Вашингтоні для лобіювання українських питань серед конгресменів США, проводили мітинги, зокрема один із найбільших мітингів на річницю повномасштабного вторгнення. Також організовували заходи для збору коштів на розбудову українства в місті і відзначення Дня Незалежності. А однією з найзначніших подій року було те, що мерія погодилася на назву вулиці в місті на український манір!

Під час делегації у Вашингтоні, коли ми адвокатували за українські інтереси у Білому домі, ми передали друковані матеріали «Батьківська Хата. Homestead» американським конгресменам із нашою й американською символікою. Навіть сенатору Техасу Теду Крузу були передані наші листівки особисто. Це неймовірно важливий крок для донесення української ідентифікації до американської влади. З часом цей проект набуде ще більшого значення. Зараз ще існують живі свідки багатьох історичних подій, але щодня їх стає все менше. Через 50 або 100 років історики вивчатимуть минуле, використовуючи наші фотографії. Як ми вже зазначали, унікальність нашого проекту полягає в поєднанні костюмів, архітектури, ремесл та автентичного співу. Ми розуміємо, що ці події і фінансові внески, порівняно із загальним масштабом, можуть видаватися невеликими, але для культурного проекту це великі досягнення. Культурна спадщина, якій завжди бракує державного фінансування, є фундаментальною частиною нашої нації. Нація будується на мові, релігії та традиціях, і це надзвичайно важливо. Спочатку ворожість приходить саме до цих аспектів. Ми завжди наголошуємо, що якщо б ідентифікатори нації отримали підтримку 30 років тому, то, можливо, не сталося б цієї гібридної війни і не розвивалася б така риторика! Бо, як то кажуть, танки ніколи не заходять першими... Над статтею працювали: Оленка Браво, Наталка Стурджіл, Катерина Воінова Фотографи: Фарід Зарінабаді, Вадим Колесник, Ірина Вишковська Команда: Оленка Браво, Наталка Стурджіл, Світлана Задоровська Куратори: Катерина Воінова, Валентина Шемчук, Леся Воронюк, Валерій Лещинський, Роман Білявський, Оксана Пясецька Партнери: UNWLA, Classical Music for the world, USAID CEP, WNISEF, Startup Grind Kyiv, Світлана Севостянчик, Liberty Ukraine

19.01.2024 — № 3 (84)

NORTH SUBURBAN PHARMACY УКРАЇНСЬКОМОВНА АПТЕКА Безкоштовна доставка Консультація щодо лікарського призначення Допомога з вибором Medicare part D В наявності українські трави, настойки та олії, а також деякі ліки без рецепту Швидке та дружнє обслуговування гарантовано Приймаємо всі види страхувань, включаючи державну допомогу та Medicare

4954 OAKTON ST., PHONE: 847.674.0707 SKOKIE, IL 60077 FAX: 847.674.0808

Відкрийте для себе світ краси! Ми з радістю запрошуємо вас до European Med Beauty Family Clinic – салон, де ваша краса стає мистецтвом. Наша команда висококваліфікованих фахівців піклується про вашу красу. З нами ви можете бути впевнені, що отримаєте передові процедури та індивідуальний підхід до ваших потреб.

Ми пропонуємо:

387 Shuman Boulevard suite 203w, Naperville, IL, USA medbeautyclinic23@gmail.com

773-326-5809

Semaglutide injections for Weight Loss, Botox, Dermal fillers, IV vitamins Infusion, Vitamin B12 & Vitamin D injections, Plasma Injections, Microneedling with Exosomes, PRX-T33 Chemical Peel, Permanent Makeup, Fibroblast, Massage Therapy, Laser Hair Removal.

Культура ⁄ Інтерв’ю

Слава Степчук, Варшава, «Сурма»

інорежисер, журналіст, письменник, волонтер Олег Ущенко поділився історіями біженців, розповів про ситуацію в кіногалузі та запевнив, що у нас достатньо добрих сценаріїв, але ще паралельно треба створити сотні документалок, від одноденок до фундаментальних робіт, які би формували мейнстрім для суспільної думки у світі.

– Олеже, ви активно займаєтеся волонтерською діяльністю. Часто публікуєте історії людей, які евакуюються із зони бойових дій, із зони окупації. Це, фактично, готові різножанрові сценарії. Ви завжди ладнаєте з біженцями? – Снайперське питання! Іноді мені натякають, що мої історії у фейсбуці вигадані. Розумію цих людей, бо за день такого наслухаєшся, що самому не віриться. У перший день повномасштабного вторгнення зателефонував товариш з Харкова, чи можу знайти для його родини житло? Я відповів, що спробую, і чую у телефоні: ми виїжджаємо зі Львова. За півтори години, поки вони їхали, пощастило відшукати житло. Увечері наступного ж дня зателефонував товариш цього товариша з таким же проханням. Знову знайшов житло. А далі пішли дзвінки, яко до професійного рієлтора. Жартую. До речі, про це «рієлторство» чим не готовий сценарій?

З місць бойових зіткнень приїжджають люди з пропаленими нервами. Україна після відновлення незалежності не займалася своєю пропагандою. Пропаганда московії активно та безкарно засир*ла мізки цих людей дрантям про старшого брата, спільну історію, братські народи. Потім московити увірвалися в їхні оселі і смачно плюнули їм у душі ракетами та танками.

surma.com.ua

№ 3 (84) — 19.01.2024

Олег Ущенко: Коли наше кіно очиститься від постколоніального вантажу, воно буквально вибухне цікавими фільмами Особливо болючою є зрада родичів. Наприклад, біженка розповідала, як з її особняка винесли побутову техніку, познімали телевізори зі стін, викорчували унітаз, навіть подушки з ковдрами та фіранки забрали, вигребли кухонне начиння. Вона скаржиться рідній сестрі з підмосков’я, а та каже: «Валюха, шо ти мнє врьош? Тєбя запугалі бандеровци і боішся прізнаться, что ета здєлалі азовци?» З часом викристалізувалася ідея створити серію фільмів про біженців. Перший фільм з цієї серії, який називається «Війна тітки Світлани», вже готовий.

– Чи можете сформулювати збірний образ нашого суспільства? – Поза всі воєнні травми, які ми переживаємо, попри те, що оживають «консерви» з колишніх, а вони дуже великі майстри інтриг, до нашої ідентичності додалося більше міцного. Ми боремося і перемагаємо. Наша проблема в іншому – бракує авторитетів і цим часто користають вороги, щоби скорегувати у непродуктивні напрямки. Українське суспільство зараз перебуває під найпотужнішим пропагандистським пресом. У його зранене тіло впорскують отруту не лише ззовні, але і зсередини. Мільйони аккаунтів розповідають, як уникнути мобілізації: чого ви маєте йти на війну, якщо там не служать всі поліцейські, працівники воєнкоматів, істеблішмент сидить по ресторанах, а їхні діти за кордоном(?), син Нетаньягу на фронті, сини того міністра на фронті, син і донька того на фронті, а діти українських можновладців в Америці чи в Європі! Під час Другої світової війни в Англії провокатори розповідали, що уряд вже втік літаками і все пропало. Але там навіть їхня майбутня королева перебувала у діючій армії. Постколоніальний істеблішмент в Україні – це не англійська коренева еліта. Оскільки у нас не було люстрації, то досі у нашому істеблішменті критична більшість – ті, кому 30 років тому дали наказ одягнути вишиванки і красти, нищити, бикувати, тільки, щоби не розвивалася держава. Їх вже цілі династії. Вони розглядають Україну, як пасовисько. Вони ніколи не відчували себе патріотами і не підуть воювати. А багато українців, не розібравшись, орієнтуються на них. У мене воює четверо племінників, щовечора, коли від когось з них немає бодай слова у месенджері, починає пухнути голова. Хлопці чітко ви-

значилися, чому вони на передовій. У перші місяці війни треба було відіслати їм на передову теплий одяг, харчування, а заробітки впали майже до нуля. Але ми вистояли! Суспільство легко зациклити на якомусь дегенераті з воєкомату, який нагріб грошей на ухилянтах і втік за кордон. Бо держава не оголошує таких у розшук, не вимагає екстрадиції їх і коштів. Коли воєнкоми-втікачі постануть перед судом, вони більше не будуть суспільними орієнтирами. Люди не усвідомлюють, що зроблять з їхніми дружинами і мамами вороги, якщо ввірвуться. Згадайте зґвалтованих дітей Бучі, згадайте 11 тисяч викрадених до московії дітей. Подейкують, що спостерігається пожвавлення торгівлі дитячими органами на чорному ринку Близького Сходу і дай Бог, щоби то були лише плітки, бо 2 тисячі з викрадених українських дітей буквально розчинилися у республіках московитського закавказзя.

– Яке кіно, на вашу думку, зараз потрібне? – Нам би здалася кінопродукція для внутрішньої аудиторії і для зовнішньої. Фільми для внутрішньої, простими словами, мали би допомагати людям не зійти з розуму, правильно зорієнтувати на перемогу. Для зовнішньої аудиторії вистачило би 2-3 добрих фільми, які би у цікавій і доступній формі розповіли, що у нас відбувається і заради чого. Паралельно мають бути сотні документалок, від одноденок до фундаментальних робіт, які би створювали мейнстрім для суспільної думки у світі. Он Ізраїль через півтора місяця після початку війни вже зробив фільм навіть для ООН.

сталось так, як зі стрічкою «Юрік», яку видалили з доступу через обурення очевидців подій, про які йдеться в цьому кіно? – До тих пір, поки в українському кіно чи на телебаченні домінуватиме постколоніальна еліта, «заслуга» якої перед Україною у тому, що вони обслуговували інформаційний простір московитів, знімали повнометражні фільми, телефільми та серіали для тамтешнього кіно й телебачення та транслювали на нібито українських телеканалах московитські фільми та передачі, то кращого смішно чекати. Вони весь час будуть видавати щось латентно антиукраїнське, бо їхні господарі нікуди не поділися. І навіть той нещасний фільм, де у традиціях антиукраїнських наративів московської пропаганди показали коломиянку-селюшку, тому підтвердження. У цих людей в загашниках тонни такого сміття. Колись заступник голови СБУ Віктор Ягун розповідав, що у спецслужбах московитів на кожну область України був окремий відділ. Так само окремі відділи курували стратегічні галузі. Зокрема, українське кіно та телебачення курувалося у трьох напрямках: аудиторія, контент, штат. А тепер уявіть, хто проходив такий ретельний добір.

– Які сценарії зараз потрапляють до вас найчастіше, що вас вразило останнім часом?

– Побільшало сценаріїв про війну. Багато надсилають хлопці і дівчата з фронту. Але трапляються кінокомедії. Є фантастика. Є тексти від біженок, які вже за кордоном. Важкі сюжети про життя на чужій землі, про конфлікти з рідними, про зради, про кохання на – Яких принципів треба дотримува- боці. Коли наше кіно очиститься від тись, знімаючи фільми про війну, аби не постколоніального вантажу, воно бу-

Культура ⁄ Інтерв’ю

19.01.2024 — № 3 (84) квально вибухне цікавими фільмами. Я захоплююсь польським кіно, якому практично не потрібні фестивалі. Ні, вони їздять, привозять призи, але найперше вони авторитет для власної аудиторії. Польські кінотеатри б’ються за право показувати хороші польські фільми.

– Цьогорічний бюджет на кінематограф (і загалом про кіногалузь, які перспективи)? – Всі ті суми, спрямовані на підтримку телеканалів та продакшинів, які через війну втратили співпрацю з московитами. Ці кошти не мають ніякого стосунку до розвитку української кіногалузі чи телебачення. Поки у нас буде домінувати постколоніальне Держкіно та постколоніальні телеканали, інформаційний простір у ще більшій небезпеці, ніж Україна. Бо Україна принаймні знає, де її вороги. А вороги інформаційного простору діють зсередини. Випадок з «Інгульцем» то лише видима і крихітна частина всієї небезпеки.

– Комітет з національної премії України імені Тараса Шевченка оголосив список номінантів та їхніх творів, які претендуватимуть на Шевченківську премію-2024. Серед номінантів у категорії кіномистецтво – фільм «Памфір». Цікава ваша думка про різні українські премії та кінофестивалі.

Шевченківську премію не давати нікому. «Памфір» – добре авторське та фестивальне кіно, яке отримає ще сотні нагород. Бо то продовження традицій «Тіней забутих предків». Але це не фільм для Шевченківської премії. У нас немає художніх фільмів для такої відзнаки. Наявність Шевченківської премії має підтверджувати розмах популярності та мистецьку цінність нагородженого нею твору. А при чому тут фільми, які тотально попровалювалися у прокаті, навіть якщо вони і сподобалися певній підготовленій аудиторії? Іноді пишуть: «моя родина 5 разів ходила на цей фільм». Ну то сходіть шостий. Але є бокс-офіс, який чітко називає аудиторію, яка проголосувала за цей фільм. У нас мають бути окремі відзнаки та фестивалі для авторських та фестивальних фільмів. Авторські та фестивальні проекти не повинні конкурувати з індустріальними. Бо це психлікарня. На старті кричать, що знімають індустріальний фільм, він провалюється у прокаті, і виправдовуються, що це авторський фільм. А чому він обійшовся державі, якщо жанровий?

– Фестиваль Європейського кіно повернувся до росії під гаслом «Кіно об’єднує». Чи можна якимось чином отямити європейських лібералів від замилування русскою культурою?

– Поки у нас не з’являться філь– Таке відбувається не лише у ліми-шедеври, то логічніше було би вацькому сегменті Європи. Коли я по-

просив товариша, який довго мав бізнес у Дубаї, допомогти з пошуком інвестора на мій кінопроект, то почув, що це зараз не можливо, бо там кілька мільйонів московитів і вони маніпулюють місцевими. Через це він винайняв офіс в Ер-Ріяді. Нічого дивного і в поведінці євроліваків, тому немає сенсу когось отямлювати. Дуже багато мистецьких та політичних проектів у світі фінансувалося і фінансується з московії. Значить вони не змогли відшукати інших інвесторів і вирішили повернутися до старих господарів. Коли Англію закидали ракетами та бомбами, у рестораціях багатьох столиць Європи гучно пили шампанське за непереможну німецьку зброю.

– Над чим ви зараз працюєте? Чи вдається знаходити кошти? Які плани? – Треба докінчити книжку і документальний фільм про Паславського. Чи багато країн у світі можуть похвалитися, що їх вихідці закінчували найкращий військовий виш у світі, кидали успішну кар’єру в елітних військах Америки і йшли захищати землю своїх предків у чині рядового? Але на моїй особистій передовій сага «Опалені війною» – то серія фільмів про біженців. Зібрано матеріалу приблизно на 40 стрічок. Перший фільм з цієї серії «Війна тітки Світлани» вже готовий. Ми не робили його яко фестивальну цацу, то фільм-боєць, який має роз-

повісти світові правду і його місія буде виконана. Фільм про родину з Маріуполя, яка втратила все – будинки, квартири, автівки, – але почуваються щасливими, бо вони всі живі. Для цього фільм має англомовні та іспаномовні титри. З коштами, як в усіх. Проекти безгонорарні. Дякуючи друзям, закінчив перший фільм. Запросили до Америки показати. Спитався, скільки вони готові витрати по максимуму з проживаннями, харчуваннями, переїздами? Відповіли, що вони небагаті, тому у межах 5 тисяч доларів. Е, кажу, фільм можна показувати без мене, а кошти перекиньте на зйомки у Європі. Так розпочав роботу над другим фільмом з цієї серії. Зрештою, треба нарешті прооперувати на ногу. Фото: архів Олега Ущенка.

Golden

Beauty

Nourishing Pumpkin Facial LED Light Therapy Facial Vacuum massage Pressotherapy Body Wrap UItrasonic cavitation Oxygen Mask Facial Deep Pore Cleansing Wood Theraphy

By Hrystyna Klym

goldenbe auty.com

Eyelash Lifting Facial massage Far Infrared Sauna Chemical Peels Microneedling Custom Fatial Radio FPT Waxing

Культура

Володимир Голота, Київ, «Сурма»

surma.com.ua

№ 3 (84) — 19.01.2024

За поразку України – національна премія?

Обговорюємо претендента на Національну премію ім. Тараса Шевченка – 2024 (Фільм Дмитра Сухолиткого-Собчука «Памфір»)

«П

амфір» (англ. Pamfir) – український художній фільм 2022 року режисера Дмитра Сухолиткого-Собчука. Виробництво – Україна (продюсер – Олександра Костіна), а також: Польща, Франція, Люксембург, Чилі. Дистриб’ютор – FILM.UA Distribution. Сценарист – Дмитро Сухолиткий-Собчук. У головних ролях: Олександр Яцентюк, Соломія Кирилова, Станіслав Потяк, Мирослав Маковійчук, Олена Хохлаткіна, Іван Шаран. Оператор – Микита Кузьменко. Мова – українська. Кошторис – ₴ 39 800 000. Касові збори — ₴ 11 440 055. Дія фільму відбувається приблизно в 2017 році в одному із прикордонних із Румунією сіл Вижницького р-ну Чернівецької обл., Буковина. Той самий район (1940-2020), який прославився Черемошем, печерами Довбуша, малими батьківщинами письменникакласика Юрія Федьковича, прославленого актора, режисера, лауреата Шевченківської премії Івана Миколайчука, співака, Героя України Василя Зінкевича, засновника ансамблю «Смерічка», народного артиста України Левка Дідковського тощо. А ось у фільмі «Памфір» йдеться про сьогодення Вижниччини, зокрема про одного із прикордонних з Румунією її сіл. А саме про складні стосунки його мешканців в часи їхньої дрібної контрабандної діяльності. Головні герої: батько Леонід на прізвисько «Памфір», мати Олена, син Назар, брат Леоніда Віктор, «Морда» (Орест Мордовський) – місцевий кримінальний авторитет контрабандистів. Не тільки в мене останнім часом складається враження, що наш комітет з Національної премії України імені Шевченка настирливо і цілеспрямовано веде до перемоги в категорії «Кіномистецтво» художній фільм Дмитра Сухолиткого-Собчука «Памфір». У цій категорії в 2023-му було представлено чи не найменше кіноробіт, всього 4: документальний фільм «Пекельні обійми», художньо-документальну стрічку про канадських хокеїстів українського походження «ЮКІ», і два повні метри, художні фільми «Тарас. Повернення» Олександра Денисенка і «Памфір». Ще на першому засіданні конкурсу 27 листопада 2023 р. комітет, на подив багатьох українців, вилучає перший

за останні п’ятдесят років художній фільм Шевченкіани «Тарас. Повернення», натомість залишає «Памфіра». Але чому? За що? Щоби що? Скажу одразу, що я проти того, щоб таку кінострічку винагороджувати найвищою Національною премією України. Насамперед, мене здивувала штучність сюжету і подій у цьому кіні, де все якось притягнуто за вуха і не витримує критики. Вважаю, що якщо ціла група людей за десятки мільйонів гривень створює щось, що під найменшим прискіпливим поглядом тріщить по швах від штучності, і якщо це «творіння» вперто просувається кимось в маси, то воно має свою мету і завдання. Мету зовнішню й поверхневу – для всіх. І мету головну, приховану – впливати на свідомість і підсвідомість глядачів… І не тільки це. Насамперед упродовж фільму тільки й розмов і приготувань у всіх до свята Маланки. То ж воно так чи інакше йде після Різдва. Чи не так? Але свято Маланки в цій місцині – основне. Всі чоловіки готують дивні кошлаті звірині кожухи (які походять, мабуть, більше від румунських національних звичаїв), клеять страшні маски, закуповують піротехніку. Про Різдво Христове у фільмі я ні разу не почув. Може, пропустив? Запитаю: а точно на Буковині в таких костюмах і так екзотично справляють Маланку? Хтось бачив? Питаю без підколки. Бо мені особисто «Памфір» згидив це прадавнє ще з язичницьких часів свято, бо щоразу згадую, як Морда в карнавальному звіриному костюмі самовдоволено вигукує: «А Памфір забоявся! Не прийшов!» А його п’яний прихвостень заливається з горла паленкою і кричить про свого хазяїна: «Орест Іванович – наш ґазда!». Дмитро Сухолиткий-Собчук вперто намагається, щоб всі глядачі його фільму почали співчувати Леонідові. Але скажіть, за що йому співчувати? Судіть самі. Не тільки ж для мене Памфір – чоловік-невдаха, який зов-

сім не тримає свого слова, чоловік-неук, бо не вміє навіть читати, одинокий слабкий вовк, бо не має в кого позичити кілька сотень євро, паршивенький тато, бо не міг нормально поговорити з сином, пояснити всі деталі його відпустки, щоб хлопцю не кортіло палити молитовний дім, аби тільки батько залишився ще на два тижні вдома. Він – дрібний безтолковий контрабандист, а ще – злочинець, бо у фільмі двічі задіює до кримінальної діяльності неповнолітніх. Він поганий син, затятий, мов баран, і лютий, мов бик, бо колись через сварку з батьком вибив йому око і навіть через багато років не може відпустити це і поговорити, помиритися з рідним татом. Леонід щось обіцяє своїй дружині Олені, а через 10 хв переступає через свою обіцянку і чинить навпаки, спричиняючи такими рішеннями і вчинками жахливі непоправні наслідки. Таки Памфір – НЕ мій герой. Прослідковується чіткий поділ на якісь касти: ті, хто є мафією, плюс молодики і поліція, які служать мафії, ще військові прикордонники, які співпрацюють з криміналітетом, ще злиденні раби, як Олена, що працює на шкідливому виробництві за копійки, пенсіонери, які, щоб вижити, щодня печуть пиріжки на продаж, і ще такі, як Памфір, яких швидко й жорстоко обламують, щоб іншим не кортіло. Загалом фільм дає глядачам штучний сюжет і руйнівні замасковані наративи… А як військовим дивитися таке кіно, ви замислювалися? Кожен воїн на передовій приміряє цю сорочку на себе. Воювати за таку корумповану безпросвітну країну і загинути чи пропасти безвісти за неї… А твої діти будуть змалечку долучатися до криміналу, щоб якось існувати, кохана дружина, щоб звести кінці з кінцями, поїде в Італію доглядати за старими і шукати кращу долю, а батьки-пенсіонери злиденствуватимуть? Але ж саме це показано в «Памфірі». Це так творці фільму допомагають Україні перемогти у

страшній війні з московією? Підіймають, так би мовити, бойовий дух нашого війська! Так комітет Держпремії слідує рекомендаціям Президента України згідно з його указом «Питання Національної премії України імені Тараса Шевченка» №454/2023 від 28 липня 2023 року, щоб провести конкурс і відзначити найвидатніші українські шедеври, «присвячені героїчній боротьбі Українського народу під час збройної агресії російської федерації проти України»! Де в «Памфірі», даруйте, героїчна боротьба? Знову до витоків… Я заліз на сайт комітету з Національної премії ім. Т. Шевченка, де є подання на цю премію фільму «Памфір». Подала цей фільм наша рідна Національна спілка кінематографістів України. Почав читати текстову характеристику кінострічки «Памфір» від цієї спілки. Попри всю пошану… Але даруйте… «Фільм “Памфір” режисера Дмитра Сухолиткого-Собчука є одним із найпотужніших і найдовершеніших фільмів українського кіно XXI століття», – це цитата з цієї кінематографістської анотації. І це про чорнушне кіно, де Україна показана як недокраїна, недодержава, недонарод… Ще цитата… У фільмі «зуміли витворити неповторну ауру рідного краю, яким не можна не захоплюватись». Люди! Ви бачили те болото, убогість, темряву, порожнечу у «Памфірі»? Я бачив ту «ауру»... Рідний край – не такий! Я багато подорожував Україною. Зокрема, прикордонними районами на Заході. Там кругом не хати – палаци! Це я так, просто згадав. У вашому «Памфірі» немає чим захоплюватись. Жодного позитивного героя. «Саме тій мафії і кидає виклик герой фільму». «Вони крадуть тоннами, а я вкраду кілограмами. Кину їм карколомний виклик!» – приблизно такий вигляд має весь той супро-

Культура

19.01.2024 — № 3 (84) тив, за який Памфіра більше десятка молодиків віддубасили, відібрали гроші і практично зґвалтували ковадлом. Отакий борець з мафією! Який наприкінці покірно співпрацює з тією ж мафією. Це ж, даруйте, якась відверта брехня від кінематографістів про виклик. «Одначе ж саме цей витвір режисера дарує надію на переможну еволюцію народу, який щораз відновлюється у битві за своє історичне існування», – пишуть кінематографісти. Де ж та надія? Підкоритися кримінальному авторитету і робити те, що той накаже? Здатися іноземцям з піднятими руками? Режисер дарує нам не надію, а перемогу і тріумф «Морди». Надія залишається лише в одному і дуже печальному: попри втрати, доповзти до Європи… і здатися в найми тій Європі. Тим самим звільнити свою землю для когось. Так. Саме це я відчув після перегляду. Автор фільму краде в мене мою Україну, руйнує і ґвалтує її, спотворює до непізнаваності. Не люди – а покручі. І раби. І покидьки. І лайно. Навкруги. Вихід один – тікати звідси подалі і не повертатися. Отаке «памфірське» враження… Але це моє… суб’єктивне… Повернуся до аксіом… Визначення на офіційному сайті комітету з Держпремії ім. Шевченка, за що відзначають українські твори цією премією: (Пункт 1.2.) «Національна премія присуджується за найвидатніші твори літератури і мистецтва, публіцистики і журналістики, які є вершинним духовним надбанням українського народу, утверджують високі гуманістичні ідеали, збагачують історичну пам’ять народу, його національну свідомість і самобутність, спрямовані на державотворення і демократизацію українського суспільства». Якими ідеями, епізодами чи особливостями фільм «Памфір» відповідає цьому визначенню? У чому і де вершинне духовне надбання українського народу в «Памфірі»? В тому, щоб бути в Україні контрабандистом? Які високі гуманістичні ідеали утверджують герої «Памфіра»? «Перетворити свій біль на паливо» дружині дрібного контрабандиста, коли вона, ховаючи від українських поліціянтів, перетягувала на собі склад чоловікової контрабанди, надірвалася і втратила внаслідок цього ненароджене дитя? В цьому гуманістичні ідеали? У чому збагачення історичної пам’яті народу? В тому, щоб згадати Льоні Памфірові свою практику, як бігати незаконно через кордон на горбу з цигарками, так, як він це робив 15 років тому? Що наша молодь може дізнатись, як перервати вагітність, піднявши щось важке (і ця пропозиція дівчині від «кавалєра» звучить буденно)?

Як пити стимулятори в таблетках і як потім цей стимул спускати? Чи в тому, як побитий іншими контрабандистами Леонід тихенько і покірно сидів у «бобіку», коли за 15 метрів від нього його неповнолітніх похресників, синів полеглого АТОвця, продажний коп годував лайном? Ще раз, повільно… У «Памфірі» наш український поліцейський змушує одного з синів АТОвця підняти з землі і їсти лайно, шантажуючи тим, що бив в лице його брата. То це в цьому ви, шановні пані й панове з комітету, угледіли героїчну боротьбу українського народу під час збройної агресії російської федерації проти України, на яку орієнтуватися вам рекомендував президент? У лайні, що в руках синів полеглого захисника країни від рашистської чуми? Чи я щось суб’єктивно вигадую? Чи як відправити 15-річного свого сина з наркотиками через кордон в Румунію, запхавши його в саморобний вузький підземний хід (нору) довжиною в кілька кілометрів? Чи збагатили ми всі, переглядаючи «Памфіра», свою національну свідомість і самобутність, спрямовані на державотворення і демократизацію українського суспільства, тоді, як у цьому фільмі головною думкою прослідковується висновок і рекомендація головного героя Леоніда, яку він вкладає в голову своєму синові – тікати подалі з України? І в останніх кадрах (які глядачам закарбовуються назавжди) ми споглядаємо, як молода, перспективна, світла душею Україна в особі неповнолітнього хлопця, який, дослухаючись до порад свого нещасного батька, втрачаючи все і всіх, проповзає вузьким підземним ходом через кордон у іншу країну і там, чуючи тільки жовчні матюки в свій бік від місцевих, здається з піднятими руками іноземним прикордонникам. Це останній кадр: Україна здається в полон. Далі темрява і титри. Здавайся, Україно! Все! Досить! Доборолась! Це були мої (далеко не всі) акценти, враження і сенси, які я побачив у «Памфірі». Хтось казатиме про екзотичні костюми, про світлотіні в кінооператорській роботі, про автентичну музику, про артгауз, про ліхтар надії з-за плечей румунських військових… Все то, друзі, – лірика. А головне інше – те, що дуже легко заходить у підсвідомість і найпевніше впливає на світогляд людей. Ніхто, ЖОДЕН із нас (із вас) не виходить після перегляду фільму натхненним і з вірою в добре майбутнє України. «Памфір» – руйнівний у своїй суті. Він інфікує вірусом депресії та зневіри. Він переконує вас у лихому майбутньому нашої країни й нашого народу. Він зовсім не допомагає нам перемагати у війні. Фільм умонтовує в підсвідомість стереотипи мис-

лення і поведінки: проти мафії не ставай, із України втікай, не вір нікому, заробити гроші можна лише важкою працею за кордоном. «Памфір» – це поразка всього піднесеного й світлого, у що ви вірили. Він не славить, а ганьбить Україну перед усім світом. Це масштабна потужна інформаційна атака проти нас всіх за гроші українських платників податків. Агов, СБУ! Звісно, що це моє суб’єктивне бачення і я можу помилятися. Але це моє бачення перекликається із схожими враженнями в тисяч українців, які переглянули стрічку. Дуже багато хто не додивився. Встав і вийшов із зали. Від огиди. Відповідно до правил Національної премії, чи варто її вручати такому фільму? Щоб відзняти «Памфіра», знадобилося 40 мільйонів гривень (із яких близько 22 млн – з держбюджету України), потім розрекламований скрізь прокат витягнув із кишень українців ще майже 12 мільйонів. А тепер ще Шевченківський комітет хоче віддати цій шкідливій у багатьох сенсах для України кінострічці, а точніше згідно з поданням НСКУ одноособово режисерові фільму Дмитру Сухолиткому-Собчуку (а не команді творців), ще 429 тисяч державних гривень Премії? «Але ж немає ніяких державних грошей, – казала Маргарет Тетчер, – є лише гроші платників податків». «За вкраїнське жито ще Україну й бито!?» Проте не одні гроші беруться до уваги, а й морально-ідейне визнання фільму! І це найважливіше і найстрашніше – поселити в головах мільйонів українців сум’яття та викривлену збочену думку, що «Памфір» – це найкращий і найдостойніший кіношедевр, що чорне це тепер – біле, що контрабандисти – герої, що промисли їхні – це нормальна тема, що в Україні в молодих людей немає майбутнього і треба «валити звідсіля за кордон»... тощо. Чи мають право на існування такі фільми, як «Памфір»? Можливо. Але не під час тяжкої для України війни. Хіба десь через 20 років після нашої остаточної Перемоги над московією. Тоді хоч таке кіно не буде так шкодити Україні і українцям, викликаючи великі сумніви у держав-партнерів, а чи варто такій безнадійній корумпованій країні допомагати. Бо ж саме такі думки породжує «Памфір» у європейців та американців. Тоді, через 30-50 років, хай знімають собі таке любителі депресивного кіна. Але не за гроші українських платників податків. Також такі фільми не мають винагороджуватися найвищими державними преміями. Бо це руйнує всіх і все. Зараз нам потрібна кіноіндустрія, яка українців буде об’єднувати, надихати, підіймати, пробуджувати нашу

гордість і гідність, вселяти в нас віру в себе, в націю. Хай це будуть і трагедії, але про затяту боротьбу українців, про незламність, про віру в перемогу. Хіба мало в нас історичних справжніх Героїв? Де нові фільми про князя Святослава чи Ярослава, про короля Данила, про Костянтина Острозького, про Петра Сагайдачного, який не програв жодної битви і реально брав в облогу Москву в 1618, про Івана Богуна, який в 1654-му не підтримав Хмельницького в його союзі з мocкoвiєю, про героїчного українця Юрія Франца-Кульчицького, що врятував бойовий дух мешканців столиці Австрії і навчив весь Відень пити каву з рогаликом, що з роками перетворився на круасан (і це правда, я особисто бачив вулицю з його іменем і пам’ятник у Відні, де Юрій почесно похований), про життя Івана Мазепи чи Пилипа Орлика, про часи революцій і протиріч правління гетьмана Скоропадського, де відзняті цілі серіали про життя Франка чи Лесі тощо. Українська державо, невже це так цінно витрачати 40 мільйонів народних гривень на «Памфіра», щоб ми подивились на його сіре невдале життя? На що ви, державні мужі, витрачаєте народні гроші і головне – на чому ви фокусуєте увагу мільйонів людей? На що звертається увага, те й росте. Що ви, творці «Памфіра», вирощуєте? І хотів би запитати й режисера Дмитра Сухолиткого-Собчука: «Чи любите Ви, пане Дмитре, Україну? Бо у Вашому фільмі я того ніц не увидів». Але то моє… суб’єктивне… Тому я проти того, щоб «Памфір» отримав Національну премію ім. Тараса Шевченка. Інакше – оксиморон: Україна нагородила Національною премією творців фільму, в якому Україна безславно програла. ...Та не однаково мені, Як Україну злії люди Присплять, лукаві, і в огні Її, окраденую, збудять... Ох, не однаково мені. (Тарас Шевченко)

Культура

Ольга Смольницька, Швейцарія, «Сурма»

ого ім’я в перекладі з грецької означає «добрий (благий) вісник». Таке дають тим, кому слід обрати духовну кар’єру. Герой цієї статті асоціюється з тим, що по-справжньому відкрив Україні літературу та взагалі культуру і Європи, і Сходу. Неможливо уявити українське сходознавство без цієї людини. Іменем цього діяча зараз названо київський Інститут сходознавства. Важливо також, що він свідомо зробив український вибір і відкрив Україні її саму. А ще згадають, що цей народжений у січні геній знав понад шістдесят мов. Мав феноменальну пам’ять. В його особистій бібліотеці було понад 50 тисяч томів. Йому ми завдячуємо словниками нашої мови. Він міг чудово зробити кар’єру в Бейруті чи будь-де – проте обрав Україну, коли це не схвалювалося та було небезпечно. Знають, що його репресували. Проте менше згадають про те, що це був не просто поліглот, а ерудит, який чудово орієнтувався взагалі в різних культурах, перекладав із багатьох мов, а його збірку «Пальмове гілля», де показано Схід очима сучасного вченого-мандрівника, ставлять на рівних зі «Західно-східним диваном» Ґете. При цьому великий українець був дуже скромним і навіть не вважав себе ні поетом, ні видатним ученим. Але час розсудив інакше. Сьогодні його переклали арабською та іншими мовами. Надзвичайний арабіст, тюрколог, українознавець… У нього були псевдоніми, наприклад «А. Хванько». Він народився у Володимирі на Волині, а не стало цього діяча в Кустанаї (сьогодні це Костанай) – проте досі не з’ясовано обставин смерті. Це – Агатангел Кримський (1871–1942). Лінгвіст, літературознавець, історик, антрополог, фольклорист, поет, романіст, літературний критик… Але цим не обмежується його доробок. Ми знаємо з історії, що цього генія репресували, а на його ім’я було накладено табу. Його заново Україні відкрив Максим Рильський – спочатку як поета, автора «Пальмового гілля». Згадував у листах. Відзначав як геніального перекладача. Потім окремі праці А. Кримського стали перевидаватися, хоч і з обмеженнями. Комплексно і ґрунтовно українцям його біографію

surma.com.ua

№ 3 (84) — 19.01.2024

Агатангел Кримський – добрий вісник різних культур та праці відкрила Соломія Павличко у своїй монографії. Читати А. Кримський навчився у три роки. Він був політичним українцем, свідомо обравши для себе все українське. У ньому була кримськотатарська, білоруська, польська та інша кров. Українську мову для себе вчений обрав свідомо, причому рано. Власне коріння (яке сьогодні вже досліджено) характеризував так: «Мій батько з білоруського міщанського роду, мати – полька литовська, – я знацця, ані кровинки вкраїнської не маю, тільки що вродився та виріс на Вкраїні. Хоч я родом не вкраїнець, але цілком проукраїнився». В іншому тексті писав іще відвертіше: «…звуки української пісні доводять мене до сліз». Про себе наш геній писав: «Я зрозумів, що мушу бути українофілом – це я зрозумів цілком свідомо. І от я жадібно ухопився за українство. Кожнісіньку вільну від “офіційних занять” часину я присвячував Україні». У нього були інтелігентні предки – наприклад, мулла. Чи не тому майбутній академік отримав генетичну спрагу до знань і поетичний дар? Також, попри зовнішні стриманість і чемність, був принциповою людиною – і це помітно не лише у працях, а й у самому стилі життя. А. Кримський був чесним перед собою та іншими, не шукаючи матеріальних вигод. Також помітна і його самопожертва не лише задля української культури, а й у родинному масштабі, оскільки він допомагав братові та сестрі, причому до кінця свого життя, а ще відома його справжня допомога іншим людям. Він справляв враження стриманої, замкненої людини. Так, був надзвичайно працелюбним, методичним, зовні не дуже емоційним. Справжній темперамент виливався в його творчості. Саме тому статті, книги, вірші та інші тексти генія (скажемо без перебільшення про геніальність) так цікаво читати й сьогодні. До речі, А. Кримський хоч і вірив у документ, спирався на точні факти, але ніколи не ігнорував живого спілкування, тобто практики, яка підтверджувала теорію. А також реагував на сучасну йому літературу – у тому числі українську. Йому належать відгуки на творчість Лесі Українки, Ольги Кобилянської та ін. Про нього можна написати дуже багато, тому варто окреслити кілька яскравих рис. Що сказати про поезію А. Кримського? До неї він ставився так (у «Пальмовому гіллі»): «Поезіє! сопутнице

ко відгукувався про свого сучасника як про «високоталановитого поета». Про А. Кримського-перекладача можна казати безліч, але досі вражає огром того, скільки він створив. І найпершим явив нам українською мовою. Сьогодні, звичайно, зазначають, що він часто відступав від форми перських, арабських, тюркських та інших східних оригіналів, але не варто забувати, що на той час наш переклад як наука ще тільки формувався, а східна література тривалий час лишалась екзотикою. Також відтворювати українською ритмомелодику цих мов дуже важко. Для перекладача на той час було важливо показати зміст. І в поета це виходило. Скажімо, збережено ідею в такому динамічномоя! / Ти – теплий, животворний про- му вірші – «Войновича пісня Абу-Імінь сонця». Для нього це справжній брагіма Монтасира, останнього садруг: «Як попадався я в буденний бруд, манідського князя (Вбито його 1005 / Робила ти одно з великих чуд: / Хо- р.)»: «Кажуть люди: “Чом не любиш вала все під фантастичним флером, / / Днів спокійних та утішних / В гарЯк під сріблястим, місячним етером». но прибраних палатах, / Серед килиАле цінність цих віршів і в тому, що мів розкішних?..” / Ні! як чую гук лимандрівник-поет описав екзотичну царський, – / Співи слухать неохота! природу не як екзотику, а як близьку / Вчую кінське тупотіння – / Сад, розйому – не з чужих слів, а реально. Вод- мови, – вже нудота! /… В мене бенкет ночас така поезія не документалісти- – на сідельці; / В мене / сад – вояцька. Ці вірші й сьогодні читаються ду- кі списи; / Лук і стріли – це ж у мене же мило – наприклад, сад під вікном, / І тюльпани, і нарциси!» В оригіналі і краса квітів із пахощами відволікає інакші розмір, римування тощо, але вченого (далі цитуються вірші в тодіш- настрій та ідея точно відтворені. До реньому правописі): «Підведу од книж- чі, кого зі східних поетів тоді особлики очі, – / Під вікном ростуть банани, во знали в Європі? Фірдоусі, Гафіза… / Шелестять високі пальми, / Мирти, може, Омара Хайяма. А український фіґи і платани. // Є й мигдаль яснозе- перекладач і дослідник показав цілу лений, / Єсть і сивая маслина, / І ака- плеяду талантів іще до Фірдоусі. ция рожева, / І смолистая кедрина. // А ще А. Кримський здійснив проПідійду я до віконця, – / Пахнуть ро- сто революційний на свій час крок, нажі й базилики, / Туберози і фіялки / уково обґрунтувавши у своїй розвідЙ наркотичнії гвоздики». Водночас ці про те, що на Київщині збереглися ліричний герой бачить згадку з Бать- форми мови Давньої Русі. І показав ківщини та зміцнюється в думці, що близькість цих форм із сучасною укравін українець: «Горді пальми… Дум- їнською мовою, навівши приклади тані лаври… / Манячливий кипарис… / ких простих слів, як «кішка», «глек», Океан тропічних квітів… / Ще й цьвіте «голубник», «кріп»… Простих слів, які цитринний лїс… // Я хитнувсь, бо на- знають прості люди. че впив ся / З аромату тих квіток. / Аж Його знають і як літературного копогляну: коло пальми / Простий жит- легу інших письменників, зокрема Ленїй колосок…» Узагалі помітно, що по- сі Українки. Коли вона писала свого ет дуже любив квіти і взагалі росли- «Камінного господаря», то радилася ни. «Запахнули гвоздики, / а вгорі під саме з А. Кримським як знавцем іспаннебесами, / наче бджоли золотії, / зо- ської мови, щодо наголошення іспанрі мигають роями…» І хоча сам автор ських імен та інших нюансів. Пишудуже скромно оцінював свій дар, ін- чи поему «Одно слово», де описала ші вважали інакше. Так, Іван Фран- долю Павла Грабовського (про якого була моя публікація в «Сурмі»), питала саме в А. Кримського, «чи є в якутській мові слово “воля” (liberté)». Коли той відповів, що є кілька синонімів на позначення цього слова, авторка не стала в оста-

19.01.2024 — № 3 (84) точному варіанті Поетеса місяців два читала її і знову Забігаючи вперед, скажу, що цей діяч поеми конкрети- пише, що не може „тільки розвідкою стояв на засадах того, що українська зувати, в якій саме обмежитись”. Вона замовила ще ряд православна церква має право на самові українець не книжок. Я їй цілу бібліотеку послав. мовизначення. може знайти відпо- Вона всі ці книжки уважно перечиДосі не можуть точно з’ясувати, відника своєму сло- тала. Якби який-небудь приват-до- скільки мов знав А. Кримський. Власву «воля», щоб по- цент стільки прочитав, скільки вона! не, жодний справжній поліглот не мояснити тубільцям, А вона стільки працювала лише для же цього про себе сказати. Річ у тім, що чого йому бракує. того, щоб написати дві коротесенькі якщо вивчати близькоспоріднені моАбо також саме з геніальним ученим одноактові драми. Без перебільшення ви, то в новій мові цієї групи можна консультувалася щодо оригінальних знайти спільні, знайомі риси. Також документів грецькою та латинською учений знав ще й діалекти і говірки, мовами на тему раннього християняких було безліч. Сьогодні навіть наства (як і вона, А. Кримський вільно зивають до ста мов, відомих цьому геволодів цими класичними мертвими нію. А сам він жартував: «Ліпше бумовами). Лесю Українку ніколи не заде сказати, яких я мов не знаю». Тадовольняли непрямі джерела та пекож умів жартувати з себе, згадуючи рекази. Вона прагнула першоджерел випадок із молодості: потрапивши на – саме тому її драматургія й сьогодні Близький Схід і знаючи мову з книг, читається з таким інтересом. Вважайале не з живого спілкування, почав те, що ви на машині часу. Адже це й звертатися до місцевого населення точне відтворення давньої минувшицим варіантом. Місцеві були здивони, культур… А. Кримський згадував: вані. Потім Агатангел Кримський пи«Я не наважусь назвати іншого письсав, що, виявляється, вивчив застаріменника, який би з такою відповідальлий літературний варіант арабської ністю ставився до своєї праці, як Ле- можу сказати, що Леся Українка була мови. І на ці звертання відреагували ся Українка. Вона готувалася написа- справжнім ученим, дослідником». На так, як у сучасній Україні хтось заготи драми «У катакомбах» і «Адвокат тему перших християн наша геніальна ворив би мовою часів Кирила і МеМартіян» і звернулася до мене з прось- письменниця створила більше драм фодія. До речі, у своїх працях учений бою дати їй кілька наукових праць…. А – і А. Кримський це, звичайно, знав. звертався не лише до текстів, а й до вона знала класичні мови – латинську, Але був вражений точністю і стислістю власного досвіду. Якщо хочеться дізгрецьку. І писала, що саме їй треба ді- форми авторки. Їй довелось опрацю- натися, які тварини, рослини, мінераставати. Я послав їй ще величезну дис- вати стільки джерел для того, щоб на- ли, метали, узагалі природа на Сході, ертацію Олара „Переслідування хри- писати не роман і не епопею, а кілька – слід читати доробок нашого вченостиян Римською імперією”, написану драматичних творів (хай і не дві дра- го. Якщо хочеться дізнатися, як жифранцузькою мовою, – товста книга. ми, а більше, і не всі «одноактові»). ли тоді люди, як одягалися, які були звичаї, що помічав за гарячими слідами мандрівник, – вам сюди. В автора явно був талант не лише науковця та письменника, а й репортера. Відомо, що наукова кар’єра героя моєї статті була успішною. Він був і професором арабської мови та літератури, і очолював цю кафедру, і став директором Інституту української наукової мови, і також стояв на чолі відділів, пов’язаних із філологією… Його перекладний український словник досі залишається класикою, оскільки там не лише чиста мова, а й багатство форм. Справжня енциклопедія! Поезія науки і наука поезії! Але чи варто казати про те, що й саме це видання репресували із його творцями, і сьогодні це бібліографічна рідкість? Що потім усе знайдене перевидавали за окрушинами, а творці біографії діяча працювали з неопублікованими рукописами в архівах? 20-ті рр. ХХ ст. були справжнім українським національним відродженням. Але 1929 р. став фатальним для героя моєї статті. Фактично цей діяч стає персоною нон ґрата, оскільки його звідусіль звільняють і не публікують, а на саме ім’я накладено табу. (Проте були віддані йому, які підтримували спілкування). Зазначу, що Агатангел Кримський не приховував своєї української позиції. Зрештою, 1941 р. його заарештували як «неблагонадійного», а 1942 р. є дані про смерть. Проте як і коли це сталося, досі не зна-

Культура

ють. Реабілітували добре ім’я завдяки ентузіастам. Що сталося з А. Кримським після 1941 р., залишилося загадкою і для його сучасників, і для пізніших поколінь. Уже після його смерті М. Рильський писав 1947 р. у відповідь на питання про цього діяча: «Щодо Кримського, то доля його мені невідома, але за всіма даними його нема в живих». Відомо, що поет зробив усе для увічнення пам’яті про цього генія – у тому числі видання його творів та вшанування ювілею.

УВАГА! МЕДИЧНІ ФАХІВЦІ!

Я не відкрила й сотої частки цієї скарбниці. Але скажу, що в Агатангела Кримського були всі риси, потрібні для справжнього вченого. Цілеспрямованість, методичність, уміння та бажання пізнавати нове. А ще – яскрава фантазія, оригінальне мислення. Тому він умів творити. Український патріот за власним вибором, надзвичайно порядна людина, він залишив світлу пам’ять не лише як науковець чи творець, а й як друг, колега, сучасник інших інтелігентів. І, звісно, хочеться, щоб більше читали та видавали його статей, книг, перекладів, бо здобутки А. Кримського треба систематично запровадити в наш канон для широкої авдиторії. Аналітик матеріалів – Олена Смольницька Про авторку: Ольга Смольницька – кандидат філософських наук, консультант з філології Місії «Постуляційний Центр беатифікації й канонізації святих» Української Греко-Католицької Церкви (Львів).

Спорт

Михайло Яровенко, Буча, «Сурма»

айже 20 днів нового року позаду і події у світі не стоять на місці, а у такому світі, який ми маємо з вами зараз – нова інформація з’являється ледь не щогодини, але на сторінках нашої рубрики ми маємо змогу хоча б трохи відволіктися від усього і подивитися, що відбувалося у спорті останнім часом.

РОСІЯНИ ТА БІЛОРУСИ НЕ ЇДУТЬ НА ОЛІМПІАДУ (ЮНАЦЬКУ). «НЕЙТРАЛІТЕТ» НЕ ДОПОМОЖЕ

У пресслужбі МОК повідомили, що зимові юнацькі спортивні Олімпійські ігри-2024 відбудуться без участі нейтральних атлетів із Білорусі та росії. «Жоден окремий нейтральний спортсмен не кваліфікований для участі у зимових юнацьких Олімпійських іграх 2024 року», – сказали у відомстві. Зимова юнацька Олімпіада відбудеться з 19 січня до 1 лютого в провінції Канвондо, Південна Корея. Варто зазначити, що 8 грудня МОК допустив російських та білоруських спортсменів на Олімпіаду-2024 у нейтральному статусі. Повідомлялося про те, що не буде допущено до турніру спортсменів та членів їхніх команд, які активно підтримують вторгнення рф до України. Також до Олімпіади не допустять атлетів, які мають контракти з органами національної безпеки та військовими структурами. Будемо сподіватися, що це такий собі тестовий етап для подальших обмежень і для дорослих «нейтральних» терористів-спортсменів.

surma.com.ua

№ 3 (84) — 19.01.2024

Огляд спортивних новин тижня: нові трофеї для Мессі, нові обмеження для росіян і нові суперники для нашої збірної ники на сайті ФІФА. Кожній із цих категорій ФІФА призначає 25 відсотків голосів. Найкращим футболістом 2023 року став нападник «Інтер Маямі» та збірної Аргентини Ліонель Мессі. У голосуванні Мессі обійшов форварда «Манчестер Сіті» і збірної Норвегії Ерлінга Голанда та нападника ПСЖ і збірної Франції Кіліана Мбаппе. Мессі і Голанд набрали рівну кількість балів – 48, однак аргентинець переміг суперника завдяки більшій кількості перших місць від капітанів збірних. Найкращим головним тренером року став наставник «Манчестер Сіті» Пеп Гвардіола. Під його керівництвом «містяни» виграли АПЛ, Кубок Англії, Лігу чемпіонів, Суперкубок УЄФА та Клубний чемпіонат світу. Найкращим воротарем 2023 року став Едерсон, який представляє «Манчестер Сіті» та збірну Бразилії. Найкращою футболісткою стала Айтана Бонматі з «Барселони» та збірної Іспанії. Найкращий гол року забив бразилець Гільєрме Мадруга, який отримав премію Пушкаша. Я не знаю, що додати до цього результату у контексті головного призу і виграшу аргентинця. Не так давно на сторінках спортивної рубрики виходив матеріал про Лео Мессі і його чергову нагороду «Золотий м’яч». Просто ще одну нагороду можна списати на авторитет Мессі і надії на те, що наступного року футболістів будуть оцінювати за здобутками, а не за авторитетом і тим, що вони зробили для футболу протягом років, тому що зараз це і має приблизно такий вигляд, але як і минулого разу, просто порадіємо за Мессі, був би він не Мессі з усім тим, що було раніше – не отримував би нагороди зараз так легко. ОЛІМПІЙСЬКА ЗБІРНА УКРАЇНИ З ФУТБОЛУ ОТРИМАЛА СУПЕРНИКІВ У МЕЖАХ ПІДГОТОВКИ ДО ОЛІМПІАДИ-2024

МЕССІ ЗНОВУ НАЙКРАЩИЙ У Лондоні відбулась щорічна церемонія вручення премії ФІФА The Best. У підсумковому голосуванні премії FIFA The Best беруть участь журналісти, тренери та капітани збірних, а також вболіваль-

Як же незвично і приємно казати «олімпійська збірна України з футболу», і нашим хлопцям потрібна хороша підготовка до цього великого турніру. Зокрема, жовто-сині проведуть товариський матч з Японією. Поєдинок відбудеться 25 березня у японському місті Фукуока. Час початку гри не уточнюється. Другий етап підготовки пройде у червні, вже безпосередньо перед Олімпіадою. Збірна України зіграє на турнірі для команд U23, який відбудеться у Франції.

Нагадаємо, молодіжна збірна України U-21 під керівництвом Ротаня на торішньому Євро дійшла до півфіналу турніру, де поступилася Іспанії. Цей результат приніс Україні першу в історії країни путівку на футбольний турнір Олімпіади, яка відбудеться наступного літа у Парижі. На Олімпіаді Україну зможуть представляти гравці, що народилися не раніше 2001 року. Водночас кожній команді дозволяється внести до заявки трьох гравців, які не вкладаються у вікові правила турніру. Наразі вже визначилися десять збірних, що братимуть участь в Олімпіаді-2024. Окрім України та господарів турніру Франції, Європу на ньому представлятимуть збірні Іспанії та Ізраїлю. УБОЛІВАЛЬНИКІВ В УКРАЇНІ ПОЧНУТЬ ПУСКАТИ НА БАСКЕТБОЛ

Федерація баскетболу України з посиланням на зміни до наказу Міністерства молоді та спорту України «Про деякі питання проведення всеукраїнських спортивних заходів в умовах воєнного стану» повідомила, що уболівальникам дозволили відвідувати матчі баскетбольної Суперліги України у поточному сезоні. Тепер глядачі зможуть потрапити на трибуни спортивних змагань, дотримуючись протоколу безпеки. Кожен зал має проходити процедуру допуску. Головним критерієм буде наявність бомбосховища у радіусі 500 метрів від місця проведення змагань. Кількість уболівальників регулюватиметься індивідуально для кожної арени. Першим баблом стане тур у Луцьку з 12 до 14 січня. Раніше також Професійна волейбольна ліга України вирішила допустити вболівальників на трибуни на матчі Суперліги. На перший погляд, це, можливо, і не найважливіші новини, але це не так. Адже спортивні події мають бути з глядачами, звісно, з дотриманням усіх норм безпеки, але з глядачами. На такому ж рівні, як в Україні відбуваються концерти, театральні виступи, кіносеанси і навіть цирк. Тому я вважаю, що українці повинні мати можливість у відносно безпечних регіонах нашої держави відвідувати спортивні події. І, звісно ж, після дозволу від волейбольної та баскетбольної федерацій ми чекаємо аналогічних рішень від футбольних функціонерів.

19.01.2024 — № 3 (84)

KMS DISTRIBUTING, INC. ÍÀØÀ Ì²Ñ²ß ÏÎËßÃÀª Â ÒÎÌÓ, ÙÎÁ ÄÎÏÎÌÎÃÒÈ ÍÀØÈÌ ÊË²ªÍÒÀÌ ÏÐÈÄÁÀÒÈ ÓÏÀÊÎÂÎ×Í² ÌÀÒÅÐ²ÀËÈ, ÏÐÎÏÎÍÓÞ×È ÍÀÉØÈÐØÈÉ ÀÑÎÐÒÈÌÅÍÒ ßÊ²ÑÍÈÕ ÏÐÎÄÓÊÒ²Â, }Ȫ ¢ · ¡ §¯µ Ƽ ȼ ·µ £ Ȫ ȷ ʉ Ǐ Ȫ µ ¢Ⱥ ¡ ¡© £Ȫ ¨· ¤ ×ÓÄÎÂÅ ÎÁÑËÓÃÎÂÓÂÀÍÍß ÒÀ ØÂÈÄÊÓ ÄÎÑÒÀÂÊÓ. Ⱥ • Понад 1000 розмірів картонних коробок

• Поліетиленові мішки різних розмірів

• Картонні коробки друковані під замовлення з логотипом вашої компанії

• Папір білий та коричневий в рулоні

• Прозора, кольорова і друкована клейка стрічка (Scotch tape) під замовлення з логотипом вашої компанії • Плівка для обгортання піддону (Stretch Film) • Різновидні конверти (паперові, поліетиленові, пластикові, бандерольні)

• Гофрокартон листовий та в рулоні • Пінопластові вироби для упаковки •

Виготовлення індивідуальної брендової упаковки на замовлення

Весь необхідний для Вашої компанії упаковочний матеріал Ви зможете замовити на нашій сторінці: www.kmsdistributing.com, або зателефонувати на номер: 847-630-7502

• Та багато інших товарів...

s ȵ ¤¢ ·ȳ Ĭ §ȧ ȵ ¤¢ ·ȳ }Ȫ ¡ §¯µ Ƽ ȼ Ȫ ȷ Ⱥ s ȥ

Історія

Віктор Іщенко, Київ, «Сурма»

Якби-то ти, Богдане п’яний, Тепер на Переяслав глянув! Та на замчище подививсь! Упився б! здорово упивсь! Тарас Шевченко

surma.com.ua

№ 3 (84) — 19.01.2024

Від Богдана до В’ячеслава: коротка ретроспектива Переяславської ради

січні 1654 року Богдан Хмельницький зібрав у Переяславі загальну військову раду, яка мала визначити новий тип відносин з москвою. Йшлося про новий українсько-московський військовий союз, адже у розпочатій Хмельницьким визвольній війні йому потрібен був союзник для боротьби проти Речі Посполитої. Інший потенційний союзник, що мав достатню потугу, кримський хан не пішов на угоду з Хмельницьким з кількох причин: татарам потрібен був ясир, джерело постійного збагачення ханства, та й сильна козацька держава їм була ні до чого. Також зіграло роль питання різної віри: православні козаки й самі не захотіли з бусурманами об’єднуватися, тож вирішили таки лягти під «царя східного, православного», яким і був московський володар. Однак не так сталось, як гадалось. І москалі вчергове кинули українців: після Переяслава почалась ганебна епоха для України, що тривала майже три століття, епоха підпорядкування москві й окупації. Згадаймо, як Тарас Шевченко сказав саме про наслідки Переяслава: «Ой Богдане, Богданочку. Якби була знала, у колисці б задушила, під серцем приспала». Чому ж тоді Хмельницький, що беззаперечно був великим політиком свого часу, мудрим стратегом та досвідченим дипломатом, вирішив піти на такий крок? Варто заглянути в історію на кілька років до Переяслава. 1648 рік, в результаті визвольної війни Богдан Хмельницький здобуває і об’єднує українські землі в автономне утворення, що стає Гетьманщиною. І цю автономію йому треба втримати за будьяку ціну, адже це чергове втілення (як там у Декларації про державний суверенітет) одвічного прагнення українського народу до незалежності. Але є одне але. Річ у тім, що Хмельницький не міг проголосити незалежності тоді, у тих культурно-історичних умовах феодальної Європи. Адже він не був спадкоємцем короля Данила, та й інших руських князів серед предків його не було. Варіант із республікою, як це робив Пилип Орлик, теж не міг бути навіть уявлюваним, адже тодішня політична свідомість ще не доросла до такого: півтора століття ще було до

Французької революції. Отож маючи за головного ворога Річ Посполиту, не отримавши од турецького султана допомоги в залученні на свій бік кримських татар, Хмельницький мусив обирати, як він вважав, менше зло – теоретично москва була б непоганим союзником. Зокрема, з огляду на те, що могла підсилити суттєво козацьке військо у воєнному плані, що мала ту ж віру православну, що й козаки та населення Гетьманщини, а також москва сама була зацікавлена у відвоюванні земель (наприклад, Смоленщини), котрі перейшли до Речі Посполитої. Варто прихопитися слівцем і про питання релігії, віри, яке натоді було суттєво визначальним, адже віра фактично дорівнювала культурі. Православна християнська релігія формально була спільною. У нашого Юрія Шевельова, принагідно кажучи, є з приводу Переяслава прецікавий есей під назвою «Москва, Маросєйка», де він визначає традиційні уже для українського розвою, для української справи й побудови власної держави проблеми. Як він називає їх, три страшні вороги українського відродження – москва, український провінціялізм і комплекс Кочубеївщини. Вони й сьогодні чинні, ці наші вороги. А Шевельов доречно у 300-ліття Переяслава писав у згаданому есеї: «Москва підкреслює “русско-украинские культурные связи”. Не будемо їх заперечувати. Вони були і є. Хіба салдати по два боки лінії фронту не зв’язані між собою? Вони зв’язані на життя і смерть. Історія культурних зв’язків між Україною і росією – це історія великої і ще не закінченої війни. Як усяка війна, вона знає наступи і відступи, знає перекинчиків і полонених. Історію цієї війни треба вивчати. Чому б не видати солідну збірку праць про українсько-російські культурні зв’язки як вони були, а не як їх препарує москва чи наш власний провінціялізм? Ми не маємо підстав свят-

кувати Переяслав. Він став початком великої трагедії народу і безлічі індивідуальних трагедій. Але ми не маємо підстав і соромитися Переяслава. Він мусів бути, він показав наші хиби, але він показав і глибину нашої життєвости. Сьогодні роковини Переяслава святкують вороги України. Я пригадую: 1913 року вся росія урочисто святкувала тристаліття дому Романових. Голосно і бучно. Що сталося з домом Романових за чотири роки по тому, – всім відомо». І досі актуальні ці слова. Але цікавий есей ще й тим, що Шевельов вважав (а для багатьох парадоксальним виявиться цей його засновок з огляду на панівні наративи вже навіть сучасної української історіографії та всупереч масовому постколоніальному трактуванню історії, зокрема російсько-українських взаємин) так: «Великий і розмашний плян культурного завоювання розлогої і військово сильної москви був задуманий українською інтелігенцією ще з кінця XVI століття». Овва! То виявляється, українські еліти тих часів задумали підкорити москву (sic!). Йдеться принаймні про культурний аспект, а вище писано: релігія дорівнює культура на ті часи. І далі в Шевельова: «Справжнє поле для діяльности відкрилося після Переяслава. Переяслав став передумовою української культурної інвазії». Юрію Шевельову не відмовиш у науковій проникливості геніального дослідника. Та й в енциклопедичності його світоглядних та професійних знань сумніватись не доводиться. Тож очевидно, що ревізія Переяслава триватиме. Гучно святкували так зване возз’єднання України з росією у 300-ту річницю Переяславської ради в срср: аж виготовляли мерч з відповідною символікою (навіть спідню білизну!), та й навіть Хрущов під такий банкет вирішив «подарувати Крим» Україні. На темі Переяславської ради досі маніпулюють і будуть маніпулювати.

Суспільна свідомість українців старшого покоління часто досі тримається за радянське трактування того рішення Хмельницького. Така інерція не є дивною, адже щоб спростовувати один міф, варто його замінити іншим, або ж довести протилежне на основі фактів та глибоко розібратися в темі. А тема складна, по-перше. А по-друге, що важливо, жодних історичних документів, що хоч якось формалізують результати Переяславської ради, немає. Нібито хтось колись їх бачив, але до нас вони не дійшли. Зрештою, москалі й у часи Хмельницького вже плодили фейки, бо через 5 років по тих подіях появилися перші нібито оригінальні документи, які одразу ж і зникли. Та й трактування угоди з москвою в них було перебріхане. До того ж після гетьмана Виговського наступні гетьмани присягали царям московським на фальшивих текстах статей. Хай там як, а коли упала імперія російська, то всі угоди між Гетьманщиною та московським царством утратили легітимність та перестали бути чинними у лютому 1917-го. А право на самовизначення України було визнане світовим співтовариством, зокрема ще і перед підписанням мирного договору у Бресті 9 лютого 1918 року. А вже на літнє сонцестояння 1992 року в Переяславі-Хмельницькому зібралася Велика рада Українського козацтва. Гетьманом України було обрано політика, очільника Народного Руху України, ініціатора й натхненника Української Гельсінської спілки В'ячеслава Чорновола. А на пам’ятнім знаку на честь події викарбувано таке: «На цьому місці 21 червня 1992 року українське козацтво на чолі з гетьманом В'ячеславом Чорноволом скасувало присягу московському цареві, дану Богданом Хмельницьким, частиною старшини та козацтва 8 січня 1654 року».

19.01.2024 — № 3 (84)

ЗАМОВЛЕННЯ ПРИЙМАЮТЬСЯ ДО 5 ЛЮТОГО

Берегиня

surma.com.ua

СУРМА ДБАЄ НЕ ЛИШЕ ПРО ДУХОВНУ ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНУ ПОЖИВУ ДЛЯ НАШИХ ЧИТАЧІВ, А Й ПРОПОНУЄ СМАЧНІ РЕЦЕПТИ ВІД МАЕСТРО УКРАЇНСЬКОЇ КУХНІ ЄВГЕНА КЛОПОТЕНКА.

№ 3 (84) — 19.01.2024

ЯКИЙ СОУС ВИКОРИСТОВУВАТИ ДЛЯ ГЛАЗУРІ Наша глазур складається з соусу барбекю, паприки, меду й оцту. Якщо у вас немає соусу барбекю, ви можете приготувати щось подібне власноруч. Для цього візьміть кетчуп, додайте 1 ½ ч. л. паприки замість 1 ч. л. та ½ ч. л. гострої гірчиці. Разом із рештою інгредієнтів вийде щось подібне до пряного соусу барбекю.

КРОК 1 Увімкніть духовку розігріватися до 180 градусів. Розріжте курячі крильця на окремі частинки, крайню кістку можете викинути, її ми використовувати не будемо. КРОК 2 Посоліть крила ½ ч. л. солі, додайте 1 ч. л. паприки та гарно розітріть їх по всіх шматочках курки.

ЯКІ СПЕЦІЇ ДОДАТИ КРОК 3 ДО КРИЛЕЦЬ Загорніть кожну частину крила в окМи використовуємо тільки паприку, ремий шматочок бекону, закручуючи їх. вона дає легку гостроту та пряність. Як- Викладіть на застелену пергаментом форщо ви любите гостре, можете також дода- му для запікання. ти копчену паприку чи й гострий перець. Також ви можете використати якусь звиКРОК 4 чайну суміш спецій для курки. Запікайте курячі крильця 30 хвилин. У цей час змішайте до однорідності інгреІНГРЕДІЄНТИ дієнти для глазурі: 100 г соусу барбекю, 1 ДУЖЕ ЯСКРАВИЙ СМАК. ЗАПЕЧЕНІ КУРЯЧІ Для крилець: ч. л. паприки, 1 ст. л. меду та 1 ст. л. яблучКРИЛЬЦЯ В БЕКОНІ ВІД ЄВГЕНА КЛОПОТЕНКА 8 крилець ного оцту. Якщо ви шукали страву, рецепт якої у ЯКИЙ БЕКОН 1 ч. л. паприки вас усі питатимуть, а ви лиш шукатиме- ВИКОРИСТОВУВАТИ ½ ч. л. солі КРОК 5 те привід, щоб знову її приготувати, ви її Ви можете використовувати сирокоп- 300 г бекону Полийте крильця соусом і запікайте знайшли. Ці насичені смаками крильця, чений бекон або ж сирий. У другому варіще 15 хвилин. закручені в бекон і политі соусом барбекю, анті не забудьте посолити та приправити Для глазурі: створюють ідеальний насичений смак, від його. Також ви можете взяти не бекон, а, 100 г соусу барбекю КРОК 6 якого складно відірватися. Готуються во- наприклад, копчену грудинку. Так буде 1 ч. л. паприки Подавайте крильця гарячими. За нени досить просто, тому причин не зроби- трішки дешевше, але на смак суттєво не 1 ст. л. меду обхідності розігрійте разом із соусом у дути собі цю смакоту немає. вплине. 1 ст. л. яблучного оцту ховці чи на сковороді.

ШОКОЛАДНИЙ ФОНДАН Шоколадний фондан – класичний французький десерт, назва якого перекладається, як «шоколад, що тане». Це повітряний бісквіт з рідкою шоколадною начинкою, який є одним із найулюбленіших шоколадних десертів у всьому світі. На перший погляд, може здатися, що цей десерт приготувати дуже складно, але це зовсім не так. Я розповім і покажу вам рецепт шоколадного фондана, який не викличе у вас ніяких питань, все максимально просто!

струлі. Налийте невелику кількість води у каструлю та доведіть її до кипіння, а зверху покладіть миску з шоколадом, таким чином, щоб її дно не торкалося води. Виставте середній вогонь, щоб вода у каструлі злегка кипіла, утворюючи пару, яка і буде нагрівати шоколад. Постійно помішуйте інгредієнти в мисці.

као-бобів не менше 70%, а також якісне КРОК 3 темне какао, воно повинно приємно пахЗлегка остиглу шоколадну масу введіть нути шоколадом та мати насичений ко- до збитих яєць і акуратно перемішайте. ричневий колір. КРОК 4 ЯК ПОДАВАТИ ФОНДАН Додайте 100 г просіяного борошна Справжній фондан повинен бути трохи з дрібкою солі та знову перемішайте до рідким всередині, щоб серцевинка, немов однорідності дуже акуратними рухами. гаряча шоколадна лава, витікала при роз- Накрийте масу харчовою плівкою і прирізанні десерту. Тож, по-перше, важливо не беріть в холодильник мінімум на 2 годиперетримати фондан в духовці. А по-дру- ни, а краще на ніч. ге, гарячий шоколад фантастично смакує з холодним морозивом, тож рекомендуєКРОК 5 мо подавати десерт з кулькою пломбіру. Форми для випікання змастіть вершковим маслом (20 г) і посипте какао-пороІНГРЕДІЄНТИ шком (25 г). 180 г чорного шоколаду (2 плитки) 180 г вершкового масла КРОК 6 (+20 г для змащення форм) Наповніть форми тістом на 2/3 об'є150 г цукру му і відправте їх у розігріту до 180 граду5 яєць сів духовку на 7-8 хвилин. Час може зале100 г просіяного пшежати від розміру форм і властивостей дуничного борошна ховки, за необхідності можете збільшити 25 г темного какао-порошку його на 1-2 хвилини. дрібка солі КРОК 7 КРОК 1 Готовий фондан повинен залишити180 г шоколаду поламайте на дрібні ся в центрі трохи непропеченим. Дістаньшматочки та з'єднайте зі 180 г нарізано- те форми з духовки і дайте їм охолонути го кубиками вершкового масла. Поставте буквально 1 хвилину. Якщо лишити йосуміш у вогнетривкій мисочці на парову го на більший час, він пропечеться повбаню і розтопіть до однорідного гладко- ністю і не потече. Акуратно переверніть го стану. Постійно помішуйте силіконо- фондан на тарілку для подачі. Коли дісвою лопаткою, щоб шоколад не перегрів- танете фондан з форми, трохи присоліть ся і не згорнувся. його. Подавайте з морозивом.

ЯКІ ФОРМИ ВИКОРИСТОВУВАТИ У рецепті ми використали керамічні форми рамекіни, але якщо у вас таких неЯК ЗРОБИТИ ПАРОВУ БАНЮ має, то можете скористатися і звичайниПарова баня – це метод нагрівання ми силіконовими формочками для кексів. продуктів, який часто використовують Бажано, щоб вони мали гладкі боковиндля приготування соусів, кремів та роз- ки, адже тоді десерт матиме більш канотоплювання шоколаду, меду або вершко- нічний вигляд. вого масла, тобто тоді, коли важливо не перегріти чутливі до високих температур ЯКИЙ ШОКОЛАД інгредієнти. ТА КАКАО ОБРАТИ Для парової бані вам знадобиться неСмак фондана сильно залежить від КРОК 2 велика каструля та металічна чи скляна якості шоколаду та какао. Тож обирай5 яєць та 150 г цукру збийте вінчиком миска, діаметром більша за діаметр ка- те лише темний шоколад, з вмістом ка- до білого кольору яєць і розчинення цукру.

Смачного! Підготувала Діана Царук. Джерело: https://klopotenko.com/

19.01.2024 — № 3 (84)

surma.com.ua

№ 3 (84) — 19.01.2024

ЗАБИРАЄМО ПОСИЛКИ З ВАШОГО ДОМУ, БЕЗ ДОДАТКОВОЇ ОПЛАТИ Виклик кур’єра за номером телефону

312-404-1923 Виклик кур’єра дзвінки та смс

за номером телефону УВАГА!

312-404-1923

ДО 15 ЛЮТОГО ДІЄ ЗНИЖКА!

20$ НА ПОСИЛКИ дзвінки таВАГОЮ смс БІЛЬШЕ 22 ФУНТІВ

ПРИ ПОШКОДЖЕННІ ПЛІВКИ ПЕРЕВІРЯЙТЕ ВМІСТ ПОСИЛКИ

DOLYNKA.com

www.

CHECK THE PARCEL WHEN THE TAPE IS BROKEN

g o" w w

} } } m ~ m ~ m ~t t } t

:25.(56 &203(16$7,21 *(1(5$/ /,$%,/,7<

¯®¢Å²¼ ±¢®Æ ¤ Å §°®¡Å²¼ ´®²® ²¥«¥´® ² ¤Å¸«Å²¼ § ¯®¢¥³ ² ¡«¨·ª³ ¬ H PDLO XDXVDPHGLD#JPDLO FRP ¡® ²¥«¥´® Ð Å±«¿ ²®£® ¿ª ¬¨ ®²°¨¬ Ã¬® § ¯®¢¥³ ´®°¬³ ¬¨ §¢Ó¿¦¥¬®±¿ § ¬¨ ² ¢¨¸«¥¬® ¥®¡µÅ¤³ ´®°¬³ ¤«¿ ®¯« ²¨ § ¯Å¤¯¨±ª³ BBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBB BBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBB ®¬¥°Å¢ BBBBB ®¬¥°Å¢ BBBBB ®¬¥°Å¢ BBBBBB 1$0( BBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBB $''5(66 BBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBB 3+21( BBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBB (0$,/ BBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBB

} r }u t t } tu ~ t

«¤©« ¨¼À©« ª ¨Â¦®¹§«» ¬«¨¹®¹§«» ¯ «¤°©ÂÀ©« °§ Ãª®¹§° ©« ° (ZHOLQD :DZU]XWD 1 &XPEHUODQG $YH 7 1RUULGJH ,/ 3K 7H[W UR]DLQVXUDQFH#JPDLO FRP ¬ ³»À©« ¤ ¬«ª¢¡Â¨§ ¬« ®° «¯° ª¢¡Â¨» ¤ ¤ ¬¥®«©

3$<0(17 Ð 3OHDVH FKHFN RQH &$6+ BBBBBBB &$5' BBBBBBBB &+(&. BBBBBBBB =(//2 BBBBBBBB BBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBBB

19.01.2024 — № 3 (84)

UNIVERSE CARRIER

це логістична компанія, яка за 12 років свого існування, зарекомендувала себе як конкурентоспроможний лідер у сфері перевезень, створений задовольняти запити клієнтів.

Ми використовуємо новітні, високоякісні технології та інноваційне обладнання. Наш відданий персонал та професійні водії надають широкий спектр транспортних і логістичних послуг. Universe Carrier має найбільш розгалужену транспортну мережу, що забезпечує надійну своєчасну доставку товарів (перевозимо через 48 континентальних штатів, Аляску та Канаду).

WWW.UNIVERSECARRIER.COM 14351 WEBER DR, HUNTLEY, IL 60142

Наша формула успіху полягає у спілкуванні, якісному плануванні та сильному бажанні розвивати наш бізнес і відносини з клієнтами через партнерство, покращуючи транспортні рішення та послуги. Ми на 100% підтримуємо своїх водіїв і маємо найновіші та найбезпечніші вантажівки. Використовуючи запатентовану технологію, ми можемо оптимізувати режим обслуговування, який найкраще відповідатиме вашим потребам, і забезпечити активне відстеження кожного відправлення. Ми завжди раді бачити у своїй команді водіїв з досвідом, а також без досвіду, адже у нас є програма тренування, де ви можете швидко навчитись і стати невід’ємною частиною нашої компанії.

Працювати з нами - це зростати щодня!

surma.com.ua

№ 3 (84) — 19.01.2024