"Сурма" – українська незалежна газета. №218-2026 by SurmaNewspaper

УКРАЇНСЬКА НЕЗАЛЕЖНА ГАЗЕТА

ВИХОДИТЬ ЩОТИЖНЯ

№ 33 (218) | 21 СЕРПНЯ 2026 | USA, UKRAINE

Незалежність проти «об’єктивних обставин» ▶ стор. 4

У мене є мрія - прокинутись зранку і побачити в часописі на «Форествітаннями Гамп»тавід першій шпальті некролог, обрамлений синьожовтими стягами. У тебе теж така мрія? Нелюд путін довго НАБУ після виборів не проживе. Тому підтримай українське видання та українське від Федорова ▶ стор. 6 радіо, щоб наша мрія стала реальністю.

Замість дощу – молитви і пісні, а замість грому – «Громовиця»

Якщо Вам не байдуже. Підтримайте радіо і газету. Переведіть кошти по ZELLO за номером телефону +17736973923 або за QR кодом Незалежність як право Рахунок в Selfreliance - 177162 CHASE BANK - 695785532бути собою ▶ стор. 34 Ви можете оформити щомісячний автоматичний перевід для підтримка радіо та газети. А ще Ви можете оформити автоматичну заявку, і ми будемо знімати вказану суму автоматично. Чеки можна висилати на нашу адресу. БУДЕМО ВДЯЧНІ 5050 N. Cumberland Ave., 18-S ЗА ПІДТРИМКУ Norridge, IL 60706. PAYBLE FOR: UKRAINIAN-AMERICAN MEDIA GROUP. РЕДАКЦІЇ ГАЗЕТИ

СТОР 18 Ваша реклама в газеті і на радіо, це велика підтримка для нас. «СУРМА» Будемо вдячні за будь-яку підтримку. SURMA, 5050 N. Cumberland Ave., Ste 18-S, Norridge, IL 60706, uausamedia@gmail.com

ISSN 2832-4676

surma.com.ua

№ 33 (218) — 21.08.2026

З Днем Незалежності України!

Незалежність – це не дата в календарі. Незалежність – це те, що кожне покоління українців виборює знову й знову. Комусь вона дісталася як рядок у підручнику з історії. Нам, українцям, як відповідальність. Як вибір залишатися собою, коли простіше було б скоритися. Як здатність прокидатися після ночі обстрілів і знову будувати, працювати, любити, народжувати дітей, допомагати війську й говорити українською. Україна сьогодні – не ідеальна. Вона втомлена, поранена, іноді зла і часто розчарована. Але вона жива. І саме це найбільше дратує тих, хто хотів би бачити її зламаною. Тому сьогодні хочеться побажати нам не просто миру. А такого миру, в якому Україна залишається Україною. Не просто перемоги, а перемоги, після якої ми не забудемо, заради чого її здобували. Не просто майбутнього, а майбутнього, у якому нашим дітям уже не доведеться пояснювати, що таке повітряна тривога. Нехай вистачить сил довести цю війну до справедливого завершення. Вистояти тим, хто зараз тримає фронт. Повернутися тим, кого чекають вдома. Обійняти тих, кого так давно не бачили. І нехай одного дня слово «незалежність» для наших дітей означатиме не боротьбу, а просто вільне та щасливе життя. З Днем Незалежності, Україно! З Днем Незалежності, Українці! Тримаймося. Бо Україна – це не територія на мапі. Україна – це кожен із нас, і нікому іншому ми не дозволимо творити нашу долю! Ukrainian-American Media Group, Inc.

21.08.2026 — № 33 (218)

CELEBRATING 35 YEARS OF UKRAINIAN’S INDEPENDENCE & AMERICA’S 250TH ANNIVERSARY Sunday,

RAZOM RUN 5K

BUSSE WOODS – GROVE ELK GROVE VILLAGE, IL

9:00 AM

AUGUST

32,

РЕЄСТРАЦІЯ ЗА QR КОДОМ

100% of registration fees and donations support Protez Foundation

RUN. WALK. SUPPORT.

Україноцентризм

surma.com.ua

№ 33 (218) — 21.08.2026

Незалежність проти «об’єктивних обставин» Назар Мухачов Київ Головний редактор газети «Сурма»

ля мене День Незалежності завжди був великим святом. Так було заведено в нашій родині. Сприйняття завжди у мене було його на рівні із Великоднем та Різдвом. Мій дідусь дуже часто слухав Національне Радіо, яке називав «колгоспний брехунець». Але там відбувались трансляції засідань Верховної Ради. Дуже добре пам’ятаю 28 червня 1996 року – прийняття Конституції, радість депутатів-співавторів, із деякими з яких потім мав честь познайомитись і навіть попрацювати згодом. Відчуття державотворення, надій на те, що ми, українці, таки побудуємо Українську Державу. Проте, дійшовши до початку підліткового віку, в мене вже почало виникати дуже багато питань. Чим далі – тим більше. Що таке людина? Що таке народ? Держава? Здавалося б, прості питання. І дорослі люди, а місцями й діти, впевнено використовують ці поняття. Кілька років тому мій друг, який є носієм спорідненого україноцентричного світогляду, зробив експеримент. Запитав «що таке держава?» у близько 20-х різних людей. І… не отримав двох однакових відповідей. При цьому відповідачі були людьми освіченими, назагал – моральними, здебільшого ще й політично активними. Із 1991 по 2026 рік ми, українці, так і не напрацювали навіть свого понятійного словника. Тому відкриті та приховані вороги можуть нав’язувати нам своє бачення світу, спотворене у вигідному для них напрямі. Відзначаємо Незалежність України 24 серпня. А що таке Україна як держава? А що таке Незалежність? Незалежність Держави? Незалежність Народу? А як поняття Народ поєднане із поняттям Держави? Наскільки Український Народ керує державою Україна? У світі трохи більше ніж 5000 народів та 200 держав. Звідси напрошується висновок: існують народи державні та бездержавні. Ми, українці, є державним чи бездержавним народом? Щось ви якісь крамольні речі пишете, пане головний редактор. Як же, ось святкуємо Незалежність і ще купу свят, воюємо із московською імперією в її теперішньому вигляді, захищаємо український народ та українську землю. Справді? Захищаємо українців? Тоді ж як так вийшло, що в 1991 українців було 52 млн, при переході із 1993 в 1994-й – 54 млн, напередодні повномасштабної війни близько 40 млн (в кращому випадку), а зараз трохи більше 20 мільйонів. Окремим цікавим питанням є те, чому влада не проводила жодного разу перепис населення, починаючи із 2002 року? Випадковість чи

закономірність? Демографічна катастрофа – найглибша на планеті. На 1 народженого українця припадає 4,2 померлих. Зараз щороку ми втрачаємо близько 600 тис. українців – померлими та тими, хто виїхав за кордон. При цьому левова частка тих, хто виїхав, – жінки та чоловіки репродуктивного віку – здатні працювати та народжувати дітей. А також молодь. Списувати все на демонічного путіна та кремль? Очевидний страшний ворог. Але не єдиний. А до повномасштабного що було? А до 2014-го? Заможно жили українці, панували на своїй землі та народжували нових українців? Ні. 1991 рік. Україна має третій ядерний запас, є однією з 6 космічних держав, входить в топ-20 економік світу, виробляє величезну купу продукції з високою доданою вартістю, має 52 мільйони населення, ВПК входить в світову десятку, армія одна із сильніших на планеті. І що далі? А далі ми поступово прийшли у нинішній 2026-й рік. Інформаційне поле, політики, журналісти, експерти та в цілому принаймні 95% інформаційного простору взагалі мовчать про такі результати, не ставлять питань, формують спотворену картину світу. У цій фарисейській картині все відбувалось під впливом «об’єктивних обставин». Все у нас відбувалось внаслідок «об’єктивних обставин». Кравчук, Кучма і Верховна Рада під впливом «об’єктивних обставин» відмовились від ядерної зброї. Щоправда, на момент відмови, до прикладу, майже вся тактична ядерна зброя вже була вивезена до росії, що не стало на заваді Будапештському меморандуму, в якому росія стала одним із «гарантів». А хто ж допоміг незаконно вивозити ту ж тактичну ядерну до росії без будь-якої законної основи? Чому депутати голосували за без’ядерність, знаючи, що один із майбутніх гарантів на той час вже фактично «вкрав» тактичну ядерну? Так, були винятки: той же Степан Хмара, Герой України. Якого тоді назвали радикалом. Адже були «об’єктивні обставини». Тільки от ядерне роззброєння – перший етап нинішньої війни. Не було б його – не було б війни. І ці «об’єктивні обставини» мають конкретних винуватців. Серед них і «патрійоти» на кшталт покійного Драча, руками якого ця спецоперація проти українців і була почата – в «Декларації про суверенітет». Прихватизація заводів, фабрик, облгазів, обленерго і національних багатств загалом. Теж «об’єктивні обставини»? Внаслідок яких наше багатство опинилось в «потрібних руках». Програма «вашингтонського консенсусу» відіграла тут дуже важливу роль, до речі. Разом зі радниками із фондів Сороса, які це все пропагували в Україні. Знищення колгоспів та розпаювання землі. Початок обезземелення українського народу. І смерті українського села – колгоспи були тими ж самими агрохолдингами, які виробляли високу додану вартість, забезпечували людей продукта-

ми харчування. Знищили колгоспи – далі «лягли» супутні економічні елементи: маслозаводи, м’ясні цехи, харчосмакові фабрики тощо. Сільські території втратили робочі місця – село почало вимирати. «Об’єктивний» невпинний процес. Створений свідомо конкретними силами та конкретними людьми. Коли хтось каже, що колгоспи були неефективні і їх треба було зруйнувати, то відразу виникає два питання. Перше: чому «фінансово малограмотний» єврейський народ зберіг саме таку форму господарювання у своїх кібуцах? І чому неефективні колгоспи Білорусі впродовж десятиліть продовжували працювати, продавати продукцію в Україну, зберігати робочі місця та громадоутворювальну роль? При цьому Лукашенко, який є ворогом через союз із путіним, ще й зберіг заводи, що випускають білоруську сільськогосподарську техніку, та той же «Белаз»? А ми, маючи 42 мільйони гектарів сільськогосподарської землі, порізали на метал ХТЗ, Атек і той же Львівський автобусний завод? Знову «об’єктивні обставини»? А потім купували техніку в Білорусі чи Китаї. Ті ж авто, до прикладу. А модернізувати український ЗАЗ було неможливо? Перелік можна продовжувати. І чим далі будемо просувати, тим більше болітиме. Дійдемо до 2014, і стане дуже боляче – почала проливатись Українська кров. Дійдемо до 2022-го – і стає нестерпно боляче, бо йдеться вже не про Небесну Сотню, а про Небесні Армії Українців! Причини «об’єктивних обставин» починають ставати зрозумілими лише тоді, коли шукаєш причиново-наслідкові зв’язки та відповіді на питання на початку статті. При цьому без причин-наслідків та пошуку відповідей свідомість українця приречена на нерозуміння правди, спотворений світогляд та неможливість усвідомлення шляхів виходу із ситуації. А маємо ми українську національну катастрофу в умовах відкритого та прихованого геноциду українців, що здійснюються відкритими та прихованими ворогами. В основі формування кожного народу головними є два фактори – Кров та Земля. Народ – на родах заснований. Роди – спільні предки. Український Народ насамперед є об’єднанням людей, в основі якого лежить кровна спорідненість, спільні предки, що проживали на Українських Землях. Державні Народи – ті, які мають Свою Державу. Бездержавні – не мають. Держава не є чимось аморфним, незрозумілим, ефемерним. Держава є вищою формою організації відповідного народу. Високоорганізовані народи – мають свою державу. Держав близько 200, народів – поза 5000. Україна – держава українського народу. За формою. Але не за своєю суттю. Суть держави пізнається через її діяльність, політику у всіх сферах, яку реалізовують ті, у кого в руках Влада. Влада – інструмент. Ніж в руках кухаря готує їжу, скальпель

(різновид ножа) в руках хірурга рятує життя. Ніж в руках маніяків та ворогів вбиває людей. Фокус уваги повинен бути повернений не на інструмент, а на руки, що його тримають. Коли ми говоримо про результати для Українського народу з 1991 року і до 2026-го, то будучи чесними перед собою та перед Українською Кров’ю, мусимо визнати, що Влада перебувала в руках ворогів та/або маніяків. Результати не брешуть! Стан України, перебування прихованих ворогів при владі, політико-економічне викрадення національних багатств є прямими наслідками того, як ми, українці, є організованими! І результати є не випадковостями, «об’єктивними обставинами», а наслідками високоорганізованої діяльності ворогів та неорганізованості, сліпоти, нерозуміння та глупоти нас, українців. Стверджую, що насправді ми жодного разу по-справжньому фундаментально не займались Українським Державотворенням після 1991 року. Окремі спроби окремих видатних або навіть величних Українців не мали можливості протидіяти ворожій глибокій прихованій потужності. Саме під таким кутом зору ми, українці, мусимо зараз дивитись на реальність. Для того, щоб вижити. Для того, щоб на Українській Землі (яку мусимо зберегти від усіх ворогів) змогли народити українські діти, внуки та правнуки. І в ході майбутніх важких кривавих місяців та років, ми мусимо розпочати справжнє Українське Державотворення! Для цього маємо бути організовані та зробити так, щоб влада в Україні належала українцям і по Духу, і по Крові! А Власність – Національне Багатство – використовувалась в інтересах всіх українців! Україна Майбутнього – Держава, в якій проживають десятки мільйонів освічених, заможних, озброєних, здорових українців! І я точно знаю, що ми здатні це зробити. Чи зробимо – залежить від нас, нашого усвідомлення, організованості, людського ставлення одне до одного, взаємопідтримки. Ми мусимо це зробити, в ім’я святої Української Крові, жертовно відданої Українськими Воїнами. Щоб довести Творцю, собі та всьому світові, що ми – люди, Народ, а не натовп, що гідні Величі своїх Предків та забезпечимо існування майбутнього для майбутніх Поколінь Українців!

21.08.2026 — № 33 (218)

DOLYNKA UKRAINIAN-AMERICAN CONSULTING

ВІДПРАВКА ПОСИЛОК В УКРАЇНУ ТА КРАЇНИ ЄВРОПИ, ЛІТАКОМ ТА МОРЕМ НАШІ ЛОКАЦІЇ: 5050 N Cumberland Ave., Office 21-v, Norridge, IL 60706. З понеділка по п’ятницю з 10.00 до 20.00, в суботу та неділю з 9.00 до 14.00 1590 N Rand Rd., Suite G, Palatine, IL 60074. В понеділок, віторок, четвер і п’ятницю з 14.00 до 19.00, в середу з 10.00 до 19.00 в суботу та неділю з 10.00 до 14.00

ТАКОЖ МИ НАДАЄМО ТАКІ ПОСЛУГИ: • Сертифіковані та нотаріально завірені переклади • Апостиль • Довіреності в Україну (супровід та перевіз дітей, продаж і купівля транспортних засобів, оформлення та отримання пенсії, купівля-продаж майна, банки, управління майном без права відчуження, представлення інтересів та інше) • Підготовка пакету документів для прийняття або відмови від спадкового майна в Україні • Підготовка пакету документів для отримання українського громадянства дітям народженим в США • Запрошення для отримання візи в США

773 600 2727 DOLYNKAFORMS@GMAIL.COM WWW.DOLYNKA.COM DOLYNKA – ОФІЦІЙНИЙ ПРЕДСТАВНИК

ПРОДАЖ КВИТКІВ ПОСЛУГИ ГРОШОВИХ ПЕРЕКАЗІВ ЗА ДОПОМОГОЮ СИСТЕМ

Політика

Назар Мухачов Київ Головний редактор газети «Сурма»

олишній міністр оборони Михайло Федоров 18 серпня 2026 року опублікував резонансне 9-хвилинне відеозвернення, у якому закликав провести вибори в Україні – повернутись до демократичного процесу.

Федоров заявив, що складність організації голосування не повинна означати його автоматичну неможливість. На його думку, Україна має знайти «законний, безпечний та реалістичний механізм» для цього, оскільки «демократія не може бути заручницею росії». Неоголошений лідер картонних протестів, який поки жодного разу не вийшов до самих протестувальників, вказав на системну кризу та висловився проти практики, коли головним критерієм для призначення на держпосади стає «особиста лояльність до системи», а не професійність. За його словами, під час війни боротьба з корупцією є питанням виживання держави, тож він закликав до принципу персональної відповідальності влади за конкретні результати. Заява була зроблена за день до голосування у Верховній Раді за призначення нового міністра оборони на тлі триваючих протестів «картонного майдану». Особисто я дуже не люблю, коли до так званих «Міхо-протестів» та «картонок» ліплять слово «Майдан», адже в такий спосіб відбувається дискредитація позитивних прагнень Майдану та його самого як явища. Проте уникнути цього зараз ми не можемо. Головною причиною зрештою є те, що в 2014 році переміг не Майдан, а Сцена Майдану. Утім мушу зазначити, що сам факт проведення обох вищезазначених протестів я вважаю і позитивним, і навіть необхідним. Особливо щодо «картонок». Таку оцінку я роблю очевидно не тому, що вважаю близькими лозунги на підтримку Федорова чи його «реформаторської діяльності». Сам факт можливості проведення протестів зараз є критично необхідною передумовою для наведення ладу в Києві. Початок політичного процесу нам необхідний навіть не як вода, а як повітря. Адже при збереженні існуючих тенденцій падіння українців в прірву лише продовжуватиметься. Дню написання цієї статті передувала чергова важка ніч для Києва та всієї України. Вороги вчергове здійснили масштабний терористичний обстріл – лише у Києві загинуло 13 людей. На превеликий жаль,

surma.com.ua

№ 33 (218) — 21.08.2026

«Форест Гамп» від НАБУ після виборів від Федорова кількість загиблих може збільшитись: більше ніж 30 киян зазнало поранень різного ступеня важкості. 21 серпня у Києві оголошено Днем жалоби. Висловлюємо співчуття всім потерпілим, загиблим та їх сім’ям! Невпинна диявольська логіка системної ескалації не дає підстав для позитивних очікувань. Осінь та зима будуть вкрай важкими. Та й зрештою московський ворог, найімовірніше, не збирається пропускати і Дня Незалежності. Тому закликаємо всіх українців бути уважними, обережними, берегти себе та своїх близьких – не нехтувати сигналами повітряної тривоги, особливо за умови загрози застосування балістики! Потрібно розуміти, що відновлення політичних процесів відбувається саме у таких важких умовах. Але зрештою інакше не могло та не може бути, з огляду на потужність зовнішніх та внутрішніх ворогів. Заяви Федорова The Guardian назвало «найпрямішим політичним викликом Володимиру Зеленському» за роки повномасштабного вторгнення росії в Україну. Британське видання вважає, що ексміністр фактично «натякнув, що чинний президент очолює погано функціонуючу державу, яка насилу намагається подолати корупцію» попри оголошений в Україні воєнний стан. Попри надміру позитивну оцінку Федорова, загалом із висновками британського видання важко не погодитись. Політичний виклик для Зеленського – справді величезний. При цьому слід розуміти, що виклик для Зеленського від Федорова, найімовірніше, не є викликом для кланово-олігархічної системи. Проте їхня світлість Володимир Олександрович не зреагували на заяви цифро-оборонного ексміністра, який 7 років вірою і правдою служив все тому ж лідеру квартального розливу. Принаймні саме так казав Федоров, додаючи, що не будував при цьому політичну кар’єру. Верховна Рада України 19 серпня 2026 року офіційно призначила Євгенія Хмару новим міністром оборони України, віддавши за його кандидатуру 312 голосів (двоє депутатів проголосували проти). Подання на його призначення напередодні вніс Зеленський. Політичний процес, хай навіть у якомусь спотвореному та мінімізованому вигляді, розпочато. Хоча це зовсім не означає, що той же Михайло Федоров як опозиційний політик не стане згодом головним опонентом для Валерія Залужного. Чи Кирила Буданова. Політичні розклади можуть бути дуже різними, а різні сили впливу та олігархи надзвичайно полюбляють «розкладати яйця в різні кошики». Проте сам собою політичний процес не стартує після заяв Федорова – для цього потрібне ослаблення Зеленського, у якого в руках вся влада, та тиск на нього. Для останнього – необхідним є відновлення інформаційного та розслідувального статусу «плівок Міндіча», кооперативу

«Династія», пошуку «невідомого Вови», покарання мародерів на крові тощо. 19 серпня стало не тільки днем призначення Євгена Хмари міністром оборони, а й днем оголошення операції «Форест Гамп» від НАБУ. Операція вже стала дуже резонансною та багатообіцяючою. Як аргумент щодо назви «Форест Гамп» пролунало те, що тільки дебіл може крадені гроші оформляти на дітей та/або оплачувати ними навчання останніх. Мені не надто до вподоби такі грубі оцінки Фореста Гампа, попри його розумову неповноцінність. Щонайменше через моральність, простоту та доброту цього оскароносного кіногероя, при повній відсутності всіх вищезазначених якостей у зелених мародерів та їхнього лідера. Проте сама назва відразу викликала у мене бажання перефразувати фразу з фільму – «Біжи, невідомий Вова, біжи». Проте поки що, на жаль, ця фраза була б видаванням бажаного за дійсне. І не через відомість чи невідомість «Вови з Династії», а в силу затиснення українців між молотом та ковадлом – зовнішнім і внутрішнім ворогом. Проте деталі операції НАБУ виглядають доволі багатонадійними. Справа стосується викриття високопосадової злочинної організації, яка легалізувала («відмила») 150 млн грн готівкою для внесення застави за ексміністра енергетики та юстиції Германа Галущенка (фігуранта корупційної справи «Мідас»). За даними слідства та публікацій у ЗМІ, до схеми залучені топчиновники, депутати та банкіри: • Ірина Мудра – заступниця керівника Офісу президента. Після оприлюднення плівок НАБУ Володимир Зеленський негайно (а також потужно та незламно!) звільнив її з посади. • Вадим Столар – чинний народний депутат (екс-ОПЗЖ), у якого вдома вже провели обшуки. • Максим Микитась – колишній народний депутат та ексголова компанії «Укрбуд». • Керівництво «Сенс Банку» – голова правління Олег Ступак та голова наглядової ради Микола Гладишенко. Пікантності даній ситуації додає зв’язок того ж Микитася (і не тільки його) з Олегом Татаровим, куратором ОП над судово-правопохоронною системою. Згідно з оприлюдненими 25-хвилинними плівками НАБУ, гроші (150 млн грн) передавали мішками та траншами через офіс Микитася та конвертаційні центри. На початку червня 2026 року учасники схеми залучили керівництво державного «Сенс Банку», щоб здійснювати операції в обхід фінансового моніторингу. Фігуранти на записах хваляться, що можуть проводити кошти «у ручному режимі» під «ліві документи». Гроші через підставні компанії успішно ввели в легальний обіг і 29 червня внесли як заставу за Германа Галущенка, звільнивши його з-під варти.

Учасникам схеми інкримінують частину 3 статті 209 КК України (легалізація майна, отриманого злочинним шляхом). Окрім звільнення Мудрої та обшуків у Столара, під час слідчих дій НАБУ також виявило папери із таємним планом «антикризової комунікації» для нейтралізації Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, яка намагалася перевірити сторонній вплив на «Сенс Банк». Через скандал навколо банку до парламенту для звіту викликали голову НБУ Андрія Пишного. Проте для повноти розуміння процесів мушу також згадати «плівки Міндіча», які ніби нікуди й не зникли, але про них «чомусь» забули. В межах розслідування щодо друга Зеленського, який втік до Ізраїлю, чимало журналістів-розслідувачів писали про можливе оголошення нових підозр. Серед кандидатів називали Рустема Умєрова та навіть Олену Зеленську. Останню нібито в межах розслідування щодо «кооперативу Династія» та пошуку «невідомого Вови». Інна Ведернікова, редактор відділу внутрішньої політики «Дзеркала Тижня», в статті «Виродження влади. Як Зеленський досяг своєї стелі, а система держуправління – дна», повідомила, що НАБУ та САП готують першу офіційну підозру голові фракції «Слуга народу» Давиду Арахамії. За інформацією журналістки, Арахамія зараз буквально «ходить близько до підозри», однак від процесуальних дій антикорупційного бюро його наразі намагається уберегти особисто президент Володимир Зеленський, аргументуючи це тим, що політик критично потрібен на переговорах зі США та для утримання голосів у Верховній Раді. За інформацією джерел «Дзеркала тижня», підготовка підозр Арахамії, а також можлива друга підозра для ексголови ОП Андрія Єрмака, викликали радикальну зворотну реакцію Офісу президента. І, найімовірніше, Єрмака в цьому випадку не врятує навіть операція інформаційного відбілювання через допомогу військовим з «Хартії». Зверну увагу шановних читачів на те, що фактично кожна із вищезазначених кримінальних справ та підозр викликала б «ураган» із масовими відставками вищого політичного керівництва, за умови, якби це відбувалось в США чи країнах Заходу. Проте не в Україні. За інформацією «Дзеркала тижня», задля порятунку лідерів своєї команди Банкова планує масштабний силовими контрудар. Для цього в.о. голови СБУ Олексій Поклад намагатиметься «знести» очільника САП Олександра Клименка, використавши для компромату свідчення засудженого за держзраду ексдепутата Федора Христенка. З огляду на вищезазначене, важкість ескалації супроводжуватиметься важливими політичними новинами. «Хліба і видовищ!» – казали в Давньому Римі. Хліба бракує вже, зате політичні видовища для українців – гарантовані. Найважливішим при цьому є їхній результат, який мусить наближати нас до наведення ладу в Києві та притягнення до кримінальної відповідальності всіх злочинців. Незалежно від «висоти» їхніх політичних посад.

21.08.2026 — № 33 (218)

МАРШ ЄДНОСТІ з нагоди 35-ї річниці

НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ 23 серпня, 2026 року 12:00 pm Українське село (Ukrainian Village) 1566 W. CHICAGO AVENUE Chicago, IL 60622 Просимо всі організації зареєструвати свою участь до 10 серпня 2026 року.

РАЗОМ ДО ПЕРЕМОГИ! iнформації: info@uccаillinois.org 773.829.6288

СТАНЬТЕ СПОНСОРОМ!

ПІДТРИМАЙТЕ МАРШ ЄДНОСТІ! з нагоди 35-ї річниці НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ Запрошуємо компанії, організації, бізнеси та меценатів стати спонсорами Маршу Єдності. Разом ми покажемо, що українська громада сильна, Україна незламна! 23 серпня, 2026 poky початок o 12:00 pm

UKRAINIAN VILLAGE 1556 W. CHICAGO AVENUE Chicago, IL 60622

Інформації: info@uccаillinois.org 773.829.6288

Запрошуємо на Форум «Україна і світ - Глобальні перспективи» 22 серпня 2026 року 8:00 am - 5:00 pm Український Культурний Центер 2247 W. Chicago Avenue Chicago, Il 60622 Напередодні 35-ї річниці Незалежності України запрошуємо долучитися до Форуму, який об'єднає лідерів та друзів України для обговорення глобальних викликів і майбутнього України у світі. Організатор: Іллінойський відділ Українського Конґресового Комітету Америки (UCCA Illinois Division). Для отримання додаткової інформації: info@uccаillinois.org 773.829.6288

Україноцентризм

surma.com.ua

№ 33 (218) — 21.08.2026

Коли гетьманом буде українець Владислав Смірнов Київ, «Сурма»

оля держави починається не з кордонів, не з печаток і не з міжнародного визнання. Воля починається з того моменту, коли народ перестає бути матеріалом для чужих проєктів і знову бачить себе джерелом влади. Держава може мати прапор, гімн, уряд, армію, дипломатію, але залишатися внутрішньо невільною, якщо нею керують люди без органічного зв’язку з її історією, землею, пам’яттю і болем. «Гетьманом має бути українець»… Це про тип людини. Про того, хто не дивиться на Україну як на територію управління, ринок, актив, транш, кар’єрний трамплін або тимчасову адміністративну зону між чужими імперіями. Українець у владі – це той, для кого ця земля не ресурс, а спадок; народ – не електорат, а родина історичної долі; мова – не інструмент комунікації, а нерв держави; мертві – не декорація для промов, а судді над живими. «По духу» – означає мати внутрішню вірність Україні, не декора-

тивну, а яка проявляється в рішеннях, ризику, відповідальності, готовності втратити особисте заради державного. Бо можна народитися тут і бути чужим. Можна говорити правильні слова й залишатися порожнім адміністратором. Можна носити вишиванку й мислити колоніально. «По крові» – це пам’ять спадкоємності. Це усвідомлення, що ти стоїш не сам по собі, а на плечах поколінь, які орали, воювали, співали, ховали дітей, повставали, програвали, знову вставали й не дали Україні зникнути. Кров тут – це не зоологія, а ціна історії. Той, хто її не відчуває, легко продає землю, людей, мову, пам’ять і майбутнє, бо для нього це не святе, а кероване. Воля України буде тоді, коли влада перестане бути кастою тимчасових користувачів держави. Коли керівник відчуватиме себе не власником країни, а найнятим слугою народу. Коли посада знову стане відповідальністю, а не здобиччю. Коли український інтерес буде вищим за інструкції партнерів, страх перед сусідами, рейтинги, гранти, схеми й аплодисменти чужих столиць.

Гетьман – це символ центру волі. Людської, політичної, національної. Якщо в цьому центрі стоїть людина без українського духу, держава починає служити чужим смислам. Якщо там стоїть українець – не лише за походженням, а за внутрішнім законом, – тоді Україна перестає бути об’єктом історії й знову стає її автором.

Самотворці Сергій Чаплигін Львів, «Сурма»

аргарет Тетчер в інтерв'ю журналу Women's Own у 1987 році сказала: «There is no such thing as society: there are individual men and women, and there are families» («Не існує такого поняття, як суспільство: є окремі чоловіки та жінки, і є сім'ї»). Повна цитата насправді довша, і Тетчер пояснювала, що люди не повинні перекладати відповідальність на «суспільство», а мають брати її на себе. Але саме ця фраза: «не існує такого поняття, як суспільство» – стала культовою і символом неоліберальної ідеології як вираз крайнього індивідуалізму. Так само легко можна сказати, що і лісів не існує, оскільки вони є не що інше, як сукупність ізольованих дерев. Абсурд ніби очевидний - але саме з цим абсурдом ми сьогодні і живемо. Так. Ми живемо в епоху парадоксу: ніколи раніше люди не були так технічно поєднані між собою і так екзистенційно самотні. Ми увійшли в «суспільство окремих людей», де кожен існує сам по собі, а соціальні зв'язки стали необов'язковим додатком до приватного життя.

Це сталося не в один момент і не випадково. Ця трансформація вкорінена саме в ідеології лібералізму, історично пов'язаного зі зростанням індивідуалізму. У його теоретичному фундаменті лежить специфічна концепція людини: істота, позбавлена своїх належностей, не обтяжена жодною попередньою історичною, культурною, сімейною чи гендерною ідентичністю. І ця людина постійно прагне максимізувати власний інтерес. Вона є власником самої себе, наділена природними правами, що дозволяють їй «звільнитися від соціальних пут» і побудувати себе з нічого. Вона є не спадкоємцем, а самотворцем. Не тим, ким призначено бути, а тим, ким вирішуєш стати. Цей індивідуалістичний потяг несе в собі гедоністичну цінність особистого – байдужість до суспільних справ (якщо не приховану ворожість до них). Політична ізоляція. Зневажливе ставлення до «великих наративів» як норма. Більше немає напрямів, окрім тих, що суб'єктивно обрані. Рушійною силою є тяжіння до неприналежності. А це призводить до фундаментальних цивілізаційних трансформацій: соціологічних, політичних, антропологічних і, насамперед, правових.

Оскільки на першому місці стоїть індивід, то суспільство більше не є первинною реальністю. Тому саме індивід встановлює закон, і саме з індивіда слід розуміти соціальне – це те, що називається «методологічним індивідуалізмом». Зникає холізм. У суспільстві індивідів ніхто не відчуває себе частиною цілого, незалежно від того, чи називається це ціле народом, культурою чи країною. Суспільство розглядається суто як випадкове скупчення індивідів, які добровільно об'єднуються лише для захисту своїх інтересів, що породжує міф про суспільний договір. Але ці індивіди все одно залишаються потенційними суперниками один одного. Відбувається тотальна підміна понять: - Економічне замінює політичне. Громадянин стає споживачем, а держава – сервісом. - Благополуччя замінює щастя. Матеріальний комфорт витісняє екзистенційний сенс. - «Партнерство» замінює шлюб. Тимчасова угода витісняє довічний союз. - Індивідуальне замінює соціальне. Публічний простір перетворюється на місце випадкового співіснування чужинців. - Споживач замінює громадянина. Людина визначається не своїми правами і обов'язками, а своєю купівельною спроможністю.

Бо країну можна визволити військом. Але втримати її може тільки народ, який поставив на чолі себе – не чужу волю в чорному кітелі. Про автора: Владислав Смірнов – публіцист, провідний аналітик експертно-аналітичного центру.

Індивід витісняє особистість. Буття зводиться до володіння. Сенс життя – до споживання: Homo economicus et festivus – людина економічна і святкова. Людина, яка працює, щоб споживати, і споживає, щоб розважатися. Щодо релігії. В такому суспільстві релігія сприймається як чергова думка, суто індивідуальний вибір – як вибір кави в кав'ярні. Це робить незрозумілою суть релігії, яка прагне навернути людину до Творця, адже саме це означає слово «релігія» – religare, з'єднувати, зв'язувати. А релігія без традиції, без спільноти, без зв'язку, без наверненості – це вже не релігія. Це духовний супермаркет, де кожен збирає собі в кошик персональний набір вірувань. І все це – лише загальний контур реальності, яка потребує детальнішого вивчення. Але головне зрозуміти: це відбулося на наших очах. Ми не помітили, як суспільство перестало бути тим, що нас об'єднує, і стало тим, від чого ми намагаємося відокремитися. Ми не помітили, як свобода від спільноти перетворилася на самотність серед натовпу. Ми не помітили, як права без обов'язків створили покоління людей, які вимагають усього від суспільства, але нічого йому не дають. І тепер ми живемо серед окремих людей, які більше не вміють бути разом, бо навчилися бути лише самі по собі.

21.08.2026 — № 33 (218)

Завітайте до наших філій в штатах Ілліной, Нью-Джерсі, Мічиґан, Коннектикут, Массачусетс та Міннесота.

Ми вшановуємо силу, незламність і незгасний дух українського народу. Як кредитна спілка, заснована українською громадою, ми пишаємося своїм корінням і з гордістю підтримуємо Україну та українців у всьому світі.

ПОНАД 75 РОКІВ ДОСВІДУ. ДОВІРА НА ВСЕ ЖИТТЯ. Повний спектр фінансових рішень для ваших потреб сьогодні й у майбутньому. Професійні поради. Персоналізоване обслуговування. Разом із громадою.

Війна / Політика

Юрій Касьянов Київ, «Сурма»

кі цілі має наш ворог, які завдання він розв’язує зараз, і які в нього слабкі місця?.. Куди потрібно бити, щоб не втратити Україну в безкінечній війні на виснаження, «до переможного кінця», за яку так ратують наші нові збройові олігархи, прагнучи засвоїти до копійки всі 60 млрд західної фінансової допомоги на виробництво озброєння. Головне, що треба пам'ятати: ціль у росії одна – поглинання України, демонтаж української державності, асиміляція української нації. А ось завдання на різних етапах різні. Після невдалого бліцкригу на початку війни ворог відкотився за кордон в Київській, Чернігівській, Сумській областях, зробивши правильний висновок, що він їх не втримає. Частково нам вдалося вибити ворога з Харківщини і Херсонщини. Ворог сконцентрував свої зусилля на захваті Луганщини і Донеччини, як критично важливих для завершення першого етапу так званої «сво». путін планував завершити «сво» (не війну) окупацією Донбасу ще наприкінці 2024-го – на початку 2025-го, і так, можливо, сталося б, якби напередодні, ще за часів Байдена, Конгрес США не заблокував військову допомогу Україні на пів року, а потім Трамп не переклав фінансовий тягар військової підтримки України на союзників. У союзників запасів традиційних видів озброєння було небагато, та й в Штатах вони були майже вичерпані, але були гроші, і тоді вирішили давати гроші напряму Україні на виробництво (і купівлю) зброї. Так з'явилася так звана «данська модель», до якої потім долучилися інші країни. Так з'явився, до речі, «Файєрпоінт», коли нікому раніше невідомій компанії одразу дали 320 млн доларів данських платників податків на початку 2024 року. Фінансування союзниками виробництва зброї призвело до різкого зростання обсягів виробництва дронів в Україні. А яку ще зброю ми можемо виробляти масово?.. Ну, хіба що броньовики на західних автомобільних шасі з використанням західної броні та браковані мінометні міни. З дронами куди простіше: не потрібне дороге обладнання, не потрібні великі заводи, висококваліфіковані робітники – все збирається з китайських комплектуючих навіть «домогосподарками на кухні». Насичення фронту ударними фпв-дронами, дронами-бомберами, розвідниками, створення спеціалізованих дронових підрозділів і СБС ра-

surma.com.ua

№ 33 (218) — 21.08.2026

Як нам виграти або не програти війну? дикально змінило характер війни: традиційні види озброєння відійшли на другий план, деякі просто зникли з поля бою, характер війни змінився, і це зламало плани путіна – війна стала затяжною, високотехнологічною, а розвиток далекобійних дронів, масове виробництво і застосування таких дронів зробили війну війною на виснаження. Згодом еволюція засобів протиповітряної оборони (в нас дронів-перехоплювачів, у ворога – малих протидронових ЗРК «Панцир-СМД-Е») призвела до появи реактивних дронів з більшою швидкістю, що ускладнює їхнє знешкодження дронами-перехоплювачами, і до збільшення виробництва балістичних ракет у ворога. Крилаті ракети поступово втрачали за роки війни свою ефективність і повністю програли балістичним ракетам за критерієм «вартість/можливість подолання ППО», і за вартістю перехвату – збити крилату ракету або дрон можна достатньо дешевими і доступними засобами ППО, а ось для збиття балістики потрібні дефіцитні протиракети, вартість яких в кілька разів вища за саму балістику. Війна радикально змінилася, і продовжує змінюватися. Змінився характер і спосіб підтримки союзниками України, що призвело до зміни сьогоденних завдань війни у противника (ціль не змінилася), і цілей війни у нашого військово-політичного керівництва. Ніхто зараз не шукає миру. путіну вигідне затягування війни до повного виснаження України, руйнування економіки, зростання незадоволення серед населення, послаблення державності, і потрапляння України, вже як території, в залежність від москви. Нашої правлячої еліті війна вигідна як інструмент збереження влади і спосіб заробляння небачених досі статків. Тому ми і чуємо від деяких наших відомих «зброярів», тісно пов'язаних із владою, що війна закінчиться «тільки під стінами кремля», «повним демонтажем росії» тощо – тож, ніколи. Прикро, коли на хід, характер, завдання і цілі війни впливають брудна політика і великі гроші. В таких умовах і виграти війну неможливо, і програти не можна, бо втратимо Україну. Попередження: дехто вважає мій допис «занадто негативним». Раджу таким людям не читати далі текст, щоб зайвий раз не травмувати психіку. Проте це не мій допис «негативний» – сама ситуація негативна, і навіть загрозлива… Скажу крамольну річ: ми самі розширили лінію фронту своїми походами в Бєлгородську область, Курською

операцією, деякими ефектними і ефективними, зухвалими атаками. Курська операція. Здавалося, замисел був чудовий – вдарити там, де ворог не очікує, швидко отримати медійну перемогу, болюче дати путіну по носу, і змусити противника перекинути сили з Донбасу. Але не врахували масштаб території і складність операції – зробили ту саму помилку, яку зробили росіяни на початку війни: ну, зайшли, «навели шороху», щось там окупували, а іти далі немає сил. І тримати довго немає сенсу. Треба було виходити, тому що за кілька місяців ворог накопичив сили, задіяв північнокорейські підрозділи, сформував нові бойові частини, майже не знімаючи війська з фронту, і курський плацдарм перетворився на пастку, в якій ворог вперше і першим застосував дрони на оптоволокні, що дало йому додаткові переваги. Якби ми не пішли на Курщину, в нас не було б зараз такої війни на Сумщині, бо своїми діями ми фактично змусили ворога зібрати на півночі чисельне боєздатне угрупування, яке зараз зайнято створенням так званої «зони безпеки» вздовж кордону завдяки українським землям. Так само, напевно, ніхто не прораховував наслідки ударів по російських портах і танкерах в Чорному морі. Безумовно, СБС та інші силові структури чудово виконали наказ, і ми всі були в захваті від атак по ворожих танкерах в прямому ефірі. Але тим самим ми відкрили новий фронт, й у відповідь ворог фактично знищив порт Одеси і наніс удари по кораблях, які ходили на Одесу. У підсумку маємо зруйнований «зерновий коридор», і не маємо спокою на Сумщині. Які аналітики, які стратеги ці наслідки прорахували?.. росія веде війну за своїм планом, в ньому майже немає імпровізацій, імперія грає в довгу, маючи фактично безкінечні ресурси, і якщо ми атакуємо десь за межами їхнього плану, робимо зухвале вторгнення, чергові креативні атаки, там, де ворог не очікує, імперія реагує, ми отримуємо «ответку» і розширення війни. Ми активно застосували невеличкі міддлстрайки на півдні, розширили територію війни на далекі тили ворога, блокували Крим – і це дійсно операції, які потраплять до військових підручників, але росіяни вже почали робити те ж саме, і якщо ми не підемо далі, не розширимо масштаби, не вигадуємо щось нове, то швидко втратимо ініціативу – вже зараз вони переймають наш досвід. Ми палимо їхні НПЗ – це супер, але отримуємо «дзеркальну» відповідь –

вони палять об'єкти Нафтогазу і автозаправки. Ми палимо Wildberries – вони руйнують «Епіцентри», «Розетку», логістичні центри торговельних мереж – ми відчуваємо це по пустих полицях в магазинах. Таку війну на виснаження, «на ответку» ми точно не виграємо, бо балістичних і крилатих ракет в нас майже немає, виробництво дронів тільки досягло російських обсягів, а потрібно всього: і ракет, і дронів в 4 рази більше, тому що росія – велика імперія, яка веде колоніальну війну на чужій території, а ми сильно виснажені. І якщо росія небагато втратила через блокування постачання нафти через Чорне море, то ми без «зернового коридору» ризикуємо втратити майже весь експорт сільгосппродукції, з доходів від якого, в тому числі, складаються і пенсії пенсіонерів, і зарплати військових. Є поширена думка, що критичні труднощі для путінського режиму можна створити блокуванням російського експорту нафти через Балтійське море, тим паче, що досвід таких операцій в цьому місці в нас є – українські дрони вже майже зупиняли експорт нафти через порти Усть-Луга і Приморськ. Це дійсно «больова точка» імперії, через яку проходить понад 40% російської нафти. Через неможливість поставки нафти через балтійській коридор росія може втратити третину своїх нафтодоларів, може втратити нафтові свердловини, які не можна зупиняти, а може почати гнати нафту в реверсному напрямку на південь, в Китай, продавати великі обсяги зі знижкою, але залишитися на плаву. До того ж нові повітряні дронові атаки по балтійських терміналах і по танкерах в балтійському морі вже не будуть «легкою прогулянкою», якою вони і раніше не були, – тепер наші дрони на шляху до Балтики будуть зупиняти додаткові засоби ППО, РЕБ, бойові вертольоти і перехоплювачі ворога. Та й протиповітряна оборона портів значно посилена. Нові атаки будуть коштувати нам все дорожче і дорожче, і матимуть все менший ефект. Надія на морські дрони, які ми якимось чином зможемо доставити в Балтійське море, виглядає, з одного боку, розумною, з іншого – фаталістичною, бо корабель, носій таких дронів обов'язково стане мішенню – це квиток в один кінець. До того ж інші країни, які мешкають на узбережжі Балтійського моря, м'яко кажучи, не в захваті від укра-

Війна / Політика

21.08.2026 — № 33 (218) їнських атак: то дрони до них залітають, то проблеми екології турбують. І вони бояться бути втягнутими у війну. Залишається москва. Найбільша «скрепа» імперії, місце, де розташована смерть Кощієва. путін це чудово розуміє, і стягнув для охорони москви близько 50% всіх засобів ППО. Тому ми і програємо «війну столиць»: по Києву постійно прилітає, проте москва майже недоторканна, хоча за останні півтора року на штурм москви летіло понад 5000 дронів, з яких тільки один «Файєрпоінт» прорвався в саму москву і пошкодив житловий будинок за 6 км від Кремля 4 травня 2026 року. Я не рахую тут феєричну атаку на московський НПЗ – ця славна акція навряд чи має шанси повторитися, і це не зовсім та історична москва, для охорони якої стягнути 50% російської ППО. Я не рахую атаки нашого розформованого в жовтні минулого року підрозділу, який мав коефіцієнт подолання ППО москви від 30 до 70 відсотків, за що і був ліквідований, тому що в інших, обласканих владою і накачаними грошима відсоток дольотів на рівні статистичної похибки. Я не рахую тут балістику Штілермана, терміни застосування якої постійно переносяться – з весни на літо, з літа на осінь, а там вже і на кінець року. Я не розраховую навіть на старий-добрий «Сапсан», який при постійному недофінансуванні і «з полі-

Приймаємо більшість страхівок РРО.

тичних причин» не зможе стати масовою зброєю. Водночас Федоров заявляв, що за 3-6 місяців Україна отримає власну балістику. Штілерман обіцяв FP-7 ще навесні, а FP-9 – «як діти в школу»; потім переніс на літо, на кінець літа, на кінець осені… Чи дійсно балістика зможе переломити хід війни?.. Для точкових атак по захищених об'єктах балістика, безумовно, потрібна. Але навряд чи вона зможе прорватися до москви. москву охороняють комплекси С-300/350/400, і навіть новітні С-500, які можуть збивати балістичні цілі. До того ж московський регіон охороняють системи протиракетної (протибалістичної) оборони А-135 і А-235, бойова ефективність яких на сьогодні не підтверджена, але в теорії вони можуть збивати навіть такі складні цілі, як «Орешник». Ворог не тільки нарощує виробництво балістичних ракет, але й виробництво протиракет. Сьогодні він виробляє близько 60 зенітних ракет різних типів для комплексів С-300/400 на місяць. москву охороняють 20 дивізіонів С-300/400 – це понад 200 пускових установок, кожна з яких несе 4 зенітних ракети різних типів. За різними оцінками, зараз на бойовому чергуванні москву охороняють не менше ніж 500 протиракет. І якщо брати стандартний розрахунок, коли потрібні дві проти-

ми підтримуємо

ракети для гарантованого збиття однієї балістичної цілі, то Україна повинна атакувати москву не менше ніж 251 балістичними ракетами одним залпом (щоб росіяни не встигли перезарядити пускові), щоб хоча б одна ракета прорвалася. Для такого залпу потрібні також 251 пускова установка (для ракет FP-9 Штілермана), або 126 пускових установок для «Сапсана» – там по дві ракети на однієї пускової установки. Тепер увага, питання – скільки в нас зараз є пускових установок? І скільки їх буде наприкінці осені, коли Штілерман обіцяє перше бойове застосування FP-9 по москві. І скільки буде ракет в цьому залпі? Навряд чи більше однієї-двох, якщо терміни знову не перенесуть. Сьогодні росія виробляє близько 70 балістичних ракет на місяць. Я не вірю, що наша українська балістика буде виробляться в такій кількості одразу після завершення випробувань, думаю, що не більше ніж 10 штук на місяць. І якщо виробництво буде зростати кожен місяць вдвічі, однаково знадобиться не менше 6 місяців, щоб накопичити достатню кількість ракет, для того, щоби мати надію, що хоча б одна з 251 запущених в залпі ракет досягне москви. За цей час треба ще зробити достатню кількість пускових установок з наземним обладнанням. До того ж росі-

яни теж не стоять на місці, і протиракет біля москви з кожним місяцем стає все більше, і насправді буде потрібно вдвічі більше балістики, щоб пробити ППО москви за пів року. Це пастка. Це не означає, що нам не потрібна своя балістика – дуже потрібна, але в спробі пробити ППО москви вітчизняною балістикою ми постійно будемо відставати від розвитку і кількості ППО/ПРО москви. Якби нам сьогодні хтось подарував 2-3 тис. балістичних ракет одразу, ми могли б зрівняти ставки, «вибивши» більші запаси протиракет москви кількома залпами. Тож, залишаються старі, добрі дрони, про які поговоримо згодом. Про автора: Юрій Касьянов – офіцер ЗСУ. Радіоінженер, спеціаліст заеророзвідки. Займається виробництвом дронів та БпЛА для української арміїта безпосередньо аеророзвідкою, заснував громадське дослідно-конструкторське бюро безпілотної авіації «Matrix-UAV».

Війна / Інтерв’ю

surma.com.ua

№ 33 (218) — 21.08.2026

«Треба йти далі, бо нехороші люди відходять з позицій»: зв’язківець 40-ї артилерійської бригади про Слобожанський наступ, 155-й калібр і Starlink З РОЗВІДНИКА СТАВ ЗВ’ЯЗКІВЦЕМ Службу за часів проведення Операції об’єднаних сил порівняно з широкомасштабним вторгненням Юрій згадує майже з ностальгією. Антон Печерський – Була заморозка по лінії фронту, тобто бойові дії вже майже не велися. Воспіх Слобожанської наступаль- но трохи затихло. Уже не було такого, ної операції восени 2022 року як у 2014–2015 роках і навіть на початкритично залежав від надійно- ку 2016 року. го зв’язку, що дозволяв передавати інДесь із кінця 2016-го – початку 2017 формацію в режимі реального часу. року воно трохи вщухало, стабілізувалоНа значенні безперебійного надхо- ся. Уже просто стояли по межі, наче по дження повідомлень з поля бою до ко- кордону, війська. Інколи десь траплялися мандирів та наказів у зворотному на- зіткнення, хтось трохи стріляв, але це бупрямку наголошує зв’язківець Юрій на ло дуже нечасто, – розповідає «Фантом». позивний «Фантом». У той час він саме У 2018 році Юрій, який до того був кобув серед тих, хто забезпечував роботу мандиром розвідувального відділення, одного з командних пунктів. став зв’язківцем. Перейти на нову поса– Найбільше запам’яталося, коли на- ду військовий вирішив після народжендійшла інформація, що треба йти далі, ня третьої дитини. бо нехороші люди відходять з позицій, Відтак «Фантом» перевівся зі 131-го – пригадує він. розвідувального батальйону до 40-ї арПро участь в АТО, початок широко- тилерійської бригади, пов’язаної з його масштабного вторгнення, Слобожан- рідним Первомайськом. ський наступ і значення зв’язку у війську – Жінка була вагітна, народила треЮрій «Фантом» із 40-ї окремої артиле- тю дитину. Сказала: «Досить, треба щоб рійської бригади розповів АрміяInform. удома частіше був». Так я і перевівся до 40-ї артилерійської бригади, бо це наша ДО ЗБРОЙНИХ СИЛ ПІШОВ ЗА бригада з Первомайська. ПОРАДОЮ ТОВАРИША Була вільна посада зв’язківця, бо я До Збройних Сил 41-річний Юрій з прийшов тоді у частину за відношенням Первомайська на Миколаївщині доєд- і казали, що вільних місць немає, є лише нався ще на початку відбиття російської у зв’язку. Покликали начальника зв’яззбройної агресії у 2015 році. До служби ку, мене відправили до нього на співбепрацював у цивільній сфері, а рішен- сіду, він мене проекзаменував – «поганя долучитися до війська виникло піс- няв» по станціях. ля спілкування зі знайомими, які вже Я все знав, бо ми постійно працюваслужили. ли з усім цим. У 131-му батальйоні в нас – Був контролером, кондуктором, ре- були всі засоби зв’язку і фактично ковізором. Працював у Києві. Що спонука- жен умів ними користуватися. Тож пело піти добровольцем? Навіть не знаю. ревірку я пройшов легко, – розповідає Спілкувався зі своїми хлопцями, які піш- військовий. ли. Так мені порадили. У мене знайомий був у 131-му баталь- РАДІОЗВ’ЯЗОК ТА ІНТЕРНЕТ йоні, який після поранення пішов пра- ДОПОВНЮЮТЬ ОДИН ОДНОГО цювати у військкомат. Якось ми з ним Учитися, втім, також довелося чимасиділи, спілкувалися, і він запропонував ло, адже зв’язок постійно вдосконалюпіти служити, – розповідає він. вався і з’являлися різні новинки. ГоловУ перші роки служби підрозділ Юрія ною зміною у військовому зв’язку за роки виконував завдання в Луганській області. служби Юрій називає поширення зв’яз– Іноді обстановка була напруже- ку через Інтернет. на, іноді така… спокійна. Виконували – Більше з’явилося Інтернет-зв’язку, завдання, які нам ставило командуван- а радіо стало резервним засобом зв’язку з ня. Багато де були. І Попасна, і Станиця командним пунктом. Якщо ж на позиціЛуганська, і Щастя, Лисичанськ, Трьо- ях, то там працюють між собою за принхізбенка. Багато поїздили, скрізь потро- ципом «точка – точка». ху були. Усе залежало від того, що ми роВ основному це фактично п’ятдесят били й де ми це робили. на п’ятдесят: через Інтернет і через раМи постійно переміщалися, підроз- діо. Тобто вони взаємодоповнюються. діл на одному місці не сидів. Штаб був в Засоби для Інтернет-зв’язку також одному місці, а групи постійно перемі- змінювалися. Спочатку був Tooway, пощалися – у Луганській області дуже ба- тім прийшов Starlink. Tooway був дуже гато де побували, – пригадує військовий. слабкий, бо витягував лише телефонію

і ще щось плюс-мінус. Якби тоді, як зараз, усі активно користувалися стрімами й усім іншим, він би не витягнув, – пояснює зв’язківець. Зараз робота Юрія полягає у розгортанні та забезпеченні зв’язком командного пункту артилерійської бригади. – Я перебуваю на командному пункті, розгортаю його і повністю забезпечую зв’язком. Тобто Інтернет, радіо, телефонія – повністю весь зв’язок, який у нас є і який ми використовуємо. Супутниковий, радіозв’язок і все інше. Забезпечую всіма засобами, які є, – наголошує військовий. Завдання «Фантома» – гарантувати передачу даних за будь-яких умов і миттєво перейти за потреби на резервні засоби та канали зв’язку. Потреба у резервних каналах особливо помітна під час перебоїв у роботі Starlink. У таких випадках інформацію між позиціями, пілотами, артилеристами та командними пунктами передають радіозв’язком. ГАРМАТИ 155-ГО КАЛІБРУ ПОКАЗАЛИ СЕБЕ ДУЖЕ ЕФЕКТИВНО Початок широкомасштабного вторгнення Юрій зустрів у військовому ешелоні. Підрозділ саме переміщувався з пункту постійної дислокації до Харківської області. – Ми їхали ешелоном до Харківської області, переміщалися з ППД у район Харкова. О 4:35 ранку мене розбудив начальник ешелону – це якраз був начальник зв’язку. Він сказав видавати зброю, бо почалася війна. Потяг зупинили, нам видали зброю. Над нами тоді ще ескадрилья пролетіла. До четвертої чи п’ятої вечора ми вже були в Харкові, розвантажували ешелон із артилерійським БК, бо наші розрахунки вже працювали, – пригадує «Фантом». Після прибуття підрозділ Юрія діяв у Харківській області – спочатку боронив обласний центр на підступах до міста, потім воював в Ізюмському районі Харківщини та Слов’янському районі Донеччини. Поряд із вдосконаленням зв’язку військовий згадує перехід до артилерійських систем 155-го калібру, які забезпечили надзвичайно високу ефективність вогневого ураження противника. – 155-й калібр з’явився вже навесні 2022 року. До нас прийшли американські «Три сімки» (гаубиця М777 – ред.), які спочатку показали себе дуже ефективно.

Потім трохи позношувалися стволи, бо нам, я так розумію, дали їх не новими, і вони вже не так гарно стріляли. Але спочатку показували себе дуже ефективно, – розповідає військовий. СЛОБОЖАНСЬКИЙ НАСТУП ЗАПАМ’ЯТАВСЯ НАЙБІЛЬШЕ Одні із найяскравіших бойових епізодів, які запам’яталися Юрію, пов’язані зі Слобожанською наступальною операцією осені 2022 року. Тоді він забезпечував зв’язок на одному із командних пунктів. – Я був на командному пункті і бачив, як усе розроблялося, планувалося. Всім керував командир 92-ї бригади полковник Павло Федосенко. Найбільше запам’яталося, коли надійшла інформація, що треба йти далі, бо нехороші люди відходять з позицій. Зранку приїхали представники СБУ й сказали, що їхніми даними треба просуватися, займати позиції й укріплюватися, бо росіяни спішно відступають, – розповідає «Фантом». Окупанти поспішно відступали з території Харківської області, тож завданням Сил оборони було скористатися ситуацією і вибити ворога якомога далі. – Мені здалося, що на таке ніхто не розраховував. Розрахунок був на звільнення кількох населених пунктів, але ситуація склалася так, що можна було нею скористатися і визволити набагато більше, – пригадує Юрій. Значною мірою успіх стрімкого наступу забезпечив надійний безперебійний зв’язок, за який відповідав зокрема і Юрій «Фантом». Цим військовий пишається як фахівець, який якісно виконав свою роботу. – Коли зв’язок працює, про зв’язківців не згадують. Це ознака, що ми з усім впорались добре, – жартує військовий. Джерело: АрміяInform (https://armyinform.com. ua/2026/08/08/treba-jty-dali-bonehoroshi-lyudy-vidhodyat-z-pozyczijzvyazkivecz-40-yi-artylerijskoyibrygady-pro-slobozhanskyj-nastup155-j-kalibr-i-starlink/)

21.08.2026 — № 33 (218)

Політика

surma.com.ua

№ 33 (218) — 21.08.2026

Нова влада – старі схеми, або як кується «державницьке» майбутнє? Іван Спринський Львів, «Сурма»

Великий переділ газових мільярдів і золоті шлагбауми нової влади: хто розкрадає надра України під час війни?

нергетичний сектор України переживає масштабний переділ впливу. Сергій Корецький, який після «Укрнафти» очолював НАК «Нафтогаз України», офіційно пересів у крісло прем'єр-міністра України. Його посаду очікувано готувалися віддати вірному соратнику – Юрію Ткачуку з Укргазвидобування, якого напередодні оперативно ввели до правління «Нафтогазу». Проте в останній момент Наглядова рада зробила несподіваний хід і призначила тимчасовим виконувачем обов'язків СЕО комерційного директора Сергія Федоренка. Утім, схоже, що зміна прізвищ на верхівці Кабміну та бенефіціарів у бекофісах не ламає корупційні схеми – вона лише піднімає ставки. У тіні державних закупівель «Нафтогазу» та підконтрольного йому АТ «Укргазвидобування» продовжують безперебійно функціонувати фінансові конвеєри, через які подейкують щорічно проганяють понад 100 мільярдів гривень. У кулуарах відверто говорять, що на тлі гучних кримінальних справ та постійного медіа-шуму відсоток тіньових «відкатів» для вищого менеджменту нібито зріс із колишніх 15% до рекордних 30%. Реальні ж ціни на критично важливе обладнання та матеріали часто завищуються вдвічі від ринкових, адже переможці мають закласти в кошторис вартість переведення в готівку, конвертацію та «дах» із боку контролюючих органів. Лишень зверніть увагу на декілька маркерних епізодів загальною вартістю майже 9 мільярдів гривень, які наочно демонструють масштаби вимивання бюджету. ЕПІЗОД 1. МІЛЬЯРДНИЙ ДЕМПІНГ З ДЕЛАВЕРУ: КИТАЙСЬКІ ТРУБИ «ПОВЗ МИТНИЦЮ» Найбільший виробничий актив групи – «Укргазвидобування» – відзначився масштабним скандалом під час закупівлі сталевих труб на суму 1,6 мільярда гривень. Перемогу в тендері святкувала компанія Liberty Tool International Corporation, зареєстрована в офшорному штаті Делавер (США) і підконтрольна бізнесмену Федору Закусилу. У своїй пропозиції американський постачальник зазначив нульове антидемпінгове мито на китайську продукцію виробництва Henyang Valin Steel Tube. Проте, згідно з чинним законодавством України та офіційними роз'ясненнями Державної митної служби, Liberty Tool не має індивідуальних пільг і зобов'язана сплачувати антидемпінгове мито у розмірі 51,52% від митної вартості. Це понад 500 мільйонів гривень, які мали безпосередньо надійти до державного бюджету та суттєво здорожчити пропозицію компанії, зробивши її неконкурентоспроможною. За оцінкою ЗМІ, «Укргазвидобування» просто

заплющило очі на очевидне надання недостовірних даних і не дискваліфікувало учасника, чий бенефіціар Федір Закусило вже багато років монополізує трубні замовлення держкомпанії через пули фірм на кшталт Liberty Tool та Vorax LLC. ЕПІЗОД 2. КРИВОРІЗЬКИЙ «РОЗІГРІВ» НА ГЕНЕРАЦІЇ: ПЛЮС 206 МІЛЬЙОНІВ ЗА РІК Будівництво газопоршневих когенераційних установок загальною потужністю 75 МВт для потреб АТ «Криворізька теплоцентраль» (що входить до структури «Нафтогазу») перетворилося на класичний приклад маніпуляцій із тендерною документацією. Протягом року цей тендер оголошували та скасовували чотири рази. Щоразу, коли на горизонті з'являвся реальний ринковий конкурент із дешевшою пропозицією, замовник екстрено змінював технічні вимоги під «потрібного» гравця. У підсумку переможцем із сумою 1,78 мільярда гривень визнали НВП «Енерго Плюс», причому фінальна ціна через нескінченні переписування правил гри підскочила на 206 мільйонів гривень. За даними медійних розслідувань, головним архітектором технічного завдання виступив директор з питань теплової та альтернативної енергетики групи «Нафтогаз» Олексій Вільховий. Майже одночасно компанія «ІК Нафтогазові технології», пов'язана з Андрієм Тесленком, дивним чином отримала підряди на здійснення технічного нагляду за цими ж енергетичними об'єктами. Як тільки деталі цієї оборудки потрапили у публічне поле, з інформаційного простору почали загадково зникати критичні матеріали та згадки про фігурантів. ЕПІЗОД 3. ХАРКІВСЬКИЙ ТА ПОЛТАВСЬКИЙ «ІНКОГНІТО-КАБЕЛЬ» НА 131 МІЛЬЙОН Протягом першого кварталу 2025 року «Укргазвидобування» уклало щонайменше 6 прямих договорів на постачання електророзподільних кабелів для відновлення об'єктів у Харківській та Полтавській областях. Загальна сума угод склала 131 мільйон гривень. Жодних відкритих торгів у системі Prozorro проведено не було. Специфікації, кінцеві постачальники та, найголовніше, ціни за метр – повністю засекречені під стандартним формулюванням «екстрене відновлення після агресії рф». Кабель є абсолютно типовим ринковим товаром із чіткими параметрами марки та перерізу, які легко порівняти з ринком. Утаємниченість цих контрактів дає керівництву повну свободу для переплат, схованих за грифом конфіденційності. ЕПІЗОД 4. БОРОТЬБА З ДЕШЕВИМ ЦЕМЕНТОМ: СУДИ ЗАМІСТЬ ЕКОНОМІЇ Тампонажний цемент для ізоляції свердловин – позиція стратегічна, але навіть тут менеджмент «Укргазвидобування» примудрився створи-

ти штучний конфлікт інтересів на торгах очікуваною вартістю 114 мільйонів гривень. Найдешевшу та економічно вигідну пропозицію надало ТОВ «Техпромімпорт» – 102 мільйони гривень, що дозволяло державі заощадити майже 12 мільйонів. Замість фіксації вигоди, профільний комітет УГВ дискваліфікував «Техпромімпорт» через дрібні формальні претензії до паперової документації, протягуючи дорожчого учасника. Коли ображений претендент пішов до Антимонопольного комітету України (АМКУ) і той офіційно скасував неправомірне рішення держкомпанії, «Укргазвидобування» замість виконання законних вимог та підписання контракту розгорнуло затяжну судову війну, фактично блокуючи постачання цементу на промислові об'єкти. ЕПІЗОД 5. ВНУТРІШНІЙ КРУГООБІГ ГАЗУ: ЯК НАМАЛЮВАТИ 5 МІЛЬЯРДІВ? П'ятий напрямок демонструє, як фінансові результати державної компанії можуть коригуватися одним розчерком пера всередині самої структури. ТОВ «Нафтогаз Трейдинг» викупило у своєї материнської компанії НАК «Нафтогаз України» 200 мільйонів кубічних метрів газу. Ціна внутрішньої закупівлі склала близько 25 гривень за кубометр, тоді як офіційнабіржова ціна на енергетичному ринку в цей період коливалася в межах 30 гривень. Тобто обсяг газу вартістю 5 мільярдів гривень було перекачано між пов'язаними структурами за абсолютно непублічним договором, без натяку на ринкову конкуренцію. Така внутрішня бухгалтерія дозволяє топменеджменту штучно перекидати прибутки або збитки між юридичними особами групи «Нафтогаз», малюючи «красиві» звіти для міжнародних партнерів та приховуючи реальні фінансові діри. Поки схеми працюють без збоїв, кадровий перерозподіл триває і нижчим рівнем: 24 липня 2026 року новим директором з видобутку «Укргазвидобування» призначили Андрія Білогана. Посадовець із німецьким дипломом Фрайберзької гірничої академії та досвідом у компаніях Oilchem Technology Solutions та AnBil TechSol тепер відповідатиме за розробку родовищ та видобувні процеси. Виникає питання: чому при зміні керівників у міністерських та керівних кріслах сумнівні процедури закупівель в українській енергетиці залишаються незмінними, а державні мільярди продовжують вимиватись в кишені обраних постачальників?

21.08.2026 — № 33 (218)

ПОЧИНАЮЧИ З 01 СІЧНЯ 2026 року !!! ПРИ НАДСИЛАННІ КОШТІВ ЗА МЕЖІ США ТА ОПЛАТІ ГОТІВКОЮ (CASH) ДО ВСІХ ПЕРЕКАЗІВ, ОКРІМ ОПЛАТИ КАРТКОЮ, ДОДАЄТЬСЯ ДОДАТКОВО 1% ФЕДЕРЕЛЬНОГО ЗБОРУ

Чому обирають нас?

Індивідуальний підхід

Kожен план лікування створюється під ваші потреби

Комплексні послуги Mедицина, ортопедія, естетика

Сучасні технології Tочність, безпека та ефективність

Досвідчена команда Чйність і турбота на кожному кроці

Kожен план лікування створюється під ваші потреби

WELLNESS MEDICAL CENTER

ми підтримуємо

Чому обирають нас? Наші напрямки: Сімейна медицина Індивідуальний підхід

Kожен лікування Гостріплан та хронічні захворювання створюється під ваші потреби Депресія та тривожні розлади

WELLNESS CENTER ТравмиMEDICAL та ушкодження

Комплексні послуги Ваше здоров’я — наша турбота Ваше здоров’я — наша турбота Жіноче та геріатричне здоров’я Комплексні послуги Чому обирають Mедицина, ортопедія,нас? Все, що потрібно для здоров’я та Все, щоУЗД, потрібно здоров’я аналізи,для контроль ваги та Mедицина, ортопедія, естетика впевненості — в одному місці. впевненості — в одному місці. естетика Ортопедія Індивідуальний підхід Сучасні технології Kожен лікування Tочність, безпека Сучасні технології Болі вплан суглобах і та м’язах Tочність, безпека та ефективність

Досвідчена Запис за команда телефоном Чйність і турбота на кожному 847-375-9711 кроці

створюється під ваші потреби ефективність Болі в спині Ін’єкції в суглоби

Комплексні послуги Стероїдні ін’єкції, PRP Досвідчена команда Mедицина, ортопедія,

(ін’єкції збагаченої плазми), Запис заі турбота телефоном естетика Чйність на кожному

Гіалуронова кислота Чому обирають нас? кроці 847-375-9711 Переломи, розтягнення

WELLNESS MEDICAL CENTER Ваше здоров’я — наша турбота Все, що потрібно для здоров’я та впевненості — в одному місці.

WELLNESS MEDICAL CENTER Ваше здоров’я — наша турбота Все, що потрібно для здоров’я та Запис за телефоном впевненості — в одному місці. ми підтримуємо 847-375-9711

Сучасні технології Tочність, безпека та

Урологія Індивідуальний підхід ефективність

Hаша адреса 8937 W Golf Rd, Niles, IL 60714

E-mail/Web info@wellmedcenters.com www.wellmedcenter.us Warm and Welcoming Atmosphere

Warm and Welcoming Atmosphere

We ensure that our patients feel cared for and We ensure that our patients feel cared for and confident in their wellness journey with us. confident in their wellness journey with us.

Kожен план лікування Проблеми з сечовидільною створюється під ваші потреби Hаша адреса системою Чому обирають нас? Зниження лібідо, простатит, команда 8937Досвідчена W Golf Rd, Niles, IL 60714 обстеження послуги Комплексні Чйність і турбота на кожному Mедицина, ортопедія, кроці E-mail/Web Естетика та волосся Індивідуальний підхід естетика Kожен план лікування Ботокс, філери, пілінги, info@wellmedcenters.comлазери створюється під ваші потреби Мікронідлінг, мезотерапія, www.wellmedcenter.us Сучасні технології Warm and Welcoming Atmosphere догляд за шкірою Tочність, безпека We ensure that our patientsта feel cared for and Комплексні послуги Лікування випадіння волосся: confident in their wellness journey with us.PRP, ефективність вітамінні коктейлі, стимуляція ростy Mедицина, ортопедія, естетика

WELLNESS MEDICAL CENTER

Hаша адреса WELLNESS MEDICAL CENTER 8937 W Golf Rd, Niles, IL 60714

Запис за телефоном Ваше здоров’я — наша турбота 847-375-9711 E-mail/Web Все, що потрібно для здоров’я та впевненості — в одному місці. info@wellmedcenters.com

WELLNESS MEDICAL www.wellmedcenter.us WELLNESS MEDICAL CENTER CENTER Hаша адреса Ваше здоров’я — наша турбота

Д-р Олена Гордон, MDВсе, Д-р Гордон, 8937 W Олена Golf Rd, Niles, ILздоров’я 60714 MD що потрібно для та

Досвідчена команда Сучасні технології Чйність і турбота на кожному Tочність, безпека та кроці

впевненості — в одному місці.

E-mail/Web Запис за телефоном

info@wellmedcenters.com 847-375-9711 www.wellmedcenter.us

WEL MED CEN

Д-р О

WEL MED

Політика

surma.com.ua

№ 33 (218) — 21.08.2026

Мода на безпам'ятство і вибачення Ольга Гергелюк Березне, «Сурма»

олякова Оля вибачилася за своє право висловлюватися вільно. Натовп радіє, бо прогнули навіть її. Новий тренд вибачень на камеру крокує країною. У цьому сезоні модно із тремтячим голосом і фразою «я не думала про наслідки». Лінія партії не передбачає поворотів не туди. Вчора вибачалися хлопці із Сихова, які знімали форму із Удута, котрий із боксерського клубу записався в ТЦК, пропустивши стадію «поранений на фронті». Сьогодні вибачаються зірки шоубізу за емоційно сказані слова. Завтра визнаватимуть свою «неправоту» ті, хто сьогодні смакує чужими вибаченнями, промовляючи «так їм». Бо зммінювати напрямок лінії може лише партія. Я майже не бачила контраргументів на сказане Поляковою. Натомість побачила купу постів і випусків, а що ця суперблондинка робила в 2014-15 роках.

Обережно, бо так можна ненароком згадати, що і де в цей період робив Зеленський. І «8 перших побачень» з російськими акторами дрібниця порівняно із фразою на красной площє «російські війська немножко отодвігают граніцу». Як вважаєте, за таке в 2026му одного вибачення на камеру було б достатньо? Чи постукала б СБУ? Отож. Замість контраргументів – хайп і хейт. Замість розмов, де ми зараз і до чого прийшли – приховувати незручну правду вереском про концерти в 2015 році. Замість дискусії про стратегію, про майбутнє і чи йдемо ми правильним шляхом – вибіркове нагадування про минуле. Але не всім. Натовп соромиться нагадати нинішнім очільникам, що майже ніхто із них не стояв на Майдані. Мода на вибачення крокує країною. І впровадили новий тренд ті, чиїх вибачень ми не побачимо на камеру. Днями до «Хартії» затесався Єрмак. Не як солдат, а як адвокат. Невже ви чекали, що патологічні бреху-

ни дотримуватимуться своїх слів. «Я піду на фронт» – прозвучало ображено, а пішов в адвокати. Чи записав на камеру свої вибачення Єрмак? Чи вибачився тремтячим голосом перед народом Зеленський, який заспокоював шашликами, коли росія стягувала війська до кордонів? Чи вибачилися Цукермани-Міндічі-Галущенки за розграбовану і не захищену енергетику? Чи вибачився Резніков за яйця по 17 і літні куртки замість зимових? Чи

всі сподівання на те, що вже забули, хто це? Чи вибачилася Верещук за шатли і заяву за кілька днів до війни, що підстав для паніки немає? Чи вибачилися Арестовичі-Подоляки за брехню про швидкі перемоги, каву в Ялті, контрнаступ язиком у телемарафоні? Чи вибачився Буданов за прогнози, які не збулися? За «от-от і путін помре», «ракет у них ще на кілька тижнів», «росія розпадеться»… Отож. Натовп радіє: «так їм». Вимагає визнати помилки, але не тих, хто їх скоїв. Їм уже все забули. Технологія розділяй і володарюй працює. Мода на безпам'ятство і вибачення крокує країною. Кажуть, тренди плинні. Що ж… Перечекаю. Про автора: Ольга Гергелюк – журналістка, політична оглядачка.

Політика / Війна

ВЛК: між наказом, совістю і людським життям

вже нічому не дивуюся… Але вже неможливо не реагувати на ці моторошні історії загибелі тяжко хворих людей, визнаних ВЛК придатними до військової служби. Одна з останніх таких історій просто кричуща. У Коростенському районному ТЦК помер 46-річний чоловік, якого вранці того ж дня (!) доставили для проходження ВЛК. За словами його матері, чоловік багато років страждав на тяжкі захворювання: у нього був неспецифічний виразковий коліт, психічний розлад, близько десяти років він мав інвалідність, постійно приймав ліки, зокрема психотропні, а його вага в останні роки сягала приблизно 200 кг. ВЛК визнала його придатним до служби у частинах забезпечення, ТЦК, навчальних центрах, медичних та інших підрозділах. Того ж дня чоловік знепритомнів на території ТЦК і помер. Відкрито кримінальне провадження. Я не збираюся підміняти собою слідство і встановлювати причинно-наслідковий зв’язок між діями співробітників ТЦК, рішенням ВЛК і смертю цієї людини. Але як лікар не можу не поставити інше запитання: як людину з таким анамнезом і таким станом здоров’я взагалі визнали придатною до військової служби? Невже неясно, що у таких хво-

рих у будь-який момент на тлі тяжкого стресу може статися серйозне ускладнення? Яка від них користь, до них ще треба лікарську бригаду для спостереження поставити… Я знаю багатьох лікарів, які працюють у ВЛК і сьогодні перебувають під безпрецедентним тиском. Знаю тих, хто відмовляється підписувати документи, з якими професійно не згоден. Тих, хто направляє людей на додаткові обстеження й іноді саме на комісіях уперше виявляє серйозну патологію. Знаю й тих, хто не хоче ставати частиною того, що відбувається, і просто йде з цієї роботи. Саме тому не можна всіх мазати однією фарбою. Але існує межа, за якою просте посилання на «систему» перестає бути виправданням. Тому що медичний висновок підписує не система. Його підписує конкретний лікар. Можна скільки завгодно говорити про недосконалість чинного Положення про військово-лікарську експертизу, затвердженого наказом Міністерства оборони №402. І в мене до цього документа величезна кількість запитань, адже чинні критерії дозволяють визнавати придатними людей із серйозною патологією. Але навіть найдосконаліший нормативний документ не замінить клінічно-

го мислення, а недосконалий – не скасовує професійної відповідальності та елементарної людяності. Під час ковіду ми стикалися, на жаль, із таким явищем, коли деякі наші т.зв. колеги відмовляли хворим у ранньому лікуванні в очікуванні доказів, публічно міркували про те, чи потрібно надавати медичну допомогу невакцинованим пацієнтам, підтримували вакцинацію тих, хто щойно перехворів, і т.д. Тоді мене вразило, наскільки легко лікар може перейти межу, за якою перед ним уже не хвора людина, а представник якоїсь «неправильної», наприклад, невакцинованої категорії. Сьогодні обставини інші. Але проблема та сама. Що відбувається з лікарями в той момент, коли вони перестають бачити перед собою пацієнта, а бачать лише об’єкт, який потрібно якомога швидше провести через комісію під будь-яким приводом? Але люди, які працюють у медицині, є продуктом того суспільства, в якому вони формуються. Жодні клятви Гіппократа не роблять людину кращою, якщо вона перебуває в анормальних умовах. А суспільство в нас повністю деморалізоване. Подивіться, що відбувається навколо. Агресія, злість, ненависть, постійне протиставлення одних людей ін-

шим. Порушення базових прав людини все частіше намагаються пояснити війною, необхідністю, державною доцільністю. І в якийсь момент людина звикає. Звикає не ставити запитань. Звикає виконувати. Звикає не бачити за документами живу людину. А потім з’являється підпис. І за цим підписом може стояти людське життя. Тому я хочу звернутися, передусім, до колег, які працюють у ВЛК. Я чудово розумію, в яких умовах вам доводиться працювати. Розумію тиск. Розумію недосконалість нормативних документів. Розумію, що далеко не всі рішення залежать від лікаря. Але є речі, які залежать саме від вас. Не піддавайтеся тиску системи. Не дозволяйте їй позбавити вас здатності бачити перед собою хвору людину. Накази змінюються. Керівники змінюються. Обставини змінюються. Жити зі своєю совістю кожному доводиться самому. А свій суд, як відомо, найстрашніший… Залишаймося людьми. Автор: Ольга Голубовська – лікар-інфекціоніст, заслужений лікар України, професор. Джерело: Цензор.НЕТ (https://censor.net/ua/b4018818)

21.08.2026 — № 33 (218)

TRUCK DOT SIGNS (ВИРІЗАНІ, ДРУКОВАНІ, МАГНІТНІ, ТЕКСТИЛЬНІ)

FLEET GRAPHICS (БРЕНДУВАННЯ ТРАКІВ, ТРЕЙЛЕРІВ, ВЕНІВ ТА ІНШИХ КОМЕРЦІЙНИХ АВТО)

CLOTHING BRANDING (МАЙКИ, ФУТБОЛКИ, ПОЛО, СВІТШОТИ, ТОЛСТОВКИ, ХУДІ, ЖИЛЕТКИ, КЕПКИ, КУРТКИ, СВІТЛОВІДБИВАЮЧИЙ СПЕЦОДЯГ)

WIDE FORMAT PRINTING (ДРУК НА ВІНІЛІ, ПЕРФОРАЦІЇ БАНЕРІ, КАНВІ, ФОТОШПАЛЕРИ)

DIGITAL PRINTING (ВІЗИТКИ, ФЛАЄРИ, БРОШУРИ, ВІНІЛОВІ СТІКЕРИ, )

@vectorgraphicstudio Vector Graphic Studio, Inc. vector_graphic_studio 1351 Industrial Dr. Unit G, Itasca, IL 60143 vectorgraphicstudio.us

224-676-2470

Ukrainian Village Fest: UA-USA / Події

surma.com.ua

№ 33 (218) — 21.08.2026

замість дощу – молитви і пісні, а замість грому – «Громовиця» Руслана Романюк Чикаго, «Сурма»

донині тішуся, що це був той випадок, коли прогнози синоптиків не справдилися. Хоча за цим стежили всі зацікавлені особи і з хвилюванням читали на відповідних сайтах, що в суботу і неділю (а мова – про вже минулі 15 і 16 серпня) у Чикаго йтимуть сильні, майже безперервні дощі із грозами. Ох, як їх не треба було саме в ці дні! Адже парафія святих Володимира і Ольги повним ходом готувала щорічний традиційний Ukrainian Village Fest, а негода аж ніяк не пасує до фестивалю. І парафіяни храму разом зі своїми духовними наставниками засилали до неба молитви-прохання про Господ-

нє благословення на їхній благодійний фестин, про милість Божу на добру погоду. Хочете – вірте, хочете – ні, але… Але що з того вийшло, це побачив кожен, хто перед усіма принадами вихідних днів віддав перевагу своїй участі у фестивалі. І, сподіваюся (та ні, переконана!), про це не пошкодував. Фестиваль в Українській околиці Чикаго, окрасою якої і є чудовий собор святих Володимира і Ольги, можна без перебільшення назвати особливим. Й передусім тому, що від початків нашої незалежності фестивальні дійства відбувалися саме тут, в околиці, а вже потім, згодом, їх почали організовувати в інших парафіяльних родинах тих українських церков, яких є чимало в Чикаго та навколишніх містечках. Тому сюди приходиш, наче до витоків. Наче до порогу батьківської хати, де на тебе завжди чекають, де тобі завжди раді, де витає дух український, домашній, благословенний.

І священники з інших парафій охоче приходять на це свято, адже багато хто із них, після приїзду з України, розпочинав свою священничу діяльність якраз у цьому храмі. Тому й вони почувають себе тут як удома. Усе це неабияк радує отця Володимира Кушніра, який всього кілька місяців тому призначений настоятелем собору святих Володимира і Ольги. Отож цьогорічний фестиваль – перший для отця Володимира на но-

вій парафії. Чи додало це додаткових хвилювань? У коментарі газеті «Сурма» отець Володимир сказав: – Напевно, так. Але я знаю цю церкву, знаю багатьох людей. Знаю, як вони люблять свою парафію, як трудяться усі на славу Божу, як радо зустрічають гостей на своїх святах. Коли я приступив до служіння, організаційна підготовка до фестивалю вже тривала. Надзвичайно активна парафіяльна рада, братство, сестринство,

21.08.2026 — № 33 (218)

прицерковні організації (а потім і волонтери) – я щиро вдячний всім разом і кожному зокрема за ідеї, за пропозиції, за підказки, за працю. Ми хотіли, щоб наш фестиваль став святом єднання української громади, щоб ми усі переконалися, як це важливо – бути разом, відчувати підтримку одне одного і спільно підтримувати нашу рідну Україну у її непростому нинішньому часі. Ми хотіли, щоб наш фестиваль порадував усіх гостей силою і красою української культури, щоб зігрів вишиванками, щоб потішив смачними стравами. Ми готувалися. Ми працювали. Ми молилися. І не в останню чергу – за добру погоду, щоб дощі і грози не завадили людям прийти на фестиваль. І Бог почув наші молитви… Так, почув, хоча в суботу цілий ранок по небу ходили підозрілі хмари, а майже з першими акордами свята таки спробував пролитися дощ. А втім, ненадовго. Мусів відступити. Бо на зміну йому прийшов водоспад пісень і танців, емоцій і вражень, привітань, щирих слів і теплих зустрічей. Зворушливо було починати обидва фестивальні дні молитвою. Гордо було разом із солістами виконати головні державні пісні України та Америки під маєвом державних прапорів, які тримали в руках українські американські ветерани. Приємно було чути привітальні слова від Генерального консула України в Чикаго Костянтина Ворони, від давнього друга української громади, одного з найпослідовніших прихильників нашої держави в Конгресі США Майка Квіглі, від скарбника округу Кук (штат Іллінойс) Марії Паппас, яку особливо розчулила зустріч з важко пораненими (у кожного – втрачені кінцівки) українськими військовими. Радо було вітати на сцені представників кредитівки «Самопоміч» та фундації «Спадщина» – головних спонсорів фестивалю, від яких

парафія отримала ще й грошовий подарунок, а кожен із присутніх двічі – в суботу і в неділю – міг взяти участь у безкоштовній лотереї і щасливчики виграли по 500 доларів, які відразу ж передали на благодійність. Мило було, що радість свята розділяв з учасниками і гостями фестивалю преосвященний владика Венедикт. У неділю владика очолив Божественну Літургію у соборі святих Володимира і Ольги, а впродовж обидвох насичених фестивальних днів знаходив час для кожного: і для військових, і для артистів біля сцени, і для ґаздів та ґаздинь, які несли свою службу на кухні, і для тих, хто ярмаркував. Навіть забавний Білий Ведмідь у гуцульському кептарі сфотографувався з владикою та з отцями. А що вже дітвора тішилася – Ведмідь нікому не відмовляв скласти товариство до фотографії чи до танцю. Активно задіяною була й фотозона, оформлена красиво, ніжно, заквітчана

UA-USA / Події

гарячими соняхами, що випромінювали тепло рідної української землі. А ведучі фестивалю, і святі отці, і кожен із виступаючих, наголошували: ми тут зібралися не тільки для розваги і відпочинку; ми тут разом святкуємо, молимося і збираємо кошти для України. Й передусім збирали їх для поранених українських військових, які зусиллями благодійних фондів PROTEZ FOUNDATION та REVIVED SOLDIERS UKRAINE перебувають в Америці на лікуванні і протезуванні. Їхня присутність на фестивалі, їхні свідчення, спілкування з ними, грошова і моральна підтримка – це, свого роду, мірило совісті для кожного із нас, хто тут, в Америці, під мирним небом і на мирній землі, хто живий-здоровий і може заробляти на життя. Тому будьмо тими, хто уміє чути, бачити і розуміти. Будьмо тими, хто ділиться не просто коштами, але й своїми серцями. Пафосно звучить? Може. Тільки навряд чи хтось хотів би опинитися на їхньому місці… Схиляю перед ними голову. Як і перед кожним, хто працює для фронту. Ось і парафія святих Володимира і Ольги отримує на своєму святі Подяки з України – від тих, за кого мо-

surma.com.ua

ляться, кому допомагають, з ким цією допомогою наближають мирний день. І від сьогоднішнього фестивалю частина коштів буде скерована до України. І ті, хто приїхав на фестивальний ярмарок з чудовою сувенірною продукцією, з вишиванками і книжками, з медом та іграшками, з прикрашеними українською символікою речами домашнього вжитку, і всі вендори та представники бізнесу – вони також волонтерять. Бо час нині такий. Бо мусимо пам’ятати: війна триває. А ті, хто на сцені, тримають культурний фронт. Тому що через нашу пісню, через наші звичаї і обряди, через наші обереги і символи світ повинен знати: є така країна – Україна, красива, сильна, незламна. Вона розквітала на фестивалі у виступах неймовірно талановитих людей – солістів, ансамблів, хорових колективів, які співали про рідну землю і про родину, про найцінніший Божий дар – життя – і про найважливіше у цьому житті почуття любові, про свої мрії і надії, про віру, яка тримає… Діти і дорослі, виконавці із парафіяльної родини і гості свята – усі вплітали свою творчість у яскравий вінок шани, у вінок любові до України.

№ 33 (218) — 21.08.2026

І світлішало небо над фестивальним подвір’ям. І розходились хмари. На щастя, обіцяна синоптиками гроза сюди й не навідувалась. Так, грому тут не було, зате була «Громовиця». Неймовірна, фантастична, запальна – саме такою ми знаємо її, точніше його, цей танцювальний колектив, яким уже понад сорок років керує справді унікальна Роксана Дика-Пилипчак (тепер – із незмінною талановитою

помічницею, донечкою Данусею). Добрим десятком композицій «Громовиця» подарувала глядачам ціле море емоцій і радо ділила сцену з іншими танцюристами, які завітали в Українську околицю на фестивальне свято. І було надзвичайно приємно спостерігати, як захоплювались українським сценічним мистецтвом не тільки українці, яких, звісно ж, прийшло на фестиваль найбільше. Однак були

21.08.2026 — № 33 (218) серед глядачів представники й інших націй і народностей – це засвідчували їхній колір шкіри або їхнє національне вбрання. І в тому полягає ще одна особливість фестивалю в Українській околиці – бути місточком єднання з іноземними гостями, які вкотре і вкотре переконуються, що українці – миролюбна нація, що ми хочемо і вміємо іти через життя з добром, з любов’ю, з піснею… А щодо наших гостей, то уявіть собі, що суперцікаві змагання із поїдання вареників, які проводилися на фестивальній сцені, виграв… американець Frank Wach, випередивши чотирьох українських козаків. І я жалкую, що серед багатолюддя якось випустила його з поля зору і не запитала, як Френк потрапив на наш фестиваль, чи вперше і звідки в нього така пристрасть до вареників. Мо, коріння має українське?! Словом, розмова могла бути цікавою, але не відбулася. Я тільки втішилася за цього чоловіка. І не лишень тому, що за свою перемогу він отримав 250 доларів, але й тому, що знає толк в їжі. Бо наші вареники – то вам не якийсь там фастфуд. То – сила, то предмет гордості української національної кухні, то культовий символ достатку та здоров’я, а тому вони є чимось більшим, ніж просто їжею. Зрештою, так можна було сказати про кожну українську страву, яку пропонували гостям фестивалю щедрі парафіяльні господині. І народ не приховував свого захвату. А гарячих відчуттів від смачного частування було не менше, ніж від такої ж зі смаком складеної концертної програми, і від вступів хедлайнерів фестивалю – відомих гуртів «MAD HEADS», «MAZEPA» та «Пацики з Франека». …Несміливо зазирали на фестивальне подвір’я далекі зорі. Було тепло, приємно, затишно. І я вкотре подумала про те, що дуже хочу, аби ось такі фестивалі – світлі, радісні, пісенні, без страху, що зараз щось прилетить, без небезпеки втратити своїх рідних – щоб вони відбувалися й там, на нашій рідній українській землі. Виявляється, що подумала… вголос. І відразу ж почула, як мені хтось відповів: «Відбуватимуться! Обов'язково! Хіба у вас є сумніви?!» – біля мене на інвалідному кріслі сидів Микита, український захисник, якому протезують в Америці втрачену на війні ногу. Він неймовірний – цей хлопець: у його очах стільки світла, у його словах стільки оптимізму, у його усмішці стільки особливого шарму, що навіть просто бути з ним в одному товаристві – це ніби подарунок долі. А поруч – Сашко, кадровий військовий. Він без обидвох ніг. І не бачить. Але хлопці не говорять про свої поранення. Для них це є тим, що вже сталося і з чим вони навчаються жити. Натомість кажуть: «Не сумнівайтеся в перемозі України. І продовжуйте допомагати Україні, адже це буде наша спільна перемога. А вороги наші згинуть, загинуть. Ця держава не має права на життя. Хоча, яка це держава?! Орда! Дика. З боліт. Звідти вийшла, туди й повернеться! Й інших хоче туди затягнути. Але ми вистоїмо. Не сумнівайтеся. Допомагайте. Вірте…» Погодьтеся: заради таких зустрічей, заради таких слів ми і приходимо на фестивалі. Щоб насолодитися українською красою, щоб наповнитися незламною вірою, щоб поділитися щирою любов’ю, щоб відчути себе частинкою великої і прекрасної землі, за яку просимо Бога про її мирний день. Фото Петра Ковтуна та редакції газети

UA-USA / Події

surma.com.ua

№ 33 (218) — 21.08.2026

21.08.2026 — № 33 (218)

UA-USA / Події

surma.com.ua

№ 33 (218) — 21.08.2026

21.08.2026 — № 33 (218)

UA-USA / Події

ЗАБИРАЄМО ПОСИЛКИ З ВАШОГО ДОМУ, surma.com.ua БЕЗ 26 ДОДАТКОВОЇ БЕЗ ДОДАТКОВОЇОПЛАТИ ОПЛАТИ

Виклик кур’єра Виклик кур’єра а номером телефону за номером телефону

DOLYNKA UA-US PALATIN DOLYNKA UA-US PALATINE 1590 N Rand Rd., Palatine, 1590 № N Rand Rd., Palatine, IL 60074 33 (218) — 21.08.2026 Teл. 773-600-2727 Teл. 773-600-2727

Є питання? Ми радо відповімо! Є питання? Ми радо відповімо!

Онлайн-чат на нашому веб-сайті: ca.me Онлайн-чат на нашому веб-сайті: ca.meest.com Електронна пошта: info.canada@meest. Електронна пошта: info.canada@meest.com Безкоштовний телефон: 1-800-361-7345 Безкоштовний телефон: 1-800-361-7345

Telegram чат: @Meest_Canada_Bot Telegram чат: @Meest_Canada_Bot Більше акцій - в Facebook Прямі повідомлення нашій сторінці Більше акцій - в Facebook Прямі повідомлення на нашій сторінцінау Facebook: www.kleynodchicago.com facebook.com/MeestCanada facebook.com/MeestCanada facebook.com/MeestCanada facebook.com/MeestCanada Годинники можна замовити та придбати в Чикаго

312-404-1923 312-404-1923

+1 224 688 7287

звінки дзві та смс нки та смс

Шукаєте надійний автосервіс? Ми ремонтуємо всі марки автомобілів — легкових і комерційних: Mercedes, BMW, Toyota, Honda, Lexus, Maserati, Tesla, Ford, Sprinter — і це лише частина списку!

Повне сервісне обслуговування: • Заміна оливи та фільтрів • Діагностика та ремонт ходової • Розвал-сходження — без виїзду на інше СТО!

• ⚡ Комп’ютерна діагностика, електрика, заміна та програмування модулів: BCM, ECM, ABS, SRS, TCM – навіть Б/У, щоб зекономити ваші кошти!

🚨 ПОСЛУГИ ЕВАКУАТОРА 🤝 Працюємо з усіма страховими компаніями 🛡️ Гарантія на всі види робіт!

Кузовні та зварювальні роботи будь-якої складності: • Відновлення після ДТП • Ремонт після аукціонів • Tesla Model X — регулювання Falcon Wing Doors • Зварювання алюмінію та трейлерів

International Auto And Body Repair

773 - 807 - 3803

Internationalautobodyrepair@gmail.com

3110 River Road River Grove IL 60171

21.08.2026 — № 33 (218)

Культура / Інтерв’ю

surma.com.ua

№ 33 (218) — 21.08.2026

Ангеліна Каташинська: Співаю виключно наживо. Хочу бути собою, а не «вдягати» маску на сцені

сер». Поки що все роблю сама. Підтримують друзі та колега Євген Соколов. Удвох пишемо пісні. Маємо багато благодійних концертів. Часто в Києві виступаємо. Їздили на Харківщину та Дніпропетровщину до наших військових. Я давно хотіла виступити ближче до передової попри те, що непросто співати на маленьких імпровізованих сценах. Розумію, що своїм співом і музикою можу підтримати хлопців і дівчат на фронті. «Просто Енджі» завжди відкрита для пропозицій.

Ольга Дубовик Київ, «Сурма»

перші місяці повномасштабного вторгнення московитів ледве не щотижня з’являлися нові популярні пісні, що здатні високо тримати дух українства. Серед таких – «Горить, палає техніка ворожа» Олександра Пономарьова і Михайла Хоми, «ЗСУ» Сергія Лазановського, або навіть «Залужний мутить двіж» від Oisho BTZ. Також фурор спричинила пісня «Враже» на слова Людмили Горової у виконанні Ангеліни Каташинської, яку на той час всі знали як ANGY KREIDA. Однак відтоді творчий шлях оригінальної співачки зазнав змін, відтак нині має інший сценічний псевдонім – Просто Енджі. Її, блакитнооку і щиру, я випадково зустріла на теренах смт Попільня, тож не могла відмовити собі у бажанні поспілкуватися. КАСЯН ЄВЧЕНКО НАВЧИВ ГРАТИ «НА СЛУХ»

– Пані Ангеліно, Ваш шлях на сцену починався з родинного джерела?

– Авжеж. Моє родове коріння – з Житомирщини. А вся родина – з царини культури. Батьки познайомилися в Житомирському училищі культури: мама Любов (родом з Олевського району) навчалась на бібліотечному відділі, а тато Сергій (з Попільнянського) – на режисерському. Одружилися і переїхали до села Андрушки. Там народився старший брат Павло, за ним прийшла на світ я, а потім – молодша сестра – нині тринадцятирічна Ярослава. Років з п’яти відвідувала клуб в Андрушках, де був баян. Благала маму, аби влаштувала мене до музичної школи, тож у 10 років так і сталося: почала опановувати гру на баяні. Після 9 класу вступила до Житомирського коледжу культури і мистецтв імені Івана Огієнка на народний відділ по класу «баян». А далі – до Рівненського державного гуманітарного університету теж по баяну, закінчила бакалаврат та магістратуру.

– Попільня, де ми з вами спілкуємося, славиться Мистецькою школою імені Касяна Євченка. Чи мали честь знати цього видатного музиканта, майстра народних інструментів, соліста Національного заслуженого народного хору України ім. Григорія Верьовки?

– Касян Дмитрович Євченко – мій учитель. Свого часу, коли він

ні?

створив гурти «Гук», «Гучок» і «Гученя», я доєднувалася. Саме Касян Євченко навчив мене грати «на слух». У нас нот не було. Завдяки цьому досі граю «на слух» і можу собі це дозволити. Зараз директоркою Попільнянської музшколи імені Касяна Євченка є дружина мого брата Ангеліна Тимофіївна Каташинська. У цій школі – все робиться для дітей: зручності, ремонти, оновлення. На коридорі щодня грає музика різних композиторів. ПИШАЮСЬ, ЩО Є АВТОРКОЮ МУЗИКИ «ВРАЖЕ»

– Відомо, що гурт «ANGY KREIDА» виник 2020 року у Рівному. Упродовж чотирьох років співпраці з вами (з жовтня 2020 року до вересня 2024 рік) презентував альбом «Сію тобі в очі», а кліп на пісню «Враже» набрав 25 мільйонів переглядів на ютубі та звучав у фільмі «Конотоп-

ська відьма». Поціновувачі знають вас як переможницю музичної премії Юна-2022, пам’ятають той успіх, але мало посвячені у зміни. Що то було?

– Не знаю, що насправді то було. Починалось з мене. Я була співачкою на ймення «Енджі Крейда». Потім колега так назвав гурт. Це настільки заплутано, що, мабуть, на мене тиснула та заплутаність. Ми розійшлися. Можливо, можна було розійтись по-доброму, без всіляких образ, але не можу відповідати за інших людей. За себе спокійна: поганого нічого не транслюю. У кожного свій шлях, і я будую його з нуля і правдою, навіть коли про мене говорять навпаки. Тому зараз втілюю сольний проект. Втім, не назву це проектом. То є просто я. Головне, що належу сама собі. Знайшла себе. Нині я є співачка «Просто Енджі» (Prosto Engie ). Батьки з дитинства називали мене Ангеліною або Енджі, тож, залишивши «ANGY KREIDA» у минулому, не могла облишити своє ім’я. «Крейдою» називатись не хочу, ще й мамі завжди не подобалося. Зараз я вільна обирати сценічне ім’я.

– Однак ваша пісня «Враже» стала віхою в історії України. Її відкинути неможливо.

– Пишаюсь, що є авторкою музики «Враже», і доклала зусиль саме у той історичний період, коли ця пісня була потрібна. На жаль, не маю авторських прав на цей твір: свого часу поруч не виявилось людини, яка б підказала їх оформити. Якщо під час концертів люди просять виконати «Враже» – погоджуюсь. При цьому не використовую фонограму «мінус»: граю наживо. На сцені працюємо удвох: гітарист Євген Соколов та я з кнопковим акордеоном (баяном). Продюсера не маю. У мене вже, мабуть, алергія на слово «продю-

– Як ставитеся до колаборацій на сце-

– Цікаво. Обмінюєшся досвідом. Працюєш в команді. Щоправда, не знаю, наскільки цікаво було б популярному виконавцю поєднувати виступи з менш відомим. Варто зважувати, чи близький тобі образ колеги-артиста. Втім з часом все стає на свої місця. Хочу бути такою як є. Не «вдягати» певну маску на сцені. Втім мені кажуть, що на сцені стаю іншою. Напевне, потрапляю до комфортного для себе середовища, тож поводжуся природно і щиро. Не маю завчених текстів або рухів. Зокрема, з рухами трохи складно, тому що тримаю в руках музичний інструмент і не можу далеко відійти від мікрофона. Хіба що в моменті гри. Та й танцювати не дуже вмію.

– Завжди цікаво: от співає людина на сцені і при цьому інтенсивно танцює. То співає чи вдає?

– Подібні виконавці співають під фонограму «плюс». Роблять вигляд, що співають, тому і можуть рухатись. Насправді я дуже негативно ставлюся до співу під «плюс». Якщо ти себе позиціонуєш як співак, виконавець, артист, то співай наживо. Хай навіть неідеально, але передаси емоції. Зробити виняток можна хіба під час зйомок… Тому співаю виключно наживо і навіть не маю «мінусовок». Можу й грати наживо. Ніколи не позиціонувала себе виключно як співачка. Все-таки я – інструменталістка, баяністка. Кілька разів відвідувала заняття з вокалу. Так, допомогли зрозуміти свій діапазон та показали, як правильно дихати. Це важливо. Але коли спробували нав’язувати якусь естрадну манеру співу, я сказала: «Ні». Не хочу. У мене є моє, тож ним користуватимуся. Комусь сподобається, а комусь ні. Не можу догодити всім. Намагаюся в піснях більше використовувати інструмент, щоб можна було послухати не тільки спів, а й музику. Люблю гарну мелодію, цікавий акорд. Роблю все можливе, щоб люди знали мої пісні. Але не можу стрибнути вище своєї голови.

Культура / Інтерв’ю

21.08.2026 — № 33 (218)

З ДОБРОМ І ГЛИБШИМ СЕНСОМ

– Чим вирізняється Ваша творчість нині?

– На мою думку, пісні, які створюємо зараз, мають глибший сенс. А ще – сповнені добром. Здебільшого пишу про любов у широкому сенсі: до ближнього, природи, коханого. Є пісня «Край», яку ми написали з мамою Любов’ю Каташинською у перші дні великої війни. Про наш дім, про Україну. Довго чекала свого часу. Хочу, щоб її почули люди, які виїхали і не можуть повернутися на Батьківщину. Також у моєму оновленому репертуарі є пісня на зворушливі слова Руслана і Людмили Горових «Мотанка»: ми її переспівали, нещодавно зняли відеокліп. Запрошуємо глядачів відчути містичну енергію праукраїнських обрядів. Нехай мотанка як традиційний український оберіг-символ материнського захисту, безумовної любові та духовного порятунку торкнеться кожного серця. Нещодавно я презентувала нову сольну роботу «Залиш мені», в основі якої – нерівноцінне кохання. Ця пісня для мене дуже особиста. Вона про те, що кожна людина, яка приходить у наше життя, залишає після себе слід. І навіть якщо дороги розходяться, зостається пам’ять, досвід і частинка тепла. Мені хотілося передати не біль втрати, а глибину почуттів і силу продовжувати свій шлях. Маю сторінки у фейсбуці, інстаграмі, тік-тоці, ютуб-канал з кліпами. Деякі виконавці намагаються хоча б раз на місяць продукувати пісню. Поки що не можу в такому темпі працювати, оскільки не маю великої команди, де кожен відповідає за певний напрям. Поети пропонують вірші для створення пісень: коли є вільний час – творю. Так було й з піснею «Враже». Довго виношувала, а потім відволіклася: ми з батьками поїхали на Олевщину. Затопили піч. І, мабуть, в цей момент творче зерно проросло, бо повернувшись звідти, одразу взяла інструмент і зіграла мелодію. Коли приїжджаю на Житомирське Полісся – набираюся сил. Для мене то зовсім інша планета: інші пахощі й розмова. Одразу переходжу на поліський діалект…

Buy Tickets:

FIXTECH365 КОМП’ЮТЕРНИЙ СЕРВІС ПРОФЕСІЙНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ КОМП’ЮТЕРІВ та НОУТБУКІВ Діагностика • Ремонт • Апгрейд 347-975-1307 Naperville • Chicago та передмістя

Ukrainian-American Media Group Inc.

Radio

Chicago

УКРАЇНСЬКА НЕЗАЛЕЖНА ГАЗЕТА

ВИХОДИТЬ ЩОТИЖНЯ

№ 1 | 15 ЧЕРВНЯ 2022 | USA, UKRAINE

ЗБЕРІГАЄМО

УКРАЇНСЬКЕ СЛОВО!!!

Звернення до українців ▶ стор. 3

Культура

Ольга Смольницька Швейцарія «Сурма»

и розмовляють журавлі? Чому плаче дятел? Чи пов’язана ягода журавлина з журавлями? Коли журавлі – це журавлі, а коли – веселики? Чому їх не можна плутати? Звідки взялися комахи і взагалі життя? Як звуть чоловіка бабки і чому? Про це скажуть українські народні легенди. Так наші предки пояснювали природу. Наприклад: такий поширений птах-тотем, як журавель. Багато хто згадає народну пісню «Чуєш, брате мій…», яку майстерно і пронизливо виконувала Квітка Цісик. Але не всі знають, що її написав Богдан Лепкий, і перший рядок звучить як «Видиш, брате мій…». Композитором став брат письменника Левко Лепкий. Сам текст народився у Кракові в 1910 р. Але це ще не все: вірш став стрілецькою піснею. І невдовзі – улюбленою емігрантською. Журавлі – герої наших пісень, казок, а також легенд. Чому ж цей перелітний птах такий популярний? І чому інша його назва (фольклорна) – веселик? Адже в орнітології повна назва – журавель сірий. Інші синоніми – народні: журавка, журав. Є й орнітологічні: скажімо, білий журавель – це стерх, є вид журавля – красавка. Відомо, що в нашому фольклорі є «Божі птахи». Журавель – саме такий. Він – позитивний персонаж. А ще його називають «сонячним птахом», «птахом Сонця», бо наші предки пов’язували його з цим світилом. Чому? Бо він високо і далеко літає? А повертається навесні, коли тепліє? Також відомо, що наші народні ігри-танці «Журавель» та схожі – ритуальні. А ще цих птахів як сакральних зображали на культових пам’ятках – наприклад, біля Полтави знайшли зольник. Це стародавня археологічна пам’ятка бронзового віку. Чому така назва? Бо на насипу, схожому на високу могилу, згрібали золу або попіл та уламки – наприклад, від посуду. Був там і вівтар для офіри. Загадково і цікаво, але багато ще не відкрите. Головне, що саме на цьому зольнику зображено птахів – або журавлину, або лебедину зграю. Треба сказати, що за функціями, як видно в нашому фольклорі, часто ототожнювали журавлів, лелек і лебедів. Журавлиний ключ – ось як виглядає політ цих птахів. Наші предки вірили, що коли журавлі відлітають восени, то не просто прощаються і сумно кличуть «кру-кру», а й несуть із собою у вирій грішні душі. Натомість навесні ці птиці веселі, бо й повертаються в

surma.com.ua

№ 33 (218) — 21.08.2026

Українські легенди: птахи, комахи та інші створіння тепло, додому, а ще – тому що несуть із собою душі новонароджених. Тобто цей птах – провідник між світами, як лелека та деякі інші. А коли журавлі восени відлітали, їм услід кричали: «Колесом дорога!», щоб вони навесні повернулися. Журавель – поважний птах. Його ототожнювали з людиною. Наприклад, коли журавлі відлітаючи курликали, наші предки цілком серйозно казали, що ці птахи «розмовляють». І придивлялись у вересні: якщо «Божі птиці» летять невисоко, спокійно і не «розмовляють», то осінь буде добра. Але це ще не все: у вересні починалося… журавлине віче! Зовсім як у людей. Восени журавлі – сумні, тому назву пов’язували зі словами «жура», «журитися». А навесні ці птахи – веселі, тому їх називали «веселики». І вірили, що о цій порі не можна було казати «журавель», бо інакше весь рік журитимешся. І, звичайно, за польотом журавлів віщували майбутнє – передусім погоду і врожай. Із журавлем пов’язували журавлину – тому й така назва. До відльоту згаданих птахів ці корисні червоні ягоди не збирали. А чому така назва? Є версія, що повністю називали «журавлина ягода», потім скоротили. Ми знаємо, що журавлі живуть і на болотах. А журавлина росте саме там? До того ж, коли ця ягода цвіте, то квітки нахиляються, як журавлина шия. Тобто наші предки точно і водночас поетично помітили таку подібність. Або згадаймо лісову пташку – дятла. Діалектні назви – ятел, ятлик, ятіл, ятіль... А ще – такі діалектизми: клювак, клюйдерево, клюйдуб, довбань, довбач, довбало… І справді: дятла легко впізнати, навіть не бачачи, бо чутно, як він стукає по дереву. Також деякі діалектизми називають його джолонок, дзьобак та ін. Тобто ознака – за дзьобом, а ще за функцією – клювати, довбати. Ще є великий дятел, із чорним або зеленим пір’ям, – жовна. Про дятла вірили, що це громовий птах, який жив у небесному дереві. Отже, він з’єднує різні світи – небеса і землю. А ще можна почути, що вві сні дятел стогне або плаче. Чому? Бо йому болить голова – адже ця працелюбна пташка весь день дзьобає-довбає дерево. Про птахів – просто безліч легенд. А що сказати про комах? Чомусь традиційно уявляють, що легенд про комах в українському фольклорі небагато чи обмаль. Але й зафіксовані оповіді показують, що це не так, а ще – багатство фантазії. Наприклад, вірили, що восени комарі та інші комахи відлітають у вирій – так само, як і птахи. Так пояснювали, чому комах немає взимку або чому вони засинають

(як метелики). А ще казали, що гадюки та взагалі змії теж о цій порі відходять у вирій, лазячи по деревах. Тобто, за легендами, дістатися вирію можна було й деревами. Так само у блаженний край пурхали душі. А що сказати про сонечко? Інші назви цієї червоної або жовтогарячої крапчастої комахи – бедрик або ведрик, ще називають діалектизмами: зозулька, козулька, бобрун… Але і в неї є ім’я, бо подекуди сонечко називають оленкою. Тобто жіночим іменем. А ще називають зозулиним дівчиськом. Вважали, що це сонячна комаха – і в неї сонячні діти, причому їх сакральне число – семеро, як плям-крапок у бедрика. Певно, тому сонечко пов’язували з вогнем, а ще – із громом. Звичайно, стежили за поведінкою цієї комахи і відстежували погодні зміни, але народні легенди такі прекрасні та змістовні, що стає зрозуміло: це – високі сюжети. Наприклад, за однією з легенд, це «пташка Богородиці». Ще маленьку милу комаху уявляли як прикрасу на плащі Божої матері. Чому саме так? Бо вірили, що сонечко – це «райська птаха», яка літає на небо і просить Бога про наші потреби – у тому числі гарну погоду, врожай і багато чого. Тобто летючі створіння (у тому числі комахи) вважалися провідниками між світами. Тому зрозуміло, чому, за повір’ями, не можна було чавити сонечко, і це вважалося гріхом. Вірили, що колись ці комахи були людьми. Одна з легенд розповідає про давніх велетнів, яких називали королями – і ось Бог створив звичайну людину. Побачивши, як нове створіння оре землю чотирма волами, велет узяв їх усіх і спитав Бога: «Боже, що це за корівки такі?» (Тобто не зрозумів, що це людина). На це Господь відповів, щоб той відпустив, бо такі в майбутньому будуть люди, а велетів скоро не стане. З бедриком пов’язано багато оповідок і вірувань, а дитячі ігри – це часто відгомін ритуалів. Наприклад, є галицька гра: діти підкидали сонечко вгору і питали: «Чи на небо, чи до пекла?» Якщо комаха полетить угору – значить, той чи та, хто питає, потрапить після смерті на небо, тобто до раю. А якщо сонечко полетить униз, – значить, душа потрапить до пекла. В інших іграх і обрядах діти питають інше в сонечка, але завжди – про майбутнє (наприклад, «куди мені заміж іти»). Наприклад… чи не замислювалися ви, чому іншу комаху – прозору, тонку, яка літає над водою – називають бабкою? Бо вважали, що це душа наших жіночих предків. Тобто покровителька. А самець бабки – бабич, тобто теж наш предок. В українських народних легендах є оповідки про комах та інші створіння як душі, котрі під час люд-

ського сну вилітають, роздивляються все і повертаються – а людина прокинувшись вважає, що побачила все вві сні (наприклад, про скарби). Так само душею вважали метелика. А що сказати про молюсків? Усі бачили слимака. І на природі, і якщо в когось є город. Усі знають, яка ця істота шкідлива для зелені. Описати зможе кожен: це равлик без мушлі. Але в народі слимаків і споживали ритуально в їжу – проти хвороб (наприклад, гуцули), – і шанували. А що каже про слимака українська народна легенда? Версій – кілька. По-перше, у народі це створіння називали людськими іменами: іванька, іванка, іваник, петрик, павлик, лаврик… Тобто це зменшувальне від Іван, Петро, Павло, Лавро. (До речі, так само називають і сонечко – добру комаху!) Є й менш приємні імена. Оскільки слимак має ріжки, то подекуди його називали діалектизмом – «чортик». До речі, у легендах іноді ототожнюють слимака і равлика. Бо саме про слимака чомусь кажуть, що він увесь час носить на «спині» «хатку», бо не знайшов собі житла – і це йому покарання. Був ледачий? Безініціативний? У фольклорі тварини та інші істоти поводяться як люди. А равлик – традиційно повільний. Повільний і слимак. Є й інші легенди. Наприклад, на Покутті саме слимака пов’язували зі святими апостолами Петром і Павлом. Тому їх згадували, кличучи: «Петре, Павле, вистав роги на чотири пироги…». Ми бачимо, що етимологія, ритуали (відображені в дитячих іграх) та багато іншого мають коріння в українських народних легендах. Це й спостереження поведінки тварин, птахів та інших істот, і відгомін європейського фольклору, міфів і навіть лицарських романів, і самостійні сюжети – такі поетичні й цікаві. Наприклад, у легендах про птахів можна спостерегти відгомін давньої міфології, у тому числі про космічну модель, Всесвіт, походження і створення світу, культ дерева, предків і ще багато чого. Звичайно, ми не відкрили всього, але треба дізнаватися більше, бо вражає, скільки варіанті легенд про начебто звичне для нас. Аналітик матеріалів – Олена Смольницька Про автора: Ольга Смольницька – кандидат філософських наук, консультант з філології Місії «Постуляційний Центр беатифікації й канонізації святих» Української Греко-Католицької Церкви (Львів)

21.08.2026 — № 33 (218)

VILLAGE DOCTOR

2323 W. Chicago Ave. 773 276 8600

МЕДИЧНИЙ ОФІС ДЛЯ ВАШОЇ РОДИНИ В ЦЕНТРІ УКРАЇНСЬКОГО СЕЛА В нас Ви можете зробити всі аналізи крові

Доктор Юрій МЕЛЬНИК, MD.

• • •

на рівень цукру та холестерину печінкові та ниркові проби на рівень вітамінів

Медогляд до школи, спорту, праці. МИ - ЛІЦЕНЗОВАНА КЛІНІКА ДЛЯ ВОДІЇВ CDL.

ми підтримуємо

Доктор Ольга САЛЕЦЬКА, лікар інтегративної медицини.

ПІДТРИМУЄМО УКРАЇНУ

Спорт

surma.com.ua

№ 33 (218) — 21.08.2026

Огляд спортивних новин тижня:

Михайло Яровенко Буча, «Сурма»

ПІДСУМКИ ЄВРО-2026 З ЛЕГКОЇ АТЛЕТИКИ У Бірмінгемі завершився чемпіонат Європи з легкої атлетики 2026 року. Збірна України здобула чотири медалі – одну золоту, одну срібну та дві бронзові – і посіла 11 позицію в загальному медальному заліку. До першої десятки увійшли команди, які вибороли щонайменше два чемпіонські титули. Головну нагороду для України здобула Ярослава Магучіх. У секторі для стрибків у висоту вона підкорила планку на висоті 1,97 м і втретє поспіль стала чемпіонкою Європи просто неба. Срібним призером у чоловічих стрибках у висоту став Олег Дорощук. Його результат – 2,30 м. Перемогу здобув представник Італії Джанмарко Тамбері, який повернувся до змагань після тривалої перерви. Дві бронзові медалі українській команді принесли Михайло Кохан та Людмила Оляновська. Кохан у секторі метання молота показав результат 79,49 м і вдруге поспіль завершив чемпіонат Європи з бронзовою нагородою. Оляновська здобула бронзу в півмарафонській спортивній ходьбі – дисципліні, яка вперше була представлена на континентальній першості. Українка фінішувала з часом 1:31:07 і водночас встановила національний рекорд. Ще троє представників України завершили свої виступи в межах першої п’ятірки. Микола Рущак став четвертим у півмарафонській спортивній ходьбі. Ірина Геращенко посіла п’яте місце у стрибках у висоту, подолавши 1,92 м, а Олександр Онуфрієв завершив змагання п’ятим у секторі стрибків із жердиною. У порівнянні з попереднім чемпіонатом Європи результат України за кількістю нагород виявився скромнішим. На Євро-2024 у Римі українці вибороли шість медалей, однак у підсумковому заліку посіли лише 16 місце. Найуспішнішою командою Євро-2026 стала Італія. Її представники завоювали 22 медалі, десять із яких – золоті. РЕЗУЛЬТАТИ ЧС-2026 З ХУДОЖНЬОЇ ГІМНАСТИКИ ДЛЯ УКРАЇНИ У Франкфурті-на-Майні завершився чемпіонат світу з художньої гімнастики. Найкращий результат у медальному заліку показала збірна Німеччини, яка здобула чотири на-

перемоги України, останній сезон Роналду та українські ворота у Мадриді городи. Україна з двома медалями увійшла до п’ятірки найуспішніших команд турніру. Українська збірна завершила світову першість із двома нагородами – золотою та срібною. Обидві медалі виборола Таїсія Онофрійчук, яка стала головною героїнею української команди в особистих фіналах.

Фото: ФХГУ/Марія Музиченко

Чемпіонський титул Онофрійчук здобула у вправі з обручем. За свій виступ українка отримала 30,700 бала та вперше у кар’єрі стала чемпіонкою світу. Для України це також було перше золото в особистих фіналах світової першості за останні 13 років. Срібну нагороду українська гімнастка завоювала у вправі з булавами. У фіналі вона поступилася лише представниці Болгарії Стіліяні Ніколовій. Ще дві можливості здобути медалі Україна втратила в боротьбі за третє місце. Група у вправі з п’ятьма м’ячами посіла четверту позицію. На четвертому місці завершила особисте багатоборство і Онофрійчук. У груповому багатоборстві українська команда стала п’ятою. Завдяки двом нагородам Онофрійчук Україна увійшла до числа дев’яти збірних, представники яких піднімалися на п’єдестал у Франкфурті. У підсумковому медальному заліку «синьо-жовті» розділили четверту сходинку з Іспанією, маючи в активі таку саму кількість медалей. РОНАЛДУ – ВСЕ? Кріштіану Роналду, який виступає за саудівський «Аль-Насср» та збірну Португалії, заявив, що може завершити професійну кар’єру вже після нинішнього сезону. Про це 41-річний футболіст розповів в інтерв’ю Vogue. Наразі Роналду продовжує грати за «Аль-Насср». Його угода з клубом чинна до червня 2027 року, однак конкретної дати завершення кар’єри португалець раніше не називав. Тепер футболіст уперше окреслив приблизні терміни свого відходу

з професійного футболу. За словами Роналду, нинішній рік, імовірно, може стати для нього останнім у спорті. «Це, ймовірно, мій останній рік у футболі, і я хочу залишити після себе вражаючу спадщину», – сказав Роналду. Його слова відрізняються від заяви, яку футболіст робив у листопаді 2025 року. Тоді португалець говорив, що планує продовжувати кар’єру ще приблизно один-два роки, не встановлюючи конкретних дедлайнів. Інтерв’ю Роналду дав незадовго до весілля з Джорджиною Родрігес, яке відбулося в португальському Кашкайші. Футболіст також розповів про життя після завершення кар’єри. За його словами, він уже продумує майбутнє та хоче більше часу присвячувати родині, подорожам і власним захопленням. «У мене все майбутнє чітко сплановано. У мене стільки справ, що важко вибрати лише одну», – зазначив португалець. Роналду також говорив про бажання подорожувати, грати в падель та просто насолоджуватися результатами багаторічної футбольної кар’єри. Окремо португалець раніше підтвердив, що чемпіонат світу 2026 року стане останнім мундіалем у його кар’єрі. На турнірі збірна Португалії дійшла до 1/8 фіналу, де поступилася Іспанії. Сам Роналду відзначився трьома голами на світовій першості. РЕКОРД КОСТЮК Українська тенісистка Марта Костюк пробилася до чвертьфіналу турніру WTA 1000 у Цинциннаті. У четвертому раунді змагань вона здобула перемогу над «нейтральною» Міррою Андрєєвою, встановивши одразу два особисті досягнення. Костюк уперше у своїй кар’єрі зіграє у чвертьфіналі турніру WTA 1000 у Цинциннаті. Крім того, перемога над Андрєєвою стала для українки восьмою у матчах проти представниць топ10 світового рейтингу в сезоні-2026. За кількістю таких перемог Костюк наздогнала Еліну Світоліну та Єлєну Рибакіну. Загалом цього року українка провела 13 матчів проти тенісисток із першої десятки та виграла вісім із них. Андрєєва стала для Костюк уже третьою суперницею з топ-10, яку вона перемогла у 2026 році. Українка також двічі брала гору над Джессікою Пегулою, а ще перемагала Аманду Анісімову, Еліну Світоліну та Ігу Швьонтек. У чвертьфіналі Костюк зустрінеться з четвертою ракеткою світу Коко

Гофф. Американка у попередньому раунді без особливих проблем переграла представницю Чехії Марі Боузкову – 6:3, 6:2. Для Гофф це вже п’ятий вихід до чвертьфіналу турніру WTA 1000 у поточному сезоні. Костюк та Гофф провели між собою п’ять матчів на рівні WTA. Американка здобула три перемоги, тоді як українка вигравала двічі. Востаннє тенісистки зустрічалися у 2025 році в Досі – тоді сильнішою виявилася Костюк. УКРАЇНСЬКА ДІАСПОРА РОСТЕ У «РЕАЛІ» Мадридський «Реал» завершив підготовку до нового сезону товариським матчем проти німецького «Шальке». Іспанський клуб переміг із рахунком 3:0, а зустріч стала особливою для двох українських воротарів – Андрія Луніна та Іллі Волошина. Усі три голкіпери мадридців отримали ігровий час. Тібо Куртуа відіграв першу половину зустрічі, після перерви його змінив Лунін, а на останніх хвилинах на поле вийшов 19-річний Волошин. Лунін провів понад 40 хвилин та за цей час тричі виручив команду після ударів суперника. Українець не дозволив «Шальке» забити, а на 87-й хвилині поступився місцем Волошину. Для молодого голкіпера цей вихід став дебютним у складі першої команди «Реала». Волошин провів на полі заключні хвилини матчу та допоміг мадридцям зберегти свої ворота недоторканими. Перемогу «Реалу» забезпечили голи Кіліана Мбаппе, Діна Хейсена та Карлоса Еспі. Наступний офіційний матч мадридці проведуть уже в чемпіонаті Іспанії. 22 серпня «Реал» зустрінеться з «Еспаньйолом», початок гри – о 22:30 за київським часом. 19-річний воротар народився 15 січня 2007 року в місті Самар Дніпропетровської області. У 2022 році він переїхав до Іспанії та продовжив футбольну підготовку в академіях місцевих клубів. До системи «Реала» Волошин приєднався взимку 2024 року, перейшовши з «Райо Махадаонда». Минулого сезону українець виступав за команду U-19, у складі якої провів п’ять поєдинків у Юнацькій лізі УЄФА. Разом із мадридцями Волошин виграв Юнацьку лігу УЄФА та Кубок чемпіонів Іспанії. Тепер українець отримав можливість дебютувати за головну команду одного з найтитулованіших клубів світу.

21.08.2026 — № 33 (218)

Prices effective August 19-25, 2026

По-домашньому

Україноцентризм

surma.com.ua

№ 33 (218) — 21.08.2026

Незалежність як право бути собою Віктор Іщенко Київ, «Сурма»

серпня ми відзначаємо День Незалежності України. У самій назві цього свята є слово, до якого за тридцять п’ять років ми встигли звикнути настільки, що майже перестали його розуміти. Незалежність – від кого? І головне – незалежність кого: держави, народу, нації, людини? Чи достатньо мати власний прапор над адміністративною будівлею, щоб називатися незалежними? Чи починається справжня незалежність там, де народ перестає бути об’єктом чужої історії й стає суб’єктом власної історії? Коли народ починає говорити від свого імені, а не користуватися кліше колонізатора. Коли про себе оповідає від себе, а не бере готову розповідь про себе від інших. Це питання лише на перший погляд абстрактне. Насправді воно стосується кожного українця, бо держава і народ – речі споріднені, однак не тотожні. Держава є системою інституцій, законів, кордонів, армії, адміністрації та політичної влади. Народ – історична спільнота, яка має пам’ять, культуру, мову, власне бачення справедливості й, зрештою, здатність сказати: ця земля, ця держава і це майбутнє – наші. Держава може існувати без повноцінної політичної суб’єктності суспільства. Але тоді виникає дивна конструкція: формально незалежна країна, громадяни якої не цілком відчувають себе господарями власної держави. Україна 24 серпня 1991 року не народилася з нічого. Сам Акт проголошення незалежності говорить про інше: Верховна Рада проголошувала незалежність, «продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні». Це принципово важлива формула. Вона означає, що сучасна Україна не вважала себе історичним новотвором, випадково народженим із розпаду імперії. Вона заявила про спадкоємність. Про те, що українська державність має історичну глибину, а 1991 рік є не початком історії, а одним із її поворотів. Ще виразніше це видно в Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року. У ній Україна проголошувалася суверенною національною державою, а народ України – єдиним джерелом державної влади. Отже, українська державність від початку сучасного етапу мислилася як форма самоврядування політичної спільноти, яка має українську національну державу як власний історичний дім. Це важливо пам’ятати саме сьогодні, коли росія веде війну

не просто за шматки української території. Імперія завжди прагне більшого, ніж території: вона прагне позбавити поневолений народ права називати себе джерелом історії. російська агресія тому й намагається заперечити сам факт існування окремої української політичної нації, бо визнати українців окремим суб’єктом означає визнати їхнє право самостійно визначати власне майбутнє. У цьому сенсі українська історія особливо болюча. Ми неодноразово створювали державу, але не завжди встигали створити достатньо сильне суспільство, здатне її втримати. Найстрашніший приклад – Українська революція 1917–1921 років. Українці тоді не були бездержавними людьми, які раптом вирішили погратися в державу. Вони створили парламентські та урядові інституції, військо, дипломатію, фінансову систему, символіку, університети, Академію наук; виникли УНР, Українська Держава, ЗУНР, а Акт Злуки засвідчив прагнення до соборної держави. Але чому ж тоді держава не встояла? Тому що мужність окремих людей ще не є політичною волею народу. Героїзм без інституцій виснажується, армія без державної стратегії стає приреченою на самопожертву, а патріотизм без політичної організації легко перетворюється на красиву, але безсилу моральну позу. Українська революція мала і зовнішніх ворогів, і брак міжнародної підтримки, але мала також внутрішні проблеми: недостатню консолідацію, суперечності політичних еліт, недооцінку війська, слабку мобілізацію та прорахунки у виборі союзників. Історія інших народів показує, що вирішальним часто стає не те, чи мав народ сприятливіші обставини, а те, чи вмів він перетворити національне почуття на тривалу політичну організацію. Поляки після поділів Речі Посполитої століттями жили без власної держави, але не дозволили зникнути самій ідеї польської політичної спільноти; фінський рух у ХІХ столітті перетворював мову, освіту й культуру на інструменти політичної модернізації. Успішні нації виявлялися здатними зробити те, чого так часто бракувало українцям: перетворити пам’ять про свою окремішність на систему інституцій, еліт і довготривалих стратегій. Українська проблема, отже, ніколи не полягала лише у відсутності держави. Значно глибшою була проблема державницької свідомості – усвідомлення того, що держава не є чужою адміністрацією, яку можна безкінечно лаяти, обходити, обманювати або чекати від неї всього, нічого не даючи навзаєм. Держава – це політична форма існування самого народу. Якщо суспіль-

ство не відчуває себе її власником, цю порожнечу неодмінно заповнює хтось інший. Тут і починається справжній зміст україноцентричного світогляду. Україноцентризм – це не ненависть до чужого. Це відмова ставити чужий досвід вище за власний і міряти українське життя чужою історичною лінійкою. Це здатність дивитися на світ із Києва, Львова, Харкова, Одеси, Херсона – а не щоразу позичати для пояснення самих себе чужу столицю, чужу історіографію, чужі культурні авторитети. Націєцентричність у здоровому розумінні – це відповідь на просте питання: чи має український народ право ставити власне довготривале існування, безпеку, культуру й державність у центр власної політичної думки? Якщо має – тоді незалежність перестає бути просто юридичним статусом. Конституція України говорить: носієм суверенітету і єдиним джерелом влади є народ; право визначати й змінювати конституційний лад належить виключно народові. Але конституційна формула сама по собі не створює політичного суб’єкта. Народ стає суб’єктом тоді, коли він здатний усвідомлювати власний інтерес, захищати його, організовуватися заради нього і – що найважче – брати відповідальність за наслідки власних рішень. Тому питання «чи незалежна Україна?» сьогодні вже не має достатньої відповіді «так». Україна є незалежною державою юридично, політично й міжнародно. Але незалежність – це процес, який потрібно постійно відтворювати. Військом – коли ворог переходить кордон. Економікою – коли потрібно мати ресурси для самостійного розвитку і тримати економіку в своїх руках, а не розбазарювати національне добре, бо так легше, швидше, простіше отримати тимчасовий пайок. Культурою – коли потрібно не розчинитися в чужому

культурному просторі, а знати своє, бо «в своїй хаті своя правда, і сила, і воля», як заповідав Шевченко. І неодмінно освітою – коли потрібно передати наступному поколінню власну пам’ять, а не скасовувати істити з окремих дисциплін, щоб дітям було «легше». І точно політичною відповідальністю – коли потрібно не дозволити державним інституціям відриватися від суспільства, коли треба питати обраного депутата, що він зробив конретно з того, що пообіцяв, і що зробить, для того щоб дотримати слова. Тож 24 серпня варто святкувати не як день, коли історія закінчилася гепіендом покоління тому і нам залишилося лише користуватися здобутою свободою. Незалежність – не подарунок, який якось поклали нам у руки. Це право, яке кожне покоління мусить підтвердити власною здатністю бути народом, а не населенням; громадянами, а не підданими; господарями своєї країни, а не мешканцями території, над якою тимчасово встановлено український прапор. У цьому, можливо, і полягає найглибший сенс української незалежності: не просто мати власну державу, а стати народом, для якого власна держава є природною формою його історичного існування. І якщо 24 серпня 1991 року ми проголосили незалежність України, то наше покоління отримало інше, значно складніше завдання – відстояти її зброєю, відплатити за пролиту Українську кров ворогам усіх калібрів і мастей – зовнішнім і внутрішнім, буквальним і символічним, і відтак зробити незалежність незворотною! Бо Україна це не територія на карті, обмежена кордонами. А навести порядок у державі. Усталитись у культурі. Зміцніти у політичній волі. І передусім – у самій свідомості українського народу.

21.08.2026 — № 33 (218)

UNIVERSE CARRIER

ми підтримуємо

це логістична компанія, яка за 15 років свого існування, зарекомендувала себе як конкурентоспроможний лідер у сфері перевезень, створений задовольняти запити клієнтів.

Ми використовуємо новітні, високоякісні технології та інноваційне обладнання. Наш відданий персонал та професійні водії надають широкий спектр транспортних і логістичних послуг. Universe Carrier має найбільш розгалужену транспортну мережу, що забезпечує надійну своєчасну доставку товарів (перевозимо через 48 континентальних штатів, Аляску та Канаду).

WWW.UNIVERSECARRIER.COM 14351 WEBER DR, HUNTLEY, IL 60142

Наша формула успіху полягає у спілкуванні, якісному плануванні та сильному бажанні розвивати наш бізнес і відносини з клієнтами через партнерство, покращуючи транспортні рішення та послуги. Ми на 100% підтримуємо своїх водіїв і маємо найновіші та найбезпечніші вантажівки. Використовуючи запатентовану технологію, ми можемо оптимізувати режим обслуговування, який найкраще відповідатиме вашим потребам, і забезпечити активне відстеження кожного відправлення. Ми завжди раді бачити у своїй команді водіїв з досвідом, а також без досвіду, адже у нас є програма тренування, де ви можете швидко навчитись і стати невід’ємною частиною нашої компанії.

Працювати з нами - це зростати щодня!

surma.com.ua

№ 33 (218) — 21.08.2026