"Сурма" – українська незалежна газета. №215-2026 by SurmaNewspaper

УКРАЇНСЬКА НЕЗАЛЕЖНА ГАЗЕТА

ВИХОДИТЬ ЩОТИЖНЯ

№ 30 (215) | 31 ЛИПНЯ 2026 | USA, UKRAINE

Не просто фестиваль,

а відчуття родини й України

Геополітичний дурман ескалації ▶ стор. 2

Колишня дружина про викрадення Назара Мухачова: Йому У мене є мрія - прокинутись зранку і побачити в часописі на давно погрожували – першій шпальті некролог, обрамлений вітаннями та синьоі ми знаємо чому жовтими стягами. У тебе теж такавсі мрія? Нелюд путін довго не проживе. Тому підтримай▶українське стор. 14 видання та українське радіо, щоб наша мрія стала реальністю.

Якщо Вам не байдуже. Підтримайте радіо і газету. Переведіть кошти по ZELLO за номером телефону Як імперія присвоює +17736973923 або за QR кодом собі чуже. Про одного Рахунок в Selfreliance - 177162 CHASE BANK - 695785532відомого художника з Криму Ви можете оформити щомісячний автоматичний перевід для підтримка радіо▶ стор. 34 та газети. А ще Ви можете оформити автоматичну заявку, і ми будемо знімати вказану суму автоматично. Чеки можна висилати на нашу адресу. БУДЕМО ВДЯЧНІ 5050 N. Cumberland Ave., 18-S ЗА ПІДТРИМКУ Norridge, IL 60706. PAYBLE FOR: UKRAINIAN-AMERICAN MEDIA GROUP. РЕДАКЦІЇ ГАЗЕТИ

СТОР 20 Ваша реклама в газеті і на радіо, це велика підтримка для нас. «СУРМА» Будемо вдячні за будь-яку підтримку. SURMA, 5050 N. Cumberland Ave., Ste 18-S, Norridge, IL 60706, uausamedia@gmail.com

ISSN 2832-4676

Політика / Геополітика

surma.com.ua

№ 30 (215) — 31.07.2026

Геополітичний дурман ескалації Назар Мухачов Київ Головний редактор газети «Сурма»

е вір очам своїм, дивись в корінь. Розуміння першопричин та чітка система координат дають можливість краще зрозуміти, що насправді відбуваються. Проте вже зараз на наших очах відбувається щось таке, що ми зможемо зрозуміти лише згодом. Тому що видима частина є міражем, породженим туманом війни і туманом брехні. Туман брехні – більш тягучий та непроглядний, якщо порівняти із туманом війни. Адже війна, навіть її прихована частина чи вищі рівні (світоглядний, економічний, інформаційний) мають зрозумілу логіку і піддаються стратегічному аналізу. Брехня ж може мати абсолютно будь-який характер, а якщо її ще помножити на силу пропаганди через глобалістичні медіа, зелений марафон, псевдожурналістів та псевдоекспертів, то добуток прямуватиме до нескінченності, обертаючись величезною кров’ю та отруєною свідомістю мільйонів чи навіть мільярдів. Саме ці думки виникають при глибокому аналізі міжнародних подій, зокрема відносин між президентом США Дональдом Трампом та Володимиром Зеленським. Візит Лори Лумер в Київ, її інтерв'ю із Зеленським, зустріч Зеленського із президентом Трампом, інтерв'ю Зеленського американським ЗМІ, голосування в Сенаті США за законопроект Ліндсі Грема, відлуння та наслідки саміту НАТО в Анкарі – далеко не повний перелік вкрай важливих та символічних подій, які є важливими для України та оборони від путінської армії. Проте частина подій із цього переліку не мають логічних пояснень, особливо якщо опиратися на публічний інформаційний міраж, фундаментом якого є, власне, тумани війни та брехні. Зміна інформаційного поля в республіканських середовищах є логічним продовженням стратегії Білого дому, проте мушу підкреслити, що це відбувається не силами пропаганди влади в Україні, яка давним-давно була зобов'язана працювати з консерваторами і націоналістами інших народів світу заради розвінчання московської пропаганди, а саме силами різного роду лідерів громадської думки серед республіканців. Що вказує на наявність цілеспрямованої вказівки керівників партії. Як це можна поєднати із попереднім висвітленням плівок Міндіча, підозр та застав для кумів Зеленського – Чернишова, Єрмака (ра-

зом із Оленою Зеленською хрестили доньку Чернишова в московському патріархаті), Галущенку? Анонсом нових підозр, які досі не озвучені? Ефір Юлії Мендель у Такера Карсона, який є найбільш популярним блогером серед консервативної публіки? При цьому і діяльність Карсона, і Лумер – настільки складні і різнорівневі, що надавати лінійні відповіді щодо них означає вводити в оману людей. А пояснення всього через «ногу кремля» розраховане на недалеких людей, які нічого не розуміють в політиці, але стабільно довіряють глобалістичній пропаганді і поділу на чорне та біле. Як можна узгодити вищезазначене зі змінами? Ніяк. Нема тут логіки. Проте вже точно є невипадковість і план певних сил. Зокрема, керівників республіканців. Маючи певне спілкування із людьми, дотичними до американської політики, можу стверджувати, що ставлення конгресменів, віцепрезидента Венса та президента Трампа до Зеленського було вкрай негативним. Чи могло воно змінитися діаметрально? Теоретично – так. Але практично – не сталося принципово нічого нового, щоб відбувся такий тектонічний зсув. Що ж тоді відбувається? До проведення саміту НАТО в Туреччині, геополітичний розклад сил щодо війни в Україні спрощено виглядав так: Трамп та Сі Цзіньпін – прихильники «заморозки», путін, глобалісти та залежний від останніх Зеленський – за продовження. Підкреслюю, це дуже спрощений розподіл, ще й без вказання мотивації кожного із перерахованих. А мотивація у них всіх повністю різна! Однак після саміту в Анкарі, якому передувала зустріч G7 в Парижі, складається враження, що позиція глобалістів взяла гору. Логічним виглядає припущення, що Трамп досягнув якогось консенсусу із глобалістами, які є його політичними опонентами у внутрішній політиці США. Підкреслю, що в контексті вищезазначених домовленостей Зеленський взагалі не виступає в ролі гравця. Якими ж є ці потенційні домовленості? Недостатньо інформації для відповіді. Проте з огляду на публічну частину геополітики та перебігу бойових дій – війна продовжуватиметься. Щонайменше до 2027 року включно. Низка медіа і журналістів, вигодованих жирними глобалістичними ґрантами, сформували в українців викривлене сприйняття американської політики, брехливий міф про добрих демократів та злих республіканців. Той, хто слідкує за політикою США, досліджує першоджерела, читає і де-

мократичну, і республіканську пресу, добре знає, що це не відповідає дійсності. Проте зараз ми спостерігаємо «перевзування в повітрі», оскільки Трамп нібито змінив позицію. Трамп не змінював позиції і вона в нього не стала проукраїнською. Так само, як вона ніколи не була і антиукраїнською. Як неодноразово я наголошував у своїх статтях та ефірах Радіо UA-Chicago – Дональд Трамп стоїть на позиціях захисту інтересів своєї групи. І реалізація тих інтересів є значно складнішою, системнішою та довгостроковою, аніж те, що породжує туман війни і туман брехні. На доктринальному рівні США не дадуть Україні впасти. Проте на відміну від Байдена із його «підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно» (не надавши при цьому нічого по розрекламованому ленд-лізу), Трамп озвучив свою стратегію як «мир через силу». Останнє – потребує часу, створення певних передумов та геополітичних обставин. Ще раз підкреслю – не через відстоювання інтересів українського народу, а через їх збіг із інтересами частини республіканської групи впливу. Саме тому покійний нині сенатор Ліндсі Грем давно готував відповідний законопроект про санкції проти рф, поки тривав дипломатичний діалог. Саме тому Україні продовжували надавати допомогу різного роду, включно із розвідувальною інформацією (чи ви думаєте, що «супутник Притули» наводить наші ракети та дрони?) та навіть фінансуванням. Коли вся інформація буде оприлюднена, то багато хто буде здивований із всього, що відбувалось і за Байдена, і за Трампа, і за участі різних європейських лідерів. Проте для втілення того, що відбувається зараз, не потрібно було змінювати відносини із Зеленським. Що за

цим і чому саме зараз? Якщо ми взагалі отримаємо відповіді на ці питання, то лише згодом. Припущу лише те, що Зеленський зараз є одним із важливих реалізаторів якогось великого сценарію. І саме ця роль дає підстави Трампу тимчасово забути про своє ставлення. Проте, як я і казав раніше, після Анкари обставини змінилися. Хиткі шальки геополітичних торгів похились в бік війни, принаймні до 2027 року включно. Тому наслідком хитрого геополітичного дурману – видимої частини міжнародної політики та її трактувань ЗМІ – стане ще вищий рівень військової ескалації, ніж зараз. При цьому в межах інформаційної пропаганди нам максимально висвітлюють успіхи ударів ЗСУ та замовчують реальний стан справ на Херсонщині, Сумщині, Запоріжжі та й самому Києві. Мудрість та стратегічність, які мали би бути обов’язком для політичного керівництва держави, полягають у тому, що ти рахуєш не тільки завдані збитки, а й отримані. Особливо в умовах війни із ресурсно переважаючим противником. Пересічний українець переважно не здатний це враховувати, а президент та його ставка – зобов’язані! До прикладу, придворний волонтер Чмут заявив таке: «Готуйтеся до зими. Вона буде найважчою. Подумайте про те, де ви будете її зимувати, і якщо ви живете в місті, то, можливо, варто подумати про село, або якийсь райцентр, або про закордон. Подумайте про це зараз, у липні, коли тепло і світить сонечко, а не в грудні, коли буде пізно. Потім ви не виїдете, не знайдете житла, не зможете підготуватися, і це буде колапс. Енергетика буде в рази гіршою, ніж була раніше. Її фізично неможливо відновити за 4 чи 6 місяців. Росіяни накопичують ракети і реактивні “шахеди”, які

31.07.2026 — № 30 (215)

Інформаційний спонсор:

Політика / Геополітика

не збиваються "дронопадом", і вони будуть бити балістикою по генерації, яку нам немає чим збивати в тій кількості, яка потрібна. А ми зараз займаємося політикою, а не підготовкою країни до зими. Тому дбайте про себе самі». Попри те що, на перший погляд, ця заява може здатись нормальною, насправді це зовсім не так. Я особисто її в рейтингу «інтелектуальних» думок розмістив би на одному ж рівні із порадою депутата від зелених слуг неукраїнського народу Євгенія Брагара «продати собаку, щоб заплатити за комуналку». Геніально. Як і фраза «Якщо в них немає хліба, нехай їдять тістечка» (оригінальний переклад з французької: «Qu'ils mangent de la brioche» – «Нехай їдять бріоші») традиційно приписують королеві Франції Марії-Антуанетті. Проте це велика брехня, як і більшість спотвореної інформації щодо Французької революції. А хліб тоді в Париж певні сили перестали завозити спеціально, але це не тема нинішньої статті. Виїхати в село, знайти житло з опаленням, чи тим більше виїхати за кордон (можливість повністю закрита для більшості!), потребує фінансових затрат. Великих затрат. Непосильних для більшості людей. Значна частина працездатного населення, отримуючи зарплату, здатна лише оплатити наступний місяць

surma.com.ua

свого життя. За статистикою Світового банку – до 68%. Пенсіонери в тому ж Києві хоча отримують більшу пенсію, ніж в середньому по Україні, проте відкласти хоча б від 3 до 5 тисяч доларів на переїзд в село переважно нездатні. Частина пенсіонерів взагалі ледве зводить кінці з кінцями, оплачує комуналку, медикаменти та найпростіший продуктовий набір. Куди «їхня мудрість» порадить дівати таких людей? Чи вони «зайві» в майбутній Україні? Як бути із дошкільнятами та школярами? Онлайн навчання із села? А їхні батьки в цей час зароблятимуть гроші де? На розпайованих до останньої цеглини та гвинтика колгоспах? Чи, може, в закритих школах або медпунктах? Адже впродовж десятиліть відбувалось продумане знищення колиски Українства – Українського Села. А чи потрібно, даючи такі поради, хоча б якось продумати можливості теперішньої сільської інфраструктури? Наплив якої кількості жителів міст вона здатна витримати? З точки зору харчової, соціальної, економічної, медичної, освітньої? Катастрофа українськомовного інформаційного поля полягає, зокрема, і в тому, що лідерами громадської думки у нас часто просувають людей, які не володіють знаннями, мало в чому розбираються, проте із розумним

Сlassifieds/ Оголошення ПОТРІБНА БЕЗКОШТОВНА РЕКЛАМА? ПОДАВАЙТЕ ОГОЛОШЕННЯ ЛЕГКО: ПРОСТО НАДІШЛІТЬ ТЕКСТ У СМС НА НОМЕР 773-818-7712, І МИ ОПУБЛІКУЄМО ЙОГО ДЛЯ ВАС!

РОБОТА ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СПА-ЦЕНТР У DEERFIELD ШУКАЄ МАСАЖИСТОК АБО КОСМЕТОЛОГА на неповний робочий день. Відмінні умови праці та хороша оплата. Контактний номер 312-646-9997

АВТО AUTO PARK IMPORTS — Надійні авто з пробігом! Пропонуємо великий вибір доступних автомобілів із гарантією на вибрані моделі та зручними варіантами фінансування. Скористайтеся вигідними умовами Trade-in при обміні вашого авто, а також сертифікованим сервісним обслуговуванням і ремонтом. Чекаємо на вас за адресою: 1824 N 32nd Avenue, Stone Park, IL 60165; телефонуйте: (847) 301-1700 або відвідайте наш сайт www.autoparkus.com. DART MOTORS — Продаж вживаних авто, автосервіс та детейлінг! Професійна допомога у виборі та обслуговуванні вашого автомобіля за двома локаціями у місті McHenry: 905 IL-120 та 1701 IL-120, McHenry, IL. Для консультацій та запису телефонуйте: 331-645-1387. Наші послуги включають повний технічний сервіс та якісний детейлінг.

ХОББІ TIMELESS STEEL — Високоякісні нержавіючі вироби для BBQ та активного відпочинку! Пропонуємо широкий асортимент надійної продукції: мангали, шампура, дискади, казани, пічки, а також ексклюзивні подарункові набори та інші аксесуари для вашого відпочинку. Знаходимось у Lake Zurich, гарантуємо якість та довговічність кожного виробу. Для замовлення телефонуйте: 773 629 1135, переходьте на наш сайт timelesssteel.com або скануйте QR-код на фото для отримання детальної інформації.

№ 30 (215) — 31.07.2026

виглядом можуть повторювати кілька абзаців про вільний ринок, розпродаж землі і надр, прихватизацію ще не вкраденого, гендерні цінності, прости Господи. І при цьому таким свіжоспеченим лідерам громадської думки ліпитимуть образ патріотів через їхнє фокусування на очевидному ворогу – путінській росії. Проте очевидний ворог не є єдиним. «Сліпота» щодо решти ворогів українців, крім путіна, є дуже цікавим «симптомом». В багатьох випадках – високооплачуваним. Уже чимало придворної та прикоритної свити попередили про величезну важкість наступної зими. Політтехнологічно це читається як перекладання відповідальності із влади на звичайних людей. Ми вас попередили. Той, хто тоне, сам себе мусить рятувати. Те, що до зими ще 4 місяці, – нічого не означає. І те, що у нас бракує антибалістики, – ніяк не пов’язано із відсутністю державних програм. Хоча українські технології є, але не реалізовані. Так само, як майбутня важка зима ніяк не пов’язана із тим, що на виробництво високоефективних державних «Нептунів» і «Сапсанів» виділено мізер, порівняно із штілерманською «Фламінго». Перелік можна продовжувати дуже довго. Багато українців наступну зиму не переживуть. Кількість живих українських пенсіонерів знижується щороку, і це вже давно виглядає як добре продумана стратегія. Ким продумана і ким реалізовується – думайте. Міністерство юстиції оприлюднило статистику смертності і народжуваності за 2025 рік. Дані свідчать про подальше критичне зменшення народжуваності та високий рівень смертності на підконтрольних Україні територіях. Згідно зі звітом, протягом 2025 року в Україні народилося 168 778 дітей, тоді як померло 485 296 осіб. Кількість смертей у 2,87 рази перевищує кількість народжень, а природне скорочення населення за рік становить мінус 316 518 осіб. Для порівняння, у 2024 році народилося 176 679 українців, а померло 495 090 осіб. Відповідно співвідношення смертей до народжень стано-

вило близько 2,8. 2025 рік демонструє ще глибшу демографічну катастрофу. Причому в статистику Мін’юсту, найімовірніше, не потрапили вбиті українські воїни. Якщо до вищезазначеного додати страшну кількість українців, особливо молоді, яка виїхала в Європу – матимете більш повну картину геноциду українського народу. На землю без народу прийдуть народи без землі. А для того, щоб українці, коли прийдуть до тями, не змогли навести лад, всілякі «еллочки» на державних посадах вже розповідають про потребу у 10 мільйонах мігрантів! Вдумайтеся, нас в Україні зараз заледве більше 20 мільйонів! За абсолютно випадковим збігом обставин, Зеленський жодного разу не скликав РНБО, не видавав указів, не випускав державної стратегії для подолання демографічної катастрофи. Прем’єри, міністри, керівники демографічних та інших інститутів постійно отримують надвисокі премії за свою роботу. Отже, або цієї проблеми не існує зовсім, або дії премійованих чиновників відповідають певній неоголошеній стратегії. Чи не так? Мав можливість поспілкуватися із військовими експертами дуже високого рівня. За їхніми прогнозами, пік ескалації припаде орієнтовно на жовтень, і чітко спрогнозувати його результати – майже неможливо. Як і подальший перебіг. До цього слід готуватися. Як і до дуже важкої зими. Якщо наявні тенденції, зокрема і вищезазначені, триватимуть ще кілька років, то що буде з українським народом? Бережіть себе, своїх близьких, українську кров, мову та культуру! Попри диявольські плани ворогів, я точно знаю, що ми – українці – ще матимемо вікно можливостей для наведення ладу в Україні та перемоги над ворогами. Знаю, зокрема і тому, що вірю.

31.07.2026 — № 30 (215)

DOLYNKA UKRAINIAN-AMERICAN CONSULTING

ВІДПРАВКА ПОСИЛОК В УКРАЇНУ ТА КРАЇНИ ЄВРОПИ, ЛІТАКОМ ТА МОРЕМ НАШІ ЛОКАЦІЇ: 5050 N Cumberland Ave., Office 21-v, Norridge, IL 60706. З понеділка по п’ятницю з 10.00 до 20.00, в суботу та неділю з 9.00 до 14.00 1590 N Rand Rd., Suite G, Palatine, IL 60074. В понеділок, віторок, четвер і п’ятницю з 14.00 до 19.00, в середу з 10.00 до 19.00 в суботу та неділю з 10.00 до 14.00

ТАКОЖ МИ НАДАЄМО ТАКІ ПОСЛУГИ: • Сертифіковані та нотаріально завірені переклади • Апостиль • Довіреності в Україну (супровід та перевіз дітей, продаж і купівля транспортних засобів, оформлення та отримання пенсії, купівля-продаж майна, банки, управління майном без права відчуження, представлення інтересів та інше) • Підготовка пакету документів для прийняття або відмови від спадкового майна в Україні • Підготовка пакету документів для отримання українського громадянства дітям народженим в США • Запрошення для отримання візи в США

773 600 2727 DOLYNKAFORMS@GMAIL.COM WWW.DOLYNKA.COM DOLYNKA – ОФІЦІЙНИЙ ПРЕДСТАВНИК

ПРОДАЖ КВИТКІВ ПОСЛУГИ ГРОШОВИХ ПЕРЕКАЗІВ ЗА ДОПОМОГОЮ СИСТЕМ

Суспільство

surma.com.ua

№ 30 (215) — 31.07.2026

Смертність в Україні учетверо перевищує народжуваність

Кількість померлих в Україні

3 292 дитини народились в Україні за перше півріччя 2026 року за даними Мін'юсту. Водночас зафіксовано 259 853 смерті – це перше офіційне зростання кількості померлих за останні 5 років. Смертність учетверо перевищує народжуваність. 73 292 дитини народились за пів року 2026. Народжуваність в Україні продовжує падати: у порівнянні з першим півріччям 2025, новонароджених поменшало на 16%. Якщо порівнювати із відповідним періодом напередодні повномасштабної війни, ситуація ще гірша: скорочення аж у два рази. Наразі, в середньому, щомісяця в Україні народжується близько 12 тисяч малюків. До порівняння, ще 10 років тому у світ приводили близько 32 тисяч дітей. Хлопчиків народжується трішки більше: 51% проти 49% дівчаток. Традиційно найменше малюків з'являється на світ на прифронтових територіях – утричі спад у Донецькій області, у Запорізькій області скорочення на 23%. Втім помітно поменшало малюків і в умовно безпечних регіонах: так, на Вінниччині, Львівщині і Тернопільщині спад сягнув −20%. За кількістю новонароджених лідирує Київ – там з'явився на світ кожен дев'ятий малюк (8 352). Попри скорочення, Львівщина посідає друге місце – 6 617 дітей. У топі народжуваності також Дніпропетровщина (5 611) та Одещина (5 450). Водночас 259 853 смерті зафіксовано за 6 місяців 2026 року. Смертність цьогоріч зросла на 4% у порівнянні з відповідним періодом торік. Це перше офіційне зростання кількості померлих за останні 5 років.

Кількість новонароджених в Україні

Народження та смерті в Україні

Як у житті, так й у смерті в Україні стабільно лідирують два регіони. Найбільше зростання кількості померлих зафіксовано у столиці – на 11%, загалом 20 121 випадок за 6 місяців 2026. Втім найбільше смертей, як і завжди, зареєстрували на Дніпропетровщині – 28 386, загалом кожен дев'ятий померлий в Україні. Статистика життя та смерті цьогоріч істотно погіршилась. В середньому, смертність учетверо перевищує народжуваність. До порівняння, торік цей показник був 1 до 3.

Найгірша ситуація у прифронтових регіонах: Донеччині (1 новонароджений на 19 померлих громадян), Херсонщині – 1 до 14, на Сумщині, Чернігівщині та Харківщині – 1 до 6. Найбільш оптимістична ситуація склалась на Рівненщині, Волині та Закарпатті – там на 1 новонародженого припадає 2 померлих. Джерело: Опендатабот (https://opendatabot.ua/analytics/birth-death-2026)

31.07.2026 — № 30 (215)

Ключі до вашої мрії! лише

ПЕРШИЙ * ВНЕСОК Обмежена пропозиція для тих, хто вперше купує житло

ВІЗЬМІТЬ ПОЗИКУ НА НЕРУХОМІСТЬ ЗАРАЗ ТА АВТОМАТИЧНО ОТРИМАЙТЕ МОЖЛИВІСТЬ БЕЗКОШТОВНОГО КОРИГУВАННЯ ВІДСОТКІВ У МАЙБУТНЬОМУ!** Переваги коригування відсотків: не потрібна довідка про доходи жодних витрат на закриття угоди (Сlosing Сosts) не потрібно змінювати період амортизації заощадження коштів

Запишіться на консультацію з нашими спеціалістами, щоб дізнатися, чи ви кваліфікуєтесь — телефонуйте 888-222-8571 або онлайн selfreliance.com *Іпотечні кредити з початковим внеском від 3% (зі співвідношенням суми кредиту до вартості майна, або LTV, до 97%) доступні лише для односімейних житлових об'єктів, при умові проживання там самого власника. Кредити з особливими характеристиками, такими як іпотека з регульованою ставкою (ARM), іпотека з великим остаточним платежем (balloon mortgage) тощо, — виключені.Для кредитів із початковим внеском менше 20% вимагається приватне іпотечне страхування (PMI). Наприклад, іпотека на купівлю житла сумою $300 000 терміном на 30 років із фіксованою ставкою та показником LTV 97% має річну відсоткову ставку (APR) 6,531% та графік погашення з 360 щомісячних платежів у розмірі приблизно $1 969,72, що включає PMI. Сума щомісячного платежу не включає податки на нерухомість, страхові внески власників житла та збори асоціації власників житла (HOA); фактичний платіж буде більшим у разі врахування цих витрат. Рішення залежить від схвалення заявки. APR базується на оцінці індивідуальної кредитоспроможності та наших стандартах андеррайтингу. Усі кредитні програми, ставки, терміни та умови Selfreliance FCU можуть бути змінені в будь-який час без попереднього повідомлення. ** Одноразове безкоштовне коригування відсоткової ставки доступне для іпотечних позик, які відповідають умовам, оформлених 8 лютого 2024 року або пізніше. Ця пропозиція може завершитися будь-коли. Можуть застосовуватися 1

обмеження щодо типу нерухомості та статусу заселення. Щоб скористатися пропозицією, ви не повинні мати заборгованості перед кредитівкою «Самопоміч» на момент подання запиту. Безкоштовне коригування відсотків – це одноразова модифікація без оплати для нових позик, що відповідають умовам. За будь-які подальші модифікації стягуватиметься стандартна плата.

ILLINOIS

Home Oﬃce: 2332 W. Chicago Ave., Chicago, IL 60622 5000 N. Cumberland Ave., Chicago, IL 60656 136 E. Illinois Ave. #100, Palatine, IL 60067 302 E. Army Trail Rd., Bloomingdale, IL 60108 50 W. Dundee Rd., Wheeling, IL 60090

MICHIGAN

26495 Ryan Rd., Warren, MI 48091 11756 Charest St., Hamtramck, MI 48212 7345 Orchard Lake Rd., West Bloomﬁeld, MI 48322

selfreliance.com

NEW JERSEY

CONNECTICUT

734 Sandford Ave., Newark, NJ 07106 558 Summit Ave., Jersey City, NJ 07306 60-C N. Jeﬀerson Rd., Whippany, NJ 07981

21 Silas Deane Highway, Wethersﬁeld, CT 06109 270 Broad Street, New Britain, CT 06053 5 Commerce Dr. Cromwell, CT 06416

MINNESOTA

MASSACHUSETTS

611064 Cedar Lake Rd, Minnetonka, MN 55305

103 North Elm Street, Westﬁeld, MA 01085

Війна / Політика

surma.com.ua

№ 30 (215) — 31.07.2026

Дорога до поразки починається з самообману Юрій Касьянов Київ, «Сурма»

ісяць тому я писав, що наша перевага в мідлстрайках протримається до осені. Я помилився. Ворог швидко вчиться і приймає контрзаходи, а його дрони і КАБи розносять прифронтові міста. Ми раділи нашим успіхам на морі, а ворог фактично знищив порт Одеси, і потопив купу цивільних кораблів. На болотах потужно горять склади і нафтобази – в нас горять «Епіцентри» і заправки. Це війна на знищення, а не місце заробляння грошей. На жаль, саме в цей час в нас звільняють міністра оборони через бажання Fire Point зберегти монополію на ринку, а Павло Єлізаров іде сам з посади головного по малому ППО через неможливість ефективно виконувати свої функції без підтримки Федорова. Президент проводить чергову нараду по «далекобійних санкціях», але тисячі дронів не в змозі прорвати ППО москви після ліквідації підрозділу Касьянова. Рі-

шення по протидії носіям КАБів є, але вони ігноруються, тому що всі зусилля зосередженні на далекобійних ударах і потужних пожежах на болотах. В той же час ворог продовжує просування на землі. Тому саме час ухвалювати потужні рішення задля перемоги: 1. Призначити Міндіча міністром оборони. 2. Зобов'язати телемарафон кожен ранок починати з чергового інтерв'ю Штілермана. 3. Кожен прильот «Фламінго» оголошувати національним святом. 4. Кожну критику Fire Point вважати державною зрадою. 5. Вважати, що балістика Штілермана вже б'є по москві. 6. Ввести в шкільний курс новітньої історії України розлогу розповідь про історію успіху Штілермана. 7. Встановити на місці перемоги «Файєрпоінта» на «конкурсі американського посольства» пам'ятний знак. 8. Заборонити згадувати атаки КАБів, ворожих фпв і мідлстрайк дронів в ЗМІ.

ПОЧИНАЮЧИ З 01 СІЧНЯ 2026 року !!! ПРИ НАДСИЛАННІ КОШТІВ ЗА МЕЖІ США ТА ОПЛАТІ ГОТІВКОЮ (CASH) ДО ВСІХ ПЕРЕКАЗІВ, ОКРІМ ОПЛАТИ КАРТКОЮ, ДОДАЄТЬСЯ ДОДАТКОВО 1% ФЕДЕРЕЛЬНОГО ЗБОРУ

9. Заборонити повідомляти про просування ворога на землі. 10. Заборонити Касьянову писати в соцмережах. *** Майже кожний другий допис президента про «далекобійні санкції», кожне друге зібрання Ставки про далекобійні удари. Увага верховного обертається болючими ударами по російських тилах. Тільки москву досі не взяли – напевно, залишають для мене. Але! Хоча ми всі, українці, радіємо пожежам і вибухам на болотах, може, варто звернути увагу на КАБи і терор фпв та мідлстрайків в прифронтовій смузі, в Краматорську, Слов'янську, Запоріжжі, Харкові, Сумах?.. Доручити Штілерману вирішити це питання, провести Ставку, призначити Умєрова відповідальним за цей напрямок?.. Одними діпстрайками ми війну не виграємо. Якщо що, в нас є перевірене рішення проти носіїв КАБів. Чекаємо на ваш наказ. КАБи – страшна зброя, якою ворог руйнує наші прифронтові міста і перетворює на пил наші позиції. На жаль, в нас і досі немає ефективних і дешевих засобів ППО для боротьби з КАБами і літаками-носіями КАБів в повітрі. Якби ми змогли знайти захист від КАБів – це вплинуло б на перебіг війни і зберегло тисячі життів бійців і цивільних. Ще у травні 2022 року ми, досвідчені конструктори дронів і військові, розробили простий і дешевий літак «Спис» для знищення засобів ППО і авіації ворога на аеродромах. Для таких операцій непотрібна велика потужність бойової частини, потрібні малопомітність й «інтелект» дронів, щоб подолати і нейтралізувати ППО аеродромів, знайти і знищити літаки, пошкодити злітно-посадкову смугу. Із серпня 2022 року наш підрозділ десятки разів атакував аеродроми ворога на півночі і на півдні, напередо-

дні Курської операції своїми регулярними атаками ми змусили ворога відтягнути частину фронтової авіації з Курського аеродрому на тилові аеродроми, що, безумовно, вплинуло на успіх операції на початковому етапі. Ми також наносили удари по нафтобазах, позиціях ППО, військових заводах, і навіть по кремлю. На жаль, в жовтні минулого року робота була зупинена, підрозділ знищено на вимогу великих конкурентів – виробників з мільярдними прибутками, тому що наші успішні атаки по москві ставили під сумнів корупційний розподіл оборонного бюджету. Натомість після ліквідації нашого підрозділу ніхто так і не долетів до центру москви, хоча витрачені були сотні мільйонів доларів, а проблему КАБів теж не розв’язали. Презентую рішення по боротьбі з носіями КАБів на аеродромах ворога, яке базується на досвіді нашої репресованої команди. Презентація нашого рішення вже «полетіла» в штаб-квартиру НАТО на конкурс рішень, оголошений нашими партнерами. В основі нашого рішення – новий безпілотник «Спис» з великою дальністю польоту і майже не помітний для радарів ППО, оновлені алгоритми управління і наведення. Проект, якій ми робимо з небайдужими партнерами вже півтора року, незважаючи на всі заборони і перешкоди, готовий на 95%, і за 2 місяці при наявності зацікавленості високого керівництва, може стати на захист проти КАБів. Ми можемо знизити активність ворожої авіації і кількість ударів КАБами в рази. Зможемо, якщо нам дозволять це зробити. *** У нас сотні тисяч заброньованих держслужбовців, правоохоронців, слідчих ДБР, прокурорів, «журналістів» телемарафону, але фронту вкрай не вистачає трьох сотень детективів НАБУ, сотні незалежних журналістів і десятка антикорупціонерів. Такими темпами примусового патріотизму для незгодних в незручних, завтра ви прокинетесь в країні, якій позаздрить Лукашенко. Про автора: Юрій Касьянов – офіцер ЗСУ. Радіоінженер, спеціаліст з аеророзвідки. Займається виробництвом дронів та БпЛА для української армії та безпосередньо аеророзвідкою, заснував громадське дослідно-конструкторське бюро безпілотної авіації «Matrix-UAV».

Політика

31.07.2026 — № 30 (215)

Костянтин Корсун Експерт з кібербезпеки Київ, «Сурма»

оки є пауза між нападами політичного ідіотизму, я душно помудрую на тему «"Легітимність" – наше все». «Легальність» – абсолютно байдуже. Легітимність – це, простіше кажучи: чи сприймає більшість населення якісь речі справедливими – чи навпаки несправедливими. Чи відчуває. Легальність – це формальна відповідність чинному законодавству. Зеленський призначив Драпатого з грубими порушеннями процедури, тобто строго кажучи – незаконно. Навіть незрозуміло, якому саме «міністру оборони» дякував Драпатий за подання – тому, якого вже нема, чи тому, якого ще нема, але це виглядає «легітимно», тому усі в захваті, ніхто не проти. Так само практично протизаконно, всупереч майже всьому діючому законодавству чинного військовослужбовця призначено т.в.о. міністра оборони – і знов виглядає «легітимно», а тому цілком собі ок, нарід в екстазі. Хоча порушено приблизно все. Тоді як парламент (з подачі Зеленського) зняв з посади міністра оборони – разом з усім іншим урядом – аб-

Приймаємо більшість страхівок РРО.

«Вітаю» з епохою легітимності – і з кінцем епохи легальності солютно легально. Але «не легітимно» – тому отримайте «Мішин Майдан». З точки зору коханого вашого міжнародного права, заборона виїзду за кордон чоловікам 25-60 при відсутності таких обмежень для жінок – абсолютна дискримінація за статевою ознакою, у чистому вигляді. Так само, як і дискримінацією є обмеження за ознакою віку – «ейджизм». Хоча до радянської армії призивали у 18 років – віці максимальних фізичних можливостей та здоров’я. Але для наріда – поточна ситуація виглядає легітимною, тому все ок, ніяких «майданів». Хоча у тому ж таки Ізраїлі, з яким нас так люблять порівнювати, служать усі – і жінки, і чоловіки. І воюють усі. І спробуй-но «ухилитися» – сильно пошкодуєш. А тим більше 4 рази поспіль. Але річ у тому, що ця «легітимність» не має структури, правил, законів – це виключно психологічна штука: «у що вірить більшість». Або принаймні активна меншість, яка готова діяти – а не тільки лайкати у мордокнижках. А якщо це лише психологія, то на «легітимність» можна впливати. Якщо маєш ботоферми, куплені великі ТГ-канали, куплених «лідерів суспільної думки» чи відомих «громадських діячів»

ми підтримуємо

– ти можеш вигідно для себе підміняти реальність на потрібні тобі наративи і таким чином формувати «легітимність» під себе, під свої цілі. Попри факти, які свідчать про твою недоброчесність, у очах більшості ти будеш виглядати «героєм». А від фактів будуть відмахуватися – «це все брехня, це заздрісники, не вірю, він хороший, он в телеграмі його хвалять». Цей процес називається «управління репутацією» і коштує чималих грошей. І цим мусять почати займатися вже зараз ті політики (або хто себе таким вважає), які мають політичні амбіції на перших повоєнних виборах. Бо дехто вже почав – а дехто досі сумнівається. А стартанути все може раптово. Ну і, до речі, як показали події «Мішиного Майдану», популярний політик мусить неодмінно асоціюватися із сучасними технологіями, бажано з ІТ. Як виявилося, саме «айтішність» приваблює багатьох виборців, робить політика наче як розумнішим, ніж він є насправді. Бо у головах більшості «айтішник = розумник». Це далеко не так насправді, але цього вже не змінити у «масовому безсвідомому». А тих політичних динозаврів, хто заперечує важливість технологій – про-

ігнорують, забудуть і викинуть на політичне звалище. Тому, як колись казали, «вчіть матчастину», панове політики. Та й поза політикою воно знадобиться. Це я до того, що «вітаю» усіх з епохою легітимності – і з кінцем епохи легальності. З оцим новим світом, де формальні закони – лише меч для інакодумців, а Конституція – хіба що привід сумно привітати одне одного 28 червня. Той самий Зеленський це все давно зрозумів, замінив легальність легітимністю – і досі все ще тримається при владі. І це дуже погана історія – коли гострий запит суспільства на справедливість задовольняється не прозорим, чесним, справедливим законодавством, а «управлінням репутацією». Де через масове щоденне порушення законодавства самою ж владою, яка мусила б строго слідувати за його дотриманням – слабо окреслене поняття «легітимність» повністю замінило собою офіційну «легальність». З такими підходами нас ніколи не візьмуть до Європейського Союзу чи до будь-якого іншого пристойного товариства.

Міжнародна політика / Війна

№ 30 (215) — 31.07.2026

НАТО готується до війни: хто з країн Альянсу збільшив армії та повернув призов після 2022 року

Інфографіка: Слово і діло

лютого 2022 року розвіявся міф про те, що велика війна у Європі неможлива. Коли російські танкові колони перетнули український кордон, стало ясно, що ставка на невелику професійну армію, орієнтовану на операції за кордоном, вже неактуальна. Утім, за чотири роки повномасштабної війни в Україні лише дві країни НАТО повернули обов’язкову військову службу для чоловіків – і ще одна ввела її для жінок. Ба більше: дев’ять країн, зокрема найсильніші члени Альянсу, скоротили збройні сили. Як змінилася чисельність військовослужбовців та призов у країнах НАТО за останні п’ять років – на інфографіці «Слово і діло». ЯКІ КРАЇНИ НАТО МАЮТЬ ЛИШЕ ДОБРОВІЛЬНУ СЛУЖБУ В АРМІЇ До Північноатлантичного альянсу входять 32 учасники. Станом на 2026 рік дві третини членів НАТО – 21 країна – не мають обов’язкової військової служби, і ще одна країна взагалі не має офіційних збройних сил – Ісландія. Найраніше призов скасувала Канада – ще у 1945 році. У 1960-х від нього відмовилися Велика Британія та Люксембург, а у 1973-му – США, на тлі протестів проти війни у В’єтнамі. Після завершення Холодної війни обов’язкову службу скасували Бельгія та Нідерланди – у 1995 та 1997 роках відповідно. У перші роки XXI століття так само вчинили Франція та Іспанія. Напередодні та після інтеграції до НАТО від призову вирішила відмовитися більшість колишніх країн Варшавського договору: Словенія (2003), Угорщина і Чехія (2005), Словаччина (2006), Північна Македонія та Румунія (2007), Болгарія (2008), Албанія (2010). Польща, яка приєдналася до НАТО ще в 1999 році, скасувала обов’язкову військову службу аж у 2010-му. Наступного року від призову відмовилася Німеччина. Останньою країною НАТО, яка запровадила винятково добровільну армію, стала Чорногорія у 2019 році. ЯКІ КРАЇНИ НАТО МАЮТЬ ОБОВ’ЯЗКОВУ СЛУЖБУ В АРМІЇ Станом на 2026 рік 10 членів НАТО мають обов’язкову службу в армії, причому троє з них – і для жінок. Мова про три скандинавські країни – Швецію, Норвегію та Данію.

Швеція повернула призов для обох статей у 2018 році. Норвегія ж має обов’язкову службу ще з часів здобуття незалежності на початку ХХ століття, а призов жінок ввела у 2015 році. У Данії обов’язкова служба для чоловіків зберігається з 1849 року – після першої Шлезвізької війни. А у 2026 році країна вирішила поширити призов і на жінок. Греція, Фінляндія і Туреччина не скасовували призов у своїй новітній історії. Греція вперше ввела його на початку Першої світової у 1914 році, Фінляндія – після громадянської війни у 1919 році, а Туреччина – у 1927 році, під час великих реформ Мустафи Кемаля Ататюрка. Естонія ввела обов’язкову військову службу після відновлення незалежності у 1991 році. Натомість Литва деякий час жила без призову, однак вирішила повернути його у 2015 році. У 2024-му обов’язкову службу повернула також Інфографіка: Слово і діло Латвія, а у 2025-му – Хорватія. Так, чисельність німецького Бундесверу лишилася ЯКІ КРАЇНИ НАТО ЗБІЛЬШИЛИ практично незмінною – 183,2 тисячі у 2026 році проСВОЇ АРМІЇ ПІСЛЯ ВТОРГНЕННЯ ти 183,9 у 2021. Армія Сполучених Штатів зменшилаРФ ДО УКРАЇНИ ся приблизно на 27 тисяч осіб, тобто на 2%. У 2026 роСимволічно, що за 2021–2026 роки чисельність ар- ці у збройних силах США служать 1 мільйон 322 тимії збільшила теж 21 країна НАТО. Найбільше у відсо- сячі військових. тковому відношенні зросли армії східних членів АльянТакож на 2,7% скоротилася французька армія – з су та країн Скандинавії. 207,6 тисячі до 202 тисяч. Скоротилася й штатна чиНайсуттєвіше зросла чисельність Війська Поль- сельність фінської армії – з 31 до 28 тисяч. Утім, Фінського – на цілих 58%. Це майже сто тисяч додатко- ляндія компенсує це великою кількістю резервістів: вих військовослужбовців: 263 тисячі у 2026 проти 167 у разі початку війни країна планує оперативно зібратисяч у 2021. ти до 280 тисяч військовозобов’язаних. На 33% зросла литовська армія, на 28% – латвійсьНайбільшого скорочення зазнали армії Туреччика, і на 27% – шведська. Також на понад 20% зросла ни, Великої Британії та Естонії. Упродовж 2021–2026 чисельність збройних сил Чорногорії, Чехії, Норве- років вони зменшилися на 12, 15 і 23 відсотки відпогії та Португалії. відно. Естонія, подібно до Фінляндії, компенсує це веНа більш ніж 10% приросли армії Румунії, Нідер- ликим резервом: після 2022 року країна збільшила ландів, Канади, Італії та Люксембурга. Також у біль- масштаби призову та проводить регулярні тренуванший бік змінилися війська Данії, Словаччини, Болга- ня резервістів. рії, Греції, Албанії, Бельгії, Угорщини та Іспанії. Також, але меншою мірою, зменшилась чисельЯкі країни НАТО зменшили свої армії після втор- ність армії у двох балканських членів НАТО – Словегнення рф до України нії (-1,7%) та Хорватії (-3,9%). Армії десяти членів НАТО після вторгнення рф до Джерело: Слово і діло України не змінили чисельності або скоротилися. При(https://www.slovoidilo.ua/2026/07/28/infografika/ чому в кількох випадках йдеться про країни, які лідиbezpeka/nato-hotuyetsya-vijny-xto-krayin-alyansuzbilshyv-armiyi-ta-povernuv-pryzov-pislya-2022-roku) рують за військовим потенціалом.

31.07.2026 — № 30 (215)

Політика

surma.com.ua

№ 30 (215) — 31.07.2026

Кайданки для розслідувача: Шульгат, Мухачов і держава, яка мобілізує незручних

Владислав Смірнов Київ, «Сурма»

ічого не нагадує? Мені – справу Назара Мухачова. Але історія із затриманням журналіста hromadske Євгенія Шульгата може виявитися ще показовішою. 27 липня поліція зупинила таксі, в якому Шульгат був пасажиром, надягла на нього кайданки, застосувала силу та доставила до ТЦК. Спочатку поліція заявила, що журналіст нібито не показав документи й не пройшов ВЛК. Редакція hromadske натомість стверджує: за документами, які вона має, порушень військового обліку в Шульгата не було. Документи водія правоохоронців не цікавили, а згодом у поліції навіть визнали, що не знають, де саме перебуває затриманий журналіст. Пізніше ТЦК повідомив, що Шульгата вже направили на ВЛК. Це вже не схоже на звичайну перевірку документів. Коли поліція зупиняє конкретне таксі, не цікавиться

ми підтримуємо

водієм, але відразу знаходить «порушення» саме у пасажира, виникає очевидне питання: хто, коли і на якій підставі визначив місцезнаходження журналіста та передав команду на його затримання? Шульгат не просто випадковий чоловік, якого силоміць доставили до ТЦК, він журналіст-розслідувач, щодо якого вже був задокументований попередній епізод можливого використання ТЦК як інструменту помсти. У квітні 2024 року після розслідування Шульгата про дороге майно родини керівника департаменту кібербезпеки СБУ Іллі Вітюка до журналіста в торговельному центрі адресно прийшли представники ТЦК. На відео журналісти ідентифікували працівника СБУ, який, за їхньою версією, координував військових. Медіарух вимагав кримінального провадження, Офіс генерального прокурора його відкрив, керівника Солом’янського ТЦК перевели на нижчу посаду, а Вітюка згодом звільнили.

Тепер це вже другий епізод. Знову той самий журналіст. Знову силовики. Знову ТЦК. Знову сумнівна військово-облікова підстава. Але цього разу вже не спроба вручити повістку, а зупинка таксі, кайданки, фізична сила, зникнення зі зв’язку та негайне направлення на ВЛК. 30 жовтня 2024 року Шульгат разом із Ярославою Вольвач опублікував розслідування «Армія дронів і відкатів?» про закупівлі безпілотників Autel через Держспецзв’язку. Журналісти встановили, що компанія, яка до цього торгувала меблями, лампами та килимами, продала державі майже 3900 дронів, а розрахована ними сума можливого завищення сягнула 593 млн грн. У матеріалі прямо ставилося питання про політичну відповідальність Михайла Федорова, який був одним із головних публічних авторів проекту «Армія дронів». Через рік НАБУ і САП повідомили про підозри у справі щодо закупівлі Держспецзв’язку 400 дронів Mavic та 1300 Autel за цінами, що, за даними слідства, на 70–90% перевищували ринкові. Встановлені НАБУ збитки у цьому епізоді становили понад 90 млн грн. Це не доводить усі розрахунки журналістів щодо 593 млн грн, але підтверджує головне: предмет розслідування Шульгата не був вигадкою – правоохоронці згодом самі заявили про масштабне завищення цін на тих самих типах закупівель. Я думаю, усім цікаво, хто визначив місцезнаходження Шульгата? Хто передав інформацію поліції? На якій підставі було зупинено саме його таксі? Який запис у якій базі побачили правоохоронці? Коли цей запис з’явився? Хто його вніс? Чому версія поліції суперечить документам редакції? Чому до журналіста одразу застосували кайданки? Чому поліція певний час не знала, де він перебуває? І чому вдруге за два роки саме цього розслідувача переслідує одна й та сама зв’язка – силовики, військовий облік і ТЦК? Ви ж розумієте, що цю інформацію ма-

ють органи слідства у межах своєї оперативно-розшукової діяльності?.. Паралель із Назаром Мухачовим уже неможливо ігнорувати. Там – цілеспрямована зупинка автомобіля, незрозумілий запис про «розшук», кайданки, ТЦК, прискорена ВЛК, проблеми з доступом адвоката й нічні переміщення до військової частини. Тут – зупинка конкретного таксі, кайданки, суперечлива військово-облікова підстава, зникнення зі зв’язку і негайне направлення на ВЛК. Це демонструє вже сформовану державну технологію: проти незручної публічної людини не обов’язково відкривати політичну кримінальну справу. Достатньо знайти або створити проблему у військово-обліковій системі, підключити поліцію, застосувати силу, доставити до ТЦК і за кілька годин прибрати людину з інформаційного простору. Формально – мобілізаційні процедури. Фактично – адміністративне покарання без суду. Можливі щонайменше три версії: цілеспрямований тиск в інтересах конкретних фігурантів; самодіяльність силової вертикалі, яка звикла карати критиків; або загальна політика залякування незалежних журналістів, вигідна всій системі влади. Жодну з них не можна оголошувати доведеною без матеріалів перевірки. Але вже зараз зрозуміло, навіщо робиться це «шоу». Не обов’язково для того, щоб назавжди закрити одного Шульгата чи одного Мухачова. Воно потрібне, щоб інші журналісти побачили: держава знає, де ви перебуваєте; може зупинити потрібну машину; знайти потрібний запис у закритій базі; надягнути кайданки; передати до ТЦК – і назвати це звичайним уточненням облікових даних. Диктатура не починається із загального наказу заборонити правду. Вона починається з вибіркового покарання тих, хто ще наважується її говорити. Спочатку – Назар Мухачов. Тепер – Євгеній Шульгат. У мене питання вже не лише в тому, хто саме замовив кожен окремий епізод. Питання в тому, хто створив державну систему, в якій кайданки, ТЦК і ВЛК можна використовувати як універсальний інструмент політичного залякування? Я відповідь знаю, а ви? Про автора: Владислав Смірнов – публіцист, провідний аналітик експертно-аналітичного центру.

Політика

31.07.2026 — № 30 (215)

Демократія під час війни: українське застереження для європейських республік Валерій Карпунцов Київ, «Сурма»

«Держава тримається правом, а не свавіллям», – Пилип Орлик

ійна – це не лише військове випробування. Передусім це інституційний тест – а зрештою й тест на демократичну спроможність. Понад три роки Україна живе в умовах затяжної війни. Ця екстремальна ситуація виявила структурну слабкість, яку рідко обговорюють у європейських демократіях: відсутність чітких правових механізмів забезпечення легітимності влади тоді, коли проведення виборчих процедур стає фактично неможливим. Україна не виняток, а скоріше застереження. Якщо демократія входить у «сіру зону», то що? Європейські конституції здебільшого створювалися для мирного часу. Вони передбачають надзвичайні стани, але

рідко – тривалі, екзистенційні війни, за яких держава повинна продовжувати функціонувати, одночасно обмежуючи окремі фундаментальні права – насамперед право голосу. Відтак постає ключове питання: як демократична республіка може здійснювати народний суверенітет, коли народ більше не має можливості голосувати? Ні українське право, ні європейська конституційна практика сьогодні не дають повністю задовільної відповіді на це запитання. УКРАЇНСЬКИЙ ВИПАДОК: БЕЗПЕРЕРВНІСТЬ ВЛАДИ БЕЗ ЧІТКОЇ ПРОЦЕДУРИ Завершення конституційного строку повноважень президента України Володимира Зеленського було сприйняте у світі неоднозначно. Фактично сформувалося неформальне рішення: • українське суспільство, виснажене реаліями війни, мовчазно прийняло продовження повноважень виконавчої влади; • міжнародні партнери України визнали цю ситуацію політично прийнятною;

• натомість противники Києва використали відсутність чіткої юридичної основи для поширення наративу про нібито «дефіцит демократичної легітимності». Отже, мовчання права стало стратегічною вразливістю – не лише юридичною, а й політичною та інформаційною. Структурна, а не ситуативна проблема є і у інших демократіях. Було б помилкою зводити цю ситуацію до української специфіки. Проблема має структурний характер: сучасні республіки ґрунтуються на строкових мандатах, але не завжди передбачають, що має відбутися, якщо їхнє поновлення стає об’єктивно неможливим. У демократії невизначеність небезпечніша за недосконале, але чітко визначене рішення. Відсутність правила не зупиняє владу – вона її послаблює. ПАРЛАМЕНТ ЯК ДЖЕРЕЛО ВИНЯТКОВОЇ ЛЕГІТИМНОСТІ ПАРЛАМЕНТСЬКИХ РЕСПУБЛІК Український досвід підводить до простого висновку: затяжні війни повинні бути юридично передбачені. Для республік із президентською формою правління принаймні дві моделі заслуговують на відкрите обговорення: 1. Пряме визнання парламентом виняткового й тимчасового мандата глави держави понад звичайний конституційний строк – за умови чітких обмежень і визначених часових рамок. Така логіка не є чужою європейській республіканській традиції: у Стародавньому Римі сенат надавав надзвичайні повноваження у разі екзистенційної загрози. 2. Тимчасова передача частини повноважень голові парламенту до відновлення умов для проведення вільних виборів. Ці варіанти можуть бути предметом дискусії, критики та вдосконалення. Проте їхня наявність краща, ніж правовий вакуум. Візьмемо, до прикладу, Францію. Для Франції – батьківщини республіканської традиції та конституційної ле-

гітимності – ця дискусія не є суто теоретичною. П’ята Республіка має потужні інструменти надзвичайного характеру. Проте вона не дає чіткої відповіді на цілком реалістичну гіпотезу: що станеться, якщо тривала війна зробить неможливим проведення президентських виборів після завершення чинного мандата? У такому разі Конституційна рада, парламент і виконавча влада опинилися б перед безпрецедентною напругою між формальною законністю та політичною необхідністю. Український приклад демонструє, що за відсутності чітких правил рішення ухвалюють факти – а не право, що може призвести до довгострокового послаблення демократичної легітимності. ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ВИМІР Послаблення безпекових архітектур, успадкованих від періоду після «холодної війни», вимагає нової тверезості: кожна європейська держава повинна готуватися не лише до війни, а й до демократичного управління в умовах війни. Це означає переосмислення: • часових меж мандатів, • ролі парламентів, • місця народу тоді, коли пряма реалізація суверенітету стає неможливою. Висновок: краще недосконале правило, ніж небезпечне мовчання. Україна стала першою європейською демократією XXI століття, яка зіткнулася з цією дилемою у всій її повноті. Ймовірно, вона не буде останньою. Якщо демократії хочуть пережити війни майбутнього, не зрадивши самих себе, вони повинні прийняти незручну істину: демократія не може ґрунтуватися лише на добрій волі або мовчазній згоді у період кризи. Юридична визначеність не є ворогом свободи, більш того, у часи війни вона стає її останнім захистом. Про автора: Валерій Карпунцов – український правник, доктор юридичних наук, заслужений юрист України, Народний депутат України VII скликання. Джерело: LIGA.net (https://blog.liga. net/user/vkarpuntsov/article/58990)

Політика / Інтерв’ю

Іван Сабат Чикаго, «Сурма»

ропонуємо вам інтерв’ю з Юлією Мухачовою (Кашпуренко) – офіцером Збройних Сил України, військовим лікарем-хірургом, капітаном медичних сил, колишньою дружиною головного редактора газети «Сурма» Назара Мухачова і мамою їхньої спільної дитини Святослава.

– Для початку розкажіть більше про себе.

– Я офіцер збройних сил, капітан медичної служби, служу в українському війську з квітня 2023 року, але мобілізована в кінці 2022 року добровільно. До того була цивільним лікарем, хірургом і тепер теж лікар-хірург, але наразі оперую військових пацієнтів, поранених, яких привозять в заклад, де надають четвертий рівень медичної допомоги, найбільш кваліфікований. Весь мій час практично проходить на службі за винятком кількох ночей на тиждень, які я можу провести вдома.

– Що вам відомо про затримання Назара?

– Насамперед місце затримання обрали таке, де немає пішоходів взагалі. Він рухався по другій смузі, жодну іншу автівку не зупиняли. Це була спланована операція: заблокували і проігнорували абсолютно будь-які документи, діалогу як такого не відбувалося – просто в прочинене вікно запхали руку, відкрили машину, забрали водія з машини, надягнули кайданки попри те, що він казав, ніяких кайданок не потрібно, я сам зайду своїми ногами, не треба ламати, бити, заносити кудись тощо. Це відбувалося в якийсь нелюдський спосіб, такою мобілізація не повинна бути. З приводу документів. Дуже неправильно себе ТЦК поводили. Намагалися мені аргументувати, що в нього немає документів, які могли би бути підставою для відстрочки – це неправда, бо маючи на руках форму 5 з місця моєї служби, він неодноразово звертався до ТЦК безпосередньо, до ЦНАПу одного потім іншого. Йому просто всупереч закону не надавали відповіді. Тоді він звернувся до суду, подав скаргу в Офіс Омбудсмена. Це все теж неспроста, тому що всі ми знаємо, хто стежить за діяльністю Назара, що це безапелятивна, абсолютно україноцентрична діяльність, яка є рупором правди, і, на щастя або на жаль, для теперішніх чинів це зовсім незручно. Я теж була свідком багатьох історій, коли його сильно щемили, залякували, і, зрештою, не дивно насправді, що рано чи пізно десь приблизно так мало би відбутися. Я не пригадаю, ма-

surma.com.ua

№ 30 (215) — 31.07.2026

Колишня дружина про викрадення Назара Мухачова: Йому давно погрожували – і ми всі знаємо чому

буть, жодної людини, якогось активіста серйозного, чи будь-яку людину, чи письменників, чи журналістів, чи поетів патріотичних, які б озвучували незручні для чинної влади думки, і яких би не пресували і, зрештою, не репресували. Коли людина собі обирає такий рід діяльності, вона свідомо розуміє, що їй загрожує не зовсім спокійне життя. Тому це певний ризик. Ще неправда і в тому, що сказали, що він нічого не мав при собі, ніяких документів, не скористався правом на відстрочку. Звертатися до ТЦК і ЦНАПу, надаючи прямі докази, що людина має право на відстрочку – це і є право скористатися відстрочкою, але вона щоразу була проігнорована. Пояснення наступне. Просте, звичайне, людське. Дитина має бути доглянута і про неї має піклуватися хоча б хтось один з батьків. Ми живемо не зовсім далеко один від одного. Моє місце служби розташоване в тиловому місті, що дозволяє мені інколи раз на два дні, раз на три дні – як коли – приїхати до дитини, повчити уроки, попіклуватися про нього, потурбуватися. Все-таки малюк однаково близький і з батьком, і з матір'ю. Ми однаково його любимо і це найцінніше, що в нас є. Але оскільки моя служба передбачає неймовірну кількість часу, який я приділяю, це 340 а то й більше годин в місяць – по 38 годин, по 40 днів чергування, які накладаються на просто буденні робочі дні, то хтось має обов'язково дбати про мого сина. І цей хтось, це його найрідніша людина, крім мене – це батько. Він його заводить в школу, він його забирає зі школи, він його водить на гуртки. Малюк зламав ногу, Назар його везе до лікарні, тому що я в цей час чергую і приймаю поранених пацієнтів. Така правда, я вмію лікувати, я пішла добровільно, щоб принести максимальну користь, бо я не знаю, як оперувати багатьох цивільних, які зовсім не розуміють, в якому просторі і часі вони перебувають, які дистанціювалися від війни. Мені огидно було спілкува-

тися з багатьма цивільними, я обрала собі такий шлях. Але разом з тим держава за мою віддану службу четвертий рік мене страшно образила – вона мобілізувала другого родителя, якщо це можна так назвати, окрім матері ще й батька, лишивши дитину просто без піклування. Назара викрали в останній день моєї відпустки: мені треба йти на службу, а він взагалі без зв'язку був і невідомо де першу добу. Тому це свавілля, яке демотивує навіть мене при моїх глибоко націоналістичних, патріотичних переконаннях. Руки опускаються, так не повинно бути.

– Вашому сину 8 з половиною років. Те, що ви служите наразі в тиловому місті зовсім не означає, що це не може змінитися в один момент…

– У нас в шпиталях людей, грубо кажучи, вигрібають. Не вистачає медиків, не вистачає лікарів в близькості безпосередньо із ЛБЗ. І в складі передових хірургічних груп, мобільних шпиталів, просто в місцях, десь в локації якихось лікарень люди їздять в ротації. Більше того, людей забирають на пів року в сухопутні війська, які люди не покидають і не приїжджають. І це відбувається в місті, де я служу, і з моїми колегами. Хтось має дбати обов'язково про дитину. Це її фундаментальне базове право на піклування, на опіку. Заради чого ми боремося тоді? Заради чого ми воюємо, якщо ми будемо віддавати останнє, а держава натомість у наших же дітей буде забирати навіть просто базові, якісь життєво важливі права?

– Попри війну в країні повинен панувати закон. Не може країна, яка воює, перетворюватися на суцільне беззаконня. Елементарно ваша спільна дитина зараз не має можливості бути з одним із батьків. Де Святослав зараз? – Дитина зі мною сьогодні, вона була вдома із близькими мені людьми, які просто погодилися побути, погодувати і все таке. Я планую дитинча віддати в село, бо я інакшого просто зараз виходу не маю, не знаю.

Але це дуже далеко від мене. І хлопчик нерідко хворіє, я його в принципі з батьком ніколи не відпускала далеко надовго. Він має бути з батьками, він має бути з батьком, який піклується, поки я служу. Це не єдина моя вимога, але це, можливо, найголовніша моя вимога до держави, яка має забезпечити безпеку в якійсь мірі. Ми не можемо захиститися від ракет і гарантувати собі безпеку на завтра і знати точно, що ми прокинемось. Але натомість все, що від нас залежне, ми маємо зробити, щоб наші діти були в безпеці. Я довіряю цю дитину, свою дитину, найперше своєму колишньому чоловіку, батькові, який дуже добре справляється із його вихованням. І це дозволяє мені частіше його бачити, це дозволяє мені бути спокійною, я постійно на зв'язку і все решта.

– Як мотивували неприйняття документів Назара?

– Це велика прогалина в законодавстві, яка не відповідає взагалі духу закону, букві закону і поняттю справедливості, перше. Друге, це прогалина в законодавстві, яка дискримінує дітей в тих сім'ях, батьки яких розлучені, тому що якщо ми візьмемо дитину, наприклад, де не можна другого батька чи матір забрати, мобілізувати, але вони в шлюбі, то візьмемо сім'ю, де батьки розлучені, тут уже можемо. Гаразд, а хто тоді буде з дитиною? Яка в цьому логіка? Тут немає логіки. Я спілкувалася з багатьма адвокатами, голова пухла вже за останні дні, я запитувала, яка логіка в цьому. От поясніть мені, будь ласка, чому дитина в шлюбі захищена законом, а дитина в розлучених батьків не захищена законом? Ніякої логіки в цьому немає. Просто прогалина і все. Зате в такий спосіб вони можуть більше людей мобілізувати. Але важливо те, що на руках було рішення, ухвала Київського окружного адміністративного суду, яку ніхто не подивився. В цій ухвалі, яка була датована 28 квітня, зазначено, що відповідачем призначено ТЦК, до яких позивається Назар Мухачов, і ТЦК повинно дати відзив Назару Мухачову протягом 15 днів, а Назар може на відзив зреагувати протягом 5 днів. У відзиві мала бути аргументація, чому в сім'ї, де дитина більшою мірою опікувана батьком, оскільки матір служить, чому ця дитина не може мати гарантованої опіки шляхом відстрочки

Політика / Інтерв’ю

31.07.2026 — № 30 (215) батька, щоб точно знати, що все буде добре. Бо щоразу в ТЦК відмовляли. Людина звертається до суду, суд перекидає справу до ТЦК, ТЦК визначають відповідачами, вони мають зреагувати. Це було 28 квітня. Знаєте, як зреагувало ТЦК? Ніяк. Куди звертатися далі, якщо ТЦК не реагує, не аргументує, попри визначення суду, не дає докази якісь, чому проігноровані міжнародні конвенції стосовно захисту прав дітей, чому проігноровані сімейні кодекси і Конституція України як найвищий закон України, чому не працює Верховенство права, чому ця дитина не захищена. Ніяк. Взагалі ніяк не зреагували. Можливо, в інших людей б вони зреагували, а тут не зреагували, тому що Назар активно собі наживає ворогів. Але такий вже він є. І, зрештою, такі люди дуже потрібні. Особливо в такий час.

– Це рішення могло бути пов'язане із його діяльністю?

– Всі ці події пов'язані, тому що його переслідували вже давно, йому псували автівку, зламували двері в тамбур, дзвонили серед ночі, мовчали в трубку, погрожували, що його кудись мобілізують, уб'ють, знищать і ще щось фізичне. Це вже було неодноразово. І буквально ось вам приклад. Телефонує мені Назар о 12-й десь ночі, що він ніколи не робить зазвичай. Я переживаю, що щось з малим, перенабираю – він не бере трубку. Я

хвилююсь, викликаю поліцію, поліція їде, двері тамбура там зламані, пошкоджена автівка, розклеєні якісь листівки по району. Це ж хто це робить? Кому це потрібно? У мирному житті це звичайна, проста, весела людина з гарним почуттям гумору. Але ворогів у нього вдосталь, сильних впливових ворогів, страшних, яких ми всі знаємо, окремих, скажімо так, називаємо політиків, які мають багато впливу і можуть керувати ЦНАПами, і рішеннями ТЦК, які можуть надавати відстрочку. Зрештою, і судами так само, всім.

– А ви виходили з Назаром на зв'язок за останній період?

– Звісно, відразу, коли тільки дізналися взагалі, куди, в яку сторону повезли, поїхали туди негайно, прямо зі Святославом. Там проводили ВЛК – всі знаємо, як зараз проводиться ВЛК. З усією повагою до моїх колег, але ТЦК, ВЛК – це зовсім інша історія, якась така, не зовсім людська. Там швидко проводили ВЛК, ми стояли під дверима з дитиною, говорили там із солдатами спочатку, які в шпаринку отак просто дивилися і боялися дверей привідкрити, не пускали. Потім офіцерка якась вийшла, нуль розуміння, нуль контакту. Там були побиті люди, з ліктів кров у якогось хлопця текла, в якого між бронею і бронею там кілька днів було, він переоформлявся, його побили.

Чому обирають нас?

Індивідуальний підхід

Kожен план лікування створюється під ваші потреби

Комплексні послуги Mедицина, ортопедія, естетика

Сучасні технології Tочність, безпека та ефективність

Досвідчена команда Чйність і турбота на кожному кроці

Kожен план лікування створюється під ваші потреби

WELLNESS MEDICAL CENTER

Звідти Назара перевозили вночі кілька разів, і зрештою доставили до навчального центру 95-ї бригади в Житомирі. Зазначу, що неправду поширювали стосовно 95-ї бригади, що без їжі/води тримали. Гарно годують, ніхто в 95-й бригаді голодом не морить, і ніхто не знущався. Ну, в всякому разі, поки що. Поки там більш-менш адекватні люди порівняно з тими, які мобілізували.

– Який зараз у вас стан?

– Як у всіх, мені здається. Останнім часом мені здається, що вже далі дна не видно, але знизу буває стукають. Інколи коливається стан, емоційне виснаження сильніше, інколи фізичне. Бо коли думаєш, що все одно вже емоційне страшне висниження, що вже край-край, а потім ще так втомлюєшся фізично, що думаєш, вже емоцій не відчуваєш ніяких, ні радості, ні горя, ні совісті. Вже нічого, просто хочеться впасти і вмирати, буває. Але це трошки відновлюється десь: з дитиною поспілкуєшся, потім встаєш, день Божий почався, дякувати Богу, що живий, і пішли працювати.

– Чи є якісь шанси на те, що ситуація з Назаром якось вирішиться?

– У цьому випадку, як відбувається, якщо вже мобілізували, то потім вже судись/не судись, не можна щось довести. Імовірно, вони не розуміють, що в людини є законні підстави, і зреш-

Досвідчена Запис за команда телефоном Чйність і турбота на кожному 847-375-9711 кроці

тою ми будемо всі йти до того і докладати зусиль, аби людина, якщо вже і буде служити, то все одно демобілізувалася, тому що моєму сину потрібен батько або матір, які будуть його водити в школу, забирати з неї, годувати і все решта. З усією повагою до Назара, людину з двома вищими освітами – юридичною, механіко-математичною поставити стрільцем, кулеметником, наскільки великої користі це нам принесе? Натомість я можу врятувати, напевно, більше людей, тому я думаю, що логічніше було, є і буде, що я служу, поки в мене є сили. Назар допомагає із вихованням дитини, піклується про нього, займається гуртками і все решта.

– Сумно, що найбільше в цьому випадку страждає ваша дитина, синочок, який дійсно має право мати дитинство. І забрати у нього двох батьків – це дуже несправедливо, тим більше, коли в Україні люди борються за сімейні цінності, за законність, за те, щоб майбутнє покоління українців росло, знаючи, що про них і держава подбає, а вони, в свою чергу, подбають про державу.

– Дякую за розуміння, за підтримку, за розголос – це дуже важливо, тому що, коли є якийсь суспільний резонанс, інколи це допомагає досягти якогось результату позитивного, конструктивного, справедливості, інколи не дозволяє, але в всякому разі шанс на це зберігається..

Чому обирають нас? Наші напрямки: Сімейна медицина Індивідуальний підхід

Kожен лікування Гостріплан та хронічні захворювання створюється під ваші потреби Депресія та тривожні розлади

WELLNESS CENTER ТравмиMEDICAL та ушкодження

Комплексні послуги Ваше здоров’я — наша турбота Ваше здоров’я — наша турбота Жіноче та геріатричне здоров’я Комплексні послуги Чому обирають Mедицина, ортопедія,нас? Все, що потрібно для здоров’я та Все, щоУЗД, потрібно здоров’я аналізи,для контроль ваги та Mедицина, ортопедія, естетика впевненості — в одному місці. впевненості — в одному місці. естетика Ортопедія Індивідуальний підхід Сучасні технології Kожен лікування Tочність, безпека Сучасні технології Болі вплан суглобах і та м’язах Tочність, безпека та ефективність

створюється під ваші потреби ефективність Болі в спині Ін’єкції в суглоби

Комплексні послуги Стероїдні ін’єкції, PRP Досвідчена команда Mедицина, ортопедія,

(ін’єкції збагаченої плазми), Запис заі турбота телефоном естетика Чйність на кожному

Гіалуронова кислота Чому обирають нас? кроці 847-375-9711 Переломи, розтягнення

WELLNESS MEDICAL CENTER Ваше здоров’я — наша турбота Все, що потрібно для здоров’я та впевненості — в одному місці.

WELLNESS MEDICAL CENTER Ваше здоров’я — наша турбота Все, що потрібно для здоров’я та Запис за телефоном впевненості — в одному місці. ми підтримуємо 847-375-9711

Сучасні технології Tочність, безпека та

Урологія Індивідуальний підхід ефективність

Hаша адреса 8937 W Golf Rd, Niles, IL 60714

E-mail/Web info@wellmedcenters.com www.wellmedcenter.us Warm and Welcoming Atmosphere

Warm and Welcoming Atmosphere

We ensure that our patients feel cared for and We ensure that our patients feel cared for and confident in their wellness journey with us. confident in their wellness journey with us.

Kожен план лікування Проблеми з сечовидільною створюється під ваші потреби Hаша адреса системою Чому обирають нас? Зниження лібідо, простатит, команда 8937Досвідчена W Golf Rd, Niles, IL 60714 обстеження послуги Комплексні Чйність і турбота на кожному Mедицина, ортопедія, кроці E-mail/Web Естетика та волосся Індивідуальний підхід естетика Kожен план лікування Ботокс, філери, пілінги, info@wellmedcenters.comлазери створюється під ваші потреби Мікронідлінг, мезотерапія, www.wellmedcenter.us Сучасні технології Warm and Welcoming Atmosphere догляд за шкірою Tочність, безпека We ensure that our patientsта feel cared for and Комплексні послуги Лікування випадіння волосся: confident in their wellness journey with us.PRP, ефективність вітамінні коктейлі, стимуляція ростy Mедицина, ортопедія, естетика

WELLNESS MEDICAL CENTER

Hаша адреса WELLNESS MEDICAL CENTER 8937 W Golf Rd, Niles, IL 60714

Запис за телефоном Ваше здоров’я — наша турбота 847-375-9711 E-mail/Web Все, що потрібно для здоров’я та впевненості — в одному місці. info@wellmedcenters.com

WELLNESS MEDICAL www.wellmedcenter.us WELLNESS MEDICAL CENTER CENTER Hаша адреса Ваше здоров’я — наша турбота

Д-р Олена Гордон, MDВсе, Д-р Гордон, 8937 W Олена Golf Rd, Niles, ILздоров’я 60714 MD що потрібно для та

Досвідчена команда Сучасні технології Чйність і турбота на кожному Tочність, безпека та кроці

впевненості — в одному місці.

E-mail/Web Запис за телефоном

info@wellmedcenters.com 847-375-9711 www.wellmedcenter.us

WEL MED CEN

Д-р О

WEL MED

Економіка

surma.com.ua

№ 30 (215) — 31.07.2026

Троянський юань. Китай готує золоту пастку для долара

трок життєвого циклу світової валютної системи – 30–50 років. Ямайській системі, заснованій 1976 року, вже 50 років, і найближчим часом вона піде в небуття, як колись Генуезька (1922) і Бреттон-Вудська (1944). Спільна ознака всіх трьох систем – наскрізне посилення статусу долара. Генуезька система передбачала золоті паритети та девізи (фіатні валюти, обмінні на золото) – передусім долар і фунт. Бреттон-Вудська дала долару одноосібне лідерство: світ вкладав у долар, Америка – в золото. Ямайська замінила девізи на резервні глобальні валюти, а золотий стандарт – нібито вільним валютним ринком. Нібито, бо долар лишався неформальним лідером, а його статус зміцнила угода Плаза 1985 року, коли ключові країни штучно скоригували курси своїх валют відносно долара. Забезпеченням долара замість золота стала нафта (петродолар) – за неформальною угодою США та Саудівської Аравії 70-х років минулого століття. Тобто еволюція долара – це шлях від паритетного домінування (разом із фунтом) до майже одноосібного владарювання з частковим розподілом впливу з євро. Здавалося б, залишається лише витіснити євро з міжнародних розрахунків. Але трансформація долара, схоже, буде глобальнішою. Хто може скласти йому конкуренцію? Поки що ніхто серйозно. Найближче до

статусу конкурента – євро, теоретичні шанси є в єни та юаня. Частка євро, фунта та єни у світових резервах – по 5-6% на кожну валюту, у глобальних розрахунках – 15–20%. У юаня амбіції великі, а вагомої частки немає: 2–3% резервів і до 9% розрахунків, здебільшого завдяки рф та Ірану. Для «юанізації» світової фінансової системи Китаю потрібно відкрити внутрішній ринок для країн свого проєкту й залучати глобальну ліквідність через аналоги американських казначейських облігацій – «панда-облігації» чи «димсам-облігації», а також перейти від штучно заниженого курсу юаня до політики дорогого юаня, зробивши ставку на внутрішній попит замість експорту. Найімовірніше, це станеться не раніше 2050 року. Майбутня глобальна валютна система – це протистояння квазіприватних грошей (токенізованих традиційних валют) і національних цифрових валют. США роблять ставку на квазіприватні гроші: USDT під заставу казначейських облігацій (сфера А) та ICO – первинний випуск монет чи токенів для залучення інвестицій у криптопроекти – під заставу приватних токенізованих активів (сфера Б). Сфера А токенізує держборг США і живить його рефінансування, зберігаючи домінування долара; ФРС при цьому не отримає права випускати цифровий долар. Сфера Б створює позабіржовий резерв-

www.kleynodchicago.com Годинники можна замовити та придбати в Чикаго

+1 224 688 7287

ний ринок капіталу, незалежний від фондового ринку і монетарної політики ФРС. Китай робить ставку на цифровий юань (e-CNY) і платіжні системи для обходу SWIFT: CIPS (Транскордонну міжбанківську платіжну систему) з річним оборотом понад 17 трлн дол., що вже працює в десятках країн, та mBridge – платформу розрахунків у цифровому юані від центробанків Китаю, Гонконгу, Таїланду, ОАЕ та Саудівської Аравії для миттєвих і дешевих переказів без участі західних банків. По суті, ставка США – це ідеї Людвіга фон Мізеса та сучасної «Технологічної Спарти» на кшталт Пітера Тіля: квазіприватні гроші під заставу токенізованого держборгу і позабіржового ринку на блокчейні. Ставка Китаю – проста в обігу національна валюта із золотим забезпеченням в інтересах держави: класична теорія грошей Маркса або металізм, де реальна ціна грошей відновлюється поверненням до золотого еквівалента. Певною мірою Китай повторює американську матрицю: новий золотий стандарт юаня, проєкт нафтоюаня, який підтримав Іран. Що вибере світ – приватний цифровий долар під заставу американського боргу чи цифровий юань під заставу золота? Ядро Китаю для нагромадження капіталу – Гонконг і Макао, де банки випускають гонконгський долар і патаку під заставу долара США. А що станеться, якщо Китай переорієнтує цю систему з долара на золото? Перші ознаки вже є – поки не в Гонконгу, а в Шанхаї, на Шанхайській золотій біржі (SGE) за підтримки Народного банку Китаю. Саудівська Аравія почала розраховуватися в юанях: на відміну від Лондона з його «віртуальним золотом», у Шанхаї операції фондуються фізичним золотом. Річний оборот фізичного золота на SGE – 31 тис. тонн (найбільший ринок у світі), в юанях – понад 50 трлн на рік із темпом зростання 50%. Отримавши юані за товар, будь-яка країна чи компанія може обміняти їх на фізичне золото на SGE. Ця схема «обриває» ланцюг транзакцій, який контролює західний фінансовий моніторинг, – основу системи санкцій: компанія під санкціями продає товар за юані, обмінює їх на золото, продає золото і виводить уже «чистий» капітал у будь-яку юрисдикцію. Формування світосистемного ядра – це передусім механізм нагромадження капіталу, який проявляється в капіталізації корпорацій. Капіталізація великих компаній Євросоюзу – 3,1 трлн дол., Близького Сходу – 2,5 трлн, Азії – 7,3 трлн, США – 28,1 трлн дол. США є безумовним лідером, на другому місці – Азія; Європа відстала назавжди, поступаючись Азії вдвічі, США – вдев'ятеро (капіталізація однієї Nvidia чи Alphabet перевищує капіталізацію всіх великих компаній Європи разом). Реальний конкурент США – Азія, передусім Китай: статус резервної валюти для юаня в рази підняв би капіталізацію Азії

та скоротив би відставання від США, тому боротьба за юань для США критично важлива. Формально Європа має чинник резервної валюти – євро, але без нього капіталізація регіону була б ще меншою: нині вона на рівні Близького Сходу, який Європа колись колонізувала. Бреттон-Вудська модель спиралася на сильний долар і золотий стандарт, Ямайська – на пул резервних фіатних валют і ринкове курсоутворення, але насправді трималася на доларі й казначейських облігаціях США, а підтримку їй давав статус долара як валюти нафтових розрахунків – петродолара. Останніми роками центробанки активно позбуваються казначейських облігацій США і купують золото: за даними Європейського центрального банку, на кінець минулого року золото становило 27% валютних резервів світових центробанків, а частка казначейських облігацій скоротилася до 22%. Облігації активно продають Індія, Китай, Бразилія – загроза великих воєн змушує країни нарощувати золото й переглядати структуру резервів. Загроза ліквідності для фінансової системи США цілком реальна: відплив капіталу з доларових активів фіксувався на піку запровадження Трампом імпортних мит і на піку близькосхідної війни, коли саудити й ОАЕ розпродавали портфелі американських облігацій. Тому до 2030 року значна частина західних фіатних валют перейде у стейблкоїни – цифрові токени на блокчейні, прив'язані до курсу традиційної валюти, що суттєво вдарить по традиційній системі банківських розрахунків. Велика компанія прагнутиме токенізувати активи й випустити власний стейблкоїн; централізовані (CeFi) і децентралізовані (DeFi) фінансові системи почнуть зливатися. Поряд формуватиметься інший світ – національних цифрових валют на кшталт цифрового юаня чи рупії із забезпеченням фізичним золотом. У Пекіні добре знають працю Карла Маркса «Капітал», у США – праці Мізеса та Хаєка. Традиційне протистояння «білих» і «червоних» повертається цього разу на глобальні валютні ринки, хоча нові «білі» й нові «червоні» мало схожі на своїх історичних прототипів. Автор: Олексій Кущ Джерело: ZN.UA (https://zn.ua/ukr/ macroeconomics/trojanskij-juan-kitajhotuje-zolotu-pastku-dlja-dolara.html)

31.07.2026 — № 30 (215)

Prices effective July 29-August 4, 2026

Політика

surma.com.ua

№ 30 (215) — 31.07.2026

Опендатабот: у 97% минулорічних справ із реєстру корупціонерів покарання – штраф Позбавлення волі у справах про корупцію цьогоріч суди не призначали

814

судових рішень корупціонерам було винесено за 4 місяці 2026 року за даними Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення (Реєстру корупціонерів). Це на 27% менше, ніж за аналогічний період торік. Понад 90% усіх судових рішень стосуються проблем із деклараціями. В усіх справах цьогоріч порушники відбулись лише штрафами. Попри стійке уявлення про корупцію як про валізи з готівкою та хабарі чиновникам, реальність українських судів виглядає зовсім інакше. 9 із 10 справ цьогоріч стосуються порушень фінансового контролю – тобто проблем із деклараціями, несвоєчасного подання документів або помилок у звітності. Так, 742 такі справи було розглянуто судами за перші 4 місяці 2026 року. Це 91% від загальної кількості справ щодо корупції цьогоріч. Натомість справи безпосередньо про хабарі займають лише 6% від усіх рішень. Ще 3% припадає на конфлікти інтересів. 93% справ у 2026 році – адміністративні. З 814 рішень лише 52 стосувалися кримінальних правопорушень, тоді як 762 були адміністративними. У НАЗК пояснюють: така різниця є закономірною. Кримінальних корупційних справ в цілому менше, до того ж їх розслідування та судовий розгляд

тривають значно довше, ніж адміністративні провадження. За даними дослідження НАЗК щодо рішень суду за 2023 рік, в окремих кримінальних провадженнях про зловживання владою від моменту вчинення правопорушення до винесення вироку минало 8–10 років, а у середньому цей строк становить 7 років. «До реєстру порушників вноситься виключно на підставі прийнятого рішення. І апріорі прийнятих рішень по кримінальних корупційних злочинах в рази менше, ніж по адміністративних правопорушеннях, й так само – по дисциплінарних проступках у рази більше, аніж по адміністративних», – пояснює голова Національного агентства з питань

запобігання корупції (НАЗК) Віктор Павлущик. Усі судові рішення цьогоріч завершилися штрафами. Жодного позбавлення волі, громадських робіт чи обмеження свободи за перші 4 місяці 2026 року. Найменший штраф становив 850 гривень, найбільший – 34 тисячі. Один із таких максимальних штрафів отримала жінка, яка на пункті пропуску «Мамалига» у Чернівецькій області намагалася за 300 євро «домовитися» з прикордонником про безперешкодний виїзд за кордон. Гроші вона передала просто у службовому кабінеті, однак офіцер відмовився від хабаря та повідомив про злочин. Суд призначив їй 34 тисячі гривень штрафу, а самі 300 євро конфіскували на користь держави. Такий самий штраф отримав і військовослужбовець із Черкащини, який після ДТП на службовому авто у нетверезому стані намагався відкупитися від патрульних за 100–200 доларів. Чоловік не зупинявся навіть після попереджень про кримінальну відповідальність та продовжував пропонувати гроші поліціянтам, за що й отримав штраф. Цьогоріч найбільш активно карають порушників суди на Львівщині: кожне 10 судове рішення щодо корупції зафіксували на Львівщині або 79 випадків. Далі йдуть Дніпропетровщина (67 рішень), Харківщина (56), Київщина (54) та Одещина (48). Загалом цьогоріч винесли вже на 27% менше судових рішень щодо корупційних та пов’язаних із корупцією правопорушень, ніж за той самий період торік. Водночас 2025 був рекордним: 4 086 рішень винесли суди за весь 2025 рік. Це у 2,2 раза більше, ніж у 2024 році.

Хоча переважна більшість покарань у 2025 році також завершилася штрафами (97% справ), реєстр містив і значно суворіші вироки. Торік суди призначали реальні строки ув’язнення, громадські роботи, обмеження волі та іспитові строки. Найбільший штраф 2025 року – понад 1,24 мільйона гривень – отримав київський адвокат, який продавав чоловікам схеми ухилення від мобілізації. За 15 тисяч доларів він обіцяв допомогу з оновленням даних у ТЦК та фіктивним працевлаштуванням для бронювання. Попри масштаб схеми, суд обмежився штрафом та зняв арешт із Chevrolet Camaro, квартири, землі та понад 1255 кв. м комерційних приміщень. Натомість найсуворіший вирок – 10 років позбавлення волі – отримав сержант штурмової роти на Сумщині. Він викрав та продавав військову оптику вартістю понад 4,5 мільйона гривень, зокрема, тепловізори та біноклі нічного бачення. Частину обладнання слідчим вдалося повернути військовим, однак суд визнав злочин особливо тяжким через привласнення майна ЗСУ під час війни. Нагадаємо, що у липні 2025 року набрав чинності Закон № 4496, який обмежив строки зберігання записів у Реєстрі корупціонерів. Тепер дані про адміністративні правопорушення зберігаються лише один рік, кримінальні – до погашення або зняття судимості, а щодо юридичних осіб – п’ять років. НАЗК уже почало вилучати записи, строк зберігання яких минув. Джерело: Опендатабот (https://opendatabot.ua/analytics/ corrupted-officials-2026-05)

Культура / Суспільство

31.07.2026 — № 30 (215)

Куди поділись справжні діаманти? Card 5 US off 23.qxp_Layout 1 2023-06-07 6:31 PM Page 2

Анатолій Матвійчук Київ, «Сурма»

е, як стрімко і драматично змінюються часи, помітно не всім і не завжди. Але вони змінюються тотально і майже завжди завдають непоправної шкоди суспільству. Особливо яскраво ці зміни проявляються в культурно-інформаційній сфері. І ось кричущий приклад. Недільним ранком їду по майже безлюдному Києву. Кручу радіо в машині і натикаюся на радіостанцію «Країна ФМ» – одразу ж ловлю фразу «українська народна по-новому». Заінтригований цим обнадійливим слоганом, збільшую гучність і починаю прислухатися. О так, цікаві аранжування, яскраві тембри, оригінальні вокальні партії. Але що я чую? Знайомі змалечку фрази: «Ой чий то кінь стоїть, та й сива гривонька…», «Ой, у полі два дубки…», «Ой, на горі женці жнуть…». Ці СЛОВА співали мої родичі, коли я приїздив на канікули до села. Їх співали мені мої батьки – вони знали ці твори десятками, а мама могла співати цілий день, навіть не повторюючись… Але чому моя душа холодіє від того, що я чую? Бо враження таке, ні-

би серед білого дня я на вулиці зуCardмонстра, 5 US offствореного 23.qxp_Layout 1 2023-06-07 6:31 PM Page 2 стрів доктором Франкенштейном. У нього ніби й красиве тіло, руки, ноги й голова – і навіть гарна усмішка, але ти розумієш, що у нього немає головного – немає людської душі! Існує вислів: пісня – душа народу. І це справді так – де, як не в рідній мелодії, в її інтонаціях, ховається те, що робить нас, українців, близькими між собою, і те, що водночас відрізняє нас від інших народів, і робить нашу пісенну культуру унікальною. Бо українці, як ніхто інший, залишили багатющу пісенну спадщину своїм нащадкам.... телебаченні. У Каліфорнії ми багато Але тут мої роздуми раптом пе- експериментували в цьому напрямку рервав просто таки класичний твір з дуже досвідченим медійним фахів«Взяв би я бандуру», але це був твір з цем Олегом Авіловим, він багато роякимись попсовими грувами, афроа- ків працює, зокрема, над рекламним мериканськими беками та вокальни- контентом Радіо «Етно ФМ» Сакрами фіоретурами в стилі соул, не харак- менто. Ми з ним генерували у форматі експерименту чимало народних терними для нас! Та головне в іншому – це зовсім творів, але обов’язковою умовою для ІНША мелодія: в ній не було жодної нас було – дотримуватися оригінальзнайомої ноти, жодної музичної фра- ної мелодії, що нерозривно пов’язана зи, що відсилала би нас до оригіналу. з текстом, а ще ми намагалися зберіВсе це був «контент», згенерований гати національний колорит через звуштучним інтелектом на до болю зна- чання певних інструментів – бандури, йомі слова рідних народних пісень… кобзи, цимбал, сопілок. І у нас справНі, я зовсім не здивований вико- ді виходили цікаві шедеври… Те, що я почув тут, було зовсім інристанням ШІ на сучасному радіо і шим – ніби навмисно відірваним від оригіналу, закутаним у чужорідні шати. В цих, вибачте, «треках» убитий сакральний сенс народних пісень, ті особливі переживання, коли хлопець виливає свою тугу нерозділеного кохання, або дівчину насильно видають заміж за нелюба, або коли козак їде на війноньку, лишивши свою дівчиноньку…. Ні, все, що я нині чув, було якоюсь солодкою і залипучою патокою, що заповзає у вуха, закликаючи до релаксу і бездумного кайфування… І ось тут я розумів, що ця трагедія визрівала не одне десятиліття: спочатку нас відучали від звучання українських народних пісень, від наших автентичних інструментів, викинувши їх геть з вітчизняного культурного інфопростору. Потім почалися спроби зазіхання на народну спадщину. Я досі не можу зрозуміти, як, наприклад, у Пивоварова піднялася рука на класичний твір Миколи Лисенка і Тараса Шевченка «Думи мої». Це ж один із найепічніших українських творів нашої культурної спадщини. І тут раптом на стадіонах звучить: «Дуууми, думи мої дуууми…» І весь стадіон радо підспівує. Як? Чому ніхто не зауважив, не підказав цьому юному обдаруванню, що є речі, яких не можна торкатися немитими руками! І от, останній акт цієї драми: оскільки Закон України «Про авторське право і суміжні права» не захи-

Отримайте знижку $5 US з промо-кодом 5DOL23 на посилку в Україну до кінц Отримайте знижку $5 US з промо-кодом 5DOL23 на посилку в Україну до кінця 2023 року!

ЗНИЖКА ЗНИЖКА

$5 $5 на посилку в Україну

на посилку в Україну

Промо код Промо код 5DOL23 5DOL23 ДОМУ, ЗАБИРАЄМО ПОСИЛКИ З ВАШОГО

ЗАБИРАЄМО ПОСИЛКИ З ВАШОГО ДОМУ, БЕЗ ДОДАТКОВОЇ БЕЗ ДОДАТКОВОЇОПЛАТИ ОПЛАТИ

Код поширюється на Код поширюється на авіа та морські посилки в Ук морські посилки в Україну Ви можете надіслати п щає народної творчості (фольклору), Ви можете надіслати посилку в офісах агента Meest: то будь-хто може створювати будьв офісахщоагента Meest: на основі народних пісень БЕЗ

DOLYNKA UKRAINIAN-AM DOLYNKA UKRAINIAN-AMERICAN CONSULTING CONSULTING 050 N Cumberland Ave., O 050 N Cumberland Ave., Ofﬁce 21-v, Norridge, IL 60706 Norridge, IL 60706 Teл. 773-600-2727 Teл. 773-600-2727 DOLYNKA UA-US PALATIN DOLYNKA UA-US PALATINE 1590 N Rand Rd., Palatine, 1590 N Rand Rd., Palatine, IL 60074 Teл. 773-600-2727 Teл. 773-600-2727 ЮРИДИЧНОГО ДОЗВОЛУ, оскільки народна творчість є СУСПІЛЬНИМ НАДБАННЯМ! Капс-лок – щоб ви зафіксували ці слова! А тепер питання, чи розуміють шановні топменеджери радіо «Країна ФМ», яке, до речі, ще недавно мало назву «Gala Radio» і сьогодні веде мовлення в 27 містах України, що воно має справу із дійсно суспільним надбанням?! Так, це надбання не захищене вітчизняним «Законом» від будьяких посягань, але ж є ще «Конвенція ЮНЕСКО 2003 року», яка закликає людство до обережного і бережного ставлення з артефактами культури, максимально зберігаючи їхнє автентичне звучання! А ви, шановні, навіть не спромоглися поставити своїм сонг-кріейтерам завдання написати правильні промпти, аби штучний інтелект орієнтувався на оригінальні твори національної спадщини. А не просто генерував яскраві попсові одноденки на основі всього того, шо є в його гіперпам’яті! Вибачте, я зовсім не хочу вас звинувачувати в тому, що ви НАВМИСНО спотворюєте національну пісенну спадщину України в межах задуманого кимось знищення національної пам’яті, але, на жаль, такий воно має вигляд. Покоління, що у більшості своїй НІКОЛИ не чуло оригінальних народних пісень, бо їх немає в інфопросторі, тепер масово купуватиметься на ваш такий чудовий слоган – «українська народна по-новому». Але це страшна підміна понять, панове! Це скляне намисто, згенероване ШІ, яке ви продаєте під виглядом справжніх діамантів із бабусиної скрині. Це хоч і по-новому, «по-модньому», але ніяка це не «українська народна». Де справжня українська пісня, а не цей сурогатний продукт? Куди поділися справжні діаманти?!

Є питання? Ми радо відповімо! Є питання? Ми радо відповімо!

Онлайн-чат на нашому веб-сайті: ca.me Онлайн-чат на нашому веб-сайті: ca.meest.com Електронна пошта: info.canada@meest. Електронна пошта: info.canada@meest.com Безкоштовний телефон: 1-800-361-7345 Безкоштовний телефон: 1-800-361-7345

Telegram чат: @Meest_Canada_Bot Telegram чат: @Meest_Canada_Bot Виклик кур’єра Виклик кур’єра Більше акцій - в Facebook Прямі повідомлення нашій сторінці Більше акцій - в Facebook Прямі повідомлення на нашій сторінцінау Facebook: facebook.com/MeestCanada facebook.com/MeestCanada facebook.com/MeestCanada а номером телефону за номером телефону facebook.com/MeestCanada

312-404-1923 312-404-1923

звінки дзві та смс нки та смс

UA-USA / Події

№ 30 (215) — 31.07.2026

Не просто фестиваль, а відчуття родини й України Руслана Романюк Чикаго, «Сурма»

иття української громади Чикаго впродовж всього року наповнене цікавими і змістовними творчими подіями. Але з літньою порою не зрівняється жодна інша, адже літо у Чикаго – це пора українських фестивалів, які відбуваються практично у всіх церковних парафіях. Неймовірні святкові дійства уже традиційно нагадують дивовижної краси мереживо, у якому переплетені наша духовність, культура, національна ідентичність, наші звичаї і традиції, наші обереги. Однак з відомої причини українські фестивалі стали за останні роки чимось більшим, ніж просто свята. Вони стали і продовжують бути не просто символом єдності з Україною, вони стали і продовжують бути можливістю допомогти рідній землі та її захисникам у нелегкому двобої з ненависним ворогом, тому що жодна творча зустріч не обходиться без збору фінансової підтримки для тих, хто зараз на війні чи лікується від отриманих поранень. Саме у такому ракурсі розгорталися події і на фестивалі «Taste of UKRAINE», який відбувся минулими вихідними в Українському Православному катедральному соборі святого князя Володимира, що в Українській околиці Чикаго. Я не знаю, чим пояснити, але цей фестиваль має якийсь особливий вимір – вимір відчуття рідного дому. І все, без сумніву, починається з настоятеля собору – з отця Івана Лимара, який стає справді люблячим батьком для кожного, хто зазвичай переступає поріг їхнього храму, і хто приходить на їхні святочні дійства. Буваючи тут щороку, можу запевнити, що для отця Івана немає головних чи другорядних гостей – кожного він зустрічає з особливою сердечністю, з особливою вдячністю, з особливою турботою. А тому фестиваль у їхній парафії перетворюється на гарне родинне свято. З відчуттям України. Зі смаком України. З душевною і духовною єдністю з Україною. Офіційне відкриття фестивалю припало на недільну днину. Майорять на флагштоках прапори Америки та України. Виконуються Гімни

обидвох держав. Виступає із привітальним словом Генеральний консул України у Чикаго Костянтин Ворона. Звучить молитва із вуст отця Івана Лимара за мир у кожній родині і за мир в Україні. І ти якось відразу відчуваєш себе важливою частинкою цього дійства, відчуваєш, що тут на тебе чекали і зроблять усе, щоб обидва фестивальні дні вразили, збагатили, запам’яталися. Для цього старався кожен, хто працював у тій чи іншій локації фестивалю. Одразу при вході на фестивальне подвір’я був розгорнутий ярмарок. Невеликий, але насичений цікавим і потрібним крамом: вишиванки, сувеніри, постільна білизна, мед, сумки, книги, препарати для поліпшення здоров’я… Бачила, що купців не бракувало. Не втрималася: і собі придбала ще одну сорочку з синіми візерунками на жовтому полотні – навіть виглядом своїм зігріває. Бо хіба обминеш увагою такі речі? До того ж практично усі, хто ярмаркує, вони й волонтерять, і частину коштів із заробленого віддають на підтримку наших захисників. Не заради почестей чи слави, просто не можуть інакше. Хоча щиро

втішилася за добре знану в українській громаді пані Людмилу Шидлюх, яка показала отриману недавно від українського воїнства медаль «Волонтеру – людині з великим серцем». Як гарно! І як приємно, що таких сердець є у наших громадах багато, тому що є багато тих, для кого стало нормою: хтось – на фронті, а хтось – для фронту. А ми йдемо далі. Туди, куди заманюють неймовірні аромати. Звичайно, кожна українська господиня вміє вдома і деруни, і голубці чи вареники приготувати, але на фестивалі вони мають особливий смак. Тим паче на фестивалі із назвою «Тестуй Україну». От і тестували смачнющу їжу, всівшись за столиками сім’ями, компаніями, з друзями, яких давно не бачили. І дякували тим, хто про всю цю смакоту подбав. Якщо ж говорити про концертну частину фестивального дійства, то я жалкую хіба що за тим, що не можу назвати абсолютно всіх учасників кон-

цертної програми, адже за два дні на сцені і на майданчику біля сцени їх було більше сотні. Співаки, танцюристи, музиканти, соло, дуети і ансамблі – кожен заслуговує особливих слів, бо щедро ділиться своїми талантами з іншими. А тому треба віддати належне ведучим фестивалю Наталії Гладин та Івану Сабату, які не просто оголошували чергових учасників, а знаходили для них та їхньої творчості найбільш влучні характеристики. Завжди тішить, що на подібних фестивалях демонструють свою творчість діти. У Чикаго працює багато

31.07.2026 — № 30 (215) мистецьких студій, професійні викладачі вокалу передають свої вміння юним вихованцям, батьки передають у спадок українську пісню дітям, організовуючи сімейні дуети. Адже Україна у пісні – це завжди щось особливе. І ми ще раз переконалися в цьому на фестивалі. І тоді, коли прикарпатський соловейко Юрій Яремчук співав разом із донечкою Естель, і коли на сцену виходили з дебютом 4-5-річні вокалісти та вже добре знані у громаді виконавці, і коли під оплески присутніх наша талановита Дана Чепіль отримала заслужене визнання – відзнаку «Посол української пісні» (його вручають організатори міжконтинентального фестивалю «Співай рідною»), і коли звучала українська класика – маємо в українській родині Чикаго чудових оперних співачок Галину Герявенко і Тетяну Вахновську, і коли духовий оркестр заполонив фестивальне подвір’я бравими маршами та ліричними вальсами, і коли сцена ледь витримувала градус пісенних емоцій запальних «Свашок», і тоді, коли глядачі просто-таки не могли встояти на місці, бо так шалено запалювали публіку вже згаданий Юрій Яремчук, сестри Мальгівські, Володимир та Лідія Окілко, завжди бажана в Чикаго гостя заслужена артистка України Людмила Касьяненко і спеціально запрошений на фестиваль заслужений артист України Михайло Грицкан… Такі фрагменти фестивального дійства «Тестуй Україну» я можу перераховувати, напевно, до безкінечності. Бо ще ж не додала чергу з охочих зробити пам’ятну світлину у мальовничій фотозоні, і можливість виграти грошові призи від кредитівки «Самопоміч», і розіграш фестивальної лотереї з чудовими призами (більше двох десятків) від спонсорів з головним виграшем – сертифікатом у магазин «Моя вишиванка». І не згадала скриньки для пожертв, які наповнювалися грошовими донатами – для благодійної організації «Protez Foundation» (зібрано більше 4 тисяч доларів) і на придбання приладу нічного бачення для чоловіка нашої ведучої пані Наталі, який зараз там, на фронті… Їх зараз там багато – наших мужніх, наших найкращих захисників. А тому завершу цей репортаж думкою, якою його й починала: наші фестивалі тепер – це не просто мистецькі свята, це – можливість допомогти рідній землі та її захисникам у нелегкому двобої з ненависним ворогом. Це нагода співати про Україну, молитися за Україну і скріплювати віру у те, що світло мирного дня переможе темряву війни. Інакше і бути не може. Спасибі всім, хто зробив наші минулі вихідні саме такими – з відчуттям рідного дому, зі смаком творчості, з високою нотою благодійності. Тримаймося!

UA-USA / Події

surma.com.ua

№ 30 (215) — 31.07.2026

31.07.2026 — № 30 (215)

UA-USA / Події

surma.com.ua

№ 30 (215) — 31.07.2026

31.07.2026 — № 30 (215)

Перша українська пошта в сша

Доставка посилок Швидка та надійн а В Україну В Європу В 170 країн світу Доставка по США Карго-ванта嘄 Гуманітарна допомог а Фулфілмент длI бізнесу

Завітайте у наші відділення: 820 N RIDGE AVE, UNIT J, LOMBARD, IL 60148 630-889-1100

6725 W BELMONT AVE, CHICAGO, IL 60634 773-489-9225

5050 N CUMBERLAND AVE, NORRIDGE, IL 60706 773-600-2727

224 S MILWAUKEE AVE, Suite C, WHEELING, IL 60090 224-522-4625

1645 HICKS RD, UNIT K, ROLLING MEADOWS, IL 60008 847-208-8451

1590 N RAND RD, PALATINE, IL 60074 773-600-2727

1320 Illinois Rte 59, SUITE 118, NAPERVILLE, IL 60563 312-498-2759

10200 S ROBERTS RT, PALOS HILLS, IL 6046

5 313-828-883   7

5714 S Illinois Rte 31, Crystal Lake, IL 60014 224-504-9767

1380 Mitchell Blvd, Schaumburg, IL 60193 732-956-7179

3 W Rollins Rd, Round Lake Beach, IL 60073

us.meest.com

862-682-4224

cab.meest.com

331-304-2793

info.usa@meest.com

Культура / Події

surma.com.ua

№ 30 (215) — 31.07.2026

«Щоб колосились зерна перемоги»: поезії Олени Теліги оживають у сьогоденні Ольга Дубовик Київ, «Сурма»

рожила лише 35 літ. Зберігся лише 41 вірш. Але її пристрасть і дієва любов до українства залишаються магнітом для нових поколінь. 21 липня Україна віншувала 120-ліття від дня народження Олени Теліги. Від Києва до Херсона, від Рівного до Закарпаття і Буковини упродовж тижня тривав пошанівок життєвого і творчого чину Поетки. Згадаймо ж рядки одного з її найвідоміших віршів-пророцтв: «…Це буде так: в осінній день прозорий Перейдемо ми на свої дороги. Тяжке змагання наші душі зоре, Щоб колосились зерна перемоги…» Прикметно, що у Києво-Печерській лаврі отець-архімандрит ПЦУ Михайло Карнаух відслужив панахиду й молитовно пом'янув Олену та її рідних.

БАБИН ЯР: РОЗІМКНУТИ ЖАХЛИВЕ КОЛО, ВІДКИНУТИ ВСІХ ОКУПАНТІВ Київ з 21 по 25 липня пошанував поетку широкою акцією «Теліга. Живий текст» під егідою «Музичного батальйону» та Українського інституту книги. Її першокрок – «Теліга. Перехрестя» – розгорнувся біля Бабиного Яру поруч з пам’ятником Олені Телізі. Як відомо, у Бабинім Яру 21 лютого 1942 року фашисти вбили жертовну Українку, однак вона залишила напис у камері гестапо: «Тут сиділа, і звідси йде на розстріл Олена Теліга». Кажуть, один із катів після її страти навіть мовив, що не бачив чоловіка,

який би вмирав так героїчно, як ця гарна жінка… Цьогоріч саме побіля тих пам’ятних місць лунали її поезії та жива музика оркестру Головного управління Національної гвардії України. – У листопаді 1941 року Олена Теліга повернулася до окупованого Києва, щоб працювати на користь української культури, – розмірковував ведучий Сергій Файфура. – Це був свідомий вибір людини, яка розуміла усі ризики. Сьогодні, коли Україна знову боронить свою свободу, команда «Музичного батальйону», яка у 2021 році створила музичний альбом «Нескорений пророк. Олена Теліга», пропонує сучасне прочитання її спадщини. – Народжена в московській імперії, вона не жила у своїй вільній країні, за яку боролася, – наголошує відомий громадський діяч Микола Княжицький. – Наше завдання – зробити так, щоб поети могли займатися творчістю у вільній країні. Бо поети і зараз воюють. Не можемо не згадати Володимирна Вакуленка, закатованого московитами на Харківщині, чи блискучого Максима Кривцова… Я б дуже хотів, щоб українські поети не присвячували своє життя боротьбі за свою державу так, як це зробила Олена Теліга. Нам треба якось розімкнути це жахливе коло і відкинути всіх окупантів, хто би не зазіхав на нашу землю. Це наш обов’язок. Я абсолютно переконаний, що українські солдати й офіцери, які зараз захищають Україну, захищають її у пам'ять про Олену Телігу. Так, як ми зараз вдячні кожному з них, так вони разом з нами вдячні величезному генію і таланту Олени Теліги. І за творчість, і за любов до України. – А ви знаєте, що Олена Теліга – авторка всього 41 вірша? – запитав заступник голови Національної спіл-

ки письменників України Микола Гриценко. – Не видрукувала за життя жодної книжки. Інше життя Олени Теліги почалося після її смерті. У цьому Бабиному Яру вона розстріляна разом із чоловіком, бандуристом Михайлом Телігою. Але за рік перебування в Києві організувала та редагувала журнал «Літаври». Активно розвивала газету «Українське слово»… Уявімо собі подібну поетесу нині, приміром, в Донецьку, яка б сьогодні забажала там зробити щось українське. Можете уявити? Навіть фашисти в Києві не забороняли українську мову і церкви. А рашисти вже переплюнули фашистів. Тому що в Донецьку навіть заговорити українською мовою неможливо, не те що журнал видати чи газету. Тому вклонімося цій мужності й вірності Олени Теліги. – Згадую 21 лютого 1992 року, коли тут, в Бабиному яру, вперше відзначено пам'ять Олени Теліги та її друзів, – поділилася роздумами Ольга Кобець – почесна голова Всеукраїнського товариства імені Олени Теліги. – Тоді постав перший пам’ятний хрест. На той час ОУН почала працювати в Києві завдяки Голові – останньому президенту України в екзилі Миколі Плав’юку, якого ми теж по-

винні згадати, бо завдяки його рішенню вперше відзначено пам'ять Олени Теліги до 50-річчя з часу її загибелі. Пів століття про неї було заборонено згадувати в Україні. Ми тут жили, вчилися і не знали багатьох імен виданих діячів української культури. Радію, що сьогодні молоде покоління українців відкрито вшановує пам'ять Олени Теліги біля пам’ятника роботи скульптора Олександри Рубан, що відкритий 2017 року до 110 річчя від дня народження Поетки завдяки указу президента Віктора Ющенка з ініціативи нашого товариства… Того дня поезії Олени Теліги звучали в авторському читанні українських поеток нової хвилі Марини Пономаренко, Олени Гусейнової, Тетяни Власової, Оксани Стоміної, Олесі Кобзар, Віри Карасьової, Лесі Рой, Злати-Зоряни Паламарчук, Дмитра Луняка. Наступними днями в арт-сквері Василя Сліпака здійснилися ще три події проекту: «Листи до Невідомого», «Орієнтири» – фестиваль жіночої поезії та «Теліга. Живий вогонь». ДЛЯ НЕЇ ДОМОМ БУВ ТІЛЬКИ КИЇВ Також 21 липня Національний музей літератури України влаштував

31.07.2026 — № 30 (215) урочисту Академію з нагоди 120-річчя Олени Теліги. Головувала Ольга Кобець. Долучилися авторка книги «Неймовірна. Ода до радості» Ірен Роздобудько, Народна артистка України Світлана Мирвода та студенти Київського Національного університету театру і кіно ім. І. К. Карпенка-Карого Шона Марчук, Вероніка Яремчук, Світлана Войтко, Каріна Ярмоленко та Анна Куцько (викладач – Олег Лисій). Ірен Роздобудько торкнулася маловідомих сторінок життя поетеси та ствердила, що нині ім'я Олени Теліги дедалі частіше звучить серед українських захисників, а її роман знаходить своїх читачів на фронті. Відкрилася і вельми цікава виставка «Апологетка героїчного чину» на основі колекції Національного музею літератури у співпраці з докторкою філософських наук Ларисою Ляхоцькою. Серед найгрунтовніших досліджень життя і творчості Олени Теліги – книга докторки історичних наук, професорки Надії Іванівни Миронець «Олена Теліга: життя – незгасна мить у вічності»: вийшла друком наприкінці 2025 року (видавництво «Людмила»), науковою редакторкою є докторка історичних наук Валентина Піскун. Завдяки цій праці, а також збірникам «Олена Теліга. Листи. Спогади» та «Олена Теліга. О краю мій…», перед читачем постає живий, неспотворений портрет поетки – емоційної, але сильної духом жінки. Що підтверджує й Ольга Кобець: – Хто хоче вивчати творчість Олени Теліги за виданням, в якому нема помилок, потрібно звертатися до книги Надії Миронець «О, краю мій», що побачила світ до 90-річчя з дня народження Олени Теліги… До речі, Олена Теліга, яка народилася і довгий час вважала себе петербуржанкою, яка мешкала у Празі, в Подєбрадах, Варшаві й Кракові, але своєю домівкою вважала Київ. Для неї домом був тільки Київ. На виставці можна бачити фотопортрети юної Олени, її матері й батька та вірш «П’ятнадцята осінь», що віддзеркалює пробудження з дівчинки панни: Олена згадує дитинство, коли родина жила біля Київської політехніки, де її батько був професором (до слова, перший у Києві пам’ятник Олені Телізі відкрито 2009 року на території парку КПІ, скульптор – Володимир Щур). Того ж дня у Музеї історії України у Другій світовій війні була нагода відвідати інтерактивну лекцію «Олена Теліга: між поезією і боротьбою». Принагідно презентували результати Всеукраїнського літературно-мистецького конкурсу «Щоб далі йти дорогою

одною!». На основі найкращих конкурсних робіт музейний мультиплікатор Д. Пінько створив серію анімацій,

Культура / Події

які вперше демонстрували в музейному просторі. Продовженням стала тематична екскурсія експозицією

«Капсула часу» про життя українців в умовах нацистської окупації. Варто згадати ще бодай кілька подій. У бібліотеці-філії-15 Херсонської централізованої бібліотечної системи відкрито літературну вітальню «Олена Теліга: слово, що стало подвигом». А в Рівному – пам’ятний знак на місці будинку родини Мучинських, де восени 1941 року проживала Олена Теліга. Бахмацька центральна бібліотека організувала книжкову виставку «Вітрами і сонцем Бог мій шлях намітив», а Броварська міська бібліотека розгорнула тематичну виставку «Олена Теліга – голос незламної України». Тобто сьогодні, коли Україна знову виборює свою волю, слово та чин Олени Теліги вчать нас не просто виживати, а жити відважно, гідно й з вірою у свою Державу. «Не треба слів! Хай буде тільки діло! Його роби – спокійний і суворий...»

Історія / Події

surma.com.ua

№ 30 (215) — 31.07.2026

Національне призначення Івана Тиктора Євген Салевич Львів, «Сурма»

рганізація української нації «Держава», Українське національне середовище та відділ україніки ЛОУНБ провели круглий стіл «Національне призначення Івана Тиктора». Вступне слово на заході з ушанування видатного українського громадсько-політичного діяча, учасника національно-визвольних змагань, старшини Легіону УСС та УГА, члена УВО, організатора української видавничої імперії – концерну «Українська преса» – Івана Тиктора подав завідувач відділу україніки, поет Євген Салевич. Під час засідання він наголосив «на потребі осягнути український шлях усвідомлення свого національного призначення, який пройшов Іван Тиктор: від воєнної історії старшини Легіону УСС та УГА й члена УВО – до видатного організатора українського інформаційного простору, національного просвітництва та пропаганди в

міжвоєнний період, керівника, образно кажучи, міністерства національної інформації, пропаганди й культури окупованої нації». Продовжуючи, доповідач окреслив такі контексти обговорення теми: • Усвідомлення українцем свого національного призначення. • Історія медіамагната Івана Тиктора як взірець служіння у розбудові українського інформаційного простору, просвітництва й пропаганди, поширення українських ідей та формування носіїв національної ідеї. • Українська видавнича імперія Івана Тиктора – концерн «Українська преса». • Книги і журнали Івана Тиктора як форма поширення української ідеології. • Український книжковий дизайн і видатні ілюстратори видань Івана Тиктора. • Взірець організації українських медіа доби Івана Тиктора. • Українські медіа у сучасному світовому інформаційному просторі. • Проекція видавничої імперії Івана Тиктора на сучасний національний інформаційний простір. У підсумку Євген Салевич наголосив на тому, що «національний поступ завжди двигають національні ідеї та

їхні потужні носії, підтримані інтелектуальним і фінансовим ресурсом нації. У всі часи визначальними є національні ідеї, що забезпечують розвиток нації, тому надважливою є роль тих, хто висловлює, поширює і несе ці ідеї – сіячів на всіх рівнях ідеологічної ієрархії». Промови на круглому столі виголосили: кандидат філологічних наук Ольга Антоник «Видавнича імперія Івана Тиктора: фундаментальні аспекти наукових досліджень», відомий історик, директор ЛОУНБ Іван Сварник «Культурний феномен УСС: “Пресова кватира” як прообраз видавничої імперії Івана Тиктора», доктор істо-

VILLAGE DOCTOR

ричних наук Ігор Гаврилів «Медіаімперія Івана Тиктора як національний проєкт УВО», доктор мистецтвознавства Роман Одрехівський «Національна самобутність та модерн: унікальність книжкового дизайну Івана Тиктора», доктор економічних наук Борис Карпінський «Державотворчий патріотизм нації та національна спадщина Івана Тиктора», редактор журналу «Наша спадщина», поет Андрій Левик «Видавнича спадщина Івана Тиктора в національній культурі», а також відомий дослідник давньої української літератури, директор «Інституту Слова» Павло Салевич «Видавничо-стратегічний хід Івана Тиктора: від 1 злотого за страхування майна селян – до “Повістей временних літ”». В обговоренні теми круглого столу, окрім уже згаданих доповідачів, узяли участь відомий художник Ігор Колісник, відомий архітектор Микола Обідняк, діяч освіти Ярослав Даць, перекладачка з іспанської Галина Чубай, юрист Нестор Гнатів, громадські діячі Іван Вівчарівський, Зеновій Бермес, Марта Продан, завідувачка відділу читального залу ЛОУНБ Ольга Вахула та інші. Круглий стіл проведено за сприяння Зіновія Урсула.

2323 W. Chicago Ave. 773 276 8600

МЕДИЧНИЙ ОФІС ДЛЯ ВАШОЇ РОДИНИ В ЦЕНТРІ УКРАЇНСЬКОГО СЕЛА В нас Ви можете зробити всі аналізи крові

Доктор Юрій МЕЛЬНИК, MD.

• • •

на рівень цукру та холестерину печінкові та ниркові проби на рівень вітамінів

Медогляд до школи, спорту, праці. МИ - ЛІЦЕНЗОВАНА КЛІНІКА ДЛЯ ВОДІЇВ CDL.

ми підтримуємо

Доктор Ольга САЛЕЦЬКА, лікар інтегративної медицини.

ПІДТРИМУЄМО УКРАЇНУ

Культура

31.07.2026 — № 30 (215)

Ольга Смольницька Швейцарія «Сурма»

ачебто багато сказано на тему українських жіночих прикрас, зокрема про те, що це обереги. Ми згадуємо наших родичів і предків, читаємо у книгах, дивимось у фільмах і програмах… Але що ми насправді знаємо про рідні прикраси? І як правильно їх носити? Адже за орнаментом, оздобами та багатьма іншими деталями можна було визначити статус (зокрема родинний), походження – наприклад, із якого села (а не лише, сучасною мовою, області) та багато інших речей. Також були ритуальні прикраси та для конкретних пір року. Або дитячі прикраси (маленької дівчинки) відрізнялись од тих, які носила вже підліток, а потім – доросла дівчина-відданиця, не кажучи про заміжню жінку, молодицю… Усього не перерахувати. Отже, якщо ми захоплюємось етностилем (який можна поєднувати з класикою), то треба знати його особливості. Спробуймо визначити бодай кілька важливих речей. Почнімо з намиста. А для цього звернімося й до нашої класики – спробуймо правильно її прочитати. Якщо спитати, з чим асоціюється український національний костюм – саме дівочий і жіночий, – то відповідь переважно буде: коралове намисто. Але треба знати, що корали-коралі означають, зокрема кількість разків (низок). Як відомо, корал корисний для здоров’я – недарма червоний колір означає кров, і епітет «кораловий» – синонім до слова «червоний», хоча є й білі, рожеві й навіть чорні корали. Є губчасті та пресовані корали. І недарма синонім до слова «намисто» – це саме «коралі»! Навіть якщо в разках узагалі немає коралу. Намисто було обов’язковим для наших дівчат. Навіть бідна мала носити бодай один разок, навіть найпростіший, скляний. А наша класика рясніє описами традиційного вбрання красунь, де неодмінно з’являться коралі або й дукачі. Не без іронії про «кохання», яке виникає з першого погляду лише через зовнішність побаченої дівчини (і герой розуміє, що в неї є придане), писав наш сентименталіст, але й автор гумористичних творів Григорій Квітка-Основ’яненко. Наприклад: «А як ще в неї на шиї намиста разків десять та хрестів три-чотири, так тут вже зовсім вмира…». Десять разків намиста означають, що ця дівчина з багатої (і навіть дуже багатої) родини, а «хрестів три-чотири» – тим паче. Тобто тодішньому читачу було зрозуміло, що начебто закоханий насправді обирає собі пару за розрахунком. Узагалі чим товщі були коралі та чим більше було разків, тим багатша була власниця. Тобто чоловік чи батько мав витратити на таку при-

Символіка українських прикрас: хай живуть аксесуари до жіночого вбрання красу вола або кількох волів чи корів. І оздоби означали не лише красу, а й статус. Ось чому було так важливо їх носити. До коралів є й підкоральник. Що це? Центральна намистина, до якої можуть прикріплювати дармовис (по-сучасному – брелок). Тобто елемент декору. Ще її називають «барильцем» чи «рифом». Таку намистину могли оздоблювати металом. Це дуже важливий елемент, на якому тримається вся прикраса. Але повернімося до твору Квітки-Основ’яненка. Далі описано вже без іронії позитивну героїню Галочку, якій її батько Олексій дав освіту і справляв придане. Наприклад: «Намиста з червонцями, хрестів усяких, дукатів, єднусів золотих, бурштинів разками… та чого у неї не було! Сорочечки, хоч і сама тонесенько пряла, а і у будень другої не брала, як з іванівського полотна; а на голові, замість стрічок або лент, що у Бога день золота сітка пов'язана». Єднус – це застаріле слово, означає дукач, тобто прикрасу, зроблену з монети, аналог медальйона. А хрести? Тут мається на увазі не натільний хрестик (який носили під одягом), а саме прикраса. Були різні варіанти – залежно від регіону. Наприклад, на Слобожанщині носили «Яблучний Спас». Це жіноча прикраса. З чого робили її та інші хрести? З міді або сплавів, латуні, олова… Були й золоті хрести – або додавали золото. Могли додавати скло. Отже, виходила складна і цікава композиція. Відомі гуцульські зґарди, які, певна, багато хто бачив. Є й окремі гуцульські хрестики – дерев’яні та металеві. Їх можна впізнати за формою та орнаментом. А наддніпрянські хрести часто носили разом із дукачами. Отже, виходило кольє, яке складалося з разків, намист, дукачів, хрестів… Отже, у класика портрети – дуже важливі, бо їхні деталі ілюструють справжнє ставлення героя до героїні. І зовсім інше – щире – почуття змальоване в його повісті «Маруся», де немає гумору чи іронії (і письменник цілеспрямовано писав саме чутливий твір). Наприклад, такий етнографічний портрет української красуні. Змалювавши вроду заголовної героїні, автор далі описує прикраси: «…поверх… шиї на чорнiй бархатцi, широкiй, так що пальця, мабуть, у два, золотий єднус i у кольцi зверху камiнець, червоненький... так i сяє!» Отже, Маруся носила на широкій чорній оксамитовій стрічці дукач із червоним каменем. Яким саме – не сказано. Коштовним чи півкоштовним? У будь-якому разі, показано неабиякі статки її батька. Це й демонструвало вбрання дівчини – як її придане. А що сказати про одяг? Знову приклад – Маруся: «Сорочка на нiй бiленька, тоненька, сама пряла i пишнiї рукава сама вишивала червоними нитками. Плахта на нiй картацька, черчата, ще ма-

теринська – придана; тепер вже таких не роблять». Отже, героїня носила материнську плахту, а слово «черчата» означає «пофарбована в червоне». Але тканина – це ще не все. У нашій культурі її обов’язково розшивали. Тому автор каже про вишивку: «I яких-то цвiтiв, там не було? Батечку мiй та й годi! Запаска шовкова, морева; каламайковий пояс, та як пiдпережеться, так так рукою i обхватиш, – ще ж то не дуже i стягнеться. Хусточка у пояса мережована i з вишитими орлами, i, ляхiвка з-пiд плахти тож вимережована й з китичками; панчiшки синi, суконцi, i червонi черевички. От така як вийде, то що i твоя панночка!» Моревий – це, за словниками, «пошитий із дорогої шовкової тканини з полиском» або блиском. Отже, запаска – з дорогого шовку. Але чому така назва? Словники й тут дають раду, бо «моревий» походить від слова «муар», тобто з розводами. Є муарова тканина. Усе це вишукане. У різних варіантах це слово є в польській, чеській, німецькій та інших мовах – і, звісно, французькій. А спочатку «муар» означало матеріал, зроблений із шерсті ангорської кози. Що таке каламайковий? Каламайка – це тонка вовняна тканина. З неї робили спідниці, пояси тощо. Зазвичай це була яскрава смугаста тканина, а пояси з неї часто – червоні, зелені або сині. Що таке ляхівка, яка виглядає з-під плахти? Це – особливий різновид української вишивки рядами (або мережки чи прошви): ромбами, причому нитки по-особливому обплутані. Так вишивали рушники, сорочки, скатертини… Вишивали і чоловічі, і жіночі сорочки. Візерунок міг бути і подвійним, і потрійним. Це складна вишивка, яка вважається найвищим пілотажем. У кожному краю ляхівка відрізнялася. Наприклад, полтавська – це знаменита складна техніка «білим по білому». Була й київська ляхівка – червоні та чорні або червоні та сині нитки, тобто кольорові. Це тонка техніка, вишивати і потім носити це треба було обережно. Безперечно, усе описане – дуже гарне, вишукане, але водночас і функціональне, бо справжня народна мода – практична. Не забуваймо, що Маруся все виконувала в господарстві, а умова одягу – щоб він був зручним. А ще цікаво, що в обох творах описано традиційний український костюм, проте тут є й регіональні риси, бо дія відбувається в Харкові та біля нього. Тобто це харківські дівчата. Або гуцульська зґарда. Виявляється, вона має язичницьке коріння, тобто дуже давнє та, можливо, походила від гривен, які носили вожді. Проте це вже давно – суто жіноча прикраса. Звичайно, вона і гарна і складна, проте функція – оберіг. Зґарди теж були різні, хоча є спільні мотиви – наприклад, монета. Часто це була жовта, під золоту.

Якщо казати про намиста з монетами, то згадуються керамічні або коралові, на які прикріплювали або один дукач, або кілька. А залежно від регіонів були різні, у тому числі складніші. Скажімо, на Буковині, у Чернівецькій області національна нашийна жіноча прикраса – салба. Це нашиті на тканину (полотно чи оксамит) срібні монети, і салба за допомогою стрічки зав’язується, наче комір. Навіщо вона? Бо прикривала розріз у комірі. Отже, усе функціонально. Залежно від статків і статусу батька або чоловіка була й кількість монет. Адже одна – це вже було дорого! Тому якщо ми бачимо дорогі та складні костюми і прикраси, у тому числі салби, складені з багатьох монет, то маємо знати: певно, батько цієї дівчини був війтом або посідав у селі якусь іншу важливу посаду. Цікаво, що першу монету дівчинці дарував хрещений батько (на перший день народження – рік), а далі кількість збільшувалася. Монет могло бути і 35, і навіть 50, а рядів – дванадцять! А саму стрічку – пасочок – салби можна було й мережити, й інакше прикрашати. Тому деякі такі прикраси можуть виглядати навіть як зборчаста тканина. А ще є ґердани, силянки, лемківські кривульки, драбинки та багато інших жіночих прикрас – і з пацьорок (бісерних), і скляних, і металевих, і керамічних… Навіть усіх цих назв не злічити за один раз. Є цілі бісерні комірці. А сережки теж називають по-різному. Наприклад, і заушниці, і завушниці, і кульчики, і кугутки, і ще багато варіантів. Навіть цей перелік показує, що наші моди були і залишаються практичними, і краса тут часто функціональна. Порівняти українські народні прикраси, які мають важливу символіку, можна з портретами італійських митців – наприклад, доби Ренесансу – та інших художників. А ще можна переконатися, що слід більше дізнаватися про нашу культуру. Адже вона – не лише у предківській скрині чи на фото, а й має бути в душі. Аналітик матеріалів – Олена Смольницька Про автора: Ольга Смольницька – кандидат філософських наук, консультант з філології Місії «Постуляційний Центр беатифікації й канонізації святих» Української Греко-Католицької Церкви (Львів)

Суспільство

surma.com.ua

№ 30 (215) — 31.07.2026

Чому індивід важливіший за людину, або Звідки беруться фріки Сергій Чаплигін Львів, «Сурма»

ожна ідеологія починається не з економіки і навіть не з політики. Вона починається з відповіді на запитання: «Хто така людина?». Саме тому будь-яка ідеологія завжди містить власну антропологічну модель. Від того, як вона визначає природу людини, залежить її бачення свободи, держави, моралі, сім'ї, культури і навіть майбутнього. Лібералізм також має свою антропологію. У центрі його світогляду стоїть не людина як істота суспільна, моральна чи духовна, а індивід (лат. individuum – неподільний). Саме тому розвиток людини в ліберальній оптиці розуміється передусім як процес її індивідуалізації, а історія людства трактується як поступове звільнення індивіда від усього, що обмежує його автономію. У такій системі координат майже все соціальне постає як зовнішній тягар: релігія «нав'язує» істину. Нація «нав'язує» історичну пам'ять. Держава – обов'язок. Сім'я – ролі. Традиція – моральні норми.

Навіть стать розглядається як обмеження, від якого людина також може бути «звільнена». Ліберальний проект тому і полягає у послідовному звільненні індивіда від усіх цих зв'язків. Це знаменита «свобода від» (liberty) – свобода від будь-якої зовнішньої визначеності. Тому будь-яка ідея, яка говорить про обов'язок, спільне благо, національну або релігійну ідентичність, природний моральний порядок чи історичну спадкоємність, сприймається не як благо, а як «загроза» свободі. Такі категорії оголошуються репресивними конструкціями, які необхідно демонтувати. Зверніть увагу на одну цікаву особливість. У ліволібералізмі майже відсутнє поняття морального вдосконалення людини. «Прогрес» стосується не людини, а середовища її існування. Індивід вважається вже даною і завершеною величиною. Він не повинен ставати кращим – достатньо лише усунути все, що «обмежує» його свободу. Саме тому сучасний лівий дискурс майже не говорить про чесноти, характер, самодисципліну, моральне зростання чи духовне вдосконален-

ня. Його центральне поняття – не вдосконалення, а «самовираження». Принцип свободи «самовираження» сьогодні став головною етичною вимогою ліберальної культури. Індивід повинен максимально проявити свою «неповторність». Саме це проголошується головною життєвою ціллю. Але виникає парадокс. Як проявити свою унікальність тоді, коли це прагнуть зробити всі? Коли кожен хоче бути неповторним, сама неповторність перестає працювати. Тоді починається своєрідна гонка за відмінністю. Щоб бути помітним, уже недостатньо просто бути собою. Потрібно заперечити норму, здивувати, шокувати, переступити ще одну межу. І дуже швидко людина починає заперечувати вже не суспільство, а власну людську природу, а самовираження перетворюється на самоусунення. Свого часу постмодерністи Жиль Дельоз і Фелікс Гваттарі запропонували своєрідну «культурну модель» двох начал. Не в клінічному медичному сенсі, а як два різні способи ставлення до світу.

Перший тип умовно назвали параноїдальним, який прагне порядку, системи, ієрархії, єдності, логіки та стабільності. Другий – шизоїдним, що тяжіє до множинності, гри, творчого розпаду структур, відкритості й нескінченних можливостей. Модерн, на їхню думку, був епохою переважання першого принципу. Він будував великі системи – державу, націю, науку, універсальні моральні норми, великі політичні ідеології. Постмодерн починається тоді, коли ці системи оголошуються формами насильства. Те, що ще вчора називалося порядком, тепер трактується як репре-

ПРОДОВЖЕННЯ / С. 31

Шукаєте надійний автосервіс? Ми ремонтуємо всі марки автомобілів — легкових і комерційних: Mercedes, BMW, Toyota, Honda, Lexus, Maserati, Tesla, Ford, Sprinter — і це лише частина списку!

Повне сервісне обслуговування: • Заміна оливи та фільтрів • Діагностика та ремонт ходової • Розвал-сходження — без виїзду на інше СТО!

• ⚡ Комп’ютерна діагностика, електрика, заміна та програмування модулів: BCM, ECM, ABS, SRS, TCM – навіть Б/У, щоб зекономити ваші кошти!

🚨 ПОСЛУГИ ЕВАКУАТОРА 🤝 Працюємо з усіма страховими компаніями 🛡️ Гарантія на всі види робіт!

Кузовні та зварювальні роботи будь-якої складності: • Відновлення після ДТП • Ремонт після аукціонів • Tesla Model X — регулювання Falcon Wing Doors • Зварювання алюмінію та трейлерів

International Auto And Body Repair

773 - 807 - 3803

Internationalautobodyrepair@gmail.com

3110 River Road River Grove IL 60171

Суспільство

31.07.2026 — № 30 (215) ПОЧАТОК / С. 30 сія. Традиція – примусом, ієрархія – дискримінацією, норма – насильством. Ідеалом стає вже не космос, а хаос. Не порядок, а нескінченна гра, не істина, а інтерпретація. Але тут й сам індивід виявився недостатньо радикальним. Адже навіть він має певну сталість. Тому постмодерн робить наступний крок. Місце індивіда посідає дивід – істота без цілісної ідентичності. Він уже не є неподільним, як в класичному лібералізмі. Він складається з випадкових фрагментів, ролей, масок, цифрових аватарів і тимчасових самоописів. Його особистість нагадує

ризому – мережу без центру, без початку і без завершення. Тому «дивід» більше не відкриває себе. Він нескінченно себе конструює. І це конструювання не має меж: стать, тіло, соціальний статус, ідентичність, біографія. Усе стає матеріалом для безкінечного редагування. Саме тому сучасна масова культура дедалі більше виводить у центр образи людей, які принципово порушують будь-які усталені антропологічні межі – постлюдей: фріків, трансгендерів, штучно створених персонажів, віртуальних аватарів, клонів. І стають вони «культурними героями» сучасності не випадково. Бо їхня головна функція закладена ідеологічно – демонструвати абсолютну свободу конструювання себе.

Вони більше нічого не успадковують. Нічого не отримують як дар. Ніщо не визначає їх наперед. І тому вони дедалі більше втрачають відповідь на найпростіше питання: «Хто я?». Абсолютна свобода обертається абсолютною невизначеністю. Звідси логічно виникають усі сучасні проекти трансгуманізму і постгуманізму. Бо якщо людська природа не має жодної внутрішньої даності, тоді її можна змінювати без обмежень – можна обирати стать, змінювати тіло, створювати нову ідентичність, перенести свідомість у цифровий простір, нескінченно переписувати самого себе. Людина перестає бути природною даністю і стає відкритим технологічним проектом. Саме тут почи-

нається постгуманізм і перед нами вже не людина, а інший антропологічний тип. Так чому ж так багато фріків? Фрік – це не причина культурної кризи. Він її симптом. Він є логічним завершенням лівацької антропології, яка десятиліттями послідовно відокремлювала людину від усіх форм її природної та історичної належності. Спочатку від Бога, потім від традиції, нації, сім'ї, статі і врешті-решт від самої людської природи. Тому не варто дивуватися кількості фріків. Вони не випадковість сучасної культури, а є її найпослідовнішим і найлогічнішим продуктом. Пильнуйте себе та тих, хто вас оточує.

6 фраз, які заважають працювати в команді

«Т

а тут роботи на п'ять хвилин», «Ми завжди так робили», «На минулій роботі було краще»... Якщо ці фрази здаються вам знайомими, ви точно не самі. Багато хто впізнає в них своїх колег, а дехто – самого себе. Усі збіги, звісно, випадкові. Одна необережна репліка навряд чи зіпсує взаємини в колективі. Але якщо певні фрази звучать постійно, вони накопичують роздратування, демотивують та ускладнюють співпрацю в команді. Work.ua зібрав шість поширених висловлювань, після яких розмова часто заходить у глухий кут, і пояснив, чому їх варто замінити на доброзичливіші формулювання. 1. «ТА ТУТ РОБОТИ НА П’ЯТЬ ХВИЛИН» Двояка фраза. З одного боку, вона може звучати як спроба підбадьорити, мовляв, не переймайся, ти швидко впораєшся. Але набагато частіше люди чують зовсім інше: «Ти надто довго вовтузишся» або «Я зробив би це швидше». У результаті замість підтримки людина отримує знецінення. Адже те, що для одного займає кілька хвилин, для іншого може означати години роботи: зібрати інформацію, узгодити деталі, перевірити результат або просто переключитися між кількома завданнями. Тож не варто ставити людину в ситуацію, коли їй доводиться виправдовуватися або доводити власну компетентність. Краще сказати: • «Як думаєш, скільки часу це реально займе?» • «Чи є щось, що заважає завершити це швидше? Потрібна допомога?»

2. «МИ ЗАВЖДИ ТАК РОБИЛИ» На перший погляд, у цій фразі немає нічого поганого. Вона свідчить, що в компанії є усталені процеси й команда не працює хаотично. Але якщо ця репліка стає універсальною відповіддю на будь-яку нову ідею, вона перетворюється на головного ворога змін. По суті, співрозмовник чує: «Не витрачай час, рішення вже ухвалили». Згодом співробітники перестають пропонувати нові підходи не тому, що не мають ідей, а тому, що не бачать сенсу їх озвучувати. Однак це не означає, що потрібно погоджуватися з кожною пропозицією. Та перш ніж відмовити, варто хоча б вислухати аргументи. Краще сказати: «Ми вже працювали так. Як думаєш, що тут можна покращити?» 3. «НА МИНУЛІЙ РОБОТІ БУЛО КРАЩЕ» Порівняння рідко мотивують. Пригадайте фрази з дитинства, коли вас порівнювали з сином/донькою маминої подруги. Навряд чи це викликало бажання ставати кращими й вчитися на відмінно. Якщо ви регулярно згадуєте, як усе було в попередній компанії, колеги можуть сприйняти це не як корисний досвід, а як постійне невдоволення теперішнім місцем роботи. Звісно, попередній досвід – це цінність, але він стає корисним лише тоді, коли допомагає знайти рішення, а не довести, що «раніше було краще». Краще сказати: «На попередній роботі ми розв'язували схожу проблему ось так. Можливо, щось із цього стане нам у пригоді».

4. «Я НЕ ТАК БАГАТО ТУТ ЗАРОБЛЯЮ, ЩОБ ЩЕ Й ЦЕ РОБИТИ» Так зазвичай відповідають, коли нове завдання здається несправедливим або виходить за межі домовленостей. І ця відповідь часто виправдана. Обов’язки можуть розширюватися без перегляду зарплати чи посади, і про це потрібно говорити. Але така фраза майже завжди звучить як категорична відмова від діалогу. Замість того, щоб обговорити навантаження чи пріоритети, вона переводить розмову в площину взаємних претензій. Набагато ефективніше назвати проблему прямо. Краще сказати: • «Уточнімо, чи входить це до моєї зони відповідальності». • «Якщо мої обов’язки змінюються, варто обговорити це окремо». 5. «ЯК ЖЕ НАБРИДЛИ ЦІ БЕЗЗМІСТОВНІ ЗУСТРІЧІ» Будемо чесними: іноді зустрічі й справді можна було замінити одним повідомленням у чаті. Але з іншого боку, саме на зустрічах команди синхронізуються, ухвалюють рішення, обговорюють складні питання й знаходять ідеї, які навряд чи народилися б у листуванні. Тому сама по собі фраза нічого не змінює. Якщо проблема існує, варто не скаржитися, а запропонувати спосіб зробити зустрічі ефективнішими.

Краще сказати: «Мені здається, частину цих питань можна вирішити в чаті, а зустріч зробити коротшою». 6. «ОЙ, У НАС УСІ ТАКІ ТОКСИЧНІ» Останніми роками слово «токсичний» стало одним із найуживаніших у розмовах про роботу. Іноді – цілком заслужено. Але іноді ним називають будь-яку неприємну ситуацію або людину, з якою просто не вдалося порозумітися. «Всі» – це майже ніколи не всі. Якщо в команді справді є проблема, вона навряд чи стосується абсолютно кожного. Це той випадок, коли узагальнення лише ускладнюють пошук рішення. Краще говорити про конкретні дії чи ситуації, які вас зачепили. Це дає співрозмовнику шанс зрозуміти, що саме пішло не так, і змінити поведінку. Краще сказати: «Мене зачепила одна ситуація. Хотів(-ла) б її обговорити». Автор: Анастасія Чорна Джерело: Work.ua (https://www. work.ua/articles/work-in-team/4326/)

Здоров’я

surma.com.ua

№ 30 (215) — 31.07.2026

Чому зараз всі божеволіють через білок?

Віктор Мандзяк Львів, «Сурма»

тіктоці блогери-худальники готують високобілкові страви, ледь не на кожній заправці можна знайти протеїнові батончики. На сніданок люди в намаганні схуднути п’ють білкові коктейлі. Шо ся робе?! Га? Люди такі люди... Людина – істота лінива до роботи, зокрема когнітивної. Якщо білок – це корисно, то користі багато не буває. Так мислить Василь, так мислить Василина. Їм імпонує ідея, що хоч чогось можна їсти багато. Промисловість це підхоплює – протеїнові батончики на кожній полиці, в кожному магазині. Блогерам треба вподобайки і охоплення. Хочете білкових рецептів, підписота? Ми намішаємо яйця з кисломолочним сиром, накришимо туди хека – то високобілкове вариво допомагає худнути. Їжте... і лайки ставте. Попит породжує пропозицію. А що породжує попит? Лінь до мислення і аналізу. Але не тут, не на цій сторінці, і вже точно не в цій статті!

Тут ви будете змушені думати (якщо ще здатні, звісно). Якщо люди в намаганні схуднути божеволіють через білок, то звідки віє вітром? Невже дим без вогню? Ні, вогонь є... Білок підвищує енерготрати організму, робить нас ситими, допомагає зберегти м’язи. Але ми, як люди, які зібрались тут трохи мислити й аналізувати, розберемось в нюансах, а їх предостатньо. І вони важливі. БІЛОК ПІДВИЩУЄ ЕНЕРГОТРАТИ ОРГАНІЗМУ? Щоб засвоїти білок, треба спалити в 10-30 разів більше калорій, ніж щоб засвоїти жир, і в 3-6 разів більше, ніж вуглеводи. Вагомо, правда ж? І от блогери вам знімають відео аля «їжте більше білка, тіло спалюватиме багато калорій, щоб його засвоїти». І ви вірите? І вам хочеться вірити... в чудо: їсти безкарно, хоча би й білок. Хоч щось. А тепер нюанси, якими засипати тебе я обіцяв вище. Енерготрати на засвоєння їжі – це лише десь 240 калорій на добу. І якщо збільшити дозу білка вдвічі від того, що радить ВООЗ (0,8 г/ кг), замінивши ним жири і вуглеводи, то моє тіло спалюватиме в добу більше

на... 50 калорій, що додасть до загальних енерготрат 2%. Що, читачу, вже не так вагомо? Тим не менше, вживаючи більше білка, ти можеш зісмоктати додаткові 2 льодяники в день. Блогери не брешуть, просто недоговорюють. Мабуть, не зі зла. Мабуть... БІЛОК РОБИТЬ НАС СИТИМИ? Люди, мислячи логічно, вважають, що якщо білок ситний, то чим більше я його втрамбую в себе, тим ситнішим буду. Ні. Подумаємо разом: якщо білок був би ситним сам по собі, то можна було б ним напхатись по зав’язку, стати дуже ситим... Худнулося би на раз-два. Ні, воно так не працює. Що каже наука? Згідно з експериментальними даними, люди, які їдять десь 1,2 г/кг білка, ситі не менше, ніж ті, що впихають в себе 2 грами на кожен кілограм своєї плоті, але ситіші, від тих, що їсть мало білка – 0,9 г/кг. Це означає, що недостатнє споживання білка робить нас надміру голодними, а не білок ситний. Якщо ти споживаєш 1,4 г/кг білка (взяв із запасом), то подальше збільшення дози білка не дасть тобі більшої ситості. І яку ситність даватиме тобі додаткова білкова їжа, залежатиме від того, яка ця їжа. Насичує добре тверда їжа і некалорійна їжа. Іронічно, але люди намагаються отримати достатньо для ситості білка з очевидно не твердих протеїнових коктейлів, і доволі калорійних протеїнових батончиків. Ейнштейне, був правий ти, друже, нема меж Всесвіту і людській дурості! БІЛОК ДОПОМАГАЄ ЗБЕРІГАТИ М’ЯЗИ ПРИ СХУДНЕННІ? Так, допомагає. Білок складається з амінокислот, які є не тільки будівельним матеріалом для м’язів, а й стимулом для процесів росту (читай збереження) м’язів, особливо лейцин. Але наука нам каже, що для цього більш ніж достатньо 1,6 г/кг білка. 1,6 – то багато? Певно, треба протеїнові коктейлі пити, батончики їсти, готувати всякі високобілкові страви? Та? Ні... Візьмемо пані Галю, яка важить 65 і, відповідно, потребує 104 г білка на добу. Враховуючи, що важче назва-

ти їжу, в якій білка нема, ніж в якій його достатньо, якщо Галя з’їсть за цілий день всього лиш 120 г готового курячого філе, 3 яйця, 125 г грецького йогурта, 200 г вареної сочевиці (не сирої), порцію вівсянки, два окрайця хліба і пару горіхів, норма білка закриється. От так просто. Без спеціальних страв і протеїнових батончиків. А те, що тебе це дивує, говорить тільки про одне – люди божеволіють через білок, і тебе зводять. 1,6 г/кг білка – це точно закриті всі питання із ситістю, які залежать від білка (бо від білка тут насправді небагато залежить), це точно закриті всі питання із мускулатурою. А, і звісно, 2 додаткові льодяники. А, І ЛЕДЬ НЕ ЗАБУВ! Білок – це не халявні калорії, які в жир не перетворюються, на сраці не залягають (в інтернеті знов набрехали... точніше ввели несвідомо (несвідомо?) в оману). Білку дійсно важко перетворитись в жир... як і вуглеводам чи навіть алкоголю. Але це не означає, що калорії із білка не впливають на жир на боках. Абсолютно байдуже, що організм неохоче перетворює білки, вуглеводи чи спирт в жир. Абсолютно байдуже, що організм спожитий жир зберігає в тілі у вигляді (не повіриш) жиру. Навіщо йому зайвий раз спалювати купу енергії, щоб переробити білок до жиру? Він економний: жир в жирові запаси, все решта – на нагальні потреби. І все зводиться до енергетичного балансу: якщо ти тілу не даєш надлишок калорій, він спалить все (з білками трохи довга історія, але не сьогодні про це. Сьогодні – це теж калорії. Грамотне спрощення), і жир спожитий теж. Якщо ж ти вирішив добавити до свого раціону 70 грамів білка, то знай – це 280 зайвих (!) калорій. Ти не можеш добавити білок просто так, бо він цілющий і «в жир не відкладається». Добавивши 280 калорій білка, мусиш спожити на 280 калорій менше жиру і/або вуглеводів. Математика. Грам білка – це 4 калорії. Так – це ті самі калорії, які, позбавившись азоту, мусять зрештою згоріти в тілі. (До уваги «професури», озброєної чатом джіпіті. Я знаю, що при підвищенні споживання білка частина «зайвих» калорій піде в мускулатуру, особливо при силових тренуваннях. Про це теж якось іншим разом). Не дурій. Багато їсти безкарно не вийде. Навіть якщо це білок. Калорія – це калорія. Білок – це калорія теж. Instagram: viktor_mandziak Facebook: Мандзяк Віктор

Спорт

31.07.2026 — № 30 (215)

Огляд спортивних новин тижня:

Михайло Яровенко Буча, «Сурма»

ДОВБИК – У «БОЛОНЬЮ»

Ілюстрація: УАФ

Італійська «Болонья» офіційно оголосила про оренду нападника збірної України Артема Довбика. Українець проведе у складі «россоблу» сезон-2026/27, а після завершення орендної угоди клуб матиме можливість оформити повноцінний трансфер форварда. За даними журналіста Джанлуки Ді Марціо, сума потенційного викупу становить 18 мільйонів євро. Перехід відбувся наприкінці першої частини літнього трансферного вікна. До цього Довбик проходив підготовку до нового сезону разом із «Ромою», кольори якої захищає з літа 2024 року. Під час передсезонних зборів українець взяв участь у спарингу проти французького «Канна», відігравши весь другий тайм зустрічі, що завершилася з рахунком 3:3. Новий сезон стане для 29-річного нападника третім у Серії А. У попередньому чемпіонаті він провів 18 матчів у складі «Роми», записавши до свого активу три забиті м'ячі та дві результативні передачі. Частину сезону форвард пропустив через травму. У «Болоньї» Довбик конкуруватиме за місце в основному складі з нідерландським форвардом Тейсом Даллінгою, який минулого сезону відзначився двома голами та трьома асистами у 23 поєдинках. Водночас аргентинець Сантьяго Кастро продовжить кар'єру в «Ромі». «Болонья» безперервно виступає в елітному дивізіоні чемпіонату Італії з сезону-2014/15. У кампанії-2025/26 команда фінішувала восьмою в турнірній таблиці Серії А, залишившись без путівки до єврокубків. Попри це, два попередні сезони клуб представляв Італію на міжнародній арені. У сезоні-2024/25 «Болонья» вперше за пів століття зіграла в Лізі чемпіонів, де завершила виступ після основного етапу. На-

нові місця роботи українських спортсменів, перемога Джошуа та «Шахтар» у Лондоні ступного року команда брала участь у Лізі Європи та дійшла до стадії чвертьфіналу. Офіційний дебют «Болоньї» в новому сезоні Серії А відбудеться 24 серпня, коли команда зустрінеться з «Лаціо». БАСКЕТБОЛЬНИЙ «РЕАЛ» ПОПОВНИВСЯ УКРАЇНЦЕМ Український захисник Максим Шульга найближчим часом може стати гравцем мадридського «Реала». За інформацією видання Diario AS, баскетболіст, який наразі перебуває в системі «Голден Стейт Ворріорз», продовжить кар'єру в іспанському ґранді. Як зазначає джерело, українець стане четвертим новачком «Реала» перед початком сезону-2026/27. У клубі розглядають цей трансфер як стратегічно важливий, адже Шульга відповідає критеріям іспанської Суперліги щодо статусу місцевого вихованця. Перед переїздом до США 24-річний баскетболіст пройшов школу «Торрелодонеса», а згодом виступав за «Коледжіо Леонес». Саме звідти він перебрався до університету «Юта», де продовжив розвиток своєї кар'єри. Утім завершенню трансферу може завадити чинний бан від Міжнародної федерації баскетболу (ФІБА). У травні 2025 року організація зобов'язала українця виплатити близько 180 тисяч доларів заборгованості перед колишнім агентом, і це питання досі потребує остаточного врегулювання. Минулого сезону Шульга дебютував у НБА у складі «Бостон Селтікс». У регулярному чемпіонаті він взяв участь в 11 матчах, а також зіграв дві гри у плейофі. Після завершення сезону клуб припинив співпрацю з українцем. Наступним етапом кар'єри Шульги стала система «Голден Стейт Ворріорз», де він приєднався до одного з двох складів організації. Разом із новою командою українець став переможцем Літньої ліги НБА. Минулого сезону мадридський «Реал» дійшов до фіналу Євроліги, де поступився грецькому «Олімпіакосу». Натомість на внутрішній арені команда впевнено виграла чемпіонат Іспанії, здобувши 39-й титул у своїй історії. До завершення попереднього сезону кольори «Реала» також захищав український центровий Олексій Лень, який згодом залишив клуб. «ШАХТАР» ДОНЕЦЬК? А, МОЖЕ, «ШАХТАР» ЛОНДОНСЬК? Донецький «Шахтар» планує проводити номінально домашні матчі основного етапу Ліги чемпіонів сезону-2026/27 у Лондоні. Про це після контрольного поєдинку повідомив головний тренер команди Арда Туран. Путівку до основного раунду найпрестижнішого єврокубкового турні-

ру «гірники» здобули завдяки перемозі в чемпіонаті України сезону-2025/26. Спочатку донецький клуб мав стартувати з кваліфікації, однак згодом отримав пряме місце в основному етапі Ліги чемпіонів. Це стало можливим завдяки високому клубному рейтингу УЄФА серед чемпіонів асоціацій, які перебувають за межами першої десятки таблиці коефіцієнтів. Через повномасштабну війну в Україні «Шахтар» і надалі не має можливості приймати суперників на власному полі, тому клуб був змушений шукати арену за кордоном для проведення домашніх єврокубкових матчів. Підготовку до нового сезону команда проводить у Туреччині. Останнім суперником «Шахтаря» в рамках літніх зборів став «Бурсаспор», а після завершення зустрічі Арда Туран розповів про плани щодо проведення матчів Ліги чемпіонів. «Схоже, свої європейські матчі ми проводитимемо в Лондоні. Ми дуже хотіли приїхати до Туреччини, але вимоги УЄФА значно обмежують нас. Водночас завжди приємно грати перед уболівальниками в Бурсі, Гьозтепе чи Ескішехірі. Сподіваємося побачити наших прихильників і в Лондоні», – сказав наставник «гірників». При цьому Туран не уточнив, на якому саме стадіоні команда прийматиме своїх суперників. Раніше The Athletic повідомляв, що «Шахтар» розглядав можливість оренди арен лондонських клубів – «Челсі», «Фулгема» та «Брентфорда». Жеребкування основного етапу Ліги чемпіонів відбудеться 27 серпня, а перші матчі турніру заплановані на 8 вересня. ФЕХТУВАЛЬНА МЕДАЛЬ ДЛЯ УКРАЇНИ Збірна України здобула срібло чемпіонату світу-2026 з фехтування у чоловічій командній шпазі. На шляху до фіналу Україна провела чотири матчі, два з яких закінчувалися драматичним чином. Спершу в 1/8 фіналу українці здійснили камбек проти Польщі: програючи 18:25 перед вирішальною 3-хвилинкою, лідер збірної Роман Свічкар вирвав перемогу – 41:40. А потім той-таки Свічкар наніс переможний укол у півфінальному протистоянні проти Ізраїлю (45:44), який вивів команду у фінал. У боротьбі за золото чемпіонату світу збірна України зустрілася з бронзовими призерами торішньої світової першості – Казахстаном. Перші три сутички були доволі близькими, але з мінімальною перевагою Казахстану (12:10). Після наступних двох боїв відставання українців зросло до семи уколів, але у шостому поєдинку Нікіта Кошман скоротив відставання (24:27). У сьомому поєдинку зусиллями Михайла Краснюка відставання збірної України скоротилося до двох уколів (27:29), але

після цього Кошман програв свою сутичку 4:7 та збільшив відставання до п'яти уколів. Матч завершився поразкою України 40:45. Для збірної України це перша за сім років нагорода чемпіонату світу в командній шпазі. У 2019 році «синьо-жовті» також стали срібними призерами світової першості, поступившись у фіналі збірній Франції. ПЕРЕМОГА ЕНТОНІ ДЖОШУА Британський супертяж Ентоні Джошуа здобув дострокову перемогу над албанцем Крістіаном Пренгою на вечорі боксу, що відбувся в саудівській Джидді. Початок поєдинку склався для британця вкрай невдало. Уже на 20-й секунді Пренга точним аперкотом відправив суперника в нокдаун, а незабаром Джошуа вдруге опинився на настилі після серії влучних ударів албанця. Однак уже в другому раунді ексчемпіон світу повністю змінив хід бою. Джошуа почав діяти агресивніше, завдав кількох точних ударів, а вирішальною стала комбінація, після якої Пренга не зміг продовжити поєдинок. Рефері достроково завершив зустріч, зафіксувавши перемогу британця нокаутом. Після бою Джошуа присвятив свій успіх друзям Сіні Гамі та Латіфу Айоделе, які загинули в автокатастрофі в Нігерії наприкінці 2025 року. «Це більше, ніж просто сила удару. Це був дух, це був Латц, це був Сіна, це були родини. Навіть говорити про це боляче. Це було важко. Це мої брати. Я не хочу про це говорити», – сказав Джошуа. Також британець підтвердив, що готовий провести довгоочікуваний бій проти Тайсона Ф'юрі. «Я поважаю все, що він зробив і чого досяг, але ми зараз тут. Сподіваюся, що на вболівальників чекає чудова подія», – зазначив Джошуа. Нагадаємо, у квітні 2026 року Джошуа та Ф'юрі підписали контракт на очний поєдинок. Перед цим обидва боксери мали провести по одному проміжному бою, а їхня зустріч запланована на другу половину 2026 року. Перемога над Пренгою стала для 36-річного британця другою поспіль і 30ю у професійній кар'єрі. Наразі його рекорд становить 30 перемог (27 – нокаутом) та чотири поразки. За поєдинком із перших рядів спостерігав чемпіон світу у надважкій вазі Олександр Усик. Після завершення бою українець піднявся на ринг, привітав Джошуа з перемогою та високо оцінив його виступ. «Ентоні Джошуа – наступний абсолютний чемпіон. Перший раунд? Це бокс. Пропустив аперкот — це нокдаун. Ей-Джей підвівся та переміг», – сказав Усик у коментарі talkSPORT.

Історія / Культура

surma.com.ua

№ 30 (215) — 31.07.2026

Як імперія присвоює собі чуже. Про одного відомого художника з Криму Віктор Іщенко Київ, «Сурма»

мперії існують не лише завдяки армії чи економіці. Вони також будують свою велич через культуру. Один із найефективніших інструментів імперської політики – привласнення талантів народів, які опинилися під владою метрополії. Саме тому світ знає багатьох митців як «російських», хоча їхнє походження, життєвий шлях і культурне середовище були значно складнішими. Одним із найвідоміших прикладів в цьому випадку є Іван Айвазовський. Народившись 29 липня 1817 року у Феодосії, в Криму, він не був етнічним росіянином. Його справжнє ім’я – Ованес Айвазян. Походив із вірменської родини, підтримував вірменську громаду, будував вірменські церкви, жертвував кошти на розвиток вірменської культури й ніколи не приховував свого походження. Водночас професійне становлення художника відбулося в межах російської імперії. Він навчався в Імператорській академії мистецтв у Санкт-Петербурзі, отримував державні замовлення та був офіційним художником російського флоту. Саме через ці імперські інституції його творчість була інтегрована до російського мистецького канону. Проте це не означає, що його можна беззастережно називати «російським художником». Більшу частину життя Айвазовський залишався пов’язаним із Феодосією. Саме там він створив власну майстерню, відкрив художню галерею, підтримував розвиток міста, фінансував будівництво водогону та займався благодійністю. Крим був не лише місцем його народження – він став головним джерелом натхнення його творчості. Саме тому сучасна Україна має повне право розглядати Айвазовського як частину своєї культурної спадщини. Не тому, що він був українцем за етнічним походженням чи називав себе українцем, а тому, що його життя, творчість і матеріальна спадщина нерозривно пов’язані з територією України. Показово, що російська історіографія протягом десятиліть практично не акцентувала увагу на його вірменському походженні або кримському контексті. Натомість домінував простий і політично вигідний образ – «великий російський художник». Такий підхід характерний для імперської культурної політики загалом: митці різного походження, які творили в імперських установах, автоматично ставали «російськими». Подібна доля спіткала багатьох діячів культури. Український живопис представляв Архип Куїнджі, уродженець Маріуполя грецького походжен-

ня, однак його десятиліттями подавали виключно як російського художника. Ілля Рєпін народився в Чугуєві, але також був повністю інтегрований у російський мистецький канон. Таких прикладів чимало. І росія не «створила» Айвазовського – вона включила його до власного імперського культурного наративу. Сучасна Україна має всі підстави говорити про нього як про митця, чия спадщина є невіддільною від історії Криму та українського культурного простору. Саме такий підхід не заперечує історичних фактів, а повертає їм повноту. І це є одним із головних завдань сучасної деколонізації історії мистецтва. Питання про те, ким є Іван Айвазовський, давно перестало бути питанням біографії. Це питання про те, як імперії виробляють культурну пам’ять. Імперія рідко створює власну культуру з нуля. Натомість вона централізує, ієрархізує та символічно привласнює культурні досягнення різних народів, представляючи їх як досягнення «державотворчої» нації. У випадку російської імперії такою нацією проголошувався «руссскій народ», тоді як культури українців, кримських татар, вірмен, грузинів, фінів, балтійських народів та інших сприймалися як периферія єдиного імперського культурного простору. Саме тому формула «великий російський художник Айвазовський» є насамперед політичним висловом. Однією з особливостей російського колоніалізму було те, що він не завжди вимагав повної асиміляції. Значно ефективнішою виявилася інша модель – інкорпорація. Вірменин ставав російським художником. А українець Гоголь – російським письменником. Таким чином етнічне походження не заперечувалося повністю, але втрачало політичне значення. Єдиною легітимною рамкою ставала імперія. Саме це постколоніальні дослідники описують як виробництво культурної гегемонії: центр не знищує периферію фізично, а змушує її існувати лише як власне продовження. радянський союз не демонтував імперський канон. Офіційна радянська риторика проголошувала дружбу народів. Проте культурний канон залишався майже незмінним. Митці неросійського походження ставали «гордістю російської культури», навіть якщо їхня біографія свідчила про інше. Це створювало специфічний механізм культурного мислення: якщо художник світового рівня – він автоматично російський; якщо походить із колонізованого народу – це лише біографічна деталь. У такий спосіб колоніальна ієрархія відтворювалася вже без відкритої імперської риторики. І для колонізованих народів така модель має довготривалі наслідки. Поступово формується

переконання, що усе велике належить імперії; локальна культура є лише етнографією; справжнє мистецтво можливе лише після інтеграції до імперського центру. І це вже не лише політичне насильство. Це насильство над уявою (Так залізають тобі в голову!). І овва – або опачя! – людина починає дивитися на власну культуру очима колонізатора. Такий механізм називається колонізацією свідомості. *** У традиції українського націоналізму культура є не декоративним елементом держави, а формою існування нації. З цього погляду повернення українського контексту Айвазовському не означає спробу «відібрати» його у когось. Йдеться про відмову приймати імперську оптику як єдину можливу. Український націоналізм пропонує натомість іншу логіку. Не імперія визначає, кому належить культура. Навпаки – культура конкретних народів формує історію регіону, а імперії лише тимчасово накладають на неї власні політичні конструкції. Найбільшою помилкою було б відповісти на імперський міф дзеркальним міфом. Мовляв, Айвазовський не стає українцем лише тому, що народився у Криму. Але він перестає бути виключно російським художником, коли ми повертаємо його справжній історичний контекст. Імперія не краде культуру. Вона робить дещо небезпечніше. Вона змінює спосіб, у який ми про неї думаємо. Вона навчає колонізований народ повторювати її класифікації як очевидність. Через покоління вже не імперія говорить, що Айвазовський – російський художник. Це повторює сам колонізований. Дмитро Донцов одним із перших українських мислителів звернув увагу, що найбільша небезпека для поневоленої нації полягає не лише у втраті державності, а у виробленні «провінційної» психології – звички оцінювати власну культуру чужими критеріями. Отож, справжня поразка імперії настає тоді, коли народи, яких вона прагнула підпорядкувати, перестають дивитися на світ її очима. Бо найбільша перемога будь-якої імперії полягає не в захопленні території, а в здатності нав’язати власну картину світу тим, кого вона підкорила. А ще в цьому контексті промовистими є роздуми Євгена Маланюка про феномен малоросійства. Для нього це було не етнографічне чи регіональне поняття, а насамперед стан свідомості – наслідок тривалого життя в імперському полі, коли колонізований народ починає оцінювати себе не власною мірою, а критеріями метрополії. Найнебезпечнішою формою поневолення він уважав не втрату політичної свободи, а втрату здатності самостійно визначати, що є власним, а що –

Іван Айвазовський, «Вечір у Криму»

чужим. Маланюк одним із перших українських мислителів побачив, що імперія не лише керує людьми – вона виробляє певний тип людини. Це вже не пряме насильство, а значно тонший процес. Імперія створює систему понять, класифікацій і культурних ієрархій, які з часом починають сприйматися як природні. Людина, вихована в такій системі, може навіть не усвідомлювати, що її уявлення про історію, мистецтво чи культуру сформовані не власною традицією, а чужою політичною логікою. Саме тому імперії так уважно ставляться до культури. Вони не задовольняються контролем над територією; їм необхідно контролювати пам’ять. Музеї, академії, енциклопедії, університетські курси, літературні антології – це не нейтральні сховища знань, а інституції, у яких визначається, хто є суб’єктом історії, а хто лише її периферією. Коли імперія називає митця «своїм», вона привласнює не лише його творчість. Вона привласнює символічний капітал його таланту, перетворюючи окрему людську біографію на доказ власної цивілізаційної величі. У цьому полягає один із найтонших механізмів колоніальної влади. Колонізованому народові не обов’язково забороняти власну культуру. Достатньо переконати його, що все справді велике вже належить імперії. Тоді місцева культура поступово починає сприйматися як фольклор, етнографія або регіональна особливість, тоді як вершини мистецтва автоматично зараховуються до імперського канону. Найприкметніше те, що з часом цю класифікацію починають відтворювати вже не чиновники метрополії, а самі колонізовані. Саме це Маланюк уважав однією з найнебезпечніших форм духовної залежності. Тому деколонізація – це не проста заміна одних ярликів іншими. Вона починається з критичного перегляду самих категорій, у яких ми звикли мислити історію та культуру. Вона вимагає поставити, на перший погляд, незручне запитання: чи є «російська культура» природною історичною даністю, чи значною мірою результатом тривалої імперської інкорпорації талантів багатьох народів, які жили й творили в межах російської імперії та радянського союзу? І саме з цього запитання і варто почати розмову про Івана Айвазовського.

31.07.2026 — № 30 (215)

UNIVERSE CARRIER

ми підтримуємо

це логістична компанія, яка за 15 років свого існування, зарекомендувала себе як конкурентоспроможний лідер у сфері перевезень, створений задовольняти запити клієнтів.

Ми використовуємо новітні, високоякісні технології та інноваційне обладнання. Наш відданий персонал та професійні водії надають широкий спектр транспортних і логістичних послуг. Universe Carrier має найбільш розгалужену транспортну мережу, що забезпечує надійну своєчасну доставку товарів (перевозимо через 48 континентальних штатів, Аляску та Канаду).

WWW.UNIVERSECARRIER.COM 14351 WEBER DR, HUNTLEY, IL 60142

Наша формула успіху полягає у спілкуванні, якісному плануванні та сильному бажанні розвивати наш бізнес і відносини з клієнтами через партнерство, покращуючи транспортні рішення та послуги. Ми на 100% підтримуємо своїх водіїв і маємо найновіші та найбезпечніші вантажівки. Використовуючи запатентовану технологію, ми можемо оптимізувати режим обслуговування, який найкраще відповідатиме вашим потребам, і забезпечити активне відстеження кожного відправлення. Ми завжди раді бачити у своїй команді водіїв з досвідом, а також без досвіду, адже у нас є програма тренування, де ви можете швидко навчитись і стати невід’ємною частиною нашої компанії.

Працювати з нами - це зростати щодня!

Інформаційний спонсор:

surma.com.ua

№ 30 (215) — 31.07.2026