Issuu

DOLYNKA

UKRAINIAN-AMERICAN CONSULTING

UNIVERSE CARRIER

повітряних цілей.

Ціна такої ракети в кілька разів менша, ніж ракет ПЗРК з тепловою головкою самонаведення і в десятки разів менша ракет комплексу NASAMS. У західній пресі озвучувалася ці-

на від 9 до 18 тис. доларів за штуку.

стільки ж коштує українська ракета РК-10 КБ «Луч», яка перед початком вторгнення проходи-

випробування (і де вона зараз?), і ракета «Гвоздь» російського «Панциря», призначена для боротьби з БпЛА

оператор не бачить ціль. Але

Близькому Сході

завжди хороша ясна погода. До речі, у європейців (бельгійців)

варіант модернізації некерованих ракет – FZ275 LGR. А в нас ще до великої війни серійно вироблялася некерована ракета РС-80 – аналог радянської некерованої авіаційної ракети С-8, яку теж можна було б модернізувати в керований зенітний снаряд. Чергова війна з Іраном, як і попередня, продемонструвала, що США та їхні союзники чудово справляються з «шахедами» без дронів-перехоплювачів і мобільних вогневих

«Оборона Київщини. Чотири

Ольга Дубовик Київ, «Сурма»

квітні відбулася прем’єра особливого документального фільму «Оборона Київщини. Чотири роки поспіль». Це розповіді свідків та очевидців про ті трагіч-

й доленосні дні 2022 року, коли Київська область стала щитом. І про людей, які ним були. «Оборона Київщини. Чотири роки поспіль» – документальне свідчення про українців, котрі не здалися, а піш-

ли супроти ворога і захистили Ірпінь, Бучу, Гореничі, Білогородку, Свято-

петрівське – загалом понад 270 міст і сіл Київщини, які пережили окупацію, бої і втрати.

У фільмі оприявлені історії населених пунктів Київщини, що стали сим-

волами української стійкості: Білогородка, Стоянка, Буча, Ірпінь, Мощун, Гостомель, Макарів... І десятки тисяч врятованих життів.

Чотири роки. Один міст. Тисячі історій, які неможливо забути. Це не

просто кіно – це пам’ять, яка оживає на екрані. Водночас можливість побачити, відчути і згадати, якою ціною виборюється свобода України.

Фільм створений регіональною те-

РУХАЛИСЬ ЧЕРЕЗ

БУЧАНСЬКУ ТРАСУ – 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення московитів, ми відзняли фільм «Київський укрі-

плений район: новітня історія оборо-

ни», – пригадує продюсерка, режисерка і журналістка телеканалу «Разом UA» («Разом Медіа») Тетяна Сучкова-Ладік. – У стрічці йшлося про бункерні споруди часів Другої світо-

вої війни, що відіграли

лекомпанією «Разом Медіа», що діє на теренах Білогородської громади та взялася за відтворення реальної історії оборони Київщини, нагадуючи про мужність захисників і єдність громадян України у найскладніші часи. Прем’єрні покази з успіхом відбулися на кону будинків культури в Гореничах, Музичах, Білогородці та Святопетрівському. Під час перегляду в кінозалах панувала особлива тиша, наповнена емоціями, співпереживанням і вдячністю. І ФАШИСТИ, І РАШИСТИ

спорудах, як на людях, які захищали

Київську область.

Фільм свідчить: фортифікаційні

споруди 2022 року справді відіграли

захисну роль, одначе найголовнішу

справу здійснили люди. Саме на Київщині 2022 року згуртованість людей була неймовірною.

Зйомки відбувалися у кількох місцевостях: Ірпінь, Буча, Гостомель, Бородянка та Білогородська громада.

Увагу зосередили на феномені Територіальної оборони (ТрО): як люди єдналися, з ким співпрацювали.

У фільмі є головний герой – Павло Нетьосов – полковник, організатор ГО «Цитадель», що займається укріпленими районами. Він показував маршрут, звідки починали боронити Київщину, рухаючись від Києва

до Ірпеня дорогою, про яку рашисти

ра

то бункери перетворились на оборонні рубежі та військо-

локації. Деякі слугували укриттями, тому що це бетонні споруди.

не знали. Дуже багато укриттів створили вже згодом, але людей саме тією дорогою переправляли. На екрані фігурує вже легендарний Ірпінський міст, що був підірваний, і саме про нього ми спілкувалися з колишнім міським головою Ірпеня Олександром Маркушиним: як люди збиралися до лав тероборони, як евакуювалися, як ховалися під мостом, а потім виходили та рухалися далі. То був останній рубіж на підступах до Києва. Якби не Ірпінський міст, то рашисти перейшли б до столиці. Стоянку вони майже захопили.

порівнюючи вже не з 1941 роком, а з 2022-м. Також у фільмі фігурує тема відбудови поруйнованих міст Київщини. Наприклад, Бородянка була зруйнована на 80%, і ми показуємо процес відродження міста відповідно до державної програми 2025 року. Показуємо, як стоїть Гостомель. Тобто наше завдання було дати емоційне відчуття: попри трагедію, що відбулася, життя має тривати і триває. Звісно, осягнути неосяжне неможливо і не потрібно. Ми вважали за необхідне показати події чотирирічної давнини через людський фактор, переживання й відчуття. Через громадян України, які достеменно згадували, як все відбувалося, і вже могли більше розповісти, аніж під час зйо-

історія оборони

в обличчях і

фільм та ще

один документальний про «Сталевих

людей» (тобто протезування). Маємо

дуже багато планів. Наголос: телеканал «Разом Медіа» заснований 2024 року як регіональне медіа. Почали активно працювати з початку 2025 року. Нині задіяли застосунок для смартонів, де «Разом Медіа» можна знайти через Google Play. Маємо розлогий сайт. Тож запрошуємо

тисячі бізнесменів, чиї компанії генерують від 10 млн грн доходу, нараховується наразі в Україні. Це п’ята частина від усіх власників компаній, які подали річну звітність – 360 тисяч бізнесменів. Лише 28% бізнесменів з переліку – жінки. За рік рейтинг виріс: 9 122 учасників вибули, водночас 15 450 додались. Чистий приріст рейтингу склав 6 328 бізнесменів. Змінилися й позиції, на своїх місцях утримався лише 21 учасник. Водночас 37% бізнесменів піднялися у рейтингу, а 42% – навпаки, втратили позиції.

Майже чверть усіх бізнесменів зареєстровані у Києві – 16 230. Наслідує Дніпропетровщина (7 204 бізнесмени) та Львівщина (5 878). Разом на ці 3 регіони припадає близько 40% усього великого бізнесу країни.

році. Це на 11%

більше, ніж у 2024 ро-

ці. Аби потрапити до

топ-1000, потрібно щонайменше 1,5

млрд грн доходу компаній.

З моменту публікації Рейтингу

бізнесменів-2025 у переліку відбулись зміни – зокрема, через актуалізацію фінзвітності. Тож десятка кращих оновилась. Станом на зараз, з урахуванням уточненої фінансової звітності, топ10 бізнесменів 2026 виглядає так: абсолютним лідером залишається Рінат Ахметов із доходом компаній

військових реєстрах і ау-

процесу їх оцифрування.

ЦИФРОВА ДЕРЖАВА Й ЦІНА ДОВІРИ

Україна останніми роками активно розбудовує цифрову державу. Створюються нові електронні реєстри, інтегруються бази даних, автоматизуються адміністративні процедури. У теорії це має зробити систему швидшою, прозорішою та менш залежною від людського чинника. Але у будьякій цифровій системі є базове правило: якщо вона

помилки. Якщо такого механізму немає, система перетворюєть

змушена ухвалювати рішення, які в мирний час виглядали б неможливими. Суспільство ж мусить приймати нові правила гри. Але навіть у цих умовах є принцип, який не можна ігнорувати. Мобілізаційна система може працювати

лише тоді, коли громадяни вважають

її справедливою та передбачуваною.

Якщо ж людина може прокинутися

одного дня й дізнатися, що вона –«ухилянт», хоча ніколи не мала жод-

них зобов’язань перед військовим об-

ліком, – це вже не технічна проблема. Це питання того, чи здатна держава

визнавати власні помилки й виправляти їх. А для країни, яка прагне залишатися демократичною навіть під час війни, відповідь на це питання є принциповою.

Автор: Віктор Конев Джерело: ZN.UA (https://zn.ua/ukr/ UKRAINE/pomilka-jakoji-ne-isnujejak-ukrajinki-raptom-opinilisja-vrozshuku-cherez-vijskovij-oblik.html)

Шоу талантів у Чикаго:

вперше, але яскраво

свою майстерність у чомусь, свої обдарування. Таких людей справді є немало. І, зокрема, в нашому українському Чикаго. Особливо ж людей, талановитих

Завітайте, наприклад, на будь-який фестиваль, і ви будете вражені розмаїттям талантів.

в Чикаго незвичайна подія – «Kids & Teens Talent Show». Його ініціаторами та організаторами виступили уже знайомі нам люди – засновниця і креативний директор компанії «Sova Events» Христина Клебан, власник ресторану «Passage» Олександр Філд, яких підтримав благодійний фонд «Асамблея світових діаспор» (голова ради директорів Ле-

Бард). Чому ми називаємо

роботою, по-

шуком спонсорів і партнерів (щира дяка кожному із понад двадцяти, чия допомога і підтримка були дуже по-

і важливими), ретельним

нелегко, адже програма виступів бу-

ла надзвичайно розмаїтою.

Конкурсантів розділили на чотири

вікові категорії: 4-6 років, 7-12 років, 13-17 років та 18 і плюс. Представляли

вони себе у таких творчих напрямах: вокал – соло, дуети, ансамблі; хореографія – танцювальні номери в різних стилях і з різною кількістю учасників; театральне мистецтво;

великому дисплеї у холі ресторану. Найважче цього дня було, мабуть, не конкурсантам, які хвилювалися за

крім замовлених професійних фотографів та відеографів, вони активно фіксували виступи своїх дітей на телефони.

На підсумковий результат (його все-таки визначали, бо ж конкурс), впливали, крім оцінок журі, ще й глядацькі симпатії: кожен із глядачів отримав анкету для голосування з іменами всіх учасників фіналу і міг відзначити трьох найкращих, на

ПОЧАТОК / С. 19

«Whispering Winds» (хореографія, студія «Creative Kids»), Mia Cherepaka (во-

кал, студія «Smart Minds»).

спонсорам і партнерам, батькам, мистецьким школам, викладачам і тренерам. Усі разом ми зробили головне: створили майданчик для виступу дітей, для їхнього творчого розвитку. Діти показали себе, побачили інших. У певному сенсі усі вони стали переможцями, тому що потішили і журі (їм також подяка за непросту працю), і глядачів своєю творчістю. Хтось демонстрував її дебютним виступом, хтось закріпив свої успіхи, оскільки уже не вперше на сцені. Як

організатори. Приємно і те, що виступи наших таланови-

тих конкурсантів візьмуть у ротацію

на Radio UA Chicago. Отже, їх почує ще ширше коло слухачів. До речі, за-

пис «Kids & Teens Talent Show» уже є в соцмережах, зокрема на сторінці

ресторану «Passage», а тому його мо-

жуть побачити у будь-якому куточку світу. Погодьтеся, що наші талановиті діти цього заслуговують. А ми додамо, що всі, хто причетний до організації цієї чудової події, заслуговують щирої подяки. За велику працю. За потрібну працю. Адже засвічувати на мистецькому небосхилі нові яскраві зірочки – це так важливо і так благородно!

Фото Андрія Дребота

Prices effective April 29– May 5, 2026

«Гомін» у Чикаго:

піснями гомоніли

Руслана Романюк Чикаго, «Сурма»

би

Не знаю. Але, заспівавши акапельно, у джазовій обробці «Цей сон, цей сон» – відому пісню Степана Гіги, вони справді прокинулися знаменитими. А невдовзі, після ще кількох творів, і характеристика «феномен» не забарилася. Чи подобається вона їм, молодим і амбітним?

Напевно, так. Кому ж не приємно, коли тебе хвалять, коли про тебе стільки позитивних відгуків. Але тільки вони знають, що за цією характеристикою криється неймовірна праця. Інакше не було би феномену. Інакше не було

Чикаго чекали. І

приїхали. Минулої суботи «Гомін» запросив на програму ретропісень «Цей хор, цей хор» своїх шанувальників. Концерт

зала наповнюва-

лась охочими почути спів популярно

Львівського органного залу, який супроводжує колектив у його творчій поїздці. І добродій Тарас Демко розповів газеті «Сурма», що

концерт у Чикаго – це частина велико-

Нью-Йорку, Філадельфії, Вашингтоні, Шарлотті. Сьогодні

Чикаго (до слова, 273-

концерт великого туру). Далі – Детройт, переїзд до Канади і

там у всіх великих містах. Завершиться творча подорож знову у США, у Сакраменто. Затим хор летить

Європи,

перед поверненням додому також має заплановані до кінця травня концерти. – Як бачите, у нас зараз дуже активний творчий період, – говорить Тарас Демко. – До Америки ми привезли програму ретропісень, яка дуже полюбилася глядачам. Крім того, я би назвав її особливою і для «Гомону». Вона об’єднавча. Вона об’єднує цілу нашу країну. Навіть у тому сенсі, що в колективі працюють люди з різних областей

людина національного спротиву та національна ідея в українському дисидентському русі.

Нашою метою є окреслення творчих українських ідей для тривання і розвитку нації та поширення їх в українському інформаційному просторі. А також тривання української традиції, вшанування видатних діячів української історії, зокрема, вшанування Валентина Мороза як видат-

діяча українського національного руху, представника національного крила українського дисидентсько -

• Українська національна еліта в ра-

дянській історії: її спроби спротиву.

• Національна ідея в українському дисидентському середовищі.

• Радикалізм, безкомпромісність, незламність: українська національна вісь та-

расівців від Шевченка, Міхновського, Донцова до Валентина Мороза і Василя Стуса.

• Сучасний стан нації та сучасні проблеми творення носіїв українських державотворчих ідей, формування національної ідеї в нашій освіті та інформаційному просторі». Доповідач також наголосив

студій,

життєві вершини Валентина Мороза, Євген Салевич

підкреслив значення

Мороза, його світове визнання та його «формування українського міфу історії як історії українськими очима та історії духу нації». Аналізуючи ідею

самого Валентина Мороза, доповідач виокремив такі, додаючи власний коментар:

«Нація – це духовна субстанція, яка не підлягає раціональному аналізу. Вона живе доти, доки живе її дух, її віра в себе», – з чого випливає, що традиція має бути понад усе.

«Можна мати прекрасні ідеї, але якщо немає людей, готових за них померти, ці ідеї залишаться мертвими.

Націю творять одержимі», – відповідно, нація потребує носіїв національної ідеї та одержимих нею.

«Ми маємо справу з ворогом, який хоче випалити нашу пам’ять. Тому кожен старий звичай, кожна церква –це наш останній редут», – отже, ми мусимо берегти історичну пам’ять і

предків. «Українська

та устрій, а також ієрархія цінностей, що з неї випливає. Він є тією «віссю координат», за допомогою яких ми пізнаємо навколишній світ, визначаємо суспільні та особисті цілі, розставляємо знаки та акценти подій, явищ, речей, суспільних процесів, вчинків, інших людей...

Кожна людина має світогляд. Тільки хтось осмислює це, аналізує його, пам'ятає і знає тих, хто заклав його основи, а інші керуються ним за інерцією, сприймаючи вплив світогляду на них самих як щось «зрозуміле», як «даність» та щось «природне», не усвідомлюючи, що це за світогляд та яким чином він був нав'язаний. (Це як з користувачами комп'ютерів або мобільного зв'язку, – мало хто з нас знає, як ці механізми функціонують).

Але світогляд завжди у своїй основі має чітке походження, якийсь механізм (чи то релігія, чи то філософія), який завантажується у свідомість (та несвідоме) людини. Це свого роду «операційна система» в комп'ютері,

системи

дії та емоції. Так ось, трансляцією «світоглядного коду» займається освіта. Вона є процесом суспільного розвитку людини, передачею їй соціально значущого досвіду, навичок, умінь, уявлень про навколишній світ – тобто повідомленням новим поколінням «світоглядного коду», що забезпечує наступність

поколінь та безперервність суспільно-історичних процесів.

Освіта створює образ громадянина – соціального суб'єкта, покликаного бути носієм конкретного «світоглядного коду».

Сьогодні подібна трансляція знань

DOCTOR

оборони. Тому ч. 4 ст. 36 Кримінального кодексу України доцільно

кримінальній відповідальності, якщо вона ДОБРОСОВІСНО ПОМИЛЯЛАСЯ в оцінці відповідності заподіяної нею шкоди небезпечності посягання чи обстановці захисту».

Завжди в ситуації необхідної оборони, яка є екстремальною, є ризик допущення такої помилки особою, яка захищає себе чи інших людей від злочинного нападу. Цей ризик добросовісної помилки має покладатися на нападника, а не на того, хто перебуває в стані необхідної оборони. Чому? Нападаю-

відповідальності

меж необхідної

ки мали культуру, згідно з якою зброю не можна використовувати для вчинення злочинів.

Отже, для протидії будь-якій злочинності – збройній і беззбройній –радикальним засобом є усунення першопричини – СОЦІОПАТІЇ, шляхом виховання правової і моральної культури громадян.

Очевидно, слід прогнозувати: 1) якщо в суспільстві немає належного рівня моральної і правової культури громадян, то надання їм дозволу на володіння зброєю