"Сурма" – українська незалежна газета. №201-2026

УКРАЇНСЬКА НЕЗАЛЕЖНА ГАЗЕТА

ВИХОДИТЬ ЩОТИЖНЯ

№ 16 201 | 24 КВІТНЯ 2026 | USA, UKRAINE

«9025 кілометрів» Вектор – Україноцентризм. Політичний дайджест новин № 108 ▶ стор. 2

виставка любові, виставка почуттів

DOLYNKA

ЗНИЖКА $5 НА КОЖНУ ПОСИЛКУ ВАГОЮ 20 ФУНТІВ І БІЛЬШЕ

UKRAINIAN-AMERICAN CONSULTING Знижка тільки в офісах Dolynka до 05.10.2026

DOLYNKAFORMS@GMAIL.COM WWW.DOLYNKA.COM

До Дня матері

SURMA, 5050 N. Cumberland Ave., Ste 18-S, Norridge, IL 60706, uausamedia@gmail.com

КУПОН

СТОР. 18

Смакували свяченим, водили гаївки, молилися за мир в Україні ▶ стор. 22

Освятили простір, де вируватиме українське життя ▶ стор. 24 БУДЕМО ВДЯЧНІ ЗА ПІДТРИМКУ РЕДАКЦІЇ ГАЗЕТИ «СУРМА» ISSN 2832-4676

2

Політика ⁄ Геополітика Назар Мухачов Київ Головний редактор газети «Сурма»

НАФТА З РФ ЗНОВУ В ЄВРОПІ Володимир Зеленський заявив, що Україна завершила ремонт пошкодженої російським ударом ділянки нафтопроводу «Дружба». «Україна виконала ремонтні роботи на ділянці нафтопроводу “Дружба”, що була пошкоджена російським ударом. Нафтопровід може відновити функціонування», – написав Зеленський у своєму телеграмі. Президент Ради Європейського Союзу Антоніо Кошта подякував українському президенту Володимиру Зеленському за виконання домовленостей щодо ремонту трубопроводу «Дружба», пошкодженого російськими атаками. Ще перед угорськими виборами тодішній лідер опозиції та майбутній переможець виборів Мадяр сказав Зеленському, що це не гра, та наголосив, якщо «Дружба» підходить для транспортування нафти, то він має запустити її, як обіцяв, а росіян просять, щоб у ньому була нафта. Політик заявив, що не піддасться на «шантаж», і натякнув: від запуску транзиту залежить доля кредиту на 90 мільярдів євро, який раніше блокував уряд Віктора Орбана.

23 квітня Словаччина почала отримувати російську нафту трубопроводом «Дружба», – заявила міністерка економіки Словаччини. Після початку повномасштабної війни Україна не припиняла транзит московської нафти до Європи. Аргументи полягали в тому, що в нас є зобов’язання, а Європа нам надає підтримку.

4 березня 2024 року прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що Україна не буде вести з росією перемовин для продовження угоди про транзит природного газу, та розповів, як після цього може використовуватись українська газотранспортна система. У серпні 2024 року, через понад 2 роки «великої» війни, Зеленський посилив санкції проти московської компанії «Лукойл», яка власне і виступала транзитером.

9 вересня 2024 року угорська енергетична компанія MOL Nyrt. досягла домовленості, яка забезпечить продовження постачання російської нафти через трубопровід, що проходить через Україну. Відповідно до угоди, Mol, яка контролює нафтопереробні заводи в Угорщині та Словаччині, візьме на себе відповідальність за постачання нафти на кордоні Білорусі та України з 9 вересня. Це фундаментально змінило все, адже раніше московська нафта потрапляє в Європу, а європейські гроші – до рф. А після того, як транспортуванням почала займатись «угорська» MOL Nyrt. … все та

surma.com.ua

№ 16 (201) — 24.04.2026

Вектор – Україноцентризм. Політичний дайджест новин № 108

ж нафта потрапляє в ЄС, а гроші йдуть все туди ж – в кремлівський бюджет! Зате нам це змальовували як перемогу, після того як ура-патріотична риторика Єдиного телемарафону імені Володимира Ілліча, перепрошую – Зеленського, натякала на те, що скоро вже може не продовжуватись транзит.

1 січня 2025 року, о 7.00 ранку, припинився транзит московського газу в ЄС. Проте це пов’язано з тим, що газу в ЄС вже було достатньо і без кремля.

10 січня 2025 року Шмигаль заявив, що Україна не може зупинити транзит російської нафти через свою територію. «Транзит нафти територією України здійснюється відповідно до положень договору до Енергетичної хартії та Угоди про асоціацію з ЄС щодо забезпечення свободи транзиту, а також відповідає умовам шостого пакету санкцій ЄС», – сказав тодішній прем'єр. Гарний аргумент, юридичний, ще й міжнародне право згадується. Хоч і суперечить минулорічним обіцянкам того ж глави уряду. Але Зеленський і команда – хазяї своїх слів – хочуть дають, хочуть забирають. Тільки аргументи є трохи брехливими. Чому, запитає допитливий читач? Тому що, відповідно до міжнародного права, всі відносини між воюючими державами припиняються! Економічні зокрема.

24 лютого 2022 року на сайті президента України з’явилось повідомлення про оголошення стану війни. Проте «провисіло» воно там менше доби і зникло. Фактично, всупереч Конституції України та міжнародному праву, війна рф проти України юридично не була названа війною! І такий стан речей зберігається до цього часу! Називати юридично речі своїми іменами критично необхідно. Уявіть собі, що ви, наприклад, купуєте квартиру чи авто, але при купівлі вам кажуть: ви є власником, але записана власником буде інша людина! Попри певну некоректність порівнянь цивільного та міжнародного права, ця ілюстрація є досить яскравою. З точки зору міжнародного права, після називання війни війною президент Зеленський був зобов’язаний звертатись із вимогою до підписантів Будапештського меморандуму. Саме із вимогою (!), на-

писавши відповідні дипломатичні ноти державам-підписантам. Раніше на сторінках нашої газети «Сурма» з цього приводу ми вже публікували інтерв’ю з Віктором Шишкіним, першим Генеральним прокурором України, суддею Конституційного Суду у відставці та, до того ж, викладачем міжнародного права в КНУ імені Тараса Шевченка. Проте Зеленський не виконав свій конституційний обов’язок. Натомість було введено «воєнний стан», який є правовим режимом, що, відповідно до Закону «Про оборону», вводиться за наявності хоча б загрози втрати територіальної цілісності та суверенітету. Фактично ще в.о. президента Турчинов та президент Порошенко були зобов’язані в 2014 році його вводити. Проте важливим після введення воєнного стану є задіяння всіх юридичних механізмів для подолання причин його введення: у випадку окупації Криму та війни на Донбасі – для опору агресору! Натомість ні тоді, ні зараз цього не було зроблено, чим завдано величезної шкоди оборони Україні та надана допомога путіну, який отримав можливість говорити про «громадянський конфлікт на Донбасі», апелювати до нікчемних референдумів під дулами автоматів, та говорити, що він проводить «сво», а не веде агресивну загарбницьку війну. Подружка путіна Меркель, яка була канцлером Німеччини, внаслідок цього також використовувала подібну риторику.

27 січня 2026 року внаслідок московського ракетно-шахедного удару нафтопровід «Дружба» було пошкоджено і, відповідно, транзит було припинено. Замість надання чіткого юридичного підґрунтя, Володимир Зеленський почав потужно та незламно політично піаритись на припиненні транзиту.

11 лютого депутати Європарламенту проголосували за три законодавчі акти, що дозволяють Україні отримати кредит на 90 мільярдів євро у 2026 та 2027 роках.

20 лютого стало відомо, що Угорщина заблокувала виділення Україні кредиту ЄС на суму 90 мільярдів євро через відсутність транзиту нафти з росії нафтопроводом «Дружба». З огляду на риторику Зеленського, коли Орбан вимагав транзиту московської

нафти – це було цинічне блюзнірство. Проте коли те ж саме вимагав Мадяр – це стало нормальним. Коли «зелені» експерти та політики казали, що зупинка транзиту нафти в Угорщину є втручанням в угорські вибори – тут кивали пальчиком і казали, що це прикрий збіг. Проте із поразкою московського Орбана та перемогою соросячого Мадяра все змінилось. Головним при цьому став політтехнологічний піар Зеленського, який потужно та незламно не давав (впродовж 2,5 місяця із понад 4 років повномасштабної війни!) кремлівському бюджету отримувати гроші від продажу нафти Угорщині та Словаччині. Проте зараз все змінилось, і Зеленський не менш потужно та незламно почав боротись за отримання кредиту 90 млрд євро, відновивши транзит нафти із рф. Міжнародна фарисейсько-паразитична політика – це справа настільки тонка, наскільки мораль та совість у Міндіча, Цукермана, Чернишова та інших друзів Зеленського. Як підсумок, московська нафта йде в Європу, європейські гроші йдуть в кремлівський бюджет. Як це, власне, і було впродовж 47 із 50 місяців війни. Фактично Україна дала можливість рф заробляти гроші для війни проти українців заради того, щоб отримати кредит від ЄС для ведення оборони від путінської армії. Щось тут не так, сказав Колобок, догризаючи лисичку. Під таким кутом зору війна українського народу за своє збереження все більше показує риси проектності. Тільки чиєї? Та яка кінцева мета?! У продовження теми війни важливими стають тези Володимира Зеленського, сказані впродовж останніх днів. В інтерв’ю для ICTV Зеленський заявив, що не варто робити з приїзду Віткоффа та Кушнера «якусь особливу сенсацію». Українська сторона і так перебуває з ними на контакті. «Я вважаю, що їхній приїзд потрібен не нам, а їм. Чому? Тому що їздити в москву і не приїжджати в Київ – це неповага», – говорить Зеленський про можли-

3

24.04.2026 — № 16 (201)

DOLYNKA UKRAINIAN-AMERICAN CONSULTING

ǎǃǐǛǜnjǎǖnj ǛǚǝǔǗǚǖ В УКРАЇНУ ТА КРАЇНИ ЄВРОПИ, ЛІТАКОМ ТА МОРЕМ НАШІ ЛОКАЦІЇ: 5050 N Cumberland Ave., Office 21-v, Norridge, IL 60706. З понеділка по п’ятницю з 10.00 до 20.00, в суботу та неділю з 9.00 до 14.00 1590 N Rand Rd., Suite G, Palatine, IL 60074. В понеділок, віторок, четвер і п’ятницю з 14.00 до 19.00, в середу з 10.00 до 19.00 в суботу та неділю з 10.00 до 14.00

ТАКОЖ МИ НАДАЄМО ТАКІ ПОСЛУГИ: • Сертифіковані та нотаріально завірені переклади • Апостиль • Довіреності в Україну (супровід та перевіз дітей, продаж і купівля транспортних засобів, оформлення та отримання пенсії, купівля-продаж майна, банки, управління майном без права відчуження, представлення інтересів та інше) • Підготовка пакету документів для прийняття або відмови від спадкового майна в Україні • Підготовка пакету документів для отримання українського громадянства дітям народженим в США • Запрошення для отримання візи в США

DOLYNKAFORMS@GMAIL.COM WWW.DOLYNKA.COM

ПРОДАЖ КВИТКІВ ПОСЛУГИ ГРОШОВИХ ПЕРЕКАЗІВ ЗА ДОПОМОГОЮ СИСТЕМ

DOLYNKA UKRAINIAN-AMERICAN CONSULTING

ЗНИЖКА $5 НА КОЖНУ ПОСИЛКУ ВАГОЮ 20 ФУНТІВ І БІЛЬШЕ

Знижка тільки в офісах Dolynka до 05.10.2026

DOLYNKAFORMS@GMAIL.COM WWW.DOLYNKA.COM

До Дня матері

КУПОН

DOLYNKA – ОФІЦІЙНИЙ ПРЕДСТАВНИК

4

Політика ⁄ Геополітика

вий візит до України спецпредставників США Віткоффа та Кушнера, який сам же ще тиждень тому анонсував. Він додав, що зараз найшвидший спосіб припинити воєнні дії – це завершити по контактній лінії фронту, але росія на це не погоджується: «Треба, щоб в цей формат гралися всі серйозні люди. Не грали свою гру, вибачте, а було однакове розуміння». Зеленський також застеріг, що вимога виходу України з Донбасу є неприйнятною та стратегічно небезпечною. «Це послаблює нашу армію і створює ризик нових наступів росії. Без гарантій безпеки такі кроки – безвідповідальні». За кілька днів до того – 20 квітня, в інтерв'ю телемарафону «Єдині Новини» Зеленський зазначив, що одним із аргументів на користь угоди є позиція Сполучених Штатів та особисто Дональда Трампа. Однак залишок президентства Трампа становить 2,5 року – і після цього ситуація може змінитися. «Наприклад, Сполучені Штати Америки кажуть: “Президент Трамп”. Президент Трамп [буде залишатися на посаді] 2,5 року. А що потім будемо робити?», – сказав він. Зеленський додав, що американські партнери пропонують побудувати нові оборонні споруди та готові виділити на це гроші. Однак, за словами президента, будівництво потребує часу, а урбанізована зона, яку утримують сили оборони, є надійнішою за будь-які лінії у відкритому полі. На Донбасі також живе 200 тисяч людей, а вихід із регіону морально послабить армію. Сльози радості переповнюють, коли читаю, як Володимир Зеленський переймається дотриманням Конституції та моральною силою і армії, і українців. Мабуть, саме через таку турботу у нас зараз тотальне свавілля та катастрофа в усіх сферах. При продовженні повного розпродажу українських національних багатств – землі, надр та залишків підприємств на кшталт «Енергоатому». В чиїх же це інтересах? Мабуть, українського народу. Адже немає більшого націоналіста в Україні, ніж Зеленський. Якщо ж відійти від сарказму, то ми отримаємо картину продовження війни на невизначений термін. Що означає продовження влади Зеленського, знову ж таки на невизначений термін. Що означає продовження всіх тенденцій, які зараз відбуваються із українським народом та національним багатством. Фактично із трійки Трамп-Зеленський-путін, тільки Трамп зацікавлений у чим швидшому досягнення мирної угоди. Зокрема, через війну проти Ірану та майбутні вибори до Конгресу США, які можуть змінити співвідношення сил між республіканцями та демократами. Кому дзвонити, коли тікає поліція?

18 квітня у Голосіївському районі Києва чоловік відкрив стрілянину по людях, внаслідок чого 7 людей загинули та 14 було поранено.

surma.com.ua

Нападником виявився Дмитро Васильченков (1968 р.н.), уродженець москви, колишній військовослужбовець з проросійськими поглядами та легальною (!!!) перереєстрованою зброєю. Проте не лише сама подія шокувала українців, а й дії поліцейських, що прибули на місце злочину. Опубліковане відео з місця події вказує на панічну втечу поліціянтів, які залишили поранену жінку та дитину напризволяще. Ганебна втеча поліцейських є не просто аморальною, – поліція була зобов’язана захищати громадян та зупинити злочинця. Васильченкова було ліквідовано спецпризначенцями КОРДу лише через кілька годин після початку злочину. На спільній пресконференції глава Нацполіції Іван Вигівський та начальник департаменту Євген Жуков, який відразу після події подав у відставку, заявили, зокрема, і про те, що поліцейські побігли до свого авто за аптечкою, щоб надати допомогу (!) пораненим. За їхньою інформацією, поліцейські приїхали на виклик відразу та не зорієнтувались щодо того, де перебуває стрілець. Проте такі твердження не витримують жодної критики та місцями мають особливо цинічний вигляд. Вікторія Пташник, яка була неподалік місця злочину в момент його вчинення, наводить у фейсбуці дуже невтішні дані, які прямо суперечать словам керівників Нацполу: «Таймінг вчорашнього теракту, який змушує задуматись…

- Події розпочались на вул. Деміївській о 15:31 (за інформацією від охорони).

- О 16:12 я розрахувалась на касі “Велмарта” (час подивилась у чеку) і неспішним кроком пішла вгору на Деміївську (пострілів ще чути не було).

- О 16:31 пролунала череда пострілів (це момент, коли терорист бігає у дворах і стріляє у перехожих, що зафіксували на відео).

- О 16:36 сусіди писали, що поліція є на місці.

- О 16:37 він вже був у “Велмарті” (знову ж таки, за інформацією від охорони). Тобто з моменту першого пострілу на Деміївській до потрапляння терориста у “Велмарт” пройшло більше години. Поки я піднімалась на Деміївську, поряд гуляло багато дітей, нічого не було оточено, ніякої небезпеки не відчувалось, а це був проміжок з 16:12 до 16:20 і більше 40 (!) хвилин від початку подій. Поліцейський відділ розташований на сусідній вулиці (вул. Голосіївська). Звідти пішки йти до “Велмарта” 10 хв. На машині – це 2 хвилини без перебільшення. На Деміївській, саме в районі подій, постійно стоїть патрульна машина, інколи декілька, і поліцейські там п'ють каву і палять! От без перебільшення, постійно! Я не шукаю винних. Однак багато питань не дають мені спокою. Як терорист продовжував право на володіння зброєю? Як можна було допустити, що чувак зі зброєю більше години бігає дворами? Чому не був оточений квартал і діти гуляли на майданчиках аж до черги пострілів, які

№ 16 (201) — 24.04.2026

всіх налякали? Чи готова поліція реагувати на подібні виклики? Чи вміють поліцейські застосовувати зброю, коли це реально потрібно? Якщо не вміють, навіщо та зброя їм взагалі? Чи знають профільні закони? І які висновки будуть зроблені? У такі моменти відчуваєш, що треба вчитись захищати себе самостійно. Однак проти чоловіка зі зброєю це зробити нереально… Мені вчора пощастило, що я розминулась з терористом… Однак загинуло 6 людей, багато поранених. Люди, які просто опинились в тому місці, на жаль». Згодом після пресконференції Вигівського та Жукова, було опубліковано записи із боді-камер поліцейського. Рекомендую кожному читачеві їх переглянути. Мені найбільше болить той момент, коли маленький поранений хлопчик каже: «Мене не рятуйте, допоможіть тату!». І ті, хто складав присягу та відповідно до Закону і посадових інструкцій мають діяти, просто втікають. Залишаючи, зокрема, і поранену дитину напризволяще! Вигівський і Жуков на момент пресконференції вже точно бачили відео із боді-камер. І тому фрази про офіцерську честь Жукова, який брав реальну участь в бойових діях, виглядають якось брехливо. Зрештою, якщо глянути на всю діяльність поліції, то участь Жукова у бойових діях не дає йому жодних індульгенцій чи виправдань щодо того, як антизаконно, свавільно та місцями злочинно діють його підлеглі. Частина з яких навіть не знає профільного закону «Про національну поліцію» та дуже часто просто спостерігає за вчиненнями злочинних дій щодо громадян України. Виправдовуючи це все, звичайно ж, патріотизмом. Злочинець із зброєю більше години «гуляє» київськими дворами, а поліція, що приїжджає на місце, – втікає. Повний колапс правопохоронної системи. Це ж не беззбройних українців чи бабусь, що посміли несанкціоновано продавати вирощене ними поруч із метро, «кошмарити»! Відразу згадується вбивство українського добровольця Сергія Русінова, вчинене фактично на замовлення пропутінського місцевого депутата. По вбивству Русінова, до речі, слідча комісія у Верховній Раді так і не була створена, а розслідування деталей фактично не відбувалось. За винятком жорстокого злочинного пресингу родичів вбитого добровольця. Але і це ще не «вишенька на торті». Поліціянтка Анна Дудіна, що прибула на виклик та втікала під час стрільби, обіймає посаду старшої інспекторки з питань житлово-комунального забезпечення в управлінні патрульної поліції Києва. Тобто Дудіна не працює патрульною, а була відправлена на «підсилення» ПС. Проте чому таке «підсилення» виявилось потрібним? «Десятки автомобілів з написом “поліція”, автобуси з так званими поліцейськими та автозаки стояли навколо кінотеатру “Жовтень” і охороняли представників лгбт-спільноти, яким в кінотеатрі “Жов-

тень” показували якийсь порн*фільм, чого в Україні не повинно бути взагалі. Це дійство розпочалося в п'ятницю, продовжилося в суботу і продовжилося в неділю. Зі слів так званих поліцейських, це ще буде (було, – прим. ред.) декілька днів. Ще декілька днів убивці зможуть спокійно розстрілювати людей, бо так звані поліцейські задіяні в охороні вищезгаданих представників, які прийшли подивитися аморальний фільм», – пояснив у себе на сторінці адвокат Юрій Овсієнко. Все настільки очевидно і показово, що навіть коментувати не хочу. Завершити хочеться двома тезами.

1. Фактично жоден із експертів чи журналістів не звернув увагу на те, що питаннями тероризму в Україні, відповідно до законів та розподілу обов’язків, займається не МВС. І в одному із наступних випусків ми постараємось для наших читачів опублікувати інтерв’ю із експертами з цього питання.

2. Під час стрілянини в Голосіївському районі столиці місцевий двірник Олександр Григорович Перга закрив собою пораненого хлопчика, прийнявши кулі терориста на себе.

Мешканці будинку розповідають, що Олександр Григорович був добре відомий у дворі – його називали дядя Саша. За словами сусідів, він завжди допомагав людям і дуже любив дітей. Чоловік власним коштом висаджував у дворі ялинки, а перед святами прикрашав їх солодощами для малечі. Також він закликав сусідів садити фруктові дерева, щоб двір тішив цвітом і врожаєм. Окрім цього, захоплювався різьбленням по дереву. Є в цьому щось страшне та водночас глибоко символічне. Звичайний добрий щирий українець поводить себе як Герой. Думаю, що саме завдяки таким, як «дядя Саша», український народ ще живий. І якщо ви трохи довше задумаєтесь над цією тезою, то зрозумієте, що це чиста правда, а не перебільшення. Слава, шана та честь загиблим Героям!

24.04.2026 — № 16 (201)

5

6

Війна ⁄ Інтерв’ю

surma.com.ua

№ 16 (201) — 24.04.2026

Хто тримає тих, хто тримає фронт: інтерв’ю з військовим психологом Віктор Іщенко Київ, «Сурма»

Ї

х і досі нерідко називають «замполітами» – за інерцією з радянського минулого. Але в сучасній українській армії військові психологи – це фахівці, від яких інколи залежить не менше, ніж від медика: чи витримає боєць, чи зможе повернутися в стрій, чи взагалі захоче жити далі. До Всеукраїнського дня психолога поговорили з начальником групи психологічного супроводу та відновлення персоналу 704 окремої бригади РХБ захисту Сил підтримки ЗСУ майором Тарасом Тимчаком про те, як працює система психологічної підтримки на війні, хто насправді звертається по допомогу і чому іноді достатньо просто вислухати, щоб врятувати людину.

– Хто такі військові психологи у ЗСУ?

– Структурний підрозділ, який працював з особовим складом, називався по-різному: і відділенням по роботі з особовим складом, і з гуманітарних питань, і морально-психологічного забезпечення, а останні два роки – психологічної підтримки персоналу. У нашій службі є дві окремі групи: психологічного супроводу та відновлення і контролю бойового стресу. Група контролю бойового стресу призначена для оперативного реагування та подолання негативних наслідків психологічних реакцій особового складу, викликаних екстремальними подіями під час бойової діяльності, а моя група –психологічного супроводу та відновлення – призначена для підтримки та відновлення оптимального стану військовослужбовців, яка дозволятиме їм виконувати свої функціональні обов’язки. Насправді все дуже просто: ми – військові психологи – не гіпнотизери, психотерапевти, екстрасенси чи психіатри. Якщо сказати узагальнено, то

військовий психолог це посадова особа, яка має відповідний рівень освіти та здійснює проведення заходів психологічної підтримки військовослужбовців. Освіту ми здобували у вищих військових навчальних закладах.

цип довіри і конфіденційності. В протилежному випадку вся робота військового психолога зводиться нанівець. Військовий психолог може брати участь у розслідуваннях тільки як експерт, коли треба дати характеристику чи психологічний портрет.

– Як виглядає день військового психолога під час виконання завдань, тобто чим ви займаєтесь?

– Я розкажу про групу психологічного супроводу та відновлення. Насамперед ми займаємось психологічним супроводом. Включає в себе роботу з особами, яких командири підрозділів та їхні заступники з психологічної підтримки персоналу зарахували до груп посиленої психологічної уваги. Це можуть бути люди з девіантною поведінкою (поведінка, яка вибивається з норм). Можуть бути різні порушення: порушення дисципліни, алко- та наркозалежність, ігроманія та інші види залежностей. Також з тими, хто має неврівноважений психічний стан, кому не можна довіряти зброю і боєприпаси, які небезпечні для себе і для підрозділу. Потім в ту ж групу включають тих, хто має ознаки схильності до суїциду. Також тих, хто має низький рівень військово-професійної спрямованості, тобто високий ризик СЗЧ. Також в цю групу включають людей з низьким комунікативним потенціалом, які замкнені в собі і не контактують з колективом. Армія це колективне виконання завдань. Не може бути такого, що одна людина відмовляється: то я хочу, то вже не хочу, я піду / не піду тощо. Якщо людина має проблеми з адаптацією в колективі, це теж наш клієнт.

– Чи застосовуєте іноземний досвід, зокрема країн НАТО?

– Чи працюєте ви з сім’ями військовослужбовців?

– Усі наші фахівці пройшли численні курси з військової психології, психологічної підтримки особового складу, зокрема, й за кордоном, наприклад у Великій Британії. Тобто активно використовуємо напрацювання армій країн НАТО, які десятиліттями брали участь у різних бойових діях та які мали проблеми з особовим складом після і під час бойових дій. Так зване питання ПТСР, суїцидів тощо. Британська армія після війни в Іраку половину втрат зазнала після війни через суїциди і ПТСР. Відповідно вони зробили протоколи, якими поділилися з нами і на основі яких ми і працюємо. Ми визначаємо згідно з методиками НАТО рівень проблемності, порушення в поведінці, психіці військовослужбовців. Проводимо психоедукацію – пояснюємо, що то за процеси в людині, проводимо психокорекційну бесіду, вислуховуємо, що заважає людині. Як вона бачить, щоб та ситуація покращилася. Пояснюємо, що попри все доведеться адаптуватися до тих чи інших умов, якщо він чи вона хоче вижити.

– Це не наш функціонал. Наші завдання – працювати з військовослужбовцями. Ми можемо надати рекомендації звернутись до сімейного психолога чи психіатра. Співпрацюємо з Мальтійською службою психологічної допомоги, з Червоним Хрестом, з Центром ветеранського розвитку та іншими громадськими організаціями, які надають допомогу сім’ям військовослужбовців. Ми постійно їздимо до наших підрозділів і працюємо з військовослужбовцями. Коли є екстрені випадки, нам привозять людей. Я завжди кажу: це можна порівняти з фізичними навантаженнями. Один звик нести по два відра води, другий – одне відро. А третій скаже: за мене мама носила. Так само і з психологічною підтримкою. Більшість справляються самі, але є і ті, хто потребує психологічної допомоги. Якщо хоча б трохи полегшити те навантаження, людині вже буде легше. Ми розділяємо ношу, ми допомагаємо. Але ми допомогти можемо тільки тим, хто хоче. Ну ти спробуй чи примусь його змінитись, якщо він не хоче. Ось людина бере одну таблетку, випиває і каже: ех, погана таблетка, не допомогла – більше не хочу. І лікар поганий. Так само і з психологічною допомогою: мусить бути цілий курс. Якщо людина має бажання і хоче щось змінити.

– Які якості повинен мати фахівець психологічного супроводу персоналу?

– Чи працюєте ви з організаціями, які надають психологічну допомогу?

– Вони записані у вимогах наказу Головнокомандувача. Є спеціально розроблений Етичний кодекс військового психолога ЗСУ. Перший принцип – не зашкодь: щоб твої слова і поради не нашкодили. Можна згадати і принцип конфіденційності: ті його проблеми, страхи і тривоги лишаються між нами в межах нашої розмови. Якщо є загроза життю військовослужбовця або інших військовослужбовців, тоді командир підрозділу мусить знати, які проблеми і ризики можуть бути. Саме тому військовим психологам заборонено проводити службові розслідування. Бо порушується прин-

– Можу навести приклад. Тут в регіоні ми співпрацюємо з громадською організацією «Ретрит життя», де на базі приватного відпочинкового комплексу проводяться заходи відпочинку та відновлення на короткий термін. Там залучаються цивільні психологи та ми як військові психологи. Проводиться обговорення, знайомство, релаксація, зливання з природою, вправи для згуртування. Відбувається злагодження в гарний колектив, соціалізація і взаємодопомога протягом вправ: поводир, вузол чи інші вправи, які вимагають комунікації і співпраці людей. Тім-

Війна ⁄ Інтерв’ю

24.04.2026 — № 16 (201)

7

білдинг. І звісна річ, в горах красива природа і чисте повітря, це теж сприяє відновленню.

– Як щодо санаторіїв?

– Більш тривале відновлення здійснюється в санаторіях після бойових травм: психічних і фізичних. Наприклад, поїздка на 14 днів у санаторії Закарпаття та Прикарпаття. Гарні приватні комплекси, хороша інфраструктура. Увесь день заняття з фізіотерапевтами, а ввечері військові психологи проводять заходи психічного відновлення. І офіційно це відрядження, а не відпустка. Відгуки про такі програми відновлення дуже гарні. Всі, хто був, задоволені.

– З якими труднощами ви стикаєтесь?

– Чесно скажу, що особливих труднощів в роботі з військовослужбовцями не мав. Навпаки нас зустрічають привітно, з усмішкою, гарним настроєм. Зустрічають як хороших друзів. Основна робота в нас відбувається в підрозділах. Ми приїжджаємо на запит командира. Щодня ми теж не можемо бути. Після тестування ми ще мусимо опрацювати роботу. Тест може мати від 200 до 600 запитань тільки на одну особу.

– Як ви бачите майбутнє служби психологічної підтримки?

– Вона особливо потрібна в умовах сучасної війни. Бо більшість військовослужбовців це призвані на службу з цивільного життя. Фізич-

но людина може бути повністю здорова, а психічно не зовсім. І ця служба дуже потрібна, особливо в умовах сучасної війни для тих, хто не був раніше у війську. Їм потрібна та допомога, ми надаємо підтримку, допомагаємо повернути віру в те, що варто жити, що варто вчити військову спеціальність, щоб вижити. А вижити треба, щоб повернутися до сім’ї і відновити ті свої життєві плани, які були до війни. До речі, багато нам в нашій роботі допомагає і капеланська служба, зокрема у психологічному розвантаженні людей. Вони гарно проводять сповіді, бесіди. Але є і різниця. Священник каже проповідь, зачитує повчальну історію. А психолог навпа-

ки: він слухає людину, щоб людина сама виговорилась. Ми маємо прийняти його вантаж на себе.

– Що б ви побажали колегам до Дня психолога?

– Не лише своїм колегам, а й усім, хто займається психологічною підтримкою, побажав би мирного неба, гарного настрою, сімейного благополуччя. Всім нам треба великого терпіння і віри в краще. Тому що все в цім житті минуще: не завжди зле, не завжди добре. І треба вміти тримати удар, коли тобі важко. І вселяти віру в людей, щоб вони теж могли витримати. Ми, як військові психологи, допомагаємо усвідомити, що цей важкий час, який зараз переживає Україна, не триватиме вічно. Я завжди даю при-

клад наших бабусь і дідусів, які пройшли жахіття ХХ століття, зокрема Другу світову війну, заслання в Сибір. І вони в тих умовах вижили. І ми мусимо вижити. Я часто в роботі наводжу ту притчу про двох жаб, що потрапили в глечики з молоком. Одна втонула, бо перестала боротись за життя. А інша борсалась доти, доки не збила сметану-масло і так вибралась. Тож мораль така – і вона універсальна: хто опускає руки, загине найшвидше. А той, хто має волю до життя і бажання вижити, той вискочить. Отже, найголовніше і найперше, що нам треба, і з чим працюють військові психологи – це треба мати віру в життя.

ǎȑǶǹǬ ǾǬ ǰǮDZǼȑ dz ǟǶǼǬȒǹǴ

Європейська якість для вашого дому у США Надійні вікна та двері профілю REHAU

Заміри >>>>>

Доставка >>>>>

Монтаж

(773) 668-6068 ЮРІЙ

Енергоефективність, сучасний дизайн, преміум матеріали!

8

Війна ⁄ Політика

surma.com.ua

№ 16 (201) — 24.04.2026

Не віддамо Донбас? Тоді відвойовуймо небо Юрій Касьянов Київ, «Сурма»

В

лада знову, устами Сибіги, заявила, що ми нізащо не віддамо Донецьку область. І в той же час він сподівається на зустріч Зеленського з путіним в Туреччині. Не розумію, навіщо та зустріч?.. Ну, якщо Володимир Олександрович приб'є антихриста – це одне, це добре, проте не вірю, що він з ним домовиться. Не піде путін з Донбасу, не припинить вогонь, не вернеться на кордони 1991 року, не віддасть Крим. Вимога росії відома – віддавайте Донецьку область. Трампу теж не шкода, йому потрібна чергова «перемога». Європа готова нас підтримувати, але навряд чи до зими, побоюючись чергової енергетичної кризи внаслідок російських ударів, обвалу фронту і потоку біженців. Це відомі речі. Відомо також, що наш ворог теж в скрутному становищі, проте людський і військовий потенціали не співставні – росія ще може оголосити загальну мобілізацію і закидати нас сотнями тисяч трупів. Всі чули про дедлайн, який озвучив президент, – серпень. Вимога Трампа. То про що говорити з путіним?.. І навіщо? Питання залишається відкритим. Змоделюємо, що буде, якщо ми не погодимся на вимоги кремля. Літній наступ ворога навряд чи зламає нашу оборону на Донбасі, але «пояс фортець» ми можемо втратити. Поступово міста перетворюються на зруйновану «сіру зону». Тактика ворога перевірена часом: сотні КАБів зносять всі будинки, закопують підвали. Дрони – спочатку «шахеди», потім «ланцети» і «молнії», потім фпв, по мірі наближення лінії фронту – контролюють всі переміщення. Довершує роботу артилерія. Сумна перспектива. Війна вже давно інша, ніж була чотири роки тому, коли в міській забудові можна було триматися місяцями і роками, і навіть не та, коли шли бої за Бахмут. Війна змінилася. І коли ми кажемо про паритет або навіть нашу перевагу в дронах, ми забуваємо чомусь про перевагу ворога в КАБах. КАБи, носії КАБів, – головна загроза для нашої оборони, якщо не враховувати розумові здібності деяких керівників. Проти цієї зброї в нас майже немає захисту, бо літаки-носії КАБів трима-

ються на відстані від наших засобів ППО, а сотні, тисячі КАБів збивати просто нічим. І якщо ми змогли за допомогою дронів нівелювати перевагу ворога в бронетехніці, в артилерії, в піхоті, то небо, на жаль, не за нами. Якщо ми хочемо втримати Донецьку область і зупинити просування ворога на інших напрямках, нам потрібно відвоювати небо, бо КАБи руйнують все: будинки, підвали, укріплення, інфраструктуру, залишаючи після себе випалену землю. Проблема не нова. На початку вторгнення росіяни намагалися закидати нас звичайними авіабомбами, але швидко отримали по зубах, втратили декілька десятків літаків, і вже наприкінці 2022 року перейшли на атаки КАБами – ті ж бомби, але з крилами і модулем наведення по сигналах супутникової навігації. Спочатку КАБи літали не далеко, і їхня навігація доволі легко придушувалася. Але зараз дальність може досягати вже сімдесяти кілометрів, а модулі корекції значно складніше придушити. До того ж, коли КАБ летить на місто, помилка в навігації приводить до того, що він влучає в іншу будівлю, а не в заплановану ціль. Від цього не легше… Пам'ятаєте в минулому, позаминулому роках намагалися боротися з носіями КАБів за допомогою «Петріотів», підтягнутих до лінії фронту. Ворог дійсно втратив декілька бортів фронтової авіації, але швидко зробив висновки, і почав полювати на наших зенітників. І цю роботу довелося згорнути. Але зараз я нагадаю інші рецепти, способи боротьби з КАБами, які чомусь сьогодні широко не практикуються. Ідея не нова – вбивати носії КАБів ще на аеродромах. У травні 2022 року ми, тоді ще добровольці, конструктори БпЛА, почали розробляти безпілотник «Спис» саме для знищення літаків фронтової авіації ворога на аеродромах. Були успішні атаки; активно атакували аеродроми ворога й інші підрозділи deep strike. Ми всі бачили фотографії знищеної авіації на аеродромах, зруйнованих складів з КАБами. Але вже довгий час зусилля безпілотників Сил оборони направлені переважно на руйнування російської нафтопереробки, заводів хімічної промисловості, портової інфраструктури, а не на боротьбу з носіями КАБів. Тому напевно є декілька причин: по-перше, політичне, стратегічне рішення, намагання зруйнувати фінансове підґрунтя війни; по-друге, атакувати аеродроми стало значно

важче – ворог посилив їхній захист засобами ППО і РЕБ, побудував захисні споруди для літаків. І це якраз і свідчить про пріоритети ворога. Будь-який нафтопереробний завод відновляє свою роботу після атаки наших дронів в середньому за 3 тижні. А літаки бойової авіації будуються місяцями і коштують дорожче збитків нафтопереробних заводів. Не кажучи вже про те, що зменшення кількості атак КАБами внаслідок ураження носіїв може привести до радикальних змін на фронті не на користь росіян. Це відома логічна задача Абрахама Вальда, математика, який у роки Другої світової війни використовував статистичні методи для вирішення проблеми зменшення втрат американської бойової авіатехніки.

Вальд проаналізував тисячі пошкоджень бомбардувальників, які повернулися з бойових завдань, і сформулював свою «помилку того, хто вижив» – додатково бронювати потрібно не ті місця, в які влучили снаряди бомбардувальників, що повернулися додому, а ті, в які влучили снаряди зенітної артилерії, через що вони не повернулися. Так само і в нас. Запалювати нафтопереробні заводи – це добре, корисно і яскраво. Проте без боротьби з авіацією ворога на аеродромах ми ризикуємо програти війну. Що робити?.. Бити по аеродромах ворога всім, що є, постійно. Бити дронами, бити закордонними ракетами, бити «паляницями», бити «фламінгами» – нехай покажуть де вони є, бити «Сапсанами», бити розрекламованою балістикою Штілермана, бити «Павутиною» СБУ. Бити святим духом, якщо це допоможе. Зі свого досвіду: навіть якщо під час нальоту дрони не вразять літаки на аеродромах, будуть збиті, однаково атака призведе до зриву вильоту авіації ворога, і менше КАБів прилетить до нас.

Напередодні відомої Курської операції ми декілька разів наносили удари дронами «Спис» по фронтовій авіації ворога на Курському аеродромі, через що противник був змушений відвести частку літаків і вертольотів на інші аеродроми, і тиск на наші сили вторгнення зменшився. Боротьба з КАБами – це поєднання розвідки і математики з нанесенням ударів. Ми в своїй роботі враховували все: кількість авіації на аеродромі, кількість льотчиків, які запаси КАБів, можливості обслуговування літаків, як часто і з якою періодичністю вони можуть виконувати бойові завдання. І тоді тільки залишається в потрібний час наносити удари, щоб не дати їм можливість злітати, знищувати літаки, руйнувати злітно-посадкові смуги. Під загрозою знищення авіації ворог змушений перекидати літаки на інші, більш віддалені аеродроми, а це не просто інша парковка, тому що зміна локації потребує налагодження сервісного обслуговування літаків, поточних ремонтів, переміщення зброї і сотень технічних фахівців. Це також зменшує кількість повітряних атак для нас. Ну і перекидання авіації в тил зменшує кількість КАБів, які літаки можуть донести до наших позицій за виліт, бо їм потрібно брати більше палива на більшу відстань. І це знову плюс для нас. Проблему КАБів треба вирішувати. Це важливіше, ніж робити гучні заяви, що ми не віддамо українські землі. Щоб не віддати – треба мати умови і засоби. На жаль, наш підрозділ, якій наносив удари по носіях КАБів – так званий «підрозділ Касьянова», знищили вороги України після наших нальотів на москву. Тепер вони намагаються нас остаточно дискредитувати і запроторити до в'язниці за надуманими звинуваченнями. Кажуть, зокрема, що літаки погані… Ну, гаразд. Більше сотні літаків і катапульти гниють на складах. Перевірмо, наскільки вони погані. Нумо

ПРОДОВЖЕННЯ / С. 9

Суспільство

24.04.2026 — № 16 (201)

9

Як українці оцінюють демографічну ситуацію в країні – соцопитування

Т

емою випуску №4 дослідження End of Year Survey є те, як українці сприймають демографічну ситуацію в країні: як оцінюють демографічну ситуацію в країні загалом; скільки дітей, на їхню думку, має бути в сім'ї. Rating Group порівнює дані із суспільними поглядами в інших країнах Європи.

End of Year Survey (EoY) – це глобальне щорічне опитування міжнародної соціологічної асоціації Gallup International про майбутнє, щастя й очікування населення різних країн. У 2025 році опитано понад 60 тисяч респондентів у 61 країні світу. В Україні опитування EoY вже третій рік поспіль проводить Соціологічна група «Рейтинг» (Rating Group). ОЦІНКА ДЕМОГРАФІЧНОЇ СИТУАЦІЇ Україна – на другому місці у Європі за занепокоєнням щодо повільного зростання населення

ПОЧАТОК / С. 8 знищувати носії КАБів. Відмова – саботаж і державна зрада. *** Військово-морські сили ЗСУ вчора нанесли удар по підприємству, яке виробляє дрони, у Таганрозі. Били «Нептунами», і дуже влучно. А де «фламінги», запитаєте ви?.. В Караганді. Водночас президент Зеленський сказав, що Україна повинна за рік зробити власну антибалістичну систему ПРО. Чудово!.. Проте перше питання – війна буде іти ще щонайменше рік?.. Тоді навіщо перемовини?..

Абсолютна більшість українців (88%) вважають, що чисельність населення країни зростає недостатньо швидко. Лише 5% оцінюють темпи як оптимальні, а 1% – як надто високі. За часткою відповідей щодо занадто повільного зростання населення Україна поділяє друге місце у світі з Латвією (там такої думки так само 88%). Ще більша частка занепокоєння в цьому контексті – у Греції. Скільки дітей має бути в сім'ї? Українці найбільше схвалюють моделі сім'ї, коли є 2-3 дитини чи більше. Це перегукується із загальним занепокоєнням щодо чисельності населення. Більшість українців вважають найкращою модель сім’ї з двома дітьми (53%), ще 37% вважають, що варто мати трьох і більше дітей. Частка тих, хто каже про одну дитину або каже, що в ідеалі можна взагалі не мати ді-

Друге питання – хто зможе за рік зробити антибалістику?.. У всьому світі не так багато таких систем. Російські С-300/С-400/С-500 – розробка першого протиракетного (антибалістичного) варіанту зайняла не менше дев'яти років. Американська Patriot – першій варіант розроблявся цілих 13 років. Німецька IRIS-T SLS – розроблялася близько десяти років. Як громадянин, я всіляко підтримую наших геніїв, які малюють ракети на серветках в ресторані. Проте як старий, фаховий і досвідчений інженер, я не можу в це повірити. Вибачте. Розробити антибалістичну (протиракетну) систему значно складніше, ніж зробити атомну бомбу. Будь-який школяр знає, як збага-

тей («childfree»), є низькою (6% та 1% відповідно). У всіх соціально-демографічних категоріях переважає думка, що найкраще мати двох дітей. Про те, що варто мати трьох і більше дітей відносно частіше говорять старші респонденти віком 51+, мешканці Заходу (45%) і Центру (40%) країни, а також у селах (46%). Серед молоді віком 18-35 особливо підтримується модель сім'ї з двома дітьми (60% у відповідях як чоловіків, так і жінок). Молоді чоловіки хочуть більше дітей, ніж жінки. Третина молодих чоловіків (35%) висловлює думку, що варто мати трьох і більше дітей, а серед молодих жінок ця частка становить 20%. Зі свого боку, молоді жінки частіше за моло-

дих чоловіків підтримують варіант, коли є одна дитина (18% порівняно з 3%). Такої значної різниці між чоловіками й жінками не спостерігаємо в інших вікових категоріях. Загалом погляди українців співставні із середньою світовою тенденцією (54% – за модель сім'ї з двома дітьми, 27% – з трьома та більше). Крім того, Україна входить до топ10 країн Європи за частотою обрання варіанту щодо 3+ дітей (до цього ж переліку входять, наприклад, Вірменія, Грузія, Молдова, Естонія, Латвія). Це знову ж таки індикатор того, що українців значно турбує демографічна ситуація.

тити уран, і як його підірвати. Проте мало хто знає, як влучити в балістичну ракету, яка несеться до вас зі швидкістю декілька тисяч кілометрів на годину. Щоб зробити атомну бомбу, потрібне дороговартісне обладнання. Потрібні гроші. Щоб зробити систему ПРО, потрібні мізки, потрібні науково-дослідні інститути, конструктори ракет, радарів, систем управління. Потрібна виробнича база електроніки, приладів. Нічого цього в нас немає за всі гроші світу. Кілька прикладів. Північна Корея має свою ядерну зброю, має балістичні ракети, проте не має навіть власної системи ППО, не кажучи вже про збиття балістики.

Іран серйозно зайнявся збагаченням урану, побудував потужне виробництво балістичних ракет і дронів, але так само навіть не намагався розробити свій антибалістичний щит. Прості рішення, накреслені на серветці в ресторані, не працюють без фахівців, досвіду, обладнання, виробничої бази. Хтось ввів президента в оману. Напевно, той, хто хоче «заробити» чергову купу грошей на черговій вундервафлі.

Джерело: Rating Group (https://www.ratinggroup.ua/news/ eoy-2025-dem)

Про автора: Юрій Касьянов – офіцер ЗСУ. Радіоінженер, спеціаліст з аеророзвідки. Займається виробництвом дронів та БпЛА для української армії та безпосередньо аеророзвідкою, заснував громадське дослідно-конструкторське бюро безпілотної авіації «Matrix-UAV».

10

Війна ⁄ Суспільство Віктор Бородулін позивний «Демон» український доброволець Київ, «Сурма»

Всі події вигадані, назви змінені, а збіги випадкові

Г

оловнокомадувач дав наказ в пріоритетному порядку доукомплектувати штати підрозділів, які працюють з БпЛА/FPV новим особовим складом, тобто новими майбутніми пілотами-операторами БпЛА/FPV-дронів. Батьківщина сказала – треба, виконавці відповіли – завжди готові, і почали поспіхом вичищати підворіття і вокзали від безхатьок, наловлювати на вулицях забулдиг і СЗЧшників, пакувати їх в батальйони резервів, без перевірок на наявність у них пальців, ніг, рук, СНІДу, Гепатиту С і інших екзотичних хвороб, психіатричних діагнозів та залежностей. Без документів, з супровідними таблицями, складеними зі слів спійманих. Дивно, що в батальйон резерву не приходять ще Пірси Броснани, Васи-

surma.com.ua

№ 16 (201) — 24.04.2026

Хроніка одного доукомплектування лі Пупкіни і Іванови Івани Івановичі, оскільки усні дані можна вигадувати на ходу. Уявимо, що якісь бази даних ще існують і якось вдається ідентифікувати людей без документів, мовляв, а за решту нехай майбутні підрозділи розхльобуються. Якщо б наказ стосувався доукомплектації підрозділів бойових плавців, то критерією відбору було б щонайменше уміння плавати. Але чомусь виконавці вирішили, що 50-річний безхатько з 3 класами освіти, без елементарних навичок смартфону чи ноутбука, з вигнутим в 3 проекціях хребтом, буде хвацько заходити в броні на позиції, і збивати швидкі повітряні цілі, чи цілити в голову противнику за допомогою найновітніших військових технологій, про решту нюансів нудно й говорити... І от наказ є, завдання поставлене, завдання зі знаходження людей виконано. І байдуже, що це за люди, чи спроможні вони виконувати такі завдання, чи вони піддаються навчанню. Вони просто є, що харчами перебирати? Голова на місці, вуха в наявності, очі присутні, чим вам не пілот?

Вам дали людей – де результати, де підвищення статистики знищення цілей? Чому нові екіпажі погано працюють? Чому так багато втрачених бортів? Чому погано навчаєте новоприбулий особовий склад? Як не можуть літати? Тобто не пам'ятає, як його по-батькові? В смислі не знає, де ліво, а де право? Як це не відрізнить ноутбук від фритюрниці? З чого б вам потрібні «умні, а не красіві»? Справу зроблено. Особовий склад готовий до укомплектування, потрібна кількість поголів'я в наявності. Приїзди – забирай. Виконавці молодці, жму руку, обіймаю. Мішн компліт. Універсальні працівники відібрані. Їх сміли-

во можна брати хірургами, пожежниками, бухгалтерами, вчителями, працівниками атомних станцій? Ні? Чому ж? Навчите за 3 дні, а потім на виклик, робити виконавцям операції на серці, гасити їхній дім після прильоту, рятувати з під завалів їхніх рідних, нараховувати їм платню, вчити їхніх дітей, тиснути якісь там кнопки на атомних енергоблоках... Чому ні? Чом харчами перебираєте? Беріть що дають! А потім приїздиш на відбір пілотів з медиком... Виходиш шокований з фразою: «Це пі*дєц», – і дивишся на повідомлення в телефоні від командування: «Скільки відібрали? Скинь поіменний список з роками народження». Так і хочеться відписати: 1. Влад Цепеш Дракула 1431 2. Квазімодо 1466 3. Діоген Сінопський 323 до н. е. А пишеш: – Відібрано – 0.

– Чому?

–...

Суспільство

Зброя для особистого захисту: що та коли в історії людства пішло не так Сергій Чаплигін Львів, «Сурма»

У

1601 році ремісника з Нордлінгену Ганса Шварца було заарештовано за порушення законодавства про зброю. Як виявилося – він не зберігав у себе вдома необхідної кількості зброї. Злочин був серйозний: могли посадити, конфіскувати майно або вигнати з міста. Але суд був милостивий та справедливий. Присудили дати «14 днів, аби міг гідно озброїтися». А ось мешканцю Габершлаґту пощастило менше: його за негідну поведінку було засуджено «на вічне позбавлення користування зброєю, крім затупленого хлібного ножа». Що та коли в історії людства пішло не так? Історично володіння зброєю протягом століть було природним атрибутом вільної людини. Ще три-чотири століття тому практично всі вільні індивіди мали таке право. Людина сприймалася як самостійний, відповідальний суб’єкт, здатний захищати своє життя, родину та майно. До XVII століття сучасної централізованої держави в її нинішньо-

му вигляді не існувало. Середньовіччя було епохою реальної конкуренції силових центрів: феодали могли протистояти королю, а озброєний громадянин був рівноправним учасником цієї системи стримувань і противаг. З виникненням абсолютних монархій, а згодом сучасних держав, ситуація кардинально змінилася. Держава поступово монополізувала легітимне насильство, пропонуючи громадянам «безпеку» в обмін на відмову від самостійної самооборони. Ця модель закріпилася в теоріях суспільного договору (зокрема в Томаса Гоббса) – ідеях, які за історичними мірками є досить молодими.

XX століття стало апогеєм цього процесу: більшовики, наприклад, одразу після захоплення влади зажадали тотального роззброєння населення, подібні тенденції спостерігалися в Європі та навіть у США під час Великої депресії. Відбувалася глобальна «гонка роззброєння» населення паралельно з мілітаризацією держав.

У цьому контексті право на зброю набуває глибокого символічного значення. Воно уособлює готовність вільної, відповідальної людини захищати res privata (себе, свою сім’ю, майно) та res publica (свою спільноту) зі зброєю в руках. Бо коли громадяни повністю делегують свою безпеку державі-патерналу, вони втрачають частину своєї політичної суб’єктності та громадянської чесноти. Роззброєння населення, як вчить історія, завжди супроводжується посиленням державного контролю і послабленням суспільної стійкості. Трагедія в Києві вкотре демонструє цю закономірність. Нападник

діяв у середовищі практично беззахисних людей. Питання полягає не лише в джерелі його зброї (яка, за деякими даними, могла бути зареєстрованою), а в тому, чи міг би хтось із присутніх громадян дати йому відсіч на ранній стадії, зменшивши кількість жертв. Справжня безпека суспільства не зводиться виключно до держави та поліції. Вона також залежить від готовності громадян брати на себе частину відповідальності за захист себе, своїх рідних та співгромадян. Відсутність ж зброї не усуває загрозу – воно лише змінює баланс сил на користь тих, хто ігнорує закони.

24.04.2026 — № 16 (201)

11

12

Політика ⁄ Економіка

surma.com.ua

№ 16 (201) — 24.04.2026

Замість посадки – монополія: Як Глиняна стала одним з найбільших підрядників Міноборони

15

квітня 2025 року НАБУ оголосило в розшук підприємцю Тетяну Глиняну в межах справи про заволодіння коштами на харчуванні для Збройних Сил України. Йдеться про ті самі горезвісні «яйця по 17». Рік по тому Глиняна продовжує спокійно жити в Хорватії, а її компанія «Гранд консалт», за підсумками кварталу, є одним з найбільших підрядників Агенції оборонних закупівель. Як же так сталось, що матір скандалу з яйцями по 17 не просто не буде покарана, а ще й нарощує свої прибутки. Січень 2023. Юрій Ніколов пише розгромну статтю для ZN.UA, що Міноборони збирається купити в одного з постачальників яйця за ціною 17 грн, коли всі люди купують у супермаркеті по 7-8. Суспільство вибухає гнівом. Міністерство змушене щось робити. Воно створює громадську антикорупційну раду для контролю за закупівлями і повертає торги по «нелеталці» на Прозорро. До кінця року міністерство запускає роботу двох агенцій, які мають купувати товари для війська замість корумпованих чиновників. Правила закупівель змінюються, постачальникам встановлюють верхню межу цін на продукти, а потім і нижню, щоб вони не моли маніпулювати каталогом на свою користь. Але це не означає, що на цьому ринку змінюються ключові гравці. Тетяна Глиняна змінює свою компанію-вивіску і тепер постачає харчі для військових через фірму «Міт пром». Влітку 2024 БЕБ проводять обшуки і вся країна бачить багажник працівників фірми Глиняної, в якому вилучили понад 4,7 млн євро необлікованої готівки у менеджерів компаній з пулу Глиняної. У матеріалах справи ідеться про ухилення від оподаткування і фіктивні схеми, в які залучені компанії ТОВ

«ЗІВІС ЮА» (колишня назва ТОВ «ВІЗИТ»), ТОВ «АКТИВ КОМПАНІ», ТОВ «ГРАНД КОНСАЛТ», ТОВ «ОК ЛЕНД ФУД», ТОВ «ТЕРРА БМ» (колишня назва ТОВ «ПРЕМІУМ КОМПАНІ»). Зараз по цій справі в реєстрі судових рішень можна знайти лише одну ухвалу щодо відмови в накладенні арешту на гроші. Злі язики брешуть, що власниця фірми все вирішила для себе найкращим чином. У квітні минулого року Глиняна отримала підозру від НАБУ. За даними слідства, реалізація такої схеми призвела до того, що впродовж серпня – грудня 2022 року дві компанії-постачальниці незаконно одержали понад 733 млн грн із бюджету. Згодом частина цих коштів була сплачена під виглядом дивідендів та використана для надання поворотної фінансової допомоги пов’язаним компаніям. Слідство вважає, що за ці кошти власниця компаній могла придбати готелі в Республіці Хорватія та іншу нерухомість за кордоном. Але на момент оголошення підозри, через майже 2,5 року після початку скандалу Глиняна вже жила в Хорватії і продовжує спокійно дивитись на правоохоронців з берегів Адріатики. Була ще одна кримінальна справа – за те, що компанії Глиняної «Актив компані» та «Гранд консалт» організували схему з начпродами, підписували фіктивні накладні на товар, не довозили товар військовим і ділили прибутки. Думаєте, щось після цього сталось з керівником фірм Глиняної, наприклад? Ні, абсолютно. Компанії, які внаглу наживались на військових, продовжують постачати харчі для ЗСУ. І не просто продовжують.

За наслідком моніторингу останніх торгів по системі biProzorro видно, що компанія Глиняної входить до трійки найбільших постачальників МОУ за підсумками першого кварталу. ТОП-3 за кількістю лотів: • ТОВ «ГРАНД КОНСАЛТ» – 36 лотів, виграно ~1,77 млрд грн; • ПП «НВФ ТАХО», ТОВ «ЄВРОПА АРМ СПОРТ», DEFENSE GROUP s.r.o.

– по 32 лоти; • АТ «УКРНАФТА» – 27 лотів, але найбільша сума виграних: ~3,02 млрд грн. ТОП за сумою закупівель: • АТ «УКРНАФТА» – 3,02 млрд грн (27 лотів, 5 виграних); • ТОВ «ГРАНД КОНСАЛТ» – 1,77 млрд грн (36 лотів – найактивніший учасник); • ТОВ «ЮТ КОМПАНІ» – 840 млн грн лише з 7 лотів. А ТЕПЕР ПОДИВІМОСЬ НА ДЕТАЛІ Найбільший свій контракт на мільярд ТОВ «Гранд консалт» отримав 18 березня, коли виграв торги на поставку продуктів ЗСУ на Чернігівщину (ціна комплекту – 100,95 грн без ПДВ). З 8 учасників «Гранд консалт» дав другу ціну, на 10 мільйонів вищу ніж «Буський консервний завод». Але переможець подав далі неправильні документи, причому технічні помилки більше нагадують змову.

«Учасником ТОВ “БУСЬКИЙ КОНСЕРВНИЙ ЗАВОД” надано уточнену цінову пропозицію за результатами аукціону згідно з Формою, наведеною в ДОДАТКУ №2 до Оголошення. Проте, Учасником надано ціну за комплект з урахуванням ПДВ, яка не відповідає стандартам бухгалтерського обліку та коректному відображенню цін товарів в облікових системах, адже розрахунок ціни за комплект з урахуванням ПДВ має більше ДВОХ знаків після коми та становить 120,036 грн. А також, зазначена сума без ПДВ не відповідає добутку кількостей та ціни за одиницю товару без ПДВ», – сказано в протоколі відмови АОЗ. «А також Учасником порушено умови надання розціненого Каталогу продуктів харчування, а саме: - вартість розціненого Каталогу продуктів харчування не дорівнює вартості комплекту харчування відповідно до оновленої цінової пропозиції; - некоректно зазначено вартість комплекту харчування в частині “в т.ч. ПДВ”; - не виконано вимоги щодо калорійності по позиціях: “11013 Капуста броколі свіжа сезонна” зазначена “22квт”, “11029 Огірки консервовані” – “15лют”, “11054 Щавель консервований” – “11квт”. Враховуючи вищенаведене, Учасник ТОВ “БУСЬКИЙ КОНСЕРВНИЙ ЗАВОД” порушив умови Оголошення та відмовився від укладання договору», – зазначається в документі. Як відомо, з лютого Буський консервний завод фігурує в розслідуванні ДБР щодо незаконного збагачення начпродом однієї з частин на Дніпропетровщині. Причому там явно не один епізод, а кілька. Тож, цілком імовірно, що тендер передали іншому учаснику за згодою. І він цілком може опинитись на субпідрядах. Ще одну угоду компанія Глиняної виграла після того, як АОЗ знайшов порушення в документах компанії «Аделін». Крім того, компанія Глиняної могла б стати монополістом на постачання сухпайків. Вона виграла торги у 17 лотах. У частині лотів пропозиція компанії була відхилена, бо вона не подала довідку те, що компанія не банкрут. Цікаво, що в цих торгах в більшості лотів у компанії Глиняної не було конкурентів. Тому торги визнані неуспішними. А значить ця кількість сухпайків буде виставлена на повторні торги.

ПРОДОВЖЕННЯ / С. 13

Політика ⁄ Суспільство

24.04.2026 — № 16 (201)

Костянтин Корсун Експерт з кібербезпеки Київ, «Сурма»

Ч

омусь у нашому суспільстві розповсюджена думка, що спійманого на гарячому хакера неодмінно треба брати на роботу. Насправді у реальному житті це не так працює. Чомусь якщо ви у себе в хаті спіймаєте крадія – ви не будете його запрошувати охороняти ваше житло. І Міндіча чомусь не запрошують на посаду міністра фінансів. Якщо людина вирішила використати наявні знання для здійснення злочину – нехай це навіть складні й унікальні знання – вона є лише злочинцем, який вкрав. Вкрав гроші, токени, крипту, цифрову ліцензію, інтелектуальні права – не принципово. Ключове слово: «вкрав». Мільйони людей дотримуються законів (хоча інколи це непросто) – а от злочинець вирішив не виконувати. Саме для таких хитросраких, які клали на інших людей та їхні інтереси – і придумані закони з кодексами. І вони століттями адаптувалися під нові типи злочинів – хоча майже завжди із запізненням. У попередньому дописі я розказав, як 16-річний підліток з Кривого Рогу, знайшовши вразливість у додатку «Нової Пошти», – вкрав посилок на 500 тисяч гривень. У коментарях часто писали: мовляв, такого талановитого хакера треба взяти на роботу до НП. А як би на таку ідею відреагували ті, хто не отримав свою посилку? А для когось там могло бути щось важливе для здоров’я. Або допомога фронту. Або подарунок дитині чи коханій людині.

ПОЧАТОК / С. 12 Хоча і без цього Глиняна собі відхопила великий шмат цього ринку. До речі, рік тому, постачальники сухпайків раптом почали відмовлятись від постачань. Хтось під приводом, що лінія стала, хтось під іншими. І тут на одній нараді прозвучала фраза: «Там Глиняна вже стоїть на лижах, щоб зайти на постачання сухпайків». Що ж – вже зайшла. Історія з Глиняною і Буським консервним – геть не єдині, коли компанію з кримінальним шлейфом знову контрактують. У четвер «Наші гроші» написали про те, що «Агенція оборонних закупівель» 8 квітня за результатом торгів замовила ТОВ «ТС Трейд Украї-

13

Романтизація хакерства, або чому кіберзлочин – це просто крадіжка «Нова пошта», найімовірніше, компенсувала заявлену вартість вкрадених посилок. Але чи багато людей вказують справжню ціну посилки, щоб платити трішечки менше? Ну і плюс витрачений час, зіпсований настрій та тисячі матюків на адресу поштового сервісу. До того ж з точки зору суто бізнесу брати на роботу дрібного кіберзлодія – така собі ідея. Так, він знайшов одну чи дві вразливості у додатку. Але сучасний додаток – це великий набір (стек) різних технологій, і не тільки у тому, що встановлено у вас у смартфоні. Ще є АРІ та бекенд. І протоколи передачі даних та шифрування. Маршрутизація, задіяння хмар і ще багато іншого. Кожна з технологій має свої недоліки та вразливості, особливо на їхніх «стиках». І загалом може йтися про сотні можливих вразливостей в екосистемі ОДНОГО застосунку. А залатати («пропатчити») кілька вразливостей можна доволі швидко – і тому немає особливого сенсу заради цього брати на постійну роботу додаткову людину. Суто нерентабельно. І головне: «вміти щось ламати» досить рідко (та майже ніколи) не означає «вміти будувати». Вміти кувалдою розламати стіну – не означає вміти її звести. Так, хакер, який не просто знайшов вразливість, але і зумів знайти спосіб її використати і навіть монетизувати – дійсно має непогане уявлення про хакінг. Але у дуже обмеженому, вузькому та специфічному секторі. У сучасних комплексних системах кіберзахисту організації існують десятки можливих «векторів атак»: по

вебу, по Wi-Fi, через мережі, через вебсервери та вебсервіси, через хмарну інфраструктуру, через постачальників (supply chain), через додатки, месенджери, VPN та віддалений доступ, «стара добра» соціальна інженерія – і цей список дуже довгий насправді. Нападники ж переважно «прокачуються» у одному-двох напрямах, як правило – «сусідніх», близьких технологічно. А от команді безпеки (Blue Team) потрібно закрити УСІ МОЖЛИВІ точки прориву периметру. І це абсолютно інший не тільки напрям діяльності – але інший Mindset, тобто спосіб мислення. Зовсім інше бачення проблем та способів їхнього розв’язання. У фільмі Catch me if you can («Спіймай мене, якщо зможеш») героя Леонардо Ді Капріо, який талановито підроблював банківські чеки та мав феноменальну здатність входити у довіру до людей, – зрештою беруть на роботу у ФБР. Але навіть у голлівудському фільмі він спочатку кілька років відсидів у тюрмі за свої злочини. Лише після цього герой Тома Генкса умовив начальство взяти хлопця на стажування – на умовах умовно-дострокового звільнення. І це є основним правилом людської цивілізації «за кожен злочин обов’язково має бути покарання». Справедливість. Рівність усіх перед законом – про що ми зараз часто говоримо у нашій країні. І легендарний Кевін Мітник, якого вважають одним з найперших та найвідоміших хакерів у Світі – також відсидів 5 років у тюрмі (1995-2000),

на» захисні балістичні окуляри на 8 млн грн. Проблема цієї угоди в тому, що 21 серпня 2025 року працівники Державного бюро розслідувань (ДБР) за оперативного сприяння СБУ вручили підозри посадовим особам Міністерства оборони України та директору компанії-постачальника, що поставила неякісні балістичні окуляри. Йшлося про ТОВ «ТС Трейд Україна» та тендер UA-2024-08-22-007683-a. За офіційним повідомленням ДБР, у вересні 2024 року одне з держпідприємств Міноборони уклало контракт на постачання 18 000 комплектів балістичних окулярів. Поставка була здійснена, однак вироби не відповідали заявленим захисним характеристикам і

не забезпечували належного захисту від уламків. Порушення підтвердили результати випробувань, проведених Науково-дослідним центром випробувань і сертифікації персональних засобів захисту Національного університету оборони України. Підозри вручені за такими статтями: Ч. 5 ст. 191 ККУ (заволодіння майном в особливо великих розмірах під час війни) – директору постачальника. Ч. 4 ст. 425 ККУ (службова недбалість) – колишньому співробітнику Центрального управління якості МОУ, який не виконав контрольні функції. Йдеться про колишнього очільника ЦУКЯ Ігоря Лещенка. Його арештовано із заставою у 12 мільйонів.

після 23 звинувачень у шахрайстві. І лише потім став легендою, заснував власну кібер-компанію та отримував прибутки від фільмів та книг, заснованих на його злочинній діяльності. Ну тобто дещо романтизована Голлівудом професія «хакер» («зломщик» у прямому перекладі) – насправді має мало романтичного. Крадіжка чужого завжди залишається крадіжкою. І тому навіть у кіберсвіті до кардерів, скімерів та дроповодів ставляться зневажливо, як до найнижчої касти. Бо вони по суті своєї діяльності – щури. З відповідною ідеологією «хапай все, що бачиш» та набором людських якостей рівня кишенькового злодія. А з такими «талантами» кіберзлодії мало чим можуть бути корисними легальному бізнесу у кіберзахисті мережевих ресурсів компанії. Тому насправді кіберзлочинців майже ніколи не беруть на легальну роботу. Це здебільшого міф. Існують кілька винятків, але вони загалом про напівлегальну діяльність спецслужб, розвідок чи мутні політичні інтриги. А «взяти кіберзлочинця на роботу» – це красива казочка для людей, далеких від професії «кібербезпека».

За інформацією джерел Цензор. НЕТ, підозру також мали вручити Вікторії Виноградовій з ДП «Державний оператор тилу», яка курувала до липня 2025 року цей напрямок. Але Виноградова, яка потім стала фігуранткою історії з бронежилетами Міндіча, тоді гіркої долі уникла. Але по факту лишається відкритим питання – чи збирається держава Україна хоч у чиїйсь особі (Міноборони, НАБУ, ДБР, СБУ, АОЗ) захищати свої інтереси від подібних постачальників. Чи ця годівниця за рахунок життя і здоров’я військових всіх влаштовує. Автор: Тетяна Ніколаєнко Джерело: Цензор.НЕТ (https://censor.net/ua/r3610966)

14

Економіка ⁄ Геополітика

surma.com.ua

№ 16 (201) — 24.04.2026

Казино на крові: як Polymarket перетворив війну в Україні та Ірані на ставку за 800 мільйонів доларів

У

явіть собі казино, де замість рулетки – мапа фронту, замість фішок – криптовалюта, а замість круп’є – анонімні трейдери з інсайдерською інформацією з Білого дому. Це реальність платформи Polymarket 2026 року, яка перетворила війну, дипломатію та людські життя на фінансові деривативи. За даними дослідження Колумбійського та Хайфського університетів, підозрілі трейдери заробили щонайменше 143 млн дол. на ставках, зроблених із використанням непублічної інформації – від ударів по Ірану до заручення Тейлор Свіфт і Нобелівської премії миру. І серед цих ставок – десятки мільйонів доларів, поставлених на долю українських міст, які обороняють наші захисники. АНАТОМІЯ «РИНКУ ПРОГНОЗІВ»: ЩО ТАКЕ POLYMARKET І ЧОМУ ВІН НЕБЕЗПЕЧНИЙ Polymarket – це криптовалютна платформа прогнозних ринків, заснована 2020 року Шейном Копланом, наймолодшим селфмейд-мільярдером, за версією Bloomberg Billionaires Index. Оцінка компанії 2025 року сягнула 9 млрд дол. Механіка проста: користувачі роблять ставки на результати реальних подій – від президентських виборів до того, чи захопить росія конкретне українське місто цього року. Ставки здійснюються у стейблкоїнах USDC на блокчейні Polygon, а всі транзакції є публічними. Формально Polymarket позиціонує себе не як букмекера, а як «ринок очікувань», де ціна контракту від 0 до 1 дол. відображає ймовірність події. Але, як зазначають дослідники, механіка залишається класичним беттінгом: хтось програє, хтось виграє, а найчастіше у виграші сама платформа. Світову славу платформа здобула восени 2024-го, коли її користувачі задовго до офіційних результатів передбачили впевнену перемогу Дональда Трам-

па на президентських виборах, усупереч паритету в соціологічних дослідженнях. Загальний обсяг торгів на тих виборах перевищив 3,5 млрд дол., і саме цей епізод перетворив нішеву криптоплатформу на глобальний феномен. Однак із популярністю прийшли і проблеми: Polymarket дедалі активніше використовується для ставок на збройні конфлікти, військові операції та людські трагедії, причому деякі трейдери, судячи з усього, роблять це з використанням інсайдерської інформації. КЕЙС ІРАНУ: 280 МІЛЬЙОНІВ ДОЛАРІВ НА КРОВІ ЗА 12 ХВИЛИН ДО ІНСАЙДУ За даними Associated Press, щонайменше 50 щойно створених акаунтів на Polymarket зробили значні ставки на перемир’я між США та Іраном за лічені години, а іноді й за хвилини до того, як президент Трамп оголосив про це у пості в Truth Social. Один із таких акаунтів, створений того ж дня, вклав близько 72 тис. дол. за середньою ціною 8,8 цента за контракт і отримав прибуток у 200 тис. дол. Інший гаманець, зареєстрований напередодні, зняв понад 125 500 дол. Третій акаунт, створений лише за 12 хвилин до оголошення Трампа, поставив 31 908 і заробив близько 48 500 дол. Загальний обсяг ставок на перемир’я з Іраном перевищив 280 млн дол., а на воєнні події, пов’язані з Іраном загалом, – 529 млн дол. Ще раніше, у лютому 2026-го, шість новостворених гаманців заробили сукупно близько 1,2 млн дол. на контракті щодо удару США по Ірану: один із трейдерів під нікнеймом Magamyman зробив першу ставку за 71 хвилину до появи новини, коли ринок оцінював ймовірність удару лише в 17%, і заробив приблизно 553 тис. дол. Конгресмен Річі Торрес, який входить до комітету з фінансових послуг Палати представників, надіслав лист до Комісії з торгівлі товарними ф'ючерсами (CFTC) із вимогою розслідувати ці ставки. Його цитата: «Яка статистична ймо-

вірність, що хтось, окрім інсайдерського трейдера, робить виграшну ставку за 12 хвилин до президентського оголошення? Є дві відповіді: Бог або інсайдер. І щось мені підказує, що Бог не ставить на пости Трампа у Truth Social». Сенатор Річард Блюменталь пішов далі, назвавши Polymarket «нелегальним ринком для продажу та експлуатації секретів національної безпеки, а також потенційною приманкою для іноземних розвідок». КЕЙС УКРАЇНИ: КОЛИ ОБОРОНА КОСТЯНТИНІВКИ СТАЄ ФІШКОЮ НА СТОЛІ Платформа дозволяє робити ставки на окупацію конкретних українських міст: Костянтинівки, Покровська, Мирнограда, Оріхова – тих самих, де щодня гинуть люди, де працюють волонтери та де тримають оборону наші Збройні сили. Станом на квітень 2026 року, за даними Polymarket, на платформі функціонують 282 активні ринки, пов’язані з Україною, із загальним обсягом торгів понад 28,7 млн дол. лише за активними контрактами. На кінець 2025 року загальний обсяг завершених та активних парі, пов’язаних із Україною, перевищив 270 млн дол. На сервері Discord, присвяченому торгівлі на Polymarket, користувачі обговорюють перспективи захоплення міст із холодним цинізмом фінансових аналітиків. Понад 500 тис. дол. поставлено на те, чи захопить росія Костянтинівку цього року, причому результат ставки визначається мапою Інституту вивчення війни (ISW): чи буде на ній позначено, що росія контролює залізничну станцію міста. Користувач під нікнеймом Horekunden, незадоволений якістю мапи ISW, звернувся до іншого трейдера з проханням зателефонувати в інститут і домогтися змінити карту. Трейдер @tsybka, який позиціонує себе як «топ-0,001% трейдер» платформи, зателефонував до ISW, щоб поскаржитися на якість мап. Історія з тиском на ISW – лише верхівка айсберга. У листопаді 2025 року стався куди гучніший скандал. 15 листопада, коли російські війська наступали на околиці Мирнограда, трейдери Polymarket робили ставки в реальному часі на те, чи впаде місто до кінця доби. Загальний обсяг ставок на це питання сягнув 1,3 млн дол. Перед самим

закриттям ринку один із геопросторових дослідників ISW несанкціоновано змінив інтерактивну мапу бойових дій, показавши, що росія нібито контролює ключове перехрестя у Мирнограді, хоча жодних підтверджень такого просування на місці не існувало. Смарт-контракт Polymarket автоматично зарахував виграш, і деякі трейдери отримали прибутковість до 33 000%. Наступного ранку фіктивну правку видалили з мапи.

17 листопада ISW опублікував заяву про «несанкціоновану та несхвалену правку», а 18-го – прибрав ім’я дослідника зі свого сайту. За даними Responsible Statecraft, цього працівника було звільнено, хоча ISW офіційно не підтвердив такої інформації. Паралельно розгорівся ще один скандал, який безпосередньо стосується України. Наприкінці листопада 2025 року стало відомо, що розробники візуалізатора PolyGlobe – проекту, створеного командою Pentagon Pizza Watch (ті самі люди, що відстежують замовлення піци біля Пентагону як неформальний індикатор криз), без дозволу інтегрували API українського OSINT-проекту DeepStateMap у свій гемблінг-інтерфейс. Бойова карта DeepState, яку щодня перевіряють мільйони українців для оцінки безпеки (до початку 2024 року її переглянули понад мільярд разів), була «накинута» на 3D-глобус із маркерами ставок Polymarket. При наведенні курсора на ставку підсвічувався конкретний район бойових дій. DeepState відреагував протягом кількох годин, публічно заявивши, що не давав жодному букмекерському сервісу дозволу підключатися до своєї мапи і що використання воєнних даних для гемблінгу є неприйнятним. Після скандалу PolyGlobe вибачився і видалив мапу. Утім, проблема значно глибша, ніж один інцидент. Як з’ясувалося, у кількох смарт-контрактах Polymarket інтерактивна карта ISW прямо зазначена як основне джерело для вирішення ставок, а DeepStateMap.Live – як резервне на випадок, якщо ISW стане недоступним. Якщо обидві мапи зникнуть, ставки вирішуються на основі «консенсусу надійних медіа». Іншими словами, карту, від якої залежить безпека мільйонів українців, вписано дрібним шрифтом в ончейн-казино як «оракула реальності». Український волонтер, блогер і громадський активіст Сергій Стерненко описав цю дихотомію: для українців війна є трагедією, але для деяких іноземців вона перетворилася на не більш ніж азартну гру. При цьому, за спостереженням Стерненка, іноземних гемблерів обурює насамперед маніпулювання картами, бо це впливає на їхні виграші, а не сам факт ставок на окупацію міст, де живуть і гинуть люди.

Економіка ⁄ Геополітика

24.04.2026 — № 16 (201) Це не просто беттінг, а спроба впливати на фіксацію реальності. Коли анонімні гравці тиснуть на аналітичні інституції, щоб ті змінили свої оцінки на користь результату ставки, ми маємо справу з маніпулюванням інформаційним полем війни. Як попереджають дослідники з UNSW (Університет Нового Південного Уельсу, Сідней, Австралія), платформа може стати інструментом інформаційної війни: ніщо не заважає ворожій державі розміщувати ставки на вигідні для неї результати, впливаючи на суспільний дискурс і водночас додатково на вартість ставок інших гравців. БЛОКУВАННЯ ПО-УКРАЇНСЬКИ: ЗАМОК Є, А ДВЕРІ НАВСТІЖ 12 січня 2026 року Україна офіційно обмежила доступ до Polymarket. Рішення ухвалила Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері електронних комунікацій (НКЕК), згідно з постановою №695, ухваленою ще 10 грудня 2025 року. Підставою стала відсутність у платформи ліцензії на організацію азартних ігор в Україні. Домен polymarket.com внесено до публічного реєстру заблокованих ресурсів, а провайдерів попередили про можливі позапланові перевірки у разі невиконання вимог. Polymarket потрапив до списку разом із 197 іншими гральними сайтами. Утім, ефективність блокування залишається під великим сумнівом. Портал «Інформатор» влучно назвав си-

15

туацію так: «Невігласи з НКЕК переплутали Polymarket з гемблінгом». І наголосив, що платформа прогнозних ринків і класичне казино – це принципово різні явища, які потребують різних регуляторних підходів. Що важливіше, блокування відбувається вкрай нерівномірно. Частина українських провайдерів досі не імплементувала обмеження: за нашою перевіркою, у квітні 2026 року сайт Polymarket спокійно відкривається з українських IP-адрес без будьяких VPN чи обхідних засобів. Платформа заблокована або обмежена у понад 33 країнах, серед яких Сполучені Штати (де платформа була фактично заборонена ще 2022 року після сплати штрафу CFTC у 1,4 млн дол.), Франція, Велика Британія, Німеччина, Італія, Польща, Сінгапур, Австралія, Таїланд, Ірак і навіть Північна Корея. Водночас варто зазначити, що інші великі платформи прогнозних ринків – Kalshi, PredictIt, Myriad, Limitless – у списку заблокованих НКЕК відсутні, що викликає питання про послідовність і системність регулювання.

143 МІЛЬЙОНИ ДОЛАРІВ АНОМАЛЬНИХ ПРИБУТКІВ: ГЕЙМІФІКАЦІЯ ВІЙНИ ТА ЕРОЗІЯ ЕМПАТІЇ Масштаб проблеми виходить за межі окремих епізодів. Дослідження професорів Джошуа Міттса (Колумбійський університет) і Моран Офір (Хайфський

В суботу та неділю з 9.00 до 14.00

університет), опубліковане у березні 2026 року, включило понад 93 000 ринків і майже 50 000 унікальних гаманців на Polymarket за період із лютого 2024го по лютий 2026-го. Дослідники розробили комплексний статистичний скринінг, що поєднує п’ять сигналів: розмір ставки відносно ринку, розмір ставки відносно попередньої історії трейдера, прибутковість, час ставки відносно події та спрямованість ставки. Серед 210 718 підозрілих пар «гаманець–ринок» зазначені трейдери досягли показника виграшних ставок у 69,9% – результату, який перевищує розподіл випадкових величин більш як на 60 стандартних відхилень у пермутаційному тесті. Сукупний аномальний прибуток, тобто прибуток, який неможливо пояснити випадковістю чи навичками прогнозування, оцінюється дослідниками у 143 млн дол. Як зазначають Міттс та Офір, існує системна асиметрія: Polymarket, на відміну від регульованої платформи Kalshi, має невизначений регуляторний статус, що створює перверсивний стимул – інформовані трейдери, які бажають використати непублічну інформацію, стикаються з меншими правовими обмеженнями саме на Polymarket. Дональд Трамп-молодший є інвестором Polymarket через свій венчурний фонд 1789 Capital і одночасно виступає платним стратегічним радником конкуруючої платформи Kalshi – конфлікт інтересів, який додає додаткового виміру до етичної проблематики. Політична реакція у Вашингтоні виявилася на диво двопартійною. У Конгресі є щонайменше два законо-

проекти, підтримані як демократами, так і республіканцями (один – у Палаті представників, інший – у Сенаті), які пропонують розширити визначення інсайдерської торгівлі, включивши до нього ринки прогнозів. Конгресмен Річі Торрес представив законопроект H.R. 7004 «Про публічну доброчесність на фінансових ринках прогнозів», який забороняє федеральним чиновникам, політичним призначенцям і персоналу Конгресу торгувати на прогнозних ринках за наявності непублічної інформації. Республіканець Блейк Мур, автор окремого законопроекту про регулювання прогнозних ринків, висловився так: «Ми не хочемо уявляти світ, у якому противники Америки використовують ринки прогнозів, щоб передбачати наші наступні кроки». Білий дім, за повідомленням IBTimes, у березні 2026 року розіслав внутрішню службову записку з попередженням для працівників адміністрації про неприпустимість використовувати інсайдерську інформацію для ставок на платформах на кшталт Polymarket. Поки ця стаття готувалася до публікації, на Polymarket з’явилися нові ставки на те, чи буде укладено перемир’я між росією та Україною до кінця 2026 року (поточна ймовірність – 29,5% за «так»), а на контракті торгується вже понад 13 млн дол. Автор: Петро Катеринич Джерело: ZN.UA (https://zn.ua/ukr/ TECHNOLOGIES/kazino-na-krovi-jakpolymarket-peretvoriv-vijnu-v-ukrajinita-irani-na-stavku-za-800-miljonivdolariv.html)

16

Міжнародна політика

surma.com.ua

№ 16 (201) — 24.04.2026

Канада бере курс на швидке переозброєння: наслідки для України до фінансування кількох оборонних розробок в Україні, тож немає сумніву, що подібних проєктів незабаром стане більше. «Україна сьогодні – лабораторія сучасної війни. І західні країни, включно з Канадою, зацікавлені у цьому досвіді не менше, аніж Україна – в їхніх ресурсах», – зазначає професор Леблан.

Безпекова ситуація у світі змушує уряд Марка Карні змінювати оборонну політику

П

ісля десятиліть пацифізму та скорочення оборонних витрат Канада повертається до активнішої мілітарної політики. Чинний федеральний бюджет передбачає виділення протягом наступних п’яти років додатково близько $60 млрд на зміцнення збройних сил. Паралельно з цим небаченим із часів Холодної війни збільшенням фінансування Оттава також переглянула оборонну стратегію та суттєво прискорила закупівлю озброєнь. Хоча зміни почалися ще за прем’єрства Джастіна Трюдо, саме уряд Марка Карні чітко сигналізував: епоха «мирного дивіденду» завершена. Цей розворот став відповіддю на стрімку зміну глобального безпекового середовища. Визначальним фактором стала загарбницька війна росії проти України, однак важливим було й зростання напруги в Арктиці та Індо-Тихоокеанському регіоні. Сукупність цих чинників повернула питання оборони в центр політичного порядку денного.

Фото: Petty Officer Second Class Dan Bard, Directorate Army Public Affairs

НОВІ ПРІОРИТЕТИ Перелік оборонних напрямів, над якими вже працює уряд, виглядає амбітно, особливо з огляду на попередні роки недофінансування: • модернізація ВПС, включно із закупівлею 88 сучасних винищувачів (≈ $20 млрд); • оновлення флоту, зокрема придбання до 12 підводних човнів (≈ $15 млрд); • розбудова системи раннього попередження (≈ $4 млрд). Окремий акцент зроблено на Арктиці – регіоні, де Канада дедалі більше відчуває конкуренцію з боку росії та Китаю. Для посилення своєї присутності Оттава планує інвестувати близько $25 млрд у модернізацію північної військової інфраструктури. «Арктика – це не лише про кригу і ресурси. Це про контроль над стратегічними маршрутами майбутнього», – пояснює Гаррісон.

«МИРОТВОРЧА» СПАДЩИНА Тривалий час Канада позиціонувала себе як державу-миротворця, зосереджену на міжнародній дипломатії, гуманітарних місіях і багатосторонніх інституціях. Військові витрати залишалися відносно низькими, а збройні сили – недоукомплектованими. ВІЙСЬКОВО-ПРОМИСЛОВИЙ Крига скресла після початку повно- РЕНЕСАНС масштабного вторгнення росії в УкраїНа тлі суттєвого зростання вартону, коли Канада почала переосмислю- сті життя збільшення оборонних витрат вати свою роль у світі. «Канада довгий могло б викликати суспільне невдовочас жила в ілюзії географічної безпеки, лення. Тому уряд намагається подати але війна в Україні показала: віддале- переозброєння не лише як безпекову ність більше не є гарантією», – зазначає необхідність, а й як економічну можлиексперт із глобальної безпеки, професор вість. Прем’єр-міністр Марк Карні неоУніверситету Торонто Майкл Гаррісон. дноразово наголошував на важливості Однак для переходу від риторики до розвитку власного військово-промиссистемних змін знадобився час (і кіль- лового комплексу, а не лише закупівлі ка погроз анексією). Лише нещодавно техніки за кордоном. Канада досягла попереднього цільовоНова оборонна стратегія передбаго показника витрат НАТО – 2% ВВП на чає підтримку національних виробниоборону, який ще кілька років тому здавався недосяжним. Нині ж уряд уже говорить про поступовий рух до 3%. Водночас ключова проблема полягає вже не у нестачі коштів, а в обмеженій інституційній спроможності ефективно їх витрачати. Саме тому уряд Марка Карні створив окреме Бюро оборонних закупівель і запровадив посаду державного секретаря з відповідними Фото: Canadian Forces Combat Camera повноваженнями.

ків, локалізацію виробництва та створення робочих місць. Фактично йдеться про формування нової індустріальної політики, де оборона стає одним із рушіїв економічного розвитку. «Ми бачимо повернення держави як активного гравця в економіці через оборонні замовлення. Це нагадує часи Холодної війни, але в нових умовах», – зазначає професор Королівського військового інституту Канади Жан-Франсуа Леблан. Важливо й те, що питання оборони поступово виходить за межі партійних суперечок. «Безпека стала новою “надтемою”, яка об’єднує політичний клас. Це прямий наслідок глобальної нестабільності», – вважає Леблан. ЩО ЦЕ ОЗНАЧАЄ ДЛЯ УКРАЇНИ Попри географічну відстань між нашими країнами новий курс Канади має для України безпосереднє значення. Оттава вже є одним із ключових партнерів Києва, надавши допомогу на майже 20 мільярдів доларів, половина з якої – військова. Посилення обороноздатності Канади відкриває кілька важливих можливостей. По-перше, це потенційне збільшення обсягів військової допомоги. Розширення власного виробництва і закупівель із-за кордону означає, що Канада зможе передавати більше техніки та боєприпасів союзникам. «Чим сильніша канадська армія, тим більше вона може дозволити собі допомагати союзникам», – підкреслює очільник школи міжнародних відносин Нормана Патерсона в Оттаві Стівен Сайдеман. По-друге, це питання довгостроковості підтримки, адже допомога Україні дедалі більше інтегрується у стратегічне бачення Канади. Фактично йдеться про поступове включення України до неформальної архітектури безпеки Заходу ще до набуття нею членства в НАТО. По-третє, зростає потенціал технологічного партнерства. Україна вже має унікальний досвід ведення сучасної війни, який викликає інтерес у західних країн. Канада вже долучилася

РИЗИКИ Й ОБМЕЖЕННЯ Утім, швидке переозброєння Канади супроводжується низкою викликів. По-перше, це фінансове навантаження. Зростання оборонних витрат може викликати критику на тлі внутрішніх соціально-економічних проблем, а частина ресурсів потенційно може бути перерозподілена з інших напрямів, включно з міжнародною допомогою. По-друге, це питання ефективності. Канадські оборонні закупівлі традиційно супроводжуються затримками та перевитратами. По-третє, кадровий дефіцит. Збройні сили стикаються з труднощами набору та утримання персоналу, попри покращення умов служби та спроби розбудови резерву. «Гроші – це лише частина рішення. Без людей і ефективного управління переозброєння може залишитися на папері», – попереджає Сайдеман. НОВЕ БЕЗПЕКОВЕ СЕРЕДОВИЩЕ – НОВІ ЦІННОСТІ «Тепер ми покладаємося не лише на силу наших цінностей, а й на цінність нашої сили», – заявив Марк Карні під час цьогорічного виступу в Давосі. Ця теза точно відображає нове бачення ролі Канади у світі. Від держави, що робила ставку винятково на дипломатію, вона поступово переходить до більш прагматичної та жорсткої моделі безпеки. Цей процес ще далекий від завершення. Однак уже зараз очевидно: повернення Канади до активної оборонної політики змінює баланс сил не лише в Північній Америці, а й у ширшому трансатлантичному просторі. Хоча Канада ніколи не прагнула бути військовою наддержавою, її економічна вага робить це переозброєння відчутним фактором міжнародної політики. Для України висновок очевидний: серед її союзників з’являється сильніший і більш готовий до довгострокового протистояння партнер. І в умовах затяжної війни це може мати важливе значення. Автор: Максим Наливайко, Оттава Джерело: Укрінформ (https://www.ukrinform.ua/rubricworld/4110772-kanada-bere-kurs-nasvidke-pereozbroenna-naslidki-dlaukraini.html)

17

24.04.2026 — № 16 (201)

Шукаєте надійний автосервіс? Ми ремонтуємо всі марки автомобілів — легкових і комерційних: Mercedes, BMW, Toyota, Honda, Lexus, Maserati, Tesla, Ford, Sprinter — і це лише частина списку!

• Комп’ютерна діагностика, електрика, заміна та програмування модулів: BCM, ECM, ABS, SRS, TCM – навіть Б/У, щоб зекономити ваші кошти!

Повне сервісне обслуговування: • Заміна оливи та фільтрів • Діагностика та ремонт ходової • Розвал-сходження — без виїзду на інше СТО!

ПОСЛУГИ ЕВАКУАТОРА МИ ПІДТРИМУЄМО

Працюємо з усіма страховими компаніями Гарантія на всі види робіт!

Кузовні та зварювальні роботи будь-якої складності: • Відновлення після ДТП • Ремонт після аукціонів • Tesla Model X — регулювання Falcon Wing Doors • Зварювання алюмінію та трейлерів

I A A B R

773 - 807 - 3803 Internationalautobodyrepair@gmail.com na ationalautobodyrepair ir@gmaiill.com

3110 River Road River Grove IL 60171

2323 W. Chicago Ave. 773 276 8600

ıĪĩĭļIJĭĮ ijĹěĶ ĩİń ħĥĽijĜ ĵijĩĭIJĭ ħ ĻĪIJķĵě ĸįĵĥĜIJĶŁįijĨij ĶĪİĥ ȼ ɧɚɫ ȼɢ ɦɨɠɟɬɟ ɡɪɨɛɢɬɢ ɜɫɿ ɚɧɚɥɿɡɢ ɤɪɨɜɿ

ȠɊɆɎɊɌ ŃŕūŎ ıĪİŁIJĭį, MD.

ɧɚ ɪɿɜɟɧɶ ɰɭɤɪɭ ɬɚ ɯɨɥɟɫɬɟɪɢɧɭ ɩɟɱɿɧɤɨɜɿ ɬɚ ɧɢɪɤɨɜɿ ɩɪɨɛɢ ɧɚ ɪɿɜɟɧɶ ɜɿɬɚɦɿɧɿɜ

Ɇɟɞɨɝɥɹɞ ɞɨ ɲɤɨɥɢ ɫɩɨɪɬɭ ɩɪɚɰɿ Ɇɂ ɅȱɐȿɇɁɈȼȺɇȺ ɄɅȱɇȱɄȺ ȾɅə ȼɈȾȱȲȼ &'/

МИ ПІДТРИМУЄМО

ȠɊɆɎɊɌ ijŐšňŅ ĶĥİĪĻŁįĥ, įĥ ɇɢɆȼɌ ɢɉɎɁȿɌȼɎɄȾɉɊɣ ɈɁɀɄɒɄɉɄ

Ĵěĩķĵĭıĸęıij ĸįĵĥĜIJĸ

18

UA-USA ⁄ Події

surma.com.ua

№ 16 (201) — 24.04.2026

«9025 кілометрів»:

виставка любові, виставка почуттів Руслана Романюк Чикаго, «Сурма»

М

айже 10 тисяч кілометрів – це для любові і справді не перешкода. Бо справжня любов не знає відстаней. І навіть за вимушеної розлуки вона продовжує жити на рівні емоцій, на рівні відчуттів і почуттів, на рівні максимальної допомоги тому, з ким поєднане серце. Гадаєш, читачу, що у випадку любові до рідної землі ці слова недоречні? Ще й які доречні! Якщо, звичайно, для тебе, читачу, любов до рідної землі – це не просто красива фраза, яка відлунює порожнім звуком. Бо є й такі індивіди, для яких відлунює. Емоційною порожнечею. Але я не про них. Я про тих, хто з рідною землею серцем і духом невіддільні. І кого тішить її радість. І кого болять її болі. Чи ж нам, українцям, цього не знати!? Хоч і розкидані по всіх материках, а думкою линемо туди. Бо там пуповина закопана. Бо там – витоки. Бо там – наш початок. Бо там сьогодні – сльози і біль. І смерть. І трагедії. І втрачені надії. І втрачені домівки. І невідомість завтрашнього дня. Яка, попри все, тримається на вірі. І ми, ті, хто не там, допомагаємо цю віру скріплювати. Збираємо пожертви на військо. Лікуємо поранених воїнів. Волонтеримо. Підтримуємо рідних. Молимось за той день, у якому прозвучить: «Війна закінчилася!» Моли-

мось, якщо навіть ця молитва має вигляд… картин на полотні. Ось таким довгим було моє вступне слово до розповіді про важливу подію у мистецькому житті українського Чикаго. Слово, яке, власне, й передає її суть, адже йдеться про художню виставку. Вона має назву «9025 км» – саме такою є відстань від Чикаго до Києва. Вона відбувається в Українському Національному Музеї, де представлено роботи 12 українсько-американських митців, кожен з яких народжений в Україні, але в різний час приїхав до США і зараз проживає у Чикаго. Її ініціатором та ідейним натхненником є голова відділу №36 (Чикаго) Союзу українок Америки, художниця, невтомна волонтерка Олена Дяденко, яка вдячна за організаційну допомогу колегам-союзянкам та працівникам музею, а в інтерв’ю нашій газеті сказала: «Кожен митець представив на виставку три роботи, у яких поділився часточкою своєї душі, своїх емоцій, своєї любові до рідної землі та переживань за її долю. Так, нас із Україною розділяють тисячі кілометрів, але ми об’єднані спільним духом, пам’яттю і незламністю. Проект “9025 km” має на меті привернути увагу до війни, яка триває в Україні, і на висвітлення тихого щоденного болю українців за кордоном. Нас тут запитують: “Як там твоя родина?” і ми стримано відповідаємо: “Дякую”. Ми телефонуємо до своїх рідних в Україну і, промовляючи, наче пароль: “Як ви?”, хочемо чути: “Все гаразд…” І просто хочемо, щоб нам відповіли, бо це означає: живі… Тому ми продовжуємо боротися – кожен на своєму фронті.

І на мистецькому зокрема. Наша виставка – один із засобів цієї боротьби. За допомогою мистецтва ми прагнемо створити простір співчуття, взаємної підтримки та збору гуманітарної допомоги для України і її захисників». Часові межі, упродовж яких триває виставка, – з 8 квітня до 30 квітня 2026 року. А минулої п’ятниці відбулася її урочиста презентація, на яку завітали українці та американці, – не просто поціновувачі художнього мистецтва, але й люди, яким близька і зрозуміла ідея виставки. Ми ж хочемо коротко познайомити вас, шановні читачі, із тими творчими особистостями, чиї роботи ви можете тут побачити. Володимир Монастирецький понад 30 років мешкає у Чикаго. Україна посідає особливе місце у творчос-

24.04.2026 — № 16 (201) ті художника. Живопис митця поєднує спостереження, пам’ять та особистий досвід. І переконання: де б ми не були, всередині живе відчуття дороги назад. Додому. Бо дім – це не місце, а те, що назавжди залишається з нами. На виставці представлено картини «Ангелята», «Нескорені», «Дорога додому». Луна Присяжнюк. Родом із Житомира. Художниця, чия практика поєднує пленерний живопис, архітектуру та абстракцію. У Чикаго проживає з 2014 року. Війна в Україні суттєво вплинула на її художню мову, зробивши її більш прямою, чесною та емоційно оголеною. На виставці представлено триптих «Спогади, що тримають на відстані».

Oлена Дяденко родом із Полтавщини. Проживши в Чикаго понад 30 років, досліджує у своїй творчості теми ідентичності, духовності та зцілення, звертаючись до невидимих зв’язків, що поєднують людей і формують їхній досвід. Сьогодні ж розповідає потужну історію кохання та війни, розлуки та відданості. На виставці представлено картини «Ой, я не п’яна, я просто закохана», «Ой, так сьогодні співає душа моя», «Ой, за тобою босоніж на край землі». Марія Плотнікова родом з Маріуполя. Працює з живописом і перформансом. Картини, представлені на цій виставці, є частиною серії Cuts. Вони осмислюють досвід війни через тілесні образи та емоційні стани. Художниця не показує насильство буквально, а передає його через відчуття, які залишаються в тілі. На виставці представлено три картини із серії «Cuts» (розрізи). Катерина Ткаченко родом із Полтавщини. До США переїхала у 2016 році. Україна для неї – це джерело ідентичності та внутрішньої сили. Сучасні події, зокрема війна, безпосередньо впливають на її мистецтво, надаючи йому нової емоційної напруги. На виставці представлено три роботи: «Вдягаючи вишиванку», «Український Голуб

Миру. Ключі», «Український Голуб Миру розквітає зсередини». Андрій Діденко – художник, скульптор і медичний фахівець, народжений у Львові. До США приїхав у 90-х. Україна залишається для нього ключовою точкою відліку – простором, через який він осмислює минуле, теперішнє і можливість розвитку. На виставці представлено картини «Мить тиші», «Надія народжується всередині», «Композиція у двох діях». Юлія Полякова народилася у Києві. З 22-го року живе і працює у США. Поєднує у своїй творчості графічний дизайн, фото, графіку, живопис та колаж. Після початку повномасштабної війни її роботи набули виразного емоційного напруження, у них з’явилися українські символи та мотиви. Тема втрати, пам’яті та зв’язку з домом залишається важливою частиною її мистецтва. На виставці представлено картини «Дивлячись новини», «Шоу повинно тривати», «Найтемніша ніч перед світанком». Наталія Шутяк – українська абстрактна художниця, родом із Рівного. Працюючи переважно з олією та акрилом на полотні, розглядає абстракцію як спосіб залишатися чесною із самою собою. До США переїхала у 22-му. У сво-

UA-USA ⁄ Події

їх роботах часто досліджує крихку межу між тим, що розкривається, і тим, що залишається прихованим, створюючи простір для тихого роздуму та відвертого діалогу з глядачем. На виставці представлено триптих «Життя продовжується у снах/мріях». Юлія Ткачук. Виросла і навчалася у Львові. У Сполучених Штатах живе з 1997 року. Практикуюча художниця-візуалістка. У своїх роботах звертається до межі між внутрішнім і зовнішнім – між тим, що утримується, і тим, що проривається назовні. Роботи не пояснюють, а створюють простір для відчуття. Тиша в них

19

є не відсутністю, а станом, у якому зберігається пережите. На виставці представлено картини «Що утримується», «Що випливає», «Що пов’язано». Андрій Антоненко. Із Києва. Україна для нього – це дім і внутрішня опора, а досвід дитинства, пов’язаний із Карпатами, став одним із визначальних у формуванні художнього бачення. Переїзд до США (2024 рік) і життєві обставини стали поштовхом до переосмислення – його творчість набула більшої зосередженості

ПРОДОВЖЕННЯ / С. 20

20

UA-USA ⁄ Події

surma.com.ua

№ 16 (201) — 24.04.2026

ПОЧАТОК / С. 19 на внутрішніх станах і пошуку сенсів. На виставці представлено роботи «Земля пам’ятає», «Небо в шрамах», «Без квитка назад». Олена Пак. Народилася у Києві. Переїхала до Чикаго у 1994 році. Однією з центральних ідей творчості мисткині є унікальність кожної людини, включно із авторкою. Українська культура продовжує бути важливим джерелом натхнення та основою її художнього мислення. На виставці представлені диптих «Там, де полеглі стають квітами» та картина «В очікуванні ранку в Києві». Марта-Софія Фрейзер. Родом із міста Стрий Львівської області. Композитор, піаністка, вокалістка, автор пісень для дітей та дорослих. У США її діяльність тісно пов’язана з мистецтвом і благодійністю. Уже в еміграції (2017 рік) захопилася таким видом декоративного мистецтва як витинанка. На виставці представлено три роботи мисткині у техніці витинанка (папір) – триптих під назвою «Паралельні світи». Гадаю, читачу, що навіть із окремих назв творчих робіт, представлених на виставці, ти зрозумів, про що вона. Деякими словесними штрихами доповню твоє розуміння.

Ця виставка про надію, яку ми створюємо самі, бо без неї неможливо витримати реалії… Про світ, що, здається, збожеволів… Про звикання навіть до того, до чого звикати не можна… Про червоні квіти, які проростають із чорної ріллі, мов сліди крові, що пролилася на ґрунт… Про тривожний сон, коли за вікном твоєї квартири в Чикаго просто озивається грім, а в тебе асоціації: куди цього разу прилетіло, бо ти не так давно звідти, де й нині прилітає… Про втрачений спо-

кій неба, поораний шрамами страху… Про ключі від домівок, яких уже нема… Про моменти, коли ти потребуєш спокою, щоб думати не про втрати, а про пошук – себе і свого місця у цьому світі… Про розлуку і вірність, коли він на війні, а вона чекає із надією на зустріч… Про віру в те, що після темряви обов’язково торжествує світло… Про дітей, яких оберігають руки Спасителя… І про соняшник, який стоїть серед вогню – обпалений, але незламний…

Так, вони, ці картини, несуть у собі глибокі сенси. І їх торкнулися усі, хто прийшов на презентацію виставки, яку чуттєво доповнили своїми виступами творчі люди української громади – вокалісти Діана Кутинська, Андріана Зам, Марта-Софія Фрейзер, Христина Мусій, Віра Бойко, цимбаліст Микола Стефурак, музикант та звукооператор Володимир Федорович. Нагадаємо, що виставка працює до 30 квітня. Отож кожен із вас, шановні читачі, ще може прийти сюди. Або просто подивитися, збагатившись емоціями, якими поділилися художники, або й придбати їхні картини. Адже кошти, за які вони будуть продані, підуть на допомогу у боротьбі за мирний день рідної землі. В ім’я тієї любові, яка не знає кордонів. В ім’я тієї любові, для якої 9025 кілометрів – не перешкода. Бо то любов до тебе, Україно.

P.S. Від імені організаторів та учасників виставки пані Олена Дяденко висловлює щиру подяку за спонсорську підтримку кредитівці «Самопоміч», фундації «Спадщина», ресторану «Чарівний глечик», за інформаційну підтримку – газеті «Сурма» та Radio UA Chicago, Українському незалежному радіо та радіо «Українська хвиля».

24.04.2026 — № 16 (201)

21

22

UA-USA ⁄ Події

surma.com.ua

№ 16 (201) — 24.04.2026

Смакували свяченим, водили гаївки, молилися за мир в Україні Марія Щерб’юк Чикаго, «Сурма»

У

Соборі святих Володимира і Ольги є гарна традиція – збиратися Провідної неділі разом, одною великою християнською родиною, на парафіяльне свячене. Так було і цьогоріч. Отці-душпастирі розпочали святкову трапезу молитвою, потім освятили яйця і паску. Всі присутні смакували великодніми стравами, які приготували дбайливі господині із сестринства Покрови Пресвятої Богородиці. Проводив програму зустрічі отець диякон Ростислав Смик. Приємно, що разом із нами був Владика Венедикт. І не тільки цього дня, але й на місійних науках, на святкових Великодніх Богослужіннях і на освяченні великодніх кошиків. Дякуємо Владиці, дякуємо нашим отцям. Саме в день Великодня, коли дуже раненько розпочалися святочні відправи, було зворушливо слухати і пропускати через свої душі Воскресну Утреню, яку у співслужінні отців-душпастирів очолив наш довголітній духовний наставник отець-архимандрит Іван Кротець. А першу Пасхальну Літургію відслужив Владика Венедикт у співслужінні о. Романа Артимовича, о. Олега Кривокульського, о. Степана Костюка, а також о. Марка Семегена, пароха церкви святої Софії в Римі, та отця диякона Ростислава Смика. Як друга радна парафіяльної ради, я мала за велику честь привітати усіх на недільній зустрічі. І подякувати кожному, починаючи від Владики, отцям, хористам, хлопцям Входу в храм, нашому Братству і Сестринству, всім прицерковним організаці-

ям за спільні молитви та святочний настрій. Щира дяка також тим парафіянам і прихожанам, хто був причетний до будь-якої праці у підготовці до свят, у прикрашанні собору, писанні писанок, організації ярмарків, у підготовці до виступу дітей, всім тим, хто десь тихенько в куточку молився за мир і спокій в Україні. Наша велика надія – на Воскреслого Ісуса. Ми тут у спокої співаємо «Христос Воскрес», однак із болем у серці переносимо страждання українського народу. І долучаємося до допомоги Україні, нашим воїнам, до лікування поранених захисників. Так, Украї-

на плаче, але вона бореться і вистоїть. Віримо: Господь почує наші молитви! У ході зустрічі на підтримку парафії було передано дари любові – щедрі датки. Авторка цих рядків передала їх від членів Парафіяльної Ради, подякувавши за це і їм, і всім тим людям, які з доброї волі приходять допомагати, жертвують солодке, кошти та свій дорогоцінний час для праці в парафії. Христина Сютрик передала датки від крамнички «Сумління», Володимир Скрупський – від братства святого Архистратига Михаїла, Марія Березецька – від сестринства Покрови Пресвятої Богородиці.

Хочу також сказати, що ми складаємо сердечну подяку нашим фінансовим інституціям – касі «Самопоміч», Фундації каси «Самопоміч» та Фундації «Спадщина» банку «Певність» за постійну підтримку упродовж багатьох років. Від їхнього імені з привітальним словом виступила Юлія Скуйбіда. А щирі подарунки – красиві декоративні писанки – ми передали фундації «Самопоміч» і нашому гостю із Риму – отцю Марку Семегену. Звісно ж, надзвичайно цікавою була та частина зустрічі, у якій діти нашої парафії (і не тільки діти, але й дорослі і навіть наш отець Роман)

24.04.2026 — № 16 (201)

UA-USA ⁄ Події

23

водили гаївки. На початку усі разом виконали веснянку «А вже весна скресла», закликаючи прихід весни. І наша Весна, образ якої талановито відтворила Настя Гуска, виходила до дітей, а разом із нею оживала атмосфера свята. Однією із яскравих частин дійства стала гаївка «Ми кривого танцю йдемо», під час якої діти зійшли зі сцени до залу, взялися за руки й, утворивши довгий «шнурочок», пройшли поміж глядачами, створюючи живий «кривий» танець. Весняне пробудження природи, радість нового життя, весе-

лощі дітей – усе це було в улюблених гаївках «Соловеєчку, сватку», «Прилетіли журавлі», «Грушечка», «Жучок», «Струмочок», у добре відомій всім «Подоляночці». Особливе захоплення викликала гаївка «Царівна», де були задіяні ролі царівни, відьми, царевича, а також сцени вибору пари – «голуб вибирає голубку», й діти з великою емоційністю відтворювали всі сюжетні дії. Завершальною стала гаївка «Вію вінець», а фінальним акордом свята прозвучала пісня «Христос Воскрес».

Варто зазначити, що діти готувалися до цього заходу заздалегідь, проводячи репетиції за ініціативою та під керівництвом старших наставників: пані Ольга Карабінович забезпечувала музичний супровід, у якому їй допомагали дві її учениці – юні скрипальки Софія Любенко та Анастасія Пшик; пані Ляля Козицька допомогла з організацією дітей і навчала їх звершувати танцювальну частину гаївок; роль ведучої та солістки чудово виконала Тетяна Бариляк, продемонструвавши глибоке знання і любов до наших звичаїв та обрядів.

Тепло були сприйняті і великодні пісні про Христове Воскресіння, які виконали Анастасія Гуска та Оксана Дичка (учениці Галини Герявенко), а також Евеліна Гуменна (учениця Світлани Весни). Свято на прославу Христа і на прославу Життя було чудовим. Нехай же Воскреслий Господь винагородить усіх своїми щедрими ласками, нехай дарує любов і спокій кожній родині і такий очікуваний мир нашій рідній Україні. Фото Ольги Кожушко та редакції газети

24

UA-USA ⁄ Події

surma.com.ua

№ 16 (201) — 24.04.2026

Освятили простір,

де вируватиме українське життя Анастасія Сович Чикаго, «Сурма»

Ч

итачі газети «Сурма» уже, напевно, зауважили, яким активним і змістовним є життя української громади у місті Палатайн, адже ми доволі часто розповідаємо про це на сторінках газети. І принагідно дякуємо тим, хто робить це життя цікавим і змістовним, тому що кожна добра справа і справді починається з ініціативних, небайдужих людей. А ще – з благословення та великої підтримки духовних отців парафії Непорочного Зачаття, адже церква стала серцем великої і гарної української родини цього містечка.

Й ось – чергова новина: у Палатайні відбулося освячення простору, який колишнє складське приміщення перетворить на Український громадський центр, на центр розвитку нашої національної ідентичності і культури. А якщо додати, що поруч – церква, поруч – приміщення Спілки Української Молоді, кредитівка «Самопоміч» (усі разом вони і будуть втілювати цей проект у життя), то можна сказати, що тут, без перебільшення, зійшлися перехресні стежки для людей різного віку і різних уподобань,

об’єднаних однією метою – творити своє, дбати про своє, плекати коріння українського родоводу, щоб завжди свіжою і пишною була його крона. Тому минулу суботу можна назвати справді особливим історичним днем для Палатайну. Розпочалась святкова презентація простору з Гімну Сполучених Штатів Америки та Гімну України у виконанні Ольги Цвинтарної. Увесь зал в унісон і співав, і молився. Й не мало значення, з якою хвилею еміграції опинився кожен в Америці, адже серед присутніх

були і літні люди, і молодь, і батьки з малесенькими діточками. Але єднання відчувалося неймовірне! Присутні священники провели щире благословення святочної зустрічі. Парох нашої церкви отець Ярослав Мендюк щиро подякував усім за небайдужість до діяльності української громади містечка. А у словах Владики Венедикта звучала глибока думка: Український громадський центр – це не просто будівля; він буде домом для душі, місцем єдності та сили, ще одним осередком

UA-USA ⁄ Події

24.04.2026 — № 16 (201) культурного, духовного та суспільного життя. Чого ж очікувати, що саме запропонує громадський центр зацікавленим людям? Тут передбачено шість класних кімнат для реалізації мовних, мистецьких та освітніх програм; тут буде танцювальна студія, виставковий зал для вшанування мистецької спадщини, багатофункціональний зал зі сценою для концертів, виступів і свят, кухня для громадських обідів, кулінарних майстер-класів та культурних заходів, зона відпочинку, де зможуть збиратися відвідувачі різного віку і де планується проведення різноманітних програм. Тому освячення нового простору перетворилася на подію, яка глибоко зворушила серця присутніх. Стіни споруди наповнилися молитвою, піснею,

живою вірою, надією та незламним духом української громади, яка проживає сьогодні далеко від рідної землі. Особливим акордом суботньої події був чудовий виступ тріо бандуристок «Alvia». Гра на бандурі і справді срібні голоси Аліни, Віри та Яни стали першою музикою, яка прозвучала в освяченому просторі. Без сумніву, це виявилося дуже символічним, адже бандура є тим інструментом, який століттями звучав наче на невидимих струнах рідної української землі. Звучав кобзарською думою про її боротьбу, піснею про її долю і молитвою за її волю. І нам, нині сущим, цю пісню і цю молитву нести далі. Навіть тут, далеко від отчого дому. Бо ніяка відстань не зробить його для нас чужим. Фото Петра Ковтуна

25

26

Суспільство

Я

спочатку не міг зрозуміти, що в цій сцені не так. Старші жінки (дуже старші – категорія шістдесят плюс), всі як одна бадьорі такі, у всіх сивина, акуратна укладка чи стрижка, всі вийшли з автобуса і дружно потопали в напрямку палацу – їх привезли на екскурсію. Вони всі були приблизно одного віку. Таку гомогенність я спостерігав у Британії потім не раз на вулицях, у супермаркетах, парках, музеях, навіть на пляжі та в пабі. Ніякої розмаїтості віку і статі, як у нас в Україні на вулицях і в магазинах, не було – окремо ідуть чи гуляють покоління батьків, покоління дідів, покоління дітей і внуків. Я жодного разу не бачив старших людей, які б були з малими дітьми, як це у нас, та взагалі з дітьми, – десь йшли з ними, тримали їх за руки. Чи дорослих дітей разом зі своїми старими батьками. Допускаю, що я бачив не все. Допускаю, що є винятки. Але ще в 1993 році наш американський викладач в університеті сказав: «Я заздрю вам – ви зберегли сім’ї, коли всі три покоління разом, коли старші не відсунуті на задвірки життя. У нас в Америці культ молодості». З того часу багато що у нас змінилося, і розрив між поколіннями став суттєво більшим, і відчуження літніх людей помітним – але такого чіткого поділу на вікові групи, як у них, звичайно, немає. Хоча, здається, який

surma.com.ua

№ 16 (201) — 24.04.2026

Ви потрібні одне одному досвід може передати своїм внукам, чиє життя проходить у смартфоні, дід, чиє дитинство пройшло в часи, коли телефону – стаціонарного телефону – не було навіть на стіні? Дід, чиє дитинство минуло в селі, де він виріс на природі, пас корову, збирав ягоди і гриби, працював у полі й саду і ловив рибу в річці, в ставку… Мій двоюрідний брат довів, що це не так – і його приклад не є якимсь винятком. Він і так проводив з внуками досить багато часу, часто не власної волі («тату, забери дітей з садка, забери зі школи, з тренування»), але коли вони під час однієї з поїздок не сказали, а прокричали, не приховуючи свого захоплення і здивування: «Діду, діду, дивись – корова!» – він був злегка шокований. «Це звучало так, ніби вони побачили верблюда». Як вийшло так, що вони не бачили живої корови? А власне, де вони могли її бачити? В його брата, який залишився жити на батьківській хаті в селі, також корови немає – є коза, бо деколи йому внуків зі Львова привозять. В усьому селі корови немає. Його внуки бачили в цирку тигрів, левів, поні, зебру, слонів, про мавп навіть не йдеться – але корови

в цирку немає. І що там корова – вони ніколи не збирали грибів, живої риби ніколи не тримали в руках і бачили її хіба в акваріумі в магазині. Їхні батьки весь час на роботі – працюють. Дід відвіз внуків у ліс, навчив, як збирати гриби, ягоди, трави, показав, як збирають березовий сік, як розпалити вогонь, як спекти бульбу – вони вперше скуштували, яка та печена бульба на смак. Дід відвіз їх на рибалку, на першу рибалку в їхньому житті, і розказав (показати не вдалося – де ж її взяти, ту корову?), як він у їхньому віці пас не корову – корів, ціле стадо корів. Хоч би скільки ми дивилися на той же екран і знали багато чого теоретично – є тактильні відчуття, яких не передати словами. Є досвід, знання,

які передаються тільки так – я покажу тобі, а ти дивись і роби як я. Є речі, які пам’ятають і знають тільки ті, хто прожив – не прочитав, не вивчив з книжок, а прожив. «Я розкажу тобі, як то було насправді». Покоління батьків їхніх батьків. Спілкуючись з ними, діти ростуть більш стійкими психологічно, мають вищий рівень самооцінки, легше переживають кризові ситуації. Наука пояснює це так, що дід не розв’язує їхніх проблем – він транслює одне: «Світ існував до тебе – і він надійний». Це взаємно. Як свідчить статистика, літні люди, які регулярно контактують з онуками, живуть довше. Рівень когнітивних функцій у них вищий. Ризик деменції – нижчий. Рівень депресії – менший. Онук на руках – це терапія. Як передати той стан, коли ти тримаєш за руку п’ятирічну дитину, хлопчика, і розказуєш йому: «Дивись, це качалка, вона викачує нафту – мій дідо називав її “кивак”». Він слухає твою розповідь з таким інтересом, з такими очима… Коли йому буде п'ятнадцять, всього цього не стане – у нього будуть зовсім інші інтереси і питання, час мине. Але поки в нього є ці сто запитань «а що то? а як? а коли? а чому?», йому з вами цікаво і ви потрібні одне одному. Особливо в наш час, коли в країні війна. Автор: Майкл Мишкало Джерело: ZBRUC (https://zbruc.eu/node/124119)

www.kleynodchicago.com ǏǺǰǴǹǹǴǶǴ ǸǺDzǹǬ dzǬǸǺǮǴǾǴ ǾǬ ǻǼǴǰǭǬǾǴ Ǯ ǣǴǶǬǯǺ

+1 224 688 7287

МИ ПІДТРИМУЄМО

27

24.04.2026 — № 16 (201)

ĖĺĹľļĺķŊĮĬĹĹŋ ĭĺķŊ ǘǴ ǻǼǺǻǺǹǿȏǸǺ ȀȑdzȑǺǾDZǼǬǻȑȒ ǾDZǼǬǻDZǮǾǴȃǹǴǵ ǸǬǽǬDz dz ǯǺǷǶǺǮǶǺǷȊǮǬǹǹȋǸ ǮǻǼǬǮǷȋǹǹȋ ǰǴǽǶȑǮ ǷǬdzDZǼǹȑ ǾDZǼǬǻȑȒ ǭǷǺǶǬǰǴ ǾǬ dzȂȑǷDZǹǹȋ ǮǷǬǽǹǺȊ ǻǷǬdzǸǺȊ

ĒĴľľŋ ĭıij ĭĺķŊ ǟ *OREDO &OLQLF ǸǴ ǻǼǺǻǺǹǿȏǸǺ ǻǼǺȀDZǽȑǵǹȑ ǸDZǰǴȃǹȑ ǻǺǽǷǿǯǴ ǹǬǵǽǿȃǬǽǹȑȄȑ ǾDZȁǹǺǷǺǯȑȒ ǷȑǶǿǮǬǹǹȋ ǾǬ ǰǺǽǾǿǻǹȑ ȂȑǹǴ ȅǺ ȏ ǹǬǵǶǼǬȅǴǸ ǮǴǭǺǼǺǸ ǷȑǶǿǮǬǹǹȋ ǭǺǷȊ Ǯ ǹǬȄȑǵ ǶǷȑǹȑȂȑ

ęĬń ĺŀŒĽ ĻļĬłŊŐ İķŋ ĮĬĽ ǛǺǹDZǰȑǷǺǶ Ǜ·ȋǾǹǴȂȋ dz ǰǺ ǝǿǭǺǾǬ dz ǰǺ

8565 W. Dempster St. Niles, IL 60714

(847) 299-7000

СУЧАСНИЙ МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР ШУКАЄ ФІЗИЧНОГО ТЕРАПЕВТА

ПРОПОНУЄМО ГНУЧКИЙ ГРАФІК, БЕНЕФІТИ, СПОНСОРСТВО НА H1B ВІЗУ.

ТА МАНУАЛЬНОГО ТЕРАПЕВТА

ДЗВОНІТЬ ЗА НОМЕРОМ: 847-207-5300 запитати Анну.

ɉɪɢɣɦɚɽɦɨ ɛɿɥɶɲɿɫɬɶ ɫɬɪɚɯɿɜɨɤ ɊɊɈ

МИ ПІДТРИМУЄМО

28

Суспільство ⁄ Інтерв’ю

Ольга Дубовик Київ, «Сурма»

26

квітня – не просто дата в календарі. Це день, коли світ зіткнувся з однією з наймасштабніших техногенних катастроф в історії людства. Аварія на Чорнобильській атомній електростанції. Для України це глибока рана, яка не загоюється вже чотири десятиліття. А хто достеменніше знає про Чорнобиль, як не герої-ліквідатори? Ці люди є сув’яззю поколінь, аби не стиралися з пам’яті важкі уроки. І щоб не повторились. Наш співрозмовник – Василь Романчишин, якому в далекому 1986 році й пізніше випало брати участь у ліквідації наслідків аварії в Чорнобилі. ЗЛОЧИН УЖЕ В ПОЯВІ АТОМНОГО РЕАКТОРА ЗА 90 КМ ВІД КИЄВА

surma.com.ua

Сорок років після Чорнобиля: роздуми і висновки ліквідатора В очолюваному мною колективі Академії, окрім мене, працюють ще четверо людей, яких називаємо ліквідаторами аварії на ЧАЕС. Це Сергій Рубаненко – проректор, Наталія Чистякова – методистка, Віктор Шейко – проректор, Марія Подобєд – викладачка. Ці люди долучилися до ліквідації наслідків катастрофи та в перші дні були там і вирішували нагальні питання, щоб мінімізувати збитки. Ніхто не думав про якийсь там героїзм чи доблесть. Ми просто робили справу. Кожен ліквідатор має свою болісну історію участі, позбавлену парадності й пафосу. Всі люди, яких я назвав, включно зі мною мають проблеми зі здоров’ям, що значною мірою пов’язані саме з тим, що ми після аварії були в Чорнобильській зоні. Аварія на ЧАЕС – тема, якою я живу, яку пам’ятаю. На моїх очах стільки відійшло людей, причетних до ліквідації! І в перші дні, місяці, роки. І потім щороку. А потім поступово почала «пригасати» чорнобильська проблематика. Недалеко до того, щоб сказати: може, того й не було? А яку роль грає трагедія Чорнобиля нині? Грає і гратиме, на жаль, ще багато десятиліть і століть…

– Чим, на ваш погляд, прикметне саме сорокаріччя Чорнобиля?

– Василю Григоровичу, всі знають вас як ректора Академії мистецтв імені Павла Чубинського, професора, Заслуженого діяча мистецтв України. А про те, що ви брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС – майже не відомо. Однак, час іде і все менше лишається свідків. З якими споминами у вас асоціюється 26 квітня як Міжнародний день пам’яті про Чорнобильську катастрофу?

– Для мене Чорнобиль має особистий вимір, тому що я є учасником ліквідації аварії другої категорії. Це люди, які безпосередньо біля реактора не працювали, але діяли у зоні ураження і ризикували життям. Після того як перші функції було виконано, я ще шість разів їздив у зону Чорнобиля вже з концертами для тих хлопців, які там залишалися і працювали. Багато ліквідаторів до сьогоднішнього дня не дожили…

№ 16 (201) — 24.04.2026

– Дата важлива тим, що це межа, коли трагедія переходить з живої пам’яті очевидців в історичний вимір та свідомість нових поколінь, для яких Чорнобиль – то далека історія і туманне минуле. Але Чорнобиль не може бути минулим, тому що він торкається кожного, хто живе в Україні. Незалежно від віку, статі, віри тощо. Знаймо: наслідки Чорнобиля підкрадаються підло, тихенько і забирають наше здоров’я, сили, життя. І продовжуватимуть, на жаль, це робити ще не одне десятиліття, і навіть століття, а, може, й тисячоліття. Тому що період напіврозпаду окремих ядерних елементів сягає десяти тисяч років. А це те, що з нами завжди: в нашій землі, продуктах. Те, до чого людський організм адаптуватись не зможе ніколи.

40-річчя Чорнобиля – це і момент осмислення: що ми зробили правильно, а що неправильно? Як стала можливою аварія? Хто та що є першопричинами трагедії? Відповідь на це питання лежить на поверхні. Винна система, яка зробила можливою появу Чорнобильського реактора за 90 км від столиці України. І ті бездумні експерименти, які здійснювалися. І, на жаль, людський фактор, який ні-

куди не зник. Втім усю достеменну правду ми ніколи не знатимемо.

– Скільки і які виміри має Чорнобильська аварія?

– Насамперед це страшна екологічна катастрофа. По-друге, це гуманітарна катастрофа: мільйони людей позбулися своїх домівок, вимушені були шукати кращої долі, щоб елементарно вижити і були розсіяні по всій Україні. Той ареал осілості, який формував їхню культуру та автентичне світосприйняття, був безнадійно втрачений. Адже здебільшого їх селили у міських квартирах, де життя для цих людей було абсолютно не властивим. Але ніхто нікого не питав. Люди були раді, що отримали дах на головою. Насправді це була гуманітарна катастрофа. Чорнобиль – це і моральний урок кожному з нас. Вже тому, що аварія сталася. Також надто високою виявилася ціна її замовчування, адже у перші кілька днів і навіть тижнів ніхто не говорив про наслідки. У людей не було дозиметрів, які могли б показати, що довкілля радіаційно зашкалює. Народжували дітей, їли весняну полуницю, нічого не підозрюючи. Моє покоління пам’ятає, як ходили на парад, дітей садили на плечі, а в президії стояли дядьки, які напевне вже знали, чим може обернутися радіація для тих дітей з батьками, які ідуть на демонстрації. Отака історія. І висновок: брехлива система зрештою припиняє існування саме через брехню. Це наука всім правителям. На мою думку, розпад радянського союзу найбезпосереднішим чином спричинила Чорнобильська аварія. Тому що лицемірство, брехня, обман дійшли до такої межі, що вже не мог-

ли бути основою для «держави світового рівня». Ніхто у світі не вникав у те, що діється насправді за ідеологічною завісою. Дивилися з тієї точки зору, яку загрозу несе ця країна – і більше нічого. ЦІННІСТЬ ПРАВДИ, ВІДПОВІДАЛЬНІТЬ ВЛАДИ І ФАХІВЦІВ, ГЕРОЇ ПОІМЕННО

– І все ж варто зосередитися на уроках, які Україна має винести з трагедії Чорнобиля.

– Є кілька ключових речей. Насамперед, це цінність правди. Чим обернулося для людей замовчування і дезінформація? Втратами здоров’я і життів. Бо не буває нейтральної неправди. Обман погано закінчується. Отже, влада повинна вчитися говорити з людьми мовою правди. Звісно, такого стовідсотково бути не може, це ілюзія. Але влада повинна відчувати межу, за якою далі брехати не можна, тому що буде суспільна деградація, яка неодмінно призводить до деградації держави. І особливо нині, в часи важких випробувань, ми повинні це розуміти і знати. Друге. Відповідальність влади і фахівців. Влада відповідає за все, що робиться в країні. Але є й технологічна відповідальність. Є професіонали, які мають розуміти, що в будь-якій справі не прощається непрофесіоналізм чи недбалість. Якщо ти сидиш за кермом автомобіля і спричинив аварію – то це локальна проблема. Але коли ти маєш доступ до такого об’єкта як атомна станція і дозволяєш собі недбало ставитися, то це призводить вже до катастрофи світового рівня. Третій момент. Ми повинні щодня виховувати нашу молодь на прикладах людей героїчного чину. Чи то ліквідатори. Чи воїни, які щодня здій-

Суспільство ⁄ Інтерв’ю

24.04.2026 — № 16 (201) снюють подвиги на фронті, про які ми, до речі, не знаємо. Подвиг завжди був і є подвигом. Чи багато ви назвете імен Героїв московитсько-української війни? Знаєте ці імена? Хіба Пса Патрона. Це неприпустимо. Треба давати героям високу позитивну суспільну оцінку. І розуміти, що ми цим людям завдячуємо всім. Як і ліквідаторам, які заплатили своїм здоров’ям і життям. І нині платять. І згадувати про це не тільки під час 40-річчя Чорнобиля, а щодня. І вшановувати пам'ять кожного. Називати імена. Показувати обличчя. Замінити розважальний контент у ЗМІ, через який люди забувають, що живуть в умовах війни. Надати людям правдиву інформацію. Так, вона неприємна, тяжка. Але відкрийте людям правду про Героїв, які рятують нас щодня ціною власного життя. Зокрема й про ліквідаторів аварії на ЧАЕС. Це і є культура нашої пам’яті. Бо якщо ми забуваємо такі трагедії як Чорнобильська, то ризикуємо їх повторити. І останній момент. Що я хотів би сказати молодому поколінню українців як людина, яка була безпосередньо дотична до ліквідації Чорнобильської трагедії? Щоб пам’ятали про цю подію, і розуміли, що Чорнобиль – це не лише атом і радіація. Це відповідальність кожного з нас. Зокрема, відповідальність митця, який формує

суспільну свідомість і повинен зробити все можливе, щоб суспільство і головно влада не сприймали мистецтво лише як розвагу, а сприймали як чинник, який формує суспільну свідомість. А суспільна відомість вже формує відповідальність того, хто стоїть біля пульту Чорнобильської чи якоїсь іншої АЕС, або тримає в руках зброю чи скальпель. Усе настільки взаємопов’язано в житті, що не можна нехтувати впливами мистецтва. Не можна фальшувати ніде. Якщо ти сфальшував у малому, то допускаєш, що хтось інший має право фальшувати в більшому, що вже матиме наслідки зовсім інші. Зокрема для тебе. Бо ти допустив, що таке може бути. Бо ми всі виховані системою. Треба змінювати погляди на систему. І молодим це краще зробити, ніж нам, старшому поколінню. Тому що молоді люди сформовані в парадигмі, коли мають право говорити правду. У наші часи такого не було. Тож користуйтесь свободою слова і думки, але розумійте і свою відповідальність за всі процеси. Висновок: якщо ми хочемо мати сильну, вільну, правдиву країну, то маємо будувати її на правді. На знаннях. І на повазі до людського життя. Це найголовніше. Повага до людського життя в час такої страшної війни як ніколи актуальна.

ƐƏƕƧƕƜƉD ƝƟơƝƞƐƏƳƸD ƐƠơƐơƕƘƉ

ФІНАНСУВАННЯ ДЛЯ БІЗНЕСУ Б знес-кредитн л н ї в д $50,000 до $5,000,000 для куп вл б знесу або в дкриття нової справи, придбання нерухомост , ремонту, нвестиц ї, куп вл обладнання (вантаж вок, причеп в та ншого), розширення або модерн зац ї б знесу. ЗНИЖЕННЯ ЗАБОРГОВАНОСТІ ДЛЯ БІЗНЕСУ ТА ФІЗИЧНИХ ОСІБ Зменшуємо ф нансов заборгованост ( понад 10,000$), працюємо з SBA кредитами, допомогаємо з foreclosure та short sale, в дновлюємо кредитну стор ю (нав ть п сля банкрутства).

CAPITAL CONCEPTS CORP 8219 W Irving Park Rd Chicago, IL 60634 capitalconceptsco@gmail.com

312-446-0903 Безкоштовна консультац я

Сімейна медицина

ĶŸūűŧƏūžťŶƇŸűŲ źƏūƁƏū

ěŹŷźŶŬŴżŸƏ źŹżŶžŨű

БІЛЬШЕ КАПІТАЛУ! БІЛЬШЕ МОЖЛИВОСТЕЙ!

Наші напрямки:

ĩŹŷž ŹŦűŻťƓŽƇ Ÿťżɍ

ƝƓƐƜ ƞƚƉƜ ƚƳƘƢƋƉƜƜƸ ƠơƋƝƟƷƱơƫƠƸ ƞƳƏ ƋƉƨƳ ƞƝơƟƐƊƕ

29

Гострі та хронічні захворювання Депресія та тривожні розлади

WELLNESS MEDICAL CENTER İƉƨƐ ƔƏƝƟƝƋNƸ ɱ ƜƉƨƉ ơƢƟƊƝơƉ İƠƐD ƩƝ ƞƝơƟƳƊƜƝ ƏƚƸ ƔƏƝƟƝƋNƸ ơƉ ƋƞƐƋƜƐƜƝƠơƳ ɱ Ƌ ƝƏƜƝƛƢ ƛƳƠƧƳE

Травми та ушкодження Жіноче та геріатричне здоров’я УЗД, аналізи, контроль ваги

Ортопедія ģžƂťżŸƏ ŽŬƁŸŹŶŹŨƏƐ

Болі в суглобах і м’язах

ƝƦƜƳƠơƫD ƊƐƔƞƐƘƉ ơƉ ƐƤƐƘơƕƋƜƳƠơƫ

Болі в спині

ĒŹżŧƏūƂŬŸť ŴŹŷťŸūť

Стероїдні ін’єкції, PRP (ін’єкції збагаченої плазми), Гіалуронова кислота

ŋƖƜƳƠơƫ Ƴ ơƢƟƊƝơƉ ƜƉ ƘƝƓƜƝƛƢ ƘƟƝƧƳ

Ін’єкції в суглоби

ĹƉƞƕƠ ƔƉ ơƐƚƐƤƝƜƝƛ

ȄȀȃɬǿȃȁɬȅȃǽǽ

МИ ПІДТРИМУЄМО

Переломи, розтягнення

Урологія

+ťƄť ťūŻŬżť >?9= *'! D $' .D

<6=7:

ɬà ¬½ɒs ʧ˷ʅ̇ՃΨɤ˓˓˰ɤɒɆɤ˷ʹɤͣͅռɆ̇˰ ΨΨΨռΨɤ˓˓˰ɤɒɆɤ˷ʹɤͅռ΃ͣ Warm and and Welcoming W lcomin We i g Atmosp Atmosphere s h áƺ ƺȇɀɖȸƺ ɎǝƏɎ Ȓɖȸ ȵƏɎǣƺȇɎɀ ǔƺƺǼ ƬƏȸƺƳ ǔȒȸ ƏȇƳ ǔǣƳ ǣ ǝ ǣ ǼǼ Ǵ ǣ ǝ

Проблеми з сечовидільною системою Зниження лібідо, простатит, обстеження

Мікронідлінг, мезотерапія, догляд за шкірою

c 44; QQ MEDICAL ;V M

Лікування випадіння волосся: PRP, вітамінні коктейлі, стимуляція ростy

ĴJƟ łƚƐƜƉ ıƝƟƏƝƜD

Естетика та волосся Ботокс, філери, пілінги, лазери

30

Здоров’я ⁄ Наука

В

икористання медичної або рекреаційної марихуани для зменшення симптомів різних психічних розладів не дає результату. Про це свідчить масштабний огляд 54-х високоякісних досліджень, опублікований в The Lancet Psychiatry, інформує видання CNN. «Ми не знайшли жодних доказів того, що будь-яка форма канабісу ефективна для лікування тривожності, депресії чи посттравматичного стресового розладу – а це три найпоширеніші причини, через які його призначають», – зазначив Джек Вілсон, науковий співробітник Університету Сіднея. Вілсон є головним автором одного з досліджень, опублікованого в журналі Lancet Psychiatry, у якому проаналізували результати 54 рандомізованих контрольованих випробувань (2477 учасників), проведених у 1980–2025 роках. «У цих дослідженнях канабіноїди здебільшого застосовували у вигляді пероральних форм – капсул, спреїв або олій. У реальному житті люди частіше вживають канабіс шляхом куріння, і для такого способу є ще менше доказів ефективності для психічного здоров’я», – пояснив він. За його словами, марихуана також не покращує стан при інших психічних розладах, зокрема нервовій анорексії, біполярному розладі, обсесивно-компульсивному розладі (ОКР) чи психотич-

Відкрита вакансія –

ПОВАР в Harwood Heights. Вимоги – знання української кухні, вміння працювати у команді, вміння керувати процесом. Від нас дружній колектив, своєчасна оплата. Телефонуйте або пишіть по номеру:

773-231-3168

surma.com.ua

№ 16 (201) — 24.04.2026

Канабіс не лікує депресію, ПТСР і тривожність: огляд 54 досліджень них розладах, таких як шизофренія. Медична марихуана містить продукти з канабідіолом (CBD) та дельта-9-тетрагідроканабінолом (THC) – саме ця речовина викликає ейфорію. Експерти зазначають, що дослідження марихуани часто є невеликими та складними для проведення. Водночас рандомізовані контрольовані випробування, які лягли в основу аналізу, вважаються «золотим стандартом» науки. Інший дослідник, психіатр Діпак Сіріл Д’Суза, який не брав участі в цьому дослідженні, але є автором подібної роботи, підтверджує висновки: «Ці дві роботи чітко показують, що немає підстав рекомендувати канабіс або його похідні для лікування психічних розладів. Проте майже кожен штат у США дозволяє медичну марихуану для таких станів».

Попри відсутність доказів ефективності, використання марихуани для психічного здоров’я зростає. За словами Вілсона, близько 27% людей віком від 16 до 65 років у США та Канаді використовували її з медичною метою, і приблизно половина з них – для покращення психічного стану. «Незважаючи на відсутність доказів ефективності, лікарі продовжують призначати медичну марихуану», – зазначив він, додавши, що частина досліджень може мати конфлікт інтересів через зв’язки з індустрією канабісу. Експерти попереджають: регулярне вживання сильнодіючої марихуани може бути небезпечним, особливо для вразливих груп. Вживання під час вагітності, у підлітковому та молодому віці може негативно впливати на розвиток мозку. Інтенсивне вживання серед підлітків і молоді з розладами настрою, такими як депресія чи біполярний розлад, пов’язане з підвищеним ризиком самопошкодження, спроб самогубства та смерті. У людей із підвищеним ризиком психічних розладів (наприклад, через спадковість) канабіс може збільшувати ймовірність розвитку психозів. Якщо ж його вживати вже після появи психічного розладу, це може погіршити когнітивні функції та підвищити ризик рецидиву. «Хоча багато людей вживають канабіс зрідка і без наслідків, є й ті, для кого навіть кілька випадків вживання мали катастрофічні наслідки та назавжди змінили життя», – зазначив Д’Суза. За його словами, щоденне вживання потужного канабісу може у шість разів підвищити ризик розвитку психотичних розладів, таких як шизофренія чи біполярний розлад. Однією з причин проблем є зростання концентрації THC: якщо у 1970-х роках вона становила близь-

ко 4%, то сьогодні – у середньому 18-20%. «Зараз можна придбати канабіс із вмістом THC до 35%, а концентрати – до 80%, що приблизно у 20 разів більше, ніж у 60-70-х роках», – пояснив експерт. Висока концентрація також сприяє зростанню залежності. У США приблизно 3 з 10 людей, які вживають марихуану, мають розлад вживання канабісу – медичний термін для залежності. Цей розлад пов’язаний із формуванням залежності: після припинення вживання люди можуть відчувати дратівливість, тривожність, порушення сну, зміну настрою та апетиту. Загалом дослідники підкреслюють: попри зростання популярності канабісу, доказів його ефективності для лікування психічних розладів наразі недостатньо, а потенційні ризики можуть переважати можливу користь. У скороченому результаті дослідження зазначається: «Для включення було визначено 54 випробування (2477 учасників; 1713 чоловіків, 764 жінок; середній вік 33,3 роки). 24 з цих випробувань мали високий ризик систематичної помилки, а достовірність доказів для більшості результатів була низькою. Наш метааналіз показав, що нанабіноїди призвели до збільшення потягу до кокаїну серед тих, хто мав розлад, пов’язаний із вживанням кокаїну порівняно з плацебо. Не було виявлено значного впливу на результати, пов’язані з тривогою, нервовою анорексією, психотичними розладами, посттравматичним стресовим розладом та розладом, пов’язаним із вживанням опіоїдів. Було недостатньо даних для метааналізу досліджень СДУГ, біполярного розладу, обсесивно-компульсивного розладу та розладу, пов’язаного із вживанням тютюну. Була відсутня рандомізована контрольована дослідження (РКД) щодо лікування депресії. Мета-аналіз виявив вищу ймовірність виникнення побічних ефектів з усіх причин серед тих, хто вживав канабіс, порівняно з контрольною групою, але не вищу ймовірність серйозних побічних ефектів або вибуття з дослідження». Джерело: Всі разом! (https://vsirazom.ua/news/kanabisne-likuye-depresiyu-ptsr-i-tryvozhnistoglyad-54-doslidzhen)

UA-USA ⁄ Суспільство

24.04.2026 — № 16 (201)

Теннессі оголосив червень «Місяцем природної сім’ї»

У

штаті Теннессі губернатор-республіканець Білл Лі підписав резолюцію, згідно з якою червень оголошено «Місяцем природної сім’ї» замість «Місяцю прайду (за права ЛГБТ)». Лідери штату дали зрозуміти, що для них цінність традиційної сім’ї значно важливіша, ніж будь-які символічні жести з боку лівих, пише WREG. Упродовж багатьох років червень був відомий як «прайд-місяць», протягом якого відбуваються заходи на підтримку ЛГБТ. Однак цьогоріч у Теннессі вирішили присвятити червень традиційним сімейним цінностям. Там наголосили, що «природна сім’я, яка складається з одного чоловіка, однієї жінки та їхніх біологічних, усиновлених або прийомних дітей, є Божим задумом сімейної структури і була основою суспільства від створення світу». У резолюції описується критика ініціатив, пов’язаних із контролем над населенням, і натомість підкреслюється важливість зростання та розвитку традиційної сім’ї в Теннессі. «Цінності Теннессі не узгоджуються з гуманістичними, глобалістськими ідеологіями Всесвітньої організації охорони здоров’я, Організації Об’єднаних Націй та подібних організацій,

які виступають за контроль над населенням через просування стерилізації та абортів», – йдеться в документі. Також додається: «Природна сім’я перебуває під атакою в нашому улюбленому штаті та країні, і нашим обов’язком є підтримувати, захищати та зміцнювати цінності, які допомагають Теннессі процвітати». Резолюція штату Теннессі, орієнтована на традиційну сім’ю, задає тон політиці регіону, який останніми роками активно виступає проти радикальної «гендерної» ідеології. За цей час тут заборонили медичні процедури зі «зміни статі» для дітей, обмежили можливість шкіл приховувати від батьків «гендерні переходи» учнів, заборонили біологічним чоловікам змагатися в жіночому спорті та забезпечили, щоб жінки не мусили ділити вбиральні й роздягальні з чоловіками, які вважають себе представниками протилежної статі. Таким чином, Теннессі позиціонує себе як штат, що відстоює традиційну мораль і здоровий глузд – підхід, який, на думку авторів, міг би стати прикладом для інших штатів. Джерело: WREG (https://wreg.com/ news/mid-south/june-declared-nuclearfamily-month-in-tn/)

Виклик кур’єра за номером телефону

312-404-1923 дзвінки та смс

31

32

Спорт

surma.com.ua

№ 16 (201) — 24.04.2026

Огляд спортивних новин тижня: Михайло Яровенко Буча, «Сурма»

РЕБРОВ ПРОЩАЄТЬСЯ ЗІ ЗБІРНОЮ

Сергій Ребров завершив роботу на посаді головного тренера збірної України з футболу. Про це повідомив офіційний сайт Української асоціації футболу. Ребров залишиться в структурі УАФ як віцепрезидент організації, а також як член Виконавчого комітету. Хто стане новим головним тренером збірної України, УАФ повідомить пізніше. «Я вдячний усій команді та вболівальникам за той етап, який ми пройшли. Це був складний шлях із перемогами та поразками, але українці збірну підтримували завжди», – підсумував Ребров трирічний період на чолі національної команди. «Це моменти єдності, які я не забуду і за які завжди буду вдячний. Також дякую УАФ за постійне сприяння, підтримку та спільну роботу». Після призначення головним тренером у червні 2023 року Ребров провів на чолі збірної України 34 матчі. Зокрема, під його керівництвом «синьо-жовті» пробилися на Євро-2024 через плейоф кваліфікації. Відбір іншого великого міжнародного форуму – чемпіонату світу-2026 – підопічним Реброва подолати не вдалося. У кваліфікації «синьо-жовті» потрапили до плейофу, на старті якого поступилися Швеції (1:3) у півфіналі. Загалом на чолі з Ребровим збірна України виграла 16 матчів, вісім разів зіграла внічию та зазнала 10 поразок. Наступні офіційні матчі збірна проведе у вересні 2026 року, коли стартує в дивізіоні В Ліги націй. Суперниками «синьо-жовтих» за групою стануть Угорщина, Грузія та Північна Ірландія. Від себе хочу додати, що безумовно радий, що ця епопея закінчилась. Вона мала закінчуватись вночі 26 березня, і тоді Сергій Станіславович мав більш вдалий момент піти з високо піднятою головою, але місяць роздумів, хамства журналістам і «У мене ще два місяці контракту…» зробили його відставку очікуваною і вимученою. УАФ бажаємо добре (!) подумати щодо призначення нового тренера, який, насамперед, має жити в Україні, а не їздити у відрядження з сонячної Іспанії чи іншої будь-якої країни. Побачимо.

Ребров out, історичний «Шахтар» та тріумф молодого українського шахіста

УСПІХ МОЛОДОГО УКРАЇНСЬКОГО ШАХІСТА Український шахіст Роман Дегтярьов став першим в історії чемпіоном Європи, який не є гросмейстером. Сталося це за підсумком континентальної першості-2026 у польському Катовіце. Дегтярьов мав лише 126-й стартовий рейтинг серед понад 500 учасників змагання. Виступи на чемпіонаті Європи Дегтярьов розпочав з трьох поспіль перемог. Після цього українець зіграв внічию з азербайджанцем Ніджатом Абасовим, а в наступному матчі зазнав своєї єдиної поразки в турнірі проти турецького шахіста Ішика Джана.

У наступних п'яти матчах українець здобув чотири перемоги – завдяки цьому результату Дегтярьов до заключного туру підходив у групі лідерів. Останнім суперником 17-річного Дегтярьова став 30-річний Давід Гіхарро з Іспанії. У підсумку Дегтярьов завершив виступи на чемпіонаті Європи-2026, набравши дев'ять очок. За цим показником український шахіст випередив усіх своїх конкурентів, що дозволило йому завоювати перший міжнародний титул. Найближчий переслідувач Дегтярьова Абасов набрав 8,5 бала. За підсумками континентальної першості 2026 року, Дегтярьов став першим в історії шахістом, який виграв чемпіонат Європи, не будучи гросмейстером. Окрім цього, Дегтярьов, який на старті був 126-м за рейтингом, став найнижчим за посівом переможцем чемпіонату Європи. За результатами чемпіонату Європи, шахісти, які увійшли в топ-20, отримали перепустку на Кубок світу ФІДЕ. Окрім Дегтярьова, на турнір відібралися ще два українці – Антон Коробов та Василь Іванчук, який замкнув топ-20. За статистичними даними, виступ українця оцінили в 2781 рейтингове очко. У світовому списку це четвертий показник серед усіх шахістів. ІСТОРИЧНЕ ДОСЯГНЕННЯ «ШАХТАРЯ» Єдиний представник України у цьогорічному плейофі єврокубків «Шахтар»

вийшов до півфіналу Ліги конференцій. Для «гірників» це четвертий в історії вихід у стадію 1/2 фіналу єврокубків. У сезоні 2025/26 «Шахтар» та «Динамо» потрапили до основного раунду Ліги конференцій. За підсумком стартового етапу турніру, лише «гірникам» вдалося вийти до плейофу, тоді як «Динамо», набравши шість очок, залишилося поза плейофом. Завдяки фінішу в топ-8 основного етапу «Шахтар» розпочинав свій шлях у плейофі одразу з 1/8 фіналу, де за підсумком двох матчів здолав польський «Лех». А у чвертьфіналі «гірники» із загальним рахунком 5:2 перемогли нідерландський АЗ та вийшли до 1/2 фіналу. Загалом українські команди сім разів за часи незалежності потрапляли до четвірки найкращих у єврокубках. При цьому лише двічі представники України доходили до фінальної стадії, і лише одна команда змогла тріумфувати у єврокубку. Титул здобув «Шахтар» – в Кубку УЄФА в сезоні 2008/09. Усі півфінали українських команд в єврокубках: 1998/99: «Динамо» (Ліга чемпіонів) – поразка у півфіналі.

2008/09: «Шахтар» (Кубок УЄФА) – переможець; «Динамо» (Кубок УЄФА) – поразка у півфіналі.

2014/15: «Дніпро» (Ліга Європи) – фіналіст.

2015/16: «Шахтар» (Ліга Європи) – поразка у півфіналі.

2019/20: «Шахтар» (Ліга Європи) – поразка у півфіналі.

2025/26: «Шахтар» (Ліга конференцій) – півфінал (сезон триває). Попередній раз донецький клуб грав на стадії 1/2 фіналу шість років тому – у Лізі Європи поступився «Інтеру» 0:5. Найуспішнішим для «Шахтаря» став сезон 2008/09, коли клуб здобув титул. «ЧЕРНІГІВ» У ФІНАЛІ КУБКУ УКРАЇНИ Представник Першої ліги ФК «Чернігів» став другим фіналістом Кубку України сезону 2025/26. Перемігши харківський «Металіст 1925», чернігівський клуб став першою з 2019 року командою нижчого дивізіону у вирішальному матчі турніру, повторивши досягнення петрівського «Інгульця». До фінальної стадії ФК «Чернігів» дійшов, здобувши три поспіль перемоги в серіях післяматчевих пенальті – проти «Лісного», «Фенікса-Маріуполь» та «Металіста 1925». Крім того, у 1/16 фіналу команда пройшла «Кривбас» через технічну поразку суперника (3:0). Без урахування технічного результату, зі старту турніру «сіверяни» забили два голи в основний час.

Серією пенальті закінчився матч «Чернігова» і проти «Металіста 1925». Попри вилучення на самому старті зустрічі, чернігівці утримали нічию 0:0 в основний час. А вже у серії пенальті завдяки двом відбитим ударам голкіпером Максимом Татаренком вирвали й путівку у фінал. Виходом у фінал «Чернігів» став другим клубом в історії українського футболу, який представить Першу лігу в фіналі Кубку України. Перед цим подібне вдавалося лише «Інгульцю» у 2019 році – тоді у матчі за титул представник Першої ліги розгромно поступився «Шахтарю» з рахунком 0:4. Досі команди Першої та Другої ліг 13 разів доходили до стадії півфіналу Кубку України. 12 попередніх разів вони поступалися представникам елітного дивізіону, зокрема «Динамо» або «Шахтарю»; винятком став сезон 2009/10, коли луцька «Волинь» програла у півфіналі «Таврії» (1:2). Результат команди став наслідком трирічного циклу розвитку після руйнування клубного стадіону в Чернігові у 2022 році. Президент ФК «Чернігів» Юрій Синиця зауважив, що шлях від відновлення дитячої школи та вильоту з Першої ліги до виходу у фінал Кубку є подією, яка варта екранізації. «Мрії збуваються. Дивіться, що я подумав, це якась така неймовірна історія, напевно, у Netflix навіть не було таких історій. 2022 рік – повністю знешкоджений наш стадіон, ми у травні вже запускаємо роботу школи дитячої. Ми заходимо, тому що багато команд знялося у Першу лігу, ми через два роки вилітаємо. Ставимо задачу – виходимо з Другої ліги в Першу, обігруємо “Металург” Запоріжжя», – заявив Синиця. Керівник клубу також прокоментував умови, у яких чернігівці здобули перемогу над представником УПЛ. Він акцентував на різниці у бюджетах між колективами та кадровому принципі «Чернігова», де склад формують виключно місцеві футболісти. «При цьому, як я казав, у нас найменший бюджет серед професійних клубів, у нас грають тільки чернігівці. Проти команди, у якої в десятки разів більший бюджет, і яка набагато сильніша. Ми отримуємо на другій хвилині червону картку і вдесятьох граємо. Я 45 років дивлюсь футбол і такого не бачив. Це я зараз уві сні. Це якась така неймовірна історія. І незалежно від того, як ми зіграємо у фіналі, Netflix повинен зняти про нас фільм», – додав він. У фіналі Кубку України «Чернігів» зустрінеться з київським «Динамо». Поєдинок пройде у Львові на «Арені Львів» у середу, 20 травня.

Берегиня

24.04.2026 — № 16 (201) СУРМА ДБАЄ НЕ ЛИШЕ ПРО ДУХОВНУ ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНУ ПОЖИВУ ДЛЯ НАШИХ ЧИТАЧІВ, А Й ПРОПОНУЄ СМАЧНІ РЕЦЕПТИ ВІД МАЕСТРО УКРАЇНСЬКОЇ КУХНІ ЄВГЕНА КЛОПОТЕНКА.

ТОНКІ ШОКОЛАДНІ КОРЖІ ТА ЗГУЩЕНЕ МОЛОКО. ВІРМЕНСЬКИЙ ТОРТ «МІКАДО» Торт «Мікадо» – це велика кількість тонких шоколадних коржів, змащених насиченим, оксамитовим кремом на основі згущеного молока. Кожен шматочок торта є втіленням досконалості, тож він точно сподобається поціновувачам солоденького. Попри свою японську назву, торт Мікадо є класикою вірменської кухні та справжнім символом свята і домашньої гостинності у себе на батьківщині. Коржі для торта можна готувати двома способами: смажити на пательні або випікати в духовці. Ми обрали перший спосіб за його простоту, але обидва методи однаково робочі. Через тонкість коржів та високий вміст цукру в тісті, сма-

жаться вони дуже швидко, менш як за 4 хвилини з кожного боку. Виставляйте під пательнею маленький вогонь (або для електричних плит потужність 4-5). ЩОБ КРЕМ ВИЙШОВ ІДЕАЛЬНИМ Велику роль у тому, чи вийде крем смачним та однорідним грає масло, тому воно повинно бути якісним, бажано із жирністю 82,5 %. Розтоплюючи шоколад, слідкуйте, аби він не закипів, адже це зруйнує структуру продукту. Крім цього, коли додаєте розтоплений шоколад у крем, він не має бути гарячим, аби не розтопити масло.

33

ІНГРЕДІЄНТИ Для коржів: 3 яйця 150 г цукру 150 мл олії 320 г сметани 20 % 700 г пшеничного борошна (+1 ст. л. для підпилу) 1 ч. л. розпушувача 3 ст. л. какао 40 г темного шоколаду (для декору) Для крему: 400 г масла 500 г вареного згущеного молока 2 ст. л. какао 80 г темного шоколаду

орієнтувалися на її розмір. Якщо ви плануєте запікати коржі на деку в духовці, то формуйте їх під розмір, наприклад, широкої тарілки.

Замість або як доповнення до твердого сиру можете сміливо додавати шматочки фети або бринзи. А якщо хочеться кардинально іншого смаку, варто спробувати поєднання варених яєць із беконом та шинкою, або влаштувати собі «італійський настрій», поєднавши в’ялені томати з моцарелою, горіхами та базиліком.

на плівку та розрівняйте його руками, формуючи рівномірний прямокутник завтовшки приблизно 1,5–2 см.

КРОК Смажте коржі на невеликому вогні, з обох боків до появи бульбашок на поверхні (це займає приблизно по 3 хв з кожного боку). Якщо готуєте на електричній плиті, то виставляйте потужність не більше 4-5 рівня. Для духовки виставляйте температуру 180 градусів та час приблизно 7-10 хв.

КРОК Для крему: розтопіть 80 г шоколаду на водяній бані або у мікрохвильовці та КРОК дайте йому трохи охолонути. Тим часом Збийте міксером 3 яйця з 150 г цукру збийте міксером 400 г м'якого масла з до пишної світлої маси. Додайте 320 г 2 ст. л. какао та 500 г згущеного молосметани, 150 мл олії та 3 ст. л. какао, ре- ка до однорідності. тельно перемішайте. КРОК КРОК Наприкінці додайте розтоплений Поступово додайте до рідких інгре- шоколад та ще раз збийте крем до однодієнтів 700 г борошна, змішаного з 1 ч. рідності на невеликих обертах. л. розпушувача. Спершу лопаткою, а потім руками замісіть еластичне однорідКРОК не тісто, яке не липне до рук. Розділіть Щедро перемажте кожен корж крейого на 10 рівних частин. мом, формуючи торт. Не забувайте про боки – їх також варто змастити кремом КРОК для кращого просочування. Зверху приКожну з 10 частин тіста тонко розка- сипте торт 40 г тертого шоколаду та почайте у коло, діаметром приблизно 23 ставте торт до холодильника стабілізусм. Ми смажили коржі на пательні, тож ватися на ніч.

ІНГРЕДІЄНТИ 1 кг фаршу асорті 1 яйце 1 цибулина 1 ч. л. солодкої паприки сіль та перець до смаку 1 солодкий червоний перець 100 г сиру (нарізаного слайсами) СОКОВИТИЙ ФАРШ ТА ЯСКРАВА НАЧИНКА.

20 г шпинату М’ЯСНИЙ РУЛЕТ З СИРОМ, ПЕРЦЕМ ТА ШПИНАТОМ 1 ч. л. гірчиці Під рум’яною м’ясною скоринкою Після того, як ви змішали всі інгредіцього рулету з фаршу на вас чекає сокови- єнти для фаршу, масу необхідно ретельКРОК тий солодкий перець, ніжне листя шпина- но відбити: для цього просто беріть її в Натріть на дрібній тертці 1 цибулиту та розплавлений, тягучий сир. Кожен руки та активно кидайте на дно миски. ну (або подрібніть у блендері). У велишматочок – це ідеальний баланс смаків кій мисці змішайте 1 кг фаршу, натері текстур, який ще й має апетитний ви- ЩО МОЖНА ДОДАТИ ту цибулю, 1 яйце та 1 ч. л. паприки Погляд на тарілці. При цьому приготування ДО НАЧИНКИ соліть і поперчіть. Ретельно вимішайте страви не потребує від вас складних куліНачинка в цьому рецепті ваше може фарш і відбийте його об миску, щоб він нарних навичок. Також радимо спробува- стати полем для експериментів. Напри- став еластичним і не розвалювався під ти варений рулет зі свинини з часником. клад, замість перцю шпинат і сир можна час запікання. У цьому рецепті ми використовуємо доповнити обсмаженими печерицями фарш «асорті», тобто суміш свинячого (головне ретельно випарувати з них воКРОК та яловичого фаршу у пропорції 1:1. Та- логу на етапі обсмажування). Крім цього Візьміть пакет або рукав для запіканкий продукт є оптимально збалансова- в начинці гарно працюватимуть горіхи, ня. Розріжте його вздовж, щоб вийшло ним за рівнем жирності. а також чорнослив або курага. одне велике полотно. Викладіть фарш

КРОК На м'ясний пласт по центру викладіть слайси сиру. Зверху на сир викладіть листочки шпинату та солодкий перець, нарізаний довгою тонкою соломкою. КРОК Обережно загорніть фарш у щільну «ковбаску». Стежте, щоб начинка залишалася всередині. Щільно зав'яжіть кінці рукава з обох боків, щоб рулет був герметично запакований. КРОК Перекладіть рулет у форму для запікання або на деко та випікайте у розігрітій до 180 градусів духовці 50 хв (режим нагрівання верх–низ, без конвекції). Через 50 хв дістаньте рулет, обережно розріжте рукав зверху та розгорніть його. Змастіть поверхню м'яса гірчицею. Поверніть рулет у духовку ще на 10 хв, щоб він підрум'янився і набув апетитного кольору. Перед нарізанням дайте рулету «відпочити» 10–15 хв. Смачного! Підготувала Діана Царук. Джерело: https://klopotenko.com/

34

Культура

Ольга Смольницька Швейцарія «Сурма»

Від фольклору до наших класиків

В

есна – пора, пов’язана зі звичаями та обрядами, які часто відображаються в повір’ях, піснях, казках, легендах, приказках, а також і в образотворчому та декоративному мистецтві. Це й розпис, і рушники, і багато іншого. Але за кожним твором стоїть ціла історія. Наприклад, окремі пісні виконували саме навесні та під час певних робіт чи обрядів. Або деякі пісні не виконувалися без танців. Навіть у народних іграх, у тому числі дитячих, є відгомони обрядів. Отже, якщо хочеться знати, хто мається на увазі під галочками і журавлями й що відбувається на синьому морі або озері, – нам треба ознайомитися з цими творами. Або… у кого ключі від землі? Хто її відмикає? Звернімося до фольклорних пісень і танців, які виконувалися саме навесні. Наприклад, у селі Колодяжне Леся Українка записала багато народної творчості, у тому числі з нотами – до танцювальних пісень. Ось один із таких весняних зразків, уривок із пісні-танцю: «Посію я льон по каміню, / Коня воджу, кінь льон топче. / Чижику та горобчику, / Скажи мені усю правдоньку, / Кому воля, кому неволя? // А дівчатам уся воленька: / За хусточку – та й на гуличку, / За віночок – та й у таночок». І далі співають: «Грайте, дівки, грайте, / Пилу не збивайте, / Плаття не марайте, / Бо в дівочок плаття – / То шовк, то китайка». Або така веснянка: «Ой на морі, на морі, / Та на синьому гозері. // Приспівка: / Ой долу віття, додолу, / Широкеє листя до землі. // Там галочки збирались, // Ой долу віття, додолу, / Широкеє листя до землі. // Де ся взявся журавель, / Всіх галочок розігнав, / Найчорнішу собі взяв. / Вона ж його просилась: / „Бо мене галочки не приймуть / І мені кубельця не зведуть”». Далі розшифровується ця символіка: галочки – це дівчата, журавель – це парубок, бо потім сказано, що зібралися дівчата, і ось знайшовся молодець, який «Всіх дівочок розігнав, / Найкращую собі взяв». Сама ця пісня, вочевидь, весільна, бо в ній зашифровано обряди: молодець розпустив дівчині «кісоньку», а героїня його попросила: «Не розпускай кісоньки, / Бо мене дівоньки не приймуть, / І мені кісоньки не сплетуть, / І мені правдоньки не скажуть». Як відомо, косу розпускали нареченій на весіллі, тобто в цій пісні пояснюється, що після заміжжя дівчину вже приймуть назад до її дівочого товариства, вона перейшла в інший статус. Або ось така весняна танцювальна пісня, і теж із нотами: «Туман танок во-

surma.com.ua

№ 16 (201) — 24.04.2026

Квітень вступає у травень: прикмети, звичаї та символи дила: / Що виведе – та й стане, / На дівочок погляне – / Чи всі дівки в танку є? / Оно нема їдної – / Та Настуні молодої. / Мати Настю чесала / Ще й, чешучи, навчала: // – Не стій, доню, з нелюбом, / Не дай ручки стискати, / Перстеника здіймати, / Бо як вітер з горою, / То так нелюб з тобою». І далі, знову після слів «Туман танок водила…», мати так навчає доню – уже про коханого: «– Постій, доню, з миленьким, / Давай ручку стискати, / Перстеника здіймати, / Бо як риба з водою, / То так милий з тобою». Що каже народний календар? Згадаймо свята. Відомі ікони про святого Георгія-Переможця (народна версія імені – Юрій, але церковна – Георгій). Воїн на білому коні перемагає списом змія. Зазвичай кінь білий, але в Музеї Андрея Шептицького у Львові є унікальна ікона, де цей румак – вороний. Як відомо, Владика Кир Андрей збирав і зберігав ікони, як і багато інших витворів мистецтва, у тому числі народного, і завдяки цьому діячу ми можемо знати нашу культуру. Є день святого Юрія – у народі називається також Юріїв день весняний. За народними віруваннями, цей святий – покровитель худоби і взагалі тварин. Це не дивно, адже Георгій дослівно означає «землероб». Також вірили, що він покровитель пастухів, тому цього дня їх наділяли, обдаровували. І молилися саме святому Георгію-Юрію, щоб він оберігав худобу: корів, коней, овець… До речі, на Юрія овець уперше доїли. Також цього дня, стережучись відьом, використовували різні обереги проти них – наприклад, вішали на воротах тощо освячені вербові гілки, обсипали подвір’я маком, так само описали корів… Мак уважався оберегом від нечистої сили. Є версія, що спочатку Юріїв день був святом язичницького бога Ярила, тобто означав пробудження весни. Казали, що Юрій відмикає ключами землю, благословляє врожаї. Тому казали: «Юрій землю відмикає». Починається тепло. А ще вражає, скільки з цим святом було і досі пов’язано обрядів, причому ледь не в кожному селі – свої. Важливо те, що цього дня обходили поля – хресні ходи. Дівчата освячували в церкві свої вінки. Вінок, як відомо, наш сакральний символ, а його освячення саме на Юрія весняного додавало особливої сили. Також закопували освячені крашанки і паски на полях І під час обрядів примовляли: «Роди, Боже, жито-пшеницю та всяку пашницю». Оскільки святий Юрій – це зв'язок із землею, то цього дня збирали росу («Юрій з водою, а Микола з травою»). Вірили в її особливу цілющість і лікували нею хворих, використовували в різних обрядах – у тому числі вважали, що вона оберігає од відьом. А діти не просто гралися, качаючись по озимих посі-

вах і росі (те ж саме скажемо про дорослих): вірили, що це додає здоров’я. Так само хлопці обливалися водою саме на Юрія весняного. І ще казали: «На Юрія роса – не треба коням вівса». Не обходилось і без танців. Дівчата не просто водили танки, а й вірили, що на це свято танці додають сили та благ. А оскільки на Юрія пробуджується природа, то слухали не лише солов’я, а й зозулю. Без цього птаха не обходиться український фольклор, але тут була практична мета. Якщо зозуля озивалася до Юрія, це віщувало неврожай. А от на свято Юрія, почувши цю пташку, дзенькали грішми – «щоб водилися». Також, почувши зозулю, дівчата ворожать на нареченого. І, звичайно, на свято покровителя худоби її виганяли в поле, причому вербовим гіллям, зрізаним і освяченим Вербної неділі. Проказували й замовляння від вовків. Також вірили, що святий Юрій – покровитель і вовків, «вовк – то Юрковий собака», і ще на це свято звірі розмовляють, тобто можна підслухати, як вони збираються. Є численні оповідки і казки про Юрія – вовчого пастиря. Вірили і в те, що на це свято не слід відбирати у звіря те, що він схопив, бо те, що у нього в зубах, – «те Юрій дав». Також цього дня господині варили святковий обід із молочних страв. Отже, бачимо, як на святого Юрія переплелися церковні обряди, народні повір’я та господарство і взагалі практичне життя. Минув Великдень. Наше велике свято насичене символікою. Ми знаємо писанки, а також і крашанки (галунки), дряпанки (скробанки), крапанки, мальованки.... Ми знаємо і просто пофарбовані в один колір яйця, і розписані кількома барвами, і прикрашені орнаментами (зірками, меандрами, рослинами тощо), і оздоблені пацьорками… Усе це не просто техніка, а й фантазія численних поколінь. Іван Франко у статті «Писанки» вперше підняв питання символів цих яєць, почавши вже з пісенних цитат: «“Вже весна воскресла!” Цими радісними словами починається українська весняна пісня, яка становить увертюру до циклу, що називається „гаївки” або „гагілки”, присвяченого виключно оспівуванню в символічний

спосіб цього воскресіння природи з зимового сну». І далі: «Сьогодні воскресає не тільки весна, але і Христос воскресає, не тільки зима зазнає поразки, зазнає поразки смерть в усіх своїх формах, зло у всіх своїх проявах, не виключаючи й етичних». Не лише для класика, а й для багатьох це свято було і є насиченим філософським змістом, а ще означає перемогу добра над злом. Наш письменник навів безліч фактів із інших культур і міфології, досліджуючи, чому саме символу яйця надають таке велике значення. Зрозуміле, що це – народження життя з начебто мертвого. Недарма Леся Українка хотіла написати дитячу казку про яйце-райце (за українським фольклором), міркуючи про вибір теми: «Найкраще хіба “Яйце-райце”, бо ся тема оріґінальніша і з лірічними елементами», – але не встигла втілити задум. Зате до нас дійшли спогади про те, як вона робила писанки, добираючи ніжні барви та цікаві прадавні орнаменти. А ще ми знаємо про успішний альбом, виданий Оленою Пчілкою – перше ґрунтовне видання на тему наших писанок! Писанка означає воскресіння. А що означають її барви, якими охоче щороку розписують яйця? І які обряди та звичаї пов’язані з писанками? В Івана Франка на це – пояснення: «Свячені писанки або взагалі освячувані яйця є першою стравою, яка переломляє піст. Писанки приносять любов і приязнь. Дівчата обдаровують ними парубків, часом навпаки; в деяких краях обдаровують ними дорогих гостей. Червоні яйця дають здоров’я, красу, силу. Селяни переховують їх у хаті від однієї великодньої ночі аж до другої, здебільшого поміщаючи їх під образами. Писанки, писані в так званий безконечник, тобто орнаментом без кінця, кладуть на вулики в пасіках; крашанками гладять худобу і коней по хребті від голови до хвоста в день св. Юрія, щоб вони були гладкими й здоровими; коли перший раз гримить грім або при інших обставинах, миються водою, в якій мочили крашанку і дукат, щоб здобути красу й багатство». Навіть цей стислий перелік показує, яке багатство і різноманіття вірувань, обрядів, фольклорних творів було в наших предків. Кожний крок мав особливий зміст, а святкування мали не просто символічне наповнення, а й від них залежали і ведення господарства, і уявлення про світовий лад. Аналітик матеріалів – Олена Смольницька Про автора: Ольга Смольницька – кандидат філософських наук, консультант з філології Місії «Постуляційний Центр беатифікації й канонізації святих»Української Греко-Католицької Церкви (Львів)

35

24.04.2026 — № 16 (201)

Prices effective April 22-28, 2026

36

surma.com.ua

№ 16 (201) — 24.04.2026

UNIVERSE CARRIER

UNIVERSE CARRIER

МИ ПІДТРИМУЄМО

це логістична компанія, яка за років свого існування, зарекомендувала себе як конкурентоспроможний лідер у сфері перевезень, створений задовольняти запити клієнтів.

Ми використовуємо новітні, високоякісні технології та інноваційне обладнання. Наш відданий персонал та професійні водії надають широкий спектр транспортних і логістичних послуг.

Universe Carrier має найбільш розгалужену транспортну мережу, що забезпечує надійну своєчасну доставку товарів (перевозимо через 48 континентальних штатів, Аляску та Канаду).

WWW.UNIVERSECARRIER.COM 14351 WEBER DR, HUNTLEY, IL 60142

Наша формула успіху полягає у спілкуванні, якісному плануванні та сильному бажанні розвивати наш бізнес і відносини з клієнтами через партнерство, покращуючи транспортні рішення та послуги. Ми на 100% підтримуємо своїх водіїв і маємо найновіші та найбезпечніші вантажівки. Використовуючи запатентовану технологію, ми можемо оптимізувати режим обслуговування, який найкраще відповідатиме вашим потребам, і забезпечити активне відстеження кожного відправлення. Ми завжди раді бачити у своїй команді водіїв з досвідом, а також без досвіду, адже у нас є програма тренування, де ви можете швидко навчитись і стати невід’ємною частиною нашої компанії.

Працювати з нами - це зростати щодня!