з 1 до 23 квітня Соціологічна група «Рейтинг» (Rating Group) провела дослідження медіаспоживання українців на замовлення ГО «Львівський медіафорум» і International Media Support. Теми опитування: інформаційна поведінка, медіаспоживання, довіра до ЗМІ, боротьба з дезінформацією та вразливість до неї.
ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ Telegram – головний засіб отри-
мання інформації про актуальні події для українців. Телеграм-канали постійно або часто (4-5 днів на тиждень) читає загалом понад половина опитаних (52%).
На другому місці – YouTube (32%
дивляться постійно або часто), на третьому – Facebook (28%).
Телемарафон «Єдині новини» і чати у Viber постійно або часто переглядають 25%.
Регулярне читання друкованих ме-
діа – малопоширена практика: 84% ні-
коли не користуються газетами і жур-
налами для отримання інформації.
Більшість українців також ніколи
не отримує інформацію з радіо (75%), регіональних медіа (69%), регіональ-
них онлайн-медіа (67%), міжнародних онлайн-медіа (66%).
АУДИТОРІЯ
Телеграм-каналами більше користуються мешканці Києва, обласних центрів і східного регіону, порівняно більш популярний цей спосіб отримання інформації серед молоді (18–29 років), людей з вищою освітою і порів-
няно більш заможних респондентів. TikTok є поширеним джерелом новин для мешканців Заходу і Центру України, молоді, менш заможних опитаних і тих, хто має нижчий рівень освіти.
Instagram як джерело новин частіше використовує молодь, більш заможні респонденти та люди з вищою освітою. Facebook частіше обирають жите
Близько половини респондентів переглядають суспільно-політичні
новини один або декілька разів на
день. Найактивнішими споживача-
ми є мешканці Центру, Заходу та Києва, старші вікові групи (60+ років), респонденти з вищою освітою, а також пенсіонери, люди з інвалідністю, найменш активними – мешканці прикордонних регіонів та молодь, зокрема студенти.
ДОВІРА ДО МЕДІА Українці мало довіряють медіа загалом. Але відносно більше довіри до
Telegram-каналів (29%) і Youtube-каналів (24%).
Міжнародним й українським онлайн-медіа скоріше довіряють або
довіряють 16%.
Найбільше українці
єдиному телемарафону (39% не довіряють або скоріше не довіряють, 24%
вагаються, 19% важко відповісти).
ЯК УКРАЇНЦІ БОРЮТЬСЯ З
Майже 40% респондентів ніколи не перевіряють достовірність інфор-
мації, 18% роблять це завжди. Частіше перевіряє достовірність молодь (18-29 років), респонденти з вищою освітою, а також військові і ветерани.
35% вважають, що їм легко або ско-
ріше легко відрізняти правдиву інфор-
мацію від неправдивої в медіа, 28% – що їм це робити важко або скорі-
Юрій Касьянов, Київ, «Сурма» Дрони,
також причини цих помилок, цієї слабкості, цієї безпорадності –масовий дилетантизм і корупцію у
верхах.
Ось тільки не треба переможних реляцій – мовляв, летіли 805 «шахедів», а ми майже всі збили (747). Якби це було так, то звідки стільки пожеж, зруйнованих житлових будинків, уражених військових об’єктів (а вони є – всім відомо).
Якщо ППО так активно знищує «шахеди», то чому це робить над Києвом та іншими містами України, чому не в полі, не на всьому шляху від кордону/ЛБЗ до місця влучання?..
Мені заперечать, що так – знищують, знищують багато, а ось ці, мовляв, пролетіли, просочилися... А чи не
багато просочилося? – Палаюча будівля Кабінету міністрів на Грушевського – це ще не
лі), масову зброю, на якій легко можуть «заробити» юристи із Запоріжжя та локейшен-менеджери з Києва, які мають доступ до високих коридорів влади, обертається для України жертвами серед мирного населення, численними руйнуваннями, перспективою поразки у війні та небачени -
ми досі корупційними скандалами, які неминуче ввергнуть країну в по -
літичну бурю, що тільки на руку нашому ворогу.
Замість того щоб вкладати ресурси в наукомісткі, високотехнологічні
системи озброєння – в зенітно-ракет-
ні комплекси, аналогічні російському «Панцирю», які досить ефектив-
ні в боротьбі з дронами і крилатими ракетами, сотні мільйонів євро західної допомоги віддаються гігантським корупційним прокладкам, які нехитрими маніпуляціями перетворюють китайські дроно-комплекти в «дрони-перехоплювачі зі штучним інтелектом». Наслідки такої державної політики видні неозброєним оком –
дронове ППО не здатне впоратися з масовим нальотом шахідів. Звичайно, фпв-дрони як засіб боротьби з «орланами», «ланцетами», «суперкамами», «блискавками» та іншою літаючою нечистю на фронті, в прифронтовій смузі сьогодні незамінні – насамперед тому, що у нас
немає стільки ЗРК, і їх туди не підтягнеш – спалять, але це зовсім інша історія, інший досвід, інші умови застосування. Відбивати масовану атаку «шахедів» вночі, коли вони
летять на великій висоті, а не баражують на місці в світлий час доби, – набагато складніше. І як показує практика – неможливо.
Скільки вже разів говорилося, що
ми виробляємо наших українських
аналогів «шахедів» не менше, ніж
«шахедів» виробляється в росії. І де результат?.. Так, українські дрони по-
трапляють в імперські нафтові заводи і нафтобази. Але якою ціною? – На сотню запущених – 2-3 прильоти?..
При цьому абсолютно немає дольотів
до москви – і не тому, що хтось там із союзників (Трамп) нам не дозволяє це робити,
773-368-0123
• Індивідуальний підбір фінансування
• Федеральні позики
• Низькі відсотки
• Позики під ремонт
• Перефінансування
• Перефінансування
ся виконувати наказ можуть цілими ротами та батальйонами. За масове дезертирство керівництво не карають. А от за масову відмову виконувати якийсь самовбивчий наказ мо-
чого вони просувають карну відповідальність для солдат чи молодших
будуть йти в СЗЧ, щоб не
попадати під статтю про «невиконання наказів». Бо за СЗЧ амністія та можливість перевестися в більш
адекватну частину.
Частіше будуть розстрілювати ко-
мандирів (там, де раніше, може, просто посперечаються, тепер просто гранату кинуть). А там, де виникає масова відмова, то зброю не віддадуть, і
ко-
мандирів. І в разі недо-
віри їх знімали. Треба, щоб командири відпові-
дали за втрати особового складу.
До речі, в ізраїльський
армії командир завжди
йде попереду загону...
Чи повинно бути
покарання за СЗЧ?
Так. Але є нюанси. Треба аналізувати причини та наслідки,
У Global Clinic
ми пропонуємо професійні
медичні послуги,
найсучасніші технології
лікування та
доступні ціни, що є найкращим вибором
лікування болю в нашій клініці.
і та путін
час
словами,
таємними заклинаннями. «Біотехнології розкривають двері вічності». «Органи пересаджують без кінця, життя тягнеться, молодіє, і ось – безсмертя на обрії». «У цьому столітті люди досягнуть 150 років, кажуть провидці».
путін плете сіть з лабораторій: його соратник Ковальчук фінансує технологію вилучення органів, яка використо-
клітини
виробництва органів-замінників,
старша дочка-ендокринолог отрима-
ґранти на мільйони доларів з метою
оновлення клітин та спосо-
людського життя.
час, аби правління тягнулося якнайдовше. Та чи нове це?
Людство здавна має міфи, казки сповнені історій про
через священні предмети, які можуть його дарувати – філософський камінь,
Прометею дали реге-
неруючу печінку, але орел щодня її клював.
Зомбі, вампіри та при-
види страждають від
свого роду безсмертя, від якого часто немає звільнення.
Для віруючих Вічність – не тут, а там. У християн – в
організацією», заборона Instargam та LinkedIn, потім «уповільнення» YouTube, далі блокування голосових викликів у WhatsApp та Telegram, от тепер вже нав’язування державно-чекістського месенджера Мах.
все це – через рішення чиновників заблокувати понад 20 соцмереж, зокрема Facebook, Instargam та YouTube. Мовляв, ці соцмережі не виконали вимоги щодо офіційної реєстрації. А ці нові прекрасні
фестивальному сезоні, який тривав (як і щороку – традиція!) упро-
серцем цих
завжди стають наші цер -
парафії. Так, уже не перший, а
можна подумати (повірте – абсо-
помилково), що на кожному наступному фестивальному дійстві буде все, як завжди – ярмарок, частування
яка під кінець фестивалю спалахнула у серці української околиці Чикаго – біля собору Святого Миколая.
Наші напрямки:
Сімейна медицина
Гострі та хронічні захворювання
Депресія та тривожні розлади
Травми та ушкодження
Жіноче та геріатричне здоров’я УЗД, аналізи, контроль ваги
Індивідуальний
Ортопедія
Tочність
Болі
суглобах і м’язах
Ольга Дубовик, Київ, «Сурма»
У місті Звенигородка на Черкащині 15 березня 1951 року прийшов у світ український скульптор, графік, геральдист Микола Матвійович Те-
ліженко.
Саме він є автором гербів Черкащини, Звенигородки, Кам’янки. Також спільно з Данилом Нарбутом створив ескізи й картони парадних геральдичних прапорів міст Черкаси та Чигирин. Та чи не найбільш відомий тим, що здійснив справжній прорив у розвитку витинанки, піднявши її від хатнього ремесла до об
його витинанок з новою силою
зазвучали епохальні українські історичні теми «Холодний яр», «Велесові перевесла», «Трипільські ритми».
Також муза Теліженка відгукнулася на сучасні події сюжетами «Листи з Майдану», «Кіборги», «Туга під
Іловайськом».
Мистецтвознавці відзначають, що Микола Теліженко поєднував у своїх роботах точну графіку, символіку та ритм, залучаючи техніки «вириванки», випалювання, морщення тощо для досягнення глибокого пластичного виразу. Віртуозно володів ножицями, різцями, долотом, рванням, морщенням, застосуванням кольорових підкладок та накладок, залежно від
того, чого потребувало вирішення задуму. Віддавав перевагу чорному кольору. У серпні 2021 року Микола
Теліженко заслужено отримав державну відзнаку «Народний художник України». На жаль, 3 травня 2024 року подвижник українського мистецтва залишив цей недосконалий світ.
Однак його мистецький спадок
не підлягає забуттю. Навпаки: розростатиметься, пізнавати-
меться і буде поширюватися. Місяць тому з’явилася ін-
формація: започатковано проект «Віртуальний музей Ми-
коли Теліженка» за підтримки Українського культурного фонду. Мета – створити в інтернеті цифрову експозицію
каського художнього музею Тетяна Бондаренко.
доводиться обґрунтовувати світові свою суб’єктність. Бо світ, «старий» зокрема, ніколи не знав ні про 300 років окупації України московією, ні про державність українських земель, якій більше 1000 років, ні про коріння української культури, якому більше 2000 років (науковці досі вивчають). Тому що московія (російська імперія та Радянський Союз) були 300 років єдиним для світу джерелом інформації про повільно заковтнуту ними Україну. Отже, українське мистецтво за роки Незалежності має ще од-
ну місію: таки донести до
аудиторії – як внутрішньої, так і зовнішньої – той національний код, який замітало піском забуття. Через твори Миколи
Теліженка є можливість показати, що українська культура – аж
пульсує українським
Чимало робіт відображають страждання українців у тому періоді історії, коли ми перебували під гнітом москвовії. На мою думку, передивившись роботи Миколи Теліженка, люди зрозуміють, що історичних помилок не можна повторювати, натомість їх треба вирішувати і повертати в інше річище.
Моє величезне бажання полягає в тім, щоб українці пізнавали своїх українських митців, захоплювалися ними і пишались. Коли ти народже-
Україні, то повинен найперш знати своїх героїв в обличчя, а відтак плекати в собі велику любов до рідної країни.
Микола Теліженко унікальний ще
було зробити ке-
рамічні панно, які стали окра-
сою міста Черкас, тато і це зміг. Микола Теліженко настіль-
літери і широкого
Окрема зала присвячена колажам
на тему комах. Усі стіни – у кольоро-
вих картинах (39 робіт), які зображують чи метеликів, чи інших комах, досить фантастичних, але й реальних.
Як пояснює інформація французькою мовою, це жуки і сарана. І водночас вони схожі на людей (не лише тому, що один колаж, наприклад, поєднує зображення крилець і жіноче обличчя з фото – і ми бачимо фатальну красуню). Казка і сучасність. Картини? Здається, це тонко виписано. Але варто наблизитися, як стає зрозуміло, що
кожний витвір – зі шматочків різно-
кольорового та іноді золотого паперу. Це й є колаж. Майстерність автора по-
казує, що з окремих обрізків (які, певно, залишилися від чогось технічного)
він зумів створити справжні шедеври.
Поєднати все це – неабияка фантазія.
А вглибині – ілюзорно схожий буди-
ночок для комах (бджіл?) У Швейцарії можна побачити таке «вживу», але це – арт-об’єкт. «Hôtel à insectes» поєднує бамбук і медові стільники. Сам митець Ding Liren – із Шанхаю, народився в 1930 р., йому вже 95 років. Читаємо його біографію. Він виріс у сільській місцині та змалечку дуже цікавився комахами – від
– і доступний матеріал, і національна китайська техніка, тому не дивно, що герой експозиції став майстром колажу. Побачені нами витвори схожі на гравюри, здобутки
чекає сюрприз. Це величезний бамбук – до стелі. Колінця –у розбитому камені… ні, це такі куби. Але враження, що бамбук проростає з розбитої скелі та пробиває стелю, а ще – нібито на цьому дереві тримається вся будівля. Розуміємо, що бачимо конструкцію, рослина штучна, але виглядає реально й водночас уявно.
Бамбук нібито росте зі скляних кубів.
Варто нахилитися – і бачимо збільшені картини, знову із зображенням
комах. Це й наче калейдоскоп, і ніби
інші технології. Поєднання природи і технологій – у цьому вся Швейцарія.
Деякі роботи – поєднання газетних
і журнальних вирізок. Інші – поштові марки, але наклеєні так по-особли-
вому, у поєднанні з малюнками, що
вражає композиція. І кожний твір має концепцію. Викликає інтерес і вишивка, схожа на набивні тканини, а та-
кож і своєрідно заплутані клубки, які –орнаменти. Пройшовши далі, можна
побачити під склом малюнок, до якого приклеєно дерев’яну гілку, і сама вона – ніби човен, в якому пливе ідея митця. А інший
Віктор Мандзяк, Львів, «Сурма»
Ми, люди, – біологічні машини, керовані емоціями, а якщо точніше – бажанням відчувати позитивні емоції і уникати негативних. Якщо двома словами описати мотиви поведінки людини, то ми хочемо, щоб нам було добре на душі.
В нас Великим Конструктором (еволюція, Бог) закладені механізми, які роблять нам «добре на душі» під час поглинання калорійної їжі. А як же інакше змусити безшерстого примата отримувати життєво необхідну енергію? Добути достатню кількість калорій – щоденний виклик для всього, що
росте, бігає, має колючки, ікла,
– йому потрібні
соняшник не закоханий в сон
душі
Ці
приховані
прагнуть відтворюватись, вони керують тобою, роблячи
свідомості. Нам наївним наші дії здаються осмисленими і продуманими, тоді як більшість того, що ми робимо щодня – автоматизми. Твої звички можуть перестати робити тобі «добре на душі», і це закономірно, адже твій світогляд змінюється в результаті мудрих (і не дуже) книжок, всяких роликів в тік-тоці і теревень з різними мудрими (і не дуже) людьми. Ти стаєш іншим, і деякі речі в твоєму житті відживають себе, лишаючись відголосками колишнього «роблення добре на душі». В твоєму житті відбуваються зміни, часто кардинальні: від тебе йде жінка, розбігаються друзі, змінюється робота, з’являється нова марка чипсів до пива. І якщо ти гнучко не набуваєш нових звичок, якщо ти не прощаєшся з тими поведінковими патернами, які вже себе віджили, робити «добре на душі» більше нічому. Старе вже не торкає, а нового ти не навчився, не
набув.
Варіантів «роблення добре на душі» лишається дрібка, і всі вони тягнуть людину в прірву. Алкоголь і їжа
– найбільш поширені з них. Про алкоголь тобі хай наркологи розкажуть, а я продовжу про калорії... Їжа повсюдна, доступна, безвідмовна.
comfort inn & suites arlington heights –buffalo grove
3700 n wilKe rd, arlington heights, il, 60004, us. (847) 394-9999
www.avantformen.com 847-909-6653 HigHland
•
•
• Стабільну роботу з гідною оплатою.
• Можливість кар’єрного зростання в компанії.
• Дружній колектив і комфортні
•
Ми готові навчити всього з нуля!
• Знання англійської мови не вимагається.
Діана Царук, Київ, Заступник головного редактора газети «Сурма»
«…Н
е шукай вечорами…» – б’юся об заклад, що ви, шановні читачі, мимоволі продовжили «…Ти у мене єдина, // Тільки ти, повір». І
вже за секунду здогадалися, що йдеться не про що інше, як про єдину та неповторну «Червону руту» Володимира Івасюка. 13 вересня цьому, без перебільшення, культовому твору виповнюється 55 ро-
ків. А чи знаєте ви, що молодий Володя надихнувся
карпатським фольклором? А відомо, кому він присвятив легендарну пісню? А до чого тут «Бітлз»?
Прочитавши цю статтю, обіцяю, дізнаєтесь.
Витоки створення беруть свій початок у дале-
кому 1967 році: батько Володимира Івасюка – Михайло Івасюк – відзначав 50-річний ювілей, до якого друзі презентували йому незвичайний подару-
– раритетну збірку народних пісень, видану 60 років тому львівським фольклористом Володимиром Гнатюком.
Володя змалку був зацікавлений в усьому українському, автентичному, тому батьків подарунок зацікавив його не менше ювіляра. У душу творцю запали рядки з буковинської коломийки: «Ой ходила, говорила гільтайова
роджується чернетка: «Ти не смійся хоч раз, Не кажи, що забула,
згадай про той час, Як ти мавкою була.
Що ночами в лісах
Ти чар-зілля шукала,
Що з вітрами, як птах, Ти колись розмовляла.
Бачу я тебе в снах
У дібровах зелених.
По яких же шляхах
Ти вернулась до мене?»
Але, закінчивши роботу, пісняр розуміє: щось не те. Замість пісні, яку
“Володю,
ставай з
як автор”», – пригадував він в інтерв’ю виданню «Збруч».
Так схвильовані Яремчук і Зінкевич опинилися біля мікрофонної стійки в гуцульських вбраннях, а сам Івасюк виступав у темному смокінгу, адже тематичного костюму для композитора не знайшлося.
А далі почалося життя пісні як символу. Вона вийшла далеко за межі Чернівців і України, полонила слухачів усього Союзу, а згодом і світу. «Червону руту» перекладали, переспівували, виконували
явищем для України. І сьогодні цей фестиваль існує, продовжуючи життя
коли «Червоній руті» виповнюється 55, ми розуміємо: справжні шедеври не старіють. Вони живуть у нас, у наших серцях і голосах, у наших спогадах і мріях. І неважливо, чи ви чули її у виконанні Ротару, Яремчука,
будь-кому. Це пісня-оберіг, пісня-легенда, пісня-посмішка. У
й теплі слова, що однаково відгукуються і в підлітка,
