1 by Орко

ДЕРЖАВНИЙ

ГІМН

УКРАЇНИ

Музика Михайла Вербицького Слова Павла Чубинського Щ е не вмерла України і слава, і воля, Щ е нам, браття молодії, усміхнеться доля. Згинуть наші воріженьки, я к роса на сонці. Запануєм і м и , браття, у своїй сторонці. Приспів: Д у ш у й тіло ми положим за нашу свободу, І п о к а ж е м , щ о ми, браття, к о з а ц ь к о г о рода.

ББК 8 1 . 2 У К Р - 9 2 2 В75 Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (Рішення Колегі|Міністпрства освіти і науки України від 28.02.2008 p.; Протокол М 2/2—19; Наказ Міністерства освіти і науки України № 179 від 17.03.2008 р.) ВИДАНО ЗА РАХУНОК Д Е Р Ж А В Н И Х КОШТІВ. ПРОДАЖ З А Б О Р О Н Е Н О

Х у д о ж н и к М. Ю.

Крюченко

УМОВНІ П О З Н А Ч К И — основне правило ^ ^ — правило-підказкп — запитання і завдання — вправа а ключем — словничок — мовна задача

Права авторів та видавничі права Д С В -Освіта" захищені З а к о н о м України - П р о авторське право і суміжні права- від 23,12.1993 р. (зі з м і н а м и вщ 11 07.2001 p.). Друковане копіювання книги або її частими, будь-які інші контрафактні видання тягнуть за с о б о ю відповідальність згідно зі ст, 52 цього Закону.

В75

Ворон, А. А. Українська мова : підруч. для 8 кл. загальноосвіт. навч. закл. з навчанням рос. м о в о ю / А . А . Ворон, В. А . Солопенко. — К. : Освіта, 2008. — 272 с. ISBN 9 7 8 - 9 6 6 - 0 4 - 0 6 1 2 - 4 . ББК 81.2УКР—922

ISBN 9 7 8 - 9 6 6 - 0 4 - 0 6 1 2 - 4

До щему у серці, до терпкого солодкого щему V<3 Я кохаю Вкраїну, омиту прозорим дощем, ^ Її грози весінні, Листопади осінні. Коли сиві дуби покриті багряним плащем. І степи, і діброви, і зорі, і роси, ! беріз тонконогих розпушені коси, І калини у лузі розсипаний жар. І тополі у полі На широкім роздоллі. Що шумлять під вітрами, стрункі, світлочолі, І, немов обеліски, сягають задумливих хмар... Все, що в серці несу, У твоїх я дістала глибинах. Ти мені і любов, і пісенність, як ненька, дала. Я живу і співаю, бо живе і співа Україна, Бо припала вустами до дзвінкого твого джерела. Любов Забашта

Вітаємо вас із початком нового навчального року! У восьмому класі ви продовжите оволодівати багатствами української мови. У попередні роки ви дізналися про частини мови, ї х значення, граматичні ознаки та правопис. Цей підручник розповість про такі розділи науки про мову, я к синтаксис і пункт у а ц і я . Ви ознайомитеся з особливостями будови словосполучення і речення, о п а н у є т е правила в ж и в а н н я р о з д і л о в и х знаків у простому реченні. Знання, які ви здобудете, д о п о м о ж у т ь вам грамотно висловлюватися. Щ о б пригадати вивчене раніше і к р а щ е засвоїти новий матеріал, дайте відповіді на запитання на початку к о ж н о г о параграфа або виконайте вправу-дослідження. Правила, виділені синім кольором, треба запам'ятовувати, а підказки доп о м о ж у т ь з ' я с у в а т и складні моменти у вивченні теми. Мовні задачі с п р и я т и м у т ь розвитку логічного мислення, а вправи з к л ю ч а м и дадуть змогу самостійно перевірити, чи правильно виконано завдання. Основне в навчанні мови — де вміння самостійно складати висловлювання, спілкуватися. Набути таких навичок д о п о м о матеріали до уроків розж е рубрика « К у л ь т у р а спілкування*, витку мовлення, вправи для складання діалогів та завдання для роботи в г р у п а х . Із т е к с т і в р у б р и к и « М и діти твої, Україно!» ви дізнаєтеся про видатних у к р а ї н с ь к и х д і я ч і в науки, культури. Контрольні запитання і завдання, вміщені після к о ж н о г о розділу, з о р і є н т у ю т ь у т о м у , що ви повинні знати і вміти. Вчіться самостійно визначати рівень своїх знань і вмінь. Щ о б тематична атестація п р о й ш л а у с п і ш н о , виконайте тестові завдання, вміщені наприкінці підручника. У розділі « Д о д а т о к » ви знайдете тлумачний та українськоросійський с л о в н и к и , зразки мовних розборів. Вони стануть у пригоді під час виконання багатьох вправ. Бажаємо вам успіхів на ш л я х у до знань! Автори

§ Л Мова — найважливіший засіб ^ ' спілкування, пізнашія і впливу 1. Виразно прочитайте поезію Дмитра Білоуса. Визначте тему та основну думку висловлювання. БЕЗЦІННИЙ

СКАРБ

У чім твоєї мови сила? А в т о м у , щ о вона тебе л ю д и н о ю зробила, в світ білий повела. Вінчаний м о в о ю т в о є ю твій перший к р и к і к р о к . І в небесах співзвучні з нею переблиски зірок. Щ о є для тебе мова — візьми собі на карб: ж и т т я д у х о в н о г о основа, безцінний, вічний скарб. Д. Білоус Мова ф у н к ц і о н у є і розвивається тільки в суспільстві. Вона є найнеобхіднішою у м о в о ю формування о с о б и с т о с т і . Мова — найважливіший засіб спілкування людей і пізнання світу, обміну д у м к а м и , передачі досвіду від одного покоління до і н ш о г о . 2. Спишіть висловлювання видатних людей про мову, вставляючи, де треба, пропущені букви. Визначте, до якого стилю мовлення належить кожне висловлювання. 1. Мова — найважливіший засіб спілкування людей, т о б т о засіб в и р а ж е н а я і передавай..я д у м о к , п о ч у т . Л в , волевиявлен..ь. У цій ролі людська мова має універсальний характер: нею просто передавати все те, щ о виражається, наприклад, м і м і к о ю , жестами чи д о р о ж н і м и знаками, тоді я к к о ж е н із цих засобів спілкування не м о ж е конкурувати у виражен.Л з мов о ю (В. Іванишин, Я. Радевич Винницький). 2. Мова — це не просто засіб с п і л к у в а н н я , а щ о с ь більш значуще. Мова — це всі глибин..і пласти д у х о в н о г о ж и т т я 5

народу, його історична пам'ять, найцін.Лше надбан..я віків. Мова — це щ е й музика, мелодика, фарби б у т . . я , сучасна х у д о ж н я , інтелектуальна і м и с л е н . . є в а д і я л ь н і с т ь народу (О. Гончар). Я. Уважно розгляньте таблицю. Підготуйте розповідь про функції мови в суспільстві. Ф у н к ц і ї мови в суспільстві Комунікативна

За допомогою мови спілкуємося

Мислеоформлююча

Засобами мови виражаємо свої думки

Пізпавальна

Через мову пізнаємо навколишній світ

Номінативна (називна)

Користуючись мовою, називясмо все, що нас оточує

Емоційна

За допомогою мови виявляємо свої почуття

Виражальна

Через мову людина розкриває свій інтелект, свої здібності

Об'єднуюча

Мова об'єднує людей, с основою розвитку всіх видів їхньої діяльності

4. Прочитайте подані висловлювання про мову, слово. Скажіть, як ви їх розумієте. Про які функції мови тут ідеться? 1. Мова — втілення д у м к и . Щ о багатша д у м к а , т о багатша мова ( М . Рильський). 2. У к о ж н о г о народу своя мова. Це вел и к и й скарб, який треба берегти і розумно збагачувати, не завдаючи йому ніякої ш к о д и ( К . Крапива). 3. Слово — клітина мислі, артерія сили д у х у . Тільки воно єднає різні людські береги (П. Воронько). 4. Чи не чари й не д и в о ? Мова — спів, мова — казка. Все сказати м о ж л и в о : є і гнів, є і ласка (Д. Бі (Сократ). лоус). 5. С к а ж и що-небудь, щоб я тебе побачив 6. Мова — це в і к о н ц я , крізь які людина бачить світ (В. Сухо млинський). 5. Спишіть текст, вставляючи, де треба, пропущепі букви. Яка тема й основна думка тексту? У нашій мові — д у м к и і мрії наших пре..ків про в о л ю й щастя, боро..ьба й звитяга, їхнє одвічне трудолюбство і мрійлива душа. Мова — це барвиста крайка, яка прос..лалася з гл..бини віків у м а й б у т н я . Т р и м а ю ч и с ь за неї, ми долаємо перелоги й круті гори. Мова слугує нам завжди. Словами щ и р и м и ми звіряємося в дружбі один одному й іншим народам, словами ніжними в і д к р и в а є м о серце коханій, словом гострим і м і ц н и м , як к р и ц я , даємо ві..січ ворогові (Ю. Мушкетик). 6

6. Виразно прочитайте уривок із поезії Тараса Шевченка. Підготуйте розповідь про роль мови в житті людини. Ну щ о б, здавалося, слова... Слова та голос — більш нічого. А серце б ' є т ь с я - о ж и в а , Я к їх почує!.. Т. Шевченко 7.1. Спишіть речення, добираючи до виділених слів антоніми, ставлячи їх у потрібній формі. 1. Малі люди в ж и в а ю т ь великі слова, а ... — малі. 2. Щ о менше г о в о р и т и м е ш , т о ... почуєш. 3. Добрі слова л і к у ю т ь , а ... — вбивають. 4. Вдариш шаблею — загоїться пізно чи ... , вдариш словом — вічно ятритиме рана. 5. Де б а г а т о слів, там ... мудрості. 6. Х т о говорить — сіс, хто слухає — . . . . 7. Не м о ж на щ о с ь побудувати с л о в о м , коли те саме ... ділом {Нар. творчість). II. Складіть діалог за шостим висловом.

ЩО ТАКЕ ЛІТЕРАТУРНА 8.1. Уважно прочитайте текст.

МОВА?

Мовлення, яке ми ч у є м о , доволі різноманітне. Ц е і розмовно-побутове спілкування, і місцевий говір, і д и с к у с і я в науковій лабораторії, виступи на радіо й телебаченні. Звичайно, мовлення людей залежить від рівня культури мовців, від мети спілкування, ситуації, в якій воно відбувається. Літературну мову ми вивчаємо у ш к о л і , оволодіваємо нею, ч и т а ю ч и к н и г и . Ц е мова о с в і т и , о ф і ц і й н о - д і л о в и х паперів, науки, х у д о ж н ь о ї літератури та культури. Д о основних рис літературної мови належать словникове багатство і розмаїтість виразів, загальновживаність, о б о в ' я з ковість її норм. Норма літературної мови — це взірець, сукупність правил уживання в мовленні слів, їх ф о р м , виразів. Існують правила вимови слів, їх наголошування, написання, за певними правилами б у д у ю т ь с я словосполучення і речення. Спілкуватися літературною м о в о ю — це говорити відповідно д о загальноприйнятих правил ( 3 довідника). II. Дайте відповіді на запитання і виконайте завдання. Ifi

І- Від чого залежить мовлення л ю д е й ? 2. В я к и х ситуаціях необхідно послуговуватися літературною м о в о ю ? Наведіть приклади. 7

3. Я к і риси літературної мови відрізняють її від побутового мовлення або місцевої г о в і р к и ? Складіть і розіграйте діалог за с и т у а ц і є ю , з о б р а ж е н о ю на малюнку. 4 . Я к ви розумієте поняття норми літературної мови? III. Поміркуйте, що необхідно для того, щоб говорити літературною мовою. 9. Перекладіть текст українською мовою і запишіть. Визначте стиль мовлення. Наша речь — это самая важная часть нашего о б щ е г о поведения в ж и з н и . И по т о м у , как человек говорит, легко м о ж н о судить о т о м , с кем имеем дело: мы м о ж е м определить степень его интеллигентности, уравновешенности. У ч и т ь с я говорить к р а с и в о , с п о к о й н о н у ж н о долго и внимательно — п р и с л у ш и в а я с ь , з а п о м и н а я , п р и м е ч а я , читая и изучая. Это очень н у ж н о . Наша речь — это часть нашей личности, души (За Д. Лихачовим). общий — тут: спільний определить — визначити уравновешенность — врівноваженість личность — особистість 8

Види мовленнєвої діяльності Навчальне читання мовчки •/ж 1. Пригадайте, які види мовленнєвої діяльності вам відомі. 2. Який вид мовленнєвої діяльності найпоширеніший? 10. Користуючись поданою схемою, підготуйте зв'язну розповідь про види мовленнєвої діяльності.

11. Прочитайте висловлювання видатних людей. Як ви розумієте їх зміст? Спишіть речення, розкриваючи дужки, вставляючи пропущені букви. 1. Той, хто (не)вміє ш в и д к о й свідомо читати, (не)може у с п і ш н о оволодівати знаннями. Усе, щ о ви ч и т а . . т е , — це інтелектуальний фон вашого навчання. Чим багатший цей фон, тим легше вчитися (В. Сухомлинсысий). 2. Х о ч . . ш бути р о з у м н и м , навчись р о з у м н о запитувати, у в а ж н о с л у х а т и , с п о к і й н о відповідати і п р и п и н я т и розмону, к о л и (ні)чого більше сказати (І. Лафатер). 3. (Не)вміти добре висловлювати свої д у м к и — (не)долік; але (не)мати власних д у м о к — ( н а б а гато більший (не)долік (if. Ушинський). КУ/ЇЬТУРА СПМКУРАННЯ

—

Г О В О Р И ТОДІ, К О Л И М А Є Ш Щ О

СКАЗАТИ

12.1. Виразно прочитайте текст. Чи не доводилося вам коли-небудь чути довгу розповідь, позбавлену змісту й л о г і к и ? Щ о б не говорили, щ о спілкування 9

з вами — цс даремна витрата часу, треба запам'ятати кілька порад. Щ о б стати о с о б и с т і с т ю , яку варто слухати, необхідно пройти важкий і довгий ш л я х . Передусім треба стати л ю д и н о ю ш и р о к о г о світогляду, яка знає про все п о т р о х у , а про д е щ о — все. Для цього ви повинні мати певні знання в найрізноманітніших галузях, а в одній вузькій зпати майже все, т о б т о бути в цій галузі справжнім фахівцем. Досягти цього нелегко, бо людське пізнання не стоїть на місці. У який ж е спосіб можна розширювати коло знань? Регулярно читайте пресу, популярні видання про досягнення н а у к и , т е х н і к и , новини к у л ь т у р н о - м и с т е ц ь к о г о ж и т т я . Проте не покладайтеся цілком на ці джерела, пам'ятайте про найважливіше й незамінне досягнення нашої цивілізації — к н и г и . Стежте за теле- та радіопередачами, звертаючи увагу не тільки на розважальні програми, а й на передачі, в я к и х висвітлюються наукові, технічні, екологічні та інші проблеми. Постійно р о з ш и р ю й т е коло своїх захоплень: поставте собі за мету час від часу подивитися цікавий фільм, відвідати театр, музей, виставку чи спортивну зустріч. Одним із найважливіших ш л я х і в поглиблення ваших знань є спілкування з і н ш и м и людьми, оскільки воно дає змогу обмінюватись інформацією, думками і враженнями. Я к щ о ви нічого не читаєте, не буваєте в театрі, на концерт а х , не дивитеся фільмів, не відвідуєте музеїв, то немає ж о д н о ї надії на те, щ о ви навчитеся гарно і змістовно говорити. Хіба м о ж е зацікавити людей с в о є ю розповіддю т о й , х т о нічого не пережив, не бачив, не читав і не ч у в ? ( 3 « І. Томаном). II. Складіть і запишіть пам'ятку «Як стати цікавим співрозмовником». 13.1. Прочитайте текст мовчки, зазначивши витрачений па це час. Якщо па читання витрачено до двох хвилин, ви читаете дуже добре, дві-дві з половиною хвилини — добре; якщо вам знадобилося більше часу, необхідпо вдосконалювати техніку читання. ЛЮДЯМ НА

РАДІСТЬ

Марія Овксентіївна Примаченко — майстер у к р а ї н с ь к о г о «наївного м и с т е ц т в а » . В її творчості оригінально поєдналися графіка та ж и в о п и с . Малювала на ватмані, в и к о р и с т о в у ю ч и акварель і гуаш, які надавали с о к о в и т о с т і І щільності зображ е н н я м квітів, птахів, звірів, сценок із народного ж и т т я . Марія Примаченко згадувала: «Почалося все це так. Я к о с ь біля хати, над р і ч к о ю , на заквітчаному лузі пасла я гусей. На п і с к у малювала всякі квіти, побачені м н о ю . А потім помітила синювату глину. Набрала її в пелену і роз м плюші л а нашу хату ». 10

О б д а р о в а н і с т ь д і в ч и н и не здивувала о д н о с е л ь ц і в : у селі Болотня на Київщині (там вона народилася 1908 року і прожила все ж и т т я ) її мати, Параска Василівна, славилася як талановита вишивальниця, а батько, Овксентій Григорович (сирота-приймак, звідки й походить прізвище), — як теслямайстер. Напрочуд багата уява рятувала від сірої буденності: в дитинстві Марія перехворіла на страшну недугу, тому все ж и т т я ходила з м и л и ц е ю . Пережила трагедію: на фронті загинув чоловік. Радість приносила творчість. Марія не тільки малювала, а й вишивала, розписувала кераміку. Особлива тема у творчості, до я к о ї х у д о ж н и ц я зверталася часто й о х о ч е , — зображення звірів. Звірі Марії ГІримаченко — постаті міфологічні. Так, б и к , о б о ж н ю в а н и й землеробами як символ р о д ю ч о с т і , пов'язаний із небом, зображений на картині у вигляді всіяної зорями істоти з к о р о н о ю і п и ш н о ю б о р о д о ю . Часто малювала Марія коней та ведмедів — тварин, я к и х о с о б л и в о вшановували наші пращури. На багатьох картинах зображені птахи — це і голуби, щ о , за уявленнями предків,

М. Приманенко. Гороховий звір 11

створили світ, і павичі — персонажі давніх щедрівок, і лелеки — улюблені птахи с л о в ' я н . Дивним здається звернення до образів е к з о т и ч н и х тварин: лева, крокодила, слона, удава. Щ е за часів к н я ж о ї доби левів з о б р а ж у в а л и на о б л а д у н к а х воїнів. З левом і л е о п а р д о м порівнювали князя Святослава в Галицько-Волинському літописі. О т ж е , ці образи впродовж століть ж и л и в народній свідомості й трансформувалися у творчості Марії Примаченко. С п р а в ж н і м ш е д е в р о м став « Г о р о х о в и й з в і р » . В е л и к и й , о р а н ж е в о - р о ж е в и й , т р о х и здивований. З у с і х звірів Марії Примаченко він — найліричніший. У нього великі вуха і грива, як у лева. Тулуб прикрашають червоні « я б л у к а » . На чолі, переніссі та щ о к а х — т р и к у т н и к и ластовиння. Круглі чорні очі дивляться допитливо. Рожеві лапи, щ о закінчуються чи то кігтями, чи то клешнями, обережно торкаються землі. Ж о в т о гаряче тло с т в о р ю є враження наповненості картини сонячним світлом. Зелені стручки гороху, в я к о м у звір ж и в е , у т в о р ю ю т ь із с и н і м и к в і т а м и р и т м і ч н и й р о с л и н н и й о р н а м е н т . Марії Овксентіївні було м а й ж е 70 років, коли з'явилася ця по-дитячому наївна картина. Серія полотен, за я к у в 1966 році х у д о ж н и ц ю було у д о с т о є н о Державної премії України імені Тараса Шевченка, має назву « Л ю д я м на р а д і с т ь » . Так м о ж н а сказати і про в с ю творчість Марії Примаченко (За М. Шинкарук). II. Дайте відповіді на запитання. 1. У ч о м у о с о б л и в і с т ь т в о р ч о с т і в і д о м о ї у к р а ї н с ь к о ї х у д о ж н и ц і Марії Примаченко? 2. Як Марія Овксентіївна розповідала про початок с в о є ї творчості? 3. Щ о ви дізналися про батьків х у д о ж н и ц і ? 4. Я к і ж и т т є в і трагедії випали на д о л ю Марії Примаченко? 5. Я к и х звірів зображувала на с в о ї х картинах Марія Овксентіївна? 6 . Чим пояснюється звернення х у д о ж н и ц і до зображення екзотичних тварин? 7. За я к у серію картин х у д о ж н и ц я була удостоєна Державної премії України імені Тараса Ш е в ч е н к а ? 8. Чому в с ю творчість Марії Примаченко м о ж н а назвати « Л ю д я м на р а д і с т ь » ? III. Користуючись репродукцією на с. 11, опишіть картину Марії Примаченко «Гороховий звір».

g^fr

ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ вивченого Ч А С Т И Н И МОВИ, Ї Х З Н А Ч Е Н Н Я Т А Г Р А М А Т И Ч Н І ОЗНАКИ. НАЙСКЛАДНІШІ ОРФОГРАМИ

( ї ї ) Самостійні частини мови 1. К о р и с т у ю ч и с ь таблицею, у м і щ е н о ю на першому форзаці підручника, р о з к а ж і т ь , чим відрізняються самостійні частини мови від с л у ж б о в и х . 2. Яка частина мови називається і м е н н и к о м ? Як з м і н ю ються іменники? 3. Сформулюйте орфограму «Велика буква і лапки в іменниках — власних н а з в а х » . 4. Я к іменники поділяються на відміни? 5. Сформулюйте орфограму «Букви а(я), у(ю) в закінченнях р о д о в о г о відмінка однини і м е н н и к і в д р у г о ї відміни». 6. Р о з к а ж і т ь про правопис іменників третьої відміни в орудному відмінку однини. 14. Запишіть подані іменники в чотири стовпчики аа відмінами. Ваза, с о к і л , послідовність, ягня, село, здобич, промова, оленя, левеня, сіль, прізвище, вачіза, вітер, кроленя, о г о р о ж а , спорідненість, теля, довірливість, лікування, пітьма, звання, ілюстративність, праця, і м ' я . Якщо ви правильно виконали завдання, із третіх букв записаних іменників складеться прислів'я. 15. Спишіть прислів'я, ставлячи подані в дужках іменники в родовому відмінку однипи. 1. Велика дорога починається з п е р ш о г о ( к р о к ) . 2. Р е м е с л о (хліб) не просить, а хліб дає. 3. (Дим) без (вогонь) не буває. 4 . Де багато ( к р и к ) , там мало роботи. 5. Зробив із (дуб) с і р н и к . 6. У побитім г о р щ и к у ( б о р щ ) не звариш. 7. Від (гнів) с т а р і є ш , від ( с м і х ) м о л о д і є ш . 8. Бездонного (глек) не наллєш. 16. Розв'яжіть мовну задачу. У ч н і складали речення з і м е н н и к о м поет у р о д о в о м у відмінку однини. Ярослав записав у з о ш и т і : « Н о в и й вірш поета викликав дискусію*. Олена склала таке речення: *Учні 13

почули поета під час його виступу на літературному Х т о правильно виконав завдання?

вечорі».

17. Поставте подані іменники в орудному відмінку однини і запишіть у три стовпчики: а) ті, в яких відбулося подовження приголосних; б) ті, в яких потрібно поставити апостроф; в) ті, в яких немає ні подовження, НІ апострофа. Емаль, кров, гнучкість, верф, п о д о р о ж , радість, освітлен і с т ь , т в о р ч і с т ь , о ж е л е д ь , гниль, Об, в і д д а н і с т ь , д а л е ч , старість, мати, цвіль, віддаленість, П е р м , осінь, велич. gSi Якщо ви правильпо виконали завдання, із других букв імсиВ 9 ників, записаних у першому і третьому стовпчиках, складеться початок вислову В. Симоненка: «... вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину». 1. Яка ч а с т и н а м о в и н а з и в а є т ь с я п р и к м е т н и к о м ? Я к змінюються прикметники? 2. Я к і прикметники належать до твердої групи, а я к і — до м ' я к о ї ? Я к в і д м і н ю ю т ь с я п р и к м е т н и к и т и п у біло лиций? 3. Р о з к а ж і т ь про групи прикметників за значенням. 4. Я к творяться форми в и щ о г о і найвищого ступенів порівняння я к і с н и х прикметників? 5. Яка частина мови називається ч и с л і в н и к о м ? На які групи за значенням поділяються ч и с л і в н и к и ? 6. Як відмінюються числівники — назви десятків і сотень? 7. Яка частина мови називається займенником? Назвіть розряди займенників за значенням. 8. Р о з к а ж і т ь про правопис неозначених і заперечних займенників. 18. Спишіть реченпя, вставляючи пропущені букви в закінченнях прикметників. 1. Червон.. , ж о в т о г а р я ч . . й жовті весел чин., с м у г и були такі ясн.. , наче горіли т и х . . м п о л у м ' я м ( І . Нечуй-Левицький). 2. Перед т о в с т и м монастирським муром берег поріс б у р ' я н о м (О. Довженко). 3. Попід гаєм зеленесеньк..м та б і ж и т ь к о н и к воронесеньк..й (Нар. творчість). 4. Зоря моя вечірняя простилає останні смуги на х и с г к . . й воді (М. Рильський). 5. Мені здається, щ о с т о ю на дні у велетенським, глибочезн..м морі (Д. Павличко). 19. Запишіть у три стовпчики подані словосполучення: а) з якісними прикметниками; б) з відносними прикметниками; в) л присвійними прикметниками. Н а й к р а щ і знання, ш к і р я н е взуття, Оленчина у с м і ш к а , штучні к в і т и , теплий вересень, сестрин велосипед, пшеничне 14

зернятко, приємний с м а к , ластівчине крило, піщаний острів, Андрієві оцінки, с о л о м ' я н а стріха, нестерпний холод, запашна о ж и н а , бабусине печиво, кленове листя, струнка береза. ^gk Якщо ви правильно виконали завдання, із других букв запия ч саних іменників складеться пропущена частина у вислові В. Коротяча: •Людини, не позначена любов'ю, ... для добра». 20. Перекладіть речення українською мовою і запишіть. 1. Труд — самое л у ч ш е е , самое э ф ф е к т и в н о е л е к а р с т в о (А'. Симонов). 2. Впереди летели старые, сильные лебеди, а за ними те, которые были м о л о ж е и слабее (Л. Толстой). 3. М е ж ду нами завязалась оживлённейшая беседа о птицах ( М а к с и м Горький). 4. Я не знаю ничего более прекрасного, чем родная земля (К. Паустовський). 5. Надвигалась осень. Дни становились короче, а ночи длиннее и прохладнее (Г. Марков). 6. Синица оказалась рассудительнее воробья: она сразу сообразила, что перед нею л о в у ш к а (В. Віанкі). Щк оживлённый — тут: жвавий прохладный — тут: холодний рассудительный — розважливий сообразить — здогадатися ловушка — пастка 21. Запишіть у два стовпчики складні прикметники: а) ті, що пишуться разом; б) ті, що пишуться через дефіс. Неправдо/подібний, плямисто/коричневий, лікувально/ оздоровчий, к р у т о / р о г и й , л і с о / с т е п о в и й , п і щ а н о / г л и н и с т и й , громадсько/політичний, хитро/мудрий, липово/акацієвий, східно/слов'янський, сіро/зелений, кисло/молочний, біло/ сніжний, блакитно/сірий, сто/метровий, північно/східний, жовто/гарячий, праце/здатний, садово/парковий, сливово/яблучний. Ijjjjjk

правильно виконали завдання, із третіх букв записаних прикметників складеться початок прислів'я: «... в них нема».

Я к щ о ви

22. Запишіть словосполучення з числівниками в такій послідовності: а) з власне кількісними; б) зі збірними; в) з дробовими; г) з неозначено-кількісними; ґ) з порядковими. Сімнадцять гвоздик, десятеро кроленят, одна шоста сплаву, кілька о ц і н о к , перша квітка, троє студентів, півтори г р у ш і , два оповідання, кільканадцять в ' я з о к , друга осика, тисяча селян, одна третя палиці, п ' я т е р о каченят, двісті вісімдесят перший день. "

Якщо ви правильно виконали завдання, із других букв записаних іменників складеться початок прислів'я: «... переможе». 15

23. Спишіть текст, замінюючи цифри словами. Усно поясніть правопис числівників. Найбільшою р і ч к о ю України є Дніпро, загальна довжина я к о г о вимірюється 2201 кілометром. Довжина Дніпра в м е ж а х нашої країни д о р і в н ю є 9 8 1 кілометру. Найбільшим озером України є Я л п у г на Одещині. Його загальна площа вимірюється 134 квадратними кілометрами, найбільша глибина с я г а є 6 м е т р і в . Н а й г л и б ш и м — д о 58 метрів — є озеро Світязь на Волині. Н а й в и щ о ю в е р ш и н о ю Карпат є гора Говерла, висота якої довідника). сягає 2061 метра (Із 24. Прочитайте і відгадайте загадки. Знайдіть у реченнях займенники, назвіть їх розряди за значенням. 1. Щ о на світі найшвидше й найсміливіше? 2. Сама я нічого не знаю, а всіх р о з у м у навчаю. 3. Біле поле, чорне насіння; х т о у м і є , гой і с і є . 4. Летить — п и щ и т ь , сяде — мовчить; х т о його в б ' є , той кров собі проллє. 5. Куди повзе — за с о б о ю хату везе. 6. Від чийого-будь приходу скаче дурень з прірви в воду (Нар. творчість). В і д г а д к и . BXBUddah В9«Ж 'dewoji -внжиня влиЛЦ" оичзиц 25. Запишіть у три стовпчики подані словосполучення із займенниками: а) ті, що пишуться разом; б) ті, що пишуться через дефіс; в) ті, що пишуться окремо. (Де)які слова, (будь)що одержали, ні(про)що не здогадався, чиї(небудь) речі, (хтозна)кому в с м і х а в с я , хтозна(в)яких края х , (ні)яких підстав, ( а б и ) щ о спитав, бозна(про)що думав, ні(до)кого не озвався, (казна)який тягар, кого(сь) о ш у к а л и , будь(у)що не вір, який(небудь) с т о в п , (ні)чого не передав, (бозна)яке т ь о х к а н н я , казна(в)яких квітах. j S l Якщо ви правильно виконали завдання, із других букв останніх ШР записаних слів словосполучень складеться початок прислів'я: «..., аніж один ворог*. МИ ДІТИ ТРОЇ, УКРАЇНО'—*—-26.1. Прочитайте текст. Д У Х О В Н И Й Б А Т Ь К О СІЧІ П е р ш и м у к р а ї н с ь к и м г е т ь м а н о м став Д м и т р о В и ш н е вецький. Цей мудрий, енергійний чоловік зумів зробити те, ч о г о не вдавалося його попередникам — козацьким ватажкам. Він зібрав у єдине ціле розрізнені козацькі ватаги і 1552 р о к у спорудив на острові Х о р т и ц я великий замок, щ о став п е р ш о ю к о з а ц ь к о ю ф о р т е ц е ю . Вишневецький в и р і ш и в узагалі покласти край татарському й т у р е ц ь к о м у пануванню в південних 16

степах України. Зібравши чимале військо, він організовує сміливі походи на К р и м , з н и щ у є турецькі фортеці на Чорному морі. Тепер ординці в ж е не могли безкарно гуляти по нашій землі. Вони остерігалися В и ш н е в е ц ь к о г о , слава про я к о г о ш в и д к о поширилась в Україні. К р и м с ь к и й хан в и р і ш и в з н и щ и т и к о з а ц ь к у ф о р т е ц ю . 1556 року взимку ординці взяли в облогу замок Вишневецького, але козаки захищалися сміливо й майстерно, т о ж , простоявши біля стін фортеці, татари відступили ні з чим. А л е настало літо, і на Х о р т и ц ю прийшло величезне військо татар з турецьк о ю підмогою, щ о набагато перевищувало козацькі сили. Довго захищався замок, але оборонці його були приречені. І тоді Вишневенький зумів вивести з фортеці людей. Козаки сіли на чайки і відпливли з острова, а фортецю вороги зруйнували. Даремно т у р к и з татарами святкували перемогу. Гетьман знову збирає великі сили, наносить нищівні удари. В Україні в ж е є регулярне в і й с ь к о . П о л ь с ь к и й к о р о л ь Сигізмунд II А в г у с т і російський цар Іван Грозний намагалися використати Вишневецького в своїх цілях, а український гетьман мав свій розрахунок — він залучав обидві держави до активної боротьби з К р и м с ь к и м ханством.» Кидаючись на всі боки в п о ш у к а х спільників для боротьби, Вишневецький мав необережність утрутитися в м і ж у с о б и ц і молдавських володарів. Гетьмана зрадили, підступно взяли в полон і, як дорогий дар, відправили т у р е ц ь к о м у султанові. Отак опинився гетьман перед очима свого смертельного ворога.

І. Синепольський. Князь Дмитро Вишневецький 17

степах України. Зібравши чимале військо, він організовує сміливі походи на Крим, знищує турецькі фортеці на Чорному морі. Тепер ординці вже не могли безкарно гуляти по нашій землі. Вони остерігалися Вишневецького, слава про я к о г о ш в и д к о поширилась в Україні. К р и м с ь к и й хан в и р і ш и в з н и щ и т и к о з а ц ь к у ф о р т е ц ю . 1556 року взимку ординці взяли в облогу замок Вишневецького, але козаки захищалися сміливо й майстерно, т о ж , простоявши біля стін фортеці, татари відступили ні з чим. Але настало літо, і на Х о р т и ц ю прийшло величезне військо татар з турецьк о ю підмогою, щ о набагато перевищувало козацькі сили. Довго захищався замок, але оборонці його були приречені. І тоді Вишневецький зумів вивести з фортеці людей. Козаки сіли на чайки і відпливли з острова, а фортецю вороги зруйнувати. Даремно т у р к и з татарами святкували перемогу. Гетьман знову збирає великі сили, наносить нищівні удари. В Україні вже є регулярне в і й с ь к о . П о л ь с ь к и й к о р о л ь Сигізмунд II А в г у с т і російський цар Іван Грозний намагалися використати Вишневецького в своїх цілях, а український гетьман мав свій розрахунок — він залучав обидві держави до активної боротьби з К р и м с ь к и м ханствомл Кидаючись на всі боки в п о ш у к а х спільників для боротьби, Вишневецький мав необережність утрутитися в міжусобиці молдавських володарів. Гетьмана зрадили, підступно взяли в полон і, як дорогий дар, відправили т у р е ц ь к о м у султанові. Отак опинився гетьман перед очима свого смертельного ворога.

І. С и не польський. Князь Дмитро Вишневецький 17

ЗО. Запишіть у три стовпчики подані словосполучення з прислівниками: а) ті, що пишуться разом; б) ті, що пишуться через дефіс; в) ті, що пишуться окремо. Знайдеш д е ( і н ) д е , у с ь о г о ( н а ) в с ь о г о к у щ , х в и л ю ю т ь с я все(одно), звик (більш)менш, усміхається час(від)часу, (на)пам'ять вивчи, ойкає (іцо)дня, звалив (з)розгону, з ' я в л я ються де(не)де, підуть нога(в)ногу, стали пліч(о)пліч, звикнув (од)разу, кинулися в(різно)біч, вирушили вранці(рано), с т и х н е к і не ць( к і н ц е м ) , знайду к о л и ( н е б у д ь ) , з і т х а є раз(за)разом, з'ясувалося (давним)давно, в щ у х о(пів)ночі, заберіть (до)дому. Щ | Якщо ви правильно викопали завдання, із других букв перших записаних слів складеться продовження вислову Панаса Мирного: *Рідний батько — це ...». 31.1. Прочитайте текст, доберіть до нього заголовок. Спишіть, вставляючи пропущені букви. Наші предки ..віряли свій час не л и ш е за першими півнями. У добрій нагоді їм ставали рослини. Пр..гадую, як п о х м у р о г о д о с в і т к у я з м а м о ю п і ш о в збирати гриби до лісу. Як на зло, гр..бів майже не було. Нудивсь я, надокучаючи, що вже час в..ртатися д о д о м у . « Р а н о щ е , — заспокоювала мама.— А я к щ о Х О Ч . . Ш упевнитися, то х о д і м о до болітця, і я . . к а ж у тобі, котра година». Ми підійшли до т и х о ї заводі, густо вкритої га,.роким листям латаття. Поверх води бубнявіли напівро..тулені голівки лілій. Оглянувши ї х , мати ..казала: «Ось дивись: я к щ о голівки квітів почали р о з п у с к а т и с я , ще тільки шоста ранку, а ввечері квіти . . т у л ю ю т ь с я о с ь о м і й » . Тоді я не повірив мам..ному прогнозові. А л е невдовзі з год и н . . и к о м перевірив і переконався: нен..чине передбачення цілком ..правдилося (За В. Скуратівським). II. Зробіть морфологічний розбір виділених слів, користуючись схемою розбору, вміщеною в розділі «Додаток».

Повторення вивченого п р о т е к с т , стилі і т и п и мовлення g ^ 1. Щ о таке т е к с т ? Із яких частин він складається? 2. Які ознаки має т е к с т ? 32.1. Прочитайте речення. Запишіть їх у потрібній послідовності. Доберіть до відтвореного тексту заголовок. 1. Коли ж будівництво було завершено, великий князь к и ї в с ь к и й с к а з а в : « Д а ю х р а м у ц ь о м у д е с я т у частину від багатств моїх і від моїх городів». 2. У рік 9 8 9 задумав к н я з ь Володимир поставити в Києві церкву Пресвятій Богородиці і 20

За народними п е р е к а з а м и , султан вигадав для В и ш н е вецького мученицьку смерть. А л е він — доки мав сили — глузував зі своїх ворогів і цим так роздратував турків, щ о вони його застрелили (За М . Слабошпицьким). П. Розгляньте репродукцію картини Ігоря Синепольського на с. 17. Як ви розумієте її зміст? Яким зображено славетпого гетьмана? III. За самостійно складеним планом підготуйте стислий усний переказ тексту. ^^

1. Я к а частина мови називається дієсловом? 2. Я к і дієслівні форми ви знаєте? 3. Сформулюйте орфограму «Букви е, є, и, ї в о с о б о в и х закінченнях д і є с л і в » . 4. Назвіть ознаки дієслова, властиві д і є п р и к м е т н и к у . 5. Р о з к а ж і т ь про творення активних і пасивних дієприкметників. 6. Яка форма дієслова називається дієприслівником? 7. Р о з к а ж і т ь про творення дієприслівників недоконаного і доконаного видів. 8. Яка частина мови називається прислівником? 9. Коли прислівники пишуться через дефіс? 10. С ф о р м у л ю й т е о р ф о г р а м у « Н а п и с а н н я п р и с л і в н и к і в разом і о к р е м о » .

27. Прочитайте прислів'я. Скажіть, як ви розумієте їх зміст. Назвіть дієслівні форми. 1. Правду кожен хвалить, та не к о ж е н л ю б и т ь . 2. На ч у ж о м у горі щастя не збудувати. 3. Не знаючи броду, не лізь у воду. 4. За моє ж и т о мене ж і побито. 28. Запишіть у два стовпчики подані дієслова: а) з буквами е, t в закінченні; б) з буквою и в закінченні. Оздоб..мо, зна..мо, перемагаєш, смал..ш, звика..мо, роб..те, к р у т . . т е , вибира..мо, з ' я в и ш с я , с в і т . . ш с я , плач..ш, розбуд..те, диву..ш, одягат..меш, стрима..мо, вигаду..ш, чист..те. Якщо ви правильно викопали завдання, із других букв записаних дієслів складеться початок прислів'я: «... , не викинути з пісні слова*. 29. Відредагуйте речення і запишіть. 1. Синички, прилетівші до годівнички, голосно цвірінчать. 2. Праворуч збігає вниз побілівший ш л я х . 3. Т у р и с т и , відпочиваючі в санаторії, часто вирушали в походи. 4. Переходячи дорогу, зупинилися м а ш и н и . 5. Збираючи гриби, настав вечір. 6 . П р о х о д я ч и під в і к н о м , ч у л а с я р о з м о в а ( 3 учнівських творів). 21

звелів привести майстрів із землі грецької. 3 . 1 названо ц е р к в у в і м ' я Б о г о р о д и ц і , та в народі приклалася д о неї інша назва — Десятинна ( З «Повісті минулих літ »), II. Пригадайте з уроків історії, яка доля судилася Десятинній церкві. 33. Розгляньте таблицю. Підготуйте зв'язну розповідь про стилі мовлення. Стилі м о в л е н н я Сфера Сталь мовлення вживання V

РОЗМОБШЇЙ

Науковий

Основні Мета Основні види висловлювання висловлювань риси стилю мовлення "" '* 'ЯГ - -Z У"*

Побут, сімейні, дружні стосунки

Бесіди (діало- НевимушеСпілкування ги) на побутові ність виз близькими теми, приват- словлюлюдьми, встане листування вання, новлення і емоційність з'ясування стосункіз, обмін думками

Наука, техніка, освіта, виробництво

Повідомлення про досягнення науки і техніки, опис суттєвих ознак предметів і явищ

Наукові статті, лекції, доповіді, підручники

Логічність, доказовість, точність, виділення суттєвого, найбільш важливого

Офіційно- Дипломаділовий тія, діловодство, судочинство, економіка

Угоди, закони, Регулювання ділових стосун- ділові папери ків між людьми, (звіт, довідка, розписка, проустановами, організаціями, токол, оголошення, заява) державами

Офіційність мови, точність, відсутність емоційності

Публіци- Суспільне стичний життя, політика

Вплив на людей, Газетні статті, виступи на формування мітингах, громадської думки зборах

Закличнїсть, яскраво виражена оцінка предмета чи явища

Оповідання, повісті, романи, п'єси, вірші

Образність, конкретність, увага до окремих деталей, емоційність

Художній

Художня література

Змалювання картин дійсності за допомогою художніх образів

34. Прочитайте уривки з текстів. Визначте, до якого стилю мовлення належить кожен із них. Обґрунтуйте свою думку. 1. Висне над селом із просторів неба місяць зеленорогий. Собор стоїть у задумі один серед тиші, серед білої акацієвої ночі. Уночі він молодіє. З м о р щ о к часу на ньому не видно, він мовби повертається до козацької молодості, коли вперше сяйнув у цих степах небесними півкулями бань (За О. Гончаром). 2. Стаття 54 (фрагмент). Культурна спадщина о х о р о н я є т ь с я з а к о н о м . Держава забезпечує збереження історичних п а м ' я т о к та і н ш и х о б ' є к т і в , щ о становлять культурну цінність, вживає зах о д і в для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами ( 3 Конституції України). 3. Наш народ нізвідки на свої землі не приходив, він був тут завжди. Історія українського народу велика, героїчна, хоч і не завжди його дорога була широка — часом звужувалася, а часом просторіла. Він падав і знову підіймався, він боровся, о б о ронявся, будував фортеці й міста, орав ниви. Він створив дивовижний світ пісень, казок, оповідань і легенд. Він тисячі років розказує собі й сусідам про своє минуле (За В. Шевчуком). 4. Фундаменти Андріївської церкви заглиблено на 14 м, щ о дало змогу двоповерховий будинок-стилобат оснастити д о п о м і ж н и м и п р и м і щ е н н я м и . У плані Андріївська церква — хрест із кінцями різної д о в ж и н и : вісь на сході — заході — 1 3 м, на півночі — півдні — 15 м. Висота церкви — 47 м, стилобата — 15 м, діаметр бані — 10 м (3 довідника). 5. Готувалися ми д о у р о к у історії у т р ь о х . Довго розглядали малюнки. Особливо вразив нас м а л ю н о к , на якому був зображений князь Олег зі с в о є ю д р у ж и н о ю . Так і було написано: • З д р у ж и н о ю » . Ми д о в г о шукали п о м і ж вусатих, озброєних мечами і списами дядьків, щ о сиділи на к о н я х , оту князеву дружину. — Вона десь, видно, позаду, — врешті пирішив Ванько. Сонька не була б С о н ь к о ю , коли б не заперечила: — І зовсім не позаду! Вона вдома залишилася: князеві б о р щ варить (І.) журналу). 35. Запишіть словосполучення в такій послідовності стилів мовлення: а) розмовний; б) науковий; в) офіційно-діловий; г) публіцистичний; ґ) художній. С п и т а й м о б а б у с ю , єднальні с п о л у ч н и к и , д в о т и ж н е в и й термін, заради перемоги добра, краплиста роса, пречудовий настрій, складносурядне речення, порядок денний, об'єднаймося задля перемоги, зелене море трав, купити ц у к е р о ч о к , 21

паралельні прямі, здійснювати відповідну перевірку, бережіть собори д у ш , ягоди зашарілися. j S i Якщо ви правильно виконали завдання, з других букв перших U P з а п и с а н и х слів складеться початок прислів'я: «... руйнує*. 36. Користуючись таблицею, підготуйте зв'язну розповідь про типи мовлення. Типи мовлення Розповідь

Опис

У висловлюванні го- У висловлюванні вориться про дії осо- говориться про озби, про події, що від- наки, властивості предмета буваються з особою особи, або явища або предметом

Роздум У висловлюванні говориться про причини та наслідки дій, порушується певна проблема, робляться відповідні висновки

37. Прочитайте тексти. Визначте, до якого типу мовлення належить кожен із них. 1. У народі к а ж у т ь : без калини нема України. Справді, від найдавніших часів ця рослина с у с і д и л а с я біля л ю д с ь к и х осель. Там, де пускала глибоке коріння с і м ' я , виростав і к у щ калини, п р и с у т н і с т ь я к о г о утверджували ж и т т є з д а т н і с т ь і неперервність роду. Висаджували калину і на кладовищах я к ознаку родовідної пам'яті. Д о т о г о ж благородний к у щ с своєрідним с и м в о л о м , образом краси та м о л о д о с т і , і с т о р и ч н о ї пам'яті та незнищенності. Отже, зовсім не випадково Україна асоціюється з к а л и н о ю (За В. Скуратівським). 2. Протягом літа набирає сили від сонця калина. Ягоди стають усе я с к р а в і ш и м и , усе г у с т і ш и м и , наче к р о в качини достигає, набирає б у й н о ї , палкої снаги. «Зорять калинові кришталі прямісінько в т в о ю д у ш у , зігріваючи її радісним світлом! Висять кетяги, бережуть таємницю своєї сили, цілющості, т а є м н и ц ю з д о р о в ' я , яке вони здатні повернути людині. Хіба ж можна не сповнитися п о б о ж н о г о ставлення до їхніх с у з і р ' ї в ? . . І навіть у з и м к у не гасне калинове п о л у м ' я , зігріває вас, і так добре почувається в його лагідному червоному теплі! (За Є. Гуцалом). 3. Проходячи мимо калини, я очам своїм не повірив: к у щ і-еть-чисто весь обснований тілами великих п т а ш о к . Цілісінька зграя налетіла і, почіплявшись пазурами та пообвисавши хвостами донизу, д р у ж н о скльовує достиглі ягоди. Під їхніми важкуватими тілами гілля погойдувалося на всі б о к и . Та коли я зупинився здивовано, птахи вмить перестали дзьобати свої ласощі, потім дружно зірватися і полетіли геть (За Є. Гуцалом). 22

38. Перекладіть текст українською мовою і запишіть. Визначте, до якого типу мовлення належить висловлювання. Сформулюйте тему й основну думку тексту. Воспитание любви к родному краю, к родной культуре, к родному селу или городу, к родному языку — задание первоочередного значения. И нет надобности это доказывать. Л как воспитать эту любовь? Она начинается с малого: с любви к своей семье, к своему д о м у , к своей школе. Постепенно разветвляясь, эта любовь к родному переходит в любовь к своей стране, её истории, её прошлому и б у д у щ е м у , а потом к о всему человечеству, к общечеловеческой культуре ( Д . Лихачов). воспитание — виховання первоочередной — першочерговий надобность — тут: потреба доказывать — доводити разветвляться — розгалужуватися общечеловеческий — загальнолюдський

ми діти

ті,

УКРАЇНО'

—

39.1. Прочитайте текст. ДМИТРО

БОРТНЯНСЬКИЙ

Майже все життя Д м и т р о Бортнянський працював далеко від рідних місць. Він досягнув однієї з найбільших висот у творчій та службовій кар'єрі, які могли судитися українцеві и Р о с і й с ь к і й імперії. Саме завдяки й о м у набула с в і т о в о ї слави придворна співацька капела в Петерб у р з і , я к о ю він к е р у в а в м а й ж е тридцять років. Дмитро Бортнянський відомий передовсім як автор духовних хорових творів, зокрема акапельних к о н ц е р т і в , кілька з я к и х визнано с в і т о в и м и шедеврами. Д м и т р о Степанович Бортнянс ь к и й народився 1751 р о к у в с т а р о в и н н о м у у к р а ї н с ь к о м у місті Глухові. Він певний час навчався в місцевій співацькій школі — найважливішому музичному навчальному закладі тодішньої Російської і м п е р і ї . Саме з числа учнів цієї школи здійснювали набір співаків Ноти Д. Бортнянського 23

до придворної капели в Петербурзі. В один із таких наборів потрапив і семирічний Дмитро. Дзвінкий с о л о в ' ї н и й голос і прекрасна зовнішність ю н о г о Б о р т н я н с ь к о г о припали д о д у ш і і м п е р а т р и ц і Єлизаветі Петрівні, яка ставилася до хлопця з м а т е р и н с ь к о ю т у р б о т о ю . Доленосним у житті майбутнього маестро став початок занять із італійським к о м п о з и т о р о м Бальдассаре Галуппі. Саме він порекомендував відрядити юного митця до Італії для продовження музичної освіти. Наступні десять років, проведені на батьківщині музичного мистецтва, — це не л и ш е період творчого самовдосконалення, а й с т р і м к о г о сходження щаблями міжнародного визнання. Д м и тро Бортнянський перебуває у Венеції, Флоренції, Римі, Неаполі, Модені, Болоньї. В Італії написано три опери, прем'єри я к и х пройшли з великим успіхом. К о м п о з и т о р засвоїв науку своїх викладачів, але залишився самобутнім: в операх звучать мелодії, близькі д о українських народних пісень. Після повернення д о Петербурга Д м и т р о Б о р т н я н с ь к и й працює « к о м п о з и т о р о м і клавесиністом» майбутнього російського імператора Павла І. Це найбільш плідний період у ж и т т і маестро. Він пише опери ф р а н ц у з ь к о ю м о в о ю , але г о л о в н о ю для композитора стає хорова музика — я к духовна, так і світська. Наступний етап у ж и т т і Дмитра Б о р т н я н с ь к о г о — його робота на посаді директора придворної співацької капели. Це стало справою ж и т т я . Д м и т р о Степанович доклав багато зусиль, аби вивести виконавську майстерність колективу на найвищий рівень. К о м п о з и т о р залишився відданий споконвічній традиції капели набирати півчих із малолітніх українців. Ф р а н ц у з ь к и й к о м п о з и т о р X I X с т о л і т т я Г е к т о р Берліоз писав про Дмитра Б о р т н я н с ь к о г о : «Твори цього композитора просто чудові. Тут такі поєднання, які здаються неможлив и м и . . . Наче х о р ангелів залишає з е м л ю й поступово зникає в небесній височині» (За Л.Семакою). II. Дайте відповіді на запитання. 1. Чим відомий Дмитро Бортнянський нашим сучасникам? 2. Як майбутній к о м п о з и т о р потрапив д о придворної капели в Петербурзі? 3. Ч о м у п о ч а т о к занять із і т а л і й с ь к и м к о м п о з и т о р о м Бальдассаре Галуппі м о ж н а назвати д о л е н о с н и м у житті Дмитра Бортнянського? 4. Р о з к а ж і т ь про навчання композитора в Італії. 5. Щ о стало с п р а в о ю ж и т т я Дмитра Степановича? 24

Службові частини мови ££

1. Яка частина мови називається п р и й м е н н и к о м ? 2. Наведіть приклади непохідних і п о х і д н и х прийменників. 3 . На які групи за б у д о в о ю поділяються п р и й м е н н и к и ? 4. Сформулюйте орфограму «Написання похідних прийменників разом, через дефіс та о к р е м о » . 5. Яка частина м о в и називається с п о л у ч н и к о м ? 6 . Я к у роль в и к о н у ю т ь сурядні с п о л у ч н и к и , а яку — підрядні с п о л у ч н и к и ? 7. Дайте визначення частки я к частини мови. 8. IIa які розряди за значенням поділяються ч а с т к и ? 9. Сформулюйте орфограму «Написання часток о к р е м о , разом та через д е ф і с » . 10. Розкажіть про правопис різних частин мови з часткою не. 11. Р о з к а ж і т ь про вигук я к особливу частину мови.

40. Спишіть речення, розкриваючи дужки. 1. Тече вода (із)за гаю та (по)під г о р о ю (Г. Шевченко). 2. 3 ( п о ) м і ж г і л л я с т и х б і л и х дерев в и й ш о в олень ( І в а н Багряний). 3. Геть (по)над морем, над хвилями білими, в ' ю т ь 4. Я б л у к о с я , не с п и н я т ь с я чаєчки білії ( Л е с я Українки). л е ж и т ь ( п е р е д і ) м н о ю — с в і т л е , а ж п р о з о р е , мов я н т а р ( М . Рильський). 5. (Під)час грози знявся поривчастий вітер (Григір Тютюнник). 41. Перекладіть словосполучення українською мовою і запишіть. По обеим сторонам д о р о г и , по собственному ж е л а н и ю , три раза в день, при исполнении с л у ж е б н ы х обязанностей, превращаетея в пар, несмотря на п о з д н ю ю осень, придут в восемь часов утра, не услышал из-за ш у м а , остановился у перекрёстка, тетрадь в л и н е й к у , остановка по требованию. Г^

собственный — власний исполнение — виконання

пар — пара требование — вимога

42. Запишіть у два стовпчики подані словосполучення: а) з прийменником у; б) з прийменником в. Додав (у,в) к у л і ш , поставила (у,в) піч, кинули (у,в) озерце, ходили (у,в) ліс, вдивлялась (у,в) вікна, (у,в) інший салат, поцілив (у,в) паркан, залишив ( у , в ) с п а д щ и н у , відлітає (у,в) вирій, поїдемо (у,в) Севастополь. ^ ^ Якщо ви правильно виконали завдання, з останніх букв останніх записаних слів словосполучень складеться початок прислів'я: «... змолоду, а одяг знову». 25

43. Прочитайте і відгадайте загадки. Назвіть сурядні сполучники й визначте, до яких груп за значенням вони належать. 1. Сидить у к у т о ч к у та й тче с о р о ч к у . 2. Не царського роду, та в короні ходить. 3. Ні птах, ні звір — щ о с ь змішане, а с п и т ь завжди підвішене. 4. То йде, т о б ' є , але з місця не р у ш и т ь (Нар. творчість). 5. Моле, забавненьке воно: у дворі гуляє а б о підійде до вікна, хлібця дожидає. Буває, з двору як чкурне, шукать його — робота! А б о д и в у є т ь с я , дурне, щ о перед ним ворота (З журналу). В і д г а д к и , -вітах huhhhKoj мЛявц 'янаящ -нвжвл 44. Спишіть реченпя, ставлячи пропущені розділові знаки. Підкресліть однорідні члени речення. 1. То тут то там проглядають у травиці блакитні, як крапельки весняного неба, фіалки (М. Олійник). 2. Д о людей неси і п о с м і ш к у і сміх і розраду і пораду (А/. Стельмах). 3. Співають дзвінко сонячного дня птахи і листя вітер і хмарини (Олег Ольжич). 4. Мала голка та майстровита. 5. Добре і м ' я д о р о ж ч е від срібла та золота ( / / а р . творчість). 6. Серед темряви в и б л и с к у ю т ь іскорки чи світлячки (Леся Українка). 45. Запишіть у два стовпчики подані словосполучення з не: а) що пишуться разом; б) що пишуться окремо. (ІІе)молодий пастух; ніким (не)полагоджений тин; (не)важка, а зовсім легка робота; (не)волячи пташенят; відповідала ( н е ) в п е в н е н о ; ( н е ) о к у н ь , а к о р о п ; нам н і щ о ( н е ) с т р а ш н е ; (не)точний прогноз; (не)дописав іще твір; (не)дофарбовапий стіл; завдання (не)виконане; (не)допин яблучний сік; ( н е п о коїться про сестру; (не)високі г р у ш і ; зовсім (не)задоволені; уже три дні (не)здужаєш; (не)здужавши підняти якір; здогадатися (не)можливо; (не)билиці розповідав. gSv Якщо ви правильно виконали завдання, з останніх букв останпіх 1 9 с л і в словосполучень складеться закінчення вислову І. Муратова: *Тільки той прожив немирно, ...». 46. Прочитайте речения. Назвіть частки й визначте, до яких груп за значенням вони належать. 1. Мій скарб найдорожчий і втіха велика — це пісня правдива, жива ( М . Тарповський). 2. Ж и т т я не нива, ні, воно — дорога між злом і добром, буттям і небуттям (Л. Дмитерко). 3. Палкими б л и с к а в и ц я м и , мечами хотіла б я вас викувать, слова (Леся Українка). 4 . Хіба ж то не для нас — усе, щ о ми створили ( М . Рильський). 5. ІЦо то за радість — нести д о б р о людям! (О. Довженко). 6 . Тільки чесна праця д о п о м о ж е здолати всі життєві негаразди (М. Стельмах). 47. Розгляньте репродукцію картини Василя Лопати «Я знаю шлях». До котрого з речень попередньої вправи вона могла б бути 26

В. Лапата. Я знаю шлях ілюстрацією? Чому ви так вважаєте? Поясніть назву картини. Усно опишіть її, вживаючи частки. 48. Спишіть речення, розкриваючи дужки. Усно поясніть правопис часток. 1. Ранок такий(то) ясний та т и х и й вдався ( М а р к о Вовчок). 2. «Не грайся х л і б о м , го(ж)бо гріх!» — іще до немовляти, щасливий с т р и м у ю ч и с м і х , бувало, каже мати (М. Рильський). 3. Т о ( ж ) я к мудрості д о х о д и ш , — хочеться і ж и т ь , і ж и т ь (П. Тичина). 4. Я зрозумів в труді(таки), щ о крила мрії — дві р у к и (О. Підсуха). 5. Ж и т т я без книг немов(би) хата-пустка (А. Малишко). 27

49. Прочитайте текст, доберіть до нього заголовок. Назвіть вигуки. Скажіть, яка їх роль у тексті. Підготуйте докладний усний переказ тексту. Ви коли-небудь переживали такий момент, коли вам на гачок к л ю н у в к о р о п ? К о л и не п е р е ж и в а л и , о б о в ' я з к о в о переживіть, а коли переживали, вам закортить цей момент пережити ще. У я в і т ь с о б і т а к у к а р т и н у : с и д и т е ви над с т а в к о м рановранці ще й р а н е с е н ь к о . Б л а г о с л о в л я є т ь с я на с в і т . . . Л і в о р у ч од вас загорілося н е б о . . . Т о с о н ц е п і д в о д и т ь с я . . . Л і с к а у вас к р і п к а , гачок с т а л е в и й , г а р т о в а н и й , м і ц н и й . На гачку — к а р т о п л я , зварена я к р а з т а к , я к л ю б и т ь к о р о п . І р а п т о м поплавок — сіп! А у вас с е р ц е — ш т р и к ! 1 ось ваш п о п л а в о к п о ї х а в - п о ї х а в - п о ї х а в і з н и к під в о д о ю . Ви за в у д к у — р-р-раз! — підсікли. 1 почуваєте, щ о у вас у руках щ о с ь тріпоче. І б а ч и т е , щ о л і с к а ваша натяглася, я к с т р у н а , а в у д л и щ е — д у г о ю і т р е м т и т ь ! Так! Є! Він, к о р о п ! Ведете й о г о д о б е р е г а . . . О с ь короп у ж е біля берега. Ось в и т к н у л а с я й о г о г о л о в а , о с ь видно й о г о с п и н у . Він р в е т ь с я , в и г и н а є т ь с я , б ' є х в о с т о м , с к р у ч у є т ь с я б у б л и к о м , в и р и в а є т ь с я . . . А л е ви й о г о не пуск а є т е , в е д е т е . . . щ е т р о х и — і він на березі. Р а п т о м — р-р-раз! Л я с ь ! Ви — с м и к ! О х , зірвався! Г а ч о к п о р о ж н і й , а к о р о п , на м и т ь о т е т е р і л и й , щ е с т о ї т ь перед вами. Так с к а ж і т ь , будь ласка, варто чи не варто вудити к о р о п а , переживаючи отакі х в и л ю ю ч і моменти? (За Остапом Вишнею). 50. Перекладіть текст українською мовою і запишіть. Перекажіть його усно, уявивши себе художником. Настала ночь... О, если б я был ж и в о п и с е ц , я бы ч у д н о изобразил в с ю прелесть ночи! Я бы изобразил, как спит весь М и р г о р о д ; как н е п о д в и ж н о глядят на него б е с ч и с л е н н ы е звёзды; как белые стены домов, охваченные лунным с в е т о м , становятся белее, а тень от деревьев л о ж и т с я чернее, цветы и у м о л к н у в ш а я трава пахнут душистее. Я бы изобразил сверчков, неугомонных рыцарей ночи, к о т о р ы е д р у ж н о заводят трескучие песни. Я бы изобразил, как по белой дорого мелькает чёрная тень летучей м ы ш и , садящейся на белые трубы д о м о в . . . (За М. Гоголем). изобразить — змалювати прелесть — принадність неподвижно — тут: непорушно бесчисленные — незчисленні свет — тут: сяйво

душистый — духмяний сверчок — цвіркун мелькать — мигтіти летучая мышь — кажан труба — тут: димар

СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ. С/І0Р0СП0/ІУЧ6ННЯ і речення ) Слова, поєднуючись між с о б о ю за певними правилами, у т в о р ю ю т ь еловое по луче н н я і речення, які розрізняються б у д о в о ю і значенням. Розділ науки про мову, який вивчає будову словосполучень і речень, називається с и н т а к с и с о м . У писемному мовленні, щоб точно передати зміст д у м к и , к о р и с т у ю т ь с я різними розділовими знаками. С у к у п н і с т ь правил про в ж и в а н н я р о з д і л о в и х з н а к і в називається п у н к т у а ц і є ю .

Г§ 4 ] Словосполучення вд

Основною с и н т а к с и ч н о ю одиницею є речення, яке складається із с л о в о с п о л у ч е н ь , іноді — з о к р е м о г о с л о в а . Наприклад: Ніч. Із за моря місяць визирає... Випнеться, кине щедрою рукою по синьому морю червінці, а червінці ті покотилися покотилися до берега південного кримсько го... (Остап Вишня).

51. Порівняйте словосполучення і речення. Скажіть, чим різняться ці синтаксичні одиниці. Словосполучення П о м а н д р у ю т ь за море, синє море, помандрують над с м у т к о м , с м у т к о м сіл, високі журавлі.

Речення І помандрують аж за синє море над с м у т к о м сіл високі журавлі (Є. Плужник).

і Словосполучення (рос. словосочетание) — цр с м и с л о в е і граматичне о б ' є д н а н н я д в о х або к і л ь к о х слів, о д н е з яких — головне, а друге — залежне. Наприклад: осінній дощ, мерехтять зорями, тихо повіває. Головним у словосполученні є те слово, від я к о г о ставиться питання, а залежним — яке відповідає на це питання. Наприклад: які? і І X червоні жоржини 1 залежне слово

І головне слово

кого? Г і запитати вчителя X

1 головне слово

і залежне слово 29

ЛЧ Словосполученнями не бувають: — ^ і ) підмет і присудок (концерт розпочався, ми працюємо); 2) слова, з'єднані сполучниками ( т и ш а і спокій; зелений, а не коричневий); 3 ) поєднання іменника з прийменником (під час концерту, незважаючи на холод); 4) поєднання дієслова з часткою (зробіть же, нехай працює); 5) фразеологічні звороти (бити байдики, накивати п'ятами); 6) ступеневі форми прикметників і прислівників (найменш вдалий, найбільш повно). 52. Випишіть із поданих сполучень слів тільки ті, які є словосполученнями. Тримати за р у к у , тримати язик за зубами, енергійні р у х и , радо вітають, відповідно до вимог, ти с к а ж е ш , повернувшись засвітла, інші питання, новини т и ж н я , вдень і вночі, нехай повідомить, наша родина, яскраві м а л ю н к и , за тридев'ять земель, кава або чай. göL Якщо ви правильно виконали завдання, з перших букв записаних B P словоснолучепь складеться закінчення вислову давньогрецького філософа Платона: *Основа всякої мудрості — ...». 53. Прочитайте словосполучення, визначте головне й залежне слова. Далекий від істини, дуже давпо, працювати на заводі, відчуття перемоги, в теплих рукавицях, прикра помилка, заперечуючи сказане, почувався прикро, сидить похнюпившись, упевнений у собі, десь далеко, перша спроба, оповитий таємницею. — ~ Залежне слово у словосполученні м о ж е з'єднуватися з головним як безпосередньо, так і за д о п о м о г о ю прийменників. Словосполучення, в я к о м у слова поєднуються за доп о м о г о ю прийменників, називається п р и й м е н н и к о в и м , а словосполучення, у я к о м у слова з ' є д н у ю т ь с я без прийменн и к і в , — безприйменниковим. Наприклад: висока круча (безприйменникове), спустився з гори (прийменникове). Залежно від т о г о , я к о ю частиною мови виражене головне слово, словосполучення поділяються на такі групи: іменникові (кімната для відпочинку, краплі дощу), прикметникові (вологий від роси, крилатий думками), числівникові (перший у списку, двоє з чотирьох), займенникові ( х т о с ь із однокласників, кожен десятий), дієслівні (запитав мене, підготував напередодні), прислівникові (набагато краще, вище дерев). 54. Розв'яжіть мовну задачу. В о с ь м и к л а с н и к и складали прийменникові словосполучення. Олесь записав у зошиті: *Росте на городі, уважний до всіх. ЗО

у чаруючій мелодії• . Учитель пояснив: «Прийменниковим слід вважати тільки таке словосполучення, в я к о м у прийменник с л у ж и т ь для з в ' я з к у залежного слова з г о л о в н и м » . Яке словосполучення Олесь склав неправильно? 55. Визначте головне слово в поданих словосполученнях і запишіть їх у такій послідовності: а) іменникові; б) прикметникові; в) числівникові; г) займенникові; ґ) дієслівні; д) прислівникові. Барвистий к и л и м , вдячний нам, п е р ш о ю з причин, в я к о м у с ь із сіл, читав уголос, не зробивши ніяк, зовсім навмання, вода зі ставка, щедрий без міри, двоє зі Львова, нікого з міста, виготовлений зі скла, б л и ж ч е до грядок. f j ^ Якщо ви правильно виконали завдання, з останніх букв останніх слів записапих словосполучень складеться початок прислів'я: «... сонце». 56. Розгляньте малюнок. Утворіть і запишіть за ним по два словосполучення, які складалися б з таких частип мови: а) прикметник + іменник; б) іменник + іменник; в) дієслово + іменник; г) дієслово + займенник; ґ) дієприкметник + іменник; д) прислівник + дієслово.

L 31

У с л о в о с п о л у ч е н н і слова м о ж у т ь з ' є д н у в а т и с я т р ь о м а ^ ^ видами підрядного з в ' я з к у : у з г о д ж е н н я м , к е р у в а н н я м , приляганням. Узгодження (рос. согласование) — це такий вид підрядного з в ' я з к у , при я к о м у залежне слово вживається в т о м у самому роді, числі й відмінку, щ о й головне слово. Наприклад, у словосполученні перший урок залежне слово перший у з г о д ж у є т ь с я з головним словом урок у роді, числі й відмінку. При узгодженні зміна головного слова зумовлює зміну залежного слова: рясний\ дощП — рясного] дощ\у], рясн\йм] <)ощ[р1ц]. рясн\Г\доиі{[\. Керування (рос. управление) — це такий вид підрядного з в ' я з к у , при я к о м у головне слово вимагає від залежного певної граматичної ф о р м и . Наприклад, у словосполученні милуватися краєвидом головне с л о в о милуватися вимагає від з а л е ж н о г о слова краєвидом орудного відмінка без прийменника. При керуванні зміна форми головного слова не вимагає зміни форми залежного слова: відпочііва\ю\ на берез ßj — відпочива\£Ш\ на березі, відпочива\ємс\ на березЩ. Прилягання (рос. примыкание) — це т а к и й вид підрядного з в ' я з к у , при я к о м у залежне с л о в о , будучи незмінним, з ' є д н у є т ь с я з головним тільки за з м і с т о м . Наприклад: го лосно співає, сидить насупившись. 57. Прочитайте словосполучення. Визпачте, якими частинами мови можуть виражатися залежні слова при узгодженні, керувлпні та ириляганні. 1 . У з г о д ж е н н я : далека зірка, позолочена прикраса, друга спроба, наша розмова, річка Десна. 2. К е р у в а н н я: відвідувати заняття, створений нами. 3. П р и л я г а н н я : т и х о гомоніли, ідуть співаючи, сів відпочити. 58. Запишіть у три стовпчики подалі словосполучення: а) з узгодженням; б) із керуванням; в) із приляганням. Складна проблема, пливти проти течії, у с м і х а ю ч и с ь запитав, звичка запізнюватися, вибачити товаришеві, ускладнити завдання, с о р о к о в а р і ч н и ц я , зжата нива, д и в и с ь на мене, оцінити роботу, підійшов б л и ж ч е , знайдений скарб, ойкав щ о разу, наш знайомий, в'язання гачком. jSL Якщо ви правильно викопали завданпя, з других букв перших • 9 слів записаних словосполучень складеться початок прислів'я: «... хвостик хвалить». 32

59. З поданими словами утворіть і запишіть словосполучення, добираючи відповідні слова з дужок. Усно обґрунтуйте свій вибір. Визначте вид підрядного зв'язку. 1. (Закрити, зачинити) вікно. 2. (Закрити, зачинити) збори. 3. (Музична, музикальна) школа. 4. ( М у з и ч н и й , музикальний) с л у х . 5. (Вірно, правильно) відповісти. 6. (Військове, воєнне) у ч и л и щ е . 7. ( В і й с ь к о в е , воєнне) л и х о л і т т я . 8. ( Д р у ж н и й , д р у ж н і й ) клас. 9. ( Д р у ж н и й , д р у ж н і й ) лист. 10. (Відношення, ставлення) до навчання. 11. Повертати (вправо, праворуч). 12. ( В и к л ю ч и в ш и , в и м к н у в ш и ) світло. 13. ( А р к у ш , л и с т о к ) паперу. 14. ( Т у р и с т с ь к е , туристичне) с п о р я д ж е н н я . 60. І. Прочитайте словосполучення. Порівняйте, на які питання відповідають залежні слова в російській і українській мовах. Російською поблагодарить хозяина овладеть наукой игнорировать предупреждение называть по имени смеяться над собой извинить товарища читать на английском я з ы к е остановился у дома ориентироваться по звёздам действовать по плану

Українською подякувати господареві опанувати науку ігнорувати попередження називати на і м ' я с м і я т и с я з себе вибачити товаришеві читати англійською м о в о ю зупинився біля будинку орієнтуватися по зірках діяти за планом

II. Спишіть словосполучення, добираючи з дужок потрібну форму залежного слова. 1. Посваритися (із-за дрібниць, через дрібниці). 2. Визирає (з-за т и н у , через т и н ) . 3. О п а н у в а т и ( п р е м у д р і с т ь , прем у д р і с т ю ) . 4. Оволодівати (знання, знаннями). 5. Зрадити (товариша, товаришеві). 6 . Подякувати (однокласника, одн о к л а с н и к о в і ) . 7. С п і л к у в а т и с я ( у к р а ї н с ь к о ю м о в о ю , на українській мові). 8. Спостерігати (за птахами, над птахами). 9. Радіти (з у с п і х і в , у с п і х а м ) . 10. Сміється (наді м н о ю , з мене). 11. Розповів (за перемогу, про перемогу). 12. Не залишуся (за будь - я к и х обставин, при будь-яких обставинах). 13. Підготувати і н с ц е н і з а ц і ю ( о п о в і д а н н я , по о п о в і д а н н ю , за о п о в і данням). <» і Прочитайте пари словосполучень. Скажіть, чим різняться значення словосполучень. 1. Залишатися в господарстві, залишатися на господарстві. 2. Сказати за батька, сказати про батька. 3. Іти за лікарем, іти по лікаря. 4. Сховав у сараї, сховав за сараєм. 5. Поклав на стіл, поклав д о с т о л у . 33

Синтаксичний розбір с л о в о с п о л у ч е н н я Послідовність розбору 1. В и д і л и т и с л о в о с п о л у ч е н н я з речення, 2. П о я с н и т и г р а м а т и ч н у б у д о в у с л о в о с п о л у ч е н н я : а) з н а й т и г о л о в н е і з а л е ж н е с л о в а , п о с т а в и т и питання; б) вказати, я к и м и ч а с т и н а м и м о в и в и р а ж е н і г о л о в н е і з а л е ж н е слова; в) в к а з а т и — п р и й м е н н и к о в е чи б е з п р и й м е н н и к о в е с л о в о с п о л у чення; г) в и з н а ч и т и в и д п і д р я д н о г о з в ' я з к у .

Відцвівся

сонячний степ (О. Гончар). Зразок усного розбору

Сонячний степ — словосполучення. Головне слово — степ, залежне — сонячний. Степ ( я к и й ? ) сонячний. Головне слово виражене і м е н н и к о м , а залежне — п р и к м е т н и к о м . Отже, с л о восполучення іменникове, безприйменникове. Вид з в ' я з к у — узгодження. Зразок письмового

розбору

який? І

Сонячний 4 прикметник

степ — словоспол. імен., безприймеи., у з г о д ж . і іменник

62. Спишіть уривок із вірша Максима Рильського, вставляючи пропущені букви. Поділіть речення па словосполучення, зробіть їх синтаксичний розбір. Ми Ми Як Як

зб..рали з сином на з..млі каштани, д..вились довго, як хмаринка тане, хмаринка тане, я к с . . н і є с и н ь , к о л и ш е вітер струни павутинь. М. Рильський

63.1. Перекладіть текст українською мовою і запишіть. Воздух в степи был наполнен т ы с я ч ь ю разных птичьих свистов. В небе н е п о д в и ж н о стояли ястребы, распластав свои к р ы лья, устремив глаза свои в траву. К р и к диких гусей отдавался бог весть в каком дальнем озере. Из травы подымалась мерными взмахами чайка и р о с к о ш н о купалась в с и н и х волнах воздуха. Вдруг она пропала в вышине и т о л ь к о мелькает одной 34

черной точкой. Вон она перевернулась крыльями и блеснула перед солнцем (За М. Гоголем),

ястреб — яструб устремить — тут: спрямувати бог весть какой — бозна-якйй мерный — тут: розмірений вышина — височінь блеснуть — блиснути

И. Випишіть із тексту по одному словосполученню з узгодженням, керуванням і приляганням, зробіть їх синтаксичний розбір. ЗВ'ЯЗНЕ МОВЛЕННЯ Особливості опису місцевості. Переказ розповідного тексту з елементами опису місцевості jjE^ 1. Які типи мовлення ви знаєте? 2. Чим вирізняється з-поміж них опис? 64. І. Прочитайте текст, доберіть до нього заголовок. Визначте тип мовлення. Про якого гетьмана йдеться? Знайдіть у тексті докази на підтвердження вашої думки. Чигиринський замок височів на скелястій горі. Довкола він був обведений валом і муром. На мурах і вежах стояли гармати. У долині під замком розташувалося місто, так с а м о обведене валом і дубовим гостроколом. Вихід до міста вів через оборонні ворота у трьох м і с ц я х . Двір гетьмана розташувався на міській площі неподалік від церкви. Дім був звичайний, козацький, бо гетьман розкошів не любив. Тільки гармата, щ о стояла перед двором, засвідчувала, щ о тут знаходиться ж и т л о ватажка запорозького війська. У сусідніх будинках розміщувалися канцелярії, каси, військові склади, а т а к о ж проживали козаки чигиринського полку, які охороняли гетьмана (За І. Крип'якевичем). II. Що відображає заголовок — тему чи ідею тексту? -Q") Складовими частинами опису місцевості є опис місця та *— опис предметів, які на цьому місці розташовані. В описі місцевості « в і д о м и м » є вказівки на місце розташування предметів, а « н о в и м » — назви предметів, що наявні на місцевості. Наприклад: відоме По голому сірому виступу скелі ліпилися татарські нове будиночки ський).

з пласкими

земляними

покрівлями

(М.Коцюбин-

65. Прочитайте тексти, визначте в кожному реченні «відоме» і «нове». Знайдіть художні засоби (епітети, порівняння, метафори). Скажіть, як дібрані автором художні засоби передають його ставлення до описуваного. 1. Посеред села — річка, береги якої густо поросли очеретом. Л у г и стеляться ш и р о к і , по лугах де-не-де с т о я т ь с т і ж к и сіна. Л у г и великі, по н и х , крім річки, світяться більші й менші озерця, оточені вербами й березами, наче с т о р о ж е ю . А саме село розляглося на у з в и ш ш я х , довкола р і ч к и , озер та лугів. Навесні тут розливається вода, зеленіють, розвиваючись, дерева, прилітає птаство, зацвітають квіти в л у г а х , зацвітають садки. Немає, л и б о н ь , благословеннішого краю! (Є. Гуцало). 2. Гори розбіглись на всі б о к и , як овеча отара. За б л и ж ч о ю г о р о ю , залитою зеленим сяянням трави, ще вище здіймалася чорна й крута гора, затемнена л і с о м , а за н е ю — третя синіла неясно й ховалася в хмарах. Величні й непорушні, вони були с х о ж і на застиглі хвилі к а м ' я н о г о моря. Річка була с х о ж а на б у р х л и в у , бунтівничу д у ш у гір. Вона котилася й котилася, її н е в и м о в н а п о г о н я з а в о р о ж у в а л а не т і л ь к и п р и б е р е ж н е каміння, а й далекі вершини, я к и м т а к о ж іноді^ починало здаватися, щ о вони покотилися разом із нею (За Є. Гуцалом). 66. І. Прочитайте текст. Скажіть, які типи мовлення в ньому поєднано. ПРИДЕСНЯНСЬКІ

ЛУКИ

Наша машина мчить лісом. Розмірено й монотонно гуркотить мотор, погойдується автомобіль на нерівній дорозі. Великі дерева, здається, біжать нам назустріч — так і дивись, щ о якесь у с к о ч и т ь у машину. Гудіння мотора не могло заглушити мелодійних посвистів іволги, набридливого с к р е к о тання сороки. Густе віття інколи зухвало черкається об машину, заскакує у відчинені в і к о н ц я , ламається, і до нас сиплються галузки з л и с т я м . Я зпав, щ о за кілька кроків звідси, за деревами, протікає Десна; я чув, я к вона дихає в о л о г о ю . Раптом у лісовий присмерк сипнуло гарячих бризок сонця. Машина вискочила з лісу. Перед очима заблищала, заграла широка Десна. Білокрила чайка звелась над водою, потім каменем спікірувала на машину, пронизливо зойкнула над нашими головами і, мов пожартувавши, полинула собі знову за Десну. Ми їхали б е з м е ж н и м и придеснянськими л у к а м и . Де знайти слів, щ о б описати ці чудові л у к и ? Щ о б уявити ї х , відчути в с ю їх красу, треба с а м о м у тут побувати. Треба п о ж и т и тут хоч літо. Прекрасні вони й тоді, коли звільняються від великої поводі і зеленіють гак яскраво, щ о , здається, тієї зелені виста36

Безмежні придеснянські луки ч и л о б на ц і л и й світ. Ч у д о в і вони й т о д і , к о л и в кінці травня — у червні к в і т у ю т ь різнобарвними квітами, к о л и п а х н у т ь неповторними ароматами, коли в густих к у щ а х , у трепетних травах справляють с в о ї хороводи лугові ж и т е л і : птахи, д ж м е л і і б д ж о л и , метелики і к о м а х и . Не м о ж н а відвести очей від луків і тепер, к о л и вони, г у с т о вкриті копицями, зеленіють ніжним килимом отави, а в повітрі розлито г у с т и й , п ' я н к и й напій с у х и х квітів і трав. На ш и р о к и х п о к о с а х п о в а ж н о п о х о д ж а ю т ь вифранчені л е л е к и , хазяйновито о г л я д а ю ч и л у к и перед відльотом у далеку д о р о г у . Висять у повітрі ш п а к и . Безтурботно п е р е г у к у ю т ь с я непосидис о р о к и . Ніби від безділля, пильно в д и в л я ю ч и с ь у к у щ і , с н у є над л у к а м и х и ж и й я с т р у б . За горбкуватими складками рельєфу, в д о л и н а х , х о в а ю ч и с ь за очеретами і л е п е х о ю , небесною с и н я в о ю в и б л и с к у ю т ь озера. З а в м е р л о на н и х зелене л а т а т т я , б і л и м і ж о в т и м ц в і т о м д о ц в і т а ю т ь останні водяні л і л і ї . Л і в о р у ч , на г о р і , в и д н і є т ь с я с е л о . П р а в о р у ч п о т я г л и с я л у к и , зеленіє знайома діброва. А т а м , за д і б р о в о ю , озера. Ті 37

самі озера, на яких ми к о л и с ь підіймали табуни диких к а ч о к . Машина вирвалася на лугову рівнину, мчала рівною, немов асфальтовою, д о р о г о ю . Раптом, коли машина випірнула з-за к у щ і в , перед нами відкрилася велична картина пасовиська. Ч у д о в о , п р о с т о р о , радісно на придеснянських луках! (За Ю. Збанацьким). II. Дайте відповіді на запитання. g f r 1. Які х у д о ж н і засоби використовує автор для того, щ о б " описати рух машини по лісу? 2. Як передано враження мандрівника від споглядання Десни? 3 . Я к и й вигляд м а ю т ь п р и д е с н я н с ь к і л у к и навесні й улітку? III. Підготуйте докладпий усний переказ тексту за самостійно складеним планом. Скористайтеся фотоілюстрацією на с. 37.

[ § 5 ] Речення 67. Уважно розгляньте схему. Поміркуйте, чим відрізняється слово від словосполучення і речення. Слово

[

Словосполучення (конкретизує значення слова) І Речення (містить закінчену д у м к у )

поля І пожаті

поля

І А поля пожаті мріють ( М . Рильський)

Реченням (рос. предложением) називається синтаксична одиниця, щ о оформлена за з м і с т о м , граматично та інтонаційно і є засобом формування, вираження й повідомлення думки. Речення м о ж е складатися з одного слова або кількох слів. Наприклад: Ставок. Верби позвисали над ним. Сонечко грає у воді. Гребля (А. Тесленко). Х а р а к т е р н и м и ознаками речення, які відрізняють й о г о від слова і с л о в о с п о л у ч е н н я , є з в ' я з о к в и с л о в л ю в а н о г о з дійсністю, смислова та і н т о н а ц і й н а завершеність, наявність граматичної основи. В усному мовленні одне речення відділяється від і н ш о г о паузами, а на письмі — за д о п о м о г о ю розділових знаків (крапки, знака питання, знака о к л и к у т о щ о ) . 68. Прочитайте речення, визначте граматичні основи. Скажіть, яку дію — реальну, можливу чи бажану — вони виражають. 38

1. По діброві вітер виє, гуляє по п о л ю , край дороги гне топол ю до самого д о л у . 2. Якби ви вчились так, я к треба, т о й мудрість би була с в о я . 3 . Розказали кобзарі нам про війни і чвари. 4. П і ш о в би я в Україну, пішов би д о д о м у , там би мене привітали, зраділи старому. 5. Тече вода в синє море, та не витікає (.3 те. Т. Шевченка). 69. І. Поділіть текст на речення і запишіть, ставлячи потрібні розділові знаки. Довкола лежала упокорена о с і н н ю земля мовчали прибиті л е г к о ю п о з о л о т о ю ліси і гаї німували озера й ставки навіть річка Т р у б і ж немовби спинила свій плин підставивши своє очеретяне плесо журавлиним к л ю ч а м крила д и к и х качок кол о ш к а л и ранкові тумани над дзеркалом річки десь в очеретах бив х в о с т и щ е м по воді старезний в и р л о о к и й сом зелені жаби зледачіли під осінь мовчки перестрибували по багнистому к у п и н н ю (За Р. Іванченко). II. Скористайтеся українсько-російським • Додаток» для перекладу виділених слів.

словпиком у розділі

У реченні зв'язки слів багатші н різноманітніші, ніж у словосполученні. Синтаксичним центром будь-якого речення є граматична основа, до складу якої входять підмет і присудок. Наприклад, у реченні Квітами, намистом, буйним зелен листом зацвітуть поля (В. Сосюра) граматичною о с н о в о ю є підмет поля і присудок зацвітуть. 70. Складіть і запишіть речення з поданих слів. Підкресліть граматичні основи. Усно поділіть речення на словосполучення, визначте вид підрядного зв'язку. 1. Над, ми, в, безмежна, блакить, небо, висіти, невеличка, грудочка. 2. Раптом, долинути, чарівний, з в у к и , ж а й в о р о н к о ва, пісня. 3. Спів, не, в щ у х а т и , ні, на, мить. 4. П т а х , робити, кола, у, в и с о к о с т і , й, поволі, с п у с к а т и с я , д о , земля. 5. Не, долетівши, до, земля, кілька, метри, ж а й в о р о н о к , замовкнути. 6 . Через, хвилина, він, злетіти, і, завести, с в о я , щаслива, і, радісна, пісня (За М. Коцюбинським). 71. І. Прочитайте уривок з поезії Володимира Сосюри. Визначте граматичні основи. В тиші алей вальсує вітер. На цвіт ж о р ж и н и і вербен Х о л о д н е злото ронить клен. Надходить осінь сумовита. В. Сосюра II. Зробіть фонетичний розбір виділеного слова. 39

III. Розгляньте фотоілюстрацію. Складіть невеликий усний опис «Осінній краєвид».

Надходить осінь сумовита ... • У Різноманітні за змістом речення за б у д о в о ю о б ' є д н у ю т ь с я в ^ ^ кільки видів. За к і л ь к і с т ю граматичних основ речення поділяються на прості та складні. Простими (рос. п р о с т ы м и ) називаються речення з о д н о ю граматичною о с н о в о ю . Наприклад: А над житом молодим стала хмара білоброва (3. Гончарук). Речення з двома і більше граматичними основами називаються складними (рос. с л о ж н ы м и ) . Наприклад: Затремтіли колоски1 — впали краплі2 спілим зерном (3. Гончарук). За складом граматичної основи розрізняють два види прос т и х речень — двоскладні й односкладні. Я к щ о в реченні є два головних члени (підмет і присудок), т о це речення д в о складне (рос. двусоставное). Наприклад: Я вранці голос горлиці люблю (Л. Костенко). В о д н о с к л а д н о м у (рос. одн о с о с т а в н о м ) реченні г р а м а т и ч н а о с н о в а с к л а д а є т ь с я тільки з одного головного члена речення — підмета або п р и с у д к а . Н а п р и к л а д : Вечірнє сонце! Дякую за день! (JI. Костенко). 40

За наявністю другорядних членів речення поділяються на поширені та непоширені. Н е п о ш н р е н и м и (рос. нераспространёнными) називаються речення, д о складу я к и х вход я т ь тільки головні члени. Наприклад: Повівав вітереиь (М. Коцюбинський). Речення, В Я К И Х Є другорядні члени, називаються поширеними (рос. распространенными). Наприклад: Гарячою зеленою барвою горить на сході ячмінь (М. Коцюбинський). 72. Розв'яжіть мовну задачу. Восьмикласники записували складні речення. Ірина склала таке речення: »Ворони, горобці, голуби не відлітають у вирій, залишаються на зиму в рідних краях*. Олег записав у зошиті: *Змовкло птаство перелітне, тихо стало у гаю*. Х т о правильно виконав завдання? 73. Прочитайте речепия, вилпачте граматичні основи. Запишіть спочатку прості речення, а потім — складні. 1. Рясніє дощ, і падає лункіше м'яких краплин розмірене биття (М. Бажан). 2. Наша дума, наша пісня не вмре, не загине. 3. Синє море звірюкою то стогне, то вис ( 3 те. Т. Шевченка). 4. То шумів зелений лист, то в вінку мінився злотом ряст весняний, то золотим дощем лились пісні (Леся Українка). 5. Ні струна не зазвучить, ні пісні не задзвенять (Ю. Федькович). 74. Прочитайте текст. Визначте граматичні основи речень. Запишіть односкладні речення. Слово... Дивний витвір л ю д и н и . Слово народилося в праці, як і пісня. Завдяки слову р о з у м і є м о одне одного. За д о п о м о г о ю мови творяться великі дива на землі. Без слова не було б ні писемності, ні літератури, ні пісні. Кожна мова звучить прекрасно. Д и в у є ш с я дорогоцінності української мови. Інше с л о в о часом д о р о г о ц і н н і ш е від самої речі. Пригадаймо такі слова, як оксамит, перли, намисто, рушник, хустка. Глибинна суть! Краса! (За І. Цюпою). 75. Прочитайте поезію Петра ІІеребийноса. Визначте тему й основну думку твору. Назвіть непоширені речення. Вітер пишну позолоту пообтрушував з гілля. Посинішали висоти. П о ж о в т і ш а л а земля. Л и ш єдиний падолистик, мов покинуте дитя, ще гойдається на звислій павутиночці ж и т т я . IJ. Перебийніс 41

За метою висловлювання речення поділяються на роз^ ^ повідні, питальні та спонукальні. Р о з п о в і д н и м и (рос. п о в е с т в о в а т е л ь н ы м и ) н а з и в а ю т ь с я речення, в яких міститься повідомлення про якісь факти чи явища дійсності Наприклад: Білосніжні хмаринки, як пір'я, легенько пливуть краями неба (Григорій Косинка). Питальними (рос. вопросительными) називаються речення, в я к и х міститься питання. Наприклад: А хто нас. бабусю, у сон поведе по казках? (Б. Олійник). Спонукальними (рос. побудительными) називаються речення, в я к и х виражається спонукання до дії. Наприклад: Підкажи найлагідніше слово! (Л. Костенко). За е м о ц і й н и м забарвленням речення п о д і л я ю т ь с я на окличні та неокличні. Окличні речення в и м о в л я ю т ь с я з п і д в и щ е н о ю інтонацією. Наприклад: Берімось краще до роботи, змагаймось за нове життя! (Леся Українка). 76.1. Розгляньте малюнок. Складіть діалог за ситуацією.

П. Вставте пропущені букви і запишіть речення в такій послідовності: а) розповідні; 6) питальні; в) спопукяльні. 1. Хмарина в небі голубім пл..вє, як мрія, од..ноно. 2. Куди ти мчиш, куди Л . . Т И Ш , моїх поринів птице рання? 3 . Серед оновл..них полів СП..НИСЯ, райдуго далека ( 3 ти. А Малишка). 4. У прием..рку літають ластівки так низько. 5. А де ж ти так барився довго, сину? 6. Пр..їдь, мій сину, поклонитись горам ( 3 тв.Д. Павличка). Часто в х у д о ж н ь о м у і публіцистичному стилях мовлення в и к о р и с т о в у ю т ь с я питальні речення, які не потребують відповіді. Це риторичні питання. Наприклад: Ти знаєш, що ти — людина? Ти знаєш про це, чи ні? (В. Симоненко). 77. Прочитайте питальні речення. Випишіть риторичні питання. 1. Чи м о ж е щ о с ь ш и р ш е розлитися, як д у м к и ? (Г. Сковоро да). 2. Мамо, чи к о ж н а пташина в вирій на зиму літає? (Леся Українка). 3. Н е в ж е щастя є тільки вічний, н е д о с я ж н и й м і р а ж ? (В. Винниченко). 4. Х т о поверне в рабство т у країну, де стяг свободи затрепетав? (М. Рильський). 5. Коли ж ми, д р у ж е , бачились востаннє? (О. Гончар). 6. ... Я к платити злочином за злочин, то як ж е й ж и т и , люди, на землі? ( Л . Костенко). 78. Перекладіть текст українською мовою і запишіть. Визначте види речень за метою висловлювання. П р и х о д и л о с ь ли вам бывать в лесу поздним вечером? В с п о м ните эту прекрасную картину. Закат т я ж е л о пылает на кронах деревьев, покрывает их старинной позолотой. Всмотритесь внимательнее. Внизу, у п о д н о ж и я сосен, у ж е темно и глухо. Какой-то непонятный звон слышен в лесах. Ч т о это? К а ж е т с я , звучит вечер, догоревший день. Вот и озеро на к р а ю леса. Остановитесь возле него. Оно сейчас как чёрное зеркало. Ночь уже стоит над ним и смотрит в чёрную воду (За К. Паустовським). ^^

закат — захід

старинный

—

старовинний

Порядок слів у реченні. Логічний наголос 79. Прочитайте уривок із поезії Андрія Малишка. Зверніть увагу на порядок слів у реченнях. Скажіть, у якому реченні слова мають незвичний порядок розташування. Важкі вітри не випили роси. Черлені трави бродять буйним с о к о м . І вдалині під обрієм високим Лугів осінніх теплі голоси. А. Малишко 13

80. Прочитайте словосполучення і зробіть висновок, на якому місці стоять залежні слова в словосполученнях з узгодженням, керуванням і приляганням. 1 . У з г о д ж е н н я : вечірня пора, перша зустріч, мій товариш. 2. К е р у в а н н я : розповів у с і м , зустрівся з товаришем. 3. П р и л я г а н н я : прийшов д о д о м у , ніколи не допомагав. На відміну від словосполучення, порядок слів у реченні є ^ ^ вільним, за членами речення не закріплене постійне місце. Найчастіше порядок слін у реченні збігається з порядком слів у словосполученні. Таке розташування слів у реченні називається прямим порядком слів. П о р у ш е н н я звичайного порядку слів з м е т о ю виділення певних членів речення називається і н в е р с і є ю , або зворотним п о р я д к о м слів. При прямому порядку головних членів підмет стоїть перед присудком, а при зворотному — присудок иеред підметом. Наприклад: 1. З далекого краю лелеки летіли (Д. Павличко) — прямий порядок слів. 2. Цлвенить у зорях небо чисте (Д. Павличко) — інверсія. П р я м и й п о р я д о к слів н а й ч а с т і ш е в и к о р и с т о в у є т ь с я у творах наукового і ділового стилів, з в о р о т н и й — у висловлюваннях х у д о ж н ь о г о , публіцистичного та розмовного. 81. Спишіть, розкриваючи дужки, спочатку речення з прямим порядком слів, а потім — зі зворотним. 1. Червонувате й брудно(жовте) листя ш у м у є під ногами 2. А на полі колосом іскриться повно(зерна) ( М . Доленго). виспіла пшениця (Д. Луценко). 3. Чудовий килим опалого листя осики то спалахує криваво(червоним) і малиновим кол ь о р о м , то в и л и с к у є н і ж н о ( р о ж е в и м ) та ж о в т о ( г а р я ч и м ) відблиском ( Ю . Збанацький). 4. Ми йшли берегом тихо(плинної) річки (Є. Гуцало). 5. Тільки верховіттям рясним шептала с о с н а в і ч н о ( з е л е н а ) ( Л е с я Українка). 6. Мій синочок син ь о о к и й ) в колисці усміхається мені (В. Сосюра). 82. Із кожної групи поданих слів складіть по два речення: одне — з прямим порядком слів, а друге — зі зворотним. 1. Лелека, цибатий, на, нозі, застиг, одній, замислено, болота, посеред. 2. У , в и с о к о м у , небі, пролітали, зрідка, х м а р и н и , самотні. 3. Заєць, м і ж , к у щ а м и , зрідка, пробігав, прудкий. 4. Знявся, увечері, вітер, р в у ч к и й , раптом. 83. Прочитайте речення. Спишіть, виправляючи помилки в порядку слів. 1. Т и х у й н і ж н у слухав пісню я у в а ж н о . 2. Осторонь не лишився ніхто цих справ. 3. Називали ц ю квітку здавна українці 44

неопалимою к у п и н о ю . 4. Сильні л ю д и и працьовиті м о ж у т ь перешкоди всі здолати. 5. Д у х м я н о г о цвіту китиці звисали з к о ж н о ї майже гілочки. 6. Вкрилися гори нічні крилами темними. 7. Туман по л у к а х розіслався густий уранці (З учнів ських творів). Ч*^ З в о р о т н и й п о р я д о к с л і в часто с л у ж и т ь для виділення * • найбільш важливих у повідомленні слів, їх зазвичай виносять на початок або в кінець речення: Сумує за літньою звабою розоране поле навколо (Д. Павличко). Порівняймо: Розоране поле сумує навколо за літньою звабою. У першому реченні присудок сумує в ж и т о на початку речення, а обставину навколо — в кінці, т о м у ці слова сприймаються як найбільш важливі у висловлюванні. У д е я к и х випадках зворотний п о р я д о к слів у реченні з м і н ю є його зміст. Наприклад: Сонце вітає поле і Поле вітає сонце. У п е р ш о м у реченні слово сонце виступає підметом, а слово поле — додатком; у д р у г о м у реченні, навпаки, слово поле — підмет, а слово сонце — додаток. 84. Відновіть речення, переробивши їх так, щоб виділені слова сприймалися як найбільш важливі в реченні. 1. Я в и р а з н о п о ч у в ж у р л и в о - п о в а ж н и й голос р і д н о ї української пісні (За М. Коцюбинським). 2. Відсвічують червоним багрянцем на ш и б к а х остаппі спалахи призахідного с о н ц я (За Панасом Мирним). 3. Місяць крізь віти в задумі дивиться в м о ю д у ш у (За В. Сосюрою). 4. Я л ю б л ю красиву й ажурну ро5. Голос трембіти розходився т у ж н о боту (За Ю. Яновським). м і ж горами (За О. Кобилянською). 6. Відроджена земля встає і знов віддає л ю д я м с в о ї нетлінпі скарби (За Т. Масенком). 85. Прочитайте пари речень. Скажіть, як порядок слів у кожному з висловлювань впливає на його зміст. 1. Палац прикрашає парк. Парк прикрашає палац. 2. Д о села нам л и ш и л о с я пройти п ' я т ь кілометрів. Д о села нам л и ш и л о с я пройти кілометрів п ' я т ь . 3. Радість розвіє горе. Горе розвіє радість. 4. Ця подія трапилася т и ж н і в зо два тому. Ця подія трапилася два тижні тому. jfljj Найбільш важливе в повідомленні слово можна виділити в реченні не тільки порядком слів, а й логічним наголос о м — відповідним посиленням голосу. Те саме речення залежно від слова, на яке падає логічний наголос, можна прочитати по-різному: 1. На плеса з вирію ключами линуть журавлі (М. Старицький) — саме на плеса, а не на болота. 45

2. На плеса з вирію ключами линуть журавлі — з вирію, а не з півночі. 3. На плеса з вирію ключами линуть журавлі — к л ю ч а м и , а не поодинці. 4. На плеса з вирію ключами линуть журавлі — летять повільно — линуть, а не квапляться. 5. На плеса з вирію ключами линуть журавлі — саме журавлі, а не лелеки. Вимовляються розповідні речення із властивою їм інтонацією, яка характеризується посиленням голосу на логічно виділеному слові, потім невеликою паузою після нього ( / — невелика пауза) і зниженням голосу в кінці речення. Наприклад: Кожна травичка (/) на своєму корені росте (Нар. творчість). Питальні речення мають своєрідну питальну інтонацію: с п о ч а т к у голос п і д в и щ у є т ь с я на о с н о в н о м у с л о в і , я к е виділяється логічним наголосом, потім голос з н и ж у є т ь с я , а в кінці речення здебільшого п і д в и щ у є т ь с я . / \ У» Наприклад: Чому з тобою нам (/) не поєднати дружбу? (Л. Глібов). У спонукальних реченнях голос підвищується на логічно виділеному слові, потім п о н и ж у є т ь с я і в кінці речення підвищується. />

Наприклад: Бережімо

честь народу

(/) —

найкоштовнішу

перлину (П. Тичина). Усі названі речення м о ж у т ь бути о к л и ч н и м и . Такі речення вимовляються з особливим емоційним піднесенням. У кінці окличного речення голос о б о в ' я з к о в о підвищується. / f Наприклад: 1. Народ мій є! (//) Народ / мій завжди буде! ( / / ) Ніхто ( / ) не перекреслить мій народ! (В. Симоненко). 2. А хто напише або написав велику книгу (/) нашого Hits' роду?! (Л. Костенко). 3. Любіть Україну всім серцем

своїм (/) і всіми своїми ділами! (В.

Сосюра).

86. І. Прочитайте текст, правильно інтонуючи речення. Спишіть, вставляючи пропущені букви. Підкресліть слова, на які падає логічний наголос. Ч и замислювалися ви над т и м , ч о м у з е м л ю н а з и в а ю т ь матір'ю? Звичайно, з а ї ї чудову ж..ттєдайну силу. З..мля — ц е н е тільки родючий ф у н т . Це — наш дім. Б..режімо й шануймо його! -16

Я к е місце на нашій планеті здається вам н а й к р а щ и м ? Звичайно, можна уявити собі старезні ліси, джунглі, в е л и ч е з не б е з м е ж ж я океану або ж урочисте сяйво в и с о к и х гір. На щастя, багата наша планета на красу. Але чому ж так схвильовано б'ється серце при згадці про старе дер..во чи скромні квіти, щ о ростуть біля батьківського порога? Мабуть, т о м у , щ о д у т а наша пр..ростає до рідної з..млі, до к о ж н о г о її куточка. Так буває завжди: л ю б о в до в е л и к о г о й безмежного починається з малого й конкретного (За Г. Тарасенко). II. Визначте тип мовлення тексту.

ми діти твої,

- »I«

УКРАЇНО!

87. І. Прочитайте текст мовчки, зазначивши витрачений на це час (він не повинен перевищувати три хвилини). МАНДРІВНА

АКАДЕМІЯ

Щ а с т я м о ж л и в е л и ш е тоді, коли ми займаємося с в о є ю справою, відповідно до здібностей і призначення. А нещасний т о й , х т о призначений був для одного, але не знайшов себе чи зрадив своєму покликанню і все ж и т т я займається і н ш о ю , не с в о є ю справою. При цьому матеріальні блага, як і високі титули та звання, щастя принести не м о ж у т ь . Так к о р о т к о можна окреслити ідею спорідненої праці Григорія Сковороди. Спорідненою працею Григорій Савич вважав для себе філософсько-поетичну творчість у поєднанні з п е д а г о г і к о ю . Він викладав у Переяславському та Х а р к і в с ь к о м у к о л е г і у м а х , але з м у ш е н и й б у в залишити стіни цих навчальних закладів. В е л и к и й учений с т а в мандрівним педагогом-просвітителем. Х о д и в Григорій Сковорода у звичайній свиті. Крім книг, рук о п и с і в , с о п і л к и в полотняній торбі та палиці, нічого більше не мав. «У крайній бідності,— згадує сучасник,— Сковорода переходив з одного села до іншого. В їжі був невибагливий, ж и в д у ж е скромно, а вважав себе багачем. Коли хтось намагався щось дарувати й о м у , то Пам'ятник Григорію Скочув незмінну відповідь: «Віддайте вороді в місті Лохвиці біднішим за мене*. 47

Ж и в письменник за сонцем: вставав, коли воно с х о д и л о , а коли заходило за обрій, давав с п о ч и н о к натрудженому тілу. Не захотів мати власної хати і взагалі постійної домівки. Майже тридцять років неквапно мандрував цей сиівецьм у з и к а і вчитель-байкар курними ш л я х а м и Л і в о б е р е ж ж я , заходив у села й х у т о р и , рідше — в міста, здебільшого на ярмарок, зупинявся у приятелів, а то й у зовсім незнайомих людей. Зайде він, бувало, в село, сяде край майдану, на цвинтарі або в когось на подвір'ї, скине торбу, дістане подругу-сопілку, заграє народної «Ой піду я л у г о м - д о л и н о ю » — і сходяться л ю д и . Тоді мандрівний філософ виймає книги, читає, вчить. Коли ж пора гаряча і дорослі в полі, збере малят біля ш к о л и чи в хаті та й розказує казки, ним ж е складені, навчає читати й писати, довірливо бесідує з малечею. Чого навчав Григорій Сковорода? Щ о в природі — краса, гармонія, а в суспільстві — несправедливість. Щ о б змінити вел и к и й світ ( м а к р о с в і т ) на к р а щ е , треба к о ж н о м у змінити мікросвіт, т о б т о себе самого. Пізнавай себе, а пізнавши — удосконалюй. Пізнаючи свої нахили, людина правильно визначить с в о є місце в суспільстві й принесе найбільшу к о р и с т ь . А п о к и щ о чимало людей займають не свої місця: один ходить за плугом, а він природжений музика, інший працює суддею, а йому годилося б пасти череду. Великий філософ доводив, щ о людина не м о ж е бути щасливою, я к щ о діє всупереч своїй природі. Веління природи — це веління Бога в людині. Пізнання природи — це пізнання Бога. Григорій Сковорода був переконаним демократом. Він писав, щ о його рідний край страждає під владою « з а г р е б у щ и х » , « л у к а в и х » , «мавп» і « з м і й » . Майбутнє вітчизни — не в н и х , а в « т р у д о л ю б с т в у ю щ и х » простих л ю д я х , « ч и с т и х с е р ц е м » . Саме вони — « с п р а в ж н є обличчя землі*. Ф і л о с о ф ж и в сподіваннями на нове суспільство рівноправних л ю д е й , де не буде «рабського і г а » , « т я ж к о ї р о б о т и » . Погляди уславленого правд о л ю б ц я мали великий вплив на наступні покоління. Лев Толстой пізніше с к а ж е про Григорія С к о в о р о д у : «Він ж и в , я к учив, і вчив, я к жив* (За Б. Степанииіиним). g g II. Дайте відповіді на запитання і виконайте завдання. 1. Чи актуальне вчення Григорія Сковороди в наш час? 2. Прочитайте афоризми Сковороди. Я к ви ї х р о з у м і є т е ? 1. Той ворог небезпечніший, щ о вдає товариша твого. 2. У істини мова проста. 3. Не той дурний, х т о не знає, а той, х т о не хоче знати. 4. Краще в одного розумного бути в любові і пошані, ніж у тисячі дурнів ( 3 те. Г. Сковороди). 48

88. Переробіть на питальні розповідні речення з логічним наголосом на тому чи іншому слові й дайте відповіді. У відповідях вживайте слово, якого вимагає наголошене слово в реченні-питанні. Зразок. Після дощу вітер ущух? Після дощу. Після дощу вітер ущух? Вітер. Після дощу вітер ущух? Ущух. 1. Класні збори відбудуться завтра. 2. Сашко вчора дописав твір. 3. На шкільному подвір'ї зацвіли чорнобривці. 89. Перекладіть речення українською мовою і запишіть у такій послідовності: а) розповідні; б) питальні; в) спонукальні. Підкресліть слова, на які падає логічний наголос. 1. Стань сперва сам ч и щ е д у ш о ю , а потом пытайся, чтобы другие были чище. 2. Архитектура — т о ж е летопись мира. Она говорит тогда, когда молчат уже и песни, и предания. 3. Каждое слово необъятно. 4. Какого горя не забирает время? Какая страсть уцелеет в неравной борьбе с ним? 5. Есть ли большее наслаждение, чем наслаждение творить? 6. Слушай мудреца, а выводы делай сам (3 те. М. Гоголя). сперва — спёршу пытаться — намагатися предание — тут: переказ КУ/ІЬТУРА

необъятный — неосяжний страсть — пристрасть вывод — висновок

—

ДЕЩО ПРО ВМІННЯ

ЖЕСТИКУЛЮВАТИ

90. I. Прочитайте текст мовчки, зазначивши витрачений на де час (він не повинен перевищувати одну з половиною хвилини). Мовлення людини, особливо коли мовець переживає під час розповіді якісь емоції, супроводжується мовою тіла: м і м і к о ю , жестами. Людина, яка у жвавій розмові залишається нерухом о ю , справляє враження неприродної. Ж е с т и к у л я ц і я , рухи тіла завжди загострюють увагу слухачів. Проте не слід зловживати ж е с т и к у л я ц і є ю , варто навіть відучитися від д е я к и х зайвих жестів, які с в о є ю неприродністю й незвичністю впадають у вічі й привертають до себе надмірну увагу. Ж е с т и мають супровбджувати й доповнювати усне слово, але не відволікати від змісту розмови. Треба уникати жестів недоречних і несподіваних. Щ о б дізнатися, чи не зловживаєте ви ж е с т и к у л я ц і є ю або чи не маєте таких х и б , як притупування ногою, знизування плечима, постукування пальцями по столу, попросіть своїх близьких простежити за вашими рухами і вказати вам, чого варто позбавитись. 49

Загалом не існує ніяких вимог щодо того, якими саме повинні бути ж е с т и . Основне правило, яким треба керуватися, п о л я г а є в т о м у , щ о ж е с т и не повинні відволікати увагу слухачів від змісту розповіді. Міміка тай само супроводжує наше мовлення. Доброзичлива усмішка, зацікавлений погляд завжди д о п о м о ж у т ь при встановленні контактів із людьми (За /. Томаном). П. Сформулюйте поради тому, хто хоче навчитися доречно використовувати жести й міміку. ^

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Розкажіть про синтаксис і пунктуацію як розділи мовознавчої науки. 2. Щ о таке с л о в о с п о л у ч е н н я ? Чим с л о в о с п о л у ч е н н я відрізняється від слова і від речення? 3. Яке слово у словосполученні називається головним, а яке — залежним? 4. Які бувають словосполучення залежно від того, я к о ю частиною мови виражене головне слово? 5. Я к и й вид з в ' я з к у називається узгодженням? Наведіть приклади. 6. Який вид з в ' я з к у називається керуванням? Наведіть приклади. 7. Який вид з в ' я з к у називається приляганням? Наведіть приклади. 8. Запишіть подані словосполучення у три стовпчики: а) з узгодженням; б) із керуванням; в) із приляганням. Повнозерний к о л о с , зв'язав сніп, розмовляли сам на сам, віддалений спів, приїхала вчора, слова з пісні, побачивши нас, перше слово, мовчки читає, залишить без змін, невгамовні с о л о в ' ї , схований у коморі. ^ ^ Я к щ о ви правильно виконали завдання, з останніх букв останніх записаних слів складеться закінчення прислів'я: * Кожна пташка ...». 9. Поділіть речення на словосполучення і зробіть їх синтаксичний розбір. Я к тихо ніч чудове покривало розкинула над с о н н о ю зем-

лею (В. Самійленко).

10. Щ о називається реченням? 11. Які члени речення складають граматичну основу? 12. Яке речення називається непоширеним, а яке — поширеним?

§ Ц- j Підмет і присудок як головні члени речення. Способи вираження підмета 91. Пригадайте, який член речення називається підметом, а який — присудком. Прочитайте уривок із поезії Дмитра Павличка. визначте граматичні основи речень. Я вірю в те, щ о вернеться тепло. Я вірю в щастя, бо воно було. В майбутньому плоди зберуть багаті Із дерева, щ о нині зацвіло. Д. Павличко J ^ Підмет і присудок — це головні члени двоскладного речення. Вони складають граматичну основу речення. Інші члени речення називаються другорядними. Підмет (рос. подлежащее) головний член речення, щ о називає особу або предмет, про які йдеться в реченні, і відповідає hü питання х т о? або щ о ? Наприклад: Книжка мовчки все розкаже (Нар. творчість). Найчастіше підмет виражається іменником або займенником у називному відмінку. Наприклад: Моя душа чекас дива. Вона тривогою щемить (Д. Павличко). Підмет м о ж е бути виражений іншим и частинами мови в значенні іменника: 1) п р и к м е т н и к о м : Тільки хоробрі перемагають (Нар. творчість); 2) д і є п р и к м е т н и к о м : Хай нездійснене здійсниться у твоїм житті (К. Тищенко); 3) числівником: Один у полі не воїн (Нар. творчість); 1) н е о з н а ч е н о ю ф о р м о ю д і є с л о в а : Жити — значить творити (О. Гончар); 5) вигуком: « К р у » та «кру» лине в далину імлисту (І. Не хода); 6) с л у ж б о в о ю ч а с т и н о ю мови: Твоє «ні» мене недуже радує (Марко Черемшина). Підмет може виражатися сполученням слів, а т а к о ж цілим реченням: 1. Чорне море о такій порі виблискує тисячами зірок (Остап Вишня). 2. Три шляхи широкії докупи зійшлися (Т.Шевченко). 3. «Соние заходить, гори чорніють т» — поезія Тараса Шевченка, написана на засланні (Є. Кирилюк). 51

92. Прочитайте і відгадайте загадки, назвіть граматичні основи речень. Скажіть, якою частиною мови виражений підмет. 1. Хмара сива увесь світ накрила. 2. Є два брати рідні: одного всі бачать, а не ч у ю т ь , іншого всякий чує, та не бачить. 3. Двоє дивляться, одно говорить, а двоє слуха. 4. Золотоголовий до сонця вік пнеться і йога і м ' я м зоветься. 5. Скручений, зв'язаний по хаті гуляє, сміття збирає. 6. Дім берегти — й о г о турбота, за хазяїном бігти — його робота (Нар. творчість). Відгадки, •вивдоэ вмявнэшгд і wtdj 'НВКЛх 'вх/ія ] миев *іьо •минтд •нинтнпо;) 93. Розв'яжіть мовну задачу. Восьмикласники визначали підмет у реченні: « У пустелі Голубий Ніл стає ширшим і спокійнішим*. Ірина підкреслила словосполучення Голубий Ніл, а Петро — тільки іменник Ніл. Х т о правильно виконав завдання? 94. Спишіть текст, розкриваючи дужки. Підкресліть підмети, вкажіть, чим вони виражені. І донині збереглися дуби-довгожителі. Вони п а м ' я т а ю т ь ( К , к ) и ї в с ь к у ( Р , р ) у с ь , її к н я з і в , навалу (М,м)онголо( Т , т а т а р с ь к и х (О,о)рд. Зелені гіганти бачили під своїми крислатими кронами ( К , к ) о з а ц ь к и х гетьманів, народних месників, кобзарів, митців. К о ж н е з цих дерев — ж и в а книга, легенда. Чимало дубів в (У,у)країиі носить назву ( Ш , ш ) е в ч е н к о в и х . Один із них височіє на (М.м)ихайловій (Г,г)орі біля (П,н)рох о р і в к и на ( Ч , ч ) е р к а щ и н і . Тут поет г о с т ю в а в у свого побратима, засновника ( К , к и ї в с ь к о г о (У ,у)ніверситету Михайла календаря). Максимовича ( 3 95.1. Запишіть подані речення в такій послідовності: а) з підметами, вираженими іменниками; б) з підметами, вираженими займенниками; в) з підметами, вираженими прикметниками; г) з підметами, вираженими числівниками; ґ) з підметами, вираженими дієсловами; д) з підметами, вираженими вигуками. 1. Весна днем красна. 2. Я — нащадок свого роду. 3. Улесливий словами голубить, а справами гудить. 4. П ' я т е р о ледачого вмовляли, та працювати не переконали. 5. А навмання блукати — вдома не бувати. 6. « У х » і « а х » в роботі не д о п о м о ж у т ь . 7. Сон солодший від меду. 8. Кожен щасливий по-своєму. 9. Сміливі ведуть за с о б о ю . 10. Радісно один скаче, а другий від горя плаче. 11. В о л ю з д о б у т и — щ а с л и в о м у бути (Нар. творчість).

А 52

Якщо ви правильно виконали завдання, з початкових букв перших записаних слів складеться початок прислів'я: «... роз починай головою».

11. З наведених крилатих висловів доберіть заголовок до малюнка. Складіть діалог за зображеною ситуацією. 96. Прочитайте текст, добираючи з довідки підмети. Спишіть, вставляючи, де треба, м'який знак. В к р и в а є т е с я багрянцем с т о ї т . . на узліс..сі, ніби сумує, щ о надійшов . . . . Часом ... т и х о зронит.. вирізьблений свій лист. Золота ... опустила свої віти і т е ж ж у р и т . . с я , щ о невдовзі прийдут.. холоди. Деякі ... ще не х о ч у т . . здатися, п о с . . п і ш а ю т . . д о ц . . в і с т и , поки перші ... не вдарят., по них. В и с о к о вгорі гомінким передзвоном курличут поспішаючи на південь. Десь п е р е г у к у ю т ь с я вгорі над ними і дикі ... (За О. Копиленком). Д о в і д к а : клен, він, дерево, вересень, берізка, квіти, приморозки, журавлі, гуси. , 53

97. І. Перекладіть текст українською мовою і запишіть. Підкресліть підмети. Скажіть, чим вони виражені. Настоящая дружба очень помогает и в горе, и в радости. В горе она утешает. Верный друг всегда поддержит, подставит своё плечо. В радости т о ж е нужен т о в а р и щ . Неразделённая радость — не радость. Одинокие не б ы в а ю т счастливы. У м е т ь д р у ж и т ь — настоящее и с к у с с т в о . К а ж д ы й из нас долж е н об этом помнить (Л/. Петров). одинокий

— самотній

искусство

—

мистецтво

П. Доповніть текст роздумами про те, яким повинен бути справжній друг.

Присудок. Види присудків Присудок (рос. сказуемое) — головний член речення, який означає, щ о говориться про підмет, і відповідає на питання що р о б и т ь підмет? що з ним р о б и т ь с я ? я к и й в і н є? х т о в і н є ? щ о в і її є ? Наприклад: 1. На чорній землі білий хліб ( щ о в і н р о б и т ь?) оодить. 2. Хліб ( х т о в і н є ? ) — батько, вода ( х т о в о н а є ? ) — мати. 3. Кож ному свій хліб (я к и й в і н є ? ) не гіркий (Нар. творчість). 98. Прочитайте речення. Визначте, якими частинами мови виражені присудки. 1. Я щоразу в недільний ранок все п р и х о д ж у до дніпрових круч. 2. Я — мешканець міста, де барвами пишно неонове сяйво вогнів розцвіло. 3. Наша рідна пісня щира й чарівна. 4. Будуть сонячні весни усміхатися л ю д я м . 5. Ця осінь тільки наша. 6 . Золоту вишня не рада, теплого літечка шкода ( 3 те. Д. Луценка). j ^ k За способом вираження розрізняють простий дієслівний, складений дієслівний та складений іменний присудки. Простий дієслівний присудок (рос. простое глагольное сказуемое) — це такий присудок, в я к о м у лексичне і граматичне значення виражаються дієсловом в одному із способів — д і й с н о м у , умовному або наказовому. Наприклад: 1. Над лугом чайка в'ється (М. Рильський): в'ється — дієслово дійсного с п о с о б у . 2. Попливла б я на схід сонця (Леся Українка): попливла б — дієслово умовного с п о с о б у . 3. Наші очі далеччю гаотиймо. а серця кцймо на сталь (Б.-І. Антонич): куймо, гартуймо — дієслова наказового способу. 99 І. Прочитайте уривок із поезії Ігоря Савича. Визначте, в якому способі вжиті прості дієслівні присудки. 54

ШАНУЙМО

ХЛІБ!

Замріюся, задумаюсь. Коли б Я створював закони граматичні, То хай було б це звично чи не звично, У мене скрізь ласкаве слово « Х л і б » О б о в ' я з к о в о , с т р о г о , безумовно Писалося б із букви заголовної. І. Савич II. Які ще слова, иа вашу думку, слід писати з великої букви? t Простий дієслівний присудок м о ж е виражатися т а к о ж : 1) н е о з н а ч е н о ю ф о р м о ю дієслова: Тих днів далеких нам ніколи не забути (В. Юхимович); 2) д і є с л о в о м у складеній ф о р м і м а й б у т н ь о г о часу: Так, я бцдц крізь сльози сміятись (Леся Українка)', 3) вигуком а б о звуконаслідувальним с л о в о м : А зозуля у верховітті все «ку-ку!» (Ю. Збанацький); 4) ф р а з е о л о г і з м о м : Дмитро ламав голову над іншими питаннями (В. Пестайко). 100. Спишіть речення, вставляючи пропущені букви. Підкресліть граматичні основи. Скажіть, чим виражені присудки. 1. Х л о п е ц ь , видно, пр..йняв ц ю п о д я к у за чисту монету (Ю. Збанацький). 2. Зоряна ніч пр..мчала на к о н я х , землю туманами вкрила (Д. Луценко). 3. Ми горе і л и х о поборем, книгу пр..красну розгорнем (М. Рильський). 4. А в п р . . д о р о ж н і х кущах горобці «цвірінь-цвірінь!» (В. Кава). 5. Будуть п р и х о д и т и л ю д и , вбогі й багаті, веселі й сумні, радість і с м у т о к нестимуть мені (Леся Українка). 6. І діти с м і ю т ь с я , і вітер пр..вітно в каштанах ш у м и т ь ( ß . Сосюра). 101. Відновіть речення, замінюючи виділені слова фразеологізмами, запишіть їх. Підкресліть граматичні основи речень. І . Я в навчанні не відставав, але ніколи не хвалився ц и м . 2. Х л о п е ц ь привітався і, глянувши на іскристі Галині очі, зупинився (За Панасом Мирним). 3. Ми Павла чекаємо, а він пропав, третій день не з ' я в л я є т ь с я (За І. Кочергою). 4. Зник той співець — утік од лиха (За Лесею Українкою). 5. Цілий к о л е к тив досвідчених інженерів думав над проблемою дамби (За Яковом Башем). 6. «Все одно панування добуду!» — з а т я л а с я Параска і не забувала про це (За І. Нечусм-Левицьким). Д о в і д к а : не пасти задніх, стати як укопаний, носа не потикати, ламати голову, як крізь землю про валитися, зарубати па носі, не викидати з голови. 55

102. Прочитайте речення лівого і правого стовпчиків. Порівняйте лексичне і граматичне значення присудків. 1. Р я с н о о с и п а є т ь с я на бульварах Києва ж о в т о г а р я ч е листя. 2. Чи ти розумієш цей світ, прекрасний і щ е д р и й ?

1.Почало рясно осипатися на бульварах Києва ж о в т о г а ряче листя (С. Скляренко). 2. Чи м о ж е ш ти розуміти цей світ, прекрасний і щедр и й ? (Г. Гордасевич).

•4/1 Складений дієслівний присудок (рос. составное глагольное ^ ^ сказуемое) — це такий присудок, який виражається с п о л у ченням д о п о м і ж н о г о дієслова і неозначеної форми дієслова. Наприклад: Кожна людина, перебувши час цвітіння, починає збирати келих своєї мудрості (В. Винниченко). Основна дія в т а к о м у присудку виражається неозначеною ф о р м о ю дієслова. Д о п о м і ж н і дієслова в и р а ж а ю т ь граматичне значення (спосіб, час, особу чи рід, число). Найчастіше в ролі д о п о м і ж н о г о слова вживаються дієслова, щ о вказують на початок (стати, почати), продовження (продовжити), закінчення (перестати, закінчувати) або м о ж л и в і с т ь , б а ж а н і с т ь (могти, хотіти, мусити) дії. Зрідка д о п о м і ж н е слово виражається п р и к м е т н и к о м (повинен. готовий, згоден), дієприкметником (зобов'язаний, змушений) або стійким сполученням слів (бути не в змозі, мати можливість, мати намір). 103. Прочитайте речення. Назвіть складені дієслівні присудки. Скажіть, що виражав допоміжно слово — початок, продовження, закінчення дії, її бажапість чи можливість. 1. Батько любить працювати в полі. Він х о ч е передати й мені любов до землі, пшениці, степу (В. Сухомлинський). 2. Я прагну у с ю с в о ю тугу в єдинеє слово з л о ж и т и . 3 . Далі став поі. Лискуче малу й д о щ и к накрапати ( 3 те. Лесі Українки), срібло роси починає тремтіти синім туманцем (М. Стельмах). 5. Дід закінчив косити і сів під яблунею, в а ж к о задумавшись (О. Довженко). 6. Молодість здатна творити несподіване й неймовірне (Я. Качура). 104. Розв'яжіть мовну задачу. Восьмикласники добирали приклади речень зі складеним дієслівним п р и с у д к о м . Олесь записав у з о ш и т і : «Сонячні зай чики почали мерехтіти на шибках». Ірина склала таке речення: « П р о цю подію ми будемо пам'ятати завжди*. Х т о правильно виконав завдання? 105. Спишіть текст, замінюючи виділені прості дієслівні присудки на складені дієслівні. 56

Жовтневі присмерки швидко густішали. Тільки Десна ще світилася. Здавалося, вода віддавала все накопичене за день сонячне проміння. Сонце в ж е заховалося за деревами на протилежному березі, і вони стривожено тріпотіли гілками, наче птахи крилами. Х л о п ц і не припливли с ю д и засвітла, та вони добре знали річку, тому й правильно вибрали місце. Якорі-камені к и н у т о у воду, але сильна течія стиха-помаленьку несла човна. Рибалки підпливли б л и ж ч е д о берега. Тут запалили кишенькові ліхтар и к и , дістали я щ и ч о к із черв'яками і готували снасті (За О. Донченком). 106. Прочитайте речення лівого і правого стовпчиків. Порівняйте лексичне і граматичне значення присудків. 1. Н е п о м і т н о для матері син подорослішав. 2. Очерет колисав мене. 3. Михайлик чогось збентежився. 4 . М о ї г і р к і пісні мережаться ж у р б о ю .

1. Н е п о м і т н о для матері син став дорослим (О. Гончар). 2. Очерет мені був за колиску (Д. Фальківський). 3 . М и х а й л и к ч о г о с ь рув збентежений (М. Стельмах). 4. Мої гіркі пісні були меКарман режані ж у р б о ю (П. ський).

j f r Складений іменний присудок (рос. составное именное сказуемое) — це п р и с у д о к , щ о виражається с п о л у ч е н н я м дігелова-зв'язкн та іменної частини. Іменна частина виражає зміст (лексичне значення) присудка, а д о п о м і ж н е д і є с л о в о передає граматичне значення с п о с о б у , часу, особи або роду. В ролі д і є с л і в - з в ' я з о к вживаються дієслова бути (у теперішньому часі звичайно о п у с к а є т ь с я ) , / тати, роби пійся, здаватися, вважатися, називатися, залишатися. Наприклад: 1. Хай кожна мить вам б и де дорога! 2. Тепер тобі весь світ здається чарівним• 3. А дні ж стояли неповторні (3 те. М. Вороного). У ролі іменної частини складеного присудка можуть вживатися: 1) іменники н н а з и в н о м у або н е п р я м и х (найчастіше орудному б е ї прийменника) відмінках: 1. Азбука — то до мудрості дорога. 2. Вовк ніколи ягням не стане (Нар. творчість); 2) п р и к м е т н и к и н називному а б о орудному відмінках: 1. Неописанно чидова літня ніч у степах України. 2. Зовні майор не здавався запальним (3 те. О. Довженка); 3) числівники: Дорога правди одна (Д. ІІавличко); 57

4) займенники: Народ — це ми (П. Тичина); 5) дієприкметники: Повітря било насичене пахощами достиглих яблук, меду і квітів (М. Стельмах); 6) прислівники: Ледарю завжди ніколи (Нар. творчість); 7) фразеологізми, які можна замінити прикметниками: Батько на весіллі почивався білою вороною. Він і вбрався не так, як інші (Р. Федорів). 107. І. Прочитайте речення, визначте граматичні основи. Скажіть, чим виражені складені іменні присудки. 1. З усіх утрат утрата часу найтяжча. 2. Насіння лихих справ — лихі д у м к и . 3. Без ядра горіх ніщо. Без серця людина — тільки подоба людини. 4. Коли риба спіймана, вона вже не потребує принади. 5. Тому завжди сумно, хто нічого не робить. 6. Творіть добро першими. Тоді будете щасливими. II. Користуючись таблицею, вміщеною на першому форзаці підручника, складіть зв'язну розповідь про види присудків. 10ft. І. Спишіть текст, вставляючи, де треба, м'який знак або апостроф. Підкресліть граматичні основи. Скажіть, чим виражені складені іменні присудки. Дніпро — найбільша св..ятиня україн..с..кого народу. З цією рікою пов..язане життя багатьох поколінь україн..ців та й сама історія нашої держави. З давніх-давен Дніпро тече крізь серце златоглавого Києва — нашої столиці. Для наших далеких

Київ і Дніпро невіддільні 58

предків віч..но молодий Борисфен був годувал., ни ком і оборонцем. Здавна на його крутих і пологих берегах почали зводитися села і міста. За непрохідними порогами виросла Х о р т и ц я — могутня козац..ка фортеця. Звідси відважні козаки здійс..нювали свої легендарні походи проти завойовників ( / . Січовик). II. Розгляньте фотоілюстрацію на с. 58. Складіть невеликий усний опис «Вічна ріка українського народу», вводячи у речення складені іменні присудки. 109. Запишіть подані сполучення слів у три стовпчики: а) з простим дієслівним присудком; б) зі складеним дієслівним присудком; в) зі складеним іменним присудком. Правди не п р и х о в а є ш ; дядько не в змозі мовчати; брат став м у ж н і ш и м ; одуд почав висвистувати; урок закінчений; і с к р и будуть мерехтіти; сам спіймав облизня; щастя не можна к у п и ти; вересень був теплим; а ґ р у с був ще зелений; ліс ш у м и т ь ; усі повинні знати; єдність — сила; я брав участь у концерті. ^ ^ Якщо ви правильно виконали завдання, із перших букв перших И Р записаних слів складеться початок прислів'я: «... ясна погода». ^ N У більшості випадків підмет і присудок у з г о д ж у ю т ь свої граматичні ф о р м и . Ч и с л о , особа і рід присудка зумовлюються відповідними формами підмета. Однак, коли підмет виражений кількісним ч и с л і в н и к о м , словосполученням, а б р е в і а т у р о ю , в и н и к а є складність в узгодженні форм підмета і присудка. 1. Я к щ о підмет виражений кількісним числівником або поєднанням кількісного числівника з іменником, присудок вживається як в однині, так і в м н о ж и н і . Формі множ и н и надаємо перевагу- тоді, коли увагу зосереджено на кількості, а формі однини — коли увагу зосереджено на дії. Наприклад: 1. Дві тополі височіли в полі. 2. П'ять років минуло відтоді (3 те. Т. Шевченка). 2. При підметах, виражених іменниками більшість, меншість, частина, половина, решта, присудок ставиться в однині і в т о м у с а м о м у роді, щ о й підмет. Наприклад: За нашу пропозицію проголосувала меншість (В. Нестайко). 3. При абревіатурах д і є с л о в о - п р и с у д о к у з г о д ж у є т ь с я в роді й числі з головним словом у словосполученні, від я к о го утворена абревіатура. Наприклад: ООН (Організація Об'єднаних Націй) створена 1945 року. 110. Спишіть речення, ставлячи подані в дужках діссловя-присудки у формі минулого часу. Підкресліть граматичні основи речень. 1. Три верби ( с х и л и т и с я ) над р і ч к о ю . 2. Більшість (не прис л у х а т и с я ) д о д у м к и меншості. 3. У к о ш и к у (лежати) п ' я т ь 59

яблук. 4. НТУ (розпочати) пряму трансляцію футбольного матчу. 5. НБУ (ввести) в обіг гривні в 1996 році. 6. КРУ протягом місяця (здійснювати) перевірку фінансової діяльності підприємства. Д о в і д к а : Національна телекомпаиія України. Національний банк України, контрольно-ревізійне управління. 111. Пригадайте, як визначається рід незмінюваних іменників іншомовного походження. Спишіть речення, ставлячи присудки в минулому часі. 1. Блимаючи зеленим вогником, мчить таксі (В. Нестойко). 2. Какаду сідає мені на плече, торкається до щ о к и дзьобом (П. Стеценко). 3. Коли горить свічка, панно набуває особливої загадковості (В. Винниченко). 4. Кабальєро засмучено поглядає в бік дами ( К . Тищенко). 5. Леді чемно усміхається і прод о в ж у є розмову (В. Кашин). 6. Кюре закінчує читати молитву і мовчки дивиться на ікону (Я. Тищенко). 112. Перекладіть текст українською мовою і запишіть. Підкресліть граматичні основи. Визначте види присудків. Все в этом мире хотят б ы т ь счастливыми. Существует один способ найти счастье. Для этого нужно научиться управлять своими мыслями. Мы счастливы или несчастны не потому, что чего-то не имеем, не являемся кем-то, не пребываем где-то. Наше счастье определяется тем, что мы об этом думаем. А вы хотите стать счастливым? Твёрдо решите, чего вы х о т и те достичь. А потом, не отклоняясь, двигайтесь непосредственно к цели. Думайте о чудесных делах, которые вы собираетесь совершить. Шаг за шагом приближаясь к задуманному, вы обретёте счастье (За Д. Карнегі). управлять — керувати определяться — тут: визначатися

достичь — досягнути обрести — знайти

МИ ДІТИ ТРОЇ, УКРАЇНО!

—

•

113.1. Прочитайте виразно текст. БЕЗСМЕРТНИЙ

ПОЛТАВЕЦЬ

Іван Петрович Котляревський належить до тих д о в г о ж и телів планети, які разом із витворами свого д у х у впевнено переступають грані сторіч, далеко йдуть за межі відміряного їм часу. Понад два століття живе на світі автор «Енеїди» й »Наталки П о л т а в к и » , поет, веселий мудрець, щ о в ньому ніби у о с о б и л и с ь о п т и м і з м народу, непідвладний с м у т к о в і д у х , патріотичне чуття, обдарованість, моральна чистота. 60

Патріот, людина вірності о б о в ' я з к у , Котляревський змолоду не раз опинявся у вирі пристрастей своєї доби. То б а ч и м о його учасником ш т у р м у турецьких фортець, то він к р о к у є вулицями Дрездена,— це вже по т о м у , я к Котляревський з ентузіазмом формував із числа своїх земляків козацький полк для боротьби з наполеонівською навалою. Веселий полтавець не чужий у колі о с в і ч е н и х , демократично настроєних людей своєї епохи. Народився він у місті співучому та м у ж н ь о м у , в маленьк о м у полтавському будиночку на горі біля собору — в старовинній українській хаті, з вікон я к о ї було далеко видно. Внизу, за В о р с к л о ю , розгорталися в заобрійну далеч мальовничі простори рідної України, а звідти попід самі вікна підступало море народного ж и т т я з його ж у р б а м и й радощами, з чародійними пісенними вечорами. Допитливий Котляревський пильно приглядався д о навколишнього ж и т т я . В ч и т е л ю ю ч и після семінарії в п о м і щ и ц ь к и х маєтках, він «на с х о д ь б и щ а х та іграх народних» у в а ж н о прислухався до народної говірки, записував пісні, вивчав мову, побут, обряди українців, очевидно, готуючи себе до майбутньої праці. Котляревський, звісна річ, іще в дитинстві багато чув про те, щ о діялося на З а п о р о ж ж і . Х л о п ч и к о м він був, коли знищено Запорозьку Січ, і її свіжі руїни не могли не хвилювати дитячої уяви. Може, саме тоді народжувався задум — обезсмертити запорозьку Т р о ю , під і м ' я м античних героїв оспівати цих незнищенних троянців із Дніпра. У прадавні міфи повів Котляревський с в о ї х з а п о р о ж ц і в , та від т о г о не перестали вони бути українцями. У мешканцях Олімпу читачі л е г к о впізнавали у к р а ї н с ь к и х селян, козаків, с т а р ш и н у . «Енеїда» — витвір воістину д и в о в и ж н и й . Це був голос ж и т т я , перемога м и с т е ц ь к о ї правдивості в літературі, де поет уперше узак о н и в ж и в у , с м а к о в и т у народну мову, повнокровний народний образ. Не менше значення, а в ч о м у с ь , м о ж е , навіть і більше, н і ж вихід • Е н е ї д и » , мало для нашої к у л ь тури ще одне творіння Котлярев-

Садиба-музей Івана Котляревського в Полтаві 61

с ь к о г о — його знаменита «Наталка П о л т а в к а » , провісниця українського театру. П ' є с а була написана для Полтавського театру, щ о ним керував Іван Петрович від 1817 до 1821 р о к у . Іскрометний гумор автора, його лірична теплота, щирість, п р и р о д н і с т ь інтонації надали драмі К о т л я р е в с ь к о г о т а к о ї ж и т т є в о с т і , яка не згасла й досі. 1838 р о к у , коли Полтава прощалася з К о т л я р е в с ь к и м , Ш е в ч е н к о у в і р ш а х , присвячених його п а м ' я т і , назвав Івана Петровича батьком: Будеш, батьку, панувати, Поки ж и в у т ь л ю д и ; Поки сонце з неба с я є , Тебе не забудуть! Ц и м поетичним образом визначено місце Котляревського в українській культурі. Крізь століття нам чути с м і х поета, і його с м у т к и , і його мудрі задушевні поради. Чи це не безсмертя? (За О. Гончаром). II. Дайте відповіді на запитання. gf^ "

1. Які риси українця уособлює Іван Котляревський? 2. Де народився майбутній п и с ь м е н н и к ? У в а ж н о розгляньте фотоілюстрацію на с. 61, о п и ш і т ь садибу-музей Івана Котляревського в Полтаві. 3. Про які факти з ж и т т я Івана Котляревського ви довідалися з т е к с т у ? 4. Чим особлива поема Івана К о т л я р е в с ь к о г о «Енеїда»? 5. Щ о надає невмирущості п ' є с і Івана К о т л я р е в с ь к о г о • Наталка П о л т а в к а » ? 6. Як Тарас Ш е в ч е н к о оцінив внесок Івана Котляревського в українську культуру?

[ § 9 j Тире між підметом і присудком |тО\ Тире між підметом і присудком ставиться: ^ ^ 1. Я к щ о підмет і п р и с у д о к в и р а ж е н і і м е н н и к а м и або кількісними числівниками в називному відмінку. Наприклад: І. ХлШ — исьоми голова (Нар, творчість). 2. П'ять на п'ять — двадцять п'ять; 2. Я к щ о підмет і присудок виражені неозначеною ф о р м о ю дієслова. Наприклад: Життя прожцти — неополе перейти (Нар. творчість); 3. Я к щ о один із головних членів виражений неозначеною формою дієслова, а другий — іменником у називному відмінку. Наприклад: Сперечатися з упертим — марна справа (Нар. творчість); 62

4. Перед вказівними частками це. то, ось, значить, що стоять перед присудком, вираженим іменником. Наприклад: Огонь і вода — то добро і біда (Нар. творчість). Тире не ставиться: 1. Я к щ о п р и с у д о к виражений п р и к м е т н и к о м , займенниКожному к о м , порядковим числівником. Наприклад: 1. свій край наймиліший. 2. üsääE. до роботи останній, а до миски перший (Нар, творчістьУ. 2. Я к щ о між підметом і присудком, вираженими іменниками, стоїть частка не. Наприклад: Кров не вода, а серце не камінь (Нар. творчість); 3. Коли до складу присудка входять слова як, ніби. мов. на (Нар. че, що. Наприклад: Слова як мед, діла як полин творчість). Пунктограма. Тире між підметом і присудком В усному мовленні на місці тире робиться уза, а далі тон підвищується. Логічний підмет. S Наприклад: Праця людини — (/) окраса і * \ людини

— (//) безсмертя

її

вичікувальна панаголос падає на \ слава, (//) праця

(В.Симоненко).

114. І. Виразно прочитайте поезію Олександра Підсухи. Прокоментуйте пунктограму «Тире між підметом і присудком». ЩАСТЯ Щ а с т я — не знати с п о к о ю , В далі йдучи невідомі. Щ а с т я — це мир після б о ю В о т ч о м у домі. Зустріч опісля розлуки. Справджені мрії. Щ а с т я — це милої р у к и В тебе на ш и ї . Щ а с т я — це вогник чудесний, Вічне дерзання. Це — нерозтринькані весни В пору буяння. Щ а с т я не слава, не г р о ш і , — Все це минає. Щ а с т я — це друзі х о р о ш і , Шана людськая. Там, де трудніше, де важче, 65

Ш в и д ш е знайти його вдасться. Р у к и твої роботящі — Ось твоє щастя. О. Підсуха II. Скажіть, які тверджеппя автора ви поділяєте, а які — ні. Обґрунтуйте свої думки. Подумайте, чим би ви могли доповнити ряд визначення щастя. 115. Спишіть речення, ставлячи пропущені розділові Підкресліть граматичні основи речень.

знаки.

1. Тільки труд ж и т т я основа, краса всевладного ж и т т я . 2. Ж и т т я наче той сад барвистий (З те. В. Сосюри). 3. Земля не полігон, земля це нива (О. Гончар). 4. Ти і я це вічне, як і небо (В. Симоненко). 5. Ж и т и мені без праці значить не ж и ти (Д. Павличко). 6. А все ж моя втіха поплакати с т и х а , згадавши веселий свій край ( / . Манжура). 7. Твій плач то х м а ри в дні осінні, сумної чайки голосіння... Твій с м і х це танець водоспадів, це злива с о н я ч н и х каскадів ( О л е к с а н д р Олесь). 8. Вода холодна, чиста, снігова (Л. Дмитерко). 1 IG. Спишіть текст, ставлячи пропущені розділові знаки. Слово то дивний витвір людини. Всі слова народжені діянн я м , трудом. Т о м у слово кість, м у с к у л , нерв, тіло ф а к т і в . . . Я с н і с т ь , простота мови великий дар. К о ж н е слово ніби діамантова намистинка на величезному разку нашої пребагатої мови. С л о в о це н а й т о н ш и й р і з е ц ь , з д а т н и й д о т о р к н у т и с я д о найніжнішої рисочки л ю д с ь к о г о характеру. Вміти користуватися ним велике мистецтво. Словом м о ж н а створити красу д у ш і , а можна й с п о т в о р и т и її. Т о ж оволодіваймо цим різцем т а к , щ о б з-під наших рук виходила тільки краса (За В. Сухо млинським). 117. Запишіть подані прислів'я, вставляючи пропущені слова (за потреби скористайтеся довідкою). Поставте, де треба, тире між підметом і присудком. 1. Вовк козі ... . 2. ... то лікар на всі хвороби. 3. ... не д о щ о в у погоду пересидіти. 4. ... не л ю т и й , проте спитає, чи ти вдягнений і взутий. 5. С и р о т о ю ж и т и ... . 6. ... я к л і х т а р без с в і ч к и . 7. ... не д и м , але очі виїсть. 8. Скорий поспіх . . . . 9. ... я к снігова куля: чим далі к о т и т ь с я , т и м б і л ь ш о ю стає. 10. Слово матері . . . . Д о в і д к а : сльози лити, не товариш, брехня, час, листопад, людям посміх, життя прожити, брехня, голова без розуму, пайдорожче. 64

118. Дайте відповіді на запитання, оформивши їх як прості речення. Між підметом і присудком, де треба, поставте тире. 1. Який м і с я ц ь є року початком, а зими серединою? 2. Щ о є найбільшим скарбом л ю д и н и ? 3. Х т о став о с н о в о п о л о ж н и к о м сучасної унжїнської літературної м о в и ? 4. Яка пісня Павла Чубинсьь:ого <гала Державним Гімном У к р а ї н и ? 5. Я к и й документ h-азиваить основним законом незалежної України? 6. Х т о с т в о р и в с л Ф ' я н с ь к н й алфавіт? 7. Щ о ми розуміємо під граматичною основою речення? 8. Який місяць н а й к о р о т ш и й ? 9. Яка пташка н^й^енша у світі? 119. Відновіть речення, опускаючи дієслово-зв'язку у складеному іменному присудку. 1. Наука для людини є як сонце для ж и т т я . 2. У світі сон є найсолодшим. 3. Закон не є вогонь, водою не заллєш. 4. Коли золото дзвенить, правда буває рідким гостем. 5. Мороз не є своїм братом. 6. Весна буває багата на квіти, а хліба в осені позичає. 7. Домівка не буває ворогом: коли прийдеш, тоді й прийме. 8. Юнацькі літа є золотим часом ( Н а р . творчість). 120. Складіть і запишіть речення за поданими схемами. Поставте потрібні розділові знаки. 1. Неозначена форма дієслова значить неозначена сіюома дієслова. 2. Іменник мов іменник. 3 . Імеицик прикметник. 4. Імедник це іменник. 5. Займенник іменник. 6. Іменник не іменник. 7. Неозначена Форма дієслова не неозначена Форма дієслова. 8. Неозначена форма дієслова іменник. 121. Перекладіть текст українською мовою і запишіть. Красота — сестра добра и разума. Для человека воспитанного очень важно не т о л ь к о то, что сделано, но и как. Наши слова, ж е с т ы , поступки не безразличны для о к р у ж а ю щ и х . Уклониться от приветствия или не ответить на него — верх невоспитанности и неуважения. Приветствие — э т о не просто слово. В поклоне и к о р о т к и х словах привета заключено очень большое и важное содержание: « Я тебя в и ж у , человек! Знай, что я тебя у в а ж а ю и х о ч у , чтобы и ты ко мне х о р о ш о относ и л с я . Я ж е л а ю тебе всего самого доброго: здоровья, мира, веселья, счастья!» (За Б. Бушелевою). воспитанный — вйховани'и безразличный — байдужий окружающие — оточення уклониться — тут: уникнути заключаться — тут: міститися веселье — тут: радість 65

Твір-опис місцевості 1. Які складові частини опису місцевості? 2. Щ о е « в і д о м и м » , а щ о « н о в и м » у реченнях тексту-опису місцевості?

Опис місцевості м о ж е бути складений у науковому, діловому або художньому с т и л я х . Мета наукового і ділового описів — точність, конкретність, вичерпність. Наприклад: Від входу в парк «Софіївка» веде головна алея, обсаджена каштанами і тополями. Поряд тече річка Кам'янка. Схили її долини спрямовані до купи каміння, що називається Тарпейською скелею. Головну алею логічно завершує павільйон Флори — красива архітектурна споруда з білою колонадою. Крізь її колони можна побачити чарівні пейзажі ставу, фонтан «Змія* (водяний струмінь заввишки 20 л) (3 довідника). Х у д о ж н і описи місцевості передають не всі, а найбільш важливі, на погляд автора, її ознаки, а т а к о ж ставлення автора до описуваного. Наприклад: Село лежало в зеле ному вибалку, а по горбах чорніли поля. Посеред осокорів ставок, наче голубе око, приглядався до неба над собою. Тиха, ніжна краса української весни (Є. Гуцало). 122. Добираючи порівняння, епітети і метафори, складіть з поданими словами по два речення, що містять опис місцевості. В одному реченпі місцевість має вам подобатися, а в другому - ні. Зразок. Кущ. — По той бік дороги спалахнули, мов іскорки багаття, кетяги на кущиках калини. Чорні безлисті кущі, мов страхітливі примари, тулилися край дороги. Берег, озеро, будинки. 123.1. Прочитайте текст. Визначте, до якого стилю мовлення віп належить. ШИЇТСЬКИЙ БОТАНІЧНИЙ

САД

Експонування о б ' є к т і в Нікітського ботанічного саду зазвичай починають із д у ж е гарного й досконало вирішеного партеру, архітектурне оформлення якого було завершено в 1938 році до 125-річного ювілею саду. Строгі форми фасаду головної адміністративної будівлі, легка біла колонада лекторію, групи декоративних дерев і к у щ і в становлять єдину к о м п о з и ц і ю . Перша від входу частина верхньої тераси парку відокремлена алеєю величних пірамідальних кипарисів, щ о є характерною деталлю к р и м с ь к о ї ^ пейзажу. З алеї видно каліфорнійські 66

гігантські секвої з мідно-червоними с т о в б у р а м и . На м а й д а н ч и к у , р о з т а ш о в а н о м у за т и с о п о д і б н о ю с е к в о є ю , знаходиться один із найкрасивіших куточків парку — квітковий партер із невеликим басейном, в якому є водяне латаття, ірис, японський аїр. Кульмінацією ландшафтної композиції цієї част и н и парку є розарій. У ньому представлені найкращі сорти троянд вітчизняної та зарубіжної селекції. Розарій оточений деревами конусоподібної та округлої форм. Із майданчика розарію відкривається перспектива на гори, на тлі яких о с о б л и в о е ф е к т н и й вигляд має срібляста ялина (3 довідника).

Крим. Нікітський ботанічний сад

II. З'ясуйте за тлумачним словпиком наприкінці підручника значення слів фасад, партер, колонада, лекторій. III. Уявіть себе екскурсоводом. Підготуйте розповідь про Нікітський ботанічний сад, використовуючи матеріал вправи та фотоілюстрацію. 124.1. Прочитайте твір-опис місцевості, написаний восьмикласником. ЕКСКУРСІЯ ДО

ЧЕРНІГОВА

Після тригодинної п о д о р о ж і автобусом ми опинилися в центрі Чернігова біля парку. Старі дерева, здасться, були німими спостерігачами багатьох подій, щ о траплялися тут протягом к і л ь к о х століть. П о ж о в к л е листя дубів укривало с т е ж к и парку п у х к и м килимом. У парку — п а м ' я т н и к Олександру П у ш к і н у . П і д і й ш о в е к с к у р с о вод — і ми попрямували д о церков, розташованих біля парку. Цс не п р о с т о церкви, це свідки давніх часів. Спасо-Преображенський і Борисоглібський собори були закладені щ е в X X I столітті. За ц е р к в о ю — дзвіниця, а за нею — гімназія. Екскурсовод веде нас далі парком. Дорога повернула праворуч. Перед нами постала чудова картина. Ми стояли на кручі. Чернігів. Попереду, вкрита легким туманцем. Старовинна гармата 67

плинула Десна. Ліворуч — старі двоповерхові будинки. Далі в ряд розташувалися гармати. Останній бій вони бачили, мабуть, років триста т о м у , а зараз затихли й перетворилися на звичайні пам'ятки історії цього к р а ю . А ж ген-ген видніє парк. М і ж деревами застиг на постаменті Тарас Шевченко. Молодий поет задумливо дивиться на поодиноких відвідувачів парку. У ж е через кілька хвилин ми сиділи в автобусі, який їхав д о іншої давньої пам'ятки Чернігова — А н т о н і є в и х печер. Незабутнє враження справили на мене ці печери. Спускатися в тьмяно освітлений тунель було трохи м о т о р о ш н о , але цікавість перемогла. Ми побували в келіях — кімнатах ченців. Я к е с ь дивне відчуття о х о п л ю є , коли виходиш із печер на сонячне світло. Прямуючи до Антонієвих печер через парк, я звернув увагу на невеличкі пагорбки. Тепер, коли ми вийшли з парку і н ш о ю д о р о г о ю , я побачив два величезних, с х о ж и х як дві краплі води, кургани. За ними — обел іск у пам'ять про солдатів Великої Вітчизняної війни і Вічний вогонь. Знову я помітив, щ о ми не на рівнині, а на горі. Підійшов до к р а ю крутосхилу і, здається, тоді позаздрив польоту вільного птаха. Унизу тяглася дорога, праворуч від якої тіснилися невеличкі х а т к и , а ліворуч розкинувся майдан. За майданом на нас у ж е чекав автобус. Екскурсія закінчилася. Проїхавши осінніми вулицями Чернігова, автобус попрямував по трасі до Києва. II. Розгляньте пам'ятку. Чи відповідає твір учня всім зазначеним вимогам? Як п и с а т и т в і р - о п и с

місцевості

1 .Добре продумайте тему й основну думку твору. Ви беріть для опису ту місцевість, яку ви добре знаете. 2. Дотримуйтеся послідовності викладу думок. 3. Вживайте художні засоби й оцінні слова, щоб пере дати враження про місцевість, яку описуєте. 4. Поєднуйте у творі опис і розповідь. 5. Доберіть влучний заголовок. 125. Напишіть твір-опис місцевості за власним спостереженням на самостійно обрану тему.

У НЕЗНАЙОМОМУ

МІСТІ

126. Прочитайте діалог за особами. — Привіт, Олексію! — Доброго ранку, Оксано! Д у ж е радий тебе бачити! 68

— Я теж рада нашій зустрічі. Спочатку д у ж е засмутилася, щ о з Чернівців до Луганська не йде жоден потяг, доведеться робити пересадку в Києві. Потім подумала, щ о м о ж у зустрітися з т о б о ю , поспілкуватися, поблукати вулицями столиці. — Щ а с л и в и й , щ о м о ж у бути е к с к у р с о в о д о м для тебе. Скільки маємо часу? — На вокзалі мені потрібно бути через дві години. — Пропоную спуститися в метро, проїхати до станції «Університет». Вийшовши з підземки, побачимо Володимирський собор. — Л п а м ' я т н и к Тарасові Шевченку відвідаємо? — Так, він знаходиться в парку навпроти головного корпусу Київського національного університету, який носить ім'я нашого видатного поета. Від станції метро ми п о п р я м у є м о до вулиці В о л о д и м и р с ь к о ї , будемо проходити біля ботанічного саду. — А на Х р е щ а т и к потрапимо? — Так, звичайно. Побувавши в парку біля п а м ' я т н и к а Тарасові Ш е в ч е н к у , перейдемо дорогу і побачимо монумент Михайлові Г р у ш е в с ь к о м у . Цей пам'ятник встановлено біля Будинку Центральної Ради (зараз це приміщення с т о л и ч н о г о Будинку в ч и т е л я ) . П о б у в а є м о біля І н с т и т у т у ф і л о л о г і ї К и ї в с ь к о г о національного університету та біля м у з е ю Тараса Шевченка. А потім с п у с т и м о с я на Х р е щ а т и к . — Д у ж е хочу побачити Майдан Незалежності. Після реконс т р у к ц і ї я там щ е не була. — Тоді р у ш а й м о ! 127. Уявіть, щ о д о вас мас приїхати товариш з іншого міста, а ви не маєте змоги його зустріти. Ви повідомляєте по телефону, як доїхати з вокзалу до вашого будинку. Складіть і розіграйте за особами цей діалог, увівши в нього опис місцевості, через яку гостеві доведеться проїхати чи пройти. ОЗНАЧЕННЯ, ДОДАТОК І ОБСТАВИНА ЯК ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ

( T S ) Означення 128. І. Прочитайте текст, доберіть до нього заголовок. Чимало назв рослин не потребує особливих пояснень. Так, нечуйвітром звуть траву, щ о росте при самій землі, чоловічим віком — жовту лілею, щ о , раз посаджена, росте аж тридцять років. Мають свій привід для найменування і дзвіночки, незаб у д к и , калачики, перекотиполе, вовчі ягоди, дурман, горицвіт, чистотіл, с у х о ц в і т , зозулині черевички, гусячі лапки. 69

первоцвіт, п о д о р о ж н и к . У їхніх назвах відображені зовнішній вигляд, внутрішні я к о с т і . З деякими, м о ж л и в о , пов'язані й давно забуті вірування чи легенди ( 3 календаря). П. Дайте відповіді на запитання. 1. На я к і питання відповідають і щ о означають виділені другорядні члени речення? 2. Як називають такі другорядні члени речення? 3. Я к и м и частинами мови вони виражені? и ш

Означення (рос. определение) — це другорядний член речення, який вказує на ознаку предмета і відповідає на питання Я к И Й? ч И Й? к о г р І! Й? Наприклад: Легесенький вітерець колише нескощені три ви (І. Цюпа). За с п о с о б о м поєднання з означуваним словом означення поділяються на узгоджені та неузгоджені. Узгодженим (рос. согласованным) називається означення, яке поєднується з означуваним словом зв'язком узгодження. Узгоджені означення можуть в и р а ж а т и с я : 1) прикметниками: Геть понад морем над хвилями синіми в'ються, не спиняться чаєчки білії (Леся Українка); 2) д і є п р и к м е т н и к а м и : Засмаглі обличчя світилися радістю (О. Гончар); 3) займенниками: Не вмирає душа наша, не вмирає воля (Т. Шевченко); 4) числівниками: Ще треті півні не співали (Т. Шевченко). Поширені узгоджені означення м о ж у т ь виражатися дієприкметниковими зворотами. Наприклад: Дніпрої Ти ти хо в день ясний пливеш, заглиблений в минуле ( О л е к с а н д р Олесь). Неузгодженнм (рос. несогласованным) називається означення, яке поєднується з означуваним словом з в ' я з к о м керування або прилягання. Наприклад: 1. За високим пар каном темніло гілля дерев (О. Донченко): гілля (я к е ? ) дерев — неузгоджене означення; спосіб з в ' я з к у — керування. 2. Дорога ліворуч була наглухо закрита дубовими за валами (О. Гончар); дорога (я к а ? ) ліворуч — неузгоджене означення; спосіб з в ' я з к у — прилягання. Неузгоджені означення можуть в и р а ж а т и с я : 1) іменниками в непрямих відмінках: Дихання холоду і ночі розлуки вітер нам приніс (В. Сосюра); 2) займенниками його, її, їх у п р и с в і й н о м у значенні: Мати... Гі серце завжди поруч із тобою (Є. Гуцало); 3) н е о з н а ч е н о ю ф о р м о ю д і є с л о в а : Вміння вислухати дуже важливе у спілкуванні (В. Скуратівський).

4) прислівниками: Дорога додому — найкраща з доріг (Д. Павличко); 5) д і є п р и с л і в н и к а м и : Вітанням стоячи зустрів клас учителя (О. Донченко); 6 ) сполученням слів: В морозному повітрі голоси виводили розкотисто і чисто незвичну пісню грізної краси (М. Ба жан). 12». Запишіть подані словосполучення у два стовпчики: а) з узгодженими означеннями; б) з неузгодженими означеннями. Відкладений політ, наші родичі, його виступ, застелений скатертиною стіл, любов матері, варення зі слив, удар навідліг, нестерпний біль, привітання по радіо, ваш заклик, перші заморозки, у шапці набакир, наказ збиратися. gjj^ Якщо ви правильно виконали завдання, з останніх букв останніх записаних слів словосполучень складеться закінчення прислів'я: * Поділена радість — подвійна радість, поділене горе — вже... *. 130. Спишіть текст, розкриваючи дужки, добираючи з довідки потрібні за змістом узгоджені означепня. Визначте, якими частинами мови вони виражені. ВЕРЕС ... пора року (по)своєму красива. (На)провесні гарно в ... степу. (В)літку тягне на річку. ... дні осені, коли щ е (по)літньому припікає сонце, буяє зелень і тільки де(не)де замайорить ... л и с т о к , найкраще зустріти в лісі. У с о с н я к у до ... аромату ж и в и ц і приєднується ледве(ледве) помітний запах квітів вересу. Зеленіють ... стебельця, ... . На кінець літа ... килими (геть) чисто вкриваються цвітом. Х о р о ш е в ... лісі, коли там ... осінь постелила ... верес! (За В. Пархоменком).

Дарунок вересня

Д о в і д к а : усяка, уквітчаний, перші, пожовклий, хвойний, міцний, приземкуваті, вкриті гострими листочками, вересовий, осінній, рання, розквітлий. 131. Спишіть речення, добираючи з дужок потрібні за змістом узгоджені озпачення. Свій вибір обґрунтуйте. 1. Ставлення людини до природи — (болісне, болюче, больове) питання для нас (Остап Вииікя). 2. М а й б у т н і х о ф і ц е р і в , справжніх захисників Вітчизни, готують у цьому (військовому, 71

воєнному) у ч и л и щ і ( 3 журналу). 3. Допомогти людині у с к р у ті — це насамперед виявити своє ( д р у ж н е , д р у ж н є ) ставлення (О. Гончар). 4. Учитель зупинився біля ( к н и ж н о ї , к н и ж к о в о ї ) шафи, узяв том поезії (О. Донченко). 5. Донька має (музикальний, м у з и ч н и й ) с л у х , т а н ц ю є д у ж е гарно (О. Кобилянська). б. Повірю вам лише тоді, коли надасте (перекопані, переконливі) докази ( М . Коцюбинський). 7. Вітер осінній реве і л ю т у є . Д и в л ю с я : під типом (сердечна, сердешна, серцева) дитина, х л о п ' я т к о маленьке,— вся в латках свитина (Б. Грінченко). 132. До поданих словосполучень а узгодженими означеннями доберіть і запишіть словосполучсння-синоніми з иеузгодженими означеннями. Чи різняться такі словосполучення смисловими відтінками? Зразок.

Обідня перерва — перерва на обід.

Батьків к о с т ю м , срібна прикраса, морські глибини, тролейбусна зупинка, яблучний с і к , високоякісна сталь, кришталева ваза, командирський наказ, семирічна дівчинка, сапфірові родовища, шовкова с о р о ч к а , жайворонкова пісня, гірські верш и н и , жасминові к у щ і . 133. Спишіть речення, підкресліть неузгоджені означення, вкажіть, якими частинами мови вони виражені. Визначте вид підрядного зв'язку між означенням та означуваним словом. 1. Цей с н і ж н и й килим навкруги наче витканий із білої безголосої музики (Є. Гуцало). 2. Ж а й в і р озвався з в и с о к о с т і , його привабив спів на землі ( В . Сухомлинський). 3. Сон переносив мене до похилого ж и т а біля вітряків (М. Стельмах). 4. Р і д к о в к о г о з ' я в л я л о с ь бажання виходити опівдні без діла із затінку на сонце (Ю. Збанацький). 5. Внизу простелилася сиза прохолода ночі (О. Гончар). 6 . Вітер злегка колихав я б л у н ю , а я дивився на її рухливу тінь (В. Довжик). 134. Накресліть таблицю і заповніть її прикладами з тексту. Означення Вишитііі багрянцем

Означуване слово сорочці

Узгоджене чи неузгоджене узгоджене

Чим виражене дієприкметниковим зворотом

У вишитій багрянцем сорочці з довгими полами по у з г і р ' я х ступав жовтень. Зривав листя з дерев і стелив багатобарвну ковдру на с т е ж ц і і полях. Наша патлата груша-дичка була усипана тисячами мідяків. У гіллі пурхали зграйки перелітних птахів. Настала пора прощатися їм із садом, полем і лісом, де знаходили привілля ціле л і т о і куди повернуться після снігу й березневих морозів. 72

Заклопотаний дятел підстрибував на дуплястому стовбурі яблуні. Підкидав г о л і в к о ю в червоній шапочці, вистукував ритмічне « т у к - т у к . . . т у к - т у к » (За І. Чендеєм).

Прикладка як різновид означення 135. Прочитайте речення. Скажіть, на які питання відповідають виділені слова, якими вони є частинами мови. 1. В Путивлі-граді вранці-рано с п і в а є - п л а ч е Ярославна (Т. Шевченко). 2. П і с н я ш и р о к о п л и в е , я к Дніпро-ріка (О. Ющенко). 3. Місяць-серпик висить над гаєм (Є. Гуцало), fr-fc Прикладка (рос. приложение) це різновид означення, вираженого іменником, щ о вказує на ознаку предмета і дає йому іншу назву. Наприклад: Реви. Дніпро старий, змет нувши хвилі коні (А. Малишко). Прикладка може вказувати на: 1) особу за професією, рід занять: козак бандурист, лікар стоматолог; 2) національність, місце проживання: юнак білорус, дівчи на-киянка; 3) на родинні с т о с у н к и : дівчата сестрички, брати-близ нюки; 4 ) поєднання ш и р ш о г о і в у ж ч о г о понять: річка Десна, звіробій трава; 5) на якісну характеристику особи чи предмета: хлопецьбогатир, дуб велетень. Зазвичай прикладка узгоджується у відмінку й числі з означуваним іменником. Наприклад: Річка Десна впадає в Дніпро. Іноді прикладки у з г о д ж у ю т ь с я у відмінку. Наприклад: Місто Чернівці — центр Буковини. Прикладки, щ о означають назви установ та організацій, газет, журналів, книг, поїздів, пароплавів, залізничних станцій, пристаней, портів, завжди в ж и в а ю т ь с я п називному відмінку. Наприклад: 1. Я прочитав у журналі «Дзвін» цікаву статтю. 2. Нас поселили в готелі «Черемош*. Прикладки, що мають при собі залежні слова, називаються поширеними Наприклад: Ліворуч від зали містилася парад на їдальня — просторе приміщення з колонами (П.Жур). 136. Прочитайте речення. Знайдіть прикладки і визначте, яку вони дають характеристику означуваному слову. 1. Сторож-дід змете з порога сніг і слід твоїх чобіт ( А Малишко). 2. Н а ш і х л о п ц і - ч о р н о м о р ц і в ш т о р м а х побували (П. Воронько). 3. Сизопера пташка-зозуля накувала мені довгі літа ( / . Нехода). 4. Серпанком чорним жалібниці-мрії мені 73

покрили очі, змеркнув світ, і залунали скарги жалібнії мо'іх покинутих пісень-сиріт (Леся Українка). 5. Вертаючись додому, я бачив жінок-вірменок у чорному вбранні (М. Коцюбинський). б . На лісових проталинах у ж е квітує сон-трава (Ю. Смолич). т ш

(

У лапки беруться прикладки, що означають умовні назви газет, ж у р н а л і в , т в о р і в , кораблів, к о л е к т и в і в т о щ о . Наприклад: газета «Голос України», повість «Маруся», теплЬхід «Гетьман Сагайдачний». Без лапок пишуться прикладки — власні назви, до складу яких входить слово імені. Наприклад: Парк відпочинку імені Т. Шевченка. Орфограма. Лапки у прикладках — власних назвах

137. Спишіть, розкриваючи дужки. Які прикладки слід узяти в лапки? (Т, т о в а р и с т в о (П, п)росвіта (І, і)мені (Т, т)араса ( Ш , Ш е в ченка, (М, м)істо (Г, г)ола (П, п)ристань, (С, с)ело (С, с)ухий (Я, я)р, (Д, д о н е ц ь к а ( Ш , ш)ахта (В, в)ітка-(Г, г)либочицька, (С, с)тадіон (Д, д)инамо, (Р, р)есторан (JI, л)ибідь, (А, а в т о мобіль (Т, т)аврія, (К, к)нязь (В, в)олодимир (В, в)еликий, (О, о)рден (II, н)ошани, (м, м)едаль(ІІ, п)артизанові (В, в і т ч и з няної (В, в)ійни, (Г, г)азета (В, в)ечірній (К, к)иїв, ( А , а)нсамбль (П, п)існі і (Т, т)анцю (І, і)мені (П, п)авла (В, в)ірського, (В, в)идавництво (О, о)брій. m m

Прикладки можуть писатися окремо й через дефіс. і . Я к щ о спочатку йде вужча назва, а потім ширша, приШевченко кладка пишеться через дефіс (Дніпро-ріка, художник, звіробій-трава), якщо ж навпаки — то окремо (ріка Дніпро, художник Шевченко, трава звіробій). 2. Через дефіс пишуться сполучення слів із прикладкою, коли не можна встановити, яке значення ширше, а яке —вужче: народи-брати і брати народи, учитель-фізик і фізик-учитель. 3. Через дефіс пишуться слова-терміни: гриб паразит, жук короїд, заєць русак, льон довгунець. і. Дефіс: не ставиться після загальноприйнятих слів-звертань громадянин, пан, добродій: Громадяни пасажири! Приготуйте свої проїзні квитки. Орфограма. Дефіс при прикладці

138. Прочитайте речення. Прокоментуйте орфограму «Дефіс при прикладні». 1. « Н і щ о мені так не пахне, як наш с т е п » , — каже молодий л ь о т ч и к Горгіищенко, п р и ї ж д ж а ю ч и до батька-чабана у 74

за (два)три метри, і в глибині криниці віддзеркалюються небеса. А ж жаль дотиком відерця(цебра) змивати оту картину. Право(руч) криниці росте горобина, а ліво(руч) — у пишному намисті червона калина. • Люди, що створили цю живу красу, мабуть, у душі п о е т и ( р о м а н т и к и ) » , — подумав я, о г л я д а ю ч и все на(в)коло ( З о І. Цюпою). II. Розгляньте малюнки. Поміркуйте, чому колодязь називають м у равлем. 143. І. Перекладіть текст українською мовою і запишіть. В углублениях скал стояли озёра-лужи дождевой воды. Птицы т р я с о г у з к и , подрагивая пёстрыми х в о с т а м и , пили воду из этих озёр. Н е у к л ю ж и е шмели-нахалы, свалившись с размаху в озёра, к р у ж и л и с ь и гудели, т щ е т н о взывая о п о м о щ и . Скалы обрывались отвесной стеной в реку Рось. Туда нам запретили ходить. Н о мы изредка подползали к к р а ю скал и смотрели вниз. Тугим прозрачным потоком, кружа голову, неслась внизу Рось. Под водой, навстречу течению, медленно шли у з к и е рыбы караси (К. Паустовський). y i k подрагивать — тут: посмикувати нахал — нахаба тщетно — даремно взывать о помощи — кликати на допомогу отвесный — прямовисний течёпие — течія II. Складіть діалог «Чарівний куточок природи», використовуючи у репліках прикладки. 77

відпустку. 2. Села К л ю ч о в о г о нема в ж е , с натомість місто Нона Каховка, а джерельця-ключі зосталися, ж и в у т ь , виструмовують всюди. 3. Увечері з Сергієм-оператором подовгу с и д и м о на балконі. 4. Подруги-італійки здобулися на квитка дівчині. 5. Ж и в у т ь у заповіднику й екзотичні птахи: рожеві фламінго, лебеді-кликуни ( 3 те. О. Гончара). 139. Запишіть у два стовпчики словосполучення з прикладками: а) ті, вдо пишуться через дефіс; б) ті, що пишуться окремо. Яку прикладку слід узяти в лапки? Одуд (птах), квітка (ромашка), змія (кобра), сон (трава), яблуня (дичка), м і с т о (Львів), крейсер (гігант), Петро (однокласник), станція (Берестейська), риба (окунь), твір (роздум), осетр (риба), студент (Петренко), пан (професор), Десна (ріка). Якіцо ви правильно виконали завдання, з других букв перших запия ч саних слів складеться початок прислів'я: « ... не все робити*. 140. Спишіть речення, розкриваючи дужки. 1. Вже на вечірнім видноколі змигнула зірка(світлячок). 2. Ворухнеться вода у заплаві — місяць(серпик) зблисне на мить ( 3 те. І. Білого). 3. В золотій смушевій шапці циган(вечір) с х о д и в з гір, ніс він ніченьці(циганці) з срібла кований набір (Олександр Олесь). 4. Мати(Україна) — радість солов'їна, щ о цвіте під сонцем, як в росі калина (В. Бичко). 5. Мене Вітчизна(мати) колихала і піднесла до с о н ц я на руках (М. Стель мах). 6 . Зацвіла в долині червона калина, ніби засміялась дівчина(дитина) (Т. Шевченко). 141. До поданих слів доберіть із довідки прикладки і запишіть. Усно поясніть правопис. Трава, юнак, заєць, гора, лікар, пісня, квіти, дуб, б д ж о л а , художник. Д о в і д к а : харків'янин, русак, полип, терапевт, Говерла, дума, конвалії, Мурашко, дерево, трудівниця. 142.1. Прочитайте текст, доберіть до нього заголовок. Спишіть, розкриваючи дужки. Сонце(жарина) стоїть у зеніті, припікає. Ми з у п и н я є м о с я коло однієї з придорожніх альтанок, забачивши коло неї криницю(журавля). Там відпочиває на лавці літній (сиво)чолий чоловік. Вітаємося з господарем(незнайомцем) і, як годиться, просимо дозволу напитися. — Пийте, (будь)ласка! Для т о г о й криниця! Відерце припасоване на дерев'яній ключиці к о л о д я з я ( ж у равля), на цямрині висить к у х л и к . Вода блищить усього(лише) 78

^iZj Додаток 144.1. Виразно прочитайте поезію Вадима Крищенка. Нам озвучився день З материнської мови, Нам розвиднівся він Із її д о б р о т и .

Материнську печаль. Щ о гірчить полиново, Материнську сльозу Ти собі не прости. В. Крищрнко

pfeU В. Дайте відповіді на запитання. І . Ч и м виражені й на які питання відповідають виділені члени речення? 2. Яким с п о с о б о м вони з'єднані з членами речення, від яких залежать? 3. Я к називаються такі члени речення? Додаток (рос. дополнение) — другорядний член речення, який означає предмет і відповідає на питання непрямих ( у с і х , крім називного) відмінків. Наприклад: Кожна птаха своє гніздо хвалить (Нар. творчість). Додатки зазвичай виражаються іменниками і займенниками. Наприклад: Не бажай нікому, лиха, і тобі нещастя ніхто не зичитиме (Нар. творчість). Крім того, додатками м о ж у т ь бути слова інших частин мови, що вживаються у значенні іменника: 1) прикметник і дієприкметник: Вередливому догодити не можливо. Вовк і лічене бере (Нар. творчість); 2) числівник: Хитрий і сімох перемудрує (Нар. творчість); 3) неозначена ф о р м а дієслова: Трохи одпочити дозволено бідолахам та води напитись (Т. Шевченко); 4) вигуки, службові частини мови: Ніяк не втну ні «тпру », ні *ну* (Нар. творчість). Додаток у реченні н а й ч а с т і ш е з а л е ж и т ь від дієсловаприсудка. Наприклад: І що? j І що? 1 Я люблю свою хату поліську, я люблю свій зажурений ліс (Д. Фальківський). Рідше додаток може залежати від члена речення, в и р а ж е н о г о і м е н н и к о м , п р и к м е т н и к о м , дієприкметником. Наприклад: f-ч и м ? ^ г д о к о г о ? ^ Я молодий любов'ю до нароиу (В. Сосюра). 145. Прочитайте речення. Визначте їх граматичні основи. Поставте питання до додатків. Якою частиною мови вони виражені? 1. Ніч осіння на д о щ і та тумани багата (Леся Українка). 2. Там під вітром печальним ш и п ш и н а про минуле на сонці 77

ш у м и т ь (В. Сосюра). 3. Протягли своє « к у к у р і к у ! » горласті півні ( П а н а с Мирний). 4. Вологий вітер двоє крил поклав на білий небосхил і д и х а є теплом, я к молода жар-птиця (А. Ма лиіико). 5. І знов мені не привезла нічого пошта з України (Т. Шевченко). 6. Л і к а р заборонив х в о р о м у рухатися і розмовляти (О. Довженко). 146. ІІакресліть таблицю, випишіть із тексту додатки і схарактеризуйте їх за поданим зразком. Додаток

Від якого слова залежить

Чим виражається

(До) нас

промовляє

займенник

На яке питання відповідає до

кого?

У якому відмінку вжитий Р. в.

Р у ш н и к ! Я к багато промовляє до нас це слово! Я к е воно рідне й миле нам! Скільки з в о р у ш л и в и х спогадів та образів із народного ж и т т я пов'язано з р у ш н и к о м ! Він єднає минуле й сьогодення. Чи знайдемо ми більш опоетизовану і популярну м и с т е ц ь к о - п о б у т о в у р е л і к в і ю ? Х і б а щ о наша у к р а ї н с ь к а чарівна пісня. Власне, р у ш н и к — це та ж сама задушевна пісня чи дума. Тільки заспівана вона розмаїтими засобами ткання, в и ш и т т я , б е з м е ж н о - б у й н о ю ф а н т а з і є ю о р н а м е н т у (За І.Гон чаром). Трапляються випадки, коли буває в а ж к о р о з м е ж у в а т и додатки і неузгоджені означення. Н е у з г о д ж е н і означення можна замінити у з г о д ж е н и м и : барви осені — осінні барви, будинок із каменю — кам'яний будинок. Проте таке перетворення не завжди м о ж л и в е . Словосполучення з неузгодженим означенням можна замінити сполученням підмета і присудка: шепіт трав — трава шепоче, розмова друзів - друзі розмовляють. В інших випадках залежний іменник виступає додатком: редагування тексту — редагувати текст, викладання історію. історії— викладати 147. Запишіть подані словосполучення у два стовпчики: а) з неузгодженим означенням; б) із додатком. Згода т о в а р и ш і в , відкриття виставки, звикання до ліків, с у к н я з льону, порушення порядку, звернення до громадян, бруньки тополі, складання діалогів, статуя з мармуру, к у щ калини. »9 78

Якщо ви правильно виконали завдання, з других букв перших записаних слів складеться початок прислів'я: « ... не страшний*.

ь л Додатки поділяються на прямі й непрямі. Прямі додатки (рос. прямые дополнения) — означають предмет, иа який безпосередньо спрямована дія присудка. Прямі додатки в ж и в а ю т ь с я без прийменника: 1) у знахідному відмінку: Любіть (щ о ? ) працю на землі (О. Довженко); 2) у родовому відмінку При запереченні: Без праці не буде (ч о г о ? ) щастя нам і нашим дітям ні на якій планеті (О. Довженко); 3) у родовому відмінку, коли додаток позначає частину від цілого: Мати попросила сина купити (ч о г о ? ) хліба. (В. Нестойко). Усі інші додатки, тобто додатки, виражені іншими непрямими відмінками і знахідним відмінком із прийменником, є непрямими (рос. непрямыми). Наприклад: Пахне (ч и м ? ) хлібом і землею вогкий вітер срібнокрил (М. Рильський). 148. Запишіть у два стовпчики словосполучення: а) з прямими додатками; б) із непрямими додатками. Очистити територію, віддам другові, пекла пироги, сміються з нього, ускладнимо завдання, д я к у є м о господареві, утримався від заперечень, розповів про п о д о р о ж , не знайшов нічого, передали ц у к е р о к . JSI Якщо ви правильно виконали завдання, із других букв запиш е саних дієслів складеться початок прислів'я: «... найдорожче багатство*. 149. Спишіть речення, вставляючи пропущені букви. Підкресліть підмети, присудки і додатки. Визначте, які додатки прямі, а які — непрямі. 1. Лиха зима сховаються, а с о н . . ч к о прогляне, с н і ж о к води з л я к а . . т ь с я , т и х е н ь к о тануть стане (Л. Глібов). 2. Блякле світло довго продиралося крізь густе плет..во хмар (В. Собко). 3. Подекуди селяни вже палили вогн..ща з с у х о г о б у р ' я н у (Григорій Тютюнник). 4. Під зорями т р . - в о ж н и м и щоночі я 5. Мати всміч у ю погляд предків на собі (Д. Павличко). хаються, губи її п о ч и н а ю т ь д р . . ж а т и хвилюванням і ш . . п о ч у т ь у ж е щ о с ь н а й п е с т л и в і ш е , н а й н і ж н і ш е (О. Гончар). 6 . СоН Я Ш Н . . К И вже не ворушаться й нікуди не п о в е р т а ю т ь голів (Є. Гуцало). 150. Перекладіть еловоеполучепня українською мовою і запишіть спочатку ті, в яких є прямі додатки, а потім ті, в яких є непрямі додатки. З трьома словосполученнями складіть речення. Причинить вред, извинить товарища, подражать артистам, нуждаться в п о м о щ и , ходить по комнате, выполнить распоря79

жение, стремиться к победе, интересоваться новостями, болеть гриппом, приобрести билет, прислушиваться к мнению, произвести впечатление, справиться с делами, сдать экзамены, выписывать газеты. [ T t причинить подражать

— т у т : завдати — наслідувати

приобрестипридбати произвести — тут: справити

Додаток м о ж е виражатися неозначеною ф о р м о ю дієслова. Наприклад: Осінь матусі їсти несе: борщик у горщику, кашка у жменьці (П. Тичина). Щоб відрізнити додаток, виражений неозначеною ф о р м о ю дієслова, від складеного дієслівного присудка, потрібно правильно поставити питання. Слід пам'ятати, щ о складений дієслівний присудок називає одну д і ю і стосується однієї о с о б и . Дівчина ( щ о р о б и л а?) не могла мовчати, слова пісні, вдавалося, злі тали з її вуст (І. Нечуй Левицькии). Присудок не могла мовчати означає одну дію, стосується однієї особи.

Я тобі (щ о р о б л ю?) нака зую (щ о?) довчати, з коня я не зійду (Ю. Яновський). Присудок наказую стосується однієї особи, а додаток мовча ти — іншої.

151. Прочитайте речення. Скажіть, в яких випадках неозначена форма дієслова є додатком, а в яких — частиною складеного дієслівного присудка. 1. І ось — народи х о ч у т ь ж и т и , і розвиватись, і т в о р и т и . Так х т о ж їм с м і в заборонити про сонце правди говорити? ( Я . Тичина). 2. Козак сам собі повинен знайти долю (Панас Мирний). 3. Привчав мене батько трудитись до поту, а мати — л ю б и т и пісні (І. Франко). 4. Я так л ю б л ю сіяти! Л ю б л ю орати, к о с и т и , молотити! (О. Довженко). 5. Земля батьків нам битись д о п о м о ж е за щастя всіх, х т о хоче ж и т ь , як ми (В. Сосюра). 6. Люба попросила зачекати, поки прийде б а т ь к о (М. Стельмах). 152. І. Спишіть текст, вставляючи пропущені букви. Підкресліть підмети, присудки, означення і додатки. ДОРОГА Ж И Т Т Я І райкові, й в..чірні дороги таять у собі таємницю, сподівання і жаль. І скільки не зб..раєшся в ті дороги, вони к о л и в а ю т ь с я перед очима, бродять через твоє серце, насновують на нього надії, р о з м о т у ю т ь пережите. Я к а с ь незбагненна сила й принада є в с и н і м т у м а н ц і дал..ни. Він з дитинства б . . н т е ж и т ь і вабить тебе. Здається, за 80

тим туманцем чи мар..вом дал..ии л е ж и т ь твоя найкраща сторінка ж и т т я . Здасться, там у рамці росяних дібров чи синьооких луків загубився найкращий куточок з..млі. З д а є т ь с я , гам по р а н і ш н і х чи в . . ч і р н і х р о с а х п о с п і ш а є назустріч тобі твоє щастя (За М. Стельмахом). II. Складіть невелику усну розповідь «Дорога життя, про яку я мрію». 153. Перекладіть текст українською мовою і запишіть. Підкресліть підмети, присудки, додатки й означення. В этом лесу всегда стоял шум — ровный, п р о т я ж н ы й . Он был п о х о ж на дальний звон, на т и х у ю песню без слов, на неясное воспоминание о прошедшем. Тут всегда стоял ш у м , потому что это был старый бор. Высокие столетние сосны с красными могучими стволами стояли х м у р о й ратью. Сквозь полог с о с н о в ы х игл пробивались я р к и е папоротники. В с ы р ы х уголках тянулись в ы с о к и м и стеблями зелёные травы (За В. Королем ком). [ j ^ воспоминание — спогад ствол — стовбур

рать — військо полог — тут: шар

Обставина 154.1. Прочитайте уривок із поезії Григорія Сковороди. Стоїть явір над горою. Все киває г о л о в о ю . Буйні вітри повівають. Руки явору ламають. А вербички шумлять низько, З а к о л и ш у т ь мене в снах, Тут тече потічок близько, Видно воду аж до дна. Г. С коворода II. Дайте відповіді на запитання. 1. На які питання відповідають виділені члени речення? 2. Як називаються такі другорядні члени речення? 3. Я к и м и частинами мови вони виражені? Обставина (рос. обстоятельство) це другорядний член речення, який вказує на ознаку дії (спосіб, міру і ступінь, причину, мету т о щ о ) . Обставини звичайно виражаються іменниками і займенниками в непрямих відмінках, прислівниками, дієприелів81

ігаками, дієприслівниковими зворотами і залежать від присудків, виражених дієсловами. Наприклад: 1. Палають огні при дорозі (А, Малишко). 2. Зів'яла вже зоря остання (Б. І. Антонин). 3. І минатиме час, нанизавши сотні ера жень. шен і країн (JI. Костенко). 155. Уважно розгляньте таблицю, підготуйте усну розповідь про види обставин за значенням. Види обставин за значенням Вид обставини

На яке питання відповідає

Приклади

1.Способу дії

як? я к и м способом?

Діти розмовляли пошепки, ішли повільно и обережно (О. Дпнченко).

2. Міри і ступеня ознаки

якою мірою? скільки? наскільки?

Тричі крига замерзала, тричі й розтивала (Т. Шевченко).

3. Місця

де? к у д и ? звідки?

У травах стежка свиїце, мов батіг (В. CUMOHPHKO).

4. Часу

коли? з я к о г о часу? до я к о г о часу? як д о в г о ?

На сьогодні, на завтра, назавжди ти залишишся в серці моїм (Л. Костенко).

5. Причини

ч о м у? з я к о ї п р и ч и н и?

Хлопець занімів від здивування (Д. Ткач).

6. Мети

з я к о ю м е т о ю? навіщо? для чого?

Марія замітала в хаті для порядку.

7. Умови

за я к о ї

При дощовій погоді доведеться відкласти подорож (Григорій Тютюнник).

8. Допусту

н е з в а ж а ю ч и на що? в с у п е р е ч чому?

умови?

Незважаючи на дощ, валка вирушила в дорогу (О. Гончар).

Обставини д о п у с т у вводяться в речення за д о п о м о г о ю прийменників незважаючи на, всупереч, наперекір, попри і, я к правило, виділяються з о б о х боків к о м а м и . 156, Прочитайте прислів'я. Усно визначте вид обставин. Вкажіть, на яке питання відповідає, чим виражена обставина і від якого члена речення залежить. 1. Найгірше колесо у возі найголосніше скрипить. 2. Сім разів відмір, а один раз відріж. 3. Без роботи день роком стає. 82

4. Не взявшись за с о к и р у , хати не з р о б и ш . 5. Вдома і стіни допомагають. 6. Кобила навмисне воза побила: щ о б новий був. 7. Попри розмови солоденькі, залишились справи ріденькі. 8. Спершу треба розсудити, а тоді робити. 9. У річці грибів не назбираєш, у лісі риби не зловиш. 157. Запишіть подані словосполучення в такій послідовності, як вказано в таблиці «Види обставин за значенням» на с. 82. Переходили вбрід» трохи прогріб, до хати зайде, забув у ж е давно, у з в ' я з к у з туманом аеропорт закрито, навмисне не д о к и н у в м ' я ч , співав т и х о , двічі перевір, залишаймося т у т , одразу запряг, спересердя закричав, сіли відпочити, з в а ш о ю д о п о м о г о ю з м а й с т р у ю пліт, всупереч обіцянкам не зробили, виконав вчасно, зателефонував зранку. ^ ^ Якщо ви правильно виконали завдання, з останніх букв останніх И ® записаних слів словосполучень складеться початок прислів'я: «..., хто все хоче знати». 158. Прочитайте речення. Випишіть присудки з обставинами способу дії, міри й ступеня. Визначте, якою частиною мови виражені обставини. З р а з о к . Несподівано зарожевіли

присл.

1. Несподівано на обрії зарожевіли хмарки ( А Хижняк). 2. Так піду я в поля неозорі із піснями один на один ( А Малишко). 3. Ми тричі без відпочинку оббігли стадіон (В. Нестойко). 4. Я в х о д ж у в ліс, трава стає навшпиньки, кошлатий морок ла5. Коли ти маєш зробити щ о с ь погане, пу подає (Л. Костенко). сім разів п о д у м а й і не в ч и н и , а д о б р о роби не д у м а ю ч и (М. Рильський). 6 . Рідний край щ и р і ш любити научає нас розлука (Леся Українка). Щ о б правильно визначити другорядний член речення, виражений іменником із п р и й м е н н и к о м , потрібно визначити, від я к о г о члена речення він залежить і на яке питання відповідає. Додатки і обстапини залежать від присудків, а означення — від підметів і додатків. Порівняйте: де? які? У_шлюпці було тіснувато, але Людиу шлюпці мали шестеро ве хлопці розмістилися непогано сел (М. Трублаїні). (М. Трублаїні).

Окрім того, додаток зберігає значення предметності, а обставина узагальнено характеризує д і ю . 83

Порівняйте: на ч о м у ? Павлуша ще не навчився кататися на велосипеді (В. Нестойко).

я к? Хлопець зник без_сліду (В. Нестойко).

Трапляються випадки, коли однозначно відповісти, я к и й це член речення, неможливо. Тоді визначаємо залежно від питання. Порівняйте: в чому? де? Ключі від щастя тримаємо в КЛЮЧІ від щастя тримаємо В своїх руках (М. Стельмах). своїх руках (М. Стельмах). 159. Прочитайте пари речень. Скажіть, якими членами речення є виділені іменники а прийменниками. 1. Вітер зі сходу приніс тепло. Зі сходу насувалася сіра важка хмара. 2. Листя з клена багрянцем укрило с т е ж к у . З клена вже облетіло листя. 3. Вишня в цвіту була с х о ж а на білу хмарину. У цвіту яблуні дзижчали б д ж о л и . 4. Ж и т т я без книги — це хата без вікна. Я не у я в л я ю свого ж и т т я без книги. 100. Складіть і запишіть речення, в яких обставинами були б подані слова та сполучення слів. Визначте види обставин за значенням. Не сказавши ані слова, незважаючи на с п е к у , у з в ' я з к у з нес п р и я т л и в о ю п о г о д о ю , на крайній випадок, від здивування. 161 Розв'яжіть мовну задачу. Восьмикласники наводили приклади речень з обставинами мети, в и р а ж е н и м и н е о з н а ч е н о ю ф о р м о ю дієслова. Оксана пригадала прислів'я: «Привів коня кувати, як кузня згоріла». Ярослав склав таке речення: *Хлопець виніс теляті їсти». Сашко навів такий приклад: «Іван почав старанніше вчитися». Х т о виконав завдання правильно? С в о ю д у м к у о б ґ р у н т у й т е . 162. Прочитайте прислів'я і приказки. Визначте, якими членами речення є неозначені форми дієслова. 1. Обіцяла лисиця курей не красти. 2. їсти дай, а про роботу не питай. 3. Л ю д и йдуть на поле ж а т и , а ми — на межі лежати. 4. Говорити — не ціпом молотити. 5. Бажання допомогги б л и ж н ь о м у — найкраще бажання. 16.4. І. Спишіть текст, вставляючи пропущені букви. Підкресліть підмети, присудки та обставини. Визначте види обставин за значенням. Тарас Підіпригора, пр..сівши за вербовим п . . н ь к о м , підглядає за с і р о ю чаплею. Птаха завмерла на мілководді. П . . н ь о к 84

с т р . . м и т ь на с а м і с і н ь к о м у б е р . . з і . Хлопця вже, либонь, з півгодини не пол..шае надія, щ о чапля наблизиться. Тоді він з м о ж е добре р о з д а в и т и с я її. У чаплі чорні с м у г и розляглися обіч голови. Її с м і ш н и й , страпатий чуб на потилиці т е ж чорний. Здається, птаха виваляла його в с в і ж о м у болоті. Тільки довга шия біла. Чапля мовби вгрузла, піддерши одну ногу. Вона спершу не помічає Підіпригору, опускає підігнуту ногу у воду, проворно с т у п а є , крила її важко ч . . р к а ю т ь повітря. Птаха, почувши присутність когось ч у ж о г о , знялася на крилах і зникла за с т і н о ю оч..ретів (За Є. Гуцалом).

Чубата мешканка боліт II. Скажіть, які типи мовлення поєднано в тексті. III. Розгляньте фотоілюстрацію. Складіть невеликий усний опис чаплі. 164. Пеі>екладіть текст українською мовою і запишіть. Доберіть до нього заголовок. Підкресліть присудки та обставини. С о л н ц е у ж е п о д н я л о с ь над з е м л ё й . В н е з а п н о начался д о ж д ь . Ветер, пробуя силу, волной пробежал по ниве, пригнул о д и н о к у ю берёзу у оврага и нежданно-негаданно взметнул столбы ныли, расстелил до земли хлеба и трепетной дугой выгнул берёзу. Упали первые крупные и т я ж ё л ы е капли, глубоко пробивая п у х л ы й слой пыли. Капли падали всё чаще и чаще, пошли мелкой трясучей дроб ь ю . Потом разом хлынул ливень (Г. Піколаєва).

д^

одинокий — самотній овраг — яр трепетный — тремтливий

пухлый — тут: слой — шар дробь — дріб

пухкйй

ЗР'ЯЗНЕ МОР/1 БННЯ

Особливості опису пам'ятки історії та культури 105. З'ясуйте за тлумачним словником наприкінці підручника значення слів пам'ятка і пам'ятник. Складіть і запишіть речення з цими словами. Наведіть приклади пам'яток і пам'ятників. Опис п а м ' я т к и культури є різновидом опису предмета. У реченнях опису п а м ' я т к и « в і д о м и м » є назва предмета чи й о г о частини, а « н о в и м » — характеристика його ознаки (ознак). 85

відоме нове Наприклад: Мотронинський храм буе дерев'який. відоме нове ІІаддаиінгік утворював ніби галерею. відоме нове П'ять бань храму було пофарбовано в синій колір і засіяно нове срібними зорями (М. Старицький). Власне описові речення в текстах зазвичай п о є д н у ю т ь с я з розповідними реченнями з елементами о п и с у п а м ' я т к и . 166. І. Прочитайте текст. Визначте його тему й основну думку. Скажіть, які типи мовлення поєднано в тексті. СОБОР СВЯТОГО Ю Р А У ЛЬВОВІ Собор Святого Юра у Львові — найбільший здобуток архітектури епохи бароко X V I I — X V H I століть. П а м ' я т к а розташована на пагорбі, д е щ о осторонь історичного центру Львова, піднімається над рівнем моря на 3 1 2 м й органічно поєднується із природним ландшафтом. На місці нинішнього к а м ' я н о г о собору Святого Юра ще в X I — X I I століттях було збудовано дерев'яну церкву з бука. Пізніше дерев'яний Ю р і ї в с ь к и й храм замінили к а м ' я н о ю ц е р к в о ю .

П р о с т о я в ш и понад три с т о л і т т я , будова х р а м у занепала. У XVIII столітті церкву було розібрано. На її місці за проектом архітектора Бернарда Меретина закладено величний с о б о р греко-католицької церкви. Зведення нового с о б о р у тривало майже двадцять років, а оздоблювально-декоративні роботи тривали ще д о в ш е . Після смерті автора п р о е к т у р о б о т а м и к е р у в а в зодчий Севастян Канти Фесінгер. Собор к а м ' я н и й , чотиристовпний. Каплиці в поєднанні з центральною банею нагадують п ' я т и в е р х і православні храми, проте, на відміну від них, цей унікальний собор зорієнтований не на схід, а на захід. Баня собору покоїться на в и с о к о м у барабані, який спирається на високі арки. Зовнішні фасади храму розчленовано пілястрами, щ о виступають із стін. Пірамідальність собору п і д к р е с л ю ю т ь будівлі монастиря (З довідника). II. З'ясуйте значення слів каплиця, баня, барабан, фасад, пілястра за тлумачним словником паприкіиці підручника. III. Користуючись фотоілюстрацією, опишіть собор Святого Юра у Львові. 167.1. Прочитайте текст, визначте його тему й основну думку. Б У Д И Н О К ІЗ

ХИМЕРАМИ

У Києві на вулиці Банковій у 1 9 0 2 — 1 9 0 3 роках було зведено д и в о в и ж н и й о с о б н я к за проектом о д н о г о з н а й в і д о м і ш и х архітекторів кінця X I X — початку X X століття, справжнього романтика і невтомного мандрівника — Владислава Городецького. Ц ю будівлю, я к у справедливо вважають в е р ш и н о ю творчості архітектора, було с п о р у д ж е н о на дешевій (з огляду на к р у т о с х и л и ) ділянці землі, щ о довгий час була незабудованою через складність інженерних підготовчих робіт. Владислав Городсцький давно хотів ж и т и у власному б у д и н к у , а не винаймати квартиру, тому з особливим ентузіазмом узявся до роботи. Треба сказати, щ о навіть колеги архітектора не вірили в успішне завершення будівництва. Особливості обраної ділянки вимагали створення о р и г і н а л ь н о ї б у д і в л і . О с о б н я к з б у д о в а н о з цегли. З б о к у вулиці Банкової в ньому три поверхи з підвалом, а з дворового, щ о виходить на площу біля Національного академічного театру імені Івана Франка, будинок ш е с т и п о в е р х о в и й . Будівля стала п о п у л я р н о ю завдяки о ф о р м л е н н ю фасадів та інтер'єрів своєрідними скульптурами, які створив друг Владислава Городецького Елі о Саля з Мілана. З м е т о ю реклами 87

Київ. Будинок із химерами — витвір мистецтва нового будівельного матеріалу — цементу, з я к о г о виготовлені чудернацькі ф і г у р и , виробники надали його б е з к о ш т о в н о . А р х і т е к т о р зумів « о ж и в и т и » будинок зображеннями рослинності, реальних і міфічних тварин. Більшість істот: слони, нос о р о г и , козулі, я щ і р к и — мають с п о к і й н и й і мирний вигляд, споглядаючи вулиці й будівлі. Скульптури доповнені численними атрибутами полювання і рибальства: головами оленів і носорогів, рибальськими сітями й корабельними канатами. Поблизу будинку встановлено к о м п о з и ц і ю , щ о зображує смертельну боротьбу орла з пантерою. Величезна кількість скульптур, народжених багатою у я в о ю архітектора, дала споруді її сучасну назву — «будинок із химерами ». 1913 року архітекторові довелося продати своє творіння. У часи пореволюційного лихоліття Владислав Городецький змушений був виїхати за кордон (За О. Седаком). П. Дайте відповіді на запитання. 1. Коли на вулиці Банковій у Києві було зведено д и в о в и ж ний о с о б н я к ? Х т о став автором п р о е к т у ?

2. Чому навіть колеги а р х і т е к т о р а Владислава Городецького не вірили в успішне завершення будівництва особняка? 3. Завдяки чому будівля стала особливо популярною? 4. Чому одне з найвизначніших творінь Владислава Городецького отримало таку назву? НІ. Підготуйте докладний усний переказ тексту за самостійно складеним планом. Скористайтеся фотоілюстрацією. ^

МОВНИЙ РОЗМІР

Синтаксичний розбір простого речення Послідовність розбору 1. В и з н а ч и т и в и д р е ч е н н я з а м е т о ю в и с л о в л ю в а н н я ( р о з п о в і д н е , п и т а л ь н е , с п о н у к а л ь н е ) та з а і н т о н а ц і є ю ( о к л и ч н е чи неокличне), 2. Д а т и х а р а к т е р и с т и к у р е ч е н н ю з а й о г о б у д о в о ю : а) п р о с т е чи с к л а д н е ; б) д в о с к л а д н е чи о д н о с к л а д н е ; в) н е п о ш и р е н е чи п о ш и р е н е ; г) п о в н е ч и н е п о в н е . 3. Я к щ о р е ч е н н я у с к л а д н е н е о д н о р і д н и м и а б о в і д о к р е м л е н и м и ч л е н а м и р е ч е н н я , з в е р т а н н я м и чи в с т а в н и м и с л о в а м и , вказ а т и їх. 4. Р о з і б р а т и р е ч е н н я з а ч л е н а м и і с х а р а к т е р и з у в а т и їх (спочатку р о з і б р а т и п і д м е т і п р и с у д о к , п о т і м д р у г о р я д н і ч л е н и р е ч е н н я , які в х о д я т ь д о с к л а д у п і д м е т а , д а л і ті, які в х о д я т ь д о с к л а д у п р и с у д к а ) .

Липневий вітер лагідно (Ю. Коваль). Зразок

перебирав усного

пружні

струни

дощу

розбору

Речення розповідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене, повне, неускладнсне. Граматична основа — вітер перебирав. Підмет вітер виражений і м е н н и к о м , присудок перебирав — простий дієслівний. Вітер (я к и й?) липневий — означення. Перебирав (я к ? ) лагідно — обставина способу дії; перебирав (щ о ? ) струни — прямий додаток; струни (я к і ? ) пружні — узгоджене означення, струни (я к і ? ) дощу — нсузгоджене означення. Зразок письмового

розбору

Липневий вітер лагідно перебирав пружні струни дощу (Розпов., неокл., просте, двоскл., п о ш и р . , повне, неускл.). 1Г»8. Спишіть текст. Зробіть синтаксичний розбір речень. Десь угорі т о н к о видзвонює жайворонок. Мелодійні, ледве вловимі звуки тануть у гарячому мареві й народжуються знов. Вони бентежать м о ю д у ш у , кличуть її за с о б о ю . Народився вітерець. Колихнулося золоте море хлібів. Пісня жайворонка 89

потонула в ж и в о м у гомоні. Важке колосся гойдається, перекочується хвилями ( З а Д . Ткачем). 109. Перекладіть текст українською мовою і запишіть. Зробіть синтаксичний розбір першого і другого речень. С самого утра парят в небе два орла. Л и ш ь изредка неохотно шевельнут они к р ы л ь я м и и потом долго к р у ж а т в в ы с и . Кажется, они плывут в воздухе свободно, чуть-чуть только покачиваясь на тугих к р ы л ь я х . В этой глубокой, беспредельной стихии господствуют только орлы... Всё у них вмещается под распростёртыми крыльями: и горы, и хребты, и снега, и реки! Всё до мельчайших подробностей видят они, что делается на земле (Ч.Айтматов). шевельнуть — ворухнути кружить — кружляти беспредельный — тут: безмежний господствовать — панувати МИ ДІТИ ТРОЇ, УКРАЇНО' 170. І. Прочитайте текст, зазначивши витрачений на це час (він не повинен перевищувати три хвилини). СПРАВА № 313 Про арешт Тараса Шевченка, який стався 5 квітня 1847 року, у журналі «Киевская старина» було написано: « . . . Ш е в ч е н к о з багатим п о м і щ и к о м С о л о н і ш і м п і д ' ї х а в до Д н і п р а . . . А л е Дніпро весною д у ж е розлився — переправи не було. Стояв тільки великий човен для переправи пошти та к у р ' є р і в з квартальним наглядачем і двома жандармами... Шевченко попросив перевезти його з товаришем, але відмовили; коли ж Солоній пообіцяв добру винагороду, поліцейський наглядач і жандарми взяли їх у човен. Власне, човен очікував на Шевченка, але, щоб не викликати підозри і не дати йому можливості сховати чого-небудь із його речей, спершу ніби не погоджувалися взяти. На середині річки квартальний наглядач показав Шевченкові розпорядження й о г о л о с и в його а р е ш т о в а н и м » . Приводом до арешту поета був донос студента Олексія Петрова про існування в Києві т а є м н о г о п о л і т и ч н о г о товариства — Братства св. Кирила і Мефодія. У канцелярії К и ї в с ь к о г о військового генерал-губернатора було заведено справу № 3 1 3 про студентське слов'янське товариство в Київському університеті. Під час арешту поет був одягнений у фрак, бо поспішав до Миколи Костомарова на весілля, не знаючи, щ о товариша вже 90

К. Філатов. Шевченко па насланні заарештовано. У Шевченка б у л о знайдено з в ' я з к у в і р ш і в , листів і паперів; к н и ж к и писаних віршів під заголовком «Три літа*; маленький альбом із віршами й малюнками. Усе, а серед того і поему « С о н » , у якій поет зі зневагою о п и с у є імператора та й о г о д р у ж и н у , відправлено д о П е т е р б у р г а . К е р у ю ч и й слідством у справі Кирило-Мефодіївського товариства Олексій Орлов доповів цареві, щ о Тарас Ш е в ч е н к о «писав вірші малор о с і й с ь к о ю м о в о ю найобурливішого з м і с т у . . . висловлював наклепи й жовч на осіб імператорського д о м у . . . З його віршами на Україні могли посіятися і згодом закорінитися думки про вигадане блаженство часів гетьманщини... і про м о ж л и в і с т ь існування України я к окремої д е р ж а в и . . . Ш е в ч е н к о здобув славу чудового м а л о р о с і й с ь к о ю письменника, т о м у його вірші подвійно шкідливі й небезпечні... Він мусить бути визнаний я к один із важливих з л о ч и н ц і в » . Під час допитів звинувачення щ о д о участі у Братстві св. Кирила і Мефодія Тарас Ш е в ч е н к о категорично заперечував. Відповідав лише на ті запитання, які стосувалися його с а м о г о , щ о б не кинути підозри па своїх товаришів. Перебуваючи в Петербурзі під а р е ш т о м , Ш е в ч е н к о пише нові поезії, відомі під загальною назвою «В казематі» і присвячені « с о у з н и к а м » . Серед них — відома усім нам з дитинства поезія «Садок вишневий коло х а т и . . . » , роздум поета «Мені о д н а к о в о . . . » , вірш д о Миколи Костомарова і пройняті болем рядки-звернення до друзів;

С в о ю Україну л ю б і т ь , Л ю б і т ь ї ї . . . Во врем'я люте, В о с т а т н ю т я ж к у ю минуту За неї Господа моліть. Тепер десять довгих років заслання відділятимуть поета від Батьківщини й однодумців. Вирок оголосили 28 травня 1847 року. Шевченка було визнано найнебезпечнішим і винесено кару: вислати в окремий Оренбурзький к о р п у с . Цар Микола І власноруч дописав: «Під найсуворіший нагляд, із забороною писати й малювати» (За Д. Чубом). II. Складіть план тексту у формі питальних речень. Попрацюйте з однокласником у парі, відповідаючи на запитання одне одного. III. Розгляньте репродукцію картини Костянтина Філатова «Шевченко на засланні» на с. 91. Які художні образи використав майстер пензля, щоб передати самотність поета? Як композиція і фон картини втілюють авторський задум? Обґрунтуйте свою точку зору.

ЛА\ Порівняльний зворот 171. Прочитайте текст. З уроків української літератури пригадайте, як називається художній засіб, який використовує Іван Нечуй-Левицький. Від яких членів речення залежать виділені слова, на які питання відповідають? От стеляться р о з л о ж и с т і , як скатерть, зелені левади. Густа, як руно, трава й дрібненька, тонісінька о с о к а д о х о д я т ь до самої води. Подекуди по жовто-зеленій скатерці розкидані темно-зелені к у щ і верболозу, то кругленькі, наче м'ячики, т о гостроверхі, неначе топольки. Між м ' я к и м и зеленими, ніби оксамитовими, берегами в'ється г а д ю к о ю Раставиця... ( І . Не чуй Левицький). fr^l Порівняльний з в о р о т (рос. сравнительный оборот) це ^ ^ сполучення слів, яке ш л я х о м порівняння образно характеризує д і ю , предмет чи його о з н а к у . Наприклад: Час летів, немов на крилах, і, мов сон, життя минало (Леся Українка). Порівняльний зворот є членом простого речення — найч а с т і ш е о б с т а в и н о ю с п о с о б у дії, рідше — п р и с у д к о м . Наприклад: 1. Осінь танула (я к? у я к и й с п о с і б ? ) , як. воскова свічечка, ставала все прозорішою і легшою (Al. Ко цюбинський). 2. Мамина ласка ( щ о в о н а є ? ) як сонце (Нар. творчість). 92

172. Прочитайте речення. Визначте, якими членами речення є порівняльні звороти. 1. Роса посипалась, як д о щ (О. Гончар). 2. Слова як мед, а діла як полин (Нар. творчість). 3. Дівчина була невелика на зріст, але рівна, як струна, гнучка, як т о п о л я , гарна, як червона калина ( / . НёчуйЛевицький). 4. І зоряне небо я к споминів рій (В. С ос юра). 173. Спишіть прислів'я, добираючи з довідки потрібні за змістом слова. Скажіть, на які моральні та фізичні якості людини вказують подані порівняння. 1 як кошеня в попелі. 2. ..., я к жаба на кладці. З як оса в о ч і . 4 як мокре горить. 5 як коза на льоду. 6. . . . , як індик переяславський. Д о в і д к а : заспівав, дметься, працює, пишається, лізе, походжає. дНі На письмі порівняльні звороти звичайно виділяються комами. Наприклад: Начехмари, стольний Київ печеніги облягли (Олександр Олесь). Порівняльні звороти не виділяються комами в таких випадках: 1 > я к щ о г ч а с т и н о ю складеного іменного присудка. Наприклад: Вчена людина як сонце, невчена — як ніч (Нар. творчість); 2) я к щ о перед порівняльним зворотом стоять частки май же, зовсім, цілком, справді. Н а п р и к л а д : Діти інколи міркують цілком_як дорослі (В. Сухомлинський); 3) коли порівняльний зворот став ч а с т и н о ю с т і й к о г о сполучення слів: білий як сніг, ллє як із відра, упав наче підко шений. Наприклад: Андрій спав як убитий (Іван Багряний). Пунктограма. Кома при порівняльному

звороті

174. Прочитайте речення. Прокоментуйте пунктограму «Кома при порівняльному звороті». 1. Поникли голови козачі, неначе стоптана трава (Т. Шев ченко). 2. Від люті д я д ь к о став червоний як рак (С. Васильчен ко). 3. А дівчина була як с о н ц е (Марко Вовчок). 4. Є слова, щ о білі-білі, як конвалії к в і т к и , лагідні, як у с м і х ранку, н і ж н о с я й н і , як зірки (Олександр Олесь). 5. П р а ц ю ю ч и наполегливо, хлопець уже через рік учився як справжній відмінник (О.Дов женко). 6. Була ти наче лісова царівна у зорянім вінку на т е м н и х косах (Леся Українка). 7. З далеких с р і б н и х вод, мов хмара, окуні пливуть, вдаряючи, як веслами, хвостами (Б.-І. Антонич). 93

175. Спишіть речення, виділяючи, де треба, порівняльні звороти. 1. І дуб зелений мов козак із гаю вийшов та й гуляє попід г о р о ю (Т. Шевченко). 2. Слова були мов великодній дзвін мов о ж и в л я ю ч а роса ( / . Франко). 3. Пшениці с т о я т ь між лісосмугами справді як море золоте (О. Гончар). 4. Немає м у д р і ш и х ніж народ учителів (М. Рильський), б. Хмара я к лебідь пливе над лісами. Хмара за обрій як річка тече (11. Осадчук). 176. Спишіть речення, замінюючи виділені слова і словосполучення порівняльними зворотами. 1. Один із вершників стрілою понісся до лісу. 2. Моя вільна пісня птахом літає по світу. 3. У повітрі джмелиним роєм зак р у ж л я л и і с к о р к и с о н я ч н о г о світла. 4. Страшна новина громом упала з я с н о г о неба. 5. Капітани маленькими колючими їжачками лежать біля с т е ж к и . 6. Море горами котило хвилі. 177. Прочитайте сполучення слів. Скажіть, чому перед словами як. мов. наче кома не ставиться. З трьома сполученнями слів складіть і запишіть речення. Сидить мов на ж а р и н а х ; холодний я к лід; плаче як дитина; ж а х я к страшно; чистий наче дзеркало; міцний я к дуб; упав я к сніг; росте як на д р і ж д ж а х ; верткий як дзиґа. 178. Прочитайте текст, доберіть до нього заголовок. Спишіть, ставля чи розділові знаки. Сади були як с п р а в ж н є диво. Вони, притулені на горах або сховані в западинах, були наскрізь пронизані с о н ц е м , зеленіли до самого дна. Через яблуні та вишні блищала ясно-зелена трава як килим розстелений на к р у т и х горах. Сади неначе висіли над нашими головами. Круглі гіллясті яблуні неначе були готові с к о т и т и с я з крутої гори як зелені м ' я ч і . . . (За 1. Иечуєм Левицьким). 179. Перекладіть текст українською мовою і запишіть. Підкресліть порівняльні звороти. Не жалейте времени. Соберитесь в лес, сядьте там или п о х о дите т и х о н ь к о , затаив дыхание. Прислушайтесь. И вы у с л ы шите настоящие лесные хоралы. Вот пропела иволга, как с к р и п к а . Соловей заливается, как дудочка. Дятел бьёт в ствол, как умелый бубнист. Сорока пугливо т р е щ и т , как т р е щ о т к а . Грач и тот посвистывает, как петух из басни. Я с е н ь , как контрабас, т у ж л и в о с к р и п и т могучими ветками в подмогу трепетному шелесту о с и н ы (За В. Біанкі). і I V затаить — затамувати дудочка — сопілка 94

бубнйст — бубнбр трещотка — тріскачка

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ 1. Який член речення наливається підметом? 2. Чим м о ж е виражатися підмет? Наведіть приклади. 3. Я к и й член речення називається п р и с у д к о м ? Які види присудків вам відомі? Наведіть приклади. 4. Чим складений дієслівний присудок відрізняється від складеного іменного? 5. Розкажіть про погодження граматичних форм підмета і присудка. 6. Сформулюйте орфограму «Тире між підметом і присудком». 7. Спишіть, ставлячи, де треба, тире між підметом і присудком. 1. Упевненість і ш л я х ясний це половина діла будь у чому {В. Шевчук). 2. Ранок хмарний, сірий (О. Довженко). 3. Ж и т т я прожити потоптати с у м , єством своїм прославити Людину (А. М'ястківський). 4. Червоне т о любов, а чорне то журба (Д. Павличко). 5. Україно! Ти моя молитва, ти моя розпука світова (В. Симоненко). 6. Промені як вії сонячних очей ( Я . Тичина). 8. Які члени речення називаються другорядними? Складіть усну розповідь про другорядні члени речення, к о р и с т у ю ч и с ь таблицею, у м і щ е н о ю на другому форзаці підручника. 9. Який член речення називається додатком? Я к и м и частинами мови виражаються додатки? 10. Я к и й член речення називається означенням? Якими частинами мови виражаються означення? 11. ІЦо таке прикладка? Які бувають прикладки? Чим вони м о ж у т ь бути виражені? 12. Сформулюйте орфограму «Дефіс при прикладці». 13. Запишіть у два стовпчики подані словосполучення з прикладками : а) ті, щ о пишуться через дефіс; б) ті, що пишуться окремо. Я с т р у б ( п т а х ) , с л ь о з и ( р о с и ) , співець ( Б о я н ) , водоспад ( В і к т о р і я ) , ( М о с к в а ) ріка, плазун (удав), с в і ч к а (береза), добродій (директор), квітка (волошка), заєць (русак), газ (азот). Я к щ о ви правильно виконали завдання, з других б у к в перших записаних слів складеться початок вислову І. Франка: « . . . , але огонь в одежі слова — безсмертна чудотворна фея, правдива іскра Прометея». 14. Який член речення називається обставиною? Назвіть види обставин за значенням. 15. Щ о таке порівняльний зворот? Наведіть приклад речення з порівняльним зворотом. 95

16. Сформулюйте пунктограму «Кома при порівняльному звороті». 17. Спишіть речення, ставлячи, де треба, розділові знаки. 1. Голова без розуму як ліхтар без свічки. 2. Щире слово всіх як сонце зігріває. 3. Буває, що восени сонце пригріває майже як улітку. 4. Дощ ллє як із відра (Нар. творчість). 18. Зробіть синтаксичний розбір речень. 1. Козаки-запорожці с в о є ю мужністю дивували світ (Петро ІІанч). 2. Над сивим Дніпром струнка береза розпустила коси-віти (А. Шиян).

Твір-опис пам'ятки архітектури 180.1. Прочитайте твір-опис пам'ятки архітектури, складений восьмикласницею. АРХІТЕКТУРНА ОКРАСА

КИЄВА

У давнину на цих крутосхилах поблизу Дніпра була хаща. Поміж дерев ходили хижі звірі, а з чагарників випурхували птахи, лякаючи випадкових мандрівників лопотінням крил. Навіть не віриться, щ о так було колись, коли дивишся на сучасний вигляд парку біля Маріїнського палацу. Ця розкішна споруда з'явилася тільки 1755 року як одна із резиденцій імператриці Єлизавети, Повозбудований палац назвали Царським. Будівля не завжди мала такий вигляд. За задумом російського архітектора, італійця за походженням Франческо Бартоломео Растреллі, другий поверх був зведений із дерева. 1819 року спалахнула пожежа, яка знищила верхню частину споруди. Після цього велична будівля довгий час була в руїнах. Реставрувати Царський палац було вирішено лише 1870 року, коли до нашого міста приїхав імператор Олександр II із дружиною Марією. Відбудовану пам'ятку минулого на честь імператриці стали називати Маріїнським палацом. Тривалий період у приміщенні Маріїнського палацу була клініка водолікування. У велично оздоблених холах стад л и ящики, наповнені пляшками з водою, а в розкішних кімнатах — ванни. Після буремних подій 1918 року нова влада вподобати приміщення історичної пам'ятки. Там розмістилася Київська міська рада народних депутатів. Згодом туг знаходилася Всеукраїнська рада миру. КО.ЇЇИ Україна здобула незалежність, Маріїнський палац став офіційною резиденцією Президента. Нині Маріїнський палац такий, яким він став після реконструкції 1870 року, хоча його не раз ремонтували. Флігелі, 96

Окраса Києва — Маріїнський палац парадний двір і частина парку збудовані симетрично д о центрального д в о п о в е р х о в о г о корпусу. Південний фасад — урочистий, представницький, з двома ж і н о ч и м и статуями, щ о с и м в о л і з у ю т ь Милосердя і Правосуддя. Перед ними — фонтани, прикрашені скульптурами. Л ю б л ю бувати біля М а р и й с ь к о г о палацу л і т н ь о т вечора. Небесна блакить починає темнішати, густішати. У певний момент небо і стіни палацу набувають о д н а к о в и х відтінків. Пізніше с п а л а х у ю т ь ліхтарі. У ї х н ь о м у освітленні все стає незвичайним, к а з к о в и м . II. Розгляньте пам'ятку. Чи виповідає твір восьмикласниці всім зазначеним вимогам? Як

складати

твір-опнс

пам'ятки

архітектури

1. Доберіть і систематизуйте матеріал для розповіді про пам'ятку архітектури-. а) де розташована; б) коли і ким споруджена; в) яке було призначення споруди; г) чи зберегла пам'ятка архітектури свій первісний вигляд. 2. Доберіть і систематизуйте матеріал для опису: а) який загальний вигляд має пам'ятка; б) чим особливий фасад будівлі; в) що розташовано поряд зі спорудою. 3. Зробіть висновок про загальне сприйняття будівлі в архітектурному ансамблі міста (села). 97

1.41. Уважно розгляньте фотоілюстрацію. Використовуючи поданий нижче матеріал, складіть усний твір-опис пам'ятки «Символ Криму».

Ластів'яче гніздо — символ Криму М А Т Е Р І А Л ДЛЯ РОЗПОВІДІ Казкова споруда біля селища Гаспра стала символом К р и м у . своєрідного е м б л е м о ю його Південного берега. Так с а м о незвичайна і назва палацу — « Л а с т і в ' я ч е г н і з д о » . Палац збудований у стилі модерн за п р о е к т о м Всеволода Ш е р в у д а . А р х і т е к т о р мандрував К р и м о м і несподівано отримав замовлення збудувати замок на скелі над морем. А через к і л ь к а м і с я ц і в проектування споруду почали зводити і завершили будівництво небаченого дива в д у ж е к о р о т к и й термін — за один р і к . МАТЕРІАЛ ДЛЯ

ОПИСУ

« Л а с т і в ' я ч е гніздо» — невелика споруда 20 м з а в д о в ж к и . 10 м з а в ш и р ш к и і 12 м з а в в и ш к и . Засобами х у д о ж н ь о ї виразності з а м к у е з у б ц і , башти т а о б ' є м и з декоративними в е ж к а м и . завершені ш п и л я м и з флюгерами. Й о г о викладено з к а м е н ю , облицьовано вапняком. 98

КУ/ІЬТУРА СПІ/1КУРАННЯ НА

ЕКСКУРСІЇ

182.1. Прочитайте діалог за особами. — Сьогодні ми побуваємо на е к с к у р с і ї в чудовому парку міста Умані — « С о ф і ї в ц і » . — А чому парк має т а к у назву? — Один із найбагатших людей XVIII століття граф Фелікс Потоцький вирішив піднести своїй дружині Софії, грекині за п о х о д ж е н н я м , романтичний дар любові. Граф вирішив закласти парк казкової краси — такий, щоб була в ньому і частина Еллади — б а т ь к і в щ и н и Софії, і Є л и с е й с ь к і П о л я , і дивні рослини, і скульптури — словом, усе, щ о розвіяло б у д у ш і коханої тугу за рідним к р а є м . — Л чому для парку було обрано саме це місце? Н а о к о л и ц і Умані я к р а з і в і д н а й ш л и п о т р і б н е для будівництва місце: мальовнича ріка, вікові дерева, балки й ручаї, нагромадження к а м ' я н и х б р и л . . . — Невже сам граф Потоцький керував усім будівництвом? — Керував роботами ад'ютант графа — військовий інженер Л ю д в і г де Метцель. З 1796 по 1801 рік кріпаки копали стави, створювали русло підземної р і ч к и , споруджували водоспади і фонтани, прокладали алеї, встановлювали величезні кам'яні

У подорож «Софіївкою» вирушаємо від павільйону Флори

брили. Скульптури завозилися із Франції та Італії. У парку висаджували дерева як місцевих порід, так і екзотичні, привезені з різних країн світу. Всього за кілька років уманські будівельники і садівники створили с п р а в ж н є диво! Парк був подарований Софії в день її іменин у травні 1802 року. Д р у ж и на графа була в захопленні. — Даруйте, ви говорили, щ о граф Потоцький хотів, щ о б у парку була частина Еллади. А як вдалося втілити це в ж и т т я ? — Ось ми біля головного входу д о « С о ф і ї в к и » , який прик р а ш а ю т ь дві с т о р о ж о в і вежі, вінець я к и х запозичений із храму давньоримської богині д о м а ш н ь о г о вогнища Вести в Тиволі. А ще під час е к с к у р с і ї ви побачите павільйон Ф л о р и — б о г и н і весни і к в і т і в , т е р а с у М у з , з д і й с н и т е д и в о в и ж н у мандрівку підземною р і ч к о ю Стікс, щ о веде до Мертвого озера. — Ось ми йдемо алеєю в затінку крислатих дерев, а вздовж д о р і ж о к встановлені скульптури античних богів. — Т а к . Зверніть увагу на с т а т у ю А п о л л о н а . С т р у н к и й красень милується ставом з постаменту. Він натягує тятиву свого лука. Одна із таких стріл, мабуть, влучила в серце графа Потоцького... — Справді, к о ж е н куточок парку по-своєму прекраснии. Скажіть, будь ласка, а яке ваше улюблене місце т у т ? Моє улюблене місце — найбільший парковий фонтан «Змія *. Бачите отой височенний струмінь води? Коли підійдете б л и ж ч е , п о м і т и т е чавунну з м і ю , з пащі я к о ї б ' є ф о н т а н . Л і т н ь о ї с о н я ч н о ї днини у верхніх б р и з к а х с п а л а х у є дуга веселки. Захопливе видовище! II. Попрацюйте в парах: уявіть, що ви екскурсовод, а ваш товариш — екскурсант. Складіть питання екскурсанта і відповіді екскурсовода про історичні пам'ятки вашого міста (села).

односк/іадні речення

Односкладні прості речення. Основні групи односкладних речень. Означено-особові речення 183.1. Прочитайте текст. Вилпачте граматичні основи речень. Вечір. Село л е ж и т ь , як у колисці, в затишному наддніпрянс ь к о м у лузі. З гори мені видно далеку блискучу смугу Дніпра. С п о ч и в ш и перед с е л о м , іду по в у л и ц і , зарослій с т а р и м и п а х у ч и м и вербами. ї х посадили ще наші прадіди. Сутеніс. На небі з ' я в л я ю т ь с я зорі (За І. Цюпою). II. Дайте відповіді на запитання. 1. Чи в усіх реченнях граматична основа складається з підмета і присудка? 2. Чи зрозумілий зміст речень з одним головним членом? 3. Підметом чи присудком є в них головний член речення? Односкладним (рос. односоставным) називається таке речення, в я к о м у є тільки один головний член — підмет або присудок, і його достатньо для розуміння змісту речення. Наприклад: 1. Не гордись званням, а гордись знанням (Нар. творчість). 2. Лагідний ранок (Панас Мирний). Розрізняють дві основні групи речень — з головним членом речення п р и с у д к о м і головним членом — підметом. Речення з головним членом присудком п о д і л я ю т ь с я на такі види: а) означено-особові: Бач и далекі вершини в тумані пови тих Карпат (О. Гончар); б) н е о з н а ч е н о - о с о б о в і : Тут монастир давно збудували (Л.Костенко); в) у з а г а л ь н е н о - о с о б о в і : Вчителя й дерева пізнають з плодів (Нар. творчість); г) безособові: Правду зрадою ніколи не здолати (Р. Братунь). Речення з о д н и м головним членом підметом — це називні речення: На майдані пил спадає. Замовкає річ. Вечір. Ніч (П. Тичина). 181. Запишіть спочатку двоскладні речення, а потім — односкладні. 1. Інеєм укрило скрізь дерева (За С. Васильченком). 2. Х в и л ю ю ч а мить зустрічі (О. Гончар). 3. Теплий грім у синій хмарі грима (Є. Гуцало). 4. Розкажу тобі думку таємну... (Л. Костенко). 101

5. Ц в і т у т ь в о л о ш к и в золотому ж и т і . 6. Білі р у ч к и чорної роботи не люблять. 7. Клин клином вибивають, а правду правдою ш у к а ю т ь (Нар. творчість). 185. Користуючись таблицею, уміщеною иа другому форзаці підручника, підготуйте розповідь про види односкладних речень. Означено-особові речении (рос. определённо-личные пред" л о ж е н и я ) — це такі односкладні речення з головним членом присудком, який означає д і ю , щ о с т о с у є т ь с я певної особи (або осіб). Наприклад: Назриваю в гаю запашного листя, запашного листя, вибуялих трав (В. Чумак). Присудок в означено-особових реченнях виражається дієсловом у формі першої або другої особи дійсного або нак а з о в о г о с п о с о б і в однини чи м н о ж и н и . Н а п р и к л а д : 1 .Люблю чернігівську дорогу весною, влітку, восени. 2. Любіть травинку, і тваринку, і сонце завтрашнього дня.., 3. Поідемо поговорити з лісом (3 те. Л. Костенко). 180. Прочитайте означено-особові речення. Визначте, в якій формі (спосіб, час, особа, число) виражені діеслова-присудки. 1. Для тебе все зроблю на світі (Олександр Олесь). 2. В передчутті грози в и х о д ж у з дому (П. Дорошко). 3. Вдармо ж в струни разом, браття, в золотії, розпалімо знов багаття з і с к р надії! (М. Рильський). 4. Чого являєшся мені у с н і ? (І. Франко). 5. З вершин м и н у л о г о майбутнє бачим ( / . Вирган). 187. І. Запишіть, вставляючи пропущені букви, спочатку двоскладні речення, а нотім — односкладні означено-особові. 1. Запалай, мій вогн..ку кр..латий, п о л у м ' я м пр..вітним і незлим (А. Малишко). 2. Сосновий бір пер..б..рає струни (Л. Кос тенко). 3. Дорога г а д ю к о ю зв..валася вздовж потоку (3. Тулуб). 4. Сьогодні маємо по правді жить! (Б. Олійник). 5. Л ю б і т ь Україну у сні й наяву, в..шневу с в о ю Україну (В. Сосюра). 6. Дзв..нить у зорях небо чисте (Д. Павличко). 7. Стоять д..рева в тихім забутті, від яблук аж гілля сх..лили ( Я . Сліпчук). II. Зробіть фонетичний розбір виділеного слова. 188. Відновіть речення, переробивши двоскладні речення на односкладні й запишіть. Поясніть різницю в смислових відтінках (у яких реченнях більше наголошується на дії, а в яких — на особі). 1. Знайомою с т е ж к о ю я пробираюсь у парк до Аскол ьдової могили, сідаю на лавці під білим наметом розквітлої акації і с л у х а ю дивний зачарований гомін землі (За І. Цюпою). 2. Ми за м и р підносим голос і ростем, як колос (За О. Підсухою). З.Ти звершуй задуми і справи, не залишай на кращі дні (За М. Сингаївським). 4. Ö, ви принесіть як не надію, то крихту рідної землі (За Олек синдром Олесем). 102

189.1. Прочитайте народну байку, доберіть до неї заголовок. Спишіть текст, замінюючи, де це можливо, в репліках діалогу двоскладні речення на односкладні. Одии чоловік піймав соловейка, а птах до нього й каже: —^ Чоловіче, краще ти пусти мене, а я тоді навчу трьох речей, які тобі у пригоді стануть. Чоловік пообіцяв відпустити соловейка, птах і говорить: — Ти ніде того не ї ж , щ о не годиться. Ти того не ш к о д у й , щ о не можна повернути. Ти ніколи речам неподібним не вір. Почувши це, чоловік відпустив соловейка. Птах хотів довідат и с я , чи засвоїв той чоловік його поради, полетів угору й каже: — Ох, чоловіче, зле ти зробив, щ о мене відпустив! Я к б и ти знав, який я скарб маю у собі, ніколи б не відпустив. У мене всередині велика перлина. Ти її дістанеш — багачем станеш. Почувши це, чоловік засмутився. — Тепер я бачу, щ о ти не розважливий. Все, чого я тебе вчив, пішло марно. II. Складіть невелику усну розповідь про пригоду, яка трапилася з вами, використовуючи озпачено-особові речення. 190. Перекладіть текст українською мовою і залишіть. Шагаю не торопясь по мягкой серой дороге между высоких — по грудь мне — хлебов. Среди отого поля чувствуешь себя совсем к р о ш е ч н ы м . Вдруг дорога повернула в правую сторону - распахнулась стена хлебов. В и ж у степную балку. По дну вьётся голубая река, новый мост висит над нею, отражённый в воде. За мостом приникли к угорью семь белых хат. Осокори бросают на деревню длинные п у ш и с т ы е тени. Стреноженный конь ходит между серо-серебряных стволов. Густо веет д ы м о м . Отчётливо с л ы ш у кудахтанье к у р (За Максимом Горьким). ^

распахнуться — тут: розкинутися отражённый — тут: віддзеркалений угорье — підгір'я отчётливо — виразно

МИ ДІТИ ТРОЇ, У К Р А Ї Н О ' ^ - ^ N -

. ••«

191. І. Прочитайте текст. Укладіть словничок незрозумілих слів і з'ясуйте їх значення, користуючись словниками у розділі «Додаток». УЧЕНИЙ-ЕНЦИКЛОГІЕДИСТ Зовсім не дивно, щ о нащадку давнього козацького роду Михайлові Олександровичу Максимовичу випала честь стати 103

одним із фундаторів і першим ректором К и ї в с ь к о г о у н і в е р с и т е т у с в я т о г о В о л о д и м и р а . А д ж е інтереси і сфери діяльності М и х а й л а М а к с и мовича були різноманітні: ботаніка, історія, етнографія, лінгвістика, а р х е о л о г і я , ф і л о с о ф і я , п о е з і я . . . Коло досліджень цієї людини, багатогранність обдаровання, вільне володіння давніми й сучасними мовами в и к л и к а л и захоплення в т и х , х т о знав його. 7 У свої неповні т р и д ц я т ь р о к і в М и х а й л о М а к с и м о в и ч мав п р о ф е с о р с ь к е звання й о ч о л ю в а в каТ. Шевченко. Портрет федру б о т а н і к и М о с к о в с ь к о г о уніМихайла Максимовича верситету. П е р е б у в а ю ч и в М о с к в і , молодий учений захоплювався філософією і фольклористик о ю , вивчав творчість Григорія С к о в о р о д и , видав збірку « М а л о р о с і й с ь к і п і с н і » , поява якої стала м о г у т н і м п о ш т о в х о м д о п о д а л ь ш о г о р о з в и т к у українознавства. У ж е давно о б г о в о р ю в а л о с я питання п р о заснування в К и є в і університету с у ч а с н о г о т и п у . Кандидатуру Михайла М а к с и м о вича на посаду р е к т о р а підтримали Олександр П у ш к і н , Василь Ж у к о в с ь к и й , М и к о л а Гоголь. Після обрання р е к т о р о м К и ї в с ь к о г о університету с в я т о г о Володимира Михайло Олександрович переїхав до Києва. Заняття в н о в о с т в о р е н о м у університеті, я к и й за задумом царя М и к о л и І повинен б у в стати « р о з у м о в о ю ф о р т е ц е ю » ПівденноЗахідного к р а ю імперії, розпочалися у вересні 1 8 3 1 р о к у з у р о ч и с т о ї п р о м о в и р е к т о р а . С п о ч а т к у у н і в е р с и т е т мав у с ь о г о два ф а к у л ь т е т и — ф і л о с о ф с ь к и й і ю р и д и ч н и й . П і з н і ш е б у л о в і д к р и т о медичний ф а к у л ь т е т . Під час р о б о т и в К и є в і М и х а й л о М а к с и м о в и ч займається а р х е о л о г і є ю , і с т о р і є ю , ф о л ь к л о р и с т и к о ю , р о з р о б л я є найдетальнішу на той час класифікацію с л о в ' я н с ь к и х мов, з д і й с н ю є переклади у к р а ї н с ь к о ю м о в о ю . У цей час в и х о д я т ь з б і р к и « У к р а ї н с ь к і народні п і с н і » та « З б і р н и к у к р а ї н с ь к и х п і с е н ь » . У передмові д о о с т а н н ь о ї збірки М а к с и м о в и ч у т в е р д ж у є і д е ю розуміння пісні як прояву душі народу, його характеру, прагнень, поривань. П і ш о в ш и з п о с а д и р е к т о р а , він о ч о л ю є ф і л о с о ф с ь к и й факультет, а з г о д о м , перебуваючи у відставці, присвячує ж и т т я н а у к о в о - д о с л і д н и ц ь к і й роботі в галузі ф о л ь к л о р и с т и к и , історії У к р а ї н и та К и є в а . 104

Михайло Максимович зажив слави як видатний учений і педагог, п о ч е с н и й п р о ф е с о р багатьох р о с і й с ь к и х та є в р о пейських університетів. Завдяки його вмілому керівництву Київський університет перетворився на один із поту ж н и х наукових центрів (За л. Семакою). LI. За самостійно складеним планом підготуйте докладний усний переказ тексту.

Неозначеио-особові та узагальнено-особові речення 192 І. Виразно прочитайте уривок із поезії Дмитра Луценка. Визначте граматичні осшши речень. Скажіть, на що вказує дієслово-присудок у першому реченні. Чи можпа сказати, що тут важливіша сама дія, її результат, а не особа-виконавоць? Давно липневий викачали мед. Горбатіють картопляні кагати. Старий в и ш н я к л я к л и в о коло хати Закутався в багряно-сизий плед. Д. Л уценка II. З'ясуйте за тлумачним словником наприкінці підручника значення слів горбатіти, кагат, вишняк. Неозначено-особові речення (рос. неопределённо-личные предложения) — це такі односкладні речення з головним членом п р и с у д к о м , я к и й виражає д і ю , виконувану невизначеною о с о б о ю . У неозначено-особових реченнях важлива сама дія, и не її виконавець. Наприклад: Цілющі трави збирають до схід сонця. Присудок у неозначено-особових реченнях виражається дієсловом у с|юрмі третьої особи м н о ж и н и теперішнього чи майбутнього часу або ж у формі м н о ж и н и минулого час^. Наприклад: 1. По селах святкцють обжинки (І. Цюпа). 2. Засіють лани житом і пшеницею (Григорій Тютюнник). 3. Нас зустрічали хлібом-сіллю (Л. Костенко). Ні;}. Прочитайте речення. Скажіть, чим виражені дієслова-присудки в неозначено-особових реченнях. 1. Навряд чи десь по і н ш и х країнах с п і в а ю т ь так гарно і гол о с и с т о , як у нас в Україні (О. Довженко). 2. Рано-ранесенько ударили в дзвони (А. Свидницький). 3. Письменників називаю т ь інженерами л ю д с ь к и х душ (О. Донченко). 4. У минулому вербоним частоколом обсаджували ставки, розмежовували поля й сіножаті ( / . Цюпа). 5 . Ч и хоч пучечок тої калини мені на груди покладуть? (Л. Костенко). 105

194. І. Спишіть текст, ставлячи подані в дужках дієслова у формі множини минулого часу. Підкресліть присудки в неозначено-особових реченнях. Які види односкладних речень є ще в тексті? З давніх-давен у народі (шанувати) ж а й в о р о н к і в . ї х (називати) « Б о ж и м и п о с л а н ц я м и » , бо (вірити), т о ці птахи приносять весну. Існував звичай випікати на Сорок с в я т и х (22 березня) о б р я дове печиво. Й о г о (називати) « ж а й в о р о н к а м и » . Б у л о заведено готувати в к о ж н і й оселі д о сорока таких виробів, я к і за ф о р м о ю нагадують птахів. Н и м и (пригощати) я к с в о ї х , так і с у с і д с ь к и х дітей. Отримавши почастунки, підлітки, ходячи по селу, піднімали п т а ш о к над головами й приказували: Пташок викликаю: — Летіть, ж а й в о р о н к и . До нашої сторонки. С п і ш і т ь , ластів'ята. До нашої хати — Весну зустрічати. З и м у проводжати! (За В. Скуратівським). П. Складіть і розіграйте діалог за текстом та малюнком.

106

195. Ставлячи коми при порівняльних зворотах, запишіть речення в такій послідовності: а) двоскладні; б) односкладні означено-особові; в) односкладні неозначено-особові. 1. Отак і я додому я к лелеки з ч у ж и х країв як з вирію лечу. 2. Т у т на Купала зустрічали л і т о , с т р и б а ю ч и з розгону у вогонь. 3. Бережи я к неньку Україну, повну мрій про щастя й процвітання. 4. Стояли яблуні рядком у барвах наче наречені. 5. Над Дніпром посадили доні на щастя берізку. 6. Твою палаючу з о р ю я к щастя в серці буду нести (З тв.Д. Л уценка). g ^ У з а г а л ь н е н о - о с о б о в и м и (рос. о б о б щ ё н н о - л и ч н ы м и ) називають такі односкладні речення, в я к и х п р и с у д о к означає д і ю , що м о ж е стосуватися будь-кого з людей. Такі речення виражають узагальнені судження, поради, застер»- сення і здебільшого в ж и в а ю т ь с я у п р и с л і в ' я х , приказках, афоризмах. Наприклад: 1. Добро.« лиха не зробиш. 2. Випустив ши стрілу, лук не ховають (Нар. творчість). Присудок в узагальнено-особових реченнях найчастіше виражається дієсловом у формі другої особи однини або м н о ж и н и . Наприклад: 1. Чесне діло роби сміло. 2. За науку цілуйте батькам руку (Нар. творчість). Рідше п р и с у д о к в у з а г а л ь н е н о - о с о б о в и х реченнях набуває форми п е р ш о ї о с о б и м н о ж и н и або третьої особи м н о ж и н и . Наприклад: 1 . Я к дбаємо, так і маємо. 2. Давніх друзів не забувають (Нар. творчість). 196. Прочитайте речення. Скажіть, чим виражені дієслова-присудки в узагальнено-особових реченнях. 1. Добрим словом і м у р п р о б ' є ш , а лихим і в двері не ввійдеш. 2. Будь господарем своєму слову. 3. За гарне писання хвалимо перо, а не писаря. 4. Гостя по одягу зустрічають, а по р о з у м у п р о в о д ж а ю т ь . 5. Не брудни криниці, бо с х о ч е ш водиці. 6. Не мудруймо багато, а п р а ц ю й м о завзято (Нар. творчість). ^ ^ 197. Розв'яжіть мовну задачу. Наводячи приклад узагальнено-особового речення, Олесь пригадав п р и с л і в ' я : «Не за свою справу не берись», а Ірина записала таке: *Кожен початок важкий.». Х т о правильно виконав завдання? 198. Спишіть спочатку двоскладні, а потім односкладні узагальненоособові речення, вставляючи пропущені букви. Підкресліть граматичні оспови. Визначте види односкладних речень. 1. Зв..кай до діла змолоду, не б у д . . ш знати на старість голоду. 2. Ш и л о м моря не н а г р і . . ш , від т я ж к о ї роботи не розбаг а т і л и . 3. Удар забува..ться, а слово п а м ' я т а ю т ь с я . 4. Розум 107

с и л у п е р е в а ж . . т ь . 5. Р о з у м за гроші не к у п . . ш . 6. Л и ш до доброї к р . . н и ц і й д у т ь л ю д и пити в о д и ц і . 7. Л и х а іскра поле с п а л . . т ь і сама щезне (Нар. творчість). 199. Доберіть шість узагальнено-особових речень — прислів'їв або приказок: а) два речення з присудком, вираженим дієсловом у другій особі однини дійсного способу, наприклад: Зі сну кожуха не пошиєш (Нар. творчість); б) два речення з присудком, вираженим дієсловом у другій особі однинн наказового способу, наприклад: За рідний край життя віддай (Нар. творчість); в) два речення з присудком, вираженим дієсловом третьої особи множини: Коли косять, дощу не просять (Нар, творчість). 2(H). Порівняйте синонімічні речення: односкладні неозначено-особові, двоскладні й односкладні означено-особові. Поясніть їх будову, різницю в змісті. 1. Вас п р о с я т ь п о ч е к а т и кілька х в и л и н . Я п р о ш у почекати кілька х в и л и н . П р о ш у п о ч е к а т и кілька х в и л и н . 2. У вихідний день для нас організували е к с к у р с і ю за м і с т о . У вихідний день для нас організована е к с к у р с і я за м і с т о . О р г а н і з у й м о у вихідні е к с к у р с і ю за місто! 201. Перекладіть речення українською мовою і запишіть. Визначте вид одпоскладних речень, спосіб вираження головного члена. 1. У в а ж а й т е в себе и в д р у г и х ч е л о в е ч е с к у ю л и ч н о с т ь (Д. Пи сарсв). 2. От добра добра не и щ у т (Нар. творчість). 3. С к в о з ь г у с т ы е к у с т ы о р е ш н и к а , перепутанные ц е п к о й травой, с п у с к а емся на дно оврага (I. Тургенев). 4. Не гордись званием, а горд и с ь знанием (Нар. творчість). 5. Не забудь, не забудь дней в е с н ы , ю н ы х дней (А. Сурков). 6. Д у ш и с т у ю ягоду з е м л я н и к у н а ч и н а ю т с о б и р а т ь в к о н ц е июня (А. Потапова). 7. Нас у ч и л и не останавливаться перед преградами (Максим Горький). rnw личность — особистість орешник — ліщина цепкий — чіпкий

душистый — духмяний земляника — суниця преграда — перешкода

Безособові речешія 202. Виразно прочитайте уривок із поезії Андрія Демиденка. Визначте граматичні основи речень. Скажіть, чи можуть бути в цих реченнях підмети. М о ж н а знайти в природі п і в т о н и , М о ж н а ж и т т я с п и н и т и на п і в с л о в і , А л е нема в ж и т т і напівціни, А л е нема в ж и т т і напівлюбоні. А. Демиденко 108

£ £ Безособовими (рос. безличными) називаються такі односкладні речення з головним членом п р и с у д к о м , який означає д і ю , процес або стан, що відбувається незалежно від о с о б и . Підмета в цих реченнях немає. Наприклад: Не буває диму без вогню (Нар. творчість). Присудок у б е з о с о б о в о м у реченні м о ж е виражатися: 1) б е з о с о б о в и м дієсловом. І світає, і смеркає. День Божий минає (Т. Шевченко)-, 2) о с о б о в и м д і є с л о в о м у значенні б е з о с о б о в о г о : У полі пахне полином (Є. Гуцало); 3) дієслівними ф о р м а м и на -но, -mo\ Багато слів написано пером (Л. Костенко); 4) н е о з н а ч е н о ю ф о р м о ю дієслова: Вареників сметаною не зіпсувати (Нар, творчість); 5) прме.ііпником: У хаті тихо і сцмно (В. Винниченко); 6) словом немає (нема): Немає краю без звичаю (Нар. творчість). 203. Прочитайте безособові речення. Скажіть, чим виражені присудки. 1. Ж и т и . Т в о р и т и . Світ берегти. Світити людині на цілі світи (І. Драч). 2. Нема без втрати перемоги, без горя радості нема (В. Сосюра). 3. Вдарило! Г р о м о м т о р о х н у л о , с т и с л о звідусіль (Б. Олійник). 4. На полях с к о ш е н о хліб, і там с у м н о 5. Знання треба здобувати тепер зробилося (Ю. Старостенко). власною працею (О. Копиленко). 204. Усно опишіть репродукцію картини Леоніда ІПелудька «Сутінки». Вживайте безособові речення.

Л. Шелудько. Сутінки 109

205. Вставляючи пропущені букви, запишіть прислів'я і приказки в такій послідовності: а) двоскладні речення; б) узягальпепо-особові; в) безособові речення. 1. Гість пр..йде на х в и л ю , а бач..ть на м и л ю . 2. Видно птаха по польоту. 3. Серцю не п і д к а ж . . ш . 4. За гроші не к у н . . ш ні батька, ні матері, ні родини. 5. Вік звікувати — не в гостях побувати. 6. Двічі молодим не бути. 7. Без з д о р о в ' я нема щастя. 8. Менше говори — більше почу.ли. 9. Добра к н и ж к а к о ж н у голову на правильну д о р о г у направ..ть. 206. Подані двоскладні речення переробіть на синонімічні односкладні й запишіть. Підкресліть граматичні основи. З р а з о к. Я дуже хочи побачити морське узбережжя (двоскл.). Хочи побачити морське узбережжя (одноекл., озн.-ос.). Мені хочеться побачити морське узбережжя (одноекл., безос.). 1. Ми х о ч е м о поїхати на відпочинок на Десну. 2. На праному березі річки будівельники звели новий готель. 3. Навіть у д о щ я не можу всидіти вдома. 207. Складіть і запишіть із дієсловами пахло, віє, шумить по два речення: а) двоскладне; б) односкладне безособове. Зразок. Темніє, — Тем ніс дзеркало ставка, вкрите лататтям (двоскл.). На заході уже темни (одноекл., безос.). 208. Прочитайте текст, доберіть до нього заголовок. Підготуйте докладний письмовий переказ і запишіть. Підкресліть присудки в безособових реченнях. За яром обізвався грім. Несподівано стало темно. Знову загриміло. Синім коренем вималювалася б л и с к а в к а , розкрила ш м а т о к другого неба і згасла у хмарі. Усе в лісі затремтіло від грози. Стало лячно. Під темним небом з а т р и в о ж и в с я , загудів ліс, закипіло листя на ньому. Деревам чогось захотілося бігти, але вони не знали, куди податися, й, с т о г н у ч и , металися на всі боки. Знову метнулася блискавка раз і вдруге. Ліс і зверху, і зсередини просвітився недобрим блакитним вогнем. Грім, я к навіжений, л у п н у в у кілька ціпів, неначе хотів о б м о л о т и т и землю. І вона під ударами грози почала злякано кренитись у безвість. На з е м л ю звалилася злива. Л и л о я к із відра. Одразу невидимим став ліс. Тільки стогін його о х о п л ю в а в , затискав і перекочувався в різні б о к и . Та ось блискавка влучила в серцевину л і с у , і він засвітився величезним фіалковим ліхтарем. А коли блискавка згасла, з'явився Інший вогонь — біля самого яру, заломивши р у к и , горіло скалічене дерево. Ось знову, я к із гармати, тарахнуло громом. Дуб на галявині с к р и п і в і стогнав, о б в а л ю ю ч и на з е м л ю п о т о к и д о щ у . 110

Грозу несло далі. Громи відкочувалися. Над лісом стишувався д о щ . Від нечастих подувів вітру вигиналися, щасно плакали трави і цвіт. Пахло с у н и ц е ю , грибами, розіпрілим хмелем і ж и т н ь о ю с в і ж і с т ю . . . (За М . Стельмахом). 20!). Спишіть речення, вставляючи пропущені букви. Визначте вид односкладних речень, спосіб вираження головного члена. 1. О, я к , напевне, х о ч . . т ь с я вітряку с т р у с и т и з себе, з полів дрімоту, зач..рпнути крилами небо, озватися наколиханим за літо зерном, пролитися б о р о ш н о м . 2. Л я г а ю на землю біля к р и н и ч к и , наб..раю повний глек води, ставлю його в траву, а сам п р и д и в л я ю с ь до неба (3 те. М. Стельмаха). 3. Сійте вчасно — матимете рясно (Нар. творчість). 4. Пр..несли світло й постав..ли на невеликому с т о л . ж у (Панас Мирний). 2 Н). Перекладіть речення українською мовою і запишіть. Визначте вид односкладних речень, спосіб вираження головного члена. 1. С вашими-то способностями как не учиться! (Л. Толстой). 2. Вез людей нашего времени, полного побед и человеческой теплоты, нет прекрасного ни в цвете морей, ни в ветрах, ни в облаках, ни в полёте птиц (К. Паустовський). 3. Не зная броду, не суйся в воду (Нар. творчість). 4. Выпрягли и отпустили собак, поставили палатку (Г.Ушаков). 5. Каждый раз удивляюсь близк о м у соседству белого гриба и я р к о г о мухомора ( ß . Солоухін). 6. Следует избегать н е к р а с и в ы х , неблагозвучных слов. Не л ю б л ю слов с обилием ш и п я щ и х и с в и с т я щ и х з в у к о в (А. Чехов).

способность — здібність палатка — намёт неблагозвучный

—

обилие — велика избегать — тут: немилозвучний

кількість уникати

зв'язне мовлення Твір-опис пам'ятника 211. І. Прочитайте твір-опис пам'ятника, складений восьмикласником. П А М ' Я Т Н И К ТАРАСОВІ ШЕВЧЕНКУ

В КИЄВІ

Але не тільки в бронзі і граніті — З любов'ю, гнівом, правдою між нас Живе і вічно житиме Тарас. Д. Л у цс н ко Слава Ш е в ч е н к о в а — слава України. Коли в и й ш о в у світ « К о б з а р » , він р о з б у д и в національну с в і д о м і с т ь українців, виб о р о в право на існування м о в и , власної і с т о р і ї . Сам пост став 111

символом незнищенності українського народу. За часів самодержавства увічнювати поета заборонялося. Перший пам'ятник Шевченкові — невелике гіпсове погруддя — був встановлений 1881 р о к у на п і в о с т р о в і Мангишлак, де Тарас Григорович відбував заслання. 1889 р о к у зведено мармурове погруддя поета в Х а р к о в і перед ж і н о ч о ю недільною школою Христини Алчевської. До стодвадцятип'ятиріччя з дня народження великого Кобзаря 6 березня 1939 року пам'ятник поетові було відкрито в Кисві. Монумент встановлений навпроти червоного корпусу університету, де молодий поет п р а ц ю в а в у археографічній комісії. П а м ' я т н и к с т о ї т ь на п і р а м і дальному г о р б к у , щ о с и м в о л і з у є степову м о г и л у . На постаменті з Київ. Пам'ятник р о ж е в о г о граніту підноситься поТ. Г. Шевченку стать поета. Він у глибокій задумі, ніби с т р и м у ю ч и н е з б о р и м у силу гніву проти гнобителів народу, величний і н е п р и м и р е н н и й , м у д р и й і по-народному п р о с т и й . С к у л ь п т о р Матвій Манізер зобразив Тараса Григоровича на с х и л і л і т . Здається, поет після довгої в и м у ш е н о ї р о з л у к и з н о в у побачив рідний край. Подолавши далеку д о р о г у , зупинився в задумі. На п'єдесталі напис: « Т . Г. Ш е в ч е н к о . 1814 — 1 8 6 1 » . А нижче — слова із безсмертного « З а п о в і т у » : І мене в с і м ' ї великій, В с і м ' ї вольній, новій, Не забудьте п о м ' я н у т и Незлим т и х и м с л о в о м . Біля монумента Тарасові Ш е в ч е н к у завжди л ю д н о . А д ж е , кажучи словами поета Василя Симоненка, і сьогодні «нам треба голосу Т а р а с а » . Голосу л ю б л я ч о г о , ласкавого й доброго — до матері й дитини, д о людини-трудівника. Гнівного голосу — до всіх «врагів-супостатів». II. Розгляньте пам'ятку. Чи відповідає твір учня всім зазначеним вимогам? 112

Як

складати

твір-опис

пам'ятника

1. Зберіть відомості про те. де встановлено пам'ятник і хто його автор. 2. Коротко розкажіть про людину, якій встановлено пам'ятник. 3. Опишіть саму скульптуру. 4. Опишіть постамент. 5. Зазначте, чи гармоніює пам'ятник із місцевістю. 6. Дайте загальну оцінку монументу, його значенню для історії культури народу. III. Напишіть твір-опис пам'ятника, що є у вашому місті (селі). МИ ДІТИ ТРОЇ, УКРАЇНО' —

—

А< • *

212.1. Прочитайте текст, зазначивши витрачений на це час (він не повинен перевищувати дві з половиною хвилини). Після прочитання з'ясуйте значення незрозумілих вам слів, звернувшись до словників у розділі «Додаток». ОСНОВОПОЛОЖНИКИ УКРАЇНСЬКОГО ПРОФЕСІЙНОГО ТЕАТРУ У другій половині X I X століття в Україні поширився аматорський театральний рух. В аматорських гуртках розпочинали с в о ю діяльність корифеї українського театру — драматурги і режисери Михайло Старицький і Марко Кропивницький. Провідна роль у становленні й розвитку українського театру належала т а к о ж родині Тобілевичів, яку справедливо називають о с н о в о ю українського театру, бо завдяки діяльності цієї родини Україна нарешті отримала свій професійний театр і чудову драматургію. Іван Тобілевич (псевдонім — Іван Карпенко-Карий), за словами Івана Франка, «був одним із батьків новочасного українського театру, визначним артистом та при тім великим драматургом, якому рівного не має наша література...» Його брати — Микола Тобілевич (псевдонім Микола Садовський) і Панас Тобілевич (псевдонім Панас Саксаганс ь к и й ) — були режисерами та акторами; сестра — Марія Садовська-Барілотті — актрисою та співачкою. До того ж до родини Тобілевичів увійшли найкращі артистки українського театру: Марія Заньковецька (стала д р у ж и н о ю М и к о л и ) та Софія Тобілевич (дружина Івана). У 1883 році створено першу українську професійну т р у п у , яку очолив Михайло Петрович Старицький. Значну частину репертуару складали твори Михайла Старицького, Марка Кро113

Корифеї українського театру пивницького та Івана Карпенка-Карого. М у з и к у д о багатьох спектаклів писав к о м п о з и т о р Микола Л и с е н к о — троюрідний брат Старицького, він ж е працював із х о р о м і о р к е с т р о м . Панас Саксагаиський у книзі « Д у м к и про театр» зазначав: «Від матері, Євдокії Зиновіївни, діти вперше почули про театр. Вона знала напам'ять у с ю «Наталку П о л т а в к у » , і не тільки знала, а й уміла надзвичайно цікаво проказувати окремі ролі та відображати різних дійових осіб... Завдяки нашій матері мої старші брати, сестра Марія і я т е ж знали в с ю « Н а т а л к у » напам'ять. На мене, я к і на М и к о л у , мав великий вплив аматорський гурток, я к и м керували Марко Кропивницький і с т а р ш и й брат І в а н » . Д е б ю т у в а в Панас С а к с а г а и с ь к и й на великій сцені у ролі возного в п ' є с і «Наталка П о л т а в к а » . П ' є с а , яку так любила його мати, проклала актору ш л я х д о вершин. За своє творче ж и т т я Саксагаиський зіграв понад с т о головних ролей. Відомий театральний діяч Костянтин Станіславський писав у листі до мовознавця Агатангела К р и м с ь к о г о : « Т о й , хто бачив гру українських акторів, зберіг світлу п а м ' я т ь на все ж и т т я . Такі українські а к т о р и , як К р о п и в н и ц ь к и й , Заньковецька, С а к с а г а и с ь к и й , С а д о в с ь к и й — б л и с к у ч а плеяда м а й с т р і в у к р а ї н с ь к о ї с ц е н и , — викарбувалися з о л о т и м и б у к в а м и на с к р и ж а л я х історії світового мистецтва» (За Л.Семакою). gjtj^ II. Дайте відповіді на запитання. 1. Коли в Україні о с о б л и в о поширився аматорський театральний р у х ? 114

2. К о м у належала провідна роль у с т в о р е н н і п е р ш о г о українського професійного театру? 3. Щ о писав Іван Ф р а н к о про Івана Тобілевича (КирпенкаКарого)? 4. Х т о очолив новостворену театральну т р у п у ? 5. Чиї твори становили основу репертуару театру? 6. Яка роль М и к о л и Лисенка в п е р ш о м у професійному театрі? 7. Під чиїм впливом формувалася л ю б о в до театру в Тобілевичів?

Називні речення 213. Виразно прочитайте уривок із поезії Ліни Костенко. Знайдіть односкладні речення з головним членом підметом. Чим він виражений? Про що повідомляється в цих реченнях? Звичайна собі мить. Звичайна хата з к о м и н о м . На росах і д о щ а х настояний б у з о к . Оця реальна мить вже завтра буде с п о м и н о м , А післязавтра — к а з к о ю к а з о к . Л. Костенко g^fr Називними (рос. назывными) вважають такі односкладні ^ ^ речення, якими стверджується наявність, існування якого-небудь я в и щ а , предмета, названого головним членом підметом. Наприклад: А потім зникла музика. Антракт (Л. Костенко). Називні речення в и м о в л я ю т ь о с о б л и в и м г о н о м . Вони найчастіше вживаються в х у д о ж н і х о п и с а х , вказуючи на час, місце, послідовну зміну к а р т и н . Наприклад: Гарно як у полі! Так би йшов завжди! Вітер і тополі. Сонце і сади (В. С ос юра). У називному реченні, крім підмета, м о ж у т ь бути означення й д о д а т к и , які відносяться д о нього. Наприклад: Дощ. Бляшаний звук водм. Веселих крапель кроки (Л. Костенко). Обставин у називному реченні не буває. Я к щ о в реченні є будь-яка о б с т а в и н а , то це речення не називне, а д в о с к л а д н е з п р о п у щ е н и м присудком. Наприклад: Тциш в Сонгоррді_(В. Винниченко) — у реченні пропущено п р и с у д о к панує, від нього ставимо питання до обставини: панус (д е ? ) в Сонгороді. 214. Спишіть речення, вставляючи пропущені букви. Підкресліть усі члени в називних реченнях. 1. Давня українська хата. В. .сокий поріг. На стінах та вікнах розвішені р у ш н . . к и . Розмальована піч. Скриня — п р о с т о 115

к р а с у н я (Л.Орел). 2. М и н у л е ? Там не з м і н и м о ні й о т и . Майбутнє? Клич до творчої роботи (Д. Павличко). 3. Шалені темпи. Час не наша власність (Л. Костенко). 4. Каштанів ш у м . Дніпра пр..віти. Х . . м е р н і тіні ронять віти на тротуар (В. Сосюра). 5. Надгірна ніч. Х о л о д н і роси (Л/. Філянськии). 6 . Гніздо лелече. Осокір. Ст..жина д о кр..ниці (М. Луків). Q y 215. Розв'яжіть мовну задачу. В о с ь м и к л а с н и к и отримали завдання написати невеликий твір « У л і с і » , розпочавши його називним реченням. Галина так с ф о р м у л ю в а л а п е р ш е р е ч е н н я : * С е р е д лісу ставок». Наталка розпочала твір так: «Велика лісова галявина». Хто правильно виконав завдання? 210. 1. Виразно прочитайте уривок із поезії Олександра Олеся. Випишіть двоскладні речення з пропущеним присудком. Літній вечір... Гори в млі, В золоті вершини... А під ними ллється десь Пісня України. Гасне вечір... Сон обняв Гори і долини... Л м і ж горами літа Пісня Україпи. Ніч давно... Заснуло в с е . . . Тільки море плине Та щебече понад ним Пісня України. Олександр Олесь II. Зробіть розбір виділених слів як частин мови. 217. Прочитайте ппри речень. Яке з речень односкладне, а яке — двоскладне? Свою думку доведіть. Визначте види односкладних речень. 1. Небо безхмарне і б л и с к у ч о - с и н є . — Небесна блакить. 2. Тиша навкруги.— Навкруги т и х о й п о х м у р о . 3. Не вчи орла літати, а соловейка співати.— Орел — символ сміливості. 4. Ш у м пшениць.— Щ е недавно тут шуміли пшениці. 5. Учні зібралися біля ш к о л и . — Учнів зібрали біля ш к о л и . 6. За чесне діло стій с м і л о . — Я завжди д о т р и м у ю с я слова. 21Я. І. Прочитайте текст, доберіть до нього заголовок. Спишіть, вставляючи пропущені букви. Знайдіть односкладні речення, визначте їх види. В и х о д ж у зранку з б у д и н к у на поріг та й з а с т . . г а ю від под..ву. З-.лені сосни с т о я т ь по коліна в снігу. Справжнє диво! 116

Гордовиті дотки зими А б . . р е з и ! Я к и м д и в о м і с к р я т ь с я б . . р е з и ! В о н и ніби піднялися зі снігів і були с х о ж і на царівен. Справжні гордовиті д о ч к и з и м и . Все. все було запорош-.не ворохами с н і ж и н о к . П о т и х чарівних к и л . . м а х щ е не х о д и л и . Я к и м и барвами змалювати мені ц ю к р а с у ? Тільки п о д и в і ться! Вона виткана не з буйного з . . л е н о г о л и с т у , не з розмаїтості трав і к в і т і в , не з золотого к о л о с у , не з осінніх щ - . д р о т дозрівання. Ні! Вона с т в о р е н а з води. Звичайна вода п е р е т в о рилася на чарівні с н і ж и н к и (За І. Цюпою). II. Уважно розгляньте фотоілюстрацію. Напишіть твір-мініаттору «Зимова казка», вживаючи односкладні речення різних видів. 219. Запишіть подані речення в такій послідовності: а) означено-особові; б) неозначено-особові; в) узагальнено-особові; г) безособові; ґ) називні. 1. Скористайтесь м у д р о ю порадою. 2. Виряджали плугатарів у поля цілим селом. 3 . За д в о м а зайцями п о ж е н е ш с я — ж о д н о г о не в п і й м а є ш . 4 . У ч о р а з а д о щ и л о . 5 . Старий сад. 117

6. Тьохкання с о л о в ' я . 7. Д и м о м повіяло з городу. 8. Хвали день увечері. 9. Згадають про ці події в майбутньому ще не раз. 10. З н а ю ціну і д р у ж б і , й ворожнечі. dg^ Якщо ви правильно виконали завдання, із других букв перших записаних слів складеться початок прислів'я: «... , як на світі жить». 220. Подані двоскладні речення переробіть на синонімічні односкладні та запишіть. Підкресліть граматичні основи. З р а з о к . Настав вечір (двоскладне).— Вечоріє (безособове). ВЄ.ЇІР (називне). 1. Цього р о к у селяни зібрали небувалий у р о ж а й . 2. Степ д у х м я н о пахне квітами. 3. Я хочу подивитися ще раз на ц ю д и в о в и ж н у квітку. 221. Перекладіть текст українською мовою і запишіть. Знайдіть односкладні речення, визначте їх види. Становилось т е м н о . Натаскали о г р о м н у ю кучу хвороста и прошлогодних с у х и х листьев и зажгли костёр. Ш и р о к и й столб весёлого огня поднялся к небу. Точно вспугнутые, исчезли последние остатки дня. Мрак. Казалось, он, выйдя из р о щ и , надвинулся на костёр. Багряные пятна пугливо затрепетали по вершинам д у б о в . ^ Деревья зашевелились, то выглядывая в красное пространство света, т о прячась в темноту. «Нам страшно! Боимся огня!» — шептали они листвой (За О. Купріним). костёр — багаття, вогнище — сполоханий остаток — залишок мрак — морок

ц > вспугнутый

пространство — простір роща — дібрдва пугливо — лякливо темнота — темрява

моений РОЗБІР

Синтаксичний розбір о д н о с к л а д н и х речень При виконанні синтаксичного р о з б о р у п р о с т о ю односкладного р е ч е н н я с л і д к о р и с т у в а т и с я с х е м о ю р о з б о р у , щ о в м і щ е н а на с. 89.

Вслухаюся

ночами в дощ (II. Зразок

усного

Осадчук). розбору

Речення розповідне, неокличне, просте, односкладне з головним членом присудком — означено-особове, поширене. Граматична основа складається тільки з прпсудка вслухаюся. Вслухаюся (в щ о ? ) в дощ — додаток. Вслухаюся (к о л и ? ) ночами — обставина часу. 118

Зразок

письмового

розбору

Вел пхаюся ночами в.до]&( Р о з п о в . , неокл., просте, о д н о е к л . , озн.-особ., пошир.). 222 Спишіть речення, вставляючи, де треба, пропущені букви. Зробіть иовний синтаксичний розбір речень. 1. Л ю б л ю слова щ е повнодзвон.Л, нк мед, пахучі та п ' я н к і ( М . Драй Хмара). 2. Снігів підсинен.Л полотна ( / / . Засенко). 3. Ч у т и дальній к р о к т я ж к о г о г р о м у в т и ш и н і навислій ( М . Рильський). 4. Біля кузні кували підкови степовим жеребцям (О. Довженко). 5. В сіні вогню не с х о в а є ш (Нар. твор чість). 6. Ввійдіть у гай, без поспіху ввійдіть, знайдіть себе у щебеті і квіті ( М . Луків). 22 1. І. Прочитайте текст, доберіть до нього заголовок. Підготуйте докладний усний переказ. Йду н е д і л ь н о г о п о л у д н я ш и р о к о ю с т е ж к о ю , п о р о с л о ю п о д о р о ж н и к о м і с п о р и ш е м . Ліворуч і праворуч ж и г о х в и л ю є , вибиває ніжний колос. Тут пахне квітом. Іноді к о л о с к и примовляють співом великим. Далі вище починається ліс. Спочатку то там, то там сосна самотньо стоїть. Здається, к о ж н а із них дивується, щ о так далеко наперед вибігла. Під соснами траву всипано минулорічними розчепіреними голівками. Десь-не-десь піднімається самотнє стебло лісових дзпіночків. У старих, иогнилих пнях можна побачити в у ж и к і в . А далі, вище, починається мішаний ліс і все густішає, і густішає. Дуби, л и п и , ясени, берези. Чорний ліс. П о х м у р и й ліс. Скільки тіні й с в і ж о с т і ! Після д о щ у в лісі пахне водою. А скільки т у т ш у м у всякого! Птахи літають п о м і ж гілляччям. От промайнула метка тінь по гіллю. Білочка. Х о ч е т ь с я їй с х о ватися. Для ч'ого ж потрапляти на очі л ю д и н и ? (За У. Сам чуком). II. Випишіть односкладні речепня, зробіть їх синтаксичний розбір. 224. Перекладіть речення українською мовою і запишіть. Зробіть їх синтаксичний розбір. 1. Невозвратимая пора детства! Как не л ю б и т ь , не лелеять воспоминаний о ней! (Л. Толстой). 2. Пройдите нашей р о щ е й ранним утром! ( / . Тургенев). 3. Мне у ж е вкратце поведали эту и с т о р и ю (К. Симонов). 4. Счастья за деньги не купить (Нар. творчість). невозвратимый — тут: безповоротний лелеять — плекати вкратце — стисло поведать — переповісти 119

МИ ДІТИ ТРОЇ, УКРАЇНО! 225.1. Прочитайте виразно текст. РОДИНА

СИМИРЕНКІВ

Історію к о ж н о г о роду найчастіше змальовують як дерево, листки і квіти я к о г о позначають конкретних людей. А ось династію Симиренків можна представити як квітучий яблуневий сад. Кожна людина з цієї с і м ' ї — це творча о с о б и с т і с т ь , новатор, я к и й присвятив своє життя обраній справі й л ю д я м . У XVII столітті родина вільного запорозького козака Степана Симиренка з містечка Г о р о д и щ е на Черкащині була віддана в кріпаки графу Воронцову. Завдяки наполегливій і важкій праці синові Степана Федору вдалося викупитися з неволі. Він одружився з дівчиною із великої с і м ' ї Анастасією Я х н е н к о . Її брати — Терентій, Кіндрат і Степан — у с п і ш н о вели торгівлю б о р о ш н о м , орендуючи млини. Коли до них приєднався Федір, справи пішли на краще. Компаньйони створили промислову фірму «Брати Яхненки і С и м и р е н к о » . Зароблені гроші вони витрачали не тільки на зміцнення підприємств, а й щедро віддавали на благородні й милосердні справи. Ініціатором будівництва першого парового цукрового заводу в селі Мліїв на Черкащині був Платон, старший син

Квітучий яблуневий сад 120

Ф е д о р а С т е п а н о в и ч а . О к р і м ц у к р о в а р е н ь , о б л а д н а н и х за останнім словом т е х н і к и , було зведено ще й механічний завод, щ о в и п у с к а в н о в і т н є о б л а д н а н н я . На ц ь о м у заводі б у л и збудовані перші на Дніпрі металеві пароплави — «Українець» і « Я р о с л а в » . Робітниче селище Платон Федорович перетворив на « р а й с ь к и й к у т о ч о к » : р о б і т н и к и о т р и м у в а л и платню в чотири рази в и щ у від середньої, к о ж н і й родині був виділений окремий будиночок із городом, для самотніх — гуіггожиток, працювала безкоштовна лікарня, діяв самодіяльний театр, вулиці були освітлені гасовими ліхтарями. Тарас Ш е в ч е н к о , побувавши в г о с т я х у найбільшого українс ь к о г о промисловця, був захоплений побаченим. Платон Федорович запропонував йому за рахунок фірми видати «Кобзар*. Це останнє п р и ж и т т є в е видання поета б у л о в і д д р у к о в а н е 1860 року в петербурзькій друкарні Пантелеймона Куліша. Платон Ф е д о р о в и ч був одпим із з а с н о в н и к і в н а у к о в о г о садівництва в Україні. Завдяки йому ми зиасмб смак зелених, у «сонячних в е с н я н к а х » , яблук Ренет Симиренка. Справу батька п р о д о в ж и в Лев П л а т о н о в и ч . У с п і ш н и й студент складав випускні екзамени в супроводі жандарма. А про те, що його дипломна робота визнана гідною ступеня кандидата природничих наук, дізнався в Мценєькій пересильній т ю р м і . Його було вислано в К р а с н о я р с ь к як п о л і т и ч н о г о злочинця. У Сибіру Лев Симиренко провів д е в ' я т ь років. Т у т він розробив нові технології вирощування плодових дерев, щ о дало змогу запобігти ї х вимерзанню взимку. Повернувшись у Мліїв, Лев Симиренко поставив за мету врятувати залишки колекції плодових культур свого батька і налагодити промислове виробництво фруктів. Слава про знаменитий рід к у п ц і в , промисловців, у ч е н и х , меценатів живе у к в і т у ч и х яблуневих садах, щ о дають л ю д я м духмяні плоди землі та с о н ц я ( 3 журналу). II. Дайте відповіді на запитанпя. 1. Як була створена промислова фірма «Брати Я х н е н к и і С и м и р е н к о » ? На щ о компаньйони витрачали зароблені г р о ш і ? 2. Р о з к а ж і т ь про у м о в и ж и т т я р о б і т н и к і в на п е р ш о м у ц у к р о в о м у заводі у Млієві на Черкащині. 3. Який внесок Платона Федоровича Симиренка у становлення наукового садівництва в У к р а ї н і ? 4. Я к п р о д о в ж и в справу батька Лев С и м и р е н к о ? 5. Я к у мету поставив перед с о б о ю вчений? III. З'ясуйте за тлумачним словником наприкінці підручника значення слів спонсор і меценат. Поміркуйте, чи можна назвати діяльність родини Симиренків меценатством.

Повні та неповні речення. Т и р е в н е п о в н и х реченнях 22в. З правого і лівого стовпчиків складіть прислів'я. Скажіть, чи зрозумілими с продовження речень без першої частини. Чому? Ранні пташки росу п ' ю т ь , Пташка радіє весні, Пташку пізнають у польоті,

а дитя — матері. а людину в роботі. а пізні сльози ллють.

^ к Речення бувають повними й неповними. Повними {рос. полными) називають речення, зрозумілі самі по собі, бо вони мають усі необхідні для цього члени речення. Наприклад: Місяць човном золотим над лііспі<)м_ сонно пливе (В. Сосюра). Неповними (рос. неполными) називаються речення, н яких піюпушено один або кілька членів. Найчастіше пропущені члени речення п неповному реченні встановлюються зі змісту попереднього речення або із ситуації спілкування. Наприклад: Іван приходив. Так посидів трохи, устав, пішов, оглянувся з воріт (Л.Костенко). *А куди ти мандруєш, парубче?» — < Додому» (С. Васильченко). Неповні речення найчастіше вживаються у висловлюваннях розмовного і художнього стилів мовлення, щоб уникнути з а й в о ю повторення и же відомих слів і словосполучень. 227. Спишіть складні речення. Підкресліть ті частини, які е неповними. Скажіть, які члени речення пропущені. 1. З одного берега у ставок сосни заглядають, а з другого, п р о т и л е ж н о ю , — дуби (Остап Вишня). 2. Встас хмара з-за лиману, а другая з поля (Т. Шевченко). 3. З лісу шепче гілка, з жита,.— перепілка, з-за ш и р о к о г о лиману журиться сопілка (А. Малишко). 4. В озеро — камінь, і підуть круги (II. Воронько). 5. Під хатою — квіття грядкою, а на хаті — лелека з лелеченятами (О. Гончар). 6. Лютий воду відпускає, а березень підбирає (Нар. творчість). 228. Прочитайте народну гумореску. Скажіть, чи дотримувалися співрозмовники норм культури спілкування. Переробіть діалог і розіграйте його за особами. 122

ПАН І ПАСТУШОК Я к о с ь пан, їдучи до сусіда в гості, побачив на березі річки пастушка, іцо пильнував овечок. Пан зупинив карету й питає хлопчика: — Скільки в тебе овець? Чи далеко д о села? Я к тебе звуть? Чи глибока ця річка? П а с т у ш о к відповідає: — Сімсот. Сім верст. Мартин. П о коліна (Нар. творчість). 229. І. Прочитайте текст. У репліках діалогу опустіть зайві слова і словосполучення. Перероблений текст запишіть. Підкресліть неповні речення. Василько доглядав за щ и г л и к а м и , я к и х посадив у к л і т к у . А вони ніяк не хотіли співати... М о ж е , клітка для них замала? М о ж е , їм зерно не с м а к у є ? — Тату, чому щ и г л и к и не с п і в а ю т ь ? — запитав хлопець одного разу. Тато подумав х в и л и н к у , а тоді відповів: — Щ и г л и к и не співають, бо вони с и д я т ь у неволі, сину. — Щ и г л и к и сидять у неволі? — Так, вони сидять у неволі й т о м у не х о ч у т ь співати. — Так само щиглики сидять у неволі, як козаки сидять у каторзі турецькій? А козаки таки співали: «Ой нема ні вітру, ні хвилі з нашої У к р а ї н и » . — Це ж були козаки, а щ и г л и к и — л и ш е пташки. А л е неволя одна. Не п у с к а є ш ї х із хати, і вони тобі не співають. Щ о з т о г о , щ о м а ю т ь з е р н о і в о д у , к о л и не м а ю т ь волі! (За Б. Лепким). II. Уявіть ситуацію, що вас познайомили з однолітком з іншої країни. Складіть і розіграйте діалог, метою якого с дізнатися про захоплення одне одного. У репліках вживайте неповні речення. Тире в неповному реченні с т а в и т ь с я , я к щ о пропущеним членом речення є присудок. Наприклад: Для мене — цілий світ у твоїх очах (І. Кочерга). Я к щ о пропущений будь-який інший член речення, т и р с м о ж е ставитись і не ставитись, залежно від авторського б а ж а н н я . Н а п р и к л а д : Першиіі урок минув швидко, а другий — тягнувся, здавалося, безкінечно (В. Нестойко). Перший урок минув швидко, а другий тягнувся, здавалося, безкінечно. Пунктограма. Тире в неповному

реченні 123

IIa місці п р о п у с к у члена речення після тире робиться вичікувальна пауза, а далі той підвищується. Наприклад: Ось тут зацвіла сон-трава, (/)а там ген ( / / ) — жоржини (П. Мовчан). 230. І. Прочитайте уривок із поезії Бориса Олійника. Прокоментуйте пунктограму «Тире в неповному реченні». Мати наша — сивая горлиця. Все до її серденька горнеться: Золота бджола — н а м и с т и н о ю , Небо — празниковою х у с т и н о ю , Сивий дуб — прокуреним прадідом, Білочка — мальованим п р я н и к о м , Ж у р а - ж у р а в е л ь над к р и н и ц е ю — Чистою сльозою-водицею, Л земля — п ш е н и ц е ю я р о ю , А літа — замисленим явором. Б. Олійник II. Спишіть перше речення. Зробіть його синтаксичний розбір. 231. Спишіть речення, ставлячи пропущені розділові знаки. 1. Син припав до материної р у к и , а мати до синової голови (Панас Мирний). 2. В оцім яру є озеро й ліс під горою, а в лісі скарб (Т. Шевченко). 3. Степу і моря вічна розмова... Я к а ти ваблива, яка загадкова! Степ м о р ю к о л о с о м . Море п р и б о є м . . . Тільки надвечір замовкнуть обоє ( М . Нагнибіда). 4. Мудрість іде без б л и с к у , бездумність у позолоті (А. Малишко). 232. Відновіть прислів'я, опускаючи слова і словосполучення, що повторюються. Перероблені речення запишіть, ставлячи, детробл, тире. 1. Повний колос д о землі гнеться, а п о р о ж н і й колос догори пнеться. 2. Шабля ранить тіло, а слово ранить д у ш у . 3. Весна красна к в і т к а м и , а осінь красна плодами. 4. Порожня бочка гучить, а повна бочка мовчить. 5. Дерево міцне корінням, а людина міцна д р у з я м и . 233. Перекладіть речення українською мовою і запишіть. 1. М о р о с и т д о ж д и к , м е л к и й , х о л о д н ы й . С в ы с о к и х деревьев падают т я ж ё л ы е капли на малые, с малых — на к у с т ы , с кустов — на траву, а с травы — на с ы р у ю з е м л ю ( М . ІІришвін). 2. В простоте слова — самая большая мудрость ( М а к с и м Горький). 3. На небе с одной стороны угасает зарево заката, а с другой изза гребней леса медленно развёртывается туча ( / . Тургенев). ^^ 124

закат — захід

развёртываться

—

розгортатися

Переказ тексту- наукового стилю і основні ознаки має науковий стиль? 02.1. ЯУ кякій сфері він вживається? 3. Назвіть основні види висловлювань наукового с т и л ю . 234.1. Прочитайте текст. Доберіть до нього заголовок. Визначте тему й основну думку висловлювання. Які ознаки підтверджують науковий виклад тексту? У різних народів і с н у ю т ь свої принципи називання дітей. Східні с л о в ' я н и на час утворення Д а в н ь о р у с ь к о ї д е р ж а в и мали д о с и т ь р о з г а л у ж е н у с и с т е м у в л а с н и х і м е н . Д і т е й називали самі батьки на підставі різних ознак д и т и н и , її поведінки, часу та обставин її народження. Тому нерідко т р а п л я л и с я імена Зав'ял ( « в ' я л и й » ) , Балуш («пустун»), Важен ( « б а ж а н и й » ) . Імена Весна, Зима, Підосінь. Субота вказували на час народження, а Одинець, Первуша.Другак на те, я к о ю за ч е р г о в і с т ю була дитина в с і м ' ї . За імена людей правили т а к о ж назви тварин, птахів, риб, к о м а х та інших ж и в и х істот н а в к о л и ш н ь о г о світу. Т о м у діти могли мати такі імена, як Борсук, Засць, Беркут, Жук. Сом. З а у в а ж и м о , щ о в т а к и х випадках с л о в о не сприймалося в реальному значенні, т о м у ні в кого не виникало ніяких асоціацій між і м ' я м та відповідною і с т о т о ю . Певна частина о с о б о в и х імен була пов'язана з марновірствами й заклинаннями. Наприклад, імена Ведмідь, Вовк давали д і т я м , щоб відлякунати злих д у х і в , а такі як Иекрис, Худяк, Ненаш — аби не привернути уваги нечистої с и л и , яка могла нашкодити дитині. Щ о б дитина не померла, їй надавали ім'я як своєрідне заклинання. Батьки вірили, щ о коли дитину назвати, наприклад, Некрас або Худяк, т о вийде навпаки: вона виросте к р а с и в о ю , м у ж н ь о ю . С х і д н о с л о в ' я н с ь к і племенні вожді й давньоруські князі I X — X I століть, починаючи від Святослава Ігоревича, мали милозвучні с л о в ' я н с ь к і імена, переважно складні, з д р у г о ю частиною на волод, мир, полк, -слав, з я к и м и пов'язувалися поняття володіння, м и р у , слави: Всеволод. Володимир, Твори мир, Мирослав. . Серед н а й п о ш и р е н і ш и х д а в н ь о р у с ь к и х ж і н о ч и х к н я з і в с ь к и х імен були Предслава, Ярослава. Святослава. Про ї х н ю популярність свідчить, наприклад, те, щ о київський к н я з ь Володимир, р о з г р о м и в ш и незадовго перед хрещенням Русі половецького князя Рогволода й узявши собі за д р у ж и н у й о г о д о ч к у Рогніду, змінив її Ім'я, назвавши Гориславою. 125

У кінці X століття, після введення християнства, у Київській Русі п о ш и р ю ю т ь с я власні імена із складених монахами календарних святців, які містили тисячу с т о імен. Усі вони були запозичені у греків, а також у інших народів, з якими Візантія підтримувала жваві культурно-економічні й політичні зв'язки (З довідника). II. Складіть і запишіть складний план тексту, підготуйте докладний усний переказ. НІ. Пригадайте, чим відрізняється докладний переказ від стислого. Складіть план у формі питальних речень і підготуйтеся до стислого письмового переказу. КУ/ІЬТУРА

—-—— Н А У К О В Е ПОВІДОМЛЕННЯ

235. І. Прочитайте текст. Складіть пам'ятку «Як готуватися до наукового повідомлення •. П о в і д о м л е н н я — це у с н е м о н о л о г і ч н е в и с л о в л ю в а н н я , невелика доповідь на я к у с ь тему. При підготовці повідомлення необхідно не просто опрац ю в а т и матеріал, а г л и б о к о у с в і д о м и т и й о г о , визначити головне й другорядне. Щ о б слухачі краще зрозуміли зміст вашого виступу, потрібно ретельно переглянути записи, переробити текст, дібрати найяскравіші приклади, я к і , на вашу думку, найкраще зрозуміють однокласники. Спробуйте п о с т а в и т и себе на м і с ц е с л у х а ч і в . П о д у м а й т е , чи не д о п о м о ж у т ь вам наочні посібники (схеми, малюнки, таблиці, магнітофонні записи). II. Підготуйте невелике повідомлення «Що означає моє ім'я». МОЄНИЙ РОЗМІР Синтаксичний розбір неповних речень При виконанні синтаксичного розбору простого неповного р е ч е н н я с л і д к о р и с т у в а т и с я с х е м о ю р о з б о р у , щ о в м і щ е н а н а с . 89. У к а з а в ш и , щ о р е ч е н н я н е п о в н е , т р е б а з а з н а ч и т и , я к и й член (чи ч л е н и ) речення пропущені.

В слові — мудрість

і души народу (Д.

Зразок усного

Білоус).

розбору

Речення розповідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене, неповне (пропущено присудок міститься), ускладнене однорідними підметами. 126

Граматична основа — мудрість і душа (підмети) і пропущений п р и с у д о к міститься. Підмети виражені і м е н н и к а м и . Душа (ч и я ? ) народу — означення. Від п р о п у щ е н о г о присудка міститься ставимо питання до обставини місця (д е?) в слові. Зразок письмового

розбору

В_сл_ові — мудрість і душа народу ( Р о з п . , неокл., просте, д в о с к л . , поширене, неповне ( п р о п у щ е н о присудок), ускладнене однор. підметами). 236. Спишіть речення, вставляючи пропущені синтаксичний розбір записаних речеш..

букви.

Зробіть

I . Я з д..настії хлібороба (/7. Перебийніс). 2. Степ навкруги. В траві с т . . ж и н а біла (Д. Павличко). 3. В мові — ноля героїв, вияв вільного д у х у ( Д . Білоус). 4. В піснях — дівоча світла туга і вільний помах косаря (М. Рильський). ^

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Яке речення називається о д н о с к л а д н и м ? 2. На я к і дві о с н о в н і групи п о д і л я ю т ь с я о д н о с к л а д н і речення? 3. Які речення називаються означено-особовими? Як вираж а ю т ь с я присудки в т а к и х реченнях? 4. Які речення називаються неозначено-особовими? Я к вир а ж а ю т ь с я присудки в т а к и х реченнях? 5. Які речення називаються узагальнено-особовими? Я к виражаються присудки в таких реченнях? 6. Які речення називаються б е з о с о б о в и м и ? Я к виражаю т ь с я присудки в т а к и х реченнях? 7. Які речення називаються називними? Ч и м виражається підмет у таких реченнях? 8. Спишіть речення, підкресліть граматичні основи. Визначте види односкладних речень. І. Не погасни маревом, не розвійся с н о м , х м а р к о ю л а с к а в о ю за моїм вікном (А. Малишко). 2. Майстра по роботі пізнати. 3. У ч у ж і й пасіці б д ж і л не розведеш {Нар. творчість). 4. Напевно, через годину буде світати (О. Гончар). 9. 10. II. 12.

Які речення називаються неповними? Чим неповні речення відрізняються від о д н о с к л а д н и х ? Сформулюйте пунктограму « Т и р е в неповному реченні». Спишіть речення, ставлячи пропущені розділові знаки.

1. Нема лісу без вовка, а села без л и х о г о чоловіка. 2. Тримай хліб на обід, а слово на відповідь. 3. Однією р у к о ю дає, а друг о ю забирає. 4 . Праця приносить к о р и с т ь , а пусті слова голод.

речення З ОДНОРІДНИМИ ЧЛЕНАМИ

Однорідні члени речення. Інтонація речень з однорідними членами 237. Прочитайте текст. Скажіть, від яких слів залежать виділені слова, на які питання відповідають, як вони з'єднані між ссбою. Україна здавна славиться народним мистецтвом і народними талантами. Дівоче вбрання і козацька люлька, топірець гуцула і спинка саней, вишитий рушник і звичайний віконний наличник ставали витвором мистецтва. Людина оточувала себе к р а с о ю , знала в ній с м а к , х у д о ж н ь о оздоблювала ж и т т я , заполонена одвічним бажанням творити (/. Гончар). ІВ'Ї Однорідними (рос.однородными) називаються члени ре^ ^ чення, я к і відносяться до о д н о г о й т о г о с а м о г о члена речення і в і д п о в і д а ю т ь на о д н е й те с а м е п и т а н н я . Наприклад: А тим часом місяць пливе оглядати і небо, і зорі, і землю, і море (Т. Шевченко). Однорідними м о ж у т ь бути як головні, так і другорядні члени речення. Нерідко однорідні члени речення м а ю т ь при собі залежні слова, є поширеними. Наприклад: Сивиіі по^цн і листатий подорожник кущилися обабіч дороги (Григір Тютюнник). Однорідні підмети полин і подорож ник відносяться д о присудка кущилися і пояснюються листатий. означеннями сивий, Однорідні члени речення зазвичай виражають словами однієї частини мови, проте зрідка в одному ряді однорід них членів м о ж у т ь вживатися слова різних частин мови. Наприклад: Хата стояла на горі, чиста, біла, весела, з блискучими вікнами (І. Нечуй-Левицький). Однорідні члени речення з ' є д н у ю т ь с я : а) сполучниковим з в ' я з к о м (за д о п о м о г о ю сурядних сполучників). Наприклад: А соловейко на калині то затихав, то щебетав (Т. Шевченко); б) б е з с п о л у ч н и к о в и м з в ' я з к о м (тільки за д о п о м о г о ю інтонації). Наприклад: Впали роси на покоси, засвітилися навколо (Д. ГІавличко); в) змішаним з в ' я з к о м (частина однорідних членів з'єднана с п о л у ч н и к а м и , а частина — тільки за д о п о м о г о ю інтонації). Н а п р и к л а д : Кожна професія цікава, потрібна і захоплива (О. Копиленко). 130

Можливі випадки, коли в реченнях є кілька рядів однорідних членів. Наприклад: Весь зелений степ і синє кругле небо заливало проміння гарячого, золотого сонця (1. Нечуй Левицький), 238. Прочитайте речення. Назвіть ряди однорідних членів і визначте, на які питання відповідають однорідні члени, якими членами речення виступають і як з'єднані між собою. 1. Поклич і м р і ю , і надію, світи вогонь (М. Сом). 2. Наша дума, наша пісня не вмре, не загине ( Т . Шевченко). 3. З ластівками прокидався яблуневий, у білих накрапах сад (ЛГ. Син гаївський). 4. Я к о с ь т у ж н о , надсадно шуміли на вітрі м о к р і , обважнілі сосни (В. Козаченко). 5. Ми віддамо Вітчизні всі пориви, і д у ш політ, і с и л у наших рук (В. Сосюра). 239. Спишіть текст, вставляючи, де треба, пропущені Підкресліть однорідні члени речення.

букви.

Людина стала л ю д и н о ю , коли почула шепіт листя і п і с н ю с о л о в ' я , д з ю р ч а н . . я веснян..ого с т р у м к а , передзвін срібних дзвіночків жайворонка в бездон..ому небі, шерех с н і ж и н о к і завиван..я з а в і р ю х и , лагідний плескіт хвиль і урочисту т и ш у ночі. Почула і, затамувавши подих, слухає сотні і тисячі років чудесну музику ж и т . . я . Умій і ти слухати ц ю м у з и к у , насолоджуватися красою. Споглядай..я і с л у х а й . . я , п е р е ж и в а н а я побачен..ого і почут о г о — це ніби перше віконце у світ краси. Краса — д ж е р е л о морального багатства л ю д и н и (В. Сухомлинський). 240. Розв'яжіть мовну задачу. Восьмикласники складали речення з однорідними присудками. Олена записала в зошиті: «Вітер збивав сніжинки з дуба, колихав їх у повітрі». Ярослав склав таке речення: «Сонце сховалося за хмару, воно ніби запалило її край». Х т о правильно виконав завдання? 241. Складіть речення за поданими схемами.

Найчастіше однорідні члени речення вимовляються з перелічувальною інтонацією: однаковим тоном, ощ>емо або парами. Наприклад: Тягнуться до сонця і квіти. віти кучеряві. (/) гори голубі (В. Сосюра).

(/) і трави,

(/) 129

При протиставленні однорідних членів перший із них вимовляється висхідною інтонацією, а другий — спадною. Наприклад: Голос у молодої вчительки був не сильний, (/)але ніжний (В. Кучер). 242. Випишіть із підручника географії п'ять речень із однорідними членами. Зробіть висновок, як поєднуються між собою однорідні члени речення в текстах наукового стилю мовлення. Однорідними м о ж у т ь бути лише слова одного плану як за змістом, так і за граматичним оформленням. Правильно

Неправильно Дерева, кущі, трави, тягнуться до сонця.

сосни

Дерева, кущі, трави тягнуться до сонця.

Слово дерева охоплює своїм значенням слово сосни, яке є зайвим у переліку. Мені подобається ти й відповідати бабусі.

отримувана листи

Мені подобається отримувати листи від бабусі й відповідати на них.

Від двох однорідних присудків може залежати один додаток, тільки тоді, коли обидва дієслова вимагають від іменника тієї самої форми. Пливуть водою.

хмари

і човен

за

Линуть у небі хмари, човен за водою.

пливе

Не можуть уживатися з присудком однорідні підмети, якщо один із них має пряме значення, а другий — переносне. У долині ростуть маки і волошки.

червоні

У долині ростуть червоні маки й сині волошки.

Означення, що стоять перед рядом однорідних підметів або додатків, стосуються всіх однорідних членів. Народ не тільки творить ма теріальні цінності, а й духов ні скарби.

Народ творить не тільки ма теріальні цінності, а й духовні скарби.

Однорідні члени речення можуть поєднуватися парними сполучниками як...так, не так... як, не тільки...а й, хоч...а.іе й, не сті.іьки...скільки, наскільки—настільки, якщо не.„то. При цьому перша частина сполучника ставиться перед першим однорідним членом, а друга — перед другим. 130

243. Прочитайте поезію Миколи Луківа, дотримуючись правильного інтонування речень з однорідними членами. ПЕРЕВАЛ Гора, дорога, перевал, Стара каплиця на вершині, А далі — обрій, як обвал, І небеса високі й сині.

У небесах орли пливуть. Літа спливають за літами. І люди йдуть і розтають, Зливаючись із небесами. М. Луків

244. Прочитайте уривок. Знайдіть помилки у вживанні однорідних членів речення. Відредагований текст запишіть. Вітер гнув тополі, дерева і к у щ і , здіймав і к р у ж л я в к у р я в о ю над висохлим полем. Від й о г о нещадних поривів розпочався справжній і золотий листопад. Не тільки вітер не в щ у х а в , а й посилювався. Здається, його підбадьорювало срібне мереживо бабиного літа і листя. У садку на гілках т р и в о ж н о похитувалися червонобокі яблука і сливи. От-от зірветься обважнілий і перестиглий плід, л у н к о гупне об землю. Н е м о ж л и в о не любити й не милуватися о с і н н ю ( 3 учнівського твору). 245.1. Перекладіть текст українською мовою і запишіть. Підкресліть однорідні члени речення. И вот вы на Говерле. Стоите на гребне разбушевавшегося и застывшего океана. Плавные очертания гор в д ы м к е . Богатство красок очаровывает и удивляет путешественника. Перед глазами расстилается зелёное море лесов, з а х в а т ы в а ю щ а я панорама гор.

Гора Говерла 131

Путешествие на Говерлу — как будто путешествие в с к а з к у , в край таинственной к р а с о т ы , давних легенд и сказаний. Если вы преодолеете десятки километров и встретите рассвет в сердце Карпат, вы обязательно вернётесь с ю д а ещё раз ( 3 журналу). разбушеваться — розбушуватися таинственный — таємничий очертание — обрис преодолеть — подолати II. Розгляпьте фотоілюстрацію на с. 131. Чи доводилося вам долати гірські підйоми, переживати радість підкорення вершини? Опишіть усно свої враження, використовуючи в мовленні речення з однорідними членами.

Розділові знаки в реченнях з однорідними членами 246. Пригадайте, на які групи за значенням поділяються сурядні сполучники. Запишіть у три стовпчики подані сполучення слів із сполучниками: а) єднальними; б) розділовими; в) протиставними. Яблуня та горіх; диня чи гарбуз; не кіт, а пес; д у б або ясен; не тільки я, а й брат; думав, та не зробив; т и х о , проте виразно; і село, і місто; чи блакитна, чи сіра; море й океан; обіцяв, та не д о п о м і г ; т о с п і в а с , то танцює; впевнено, однак непереконливо; ні щастя, ні горе. ^jjk Якщо ви правильно виконали завдання, з останніх букв останніх записаних слів складеться початок вислову М. Рильського: «...минулого, той не вартий свого майбутнього». ^ ^ К о м а між о д н о р і д н и м и ч л е н а м и речення с т а в и т ь с я в ^ ^ таких випадках: 1) я к щ о вони не з'єднані с п о л у ч н и к а м и , наприклад: Мені приснились ночі солов'їні, дівочі співи, пахощі левад (М. Рильський);

2) я к щ о однорідні члени з'єднані протиставними чи повторюваними єднальними або розділовими с п о л у ч н и к а м и , наприклад: 1. Не баранці, а білі коні по морю синьому летять. 2. В піснях і труд, і даль походу, і жаль, і усміх, і любов, і гнів великого народу, і за народ пролита кров. 3. Чи влітку це було, чи взимку, чи восени, чи, може, і весною? (З те. М. Рильського);

132

. . . Ю . Ю . Ю . Ю . Ю . Ю . Ю » ... чи Q ,

чи Q ,

чи Q .

чи ( 3 •••

3) я к щ о и о д н о м у ряді однорідних членів сполучниками з ' є д н а н о л и ш е частину однорідних членів, коми ставимо між усіма однорідними членами, наприклад: Запахла осінь в'ялим тютюном, та яблуками, та тонким туманом (М. Рильський);

...

т а

О -

т а

—

4) я к щ о однорідні члени речення з'єднані нарами, коми ставимо між парами однорідних членів, наприклад: Наука й труд, знання і школа манливо кличуть до мети (П. Усенко);

. . . О О . О Ю 5) я к щ о однорідні члени речення з'єднані парними сполучниками як...так, не так..лк, не тільки...а й, хоч...але й, не стільки...скільки. настільки...наскільки, якщо не...то, кома ставиться перед д р у г о ю частиною сполучника, наприклад: Кожній людині потрібні як похвала, так і критика (О. Гончар). ... як

так і

...

Кома між однорідними членами речення не ставиться в таких випадках: 1 ) я к щ о однорідні члени речення з'єднані неповторюваними єднальними або р о з д і л о в и м и с п о л у ч н и к а м и , наприклад: 1. Сніг падав безшелесно й рівно. 2. В чиїх очах не заблищала іскра напівкохання чи напівжурби від звуків тих? (З те. М. Рильського);

...О*

О -

•

2) між двома дієсловами в однаковій формі, що вказують на рух і його мету, наприклад: Гей. підіте приведіте музику троїсту (Леся Українка); 3) між двома однаковими або б л и з ь к и м и за значенням словами, в я к и х друге вжите із заперечним не, я к щ о тяке 133

словосполучення становить єдине ціле, наприклад: Тінь не тінь, щось темне, невідоме закрило рідне дворище перед очима (Панас Мирний);

•1) між двома однорідними членами, з'єднаними повторюваними сполучниками і або ні, щ о у т в о р ю ю т ь усталений вираз: ні те ні се, ні слуху ні духу, ні собі ні людям, ні риба ні м'ясо, ні світ ні зоря, ні пуху ні пера, ні за що ні про що, і туди І сюди, і сміх і горе, наприклад: Відтоді Василь зник. Ні слуху ні духу (Г. Квітка-Основ'яненко). Пунктограма. Кома між однорідними членами речення 247. Прочитайте речення. Прокоментуйте пунктограму «Кома між однорідними членами реченпя». 1. Ж а й в о р о н о к то підлітав вище й зникав у блакиті, то опускався й розсипав дзвоники над с а м о ю г о л о в о ю (Ю. Зба нацький), 2. В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля. 3. Зеленіють по садочку черешні та вишні ( 3 те. Т. Шевченка). 4. Сонце росло, палало і т и х о с п у с к а л о с ь додолу (М. Коцю бинський). 5. Картина була надзвичайна, наче сон чи казка (О. Довженко). 6. Летять, пливуть і с у р м л я т ь у імлі ш о в к о в і , й ж о в т і , й сизопері птиці із континентів чорної землі у рідні гнізда, на свої криниці (А. Малишко). 7. Гриць ні живий ні мертвий сидів і чекав ( П а н а с Мирний). 8 . Працею людина і сильна, і красива (О. Гончар). 9. Н а в к о л о в и с о к о ї к а м ' я н о ї стіни проліг не так г л и б о к и й , як ш и р о к и й рів ( / . Нечуй Левицький). 248. Розв'яжіть мовну задачу. Подумайте, ч о м у в поданому реченні: «Учні обкопали й під різали дерева й декоративні кущі»,— відсутні розділові знаки, хоч сполучник і(й) повторюється два рази. 24У. Спишіть речення, розкриваючи дужки, ставлячи пропущені розділові знаки. 1. Я на голос батьків з(діда)прадіда йду, розділяючи з ними і славу й біду (М. Сингаївський). 2. Ми (ио)новому розумієм світ (по)іншому і любим і страждаєм (А. Малишко). 3 . 1 (на)гору в и с о к у ю в и х о д ж у д и в л ю с я і згадую Україну і згадать б о ю с я (7\ Шевченко). 4. К р а ю мій! Л ю б л ю я тебе (н)день і (н)ночі (в)ранці і (в)вечері і не з н а ю краю своєї любові ( П а н а с Мир134

ний). 5. (Часто)густо я прокидався ні світ ні зоря (В. Під могильний). 6 . Хлопці засміялися так щ и р о (по)братерськи (по)давньому ( п о ) х л о п ' я ч о м у ( І в а н Багряний). 7. Ніч тільки ( щ о ) огорнула небо й будинок і двір і сад і ставок і тополі (О. Довженко). 8. Замріє коли (не) коли гайок чи діброва самотня верба чи груша (О. Ільченко). 250.1. Спишіть текст, ставлячи пропущені розділові знаки. Нинішнього ранку ясени і клени берези й дуби горішина й калина позацвітали. Вони позодягалися у цвіт від п і д н і ж ж я стовбурів д о крон. К о ж н а гілочка цвіте к о ж е н с у ч е ч о к . Інеєм порозцвітали дерева с т о я т ь о д у х о т в о р е н о ясні. К о ж н е видається в е л и к о ю к в і т к о ю . Гурт берізок оточений молодими дубками сприймається мало я к не ефемерне видиво. Такі вони світлі чисті й повітряно-легкі. Квітки інею на к о ж н о м у дереві не с х о ж і між с о б о ю відмінні. Особливо пишними видаються на сосні, де оточена інеєм х в о я нагадує х р и з а н т е м и з а в б і л ь ш к и з к у л а к . Г о с т р і і с к о р к и с і ю т ь с я донизу так, я к навесні сіються п е л ю с т к и з розквітлої черешні та вишні [За Є. Гуцалом). LI. Зробіть розбір виділеного слова як частини мови. Крапка з к о м о ю ставиться між поширеними однорідними членами речення, особливо я к щ о всередині х о ч би одного з них є свої розділові знаки. Наприклад: Парубок плівся повагом, позакладавши руки назад себе; позирав навкруги своїми блискучими очима; іноді зупинявся й довго розгля дав зелене нив'я ( П а н а с Мирний). Тире між двома однорідними членами ставиться, я к щ о другий член протиставляється першому (перед ним можна поставити с п о л у ч н и к и а , але). Наприклад: І діло, як на гріх, не діло — тільки сміх (Л. Глібов). Пунктограма. Крапка з комою, тире між однорідними членами речення 251. Спишіть речення, ставлячи пропущені розділові знаки. 1. У труді солдат бувалий ш у к а є щастя не біди (А/. Гірник). 2. Не вітер буря над землею в замети клала білий сніг (Л. Первомайський). 3. Привіт тобі, зелена Б у к о в и н о , твоїм х о р о ш и м горам і гаям твоїм одважним, дорогим синам (В. Самійленко). 4. Закони вод вітрів і хмар і світла відкрились нам у ті далекі дні (В. Сосюра). 5. Сонце стояло якраз над г о л о в о ю не гріло палило ( П а н а с Мирний). 6. Вода, нестримио спадаючи з гір, неслася без угаву ш в и д к о заповнювала улоговину, нічого не залишаючи на с в о є м у ш л я х у ( / . Франко). 135

252. Складіть речення за поданими схемами.

1.[

... і та

то _

2. [То 3. [Не_ м б. [ _

.... ]. і і

253. Перекладіть текст українською мовою і запишіть. Нет, пожалуй, ничего целебнее и прекраснее, чем воздух с о с н о в ы х б о р о в — с м о л и с т ы й , м я г к и й , настоянный на запахе х в о и , трав и цветов. Наш народ всегда л ю б и л , знал и ценил лес. Недаром с т о л ь к о с к а з о к и песен с л о ж е н о о наших д р е м у ч и х лесах. В лесах — наше будущее, судьба наших урожаев, н а ш и х полноводных рек, нашего здоровья и, в известной мере, нашей культуры. П о э т о м у лес надо беречь, как мы бережём ж и з н ь человека, как мы бережём нашу культуру и все д о с т и ж е н и я нашей эпохи (К. Иаустовсъкий). tJJb пожалуй — целебный — в известной достижение

мабуть цілющий мере — певною — досягнення

мірою

зв'язне МОР/1 БННЯ Переказ тексту публіцистичного с т и л ю 1. Які стилі мовлення вам відомі? 2. Назвіть особливості публіцистичного с т и л ю . 3 . Які спільні й відмінні ознаки мають публіцистичний і х у д о ж н і й стилі мовлення? 254. І. Прочитайте текст. Визначте, до якого стилю мовлення він належить. Сформулюйте тему й основну думку тексту. ШЛЯХЕТНІСТЬ «Він вчинив ш л я х е т н о » , « ш л я х е т н и й в ч и н о к » — к а ж е м о ми, коли бачимо прояви безкорисливості, великодушності, самовідданої вірності о б о в ' я з к у . Ш л я х е т н і с т ь — це коли ти робиш добро непомітно, не заради визнання й нагород. Я к влучно про це сказав Іван Драч: Д о б р о твориться просто — ні за так. Так, як цвіте і опадає мак, Я к хмарка в'ється і сміється пташка. Я к трудиться м у р а ш к а - г о р о п а ш к а . 136

Коли т р а п л я є т ь с я я к е с ь л и х о , д е с я т к и т и с я ч д о н о р і в б е з к о ш т о в н о здають с в о ю кров, щ о б урятувати ж и т т я зовсім незнайомих їм людей. ї х ніхто не п р и м у ш у є це робити. Коли через два роки після винайдення радіо Олександр Степанович Попов на одному із засідань Р о с і й с ь к о г о ф і з и к о Xїмічного товариства передав звичайною телеграфною а з б у к о ю слова «Генріх Г е р ц » , це було символічно. Ці слова знаменували місце Герца і його праць в історії радіо і шляхетність притаманну фізику Попову, який відзначив внесок великого попередника у відкриття радіо. Коли видатний польський педагог, лікар і письменник Я н у ш Корчак відмовився залишити своїх вихованців, пішов разом із ними в газову камеру ф а ш и с т с ь к о г о табору смерті в Треблінці, він ціною власного ж и т т я ствердив с в о ю ш л я х е т ність і відданість професії. Непомітна й безкорислива допомога тим, х т о її потребує, р о б и т ь нас с и л ь н і ш и м и , м у ж н і ш и м и й б л а г о р о д н і ш и м и ! Д е х т о вважає, що сенс ш л я х е т н о г о вчинку полягає в таємниці Ц е н е зовсім так. Таємниці в доброму вчинку м о ж е й не б у т и , а от безкорисливість — о б о в ' я з к о в а . Не треба думати, щ о ш л я х е т н і с т ь виявляється в я к и х о с ь особливих випадках. Виконати просте, здавалося б, прохання буває не так у ж е й легко — к о ж е н із нас не раз бував у такій ситуації. Я к щ о вам вдається цінувати те, щ о звеличує л ю д и н у і підносить її у власних о ч а х , ви на правильному ш л я х у . Але коли ви скептично ставитеся д о виявів великодушності р о з м і р к о в у ю ч и : « А щ о з цього буду мати я ? » — вам є про щ о серйозно подумати. Я к щ о ви щ и р о хочете вчиняти ш л я х е т н о , спробуйте для початку зробити якусь добру справу для і н ш и х , щ о б про це ніхто не дізнався. Х а й це буде в а ш о ю т а є м н и ц е ю . А л е для ц ь о г о потрібно самому спробувати здолати перешкоду. Потім щ е і ще раз... (З журналу). П. За самостійно складеним планом підготуйте докладний усний переказ тексту. III. Складіть невеликий усний роздум «Людина, яку я вважаю шляхетною».

§ ZZ Однорідні й неоднорідні означення 255. Прочитайте речення. Скажіть, як означення характеризують означувані слова. 1. На землю о п у с т и л а с я чорна, б е з м і с я ч н а ніч (Панас Мирний). 2. Ніч ш и р о к и м вороним крилом обгорнула степ (М. Црай-Хмара). 137

g k Означення м о ж у т ь с т о с у в а т и с я т о г о с а м о г о слова в реченні, відйовідати на те саме питання і не б у т и о д н о р і д н и м и . Однорідними є означення: 1) я к щ о вони п о к а з у ю т ь ознаки предмета о д н о г о п о р я д к у ( к о л і р , р о з м і р , ф о р м у , матеріал, з о в н і ш н і о з н а к и ) , т о б т о х а р а к т е р и з у ю т ь предмет з о д н о г о б о к у : Мерехтять роси. скочуються слізьми з білих, рожевих, жовтих квітів (О. Кобилянська); 2) я к щ о означення є е п і т е т а м и : Холодний, колючий вітер гнав низько над землею важкі. олив\яні хмари (В. Кучер); 3) я к щ о означення с т о я т ь п і с л я " о з н а ч у в а н о г о слова і на них надає л о г і ч н и й н а г о л о с : І так повзла зима, заметільна, сніжна, морозна і нерівна (М. Рильський); 4 У я к щ о с п о ч а т к у в ж и в а є т ь с я н ё п о ш и р е н е , » потім п о ш и рене о з н а ч е н н я : Рівний, залитий сонцем степ принишк (О. Гончар). Неоднорідними с означення: . 1) я к щ о в о н и х а р а к т е р и з у ю т ь п р е д м е т з різних б о к і в : Глибокі зелені долини вкрилися прозорим туманом (і'Нечуй Левицький); 2) я к щ о с п о ч а т к у в ж и в а є т ь с я п о ш и р е н е , а потім н е п о ш и рене о з н а ч е н н я : Сонце було схоже на згасаюч е е полі осіннє багаття (За М. Стельмахом). \

П у н к т о г р а м а . Кома між однорідними

означеннями

256. Прочитайте речення. Прокоментуйте пунктограму «Кома між однорідними означеннями». 1. Гарна, розцвітлена п и ш н о веселка півнеба підперла, в воду п р о з о р у ю р і ч к и с п у с т и в ш и кінці к о л ь о р и с т і (В. Самійленко). 2. Невеличка дніпрова затока впилася м і ж двома горами в густий с о с н о в и й та к л е н о в и й ліс (І. Нечуй Левицький). 3. В и с о к і н е с к о шені трави й х л і б а , не д о ч е к а в ш и с ь х л і б о р о б і в , в и б л и с к у в а л и під с о н ц е м (І. Цюпа). 4. На в и с о к и х ж о в т о г а р я ч и х ш п и л я с т и х т о п о л я х і с к р и л о с ь о с і н н є с о н ц е (Яків Ваш). 5. З під т р о х и збит о ї н а б а к и р ч о р н о ї ш а п к и впав у парубка на в у х о т е м н о - р у с и и , із з о л о т а в и м и і с к о р к а м и ч у б ( М . Стельмах). 6. Прийде п і с н я , м о в д р у ж н а весна, ш у м о в и т а , р в у ч к а , г о л о с н а ( Я . Воронько). 257. С п и ш і т ь т е к с т , ставлячи п р о п у щ е н і р о з д і л о в і з н а к и . З И М О В И Й ЛІС За л у г о м на горах починався грабовий л і с . Дві високі його стіни о б с т у п и л и білу п у х о в у д о р о г у . Т о н к е м о л о д е грабове гілля с п у с к а л о с я з в е р х у дО с а м о г о долу на м ' я к и й с н і г . Д р і б н и й іній 138

обсипав його ніби тонким пухом та дрібними алмазами. Іній блищав і світився г і переливався матовим,білим світлом. Л і с с т о я в , наче молода під вінцем, у д о р о г о м у б і л о м у вбранні, я к о г о не вигадає ні одна людська думка. І все те диво світилося наскрізь,блищало, сипало іскрами діамантами,переливалося то різким,то матовим світлом. То був тихий мрійний фантастичний сон заснулої землі (І. ІІечуйЛевицький). 258. Прочитайте текст, добираючи з довідки потрібні за змістом означення. Спишіть, ставлячи, де треба, коми. На воді лежали листки латаття, а поміж ними жовтіли голівки лілей. Ці . . . с х о ж і на в о г н и к и ц я т о ч к и ч о м у с ь здавалися тут зайвими колір не пасував д о плеса й буйної зелені, щ о була навколо. І раптом я побачив серед ж о в т и х одну ... лілею. Вона не стирчала, як її сусідки, а вільно лежала на воді. Її зелені черенці були як руки, щ о обережно й турботливо тримали вінчик п е л ю с т о к . К о ж н а пелюсточка була о к р е м о від і н ш и х , але всі вони утворювали гармонію форм і барв, щ о не м о ж н а було відвести очей (За Д. Ткачем). Д о в і д к а : широкі, темно-зелені; жовті; жовтий, восковий; чистий, блакитний; білий; ближні, жовті; добрі, лагідні; піжний, білий; такий, дивовижний. 25У. З поданими групами слів складіть і запишіть речення. Які означення будуть однорідними, а я£і — неоднорідними? Поясніть розділові знаки. 1. Спокійний, урівноважений (характер). 2. Імпульсивний, заздалегідь не обдуманий ( в ч и н о к ) . 3. С у м н и й , народний (пісня). 4 . Укритий свинцевими х м а р а м и , низький (небо). 5. Р о ж е в и й , сонячний (промінь). 6. Білий, р о ж е в и й , ніжний (хмаринки). 260. Розв'яжіть мовну задачу. Чому м і ж тими самими словами в першому реченні ставиться кома, а у другому — ні? 1. Повітря у лісі чисте, морозне. 2. У чистому м о р о з н о м у Коцюбинського). повітрі не чути ж о д н о г о звуку ( 3 те. AI. 261. Складіть речення з поданими сполученнями слів і запишіть у такій послідовності: а) з неоднорідними означеннями; б) з однорідними означеннями. Поставте, де треба, коми. Ш о в к о в а біла серветка, зелена синя фарба, рідні знані змалку місця, обережний виважений к р о к , упокорена з и м о ю 139

мертва земля, кленові багряні листки, асфальтована вузька д о р і ж к а , душевні теплі слова, усміхнені сповнені теплоти очі, єдиний м о ж л и в и й вихід.

А '262.

Якщо ви правильно виконали завдання, з початкових букв перших записаних слів складеться закінчення вислову Лесі Українки: *Герой користі не ...». Перекладіть текст українською

мовою і

запишіть.

Помните, каким ш у м н ы м , оживлённым был лес весной и летом? Теперь он стоит в какой-то таинственной, непонятной мне тиши. Но даже в этой тишине есть своеобразная привлекательность. Зеленеют ели, т я ж е л о о п у с т и в ш и е свои о д е т ы е с н е ж н ы м и гирляндами п у ш и с т ы е ветви. За ними виднеются чёрные, лишённые листвы осины. Кое-где возвышаются старые сосны с яркими буро-красноватыми стволами. От деревьев, освещённых косыми холодными лучами, ложатся длинные серые тени. Глаз слепит сверкание м я г к о г о снега (За С. Огневим).

оживлённый — тут: гомінкий своеобразный — своєрідний привлекательность — привабливість лишённый — позбавлений кое-где — де-не-дё возвышаться — височіти сверкание — тут: виблискування

МИ ДІТИ ТВОЇ, УКРАЇНО'

»А*1*

263 І . Прочитайте текст мовчки, зазначивши витрачений на це час (він не повинен перевищувати три хвилини). Ф І Л О С О Ф МОВІТ «Обставини мого ж и т т я визначили те, щ о в науковій моїй роботі вихідним п у н к т о м , іноді п о м і т н и м , іноді непримітним для і н ш и х , була українська мова і українська с л о в е с н і с т ь » . Ці слова належать видатному філологу Олександрові Опанасовичу Потебні. Народився майбутній учений 1835 р о к у в селі Гаврилівна (тепер Г р и ш и н е , Сумської області) в родині відставного війс ь к о в о г о . Навчаючись у польській гімназії в Радомі, майбутній лінгвіст вивчав мови: польську, р о с і й с ь к у , старослов'янс ь к у , латину, грецьку, французьку. А ось українську в ш к о л і не вивчали, С а ш к о знав її завдяки бабусі. П р о д о в ж и в освіту Олександр Потебня в Х а р к і в с ь к о м у університеті —• вступив на юридичний факультет, а потім, захо140

п и в ш и с ь українським ф о л ь к л о р о м , перейшов на історико-філологічний факультет. І хоч в університеті було заборонено викладання рідної м о в и , випускну роботу « П е р ш і роки війни Х м е л ь н и ц ь к о г о » Олександр написав на о с п о в і козацьких літописів та народних пісень і переказів. Молодий науковець починає викладати російську словесність у Х а р к і в с ь к о м у університеті. Саме в той час Олександр Потебня став одним із засновників культурноОлександр просвітницької організації «Харківська Потебня громада». Х р и с т и н а Алчевська згадувала: « Він привертав до себе п о л у м ' я н у увагу молоді, а коли говорив про минуле нашої Батьківщини, про нашу п і с н ю , нашу поезію і закликав нас до вивчення її, кожен із нас клявся в ті хвилини присвятити їй усі свої с и л и , віддати їй усе ж и т т я » . Захоплено ставився Олександр Потебня до ідеї народної освіти. Він створив для недільних ш к і л « Б у к в а р » , я к и й , я к і більшість тогочасних підручників і книг, у к р а ї н с ь к о ю м о в о ю так і не вийшов у світ. Робота молодого вченого «Думка і мопа» дала йому м о ж л и вість очолити кафедру порівняльного мовознавства. Учений розрізняв мову і мовлення. Мову Потебня розглядав як механізм, щ о п о р о д ж у є д у м к у , я к с у к у п н і с т ь засобів, за д о п о м о г о ю я к и х будують і р о з у м і ю т ь тексти. Мовлення — це процес говоріння, писання. На д у м к у Олександра По гебні, у мові споконвічно закладено величезний творчий потенціал. Праці Олександра Потебні — дослідження мови і слова в історичному розвитку — несли такий новаторський заряд, щ о самого науковця почали називати «філософом м о в и » . У праці «Мова і народність» учений розглядає мову в нерозривному з в ' я з к у з к у л ь т у р о ю народу. Оскільки творцем мови є народ, то вона уявлялася в ч е н о м у в и т в о р о м « н а р о д н о г о д у х у » , але водночас і т и м , щ о з у м о в л ю є особливості світосприйняття та світогляду к о ж н о г о народу. Докторська дисертація Олександра Опанасовича «Із запис о к з російської граматики» поставила вченого в ряд провідних філологів свого часу. На величезному фактичному матеріалі Олександр Потебня п о я с н ю є багато мовних я в и щ , щ ю с т е ж у є історію і становлення окремих граматичних категорій (іменника, прикметника, дієслова), показує історичні зміни в структурі української, російської та і н ш и х с л о в ' я н с ь к и х мов. Учений-українець, щ о бездоганно володів давніми і сучасними м о в а м и , в и м у ш е н и й був вести викладання й писати 141

наукові праці російською. Валуєвський циркуляр забороняв українське друковане слово. Тому навіть дослідження з діалектології («Записки про малоруське наріччя», «Огляд звукової історії малоруського н а р і ч ч я » ) були написані р о с і й с ь к о ю мовою. Дослідження Олександра Потебні в галузі взаємовідношення мови і нації, мови і мислення, походження мови, філософії мовознавства отримали подальший розвиток і сьогодні викликають великий інтерес філологів (За Ю. Павленком). II. Дайте відповіді па запитання. 1.Де і коли народився Олександр Потебня? 2. Яку освіту здобув мовознавець? 3. Розкажіть про діяльність Олександра Потебні у громадській організації «Харківська громада». 4. Яка основна думка наукової праці молодого лінгвіста «Думка і мова»? 5. Чому Олександра Опанасовича називали «філософом мови»? 6. Чому вчений-українець, щ о бездоганно володів давніми і сучасними мовами, вимушений був вести викладання й писати наукові праці російською? У з а г а л ь н ю в а л ь н і с л о в а в реченнях з однорідними ч л е н а м и 264. Доберіть до поданих слів однорідні члени речея ня, шо називають вужчі поняття. Зразок.

Дерева: клен, ясен, дуб, тополя.

1. Перелітні птахи: ... 2. Гори: ... 3. Річки: ... При однорідних членах речення м о ж у т ь вживатися узагальнювальні слова. Узагальнювальні слова (рос. обобщающие слова) — це слова або цілі словосполучення, щ о о б ' є д н у ю т ь в одну групу всі перелічувальні однорідні члени речення. Узагальнювальні слова є тими самими членами речення, щ о й однорідні члени, і вживаються або перед однорідними членами, або після них. Наприклад: 1. Усе в чеканні: спілі краплі рос, земля і місяць, вишні і тополі (Б. Олійник). 2. На _б_удинках^ на деревах, на парканах — усюд_и_ червоний відблиск (Марко Вовчок). У ролі узагальнювальних слів вживаються слова різних частин мови, але найчастіше — займенники все. всі, ніхто, ніщо, прислівники всюди, скрізь, ніде. 112

Залежно від м і с ц я узагальнювальиого слова щ о д о однорідних членів речення змінюється інтонація речення, а саме: узагальнювальне слово вимовляється з сильним підвищенням голосу після однорідних членів і тривалої паузи; перед однорідними членами голос на узагальнювальному слові дехцо з н и ж у є т ь с я , робиться пауза. Однорідні члени речення в о б о х випадках вимовляються з перелічувальною інтонацією. Наприклад: 1. На річці, (/) в лісі, (/) на полі ( / / ) — всюди тихо, німо (Панас Мирний). 2. А ніч була Нечуй-Левицький). дивна: (/j) тепла, (/) темна та тиха (І. 265. Доповніть подані речення однорідними членами так, щоб вони розкривали зміст узагальнювальних слів. Перероблені речення запишіть. Визначте, якими членами речення с однорідні члени. 1. Паморозь укрила все: ... . 2. Снігова ковдра л е ж и т ь скрізь: ... . 3. ... — голі стоять усі дерева в саду. 4. ...— маленькі пташки прилітають до годівнички. 5. В с ю д и : ... — звучав чудовий голос. ^ ^ 1. Я к щ о узагальнювальне слово стоїть перед однорідними членами речення, т о безпосередньо перед ними ставиться двокрапка. Наприклад: Ах, як усього багато: неба, сонця, веселої зелені (М. Коцюбинський). ~ . © : Q .

Q .

Після узагальнювальиого слова перед однорідними членами речення м о ж у т ь вживатися слова як-от. тобто, напри клад, а саме. Перед ними ставиться кома, а після них — д в о к р а п к и . Н а п р и к л а д : Усякі люди трапляються на містку, як-от: щедрі і скупі, веселі й сумні, мовчазні й говіркі (М. Стельмах). ... ©

. „«-от: О

a Q .

Q .

2. Я к щ о узагальнювальне слово с т о ї т ь після однорідних членів р е ч е н н я , то о д р а з у після н и х с т а в и т ь с я т и р е . Наприклад: Стежка, озеро, стіжок — все у падолисті (В. Скоморовський).

Q .

Q . Q - Q - -

3. Я к щ о узагальнювальне слово стоїть перед однорідними членами, а після них речення п р о д о в ж у є т ь с я , то перед однорідними членами ставиться двокрапка, а після них — 143

тире. Наприклад: Все навколо: дерева, птахи, люди — сповнене весняної, пружної, нестримної сили (В.Собко). . . . © = О . О . О Пунктограма. Двокрапка і тире при узагальнювальних словах 266. Прочитайте речення. Прокоментуйте пунктограму «Двокрапка І тире при узагальнювальних словах». 1. І плесо, і освітлені місяцем шатра п л а к у ч и х верб та к у щ і в попід берегом — усе п р и н и ш к л о , мовби заворожене, усе причаїлось у я к о м у с ь чеканні (О. Гончар). 2. Молоді деревця: вільха, о с о к і р , клен, береза — зеленіють коло плеса (А. Камінчук). 3. Ранок зачинався тихий та лагідний, все наокіл: і трави, і дерева, і кущі — наче завмерло (Ю. Смолич). 4. Деякі речі, я к - о т : п о р о ж н е ч у д у ш і , моральну ницість, д в о р у ш н і с т ь — нічим не можна виправдати (О. Довженко). 267. Виразно прочитайте уривок із поезії Дмитра JI уценка. Поясніть вживання розділових знаків при однорідних членах речення. Спишіть, вставляючи пропущені букви. ДОЛЯ Всього доволі: зел..ні, й небес, І мрій, І весен, І З . . М Н И Х чудес, і чесного неспокою, і б о л ю дала мені ти на добро і д о л ю , щ о б ж и в я на з..млі не сл..маком — кам..неборцем і садівником. Д. Луценко 268. Розв'яжіть мовну задачу. Восьмикласники складали речення з узагальнювальним словом усе. Ірина записала в зошиті: « М е р е х т л и в и м и сніжинками, білою памороззю все вкрила зима-чарівниця*. Олесь склав таке речення: «Усе: дерева, будинки, навіть дорога — завмерло, спить*. Х т о правильно виконав завдання? Чому в реченні, яке склала Ірина, не потрібно ставити тире? 26». Доберіть узагальнювальні слова для опису зображеного на картині Юрія Камипіного «Кожному мила своя сторона». Колективно складіть опис за репродукцією. 144

Ю. Ким и шп ий. Кожному мила своя сторона 270. Спишіть речення, ставлячи пропущені розділові знаки. 1. І на тім р у ш н и ч к о в і о ж и в е все знайоме до болю і дитинство й розлука і твоя материнська л ю б о в . 2. У мудрості свої Малишка). закони е і цвіт і злет і несходимі пущі ( 3 те. А. 3. Срібна кашка яскравий золотоцвіт дика гвоздика біла ром а ш к а синя волошка все це злилося в я к и й с ь надзвичайної краси килим і навіть закривало с о б о ю високу світлу траву ( М . Старицький). 4. В Індії та Єгипті з и м у ю т ь наші перелітні птахи наприклад ластівки ж а й в о р о н к и дикі гуси дикі качки журавлі (О. Корнссв). 5. І все і ш т у р м у ю ч е море і голубіюче небо і далекі ледь о к р е с л е н і х м а р и п р о й н я т е л е г е н ь к и м серпанком р у х л и в о г о туману (Ю. Збанацькии). 271. У подані речення введіть узагальнювальні слона. Перероблені речення запишіть, ставлячи розділові знаки. 1. Смуток і радість, ностальгія і захоплення огортають мене, коли б л у к а ю старим бабусиним садом. 2. Восени д о р і ж к и вкривас листя ж о в т е , вогненно-червоне, тьмяно-коричневе. 3. Тоді здається, щ о під цим п у х к и м к и л и м о м ховаються яблука, груші, сливи. 4. В з и м к у земля, дерева, к у щ і вкриті с н і г о м . 5. До годівнички, почепленої на к у щ і калини, злітаються горобці, с и н и ч к и , снігурі. 6 . Л ю б л ю блукати п о м і ж груш, слив, 145

яблунь, абрикос у пору цвітіння. 7. Навесні від бджіл, ос, д ж м е л і в усе гуде. 8. У повітрі справжній снігопад із п е л ю с т о к білих, ніжно-рожевих, біло-жовтих. 272. Перекладіть речения українською мовою і запишіть. 1. R человеке д о л ж н о быть всё прекрасно: и л и ц о , и одежда, и душа, и мысли (А. Чехов). 2. Ш у м реки, с т у к дятла и крик селезней — всё сливалось в одну б о д р у ю , радостную мелодию (Г. Федосеев). 3 . Везде и всюду: в поле, в лесу и в лугах — всё зазеленело и расцвело (М. Пришвін). 4. Среди птиц, насекомых, в с у х о й траве — словом, повсюду, даже в воздухе, чувствовалось приближение осени (В. Арсеньев). 5. Из множества звуков земли, как-то: пения птиц, трепетания листвы на деревьях, т р е с к о т а к у з н е ч и к о в , ж у р ч а н и я л е с н о г о ручья — с а м ы й весёлый и р а д о с т н ы й з в у к — песня п о л е в ы х и л у г о в ы х ж а в о р о н к о в (К. Паустовський). селезень — качур бодрый — бадьорий множество — тут: безліч

трёскот — сюрчання кузнечик — коник журчать — тут: дзюркотіти

Синтаксичний розбір речень з однорідними членами Речення з о д н о р і д н и м и ч л е н а м и р о з б и р а ю т ь с я за с х е м о ю , в м і щ е н о ю на с . 89. С л і д зазначити, щ о речення у с к л а д н е н е о д н о р і д н и м и ч л е н а м и .

Березу, вільху і ліщину, дубів могутність величаву Воронько). тихий верболіз — люблю я ліс (II. Зразок

усного

і навіть

розбору

Речення розповідне, неокличне, просте, двоскладне, п о ш и рене, повне, ускладнене однорідними додатками з узагальнювальним словом (ліс). Граматична основа я ( щ о р о б л ю ? ) люблю. Підмет я вираж е н и й займенником, присудок люблю — простий дієслівний. Л юблю ( к о г о ? щ о ? ) ліс. березу, вільху, могутність, верболіз — додатки. Могутність (ч и ю ? ) дубів - о з н а ч е н н я . Могутність (я к у ? ) величаву — означення. Верболіз (я к и й ? ) тихий — означення. Зразок

письмового

розбору

Р.^ьху і ліщину, дубів могутність величаву і навіть тихий верболіз — люблю а ліс ( Р о з п о в . , н е о к л . , п р о с т е , д в о с к л . , п о ш и р . , повне, ускл. однор. додатками з узагальн. словом ліс). 146

273. Спишіть речення, ставлячи розділові знаки. Зробіть їх синтаксичний розбір. 1. У мрії все рівне й сьогодні й минуле і щастя і мить ( ß . Сосюра). 2. Весь степ і лиман і озеро і море все закуталося в чарівний т и х и й світ повилося прозорим сизим туманом ( / . Нечуй Левицький). 3. Деякі птахи як-от зозуля і соловей іволга й ластівка відлітають ледве зачувши п е р ш у прохолоду осінніх ночей (О. Копиленко). 4. Ні праворуч ні ліворуч ні на воді ні на березі нікого не було (С. Скляренко). 5. На ослонах на столі на причілку скрізь понаставляно немитого начиння горщиків мисок л о ж о к ( М . Коцюбинський). 274. Спишіть текст, ставлячи розділові знаки. Зробіть синтаксичний розбір другого і четвертого речень. Був теплий травневий вечір. Сонце заходило за легеньку х м а р к у й наче обвело її навкруги золотим о б р у ч и к о м . Сине небо було прозоре глибоке наче вода коло берега в морі. На небі подекуди плавали білі х м а р к и я к білі лебеді й гралися й розк о ш у в а л и в т е м н о м у повітрі. Небо на заході сміялося помальоване делікатними веселими фарбами білими опаловими синіми та р о ж е в и м и . Покроплена травневим д о щ и к о м земля дихала пахощами весняних д у х м я н и х квітів (За І Нечуєм Левицьким). 275. Перекладіть речення українською мовою і запишіть. Зробіть синтаксичний розбір речень. 1. Всё вокруг х а т ы : подсолнухи, акации и сухая трава — б ы л о п о к р ы т о шершавой п ы л ь ю (К. Паустовський). 2. Всюду: вверху и внизу — пели жаворонки ( А Чехов). 3. То тут, то там с л ы ш а л и с ь отдалённые голоса ( М . Горький). 4. Девственные ч а щ и черёмух и черешен пугливо протянули свои корни в к л ю ч е в о й холод и изредка лепечут л и с т ь я м и (М Гоголь). 5. О необъятной глубине и безграничности неба м о ж н о с у д и т ь т о л ь к о на море да в степи лунною ночью ( А Чехов). подсолнух — соняшник девственный — незайманий чаща — хаща пугливо — боязко ключевой — тут: джерельний необъятный — неосяжний безграничность — безмежність судить — тут: робити висновок

147

МИ ДІТИ ТРОЇ, УКРАЇНО!

.Т«,ІЛТ«

27Рі. І. Прочитайте текст мовчки, зазначивши витрачений па це час (він не повинен перевищувати дві з половиною хвилини). Х У Д О Ж Н И К , Щ О З М А Л Ю В А В НІЧ Народився А р х и п Куїнджі 1841 року в Маріуполі. Його батько Іван Христофорович був шевцем. Прізвище його було Єменджі. Слово це татарське й означає «трудова л ю д и н а » . « К у ї н д ж і » — данина сімейному переказу, за яким дід худ о ж н и к а був золотарем. Сам Архип Куїнджі вважав себе греком і сповідував православ'я. У родині говорили по-татарськи. Щ е в чотири роки хлопчик осиротів, його взяли до себе родичі. В одинадцять років він почав працювати н підрядчика Чабаненка на будівництві церкви. Письменному хлопчикові доручили приймати цеглу. У товстій книзі, виданій для цього, почали з'являтися записи й малюнки. Малював юний Куїнджі й на стінах кухні Чабаненка, де, власне, й ж и в . Утім, підрядчик ставився до творчості свого підопічного доброзичливо й навіть не без гордості показував його малюнки приятелям. А р х и п о в і Куїнджі порадили поїхати у Ф е о д о с і ю до Айвазовського. Після навчання у видатного художника-мариніста юнак повергається до рідного Маріуполя, влаштовується ретушером до фотографа. Бажання вдосконалити спої малярські здібності кличе художника до Одеси, а згодом — і до Петербурга, де він відвідує А к а д е м і ю мистецтв як вільний слухач. У 1868 році на академічній виставці з'являється картина Архипа Куїнджі «Татарське село при місячному освітленні». Згодом експонуються й інші полотна, які роблять митця посправжньому знаменитим. П р и г о л о м ш л и в и й у с п і х п р и н о с и т ь к а р т и н а , написана 1880 року,— «Місячна ніч на Дніпрі». Коли А р х и п Куїнджі віддав її на виставку, деякі глядачі звинуватили художника в т о м у , що десь за полотном він заховав л і х т а р . Н е могли збагнути, як це зроблено, щ о місяць світить, як справжній. І серед живописців були такі, які не вірили, щ о ефекти світла К у ї н д ж і в і д т в о р и в з в и ч а й н и м и ф а р б а м и . А фарби були звичайні, ж о д н и х таємниць, крім т а є м н и ц ь майстерності, я к и м и охоче ділився А р х и п Іванович. У місячному сяйві виблискує гладінь дніпрових вод, і вона не тільки нічим не підсвічена, а навіть темніша за білий папір. Заради того, щоб місячна доріжка сяяла на картині, як у природі, х у д о ж н и к відкинув безліч подробиць, які можна спостерігати при місячному світлі. Ніч Куїнджі «така місячна, зоряна, ясная», щ о на березі нічого не видно: ні с т е ж е ч к и , ані 148

А. Куїнджі. Місячна ніч на Дніпрі пенька. Якби все це було, не пощастило б відтворити місячне світло, яке х у д о ж н и к обрав головним мотивом свого ноктюрна. Лише однієї подробиці вистачило х у д о ж н и к о в і , щоб перенести глядача в Україну: на тлі с я ю ч о ї річки, при першому погляді на картину, впадає в о к о ч і т к и й силует вітряка. Для посилення ефекту світла майстер використав і кольори. Місячної ночі земля сповита холодним сріблястим, блакитнозеленкуватим світлом, що приглушує всі теплі кольори. Предмети, яскраво-червоні вдень, під місячним світлом здаються блідо-фіалковими, а рожеві — білими. Куїнджі все навколо місячної д о р і ж к и не л и ш е затемнює, а й робить темряву теплою, рудувато-брунатною. Вода світиться і тому, що вона найсвітліша серед усього на картині, і т о м у , щ о вона найхолодніша, сріблясто-зеленкувата, тоді як усе оточення тепле. Картину «Місячна ніч на Дніпрі» купив великий князь Костянтин. Він так захоплювався зображеним, що взяв полотно в навколосвітню п о д о р о ж . П о д о р о ж виявилася для картини фатальною — вона безповоротно потемніла (Зо О. Ламоновою, П. Білецьким). II. Розгляньте репродукцію картини Архипа Куїнджі «Місячна ніч па Дніпрі», складіть усний опис картини. ^

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Які члени речення називаються однорідними? 2. Чи всі члени речення м о ж у т ь бути однорідними? 3. Я к поєднуються м і ж с о б о ю однорідні члени речення? 149

4. Назвіть групи сполучників, за д о п о м о г о ю яких з ' є д н у ються однорідні члени речення. 5. В я к и х випадках між однорідними членами ставиться кома, крапка з к о м о ю , гире? 6. Спишіть речення, ставлячи розділові знаки. 1. Стомився день о б л и ш и в к о с о в и ц ю д м у х н у в на сонце заморочив ліс узяв на плечі х м а р у - п у х о в и ц ю та й р у ш и в спати на небесний Віз ( / . Вирган). 2. Над затоками над лиманами десь м і ж зорями і туманами відлітають від нас журавлі ( М . Нагнибіда), 3. Буду я навчатись мови золотої у трави-веснянки у гори к р у т о ї в потічка веселого щ о постане р і ч к о ю в пагінця зеленого щ о зросте с м е р і ч к о ю ( А Малишко). 4. Над В о л г о ю туман прозорий і місяць сонний і блідий ( Я . Филипович). 5. Буде щ е і простір лиману і вітер попугний і біла заметіль чайок над г о л о в о ю (О. Гончар). 7. Я к відрізнити однорідні означення від неоднорідних? 8. Запишіть у два стовпчики подані словосполучення: а) з однорідними означеннями; б) з неоднорідними означеннями. Поставте, де треба, к о м и . Привітне лагідне слово, усміхнена маленька дівчинка, запашна червона квітка, с о л о м ' я н и й сплетений дідусем бриль, змайстрований батьком новий стіл, яблуневий вишневий цвіт, ж о в т і багряні л и с т к и , с т р і м к и й швидкий потік, лапатий білий сніг, далекі вкриті млою краєвиди, дзвінкий мамин голос, занесений у море легкий човен. g l т ш

Я к щ о ви правильно виконали завдання, з других б у к в перших записаних слів складеться початок прислів'я: « . . . себе скаже*.

9. Я к е слово називається узагальнювальним? 10. Сформулюйте пунктограму «Двокрапка і гире при узагальнювальних с л о в а х » . 11. Спишіть речення, ставлячи розділові знаки. 1. Все для мене т у т рідне стіни білі як сніг і віконце привітне і дубовий поріг (І. Гнатюк). 2. А д ж е р е л ь ц я - к л ю ч і ж и в у т ь вис т р у м о в у ю т ь всюди чи з тріщини берега чи з-під кореня а то й просто тільки гребни з е м л ю р у к о ю . 3. Ні парку ні ш к о л и ні павутинок телевізійних антен нічого не розрізниш. Усе там злилось як у мареві ( 3 те. О. Гончара). 12. Зробіть синтаксичний розбір речень. 1. В ' ю т ь с я тумани, пливуть над землею, линуть в простори на білих човнах. 2. В промінні місячнім, я к в морі, втонули ниви, і луги, темні праліси, і гори (З те. Олександра Олеся).

ЗІ ЗВЕРТАННЯМИ, ßCTAßHl/ІМИ С/ЮРАМИ (СЛОВОСПОЛУЧЕННЯМИ, РЕЧЕННЯМИ)

РЕЧЕНИЯ

Крім головних і другорядних членів, у реченні м о ж у т ь бути слова, які відносяться до речення в цілому або я к о ї с ь його частини. Такі слова не є членами речення, вони не з'єднані підрядним або сурядним з в ' я з к о м з головними чи другорядними членами речення. Мовець їх використовує для т о г о , щоб привернути увагу слухача до повідомлення чи дати висловлюванню певну оцінку. До таких слів належать звертання, вставні слова (словосполучення, речення), слова-речення та вигуки. Н а п р и к л а д : I. Хай, милі друзі, вам щастить у дружбі вірній, у праці мир ній.' 2. Хто садить дуба, той його, можливо, і не побачить ви щим, аніж сам. 3. О, кожна відпечаталась хвилина в душі, так щиро відданій теплуї (З те. М. Рильського).

[§

Звертання

277. Прочитайте уривок із поезії Василя Симоненка. Знайдіть звертання. Скажіть, чим вони виражені. Україно! Ти для мене диво! І нехай пливе за роком рік, Буду, мамо, горда і вродлива, З тебе дивуватися п о в і к . . . В. Симоненко Звертання (рос. обращение) — це слово абю сполучення сліп, яке називає особу або предмет, до яких звернене мовлення. Наприклад: Розвивайся, старий дубе, завтра мороз буде! Убирайся, козаченьку, скоро похід буде) (Нар. творчість). Звертання вживаються у кличному відмінку і бувають непоширені й п о ш и р е н і . Наприклад: До тебе. Батьківщино, земле вічна, ведуть усі стежки й усі дороги (Б. І.Антонич). 278 І. Пригадайте, в яких іменниках у кличному відмінку вживаються закінчення у, ю, а в яких — е, є. II. Поставте подані іменники у кличному відмінку і запишіть у два стовпчики: а) із закінченнями у, ю; б) із закінченнями -е, є. Знавець, друг, батько, козак, яблуня, вчитель, Дунай, воля, д ж м і л ь , сталевар, дудар, душа. Й і Якщо ви правильно виконали завдання, з других букв записаних В ф іменників складеться початок прислів'я: «... дивитися — ситому не бути». 151

279. Спишіть речення, ставлячи подані в дужках іменники у кличному відмінку. Скажіть, які звертання є пепоширепими, а які — поширеними. 1. (Народ) мій, ясна (любов), ти волю лиш яви с в о ю , — поклич, а серце вже готове за тебе згинути в б о ю (Д. Павличко). 2. Лети, моя (пісня), за гори й долини (В. Сосюра). 3. Бажав би я, мій рідний (край), щоб ти на волю здобувавсь (П. Грабов ський). 4. Л х , вернися, (молодість), раз до мене в гості. Визирати тебе буду на кленовім мості (С. Воробкевич). 5. В світ широкий навпростець ти веди мене, (надія)! ( Т . Масенко). 6. Скажи мені правду, мій добрий (козак), щ о діяти серцю, коли заболить (О. Афанасьсв-Чужбинський). Звертання може вживатися на початку, в середині і в кінці речення. На звертання падає логічний наголос. Я к щ о звертання стоїть на початку речення, після нього робиться тривала пауза. Я к щ о звертання вживається в кінці речення, перед ним робиться тривала пауза. Я к щ о звертання стоїть у середині речення, зазвичай пауза робиться тільки після нього. Наприклад: 1.Дощик,(/)

дощик голубийЦ//) Колосків не оббий

S (/) зливами-приливами,

/ (/) хмарами огнивими! 2. Ти мене з

дитинства

S підіймала.

/ (/) хліб дала з піснями солов'я,

відвела доріг мені немало,(//) земле, (/)зореносице

(/)

моя (3 те.

А. Малишка).

3. До тебе. Україно, (/) наша бездольная / мати, (//) струна моя перша озветься (Леся Українка).

g j } Звертання на письмі завжди відокремлюється, переважно комами. Наприклад: 1. Мамо, вечір догоря, ви г ляда тебе роса. 2. А хто нас, бабусю, у сон поведе по казках? 3. Так як же без вас ми?.. Та що ви намислили, мамо? (З те. Б. Олійника). Я к щ о звертання, щ о стоїть на початку речення, вимовляється з окличною інтонацією, то після нього ставиться знак оклику, а наступне слово починається з великої літери. Наприклад: Моя Україно! Як я тебе лкубив, твої луги, твої степ и розлогі, Дніпра ревучого славет нії пороги і хвилі золоті твоїх шовкових нив (М. Старицький). Пунктограма. Розділові знаки при звертанні 152

)

280. Прочитайте виразно уривок із поезії Віолетти Дворецької. Прокоментуйте пунктограму «Розділові знаки при звертанні». Всі ми знаємо, панове, щ о в історії моии Першим виникло слово — спілкування основа. Слів на нашім віку є так багато, мій д р у ж е , Добре слово л і к у є і добру воно с л у ж и т ь . В.Дворецька 281. 1. Спишіть речення, розкриваючи дужки, ставлячи пропущені розділові знаки. 1. Ти ж (бо) українка Україно с т р і ч к о ю в косах твоїх Дніпро (Є. Гуцало). 2. Д у м и мої думи мої квіти мої ді ги Виростав вас, доглядав вас — де ( ж ) мені вас діти? ( Т . Шевченко). 3. Слово моя ти єдиная зброє ми не повинні загинуть обоє! (Леся Українка). 4. Вдар нахмурений кобзарю вірний брате щ и р и м серцем та (й) по сонячній струні (II. Перебийніс). 5. Розцвітай ( ж е ) ти веснонько красна д у х о м творчості все онови! (П. Грабовський). II. Скажіть, які звертання стосуються конкретного співрозмовника, а які с риторичними (тобто стосуються неістот або осіб, що є відсутніми). Яка роль риторичних звертань у мовленні? У якому стилі мовлення вони вживаються? 282. Спишіть спочатку речення із непоширеними звертаннями, а потім — із поширеними звертаннями. Поставте потрібні розділові знаки. 1. Ч у є ш серце? Ми все п о д у ж а є м ! Ч у є ш с л о в о ? Ми вдвох із т о б о ю ! (А. Малишко). 2. К о т и к и вербові к о т и к и пухнасті щ о ни мої любі знаєте про щ а с т я ? (Г. Чубач). 3. Тебе я земле в с ю с х о див (М. Вороний). 4. Історіє 3 твоїх важких томів крізь давнини завісу димно-сіру майбутнє дивиться (Є. Плужник). 5. Ж а г у ч а пісне України Через провалля й верховини плине твій голос солов'їний у даль немеркнучих століть (М. Рильський). 6. У ч и тель мій Як ми тебе л ю б и л и , як слухали в полоні юних мрій (В. Сосюра). Перед звертаннями м о ж у т ь вживатися вигуки. Вигуки від звертання відділяються комами. Не в і д о к р е м л ю ю т ь с я слова о, ой, я к щ о вони вжиті як підсилювальні частки: 1. Ох, пісне, чому, як той птах, не летиш? (М. Рильський). 2. О світе зелений, для тебе у мене багато, багато пісень (В. Сосюра). Не відокремлюються комами вигуки на початку речення, щ о стоять перед о с о б о в и м займенником, після я к о г о йде звертання. Наприклад: Ах ви, даль донецька, солов'їні ночі, я згадав сьогодні про свою весну (В. Сосюри). 153

283. Спигпіть речення, ставлячи розділові знаки. 1. О земле рідна знаєш ти свій шлях у бурі у негоді ( М . Риль ський). 2. Ой ви сосни журливі задумані сосни Чи ви чуєте пісню м о ю ? (Д. Фальківський). 3. Ох сестро коли ж ми побачимось знову? (О. Кобилянська). 4. О море море розкішне втіш моє серце, серце невтішне ( О л е к с а н д р Олесь). 5. Ой вербо вербо де ж ти росла, щ о твоє листячко вода знесла? ( Н а р . творчість). 6. Гей браття-козаки сідлайте-но коней! (С. Руданеький). 284. Прочитайте текст, доберіть до нього заголовок у формі спонукального речення. Спишіть, ставлячи пропущені розділові знаки. О рідна земле Ти я к мати єдина і неповторна! Ти не о б о в ' я з ково найкрасивіша. У світі є , м о ж л и в о , інші краї, де ласкавий шум п р и б о ю поєднується з ніжним співом барвистих птахів, а пахощі лавра чи магнолій із с в і ж і с т ю грозових південних вітрів. Та щ о з т о г о ? Х а й твоя краса не така показна не к о ж н о м у впадає в вічі але від того ти не менш рідна і люба с и н і в с ь к о м у с е р ц ю земле рідна! Ти ввійшла в нього з м о л о к о м матері і ш у м о м старої верби у воротях квилінням чайки біля степового озерця і золотим дзвоном пшеничної ниви за селом із звуками рідної мови та пісень вечорових дівочих. Д о р о ж ч о г о за тебе рідний к р а ю у світі немає (За В. Земляком). JDk Звертання м о ж у т ь складатися з кількох слів. 1. У звертаннях, щ о складаються з імені й по батькові, обидва слова мають закінчення кличного відмінка. Наприклад: Надіє Миколаївно. Володимире Івановичу. 2. У звертаннях, щ о складаються з двох загальних назв, форму кличного відмінка мають обидва слова, але друге слово м о ж е набувати форми називного відмінка. Наприклад: добродію бригадире і добродію бригадир, пане лейтенанте і пане лейтенант. 3. У звертаннях, щ о складаються із загальної назви та імені, обидва слова в ж и в а ю т ь с я в кличному відмінку. Наприклад: пані Олено, друже Ярославе. 4 . У звертаннях, щ о складаються із загальної назви та прізвища, загальна назва в ж и в а є т ь с я в кличному відмінку, а прізвище — в називному. Наприклад: добродійко Квітка, пане Іваничук. 285. Поставте подані сполучення слів у кличному відмінку і запишіть. З утвореними формами складіть три речення, запишіть їх. Іван Пилипович, Георгій Андрійович, Ярослава Дмитрівна, Світлана Василівна, пан професор, добродій меценат, друг Петро, колега Віталій, добродійка Степанюк, кобзар Вересай. 156

28«. Переробіть речення, замінюючи підмети звертаннями. Новоутворені речення запишіть. Зразок.

Зеленіють доли і лужечки,— Зеленійте, доли і лужечки.

1. Бережно ставитися до к н и ж о к повинні всі учні. 2. Юні натуралісти оберігають ліси, насаджують дерева. 3. Студент Петренко підготує невелике наукове повідомлення. 4. Друг Я р о с л а в д о п о м о ж е дібрати мені необхідний матеріал для реферату. 5. Пані Олена принесла ц і к а в у к н и г у з х і м і ї . 6. Колега Середа уважно занотує всі повідомлення. 287. Перекладіть речення українською мовою і запишіть. 1. Друг мой Андрей, жизнь состоит из многих испытаний, перед которыми человек бывает бессилен. 2. Добрый вечер, госпо да гимназисты! Х о р о ш о ли вы отдохнули? 3. Георгий Максимович! На пути из Киева в Москву мы, к сожалению, не сможем остановиться в Брянске. 4. Товарищ Иванов, никогда не стоит пасовать перед предрассудками. 5. Я вам очень благодарен, господии профессор, за мудрый совет (.За К. Паустовським). состоять — тут: складатися испытание — випробування КУ/ІЬТУРА СПІЛКУВАННЯ

предрассудок — забобон совет — порйда

— — • — ЗВЕРТАННЯ

288. I, Прочитайте виразно текст. Спілкування починається зі звертання. Звертатися м о ж е м о до знайомої і незнайомої людини, старшої від себе й молодшої, до свого керівника й підлеглого працівника. І к о ж н о г о разу робимо це по-іншому. Д о незнайомої людини, з я к о ю зустрічаємося вперше, д у ж е часто звертаються опосередковано, уникаючи слів звертання: «Пробачте, я не знаю...*, «Вибачте, я хотів би...*, «Скажіть, будь ласка...», «Допоможіть, будьте ласкаві...» Доречно тут було б вжити такі звертання: пане, пані, панно, добродію, добродійко. Звертання пане, панове в українській мові мають давню традицію. Саме так зверталися один до одного козаки. У старовинних колядках вживається пане господарю. Це звертання використовували й селяни. Його застосовували в міжнародних відносинах, звертаючись до високих посадових осіб: пане Посол, пане Міністре, пане Президенте. Слова добродій, добродійка наперед дають зрозуміти, що людину, до якої звертаються, вважають здатною лише на добрі вчинки. Можна т а к о ж поєднувати ці два звертання: пане добродію, пат добродійко. Нерід155

к о до них приєднуються означення: шановний пане, шановна пані. На офіційному зібранні н а й у ж и в а н і ш и м є звертання: * Шановні (вельмишановні) пані й панове!..* М і ж знайомими л ю д ь м и , об'єднаними спільними ідейними засадами, м о ж л и в е звертання друзі, дорогі друзі, шановні колеги, поважне товариство. Звертання громадянине, громадянко, громадяни прийняте переважно під час спілкування у громадських та судових установах. Знайому л ю д и н у , офіційно звертаючись, слід називати на і м ' я й по батькові в кличному відмінку: М и к о л о Степановичу, Алло Георгіївно. У ж о д н о м у разі не слід скорочувати звертання лише до по батькові: Степановичу, Георгіївно. М о ж н а , проте, 156

називати тільки на і м ' я , додаючи до нього слова пане, пані: пане Миколо, пані Олено. У ділових, офіційних звертаннях завжди вживається пошанна форма Ви незалежно від віку й становища співрозмовників (З довідника). II. Дайте відповіді на запитання і виконайте завдання. 1. Я к слід звертатися до незнайомих л ю д е й ? 2. У я к и х с и т у а ц і я х спілкування доречними будуть звертання пан, добродій, колеги, друзі? 3. Я к і звертання є усталеними у громадських та судових установах? 4. Розкажіть про те, я к потрібно звертатися до співрозмовників в офіційній обстановці. 5. Складіть діалог за с и т у а ц і є ю , з о б р а ж е н о ю на м а л ю н к у .

Вставні слова (словосполучення, речення) 28У. Прочитайте речення. Скажіть, якими словами і якими відтінками значень вони різняться. 1. Дощ у ж е закінчився. 2. Д о щ у ж е , здається, закінчився. 3. Д о щ у ж е , безперечно, закінчився. 4. Д о щ у ж е , к а ж у т ь , закінчився. 5. О т ж е , д о щ уже закінчився. ли» Вставні (рос. вводные) — це такі слова або словосполучення, за д о п о м о г о ю я к и х мовець виражає < воє ставлення д о того, що повідомляє. Вставні слова граматично не пов'язані з іншими членами речення і самі членами речення не бувають. Наприклад: Одним із символів України стала, безумовно, біла хата (В. Скуратівськии). 290. Уважно розгляньте таблицю, підготуйте зв'язну розповідь про групи вставних слів за значенням. Групи вставних слів за значенням Що виражають

Вставні слова і сполучення елів

1. Упевненість

дійсно, безперечно, справді, без сумніву, само собою зрозуміло, ясна річ, напевно

J2. Невпевненість, припущення

очевидно, напевно, сподіваюсь, можливо

3. Різні почуття

на щастя, на радість, на жаль, на сором, як на біду, чого доброго, дивна річ, нівроку -

4. Джерело повідомлення

по-моєму, по-твоєму, як кажуть, за словами .... на думку..., як відомо, за повідомленням ..., як мені думається ..., за визначенням ...

здається,

мабуть,

Продовження таблиці 5. Послідовність викладу думок

по перше, по друге, по третє, нарешті, отже, таким чином, значить, одним словом, можна сказати, між іншим, наприклад, з одного боку

6. Ввічливість, привертання уваги співрозмовника

розумієте, уявіть собі, зрозумійте, вірите, послухайте, погодьтеся, бачиш, дозвольте, даруйте, прошу Вас, вибачте

291. Прочитайте речення, знайдіть вставні слова. Визначте, до якої групи за значенням вони належать. Зробіть висновок про розділові знаки при вставних словах. 1. Мабуть, людині не можна відриватися від рідного берега (Ю. Мушкетик). 2. Доброго, к а ж у т ь , дожидати треба, а лихе — саме прийде ( П а н а с Мирний). 3. Словом, я до безумства л ю б л ю небо, трави, зорі, задумливі вечори, ніжні р а н к и . . . (М. Хвильовий). 4. Ну, словом, с чимало дивних див у цім саду (М. Рильський). 5. Рів, розуміється, тільки згори здавався таким глибоким (В. Винниченко). 6. Повітря в горах д у ж е прозоре, о т ж е , і видимість тут набагато краща, ніж на рівнині (О. Гончар). ^ ^ Вставні слова і словосполучення в у с н о м у мовленні не ^ ^ завжди виділяються паузами, але на письмі о б о в ' я з к о в о відокремлюються комами. Наприклад: Може, сонце правди хоч кріль сон побачу (Т. Шевченко). Пунктограма. Кома при вставних

словах

Н і к о л и не б у в а ю т ь в с т а в н и м и слова навіть, майже, ' приблизно, все таки, мовби, неначе, нібито і, о т ж е , не відокремлюються комами. 292. Спишіть речення, ставлячи пропущені розділові знаки, розкриваючи дужки. Прокоментуйте пунктограму «Кома при вставних словах». 1. Відступати нам (по) перше пізно (по) друге немає підстав ( ß . Собко). 2. Досі дні стояли теплі сонячні а сьогодні мов (би) (на) гріх задощило (Я. Тищенко). 3. М о ж е ви чували коли (небудь) про побратимство? Це наш січовий звичай ( П . Куліш). 4. Випадково ясна річ м о ж е на вас налетіти табун гусей, іноді навіть можете натрапити на гусячу зграю, але щ о ( ж ) т о за полювання, коли воно випадкове? (Остап Вишня). 293. Прочитайте текст, доберіть до нього заголовок. Знайдіть вставні слова. Визначте, до якої групи за значенням вони належать. По-справжньому літо, здається, починається тоді, коли настають Зелені свята (Трійця). За давньою т р а д и ц і є ю , на заплавах 158

річок, на болотах і на берегах озер р в у т ь лепеху, п р и н о с я т ь цілими снопами, р о з т р у ш у ю т ь під ногами у дворі, у хаті. І топчеться, і терпко пахне прив'яле татарське зілля... Відомо кілька пояснень того, я к аїр (лепеха, татарське зілля) був занесений у наші краї з півдня. К а ж у т ь , коріння лепехи принесли на нашу з е м л ю татарські коні в розщілинах копит. Коли ординці п е р е п р а в л я л и с я через р і ч к и чи поїли коней, т о коріння аїру вимивалося на березі. За і н ш и м и переказами, нападники мали коріння аїру за талісман і ним освячували всяку воду. О т ж е , з д і й с н ю ю ч и свої ж а х л и в і н а с к о к и , ординці кидали в річки й озера ш м а т о ч к и коріння, Нам Трійня пахне де воно згодом приживалося. лепехою ... Після с т р а ш н и х о р д и н с ь к и х набігів виростали довгі, як ш а б л ю к и , зелені листки лепехи. Т о м у - т о і рвали ї х , топтали, щоб потопталася біда. З часом рослина стала з в и ч н о ю , люди почали у в а ж н і ш е приглядатися до неї, вивчати її властивості. Прижилася лепеха на нашій землі, с л у ж и т ь л ю д я м , але, ясна річ, залишилася в пам'яті ч у ж и н с ь к и м зіллям (Л. Павленко). Дієслова кажуть, було, здається, думаю, прислівники звичайно, можливо, імовірно, іменники жаль, правда мож у т ь виступати то як вставні с л о в а , то як члени речення. Члени речення відповідають на питання і п о в ' я з у ю т ь с я з іншими словами в реченні. Вставні слова м о ж н а замінити синонімічними. Вставні

слова

Видно, ми не впораємося вчасно з роботою (/. Цюпа). Мабуть, ми не впораємося вчасно з роботою. Словом, ви виїхали на лугові озера, на очерета й на тихі тихі плеса (Остап Вишня). Коротше кажучи, ви виїхали на лугові озера, на очере та й на тихі тихі плеса.

Члени

речення

Видно шляхи полтавськії і слав ну Полтаву (І. Кот.іяревський). Словом можна абити и оживити, поранити й вилікувати, посіяти тривогу й безнадію і одухотворити, розсіяти сумнів і засмутити, надихнути на працю і скувати сили душі... (В. С.ухомлинський). 159

Слід т а к о ж розрізняти сполучники проте, однак і однозвучні вставні слова. Сполучники вживаються м і ж однорідними членами речення і частинами складного речення. Вставні слова мають незвичний порядок у реченні. Сполучники Усе поснуло, однак нічна ти ша повна всякими звуками (М. Коцюбинський).

Вставні слова Усі замовкли. Павло, однак, дов го не міг заспокоїтися (Панас Мирний).

'294. Спишіть речення, вставляючи пропущені букви. З'ясуйте, в яких реченнях виділені слова є вставними, а в яких — членами речення. Поставте, де треба, розділові знаки. 1. Відч..няли л ю д и ш и р о к о ворота, пол..вали на щастя дорогу, щ о б завжди таким багатим був двір ( / . Цюпа). На щастя нас обм..нула зла негода (О. Гончар). 2 . 1 т о г о можливо не знайду я слова, щ о б наш пр..красний оспівати світ (М. Рильський). У цьму світі, я к у казці, все можливо ( К . Тищенко). 3. Остапові п о щ а с т и л о однак з а ч . . п и т и с я за я к у с ь п р . . б е р е ж н у вербу ( М . Коцюбинський). Сонце зайшло однак його було ще видно (О. Гончар). 4. Напевно це й справді не жінка, а саме літо йде собі за г о р о д а м и й л і с а м и й, с п і в а ю ч и , н а х и л я є т ь с я д о с у н и ч н и к і в і г р . . б о в и щ , піднімає руки д о п л о д ю ч о г о дерева (М. Стельмах). Х л о п е ц ь про це не знав напевно, мав лише здогадки (В. Кава). Д у ж е б л и з ь к и м и до вставних слів є слова-речепня (стверджувальні слова так, аякже, авжеж, гаразд, заперечне ні, питальні що ж, а що). В усному мовленні слова-речення та вигу ки виділяються паузами, на письмі — комами, знаками оклику, тире. 1. На початку речення слова-речення та вигуки виділяються комою або знаком оклику (залежно від інтонації), наприклад: 1. О, як- розцвів могутній рідний край (В. Сосю ра). 2. Гей, гей! Море грай,реви, скелі ламай (Т. Шевченко). 2. У середині речення слова-речення та вигуки виділяються з обох боків комами або, я к щ о при них є знак оклику,— тире, наприклад: 1. Таке — ні! — не повториться ніколи (М. Бажан). 2. Всі, у кого серце вірне сонцю наїиої весни, сійте зерно — гей! — добірне в нерозмежені лани! (М. Рильський). 3. Слова о, ой, ох і, ну й, я к щ о ї х в ж и т о в ролі підсилювальних часток, комами не відокремлюються, наприклад: Ой летіли лебедоньки через темний бір. поронили біле пір'я та й у батьків двір (А/. Рильський). Пунктограма. Кома, тире при та вигуках 160

словах-реченнях

>. Спишіть речення, розкриваючи дужки, ставлячи, де треба, розділові знаки. 1. Ох і (не) стелися хрещатий барвінку та й по крутій горі. Гей (не) втішайтесь злії воріженьки та й пригодоньці моїй (Нар. творчість). 2. Ох тії очі темніші ночі, хто в них задивиться, й сонця (по) схоче ( / . Франко). 3. О слово будь мечем моїм! Ні сонцем стань вгорі спинися осяй мій край і розлетися дощами судними над ним (Олександр Олесь). 4. О так нема (ні) де на світі краю за рідний край, на всій землі (не) має! (В. Сосюра). 5. А х які вишневі ті світанки, наче птиці ходять по землі (А. Малишко). 290 Розв'яжіть мовну задачу. Прочитайте варіанти того самого речення. Скажіть, якими відтінками вони різняться. 1. Так, минуло вже кілька довгих хвилин. 2. Так минуло вже кілька довгих хвилин. Встанлї словосполучення і речення можуть В Н О С И Т И п речення додаткову інформацію, яка доповнює основне мои . . і, м м наприклад: Василь Семенович (так звали діда) був у піднесеному настрої (В. Козаченко). Залежно під того, як вимовляються вставні конструкції, щ о вносять додаткову інформацію, вони виді тягаться з обох боків комами, тире або дужками. їхня ж інтонація залежить від змісту речення і волі автора, У кіпці таких конструкцій може ставитися знак питання або знак оклику. 1. Я к щ о вставні словосполучення (речення) вимовляються таким самим тоном, ніс і основне повідомлення, вони виділ я т и , с я з tJi'dx боків комамі наприклад: / золотої й дорогої мені, щоб знали ви, не жаль моєї долі молодої (Т. Шевченко). 2. Якщо вставні конструкції вимовляються підвищеним то/ йол-, ііи ...і.і: :>іюл.' .і гире наприклад:Коли тут — лихо

„\

, / *

мені тяжке — рознедужався Павло мій (Марко Вовчок). 3. Якщо вставні словосполучення (речення! вимовляються інна і ним гон< и ні ни виділ ноты я д\жками, наприклад: S \ Білясте море (воно наче вкрите на ніч рядном) потягу-

ється слабо в сонній млості і ніжно викидає на берег перші \ хвилі (М. Коцюбинський). Пунктограма. Коми, тире, дужки при вставних словосполученнях (реченнях)

\ 161

297. Прочитайте речення, правильно Інтонуючи вставні конструкції, що вносять у речення додаткову інформацію. 1. Побачив Вовк (він недалечко був) та й дума: «Лев, мабуть, д у р н е н ь к и й » . 2. Примір недовго б показати, та — цур йому! Н а щ о чіпать. А щ о б кінці як-небудь поховать, я хочу байку розказати. 3. Погане, я чував, ж и т т я собаче. Недобре ж і Вовкам. 4. Почув Ш п а к (мабуть, від С о р о к и ) , щ о Соловейка хвалить всяк. 5. С к а ж у я, добрі л ю д и , й вам (до казки приказка годиться хоч і панам): не плюй в колодязь: пригодиться води напиться. 6. Вовків ж е — л и х о т я ж к е є ! — у ж е й не зупинить (З те. Л. Глібова). 298. Спишіть речення, ставлячи замість рисок потрібні розділові знаки. 1. Чи не к р а щ е б залишити тут Остапа / в о н а йому однаково нічим не годна д о п о м о г т и / та самій метнутись і пошукати виходу. 2. З чагарів та з нив таких рідних і милих / п о ч у в це зразу!/ натовпом знялись давні згадки дитинства ( 3 те. М. Коцюбинського). 3. Чужа душа / д а в н о с к а з а л и / повита т ь м о ю для усіх ( ß . Сосюра). 4. За вікном / з г о р и було в и д н о / ш у м і л о , вирувало залите сонцем м і с т о (С. Скляренко). 5. Всього лиш т о м у півгодини / н е в ж е півгодини п р о й ш л о ? / цієї легкої машини на світі іще не було (В. Бичко). 6. Полювання / я к ви потім побачите/ вимагає чимало часу (Остап Вишня). 299. Прочитайте пари речепь. Друге речення переробіть на вставну конструкцію. Новоутворені речення запишіть. Зразок. Годинник показував зовсім не ту годину. Що з ним? — Годинник — що з ним? — показував зовсім не ту годину. 1. Під час канікул ми побували в К р и м у . Це було в серпні. 2. У цьому ставку риби не було зовсім. П р о це я довідався згодом. 3. Страшна звістка застала мене вдома. Бодай такого нікому не переживати! 4. Х л о п е ц ь злякано вдивлявся в темряву, намагаючись зрозуміти дивний шелест. У с т р а х у очі великі. 5. Катер с т р і л о ю мчав по Дніпру. А ж вітер свистів у в у х а х . 0. Літак білим птахом пронісся над нами. Він несподівано виринув з хмар. 300. Спишіть текст, ставлячи розділові знаки. Я д и в л ю с ь на ю н о г о співрозмовника й з а м и с л ю ю с ь . Справді чи знаємо ми своїх предків? Ну с к а ж і м о діда м о ж е м о назвати на ймення, а ось у ж е прадіда?.. М і ж т и м , х и з у ю ч и с ь серед товариства, називаємо найвіддаленіше плем'я африканської країни. П а м ' я т а є м о рік, матч, навіть хвилину, коли той чи інший футболіст забив гол. А ось н а й б л и ж ч о г о предка чи історичну п а м ' я т к у , щ о сиротіє на околиці села, на жаль почасти 162

лишаемо поза увагою. А це ж без сумніву наша історія, наша жива пам'ять. Недарма ж Максим Рильський писав: «Мені мабуть ніколи не докучить повторювати, що хто не знає свого минулого, не вартий свого майбутнього». Щ о й сказати прекрасні слова! (Зо В. Скуратівеьким). 301. Перекладіть лист Володимира Маяковського до матері українського мовою і запишіть. ДОРОГАЯ, М И Л А Я И Р О Д Н А Я М А М О Ч К А ! Вы самая хорошая и добрая мама на целом свете и поэтому, конечно, у ж е на меня не сердитесь за то, что я не сумел зайти перед отъездом. Я уехал с т р а ш н о неожиданно. Словом, я бежал на поезд прямо из института. Сейчас пишу из Новочеркасска. Через час еду в Ростов... Ц е л у ю Вас, родная мамочка. Ваш Володя. Ö

сердиться

— тут: ображатися

неожиданно

—

раптово

КУЛЬТУРА СПІЛКУВАННЯ Я П И Ш У ТОБІ ЛИСТА 302.1. Прочитайте текст мовчки, зазначивши витрачений па це час (він не повинен перевищувати півтори хвилини). Визначте тему й основну думку висловлювання. Х т о з вас не писав чи принаймні не отримував листи? Мабуть, немає такої с і м ' ї , в яку б вони не приходили. Поступаючись в швидкості передачі інформації телефону, телексу, факсу, к о м п ' ю т е р н о м у з в ' я з к у , лист має безперечні переваги, коли справа стосується обсягу повідомлення, ґрунтовності викладу аргументів, особливих прикмет його змісту і форми. Важливість цього засобу спілкування м і ж людьми зумовила й потребу дотримуватися певних правил етикету листування. З історії відомо, щ о стародавні римляни листів не підписували, хіба щ о це був лист до самого імператора. Тривалий час на листах не зазначали адреси, а кореспонденцію передавали через посланця безпосередньо адресатові. Сучасні форми листування виникли півтора століття т о м у в Англії. їх винайшов лондонський х у д о ж н и к Вільям Еглі — укладач першої вітальної листівки. Листи, щ о містять неофіційні повідомлення однієї особи і н ш і й , називають п р и в а т н и м и . ї х мовлення н е в и м у ш е н е , 163

відкрите для елементів практично всіх стилів — яскравих художніх образів, індивідуально-авторських неологізмів, суспільно-політичної л е к с и к и , діалектних слів і строгих форм наукового с т и л ю . Існують узвичаєні, спільні для всіх країн правила о ф о р м лення кореспонденції. Передусім — це о б о в ' я з к о в і с т ь вступних звертань і з а к л ю ч н и х формулювань — форм ввічливості. За змістом листи мають бути логічними, зрозумілими, коректними, а за ф о р м о ю — орфографічно бездоганними, без виправл е н ь , написаними на б і л о м у папері п и с ь м о в о г о ф о р м а т у , о х а й н о згорненими, не більше ніж удвічі. Сьогодні майже всі л и с т и , крім п р и в а т н и х , д р у к у ю т ь на к о м п ' ю т е р і , але підпис має бути від руки і чіткий. Листи з привітанням, запрошенням, п о д я к о ю , з висловленням співчуття завжди п и ш у т ь від р у к и . Ц е с в і д ч и т ь про щ и р і с т ь відписувача, довірливість тону його послання, про о с о б и с т и й інтерес до події в ж и т т і адресата. Я к щ о лист має кілька сторінок, їх слід пронумерувати. Листи рідних і д о р о г и х людей часто зберігають протягом тривалого часу, іноді передаючи із покоління в покоління. Листи — то ми, наші д у м к и й наміри, вияв уваги до л ю д и н и , л ю б ' я з н о г о ставлення до н а в к о л и ш н і х , то — наша п а м ' я т ь . j 11. Дайте відповіді на запитання. 1. Я к у перевагу має листування над телефонним і к о м п ' ю терним з в ' я з к о м ? 2. Я к і листи називають приватними? 3. Я к і ви знаєте узвичаєні, спільні для всіх країн правила оформлення кореспонденції? 4. Пригадайте, я к треба підписувати конверт. І. Прочитайте уривок із листа Василя Сгуса до сина. Зверніть увагу на вживапня звертань і вставних слів. Л ю б и й сину! К о ж е н повинен с т е ж и т и і за своїм тілом і за д у ш е ю . Коли я був у твоєму віці, то регулярно влаштовував собі сповідь, щ о я зробив д о б р о г о , щ о — злого. Я картав себе за недобре, о т ж е , виробив здатність дбати про д у ш у . С и н о ч к у , чиста душа — то запорука л ю д с ь к о г о з д о р о в ' я . Безперечно, завжди було приємно згадувати все, щ о зробив доброго, бо тільки воно вводить нас у коло і н ш и х л ю д е й , робить ї х братами, а не просто сусідами. Дбай про своїх друзів: вони повинні бути добрі. А добрі друзі допомагають нам ставати к р а щ и м и (За В. Стусом). II. Складіть і запишіть листа до близької людини, вживаючи звертання і вставні слова. 164

Твір-роздум на морально-етичну тему І. Прочитайте текст, доберіть до нього заголовок Визначте тему й основну думку висловлювання. Мораль — одна із форм суспільної свідомості, с у к у п н і с т ь норм поведінки в суспільстві, у с і м ' ї , щ о спирається на громадську д у м к у , на переконання, традиції і звички. Слово мораль п р и й ш л о із Ф р а н ц і ї , а у Ф р а н ц і ю — із Давнього Р и м у , але поняття про мораль, тобто про правила поведінки людини серед інших л ю д е й , існувало, безперечно, задовго до т о г о , я к з ' я в и л о с я це слово. Про мораль м о ж н а сказати просто: це загальновизнане поняття про те, щ о таке добре і щ о таке погано. Поняття про мораль ф о р м у ю т ь с я в конкретних історичних у м о в а х . Наведемо приклад. Наша сучасна мораль передбачає, щ о до дітей потрібно ставитися лагідно, а тим більше — до х в о р и х дітей. Це визнають усі. У транспортній тисняві навіть людина поважного віку поступиться місцем хворій дитині. Це моральні норми сучасного суспільства. Та чи завжди вони були т а к и м и ? Ні. Наприклад, відповідно до закону Лікурга, за я к и м стародавня Спарта жила не одне століття, дітей піддавали спеціальному огляду. Я к щ о в малюка виявляли фізичну ваду, яка заважала згодом стати повноцінним воїном, його вбивали, с к и д а ю ч и в Апофети — глибоку у щ е л и н у в горах. Мораль на словах і мораль у діях — зовсім не те саме. Моральне знання про добре й погане — справа індивідуальна, особиста і відповідальна ( 3 журналу). П. Підготуйтеся до стислого усного переказу тексту. І. Прочитайте твір-роздум на морально-етичну тему, складений восьмикласницею, ЛЮДСЬКА

ПДНІСТЬ

К о ж н а людина неповторна від народження. Усі ми маємо різні зовнішність, характер, здібності. Протягом усього ж и т т я людина ф о р м у є певне ставлення д о себе самої — почуття гідності, яке залежить від трьох чинників: виховання, оточення, д у х о в н о ї с и л и о с о б и с т о с т і . Коли л ю д и н а втрачає п о ч у т т я гідності, вона стає морально (духовно) неповноцінною. Людина без гідності не м о ж е опиратися ж и т т є в и м обставин а м , пливе за т е ч і є ю . Вона ніколи не о т р и м а є в и с о к о ї і відповідальної посади: її відштовхнуть сильніші натури. Вона м о ж е стати подібною до футбольного м'яча, який б ' ю т ь ногами, або на цапа-відбувайла, на я к о м у зганяють злість. 165

Така людина здебільшого пригнічена, а т о м у небезпечна. Вона р о б и т ь у с е , щ о їй н а к а ж у т ь вищі й с и л ь н і ш і , зовсім не задумуючись над моральністю та справедливістю наказу. Така людина подібна до дволикого Януса. У р и м с ь к і й міфології це б о ж е с т в о з п о д в і й н и м о б л и ч ч я м . У п е р е н о с н о м у значенні дволиким Янусом називають лицемірну, підступну л ю д и н у . Не маючи гідності, вона не мае й переконань. Одним із видів л ю д с ь к о ї гідності є національна гідність. Позбавлена її людина не відчуває приналежності до будь-якої нації, тому здатна терпіти гноблення свого народу. Вона не стане на з а х и с т національних і к у л ь т у р н и х ц і н н о с т е й , їй байдуже, в якій державі вона ж и т и м е завтра. Вона не поважає минулого, а значить, у неї немає й майбутнього. Така людина здатна зрадити свій народ, с в о ю країну, навіть не відчуваючи при цьому ж о д н и х д о к о р і в сумління. Тому вона не варта звання громадянина. Гідність — це самоповага, вміння людини шанувати себе. « Ш а н у й сам себе — шануватимуть і люди т е б е » , — с т в е р д ж у є народна мудрість. А я к щ о п о в а ж а є ш сам себе. Л ю д и н у в собі — значить поважатимеш і н ш и х . Не можна плутати почуття власної гідності із зверхністю, з одним із смертних гріхів — гординею. А відрізнити їх д у ж е п р о с т о : людина з п о ч у т т я м власної гідності ніколи не п р и нижуватиме і н ш и х , тоді як погорда людина показуватиме всім с в о ю зверхність, даючи і н ш и м відчути себе нікчемними й непотрібними. Гідність є о с н о в о ю моральності л ю д и н и . Т о й , хто поважає себе, ніколи не зважиться на низьку та підлу справу, не зрадить, не залишить б л и ж н ь о г о в с к р у т н у хвилину. II. Уважно розгляньте пам'ятку. Поміркуйте, чи відповідає твір учениці всім зазначеним вимогам. Як

с к л а д а т и т в і р - р о з д у м на морально-етичну тему

1 .Добре обміркуйте тему, визначте основну думку майбутнього висловлювання. 2. Складіть план твору. 3. У вступі до твору скажіть про те, як ви розумієте вихідні поняття. Підготуйте читачів або слухачів до сприйняття основної думки. 4. Розкрийте головну думку в основній частині твору, наведіть приклади з літератури, процитуйте висловлювання видатних людей. 5. У висновку зробіть узагальнення з ті ми. 166

III. Напишіть твір-роздум на морально-етичну тему «Друга знаходить щастя, а перевіряє біда». МОРНИЙ РОЗЫ? Синтаксичний розбір речень зі звертаннями, вставними с л о в а м и ( с л о в о с п о л у ч е н н я м и , реченнями) Р е ч е н н я зі з в е р т а н н я м и , в с т а в н и м и с л о в а м и ( с л о в о с п о л у ч е н н я м и , р е ч е н н я м и ) р о з б и р а ю т ь с я з а с х е м о ю , в м і щ е н о ю н а с. 8 9 . С л і д зазначити, щ о речення ускладнене звертанням або вставним

словом.

О земле втрачена, явися бодай у зболеному посміхнися, і душу порятуй мені (В. Стус). Зразок

усного

сні, і

лазурово

розбору

Речення р о з п о в і д н е , н е о к л и ч н е , п р о с т е , о д н о с к л а д н е з головним членом п р и с у д к о м — означено-особове, поширене, повне, ускладнене о д н о р і д н и м и п р и с у д к а м и і п о ш и р е н и м звертанням. Граматична основа складається тільки з простих дієслівних присудків: явися, посміхнися, порятуй. Явися (д е?) у сні — обставина місця. Сні ( я к о м у?) зболеному — узгоджене означення. Посміхнися (я к ? ) лазурово — обставина місця. IIоря туй (іц о ? ) душу — прямий додаток. Порятуй ( к о м у ? ) мені — непрямий додаток. Поширене звертання о земле втрачена граматично не пов'язане з членами речення, виділяється комою. .Зразок письмового

розбору

О земле втрачена, явися бодай л зболеному сні і лазурово посміхнися, і душу порягпий мені ( Р о з п о в . , неокл., просте, односкл. (означ.-особ.), п о ш и р . , повне, у с к л . однор. присудками і п о ш и р , звертанням). 306 Спишіть речення, ставлячи розділові знаки. Зробіть синтаксичний розбір трьох речень (на вибір). 1. Я всі слова с в о ї незлі в с ю д у ш у п р и с т р а с н о ї вдачі тобі Вітчизно віддаю ( Я . Воронько). 2. Здавалося вербовий пень витяг із землі своє коріння та причвалав м і ж люди (М. Коцюбинський). 3. М і с я ц ю - к н я з ю н і ч к о ю т е м н о ю т и х о пливеш 4. За У к р а ї н у з вогнем ти с т е ж к о ю т а є м н о ю ( / . Франко). завзяття р у ш а й м о браття всі вперед ( М . Вороний). 5. О л ю ди л ю д и с в о ю д у ш у не з а м и к а й т е на з а м к и ( Я . Тичина). 6. Ч и с т е небо не налягало на гори а навпаки с в о є ю в и с о к о ю л е г к о ю синявою довершувало гармонійно доповнювало їх (О. Гончар). 167

.407. І. Перекладіть текст українською мовою і запишіть. Зробіть синтаксичний розбір першого і останнього речень. Наконец-то выпал первый снег. К этому времени стали совсем белыми горностай и ласка. Они как будто ждали, когда ноля покроются с н е ж н ы м о д е я л о м . Эти х и щ н и ки — яростные враги грызунов. Замечено, например, что если в Ласка чатує на мишу с т о г у сена поселяется горностай или ласка, через некоторое время не остаётся ни одной м ы ш и . Между прочим, ласку легко узнать. Тело у неё тонкое, длинное, необычно гибкое и сильное. Она может проникнуть в люб у ю м ы ш и н у ю норку. Ласки, как и горностаи, передвигаются скачками (За В. Біанкї). как будто — нібито одеяло — ковдра стог — копйця

между прочим — між іншим гибкий — гнучкйй передвигаться — пересуватися

И. Розгляньте фотоілюстрацію. Складіть усний опис ласки. ^

КОНТРО/ІЬНІ ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Які слова в реченні не бувають його членами? 2. Щ о таке звертання? 3. Як виражаються звертання? Наведіть приклади. 4. Які звертання називаються н е п о ш и р е н и м и , а я к і — поширеними? 5. З я к о ю інтонацією вимовляються звертання? 6. С ф о р м у л ю й т е п у н к т о г р а м у « К о м а , знак о к л и к у при звертанні». 7. Спишіть речення, ставлячи розділові знаки. 1. Бандуристе орле сизий Добре тобі брате. 2. Рости рости моя пташко мій маковий цвіте. 3. Катерино серц.; моє Лишенько з тобою! Де подінешся у світі з малим с и р о т о ю ? 4. Спасибі зіронько минає день неясний мій (3 те. Т. Шевченка). 8. Щ о таке вставні слова? 9. Я к і відтінки, думки й почуття виражаються вставними с л о в а м и ( с л о в о с п о л у ч е н н я м и , р е ч е н н я м и ) ? Наведіть приклади. 10. Сформулюйте пунктограму «Кома при вставних с л о в а х » . 11. Складіть і запишіть по два речення зі словами правда, на щастя так, щ о б вони в одному реченні були членами речення, а в другому — вставними словами. 168

12. Я к вимовляються вставні словосполучення і речення, які вносять у речення додаткову інформацію? Я к від інтонації т а к и х конструкцій залежать розділові знаки? 13. Спишіть речення, замінюючи риски потрібними розділовими знаками. 1. Мовою, серцеві близькою / с л о в о в ній кожне ясне!/ лагідною, люди вітали мене (/. ГПаповал). 2. У той день / н е забуду його ніколи/ я зрозумів ціну життя ( А Головко). 3. Дідусь / я к потім розповіла бабуся / ретельно готувався до мого приїзду (В. Кава). 14. Зробіть синтаксичний розбір речень. 1. Буває, пригадається в дорозі ш и р о к и х літ розорана межа. 2. О, скільки ласк і невичерпних сил таїш в собі ти, українська земле! 3. Здається, вогнем чудесним сяють зорі з д н і п р о в с ь к и х к р у ч . 4. Києве мій! Янтарями живими твій килим вечірній розлитий ( 3 тв.Д. Луценка). МИ ДІТИ Т(?ОІ, »1)8.1. Прочитайте виразно текст. СОНЦЕ УКРАЇНСЬКОЇ МУЗИКИ Рід Лисепків походить із козацької старшини часів Богдана Хмельницького. Засновником роду вважається легендарний гайдамацький ватажок Вовіура Лис, сподвижник Максима Кривоноса. Микола Лисенко поєднав у собі заповідану предками відданість національній ідеї з непересічним музичним обдарованням. За висловом нашого сучасника —Лисенкового праправнука, теж Миколи Віталійовича і теж музиканта, * Микола Лисенко змінив козацьку шаблю на диригентську паличку і зброє»> в боротьбі за незалежність України зробив народну пісню». Народився майбутній композитор І ооку в селі Гриньки на Полтавщині. Мати, Ольга Среміївна, помітивши здібності п'ятирічного сина, починає його сама вчити грі на фортепіано. Хлопчик вражає всіх чистотою гри, а також дивовижною легкістю, з якою засвоював мотиви і підбирав їх на фортепіано. У дев'ять років Микола написав перший музичний твір — «Польку». Класична музична освіта поєднувалася з іншою стихією, щ о панувала за стінами панського будинку,— українською народною піснею. У вісімнадцять років Микола Л и с е н к о вступає на природничий факультет Х а р к і в с ь к о г о університету, де вже навчався його троюрідний брат Михайло Старицький. Наступного р о к у брати перевелися до Київського університету. Тут юнаки потрапляють у коло прогресивного студентства, щ о входило до «Старої г р о м а д и » . Під впливом програми, наміченої ц і є ю 169

о р г а н і з а ц і є ю , М и к о л а Л и с е н к о збирає і о б р о б л я є народні пісні, п р а ц ю є над « С л о в н и к о м у к р а ї н с ь к о ї м о в и » , перекладає загальнодоступні підручники, створює х о р К и ї в с ь к о г о у н і в е р с и т е т у . Б л и с к у ч е з а х и с т и в ш и кандидатськ у д и с е р т а ц і ю , М и к о л а все ж обирає справою ж и т т я музику і їде до Лейпцизької консерваторії. Матеріальна с к р у т а з м у ш у є студента з р о б и т и н е м о ж л и в е : ч о т и р и р і ч н и й к у р с навчання він о п а н о в у є за два р о к и . У Л е й п ц и з і Л и с е н к о видає п е р ш і твоРи Микола Лисенко « С ю ї т у на т е м и н а р о д н и х пісень у ф о р м і с т а р о в и н н и х т а н ц і в » , перші два « З б і р н и к и о б р о б о к народних п і с е н ь » . За ж и т т я він видасть сім т а к и х з б і р н и к і в по с о р о к пісень. Тоді ж в и х о д и т ь і п е р ш и й випуск М и к о л и Л и с е н к а « М у з и к а до « К о б з а р я » Тараса Ш е в ч е н к а » . Т в о р ч і с т ь в е л и к о г о Кобзаря надихала к о м п о з и т о р а все ж и т т я . Багато із Ш е в ч е н к о в и х творів у музичному супроводі Миколи Лисенка стали у л ю б л е н и м и народними п і с н я м и . З легкої Л и с е н к о в о ї р у к и виник г у р т о к «Плеяда м о л о д и х у к р а ї н с ь к и х л і т е р а т о р і в » , я к и й дав п у т і в к у в ж и т т я Лесі У к р а ї н ц і , Л ю д м и л і С т а р и ц ь к і й - Ч е р н я х і в е ь к і й , Сергієві Єфрем о в у , В о л о д и м и р о в і Самійленку та багатьом і н ш и м талановитим п и с ь м е н н и к а м і г р о м а д с ь к и м д і я ч а м . В и з н а ч н о ю п о д і є ю стала спільна робота М и к о л и Л и с е н к а та М и х а й л а С т а р и ц ь к о г о — оперета «Різдвяна ніч» (перероблена пізніше на ч о т и р и а к т н у о п е р у ) . П р е м ' є р а « Р і з д в я н о ї ночі» у виконанні а м а т о р с ь к о г о к о л е к т и в у 24 с і ч н я 1874 р о к у стала днем н а р о д ж е н н я у к р а ї н с ь к о г о о п е р н о г о театру. Микола Л и с е н к о написав <9& .іадцять о п е р , а с п і в п р а ц ю ю ч и з к о р и ф е я м и у к р а ї н с ь к о г о театру, у к л а в м у з и к у щ е до д е с я т и д р а м а т и ч н и х вистав. Г о л о в н о г о с в о г о д і т и щ а — опери «Тарас Бульба» — к о м п о з и т о р на сцені так і не побачив. 6 л и с т о п а д а 1912 р о к у М и к о л а Віталійович п о м е р . П о х о р о н к о м п о з и т о р а став багатол ю д н о ю д е м о н с т р а ц і є ю величі у к р а ї н с ь к о ї к у л ь т у р и . « Л и с е н к а , цього п р е к р а с н о г о к о м п о з и т о р а , я к и й п о л о н и т ь к р а с о ю своєї м у з и к и , ми с м і л и в о м о ж е м о назвати с о н ц е м у к р а ї н с ь к о ї м у з и к и » , — г о в о р и в К о с т я н т и н С т а н і с л а в с ь к и й (За Р. Скорульською). II. За самостійно складеним планом підготуйте стислий усний переказ тексту.

f речення 3 відокремленими Ч/16НАМИ

|§Z6j Поняття про відокремлення. Відокремлені другорядні члени речення. Відокремлені означення ^

Другорядні члени речення, які для підсилення їх смислової ролі виділяються в усному мовленні інтонацією і паузами, а на письмі — відповідними розділовими знаками, називаються відокремленими (рос. обособленными). Наприклад: 1. Кілометрів зо три ліс тягся, густий, незай: маний. 2. Нічого не було чути, дк^імддноманітного шуму комишів (3 те. М. Коцюбинського). 3. Тихо курілися луки, переливаючись барвами (Яків Ваш).

309. Прочитайте речення, поставте питання до відокремлених членів речепия. Поясніть вживання розділових знаків. 1. Раденько цвірінькали горобці, гойдаючись на соняшниках, літо з шапок випиваючи. 2. Рівненькі кленочки, посаджені під шнур, до с о н ц я п н у т ь с я та н а п р у ж у ю т ь с я в бруньках. 3. Неподалік на чистоводді, лишаючи за собою два тонких вуса, плив в у ж . 4. У хліві, крім ластів'ячого гнізда під кроквою, нічого не було. 5. Довге волосся, скручене кубликом, розсипалося і чорними звивистими с т р у м о ч к а м и розтеклося по плечах ( 3 те. Григора Тютюнника). В і д о к р е м л ю ю т ь с я означення й виділяються комами па письмі в таких випадках: 1) я к щ о прикметник з пояснювальними словами або дієприкметниковий зворот стоїть після означуваного слова, наприклад: 1. Під самою кручею застигло болото, повнg пташиного галасу (О. Копиленко). 2. І раптом побачив г о р и . ( М . Коцюбинський). 2) я к щ о дієприкметниковий або прикметниковий зворот стоїть перед означуваним словом і має відтінок причини, наприклад: Зал и ще на^людьминадовгід н і, дорога помирає в бур'яні (Д. Павличко). 3) я к щ о однорідні непошнрені означення с т о я т ь після означуваного слова, перед яким у ж е є означення, наприклад: Ось перед нами невеличка хата, чиста, ясна (Панас Мирний). 4) я к щ о прикметники й дієприкметники (з пояснювальними словами і без них) с означеннями до особових за171

ЙМЄНН1ІІІН, НЄЗ,.ЛГ?КИІ> ПІД ГОЮ. чи вони СТОЛП, П 1С ч я означуваного слова, чи перед ним. наприклад: 1. Мокрі, стомлені+ але радісноусміхнені. ми виходимо в ліс, бредемо струмком (М. Стельмах). 2. / чолода, на базар ходила (Нар. творчість). j ) ЯКІШ.І означання відділене від о з н а ч у в а н о о слова іншії ми членами р е ч е н н я , о с о б л и в о п р и с у д к о м , н а п р и к л а д : Сніг нарешті закружляв, біли^^ пухнастий (М. Рильський). П у н к т о г р а м а . Кома

при відокремлених

означеннях

IU Прочитайте речення. Прокоментуйте пунктограму «Кома при відокремлених означенпях». 1. Благородна дика коза і в с т р і м к о м у в и х о р і - л ь о т і , к о л и , налякана, вона не б і ж и т ь , а с т е л и т ь с я над ч а г а р н и к о м , над к у щ а м и чи п о м і ж дубово-кленово-ясенових с т о в б у р і в (Остап Вишня). 2. Г о р и , с н і г о м п о в и т і , б о р и , м о р о з о м п о б и т і , вбрала т и , весно, в зеленії п и ш н і ї ш а т и , я к мати (В. Щурат). 3. Морозний с н і г , б л и с к у ч и й та л е г к и й , з д а є т ь с я , падає на с е р ц е п р я м о (М. Рильський). 4. Вогка земля мліла в г а р я ч о м у золоті с о н я ч н о г о п р о м і н н я , вільна від тіней і х о л о д к і в (Af. Коцюбинський). 5. Л ю д и н а , не позначена л ю б о в ' ю , не з м о ж е звести с е р ц е для добра (В. Коротич). Прочитайте реченпя. Переробіть невідокремлеиі означення на відокремлені. Новоутворені речення запишіть. Зразок. Уже було видно мритілісом гори, вкриті лісом.

гори,-

Вже було видно

1. П о м і ж д в о м а горами виднілося п р о м и т е д о щ о в о ю в о д о ю п р о в а л л я . 2. П р и т у л е н і на горах або с к о в а н і в п р о в а л л я х дерева були пронизані с о н ц е м . 3. П о о б с а д ж е н і й липами д о р о з і їхали люди в м і с т о . 4. В и к у п а н и й с о н ц е м і д о щ а м и к о л о с у к л о н я є т ь с я ниві. 5. П о р і з а н и й ярами с т р о к а т и й степ л е ж а в під к р и л а м и літака. Спишіть спочатку речення з невідокремленими дієприкметниковими зворотами, а потім — з відокремленими. Поставте, де треба, розділові знаки. 1. Серед х а т и с т о я в застелений б і л о ю с к а т е р т и н о ю с т і л . 2. Вербові к і л к и к о л и с ь г у с т о п о в т и к у в а н і в з е м л ю с т а л и в и с о к и м и вербами. 3. В у з ь к і глибокі щ і л и н и темніли внизу в к р и т і т і н н ю і манили до себе ч а р і в н о ю с в і ж і с т ю і п р о х о л о д о ю . 4. Від в и с о к о ї скелі починався рів о б с а д ж е н и й г у с т о ю д е р е з о ю . 5. Ставок о б с а д ж е н и й г у с т и м к у ч е р я в и м верболозом був с х о ж и й на зелену п і д к о в у ( 3 те. І. Нечуя-Левицького). 172

Розв'яжіть мовну задачу. Восьмикласники складали речення з відокремленими означеннями, вираженими дієприкметниковими зворотами. С а ш к о записав у зошиті: «Поле вкрите білою ковдрою снігу». Ярослав склав таке речення: «Поле, вкрите білою ковдрою снігу, зачарувало мене». Х т о правильно виконав завдання? Прочитайте речення, знайдіть граматичні основи. Переробіть і запишіть речення, замінивши присудок із залежними словами відокремленим означенням. Зразок. Жито розбуджене весняним легким вітерцем.— Жито, розбуджене весняним легким вітерцем, злегка зашелестіло. 1. Галявина освітлена місячним с я й в о м . 2. Трава вкрита великими краплями роси. 3. Ш л я х розмитий весняними д о щ а м и . 4. Стежка в траві протоптана десятками ніг. 5. Х м а р ки освітлені надвечірнім сонцем. Пригадайте, як в українській мові творяться активні дієприкметники. Перекладіть словосполучення українською модою, з тріюма з них складіть речення. Почерневшее от грозовых туч небо, увядший от зноя цветок, п ы л а ю щ и й костёр, покрасневшие от мороза щ ё к и , зеленеющее вдалеке поле, нависший над озером туман, волнующие впечатления, рассказывающий о своих впечатлениях зритель. Прочитайте речення з однорідними і неоднорідними означеннями. Переробіть і запишіть речення, замінивши однорідні означення відокремленими. Зразок. Польові жовті, білі, рожеві, сині квіти спліталися в дивовижний килим.— Польові квіти, жовті, білі, рожеві, сині, спліталися в дивовижний килим. 1. Товаришеве добре, щире, лагідне слово здатне розтопити кригу зневіри. 2. Сухі дубові, соснові дрова стиха потріскували в печі. 3. На галявині серед снігу можна побачити перші тендітні, ніжні паростки сон-трави. 4. Горобина гомінка, щебетлива зграйка несподівано спурхнула й перелетіла на стару акацію. 5. Непроглядний сивий, молочний туман пеленою вкрив землю. Спишіть речення, ставлячи розділові знаки при відокремлених означеннях. 1. Мої дні течуть тепер серед степу, серед долини налитої зеленим х л і б о м ( М . Коцюбинський). 2 . Осяяні м і с я ч н и м снітлом дерева стояли в цвіту, як наречені ( О . Д о в ж е н к о ) . 3. Гори наче розступилися, і за ними с і р и м и похмурими яскрава блакить неба виступала ще н і ж н і ш о ю (О. Гончар). 4. Загримів 173

дрібний грім веселий сріблястий наче с м і х молодого хлопця (/. НечуйЛевицький). 5. Місяць закоханий в ніч чарівну с я є щасливий і світить (Олександр Олесь). 6. Заглиблена в спогади дівчина не почула, як розчинилися двері і мати переступила через хатній поріг (А. Шиян). 7. І тиха осінь мрійна яснолиста несла в серия надію і тривогу (А. Малишко). 318. Спишіть текст, розкриваючи дужки, ставлячи потрібні розділові знаки. Так буває (що)весни. Батько з сином ідуть до свого човна, одмикають і веслують д о горбочків (не)затоплених повінню. Ось перше сухе місце. Заєць настраханий людьми бігає по мокрій латці землі. Він напружений наполоханий хоче у воду скочити. Його очі великі й опуклі благально дивляться на людей. Батько обома руками бере (не)щасного зайця зляканого й безпорадного несе й о г о до човна. А (ген)ген ще двоє, зайців! Вони причаїлись с х о ж і на два вухаті пеньочки. І такі вони насторожені й безпорадні, так вони вражені тим ( н е с п о д і в а ним багатоводдям. Батько випускає вухатих (пе)подалік від села, за згірком (За Є. Гуцалом). 31U. Перекладіть текст українською мовою і запишіть. Самое лучшее в мире — смотреть, как рождается день! В небе вспыхнул первый луч солнца, я р к и й , смелый. Ночная тьма т и х о н ь к о прячется в ущельях гор и трещинах камней, прячется в густой листве, в кружевах травы, окроплённой р о с о ю . Высокие вершины горы, п о р о с ш и е л е с о м , улыбаются ласково, точно говорят теням ночи: «Не бойтесь — это солнце ». Волны м о р я , б у р н ы е , нетерпеливые, в ы с о к о поднимают белые головы, к л а н я ю т с я солнцу. Отягощённые р о с о ю , шаловливо покачиваются цветы. Они, х и т р ы е , превосходно знают.что н е в о з м о ж н о человеку описать словами их м и л у ю красоту (За Максимом Горьким). вспыхнуть — спалахнути луч — промінь бурный — бурхливий

отягощенный — обтяжений шаловливо ~~ грайливо превосходно — дуже добре

Офіційно-діловий стиль мовлення. Ділові папери. План р о б о т и 1. Я к і особливості має офіційно-діловий стиль мовлення? 2. Щ о таке д о к у м е н т ? 3. Які ділові папери ви знаєте? 174

320. I. Прочитайте текст, доберіть до нього заголовок. Визначте, до якого стилю мовлення він належить. Визначте тему й основну думку висловлювання. Я к щ о вас засмучує усвідомлення того, як іноді бездарно минає час, я к щ о вам не хочеться постійно відчувати себе в боргу перед минулими днями, я к щ о ви щ и р о прагнете робити більше, то ви з м о ж е т е підкорити час собі. Щ о б устигнути робити більше за я к н а й м е н ш и й час, потрібні насамперед дві речі — організованість і самодисципліна. П р и п у с т и м о , х т о с ь к о м у с ь призначив побачення о сімнадцятій годині. І тут часто-густо набирає сили властива д е к о м у розхлябаність. Для такої людини сімнадцята м о ж е настати і о сімнадцятій десять, і о сімнадцятій двадцять, і о сімнадцятій тридцять. П р и ч и н о ю м о ж е бути випадкова зустріч із товар и ш е м , електричка, на яку запізнився, черга біля газетного к і о с к у за с в і ж и м ж у р н а л о м із д е т е к т и в н о ю історією. Іноді сімнадцята цього дня м о ж е й зовсім не настати. «Ой, вибач, зовсім з а к р у т и в с я » , — почуєте ви товаришеве виправдання. А для того щоб не забути всіх запланованих справ, потрібно звечора по годинах розписати все, щ о маєш зробити завтра. Доцільно розташовувати папірці з замітками на письмовому столі. Вони завжди вам д о п о м о ж у т ь бути напоготові щ о д о всіх невеликих справ, про які м о ж н а було б зовсім забути. Олівець і папір т а к о ж м о ж у т ь знадобитися під час обдумування важливих проблем. Треба щ о с ь вирішити? Занотуйте дані, щ о с т о с у ю т ь с я ц ь о г о , і перед вами — р і з н о м а н і т н і м о ж л и в і рішення. Щ о б у с п і ш н о закінчити справу, слід визначити термін. Не розслаблюйтесь і не т і ш т е себе роздумами про те, щ о термін закінчення справи м о ж н а перенести. Людина, яка себе поважає, ніколи не дає о б і ц я н о к , я к и х не з м о ж е виконати. Вона звикла поважати себе і своє слово. Давайте б у д е м о пунктуальними й у с л о в а х , й у в ч и н к а х . Пообіцяли — зробили. Взяли зобов'язання — виконали (З журналу). II. Складіть пам'ятку «Як раціонально використовувати час». 321.1. Перекладіть текст українською мовою і запишіть. Будучи гостями о д н о г о дома, мы случайно на письменном с т о л е п о д р о с т к а — с ы н а х о з я и н а д о м а , увидели л и ч н ы й дневник, на о т к р ы т о й странице к о т о р о г о детской рукой б ы л о написано с л е д у ю щ е е . Правила, к о т о р ы е я перед с о б о й о б я з у ю с ь в ы п о л н я т ь 1. Я всегда и во всём ставлю перед собой ч ё т к у ю цель (как папа). 175

2. Всё, что я ни делаю, я делаю добросовестно (как мама). 3. Если делать надо, т о в ы п о л н ю непременно (как бабушка). Заканчивался этот план самосовершенствования личности фразой: « Я всегда п о м н ю , что главное в человеке, а значит и во м н е , — совесть и воля» ( М . Поташник). случайно — випадково открытый — тут: розгорнутий nodpöcmoK — підліток непременно — обов'язково самосовершенствование — самовдосконалення личность — особистість '"fr^ ТІ. Дайте відповіді на запитання. 1. Які риси характеру людини підліток вважає найцінніш и м и ? П о м і р к у й т е , чи має він рацію. 2. Які людські якості ви цінуєте в с в о ї х рідних і знайомих найбільше? .422. Складіть план вашої самоосвіти: а) поглиблені заняття з навчальних предметів; б) читання художньої літератури; в) участь у роботі спортивних секцій; г) відвідування театрів і му зеїв; Г) участь у роботі гуртків художньої самодіяльності. План р о б о т и — це документ, складений для полегшення організації роботи впродовж певного п р о м і ж к у часу. У плані міститься перелік заходів, зазначено терміни виконання, визначено відповідальних осіб. Головне в цьому документі — точність, чіткість, стислість ф о р м у л ю в а н н я . Плани м о ж у т ь мати різні форми, найчастіше — форму таблиці. План роботи гуртка народних ремесел « У к р а ї н с ь к і традиції» на І с е м е с т р 2 0 0 8 / 9 навчального року № nop.

Назва заходу

Дата проведення

Відпопідальний

Відмітка про виконання

Установче засідапня

12.09.2008 р. Терентьєва Виконано Марина

Підготовка до участі у Всеукраїнському конкурсі дитячої творчості «Україпа моя вишивана»

27.09.2008 р. Ткаченко Ольга

Практичне заняття 09.10.2008 р. Денис»ж «І на тім рушничкові...» Галина

176

Виконано

Викопапо

Продовження таблиці (Орнаменти-символи в українській вишивці) 4

Підготовка конкурсних робіт

15.11. 2008 р. Тереитьєва Виконано Марина

Виставка робіт гуртківців «Це моя Україна»

17.12. 2008 р. Коляда Оксана

Викопано

Користуючись поданим зразком, складіть план роботи одного з гуртків, що працюють у вашій школі. МИ ДІТИ ТВОЇ,

.42-1 І. Прочитай те виразно текст. ГІМН СВОБОДІ, РІВНОСТІ Т А БРАТЕРСТВУ Отаманом Сірком, відважним ватажком запорожців, Ілля Рєпін захоплювався з дитинства. Вільнолюбивий дух сміливих захисників вітчизни став для зрілого х у д о ж н и к а прообразом Свободи, Рівності та Братерства. Українське містечко Чугуїв, батьківщина х у д о ж н и к а , було колись заселене запорожцями. У багатьох родинах зберігалися перекази про військову звитягу предків. Спогади про минувшину вплелися в дитинство х у д о ж н и к а . Історія поєдналася з легендами. Вийдеш увечері на т и х у вул и ц ю , с я д е ш на лавочці біля квітника з червоними мальвами — і перенесуть тебе розповіді сивовусих дідів у далеке минуле. Щ а с т и л о на зустрічі й зі справжніми з а п о р о ж ц я м и , які вирушали колись у походи в Туреччину. Сидить Ілля, нікого не бачачи, окрім б л и с к у шабель, нічого не ч у ю ч и , окрім іржання коней і посвисту нагайок. А закінчиться похід, перенесеться він разом із оповідачем у мирні дні Січі. 1 постане перед ним людина на весь зріст — чесна, пряма, відважна. У ж е дорослим х у д о ж н и к о м Ілля Рєпін зберігав у пам'яті серця славетну Січ. Він прочитав листа з а п о р о ж ц і в турецькому султанові. Писалося це послання в X V I I столітті у відповідь султанові Мухаммаду IV, щ о погрожував утихомирити січовиків. К о ж н е слово гнівно відкидає загарбницькі зазіхання турецького можновладця: «Не будеш ти годен синів християнських під с о б о ю мати: твого війська ми не б о ї м о с я , землею і водою будемо битися з т о б о ю » . 177

І. Рєпін. Запорожці пишуть листа турецькому султанові Глумливий тон листа переніс ж и в о п и с ц я в ті далекі часи. Ось писар Січі, одна з найпривітніших фігур, умочив гусяче перо в чорнило, і почалася колективна творчість. Один с к а ж е с л і в ц е з п е р ц е м , і н ш и й п і д т р и м а є . Один ж а р т у є , і н ш и й вигадає д о ш к у л ь н у характеристику. У ж е на поле спадають с у т і н к и , с п а л а х у ю т ь у куренях вогні для вечірньої трапези, і дим стовпом піднімається до неба, а запорожці не знають у т о м и . Вони тільки увійшли в азарт. Ледве встигає писар виводити слова, щ о б ' ю т ь наповал султана. Дванадцять років стояло полотно в майстерні х у д о ж н и к а . Ілля Рєпін знайомиться з істориками М и к о л о ю К о с т о м а р о в и м і Дмитром Яворницьким — знавцями української старовини. За їхніми порадами Ілля Ю х и м о в и ч прочитав усе, щ о було видано про цей д и в о в и ж н и й час в історії України. Х у д о ж н и к відвідав З а п о р і ж ж я , щ о б написати етюди з нащадків запор о ж ц і в . Деякий час Ілля Рєпін ж и в у маєтку Василя Тарнавс ь к о г о — в Качанівці. У господаря була велика к о л е к ц і я козацької старовинної зброї. Василеві Васильовичу довелося одягнути кунтуш і позувати. Саме з Василя Тарнавського напише х у д о ж н и к отамана Сірка, а історик Д м и т р о Яворницький стане прототипом писаря. Довгі години проводив х у д о ж н и к біля картини. Навіть ідучи з майстерні, Ілля Ю х и м о в и ч не розлучався із з а п о р о ж ц я м и . Щ о в е ч о р а він читав дітям оповідання про геройство с і ч о в и к і в , розігрував з ними сцени з «Тараса Бульби» Миколи Гоголя. Сина Юрія навіть поголили під з а п о р о ж ц я , залишивши йому л и ш е оселедець. Х л о п е ц ь носив український к о с т ю м . 178

«Запорожці» і ЗО етюдів д о них були показані в 1891 році на персональній виставці Іллі Рєпіна, приуроченій двадцятиріччю його творчої діяльності. Сама картина — гімн вольності. Сміються на картині щ и р о , від д у ш і . Та с м і х — це тільки оболонка. За ним — велика д у м к а . Сміється так весело тільки той, х т о не знає рабства (За С. Пророковою). II. За самостійно складеним планом підготуйте докладний усний переказ тексту.

Відокремлені прикладки Пригадайте, щ о таке прикладка. Я к у синтаксичну роль в и к о н у ю т ь прикладки? :і25. Прочитайте речення невідокремлепі прикладки.

вкажіть

них

відокремлені

та

1. Я чув її, ту мову-чарівницю, і серце рветься щ е її почути (В. СаміІїленко). 2. Х о д и т ь вечір, мрійний мій веселик, по Дніпровій сивій ковилі (А. Малишко). 3. І о с ь Л и п к и — велике, заквітчане палісадниками м і с т е ч к о . . . (М. Чабанів ський). 4. Він був родом із Черкащини, давньої козацької сторони ( / . Нечуй-Левицький). 5. Ось і він, Дніпро, величний і древній, народна українська ріка! (Ю. Яновський). Прикладки в і д о к р е м л ю ю т ь с я комами в таких випадках: ^ ^ 1) я к щ о поширені й непоіпирепі прикладки залежать від особових займенників, незалежно від т о г о , чи вони с т о я т ь перед означуваним словом, чи після нього, наприклад: 1. Щастя, воно, як ластівка, живе не під кожним дахом (Л. Талалай). 2. Він, цей незнайомий птах, гордо походжав по гілці (В. Кава); 2) прикладка, виражена загальним іменником, я к щ о нона стоїть після загальної назви і к о н к р е т и з у є , уточнює її, наприклад: Капітан, хоробрий воїн, ніколи не розгублювався в бою (О. Гончар); 3) прикладка, виражена загальним і м е н н и к о м , я к щ о вона с т о с у є т ь с я іменника власної назви с т о ї т ь після нього, наприклад: ІІестор Іванович, учитель німецької мови, міг наперед передбачити всі наші витівки (В. Нестойко). Я к щ о ж прикладка, виражена власної> назвою, стоїть після загальної назви, вона комами не в і д о к р е м л ю є т ь с я , наприклад: Савчин дід Матвій розповідає про своє життя (Остап Вишня). Після загальної на.іви прикладка, виражена власною назвою, в і д о к р е м л ю є т ь с я тільки годі, коли має у т о ч н ю ю ч е значення, наприклад: Моя бабуся. 179

ївга Базилиха, така була маленька, непомітна (В. Ма лишко); -1) прикладки, що приєднуються словамирт)нм на ім'я, на наприклад: У журбі отакій і по дружився Давид з одним австріяком. на ймення Стах (А. Головко). Відок і кип і м:я тирс прикладки, щ о стоить \ кінці ренаприперестиглі клад: Тихо-тихо стікає на землю зерно — сльози степів (М. Стельмах). Пунктограма. Кома, тире при прикладках

відокремлених

Прочитайте речення, прокоментуйте пунктограму «Кома, тире при відокремлених прикладках». 1. Мій син, грибок на двох тоненьких н і ж к а х , у перший раз пішов сьогодні в ш к о л у ( М . Рильський). 2. Мати її, родом т у р к м е н к а , з о в с і м не була с х о ж а на к а з а ш о к Приуралля (3. Тулуб). 3. Д я д ь к о мій, М и к и т а - ч о р н о к н и ж н и к , швець і мрійник, славний чоловік, все ж и т т я розповідав про ніжність, хоч її не бачив цілий вік 4. Ось жайворон о ж и н , трудар і в о р о ж б и т , над г у к о м весняних моторів, і к о п и т , і поля сірого (З те. А. Малишка). 5. Бережімо честь народу — н а й к о ш т о в н і ш у перлину ( Я . Тичина). 6. Учитель на пенсії Хома Романович у розмовах участі не брав (О. Гончар). Спишіть речения, ставлячи розділові знаки. 1. Я к и й с ь п о д о р о ж н і й бородатий дідуган нахилився до к р и н и ч к и . 2. Неподалік п о д о р о ж н ь о г о л е ж и т ь й о г о ноша вовняна с у м к а наповнена різьбленими орлами. 3. Д я д ь к о Я с ь к о легендарний мореплавець на схилі віку зібрався провідати рідні місця. 4. Вечірня зірка далека невідома к р а с у н я алмазно світить із неба на чабанське п о д в і р ' я . 5. Світлою п о р о ш е ю к у р и т ь Ч у м а ц ь к и й Ш л я х ш л я х т в о ї х п р а щ у р і в . 6. Старшок л а с н и к и хлопці й дівчата невдовзі позникали в зелених виноградних х а щ а х . 7. Щ о р а н к у т у т м о ж н а побачити бійця м о р с ь к о ї піхоти Мартина Мамайчука ( 3 те. О. Гон чара). Розв'яжіть мовну задачу. Восьмикласники складали речення з відокремленими прикладками. Ярослав записав у зошиті: *3-під снігу з'явилася сон трава — провісниця весни». Олеся склала таке речення: *Сон-трава — провісниця весни». Х т о правильно виконав завдання? 180

Об'єднайте кожну пару речень в одне, щоб група присудка другого речення стала відокремленою прикладкою. Новоутворені речення запишіть. З р а з о к. За селом бовваніють дуби. Дуби — вікові велетні.— За селом бовваніють дуби — вікові велетні. 1. На траві в п е р ш и х с о н я ч н и х п р о м е н я х в и б л и с к у ю т ь краплі роси. Краплі роси — маленькі діаманти. 2. Д н і п р о оспіваний у багатьох п і с н я х , легендах і переказах. Дніпро — героїчна ріка нашого народу. 3. Максим Рильський збагатив українську літературу майстерними перекладами. М а к с и м Рильський — знавець багатьох мов. 4. Королева Франції Анна Ярославна с в о є ю освіченістю здивувала французький двір. Анна Ярославна — дочка великого к и ї в с ь к о г о князя. 5. М у зична кар'єра Моцарта розпочалася в сім років. Моцарт — один із найвідоміших к о м п о з и т о р і в людства. 6. Ж и т т я Карла Великого обросло численними легендами. Карл Великий — к о р о л ь франків. Складіть і запишіть речення, вживаючи подані словосполучення в ролі відокремлених прикладок. Найбільше озеро У к р а ї н и , найменша на планеті пташка, с т о л и ц я І с п а н і ї , н а й в и щ а гора У к р а ї н и , о с н о в н и й закон держави. Прикладки м о ж у т ь приєднуватися до означуваного слова — ' за д о п о м о г о ю сполучника як. Зазвичай цей с п о л у ч н и к можна замінити словами у ролі кого, чого. У такому випадку прикладка к о м а м и не в і д о к р е м л ю є т ь с я , наприклад: Мед як лікувальний засіб набув значного поширення (З журналу). Я к щ о прикладка має відтінок причини, вона виділяється к о м а м и , наприклад: Кривинський. як посередник, вийшов наперед громади (Панас Мирний). Спишіть речення, ставлячи розділові знаки. 1. Весь світ знає Олександра Д о в ж е н к а я к великого к і н о р е ж и с е р а . Ми з н а є м о й о г о ще й я к в е л и к о г о письменника ( Я . Загребельний). 2. П е т р о Іванович як бригадир відповідає за в с ю роботу ( 3 журналу). 3. П р о Юрія пішла слава я к про л ю д и н у , я к а береться за всі справи, та не д о в о д и т ь до пуття ж о д н о ї ( П а н а с Мирний). 4. Іван я к с т а р ш и й брат завжди допомагав с е с т р и ч к а м (О. Донченко). 5. Я к син свого народу л і т о п и с е ц ь не міг с п о к і й н о с п о с т е р і г а т и о з н а к и занепаду колись могутньої і славної держави ( Я . Загребельний). 6. Тризуб я к державний символ відомий щ е з давніх часів (А. Сергієнко). 181

H32. Розв'яжіть мовну задачу. В о с ь м и к л а с н и к ! : складали речення з в і д о к р е м л е н и м и прикладками. Іриї а записала в зошиті таке речення: *Сергій Петрович, як лікар, завжди міг дати слушну пораду будь кому Ярослав склав таке речення: *Олесь серйозно, як із хворих». справжній лікар, оглядав подряпину на руці сестри». Хто правильно виконав завдання? Запишіть спочатку речення з відокремленими прикладками, а потім — з порівняльними зворотами, ставлячи, де треба, розділові знаки. ;і:!:і

1. Голоси я к птиці крильми обнялися (В. Сосюра). 2. Павло Чубинськ ии відомий насамперед я к автор патріотичної пісні « Щ е не вмерла України і слава, і в о л я . . . » . 3. Тарас Ш е в ч е н к о я к поет відомий усьому світові (.3 журналу). 4. Незабаром з балки виповзло на с т е ж к у щ о с ь біле як ш м а т полотна (Григорій Тютюнник). 5. Я к с т а р ш и й ти м а є ш б у т и м у д р і ш и м і поступливішим (О. Донченко). 6. Ліс зустрів мене як друга (М. Рильський). 334.1. Прочитайте текст, доберіть до нього заголовок. Спишіть, ставлячи розділові знаки при відокремлених означеннях і прикладках. Які ж квіти ці одвічні супутники людини найбільше полюб л я ю т ь в Україні? Здавна їх ш и р о к о застосовували п о б р я д а х , у побуті чи просто я к о к р а с у , щ о милує о к о , звеселяє д у ш у . Чи не найбільш п о ш и р е н о ю і у л ю б л е н о ю в наших предків здавна вважали барвисту мальву. Високі стебла густо вкриті я с к р а в и м и н і ж н и м и к в і т к а м и та великими лапатими листками ж и в о ю с т і н о ю закривали м а й ж е к о ж н у сільську хату. На д б а й л и в о опорядженому квітнику завжди знаходилося м і с ц е і для п а х у ч и х я с к р а в и х чорнобривців, ж о в т о г а р я ч и х нагід о к , червоної рути, барвінку й л ю б и с т к у , м ' я т и і м а т і о л и . У с і ці квіти з діда-прадіда відомі як обереги. Магічними властивостями в народі наділяли чебрець українське «євшан-зілля». Для кожного у к р а ї н ц я ця к в і т к а — с и м в о л Батьківщини: її брали з с о б о ю на Виструнчились мальви ч у ж и н у я к згадку про рідний край на городі (За Г. Лозко). 182

И. Розгляньте фотоілюстрацію на с. 182. Які ви знаєте ще рослини-оберегн українців? Яку роль вони виконували у повсякденному житті? 335. Перекладіть реченпя українською мовою і запишіть. 1. Л ю б и т е книгу — источник знаний ( М а к с и м Горький). 2. Старый Арзамас остался в памяти как город яблок и церквей (К. Паустовський). 3. Маленький чернявый лейтенант, по фамилии Ж у к , привёл батальон к задним дворам улицы (К. Симонов). 4. М ы , р ы б о л о в ы , о б ы ч н о терпеливо ждали, когда наконец пройдёт ненастье (К. Паустовський). 5. В комнату вошла Ольга — д е в у ш к а небольшого роста, с г у с т ы м и чёрными волосами ( / . Тургенев). источник — джерело терпеливо — терпляче

(§

обычно — тут: зазвичай ненастье — негода

Відокремлені додатки

33ft. Прочитайте речення. Поставте питання від присудка до виділених членів речення. 1. Зло нічого не дає, крім зла. Мудрість завжди д о б р о ю була (М. Луків). 2. Замість зітхань і нарікань, потрібна нам робота ( М . Вороний). 3. П і х т о , опріч баби О р и ш к и , не л ю б и в Чіпки {Панас Мирний). 4. Мати любила квіти, о с о б л и в о матіолу (К. Тищенко). 5. Усеньку добу, за в и н я т к о м кількох нічних годин, степ повниться дивним гуркотом (О. Гончар). Відокремлюються комами додатки звороти зі значенням ^ ^ включення, виключення, заміщення, що починаються словами крім(окрім). опріч, за винятком, замість, включаючи, наприклад, навіть, особливо, зокрема. Наприклад: 1. Крім акації, тут ще кілька тополь росте, дикий виноград по верандах в'ється (О. Гончар). 2. Роги в оленів мають лише самці, за винятком північних оленів, у яких роги є й у самців, і в самиць (Ö. Корнєєв). Не відокремлюються додатки з прийменником замість, якщо його молена замінити прийменником , <і. Наприклад: Того вечора мені довелося йти на чергування замість брата (О. Гончар). Пунктограма. Кома при відокремлених

додатках

337. Прочитайте речення, прокоментуйте пунктограму «Кома при відокремлених додатках ». 1. Ні п т и ц ь , ані л ю д е й , опріч я с н о ї з і р к и в в и с о к о с т і (А. Малишко). 2. Старий ж у к загудів багатозначно: д ж у - д ж у 183

д ж у . Правда, к р і м т о г о д ж у - д ж у - д ж у , нічого ніколи не гудів (О. Іваненко). 3. І ніхто т о г о не знає, не чує, не бачить, опріч Марка маленького (Т. Шевченко). 4. Усі ш к о л я р і , о с о б л и в о ж дівчата, розчулилися від розповіді Олександри (Б. Грінченко). 5. Х л о п е ц ь , замість учити у р о к и , кинув портфель і гайнув до товаришів (Д. Ткач). 6. Ш м а т о ч к и мармуру на вулицях Помпеї с л у ж и л и замість ліхтарів (Л. Дмитерко). :$:і8. Спишіть речення, вставляючи пропущені букви, ставлячи розділові знаки. 1. О д и н - о д н і с і н ь к и й серед м о р с ь к о ї р і в н и н и б о в в а н і є крейсер вдал..ні, і крім нього ніде ні паруса, ні катерка. 2. Співають усі за в и н я т к о м Ліни Я ц у б и доньки майоравідставн..ка, яка недавно в ї х н ь о м у класі, т о м у не знає щ е всіх пісень. 3. З а м і с т ь радості в о ч а х х л о п ц я я п о б а ч и в р о з г у б л е н і с т ь , здивування. 4. Юрій замість іти ш л я х о м простував лісом ( 3 те. О. Гончара). 331 > І . Об'єднайте кожну пару речень в одне з відокремленим додатком. Новоутворені речення запишіть, ставлячи розділові знаки. Зразок. Дикі кролі живуть невеликими колоніями (по кілька пар в одному місці). Це їх відрізняє від зайців,— На відміну від Ж^Ців. дикі кролі живуть невеликими колоніями (по кілька пар в одному місці). 1. Усі х и ж і ссавці у н и к а ю т ь сусідства з л ю д и н о ю . Виняток с т а н о в и т ь к у н и ц я к а м ' я н а . 2. У с і з е м л е р и й к и з р я д у к о м а х о ї д н и х звірів України є наземними тваринами. В и н я т о к становить тільки кутора звичайна. 3 . Поширені польові миші майже на всій території України — від Полісся і Карпат до у з б е р е ж ж я Ч о р н о г о і А з о в с ь к о г о м о р і в . Немає п о л ь о в и х м и ш е й тільки в с у х и х районах південних областей присиваських степів і центральних кварталів суцільних лісових масивів Полісся (За О. Корнєєвим). II. Визначте, до якого стилю мовлення належать подані висловлювання. 340. Запишіть подані речення в такій послідовності: а) з відокремленими означеннями; б) із відокремленими прикладками; в) із відокремленими додатками. Поставте потрібні розділові знака. 1. Всі дерева парку за винятком к і л ь к о х с т а р и х дубів у ж е в к р и л и с я зеленим л и с т о м (О. Гончар). 2. Село ще с п а л о намокле змерзле ховалося під білу ковдру к в і т у ч и х садків (М. Карплюк). 3. В з и м к у сміливий маляр-мороз малював на вікнах буйні вітражі білі розложисті папороті (О. Гончар). 4. Переляканий і с т р и в о ж е н и й я в и с к а к у ю в затоплений м і с я ч н о ю повінню двір (М. Стельмах). 5. Козак Бобренко на 184

ім'я Григорій сдииий син достойної вдови (Л. Костенко). 6. Не чути ніякого голосу крім вівчарської трембіти (І. Франко). і: Спишіть текст, ставлячи розділові знаки. У народі кажуть: «Усе можна купити крім рідної матері». І це правда життя. Ніхто окрім найріднішої людини не може так глибоко зрозуміти тебе, пройнятися т в о є ю проблемою. Чи завжди пам'ятаєш про це? Чому ж замість любові й розуміння іноді повертаєш матері байдужість, неввічливість? Не забувай, щ о кожне слово навіть сказане ненавмисне, згарячу ранить серце. Зважуй усе без винятку, щ о хочеш сказати. Н і щ о крім твоїх добрих вчинків не зігріє материнське серце ( 3 журналу). Перекладіть речення українською мовою і запишіть. 1. Настоящий мужчина, кроме многих качеств, должен обязательно иметь ещё и чувство юмора (А. Чехов). 2. Никто, кроме самого человека, не может избрать себе будущее, с в о ю судьбу (М. Шолохов). 3. За ветреную долгую ночь весь сад, за исключением старой груши, сбросил с у х у ю листву (К. Паус товський). 4. Листва на деревьях, особенно берёзах, была ещё почти вся зелёная (I. Тургенев). 5. Вместо голых утёсов я увидел около себя зелёные и плодоносные деревья (О. Пушкін). ГП качество — якість — избирать — обирати

исключение — утёс — скёля

виняток

Пригадайте, який член речення називається обставиною. Які види обставин ви знаєте? Якими частинами мови вони виражаються? Чому виділені обставини відокремлюються? Дрібний та т и х и й , пішов дощ, мов крізь сито сіючись. Стрепенулися темні ліси і, розправляючи, підставили своє загоріле листя під дрібні дощові краплі. Вітер, скотившись із гір у долини, сховався в темних ярах і щ о с ь глухо бубонів високим скелям та глибоким ярам ( П а н а с Мирний). ^ ^ Відокре млюкл ься комами обставини: 11 ' м: ми з ворота • наприклад: Троянди, гріючись насонці нескцпім, нам серце радують відродженням своїм~(М. Рильський); виражені одиничними дієприслівниками, що виражають додаткову дію або час, причину, у м о в ) . наприклад: Пахне м'ята, хліба,радіючи, цвітуть (М. Рильський); 3) виражені іменниками з прийменниками незоажаючи на, починаючи J, всупереч, наперекір наприклад: Незва 185

ш» парило і робилося душно (Григорій Тютюнник). Залежно від бажання автора можуть відокремлюватися обставини, виражені сполученням іменників із прийменниками у зв'язку, .залежно від, ни відміну від. внаслідок, згідно з. на випадок, наприклад: 1. Внаслідок дрилів дорогу з 2, Всупереч зов IіІЩHiß wjKpeuwHocті, Люба напрочуд чесно уміла збері гати таємниці (З те. О. Гончара). Не виокремлюються ком а мн обставини: 1) виражені дієприслівниковими зворотами фразеологічного типу, наприклад: Я біг не чуючи ніг (М. Стельмах); 2) виражені д і є п р и с л і в н и к о в и м з в о р о т о м , перед я к и м стоїть підсилювальна частка і (й), наприклад: Можна бачити деякі зорі й не дочекавшись наетання темряви (З довідника); 3) виражені одиничним дієприслівником, щ о стоїть після дієслова-присудка й означає спосіб дії, наприклад: Я був молодий, здоровий і міг працювати не втомлюючись (О. Довженко). і

Пунктограма. Кома при відокремлених

обставинах

344. Прочитайте речення, прокоментуйте пунктограму. «Кома при відокремлених обставинах». 1. Ясний місяць зблід, засоромившись зірниці та червоного ранку (І. Нечуй-Левицький). 2. І я, заплакавши, назад поїхав знову на чужину. 3. А я с т о ю похилившись, думаю, гадаю (З те. Т. Шевченка). 4. Ліс випустив мене з своїх обіймів, степам віддавши лагідно (В. С т у с ) . 5. Д о щ , всупереч усім прогнозам, почався несподівано вночі (О. Гончар). 6. Можна помилитися і маючи результати багаторічних дослідл^ень (М. Трублаїні). 7. Мати працювала не покладаючи рук (Af. Коцюбинський). 345. Спишіть речення, розкриваючи дужки, ставлячи, де треба, розділові знаки. 1. Бліде сонце показавшись (на)мить висипало з-за хмар на землю своє останнє багатство (М. Коцюбинський). 2. Ж о в т е листя тремтячи і коливаючись у повітрі т и х о раз(по)раз сідало на землю вкриваючи її пишним золотим накриттям (Б. Грін ченко). 3. Я на голос батьків з (діда)ирадіда йду розділяючи з ними і славу й біду (М. Сингаївський). 4. Наперекір вогню і смерті полки незборені і вперті боям виходили (на)встріч (AI. Упеник). 5. Коли(не)коли ми прогулювалися не поспішаючи по набережній (О. Гончар). 6. Вода (по)весні рвучи греблі та розносячи загати гуде та клекоче (Панас Мирний). 186

З'їв. Спишіть прислів'я, вставляючи з довідки потрібні обставини, виражені одиничними дієприслівниками або дієприслівниковими зворотами. Поставте розділові знаки. 1. ... хати не з б у д у є ш . 2. ... і кілочка не заточиш. 3. ... не кайся, ... зла й сподівайся. 4. На роботу плентається . . . , а на танці б і ж и т ь , , . . 5. Ледачий і їсть ... . 6. ... і на воду д м у х а є . 7. Не забувай про свій звичай і ... . Д о в і д к а: не подумавши, не взявши сокири, лежачи, роблячи добро, роблячи зло, плачучи, скачучи, в чужий вирушаючи край, обпікшись на молоці, 3 17. Розв'яжіть мовну задачу. Прочитайте речення. С к а ж і т ь , чому в першому реченні дієприслівниковий зворот не відокремлюється комами, а в д р у г о м у — відокремлюється. 1. Олесь сидів довго і не промовивши жодного слова. 2. Олесь сидів довго і, не промовивши жодного слова, уважно слухав розповіді сестри. 318. Спишіть текст, ставлячи розділові знаки. Починало світати. Витягнувши човна д о половини з води і прив'язавши д о к у щ а лози Степан вибрався на високий берег і наказавши собаці йти біля ноги подався вглиб тайги. Собака нервуючись о б н ю х у в а в сліди. Мабуть тут незадовго проходив ведмідь. Щодалі Степан ішов повільніше обережніше пильно оглядаючи к о ж н и й к у щ и к . Минула година показалося сонце. Велике ясне ніби р о с о ю влите воно піднімалося над лісом. Степан с к и н у в ш и картуза мимоволі зупинився. Він м о ж е й д о в ш е простояв би замислившись та собака почав т и х е н ь к о с к і м л и т и . Тайга прокидалася вітаючи сонце і народження дня (За В. Гжицысим). Обставини, виражені одиничними дієприслівниками і дієприслівниковими зворотами, означають додаткову дію щ о д о основної, на я к у вказує д і є с л о в о - н р и с у д о к . Наприклад: Степ, струснувши з себе росу, зігнавши непримітні тіні, горить рівним жовто-зеленим кольором (Панас Мирний). Не можна сказати: Повернувшись додому, була вже ніч (бо дія стосується різних предметів). 349. Спишіть текст, замінюючи виділені дієслова дієприслівниками. Поставте потрібні розділові знаки. Марко оглянувся довкола і побачив, я к над с а м о ю водою пролетіли два кулички-травнички, у дзьобах тримали сухі стеблини трави. Ось птахи припали д о води, а через х в и л ь к у жалібно п о п и с к у в а л и , відлетіли вбік. 187

Марко скрадався, о б е р е ж н о п і ш о в понад берегом. У в а ж н о придивився і побачив, чому так непокоїлися п т а ш к и . Прямо в траві лежало невисоке гніздечко, вимощене з сіна, а в ньому хрестиком тулилися чотири світло-охристих яєчка. Щ е х л ю п н е вода і забере з с о б о ю гніздо. Дрібні пташата-батьки захищали від хвилі своїх майбутніх дітей, марно намагалися підняти своє нетривке кубелечко стеблинами сіна. Марко витягнув н і ж , не торкався гнізда, вирізав навколо нього землю, вийняв її і переніс на вище місце, куди не дійде вода. Коли Марко відійшов, пташки попискували, полетіли д о своєї врятованої д о м і в к и (За М. Стельмахом). Відредагуйте речення і запишіть. 1. Забарившись у лісі, настала ніч. 2. С у п р о в о д ж у ю ч и гостей, нас приємно вразило їх бажання якнайбільше дізнатися про наш край. 3. Згадуючи далекі студентські р о к и , мені з а в ж д и х о ч е т ь с я з у с т р і т и с я зі с в о ї м и давніми д р у з я м и . 4. Прочитавши с т а т т ю в ж у р н а л і , вона мене вразила. 1 Складіть і запишіть речення з поданими обставинами. Всупереч сподіванням, незважаючи на несприятливі обставини, у з в ' я з к у з раптовим похолоданням, згідно з висновками експертів, внаслідок проведеної роботи. І. Перекладіть текст українською мовою 1 запишіть. Под кустом раскидистой ивы приютилось многочисленное семейство уток. Одни из них мирно почивают, спрятав голову под крыло. Другие сладко дремлют, положив свой широкий клюв на туго набитый зоб. Третьи, тихо покрякивая, чистят, перебирают и приводят в порядок п ё р ы ш к и . При этом нет-нет да и Качки пливуть, качепята упадёт одно, другое, третье на земкрячуть лю. Ветерок его подхватит, кувырком докатит до воды, а потом и пошло оно скользить по пруду белой лодочкой... (За Д. Кайгородовим). (X) раскидистый — розлогий — приютиться — знайти притулок клюв — дзьоб кувырком — шкереберть скользить — т у т : лйнути лодочка — човник II. Розгляньте фотоілюстрацію. Складіть кілька речень з відокремленими обставинами про качину сім'ю. 188

МИ ДІТИ ТРОЇ, УКРАЇНО'

—

І. Прочитайте текст мовчки, зазначивши витрачений на це час (він не повинен перевищувати дві з половиною хвилини). • ЧУДЕСНИЙ Л І К А Р »

ПИРОГОВ

Однією із славетних п а м ' я т о к Вінниці є музей-садиба Миколи Пирогова, де «чудесний л і к а р » п р о ж и в останні роки. Майбутній видатний хірург народився 1810 р о к у в Москві в родині с л у ж б о в ц я . М и к о л к а б у в у л ю б л е н ц е м у с і м ' ї . Невеличкого зросту, із допитливим поглядом, він був непосидючим х л о п ч и к о м . Одним із найбільших вражень стало гостювання в родині знаменитого професора медицини Євгена Мухіна. З того часу Миколка постійно уявляв себе великим лікарем, а « х в о р и х » удавали всі домашні. У 14 років Микола вступив на медичний факультет М о с к о в ського університету. Учився він легко, хоч доводилося поєднувати навчання з р о б о т о ю , щ о б допомагати с і м ' ї , яка жила в скруті. Микола сидів на лекціях у шинелі, бо купити студентський мундир не було грошей. Закінчивши університет, Пирогов у числі найкращих учнів їде в місто Дерпт, де спеціалізується на хірургії. Це б у в час, коли не знали причин зараження ран, не було знеболювальних препаратів. Молодий лікар відвідує лекції, навчальні операції, п и ш е статті, перекладає наукові праці. У 26 років він стає професором хірургії. Певний час Микола Пирогов ж и в е в Ризі, проводить рідкісні операції. Слава про «чудесного хірурга» ш в и д к о поширилася по всьому краю. Люди приїжджали до Пирогова по допомогу, а під час відпустки він сам їздив у невеликі містечка й найвіддаленіші села, оперував х в о р и х . Протягом 15 років Микола Іванович очолював кафедру в Медико-хірургічній академії в Петербурзі. В обов'язки Пирогова входило навчання військових хірургів. Він докорінно переробив багато хірургічних методів, розробив цілком нові прийоми, один із я к и х і до цього часу називається «операцією Пирогова». Саме Микола Іванович почав ш и р о к о застосовувати наркоз при хірургічних операціях. Коли Пирогова призначили директором Інструментального заводу, він розробив інструменти, які давали змогу хірургам робити операції якісно і швидко. Невтомний дослідник уперше в світі створив точні анатомічні атласи. Найбільшою ж заслугою Миколи Пирогова вважають закладені ним основи воєнно-польової медицини. Оперуючи 189

Музей-садиба М. Пирогова у Вінниці поранених, лікар уперше застосував нерухому гіпсову пов'язку, яка дозволила прискорити процес заживления переломів. Миколу Іванович під час Кримської війни був у Севастополі. У Петербург він писав, щ о веде на війні дві війни: одну — проти ворога, другу — з крадіжками і з л о ч и н н о ю б а й д у ж і с т ю командування, щ о б урятовані ним люди не гинули від голоду й антисанітарії. За гостру к р и т и к у князя Меншикова, який бездарно керував а р м і є ю під час К р и м с ь к о ї війни, Микола П и р о г о в потрапив у немилість і з м у ш е н и й був виїхати з Петербурга. У 60-х роках він очолював Одеський, а потім Київський навчальний о к р у г . Створював б е з к о ш т о в н і недільні ш к о л и для дорослих і дітей. Оскільки с в о є ю н е в т о м н о ю діяльністю на благо простих людей Микола Іванович ламав усталені порядки і традиції, його відправили у відставку. Микола Пирогов оселився у м а є т к у « В и ш н я » неподалік від Вінниці. Він не полишив справи усього свого ж и т т я . Пирогов в і д к р и в с і л ь с ь к у а п т е к у і л і к а р н ю . Л і к и б і д н и м видавав б е з к о ш т о в н о та й за операції грошей не брав. 190

Підбиваючи підсумки життєвого шляху, Микола Іванович пише книгу «Питання ж и т т я . Щоденник старого лікаря». Тут він п р о г о л о ш у є і с т и н у , я к о ю керувався протягом у с ь о г о ж и т т я : «Бути щасливим щастям і н ш и х — ось с п р а в ж н є щастя, ось життя земного ідеал». Незадовго до смерті геніальний учений зробив ще одне відкриття — запропонував новий спосіб бальзамування померлих. Помер великий х і р у р г у 1881 році. Забальзамоване тіло Пирогова покоїться у склепі каплиці, спеціально зведеної на с і л ь с ь к о м у цвинтарі. А садибу Пирогова у Вінниці в 1947 році перетворено на музей (3 журналу). II. Підготуйте стислий усний перекал тексту. III. Скажіть, якою істиною керувався Микола Пирогов протягом усього життя. Як ви розумієте життєве кредо видатного вченого?

Відокремлені уточнювальні члени речення Ц у 354. Розв'яжіть мовну задачу. Учитель доручив восьмикласнику Петрові скласти оголошення про виставу драмгуртка. Петро склав такий текст афіші: •Завтра в приміщенні ліцею оТворчість» відбудеться вистава «Сто тисяч». Запрошуємо всіх, хто любить театр*. Чи вдало складено оголошення? Уточнювальні члени речення додатконо характеризують інші (уточнювані) члени речення, звужують, конкретизують їх значення. Уточнювальні й уточнювані члени речення в и с т у п а ю т ь тими самими членами речення, відповідають на ті самі питання. Наприклад: Тут, серед степової тиші, казка сама просилася в слова (І. Цюпа), 355. Прочитайте речення, дотримуючись правильної інтонації. Знайдіть відокремлені члени речення. Скажіть, які це члени речения і чим вони виражені. 1. Восени, перед відльотом у вирій, тривожиться й табунами збирається птаство (М. Стельмах). 2. Над оболонню низько висять тонкі, аж прозорі, хмарки. 3. Ця глибока западина, чи яр, уже давно засаджена деревом, щ о густо розрослося на дні (З те. І. Нечуя Левицького). 4. Сиве волосся падало к р у ж к о м , по-козацьки (М. Коцюбинський). g ^ Найчастіше відокремлюються, виділяючись у вимові інтонацією і паузами, а на письмі комями, уточнювальні обставини місця і часу. Наприклад: 1. Там, унизу, і море, і сади, а тут, на скелі, тільки камінь голий (Є. Плужник). 2. Під вечір, годині о сьомій, самотній блукав я в саду (Ю. Смолич). Відокремлюються також означення, що мають уточнюваль191

ний характер щ о д о попереднього означення Наприклад: Вікна темні, аж чорнувато-зелені, пропускали в хату тьмяне світло (іїанас Мирний). ^

Пунктограма. Кома при відокремлених уточнювальних членах речення Спишіть речення, підкресліть відокремлені члени речсппя. Поставте потрібні розділові знаки. 1. А за р і ч к о ю попід кучерявим зеленим лісом вся гора вкрита р о з к і ш н и м и килимами ярини ( М . Коцюбинський). 2. Давно в дитячий любий вік в далекім ріднім краї я чула казку ( Л е с я 3. З к р а ю на мілині десь коливалися червоні водоУкраїнка). рості а далі темніла глибочінь (О. Донченко). 4. На протилежному боці долини,попід горбами чорніє безлистий ліс а внизу в з а т и ш к у ж о в т і є ш и р о к и й луг (В. Малик). 5. М і ж своїми ковалівськими тут стояли підводи і з сусідніх сіл (В. Кучер). Уточнювального значення набувають т а к о ж члени речення, щ о п р и є д н у ю т ь с я словами тобто, цебто, а саме, чи. або, наприклад, у тому числі, особливо, навіть. Наприклад: 1. Квітів усяких, особливо_ромащок. у нашому лузі безліч (Григір Тютюнник). 2. Через вузький пересип скрізь були прокопані єрики, себто канави (І. Нечуй-Левицький). Розв'яжіть мовну задачу. В о с ь м и к л а с н и к и складали речення з в і д о к р е м л е н и м и уточнювальними членами речення, щ о п р и є д н у ю т ь с я сполучником або. Ірина записала в з о ш и т і : «Кажан, або летюча миша, веде нічний спосіб життя». Ярослав склав таке речення: «Не часто вже в наших лісах можна побачити лося або козулю*. Х т о правильно викопав завдання? Складіть речення з поданими відокремленими уточнювальними членами речепня. А ж зеленкувата, на вершині скелі, навіть у вихідні, біля крислатого дуба, б л и з ь к о п ' я т о ї години, або алігатор. Перекладіть речення українською мовою і запишіть. 1. Рано у т р о м , на самом рассвете, в ы ш л и мы на о х о т у без собак (М. Иришвін). 2. Косили дальние заливные луга. Ночевали здесь ж е , на л у г а х , под о т к р ы т ы м небом, или в ш а л а ш а х , или в заброшенном прибережном д о м и к е . По нечерам, нес м о т р я на усталость, пели песни и ж г л и к о с т р ы (Г. Ніколаєва). 3. В г л у б о к о м ущелье, м е ж каменных плит, серебряный к л ю ч о д и н о к о звучит ( / . Нікітін). 192

охота — полювання заливной — т у т : заплавний забр0шенный — кинутий

усталость — утома костер — багаття ущелье — ущелина

зв'язне мовлення Tnip-роздум на суспільну тему 360. Прочитайте текст, доберіть до пього заголовок. Визпачте тему й основну думку висловлювання. Політика — це діяльність у сфері с т о с у н к і в між великими групами людей: партіями, націями, державами. У політиці с к о н ц е н т р о в а н і к о р і н н і , насамперед е к о н о м і ч н і інтереси мільйонів людей. Від характеру політики значною мірою залеж и т ь доля сучасних і майбутніх поколінь. Т о ж чи варто дивуватися з того, щ о вплив політики на всі сфери ж и т т я , у тому числі й на мораль, за сучасних умов пос т і й н о зростає? С к а ж і м о , політика й мораль т і с н о пов'язані зі ставленням л ю д е й до б а т ь к і в щ и н и , до своєї й і н ш и х націй. Це ставлення м о ж е набувати форм патріотизму, націоналізму т о щ о . Л наскільки в а ж л и в о ю є проблема у з г о д ж е н о с т і національно-державних, регіональних інтересів з інтересами глобальними, загальнолюдськими! Безперечно, необхідно, щ о б в у р е г у л ю в а н н і в з а є м о в і д н о с и н м і ж народами й державами разом з р о з у м н о ю м і ж н а р о д н о ю п о л і т и к о ю й міжнародним правом діяла і мораль ( 3 журналу). Ці* До суспільно-політичних тем належать такі, щ о стосу—«* ються ж и т т я суспільства, політики нашої держави. 361.1. Уважно розгляньте пам'ятку. Як г о т у в а т и с я до т в о р у - р о з д у м у на с у с п і л ь н у т е м у 1. Уважно вивчіть тему, з'ясуйте її суть. 2. Доберіть і систематизуйте необхідну інформацію з газет, журналів, радіо і телепередач, яка могла б бути переконливим ілюстративним матеріалом для висвітлен ня обраної теми. 3. Визначте, який із зібраного матеріалу можна вико ристати для вступної частини, а який — для тези і доказів. 4. Обміркуйте переконливий висновок на основі викла де ного. 193

II. За поданим планом напишіть твір-роздум *Jlicu мої, гаї мої священні! Пробудьте нам вовіки незнищенні» (Л. Костенко). I. В с т у п . Ліси — легені нашої планети. I I . О с н о в н а ч а с т и н а . Охорона природи — одна з найважливіших проблем сучасності. 1. Бездумне вирубування лісів — ш л я х д о е к о л о г і ч н о ї катастрофи. 2. Як можна економити деревину. 3. Причини частих лісових п о ж е ж — необережне поводження туристів із вогнем. 4. Не можна перетворювати ліси і гаї на звалища. III. В и с н о в о к . « . . . Ліси ч е к а ю т ь мене знову, на щит піднявши сонце і з о р ю » (Л. Костенко).

Синтаксичний розбір речень із відокремленими членами Речення з відокремленими членами розбирається за схемою, в м і щ е н о ю н а с . 89. С л і д з а з н а ч и т и , щ о р е ч е н н я у с к л а д н е н е відо к р е м л е н и м и членами.

І срібна ніч, серпанками (Олександр Олесь). Зразок

прикрита, усного

дріма і слуха

солов'я

розбору

Речення розповідне, неокличне, просте, двоскладне, п о ш и рене, повне, ускладнене однорідними присудками і відокремленим означенням, вираженим д і є п р и к м е т н и к о в и м з в о р о т о м . Граматична основа ніч (що р о б и т ь ? ) дріма і слуха. Підмет виражений і м е н н и к о м , присудки прості дієслівні. Ніч (я к а?) срібна — непоширене узгоджене означення. Ніч (я к а ? ) серпанками прикрита — узгоджене поширене означення. Слуха (к о г о ? ) солов'я — додаток. Зразок

письмового

розбору

І срібна ніч, серпанкам^ прикрита, дріма і слуха солов'я (Розпов., неокл., просте, д в о с к л . , п о ш и р . , повне, ускл. однорід. присуд, і відокр. означ.). 362. Спишіть речення, ставлячи розділові знаки. Зробіть синтаксичний розбір речень. 1. Яблука лежать у високій глухій траві великі круглі жовті. 2. Вуглинки ставали сизими тліючи десь усередині. 3. Сонце велике яскраве купалося в синьому ставкові відбивалося й блищало у рясних росах на вишнях і здавалося в и к о т и в ш и с ь на трасу їхало селом. 4. Напередодні від'їзду надвечір у с у б о т у 194

Марта навідалася до джерела. 5. У тумані нічого окрім найближчих дерев не видно (З те. Б. Харчука). 363. Перекладіть речення українською мовою і запишіть. Зробіть синтаксичний розбір речень. 1. На вершинах сосен, на их пышных золотистых венцах, у ж е играет золотистый солнечный свет ( / . Буши). 2. Вопреки предсказаниям моего спутника, погода прояснилась и обещала нам тихое утро (М.Лермонтов). 3. Лёгкий ветерок, чист ый, прохладный, тянулся в просвете леса и, шевеля чащу, будил в ней пернатых музыкантов. 4. Ветер, вечный бродяга, поёт про бездонную юность мою ( А Сурков). 5. А журавли плыли, купаясь в голубизне неба, плыли не спеша, плавно кружась (Ч.Айтматов). ГПк вершина — верхів'я вопреки — всупереч предсказание — передбачення

шевелить — ворушити чаща — хаща бродяга — волоцюга

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ 1. Які члени речення називаються відокремленими? 2. Чи всі члени речення м о ж у т ь відокремлюватися? 3. В яких випадках відокремлюються означення? Наведіть приклади. 4. Сформулюйте пунктограму «Кома, тире при відокремлених прикладках». 5. Які прийменники входять до складу відок)>емлених додатків? 6. За яких умов відокремлюються обставини? Які розділові знаки ставляться при них? 7. Я к у роль в и к о н у ю т ь відокремлені уточнювальні члени речення? Я к і члени речення найчастіше бувають уточнювальними? 8. Спишіть речення, ставлячи розділові знаки. 1. На порозі гість веселий дощ блакитний весняний (М. Риль ський). 2. Поле німує знесилене вітром спить мертвим сном руде обдерте (М. Коцюбинський). 3. Похибки друзів за винятком зради ми повинні терпіти або виправляти (Г. Сковорода). 4. А зорі падають і гаснуть не долетівши до землі (Б. Мозалевський). 9. Зробіть синтаксичний розбір речень. 1. Прохолодні лісові яри, зарослі о с и к о ю та л і щ и н о ю , підповзають до пшеничних ланів. 2. Колись, під час грози, влучила в дерево блискавка, зламавши й обвугливши верхівку. 3. Я к а с ь г р у ш к а , передчасно п о ж о в т і в ш и , падала на землю між ажурного листя папороті ( 3 те. О.Донченка).

ПРЯМА I НЕПРЯМА МОРА, ДІАЛОГ

Гс -іЛ Речення з прямою мовою. Інтонація •si ) та розділові знаки при прямій мові 304. Прочитайте речення. Скажіть, у якому реченні чуже мовлення передано дослівно, без змін. Чим відрізняється пряма мова від непрямої? Пряма

Непряма

мова

В останньому інтерв'ю Григір Тютюнник сказав: «Ідеалом для мене завжди були й залишаються доброта, самовідданість і м и л о сердя людської д у ш і . . . »

мова

В останньому інтерв'ю Григір Т ю т ю н н и к сказав, що для нього ідеалом завжди були й залишаються доброта, самовідданість і милосердя л ю д с ь к о ї д у ш і . . . •

Ч у ж е мовлення, передане дослівно, без змін, називається п р я м о ю м о в о ю (рос. прямой речью). Пряма мова звичайно с у п р о в о д ж у є т ь с я словами автора, щ о вказують на того, к о м у вона належить. Наприклад: пряма мова «Будь здорова, весно красна»,— ський).

слова автора сонце весело віта ( А Крим

Слова автора і пряма мова о ф о р м л ю ю т ь с я різною інтонац і є ю . П р я м а м о в а п е р е д а є т ь с я р о з п о в і д н и м и , питальними, спонукальними чи окличними реченнями залежно від мети висловлювання. Інтонація слів автора є тільки р о з п о в і д н о ю . Її відтінки найбільше залежать від місця слів автора щ о д о прямої мови. Перед п р я м о ю м о в о ю слова автора в и м о в л я ю т ь с я з попереджувальною п а у з о ю , щ о в к а з у є на н е з а в е р ш е н і с т ь д у м к и без п р я м о ї м о в и . Наприклад: І тихо тихесенько

я промовляли:

(//)

«Сон

літньої ночі! (/) Мені тебе жаль]» (Леся Українка). Після прямої мови слова автора вимовляються більш прискорено, з невеликим зниженням голосу. Наприклад: «Не барися, / ? \ мій синочку, (/) швидше повертайся»,(//) — сказав старий (/) та й заплакав (Т. Шевченко). Слова автора, що с т о я т ь 196

у середині р е ч е н н я , в и м о в л я ю т ь с я з і н т о н а ц і є ю , хар а к т е р н о ю для вставних слів (зі зниженням голосу та попереджувальною паузою після них). Наприклад: / \ / *Хай чабан.(/) — усі гукнули,(//) — ja отамана буде!* (П. Тичина). 365. Прочитайте речення, правильно їх інтонуючи. Зверніть увагу на вживання розділових знаків. 1. « Н і щ о т а к не к р а с и т ь л ю д и н у , я к н а т х н е н н я » , — промовила Ярослава, провівши Сергія поглядом. 2. Х л о п ц і в р о з б и р а є ц і к а в і с т ь : « Р о з к а ж і т ь про п л а в а н н я . . . Я к ви капітаном с т а л и ? » 3. «Є в нас, м о р я к і в , таке передчуття — передчуття о к е а н у , — мовив після паузи капітан.— Х о ч туман або ще ніч навкруги, темрява густа, а на тебе вже війнуло п р о с т о р о м » . 4. « Т и ж там бережи себе, с и н у , — чути голос с т а р о ї , — б о все м о ж н а к у п и т и , а з д о р о в ' я не к у п и ш » . 5. Деякий час усі мовчать, а потім Геннадій запитує: « Ч и збагачується д у х о в н о сучасна л ю д и н а ? » 6. «Діди й прадіди п і ш к и ходили, х о ч , мабуть, не один в д у ш і сокола н о с и в » , — присмучено р о з м і р к о в у є батько (З те. О. Гончара). gnfc 1 - Пряма мова береться в лапки (причому в лапки беруться ^ ^ т а к о ж знак питання, знак о к л и к у і три к р а п к и , а крапка і кома виносяться за лапки). Наприклад- 1. «Ні, не клич мене, весно,— казала я їй,— не чаруй і не ваб надаремно.'* 2. Там питає дика рожа: «Чи я хороша?» А ясен їй киває в верховітті: «Найкраща в світі!» (3 те. Лесі Українки). 2. Я к щ о слова автора стоять перед п р я м о ю м о в о ю , т о після н и х ставиться двокрапка, а пряма мова починається з великої б у к в и . Наприклад: Жолудь зірвався, застукав по гілках, сердито забубонів: «Буду бити вас обох, білобокі! * (О.Донченко). А: «П».

А: «П?»

А : «11!»

А: «П...»

3. Я к щ о слова автора стоять після прямої мови, вони починаються з малої букви. Після п р я м о ї мови ставиться кома (замість крапки), знак питання, знак о к л и к у або три к р а п к и . Н а п р и к л а д : 1. «Сідай, Улянко*,— запросила вчителька. 2 . «А можна збудувати таку великупревелику стіну, щоб через неї не міг пролізти вітер?* — спитала дівчинка. 3. *Я йду!* — схопився старий. 4. • У мене такий план...* — несміливо почала говорити Софійка (3 те. О.Донченка). « П » , — а."|

І « П ? » — а7|

|«ГІ!» — аТ|

| * П . . . » - а. 197

4. Я к щ о слова автора розривають пряму мову, можливі три основні варіанти вживання розділових знаків: а) я к щ о перша частина прямої мови містить незакінчеиу д у м к у , і після неї, і після слів автора ставиться кома і тире; друга частина прямої мови починається з малої б у к в и . Наприклад: «Еге,— подумав Остап,— так ось воно що!..» (М. Коцюбинський); « П . — а .— п». д у м к а не з а к і н ч е н а

6} я к щ о перша частина прямої мови містить закінчену д у м к у , після неї ставиться к о м а ( з а м і с т ь к р а п к и ) або інший потрібний розділовий знак (знак питання, знак о к л и к у , три крапки) і тире, а після слів автора — крапка і гире; друга частина прямої мови починається з великої букви. Наприклад: «Так буде краще. Прощавайте,— якось терпко прошепотіла вона, підводячись.— Я буду носити вас у душі» (В. Винниченко); « Ц , — а.— Г Ь .

>П! — а.— П » .

»П? - - а,—П<

думка закінчена

думка зокіпчена

думка закінчена

>П...— а.— ГІ». думка закінчена

в) я к щ о ж одна частина слів автора стосується п е р ш о ї частини прямої мови, а друга — д р у г о ї , щ о стоїть після с л і в автора, т о після п е р ш о ї частини розділові знаки ставляться, як звичайно, коли слова автора йдуть після п р я м о ї м о в и , а перед д р у г о ю ч а с т и н о ю с т а в и т ь с я д в о к р а п к а і тире; п е р ш е с л о в о п р я м о ї мови в д р у г і й частині пишеться з великої букви. Наприклад: «Чи бачили таке? — сказав батько і, помовчавши, додав — Готовий хлібороб, одним словом» ( А Головко). «и.-

*п? — 1

а / аі - П » . 2 а / а:

— П». 2

«П! — а / а: — П » . 1 2 • П , . , - а / а: 1 2

П».

5. Я к щ о пряма мова стоїть у середині авторських слів, можливі два варіанти вживання розділових знаків: а) перед п р я м о ю м о в о ю ставиться двокрапка, а після неї — кома, я к щ о пряма мопа — це розповідне або спонукальне неокличне речення; продовження слів автора пишеться 198

з малої б у к в и . Наприклад: Казав пан: *Кожух слово його тепле (Нар. творчість);

дам*, та й

А : «Г!*, а. б) перед п р я м о ю м о в о ю ставиться двокрапка, а після неї — тире, я к щ о наприкінці прямої мови стоїть знак о к л и к у , знак питання чи три крапки; продовження слів автора пишеться з малої б у к в и . Наприклад: Діти нудяться в хатині, нудять, нарікають: «І на що зима та люта?* — все вони питають (Леся Українка). А : «П!» — а.

А : « П ? » — а.

Пунктограма. Розділові

А : « П . . . » — а.

знаки при прямій

мові

)

366. Прочитайте речения. Прокоментуйте пунктограму «Розділові знаки при прямій мові». 1. Л ю б а п і д в е л а г о л о в у д о г о р и , р о з ш у к а л а ц і к а в о г о звірка, посміхнулась і сказала: «Добрий день, білочко!» 2 . « С в і й с в о г о з л я к а в с я , — п о с м і х н у л а с ь д і в ч и н а , поб а ч и в ш и , я к в и в і р к а б л и с к а в к о ю майнула на д р у г е д е р е в о , а заєць сторчма кинувся в к у щ і , і вже сказала чиїмись с л о в а м и : — Н е м а є з г о д и ні м і ж л ю д ь м и , ні м і ж з в і р и н о ю » . 3. « С п а с и б і , д о н е ч к о , тобі за с у н и ц і і за те, щ о п р и й ш л а до н а с » , — с е р д е ч н о с к а з а в т а т о . 4. « Б о ю с я г р о м у , — щ и р о призналася д і в ч и н к а . — М о ж е , п о в е р н е м о с я н а з а д ? » 5. Сова увечері так м о т о р о ш н о к р и ч и т ь : « П у г у - п у г у ! П у г у - п у г у ! » — і від т о г о к р и к у в о л о с с я с а м е ї ж а ч к о м п і д н і м а є т ь с я . 6 . «І м і ж с в я т и м и , — п о ч и н а є р о з м о в у д я д ь к о , — б у в а є Стельмаха). с в а р к а » ( 3 те. М. 367. Спишіть речення, розкриваючи дужки, ставлячи розділові знаки. 1. Не плач, д и т и н о , знайдемо т в о ю матір, десь т у т вона має бути ( 3 , з ) а с п о к і й л и в о г о в о р и т ь у ч и т е л ь (Є. Гуцало). 2. Тут всі з а ш у м і л и , м о в хвилі м о р с ь к і ї ( Х , х ) о д і м о , з д о б у д е м о в о л ю (Леся Українка). 3 . Спи, с и н к у , рано щ е , мабуть ( 3 , з а с п о к і й л и в о обізвалася з печі мати ( Я , я ) од с а м о г о вечора і очей не с т у л я л а (Григір Тютюнник). 4. Ой на морі хвиля грала ( С , с ) у м н о дівчина співала ( У , у ) д о л и н і роса впала, поламала цвіт (М. Вороний). 5. Коли мене п и т а ю т ь ( Л , л ) ю б и ш з е м л ю , с т е п и , озера, яблуні в саду ( Я , я ) знов м о в ч у : від них не в і д о к р е м л ю себе й т о д і , як в з е м л ю перейду (В. Підпалий). 6. Казав вовк ( Я , я ) козі т о в а р и ш (Т,т)а й о м у н і х т о не вірив (Нар. творчість). 199

'368. Спишіть текст, розкриваючи дужки, ставлячи розділові знаки. Обступили печеніги Київ великою с и л о ю : безліч їх с т о я л о навколо міста. Князь Святослав був тоді в ГІереяславці на Д у н а ї . Не м о ж н а б у л о к и я н а м навіть з в і с т к и к н я з е в і послати — стояли печеніги на річці Либідь. Знемагали люди без ї ж і та води. Ч и нема кого, х т о б міг перепливти на той берег Дніпра (У, у ) розпачі запитували вони ( Я , я ) к щ о не повернеться князь до ранку, доведеться здаватися печенігам. Тоді один юнак вигукнув ( Я , я ) перепливу. (Т,т)и м о ж е ш стати н а ш и м п о р я т у н к о м (С,с)казали кияни. Юнак вибрався із міста і побіг з в у з д е ч к о ю в р у к а х через с т і й б и щ е п е ч е н і г і в . Він знав печенізьку мову і запитував усіх (Ч,ч)и не бачив х т о мого к о н я . Вороги прийняли його за свого. Юнак кинувся у Дніпро і поплив. Побачивши це, печеніги метнулися за ним, стріляли з л у к і в , та н і ч о г о не могли в д і я т и . К н я з ь С в я т о с л а в , п о п е р е д ж е н и й ю н а к о м , п о в е р н у в с я д о Киева і п р о г н а в печенігів у степи ( 3 «Повісті минулих літ»). 369. І. Спишіть речення в такій послідовності: а) з прямою мовою після слів автора; б) із прямою мовою перед словами автора; в) із прямою мовою, яку розривають слова автора. Розкрийте дужки і поставте потрібні розділові знаки. 1. (Я.я) цієї пісні раніше не чув (С,с)казав студентові Тарас (В,в)и її знаєте? (О. Іваненко). 2. Будь сумлінпим у навчанні і праці ( В , в ) ч и в мене б а т ь к о (О. Донченкч). 3. П о с л у х а й ( К , к ) а ж е К л и м ( Т , т ) и справді в ж е г л у з у є ш ! (Л. Глібов). 4. Дідусь мовляє т и х о , у р о ч и с т о ( Щ , щ ) а с л и н і , д і т к и , ви, щ о народились в лагідний час, щ а с л и в у ю годину (Леся Українка). 5. Х о д і м о , діти! Дорога далека, не треба гаятись (ГД,щ)е раз вклонившись до землі сказав старий (11. Куліш). 6. (П,п)ро з д о р о в ' я людини треба турбуватися в першу чергу (С,с)казав незнайомий (Яків Баш). 7. Щ ( щ ) о це за дівчина? Де вона взялася в н а ш о м у селі? Д(д)умав молодий Джер>-, надіваючи с в и т к у через плече (1. Нечуи Левицькиіі). II. Поясніть вживання розділових знаків у поданих реченнях. Накресліть схеми останніх двох речень. 370. Поставте при прямій мові (її взято в лапки) слова автора в усіх можливих позиціях. Складені речення запишіть. 1. «Книга залишається німою не тільки для того, х т о не вміє читати. Вона нічого не с к а ж е й т о м у , хто не вміє витягти з мертвої букви ж и в о ї д у м к и » . 2. С л у ш н о зауважував педагог Костянтин У ш и н с ь к и й , 371 Розгляньте малюнок на с. 201. Складіть і запишіть 5—6 речень з прямою мовою. Накресліть схеми. 200

372. Перекладіть речення українською мовою і запишіть. 1. «Весна, весна близко!» — думаешь, прикрывая глаза под лаской солнца. 2. « В о т и опять дома! — подумал я, глядя в с у м е р к и . — К а к о й н е ж н ы й и т ё п л ы й вечер!» 3 . Д а ж е не в з г л я н у в на м е н я , с е с т р а к о р о т к о с к а з а л а : « П р о й д ё м с я немного!» — и мы зашагали по аллее. 4. « Ц в е т ы завянут,— сказал садовник,— если их не полить с е й ч а с » . 5. «Вы грустны сегодня, Антон П а в л о в и ч » , — сказал я, глядя на его простое, доброе и прекрасное лицо, слегка бледное от лунного света. Щ

сумерки

— сутінки

слегка — т у т :

МИ ДІТИ ТРОЇ, УКРАЇНО'

трохи у>Ъ

»I«

373. I. Прочитайте текст, зазначивши витрачений на це час (він не повинен перевищувати чотирьох хвилин). З'ясуйте значення незрозумілих слів, скориставшись словпиками в розділі «Додаток*. ВІДКРИВАЧ АРАТТИ Не к о ж н о м у з археологів-дослідників пощастить зробити відкриття, яке здійснило б переворот в уявленнях людства про хід історії та центри світової цивілізації. А і м ' я українського 201

вченого чеського походження Вікентія В я ч е с л а в о в и ч а Х в о й к и назавжди залишиться в історії, бо йому належить відкриття держави пращурів слов'ян — Аратти (Оріяни), яка розташовувалась у Середньому Придніпров'ї у IV—III т и с я ч о л і т т я х до нашої доби. Це був найбільший подарунок В. Х в о й к и людству. Відкриття унікальної стародавньої землеробської культури I V — III тисячоліть до нашої доби на теренах України дало м о ж л и в і с т ь Вікентію Х в о й д і Вікентій Хвойка висловити припущення, щ о це особлива землеробська культура періоду неоліту. Її залишили пращури с л о в ' я н — арійські племена, я к і були першими землеробами на території Середнього П р и д н і п р о в ' я . Тоді мало х т о серед науковців погоджувався з цим, бо вважалося, щ о прадавні землеробські культури могли існувати л и ш е в теплих краях — на берегах Нілу, Тигру і Євфрату. Ц ю культуру Вікентій Х в о й к а найменував т р и п і л ь с ь к о ю — за назвою села Трипілля, щ о поблизу Києва, де він зробив перший масовий розкоп давнього поселення. Я к и м ж е був шлях ученого до великих відкриттів? У двад ц я т и ш е с т и р і ч н о м у віці В і к е н т і й Х в о й к а , м а ю ч и д и п л о м агронома, переїхав із Праги до Києва. Тут він почав займатися а г р о н о м і ч н о ю н а у к о ю , викладати німецьку мову та малювання. Проте найбільше захоплювався стародавньою і с т о р і є ю , прилучився до роботи К и ї в с ь к о г о товариства старожитностей та мистецтв. І ось настав день, із я к о г о розпочинається період сенсаційних археологічних відкриттів д о с л і д н и к а - с а м о у ч к и . У серпні 1893 р о к у Х в о й к а , стежачи за земляними роботами, здійснюваними на Кирилівських висотах у Києві по вулиці Кирилівській, помітив у розрізі гори я к у с ь круглу жовтуватобілу пляму, яка видалася йому бивнем мамонта. Припустивш и , щ о на цьому місці була стоянка первісних л ю д е й , Х в о й к а вирішив п о ш у к а т и к р е м ' я н і вироби. І віднайшов ї х . Цей факт підтвердив професор К и ї в с ь к о г о університету В. А н т о н о в и ч — в і д о м и й у к р а ї н с ь к и й і с т о р и к , у ч и т е л ь М. Г р у ш е в с ь к о г о . Так, завдяки Вікентію Хвойці б у л о відкрито знану тепер в усьому світі Кирилівську палеолітичну с т о я н к у на території сучасного Києва, результати досліджень я к о ї увійшли в усі підручники з історії та археології. У тому ж 1893 році селяни принесли йому виорані на полі біля Трипілля черепки давнього посуду та знаряддя праці. Це стало п о ш т о в х о м до початку р о з к о п о к . Результати вразили Х в о й к у . Перед ним із ґ р у н т у поставали прадавні поселення, 202

дослідження я к и х стали тим самим відкриттям світового рівня і довели, щ о у трипільську добу на землі України вже були метал, тканини, хліб, такі речі як плуг, серп, сани, віз. Прадавні трипільці залишили нам д и в о в и ж н у мальовану керам і к у — посуд, прикраси, фігурки людей і навіть зворушливі дитячі іграшки. У 1894 році, під час дослідження Флорівської гори у Кисні, Вікентій В я ч е с л а в о в и ч з н а й ш о в з а л и ш к и д а в н ь о р у с ь к и х ремісничих майстерень — косторізної та ювелірної. А л е не менш сенсаційними стали результати р о з к о п о к на Старокиївській горі. У 1907 р о ц і , о г л я д а ю ч и її с х и л и , дослідник побачив у розрізі давню кладку. Так було знайдено і д о с л і д ж е н о одну з найстаріших і найцінніших п а м ' я т о к Давньої Русі — центр к н я ж о г о Киева. Саме тоді Вікентій Х в о й к а знайшов цеглу із зображенням великокнязівського тризуба. У 1899 році видатний археолог став одним із засновників Київського м у з е ю старожитностей та мистецтв — тепер це Національний музей історії України. Вікентій Х в о й к а був п е р ш и м х р а н и т е л е м а р х е о л о г і ч н о г о відділу ц ь о г о м у з е ю . І сьогодні там зберігаються знайдені ним предмети. (З журналу). II. Дайте відповіді па запитання. 1. Завдяки чому і м ' я Вікентія Х в о й к и назавжди залишиться в історії? 2. Я к и м був ш л я х ученого до великих відкриттів? 3. Як було відкрито Кирилівську с т о я н к у ? 4. Які п а м ' я т к и трипільської доби було знайдено В. Х в о й к о ю ? Про щ о вони свідчать? 5. Які ще відкриття було здійснено видатним археологом на території Києва?

Діалог (рос. диалог) — це розмова м і ж двома особами. Різновидом його є полілог — розмова кількох осіб. Слова к о ж н о г о учасника діалогу називаються реплікою. Кожна репліка діалогу починається з нового рядка; перед нею ставиться тире, а в лапки пряма мона не береться. Наприклад: — Здорові були, добрі люди! — каже отаман.— А чого вам треба? — Та,— каже козак,— батько кошовий присилає сюди оцього чоловіка, щоб його в курінь прийняли. 203

— У своему курені я сам собі кошовий і ніхто не має права мені наказувати! — Ей, батьку, не сердьтесь та прийміть. Де ж бідному козакові дітися, коли не приймете? (М. С лабошпицький). ІІупктограмл. Розділові знаки при діалозі 374. Прочитайте текст. Прокоментуйте пунктограму «Розділові знаки при діалозі». ЗОЛОТІ К Л Ю Ч І ВЕСНИ За в и с о к о ю с т р у н к о ю дзвіницею, щ о т е ж поривається вгору, десь у білому підхмар'ї з н и к а ю т ь лебеді, але дзвін їхніх крил ще озивається в мені, а м о ж е вже озиваютьс я розбуджені на дзвіниці дзвони? — От і принесли нам лебеді на крилах ж и т т я , — говорить д о неба і до землі мій дід Д е м ' я н . — Життя? — дивуюсь я. — Еге ж , і весну, і ж и т т я . Тепер, у н у ч к у , геть-чисто все почне о ж и в а т и : скресне крига на річках та озерах, прокинеться грім у хмарах, а сонце своїми ключами відімкне землю. — Діду, а які у сонця к л ю ч і ? — ще більше д и в у ю с ь я, бо й не здогадувався досі, щ о воно, наче людина, м о ж е мати к л ю ч і . — Золоті, в н у ч к у , к л ю ч і . — І я к відмикає ними землю? — А ось так: я к о ї с ь доброї години гляне сонце із с в о г о віконечка вниз, побачить, щ о там і земля, і л ю д и , і худібка, і птиця помарніли і с к у ч и л и за в е с н о ю , та й спитає місяцябрата, чи не пора землю відімкнути. Місяць кивне головою, а сонце посміхнеться і на промінні с п у с т и т ь у л і с и , у л у к и , в п о л я і на воду к л ю ч і , а вони в ж е з н а ю т ь с в о є д і л о (М. Стельмах). 375. Спишіть текст, розкриваючи дужки, ставлячи розділові знаки. П и ш у ч и поему « К а т е р и н а » , Тарас Ш е в ч е н к о питав у Івана Сошенка А послухай, д р у ж е , чи воно до ладу буде? Та одчепись ти, к а ж у , зі своїми віршами (Г.г)римає на нього С о ш е н к о (Ч,ч)ом ти діла не р о б и ш ? Під « д і л о м » Ш е в ч е н к і в п р и я т е л ь - х у д о ж н и к розумів ж и в о п и с , малярство. Згодом, коли д о Тараса Григоровича прийшла слава великого поета, С о ш е н к о виправдовувався А хто ж знав, щ о з нього зробиться такий великий поет (І,і) додавав (А,а) все-таки я с т о ю на с в о є м у : щ о , якби п о к и н у в в і р ш і ? Був би тоді щ е б і л ь ш и м ж и в о п и с ц е м , н і ж поетом (В. Шевчук). 204

Репліки, щ о записуються у продовження рядка, беруться в лапки, а між репліками ставиться тире. Наприклад: «Де всі вікна виходять па південь?* — «На північному полюсі*.— «Яке найбільше число можна записати за допомогою двох цифр? * — * Дев'ять у дев'ятому степені» (/7. Загребельний). 376. Запишіть поданий діалог у продовження рядка. — М и х а й л и к у , х о д і м о собі до веселки. — А чого ж , Л ю б о , це нам по дорозі. — М и х а й л и к у , а куди веселка дівається взимку? — Напевно, забирається в я к у с ь о с е л ю на небі і там з и м у є собі, я к твій борсук у землі. — Ой, тримайте мене, бо впаду, — захиталася Люба від с м і х у . — Ти довго думав, поки таке з м о р о з и в ? — Ні, це я не д у м а в ш и . — Воно й видно (За М. Стельмахом). 377. Прочитайте текст, доберіть до нього заголовок. Скажіть, скільки осіб бере участь у розмові. Підготуйте докладний усний переказ. Ідуть біля воза ч у м а к и втомлені, л ю л ь к а м и п о п и х к у ю т ь , про ж и т т я нелегке розмову ведуть. І так Тараснкові затишно, так с п о к і й н о , ото їхав би та їхав. Багато чого не зрозуміло. Наприклад, ч о м у на возі іде півень? — А с к а ж і т ь , дядечку, я к буде ваша ласка, а чому на возі півень сидить? — Це, друже-брате, не зовсім півень. Це — наш т о в а р и ш , Будимир. Він я к годинник у нас. Час відлічує в дорозі. «От тобі й півень! Ну й розумні ж ці чумаки! До т а к о г о д о д у м а л и с я » , — розмірковує Тарас. А чому вас, дядечки, чумаками звуть? — А хіба не знаєш? — запитав х т о с ь . — Я к щ о знаєш, то навіщо ж питати? — розсудливо зауважив Тарасик. — Твоя правда, хлопче. К а ж у т ь , щ о слово це з татарської мови. П о - ї х н ь о м у чум, а по-нашому — ківш. — Отой самий дерев'яний к о р я ч о к ? — здивувався х л о п ч и к . — Він самий! Я к без такої зручної посудини в дорозі? — Та ні, х л о п ц і , — не погодився другий ч у м а к , — у татар називають ч у м а к о м візника. Х т о везе — той чумак... С л у х а є Т а р а с и к у в а ж н о . Щ о ч у є , з а п а м ' я т а т и прагне, особливо про те, я к виникло чумакування. Виявляється, українці с п о к о н в і к у торгували з сусідами. У Крим та на Дон возили мандрівні торгівці сало та ш к у р и , мед і віск. Набирали звідтіля риби та солі, вина та одягу. Щ о б грабіжники не нападали, гуртувались у валки. К о ж н а валка вибирала собі отамана. За піснями та розмовами до Кирилівки доїхали... (Є. Білоусов). 205

378. Уявіть, що ви разом з однокласниками відвідали виставку квітів. Складіть і запишіть полілог на тему: «Квіти в моєму житті». 379. Перекладіть діалог українською мовою і запишіть. Усно поясніть вживання розділових знаків. М и ш а подсел к Лёле ГІодволоцкой: — Лёля, у меня к тебе вопрос. — Какой? — спросила девушка. — С к а ж и , П о д в о л о ц к и й , адмирал, п р о ф е с с о р М о р с к о й академии,— твой д е д у ш к а ? — Да. А ч т о ? — Видишь л и , — взволнованно начал говорить М и ш а , — у него в академии учился один мой дальний родственник, потом он пропал без вести. Так вот, не знает ли твой дедушка о его судьбе? — Об этом н у ж н о с п р о с и т ь д е д у ш к у , — ответила Л ё л я . — П р и х о д и к нам вечером, п о г о в о р и ш ь . М о ж е т , д е д у ш к е что-то известно о твоём родственнике. — Обязательно приду! (За А. Рыбаковым). ^^

взволнованно

— схвильовано

без вести —

безвісти

Твір-оповідання з обрамленням (на основі почутого> 1- Я к і особливості має оповідання я к літературний т в і р ? 2. Щ о таке с ю ж е т ? 3. Я к і елементи с ю ж е т у ви знаєте? Оповідання м о ж е мати обрамлення. О б р а м л е н н я — це п о ч а т к о в а та п р и к і н ц е в а ч а с т и н и х у д о ж н ь о г о твору, які, ніби в рамку, вкладають розповіді про інші події. 380. І. Прочитайте текст. Визначте тему й основну думку оповідання. Скажіть, яку роль виконує в оповіданні обрамлення. СЛУХНЯНА

ДИТИНА

Коли мій син приносить незадовільну о ц і н к у , д р у ж и н а запитує з трагедійними нотками в голосі: — Це щ о ? . . Син мій — ані слова у відповідь. Т і л ь к и п а л а х к о т я т ь настовбурчені вуха. — Розказуй, щ о ти там накоїв! — Ми, т о й . . . Ну, бігали...— починає мій син видушувати із себе слова.— А тоді, т о й . . . каталися... 206

— На чому каталися? Сии мій здивовано дивиться на маму: як вона не розуміє найелементарніших речей! На чому ж іще м о ж у т ь кататися порядні хлопці, я к не один на одному! — Сів на Олеся, а він навіз мене на Параску Михайлівну... — О Боже! — Вона не впала, мамо, а тільки побігла,— додає швиденько син. — Чи в тебе є щ о в толові! — с к р и к у є д р у ж и н а , а потім звертається до мене: — А ти чого м о в ч и ш ? Поговори хоч ти з ним. — Це недобре, сину! — набравши якомога с т р о г і ш о г о вигляд у , к а ж у я. — Твій тато ніколи не балувався,— говорить д р у ж и н а . Спогади переносять мене в д и т и н с т в о . . . У дядька Матвія був найвищий паркан, найзліший собака, найважчий к и й о к і найсмачніші в саду яблука. Я, м о ж е , ніколи й не наважився б полізти по ті яблука, якби не однокласниця Оля. Я к о с ь , коли ми поверталися зі ш к о л и , Оля, щ о почувала себе м а л е н ь к о ю п р и н ц е с о ю серед г у р т у в і р н и х васалів, примхливо сказала: « Я к би я хотіла с к у ш т у в а т и о т о г о яблука!» — і зиркнула на мене. Я одразу простягнув с в о є м у вірному другові Ванькові к н и ж ки й, осідлавши паркан, с т о р о ж к о дивлюся в сад. Зібравшись 207

із д у х о м , з і с т р и б у ю , б і ж у д о найближчої яблуні, мавпою видир а ю с ь наверх. Вибираю найстигліші яблука, гарячково пакую до пазухи. В и р і ш у ю злазити. Глянув униз і обмер. ГГіді мною, задерши догори морду, стоїть чорний Полкан. Очі червоні, грива наїжачена, з ікластої пащі виривається гарчання. Висну на гілляці, не наважуюся злізти. Полкан гарчить усе л ю т і ш е , розгрібає задніми лапами землю. Отоді я зробив пом и л к у , в якій к а ю с я і досі. Якби я п р и н и ш к непорушно, собака, м о ж е , і дав би мені спокій. Я ж вибрав найважче я б л у к о і п о ж б у р и в униз на Полкана. Ображене собаче витгя переповнило сад. На такий переполох вибіг дядько Матвій... Я щосили вчепився в гілку, у відчаї дивився на своїх друзів, щ о , вгледівши дядька Матвія, дременули тпк, щ о тільки п ' я т и миготіли. — Злазь, кажу! — кричить до мене д я д ь к о Матвій і, розпалившись, починає трусити яблуню. Гнаний с т р а х о м , я п р о б у ю здертись ще вище. Гілка не витримала, і я шаснув донизу. Дядько Матвій с х о п и в мене, мов обценьками, за руку і поволік у найдальший к у т о ч о к саду. Там росла густа кропива — така зелена, така молода і така жалка. Д я д ь к о Матвій нахилився і почав г о л о ю р у к о ю рва ги оту кропиву... К а ж у т ь , щ о к р о п и в о ю л і к у ю т ь од ревматизму. Я к щ о це так, то я не захворію на ревматизм, поки ж и т и м у — так почастував мене к р о п и в о ю дядько Матвій. К у л е ю я вилетів із саду, вихором промчав через село. К о л и б не ставок, то не знаю, де б і зупинився. А так у с к о ч и в у став та й киснув до самого вечора. Забрався в очерет, щ о б ніхто не бачив, і стояв, аж поки сіло сонце. Голос д р у ж и н и повертає мене в кімнату. « Н у , йди,— зжалюеться вона врешті над с и н о м . — Іди й постарайся хоч т р о х и бути с х о ж и м на тата». У бабусі, моєї старенької мами, при цій фразі починають сіпатися губи, а я о п у с к а ю очі: мені здається, щ о зараз у мене точно такі вуха, як у сина, ліхтарі ліхтарями (За А. Дімаровим). II. Визначте елементи сюжету оповідання. Розгляньте малюнок на с. 207. Скажіть, якому елементу сюжету він відповідає. 381. Напишіть оповідання «Відповідальна людина» за поданим сюжетом. Складіть обрамлення до твору. Експозиція. Перед весняними канікулами учні 8-Б класу готувалися до ш к і л ь н о г о театрального фестивалю. Зав'язка. Василь Бондаренко запевняв однокласників, що ніхто не з м о ж е краще за нього зіграти роль Герасима Калитки у сцені з комедії «Сто т и с я ч » . 208

Розвиток дії. « Я вивчу слова напам'ять перед виступом на сцені» не х в и л ю й т е с я , — говорив учень.— Нащо марнувати сили зараз! Ви маєте сумніви щодо моєї відповідальності?» Кульмінація. У залі тривала тиша. Вчетверте Василь розпочинав говорити с в о ю репліку, але закінчити її не міг. Розв'язки. Відтоді однокласники гак і називають Василя — «відповідальна л ю д и н а » .

Заміна прямої мови непрямою 382. Прочитайте речення з прямою і непрямою мовою. Чим ці дпа способи передачі чужого мовлення різняться між собою? 1. «Чудовий Дніпро!» — с к а ж е в с я к и й , х т о гляне (С. Олійник). У с я к и й , х т о гляне на Дніпро, с к а ж е , щ о річка чудова. 2. І мовлять учні: «Землю милу повік л ю б и т ь не перестанемо» ( М . Сом). І мовлять учні, щ о землю милу повік любить не перестануть. 3. « Я т е ж не ш у к а ю собі легкого х л і б а » , — ображено зауважив Маркевич. Маркевич ображено зауважив, щ о він т е ж не шукає собі легкого хліба. 4. «Земля найкраще пахне в о с е н и » , — говорив сам до себе Тимофій (А/. Стельмах). Сам д о себе говорив Т и м о ф і й , щ о земля найкраще пахне восени. а »

Ч у ж е висловлювання, передане від імені оповідача разом із словами автора, називається н е п р я м о ю м о в о ю . Речення з н е п р я м о ю м о в о ю належать до складних речень, їх частини з ' є д н у ю т ь с я сполучниками що, ніби, щоб, займенниками хто, що, який, прислівниками як. де. коли або Ар ч а с т к о ю чи. Н а п р и к л а д : « А р к а д і ю . . . Заспокойся. кадію...» — благала Софія Петрівна (М. Коцюбинський). Софія Петрівна благала, щоб Аркадій заспокоївся. При заміні прямої мови непрямою слід п а м ' я т а т и : 1) у непрямій мові з м і н ю ю т ь о с о б у займенників і д і є с л і в відповідно до о с о б и , від імені я к о ї тепер передається ч у ж е висловлювання, наприклад: « П і д у купатися в інше місце, в тінь»,— сказав Вітя (С. Васильченко). Вітя сказав, що піде купатися в інше місце, в тінь; 2) у н е п р я м і й мові о п у с к а ю т ь с я в и г у к и , п о в т о р е н н я , іноді — вставні слова, частки, а звертання або о п у с к а ю т ь , або роблять підметами чи додатками, наприклад: « # . На сте, ніколи ніколи тебе не забуду!» — гаряче промовив Кость (С. Васильченко). Кость гаряче промовив до Насті, що ніколи її не забуде; 3) після н е п р я м о г о запитання знак питання не с т а в и т ь с я , наприклад: «Мотре! Хто це тобі купив таке гарне намисто?» — спитав Карпо (І. Нечуй-Левицький). Карно спитав. хто купив Мотрі таке гарне намисто. 209

383. Спишіть речення, замінюючи пряму мову непрямою. Новоутворені речення запишіть. « 1. Ж і н к а з дубцем у руках іде берегом, запитує дітлахів: « Ч и не бачили ви часом тут рудої к о р о в и ? » 2. Х л о п е ц ь задивився на бджіл і подумав: «Бач, яке маленьке, а дивись, яке роз у м н е » . 3. На поріг пийптла Бондариха й гукнула: * А н у , діти, до хати! Усі! Перед д о р о г о ю годиться посидіти!» 4. *Як не вийде! — рішуче промовив Петро.— М у с и т ь вийти!» 5. « Щ о це за зарево? — схвильовано промовив, в и й ш о в ш и з хати М о р о з . — Це, мабуть, сонце с х о д и т ь » (3 те. С. Васильченка). 884. Спишіть речення, розкриваючи дужки, ставлячи пропущені розділові знаки. Замініть пряму мову непрямою. Новоутворені речення запишіть. 1. За дев'ять століть у Софії не горів ніякий вогонь, о к р і м свічок (С,с)казав професор (З.з)авдяки цьому тут збереглися фрески і мозаїка (/7. Загребельний). 2. Пішли мої літа, я к вітри к р у г світу (Ч,ч)асом зітхне стара, при нагоді розповівши Тоні щ о с ь із своєї давнини (О. Гончар). 3. З якими вістями прий ш л и , пане полковнику (С,с)питав нетерпляче князь Ярема, відповівши на поклін і привітання гостя (Я. Качура). 4. Ви б, м о ж е , плащ одягли (С,с)питала Одарка Федора Несторовича і додала (В,в)оно таке, наче на д о щ . . . ( Г р и г і р Тютюнник). 385. Прочитайте текст, визначте його тему й основну думку. Підготуйте докладний усний переказ тексту від третьої особи, замінюючи пряму мову непрямою. ЧЙРА Я к о с ь осіннього ранку на нашому озері я запримітив одну цікаву птаху — маленьку качечку. Тут були й великі качки, але щ о й н о я наближався до берега, я к вони здіймалися й летіли, а маленька квапилася сховатися в очерет. «Ось підросте — і вона п о л е т и т ь » , — міркував я. Та час спливаи, а качечка летіти начебто нікуди й не збиралася. І не росла зовсім. Тоді я привів на озеро тата. — С а ш к о , та це ж чирок! — сказав тато, як тільки ми побачили к а ч е ч к у . — Такий маленький він і є . — А чому ж не літає? — Підрайон, мабуть,— трохи п о д у м а в ш и , сказав тато. — Х т о ж його поранив? — Різні, с и н у , є л ю д и . М о ж л и в о , х т о с ь із мисливців... Мабуть, дробинка десь усередині застряла, о т о ж він і не злітає. Одного ранку, в и й ш о в ш и на ґ а н о к , я помітив, що вода в д і ж ц і замерзла. Натягнувши ш а п к у , ш в и д к о побіг до озера. Чири там не було. Я о б е р е ж н о попробував н о г о ю к р и г у . Міцна. 210

Зробив кілька к р о к і в і очам не повірив: чира, кумедно перевал ю ю ч и с ь з б о к у на бік, утікав від мене д о не замерзлої ще місцини. Мабуть, там били джерела. « Щ о ж буде з ч и р о ю , коли мороз с к у є і ц ю м і с ц и н у ? — подумав я . — Без води чира загине. Треба порадитися з т а т о м » . Ми вирішили д о п о м о г т и птахові. Біля незамерзлої місцини прорубали о п о л о н к у , поклали впоперек ж е р д и н и , а на них — с о л о м ' я н і мати, залишивши вузьку щ і л и н к у . Від очерету до ополонки я насипав зерна пшениці. — Ну от! — зрадів тато,— Басейн готовий! Наступного ранку я побіг до озера і щ е здалеку помітив с т о в п ч и к пари над т и м місцем, де вчора пробили ополонку. Басейн дихав, басейн жив! Від зерна не було й сліду. Чира с т о я в зовсім близенько, підібравши одну л а п к у . Його блискучі очінамистинки начебто говорили: з таким другом я не загину (За Г. Труфановим). 386. Відредагуйте і запишіть речення. 1. Х л о п е ц ь гукав, щ о нумо, до роботи! 2. Оксана запитала брата, чи підемо ми зустрічати б а б у с ю ? 3. .Хлопець заперечив товаришеві, щ о йому не м о ж н а нічим д о р і к н у т и . 4. Тарас запитав, куди ж іде сонце вночі спочивати? 5. Мати попросила сина, щ о б він, будь ласка, не запізнювався ( 3 учнівських творів). 211

387. Прочитайте текст. Замініть пряму мову непрямою і запишіть. ПІД Т И Х И М И ЗОРЯМИ Над М а р ' ї в к о ю спочивала ніч. Могутні дуби, щ о г у с т о ю лав о ю стояли понад озером, повилися густими тінями. В небі сіялися зірки й виблискували в темній, я к к р и ц я , воді. IIa березі озера, в траві, лежали Грицько і Я к і в , коло них валялися розкидані в траві к н и ж к и . . . — Я к о в е , про щ о ти д у м а є ш ? — спитав Грицько. — Он глянь с ю д и ! — промовив Я к і в , дивлячись на небо.— Он, бач, на небі зорі, а щ о там, над тими з о р я м и ? — Там інші зорі. — Ну а за і н ш и м и ? — Там знов зорі. — Зорі, та й зорі, та й з о р і . . . а к р а ю немає? — Немає краю. — От штука!.. — зітхнув Я к і в і замовк. Грицько глянув на небосхил, і йому стало здаватися, щ о він сидить не в гаю над водою, під темним небом, а у великій-великій хаті. Стеля в тій хаті — блакитне, оздоблене срібними бляшками небо, діл — блискуча вода в озері, темні дерена — то вінки, розвішані по стінах, а м і с я ц ь , мов лампадка, т и х о о с в і т л ю є в с ю хату (За С. Висильченком).

Ґ& 34] Цитата як різновид прямої мови, vil ) Розділові знаки при цитаті Різновидом прямої мови є цитати. Цитата (рос. цитата) — дослівно наведений уривок із якогось тексту для підтвердження певної д у м к и . Наприклад: «Борітеся — поборете!» — закликав Тарас Шевченко. Цитати наводяться в супроводі слів автори або без них. Цитати завжди беруться в лапки. 1. Я к щ о цитата вжинається без слів автора, після неї в д у ж к а х з а з н а ч а є т ь с я п р і з в и щ е а в т о р а , наприклад: «Насіння лихих справ — лихі думки» (Г. Сковорода). 2. Я к щ о цитата наводиться в супроводі слів автора, в таких реченнях розділові знаки при цитатах ставляться так са мо, я к і \і реченнях із прямою м о в о ю , наприклад: «Не шукай щастя за морем,— радив Григорій Сковорода,— а твори його сам ». 3. Я к щ о цитати е частиною непрямої мови або вживаються зі вставними словами на думку... , як говорив... , нони пишуться .і малої б у к в и , наприклад: 1. Григорій Сковорода був переконаний, що «не тіло, а душа є людиною». 2. На думку Григорія Сковороди, «без бажання все складне, навіть найлегше». 212

4. Я к щ о цитата наводиться не п о в н і с т ю , то на місці пропущених слів ставляться три крапки, наприклад: «Не той дурний, хто не знає... , а той. хто не хоче знати* (Г. Ско ворода). 5. У лапки не беруться віршовані цитати, що передаються з дотриманням віршованих рядків, наприклад: Василь Стус писав: Лиш мати вміє жити, Аби світитися, немов зоря. Пунктограма. Розділові

знаки при цитатах

)

388. Прочитайте речення. Прокоментуйте пунктограму «Розділові знаки при цитатах». 1. « Ж и т т я справді складне, і єдиний у нього підручник — досвід» ( Г р и г і р Тютюнник). 2. «Слово — свідок історії, свідок ч а с у » , — писав Павло Мовчан. 3. На д у м к у Василя С у х о млинського, « м у з и к а — це мова п о ч у т т і в » . 4. «Коли чоловік не має м о в и , — повторював Павло Загребельний,— то не мас він імені т а к о ж » . 5. «Не забувайте т о г о доброго, щ о вмієте,— повчав своїх дітей Володимир М о н о м а х . — Ч о г о не нмієте, т о г о навчайтеся ». 6. Д у ж е влучно про вагу слова в ж и т т і людини говорив Ворис Олійник: Коли ти похитнувсь у слові. Вважай, щ о похитнувся у собі.. 389. Прочитайте поезію Дмитра Білоуса, визначте її тему й основну думку. Скажіть, із якого тексту взято виділену цитату і яка її роль у тексті. РІДНЕ СЛОВО Ти постаєш в ясній обнові, я к пісня, линеш, рідне слово. Ти наше диво калинове, кохана українська мово! Несеш барвінь гарячу, яру в небесну синь пташиним граєм і, с п л и в ш и там від сонця ж а р у , зеленим д и х а є ш розмаєм. Плекаймо в серці к о ж н е г р о н о , прозоре диво калинове. Хай квітне, пломенить червоно «в сім'ї великій, вольній, новій*. Д. Білоус 213

390. Наведені висловлювання частково або повністю введіть у речення як цитати. 1. В своїй хаті своя правда, і сила, і воля (Г. Шевченко). 2. Людина така, яке її уявлення про щастя (В. Сухомлинський). 3. Усе відбивається в пісні, як в морі ( Л е с я Українка). 4. Неправді властиво не стояти на одному місці (Іван Вишен ський). 5. Особисте щастя залежить від щастя народу ( М . Риль ський). 6. Тільки труд — ж и т т я основа, краса всевладного ж и т т я (В. Сосюра). 7. Мова народу є ... цвіт у с ь о г о й о г о духовного життя (К. Ушинський). 391. Відредагуйте речення і запишіть. 1. Говорячи про покликання людини на землі, Максим Рильський п р о г о л о ш у є , щ о « я к е глибоке щастя — ж и т ь , буть гідним імені л ю д и н и , народу й л ю д с ь к о с т і с л у ж и т ь ! » 2. Тарас Ш е в ч е н к о вірить у краще майбутнє України: «І о ж и в е давня слава — Слава України » . 3. Михайло Стельмах писав, що « Я л ю б л ю тебе, незрадлива мудросте к н и г . . . і с к о р б о т у твою, і радість т в о ю » . 4. Я к писав Костянтин У ш и н с ь к и й : «Відберіть у народу все — і він усе зможе повернути, але відберіть мову — і він ніколи більше вже не створить її». 5. Царизм Тарас Ш е в ч е н к о затаврував в образі ор ла, який « С п о к о н в і к у Прометея там орел карає, щ о день Бож и й довбе ребра й серце розбиває» народові (З учнівських творів). 392. І. Спишіть речення, розкриваючи дужки, ставлячи розділові знаки. 1. Тарас Шевченко! Д о с и т ь було однієї цієї л ю д и н и , щ о б урятувати цілий народ, цілу націю (ГІ.п)исав Остап Вишня. 2. У поемі « М о й с е й » Іван Ф р а н к о пророкував Україні таку д о л ю (11,п)рийдс час, і ти огнистим видом засяєш у народів вільнім колі. 3. Слово для Лесі Українки — це (Г,г)острий безжалісний меч, т о й , щ о здійма вражі голови з плеч. 4. Платон Воронько закликає к о ж н о г о з нас ( Х , х ) о ч к р о к новий зроби д о того, в чім бачиш ціль і с у т ь с в о ю . 5. Він був с и н о м м у ж и к а і став володарем у царстві духа (П,п)исав про Тараса Шевченка Іван Ф р а н к о (В,в)ін був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури. II. Випишіть із підручників або інших джерел по одній цитаті на кожне правило цитування. Поясніть вживання розділових знаків. Бажано, щоб цитати були дібрані па певну тему. 214

Тематичні виписки як засіб засвоєння і запам'ятовування прочитаного 393. І. Прочитайте і перекажіть текст. Щ о значить п р о ч и т а т и т е к с т ? П р о ч и т а т и — це насамперед з р о з у м і т и д у м к у автора, т е , щ о він х о т і в с к а з а т и , й о г о задум. Щ о б добре оволодіти навичками правильного, ш в и д к о г о й виразного читання, потрібно докласти багато зусиль га праці. Перш за все необхідно визначити мету читання. Конкретна мета — це той кут зору, під яким ви сприймаєте інформацію. Усвідомлення мети сприяє кращому о с м и с л е н н ю прочитаного, дозволяє виділити в тексті головне й відкинути неістотне, зробити необхідні висновки й узагальнення. Читаючи будь-який т е к с т , намагайтеся позначити ті місця, на які треба звернути увагу, вибравши саме те, щ о необхідно запам'ятати. Після п е р ш о г о прочитання треба о с м и с л и т и опрацьований матеріал і тільки тоді перейти до його детального вивчення. Друге читання проводиться повільно, щ о б з'ясувати деталі й місця, які під час першого читання були незрозумілі, пов'язати нові факти з відомими. Після другого читання корисно переказувати прочитане і звіряти з надрукованим у к н и ж ц і , щ о б не припуститися пом и л к и (3 книги «Учіться висловлюватися»). II. Складіть і запишіть діалог «Чи вміємо ми читати?». Для к р а щ о г о запам'ятовування і засвоєння почутого і прочитаного доцільно складати план, тези, робити тематичні виписки, конспектувати. Одним із способів запису змісту п о ч у т о г о чи прочитаного матеріалу е тематичні в и п и с к и . Опрацьовуючи будь-які джерела інформації, корисно виписувати цікаві д у м к и , важливі факти, вислови, щ о б можна було с к о р и с т а т и с я ними під час підготовки наукового повідомлення, виступу, доповіді, захисту реферату. Тематичні виписки м о ж у т ь мати різні форми — передача прочитаного чи почутого своїми словами, повний чи с к о р о чений запис цитати. Оформлення т е м а т и ч н и х в и п и с о к у вигляді цитати — н а й у ж и в а н і ш и й с п о с і б , о с к і л ь к и він надає в и к л а д у матеріалу точності, достовірності, виразності і сприяє кращ о м у з а п а м ' я т о в у в а н н ю фактів. 215

Тематичні виписки роблять у спеціально заведеному зошиті або на окремих аркушах-картках. Необхідно вказати паспортні дані джерела, з якого зроблено тематичні виписки. Бібліографічний опис книги має чітку послідовність: спочатку пишуться прізвище та ініціали автора, потім — назва книги, після цього вказуються вихідні дапі: місто, видавництво, рік видання; далі необхідно зазначити сторінку, на якій знаходиться виписана цитата. Наприклад: Український народ упродовж усієї творив і плекав рідну мову. Митці кожну його грань, щоб піднести нашу виненіших мов світу. Але залишитися же тільки тоді, коли ми й далі найцінніший скарб, пильнуватимемо

своєї нелегкої історії слова вишліфовували мову до рівня найрозна вершині вона змоберегтимемо її як її норми.

Пономарів О.Д. Культура слова. М о в н о с т и л і с т и ч н і порад и . — К.: Либідь, 2 0 0 1 , — С. 232. 394. І. Прочитайте уривок із книги Бориса Антоненка Давидовича «Як ми говоримо« (вона побачила світ 1997 року в київському видавництві «Українська книга»). Слова військовий і воєнний є в у к р а ї н с ь к і й мові, але означаю т ь вони не о д и « й те ж , т о м у , мабуть, і т р а п л я ю т ь с я часто п о м и л к и , к о л и ї х с т а в л я т ь не т а м , де т р е б а , н а п р и к л а д : «На святі врожаю були й представники воєнної частини»; «Мій дідусь за часів військового лихоліття був ще малим*. П р и к м е т н и к військовий позначає те, щ о с т о с у є т ь с я війська: військова служба, військова частина, військовий суд т о щ о , н а п р и к л а д : « У хату вступив гість.., військовий лікар* (М. Коцюбинський). Але те, щ о п о х о д и т ь від слова війна, у к р а ї н с ь к о ю м о в о ю — воєнний: воєнна перемога, воєнна поразка, воєнний час т о щ о , наприклад: «Мир! Завойовано змогу мирно жити, не буде ще однієї воєнної зими* (О. Гончар). О т ж е , у д в о х п е р ш и х фразах треба було написати: «були «за часів воєнного представники військової частини*, лихоліття• (.'їй Б. Антоненком Давидовичем). II. За поданим зразком оформіть виписку «Військовий і воєнний». Три кити. У давнину вважалося, щ о саме ііа трьох к и т а х тримається земля. Щ е в середньовічних трактатах із географії з е м л ю зображали як пласку таріль, щ о л е ж и т ь на с п и н а х трьох велетенських китів, які плавають у б е з м е ж н о м у океані. 216

Вислів «три кити» вживається тоді, коли йде мова про основні засади чого-небудь. Забіяка В. А . , Забіяка 1. М. Фразеологічний школяра.— К.: Освіта, 2 0 0 7 . — С. 51.

словник

395. Підготуйте тематичні виписки до виступу па одпу з гем: «Становлення сучасної української літературної мови», «Розвигок жанру байки в українській літературі», «Роздуми Лесі Україпкп про роль поета і поезії в житті суспільства». КУ/ІЬТУРА 390. Прочитайте текст. Визначте тему й основну думку висловлювання. У БІБЛІОТЕЦІ Опрацьовуючи літературу, необхідну для написання твору або реферату чи п і д г о т о в к и н а у к о в о г о повідомлення, необхідно знати, як швидко зорієнтуватись у великій кількості книг і відшукати саме ту інформацію, яка вас цікавить. П р и й ш о в ш и до бібліотеки, ви насамперед звертаєтесь до бібліографічного покажчика. Слово бібліографія грецького пох о д ж е н н я , складається з двох частин biblion — книжка і grapho — пишу. Бібліографія — це наука, яка розробляє методи о п и с у друкованих творів, складання їх п о к а ж ч и к і в та оглядів різного призначення. Цим словом т а к о ж називають п о к а ж ч и к и літератури з я к о г о с ь п и т а н н я , с п и с к и т в о р і в певного автора із зазначенням вихідних даних. Дібравши літературу з певної теми, необхідно визначитися, з якими книгами варто працювати в першу чергу. Щ о б дізнатися про зміст видання, потрібно прочитати анотацію, вміщену на другій або останній сторінці. Анотація (від латинського annotatio — зауваження, примітка) — це д у ж е стисла характеристика к н и ж к и , часто з о ц і н к о ю . У ній подаються короткі в і д о м о с т і про автора, тему та о с н о в н и й з м і с т матеріалу, вказується, к о м у адресовано книгу. Щ е два десятки років тому важко було уявити собі, щ о будуть існувати бібліотеки, які можна буде відвідувати навіть не виходячи з дому. Щ о б знайти потрібну інформацію, достатньо увімкнути к о м п ' ю т е р , щ о має доступ до мережі Інтернет, натиснути кілька кнопок і розпочати п о ш у к . Для п о ш у к у і н ф о р м а ц і ї в м е р е ж і Інтернет і с н у ю т ь спеціальні п о ш у к о в і системи. До найбільш популярних в Україні належать « М е т а » , «Google» ( « Г у г л » ) , «Япсіех» ( « Я н д е к с » ) . Ці системи допомагають у п о ш у к у інформації різних типів: текстових файлів, малюнків, аудіо- та відеофайлів. 217

Принцип п о ш у к у інформації в усіх п о ш у к о в и х системах майже однаковий: в х о д и м о в будь-яку з названіїх систем, а потім у полі для введення тексту набираемо ключові (найголовніші) слова, за я к и м и здійснюватиметься п о ш у к інформації. Коли слова введено, натискаємо к н о п к у « П о ш у к » і о п і к у є м о результат. Незабаром перед нами з'явиться с п и с о к посилань, які містять відомості за заданими параметрами. Щ о б о т р и м а т и н а й п о в н і ш у і н ф о р м а ц і ю , вам з а л и ш а є т ь с я переглянути посилання. Буває, щ о жодне з посилань не надало вам вичерпної інформації або ж , навпаки, посилань занадто багато, ви не маєте можливості переглянути їх і вибрати найголовніше. У т а к о м у випадку спробуйте конкретизувати умови п о ш у к у , увівши в поле для тексту такі ключові слова, які будуть містити більш детальну інформацію про предмет ваших досліджень. Можна с к о р и с т а т и с я складним п о ш у к о м . Перед вами з ' я в ляться одночасно декілька полів для введення тексту, в к о ж ному з я к и х м о ж н а задати додаткові параметри п о ш у к у , конкретизувати ї х . Я к щ о ж вас цікавить інформація певної тематики, радимо звернутися до каталогу, де систематизовано матеріал о к р е м и м и темами й галузями. 397.1. Прочитайте діалог за особами. — Доброго ранку, Тамаро Вікторівно! — звертається д о бібліотекаря в о с ь м и к л а с н и к . — Доброго ранку, Сашко! Бачу, ти х о ч е ш здати к н и ж к и . — Так. А ще мені необхідно дібрати матеріал для повідомлення на з а с і д а н н я н а ш о г о м о в н о г о г у р т к а про п о ч а т к и с л о в ' я н с ь к о ї писемності. — Я тобі пораджу с к о р и с т а т и с я для підготовки повідомлення с л о в н и к о в о ю статтею енциклопедії «Українська м о в а » . — Невже цього буде достатньо? Мені б хотілося дібрати більше цікавого матеріалу. — Звичайно ж , цього для повідомлення буде замало, але стислу с л о в н и к о в у с т а т т ю можна взяти за основу. Окрім т о г о , після к о ж н о ї с л о в н и к о в о ї статті в енциклопедії «Українська м о в а » с перелік л і т е р а т у р и , в я к і й це н а у к о в е п о н я т т я висвітлене г л и б ш е . М о ж е ш с к о р и с т а т и с я т а к о ж м е р е ж е ю Інтернет, звернувшись д о будь-якої п о ш у к о в о ї системи. — А як ж е я потім знайду всі ці к н и г и ? — Перепиши с п и с о к літератури — на окремі картки назву к о ж н о ї з книг. Потім звернися до бібліотечного каталогу — перевір, чи є ці к н и ж к и в нашій бібліотеці. К о л и знайдеш у каталозі потрібне видання, запиши ш и ф р , зазначений у верхньому лівому к у т к у бібліографічної картки: це позначення стелажа і полиці, де знаходиться потрібна книга. 218

— Д у ж е д я к у ю вам за пораду! Я гадав, щ о підшукати потрібну книгу — надзвичайно складна справа, а виявляється, щ о все це так просто. — Рада, щ о допомогла тобі! II. Користуючись матеріалом вправи 396 і поданим текстом, складіть пам'ятку «Як знайти необхідну літературу».

Синтаксичний розбір речень із п р я м о ю м о в о ю Послідовність розбору 1. Н а з в а т и р е ч е н н я з п р я м о ю м о в о ю . 2. В к а з а т и с л о в а а в т о р а і п р я м у мову. 3. С л о в а а в т о р а і п р я м у м о в у р о з і б р а т и як о к р е м і р е ч е н н я ( у м о в н о п р о с т і ) з а с х е м о ю , в м і щ е н о ю н а с. 89.

Порадили: ко).

«Не розминайся

J правдою

.Зразок усного

ніколи!»

(В.

Малиш-

розбору

Це речення з п р я м о ю м о в о ю . Не розминайся з правдою ніко ли — пряма мова; порадили — слова автора. Пряма мова виражена спонукальним о к л и ч н и м , простим, односкладним (означено-особовим), п о ш и р е н и м , повним, неускладненим реченням. Граматична основа складається тільки з присудка не розми найся — простого дієслівного. Не розминайся (з ч и м ? ) з прав дою — додаток; не розминайся { к о л и ? ) ніколи — обставина часу. Слова автора виражені розповідним неокличним, п р о с т и м , односкладним (неозначено-особовим), н е п о ш и р е н и м , повним, неускладненим реченням. Речення складається тільки з простого дієслівного присудка порадили. Зразок

письмового

розбору

Порадили: «Не розминайся з .правдою ніколи!» (Речення з пр. м о в о ю ; пр. мова: спонукальн. о к л . , п р о с т . , одноекл. (озн.о с о б . ) , п о ш и р . , повне, неускл.; слова автора: розпов., неокл., п р о с т . , одноекл. (неозн.-особ.), неношир., повне, неускл.). 398. Спишіть речення, розкриваючи дужки, ставлячи розділові знаки. Зробіть повний синтаксичний розбір речень. 1. Дзвінка наша пісня до сонечка лине (М,м)ій сонячний дім це моя Україна ( А Німенко). 2. Мамо ( П , п ) и т а ю (Т,т)о льони ц в і т у т ь ? (О. Гончар). 3 . Ж и т т я в неволі н і ч о г о не варте 219

(В,в)ідказав Максим (І. Франко). 4. Іду я в поля України до неньки спішу на розмову у травах благаю уклінно (М.м)атусю скажи мені слово (77. Перебийте). Спишіть текст, вставляючи пропущені букви. Зробіть синтаксичний розбір речень із прямою мовою. ДОВГОЖДАНІ ГОСТІ Пізніше, ніж завжди, пр..летіли лелеки. Богдан виглядав їх у ж е цілий тиждень, по кілька разів на день питав у діда: «І коли вже вони пр..летять?» Х л о п . . ц ь не здогадувався, щ о й стареньк о м у не терп..ться їх побачити. Обидва вірили, що для т о г о , х т о побач..ть першого лелеку в польоті, весь рік буде щастити. Зранку пильно вд..влялися в небо, а лелек вс<? не було. Та одного дня Богдан доч..кайся. Було це після обіду. П о в е р н у в ш и с ь зі ніколи, він узявся допомагати дідусеві закопувати нові стовпи для п л о т у . Т о д і , коли Богдан глянув на с о н ц е , аби визначити, котра година, не повірив своїм очам: з півдня до їхнього обійстя летів лелека. «Діду! — радісно вигукнув він.— Лелека весну пр..ніс!» Дід відклав м о л о т о к , випростався, пильно п р и д и в л я ю чись до білого ш и р о к о к р и л о г о птаха, щ о опускався все нижче і, зробивши півколо, легко опустився на гніздо (За О. Лу

пієм). ^

КОНТРО/ІЬНІ ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Які ви знаете способи передачі ч у ж о г о мовлення? 2. ІЦо називається прямою м о в о ю ? 3. Які розділові знаки вживаються при прямій мові? 4. Спишіть речення, розкриваючи д у ж к и , ставлячи розділові знаки. 1. Наші пращури побачивши в небі ключ журавлів приказували (І,і)з ч у ж о ї с т о р о н о н ь к и п о в е р т а й т е с ь д о д о м о н ь к у ! (В. Скуратівський). 2. Немас у світі нікого сильнішого за л ю дину ( Т , т ) и х о говорив Іван Іванович гріючись біля вогню (О. Довженко). 5. Щ о таке діалог? Які розділові знаки вживаються при діалозі? 6. Переробіть речення, замінюючи пряму мову непрямою. 1. « Ч о г о тебе вчора в кіно не б у л о ? » — запитала 'Гоня Віталія. 2. «Признайся, Віталику,— допитувалася Т о н я , — то ти листа писав?» 3. «Коли ж ми побачимося з н о в у ? » — журилися друзі (3 те. О. Гончара).

Словосполучення і речення. Двоскладні речення. Односкладні речення gfofr 1. Яка синтаксична одиниця називається словосполучсн9 9 ням? 2. На які види поділяються словосполучення за с п о с о б о м вираження головного слова? 3. Щ о таке речення? Чим речення відрізняється від слова і словосполучення? 4. На які види поділяються речення за м е т о ю висловлювання? 5. Р о з к а ж і т ь про підмет і присудок я к головні члени речення. 6. Сформулюйте пунктограму «Тире між підметом і присудком » . 7. Які другорядні члени речення ви знаєте? 8. Який член речення називається означенням? Р о з к а ж і т ь про с п о с о б и вираження означень. 9. Який член речення називається д о д а т к о м ? Р о з к а ж і т ь про с п о с о б и вираження додатків. 10. Який член речення називається о б с т а в и н о ю ? Р о з к а ж і т ь про види обставин за значенням. 11. Які види односкладних речень вам відомі? 400. Перекладіть словосполучення українською мовою і запишіть. В пяти шагах, у х а ж и в а т ь за больным, благодарить учителя, приниматься за работу, старший по возрасту, в ы ш е меня, болеть гриппом, поставить в пример, случилось по недоразумен и ю , п р и с п о с о б и т ь с я к о б с т о я т е л ь с т в а м , забота о д е т я х , обратиться к т о в а р и щ у , пойдёт со мной, пришёл с работы, привлечь к себе внимание, прислушиваться к чему-то, раньше всех, нуждаться в п о м о щ и . Ці

ухаживать — доглядати приниматься — тут: братися приспособиться — пристосуватися недоразумение — непорозуміння забота — турбота привлечь — тут: привернути 221

401. Виразно прочитайте поезію Петра Засенка. Випишіть виділені словосполучення і зробіть їх синтаксичний розбір. ПІСЛЯ Д О Щ У Дощ о д ш у м і в , і с п о р и ш і понурі П р и н и ш к л и — настрахалися грози. Кущі жоржин мокрісінькі, мов кури, Обтрушуються стиха від роси. В очеретах збира свої п о ж и т к и Намокла чапля і гніздо ш у к а . . . Цей світ промок до рубчика, до нитки. До павутинки в п р и х и с т к у листка. II. Засенко 402. Спишіть речення в такій послідовності: а) розповідні; б) питальні; в) спонукальні. Поставте потрібні розділові знаки. 1. Летять легкі кульбаби для неба з р і к ш и с я землі (С. Жо лоб). 2. Рідна земле у красі і в силі у с в о є м у щасті розцвітай! (А. Малишко). 3. Де ви мої друзі де? (К. Тищенко). 4. Яблунева осене чом ти в травах р о с и ш с я ? (С. Пушик). 5. Будь л ю д и н о л ю д и н о ю ! Будьте люди л ю д ь м и (М. Упеник). б . Лісова п р о х о лода розливається с в і ж і с т ю настояною на травах ( / . Цюпа). 403. Спишіть речення, ставлячи, де треба, тире між підметом і присудком. 1. Ж и т т я це ш л я х . Ж и т т я це ш л я х . . . Ж и т т я не нива, ні, воно дорога від б у р д о зір (Л. Дмитерко). 2. Вдихати вітер Батьківщини найвище щастя на землі (В. Сосюра). 3. Слово матері найдорожче (Нар. творчість). 4. Твій погляд я к вранішнє сонце (К. Тищенко). 5. Л ю б и т ь свій край це ;іля народу ж и т и б о р о т и с я за юне за нове (В. Сосюра). 6. Я син свого часу і весь належу сучасникам своїм (О. Довженко). 404. Перекладіть текст українською мовою і запишіть. Підкресліть підмети, присудки, додатки і обставини. УТРО Н А Р Е К Е У т р о удивило меня прохладой. Над водой подымался туман. Т я ж ё л а я , ядрёная роса клонила к земле травы. Разноголосый птичий гомон покорил меня, властно заставил забыть обо всём на свете. Только лёгкая, неосознанная грусть т и х о н ь к о теплилась у меня на сердце, когда издалека доносился милый голос к у к у ш к и (За М. Шолоховим). ^^ 222

ядрёный — ядёрний покорять — підкоряти

грусть — сум доноситься — т у т :

лйнути

•105. Спишіть речення, розкриваючи дужки, в такій послідовності: а) двоскладні; б) односкладні означено-особові; в) односкладні неозначепо-особові; г) односкладні узагальнено-особові; ґ) односкладні безособові; д) односкладні називні. 1. Прикрашаймо ж землю, юні друзі, ( щ о ) д н я , ( щ о ) г о д и п и , без утоми й с п о к о ю (М. Рильський). 2. Два діла (в)раз не роблять. 3. Будь швидким не на о б і ц я н к у , а на виконання. 4. Велике дерево (по)волі росте (Нар. творчість). 5. Так т и х о ( т и х о ) навкруги (М. Стельмах). 6. Де(сь) над г о л о в о ю р о з с и п а в дзвінкий горох невгамовний ж а й в о р о н о к (О. Гончар). 7. І я р , і поле, і тополі (Т. Шевченко). 406. Спишіть прислів'я, опускаючи повторювані слова. Поставте, де треба, тире в неповних реченнях. 1. Не вчи орла літати, а с о л о в ' я не вчи співати. 2. Не місце л ю д и н у красить, а людина красить місце. 3. Ч у ж у біду на воді розведу, а своїй біді і кінця не знайду. 4. Готуй сани влітку, а воза готуй в з и м к у . 5. Барвінок беруть на вінок, а полин беруть на віник. 6. Добрий чоловік доброго навчає, а злий чоловік на зле наставляє. 407. Спишіть речення, розкриваючи дужки. Зробіть синтаксичний розбір речень. 1. Тут з(діда)прадіда, (із)віку(н)нік збирали мед, з берез точили сік (І. Н е х о д а ) . 2. Гори, мій в о г н и к у , гори у т и х і вечори і (в)ночі темні й грозові не гасни (АГ. Рудь). 3 . (В)горі — ліси сріблясто-сині (М. Бажан). 4. Тікає (в)бік с о н е ч к о , м і р я ю ч и з е м л ю дрібненькими кроками (В. Бабляк). 5. І верховіття тонк о ї тополі кивають (с)тиха, гомонять (по)волі (Леся Українка). 408. Перекладіть текст українською мовою і запишіть. Н А Ч А Л О ГРОЗЬІ Сначала громыхало над деревней на дальнем берегу. Белая молния отвесно прорезала там огромную фиолетовую тучу, вонзилась за горизонтом в землю. Чайки кричали перед донсдём, дрались в к а м ы ш а х , вырывая друг у друга мелкую рыбёшку. Потом с п л о ш ь потемнело над рекой. Чёрная рябь пробежала по плёсам холодноватой с в е ж е с т ь ю влаги. Потянуло густой прохладой. Вдруг первые пульки д о ж д я пробили спереди по воде. А через мгновение ливень зашумел, загудел, забушевал в о к р у г вместе с ветром. Сразу же всё расплылось, исчезло в водянистом тумане (За Ю. Бондаревим). громыхать — гримотіти вонзиться — устромитися молния — блискавка мелкий — дрібний отвесно — прямовисно рябь — брижі плёс — плёсо 223

Однорічні члени речення "

1. Які члени речення називаються однорідними? 2. Я к м о ж у т ь поєднуватися між с о б о ю однорідні члени речення? 3. За я к и х умов означення м о ж у т ь бути однорідними? 4. Сформулюйте пунктограму «Розділові знаки при однорідних членах речення*. 5. Які слова називаються узагальнювальними? 6. Сформулюйте пунктограму «Розділові знаки при узагальнювальних с л о в а х » .

409. Запишіть подані сполучення слів у три стовпчики: а) з єднальними сполучниками; б) із розділовими сполучниками; в) із протиставними сполучниками. Глина і пісок; то т и ш а , т о ш у м ; не парк, а ліс; слива або абрикоса; повільно й оберелено; написав, але не перевірив; не тільки б у д и н о к , а й гараж; ні нарцис, ні тюльпан; штурман або пілот; швидко, однак неохайно; чи співали, чи танцювали; п о с п і ш а ю , та все одно не встигаю; горобина та калина. Якщо ви правильно виконали завдання, з останніх букв останніх записаних слів складеться початок прислів'я «... дитину хвалить*.

410. Спишіть речення, ставлячи розділові знаки. однорідні члени речення.

Підкресліть

1. Я і він і ти творим ц ю весну, щ о б з піснями йти в щастя далину (В. Сосюра). 2. Працею людина і сильна і красива ( / . Нехода). 3. Силуети гір то випливали то ховалися за с і т к о ю весняного д о щ у (Ю. Яновський). 4. Над т і є ю д і б р о в о ю стояла ніби д у ж е ясна місячна ніч або зоряний вечір (І. Нечуй-Левицькии). 5 . 1 розцвітає людина не в журбі в щасті не в темряві у світлі не в розлуці в с і м ' ї (О. Довженко). 6. Лебедине озеро в к р и в ш и с ь м і с я ч н о ю п о п о н о ю снить не шелесне не х л ю п н е ( / . Ціїпа). 7. Х л і б а м и і рястом заквітчаний рясно наш крий у веснянім теплі, де ми народились ходити навчились по рідній великій землі (77. Воронько). 411. Спишіть речення, ставлячи розділові знаки. однорідні означення.

Підкресліть

1. Настала ніч довга беззоряна глуха. 2. Свіжий весняний вечір спускається над нашим садом ( 3 те. О. Гончара). 3 . М і ж л и с т о м з а ш е л е с т і в г у с т и й рівний д о щ (С. Васияьченко). 4. Л ю б л ю ц ю т и ш у мрійну вечорову, коли виходить місяць у діброву ( / . Н е х о д а ) . 5. Пустельний сповнений с у м у степ утікав к у д и с ь у далину ( Л е с я Українка), б . Через усе небо проліг припорошений імлистою курявою неосяжний Чумацький 224

Ш л я х (І. Цюпа). 7. Промінчики ніжні лагідні сипле на з е м л ю весняне с о н е ч к о ( М . Коцюбинський). 41 '2. Спишіть речення, ставлячи розділові знаки. 1. Найменший ш е р х і т л у с к гіллячки шум пташиних крил ц о к і т копит все резонувало тут надзвичайно л у н к о ч и с т о і п о в н о г о л о с н о . Усе і дзвінке повітря і дзвінкі гори і ліси починало, здавалося, від к о ж н о г о слова бриніти, як грандіозна мембрана (О. Гончир). 2. Все зберегла моя уява ті ночі зоряні ті дні (В. Сосюра). 3. Квіти трави дерева птахи люди все ж и в е радіє весні (О. Довженко). 413. Спишіть текст, вставляючи пропущені букви і ставлячи розділові знаки. Недалеко від Вогуслава, коло Росі, у довгому п о к р у ч е н о м у яру розкинулося село Семигори, Я р в ' є т ь с я г а д ю к о ю м і ж к р у т и м и горами м і ж з..леними т . . р а с а м и . На дні д о в г о г о с п о в н . . н о г о зелені яру бл..щать обсадж..ні столітніми вербами високі греблі. Два рядки білих ч..гіурних хат біліють попід горами, наче два разки перлів на з..леному поясі. Коло хат розрослися густі старі с а д к и , наче ліси. На в и с о к и х гривах гір кругом яру з..леніє старий ліс, я к безмежне вкрите х в и л я м и море. Г л я н . . ш з високої гори на нього, і здається, ніби на гори впала оксамитова з..лена тканка {І. Нечуй Левицький). 411. Спишіть речення, ставлячи синтаксичний розбір речень.

розділові

знаки.

Зробіть

1. Горять міняться на очах сині зелені бузкові оранжеві й бурштинові легкі осяйні хмарини (В. Козаченко). 2. Блискавки бігали по чорному небі я к змії десь падали з хмари сипалися на землю та на море (І. Нечуй Левицький). 3. В одній долині під г о р о ю високий явір зеленів край берега над ч и с т о ю водою широке ві ття розпустив (Л. Глібов). 4. Все здавалося прекрасним і простим вітер хвилі і сонце над нами ( І . Савич). 415. Перекладіть текст українською мовою і запишіть. Солнце всходит и заходит — всегда красно в степи. Когда б ы в а е т ветер, п е р е н о с я т с я целые горы п е с к у . В это у т р о т и ш и н а была не нарушена ничем: ни движением воздуха, ни з в у к о м . В это утро в степи было т и х о , пасмурно. Воздух не ш е л о х н у л с я . Т о л ь к о и с л ы ш н о б ы л о , как ступала л о ш а д ь , пофыркивая. Да и этот звук раздавался и тотчас ж е замирал (За Л. Толстим). нарушенный — порушений пасмурно — хмарно

шелохнуться — ворухнутися тотчас — одра зу ж 225

Звертання і вставні слова g ^ 1. Щ о таке звертання? ^ ^ 2. Які звертання називаються непоширеними, а які — поширеними? 3. С ф о р м у л ю й т е п у н к т о г р а м у « Р о з д і л о в і знаки при звертанні». 4. Щ о таке вставні слова? 5. На які групи за значенням поділяються вставні слова? 6. С ф о р м у л ю й т е п у н к т о г р а м у « Р о з д і л о в і знаки при вставних с л о в а х » . 416. Спишіть речеипя, розкриваючи дужки. Поставте потрібні розділові знаки. 1. (Калина) моя ( У к р а ї н а ) ! В твоїм к у щ і — я кетяг багряний (І. Жиленко). 2. ( К р а й ) ти мій ( к р а й ) к р а щ о г о за тебе я в ж и т т і не з н а ю (В. Сосюра). 3. К и н ь ( д о б р о д і й ) н е р о б с т в о , д о р о ж и т и варто днем (Г. Сковорода). 4. Ч у є ш ти мене ( д р у г ) і (брат) всім я р у к у в путі п о д а ю . 5 . Я к в и р о с т е ш моя мала ( д и т и н а ) т о м у д р и м б у д ь і м у ж н і м б у д ь в ж и т т і ( 3 те. А. Малишка). 417. Спишіть речення, ставлячи потрібні розділові знаки. 1. Земле м о я в с е п л о д ю щ а я мати с и л и , щ о п твоїй ж и в е г л и б и н і , к р а п л ю , щ о б в б о ю с и л ь н і ш е с т о я т и , дай і мені (І. Франко). 2. Знову л а с т і в о ч к о - с е р ц е ти в е р н у л а с ь , знов звела в нас під х а т о ю кубельце ( П . Грабовський). 3. М р і є не зрадь! Я так д о в г о д о тебе т у ж и л а , с т і л ь к и б е з р а д і с н и х д н і в , с т і л ь к и б е з с о н н и х ночей (Леся Українка). 4 . Я к я л ю б л ю тебе мій к р а ю в у г л я н и й твій к о ж н и й к а м і н е ц ь , т в о ю б и л и п у к о ж н у (В. Сосюра). 5. О земле втрачена я в и с я бодай у зболен о м у с н і , і л а з у р о в о п о с м і х н и с я , і д у ш у п о р я т у й мені ( ß . С т у с ) . 6. З а ш у м и новим п о т о к о м с и з о к р и л а моя пісне (А. Малишко). 418. Поставте подані сполучення слів у кличному відмінку. Володимир Іванович; Софія Григорівна; Антоніна Я р о с л а в і в н а ; Д м и т р о В а с и л ь о в и ч ; д р у г Євген; с т у д е н т Ш е в ч у к ; пан п о л к о в н и к ; д о б р о д і й к а Семенова; лейтенант Сергієнко; пані Катерина; лікар Д м и т р е н к о ; пан Степан. 419. Спишіть речення, стаатячи розділові знаки. 1. І т о г о м о ж л и в о не знайду я с л о в а , щ о б наш п р е к р а с н и й оспівати с в і т (М. Рильський). 2. С у м н о ш е п ч е ліс д р і м у ч и й , ворони л і т а ю т ь і здається с в о ї м к р и к о м б у р ю н а к л и к а ю т ь (С. Руданський). 3. З д і л о м бач у нас н і к о л и не р о з х о д я т ь с я 226

слова (П. Дорошко). 4. Мені було либонь д е в ' я т н а д ц я т ь л і т . . . Це такий в і к , коли л ю д и н а о ч е в и д н о м у с и т ь я к н а й ш в и д ш е витрачати б е з у п и н н и й п р и б у т о к с в о ї х сил (В. Винниченко). 5. Задзвеніли с т р у н и ще н і ж н і ш - н і ж н і ш . . . Мабуть ти д о мене д у м к о ю л е т и ш . Мабуть ти це в ' є ш с я у д у ш і моїй і к р и л о м ч е р к а є ш срібні с т р у н и в ній (Олександр Олесь). 6. Справді я м о л о д ш а ю і д о б р і ш а ю п о ч у в ш и г о л о с м у з и к и (О. Кобилянська). 420. Прочитайте пари речень. Скажіть, у якому реченні виділене слово є членом речення, а в якому — вставним словом. Спишіть, розкриваючи дужки, ставлячи розділові знаки. 1. Л ю д и , які накидаються на все, які р о з м і н ю ю т ь свої почуття (на)право і (на)ліво (по)моему ( з ) р е ш т о ю мусять відчувати себе злидарями (О. Гончар). (По)мо< му о б л и ч ч ю не промайне і тінь сумніву (Ю. Збанацький). 2 . <На)щастя і печаль я м а ю право, при них о б о х душа моя згоря (Л. Горлач). (На)іцастя вітер невдовзі вщух (Ю. Збанацькии). 3. Добра такого (з)род у у мене правда не було (Т. Шевченко). Правда будь(що)будь 4. Сила і спритність кажуть — гору візьме (М. Стельмах). рідні с е с т р и . Де одна не в п о р а є т ь с я , там друга п р и й д е (на)підмогу (С. Добровольський). 5. Мати щ о с ь кажуть, а Марус я й не чує (Г. Квітка-Основ'яненко). 421. Спишіть речення, добираючи з довідки потрібні за змістом вставні словосполучення і речення. Поставте потрібні розділові знаки. 1. Сонце вже с к о т и л о с я за гай ... , і враз стало непринітно і я к о с ь м о т о р о ш н о (І. НечуйЛевицький). 2. Щ е малим ... на майдан мене мати повела за руку (О. Підсуха). 3. Отак завжди ... столиця завжди лине за т о б о ю (П. Воронько). 4. Біла повінь цвіту ... залила все село (Є. Гуцало). 5. Є л ю д и на землі ... , щ о крізь щоденний труд у м і ю т ь і л ю б и т и , і у с м і х а т и с ь , і мислити, й ш у к а т ь (М. Рильський). Д о в і д к а : він чорною стіною стояв на обрії; а то не варто й жити; яблуні розквітли зранку; і шести не минуло мені; чи був ти в ній, чи ні. 422. Перекладіть текст українською мовою і запишіть. Д у м а ю , я должен непременно написать с в о ю повесть, или, л у ч ш е сказать,— с в о ю исповедь. Мне это кажется вовсе не п о т о м у , чтобы я находил с в о ю ж и з н ь особенно интересною и назидательною. Нет, истории, подобные моей, по частям встречаются во м н о ж е с т в е современных романов. Я, м о ж е т б ы т ь , в значении новизны не р а с с к а ж у ничего т а к о г о нового, чего бы не знал или даже не видел читатель. Но всё это я буду расска227

зывать не т а к , как рассказывается в романах. И э т о , мне к а ж е т с я , м о ж е т составить интерес, и даже, п о ж а л у й , новость, и назидание (За М. Лесковим). непременно — обов'язково исповедь — сповідь назидательный — повчальний

множество — безліч даже — навіть пожалуй — гадаю

Відокремлені члени речення 1. Які члени речення називаються відокремленими? 2. Р о з к а ж і т ь про умови відокремлення означень. 3. Сформулюйте пунктограму «Розділові знаки при відокремлених п р и к л а д к а х » . 4. За д о п о м о г о ю я к и х прийменників відокремлюються додатки? 5. Р о з к а ж і т ь про с п о с о б и вираження відокремлених обставин. 6. Я к у роль в и к о н у ю т ь відокремлені уточнювальні члени речення? Я к і члени речення найчастіше бувають уточнювальними? 423. Прочитайте речення. Назвіть відокремлені члени речення. 1. Підготовка до ж и т т я , я к у ми м у с и м о дати нашим д і т я м , складається з трьох елементів: крім знання і вміння, потрібно ще й хотіння ( Я . Забіла). 2. Налита сонцем і вітрами, х л ю п о ч е веслами весна, і піднімає буйні трави земля, хмільна і запаш3. Спадкоємці горді предків м р і й н о ч о л и х , на (М. Стельмах). ми рвемось за обрій, вище хмар і зір ( М . Терещенко). 4. Наперекір с у х о в і я м та чорним бурям, повсюди йде акація за л ю д и н о ю , заходячи а ж с ю д и , до самого мертвого м о р я , де, крім солі, в ж е нічого не росте. 5. Курячись т о н к и м и пластівцями т у м а н у , слався степ ( 3 те. О. Гончара). 424. Спишіть текст, вставляючи, де треба, пропущені букви і ставлячи розділові знаки. ЛІТНЯ НІЧ Я к я л ю б л ю коли зоряно-зоряно в небі коли в полях під зорями світліють мов річки дороги а с о н я ш н и к и прямо від зірок п е р е х о п л ю ю т ь росу с п р о с о н . . я л о п о т я т ь нею і нанизують на свої п е л ю с т к и . Село зачароване з о р я н и м небом х о р о ш е с и н і є х а т к а м и розкиданими довкола. Біля них дивляться на с х і д загадково потемнілі с о н я ш н и к и . Д о р о ж н і м відволоженим пилом дозрілими садками пахне літня піч тиха місячна. Зрідка с п р о с о н . . я заскрипить журавель, гупне біля я к о г о с ь т р о х и похил єн.. о г о тину росяне я б л у к о п р о л . . є т ь с я ш и п у ч и м 228

с о к о м на траву. Знову тиша наче в доброму сні. Знову лапаті с о н я ш н и к и наче матері простягають на схід обважнілі від роси й темряви руки на яких спочивають голівки малих с о н я ш ників повних дрімливого цвіту ( М . Стельмах). 425. Складіть речення з поданими словосполученнями відокремлених прикладок.

в ролі

Н а й к о р о т ш и й місяць р о к у ; найбільший птах на планеті; перші весняні квіти; або летюча миша; я к лікувальний засіб; особливо маслюків. 426. Прочитайте текст, доберіть до нього заголовок. Спишіть, замінюючи виділені дієслова дієприслівниками. Я сидів на березі, раптом почув сполохане квиління ч а й о к . . . Птахи досі вільно ширяли над головою, але вгорі висів к о р ш а к . Він полетів униз, став нападати на чайок. П т а х и злякалися несподіваної появи х и ж а к а , спочатку кинулися врозтіч. А л е , коли к о р ш а к заходився то на одну з них, то на д р у г у , обидві чайки злетілись, д у ж е заквилили, ніби змовлялися, а потім разом накинулися на кровожерливого птаха. К о р ш а к спробував о б о р о н я т и с я , заскиглив, а потім ч и м д у ж полетів над Дунаєм геть. Дві чайки довго гналися за ним, а потім повернулися, почали літати наді м н о ю , ніби с к а р ж и л и с я : «Ки-и-ги! Ки-и-ги!» (За С. Скляренком). 427. Із двох речень складіть і запишіть одне речення з відокремленим додатком. Зразок. Усі мої друзі люблять читати пригодницькі романи. Ольга не читає таких творів, їй до вподоби науково популярна, істо рична література.— Усі мої друзі люблять читати пригодницькі романи, окрім Ольги, якій до вподоби науково-популярна, історична література. 1. Усі ф у т б о л і с т и вчасно прийшли на тренування. Несподівано запізнився тільки воротар С а ш к о . 2. Увесь травень безперервно йшли д о щ і . Кілька сонячних дні« було тільки на початку місяця. 3. На околиці парку посадили клени. Там повинні були посадити дуби. 428.1. Прочитайте текст, доберіть до нього заголовок. Випишіть речення з відокремленими уточнювальннми членами речення. Вода в т а к и й день м а й ж е гаряча, значно тепліша від ранк о в о г о п о в і т р я , б о с е р п е н ь ранками у ж е давав знати свій хар а к т е р . М о р е ніби загортало л ю д и н у в н і ж н у о к с а м и т о в у к о в д р у , н і ж н о п е с т и л о й ніяк не х о т і л о відпускати зі с в о ї х о б і й м і в . С и н є - с и н є , а ж чорне, ніби відрізане від крайнеба, а небесна далечінь к р и ш т а л е в о ч и с т а , п р о з о р а , т і л ь к и ледьл е д ь р о ж е в а на с х о д і . К о т я т ь с я д о б е р е г а д р і б н і , ледве 229

С. Ісасв. Море п о м і т н і , х в и л ь к и , р о з с и п а ю т ь с я по п і с к у , л а с к а в і , н і ж н і , наче п р о с я т ь с я на берег відпочити х о ч т р о ш к и , б о їм, в и д н о , т е ж набридло все с в о є ж и т т я т р е м т і т и , к у д и с ь бігти і безупинно хвилюватись. І раптом в я к у с ь одну невловиму м и т ь усе те з н и к л о . Морська гладь стала зовсім і н ш о ю — р о ж е в о - б л а к и т н о ю , рухл и в о ю , б л и с к у ч о ю . Там, на с х о д і , з'явився п р у ж о к с о н ц я , бризнув сніп проміння, запалив морські простори. К о ж н о ї миті море ставало зовсім і н ш и м , ніби х т о с ь незримою р у к о ю підливав у нього фарби. Ось яскрава синька, ш в и д к о розчинившись, погасила пурпурові барви і надала воді в о л о ш к о в о г о відтінку, густого-густого, приємного для л ю д с ь к о г о ока (За Ю. Збанацьким). II. Розгляньте репродукцію картини Сергія Ісаєва «Мі ре». Складіть невеликий письмовий опис, використовуючи речення з відокремленими членами. 429. Перекладіть текст українською мовою і запишіть. У М Н Ы Е И ВЕРНЫЕ Д Р У З Ь Я Человек, л ю б я щ и й и у м е ю щ и й ч и т а т ь , — счастливый человек. Он о к р у ж ё н м н о ж е с т в о м д о б р ы х , у м н ы х и верных друзей. Друзья эти — к н и г и . Книги встречают нас в раннем детстве и с о п р о в о ж д а ю т в с ю ж и з н ь . Они заставляют нас непрерывно совершенствоваться, чтобы мы могли стать настоящими л ю д ь м и . 230

Огромный мир, заманчивый и разнообразный, открывается нам с о страниц л ю б и м ы х к н и г . Читайте, читайте и читайте! Читайте не торопясь, чтобы не потерять ни одной капли драгоценного содержания книг. Читайте! Пусть не будет ни одного дня, когда бы вы не прочли хотя бы одной страницы из новой книги (За К. Паустовським). ЦХк сопровождать — супроводжувати заставлять — примушувати непрерывно — безперервно совершенствовать — удосконалювати заманчивый — привабливий разнообразный — різноманітний Пряма і непряма мова. Діалог. Цитата g j ^ 1. Які ви знаєте с п о с о б и передачі ч у ж о г о мовлення? ^ ^ 2. Щ о називається п р я м о ю м о в о ю ? 3. С ф о р м у л ю й т е п у н к т о г р а м у « Р о з д і л о в і з н а к и при прямій м о в і » . 4. Я к інтонуються речення з п р я м о ю м о в о ю ? 5. Щ о таке діалог? Чим діалог відрізняється від полілогу? 6. С ф о р м у л ю й т е п у н к т о г р а м у « Р о з д і л о в і знаки при діалозі». 7. Р о з к а ж і т ь про заміну прямої мови н е п р я м о ю . 8. Щ о таке цитата? 9. Чи є цитата різновидом прямої мови? 10. Які розділові знаки вживаються при цитатах? 430. Спишіть речення, розкриваючи дужки, ставлячи розділові знаки. 1. Е-е щ о с ь д у ж е рано п р о к и н у л о с я с о н ц е ( К . к ) а ж е дід Улас д и в л я ч и с ь на небо ( К , к ) о л и б д о щ у не було!.. 2. Ч і п к о Щ о з т о б о ю Ти н е з д у ж а є ш ( Д . д ) о п и т у в а л а с я Галя. 3 . Знаєш Петре ч о г о тобі б р а к у є ( 3 , з ) а п и т а в я к о с ь х л о п ц я один із й о г о товаришів і трохи помовчавши сказав (Т,т)и мало знаєш люд е й . 4 . Вода к а м і н ь пробиває а то б ж и в е с л о в о не д і й ш л о д о д у ш і ( П . п ) р о м о в и в П е т р о . 5. Н а щ о їм ( Д , д ) у м а в Олексій Іванович (Т,т)а воля здалася. 6. Я к и м п р о м о в и в ( А , а ) м о ж е ти сам поїдеш ( І , і ) п о з і х н у в ш и в і д в е р н у в с я . 7. Х л о п е ц ь т р о х и п о д у м а в ш и с к а з а в ( П , п ) о л ь о в а каша завжди с м а ч н і ш а ( 3 те. Панаса Мирного). 431. І. Спишіть текст на с. 232, розкриваючи дужки, ставлячи розділові знаки. 231

ЗОЗУЛЯ І ДРІЗД Зозуля прилетіла до чорного Дрозда. Чи тобі не нудно (П,п)итає його ( Щ , щ ) о ти р о б и ш ? Співаю (В.в)ідказує Дрізд ( Х , х ) і б а не ч у є ш ? Я співаю частіше від тебе проте однаково нудно ( О с к а р ж и т ь с я Зозуля. Так ти ж пані тільки те й робиш щ о п і д к и н у в ш и в ч у ж е гніздо свої яйця з місця на місце перелітаєш співаєш п ' є ш та їси. А я сам г о д у ю б е р е ж у і вчу своїх дітей а працю с в о ю полегш у ю співом (Г. Сковорода). II. Скажіть, яке повчальне значення має ця байка 432. Переробіть речення, замініть пряму мову непрямою. 1. Тарас запитав дяка: « А коли ви почнете вчити мене малювати?» (С. Васильченко). 2. « Ч о г о ви, м а т і н к о ? — л а с т і в к о ю припадала дівчинка коло н е д у ж о ї . — М о ж е , водиці х о л о д н о ї ? » (М. Коцюбинський). 3 . « Н у , хлопче, добрий із тебе козак буде, моторний!» — похвалив Грицька дядько Тарас (Б. Грінченко). 4. У в і й ш о в у с в і т л и ц ю дідуган Грива, уклонився пану с о т н и к у та й каже: «Добридень, добродію!» (77. Куліш). 5. «Чий ж е то сивий кінь у дворі с т о ї т ь ? » — дивувалися дівчата (Марко Вое чок). 6. «Ти ж п р и ї ж д ж а й до нас, М а р ' я н о ч к о , — говорила мат и , — бо ми всі д у ж е л ю б и м о тебе» (М. Стельмах). 433. Наведені висловлювання частково або повністю введіть у речення як цитати. 1. Учітеся, брати мої, Думайте, читайте, І ч у ж о м у научайтесь, Й свого не цурайтесь (7'. Шевченко). 2. Без будь-кого з нас Батьківщина м о ж е о б і й т и с я , але будьх т о з нас без Батьківщини — н і щ о (В. Сухомлинс кий). 3. Вел и к о д у ш н і с т ь — з о л о т о душі (77. Загребе льний). 4. Н і х т о не має більшої любові, я к т о й , що д у ш у поклада за друзів (Леся Українка). 5. Я к щ о в ч у є ш ж а р т , ш у к а й у ньому приховану правду (О. Довженко).

ДОДАТОК Зразки мовних розборів ФОНЕТИЧНИЙ

РОЗБІР

Послідовність розбору 1. Зробіть звуковий запис слова. 2. Поділіть слово на склади, вкажіть, скільки в ньому складів, які з них відкриті, а які закриті. Назвіть наголошений склад 3. Назвіть букви, вимовте звуки. 4. Дайте характеристику звукам: а) голосним — наголошені чи ненаголошені; б) приголосним — дзвінкі чи глухі; тверді, м'які чи пом'якшені. 5. Підрахуйте кількість букв і кількість звуків. Зразок

усного

розбору

У слові сірий два склади, перший склад [с'і] — відкритий, наголошений, другий склад [рий] — закритий, ненаголошений. Перша буква с позначає звук [с'] — приголосний, глухий, м ' я к и й . Друга буква і позначає звук [і] — голосний, наголошений. Третя б у к в а р позначає звук [р] — приголосний, дзвінкий, твердий. Четверта буква и позначає звук [ и ] — голосний, ненаголошений. П ' я т а буква й позначає звук [й] — приголосний, дзвінкий, м ' я к и й . У слові 5 б у к в і 5 звуків. Зразок

письмового

розбору

Сірий [ с ' і / р и й ] _ 2 склади: перший — відкр., нагол.; другий — закр., ненагол. с — [с'] — пригол., г л у х . , м ' я к . ; і — [і] — голоси., нагол.; Р — [р] — пригол., дзвінк., тв.; и — [и] — голоси., ненагол.; й — [й] — пригол., дзвінк., м ' я к . ; 5 б . , 5 зв. Р О З Б І Р С Л О В А ЗА

БУДОВОЮ

Послідовність розбору 1 Виділіть закінчення, змінивши форму слова. 2. Позначте основу слова. 233

3. Виділіть корінь, дібравши спільнокороневі слова. 4. Виділіть префікс, з'ясуйте його значення (якщо це можливо). 5. Виділіть суфікс, з'ясуйте його значення (якщо це можливо). Зразок

усного

розбору

Приміський. У слові приміський закінчення -ий, яке вказує на те, щ о це прикметник чоловічого роду в називному відмінку однини. д о неї входять префікс, корінь і Основа слова — приміську с у ф і к с . Корінь слова -місь-; спільнокореневі слова: міський, місто. Префікс при-; він означає наближення до чогось і в ж и вається в таких с л о в а х : пришкільний, привокзальний. Суфікс -к-; цей суфікс вживається для творення відносних прикметників, наприклад: сільський, український. Зразок

письмового

розбору

Приміським СЛОВОТВІРНИЙ

РОЗБІР

Послідовність розбору 1. Доберіть до поданого слова те слово, від якого воно утворилося. 2. Визначте твірну основу. 3. Позначте словотворчі компоненти. 4. Назвіть спосіб творення слова. Зразок усного

розбору

Надзвичайний. Це слово утворилося від слова звичайний. Твірна основа -звичайн-, словотворчий префікс над-. О т ж е , слово надзвичайний утворене префіксальним с п о с о б о м . і ) Надзвичайний

Зразок письмового розбору і 1 звичайний — префікс, с п . тв. М О Р Ф О Л О Г І Ч Н И Й РОЗБІР

Розбір іменника як частини мови Послідовність розбору 1. Частина мови. 2. Початкова форма іменника (називний відмінок однини). 3. Постійні ознаки: а) власна чи загальна назва; б) істота чи неістота; в) рід; г) відміна і група (якщо є). 4. Змінні ознаки: а) відмінок; б) число. 5. Синтаксична роль. 234

237

Зразок усного розбору

Один — ч и с л і в н и к , у ж и т и й у п о ч а т к о в і й ф о р м і ; к і л ь к і с н и й , власне к і л ь к і с н и й , п р о с т и й ; у ж и т и й у н а з и в н о м у в і д м і н к у ; в реченні в и с т у п а є п і д м е т о м .

Зразок письмового розбору Один — ч и с л . , п. ф . — один; к і л ь к і с н . , вл. к і л ь к і с н . , п р о с т . ; Н . в.; п і д м е т . Р о з б і р з а й м е н н и к а як ч а с т и н и м о в и Послідовність розбору 1. Частина мови. 2. Початкова ф о р м а займенника (називний відмінок). 3. Постійні ознаки: а) розряд за значенням; б) особа (е особових займенниках). 4. Змінні ознаки: а) число (якщо є); б) рід (якщо є); в) відмінок. 5. Синтаксична роль. Мене ко).

до глибини

душі вражає людська

байдужість

(1. Фран-

Зразок усного розбору Мене — з а й м е н н и к , п о ч а т к о в а ф о р м а — я; о с о б о в и й ; перша особа о д н и н и ; в ж и т и й у з н а х і д н о м у в і д м і н к у ; в реченні в и с т у пає д о д а т к о м .

Зразок письмового розбору Мене

— з а й м . , п. ф. — я; о с о б о в . ; 1-а о с . о д н . ; Зн. в.; д о д а т о к . Р о з б і р д і є с л о в а як ч а с т и н и м о в и Послідовність розбору

1. Частина мови. 2. Початкова ф о р м а (інфінітив). 3. Постійні ознаки: а) вид; б) перехідність; в) дієвідміна. 4. Змінні ознаки: а) спосіб; б) час (якщо є); в) число; г) особа (якщо є); ґ) рід (якщо є). 5. Синтаксична роль. Я знаю силу слова (В.

Сосюра).

Зразок усного розбору Знаю — д і є с л о в о , п о ч а т к о в а ф о р м а — знати; н е д о к о н а н и й вид, перехідне, належить до першої дієвідміни; в ж и т е в

Без вірного

друга

не проживеш

(Нар.

творчість).

Зразок усного розбору Друга — і м е н н и к , п о ч а т к о в а ф о р м а — друг; загальна назва, і с т о т а , ч о л о в і ч и й рід, друга відміна, тверда г р у п а ; р о д о в и й в і д м і н о к о д н и н и ; в реченні в и с т у п а є д о д а т к о м .

Зразок письмового розбору Друга — і м е н . , п. ф . — друг; загальн. назва, істота, ч. p . , II в і д м . , тв. pp.; Р. в., о д и . ; д о д а т о к . Р о з б і р п р и к м е т н и к а як ч а с т и н и м о в и Послідовність розбору 1. Частина мови. 2. Початкова ф о р м а прикметника (називний відмінок однини), 3. Постійні ознаки: а) група з а значенням (якісний, відносний чи присвійний); б) ступінь порівняння (у якісних прикметників). 4. Змінні ознаки: а) число; б) рід (в однині); в) відмінок. 5. Синтаксична роль. Своя Вітчизна

наймиліша

в світі (О.

Гончар).

Зразок усного розбору Наймиліша — п р и к м е т н и к , п о ч а т к о в а ф о р м а — наимиліший; я к і с н и й , у н а й в и щ о м у с т у п е н і п о р і в н я н н я ; належ и т ь д о твердої г р у п и , в ж и т и й в о д н и н і , ж і н о ч о м у р о д і , називн о м у в і д м і н к у ; в реченні в и с т у п а є п р и с у д к о м .

Зразок письмового розбору Наймиліша — п р и к м . , п. ф.— наймиліший; я к і с н . , найвищ и й с т . п о р . ; тв. г р . , о д н . , ж . p . , Н . в.; п р и с у д о к . Р о з б і р ч и с л і в н и к а як ч а с т и н и м о в и Послідовність розбору 1. Частина мови. 2. Початкова ф о р м а числівника (називний відмінок). 3. Постійні ознаки: а) кількісний чи порядковий; б) розряд за значенням (для кількісних: власне кількісний, збірний, дробовий чи неозначено-кількісний); в) група за будовою (простий, складний чи складений). 4. Змінні ознаки: а) число (якщо є); б) рід (якщо є) в) відмінок. 5. Синтаксична роль. Один

у полі не воїн

(Нар.

творчість). 238

дійсному способі, теперішній час, перша особа однини; реченні в и с т у п а є п р и с у д к о м .

Зразок письмового розбору Знаю — д і є с л . , п . ф . — знати; недок. вид, перехід., І д і є в і д м . ; д і й с н . с п . , т е п . час, 1-а о с . о д н . ; п р и с у д о к . Розбір дієприкметника як особливої форми дієслова Послідовність розбору 1. Особлива ф о р м а дієслова. 2. Початкова ф о р м а (дієприкметник у н а з и в н о м у відмінку чоловічого роду однини). 3. Постійні ознаки: а) активний чи пасивний; б) вид (доконаний чи недоконаний); в) час (теперішній чи минулий). 4. Змінні ознаки: а) число; б) рід (в однині); в) відмінок. 5. Синтаксична роль. (/.

Акація стояла в цвіту, Нечуй-Левицький).

заквітчана

безліччю

білих

китиць

Зразок усного розбору Заквітчана — особлива форма дієслова — дієприкметник, п о ч а т к о в а ф о р м а — заквітчаний; пасивний, доконаний вид, м и н у л и й час; о д н и н а , ж і н о ч и й р і д , називний в і д м і н о к ; у реченні в и с т у п а є о з н а ч е н н я м .

Зразок письмового розбору Заквітчана — д і є п р и к м . , п. ф . — заквітчаний; д о к . вид, м и н . ч а с ; о д н . , ж . p. Н . в.; о з н а ч е н н я .

пасивний,

Р о з б і р д і є п р и с л і в н и к а як о с о б л и в о ї ф о р м и д і є с л о в а Послідовність розбору 1. Особлива ф о р м а дієслова. 2. Граматичні ознаки: а) вид; б) час; в) перехідність. 3. Синтаксична роль. Лебедине па).

озеро спить,

вкрившись

місячною

попоною

(/. Цю-

Зразок усного розбору Вкрившись — особлива форма дієслова — дієприслівник; д о к о н а н и й вид, м и н у л и й час, н е п е р е х і д н и й ; у реченні висту- 1 пає о б с т а в и н о ю . 237

Зразок письмового розбору Вкрившись став.

— д і є п р и с л . ; д о к . вид, м и н . ч а с , н е п е р е х і д . ; обР о з б і р п р и с л і в н и к а як ч а с т и н и м о в и Послідовність розбору

1. Частина мови. 2. Граматичні ознаки: а) розряд за значенням; б) отупінь порівняння (якщо є). 3. Синтаксична роль. А на світі той наймудріший, тя (В. Симоненко).

хто найдужче

любить

жит

Зразок усного розбору Найдужче — п р и с л і в н и к , вказує на м і р у і с т у п і н ь д і ї , п р о ста ф о р м а н а й в и щ о г о с т у п е н я п о р і в н я н н я ; в реченні в и с т у п а є обставиною.

Зразок письмового розбору Найдужче — п р и с л . , міра і с т у п і н ь дії, пр. ф. н а й в и щ о г о с т . пор.; обстав. Розбір прийменника як частини мови Послідовність розбору 1. Частина мови. 2. Граматичні ознаки: а) похідний чи непохідний; б) група з а будовою — простий, складний чи складений; в) на які відношення вказує; г) з яким відмінком ужитий. Тече вода з-під

явора (Т.

Шевченко).

Зразок усного розбору З-під — п р и й м е н н и к , п о х і д н и й ( у т в о р е н и й із д в о х неп о х і д н и х п р и й м е н н и к і в з і під), с к л а д н и й , в и р а ж а є п р о с т о р о в і відношення, вжитий з іменником у родовому відмінку.

Зразок письмового розбору З-під — п р и й м . , п о х і д н . , с к л а д и . , п р о с т о р о в і в і д н о ш . , з Р . в. Розбір сполучника як частини мови Послідовність розбору 1. Частина мови. 2. Граматичні ознаки: а) група за значенням — сурядний чи підряд238

ний; 6) група за будовою — простий, складний чи складений; в) група з а вживанням — одиничний, повторюваний чи парний; г) що сполучає — однорідні члени речення чи частини складного речення. Усе іде, але тенко).

не все минає

над берегами

вічної ріки (Л.

Кос-

Зразок усного розбору Але — с п о л у ч н и к , с у р я д н и й , п р о с т и й , о д и н и ч н и й , с п о л у ч а є частини складного речення.

Зразок письмового розбору Але — с п о л у ч и . , с у р я д н . , п р о с т . , о д и н и ч н . , с п о л у ч а є част, с к л . реч. Р о з б і р ч а с т к и як ч а с т и н и м о в и Послідовність розбору 1. Частина мови. 2. Граматичні ознаки: а) розряд за значенням — модальні, формотворчі чи словотворчі; б) група за значенням модальних часток. Сміх — це здоров'я

(Нар.

творчість).

Зразок усного розбору Це — ч а с т к а , модальна, вказівна.

Зразок письмового розбору Це — ч а с т к а , модальна, вказівн. Розбір вигуку як частини мови Послідовність розбору 1. Частина мови. 2. Група за значенням Гей, браття-козаки,

сідлайте-но

коней (І.

Манжура).

Зразок усного розбору Гей — в и г у к , с п о н у к а л ь н и й , у ж и в а є т ь с я для привернення уваги.

Зразок письмового розбору Гей — в и г у к , с п о н у к а л ь н .

239

ПЕРЕВІРТК СВОЇ З Н А Н Н Я Тестові завдання Тестові завдання с к л а д а ю т ь с я з т р ь о х б л о к і в . Завдання п е р ш о г о блоку (запитання 1 — 9 ) м а ю т ь на меті перевірити, як ви засвоїли м о в н у т е о р і ю та вмієте з а с т о с о в у в а т и знання на практиці. Вам н е о б х і д н о з ч о т и р ь о х відповідей вибрати одну правильну. Накресліть т а б л и ц ю з ч о т и р ь о х к о л о н о к і д е в ' я т и р я д к і в . Правильні відповіді позначайте у відповідній колонці: А Б В Г

Другий блок тестування (запитання 1 0 — 1 1 ) — завдання на встановлення в і д п о в і д н о с т і . Треба н а к р е с л и т и т а б л и ц ю і співвіднести матеріал: під б у к в о ю записати відповідну цифру: А

10.

11.

Третій блок тестування — завдання з вибором кількох прав и л ь н и х в і д п о в і д е й . Завдання с к л а д а ю т ь с я з н е в е л и к о г о т е к с т у , п ' я т и - ш е с т и завдань, щ о його с т о с у ю т ь с я . Потрібно накреслити т а б л и ц ю з к і л ь к і с т ю к л і т и н о к , щ о відповідають кількості речень у тексті, й позначити правильну відповідь: 1

12.

X X

13.

П і с л я т о г о , я к ви в и к о н а є т е т е с т у в а н н я , п і д р а х у й т е кількість правильних відповідей і поставте собі оцінку. К о ж н а правильна відповідь — один бал. Усього можна набрати 24 бали. Оцінку виставте за поданою ш к а л о ю : Кількість правильних відповідей

Оцінка

Кількість правильних відповідей

Оцінка

14—13

2—1

16—15

4-3

240

Продовження

таблиці

Кількість правильних відповідей

Оцінка

Кількість правильний відповідей

Оцінка

18—17

6—5

20-19

8—7

22—21

10—9

24-23

12—11

Тест 1 Повторення та узагальнення вивченого І. Завдання 1—9 мають по чотири варіанти відпотдей. У кожному завданні оберіть одну правильну відповідь. 1. Позначте рядок, у якому всі іменники належать д о другої відміни: А поле, з н а н н я , с т е п , п л е м ' я ; Б батько, сонце, прапор, оленятко; В одуд, студент, корінь, лоша; Г перець,гамір,соловей,ім'я. 2. Позначте рядок, у якому всі іменники в родовому відмінку мають закінчення -а, (-я): А Б В Г

килим, Париж, грам, комп'ютер; гектар, к о с м о с , з о ш и т , П е т е р б у р г ; клас, і н с т и т у т , п і д р у ч н и к , т р и к у т н и к ; степ, д о щ , Львів, телефон.

3. Позначте рядок, у якому всі прикметники якісні: А Б В Г

байдужий погляд, дорогий к о с т ю м , бабусина хустка; осінній д о щ , я с к р а в а с у к н я , в е д м е ж а п о с л у г а ; щ и р а порада, з о л о т і р у к и , радісна з в і с т к а ; кисла р е а к ц і я , гнівна відповідь, б а т ь к і в с ь к і з б о р и .

4 . Позначте рядок, у якому всі прикметники пишуться через дефіс: А кисло/солодкий, жовто/гарячий, фізико/математичний, північно/східний; Б лісо/степовий, яскраво/червоний, західно/український, гірко/солоний; В біло/сніжний, північно/американський, радіо/фізичний, х и т р о / м у д р и й ; Г біло/рожевий, південно/західний, плодово/ягідний, мовно/літературний. 241

5. Позначте рядок, у якому всі слова — числівники: А два, д в о є , д р у г и й , одна друга; Б десять, десяток, десятий, десятеро; В т р і й к а , т р о є , три в о с ь м і , п о т р о ї т и ; Г сім, сімсот, сімнадцятеро, сімка. 6. Позначте рядок, у якому всі займенники пишуться разом: А Б В Г

(ні)котрий, який(небудь), (де)який, ні(про)що; ні(до)кого, (будь)що, ні(з)ким, (аби)що; ні(з)чим, (будь)який, (ні)чий, (аби)який; (ні)іцо, ( а б и ) х т о , ( д е ) щ о , ( н і ) я к и й .

7 . Позначте рядок, в якому всі д і є с л о в а належать до дієвідміни: А Б В Г

першої

боротися, сподіватися, їхати, згасити; думати, слухати, попереджати, користуватися; тремтіти, хотіти, стукнути, сідати; стривожити, відмикати, вилити, дорікати.

8 . Позначте речення, в якому д і є п р и к м е т н и к о в и й зворот виділити комами:

слід

А Побілений вапном мур о г о р о д ж у є просторе подвір'я (О. Гончар); Б Мій п е р ш и й в і р ш н а п и с а н и й в о к о п і (Л. Костенко); В Х а т и с т о я л и р я д к о м в і к о н ц я м и на п і в д е н ь о т о ч е н і с а д к а м и та г о р о д а м и ( / . Нечуй-Левицький); Г Д о щ о в а р о с а м ' я к о б л и щ а л а на п о ж у х л и х від с п е к и п р и д о р о ж н і х травах ( Г р и г і р Тютюнник). 9 . Позначте рядок, у якому всі прислівники пишуться через дефіс: А Б В Г

по/козацьки, віч/на/віч, одним/одна, де/коли; сам/на/сам, де/не/де, де/ін/де, всього/на/всього; я к / н е / я к , бозна/звідки, тет/а/тет, по/сусідськи; геть/чисто, далеко/далеко, по/іншому, по/двоє.

II Завдання 10—11 мають на меті встановлення відповідності. Д о кожного рядка, позначеного буквою, доберіть відповідник, позначений цифрою, і впишіть у таблицю. 10. Установіть відповідність між словами та ф о р м а м и дієслова, до яких вони належать: А заповнений, достиглий, пожовклий, синіючий; Б написати, відповісти, запропонувати, ображати; В заспівавши, відповідаючи, зберігши, запитуючи; 242

1 неозначена ф о р м а ; 2 способові дієслова; 3 дієприкметник; 4 дієприслівник.

з н а є м о , б у д е т е відповідати, сказали б, з б у д у й т е .

11. Установіть відповідність між словами та частинами мови, до яких вони належать: А Б В Г

і, чи, а б о , щ о б ; у , над, під ч а с , із-за; ура, на д о б р а н і ч , у х , о й ; б и , навіть, щ о за, н е х а й .

1 2 3 4

прийменник; сполучник; частка; вигук.

III. Прочитайте текст, виконайте подані після нього завдання 12—17, які передбачають вибір речення, що містить певне мовне явище (розділові знаки пропущено). Оберіть правильні відповіді (їх може бути одна, дві і більше) і позначте в накресленій таблиці. ( 1 ) Р о з к і ш н и м и ч е р в о н и м и гніздами о б в и с а є горобина палаю ч и ж а р и н а м и в б е з л и с т и х к у щ а х . ( 2 ) Білий н і з д р ю в а т и й деревій п а х н е владно з а б и в а ю ч и с у м о в и т і повіви п р и в ' я л и х трав і к в і т і в . ( 3 ) В о с к о в и м н і ж н и м о к с а м и т о м підбитий знизу л и п о вий л и с т . ( 4 ) В н и з и н а х трава д у г а м и припала д о с а м о ї землі о п о в и т о ї л е г к и м т у м а н ц е м . ( 5 ) Н а й б і л ь ш с у м о в и т і дні осені щ е п о п е р е д у а зараз у с е щ е ж и в е с п о г а д о м про л і т о ( З о М . Стельмахом). 12. Позначте речення, в яких є дієприслівникові звороти. 13. Позначте речення, в якому дієприкметник виступає присудком. 14. Позначте речення, в якому є дієприкметниковий зворот, який потрібно виділити комами. 15. Позначте складне речення, частини якого з'єднані сурядним протиставним сполучником. 16. Позначте речення, в якому вжито прикметник у найвищому ступені порівняння. 17. Позначте речення, в якому присудок виражений дієсловом минулого часу.

Тест 2 Словосполучення і речення. Головні й другорядні члени речення І. Завдання 1—9 мають по чотири варіаніи відповідей. У кожному завданні оберіть одну правильну відповідь. 1. Позначте рядок, у якому всі сполучення слів — словосполучення: А д ж е р е л ь н а вода, б и т и б а й д и к и , с т о л и ц я У к р а ї н и , с и н і й і зелений; Б стара ф о р т е ц я , відповів нам, т и х о с п і в а є , м і й т о в а р и ш ; В наша зустріч, ідуть д о щ і , надати допомогу, мовчки дивився; Г н а й д о р о ж ч и й с к а р б , діти і б а т ь к и , с т а р о в и н н і к н и г и , місяць відпочинку. 243

2 . Позначте рядок, у якому всі словосполучення поєднані видом зв'язку керування: А написаний м н о ю , р о з п о в і в о д н о к л а с н и к а м , б у д и н о к із каменю; Б вигадані і с т о р і ї , ш в и д к о біг, д о п о м і г т о в а р и ш е в і ; В знав в і д п о в і д ь , з м а й с т р о в а н и й н а м и , з а в з я т о п р а ц ю в а в ; Г з а п о в н і т ь а н к е т у , розмова з у ч и т е л е м , кава п о - т у р е ц ь к и . 3. Позначте спонукальне речення: А 0 к р а ю м і й , м о ї х я с н и х п р и в і т і в не д і с т а в а в від мене ж о д е н в о р о г ! (О. Теліга); Б К л и ч у т ь нас у м а н д р и о к е а н и ! (В. Симоненко); В Х т о вам с к а з а в , щ о я с л а б к а ? ! ( Л е с я Українка); Г Л ю б і т ь У к р а ї н у всім с е р ц е м с в о ї м і в с і м и с в о ї м и ділами! (В. С о с ю р а ) . 4 . Позначте складне речення; А К і т п р о ж о г о м к и н у в с я д о д е р е в а і, п і д с т р и б н у в ш и , видерся на с а м і с і н ь к и й й о г о в е р ш о к (Ю. Збанацький); Б С т о ї т ь я в і р над в о д о ю , в воду н а х и л и в с я ( Н а р . швор чість); В Д о щ п р о й ш о в — і К и ї в зеленіє ( М . Рильський); Г П о т і м В а с и л ь к о ніс в у д к и д о х л і в а , г а р н е н ь к о с к л а д а в ї х на к і л о ч к и , вбиті під с т р і х о ю , і й ш о в д о х а т и (Григір Тютюнник). 5. Позначте речення, в якому підмет виражений числівником: А Б В Г

Сім — м а г і ч н е ч и с л о (А. Коваль); О земле вічна! Т и — одна на світі (Є. Маланюк); Від о д н о г о у д а р у д у б не впаде (Нар. творчіст ь); У семи х а з я й о к хата не метена (Нар. творчість).

6 . Позначте речення зі складеним дієслівним присудком А Я б у д у к р і з ь с л ь о з и с м і я т и с ь , серед л и х а співати пісні (Леся Українка); Б На с и н ь о м у небі в ж е почали зорі поблискувати (В.І. Антонин); В Була ця п о д о р о ж м а н д р і в к о ю в к а з к у (М. Рильський); Г Х а й к о ж н а м и т ь вам б у д е д о р о г а ! (М. Вороний). 7. Визначте синтаксичну роль виділеного слова: (О.

Д о р о г а л і в о р у ч була н а г л у х о з а к р и т а л і с о в и м и Гончар): А обставина способу дії; Б обставина місця;

244

завалами

В неузгоджене означення; Г непрямий додаток. 8. Позначте речення з прямим додатком: А Р а н к и с о л о в ' ї н і , ночі в е с н я н і , далі п р и д н і п р о в с ь к і нас н и л и с ь мені (Л. Малишко); Б У к р а ї н с ь к е щ и р е с л о в о п о ч у в я (II. ІІеребийніс); В Ш и п ш и н а про м и н у л е на с о н ц і ш у м и т ь (В. Сосюра); Г Степи й л и м а н к р и ю т ь с я ф і о л е т о в о ю і м л о ю (І. НечуйЛевицький). 9 . Позначте речення, в якому порівняльний зворот не виділяється комами: А Д і в ч и н а с я я л а я к к у щ калини (І. Нечуй Левицький); Б Ч е п у р н і б е р і з к и я к р у с а л к и маяли на вітрі зеленими косами ( М . Коцюбинський); В Після напруженої праці хлопці спали як убиті (І. Микитенко); Г Через майдани п л и в у т ь т у м а н и я к б і л и й ш о в к (М.Драй Хмара). II. Завдання 10—11 мають на меті встановлення відповідності. Д о кожного рядка, позначеного буквою, доберіть відповідник, позначений цифрою, і впишіть у таблицю, 10. Установіть відповідність між словосполученнями та їх схемами: А Б В Г

шепіт х в и л ь ; найдужче злякався; пронумеровані сторінки; х о л о д н и й вітер.

1 2 3 4

іменник іменник дієслово іменник

+ + + +

прикметник; дієприкметник; прислівник; іменник.

1 1 . Установіть відповідність між ч а с т и н а м и о б р а з н и х порівнянь: А Б В Г

здоровий; чистий; ясний; сухий.

1 2 3 4

як як як як

народних

перець; вода; сонечко; сльоза.

III. Прочитайте текст, виконайте подані після нього завдання 12—15, які передбачають вибір речення, щ о містить певне мовне явище (розділові знаки пропущено). Оберіть правильні відповіді (їх може бути одна, дві і більше) і позначте в накресленій таблиці. ( 1 ) Мова це н а й г о л о в н і ш а ознака і н д и в і д у а л ь н о с т і н а р о д у . ( 2 ) М о в а знаряддя д л я з а с в о є н н я с п а д щ и н и м и н у л о г о н а й в и щ и х здобутків людської культури. (3) Завдяки прилученню д и т и н и д о чарів с л о в а в неї в и н и к а є б а ж а н н я г л и б ш е о п а н у в а 245

ти д у х о в н і багатства л ю д с т в а . ( 4 ) С л о в о ж и в е . ( 5 ) М о в а д у х о в ний м і с т о к м і ж п о к о л і н н я м и . (6) Вона є .запорукою н а ш о ї гідності й н е з н и щ е ч н о с т і (За І. Вихованцем). 12. Позначте судком. 13. Позначте 14. Позначте 15. Позначте порівняння.

речення, в яких слід поставити тире між підметом і принепоширене речення. речення, в якому підмет виражений займенником. речення, в якому є прикметники в найвищому ступені

Тест З Односкладні речення. Неповні речення І. Завдання 1—9 мають по чотири варіанти відповідей. У кожному завданні оберіть одну правильну відповідь. 1. Позначте односкладне речення: А Тече вода із-за г а ю та попід г о р о ю (Т. Шевченко); Б У з і в ' я л и х л и с т о ч к а х х т о м о ж е вгадати к р а с у в с ю зеленого г а ю ? (І. Франко); В 3 у с і х садів пахла нагріта на с о н ц і к о р а дерев (Є. Гуцало); Г Пахне м о р е м і о з о н о м від п р и т и х л о ї зем.чі (М. Рильський). 2. Позначте односкладне означено-особове речення: А Б В Г

В и р о с т е ш т и , с и н у , в и р у ш и ш в д о р о г у (В. Симоненко); Для д о б р и х д р у з і в в і д ч и н я ю д і м (Д. Луценко); Д р у г а п і з н а ю т ь у біді (Нар. творчість); Д з в е н и т ь у з о р я х небо ч и с т е ( Д . Павличко).

3. Позначте односкладне неозначено-особове речення А Б В Г

На п о ж е ж н і й б а ш т і вдарили т р и в о г у ( / . Ле); Вдаль голубими вітрами весни за обрій пливли (Д. Луценко); Неси ж мене, мій к о н ю , по ч и с т о м у п о л ю (І. Франко); Мені ц и х д н і в н і к о л и не забути (Д. Луценко).

4. Позначте односкладне узагальнено-особове речення: А В В Г

Не буває д и м у без в о г н ю (Нар. творчість); Час — н а й м у д р і ш и й у ч и т е л ь (Нар. творчість); В і к ж и в и — в і к у ч и с ь (Нар. творчість); С о р о к а за м о р е літала, та р о з у м у не набрала (Нар. чість).

5. Позначте односкладне безособове речення: А Надворі п о ч а л о т е м н і ш а т и ( / . Нечуй Левицький); Б Т и х е с е н ь к и й вечір на з е м л ю с п а д а є (В. СамШленко); 246

твор

В Згадаю вечір погідний ( Л е с я Українка); Г Розвивайтесь з вітром, листочки зів'ялі ( / .

Франко).

6. Позначте односкладне називне речення: А Г л и б о к е небо, білі х м а р и та п л ю с к і т с р і б н о ї води (Є. М а ланюк); Б На ж и в о п л о т і г л е ч и к и взірчасті (Л. Костенко); В Н а в к р у г и б у л о б е з л ю д н о (М. Коцюбинський); Г Я к т и х о на землі! (В. Сосюра). 7 . Позначте двоскладне неповне речення: А Б В Г

За д о б р о д о б р о м п л а т я т ь (Нар. творчість); Щ е з ю н и х літ мені в і д к р и л а с ь правда (Л. Костенко); На пагорбі к р у т і м — сосна с а м о т н я (І. Франко); Біда п о м у ч и т ь і м у д р о с т і н а у ч и т ь (Нар. творчість).

8. Позначте односкладне неповне речення: А Б В Г

А навколо — ні к в і т о ч к и , ні к у щ и к а , ні деревця (Є. Гуцало); Н а д в е ч і р ' я д и х а л о п р о х о л о д о ю (П. Загребельний); Червона к а л и н о , ч о г о в лузі г н е ш с я ? (І. Франко); Без труда нема плода (Нар. творчість).

9. Позначте складне речення, друга частина якого є неповним реченням: А Г о в о р и с т о в п у , а він с т о ї т ь (Нар. творчість); Б Ранні п т а ш к и р о с у п ' ю т ь , а пізні с л і з к и л л ю т ь (Нар. творчість); В З н а й к о б і ж и т ь , а н е з н а й к о л е ж и т ь (Нар. творчість); Г І кози с и т і , і с і н о ціле (Нар. творчість). II. Завдання 10—11 мають на меті встановлення відповідності. Д о кожного рядка, позначеного буквою, доберіть відповідник, позначений цифрою, і впишіть у таблицю. 10. Визначте види односкладних речень: А Київ не о д р а з у з б у д о в а н о (Нар. творчість); Б Л ю д е й п и т а й , а свій р о з у м май (Нар. творчість); В З н а ю ціну і д р у ж б і , і зраді (Д. Л уценка); Г І щ е д о в г о г о в о р и л и у селі багато (Т. Шевченко).

1 2 3 4

означено-особове; иеозначено-особове; узагальнено-особове; безособове.

1 1 . Установіть відповідність між реченнями та їх схемами: А Всі ш л я х и п о з а м і т а л о в полі (Б. Б В океані води не з м і р я є ш (Нар.

Грінченко); творчість); 247

В А мені все с н я т ь с я енні р о с и і т в о я задумлива печаль (JI. Забашта): Г В полі п о к о с и л и ж и т о і п ш е н и ц ю ( М . Коцюбинський).

, © © © Q , .

[

III. Прочитайте текст, виконайте подані після нього завдання 12—16. які передбачають вибір речення, що містить певне мовне явище (розділові знаки пропущено). Оберіть правильні відповіді (їх може бути одна, дві і більше) і позначте в накресленій таблиці. ( 1 ) Звабна далечінь с т е п о в о г о ш л я х у м а н и т ь нас н е і с н у ю ч и м и о з е р а м и д з е р к а л ь н о ї води п и ш н и м и садами в с і я н и м и р о ж е в и м ц в і т о м . ( 2 ) П і д ' ї ж д ж а є м о б л и ж ч е . ( 3 ) Н е м а є ні озера ні с а д і в . ( 4 ) М і р а ж . ( 5 ) Ч е р е з д е я к и й ч а с з і р с т о м л е н и й б е з м е ж н о ю просторінню знову бачить блакить озер і ніжне ц в і т і н н я . ( 6 ) На обрії с п р а в ж н я к а з к а . ( 7 ) Ч у д е с н е видіння (За 11. Рибаком). 12. Позначте односкладне означено-особове речення 13. Позначте односкладне безособове речення. 14. Позначте односкладні називні речення. 15. Позначте неповне речення. 1 6 . Позначте речення, в яких необхідно виділити к о м а м и д і є прикметникові звороти.

Тест 4 Речення з однорідними членами І. Завдання 1—9 мають по чотири варіанти відповідей. У кожному завданні оберіть одну правильну відповідь. 1. Позначте речення з однорідними присудками: А Із-за л і с у , з-за л и м а н у м і с я ц ь випливає (Т. Шевченко); Б С і м ' я вечеря к о л о х а т и , вечірня з і р о н ь к а в с т а є (Т. Шевченко); В І с о л о в е й к о на калині то затихав, т о щебетав ( Т . Шевченко); Г Т о п р о н е с е т ь с я над б о л о т о м ч а й к а , т о п р о м а й н е б и с т р и й ч и б і с (А. Шиян). 2. Позначте речення з кількома рядами однорідних членів: А Ж д е спрагла земля п л о д о т в о р н о ї з л и в и , і вітер г у л я є над н е ю б у р х л и в и й (І. Франко); 248

Б Гарячі с о н я ш н и к и т о т у т , т о там в и ш и к у в а л и с я в о к р е м і ділянки й задумливо посхиляли свої жовті голови (М. Хвильовий); В А темна ніч п р о с т е л ю в а л а с я ч о р н и м с у к н о м п о с е л у , по с а д к а х та лісах (І. Нечуй-Левицький); Г Темні х м а р и засіли на с н і ж н и х ч о л а х і п е р е к и д а ю т ь с я г н і в н и м и словами г р о м і в (1. Франко). 3 . Позначте речення, в якому однорідні члени поєднуються розділовими сполучниками: А Листки то відчайдушним зусиллям намагаються ухопит и с я за ч у ж у г і л к у , т о перед падінням п р и г о р т а ю т ь с я д о і н ш о г о п а д у ч о г о л и с т к а (Є. Гуцало); Б Материнське слово — то найбільший учитель і вихователь ( В . Сухомлинський); В Ні д о л і , ні волі у мене нема ( Л е с я Українка); Г С х и л и в с я вечір д о землі і с р і б н и м с я й в о м ріки с т е л и т ь (Б.-І. Антонин). 4. Позначте речення, в якому між однорідними членами кома не ставиться: А І б а р в і н к о м і р у т о ю і р я с т о м к в і т ч а є весна з е м л ю (Т. Шевченко); Б В нромінні м і с я ч н і м , я к в м о р і , в т о н у л и ниви і л у г и і т е м ні праліси і г о р и ( О л е к с а н д р Олесь); В Заплакали зелені верби та лози д р і б н о ю р о с о ю (1. Нечуй Левицький); Г В з и м к у с о н ц е с в і т и т ь та не гріє (Нар. творчість). 5. Позначте речення з неоднорідними означеннями (розділові знаки пропущено): А Глибокі зелені долини вкрилися п роз о ри м туманом (І. Нечуй Левицький); Б В а ж к е г н і т ю ч е п о ч у т т я к а м е н е м д а в и л о груди (О. Дон ченко); В Сірі ледве п о м і т н і в тумані плавні н е п р и в і т н о ш у м і л и (М. Коцюбинський); Г Блідо-рожеві жовті блакитні квіти милують око (А. Чайковський). 6. Позначте речення з однорідними членами, поєднаними повторюваними сполучниками: А Старезні дерева с т о я т ь обіч д о р о г и і п а х н у т ь х л і б о м , в о щ и н о ю і медом ( / . Цюпа); Б Вітер п о д у ж ч а в і гнав по т е м н о м у небу ш м а т к и к о ш л а т и х і р о з п а т л а н и х х м а р (М. Коцюбинський); 249

В І знову не б у д е у д у м а х м о ї х ні м у к , ні с т р а ж д а н н я , ні плачу ( М . Рильським); Г Веселе с о н ц е грало маревом над в е р б а м и , над в о д о ю , над к а м і н н я м (І. Нечуй-Левицький). 7. Позначте речення, в якому є узагальнювальне слово при однорідних членах речення (розділові знаки пропущено): А Усі дерева к у щ і трави просять ж и т т є д а й н о ї вологи (О. Гончар); В П у х к и й сніг з а с и п а в з е м л ю б у д и н к и дерева (А/. Коцюбинський); В І даль і гай і темні к р у ч і в і д б и л и с ь в с о н я ч н і й воді (Є. Ма ланюк); Г І ж а л ь і горе і к о х а н н я все р а з о м п і д н я л о с ь у моїй д у ш і (/. НечуйЛевицький). 8. Позначте речення, в якому між однорідними членами потрібно поставити тире: А Ц е не дзвін а м о ї надії з а п а с м и л и с я наді м н о ю (Af. Стельмах); Б Мотря від побаченого не плакала кричала ( П а н а с Мирний); В Увечері олив'яні хмари сіялися то д о щ е м то снігом (М. Коцюбинський); Г Мене не з у п и н и т ь ні вітер ні бурі (В. Сосюра). 9. Позначте речення з однорідними членами, що погребує редагування: А І н а с т у р ц і ї , і півонії, й айстри росли біля х а т и к у щ а м и ; Б Ми не т і л ь к и п о т р е б у є м о д р у ж н ь о ї поради, а й слів підбадьорення; В Я к д і т и , т а к і д о р о с л і радіють п р и х о д у в е с н и ; Г Від с т а н ц і ї і д о с а м о г о висілка б л и м а л и р у х л и в і ж о в т і вогники. II. Завдання 10—11 мають на меті встановлення відповідності. Д о кожного рядка, позначеного буквою, доберіть відповідник, позначений цифрою, і впишіть у таблицю. 10. Визначте, які однорідні члени є в реченнях: А Він л ю б и в п а х о щ і х л і б а й з о л о т у з а д у м у с о н я ш н и к і в ( М . Стельмах); Б Небо в високості чисте, безхмарне, с и н є ( М . Коцюбинський); В Вечір непомітно переходив у вологу, р о с я н у ніч (Л. Дмитерко); Г Т о т у т , т о там п р о г л я д а ю т ь у т р а в и ц і фіалки ( М . Коцюбинський). 250

1 2 3 4

присудки; додатки; означення; обставини.

11. Установіть співвідношення між реченнями та с х е м а м и однорідних членів: А А ріка ж и т т я все ш у м и т ь і п і н и т ь с я і с т о г н е (Г. Хоткевич); В Л ю б и т ь він т а к і ночі безвечірні і ц ю т и ш у і я к у с ь т а є м н и ч і с т ь г а р м о н і ю у природі (О. Гончар); В У К р и м у п о є д н у ю т ь с я б л а к и т ь неба і с и н я в а м о р я зелень дерев і с и в и з н а с к е л ь ( О с т а п Вишня); Г Усе навкіл і трави і дерева і к у щ і наче з а в м е р л о у м л і в а ю чи в передденній вільготі { Ю . Смолич). 1 2 З 4 III. Прочитайте текст, виконайте подані після нього завдання 12—15, які передбачають вибір речення, що містить певне мовне явище (розділові знаки пропущено). Оберіть правильні БІДПОНІДІ (їх може бути одна, дві і більше) і позначте в накресленій таб іиці. ( 1 ) Н е а б и я к у р о л ь у с в я т к у в а н н і Івана Купала відігравав він о к . ( 2 ) Дівчата плели й о г о напередодні свята з р і з н и х к в і т і в л ю б и с т к у з і р о ч о к б а р в і н к у в а с и л ь о к резеди. ( 3 ) Б л и ж ч е д о півночі дівчата п і д х о д и л и д о р і ч к и п у с к а л и в і н к и зі с в і ч к а м и за в о д о ю . ( 4 ) Х л о п ц і с т е ж и л и за ц и м намагалися впізнати й у п і й м а т и в і н о к к о х а н о ї . ( 5 ) За п е в н и м и о з н а к а м и ч и за в е л и к о ю к в і т к о ю чи я с к р а в о ю с т р і ч к о ю чи н а м и с т о м п а р у б к и запам'ятовували вінок любої серцю дівчини. (6) Зловити х л о п ц е в і в і н о к к о х а н о ї д о б р а о з н а к а с п о д і в а н н я на с п і л ь н у щ а с л и в у д о л ю (За II. Мойсеєнко). 12. Позначте речення, в яких є однорідні присудки. 13. Позначте речення, в яких при однорідних членах є узагальнювальні слова. 14. Позначте речення, в якому однорідні члени речення поєднані розділовими сполучниками. 15. Позначте речення, в якому потрібно поставити тире між підметом і присудком.

251

Тест 5

Речення зі звертаннями та вставними словами І. Завдання 1—9 мають по чотири варіанти відповідей. У кожному завданні оберіть одну правильну відповідь. 1. Граматично не пов'язаними з іншими членами речення є: А Б В Г

підмет і п р и с у д о к ; однорідні члени р е ч е н н я ; д р у г о р я д н і члени речення; звертання і вставні с л о в а .

2 . Позначте рядок, у якому всі іменники в кличному відмінку мають закінчення -є, -є: А Б В Г

Володимир, Софія, хлопець; Ярослав, Григорій, кінь; Юрій, Андрій, Надія; Ігор, б р а т , к р а й .

3. Позначте речення із поширеним звертанням: А О б н і м і т ь с я , брати м о ї , м о л ю вас, б л а г а ю (Т. Шевченко); Б О ні! Я в л я й с я , з і р о н ь к о , мені х о ч в сні! (І. Франко)-, В Ой не с в і т и , м і с я ч е н ь к у , не с в і т и н і к о м у (Нар. твор кість); Г М і й б р а т , Богдане, с п о в і с т и в п о л к о в н и к і в , щ о ти ж и в и й і щ о ч е к а є ш ї х (Л. Костенко). 4 . Позначте речення зі звертанням, яке потребує редагування: А Ірино В о л о д и м и р і в н о ! Д о з в о л ь т е Вам представити вчителя Івана П и л и п о в и ч а ! Б К о л е г о П е т р е н к о , н а п и ш і т ь , б у д ь л а с к а , звіт! В Я т о б і , д р у ж е Іван, з а л ю б к и д о п о м о ж у ! Г Пане п о с о л , ми Вам д у ж е вдячні!

мого

5. Позначте речення, в якому вигук відділяється від звертання комою (окремі розділові знаки пропущено): А О к р а ю мій! Т у ж у я за т о б о ю ! (М. Рильський); Б Гей нові К о л у м б и й Магеллани, н а п н е м о вітрила н а ш и х мрій (В. Симоненко)', В Я к ж е я л ю б и в вас, о зорі! ( / . Франко)-, Г О У к р а ї н о ! О рідна ненько! Т о б і в і р н е н ь к о п р и с я г н е м ! (М. Вороний). 6 . Позначте речення, в якому слово люди знаки пропущено):

є звертанням (розділові

А Знать о д Бога і г о л о с той і ті слова ідугь м е ж (Т. Шевченко); 252

люди

Б Л ю д и с е р ц я не п о б а ч а т ь (Т. Шевченко); В Л ю д и не п р о м і н я й т е з о л о т о с е р д е ц ь на дзвін л у н к и й м о нети! (К. Тищенко); Г Б а т ь к и з а в ж д и д а д у т ь пораду н а й к р а щ і л ю д и на землі (К. Тищенко). 7 . Позначте речення, в якому слово правда є вставним (розділові знаки пропущено); А Правда і з дна м о р я в и р и н а є (Нар. творчість); Б Правда з т о г о ч а с у Ява почав у н и к а т и з у с т р і ч і зі м н о ю (В. Нестойко)-, В От де по правді м о ж н а ж и т ь і д о л е н ь к у х в а л и т ь (Л. Глібов); Г Правди з р а д о ю н і к о л и не здолати ( Р . Братунь). 8. Позначте речення, в якому вставну конструкцію слід виділити дужками: А П а х н е м о р е треба сказати з н а м е н и т о (Ю. Яновєький); Б О д н о г о т р а в н е в о г о д н я я тоді вже переїхав до Києва мені з а т е л е ф о н у в а л и з редакції (В. Підмогильний); В Щиро кажучи мені й досі ніде т а к не п р а ц ю є т ь с я , я к т у т (О. Гончар); Г 3 о д ч а ю Г р и ш к а у х о п и в л у т к у в і к о н е ч к а і яке щастяі С п о р о х н я в і л е д е р е в о л е г к о п і д д а л о с я (Б. АнтоненкоДавидович). 9.

Позначте

речення,

яке

відповідає

поданій

характеристиці:

спонукальне, окличне, просте, односкладне (означено-особове), поширене, повне, ускладнене поширеним звертанням

А Земле, радій і цвіти! (Леся Українка); Б Мій коханий краю! Я к кохав я тебе щ и р о змалку! (М. Старицький); В О ж и в и , козацька с л а в о , у б а н д у р н и х с т р у н а х ! (II. Куліш); Г С е с т р о к о х а н а ! У ж е вечоріе! (Леся Українка). II. З а в д а н н я 10—11 м а ю т ь н а м е т і в с т а н о в л е н н я в і д п о в і д н о с т і . Д о кожного рядка, позначеного буквою, доберіть відповідник, позначений цифрою, і впишіть у таблицю. 10. Установіть співвідношення між реченнями та відтінками, які виражають вставні слова: А Маємо ж и т и , звичайно, не х л і б о м є д и н и м (Б. Олійник); Б Доброго, кажуть, дожидати треба, а л и х е — с а м о п р и й д е (Панас Мирний);

1 упевненість; 2 різні п о ч у т т я ; 3 джерело повідомлення; 4 порядок викладу думок. 253

В А є д и н и х с л і в , на ж а л ь , не б у л о с к а з а н о (Б. Олійник); Г Небо затягли х м а р и . О т ж е , справді б у д е д о щ ( ß . Нестойко). 11. Установіть відповідність між реченнями та їх схемами: А Т е п л е л і т н є п о в і т р я п р о й м а л о , з д а в а л о с я , все т і л о (/. Франко); Б Без мови рідної, ю н а ч е , й народу нашого нема (В. Сосюра); В М о ж е , щ е раз с о н ц е правди х о ч к р і з ь сон п о б а ч у ( Т . Шев ченко); Г С п р а в д і , д у р н и й я з и к г о л о в і не п р и я т е л ь ( Н а р . творчість).

4 [ © . © Є Є Є і . Ill Прочитайте текст, виконайте подані після нього завдання 12—17, які передбачають вибір речення, що містить певне мовне явище (розділові знаки пропущено). Оберіть правильні відповіді (їх може бути одна, дві і більше) і позначіе в накресленій таблиці. ( 1 ) М і с т о ю н о с т і м о є ; , т и з у с т р і л о мене н і ч н и м с п о к о є м . ( 2 ) Щ е з-над в е ч о р а . я к р о з п о в і в мені т о в а р и ш п р о й ш о в д о щ . ( 3 ) Б р у к і в к а б л и щ и т ь я к т ь м я н е с к л о . ( 4 ) Здається вона в у ж е м п р о п о в з а є під ц ю м а д д я м к а ш т а н і в о ш е л е ш е н о застигає к о л о чавунних ліхтарень закручується у вузькі завулки. (5) Людей м а й ж е не в и д н о . ( 6 ) Т и ш а . ( 7 ) Іноді л і х т а р в и х о п л ю є з-під к о з и р к а ікласту л е в ' я ч у п а щ у чи н а п р у ж е н і м ' я з и атланта (За Ю. Ковалем). 12. Позначте речення зі звертанням. 13. Позначте речення із вставними словами (словосполученнями, реченнями). 14. Позначте речення з порівняльним зворотом, який потрібно виділити комами. 15. Позначте речення з однорідними додатками, з'єднаними розділовим сполучником. 16. Позначте односкладне називне речення. 17. Позначте односкладне безособове речення

254

Тест 6 Відокремлені члени речення І. Завдання 1—9 мають по чотири варіанти відповідей. У кожному завданні оберіть одну правильну відповідь. 1. Позначте речення з відокремленим означенням, вираженим дієприкметниковим зворотом, що стоїть після означуваного слова (розділові знаки пропущено): А Сяють кришталевою стіною височенні гори покриті вічним с н і г о м ( / . Франко); Б В к р и т а с а д к а м и балка ховалася д а л е к о - д а л е к о в с т а р о м у л и п о в о м у лісі ( / . Нечуй Левицький); В Я л ю б л ю повиті м і с я ч н и м с я й в о м о с і н н і н о ч і ( М . Коцюбинський); Г Освітлена м і с я ц е м д о р о г а була б е з л ю д н о ю (А. Шиян). 2 . Позначте речення, в якому дієприкметник є присудком (розділові знаки пропущено): А У с у т і н к а х Ш е п т а л о побачив в а н т а ж е н и й к а р т о п л е ю віз (Дмитро Чуб); Б Веселка овіяна вітром в моїх розцвітає очах (Л. Малишко); В Л і с о с в і т л е н и й надвечірнім с о н ц е м (С. Гуцало); Г Ж а г у ч и м и п а х о щ а м и д и х а л а земля розпалена с о н ц е м (3. Тулуб). 3 . Позначте речення з відокремленою прикладкою, яку потрібно виділити тире (розділові знаки пропущено): А Г о р е нам н е в о л ь н и к а м і с и р о т а м в с т е п у безкраїм за У р а л о м (Т. Шевченко); Б Син степів він т у ж и в за рідними просторами (В. Гжицький); В 3 Черкащини давньої козацької сторони прийшли невтішні вісті ( / . Нечуй Левицький); Г Д о ч к и Ольга і Олена визбирували на городі к а р т о п л ю (В. Козаченко). 4 . Позначте речення, в якому зворот із словом як комами не виділяється (розділові знаки пропущено): А Олесь я к с т а р ш и й брат п і к л у в а в с я за м о л о д ш у с е с т р у ; Б Дівчина міркувала так як доросла; В На великій т е р и т о р і ї У к р а ї н и в и р о щ у ю т ь к у к у р у д з у я к кормову культуру; Г Т в о я л а с к а зігріває я к с о н ц е . 5 . Позначте речення із відокремленою о б с т а в и н о ю вираженою дієприслівниковим зворотом: А Я щ е н і к о л и не б а ч и в с т і л ь к и к а л и н и й о г л я д а в к е т я г и , побиті м о р о з о м (Є. Гуцало); 255

Б Р і ч к а , з л а м а в ш и к р и г у , в и й ш л а з берегів і залила в с ю заплаву (Б. Козаченко); В Край ш л я х у , в д о л и н і , догорає вогнище ( М . Коцюбинський); Г Н е з в а ж а ю ч и на г у с т и й т у м а н , капітан нарешті п о б а ч и в о б р и с и берега ( М . Трублаїні). 6. Позначте речення з одиничним дієприслівником, що не відокремлюється комами (розділові знаки пропущено): А Дівчина довго сиділа замріявшись ( М . Коцюбинський); Б Рівна д о р о г а р о з д в о ю ю ч и с ь в у ж ч а л а (А. Шиян); В Ч е к а є ратая п а р у ю ч и ч о р н о з е м ( М . Рильський); Г В и б л и с к у в а л а в лузі р і ч е ч к а і з в и в а ю ч и с ь г у б и л а с ь у зел е н и х ш а т а х н а д б е р е ж н о г о г а ю (А, Шиян). 7. Позначте речення з дієприслівниковим зворотом, яке потребує редагування: А В и й ш о в ш и на п о д в і р ' я , я з у с т р і в Олега; В Р о з р о б л ю ю ч и цей п р о е к т , учені провели к і л ь к а е к с п е р и ментів; В З а к і н ч и в ш и р о б о т у над е с к і з а м и , перед х у д о ж н и к о м пос т а л о нове завдання; Г Я , з у п и н и в ш и с ь па м и т ь , почав р о з д и в л я т и с я д и в о в и ж ний в і з е р у н о к . 8 . Позначте речення, в якому додаток не відокремлюється комами (розділові знаки пропущено): А Н і ч о г о це к р і м б о л ю не п р и н о с и т ь (М. Луків); Б С а ш к о п і ш о в на ч е р г у в а н н я з а м і с т ь б а т ь к а (В. Козаченко); В Замість с п о к і й н о г о дзеркала б у ш у в а л и тепер л ю т і води (І. Франко); Г Цей вид р о с л и н и п о ш и р е н и й п о всій т е р и т о р і ї У к р а ї н и за в и н я т к о м г і р с ь к и х районів ( 3 журналу). 9. Позначте речення з відокремленою уточнювальною обставиною місця: А В о с е н и , перед в і д л ь о т о м у в и р і й , т р и в о ж и т ь с я й т а б у нами з б и р а є т ь с я п т а с т в о (М. Стельмах); Б М і с я ц ь у полі б р о д и т ь , в трави л и ц е в м о ч и в І В. Сосюра); В Ніч б у л а т е м н а , а ж чорна (М. Коцюбинський); Г Т у т , на у з л і с с і , р о з к і ш була вітрові ( М . Коцюбинський). II Завдання 10—11 мають на меті встановлення відповідності. Д о кожного рядка, позначеного буквою, доберіть відповідник, позначений цифрою, і впишіть у таблицю. 256

10. Визначте, які відокремлені члени є в реченнях: А М і с я ц ь у ж е сідав, х о в а ю ч и с ь за х а т а м и і деревами (В. Козаченко); В Старі д у б и , зелені, с в і ж о л и с т і , про д а в н и н у с в о ю ш у м л я т ь ( К . Тищенко)', В З д а с т ь с я , н і х т о ц ь о г о , о к р і м мене, не п о м і т и в (В. Нестайко); Г Подвиг цієї ж і н к и , Людини і Майстра, в и к л и к а є захват (О. Гончар).

1 2 3 4

означення; прикладка; додаток; обставина.

11. Установіть відповідність між реченнями та їх схемами: А Білявий в о г н и к м и г о т і в , і ш к в а р ч а в , і д и м і в , п о ж и р а ю ч и р о з т о п л е н у с м о л у ( / . Франко); Б В кінці села, к о л о с а м о ї Р а с т а в и ц і , с т о я л а Д ж е р и н а хата (/. Нечуй-Левицький); В В с ю д и к а м і н ь , щ і л ь н о с т и с н е н и й і з б и т и й в о д н у незламну с т і н у (І. Франка); Г Все в і д к и н ь т е , все забудьте, к р і м Б а т ь к і в щ и н и , крім о б о в ' я з к у (О. Гончар). Ч © . © . © © © ] . 2 І © © © ,

і © . і

3 [ © © © І 4

©І. ©

]

III. Прочитайте текст, виконайте подані після нього завдання 12—16, які передбачають вибір речення, що містить певне мовне явище (розділові знаки пропущено). Оберіть правильні відповіді (їх може бути одна, дві і більше) і позначте в накресленій таблиці (1) П а м ' я т а ю в д и т и н с т в і під н а ш и м и в і к н а м и б у я л и в и ш и і . ( 2 ) В о н и ш у м і л и г у с т і п а х у ч і щедрі ш а л е н о ю в і х о л о ю намагаючись увірватися в напіврозчинене віконце. (3) Я школярка сиділа з к н и ж к а м и на підвіконні л е д ь с т р и м у ю ч и той н а т и с к . ( 4 ) П р у г к е віття л о м и л о с я п р о с и л о с я в х а т у н а д и м а ю ч и фір а н к у . ( 5 ) У в і к н о н і ч о г о о к р і м цвіту не в и д н о . ( 6 ) У с е с в і т л и ц я р у ш н и к и п і д р у ч н и к и м а м и н і р у к и п а х л о в и ш н я м и . (7) Н и н і й с п о г а д и п а х н у т ь в и ш н я м и (За Н. Волошко). 12. Позначте речення з відокремленим означенням. 13. Позначте речення з відокремленими обставинами, вираженими дієприслівниковими зворотами. 14. Позначте речення з відокремленою прикладкою. 15. Позначте речення з відокремленим додатком. 16. Позначте речення з узагальнювальним с л о в о м при однорідних членах речення. 257

Тест 7 Пряма і непряма мова. Діалог І. Завдання 1—9 мають по чотири варіанти відповідей. У кожному завданні оберіть одну правильну відповідь. 1. Позначте речення з прямою мовою (розділові знаки пропущено): А Б В Г

М и р о с л а в о не б і й с я за мене с к а з а в М а к с и м ( / . Франко); С м і х як к а ж у т ь у народі з д о р о в ' я д о д а є ( О с т а п Вишня); Бабуся казала щ о зорі — це д у ш і л ю д с ь к і ( Ю . Мушкетик); Зоре м о я в е ч і р н я я зійди над г о р о ю п о г о в о р и м т и х е с е н ь к о в неволі з т о б о ю ( Т . Шевченко).

2 . Позначте речення зі словами автора, що стоять перед прямою мовою (розділові знаки пропущено): А Л ю д с ь к і д і я н н я о с о б л и в о ч у ж і л е г к о брати під с у м н і в с к а з а в с к у л ь п т о р ( Ю . Коваль); Б Дід п о д у м а в ш и к а ж е Л ю д и н і т а к м а л о відведено ч а с у , щ о б г о т у в а т и с я д о ж и т т я ( Ю . Коваль); В М і с ь к и й арсенал почала р о з п о в і д ь Іванка це п а м ' я т к а В і д р о д ж е н н я ш і с т н а д ц я т о г о с т о л і т т я ( Ю . Коваль); Г Ех х л о п ч е п р о м о в и в дід гаряча в т е б е г о л о в а (Ю. Коваль). 3 . Позначте речення, в якому з дужок потрібно вибрати велику букву: А

«Клопіт маю, Василю,— довірливо каже Мирослав Ярем о в и ч р о з г у б л е н о м у с т у д е н т о в і . — ( П . п ) і д в о д я т ь мене з е м л я к и » ( Ю . Коваль); Б « К а в у н а ! К а в у н а візьми!» — ( К , к ) р и к н у в в а т а ж о к не знати й к о м у ( Ю . Коваль); В « Б р а т е , — писала к н я г и н я , — < П , п ) п о р я т у й ! » (В. Малик); Г «Чого захотів! — (К,к)рикнув дядько.— Я покажу тобі, де раки з и м у ю т ь ! » (М. Стельмах).

4. Позначте речення, в якому після слів автора на місці (?) потрібно поставити двокрапку і тире: А « Щ о ж , — к а ж е Василь ( ? ) а р г у м е н т д о в о л і п е р е к о н л и в и й » (Ю. Коваль); Б «Ось, М и х а й л и к у , твій п е р ш и й сніп... — у задумі г о в о р и т ь батько, а потім запитує (?) Запам'ятаєш й о г о ? » ( М . Стельмах); В « Щ о це за д і в ч и н а ? — д у м а в м о л о д и й Д ж е р я ( ? ) Д е вона взялася в н а ш о м у с е л і ? » ( / . Нечуй-Левицький); Г Х л о п е ц ь с х в и л ь о в а н о п о в т о р ю в а в ( ? ) « Я ні в чому не винний!» (В. Винниченко). 5. Позначте речення з непрямою мовою. А І я ч у ю оте д а л е к е б а т ь к о в е : « Д і т и м о ї , (О. Довженко); 258

соловейки...»

Б Тоді я п о с а д и в у с ю м о р к в у назад, х а й , д у м а ю , д о р о с т а є (О. Довженко); В Ж і н к а відповіла, щ о ü з у с т р і ч а т и м е в К и є в і син (Н. Во .юшко); Г « Т а к е ж и т т я , т а к и й закон ж и т т я » , — подумав Д о р о ш (Григорій Тютюнник). 6 . Позначте речення з непрямою мовою, яке потребує редагування: А Б В Г

Олесь з а п и т а в , ч и д о в о д и л о с я мені б а ч и т и білі н о ч і ; Мати сказала, щ о я ш в и д к о п р и г о т у ю вам о б і д ; Малюк увесь час допитувався, коли повернеться його мати; Улас з а п е в н я в , щ о все буде гаразд.

7. Позначте речення, у якому цитату потрібно писати з малої букви: А О. Г о н ч а р п и с а в : « ( М , м ) и с л и т и і т в о р и т и , т в о р и т и і м и с л и т и — це д л я п и с ь м е н н и к а ф а х , й о г о п о в с я к д е н н і с т ь » . Б О. Гончар п о в т о р ю в а в : « ( Н , н ) е м а є країни к р а щ о ї , н і ж правда». В « Я к а т о п о е з і я , к о л и вона не м и с л и т ь ? — писав В. С и м о н е н к о . — (І1,п)оезія — це прекрасна м у д р і с т ь » . Г На д у м к у О. Г о н ч а р а , г о л о в н е завдання п и с ь м е н н и к а — •(В,в)ідкривати в людських д у ш а х джерела чисті і здорові». 8. Позначте речення з цитатою, яке потребує редагування: А Д о одного з розділів роману «Мальви» Р. Іваничук використовує як епіграф східну приказку: «Два бідняки на одній рогожці помістяться, а для д в о х падишахів цілий світ замалий». Б О. Г о н ч а р г о в о р и в , щ о « н а й в и щ а к р а с а , п о - м о є м у , — це краса в і р н о с т і » . В « Н а р о д мій є! Н а р о д м і й з а в ж д и буде! Н і х т о не п е р е к р е с л и т ь мій народ!» — с т в е р д ж у в а в В. С и м о н е н к о . Г У поезії « М о в а » М. Р и л ь с ь к и й п о р і в н ю є л ю д с ь к е с п і л к у вання з п л е с к о т о м о к е а н с ь к и х х в и л ь : П р и с л у х а й т е с ь , я к океан співає — Н а р о д г о в о р и т ь . І л ю б о в , і гнів У тому гомоні морськім... 9. Позначте речення, в якому слова автора — односкладне означеноособове речення: А Говорили ж тобі: «Не барися! Ш в и д ш е повертайся!» (Р. Лубківеький); Б « М а м о , куди ви йдете?» — вкотре запитую ( М а р к о Вовчок); В А в селі ч у т и н о в и н у : « Г н а т п о в е р н у в с я » (У. Самчук); Г « Н і з а щ о не п о в е р н у с я ! » — в і д п о в і в п а р у б о к (Ю. Коваль). II. Завдання 10—11 мають на меті встановлення відповідності. Д о кожного рядка, позначеного буквою, доберіть відповідник, позначений цифрою, і впишіть у таблицю. 259

10. Установіть співвідношення між реченнями з прямою мопою та їх с х е м а м и (розділові знаки пропущено): А У л я н а з а с т у п и л а с я за мене Івась 1 знає д е правда а д е о ш у к а н с т в о 2 (Ю. Мушкетик); З Б Н і к о л и не д у м а в щ о т о б і 4 п о д о б а ю т ь с я с у м н і мелодії сказав я ( Ю . Мушкетик); В Встань Іване с к а з а в Р у б е ц ь і не ганьби чин козацький ( Ю . Мушкетик); Г Д е ти х о д и в Тарасе д о п и т у в а л а с я мати У ж е ж вечір д а в н о (С. Васильченко).

« П » , — а. А: «П». « П , — а, — п » . « П ? — а. — ГІ».

11. У поданих реченнях пряма мова — односкладне речення Визначте види односкладних речень: А

« Ш и л а в м і ш к у не с х о в а є ш » , — відповів батько прислів'ям ( М . Стельмах); Б « П р о це м о ж у т і л ь к и здогадуват и с я » , — сказав я (В. Нестайко); В « Я к п о в і й н у л о с в і ж і с т ю надвор і » , — сказала Марта (В. Підмогильний); Г « Я к а чудова м и т ь » , — співає серце (О. Гончар).

1 2 3 4

означено-особове; узагальнено о с о б о в е ; безособове; називне,

П о б а ч и в ш и Оксану Стах з д и в у в а в с я зрадів. Т и ж куди О к с а н о п р о т и н о ч і ? с п и т а в п а р у б о к . У с е л о відповіла д і в ч и н а . В е ч е р ю к о м у с ь н е с е ш ? к и в н у в на г о р н я . Т а несу ж . Є щасливі люди аж зітхнув парубок. Д е ти п р о к о г о С т а ш к у (За Григорієм Тютюнником).

12. Позначте речення — репліки діалогу, які не супроводжуються словами автора. 13. Позначте речення зі звертаннями. 14. Позначте речення з відокремленою обставиною, вираженою дієприслівниковим зворотом. 15. Позначте неповне речення із пропущеними підметом і присудком. 16. Позначте речення з однорідними присудками.

З М ICT

JI. Забашта. «До щему у серці...» Дорогі друзі! . . § 1. Мова — найважливіший засіб спілкування, пізнання і впливу Культура спілкування. Що таке літературна мова? Культура спілкування. Говори тоді, коли маєш, що сказати

3 4 5 7 9

ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО Частини мови, їх значення та граматичні ознаки. Найскладніші орфограми § 2. Самостійні частини мови Ми діти твої, Україно.' Ми діти твої, Україно.' § 3. Службові частини мови

13 16 23 25

СИНТАКСИС 1 ПУНКТУАЦІЯ. СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ І РЕЧЕННЯ § 4. Словосполучення Мовний розбір. Синтаксичний розбір словосполучення § 5. Речеппя § 6. Порядок слів у реченні. Логічний наголос Ми діти твої, Україно! Культура спілкування. Дещо про вміння жестикулювати Контрольні запитапня і завдання

29 34 38 43 47 49 50

ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ. ДВОСКЛАДНІ РЕЧЕННЯ. ГОЛОВНІ І ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ § 7. Підмет і присудок як головні члени речення. Способи вираження підмета § 8. Присудок. Види присудків Ми діти твої, Україно! § 9. Тире між підметом і нрисудком Культура спілкування. У незнайомому місті

51 54 60 62 68

ОЗНАЧЕННЯ, ДОДАТОК І ОБСТАВИНА ЯК ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ § 10. Означення § 1 1 . Прикладка як різновид означення § 12. Додаток

69 73 77 269

§ 13. Обставина Мовний розбір. Синтаксичний розбір простого речення Ми діти твої, Україно! § 14. Порівняльний зворот Контрольні запитання і завдання Культура спілкування. На екскурсії

8J 89 90 92 95 99

ОДНОСКЛАДНІ РЕЧЕННЯ § 15. Односкладні прості речення. Основні групи односкладних речень. Означено-особові речення . Ми діти твої, Україно! § 16. Неозначено-особові та узагальнено-особові речення § 17. Безособові речення Ми діти твої, Україно! <5 18. Називні речення Мовний розбір. Синтаксичний розбір односкладних речень . . . . Ми діти твої, Україно!

101 ЮЗ 105 108 113 115 118 120

НЕПОВНІ РЕЧЕННЯ § 19. Повпі та неповні речення. Тире в неповних реченнях Культура спілкування. Наукове повідомлення Мовний розбір. Синтаксичний розбір неповних речень Контрольні запитання і завдання

122 126 126 127

РЕЧЕННЯ З ОДНОРІДНИМИ ЧЛЕНАМИ § 20. Однорідні члени речення. Інтонація речень з однорідними членами § 21. Розділові знаки в реченнях з однорідними членами § 22. Однорідні й неоднорідні означення Ми діти твої, Україно! § 23. Узагальнювальні слова в реченнях з однорідними членами Мовний розбір. Синтаксичний розбір ре чень з однорідними членами Ми діти твої, Україно! Контрольні запитання і завдання

128 132 137 140 142 146 148 149

РЕЧЕННЯ ЗІ ЗВЕРТАННЯМИ, ВСТАВНИМИ СЛОВАМИ (СЛОВОСПОЛУЧЕННЯМИ, РЕЧЕННЯМИ) § 24. Звертання „ Культура спілкування. Звертання § 25. Вставні слова (словосполучення, речеппя) Культура спілкування. Я пишу тобі листа Мовний розбір. Синтаксичний розбір речень зі звертаннями, вставними словами (словосполученнями, реченнями ) Контрольні запитання і завдання Ми діти твої, Україно! 270

і5і 155 157 163 167 168 169

РЕЧЕННЯ З ВІДОКРЕМЛЕНИМИ ЧЛЕНАМИ § 26. Поняття про відокремлення. Відокремлені другорядні члени речення. Відокремлені означення Ми діти твої, Україно! § 27. Відокремлені прикладки § 28. Відокремлені додатки § 29. Відокремлені обставини Ми діти твої, Україно/ § ЗО. Відокремлені уточнювальні члени речення Мовний розбір. Синтаксичний розбір речень із відокремленими членами Контрольні запитання і завдання

171 177 179 183 185 189 191 194 195

ПРЯМА І НЕПРЯМА МОВА. ДІАЛОГ § 31, Речення з прямою мовою. Інтонація та розділові знаки при прямій мові Ми діти твої, Україно! § 32. Діалог і полілог. Розділові знаки при діалозі та полілозі § 33. Заміна прямої мови непрямою § 34. Цитата як різновид прямої мови. Розділові знаки при цитаті Культури спілкування. У бібліотеці Мовний розбір. Синтаксичний розбір речень із прямою мовою Контрольні запитання і завдання

196 201 203 209 212 217 219 220

ПОВТОРЕННЯ В КІНЦІ РОКУ Словосполучення і речення. Двоскладні речення. Односкладні речення Однорідні члени речення Звертання і вставні слова Відокремлені члепи речення Пряма і непряма мова. Діалог. Цитата

221 224 226 228 231

Додаток Зразки мовних розборів Перевірте свої знання. Тестові завдання Тлумачний словник Українсько-російський словник Зв'язне

233 240 261 265

мовлення

1. Види мовленнєвої діяльності. Навчальне читання мовчки . . . . 9 2. Повторення вивченого про текст, стилі і типи мовлония . . . . . 19 3. Особливості опису місцевості. Переказ розповідного тексту з елементами опису місцевості 35 4. Твір-опис місцевості 66 271

5. Особливості опису пам'ятки історії та культури 6. Твір-опис пам'ятки архітектури 7. Твір-опис пам'ятника 8. Переказ тексту наукового стилю 9. Переказ тексту публіцистичного стилю 10. Твір-роздум на морально етичну тему . 11. Офіційно-діловий стиль мовлення. Ділові папери. План роботи 12. Твір-роздум на суспільну тему 13. Твір-оповідання з обрамленням (на основі почутого) 14. Тематичні виписки як засіб засвоєння і запам'ятовування прочитаного

85 96 Ш 125 136 165 174 193 206 215

Навчальне видання ВОРОН Алла Анатоліївна СОЛОПЕНКО Володимир Анатолійович УКРАЇНСЬКА МОВА Підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою Рекомендовано

Міністерством

освіти і науки України

ВИДАНО ЗА РАХУНОК ДЕРЖАВНИХ КОШТІВ. ПРОДАЖ ЗАБОРОНЕНО Відповідальна за випуск О. С. Криворі/чко Редактор І. Ю. Забродська. Художній редактор М. Ю. Крюченко. Художник обкладинки О. Я. Останов. Технічний редактор Ц. Б. Федосіхіна. Комп'ютерна верстка А. В. Якимця. Коректори Л.А. Еско, Н. Г. С ні царик. Підписано до друку 27.05.08. Формат 60x90/16. Папір офс. Гарнітура шкільпа. Друк офс. Ум. друк. арк. 17 + 0,31 форзац. Ум. Фарбовідб. 69,74. Обл.-вид. арк. 15,6 + 0,48 форзац. Тираж 46 890 пр. Вид. 37234. Зам. 147-8. Набір та верстка комп'ютерного центру видавництва «Освіта». Видавництво «Освіта», 04053, Київ, вул. Юрія Коцюбинського, 5 Свідоцтво ДК №27 від 31.03.2000 р. Надруковано з готових діапозитивів на ВАТ «Львівська книжкова фабрика «Атлас» 79005, Львів, вул. Зелена, 20. Свідоцтво ДК 1110 від 08.11.2002 р.