1 by Орко

ББК

81.2УКР-922 Г52

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (на па.і МІністерстаи

освіти

І науки України

від 17 березня

2008 p. № І 79)

В и д а н о за р а х у н о к д е р ж а в н и х к о ш т і в . П р о д а ж з а б о р о н е н о Відповідальна за п і д г о т о в к у д о видання п і д р у ч н и к а від Міністерства освіти і н а у к и У к р а ї н и Неоніла ГПИНКАРУК, завідувач с е к т о р а І н с т и т у т у і н н о в а ц і й н и х т е х н о л о г і й і з м і с т у о с в і т и

АВТОРИ Олександра Г Л А З О В А — кандидат педагогічних наук, доцент. Заступник директора Інституту п і с л я д и п л о м н о ї педагогічної освіти К и ї в с ь к о г о м і с ь к о г о педагогічного університету імені Бориса Грінченка. У п р о д о в ж двадцяти (нікін працювала вчителем української мони та літератури в середній школі, викладачем ВНЗ. А в т о р численних посібників іі< рідної мови для вчителів і учнів. Головний редактор щомісячника «Методичні діалоги — газета для вчителів української мови» Ю р і й К У З Н Е Ц О В — д о к т о р ф і л о л о г і ч н и х наук, ч л е н - к о р е с п о н д е п т А к а д е м і ї педагогічних наук України. Заслужений працівник народної освіти України. Працював учителем, завідувачем редакції української мови у видавництві «Освіта», автор праць « С и с т е м н и й п і д х і д д о {»»датування п і д р у ч н и к і в з у к р а ї н с ь к о ї м о в и » , « ф і л о с о ф і я підручника», багатьох публікацій ія питань мови художнього твору. ГОЛОВНИЙ редактор журналу «Українська мова Й література н середніх школах, ліцеях, гімназіях та колегіумах»

НАУКОВИЙ РЕДАКТОР Іван В И Х О В А Н Е Ц Ь — д о к т о р філологічних наук, член-кореспондент Національної а к а д е м і ї н а у к У к р а ї н и , п р о ф е с о р , л а у р е а т п р е м і й імені О л е к с а н д р а П о т е б н і та імені Івана Ф р а п к а . Головний н а у к о в и й с п і в р о б і т н и к І н с т и т у т у у к р а ї н с ь к о ї м о в и П А Н У к р а ї н и , член редколегії і автор енциклопедії « У к р а ї н с ь к а м о в а » , один з укладачів 11 "Том ного Словника української мови, а т а к о ж автор н а у к о в о - п о п у л я р н и х к н и ж о к для вчителів і ш к о л я р і в « У світі г р а м а т и к и » , «Таїна слова»

ТВОРЧА ГРУПА РОЗРОБНИКІВ ПІДРУЧНИКА Юрій Кузнецов - к е р і в н и к п р о е к т у , р о з р о б н и к к о н ц е п ц і й : с т р у к т у р и , д и з а й н у ; Олег Костенко — к о о р д и н а т о р п р о е к т у ; Ірина Красуцька — з а с т у п н и к к е р і в н и к а п р о е к т у , р е д а к т о р - о р г а н і з а т о р з о б р а ж а л ь н и х , т е к с т о в и х і м е т о д и ч н и х матеріалів; Цездрій Ганушкевич — р о з р о б н и к м а к е т а т а х у д о ж н ь о г о о ф о р м л е н н я ; Віктор Гогіпьчин — к о м п ' ю т е р н и й д и з а й н , в и г о т о в л е н н я о р и г і н а л - м а к е т а ; Валентина Максимовськл — о р г а н і з а т о р в и р о б н и ч о г о п р о ц е с у ; Галина Кузнецова — е к о н о м і ч н и й с у п р о в і д п р о е к т у ; Роман Костенко — м а р к е т и н г о в і д о с л і д ж е н н я п і д р у ч н и к а ; Андрій Кузнецов — м о н і т о р и н г а п р о б а ц і ї п і д р у ч н и к а © Видавниптпо «Уодіак FKO». Усі нрава захищені. Жодна частина, елемент, ідея, композиційний цідхід цього виданим ас можуть бути копійовапими чи відтвореними у будь-якій формі і будь-якими засобами — електронними і фотомеханічними, зокрема через ксерокопіювання, запис чи комп'ютерне архівування — без письмового дозволу видавця.

ISBN 978-966-7090-58-6

О. II. Глиаовп, Ю. Ь. Кузнецов. 2008 V Цндаїшицтво «Зодіак ЕКО», 2008 © Х у д о ж н є оформлення. Ц. М. Гануїиксвпі. 2008 © Концепції: структури, дизайну. Ю. Б. Кузнецов. 2008

Шановні восьмикласники? Вивчаючи один із найважливіших розділів науки про мову — синтаксм ви подолаєте іде одну сходинку оволодіння рідною мовою. Слово «синтаксис» у дослівному перекладі з грецької озна *побудова». «упорядкування». «устрій». У цьому розділі граматики сл. розглядається у його зв'язках із іншими словами в мовленні. Тож саме синтаксичних теренах мова вступає у взаємодію з реальною дійсністю. Об'єднує, упорядковує та організує весь поданий у підручнику навчалы матеріал Ідея історичної пам'яті українців. Чому? Тому що без розумі свого минулого жоден народ у світі не може рухатись уперед. Без зна своєї Історії' та поваги до неї ми не зможемо будувати гідне майбутнє. Саме з цієї причини ми пропонуємо вам опановувати мовні закої правила мовленнєвого спілкування, заглиблюючись у історичну лам радного народу та спираючись на культурні здобутки нашої країни — Укра' На сторінках підручника ви знайдете розповіді про славну кто| українського козацтва, світлини тих пам'яток Історії та культури, які весь < називає чудесами довершеності й краси. Підручник рідної мови слугуватиме малою, що поведе вас у подорож, м якої — не лише оволодіння знаннями рідної мови, історії, кульгури, розуміння самих себе. Підручник переконає вас у тому, що нанвиїв цінністю Історії є людина. Підручник допоможе вам відчути et компетентними людьми, громадянами сучасного інформаційн суспільства. Поважати себе може лише той, хто у своєму поступі спирається кторичний і мовленнєвий досвід свого народу. Тож підручник навчатиме самоповаги. Важливі теоретичні зідомост Червоним виділено матер-ал для заучування напам'ять Теоретичні відомості для ознайомлення

Домашні завдання

Міхпрсдметні завдання еШЛ Завдання для тих. • хто товаришує з комп'ютером

І SET

( З а в д а н н я підвищеної складності

Завдання для тих: хто любить мріяти та фантазувати Завдання для тих, хто хоче кавчигися мислити самостійно Проектна діяльність

Qb- Завдання для інтерактивного навчання ф ф Завдання для тих, хто прагне навчитися розуміти красу

•

Завдання для тих, хто готується жити в інформаційному суспільстві Завдання для тих, хто любить жартувати

Хай вам щастить на шляху пізнання!

ВСТУП • Мова — найважливіший засіб спілкування, пізнання та впливу

• Повторення відомостей про мовлення, текст, стилі й типи мовлення

ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО § 1. § 2. § 3. §4.

Словосполучення та речення. Члени речення Звертання. Вставні слова Просте і складне речення Пряма мова. Діалог

24 35 42 49

СИНТАКСИСІ ПУНКТУАЦІЯ: СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ І РЕЧЕННЯ § 5.

§ 6. §7. §8.

Словосполучення

Будова словосполучень. Види словосполучень за способами вираження головного слова Речення Види речень за метою висловлювання. Окличні речення Речення прості і складні . Речення двоскладні й односкладні Порядок слів у реченні. Логічний наголос

59 63 64 66

СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ: ПРОСТІ РЕЧЕННЯ §9.

§10. §11.

Просте д в о с к л а д н е речення Головні члени речення • Способи вираження підмета • Узгодження головних членів речення Способи вираження присудка. • Простий і складений дієслівні присудки • Складений іменний присудок Тире між підметом і присудком

76 77 81 86 90 95

§12. §13. § 14 §15. §16. §17.

Речення непоширені і поширені • Другорядні члени речення Означення Прикладка як різновид означення Додаток Обставина. Види обставин за значенням Порівняльний зворот

О д н о с к л а д н е речення Односкладні прості речення з головним членом у формі присудка • Означено-особові речення . Неозначено-особові речення • Узагальнено-особові речення • Безособові речення § 19. Односкладні прості речення з головним членом у формі підмета: називні речення § 20. Односкладні речення як частини складного речення

§18.

§21.

§ 22. § 23. § 24. § 25.

§ 26.

Повні і неповні речення. Тире в неповних реченнях Речення з о д н о р і д н и м и членами Однорідні члени речення (зі сполучниковим, безсполучниковим I змішаним зв'язком) • Речення з кількома рядами однорідних членів Однорідні і неоднорідні означення Узагальнювальні слова в реченнях з однорідними членами Речення зі звертаннями, вставними словами (словосполученнями). • Розділові знаки при звертанні і вставних словах Вставлені речення

100 103 107 113 117 122

131 131 133 137 141

145 149 150

158 162 170 172

181 200

Речення з в і д о к р е м л е н и м и членами Поняття про відокремлення. Відокремлені другорядні члени речення. Розділові знаки при відокремлених членах • Відокремлені означення • Відокремлені обставини • Відокремлені додатки § 28. Уточнювальні члени речення

205 206 213 219 221

УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО ПРОТЯГОМ РОКУ

228

§ 27.

ДОВІДКОВЕ БЮРО • Тлумачний словничок

232

• Словничок мистецтвознавчих термінів

235

• Словничок літературознавчих термінів

236

• Фразеологічний словничок

237

• Не бійтесь заглядати в ... Інтернет

239

Андрій ЧЕБИКІН.

Спогади про дитинство

Зв'язне мовлинми

ГОВОРІННЯ Складання та розігрування діалогів.

.38, 112, 177, 197, 226

ЧИТАННЯ Й ГОВОРІННЯ Усний вибірковий переказ тексту, що містить опис пам'ятки історії' та культури

ЗО

Особливості будови опису пам'ятки Історії та культури. Усний вибірковий переказ

Усний докладний переказ розповідного тексту, що містить опис пам'ятки

Усний твір-опис пам'ятки історії та культури

120

Докладний усний переказ тексту публіцистичного стилю

128

Будова роздуму. Усний твір-роздум на морально-етичну чи суспільну теми в публіцистичному стилі

155

Особливості будови опису місцевості

165

Докладний усний переказ тексту художнього стилю, що містить опис місцевості

178

Усний твір-опис місцевості у художньому стилі

19€

Усний стислий переказ розповідного тексту, що містить опис місцевості

217

Усний твір-оповідання на основі почутого з обрамленням

22С

ЧИТАННЯ Й ПИСЬМО Конспектування як різновид стислого переказу прочитаного науково-навчального тексту

Ділове мовлення: протокол

б(

Письмовий переказ розповідного тексту з елементами опису пам'ятки

Письмовий вибірковий переказ тексту публіцистичного стилю, що містить опис пам'ятки історії та культури

11 <

Письмовий стислий переказ тексту публіцистичного стилю

13J

Контрольний письмовий переказ розповідного тексту, що містить опис місцевості

22*

МОВА — НАЙВАЖЛИВІШИЙ ЗАСІБ СПІЛКУВАННЯ, ПІЗНАННЯ Т А ВПЛИВУ

1. Прочитайте речення. У якому з них йдеться про мову як засіб спілкування? У якому — про мову як засіб об'єднання людей у спільність — націю, державу? 1. Не м о ж е бути у к р а ї н с ь к о г о народу без української мови, як не м о ж е бути незалежної держави на ім'я Україна з народом, я к и й би називався інакше, н і ж у к р а ї н с ь к и й (За R. Паськом). 2. Мова є одним з основних джерел д у х о в н о с т і , вона п о в ' я з у є покоління, зберігає й утверджує народ у часі й просторі (М. Степаненко). 3. Слово має діло означати, м і ж серцями зводити мости (М. Луків). • Поясніть, чому мову називають скарбницею духовності народу. У якому реченні про це сказано? Поясніть вислів «Освіта об'єднує державу». Що. на вашу думку, може о б ' є д н а т и Україну? Людина передае свої думки й почуття різними способами: у малюнках І кольорах, музичних звуках, символах І формулах... Так робили й роблять художники, музиканти, математики... Можна передати інформацію за допомогою жестів, міміки, спеціальних умовних знаків (азбуки Морзе або знаків дорожнього руху). Проте найточніше й найвиразніше людська думка формована, а тоді передавана через звукову (словесну) мову. Саме ця форма спілкування з-поміж усіх знакових систем є найдосконалішою та універсальною. Отже, перша й головна роль (функція) мови — спілкування. Наші думки й почуття формовані й передавані за допомогою мови. Завдяки мові людина не тільки пізнас світ, одержує всебічне уявлення про нього, а й засвою« моральні правила, звичаї суспільства, традиції свого народу. Отже, у мови с ще одна важлива роль — пізнавальна.

Засобами мови люди впливають одне на одного: чомусь переконують, від чогось застерігають, до чого спонукають. Тобто мова виконує ще й роль впливу. 2. Ознайомтеся з таблицею. Яку функцію мови увиразнює кожне поданих після таблиці речень?

МОВА НЕОБХІДНА, ЩОБ

ФОРМУВАТИ ДУМКИ (мислеоформлювальна роль)

думки формуються й виражаються тільки за допомогою слів

СПІЛКУВАТИСЯ (комунікативна роль)

за допомогою мови люди обмінюються думкам» й почуттями

ПІЗНАВАТИ СВІТ (пізнавальна роль)

передовсім через мову людина пізнає світ, здобуває знання про нього

ВПЛИВАТИ НА Л Ю Д Е Й (роль впливу)

за допомогою мови л ю д и впливають одне на одного: переконують, спонукають, надихают застерігають

ОБ'ЄДНУВАТИ Л Ю Д Е Й (об'єднувальна роль)

мова об'єднує людей, робить їх причетними д о однієї спільноти (нації, держави)

1. У ш к о л і за д о п о м о г о ю м о в и в і д к р и в а є м о т а є м н и ч і с т і с к л а д н і с т ь і н ш и х н а у к : і с т о р і ї , г е о г р а ф і ї , б і о л о г і ї , фізн* математики та і н ш и х (і. Цюпа). 2 . 1 іюрнеться слово до слова... Єді і з б л и ж у є мова (Л/. Сингаївський). 3. Словом м о ж н а вбити, мож врятувати, словом м о ж н а в і й с ь к о м у ж н є згуртувати (jß. ГПєфне 4 . Мова — це безперервна діяльність д у х у , яка п е р е т в о р ю є звук вираження д у м к и (В. Гумбольдт). 5. Мова — це пружина настрою, м о ж е с п р и ч и н и т и д і ю (О. Потебня), б . М о в о м о я , ти проста незбагненна! Ти — втілення д у м к и л ю д с ь к о ї (В. Кобгарснко). • Розкрийте значення фразеологізмів знайти тільки й мови.

а •

•

спільну

мову; почати

мо

Поясніть, якої ролі мови с т о с у ю т ь с я ці фразеологізми. Наведіть приклади позитивного та негативного впливу на л ю д е й д о п о м о г о ю мови. С п р о б у й т е с ф о р м у л ю в а т и ваше розуміння поняття сучасний інфорл цінний простір. Яку роль у ньому відіграє мова?

I 3. Перепишіть. Про яку роль мови йдеться в кожному прислів'ї? Перевірте себе за таблицею, уміщеною на попередній сторінці. 1. Немає діла без д у м к и , а д у м к и без слова. 2. Слово і навчання — рідні брати. 3. Слово не стріла, а глибше ранить. 4. Слово йде з д у м к и , але думка йде за слоном. 5. Думка с л о в у не завада, а відрада. 6 . Х т о без науки, той німий і безрукий. 7. Словом можна врятувати, м о ж н а і вбити. 8. Ласкавими словами й гадюк чарують. • Позначте в словах вивчені орфограми. Звіртеся за поданим на форзаці підручника переліком основних орфограм • Чи є с е р е д вашого оточення людина, яка майстерно впливає на інших словом? Розкажіть про неї, уживаючи фразеологізми золоті слова; меткий (гострий) на слово; бити (кресати) словами. Р о з к р и й т е значення цих фразеологізмів. За потреби зверніться д о словничка фразеологізмів. Чи хотіли б ви бути схожими на цю л ю д и н у ? Що, на вашу думку, потрібно д л я цього робити? С к л а д і т ь р о з д у м на т е м у « Ч о м у молодь любить спілкуватися в Інтєрнєті».

Володимир ОРЛОВСЬКИЙ. Український пейзаж

4. Прочитайте. Визначте тему й головну думку висловлювання.

Чому кожна успішна нація світу й кожна нормальна людина в світі так свято бережуть с в о ю рідну мову — на рівні свідомості й підсвідомості, на рівні звичаїв і законів, на інстинктивному, врешті, рівні? Тому щ о роль мови в житті людини та суспільства, а також у співробітництві людей і націй визначають її д у ж е конкретні функції. У цих функціях мови втілені найважливіші, пов'язані зі свідомістю механізми розвитку людини та нації. Мова і патріотизм — це ті сили, які п р о г р а м у ю т ь унікальність людини, нації, а такол< улсивляють їх у вселюдський прогрес. Надзвичайно важлива пізнавальна функція мови. Пізнання нового завжди ґрунтується на вже пізнаному. А воно повноцінно може конденсуватися саме « національних традиціях, культурі, народному досвіді і знаннях. А все це відображено в національній мові. Лікарі д і й ш л и в и с н о в к у , щ о вплив п о с т і й н о г о оперування людини нерідною м о в о ю несприятливий у пізнавальному, а найбільше — в моральному плані і на народ, і на особистість. За О. Надошею. В. Гонським. • Лексичне значення виділених слів з'ясуйте за поданим у кінці підручника тлумачним словничком. • Складіть і запишіть план тексту. mU^ Роздивіться репродукції картин В. Орловського і В. Лопати. Яка з них W подобається вам більше? Чому? Спробуйте пояснити, яку думку прагнули висловити митці, яку інформацію передати. 5. Перепишіть. Які речення увиразнюють такі функцГїмови, як функція впливу та функція спілкування?

1. Слово алітас, як думка, високо, іноді ранить, як вістря, глибоко, іноді гасить пекучі жалі (Л. Ржегак). 2. Мова — своєрідний енергопроиід від одного до іншого, від одного до багатьох (Я. Моечан). 3. Є слово — наче мед, як хміль і як потік, а е слова такі, щ о ломлять скелю дику (А. Малишки). 4. Словами дію, шаблею не вмію (W. Самійленко).

5. І тепло золотисто-червоне випромінюють зерня-слои» (Р. Луб кін ський). • Визначте слова, ужиті в переносному значенні. Розкрийте ці значення. Роздивіться іравюру Г. Якутовича. Що пи знасто про розвиток ЕІІІЗ української писемності? Складіть усне висловлювання на одну з тем • «Роль мови в історії людства»; • «Слово — зброя». 6. Прочитайте вірш. Визначте його тему й головну думку.

•

Рідне слово — Х т о ми в світі без рідного слова? — Запитаю, щоб чулось навкруг. Ой болить і пече мене знову Глухота перекошених душ. — Ну і що? — хтось промовить зухвало. — Слово хліба чи сала додасть?.. Дух живий поміняти на сало — Чи не гріх це важкий, не напасть? Братнє слово мені не байдуже Хай у серці кубелечко в'є. Та усе ж мені хочеться дуже, Щ о б стозвуко звучало й моє. Рідне слово... Ні, вітер огуди Не затулить нам злякано рот. Ми без нього такі собі — люди, Георгій ЯКУГОВИЧ. Л із ним — український народ. Літописець Вадим Крище.пко. Поясніть вислів «глухота душ». Чому вона болить і пече поетові? Які «братні слова», тобто інші мови, звучать в Україні? Чи чинять перешкоди їхньому вживанню? Розкажіть про це. Дайте письмову відповідь на висловлене на початку вірша запитання. 7. Прочитайте. Виконайте подані після висловлювання завдання.

Нехтування рідної мови с у т т є в о п о с л а б л ю є с и с т е м у ціннісних орієнтирів, потреб та інтересів, емоцій та почуттів, механізмів розвитку людини. У людини, яка не спілкується рідною мовою, зовсім втрачається або послаблюється національна с в і д о м і с т ь і гідність, а т а к о ж патріотизм. Утрачаючи національну гідність, людина може позбавитися гідності о с о б и с т о ї . У т а к о ї людини ч а с т о відсутні моральні дороговкази та моральні табу. З casern и <Юс о im а України». 14

к-уу? Як ви розумієте вислови «особиста гідність» і «національна гідність Що таке «ціннісний орієнтир» та «моральні табу»? • Перепишіть текст. Позначте в словах орфограми. Звіртеся з поданим ^ форзаці підручника переліком орфограм Складіть роздум про роль рідної мови в житті сучасної молодої людин

Зв'язне мовлення

ПОВТОРЕННЯ ВІДОМОСТЕЙ ПРО МОВЛЕННЯ, ТЕКСТ, СТИЛІ Й ТИПИ МОВЛЕННЯ

8. Прочитайте народну легенду.

Якось перед снятом Івана Купала загубилися в одного чоловії воли. Після купальської ночі пішов він до лісу їх шукати. Йде ч е р хащі і раптом чує: — Чи не той це чоловік, чиї воли біля с т а р е з н о ю дуба пасуться^ Озирнувся він, та не побачив нікого, крім вертлявої сорок Невже це вона сказала? — Так, це тих волів хазяїн, — знову почув чоловік. Оглянув« навсебіч і не побачив нічого, крім дерев. Схоже, щ о це сказало одш них. — То він же не туди йде! — почувся ще один голос. Йоа праворуч требаї Почухав чоловік потилицю й повернув праворуч. Знайшов сво волів, вони справді були під старим трухлявим дубом. Жене худої додому і все думає: хто ж то в лісі розмовляє? А ж тут знову чує: — От якби цей чоловік та знав, щ о біля вільхи, яка росте за е кроків на північ від отоїхз трухлявого дуба, закопаний скарб! зрозумів він зі скреготу сороки. — Якби він про це знав, то повернувся б сюди з лопатою і ті скарб викопав би! — а це вже чоловік зрозумів із голосу сойки. Раптом із лісових хащів вистрибнув гарно вбраний пан. Чи не помінявся б ти, чоловіче, зі мною взувачкою? запит він. — Пане, у вас дорогі чоботи, а в мене благенькі личаки! — Давно про такі личаки мрію, — хитро всміхнувся панок у р>) вусики. Помінялися пан і чоловік взуттям. Пострибав радий панок кудй у глушину. Чоловік пішов додому щасливий — і воли знайшлися новенькі чоботи має! у і по€ Але про почуте в лісі чоловік не забув. Схопив він лопату чимдуя< до т р у х л я в о г о дуба. Відрахував від нього сім крокі

знайшов вільху, а під нею — глибока яма! У ямі потемнілі черепки і записка: «Тобі — чоботи, мені — скарб!». Шелестіли лісові трави, шуміли високі дерева, дзвінко щебетали пташки. Але нічого не зрозумів чоловік із тих лісових звуків! А то до чоловікового личака впав цвіт папороті. Тому він і розумів мову усьоїх) живого. А як видурив у нього хитрий панок взувачку з чарівним цвітом, то чоловік утратив розуміння мови птахів і рослин. А ж тепер пригадав він, щ о не було в того панка п'ят, а були в нього копитця,.. • Поясніть, як пов'язані мова та мовлення. • Про які види мовленнєвої діяльності згадано в легенді? • До яких видів мовлоння вдалися ви, виконуючи вправу? У відповіді покликайтеся на подану нижче схему

ДІАЛОГІЧНЕ

МОНОЛОПЧНЕ т—— «шли

СПРИЙНЯТТЯ

1 аудіювання |

читання

ТВОРЕННЯ

говоріння

письмо

З 1

9. Прочитайте висловлювання. Чи є воно текстом? Свою думку доведіть. Використайте таблицю «Текст», подану на наступній сторінці.

Легенда про цвіт папороті відома к о ж н о м у українцеві. Згідно з повір'ям, папороть цвіте лише раз на рік. Рівно опівночі її чарівна квітка розкривається й займається яскравим полум'ям. Цвіте папороть єдину мить. Т о й , х т о зірве к в і т к у п а п о р о т і , р о з у м і т и м е мову рослин і тварин, зможе зцілювати людей і стане ясновидцем. Легенди про цвіт папороті перегукуються з оповідками про таємничу розривтраву, за д о п о м о г о ю я к о ї м о ж н а відімкнути будь-який замок і знайти скарб. Відшукати квітку папороті непросто, а втримати и\ ибе|)егти, не

втратити ще важче. Тому квітка папороті може відкритися тільки наполегливому сміливцеві. Кущик папороті знаходять напередодні свята Івана Купала. Надвечір треба піти до рослин й освяченим ножем накреслити довкола себе й неї захисне коло, застелити освячену скатертину, покропити папороть снятою водою. Страхіття розпочинаються вже з д е в ' я т о ї вечора. Сиплеться каміння, падають дерева, л у н а ю т ь крики. Рівно о дванадцятій папороть розквітає, квітка миттю падає на підстелену скатертину, я к у потрібно згорнути, сховати за пазуху й чимдуж бігги не озираючись. Легенда зумовила появу фразеологізмів «квітка папороті » (щось незвідане, д и в о в и ж н е , потаємне) та « ш у к а т и цвіту папороті» (наполегливо добиватися щастя). З книжки «100 найвідоміших образів української міфології».

ТЕКСТ (ГРУПА РЕЧЕНЬ, ОБ'ЄДНАНИХ ЗМІСТОМ І БУДОВОЮ) ОЗНАКИ ТЕКСТУ

У ЧОМУ ВОНИ ВИЯВЛЯЮТЬСЯ

1. ЗМІСТОВА ЦІЛІСНІСТЬ

можна визначити тему та головну думку висловлювання

2. ПОДІЛЬНІСТЬ НА МЕНШІ ОДИНИЦІ

висловлювання поділене на речення та абзаци

3. ЗВ'ЯЗНІСТЬ

речення розташовані в необхідній д л я розкриття змісту (теми) послідовності

m Уявіть, що купальської ночі ви знайшли цвіт папороті. Яке бажання ьи хотіли б висловити, яку мрію здійснити? Яка роль мрії в житті людини? Складіть роздум на тему «Чи корисно мріяти?». Поясніть вислів «Шукайте папороті цвіт у своїй душі». 10. Прочитайте висловлювання. З'ясуйте стиль кожного з них. Свою думку обґрунтуйте.

І. Папороть (лат. Polypodiuphyta) — група д е р е в ' я н и с т и х і трав'янистих рослин, яка нараховує понад 10 тис. видів і близько 300 родів. Папоротеподібні поширені по всій узамнТЙ кулЬ--крім Антарктиди. Рослина розмножується спорыми, \JfJlVl у С 1 UV- не 14. yilUJfll'.nri, тому iviTijr вчені вважають, щ о nom ю н а не цвіте. Ji, Уйр^їпі: росте. 6'5. видів папоротеподібних. «Гроняі »нянка», «марсилія^дігд « с а л у ^ і н Ц ь ^ ^ с с і г і до Червоної книги України як рідкісні. 'ь' ояа •«• fs і <«.оог • Hd мі ияаII

.'.' "• • 'V3 3довідника -V,T Келрinj. V- 4%.r»

' •

II. Іде дівчина лісом. А ж о с ь такі пішли яри та с т р і м к і кручі, вже if і стежки, ні г о л о с у людського... Глянула дівчина — і серцс з а й ш л о с я . Під к р у ч е ю ручай дзвенить, а над ним с х и л и л а с я ч е р в о н а в о г н е н н а квітка з ясним, як ш м а т о ч о к неба, сердечком усередині. «Чарівне зілля!* — шепоче Улянка. Кинулася вперед, п р о с т я г л а р у к у . . . І все зникло: ні ручая, ні к в і т к и . Л е ж и т ь дівчина в траві, розкинувши р у к и , а світлу галявину стережуть густі липи. За О. Донченком. III. Щ о з ' я в и л о с я р а н і ш е — рослини чи тварини? Звичайно ж , рослини, підказує логіка, інакше не могли б існувати перші чотириногі. Та й двоногим було б непереливки. Олексій МАКАРЕНКО. Проте значення «зеленого друга» не Цвіт папороті тільки в цьому, ноно значно в а г о м і ш е . Саме рослини з у м о в и л и появу кисневої атмосфери, без я к о ї немислиме існування тваринного світу и л ю д и н и . На знак вдячності людина доклала зусиль до повного зникнення б а г а т ь о х видів р о с л и н . Коли ж г р о м а д с ь к і с т ь п о - с п р а в ж н ь о м у оцінить небезпеку, щ о нависла над рослинним с в і т о м ? Час уже вдарити на сполох! З газети. IV. Для зручності користування в «Черноній книзі У к р а ї н и » , як і в усіх « Ч е р в о н и х к н и г а х » , назви рослин подано за алфавітом. Д о к у м е н т не потребує детального опису будови рослини, її біології, місця у ботанічній системі т о щ о . «Червона книга» розрахована на с п е ц і а л і с т і в , а їм д о с т а т н ь о назви б о т а н і ч н о г о о б ' є к т а і й о г о приналежності до певної групи рослин. Тому наведено тільки назви п о р я д к у й родини, до я к о ї належить вид. Назви подано у к р а ї н с ь к о ю й л а т и н с ь к о ю мовами. З інструкції. V . Великий і в с е м о г у т н і й Б о ж е ! Зішли на мене Т в о ю с в я т у мудрість. Дай мені будувати словом і ділом без л и ц е м і р ' я , дай мені, Б о ж е , м у д р і с т ь ч у й н о с т і , уваги й о б е р е ж н о с т і , нехай мене не заводить на б е з д о р і ж ж я ніяка пуста гадка, нехай мене ніколи не зводить з дороги о б о в ' я з к і в ніякий самолюбний намір, дай мені

I B

мудрість мужності й сили, дай мені мудрість свободи, нехай меі ніколи не поневолить ніяка насильна пристрасть! З мол и тни митрополита Андрея ПТептицъкого про Божу мудріш • Визначте стиль текстів, поданих у вправах 6,7,8, 9. 11. Прочитайте. Складіть і запишіть план прочитаного. Визначте Teh та головну думку тексту.

Вреде лісовими хащами людина, обшарпана, обвітрена, заросл, Сторожко дивиться під узуті в стоптані черевики ноги, потемнілим від праці руками розсовує кущі. Ось натикається, здається, на те, и шукала. Стає на коліна, обережно оббирає довкола чогось пожовкл траву. Ось у лее милується невисокою папороттю. Рослина невисока. Листя її перисте, проте не розсічене на дріб« частинки, як у звичайної папороті. Кожен темно-зелений листочо має форму півмісяця. У г о р у підноситься стебло зі своєрідпи: гроном. Саме в ньому дозрівають спори. Чому так бурхливо радіє чоловік своїй знахідці? Можливо. том\ щ о він науковець, першовідкривач виду? М о ж е , викопавш рослину, він понесе її в ботанічний сад? Отже, перелік росли: збагатиться ще однією назвою... Т а ні, лопата вдарила прямо під корінь, знівечене стебло полстілі геть. Л чоловік усе копає, копає... За якусь годину оглядає викопан; яму, обхоплює в розпачі голову. ІЦо ж він шукає? Чому орієнтується за папороттю? Перед нами скарбошукач. Рослині він зрадів тому, щ о її народи; назва - ключ трава. Я к щ о вірити легенді, ніщо так точно не вкажі скарб, як вона. Я к щ о ця не допомогла, не біда. Не може л< скарі лежати під к о ж н о ю такою рослиною! Скарбошукач знесилено надає під дерево, згортається калачиком і засинає, щоб завтра продовжити пошуки заповітної розрип-трави За А. Давидовим • З'ясуйте стиль тексту. Свою думку обґрунтуйте. • Які типи мовлення поєднані в тексті? Звіртеся зі схемою. • Який тип мовлення покладений в основу тексту? Свою думку доведіїь. РОЗПОВІДЬ

Т И П И МОВЛЕННЯ

ОПИС РОЗДУМ

/ \

ПРЕДМЕТА МІСЦЯ

— w

СТАНУ

ОЦІНКА

• П р о ч и т а й т е абзац, що є о п и с о м п р е д м е т а ( р о с л и н и ) . П р о ч и т а й т е речення розповідного характеру з елементами опису зовнішності людини. • Прочитайто абзац тексту, що містить роздум. • Усно опишіть свою у л ю б л е н у рослину. • С к л а д і т ь роздум «Чому не можна винищувати рослини» (усно) д д Що ви знаєте про науку екологію? Яка екологічна ситуація у вашому L - J регіоні" 7 Поясніть вислів «Екологія природи залежить від екології душі» о л т Роздивіться репродукції картин О. Макаренка, вміщені на с. 18 т а 20. У чому незвичність, ориї інальність цих творів? Поясніть, чому мистецький стиль, започаїкований цим митцем у живопису, називається «пелюстковизм». С п р о б у й т е с ф о р м у л ю в а т и основні ознаки цього стилю. %

12. Перепишіть, на місці крапок уставте пропущені літери.

І-^® Лісова галяв..на с х о ж а на ж . . в у п а р а с о л ь к у , в и т к а н у з МІЛЬЙОНІВ Л..СТОЧКІВ І П..ЛЮСТОК. Не п р и х о д я т ь с ю д и ні люди, ні звірі. Тільк.. їжаки шарудять в..чорами, п..р..кочуючись таємничими клубками. А під чорним каменем ж . . в е старий вуж. Ж о в т о г а р я ч і цятки на його голові вицвіли іі стали б і л и м и . У ц . . о м у місці завжди пригадується казка. Ніби росте десь тут товсте й м ' я с и с т е стебло, на ньому ро..цвітає ч..рвона к в і т к а . Х т о знайде її та зірве, той ніколи не буде с . . р о т о ю , бо к о ж н а стрічна ж . . н к а буде й о м у за матір, а к о ж . . н чоловік за батька. У к о ж н і й с і м ' ї стане він р і д н и м , а с в о е м у народові буде у л ю б л . . н и м с и н о м . Я к ітиме він г л у х о ю п у щ . . ю , то р о . . с т у п и т . . с я та п у щ а , ш . . р о к и й п р о л я ж е ш л я х . Я к ітиме через болото, засохне твань, ствердне трясовина.

Олексій МАКАРЕНКО. Свято Іван л Купала

Отаку дивну казку р о з п о в і д а ю т ь старі люди. За О• Донченком. • Позначте в словах вивчені орфограми, Звіртеся за п о д а н и м на ф о р з а ц і підручника « П е р е л і к о м основних о р ф о і р а м » Який розділ науки про мову вивчає правопис слів?

•

• В и з н а ч т е поєднані в т е к с т і т и п и мовлення З ' я с у й т е с т и л ь тексту Чи знаете ви крилатий вислів сім чудсс світу? Назвіть відомі вам чудеса. Щ о ви знаєте про акцію "Сім чудес України»? Чи брали участь у голосуванні? Якій історичній пам'ятці піддали б свій ю л о с ? f В і д ш у к а й т е на сторінках підручника з о б р а ж е н н я ч у д е с України. Ш Н Д о б е р і т ь інформацію про них. Підготуйте матеріали д о виставки « С і м чудес України».

1. Дендропарк «Софіївка». 2. Хотинська форте 3. Заповідник «Хортиця». 4. Заповідник «Кам'ннець». 5. Києоо-Печорс лавра 6. Херсонос. 7. Софія Київська.

ВиНеНННВвввЖ55гоі

ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Я /:

••

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

словосполучення, речення, члени речення; звертання, вставні слова; пряма мова, діалог; переказ, конспект; пам'ятник.

§ 1. СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ ТА РЕЧЕННЯ. ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ

13. Прочитайте. Чи всі подані сполуки слів є словосполученнями? Поясніть. Мелодійна п і с н я ; с л о в а й м е л о д і я ; н а д р у к у в а т и в к н и ж ц і ; читаемо напам'ять; з підручника; слухали й раділи; мудрі слова; текст пісні; лунали щ и р о ; більш перспективний. • Щ о тако с л о в о с п о л у ч е н н я ? словосполученням і роченням?

чому

полягає

відмінність

між

Словосполучення вживають для називання предметів, їхніх ознак, дій. Змістовий зв'язок у словосполученнях установлюють за допомогою питання, яке ставлять від головного слова до залежного: спілкуватися (як?) українською; рекорд (ЧИЙ?) Романів. Р е ч е н н я — це слово чи група слів, що передають повідомлення, запитання або пораду, прохання, наказ, тобто п е в н у д у м к у . Наприклад: Співає осінь ніжно ü журавлино (Д. Иавличко). Куди ж мене зовеш, брунатна бджілко? (В. Стус). Віддай людині крихітку себе! (J1. Костенко). 14. Прочитайте речення, правильно їх інтонуючи. Визначте вид кожного за метою висловлювання та за інтонацією. 1. П а п о р о т ь раз у ж и т т і р о з ц в і т е в ніч на Івана Купала (Я. ПрихоОько). 2. Де ж та папороть? Немає! Не цвіте ніщо й не с я є (/>. Грінченко). 3. Як пробитися крізь хмару? Я к пройти через ліси? (Олександр Олесь). 4. П р я м о йди і виростай с т р у н к і ш е . Крізь весну і осінь переходь (М.Дилемо). 5. Розквітлу папороть ш у к а є ш ти в лісах (Олександр Олесь). 6. Я к пахне земля України багаттям червоних калин! (Д. Л у ценно).

• 24

' Чи можна сказати, що словосполучення є будівельним матеріалом д л я речень? Поясніть Перше речення поділіть на словосполучення. Який розділ науки про мопу вивчає рочення т а словосгюлучоння?

15. П р о ч и т а й т е речення. Визначт к о ж н о м у г р а м а т и ч н у основу. 1. Птахи одспівали. Озимі зійи (М. Луків). 2. Н І Ж И Т Ь с т р у м о к . Дз: тать вода (М. Руденко). 3. Закучеря лися хмари (II. Тичина). 4. День і болів. Ніч віджурилася. Літо мину Осінь спинилася (/'. ЧуЛач). • Які члени речення у т в о р ю ю т ь й граматичну основу'' Д а й т е пизначєі головним членам речення • Уведіть до речень другорядні чл< речення [усно). • Які ви знаєте д р у г о р я д н і чле речення 7 Схарактеризуйте кожен із ни: Роздивіться світлину із зображі ням фортеці у Кам янець-Поди ському. Доборіть д о ноі кілька на: словосполучень та назву, пираже реченням

16. П е р е п и ш і т ь . У к о ж н о м у рече» в и з н а ч т е т а п і д к р е с л і т ь у с і й о г о член 1. Осіння днина о п у с к а чо, (Б. Олійник). 2. По-осінпьому син цвітуть небеса (М. Луків). 3. Вишив Сій чудес України: осінь на канві зеленій золоті квіті Кам'янець-Подільськнй (ОлександрОлесь). 4. .Листя, кружляї чи, пада. Віє з лугів прохолода (Ц. Л ценко). 5. А над землею з висоти схилилося осіннє небо (В. Сосюрс, б. З бабиного літа насотала прядива золоторука осінь (Л. Теніїюк).

• Назвіть самостійні частини мови, якими виражені члени речення перших двох реченнях. Який розділ науки про мову вивчає частини мови? • Які частини мови не бувають членами речення? Визначте такі часгиі мови у реченнях. • Визначте в словах вивчені орфограми Який розділ мовознавства вивчг правопис слів? 17. П е р е п и ш і т ь , на місці крапок у с т а в л я ю ч и п р о п у щ е н і л і т е р и , к о ж н о м у реченні в и з н а ч т е й п і д к р е с л і т ь головні т а д р у г о р я д н і ч л е н речення. 1. Вересень золото сипле під ноги (Т. Ссвєрнюк). 2. Рай..я осін бродить по ст..рні (М.Лукі«). 3. Облітає вбран..я з золотих ис..нів і з м н о ю с л і д н зас..иає (В. Сосюра). 4. Потяглись журавлі пдал..ч плавке Доганя їх листопад за с..лом (Б. Олійник). 5. Ліс на простір в..пуска

т о с . . п и ч к у , т о с о | ю к у (О. Слоньолська). 6. Заніміли, поникли, погасли ліси. 1 л ю д с ь к і , і пташині молчать голоси (М. Рильський). • Визначте слова, ужиті в переносному значенні. Розкрийте ці значення. • Укажіть речення, ускладнені однорідними членами Які це члени речення? 18. П р о ч и т а й т е , і н т о н у ю ч и р е ч е н н я в і д п о в і д н о д о р о з д і л о в и х знаків. Поясніть уживання ком. 1. І заіцемить, з а с в і т и т ь с я у с е р п і о с і н н я т и ш а (М. Луків). 2. Р о з у м і ю т ь мене і сади, і гаї (Г. Чубач). 3. С и д ж у на лаві і л і к у ю стрес багряним, ж о в т и м і ліловим квітом (/. Жилепко). Усе п і ш л о у свій не весняний, а осінній цвіт (Є. Гуцали). 5. В мороз і с п е к у листя д у б о в е не з а л и ш а є м о ї х л і с і в (А/. Сингаївський). 6. С р і б л я с т е павутиння осідає на деревах, к у щ а х , будівлях (З журналу). • Перепишіть Підкресліть однорідні члени речення. • Прочитайте речення, д о т р и м у ю ч и правильної інтонації. У якому з речень ви вдалися до інтонації протиставлення'' У яких — д о інтонації переліку? • Поясніть розділові знаки при однорідних членах речоння. Перовірте себе за таблицею «Розділовізнаки в реченнях з однорідними членами* Р О З Д І Л О В І З Н А К И В РЕЧЕННЯХ 3 О Д Н О Р І Д Н И М И Ч Л Е Н А М И КОМУ СТАВИМО,

КОМУ НЕ СТАВИМО,

ЯКЩО ОДНОРІДНІ ЧЛЕНИ

ЯКЩО ВОНИ

не поєднані сполучниками

поєднані протиставними сполучниками а, але, та

поєднані повторюваними єднальними сполучниками /..І, то.,

то.

Дощі Летять на чи..чи мас з небес не йдцть^ а паЗають дощі, сніги. Пройити (0. Постульга). літо і гаряче, зорі CT. Сєвернюк). 1 ліріСіно Танцть. але (А. Малишко). розтануть 1 знову йде не прозора, спіла літа Земля мені (70. Буряк). осінь щедро пахне. (А. Малишко). то луками, то садами (В. Колодій). 1

поєднані неповторюваними єднальними сполучниками і (й). та, або. чи

В очі дивляться ромашки І чебрець (Д. Луценка). Я усміхнуся вдячно

та иіасливо (С. Иоиенко). [цей чи лебеді в небі пливуть (Олександр Олесі.).

19. П е р е п и ш і т ь п р и с л і в ' я . Р о з с т а в т е п р о п у щ е н і р о з д і л о в і Прочитайте записані речення, правильно їх інтонуючи. 26

знаки.

1. Не потрібні с о л о в ' ю золота квітка і золота клітка. 2. сушать не для зими а для худоби. 3. З малого і великого «іконі: чекай восени сонця. 4. Чи дома чи в полі восени г роботи доі 5. Дружи із землею а не з вогнем та подою. 6. Час додає розуі досвіду. 7. З однієї квітки бджола робить і мед і отруту. 8. Новілі неквапний лет журавліп віщує теплу осінь. • Підкросліть у реченнях однорідні члени. • Визначте слова, ужиті в переносному значенні. Розкрийте це значені • Позначте в словах вивчені орфограми. Звіртеся з поданим на фор переліком орфограм. ^ iL

20. Перепишіть, на місці крапок уставляючи самостійно діб| антоніми до виділених слів. Розставте пропущені розділові ЗНІ

1. Вам в к л о н я ю т ь с я зорі в е ч о р о в і й ... (А. Демидені 2. Зійшлись дороги й ... (М. Луків). 3. І сум і ... завжди пор Ліворуч х т о с ь іде а хтось стоїть ... (Г. Горовий). 4. Не завтра добі словом а ... озватись би хоч пошепки до вас (М. Самійленко). 5 житті буває солодко і ... {Л. Диркивець). 6. Через літа в душі нес перемоги і ... (Ц. Луценко). • Підкресліть усі члени речення. Про ідо ви любите мріяти 9 С к л а д п ь речення про це відповідно ДО CXI Запишіть складені рочення.

0 ©о о

О©© 0

О 0 © 0-

21. Прочитзйта. Визначте однорідні члени речення та узагальнювані слова при них. Обґрунтуйте вживання розділових знаків у речення Перевірте себе за таблицею, поданою на наступній сторінці.

Скарби завжди нагадують казкові знахідки мешканців східних міс Бухари, Багдада, Стамбула. А ще на пам'ять спадають імена пірат південних морів: Генрі Моргала, Бартолом'ю Робертса, Уїльяма Кідд Пошуки їхніх багатств тривають досі. А от розповіді про скарбі знайдені на своїй землі, видаються фантастикою. І даремно. Якось малі пастушки п о т а л и худобу на вигін у долину річкі Бігаючи та пустуючи, діти помітили у вимоїні яскраві блискіткь Придивившись, вони видобули золоту посудину. Трапилося ц 1912 року поблизу села Мала Перещепина на Полтавщині. У посудині та біля неї в землі було знайдено стародавні речі келихи, вази, блюда, прикраси, монети. За два дні до села прибулі археологи. 20 кг золота, м а й ж е 50 к г срібла — т а к и й скарі віднайшли вони в землі. З книжки "100 най відоміших шедеврів України »

ПРИ ОДНОРІДНИХ ЧЛЕНАХ речення можуть бути УЗАГАЛЬНЮВАЛЬНІ СЛОВА (УС)

Ґрунт пахне скошеними ;рослинами: житом, полином. Петровим батогом (Є. Гуцало). І

УС

Красолька, мак і королевий цвіт цвіте і кланяється літу (Л. Костенко). Узагальнювальне слово є тим членом речення, що й однорідні члени, яких воно стосується.

- її Про які реальні і легендарні українські скарби ви знасто? Які твори про LbJ скарбошукачів читали? Що вважаєте найціннішим скарбом у житті? С ф о р м у л ю й т е відповідь на кожне запитання одним реченням з однорідними членами і узагальнювальним словом при них 22. П е р е п и ш і т ь , р о з с т а в л я ю ч и р о з д і л о в і з н а к и . Барви поля лугу лісу були різні багряні жовті вишневі пурпурові червоні оранжеві. Дерева кущі бур'яни бадилля усе позаймалося їхнім полум'ям. Барви і тліють і горять і жаріють і вогневіють і димлять у лісовій гущавині. Н е було к р а ю сяйву сонця смолоскипам дерев кривавим спалахам калини і білому лстінню павутинок бабиного літа. За Є. Гуцалом. • Підкресліть у реченнях однорідні члони • Якими членами речення є узагальнювальні слова при однорідних членах? Підкросліть їх як члени речення. • Накресліть речень

схеми

двох

перших

• Розкрийте лексичне значення виділ е н о г о с л о в о с п о л у ч е н н я . Чи е воно фразеологізмом'' Поясніть. Яким членом речення є це словосполучення?

23. Прочитзйте. Визначте місце узагальнювальних слів (словосполучень) щодо однорідних членів речення. Обґрунтуйте розділові знаки.

ПАМ'ЯТКИ

Трипільської культури.

IV—111 т с . дон. е.

1. Археологія досліджує розвиток людської культури на основі речових п а м ' я т о к : знарядь праці, зброї,

ІВаХ Pik \ ІМІ

* "" • % . ^^^

J )

BgFe^fO.T

Вл

A s

•PH

VJ I i i g

[їм

Ц і ї

Володимир ПАТИК Трипільські мотиви

прикрас, предметів побуту і м и с т е ц т в а . 2. Залишки Трипільської культури було знайдено поблизу двох сіл па Київщині: Трипілля та Халеп'я. 3. Тут було знайдено таке: зерна пшениці та я ч м е н ю , мідні знаряддя праці, г л и н я н и й р о з п и с н и й кольоровий посуд, вишивка, рештки будинків, печі для випікання хліба. З підручника. • Лсксичис значення виділеного слова з ' я с у й т е за тлумачним словничком, • В и з н а ч т е о д н о р і д н і ч л е н и речення, що мають при собі пояснювальні слова m Уявіть с с б с трипільцем, який потрапив у с у ч а с н и й світ Щ о й о г о з д и в у в а л о б найбільше, а що з д а л о с я б на вашу думку, знайомим? Удома напишіть сценарій ф а н т а с т и ч н о г о ф і л ь м у '-Родом in Трипілля», щль Роздивіться картину В Патика і с п р о б у й т е п о я с н и т и її назву. Н а м а л ю й т е самостійно картину з тією ж назвою. 24. П е р е п и ш і т ь , р о з с т а в т е р о з д і л о в і з н а к и . Однорідні члени речення підкресліть. У з а г а л ь н ю в а л ь н і с л о в а в и д і л і т ь рамкою.

1. У К и ї в с ь к і й Русі зводили б у д і в л і собори церкви каплиці. 2. Релігійні с п о р у д и б у л и різні д е р е в ' я н і та муровані. 3. К а м ' я н і х р а м и прикрашали такими оздобами фресками мозаїками іконами. 4. С ф е р и ч н у п о к р і в л ю ц е р к в и називали п о - р і з н о м у к у п о л о м б а н е ю маківкою. З довідника. • Поясніть лексичне значення виділених слів Звіртеся з тлумачним словничком Які славетні українські т а світові с о б о р и пи з н а е т е ? Р о з к а ж і ї ь про с т а р о д а в н і й храм, у якому вам д о в е л о с я п о б у в а ї и . У ж и вайте узагальнювальні с л о в а при о д н о р і д н и х членах речення. • Ч и відомі нам випадки, к о л и в наші д н і відновлювали зруйновані давні церкви? Розкажіть про цо. Роздивіться храм, зображений на фотографії. Опишіть його, уживаючи л е к с и ч н и й м а т е р і а л цієї вправи. Удома п і д г о т у й т е с і а п ю д о т у р и с т и ч н о г о довідника, уживаючи речення з о д н о р і д н и м и членами. .111

Слдсо-Преобрлжснський собор духовний оберіг Чернігова

25. ПОПРАЦЮЙТЕ У ПАРАХ! Складіть і запишіть речення, у яких у ролі узагальнювальних слін при однорідних членах речення були б такі: П и с ь м е н н и к и , твори, видавництва; х у д о ж н и к и , картини, музеї.

26. Перепишіть речення, розставте розділові Узагальнювальні слова (де вони є) візьміть у рамку.

знаки.

1. Колись французький інженер Боплан козацький одяг змалював намети.укріплення .гармати та мушкети (С. Шевченко). 2. Баба Марина довгий свій вік зілля сушила у хаті м ' я т у любисток липовий цвіт (С Ркшетсхіа). 3. Природа д о всього чуйно тривожно прислухається і чітко тримає над землею к о ж н и й звук і дівочу пісню і скрии воза і клекіт чорногуза (Аі. Стельмах). 4. Духовні криниці несуть людству С К а р б ц к р а с у людську фізичну вроду й духовне багатство (О. Сизоненко). • Позначте в словах вивчені орфограми. Як ви розумієте вислови « д у х о в н е багатство» та « д у х о в н і криниці»? У відповіді використайте речення з узагальиювальними словами при однорідних члонах речення. Назвіть людей, яких ви вважаєте духовними авторитетами народу, • країни, світу. Свій вибір поясніть.

Зв'язне мовлення Читання »Говоріння

УСНИЙ ВИБІРКОВИЙ ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ, ІЦО МІСТИТЬ ОПИС ПАМ'ЯТКИ ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ

27. Прочитайте. Слова «пам'ятник» та «пам'ятка» уведіть до самостійно складених речень (усно) П А М ' Я Т Н И К — П А М ' Я Т К А . Слова пам'ятник та пам'ятка багатозначні. Та коли с л о в о багатозначне, то серед різних й о г о значень є основне. Так, пам'ятник — цс насамперед скульптурна споруда у п а м ' я т ь чи на честь кого-небудь, чого-небудь: пам'ятник Тарасу Шевченкові. Пам'ятка — це предмет к у л ь т у р и , щ о зберігся з давнини, наприклад: поема «Слово о полку Ігоревім» видатна пам'ятка доби Київської Русі. Пам'ятка — це і стародавній л і т о п и с , і видатний літературний твір, і важливий д о к у м е н т , і народні дума й пісня, і унікальна давня споруда. У і н ш о м у значенні пам'ятка — цс к н и ж к а чи а р к у ш з правилами чи настановами ( « П а м ' я т к а т у р и с т о в і » , « П а м ' я т к а водієві» та ін. ). С й в у ж ч і значення ц ь о г о слова, наприклад, у діалектних у ж и в а н н я х : я пам'ятку, у пам'ятку, щ о відповідає л і т е р а т у р н о м у — на пам'ять, на .ігадку. За Ті.Лнтоне.нком-Давидовичем.

Назвіть кілька відомих вам пам'ятбк історії та культури. Які з СІІІЗ зберігаються у музеї? Які розташооані просто ноба? Удома папи інформаційну замітку про ту з них, яку ви вважасте найцікавішою, г Чи с п а м ' я т к и історії т а к у л ы у р и д у х о в н и м б а г а т с т в о м парі Поясніть. С ф о р м у л ю й т е д л я обговорення на інтернетівських форумах кі тем, які б с т о с у в а л и с я питань вітчизняної історії та культури і цікаві д л я ваших однолітків

28. Прочитайте. Лексичні значення виділених слів уточніт» тлумачним словничком. Безмежні п р и ч о р н о м о р с ь к і степи від Д у н а ю до А з о в с ь к о г о т> були р і д н о ю с т и х і є ю для с к і ф і в . Тут вони пасли х у д о б у , зво; кургани, звідси вчиняли набіги. Оселилися скіфи тут у VII столітті до н а ш о ї ери, я через с т о л і т т я Скіфія д о с я г л а н а й б і л ь ш о ї м о г у т н о с т і . Не випаді «батько історії» Геродот п р и с в я т и в скіфам так багато уваги. У с «Історії» він згадував с к і ф с ь к і племена: царських с к і ф і в , ск: землеробів, савроматів, ісседонів, будиніи.

'ссиїї• Л

Кам'яна скульптура з острова Пасхи (Полінезія)

Скіфська 6 л 6л (Україна)

Вершини багатьох скіфських курганіп вінчали кам'яні стели, які надовго пережили своїх творців. У народі вони дістали назву «скіфські баби». Насправді — цс закуті в броню володарі безмелених степів, могутні ноїни-чоловіки. Д е х т о з учених вбачає в цих зображеннях божество, аналогічне грецькому богові війни Арсеу. Інші вчені вважають цей образ зображенням царя або обожненого міфічного пертпопредка скіфів Таргітая. Та хоч би кого зображали стародавні скульптори, перед нами — образ воїна. На одностайну думку вчених, кам'яні баби - це зображення предків скіфів. Саме слово «баба», на думку деяких дослідників, п о х о д и т ь із т ю р к с ь к о г о «бабал» - н а д м о г и л ь н и к . Інколи їх називають «мамаями». Статуї виконували з граніту, піщанику або вапняку впродовж V I I - I V с т о л і т ь до нашої ери. їх висічено з п р я м о к у т н и х або округлених кам'яних стовпів. Зріст таких статуй — 1 3 0 - 1-10 см, хоч деякі сягали 4 м. Модельовано тільки голову, відокремлену за допомогою гривни (металевого обруча), щ о проходить нижнім краєм обличчя. Більшість статуй мають великі мигдалеподібні очі та п р я м и й , т р о х и р о з ш и р е н и й донизу ніс, я к и й д о х о д и т ь до підковоподібних вусів з рівно підстриженими кінцями. П і з н і ш е почали о к р е с л ю в а т и могутні плечі та с п и н у з модельованими л о п а т к а м и . Руки розкуті — права зігнута під гострим к у т о м , ліва опущена до меча, що висить на поясі. Озброєні мечем, кинджалом, б о й о в о ю с о к и р о ю і сагайдаком зі смертоносними стрілами, ці безіменні герої часто підносять до рота ритоп (посудину у вигляді рога) зі священним напоєм. Це символізує їхню належність до легендарних героїв-божеств. Давні майстри надавали статуям узагальненої (]юрми людської фігури, ретельно розробляли деталі озброєння та п р и к р а с , вирізьблених різцем у низькому рельєфі. Честі бути похованим у кургані з таким .монументом на вершині удостоювали лише тих скіфських воїнів, які за життя відмовлялися від розкоші. У їхніх похованнях знаходять цілі арсенали різноманітного озброєння, але прикраси трапляються рідко. У IV столітті до нашої ери монументальна скіфська скульптура поступово занепадає. Форми статуй с п р о щ у ю т ь с я , зменшуються їхні розміри. Степові с к у л ь п т у р и зазнали с е р й о з н и х п о ш к о д ж е н ь . Камінь у багатьох місцях викришився і звітрився. Часом важко розпізнати вирізьблені на грубому камені деталі. З книжки «100 найвідоміших шеденрів України». • Визначте, які типи мовлення поєднано в тексті. Знайдіть і прочитайте фрагмент (уривок), що є описом пам'ятки. • З'ясуйте стиль тексту, свою думку обґруніуйте. 32

Поясніть значення вислову «батько історії». Чому так називають саме СШЗ Геродота? Чи знаєте ви, кого називають «батьком риторики»? З'ясуйте це за довідковою літ ературою. 9Г-.-- Роздивіться і порівняйте зображення скіфської баби та скульптури з L S I острова Пасхи, уміщені на с. 31. Поясніть, у чому їхня схожість, чим вони різняться. Зберіть інформаційні матеріали про скіфську культуру Розкажіть про цю унікальну цивілізацію однокласникам 29. Прочитайте мовчки. Визначте стиль тексту. Які типи мовлення поєднані в тексті?

Під час розкопок скіфського кургану Товста Могила у Д н і п р о п е т р о в с ь к і й області у к р а ї н с ь к и й а р х е о л о г Борис Мозолсвський натрапив на к о ш т о в н у знахідку золоту Псктораль. Пектораль (від лат. pcctoralis — нагрудний) — дорогоцінна металева нагрудна прикраса, щ о її носили як ознаку влади фараони, єврейські первосвященики, римські сановники. Була відома у скіфів, а також індіанців — носіїв давніх культур Америки. Вага скіфської Пекторалі 1150 г, діаметр — 30,0 см. Прикрасу виготовлено із золота високої 958-ої проби, вона має чистий сонячний колір. Пектораль складається з трьох ріжкоподібпих ярусів. М і ж с о б о ю вони з'єднані ланцюжками золотих т р у б о ч о к . М і ж н и ж н і м і верхнім ярусами смужка рослинного орнаменту: гілля, листя й квітів. Рослинний орнамент закріплено на «підкладці» — тонкій плоскій платівці. У нижньому ярусі зображено тваринний світ. Його ж о р с т о к і с т ь увиразнено сценою нападу хижаків на травоїдних. Верхній ярус зображує життя людей. Злагодженість людського суспільства підкреслено сценами шиття одягу, доїння худоби. Пектораль виконано з псперевершеною майстерністю. Світова преса називала Мозолевського українським Шліманом. Ім'я Генріха ІІІлімана відоме всьому світові, адже саме він знайшов залишки давнього міста Трої. З д а є т ь с я , світ не був г о т о в и й д о т а к о г о в і д к р и т т я Бориса Мозолевського. Ч о м у ? Скіфський етеп в уяві багатьох істориків був лише територією, де орди кочових племен знаходили відпочинок після набігів на сусідні царства. Проте багато історичних джерел, наприклад твори Геродота, підносили інший портрет скіфського суспільства — розвинутого й майже досконалого. Було відоме і м ' я

одного з семи спітових мудреців — скіфа Апаха рейса, винахідника гончарного круга... Скіфську Пектораль експонують у Державному музеї коштовностей України. К. Яхнепка. • Лексичне значення виділених слів з'ясуйте за тлумачним словничком. • Відшукайте в тексті опис пам'ятки. Прочитайте цей уривок уголос • Складіть і запишіть план опису пам'ятки. • Усно перекажіть опис пам'ятки за планом H g Роздивіться картину А. Антонюка і поясніть ії назву Як ви гадаєте, чи можна вважати сімейні реліквії пам'ятками історії та к у л ь т у р и ? Р о з п и т а й т е своїх рідних про родинні реліквії. П і д г о т у й т е й проведіть у класі вечір «Історія моєї країни складається з історії кожної родини».

Андрій АНТОНКЖ

Скіфська колискова

§ 2. ЗВЕРТАННЯ. ВСТАВНІ СЛОВА

30. Прочитайте речення, правильно їх інтонуючи. Визначте звертання Поясніть роль звертання в мовленні.

1. Україно моя! Все життя прихилю до твоєї краси чарівної (Ю. В<>ро пай). 2. Любітеся, брати мої, Украйну любіте... ('/'. Шевченко). 3. ГІри хились до мене, побратиме! (Леся Українка). 4. Всюди з вами, українці рідна Україна (М. Теличко). 5. Тримай-но люстерко, історіє (І.Драч). • •

Визначте звертання непоширені й поширені. Поясніть розділові знаки в реченнях

31. Перепишіть. Підкресліть у реченнях усі члени речення. Чи є членом речення звертання? Поясніть.

1. Зійди, сонце, під моє віконце та й засвіти ясно (Леся Українка). 2. Візьміть мене, хмари, на крила свої (Олександр Олесь). 3. Прозоре небо, підіймайся вище! (А. Малишко). 4. Ти не клубочся, тумане, листя не в'яль тополине (Д. Луценко). 5. Не ш у м и про минуле, тополе, за вікном у ранковій імлі (ß. Сосюра). б. Стелися, мій барвінку синій (М. Р у ден ко). • Визначте звертання непоширені й поширені. • Якою частиною мови виражені звертання? Визначте відмінкову ф о р м у цієї частини мови. 32. Перепишіть прислів'я, на місці крапок додаючи дібрані з довідки звертання. Розставте розділові знаки.

1. Не сунься ... наперед четверга, бо ще середа буде. 2. ... обачним будь, не вирушай з казаном у путь! 3. Стружи ... батько с о к и р о ю підправить! 4. Я к не вертися ... а хвіст ззаду. Сину. П'ятницо. Горщику. Собако • Якою частиною мови виражені звертання? Визначте відмінкову форму цієГ частини мови. 33. Перепишіть, подані в дужках іменники ставлячи у формі кличного відмінка. Розставте розділові знаки.

І. Мій (друг) дл і тебе світапки цвітуть

(Д. Луценко).

2. Я к тебе хоч

звати (земляк)? (Григір Тютюнник). 3. Я до тебе мій (птах) не забув написати на спомин листа (М. Сингаївський). 4. Ш а н у й (юнак) батьківські шляхи (Д. Л уценки). 5. Терпи (козак) горе то перепливеш м о р с . 6 . Уставай ( ч о л о в і к ) третій півень к у к у р і ч е ! (Народна творчіст/.). 7. (Дивак) Глянь як ниви колосяться! (Л/. Рильський). • • •

Назвіть звуки, що чергуються за творення відмінкових ф о р м іменників. Виділені слова передайте звукописом. Який розділ науки про мову вивчає звуки мови та мовлення?

34. С к л а д і т ь і з а п и ш і т ь речення, щ о б подані с л о в а б у л и в н и х : • підметами; • звертаннями. ЕВЕЕ^І^

Земля вкривається осіннім земле, осіннім золотом. I. Річка, Дніпро, радість, люди. I I . Вулиця, батько, ніч, хмари.

золотом.

Вкривайся,

ВСТАВНІ СЛОВА (СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ) МОЖУТЬ ВИРАЖАТИ АБО ВКАЗУВАТИ НА: ДОСТОВІРНІСТЬ ПОВІДОМЛЕННЯ, УПЕВНЕНІСТЬ

звичайно, безперечно, певна річ

НЕВПЕВНЕНІСТЬ, МОЖЛИВІСТЬ, ЙМОВІРНІСТЬ

може, певно (е), можливо, здається,

ДЖЕРЕЛО ПОВІДОМЛЕННЯ

помосму, кажуть, на думку .... за свідченням .... як відомо, як відзначено

ЕМОЦІЙНУ ОЦІНКУ ПОВІДОМЛЮВАНОГО

на щастя, на жаль, на диво, на сором, на лихо, дивна річ, як на гріх

ЛОГІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ, ВИДІЛЕННЯ ОСНОВНОГО В ПОВІДОМЛЕННІ

по-перше, по-друге, отже, зрештою, нарешті, до речі, виявляється, навпаки, проте, однак

УВІЧЛИВІСТЬ

будь ласка, вибачте, прошу вас,

ПРИВЕРНЕННЯ УВАГИ

уявіть собі, зрозумійте, зверніть увагу, пірите, власне, між нами кажучи

без сумніві/,

безумовно.

очевидно

дозвольте

35. П р о ч и т а й т е . Ч и є ч л е н а м и р е ч е н н я в и д і л е н і с л о в а ? С в о ю д у м к у обґрунтуйте. 1. І така навкруги невимовна краса! Не любити цю землю, їй-Іїогу, ие можна! (М. Луків). 2. Мабуть, це маленька батьківщина (І. ГІаалюк). 3. А день за сонцем утопчися в морі і став, на жаль, у ж е вчорашнім днем (Л. Воронько). 4. Ч и , м о ж е , я змалку привик, як осінь туманами плаче? (Д. Фа.іьківський). 5. Певно, осінь стигне золота (Л/. В.*ад). 6. А скоро, кажуть, і жнива. Поля дрімають вогнедишно (/. Жиленко). 7. Я, п о в і р т е , цього не знала, а тепер р о з к а ж у усім (Л. ііроцик). • На що пказує кожне виділене с л о в о ? Перевірте себе за таблицею, поданою на с. 36. 36. П е р е п и ш і т ь , р о з с т а в т е п р о п у щ е н і р о з д і л о в і з н а к и . їхнє вживання.

Обґрунтуйте

1. Може мій вечірній срібний голос долетить до тебе з-за Дніпра (М. Сингаїаський). 2. Буває в дорозі десь трапиться чиста криниця (Д. Луценка). 3 . Здається так би вічно й ш о в (В. Сосюра). 4. К о м ф о р т і порядність. Цс п о - м о є м у могло б стати девізом часу (Олесь Гончар). 5. Упевненість однак так с х о ж а на упертість (Л. Гіроцик). 6. І ви не раз бувало помилялись (J1. Луценко). 7. Пенно нелегко підкорити словом папір. Мабуть треба с п о ч а т к у визначити не тільки зміст а й мету викладених с л о в а м и д у м о к (Р. Іваничук), • •

Поясніть роль вставних слів у мовленні З ' я с у й т е значення вставного слова в кожному реченні. П р о в е д і ї ь спостереження: які вставні слова найчастіше вживані в мовленні д о р о с л и х ? Ваших однолітків? Вашому? Чим це, на вашу думку, можна П О Я С Н И Т И ^ Поясніть відмінність між вставними словами і так званими «словами-паразиіами». 37. О з н а й о м т е с я з т а б л и ц е ю . З а з р а з к о м п о д а н и х у н і й р е ч е н ь с к л а д і т ь і з а п и ш і т ь п о д в а р е ч е н н я з к о ж н и м із с л і в може, на диво, бачите т а к , щ о б в о н и б у л и т о в с т а в н и м и с л о в а м и , т о ч л е н а м и р е ч е н н я . ВСТАВНІ СЛОВА

ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ

•Буває, захмарить... Таке буває досить (С. Голоєанівський ). вдасться, пливе Усе це нам тільки туман (Л. Тилалай). • «

часто. здається, "

Складені речення запишіть, підкресліть у них усі члени речення

38. У с т а в л я ю ч и п р о п у щ е н і л і т е р и , п е р е п и ш і т ь р е ч е н н я в т а к і й послідовності: • ускладнені звертаннями; • ускладнені вставними словами.

1. За усе тобі я п о к л о н ю с ь , у к р а ї п с ь к а з о л о т а с т о л и ц е ! (С. Ку.їьменко). 2. Найяскравішим виявом бе..смертя народного д у х у с , власне, п о є д н а н н я д в о х с т . . х і й : с л і з і с м і х у , т р а г . . ч н о г о іі к о м и ч н о г о , б о л ю й надії (П Загребеяьиий). '.і. Паш х л і б о р о б с ь к и й рід ще не в т о м и в с я , тату! (В. Запгуливітер). А. Але як, б у в « , не вистачає л и ш є д и н о г о с л о в а , с л і в ц я (II. Перебийте). 5. Тр..вогок> у с ь о г о обняло. Буває, к а ж у т ь , так від HJIO(ß. Кравченко). • •

•

О б ґ р у н т у й т е вживання розділових знаків Позначте у словах вивчені орфограми. Які звертання, на вашу думку, стануть найбільш популярними у нашому суспільстві років через 50 або 100? Свою думку обґрунтуйте. Зв'язне мовлення Говоріння

СКЛАДАННЯ ТА РОЗІГРУВАННЯ ДІАЛОГІВ

39. Складіть і розіграйте діалог між двома восьмикласниками, які обмінюються враженнями від автобусної екскурсії « С і м чудес України». У репліках діалогу вживайте назви пам'яток історії та культури. Використовуйте звертання та вставні слова. 40. Складіть і розіграйте діалог між восьмикласницею та їїбабусею, котра колись працювала екскурсоводом. Дівчинка хоче відвідати Музеґ. води. Бабуся переконує, що спочатку потрібно ознайомитися з експозиціями загальновідомих музеїв. У репліках уживайте подані в рзмці назви музеїв. Використовуйте звертання та вставні слова.

Національний музей історії України, Національний х у д о ж н і й музей України, Державний музей літератури, Національний музей Тараса Шевченка, Державний музей книги і д р у к а р с т в а України

Уявіть, що вам запропонували створити експозицію меморіального Музею власного дитинства. Які б експонати ии помістили тут? • З а п и ш і т ь т е к с т можливої екскурсії, п р о ч и т а й т е його батькам і однокласникам 41. Складіть і розіграйте діалог між восьмикласником та директором школи про організацію учнівської екскурсії«/(и/в (Харків, Львів, Донецьк) — місто романтичне». У репліках уживайте назви вулиць, площ, майданів, парків, скверів, пам'ятників. Використовуйте звертання та вставні слова.

Уявіть, що пи працюєто в турагенгстві, яке прагне розвивати туризм в Україні. За допомогою Інторнету дізнайтеся про визначні місця кожної з областей України і складіть маршрути можливих екскурсій. Складіть і розіграйте діалог між менеджером туристичного агентства, який переконус клієнта провести відпустку не за кордоном, а на Батьківщині. Використайте інформаційний та ілюстративний матеріал підручника. 38

УСНИЙ ВИБІРКОВИЙ ПЕРЕКАЗ 42. Прочитайте. Лексичне значення виділених слів уточніть з тлумачним словничком. Визначте тип висловлювання. Свою думк доведіть.

Збруцький ідол Стовп ч о т и р и г р а н н и й , з а в в и ш к и 2 , 7 м виготовлений із місцевого с і р о г о в а н п я к у . 'і ч о т и р ь о х б о к і в він прикрашений б а р е л ь о ф п и ми м а л ю н к а м и . Колись стопп покрив.-ш ша] я с к р а в о - ч е р н о н о ї в о х р и , с л і д и під я к о ї іц< збереглися в д е я к и х м і с ц я х . Стопи увінчує чотирилика голова } давньоруській князівській шапці. Усі «лики» голови — два чоловічі й два жіночі — м а к т довгасті витягнуті пропорції з п л а с к и м и , леді окресленими рисами обличчя.

Иг ^^^^^^^

К о ж н а грань с т о в п а п о д і л я є т ь с я па три окремі яруси, які відповідають тогочасним релігійним уявленням про три с в і т и . Верхній ярус зображає небо і с л о в ' я н с ь к и х богів, які с т о я т ь : середній - землю й невеликі ф і г у р к и людей; н и ж н і й — підземний світ і напівфігури з п і д н я т и м и д о г о р и р у к а м и , які н а ч е б т о п і д т р и м у ю т ь два верхніх яруси. Збруцький ідол дійшов до нас із я з и ч н и ц ь ких часів. У в а ж а ю т ь , щ о це зображення бога Світовида. *

Із

календаря.

• Я к и й т и п мовлення п о к л а д е н о в основу висловлювання? Свою думку обґрунтуйте. • У першому реченні визначте «відоме» т а «нове». Звіртеся з прааилом, поданим на наступній сторінці Яких с л о в ' я н с ь к и х богів ви з н а є т е ? Як ви уявляєте Ярила, Берегиню, Велеса? С п р о б у й т е усно описати когось із них.

Збруцький Ідо я

У реченнях опису пам'ятки (предмета) «відомим» с назва предмета чи його частин, «новим» — ознаки. Наприклад: В Н В Н Глек чорного кольору. Поверхня його лискуча. В Н Орнамент на стінках — хвилястий. Опис пам'ятки може бути складений у діловому або художньому стилях.

науковому,

Мета наукового та ділового описів пам'ятки — точність, конкретність. У музеях до кожного експоната докладають так звану інвентарну картку, вписуючи до неї докладний діловий опис пам'ятки та зазначивши час та місце її створення. Ділові та наукові описи пам'яток точні, лаконічні, об'єктивні. Мета художнього опису пам'ятки — передати найважливіші, на погляд автора, ознаки, а також викликати певне до неї ставлення. У такому описі вживають художні засоби та оцінні слова. 43. Прочитайте. Лексичне значення виділених слів уточніть за поданими у кінці підручника словничками. Визначте тему та головну думку тексту. Оранта А р х і т е к т у р а Софії К и ї в с ь к о ї зачаровує. В н у т р і ш н є оздоблення С о ф і й с ь к о г о храму так с а м о нікого не м о ж е залишити б а й д у ж и м . З а п а м ' я т о в у ю т ь мозаїки, фрески, різьблені шиферні плити, м а р м у р о в у у с и п а л ь н ю Ярослава М у д р о г о . М о з а ї к и Софії К и ї в с ь к о ї є п е р л и н о ю с в і т о в о г о м и с т е ц т в а . З ' я с о в а н о , щ о над ними працювала артіль із восьми х у д о ж н и к і в . 6 4 0 квадратних метрів стін майстри заповнили у п р о д о в ж трьох років. Центральний образ собору Марія О р а н т а . Ця велика мозаїка виконана о с о б л и в о майстерно. Ч о м у образ Оранти винесено у храмі на чільне місце? Річ у тім, щ о Богородицю вважали захисницею Києва, як тоді казали, « н е п о р у ш н о ю с т і н о ю » , крізь я к у не могли перелетіти ж о д н а ворожа стріла, ж о д е н с п и с . Діва Марія зображена на о к р у г л і й увігнутій стіні. Все т л о навколо неї викладене з о л о т о ю с м а л ь т о ю . Від ц ь о г о п о с т а т ь Богородиці огорнута м ' я к и м з о л о т и с т и м с я й в о м . О б л и ч ч я Оранти с е р й о з н е , н а в і т ь с у в о р е . Б о г о м а т і р с п р а в д і 40

здається непорушною, всесильною. Сині, б л а к и т н і , золотисті барви її вбрання надають постаті у р о ч и с т о с т і . О б л и ч ч я здасться р о ж е в у в а т и м . Самих р о ж е в и х кубиків смальти на щ о к а х , вустах і підборідді Богоматері не так багато. А л е тоненька рожева с м у ж к а , я к о ю обведено її уста, ніс, п о в і к и й підборіддя, немов накладає на сусідні к о л ь о р и р о ж е в и й відтінок. Обличчя Божої Матері від цього олсиває, стає ще виразнішим. Мозаїчне зображення Оранти в Софії К и ї в с ь к і й — найбільше за розміром у х р и с т и я н с ь к о м у світі. Висота постаті 5,5 м. Я к б и мозаїку можна було «розігнути» й перевести на рівну площину, постать в а ж к о було б назвати ідеально п р о п о р ц і й н о ю . Але ж над зображенням працювали найуміліші майстри! Вони врахували, щ о зображення на увігнутій п л о щ и н і здаватиметься м е н ш и м , н і ж с насправді. Тому мозаїчний портрет сприйОрлжа'софІП^ЇВСІкої

м а є м о

и к

об

Раз

істоти,

гармонійної

І внутрішньо, і зовні. Не втративши за д е в ' я т ь із п о л о в и н о ю століть с в о є ї к р а с и , мозаїки Софії Київської є зразком високої сили мистецтва. •іа Д. Степовиком. • Визначте стиль тексту. Свою думку доведіть. • Який тип мовлення покладено в основу і е к с т у ? Які т и п и мовлення допоміжні? • Відшукайте в тексті опис пам'ятки історії та культури. Прочитайте його. • Складіть і запишіть простий план опису пам'ятки. • За планом усно перекажіть опис пам'ятки Як ви розумієте вислів «сила мистецтва»? Поясніть Наведіть приклади впливу мистецтва на людей {із художньої літератури, матеріалів ЗМІ чи власного досвіду). Поясніть, чому відома страхова компанія, а також видапництво • вибрали собі назву «Оранта». Якби ви були директором цих установ, на якій назві зупинилися б? С ф о р м у л ю й т е вимоги до назв успішного підприємства: популярної молодіжної газети; футбольної команди.

FL вШ*

§ 3. ПРОСТЕ І СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ

44. П р о ч и т а й т е п р и с л і в ' я , в и з н а ч т е р е ч е н н я п р о с т і т а П о я с н і т ь р і з н и ц ю між н и м и . П е р е в і р т е с е б е за т а б л и ц е ю .

складні.

1. Осінь іде й за с о б о ю дощ неде. 2. Дощ без хмари не приходить. 3. Осінь збирає, а зима з'їдає. 4. Поле бачить, а ліс чує. 5. Тільки штучні квіти догцу бояться. 6. Зима спитає, як ти літува».

ВИДИ РЕЧЕНЬ ЗА БУДОВОЮ ПРОСТІ

СКЛАДНІ

Мають одну граматичну основу

Мають дві або більше граматичних основ

Осінь на землю тихенько спускається (М. Рильський ).

ЇСодищр осінь, і кущі ожини запалали знову (А. Малишко).

Складне речення має дві або більше частини, які за своєю будовою є простими реченнями. Прості речення у складному можуть бути незалежними одне від одного за змістом або мати головну частину і залежну (кілька залежних). Від головної частини до залежноїможна поставити питання. Частини с к л а д н о г о

речення

можуть

з'єднуватися

за

допомогою сполучників: Відшуміло вже літо, і осінь прийшла (Г. Хорташко) або без них: Пройдуть зливи, замовкнуть грози, задрімають вітри на ланах (В. Симоненко). 45. П р о ч и т а й т е речення. В и з н а ч т е в к о ж н о м у г р а м а т и ч н у У к а ж і т ь речення п р о с т і т а с к л а д н і .

основу.

1. Минають дні, минає літо, настала осінь, шелестить пожовкле листя (Т. Шевченко). 2. Вже доіцами в шибку стука рання осіїп. (.4. Бе бешко). Ii. Жасмігн цвіте, і трапи косять, а сіно пахне і п'янить (М. Луків).

4. Може, літо золоте ми загубили на стерні? (Д.Луценко). 5. Плаче гуляє вітер, листя боязко тремтить {Олександр Олесь). 6. К і розквітли восени, і в хмарах сонце Засміялось (Олександр Олесі,) листя золотий пасьянс на лаві розкладають клени (ft. Сироватко). • Складні речення запишіть, підкресліть у кожному голопні члони рече • Укажіть складні речення, частини яких пов'язані сполучниками, та ск речення, частини яких поєднані без них 46. Перепишіть складні речення у такій послідовності: • речення, частини яких з'єднані сполучниками; • речення, частини яких поєднані без сполучників. Підкресліть головні члени речення.

1. Дихання оссні уже па квіти впало, у зелені дерев сумує дс-і пожовклий лист (В.Сосюра). 2. Зіт хає сад, і гуляють плоди, і щемне запахла рута-м'ята (Д. Кононенко). 3. Стояла в травах ніч, а трави п< літом, й за кленами сіріло джерело (А/. Вінграновський). 4. Ще зим видно і в бінокль, і гойдає хвиля цвіг латаття, та вже вітер в ш ц т листок із чуприни клена коло хати (А. Качан). 5. Відшелестіли лсб трави, остання гілка глоду обліта (Л. Овдіенко). б. Тремтить осі прохолодна тиша, і відлітають сумно журавлі (Т. Пащенко). • Визначте речення, ускладнені однорідними членами. Поясніть у розділові знаки. • Позначте в словах вивчоні орфограми. чь Розкажіть, якою ви уявляєте фею осені. Створіть її словесний порт В і д і в о р п ь їі вигляд фарбами.

№

47. Перепишіть, уставляючи пропущені літери та розставляї розділові знаки.

1. Поволі буйнотрав'я пр..гасає але цвіте голублячись до петрів батіг (Л. Тендюк). 2. ІЦе ходить осінь по опалім листі Журавлиний К Л Ю Ч не відбр..нів (II. Поклад). 3. Землю огорта р о ж тиша вечір огіуека..ться з н..бес. Він сопілку з оч..рету ріже, і луї тихий полонез (Є. Сарапулом). 4. Мабуть осінь іде зі своїх) золот» В . . С І Л Л Я а с н і ж о к молодий прост..лив їй пухкі К . . Л И М И (II. Скуні 5. Сонце в с о н . . и х лісах вії ніжно відкрило а відлун..я в горах д{ новий ро..будило (77. Кубиєвич). • Обґрунтуйте вживання розділових знаків у реченнях. • Зробіть синтаксичний розбір першого речення. • Позначте в словах вивчені орфограми. • Визначте слова, ужиті в переносному значенні. Розкрийте їхній зміст \ - y l Які речення - прості чи складні — пи вживасто частіше у своїх т(?орг Відповідях на уроках? Розмовах із товаришами? Зробіть висновки п стилістичні особливості використання простих і складних рочень.

З в ' я з н е мовлення Чигання • Письмо

КОНСПЕКТУВАННЯ ЯК РІЗНОВИД с т и с л о г о ПЕРЕКАЗУ ПРОЧИТАНОГО НАУКОВО-НАВЧАЛЬНОГО ТЕКСТУ

48. П р о ч и т а й т е . Л е к с и ч н е з н а ч е н н я в и д і л е н и х с л і в з ' я с у й т е за т л у м а ч н и м с л о в н и ч к о м . Д а й т е в і д п о в і д і на п о д а н і п і с л я т е к с т у запитання. Дехто вважає, що читання, як і дихання, кожному дано само собою. Проте сам процес читання, його технологію одразу не осягають. Спочатку моє читання було хаотичне. Книжка, я к у я читана, містила покликання на інші джерела. Розшукуючи ці джерела в бібліотеці, я на кожнім кроці напітоБхувачася на назви, які мене інтригували. Сьогодні нібито це мені й не треба — а знати так хочеться! Так моє читання розгалужувалося — головна його магістраль переходила па зустрічні шляхи, дороги — вливалися у вулиці, вулиці — в провулки, провулки — у стежинки, а стежинки вели в неосяжну далину бездоріжжя... Відтак головна тема моїх) читання обростала спіралями знань, пояснень, переходила в нові проблеми. Я продиралася крізь хащі знань, кидаючись урізнобіч. А щоб не забувати прочитаного, я почала конспектувати й о т в зошиті. Спочатку я конспектувала геть усе — від і до. Потім, навчившись відрізняти суттсве під випадкового, головне від другорядного, я почала записувати тільки найголовніше. Поступово конспектунання перетворювалося на розмову з к н и ж к о ю . У конспект потрапляло все: мої враження, викликані прочитаним думки, схвалення й протести. Читання книжки має бути взаємодією з нею. Нічого не вкладаючи в читання від себе, ви ризикуєте нічого від книжки не одержати. Поступово в мене закріпилася чудова звичка знаходити потрібну к н и ж к у , в ній найпотрібпіше мені місце, а це місце к о н с п е к т у в а т и . Не була звичка в д у м л и в о г о читання, звичка почуватися в книжці не як у іюстях, а як удома. Звичка розуміти й залишати корисну тобі к н и ж к у в записах. Крім того, засвоювати «побічні» її місця, які ще можуть знадобитися. Так поступово я осягнула, щ о ізольованих знань у світі немає, усе, пізнане людьми, перегукується. Саме ноно й становить секрет освіченості. :іи М. ІЛаяІкян. • Які В И Д И мовленнєвої Д І Я Л Ь Н О С Т І вам відомі? • Чим відрізняютіїСЯ іакі види мешлення. як слухання та читаиня, від аудіювання й письма? За потреби зверніться до схеми на с 16. 44

,' Які причини спонукають л ю д е й д о читання? V . Чи можна сказати, що рівень освіченості та загальної культури л ю д пов'язаний насамперед із читанням? Свою думку поясніть. • Як варто читати, щоб о д е р ж а т и від читання не тільки задоволення, користь? • Поміркуйте: чи завжди ви читаєте однаково? Звіртеся зі схемою. І ) ОЗНАЙОМЛЮВАЛ ЬНІ ЧИТАННЯ

І І В ВІ И Б І Р К О В І 3)

ВИВЧАЛЬНЕ

Роздивіться і опишіть графічну роботу О Усачова. Яким н а в а ш у д у і W видом читання зайнята дівчина? Поясніть. • Які записи ви зникли робити у процесі читання перед усним і письмої переказом? Навіщо складають план тексту? • Навіщо потрібно вчитися конспектувати прочитане? • Чим. на вашу думку, конспект тексту відрізняється від його плану? Чи користуєтеся ви аудюкнижками? Чи можна, на вашу думку, т а • спосіб поширення інформації назвати читанням 9

49. П р о ч и т а й т е . П о м і р к у й т е : д о я к о г о з в и д і в ч и т а н н я ви о с о б и вдаєтеся найчастіше? Чому? О з н а й о м л ю в я л ь н е читання застс в у ю т ь для попередіпюго ознайомлеї

—

- Дівчина ~ ОлексійзУСАЧОВ. книжкою

у с і є ю к н и ж к о ю . Переглянувши змі п е р е д м о в у , читач мас з р о з у м і т и л и ш е те, про щ о в к н и ж ц і йдет: (зміст), а й найважливіші з - п о м і ж словлених у ній д у м о к , дістати чі' у я вВлиебнінряк о впро ц і н н і с т ь —і це корисні еитиегортає читання І' оаспектах. учитає взхваиоасвп гтчул оасю лознайдені ью в тпіучл ею иВін .ьчк кіншии сна фрагменти т загалом, сптовид отрріінбкнчитання ии(уривк акцеїг ,х шви, доки йс

Вивчальне читання (ноно ж поглиблене, аналітичне) вважають найдоречнішим у процесі навчання. За такого читання інформацію сприймають не пасивно, а, ставлячись до прочитаного критично, дають свої трактування висловленої автором думки, самостійно роблять висновки, помічають слабкі місця у викладі або поясненнях. Таке творче сприймання гарантує, ефектинне запам'ятовування прочитаного. Дуже добре, я к щ о під час вивчального читання вдаються до конспектування, тобто с т и с л о г о п и с ь м о в о г о викладу змісту та головних ідей сприйнятого. Розрізняють такі види конспектів: ТЕКСТУАЛЬНИЙ

ВІЛЬНИЙ

ЗМІШАНИЙ

Відшукавши потрібну інформацію, читач переписує їїдослівно.

Відшукавши потрібну інформацію, читач записує головне, уникаючи менш істотного.

Вільний виклад прочитаного читач поєднує з дослівно переписаними уривками (цитатами).

У зошиті для конспектування бажано зробити широкі береги. На сторінці треба записувати конспект опрацьованого тексту, а на берегах — власні думки (зауваження, доповнення, висновки) щодо змісту тексту. Зазвичай для записів на берегах використовують такі позначки: ? - не зовсім зрозуміло; ? ? — сумнівно; ! - цікаво; !!! надзвичайно цікаво; NJ (лат. nota bene — [нотабене]) — найважливіше. Для того, хто тільки починає навчатися конспектування, робота мас складатися з таких етапів: 1. Уважне читання тексту, визначення його теми та головної думки. 2. Попереднє визначення в тексті головних думок. 3. Складання і запис плану тексту (чітко й стисло сформульованих мікротем). 4. Письмовий виклад основних положень тексту відповідно до к о ж н о г о з пунктів плану із зазначенням конкретних фактів. Заголовок конспекту записують так: Прізвище автора. Повна назва тексту. Назва книжки (журналу, газети), у якому його надруковано. Місце видання. Видавництво. Рік видання. Наприклад: Святослав Юсов. Вікеитій Хвойка / / У кн. «100 пайнідоміїних українців». — К.: Кпижковнй дім «Орфей», 2005.

50. Прочитайте текст. Визначте його тему й головну думку. Лексичн значення виділених слів уточніть за тлумачним словничком.

Вікентій Х в о й к а Засновник у к р а ї н с ь к о ї а р х е о л о г і ї Вікентій Х в о й к а в к о г о р і найславстніших постатей цієї науки посідає, почесне місце. Важк знайти період прадавньої у к р а ї н с ь к о ї історії, у я к о м у з й о г о і м ' я м н були б пов'язані археологічні відкритт. або б л и с к у ч і наукові досягнення. Н а й б і л ь ш и м п о д а р у н к о м Вікенті. Хвойки людству стало відкритт. унікальної стародавньої землеробське культури IV—III тисячоліття д н а ш о ї ери на т е р е н а х У к р а ї н и . Ц» культуру вчений найменував Трипіль с ь к о ю — за назвою села Т р и п і л л я ПАМ'ЯТНА монета <Вікентій Хвойкл' поблизу якоію б у л о здійснено перши! м а с о в и й р о з к о п д а в н ь о г о поселення Дедалі б і л ь ш е с у ч а с н и х д о с л і д н и к і в в в а ж а ю т ь т р и п і л ь с ь к культуру о д н і є ю з перших цивілізацій у світі. Чех за н а ц і о н а л ь н і с т ю , В і к е н т і й ( В і к с н с ) Х в о й к а народивс; 1850 р о к у в ч е с ь к о м у місті Семіні. Й о г о рід б у в р и ц а р с ь к о ю п о х о д ж е н н я . Після однієї з середньовічних битв фамільний мастої було спалено, рід Х в о й к і в збіднів. По закінченні комерційного училища Вікентій оселився у Празі Там він захопився вивченням стародавньої історії та старолштностей А л е , не з н а й ш о в ш и з а с т о с у в а н н я с в о ї м силам на б а т ь к і в щ и н і двадцнтисемирічний Вікентій Х в о й к а переїхав д о Києва. Тут вії викладав німецьку мову та малювання, захопився агрономічно» наукою. Та ці заняття не давали особливої втіхи. Х в о й к а дедал частіше повертався до свого захоплення стародавньою і с т о р і є ю . Наполегливо вивчаючи т е р и т о р і ю історичних районів Києва Вікентій пильно с т е ж и в за земляними роботами в місті. І о с ь паста день, з я к о г о р о з п о ч а л и с я с е н с а ц і й н і а р х е о л о г і ч н і в і д к р и т т і д о с л і д н и к а - с а м о у к а . С п о с т е р і г а ю ч и за земляними р о б о т а м и , іщ відбувалися на Кирилівських в и с о т а х , Х в о й к а помітив у розрізі горі круглу жовтувато-білу пляму, котра видалася й о м у бивнем мамонта Здогад підтвердив викликаний ним український історик, професої Київського університету В о л о д и м и р А н т о н о в и ч . П р и п у с т и в ш и , ЩІ тут була с т о я н к а первісних л ю д е й , А н т о н о в и ч порадив шукаті к р е м ' я н і вироби, і їх б у л о знайдено. Так, стараннями ВікентЬ Х в о й к и б у л о в і д к р и т о знану тепер у в с ь о м у світі К и р и л і в с ь к ; палеолітичну с т о я н к у поблизу центру Києва. Відомості про н е ї т е п е ] є в к о ж н о м у ш к і л ь н о м у п і д р у ч н и к у історії. 47

Під час зроблених Вікентієм Х в о й к о ю розкопок на Кирилівських висотах було виявлено фрагменти давніх ж и т е л , різноманітні крем'яні знаряддя. Знахідки мали світовий розголос. У наступні роки вчений відкрив ще кілька давніх стоянок в Україні. У великій кількості дослідник знайшов кістки тварин, залишки приміщень типу землянок. У житлах були заглибини для вогнищ, до яких вели східці. Стіни були плетені й мазані глиною. Було виявлено багато з а л и ш к і в к е р а м і к и , розписаної ч е р в о н о ю та ч о р н о ю фарбами. Згодом було доведено, щ о ці землянки — не житла, як спочатку вважав Хвойка, а гончарні печі трипільців. Відтоді почато с и с т е м а т и ч н і д о с л і д ж е н н я п а м ' я т о к цієї прадавньої землеробської культури, поширеної в IV—III тисячоліттях до нашої ери па частині земель України, Румунії та Молдови. Відкриття було здійснене в той час, коли вважалося, щ о прадавні хліборобські культури могли існувати лише в теплих краях - на берегах Нілу, Тигру та Євфрату. Протягом X X століття було відкрито й досліджено сотні поселень Трипільської культури. Серед них є досить великі за розмірами та кількістю населення. Дехто вважає їх найдавнішими в світі містами. О т ж е , Вікентій Х в о й к а став першовідкривачем величної й прадавньої к у л ь т у р и , щ о була о д н і є ю з перших розвинутих землеробських культур у світі. Деякі вчені вважають її навіть цивілізацією без п и с е м н о с т і . Праці, які написав Вікентій В я ч е с л а в о в и ч Х в о й к а , п а м ' я т к и , які відкрив, археологічні колекції, ним зібрані, стали невичерпними джерелами для вивчення давньої історії нашої батьківщини. З книжки «100 найнідоміиіих укри'їнців». • Складіть план тексту запишіть його. • Складіть текстуальний конспект прочитаного. Працюйте послідовно, як запропоновано у тексті вправи 49. • Зробіть висновки; яку користь д а л о вам конспектування? Чого ви навчились у процесі створення конспекту? ^ - v f Подумайте, які б книжки або газетні та журнальні публікації вам би J j j хотілося законспектувати. Чи варто конспектувати підручник? Чому? Порадьтеся з батьками, старшими товаришами і визначте сфери, де вам стане у пригоді вміння конспектувати Чому, на вашу думку д о цього часу ц е немає комп'ютерного «коиспсктувальника» 7 ПОПРАЦЮЙТЕ В ГРУПАХ! Визначте « п л ю с и » й «мінуси» • конспектування. Складіть порівняльну таблицю «Переказ і конспект: спільне та відмінне» • Проведіть у класі обговорення питання «Кому у XXI столітті погрібне вміння конспектувати?» або «Чи може ДИКІофон замінити конспект?».

§ 4. П Р Я М А МОВА. ДІАЛОГ

51. Прочитайте речення, дотримуючи правильноїінтонації. Визнач кожному пряму мову та слова автора.

1. Перед смертю Ярослав всіх синів своїх покликав і з любо проказав: « Я к не будете всі разом йти до спільної мети, ви, дерле зруйнувавши, подастеся у світи (Олександр Олесь). 2. А прийде ча< усіх покличе мати і запитає кожного колись: «Ти не забув, з я вийшов хати? Звідкіль дороги в світ розпочались?» (М. Ткач). 52. Ознайомтеся з таблицею. Прочитайте речення, подані після і обґрунтуйте вжиті в них розділові знаки.

РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В РЕЧЕННЯХ ІЗ ПРЯМОЮ МОВОЮ Слова автора: «Пряма мова».

Я прийду і вимовлю:

«Спасибі».

А. Ма.гииіі

Ca: «Пм», Слова автора: «Пряма мова!»

І ти говориш: «Я

щаслива!» В. Сосюр

Са:«Пм!» Слова автора: «Пряма мова?»

Питисіи сумно ти: «Хто та

Ca: «Пм?» «Пряма мова», — слова автора.

«Вчися,

синку»,

— каже

батько.

«Пм», - са. •Пряма мова!» - слова автора.

«Я піду!»

— хлоп'я

«Пм!» — са. «Пряма мова?» - слова автора. «Пм?» — са.

«ІЦо, моє щастячко?»

дівчина?» А. Ма.гишь

говорить.

Р. Болю

В. Підпали

— ліворкотіла маті В. Підпали

1. Дві тисячі років тому філософ ІІлатон сказав: «Від красивих думок ми повинні перейти до краспвих учинків» (3газети). 2. «Пізнай себе», — учив Сковорода нас (С. Зінчук). 3. Сказав мудрець: « Ж и в и , добро звершай, та нагород за це не вимагай!» (Л. Забаиїти). 4. Спитають друзі: « Щ о шукаєш ти?» (А. Малишко). 5. Мені колись сказав старий моряк: «Я вік прожив у ш т о р м а х і на вахтах» (Д. Луценко). • •

Визначте в реченнях однорідні члени, поясніть розділові знаки при них. Накресліть схему першої о речення.

53. Перепишіть речення. Поставте Перевірте себе за таблицею.

пропущені

розділові

знаки.

1. Повчала мати Сій д о б р о і щедру д о л ю будеш мати (Н. Мовчан Карпусь). 2. Я тобі і небо с и н у п р и х и л и л а б к а ж е мати (А/. Познанська). 3. А батько наш і нам казав за витребеньки наші Гляди щ о б ти не с к у ш т у в а в березової каші (Д. Білоус). 4. Упіймав новий українець Золоту Р и б к у й каже Чоїхз тобі Р и б к о треба (Народна творчість). 5. Пі риба ні м ' я с о д і й ш о в в и с н о в к у Б і ф ш т е к с характеризуючи Д і с т и ч н у Котлету (Б. Слюсар). • •

Визначте в реченнях фразеологізми, розкрийте значення кожного О б ґ р у н т у й т е вживання великої літери.

54. Прочитайте діалбг спочатку мовчки, потім уголос за особами. Скільки людей бере участь у спілкуванні? Чи є діалог різновидом прямоїмови? У чому його особливість?

— — — — — -

Матінко, сонце сіло. Крається серце моє. Сіло. На світі білім ніч настає. Матінко, он хмарина, л я ч н о ч о м у с ь мені. Не бійся, моя дитино! Д о щ вдалині. Матінко, щ о р о б и т и ? Серце болить м о є . Ж и т и , дитино, ж и т и . Серце болить, б о є . Т. Буркчцька. • Як називають слова кожного зі співрозмовників? Як звуться слова, що вказують, хто. кому й за яких обставин цо каже? • Укажіть речення, ускладнені звертаннями, поясніть у них розділові знаки • П р и г а д а й т о ф р а з е о л о г і з м и , які м і с т я т ь с л о в о « с е р ц е » Р о з к р и й т е значення кожного. Поясніть слова поета Василя Стуса: «Якщо в юбе болигь серцо. тобі, друже, поталанило». 55. Прочитайте. Перепишіть. Поясніть уживання розділових знаків. Звіртеся з таблицею «Розділові знаки при діалозі».

— Добрий вечір д о б р и м л ю д я м ! — Ой! Налякали! — зметнувся ж і н о ч и й голос. — Чим же налякан? — Максим б л и ж ч е п і д і й ш о в до молодиці. — 1 сама не знаю, — випросталась та й посміхнулась. 50

— Соломіє, це ти щ о й и о співала « К о л о млина к а л и н а » ? ІЦо it чаїлася з таким с к а р б о м ? Л ю д я м саме такий голос потрібний. — Для ч о г о ж їм потрібний такий голос? Для т о г о , щоб до них приходило більше порядності, ладу сердечності т е ж , — відповів М а к с и м . За М. С шельма: у^Ч 56. ПОПРАЦЮЙТЕ У ПАРАХ! Складіть і розіграйте діалог і ^ учнем і вчителем про ставлення до співу зірок українсі естради, зокрема — групи «Океан Ельзи», гурту «ВВ», Ані Лорак.

• Перші чотири репліки складоного діалогу запишіть. Розділові знаки звір таблицею.

РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ ДІАЛОЗІ лова автора: - Репліка діалогу. Ca:

Інспектор каже рибалці: — Платіть штраф.

-Рд.

- Репліка діалогу, -- слова автора, - Р Д , - са.

- Репліка діалогу? -- слова автора. - Р д ? - са.

- Репліка діалогу! -- слова автора, - Р Д ! - са.

— Я рибу

не ловлю, — відповідає

— А іцо ж ви робите? інспектор. — Черв'ячка

купаю!

—

той.

дивується

— пояснює

57. Запишіть текст, поділивши його на репліки. т - розділові знаки, перевірте себе за таблицею.

той. Розстаї

Бабця проводить « е к с к у р с і ю » для о н у к а , я к и й п р и ї х а в з міста С глянь, який гарбуз виріс, п р о с т о велетень Bay П о д и в и с ь , які кр< Bay Глянь на пса Це ж с п р а в ж н і й вартовий Bay Запанікувала баб м е р щ і й побігла до хати й каже дідові Щ о с ь негаразд з нашим о н у к Він гавкає Т о він по-англійськи дивується с м і є т ь с я дід. За J1. Кава лиши Ні •

Поясніть уживання розділових знаків у записаному тексті. Обміркуйте запитання д л я інісрв'ю, що його журналіст нібито бері • м о л о д о г о у с п і ш н о г о українця. Р о з п о д і л и в ш и ролі, « п р о г о в о р г складений діалбі.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: просте і складне словосполучення; змістовий І граматичний зв'язок між словами; двоскладне І односкладне речення; граматична помилка; протокол Ш

О м чудес України: Хсрсомеський

ЧЛПОВІЛНИК

СЙНТАКСИС — розділ науки про мову, що вивчає способи об'єднання слів у словосполученні й реченні, будову словосполучень і речень, особливості їхнього вживання. ПУНКТУАЦІЯ — розділ науки про мову, що вивчає правила вживання розділових знаків у реченні й тексті.

§ 5. СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ. • БУДОВА СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ. ВИДИ СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ ЗА СПОСОБАМИ ВИРАЖЕННЯ ГОЛОВНОГО СЛОВА

СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ — змістове й граматичне об'єднання двох або більше повнозначних слів. На відміну від речення словосполучення не с самостійною одиницею мовного спілкування. Словосполучення вживають для називання предметів, їхніх ознак, дій. Словосполучення є будівельним матеріалом для речень. Слова, що становлять словосполучення, пов'язані за змістом. Змістовий зв'язок між словами словосполучення встановлюсмо за допомогою питання. Слово, від якого ставимо питання, с головним (над ним ставлять знак х). Слово, до якого ставимо питання, — залежним. Наприклад: X

читати

(що?) повість;

книжку

(яку?)

цікаву.

Слова, з яких складається словосполучення, поєднані граматичним зв'язком- Вони граматично нерівноправні. Г р а м а т и ч н и й з в ' я з о к між словами у словосполученні здійснюється за допомогою закінчення (радісна звістка; високі почуття) або закінчення та прийменника (читати із задоволенню*} повернутися до ріднЩб] дому). Саме тому г р а м а т и ч н и м и вважають п о м и л к и , які полягають у неправильному поєднанні слів. 54

За будовою словосполучення бувають рості (утвор поєднанням двох повнозначних слів) та складні (утворе» трьох і більше повнозначних слів).

ПОРІВНЯЙТЕ: ПРОСТІ СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ

СКЛАДНІ СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ

IIначальний рік; рідна мова; працювати зі словником

Початок навчального року; підручник рідної мови; необхідність працювати ji словником

ЗА СПОСОБАМИ ВИРАЖЕННЯ ГОЛОВНОГО СЛОВА словосполучення бувають ІМЕННИКОВІ: ПРИКМЕТНИКОВІ: ЗАЙМЕННИКОВІ: ЧИСЛІВНИКОВІ:

план твору, уміння

говорити;

повний

натхнення,

готовий

виконати;

хтось

у білому, той із них;

двоє друзів,

п'ятий

зліва;

ДІЄСЛІВНІ:

виконати поставити

ПРИСЛІВНИКОВІ:

доручення,

запитання;

високо

в небі, дуже

рано

58. З і слів кожної групи, поставивши їх у потрібній формі, утворіть просте словосполучення. З а потреби скористайтеся підказкою. Утворені словосполучення запишіть. В и з н а ч т е вид кожного з а способом вираження головного слова. Краєвид, о с і н н і й ; краса, зачарований; з а х о п л ю в а т и с я , природа; картина, м а л ь о в н и ч и й ; із, х т о с ь , м и ; радість, о х о п л е н и й ; щ а с л и в и й , б е з м е ж н о ; с т о , ф о т о п е й з а ж ; навчатися, м а л ю в а н н я ; п о д я к у в а т и , е к с к у р с о в о д ; д о , з а в в и ш к и , метр; в м і н н я , о в о л о д і т и ; б і л ь ш е , вісім.

ПІДКАЗКА НЕПРАВИЛЬНО

ПРАВИЛЬНО

Наочатиея мооі. Подякувати наставника. Оволодіти мооу. Звернутися по адріч'і. Опанувати вмінням.

Навчатися мови. Подякувати наставникові. Оволодіти мовою. Звернутися на адресу. Опанувати вміння.

• У кожному словосполученні визначте головне й залежне слово. Над головним словом поставте знак X. 59. З і с л і в к о ж н о ї г р у п и , п о с т а в и в ш и ї х у п о т р і б н і й ф о р м і , у т в о р і т ь складне словосполучення. Скористайтеся підказкою. Утворені словосполучення запишіть, позначте в кожному головне слово. Т е х н і к а , к о м п ' ю т е р н и й , опанувати; засіб, навчання, сучасний; під'єднаний, Інтернет, мережа, до; листування, етикет, к о м п ' ю т е р н и й ; п о ш т а , за, л и с т у в а т и с я , е л е к т р о н н и й , д о п о м о г а ; н а д і с л а н и й , адреса, на, е л е к т р о н н и й ; у ч и т е л ь , з а с т о с у в а н н я , техніка, у , мультимедійний, допомагати. • Поясніть лексично значення виділених слів, перевірте себе за тлумачним словничком. • В и з н а ч т е , д о якої г р у п и за с п о с о б о м вираження г о л о в н о г о слова належить кожне словосполучення. П р и г а д а й т е , яку п о м и л к у називають граматичною. Наведіть прик& л а д и Поясніть античний вислів «Граматиці підкоряються навіть імператори». Усі. хто користується пошуковими системами в Інтернеті, знають, як важливо правильно й точно с ф о р м у л ю в а т и свій запит. Існує навіть п о н я т т я синтаксис комп'ютерних споживачів. С к л а д і т ь п а м ' я т к у «Як правильно подати запит». Доберіть кілька простих словосполучень, які б д о п о м о г л и вам відшукати інформацію про акцію «Сім чудес України». За потреби зверніться д о довідника «Не бійтесь заглядати в ... Інтернет». поданого у кінці підручника.

60. П р о ч и т а й т е . З - п о м і ж п о д а н и х с п о л у к с л і в з а п и ш і т ь т і л ь к и словосполучення. Звіртеся з п о д а н и м після вправи правилом. У кожному словосполученні визначте й позначте слова — головне та залежне. Якою частиною мови є в кожному словосполученні головне слово? Краса і сила; п р о д у м а н и й і м і д ж ; н е п о в т о р н і с т ь с т и л ю ; с т и л і с т и р а д я т ь ; б у д у т ь р о з п о в і д а т и ; с е р е д л ю д е й ; д і б р а н и й зі с м а к о м ; вирізнятися з - п о м і ж і н ш и х ; молоді й сміливі; біля неї; в и ш у к а н і с т ь і г а р м о н і й н і с т ь ; б і л ь ш виразний; т р а д и ц і й н и й підхід;

е к с п е р и м е н т і в ; у п е в н е н и й у с о б і ; на в и с о к о м у р і в н і ; високо сягнути; обирати фах; фахівці наполягають; потреба у самовираженні.

готовий

до

• Р о з к р и й т е л е к с и ч н е значення в и д і л е н и х слів, з в і р т е с я з т л у м а ч н и м с л о в н и ч к о м Щ о ви м о ж е т е с к а з а т и про п о х о д ж е н н я ц и х слів? • Який р о з д і л науки про мову вивчає лексичне значення, походження та о с о б л и в о с т і вживання слів? • 3 виписаними словосполученнями усно складіть висловлювання, м и р Роздивіться світлину, на якій зображена ' P v к о л о н а д у парку « О л е к с а н д р і я » у Білій Церкві. Доберіть д о фотографії кілька варіантів назв — складних словосполучень. Д о словосполучень н е

належать:

• поєднання іменників а б о займенників із прийменниками: на коні, між нами; • слова, які виступають у реченні головними членами: Брат, відповів.; • однорідні члени речення: Духмянить осінь пшеницями, жито# (П. Воронько). Не м о ж н а сплутувати словосполучення синтаксичні та лексичні. С и н т а к с и ч н і ( в і л ь н і ) с л о в о с п о л у ч е н н я утворюються в процесі мовлення, і кожне слово в них зберігає своє лексичне значення: пекти пироги; грати на скрипці; ряба корова; від зорі до планети. Такі словосполучення вивчає синтаксис. Л е к с и ч н і ( с т і й к і ) с л о в о с п о л у ч е н н я Існують у мові в готовому вигляді І за значенням зазвичай тотожні одному а б о кільком словам: спекти раки — почервоніти; грати комедію — лицемірити; дійна корова — джерело п р и б у т к у ; від зорі до зорі — з р а н к у д о в е ч о р а . Такі словосполучення називають фразеологізмами, і їх досліджує розділ науки про мову — фразеологія. 61. П р о ч и т а й т е . К о ж н е р е ч е н н я п о д і л і т ь н а с л о в о с п о л у ч е н н я Поясніть різницю між с л о в о с п о л у к о ю та словосполученням.

(усно).

1. Р і д н и й К и ї в н а д Д н і п р о м о д я г о с і н н і й б р о н з о в и й ш о л о м (Д. Луценко). 2. Д н і п р о р о з л и в с я к о л о п і д н і ж ж я к и ї в с ь к и х г і р {М. Стирицький). 3. Перед ц і є ю к р а с о ю люди шапки скидали (О. Довженко). 4 . Ч а т у є о с і н ь на о с т а н н є л и с т я с т а р о г о д у б а

( Л . Костенко), 5. О с і н ь в і х о л о ю р у д о ю нал і та з ч о т и р ь о х д о р і г (Af. Самійленко). • Визначте вид кожного с л о в о с п о л у ч е н н я за б у д о в о ю та вираженням головного слова. • Пригадайте фразеологізми, д о с к л а д у яких входять слова шапка, сорочка, штани. Чи е ці вислови синтаксичними словосполученнями? Поясніть, ^/v* Н е щ о д а в н о відоме у світі в и д а в н и ц т в о навчальної л і т е р а т у р и в и п у с т и л о словник словосполучень англійської мови. Навіщо, на вашу думку, у к л а д а т и такі словники? Як такий словник може д о п о м о г т и тим, хто нещодавно почав вивчати мову 9 Чи корисним був би д л я вас словник словосполучень рідної мови? Поясніть. Складіть кілька рекламних слоганів-словосполучень, які б можна було використати д л я організації шкільного конкурсу «Панна восьмиклас• ниця». і^аГ 62. П р о ч и т а й т е . С т і й к і л е к с и ч н і с л о в о с п о л у ч е н н я ( ф р а з е о л о г і з мах м и ) з а п и ш і т ь у п е р ш у к о л о н к у , в і л ь н і ( с и н т а к с и ч н і ) с л о в о с п о л у ч е н н я — у д р у г у . П о я с н і т ь , як в и ї х р о з р і з н и л и . Брати ноги на плечі, брати к н и ж к и і» бібліотеці; тринадцятий номер, о д и н а д ц я т и й номер; обливатися п о т о м , обливатися подою; плести гачком ш к а р п е т к и , плести кренделі ногами; муляти очі. муляти п ' я т и ; всипати б о р о ш н а , всипати перцю; обтинати крила, о б т и н а т и сухі гілки; на правій нозі, на рівній нозі. • Поясніть значення кожного зі стійких словосполучень (фразеологізмів) За п о т р е б и зверніться д о словничка фразеологізмів у кінці підручника. •

С е р е д вільних (синтаксичних) словосполучень визначте прості т а складні

Ескіз горельефа до памятника князю Ігореві у Новгороді-Сіверському

§ 6. РЕЧЕННЯ. • ВИДИ РЕЧЕНЬ ЗА МЕТОЮ ВИСЛОВЛЮВАННЯ. ОКЛИЧНІ РЕЧЕННЯ

63. Прочитайте речення, правильно'їх інтонуючи. 1. Ц е ж к о л и , з я к и х п о к о с і в т а к н е ч у т н о в и й ш л а о с і н ь (Б. Олійник). 2. В ж е о с і н ь серце к р а є ж о в т и м л и с т о м (Т. Губар). '.і. І ви, р о з к і ш н і , росяні г а ї ? І ви, с у н и ч н і с о н я ч н і п о л я н и ? Куд п о в і д л і т а л и с о л о в ' ї ? Щ о ц е за с м е р ч п р о н і с с я над н о л я м і (Л. ОяОіьнко). 4. Тіш м о є с е р ц с , л ю б е д ж е р е л ь ц е (В. Дворецька 5. Ч у є ш вітер? Він д и ш е є в ш а я о м . Він — наш! (Б. Чіп). 6. Не Д£ своїм слонам с м а к у полину (О. Баиікирова). 7. Ч о м у м о в ч у я і т ш плачу? Ми, м о ж е , к о т я т ь с я краплі д о щ у ? ! Ш- Сингаівський). 8. Оі мій спіт. Мол т у т Україна Ш . Томенко). 9. Яіс серце с т р е п е н у л о с (М. Рильський). • Які з речень м і с т и т ь п о р а д у , побажання, наказ? У яких речонні висловлено запитання? У яких — п о в і д о м л е н н я 9 • Які з речень передають сильні почуття, т о б т о вимовляємо їх з оклично інтонацією?

РЕЧЕННЯ — найменша одиниця мовного спілкування вираження думки. Речення формує, виражає та перед« відносно закінчену думку про явища дійсності — реальн бажані чи можливі. О с н о в н і о з н а к и р е ч е н н я такі: • змістова завершеність (передае відносно закінчен думку); • інтонаційна завершеність (оформлене інтонаційно); • граматичний зв'язок між словами (кожне слово стоїть певній граматичній формі); • граматична основа, тобто головні члени (або оди головний член). Речення передають повідомлення, запитання аб пораду, прохання, наказ. Утілюючи думку, речення мож виражати різні емоції та почуття.

Речення поділяють на види за метою висловлюв а н н я та за е м о ц і й н и м з а б а р в л е н н я м . В И Д И РЕЧЕНЬ З А

МЕТОЮ

ВИСЛОВЛЮВАННЮ)

Розповідні

Містять повідомлення про факт, явище, подію Ми йделю духмяною землею (В. Сосюрсі).

]

В И Д И РЕЧЕНЬ ЗА ЕМОЦІЙНИМ

J п II

ЗАБАРВЛЕННЯМ

ПИТАЛЬНІ

Спонукальні

Окличні (емоційно забарвлені)

Емоційно нейтральні

Містять питання

Містять наказ, прохання, побажання

Передають сильні емоції (почуття й переживання)

Вимовляємо спокійним тоном, без окличмоі інтонації

Чи бачив Увись ти осінні поривайся луки? (Т. Севернюк). ІД. Білоус).

Як радісно дивитися в блакить/ (В. Сосюрсі).

Вечірнє сонце, дякую лет день... (Л. Костенко).

64. П р о ч и т а й т е р е ч е н н я . В и з н а ч т е в и д к о ж н о г о з а м е т о ю в и с л о в л ю вання т а з а е м о ц і й н и м з а б а р в л е н н я м . 1. Вітром с в і ж и м обличчя в м и ю (Л. Череватенко). 2. Зачерствілі о ч и щ у й м о душі (М. Холодний). 3. Н а в і щ о нам торішні б у р ' я н и ? У п о л у м ' я ц ю гнилість, у багаття! (ГІ. Персбийніс). 4. Не с к а р ж т е с я ! Ви не слабі. Єднайте сили в боротьбі! Та не для себе, а в собі будуйте Україну! (Д. Папличко). • Який розділовий знак передає на письмі окличну інтонацію? Питальну? Розповідну? 65. П е р е п и ш і т ь , р о з с т а в л я ю ч и р о з д і л о в і з н а к и . 1. Я д и х а ю на повні груди Ви серця чуєте биття (ß. Малишко). 2. Д е п л е м ' я козаче Де п а м ' я т ь знебула Де чайки щ о в гості пливли до Стамбула Де кобзи старі Де старі кобзарі (Ii. Осадчий). 3. Скільки т а є м н и ц ь ховає час (В. Гафінов). 4. Які пісні лились к о л и с ь Як в річці х л ю п а л о с ь малечі (В. Черепков). 5. Щ о ластівка у небі написала Щ о розчерком пера намалювала Ч и т а й м о ж те послання в небі чистім п т а ш и н и м намальоване крилом (С. Гуцало). • Прочитайте записані рочення, правильно іх інтонуючи Які з них окличні'' • Визначте вид кожного речення за метою висловлювання • П р и г а д а й т е які питання називають риторичними. Знайдіть іх с е р е д рочень вправи ні Р о з к а ж і т ь однокласникам про відвідування вами історичної пам'ятки. L - Л Уживайте риторичні запитання. Розкажіть про їхню стилістичну роль 60

gf!

66. Перепишіть текст, розставте пропущені розділові знаки.

IIa березі козак Швайка зупинився вдихнув на повні груди сказав Приїхали Здоров будь Дніпре Та Дніпра не було види Навколо купчилися очерети й червонястий верболіз 3 верболоз вигулькнули вершники зодягнені по-козацьки У к о ж н о г о була збро а на голові зведена набакир смушкова шапка Довговусий здоровил загорлав Та цс ж Пилип Де де ти пропадав Швайка пояснив друзя Це сам Вирвизуб Той уважно придивився до хлопців і сказав А цс ш за козаки Чи не рано ї м до шаблі братися Де там рано Саме чt відказав Швайка А за мить додав Нони нас з тобою пане-товариш незабаром за пояс заткнуть За Li.

•

Рутківськи.

Визначте в тексті питальні на спонукальні речення, поясніть розділо

знаки • • •

Визначте окличні речення, поясніть розділові знаки в них. Визначте фразоолої ізм, поясніть його значення. Позначте о словах вивчені орфограми. Пригадайте, які художні івори про козацьку минувшину ви читали, р кінострічки дивилися. Які телевізійні проірами, присвячені історичн тематиці, з н а с і е ? Напишіть лист д о телевізійної редакції, у якок обґруїпуйте необхідність передач історичного змісту. • Речень яких видів за метою висловлювання ви вжили найбільш« Поясніть, чому.

, Зв-язнемовлення Читання » Г о в о р і н н я

УСНИЙ ДОКЛАДНИЙ ПЕРЕКАЗ РОЗПОВІДНОГО ТЕКСТУ, щ о МІСТИТЬ ОІІИС ПАМ'ЯТКИ

67. Прочитайте. Лексичне значення виділених слів уточніть тлумачним словничком. Визначте тему та головну думку тексту.

Особисті речі гетьмана Невичерпним джерелом уявлень про життя предків слугую' збережені матеріальні пам'ятки певної історичної доби. Особливу групу таких реліквій становлять особисті речі видатні історичних осіб. Образам відомих людей вони додають виразносі зосереджують увагу на рисах їхньої вдачі. IIa зберіганні в колекціях музеїв Європи перебувають особисті їх* Богдана Хмельницького: шайка, хрест, чаша, булава, два кубк натай, шабля та прапор. Речі мають значну історичну значуїцісі Нагай, чаша й кубки с побутовими речами. Булава й прап« відігравали роль символів володаря держави. Проте всі ці предмета оберегами історичної пам'яті нашого народу й належать , найцінніших національних святинь. Вони е свідками діянь одногс найвеличпіших синів України, творця Української держави ново

часу Гетьмана Війська Запорозької^» Богдана-Зиновія Хмельницького. Прикрасою експозиції Національного музею історії України с шапка гетьмана. Шапка має вигляд широкого ковпака заввишки 27 см та завширшки 31 см. Її п о ш и т о з ш о в к о в о ї атласної тканини. Свого часу тканина була червоного к о л ь о р у , проте від давності вицвіла, тепер мас жовтий колір. Про первісне забарвлення свідчать залишки червоного кольору під нитками та під вишивкою. Шапка оздоблена рослинним орнаментом. Візерунок зображає витке гілля з квітами. Узор є типовим для XVII століття, особливо для народного мистецтва. По низу шапку облямовано шовковими торочками зеленого кольору із золотим украпленням. Підкладка шапки із шовкової тканини тафти світло-брусничпош кольору, підбитої вовняною ватою. Свого часу шапка була дуже дорога. Атлас, тафта, оздоблення належали до дуже цінних матеріалів. Шапка зберігалась у внучатої племінниці гетьмана. До музею потрапила від Варвари Ханенко, яка придбала її спеціально з цією метою. Географічно місця зберігання особистих речей гетьмана охоплюють територію чотирьох європейських країн. Ними стали музейні центри України, Польщі, Росії та Швеції. За

Савчуком.

• Визначте стиль тексту, свою думку обґрунтуйте. • Які типи мовлення покладено в основу тексту? Який основний? Який допоміжний'' • Складіть і запишіть план тексту. За планом усно перекажіть текст Уявіть, що ви потрапили до історичного музею вночі. Виявилося, що після півночі музейні експонати починають розмовляти і п е р е п о в і д а т и свої історії. Про що б могли розповісти особисті речі Богдана Хмельницького? Перекажіть «почуті» бувальщини однокласникам. Н а п и ш і т ь фантастичний репортаж «Ніч у музеї». 62

§ 7. РЕЧЕННЯ ПРОСТІ І СКЛАДНІ

68. Прочитайте прислів'я. У якій колонці подано прості речення? У якір складні? Як ви це визначили?

Чесної праці вітер не розвіє. Краплина мала, а камінь пробиває.

Очі бояться, а руки роблять. Як труд радісний, то й життя не І гірке.

69. Перепишіть прислів'я, розставте пропушені розділові знаки Підкресліть головні члени речення.

1. Праця з каменю вогонь добуває. 2. Не нахилившись до земл гриба не візьмеш. 3. Плуг годує а бур'ян мордує. 1. Без турботи бе труда не виросте й лобода. 5. Праця збагачує а бережливіст: присмачує. 6. Терпіння і сумління приведуть до вміння. 7. Тод хвалять молодця як дійшла робота до кінця. • Прочитайте прості речення. Зробіть синтаксичний розбір одного з ни {усно). • Прочитайте складні речення. Зробіть синтаксичний розбір одного з ни {письмово). 70. Перепишіть. Визначте й підкресліть граматичні основи речені Укажіть речення прості та складні.

1. Тече Дніпро безмежно, безкінечно (Я. Перебийніс). 2. Дніпр починається з краплі, я к о ю зоря нап'ється (Лі. Сингаівський 3. Дніпро не всохне, поки є струмки, а буде він, то будем ми, ніврок; (М. Самійдйнко) 4. Я не напився твоєї солодкої, Дніпре, вод (А. Малишко). 5. І листя на хвилі Дніпрові з каштанів тужливо злі ї (Д. Луценко). 6. Вже ллється злива листя золотого, і в синю дале лебеді летять (В. Саранчук). • Визначте речення, ускладнені звертанням та вставним Обґрунтуйте в них розділові знаки • Позначте в словах вивчені орфограми.

слової

71. До поданих початків прислів'їв доберіть другу частину ^ • Д о в і д к и , Завершені речення запишіть, підкресліть у ні граматичні основи.

1. Ведмідь на ліс образився, ... . 2. Вовка як не годуй, ». • 3. Де] коза лозу, ... . 4. У зайця є взимку щастя, ... . 5. Один гусак хоч чер весь город пройде

Е Ш Ш >

... а гой про цс не знає. ... а він у ліс диоиться. .. а вовк шука козу. ... а він уціліс. ... бо не кожен кущ його лякає. • Простими чи складними є записані речення? Обґрунтуйте вживання в них розділових знаків. , ц Пригадайте, іцо називається алегорією. Складіть і запиилть алегоричну розповідь про котрийсь випадок, що трапився у вашому класі, удавшись до алегорії, тобто показавши своїх однокласників у образі тварин (рослин, речей). Уживайте складні речення. т ^ т Роздивіться алегоричні зображення. Якби під картинами не було підW писів, чи могли б ви визначити зображені пори року? Як саме? Спробуйте вдома намалювати алегоричне зображення своєї улюблено? пори року.

СандроБОГТІЧЕЛЛІ. Весна

І і

Олександра 5AXJHA. Зима

І j

Джузеппе АРЧИМБОЛЬД< Осінь

• РЕЧЕННЯ ДВОСКЛАДНІ Й ОДНОСКЛАДНІ 72. Прочитайте прислів'я. Визначте в кожному реченні граматичну основу.

Грамотний питає і рядки, і між рядками. Заїла ледаря грамота.

Учителя і дерево пізнають із плодів. І Науці немає кінця.

• У яких реченнях граматичну основу утпорюють два головні члени 9 • У яких — граматична основа складається з одного члена? Підмета чи присудка' 7 Як називають такі речення? Перевірте себе за таблицею «Види речень за складом граматичної основи».

ВИДИ РЕЧЕНЬ ЗА СКЛАДОМ ГРАМАТИЧНОЇ ОСНОВИ ДВОСКЛАДНІ

ОДНОСКЛАДНІ

Мають два головних члени - підмет і присудок, які групують навколо

Мають один головний член - підмет або присудок,

себе другорядні ч л е н и р е ч е н н я .

ДСцтптЗ ще так школи ц£ЛйІЛО. ІМ. Сингаївський. 7орна н і ч уплмсіа над землею. Дощ п ' " т я несподівано. •гжЯиаягя вітер.

Жшм не лише для себе.

Ніч. Дащ.

В. Симоненк

Вітер.

73. Прочитайте. Визначте односкладні речення.

Щедра й плодюча земля дісталася українцям. Проїде родить ґрунт, а руки. Валско на чорній землі добувається білий хліб! Без тр\ нема плода. Усієї роботи ніколи не переробиш. А сьогоднішньої робс на завтра не відкладай! Може, тому й мріялося людині про далі прекрасні землі? Вирій. Так називали омріяну райську країну. Лежала вона нібито леко за обрієм, за синіми глибокими морями. У цей рай земний ь літали узимку птахи. • Визначте окличні речення. За якими ознаками речения поділяють окличні та неокличні? Прочитайте окличні речення, правильно їх інтонуюч • Які бувають речення за метою висловлювання? Визначте у вислов; ванні питальне й спонукальне речення. 74, Перепишіть речення. Підкресліть у кожному з них грамати' основу.

1. Осінь. Хмариться. Горіхи вітер трусить на ходу (В. Гетьма 2. Сади стоять, обдмухані вітрами. Листки летять, киваючи гіл. (Л. Костенко). 3. ІІахне п'янко медами і свіжими травами зі (Д. Л уценка). 4. 'Гак зелено у вересні (Я. Воронько). 5. Ііритихі вересневий ліс. Зубчата папороть. Ожинник (Я. Камінецьки б. Ожиною терпкою пахне ліс (Д. Луценко). 7. Люблю очей мовчан красномовне (/. Ліберди). •

Які з речень двоскладні? Які односкладні'' Яка між ними відмінність?

-А- 75. Прочитайте. Запишіть J b r односкладні речення.

спочатку

двоскладні,

по-

1. І зачаровує ссрця пісенна українська мова (М. Сингаїнськи 2. Підкажи найлагідттішс слово ( Л . Костенко). 3. І летіла з хаті 13 "«a, s

напівслола українська приспівка ш о в к о в а (/і. Малишко). 4. Будьте Самобутні! Будьте незалежні! (Г/. Тичина), 5. Вчись упізнавати р і д н і зорі (М. Чхан). Г». П а х н е ч и є с ь д и т и н с т в о к а з к о ю м е д о з б о р у (М. Сингшвський). 7. Дитинством пахне, ю н і с т ю (М. Сірснко). 8. Осінь Д о щ . . . Тумани ходять б о к о м (В. Вазилевський). • Підкресліть у реченнях граматичні основи • З-поміж односкладних речень укажіть ті, у яких один головний член є присудком, і ті, у яких єдиний головний член є підметом. щ

Скориставшись знаннями з д о б у т и м и на уроках географії, біології історії, літератури, складіть розповідь про свою малу батьківщину. Уживайте односкладні речення.

§ 8. ПОРЯДОК СЛІВ У РЕЧЕННІ. ЛОГІЧНИЙ НАГОЛОС

76. Прочитайте речення, подані в двох колонках. Чи однаковий зміст кожної пари речень? Чи впливає зміна місця слова в реченні на й о г о емоційне сприйняття? Як саме? . С и з о - г о л у б а річка в ' є т ь с я м і ж В ' є т ь с я ген м і ж берегами річка с и зоерегами. j голуба. . Хліба переплескують за борами, і лугами.

За борами, за лугами П е р е п л е с к у ю т ь хліба (Д. Луценко).

В українській мові порядок слів у реченні вільний, тобто за кожним членом речення постійного місця не закріплено. Слова в реченні можуть розташовуватися в прямому чи зворотному (інверсованому) порядку. За п р я м о г о порядку с л і в підмет стоїть перед присудком, означення — перед означуваним словом, а додаток — після слова, з яким він пов'язаний за змістом. Н а п р и к л а д : Невтомна дум к а виростає увись і вдаль (М. Рильський ). Щодо обставини, то вона, залежно від значення та способу вираження, може займати різні місця.

За з в о р о т н о г о порядку с л і в присудок с перед підметом, означення — після означуваного слова, додаток — перед словом, із яким він пов'язе Зворотний порядок слів називається інвер' • Н а п р и к л а д : і о р ю є ніч над степом голубим (М. Гриценко) 77. Прочитайте. Прямим чи зворотним є порядок слів у кожі реченні? Визначте інверсовані речення. Поясніть, яку мету і автори, уживаючи той чи той порядок слів. 1. Карпатські гори вирізьбив сам час (Af. Сарма Соколовеы 2. П р о щ а л ь н о кували зозулі (Af. Рильський).3. І про край я к р о з к і ш н и й к л е к о т а л и ж у р а в л і (Олександр Олесь), -і. Троз паморозь іскристо-сиза вкрила (Af. Рильський). 5. М и л а погля с е р ц ю билинонька к о ж н а (М. Луків). 6. Билина п і д к о т и т ь с я з п Ріка засиніє до дна (А. Малишко). 7. Світлу т и ш у л и ш коь Сюрчанням прошивали (М. Рильський). 8. Іжачиськом сонце золо заповзає в темну г у щ и н у (І.Доценко). •

Д о якого стилю мовлення належать речення? Свою д у м к у доведіть

78. Перепишіть речення, прямий порядок слів замінююча зворотний. Поясніть, чим ви керувалися, вибираючи слово інверсії. 1. Криниця щебетала в я р у . 2. Я набираю в р у к у з б л а к и т н о ї рі ж и в о ї води. 3. Метелик сів на м о ю вишиванку і с л у х а є моє сс 4. К р и н и ц я всохла з туги за л ю д ь м и . • П р о ч и т а й т е записані речення, п е р е с т а в л е н і вами с л о в а виділ? наголосом Н і Пригадайте, який порядок слів у реченнях іноземної мови, як Б—З вивчаєте? Визначте переваги вільного т а фіксованого порядку с. реченнях. Найважливіше за змістом (ключове) слово під час вим виділяють посиленням голосу. Таке виділення сл називають логічним наголосом- Від того, на яке слов реченні падає логічний наголос, залежить сприйні вираженої реченням думки. Наприклад: • Ти читав цю повість? (Не роман чи оповідання). • Ти справді читав цю повість? (Не якусь іншу). • Ти читав цю повість? (Не хтось інший). • Ти читав цю повість? (Тобто ознайомився з її змістом зав; читанню, а не з ч у ж и х уст або телебачення).

79. Прочитайте речення, ставлячи логічний наголос на виділені с л о в а Наскільки зміст висловлюваного залежить від місця логічного наголосу? Поясніть.

1. Я давно цікавлюся історією України.2. Я давно цікавлюся історією України. 3. Я давно цікавлюся історією України. 4. Я давно цікавлюся історією України. 5. Я давно цікавлюся історією України. 80. Прочитайте вірш мовчки, визначте в ньому ключові с л о в а . П о т і м прочитайте поезію вголос, виділяючи ці ключові слова логічним наголосом.

Мсьє Нсбаба Вже цього не пережив би й римський папа І в паризькому посольстві бідний лях Запорозький фехтувальник мсьє Небаба З мушкетерами гарцює на шаблях. Занесло йоїх), нетягу, аж до Лувру Із далекоїх) козацького Коша. Може, з моря, м о ж е , з горя, може, здуру Лж куди занапастилася душа. Бісів чобіт витанцьовує по бруку, У руці звіріє блискавка крива — І вже шпага покотилася в пилюку, Її вибито в барона де Круа. Ох і публіка, а витрішки, а дами! Крок — і ьипад! Знову випад! Міль екекюз 1 . А ж роззявились химери Нотр-Даму г На закручений пекельно-чорний вус. Ох, спокуса чорні вуса, о х , видіння. Розходився — вишиванка на траві. Щ о ж поробиш, кардинале Мазаріні, Коли здавсь і знаменитий де Тревіль? Наче тріска, шпага зламується з тріском. Не здолати — окаянно-обуян. І соромиться на Анну на Австрійську Переможений дивитись д'Артаньян. Мсьє Нсбаба підморгне до д'Артаньян»: - Не печалься, — с к а ж е , виживеш, браток. Ще Дюма про тебе вивершить романа, А про мене хто напише хоч рядок? /'. Половин ко • Визначте у вірші речення з непрямим порядком слів О б ґ р у н т у й т е застосування поетом інверсії.

' Французькою мовою міробачте >. ;

Так звучить назва Собору Паризької Бої оматері французькою мовою (Нотр Дам де Парі)

. Я к і твори мистецтва про запорозьких козаків ви знаєте? Які книжки ЕІІІЗ читали? Розкажіть про них V розповіді вживайте речення зі зворотним порядком слів.

81. Прочитайте. Лексичне значення виділеного слова уточніть за

L- тлумачним словничком.

Стати р о з у м н о ю л ю д и н о ю тільки на читанні газет, журналів, Іптернету та на переглядах телебачення неможливо. К н и ж к а — це непростий інструмент. Тільки на перший погляд такий самий, як журнал, у якому теж с друковані знаки. А насправді книжка вмикає зовсім інші частини головного м о з к у . Про це с дослідження, і не сьогоднішні. Книжка вмикає механізми самоідентифікацїї людини. Вона допомагає зрозуміти, хто ти в цьому світі, де існує Київ, Україна, і нащо ти в ньому є . Цього без книжки не дізнаєшся. Будь-який медіапродукт — це т а к о ж набір з н а к і в , але влаштованих за принципом калейдоскопа. Він може розважати, але нічого тебе не навчить. Ти його перевернув, і там склався я к и й с ь інший візерунок. Л от книжка починає випробовувати тебе. Ти власний досвід уже зіставляєш із ситуаціями, які вона пропонує. І це не обов'язково художня література, це також історія, географія. Ці механізми діють поза твоєю волею. Т о ж коли люди не читають, вони утворюють небезпечне суспільство. За К.

Годиком.

• Визначте речення з прямим порядком слів та інверсовані речення. У кожному з інверсованих речень визначте ключове слово. • Підготуйтеся д о виразного читання висловлювання п класі. Пам'ятайте про виділення логічним наголосом ключових слів. Зв'язне мовлення Читання . П и с ь м о

ДІЛОВЕ МОВЛЕННЯ: ПРОТОКОЛ

82. Прочитайте. Лексичне значення виділених слів з'ясуйте за тлумачним словничком.

І. Погасли кострища стоянок. У землю пішли племена. Забрали в холодні кургани с о к и р и , мечі й письмена. Стьмяніли браслети і гребені, розпались намиста разки, Щ о їх одягали древні смагляві юні ж і н к и . І келихи срібні, і чаші, щ о йшли по кругу колись. Покрилися порохом часу і холодом тліну взялись... Та, м о ж е , мені здалося — а час не все переміг. IIa чашах тепло збереглося тих вуст, що торкалися їх. Л.

Костенко.

I I . Чимало історичних п а м ' я т о к на землі українській. В о н и мовчать, але їх чують. Чимало з них напівзапали в землю, але їх видно і крізь товщу віків. «Усе на світі боїться часу, але час боїться пірамід*, — г о в о р и л и давні єгиптяни. Звісно, Золоті ворота в Києві — не колоси-усипальні серед пісків пустелі. Проте справа не в розмірі. Будь-яке в и з н а ч н е творіння людських рук непідвладне часові. Не впали в Лету й Золоті ворота. 1832 року вони, напівзруйновані й запалі в землю, б у л и відкопані археологами. Врама — ровесниця всесвітньо відомої Київської Софії - вдруге побачила світ. 1982 р о к у археологи й архітектори відбудували церкву над Золотими воротами. Під новобудовою-макетом збережено руїни давніх Золотих воріт, зведених великим князем Ярославом Мудрим. З історичного календаря. III. Культурна спадщина - сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь о б ' є к т і в культури. О б ' є к т культурної спадщин и — місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними території чи водні о б ' є к т и , інші природні або створені людиною о б ' є к т и , щ о донесли до н а ш о г о часу цінність з а н т р о п о л о г і ч н о г о , археологічного, естетичного, етнографічного, історичного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли с в о ю автентичність. П а м ' я т к а — о б ' є к т к у л ь т у р н о ї спадщини національного або м і с ц е в о г о значення, я к и й занесено до Д е р ж а в н о г о реєстру нерухомих пам'яток України. І-> Закону України «Про охорону культурної спадщини». • Визначте стиль кожного висловлювання. Свою думку обґрунтуйте. 83. П р о ч и т а й т е мовчки. П о я с н і т ь л е к с и ч н е значення в и д і л е н и х слів. Д о б е р і т ь д о них українські в і д п о в і д н и к и . Офіційно-діловий стиль цс різновид літературної мови, що обслуговує сферу ділових стосунків. Офіційно-діловому стилеві властиві такі ознаки: • точність, ясність, логічність, о б ' є к т и в н і с т ь , лаконічність у викладі думок; • уживання слів тільки в прямому значенні; • прямий порядок слів у реченнях; • уживання спеціальної терм і нології; • уживання готових усталених формул і мовних зворотів; • відсутність індивідуальної манери викладу та емоційно забарвленої лексики. Офіційно-діловий стиль реалізується у таких жанрах: закон, актстатут, указ, наказ, розпорядження та канцелярське листування. В 77Ш

офіційно-діловому стилі с к л а д а ю т ь ділові папери: заяву, розписк о г о л о ш е н н я , план роботи, звіт, протокол т о щ о . Б у д ь - я к и й діловий папір с к л а д а ю т ь відповідно до встановлен ф о р м и . Навіть незначний відступ від зразка може зробити но недійсним. • Використавши подану в тексті інформацію, розкажіть про офіційн діловий с т и л ь + 3 якими діловими паперами вам д о в о д и л о с я мати с п р а в у 7 За як обставин? Розкажіть про це, 84. ПОПРАЦЮЙТЕ У ПАРАХ! Прочитайте текст. Доведіть, що йо складено в офіційно-діловому стилі.

ПРОТОКОЛ № 5 зборів учнів 8-Е класу середньої школи Jss 135 м. Харкова від 12 жовтня 2008 Голова зборів — О. Бондаренко. Секретар - Л. Коваленко. Присутні — 35 учнів, класний, керівник ü. JI. Петренко, учите, інформатики 3. С. Кияни ця, голова класного батьківського комітеп С. Д. Микплаенки. Відсутні — 2 особи (через хворобу ). Порядок денний I. lipo організацію гуртка користувачів J1K для учпів класу. II. Про підготовку до екскурсії учнів до м. Канеьа. І. СЛУХАЛИ: Старосту класу О. Горобець про те, що більшість учнів пилпи.г бяжапня оволодіти ПК, проте не псі мають комп'ютер удома. ВИСТУПИЛИ: 1. Голова класного батьківського комітету С. Д. Миколаенізапропонував організувати для учнів гурток для навчання їх роботи і ПК. Керувати роботою гуртка виявили бажппття члени класної батьківського комітету С. Р. Стрельцова та Ю. 1. Поченцов, яі працюють програмістами п наукових установах. 2. Учителі, інформатики 3. С. Кияниця підтримала ініціативу запевнила, щ о надасть в організації роботи гуртка необхідну допомог; Заняття гуртка можна буде проводити в кабінеті інформатики. УХВАЛИЛИ: 1. Клонотатися перед директором школи про організацію гурт* користувачів ПК для учнів класу. 2. Доручити членам класного батьківського комітету скласти пля роботи гуртка па навчальпий рік. II. С Л У Х А Л И : * Д. Семенчук поінформував нро можливість придбання туристичному бюро путівок для одноденної екскурсії до м. Канева, up

передбачене путівкою відвідування могили Т. Г. Шевченка та філіалу Національного музою Т. Г. Шевченка. УХВАЛИЛИ: 1. І н ф о р м а ц і ю в з я т и д о у в а г и . 2. П р о с и т и б а т ь к і в с ь к и й к о м і т е т о р г а н і з у в а т и п р и д б а н н я 2 2 п у т і в о к на л и с т о п а д 2 0 0 8 р.

Голова зборів Секретар

(підпис) (підпис)

О. Бондаренко. Л. Коваленко.

ПОПРАЦЮЙТЕ В ГРУПАХ! Підготуйте стислі відповіді на запитання: за яких обставин і навіщо складають протокол? Що фіксує цей діловий папір і яку роль може відігравати в житті людей? •

Відповіді на запитання обговоріть у класі.

85. ПОПРАЦЮЙТЕ У ПАРАХ! Прочитайте. висловлювання, свою думку обґрунтуйте.

Визначте

стиль

Організаційні, політичні, економічні та інші питання розглядають на зборах, нарадах, конференціях, пленумах. З метою забезпечення результативності таких засідань хід обговорення та ухвалені рішення ф і к с у ю т ь у п р о т о к о л і . Саме п о с и л а ю ч и с ь на записи п р о т о к о л у , в и м а г а ю т ь виконання завдань, д о р у ч е н и х колективом о к р е м и м особам. П р о т о к о л складають за т а к о ю чітко встановленою с х е м о ю : • назва ділового документа (протокол); • номер протоколу; • найменування к о л е к т и в н о г о о р г а н у ( н а п р и к л а д : педрада, шкільна рада, трудовий к о л е к т и в заводу); • вид засідання (збори, нарада, конференція та ін.); • дата проведення засідання; • прізвища та ініціали голови й секретаря засідання; • склад присутніх (кількість або с п и с о к ) , кількість відсутніх із зазначенням причини відсутності; • порядок денний; • т е к с т п р о т о к о л у ( х т о в и с т у п а в , с т и с л о в и к л а д е н и й зміст сказаного, суть пропозицій, ухвалені рішення); • підписи голови та секретаря засідання; • перелік додатків, я к щ о попи є (списки, текст доповіді). У тексті протоколу в и к о р и с т о в у ю т ь такі усталені мовні формули: довести до відома, узяти до уваги, треба відзначити, варт" підкреслити, відповідно до ухвали (згідно з ухвалою), на завершення, ухвалено ... голосами (одноголосно). • С к л а д і т ь порядок д е н н и й класних учнівсько-батьківських зборів присвячених створенню • класі недільної комп ютерної ігротеки. За поданим у тексті алгоритмом і поданим у вправі 84 зразком складіть і запишіть протокол таких зборів

+ Текст записаного вами на чернетках п р о т о к о л у обі оворіть у класі. Відредагований текст запишіть. і ^ і 86. За поданим у вправі 85 зразком складіть один із таких протоколів: • класних зборів, де висловлювалася пропозиція прикрасити шкільне подвір'я малюнками, виконаними у стилі графіті; • зборів учнів трьох восьмих класів, де обговорювали зміст і дизайн шкільної інтернет-сторінки; • шкільних батьківських зборів із приводу того, що напроти школи замість передбаченого планом міста дитячого басейну несподівано розпочали будівництво автомобільноїстоянки.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ Д Л Я САМОКОНТРОЛЮ V • н Щ о вивчає с и н т а к с и с ? Чому знання синтаксису є в а ж л и в о ю у м о в о ю опанування мови? » Поясніть «Фонетика мислення*.

вислів сучасного мовознавця Ірини Фаріон це м у з и к а н а ш о ї м о в и , а с и н т а к с и с — г і г і є н а

н Що речення?

словосполучення?

таке

Чим

воно

відрізняється

від

» Я к пов'язані м і ж с о б о ю слова у словосполученні? Я к визначають у словосполученні головне і залежне с л о в о ? •• У ч о м у полягає відмінність між словосполученнями лексичними та с и н т а к с и ч н и м и ? Наведіть приклади. » Доберіть кілька варіантів назв до і л ю с т р а ц і ї , поданої на наступній сторінці, у ж и в а ю ч и прості та складні словосполучення. •• Щ о називається реченням? н Які члени речення становлять його граматичну о с н о в у ? •• Я к и й порядок слів у реченні називають п р я м и м ? приклад речення з прямим п о р я д к о м слів.

Наведіть

•• П о я с н і т ь іноземцеві, щ о таке інверсія, логічний наголос. » Підготуйте повідомлення для засідання лінгвістичного гуртка нг тему «Відомі українські мовознавці про синтаксис». Р о з р о б і т ь план е к с п о з и ц і ї М у з е ю у к р а ї н с ь к о ї п и с е м н о с т і . Р о з к а ж і т ь про музей, у ж и в а ю ч и двоскладні та односкладні речення

СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ

ПРОСТІ РЕЧЕННЯ

КЛЮЧОВІ СЛОВА: головні (підмет І присудок) та другорядні (означення, прикладка, додаток, обставина) члени речення; порівняльний зворот; повні і неповні речення; прості ускладнені речення; епітет

ПРОСТЕ ДВОСКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ § 9. ГОЛОВНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ

Як ви вже знаєте, двоскладне речення має два головних члени — підмет і присудок. Вони групують навколо себе другорядні члени речення. 87. Прочитайте. Визначте в кожному з речень головні члени: підмет і присудок. У першій полонині XVIII століття Військо Запорозьке с т о я л о на рівні кращих енропейських армій. Організованістю та вправністю воно навіть перевершувало армії багатьох є в р о п е й с ь к и х держав. Козацька піхота вважалася н а й к р а щ о ю в Європі. Вона героїчно й майстерно билася з ворогом на с у ш і , ш и к у ю ч и с ь , я к правило, у три шеренги. Перша шеренга стріляла. Козаки д р у г о ї шеренги подавали набої. Вояки з третьої шеренги, заряджали р у ш н и ц і . К і н н о т а в з а п о р о ж ц і в не була ч и с л е н н а . П р о т е її д і ї відзначалися в и н я т к о в о ю в і й с ь к о в о ю майстерністю. Артилерія складалася з в а ж к и х гармат для облоги й з а х и с т у , а т а к о ж легких р у х л и в и х фальконетів. У Запорозькому В і й с ь к у панувала залізна дисципліна. Н а й т я ж ч и м злочином козаки вважали зраду. За О. Апапович.

Микола САМО КИШ. Сергій ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ. Сцена з життя Здлороіької Січі 76

• Які питання ви п о с т а в и л и в кожному реченні д о підметз? Щ о означає підмет? • Які питання пи п о с т а в и л и в кожному реченні до присудка? Що означає присудок? Які картини українських художників, присвячені запорозьким козакам, ви знаєте? Дібравши репродукції таких картин та світлин із зображенням історичних місць, організуйте у школі м и с т е ц ь к у виставку «Запорозька слава».

^ ^

ПІДМЕТ — це головний член речення, що означає предмет (особу, явище, поняття), про який говориться в реченні, і відповідає на питания хто? або що? ПРИСУДОК — головний член речення, що означає дію, стан або ознаку предмета, вираженого підметом, І граматично підпорядковується йому; присудок відповідає на питання що робить предмет? що з ним робиться? який він е? хто або що він є? ким він є? Підмет підкреслюють однією рискою, присудок — двома: Козак не боїться НІ тучі, ні грому (Народна типрчість).

88. Перепишіть, підкресліть головні члени речення. 1. Я к на к о н я х к о з а ц т в о л е т і л о навперейми с в о ї м в о р о г а м ! (А#. Василенко). 2. Там р о д и л а с ь , г а р ц ю в а л а к о з а ц ь к а я воля (Г. Шевченко). 3. Скрізь потрібна звитяга л и ц а р с ь к а (С. Зіпчук). 4. Слава козацька свідомість розбудить (Б. Дегтярьов). 5. Військс з а п о р о з ь к е поверти з п о х о д у , в і д ч и н я є К и ї в Золоті Воротг (О. Кононенка). б . Н і х т о не с к а ж е , к о л и н а р о д и л о с ь козацьке лицарство (II. Куліш). 7. У прізвищі моєму козацька кров кипить (11. Перебийте). • •

Визначте з-поміж речень прості т а складні Підкресліть у словах вивчені о р ф о г р а м и

Невідомий художник. Козак МАМЛЙ

• С П О С О Б И

В И Р А Ж Е Н Н Я

П І Д М Е Т А

89. Прочитайте. У кожному реченні визначте граматичну основу. 1. Не з м і л і є в о т е ц ь к и х к р и н и ц я х иода (ß. Олійник). 2. європейцем я ж и в у в к р а ю Шевченка і Богдана (II. Мах). 3. «Наталь П о л т а в к а » з а с в і т и л а с я під у к р а ї н с ь к о ї п 4 . Голова В е р х о в н о ї Ради У к р а ї н и з д і й с н ю є п о в н о в а ж е н н і передбачені К о н с т и т у ц і є ю (3 Конституції України). • У яких реченнях підмети виражені словосполученнями? У яких — одні' словом?

і с

90. Ознайомтеся з таблицею. У поданих після неї реченнях визнач^ прості та складені підмети.

С П О С О Б И В И Р А Ж Е Н Н Я ПІДМЕТА ПРОСТИИ ВИРАЖЕНИЙ ОДНИМ СЛОВОМ

Іменником у формі називного відмінка

Займенником у формі називного відмінка

Дніпро зеленим лукам рокотав (М. Рильський ).

Я не бував за дальніми морями (В. Симоненко).

СКЛАДЕНИЙ ВИРАЖЕНИЙ СЛОВОСПОЛУЧЕННЯМ, УТВОРЕНИМ ІЗ ДВОХ АБО КІЛЬКОХ ПОВНОЗНАЧНИХ СЛІВ Складні географічні та астрономічні власні назви

Малі Дубові Гряди І назва села І розсілися на горбах (Є. Гуцало). Зійшло Сузір'я Ilea (М. Долен го).

Назви установ І посад

Верховна Рада України працює сесійно (3

Конституції

України

Іншими частинами мови в значенні іменника (прикметником, числівником та ін.)

Семеро одного не ждуть ( Народна творчість). Дало посіяне жнива ( Олександр Олесь ). А «кирли» ще досі над полями лине ( Б.Дегтярьов ).

Назви художніх творів, пароплавів, пам'яток та Ін.

«Лісова пісня» десяти літ тям и не сходить зі сцени (З журналу).

ПРОСТИЙ ВИРАЖЕНИЙ ОДНИМ СЛОВОМ

Неозначеною формою дієслова

Бути — значить виконувати обов'язок (Є. Сверстюк ).

СКЛАДЕНИЙ ВИРАЖЕНИЙ СЛОВОСПОЛУЧЕННЯМ, УТВОРЕНИМ ІЗ ДВОХ АБО КІЛЬКОХ ПОВНОЗНАЧНИХ СЛІВ Сполука іменника у формі називного відмінка з іменником в орудному відмінку 3 прийменником з

Циганки з циганом побились об заклад (Л- Боровиковський ).

Сполука іменника, що має значення сукупності, з іменником у формі родового відмінка

Велика зграя журавлів кружляла невисоко (М. Рильський).

Сполучення числівника з Іменником

І три тополі сіпали на сторожі (Б. Стельмах).

Складений підмет може бути виражений і цілим реченням: «Б'ють пороги» кантата Миколи Лисенка. Якщо виражений іменником підмет поширюють займенники весь або сам, він становить із ними один член речення: І ось нарешті вся сім'я зібралась (І.Доценко). 1. Свого великого Богдана ми вічні славимо діла (М. Рильськиі 2. Дістати славу — щастя. Заслужити її — честь (О. Духнови> 3. Горять багряні грона на калинах (Д. Луценко). 4. І тихих не задумалась с і м ' я (X. Алчевська). 5. Чумацький Шлях аж сяс позолоті (Л. Підлужний). 6. В Україні під о х о р о н о ю держа перебуває шістдесят чотири тисячі археологічних нам'ято 7. Проблеми стародавньої історії України вивчає Інститут археоло HAH України (З підручника). 8. Ми всі зачекалися повені, тешш любові, добра (М. Сингаівський).

91. ПОПРАЦЮЙТЕ У ПАРАХ! Перепишіть, на місці крапок устаете дібрані з довідки підмети. Розставте розділові знаки.

1. До архітектурних пам'яток належать ... . 2. ... тнори про визволыгу боротьбу проти польсько-шля хетеького гніту. 3. Вже іншим стан мені огром небес! По-іншому моргає .... А повен таємниць ... все швидше став котитися униз (В. Кравченко). 4. ... мають своїх відомих на ім'я авторів (М. Рильський).

Сергій ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ. Чумацький Гомодлнівськнй шлях

ЕЕШПЕЭ^

• •

Гончий Пес. Чумацький Віз. «Ой видно село». «їхав козак за Дунай». Софійський собор. Золоті ворота. Кирилівська церква Маріїнський палац «Хмельницький і Барабаш», «Перемога під Корсунем». Поясніть уживання розділових знаків. Обґрунтуйте вживання великої літери та лапок.

92. ПОПРАЦЮЙТЕ В ГРУПАХ! Складіть і запишіть речення з такими підметами:

• книжка] читати-, усі ми] • учений', трос учніп; «Запорожець за Дунаем». •

У записаних реченнях визначте й підкресліть граматичні основи.

93. Перепишіть рочоння, підкресліть Визначте прості та складені підмоти.

граматичні

основи.

1. Миттю сила козаптва вкрила берег (М Гоголь). 2. Сидить на високій могилі кобзар старесенький (Я.Гчян). 3 . С и д я т ь д в а лірники. Поскрипують роками вичорнені ліри (М. Стельмах). 4. Играя крижнів крізь туман црозорий пролітала колесом живим ( М . Рильський). 80

5 . Кабінет Міністрів розробляє, прог] ми р о з в и т к у д е р ж а в и (3 підручник 6. Ми з т о б о ю ішли в Кореїз (В. Сосюр 7. Радують нас поетичні назви на пан Сумщині: Біла Береза, Вишневий і Зелена Діброва, Погожа Крини (Д. Білоус). • З ' я с у й т е , якими частинами мови ви[ жені прості підмети. • В и з н а ч т е , п р о с т и м и чи складни словосполученнями виражені складі підмеїи. • Позначте в словах о р ф о г р а м у «Вель літера». О б ґ р у н т у й т е написання цих слів. а^мр Розкажіть про зображене на картик w W С. Васильківського т а А Антонюка. П що прагне розповісти кожен художник? L об'єднує ці дві картини? Чим яо відрізняються? АНДРІЙ АНТОНЮК. Чуидки. Обід

ґ а 94. Перепишіть, підкресліть грам ф тичні основи речень.

1. У деяких людях справді лсиве прометеївський д у х . Він ЖНЕ Шевченкові (3 журналу). 2. Мене в житті т а к о ж не т і ш и в штиль. ] падала з висот небесна манна (Д. Луценко). 3. Точиться вечеря тайї: В залі світло а ж ряхтить. За столом розмова тане і н а р о д ж у с т ь вмить (В. Малишко). 4. І недовіри, і зневіри вже відкотивсь дев'яті вал (В. Мордань). • Розкрийте значення фразеологізмів. Розкажіть про походження кожної О Поміркуйте: простим чи складеним є підмет, виражон і і фразеологізмом? Свою думку доведіть. • Визначте речення, ускладнені однорідними членами Поясніть у н розділові знаки.

• У З Г О Д Ж Е Н Н Я

Г О Л О В Н И Х

Ч Л Е Н І В

Р Е Ч Е Н Н Я

Присудок, виражений дієсловом у формі дійсної способу, стоїть у тій особі й числі, що й підмет-займенни В краю придніпровськім ми стрілись J тобою (А. Малишко). При підметі-іменнику присудок стоїть у формі треть особи однини: Рвучкий на волі війі£Р СІ£ (Б. Грінчснко) а( множини: Коні понесли вершників у сніги (М. Стельмах). ШГТ

Якщо підмет виражений сполукою іменника (або особового займенника) в називному відмінку з іменником (займенником або іншою частиною мови в значенні іменника) в орудному відмінку з прийменником з, присудок ставлять у множині: Телятко з Поросям по вулиці блукали (М. Годованець). Ми з тобою реали квіти (Олександр Олесь). При однорідних підметах ставлять у формі множини (М. Дмитренко), хоч зрідка (Луно£ слово и слава України

дісслово-присудок найчастіше (Слова й думки не cnor\ejii)ornb трапляється й форма однини (М. Рильський).

Якщо підмет виражений абревіатурою, діссловоприсудок стоїть у тому ж роді й числі, що й опорне слово, яке входить до складного найменування: МОИ (Міністер ство освіти і науки) України здійснило нововведення. HAH (Національна академія наук) України утворила три секції: фізико-технічних, хіміко технологічних і суспільних наук. 95. Прочитайте речення, визначте граматичну основу кожного. Обґрунтуйте вживання дієслова-присудка у формі множини. 1. Біля хати на осонні тато з м а м о ю сидять (Г. Тарасюк). 2. Ми з м а т і р ' ю вертаємо в село (Б Олійник). 3. Гуси й к а ч к и тільки починають переліт (М. Стельмах). 4. А я й мій друг захоплено д и в и л и с я услід і д о в г о не могли сказати слова (М. Рильський). 5. Напилися сонця ліс і степ (Б. Чепурко). 6. Там сонце й грози в злагоді ж и в у т ь (М. Рильський). 7. Будяк колючий з к р о п и в о ю коло криниці поросли (Г. Шевченко). 96. Перепишіть прислів'я. У кожному реченні визначте й підкресліть граматичні основи. Поясніть форму числа дієслів-присудків. 1.Упертість і труд усе перетруть. 2. Два коти в одному мішку не помиряться. 3. Окунь з раком не домовляться. 3. Тигр і олень однією д о р о г о ю не ходять, а в наші краї взагалі не навідуються, і . І горщик з горщиком стрічаються, як страва вариться. • Розкажіть про узгодження підмега і присудка. 97. Перепишіть, ставлячи подані в дужках дієслова та дієприкметники в потрібній формі так, щоб вони виявили рід і число опорного слова абревіатури. Скористайтеся довідкою. Розставте розділові знаки. 1. 1996 р. НБУ успішно (провести) грошову реформу і (ввести) національну г р о ш о в у о д и н и ц ю — г р и в н ю . 2. К Н У імені Тараса Ш е в ч е н к а ( о п р и л ю д н и т и ) нові правила для вступників. 3. У В А Н (заснований) 1950 р. у Сполучених Штатах А м е р и к и . 4. У К У (створений) 1963 р. в Римі. 5. ВАТ «Запоріжтрансформатор» (надрукувати) повідомлення про відкриття нових робочих місць.

6. ПВО «Турбоатом» (повідомити) про виконання плану. 7. Ц (оголосити) сезонний розпродаж товарів. НБУ — Національний банк України. КНУ — Київський національний університет. УВАН — Українська вільна акадеї наук. УКУ — Український католицький університет ВАТ — відкрите акціонерне товариство. НВО — науково-виробничі об'єднання. ЦУМ — Центральний універсальний магазин. 98. Перепишіть, вибираючи з дужок потрібні слова. Скористайті підказкою.

1. Сто душ гайдамаків (гукнули, гукнуло): «До бої (Б. Грінченко). 2. Двоє козаків (виїхали, виїхало) наперед запорозьких рядів (М. Гоголь). 3. Троє вершників (їдуть, їде) стена у молодому житі (.Vf. Нагнибіда). 4. Вже тридцять сім (сплиаі спливло) відтоді літ (Б. Олійник). 5. Дні хмароньки (зустріли зустрілося) удосвіта колись (Олександр Олесь). 6. Дна метелики повітрі промінець стеблом (обрали, обрало) (О. С.юньонська). ПІДКАЗКА

Якщо підмет виражений поєднанням кількісного числівника з іменниками, то дієслово-присудок ставлять у: ФОРМІ ОДНИНИ

ФОРМІ МНОЖИНИ

якщо увагу зосереджено на кількості

якщо увагу зосереджено на дії

П'ять вест минуло (Олександр Олесь). Сто двадцять тисяч козаків з'явилося на межах України (М. Гоголь).

Стоять при дорозі чотири тополі ( М. Нагнибіда ). Тисячі грушок висіли на гіллі (І.

Цюпа).

Якщо присудок стоїть перед підметом, використовуємо тільки однину: Мицуло десять років. Зібралося триста осіб. •А 99. Прочитайте. Перепишіть 4 L потрібне закінчення.

речення,

вибираючи

з дуж<

1. Відвідал ( о , и) сиву матір синів аж семірко (А. Малишкс 2. Десь років двадцять, певно, вже пройшл ( о. и) (А/. Бажан 3. Тепер сто бід душі не зсуш ( um ь. ать) (Ii. Бубир). 4. Чотири зошит в опралі леж ( ить, ать) у мене на столі (А Малишко). 5. Колись її пагорбі отім два вітряки старих стоял ( о. и) (М. Фгдунець). G. У ба бул ( о, -и) на хазяйстві четверо овець, три курки та півень (І. Печ Левицький). • Позначте • словах оивчені орфог рами.

Проаналізуйте публікації місцевих газег, випуски телевізійних новин рекламні оголошення. Чи завжди підмет і присудок узг оджуються в них відповідно д о норм? Складіть пам'ятку для журналістів та рекламних агентів «Як правильно узгоджувати підмет і присудок».

•

З в ' я з н е мовлення Ч и т а н н я • Письмо

П Р З П

И С Ь М О З П О Е Л Е М Е А М ' Я

О В И Й П Е Р Е К А З В І Д Н О Г О Т Е К С Т У Н Т А М И О П И С У Т К И

100. Прочитайте. Визначте тему та головну думку тексту.

Портрети гетьманів Серія портреті а українських гетьманів була створена десь на початку XVIII століття для ілюстрування козацького літопису. Портретів усього десять. їхній автор невідомий. Можливо, це сам козацький літописець Самійло Величко. Портрети зберегли для нас образи українських j-етьманів від Богдана Хмельницького до Івана Мазепи. Портрети виконані на папері пером, а тоді підфарбовані сірою та коричневою гуашшю. Саме в такій техніці створювали малюнки х у д о ж н и к и Киево-Псчерської лаври. У с і портрети с погрудними або поясними. Без с у м н і в у , за основу взято живописні зображення гетьманів. Вираз обличчя, жести рук, постава фігур виразно характеризуют!, кожного із зображених. Чітко простежуємо ставлення портретиста до кожного з гетьманів. З глибокою повагою ставиться художник

ял

до особи Богдана Хмельницького. IIa простому, розумному, трохи втомленому обличчі гетьмана л е ж и т ь відбиток його нелегкого життя. ІІід к и р е є ю на гетьманові бойова кольчуга. Булаву він •гримас в опущеній руці. Цей образ, без сумніву, с кращим твором у серії ілюстрацій до літопису Самійла Всличка. Відчувається, що автор розуміє політичну сутність, а також вдачу к о ж н о ї « з портретованих. Дехто з гетьманів зображений у гордовитій позі, з урочисто піднесеною булавою. Привертає увагу портрет таємничого, заглибленого в себе гетьмана Івана Мазепи. Автор портрстів-ілюстрацій намагався розширити зміст літопису, характеризуючи історичних осіб. За П. Жолтопським. • Які т и п и мовлення поєднано в тексті? Відповідь п р о і л ю с т р у й т е прикладами. • Поясніть значення виділених слів. • Визначте стиль тексту, свою думку обґрунтуйте • Складіть план тексту, запишіть його. • За планом напишіть докладний переказ тексту. Назвігьпам'яткй та пам'ятні місця в Україні, пов'язані з долею українських гетьманів. Чи можна вважати портрети гетьманів пам'ятками історії та культури? Свою думку обґрунтуйте. Роздивіться портрети готьманів, уміщені па сторінках підручника. Чн можна за цими зображеннями скласти уявлення про особисту пдач\ кожного з них? Поясніть. • Про що б вам хотілося поговорити з цими історичними діячами'' Про що ї> розпитати? Складіть і запишіть ваш уявний діалог з українським гетьманом на портретах зображені гетьмани: 1 — Боїдан Хмельницький, 2 — Петро Дорошенко, З — Іван Мазепа. 4 — Іван Брюховецький, 5 — Іван Самойлович, 6 — Іван Вит бвський, 7 — Павло Тетеря, 8 — Юрій Хмельницький.

WZ >

Ш Щ Р

§ 10. СПОСОБИ В И Р А Ж Е Н Н Я І ПРИСУДКА. • ПРОСТИЙ І СКЛАДЕНИЙ Д І Є С Л І В Н І П Р И С У Д К И

101. Прочитайте. У всіх реченнях визначте граматичну основу. Зі скількох слів складається присудок у кожному реченні?

У боях гетьман Богдан Хмельницький демонстрував блискавичність дій Александра Македонського, ганнібалівську т о ч н і с т ь р о з р а х у н к у й н а п о л е о н і в с ь к е вміння с к о р и с т а т и с я з п р о р а х у н к і в п р о т и в н и к а . М и не м о ж е м о не д и в у в а т и с я з його таланту вчасно обирати м о м е н т для наступу. Х м е л ь н и ц ь к и й був полководцем видатним. З журналу *Украінська культура». • Якою частиною мови (або частинами мови) виражений кожен присудок? Що ви знаете про Александра Македонського, Ганнібала, Наполеона? £ « 3 Д о в е д і т ь або с п р о с т у й т е доречність порівняння цих історичних осіб із Богданом Хмельницьким. Присудки бувають прості та складені. ПОРІВНЯЙТЕ:

ПРОСТИЙ ПРИСУДОК

СКЛАДЕНИЙ ПРИСУДОК Іменний

дієслівний Чим виражені? Одним дк словом

Двома словами: дієсловом -

Двома дієсловами: допоміжним

ЗВ'ЯЗКОЮ +

ДІЄСЛОВОМ +•

Життя починається так цікаво. В. Гнатюк.

неозначена формы дієслова

Іменна частина

Життя може триматися на надії. Народна творчість.

Життя &уА<? осаЯй? красою. Л. Костенко.

102. Прочитайте. У якій колонці вміщені присудками? У якій — зі складеними?

речення з простими

Сонце світить у віконце Соїще почало пробиватися крізь туман. Народна творчість. І Панас Мирний. Орел мух н е ловить. Орел літать не м о ж е в зграї. Народна творчість. В. Черепков.

•

Які присудки д а ю т ь змогу передавати більше відтінків у значенні? П Р О С Т И М Д І Є С Л І В Н И М називають присудок, виражений дієсловом у дійсному, умовному або наказовому способі: Я не люблю нещасних (Л. Костенко). З ним забила б чорнобрива шляхи, піски, горе (Т. Шевченко). В океані рідного народу відкривай духовні острови! (В. Симоненко), а також неозначеною ф о р м о ю дієслова: Горобцеві з соколом не змагатись (Народна творчість). ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Так само до простих дієслівних присудків належать: • присудки, виражені складеною формою майбутнього часу дієслова: Буди я навчатись мови золотої (А. Малишко); • присудки, виражені фразеологізмами: Царина спекла рака й знітилась (Ю. Яновський ). СКЛАДЕНИМ ДІЄСЛІВНИМ називають присудок, виражений допоміжним словом, що передає граматичне значення у поєднанні з неозначеною формою дієслова, яка виражає основне лексичне значення. Допоміжними словами бувають: • дієслова могти, мусити, пробувати, стати, мати, намагатися, поспішати, готуватися, зуміти, уміти, почати, перестати, закінчити та інші: Увечері люди почали сходитись (Панас Мирний). Я віріиі став писать під вечір золотий (В. Сосюра); • прикметники повинен, готовий, рад, згоден, схильний, здатний, спроможний, ладен та інші: У кухаря живіт завжди jzonui&uü смакувати (Народна творчість). Ферзь ладен за короля померти ( П. Перебий ніс ); • дієприкметники змушеним, зобов'язаний, покликаний: МОЗ зобов'язане попередити про шкідливість паління (з газети). • сполуки слів мати намір, мати змогу (можливість), не в силі (не в змозі): Матері забуть не в силі (П. Тичина).

103. Прочитайте речення, у кожному визначте граматичну основу. З'ясуйте, яким е кожен з дієслівних присудків за способом вираження — простим чи складеним. 1. Л ю д и н а м у с и т ь людині п о м а г а т ь (/. Франко). 2. Я вам г о т о в и й і в щасті, і в нещасті помагати (Леся Українка). 3. Закінчивши в ч и т и с я ,

людина гіерестае ж и г и (Народна творчість). 4. Люди часто з мухи слона роблять (І. Карпенко Карий). 5. Безнастанно трудитися мае в иовний голос душа! (М. Самійленко). б. Невже раба з душі ти випхати не в силах? (М. Барчук). 7. IIa адресу моєї душі буде вітер п і с н і присилати (/'. Чубач). 8. Сусіди й родичі завжди заздрили моїй удачі. «Ти народився під щ а с л и в о ю з і р к о ю » , — казали вони (О. Чорногуз). • Визначте складові частини складених дієслівних присудків. • Визначте фразеологізми, розкрийто їхнє значення, 104. Перепишіть. Визначте й підкресліть у кожному реченні граматичну основу. Поясніть, з яких частин утворено кожен складений дієслівний присудок. Що означає кожна його частина?

1. Ми тільки почали розгадувати світ (Д. Павличко). 2. Я хочу бачити світ розплющеними очима (І. Драч). 3. К о ж е н жити б до ста літ хотів (Л. Малишко). 4. Ні, дрібніти я не мушу! Я з низького вирву душу! (Б. Грінченко). 5. Ладен я вмерти сто разів за правду (Цюй Юань). • Визначте граматичне значення кожного з допоміжних дієслів: особу, число, час, рід (у минулому часі). 105. ПОПРАЦЮЙТЕ У ПАРАХ! Складіть і запишіть речення з такими присудками:

• простими: любитимемо, не заспокоїтися; • складеними: хочу спробувати, зміг би зробити.

106. Прочитайте. Випишіть лише речення зі складеними дієслівними присудками, підкресліть у них граматичні основи.

1. Я м у ш у ночі й дні не с п а т и , а працювати й працювати (Олександр Олесь). 2. У білих р у к а в и ч к а х м о ж у т ь бути брудні рученята. 3. Цей тільки ґав ловив і витрішки продавав (Народна творчість). 4. Ми протирали штани на шкільній парті (1. Микитенко). 5. Я за всіх не все зробить з у м і ю (Аf. Сингаївський). •

Визначте фразеологізми, розкрийте їхнє значення

107. Перепишіть речення, на місці крапок уставляючи пропущені літери. Підкресліть граматичні основи. Визначте спосіб вираження кожного з присудків.

1. Ця краса тільки може в сні д..тячім пр..спиться (В. Сосюра). 2. Тихі сутінки поволі почали спускатися з поблідлого неба (М. Старицький). 3. Заірава на сході стала с..ніти (І. Сенченко). 4. Так прагло нта..тво з вирію вернуться (Д. Луценко). 5. Я зігріти пташину хотів (11. Перебийніс). 6. І ітро осінь я думать не можу (В. Сосюра). 7. Будуть соня..ні весни усміхатися людям. Будуть рясно шуміти колосисті поля (Д. Луценко). У кожному зі складених дієслівних присудків визначте частину (слово), що означає його основне лексичне значення, та частину, що виражає значення граматичне. • Позначте в словах усі вивчені орфограми. Обґрунтуйте написання слів.

108. Перепишіть. Визначте й підкресліть у реченнях граматичні основи. Назвіть речення з простими і складеними дієслівними присудками.

Литаври загули. Ш в и д к о на січовий майдан стали збиратися запорожці. Усі стали в коло. Після третього гуку литавр показалася старшина: к о ш о в и й , писар та суддя. Знявши шапки, вони почали кланятися на всі боки козакам. Ті стояли, у боки узявшись. Запорожці хотіли обрати іншого кошовоїх). Дехто почав кричати про це з юрби. К о ш о в и й хотів щось сказати. Та зчинився Ґвалт. Тоді він уклонився низенько, поклав патерицю і сховався в натовпі. За кошового запорожці обрали старого Кирдягу. Один із старшин узяв патерицю і підніс її новообраному кошовому. Виступило з гурту четверо найстарших і, узявши по жмені землі, поклали йому на голову. Кирдяга стояв нерухомо і тільки дякував козакам за велику честь. Так закінчилися гучні вибори к о ш о в о г о . За М. Гоголем. •

Поясніть розділові знаки в реченнях.

Уявіть, що вам запропонували створити проект «Пам'ятник козацтву». Проводіть обговорення запропонованих вашими однокласниками ідей. Уживайте речення зі складеними присудками.

•tua Р о з д и в і т ь с я гравюру Т. Шевченка. Розкажіть однокласникам, які живописні і графічні твори Т. Шевченка подобаються вам найбільшо. Поясніть, чим саме. Уживайте речення зі складеними присудками.

109. Прочитайте речення. Визначте в кожному основу. За потреби скористайтеся підказкою.

граматичн

1. Цар заборонив Шевченкові писати й малювати. 2. Учите>ц порадив нам прочитати повість про юність Тараса Шевченка. 3. Саме ж и т т я змушує вивчати мову й навчатися мовлення. 4. М и зупинилися помилуватися чудовим краєвидом. 5. Мій д і д у с ь щотижня ходить до бібліотеки поміняти прочитані книжки на нові З учнівських творів ГСТГТТЕт^

Складені дієслівні присудки не слід сплутувати з простими, які мають при собі виражені неозначеною формою дієсловадодатки: Готьман порадив козакам (що?) зупинитись Як відрізнити неозначену форму як основну частину дієслівного складеного присудка від вираженого неозначеною формою дієслова додатка? Якщо і неозначена форма дієслова, і допоміжне дієслово означають дію, виконувану тією самою особою, йдеться про складений дієслівний присудок. Якщо ж дія, названа допоміжним дієсловом, стосується підмота, а дія, названа неозначеною формою, — іншої особи, це додаток. Наприклад: Тренор навчає плавати дітей різного віку (навчання здійснює тренор, але плавають діти) Крім того, виражений неозначеною формою дієслова додаток можна замінити відповідним додатком-іменником: Тренер навчає плавання дітей різного віку. Неозначеною формою дієслова може виражатись обставина мети: Вирушали козаченьки (з якою метою?) здобувати слави (О. Кононенко).

• СКЛАДЕНИЙ ІМЕННИЙ ПРИСУДОК 110. Прочитайте. Визначте у реченнях присудки. Які з них складені? Поясніть.

Хрещатик став центром міста сто років тому. Від старовинної вулиці до наших днів майже повністю зберігся лише один квартал від вулиці Богдана Хмельницького до бульвару Шевченка. Все інше було зруйноване під час Другої світової війни. Після перемоги кияни відновили Хрещатик і значно його розширили. Нещодавно центральна вулиця столиці була реконструйована. З журналу• Якими частинами мови виражені складені присудки? Чи можна вважати всі старі будинки пам'ятками історії та культури Свою думку доведіть. Складіть план проведення громадських слухань, присвячених • перебудові історичної частини міста. За яких умов утручання в «історичний» пейзаж міста ви вважаєте можливим? 90

СКЛАДЕНИЙ ІМЕННИЙ ПРИСУДОК утворюється з іменно частини та допоміжного дієслова-зв'язки бути, стати здаватися, вважатися, залишатися, називатися та ін. Наприклад: Мої предки били красиві (О. Забужко). ІІредкі наші звались козаками (М. Луків ). Крім іменника, іменну частину можуть виражати: » прикметник: Сонце було ясне (М. Коцюбинський ). • дієприкметник: День був зітканий із жайаоронкови: пісень (Є. Гуцало). » займенник: Він наш.' (А. Малишко); • числівник: € рідний друг лише один (П. Перебииніс). У складеному іменному присудку іменна частина виражо основне л е к с и ч н е з н а ч е н н я присудка. Дісслово-зв'язк« виражає г р а м а т и ч н е з н а ч е н н я присудка. У формі теперішнього часу дісслово-зв'язка зазвичаї пропускається: Вода дитинства золота (В. Сосюра ). Сьогодн небо золотаве ( М. Самійленко). Іменна частина складеного іменного присудка нерідкі стоїть у формі називного відмінка: Ми радісні бул. (В. Сосюра). Інколи VI вживають у формі орудного відмінкс Маленький хлопчик став дорослим (Л. Костенко). Це бува« коли іменна частина називає непостійну, тимчасову ознаку У такому разі допустимі й паралельні форми: Він ста наполегливим (Ор. в.) і Він став наполегливий (Н. в.). Іменний присудок буває тільки складеним. 111. Прочитайте речення, визначте в кожному граматичну основу Доведіть, що присудки є складеними іменними. 1. З а п о р о ж е ц ь в очах народу бун героем (Af. Старицький). 2. А мі народ к о з а ц ь к и м був од роду (Л. Горлач). 3. Мої предки були не вбої на пісні (О. Забужко). 4. Вудь с л у г о ю власної совісті і господарем BOJ (Народна творчість). 5. Серед с м і л и в и х п е р ш и й будь (А. Малишко[ 6 . Будь вірним слову (iVf. Рильський). • • •

У кожному присудку визначте іменну частину та д і є с л о в о - з в ' я з к у Якою частиною мови виражена 8 кожному з присудків іменна частина? Визначте відмінкову ф о р м у цієї частини мови

112. Перепишіть. У кожному реченні підкресліть граматичні основі' Визначте тип присудка. Укажіть у ньому іменну частину та допоміжн Дієслово-зв'язку. 1. Г і р с ь к и й орел з а в ж д и б у в г о р д и й (Л. Федорук). 2. Орел символом відваги, с м і л и в о с т і , гордості (3 довідника). 3. Той веле

с и л ь н и м був колись не тілом л и ш , я д у х о м (Леся Українка). 4. Люди будьте взаємно красивими! ( Л . Костенко). 5. Я к і в б у в і ковалем, і с л ю с а р е м , і с т о л я р о м , і с т е л ь м а х о м , і токарем (М. Стельмах). 6. Вудь першим у роботі, а не в болоті (Народна творчість). 7. Олександр П о н о м а р ь о в і Руслана Л и ж и ч к о є зірками с у ч а с н о ї у к р а ї н с ь к о ї естради (3 журналу «Клас!»). • На які граматичні ознаки вказус д і є с л о в о - з в ' я з к а в кожному з присудків'' • Визначте речення, ускладнені однорідними членами. Поясніть у них розділові знаки. у~\

113. ПОПРАЦЮЙТЕ У ПАРАХ! Складіть і запишіть речення зі

^ складеними іменними присудками: стане присутнім, вважається і сроем.

незабутнім,

здається

114. Перепишіть, на місці крапок уставляючи дібрані з довідки та поставлені в потрібній формі слова. Визначте й підкресліть граматичні основи речень.

1. Земля м о ї х батьків прекрасна і ... (В. Сосюра). 2. Горда музика с т е п у велична й ... (II. Засснко). 3. Верба б у л а ш и р о к а , ... , ... (І. Сенченко). 4. Д у ш а моя така сьогодні крилата й ... ! (Олександр Олесь). 5. Б у в це х л о п ч и к лагідний і ... (Є. Плужник), б . Мене навчала мати ще к о л и с ь : « Я к в и р о с т е ш , моя мала д и т и н о , то мудрим будь і ... будь в ж и т т і » (Л. Малишко). В Ш Е Ш ^ •

Тихий, тінистий, красивий, простий, вільний, родючий, мужній.

Визначте однорідні члени речення, поясніть розділові знаки при них.

115. Перепишіть. вживання.

Розставте

розділові знаки,

обґрунтуйте їхнє

1. П р а ц е ю людина і сильна і красива (Олесь Гончар). 2. Людина славна не словами а ділами. 3. Г о с п о д а р с ь к и й хліб не білий але с и т н и й . 4. Полин г і р к и й та к о р и с н и й . 5. Свята к о р о т к і але пам'ятні. Будні довгі але забудькуваті (Народна творчість). 6. Дні мої то сонячні то сірі (В. Олешко). 7. Далека нам путь але м и не одні (В. Сосюра). • Визначте присудків.

й підкресліть граматичні основи

речень.

Визначте

вид

116. Прочитайте, виділені прості присудки замінюючи на с к л а д е н і іменні. Укажіть ужиті в реченнях тексту складені іменні присудки.

I^EEZSZ^ Ніхто не злидарює. — Ніхто не злидар. Леонід Глібов у ч и т е л ю в а в у Н і ж и н і . Ного товариш викладав У Ч е р н і г о в і . Він р о з п о в і в п и с ь м е н н и к о в і п р о н р и с т а в а , котрий н е н а в и д и т ь п и с ь м е н н и к а . . . за б а й к и . П р о ч и т а в ш и ї х , пристав 92

почергово стае Вовком, Леном, Щ у к о ю чи Свинею. Пристав ворогус з б а н к о ю . Ось щ о р о б и т ь з ним с у м л і н н я . Сам собі пристав здасться персонажем байки. За І. Артемчуком. Е Е Е Е Е ь ^ Пристав - у дореволюційній Росії — начальник місцевої поліції. Назвіть відомі вам байки українських і Е—3 зарубіжних письменників. Які л ю д с ь к і риси в них висміюють? Складіть байку про ваш клас. Роздивіться найдавнішу в світі карикатуру, на якій у вигляді лева ^ з о б р а ж е н и й є г и п е т с ь к и й ф а р а о н . Розкажіть про зображене. Порівняйте мистецтво байки т а карикатури. 117. Прочитайте. Перепишіть речення, підкресліть у кожному підмет і присудок. Укажіть складені дієслівні та складені іменні присудки.

1. У нещасті друг стає братом. 2. Л и х і приятелі м о ж у т ь призвести до згуби. 3. Буває друг від брата прихильніший. 4. Розум може убезпечити т в о ю дорогу. 5, Обачність зробить солодким твій сон. 6. Розважливість має прикрасити ж и т т я твоєї душі. 7. Добре ім'я є ліпшим за великі багатства. З

Біблії.

• Якими частинами мови виражені іменні частини складених іменних присудків? Якою формою дієслова виражене основне лексичне значення дієслівного складеного присудка 0 Які дієслова виступаюіь у ролі допоміжних? ...

118. Прочитайте. Перепишіть, прості дієслівні присудки замінюючи на складені іменні.

Ідею спорудження пам'ятнії ка Богданові Хмельницькому вперше висунув видатний історик Михайло Максимович. — Ідея спорудження пам'ят пика Богданові Хмельницькому уперхие була висунута видатним істориком Михайлом Максимовичем. Створення пам'ятника доручили славетному скульпторові Михайлові Микешину. Митець задумав багатофігурну композицію. tWeru Г Михайло МИКЕШИН. ?2?и* Богданові Хмельницькому(фрагмент) Проте задум не здійснили через брак коштів. Кінну с т а т у ю гетьмана встановили на Софійській п л о щ і . Особливо виразними скульптор вдтворив риси обличчя Х м е л ь н и ц ь к о г о . З журналу. 93

• Як змінився зміст речень після заміни присудків? Чи з а в ж д и виправдана така заміна? Поясніть. Поясніть, чи є пам'ятник Богданові Хмельницькому в Києві пам'яткою <$--' Які ще пам'ятники, що с т а л и пам'ятками, вам відомі? Чи з н а є т е ви пам'ятники, встановлені л і т е р а т у р н и м персонажам? ÜÜ2 Навіщо, на вашу думку, створювати такі пам'ятники? • С к л а д і т ь опис вашого у л ю б л е н о г о пам'ятника (усно). Використовуйте речення з іменними та дієслівними складеними присудками. Чи вважатимуть колись комп'ютер, мобільний т е л е ф о н , телевізор п а м ' я т к а м и к у л ь т у р и XX с т о л і т т я ? Ч о м у 7 Я к и м и ви у я в л я є т е пам'ятники цим технічним досягненням людства? ^lT 119. Перепишіть. Підкресліть у реченнях граматичні основи. ЦЬ; Ти х о ч е ш б у т и к р а с и в и м ? Т о д і ти м а є ш п р а ц ю в а т и д о с а м о з а б у т т я . Стань т в о р ц е м , м а й с т р о м , господарем в у л ю б л е н о м у ділі! Тоді очі твої в и р а ж а т и м у т ь о д у х о т в о р е н і с т ь великим щастям творчості. Зовнішня краса має с в о ї в н у т р і ш н і , моральні джерела. Улюблена творчість о б о в ' я з к о в о відбивається на р и с а х о б л и ч ч я . Вона р о б и т ь їх т о н ш и м и , в и р а з н і ш и м и . З журналу «Юний художник • Визначте о д н о с к л а д н е речення, його вид за метою висловлювання. • Укажіть рочення зі складеними присудками. -vpY Як ви розумієте вислів «ТІЛЬКИ В праці краса ЛЮДИНИ»? Д а й т е письмову відповідь, уживаючи речення з іменними складеними присудками.

Різновидом складеного присудка є так званий подвійний (ускладнений) присудок: • д і є с л і в н и й , який утворюється лише з дієслів: Ми мдемо продовжувдти трениватися; • змішаний, що поєднує ознаки складеного дієслівного й складеного Іменного присудків: Ти {Щвинш лишатися чесним (В. Коротич). Справа починала бити поганою (М. Коцюбинський). Пост не може бути (Л. Костенко). Щасливою хотіла бить я в слові (Л. Забашта). 120. Перепишіть. Підкресліть у реченнях граматичні основи. 1. Х о т і в би я стати явором в полі. Та не хотів би я каменем стати ( А Малишко). 2. Я хочу стати п о л у м ' я м , в котрому свій меч кують покривджені й слабі [Д. Павличко). 3. Я хотів би вітром б у т и , вітром бути наддніпрянським (М. Рильський). 4. М а с ш , людино, л ю д и н о ю бути (М. Самійленко). 5. Я хочу бути чистим знову (Д ІІавличко). б . С л о в а повинні буть покірні чуттям і помислам твоїм (М. Рильський). • Позначте в словах вивчені о р ф о г р а м и

§ 1 1 . Т И Р Е М І Ж І ПРИСУДКОМ

П І Д М Е Т О М

121. П р о ч и т а й т е . Я к и м и за с п о с о б о м в и р а ж е н н я є в и д і л е н і в р е ч е н н я х п р и с у д к и ? Д о я к о г о т и п у с к л а д е н и х п р и с у д к і в вони н а л е ж а т ь ? Талант — крила. Я к щ о вони є , ти злітаєш. Я к щ о нема, то лиш марно махаєш руками. Талант — активність, енергія, розрахована на півтори сотні років. Звідси й любов до світу та людей, бажання усе опоетизувати. Талант — любов. Де є зневіра, занепад, безвір'я і ненависть, там нема таланту. Проте талант — хистка річ. Його треба берегти більше, як зіницю ока. Талант вимагає постійної праці, ненастанного вдосконалення, бережливого до себе ставлення. Тільки невтомні трудівники, справжні подвижники зберігають цей Богом даний скарб на все життя. За П. Сорокою. • Чим пояснити відсутність д і є с л о в а - з в ' я з к и у виділених присудках? Визначте значення часу цих присудків. • Прочитайте текст, дотримуючи правильної інтонації. На місці тирс робіть паузу т Роздивіться фотографію і поясніть уживання тире у її назві. Як ви Е__3 розумієте вислів «пам'ятка новітньої історії»? Які місця на вашій малій батьківщині ви могли б так назвати?

122. П р о ч и т а й т е п р и с л і в ' я , на м і с ц і т и р е р о б л я ч и п а у з у . У кожном* реченні визначте підмет і п р и с у д о к . 1. Весела думка — половина здоров'я. 2. З ремеслом д р у ж и т и — й ж и т т і не т у ж и т и . 3. Ч о л о в і к без ремесла — птаха без н і р ' я 4. Уміння — то головне спасіння. 5. К н и ж к у читати - розуму набирати, б . Наука й праця це рідні сестри. 7. Сумління - ось найкращий порадник. , -Vf Проведіть спостереження і з'ясуйте щодо кожного рочення: <і" * між якими членами речення поставлено тире? • яким за способом вираження є присудок? • чи змінюс тире емоційне забарвлення рочення? • Свої висновки звірте з таблицею «Гире між підметом і присудком». На місці пропущеного діеслова-зв'язки в іменному складеному присудку у вимові роблять п а у з у, а на письмі ставлять т и р е . Підмет виділяють л о г і ч н и м наголосом.

ТИРЕ МІЖ ПІДМЕТОМ І ПРИСУДКОМ СТАВЛЯТЬ: • якщо підмет і присудок виражені іменником у формі називного відмінка;

Ліс — краса. Ііоле — багатство ( Народна творчість ).

• якщо підмет і присудок (або один із них) виражені неозначеною формою дієслова;

Працювати — насолода для душі (Г. Сксміорода ). Перший обов'язок козака — дотримати товариства (М. Гоголь).

• перед частками ц е . оце, то, ось, словом значить, якщо присудок виражений іменником у формі називного відмінка або неозначеною формою дієслова

Синтаксис — то душа мови (М. Рильський ). Щастя — це творити в праці (В. Сосюра ).

123. П р о ч и т а й т е р е ч е н н я , п р а в и л ь н о ї х і н т о н у ю ч и . П о я с н і т ь у ж и в а н н я тире. 1. Ж и т т я без книги — хата без вікна (Д. ІІавличко). 2. Надія і Віра — мій човен і весла (М. Олексенко). 3. Нічим не турбуватися значить не ж и т и , а бути мертвим (Г. Сковорода). 4. ІІІум листя — т 0 м с т а МОЄЇ землі (П. Воронько). 5. День — цс К{ЮК ЖИТТЯ (Сенека). 6. І к о ж е н день ЖИТТЯ — то неиопторна мить на вічному ш л я х у до щ а с т я і гпободи (М. Лу кіл).

124. Прочитайте, визначте головні члени речення. Чому між підметом і присудком не ставимо тире? Запишіть речення, випустивши дієслово-зв'язку та поставивши тире. 1. Красне слово Є золотий КЛЮЧ (Народна творчість). 2. Могутність мови е д у х о в н а м о г у т н і с т ь народу ( М . ПТумило). 3. У п е р т і с т ь у суперечці є найвіриіша ознака дурості (Af. Моптенъ). 4. Упертість е сильна риса за наявності розуму. Коли ж розуму обмаль, упертість переростас в хронічну дурість (Я. Осадчук). 5. Чемність є шаноблива ввічливість до людей. Тактовність е почуття міри, такту (Зі словника). • Записані речення прочитайте, правильно іх інтонуючи Чи з г о д н і ви з усіма авторами в и с л о в л е н и х у цій вправі д у м о к ? Поясніть. ^

125. ПОПРАЦЮЙТЕ У ПАРАХ! Перепишіть, розставте пропущені розділові знаки. Підкресліть у реченнях головні члени.

1. Рабство в'язниця д у ш і (Теренцій Публій). 2. Т я ж к а ганьба нести впокорено тавро раба (Б. Олійник). 3. Найбільша на землі ганьба миритись з д о л е ю раба (М. Луків). 4. І Богдан і Богун і Д о в ж е н к о слави н а ш о ї гідні сторінки (Д. Луценко). 5. Не гнів а н і ж н і с т ь наша вічна сила (О. Теліга). • Визначте речення, ускладнені однорідними членами, поясніть у них розділові знаки. Q: «

126. Перепишіть, розставляючи розділові знаки. Підкресліть усі члени речення.

1. Поезія д у х народу сила його і слава (Б.Лндрусяк). 2. М о в о ти це мудрість роду. Ти д у ш а м о г о народу (В. Ворскло). 3. К о ж н а людина неповторний світ доброго і злого м у д р о г о й недалекого н і ж н о г о і грубого (О. Довгий). 4. Д у ш а дитини це весняна клумба. їй треба сонця д о щ и к у й зерна. І хай собі Ш е к с п і р а чи Колумба поволеньки вигойдус вона (В. Сторожук). • Поясніть розділові знаки в реченнях, ускладнених однорідними членами. Якщо підмет виражений особовим займенником, тире між підметом і присудком ставимо лише тоді, коли на цей підмет падос л о г і ч н и й н а г о л о с : ^ — мешканець міста (Д. Луценко). 127. Прочитайте речення, ставлячи логічний наголос відповідно до правила. Поясніть уживання розділових знаків. •Я

долонька рідної ріллі... Ш. Матіос). * 5 Україні своїй я — творець чи Р^лина? (7/. Опанасенко).

«Ос* 7

• Я д ж е р е л о . Мене ще не знайшли. Та я в ж е е (О. Омельченко). • Я творець. Коли я в и к о н у ю в о л ю Природи (О. Д о в г и й ) .

^ v j ? Складіть письмово висловлювання на тему «Я». Уживайте конструкції т и р е між г о л о в н и м и ч л е н а м и речення. П р о ч и т а й т е складене висловлювання, правильно його інтонуючи. Якщо перед присудком с заперечна частка не, тире між підметом і присудком н е с т а в и м о : Кров людська не водиця (Народна творчість). 128. Прочитайте. Обґрунтуйте невживання тире. 1. Я не геній. Я з в и ч а й н и й ч о л о в і к (/. Франко). 2. Рідна мова не с т е п , не х а т а , а народу м о г о д у ш а (В. Гончаренко). 3. К а ж у т ь , серце не к а м і н ь , та часом воно к а м ' я н е (М. Істин). 4. Моя д у ш а не к и л и м к о р а б е л ь , иона с т и х і ї б і л ь ш е не поборе (В. Осадчий). 5. Ц е й світ не с а д з а х о п л е н ь і у т і х . З в у ч и т ь щ о к р о к у т у т то п л а ч , то с м і х (П. Осадкук). • Визначте речення, ускладнені о д н о р і д н и м и членами, поясніть у них розділові знаки. •

Укажіть складні речення, визначте в них граматичні основи.

129. Перепишіть, розставляючи розділові знаки.

Карикатура угія ФЕДЬКА Сер

•

1. Н а й к р а щ е у житті це ж и т т я (О. Ільченко). 2. Ж и т т я це і у с м і ш ка і сльози це солоні (J7. Костен ко). 3. Уміти ж и т ь оце велике діло найбільша загадка г р я д у щ и х днів (І. Франко). 4. Ж и т т я п р о ж и т ь не поле п е р е й т и . . . Х т о с ь плуга тягне х т о с ь бреде за п л у г о м (В. С л а л чук). 5. А у скарбниці л ю д с ь к и х почуттів н а й к р а щ и й скарб повага до л ю д и н и (Я. З а б і л а ) . 6. Найганебніше впасти у рабство користі. Найстрашніше жити з горбом на совісті (Т. Яков'юк).

Позначте в словах вивчені орфограми.

Роздивіться карикатуру С. Федька. Складіть діалог, що міг би відбутися між ^ ^ зображеними на ній істотами. • Д о б е р і т ь д о карикатури назву — речення зі с к л а д е н и м дієслівним присудком. Ї 1 3 0 . Перепишіть, уставляючи пропущені літери. розділові знаки.

Розставте

1. Р о з у м д ж . . р е л о ж и т т я . Д у р і с т ь кара для б е з у м н и х . Слова з уст м у д р о ї л ю д и н и то г л и б о к і води с т р у м о к р о . . л и в н и й і мудрості д ж . . р е л ь ц е (3 Біблії) 2. С л о в о д и в н и й в и т в і р л ю д и н и . У м і т и к о р и с т у в а т и с я ним в..лике м . . с т е ц т в о (В. Сухомлинський), 3. А рідня 98

мова о б . . р і г народу (Я. ІІікуяїна). 4. З н . . в а ж и т ь м о в у м а м и н у біда (М-Адаменко). 5 . 1 така благодать чути м а м . . н у мову (Д. Коляпоаський). 6. Мовчання з о л о т о п р и т а к у ю т ь Молоти (Я. Лесів). ф Поясніть уживання розділових знаків, ф Позначте в словах вивчені орфограми. 131. Підготуйте науково повідомлення про простий і складений Ц І ! дієслівні присудки. Скористайтеся поданою діаграмою. Приклади доберіть самостійно. Дотримуйте вимог наукового стилю.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ Д Л Я САМОКОНТРОЛЮ 10КОНТРОЛЮ 1 >• Я к е речення називають д в о с к л а д н и м ? •• Я к и м и частинами мови м о ж е бути виражений простий підмет? Наведіть приклади. •• Р о з к а ж і т ь п р о Наведіть приклади.

способи

вираження

складеного

підмета.

•• Назвіть типи присудка, о х а р а к т е р и з у й т е ї х . Чим виражений простий дієслівний приклади речень з такими п р и с у д к а м и .

присудок?

» Р о з к а ж і т ь про с п о с о б и в и р а ж е н н я с к л а д е н о г о присудка. Наведіть приклади.

Наведіть

дієслівного

** Я к а роль дієслова-зв'язки в і м е н н о м у складеному п р и с у д к у ? •• Ч и м м о ж е б у т и в и р а ж е н а присудка? Наведіть приклади.

іменна

частина

складеного

^ Складіть тестові завдання до теми «Головні члени р е ч е н н я » . * Складіть жартівливий п р о т о к о л зборів головних і д р у г о р я д н и х членів речення, на я к и х з а т в е р д ж у ю т ь правила узгодження иідмета і присудка. 99

§ 1 2 . Р Е Ч Е Н Н Я І ПОШИРЕНІ. • Д Р У Г О Р Я Д Н І

Н Е П О Н І И Р Е Н I Ч Л Е Н И

Р Е Ч Е Н Н Я

132. Ознайомтеся з таблицею. З-поміж поданих після неї р е ч е н ь прочитайте непоширені.

ПОРІВНЯЙТЕ РЕЧЕННЯ: НЕПОШИРЕНІ

ПОШИРЕНІ

складаються тільки з головних членів речення

мають головні і другорядні члени речення

Сідало сонце. Коливались трави (Є. Плужник).

Сідало за обрій веміриє сонце. Повільно коливалися притомлені вітром трави.

Непоширеними і поширеними можуть бути й двоскладні, й односкладні речення. 1. Гримотять литаври. Стяги пломеніють (М. Олійник). 2. А козаки кіньми грають, шабельками повертають (Народна творчість). 3. Нехай наші коні на чистому полі стріпнуться і знов заіржать! (С. Ру донський). 4. Вдарило козацтво. Заревіли ХВИЛІ (Л. Забаиїта). 5. ДнО козацької чайки просмолювали. До бортів воєнного човна о б о в ' я з к о в о кріпили в'язанки очерету (3 підручника). б. Запорожці організовували сухопутні та морські походи проти ворогів (О. Апанович).

ф Поширені речення запишіть, підкресліть у них усі члени речення. Звіртесі ІЗ таблицею «Другорядні члени речення»

ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ ОЗНАЧЕННЯ

ДОДАТОК

ОБСТАВИНА

що означають: ОЗНАКИ ПРЕДМЕТА

ПРЕДМЕТ

ОЗНАКИ Й УМОВИ ДІЇ

на які питання відповідають: який? яка? яке? які? ЧИЙ? чия? чиє? ЧИЇ?

котрій? котра?

непрямих відмінків

котрі? котрі?

д е ? куди? звідки? коли? з якого часу? доки? з якою метою? чому? з якої причини? як? у який спосіб? за якої умови? та інші

ф В останньому реченні назвіть другорядні члени речення та з'ясуйте якими частинами мови вони виражені. Який розділ мовознавства вивчас члени речення 9 Який частині ^ р мови? Як пов'язані ці розділи? Складіть висловлювання про експозицію Музею запорозького козацтва W фрагмент якої зображено на фотографії Спробуйте викорисіати лиш< непоширені речення. Чого не вистачає вашому висловлюванню? 133. Подані непоширені речення поширте й запишіть. Підкресліть ус члени речення.

Сім чудес України: Кам'янець-Подільський

ЕШЕЕП^ Дорога в'ється. Вузьке дороги в'сться вдалеч. 1. Небо спохмурніло. 2. Сонце зажу рилось. 3. Налетів вітер. 4. Х о л о д н о 5. Люди стривожились, б. Прощається осінь. 7. Сумно... 8. Зима наближається. • Які із записаних вами речень двоскладні' Односкладні? Поясніть. • Яка роль друг орядних членів у реченні? • Складіть план свосї відповіді. , ьГІ- Чи складають ці речення текст? Спок ,;> ' думку доведіть. в&ш Складпь висловлювання про фортецю ' W Кам'янець-Подільському, фраї мент яко зображено на фотографії. Використовуйті поширені і непоширені речення.

134. Ознайомтеся з послідовністю розбору простого двоскладної речення. ПОСЛІДОВНІСТЬ РОЗБОРУ ПРОСТОГО ДВОСКЛАДНОГО Р Е Ч Е Н Н Я

• Вид речення за метою висловлювання. • В и д речення за емоційним забарвленням. • Граматична основа (головні члени) речення. • Схарактеризуйте підмет і присудок (або є д и н и й головний член речення). • Двоскладне речення чи односкладне. • Непоширене речення чи поширене. • Д р у г о р я д н і члени речення. Назвіть їх (якщо є). • Чи ускладнене речення однорідними членами. Назвіть

ЇХ ( Я К Щ О

С).

• Чи ускладнене речення звертанням або вставним словом. Назвіть їх (якщо є).

Т о й м а м и н х л і б о б с и п а н и й б у в з е р н я т к а м и т м и н у (Д. Павличко)

ЗРАЗОК УСНОГО РОЗБОРУ ПРОСТОГО ДВОСКЛАДНОГО^ЕЧЕННЯ

Речення розповідне; неокличне; граматична основа — хліб був обсипаний; двоскладне; підмет простий, присудок іменний складений; поширене; означення: той, мамин; поширений д о д а т о к : зернятками тмину, неускладнене.

ЗРАЗОК ПИСЬМОВОГО РОЗБОРУ ДВОСКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ

Той мамин хліб обсипаний був зернятками Розп., неокл., двоскл., пошир., неускл.

тмину.

135. У вказаній послідовності зробіть синтаксичний поданих речень.

розбір

1. Вітри стихають. Світліють лиця. Зірки не гаснуть довго над Дніпром. А скромний голос віщої синиці нагадує людині про добро (Л. Иишеславський). 2. Дорогими для мене стали схили Дніпру 07- Луценко). 3. Я прийду вже, мабуть, нескоро в цей прекрасний кря*1 (/'. Чубач). 4. Любов до тебе, Україно, — найкращий в світі обері 1 ' (Л. Черепков).

§ 1 3 .

О З Н А Ч Е Н Н Я

136. П р о ч и т а й т е . З якими с л о в а м и п о в ' я з а н і з а з м і с т о м в и д і л е н і с л о в а ? На щ о в к а з у ю т ь ? П о с т а в т е д о н и х п и т а н н я . Я к і ц е ч л е н и р е ч е н н я ? Лебединський Свято-Миколаївський монастир В і д в е л и к о г о села Л е б е д и н веде д о м о н а с т и р я ч е р е з ліс кількакілометрова с т е ж к а . Але є до монастиря й з а а с ф а л ь т о в а н и й ш л я х . Та все-таки, невдовзі зі ш л я х у звернувши, треба йти в и с о к и м і густим л і с о м . ОТЛІЄ, підходячи до б р а м и , переживатимеш: щ о там на місці і с т о р и ч н о ї п а м ' я т к и п о б а ч и ш ? Щ о од неї вціліло, з а л и ш и л о с ь ? Майже повністю вціліли монастирські мури. Стоять вони н е в и с о к і , але д о с і міцні й надійні. Над в х і д н о ю б р а м о ю в и с о ч і є м а л ь о в н и ч а д з в і н и ц я . П і д н я в ш и с ь на неї, п о б а ч и ш т а к и й к р а є в и д ! П о б а ч и ш в и с о к і г о р и , щ о п о р о с л и с и н і м и л і с а м и . Саме м і ж ц и м и горами й збереглося з а т и ш н е п о д в і р ' я т а р о з к і ш н и й я б л у н е в и й сад. Зберігся, д і й ш о в д о нас м о н а с т и р із с и в о ї давнини! За , •і-

А.Скрипником.

Проведіть с п о с т е р е ж е н н я за таким планом; 1. На що вказує означення? 2. З якими членами речення означення м о ж у т ь б у т и пов'язані за змістом? 3. Якими частинами мови м о ж у т ь виражатися? Свої висновки звірте з правилом. ОЗНАЧЕННЯ — це другорядний член речення, щ о вказує ознаку предмета (якість, колір, розмір, матеріал, належність тощо) І відповідає на питання який? чий? котрий? (в усіх відмінках обох чисел). Означення бувають узгоджені та неузгоджені У з г о д ж е н і о з н а ч е н н я стоять у формі того ж роду (в однині), числа й відмінка, щ о й означуване слово. Узгоджені означення виражаються прикметниками: Вже почався рясний падолист (А. Шевченко), дієприкметниками: І обізвалась приспана струна (С. Грицюк), займенниками: Кожна справа свого часу цікава (Народна творчість) й порядковими числівниками: Ще mjpemi півні не співали (Т. Шевченко). До узгоджених означень належать І дієприкметникові звороти: Хиляться трави, прибиті дощами (Олександр Олесь).

Н е у з г о д ж е н і о з н а ч е н н я можуть виражатись: • іменниками в непрямих відмінках: На Уляні була спідниця (яка?) в горошок ( Г. Тютюнник ). Над доріжкою (якою?! з асфальту дві берізки обнялися (К. Сосюра ); • присвійними займенниками його, її, їх, їхній: Хто любить троянду, полюбить (чиї?) її колючки (Народна творчість); • неозначеною формою дієслова: Прийшла пора (яка?) працювати; • прислівниками: ІЦе світиться вікно у хаті (якін?) скраю. (М. Шевченко); • словосполученнями: По вулиці ходив чоловік [який?) середнього росту. 137. Прочитайте речення, визначте в них означення. З яким словом пов'язане кожне означення за змістом? Поставте до означень питання. 1. IIa дубі о с и к о в а гілка не р о с т е . 2. З п о г а н о г о к у щ а і ягода кисла. «3. Цвіт о б л і т а є тільки з р о з к в і т л о г о дерева. 4. Н а ш к р а в е ц ь шиє. н и т к о ю з д у б а . 5. У с я к и й птах т р и м а є т ь с я с в о є ї зграї. 6. Без п е р ш о ї ластівки весна не п р и х о д и т ь . 7. Не п о д у ж а ю т р е т ь о г о хліба з ' ї с т и . 8. Я к х о ч е ш велику л о ж к у , т о бери н а й б і л ь ш у л о п а т у . 9 . Науку вивчай, але й дідові слова не забувай. 10. П т а ш е н я р о з п р о с т о р ю є крила під м а т е р и н и м к р и л о м . 11. Крапля п о т у м у л я р а робить міцним б у д и н о к . Народна • •

творчість,

Якою частиною мови виражене кожне з означень? Визначте н о у з г о д ж е н і означення.

138. Перепишіть. Підкресліть у реченнях усі члени речення. 1. У ж е м и н а є д в а д ц я т ь п е р ш и й вік (Д Кремінь). 2 . З ' я в и л а с я хута розгнівана і вдарила к р и л а м и в ш и б к у (В. Артамонова). 3. Та ніяка в с в і т і х у р т о в и н а не з л а м а є к а л и н о в и х віт! (В. Письменний). 4. Закрасила с о б о ю краса Марини на хату. Т а к к у щ калини красить зелений гай (І. Нечуй-Левицький). 5. У Б о г д а н о в и х г р у д я х т р и в о ж н о и радісно забриніла ж а г а д о б р о г о слова (М. Стельмах), б . В о д у пий не м е р т в у , а ж и в у ! (Г. Майдановий). 7. П р о г р е с с в я т к у є піррону перемогу над б і д о л а ш н о ю п р и р о д о ю (К. Краус). 8. За х в и л и н у на порозі стояла дівчина р о к і в п ' я т н а д ц я т и (Од<*сь Гончар). • Визначте ф р а з е о л о г і з м , поясніть його значення з ' я с у й т е синтаксичну роль. • О б ґ р у н т у й т е вживання великої л і т е р и . • Визначте н о у з г о д ж о н і означення • С к л а д і т ь і запишіть речення з такими н е у з г о д ж е н и м и означеннями зі срібла: у смужку: читати; на два поверхи; униз.

139. Перепишіть прислів'я, замінюючи на узгоджені.

колючками.

Иайпахучіші — Иайпахучіші

виділені

неузгоджені

означення

квіти ростуть на кущах квіти ростуть на колючих кущах.

із

1. Догана матері м ' я к ш а за добре слово батька. 2. У семи няньок дитина без носа. 3. Т р ь о х років дитину доглядай щогодини. 4. Не зарікайся пити воду з криниці з мулом. 5. Х т о тоне, за піну з м о р я хапається. 6. Лякала коза, щ о з верби листя об'їдати не буде. Доберіть кілька варіантів заголовків д о фотографії Р. Пет рука — з у з г о д ж е н и м и і н е у з г о д ж е н и м и означеннями. Чи є вони повністю синонімічними? Поясніть. П і д г о т у й т е наукове п о в і д о м л е н н я про Ш В у з г о д ж е н і і неузгоджені означення. Д л я цього за п о д а н и м у вправі 131 зразком накресліть діаграму Дотримуйте вимог наукового стилю. 140. Поширте речення узгодженими або неузгодженими означеннями. Поширені речення запишіть, підкресліть у них члени речення.

Роман ПЕТРУК. ®о»пан »Живе джерело» у ТрусклвцІ

Шелестять дерева. Шелестять дерева, укриті осіннім золотом. Шелестять дерева з пожовклим листям. 1. Л о п о т и т ь к о в и л а . Г о м о н я т ь чебреці (Т. Сепернюк). 2. Д о щ в і д ш у м і в . Запахла м ' я т а (В. Черепков). 3. К і н ч а л а с ь о с і н ь . Сіялись сніги (Є. Маланюк). 4. Лунала пісня. Плакала діброва (Д. Павличко). • З'ясуйте, якою частиною мови виражене кожі не з уведених вами означень. - V П о с п о с т е р і г а й т е : які означення т р а п л я , ю т ь с я в мовленні частіше — узгоджені чи неузгоджені?

141. Перепишіть. Визначте та підкресліть члени речення. У яких випадках виникали утруднення? Скористайтеся підказкою.

1. Вітер з долини цілує червоне серце калини. 2. Наснились нам зорі вночі над Дніпром. 3. І пирогами пахнуть пшениці, і короваєм Світить к о ж н а хата (Л. Малишко). 4. Народне слово з пісні перейму (О- Довгий). 5. Вилив д у ш у в пісні український ітарод. і лсиве мій народ у співучому слові! (В. Василашко). 6. Д у ш е ю я слова с п р и й м а ю , із ними д и х а ю , с т р а ж д а ю (Ю. Воропай).

Г Г Т Т Т Г У Т Щ Ь Трапляється, що під час визначення д р у г о р я д н и х члені» речення виникають у т р у д н е н н я . Н а п р и к л а д , у реченні / замовкнув спів пташок (II. Забіла) до слово пташок можна поставити питання чий? — у такому разі це слово б у д е визначене як означення, а можна поставити питання кого? — тоді слово б у д е визначене як д о д а т о к . О т ж е , слово пташок можна визначити або як означення, аб 0 як д о д а т о к . Визначення ч л е н а речення з а л е ж а т и м е від поставленого вами питання. Найчастіше т р у д н о щ і викликає визначення членів речення, виражених іменниками в непрямих відмінках. Визначаючи члени речення, передовсім маємо зважати на зміст речення. ^

142. Перепишіть. Підкресліть члени речення. Визначте означення узгоджені та неузгоджені. 1. Ти в м о е м у с е р ц і , У к р а ї н о , д у м о ю Ш е в ч е н к а г о м о н и ш (Б. Олійник). 2. Слова Т а р а с о в і м о г у ч і о б е р е ж у в с в о ї м ж и т т і (А. Малишко). 3. П л и в у т ь з а м р і я н о й ж у р л и в о Вкраїни рідної пісні (Л. Дмитерко). 4. Г р и ц ь з а в б і л ь ш к и із мізинець був в нас справжній к о л я д и н е ц ь (Д. Білоус). 5. І дзвенить к р і з ь літа над п о р о г о м прибита п і д к о в а (Т. Севернюк). 6 . М и к о л а дав собі с л о в о не ч и н и т и б і л ь ш е матері п р и к р о щ і в (Б. К омар). • В и з н а ч т е , я к и м и ч а с т и н а м и мови виражені означення. • Укажіть речення з дієприкметниковим зворотом. П р и г а д а й т е , що таке епітет. За яких L-JS умов означення стас епітетом7 Визначте епітети в реченнях, поданих у вправах цього параграфа. Р о з д и в і т ь с я картину В. Кушніра Розкажіть про неї, уживаючи епітети.

Веніамін КУШНІГ. Соняшник

§ 14. ПРЙКЛАДКА І Я К Р І З Н О В И Д О З Н А Ч Е Н Н Я

П Р И К Л А Д К О Ю називають означення, я к е в и р а ж е н е іменником та стоїть у тому ж числі й відмінку, щ о й означуване ним слово. П р и к л а д к и м о ж у т ь вказувати на професію ( в о д і й Микола), рід занять ( с т у д е н т к а Ольга), вік (дід Іван), національність ( у к р а ї н к а Оксана). Прикладки виступають власними назвами міст (місто Львів), сіл (с^ло Калинівка), річок (річка Черемош) та ін. Прикладка може пояснювати і головний член речення: Який я дідусь? Я солдат ветеран (П. Воронько), і другорядний: І огортала ніжна тінь славетне селу,ще Ірпінь (М. Рильський ). ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! З д в о х іменників — власного Імені людини І загальної назви — прикладкою с загальна назва: учителька Ганна Петрівна; дядько Семен. Якщо власна назва не є ім'ям людини, то саме вона виступає прикладкою: озеро Світязь, Дпіпро-ріка. 143. П р о ч и т а й т е . В и з н а ч т е п р и к л а д к и т а о з н а ч у в а н і н и м и с л о в а . 1. М о л о д и й , але міцний д у х о м гетьман Остряниця став на чолі незліченної к о з а ц ь к о ї Сили (А/. Гоголь). 2. А дід М у с і й простує за внучам у т и х и й я р (М. Рильський). 3. Д о Івана Я р о ш а я к о с ь непомітно вчепилося прізвисько Д у н а й (М. Стельмах). 4. Зеленіє о с т р і в Голосіїв на х и с т к о м у обрії Днінра (II. Перебийніс). о . Кінь Тягнибідл р о з у м н і ш и й і д о б р і ш и й за Мурая (О.Довженко). 6. Від слова « м е д » язикові не п о с о л о д ш а є (Народна творчість). 7. З в і к о н і стін ш к о л и вихопилася х в и л я м и с м у т к у всім знайома пісня «Стоїть гора високая» (ЛІ. Стельмах). • •

На що вказує кожна п р и к л а д к а ? Які з п р и к л а д о к є в л а с н и м и назвами? О б ґ р у н т у й т е вживання великої л і т е р и .

144. П р о ч и т а й т е . В и з н а ч т е п р и к л а д к и т а о з н а ч у в а н і н и м и З ' я с у й т е ч и с л о й відмінок означуваного слова та прикладки.

слова.

1. Чи з н а є т е ви р і ч е н ь к у М у р а ш к у ? Ц ю р і ч е н ь к у з н а й т и на карті в а ж к о (II. Перебийніс). 2. Край Ч о р н о г о р і в к и - с е л а текла м о г о д и т и н с т в а р і ч к а (В. Сосюра). 3. У б р и г а д и р а Сави слова л а с к а в і , та ДУмки л у к а в і (Народна творчість). 4 . З р о с л и в артілі « С і ч » с а д и . А Спробуй ти за д е н ь с х о д и ! (М. Нагнибіда).

145. Ознайомтесь із таблицею. Поясніть написання прикладок і означуваними ними словами у реченнях попередньої вправи.

ПРИКЛАДКУ Й ОЗНАЧУВАНЕ НЕЮ СЛОВО ПИШУТЬ: ОКРЕМО

ЧЕРЕЗ ДЕФІС прикладка-власна назва або прикладказагальна назва стоїть перед словом, що має родове значення:

рикладка означає видову ібо одиничну) назву і стоїть після значуваного нею слова, ке має родове значення:

Дніпро ріка, Говерла-гора; троянда-квітка, щука риба;

іка Дніпро, гора Говерли, вітка троянда, риба щука;

рикладка стоїть перед іначуваним нею словом і своїм іаченням близька до прикметника:

близька своїм значенням до прикметника прикладка стоїть після означуваного нею слова:

оасуня (= красива) плетень (= великий)

дівчина

дівчина: юнак

]

красуня,

юнак-велетснь

Якщо ж установити, яке з двох слів за значенням ширше, а яке вужче, не можна, прикладку з означуваним нею словом пишуть через дефіс: думи мрії. Прикладки, що означають назви газет, журналів, творів мистецтва, заводів, пароплавів, і подібні пишуть із великої літери й беруть у лапки: галета «Україна

молода»;

опера «Тарас

Бульба».

Складні сполуки, що називають рослини, пишемо через дефіс: сон-трава,

розмай-зілля,

мати й

мачуха.

146. Перепишіть. Визначте й підкресліть прикладки. Поясніть їхнє написання з означуваними словами. Звіртесь із таблицею.

1. Нема к р а ю можливостям прнроди-матері! (О. Довженко). 2. Хай серце п о р а д і є й п о щ е м и т ь за к о ж н и й к у щ и к матері природи (Д. Луцечкб). 3. Збудилась Анна-королеиа і стала при вузькім вікні (Д. ІІавличко). 4. Принцесо А н н о , вже готова ванна! (і. Драч). 5. То тут. т о там у р о ч и с т о підіймались поодинокі велетні дуби (М. Стельмах)Г). На узліссі у зеленому брилі стоїть дуб-вслетепь (А. Пашкевич)7. Я к и й же ти принадний, красень Київ! (Д. Луцснко). 8. У воєводи є дочка-красуия (М. Гоголь). 9. Могутній лайнер «Україна» чумацьким ш л я х о м з-за Дпіпра легенько лине, м о в пір'їна ( I I . Воронько).

+ Складіть і запишіть речення з прикладками школяр, мати, місто. Поясніть, у яких випадках такі прикладки писатимемо з означуваними словами через д е ф і с , а коли — окремо. 147. Перепишіть, знімаючи риски.

1. О ч а р і в н и ц е / п р и р о д о ! Н а щ о ти мене в а б и ш своїм чаром? (Панас Мирний). 2. Не с т а р і ю т ь п т и ц і / с о л о в ' ї (А. Малишко). 3. Будять т и ш у с п і в ц і / с о л о в ' ї (М. Гринчук). 4. Ч у ю ч у д о / с о л о в ' я (Я. Перебийніс). 5. Веде надія до С л а в у т и ч а / р і к и (Д. Малишко). 6 . З у р о ч и щ т и х и х на узвиш б і ж и т ь л у г а м и р і ч к а / З д в и ж (М. Сіренко). 7. Ч а к л у н к а / н і ч з о р ю знаходить в осіннім полі (JVT Сингаївський). • Позначте у словах вивчені орфограми у*"Ч

148. ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ! Прочитайте. Визначте прикладки й означувані ними слова. Перепишіть тільки ті речення, у яких прикладку з означуваним словом треба писати окремо.

1. Сміється вітер/пустунець, лякає рокотанням грому (О. Довгоп'ят). 2. Я зриватиму к н і т и , я к і не з і р в а в ще п у с т у н / л и с т о п а д (Леся Павлів). 3. О с ь т а к г у л я в по л и с т о п а д у невпинний в і т е р / л и с т о д е р . Він од п р и т и ш е н о г о саду помчав до л і с у і завмер (М. Сом). 4. Я к ми л ю б и л и в і т е р / б у р е л о м ! Я к ми Д н і п р у вклонялися чолом! (А Малишко). 5. Гойдає т и х о віти в л і с о с м у г а х весел и й р о з б и ш а к а / в і т е р е ц ь (О. Довгий). 6. В і т р и / з а б р о д и п а л я т ь с и н і й гай, п л ю н д р у ю т ь небо, р о з к р а д а ю т ь зорі (Є. Гуцало). • В и з н а ч т е речення, у с к л а д н е н і о д н о рідними членами, поясніть у них розділові знаки. 149. Перепишіть, ставлячи, де потрібно, лапки і знімаючи риски.

Ікона Ю р і й / З м і є б о р е ц ь , картина Селянська родина, хорові капели Думка і Трембіта, гурт Оксан Ельзи, к у щ / д и к у н , дует Барселона, видавництво Смолоскип, журнал Тінейджер, команда Динамо, красень/Дніпропетровськ, банк Аркада, д и с к у с і й н и й к л у б Діалог, с р і б л о / з о л о т о , круїзна компанія Червона рута, готель Турист, виробниче о б ' є д н а н н я Південний маш и н о / б у д і в н и й завод, х л і б / с і л ь , рак е т и / н о с і ї Ц и к л о п та Зеніт, завод

авіаційного моторобудування М о т о р / С і ч , Рошен. • Поясніть уживання д е ф і с а т а лапок.

кондитерська

фабрцКа

•

Позначте в словах вивчені о р ф о г р а м и В і д о м о , що б і л ь ш і с т ь « м о ш к а н ц і в » краіни І н т е р н е т мають свої к о м п ' ю т е р н і п с е в д о н і м и , так звані ніки. Поясніть, чи є такі ніки прикладками і за якими ознаками їх д о б и р а ю т ь .

ijLi 150. Перепишіть, знімаючи риски, розставляючи розділові знаки та ставлячи, де потрібно, лапки.

1. Древня п р а м а т і н к о / Р у с ь я твій законний нащадок щ о українцем зовусь ІД. Білоус). 2. К а ж у т ь в народі правдиві слова Х л і б / ш д у в а л ь н и к всьому голова (Л. Компанієць). 3. Почесне місце в репертуарі балетних колективів України посідає вистава Лісова пісня Михайла С к о р у л ь с ь к о г о за д р а м о ю Лесі Українки (3 журналу). 4. В зеленім царстві на городі розквітнув с а м о с і є ц ь / м а к (В. Бровченко). 5. У неї зачіска Ш у к а й мене в к у к у р у д з і (Народна творчість). 6. Сімейство с п о ч и в а є у садочку матуся б а т ь к о й с о к о л и / с и н о ч к и (О. Дмсоп'ят). 7. Подаруй мені на с п о м и н с о н / т р а в и д у х м я н і квіти (Г. Коваль). • О б ґ р у н т у й т е вживання р о з д і л о в и х знаків. • Визначте п р и к л а д к и т а пояснювані ними с л о в а прикладок із пояснюваними словами.

Зв'язне мовлення Читання • Письмо

П П П Щ І

И Е У О С

С Ь М Р Е К Б Л І М І Т О Р

О В А З Ц И С Т І ЇТ

И Й В Т Е К С С Т И Ч Н И Т Ь О П А К У

Поясніть

И Б І Р К Т У О Г О И С П Л Ь Т У Р

написання

О В И Й С Т И Л Ю , А М ' Я Т К И И

151. Прочитайте. Визначте тему й головну думку тексту. виділених слів уточніть за мистецтвознавчим словничком.

Значення

Перлипа українського бароко Д о середини X V I I с т о л і т т я церкви в Україні будували здебільшого дерев'яні й без п р и к р а с . Н а ш у з е м л ю розпинали в о р о г и , а найперша запалена стріла нападників з а в ж д и летіла в бік Б о ж о г о х р а м у . Томуто й в в о д и л и церкви п р о с т и м и , щ о б їх м о ж н а б у л о ш в и д к о й легко відбудувати. Та о с ь із Західної Є в р о п и через П о л ь щ у в У к р а ї н у п р и х о д и т ь б а р о к о . О с н о в н и м и рисами ц ь о г о м и с т е ц ь к о г о с т и л ю є підкреслена урочистість і декоративність. У другій половині X V I I — на п о ч а т к у XVII1 століття цей охоче засвоєний нашими з е м л я к а м и с т и л ь о д е р ж а в назву у к р а ї н с ь к о ї ^

бароко. Завдяки цьому стилеві Україна є в р о п е ї з у в а л а с я й с т в е р джувала ссбе перед і н ш и м и народами. Запорозькі гетьмани, полковники, заможні м і щ а н и забудовували міста вишуканими бароковими церквами й д з в і н и ц я м и , золотили церковні маківки та обносили ошатними мурами монастирі. Частина т а к о г о м о н а с т и р с ь к о г о муру зберігається в Києві в Стрілецькому провулку. У XVIII столітті п о д і б н и й м у р о т о ч у в а в у в е с ь Софійський монастир. Висота кам'яної огорожі — близько трьох метрів. Стіна р о з ч л е н о в а н а п і л я с т р а м и й увінчана к а р н и з о м . У глибині Стрілецького провулка с т о ї т ь Б р а м а З а б о р о в с ь к о г о . Споруду зводили я к парадний в ' ї з д до м и т р о п о л и ч о ї с а д и б и .

imiiiiiiiiillilHiiiiillllilll:

У XVIII столітті за б р а м о ю височів Георгій ЛУКОМСЬКИЙ. І палац м и т р о п о л и т а Рафаїла ЗабоБрама Заборовського взимку і ровського, а до в'їзду вела вулиця. На замовлення митрополита браму збудували 1746 р о к у за проектом архітектора Йоганна Ш е д є л я . Це була одноповерхова кам'яна споруда прямокутної форми. У середній частині б р а м и б у в а р к о в и й п р о ї з д з а в ш и р ш к и б л и з ь к о ч о т и р ь о х метрів. Над п р о ї з д о м в и с о ч і в п и ш н и й , у к р и т и й л і п н и м орнаментом ф р о н т о н . Л е й т м о т и в л і п н и н и — вигнуте й переплетене листя. З боків проїзду містилися сторожові приміщення. Над проїздом брами в м і щ е н о ф а м і л ь н и й герб З а б о р о в с ь к о г о . Він з о б р а ж у є палаюче серце в обрамленні п а л ь м о в и х г і л о к . Р і ч у т і м , щ о с т и л ь у к р а ї н с ь к о г о б а р о к о в и к о н у в а в не л и ш е е с т е т и ч н у , а й п о л і т и ч н у роль. На с т і н а х б а р о к о в и х с п о р у д ч а с т о Зображували г е т ь м а н с ь к і чи п о л к о в н и ц ь к і фамільні герби й с и м в о л и влади. Герб з а в ж д и у о с о б л ю в а в ч е с т ь , с и л у д у х у роду й д е р ж а в и . Саме у к р а ї н с ь к о м у б а р о к о с у д и л о с я с т а т и с и м в о л о м б о р о т ь б и У к р а ї н и за н е з а л е ж н і с т ь і д е р ж а в н і с т ь . На п о ч а т к у X X с т о л і т т я с л а в е т н а п а м ' я т к а о п и н и л а с я в занедбаному с т а н і . П р о ї з д б у л о з а м у р о в а н о , с т о р о ж о в і п р и м і щ е н н я розібрано. Від п р е к р а с н о ї с п о р у д и зберігся л и ш е п о р т а л б р а м и з Фронтоном.

Однак і в т а к о м у вигляді Брама З а б о р о в с ь к о г о зачаров с мальовничим силуетом, в и ш у к а н і с т ю декору. Навіть залиіцк с п о р у д и з а с в і д ч у ю т ь т о н к и й х у д о ж н і й с м а к та в и с о к у майстерні С Т } її творців. Це одна з н а й п о с т и ч н і ш и х й н а й о д у х о т в о р е н і щ и ^ у к р а ї н с ь к и х п а м ' я т о к . Її п р и к р а с и н а с т і л ь к и п р о м о в и с т і , щ 0 х о ч е т ь с я п о р і в н я т и ї х із у к а р б о в а н и м и в с т і н и п о е з і я м и . За А. Макаровим • ,

В и з н а ч т е с т и л ь тексту, свою д у м к у д о в е д і т ь . / Які т и п и м о в л е н н я п о є д н а н і в т е к с т і ? Я к и й є о с н о в н и м , які — допоміжними?

• В і д ш у к а й т е в т е к с т і о п и с первісного в и г л я д у пам'ятки. С к л а д і т ь і запишіть п л а н опису. •

З а п л а н о м напишіть переказ о п и с у пам'ятки.

Зв'язне мовлення Говоріння

С К Л А Д А Н Н Я Т А Р О З І Г Р У В А Н Н Я Д І А Л О Г І В

152. Складіть і розіграйте діалог між восьмикласником та гостем міста — іноземцем, що хоче з'ясувати, які місцеві пам'яткй найцікавіші і де вони містяться. У репліки діалогу введіть два-три стислих описи місцевих пам'яток історії та культури. 153. Складіть і розіграйте діалог між двома однокласницями, які щойно відвідали місцевий музей. У репліки введіть висловлення враження від експонатів музею та екскурси загалом, а також с т и с л и й опис двох-трьох експонатів. 154. Складіть і розіграйте діалог між восьмикласником, який щойно повернувся з екскурси д о Житомира (Івано-Франківська, Луцька), та його дідусем, якому довелося побувати в тих місцях років із т р и д ц я т ь - с о р о к тому. До реплік діалогу введіть назви історичних пам'яток і пам'ятників, якими славиться відвідане місто.

З експозиції Житомирсько по музею космонавтики^

§ 1 5 .

Д О Д А Т О К

155. П р о ч и т а й т е речення. Визначте, з я к и м и с л о в а м и в реченні пов'язані виділені слова. Від цих слів д о виділених поставте питання.

ф р е с к и з ' я в и л и с я на Русі з X с т о л і т т я . Х у д о ж н и к и м а л ю в а л и фарбами по стінах. Так оздоблювали собори, церкви, каплиці, м о н а с т и р і . Давні ф р е с к и д о н е с л и д о нас п о р т р е т и , розповити п р о війни, п о л ю в а н н я , в и с т у п и с к о м о р о х і в . Ф р е с к и п о к а з а л и н а м Ярослава Мудрого, його дружину й дітей. З •

Щ о означають виділені слова? В и з н а ч т е їхні відмінки.

•

Якими ч л е н а м и речення є виділені слова?

підручника.

Сімейний портрет Яро СЛАВА Мудрого Фреска Л ст. (фраг-чент)

І*

ДОДАТОК — другорядний член речення, що ознац а< предмет, на котрий спрямоиана дія чи стан, і відповідає на питання непрямих відмінкін. Додатки звичайно виражаються: о іменниками: Труди перешили (у що?) у пісні (М. Луків); • іншими частинами мови у значенні іменника: Солодка їжа не приходить (до кого?) до ледачого (Народна творчість); займенниками: Людина довго пізнас (кого?) себе. (Г. Кональ)» неозначеною формою дієслова: На суші не навчишся (чого?) плавати (Народна творчість); о словосполученнями: Посадила стара мати (що?) три явори в полі ( Т. Шевченко); • фразеологізмами: Життя постійно в'яже (що?) гордієві вузли (Олесь Гончар). Додатки бувають прямі та непрямі. До п р я м и х д о д а т к і в від дієслова можна поставити питання з н а х і д н о г о відмінка, такі додатки означають предмети, на які безпосередньо переходить дія: Взяла (що?] зілля, поклонилась (Т. Шевченко). Р о д о в и м відмінком прямий додаток може виражатися, якщо: • при дієслові, з яким додаток пов'язаний за змістом, є заперечна частка не: Я не люблю (чого?) ненависті (Д. Павличко); • дія поширюється не на весь предмет, а лише на його частину: Таня діловито наливає з бідона (чого?) води (Олесь Гончар). Додатки можуть мати пояснювальні слова, тобто бути п о ш и р е н и м и : Січ складалася з шістдесяти з чимось куренів (М. Гоголь).

156. Прочитайте прислів'я. У кожному реченні визначте додатки. Які з них — прямі, які — непрямі? 1. Х в и л и н а г о д и н у б е р е ж е . 2. П р о ж и т о г о та п р о л и т о г о не повернеш. 3. Час усі рани заїчгїть. 4. Уперта праця все переможе. 5. Роблячи як-небудь, з р о б и ш казна-що. 6. М о к р о г о д о щ не лякає. 7. В е р ш н и к п і ш о м у не т о в а р и ш . 8. Як побачиш с в о ї х , кланяйся н а ш и м . 9. Птах знає співати, а пес кусати. 10. До н і ч о г о не треба й солі. 11. У к р и н и ц ю води не л л ю т ь . 12. Оце в ш и в два ч о б о т и на одву р у к у . 13. Два кавуни о д н і є ю р у к о ю не в т р и м а є ш . • •

Якою частиною мови виражений д о д а т о к у кожному реченні? У яких реченнях д о д а т о к виражений словосполученням' 7

1 5 7 . Перепишіть. Підкресліть члени речення. Поясніть розділових знаків.

114

у ж и в а н н я

1. Б а т ь к о м а в і д е а л ь н и й с л у х , т о н к и й р о з у м , к м і т л и в і с т ь і с п о с т е р е ж л и в і с т ь (/. Сенченко). 2. В собі я с в о г о батька впізнаю (Д. ІІавличко). 3. Мати перша навчила мене любити роси, легенький ранковий туман, п ' я н к и й л ю б и с т о к , м ' я т у , маковий цвіт і калину (Af. Стельмах). 4. Л ю б и в дід гарну бесіду і добре слово (О. Довженко). 5. Я з Вітчизни зростав, із роси та води (II. Ііеребийніс). в . Населення Землі складається з понад шести мільярдів осіб (З календаря). •

Визначте д о д а т к и прямі і непрямі. Укажіть поширений д о д а т о к . Поясніть рядки поетеси Валентини Чуйко: КОШТОВНИЙ ГОДИННИК не додає часу. Коштовний ОДЯГ не додає здоров 'я. Коштовна поезія зміцнює душу... Розкажіть, ідо зміцнює вашу душу. У розповіді вживайте прямі д о д а т к и .

158. Перепишіть, уставляючи пропущені підкресліть у реченнях однорідні додатки.

літери.

Визначте

Ластівка є с и м в о л о м добробуту, щ а с т я , подружньої злагоди, в..сни та в і д р о д ж е н н я п р . . р о д и . Сорока здавна с и м в о л і з у в а л а з в і с т к у , новину. С . . Н И Ц Я уособлює непосидючість і працьовитість. Ш у л і к у с п р и й м а л и я к с и м в о л біди. Сокіл с т а в с и м в о л о м в р о д л и в о г о й Сміливого чоловіка. Чайка в українському фольклорі символ бідної мат..і з малими дітьми. ІІів..нь в українській культурі символ світла, сонця, вогню, об..ріг від п о ж е ж і . Курка — символ пр..красних м а т е р и н с ь к и х якостей, р о з с у д л и в о ї та мудрої виховательки. Ллє цим словом називають і недалеку, неслухняну нездару. Сова здавна була уособленням мудрості, потаємних сил, але й нещастя. З довідника. • О б ґ р у н т у й т е вживання розділових знаків. • Поясніть, як розрізнити д о д а т о к т а імонну частину складеного іменного присудка. Роздивіться екологічний плакат 0. Моргунової. Поясніть його назву. Чи вважаєте ви мистецтво плаката впливовим і дієвим? Поясніть. у п Символом чого вважається соняшник • українській культурі? д - ц Зберіть матеріал про символічне значення рослин в українському та світовому ф о л ь к л о р і Розкажіть про це 8 класі. У розповіді вживайте прямі д о д а т к и . Зберіть інформацію про використання символів у сучасному житті (рекламі, назвах фірм, телевізійних програмах т о щ о ) . Який український символ ви б запропонували д л я емблеми « Є в р о - Z O i a » ? Свою думку обґрунтуйте.

•

Олена МОРГУНОВА Не забивай на природуі

159. Багато європейських міст мають свої символи Нещодавно у Львові відбувся конкурс на найкраще скульптурне зображення левів. Фігури тварИн розмальовували відомі діячі культури і мист< цтва Роздивіться світлини. Якого з левів ви б о б р а Л и символом міста? Свою відповідь обґрунтуйте, у відповіді вживайте речення з прямими додатками. 160. Прочитайте. Визначте фразеологізми, п о я с н і т ь значення кожного. Яким членом речення є фразеологізм у кожному реченні?

1. З а б у в а н н я в и н и щ у є ангісві с т а й н і п а м ' я т і (В. Гжегорчик). 2. Час — великий м а й с т е р розрубувати усі ГОРДІЄВІ вузли ЛЮДСЬКИХ с т о с у н к і в (О. Писем ський). 3. М а т и м у в ц ь о м у році т р ь о х к и т і в : городину, к о н о п л і і л ь о н (Af. Стельмах). 4. Треба х л о п ц я п р о в ч и т и . Нехай його поучать б е р е з о в о ю к а ш к о ю (О. Кониський). 5. І голих королів, і підлих блазніп доволі знав наш м и л о з в у ч н и й край. На п о к а з у х у , брате, не зважай! (Н. Грабовський). • Визначте речення, ускладнені однорідними членами обґрунтуйте в них розділові знаки. • Визначте речення зі складеним присудком. Перепишіть його т а підкресліть у ньому всі члени речення. 161. Відредагуйте речення, скориставшись підказкою. Відредаговані речення запишіть.

1. К о ж н у з д е к о р а т и в н и х з а с т а в о к к н и ж к и художник хотів прикрасити і квіточками, і л и с т о ч к а м и . Та з причин е к о н о м і ї б у л о прийняте п р о к р у с т о в е р і ш е н н я : усі розділи проілюструвати о д н і є ю з а с т а в к о ю . 2. Ч а с о м , щ о б п р и х о в а т и суть речей, д о в о д и т ь с я вдаватися д о с о к р а т о в о ї мови. 3. Словник для м о є ї роботи б у в як нитка Пандори. 4. У ш о с т е п е р е п и с у ю ч и вправу, ш к о л я р з р о з у м і в , ідо в и к о н у є танталову п р а ц ю . ПІДКАЗКА З ЯКИМ ФРАЗЕОЛОГІЗМОМ СПЛУТАЛИ

ПРАВИЛЬНО

прокрустове ложе сократовс чоло скринька Пандори муки Тантали

соломонове рішення ejonoea мова нитка Аріадни сі.чіфова праця

162. Перепишіть. Підкресліть члени речення. вживання аеликоїлітери.

Обґрунтуйте

Біблія — п а м ' я т к а с в і т о в о ї л і т е р а т у р и . Нона с к л а д а є т ь с я зі Старого і Н о в о г о Заповітів. У першій ч а с т и ш Біблії йдеться про створення світу та перших людей, ж и т т я пророків. Новий Заповіт о х о п л ю є чотири Євангелія та ще кілька книг. У Н о в о м у Заповіті розказано про н а р о д ж е н н я , ж и т т я , смерть і воскресіння Ісуса Х р и с т а . Книга книг т а к о ж мас у с в о є м у складі молитви. Повний текст Біблії в Україні вперше видано д р у к а р н е ю К и є в о Печерської лаври 1758 р. З календаря. Які з Біблійних історій ви знаете? Розкажіть одну з них. t - J Пригадайте га запишіть п'ять фразеологізмів Біблійного походження. Поясніть значення кожного. — І Чому Біблія вважається пам'яткою світової' культури? Свою д у м к у обґрунтуйте. У висловлюванні вживайте прямі додатки.

§ 1 6 . В И Д И

О Б С Т А В И Н А . О Б С Т А В И Н З А

З Н А Ч Е Н Н Я М

163. Прочитайте прислів'я. До виділених слів поставте питання. З якими словами в реченні пов'язані ці слова за змістом? 1. Про добре д і л о говори с м і л о . 2. Д у м а й з в е ч о р а , а до праці ставай у д о с в і т а . 3. Р о б и не п о с п і х о м , а ш в и д к о . 4. У морс не пускайся без весла. 5. З доброго коня впасти не с о р о м н о . 6 . Тільки ворони н а в п р о с т е ц ь літають. • •

Що означають виділені слова? Якими членами речення вони є? ОБСТАВИНА — це другорядний член речення, щ о характеризує дію, процес, стан, ознаку чи вказує на умови, за яких вони відбуваються, та відповідає на питання де? коли? як? д л я чого? чому? та ін. О б с т а в и н и виражаються: • прислівниками: Завертає путь (куди?) угору ( М.Доленго): • дієприслівниками: Я йшов (як?) сумуючи (М. Філянський); • іменниками: Тут берег вигнувся (як?) в_ підкову (Л. Тендюк );

• неозначеною формою дієслова: Кличе мати (куДигі вечеряти (Т. Шевченко); * словосполученнями: Школярі йшли (як?) по два в КОЛОНІ (А. Малишко); « фразеологізмами: Докія прокидається (коли?) до перших півнів (М. Стельмах). Обставини можуть мати при собі залежні (пояснювальні) слова, тобто бути поширеними: Стоїть (як?) по пояс в Україні ромашка в білому вінку (Т. Мельничук). Поширеними обставинами е дієприслівникові звороти: Дрімає всесвіт на травині, (як?) підперши_ зіркою щоку (Т. Мельничук). 164. Прочитайте речення, визначте в них обставини. З'ясуйте с п о с і б вираження кожної обставини. 1. Ми степом їхали (М. Рильський). 2. Дороги йшли на всі чотири с т о р о н и (Б. Олійник). 3. Т р е м т л и в о зорі с я ю т ь в небі всюди (Д.Луценко). 4. У безжурнім небі над країною х о д я т ь зорі тисячу віків (ß. Симоненко). 5. А м и , перекусивши, почали розмову (М. Рильський). 6. Рибалки сходяться веселі перепочити по труді (А. Малишко). 7. З рук матері ми с х о д и м о та йдем шукати свій плодючий чорнозем (Д. Павличко). 8. Я д у м к о ю літаю бозна-де (М. Самійленко). • Визначте речення, у якому о б с т а в и н у виражено Розкрийте значення цього фразеологізму.

фразеологізмом.

165. Перепишіть прислів'я, на місці крапок уписуючи дібрані з довідки антоніми. Якими членами речення вони є? 1. Х т о влітку час гайнує,, той ... голодує. 2. Він с п е р ш у їде, а ... запрягає. 3. Запряг прямо, та поїхав ... . 4. Звикай до роботи змолоду, it) ... не знатимеш голоду. 5. Ворона в гості літає, то ніколи ... не буває. 6. Ж и т о годує всіх, а пшениця ... . 7. Краще один день п р о ж и т и с о к о л о м , н і ж усе ж и т т я ... . Е Ш П Е ^ Вдома. Потім. На старість. Узимку. На вибір. Криво Вороною. • Поясніть роль обставин у мовленні. 166. Перепишіть, підкресліть усі члени речення. Визначте види обставин за значенням. Звіртеся з таблицею, поданою на н а с т у п н і й сторінці. 1. У д о с в і т а хвилі д н і п р о в с ь к і б а р в і н к о м ц в і т у т ь (С. Гуцало)2. Горить над степами вишнева зоря України (Я. Перебийніс). 3. На приволзьких степах мак розцвів на вітрах (Я. Усен ко). 4. А вгор 1 к о л и ш е т ь с я димна ковила. Мабуть, ти, співаючи, с т е ж к о ю пішла (М. Доленго). 5. Прийду на сповідь до Дніпра, с х и л ю с я над водою (М. Луків). 6. Серденьком б ' є т ь с я д ж е р е л ь ц е ц і л ю щ е , З НИМ р о з м о в л я ю один на один ( М . Осадчий). 7. Вогняним ї ж а к о м , сердито 118

н а с т о в б у р ч и в ш и з о л о т у щ е т и н у , с і д а л о с о н ц е (С. Васильченко). 8. Т и х а - т и х а п е ч а л ь п р и б р е д е к о ш е н я т о ч к о м с і р и м (/. Олъховсъкий). + Визначте поширені обставини. + Позначте у словах орфограми. Проведіть д о с л і д ж е н н я : які за значенням обставини вживають у мовленні найчастіше?

[

ВИДИ ОБСТАВИН ЗА ЗНАЧЕННЯМ Щ О ОЗНАЧАЮТЬ

ПИТАННЯ

ПРИКЛАДИ

СПОСОБУ ДІЇ

спосіб чи якість дії або стану

ЯК?ЯКИМ способом?

І мале діло роби старанно.

місце дії, її напрям, кінцевий ни вихідний пункт

де? куди?

МІСЦЯ

ЧАСУ

відношення дії, ознаки чи стану до певного часу

коли? ВІДКОЛИ? доки? як довго?

Хвали день увечері.

ПРИЧИНИ

причину дії', стану чи ознаки

чому? через що? з якої причини?

Зі страху очі стають великі.

мету дії

з якою метою? навіщо? для чого?

Вола кличуть пследпить, а ждуврзить.

УМОВИ

умову, за якої може відбутися чи відбувається дія

за якої умови? у якому випадку?

U е зоравши, не посієш.

ДОПУСТОВІ

ознаку чи дію, що відбувається всупереч чомусь

незважаючи нв що?

ІІ&зважсіючи^на CliXOßiii. деревця вистояли.

МЕТИ

звідки?

Поганий бур'ян І 0-КМШСНІ виросте.

167. П е р е п и ш і т ь . П р о д о в ж т е т е к с т з а п о д а н и м п о ч а т к о м . Чи вмієш ти гідно оцінити к о ж н у мить ж и т т я ? Чи навчився ти обачливо й о б е р е ж н о витрачати час? Більшість людей у с в і д о м л ю є Цінність часу лише згодом, у спогадах. Зазвичай к о ж н о г о з а с п о к о ю є д у м к а , щ о далі ж и т и м е т ь с я ще к р а щ е . Пригадай миті, коли ти відчував себе найкраще ... 119

• У реченнях з а п и с а н о ю тексту підкресліть обставини. обставин за значенням

Визначте

168. Прочитайте. Визначте фразеологізми, розкрийте значення кожного. Розкажіть про походження цих фразеологізмів.

1. Не м о л о к о м , не медами земні протікають ріки. І люди з часів Лдама ведуть змагання нелике (ІІ.Дороиіко). 2. На тихі води, ясні üopi я принесу свої пісні (Л/. Стельмах). 3. Я не л ю б л ю працювати абияк с п у с т и в ш и рукава (Ю. Збанацький). 4. Х о в а ю т ь м у ж и ц ь к у правду, а а с і м о м а з а м к а м и х о в а ю т ь (М. Стельмах). 5. Н а т р у д и л а с ь д у ш а натщесерце до с ь о м о г о поту (/. Мироненко). • Перепишіть речення, підкресліть усі члени речення. • Складіть речення з обставинами у чотирьох стінах; відкритим перших уст.

текстом;

169. Перепишіть, уставляючи пропущені літери та розставляючи розділові знаки. Підкресліть у реченнях обставини.

1. Л и с т о к дер..ва здат.лі говорити л . . ш е д о т о р к а ю ч и с ь до іншого листка. Душа людська с п р о м о ж н а ж и т и лише д о т о р к а ю ч и с ь до іншої д у ш і (В. Пахаренко). 2. П о дорозі з у п и н и л и с ь у я к о м у с ь с..лі попити кр..ничиої води (А. ІДецченко). 3. Ключ угорі журавлиний рідною м о в о ю кличе у н..відомі краї (М. Рильський). 4. М..дові бори простяглися від к р а ю до к р а ю (Б. Чепурко). 5. Я в и й ш о в із лісу на б е р . . г Уиави узявши в калини т..пла а в б..різ ЯСНОТИ (Б. Остапенко). • •

О б ґ р у н т у й т е вживання розділових знаків. Позначте в словах вивчені орфограми.

Зв'язне мовлення

У С Н И Й

читання.Говоріння!

Т В І Р - О П И С О

ЇТ

АК

П А М ' Я Т К И Л

170. Прочитайте. Про які предмети старовини йдеться в реченнях? Чи всі вони є пам'ятками історії та культури? Як ви розумієте вислів

«пам'ятка

історії та

культури»?

1. Слава пригаслим фрескам, слава струнким колонам, слава вогням мозаїк, щ о донесли тепло нам, і старовинним буквам, щ о й дотепер горять нам! (Р.Лубківський). 2. Щ е один рушник хвилює, радує мене, з вісімнадцятого віку диво осяйне... З роду в рід передавали у полоні чар і ще нам заповідали берегти той дар (О. Ющенко). • Хто складає описи пам'яток 7 3 якою мстою? У яких стилях мовлення? l i t Назвіть кілька українських музеів, у яких зберігаються історичні та L . J культурні пам'ятки. Чи вважаєте ви питання збереження пам яток культури першочерговим державним завданням? Чому? • Яке ще значення має слооо «пам'ятка»? 120

171. Прочитайте. Чи можна вважати текст пам'яткою для складання твору-опису? Поясніть.

Роботу над твором-описом пам'ятки історії та культури треба розпочинати з осмислення теми творчої роботи й визначення її меж. Завдання автора твору — описати конкретну п а м ' я т к у , якнайточніше відтворити її вигляд. Отже, треба обміркувати, я к у інформацію дібрати й опрацювати для досягнення цієї мети. Необхідним є визначення головної думки майбутнього твору. Можливо, цс захоплення красою пам'ятки. А може, усвідомлення необхідності ретельно зберігати її, щоб передати нащадкам. Наступний етап роботи над твором — добір фактичного матеріалу. Передовсім поцікавтеся розмірами пам'ятки, матеріалом, з якого її виготовлено, технікою виконання. Варто скласти словничок, тобто дібрати слова, які бажано було б використати в тексті твору, і, уточнивши значення цих слів, записати їх. Дібраний фактичний матеріал потрібно систематизувати, виділивши з-поміж нього головне, на чому у творі необхідно наголосити, та другорядне, менш істотне, що заслуговує лише на те, щоб про нього згадали побіжно. Систематизації матеріалу сприятиме складання плану твору. Він може мати такий вигляд: І і л а п твору-опису пам'ятки історії та культури I. Вступ. Розповідь про пам'ятку (хто, коли й де її створив, з якою метою, стислий переказ змісту легенди, пов'язаної з пам'яткою тощо). II. Виклад. Опис пам'ятки. 1 2

3. ... та ін. I I I . Кінцівка. Роздуми щодо пам'ятки — про и роль в історії, обґрунтування необхідності берегти її тощо. Я к щ о йдеться про усний твір, то наступний, завершальний етап роботи над ним — це складання твору за планом із використанням заздалегідь дібраних і записаних слів. Особливу увагу треба звернути на додержання вимог певного стилю. Твір-опис пам'ятки історії та культури складають у публіцистичному стилі. Якщо йдеться про твір письмовий, необхідно спочатку записати текст твору на чернетці, а потім, ретельно відредагувавши й перевіривши написане, переписати творчу роботу в зошит. 121

/^V

172. ПОПРАЦЮЙТЕ В ГРУПАХ! а , поданим у тексті попередньої впр ааи зразком складіть і запишіть на чернетка* план твору-опису однієї з пам'яток, зобра» ження якої уміщено на сторінках підруц. ника. Обговоріть складений план у класі, 173. Зваживши на висловлені в процесі обговорення зауваження, відредагуйте план. Перепишіть його у зошит.

7 * t

174. З а відредагованим планом складіть у публіцистичному стилі усний твір-опис п а м ' я т к и за ілюстрацією.

Олекса БУЛАВИЦЬКИИ.

Натюрморт Ь кобзою І

КАЛИНОЮ

175. Напишіть т в і р - о п и с пам'ятки, яку ви в в а ж а є т е найцікавішою. С п и р а й т е с я на п о д а н у у вправі 171 інформацію.

§ 17. ПОРІВНЯЛЬНИЙ ЗВОРОТ

г - ' «

176. Прочитайте поезії, визначте вжиті в них порівняння.

Забриніла пісня, заспівало слово. Мов струмок весною, ллсться наша мова. По долинах лине дівчам карооким, Смерекою грас у горах високих. Ромашками квітне серед полонини, Котиться по морю хвильками дрібними. В. Боднарчук.

У стінах храмів і колиб сіяє нам святково, як сонце, випечений хліб і виплекане слово. І люблять люди з давнини, як сонце незагасне, і свій духмяний хліб ясний, і рідне слово красне. • •

122

Д. Білоус. Яка роль порівнянь у мовленні? У художній літературі? Лексичне значення виділених слів з ' я с у й т е за тлумачним словничком

Ознаку чи дію предмета часто характеризують через вказівку на його подібність до чогось знайомого, поширеного й типового. Н а п р и к л а д : Слова ї ї щебетали соловейками (Є. Батьківщина — рідна мати (Народна творчість).

Найчастіше порівняння виражене зворотом.

Гуцало).

порівняльним

ПОРІВНЯЛЬНИЙ ЗВОРОТ характеризує ознаку чи дію предметів не прямо, а опосередковано, вказуючи на їхню подібність до чогось більш знайомого чи загальновідомого.

У речення порівняльні звороти вводять за допомогою сполучників як, мов, наче, немов, ніби: Україну, мов писанку, сонце вечірнє цілує (О. Кононенко). На письмі порівняльні звороти виділяють к о м о ю (або к о м а м и ) . В усному мовленні порівняльний зворот виділяють паузою (паузами), тон підвищують на слові, котре називає те, з чим порівнюють названі в реченні предмет, ознаку або дію. 177. П р о ч и т а й т е речення, п р а в и л ь н о їх інтонуючи. Визначте порівняльні звороти. Якими словами приєднані вони д о інших членів речення?

1. Я звідки родом? З України! Я з пісні вийшов, як д и т я (М. Сингаївський). 2. Я гордий, мов козацький предок мій (Б. Олійник). 3. Я беру тебе, мово, ніби зброю, із підніжжя козацьких могил (В. Дерій). 4. Ш л я х Чумацький над нами, як білий рушник (В. Невдобенко-Івашина). 5. Маминому слову я вклонюсь, наче хлібу і святій воді (С. Д.іюба). 6. Співають, ідучи в вечірній млі, дівчата. Широкі їх пісні, як степ наш, як Дніпро (Л. Вииіесяавський). 7. І дивиться, неначе з-під землі, з-під брів камінна баба половецька (Д. Кремінь). • П р о в е д і т ь с п о с т е р е ж е н н я : яким с л о в о м ^ частіше п р и є д н у ю т ь порівняльні звороти в усному мовленні? •Щр Р о з к а ж і т ь про з о б р а ж е н е на картині Б. Є р ь о м і н а , у ж и в а ю ч и порівняння. Чи вважаєте ви за потрібне вживати порівняльні звороти у побутовому мовленні? Чому?

• Р П

178. П е р е п и ш і т ь , розставляючи розділові знаки.

1. Т у т ранком сонце сходить як хлібина. Т у т починає слад , Україна (О. Довгий). 2. На квітування на добро струмить Хрещатик як Дніпро. Дніпро яскрить немов Хрещатик (А. Камінчук). з. квартал золотих л і х т а р і в таємничий мов казка дитинства (/. Жиленко). 4. П л и в у т ь роки мов кораблі Колумба (С. Гуцало) 5. Немов сльоза тектимуть роки (/. Григоренко). в. Секунди як снілсинки миготять (М. Пасічник). • У першому реченні підкресліть усі члени речення Яким членом речення є порівняльний зворот? г . -/ Поміркуйте: чи тільки обставиною може бути порівняльний зворот'' Серед записаних визначте речення, д е він є іншим членом речення. Порівняльні звороти здебільшого с обставинами: Тиша тремтить, як росина (Б. Олійник). Значно рідше порівняльні звороти виступають означеннями: Є люди, як дуби. І е дуби, як люди (Д. Паеличко). 179. ПОПРАЦЮЙТЕ У ПАРАХ! Перепишіть, розставляючи р о з д і л о в і знаки. П і д к р е с л і т ь усі ч л е н и р е ч е н н я . З ' я с у й т е синтаксичну роль порівняльних зворотів.

1. Лоб увесь вийшов з-під волосся а па ньому мов дві п'явки чорніли над очима дві брови (Панас Мирний). 2. Кирпатий круглий як картопля ніс коротке лице чорні брови й блискучі та круглі як терен очі усе в ньому виявляло чоловіка швидкого проворного (1. Нечуй-Левицький). 3. Кінчиками пальців він прикрив м'ясисті й глибокі мов гаманці вуха (М. Стельмах). ц . Складіть і запишіть опис зовнішності улюбленого вами літературного ЕшЛ героя. Уживайте порівняльні звороти. Проведіть спостереження: з якими членами речення пов'язані за змістом v p порівняльні звороти, що є обставинами? Порівняльні звороти-означення? 180. П О П Р А Ц Ю Й Т Е В ГРУПАХ! Перепишіть, на м і с ц і крапок у с т а в л я ю ч и дібрані з д о в і д к и порівняльні звороти. Розставте розділові знаки.

1. Де ви мої товариші колишні? Ми розійшлися ... по лісі (Леся Українка). 2. Дуби стоять кремезні ... і на могутніх бронзових плечах

тримають споконвіку неба шати. 3. Рожевий вечір ... над нами кри-' їа розпростер (Д. Луценко). 4. Світ зупинився вимкнувши час ... . ТиШ а зіп'ялась на ноги ... (О. Слоньовська). G E S E E S Як комп'ютер. Мов фламінго. Мов стежки. Як квітка тюльпана. Як атланти. • Визначте речення, ускладнене звертанням, поясніть у ньому розділе10' знаки. • Укажіть рочення з дієприслівниковим зворотом • Складіть і запишіть опис природи. Уживайте порівняльні звороти.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУІ Стійкі народні порівняння фразеологічного типу (бі.іий як стіна, черпаний як жар, ллє як з відра, з нас як старий, став як вкопаний, гарна як намальована і подібні) комами не в и д і л я ю т ь : Д п ш линув наче з відра (О. Кониський). Яким мов риба пливе (Панас Мирний ). Голий як бубон (Народна творчість). 181. Прочитайте. Визначте фразеологізовані порівняльні звороти.

1. «Добродію!» — обізвався старий дід з білою як сніг бородою. 2. Глянула на матір, а нона як стіна біла. 3. У неї усюди багато знайомих, вона місто як свої п'ять пальців знає. 4. Ніколи і на місці не посидиш, ганяють тебе як солоного зайця. 5. Чого ти наче ошпарена вискочила? З творів Панаса 182. Перепишіть.

Визначте стійкі народні порівняння.

Мирного.

Підкресліть

члени речення.

1. Полтавський полк як вкопаний стоїть (Л. Костенко). 2. Сотник сивий як голуб (П. Куліш). 3. Борода довга, біла як молоко (Марко Вовчок). 4. Старець був древній як світ (Р. Іваничук). 5. Я йшов один як перст (М. Вінграновський). б. Ворона знала кожного з нас як облупленого (О. Довженко).

Розкажіть про свій вихідний д е н ь , уживаючи речення зі стійкими народними порівняннями. Розповідь запишіть

Порівняння може виражатися присудком, до складу якого входять порівняльні частки як, мов, наче, неначе, ніби, мов би, нібито. Н а п р и к л а д : Жита tÜ6u дрімали (Т. Нечуй Левицький). Ліс осінньої пори бувліаче кований з ясної міді (Ю. Яновський ).

Такі конструкції не можна плутати з порівняльними зворотами.

183. Прочитайте речення, визначте в кожному граматичну основу. Обґрунтуйте відсутність ком п е р е д словами як, мов, наче, ніби.

1. Степ мов палав під тим сонцем (Панас Мирний). 2. Поле наче додає широти й волі нашому душевному стану (Є. Гуцало). 3. На самому вершечку стриміла Андріївська церква і ніби висіла на ясному темно-синьому небі (І. Нечуй Левицький). Уявіть, що ви потрапили д о середньовічного замку, д е владарює суворий, але д о б р о з и ч л и в и й дракон, який прагне зберегти історію свого родового гнізда т а традиції свого р о д у Складіть опис драконового замку. Уживайте речення з присудками, д о с к л а д у яких у х о д я т ь слова як, мов, наче, неначе, ніби, мовби, нібито.

АД 184. Порівняйте речення, подані у двох колонках. Які з них м і с т * складені іменні присудки, до складу яких входить слово як? Які місгд Ть порівняльний зворот? Свою думку обґрунтуйте.

івчина —

як сонечко (Народна Дівчина, як берізонька, сережками

іворчість).

иченько

Завішана (Народна

як

кулачок.

ірочки (Панас Мирний). 185. Прочитайте. зворотами.

Очі

як

творчість).

О ч і мала глибокі

та темні,

як

колодязне ДНО (М. Коцюбинський). Перепишіть

лише

речення

порівняльними

1. Серце в нього наче віск (О. Кониський). 2. Серце, як віск, розм'якло (JI. Костенко). 3. Слова ї ї — малинові дзвоники. 4. Був цей голосок терпкий, мов зелений терен, аж оскомою на зубах бриніло від того голосу (Є. Гуцало). 5. Слова росли із ґрунту, мов жита. Добірним зерном колосилась мова. Вона як хліб. Вона мені свята (.7. Костенко). 6. Я — мов орел без СИЗИХ крил (Олександр Олесь). 7. І дуб зелений, мов козак, із гаю вийшов та й гуляє попід горою (Г. •

Шевченко). У виписаних реченнях підкресліть порівняльні звороти як члени речення.

186. Прочитайте. Визначте прикладки, приєднані словом як.

1. Шевченко як поет відомий усьому людству. 2. Франко знав і любив народну пісню як учений і як патріот. 3. Хочеться показати Сосюру як х у д о ж н и к а слова. 4. Світ постас перед нами як калейдоскопічний потік вражень (/. Вілодід). 5. Механіка відрекомендували як героя війни, людину великих заслуг (Олесь Гончар). 6. У розвитку писемності казка відіграла важливу роль як один із провідних жанрів народної оповідної творчості (І. Repeзовський). Порівняльний зворот не можна п л у т а т и з прикладкою, приєднується д о речення за допомогою слова як. Д о такої прикладки можна поставити питання у ропі кого (чого)?. Порівняйте: А українська рідна мова звучить, як музика, мені (М. Луків). У минулому українська мова часом трактувалася як мова селянська, більші побутова (Олесь Гончар). ifijj. 187. Перепишіть, розставляючи розділові знаки. т - звороти підкресліть як члени речення.

Порівняльні

1. Я до рідної мови тулюсь як до матері (В. Ви хрущ). 2. Зникає все а рідне слово вічне. Йоі-о я як молитву прокажу (В. Артамонова)3. Мово рідна мово власна! Т и неначе сопце ясне (В. Ворскло)4. Нащадкам передам як цінний скарб багату нашу українську мовУ (К. Варановська). 5. Ми як скарб нетлінний мову рідну мусим 0

нащадкам передать С7?. Білоус). 6. Нахабно лізе суржик як пирій ВКОрінюс бридоту кривороту (Л. Бортняк). ф Поясніть л е к с и ч н е значення виділених слів З в і р т е с я з т л у м а ч н и м словничком ф Позначте в словах вивчені орфограми. Чи відоме вам поняття «мовний штамп»? Так називають «заяложені» порівняння, які вже в т р а т и л и свою влучність і оригінальність. • Пригадайте кілька порівняльних зворотів, які занадто часто використовують засоби масової інформації. Доберіть д о них «свіжі» відповідники.

н Я к і ви знаєте другорядні члени речення? н Розкажіть про прямі та непрямі додатки. Якими частинами мови можуть виражатися додатки? •• Чим розрізняються узгоджені означення та неузгоджені? Наведіть приклади. » Щ о таке прикладка? У чому виявляється особливість прикладки порівняно зі звичайним означенням? •• У яких випадках прикладку пишуть через дефіс з означуваним словом? За якої умови прикладку пишуть з великої літери та в лапках? Наведіть приклади. н Складіть словничок сучасних порівнянь (порівняльних зворотів), у ж и в а ю ч и я к і , ви могли б привітати однокласника (однокласницю) з днем народження або з перемогою в шкільній олімпіаді. Складіть таке привітання. •• На які групи за значенням поділяють обставини? Наведіть приклади обставин різних груп. •• Я к і виникають труднощі під час визначення другорядних членів речення? Наведіть приклади. И Складіть кілька тестових завдань до теми «Другорядні члени речення». Я к і здобуті вами знання ви вважаєте за потрібне перевірити насамперед? •• У я в і т ь , що вам запропонували взяти участь у розробці Концепції музею Синтаксису. Я к виглядала б, на вашу д у м к у , експозиція, присвячена другорядним членам речення? Складіть текст для екскурсовода.

Зв'язне мовлення Читання «Говоріння у

ДОКЛАДНИЙ УСНИЙ ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ ПУБЛІЦИСТИЧНОГО СТИЛЮ

188. Прочитайте текст. Визначте його тему та головну думку.

Дихаймо і співаймо! Ми любимо вживати вислів «солов'їна У к р а ї н а » . І Я е замислюємося, чому останнім часом «солов'ї» співають усе менше Де наші уславлені на весь світ співаки, музиканти? Соловей д л я того, щоб співати, мусить мати свою територію, свій «творчий простір». За цей простір солов'ї чесно змагаються піснею. Та с в природі й гайвороння. Воно сповідує іншу мораль — мораль агресії. Метод зловісного каркання. Те каркання не замінить солов'їної пісні. Але й не дасть соловейкові її співати. Во в гаю, над яким тусусться гайвороння, солов'ям не до співу. Є в природі ластівки, які своїм щебетом облагороджують природу. Але є й нахабні іюробці, я к і залазять у ластів'ячі гнізда і своїм агресивним цвіріньканням змушують ластівку л і п и т и іншу оселю. Мілс людьми — як між птахами. У кожного своя мораль. Проте птахи керуються інстинктом, а людина ще й розумом. І честю, якщо вона є, і совістю, якщо людина п має. Було б наївно заперечувати популярну музику, естрадну пісню, приїзди гастролерів. На все своє місце і свій час. Мистецтво не терпить застою, має оновлюватися. Проте треба с т е ж и т и , щоб справжнє мистецтво не витіснялося псевдомистецьким ш у м о в и н ням. Коли стежиш за мистецькими подіями в Україні, складається враження, що хтось не зацікавлений, щоб люди знали справжні перлини нашої культури. Якщо знатимуть, важче буде підсунути їм сірих гундосиків. Звісно, час усе розставить на свої місця. Х о ч дуже часто історію роблять одні, а портрети пишуть з інших. Мабуть, кожна нація має таких «портретотворців». Святому вони л і п л я т ь роги, а чортові домальовують німба. їхнє правило просте: музику замовляє той, хто платить гроші. Це завдяки таким, як вони, мізерними є тираж 1 українських книжок, майже не знімають українських фільмів. а український телеефір запльовано антиукраїнщиною. Невже наша душа не сумує за українською піснею? Невже серП>° не хочеться теплоти рідпого слова? Невже наш розум не потребує чистого національного повітря? Т о ж дихаймо і співаймо! •

За Є. Дударе*Який т и п мовлення покладено в основу тексту? Свою д у м к у доведіть.

I • . ; ' '

• Визначте с т и л ь тексту. Свою д у м к у підтвердіть прикладами з тексту. • Складіть і запишіть план д о к л а д н о г о переказу. За планом усно перекажіть текст. • П і д г о т у й т е т а п р о в е д і т ь м у з и ч н о - л і т є р а т у р н и й вечір, п р и с в я ч е н и й українській пісні.

І r^L j ;Щ

• І ' 1

і [ І ' ,

189. Прочитайте. Визначте стиль висловлювання. Чи є, на вашу думку, текст дискусійним? Поясніть.

Ч и сприяс українське телебачення вихованню в української молоді поваги до свого, рідного? До української історії, к у л ь т у р и , мови? Навряд чи д л я цього досить українських перекладів відверто слабких американських бойовиків та мексиканських мильних опер. Бо ж проблеми сицилійських кілерів і латиноамериканських красунь на формування української ментальності аж ніяк не впливають. Так само, як і безкінечна демонстрація іноземних кліпів з незграбно перекладеним українською коментарями. Мабуть, уже час ш у к а т и шляхів пробудження в молоді національної свідомості. А такі ш л я х и мають бути пов'язані з тим, що д л я молоді є цікавим і зрозумілим. Т у т не можна не згадати про музику, яка настільки глибоко входить у ж и т т я юних, що нині важко у я в и т и собі п і д л і т к а без медіаплеера. « С к а ж и мені, що т и слухаєш, і я скажу, х т о т и » , — за таким принципом зараз знайомляться. Своєю наївною простотою сучасна музика може торкнутися найглибших струн юнацької д у ш і . Багато х т о цікавиться, чим живе його музичний кумир, намагається його наслідувати. І ось — перші спроби гри на гітарі чи фортепіано, відвідування тренажерних залів, зацікавленість Інтернетом... А якби ж на популярно-музичному рівні показати молодому глядачеві, що українське — гарне, сучасне, прогресивне й модне? Невже немає талановитих україномовних виконавців і композиторів? Може, телебачення не вміє чи не хоче з ними працювати? У той час, коли в українських концертних залах лунають пісні російських чи зрусифікованих естрадних зірок. Десь творять справді українську і справді якісну музику талановиті українські юнаки і Дівчата. Ч и вам такі не відомі?

' і і І

З журналу. • Поясніть л е к с и ч н е значення виділених слів. З в і р т е с я із т л у м а ч н и м словничком. • Складіть і запишіть план тексту. П і д г о т у й т е с я д о його усного переказу. Висловлені в тексті міркування д о п о в н ю й т е власними прикладами.

І Г

І В и с л о в і т ь своє с т а в л е н н я д о т е л е п е р е д а ч і « В е л и к і українці». А р г у м е н т у й т е його. Чи брали ви участь у голосуванні? Поясніть свій вибір

Запропонуйте власний телевізійний проект д л я української молоді. С п р о б у й т е с к л а с т и сценарій музичної передачі д л я молоді, мета якої Формування г о р д о с т і за свою країну, культуру та мову.

ОДНОСКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ

Lf I

Прості односкладні речення поділяють на два типи: • з головним членом — присудком; • з головним членом — підметом. 190. Проаналізуйте таблицю. Д а й т е відповіді на подані після неї запитання.

ОДНОСКЛАДНІ РЕЧЕННЯ З ГОЛОВНИМ ЧЛЕНОМ-ПРИСУДКОМ, ЩО ОЗНАЧАЄ

з головним

ЧЛЕНОМ-

ПІДМЕТОМ Дію,

яку виконує певна особа

ДІЮ, яка стосується неозначеної особи

ДІЮ,

дію або стан

стверджує

виконувану

незалежно

наявність

усіма або

від будь-якої'

предмета,

кожною

особи

явища

особою

ОЗНАЧЕНООСОБОВЕ

НЕОЗНАЧЕНО- УЗАГАЛЬНЕНООСОБОВЕ ОСОБОВЕ

БЕЗОСОБОВЕ

НАЗИВНЕ

Вір у сили свої молодії (В. Грінченко).

Колодязь копали півтора дня (Ю. Мушкстик ).

У хаті не сиділося (Панас Мирний ).

Зимовий вечір. Тиша (П• Тичина)

Усього досягнеш надією й терпінням ( Народна творчість ).

• На які в и д и п о д і л я ю т ь о д н о с к л а д н і речення з г о л о в н и м ч л е н о м — присудком? • Як називають односкладні речення з о д н и м головним членом — підметом: Ч о м у о д н о с к л а д н і речення не п о т р е б у ю т ь д о п о в н е н н я Д Р У г и М головним членом?

§ 18. ОДНОСКЛАДНІ ПРОСТІ РЕЧЕННЯ З ГОЛОВНИМ ЧЛЕНОМ У ФОРМІ ПРИСУДКА • О З Н А Ч Е Н О ОСОБОВІ Р Е Ч Е Н Н Я

191. Прочитайте речення, визначте в кожному граматичну основу.

1. Ніколи не зійду, не оступлюся із оберегів правди й доброти Тарасенко). 2. Гортаємо історії томи. Вслухаємося в типгу на планеті (Л. Забашта). 3. Усе записуй в серці молодому (М. Рильський). 4. Застеліть скатертиною стіл під гарячий округ короваю!

(В.

(Є-

Гончаренко).

• Чи можна визначити особу, про яку йдеться у кожному з речень, із закінчень дієслів-присудків? Зробіть це. ОЗНАЧЕНО-ОСОБОВІ — це такі односкладні речення, у яких головний член-присудок означає дію, що її виконує або буде виконувати конкретна особа. Н а п р и к л а д : Люби життя у боротьбі щоденній (Л. Забашта). На конкретну особу (я, ми, ти, ви) вказує закінчення дієслова-присудка.

Головний член (присудок) в означено-особових реченнях виражений дієсловом першої або другої особи однини чи множини теперішнього або майбутнього часу дійсного: Йдемо

крізь

піч,

крізь

бурю

наказового способу: Поклонися

у степу (Л. Костенко) або матері і дому (А. Малишко).

Означено-особові односкладні речення вживають у розмовному та художньому стилях мовлення. 192. Прочитайте речення. Визначте в кожному дієслово-присудок. З'ясуйте особу, число та спосіб дієслів-присудків.

1. Не оскверни свій рідний дім, а будь господарем у нім (Л. Ржегак). 2. Вірю завжди в широчінь океанну серця вразливого, серця людського (Л. Забашта). 3. В меті згуртуймося орлами (М. Осадчий). 4. Знай ціну і дружбі, й ворожнечі (Д. Луценко). 5. Уважніші будьмо до всього н природі! (М. Луків). 6. Ненавиджу сонних мух! Ненавиджу затхлий дух! {В. Герман). 7. Заходь в знайомі двері класу, сідай за парту, як колись. Учися мудрості в Тараса, у Лесі мужності учись (Л. Дмитерко). 8. Поверніть мене до класу срібним покликом дзвінка (Б. Олійник). •

З ' я с у й т е види о д н о с к л а д н и х речень, свою д у м к у доведіть.

U - 193. Поясніть, чому означено-особові речення вживають у поезії. ь«Л Пригадайте приклади означено-особових речень із творів, які ви вивчали на уроках українськоїта зарубіжної літератур.

131

шшт Роздивіться картину П. Волика W Складіть три означено-особов речення,що п е р е д а ю т ь ваше сирий-' нягтя зображеного У ролі п р и с у д і у ж и в а й т е д і є с л о в а бачу, розум,ю відчуваю. 194. Прочитайте. Запишіть тільки означено-особові речення. Визначте та підкресліть у кожному записаному реченні граматичні основи.

1. Ставати не зникайте на коліна, живіть не під конем, а на коні! (Лі. Карпенко). 2. Влсе «є боронять волю булавою (А/. Шевченко). 3. Було, та загуло і сниться перестало (Л. Глібов). і. Учися чистоти і простоти (М. Рильський). 5. Кебету маєш? То крутись і дій, не вішай носа у біді і не втрачай надій (С. Литвин), б. Вікно. Туман. І г і л к а горобини (Л. Костенко). 7. Листям сад замело (/. Жиленко). •

Визначте особу, ч и с л о т а спосіб д і є с л і в - п р и с у д к і в у записаних реченнях.

•

Визначте ф р а з е о л о г і з м и , р о з к р и й т е їхні значення.

195. Перепишіть, вживання.

розставляючи розділові знаки. Обґрунтуйте "їхнє

1. Землею рідною живу у бурях в снах і наяву (А/. Стельмах). 2. Не сумнівайся ідучи з народом (Д. Павличко). 3. Вдар не в дзвін а в серце дуже (Олександр Олесь). 4. Іди з відкритою душею в широкий день в широкий світ (А/. Стельмах). 5. Не високо мудруй але твердо держись (]. Франко). 6, Натомивши себе до знемоги постою серед нив (О. Довгий). 7. Витри піт солоний із чола і трудись забувши про утому (А/. Луків). 8. Мандруючи у Крим у Рим чи Відень заїдьте у Ставище ( Я . Воронько). • Д о в е д і т ь , що записані речення є о д н о с к л а д н и м и . Визначте вид речень, свою д у м к у о б ґ р у н т у й т е . • Позначте в словах вивчені о р ф о г р а м и . 196. Перепишіть, ставлячи подані в дужках іменники у формі к л и ч н о г о відмінка. Розставте розділові знаки.

1. Обертайся (земля) без упину! (в. ГІлужник). 2. Кружляй скоршії' земна (куля) (Af. Долен го). 3. Будь нащадкам світлішим і кращим (світ) наш! (А/. Сингаївський). 4 . 0 (розум) світи! (О.Дробахи). 5. д а р у й мен і силу вогню навчи мене бути собою! ( Я . Перебий ніс), б. На к о ж н и й клик (совість) іди! (Л. Костенко). 7.0 мій (народ) Будь мені суддя в моєму слові і моєму ділі (О. Довгий). ( Т а р а с )

• •

О б ґ р у н т у й т е вживання р о з д і л о в и х знаків. Підкресліть у реченнях усі члени речення.

ф Визначте вид односкладних речень, свою думку доведіть. — П о я с н і т ь , чому речення, ускладнені звертаннями, завжди належать д о У,- означено-особових. 197. Прочитайте текст. Визначте односкладні речення, укзжіть серед них означено-особові.

Прокидаюсь у незрозумілій тривозі і сідаю на л і ж к у . Знаю, що тепер ніч. Але щось сталось. Телефон дзвонить сильно й уперто. Може, яке нещастя, потоп, землетрус? Ч у ю якісь тривожні шуми. Л телефон б'ється в нападі істеричнім, як божевільний. Тоді я здогадуюсь. Буря! Здається, хитнулося ліжко, хитнулися стіни. Здається, я тіливу. Що ж , плисти, то й плисти. Засуваю голову під подушку й сплю. Встаю вже пізно, біжу до вікна й одчиняю обидві половинки. Море запінилось і кипить. Цілісіньку ніч вило море, як пес.

За М. Коцюбинським. Який настрій передано в уривку завдяки вживанню означено-особових речонь?

№

198. Перепишіть, уставляючи пропущені літери. У кожному реченні визначте й підкресліть граматичну основу. Після дієслова-присудка вкажіть у дужках його особу, число та спосіб. JaJ,$J?,u

№ ос., о д н . , н а к а з , с п . ) щастю

Інших/

(Д. Луценко).

1. Зайду. Постою мовчк.. . Сяду перед божниц..ю За стіл (Д. Іванм). 2.Вок..ані рідного народу відкривай духовні острови! {В.Симоненко). 3. У світ ідемо щ..рими, до усіх з гостинністю! (Б. Каюков). 4. Земле Ві..чизни, квітни і ж..ви! (Л. Костенко). 5. Прод..ктуй мені, дощику, кому і крапку, знаком окл..ку довгим торкнися, прошу! (Б. Сироватко). 6. Не б..ріть із З..ЛЄНОГО лугу в..рби ні на жовті піски, ні на скелі [Олександр Олесь). •

Позначте в словах вивчені орфограми.

•

Поясніть розділові знаки.

• НЕОЗНАЧЕНО-ОСОБОВІ РЕЧЕННЯ 199. Прочитайте. У якій з колонок подано двоскладні речення, у якій — односкладні? Свою думку обґрунтуйте.

Козаки впізнали гетьмана. вістка про його прибуття помчала _ °Р°М-

Гетьмана впізнали, Звістку про його прибуття передавали з уст в уста.

• Як мислимо головну особу в цих односкладних речоннях — конкретно чи неозначено? З чого ви зробили такий висновок?

Н Е О З Н А Ч Е Н О - О С О Б О В І - це односкладні р е ч е н н я яких головний член-присудок означає дію, що її виконуй виконувала або буде виконувати неозначена особа ' певного кола людей. Здебільшого така дія стосу €ТЬся багатьох виконавців, але увага зосереджена не на них, а на самій дії. Особливість таких речень полягає в то, чу, щ 0 основна увага зосереджена на факті, події.

Наприклад: Ведуть коня вороного домівках погасили (Н. Харасайло).

(Т. Шевченко).

Світло

Головний член (присудок) у таких реченнях виражений діссловом у формі третьої особи множини теперішнього (Тебе кличуть.), минулого (Мене викликали до дошки.) або майбутнього ( Й о г о успіхи в навчанні обов'язково оцінять.) часу. Найчастіше неозначено-особові односкладні речення вживають у розмовному та художньому стилях мовлення. 200. Прочитайте. Доведіть, щ о подані речення — неозначено-особові.

1. Щастя не шукають, а здобувають. 2. І до діла, і до людяності привчають змолоду. 3. З пісні слова не викидають і свого не вставляють. 4. В ліс дров не возять, а в колодязь води не ллють. 5. Господаря впізнають по воротах. 6. Поставили козла город стерегти. 7. Н і к о л и не поставлять ведмедя пасічником. Народна •

творчість.

З ' я с у й т е особу, число т а спосіб д і є с л і в - п р и с у д к і в .

201. Перепишіть. Визначте й підкресліть у кожному реченні присудок. З ' я с у й т е і запишіть у дужках особу, число та спосіб дієслів, якими ці присудки виражені.

^SQ^S^k

Зламали

(3 ос., мн., дійсн. сп.) калину (Л.

Забашта).

1. Найдавнішою скульптурою, знайденою на території У к р а ї н и , вважають кам'яну бабу з кургану поблизу села П о в о в а с и л і в к а Миколаївської області (3 підручника). 2. Минуле не г о р т а ю т ь , а пригортають (Я. Яницька). 3. Меч заржавілий знайшли у полі, скували плуг із меча поволі. А в наші дні, як стару прикмету, плуга того віддали поету (А. Малишко). 4. У нашій сім'ї дуже ш а н у в а л и лелек (Ю. Збанацький). 5. Людину по одежі зустрічають, а проводжають завжди по уму (Д. Луценко). б. Утворення на острові Мала Х о р т и ц я Запорозької С і ч і пов'язують з ім'ям Дмитра Вишневецького (3 Підручника).

Ірина ГРЕСИК. Острів Бацци

І І

Сім чудес Украине острів Блнди у заповіднику 'Хортиця -

г Роздивіться картину т а ф о т о г р а ф і ю , на яких зображено ту ж місцевість. v_ Порівняйте зображення. Розкажіть про зображене, уживаючи односкладні речення з присудками пам'ятають, знають, бережуть 202. Складіть і запишіть ноозначено-особові речення, у яких головні . члени були б виражені поданими дієсловами.

Поважають, навчають, відзначають, співчувають. 203. Перепишіть, перебудовуючи двоскладні речення на односкладні неозначено-особові. здобувають

Пошана здобувається по краплях.

по

краплях.

—

Пошану

Комп'ютерні засоби зв'язку використовуються з к і н ц я X X століття. Комп'ютерна мережа Інтернет була створена в 70-х роках X X століття. Так називається всесвітня асоціація комп'ютерних мереж, об'єднаних у єдину систему. З к і н ц я 90-х рокіп вона застосовується для зв'язку в 96 країнах світу, в Україні — з 1992 року. За допомогою електронної пошти інформація нині передається швидко й дешево. З

• •

календаря.

Порівняйте записані речення з т и м и , з яких їх б у л о перебудовано Поясніть, що з м і н и л о с я у їхньому сприйнятті. У кожному з перебудованих речень підкресліть граматичну основу. Позначте в словах вивчені о р ф о г р а м и .

Ч и вмієте ви к о р и с т у в а т и с я е л е к т р о н н о ю п о ш т о ю ? Які пра п е л е к т р о н н о г о спілкування з н а є т е ? Чи можна вважати спілкування ^ д о п о м о г о ю мережі Інтернет м і ж к у л ь т у р н и м ? Чому? Як, на вашу д у ,, 3 3 поширення Інтернету с п р и я є взаєморозумінню між ЛЮДЬМИ? у відпов вживайто неозначено-особові речення. 204. Прочитайте. Чи є висловлювання текстом? Свою думку Доведі Ть

У багатьох історичних м у а е я х можна побачити старовинну К о . задьку чайку. Ч а й к и використовували « к військові судна. Козацькі човни славилися ш в и д к і с т ю та надійністю в бою. Чайка — дерев'яний човен завдовжки близько 20 метрів, шириною 3-4 метри, висотою бортів — 2-5 метрів. Я к виготовляли це військове Огинас СЛАСТЬОН. судно? Дно чайки робили зі Запорозькі судна _ стовбура верби або лини и просмолювали, боки обшивали дошками, посередині клали перегородки та лавки. На човні ставили два стерна, щоб скеровувати його в певному напрямі, та щоглу для вітрила, на обидна боки кріпили 10-15 пар весел. Щоб судно було стійким, до бортів ч і п л я л и щвсті в'язки очерету. Перемогу козацькому війську традиційно забезпеч ували близько 400 чайок. З журналу

«Чумацький

шлях*.

• П р о ч и т а й т е абзац, який є о п и с о м пам'ятки. • П р о ч и т а й т е частину токсту, що є розповіддю про процес виготовлення чайки, • Визначте о д н о с к л а д н і речення, з ' я с у й т е ї х н і й вид. Поясніть, чому саме такий вид речень є найбільш д о р е ч н и м д л я розповіді про в и г о т о в л е н н я стародавнього човна. - р и Д і з н а й т е с я про історію т а процес виготовлення якоїсь с т а р о в и н н о ї I i i речі, що зберігається у вашій родині (ікони, рушника, с т а р о в и н н о г о годинника, коштовної прикраси), т а розкажіть про це в класі. У ж и в а й т е неозначоно-особові речення

205. Перепишіть, у кожному реченні підкресліть г р а м а т и ч н у основу. У неозначено-особових реченнях визначте і запишіть особу, число та час дієслова-присудка.

(В.

Олійник).

У нашому

дворі не відкидали

(3 ос. м н о ж . , м и н . ч . ) <*/<г/

У Київській Русі існували рдди городян. ї х називали «віча». IIa таких радах обговорювали й розподіляли посади в державі, визначали організацію війська, укладали угоди, оцінювали діяльність князя. За часів Козаччини на Запорозькій Січі й на Лівобережній Україні також проводили загальні збори. ї х називали Радою. На ній обирали козацьку старшину: кошового отамана, суддю, писаря та осавула. З

підручника.

ф Визначте речення, ускладнені о д н о р і д н и м и членами, поясніть у них розділові знаки. •

Позначте в словах вивчені о р ф о г р а м и . Розкажіть про с и с т е м у учнівського самоврядування, яка діє у вашій школі. П о р і в н я й т е її п р а в и л а із з а к о н а м и , якими к е р у в а л и с я • запорожці. С ф о р м у л ю й т е «Кодекс честі» учня вашої школи.

• УЗАГАЛЬНЕНО-ОСОБОВІ РЕЧЕННЯ 206. Прочитайте прислів'я. конкретних осіб чи кожного?

Кого стосується висловлене в них —

1. Медом к у т і не зіпсуєш. 2. Ч у ж и м хлібом ситий не будеш. 3. Б і л я мурашника грибів не шукають. 4. Криком п о ж е ж і не загасиш і дерева не втнеш. 5. Волом зайця не доженеш. • •

Визначте в реченнях граматичні основи. З ' я с у й т е особу т а ч и с л о дієслів-присудків. У З А Г А Л Ь Н Е Н О - О С О Б О В І — це односкладні речення, у яких головний член-присудок указує на дію, що виконується або має виконуватися будь-якою о с о б о ю або й усіма, тобто узагальненою особою. Переважно такі речення е прислів'ями або приказками: Вище себе не скочиш (Пар<)дна творчість).

Головний член (присудок) таких речень переважно виражений дієсловом другої особи однини: Батіг у во.ш не впряжеш, рідше — третьої особи множини теперішнього чи майбутнього часу: За битого двох небитих дають. Узагальнено-особові речення можуть стосуватися й першої особи, означаючи дію або стан самого мовця. Але ця дія с типовою для багатьох або й для всіх: Поживемо побачимо

(Народна

творчість).

Узагальнено-особові односкладні речення вживають у розмовному, художньому, науковому та діловому стилях мовлення.

207. Прочитайте. Визначте граматичні основи речень. Які р е ч е н н я узагальнено-особовими?

1. Х о ч і лежачого не б'ють, але й полежать не дають ледачом (Т. Шевченко). 2. Т у т як не с т у п и ш , то не втрапиш (Л. Костенко) 3. Зразу й радості не вимовиш слонами! (Я. Тичина). Серцю кохати на жаль, не накажеш (Д. Луценко). 5. Знання без помилок ніде нё к у п и ш (М.Доленго). 2 0 8 . Перепишіть прислів'я. У кожному реченні визначте й підкресліть д і є с л о в о - п р и с у д о к , після якого в дужках запишіть його особу, число та спосіб.

1222222^

Віялом туману

не розженеш

(2 ос. о д н . , д і й с н . с п . ) .

1. Не замочивши рук, не вмисш обличчя. 2. Не зліпиш цеглини не замісивши глини. 3. Х л і б а , не потрудившись, не матимеш. 4. Часто оглядаючись, далеко не заїдеш. 5. Не влучиш не прицілившись. 6. Не стрибнувши у воду, плавати не навчишся. 7. Поспішаючи, неодмінно спіткнешся. • • •

В и з н а ч т е вид о д н о с к л а д н и х речень. С в о ю д у м к у доведіть. Поясніть розділові знаки. Позначте в словах вивчені о р ф о і рами. П о я с н і т ь , ч о м у у з а г а л ь н е н о - о с о б о в и м и р е ч е н н я м и найчастіша є народні прислів'я.

2 0 9 . З а п и ш і т ь прислів'я, д і б р а в ш и з д о в і д к и їхні закінчення.

1. У ч у ж у д у ш у ... . 2. Головою муру ... . 3. Голкою дім ... . 4. За вітром у полі... . 5. Не спитавши броду ... . Е Е И Е И З ^

Не з б у д у є ш . Не вгонишся. Не п р о б ' є ш . Не л і з ь у воду. Не влізеш.

^ ^

Роздивіться т р и п т и х В. Правдицького. Д о б е р і т ь д о нього інший заголовок, виражений узагальноно-особовим реченням.

210. Перепишіть, уставляючи пропущені підкресліть граматичні основи речень.

літери.

Визначте

1. Див..шся і не надив..шся, диш..ш і не надиш..шся тим чистим і пахучим повітрям (У. Нечуй-Левицький). 2. Д и х а . . ш озоном, різнотрав'ям, широчінню, вдиха..ш ї х на повні груди і с и л у відчува..ш велетенську. Гордо відчува..ш себе сином рідної землі (ДГ Міщепко). 3. Хн..линочку посто.лп на дорозі, вд..хн..ш торішній запах чебрецю і раптом ро..хвилю..шся » тр..возі, відчувши теплий подих вітерцю (Д. Луценко). 4. За п'ять ж . . т т і в цю землю не обход..ш, не ниСПІва..Ш величі ї ї (В. Моруга). • • Позначте в словах вивчені орфограми. [ЖГ 211. Перепишіть, розставляючи розділові знаки. Визначте о д н о H L складні речення, з'ясуйте в и д кожного. Свою думку о б ґ р у н т у й т е .

Ніде мабуть не буває так добре як на юроді. Л я ж е ш коло грядок на гарячу землю горілиць л е ж и ш дивлячись у небо. Тиша. Припадеш вухом до землі й починаєш прислухатись. Щ о воно діється в чорній глибині? 1 думається про рослини. Вони посаджені в землю ростуть тягнуться до сонця. П р и т у л и ш с я вухом до землі ніби сподіваєшся від неї на відповідь. А вона мовчить не озивається не видає жодної таємниці. За С. Гуца.чом. • •

Поясніть уживання розділових знаків. Позначте в словах вивчені орфограми.

Зв'язн"'мов"н~^~1 п и с ь м о в и й с т и с л и й Чи ганнТ^Піисьмо І ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ — т ПУБЛІЦИСТИЧНОГО с т и л ю 212. Прочитайте. Визначте т е м у та головну думку тексту. Лексичне значення виділених слів з'ясуйте за тлумачним словничком.

Велика таємпиця самоствердження Якщо людина замерзає або вмирає з голоду, у боротьбі за ж и т т я нона цілком спромолсна втратити людську подобу. Спрацьонус 1 інстинкт самозбереження. Та щойно потреба в ї ж і , одязі, ж и т л і Перестає б у т и основною, па перший план відразу висувається потреба в самоствердженні. Що це за потреба? Вона полягає в необхідності викликати до себе повагу людей. Повага до тебе інших стає підґрунтям самоповаги. Особливо нестримною потреба самоствердження є в молодих

людей. Погляньте, як часом вони червоніють або полотніють Н е знаючи, к у д и подіти руки, як стати. Щ о подумають люди, ,ц0 скажуть про те, який ти, що зробив і що сказав, де став і куди шщ 0 ц? Самоствердження, завоювання авторитету — справа непроста ІЦоб заслужити повагу, необхідно стати майстром певної справи потрібно поводитися так, щоб тебе просто неможливо було не поважати. Навчитися чогось та ще й постійно контролювати самого себе — дул^е непросто. Набагато простіше вдатися д 0 псевдосамоствердження, такого собі замінника, ерзацу. Майже в коленому класі є такий собі блазень, клоун, який розважає публіку на уроках. Майже в кожній школі є хуліган місцевого значення, котрий, як може, отруює ж и т т я навколишнім. Блазні й мікрохулігани — дуже різні, проте суть їхньої поведінки одна. Блазнювати чи розмахувати кулаками, погодьтеся, легше, ніж навчитися робити щось таке, чого ніхто інший не може. Можна піти ще простішим шляхом. Можна одягнутися, як заведено в колі людей, поваги яких прагнеш. А д ж е зустрічають завжди за одежинкою, та й проводжають теж часто за нею. Так що жодних розумових зусиль не знадобиться. У с п і ш н і бізнесмени т а к о ж давно запримітили цю людську слабинку — вивищуватися за рахунок не змісту, а ({юрми, не розуму, а вбрання. На цьому вони й облаштували свій бізнес, розкрутивши мої'утній маховик індустрії моди. Т і л ь к и уявіть, що сталося б, якби штани, черевики, меблі й машини кожен купував раз на двадцять років! Через рік економіка була б зруйнована дощенту... Мода існує не лише на одяг, меблі та машини. Є мода иа проведення дозвілля, теми розмов і навіть... «переконання». Звісно, у лапках. Металіст, рокер, байкер, хакер будуть годинами розповідати, як ї х «осінило». А спитайте, чому, скажімо, рок-н-рол, а не гопак? Тому що сьогодні одне модне, інше — ні. І все через те, що мода — найпростіший спосіб псевдосамоствердження. За 1. Бестужевым Ладою. • Визначте с т и л ь тексту, свою д у м к у д о в е д і т ь . • Який т и п мовлення покладено в основу т е к с т у ? Як відрізнити р о з д у м в«Д розповіді? • Випииііть з т е к с т у ключові с л о в а та с л о в о с п о л у ч е н н я . • С к л а д і т ь план (складний) тексту. • С к л а д о н и й план п е р е б у д у й т е на план с т и с л о г о переказу. • Напишіть за планом с т и с л и й переказ. Поясніть, що ви вкладаєте у п о н я т т я « с у ч а с н и й імідж». Які, на вашу думку, зовнішні ознаки і внутрішні р и с и сучасної м о л о д о ї л ю д и н и 7 • С к л а д і т ь т л у м а ч н и й с л о в н и ч о к м о л о д і ж н и х н е ф о р м а л ь н и х рУ*10 розкажіть про них у класі.

•

213. Перечитайте текст, поданий у попередній вправі. С п р о б у й т е L вступити з його а в т о р о м в уявну дискусію. Побудуйте р о з д у м на захист м о д и у житті людського суспільства. Д л я цього с ф о р м у л ю й т е тезу, доберіть докази. Висловлювання запишіть, доберіть д о нього заголовок. Д о т р и м у й т е вимог публіцистичного стилю. Ш

• БЕЗОСОБОВІ РЕЧЕННЯ 214. Прочитайте. У кожному з речень визначте граматичну основу. З опорою на подану на с. 130 таблицю д о в е д і т ь , щ о речення є безособовими.

З 1926 року територію Києво-Печерської лаври оголошено історико-культурним заповідником. Рійні т у т реставровано 80 споруд. Із них 37 визнано архітектурними пам'ятками X I - X V I I I століть. Відкрито Музей книги і книгодрукування України, Музей історичних коштовностей, Музей українського народного декоративного мистецтва та інші. Частину приміщень повернуто церкві.

З путівника. • Чи пов'язана дія, про яку йдоться в реченні, з певною особою? • Якою частиною мови виражений головний член-присудок у кожному реченні 7

БЕЗОСОБОВІ РЕЧЕННЯ — це такі односкладні речення, головний член-присудок у яких означає дію (стан), що їх мислимо незалежно від особи, активного діяча. Підмета в таких реченнях не може бути, оскільки вказана в них дія (стан) не передбачае виконавця. ПОРІВНЯЙТЕ: ДВОСКЛАДНЕ

ОДНОСКЛАДНЕ

1. Інститут археології HAH України 1966року відкрив у Києві науковий відділ у вигляді Археологічного музею. 2. Ожиною терпкою пахне ліс. Д. Луценко. 3. А небо мжичить без кінця. В. Сосюра.

1. 1966року в Києві відкрито Археологіч ний музей (з довідника).

2. Пахне в лісі. 3. Надворі

терпкою

без кінця

ожиною

мжичить.

Головний член (присудок) у безособових р е ч е н н я х М о * е бути виражений: • безособовим дієсловом: Мані сьогодні в поле забагг0с (Д.

Кононенко);

• безособовою дієслівною формою на -но, - т о : Днітірив1 груди сковано в граніт (Б. Кулик). Мелодію {ЩЩШ серР<•) хлібів (Л. Тендюк ); • дієсловами немає (нема), і в було, не буде, при яких г додаток у формі родового відмінка: Козацькому роду це^ переводу (Народна творчість): • неозначеною формою дієслова: Колоскам не гнутись вітрові під ноги (В. Сосюра ); • прислівником:

Так

радісно

кругом

(В.

Сосюра)

або

прислівником у поєднанні з неозначеною формою дієслова: Цікаво

послухати

дивну

пригоду

(Л. Первомайеький

Безособові речення можуть вказувати на стан: • природи: Сутеніло помалу (С. Плужник); • людини: Льотчикам натомлено дрімалось (Б. Олійник). Безособові речення вживають у розмовному, художньому та науковому стилях. 2 1 5 . П р о ч и т а й т е . У кожному з речень визначте присудок. Доведіть, що речення є безособовими.

головний

член-

1. З хатини видно Україну і всю Гетьманщину кругом (7'. Шевченко). 2. ІІсма ріки без берегів. Нема героя без народу (Д. Луценко). 3. Козакам поталанило пробитися до фортеці. Добуто в турків один прапор і одну добру гармату (Г. Колісник). 4. Не гнути нам шиї, козацької шиї під тяжким залізним ярмом (С. Рудинський). 5. Давно потрощено на кусні кайдани, пута, канчуки (Р. Лубківський). 6. Нема в світі кращих хлопців над січових добровольців (Ю. Назарак). 7. Правиці схлсснуло в міцному потиску (Г. Колісник). 8. Лише у згоді, злагоді, братанні синам до храму Правди увійти (В. Забаиїтанський). • Визначте речення, ускладнені о д н о р і д н и м и членами поясніть розділові знаки в них. 2 1 6 . П е р е п и ш і т ь , визначте й підкресліть у кожному граматичну основу. Визначте вид односкладних речень.

реченні

1. Так бракує землі милосердя людей (Т. Севернюк). 2. Когось на пісню раптом потягло (£>. Олійник). 3. І на д у ш і нема п е ч а л і (В. Сосюра). 4. Як мені даровано багато! (В. Симоненко). 5. Корінням пахне і плодом (М. Руденко). 6. Або І І р у т , або Черемош видно зверху (О. Слоньовська). 7. І видощило шлях понад житами (С. Короненко). 8. Колоскам не гнутись вітрові під ноги (В. Сосюра). •

З ' я с у й т е спосіб вираження головного члена в кожному реченні

217. Прочитайте речення, випишіть л и ш е безособові. У виписаних реченнях підкресліть граматичні основи.

1. Небо зсутеніло (Д. Казка). 2. Вже сутеніє (Ю. Мушкетик). 3. Так гарно пахне спечена картопля! (Р. Лубківський). 4. Пахне печеними картоплями, хлібом, землею, корінням (М. Сингаівеький). 5. Довкола гуло, хвилювалось, несло, ш а л і л о й пінилося джерело (Л- Ііервомайський). 6. Було, та загуло і сниться перестало (Л. Глібов). 7. ІІебо сіє снігами, сіє (М. Самійленко). 8. Закрутило, снігу намело, (jМ. Петренко). • Позначте у словах вивчені о р ф о г р а м и . 218. Прочитайте текст. Двоскладні речення п е р е б у д у й т е односкладні безособові. Перебудовані речення запишіть.

Пахнуть

квіти. — Пахне

на

квітами.

Повіяли холодні вітри. Вітер шпурляв у вікна сухе опале листя. Серце стислося болючим щемом. Д у ш а огорнулася осіннім сумом. Але ж вікна світилися! Поясніть, що з м і н и л о с я у с п р и й н я т т і вираженої кожним реченням думки 219. Перепишіть речення в такій послідовності: • виражають «настрій» п р и р о д и або довкілля; • передають психічний або фізичний стан людини.

1. І віє з л у г у смутком голубим (М. Луків). 2. І на серці так легко і світло (В. Сосюра). 3. У мене аж у грудях тенькнуло (М. Стельмах). 4. Ще вчора мляво хлюпало із хмар. Тобі на серці цілий день давило (Я. Тичина). 5. За лісом г л у х о вдарилось об небо (Г. Коваль). 6. А в д у ш і щось так чисто і дзвінко (Я. Яконенко). 7. Синій холодок в степу розлито (Л. Тендюк). 8. На ч у ж и н і не гак радіється й сумується (С. Литвин). 9. Так хороше і моторошно так (В. Стус). 1U. Д у ш і то паморочно, то сліпуче (М. Самійленко). • У кожному реченні підкресліть головний ч л е н - п р и с у д о к , поясніть, чим ВІН виражений. •

Визначте речення, ускладноні о д н о р і д н и м и членами

2 2 0 . С к л а д і т ь і з а п и ш і т ь текст із б е з о с о б о в и х головними членами були б подані слова.

речень,

яких

Сутеніло, смеркло, стихло, заспокоїлось, темно, тривожно. У чому переваги та недоліки безособових речень? Поясніть.

текстів,

що с к л а д а ю т ь с я

лише

221. Перепишіть. Розставте розділові знаки. Визначте й підкресІ Ш літь у реченнях г р а м а т и ч н і о с н о в и . Визначте о д н о с к л а д н і речення, з'ясуйте їх в и д .

Уночі потягло холодом. До ранку випав невеличкий сніжок.

Зранку він знов почав падати Усе прибільшуючи. Почало колесом евік р у т и т и . До обіду таке схопилось' Світу білого не видно. Кругом хати наче сто коней гасало т о р о х т і ю оселею жалібно співало в димарі! Не вітер а буря завіяла метучи цілі гор и снігу по землі здіймаючи густу кащу в повітрі. Не стало видно ні неба ні землі. А ж страшно сумно стало! По дворах понавертало кучугури Деякі хати зовсім позаносило позамуровувало. В у л и ц і забиті заметені. По дворах у рівень з хатами стоять страшенні снігові баби а вітер куйовдить їм голови. За Панасом

Тетяна ЯБЛОНСЬКА Набігають хмари

•

Мирним.

Поясніть уживання розділових знаків

Роздивіться картину Т. Яблонськоі і складіть висловлювання про дощовий ранок у місті або селі (усно). Уживайте односкладні безособові рочення. За д о п о м о г о ю о д н о с к л а д н и х речень передайте свій стан напередодні контрольної р о б о т и або свого д н я народження. О д н о с к л а д н і речення якого виду ви вживатимете? Поясніть, чому.

2 2 2 . П р о ч и т а й т е речення, визначте в кожному граматичну основу. Визначте, яким є за способом вираження п р и с у д о к — простим дієслівним чи складеним дієслівним.

1. Нам п л і ч - о - п л і ч стояти треба у виснажливій боротьбі (М. Адаменко). 2. Вперед пливти колись було нелегко й Магеллану (Д.Луценко). 3. І славно мені було на д у ш і (М. Стельмах). 4. Нам легко йти, позбувшись обережності (Б. Олійник). 5. Людям завжди треба говорити приємні слова (/. Вільдв). 6. Я к молодість власну приємно відчути (Л. Первом айський). 7. Гороху можна їсти потроху (Наріжна творчість). • •

З ' я с у й т е , якими частинами мови виражені складені присудки. Визначте в и д о д н о с к л а д н и х речень.

§ 19. ОДНОСКЛАДНІ ПРОСТІ РЕЧЕННЯ З ГОЛОВНИМ ЧЛЕНОМ У ФОРМІ ПІДМЕТА: НАЗИВНІ РЕЧЕННЯ 223. Прочитайте. Визначте в кожному реченні граматичну основу.

I. Мама. Лялька. Каша. Кішка. Книжка. Гноми. Білосніжна. Буратіно. Карабас. Ранець. Школа. Перший клас. Коцюбинський. Герострат. Вальс прощальний. Атестат. В. Шинкарук.

II. Мій особистий невеличкий світ. Ясне цвітіння яблуневих віт. Турбота батька. Піклування неньки. Л. Дмитерко.

НАЗИВНІ РЕЧЕННЯ — це односкладні речення з головним членом-підметом, який стверджує наявність, Існування предметів або явищ: Каміння. Незабудки. Верес (М. Дояенго). Про дію (стан) у називному реченні не йдеться, тому присудка в ньому немає й не може бути. Головний член (підмет) називного речення виражасться іменником у формі називного відмінка: Верби. Ü£Jup. Спів (В. Сосюра ).

При

іменнику-підметові

можуть

Холодний день. Обвітрена блакить Млосний шепіт .(Іїбров (Олесь Гончар).

бути

означення: (М. Луків) та додатки:

Якщо ж у реченні € обставина, це означає, що воно не є називним. Адже з обставиною пов'язаний за змістом присудок, який у цьому реченні пропущений, але його легко відтворити, «вгадати» зі змісту речення: Тиша навкруги. — Тиша стоїть навкруги.

Називні речення вживають у художньому, публіцистичному та розмовному стилях мовлення. 224. Прочитайте. Визначте односкладні називні речення.

1. Про доброго козака так і кажуть: характерник. Гострий с л у х . Соколині очі. Відвага. Гумор. Кмітливість. Уміння вийти сухим з води... (Ю. Хорунжий). 2. Кирилівка... Допитливий Тарас пасе коло села ч у ж і ягнята (Д. Луценко). 3. Край смерековий наспиться мені. Далеч. Тумани (Д. Кремінь). 4. Тиша. Озеро. Туман. Зілля приклади

до ран (А. Ковальчук). 5. Зима. Сніги укрили трави (В. Сосюра). 6. Сніг Сніжок. Голуба далина. В далині сине сяйво вікна (Г. Коваль). 225. Прочитайте. Які з поданих речень не є односкладними? Поясніть

1. На темному небі ні зірочки, ні хмариночки ( П а н а с Мирний) 2. Над нами туманна б л а к и т ь (В. Сосюра). 3. У вікнах перші в о г н і (О. Теліга). 4. І калина, і м ' я т а коло білої х а т и (М. Макух) 5. Край поля х о л о д н і , горді бронзово-темні д у б и (Af. Рильський) 6. Мальва край воріт ( Є . Гуцало). 7 . П о л и н ь і к а ш к а на м е ж і (М.

Рильський).

2 2 6 . П р о ч и т а й т е . Речення в якій із колонок є односкладними називними? У якій колонці подано двоскладні речення? Поясніть.

>езхмарне небо. І о г у т н і й Дніпро. 'одючий чорнозем.

Небо безхмарне. Дніпро могутній, Чорнозем родючий.

/ 2 2 7 . Подані односкладні речення поширте д р у г о р я д н и м и членами. Поширені речення запишіть.

Засніжені

Зима. — Сніжно вулиці столиці.

біла

красуня

зима.

Вулиці.

—

Зима. Мороз. Небо. Вулиці. ГІарк. Алеї. Пам'ятник. Дерева. • Якими д р у г о р я д н и м и членами можна п о ш и р ю в а т и називні речення? Свою думку обґрунтуйте. •

У записаних реченнях підкресліть усі члени речення.

228. Перепишіть, розставте розділові знаки. Визначте речення, серед них — називні.

односкладні

Т а к и й справді Тарас того л і т а б у в с х о ж и й на н е в т о м н о г о джмелика Вирушивши на Лівобережжя він де т і л ь к и не побував П р и л у к и Лубни Полтава Ромни Хорольщина Т у т дбайливо зберігали пам'ятки старовини Можна було почути багато цікавого з істор11 краю Тарасові альбоми вже розбухали від у с я к и х з а м а л ь о в о к Записники важніли від пісень переказів легенд. ЗаА.Дрофанем.

• О б ґ р у н т у й т е вживання розділових знаків • З ' я с у й т е с т и л ь висловлювання. Яка роль у ньому називних речень' 7 M g П е р е д а й т е з о б р а ж е н е на акварелі Т. Шевченка н а з и в н и м и реченW нями. Д о якого с т и л ю можна в і д н е с т и с к л а д е н е вами в и с л о в л ю вання? 229. Перепишіть, уставляючи пропущені літери. Визначте односкладні називні речення, підкресліть у них усі члени речення.

Тарас ШЕВЧЕНКО. Свято-Миколлівськнн монастир у Полтаві

1. Сад вишневий. Хата. Гай. Кр..ниця. Ш л я х Чумацький. Голубі дощі- Мов солодкі пахощі ж..виці, незбагненна радість на д у ш і (В. Григорепко). 2. Асфальт нагрітий. Місто. Надв..пір'я. Каштани стомлені. І музика сумна тр..вожить д у ш у (В. Бубир). 3. Пітони. Тритони. У к л і т ц і дріма ягуар. Ж . . р а ф и . В..рблюди. Пр..ручені зебри. І поні. Хоча й нев..личкий, а все-таки це зоопарк. І т у т оп..нилися навіть Пржевальського копі (С. Гуцало). •

Позначте в словах вивчені о р ф о г р а м и Складіть висловлювання про вашу вулицю, уживаючи називні речення, т о б т о назви установ, магазинів, написів на вивісках т о щ о . • • Проаналізуйте назізи магазинів, що містяться у вашому рідному місті, селі. Чи завжди вони точні, влучні? Чого їм бракує? З а п р о п о н у й т е паші варіанти назв д л я м а г а з и н у г о с п о д а р ч и х товарів, д и т я ч о г о садка, комп'ютерного клубу. 230. За вказаною на наступній сторінці послідовністю синтаксичний розбір поданих односкладних речень.

зробіть

1. Летимо через Гімалаї. Сяйво снігів. Сліпучість небес {Олесь Тичина). 3. На 4. Знання без помилок ніде не к у п и ш (М.Доленго). 5. Так спокійно і прозоро в т и х і м парку над Дніпром (В. Сосюра). 6. Л і с . Недавній слід прудкого оленяти. Так хороше з тобою т у т блукати! (О. Срмолаен).

Гончар). 2. І так схотілось до Дніпра-Славути! (//. Дунай мандруй, а Україну в серці май! (Л. Кащенко).

ПОСЛІДОВНІСТЬ СИНТАКСИЧНОГО Р О З Б О Р У О Д Н О С К Л А Д Н О Г О РЕЧЕННЯ

• З а г а л ь н а х а р а к т е р и с т и к а п р о с т о ю речення. • Ч и речення о д н о с к л а д н е . • В и д о д н о с к л а д н о г о речення. • Чим в и р а ж е н и й г о л о в н и й ч л е н речення.

Війнуло сонцем і медом з доріг (А.

Малишко).

Речення розповідне, неокличне, просте, поширене; односкладнебезособове; головний член — присудок війнуло, виражений безособовим дієсловом.

ЗРАЗОК^ИСЬМОВОГО РОЗБОРУ ОДНОСКЛАДНОГО ^ЕЧЕННЯ Війнуло сонцем і медом з доріг. Речення розп., неокл., просте, пошир.; односкл.; безособ.присудок вираж безособовим дієсловом війнуло. 2 3 1 . Перепишіть, підкресліть у реченнях граматичні основи. 4 L Зробіть усний синтаксичний розбір односкладних речень.

Шевченківська премія була заснована 1961 року. Вперше її вручали 9 березня 1962 року. Лауреатами стали пое г Павло Тичина, прозаїк Олесь Гончар, композитор Платон Майборода. З того часу нових лауреатів Шевченківської премії вітаємо щорічно. Існує п'ять Національних премій з т а к и х номінацій: художня література, документальна і науково-критична література, образотворче мистецтво, сценічне та екранне мистецтво. Комітет розглядає твори га роботи за три конкурсні тури. Твори та роботи на здобуття Національної премії представляють міністерства, творчі спілки, музеї, товариства, фонди. Національну премію присуджують авторові чи виконавцеві один раз за життя. Премію можна одержати не за популярність, а за зміст представленої роботи або виконавське мистецтво. к . - ^ Кого з лауреатів Національної премії імені Тараса Шевченка ви знаєте 7 З б е р і т ь матеріали д л я д о с л і д н и ц ь к о г о п р о е к т у « Л а у р е а т и Шевченківської премії». 1

•

Кого з л а у р е а т і в Шевченківської премії ви н а з в а л и б українцями»? С в о ю д у м к у о б ґ р у н т у й т е .

«великими

Як ви вважаєте, чи потрібні такі телевізійні проекти, як шоу «Вели* 1 українці»? Чому ця програма викликала стільки суперечок? Кого з українців ви о с о б и с т о вважаєте великими?

§ 20. ОДНОСКЛАДНІ РЕЧЕННЯ ЯК ЧАСТИНИ СКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ

Односкладні прості речення можуть складного речення. Односкладним реченням може бути складного речення: Плаче хмаринка мала, тепла (Н.Сторожук), і всі його частини: осінню віс (Олексан<)р Олесь).

бути частинами й одна з частин що більше не буде Небо захмарено,

232. Прочитайте. У кожному з речень визначте граматичні основи. Укажіть у складних реченнях частини, що є односкладними реченнями.

1. Л ю д и н у тоді помічають, як знаходить нона себе (Р. Кудлик). Кинь, добродію, неробство, дорожити варто днем (Г. Сковорода). 3. Дивом дивуєшся: скільки с в світі Краси, Мудрості, Світла, а люди продовжують кривдити одне одного! (М. Дяченко). 4. Терня тому колюче, що воно не хоче, щоб його рвали, а його виривають, бо воно колюче ( М . Горбаль). 2.

• Випишіть л и ш о т е с к л а д н е речення, усі ч а с т и н и якого с о д н о с к л а д н и м и реченнями. П і д к р е с л і т ь у реченні всі граматичні основи 233. Перепишіть, підкресліть граматичні основи речень.

1. Дороги

іншої не треба, поки зорить Чумацький Ш л я х 2. Люблю людей землі своєї, бо й я землі своєї син (В. Сосюра). 3. Вічності б у вічі подивитись, бо ж для чогось в світі ми живем! (В. Кордонець). 4. Криниця наша ця така глибока, що видно зорі з неї і у ній (В. Загороднюк). 5. Не журись, коли недоля в край ч у ж и й тебе закине! (Леся Українка). 6. Довіку не буде із мене раба, душа поневажить полони (В. Стус). 7. Куди не гляну — літо спом'яну (І. Гнатюк).

(Т. Петриненко),

Визначте ч а с т и н и складних речень, які є о д н о с к л а д н и м и реченнями. Назвіть в и д и цих о д н о с к л а д н и х речень. 234. З кожноїпари простих речень утворіть складні речення. Запишіть їх.

1. Уранці небо сяяло ясною блакиттю. Надвечір захмарило й задощило. 2. Якось ніби зненацька налетів холодний вітер. Стало неспокійно й тривожно. 3. Випогодилося. Д у ш у огорнула радість. •

Поясніть уживання розділових знаків між частинами с к л а д н и х речень.

• У кожному із записаних складних речень визначте частину, яка є односкладним реченням. Підкресліть у ній граматичну основу.

2 3 5 . Перепишіть п р и с л і в ' я , на місці крапок у с т а в л я ю ч и д і б р а в д о в і д к и фразеологізми. Розкрийте значення кожного Ф р а з е о л о г і 3 м

1. Я к риба клює, то ... . 2. Як не вмієш пекти пирогів, то ... з gтакий уредний, що з ним ... . 4. Тоді чоловіка спізнаєш, як ... О ^ З И ^ ^

звариш. Пектимеш раки. П у д солі з ним з'їси Не лови ґав. • Визначте складні речення, обидві частини яких є односкладними реченнями. Підкресліть у них граматичні основи Каші не

^ 2 3 6 . Перепишіть, розставляючи розділові знаки. Підкресліть у Чь- реченнях граматичні основи. Визначте в и д односкладних р е ч е н ь щ о є частинами складних.

1. Шануй свій час бо ти його дитя (М. Луків). 2. Де правди щирої нема там завжди людям рота затуляють (В. Грінченко). 3. Щоб із людьми було тобі не студно не скупись на л а с к у і тепло (Я. Камінський). 4. Д у х народу незборима сила коли не ж д у т ь манни з неба а т о в ч у т ь просо не заглядають комусь до рук а діють (Ю. Японський). 5. Природу можна ошукати коли т и маєш душу ката (Я. Перебийніс). 6. Вогню не погасить вогнем а дощем не налякати ЗІЛЛЯ

• • •

( Л . Полтава).

Обґрунтуйте вживання розділових знаків Визначте фразеологізми, розкрийте значення кожного з них. Яким членом речення є кожний фразеологізм 9

§ 21. ПОВНІ І НЕПОВНІ РЕЧЕННЯ. ТИРЕ В НЕПОВНИХ РЕЧЕННЯХ

237. Прочитайте. Які слова можна вставити на місці знаків п и т а н н я ? Чи легко ці слова в і д т в о р и т и , «вгадати» зі змісту речення?

1. У Шевченка слові [?] міць землі. В Українки слові [?] свіжі води (Л. Полтава). 2. Т и споконвіку [?] на покуті, хлібе, у нас (Б. Олійник)' 3. В руки [?] зброю! В д у ш у [?] гнів! В серце [?] сміливість батьків. (Олександр Олесь). 4. За вікном [?] і жоржини, І рожі (В. Сосюра). 5- А під листям [?] земля (Al. Гриценко). • Якими членами речення є пропущені в кожному реченні слова? Поясніть

НЕПОВНИМИ наживають речення, у яких пропущений один або кілька членів речення, що їх можна відтворити за »містом. ПОРІВНЯЙТЕ: ПОВНІ РЕЧЕННЯ

НЕПОВНІ РЕЧЕННЯ

За вікнами місто святкове шумить. Хатина красується в сніговій шапці.

За вікнами Хатина

місто

в шапці

святкове, С.Короненко. сніговій, Д• Павяичко.

Неповними можуть бути двоскладні та односкладні речення. Пропущені в неповних реченнях члени речення можна відтворити SS • попереднього речення: Грубість заважає правильно зрозуміти сказане співрозмовником. Крім того, [?] стає на заваді взаємодії з ним (з посібника ): • наступного речення: Як [?] мене завжди чекала, як виглядала! Я вдячний за це своїй матері! (З листа); • «місту самого речення: Києве мій, ти [?] у серці завжди (В. Сосюра ); • ситуації спілкування: Помелом [?]/ Щоб духу в хаті не було! (Т. Шевченко).

Найчастіше неповні речення вживають у висловлюваннях роамовно-побутового та художнього стилів (поетичних текстах). Якщо на місці пропущеного члена речення у вимові роблять п а у з у , на письмі ставлять т и р е : У очах — синій льон і пісня (3.

Кучерява).

238. П р о ч и т а й т е речення, д о в е д і т ь , щ о вони неповні. Який член речення п р о п у щ е н о в кожному з них? Обґрунтуйте вживання т и р е .

1. На березі — л у к и у травах і з і л л і (М. Луків). 2. Немовби в синьому вінку галява між дубів (А/. Познанська). 3. Над горами — туману біла пряжа (Є. Титикайло). 4. П и ш н і троянди біля веранди. Коло криниці рясні чорнобривці. Скрізь біля хати пахощі м'яти (.А. Камінчук). 5. Над вулицями неба сірий зонт (М. Сіренко). 6. Надворі дощ, а я без парасольки (О. Забужко). V

П р о в е д і т ь с п о с т е р е ж е н н я : який ч л е н речення неповному реченні найчастіше? Як це п о я с н и т и ?

пропускають

• Поясніть, від чоі о заложи і ь уживання т и р о на місці пропущеної о с л о в а неповному реченні. 2 3 9 . П е р е п и ш і т ь неповні р е ч е н н я , с т а в л я ч и т и р е т а м , д е воно, на вац д у м к у , м а є б у т и . Чи о б о в ' я з к о в е вживання ц ь о г о р о з д і л о в о г о з н а к а ? Ч и м с п р и ч и н ю є т ь с я в ж и в а н н я т и р е в неповних р е ч е н н я х ?

1. У мові воля героїв, прояв вільного д у х у (Д. Білоус). 2. llopv^ батьківське серце й материнська любов (Д. Л уценка). 3. Дні за днями пожовклим листям (М. Самійленко). 4. За словом діло поспішає, з а ділом час (В. Баблмк). 5. Ранок проснувся першим, а за ним солов'ї (М.

Сингаїяський).

f J T p r i f f i ^ * - ^ Неповним реченням д у ж е часто є д р у г а частина складного речення: Черв'як точить дерево, а сумління — людину. Старе дерево ламається, молоде — хитається (Народна творчість). С л о в о пропускают^ для уникнення його п о в т о р у . У такому разі на місці п р о п у щ е н о г о слова ставлять тире. • Визначте складні речення. П о я с н і ї ь . як ви відрізняєте їх від простих. 240.

Перепишіть

речення, д о в е д і т ь ,

щ о за б у д о в о ю

вони

складні.

Поясніть у ж и в а н н я т и р е .

1. А шабля родить волю, а булана — п и х у (/. Драч). 2. Рибі добре у синім Славуті, а соколу — в ясному небі (М. Стельмах). 3. Червона барва означає кохання й милосердя, небесна — вірність, біла — невинність і радість, зелена — надію, вічність, чорна — жалобу, с м у т о к , жовта — ненависть, зраду, золота ж — святість, досконалість, мудрість, повагу (II. За гребельний). 4. В росі Тарасова могила, навколо — мармур і чавун (В. Сосюра). • Укажіть речення, у яких слово пропущене д л я уникнення повтору. • В и з н а ч т е с к л а д н і речення, у д р у г і й ч а с т и н і яких п р о п у щ е н е слово визначають за змістом, а но з попередньої частини • Уявіть, щ о вам з а п р о п о н у в а л и д і б р а т и кольори д л я прапора свого класу або родини. О б ґ р у н т у й т е свій вибір Уживайте неповні рочення. Ж ,

241.

Перепишіть

прислів'я,

пропускаючи

повторювані

слова.

ЦЦ». П о с т а в т е , д е п о т р і б н о , т и р е .

1. Ч у ж у біду на воді розведу, а своїй біді й к і п ц я не знайду. 2. Не вчи орла л і т а т и , а рибу не вчи плавати. 3. Нового щастя ш у к а й , а старого щастя не полишай. 4. Медок солодок, а патока солодка и поготів. 5 . С у х і дерева краще горять, сирі дерева краще п л о д о н о с я т ь б . Вовка ноги годують, а мисливця ноги рятують. 6. Не ясла до к о н е й ходять, а коні ходять до ясел. • Чи є у ї в о р е н і частини с к л а д н и х речень реченнями н е п о в н и м и 9 П о я с н і т ь . • Визначте, які саме члени речення п р о п у щ е н і в кожному н е п о в н о м у реченні. •

О б ґ р у н т у й т е вживання неповних речень у мовлонні.

2 4 2 . П р о ч и т а й т е . Визначте, які з речень односкладні. Свою думку о б ґ р у н т у й т е .

неповні,

які

—

І . Свободу зображають в образі ж і н к и (Л. Забашти). 2. Свободу кожному народу! (II. Тичина). 3. Київ не враз збудували (Народна творчість). 4. П і с л я грози добре КЛЮЄ (Народна творчість). 5. Ранок. Туман. М і ж дерев — силуети (Ю. Шешуряк). • Поясніть уживання тире. Чи о б о в ' я з к о в и м с цей р о з д і л о в и й знак у неповному реченні? Роздивіться комікс « Ж а х л и в і с к і ф и » І. Баранька. Як ви вважаєте, чи легко п е р е д а в а т и події малюнками? Чому? У чому, на вашу думку, головна привабливість коміксів 7 Повні чи неповні речення вживаються у коміксах найчастіше? Поясніть, чому.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ Д Л Я С А М О К О Н Т Р О Л Ю

•

У чому полягає відмінність між неповними реченнями т а односкладними? Я к і т и п и односкладних речень ви знаєте? •• Ч и м розрізняються означено-особові, неозначено-особові узагальнено-особові та безособові речення? Наведіть приклади таких речень. У яких стилях мовлення вони вживаються? •• Охарактеризуйте називні речення. Наведіть ї х приклади. •• У якому стилі мовлення зазвичай уживають називні речення? » Створіть комп'ютерну презентацію про п а м ' я т к и духовної к у л ь т у р и України. У тексті презентації уживайте називні речення. •• У я к и х стилях мовлення вживаються неповні речення? З а якої умови в неповних реченнях ставлять тире? Наведіть приклади.

Острозька академія - пам ятка духовної культури України

Зв'язне мовлення Чигання «Говоріння

БУДОВА РОЗДУМУ. УСНИЙ ТВІР-РОЗДУМ Н А МОРАЛЬНО-ЕТИЧНУ ЧИ СУСПІЛЬНУ ТЕМИ В ПУБЛІЦИСТИЧНОМУ СТИЛІ

\ і

243. Прочитайте словникові статті.

Мораль — система поглядів і уявлень, норм і оцінок, що І регулюють поведінку людей. Найважливіша ф у н к ц і я моралі — І узгодження вчинків окремих осіб з інтересами і н ш и х людей і суспільства в цілому. Етика — наука, яка вивчає мораль. Головну увагу етика надає : обґрунтуванню моральної, доброчесної поведінки людини, прагне І дати відповідь, що таке добро та зло, совість і честь, обов'язок, » гідність, гуманність, відповідальність та ін. • В и т л у м а ч т е лексичне значення слів моральний тлумачним словником.

т а етичний.

Звіртеся з

І,-.- П р и г а д а й т е , що ви вивчали на у р о к а х е т и к и у 5 - 6 - х класах. Які L . J знання, з д о б у т і на цих уроках, с т а л и д л я вас н а й п о т р і б н і ш и м и і б у л и використані вами у щ о д е н н о м у ж и т т і ? Р о з к а ж і т ь про урок етики, який запам'ятався. 244. Прочитайте. Д о в е д і т ь , щ о п о д а н е висловлювання є р о з д у м о м .

Праця — це коріння моральності, тому що без праці не можна чесно ж и т и . Отже, ледар, дармоїд — це т р у т н і , котрі пожирають мед працелюбних б д ж і л . Осягнути істину, що ж и т т я без праці неможливе, здатний лише той, х т о живе радощами праці. Від усіх інших радощів ц і радощі відрізняються тим, що людина напружує зусилля, робить не те, що їй хочеться, а те, що потрібно. Зробивши це, вона переживає радість за зроблене для людей. Моральний смисл якраз і полягає в тім, що людина здобуває найвищу в світі радість — радість творіння. Таким чином, саме в І праці людина морально самостверджусться. За В. Сухом яинським. « • Між якими реченнями т е к с т у є причиново-наслідкові зв'язки? П р о ч и т а й 1 те такі речення, !

• Щ о є головною ознакою р о з д у м у ? Головною ознакою висловлювання-роздуму с причиновонаслідкові зв'язки між реченнями.

Найпоширенішим Т И П О М роздуму Є роздум-доведення Це висловлювання, мета якого — д о в е с т и істинність чи хибність якоїсь д у м к и (тези). На підтвердження (або спростування) тези наводять докази (аргументи, підстави) Роздум-доведення відповідає на питання ЧОМУ? Роз дум-доведення буває розгорнутий і стягнений. СХЕМА РОЗГОРНУТОГО 1ЮЗДУМУ

(Теза

Чому?

J Тому що, — - ' ччерез г те, що...

Щ о з цього випливає?

Доказ

Таким чином, отже...

(

Висновок

СХЕМА СТЯГНЕНОГО РОЗДУМУ

( Теза V

Чому? Тому що, через те, що.

Доказ

Тезу та доказ звичайно поєднують словами Т О М У Щ О ; ЧЕРЕЗ ТЕ Щ О . Висновок можна приєднувати словами ОТЖЕ, Т А К И М Ч И Н О М . 245. За схемою теза — докази обсягом в и с л о в л ю в а н н я - р о з д у м и ,

— висновок

складіть

невеликі за

у з я в ш и за тези подані прислів'я:

• Найкраще багатство — добре і м ' я .

• Лежачого хліба ніде нема. с;',

Я к и й с т и л ь д л я в и с л о в л ю в а н н я на м о р а л ь н о - е т и ч н у найдоречнішим? Відповідь п о б у д у й т о у ф о р м і роздуму.

тему

2 4 6 . Прочитайте складний план т в о р у - р о з д у м у « Д р у ж б а — найцінніший скарб». В і д ш у к а й т е пункт плану, у я к о м у с ф о р м у л ь о в а н о тезу роздуму. Які пункти плану є д о к а з а м и ? Визначте пункт плану, у якому сформульовано висновок. 11 л а п т в о р у

І. К о л и людині найбільше потрібен друг. П. Дружба — втілення найвищих моральних норм спілкування між людьми. 1. Дружба несумісна з егоїзмом. 2. Дружба навчає розуміти ішпу людину. 3. Друзі пізнаються в біді. 4. Справжній друг завжди скаже правду. I I I . Без справжнього друга не ж и т т я , а тута.

• Чи серйозною є порушена п р о б л е м а 9 Поясніть. • Чи можна цю п р о б л е м у віднести д о моральних? Ч о м у 9 • Який с т и л ь мовлення є найбільш д о ц і л ь н и м д л я складання т в о р у за поданим п л а н о м 9 Чому? Д о б е р і т ь ключові слова д л я вашого т в о р у - р о з д у м у . З а п и ш і т ь їх.

Ч и з н а є т е ви пам я т н и к и , п р и с в я ч е н і д р у ж б і ? О п и ш і т ь , яким ви у я в л я с т о т а к и й пам'ятник

247. ПОПРАЦЮЙТЕ В ГРУПАХ! Обміркуйте названу в попередній v.вправі тему твору. Пригадайте випадки з вашого ж и т т я , життя ваших рідних чи знайомих, п р о які можна було б розповісти у творі. Які художні т в о р и (оповідання, кінофільми, пісні) можна згадати у творі? За п о д а н и м у попередній вправі планом підготуйтеся д о усного т в о р у роздуму в публіцистичному стилі.

•

Які з поданих нижче прислів'їв можна в и к о р и с т а т и у творі 9 З р о б і т ь це • Л ю д и н а боз друзів — мов д е р е в о без коріння. • Д р у ж б а — найбільший скарб. • Д р у ж б а — як д з е р к а л о : р о з і б ' є ш — но складеш. • Яку д р у ж б у заведеш, таке жит тя проживеш. • Д р у з і пізнаються в біді.

•

В и к о р и с т а й т е в творі такі а ф о р и з м и : • Д р у ж б а — це рівність (Піфаюр). • Істинна д р у ж б а не д о п у с к а є н е щ и р о с т і й підтакування {Цицерон). • О т р у т о ю д л я д р у ж б и є с е б е л ю б с т в о (О. де Бальзак). • Кблосо д р у ж б и необхідно з м а щ у в а т и олією д е л і к а т н о с т і (Г. Колетт).

• Зі с к л а д е н и м у с н и м т в о р о м - р о з д у м о м у п у б л і ц и с т и ч н о м у с т и л і познайомто своїх однокласників. П р о с л у х а й т е усні твори, складені вашими о д н о класниками. О б г о в о р і т ь їх • З-поміж усіх прослуханих творів визначте найкращий Свій вибір обґрунтуйте. ^

248. З а п о д а н и м у вправі 2 4 6 зразком складіть і запишіть план

\ Ш

т в о р у - р о з д у м у на одну з тем:

5їГ

• Чи сучасно б у т и скромним. • Яку л ю д и н у с л і д вважати б л а г о р о д н о ю . • Чи п о і р і б н а сучасній л ю д и н і честь? • Що таке відповідальність. Ч и с т о с у ю т ь с я подані т е м и моралі й етики? Відповідь п о б у д у й т е у ф о р м і роздуму.

• За складеним планом підготуйте усний твір-роздум, увівши д о нього історії з ж и т т я вашої родини, знайомих, друзів, прочитано вами в художніх творах, засобах масової інформації, відомі вам прислів'я, приказки т а а ф о р и з м и . Нині великою популярністю с о р е д л ю д е й різного віку користується сайт «Однокласники», що д а є можливість знайти шкільних друзів, давніх знайомих. Поясніть, чому, на вашу думку, у колишніх однокласників виникас бажання спілкуватися. Чому л ю д и довго пам'ятають друзів д и т и н с т в а ? У чому цінність такого спілкування?

РЕЧЕННЯ З ОДНОРІДНИМИ ЧЛЕНАМИ § 22. ОДНОРІДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ ( З І С П О Л У Ч Н И К О В И М , БЕЗСПОЛУЧНИКОВИМ І ЗМІШАНИМ

ЗВ'ЯЗКОМ)

249. Прочитайте, д о т р и м у ю ч и правильної інтонації. П о я с н і т ь ня к о м .

уживан-

Музеї в Україні почали працювати з X I X с т о л і т т я . Найперші музеї старожитностей відкрили в Миколаєві, Одесі, Феодосії, Києві, Острозі. Х у д о ж н і музеї було відкрито в Харкові, Одесі, Києві, Феодосії. У них зберігають картини, мистецькі вироби. Меморіальні музеї пам'яті видатних письменників, учених, композиторів, х у д о ж н и к і в створені на базі ї х н і х садиб, будинків, квартир. Музеї-заповідники складаються не лише з пам'ятної будівлі, а й з прилеглої території. Найвідомішим в У к р а ї н і є Канівський музейзаповідник б і л я могили Тараса Шевченка. Н и н і в У к р а ї н і працює понад 180 музеїв. * Визначте в речоннях т е к с т у однорідні ч л е н и речення. • Чи у т в о р ю ю т ь однорідні члени речення с л о в о с п о л у ч е н н я ? Поясніть. Які музеї — меморіальні, історичні, літературні, х у д о ж н і — цікаві вам • найбільше? Поясніть, чому. Назвіть ваш у л ю б л е н и й музей. У якому музеї ви мрієте п о б у в а т и 9 Уроки з яких предметів можна б у л о 6, на пашу думку, п р о в о д и т и 8 м у з е я х 9 Свою д у м к у д о в е д і т ь .

КАНІВСЬКИЙ МЮЕЙ—

Тараса Шевченка

—

ОДНОРІДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ - це члени речення, іМ° відповідають на те саме питання й пов'язані за змістом і3 одним словом у реченні. Однорідними можуть бути різні члени речення: • підмети: В білих снігах потанули гори, степи і (]олиЦЛ С Олександр Олесь ):

• присудки: Сніг мете, нам і та кучугури, замітає роси Ігнатенко); • означення: Сніжинки тендітні і ніжні хтось сипле (11. Усенко); • додатки: Научився я ніжної мови у..трави, у дерев, у npxQxie (Г. Коваль); • обставини: І падав сніг із віт навскіс, навзнак, навспак (І. Лобовик ), (М.

Однорідні члени речення вимовляють з І н т о н а ц і є ю п е р е л і к у : За вікном мело, скаженіло, вило (Олесь Гончар) або з інтонацією протиставлення: Люблю не тишу, а політ (Г. Чубач). Логічний наголос падає на однорідні члени речення. Між собою однорідні члени можуть посдиуватись: • за д о п о м о г о ю сполучників та Інтонації ( с п о л у ч никовим зв'язком); • за допомогою лише інтонації, без сполучників (безсполучниковим зв'язком); • змішаним з в ' я з к о м (тобто поєднанням обох способів). Однорідні члени речення бувають: • непоширені (не мають при собі пояснювальних слів): Поспішай не словами, а ділами (Народна творчість); • поширені (мають пояснювальні слова): Поспішай не гучними словами, а добрими ділами (Народна творчість). 250. Прочитайте. Визначте однорідні члени речення. Якими членами речення вони є?

1. Майже в усіх наших містах краєзнавчі музеї починаються з мамонтових бивнів і скіфських баб (М. Стельмах). 2. Музеї зберігають, вивчають і виставляють д л я огляду цінні предмети не лише матеріальної, а й духовної к у л ь т у р и народу. 3. Музейні експонати розповідають про історію, культуру народу, природу рідного краю. 4. Богдан Хмельницький володів латинською, грецькою, старослов'янською, польською, французькою, англійською, турецькою мовами (З підручника). 5. Патріотизм — це не вибух емоцій, а спокійна й міцна відданість батьківщині (1С. Стівенсон). • У яких реченнях однорідні члени пов'язані інтонацією переліку' 7 У якому інтонацією п р о т и с т а в л е н н я ? • •

Визначте речення з п о ш и р е н и м и о д н о р і д н и м и членами. Визначто речення, у яких однорідні члени пов'язані: • л и ш е інтонацією; • інтонацією т а сполучниками; • поєднанням цих способів.

2 5 1 . Перепишіть прислів'я, п р и г а д а в ш и правила вживання розділових знаків у реченнях з о д н о р і д н и м и членами. Розставте розділові з н а к и З а п о т р е б и звіртеся з т а б л и ц е ю на с. 26.

1.3 погнем водою вітром дружба погана. 2. Воі-онь і вода добре С л у ж а т ь але погано панують. 3. Хвали день не вранці а ввечері. \. Ч и вдома чи н полі роботи є доволі. 5. Купуй сорочку зшиту а хату добре вкриту б. Л и х и й кухар або пересолить або недосолить. 7. Не казан нарить а куховарка. 8. Вимети сміття зі своєї хати а потім заглядай у чужу. • • •

П і д к р е с л і т ь однорідні члени речення Укажіть поширені однорідні члени речення. Позначте в словах вивчені о р ф о г р а м и .

2 5 2 . П е р е п и ш і т ь прислів'я, на місці крапок уставляючи дібрані з д о в і д к и та поставлені в потрібній формі слова. Розставте розділові знаки.

1. Д у м к и рухай спочатку розумом а вже потім ... . 2. Покладайся не па силу а на ... . 3. Сподівайся не на випадок а на ... . 4. Починай з меншоїх» але досягай ... . 5. Л ю д и н у красить не гарний одяг а упертий ... . 6. Поспішай не язиком а ... . Вміння. Діло. Праця. Язик. Труд. Б і л ь ш и й • •

П і д к р е с л і т ь однорідні ч л о н и речення О б ґ р у н т у й т е вживання розділових знаків.

2 5 3 . Подані групи слів уведіть у ролі однорідних членів д о самостійно складених речень. Речення запишіть, підкресліть у них всі члени речення.

• П о л я й степи, ліси і гори, річки й моря. • Працьовиті, самовіддані, і-орді, завзяті. • І вчора, і сьогодні, і завтра, і завжди. • Поясніть розділові знаки у записаних реченнях. З а п о т р е б и звіртеся з т а б л и ц е ю на с. 26. •

Чи є однорідні члени речення синонімами? Поясніть.

ІжП 254. Перепишіть речення в такій послідовності: ! 4L.

• однорідні члени речення поєднані л и ш е інтонацією; • однорідні члени поєднані сполучниками та інтонацією; • однорідні члени поєднані о б о м а способами.

1. Наш край багатий піснями, легендами, музикою, танцями (З підручника). 2. Давно вже наша пісня полонила і словом, і мелодією світ (І. Редчиць). 3. Пісні злітають над Карпати, в херсонських котяться степах (М. Рильський). 4. Оркестр шалів, п о г р о ж у в а в » благав, л<уривсь і плакав скрипок голосами, то шквалом бурі ти і порозривав, то озивався десь під небесами (О. Доріченко). 5. Х т о не чував пісень по селах вечорами то ж а р т і в л и в и х , то сумних-

(Л/. •

6. І славлять піснею ж и т т я птахи, д е р е в а , люди 7. А пісня в д у ш і наростає і спіє (В. Сосюра).

Чернявсъкий).

(М. Луків).

Поясніть розділові знаки у записаних реченнях.

2 5 5 . П р о ч и т а й т е в і р ш . Визначте о д н о р і д н і члени речення. Які з них поширені?

Я к не любити зими сніжно-білої I I a Україні моїй, Саду старого в пухнастому інеї, сивих, веселих завій? Я к не любити утоми цілющої П і с л я гарячої гри, П о к л и к у птаха над темною пущею, Рідних пісень з-за гори? Як не любити любов'ю наснажених, Мудрістю сповнених книг, Троп невідомих, дерзань ще не зважених І небосхилів нових? М. Рильський. Розкажіть про р о л ь однорідних членів речення у різних с т и л я х мовлення. П р о д о в ж і т ь висловлювання за таким початком: «Я так люблю природу! З нею я зливаюся і серцем, і душею» (В. Сосюра). У висловлюванні вживайте однорідні члени речення. •

256. Прочитайте.

В и з н а ч т е т е м у та г о л о в н у д у м к у

висловлювання,

з ' я с у й т е його с т и л ь .

Досить дорікати, нарікати, скаржитися, бідкатись. Досить т у ж и т и , журитися, мріяти, сподіватися. Берімось до роботи, українці! Не спочиваймо на лаврах нашої буцімто виняткової працьовитості й охайності. Погляньмо на себе тверезо! Позамітаймо навколо себе, пофарбуймо стіни й двері і більше не дряпаймо їх! Не ховаймося в пісню, вишиванку, писанку. Це все чудово й прекрасно, коли поєднується з чіпким європейським прагматизмом. До нашої м'якої, чутливої вдачі домішаймо граніту. Х а й толерантність буде мужньою й гордою. Х а й усі бачать, що рухається не сентиментальна кваша, а спокійний, дужий, незалежний громадянин. Берімось до роботи, українці! За В.

Чуйком.

• Лексичне значення виділених слів уточніть за тлумачним словничком. • Визначте ф р а з е о л о г і з м , поясніть його значення. • Укажіть рочення, ускладнені о д н о р і д н и м и членами. Поясніть розділові знаки в них. • О б ґ р у н т у й т е вживання однорідних членів речення у текстах п у б л і ц и с т и ч ного стилю. Чого, на вашу думку, бракує сучасному м о л о д о м у українцеві? Складіть висловлювання на цю тему, уживаючи однорідні члени речення.

• РЕЧЕННЯ З КІЛЬКОМА РЯДАМИ ОДНОРІДНИХ ЧЛЕНІВ В одному реченні можуть бути два або кілька ряд| в о д н о р і д н и х членів: Наша дума, наша пісня не вмре, не загине (Т.

Шевченко).

Однорідні члени речення одного ряду « тими самими членами речення. 257. Прочитайте. Спишіть, визначте різні ряди однорідних членів речення.

1. На ставку купались гуси, били крилами об воду, то сварились, ТО кричали голосним, веселим криком (Олександр Олесь). 2. Лунко перегукувались журавлі, дикі качки й чорногузи, потужно і швидко мчали назустріч кризі й вітрові (3. Тулуб). 3. У поле, до ріки я йду не гуляти, а слухать стежку, хвилю, колоски (М. Федунецъ). • •

Підкресліть усі члени речення. Обґрунтуйте вживання розділових знаків. Який птах а українців, на вашу думку, найулюбленіший? Яка цьому ЕІІІЛ причина? У відповіді вживайте однорідні члени речення. ^ ^ Роздивіться картину В. Цикалюка. Посніть назву, Розкажіть про W зображене, уживаючи однорідні члени речення.

Василь ЦИКАЛЮК. Весняний ПТАХ

258. Перепишіть, розставте розділові знаки. 1. Частіше треба заглядать до себе в душу і вимітать сміття злоби пил заздрощів гордині дрантя (В. Вовк). 2. Невичерпним струменем лилися билиці і небилиці казки і перекази про вовкулаків і про відьом про козаків-характерників про морські козацькі походи про степ і про чумаків про ї х н і пригоди в дорозі (3. Тулуб). 3 . Ж и т т я м важачи чумаки привозили з Півдня та Сходу не т і л ь к и сіль та рибу з й л і к и та книги грецькі вина й кінську збрую свинець порох і

коштовні тканими, усякі заморські дива ч у т к и та звістки з усього світу (За О. Ільчгнком). • • •

Визначте різні р я д и однорідних членів речення, підкресліть іх. Визначте поширені однорідні члени речення. Позначте о словах вивчені о р ф о г р а м и .

259. У вказаній послідовності зробіть синтаксичний розбір поданих речень.

1. Вірш починається не з великої літери, а з великого болю (J7. Первомайський). 2. Любов і ласка, ненависть і гнів спалахують в рядках (В. Симоненко). 3. І світиться в мені тепло землі моєї, ІЗ." зоря і хліб (Р. Лубківський). 4. Д и х н у л о з півночі і півдня, заходу і сходу (Я.

Тичина). ПОСЛІДОВНІСТЬ РОЗБОРУ ПРОСТОГО РЕЧЕННЯ З ОДНОРІДНИМИ ЧЛЕНАМИ • Загальна характеристика п р о с т о г о речення. • Чи у с к л а д н е н е речення однорідними членами, якими саме. • Я к о г о с л о в а в реченні с т о с у ю т ь с я о д н о р і д н і ч л е н и . • Я к и м и ч а с т и н а м и мови в и р а ж е н і о д н о р і д н і ч л е н и речення. • Є однорідні члени поширеними (мають при собі пояснювальні с л о в а ) чи н е п о ш и р е н и м и . • Як п о є д н а н і між с о б о ю о д н о р і д н і ч л е н и : с п о л у ч н и к о в и м , б е з с п о л у ч н и к о в и м або з м і ш а н и м з в ' я з к о м . Прокидається Україна, будить жайворонків своїх (/Vf. Сингаївський).

• Речення

ЗРАЗОК УСНОГО РОЗБОРУ

розповідне,

повне; ускладнене однорідними присудки

•

-уг

неокличне,

прокидається, будить

просте, двоскладне,

присудками

З а змістом

стосуються слова

поширене, однорідні

Україна] виражені

діє-

словами; непоширені; пов'язані між собою безсполучниковим зв'язком.

Прокидається Україна, будить жайворонків своїх. Речення розп., неокл., просте,

двоскл.

ПОІМИГі

п п о . .

260.

Доберіть

сполученням

і запишіть

кілька

рівноправних

фразеологізмів,

слів,

поєднаних

утворених

сполучником

сурядності. В и т л у м а ч т е значення кожного фразеологізму, при п о т р е б і звернувшись д о словника.

ЕЩ^ЗСцилла і Харибда. Моцарт і Сальсрі. Молодий, та (але) ранній. Ні сном ні духом (не знати). То в жар, то в холод (кидати ). • Із д і б р а н и м и ф р а з е о л о г і з м а м и с к л а д і т ь і з а п и ш і т ь д е а - т р и речення п і д к р е с л і т ь у них усі ч л е н и речення. Два однорідних члени речення, що становлять фразеологізований вислів І з'єднані повторюваними сполучниками і... і або ні... ні, комою не розділяють: і туди і СЮДИ; і сміх і гріх; ні в т и х ні в с и х ; ні світ ні зоря; ні пуху ні пера; ні мертвий ні живий. Н а п р и к л а д : J пін і день усе робив, доглядав (Г. Квітка Основ'яненко). Ні світ ні зоря, а він уже на ногах, на ,роботу поспішає (І. Цюпа ). Справа стояла на місці ні туди ні сюди (Fi. Винниченко).

2 6 1 . П р о ч и т а й т е . О б ґ р у н т у й т е в ж и в а н н я р о з д і л о в и х знаків.

1. Треба трудитися і день і ніч, як наші батьки, діди, прадіди, як увесь наш народ великий (П .Загребельний). 2. Петро був ні риба ні м'ясо, чорні козацькі вуса були єдиним його достоїнством, бо ж руки не лежали ні до чого (О. Миронюк). 3. Ще ляпне таке, що ні в тин ні в порота! (Панас Мирний). 4. Вона плавала по базару як пані й купувала то се то те (/. Багряний). 5. Ольга Карпівна побажала їй традиційного ні п у х у ні пера (Ю. Збаїшцький). •

В и з н а ч т е ф р а з е о л о г і з м и , п о я с н і т ь значення кожного.

262.

Розкрийте

значення

фразеологізмів.

Поясніть

у ж и в а н н я р о з д і л о в и х знаків.

І хочеться і колеться; і вашим і нашим; ні роду ш племені; ні п р н н і т у н і одвіту; і вдень і вночі; ні зтоі*о ні з сього; і не снилося й не мріялося; ні холодно ні жарко; і так і сяк; ні за ні проти; і не так і не ні; н1 тпру ні ну. • 3 трьома фразеологізмами з а п и ш і т ь речення. 263.

олодимир НАКОНЕЧНИМ П А М ' Я Т Н И К Дмитрові Яворницькому

у Дн їм ропетровс ьку

Перепишіть,

поясніть

(на вибір) розділові

складіть

знаки-

Визначте фразеологізми.

1. Громило нійсько Богданове ворогів і в хвіст і 0 гриву (Народна творчість). 2. То не біда, ЩО 3 епіцентрі л и х ми опинилися ні в т и х ні в сих. 3. Ти &

знаєш мій характер! А мені від нього ні холодно ні жарко 4. На слонах і так і сяк а в ділі ніяк (Народна творчість). •

(II.

Резніков).

С к л а д і т ь і з а п и ш і т ь речення з ф р а з е о л о ї ізмами ні бе ні ме; ні Богу

ні

ЛЮДЯМ; І гак і сяк. 264.

Перепишіть,

розставте

розділові

знаки.

Зробіть

синтаксичний розбір двох перших речень.

Ми не найкращі але й не г і р ш і за і н ш и х . Матері у спадок нам передають не чваньковитість не п и х у й захланність а п о ч у т т я честі гідності й нолелюбства. Професор Яворницький видобував з небуття самий д у х козацької республіки. Л нам якраз і дорогий д у х вольності патріотизму. Може цього вітаміну тобі й бракує козацький нащадку! К р и ц я в людях була. У нас вона звичайно теж є... За Олесем

• • •

Гончаром.

Л е к с и ч н е значення виділених слів у т о ч н і т ь за т л у м а ч н и м словничком. Визначте речення, у с к л а д н е н і з в е р т а н н я м та вставними с л о в а м и . Позначте в с л о в а х вивчені о р ф о г р а м и , З б е р і т ь м а т е р і а л и про д і я л ь н і с т ь п р о ф е с о р а Д м и т р а Я в о р н и ц ь к о г о . П р о в е д і т ь у класі виставку « Д у х козацької республіки» у Як ви розумієте поняття «патріотизм»? Проведіть дискусію: «Чи модно бути патріотом?»

Зв'язне мовлення

ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ ОПИСУ

Читання »Говоріння І

МІСЦЕВОСТІ

265. Прочитайте. Які типи мовлення поєднано в уривку? Про розказано? Щ о описано?

що

Гетьман з почтом повернули у широку долину. Невдовзі минули село, яке так і називалося — Долина. Місце для козацької ради було обрано на схилі, біля перехрестя трьох доріг. Т у т була широка-преширока галявина, по її краях півколом росли шипшина та глід. Над ними зеленіли дикі груші та в'язи. Козаки розташувалися на с х и л і . Вони сиділи й стояли на спеченій сонцем траві. Стояли по сотнях, полках і вперемішку. Гетьман пошукав поглядом политаврщнка. Той вибив дріб. Маяла на вітрі велика корогва. — Панове рада! — звернувся до козаків гетьман. — Я к усі попередники мої ч и н и л и усе з відома й згоди вашої, так і я п о г о д ж у ю псе з вашою волею, д л я цього й скликано було цю раду... З а ІО.

• •

П р о ч и т а й т е л и ш е речення, які у т в о р ю ю т ь о п и с місцевості. Навіщо, на вашу думку, с к л а д а ю т ь о п и с місцевості?

Мушкетиком.

О п и с м і с ц е в о с т і ОХОПЛЮ« ОПИС МІСЦЯ та Предметів які на цьому місці розташовані. У реченнях опису місця «відомим» є вказівка на місце розташування предмета ( п р а в о р у ч , зліва, посередині, т р о х и д а л ; біля д е р е в а ) , «новим» с назви вказаних тут предметів (водойм підвищень, насаджень, будівель). Наприклад:

Під горою була криниця.

Над криницею

зеленіла

верба.

У описі предмета «відомим» € назва предмета або його частини, «новим» е ознака. Наприклад:

В Криниця

Н була стара,

В цямрини

Н трухляві.

В^рба була низько схи-лена й кучерява. Отже, речення опису місцевості будують приблизно так: ДЕ? - ЩО? - ЯКЕ ЦЕ ЩО? або ж ДЕ? - ЯКЕ? - Щ О ? Наприклад: ДЕ? ЯКИЙ? ЩО? Посеред галявини росте високий і розлогий дуб. ДЕ? ЯКА? ЩО? Неподалік від нього зеленіе молода береза. У реченнях із непрямим (інверсованим) порядком слів обставина місця може стояти в кінці: ЯКА? ЩО? ДЕ? Кучерява верба схилилась над річкою. 266. Прочитайте. Доведіть, що уривок є описом місцевості. В и з н а ч т е в реченнях «відоме» та «нове».

Ліворуч під шри біліють х а т к и . У н и з у п і д г і р ' я видніють села. Понад ними красуються різними барвами картаті ниви, веселі гаї. На самім обрії стоять високі, думливі могили, насипані у прадавні часи невідомим племенем. За Оленою • •

Пчілкою.

Визначто о д н о р і д н і ч л е н и речення, поясніть розділові знаки п р и них. З ' я с у й т е с т и л ь уривка, свою д у м к у д о в о д і т ь . П р и г а д а й т е х у д о ж н і твори, у яких вам т р а п л я л и с я о п и с и м і с ц е в о с т і . г L - J Навіщо с к л а д а ю т ь такі о п и с и а в т о р и художніх творів? • Д о б о р і т ь пейзажні ілюстрації д о с в о г о у л ю б л е н о г о х у д о ж н ь о ю твору (пісні, поезії, оповідання).

Опис місцевості може бути створений в науковому, діловому чи в художньому стилях. Н а у к о в і й д і л о в і о п и с и місцевості об'сктивні, конкретні та безсторонні. Х у д о ж н і о п и с и здебільшого передають ставлення автора до описаної місцевості. Інколи оцінку висловлюють прямо, Інколи передають за допомогою відповідно дібраних художніх засобів. ПОРІВНЯЙТЕ: ДІЛОВИЙ

опис

ХУДОЖНІЙ ОПИС

Палац збудований на вершині невисокої гори. Будівля прикрашена двома круглими вежами, має високі зубчасті стіни з бійницями. Біля підніжжя гори викопано ставок. Між палацом і ставком розбито парк площею 12 га. Парк прикрашено штучно створеними скелями, водоспадами. Уздовж алей виставлено статуї античних богів і богинь. У глибині парку облаштовано клумби з екзотичними рослинами. З екскурсійного довідника.

На вершині положистої гори, вкритої синіми хвилями лісів, на широкій просіці височіли зігнуті колінами зубчасті мури замку. По краях мурів зводилися дві круглі вежі. Слуховими вікнами замок дивився на дзеркало чистого ставу, що лежав біля підніжжя гори. Від замку до ставу збігав розкішний тінистий сад, прикрашений штучними скелями й водоспадами, статуями й квітниками. За М. Старицьким.

У науковому та діловому описах місцевості присудки, виражені діссловами а б о дієприкметниками, лише констатують (дерево росте; вежа стоїть; палац збудований: шлях прокладений), а в художньому описі «змальовують» предмет (дерево зеленіє; вежа нависає; палац бовваніє; шлях веде). 267. Прочитайте. обґрунтуйте.

Визначте

стиль

висловлювань,

свою

думку

І. Зайнятий запорізькими козаками простір землі мав переважно степовий характер. На північній окраїні степу було багато глибоких

балок. У південній частині степу балок не так багато, вони буч и вологіші і з меншою рослинністю. Південна частина степу зазнавала дії страшної спеки, котра за тривалого бездощів'я винищувала т у т усю рослинність. З цієї причини південна окраїна запорізьких степів мала назви «Дике поле», «Пустополе», «Чистополе». Рятівні оази були т у т біля нечисленних рік, на берегах і схилах балок, д е в сухе й безводне літо зберігалась лісова й трав'яниста рослинність За Д.

Яворницьким.

II. Своїми обрисами село Медвин було схоже на вивернутий з корінням високий пеньок, у т и с н у т и й стовбуром на схід. Па заході переплетене розгалуження вулиць з двох боків ліпилося ДО лісів і губилось там окремими вузликами хатин. Ч и м далі село витягувалось понад шляхом на схід, тим більше воно звужувалось і вже від ставка збігало двома свіжими, мов печерички, рядками осель. На захід від села було безмір'я неозорих полів, воно обривалося біля чаїного крила березового гаю, од якого вже брало т я ж к и й розмах чорнолісся. Воно було схоже на л у к , натягнутий проти села, але замість стріли з того лука вихоплювалась річечка; біля села вона виписувала примхливі петлі, на які нанизувались крихітні левадки, ставочки і копанки. За AI.

Стельмахом.

• У якому з уривків ужито художні засоби? Визначте їх. Яке ставлення д о місцевості передає автор за їхньої д о п о м о г и ? Які т и п и мовлення поєднано в кожному висловлюванні? Чи часто траплявся вам « ч и с т и й » опис місцовості — не поєднаний з розповіддю про неї або роздумами? Чому? 268. Прочитайте. Визначте стиль тексту, свою думку обґрунтуйте. Які типи

мовлення

поєднано

тексті?

Свою

відповідь

підтвердіть

прикладами з тексту.

З усієї У к р а ї н и сходилися на С і ч до Хмельницького л ю д и . Злякавшись народного повстання, польський гетьман П о т о ц ь к и й вирядив проти козакін чимале військо. Разом із поляками на Січ вирушили реєстрові козаки. Це були православні українці, які перебували на службі в польського короля. Узявши в Січі військові клейноди й гармати, Хмельницький вийшов назустріч ворогам. Річка Ж о в т і Води — притока І н г у л ь ц я . У своєму верхів'ї вона утворює дві гілки. Ц і дві г і л к и утворюють півострів. У X V I I столітті він був у к р и т и й густим та непролазним лісом, що звався Ч о р н и м . Півострів був приступним лише з одного боку. Хмельницький добре знав, що цієї місцини вороже військо не обмине, тому що Ж о в т і Води лежали на ш л я х у до Січі. К о з а к и Хмельницького засіли на лівому березі річки, обгородивши свій табір земляним валом та возами.

З а л и ш и в ш и табір, Х м е л ь н и ц ь к и й поспішив до реестрових козаків. В і н зумів пробудити в них г і д н і с т ь і ненависть до загарбників. Козаки приєдналися до запорожців. Вороже військо наблизилося до Жовтих Вод. Розпочалася битва, яка тривала кілька днів. Хмельницький послав у тил ворогам загін піших козаків. До того ж у засідці чекали татари, які були союзниками запорожців. Наскочивши на ворогів ззаду, татари почали « к р у т и т и веремія*. Так називали ї х н і й звичай накидати на ворогів аркаші, галасувати, топтати людей кіньми. Намагаючись сховатися в лісі, вороги падали в ями, заздалегідь викопані козаками. Військо Хмельницького хмарою посунуло на шляхетську армію і перемогло. Битва під Жовтими Водами має велике значення. Вона поклала край поневоленню У к р а ї н и польською шляхтою. Головну роль у цій перемозі відіграли майстерність, мужність і стійкість запорожців. ЗаД.

Яворницьким.

• Л е к с и ч н е з н а ч е н н я в и д і л е н и х слів з ' я с у й т е за т л у м а ч н и м словничком. • Що означає фразоологізм, який п о х о д и т ь від в и с л о в у «крутити веремія»? З в і р т е с я зі словничком ф р а з е о л о г і з м і в .

Історична частина острова Хортиця

• Прочитайте уривок, який є о п и с о м м і с ц е в о с т і . У д в о х реченнях у р и в к а визначте « в і д о м е » т а «нове». • Поясніть тексті.

роль

опису

місцевості

• В и з н а ч т е в реченнях т е к с т у о д н о р і д н і члени. П о я с н і т ь розділові знаки при них. Роздивіться ілюстрації. Чи можна місцевість, зображену на них, вважати історичною? Поясніть, чому 2 6 9 . Чи є у в а ш о м у р і д н о м у м і с т і а б о селі м і с ц е в і с т ь ,

яка

вважа-

ється історичною? Складіть у художн ь о м у стилі ї ї у с н и й о п и с за с п о с т е р е женнями

або

Ілюстрацією.

Опис

з а п и ш і т ь , д о б е р і т ь д о н ь о г о влучну й п р о м о в и с т у назву.

§ 23. ОДНОРІДНІ І НЕОДНОРІДНІ ОЗНАЧЕННЯ

270.

Прочитайте

речення,

інтонуючи їх в і д п о в і д н о д о

розділових

знаків.

1. Бори величезні, густії провадять таємну розмову (Леся Українка). 2. Л а п а т и й кленовий листок прощальний к р у ж л я є танок (В. Сторожук). 3. Маленьке, вертке бджоленя дзвеніло довкола соняшника (О. Довгий). 4.1 дзвенить бджолина трудова пора (В. Сосюра). ' С п р о б у й т е пояснити, чому в о д н и х випадках між означеннями ставлять коми, в інших — ні. О д н о р і д н и м и с означення, якщо: • вони характеризують предмет за тісю самою ознакою: За шкільними партами схилялись чорняві, біляві і русяві голівки (1. Цюпа ). • кожне наступне означення конкретизус значення попереднього: Сніг лежить білий, сріблястий (Ю. Яновський); • вони « епітетами (художніми означеннями); Огнем ласкавим, лагідним горять далекі, вічні зорі (Олександр Олесь). Н е о д н о р і д н і означення характеризують предмет із різних боків: Вузький довгий годинник м'яко цокав. (В. Винниченко). Настали довгі нудні холодні дні (І. Сенченко).

ПОРІВНЯЙТЕ: ОДНОРІДНІ ОЗНАЧЕННЯ

НЕОДНОРІДНІ ОЗНАЧЕННЯ ВИМОВЛЯЮТЬ

з інтонацією переліку

без інтонації переліку ПИШУТЬ

ставлячи між ними коми

не ставлячи між ними коми

2 7 1 . П р о ч и т а й т е . Визначте означення однорідні т а неоднорідні, свою д у м к у о б ґ р у н т у й т е . З якою інтонацією слід в и м о в л я т и о д н о р і д н і та неоднорідні означення?

1. Над долинами стоїть сизий легкий туман (/. Нечуй Срібний, світлий, притихлий ліс жде чогось,

Левицький). ДО

ЧОГОСЬ

прислухається (Олесь Гончар). 3. Б і л і розніжені хмари пролопотіли крильми (О. Довгоп'ят). 4. Знов прийшов рум'яний т и х и й вечір (В. Сосюра). 5. Настав похмурий, задушливий вечір (М. Старицький). 6. Стояла тиха, тепла, красива ніч (Я. Баш). •

Поясніть уживання ком у реченнях.

2 7 2 . Перепишіть. Поясніть уживання ком.

1. Ш и п ш и н и к у щ у мене під вікном цвіте блідо-рожевим скромним цвітом (М. Рильський). 2. У с і дерева навкруги тепер стояли блідо-рожеві, м'які, святкові (Олесь Гончар). 3. П ' я н к и й , вологий, С В І Ж И Й вітер огорне ПОДИХОМ тебе (Б. Дегтярьон). 4. Я люблю гордий шум рідних київських вулиць зелених (В. Сосюра). 5. В бурани і шторми пас не з л я к а розгнівана, д и к а пучина (Д. Луценко). 6. П л и в у т ь с п о к і й н і , п о г о ж і д н і (/. Качуровський). 7. Я к гарно навколо! Все вкрилось кругом пухнастим та чистим б л и с к у ч и м сніжком (Н. Забіла). •

Позначте в словах вивчені орфограми

2 7 3 . П е р е п и ш і т ь п р и с л і в ' я , на місці крапок уставляючи дібрані з д о в і д к и т а п о с т а в л е н і в потрібній ф о р м і п р и к м е т н и к и - о з н а ч е н н я . Поставте, д е п о т р і б н о , коми.

1. Иайсолодший ... плід — від власної праці. 2. Зароблена ... копійка будь-де цінується. 3. Не прив'язуй коня до чужого ... т и н у . 4, Нащо дорога ... миска, як вона порожня? 5. Нова ... л о ж к а губу дере. •

Трудовий. Гнилий. Гарний. Найсмачніший. Кришталевий. Визначте в реченнях означення однорідні та неоднорідні.

2 7 4 . Перепишіть, р о з с т а в т е п р о п у щ е н і розділові знаки.

1. У високе блакигнеє небо на яскраві зірки подивись (В. Чумак). 2. Насунулась важка червона хмара (Леся Українка). 3. А ж ось наступила темна г л у х а ніч (П. Куліш). 4. Місяць під темним крилом ночі ожив і засвітився білим чарівним огнем (С. Васильченко). 5. Все приймало незвичайний казковий характер (М. Коцюбинський). 6. Зима виводить на вікні свої морозяні узори (В. Сосюра). • •

Визначте означення однорідні та неоднорідні. Позначте в словах вивчені орфограми.

2 7 5 . Прочитайте. Визначте однорідні означення.

1. Вклоняється зовсім додолу береза струнка, молода (Дніпрова Чайка). 2. Дуби плечисті, бородаті похмуро дивляться з-під брів (Л. Левицький). 3. Ясен місяць сія на престолі небесному, синім (II. Засенко). •

Визначте в словах орфограми.

Г Г Г Г Г Т ^ Т Т Г У Якщо означення стоять після о з н а ч у в а н о г о слова, вони є однорідними.

ПОРІВНЯЙТЕ: Зірки розсипались холодні, дрібні (О. Копоненко).

Холодні дрібні зірки розсипались у небі.

Ї1. Ц і л у є сонце р у ш н и к и у ч..стій мат..риній хаті (Д. Луценко). 2. З 276. Перепишіть, уставте пропущені розділові знаки.

пропущені

літери.

Розставте

другої х а т и доносилася сумна ж у р л и в а пісня (ІІаиас Мирний). 3. К о ж н и й н і ж н и й рух с..рдечний в пісню срібну гіерел..ю (Олександр Олесь). 4, Мам..на білес..нька хустина світ..ться у рідному вікні (Af. Ткач). 5. М і ж листом заш..лестів г у с т и й рівний дощ (С. Ваеильченко). 6. Це був в..селий сліпий дощик! (О. Іваненко). m С к л а д і т ь усно в и с л о в л ю в а н н я на т е м у « М е л о д і я вранішнього снігу* або ^ ^ опишіть картину 0. Кульчицькоі. Використовуйте однорідні і неоднорідні означення.

§ 24. УЗАГАЛЬНЮВАЛЬНІ СЛОВА В РЕЧЕННЯХ З ОДНОРІДНИМИ ЧЛЕНАМИ 277. Прочитайте. У кожному рядку визначте слово ( с л о в о с п о л у ч е н н я ) , яке стосовно всіх інших слів є узагальнювальним ( р о д о в и м п о н я т т я м ) .

• Тарас Шевченко, Леся Українка, письменники, Іван Франко. • Підмет, означення, члени речення, додаток, присудок, обставина. • Павло Ж и т е ц ь к и й , мовознавці. Олександр Потебня, Іван Огієнко. • Думи, пісні, казки, види фольклору, прислів'я, приказки. • С к л а д і т ь речення з о д н о р і д н и м и ч л е н а м и та визначеними вами у з а г а л ь н ю в а л ь н и м и с л о в а м и при них. • О д н е зі с к л а д е н и х речень запишіть Поясніть у ньому р о з д і л о в і знаки. Олена КУЛЬЧИЦЬКА В обіймах снігу

При однорідних членах речення можуть бути узагальнювальні слова (словосполучення). Якщо узагальнювальне слово стоїть п е р е д однорідними членами, то після нього ставлять д в о к р а п к у : Були собі брити: Кий, Щек, Хорив (Народна творчість). Якщо узагальнювальне слово стоїть п і с л я однорідних членів, перед ним ставлять т и р е : Любов, надія, віра — ці якості вкупі складають людяність (Р. Браунінг). Якщо узагальнювальне слово стоїть п е р е д однорідними членами, а п і с л я них речення продовжують, то перед однорідними членами ставлять д в о к р а п к у , а після них — т и р е : Усюди: і на вулицях, і круг стадіону, і обабіч дороги — росли молоді осокори (В. Собко). Узагальнювальне слово може бути відокремлене від однорідних членів іншими словами: Усе міняє час: ідеї, символи, емблеми і паролі (К. Бальоха). Найчастіше узагальнювальними словами бувають займенники означальні (все, всі, к о ж н и й , в с я к и й ) : Земля України, небо і люди — усе мені рідне! (II. Воронько) І заперечні (ніхто, НІЩО): А цій землі нічого не забракло: ні рік, ні моря, ні озер, ні трав (Л. Костенко). Узагальнювальне слово с тим самим членом речення, що й однорідні члени, яких воно стосується. 2 7 8 . П р о ч и т а й т е . Визначте однорідні члени речення та узагальнювальні с л о в а ( с л о в о с п о л у ч е н н я ) п р и них. О б ґ р у н т у й т е в ж и в а н н я розділових знаків.

1. Нашого двору не минали народні обряди: к о л я д у в а н н я , посипання, запросини на весілля (Олена ІІчілка). 2. В У к р а ї н і до видавничої справи причетні « Д н і п р о » , «Веселка», « Л и б і д ь » , «Наукова думка», «Педагогічна преса» — усім відомі видавництва (З журналу «Гуманітарні науки»). 3. Світ чарується співом українських вокалістів: Овгенії Мірошниченко, А н а т о л і я Мокренка, Дмитра Гнаткжа, Марії Стеф'юк і Володимира Гришка — і не знає рівних ї х н і м талантам (3 газети «Музична культура»). • О б ґ р у н т у й т е вживання великої л і т е р и та лапок. • Поясніть о с о б л и в о с т і відмінювання чоловічих і жіночих прізвищ закінченням - о та з ч и с т о ю основою ( н у л ь о в и м закінченням).

із

2 7 9 . Складіть і запишіть речення із с а м о с т і й н о д і б р а н и м и узагальнювальними с л о в а м и (словосполученнями) п р и таких однорідних членах речення:

• «Рідна мова», «Українська література», «Геометрія», « Б і о л о г і я » ; • « Л е т і л а з о з у л я » , «Засвистали козаченьки», «Розпрягайте,

• єгипетські иіраміди, Хралт А р т е м і д и , Колос Родоський Александрійський маяк; • Тарас Шевченко, Микола Пимоненко, Сергій Васильківський Олександр Мурашко. •

О б ґ р у н т у й т е вживання великої літери та лапок Розкажіть про класифікацію комп'ютерних узагальнювальні слова й однорідні члени речення.

280. '

ПОПРАЦЮЙТЕ У ПАРАХ!

підкресліть

однорідні

члени

ігор,

Перепишіть.

речення.

уживаючи

Визначте

Узагальнювальні

слова

( с л о в о с п о л у ч е н н я ) п р и них в и д і л і т ь р а м к о ю .

1. Т е ч у т ь до нас здалека ріки: Дніпро і лагідна С у л а (М. ІІагнибіда). 2. На всіх д і л и свої скарби: знання, уміння, чесність, правду (Б. Дегтярьов). 3. Освіта забезпечує л ю д и н і п ' я т ь якостей: незламність д у х у , допитливість, наполегливість, самозреченість та співчутливість (К. Хан). 4. Свято на честь покровителя свійських тварин Ю р і я відзначають двічі на рік: 6 травня і 9 грудня (З календаря). • •

О б ґ р у н т у й т е вживання розділових знаків Визначте однорідні члени речення непоширені т а поширені.

281. Перепишіть. вальні

слова

Підкресліть однорідні члени речення,

(словосполучення)

виділіть

рамкою.

узагальнюОбґрунтуйте

в ж и в а н н я р о з д і л о в и х знаків.

1. Рвала т и гірке та сиве з і л л я : ковилу, кермек, полин-траву (М. Дояенго). 2. Чорнобиль та м'ята, барвінок та рута, калина, верба над водою — все сниться щоночі (Дніпрова Чайка). 3. У прозорій імлі спалахували миготливі вогники: червоні, б л а к и т н і , зелені (М. Коцюбинський). 4. Усе це: воду, очерет, блакитне небо й розпечене сонце — ніби вперше побачив М и х а й л и к (І. Скнченко). 5. Вуди вже, ясне сонце, комашину, дерева, трави — все (М. Самійленка). • •

Укажіть речення, ускладнене звертанням. Позначте в словах вивчені орфограми.

Відповідно д о схем складіть і запишіть речення, описуючи д е н д р о п а р к W W «Софіївка», зображений на ф о т о г р а ф і ї .

2 8 2 . П е р е п и ш і т ь , р о з с т а в т е п р о п у щ е н і розділові знаки.

1. Згадували імена славних оборонців рідної землі Хмеля Сірка Сагайдачного (ІО. Мушкетик). 2. Січ дала видатних полководців Северина Наливайка Івана Сулиму Богдана Хмельницького Семена Палія Івана Сірка (3 підручника). 3. Вів той полк Тарас Бульба Усе давало йому перевагу над іншими його л і т а бувалість уміння керувати військом ненависть до ворога Шабля мушкет люльканосогрійка кресало кремінь і губка усе було при кожному козакові (jМ. Гоголь). 4. Підручні гетьмана Максим Перебийніс Іван Богун Данило Нечай теж були добре відомі всім (Л. Кащенко). Роздивіться проект і д е т а л ь пам'ятника Героям Крут, щ о має с т о я т и на А с к о л ь д о в і й м о г и л і ( с к у л ь п т о р Богдан Мазур). Що ви з н а є т е про цю сторінку новітньої історії України? Яка основна думка, що її прагнув у т і л и т и автор пам'ятника? Розкажіть про своє бачення цього пам'ятника. С к л а д і т ь т в і р - р о з д у м « В е л и к і українці — хто ПТ. вони?», у ж и в а ю ч и речення із о д н о р і д н и м и членами речення і з узагапьнювальними словами при них.

«г

2 8 3 . П е р е п и ш і т ь . Р о з с т а в т е р о з д і л о в і знаки. О д н о р і д н і члени речення підкресліть, узагальнювальні слова п р и них виділіть р а м к о ю . ж ЕНЕЕС^ знають наукові подвиги фізиків: Іван а Пулюя. Петра Капиці, Олександра П орловського, Вадима Лашкарьо ва?

1. Дороговказом у ж и т т і українців будуть земляки Микола Кибальчич Юрій Кондратюк Костянтин Ціолковський Сергій Корольов Валентин Г л у ш к о . Саме вони вивели людство в космос. 2. Самоповагу українців мають підвищити імена вітчизняних математиків Михайла Остроградського Віктора Буняковського Георгія Вороного Миколи Боголюбова. 3. Василь Ремесло Павло Лук'яненко Федір Кириченко українські вчені винайшли сорти якими засівають нині хлібні ниви.

Проект ПАМ'ЯТНИХ* Героям Крут

За В. Сергійчуком. • Накресліть схеми першого й останнього речень. • Позначте в словах вивчені орфограми. Звіртеся з поданим на ф о р з а ц і переліком орфограм.

Зв'язок між узагальнювольним словом (словосполученням) і однорідними членами речення можуть підкреслювати слова як-от, наприклад, а саме. Перед цими словами ставлять кому, а після них — двокрапку. Н а п р и к л а д : Україна має всі різновиди сучасного транс порту, а саме: залізничний, повітряний, автомобільний, морський, річковий, трубопровідний, метрополітен (З довідника). Чарівний світ пливе переді мною, як-от: сині води, білі піски, хати на високих берегах (О. Довженко). 284. Перепишіть, розставте пропущені розділові знаки. Підкресліть усі члени речення.

1. У другій половині свого ж и т т я Іван Айвазовський створив найкращі картини як-от «Чорне море» і «Серед хвиль» (О. Довженко). 2. Повітряний транспорт потребує подальшого розвитку а саме реконструкції аеропортів, поповнення сучасними літаками (3 газети). ^Г

285. Перепишіть. Розставте пропущені розділові знаки.

ІШ> 1. Все знайоме і рідне до болю в д у ш і і криниця в саду і червона калина (М. Луків). 2. У цьому світі дивне все к в і т к а і плід, вітер і зірка краплина води й дрібна піщинка. Та мабуть д л я самої л ю д и н и найдивніша вона сама (За Є. Гуцалом). 3. С к л а д н и к и людської жадібності н е х т у в а н н я власною г і д н і с т ю душевна кособокість розумова зашкарублість усе це призводить до вивищення матеріальних інтересів над самим собою (Д. Лихачоп). Чи згодні ви з висловом «У кіно герої в моді: рекетир,

бандит

і злодій»?

•

С к л а д і т ь в и с л о в л ю в а н н я про С8ІЙ у л ю б л е н и й кінофільм або т е л е с е р і а л . Уживайте узагальнювальні с л о в а при о д н о р і д н и х членах речення. 288. Перепишіть, розставте пропущені розділові знаки. Лексичне значення виділених слів з'ясуйте за тлумачним словничком.

Д л я сучасної ц и в і л і з а ц і ї ф у т у р о л о г и придумали назву « г л о б а л ь н и й ч о л о в і ч н и к » . У типовому його представникові виділяють такі риси високий інтелект практицизм винахідливість емоційну черствість підвищене п о ч у т т я власної гідності добросовісність у роботі п о ч у т т я переваги над іншими прагнення керувати самодисципліну та самоорганізованість. Х і б а ж не чудові риси? Л л є немає серед них найголовніших рис українського м е н т а л і т е т у л ю д я н о с т і с п і в ч у т л и в о с т і п о ч у т т я справедливості товариськості й совісті. Совість це та Божа іскра в д у ш і що не дасть порушити жодної Божої заповіді. За Л.

• •

О б ґ р у н т у й т е вживання р о з д і л о в и х знаків Назвіть непоширені однорідні ч л о н и речення т а поширені.

Настушенком.

287. Складіть і розіграйте діалог між б а б у с е ю та ї ї онукою, які мріють п о с а д и т и навколо свого будинку сад. Подані в рамці слова в и к о р и с т а й т е як о д н о р і д н і члени р е ч е н н я із у з а г а л ь н ю в а л ь н и м и словами при них.

Кущі: калина, жасмин, глід, смородина, кизильник, айва, барбарис Декоративні рослини: лимонник, жимолость, дикий виноград, плющ, хвилівник. Рясноквітучі рослини: айстри, дельфіній, півонія, флокс, лілія. — я м м в ш і ^ ^ в н ш ^ в в в в 288. Складіть і розіграйте діалог між д и р е к т о р о м школи та в о с ь м и класниками, які п р о п о н у ю т ь с т в о р и т и в шкільному к о р и д о р і з и м о в и й сад.

Подані в р а м ц і р я д и слів в и к о р и с т а й т е

речення із узагальнювальними

словами

як о д н о р і д н і

члени

(словосполученнями)

при

них.

Хвойні рослини: ялина, козацький ялівець. Листяні рослини: кизильник, бруслина, айва японська. Рослини з яскравими квітками: петунія, пеларгонія, шавлія, вербена. Різні ємності: керамічні, плетені, дерев'яні, пластмасові, металеві.

2 8 9 . С к л а д і т ь і р о з і г р а й т е д і а л о г між в о с ь м и к л а с н и к о м та й о г о м е н ш и м б р а т о м . Хлопчик-другокласник хоче з ' я с у в а т и відмінність між н а р о д н и м и й а в т о р с ь к и м и казками. С т а р ш и й відповідає на його запитання, ілюструючи пояснення п р и к л а д а м и . 290. Складіть і розіграйте діалог між восьмикласником та бібліотекарем. Восьмикласник п р о с и т ь п о ч и т а т и улюблені історичні романи або повісті. Натомість бібліотекар пропонує й о м у наявні у шкільній б і б л і о т е ц і ф а н т а с т и ч н і т в о р и . П о д а н і в р а м ц і с л о в а використайте як о д н о р і д н і члени речення та узагальнювальні слова (словосполучення) п р и них.

Автори історичних творів: Андріан Кащенко, Павло Загребельний. О л е н а Апанович. Зінаїда Т у л у б . Історичні романи Павла Загребельного: « Д и в о » , «Первоміст», «Роксолана». Фантастичні твори письменників; О л е с я Бердника, Марини та Сергія Дяченків, Сергія Лук'яненка

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

•• Я к і члени речення називають однорідними? Я к і розділові знаки ставлять м і ж однорідними членами речення? Наведіть приклади. >• Я к і означення неоднорідні? Я к і — однорідні? Я к і розділові знаки ставлять у реченнях з узагальнювальними словами при однорідних членах речення? Наведіть приклади. •• Які розділові знаки ставлять при словах наприклад, як от, я к щ о вони вживаються в реченнях з однорідними членами? Наведіть приклад такого речення.

•• П і д г о т у й т е наукове повідомлення на тему «Однорідні та неоднорідні означення». Дотримуйте вимог наукового стилю.

Зв'язне мовлення Читання «Говоріння І

ДОКЛАДНИЙ УСНИЙ ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ ХУДОЖНЬОГО СТИЛЮ, ЩО МІСТИТЬ ОПИС МІСЦЕВОСТІ

2 9 1 . П р о ч и т а й т е . Визначте в реченнях т е к с т у Поясніть уживання розділових знаків.

однорідні

члени.

У містах і селищах існує традиція насаджувати парки, прокладати в них доріжки-алеї, прикрашати квітами клумби. Найдавнішими в Україні вважають т а к і парки: парк у Старому Мерчику на Х а р к і в щ и н і (1770 р.), парк «Веселі Боковеньки» у Кіровоградській області, Качанівський парк на Чернігівщині. Загалом у нашій країні існує понад 120 парків. З книжки

«Україна

словах».

• П р о ч и т а й т е текст, п р а в и л ь н о його інтонуючи. • Який тип мовлення покладено в основу тексту? Спою д у м к у доведіть •

З ' я с у й т е с т и л ь висловлювання.

Паллц у Кдчлиївці

с^

2 9 2 . Прочитайте текст, визначте його т е м у та головну думку. Качанівка

Качані вка — парковий ансамбль, розташований се дивовижної української природи. Парк займає площу понад 2 тис гектарів. Він є витвором митця, ім'я якого не зберегла історія I [ J глибині липової алеї височить чудовий палац з колонадою. Б нього колись стояли старовинні козацькі гармати. &Д

Палац прикрашений елементами східної архітектури: шпиля невеликими вежами. Усі вісімдесят кімнат будівлі виходять ВІКНІ в парк.

Ч о т и р н а д ц я т ь ставків Качанівки мають в и г л я д озер. Bf A i f i півколом охоплюють центральну частину парку. Т и х о переш і туються т у т вікові дуби, височенні сосни, крислаті л и п и й кашта У На берегах ставків ростуть кучеряві білокорі верби. Першим власником Качанівки був генерал-губернатор Укра; граф Рум'янцев-Задунайський. Його син продав маєток поміщик Григорію Тарновському. За Тарновських парк б у л о зна«. розширено, у ньому з'явилися нові альтанки, мости й оі-орожі. В оточенні с т о л і т н і х дубів зводиться над одним із озер альтанкї я к і й композитор Михайло Г л і н к а створив свої найкращі ромаш Цс улюблені знавцями класичної м у з и к и твори: « І І е щебе і соловейку» та «Гуде вітер вельми в полі*. У Качанівці Михай Г л і н к а працював і над оперою «Руслан і Л ю д м и л а » .

Василь ШТЕРНБЕРГ.

Садиба Г. Тдрновського у КАЧАН І вці

• ^уу 4?* * -it jbf

)

'V V • \

На запрошення хазяїв до Качан івки приїжджав Тарас Шевченко. За гостинність він віддячив д у ж е щедро, подарувавши господареві свою картину «Катерина». У різний час у садибі гостювали видатні митці; Микола Гоголь, І л л я Ренін, Михайло Врубель. Качанівці судилося стати одним із центрів кульV турного українського й російського ж и т т я . Григорій Тарновський був впливовим українським меценатом. З роками рід Тарнопських біднів і занепадав. Маєток з розкішним палацом та казковим парком довелося продати. П і с л я жовтневого перевороту садиба стала власністю держави. У палаці розмістили госпіталь, а пізніше — санаторій. Н и н і Качаніпка — державний історикок у л ь т у р н и й заповідник.

За Н. Дударцем.

• Поясніть л е к с и ч н е значення виділених слів Ілля РЄПІН. • З ' я с у й т е с т и л ь тексту, свою д у м к у о б ґ р у н т у й т е ГеТМШі (Тарновський у старовинному запорозькому • Які т и п и м о в л е н н я п о є д н а н о в т е к с т і ? Відповідь кунтуші). 1880. Качанівка п р о і л ю с т р у й т е п р и к л а д а м и з тексту. • Визначте речення, ускладнені однорідними членами, поясніть у них розділові знаки. • П р о ч и т а й г о текст, правильно його інтонуючи • О б ґ р у н т у й т е вживання великої л і т е р и т а лапок. • С к л а д і т ь і з а п и ш і т ь план т е к с т у • З а планом перекажіть текст [усно) У тексті переказу вживайте речення з о д н о р і д н и м и членами. З б е р і т ь матеріали про найвідоміші парки та с а д и б и У к р з і н и і розробіть кілька е к с к у р с і й н и х м а р ш р у т і в в и х і д н о г о д н я . С к л а д і т ь р е к л а м н е о г о л о ш е н н я , яке б спонукало ваших однолітків д о участі в таких подорожах.

Палац у Сокйринцях

§ 25. РЕЧЕННЯ ЗІ ЗВЕРТАННЯМИ, ВСТАВНИМИ СЛОВАМИ (СЛОВОСПОЛУЧЕННЯМИ) • РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ ЗВЕРТАННЯХ І ВСТАВНИХ СЛОВАХ

У складі простого речення, крім головних і другорядних членів речення, можуть бути слова, граматично з цими членами речення не пов'язані. Це звертання і вставні слова (словосполучення). Вони не відповідають на питання і не с членами речення. 293. Прочитайте мовчки. Визначте звертання та вставні слова.

Мати бере сина за р у к у , вертаючи в т і роки, к о л и він, певно, т і л ь к и спинався на ноженята. — Вогданчику, т и знаєш, х т о ти мені? Син, мамо, син. — Рідний, т и щастя моє, і надія моя, і все, чим я ж и в у . — Я пам'ятатиму про це, мамо. — П р и й ш л и мені, дитино, ч у ж і листи, прийшли, як рани на серце. — Я к і листи? — П и ш у т ь , що ти запроданцем став. Хіба, Богдане, таке може бути? — Мамо! Х о ч би що трапилось зі мною, я н і к о л и не стану безбатченком, ніколи! Звісно, я думаю не про свою ш к у р у , не про дрібне, а про добре, велике, ж и в у ним, своєю землею ж и в у , за це ладен і вмерти. Чуєте, рідна? — Добрий день нам, — заспівав позаду дівочий голос. Вони оглянулись. Перед ними ніяково стояла Тетянка. — Добрий день, дівчино, добрий день, ясочко, — підійшла до неї мати й поцілувала у щоку. Тетянка побачила материні сльози і по-своєму зрозуміла ї х . — Ви, тіточко, від радості, мабуть, плачете? — Від радості, Тетянко. За М. Стельмах:<>м. Чому, на вашу думку, звертання і вставні слова н е с членами речення? • Якими р о з д і л о в и м и знаками виділяють на письмі звертання та вставні слова? •

П р о ч и т а й т е уривок у г о л о с , правильно інтонуючи речення.

2 9 4 . П р о ч и т а й т е . Визначте звертання. Поясніть їхню роль у мовленні.

1. l i e спи, сину! Не час спати! ( X . Алчевська). 2. Осідлаймо, брати мої, коні воронії! (М. Вербицький). 3. Прихились до мене, побратиме! Я тебе піддержу, ти не бійся! ( Л е с я Українка). 4. Люба панно, дайте р у к у (М. Вороний). 5. Мамо! Ви чуєте? Вітер з долини ц і л у є червоне серце калини (А. Малишко). 6. Швидко, швидко ми побачимось, рідна матінко моя (Олександр Олесь). • Поспостерігайте: звертання на письмі?

якими

розділовими

знаками

може

виділятися

В и з н а ч т е звертання непошироні і поширені. Поясніть відмінність між ними.

І *

ЗВЕРТАННЯ — слово або словосполучення, щ о нсиивас того, до кого (або до чого) адресоване мовлення. Основна роль звертання — привернути увагу співрозмовника: Іванку, я чекала тебе .іранку (П. Скунць). Та що це, Дмитре, коїться із нами? (А. Бортняк). Кучеряві слона твої, друже! (О. Довгий). За допомогою звертання можна не тільки назвати співрозмовника, а й висловити певне ставлення до нього: Що тобі, моя рибочко? (Марко Вовчок). Вибачайте мені, голубчику, вибачайте! (Панас Мирний). Ти чого, шибенику, регочеш? (М. Стельмах). При звертанні часто використовують етикетні слова: шановний (-а, -і), пане, пані, панове т а інші: Шановна пані Тетяно! Запрошуємо Вас на урочистості з нагоди святкування 50річчя школи (Із запрошення). Щиро дякую, пане Іване! Ваше слово, мов кисню ковток (О. Шарварок). За складом звертання може бути н е п о ш и р е н и м (складається з одного слова) та п о ш и р е н и м (має залежні слова).

ПОРІВНЯЙТЕ: НЕПОШИРЕНЕ

ПОШИРЕНЕ

Україно!

Моя Україно! любив!

Ти моя молитва. Я. Симоненко. Пробач мені, пісне, непрохані сльози! Б. Дегтярьов.

Ти занадто пісне!

Як я тебе

палка,

П. Куліш, поя

Леся Українка.

Звертання виражаються іменником у формі кличног< відмінка: Мамо, про що ти мовчиш? (П. Перебийніс). Йдіт, собі, принце (О. Забужко). Рідше звертання виражаються іншими частинами мови j значенні іменника: Ти чуєш, рідна? (В. Сосюра). Мандрую кохана, в непевну дорогу (Олена ІІчілка). Копитами вдарте вороні! (П. Воронько). Звертання бувають однорідними: До вас. село і рідне поле приїхав по дитячі сни (В. Крищенко). Весно, вітре, люблю вас гори, ріки, тучі! (І. Франко). Горнись до мене, словенятко мово! (М. Фішбейн). Звертання не с членом речення — у цьому полягає йоге граматична особливість. Звертання вимовляють зниженим голосом, невеликими паузами.

виділяют»

На письмі звертання виділяють к о м а м и : Спасибі, Києве ja всі щедроти (В. їіабаштанський). Емоційно забарвлене звертання, яке стоїть на початку речення, виділяють з н а к о м о к л и к у : Серце! Ти не з криги? Не з заліза ти? ( М. Рильський ). Кораблі! Шикуйтесь до походу! ( В. Симоненко). 2 9 5 . П р о ч и т а й т е . Визначте звертання непоширені та п о ш и р е н і .

1. Добридень вам, друже добрий! ( А Малишко). 2. Андрію, той сніг і мене підкорив (Р. Лубківський). 3. Я, вельможний пане, щось маю вам сказати непогане (Б. Грінченко). 4. Чому, старий, т и цього дня смісшся так помолоділо? (М. Рильський). 5. Х и ж і ! Ч у л и м и , добрими станьте (Олександр Олесь), б. Не забудь, мій сину, жнивне поле! (//. Перебийніс). 7. Май, подорожній, при собі хліб завжди (Народна творчість). 8. Сміло, поете, підходь! (А. Казка). • Якими ч л е н а м и речення м о ж у т ь п о ш и р ю в а т и с я з в е р т а н н я ? п р и к л а д и з речень. • •

Наведіть

Якими ч а с т и н а м и мови виражені з в е р т а н н я ? О б ґ р у н т у й т е вживання в реченнях р о з д і л о в и х знаків.

2 9 6 . П е р е п и ш і т ь . Поясніть розділові знаки п р и звертаннях.

1. Мій сину! Розум і обачність будуть твоею окрасою (3 Біблії). 2. Доростай, мій сину, до л ю д и н и . Не буває вищого звання. (ГІ. Камінський). 3. Шануймось, браття! Ми одна сім'я (3. Ружин). 4. Не цураймось, сестри! Не цураймось, браття! (-4. Загрііічук). 5. Красунечко моя! Заспівай мені цю колискову (М. Стельмах). 6. Де ми будем, пане Йване, цс питання ще постане (Б. Залізняк). 7. «Дай мені, серденятко, свого серпа», — торкнувся дівочої р у к и Богдан {М.

Стельмах).

• Визначте звертання, за допомогою яких перодаєіься повно ставлення до співрозмовника. Яке це ставлення? • Якою частиною мови виражене кожне звертання? Визначте відмінкову форму цієї частини мови. 2 9 7 . П р о ч и т а й т е . Укажіть ужиті в реченнях етикетні формули. Чи є в ж и в а н н я з в е р т а н н я в и м о г о ю українського е т и к е т у ? С в о ю д у м к у підтвердіть прикладами.

1. Добридень же, т а т у , в хату! (Т. Шевченки). 2. Бувайте ви, діти, здорові (В. Грінченко). 3. Добривечір, сестричко! А т и вже т у т чого, моя перепеличко? (Л. Глібов). 4. Вечір добрий, пане господарю! Не ждав, не сподівавсь? (/. Нечуй Левицький). 5. Вельмишановний пане директоре! Просимо посприяти виданню д и т я ч о г о часопису, забезпечивши посильну матеріальну п і д т р и м к у (З листа). б. Шановне товариство! Оголошується перерва до п ' я т н а д ц я т о ї години (3 почутого на нараді). 7. Шановні добродії! Відомості про втішні результати конкурсу знавців української мови спричинили роздам и (З виступу на конференції). 8. Шановні школярі, вихователі й випускники! Від щирого серця вітаю ваг зі Святом останнього дзвоника (3 виступу на зборах). 9. Шановні присутні! Шановна президіє! Я із задоволенням отримав запрошення взяти участь у засіданні (3 виступу на засіданні). 10. Ми ніяк не можемо дозволити плюндрування національних святинь, панове і*ромадяни (3 виступу на мітингу). • Поясніть роль звертання у приватному й офіційному спілкуванні. У яких ділових паперах уживання звертання с обов язковим? Чи вживають звортання в публічному мовленні — промовах, виступах? Яка їхня роль? • Визначте вжиті в реченнях однорідні звертання. Р , <1 Розкажіть про роль звертань у комп'ютерному спілкуванні. 298. Перепишіть, відмінковій формі.

подані

в дужках

слова

поставте

потрібній

1. А на чому ми сиииились, дорогий т и мій (козак)? (О. Омельченко). 2. Скачи, (враг), коли козак каже! (Народна творчість). 3. П у с т и мене, (чоловік) добрий, на полю (Б. Грінченко). 4. А було б тобі, (парубок), неньку слухати (С'. Йовенко). 5. Бери, (мандрівець), костур і рушай (Af. Вороний). 6. Обов'язково, (друг) мій, вклади словник Грінченкаї (О. Ющенко). 7. Мерщій збирайсь, (мисливець), полювать! (О. Довгий). 8. Вкуси мене, (вовк), бо я тебе не можу (Народна тнорчість). 9. Не треба, (Сіроманець), падати духом (Af. Вінграновський). • Визначте звертання, поясніть розділові знаки при них. • Укажіть слова, у яких за твороння ф о р м и кличного відмінка відбулося чергування звуків. Назвіть ці звуки.

2 9 9 . П е р е п и ш і т ь , р о з с т а в т е п р о п у щ е н і р о з д і л о в і знаки. О б ґ р у н т у й т е їхнє в ж и в а н н я . 1. Степане Івановичу Нас до телефону ( О с т а п Вишня). 2. Правда ваша Л у к о Федоровичу (Панас Мирний). 3. Кириле Степановичу що там у нас сталося в степу (Олесь Гончар). 4. Наталю Миколаївно Ми вам помагати будемо ( Г р и г і р Тютюнник). 5. ІЦо з вами Софіє Петрівно, б. Марку Еммануїловичу чи варто в т а к и й час поспішати (М. Стельмах). 7. Оце К и р и к у Єлисейовичу хата моя сказав М и к и т а Іванович заходячи у двір (Ю. Юрченко).

• В іменах по батькові виділіть с у ф і к с и , поясніть їхнє написання. • В и з н а ч т е речення з прямою мовою. • ,.* В и з н а ч т е неповні речення. Наскільки ч а с т о вживають неповні речення у р о з м о в н о м у стилі? Ч о м у 9 3 0 0 . П о д а н і імена по батькові п о с т а в т е у кличному відмінку та в в е д і т ь д о с а м о с т і й н о с к л а д е н и х р е ч е н ь . Речення з а п и ш і т ь .

Тарас Григорович, Іван Я к о в и ч , Лариса Петрівна, Богдан Ігорович, Ольга В'ячеславівна, Арсені й Юрійович, Олег Віталійовігч, Стах Валер'янопич. • Укажіть іменники, у яких за т в о р е н н я ф о р м и кличного відмінка в і д б у л о с я чергування п р и г о л о с н и х звуків. Яких с а м е 9 • • і

Поясніть р о з д і л о в і знаки в з а п и с а н и х речоннях. Від яких імен у т в о р е н о по батькопі Євгенович і Євгонійпвич; Анатольович?

301.

Перепишіть,

розставте

пропущені

розділові

Анатолійович

знаки.

Визначте

однорідні звертання.

1. Бувайте здорові красний пане та красная пані з Новим роком! Сійся родися ж и т о пшенице! Вийся хмелю на ліску! Родися пшенице на піску! 2. Скрипко моя дубовая струни мої шовковії заграйте до танцю! 3. Сиділа русалка на білій березі просила русалка в жіночок Дівчата молодички дайте мені намітки не тоненької але біленької. Народна

• • •

творчість.

Визначте речення з прямою мовою. Поясніть розділові знаки в речоннях С к л а д і т ь і з а п и ш і т ь речення за схемами: І Зв, зв!

. І Г

, зв, зв, з в Л

, зв, зв, зв,

Порівняйте т р а д и ц і й н і ф о р м и звертання в українській мові т а іноземній мові, яку ви вивчаєто. П і д г о т у й т е п а м ' я т к у д л я г у р и с т а - і н о з е м ц я : «Як правильно звернутися українською мовою?».

3 0 2 . Напишіть, уживаючи однорідні звертання, стислі листи (або вітальні л и с т і в к и ) д о :

• б а т ь к і в т а інших близьких р о д и ч і в ; • друзів; • співробітників молодіжного часопису; • улюблених музикантів. 303.

Перепишіть,

подані

в дужках

іменники-звертання

поставте

п о т р і б н і й в і д м і н к о в і й ф о р м і . Р о з с т а в т е р о з д і л о в і знаки.

1. Рости й подвоюйсь (гордість) моя (М. Вінграновський). 2. ( Н і ч ) не боюсь тебе ніскільки! (О. Омельченко). 3. Благаю, забудь усе (пам'ять)! (7\ Мельниченко). 4. (Молодість) не буваєш вдруге (М. Самійленко). 5. Встань моя (любов) б і л я х а т и сонечком ранковим на поріг (А. Малишко), б. Добрий ранок моя (одинокість) (Л. Костенко). 7. Здрастуй (свіжість) нив! (В. Симоненко). • В и з н а ч т е вжиті в реченнях р и т о р и ч н і звертання. • В и з н а ч т е іменники, за с л о в о з м і н и яких в і д б у л о с я чергування голосних звуків. Яких само? . С к л а д і т ь і запишіть речення, у яких у р о л і з в е р т а н н я в и с т у п а л и б іменники історія, пам'ять, правда, щирість, людяність, радість Чи є ці звертання р и т о р и ч н и м и ? Поясніть. Інколи звертання використовують для посилення образності. У такому разі з'являється риторичне звертання. Це звертання до абстрактних понять, предметів і явищ, персонажів мистецьких творів, осіб, які не можуть бути безпосередніми учасниками подій. Н а п р и к л а д : Дай руку мені, Людино, це буде наш форум духа (Л. Костенко). Сплесни хвилею. Дніпре буйний! Виглянь, Говерло, навдибки стань! (М. Самійленко). Риторичні звертання підсилюють виразність та емоційний вплив поетичного та публічного мовлення. 3 0 4 . П р о ч и т а й т е . В и з н а ч т е в р е ч е н н я х р и т о р и ч н і з в е р т а н н я . Поясніть їхню роль.

1. Вставай, народе, в є д и н у л а в у , вставай т в о р и т и свою д е р ж а в у (Д. Ііавличко). 2. Веди мене, дорого п р а в о т и ! (Д. Ііавличко). 3. Не опустись, поезіє, до бруду! (А. Вортняк). 4. Гіопеле, встань із р у ї н и ! Рабе, устань із к о л і н ! (С. Гаряча). 5. Безрідні Йвани, не спішіть забути першу колискову. Р о з б и т и м дзеркалом душі не буть ніколи нашій мові! (Б. Дегтярьов).

6. Висотала с и л и ч у ж и н а п р о к л я т а . Візьміть мене, л е л е ч е н ь к и . на свої к р и л я т а ! (Д. Ііавличко). 7. Старенький глобусе, про oU> картоном латаним мовчиш? ( О . Вертіяь). 8. Т у ж у за вами, с о л о в ' ї Вкраїни! (М. Рильський).

• П е р е п и ш і т ь спочатку речення з н е п о ш и р о н и м и звертаннями. Потім — із поширеними. Порівняйте іх за з м і с ю м . • О б ґ р у н т у й т е вживання р о з д і л о в и х знаків. 305. Перепишіть. Підкресліть усі члени речення.

1. Людино! Здобувай незнане слово! Те — вперше з'явиться, а те розквітне знову (Я. Филиповия). 2. Без мови рідної, юначе, й народу нашого нема (В. Сосюра). 3. Непроспівана пісне, я к л и ч у тебе вечорами (Д. Луценка). Я не з вами, обережні (П. Перебийніс). 5. Ш у м и , Славутичу-ріко! Ростіть, дерева юні, гінко! (М. Рильський). 6. Пані акаціє вечорова, срібна зі мною ваша розмова (7\ Сергійчук). • • •

В и з н а ч т е о д н о с к л а д н і т а неповні речення. В и з н а ч т е риторичні звертання. П о з н а ч т е в с л о в а х вивчені о р ф о г р а м и .

3 0 6 . Перепишіть, розставте пропущені розділові знаки. Визначте риторичні звертання, поясніть їхню роль у поетичному мовленні.

1. Ж и в и Україно ж и в и д л я краси д л я сили для правди д л я волі Олесь). 2. Радуй вовіки м і й добрий народе зерном і піснями всесвітні народи! (Б. Олійник). 3. Шевченку В і д г у к дум своїх чи чуєш т и у нашім співі? Т в і й Гоголю нещадний сміх чи не пройшов крізь л і т а сиві? (М. Рильський). Ж и в и і благоденствуй мово! Твої слова мої дива. Оцеє сяє світанково в цім призабуте ожива а третє спіле мов жнива (О. Матійко). 5. Я впізнаю тебе тебе я знаю мій любий рідний стоголосий краю! ( М . Р и л ь с ь к и й ) . (Олександр

• • •

Визначте речення п р о с т і т а складні. О б ґ р у н т у й т е р о з д і л о в і знаки в реченнях. В о с т а н н ь о м у реченні підкресліть усі члени речення. m Уявіть, що ви п о т р а п и л и в країну, мешканці якоі не вміють з в е р т а т и с я о д н е д о о д н о г о . Переконайте їх у н е о б х і д н о с т і вживання звертань. У реченнях зі звертаннями особові займенники ти і ви здебільшого виступають у ролі підмета: Не шуми ти. луже! (В. Сосюра). Через усе мис життя ти, Дніпре, протікаєш (М. Луків), рідше — додатка: Добре тобі, брате (Т. Шевченко). Проте займенники можуть входити і до складу п о ш и реного звертання: Люблю тебе, моя ти пісне! (В. Сосюра).

307. Прочитайте. Якими членами речення є особові займенники ТИ І в и ?

1. Де ж ти, Хмелю, забарився? (В. Олійник). 2. Пане гетьмане, і ви, батьки, і ви, панове отамани, і ви, хоробрії товариші, скажіть, па чім держиться Запоріжжя? (П. Куліш). 3. Рідна Україно, т и мене до серця пригорни! (Я. ІІеребийніс). 4. Найкраще місто на землі д л я мепе

ти, мій Львове (А. Канич). 5. О як вам, пані, л і ч и т ь капелюх! (О. Гузій) 6. М и на вас, серденько, дивлячись, радіємо (ІІаиис Мирний). 7. Спогади ніжні, ви ще не зів'яли (Я. Шукай.ю). 8. Я к ти, совісте, вмієш боліти! (Ii. ІСоротич). •

В и з н а ч т е вжиті в реченнях риторичні звертання. С в о ю д у м к у о б ґ р у н т у й т е

308. Перепишіть, розставляючи вставляючи п р о п у щ е н і літери.

пропущені

розділові

знаки

та

Нема тепер таких річок як т и була колись Десно нема. Нема ні таємниць на річках ні спокою. І жаль мене чомусь б..рс що вже нема в річках русалок і водяних. Зате б..гато дачників є тепер... Благословенна будь Десно! Згадую ч „ тебе я завжди добрішав почував себе б..гатим і щедрим. Так б..гато дала т и мені подарунків на все ж . . т т я . Далека красо моя Щасливий я що народився на твоєму бер..зі пин твою м ' я к у в..селу сиву воду... За О.

Довженком.

• В и з н а ч т е звертання. П о я с н і т ь р о з д і л о ві з н а к и при них • П і д к р е с л і т ь у речоннях о д н о р і д н і члени. • П о з н а ч т е в словах вивчені о р ф о г р а м и . Р о з д и в і т ь с я ф о т о г р а ф і ю С к л а д і т ь за о нею в и с л о в л ю в а н н я « Р т а мого дитинства» у п у б л і ц и с т и ч н о м у с т и л і (усно). У ж и в а й т е риторичні звертання. 3 0 9 . П е р е п и ш і т ь . Розставте про4L

пущені розділові знаки.

світе х в и л я м и прадавнього Дніпра (В. Симоненко). 2. Поезіє будь чесна і хоробра тримай на бистрині ж и т т я весло (Д. Луценко). 3. Ни візьміть мене г у с п - г у с я т а ви візьміть мене на крилята! (/'. Алексеева). 4. Ой візьміть мене лебеді разом з собою понесіть мене лебеді в теплі краї щоб зігрілося серце обпечене горем на ц і й рідній великій прекрасній землі (Н. Калениченко). 5. Заборгував тобі я чорний хлібе за твій шматок і за твердий сухар (Л. Малишка). 6. Твоя ц і л ю щ а хлібе сила тече в моїх набряклих ж и л а х т о ж як її не цінувать? (Д. Луценко). • С к л а д і т ь у п у б л і ц и с т и ч н о м у с т и л і висловлювання на тему: «Хліб мого народу» (усно) У ж и в а й т е р и т о р и ч н і звертання.

ЖИТТІ

310. з

Перепишіть.

Поясніть,

чим

поширені

вжиті

реченнях

звертання.

1. Возрадуйсь, граде на Д н і п р о в і й к р у ч і ! (Б. Олійник). 2. Я, я к святиню, л ю б л ю тебе н і ж н о , пропахле л ю б и с т к о м і хлібом село (Д- Луценко). 3. М а т і н к о Земле, мов к в і т к у р о з к в і т л у , т и нас зродила д л я радості й світла. 4. Спасенна дорого, освячена Богом, веди мене далі за горн т а д о л и (Т. Мельниченко). 5. Сонечко в з о л о т і й сорочці, постій за дубами на д а л е к і й дорозі! (В. Барка), б. Пробач, перепілко з к р и л о м перебитим, що біль твій забрати собі не зумів (Б. • •

Остапенко). Поясніть р о з д і л о в і знаки у реченнях із порівняльними з в о р о т а м и . Позначте в с л о в а х вивчені о р ф о г р а м и .

3 1 1 . У вказаній п о с л і д о в н о с т і з р о б і т ь с и н т а к с и ч н и й р о з б і р

поданих

речень.

1. Дитинства золоті причали, до вас ш л я х и ведуть усі (М. Томен ко). 2. Чого т и , донечко, наполохалась? (М. Стельмах). 3. Додай нам, доле, м у ж н о с т і і сил! (Б. Дегтярьов). 4. Ж и т т я нам усміхається, братове! (II. Перебийніс). 5. П р у д к о , чоинс мій, л е т и до немудрої мсти (Леся Українка). 6. Друзі кохані! Т д у ш у , і т і л о даймо за край свій єдиний! (Б. Грінченко). ПОСЛІДОВНІСТЬ СИНТАКСИЧНОГО П Р О С Т О Г О РЕЧЕННЯ ЗІ

РОЗБОРУ

ЗВЕРТАННЯМ

• Загальна характеристика простого речення. • Чи у с к л а д н е н е речення звертанням, у к а з а т и його. • Н е п о ш и р е н е з в е р т а н н я чи п о ш и р е н е . • Якою частиною мови виражене звертання. • Яка р о л ь з в е р т а н н я в реченні. Мій побратиме! Інколи пейзажем ми про людину найточніше скажем (М.

РИЛЬСЬКИЙ).

Речення розповідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене, п о в н е ; у с к л а д н е н е з в е р т а н н я м . З в е р т а н н я мій побратиме поширене, виражене займенником т а іменником у ф о р м і кличного відмінка однини. Звертання слугує д л я привернення уваги співрозмовника.

ЗРАЗОК ПИСЬМОВОГО РОЗБОРУ Мій побратиме! Інколи пейзажем ми про людину найточніше с к а ж е м . Речення розп., неокл., просте, двоскл., пошир., повне; ускладн з в е р т а н н я м мій побратиме, п о ш и р . ; в и р а ж , з а й м . т а і м е н , у кл. в. о д н . 312. Перепишіть, розставте розділові знаки. Зробіть розбір речень (усно).

синтаксичний

1. Т р у д и с я д у ш е гнівайся люби і неспокою набирай собі (О. Довгий). 2. Усе задумане шановні мої друзі і співвітчизники збудеться (.» промови). 3. Дніпре Шевченку Україно я до загину вас люблю (В. Чуйко). і . І ви мої волошки в ж и т і і ви т о п о л ь к и у блакиті не п о х и л я й т е голови (Л. Забасити). 5. Ж а г у ч а пісне У к р а ї н и Через п р о в а л л я й верховини пливе т в і й голос с о л о в ' ї н и й у даль немеркнучу с т о л і т ь (М. Рильський). •

Позначте в словах вивчені о р ф о г р а м и . 313. Перепишіть, розставте пропущені розділові знаки. Визначте звертання та поясніть його роль у висловлюванні.

В у л и ц е моя т и незбагненно чарівна будь-якої пори року. Вулице мого дитинства т и п р и х о д и ш до мене у моїх спогадах т и вічно молода і назавжди моя. Т и неоналима к у п и н а моєї д у ш і моїх д и т я ч и х яснозорих мрій і тривог! Я к до храму Божого йду на побачення зі священним д л я мене місцем. Це місце ти батьківське обійстя! Багато тобі сонячних днів, незабутня мала моя батьківщино! За М.

Микола СОБОЛІВСЬКИИ. На вулицях Житомира

Красуцьких.

Чь Напишіть л и с т д о « м а л о ї батьківщини» вулиці свого д и т и н с т в а або батьківського обійстя. У в е д і т ь д о його т е к с т у с т и с л и й о п и с місцевості. Уживайте риторичні звертання. « д о Р о з д и в і т ь с я гравюри М. С о б о л і в с ь к о г о . С к л а д і т ь за ними невеличке W висловлювання, у якому вживайте р и т о р и ч н і звертання. 314. Прочитайте. словосполучення?

Яка

роль

висловлюванні

виділених

слів

За свідченням музикознавців, саме у мовній мелодиці, що визначає своєрідну вимову звукіз (передусім голосних), закладено основу національного співу. Отже, с е к р е т музикальності української вимови треба шукати у її зв'язку з українською піснею. А пісня народилася з мови. Певно, саме через це наші пісні такі мелодійні. За 1.

Фаріон.

• В и д і л е н е в о с т а н н ь о м у реченні с л о в о п о ч е р г о в о замініть на с л о в а безсумнівно, можливо Ч и в п л и н у л а така заміна на зміст речення? Поясніть. Як ви г а д а є т е , чому в и д і л е н і с л о в а , на вашу д у м к у , н а з и в а ю т ь вставними? • Якими р о з д і л о в и м и знаками виділені ці с л о в а в реченнях? Слова (словосполучення), щ о виражають ставлення мовця до висловлюваної ним думки, називають вставними. Вставні слова вимовляють прискорено, зниженим тоном і відділяють від інших слів у реченні п а у з а м и . На письмі вставні слова і словосполучення виділяють к о м а м и : І, здається, тисяча світів слухас співучу Україну (О. Лупій ). Це рідне і знайоме вам, Їй-Богу ( \1. Сингаівський ). \

Встсвні слова не є членами речення.

3 1 5 . П р о ч и т а й т е речення, д о т р и м у ю ч и правильноїінтонації. Визначте вставні слова (словосполучення), з ' я с у й т е , щ о виражає кожне з них. З в і р т е с я з т а б л и ц е ю «Групи в с т а в н и х слів і с л о в о с п о л у ч е н ь за значенням».

1. Без мови рідної, повірте, важко ж и т ь (Г. Биченюк). 2. Вочевидь, доля мови невіддільна від долі народу (В. Радчук). 3. От-от, здалось, отверзнутьея уста (Б. Олійник). 4. Мовою єднання на українській землі, отже, й мовою прогресу може б у т и т і л ь к и українська мова (/. Ющук). 5. Либонь, запізно зрозумів я, що слово треба берегти (Л.

•

Дмитерко).

О б г ' р у н і у й і е вживання у реченнях р о з д і л о в и х знаків.

г ГРУПИ ВСТАВНИХ СЛІВ 1 СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ ЗА ЗНАЧЕННЯМ Значення вставних слів

ади

(словосполучень)

СТУПІНЬ ДОСТОВІРНОСТІ ПОВІДОМЛЮВАНОГО

УПЕВНЕНІСТЬ

Звичайно, дійсно, без сумніву, безперечно. справді, щоправда, певна річ

НЕВПЕВНЕНІСТЬ

Мабуть, може, можливо, здається, очевидно

певно,

РІЗНОМАНІТНІ ПОЧУТТЯ РАДІСТЬ

IIa щастя, на

радість

ЖАЛЬ

На біду, на жаль, як на зло, сказати

ПОДИВ

IIa диво, дивна річ,

СТРАХ

Не дай Боже, страшно

соромно

навдивовижу сказати

ДЖЕРЕЛО ПОВІДОМЛЕННЯ

САМ МОВЕЦЬ

На мій погляд, по-моєму, на мою думку

гадаю,

відомо,

ІНШІ ЛЮДИ

По вашому, кажуть, як кажуть, мовляв, за чутками, за спостереженнями .... за словами ... ЗВЕРНЕННЯ ДО СПІВРОЗМОВНИКА

ПРИВЕРНЕННЯ УВАГИ

Дозвольте, зрозумійте, послухайте, погодьтесь, знаете, бачите, уявіть, запам'ятайте

УВІЧЛИВІСТЬ

Вибачте, ласкаві(

будь ласка, люб'язні)

будьте

ГРУПИ ВСТАВНИХ СЛІВ І СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ ЗА ЗНАЧЕННЯМ Значення вставних слів

ади

(словосполучень) ОФОРМЛЕННЯ ДУМКИ

Перелік: наприклад, по-перше, нарешті; протиставлення: навпаки, однак, ПОСЛІДОВНІСТЬ І ЗВ'ЯЗОК ДУМОК

з іншого

боку;

наслідок, висновок: значить, отже, взагалі, таким

СПОСІБ ОФОРМЛЕННЯ ДУМОК

чином;

Іншими словами, інакше кажучи, до слова, до речі, між нами кажучи, одним словом, простіше кажучи, підкреслюю

316. Прочитайте. Визначте вставні слова, з'ясуйте, щ о виражає кожне з них. Звіртеся з таблицею.

Звичайно, усі мови світу запозичують одна в одної певні терміни для зручності. Скажімо, англійська в її! американському варіанті за рік «приручає» 200 300 слів. До речі, більшість із них — дійсно наукові терміни. А от Україна за кілька останніх років устигла «прихопити* з англійської кілька тисяч слів! Звісно, то вже не взаємозбагачення, а пряме витіснення корінних українських слів американізмами. Таке запозичення, вибачте, нагадує неперебірливе перевдягання в чуже, котре часто пасує так, як корові сідло. Прислухайтеся, будь ласка: « л і з и н г » , « ф а к т о р и н г » , « ф а к с » , «ксерокс», « п р и н т е р » , «картридж », « вінчестер». Виявляється, останнє слово не зброя, а, на щастя, усього л и ш «програма забезпечення». Хтось же має чинити опір агресії іноземних слів? Може, преса? Але це вже не преса, а «медіа», а переймається вона «брифінгами», «рейтингами» та «промоушинами». Може, телевізія? А;іе ж там т і л ь к и й ч у т и про нові «спреї», «міні-супермаркети », «блокбастери», хоч усім названим вище покручам в українській мові, звісно, є свої, нормальні відповідники. Та пора вже створити Комітет захисту української мови від навали безграмотної іноземщини, доки ще не пізно! З

газети.

• З ' я с у й і е лексичне значення кожного з іншомовних слів. За потреби зверніться д о словника іншомовних слів. Назвіть іншомовні слова, идо часто вживають у мовленні вчителі га учні EÜiS Чи усі такі слова мають українські відповідники? Поясніть. •

Визначте с т и л ь тексту, свою д у м к у о б ґ р у н т у й т е . Визначте головну д у м к у тексту. Чи згодні ви з його автором? АргуменО ' т у й т е свою з г о д у (незгоду), д о т р и м у ю ч и вимог п у б л і ц и с т и ч н о г о стилю. Уживайте вставні слова. 3 1 7 . Перепишіть, р о з с т а в т е пропущені розділові знаки. значення вставних слів. Перевірте себе за таблицею.

З'ясуйте

1. Я не гірший за і н ш и х на щастя і за і н ш и х не кращий на жаль (В. Забаштанський). 2. I I a світі безліч т а к и х як я але я ї й - Б о г у один (В. Симоненко). 3. І кожен ф і н і ш — це по с у т і старт (Л. Костенки). 4. Був річ відома молодим я (М. Рильський). 5. К а ж у т ь мудрість приходить з роками (Л. Дмитерко). 6. О т ж е з давніх часів поведу свою річ (О. Прокоф'ев). 7. Л і т е р а т у р а покликана по-перше відображати ж и т т я по-друге нести в собі моральну істину (У. Самчук). 8. Майбутнє зрештою залежатиме від рівня духовності л ю д и н и від рівня ї ї моральності (Олесь Гончар). •

Поясніть лексичне значення виділених слів. Як ви розумієте вислів «іскра у душі»? Д о б е р і т ь 3 - 4 ф р а з е о л о г і з м и зі с л о в о м «душа», складіть із ними речення.

•

Підкресліть члени речення в останньому реченні. Деякі слова можуть виконувати роль і вставних слів, і членів речення. У таких вйпадках слід бути особливо уважним щодо вживання розділових знаків.

ПОРІВНЯЙТЕ: Справді, на БМВ до них директор.

трофейному під'їжджав

М. Стельмах. Директор, видно, був загартований критикою. Олесь Гончар.

Я справді кинув вас. мої степи і луки. Олександр Олесь. Видно шляхи полтавськії славну Полтаву. /.

Котляревський.

Відрізнити вставні слова від невставних можна значенням, якого вони набувають у реченні, та Інтонацією.

за за

31 8. П р о ч и т а й т е . У яких реченнях виділені слова є в с т а в н и м и , у яких — членами речення? Якими с а м е ? Свою д у м к у д о в е д і т ь .

1. М о ж е зламатися тіло, але ніколи - дух (О. Стефанович). 2. І , м о ж е , в ту годину, в ту хвилину вродилась ПІСНЯ (М. Рильський). 3. Усій родині н а д и в о пісню вільну, веселу дід співає журливо (Я. Перебий ніс). 4. Н а д и в о , коло цього питання він найбільше морочився (Б. Ррінченко). 5. З д а є т ь с я , вогнем чудесним сяють зорі з дніпровських круч (Д. Луценко). 6. Гарячому мисливцю і пень лисом з д а є т ь с я (Народна творчість). • С к л а д і т ь по д в а речення (усно) зі с л о в а м и кажуть, повірто, щастя так, щ о б ці с л о в а б у л и і вставними, і членами речення.

правда,

на

3 1 9 . У в е д і т ь подані слова у ролі вставних д о самостійно складеного

висловлювання

на тему « Т е х н і к а в моєму

житті».

Висловлювання

запишіть.

Очевидно, між іншим, па жаль, ясна річ. 3 2 0 . П е р е п и ш і т ь , підкресліть усі члени речення.

1. Явір тополі про щось шепотів, перебратись до неї, напевне, хотів (Н. Чемерис). 2. Ч и справді це кавун, чи ні? Ч и , може, так здалось мені? (Л. Глібов). 3. Експедиція — це вивчення групою туристів з певною метою маршруту, території, одного чи к і л ь к о х об'єктів з використанням будь-яких засобів пересування. Таким чином, експедиції м о ж у т ь бути спортивні, краєзнавчі, наукові (З інструкції). 4. Цей хлопець нінзя! Паш, доморослий, правда, але нінзя (Ю. Обжелян). 5. Не вигасла, бува, та іскра у душі? (М. Самійяе.нко). 3 2 1 . П е р е п и ш і т ь , на місці крапок уставляючи дібрані з д о в і д к и вставні слова.

Вимисел — неодмінний складовий елемент процесу художньої творчості. ... письменник створює образи й картини за допомоіюю фантазії, вимислу, а не простого опису власних спостережень. ... відображення ж и т т я в х у д о ж н ь о м у творі вимагає х у д о ж н ь о г о узагальнення, тому із спостережених фактів митець добирає те, у чому, ... виявляються закономірності ж и т т я . ... ц і л і с н и й образ, картину ж и т т я х у д о ж н и к слова творить у своїй уяві, тому вони є результатом вимислу. З

підручника.

В 2 В И 2 2 ^ П о - п е р ш е . П о - д р у г е . На його погляд. О т ж е . • З'ясуйте стиль висловлювання Як ви с т а в и т е с я д о ш и р о к о г о вживання в м о л о д і ж н о м у с е р е д о в и щ і • і н ш о м о в н и х слів, з о к р е м а англіцизмів т а амориканізмів? П о я с н і т ь причини цього явища. С к л а д і т ь т л у м а ч н и й словник « м о д н и х » запозичень, п о п у л я р н и х само у вашому класі.

ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ! Ніколи не бувають вставними слова навіть, адже, тож, ніби, нібито,

тільки, обов'язково,

причому.

Лише у ролі вставних вживаються слова мабуть, а втім. Не можна сплутувати слова отже (вставне) та о т о ж ( н е буває вставним). Надмірне вживання вставних слів засмічує мовлення. 3 2 2 . П е р е п и ш і т ь . Р о з с т ^ р т е р о з д і л о в і знаки.

1. У процесі наукового дослідження вчені часто пропонують різні навіть суперечливі гіпотези про походження одного слова (З підручника). 2. А дещо мабуть призабулось на голос мій не відгукнулось (Af. Сингаівський). 3. Т и повинен отже можеш (Античний вислів). 4. А втім яка мені у ж е різниця? (Л. Костенко).

323.

Підготуйте

уживаючи

комп'ютерну

презентацію

на

риторичні звертання і вставні слова.

тему

«Зима»,

Використайте

ц и т а т и з художніх творів. Д о б е р і т ь відповідні фотопейзажі та репродукції т в о р і в живопису.

324.

Перепишіть,

розставляючи

пропущені

розділові

знаки.

В и з н а ч т е з в е р т а н н я та в с т а в н і с л о в а .

1. Я д л я тебе горів український народе т і л ь к и мабуть не даже яскраво горів (Б. Симоненко). 2. I I a жаль помирають герої на щастя ще є патріоти (А. Камінчук). 3. Та напевно стоїть ще і світить у т и х і й імлі біля рідного ґанку червона калина (С. Бражник). 4. Боже як прекрасно в світі жить! (А. Камінчук). 5. Н у зимо ти й захолодила! То може знати честь пора! С у п р о т и часу т и безсила й не молода иже а стара! (Н. Кошара). • В и з н а ч т е речоння, у с к л а д н е н і о д н о р і д н и м и ч л е н а м и . О б ґ р у н т у й т е вживання в них р о з д і л о в и х знаків. - т Н а п и ш і т ь в і р т у а л ь н и й л и с т зимі Уживайте риторичні звертання та вставні слова. ^ т Р о з д и в і т ь с я картину С. С в і т о с л а в с ь кого і о п и ш і т ь ЇЇ. У ж и в а й т е у о с о б лення, порівняння, епітети.

Сергій СВПОСЛАВСЬКИЙ. Зимовий пейзаж

Зв'язне мовлення » *

го~и„ W~

СКЛАДАННЯ ТА І РОЗІГРУВАННЯ ДІАЛОГІВ

3 2 5 . Складіть і розіграйте діалог між г о с т е м Львова (Києва, Харкова, і н ш о г о міста) т а м і с ц е в и м м е ш к а н ц е м п р о те, як д і с т а т и с я від і J залізничного вокзалу (аеропорту, автовокзалу) д о центральної площі. І В и к о р и с т а й т е п о д а н і в рамці з в е р т а н н я та вставні слова ( с л о в о • сполучення). Д о реплік діалогу введіть стислий Опис місцевості. Добродію, шановний господарю, поважний гостю, ласкавий пане. М о ж е , п е в н а річ, між іншим, на д и в о , п о - п е р ш е , п о - д р у г е , без сумніву, правду кажучи, отже.

5* 326. Складіть і розіграйте діалог між восьмикласником, який щ о й н о повернувся з екскурси д о Канева (Києва, Полтави, Вінниці), та його * бабусею а б о д і д у с е м , яким д о в е л о с я п о б у в а т и в тих місцях років із * т р и д ц я т ь тому. В и к о р и с т а й т е подані в рамці звертання та вставні слова (словосполучення). Д о реплік діалогу введіть стислий опис місцевості. Хлопче, у л ю б л е н и й онуче, юний мандрівниче, красномовний оповідачу, л ю б и й д і д у с ю , м и л а б а б у с ю , р і д н и й мій. Звісно, на мій п о г л я д , н а п р и к л а д , з д а є т ь с я , щ о п р а в д а , с к а з а т и б, зрозуміло. 327. Складіть і розіграйте діалог між д в о м а восьмикласниками, які вчора відвідали місцевий історичний музей (музей народної архітектури та етнографії). Використайте подані в рамці звертання та вставні слова. Д о реплік діалогу введіть складені з уяви описи д в о х трьох пам'яток історії та культури (козацької шаблі, корогви, криниці, церкви). Д р у ж е , товаришу, о д н о к л а с н и к у однодумне, козаче, сусіде. £

П е в н а річ. г о л о в н е , м о в л я в , б у в а л о , між іншим, б е з у м о в н о .

U j

328. Д о поданих у рамці етикетних формул доберіть із довідки синонімічні.

•щ Складіть і розіграйте діалог, уживши утворені синонімічні ряди. І Спасибі, будь ласка, прощавайте, вибачте.

Д я к у ю ; п р о ш у : б у в а й т о ( д о побачення, д о з у с т р і ч ^ на есе добре, бувайте здорові, ходіть здорові, з Богом); перепрошую (прошу вибачити, даруйте).

Зв'язне мовлення Говоріння

УСНИЙ ТВІР-ОІІИС МІСЦЕВОСТІ У ХУДОЖНЬОМУ СТИЛІ

•

329. Прочитайте. Доведіть, щ о подані уривки є описами місцевості.

I. Довкола простягався рівний, наче стіл, степ. Праворуч ледьледь мріли сизі дніпровські плавні. Неподалік виблискувало невеличке озерце. Його низькі береги поросли шелюгою та очеретом. Над озером схилилося з десяток старих розлогих верб. За И.

Рупгківським.

I I . Я к ластівчине кубельце, притулився будиночок до скелі над морем. З одного боку — прямовисний стрімчак. З другого — безодня, прірва. Х о д я т ь зеленими горбами хвилі, дихають важко і б'ються об скелі. І т і л ь к и позаду будиночка милує зір зелений садок, що східчасто здіймається втору. Облямовує садок вузька доріжка. З а 3.

Петро ЛЕВЧЕНКО.

Село взимку. Глухомань

Тулуб.

Костянтин ГОЛОВІН. В інтер'єрі неба

Сергій СВГГОСЛАВСЬКИИ. Слідки минулого

I I I . Перед ними розіслалося місто. Широкі вулиці, наче річки, поперерізували його і вздовж, і вшир, і впоперек. П о в у л и ц я х сторожами виставились високі кам'яні будинки. Серед невеликих майданів тягнуться вгору гострими шпилями церкви. Кругом ї х обступили крамниці. Наче комашня, снують, метушаться люди. J Усюди гам та г у к , неясний гомін та к л е к і т . З а Панасом

Мирним.

• Розкажіть, як складають речення опису місцевості. У кількох реченнях описів визначто «відоме» та «нове».

! •

Визначте с т и л ь уривків. Свою д у м к у доведіть. J • Створіть «усний малюнок» за одним із уривків. Розкажіть: що і в яких » кольорах ви намалювали б, якби д о в е л о с я п е р е д а т и прочитане фарбами, і \ '

3 3 0 . П О П Р А Ц Ю Й Т Е В ГРУПАХ! Роздивіться і порівняйте картини П. Л е в ч е н к а , С. С в і т о с л а в с ь к о г о , К. Головіна. З а п о д а н и м нижче

планом

складіть

усний

твір-опис

місцевості

за

картиною,

яка

J сподобалась вам найбільше. Д о т р и м у й т е вимог художнього стилю.

П Л А Н ТВОРУ-ОПИСУ МІСЦЕВОСТІ I. Де ця місцевість (галявина в лісі, берег морі, вулиця міста тощо). I I . Якою є ця місцевість. 1. Що найперше впадас т у т у вічі. 2. Особливості місцевості. 3. А р х і т е к т у р н і споруди в ландшафті (якщо с). 4. Рослинність на місцевості (якщо є). III. Загальне враження (що подобається, а що, можливо, ні). •

Прослухайте складені різними групами усні т в о р и - о п и с и , о б г о в о р і т ь їх.

я 3 3 1 . ПОПРАЦЮЙТЕ У ПАРАХ! Роздивіться картини. За поданим у попередній вправі планом складіть усний твір-опис за однією з них. Твір запишіть на чернетках. • Поречитайтс творчі р о б о т и одне одного, відредагуйте обговорення перопишіть відредаговані т е к с т и у зошит.

їх

Після

3 3 2 . Доберіть матеріал до твору на одну з том, поданих нижче. Орієнтуючись на поданий у вправі 3 3 0 план, напишіть твір-опис місцевості за власними спостереженнями.

• «Вулиця мого дитинства». • «Вулиця, на якій я живу» . • «Цю місцину я пам'ятатиму завжди».

• Перечитайте свою творчу роботу. ф а р б а м и на папері (або полотні).

Описане спробуйте

відтаорити

§ 26. В С Т А В Л Е Н І Р Е Ч Е Н Н Я

333. Прочитайте подані в колонках речення. Чи можна сказати, що виділені речення містять додаткові повідомлення або уточнення? Наскільки виграє від уведення таких речень зміст повідомлення?

Ilia покуті Тарас Григорович і Божа І Мати.

На покуті, як водиться між нас, Тарас Григорович і Божа Мати.

ІПобачин я одного разу портрет в [обіймах рушників пророка нації І Тараса.

Побачив я одного разу (сусід у гості запросив) портрет в обіймах рушників пророка надії Тараса.

Л.

Череватгнко.

В. Portio нов.

Вставлені речення передають додаткові повідомлення, побіжні зауваження або уточнення основної думки. Н а п р и к л а д : Проїжджаючи мимо ковалевої хати (у пущі жив коваль), козак одрізнився од своїх (II. Куліш). В усному мовленні вставлені речення вимовляють ш в и д к о та зниженим тоном, виділяють невеликими паузами. На письмі невеликі за обсягом вставлені речення, що містять додаткову інформацію або побіжні зауваження, виділяють ко* мами: Жилося Іванові Івановичу, ще риз кажемо, непогано (Остап Вишня), дужками або тире: Гриць (а ц*> був він) дивився вслід човнові (П. Руткіаський ).

200

334. Прочитайте, д о т р и м у ю ч и правильної інтонації. Яка роль виділених речень? Які з них передають побіжні зауваження? Які — додаткові повідомлення або уточнення?

1. Катерина Павлівна (так звали вчительку) підвела на мене свої по-українському замріяні очі (А. Камінчук). 2. Мій дідусь танкіст — казала бабуся - у війну дійшов аж до Варшави (О. Сенатович). 3. Т у т , кажуть люди, до сонця ближче, до серця ближча земля батьків (М. Сингаїеський). 4. А Кирило К о ж у м ' я к а до змія спішить (комусь з них уже не жить!) Ой, чи битись будуть, чи миритись?.. Може, краще з гадом не сваритись? (В. Чемерис). 5. Найбільш театральне місто У к р а ї н и — К и ї в (тут працює понад 25 театрів) (3 довідника). r v > ' Прочитайте, пропускаючи виділені речення. Виграв чи програв під цього зміст прочитаного? Поясніть. • Поясніть уживання розділових знаків. 335. Перепишіть. Визначте вставлені речення, поясніть роль кожного. Обґрунтуйте вживання розділових знаків.

1. Одного разу — у П и л и п і в к у то було — надворі завірюха куйовдила, буря сумно вила у димар (Панас Мирний). 2. Я т р и ч і піч перехрестила (навчила мати так колись), щоб калачі усім на диво рум'янцем гарно узялись (М. Вайно). 3. Я посміхнусь — така вже вдача — на злі, крикливі голоси (В. Крищенко). 4. Душе (якщо я маю душу)! Яка непереможна ти! (Є. ГІлужник). 5. Та і твоя душа, я добре знаю, чутлива, тріпотлива, як свіча (А. Вортняк). •

Прочитайте речення, д о т р и м у ю ч и правильної інтонації.

336. Перепишіть, розставте пропущені розділові знаки речення виділено). Розставте розділові знаки.

(вставлені

1. Прапрадідів знає вкраїнська земля а д о л я в них часто була полиновою вони ж засіпали душевні поля піснями сумними і рідною моною (Є. Лещук). 2. ІТад тихою рікою стоїть ссло а в тім селі хатина так пісню й казку можна починати у хаті т і й ж и в у т ь його батьки (М. Рильський). 3. За тучами за хмарами та зливами я бачу сходить день ясний над нивами (Я. Тичина). 4. Д у ж е сильна ти помітив до краси людська любов (Д. Білоус). •

Визначте в реченнях однорідні члени

337. Перепишіть, на місці крапок уставте вибрані з довідки вставлоні речення. Розставте розділові знаки.

1. У вітрякові ... не г у л о вже, а ревло (А. Каїка). 2. П т а х прилетів розкрилено і ЧИСТО ... (Р. Плотникова). 3. І ч у л и ми ... як свіжий ранок сонце викликав, сердега-вітер пив росу із к в і т к и (Я. Пукас). 4. В моїм дворі розквітли гладіолуси ... (О.Довгоп'ят). Горять веселки їхніх кольорів. Хіба літас птаство уночі? Чуть було. Дерева тому свідки.

338. Прочитайте. Визначте вставлені речення, поясніть їхню роль у тексті.

Козацька старшина п о д і л я л а с я на генеральну, полкову та сотенну. До генеральної старшини належали: гетьман або кошовий отаман, обозний (він завідував усією артилерією), суддя (він був головою генерального суду), писар (цей керував канцелярією), осавул (він завідував усіма військовими справами), х о р у н ж и й (він відповідав за прапор козацького війська), б у н ч у ж н и й (він пильнував за гетьманським бунчуком), довбиш (це був музикант, що грав на литаврах) та інші. До полкової старшини належали полковник, осавул (він був помічником полковника), полковий обозний, суддя, писар, х о р у н ж и й (цей охороняв полковий прапор), полкові канцеляристи. У складі сотенної старшини були сотник, писар, осавул, х о р у н ж и й (він відповідав за значок прапорець сотні). З

•

В и з н а ч т е с т и л ь тексту.

•

Усно перекажіть текст, у ж и в а ю ч и вставлені речення.

календаря.

3 3 9 . Перепишіть, розставте розділові знаки.

1. Київ це ч у л и усі і раніш кращий за Відень і за Париж! (М. Познанська). 2. Сонячна Я л т а Криму перлина греки ім'я їй дали неспроста (О. Довгоп'ят). 3. Я бачу гарні міста на схилах гори вони красуються високими вежами то химерно переплітались вербові г і л к и вершників навіть бачу вони мчать по звивистих гірських дорогах певно то птаха якась ворухнулася в гущині і навіть чую цокіт копит то дзвеніло у вусі в т и ш і (й. Нестойко). Чи є синонімами іншомовні с л о в а « п е й з а ж » , «ландшафт» Перевірте себе за с л о в н и к о м іншомовних слів.

«рельєф»?

я ^ ш Поясніть, що означають в и с л о в и «міський пейзаж», «морський пейзаж» W т о щ о ? Які пейзажі ви бачите на картинах С Я р о в о г о т а Г. Л у к о м с ь к о г о (див. с. 202, 204)? С к л а д і т ь о п и с и з о б р а ж е н о ї м і с ц е в о с т і . У ж и в а й т е вставлені речення.

^ 3 4 0 . П е р е п и ш і т ь . Визначте вставні слова Чь. вставлені речення, звертання.

(словосполучення),

1. Стоїте, дорогі, на порозі ж и т т я (у дитинство немас, на жаль, вороття). Не губіться, прошу пас, у морі людському! Не забудьте дорогу до отчого дому (Л. Ржегач). 2. Курличуть радо сірі журавлі (ти їх стомила, нелегка дорою), дівча у сішь вглядається з порога, косички заплітаючи малі (Г. Кривда). 3. Я така несказанно багата (та не сріблом, не золотом, звісно). € у мене і будні, і свята, є у мене і праця, і пісня (Я. II у кас). • •

Поясніть розділові знаки в реченнях. Позначто в с л о в а х усі вивчені о р ф о г р а м и . С к л а д і т ь в и с л о в л ю в а н н я «Чим насправді багата людина» вставні с л о в а ( с л о в о с п о л у ч е н н я ) т а звертання.

Уживайте

3 4 1 . У вказаній послідовності зробіть синтаксичний розбір поданих речень.

1. Мелодія дзвону, безсумнівно, заспокоює, навіює спогади (Я. Зубицька). 2. Звісна річ, усім т я ж к а розлука (Af. Рильський). 3. Тоді у лісі на Купала, здалося, папороті цвіт я в темпу н і ч к у відшукала (Л. Зибашта). 4. Щастя, здавалось, злетіло па землю {Олександр Олесь). 5. Видно, вірять люди в чудеса (Л. Дми терко). ПОСЛІДОВНІСТЬ РОЗБОРУ ПРОСТОГО

РЕЧЕННЯ

ЗІ В С Т А В Н И М И С Л О В А М И ( С Л О В О С П О Л У Ч Е Н Н Я М И )

• Загальна характеристика п р о с т о г о речення. • Чи у с к л а д н е н е речення вставними с л о в а м и ( с л о в о с п о л у ч е н н я м и ) , якими саме. • Щ о виражають вставні с л о в а ( с л о в о с п о л у ч е н н я ) . Кажуть, обличчя людини — то д з е р к а л о ї ї д у ш і (А.

Мороз).

Речення розповідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене; у с к л а д н е н е в с т а в н и м с л о в о м «кажуть». Вставне слово називає джерело повідомлення.

Кажуть, обличчя людини — то дзеркало ї ї душі. Речення розп., неокл., просте, двоскл., пошир., повне, ускладн. в с т а в , с л . «кажуть»; н а з и в д ж е р е л о п о в і д о м / ! .

•йкі 3 4 2 . Перепишіть, розставте синтаксичний розбір речень.

розділові

знаки.

Зробіть

1. Немало я пройшов доріг не раз бувало помилявся ( Д . Луценко), 2. Я напоїти силою твоею хотів би пісню земле! (В. Сосюра). 3. За однією з легенд назва міста Бердичів походить від назви племені берендичів (За Г. Скарлатом). 4. А пам'ять наша глибшає нівроку (С. Йовенко). 5. Яка дорога стелиться мій краю перед тобою в світлу далечінь! (Д. Луценко). 6. Здається навіть небо споглядає пишноту світу (О. Ющенко). •

Позначте у словах вивчені о р ф о г р а м и

•

•• Я к і слова граматично не зв'язані з членами речення? •• Яка роль у мовленні звертань, вставних слів (словосполучень), вставлених речень? •» Якими розділовими знаками виділяють звертання? Наведіть приклади. •• 3 якою інтонацією вимовляють звертання? и Я к і вставні слова (словосполучення) с найбільш уживаними? Складіть з ними речення. и 3 якою інтонацією вимовляють вставні слова (словосполучення)? Якими розділовими знаками виділяють на письмі вставлені речення?

Георгій ЛУКОМСЬКИЙ. оргійЛУКОМСЬКИЙ. Свята Софія. Дахи

РЕЧЕННЯ З ВІДОКРЕМЛЕНИМИ ЧЛЕНАМИ § 27.

ПОНЯТТЯ

ПРО

ВІДОКРЕМЛЕННЯ.

ВІДОКРЕМЛЕНІ ЧЛЕНИ

ДРУГОРЯДНІ

РЕЧЕННЯ.

РОЗДІЛОВІ З Н А К И ПРИ ВІДОКРЕМЛЕНИХ ЧЛЕНАХ

РЕЧЕННЯ

343. Прочитайте. У реченнях якої з колонок виділені слова набувають додаткового значення?

одило велике і ласкаве сонце.

А сонце сходило, велике і ласкаве ( Л . Зибашта).

гаю с т в о р е н у з е м л е ю силу.

]

Вітаю силу, створену з е м л е ю (Я. P ( j w « r c ) J

• Речення д р у г о ї колонки прочитайте, д о т р и м у ю ч и пауз т а інтонації відповідно д о розділових знаків • Чи вплинула зміна порядку слів у реченнях на їхній зміст? На сприйняття цього змісту а д р е с а і о м мовлення? Зробіть висновок: яка р о л ь у реченні слів, виділоних в усному моиленні паузами т а інтонацією, а на письмі — комами?

Змістове та інтонаційне виділення другорядних членів речення для увиразнення їхньої змістової ваги називають ВІДОКРЕМЛЕННЯМ. Відокремлюватися можуть тільки другорядні члени речення. В усному мовленні відокремлення вирізняють В І Д П О В І Д Н О Ю інтонацією, паузами та сильнішим наголошенням. На письмі відокремлені члени речення виділяють комами або тире. Наприклад: Йде зима, холодна і різка ( И. Сосюра ). Лежить ріка — велика і безсмертна (М. Шевченко). Відокремлені другорядні члени речення у змісті речення є особливо важливими. Зазвичай вони виражають суть ними повідомлюваного або ж мають відтінок важливого додаткового повідомлення. Речення з відокремленими членами вимовляють так. Перед відокремленим членом голос підвищують і роблять паузу, відокремлений член вимовляють з особливим підкресленням. Якщо відокремлений член стоїть на початку речення, його вимовляють із інтонаційним підвищенням голосу, а після нього роблять паузу.

• ВІДОКРЕМЛЕНІ

ОЗНАЧЕННЯ

344. Прочитайте, інтонуючи речення відповідно д о розділових з н а к і в . Визначте відокремлені члени речення.

Небо розгорнуло свій намет — синій, широкий, глибокий! Бездонне й широке, круглим шатром спускалося небо над землею. Сонце піднялося вже височенько і, гаряче, іскристе, обливало широке поле своїм огнистим світлом. Повітря ані ворухнеться чисте, прозоре, спокійне. Сонце котилося аж по землі, розстилало проміння, щирозлотне, блискуче. За Панасом • Яка роль відокремлених членів речення в мовленні? • Які саме члени речення є відокремленими в уривку? • Визначте в уривку речення з непрямим порядком слів

Мирним.

О з н а ч е н н я відокремлюють, якщо вони: » стосуються члена речення, вираженого особовим займенником: Як вона там, бідолашна? (М. Стельмах): * стоять після означуваного слова-іменника, особливо якщо перед ним уже € означення: В небі, чистім і прозорім, сонце сяє (М. Рильський ). Пік мороз в ту сніжну зиму, довгу і сувору (Д.Луценко); * виражені дієприкметниковим зворотом, що стоїть після означуваного слова: Ще спить земля, укутана снігами (Д.Луценко): * виражені дісприкмегниковим зворотом або одиничним дієприкметником, що стоїть перед означуваним словом, але має обегавинно-причинове значення: Скуті кригою страшною, сплять озера і гаї (Олександр Олесь). Здивований, хлопець постояв ще трохи, а потім рушив (Є. Гуцало). Поширені означення, виражені дієприкметниковими зворотами, що стоять перед означуваним Іменником і не мають додаткових обставинних відтінків значення, не відокремлюють: Стоять налиті сонцем дні (М. Луків). Якщо поширене чи непоширене означення в і д і р в а н е від означуваного слова Іншими членами речення, його відокремлюємо незалежно від місця р о з т а ш у в а н н я в реченні: І ми пішли, палкі, веселозорі (А. Малишко). 3 4 5 . Перепишіть. Визначте й підкресліть відокремлені Обґрунтуйте вживання розділових знаків.

означення.

1. Глибоко в пам'яті квітне спогадом день, теїілий,

літній

(О. Довгоп'ят). 2. ВІР Я, веселий і босий, серед гречаних медів (Б. Олійник). 3. Рідний степ, широкий, вільний, пишнобарвний, рантом став перед очима (AI. Вороний). 4. Л на серці стояла радість, навіяна пахощами молодої трави (М. Івкенко). 5. Осяяний сонцем, перед нами розкрився зовсім новий світ (О. Довженко). 6. А сонце, тепле і ласкаве, спинило погляд на землі (Олександр Олесь). • •

Визначте означення непоширені та поширені. Прочитайте речення, дотримуючи правильної інтонації. О п и ш і т ь картину О Івахненка. уживаючи відокремлення. Поясніть її назву. А як уявляєте д о л ю ви особисто?

Олекслвдр ІВАХНЕНКО.

Доля

346. Прочитайте речення, інтонуючи їх за правилами. уживання та невживання розділових знаків.

ія стала дивна і струнка (/.

Тополя стала, дивна і струнка.

Василькук).

і розсипались холодні і дрібні (О.

Поясніть

Кононенко).

шумливі і духмяні холодна роздягла (В. Сосюра).

Зірки розсипались, холодні і дрібні. Сади, шумливі і духмяні, холодна осінь роздягла.

Ч и згодні ви, що відокремлення залежить від бажання автора? Свій висновок підтвердіть самостійно складеними реченнями. Якщо перед означуваним іменником немає означення, непоширені

означення,

що стоять після нього,

можуть

відокремлюватись або не відокремлюватись. Це залежить від бажання

автора.

Записуючи такі речення, керуйтеся їхнім інтонуванням. 347. Прочитайте речення, інтонуючи їх відповідно до знаків. Поясніть уживання розділових знаків.

розділових

1. Ідуть дощі легкі й прозорі (А. Малишко). 2. Встає п о т да, тиха і хороша (А. Малишко). 3. Настали ночі темні і глибокі (М. Антіох) 4. Іде гроза дзвінка і кучерява садам замлілі руки цілувать (Л. Костенко). 5. Спить земля, охмарена і славна (А. Малишко). 6. Промерзло небо, місячне і тихе (М. Сингаївський). 7. Горить вікно яскраве і сумне (П. Перебийніс). • Визначте слова, ужиті • переносному значенні. Розкрийте ці значення. 348. Складіть усне висловлювання на тему «ЗИМОВИЙ ДОЩ» у художньому стилі. Уживайте речення з відокремленими означеннями. 349. Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки.

І . Земля рипить морозами окута (А. Малишко). 2. 1 панує холодна зима невблаганна і люта (В. Грінчак). 3. Мерзне мокре листя сплять квітки сумні. Що їм бідним сниться у холоднім сні? (В. Сосюра). 4. Сплять сивиною закутані гори (Б. Дегтярьоа). 5. Обмерзла кригою озимина ламалась ( О л е с ь Гончар), б. Упадуть сніжинки т и х і і несмілі (В. Сосюра). 7. Л я у світ снігами оповитий вглядаюсь через батькове плече (О. Довгий). 8. Любові сповнений до дна я вам щедрую добрі люди (Д. Луценко). •

Визначте означення нспоширені та пошироні.

350. Перебудуйте речення так, щоб поширені відокремлювались. Перебудовані речення запишіть.

означення

ЕВ^ЕВС^ Побите дощем поле ще и град поб'є. — Поле, дощем, ще U град поб'є.

побите

1. Неправдою здобуті скарби не дають користі (3 Біблії). 2. Зароблений працею сухар м ' я к і ш и й за дарованого бублика. 3. Наука — то викопана голкою криниця. 4. Читання — то покладений за пазуху сніг. 5. Одержані в дитинстві знання — то нирізьблене на камені зображення.

Народна творчість.

•

Поясніть уживання тире.

351. Перепишіть, розставте пропущені розділові знаки.

І . Чи не сліпить грозою ткана ніч? (Л. Костенко). 2. Громом налякана змахує крилами чапля сердита (В. Раєеський). 3. Учора був т у т лісовик від моху весь позеленілий (Олександр Олесь). \. Затисненс між горбами сільце мало лише дві вулиці (Ю. Мушкетик). 5. П о к и н у т а людьми за довгі дні дорога помирає в бур'яні (Д. Павличко). 6. Низько над землею носились чимось з а к л о п о т а н і ластівки (М. Старицький). 7. Зачарований даллю я про все забуваю в цю мить {Д. Луценко).

• Поясніть, V ЯКИХ випадках відокремлюють виражені дієприкметниковими зворотами й одиничними дісприкме і пиками означення, які стоять перод пояснюианим словом. Д л я підкреслення змістової ролі м о ж у т ь в і д о к р е м л ю в а тися

реченнях

і означення,

виражені

іменниками

ф о р м а х н е п р я м и х в і д м і н к і в із п р и й м е н н и к а м и а б о без них:

Невеличкий, З кулачок, жив в болоті, куличок Звучав потемнілий дзвін, пудів на тридцять

(О. Пархоменко). (М. Стельмах).

352. Прочитайте. Визначте відокремлені означення. Укажіть серед них ті, що виражені іменниками з прийменником.

1. І пахне свіжо й смачно в отчій хаті духмяним, т і л ь к и з печі, житняком (Д- Луценко). 2. Висока, до шиї козаків, трапа вкрииала береги річки (А. Кащенко). 3. Той бичок, з-під чорнушки-корови, був улюбленець Інасів ( l l a u a r Мирний). • , ;

Яка роль відокремлених означень у реченнях? 353. Перепишіть. Підкресліть у реченнях члени речення.

® і. Веселка була схожа на д у г у , дбайливо розмальовану господарем, вбрану в красиві весільні стрічки (Ю. Мушкетик). 2. У тніпі, настояній духом гречаним, напахченій визрілим чаром городнім, с и д ж у перед дідом (II. Перебийніс). 3. Снігами прихоропгені, вітрами заколисані смереки над Карпатами мов на блакиті писані (М. Нагнибіда). 4. Роз'ятряний нудьгою, затоплений у задум, плентавсь я тихою ходою берегом річки (АГ. Коцюбинський). • • •

Визначте відокремлені означення. Визначте речення, ускладнені однорідними членами. Позначто в словах усі вивчені о р ф о г р а м и

• А 1 354. Перепишіть, розставте пропущені розділові знаки.

1. Усім любе слово сказане до речі (з Біблії). 2. Я не соромлюся свого рядка наївного й немудрого але правдивого (Д. Ііавличко). 3. І у слові озветься стокрнло тишина перетворена в грім (М. Рильський). 4. Озвучене піснями бринить моє перо (П. Перебийніс). 5. Слона давно забуті і священні хотів я а кожнім серці пробудить (М. Гурець). 6. Задоволений ж и т т я м поет щойно сміявся (П. Перебийніс). 7. З образою сказане слово будить гнів (Панас Мирний). 8. Яке ж то roj>e — слово лицеміра гнучке й блискуче мов гадюча шкіра (Д Ііавличко). • Укажіть речення, у яких дієприслівникоізий зворот стоїть на початку, у середині та в кінці \ - y f Складіть р о з д у м на тему « С л о в о буває по ТІЛЬКИ шовкове» Ужипайте <7У відокремлені означення. • Підготуйте та проведіть у класі дискусію на тому «Чи кожна людина та/іановита?»

355. ПОПРАЦЮЙТЕ У ПАРАХ! Продиктуйте одне одному текст (за абзацами). Поміняйтеся зошитами та перевірте роботу т о в а р и ш а . З н а й д і т ь п о м и л к и , в и п р а в т е їх.

Зима. Земля скована морозом покрилася білим снігом. Замазане зелено-бурими хмарами високе небо припало до землі. Сумно. Один вітер гуляє по волі, гуде та реве. На прикритих снітом ланах де-не-де бовваніє почорнілий бур'ян. Х у т о р и видніють здалеку, обставлені ожередами соломи. Короткий зимній день минав. Ясне сонце ховалося за гору, обдавало червоною заграною небо, чисте й високе. Зоря почала ж о в т і т и , пригасати. Над землею розстилалася н і ч , на небі схоплювалися зорі. Б л и с к у ч і й ясні, вони так вистилали все небо, мов х т о висипав ї х із коша. За Панасом Мирним. • П і д к р е с л і т ь у реченнях т е к с т у відокромлені означоння. виявіть, чим вони виражені. •

Визначте т и п и д о п у щ е н и х помилок.

3 5 6 . П р о ч и т а й т е речення, визначте вжиті в них прикладки. Ч о м у п р и кладка є р і з н о в и д о м означення? Назвіть означувані п р и к л а д к а м и слова.

1. Вкраїно-мати, народи героїв! (В. Крищенко). 2. Підводиться вона, Вкраїна, наша мати (Л. Малишко). 3. Любімо нашу Україну! І Бог любитиме нас, українців (3 газети). Л. І х т о ж то забуде оті сторінки з віршем « Л ю б і т ь У к р а ї н у » ! (О. Ющенко). 5. У прадідівській формі глека, в шаблі, в списі — скрізь вона, наша славна давнина (М. Хорое.ницька). 6. Х т о поверне нам п і с н і — і н с т р у к ц і ї до користування поверненими цінностями? (В. Голобиродько). • •

Визначте прикладки непоширені т а поширені. Які з прикладок с відокремленими? Поясніть. Відокремлюватись можуть непоширені й поширені п р и к л а д к и , виражені іменником або іншою частиною мови в значенні іменника. Прикладки відокремлюють, якщо вони стосуються: • власного імені і стоять після нього: Нехай почує вся земля про мужнього Франка Івана, сина коваля.' (П. Тичина): • власного імені, стоять перед ним, але мають д о д а т к о в е обставинне значення: Тонкий знавець фольклору. Максим Рильський записував і зберігав його для }<ащадків (З підручника ): • загального іменника та стоять після нього і € поширеними: Мій син. грибок на двох тоненьких ніжках. !J перший раз пішов сьогодні в школу ( М. Рильський ); • особових займенників: Іду я. степів перехожий.радію од щастя землі (В. Сосюра). /[Щасливиця, я маю трохи неба (Л. Костенко).

[

Завжди відокремлюють прикладки, виражені сполученням слова чоловік, чолов'яга, дівчина, хлопець, дід, людина І под. з іншими словами: Веде хана на припоні Сірко хлопець молодецький (Л. Забашта). Немолодий чолов'яга, бригадир був неабияким майстром (К.Лубенець). Якщо прикладка, що стоїть перед пояснюваним словом, має тільки означальне значення, її не відокремлюють: Директор школи Василь Марковим Рясний був схвильований вкрай (О. Довженко).

357. Прочитайте. Визначте відокремлені прикладки.

1. Люблю Дніпро — ріку свого народу (/. Саєич). 2. В серці моєму живе сонцесяйна перлина срібномовна моя Україна (М. Сингаівський). 3. Плекаю ї х , розкішні квіти слова, д у ш і моєї образи святі, єдину втіху у моїм ж и т т і (С. Черкасенко). 4. І як вона Співать могла, ця проста дівчина з села? {Олександр Олесь). 5. Ми, селяни, всі потроху філософи (Af. Стельмах). •

Визначте п р и к л а д к и непоширені й поширені.

358. Перепишіть, підкресліть усі члени речення. Визначте відокремлені прикладки.

1. Голови повік не схилить Київ слави богатир (П. Усенко). 2. Сяс в злоті крил охоронець Києва — Архангел Михаїл (А. Камінчук). 3. А я живу, людина між людей (П. Перебийте). 4. Підсвічені багрянцем, тихо л и н у т ь л и с т и кленові, падають до ніг безсмертній Лесі — гордості Вкраїни (О. Ющенко). 5. Надійшов голова — привітний червонощокий чоловік (Олесь Гончар), б. У ч и т е л ь ф і з к у л ь т у р и Микола Дмитрович тс ж приєднався до малюків {Олесь Гончар). •

О б ґ р у н т у й т е вживання великої літери.

359. Перепишіть, розставте пропущені розділові знаки. відокремлені прикладки.

Визначте

1. Згадайте Вогдана старого гетьмана (Т. Шевченко). 2. Байраками їхав до війська Григорій Триволя козак молодий (Af. Стельмах). 3. ТІлипе Десна Довженкова ріка (А. Малишко). 4. Спрадавна ісігують легенди про Р ж и і ц і в квітуче полянське село (/>'. Дегтярьов). 5. Шофер л і т н і й чолов'яга мав атлетичну будову тіла засмагле обличчя міцні ж и л а в і руки (Л. Дмитерко), б. У нас у бджіл такий девіз Х т о не працює її мед не лізь (Народна творчість). • Визначте речення, у с к л а д н е н о о д н о р і д н и м и членами речення, поясніть у ньому розділові знаки. • Визначте речення з прямою мовою. Поясніть у ньому розділооі знаки.

Відокремлюють прикладку, ЩО приєднується до означуваного слова словами на прізвище (на ймення), р о д о м тобто, так званий, або (чи): Жив на Дніпрі Тарас, на прізвище Сторчак (11. Куліш). Кам'янисті еаг)и. або рокарії, -цг поєднання

рослин

із камінням

довідника

360. Прочитайте. Визначте відокремлені прикладки.

1. Козак Бобренко, на ім'я Григорій, єдиний син достойної вдови Костенко). 2. Ой був на Січі старий козак, на прозвище Чалий (Народна творчість). 3. Острів Х о р т и ц я дістав свою назву від слова • х о р т » , тобто пес (Д.Явориицькии). 4. Ми всі із хліба виростали, сину, із праці себто (В. Олійник). 4. Старий учитель, родом із Засилля, торкнув плече: «Солдате, не журись» (Б. Олійник). 5. Т о б у л а Ликерія Петрівна, на прізвище Висока (/. Нечуй-Левицький). (Л.

Відокремлену прикладку зазвичай виділяють комами: устав на горах перед нами, наш Київ (М. Рильський). У вйпадку, коли відокремленій прикладці надають особливого змісту і виділяють у вимові довгою паузою, її виділяють тире: Є у мене мати — Україна мила ( М. Хпросницька ). І він

361. Прочитайте речення, Обґрунтуйте вживання тире.

дотримуючи

правильної

інтонації.

1. Т а к и й пісенний добрий лад в землі моєї — України (А/. Сингатський). 2. Я кланяюсь народу-сівачу, його святині — пісні незабутній (11. Тіеребийніс). 3. І пісня - сонячна душа народу — злетіла в небо, плавна і дзвінка (М. Сингаївський). 4. Верховна Рада України приймає основний Закон — Конституцію (3 підручника). 5. Міністерством юстиції У к р а ї н и зареєстрована громадська організація - Українське козацтво (3 журналу). •

О б ґ р у н т у й т е вживання великої літери. 4

362. Прочитайте. Визначте відокремлені прикладки та означувані ними слова. Обґрунтуйте вживання розділових знаків.

1. І'озвивайся ж барвінково у саду нового часу, українське рідне слово — слово Лесі і Тараса! (Д. Кононенко). 2. Мово моя, полинного степу стеблинко, як же т и вижила, с т і л ь к и зазнавши біди? Як підвелась ти. зазеленіла гінко із-під пожарів, із-під копит ордч Мово моя, мальво з-під білої хати, шовк пелюстипок, тоненькийтонюсінький стан... А не змогли ж дихання твоє перетяти ані аркан яничарський, ані ятаган! (Т. Коломієць). 3. Т и зіткана сонцем з добра і любові, о ггісне. зажуро моя чорноброва (Н. Пукас). С к л а д і т ь план, розробіть з а х о д и і проведіть «Рік української І Я І ваиіій школі або родимі

КНИЖКИ-

363. П е р е п и ш і т ь . Поясніть уживання розділових знаків. Підкресліть члени речення.

1. Загнузданий Х м е л ь н и ц ь к о г о рукою, по б р у к у дзвонить копитами кінь (В. Сосюра). 2. Головне покликання мови творити із людини біологічної людину розумну, себто громадянина (В. Олійник). 3. Плекаймо поезію — д у х народу, силу його і славу (Б. Лидрусяк). 4. А воно все вірить, перекотиполе, іцо його нащадки в землю пустять корінь (В. Писцов). 5. Бездухі мають рабську д у ш у , покірну, зрадницьку, байдужу (Б. Біллс). б. У заморські вдяганки наряджена Ґава у ж е не видасться не надто іі плюгава (С. Ковалі,). 7. У Сквирі лікар був, на прізвище Рушилов (Лі. Рильський). • В и з н а ч т е речення з д і є п р и к м е т н и к о в и м и з в о р о т а м и , п о я с н і т ь у них розділові знаки •

У к а ж п ь с к л а д н е речення.

• ВІДОКРЕМЛЕНІ ОБСТАВИНИ 3 6 4 . П р о ч и т а й т е речення, правильно їх інтонуючи. Поясніть уживання розділових знаків.

1. На людей дивлячись, і себе бачиш. 2. Кравцем, тешучи дерево, не станеш. Я. Старцювати, знаючи ремесло, не станеш. 4. Обличчя не вмиєш, рук не замочивши. 5. Кожен птах, свою пісню співаючи, здіймається до пебсс. Народна

творчість.

• Укажіть речення, у яких д і є п р и с л і п н и к о в и й зворот с т о ї т ь на початку, у середині т а и кінці v - y ^ З р о б і т ь висновок: чи впливає місцо д і є п р и с л і в н и к о в о г о з в о р о т у в реченні на виділення його на письмі комами? • Чи є д і є п р и с л і в н и к о в и й зворот в і д о к р е м л е н о ю о б с т а в и н о ю ? Поясніть. • Н е п о ш и р е н о ю чи поширеною о б с т а в и н о ю є д і є п р и с л і в н и к о в и й з в о р о т ? Чому?

• діспрмсяівммяовммм упавши ніг (Є.Лещук );

«воротами:

мившись, поволі затихають (і). Довгии ).

Заплакала

хвиля,

365. Прочитайте. Визначте відокремлені обставини. З'ясуйте спосіб їхнього вираження.

1. Сплеснувши крильми, день на захід мчиться вчвал (Б. Кранців). 2. День минав, залишивши купу вражень ( З і р к а Мензатюк). 3. Д день, допивши сонця келих, уклався спати під млином (1. Коваленко). 4. День народжується, спускаючись із неба на землю. Увечері день відходить, піднімаючись у небо (В. Захарченко). 5. День поночіс, зачекавшись ночі (В. Затуливітер). 6. І, в зірку твердо вірячи свою, її шукав я звечора і зрана (Пориє Тек). 7. За тополями ранок встає, одягнувши в рожеве калину (/. Переломов). • В и з н а ч т е в к о ж н о м у з речень місце д і є п р и с л і в н и к о в о г о з в о р о т у с т о с о в н о дісслова-присудка. • •

О б ґ р у н т у й т е вживання р о з д і л о в и х знаків у реченнях. П р о ч и т а й т е речення, п р а в и л ь н о іх інтонуючи.

366. Подані речення доповніть самостійно дібраними дієприслівниковими зворотами. Доповнені речення запишіть, відокремлені обставини підкресліть. Поясніть уживання розділових знаків.

Дівчина співала. Пісня брала за душу кожного. Люди притишували крок, зупинялися, слухали. Та ось завмер останній звук дівочоїх) голосу. Небо неначе потемніло. Сонце ніби поблякло. Як впливає на вас н а р о д н а пісня? С у ч а с н а пісня? К л а с и ч н а музика? С 5 а Р о з к а ж і т ь п р о свої м у з и ч н і у п о д о б а н н я У ж и в а й т е в і д о к р е м л е н і о б с т а в и н и , виражені д і є п р и с л і в н и к о в и м и з в о р о т а м и 367. Перепишіть, розставте розділові знаки.

Тихо-тихо зазвучав голос дедалі все дужчаючи та піднімаючись угору. Слухаючи всі ураз стихли. І було що послухати. У кожного перед очима стала ніч тиха та зоряна. Сизим мороком криє нона страшенні скелі. Здається гори тремтячи порушаться скелі ш е п о ч у т ь між собою дослухаючись до того гомону. Серце завмирає душа ширшає. Ніби чуєш як б'ється світове серце. Пісня завмерла. Луна від неї бриніла в душі н кожного в о р у ш а ч и якісь почування. Усі мовчки схилившись сиділи. За Пинасом Мирним. • Визначте та підкресліть відокремлені обставини • В и з н а ч т е с к л а д н і речення. ; v y Як ви р о з у м і є т е вислів «Музика, на нагадуючи ні про що. може сказати все» (/. Ервнбург)? У відповіді в ж и в а й т е в і д о к р е м л е н і о б с т а в и н и 368. Прочитайте. Визначте обставини, виражені о д и н и ч н и м и дієприслівниками. Чому одні з них відокремлюємо, інші — ні?

1. Білим цвітом сніжини, кружляючи, падали З хмар 07 Луценко). 2. Снігопад валив не перестаючи (Т. Колісник). 3. І сніг молодий, пролг таючи, тане (Т. Сгвернюк). 4. Вражали барви нас, згасаючи. Л е ж а т ь 214

сніги u полях, не танучи (Г. Скірська). 5. Ліс на хвилину примонк, ані шелесне завмерши (М. Луків). 6. Природа завжди діє не поспішаючи (Ц. Менделеев). 7. Навчаючись, не дай думкам заснуть! (Фірдоусі). •

Поясніть написання не з дієприслівниками 369. ПОПРАЦЮЙТЕ В ГРУПАХ! Підготуйте доповідь у науковому

стилі на тему «Відокремлення обставин, дієприслівниками» таблицю.

Як

унаочнення

Швиденько сльози Марія втерла сміючись.

одиничними

подану

Марія, вагаючись, проворною Уляною.

Т. Шевченко.

Співають ідучи дівчата.

виражених

використайте

ступає

нижче

за

М. Стельмах.

Й д у т ь по долині і, йдучи, співають. Т. Шевченко.

По вулиці ідуть співаючи дівчата. В. Сосюра.

Т. Шевченко.

З-за дерев, співаючи, струнка жінка.

з'явилася

;

М. Стельмах. • Визначте з-поміж учнів своєї групи доповідача (того, хто виступатиме з доповіддю) та опонента ( т о ю . хто ставитиме йому питання). Прослухавши доповідь іа відповіді доповідача на питання, дайте оцінку роботі обох учнів. 370. Запишіть речення, розставивши пропущені розділові знаки, у такій послідовності: • речення, у яких обставини відокремлюють; • речення, у яких обставини не відокремлюють.

1. Полум'яніючи згоряє над нивами ще молода зоря (Л. Тендюк). 2. Вітер лютий налетів з розгону і втомившись під дверима л і г (М. Шеремет). 3. Я йшла не оглядаючись цей раз (С. Йовенко). 4. А я дивлюсь зітхаючи і мчуся сніг збиваючи і мчу і мчу кудись (Г. Коваль). 5. Х л о п ц і бігли не озираючись (В. Рутківськиіі). б. Не відстоюй своєї думки розмахуючи кулаками. Відстоюй свою думку розмахуючи думками (Г. Кирпа). •

Підкресліть у реченнях усі члени речення. Дієприслівникові звороти фразеологічного к о м а м и н е в и д і л я ю т ь : Тікати не. чуючи ніг. склавши руки.

типу Сидіти

371. Прочитайте. Визначте фразеологізми, розкрийте'їхнє значення. Поясніть розділові знаки в реченнях.

1. Що ж їм сидіти згорнувши руки й чекати, щоб за них хтось подбав? (АГ. Коцюбинський). 2. Оленкя мовчала втупивши очі в підлогу (А. Хижняк). 3. Я вже такий був меткий і проворний, що між дощовими краплями блискавкою проскакував, чуба не замочивши, ніг не забрудігивши (С. Гуцало).

372. Перепишіть. Поясніть уживання розділових знаків.

1. Карно, позичивши у сірка очей, мовчки виринув і з - з н р о г у хати, несучи в одній руці хлібину, я в другій — глечик м о л о к а (Ю. Яновський). 2. Копаль тоді уклонивсь панотцеві та й потяг у хату, піймавши облизня (//. Куліш). 3. «Все гаразд, минуло л и х о » , — думав так цей молодець, запустивши руку тихо у державний гаманець (С.

Воскрскасенко).

• Визначте фразеолої ізми, поясніть значення кожного. • С к л а д і т ь і запишіть речення з фразеологізмами зціпивши зуби; хвіст бубликом: занепавши духом; зг нітивши серце.

тримаючи

Відокремлюють обставини, виражені іменниками зі словами незважаючи на ..., починаючи з ..., на випадок ..., за наявності ... -. Незважаючи на вітрець, робилося душно (Григорій Тютюнник ). Обставини зі словами завдяки, внаслідок, усупереч, відповідно до, згідно з, залежно від, наперекір, з причини, у зв'язку з можуть відокремлюватися за бажанням автора. 3 7 3 . П р о ч и т а й т е . Визначте в і д о к р е м л е н і о б с т а в и н и .

1. Незважаючи на постійні і численні клопоти, мама завжди була привітною (II. Фе.<)чснко). 2. Починаючи з листопада, у школі працюватиме лінгвістичний гурток (3 раїііооголошення). 3. Шевченко безсмертний зандяки українській мові, а українська мова безсмертна завдяки Шевченкові (П. Загребельний). 4. Нерви, завдяки обтиранням холодною водою, фізичній гімнастиці, зосередженню полі на одній якійсь д у м ц і , незважаючи ні на що, міцніли, гартувалися (/. Багряний). 5. На випадок дощу, змагання з волейболу будуть перенесені до спортзалу (3 оголошення). 3 7 4 . П е р е п и ш і т ь . Р о з с т а в т е п р о п у щ е н і розділові знаки.

1. У колодязі незважаючи на його страшенну глибину води не виявилось (М Старицький). 2 . Я мінятиму к н и ж к и в р а й о н н і й бібліотеці щотижня починаючи з наступного понеділка (3 розмови). 3. За наявності протоколу можна вимагати виконання визначених загальними зборами доручень (3 інструкції). •

Позначте о словах вивчені о р ф о г р а м и

3 7 5 . В і д р е д а г у й т е речення та запишіть.

1. Прочитавши історичну п о в і с т ь , в о н а мені сподобалась. 2. У с е більше закохуючись у цю і с т о р и ч н у д о б у , виникла повага яо волелюбності й незборимості наших предків. 3. Звернувшеся підручника історії, хотілося більше дізнатися про долю запфрояькпго козацтва.

376. Перепишіть, розставте пропущен розділом знаки.

. ^BL 1. Обпікаючи нам д у ш і т и х и й реквієм лунає Козака несуть (Я. Поклад). 2. Мати діток колихає і співаючи навчає Л ю б і т ь Україну (О. Мит ієн ко). 3. Х т о там співає опівночі згадавши долю нелегку ( Г Крияда). 4. Л слово з маминого серця почавшись обійма віки (О. Матеико). 5. Святиню захищатиму від хамства відкинувши і сумніви і страх (Б. Манюк). 6. Краще померти стоячи н і ж на колінах ж и т и сказав учитель історії дітям. 7. Ми давно переглянули вартість речей розділивши святе і фальшиве (/>. Олійник). •

Визначте» речення з прямою мовою

Зв'язне мовлення Читання • Говоріння

УСНИЙ СТИСЛИЙ ПЕРЕКАЗ РОЗПОВІДНОГО ТЕКСТУ, ЩО МІСТИТЬ ОПИС МІСЦЕВОСТІ

377. Прочитайте текст, визначте його тему й головну думку. Поясніть лексичне значення виділених слів.

Кодацька фортеця

Я к т і л ь к и Х м е л ь н и ц ь к и й прибув до Січі, й о т було обрано і^тьманом козацького війська. Тоді до нього приєдналося чимало січового лицарства. Становище було небезпечне. На Запорожжя прямувала польська армія. Праворуч відСічі стояла над Дніпром міцна польська фортеця Кодак. Козакам треба було убезпечити себе з боку Дніпра. Порадившись із полковниками, гетьман вирядив Богуна й Нечая з тисячею козаків добути Кодак. А сам із Перебийпосом попрямував Диким Полем польській армії навперейми. Добути Кодак, не маючи гармат, неможливо було не те що з тисячею, а й з десятьма тисячами козаків. Зі сходу й півдня фортецю захищали кручі Дніпра, з півночі — густі байраки, із заходу — стен, що на ньому далеко видно. Навколо фортеці — глибокі, як провалля, рівчакм. За рівчаками стояли вали, високі, неприступні. Іірама була т і л ь к и одна і дуже міцна. Щоб не помітили поляки, козаки наблизилися до фортеці поночі по глибокому байраку. Знлишипши ЇІечая з козаками перед ( ж о о д м и , Ь о г у н рушим далі. Узявши дванадцять охочих запорожців, їх у ябряннл реєстрових козаків, а сам убрався військ*. Інші козаки мали лежати на з е м л і , а ж а о м і ае почують постріли, а тоді чимдуж поспішати д о брами м о в у им в о р ж т у и о к . Розмовляючи а тонариш&ми навмисне голосно і г о - л о л ь с ь к о м у . Вегуи одаерто п і ш о в до б р а м и , а и об ли.«у лежали в залозі ю ш к и . Бегув

перевдягнув

і щггчиии

польського

Ніч була зоряна, але темна. Кодацький поріг шумів і стогнав. Смуга самого порога була темна, як роззявлена паща примари. З вежі обізвався вартовий. Богун сказав, що він польський хорунжий І йде попередити, щоб У фортеці стрічали гостей. По сподіваючись нічого лихого, вартовий одсунув засова. Не встиг він г л я н у т и Богунові у вічі, як упав від його стусана. Козаки, надавивши на браму д у ж и м и плечима, відчинили ü навстіж.

М. ВЕБЕЛЬ. Кодацький поріг на Дніпрі

Б і л я брами зчинився галас, колотнеча, пролунали постріли. Вартові б і г л и з усіх боків і намагалися зачинити браму, але полковник Богун з товаришами рубали ворогів шаблями. Не раз заносилися ворожі шаблі і над Богуновою головою, та полковник вибивав ї х з рук жовнірів. Хтось випалив у Богуна з мушкета, але к у л я влучила в ремінний черес і відскочила від червінців, що в ньому були. Наостанку полковник мало не загинув від ворожого списа, та на поміч йому підскочив запорожець і перебив списа своїм келепом. Ворогів дедалі більшало, козаки знесилювалися. На щастя, почулося т у п о т і н н я ніг, і до брами, мов степовий вітер, убіг полковник Нечай із товариством. За кілька хвилин б у р х л и в о ю весняною повінню козацтво затопило Кодак. Так незборима фортеця була здобута без жодного г а р м а т н о г о

пострілу. Через кілька днів Богун та Нечай уже наздогнали на ш л я х у гетьмана Богдана Хмельницького. За А.

Кащенком.

• Визначте с т и л ь тексту, свою думку о б ґ р у н т у й т е . • Визначте в тексті відокремлені обставини, поясніть їхню роль у мовленні. • Складіть план д о к л а д н о г о переказу тексту, запишіть його на чернетці. • План д о к л а д н о г о переказу п е р е б у д у й т е на план переказу с т и с л о г о (викрсслііь пункти, які підбивають другорядні події, деякі пункти об'єднайте). Укажіть у плані пункт, який відповідає описові місцевості. •

За планом с т и с л о г о переказу перекажіть т е к с т

(усно).

• ВІДОКРЕМЛЕНІ ДОДАТКИ Додатки, виражені іменниками або займенниками з прийменниками крім (окрім), опріч, зо винятком, на відміну від, поряд з або словами замість, зокрема, навіть, наприклад, можуть відокремлюватися: Крім х ору. палац мас незабаром збагатитись ансамблем народних інструментів (Олесь Гончар). У ЛІСІ, опріч мене, Є ще хтось (Є. Гуцало). Додатки, що відокремлюються, можуть: • означати предмет, який чимось відрізняється від інших названих у реченні предметів (вони приєднуються до речення прийменниками крім, опріч, на відміну від, за ВИНЯТКОМ); • конкретизувати зміст сказаного (приєднуються словами наприклад, зокрема, новіть); • указувати на заміщення предмета (такі приєднуються прийменником замість). 378.

Прочитайте

речення,

відокремлені додатки,

правильно

з'ясуйте,

їх

інтонуючи.

яке з м і с т о в е

Визначте

навантаження

вони

мають.

1. Не маю іншого тепла, окрім тепла отчого краю (ß. Баранов). 2. Н і небо, ні земля ніколи, навіть у снах, не покидають людини (М. Стельмах). 3. Не будемо вживать ми аброї іншої, опріч слова (В. Самійленко). 4. Я к мало, навіть і в розумних людей, жага багатства народжує думок! (М. Стельмах). •

О б ґ р у н т у й т е вживання розділових знаків.

3 7 9 . П е р е п и ш і т ь , визначте та підкресліть в і д о к р е м л е н і д о д а т к и .

І. Зло нічого не дає, крім зла. Мудрість завше доброю була (М. Луків). 2. Творчість це завжди самоспалення. На все інше, навіть на любов, творцеві залишаються крихти (Т. Север НУ ж). 3. А Чіпка, наперекір світові й людям, веселий, радий ( П а н а с Мирний). •

Поясніть уживання т и р с

380. Подані речення доповніть самостійно дібраними відокремленими д о д а т к а м и . Речення запишіть, обґрунтуйте вживання розділових знаків.

1. У музеї ми зацікавилися козацькими клейнодами, особливо ... . 2. А т р и б у т и влади на Січі добре збереглися, за винятком ... . 3. Нам довелось, замість ... , о г л я н у т и майстерно зроблений макет. 4. Поряд з ... , нас захопила майстерність оздоблення коштовних реліквій. 381. із кожної пари речень утворіть одне п р о с т е , відокремленим додатком. Утворені речення запишіть, вживання розділових знаків.

ускладнене обґрунтуйте

1. Н і х т о не розрадить тебе у біді. Т і л ь к и вірний друг розрадить. 2. Уважним потрібно б у т и до всіх. П р и д і л я т и увагу слід старим і дітям. 3. Школярі охоче опановують комп'ютерну грамоту. І учні молодших класів опановують також. 382. Складіть і запишіть речення, у яких у ролі відокремлених д о д а т к і в були б такі слова: крім матері та батька: за винятком кількох друзів; замість

вдячності. Якщо прийменник замість можно замінити прийменником за, іменник або займенник із ним не відокремлюється.

ПОРІВНЯЙТЕ: Замість упііхи. Чіпка похвалився ш своїм горем (Панас Мирний ).

Ти вже командуєш замість (=за} тата? (М. Стельмах).

383. Перепишіть речення, розставте пропущені розділові знаки.

1. У п'ссі Котляревського «Наталка Полтавка* вперше вийшли на кін замість лубочних поселян живі люди (Олесь Гончар). 2. Серця в браконьера нема. Замість серця в нього торбочка з м'язів (Остап Вишня). 3. Максим замість відповіді т і л ь к и отак розкрив рота та показан два рядп білих-пребілих зубів (О. Кониський). 4. Замість гір голос подають ущелини. 5. Замість сокола запанувала ворона (Народна

творчість).

А 384. Перепишіть. Підкресліть усі члени речення. О б ґ р у н т у й т е 4 L вживання розділових знак»«. 1. Порадою смуток не вигою. Крім слова, і л і к і в нема (В. Швець). 2. Я , »супереч погрозам і прогнозам, ж и в у , ж и в у , землі своєї сип?

Ц>. Jf*6*iHCLKUül 3. Може, цього я досить людині? Може, нічого <елыие й не треба, крім шматини неба над головою та задумливого І

іпслесту лісу? (Олесь Гончар). 4. Розправляєш плечі і далі йдеш, всьому наперекір ( Л . Перномайський). V - v f С к л а д і т ь в и с л о в л ю в а н н я на т е м у «Що для Ру бажане». У ж и в а й т е відокремлені д о д а т к и

іцастя

необхідне,

а що

§ 28. УТОЧНЮВАЛЬНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ

3 8 5 . П р о ч и т а й т е речення, визначте роль виділених слів і сполучень слів. Чи м о ж н а с к а з а т и , щ о вони у т о ч н ю ю т ь , конкретизують п о п е р е д н ю обставину місця, часу або с п о с о б у дії?

1. А що там, за паї-орбом? Ліс зачарований. А в лісі, скраєчку, хатипка твоя (Л. Закордонгць). 2. У ж е тепер, вечірньої пори, так чисто сяс мамина хустинка (II. Кащук). 3. Рівно, па повні груди, дихає степ (А. Кириленко). Якщо обставини (найчастіше місця або часу, рідше — способу дії), виражені іменниками з прийменниками або прислівниками, уточнюють попередню обставину і перед ними м о ж н а вставити слово а саме, їх відокремлюють комою: І тут, в Америці, живу я Україною (А. Кацнельсон ). У нас там, на_ городах, пахне кропом у сизі ранки (М. Рильський). Сторож кумедно, по сорочи. зиркнув. Вони міцно, по-ведмежому, стискають одне одного (М. Стельмах). 386. Прочитайте. Визначте уточнювальні члени речення.

1. Гарно в небі, а таки вдома, на землі, ї й - Б о г у , краще (Б.Олійник). 2. У жнива, у день жаркий, після косониці, ми збирали колоски стиглої пшениці (В. Шевчук). 3. І славно пахнуть матіоли там, за калиновим кущем (М. Петренко). 4. Давно то було, років, мабуть, зо три (Панас Мирний). 5. Знов без драбини, через димар, виліз на небо дим аж до хмар ( А . Качан). 6. Звідси, зі с х и л у гори, маленьке містечко внизу ледь видно (С. Гуцало). • З - п о м і ж у т о ч н ю в а л ь н и х о б с т а в и н в и з н а ч т е о б с т а п и н и часу, с п о с о б у дії.

місця,

3 8 7 . П е р е п и ш і т ь , р о з с т а в т е п р о п у щ е н і розділові знаки.

1. А там за сивою горою зоріє Українопька моя (М. Воробей). 2. Тоді весною сорок четвертого сад був весь у ц в і т у б і л и й б і л и й ( А . Шевченко). 3. Далі за Подолом і Курснівкою за покритою низькими

осінніми хмарами стародавньою Оболонню сталено зблискував Д н і п р о . Ще далі вгадувалася світла Десна. Я к е чудо! (.3« П. Загребея ьним). 4. і все ж таки свербить розказати бодай дещицю не д л я повчань хитромудрих а просто так д л я д у ш і (Є. Гуцало). 5. Вчора о шостій годині ранку рантом у двері С т у к - с т у к (Остап Вишня). Уточнювольні прикладки, що починаються словами як, т о б т о (себто, цебто}, а б о (тобто), чи (тобто), а саме, зокрема, навіть, у тому числі, наприклад, на письмі виділяють к о м а м и , а у вимові п а у з а м и та І н т о н а ц і є ю . Н а п р и к л а д : Прилетів до нас здалека чорногуз, або лелека (М. Лдаменко). Вопи, тобто вся наша сім'я, живі й здорові (А. Шевченко). Кварц, чи окис кремнію, — один .? найпоширеніших мінералів (М. Ферсман ). 388. Прочитайте. Обґрунтуйте вживання розділових знаків.

1. О т ж е , село звалось Луговиця, або Бабине Щастя (Ю. Олійник). 2. У цьому випадку допущено було перекручення, навіть свавілля (Олесь Гончар). 3. Кумис, або перешумонане кобиляче молоко, вживається як л і к и (3 журналу). 4. Ц і л к о м спокійно почуває себе взимку кажан, тобто летюча миша. Він висить униз головою і безтурботно спить (О. Копиленко). 389. Перепишіть, розставте пропущені розділові знаки.

1. Найкрасивіша рослина українських водойм біле латаття або водяна лілея. I I a нього д у ж е схоже жовте л а т а т т я або глечики ( j підручника). 2. Х л і б навіть сухар голоду в х а т у не впустить (Народна творчість). 3. Молодь тобто дівчатка не проминали нагоди поглузувати (Григір Тютюнник). • П і д к р е с л і т ь уточнювальні п р и к л а д к и 390. Прочитайте. Випишіть лише речення з уточнювальними прикладками. Розставте розділові знаки.

1. У підберезника шапка звичайно білувато-сіра чи коричнюватосіра. Б і л и й гриб чи боровик молсе ж и т и в симбіозі із сосною ялиною березою дубом. Шампіньйон або печериця трапляється в степу нл л у к а х біля жител і в лісах чорноземної зони (3 підручника). 2. Є ч у т к и що незабаром вироблятимуть спеціальний мисливський термос ня цеберку чаю чи кави (Остап Вишня). •

В и з н а ч т е речення з о д н о р і д н и м и ч л е н а м и речення.

391. У вказаній послідовності зробіть синтаксичний розбір рочонь.

поданих

І. У м і й цінувати дар юності, рідкісний, єкороминугций (Олесь 2. Нема без кореня рослини, а нас, людей, без б а т ь к і в щ и н и

Гончар).

(Af. Чсрнямський). 3. Кого ховають т у т к у р г а н и , низькі нахмуривши лоби? (В. Марсюк). 4. Я о т у т е ч к и , в центрі Європи, на землі своїй знов помолюсь (В. Гей). 5. Усе на цьому світі випадкове, окрім землі (Af.

Федунець). ПОСЛІДОВНІСТЬ РОЗБОРУ ПРОСТОГО РЕЧЕННЯ З ВІДОКРЕМЛЕНИМИ ДРУГОРЯДНИМИ ЧЛЕНАМИ РЕЧЕННЯ

• З а г а л ь н а х а р а к т е р и с т и к а п р о с т о г о речення. • Чи у с к л а д н е н е речення відокремленими членами, якими саме. • С п о с і б вираження відокремленого члена речення. Сплівшись гіллям, стояли столітні дуби (Ю.

Мушкетик).

Речення розповідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене, повне; у с к л а д н е н е відокремленою обставиною, вираженою дієприс л і в н и к о в и м з в о р о т о м сплівшись гіллям.

ЗРАЗОК ПИСЬМОВОГО РОЗБОРУ

Сплівшись гіллям, стояли столітні дуби. Речення розп., неокл., просте, двоскл., пошир., повне; відокр. обет., вираж, д і є п р и с л . звор.

ускл.

3 9 2 . П о р о п и ш і т ь , р о з с т а в т е п р о п у щ е н і розділові знаки.

1878 року т у т у П а р и ж і відбувся л і т е р а т у р н и й конгрес. Його д у ш е ю б у л и В і к т о р Гюго Тургенев і н ш і великі світочі д у х у . Уперше тоді т у т у с т о л и ц і Ф р а н ц і ї з у с т благородного сина Росії Івана Тургенева прозвучало на конгресі і м ' я Тараса Шевченка. Сьогодні пам'ятник співцеві У к р а ї н и с т о ї т ь т у т - т а к и в П а р и ж і на чудовому Сен-Жерменському бульварі. На Олесем Гончаром. • З р о б і т ь с и н т а к с и ч н и й розбір о с т а н н ь о г о речення тексту. - f Поясніть, щ о у вашому розумінні означає п о н я т т я « л ю б и т и читати». Як, •'V- на вашу д у м к у , можна п р и в ч и т и д и і и н у . підлітка, м о л о д у л ю д и н у д о книжки? С к л а д і т ь р о з п о в і д ь про р о л ь книжки у вашому о с о б и с т о м у ж и і п і ж и т т і країни. У розповіді вживайте речення з в і д о к р е м л е н и м и д р у г о р я д н и м и • членами. Р о з п о в і д ь запишіть

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ І

——

—

Яка роль у мовленні відокремлених членів речення? н Які члени речення мож>ть відокремлюватись? •• Як виділяють відокремлені члени речення в усному мовленні? •• Якими розділовими знаками виділяють відокремлені члени речення на письмі ? •• Які бувають відокремлені члени речення забудовою? Наведіть приклади речень з нєпоширеними та поширеними відокремленими ; членами речення. •> Чи завжди відокремлюють поширені означення, виражені дієприкметниковим зворотом? Поясніть. Наведіть приклади. •» Чи обов'язково відокремлюють виражені прикметниками означення, що стоять після означуваного слона-іменника? ІЦо робить таке відокремлення обов'язкопим? Нннсдіть приклади. •• Розкажіть про відокремлення прикладок. Наведіть приклади. •* Чим найчастіше бувають виражені відокремлені обстаїшнн? Наведіть приклади. і •• 3 якими словами відокремлюються додатки? Наведіть приклади. •> Для чого слугують уточнювальні члени речення? Які члени ' речення бувають уточнювальними найчастіше? Наведіть приклади. ]

МІСЦЕВОСТІ 393.

Прочитайте

текст.

Визначте

його

тему

та

головну

думку.

Л е к с и ч н е значення виділених слів з ' я с у й т е за т л у м а ч н и м с л о в н и ч к о м .

Богданова гора І Цо передусім приваблює мандрівників до Чигирина, одним з колишніх резиденцій Богдана Хмельницького? Певно, їм хочеться побачити непонторнс. Хочеться побачити те, що, перейшовши через рушювиїца часу, вціліло й збереглося. Сьогоднішній Чигирин — затишне містечко над Т я с м и н о м , добре розплановане й упорядковане. Роздивитися н а й г о л о в н і ш і споруди міста можна протягом години-другої. Мабуть, цтюго часу вистачило й молодому художникові Тарасопі Шевченку, коли пін 224

п р и ї ж д ж а в до Ч и г и р и н а д в і ч і — 1843-го та 1845-го років. До ювілею поета постала т у т стела, що нагадує про перебування Кобзаря в місті. До 400-річчя з дня народження Богдана Хмельницького т у т збудовано музейний комплекс Національного історико-культурного заповідника. До нього входять тепер і недалекий гетьманів х у т і р Суботів, і віддалене урочище Х о л о д н и й Яр. Зведений у Ч и г и р и н і в наші дні .ли комплекс з к і л ь к о х будинків відтворює споруди X V I I с т о л і т т я . Розташовані будинки під Замковою (ії ще називають Кам'яною, Богдановою) КАМ'ЯНИЙ хрест на Замковій горі 3 горою. Ц я насправді суцільно кам'яу Чигирині на гора наче якимсь здвигом земним вивернута з г л и б и н . Висока-иревисока, вона розтягнулася майже на два кілометри. Гора пологіша з півдня і зовсім к р у т а й неприступна з півночі. Фортечні споруди на ц і й горі вражали колись і воїнів, і мандрівників. Сама гора здається м о г у т н і м , самою природою витвореним підмурівком фортеці, яка цілком могла охороняти безмежний і прекрасний край. З і й т и на гору можна т і л ь к и к і л ь к о м а давно второваними стежками. З гори відкривається чудовий краєвид. Хіба міг цей простір не зворушити Тараса Шевченка! Саме із Замкової гори стає значнішим і сам Чигирин — давній і сьогоднішній. Богданів Чигирин не минає!

I к

За А. Скрипником. • Визначте поєднані в т е к с т і т и п и мовлення. З ' я с у й т е с т и л ь т е к с т у . • В и з н а ч т е в р е ч е н н я х т е к с т у в і д о к р е м л е н і ч л е н и речення, п о я с н і т ь розділові знаки при них. •

С к л а д і т ь і з а п и ш і т ь план тексту. За п л а н о м н а п и ш і т ь переказ.

СКЛАДАННЯ ТА РОЗІГРУВАННЯ ДІАЛОГІВ

Зв'язне мовлення

Говоріння — w

3 9 4 . С к л а д і т ь д і а л о г між д в о м а о д н о к л а с н и к а м и , які щ о й н о в і д в і д а л и музей

голограм

способом

(об'ємних

записування

зображень відтворення

предметів,

виготовлених

розсіюваних

предметами

світлових хвиль) а т р и б у т і в козаччини. У р е п л і к и д і а л о г у в в е д і т ь о п и с д в о х - т р ь о х історичних п а м ' я т о к (булави або шаблі гетьмана, військової к о р о г в и т о щ о ) . У ж и в а й т е в і д о к р е м л е н і члени р е ч е н н я . 395.

Складіть

обмінюються

і розіграйте діалог

між д в о м а

однокласницями,

в р а ж е н н я м и в і д а в т о б у с н о ї е к с к у р с і ї »Київ

(*Полтава та її історія», «Замки Львівщини»

які

історичний»

і п о д . ) . У репліках діалогу

в и к о р и с т о в у й т е в і д о к р е м л е н і члени р е ч е н н я . 396.

Складіть

переглянула порадила

розіграйте

історичний

цей

діалог

кінофільм,

кінофільм

між та

ученицею,

вчителькою

переглянути.

яка

історії,

репліках

щойно яка

їй

уживайте

в і д о к р е м л е н і члени р е ч е н н я .

Зв'язне мовлення Читання • Говоріння ?

397.

Роздивіться

УСНИЙ ТВІР-ОПОВІДАННЯ НА ОСНОВІ ПОЧУТОГО З ОБРАМЛЕННЯМ

таблицю.

Пригадайте

визначення

складників

композиції оповідання. В о д н о м у з оповідань української літератури (за в л а с н и м в и б о р о м ) в и з н а ч т е з а в ' я з к у , к у л ь м і н а ц і ю й р о з в ' я з к у .

Кульмінація

Залі'язкл

Розе'язка

• Поясніть, чому т е к с т оповідання с к л а д а ю т ь л и ш е в х у д о ж н ь о м у с т и л і Я к и й т и п м о в л е н н я в т е к с т і о п о в і д а н н я о с н о в н и й ? Які т и п и м о в л е н н я допоміжні? 3 9 8 . П р о ч и т а й т е т е к с т . В и к о н а й т е п о д а н і після н ь о г о з а в д а н н я .

Крім основних елементів композиції твору (зав'язки, к у л ь м і н а ц і ї та р о з в ' я з к и ) , вам знайомі й п о з а с ю ж е т н і елементи: п о р т р е т , пейзаж, інтер'єр, авторські в і д с т у п и . Існує ще такий композиційний прийом, як обрамлення. Власне, це початкова й остання частини в композиції твору, яка, ніби в рамку, вкладає розповідь про події, що про них ідеться в творі.

Найчастіше саме з обрамлення читач дізнається нро те, хто й за яких обставнп розповів про викладені в оповіданні події, та про подалі,ту долю персонажів твору. Обрамлення може вміщувати повчання або висновки. - J . Назвіть відомі вам і в о р и української т а зарубіжної л і т е р а т у р и , у яких & наявне о б р а м л е н н я

•

Визначте р о л ь ц ь о г о п р и й о м у в кожному з названих вами творів. •

3 9 9 . П О П Р А Ц Ю Й Т Е В ГРУПАХ! З а п о д а н и м сюжетом складіть оповідання. Працюйте за таким а л г о р и т м о м :

• обміркуйте головну думку оповідання; • п о б у д у й т е сюжет, склавши його із зав'язки, кульмінацГїта розв'язки;

L' üb

t І

"U з

• уведіть доречний позасюжетний елемент (портрет персонажа, пейзаж, ліричний відступ (спогад котрогось із героїв про минуле і под.); • п р и д у м а й т е д о оповідання обрамлення; • д о б е р і т ь заголовок.

ЗАВ'ЯЗКА

Д р у ж и н а татарського мурзй серед полонених татарами козаків упізнає свого брата.

КУЛЬМІНАЦІЯ

Сестра пропонує козакові визволення за умови, що т о й прийме чужу віру, як вона. Брат умовляє с е с т р у тікати разом з ним. А л е взяти з собою її д і т е й неможливо.

РОЗВ'ЯЗКА

Наступного ранку дорогою д о невольницького ринку козаки зчиняють бунт. ї м на д о п о м о г у п р и х о д и т ь загін запорожців. С е с т р а з а л и ш а є т ь с я з д і т ь м и і чоловіком.

•

С к л а д е н е оповідання п р о с л у х а й т е т а обговоріть у класі.

•

П р о в е д і т ь конкурс на краще о б р а м л е н н я д о оповідання.

4 0 0 . Чи 4L- старших додайте до промовистий

є у вашій с і м ' ї родинні перекази? Розпитайте п р о них членів родини. На основі почутого в и б у д у й т е сюжет, нього с а м о с т і й н о с к л а д е н е о б р а м л е н н я т а д о б е р і т ь заголовок. Оповідання запишіть.

Уявіть, що у ш к і л ь н о м у т с а і р і в и р і ш и л и п о с т а в и т и навчальну п ' є с у про с и н т а к с и с . Р о л ь якого члена речення ви б х о т і л и виконувати? Як, н а п р и к л а д , має в и г л я д а т и П і д м е т або О б с т а в и н а ? Як с п і л к у в а т и с я ? Напишіть о п о в і д а н н я - ф а н т а з і ю «У ролі Обставини»,

УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО ПРОТЯГОМ РОКУ

401. Прочитайте речення. Визначте вид кожного висловлювання та за е м о ц і й н и м забарвленням.

за

метою

1. Весною все оживас, танцює, співас (Народна творчість). 2. Перші проліски — сонця проблиски (О. Доагоп'ят). 3. Велике щастя — посадити дерево. Подвійне щастя — в и п л е к а т и сад (/О. Береза). 4. Ч и вгледим ми і ліс, і май, і сонце в коханому краю? {Олександр Олесь). 5. Твоя родина — оберіг д у ш і . Не загуби її, не розкриши (Я. Крищенко). • Визначте в реченнях граматичні основи. О б ґ р у н т у й т е вживання тире. • З а п и ш і т ь речення, у с к л а д н е н і о д н о р і д н и м и членами. П і д к р е с л і т ь у них усі члени речення. Поясніть р о з д і л о в і знаки. 4 0 2 . Перепишіть, розставте розділові знаки. Обґрунтуйте їхнє вживання.

1. Радість од краси світу ось найвища мудрість ж и т т я (П. Сорока). 2. І кожен день ж и т т я то неповторна мить на вічному ш л я х у до щастя і свободи (М. Луків). 3. У м і т и ж и т ь оце велике діло найбільша загадка г р я д у щ и х днів (/. Франко). 4. Майбутнє України найкраща освіта висока наука технології завтрашнього дня (3 газети). 4 0 3 . П р о ч и т а й т е . П е р е б у д у й т е р е ч е н н я так, щ о б між п і д м е т о м і присудком потрібно було с т а в и т и тире. Перебудовані речення запишіть.

Я Я ? ! » ] » «Кобзар» став головною книжкою кожного «Кобзар» — головна книжка кожного українця.

українця.

—

Тарас ПІсвченко став нашим першим Президентом, нашим першим Парламентом і нашим Урядом. По с у т і , Шевченко був нашою Державою понад сто років. Шевченко став тим смолоскипом, я к и й горів і не дав погаснути д у ш і народу України. Саме він став духовною силою, яка втримала народ, не дозволила розпорошити йоїх) по світах. З газети. Н І Розкажіть про значоння о с о б и й т в о р ч о с т і Тараса Шевченка у вашому Е _ 3 житті. У ж и в а й т е речення з іменними с к л а д е н и м и п р и с у д к а м и .

4 0 4 . П р о ч и т а й т е . Поясніть уживання розділових знаків.

1. Усі народи завжди боронили й боронитимуть вічно ж и т т я своє, свободу і власність (.» «Історії? усів»), 2. Людина народжена д л я праці й щастя, а не д л я горя (Ю. Яновсъкий). 3. Т і л ь к и в демократичній державі плекають найвищі цінності: людську гідність, свободу, рівність і солідарність (3 промови). 4. Сучасні д і т и народились і стануть людьми не в заляканій Малоросії, а в незборимій, омріяній предками У к р а ї н і (Д Кремінь). • •

Визначте речення з кількома рядами однорідних членів речення. Зробіть синтаксичний розбір першого та останнього речень.

405. Перепишіть, розділові знаки.

у с т а в л я ю ч и п р о п у щ е н і л і т е р и та

розставляючи

Народ творить бе..п..рервно. Це слова відомого мовознавця Олександра Потебні. Н а й х а р а к т е р н і ш и й приклад невпин..ої творчості народу пр..сліи'я та пр..казки. Н а ш і попередники витворили незлічен..у к і л ь к і с т ь в л у ч н и х відточених відшліфованих як самоцвіти висловів. Різницю між жанрами цікаво та влучно окреслив Володимир Даль. Він п..сав так Пр..казка це квітка. 1Ір..слів'я ягідка. •

За М. Дми треп ком. Визначте т е м у та головну думку тексту. Д о б е р і т ь д о нього заголовок.

4 0 6 . П р о ч и т а й т е , д о т р и м у ю ч и п р а в и л ь н о ї інтонації.

У всіх народів світу — свої національні святині. У кожного з иих — відмінні, єдині й неповторні. Спільним для всіх є тс, що вони становлять національну духовну спадщину попередніх поколінь, водночас становлячи частку спадщини загальнолюдської. Пам'яткії історії та к у л ь т у р и — творчість наших прабатьків і праматерів. То наші неоціненні цінності, своєрідний заповіт пращурів. Х т о не шанує своїх) минулого, той не годен свого майбутнього. Пам'ятки це не л и ш е подих романтики м и н у л и х віків, естетична насолода і пізнання. За невблаганним законом ж и т т я нація гине разом із загибеллю її духовної спадщини. І цьому в історії людства є немало прикладів. • •

За О. Силіним. Визначте неповні речення Зробіть їхній синтаксичний розбір. Поясніть уживання розділових знаків

4 0 7 . П е р е п и ш і т ь , розставляючи п р о п у щ е н і розділові знаки. О д н о р і д н і члени речення підкресліть, узагальнювальні слова п р и них виділіть рамкою.

І м ' я л ю д и н и цс юридично зафіксоване слово д л я вирізнепия особи. В іменах відображені духовна к у л ь т у р а характер і світогляд

народу. Прадавні українці мали імена промовисті й милозвучні Добрини Дана Любим. Спільними д л я слов'янської*) світу б у л и т а к і імена Богумил Миролюба П о л я н Тнорилад Братислав. Із п р и й н я т т я м християнства почали впроваджувати грецькі римські єврейські імена. Часом їх було важко вимовити і запам'ятати тому народні імена вживалися поряд із християнськими. М а й ж е кожен українець мав два імені традиційне й церковне. З часом християнське ім'я стало головним. Чимало народних імен збереглося у вигляді прізвищ Триі-уб Хмара Богород. За Г.

Лозко.

Щ о вам відомо про п о х о д ж е н н я т а значення вашого імені? Імен членів в а ш о ї р о д и н и ? Імен в а ш и х о д н о к л а с н и к і в ? У в і д п о в і д і в ж и в а й т е о д н о р і д н і ч л е н и речення з у з а г а л ь н ю в а л ь н и м и с л о в а м и при них. 4 0 8 . П р о ч и т а й т е речення, визначте в них з в е р т а н н я . П е р е п и ш і т ь речення у такій послідовності: 1) речення, ускладнені н е п о ш и р е н и м и з в е р т а н н я м и ; 2) речення з п о ш и р е н и м и з в е р т а н н я м и . Р о з с т а в т е п р о п у щ е н і розділові знаки.

1. Прилітайте ластів'ята до моєї хати! (О. Довгий). 2. Прощай білокрила журавко! (II. Перебийніс). 3. Птице незнана чому раптово затріпотіли крила у тебе? (Р. Лубківський). 4. Співай же пташечко пісні л і к у й душевні рани! (С. Шевченко). m

Складіть байку (прозою чи віршами), персонажами якої є соловей та ворон. Текст байки запишіть. Уживайте поширені і непоширені звертання

4 0 9 . П р о ч и т а й т е . Визначте речення, ускладнені в с т а в н и м и с л о в а м и (словосполученнями). З р о б і т ь синтаксичний розбір цих речень [усно).

З птахами в Україні пов'язано багато звичаїв, забав, прикмет. Н а п р и к л а д , ж у р а в л і в , зустрічаючи з вирію, с л і д назвати веселиками. Я к щ о назвати ї х ж у р а в л я м и , будеш увесь рік журитися. П т а х и не раз людину виручали. Скажімо, вони попереджали її про негоду. Напередодні дощу ластівки низько ш у г а л и над землею та ловили комашок. Г у с и перед дощем ховали дзьоби в пір'я. Особливо прихильні до людей лелеки. Зрозуміло, у б а г а т ь о х оселях ї х уважали мало не за членів с і м ' ї . Справді, лелеки — птахи віриі й добрі. На добро й турботу вони звичайно в і д п о в і д а ю т ь відданістю. Згідно з легендою, ясно-чсрвоний колір дзьоба та чорні плями на крилах птах отримав, рятуючи з охопленої вогнем хати людських дітей. За В.

Супруненком.

• В и з н а ч т е рочення. у с к л а д н е н і о д н о р і д н и м и членами. П о я с н і т ь у них розділові знаки. •

В и з н а ч т е рочення з д і є п р и с л і в н и к о в и м и з в о р о т а м и

4 1 0 . З кожним із поданих слів складіть і запишіть по д в а речення так, щоб слова були т о в ролі членів речення, то в ролі вставних слів.

Може, правда, на д у м к у , на радість, даруйте. 4 1 1 . Перепишіть. Визначте вставлені речення, поясніть їхню роль.

1. IIa ранок запорожці виводили на Дніпро заховані в очеретах величезні чайки по два стерна на к о ж н і й (одно спереду і друге позаду) (Ю. Мушкетик). 2. П і д яблунею (ще дід посадив) обідати сідаємо (В. Слапчук). 3. Звали нашого діда, вже я потім довідався, Семеном (О. Довженко). 4. Зірка довго п и л а ( М а т в і й забув ї ї розгнуздати), цмулила воду, піднімала голову (Ю. Мушкетик). •

О б ґ р у н т у й т е вживання р о з д і л о в и х знаків у реченнях.

4 1 2 . Перепишіть, розставте пропущені розділові знаки. відокремлені члени речення. Яка їхня роль у мовленні?

Визначте

1. Знайшов я в л і с і дуба гіллястого зеленого старого (/. НечуйЛевицький). 2. І знову явори тихенько шелестять росою першою повиті (М. Фі.чяиський). 3. Дрімають стоячи тополі (А. Бобенко). 4. Сплітаючись г і л л я м стоять дуби (М. Рильський). 5. Розвивається долі в яру черемшина (Олег Ольжич). 6. Я не знаю нічого ніжного окрім берези (Леся Українка). 7. Розвидняється. Світять каштани непогасні Х О Л О Д Н І С В І Ч К И ( Є . Гуцало). • Позначте в словах вивчені орфограми. • Зробіть синтаксичний розбір двох речень (на вибір) 4 1 3 . ПОПРАЦЮЙТЕ У ПАРАХ! Продиктуйте одне о д н о м у текст (за абзацами). Помінявшись зошитами, перевірте роботу т о в а р и ш а . Спільно виправте помилки, визначте тип кожної.

Київ особливий, самобутній і неповторний. Є Київ правобережний — старий, древній, історичний. С Київ лівобережний — молодий, юний, л е г к и й , сучасний. Райдуга мостів, як двоє д у ж и х крил, поєднала лівобічну і правобічну сторони Києва в єдине ціле. Так і Україна, маючи східну і західну землі, об'єднана однією мовою, однією вірою, однією матір'ю вільною, незалежною, демократичною державою. Я сходив місто вздовж і впоперек, об'їздивши, облітавши, побачивши в різні пори року. Київ чарівний і неповторний завжди: навесні й восени, у т и ш у і грозу, у ранкову й вечірню годину. Київ незбагненний і прекрасний, він чарівний і любий. Тому радісно повертатися в його лоно, знаючи, що повертаєшся в рідну домівку. Т у т па тебе чекає тепло, ласка й затишок. За А.

Камінчуком.

4 1 4 . Напишіть листа а в т о р а м підручника, у якому в и с л о в і т ь свої враження, побажання і зауваження. Розкажіть, чи цікаво вам було навчатися за цією книжкою. Уживайте звертання і вставні слова.

ДОВІДКОВЕ БЮРО

.ТЛУМАЧНИЙ с л о в н и ч о к АВТЕНТИЧНІСТЬ — справжність, дійсність, тс, що ґрунтується на

першоджерелі, відповідність оригіналові. АВТОРИТЕТ — 1. Вплив, що його здійснює на переконання й поведінку людей певна особа або організація. 2. Особа, яка має загальне визнання, вплив. АЛЬТАНКА — покрита зверху легка будівля в саду, парку для відпочинку й захисту від сонця, дощу. АНТРОПОЛОГІЧНИЙ — який пов'язаний з антропологією — наукою про походження й розвиток людини, утворення рас. A P K Ä H — 1. Довгий мотузок із зашморгом на кінці, за допомогою якого ловлять коней та інших тварин. 2. Гуцульський чоловічий танок. АРХЕОЛ0ГІЯ — наука, що вивчає історичне минуле людського суспільства на основі речових пам'яток (місць поселення, поховайпя, решток житла, предметів побуту, знарядь праці, зброї тощо). BÄJIKA — яр із пологими схилами. ВАПНЯК — осадова (переважно морська) цородн. ВДАЧА — сукупність психічних особливостей, характер. ГІДНІСТЬ — сукупність рис, що характеризують позитивні моральні якості людини, усвідомлення людиною своєї громадської ваги, громадського обов'язку. ГЛОБАЛЬНИЙ — 1. Який стосується всієї земної кулі, до всього людства; всесвітній. 2. Загальний, що охоплює все або всіх. 3. Всебічний, вичерпний. 4. Великий, масштабний. ГРАФГГІ — написи й малюнки різного змісту, зроблені гострим предметом (у сучасному варіанті — спеціальною фарбою) на цосуді, стінах споруд тощо. ЗАПОВІДНИК — територія або архітектурна споруда, яка перебуває під охороною держави (з метою збереження тваринного та рослинного світу, усього природного комплексу чи пам'яток старовини тощо). ЗАХЛАННИЙ (діад.) — жадібний, ненажерливий; завзятий, беручкий (до чогось). ЕКСПЕРИМЕНТ — вивчення цевного явища, наукове дослідження явищ за допомогою доцільно вибраних або штучно створених умов. ЕКСПОЗИЦІЯ — систематизоване розміщення експонатів у музеї або на виставці. ЕРЗАЦ— неповноцінний замінник чогось; сурогат. Е С Т Е Т И Ч Н И Й — такий, що пов'язаний з естетикою прекрасне і його роль у житті суспільства.

— наукою іі[к>

ЁТИКА — 1. Наука, що вивчає мораль. 2. Норми поведінки, сукупність моральних правил певної групи людей. ЕТИКЕТ — установлені норми поведінки, правила чемності. КТЙЧНИЙ — моральний, той, що відповідає нормам поведінки. Е Т Н О Г Р А Ф І Ч Н И Й — який пов'язаний з етнографією — галуззю історичної науки, яка вивчає культуру й побут народів світу, їхнє походження, розселення, культурно-иобутові взаємозв'язки. ІМІДЖ — образ людини, уявлення інших людей про неї. І Н Д И В І Д У А Л Ь Н И Й — 1. Властивий певній особі. 2. Призначений для особистого використання. 3. Створений окремою особою. ІНСТЙНКТ — уроджена здатність до виконання певних доцільних дій у відіїовідь на зміни внутрішнього або зовнішнього середовища. 1НТЕРНЁТ — міжнародна інформаційна структура, утворена па основі об'єднання комп'ютерних мереж для обміну інформацією. І Н Т Р И Г У В А Т И — підступно діяти проти кого-пебудь, вдаватися до інтриг; збуджувати цікавість загадковістю, зацікавлювати. К А П Л И Ц Я — невеличка церква без вівтаря для відправ і молитов. К Ё Л Е Н (заст.) — старовинна зброя, що має форму молота, насадженого на довгий держак. К Ё Л И Х (рідше К Е Л Е Х ) — посуд для пиття; кубок; бокал. КИРЕЯ (заст.) — верхній довгий суконний одяг з відлогою; кобеняк. КЛЕЙНОДИ (заст.) — знаки влади. КОГОРТА — 1 . У Стародавньому Римі — загін війська, десята частина легіону. 2. Група людей, що мають спільні риси. 3. Міцно згуртована група людей. КОЛЙБА — житло чабанів і лісорубів. КОМПЛЕКС — сукупність предметів чи явищ, що становлять едипе ціле. КОМФОРТ — 1. Сукупність побутових вигод. 2. Відчуття зручності, задоволепня середовищем та власним станом. К О Н Д Е Н С У В А Т И С Я — нагромаджуватися у великій кількості, стискатися. КОРОГВА (заст.) — прапор. К Р И С Л А Т И Й — 1. Який має розложисте гілля, розкішну крону (про дерево, кущ); гіллястий. 2. Який має широкі криси (про капелюх, бриль та ін.). К У Л Ь Т У Р А — сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених людством протягом ного історії. КУМЙР — 1. Статуя язичницького бога, якій поклонялися. 2. Той. хто є предметом захоплення, поклоніння. К У Р Г А Н — иасип над стародавньою могилою. МАС-МЕДІА — засоби масової інформації (радіо, телебачення, преса, кіно тощо). М Е Н Т А Л І Т Е Т — сукупність психічних, інтелектуальних, релігійних, естетичних та інших особливостей мислення народу або певної групи людей. МЕЦЕНАТ — багатий покровитель наук і мистецтв, а також їхніх представників.

МИТРОПОЛЙТ — другий після патріарха сан у православній церкві; вище звання православних єпископів, а також особа, що має це звання. МОРАЛЬНИЙ — 1. Такий, що стосується моралі — системи норм і принципів поведінки людей у ставленні один до одного і до суспільства. 2. Такий, що відповідає нормам моралі. МОРАЛЬНІСТЬ — відповідність поведінки людей нормам моралі. МУЛЬТИМЕДІЙНИЙ — який поєднує різні типи інформації — тексти, графічні зображення, музику, відеозображенпя. ОБЕРІГ (діал.) — иредмет, що, за деякими уявленнями, має чудодійну силу і приносить його власникові щастя, оберігає від небезпеки; амулет, талісман. ОБ'ЄКТИВНІСТЬ — безсторонність, неуііеродженість, правдивість. ОБІЙСТЯ — садиба, двір. ОМОФОР — убрання сановної духовної особи, що накидають на плечі. OPÄHTA — тип зображення Богоматері, яка молиться, піднявши руки. ОШАТНИЙ — 1. Гарний, святковий (про вбрання). 2. Гарно, святково прибраний, прикрашений. ПАТРІОТЙЗМ — любов до своєї Батьківщини, відданість своєму народові, відповідальність за долю своєї Вітчизни, готовність заради них на самопожертву й подвиги. ПИРІЙ — трав'яниста багаторічна рослина; бур'ян. ПИСЬМЕНА - 1. Стародавні писемні знаки, літери. 2. Те, що написане за допомогою графічних знаків. ПОЛОІІЙНА — безліса ділянка верхнього поясу Українських Карпат, що її використовують для сінокосу та пасовиська. ПРАГМАТЙЧШСТЬ — поведінка й діяльність людей, спрямовані на досягнення практичних інтересів; практицизм. ПРЕЗЕНТАЦІЯ — публічне цредставленпя чогось повоію, що нещодавно було створено. РЕЗИДЕНЦІЯ — місцеперебування особи, яка иосідає високу посаду. РЕЛІКВІЯ — річ, дорога як пам'ять про минуло. РОМАНТИЧНИЙ — сповнений героїки, мрійливий, емоційно піднесений. САЙТ — сторінка зі своєю адресок» для викладання інформації в Інтернеті. САМОІДЕНТИФІКАЦІЯ — визначення свого місця й значення в житті, суспільстві тощо. СЕНСАЦІЙНИЙ - який викликає або здатпий викликати сенсацію — сильпе враження. СЕНТИМЕНТАЛЬНІСТЬ — здатність людини розчулюватися, н а д м і р н а ніжність у вияві почуттів, незвичайна чутливість. СЙМВОЛ — умовне позначення будь-якоіч) предмета, поняггя або явища. СКІФИ — стенові племена, які населяли південну частину території У країни в І тисячолітті до н. е. - на початку І тисячоліття н. е. СЛОГАН — 1. Гасло, девіз. 2. Вислів для |>еклами товару. СТИЛІСТ — той, що володіє мистецтвом літерятурноі-о стилю; модельєр, який працює над створенням пенного стилю в одязі, зачісках, макіяжі та йод-

СУРЖИК — 1. Суміш зерна пшениці й жита, жита й ячменю, ячменю вівса тощо. 2. перем. Елементи двох або кількох мов, об'єднані штучно, 6« додержання норм літературної мови. СФЕРЙЧІІИЙ - який має форму сфери; кулястий. ТАБУ — щось яабо{юноне; те, чого варто уникати. ТЕХНОЛОГІЯ — способи виготовлення або переробки чогось. ТОЛЕРАНТНІСТЬ — поблажливість, терпимість до чиїхось думок поглядів, вірувань тощо. ТОРОЧКИ — суцільний ряд кінців ниток, іцо вільно звисають із краї тканини;бахрома. ТРАДИЦІЙНИЙ — який відповідає традиції — формі передачі досвіду покоління в покоління. УРОЧИЩЕ — ділянка, яка вирізняється з пявколипшьої місцевост певними природними ознаками: ліс посорд поля, болото серед лісу тощо. Ф А Х — вид заняття, трудової дія л ьності, що вимагає певної підготовки професія, спеціальність. ФУНКЦІЯ — 1. Робота кого-, чого-небудь, коло діяльності когось, чогось; призначення, роль чого-небудь. 2. Специфічна діяльність органа чи організму людини, тварин, рослин. ФУТУРОЛОГ — 1. Фахівець з футурології — сфери наукових досліджень про перспективи соціальних процесів, наукове прогнозування майбутнього. 2. Людина, яка здатна передбачати майбутнє. ХОРУЖИЙ (ХОРУНЖИЙ) — 1. Особа, що носила прапор або корогву війська; пронороносець. 2. У X V I I - X V H I ст. особа, що входила до складу генеральної старшини й була охоронцем цранорн. 3. Військова посада на Запо{юзькій Січі. ЦИВІЛІЗАЦІЯ — рівень суспільного розвитку і матеріальної культури. ЧЁРЕС — старовинний широкий шкіряний пояс, що має всередині порожнину для грошей. • СЛОВНИЧОК МИСТЕЦТВОЗНАВЧИХ ТЕРМІНІВ А К А Н Т — скульптурна прикраса, що має форму великого зубчастого листя. АКВАРЕЛЬ — фарби, розчинювані водою; твір малярства, виконаний такими фарбами. БАРЕЛЬСФ скульптурний твір, у якому опукле зображенпя виступає над илоскою поверхнею менше, ніж на полонину овосї товщини. БАРОКО — художній стиль у мистецтві (насамперед у архітектурі) XVI XVITI ст. Головні ознаки — значна кількість декору (прикрас), вигадливість і урочистість. ВОХРА - природна мінернльпа фарба червоно-брунатного або жовтого кольору. ГУАНІ — непрозора водяна фарбн; малюнок, виконаний такою фарбою. ДЕКОР — сукупність прикрас (в архітектурі). КАРНИЗ — виступ, що завершує верхню частину стіни або міститься над кікннми чи дверима. КОЛОНАДА — ряд колон, об'єднаних загальним перекриттям.

Л А Н Д Ш А Ф Т — 1. Загальний вигляд місцевості. 2. Зображений місцевості, переважно сільської, в образотворчому мистецтві — пейзаж. ЛЕЙТМОТИВ — 1. ІІровідпнй повторювальний мотив у музичному творі. 2. Основна думка, тема, що пронизує твір і підкреслює його головну ідею. МОЗАЇКА — зображення або візерунок із шматочків скла, каменю та іл., закріплених на цементі або мастиці. МОНОГРАМА — сплетіння кількох початкових літер імені й прізвища у вигляді вензеля. МОІІУМЙНТ - архітектурна або скульптурна споруда на честь визначної події або особи; пам'ятник. ОЛІЯ — фарба, виготовлена з рідкої жирової рочовнпи. ОРНАМЕНТ візерунок, побудований на ритмічному повторенні геометричних елементів або стилізованих рослинних чи тваринних мотивів. ІІЕЙЗАЖ — краєвид, зображення місцевості; твір живопису або графіки, основний предмет зображення якого — природа. Міський пейзаж. Морський пейзаж. ПІЛЯСТР — плоский, схожий на колону виступ яя поверхні стіни або стовпа. ПОРТАЛ - архітектурно оформлений вхід до будівлі. СКУЛЬПТУРА — 1. Вид образотворчого мистецтва, твори якого мають об'ємну або рельефну форму і виконувані способом витісування, виливання, різьблення, ліплення тощо з твердих чи пластичних матеріалів (каменю, металу, дерева, глини та ін.). 2. Твір цього виду мистецтва (статуя, бюст, барельєф і под.). СМАЛЬТА — кольорове непрозоре скло, застосовуване в мозаїці. СТАТУЯ — скульптурне тривимірне зображення людини або тварипи. СТЕЛА — вертикальна кам'яна плита чи стовп з рельєфним зображенням або написом на відзначення якоїсь події, на згадку про когось. СТИЛЬ - сукупність ознак, які характеризуют!, мистецтво певного часу або індивідуальну манеру митця. ФРЁС1СА - зображення, виконане на вологому типьку спеціальними фарбами. ФРОНТОН — верхня частина фасаду будинку, колонади то ін. у вигляді трикутної площини. ЯРУС — одип з горизонтальних рядів чого-небудь, розміщених один над одним; однотипна частипя будівлі, предмета або пристрою. • СЛОВНИЧОК ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧИХ ТЕРМІНІВ АЛЕГОРІЯ (грец. allegoria, від allt>8 — інший і agoreuo - - говорю) — образне інакомовлеиня, яскраве втілення в конкретному образі абстрактного поняття чи думки. У літературі її використовують у різних жанрах: байках, притчах, казках, загадках. АЛГОРИТМ — іпетрукція щодо виконання завдання певного типу, послідовність виконання дій. ЕПІТЕТ (від грец. epilheton — прикладка) - художпє означення, що виділяє й образно змальовує характерну ознаку щ>едмета (явища), дає цій ознаці оцінку й викликає або пе{>едає певне до неї ставлення.

ЗАВ'ЙЗКА — елемент сюжету: початок розвитку подія, що про і ідеться в художньому творі (оповіданні, повісті, романі тощо). ЗАГОЛОВОК — назва тексту чи його частин; здебільшого визначає те тексту чи його головну думку. КЛЮЧОВІ (ОПОРНІ) СЛОВА — найважливіші для розуміння зміс висловлювання слова. КОМПОЗИЦІЯ (від лат. сотроШіо — складання, створення) — будо літературного твору, розташування його частин (розділів, епізодів, образ у певній послідовності та взаємозв'язку. КУЛЬМІНАЦІЯ (від лат. сиїтеп — вершина) — момент найвищо напруження в розвитку сюжетної дії художнього твору. НадзвичаГп важлива для розкриття характерів дійових осіб. ОБРАМЛЕННЯ — початкова або початкова й остання частин композиції художнього твору, які, ніби в рамку, вкладають сюжет (кіль* сюжетів) художнього твору. ОЦІННІ СЛОВА — слова, за допомогою яких автор висловлювання до оцінку предметам, ознакам, явищам, передає своє від них враження. РОЗВ'ЯЗКА — у розвитку сюжету художнього твору подія, яка завершу протистояння (конфлікт) між персонажами. СИМВОЛ — умовне позначення будь-якого предмета, поняття абі явища. • ФРАЗЕОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИЧОК Авгісві стайні — запущене й забруднене місце; заплутані справи, безлад, плутанина. Арі£лнина нитка — дороговказ, спосіб, за допомогою якого можна вийти зі скрутного становища. Ахіллбсова п'ята — слабке, вразливе місце. Бабине літо — останні ясній теплі дні осені. Безрідний Іван (Іван Непомнящий) — духовно обмежена людина, зрадник традицій, безбатченко. Без штанів під стіл ходити — бути зовсім малпм, у дитячому віці. Бити (кресати) словами — дорікати когось, дошкуляти, сварити. Біла ворона — характеристика людини, яка виразно виділяється своєю поведінкою або зовнішнім виглядом. Брати ноги на плечі — тікати. Вийти (виходити) сухим із води — уміло уникнути покарання; залишитися непокараним або незаплямованнм. Віддати останню сорочку — поділитися з кимось усім, що маєш. Віддати (віддавати) серце комусь — щиро любити. Відкраяти (відірвати) від серця — з болем позбавитися чогось особливо дорогого. Від третіх півнів — удосвіта, дуже рано. Від чистого серця — щнро, л добрим наміром. Впасти в око — бути поміченим, потрапити в центр уваги. Гбрдіїв вузол — складні обставини, заплутана справа.

Д а т и п о І І Ш П Ц І — вигнати когось звідкись; зняти з посади (звияяйпо з ганьбою). Д е в ' я т и й вал — найбурхливіший вияв, злет чогось. Д о с ь о м о г о п о т у ( п р а ц ю в а т и ) — до крайньої втоми. Д у ш а п е р е в е р т а є т ь с я — хтось переймається с п і в ч у т т я м до когось, відчуває жалість. Д у ш а н е з л о п у ц ь к а - про сміливу, принципову людину. Д у ш а б о л и т ь — хтось переживає, страждає. Д у ш а в д у ш у — дружно, злагоджено. Е з о п о в а ( е з о п і в с ь к а ) м о в а — алегорична висловлювати д у м к и ; тонкі натяки.

мова, замаскований

спосіб

Ж д а т и м а ш ш з н е б а — сподіватися на несподілоні життсві блага. З а в а р и т и к а ш у — затіяти щось клопітне, що загрожує неприємними наслідками. З а с і м о м а з а м к а м и (заховати)

— надійно.

З а г к п у т и з а п о я с — перемогти, подолати. З а т у л я т и р о т а — не давати змоги висловитися. З н а й т и себе — чітко визначити свої наміри, життєву мету. З н а й т и с п і л ь н у м о в у — порозумітися, домовитись про щось. З о л о т і с л о в а — мудрі д у м к и . З ц і п и т и .чуби — докласти зусиль, виявити терпіння. З в і д к р и т о ю д у ш е ю — хтось прихильно, щиро до когось ставиться. К а н у т и ( в п а с т и ) в Л е т у — бути павікн забутим, пе залишити після себе сліду, зникнути з нам'яті. К а ш і не з в а р и т и згоди.

- не домовитися з кимось про спільпі дії, не дійти

К р у т и т и в е р е м і я — зчиняти галас, гамір. Лишитися без сорочки збідніти Л о в и т и х'ав — марно витрачати час; байдикувати. Л о в и т и к о ж н е с л о в о - уважно, з цікавістю слухати когось. М е т к и й ( г о с т р и й ) на с л о в о — дотепний. Моцарт і Сальїрі — позначення двох п р о т и л е ж н и х людських характерів, один із я к и х с втіленням благородства й щирості, а другий — підступпості й заздрісності. Муляти очі — М'яти шайку к о г о с ь про щ о с ь . На всі ч о т и р и IIa р і в н і й позі

набридати; бути нав'язливим. — запобігати перед кимось,

принижуватися,

просити

с т о р о н и — куди завгодно, будь-куди. ( б у т и ) — як рівний із рівним.

Н а р о д и т и с ь у с о р о ч ц і - бути щасливим, успішним. Н а р о д и т и с я під щ а с л и в о ю з і р к о ю — бути щасливим, успішним. Н е б о ( с о н ц е ) п р и х и л и т и — зробити для когось усе, навітг. неможливе. Н е о п а л и м а к у п и н а — уособлення безсмертя, незборимості. Ні п у х у пі п е р а — доброзичливе побажання успіху. Ні р и б а ні м ' я с о — характеристика безвольної, безхарактерпої людини. О б л и в а т и с я п о т о м — т я ж к о працювати. О б т и н а т и к р и л а — обмежувати можливості; позбавляти натхнення.

Одипадцятий номер (на одинадцятому п о м о р і ) — про пересуваї пішки. Пандорнна скринька — в м і с т и л и щ е зла; л и х о в і с н и й иодарун« Відкрити скриньку Папдбрн — спричинити неприємності. Пекти раки — червоніти з с о р о м у . Піймати (схопити) облизпя — зазнати невдачі. Піррова перемога — сумнівна перемога, не варта здійснених заради і ж е р т в та понесених витрат. Плести крепделі ногами — с п о т и к а т и с я . Позичати в сірка очі — втратити с о р о м , почуття власної гідності. Продавати витрішки — байдикувати. Прокрустово ложе — ш т у ч н о вигадане м і р и л о , до я к о г о силомі. припасовують факти або я к о с т і . Прометеївський дух — незламність, непохитність у боротьбі. Робити з мухи слона — значно щось перебільшувати. Сізіфова праця — т я ж к а безплідна і безконечна робота. Скидати шапку — цінувати когось або щ о с ь , виявляти с в о ю пошану j когось (чогось). Сокрйтове чоло — характеристика розумної, мудрої л ю д и н и . Соломонове рішепня — рішення, висновок мудрої людини. Спочивати на лаврах — заспокоїтися на д о с я г н у т о м у . Спустивши рукава — абияк. Сцйлла і Харйбда — непереборні перешкоди. Тайна (таємна) вечеря — зібрання людей, серед я к и х с і однодумці, відступники, зрадники. Танталові муки — с т р а ж д а н н я , в и к л и к а н і н е м о ж л и в і с т ю д о с я г т бажаної мети, незважаючи на її близькість. Тихі води, ясні зорі — традиційне визначення України. Товкти просо — наполегливо працювати. Топтати ряст — ж и т и . Три китн — основа, підґрунтя чогось. Тримати хвіст бубликом — бути впевненим у собі, бадьорим. Шапкою докипути — зовсім близько. Шукати квітку папороті — шукати щ а с т я . Я к реп'ях до штанів — про когось настирливого, надокучливого. __ _ І Н Е БІЙТЕСЬ З А Г Л Я Д А Т И В... ІНТЕРНЕТ vcwia .sä nun-it .Jciev. u a ingre8ua.trip>od.com/domivka.htm www.museum .org.ua www.honchar.org.ua www.ostrivzna n. org.ua u k. wikipedia .org www.7chude8.in.ua/