1

ш

Т . т -

а * * . г

Т .*

Оксана Данилевська

Підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів За науковою редакцією доктора філологічних наук, професора К.

Г. Городенської

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

І

і

Київ

^О рїон 2017

УДК ББК

ООО ООО

ДОО

Р е ко м е н д о в а н о Міністерством освіти і н а уки У кр а їн и (наказ МОН України від 2 0 .0 3 .2 0 1 7 р. N9 417)

ДОО

Д анилевська О. М. Українська мова : підруч. для 9 кп. загальноосвіт. навч. закп. / О. М. Данилевська. — К. : УО В Ц «Оріон», 2017. ІЗВИ 978-617-7485-21-5. У Д К 0 00 ББК 0 00

ІЄВИ 9 7 8 -6 1 7 -7 4 8 5 -2 1 -5

©О . М. Данилевська, 2017 ©УОВЦ«Оріон», 2017

ізн ай теся щ иро: хто з вас сьогодні, виходячи з дому до ш ко л и , не г л я ­ нув на себе в дзеркало? І щ о? Я кою була ваш а р е а к ц ія ? У см іхнулися? Зд и вували ся? Зб ен теж и л и ся? Вам спало на д ум ку, я к ви подоросліш али? Ч и зринув у п а м ’я т і ін ш и й погляд у д зер к ал і — ваш , тіл ь к и д ев’я т ь ро­ к ів тому, кол и й ш ли до перш ого класу? П ом іркуй те про це. І н авіть як щ о ви ні з ким не збираєтеся д іл и ти ся спогадам и й роздум ам и, заф іксуй те свої від чуття. Вберіть їх у слова просто д л я себе. Щ об кр ащ е за п а м ’ятати сьогодніш ній ранок — ад ж е він єди н и й у своїй неповторності. У тім, не та к цей вересневий ранок — т а к и х було і буде щ е ой с к іл ь к и . А те, я к ви відчуваєте себе саме ц ієї м иті. І втрим ати це від чуття допом агає слово. Бо слова, м ова — це одяг д л я н аш и х дум ок, відчуттів, враж ен ь. Т ак мова дає зм огу осягнути у н ік а л ь н іс ть к о ж н о ї лю дини, вловити те невидим е, що нази ваю ть її внутріш нім світом . Х іба не д оказ цього — ваш і реф лексії, втілені часом в одному слові-ком ентарі до фото на сторін ках у соц іальн и х м ереж ах чи в стр іч к ах сп іл к у в ан н я з д р у зям и , за в д як и я к и м ко ж ен день ваш ого ж и т т я ж и в е в п ам ’я т і, я к учора переж итий... В ласне, ш к іл ь н і у р о ки м ови м аю ть на м еті н авч и ти вас добирати я к н ай д ореч н іш і ш ати д л я р ізн о м ан ітн и х п р о явів ваш ого «Я». Т ож урок у к р а їн с ь к о ї мови — не д л я всіх, а особисто д л я вас! З а за га л ь н и м и п р а ­ ви л ам и й порадам и н ам а га й те с я вловити сам е те, щ о вд оскон ал и ть ваш е вол од ін н я словом . А п ід р у ч н и к , я к и й ви розгорн ул и , допом ож е вам у цьом у. У кож н ом у п араграф і ви знайдете рубрику «М ова д о вк о л а» , завд ан н я я к о ї м аю ть на м еті привернути ваш у увагу до того, щ о мовні я в и щ а — та к а само реальність, я к тем пература повітря надворі. Н авіть я к щ о ви н іколи не чули про них або не хотіли чути, вваж аю чи м алоістотним и, вони іс ­ ную ть. Тому чи не м удріш е спробувати впокорити їх , зм усивш и сл у ж и ти собі? Д л я цього треба вдум ливо опрацьовувати теоретичний м атеріал та виконувати запропоновані вправи — тим більш е, щ о к о ж н у сф орм ульо­ вано та к , щоб була зрозум іл а її н авч альн а мета: навіщ о ви кон увати , чого саме м ож ете н авч и ти ся цією вправою , я к це стане вам у пригоді. З а п и ­ тан н я п ісл я вправ скеровую ть вас здебільш ого на те, я к здобуті зн ан н я і вм ін н я м ож н а застосовувати в повсякд ен н и х с и ту а ц іях , удосконалю ю чи свої н ави ч ки володіння мовою. Ч и м ал о цікавого довідаєтеся з рубрик «М ова в д ії», « Ц ікави й ф ак т» , я к і інф орм ую ть про розвиток м овознавчої нау к и , а та к о ж про те, я к а роль мови в сучасних ін ф орм ац ій н и х тех н о л о гіях . Ін ф о р м ац ія, ви к лад ен а в згад ан и х руб ри ках, переконає вас, щ о а ж н ія к не перебільш енням є тв ер ­ д ж ен н я, щ о сучасна епоха — це епоха мови, а н аш ж и ттєви й успіх в ел и ­ кою мірою за л еж и ть від того, н а с к іл ьк и ком петентним и м овцям и ми є. О скільки п ідруч н и к побудовано та к , щоб ви м огли н авч ати ся с а ­ м остійно, то в ньому виокрем лені д ом аш ні завд ан н я, я к і ск л ад аю ть­ ся з двох вправ, — тієї, щ о стосується м атеріал ів уроку, та п раво­

З

писної. К рім того, д л я дом аш ніх вправ часто запропоновано к іл ь к а вар іан тів ви к о н ан н я — обирайте той, я к и й вам вид ається н а й ц ік а ­ віш им . Ч и м ал о дом аш н іх вправ сп он укати м уть вас спостерігати, я к ф ун кц іон ує м ова в суспільстві: я к її використовую ть у засобах м асо­ вої к о м у н ік а ц ії, я к і особливості ви зн ач аю ть ж и т т я мови в Інтернеті, я к уж и ваю ть м ову в п ід р у ч н и ках , в усному м овленні, в оф іц ій н и х с и ту ац іях тощ о. Знайдете в п ід руч н и ку й завд ан н я, щ о допом ож уть підготуватися до тем ати ч н и х кон трольн и х робіт. В прави до уроків розви тку м овлення п ов’я за н і з викладом власне мовного м атеріал у й відповідаю ть н авч ал ь­ ній програм і, проте вчителі м ож уть п лан увати ці уроки по-інш ом у. Зверніть увагу, щ о цьогоріч на вас чекає держ авна підсум кова атестація з україн ської мови, тобто екзам ен, підготуватися до якого вам допомож уть спеціальні завдання і вправи. Ц е й вправи в дом аш ній рубриці «П овторю є­ мо орф ограф ію », і текстові вправи, де потрібно вписати пропущ ені літери та розставити розділові зн аки . З огляду на те, щ о екзам ен передбачено у ф ормі диктанту, не ом инайте увагою вправи, я к і запропоновано писати під д иктовку. У п ід руч н и ку є щ е одна нова рубрика — «К расном овець». Д л я к о ж н о ­ го уроку в цій рубриці запропоновано поетичну м ін іатю ру — ін кол и з а ­ верш ений худож ній твір, ін кол и уривок з поезії, у я к и х у к р аїн сь к е сло­ во, мов сон ячн и й пром інь у кр а п л и н і води, виграє всім а барвам и. М овні я в и щ а , про я к і й тим еться на уроці, у ц и х поетичних п ерлинах слугую ть своєрідним к аркасом , щ о три м ає плетиво м етаф ор, допом агаю чи зрозу­ м іти незви чн і, часом хим ерні образи. Т ож навчаю чись мови, ви н ав ч ати ­ м етеся бачити ж и т т я в усьом у його розм аїтті. Б о м ова — клю ч від світу. Щиро зичу цікавих відкриттів! Мова довкола

Іова

В иклад тео р ети чн о го м атер іал у

«>

б

дії

Крилате слово

Опрацювання теоретичного матеріалу Цікава інформація про мову

*Резюме - **' ‘СХХХХХ

ВГОаВа

Підсумок уроку Красномовець Виконайте вдома Повторюємо орфографію

Працюємо самостійно

зш ст ВСТУП 1. Розвиток української м о в и ............................................................................................7 2. Розвиток мовлення. Поняття про мовну діяльність. Читання і його різновиди. Вибірковий переказ тексту наукового стилю { у с н о ) ................... 17 ТЕМ А 1. ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО У В О С Ь М О М У КЛАСІ 3. Граматична основа р е ч е н н я ....................................................................................... 24 4. О дноскладне і двоскладне р еч ен н я.......................................................................... ЗО 5. Розвиток мовлення. М овленнєва ситуація. М овний етикет. Складання діалогів за темами оф іційного і неоф іційного сп іл кув ан н я...............35 6. Розділові знаки в простом у ускладненом у р е ч е н н і............................................. 41 7. Найскладніш і о рф о гр а м и ............................................................................................. 47 8. Розвиток мовлення. Аудіювання і його різновиди Стислий переказ тексту публіцистичного стилю { у с н о ) ......................................... 51 9. У загальнення....................................................................................................................57 ТЕМ А 2 . П РЯМ А І Н ЕПРЯМ А М ОВА 10. С пособи передавання чужої м о в и ............................................................................ 61 11. Пряма мова. Розділові знаки в реченнях із прямою м о в о ю .............................. 68 12. Розвиток мовлення. А в то б іо гр а ф ія .......................................................................... 75 13. Непряма мова. Заміна прямої мови н е п р я м о ю .................................................... 82 14. Цитата як спосіб передавання чужої м о в и ............................................................. 88 15. Розвиток мовлення. Використання ц и та ту текстах різних стилів. В ибірковий переказ тексту наукового стилю {п и с ь м о в о )......................................... 94 16. Д іа л о г ............................................................................................................................... 100 17. У зага льн ен н я..................................................................................................................107 ТЕМ А 3. СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ ТА ЙОГО ОЗНАКИ. СКЛАДНОСУРЯДНЕ РЕЧЕННЯ 18. Поняття про складне речення .................................................................................112 19. Розвиток мовлення. Р е зю м е ..................................................................................... 118 20. Складносурядне р е ч е н н я ..........................................................................................124 21. Зм істові відношення між частинами складносурядного р е ч е н н я ................. 131 22. Розділові знаки в складносурядних р е ч е н н я х .................................................... 137 2 3 -2 4 . Розвиток мовлення. Твір-роздум у публіцистичному стилі на суспільну тем у {у с н о ).....................................................................................................143 25. У зага льн ен н я..................................................................................................................150 ТЕМ А 4 . С К Л А Д Н О П ІД Р Я Д Н Е РЕЧЕННЯ 26. Поняття про складнопідрядне р е ч е н н я ................................................................. 154 27. Засоби з в ’язку в складнопідрядних реченнях. Різновиди складнопідрядних речень за значенням підрядної ч а с т и н и .............161 28. Розвиток мовлення. З а я в а ....................................................................................... 166 29. С кладнопідрядні речення з підрядною означальною ч а с т и н о ю ................... 170 30. С кладнопідрядні речення з підрядною з ’ясувальною ч а с т и н о ю ................... 175 31. С кладнопідрядні речення з підрядним и способ у дії й с т у п е н я ..................... 180 32. С кладнопідрядні речення з підрядною порівняльною части н о ю ................... 184 33. С кладнопідрядні речення з підрядним и місця й ч а с у ....................................... 188

~г

34. С кладнопідрядні речення з підрядним и причини й м е т и ................................ 193 35. С кладнопідрядні речення з підрядними ум ови, допусту та н а с л ід к у 197 3 6 -3 7 . Розвиток мовлення. Твір-роздум на м орально-етичну тем у (п и с ь м о в о ).......................................................................... 201 3 8 -3 9 . С кладнопідрядне речення з кількома підрядним и ч а с т и н а м и ...............203 40. У загальнення..................................................................................................................211 ТЕМ А 5 . Б ЕЗС П О Л УЧ Н И КО В Е С КЛ А Д Н Е РЕЧЕННЯ. С КЛ А Д Н Е РЕЧЕННЯ З Р ІЗ Н И М И В И Д А М И С П О ЛУЧ Н И КО В О ГО ТА Б Е ЗС П О Л УЧ Н И КО В О ГО З В ’Я З КУ . 41. Поняття про безсполучникове речення................................................................. 215 42. Змістові відношення між частинами безсполучникового складного р е ч е н н я ............................................................................................................. 220 4 3 -4 4 . Розділові знаки в безсполучникових р е ч е н н я х ........................................... 225 45. Розвиток мовлення. С инонімія сполучникових та безсполучникових складних речень і простих речень. Переказ тексту із творчим завданням { у с н о ) .............................................................231 46. Розвиток мовлення. М овностилістичні поради з уживання безсполучникових складних речень. Конспект сприйнятого на слух наукового навчального те кс т у .............................. 236 47. Складне речення з різними видами сполучникового та безсполучникового з в ’я з к у ......................................................................................... 239 4 8 -4 9 . Розділові знаки в складном у реченні з різним и видами сполучникового та безсполучникового з в ’я з к у .........................................................244 50. У зага льн ен н я..................................................................................................................248 ТЕМ А 6 . ТЕКСТ 51. Текст і його о з н а к и .......................................................................................................252 52. Розвиток мовлення. Розмаїття текстів за стилями та ж анрами. Коротке повідомлення в публіцистичному стилі {усно) ......................................... 258 53. Будова тексту. М ікротема й а б з а ц .......................................................................... 263 5 4 -5 5 . Розвиток мовлення. Докладний переказ тексту із творчим завданням { п и с ь м о в о ).................................................................................267 56. Види й засоби м іжф разного з в ’я з к у ......................................................................270 5 7 -5 8 . Розвиток мовлення. Робота з текстом : вибіркове читання. Тези п р о ч и т а н о го ............................................................................................................... 276 59. С инонім ічність синтаксичних конструкцій у т е к с т і............................................. 282 60. У зага льн ен н я..................................................................................................................285 ТЕМ А 7. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИС ТЕМ АТИЗА Ц ІЯ ВИВЧЕНОГО 61. Класифікація речень .................................................................................................. 288 62. Розділові знаки в простом у р еченні........................................................................ 293 63. Розділові знаки в складном у р еч е н н і......................................................................297 64. Розділові знаки в реченнях із прямою м о в о ю .................................................... 301 65. У загальнення..................................................................................................................305

Розвиток української тови Як пов’язані розвиток суспільства і мова? Яка роль мови в житті суспільства?

П и тан н я уроку

Як мова реагує на суспільні зміни? •

Які найважливіші віхи в розвиткові української мови? Р о з д и в іт ь с я колаж із фотографій. З якою метою зроблено зобра­ жені на них написи? Узагальніть, яку роль відіграє мова в житті суспільства.

iv, нинішні iigo опшкуллттуЖ І У к р а ї н с ь к о io i t

Чи можна в сучасному світі «сховатися» від мови? Чому постіндустріальну епоху, у яку нам випало жити, називають епохою мови? Яку роль відіграє мова в комп’ютерних технологіях, рекламі, освіті? Наведіть приклади сучасних засобів комунікації. Як до них пристосовується мова? На основі поданих фотографій доведіть, що мова є елементом сучасного міського ландшафту.

Словник П о стіндустріальне суспільство (від лат. post — після та індустріаль­ ний — промисловий) — сучасне суспільство, яке виробляє не стільки то­ вари, скільки послуги, а впровадження нововведень усе більшою мірою залежить від наукових відкриттів; суспільство, у якому технічні спеціаліс­ ти є основною професійною групою: Львів д ає зовсім іншу модель роз­ витку України, України постіндустріальної, сервісної, ви це прекрасно бачите — це туризм, ресторани, інтелектуальний центр, ІТ, університети (Із журналу). Л а н д ш а ф т (від нім. Landschaft) — загальний вид місцевості.

Виразно прочитайте подані поетичні уривки.

Н у щ о б, здавалося, сл ова... Слова та голос — більш нічого. А серце б ’ється — ож и ва, Я к їх почує!.. З н ать, од Б ога І голос той, і ті слова Ідуть м еж лю ди!.. (Тарас Шевченко) Слова росли із ґрун ту, мов ж и т а. Д обірним зерном колосилась мова. Вона я к хліб. Вона м ені свята. І к р о в ’ю пред ків т я ж к о пурпурова. (Ліна Костенко) ♦

♦

Пригадайте та витлумачте біблійні образні вислови, пов’язані з мовою: Спо­ чатку було Слово; вавилонська вежа; вавилонське стовпотворіння; альфа й омега; бути записаним на скрижалях; притча во язицех та ін. Як можна по­ яснити епітет священна, свята до слова мова? Завершіть речення, у якому узагальніть ідею, утілену в поданих поетичних уривках.

Рідна мова — не просто спадок прапрадідів, як хуст и н а в скрині, це...

В енциклопедичном у до віднику читаємо, щ о українська м ова — це мова корінного насел ення У кр аїн и , а та к о ж українців, щ о п р о ж и в а ­ ють з а їґ м е ж а м и в різни х країн ах світу. За кількістю мовців українська мова належить до д р уго го десятка найпош иреніш их мов світу.

9 І*

Українська мова е сл о в’янською мовою (схід носл ов’янська підгрупа), ра­ зом з багатьма іншими мовами належить до індоєвропейської м овної с ім ’ї. Зверніть увагу! Мови, що мають подібні ознаки, зумовлені їхнім походженням від однієї прамови, називають спорідненими. Споріднені мови о б ’єднують у п ід­ групи, групи, с ім ’ї. Д о ін д о євро пейсь кої м о вн о ї с ім ’ї належать, крім сл о в ’янських мов, ще такі: індійські, іранські, балтійські, герм анські, р о ­ манські, кельтські мови, а також грецька, вірменська, албанська мова та чи ­ мало мертвих мов. Історія української мови починається від розпаду пр асло в’янської мови (до VI ст.). Розселення сл о в’янських племен, зокрем а й тих, яких уважають предками українців — полян, деревлян, тиверців, уличів, волинян, сіверян, карпатських хорватів, виникнення держави із центром у Києві — важливі віхи становлення української мови, окрем іш ність якої засвідчили вже перші п и ­ семні п а м ’ятки, створені в Київській Русі. Наприклад, у п а м ’ятках ХІ-ХІ І ст., написаних книж ною ц е рковносло в’янською мовою, трапляються о писки, які засвідчую ть чергування у — в, е — о після ш иплячих та й, закінчення -о в і,-е в і в давальному відм інку іменників, кличний відм інок тощ о. У XIV—XV ст. у м еш канців українських земель, попри їхню належність до різних держ авних утворень, посилю ється усвідомлення етнічної о крем іш ності, а характерні риси української мови виявляються ще виразніш е. П ам ’ятки зазначеного періоду ф іксую ть спрощ ення в групах приголосних {імла, с л а ­ ти), уподібнення за дзвінкістю {п р о [з ]б а ). Саме того часу сягає, приміром , втрата початкового голосного перед приголосним у загальних назвах (п р и ­ міром, у дієсловах грати, мати) і власних — Є русалим , Сидір, Л ар іо н . XVI ст. знаменне перш им перекладом біблійної книги староукраїнською мовою. Ідеться, як ви п а м ’ятаєте з уроків історії України, про П ер есо пницьке Є вангел іє (1 5 5 6 -1 5 6 1 ). П ам ’ятка містить унікальний матеріал для вивчення історії української мови, засвідчує тісну взаємодію н ар о дно-ро змовних і книж них елементів у тогочасній українській літературно-писем ній мові. У XVI—XVIІ ст. в українській мові виникаю ть слова на вираження нових понять у галузі суспільних відносин, філософії, права, мистецтва, наприклад: козацтво, стан, повіт, опікун, мушкет, сурма.

XVIII ст. було періодом поступово зближення книж ної та р озм овної мов, що вможливило появу 1798 р. перш ого літературного твору, написаного ж и ­ вою українською мовою, — «Енеїди» Івана Котляревського. Саме творчість цього митця започаткувала розвито к сучасної української літературної мови.

Сформулюйте до тексту 5 -7 запитань, які починаються словами Щ о?Я к?Д е? Скільки?тощо; 3 -4 запитання зі словом Чому?; 1-2 запитання — Навіщо?. Поставте запитання за змістом тексту одне одному в парах і вислухайте відповіді.

Вправа З

Прочитайте уривки з творів першої половини XIX ст. Що визначало розвиток української мови в той час? За яких обставин постала українська літературна мова?

I. Де тіл ь к и я зустрічався хоч би з б ільш -м енш знайом им и м алороса­ ми, то без церем онії засипав їх п и тан н ям и , щ о означаю ть таке-то слово або таки й -то зворот мови. З а коротки й час я перечитав усе, щ о тіл ьк и було друкованого м алоросійською . А ле цього м ені здавалося м ало; я х о ­ тів п ознайом итися з сам им народом не з кн и г, але з ж и в о ї мови, ж ивого сп іл к у в ан н я з ним . З цією метою я став робити етнограф ічні ек ск у р сії з Х аркова по сусідніх селах, по ш и н к а х , я к і в той час були сп равж н ім и н а ­ родними кл уб ам и . Я сл ухав м ову і розм ови, записував слова і вислови, втручався в бесіди, розпитував про народне ж и ття-б у ття, записував відо­ мості, я к і мені повід ом л ял и ся, і заставл яв співати д л я себе пісні. ...П р о м и н улу історію М алоросії я м ав відомості п ереваж но за Б ан ти ш К ам ен ськи м . Н езваж аю чи на м але знайом ство моє з м алоросійською м о­ вою і народністю , я задум ав писати м алоросійською і розпочав скл адати вірш і, я к і згодом з ’я в и л и с я в д рукові під назвою «У країн ські балади». К оли я спробував ч и тати мої твори знайом им м алоросам , ко л и ш н ім своїм товари ш ам , то зустрів д уж е несхвальні відгуки; одні с м іял и ся над моїм м ал озн ан н ям і вк азу в ал и мені п ом и лки ; ін ш і п ідн ім ал и н а см іх сам у ідею писати м алоросійською мовою. ...Л ю бов до м алоросійського слова все більш е і більш е захоплю вала мене; мені було п рикро, щ о т а к а чудова м ова зал и ш ається без б удь-якої літературн ої обробки і більш е того — зазн ає зовсім незасл уж ен ої зневаги. Я всюди чув грубі гл узуван н я над селян ам и не тіл ь к и від великоросів, але навіть і м алоросів вищ ого кл асу, я к і в в аж ал и за м ож ливе зн ущ ати ся над м уж и ком і його способом виразу. Т аке ставл ен н я до народу і його мови мені здавалося п р и н и ж ен н ям лю дської гідності. (З автобіографії М и кол и Костомарова) II. Л ю безний м ій п риятелю !.. Д ой ш л а до мене ч у тк а, щ о ти хочеш і в нас, по м осковській м оді, збити к н и ж е ч к у , а я к її по-наш ом у назвати ? — не вмію; ...т а к нехай ж е по-наш ом у буде: зб ірн и к . Спасибі тобі за сюю працю . Ч ерез тебе будемо зн ати , хто з н аш и х слобож ан та й з гетьм анців що і я к ком понує. Щ е ж я чув, буцім то хочеш тут ж е при тул и ти дещ о і по-наш ом у п и са­ ного. З а сюю ви гад ку а ж три ч і тобі д якую . Н ехай ж е знаю ть і наш их! Бо є т а к і лю ди на світі, щ о з нас кеп кую ть і говорю ть та й пиш уть, буцім то з наш и х н іхто не втне, щоб було, я к вони к а ж у т ь , і звичайне, і н іж н ен ьк е, і розум не, і полезне, і щ о, стало бить, по-наш ом у, опріч л а й к и та гл у зу ван ­ ня над дурнем , більш нічого не м ож н а й написати.

тщя О бодай їх вж е з такою думкою! Х іба ж не ж и во вчистив пан К о т л я ­ ревський «Енея»? Еге! об нім і досі М осква товче й перетовкує; і з якого боку не зайде, сплесне рукам и та й к аж е: «Н у та к , славно!». А пан А ртем овський-Г улак м ало понаписував про «Т вардовського», про «Солопія», про «Собаку», або «Г араськові оди», не мудро розказав по-наш ом у? Щ о, м ож е, у інш ого, хто ч и тав, та к і досі к и ш к и болять від см іху, а в інш ого — я к там к а ж у т ь — трохи л и ш ен ь ш а п к а не заго р іл ась... (Із «Супліки до пана іздателя» Григорія Квітки-О снов’яненка) III.

У к р а їн с ь к а м о ва П а м ’яті Т. Г. Ш евченка Д іам ан т дорогий на дорозі л еж ав, — Тим вел и ки м ш л яхом люд у сяк и й м инав, І н іхто не п ізн ав д іам ан та того. Й ш л и багато лю дей і топтали його. А ле раз тим ш л ях о м хтось чудовний іш ов, І в п и лу на ш л я х у д іам ан т він найш ов. К ам ін ец ь дорогий він одразу пізнав, І додому п риніс, і гарн ен ько, я к знав, Обробив, обточив дивний той к ам ін ец ь, І уставив його у кош товний вінець. Сталось диво тоді: к ам ін ец ь засіяв, І пром інням ясн и м всіх лю дей здивував, І палю чим огнем кольористе б ли щ и ть, І п ром іння його усім очі сліп и ть. Т ак в пи л у н а ш л я х у н аш а м ова була, І м и сли ва р у ка її з пи л у взял а. П олю била її, обробила її, П о л о ж и л а на ню усі сили свої, І в народний вінець, я к в оправу, ввела, І, я к зорю ясн у, вищ е хм ар п ідн есл а... (Володимир Самійленко)

♦

Об’єднайтеся в групи та обміркуйте відповіді на подані запитання.

♦ П ри гад ай те з уроків історії, у скл ад і я к и х д ерж ав перебували у к р а їн ­ ські зем лі на п оч атку X IX ст. Я к и м и були історичні умови д л я н ац іо ­ нального розвитку? ♦ Ч и м сучасна у к р а їн сь к а л ітер ату р н а мова, засвідчена в «Енеїді» Іван а К отляревського, в ід р ізн ял ася від мови, як о ю писали к н и ж к и в У к р а ї­ ні в попередні історичні періоди? ♦ Ч ом у п оява сучасної у к р аїн сь к о ї літературн ої мови стал а потуж ним чи н н и ком д л я згуртуван н я у к раїн ського народу й ф орм ування його н ац іон альн ої свідомості? ♦

Супліка — писане прохання або скарга.

~к

♦

Кількома реченнями поясніть, як ви зрозуміли метафоричний образ Володи­ мира Самійленка, у якому українську літературну мову порівняно з діамантом дорогим. Чому, на вашу думку, вірш присвячено Тарасові Шевченку?

Роздивіться портрети класиків української літератури, вбраних за сучасною модою. Які твори зображених письменників ви вже чита­ ли на уроках української літератури? Що в їхній творчості справило на вас найбільше враження? Вірші яких українських поетів можете продекламува­ ти? Чим особисто для вас цікава класична українська література? Яка роль митців слова в розвиткові української мови?

Вправа 4

«Я в серці маю те, що не вмирає...» Л е с я У кра їнка

«Сміються, плачуть солов’ї...» М и ха й л о С т арицький

«ЛюбітьУкраїну!» В о л о д и м и р С о сю р а ♦ ♦

«Я візьму той рушник, простелю, наче долю...» А н д р ій М ал и ш ко

«Брехнею світ перейдеш , та назад не в ернеш ся...» М а р ко В о в ч о к

Пригадайте й запишіть кілька крилатих висловів українських письменників. Проведіть у класі вікторину «Крилате слово». Чи цікаво вам, з якими фотопортретами працювали українські художники, створюючи незвичні образи українських класиків? Підготуйте презентацію «Жива мить», укладену з фотографій українських митців слова й коментарів до них.

тщя

Чи знаєте ви, що законодавчим актом, у якому вперше стосовно української мови вжито термін де рж авна мова, був закон «Про з ап р о ­ вадження української мови в банківській і торговій сфері», схвалений Центральною Радою 24 березня 1918 р. Цікаво, що раніш е цей термін активно вживали урядовці УНР у різноманітних міністерських наказах. Прочитайте уривки з інтерв’ю з українським істориком, публіцис­ том Ярославом Грицаком і фрагменти наукової статті мовознавця Лариси Масенко. Які факти гальмували розвиток української мови у XX ст.? Що вплинуло на формування мовного обличчя українських міст? Чому міста в Україні, особливо на сході та півдні, були російськомовними? Чому тільки з проголошен­ ням України незалежною державою розпочався процес реального удержавлення української мови?

І. Я рослав Грицак розповідає про себе: «Я виріс на році, рок д л я мене був усе, я д уж е страж д ав, щ о нем ає у країн ського року, потім , звичайно, з ’яви в ся у 80-х роках, але це те саме п о ко л ін н я, я к е страж д ало, я к я. П ол ьськи й рок був, російський п очинався, у країн ського не було. Ч ом у не м ож н а почуття, я к і тобі хочеться висловити, чому їх не м ож н а висло­ вити своєю мовою? Я думаю , це було головне поч уття, я к е привело наш е п окол ін н я до публічної д іял ьн ості, до п ол іти ки у 80-х роках — почуття п ри ти ск ан н я і б аж ан н я бути норм альним . Головний сенс наш ого п око­ л ін н я — стати норм альн и м и , тобто висловлю вати наш ою мовою все, що м ож н а висловлю вати ін ш и м и м овам и». — У гум ан ітар н о м у середовищ і в університеті, де Ви вч и л и с я, у Л ь в о ­ ві, м о в а о б говорю вал ася я к п о л іти ч н а п роб лем а? — Н е м ож н а було цього робити, ми зн ал и ч ітко, щ о це заборонено. Я п ам ’ятаю епізод, коли в нас в 1980 році в університеті з ’я в и л и с я узбеки, досить багато. М и д и вувал и ся, чому, ми не зн ал и , ч о м у ... Н ам пояснив наш п ол ковн и к з військової каф едри, він сказав , щ о на п артій н ій кон ф е­ рен ц ії в А лм а-А ті в 1979 році було поставлене мовне п и тан н я, саме мовне п и тан н я Б а л т и к и і С хідної та З ахід н ої У країн и , щ о потрібно переходити на російську мову, і одним із інструм ентів було посилати студентів із Се­ редньої А зії, том у щ о вони не розум іли м ісцевих мов, тоді в и к л ад ач і по­ винні були переходити на російську мову. А ле головне було від чуття, що мова — це табу, публічно розм овляти про це не м ож на. — Я к Ви д о л ал и це табу? — Л ьвів — україн ськом овн е м істо, це феном ен Л ьвова. Ви, напевно, знаєте, щ о Л ьвів — най б ільш україн ськом овн е м істо у світі. Ц е сталося приблизно 4 - 5 д есяти л іть том у, коли Х рущ ов зн яв заборону колгоспній молоді ви їж д ж а ти із села н ап р и к ін ц і 50-х років, і почалася л ави н а. Л ьвів д уж е ш видко у к р аїн ізу в ав ся в 6 0 -7 0 -і роки, коли молодь п рорвала все і д уж е ш видко у к р а їн ізу в ал а . Д уж е важ л и во, щ о приблизно ті сам і про­ цеси були всюди в У кр аїн і. Тому щ о були д уж е вел и к і втрати під час в і­ йни, євреї головним чином , у Л ьвові щ е п о л як и , треба було заповнити ці прогалини робочої си л и . А ле у Л ьвові була своя сп ец и ф іка. К оли молодь

п р и їж д ж а л а в Д ніпропетровськ або в К и їв, вона дуж е ш видко аси м іл ю ва­ л ася, ставал а русиф ікованою . У Л ьвові н авп аки — у к р а їн ізу в ал а місто. (З інт ерв’ю з Ярославом Грицаком, українським істориком, публіцистом) II. Здійснене протягом 70-х — перш ої половини 80-х років зву ж ен н я ф у н кц ій у к р аїн сь к о ї мови в систем і освіти У РС Р ілю струю ть статистичні дані, я к і навів м іністр освіти у звіті, поданому у к в ітн і 1987 року. Н а цей час в У країн і в 4500 російськом овних ш ко л ах навчалося більш е половини всіх учнів. У К и єві з 300 ти сяч учнів україн ською мовою н авч алося т іл ь ­ ки 70 ти сяч . А к ти візувал ось витіснення у к р аїн сь к о ї мови з вищ ої освіти і н ау ки . В и к л ад ан н я в усіх ви щ и х навч альн и х за к л а д а х , крім окрем их гум ан ітарн и х предм етів, і проф есійно-технічних у ч и л и щ ах було п ереве­ дено на російську мову. Ц ей процес не ом инув н авіть Г ал и ч и н и . Н а Сході й П івдні російська м ова остаточно заступ и л а н ац іон ал ьн у в сфері н а у к о ­ вого сп іл к у в ан н я. Н а 1988 р ік м ай ж е всі н аукові ж у р н ал и з точних і п риродничи х наук виходили російською мовою. П ротягом 70-х — п оч атку 80-х років у к р а їн сь к у м ову було витіснено з театрів. Із семи театрів ю ного гл яд ач а л и ш е один Л ьвівськи й театр був україн ськом овн и й . З 50 театрів-студій, створених в У країн і на п очатку 80-х років, тіл ь к и два були у к р аїн сь к и м и . К іно, я к е р ад ян сь к а влада щ е з часів Л ен ін а ц ілк ом слуш но вв а ж а л а н а й важ л и віш и м видом м истецтва через його вплив на м асову аудиторію , н іко л и , за рідкісн и м и ви н я т к а м и , україном овним не б уло... (Лариса М асенко, з книжки «М ова і суспільство») М ежі моєї мови означають межі мого світу. Л ю д в іг В іт г є н ш т є й н , авст рійський ф іл ософ X X століття Прочитайте запис розмови в транспорті. Знайдіть у тексті діалек­ тизми. Пригадайте, як співвідносяться поняття загальнонаціо­ нальна мова, територіальні діалекти, літературна мова. Поміркуйте, з яких джерел збагачується літературна мова.

В автобус «К ал уш -Л ьвів» (із зупинкам и в М орш ині та Стрию і саме в такій послідовності) заходить бабуся й одразу до водія: «Ш оферунцю, я к буде М орш ин, скаж ете мені, га? Я туткаво буду м си д іл а...» . «Добре, бабцю, добре, скаж у . Сідайте і не переживайте!» — к а ж е водій. Бабуся: «Л иш би с те не заб у ли ...» . Водій: «Та не забуду, бабцю, сідайте, все буде добре!». Людей в автобусі було небагато, водій більш е нікого не чекав, ш видко руш или, ш видко при їхали в... Стрий! І тут бабуся, невпевнено так: «Ш оферунцю , то вж е є М орш ин?». Н ім а сцена. Водій і всі п асаж и ­ ри, я к і чули попередню розмову, присоромлено згадую ть, щ о під час зу ­ п инки в М орш ині ніхто вголос не сказав слово «М орш ин». Н ім а сцена затягу в ал ась... Тут водій, піднявш и очі догори, почухавш и чуба, гл ян у в ­ ш и на годинник і щ ось собі тихо пром овивш и, зачинив двері, розвернув

автобуса й попрям ував назад, у М орш ин. Дорога не так а вж е й далека, к іл о ­ метрів з десять, проте, як щ о в я к ій с ь інш и й ситуації це б ви к л и к ал о гн ів­ ний спротив п асаж ирів, тепер ніхто не заперечував, усі відчували певну винуватість перед бабусею. П ри їхавш и в М орш ин і відкривш и двері, водій, якось навіть так святково, промовив: «Усе бабцю, то є М орш ин, виходь­ те!». Бабуся: «Та ні, ш оф ернунцю , мені не треба в М орш ин. Я до Л ьвова їду!». Водій утратив дар мови, у пасаж и рів заокруглились очі, нім а сцена у квад р аті... А бабуся продовжує: «Дєкую вам ш оферунцю , щ о нагадалисте мені, — і починає копирсатися у своїх п аку н ках , — мені моя донька в К а ­ луш і н аказувал а, аби я таблетку ви п и ла через півтори години. А ле я той дзигарок не н ош у... То вна мені к азал а, аби я таблетку ви п и ла я к р а з у Морш ині. То я зараз ту таблетку знайду і ви п ’ю. Д ай вам здоров’я, ш оферунцю , щ о с ти не забули і нагадали с тар ій » . Хтось пирснув перш им , хтось другим, водій засм іявся останнім, але всі реготали а ж до Л ьвова. Л и ш одна бабуся не розум іла, чому всі себе так дивно поводять... (Запис розмови)

♦ ♦

Перечитайте запитання на початку параграфа і дайте на них відповідь. Яка тема, з обговорюваних на уроці, зацікавила вас найбільше? Про що хоті­ ли б дізнатися докладніше? Поясніть, як ви розумієте подані крилаті вислови. М ірку­ вання з приводу одного з них запишіть.

1. Існує більш ж и в е свідоцтво про народи, н іж к іс т я к и , зброя і м огили: це — м ова (Я. Грімм). 2. А коли єсть окрем а мова, то єсть і окрем ий народ (І. Огієнко). 3. Б ез мови наш ої, ю наче, й народу наш ого нем а (В. Сосюра). 4. Н е м ає б атьківщ и н и н ау ка, але м аю ть б атьківщ и н у вчені (Л . Пастер). 5. М ова — це сим волічний клю ч до кул ьтури (Е . Сепір). 6. М ова д ля кул ьтури — те саме, щ о ц ен трал ьн а нервова систем а д л я л ю дини (С. Лем).

Запишіть слова. Поясніть їх правопис.

1) на(т / д )хнення; 2) ле(х/г)ко; 3) дьо(х/г)тю ; 4) п е(ст/с)л и в и й ; 5) зап’я(ст?і/с)ний; 6) громі(зд/з)кий; 7) во(к/ґ)зал; 8) переми(гшіьсь/сь)кий; 9) запорі(ж сь/зь)кий; 10) боро(тъ/дъ)ба; 11) про(съ/зъ)ба; 12) при(сь/зь)ба; 13) герцо(гсь/зь)кий; 14) свідо(піс/і()тво; 15) бага(піс/і()тво; 16) лю(дс/ц)тво; 17) тка(чс/ц)тво; 18) че(хсь/сь)кий; 19) студен(тс/с)тво; 20) п і(с т/с )н и й ; 21) форпо(ст?і/с)ний; 2 2 )п ер (ст/с)н ем ; 2 3 )х р е(с т/с)н и й ; 2 4 )н а м і(с т /с )н и к . 4-

Яким орфограмам присвячено вправу? Повторіть основні правила, що пояс­ нюють правопис слів із цими орфограмами. 4- Доберіть 12 інших слів для словникового диктанту на опрацьовані орфограми.

*

т

<^ в г т ж в Ь л в & л е к н з с V.

Поняття про деоену діяльність. Питання і його різновиди. Вибірковий переказ тексту наукового стилю (усно) • У чому виявляється володіння мовою? П и тан н я уроку

Вправа 1 (0)

Яким буває читання? Як удосконалити навички читання?

Роздивіться малюнок. Продовжте перелік щоденних ситуацій, у яких мовці вдаються до читання.

Що, по-вашому, означає добре читати — швидко, вдумливо, схоплюючи основне, зауважуючи деталі, багато? Чи однакові різновиди читання демон­ струють персонажі малюнка? Чи пов’язане читання та мислення? Чому так думаєте? Навіщо організовують курси вдосконалення читання для дорослих? Чого прагнуть навчитися на та­ ких курсах? Кого, на вашу думку, називають кваліфікованим читачем?

71

Виразно прочитайте подану строфу.

К ни ги — м орська глибина: Х то в них пірне а ж до дна, Той, хоч і труду м ав досить, Д и вн ії перли виносить. (Іван Франко, зі збірки «М ій Ізмарагд») ♦ ♦

♦ ♦ ♦

Чому читання здавна сприймали як прилучення до мудрості? Як пов’язане читання з освітою? Чи однаково легко вам читати тексти різних стилів? Тексти якого стилю вам читати найлегше? Чи однаково ви ставитеся до читання наукових текстів або текстів інструкцій і до читання художніх текстів? У чому відмінність? Чи залежить те, як ви сприймаєте текст підчас читання, від вашого фізичного стану та настрою? Коли вам хочеться читати? Чи залежить сприйняття тексту від рівня навичок читання? Поясніть на при­ кладах. Стисло поясніть, як ви зрозуміли поданий поетичний уривок, продовживши речення.

У строфі Іва н а Франка йдеться про те, що...

Те, якою мірою ми володіємо мовою, виявляється в нашій М О В Н ІЙ Д ІЯ Л Ь ­ тобто в тому, як саме ми сприймаєм о мову інших та як продукуємо її самі. Ви пам ’ятаєте, що мовна діяльність людини виявляється в здатності говорити, писати, слухати (розуміти почуте) та читати. Говоріння та письмо характеризую ть як такі різновиди мовної діяльності, що виявляються в п р о ­ д укув а нн і м ови, а слухання — розум іння й читання — у сп р и й м а н ні м ови. При цьому говоріння й слухання (розуміння) є вродженою здатністю , а читання та письмо — набутою в результаті навчання. Зауважте, що читання характеризую ть як різновид мовної діяльності, що відіграє виняткову роль у збереж енні й передаванні д освід у та в пізнавальній діяльності. Загальновідомо, що читання як мовна діяльність стим улю є р о зви ­ то к інтелекту лю дини — мислення, п а м ’яті, уваги, уяви тощо. Залежно від мети розрізняю ть кілька різновидів читання, а саме: о зна йо м лю вальне, вивчальне та в иб іркове читання. НОСТІ,

Ознайомлення з основним змістом тексту

Пошук певної потрібної інформації

Осмислення повної інформаціїз тексту

в и б ір ко в е читання

О о зна ио м лю вал ьне читання

вивчальне читання

^ е ъ б ш к а к м е д л е н НА, Поясніть на прикладах, у яких ситуаціях шкільного навчання ви вдаєтеся до згаданих у тексті різновидів читання. Пригадайте, які вправи на уроках мови допомагають удосконалити навички читання. Чи знаєте ви, що читання є однією з форм дозвілля, яка, щ оправ­ да, сьогодні зазнає помітних змін. За спостереженням и психоло­ гів, найістотніша зм іна полягає в тому, що в колі читання сучасних підлітків зростає частка електронних ресурсів. Утім, і серед тих, хто читає електронні книжки, чимало є лібр окубікул а ри ст ів, тобто людей, які люблять читати в ліжку (від двох латинських слів lib e r — книга і c u b ic u la — сп альн я). Rnrvma ^ (11) Г J 1

Прочитайте текст. Зразком якого стилю мови він є? Відповідь обґрунтуйте (усно).

В ідм інність м іж «глибоким » т а «легким » ч и та н н я м Д осл ідж ен н я психологів підтвердж ую ть, щ о та к зване глибоке ч и та н ­ н я, тобто так е, я к е потребує від лю дини зан урен н я в текст, сп р и й н яття й усвідом лення його деталей, обм ірковування прочитаного, м ає н и зк у відм інностей від легкого ч и та н н я, за як о го читач просто сприйм ає про­ чи тан е я к набір слів. Глибоке ч и тан н я — чудова вправа д л я м озку, щ о п ідвищ ує рівень ем п атії, перетворю ю чи ч и тач а на співавтора тексту. Т ак о ж та к е ч и тан н я є хорош ою вправою д л я ти х, хто хоче вдосконалити свій рівень Е м п а т ія (від грец. при­ володіння мовою. страсть, схвильованіст ь) — Н а відм іну від глибокого, легке ч и тан ­ здатність розуміти пер еж и ­ ня — це те, щ о ми читаєм о в блогах, табловання іншої людини, а також їдах, на розваж альн и х та новинних ресур­ співпереживати в процесі сах: список заголовків, у я к и х в око впадає спілкування. двоє-троє слів, за як и м и ми й сприймаєм о новину. Т акі тексти ми переглядаєм о лиш е д ек іл ьк а секунд, аби згодом забути про них. (Із ж у р н а л у « К о л е ж а н ка » ) ♦

Про які різновиди читання йдеться в тексті вправи? У чому їхня особливість? Чи можна «легке» читання вважати вибірковим? Чому? Чи вдаєтеся ви до та­ кого читання?

Т а б л о їд (англ. tabloid) — різновид газети, здебільшого щоденної, невеликого формату, яку було зручно читати в переповненому транспорті чи в інших людних місцях. У Європі таблоїди вперше з ’явилися у Великій Британії й одразу здобули велику популярність. Зміст цих газет визначали дешеві сенсації, увагу до яких привертали гучними, часто скандальними назвами. Статті, як правило, містили багато фотографій та мало тексту. Сьогодні таблоїди — це окремі видання або рубрики в електронних засо­ бах масової комунікації.

Прочитайте текст. Зразком якого стилю мови він є? Відповідь об­ ґрунтуйте (усно).

У 2016 році виповнилося ч отириста років із часу виходу перш ої кн и ги , надрукованої на зем л ях ц е н ­ трал ьн ої та східної У країни — «Ч асослова». П ап ір д л я її ви д ан н я виготовлений у м істечку Р ад ом и ш л і, ШС> 0 Л 6 Ы , де на той час п рац ю вала п ерш а п ап ір н я (паперова л ЙІйїЛУЮ'ТЩПі ф абрика), щ о ви готовл ял а п ап ір д л я світськи х та Т'І.ИгпНит'л ГІД.Г1Г м онастирських д рукарен ь. Н и н і в У країн і п рац ю ­ ю ть понад п ’ятсот вид авниц тв. П роте в середньом у, за результатам и соціологічних опитувань, у к р а ї­ ■:^Гк І уп г г г іц т ^ п с п ’р «л в ґіл а нець ч и тає не більш е однієї к н и ж к и на р ік ... Серед експ ертів нем ає одностайної д ум ки про те, чи варто розвивати кн и гови д ан н я й д рукувати трад и ц ій н у паперову к н и ж к у , чи більш е уваги п р и д іл яти по­ ш иренню к н и г в електронном у ф орм аті. Перша сторінка Н а д ум ку п и сьм ен н и ка Л ю бка Д ереш а, н а й в а ж ­ «Часослова» (1616р.) ли віш е, щоб лю дина розум іла, щ о саме вона читає. «Треба розум іти, щ о ч и тан н я безпосередньо п ов’яза н е з м ислен н ям , із тим , я к ми дум аєм о, — зау важ у є м итець. — Т ож к о ж н а к н и ж к а — це м ал ен ьк а консерва певного м ехан ізм у м ислення; читаю чи тексти ін ш и х , ми цей м еханізм ніби вж ивлю єм о в себе і дозволяєм о йом у розвиватися». П и сьм ен н и ц я О ксана З аб у ж ко в одному з виступів зазн ач и л а, щ о ч и ­ тан н я є актом соц іальн и м , о с к іл ь к и , прочитавш и ту чи ту к н и гу , л ю д и ­ на д іл и ться вр аж ен н ям и від неї з ін ш и м и або ж реком ендує її прочитати своїм д рузям тощ о. «Мене ц ік а в и ть п и тан н я ж и т т я к н и ж о к п ісл я того, я к вони п іш ли в лю ди, — д іл и ться м ір к у в ан н ям и З аб у ж ко . — Ц е певний згусток ен ергії, я к и й ти к и д аєш суспільству, я к клубок вогню , не зн аю ­ чи, куди він піде, — і д алі від нього п очинається зай м ан н я, я к по бікф ордовому ш нуру, від лю дини до лю дини; ч и тан н я перетворю є ж и т т я ін ш и х лю дей, зм іню є їх н і долі». (Богдана Кост юк для рубрики «Культ ура» на «Радіо Свобода»)

Ж

♦ ♦ ♦

Які аргументи наводять українські письменники, обстоюючи думку про користь читання? Випишіть з тексту метафоричні образи, до яких вдалися митці, поясніть, як ви їх зрозуміли. Яку роль у тексті відіграє згадка про 400-літній ювілей одного з першодруків? Прочитайте текст. Зразком якого стилю мови він є? Відповідь об­ ґрунтуйте, навівши щонайменше п ’ять ознак цього стилю (усно).

П ерш ий ук р аїн сь к и й др у ко ван и й підручник Б агато д есяти річ у в а ж а л и , щ о А постол 1574 р. — єдине л ьвівськ е в и ­ д ан н я Іван а Ф едорова. П равда, щ е 1836 р. л ьвівськ и й істори к Д енис Зуб ри ц ьки й висловив п ерекон ан н я, щ о м усили бути й ін ш і кн и ги , н ад р у ко ­ вані у Л ьвові, я к і до н аш и х днів не д ій ш л и . А ле тіл ь к и в 1 9 5 4 -1 9 5 5 рр.

L ie H H S l

н ауковц ям і гром адськості стало відомо про існ уван н я щ е одного перш о­ д руку — Б у к в а р я , виданого у Л ьвові 1574 р. Я к видно з тексту посібника та післямови, він призначався для дітей, я к і вивчали к и р и л и ч н у писем ність, щ о однаковою м ірою використовувалася в п а м ’я т к а х церковнослов’ян ською мовою, м овам и східнослов’я н с ьк и х , східнором анських і п івденнослов’я н с ь к и х народів. Хоч п ри кл ад и в ід м і­ ню вання та навч альн і тексти п одавалися ц ерковнослов’ян ською мовою, оволодіння ним и давало зм огу уч н ям ч и тати й писати т а к о ж у к р а їн сь к і й білоруські тексти .

.Üt * 'і / £ /

Ф

Сторінки

з Букваря 1574 р.

Ц ерковнослов’ян ська розглядалася тоді я к «високий стиль» рідної мови, тому Б уквар, виданий у Л ьвові для потреб місцевих українських ш колярів, цілком заслуговує назви першого відомого нам друкованого українського підручника. П ісля складів іде розділ, де подано слов’ян ські назви літер від А до Щ і при них упорядковані за алфавітом зразки дієвідміни. У наступ­ ному розділі наведено слова, щ о відрізняю ться лиш е за наголосом, зокрема дієслівні форми, у я к и х наголос дає змогу розрізняти дійсний і наказовий спосіб (хвалите — хвалите). Вреш ті розділ з орфографії містить подані знову-таки за абеткою найвж иваніш і скорочення, одночасно даючи зразки відміню вання ім енників і прикм етників. Д ля складення цих розділів були використані відомі за різними списками XVI—XVII ст. граматичні статті. Слова післямови Івана Федорова про скорочення ним тексту дають підставу припустити наявність повнішого рукописного прототипу. Д руга ч асти н а Б у к в а р я м істить тексти д л я ч и тан н я від порівняно про­ стих до ск л ад н іш и х . С перш у подано головні м олитви, я к і в в аж ал и ся основою всякого н авч ан н я. їх розм іщ ено п ереваж но в тій послідовності, щ о й у стародрукованих ч асо в н и ках . Д ал і йдуть б іл ьш і за обсягом ви тяги з р ізн и х м ісць Ч асослова, в том у числі «Символ віри», та к зван а м олитва В олодим ира М оном аха (п ри єдн ан а в літописі до його П овчання), м олитви В аси л ія В еликого і ц ар я М анасії.

тщя О станні сторін ки Б у к в а р я м істять у ри вк и з 2 2 -2 4 притч К ниги притч Соломонових (про потребу н авч ан н я, пош ани б атьків, м оралістичн і сен ­ тен ц ії на зразок «не сотвори н аси л л я вбогому»). П ісл я того йде звертан н я до б атьків у ф ормі досить логічно ском понованої к о м п іл я ц ії з різн и х р оз­ д іл ів К ниги притч. У кл ад ан н я і д р у ку ван н я Ф едоровим у Л ьвові Б у к в а р я п ов’яза н е з освітнім и план ам и м іщ ан , я к і поступово п ідн ім ал и рівень своїх ш к іл . У 1572 р. представники «всієї руської гром ади м іщ ан та передм іщ ан» Л ьвова дом оглися від корол івської влади в и зн ан н я за ним и п рава поси­ л ати синів до гім н азій і ш к іл д л я вивчення «вільних м и стец тв» , а у квітн і 1575 р. добилися п ідтверд ж ен н я цього дозволу. В ид ання Б у к в а р я стало внеском у здій сн ен н я програм и освітніх заходів, н аявн ість я к о ї засвід ч у ­ ю ть обидва п ривілеї. (Ярослав Ісаєвич, із книжки «Українське книговидання») ♦

Що довідалися з тексту про розвиток української мови в XVI ст.? Яка роль рукописних і друкованих книжок у розвиткові мови? Визначте тему та мікротеми в тексті. Складіть і запишіть план. На основі тексту підготуйте розповідь (усно) про структуру пер­ шого українського друкованого підручника. Напишіть коротке повідомлення про те, що найбільше зацікавило в прочитаному тексті.

*

♦ ♦

Перечитайте запитання на початку параграфа і дайте на них відповідь. Наведіть приклади буденних ситуацій, у яких ви користуєтеся різновидами читання, що про них ішлося на уроці.

♦ ♦

Як читання сприяє розвиткові вашого індивідуального мовлення? Що з матеріалів уроку зацікавило вас найбільше?

Вправа 0 (10)

Прочитайте текст і роздивіться ілюстрації. Чи такою уявля­ єте собі книжку майбутнього?

У день Святого М и кол ая відбулася світова п резен тац ія електронної версії ан дерсенівської «Снігової королеви» від «А-БА-БА-ГА -ЛА -М АГИ» й ко м п ан ії «Тайм код». К н и ж к а ц я в и яв и л ас я не тіл ь к и кн и ж к о ю , а й н адзвичайно красивою забавкою д л я ґа д ж е та . В она зачаровує з п ер­ ш ої сторінки — м ож н а зази рн ути в очі С нігової королеви чи р озкуй овди ­ ти волосся К а я . Я к щ о легенько зверху постукати по iPad* чи подути — піде сніг. М ож на побачити себе в кри вом у д зер к ал і злого троля! А тоді роздм ухати (буквально) п ол ум ’я в к а м ін і й м алю вати нагрітою монеткою на вікні! *

iPad — айпед (айпад); серія планшетних комп’ютерів, які випускає компанія Apple.

м едл ен н а ,

9* т* » ф . *^ , *

Скриншоти 1 з книги «Снігова королева».

Ш* т 9 . 0 . •^ , *

Світлини із сайту видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА»

/ де . * * ♦

Іван Малкович на презентації інтерактивної «Снігової королеви»

. М і, * £ *

Поділіться своїми міркуваннями про долю книжки в майбутньому. Якою уяв­ ляєте книжку третього тисячоліття? (Міркування оформіть як невеликий твір.)

&