Issuu

2023

Тетяна Гільберг, Андрій Довгань, Валерій Совенко

ГЕОГРАФІЯ

6 КЛАС

на схід від Гриннвіча

Чернігів ËІÑ

Луцьк

ÜÊÀ ÍÈÇÎÂÈÍÀ

Рівне

Київське вдсх.

КИЇВ Львів

Канівське вдсх.

Харків

Ос

Житомир

Суми

кіл

ÏÎ

Полтава Вінниця

Кременчуцьке вдсх.

Дністровське вдсх.

Кам’янське вдсх.

Дніпро

Кропивницький

Чернівці

Луганськ Дніпровське вдсх.

Донецьк

Запоріжжя Каховське вдсх.

Миколаїв Херсон

Одеса

АЗОВСЬКЕ О

ÈÍÀ ÑÎ× ÂÈ

МОРЕ а Сал г

Сімферополь

Е М

г. Ай-Петрі 1234

прот ок

с ька

г. Сивуля-Велика 1836

Ке рч ен

Ужгород

Черкаси

ир

Івано-Франківськ

Тетяна Гільберг, Андрій Довгань, Валерій Совенко

ГЕОГРАФІЯ Підручник для 6 класу закладів загальної середньої освіти Ðåêîìåíäîâàíî Ìіíіñòåðñòâîì îñâіòè і íàóêè Óêðàїíè

Київ «Генеза» 2023

УДК 911*кл6(076.5) Г47

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (наказ Міністерства освіти і науки України від 08.03.2023 № 254) Відповідає модельній навчальній програмі «Географія. 6–9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Запотоцький С.П., Карпюк Г.І., Гладковський Р.В., Довгань А.І., Совенко В.В., Даценко Л.М., Назаренко Т.Г., Гільберг Т.Г., Савчук І.Г., Нікитчук А.В., Яценко В.С., Довгань Г.Д., Грома В.Д., Горовий О.В.)

Цей підручник видано за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) та Глобального партнерства заради освіти (GPE). ЮНІСЕФ і GPE не брали участі в розробці цього підручника. Зміст і твердження в цьому підручнику є позицією авторів і не обов’язково відображають політики чи погляди ЮНІСЕФ і GPE.

Г47

Гільберг Т. Г. Географія : підр. для 6-го кл. закл. заг. серед. освіти / Тетяна Гільберг, Андрій Довгань, Валерій Совенко. — Київ : Генеза, 2023. — 240 с. : іл. ISBN 978-617-8353-08-7. Підручник реалізує концептуальні ідеї програми (авт. Запотоцький С.П., Карпюк Г.І. та ін.), спрямованої на формування в учнів цілісної картини світу. Зміст, структура та методичний апарат підручника створюють умови для інтерактивного та індивідуального навчання учнів. УДК 911*кл6(076.5)

ISBN 978-617-8353-08-7

ЛЮБІ ШЕСТИКЛАСНИКИ ТА ШЕСТИКЛАСНИЦІ! Ó öüîìó íàâ÷àëüíîìó ðîöі âè áóäåòå âèâ÷àòè íîâèé ïðåäìåò – ãåîãðàôіþ. Ç ãåîãðàôі÷íèìè îá’єêòàìè òà ÿâèùàìè âè âæå ÷àñòêîâî îçíàéîìèëèñÿ â іíòåãðîâàíèõ êóðñàõ «Ïіçíàєìî ïðèðîäó», «Äîâêіëëÿ» àáî «Ïðèðîäíè÷і íàóêè». Âîíè îá’єäíóâàëè âñі ïðèðîäíè÷і íàóêè: ãåîãðàôіþ, áіîëîãіþ, ôіçèêó, õіìіþ, àñòðîíîìіþ òà åêîëîãіþ. Öüîãî ðîêó ïðîïîíóєìî âàì ïîðèíóòè â äèâîâèæíèé ñâіò ãåîãðàôії – íàóêè, ùî âèâ÷àє íàøó ïëàíåòó Çåìëÿ. ßê і áàãàòî äîñëіäíèêіâ ïðèðîäè â ìèíóëîìó, âè çäîëàєòå âåëèêèé, ÷àñîì íåëåãêèé øëÿõ. Ïðîòå ìè ïåðåêîíàíі, ùî âàñ íå ëÿêàþòü òðóäíîùі. Íàøà ïîäîðîæ áóäå íàäçâè÷àéíî öіêàâîþ òà êîðèñíîþ, àäæå âіäêðèâàòè äëÿ ñåáå Çåìëþ – öå âæå ñïðàâæíÿ ïðèãîäà. Âèâ÷àþ÷è ãåîãðàôіþ, âè ïåðåñâіä÷èòåñü, íàñêіëüêè ðіçíîìàíіòíèìè é öіêàâèìè є ÿâèùà ïðèðîäè. Áіëüøå äіçíàєòåñÿ ïðî çàãàäêîâі é äèâîâèæíі îá’єêòè íåæèâîї ïðèðîäè; íàâ÷èòåñÿ ñïîñòåðіãàòè, äîñëіäæóâàòè, ìîäåëþâàòè, ðåàëіçîâóâàòè âëàñíі ïðîєêòè, øóêàòè øëÿõè ðîçâ’ÿçàííÿ åêîëîãі÷íèõ ïðîáëåì, ïіçíàâàòè îñîáëèâîñòі òà âçàєìîçâ’ÿçêè â ïðèðîäі, ðîçóìіòè її çàêîíè, ðàöіîíàëüíî ïîâîäèòèñÿ â äîâêіëëі, ëþáèòè íàâêîëèøíіé ñâіò. Ïіäðó÷íèê áóäå âàì íàäіéíèì ïîìі÷íèêîì íà øëÿõó äî ãåîãðàôі÷íèõ çíàíü і âіäêðèòòіâ. Äëÿ çðó÷íîñòі êîðèñòóâàííÿ ìàòåðіàë ïîäіëåíî íà ðîçäіëè, òåìè òà ïàðàãðàôè. Êîæíèé ç ïàðàãðàôіâ ìіñòèòü іíôîðìàöіþ ïðî ðіçíі ãåîãðàôі÷íі îá’єêòè, ïðîöåñè òà ÿâèùà. Ùîá çðó÷íіøå áóëî êîðèñòóâàòèñÿ ìàòåðіàëàìè ïіäðó÷íèêà, âàì äîïîìîæóòü îðієíòèðè – óìîâíі ïîçíà÷åííÿ.

УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ Спостерігаємо, досліджуємо, моделюємо, вимірюємо

Розв’язуємо проблеми

Працюємо з інформацією

Працюємо в групах (парах)

Установлюємо закономірності природи

На замітку

Дбаємо про довкілля

Клуб знавців-географів

Óìîâíі ïîçíà÷åííÿ çâåðòàþòü âàøó óâàãó íà ãîëîâíі ìîìåíòè, âèäè äіÿëüíîñòі äî êîæíîї òåìè, âèêîíàííÿ ðіçíèõ âèäіâ çàâäàíü òà ïðîâåäåííÿ äîñëіäæåíü. Ïðàöþþ÷è ç ïіäðó÷íèêîì, óâàæíî ÷èòàéòå òåêñò òà àíàëіçóéòå éîãî. Çâåðòàéòå óâàãó íà âèäіëåíі ñëîâà. ßêùî ïåâíà òåìà âàñ çàöіêàâèëà і âè õî÷åòå äіçíàòèñÿ áіëüøå, ñêîðèñòàéòåñÿ QR-êîäîì àáî ïîêëèêàííÿì. Âè çíàéäåòå öіêàâó äîäàòêîâó іíôîðìàöіþ, îïèñ ðіçíîìàíіòíèõ äîñëіäæåíü, ÿêі ìîæíà ñàìîñòіéíî ïðîâåñòè âäîìà. Òåêñò ïіäðó÷íèêà ñóïðîâîäæóþòü êîëüîðîâі ñâіòëèíè, ìàëþíêè, іíôîãðàôіêà, êàðòè, êàðòîñõåìè, ÿêі íåñóòü âàæëèâó ãåîãðàôі÷íó іíôîðìàöіþ. Óâàæíî ðîçãëÿíüòå їõ, ïðî÷èòàéòå é ïðîàíàëіçóéòå. Âîíè äîïîìîæóòü âàì ó ðîçâ’ÿçàííі íàâ÷àëüíèõ çàâäàíü, ïðîáëåìíèõ і äèñêóñіéíèõ çàïèòàíü. Çàïèòàííÿ і çàâäàííÿ ïåðåäáà÷àþòü óìіííÿ ïðèãàäàòè ìàòåðіàë ç ïîïåðåäíіõ êëàñіâ, äîëó÷èòè âëàñíèé æèòòєâèé äîñâіä, ñïðèÿþòü íàâ÷àííþ ñàìîñòіéíîãî ïîøóêó іíôîðìàöії. Âè çìîæåòå çàïðîïîíóâàòè ñâîє ïðèïóùåííÿ (ãіïîòåçó), ïðîàíàëіçóâàòè äàíі ñïîñòåðåæåíü, çðîáèòè âèñíîâêè. Çàâäàííÿ âèêîíóéòå ç êàðòîþ. Àäæå êàðòà – öå «ìîâà ãåîãðàôії». Âîíà äîïîìîæå êðàùå çðîçóìіòè íîâèé ìàòåðіàë, çäіéñíèòè âіðòóàëüíі ïîäîðîæі íàøîþ ïëàíåòîþ, ïîáóâàòè â ðіçíèõ її êóòî÷êàõ. Âіäïîâіäàþ÷è íà çàïèòàííÿ òà âèêîíóþ÷è çàâäàííÿ ðóáðèêè «Ïåðåâіðÿєìî ñåáå» â êіíöі ïàðàãðàôà, âè çìîæåòå çàêðіïèòè é ïîãëèáèòè çíàííÿ íîâîãî ìàòåðіàëó. Ñïîäіâàєìîñÿ, ùî çíàéîìñòâî çі ñòîðіíêàìè öüîãî ïіäðó÷íèêà ñïîíóêàòèìå áіëüøå ëþáèòè ñâіé êðàé, íàøó ðіäíó Óêðàїíó, æèòè â ãàðìîíії ç ïðèðîäîþ. Âіòàєìî âàñ ç ïî÷àòêîì íàâ÷àëüíîãî ðîêó! Áàæàєìî çäіéñíèòè íîâі âіäêðèòòÿ, âèâ÷àþ÷è ãåîãðàôіþ. Íåõàé öåé óïåâíåíèé ñòàðò ó 6-ìó êëàñі ñòàíå óñïіøíèì ïî÷àòêîì âàøîї ãåîãðàôі÷íîї îñâіòè. Ç ïîâàãîþ – êîëåêòèâ àâòîðіâ

Вступ § 1. Чому необхідно вивчати географію Ніщо так не розвиває розум людський, як географія. Іммануїл Кант, німецький мислитель ► Як ви розумієте слова німецького мислителя я Іммануїла Канта? ► Пригадайте, до якої групи наук належить географія. Які ще науки входять до цієї групи?

1. Ùî âèâ÷àє ãåîãðàôіÿ. Ãåîãðàôіÿ – îäíà ç íàéäàâíіøèõ íàóê. Íàçâó їé äàâ Åðàòîñôåí ïîíàä 2200 ðîêіâ òîìó. Ñëîâî «ãåîãðàôіÿ» â ïåðåêëàäі ç ãðåöüêîї ìîâè îçíà÷àє «çåìëåîïèñ» (ãåî – «çåìëÿ», ãðàôî – «ïèøó»). Дізнайтеся, хто такий Ератосфен і яке його найвизначніше досягнення в галузі географії.

Ãåîãðàôіÿ – öå íàóêà ïðî Çåìëþ, її ïðèðîäó, íàñåëåííÿ òà éîãî ãîñïîäàðñüêó äіÿëüíіñòü, ïðî âçàєìîäіþ ëþäåé і ïðèðîäè. Ãåîãðàôіÿ äîñëіäæóє ïîâåðõíþ Çåìëі: ìàòåðèêè é îêåàíè, îñòðîâè òà ìîðÿ, ðі÷êè, êðàїíè, âóëêàíè, ґðóíòè, ðåëüєô òîùî. Ãåîãðàôè âèâ÷àþòü íå ëèøå ïðèðîäíі îá’єêòè òà ÿâèùà, à é òå, ùî ñòâîðåíî â ðåçóëüòàòі äіÿëüíîñòі ëþäèíè (íàñåëåíі ïóíêòè, òðàíñïîðò, ïіäïðèєìñòâà òà іí.). Ãåîãðàôі÷íі îá’єêòè õàðàêòåðèçóþòüñÿ ðîçìіùåííÿì íà ïåâíіé òåðèòîðії, âîíè âçàєìîäіþòü ìіæ ñîáîþ, ñòâîðþþ÷è íåïîâòîðíèé âèãëÿä íàøîї ïëàíåòè.  Розгляньте фізичну карту України на форзаці або у шкільному атласі. Наведіть приклади географічних об’єктів. Дізнайтеся, який природний об’єкт, що є в багатьох країнах Європи і зокрема на території України, входить до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Ïàòðіìîíіòî – ñèìâîë ìîëîäіæíîãî ðóõó ç âèâ÷åííÿ îá’єêòіâ êóëüòóðíîї і ïðèðîäíîї ñïàäùèíè. 5

2. ßêі íàóêè íàëåæàòü äî ãåîãðàôі÷íèõ. Âåñü êîìïëåêñ ãåîãðàôі÷íèõ íàóê ñêëàäàєòüñÿ ç òðüîõ âåëèêèõ ãðóï (ìàë. 1).

Мал. 1. Складові географічної науки

ßê îêðåìó ãåîãðàôі÷íó äèñöèïëіíó âèäіëÿþòü êàðòîãðàôіþ. Öå íàóêà ïðî ñòâîðåííÿ òà âèêîðèñòàííÿ ãåîãðàôі÷íèõ êàðò. Äîñèòü ìîëîäà її ãàëóçü – êîìï’þòåðíà (öèôðîâà) êàðòîãðàôіÿ, ÿêà çàéìàєòüñÿ êîìï’þòåðíîþ îáðîáêîþ öèôðîâèõ ïðîñòîðîâèõ äàíèõ. Ùå îäíà äèñöèïëіíà íà ñòèêó ãåîãðàôії òà âèñîêèõ òåõíîëîãіé – ñòâîðåííÿ ÃІÑ (ãåîãðàôі÷íèõ іíôîðìàöіéíèõ ñèñòåì). Здійсніть віртуальну мандрівку, що включає географічні об’єкти, які ви вивчали раніше, з використанням вебресурсів («Google Earth», «Google maps» тощо). Дізнайтеся у групі, і що вивчають такі науки (6 за вибором): кліматологія, океанологія, біогеографія, гідрологія, медична географія, палеогеографія, географія туризму, демографія, географія транспорту, геоекологія, ґрунтознавство, військова географія, географія сільського господарства, метеорологія. Створіть у групі модель «Дерево географії». Підпишіть на ній назви географічних наук. Поясніть ваше рішення.

Ãîëîâíі çàâäàííÿ ÿ ñó÷àñíîї ãåîãðàôії (ìàë. 2) – âèÿâëÿòè òà âèâ÷àòè âçàєìîçâ’ÿçêè ìіæ ðіçíèìè ïðèðîäíèìè ÿâèùàìè, ïðîáëåìè âïëèâó ëþäèíè íà äîâêіëëÿ, áåðåãòè òà ïðèìíîæóâàòè áàãàòñòâà íàøîї ïëàíåòè, ùîá ïåðåäàòè їõ ìàéáóòíіì ïîêîëіííÿì. 3. Õòî òàêі ãåîãðàôè. Ó÷åíі, ÿêі âèâ÷àþòü ïðèðîäó Çåìëі, – öå ãåîãðàôè. Âîíè ïðàöþþòü íà ñòèêó ïðèðîäíè÷èõ і ñóñïіëüíèõ íàóê. 6

Опис Де що розташоване розташоване, як живе, як розвивається... ? Керування Як зробити так, щоб… б ? Прогнозування у Що буде через день, місяць, рік місяць рік, 10 років?

ЗАВДАННЯ ГЕОГРАФІЇ

Пояснення Чому так відбувається? і б ?

Проєктування нових об’єктів із заздалегідь заданими властивостями Будівництво міст, водосховищ, каналів…

Мал. 2. Завдання географії

Ó ìèíóëі ÷àñè ãåîãðàôè çäåáіëüøîãî îïèñóâàëè ñâîї ñïîñòåðåæåííÿ. Ñüîãîäíі æ îñíîâíà їõíÿ äіÿëüíіñòü – öå ïîÿñíåííÿ ïðîöåñіâ òà ÿâèù, âèÿâëåííÿ їõ ïðè÷èí òà ñêëàäàííÿ ïðîãíîçіâ íà ìàéáóòíє. Ïðîãíîçóâàííÿ (ãðåö. prognosis – «çíàííÿ íàïåðåä») – ïðîöåñ íàóêîâîãî ïåðåäáà÷åííÿ ìàéáóòíüîãî ñòàíó ðіçíèõ ÿâèù (ïðèðîäíèõ, ñóñïіëüíèõ òîùî). Ãåîãðàôè âåäóòü ñïîñòåðåæåííÿ òà êîíòðîëü çà ñòàíîì íàâêîëèøíüîãî ñåðåäîâèùà. Öå íåîáõіäíî äëÿ ïðîãíîçóâàííÿ çìіí ïðèðîäè ÿê íà îêðåìèõ òåðèòîðіÿõ, òàê і íà Çåìëі çàãàëîì. Îòæå, îñíîâíі ïèòàííÿ, íàä ÿêèìè ïðàöþє ñó÷àñíà ãåîãðàôі÷íà íàóêà, – ÷îìó? âіä ÷îãî? ÿê? Спробуйте скласти запитання про природу свого населеного пункту, які розпочиналися б зі слів: Чомуу ...? Від чого ...? Якк ...?

Ãåîãðàôі÷íó íàóêó íåìîæëèâî ñîáі óÿâèòè áåç êàðòè. Õî÷ áè â ÿêіé ãàëóçі ïðàöþâàâ ãåîãðàô, éîìó äîâîäèòüñÿ ìàòè ñïðàâó ç êàðòàìè: ñêëàäàòè é ÷èòàòè їõ òà îðієíòóâàòèñÿ çà íèìè. Ïðèãàäàéòå, ùî òàêå ãåîãðàôі÷íèé àòëàñ. Ãåîãðàôі÷íі ð ô ð ðåêîðäè. ð Îäèí іç íàéáіëüøèõ àòëàñіâ ó ñâіòі – àòëàñ Êëåíêå. Éîãî ïîäàðóâàâ Êàðëó II ãîëëàíäñüêèé êóïåöü і â÷åíèé Éîãàííà Êëåíêå â 1660 ðîöі. Ðîçìіðè àòëàñà â ðîçãîðíóòîìó âèãëÿäі – 176231 ñì. Âіí ìіñòèòü 41 íàñòіííó êàðòó íà ìіäі. Âàæèòü 320 êã. Çáåðіãàєòüñÿ ó Áðèòàíñüêîìó ìóçåї. 7

Розгляньте малюнок 3 та ознайомтеся з якостями, що притаманні географу. Назвіть ті з них, які характерні для вас.

Мал. 3. Якості, якими має володіти географ Чи потрібно вивчати й досліджувати території, на яких ніхто не проживає (наприклад, Антарктиду, пустелі, високогірні райони)?

Âèâ÷åííÿ ãåîãðàôії ôîðìóє öіëіñíå óÿâëåííÿ ïðî Çåìëþ. Òі, õòî âèâ÷àþòü ãåîãðàôіþ, ëåãêî ïîÿñíþþòü óñі ïðîöåñè òà ÿâèùà, ùî âіäáóâàþòüñÿ íà íàøіé ïëàíåòі. Íàïðèêëàä, çìіíà êëіìàòó, îïóñòåëþâàííÿ, ïðîáëåìè çáåðåæåííÿ âîäíèõ ðåñóðñіâ, çàáðóäíåííÿ ïîâіòðÿ, ґðóíòіâ òîùî. Розгляньте малюнок 4. Наведіть власні приклади застосування географічних знань у побуті та професійній діяльності.

У будівництві доріг

У сільському господарстві

Застосування знань з географії р ф У промисловому виробництві

У розвідуванні й видобутку корисних копалин

Мал. 4. Застосування географічних знань

Ãåîãðàôіÿ – öå ñâіòîãëÿäíèé ïðåäìåò, ÿêèé äàє íàì çíàííÿ ïðî øâèäêîçìіííèé íàâêîëèøíіé ñâіò і ïðî òå, ÿê óñі ìè âïëèâàєìî íà íàøó ïëàíåòó.

Коротко про головне Ãåîãðàôіÿ – öå íàóêà ïðî Çåìëþ, її ïðèðîäó, íàñåëåííÿ òà éîãî ãîñïîäàðñüêó äіÿëüíіñòü, ïðî âçàєìîäіþ ëþäåé і ïðèðîäè. Є ôіçè÷íà, åêîíîìі÷íà òà ñîöіàëüíà ãåîãðàôіÿ. Îñíîâíі ïèòàííÿ, íàä ÿêèìè ïðàöþє ñó÷àñíà ãåîãðàôі÷íà íàóêà, – ÷îìó? âіä ÷îãî? ÿê? Ó÷åíі, ÿêі âèâ÷àþòü ãåîãðàôіþ, âіäîìі ÿê ãåîãðàôè.

Перевіряємо себе 1. Íàâåäіòü ïðèêëàäè ãåîãðàôі÷íèõ îá’єêòіâ âàøîї ìіñöåâîñòі. 2. Ïîÿñíіòü, íàâіùî ñó÷àñíіé ëþäèíі ïîòðіáíî âèâ÷àòè ãåîãðàôіþ. ×è êîðèñòóþòüñÿ ÷ëåíè âàøîї ðîäèíè â ïîáóòі ãåîãðàôі÷íèìè çíàííÿìè? Íàâåäіòü ïðèêëàäè. 3. Çàâäàííÿ çà âèáîðîì. А Намалюйте малюнок на тему «Географія в моєму житті». Б Напишіть есе на одну з тем: «Географія в сучасному світі» або «Що я очікую від уроків географії». 4. Îöіíіòü ñâîþ äіÿëüíіñòü íà óðîöі. Äîïîâíіòü ðå÷åííÿ: Ñüîãîäíі ÿ äіçíàâñÿ/-ëàñÿ... Áóëî öіêàâî... Ìåíі çàõîòіëîñÿ... Підготуйте інформацію (презентацію) про українського вченого-географа (за вашим вибором). Розкажіть про його внесок у розвиток науки.

§ 2. Що допомагає вивчати Землю Справжня і законна мета всіх наук полягає в тому, щоб наділяти життя людське новими винаходами та багатствами. Френсіс Бекон, англійський учений, політик ► Прочитайте слова англійського вченого Френсіса Бекона. Поясніть їх як географ. ► Пригадайте, що допомагало вам проводити дослідження. ► Що таке винахід?

1. ßêі ïðèëàäè âèêîðèñòîâóþòü ãåîãðàôè äëÿ ïðîâåäåííÿ äîñëіäæåíü. Äëÿ âèâ÷åííÿ ïðèðîäíèõ îá’єêòіâ òà ÿâèù ãåîãðàôè øèðîêî âèêîðèñòîâóþòü ðіçíîìàíіòíі ïðèëàäè 9

òà îáëàäíàííÿ. Ïîðÿä іç òðàäèöіéíèìè (ïðèãàäàéòå òі, ç ÿêèìè âè âæå çíàéîìі) ç’ÿâèëèñÿ і ñó÷àñíі (ìàë. 5). Навігатор

Радар

Електронний далекомір

Батискаф

Мал. 5. Сучасні прилади та обладнання

Ó ðіçíèõ êóòî÷êàõ Çåìëі êðîê çà êðîêîì çáèðàþòü іíôîðìàöіþ ãåîëîãі÷íі åêñïåäèöії, ìîðñüêі íàóêîâі ñóäíà, àâòîìàòèçîâàíі ìåòåîðîëîãі÷íі ñòàíöії. Ôàõіâöі ç ðіçíèõ ãàëóçåé ãåîãðàôії ùîäíÿ îòðèìóþòü âіäîìîñòі âіä êîñìі÷íèõ ñóïóòíèêіâ. Íà îñíîâі öієї ðіçíîìàíіòíîї іíôîðìàöії ñòâîðþþòüñÿ ñó÷àñíі åëåêòðîííі êàðòè, ïåðåäáà÷àþòüñÿ ïðèðîäíі ÿâèùà òà ðîçâèòîê ïðèðîäíèõ ïðîöåñіâ íà ðіçíèõ òåðèòîðіÿõ. Дізнайтеся, які ще пристрої використовують географи для проведення досліджень. Запишіть у зошит ті, які вас зацікавили.

2. ßêèìè ìåòîäàìè äîñëіäæåíü êîðèñòóþòüñÿ ãåîãðàôè. ßêі ìåòîäè äîñëіäæåííÿ âè çíàєòå? ßêі âèêîðèñòîâóâàëè? Ìåòîäè ãåîãðàôі÷íèõ äîñëіäæåíü ïîäіëÿþòü íà òðàäèöіéíі òà ñó÷àñíі (ìàë. 6).

Мал. 6. Методи географічних досліджень Подумайте, чому традиційні методи отримали такі назви. Спробуйте навести приклади досліджень, де б їх використовували. Скористайтеся підказкою за QR-кодом.

Äî ñó÷àñíèõ ìåòîäіâ äîñëіäæåííÿ íàëåæàòü:  ÃІÑ-ìîäåëþâàííÿ – ïðîöåñ ñòâîðåííÿ ìîäåëі ìіñöåâîñòі ïåâíîї òåðèòîðії çà äîïîìîãîþ êîìï’þòåðíèõ ïðîãðàì; 10

 àåðîêîñìі÷íèé ìåòîä – äèñòàíöіéíèé ìåòîä äîñëіäæåííÿ ç âèêîðèñòàííÿì òåõíі÷íèõ çàñîáіâ. Çà äîïîìîãîþ íüîãî âèâ÷àþòü ïðèðîäíі êîìïëåêñè, ðåëüєô Çåìëі, ñòâîðþþòü êàðòè áóäü-ÿêîї ìіñöåâîñòі;  ãåîôіçè÷íі äîñëіäæåííÿ ïðîâîäÿòü äëÿ ïîøóêó äæåðåë âîäîïîñòà÷àííÿ, òåðìàëüíèõ âîä, âèâ÷åííÿ ðîäîâèù êîðèñíèõ êîïàëèí. Âîíè ìîæóòü ïðîâîäèòèñÿ â àåðî- і êîñìі÷íîìó âàðіàíòàõ, ç ïîâåðõíі Çåìëі, ó âîäíîìó ñåðåäîâèùі;  ãåîõіìі÷íèé ìåòîä äàє ìîæëèâіñòü âèçíà÷èòè âіäíîñíèé âіê ãіðñüêèõ ïîðіä, íàÿâíіñòü õіìі÷íèõ åëåìåíòіâ ó áóäü-ÿêèõ ïðèðîäíèõ ìàòåðіàëàõ. Ãåîãðàôè ïðîâîäÿòü äîñëіäæåííÿ çà ïåâíîþ ïîñëіäîâíіñòþ. Ñïî÷àòêó ñêëàäàþòü ïëàí ðîáіò, âèâ÷àþòü íàÿâíі ìàòåðіàëè, ðîçðîáëÿþòü ãіïîòåçó äëÿ äîñëіäæåííÿ, ñòàâëÿòü öіëі òà çàâäàííÿ. Äðóãèé åòàï âêëþ÷àє âèâ÷åííÿ ìіñöåâîñòі, âçÿòòÿ ïðîá, ïðîâåäåííÿ åêñïåðèìåíòіâ, ôіêñóâàííÿ äàíèõ ó ùîäåííèêàõ. Äàëі іíôîðìàöіÿ îáðîáëÿєòüñÿ, ïðîâîäÿòüñÿ äîñëіäæåííÿ â ëàáîðàòîðіÿõ. Ознайомтеся з дослідженням медичних працівників. Які методи вони використовували? Які з них використовують географи?

Ëіêàð äîñëіäæóâàâ ïðè÷èíè ïîøèðåííÿ òóáåðêóëüîçó â ðåãіîíі Õ. Ìіñöÿ, äå âèíèêàëè ñïàëàõè õâîðîáè, âіí íàíîñèâ íà êàðòó; ñïîñòåðіãàâ, ÿê çìіíþâàëàñÿ äèíàìіêà çàõâîðþâàíü іç ÷àñîì. Îòðèìàíі äàíі ôіêñóâàâ òà óçàãàëüíþâàâ. 3. ßêå çíà÷åííÿ âèíàõîäіâ äëÿ ëþäñòâà. Íàøå ùîäåííå æèòòÿ îòî÷åíå áåçëі÷÷þ ðå÷åé, ñòâîðåíèõ ëþäüìè. Óïðîäîâæ ñòîëіòü ëþäñòâî ðóõàëîñÿ âіä íàéïðîñòіøèõ äî äóæå ñêëàäíèõ âèíàõîäіâ (ìàë. 7). Íàâåäіòü âëàñíі ïðèêëàäè.

Факел

Електрична лампа

Поштовий голуб

Електронні повідомлення

Мал. 7 7. Винаходи людства

Óêðàїíöі – áàãàòîãðàííà é òàëàíîâèòà íàöіÿ. Ùîðîêó âіò÷èçíÿíі â÷åíі ñòâîðþþòü òèñÿ÷і âèíàõîäіâ. Íàïðèêëàä, âèíàõіäíèêîì ãåëіêîïòåðà є êèїâñüêèé àâіàêîíñòðóêòîð Іãîð Ñіêîðñüêèé. Ó 1957 ðîöі Ñåðãіé Êîðîëüîâ çàïóñòèâ íà íàâêî11

ëîçåìíó îðáіòó ïåðøèé â іñòîðії øòó÷íèé ñóïóòíèê Çåìëі. Ôàõіâöі ç Ëüâіâñüêîї ïîëіòåõíіêè ïðèäóìàëè ãíó÷êèé òêàíèííèé ñóïåðêîíäåíñàòîð. Âіí ïðàöþє íà ñîíÿ÷íіé áàòàðåї і ìîæå çàðÿäèòè íàâіòü ìîáіëüíèé òåëåôîí.  Які ви знаєте винаходи? Яке їх значення для людства?

Îäíі âèíàõîäè âіäðàçó âòіëþþòüñÿ â æèòòÿ, іíøі ïðîõîäÿòü ñêëàäíèé øëÿõ, äîêè çäîáóäóòü çàñëóæåíå âèçíàííÿ. Îäíі çàÿâëÿþòü ïðî ñåáå íà âåñü ñâіò, іíøі ñòàþòü ëèøå ïðîìіæíèì åòàïîì äëÿ íîâèõ âіäêðèòòіâ. Дізнайтеся, які винаходи здійснили українські вчені-географи. Підготуйте інформацію про один з них.

Іìåíà íàøèõ ñïіââіò÷èçíèêіâ âіäîìі íå òіëüêè â Óêðàїíі, à é ó âñüîìó ñâіòі. Ó÷åíі çðîáèëè íåîöіíåííèé âíåñîê ó ñâіòîâó íàóêó. Ùîðі÷íî â òðåòþ ñóáîòó âåðåñíÿ â íàøіé êðàїíі âіäçíà÷àþòü Äåíü âèíàõіäíèêà і ðàöіîíàëіçàòîðà. У 6-му класі на уроці географії зав’язалася дискусія. На запитання вчителя «Чи можуть бути небезпечними винаходи та відкриття?» частина учнів та учениць відповіла «так», а частина – «ні». Яку позицію займете ви? Наведіть приклади, аргументи. Відповідь обґрунтуйте.

4. ßêі є äæåðåëà ãåîãðàôі÷íîї іíôîðìàöії. Äæåðåë ãåîãðàôі÷íîї іíôîðìàöії є äóæå áàãàòî (ìàë. 8). Друковані

Електронні

Книги, підручники, газети, журнали

Пошукові системи інтернету

Туристичні подорожі

Візуальні спостереження

Музеї Путівники

Географічні карти, атласи

Географічні інформаційні системи

Мал. 8. Джерела географічної інформації

Аерокосмічні знімки

Äæåðåëà іíôîðìàöіїї – öå іíñòðóìåíòè äëÿ çäîáóòòÿ çíàíü, äîñòóïó äî іíôîðìàöії òà її ïîøóêó. Íàéäàâíіøèì і íàéâàæëèâіøèì äæåðåëîì є ãåîãðàôі÷íà êàðòà. Ñüîãîäíі øèðîêî âèêîðèñòîâóþòüñÿ åëåêòðîííі êàðòè. Äî ñó÷àñíèõ äæåðåë іíôîðìàöії íàëåæàòü ãåîãðàôі÷íі іíôîðìàöіéíі ñèñòåìè (ÃІÑ). Âàæëèâîþ ñêëàäîâîþ ÃІÑ є àåðîêîñìі÷íà іíôîðìàöіÿ, äàíі àåðîâіçóàëüíèõ ñïîñòåðåæåíü, íàçåìíèõ äàò÷èêіâ òîùî. Ãåîіíôîðìàöіéíі ñèñòåìè, ìîæëèâî, íàéòî÷íіøå âіäîáðàæóþòü ïðîñòîðîâі äàíі. Äæåðåëàìè ãåîãðàôі÷íîї іíôîðìàöії є êðàєçíàâ÷і äîñëіäæåííÿ òà îïèñè ðіäíîãî êðàþ, íàñåëåíèõ ïóíêòіâ. Äî íèõ òàêîæ íàëåæàòü îïèñè ïîäîðîæåé, òóðèñòè÷íèõ òà àëüïіíіñòñüêèõ ìàðøðóòіâ, åêñêóðñіé, ìóçåéíі åêñïîçèöії. Використовуючи різноманітні джерела інформації, підготуйте мініпроєкт «Географи-краєзнавці та їхні дослідження». Зайдіть за QR-кодом на Музейний портал та відвідайте один із музеїв, де можна почерпнути географічну інформацію. Які музеї є у вашому населеному пункті? У яких із них можна отримати географічну інформацію? Які джерела географічної інформації є у вас удома? Уявіть, що вам запропонували очолити експедицію в малодосліджений регіон Землі – Антарктиду. Географів яких спеціальностей запросили б в експедицію? Свій вибір обґрунтуйте.

Коротко про головне Ó÷åíі-ãåîãðàôè ó ñâîїõ äîñëіäæåííÿõ âèêîðèñòîâóþòü òðàäèöіéíі é ñó÷àñíі ìåòîäè, ïðèëàäè òà îáëàäíàííÿ. Ùîðîêó óêðàїíñüêі â÷åíі ñòâîðþþòü òèñÿ÷і âèíàõîäіâ. Іñíóє áàãàòî äæåðåë ãåîãðàôі÷íîї іíôîðìàöії, îñíîâíèé – ïіäðó÷íèê.

Перевіряємо себе

1. ßêі ìåòîäè âèêîðèñòîâóþòüñÿ â ãåîãðàôі÷íèõ äîñëіäæåííÿõ? Âіäïîâіäü ïðîіëþñòðóéòå ïðèêëàäàìè. 2. Ïîäèñêóòóéòå: «Ùî é íàâіùî âèâ÷àòè ñó÷àñíèì ãåîãðàôàì, êîëè íà Çåìëі âæå “âñå âіäêðèòî”?» 3. Íàïèøіòü êîðîòêå åñå «Ùî ìåíå íàéáіëüøå âðàçèëî â ìóçåї?», ïîäіëіòüñÿ іíôîðìàöієþ ç îäíîêëàñíèêàìè òà îäíîêëàñíèöÿìè. 4. Îöіíіòü ñâîþ ðîáîòó íà óðîöі, äîïîâíèâøè ðå÷åííÿ: Ñüîãîäíі ÿ äіçíàâñÿ/-ëàñÿ... Áóëî ñêëàäíî... Áóëî öіêàâî... Ìåíі çàõîòіëîñÿ... Ознайомтеся з одним із географічних відкриттів (досліджень) з книги А. Клейборн «Історія географічних відкриттів і досліджень». За QR-кодом дізнайтеся про оснащення сучасних експедицій. Поділіться враженнями з друзями.

§ 3. Урок-практикум. Як організувати власне спостереження Ви дивитеся, але не спостерігаєте, а це – велика різниця. Сер Артур Ігнатіус Конан Дойл, шотландський письменник ► Як ви розумієте слова Артура Конана Дойла? Яка різниця між поняттями «дивитися» і «спостерігати»? ► Пригадайте, що таке спостереження. За якими об’єктами природи вам доводилося спостерігати? Чим спостереження відрізняється від інших методів дослідження? ► Хто з ваших однокласників чи однокласниць любить спостерігати?

Ó äàâíèíó îñíîâíèì ñïîñîáîì ïіçíàííÿ ïðèðîäè áóëî ñïîñòåðåæåííÿ. Ìåòîä ñïîñòåðåæåííÿ – öå ñïîñіá äîñëіäæåííÿ, ïðè ÿêîìó çà äîïîìîãîþ îðãàíіâ ÷óòòÿ àíàëіçóþòüñÿ òà îïèñóþòüñÿ ðіçíі îá’єêòè òà ÿâèùà. Ñïîñòåðåæåííÿ ìîæíà ïðîâîäèòè áåçïîñåðåäíüî íà ìіñöåâîñòі, à ìîæíà â ëàáîðàòîðії. Öåé ìåòîä äîçâîëÿє âèÿâëÿòè îçíàêè ïðèðîäíèõ і ñîöіàëüíèõ îá’єêòіâ òà ÿâèù. Ïðîöåñ ñïîñòåðåæåííÿ íå є ïàñèâíèì ñïîãëÿäàííÿì. Ïðîâîäÿ÷è ñïîñòåðåæåííÿ, ñëіä äîòðèìóâàòèñÿ ïåâíèõ ðåêîìåíäàöіé (ìàë. 9). Формування мети спостереження (дізнатися...; з’ясувати...; пояснити...) Вибір об’єкта (явища) спостереження чи дослідження План (етапи) спостереження Обладнання (прилади, інструменти) Час (початок і завершення спостереження) Фіксування результатів (запис, фото або малюнки) Формулювання висновків. (Про що дізналися? Що з’ясували? Як пояснили?) Мал. 9. Алгоритм проведення спостереження

Розгляньте явища природи. Назвіть ті з них, які вам доводилося спостерігати. Наведіть приклади явищ природи, які можна спостерігати у вашій місцевості.

ПРАКТИЧНА РОБОТА. Спостереження за висотою Сонця над горизонтом Ìіñöå ñïîñòåðåæåííÿ: (íàçâà íàñåëåíîãî ïóíêòó). Óìîâè і òðèâàëіñòü ñïîñòåðåæåííÿ: ñïîñòåðåæåííÿ ïðîâîäèòè âïðîäîâæ ðîêó ó 20-õ ÷èñëàõ êîæíîãî ìіñÿöÿ. Îáëàäíàííÿ: àðêóø êàðòîíó 40  40 ñì, ãíîìîí – äåðåâ’ÿíà ïàëè÷êà äîâæèíîþ 20 ñì, ïëàñòèëіí, îëіâåöü, ëіíіéêà, âèñîê (ìîòóçêà ç ïіäâіøåíèì äî íåї òÿãàðöåì). Çà ìîæëèâîñòі ïðàêòè÷íó ðîáîòó äîöіëüíî ïðîâîäèòè íà ãåîãðàôі÷íîìó ìàéäàí÷èêó àáî íà ïîäâіð’ї øêîëè. Ãíîìîí – ñòàðîâèííèé àñòðîíîìі÷íèé іíñòðóìåíò, ùî ÿâëÿє ñîáîþ âåðòèêàëüíèé ñòðèæåíü íà ãîðèçîíòàëüíіé ïëîùèíі, çà äîïîìîãîþ ÿêîãî âèçíà÷àþòü âèñîòó Ñîíöÿ òà ÷àñ. Îïіâäíі òіíü âіä óñіõ ïðåäìåòіâ ñïðÿìîâàíà âçäîâæ ëіíії, ùî òî÷íî âêàçóє íàïðÿìîê ç ïіâäíÿ íà ïіâíі÷. Âîíà íàçèâàєòüñÿ ïîëóäåííîþ. Ãíîìîí äîïîìîæå âèçíà÷èòè íàïðÿìîê ïîëóäåííîї ëіíії â áóäü-ÿêіé òî÷öі Çåìëі. Îáåëіñêè-ãíîìîíè áóëè ñèìâîëàìè Ñîíöÿ і ñëóãóâàëè àðõіòåêòóðíèìè ïðèêðàñàìè âõîäіâ ó õðàìè (ìàë. 10). Õіä ðîáîòè 1. Âèãîòîâòå ìîäåëü ãíîìîíà. Âñòàíîâіòü ïàëè÷êó âåðòèêàëüíî â öåíòðі êàðòîííîãî àðêóøà (ìàë. 11, c. 16). (Âèñîê ïîâèíåí ùіëüíî ïðèëÿãàòè äî ãíîìîíà.) 2. Ó ñîíÿ÷íèé äåíü óñòàíîâіòü ìîäåëü ãíîìîíà íà ãîðèçîíòàëüíіé ïîâåðõíі òàê, ùîá íà íåї ïîòðàïëÿëî ñîíÿ÷íå ñâіòëî і ãíîìîí âіäêèäàâ òіíü.

Мал. 10. Єгипетський обеліск

Мал. 11. Модель гномона: 1 – встановлено правильно; 2 – встановлено неправильно

3. Îëіâöåì ïîçíà÷òå êіíåöü òіíі, ëіíіéêîþ âèìіðÿéòå її äîâæèíó. Çðîáіòü ó òàáëèöі çàïèñ ïðî ÷àñ ñïîñòåðåæåííÿ òà äîâæèíó òіíі. 4. Ïîâòîðіòü äії (ï. 3) ÷åðåç 15–20 õâèëèí, ÷åðåç 1, 2 òà 3 ãîäèíè. Ïіä ÷àñ ñïîñòåðåæåíü çâåðòàéòå óâàãó íà çìіíó ïîëîæåííÿ Ñîíöÿ (ïіäіéìàєòüñÿ íàä ãîðèçîíòîì, îïóñêàєòüñÿ äî ãîðèçîíòó). Ùîðàçó çàïèñóéòå â çîøèò ÷àñ ñïîñòåðåæåííÿ, äîâæèíó òіíі òà ïîëîæåííÿ Ñîíöÿ. 5. Ïðîâîäüòå òàêі ðåãóëÿðíі ñïîñòåðåæåííÿ ùîìіñÿöÿ â 20-õ ÷èñëàõ (ïðèáëèçíî î 12-é ãîäèíі). Äàíі çàïèñóéòå â çîøèò. 6. Çðîáіòü âèñíîâîê ïðî òå, ÿê çìіíþâàëàñÿ äîâæèíà òіíі ãíîìîíà çàëåæíî âіä ïîëîæåííÿ Ñîíöÿ íàä ãîðèçîíòîì. Ãåîãðàôі÷íі ðåêîðäè. Ìîíóìåíò Âàøèíãòîíó (ìàë. 12) – îáåëіñê ó çàõіäíіé ÷àñòèíі Íàöіîíàëüíîї àëåї ó Âàøèíãòîíі (ÑØÀ), çâåäåíèé íà ÷åñòü ïåðøîãî ïðåçèäåíòà Ñïîëó÷åíèõ Øòàòіâ Àìåðèêè Äæîðäæà Âàøèíãòîíà. Öåé ôàíåðîâàíèé ìàðìóðîì ãðàíіòíèé îáåëіñê çàââèøêè 169 ìåòðіâ ââàæàєòüñÿ íàéáіëüøîþ ïàì’ÿòêîþ ó Âàøèíãòîíі òà ñâіòі.

Мал. 12. Монумент Вашингтону

Перевіряємо себе 1. ßêі ìåòîäè äîñëіäæåííÿ âè âèêîðèñòîâóâàëè? 2. Ïîâòîðіòü ñïîñòåðåæåííÿ çà äîâæèíîþ òіíі âіä ãíîìîíà ó âèõіäíèé äåíü ðàçîì ç áàòüêàìè. ×è ïіäòâåðäÿòüñÿ âàøі âèñíîâêè? 3. Äå âèêîðèñòîâóþòü ãíîìîíè â íàø ÷àñ? 4. Äіçíàéòåñÿ, ÿêі ùå іñíóþòü ïðèëàäè äëÿ âèçíà÷åííÿ âèñîòè Ñîíöÿ íàä ãîðèçîíòîì. 5. Îöіíіòü ñâîþ ðîáîòó íà óðîöі, ïðîäîâæóþ÷è ðå÷åííÿ: Ìåíі çðîçóìіëî, ùî… Ó ìåíå âèíèêëî áàæàííÿ… ßêáè ÿ…

Урок узагальнення до Вступу 1. З якою метою в географічних дослідженнях використовується порівняльний метод? 2. Складіть перелік професій, фахівцям яких необхідні географічні знання. 3. З поданого переліку назвіть об’єкти, які вивчає географія. Гори, моря, материки, міста, рослини, вулкани, архітектурні пам’ятки, космічні об’єкти, тварини, заводи, електростанції, річки, люди, водосховища, ґрунти. 4. Кого вважають «батьком» географії? 5. Для чого людині потрібні географічні знання? 6. Запишіть у зошит, у яких сферах життя людини потрібні знання географії. 7. Чим займаються сучасні вчені-географи? 8. Як ви вважаєте, з якими науками географія має найтісніші зв’язки? 9. Розгляньте зміст підручника і напишіть есе (5–7 речень) «Що я дізнаюся, вивчивши курс географії у 6-му у класі». 10. Користуючись картами шкільного атласу, наведіть приклади географічних об’єктів, названих на честь мандрівників і дослідників. 11. Розгадайте кросворд. 3 7 1

5 2

По горизонталі: 2. Учений, який перший сформулював поняття «географія». 6. Спосіб дослідження, за допомогою якого органами чуття аналізуються та описуються різні об’єкти та явища. По вертикалі: 1. Назва галузі географії, яка вивчає господарську діяльність людини. 3. Дослівний переклад слова «географія». 4. Традиційний найдавніший метод вивчення географії. 5. Сучасний прилад, яким користуються географи. 7. Джерело інформації, без якого неможливе вивчення географії.

Розділ I. Земля на глобусі й карті Тема 1. Глобус – модель Землі § 4. Яка форма й розміри Землі Глобус – зменшена модель Землі. Мартін Бегайм, німецький науковець, творець найстарішого зі збережених до наших днів глобуса ► Пригадайте, яку форму мають планети Сонячної системи. ► Що таке глобус? Чи доводилося вам користуватися глобусом? Які бувають глобуси?

1. ßêó ôîðìó ìàє Çåìëÿ. Íàøà ïëàíåòà Çåìëÿ, ÿê і іíøі ïëàíåòè Ñîíÿ÷íîї ñèñòåìè, ìàє êóëÿñòó ôîðìó. Ïðîòå öÿ êóëÿ íå іäåàëüíà, äåùî ñïëîùåíà áіëÿ ïîëþñіâ. Êðіì òîãî, íà ïîâåðõíі Çåìëі є ãëèáîêі îêåàíі÷íі çàïàäèíè òà ìàòåðèêè, îñîáëèâî ç âèñîêèìè ãіðñüêèìè ñèñòåìàìè, ùî äàþòü çíà÷íі âіäõèëåííÿ âіä іäåàëüíîї êóëі. Òîìó ôîðìó íàøîї ïëàíåòè íåìîæëèâî ïîâíіñòþ ïîðіâíÿòè ç áóäü-ÿêîþ ãåîìåòðè÷íîþ ôіãóðîþ. Â÷åíі òàêó ôîðìó Çåìëі íàçâàëè ãåîїäîì. Ãåîїä – óÿâíà ôіãóðà, âëàñòèâà Çåìëі. Дізнайтеся, що означає слово «геоїд». З якої мови воно запозичене?

2. Ùî íàì äåìîíñòðóє ãëîáóñ. Âè âæå çíàєòå, ùî íàéêðàùå ïåðåäàє óÿâëåííÿ ïðî ôîðìó Çåìëі ãëîáóñ. Ãëîáóñ – öå ðóõîìà îá’єìíà ìîäåëü Çåìëі àáî іíøîї ïëàíåòè. Поясніть значення слова «модель». Порівняйте об’єкти та їх моделі: літак і модель літака, будинок і модель будинку. Чому ми використовуємо моделі замість реальних об’єктів? Поясніть на прикладі глобуса.

Íà ãëîáóñі íåìàє ñïîòâîðåíü, à îòæå, òî÷íî ïîêàçàíî ôîðìó òà ðîçìіðè âåëèêèõ îá’єêòіâ, à òàêîæ âіäñòàíі é íàïðÿìêè. Íà íüîìó ìîæíà ïîáà÷èòè ïðàâèëüíі îáðèñè ìàòåðèêіâ, îêåàíіâ, ìîðіâ, îñòðîâіâ òà іíøèõ îá’єêòіâ. Ïðîòå çîáðàæåííÿ íà ãëîáóñàõ äóæå óçàãàëüíåíі, íå ïîçíà÷åíі 18

íåâåëèêі ãåîãðàôі÷íі îá’єêòè, і íà íüîìó íåìîæëèâî îäíî÷àñíî ïîáà÷èòè âñþ ïîâåðõíþ Çåìëі. Íàçâіòü ìîæëèâîñòі ãëîáóñà, ÿêèõ íå ìàє ãåîãðàôі÷íà êàðòà. Òî÷êè, äå çåìíà âіñü ïåðåòèíàє çåìíó êóëþ, íàçèâàþòü ïîëþñàìè. Âåðõíÿ òî÷êà – öå Ïіâíі÷íèé ïîëþñ, à íèæíÿ – Ïіâäåííèé ïîëþñ. Ðіâíî ïîñåðåäèíі ìіæ ïîëþñàìè çåìíó êóëþ ïåðåòèíàє ùå îäíà óÿâíà ëіíіÿ – åêâàòîð. Дізнайтеся значення та походження слова «екватор».

Åêâàòîð ïîäіëÿє íàøó ïëàíåòó íà äâі ðіâíі ïіâêóëі: Ïіâíі÷íó – ç Ïіâíі÷íèì ïîëþñîì і Ïіâäåííó – ç Ïіâäåííèì ïîëþñîì. Ëіíії íà ãëîáóñі, ùî ïðîõîäÿòü ÷åðåç Ïіâíі÷íèé òà Ïіâäåííèé ïîëþñè, íàçèâàþòü ìåðèäіàíàìè. Óñі ìåðèäіàíè ìàþòü îäíàêîâó äîâæèíó і ôîðìó ïіâêîëà. Íà öåé ÷àñ íóëüîâèì ìåðèäіàíîì ïðèéíÿòî ââàæàòè Ãðèíâіöüêèé ìåðèäіàí, ùî ïðîõîäèòü íåïîäàëіê Ëîíäîíà (Âåëèêà Áðèòàíіÿ).  Пригадайте, яка умовна лінія розділяє нашу планету на Західну і Східну півкулі. У якій півкулі розміщена Україна?

Ëіíії, ïðîâåäåíі ïàðàëåëüíî åêâàòîðó, – ïàðàëåëі. Åêâàòîð – óÿâíà ëіíіÿ íà çåìíіé ïîâåðõíі, íàéäîâøà ïàðàëåëü, îòðèìàíà ïðè óÿâíîìó ïîäіëі çåìíîї êóëі íà äâі ðіâíі ÷àñòèíè. Ìåðèäіàíè âêàçóþòü íàïðÿì ïіâíі÷-ïіâäåíü, à ïàðàëåëі – çàõіä-ñõіä.  Розгляньте малюнок 13. Назвіть елементи, позначені цифрами. Який із полюсів розміщений на материку?

1 4 2

3 Мал. 13. Глобус

6 3 57

в До

жи

на кол а 40 0 0 9

км

Íà ïîâåðõíі Çåìëі ïîëþñè, åêâàòîð, ïàðàëåëі òà ìåðèäіàíè íå ïîçíà÷åíі. ßê і çåìíà âіñü, âîíè іñíóþòü ëèøå óÿâíî é ìîæóòü ïîçíà÷àòèñÿ òіëüêè íà ãëîáóñі òà êàðòі. 3. ßêі ðîçìіðè Çåìëі. Ñó÷àñíі àñòðîíîìі÷íі äîñëіäæåííÿ ïîêàçóþòü, ùî âіäñòàíü âіä öåíòðó Çåìëі äî ïîëþñіâ ñòàíîâèòü áëèçüêî 6357 êì, à âіä öåíòðó äî 6 37 8 км Ек åêâàòîðà – 6378 êì. Îòæå, ðàäіва тор óñ äî ïîëþñà íà 21 êì ìåíøèé 40 0 75 км âіä åêâàòîðіàëüíîãî ðàäіóñà. Äіàìåòð Çåìëі ñòàíîâèòü ó ñåðåäíüîìó 12 742 êì. Äîâæèíà âåëèêîãî êîëà, ïðîâåäåíîãî ÷åðåç ïîëþñè, áëèçüêî 40 009 êì, à äîâæèíà åêâàòîðà – 40 075 êì Мал. 14. Форма і розміри (ìàë. 14). Ïëîùà ïîâåðõíі çåìЗемлі íîї êóëі ñòàíîâèòü 510 ìëí êì2.  Подумайте, де людина перебуває ближче до центру Землі: на екваторі чи на Південному полюсі. Давньогрецький учений Ератосфен досліджував розміри Землі і 240 року до нашої ери визначив її радіус. Знайдіть інформацію про це відкриття та порахуйте, наскільки точними порівняно із сучасними розрахунками виявилися обчислення вченого. Розгляньте глобус. Знайдіть на ньому відомі вам географічні об’єкти. Як вони позначені?

Ãåîãðàôі÷íі ðåêîðäè. Êàðòîãðàôі÷íà êîìïàíіÿ «DeLorme» çі ÑØÀ ñòâîðèëà óíіêàëüíèé ãëîáóñ (ìàë. 15). Ó ÷îìó ïåðåâàãè òà íåäîëіêè òàêîãî ãëîáóñà ïîðіâíÿíî çі øêіëüíèì íàâ÷àëüíèì ãëîáóñîì? Мал. 15. Глобус картографічної компанії «DeLorme» Обговоріть, яке географічне значення кулеподібної форми Землі.

4. ßêå çíà÷åííÿ ïîäîðîæі Ìàãåëëàíà. Ó 1519–1522 ðîêàõ ïîðòóãàëüñüêèé ìîðåïëàâåöü Ôåðíàí Ìàãåëëàí çäіé20

ñíèâ ïåðøó íàâêîëîñâіòíþ ïîäîðîæ. Ïіä ÷àñ öієї åêñïåäèöії áóëî âіäêðèòî áàãàòî íîâèõ äëÿ єâðîïåéöіâ ãåîãðàôі÷íèõ îá’єêòіâ: îêåàíіâ, ìîðіâ, îñòðîâіâ, ïðîòîê. Öå ïëàâàííÿ ìàëî âåëèêå çíà÷åííÿ äëÿ âèâ÷åííÿ íàøîї ïëàíåòè. Òàê, áóëî äîâåäåíî, ùî áіëüøó ÷àñòèíó ïîâåðõíі Çåìëі çàéìàє Ñâіòîâèé îêåàí, à íàøà ïëàíåòà ìàє ôîðìó êóëі. Визначаємо форму глобуса і порівнюємо її із формою Землі.

Îáëàäíàííÿ: íàâ÷àëüíèé ãëîáóñ, ðóëåòêà (ãíó÷êà ëіíіéêà, ñàíòèìåòðîâà ñòðі÷êà). 1. Виміряйте в сантиметрах довжину лінії по колу, що сполучає полюси. 2. Виміряйте в сантиметрах довжину лінії екватора. 3. Порівняйте отримані результати. 4. Зробіть висновок. Визначте материк, на якому, рухаючись на схід, не покидаючи його, можна здійснити навколосвітню подорож (перетнувши всі меридіани). Визначте, які материки та океани розташовані одразу в чотирьох півкулях. У чому основна перевага та основний недолік глобуса як моделі Землі?

Коротко про головне Ãëîáóñ – öå îá’єìíà ìîäåëü Çåìëі, çìåíøåíà â áàãàòî ìіëüéîíіâ ðàçіâ. Âîíà íàéêðàùå ïåðåäàє ôîðìó íàøîї ïëàíåòè. Ãëîáóñ òî÷íî âіäîáðàæàє ôîðìó òà ðîçìіðè âåëèêèõ îá’єêòіâ, à òàêîæ âіäñòàíі é íàïðÿìêè. Âіí íå çìіíþє âèãëÿä ïîâåðõíі, à ëèøå ïîêàçóє її çìåíøåíó êîïіþ.

Перевіряємо себе 1. Ïîðіâíÿéòå Çåìëþ і ãëîáóñ. Íàçâіòü ïîäіáíі é âіäìіííі ðèñè. 2. Íàçâіòü âіäìіííîñòі ìіæ ãëîáóñîì òà êàðòîþ. 3. Âè çíàєòå, ùî åêâàòîðіàëüíèé ðàäіóñ Çåìëі íà 21 êì áіëüøèé, íіæ ïîëÿðíèé. ×è ìîæåìî ìè öå ïîáà÷èòè íà ãëîáóñі? Âіäïîâіäü ïðîêîìåíòóéòå. 4. Ïіäãîòóéòå ïîâіäîìëåííÿ ïðî îäèí ç ãåîãðàôі÷íèõ îá’єêòіâ, ÿêі âіäêðèâ Ìàãåëëàí (çà âëàñíèì âèáîðîì). 5. Îöіíіòü ñâîþ ðîáîòó íà óðîöі. Äàéòå âіäïîâіäі íà çàïèòàííÿ: Íàñêіëüêè âèïðàâäàëèñÿ âàøі î÷іêóâàííÿ? Ùî íå âèïðàâäàëîñÿ і ÷îìó? ßêі çíàííÿ òà âìіííÿ âàì çíàäîáëÿòüñÿ ó ïîâñÿêäåííîìó æèòòі?

Розгляньте уважно картосхему (мал. 16) і фізичну карту світу шкільного атласу. Назвіть відомі вам географічні об’єкти, через які проходив шлях Магеллана.

Мал. 16. Перша навколосвітня подорож Магеллана (1519–1522 рр.) За допомогою сервісу «Планета Земля» та інструменту «Накреслити лінію» прокладіть маршрут першої навколосвітньої подорожі.

§ 5. Які рухи здійснює наша планета І все-таки вона крутиться... Галілео Галілей, італійський астроном, фізик ► З яких великих космічних об’єктів складається Сонячна система? ► Наведіть приклади сезонних явищ у природному середовищі. ► Чому бувають пори року? Чому день змінює ніч? Скільки триває доба?

1. ßêå çíà÷åííÿ ìàþòü ôîðìà òà ðóõ Çåìëі íàâêîëî ñâîєї îñі. Êóëÿñòà ôîðìà é ðîçìіðè Çåìëі ìàþòü âåëèêå ãåîãðàôі÷íå çíà÷åííÿ. Òàêà ôîðìà çóìîâëþє çáіëüøåííÿ êóòà ïàäіííÿ ñîíÿ÷íèõ ïðîìåíіâ íà çåìíó ïîâåðõíþ âіä ïîëþñіâ äî åêâàòîðà. Òîìó òåðèòîðії, áëèæ÷і äî ïîëþñà, îòðèìóþòü ìåíøå ñîíÿ÷íîãî ñâіòëà òà òåïëà, íіæ òі, ùî ðîçòàøîâàíі ïîáëèçó åêâàòîðà. À âіä öієї êіëüêîñòі òåïëà çàëåæèòü íàãðіâàííÿ çåìíîї ïîâåðõíі é ïîâіòðÿ, ïîãîäà і êëіìàò, âèâіòðþâàííÿ òà áàãàòî іíøèõ ïðîöåñіâ і ÿâèù, ÿêі âіäáóâàþòüñÿ íà íàøіé ïëàíåòі. 22

Íàéáіëüøó êіëüêіñòü ñîíÿ÷íîї åíåðãії òåðèòîðіÿ îòðèìóє, ÿêùî ñîíÿ÷íі ïðîìåíі ïàäàþòü ïіä ïðÿìèì êóòîì äî її ïîâåðõíі, òîáòî ïðÿìîâèñíî. Òàêå ïîëîæåííÿ Ñîíöÿ íà íåáîñõèëі íàçèâàþòü «ó çåíіòі». Çåíіòîì íàçèâàþòü íàïðÿìîê áåçïîñåðåäíüî «âãîðó», âåðòèêàëüíî íàä êîíêðåòíèì ìіñöåì. Çåìëÿ ðóõàєòüñÿ íàâêîëî ñâîєї îñі (äîáîâèé ðóõ) і íàâêîëî Ñîíöÿ (ðі÷íèé, àáî îðáіòàëüíèé, ðóõ). Îäèí ïîâíèé îáåðò íàâêîëî ñâîєї îñі çåìíà êóëÿ çäіéñíþє çà äîáó. Äîáà є âàæëèâîþ îäèíèöåþ âіäëіêó ÷àñó. Розгляньте малюнок 17. Назвіть два важливих наслідки форми і руху Землі, які він ілюструє.

Мал. 17. Зміна дня і ночі

Çåìëÿ îáåðòàєòüñÿ íàâêîëî ñâîєї îñі, і öå ìàє âàæëèâі íàñëіäêè. Ïіä ÷àñ òàêîãî îáåðòàííÿ Ñîíöå îñâіòëþє òî îäèí, òî іíøèé áіê ïëàíåòè. Òàê íà Çåìëі âіäáóâàєòüñÿ çìіíà äíÿ і íî÷і. Ó òîé ÷àñ, êîëè íà îñâіòëåíîìó áîöі ïëàíåòè – äåíü, íà ïðîòèëåæíîìó – íі÷. Âè âæå çíàєòå, ùî îäèí îáåðò íàâêîëî ñâîєї îñі Çåìëÿ çäіéñíþє çà äîáó. Îáåðòàííÿ âіäáóâàєòüñÿ іç çàõîäó íà ñõіä, òîáòî ïðîòè ãîäèííèêîâîї ñòðіëêè, ÿêùî äèâèòèñÿ íà Çåìëþ ç Ïіâíі÷íîãî ïîëþñà. Розгляньте малюнок 18 у групі. Укажіть та презентуйте наслідки осьового обертання Землі у вибраний вами спосіб.

Мал. 18. Зміна часу на Землі

Ðåçóëüòàòîì îñüîâîãî îáåðòàííÿ Çåìëі є òå, ùî â ðіçíèõ ìіñöÿõ ïëàíåòè ÷àñ äîáè â îäèí і òîé æå ìîìåíò íå îäíàêîâèé. Öå ïîâ’ÿçàíî ç íåðіâíîìіðíèì îñâіòëåííÿì çåìíîї êóëі ñîíÿ÷íèìè ïðîìåíÿìè. Îáåðòàííÿ ïëàíåòè âèìàãàє ñòâîðåííÿ ÷àñîâèõ ïîÿñіâ. Їõ є 24, îäèí íà êîæíó ãîäèíó îáåðòàííÿ Çåìëі. Використавши ресурс «Світова мапа часу», доберіть по одному місту в різних регіонах світу, укажіть час, зробіть висновок про час доби в ньому. Порівняйте час з київським.

2. ßêå çíà÷åííÿ îðáіòàëüíîãî (ðі÷íîãî) ðóõó Çåìëі. Âè âæå çíàєòå, ùî Çåìëÿ, ÿê і іíøі ïëàíåòè Ñîíÿ÷íîї ñèñòåìè, ðóõàєòüñÿ íàâêîëî Ñîíöÿ ñâîєþ îðáіòîþ. Îðáіòà (âіä ëàò. êîëî) – òðàєêòîðіÿ ðóõó íåáåñíîãî òіëà â êîñìі÷íîìó ïðîñòîðі íàâêîëî іíøîãî òіëà. Çåìëÿ çäіéñíþє îäèí ïîâíèé îáåðò íàâêîëî Ñîíöÿ çà ðіê – 365 äіá і 6 ãîä. Ïðîòå ìè â êàëåíäàðі íå âðàõîâóєìî öі 6 ãîä, à ëèøå 365 äіá. Òîìó çà ÷îòèðè ðîêè 6 ãîä ñêëàäàþòüñÿ ó ùå îäíó äîáó. І êîæåí ÷åòâåðòèé ðіê ó ëþòîìó íàðàõîâóєòüñÿ íå 28, à 29 äіá. Öå âèñîêîñíèé ðіê. Ó íüîìó 366 äіá. Знайдіть інформацію, які роки у ХХІ столітті були високосними.

Óíàñëіäîê òîãî, ùî Çåìëÿ ðóõàєòüñÿ íàâêîëî Ñîíöÿ і її âіñü ìàє íàõèë äî ïëîùèíè îðáіòè, íà íàøіé ïëàíåòі âіäáóâàєòüñÿ çìіíà ïіð ðîêó. Òàêèé ðóõ Çåìëі íàâêîëî Ñîíöÿ ìè ìîæåìî ïðîñòåæèòè çà äîïîìîãîþ òåëóðіÿ. Òàê, ïðîòÿãîì ðîêó íàøà ïëàíåòà çàéìàє ÷îòèðè ïîëîæåííÿ, çà ÿêèìè âèçíà÷àþòü ïîðè ðîêó. Íà ìàëþíêó 19 çîáðàæåíî ïîëîæåííÿ Çåìëі âіäíîñíî Ñîíöÿ â ðіçíі ïîðè ðîêó.

Сонце

Мал. 19. Рух Землі навколо Сонця

3. Êîëè âіäáóâàєòüñÿ çìіíà ïіð ðîêó íà Çåìëі. Ïî÷àòêîì àñòðîíîìі÷íîї âåñíè ââàæàþòü 21 áåðåçíÿ, à àñòðîíîìі÷íîї îñåíі – 23 âåðåñíÿ. Ó öі äíі íàøà ïëàíåòà ðîçìіùóєòüñÿ òàê, ùî îïіâäíі (12 ãîä äíÿ) Ñîíöå ïåðåáóâàє â çåíіòі íàä åêâàòîðîì (ìàë. 19). Ïіâíі÷íà òà Ïіâäåííà ïіâêóëі îñâіòëþþòüñÿ îäíàêîâî. Ó öі äíі òðèâàëіñòü äíÿ äîðіâíþє òðèâàëîñòі íî÷і. Òîìó 21 áåðåçíÿ íàçèâàþòü äíåì âåñíÿíîãî ðіâíîäåííÿ, à 23 âåðåñíÿ – îñіííüîãî ðіâíîäåííÿ. 22 ÷åðâíÿ â Ïіâíі÷íіé ïіâêóëі íàñòàє àñòðîíîìі÷íå ëіòî, à â Ïіâäåííіé ïіâêóëі – àñòðîíîìі÷íà çèìà. Ó öåé äåíü Ïіâíі÷íèé ïîëþñ ìàêñèìàëüíî ïîâåðíóòèé äî Ñîíöÿ. Òîìó Ïіâíі÷íà ïіâêóëÿ îñâіòëþєòüñÿ áіëüøå, íіæ Ïіâäåííà. Ñîíöå îïіâäíі ïåðåáóâàє â çåíіòі íå íàä åêâàòîðîì, à íàä Ïіâíі÷íèì òðîïіêîì (ìàë. 20). 22 ÷åðâíÿ íàçèâàþòü äíåì ëіòíüîãî ñîíöåñòîÿííÿ. Öüîãî äíÿ ó Ïіâíі÷íіé ïіâêóëі äåíü íàéäîâøèé, Пів н іч н à â Ïіâäåííіé – íàéêîðîòøèé. ий тр о 22 ãðóäíÿ ó Ïіâíі÷íіé ïіâêóëі пік íàñòàє àñòðîíîìі÷íà çèìà, à â Ек в ато Ïіâäåííіé ïіâêóëі – àñòðîíîìі÷íå р ëіòî. Çåìëÿ â öåé äåíü ïîâåðíóòà Пів де н äî Ñîíöÿ Ïіâäåííèì ïîëþñîì. ний Ïіâäåííà ïіâêóëÿ îñâіòëþєòüñÿ тр о пік áіëüøå, íіæ Ïіâíі÷íà, à Ñîíöå îïіâäíі ïåðåáóâàє â çåíіòі íàä Ïіâäåííèì òðîïіêîì (ìàë. 20). Ó öåé Мал. 20. Північний äåíü ó Ïіâäåííіé ïіâêóëі äåíü і Південний тропіки íàéäîâøèé, à â Ïіâíі÷íіé – íàéêîðîòøèé. Чим вирізняються дні: 23 вересня, 21 грудня, 20 березня та 21 червня? Яка тривалість дня і ночі в ці дні? За допомогою телурія (мал. 21) установіть положення глобуса так, щоб в Україні в цей час була осінь. Підберіть матеріал та створіть презентацію (інформаційний лист) на тему «Сезонні явища в природі».

Мал. 21. Телурій

4. ßêі çìіíè âіäáóâàþòüñÿ â ïðèðîäі âíàñëіäîê îáåðòàííÿ Çåìëі. Îñüîâå îáåðòàííÿ Çåìëі âèêëèêàє çìіíè â íàäõîäæåííі ñîíÿ÷íîї åíåðãії ó âèãëÿäі ñâіòëà é òåïëà íà çåìíó 25

ïîâåðõíþ ïðîòÿãîì äîáè. Ç öèì ïîâ’ÿçàíі çìіíè â ïðèðîäі. Íàïðèêëàä, êâіòêè äåÿêèõ ðîñëèí ðîçêðèâàþòüñÿ (ìàë. 22, 1) і çàêðèâàþòüñÿ (ìàë. 22, 2) ó ïåâíèé ÷àñ äîáè.

2 Мал. 22. Добовий ритм квітки кульбаби

Òâàðèíè òàêîæ ïðèñòîñîâóþòüñÿ äî çìіíè äíÿ і íî÷і. Íàïðèêëàä, âîíè çäîáóâàþòü їæó â ðіçíèé ÷àñ äîáè; ëàñòіâêè òà æàéâîðîíêè àêòèâíі âäåíü, à ñîâè òà êàæàíè ïîëþþòü óíî÷і; ìóðàõè íà íі÷ çàêðèâàþòü âõîäè â ìóðàøíèê. Íàâåäіòü ïðèêëàäè çìіí ó ïðèðîäі ïðîòÿãîì äîáè. ßê äîáîâå îáåðòàííÿ Çåìëі âïëèâàє íà æèòòєäіÿëüíіñòü ëþäèíè? Íàâåäіòü ïðèêëàäè ñåçîííèõ çìіí ó ïðèðîäі.

Коротко про головне Êóëÿñòà ôîðìà Çåìëі çóìîâëþє çáіëüøåííÿ êóòà ïàäіííÿ ñîíÿ÷íèõ ïðîìåíіâ íà çåìíó ïîâåðõíþ âіä ïîëþñіâ äî åêâàòîðà. Çåìëÿ ðóõàєòüñÿ íàâêîëî ñâîєї îñі (äîáîâèé ðóõ) і íàâêîëî Ñîíöÿ (ðі÷íèé, àáî îðáіòàëüíèé, ðóõ). Ðåçóëüòàòîì îñüîâîãî îáåðòàííÿ Çåìëі є òå, ùî â ðіçíèõ ìіñöÿõ ïëàíåòè ÷àñ äîáè â îäèí і òîé æå ìîìåíò íå îäíàêîâèé. Íàñëіäêîì îðáіòàëüíîãî ðóõó Çåìëі íàâêîëî Ñîíöÿ òà íàõèëó çåìíîї îñі є çìіíà ïіð ðîêó òà ñåçîííà ðèòìі÷íіñòü ïðèðîäíèõ ÿâèù.

Перевіряємо себе 1. Íàâåäіòü ïðèêëàäè äîáîâèõ і ðі÷íèõ ðèòìіâ ÿê íàñëіäêіâ îñüîâîãî îáåðòàííÿ é îðáіòàëüíîãî ðóõó Çåìëі. 2. Ïîðіâíÿéòå íàñëіäêè äîáîâîãî òà ðі÷íîãî ðóõó Çåìëі. 3. ßê âïëèâàє çìіíà äíÿ і íî÷і íà ñïîñіá æèòòÿ òâàðèí? Íàâåäіòü ïðèêëàäè. 4. Ùî áóëî á, ÿêáè íå áóëî ðóõіâ Çåìëі? 5. Íàçâіòü òðè ìîìåíòè, ÿêі ó âàñ âèéøëè äîáðå â ïðîöåñі óðîêó, çàïðîïîíóéòå îäíó äіþ, ÿêà ïîêðàùèòü ðîáîòó íà íàñòóïíîìó óðîöі. Перший глобус придумав у ІІ ст. до н. е. давньогрецький філософ Кратес Малоський.

§ 6. Урок-практикум. Які бувають глобуси. Що і як позначено на глобусі

Різні розміри я маю, Форму кулі зберігаю, На підставці, на осі, Обертають мене всі. Загадка

► Що таке умовні знаки? Які ви знаєте умовні знаки? ► Пригадайте основні сторони горизонту. За допомогою яких ліній їх можна визначити на глобусі? ► Що є орієнтиром для визначення напрямків: південь-північ, захід-схід?

1. ßêі áóâàþòü ãëîáóñè. Ãëîáóñè ïîäіëÿþòü íà çàãàëüíîãåîãðàôі÷íі òà òåìàòè÷íі. Ãëîáóñ çàãàëüíîãåîãðàôі÷íèé, àáî ôіçè÷íèé, äåìîíñòðóє ïðèðîäó, íàñàìïåðåä – ðåëüєô ñóõîäîëó òà ìîðñüêîãî äíà. Íà ôіçè÷íîìó ãëîáóñі çîáðàæåíî ìàòåðèêè, îêåàíè, ìîðÿ, îñòðîâè, ãîðè òà ðіâíèíè, âîäîéìè ñóõîäîëó òîùî. Âіí äåìîíñòðóє âèãëÿä íàøîї ïëàíåòè ç êîñìîñó. Òðàäèöіéíî ãëîáóñ âіäòâîðþє òàêîæ êóò íàõèëó çåìíîї îñі. Ãëîáóñ ïîëіòè÷íèé – íàéïîøèðåíіøèé âàðіàíò òåìàòè÷íîãî ãëîáóñà. Íà íüîìó, êðіì êðàїí òà їõ ñòîëèöü, çîáðàæåíî îñíîâíі ïîðòè òà òîðãîâі øëÿõè. Êîæíà êðàїíà äëÿ çðó÷íîñòі ïîøóêó íàíåñåíà ñâîїì êîëüîðîì, ÷іòêî ðîçìåæîâàíі êîðäîíè, âêàçàíі íàçâè âåëèêèõ ìіñò. Çîðÿíèé (íåáåñíèé) ãëîáóñ є òðèâèìіðíîþ êàðòîþ çîðÿíîãî íåáà, ÿêà ïðèçíà÷åíà äëÿ àñòðîíîìі÷íîãî âèâ÷åííÿ. Çà éîãî äîïîìîãîþ ìîæíà äіçíàòèñÿ ïðî ðîçòàøóâàííÿ âåëèêèõ ïëàíåò, ðіçíèõ ñóçіð’їâ, à òàêîæ іíøèõ âåëèêèõ íåáåñíèõ òіë. Ðåëüєôíèé ãëîáóñ ñòâîðåíèé ïіçíіøå çà іíøі. Âіí íàî÷íî äåìîíñòðóє ñòðóêòóðó ïîâåðõíі ïëàíåòè. Âèêîðèñòîâóєòüñÿ äëÿ äîñëіäíèöüêîї ðîáîòè ãåîëîãіâ, ñïåëåîëîãіâ òà ôàõіâöіâ іíøèõ ïðîôåñіé, ÿêі çàéìàþòüñÿ âèâ÷åííÿì ðåëüєôó ìіñöåâîñòі. Êðіì ãіðñüêèõ õðåáòіâ, òóò òàêîæ âêàçàíі ïëàòî, ïå÷åðè, ïóñòåëі òà іíøі ôіçè÷íі îá’єêòè, ÿêі ìîæóòü äàòè õàðàêòåðèñòèêó ðåëüєôó íàøîї ïëàíåòè. Розгляньте політичний глобус і з’ясуйте, яким кольором на ньому зображено Україну. Потренуйтеся в парі показувати на глобусі відомі вам країни світу.

Äî òåìàòè÷íèõ ãëîáóñіâ íàëåæàòü òàêîæ êëіìàòè÷íі, òåêòîíі÷íі ãëîáóñè, ãëîáóñè ðîñëèííîãî òà òâàðèííîãî ñâіòó. Îñêіëüêè ãëîáóñ ïðàâèëüíî ïåðåäàє ôîðìó Çåìëі, çîáðàæåíі íà éîãî ïîâåðõíі ãåîãðàôі÷íі îá’єêòè ïîêàçàíî áåç ñïîòâîðåíü – їõ ôîðìà òà ðîçìіùåííÿ âіäïîâіäàþòü äіéñíîñòі. Âîíè ëèøå çìåíøåíі â áàãàòî ìіëüéîíіâ ðàçіâ, íà ùî âêàçóє ìàñøòàá. Òîìó íà ãëîáóñі ïîêàçóþòü íå âñі ãåîãðàôі÷íі îá’єêòè, à ëèøå íàéáіëüøі àáî íàéâàæëèâіøі. Ãåîãðàôі÷íі ðåêîðäè. Íàéñòàðіøèé ãëîáóñ іç çîáðàæåííÿì Àìåðèêè áóëî âèêîíàíî çі ñêëåєíèõ ïîëîâèíîê ÿéöÿ ñòðàóñà (ìàë. 23). Óñі çîáðàæåííÿ áóëî çðîáëåíî íà øêàðàëóïі òà ïîêðèòî ôàðáîþ ñèíüîãî êîëüîðó. Àâòîðñòâî âñòàíîâèòè íå âäàëîñÿ. Äåÿêі äîñëіäíèêè ââàæàþòü, ùî äî âèãîòîâëåííÿ ãëîáóñà áóâ ïðè÷åòíèé Ëåîíàðäî äà Âіí÷і.

Мал. 23. Глобус із страусиного яйця

Складіть інформаційну листівку або презентацію «Загальногеографічні та тематичні глобуси». Покажіть на глобусі материки та океани. Зробіть висновок про співвідношення площі водної поверхні й суходолу.

ПРАКТИЧНА РОБОТА. Умовні знаки на глобусі. Визначення напрямів на глобусі 1. Çíàéäіòü íà ãëîáóñі Ïіâíі÷íèé òà Ïіâäåííèé ïîëþñè, åêâàòîð. 2. Âèçíà÷òå òà íàçâіòü ìàòåðèêè, ÿêі: à) ïîâíіñòþ ðîçòàøîâàíі â Ïіâíі÷íіé ïіâêóëі; á) ïîâíіñòþ ðîçòàøîâàíі â Ïіâäåííіé ïіâêóëі; â) ðîçòàøîâàíі ÷àñòêîâî ó Ïіâíі÷íіé, ÷àñòêîâî ó Ïіâäåííіé ïіâêóëі. 3. Çíàéäіòü íà ôіçè÷íîìó ãëîáóñі: ãîðè Ãіìàëàї, Ñåðåäçåìíå ìîðå, Àìàçîíñüêó íèçîâèíó. ßê їõ ïîçíà÷åíî? 4. Êîðèñòóþ÷èñü ïîëіòè÷íèì ãëîáóñîì, çíàéäіòü і ïîêàæіòü íà íüîìó Óêðàїíó. Âèçíà÷òå, ó ÿêîìó íàïðÿìêó âіä íàøîї äåðæàâè ðîçìіùåíі òàêі êðàїíè: Ìîëäîâà, Ïîëüùà, Ôðàíöіÿ, Âåëèêà Áðèòàíіÿ, Ôіíëÿíäіÿ, Іòàëіÿ. 28

5. Çíàéäіòü íà ôіçè÷íîìó ãëîáóñі ìàòåðèêè: Àâñòðàëіÿ òà Ïіâíі÷íà Àìåðèêà. Âèçíà÷òå, ó ÿêîìó íàïðÿìêó âіä Àâñòðàëії ðîçòàøîâàíà Àôðèêà. 6. Ïîêàæіòü íà ãëîáóñі Çàõіäíó òà Ñõіäíó ïіâêóëі. Çíàéäіòü öі ïіâêóëі òà íàçâіòü îêåàí (îêåàíè): à) ðîçòàøîâàíі òіëüêè â îäíіé ïіâêóëі; á) ðîçòàøîâàíі â ÷îòèðüîõ ïіâêóëÿõ. 7. Çíàéäіòü íà êàðòі ñâіòó ìіñòà: Êåéïòàóí (ÏіâäåííîÀôðèêàíñüêà Ðåñïóáëіêà) і Ñіäíåé (Àâñòðàëіÿ). Ïðîâåäіòü íà êîíòóðíіé êàðòі ëіíіþ ìіæ öèìè ìіñòàìè. Ïîòіì çðîáіòü òå ñàìå, âèêîðèñòîâóþ÷è ãëîáóñ. ×åðåç ÿêі âåëèêі ãåîãðàôі÷íі îá’єêòè ïðîõîäèòü öÿ ëіíіÿ? 8. Íà êàðòі òà ãëîáóñі çíàéäіòü òî÷êó, äå ïåðåòèíàþòüñÿ åêâàòîð і Ãðèíâіöüêèé ìåðèäіàí. Çíàéäіòü öþ ñàìó òî÷êó íà ãëîáóñі. Íàâåäіòü ïðèêëàäè ãåîãðàôі÷íèõ îá’єêòіâ, ùî ðîçòàøîâàíі íà ïіâíі÷, ïіâäåíü, çàõіä, ñõіä âіä öієї òî÷êè. 9. Ïðîòÿæíіñòü ×îðíîãî ìîðÿ іç çàõîäó íà ñõіä ïðèáëèçíî 1200 êì. Ñêіëüêè òàêèõ ìîðіâ, ÿê ×îðíå, ìîæå âìіñòèòèñÿ âçäîâæ åêâàòîðà? Ïðèäóìàéòå äëÿ ñâîїõ îäíîêëàñíèêіâ òà îäíîêëàñíèöü çàâäàííÿ, ïîäіáíå äî öüîãî.

Перевіряємо себе 1. ×è çìîãëè á âè âèêîðèñòàòè íà óðîöі ôіçè÷íèé ãëîáóñ ñâіòó, ùî âèðîáëåíèé â іíøіé êðàїíі, íå çíàþ÷è її ìîâè? 2. Íàçâіòü ñòîðîíè ãîðèçîíòó, íà ÿêі âêàçóþòü ñòðіëêè.

3. Ïðîäîâæòå ðå÷åííÿ: Ñüîãîäíіøíіé óðîê – öå... Íà óðîöі ÿ... Підготуйте повідомлення на тему: «Унікальні глобуси Землі». Перегляньте відео про глобус. Що з переглянутого вам уже відомо? Що нового ви дізналися?

Тема 2. Зображення Землі на карті § 7. Які є способи зображення Землі Скільки років Землі – і мільярд, і мільйон, а яка вона й досі ще гарна! Ліна Костенко, видатна українська письменниця ► Які докази кулястості Землі вам відомі? ► Назвіть способи зображення земної поверхні.

1. ßêі є çîáðàæåííÿ çåìíîї ïîâåðõíі íà ïëîùèíі. Áåçïåðå÷íî, íàéòî÷íіøå ôîðìó Çåìëі ïåðåäàє ãëîáóñ, àäæå íàøà ïëàíåòà ñõîæà íà êóëþ. Ïðîòå âіí ìàє äåÿêі íåäîëіêè ó âèêîðèñòàííі. Íà ãëîáóñі îäíî÷àñíî âèäíî òіëüêè îäíó ñòîðîíó Çåìëі. Äî òîãî æ éîãî íå ñòâîðþþòü íàäòî âåëèêèõ ðîçìіðіâ, ÷åðåç ùî íåìîæëèâî äåòàëüíî çîáðàçèòè îá’єêòè. Òîìó іñíóþòü іíøі ñïîñîáè çîáðàæåííÿ Çåìëі. Çîáðàçèòè îêðåìі äіëÿíêè çåìíîї ïîâåðõíі íà ïëîùèíі ìîæíà çà äîïîìîãîþ ìàëþíêà, ôîòîçíіìêà, àåðîôîòîçíіìêà, êîñìі÷íîãî çíіìêà, ïëàíó ìіñöåâîñòі òà ãåîãðàôі÷íîї êàðòè (ìàë. 24).

Малюнок

Фотознімок

Аерофотознімок

Космічний знімок

План місцевості

Карта

Мал. 24. Способи зображення земної поверхні

2. ×èì ìàëþíîê âіäðіçíÿєòüñÿ âіä ôîòîçíіìêà. Íåâåëèêó çà ïëîùåþ ìіñöåâіñòü ìîæíà íàìàëþâàòè àáî ñôîòîãðàôóâàòè. Àëå і ôîòîçíіìîê, і ìàëþíîê ìàþòü íèçêó íåäîëіêіâ. Çàçâè÷àé їõ ðîáëÿòü іç ïîâåðõíі Çåìëі, òîìó íà íèõ ïðåäìåòè, ùî ðîçòàøîâàíі áëèæ÷å, çàòóëÿþòü òі, ùî ðîçìіùåíі äàëі. І ÿêùî ìіñöåâіñòü äëÿ íàñ íåâіäîìà, òî ìè íå ìîæåìî çíàòè, ùî є çà îá’єêòàìè, ÿêі ðîçòàøîâàíі íà ïåðåäíüîìó ïëàíі. Ìàëþíêè òà ôîòîçíіìêè äàþòü ëèøå óÿâëåííÿ ïðî ìіñöåâіñòü, àäæå íà íèõ íå âèäíî íі íàçâ ãåîãðàôі÷íèõ îá’єêòіâ, íі їõ äіéñíèõ ðîçìіðіâ і ôîðì. À âіäñòàíі íà íèõ ìîæíà âèçíà÷èòè ëèøå ïðèáëèçíî.  Які, на вашу думку, ще недоліки мають малюнки і фотознімки для зображення земної поверхні? Свою відповідь підтвердьте прикладами.

Óïåðøå çîáðàçèòè ó âèãëÿäі ìàëþíêіâ òåðèòîðіþ, íà ÿêіé ïðîæèâàëè, íàìàãàëèñÿ ïåðâіñíі ëþäè. Âîíè ðîáèëè їõ íà ñòіíàõ ïå÷åð, áèâíÿõ ìàìîíòіâ, êàìіííі òîùî. 3. ßêå ïðàêòè÷íå çíà÷åííÿ àåðîôîòîçíіìêіâ і êîñìі÷íèõ çíіìêіâ. Ôîòîçíіìêè çåìíîї ïîâåðõíі ëþäèíà øèðîêî âèêîðèñòîâóє äëÿ âèðіøåííÿ ðіçíîìàíіòíèõ çàâäàíü. Àåðîôîòîçíіìîê – öå ôîòîãðàôіÿ ìіñöåâîñòі, çðîáëåíà ç âèñîòè çà äîïîìîãîþ ëіòàëüíîãî àïàðàòà (ëіòàêà, ãåëіêîïòåðà ÷è іíøîãî, çîêðåìà áåçïіëîòíîãî, ïðèñòðîþ). Àåðîôîòîçíіìêè ïåðåäàþòü äîêëàäíå çîáðàæåííÿ âñüîãî, ùî ðîçòàøîâàíå íà ïîâåðõíі Çåìëі, ðîçìіðè é ðîçìіùåííÿ îá’єêòіâ ó ìîìåíò ôîòîãðàôóâàííÿ. Êîñìі÷íèé çíіìîê Çåìëі – öå ôîòîãðàôіÿ íàøîї ïëàíåòè ç ëіòàëüíèõ àïàðàòіâ ðіçíèõ òèïіâ (øòó÷íèõ ñóïóòíèêіâ, îðáіòàëüíèõ ñòàíöіé). Ëіòàëüíі àïàðàòè îáëàäíàíі òåëåñêîïàìè, ñêàíåðàìè, ðàäіîëîêàòîðàìè. Áåççàïåðå÷íîþ ïåðåâàãîþ êîñìі÷íîãî çíіìêà є òå, ùî âіí ìîæå îõîïëþâàòè âñþ çåìíó êóëþ àáî âåëèêó ïëîùó Çåìëі. Êîñìі÷íі çíіìêè ìàþòü âåëèêó îãëÿäîâіñòü, íà íèõ ìîæíà äåòàëüíî ðîçãëÿíóòè é íåâåëèêі äіëÿíêè ìіñöåâîñòі. Çíіìêè Çåìëі ç êîñìîñó ùå ðàç ïіäòâåðäèëè, ùî âîíà ìàє êóëÿñòó ôîðìó. Íà íèõ ìîæíà ðîçãëåäіòè íåðіâíîñòі íà ïîâåðõíі íàøîї ïëàíåòè: ãîðè, ðіâíèíè, ðі÷êîâі äîëèíè, à òàêîæ îöіíèòè ñòàí ґðóíòіâ, ðîñëèííîãî ïîêðèâó, ïîáà÷èòè îá’єêòè, ÿêі ñòâîðèëà ëþäèíà: äîðîãè, ìіñüêó é ñіëüñüêó çàáóäîâó, ïðîìèñëîâі ñïîðóäè òîùî. 31

×è ìàþòü êîñìі÷íі çíіìêè ïðàêòè÷íå çíà÷åííÿ? Òàê, çà íèìè ôàõіâöі ïðîãíîçóþòü ïîãîäó, âèçíà÷àþòü ñòàí çàáðóäíåííÿ ïåâíîї ìіñöåâîñòі, ïåðåäáà÷àþòü íåáåçïå÷íі ïðèðîäíі ÿâèùà, ñòåæàòü çà ñіëüñüêîãîñïîäàðñüêèìè ïîñіâàìè. Êîñìі÷íі çíіìêè – öå ñó÷àñíèé ñïîñіá âèâ÷åííÿ Çåìëі íà âіäñòàíі (ìàë. 25).

Мал. 25. Космічний знімок Поміркуйте, де людина ще використовує аерофотознімки й космічні знімки. Свої відповіді підтвердьте прикладами.

Âïіçíàєòå òåðèòîðіþ íà êîñìі÷íîìó çíіìêó? Öå Êèїâ. Ðîçïіçíàííÿ çîáðàæåíü íà çíіìêàõ ç êîñìîñó ìàє íàçâó äåøèôðóâàííÿ. Обговоріть, люди яких професій можуть використовувати інформацію з космічних знімків.

Коротко про головне Є òàêі ñïîñîáè çîáðàæåííÿ Çåìëі: ìàëþíîê, ôîòîçíіìîê, àåðîôîòîçíіìîê, êîñìі÷íèé çíіìîê, ïëàí ìіñöåâîñòі, ãåîãðàôі÷íà êàðòà. Êîñìі÷íèé çíіìîê – öå ôîòîãðàôіÿ íàøîї ïëàíåòè ç ëіòàëüíèõ àïàðàòіâ ðіçíèõ òèïіâ. Çà їõ äîïîìîãîþ ôàõіâöі ïðîãíîçóþòü ïîãîäó, âèçíà÷àþòü ñòàí çàáðóäíåííÿ ïåâíîї ìіñöåâîñòі, ïåðåäáà÷àþòü íåáåçïå÷íі ïðèðîäíі ÿâèùà, ñòåæàòü çà ñіëüñüêîãîñïîäàðñüêèìè ïîñіâàìè òà іí.

Перевіряємо себе 1. ßêі âè çíàєòå ñïîñîáè çîáðàæåííÿ Çåìëі? ßêі ç íèõ, íà âàøó äóìêó, є íàéáіëüø ïðàêòè÷íèìè? ×îìó? 2. Ùî ñïіëüíîãî é ÷èì âіäðіçíÿþòüñÿ çîáðàæåííÿ çåìíîї ïîâåðõíі íà ìàëþíêó òà ôîòîçíіìêó?

3. ßêі ïåðåâàãè çîáðàæåííÿ çåìíîї ïîâåðõíі íà êîñìі÷íèõ çíіìêàõ? 4. Îöіíіòü ðåçóëüòàòè ñâîїõ äîñÿãíåíü ó êіíöі óðîêó. Ïðîäîâæòå ðå÷åííÿ: Íà óðîöі ÿ çðîçóìіâ/-ëà…, çàäóìàâñÿ/-ëàñÿ..., çäèâóâàâñÿ/ëàñÿ… Чи знаєте ви, що... Перший знімок Землі з літака було зроблено 150 років тому. Проте спроби фотографування земної поверхні робили й раніше за допомогою повітряних куль, а також з повітряних зміїв, прив’язаних до аеростатів.

§ 8. Чим географічна карта відрізняється від плану місцевості Мене завжди захоплювали карти та картографія. Карта говорить вам, де ви були, де ви перебуваєте і куди збираєтеся – у певному сенсі це три часи в одному. Пітер Гріневей, британський кінорежисер ► Як ви поясните вислів до уроку? ► Назвіть основні та проміжні сторони горизонту. ► Згадайте, як можна визначити сторони горизонту за Сонцем, Полярною зіркою.

1. Ùî òàêå ãåîãðàôі÷íі êàðòè. Ïîãîäüòåñÿ, ùî çîáðàçèòè êóëÿñòó ôîðìó Çåìëі íà ïëîùèíі äîñèòü ñêëàäíî. Óÿâіòü, ùî âàì ïîòðіáíî ðîçêëàñòè íà ðіâíó ïîâåðõíþ ðîçðіçàíèé íà ÷àñòèíêè, ÿê äîëüêè àïåëüñèíà, ãëîáóñ. Éîìó áóäå «òіñíî»: äåñü âіí çіìíåòüñÿ, äåñü ðîçëàìàєòüñÿ. Àëå êàðòîãðàôè ðîçðîáèëè ñïîñîáè, çà äîïîìîãîþ ÿêèõ ìîæíà ïåðåäàòè íà ïëîùèíі òå, ùî ìè áà÷èìî íà ãëîáóñі, áіëüø-ìåíø òî÷íî. Îäíèì іç ñïîñîáіâ çîáðàæåííÿ є ãåîãðàôі÷íà êàðòà – çìåíøåíå óçàãàëüíåíå çîáðàæåííÿ Çåìëі íà ïëîùèíі, âèêîíàíå çà äîïîìîãîþ óìîâíèõ çíàêіâ. Íà ãåîãðàôі÷íèõ êàðòàõ ïîêàçóþòü óñþ ïîâåðõíþ Çåìëі àáî îêðåìі її ÷àñòèíè: ìàòåðèêè, îêåàíè, êðàїíè. Çâè÷àéíî, їõ çîáðàæàþòü ó äóæå çìåíøåíîìó âèãëÿäі. Äëÿ öüîãî âèêîðèñòîâóþòü ìàòåìàòè÷íі ñïîñîáè, ïðî ÿêі äіçíàєòåñÿ çãîäîì. Порівняйте глобус з географічною картою і зробіть висновок про їх спільні й відмінні ознаки.

Ãåîãðàôі÷íà êàðòà ìàє áàãàòî ñïіëüíîãî ç ãëîáóñîì. Óñі çîáðàæåííÿ íà íіé òàêîæ çìåíøåíі òà âèêîíàíі óìîâíèìè 33

çíàêàìè. Àëå, íà âіäìіíó âіä ãëîáóñà, êàðòà є ïëîñêîþ. À ÷è ìîæíà ïåðåíåñòè çîáðàæåííÿ ç ïîâåðõíі êóëі (ãëîáóñà) íà ïëîùèíó (êàðòó) áåç ñêëàäîê òà ðîçðèâіâ? Ïîäèâіòüñÿ íà ìàëþíîê 26. Çâè÷àéíî, ùî öå íåìîæëèâî. Òîìó íà êàðòàõ â îäíèõ ìіñöÿõ çîáðàæåííÿ äîâîäèòüñÿ ðîçòÿãóâàòè, à â іíøèõ – ñòèñêàòè. Âèíèêàþòü ñïîòâîðåííÿ. Çàçâè÷àé ñïîòâîðþþòüñÿ âіäñòàíі ìіæ îá’єêòàìè, à òàêîæ їõ ïëîùі òà ôîðìè.

Екватор

Мал. 26. Розрізання глобуса на смужки для створення карти За фізичною картою світу порівняйте площі острова Гренландія і материка Австралія. Який висновок ви можете зробити? Здається, що вони між собою майже однакові. Насправді площа Гренландії менша від площі Австралії в 3,5 раза.  Які лінії зображені на глобусі й географічній карті? Як вони називаються? Чи можна їх побачити на земній поверхні? Дізнайтеся, що означає слово «карта». З якої мови воно потрапило в нашу мову? Які переваги зображення земної поверхні на географічних картах?

2. Ùî òàêå ïëàí ìіñöåâîñòі. Ïëàí ìіñöåâîñòі – öå çîáðàæåííÿ íåâåëèêîї äіëÿíêè Çåìëі, âèêîíàíå çà äîïîìîãîþ óìîâíèõ çíàêіâ ó çìåíøåíîìó âèãëÿäі. Ïëàíè ìіñöåâîñòі çîáðàæàþòü ìіñöåâіñòü çâåðõó. ßê і íà êàðòі, íà ïëàíі âèêîðèñòîâóþòü óìîâíі çíàêè. Їõ çîáðàæàþòü ñõîæèìè íà ñïðàâæíі ïðåäìåòè.  Поміркуйте, що можуть означати ці умовні знаки. Назвіть їх. За потреби скористайтеся підказкою.

П і д к а з к а: листяний ліс із просікою, автомобільна дорога, піски, озеро й водосховище, уріз води, житлова забудова, міст через річку, сад.

Ïëàíè ìіñöåâîñòі çàâæäè îðієíòîâàíі çà ñòîðîíàìè ãîðèçîíòó. Ñòðіëêà íà ïëàíі ïîêàçóє íàïðÿìîê: ïіâíі÷ çâåðõó – ïіâäåíü óíèçó. Âіäïîâіäíî, ñõіä áóäå ïðàâîðó÷, à çàõіä – ëіâîðó÷. ßêùî íà ïëàíі ñòðіëêè íåìàє, òî ââàæàєòüñÿ, ùî âåðõíіé êðàé ïëàíó – ïіâíі÷íèé. Óìіííÿ çíàõîäèòè ñòîðîíè ãîðèçîíòó çà ïëàíîì ïîòðіáíå äëÿ òîãî, ùîá âèçíà÷àòè íàïðÿìîê âіä îäíîãî ìіñöÿ äî іíøîãî. Дізнайтеся, що означає слово «орієнтуватися».

Îðієíòóâàòèñÿ îçíà÷àє âèçíà÷èòè ñâîє ïîëîæåííÿ íà ìіñöåâîñòі ùîäî ñòîðіí ãîðèçîíòó òà íàâêîëèøíіõ ïðåäìåòіâ.  Пригадайте основні й проміжні сторони горизонту. Назвіть їх.

Íàéáіëüø íàäіéíèì ïðèëàäîì äëÿ îðієíòóâàííÿ íà ìіñöåâîñòі є êîìïàñ. Ïðèãàäàéòå áóäîâó êîìïàñà і ÿê ïðàâèëüíî íèì êîðèñòóâàòèñÿ. Ïàì’ÿòàéòå, ùî äëÿ âèçíà÷åííÿ òî÷íîãî íàïðÿìêó ðóõó íåäîñòàòíüî ëèøå îñíîâíèõ òà ïðîìіæíèõ ñòîðіí ãîðèçîíòó. Òîìó íàïðÿìêè ðóõó ìîæíà âñòàíîâèòè çà øêàëîþ êîìïàñà, âèçíà÷èâøè àçèìóò. Àçèìóò – öå êóò ìіæ íàïðÿìêîì íà ïіâíі÷ і íàïðÿìêîì íà çàäàíèé ïðåäìåò. Âіí âèçíà÷àєòüñÿ â ãðàäóñàõ. Âіäëіê àçèìóòà âåäåòüñÿ çà êîìïàñîì âіä íàïðÿìêó íà ïіâíі÷ ïðàâîðó÷, çà õîäîì ãîäèííèêîâîї ñòðіëêè. Íàïðèêëàä, ÿêùî ïðåäìåò ðîçòàøîâàíèé íà ñõîäі, òî éîãî àçèìóò ñòàíîâèòèìå 90, ÿêùî íà ïіâäíі, òî 180, íà çàõîäі – 270, íà ïіâíî÷і – 0 àáî 360. Використовуючи малюнок 27, спробуйте за допомогою компаса визначити основні сторони горизонту. Як вони називаються? Визначте азимути на предмети, що зображені на малюнку.

Мал. 27. Компас

 Подумайте, у якому напрямку рухається група туристів і туристок, якщо Полярну зірку вони бачать праворуч.

Визначте на плані місцевості (мал. 28) сторони горизонту. У якому напрямку від міста Глобин розташоване село Семенівка? А в якому напрямку від села Широке розташоване село Семенівка?

Мал. 28. План місцевості

Ïëàí, ÿê і êàðòà, ñòâîðåíèé ó ïåâíîìó ìàñøòàáі. Ïðîâіâøè âèìіðþâàííÿ íà ïëàíі çà äîïîìîãîþ ëіíіéêè ÷è öèðêóëÿ òà çàñòîñîâóþ÷è äàíі ïðî ìàñøòàá, ìîæíà äіçíàòèñÿ ïðî âіäñòàíі íà ìіñöåâîñòі. Îñêіëüêè ïëàí ìіñöåâîñòі îõîïëþє íåâåëèêі ïëîùі çîáðàæóâàíîї òåðèòîðії, òî íà íüîìó ìàéæå íåìàє ñïîòâîðåíü, ÿêі ïîâ’ÿçàíі ç êóëÿñòîþ ôîðìîþ Çåìëі. Öå äàє çìîãó òî÷íî âèìіðþâàòè ïëîùі ðіçíèõ ãåîãðàôі÷íèõ îá’єêòіâ òà âіäñòàíі ìіæ íèìè. Ïëàíè ìàþòü âàæëèâå ïðàêòè÷íå çíà÷åííÿ. Ùîá âèðіøèòè, äå áóäóâàòè íîâі çàâîäè, æèòëîâі áóäèíêè, ïðîêëàäàòè øëÿõè, çâîäèòè ãіäðîåëåêòðîñòàíöіþ, à òàêîæ ïëàíóâàòè ðîçìіùåííÿ ïîñіâіâ, ïàñîâèù, òðåáà ìàòè çîáðàæåííÿ ìіñöåâîñòі. Çðåøòîþ, çà ïëàíîì ëåãêî çîðієíòóâàòèñÿ â íåçíàéîìîìó ìіñòі: çíàéòè ïîòðіáíó âóëèöþ, òåàòð, ìóçåé òîùî. Робота з умовними знаками плану місцевості. Досліджуємо умовні знаки, що відображають водні об’єкти. 1. Визначте знаки, якими позначають річки, озера, ставки. Що їх усі об’єднує? 2. Як показують напрямок течії річки? 3. Якими знаками показують джерела, дамби та колодязі? 4. Чи можна за допомогою плану місцевості вибрати місце для відпочинку на березі річки?

У наш час у господарстві багатьох країн світу з’являється дедалі більше сонячних електростанцій. Проте відповідного умовного знака ще немає. Намалюйте свій варіант такого знака і презентуйте його.

Òàáëèöÿ 1. ÏÎÐІÂÍßÍÍß ÏËÀÍÓ ÌІÑÖÅÂÎÑÒІ ÒÀ ÃÅÎÃÐÀÔІ×ÍÎЇ ÊÀÐÒÈ Зображувана територія

Невеликі ділянки місцевості

Урахування форми Землі

Не враховується кривизна земної поверхні (немає спотворень)

Масштаб Наявність градусної сітки Орієнтування за сторонами горизонту Зміст зображень

1:5 000 і більший Відсутня

Зображення рельєфу

Сторони горизонту показані стрілкою: північ-південь Усі деталі та об’єкти місцевості зображені у визначеному масштабі За допомогою горизонталей та відміток висот

Географічна карта Переважно великі ділянки земної поверхні або вся планета Ураховується форма земної поверхні (тому використовуються математичні формули та наявні спотворення) 1:10 000 і дрібніший На карті зображені меридіани і паралелі Напрям північ-південь вказують меридіани, західсхід – паралелі Позначаються лише основні об’єкти та характер місцевості За допомогою горизонталей, відміток висот та кольорами шкали висот і глибин

Коротко про головне Ïëàí ìіñöåâîñòі – öå çîáðàæåííÿ íåâåëèêîї äіëÿíêè Çåìëі, âèêîíàíå çà äîïîìîãîþ óìîâíèõ çíàêіâ ó çìåíøåíîìó âèãëÿäі. Ãåîãðàôі÷íà êàðòà – çìåíøåíå óçàãàëüíåíå çîáðàæåííÿ Çåìëі íà ïëîùèíі, âèêîíàíå çà äîïîìîãîþ óìîâíèõ çíàêіâ. Àçèìóò – öå êóò ìіæ íàïðÿìêîì íà ïіâíі÷ і íàïðÿìêîì íà çàäàíèé ïðåäìåò. Àçèìóò âèçíà÷àþòü ó ãðàäóñàõ âіä 0 äî 360 çà õîäîì ãîäèííèêîâîї ñòðіëêè.

Перевіряємо себе

1. ßêі ïåðåâàãè ìàє ïëàí ìіñöåâîñòі ïîðіâíÿíî ç іíøèìè ñïîñîáàìè çîáðàæåííÿ çåìíîї ïîâåðõíі (ãåîãðàôі÷íîþ êàðòîþ, ãëîáóñîì)? 2. Ùî òàêå àçèìóò? Âèçíà÷òå àçèìóòè íà îñíîâíі ñòîðîíè ãîðèçîíòó. 3. Òóðèñòè÷íà ãðóïà âèðóøèëà íà åêñêóðñіþ. Ñïî÷àòêó âîíè ïðîéøëè 3 êì íà çàõіä äî 1-ãî òóðèñòè÷íîãî îá’єêòà. Äàëі ïîâåðíó-

ëè íà ïіâäåíü і ÷åðåç 3 êì âèéøëè äî 2-ãî îá’єêòà. Äî 3-ãî îá’єêòà âîíè ïîâåðíóëè íà ñõіä і ðóõàëèñÿ òåæ 3 êì. Ó ÿêèé áіê їì ïîòðіáíî ïîâåðíóòè, ùîá ïîòðàïèòè â ïî÷àòêîâó òî÷êó? 4. Îöіíіòü ðåçóëüòàòè ñâîїõ äîñÿãíåíü ó êіíöі óðîêó. Ïðîäîâæòå ðå÷åííÿ: ß äіçíàâñÿ/-ëàñÿ ïðî… Ó ìåíå âèíèêëè òðóäíîùі ç…

§ 9. Які бувають масштаби Чому люди люблять карти та плани?! А тому, що там можна доторкнутися до півночі, півдня, сходу й заходу рукою. Реймонд Дуглас Бредбері, американський письменник-фантаст ► Як ви розумієте вислів Реймонда Бредбері? ► Які розміри нашої планети? ► Пригадайте, скільки метрів у 1 км; скільки сантиметрів у 1 м.

1. Ùî òàêå ìàñøòàá. ×è ìîæíà çîáðàçèòè íà ïëîùèíі âіäñòàíі íà ìіñöåâîñòі, íå çìåíøóþ÷è їõ? Óÿâіìî, ùî âàì ïîòðіáíî íà ïàïåðі çîáðàçèòè âіäñòàíü âіä øêîëè äî ñâîãî áóäèíêó. Âè âèìіðÿëè її êðîêàìè, і âîíà ñòàíîâèòü 140 ìåòðіâ. Ïîêàçàòè ñïðàâæíþ âåëè÷èíó íåìîæëèâî, òîìó її êðåñëÿòü ó ìàñøòàáі. Ìàñøòàá – öå ÷èñëî, ÿêå ïîêàçóє, ó ñêіëüêè ðàçіâ çîáðàæåííÿ íà êàðòі, ãëîáóñі ÷è ïëàíі çìåíøåíî ïîðіâíÿíî çі ñïðàâæíіìè ðîçìіðàìè öèõ îá’єêòіâ íà ìіñöåâîñòі. Ìàñøòàá – öå âіäíîøåííÿ äâîõ ÷èñåë, íàïðèêëàä 1:100 àáî 1:1000. Âîíî ïîêàçóє, ó ñêіëüêè ðàçіâ îäíå ÷èñëî ìåíøå çà іíøå. Ìàñøòàá 1:100 îçíà÷àє, ùî âіäðіçîê íà êàðòі áóäå ó 100 ðàçіâ ìåíøèé, íіæ íà ìіñöåâîñòі. Ùî ìåíøèé çíàìåííèê, òî áіëüøèé ìàñøòàá. Ó òàêèé ñïîñіá âіäñòàíі, ÿêі íà ïîâåðõíі çåìëі çàéìàþòü ñîòíі ìåòðіâ і êіëîìåòðіâ, áóäóòü çîáðàæåíі â ñàíòèìåòðàõ òà ìіëіìåòðàõ. 2. ßêі є âèäè ìàñøòàáó. Íà êàðòàõ, ïëàíàõ, ãëîáóñàõ îáîâ’ÿçêîâî çàçíà÷àþòü ìàñøòàá. Éîãî ìîæóòü çîáðàæàòè ïî-ðіçíîìó, áî іñíóþòü ðіçíі âèäè ìàñøòàáó (ìàë. 29).

Мал. 29. Види масштабу

Ìàñøòàá, çàïèñàíèé ó âèãëÿäі äðîáîâîãî ÷èñëà, íàçèâàþòü ÷èñëîâèì. Íàïðèêëàä, âіí ìàє òàêèé âèãëÿä: 1:200 000 (÷èòàєòüñÿ òàê: «îäíà äâîõñîòòèñÿ÷íà»). ßê ïîÿñíèòè òàêèé ìàñøòàá ñëîâàìè? Â îäíîìó ñàíòèìåòðі – 200 000 ñàíòèìåòðіâ. Àëå æ, ïîãîäüòåñÿ, óÿâèòè òàêó âіäñòàíü âàæêî. Òîìó ñàíòèìåòðè ñïî÷àòêó ïåðåâîäÿòü ó ìåòðè (÷èñëî äіëÿòü íà 100), à ïîòіì – ó êіëîìåòðè (äіëÿòü íà 1000). Îòæå, â 1 ñì – 2 êì. Òàêèé ìàñøòàá, ïîäàíèé ñëîâàìè, íàçèâàþòü іìåíîâàíèì.  1. Переведіть числовий масштаб в іменований: 1:500 000; 1:1000 000. 2. Переведіть іменований масштаб у числовий: в 1 см – 4 км; в 1 см – 250 м. 3. Порівняйте масштаби 1:1 000 000 і 1:500 000. Який з них буде більшим? Чому?

Íà ïëàíàõ і êàðòàõ ðîçìіùóþòü òàêîæ ëіíіéíèé ìàñøòàá (ìàë. 30). Âіí ìàє âèãëÿä ïðÿìîї ëіíії, ðîçäіëåíîї íà ðіâíі ÷àñòèíè (íàé÷àñòіøå ñàíòèìåòðè). Íà øêàëі ëіíіéíîãî ìàñøòàáó âіäðіçêè ïîçíà÷åíі öèôðàìè é âіäïîâіäàþòü âіäñòàíі íà ìіñöåâîñòі â ìåòðàõ àáî êіëîìåòðàõ.

Мал. 30. Визначення лінійного масштабу

Çîáðàæàþ÷è ëіíіéíèé ìàñøòàá, íóëü ïîçíà÷àþòü, âіäñòóïèâøè îäèí ñàíòèìåòð âіä ëіâîãî êіíöÿ âіäðіçêà, à ïåðøèé ñàíòèìåòð äіëÿòü íà ìåíøі ÷àñòèíè â ìіëіìåòðàõ. Ëіíіéíèé 39

ìàñøòàá âèêîðèñòîâóþòü äëÿ âèçíà÷åííÿ ðîçìіðіâ îá’єêòіâ, çîáðàæåíèõ íà ïëàíі ìіñöåâîñòі, і âіäñòàíåé ìіæ íèìè. Ïðè öüîìó âèêîðèñòîâóþòü öèðêóëü-âèìіðþâà÷. Âèìіðþþ÷è âіäñòàíі ìіæ îá’єêòàìè, öèðêóëü-âèìіðþâà÷ ïðèêëàäàþòü äî ëіíіéíîãî ìàñøòàáó – і îòðèìóþòü âіäñòàíü íà ìіñöåâîñòі. Öå ïîëåãøóє ïðîöåñ âèìіðþâàííÿ âіäñòàíі, òîìó ùî íå ïîòðіáíі ïіäðàõóíêè. Дізнайтеся, який прилад зображено на малюнку 31. Як ним користуватися? Підказка в рубриці «Клуб знавців-географів» у кінці параграфа. Знайдіть позначення масштабу карт у вашому атласі. Правильно прочитайте масштаб різних видів.

Ìàñøòàá іç âіäíîøåííÿì 1:1 íàçèâàþòü ìàñøòàáîì íàòóðàëüíîї âåëè÷èíè.

Мал. 31

1. Складіть завдання, мета якого – визначити відстань за довжиною кроку. 2. Відстань між пунктами А і Б пішохід долає за 1,5 години. Визначте відстань між цими пунктами, якщо відомо, що швидкість руху пішохода – 4 км/год. 3. Виберіть із запропонованих масштабів найбільший. 1.

4. 4. Порівняйте точність вимірювання відстаней на глобусі та карті. За допомогою масштабу визначте на карті й глобусі протяжність Африки з півночі на південь. Зіставте ці цифри. Зробіть висновок про отриманий результат, указавши, де виміри були точнішими.

Коротко про головне Ìàñøòàá – öå âіäíîøåííÿ äâîõ ÷èñåë, ÿêå ïîêàçóє, ó ñêіëüêè ðàçіâ îäíå ÷èñëî ìåíøå çà іíøå. Ìàñøòàá âèêîðèñòîâóþòü äëÿ çìåíøåííÿ çîáðàæåííÿ íà ãëîáóñі, êàðòі òà ïëàíі. Éîãî ïîçíà÷àþòü êіëüêîìà ñïîñîáàìè, òîìó є òàêі âèäè ìàñøòàáó: ÷èñëîâèé, іìåíîâàíèé, ëіíіéíèé. Ùî ìåíøå ÷èñëî, ÿêå ïîêàçóє çìåíøåííÿ, òî áіëüøèé ìàñøòàá.

Перевіряємо себе

1. Äëÿ ÷îãî ïîòðіáåí ìàñøòàá? ßêі є âèäè ìàñøòàáó? 2. Ùî ïîêàçóє ÷èñëîâèé ìàñøòàá? 3. ßê ïåðåâåñòè ÷èñëîâèé ìàñøòàá â іìåíîâàíèé? 4. ßêі ïåðåâàãè ëіíіéíîãî ìàñøòàáó? Äå éîãî ìîæíà âèêîðèñòàòè? 5. Íà êàðòі Óêðàїíè â àòëàñі îáåðіòü äâà ìіñòà òà âèçíà÷òå âіäñòàíü ìіæ íèìè, âðàõîâóþ÷è ìàñøòàá êàðòè. 6. Çàïðîïîíóéòå íàéáіëüø òî÷íèé ñïîñіá âèìіðþâàííÿ äîâæèíè ðі÷êè íà êàðòі òà ïëàíі ìіñöåâîñòі. Âèêîðèñòàéòå éîãî äëÿ âèçíà÷åííÿ äîâæèíè îäíієї ç ðі÷îê Óêðàїíè. 7. Îöіíіòü ñâîþ ðîáîòó íà óðîöі. Ïðîäîâæòå ðå÷åííÿ: Íà óðîöі ÿ íàâ÷èâñÿ/-ëàñÿ. Áóëî öіêàâî… Íàéáіëüøå ñïîäîáàëèñÿ çàâäàííÿ… Öåé óðîê äàâ ìåíі äëÿ æèòòÿ… Чи знаєте ви, що... 1. Курвіметр – слово одночасно латинського та грецького походження, перша його частина означає «зігнутий» (з лат.), а друга – «міра» (з грец.). Прилад використовується для вимірювання довжин кривих ліній на картах та планах. 2. Крім курвіметра, звивисті лінії на плані або карті можна виміряти звичайною ниткою, прикладаючи її і повторюючи вигини. Потім нитку треба випрямити й виміряти її довжину лінійкою.

§ 10. Яку інформацію можна отримати з картографічних джерел Кажуть, що є люди, байдужі до карти, але мені важко в це повірити. Роберт Луїс Стівенсон, британський письменник ► Поясніть слова Роберта Стівенсона. Розкажіть про ваше ставлення до карти. ► Коли з’явилися перші карти? ► Якими картами вам уже доводилося користуватися?

1. Çà ÿêèìè îçíàêàìè êëàñèôіêóþòü êàðòè. Âè âæå çíàєòå, ùî êàðòè є ãîëîâíèì äæåðåëîì ïðè âèâ÷åííі ãåîãðàôії. Àáè ïðàâèëüíî âèêîðèñòîâóâàòè êàðòè, òðåáà çíàòè їõ ïðèçíà÷åííÿ òà ãîëîâíі îñîáëèâîñòі. Êàðòè ìîæíà êëàñèôіêóâàòè çà ìàñøòàáîì (ìàë. 32). Ùî äðіáíіøèé ìàñøòàá êàðòè, òî áіëüø óçàãàëüíåíèì áóäå çîáðàæåííÿ.

Мал. 32. Види карт за масштабом Порівняйте зображення однієї ділянки Землі на картах різних масштабів (мал. 33). Визначте, масштаб якої карти буде дрібнішим.

Мал. 33. Зображення на картах різних масштабів

Çà îõîïëåííÿì òåðèòîðіїї êàðòè ïîäіëÿþòüñÿ íà:  êàðòè ñâіòó, íà ÿêèõ ïîâåðõíÿ Çåìëі çîáðàæåíà äóæå óçàãàëüíåíî; 42

 êàðòè ìàòåðèêіâ і îêåàíіâ, ÿêі òåæ íàëåæàòü äî äðіáíîìàñøòàáíèõ, ïðîòå âîíè áіëüø äåòàëіçîâàíі;  êàðòè îêðåìèõ êðàїí і їõíіõ ÷àñòèí, ÿêі âèêîðèñòîâóþòüñÿ äëÿ áіëüø äåòàëüíîãî âèâ÷åííÿ òåðèòîðії. Çà çìіñòîì ðîçðіçíÿþòü çàãàëüíîãåîãðàôі÷íі òà òåìàòè÷íі êàðòè. Іç çàãàëüíîãåîãðàôі÷íèõ êàðò ìîæíà îòðèìàòè іíôîðìàöіþ ïðî ðіçíі ãåîãðàôі÷íі îá’єêòè: ðåëüєô, âîäè, ґðóíòè, ðîñëèííèé і òâàðèííèé ñâіò, øëÿõè ñïîëó÷åííÿ, íàñåëåíі ïóíêòè. Çà íèìè ìîæíà ñêëàñòè äåòàëüíèé îïèñ áóäü-ÿêîї ìіñöåâîñòі. Ç òåìàòè÷íèõ êàðò ìîæíà îòðèìàòè äåòàëüíó іíôîðìàöіþ ç ïåâíîї òåìè. Íàïðèêëàä, є êàðòè ґðóíòіâ, êëіìàòó, ðîñëèííîãî і òâàðèííîãî ñâіòó. Öі êàðòè õàðàêòåðèçóþòü ïåâíі îá’єêòè òà ÿâèùà íà ïåâíó òåìó, ÿêà çàçíà÷åíà â їõíіé íàçâі. Ðîçãëÿíüòå êàðòè âàøîãî àòëàñó. ßêі ç íèõ íàëåæàòü äî çàãàëüíîãåîãðàôі÷íèõ, à ÿêі – äî òåìàòè÷íèõ? Дізнайтеся, яку інформацію можна отримати з фізичної карти півкуль.

2. Ùî òàêå ãåîãðàôі÷íèé àòëàñ. Àòëàñè çðó÷íі ó âèêîðèñòàííі, îñêіëüêè ìіñòÿòü âіäðàçó âåëèêó êіëüêіñòü êàðò. Ç íèõ øâèäêî ìîæíà îòðèìàòè íåîáõіäíó іíôîðìàöіþ ç ðіçíèõ òåì. Àòëàñ – öå çáіðêà ðіçíèõ êàðò, óêëàäåíèõ ó ïåâíîìó ïîðÿäêó. Çà ïðèçíà÷åííÿì àòëàñè áóâàþòü êðàєçíàâ÷і, äîðîæíі, íàâ÷àëüíі. Íàïðèêëàä, â àòëàñі äëÿ 6-ãî êëàñó є êàðòè, ÿêі іëþñòðóþòü, äîïîâíþþòü óñі òåìè ïіäðó÷íèêà. Іñíóþòü àòëàñè ñâіòó, àòëàñè îêðåìèõ êðàїí. Àòëàñè – öå ñïðàâæíі ãåîãðàôі÷íі åíöèêëîïåäії. Ââàæàþòü, ùî ïåðøèé àòëàñ ç’ÿâèâñÿ â Ðèìñüêіé іìïåðії. 3. ßêі є êàðòîãðàôі÷íі îíëàéí-ðåñóðñè. Ñüîãîäíі ìè ÷àñòî êîðèñòóєìîñÿ êàðòàìè íà ìîíіòîðі êîìï’þòåðà ÷è åêðàíі òåëåôîíà. Öі êàðòè ñòâîðþþòü íà îñíîâі êîñìі÷íèõ çíіìêіâ çà äîïîìîãîþ ñïåöіàëüíèõ êîìï’þòåðíèõ ïðîãðàì. Картографічні онлайн-сервіси: Windy https://www.windy.com// – сервіс інтерактивного прогнозування погоди по всьому світу; Flightradar24 https://www.flightradar24.com// – дозволяє в режимі реального часу спостерігати на мапі за літаками в усьому світі; Marine Traffic https://www.marinetraffic.com// – надає інформацію в режимі реального часу про переміщення та розташування суден в усьому світі.

Використовуючи мобільний пристрій, спробуйте скористатися одним із запропонованих онлайн-сервісів. Яку інформацію ви змогли отримати? Поділіться нею з однокласниками/однокласницями.

Коротко про головне Êàðòè êëàñèôіêóþòü çà ìàñøòàáîì, çà îõîïëåííÿì òåðèòîðії òà çà çìіñòîì. Àòëàñ – öå çáіðêà ðіçíèõ êàðò, óêëàäåíèõ ó ïåâíîìó ïîðÿäêó. Êàðòîãðàôі÷íèìè îíëàéí-ðåñóðñàìè çðó÷íî êîðèñòóâàòèñÿ íà ìîíіòîðі êîìï’þòåðà àáî íà åêðàíі ìîáіëüíîãî òåëåôîíà.

Перевіряємо себе

1. ßê êàðòè êëàñèôіêóþòüñÿ çà ìàñøòàáîì? 2. Ïðèãàäàéòå, ÿêі êàðòè íàëåæàòü äî çàãàëüíîãåîãðàôі÷íèõ, à ÿêі – äî òåìàòè÷íèõ. 3. ×îìó çðó÷íî êîðèñòóâàòèñÿ àòëàñîì? 4. Âèêîðèñòàâøè ñåðâіñ Google Maps https://www.google.com/ maps/, çíàéäіòü ñâіé íàñåëåíèé ïóíêò. Çìіíþþ÷è ìàñøòàá çîáðàæåííÿ, âêàæіòü, ÷èì öåé ñåðâіñ ìîæå äîïîìîãòè ìàíäðіâíèêàì. 5. Ñêîðèñòàâøèñü іíñòðóìåíòîì «Ïðîêëàñòè ìàðøðóò» ó Google Maps, ïðîêëàäіòü ìàðøðóò âіä ñâîãî äîìó äî øêîëè. ×è çáіãàєòüñÿ âіí ç òèì øëÿõîì, ÿêèì âè õîäèòå? 6. Âèêîðèñòàâøè ðåñóðñ https://www.windy.com/, ñêëàäіòü îïèñ ïîãîäè ó âàøіé ìіñöåâîñòі íà ìîìåíò ñïîñòåðåæåííÿ. Ïðî ÿêі ïðèðîäíі ÿâèùà âè ìîæåòå äіçíàòèñÿ ç öüîãî ðåñóðñó? 7. Íàïèøіòü êîðîòêîãî ëèñòà, îöіíþþ÷è ñâîþ äіÿëüíіñòü íà óðîöі. Ðîçïî÷íіòü ç ïðèâіòàííÿ і çàêіí÷іòü ïîáàæàííÿì. Існує вислів «Карта є альфа й омега (тобто початок і кінець) географії». Чи погоджуєтеся ви з цими словами? Прокоментуйте.

§ 11. Як легенда карти допомагає нам отримати інформацію Географічні карти спонукають нас бути сміливими... Коли ми дивимося на них, здається, що нічого неможливого немає. Мартін Дженкінс, британський письменник ► Поясніть, як ви розумієте вислів Мартіна Дженкінса. ► Пригадайте, які бувають карти за змістом. ► Як на картах можна визначити сторони горизонту?

1. Ùî òàêå ëåãåíäà êàðòè. Ùî îçíà÷àє âèñëіâ «÷èòàòè êàðòó»? Öå íå ïðîñòî ÷èòàòè íà íіé ãåîãðàôі÷íі íàçâè îá’єêòіâ. Ìîâà êàðò îñîáëèâà. Öå ðіçíі çà ôîðìîþ, êîëüîðîì, ðîçìіðîì ïîçíà÷åííÿ. «×èòàòè êàðòó» – îçíà÷àє ðîçóìіòè її çìіñò, àíàëіçóâàòè çîáðàæåíі îá’єêòè òà ÿâèùà. Ïîìі÷íèêîì ó öüîìó є ëåãåíäà êàðòè. Ëåãåíäà êàðòè – öå çîáðàæåííÿ і ïîÿñíåííÿ âñіõ óìîâíèõ çíàêіâ, âèêîðèñòàíèõ íà êàðòі àáî ïëàíі. Ëåãåíäà ïîëåãøóє ÷èòàííÿ êàðòè, äîïîìàãàє çðîçóìіòè її çìіñò. Çà äîïîìîãîþ óìîâíèõ çíàêіâ і ëåãåíäè ìîæíà óÿâèòè òà îïèñàòè îá’єêòè ìіñöåâîñòі, äіçíàòèñÿ ïðî їõ ôîðìó, ðîçìіðè, äåÿêі âëàñòèâîñòі, âèçíà÷èòè ãåîãðàôі÷íå ïîëîæåííÿ. Ñïîñîáіâ çîáðàæåííÿ îá’єêòіâ íà êàðòі є áàãàòî. Íàïðèêëàä, ðіçíèìè êîëüîðàìè çîáðàæóþòü íåðіâíîñòі çåìíîї ïîâåðõíі, ãëèáèíè îêåàíіâ. Ëіíіÿìè ïîçíà÷àþòü äåðæàâíі êîðäîíè, ðі÷êè, äîðîãè. Çà äîïîìîãîþ ñòðіëîê ïîêàçóþòü íàïðÿì âіòðіâ, îêåàíі÷íèõ òå÷іé. Âèáіð óìîâíèõ ïîçíà÷åíü çàëåæèòü âіä òåìè êàðòè. Íàïðèêëàä, íà òåìàòè÷íіé êàðòі òâàðèííîãî ñâіòó â ëåãåíäó äîäàþòü çíà÷êè, ùî є óìîâíèì çîáðàæåííÿì òâàðèí, ÿêі ìåøêàþòü íà ïåâíіé òåðèòîðії. Користуючись легендою фізичної карти півкуль (географічний атлас, 6-й клас), виконайте завдання «Водні об'єкти на географічній карті». Відповідні умовні знаки намалюйте в зошиті й підпишіть їх:  визначте, якими знаками зображують річки й водоспади;  дослідіть, як на карті позначені річки, що пересихають;  з’ясуйте, якими знаками на карті позначені прісні й солоні озера та озера, що пересихають;  знайдіть умовний знак, яким позначено судноплавні канали;  визначте, яким знаком зображують болота;  знайдіть умовний знак, що відображає позначки глибин;  з’ясуйте, яким кольором підписано назви водних об’єктів на карті. Прочитайте текст. Розробіть у групі схему «Значення карт».

2. ßêå çíà÷åííÿ êàðò ó æèòòі òà äіÿëüíîñòі ëþäèíè. Êàðòè – âåëè÷åçíèé âèíàõіä ëþäñòâà. Âîíè áóëè ïîòðіáíі é òîäі, êîëè äîïîìàãàëè çíàéòè äîðîãó äî ìіñöÿ ïîëþâàííÿ, і òåïåð, áî çàëèøàþòüñÿ íåçìіííèìè ïîìі÷íèêàìè ëþäèíè. Ïî-ïåðøå, êàðòè ìàþòü âåëèêå ïіçíàâàëüíå çíà÷åííÿ. Âîíè äîïîìàãàþòü íàì çäіéñíþâàòè ìàíäðіâêè â ðіçíі êóòî÷êè ñâіòó, çíàéîìèòèñÿ ç îñîáëèâîñòÿìè ïðèðîäè òà äіÿëüíîñòі íàñåëåííÿ äàëåêèõ êðàїâ. 45

Ïî-äðóãå, âàæëèâèì є ïðàêòè÷íå çíà÷åííÿ êàðò. Їõ âèêîðèñòîâóþòü òóðèñòè é òóðèñòêè ïіä ÷àñ ïîõîäіâ, àäæå êàðòè äàþòü ìîæëèâіñòü çîðієíòóâàòèñÿ íà ìіñöåâîñòі, ïðàâèëüíî ñïëàíóâàòè ìàðøðóò. Ãåîëîãàì êàðòè äîïîìàãàþòü ó ïîøóêàõ êîðèñíèõ êîïàëèí. Іíæåíåðè çà êàðòàìè âèçíà÷àþòü ìіñöÿ äëÿ áóäіâíèöòâà äîðіã, ìîñòіâ, òðóáîïðîâîäіâ, ìіñò. Ôàõіâöі ñіëüñüêîãîñïîäàðñüêèõ ïðîôåñіé ïëàíóþòü ðîçòàøóâàííÿ ïîñіâіâ, ïàñîâèù. Ñâîї ìàðøðóòè ëіòàêè, êîðàáëі çäіéñíþþòü òåæ çà çàçäàëåãіäü ñòâîðåíèìè êàðòàìè. Ñóïóòíèêè äîïîìàãàþòü ñòâîðþâàòè êàðòè ïîãîäè òà ïåðåäáà÷àòè її çìіíè. Êàðòè ñòàþòü ó ïðèãîäі âіéñüêîâèì ïіä ÷àñ íàâ÷àíü òà âîєííèõ äіé, âіä óìіííÿ ðîçóìіòè êàðòó іíêîëè ìîæå çàëåæàòè æèòòÿ ëþäåé. Ãåîãðàôі÷íі êàðòè – íåçàìіííі ïîìі÷íèêè ëþäèíè. Âîíè äîïîìàãàþòü ó áóäåííèõ ñïðàâàõ і âåëèêèõ âіäêðèòòÿõ. Найпростіші навички складання і читання карт потрібні фахівцям різних професій. Запропонуйте, для чого вони потрібні: журналістам  водіям  мистецтвознавцям  будівельникам  лікарям. Уявіть, що ви складаєте туристичну карту цікавих географічних об’єктів своєї місцевості. Проте масштаб дозволяє позначити лише п’ять з них. Що ви запропонуєте нанести на цю карту? Розгляньте картосхему (мал. 34) маршруту подорожі венеціанарко Поло, яка відбулася ще у 13 столітті.

ȯ ȼ Ɋ Ⱥ Ɂ ȱ ə

Ⱥ Ɏ Ɋ ɂ Ʉ Ⱥ

Мал. 34. Маршрут подорожі Марко По

Використовуючи карти навчального атласу, складіть послідовність географічних об’єктів, які відвідав (перетнув) мандрівник. Маршрут Марко Поло: Венеція (Італія) – ... За шкалою висот і глибин на фізичній карті України визначте: 1. Яка рівнина нижча: Причорноморська низовина чи Придніпровська низовина? 2. Яке море глибше: Чорне чи Азовське? 3. Які гори вищі: Карпати чи Кримські?

Коротко про головне «×èòàòè êàðòó» – öå îçíà÷àє ðîçóìіòè її çìіñò, àíàëіçóâàòè çîáðàæåíі îá’єêòè òà ÿâèùà. Ëåãåíäà êàðòè – öå çîáðàæåííÿ і ïîÿñíåííÿ âñіõ óìîâíèõ çíàêіâ, âèêîðèñòàíèõ íà êàðòі àáî ïëàíі. Êàðòè – âåëè÷åçíèé âèíàõіä ëþäñòâà.

Перевіряємо себе 1. Ùî îçíà÷àє âèñëіâ «÷èòàòè êàðòó»? 2. ßêі îá’єêòè íà êàðòі ïîçíà÷àþòü ðіçíèìè êîëüîðàìè? 3. ßêå ïðàêòè÷íå çíà÷åííÿ êàðò? 4. ×è ïîãîäèòåñÿ âè ç äóìêîþ, ùî â íàø ÷àñ åëåêòðîííèõ êàðòîãðàôі÷íèõ ñåðâіñіâ ïîòðåáà â ïàïåðîâèõ êàðòàõ çìåíøóєòüñÿ і âîíè ñêîðî çíèêíóòü? Îáґðóíòóéòå ñâîþ âіäïîâіäü. 5. Íàçâіòü òðè ìîìåíòè, ÿêі ó âàñ âèéøëè äîáðå â ïðîöåñі óðîêó, і çàïðîïîíóéòå îäíó äіþ, ÿêà ïîêðàùèòü ïîäàëüøó ðîáîòó. Створіть план частини населеного пункту, де розміщений ваш навчальний заклад, використовуючи ресурс Google Maps.

§ 12. Урок-практикум. Як на планах місцевості й географічних картах визначити напрямки на об’єкти та відстані між ними Практика без теорії цінніша, ніж теорія без практики. Марк Фабій Квінтиліан, римський педагог, поет ► Які основні й проміжні сторони горизонту вам відомі? ► Що означає зорієнтуватися на місцевості? ► За допомогою якого приладу можна найточніше визначити сторони горизонту? ► Де й за яких умов вам доводилося орієнтуватися за сторонами горизонту? ► Як визначити напрямки на плані місцевості й географічній карті?

ПРАКТИЧНА РОБОТА. Визначення напрямків на планах місцевості та відстаней між об’єктами на глобусі й географічній карті 1. Âèçíà÷åííÿ íàïðÿìêіâ íà ïëàíі ìіñöåâîñòі. À Á

Мал. 35. План місцевості

Âèçíà÷òå íà ïëàíі ìіñöåâîñòі (ìàë. 35) ñòîðîíè ãîðèçîíòó, íàçâіòü їõ. Äàéòå âіäïîâіäі íà çàïèòàííÿ. 1. У якому напрямку від села Семенівка розташоване село Широке? 2. Який напрямок течії річки Хоробра, що протікає неподалік населених пунктів Глобин і Семенівка? 3. На який напрямок змінюється течія річки Хоробра після села Семенівка? 4. У якому напрямку простягнулася центральна вулиця через село Широке?

2. Âèçíà÷åííÿ âіäñòàíåé ìіæ îá’єêòàìè çà ãëîáóñîì. 1. Визначте масштаб глобуса. 2. Виміряйте відстань від Києва до екватора по меридіану в сантиметрах за допомогою нитки. 3. За допомогою лінійки виміряйте довжину нитки. 4. Використовуючи дані про масштаб глобуса, обчисліть, якою буде відстань на місцевості між названими об’єктами. 5. Визначте за глобусом довжину екватора.

3. Âèçíà÷åííÿ âіäñòàíåé ìіæ îá’єêòàìè çà ïëàíîì ìіñöåâîñòі òà ãåîãðàôі÷íîþ êàðòîþ. 1. За планом місцевості (мал. 35) визначте відстань від точки А до точки Б, використовуючи масштаб.

2. Користуючись ниткою, визначте довжину річки на плані місцевості, що протікає біля села Семенівка, від північної рамки до моста через річку. За допомогою лінійки виміряйте довжину нитки. Визначте масштаб плану місцевості та дізнайтеся, яка довжина річки в цій частині на місцевості. 3. Використовуючи курвіметр, визначте довжину цієї ж річки. Порівняйте отриманий результат з результатом попереднього завдання. 4. Використовуючи карту України з атласу для 6-го класу та її масштаб, визначте відстань від Києва до Одеси або інших міст (за вибором). 5. Використовуючи фізичну карту півкуль з атласу для 6-го класу та її масштаб, визначте відстань між географічними об’єктами (за вибором). 6. Наведіть один приклад з життя, де можна застосувати отримані на уроці вміння.

4. Ëüîò÷èöÿ ïîëÿðíîї àâіàöії, ÿêà ïåðåáóâàє â íàéïіâäåííіøіé òî÷öі î. Ãðåíëàíäіÿ, ïîâіäîìèëà òîâàðèøåâі, ùî âðàíöі âîíà âèðóøàє â äîñëіäíèöüêèé ïîëіò. Öå áóäå íàéäîâøèé її ïåðåëіò, íà âіäñòàíü 5200 êì. – ßê çàâæäè, ìàðøðóò ïðîëÿãàє íà ïіâíі÷? – çàïèòàâ òîâàðèø. – Âàæêî âіäïîâіñòè îäíîçíà÷íî, õî÷à âèëіòàєìî ìè ïðÿìî íà ïіâíі÷ і òðàñà ïîëüîòó áóäå ïðÿìîþ. Ïîÿñíіòü: 1. Чому льотчиця не змогла однозначно відповісти про напрям усього маршруту? 2. На якій відстані від точки вильоту вона не зможе вже стверджувати, що летить на північ?  Оцініть свою роботу на уроці. Які труднощі ви відчули? Що вам вдалося виконати самостійно? Які форми роботи вам найбільше сподобалися?

Урок узагальнення до тем «Глобус – модель Землі» та «Зображення Землі на карті» 1. Коли ви обертаєте глобус навколо своєї осі, які точки земної поверхні не змінюють свого положення? Як вони називаються? 2. Розгляньте фізичний глобус Землі. Чому на ньому є синій та блакитний кольори? Яка територія показана білим кольором? Що означають зелений, світло-коричневий та темно-коричневий кольори? 3. Як називається лінія, яку можна провести, обертаючи глобус навколо своєї осі й торкаючись його поверхні олівцем? 4. Які ви знаєте способи зображення земної поверхні? 5. Що спільного між планом і картою і чим вони відрізняються? 6. Чому місцевість на плані зображають без спотворень? 7. Які бувають карти за змістом і призначенням? 8. Чим відрізняються загальногеографічні карти від тематичних? 9. Які є види масштабу? 10. Про що розповідає легенда карти? 11. Запишіть у зошиті числові масштаби географічних карт і планів місцевості: в 1 см – 5 м; в 1 см – 20 м; в 1 см – 500 км; в 1 см – 25 км; в 1 см – 1,5 км. 12. Розмістіть масштаби від найбільшого до найдрібнішого: 1:10 000; 1:32 000 000; 1:100 000; 1:25 000; 1:2 000 000. 13. Відстань від Полтави до Вінниці – 550 км. Якою буде ця відстань на карті, якщо її масштаб 1:1 000 000? 14. Переведіть і запишіть у зошиті числові масштаби у вигляді іменованих, використовуючи таблицю. Числовий масштаб 1:10 000 1:200 000 1:22 000 000 1:5000

Іменований масштаб

15. Поміркуйте, чи можна на аркуші учнівського зошита накреслити відрізок, який на місцевості має довжину 5 км, у масштабі: а) 1:10 000; б) 1:25 000; в) 1:100 000; г) 1:1 000 000. 16. Накресліть у зошиті квадрат зі стороною 10 см. Зорієнтуйте його за сторонами горизонту. Використовуючи умовні знаки, нанесіть такі об’єкти: на півночі – джерело, на заході – болото, на північному сході – криниця, на півдні – вирубаний ліс.

Розділ II. Оболонки Землі Тема 1. Літосфера § 13. Яку будову має Земля та літосфера Плоди землі належать усім, а земля – нікому! Жан-Жак Руссо, франко-швейцарський письменник ► Пригадайте, які планети Сонячної системи схожі за розмірами із Землею. ► Що вам відомо про будову Землі?

1. ßêà âíóòðіøíÿ áóäîâà Çåìëі. Іç іíòåãðîâàíèõ ïðèðîäíè÷èõ êóðñіâ âè çíàєòå, ùî íàäðà Çåìëі íåîäíîðіäíі é ìàþòü äóæå ñêëàäíó áóäîâó. Çåìëÿ ñêëàäàєòüñÿ ç òðüîõ îñíîâíèõ ÷àñòèí: ÿäðà, ìàíòії òà çåìíîї êîðè (ìàë. 36). ßäðî ð – íàéãàðÿ÷іøà é íàéùіëüíіøà ÷àñòèíà Çåìëі. Éîãî В Внутрішнє ядро äіàìåòð – ìàéæå 3500 êì. Ïðèïóñêàþòü, ùî ÿäðî ñêëàäàєòüñÿ Зовнішнє іç çàëіçà ç äîìіøêàìè íіêåëþ. ядро Âîíî íåîäíîðіäíå. Ó÷åíі âèçíàМ Мантія ÷àþòü çîâíіøíþ (â’ÿçêó) і âíóòðіøíþ (òâåðäó) ÷àñòèíè ÿäðà. Зем емна кора Âíóòðіøíÿ éîãî ÷àñòèíà äіàìåòðîì ìàéæå 1300 êì äóæå òâåðМал. 36. Внутрішня будова äà é ðîçæàðåíà äî òåìïåðàòóðè Землі 5000 Ñ, çîâíіøíÿ – çàâòîâøêè ìàéæå 2200 êì – ïåðåáóâàє â ðîçðіäæåíîìó ñòàíі ïðè òåìïåðàòóðі 4000 Ñ. Îáîëîíêó Çåìëі, ðîçìіùåíó ìіæ ÿäðîì і çåìíîþ êîðîþ, íàçèâàþòü ìàíòієþ (ç ãðåö. – «ïîêðèâàëî», «ïëàù»). Її òîâùèíà ñòàíîâèòü ìàéæå 2900 êì. Âîíà ñêëàäàєòüñÿ ç êðèñòàëі÷íèõ ãіðñüêèõ ïîðіä, ðîçæàðåíèõ âіä 4000 äî 1000 Ñ. Íåçâàæàþ÷è íà òàêó âèñîêó òåìïåðàòóðó, ðå÷îâèíà ìàíòії є òâåðäîþ, áî ïåðåáóâàє ïіä äóæå âèñîêèì òèñêîì. Âåðõíÿ ÷àñòèíà ìàíòії çàâòîâøêè 200–250 êì äåùî ðîçðіäæåíà é ïëàñòè÷íà. Îäíієþ ç âàæëèâèõ ñêëàäîâèõ âåðòèêàëüíîãî 51

ðîçðіçó Çåìëі є øàð, ðîçòàøîâàíèé íà ãëèáèíі âіä 50 äî 200 êì, ÿêèé íàçèâàþòü àñòåíîñôåðîþ. Àñòåíîñôåðà – ñåðåäíÿ ÷àñòèíà âåðõíüîї ìàíòії Çåìëі. 2. ßêó áóäîâó ìàє çåìíà êîðà. Çåìíà êîðà – çîâíіøíіé òâåðäèé øàð Çåìëі, ùî ìàє òîâùèíó âіä 5 êì ïіä îêåàíàìè é äî 70 êì ïіä ìàòåðèêàìè. Çåìíà êîðà є íàéòîíøèì іç øàðіâ Çåìëі. Âèîêðåìëþþòü äâà òèïè çåìíîї êîðè: îêåàíі÷íèé òà ìàòåðèêîâèé (ìàë. 37). Розгляньте малюнок 37. З’ясуйте, де на земній кулі максимальна товщина земної кори. Поясніть чому. Порівняйте океанічну і материкову земну кору: за розташуванням; кількістю шарів; товщиною (мал. 37). Осадовий шар

Гранітний шар Базальтовий шар Мантія Океанічна земна кора

Материкова земна кора Мал. 37. Будова земної кори

Жуль Верн у 1864 році написав відому книгу «Подорож до центру Землі», де описав свої припущення про внутрішню будову нашої планети. Сучасні фільми змальовують таку подорож (мал. 38). Обговоріть і зробіть висновок: чи дійсно можлива в наш час така подорож? Наведіть аргументи, що підтверджують вашу думку.

Мал. 38. Кадр із фільму «Подорож до центру Землі» (режисер Ерік Бревіг)

Розгляньте малюнок 39. Порахуйте в кілометрах потужність усіх шарів Землі. Зробіть висновок. Земна кора

Літосфера 5–70 км 150–200 км

Мантія 3000 км Зовнішня частина ядра

5000 км

Внутрішня частина ядра Мал. 39. Внутрішня будова Землі

3. Ç ÷îãî ñêëàäàєòüñÿ çåìíà êîðà. Ó ñêëàäі çåìíîї êîðè є ïîâíèé ïåðåëіê åëåìåíòіâ ç Ïåðіîäè÷íîї ñèñòåìè. Îäíàê 99 % çåìíîї êîðè ñêëàäàєòüñÿ âñüîãî ç 8 õіìі÷íèõ åëåìåíòіâ (ìàë. 40).

Мал. 40. Хімічний склад земної кори

Õіìі÷íі åëåìåíòè âçàєìîäіþòü ìіæ ñîáîþ òà óòâîðþþòü ñïîëóêè, ç ÿêèõ ñêëàäàþòüñÿ ìіíåðàëè òà ãіðñüêі ïîðîäè. Çàãàëüíèé ïåðåëіê âіäîìèõ íèíі ìіíåðàëіâ ñêëàäàєòüñÿ ç 53

6000 íàéìåíóâàíü. Òіëüêè 100–150 їõ ìîæíà çàðàõóâàòè äî ïîøèðåíèõ, іíøі òðàïëÿþòüñÿ âêðàé ðіäêî. 4. Íàâіùî ïîòðіáíî âèâ÷àòè çåìíó êîðó. Îñíîâíîþ íàóêîþ, ùî âèâ÷àє çåìíó êîðó, є ãåîëîãіÿ. Âîíà âèâ÷àє ñêëàä, áóäîâó, ðóõ òà іñòîðіþ ðîçâèòêó çåìíîї êîðè, à òàêîæ êîðèñíі êîïàëèíè, ÿêі â íіé çàëÿãàþòü.  Назвіть корисні копалини, які вам відомі.

Âèâ÷åííÿ ãіðñüêèõ ïîðіä, ùî óòâîðþþòü çåìíó êîðó, äîçâîëÿє â÷åíèì ðîáèòè âèñíîâêè ïðî іñòîðè÷íå ìèíóëå íàøîї ïëàíåòè. Òàê, çà îðãàíі÷íèìè ãіðñüêèìè ïîðîäàìè ìîæíà âèçíà÷àòè, ÿêі æèâі îðãàíіçìè íàñåëÿëè íàøó ïëàíåòó â äàâíèíó.

Коротко про головне Íàøà ïëàíåòà ñêëàäàєòüñÿ іç òðüîõ îñíîâíèõ ÷àñòèí (îáîëîíîê): çåìíîї êîðè, ìàíòії òà ÿäðà (âíóòðіøíüîãî і çîâíіøíüîãî). Çåìíà êîðà – öå çîâíіøíіé òâåðäèé øàð Çåìëі, ùî ìàє òîâùèíó âіä 5 êì ïіä îêåàíàìè é äî 70 êì ïіä ìàòåðèêàìè.

Перевіряємо себе

1. ×îìó çåìíó êîðó і âåðõíþ ÷àñòèíó ìàíòії íàçâàëè ëіòîñôåðîþ? 2. Äіçíàéòåñÿ, ÿê ó÷åíі îòðèìóþòü іíôîðìàöіþ ïðî âíóòðіøíþ áóäîâó Çåìëі. 3. ×èì âіäðіçíÿєòüñÿ ìàòåðèêîâà çåìíà êîðà âіä îêåàíі÷íîї? 4. Ó ÷îìó ðіçíèöÿ ìіæ ëіòîñôåðîþ òà çåìíîþ êîðîþ? 5. Íàçâіòü òðè ìîìåíòè, ÿêі ó âàñ âèéøëè äîáðå â ïðîöåñі óðîêó, і çàïðîïîíóéòå îäíó äіþ, ÿêà ïîêðàùèòü ïîäàëüøó ðîáîòó. Де краще робити надглибоку свердловину, щоб дістатися до мантії: на материку чи в океані? Чому?

§ 14. Чому рухаються літосферні плити Історія є географією в часі, а географія – історією в просторі. Жан-Жак Елізе Реклю, видатний французький географ ► Яку внутрішню будову має Земля? ► Що таке астеносфера?

1. ßêó áóäîâó ìàє ëіòîñôåðà. Ðîçâèòîê çåìíîї êîðè і її ïîâåðõíі òðèâàâ ìіëüéîíè ðîêіâ âïðîäîâæ ãåîëîãі÷íîї іñòî54

ðії Çåìëі. Çåìíà êîðà ïîñòіéíî çìіíþâàëàñÿ. Öåé ïðîöåñ òðèâàє і íèíі. Ëіòîñôåðà – òâåðäà îáîëîíêà Çåìëі, ùî âêëþ÷àє çåìíó êîðó і âåðõíþ ÷àñòèíó ìàíòії (ìàë. 41). ОКЕАН Земна кора океанічного типу

К РИ а ТЕ а к о р г о А М мн ово Зе ерик у т ма тип

а аз

то ль

й ви

ша

ос ф

Астеносфера

ера

Внутрішня мантія

Зем кор на а

Лі т

ітн

ар

Зов ма нішня нті я

ан Гр

ш ий

Осадовий шар

МА Зем ТЕР И ма те р н а к о К ико ра тип вог о у

Мал. 41. Будова літосфери Дізнайтеся, що означає слово «літосфера».

Ïîòóæíіñòü ëіòîñôåðè – âіä 50 äî 200 êì. Її ñåðåäíÿ òîâùèíà ðіçíà ïіä ìàòåðèêàìè òà îêåàíîì. Íà ñóõîäîëі âîíà ñêëàäàє 100–200 êì, à ïіä îêåàíîì – äî 50–60 êì. Ëіòîñôåðà ñêëàäàєòüñÿ ç îêðåìèõ æîðñòêèõ, ñòіéêèõ, ìàëîðóõëèâèõ áëîêіâ. Öі áëîêè ðîçäіëåíі ìіæ ñîáîþ âåëè÷åçíèìè ðîçëîìàìè. Використовуючи карти шкільного атласу, встановіть залежність між будовою земної кори і розміщенням основних форм рельєфу. Виберіть правильне твердження:

 Ëіòîñôåðà òà çåìíà êîðà – ñèíîíіìè.  Çåìíà êîðà – ÷àñòèíà ëіòîñôåðè.  Ëіòîñôåðà – ÷àñòèíà çåìíîї êîðè. 2. ßêі ïðîöåñè âіäáóâàþòüñÿ â ëіòîñôåðі. Ëіòîñôåðà íå є öіëіñíîþ. Îêðåìі âåëèêі áëîêè, ç ÿêèõ âîíà ñêëàäàєòüñÿ, íàçèâàþòüñÿ ëіòîñôåðíèìè ïëèòàìè. Ëіòîñôåðíі ïëèòè – âåëèêі ÷àñòèíè ëіòîñôåðè, ùî îáìåæåíі ãëèáèííèìè ðîçëîìàìè é ïåðåáóâàþòü ó ïîñòіéíîìó ðóñі. 55

Ïîñòіéíèé ðóõ ëіòîñôåðíèõ ïëèò ó÷åíі ïîÿñíþþòü òèì, ùî àñòåíîñôåðà ñêëàäàєòüñÿ ç ðå÷îâèí, ÿêі ïåðåáóâàþòü ó ì’ÿêîìó òà ïëàñòè÷íîìó ñòàíі. Âíàñëіäîê ðóõó ïëèò íà Çåìëі âіäáóâàþòüñÿ ðіçíі ïðîöåñè. Ó ìіñöÿõ їõ çіòêíåííÿ âèíèêàþòü ìîëîäі ãîðè, äóãîïîäіáíі îñòðîâè, âіäáóâàþòüñÿ âèâåðæåííÿ âóëêàíіâ òà çåìëåòðóñè. 3. ßêі ñèëè êåðóþòü ïåðåìіùåííÿì ìàòåðèêіâ. Çåìíà êîðà â ïðîöåñі ôîðìóâàííÿ ïðîòÿãîì ìіëüÿðäіâ ðîêіâ çàçíàâàëà âåëèêèõ çìіí. Îñêіëüêè ëіòîñôåðíі ïëèòè ëåæàòü íà â’ÿçêіé òà ïëàñòè÷íіé ðå÷îâèíі àñòåíîñôåðè, òî âîíè çäàòíі ïîâіëüíî ðóõàòèñÿ. Ìàòåðèêè, îñíîâîþ ÿêèõ є âåëåòåíñüêі îñòðîâè ãðàíіòó íà áàçàëüòîâіé îñíîâі ëіòîñôåðíèõ ïëèò, òåæ ðóõàþòüñÿ ðàçîì ç íèìè. Çà äîïîìîãîþ ñïåöіàëüíèõ äîñëіäæåíü áóëî âèÿâëåíî, ùî äåÿêі ìàòåðèêè ðîçõîäÿòüñÿ îäèí âіä îäíîãî, à іíøі – âçàєìíî çáëèæóþòüñÿ çі øâèäêіñòþ âіä äåêіëüêîõ ìіëіìåòðіâ äî 5–12 ñì íà ðіê. Òàêі ðóõè íàçèâàþòü ãîðèçîíòàëüíèìè ðóõàìè ëіòîñôåðè. На малюнку 4 2 стрілками показано напрямок горизонтального руху (розходження) двох літосферних плит, а на малюнку 43 – сходження двох літосферних плит. Запропонуйте припущення: які форми рельєфу можуть утворитися на межі цих плит?

Розходження літосферних плит

Мал. 43. Сходження літосферних плит

Ðóõè ëіòîñôåðíèõ ïëèò âіäáóâàþòüñÿ âíàñëіäîê òîãî, ùî ðå÷îâèíà àñòåíîñôåðè, ïіäіéìàþ÷èñü òðіùèíàìè âãîðó, íіáè ðîçñóâàє ëіòîñôåðíі ïëèòè â ïðîòèëåæíі áîêè. Îñêіëüêè Çåìëÿ ìàє êóëÿñòó ôîðìó, â іíøіé ÷àñòèíі ïëàíåòè öі âåëåòåíñüêі êàì’ÿíі áëîêè çіøòîâõóþòüñÿ. Çãіäíî іç ñó÷àñíèìè óÿâëåííÿìè, ñîòíі ìіëüéîíіâ ðîêіâ òîìó íà Çåìëі óòâîðèâñÿ îäèí âåëåòåíñüêèé ìàòåðèê, ÿêèé ó÷åíі íàçèâàþòü Ïàíãåÿ, é îäèí îêåàí – Ïàíòàëëàñ. Óíàñëіäîê òåêòîíі÷íèõ ðóõіâ Ïàíãåÿ ìàéæå 150–220 ìëí ðîêіâ òîìó ðîçêîëîëàñÿ íà äâà âåëèêèõ ìàòåðèêè – Ëàâðàçіþ òà Ãîíäâàíó. Ìіæ íèìè óòâîðèâñÿ îêåàí Òåòіñ (ìàë. 44).

Мал. 44. Зміна обрисів материків та океанів

Ðîçêîë Ëàâðàçії, ùî ðîçïî÷àâñÿ 135–200 ìëí ðîêіâ òîìó, çàïî÷àòêóâàâ îêðåìå іñíóâàííÿ ñó÷àñíèõ ìàòåðèêіâ Єâðàçії òà Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè. Ìàòåðèê Ãîíäâàíà òàêîæ ðîçêîëîâñÿ, é óòâîðèëèñÿ ìàòåðèêè Àôðèêà, Ïіâäåííà Àìåðèêà, Àâñòðàëіÿ, Àíòàðêòèäà òà ñó÷àñíèé ïіâîñòðіâ Іíäîñòàí, ÿêèé ðóõàâñÿ äî Єâðàçії, àæ ïîêè íå ïðèєäíàâñÿ äî íåї. Îáðèñè ìàòåðèêіâ òà îêåàíіâ, ÿêі ìè áà÷èìî íà ãëîáóñі àáî êàðòі, ó äàëåêîìó ìèíóëîìó ìàëè çîâñіì іíøèé âèãëÿä. Ç ÷àñîì âîíè ïîñòіéíî çìіíþâàëèñÿ. Перегляньте відео «Внутрішня будова Землі». Чи можна пояснити зміни обрисів материків, що показані на малюнку, горизонтальними рухами літосферних плит? Наведіть приклади. Користуючись картою атласу, у групі перенесіть на прозорий папір обриси сучасних материків. Вирізавши їх з паперу, складіть так, як це зображено на малюнку 44. Ви отримаєте модель єдиного давнього материка – Пангеї. Зробіть висновок, чи повністю збігаються обриси сучасних материків. Створіть модель «Рух літосферних плит».

Äî âåðòèêàëüíèõ ðóõіâ ëіòîñôåðè íàëåæàòü ïîâіëüíі îïóñêàííÿ òà ïіäíіìàííÿ îêðåìèõ äіëÿíîê çåìíîї êîðè çі øâèäêіñòþ äåêіëüêà ñàíòèìåòðіâ íà ðіê. Âîíè ïîâ’ÿçàíі ç äієþ ïðîöåñіâ, ùî âіäáóâàþòüñÿ â íàäðàõ Çåìëі. 57

Мал. 45. Напрямки руху літосферних плит

Ó ðåçóëüòàòі ïîâіëüíîãî îïóñêàííÿ çåìíîї ïîâåðõíі âåëèêі òåðèòîðії ìîæóòü áóòè çàòîïëåíі ìîðåì. Òðèâàëå ïіäíÿòòÿ ìîæå ïðèçâåñòè äî ïðîòèëåæíîãî ðåçóëüòàòó: äíî ìîðÿ ñòàíå ñóõîäîëîì. Ãіðñüêі ðàéîíè ïіäіéìàþòüñÿ ç áіëüøîþ øâèäêіñòþ, íіæ ðіâíèííі. Íàïðèêëàä, Ãіìàëàї, Àíäè ðîñòóòü çі øâèäêіñòþ äî äåêіëüêîõ ñàíòèìåòðіâ íà ðіê.

ɬɟɦɩɟɪɚɬɭɪɚ ,็ɋ

Обговоріть у групі, і як може в майбутньому змінитися фізична карта світу, враховуючи напрямки руху літосферних плит (мал. 45). Використавши малюнок 39 (параграф 13) та графік зміни температури Землі з глибиною (мал. 46), складіть повідомлення про зміну температури в кожному шарі (оболонці) нашої планети.

ɝɥɢɛɢɧɚ ɤɦ

Мал. 46. Графік зміни температури Землі з глибиною

Коротко про головне Ëіòîñôåðà – òâåðäà îáîëîíêà Çåìëі, ùî âêëþ÷àє çåìíó êîðó і âåðõíþ ÷àñòèíó ìàíòії. Âåëèêі ÷àñòèíè ëіòîñôåðè, ùî îáìåæåíі ãëèáèííèìè ðîçëîìàìè і ïåðåáóâàþòü ó ïîñòіéíîìó ðóñі, íàçèâàþòüñÿ ëіòîñôåðíèìè ïëèòàìè. Ìàòåðèêè ïåðåáóâàþòü ó ïîñòіéíîìó ðóñі âíàñëіäîê ðóõó ëіòîñôåðíèõ ïëèò, íà ÿêèõ âîíè ðîçòàøîâàíі. Ëіòîñôåðíі ïëèòè çàçíàþòü ãîðèçîíòàëüíèõ і âåðòèêàëüíèõ ðóõіâ.

Перевіряємо себе 1. ×îìó ëіòîñôåðíі ïëèòè ìàþòü ìîæëèâіñòü ðóõàòèñÿ? 2. Íàçâіòü ëіòîñôåðíó ïëèòó, íà ÿêіé ìè æèâåìî, òà ïëèòè, ÿêі ç íåþ ìåæóþòü. Ïîÿñíіòü, ÿê âîíè ðóõàþòüñÿ îäíà âіäíîñíî îäíîї. 3. Ñõàðàêòåðèçóéòå íàñëіäêè çіòêíåííÿ ëіòîñôåðíèõ ïëèò. 4. Ïîÿñíіòü, ùî âіäáóâàєòüñÿ â ìіñöÿõ ðîçõîäæåííÿ ëіòîñôåðíèõ ïëèò. 5. Äî ÿêèõ íàñëіäêіâ äëÿ ëþäåé, ÿêі æèâóòü íà óçáåðåææÿõ, ïðèçâîäÿòü êîëèâàëüíі ðóõè çåìíîї êîðè? 6. Îöіíіòü ñâîþ ðîáîòó íà óðîöі. Îáåðіòü ôðàçåîëîãі÷íèé çâîðîò, ÿêèé âіäïîâіäàє âàøèì âіä÷óòòÿì: Êðàєì âóõà. Ðîççÿâèâ ðîòà. Ãíóâ ñïèíó. Узбережжя деяких країн Північної Європи (Данія, Нідерланди) уже протягом кількох століть повільно опускається зі швидкістю 3 мм за рік. При цьому Північне море затоплює все нові й нові території. Окремі ділянки суходолу в цих країнах уже розташовуються нижче рівня моря. Місцеві жителі змушені захищати свої землі від затоплення. Розробіть поради жителям цих територій.

§ 15. Чому бувають землетруси та відбувається виверження вулканів Виверження вулкана – це так, неначе сажа горить у комині. Певна річ, на Землі вулкани не прочистиш, для цього ми надто малі. Тим-то виверження й завдають нам стільки прикрощів. Антуан де Сент-Екзюпері, французький письменник та авіатор ► Як змінюється температура в надрах Землі? ► Що вам відомо про землетруси та вулкани? Чи є ці явища небезпечними? Чому?

1. ßê âèíèêàþòü çåìëåòðóñè. Ëіòîñôåðíі ïëèòè íå є ñóöіëüíèìè áðèëàìè êàìåíþ. Ìàòåðіàë, ç ÿêèõ âîíè ñêëàäàþòüñÿ, øàðóâàòèé, çàëÿãàє ïîòóæíèìè ïëàñòàìè áàçàëüòó é ãðàíіòó. Íàéìåíø ñòіéêі ÷àñòèíè ëіòîñôåðíèõ ïëèò – їõíі êðàї. Êîëè äâі ëіòîñôåðíі ïëèòè çіøòîâõóþòüñÿ, âèíèêàє âåëè÷åçíèé òèñê. Êðàї ïëèò íå âèòðèìóþòü éîãî, ðóéíóþòüñÿ, ñòâîðþþ÷è ðîçðèâè é ïîøòîâõè. Õâèëі ïîøòîâõіâ ïîøèðþþòüñÿ â íàäðàõ Çåìëі â óñіõ íàïðÿìêàõ. Ó ìіñöÿõ, äå öі ïîøòîâõè äîñÿãàþòü ïîâåðõíі, âèíèêàþòü çåìëåòðóñè. Çåìëåòðóñè – öå ïіäçåìíі ïîøòîâõè é êîëèâàííÿ çåìíîї ïîâåðõíі, çóìîâëåíі ðàïòîâèìè ðîçëîìàìè òà çìіùåííÿì çåìíîї êîðè. Çåìëåòðóñè ðóéíóþòü ñïîðóäè, óòâîðþþòü òðіùèíè íà ïîâåðõíі, ïðè öüîìó ÷àñòî ãèíóòü òèñÿ÷і ëþäåé. Ìіñöå íà ãëèáèíі, äå âіäáóâàþòüñÿ çìіùåííÿ é ðîçðèâè, íàçèâàþòü ãіïîöåíòðîì, àáî âîãíèùåì, çåìëåòðóñó. Ãіïîöåíòð áóâàє íà ãëèáèíі âіä 60 äî 700 êì. Âіä íüîãî â óñі áîêè ÷åðåç ïëàñòè ãіðñüêèõ ïîðіä ðîçõîäÿòüñÿ ñåéñìі÷íі õâèëі, ÿêі ïåðåäàþòü ðóéíіâíó åíåðãіþ çåìëåòðóñó íà âåëèêі âіäñòàíі. Ìіñöå íàä ãіïîöåíòðîì íà çåìíіé ïîâåðõíі, äå ñèëà çåìëåòðóñó âіä÷óâàєòüñÿ íàéáіëüøå, íàçèâàþòü åïіöåíòðîì çåìëåòðóñó. Ç âіääàëåííÿì âіä åïіöåíòðó åíåðãіÿ ñåéñìі÷íèõ õâèëü ïîñòóïîâî çìåíøóєòüñÿ (ìàë. 47). Розгляньте малюнок 47 і зробіть висновок, від чого залежить поширення руйнів ної сили землетрусу.

Мал. 47. Дія землетрусу

Îòæå, ñèëà çåìëåòðóñó, à âіäïîâіäíî é ðóéíóâàííÿ íà çåìíіé ïîâåðõíі, ó ðіçíèõ ìіñöÿõ íåîäíàêîâі. 2. ßê âèçíà÷àþòü ñèëó çåìëåòðóñó. Ñèëó çåìëåòðóñіâ âèçíà÷àþòü çà øêàëîþ Ðіõòåðà, ÿêà âêàçóє íà êіëüêіñòü åíåðãії, ùî âèíèêàє ó âîãíèùі çåìëåòðóñó. Äëÿ îöіíêè ñòó60

ïåíÿ âïëèâó ñåéñìі÷íèõ õâèëü íà æèòëîâі áóäèíêè ðîçðîáëåíà ìіæíàðîäíà 12-áàëüíà øêàëà. Òàê, çåìëåòðóñ ñèëîþ 1 áàë ðåєñòðóєòüñÿ òіëüêè ïðèëàäàìè, à ñèëîþ 12 áàëіâ ïðèçâîäèòü äî âåëè÷åçíèõ ðóéíóâàíü і ëþäñüêèõ æåðòâ. Користуючись різними видами інформації, підготуйте повідомлення про наслідки землетрусу, який відбувся на кордоні Туреччини і Сирії в лютому 2023 року. Нині спостереження за землетрусами здійснюють на сейсмічних станціях автоматично й безперервно. Для реєстрації сейсмічних хвиль використовують сейсмографи, які записують коливання земної кори (мал. 48).

Мал. 48. Сейсмограф

Ñåéñìîãðàôè óñòàíîâëþþòü íà çíà÷íіé ãëèáèíі, ùîá çìåíøèòè ïåðåøêîäè âіä іíøèõ äæåðåë êîëèâàíü. Ðåçóëüòàòè ñåéñìі÷íèõ ñïîñòåðåæåíü áіëüøîñòі ñòàíöіé ñâіòó óçàãàëüíþþòü ó Ìіæíàðîäíîìó ñåéñìі÷íîìó öåíòðі (Âåëèêà Áðèòàíіÿ) і âèêîðèñòîâóþòü äëÿ âèâ÷åííÿ íå òіëüêè çåìëåòðóñіâ, à é âíóòðіøíüîї áóäîâè Çåìëі. Çåìëåòðóñè ìîæóòü òðèâàòè ëèøå äåêіëüêà ñåêóíä, àëå çà öåé ÷àñ íåðіäêî âèíèêàþòü êàòàñòðîôі÷íі ðóéíóâàííÿ. Òðàïëÿëèñÿ âèïàäêè, êîëè çåìëåòðóñè çíèùóâàëè öіëі ìіñòà. Розгляньте інформацію в таблиці «Шкала сили землетрусів» та відео «Землетрус». Якої, на вашу думку, сили землетрус у балах показано на відео? Користуючись тектонічною картою шкільного атласу, з’ясуйте, чи можуть бути землетруси на території України. Відповідь обґрунтуйте.

3. ßê óòâîðþþòüñÿ âóëêàíè. Ðå÷îâèíà àñòåíîñôåðè ïåðåáóâàє â ïëàñòè÷íîìó ñòàíі ÷åðåç âåëèêèé òèñê âåðõíіõ øàðіâ çåìíîї êîðè. Êîëè â çåìíіé êîðі âèíèêàþòü òðіùèíè, òèñê çíèæóєòüñÿ, ðå÷îâèíà àñòåíîñôåðè ðîçðіäæóєòüñÿ é ïî÷èíàє ïіäіéìàòèñÿ íà ïîâåðõíþ. Öþ ðîçïëàâëåíó ãàðÿ÷ó ìàñó ãіðñüêèõ ïîðіä і ìіíåðàëіâ, íàñè÷åíó ãàçàìè, íàçèâàþòü ìàãìîþ. Ïðîöåñ óòâîðåííÿ ìàãìè òà ïåðåìіùåííÿ її â çåìíіé êîðі íàçèâàþòü ìàãìàòèçìîì. Ìàãìà, ÿêà ïîòðàïëÿє íà çåìíó ïîâåðõíþ, íàçèâàєòüñÿ ëàâîþ. 61

Âóëêàí – öå ìіñöå âèõîäó ìàãìè íà çåìíó ïîâåðõíþ. Âóëêàíè çàçâè÷àé ìàþòü êîíóñîïîäіáíó ôîðìó ç êðàòåðîì – ëіéêîïîäіáíèì çàãëèáëåííÿì íà âåðøèíі. Розгляньте малюнок 49. Чому, на вашу думку, цей вулкан має форму конусоподібної гори? Поясніть, за якими ознаками ви можете зробити висновок, що бачите не звичайну гору, а вулкан. Кратер Шари и застигл лої лави Жерло Вогнище магмати изму

Мал. 49. Вулкан у розрізі Потоки лави, що засттигає

4. ßêі áóâàþòü âóëêàíè. Âóëêàí, ïðî âèâåðæåííÿ ÿêîãî çáåðåãëèñü іñòîðè÷íі âіäîìîñòі, íàçèâàþòü äіþ÷èì, à òîé, ùî íå ïðîÿâëÿâ àêòèâíîñòі çà ïàì’ÿòі ëþäñòâà, – çãàñëèì. Äî äіþ÷èõ âóëêàíіâ ó Єâðîïі íàëåæàòü Âåçóâіé, Åòíà, â Àçії – Ôóäçіÿìà, Êðàêàòàó. Â Óêðàїíі äіþ÷èõ âóëêàíіâ íåìàє. Ó Êðèìñüêèõ ãîðàõ âіäîìèé çãàñëèé âóëêàí Êàðàäàã. Ëàíöþã çãàñëèõ âóëêàíіâ óòâîðþє Âóëêàíі÷íèé õðåáåò â Óêðàїíñüêèõ Êàðïàòàõ. Äіþ÷і âóëêàíè çäåáіëüøîãî ïîøèðåíі â ìåæàõ ñåéñìі÷íèõ ïîÿñіâ. Створіть у групі модель вулкана. Підпишіть його будову.

Öå öіêàâî! Ó ñâіòі іñíóє 840 äіþ÷èõ âóëêàíіâ. Ùîðі÷íî âіäáóâàєòüñÿ âèâåðæåííÿ 20–30 âóëêàíіâ. Знайдіть приклади населених пунктів, розташованих недалеко від вулканів.

Ñóñіäñòâî ç âóëêàíàìè íå òіëüêè íå ëÿêàє, à ïåâíîþ ìіðîþ ïðèâàáëþє íàñåëåííÿ. Íà їõíіõ ñõèëàõ âèðîùóþòü ðіçíі îâî÷і òà ôðóêòè, áóäóþòü æèòëî (ìàë. 50).  Поміркуйте та запропонуйте свою думку, чому люди живуть на схилах вулканів попри небезпеку їх виверження.

Мал. 50. Будова вулкана Прокоментуйте вислів: «Вулкан Етна (острів Сицилія в Середземному морі) “підріс” майже на один метр». Чи може таке бути? Складіть пам’ятку «Як діяти під час землетрусу».

5. ×èì ãåéçåð âіäðіçíÿєòüñÿ âіä âóëêàíà. Ó ïіäçåìíèõ ïîðîæíèíàõ âîäà íàãðіâàєòüñÿ äî 100 Ñ і çàêèïàє. Ïіä òèñêîì ïàðè âîíà іç ñèëîþ âèðèâàєòüñÿ âãîðó. Ñòðóìіíü ãåéçåðà ìîæå ñÿãàòè äåêіëüêîõ äåñÿòêіâ ìåòðіâ (ìàë. 51). Ãåéçåð – öå ôîíòàíóþ÷èé âèêèä âîäè, ðîçіãðіòîї âóëêàíі÷íèìè ãàçàìè àáî ìàãìîþ, ç-ïіä çåìíîї ïîâåðõíі. Ãåéçåðè äіþòü ç ïåðіîäè÷íіñòþ âіä äåêіëüêîõ õâèëèí äî äåêіëüêîõ äіá. Öå çàëåæèòü âіä ãëèáèíè çàëÿãàííÿ ìàãìè, ðîçìіðіâ òðіùèíè, òåìïåðàòóðè ãàçіâ. Çà ÷àñòîòîþ âèêèäіâ äåÿêèõ ãåéçåðіâ ìîæíà íàâіòü çâіðÿòè ãîäèíМал. 51. Гейзер íèêè. Áàãàòî ãåéçåðіâ є íà îñòðîâі Іñëàíäіÿ â Єâðîïі, íà îñòðîâі Íîâà Çåëàíäіÿ, íà çàõîäі Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè – ó Єëëîóñòîíñüêîìó íàöіîíàëüíîìó ïàðêó. Ïіä ÷àñ âèâåðæåííÿ âóëêàíіâ âіäáóâàєòüñÿ çàáðóäíåííÿ àòìîñôåðíîãî ïîâіòðÿ ðіçíèìè ãàçàìè, äðіáíèìè ÷àñòî÷êàìè і ðіäêèìè ðå÷îâèíàìè, ÿêі íåãàòèâíî âïëèâàþòü íà æèâі îðãàíіçìè, ïîãіðøóþ÷è àáî çíèùóþ÷è óìîâè їõ іñíóâàííÿ. 63

Чи є гейзери у вашій місцевості? Чому? Розгляньте малюнок 52. Чому зони землетрусів збігаються із зонами вулканізму?

Мал. 52. Зони землетрусів Користуючись різними джерелами інформації, підготуйте інфографіку або повідомлення «Як люди використовують гейзери».

Коротко про головне Çåìëåòðóñ – öå ïіäçåìíèé ïîøòîâõ і êîëèâàííÿ çåìíîї ïîâåðõíі, ùî çóìîâëåíі ðàïòîâèìè ðîçëîìàìè òà çìіùåííÿìè çåìíîї êîðè. Âóëêàí – öå ìіñöå âèõîäó ìàãìè íà çåìíó ïîâåðõíþ. Âóëêàíè çàçâè÷àé ìàþòü êîíóñîïîäіáíó ôîðìó ç êðàòåðîì – ëіéêîïîäіáíèì çàãëèáëåííÿì íà âåðøèíі. Ãåéçåð – öå âèêèä ç-ïіä çåìíîї ïîâåðõíі âîäè, ðîçіãðіòîї âóëêàíі÷íèìè ãàçàìè àáî ìàãìîþ.

Перевіряємо себе 1. ßêі âóëêàíè íàçèâàþòüñÿ äіþ÷èìè, à ÿêі – çãàñëèìè? Íàâåäіòü ïðèêëàäè. 2. Äîáåðіòü ïðèêëàäè âåëèêèõ çåìëåòðóñіâ і âèâåðæåíü âóëêàíіâ îñòàííіõ ðîêіâ. Äå їõ ñïîñòåðіãàëîñÿ íàéáіëüøå?

3. Ç’ÿñóéòå, ÷è іñíóє çâ’ÿçîê ìіæ òåðìіíàìè: ìàíòіÿ, ìàãìà, ëàâà. Âіäïîâіäü ïîÿñíіòü. 4. Ñòâîðіòü áóêëåò ç іíôîðìàöієþ ïðî îäèí ç àêòèâíî äіþ÷èõ âóëêàíіâ ñâіòó. 5. Ùî âàì íàéêðàùå âäàëîñÿ íà óðîöі, à ç ÷èì âèíèêëè òðóäíîùі? ßê îòðèìàíі çíàííÿ çíàäîáëÿòüñÿ âàì ó æèòòі? 19 вересня 1985 року в Мексиці (Північна Америка) стався руйнівний землетрус. Ця подія завдала серйозних руйнувань столиці країни – місту Мехіко, і загинуло щонайменше 5000 людей. Епіцентр цього землетрусу був далеко від узбережжя, у Тихому океані. Поясніть, чому найбільше від цього явища постраждала столиця країни, досить віддалена від епіцентру, а не міста на узбережжі Тихого океану.

§ 16. Як зовнішні процеси на Землі формують рельєф Хоча у світі немає предмета, який був би слабкішим і ніжнішим за воду, але вона може зруйнувати найтвердіший предмет. Лао Цзи, давньокитайський філософ ► Прокоментуйте слова Лао Цзи. ► Назвіть відомі вам властивості води, льоду та снігу. ► Як Сонце та вітер змінюють земну поверхню?

1. ×îìó âіäáóâàєòüñÿ âèâіòðþâàííÿ. Íà Çåìëі äіþòü âíóòðіøíі ñèëè, ùî ñïðè÷èíÿþòü óòâîðåííÿ ãіð, і çîâíіøíі, ÿêі öі ãîðè ðóéíóþòü (ìàë. 53).

Мал. 53. Зовнішні процеси

Âèâіòðþâàííÿ – öå ïðîöåñ ìåõàíі÷íîãî ðóéíóâàííÿ òà õіìі÷íîї çìіíè ãіðñüêèõ ïîðіä і ìіíåðàëіâ çåìíîї ïîâåðõ65

íі ïіä âïëèâîì êîëèâàíü òåìïåðàòóðè, âіòðó, âîäè àáî æèòòєäіÿëüíîñòі îðãàíіçìіâ.

ВИВІТРЮВАННЯ фізичне – під дією коливань t повітря хімічне – під дією повітря та води органічне – під дією живих істот

2. ßêèì áóâàє âèâіòðþâàííÿ. Çà ñïîñîáîì ðóéíóâàííÿ âèçíà÷àþòü ôіçè÷íå, õіìі÷íå é îðãàíі÷íå âèâіòðþâàííÿ (ìàë. 54). Розгляньте малюнок 55 та прочитайте текст. З’ясуйте, про який вид вивітрювання ідеться в кожному пункті. Яка світлина йому відповідає?

Мал. 54. Види вивітрювання

Мал. 55. Вивітрювання 1. Це вивітрювання відбувається під впливом організмів – бактерій, найпростіших грибів, лишайників, молюсків, мохів, які виділяють речовини, що руйнують гірські породи. Деякі види грибів руйнують не лише каміння, а й штучні будівельні матеріали – бетон, цеглу тощо. Лишайники не надто активно руйнують гірські породи. Проте, відмираючи, їхні рештки забарвлюють поверхню каменю темними кольорами, унаслідок чого деякі його ділянки нагріваються більше, прискорюється інший вид вивітрювання. Окремі морські молюски руйнують прибережне каміння й портові споруди. Дерева, чагарники та трави здатні проникати корінням у найменші тріщинки твердих гірських порід, розширюючи й поглиблюючи їх. Напевно, ви бачили, як крізь асфальт і кам’яні плити проростають зелені паростки, що долають тверду поверхню не силою, а безперервністю дії. 2. Це вивітрювання відбувається під впливом зміни температури повітря протягом доби та вологи. Розглянемо, як це відбувається. Удень сонячні промені нагрівають скельну породу, і вона розширюється, уночі ж, навпаки, охолоджується й стискається. Унаслідок того, що це повторюється щоденно протягом багатьох років, на поверхні гірської породи утворюються тріщинки, які поступово поглиблюються. Гірська порода розпадається на дрібні шматочки. Зрештою, за мільйони років гірський масив перетворюється на нагромадження щебеню, піску та пилу. Процес цього вивітрювання посилюється, якщо в щілини потрапляє вода. При низьких температурах вона замерзає, розширюється й поглиблює тріщину.

3. Процеси руйнування гірських порід і мінералів можуть відбуватися за участю повітря, води й розчинених у ній речовин. У цьому важливу роль відіграє вода. Рухаючись у товщі земної кори, вода не тільки може розчиняти гірські породи, а й спричинює в них складні зміни. Наприклад, при такому вивітрюванні польовий шпат перетворюється на глину, ангідрит, поглинаючи воду з повітря, – на гіпс. Інтенсивне таке вивітрювання спостерігається в районах зі спекотним і вологим кліматом. Піраміда Хеопса (Єгипет), побудована в 26 ст. до н.е., є найвищою і найвідомішою з єгипетських пірамід. На момент створення її висота була трохи більше ніж 146 м, але після кількох землетрусів частина плит, з яких вона складена, впала, і висота цієї пам’ятки тепер становить 137 м. До того ж унаслідок фізичного вивітрювання кожних 10 років споруда втрачає 2 мм свого зовнішнього шару. Порахуйте, через який час висота піраміди складатиме 136 м.

3. ßêі íàñëіäêè åðîçіéíèõ ïðîöåñіâ. Åðîçіÿ – öå ðóéíóâàííÿ ãіðñüêèõ ïîðіä àáî ґðóíòó â ðåçóëüòàòі ðîáîòè âîäè (âîäíà åðîçіÿ) ÷è âіòðó (âіòðîâà åðîçіÿ). Ðîáîòà òåêó÷èõ ïîâåðõíåâèõ і ïіäçåìíèõ âîä. Íà çåìíіé ïîâåðõíі ðі÷êè âèêîíóþòü òðè âèäè ðîáîòè: ðóéíóâàííÿ, ïåðåíåñåííÿ òà âіäêëàäåííÿ ãіðñüêèõ ïîðіä. Ðóéíіâíà ðîáîòà ðі÷îê íàçèâàєòüñÿ ðі÷êîâîþ åðîçієþ. Äіÿëüíіñòü âîäè, ïîâ’ÿçàíó ç ðóéíóâàííÿì ґðóíòîâîãî ïîêðèâó, íàçèâàþòü âîäíîþ åðîçієþ. Íà ñõèëàõ ïàãîðáіâ і äîëèí ïіä ÷àñ äîùó é òàíåííÿ ñíіãó ÷àñòî óòâîðþþòüñÿ âèìîїíè — íåâåëè÷êі ðіâ÷àêè, ïî ÿêèõ âîäà ñòіêàє âíèç і íåñå ïóõêèé ðîçìèòèé ґðóíò. Ç êîæíèì ðîêîì âèìîїíè ïîãëèáëþþòüñÿ, ïîñòóïîâî ïåðåòâîðþþ÷èñü íà ÿð. ßðîóòâîðåííÿ øêîäèòü ñіëüñüêîìó ãîñïîäàðñòâó, àäæå ðîäþ÷і çåìëі ñòàþòü íåïðèäàòíèìè äëÿ âèêîðèñòàííÿ. Ìèíàþòü ðîêè, і ñòіíêè ÿðó îáñèïàþòüñÿ, çàðîñòàþòü òðàâîþ, êóùàìè é äåðåâàìè. Âіí ïåðåòâîðþєòüñÿ íà áàëêó. Складіть поради, як боротися з яроутворенням.

Ðîáîòà âіòðó. Ïіùèíêè, ÿêі íåñå âіòåð, âèáèâàþòü äðіáíі ÷àñòèíêè ãіðñüêîї ïîðîäè, íàäàþ÷è ñêåëÿì õèìåðíèõ ôîðì. Òàêі ïðîöåñè íàçèâàþòü âіòðîâîþ åðîçієþ. Ïåðåíîñÿ÷è ïіñîê, âіòðè ôîðìóþòü і çìіíþþòü ðåëüєô. Äî âіòðîâèõ ôîðì ðåëüєôó íàëåæàòü áàðõàíè òà äþíè. Áàðõàíè ïîøèðåíі ïåðåâàæíî â ïіùàíèõ ïóñòåëÿõ. Äþíè íàãàäóþòü áàð67

õàíè, àëå ìåíøі çà íèõ. Âîíè óòâîðþþòüñÿ ïåðåâàæíî íà ïіùàíèõ óçáåðåææÿõ îêåàíіâ, ìîðіâ òà îçåð. Ðîáîòà ëüîäîâèêіâ. Ó ãîðàõ і ïðèïîëÿðíèõ ðàéîíàõ âåëèêîї ðóéíàöії çàâäàþòü ëüîäîâèêè. Ëüîäîâèê íàãàäóє ïîâіëüíó ëüîäîâó ðі÷êó, ùî òå÷å âíèç äîëèíîþ. Âіí çäàòíèé ïåðåíîñèòè âåëèêó êіëüêіñòü êàìіííÿ, ïіñêó, ãëèíè íà âåëèêі âіäñòàíі, ðóéíóþ÷è âñå íà ñâîєìó øëÿõó, çãëàäæóþ÷è âàëóíè é ñêåëі òà âіäêëàäàþ÷è çðóéíîâàíèé ìàòåðіàë ïî äîðîçі òà â ìіñöÿõ òàíåííÿ. Ëüîäîâèêîâі âіäêëàäåííÿ íàçèâàþòü ìîðåíîþ. Ðåçóëüòàòîì äіÿëüíîñòі ëüîäîâèêà є ïîêëàäè ïіñêó. Розгляньте світлини (мал. 56). З’ясуйте, що стало причиною утворення цих форм рельєфу. Які із цих форм рельєфу можна побачити у вашому краї?

Мал. 56. Форми рельєфу

Çñóâ – öå ïðîöåñ çìіùåííÿ (ñïîâçàííÿ) âíèç ïî ñõèëó ÷àñòèíè ãіðñüêèõ ïîðіä (ìàë. 57). Çñóâè âèíèêàþòü ó ãîðàõ, íà ñõèëàõ ðі÷êîâèõ äîëèí òà áåðåãіâ ìîðіâ. Чим небезпечні зсуви для людини? Сформулюйте поради щодо дій у разі виникнення загрози зсуву, давши відповіді на запитання. 1. Що робити під час зсуву? 2. Що робити після зсуву? 3. Як попередити місцеву громаду?

Мал. 57. Зсув

Подивіться відео «Зсуви». Розкажіть про причини цього явища. Доберіть приклади форм рельєфу, що утворюються внаслідок дії різних чинників вивітрювання: вода в річці; вітер; льодовик; підземні води.

Коротко про головне Âèâіòðþâàííÿ – öå ïðîöåñ ìåõàíі÷íîãî ðóéíóâàííÿ òà õіìі÷íîї çìіíè ãіðñüêèõ ïîðіä і ìіíåðàëіâ çåìíîї ïîâåðõíі ïіä âïëèâîì êîëèâàíü òåìïåðàòóðè, âіòðó, âîäè àáî æèòòєäіÿëüíîñòі îðãàíіçìіâ. Åðîçіÿ – öå ðóéíóâàííÿ ãіðñüêèõ ïîðіä àáî ґðóíòó â ðåçóëüòàòі ðîáîòè âîäè (âîäíà åðîçіÿ) ÷è âіòðó (âіòðîâà åðîçіÿ). Çñóâ – öå ïðîöåñ çìіùåííÿ (ñïîâçàííÿ) âíèç ïî ñõèëó ÷àñòèíè ãіðñüêèõ ïîðіä.

Перевіряємо себе 1. ßêі çîâíіøíі ñèëè íàéáіëüøå çìіíþþòü ðåëüєô? 2. Ùî òàêå åðîçіÿ? ßêó ðîëü âіäіãðàє ëþäèíà â ïîøèðåííі öüîãî ïðîöåñó? 3. Çàïðîïîíóéòå äії ëþäèíè äëÿ çìåíøåííÿ çàãðîçè âèíèêíåííÿ çñóâіâ. 4. ßê âè ðîçóìієòå âèñëіâ: «Âîäà êàìіíü òî÷èòü»? 5. Ñòàíüòå äîñëіäíèêàìè. Ïîñïîñòåðіãàéòå çà îá’єêòàìè ïðèðîäè âàøîãî íàñåëåíîãî ïóíêòó. ×è є ñåðåä íèõ òі, ÿêі ïіääàâàëèñÿ âïëèâó ðіçíèõ ïðîöåñіâ? Ñôîòîãðàôóéòå їõ. Âñòàíîâіòü, ÿêèé âèä âèâіòðþâàííÿ âîíè äåìîíñòðóþòü. ×è є ó âàøîìó êðàї ïðèêëàäè çíà÷íîãî âïëèâó ëþäèíè íà çìіíó ðåëüєôó çåìíîї ïîâåðõíі? 6. Çðîáіòü âèñíîâîê: ÷îãî âè íàâ÷èëèñÿ íà óðîöі òà äå çìîæåòå çàñòîñóâàòè öå â æèòòі? Інтенсивність вивітрювання залежить від температури повітря та кількості опадів. Наприклад, зі збільшенням температури повітря на кожні 10 С швидкість хімічного вивітрювання зростає у 2–3 рази. Залежно від хімічного складу порід по-різному відбувається їхнє руйнування. Поміркуйте, чому темнозабарвлена порода швидше руйнується?

§ 17. Як визначають висоту точок місцевості Я щаслива людина. У мене була мрія, і вона здійснилася, а це не часто трапляється з людиною. Зійти на Еверест – мій народ називає його Чомолунгма – було потаємним бажанням усього мого життя. Сім разів я брався за справу; я зазнавав невдачі й починав спочатку, знову і знову, не з почуттям запеклості, яке веде солдата на ворога, а з любов’ю, немов дитя, що підіймається на коліна своєї матері. Тенцинг Норгей, непальський альпініст ► Які зовнішні процеси формують рельєф? ► Навіщо потрібно знати висоту місцевості?

1. Äëÿ ÷îãî âèçíà÷àþòü âèñîòó òî÷îê ìіñöåâîñòі. Ùå â äàâíèíó ëþäÿì äîâîäèëîñÿ âèçíà÷àòè âèñîòó îäíієї äіëÿíêè ìіñöåâîñòі ùîäî іíøîї. Âіäîìî, ùî öå ðîáèëè ùå â Äàâíüîìó Єãèïòі äëÿ ñòâîðåííÿ çðîøóâàëüíîї ñèñòåìè â íèæíіé òå÷ії Íіëó. Îñîáëèâîñòі ðåëüєôó âðàõîâóþòü ïіä ÷àñ ïðîєêòóâàííÿ é áóäіâíèöòâà êàíàëіâ, ïіäïðèєìñòâ, ãàçîïðîâîäіâ, àåðîäðîìіâ, âèêîðèñòàííÿ ñіëüñüêîãîñïîäàðñüêèõ óãіäü. 2. ßê ðîçðіçíèòè àáñîëþòíó òà âіäíîñíó âèñîòó. Âèñîòó òî÷îê íà ìіñöåâîñòі âèçíà÷àþòü âіä ðіâíÿ Áàëòіéñüêîãî ìîðÿ, ÿêèé ïðèéíÿòî çà 0 ìåòðіâ. Ùîá ïîðіâíÿòè ïîëîæåííÿ áóäü-ÿêîї òî÷êè ìіñöåâîñòі ç ðіâíåì Áàëòіéñüêîãî ìîðÿ, òîïîãðàôè ïðîâîäÿòü íіâåëþâàííÿ, òîáòî âèçíà÷àþòü ïåðåâèùåííÿ îäíієї òî÷êè ìіñöåâîñòі íàä іíøîþ. Îòæå, êîæíà òî÷êà çåìíîї ïîâåðõíі ìàє ñâîþ âèñîòó. Àáñîëþòíà âèñîòà – öå ïåðåâèùåííÿ òî÷êè çåìíîї ïîâåðõíі íàä ðіâíåì ìîðÿ, ïîçíà÷àєòüñÿ íà êàðòàõ ó ìåòðàõ. Âіäíîñíà âèñîòà – öå ïåðåâèùåííÿ îäíієї òî÷êè çåìíîї ïîâåðõíі íàä іíøîþ, îáðàõîâàíå ïî âåðòèêàëі. Ãîðèçîíòàëі – öå ëіíії íà ïëàíі àáî êàðòі, ùî ç’єäíóþòü òî÷êè çåìíîї ïîâåðõíі ç îäíàêîâîþ àáñîëþòíîþ âèñîòîþ (ìàë. 58, 59).  На малюнку 59 зображено пагорб з двома вершинами, на яких ростуть дуб та ялина. Підніжжя пагорба знаходиться на рів ні моря. Визначте:  абсолютну висоту обох дерев на вершинах;  відносну висоту вищої з точок, на яких ростуть дерева.

Мал. 58. Горизонталі

Пагорб з вершинами

3. ßê âèìіðÿòè âèñîòó ïàãîðáà. Íàéïðîñòіøîþ òà íàéäîñòóïíіøîþ äëÿ äîñëіäæåííÿ ôîðìîþ ðåëüєôó є ïàãîðá. Íà éîãî ïðèêëàäі ìè ñïðîáóєìî äîñëіäèòè îäèí çі ñïîñîáіâ âèìіðþâàííÿ âèñîòè ðåëüєôó. Ñïî÷àòêó âèíèêàє áàæàííÿ âèìіðÿòè ðóëåòêîþ ÷è ìåòðîì äîâæèíó ñõèëó âіä ïіäîøâè ïàãîðáà äî éîãî âåðøèíè і ââàæàòè öå éîãî âèñîòîþ. Àëå ñïðàâæíÿ âèñîòà ïàãîðáà – öå ïðÿìîâèñíà ëіíіÿ, îïóùåíà ç éîãî âåðøèíè äî ïіäîøâè. Òåïåð çðîçóìіëî, ùî öÿ óÿâíà ëіíіÿ (âіäðіçîê) – óñåðåäèíі ïàãîðáà é ïðèêëàñòè äî íåї ðóëåòêó ÷è âèìіðÿòè її ìåòðîì íå âäàñòüñÿ. Ùîá âèìіðÿòè âèñîòó ïàãîðáà, ïîòðіáíі ñïåöіàëüíі ïðèëàäè. Íàéïðîñòіøèì òàêèì Мал. 60. Нівелір ïðèëàäîì є øêіëüíèé íіâåëіð (ìàë. 60).

ПРАКТИЧНА РОБОТА. Визначаємо висоту пагорба 1. Óñòàíîâіòü íіâåëіð âåðòèêàëüíî â íèæíіé òî÷öі áіëÿ ïіäíіææÿ ïàãîðáà (ìàë. 61). 2. Ïîäèâіòüñÿ âçäîâæ âåðõíüîї ðåéêè, à îäíîêëàñíèê/ îäíîêëàñíèöÿ ïîçíà÷èòü êіëî÷êîì òî÷êó íà ïàãîðáі, ùî çíàõîäèòüñÿ íà ëіíії ñïîñòåðåæåííÿ.

Визначення відносної висоти пагорба

3. ßêùî âèñîòà íіâåëіðà äîðіâíþє 1 ì, òî òî÷êà, äå ðîçìіùåíèé êіëî÷îê, áóäå íà 1 ì âèùå âіä òîãî ìіñöÿ, íà ÿêîìó ñòîїòü íіâåëіð. 4. Ïåðåíåñіòü íіâåëіð ó ïîçíà÷åíó êіëî÷êîì òî÷êó. 5. Ïîâòîðіòü äії ïóíêòіâ 1 і 2. Òåïåð íіâåëіð áóäå âæå íà 2 ì âèùå âіä ïіäíіææÿ. 6. Ïîâòîðþéòå öі äії, ïîêè êіëî÷îê íå áóäå íà âåðøèíі ïàãîðáà. 7. Ïðîéøîâøè âåñü ñõèë, âèçíà÷èìî âіäíîñíó âèñîòó ïàãîðáà. 71

Àíàëîãі÷íî ìîæíà âèìіðþâàòè ãëèáèíó çàïàäèí (çíèæåíèõ ôîðì ðåëüєôó). Çðîçóìіëî, ùî âіäíîñíèõ âèñîò ó êîæíîãî îá’єêòà ìîæå áóòè áàãàòî. Òîìó íà òîïîãðàôі÷íèõ ïëàíàõ і êàðòàõ ïîçíà÷àþòü íå âіäíîñíó, à àáñîëþòíó âèñîòó, âіäëіê ÿêîї çäіéñíþþòü äëÿ âñіõ ôîðì ðåëüєôó âіä ðіâíÿ ìîðÿ ÷è îêåàíó. Óñі ìîðÿ ç’єäíàíі ç îêåàíàìè é òîìó ïîâèííі ìàòè îäíàêîâèé ðіâåíü. Ïðîòå íàñïðàâäі öå íå òàê. Ç ïåâíèõ ïðè÷èí ðіâåíü âîäíîї ïîâåðõíі â ìîðÿõ – ðіçíèé. 4. ßêèìè ïðèëàäàìè âèçíà÷àþòü âèñîòó ìіñöåâîñòі. Ñüîãîäíі äëÿ âèçíà÷åííÿ âèñîò òî÷îê ïîâåðõíі âèêîðèñòîâóþòü åëåêòðîííі ïðèëàäè. Òàêèì, íàïðèêëàä, є àëüòèìåòð (âèñîòîìіð) – іíñòðóìåíò, ùî âèêîðèñòîâóєòüñÿ äëÿ âèìіðþâàííÿ âèñîòè ïіäéîìó àáî âèñîòè íàä ðіâíåì ìîðÿ (ìàë. 62). Âіí ïðàöþє çà ïðèíöèïîì âèçíà÷åííÿ ðіçíèöі òèñêó àòìîñôåðíîãî ïîâіòðÿ íà ðіçíіé âèñîòі. Âèçíà÷èòè âèñîòó ìіñöåâîñòі âè ìîæåòå íàâіòü âèêîðèñòàâøè ñâіé ñìàðòôîí. Ó Google Play àáî App Store є îêðåìèé äîäàòîê «Àëüòèìåòð – âèñîòîìіð», ÿêèé äîçâîëèòü âàì ïðîМал. 62. âåñòè íåâåëèêå äîñëіäæåííÿ áåç âèêîðèñòàííÿ Альтиметр ñêëàäíèõ ïðèëàäіâ і òåõíîëîãіé. Öåé äîäàòîê çðó÷íî âèêîðèñòîâóâàòè äëÿ âèìіðþâàííÿ âèñîòè. Âіí çàöіêàâèòü òèõ, õòî ëþáèòü ïіøі ïðîãóëÿíêè, êàòàííÿ íà ëèæàõ і ãіðñüêèõ âåëîñèïåäàõ òà іíøі âèäè àêòèâíîãî âіäïî÷èíêó. Ó áóäü-ÿêèé ÷àñ ç âèñîêîþ òî÷íіñòþ âè ìîæåòå ïåðåâіðèòè âèñîòó ïåâíîї òî÷êè. Äîäàòîê ïðàöþє â іíòåðíåòі òà â àâòîíîìíîìó ðåæèìі. Визначте абсолютну висоту точки, що знаходиться у класі, та порівняйте її з висотою будь-якої точки у вашій домівці. Визначте відносну висоту. Найглибшою точкою земної поверхні є Маріанська западина в Тихому океані. Найвища вершина – гора Джомолунгма (Еверест), що розташована в Гімалаях. Якщо умовно розмістити Джомолунгму (Еверест) у Маріанській западині, чи буде видно вершину над поверхнею води? Відповідь аргументуйте цифрами.

5. ßê ïîçíà÷àþòü âèñîòè òà ãëèáèíè íà êàðòàõ. Øêàëà âèñîò і ãëèáèí – öå ïîєäíàííÿ ðіçíèõ êîëüîðîâèõ òîíіâ, ÿêі âèêîðèñòîâóþòüñÿ äëÿ âіäîáðàæåííÿ ðіçíèõ çà àáñîëþòíîþ 72

âèñîòîþ ôîðì ðåëüєôó. Øêàëè ïîáóäîâàíі çà ïðèíöèïîì: ùî ãëèáøå àáî âèùå, òî òåìíіøå. Äëÿ ïîçíà÷åííÿ âèñîò ñóõîäîëó âèêîðèñòîâóþòü çåëåíі, æîâòі òà êîðè÷íåâі êîëüîðè. Äëÿ ïîçíà÷åííÿ ìîðñüêèõ ãëèáèí – áëàêèòíі é ñèíі. Ùî áіëüøà ãëèáèíà îêåàíó, òî òåìíіøèé âіäòіíîê ñèíüîãî êîëüîðó âèêîðèñòîâóþòü äëÿ її çîáðàæåííÿ. Öþ øêàëó çàñòîñîâóþòü íà íàâ÷àëüíèõ, çàãàëüíîãåîãðàôі÷íèõ і ôіçè÷íèõ êàðòàõ. Øêàëó ç âêàçіâêîþ ãëèáèíè äàþòü íà ïîëÿõ êàðòè. Øêàëà âèñîò і ãëèáèí – ïîєäíàííÿ ðіçíèõ êîëüîðîâèõ òîíіâ, ÿêі âèêîðèñòîâóþòüñÿ äëÿ âіäîáðàæåííÿ íà êàðòàõ ðіçíèõ çà àáñîëþòíîþ âèñîòîþ ôîðì ðåëüєôó. Розгляньте на картах атласу шкалу висот і глибин та дайте відповіді на запитання: 1. Який колір використовують для позначення низовин (висотою від 0 до 200 м)? 2. Як змінюється колір відображення при зменшенні абсолютної висоти низовини? 3. Чи відрізняються кольори відображення височини і плоскогір’я? 4. За яким принципом ця шкала побудована для гір та океанів? 5. Як змінюється колір в океані з глибиною? 6. З якою метою застосовують шкалу висот і глибин на навчальних картах? Використовуючи фізичну карту півкуль шкільного атласу, за шкалою висот і глибин визначте найвищі гори планети й найглибші місця в океані.

Коротко про головне Àáñîëþòíà âèñîòà – öå ïåðåâèùåííÿ òî÷êè çåìíîї ïîâåðõíі íàä ðіâíåì ìîðÿ. Âіäíîñíà âèñîòà – öå ïåðåâèùåííÿ îäíієї òî÷êè çåìíîї ïîâåðõíі íàä іíøîþ, îáðàõîâàíå ïî âåðòèêàëі. Ãîðèçîíòàëі – öå ëіíії íà ïëàíі àáî êàðòі, ùî ç’єäíóþòü òî÷êè çåìíîї ïîâåðõíі ç îäíàêîâîþ àáñîëþòíîþ âèñîòîþ.

Перевіряємо себе

1. Âèçíà÷òå çà ãåîãðàôі÷íîþ êàðòîþ àáñîëþòíó âèñîòó ìіñöåâîñòі, íà ÿêіé ðîçòàøîâàíèé âàø íàñåëåíèé ïóíêò. 2. ßê ìîæíà ðîçðіçíèòè íà ãåîãðàôі÷íіé êàðòі íåðіâíîñòі ñóõîäîëó àáî ìîðñüêîãî äíà? 3. Îöіíіòü, ÿêèì є ïðàêòè÷íå çíà÷åííÿ âìіííÿ âèçíà÷àòè âіäíîñíó âèñîòó ìіñöåâîñòі. Íàâåäіòü æèòòєâèé ïðèêëàä çàñòîñóâàííÿ öüîãî âìіííÿ.

4. Êîðîòêî âèñëîâіòü ñâîї âіä÷óòòÿ òà åìîöії íà óðîöі: Ùî íàéêðàùå âàì âäàëîñÿ? Ó ÷îìó âèíèêàëè òðóäíîùі? ×îãî âè íàâ÷èëèñÿ? Äå öå ìîæíà çàñòîñóâàòè? Ви знаєте, що найвищою горою Землі є Джомолунгма (Еверест). Проте на Гавайських островах у Тихому океані є вулкан Мауна-Кеа. Місцевою гавайською мовою назва гори перекладається як «Біла гора». Деякі дослідники вважають його найвищою горою на планеті. Використавши додаткові джерела інформації та підібравши відповідні цифри висот, запропонуйте свою відповідь на запитання: «Найвища точка Землі: Джомолунгма (Еверест) чи Мауна-Кеа?».

§ 18. Урок-практикум. Як визначати форми рельєфу На вершину гори підіймаються не для того, щоб побачити небо, а щоб побачити рівнину. Ясон Євангелу, грецький поет і мислитель ► Як ви розумієте слова, наведені в епіграфі? ► Пригадайте, що таке абсолютна і відносна висота. ► Поміркуйте, яку роль в утворенні рівнин відіграють: річки, льодовики, землетруси, вітер. ► Пригадайте, як позначають форми рельєфу на географічних картах.

ПРАКТИЧНА РОБОТА. Визначення форм рельєфу, абсолютної та відносної висот 1. Ðîçãëÿíüòå ìàëþíîê 63, âèçíà÷òå àáñîëþòíó âèñîòó òî÷îê. ȼɢɫɨɬɚ ɦ ȼ Ȼ

Мал. 63. Висота точок над рівнем моря

2. Òóðèñòêà ïåðåáóâàє â òî÷öі Á і ïëàíóє ïіäíÿòèñÿ äî òî÷êè Â. ×è áóäå öåé øëÿõ áіëüøèì (çà âіäíîñíîþ âèñî74

òîþ), íіæ ÿêáè âîíà ðóõàëàñÿ âіä óçáåðåææÿ ìîðÿ äî òî÷êè Á (ìàë. 63)? 3. Âèêîðèñòîâóþ÷è äàíі ç ìàëþíêà 64, âèçíà÷òå âіäíîñíó âèñîòó (ó ìåòðàõ) òî÷îê À, Á, Â âіäíîñíî äåðåâà. ȼɢɫɨɬɚ ɦ Ȼ

Мал. 64. Висота точок відносно дерева

4. Ðîçãëÿíüòå ñâіòëèíè (ìàë. 65). Âñòàíîâіòü, ÿêà öèôðà íà ïëàíі ìіñöåâîñòі (ìàë. 66) âіäïîâіäàє êîæíіé ç íèõ. Âіäïîâіäü îáґðóíòóéòå.

Б Мал. 65

Мал. 66. Зразок плану місцевості

5. Çà ðåçóëüòàòàìè ðîáîòè ç äîäàòêîâèìè äæåðåëàìè іíôîðìàöії òà âëàñíèõ ñïîñòåðåæåíü ñêëàäіòü ïåðåëіê óíіêàëüíèõ ôîðì ðåëüєôó âàøîї ìіñöåâîñòі. 6. Êîðèñòóþ÷èñü äîäàòêîâèìè äæåðåëàìè, ïіäãîòóéòå іíôîðìàöіéíó ëèñòіâêó (ïðåçåíòàöіþ) ïðî îäíó ç óíіêàëüíèõ ôîðì ðåëüєôó íà òåðèòîðії Óêðàїíè (îáëàñòі àáî âàøîãî íàñåëåíîãî ïóíêòó). 7. Ðîçãëÿíüòå ïëàí ìіñöåâîñòі (ìàë. 67). Íàçâіòü óñі ôîðìè ðåëüєôó, ÿêі çîáðàæåíî íà íüîìó.

Мал. 67. План місцевості

8. Âèêîðèñòîâóþ÷è ôіçè÷íó êàðòó Óêðàїíè øêіëüíîãî àòëàñó, îïèøіòü Óêðàїíñüêі Êàðïàòè çà ïëàíîì: 1. У якій частині України розташовані. 2. Які великі форми рельєфу є поруч. 3. Які річки беруть початок з цих гір. 4. Яка протяжність, км. 5. Найвища вершина, м. 6. Які висоти переважають у горах. 7. У якому напрямку гори знижуються.

9. Çà ïîñèëàííÿì https://pzf.land.kiev.ua/pzf713.html àáî QR-êîäîì ïåðåéäіòü íà ñòîðіíêó «Ïðèðîäíî-çàïîâіäíèé ôîíä Óêðàїíè» (ñòîðіíêà «Ïàì’ÿòêè ïðèðîäè»). Íàâåäіòü ïðèêëàäè ïàì’ÿòîê ïðèðîäè ó âàøіé îáëàñòі. 10. Ç’ÿñóéòå, ÿêі ïðèðîäíі ïàì’ÿòêè âàøîãî ðåãіîíó ïîâ’ÿçàíі ç ôîðìàìè ðåëüєôó. ×èì âîíè óíіêàëüíі?  Що в цій темі залишилося для вас незрозумілим? Де, на вашу думку, можна знайти відповіді на ці запитання?

§ 19. Яким буває рельєф суходолу і дна океану Ти ніколи не перетнеш океану, якщо не наберешся сміливості втратити з очей берег. Христофор Колумб, генуезький мореплавець, першовідкривач Америки ► Пригадайте, що називають рельєфом. ► Які великі форми рельєфу ви знаєте? ► Які форми рельєфу переважають у вашій місцевості? ► Вкажіть особливості проживання людини на рівнині та в гірській місцевості.

1. ßêèì áóâàє ðåëüєô ñóõîäîëó. Âè âæå çíàєòå, ùî ïîâåðõíÿ Çåìëі íåðіâíà. Öі íåðіâíîñòі âіäðіçíÿþòüñÿ çà ôîðìîþ, âèñîòîþ, ðîçìіðîì, âіêîì і ïîõîäæåííÿì. Ñóêóïíіñòü íåðіâíîñòåé çåìíîї ïîâåðõíі, ðіçíèõ çà âèñîòîþ, îáðèñàìè, áóäîâîþ, ïîõîäæåííÿì і âіêîì, íàçèâàєòüñÿ ðåëüєôîì. Âèâ÷åííÿì ðåëüєôó çàéìàєòüñÿ íàóêà ãåîìîðôîëîãіÿ (ç ãðåö. ãåî – «çåìëÿ», ìîðôå – «ôîðìà», ëîãîñ – «â÷åííÿ»). Ðåëüєô Çåìëі äóæå ðіçíîìàíіòíèé. Íàéáіëüøèìè ôîðìàìè ðåëüєôó є ìàòåðèêè òà îêåàíі÷íі âïàäèíè. Їõ íàçèâàþòü ïëàíåòàðíèìè ôîðìàìè ðåëüєôó. Âåëèêèìè ôîðìàìè ðåëüєôó íàøîї ïëàíåòè є ãîðè і ðіâíèíè. Âîíè ðîçìіùåíі íà ñóõîäîëі é íà äíі Ñâіòîâîãî îêåàíó. Âіä ðåëüєôó çàëåæèòü ðîçòàøóâàííÿ íà ìіñöåâîñòі áàãàòüîõ ãåîãðàôі÷íèõ îá’єêòіâ: ðі÷îê, îçåð, áîëіò, íàñåëåíèõ ïóíêòіâ òîùî. Ðåëüєô ôîðìóєòüñÿ ïіä äієþ âíóòðіøíіõ ñèë Çåìëі òà çîâíіøíіõ ïðîöåñіâ, ùî äіþòü íà çåìíó ïîâåðõíþ. Ïðèãàäàéòå, ùî íàëåæèòü äî âíóòðіøíіõ, à ùî – äî çîâíіøíіõ ÷èííèêіâ, ÿêі áåðóòü ó÷àñòü ó ôîðìóâàííі ðåëüєôó. 77

Розгляньте світлини (мал. 68). Визначте, що об’єднує зображені на них географічні об’єкти, а чим вони відрізняються. За якими ознаками та характеристиками розрізняють гори і рівнини?

Мал. 68. Географічні об’єкти

2. ßêі îñîáëèâîñòі âåëèêèõ ôîðì ðåëüєôó. Ðіâíèíè – öå âåëèêі, âіäíîñíî ðіâíі äіëÿíêè çåìíîї ïîâåðõíі ç íåâåëèêèìè êîëèâàííÿìè âèñîò. Çà âèñîòîþ ðіâíèíè ïîäіëÿþòü íà íèçîâèíè, âèñî÷èíè òà ïëîñêîãіð’ÿ. Íèçîâèíîþ íàçèâàþòü ðіâíèíó ç íåçíà÷íèìè êîëèâàííÿìè âèñîò, ùî íå ïåðåâèùóþòü 200 ì. Íàéáіëüøèìè íèçîâèíàìè ñâіòó є Àìàçîíñüêà, Çàõіäíîñèáіðñüêà, Âåëèêà Êèòàéñüêà, â Óêðàїíі – Ïðè÷îðíîìîðñüêà. Äåÿêі íèçîâèíè ìîæóòü áóòè ðîçòàøîâàíі íèæ÷å âіä ðіâíÿ ìîðÿ, íàïðèêëàä Ïðèêàñïіéñüêà. Âèñî÷èíà – öå ðіâíèíà, àáñîëþòíà âèñîòà ÿêîї ñòàíîâèòü âіä 200 äî 500 ì. Íà òåðèòîðії Óêðàїíè öå Ïîäіëüñüêà, Âîëèíñüêà, Ïðèäíіïðîâñüêà âèñî÷èíè. Ïëîñêîãіð’ÿì íàçèâàþòü ðіâíèíó, àáñîëþòíà âèñîòà ÿêîї – ïîíàä 500 ì. Çäåáіëüøîãî ïëîñêîãіð’ÿ óòâîðèëèñÿ íà ìіñöі çðóéíîâàíèõ ñòàðèõ ãіð. Äî öüîãî òèïó ðіâíèí íàëåæàòü Áðàçèëüñüêå ïëîñêîãіð’ÿ (Ïіâäåííà Àìåðèêà), ïëîñêîãіð’ÿ Äåêàí, Ñåðåäíüîñèáіðñüêå ïëîñêîãіð’ÿ (Єâðàçіÿ). Працюємо з картою. Знайдіть на карті світу вказані в тексті форми рельєфу.

Çà ïîõîäæåííÿì ðіâíèíè áóâàþòü: ïåðâèííі òà âòîðèííі. Ïåðâèííі óòâîðèëèñÿ âíàñëіäîê âіêîâèõ ðóõіâ ëіòîñôåðè ïðè ïіäíіìàííі îêðåìèõ ïðèáåðåæíèõ äіëÿíîê ìîðіâ і îêåàíіâ. Òàê ñôîðìóâàëèñÿ ïëîñêі ðіâíèíè – Ïðèêàñïіéñüêà, Çàõіäíîñèáіðñüêà, Ïðè÷îðíîìîðñüêà òà іí. Âòîðèííі – íà ìіñöі äàâíіõ ãіð, ÿêі ðóéíóâàëèñÿ ñîòíі ìіëüéîíіâ ðîêіâ, 78

íàïðèêëàä, Ñõіäíîєâðîïåéñüêà. Àìàçîíñüêà, Ìåñîïîòàìñüêà, Іíäî-Ãàíãñüêà – ñôîðìîâàíі ðі÷êîâèìè íàíîñàìè. Íà ïіâíî÷і Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè òà Єâðîïè âåëèêі ïðîñòîðè çàéìàþòü ëüîäîâèêîâі ðіâíèíè. Ãîðè – öå âèñîêî ïіäíÿòі íàä ðіâíèíàìè, äóæå ðîç÷ëåíîâàíі äіëÿíêè çåìíîї ïîâåðõíі. Ãîðè âіäðіçíÿþòüñÿ çà ïîõîäæåííÿì, âèñîòîþ, âіêîì і ñêëàäîì ãіðñüêèõ ïîðіä. Ãîðè óòâîðþþòü îêðåìі âåðøèíè, ãіðñüêі õðåáòè òà ãіðñüêі äîëèíè – çíèæåííÿ ìіæ õðåáòàìè. Çà âèñîòîþ ãîðè ïîäіëÿþòü íà íèçüêі – ç àáñîëþòíîþ âèñîòîþ â ñåðåäíüîìó äî 1000 ì (Êðèìñüêі, Óðàëüñüêі), ñåðåäíі – âіä 1000 äî 2000 ì (Êàðïàòè) і âèñîêі – ïîíàä 2000 ì (Êàâêàç, Êîðäèëüєðè). Запропонуйте приклади географічних об’єктів (форм рельєфу), визначивши для них певну ознаку. Наприклад, найвища, найбільша за протяжністю, найбільша за площею, найнижча…

Ãîðè є ìîëîäі òà ñòàðі. Ìîëîäі ãîðè – öå òàêі, äå ùå òðèâàþòü ãîðîòâîð÷і ïðîöåñè. Їõíіé âіê çàçâè÷àé íå ïåðåâèùóє 60 ìëí ðîêіâ (Àëüïè, Àïåííіíè, Êàðïàòè). Íåðіäêî â òàêèõ ãîðàõ òðèâàє âóëêàíі÷íà äіÿëüíіñòü, äіþòü ãåéçåðè, ãðÿçüîâі âóëêàíè. Ñòàðèìè ââàæàþòü ãîðè, äå ïðîöåñè ãîðîòâîðåííÿ âæå çàêіí÷èëèñü, ÿêі çíà÷íî çðóéíîâàíі âíàñëіäîê âèâіòðþâàííÿ. Âіê òàêèõ ãіð ìîæå ñòàíîâèòè ìàéæå 600 ìëí ðîêіâ (Óðàëüñüêі). Дайте відповіді на запитання.  Яка форма рельєфу називається горами?  Чим гора відрізняється від пагорба?  Як розрізняють гори за висотою?  Чим рівнини відрізняються від гір?  Що таке низовина, височина, плоскогір’я?

Ãîðè íà íàøіé ïëàíåòі ðîçðіçíÿþòüñÿ çà ïîõîäæåííÿì. Âîíè ìîæóòü óòâîðþâàòèñÿ çàâäÿêè âóëêàíі÷íіé äіÿëüíîñòі (âóëêàíі÷íîãî ïîõîäæåííÿ), à òàêîæ – óíàñëіäîê ðóõіâ çåìíîї êîðè (òåêòîíі÷íîãî ïîõîäæåííÿ). Íà ðóõîìèõ äіëÿíêàõ çåìíà êîðà ñòèñêàëàñÿ, і â ðåçóëüòàòі öüîãî òîâùі ãіðñüêèõ ïîðіä çìèíàëèñÿ ó ñêëàäêè, ïіäіéìàþ÷èñü íà âåëèêó âèñîòó. Òàê ñôîðìóâàëèñÿ ìîëîäі ãîðè, ó íèõ ãіðñüêі ïîðîäè çіì’ÿòі â ñêëàäêè. 79

Розгляньте малюнок 69. Щоб уявити та продемонструвати, як утворюються складки земної кори, змоделюйте цей процес за допомогою завчасно підготовленого паперу (газета, використаний зошит), поролону тощо. Можна скористатися моделюванням цього процесу в посібнику: «Унікальні сторінки географії».

Мал. 69. Залягання гірських порід: 1 – складчасте, 2 – складчасто-брилове

Ãîðè òàêîæ ìîæóòü óòâîðþâàòèñÿ â ìіñöÿõ ðîçõîäæåííÿ ëіòîñôåðíèõ ïëèò. Розгляньте малюнок 70, що демонструє процес утворення гір. Запропонуйте припущення, чому гори утворюються як під час розходження (наприклад, на дні океану), так і під час сходження (приміром, на суходолі) літосферних плит.

Мал. 70. Утворення гір

Ãåîãðàôі÷íі ðåêîðäè. Íàéâіääàëåíіøà âіä öåíòðó ïëàíåòè òî÷êà її ïîâåðõíі – âåðøèíà âóëêàíà ×іìáîðàñî â Åêâàäîðі. Öå äîñÿãàєòüñÿ çàâäÿêè ðîçòàøóâàííþ éîãî â åêâàòîðіàëüíіé çîíі ïëàíåòè, ó ïîÿñі íàéìåíøîãî ñòèñíåííÿ ãåîїäà. 3. ßêå çíà÷åííÿ ãіð. Êðóòі ñõèëè ãіð ìàëîïðèäàòíі äëÿ çåìëåðîáñòâà. Îäíàê ãіðñüêі ëóêè – öå ïðåêðàñíі ïàñîâèùà äëÿ õóäîáè. Ó ãîðàõ є çàïàñè ðіçíîìàíіòíèõ ðóä: çàëіçíîї, 80

ìіäíîї, ñâèíöåâî-öèíêîâîї òîùî. Ïîáëèçó ðîçðîáîê êîðèñíèõ êîïàëèí âèíèêàþòü ìіñòà é ñåëèùà. Âîíè ðîçòàøîâàíі â ãіðñüêèõ äîëèíàõ. Ãîðè âïëèâàþòü íà ðîçñåëåííÿ ëþäåé òà ïåðåáіã áàãàòüîõ ïðîöåñіâ ó ïðèðîäíîìó ñåðåäîâèùі. Âîíè òàêîæ ìîæóòü áóòè îá’єêòàìè òóðèçìó, ñïîðòèâíîãî àëüïіíіçìó òîùî. Розгляньте малюнок 71. Зробіть висновок, як гори впливають на розподіл опадів.

Мал. 71. Розподіл опадів  Підготуйте розповідь. Чому, незважаючи на небезпеки, людину приваблюють гори?

4. ßêі îñîáëèâîñòі ðåëüєôó äíà Ñâіòîâîãî îêåàíó. Íåðіâíîñòі îêåàíі÷íîãî äíà ôîðìóâàëèñÿ ïðîòÿãîì òðèâàëîãî ÷àñó. Çà ìіëüÿðäè ðîêіâ ðåëüєô çíà÷íî çìіíèâñÿ, ïðîòå îñíîâíі åëåìåíòè çàëèøèëèñÿ òèìè ñàìèìè. Íà äíі îêåàíіâ âèîêðåìëþþòü ìàòåðèêîâó îáìіëèíó, àáî øåëüô, ìàòåðèêîâèé ñõèë, ëîæå îêåàíó òà ñåðåäèííîîêåàíі÷íі õðåáòè, æîëîáè (ìàë. 72).

Мал. 72. Будова дна океану

×àñòèíà ìàòåðèêà, âêðèòà âîäîþ îêåàíіâ òà ìîðіâ äî ãëèáèíè 200 ì, – öå ìàòåðèêîâà îáìіëèíà, àáî øåëüô. Ìàòåðèêîâà îáìіëèíà ìàє âіäíîñíî ðіâíó ïîâåðõíþ é íåçíà÷íèé íàõèë. Íà øåëüôі âîäà äîáðå ïðîãðіâàєòüñÿ, ðі÷êè ïðèíîñÿòü ïîæèâíі ðå÷îâèíè, óòâîðþєòüñÿ ïëàíêòîí. Ñàìå øåëüôîâà çîíà Ñâіòîâîãî îêåàíó äàє 90 % ðèáè é іíøèõ ïðîäóêòіâ ìîðÿ. Íà øåëüôі âèäîáóâàþòü íàôòó, ãàç, êàì’ÿíå âóãіëëÿ òà іíøі êîðèñíі êîïàëèíè. Ìàòåðèêîâèé ñõèë – öå ïîâåðõíÿ äíà, ïåðåõіäíà âіä øåëüôó äî ëîæà îêåàíó. Âіí âèðіçíÿєòüñÿ âåëèêèì íàõèëîì ïîâåðõíі (äî 15–20). Ñåðåäíÿ ãëèáèíà ìàòåðèêîâîãî ñõèëó – âіä 200 äî 2500 ì. Ëîæå îêåàíó – íàéãëèáøà ÷àñòèíà äíà, óêðèòà òîâñòèì øàðîì îñàäîâèõ ãіðñüêèõ ïîðіä. Ó ìåæàõ ëîæà îêåàíó òðàïëÿþòüñÿ ïіäâîäíі õðåáòè, ãëèáîêîâîäíі ðіâíèíè òà æîëîáè. Ó ìіñöÿõ ðîçõîäæåííÿ ëіòîñôåðíèõ ïëèò íà äíі îêåàíó óòâîðþþòüñÿ ñåðåäèííî-îêåàíі÷íі õðåáòè. Îñêіëüêè çåìíà êîðà îêåàíі÷íîãî òèïó òîíøà çà ìàòåðèêîâó, íà ìîðñüêîìó äíі є áàãàòî âóëêàíіâ, áіëüøіñòü ç ÿêèõ äàâíî çãàñëà é ñòàëà îñíîâîþ ôîðìóâàííÿ êîðàëîâèõ îñòðîâіâ. Îêåàíі÷íå äíî – ìіñöå áàãàòèõ ïîêëàäіâ ðіçíîìàíіòíèõ êîðèñíèõ êîïàëèí. Користуючись фізичною картою України шкільного атласу, опишіть одну з форм рельєфу нашої країни (за вибором). Розгляньте малюнок 72 (с. 81) і складіть розповідь на тему «Подорож океанічним дном».

Коротко про головне

Ñóêóïíіñòü íåðіâíîñòåé çåìíîї ïîâåðõíі, ðіçíèõ çà âèñîòîþ, îáðèñàìè, áóäîâîþ, ïîõîäæåííÿì і âіêîì, íàçèâàєòüñÿ ðåëüєôîì. Íàéáіëüøèìè ôîðìàìè ðåëüєôó є ãîðè і ðіâíèíè.

Перевіряємо себе 1. ßêі ôîðìè ðåëüєôó íàéáіëüø ñïðèÿòëèâі äëÿ æèòòÿ і ãîñïîäàðñüêîї äіÿëüíîñòі ëþäèíè? À äëÿ âіäïî÷èíêó? Íàâåäіòü ïðèêëàäè. 2. ×îìó òàêі ðіçíі çà àáñîëþòíîþ âèñîòîþ ãåîãðàôі÷íі îá’єêòè çàðàõîâàíі äî îäíієї ãðóïè – ðіâíèíè?

3. Äîáåðіòü äåêіëüêà ïðèêëàäіâ âіðøіâ (ïіñåíü, ñêîðîìîâîê, ïðèñëіâ’їâ, ïðèêàçîê, іíøèõ òâîðіâ), ó ÿêèõ çãàäóþòüñÿ ôîðìè ðåëüєôó. 4. Äîâåäіòü, ùî íà ìàòåðèêó Єâðàçіÿ ðîçìіùåíі âñі ôîðìè ðåëüєôó, ÿêі є íà ñóõîäîëі. Íàâåäіòü ïðèêëàäè. 5. Ñêëàäіòü ñåíêàí äî âèâ÷åíîї òåìè. За фізичною картою світу з’ясуйте, які форми рельєфу сформувалися на півночі півострова Індостан. Поясніть чому.

§ 20. Урок-практикум. Як працювати з фізичними картами Вивчити географію без підручника важко, а без карти неможливо. ► Прокоментуйте епіграф уроку. ► Пригадайте, як на картах зображують гори та рівнини.

Ôіçè÷íà êàðòà äàє óÿâëåííÿ ïðî íàéáіëüøі ôîðìè ðåëüєôó ñóõîäîëó і ìîðñüêîãî äíà. Íà íіé ïîêàçàíî ðîçìіùåííÿ òà íàçâè ôîðì ðåëüєôó – ãіð, ðіâíèí, îêðåìèõ âåðøèí ç їõ àáñîëþòíèìè âèñîòàìè íàä ðіâíåì ìîðÿ, à òàêîæ íàçâè ôîðì ðåëüєôó äíà îêåàíó – æîëîáіâ, õðåáòіâ, óëîãîâèí òîùî.

ПРАКТИЧНА РОБОТА. Робота з фізичною картою світу та України Перегляньте відео «Правила оформлення я контурної карти».

1. Âèêîðèñòàâøè ìîæëèâîñòі іíòåðíåò-ñåðâіñó «Ïëàíåòà Çåìëÿ» òà ôіçè÷íó êàðòó ñâіòó, âèçíà÷òå ðîçìіùåííÿ ãіð çà àëãîðèòìîì: Íàçâà ãіð – ìàòåðèê – êðàїíà/êðàїíè. 1. Àíäè. 2. Êîðäèëüєðè. 3. Àëüïè. 4. Ãіìàëàї. 5. Âåëèêèé Âîäîäіëüíèé õðåáåò. 6. Ãîðè Àòëàñ. 2. Çà êàðòîþ îêåàíіâ øêіëüíîãî àòëàñó âèçíà÷òå єäèíó ãіðñüêó ñèñòåìó, ùî óòâîðåíà ñåðåäèííî-îêåàíі÷íèìè õðåáòàìè, ðîçòàøîâàíèìè â öåíòðàëüíіé ÷àñòèíі Àòëàíòè÷íîãî, Òèõîãî òà Іíäіéñüêîãî îêåàíіâ. 83

3. Ðîçãëÿíüòå ìàëþíîê 73. Íàçâіòü âіäîìі âàì ãіðñüêі ñèñòåìè. Ïîòðåíóéòåñÿ â ïàðі ïîêàçóâàòè їõ íà êàðòі.

Мал. 73. Гірські системи світу

4. Êîðèñòóþ÷èñü ôіçè÷íîþ êàðòîþ ñâіòó, íàçâіòü ôîðìè ðåëüєôó, ç ÿêèõ áåðóòü ïî÷àòîê ðі÷êè: Äíіñòåð, Àìàçîíêà, Ìіññіñіïі, Êîíãî, Ìóððåé і Äàðëіíã, Іíä і Ãàíã. 5. Ïîçíà÷òå íà êîíòóðíіé êàðòі:  âóëêàíè: Åòíà, Ìàóíà-Êåà, Êàðàäàã;  ãîðè: Ãіìàëàї, Êàðïàòè, Êðèìñüêі;  ðіâíèíè: Àìàçîíñüêà íèçîâèíà, Ñõіäíîєâðîïåéñüêà ðіâíèíà, Áðàçèëüñüêå ïëîñêîãіð’ÿ, Ïðèäíіïðîâñüêà âèñî÷èíà, Ïðèäíіïðîâñüêà íèçîâèíà. 6. Ðîçãëÿíüòå ìàëþíîê 74. Îïèøіòü çà äîïîìîãîþ çàïðîïîíîâàíèõ óìîâíèõ çíàêіâ îäíó іç ôîðì ðåëüєôó ñóõîäîëó àáî äíà îêåàíó. 7. Ðîçïîäіëіòü âêàçàíі íèæ÷å ãåîãðàôі÷íі îá’єêòè çà ìàòåðèêàìè, íà ÿêèõ âîíè ðîçòàøîâàíі. Ðіâíèíè: 1) Áðàçèëüñüêå ïëîñêîãіð’ÿ; 2) Ñõіäíîєâðîïåéñüêà ðіâíèíà; 84

3) Çàõіäíîñèáіðñüêà ðіâíèíà; 4) Àìàçîíñüêà íèçîâèíà; 5) Ñåðåäíüîñèáіðñüêå ïëîñêîãіð’ÿ; 6) Áðàçèëüñüêå ïëîñêîãіð’ÿ.

Мал. 74. Рельєфи суходолу та дна Світового океану

Âóëêàíè: 7 ) Êëþ÷åâñüêà Ñîïêà; 8) Åòíà; 9) Êðàêàòàó. Ãîðè: 10) Êàðïàòè; 11) Êðèìñüêі; 12) Àëüïè; 13) Óðàëüñüêі; 14) Êîðäèëüєðè; 15) Êàâêàç; 16) Ãіìàëàї; 17) Àíäè. 8*. Çà äîïîìîãîþ êàðò øêіëüíîãî àòëàñó òà іíøèõ äæåðåë іíôîðìàöії ïîçíà÷òå íà êîíòóðíіé êàðòі ãåîãðàôі÷íі îá’єêòè, ÿêі íàçâàíі íà ÷åñòü ïåðøîïðîõіäöіâ і ìîðåïëàâöіâ.  Оцініть свою діяльність на уроці. Продовжте речення: На уроці вдалося дізнатися нову корисну інформацію про… Для розв’язання навчальних завдань або життєвих ситуацій знадобляться такі вміння, набуті під час вивчення теми…

§ 21. Чим мінерали відрізняються від гірських порід Як не ліпи пісок, він все розсипається. Африканське прислів’я Одна людина відрізняється від іншої, як алмаз від вапняку. Індійське прислів’я Якщо золото впаде в бруд, воно не стане бронзою. Турецьке прислів’я ► Назвіть, які мінерали чи гірські породи згадуються в поданих в епіграфі прислів’ях. Запропонуйте свій варіант прислів’я. ► Пригадайте, яку будову має літосфера.

1. Ùî òàêå ìіíåðàëè і ÷èì âîíè âіäðіçíÿþòüñÿ âіä ãіðñüêîї ïîðîäè. Çåìíà êîðà ñêëàäåíà ìіíåðàëàìè òà ãіðñüêèìè ïîðîäàìè. Ìіíåðàëè – öå îäíîðіäíі òіëà, ÿêі ñêëàäàþòüñÿ ç îäíієї ðå÷îâèíè (âîäà, êâàðö, çîëîòî, ñëþäà, àëìàç). Ìіíåðàëè óòâîðþþòüñÿ â ðåçóëüòàòі âíóòðіøíіõ (åíäîãåííèõ) òà çîâíіøíіõ (åêçîãåííèõ) ïðîöåñіâ, à òàêîæ ìîæóòü âèðîùóâàòèñÿ â ëàáîðàòîðіÿõ (äîðîãîöіííå êàìіííÿ) òà íà ìîðñüêèõ ôåðìàõ (ïåðëè). Ó ïðèðîäі іñíóþòü òâåðäі (àëìàç, 1 êâàðö), ðіäêі (âîäà, íàôòà, ðòóòü) òà ãàçîïîäіáíі (âñі ãàçè) ìіíåðàëè. Òâåðäі ìіíåðàëè ìîæóòü áóòè êðèñòàëі÷íèìè (ãàëіò, êâàðö) òà àìîðôíèìè, ÿêі íå ìàþòü âèðàæåíîї êðèñòàëі÷íîї áóäîâè (îïàë, óñі ñìîëè) (ìàë. 75). Це цікаво!! Аморфні тіла не мають постійної форми. За кімнатної температури вони поводяться як тверді речовини, а при підвищенні температури розтікаються як рідини. Проведіть експеримент. Визначаємо агрегатний стан тіл. Вам знадобляться: вода, парафінова свічка, кварц, побутовий фен. Дотримуючись техніки безпеки, обдуйте тіла феном у присутності дорослих. Поспостерігайте, який із зразків утратив форму, який по-

2 Мал. 75. Кристалічні та аморфні мінерали: 1 – кристали мінералів; 2 – аморфний мінерал (опал)

чав рухатися, який не змінив форми. Встановіть їх агрегатний стан: твердий, рідкий, аморфний. Сформулюйте висновок.

Ìіíåðàëè â ÷èñòîìó âèãëÿäі òðàïëÿþòüñÿ â ïðèðîäі ïîðіâíÿíî ðіäêî. Íàé÷àñòіøå âîíè áóâàþòü ó ðіçíîìàíіòíèõ ñïîëóêàõ, óòâîðþþ÷è ãіðñüêі ïîðîäè. Ãіðñüêі ïîðîäè – öå ñïîëó÷åííÿ êіëüêîõ ìіíåðàëіâ ó çåìíіé êîðі. Íàïðèêëàä, äî ñêëàäó ãіðñüêîї ïîðîäè ãðàíіòó âõîäÿòü òðè ìіíåðàëè: êâàðö, ñëþäà, ïîëüîâèé øïàò. Ãіðñüêèìè ïîðîäàìè ìîæóòü áóòè ñêóï÷åííÿ îäíîãî ìіíåðàëó ó âåëèêіé êіëüêîñòі, çîêðåìà íàêîïè÷åííÿ ìіíåðàëó êàëüöèòó óòâîðþє ãіðñüêó ïîðîäó âàïíÿê. Розгляньте граніт зі шкільної колекції та визначте, які його особливості свідчать, що в його складі є кілька мінералів.

Íà íàøіé ïëàíåòі çà ÷àñ її іñíóâàííÿ óòâîðèëàñÿ âåëèêà êіëüêіñòü ðіçíîìàíіòíèõ ãіðñüêèõ ïîðіä і ìіíåðàëіâ. Çà ïîõîäæåííÿì òà îñîáëèâîñòÿìè óòâîðåííÿ їõ ìîæíà ðîçäіëèòè íà äåêіëüêà âèäіâ. 2. ßêі áóâàþòü âèäè ãіðñüêèõ ïîðіä. Óñі ãіðñüêі ïîðîäè çà ïîõîäæåííÿì ïîäіëÿþòü íà òðè âåëèêі ãðóïè (ìàë. 76).

кам’яна сіль

кам’яне вугілля

базальт б альт

обсидіан обсид

граніт

гнейс

мармур

сланець

Мал. 76. Групи гірських порід за походженням

Îñàäîâі ãіðñüêі ïîðîäè óòâîðèëèñÿ çà ðàõóíîê ðóéíóâàííÿ, ïåðåíåñåííÿ òà îñàäæåííÿ ìàòåðіàëіâ çàâäÿêè äії âіòðó, âîäè òà ëüîäó. 87

Îêðåìî óòâîðþâàëèñÿ îñàäîâі ãіðñüêі ïîðîäè øëÿõîì õіìі÷íîãî îñàäó ç ðіäèíè, à òàêîæ ó ðåçóëüòàòі æèòòєäіÿëüíîñòі îðãàíіçìіâ. Ç ÷àñîì öі ìàòåðіàëè îá’єäíóþòüñÿ, òîìó îñàäîâі ïîðîäè ñêëàäàþòüñÿ ç áàãàòüîõ ìіíåðàëіâ. Ïðèêëàäàìè òàêèõ ïîðіä є ãëèíà, âàïíÿê òà іíøі (ìàë. 77).

щебінь

кам’яна сіль

крейда

пісок

гіпс

кам’яне вугілля

Мал. 77. Групи осадових порід Розгляньте перелік осадових порід. Спробуйте знайти їх у шкільній колекції. До якої групи зарахуєте кожну з них? Об’єднайте їх у групи. Поясніть своє рішення. Глина, торф, калійна сіль, вапняк, галька, нафта, щебінь.

Ìàãìàòè÷íі ãіðñüêі ïîðîäè óòâîðþþòüñÿ ó ïðîöåñі îõîëîäæåííÿ ðіäêîї ìàãìè, ùî íàäõîäèòü ç ãëèáèííèõ øàðіâ Çåìëі. Öÿ ìàãìà ìàє âèñîêó òåìïåðàòóðó і çàñòèãàє, êîëè äîñÿãàє çåìíîї ïîâåðõíі. Ïðîòå, çàëåæíî âіä òîãî, äå îõîëîäæóєòüñÿ öÿ ðå÷îâèíà, óòâîðþþòüñÿ ðіçíі ãіðñüêі ïîðîäè. ßêùî ðіäêà ìàñà îõîëîäæóєòüñÿ ïіä çåìíîþ ïîâåðõíåþ, òî öåé ïðîöåñ âіäáóâàєòüñÿ äóæå ïîâіëüíî é óòâîðþþòüñÿ ùіëüíі íåïîðèñòі ïîðîäè ç âåëèêèìè êðèñòàëàìè. Íàéâіäîìіøèì ïðèêëàäîì òàêèõ ãіðñüêèõ ïîðіä є ãðàíіò, ÿêèé ñêëàäàєòüñÿ ç ìіíåðàëіâ êâàðöó, ïîëüîâîãî øïàòó òà ñëþäè. Іíøèì òèïîì ìàãìàòè÷íèõ ãіðñüêèõ ïîðіä є âóëêàíі÷íі, êîëè ìàãìà ïіäіéìàєòüñÿ íà ïîâåðõíþ Çåìëі é ó âèãëÿäі ëàâè òàì îõîëîäæóєòüñÿ. Êðèñòàëè â öèõ ãіðñüêèõ ïîðîäàõ ìåíøі çà ðîçìіðàìè. Ïðèêëàäîì òàêèõ ïîðіä є áàçàëüòè òà ïåìçà (ìàë. 78). 88

Мал. 78. Магматичні породи: 1 – граніт; 2 – базальт; 3 – пемза

Ìåòàìîðôі÷íі ïîðîäè óòâîðþþòüñÿ ç óæå íàÿâíèõ ãіðñüêèõ ïîðіä, ÿêі ïîòðàïëÿþòü ãëèáîêî â íàäðà Çåìëі. Ïіä äієþ âèñîêîї òåìïåðàòóðè, âèñîêîãî òèñêó, õіìі÷íîãî âïëèâó ìàãìè, ãàðÿ÷èõ òåðìàëüíèõ âîä і ãàçіâ, ÿêі éäóòü іç íàäð Çåìëі, âîíè çìіíþþòü ñâіé ñêëàä і âëàñòèâîñòі. Ìåòàìîðôіçì çàâæäè ïîâ’ÿçàíèé іç ìàãìàòè÷íîþ ÷è òåêòîíі÷íîþ äіÿëüíіñòþ â çåìíіé êîðі. Íàéïîøèðåíіøèìè ìåòàìîðôі÷íèìè ïîðîäàìè є ìàðìóð, êâàðöèò, ãíåéñ òà ñëàíöі (ìàë. 79).

Мал. 79. Метаморфічні породи: 1 – сланець; 2 – гнейс; 3 – мармур Розгляньте малюнок 80. Вкажіть, де можуть утворюватися осадові гірські породи, а де – магматичні. Відповідь аргументуйте.

Земна кора Мантія

Мал. 80. Схема будови літосфери Чи можна простежити в розміщенні різних гірських порід закономірність?

Використовуючи додаткові джерела інформації, у групіі складіть у зошиті інформаційну листівку про гірські породи, які добувають у вашому краї, за запропонованим планом опису: 1. Тип гірської породи. 2. З чого утворилися ці породи. 3. Приклади гірських порід.  Назвіть магматичні гірські породи в запропонованому списку. Граніт, пісок, лабрадорит, глина, вапняк, крейда, гіпс, туф, вугілля, базальт, мармур, кам’яна сіль. Розгляньте зразки мінералів, що є в шкільній колекції (наприклад, кварц, польовий шпат, слюду). Кожен з них має свої властивості (колір, блиск, твердість тощо). Візьміть з колекції по два зразки гірських порід різного походження та опишіть їх.

Ä î â і ä ê à: äëÿ âèçíà÷åííÿ òâåðäîñòі ìіíåðàëіâ âèêîðèñòîâóþòü ñïåöіàëüíó øêàëó (ìàë. 81). Ìіíåðàëè â íіé ðîçòàøîâàíі â ïîðÿäêó çðîñòàííÿ òâåðäîñòі. Çà íåþ їõ óìîâíî ìîæíà ðîçäіëèòè íà 4 ãðóïè: ì’ÿêі (їõ ìîæíà ïîøêîäèòè íіãòåì), ñåðåäíі (ìіíåðàë íå çàëèøàє ñëіäó íà ñêëі), òâåðäі (çàëèøàþòü ñëіä íà ñêëі), äóæå òâåðäі (çàëèøàþòü ñëіä íå òіëüêè íà ñêëі, à é íà іíøèõ òâåðäèõ ìіíåðàëàõ, íàïðèêëàä ãіðñüêîìó êðèøòàëі). 1

Тальк Гіпс Каль- Флю- Апацит орит тит

Орто- Кварц Топаз Корунд Алмаз клаз

твердий

м’який Мал. 81. Шкала твердості

Перегляньте відеофільм «Гірські породи, мінерали та корисні копалини». Сформулюйте від групи по одному запитанню-завданню іншим групам щодо походження, різноманітності та використання людиною мінералів і гірських порід. За бажання створіть презентацію на тему «Дорогоцінні й рідкісні мінерали». Глина як гірська порода буває різних кольорів. Зазвичай у природі є глина коричневого і сірого кольору. Проте у природному середовищі можна натрапити також на білу, червону, чорну, блакитну, зелену та

жовту глину. Дослідіть, чому є така кількість кольорів цієї гірської породи.

Коротко про головне Çåìíà êîðà ñêëàäàєòüñÿ ç ãіðñüêèõ ïîðіä і ìіíåðàëіâ. Óñі ãіðñüêі ïîðîäè ïîäіëÿþòü íà òðè âåëèêі ãðóïè: îñàäîâі, ìàãìàòè÷íі òà ìåòàìîðôі÷íі.

Перевіряємо себе

1. ßêі ãðóïè ãіðñüêèõ ïîðіä ôîðìóþòüñÿ âèêëþ÷íî ïіä âïëèâîì âíóòðіøíіõ (åíäîãåííèõ) ïðîöåñіâ? Ó ôîðìóâàííі ÿêèõ ãіðñüêèõ ïîðіä ïåðåâàæíó ðîëü âіäіãðàþòü çîâíіøíі (åêçîãåííі) ïðîöåñè? Íàâåäіòü ïðèêëàäè. 2. ×îìó â íàäðàõ Çåìëі ìîæëèâі çìіíè ãіðñüêèõ ïîðіä óíàñëіäîê âèñîêîї òåìïåðàòóðè? 3. Íàâåäіòü ïðèêëàäè ç ïîáóòó, êîëè ðå÷îâèíà ÷åðåç âèñîêі òåìïåðàòóðè íå çìіíþâàëà ñâîãî ñêëàäó, àëå çìіíèëà ñâîї âëàñòèâîñòі. 4. Ãіðñüêèõ ïîðіä і ìіíåðàëіâ íà Çåìëі âåëèêà êіëüêіñòü, îäíàê ó áàãàòüîõ äåðæàâàõ їõ îõîðîíÿþòü. Òàê, íàïðèêëàä, ó íàøіé êðàїíі äіє «Êîäåêñ Óêðàїíè ïðî íàäðà» – çáіðêà çàêîíіâ, ùî ðåãóëþþòü âèêîðèñòàííÿ òà îõîðîíó íàäð. ×îìó äåÿêі ãіðñüêі ïîðîäè òà ìіíåðàëè ïîòðіáíî îõîðîíÿòè? 5. Îöіíіòü ñâîþ ðîáîòó íà óðîöі. Ïðîäîâæòå ðå÷åííÿ: ß äіçíàâñÿ/-ëàñÿ... Íàéáіëüøå çàöіêàâèëî... З’ясуйте, що спільного між предметами на світлинах. Як, знаючи про умови утворення мінералів у природі, можна отримати їх у штучних умовах? Дізнайтеся, чи є компанії, які займаються цим.

§ 22. Як використовують корисні копалини Дорожче всіх багатств тобі дана безцінна перлина одна. І це розум. Не зрівнятися з ним рубінам та алмазам дорогим. Алішер Навої, узбецький поет, мислитель, державний діяч ► Як ви розумієте слова Алішера Навої? ► Наведіть приклади використання гірських порід та мінералів. ► Що таке корисні копалини? Чому їх так називають? Наведіть приклади.

1. ßêі є âèäè êîðèñíèõ êîïàëèí. Çàëåæíî âіä ãîñïîäàðñüêîãî ïðèçíà÷åííÿ ðîçðіçíÿþòü òðè ãðóïè êîðèñíèõ êîïàëèí (ìàë. 82). ÊÎÐÈÑÍІ ÊÎÏÀËÈÍÈ

Нафта, природний газ, вугілля, горючі сланці, торф

Залізні, марганцеві, титанові, мідні, олов’яні, алюмінієві, нікелеві, свинцевоцинкові руди та ін.

Сірка, кам’яна та калійна сіль, пісок, крейда, глина, мармур, кварцит, фосфорити

Мал. 82. Класифікація корисних копалин

Ïàëèâíі (ãîðþ÷і) êîðèñíі êîïàëèíè – öå ðå÷îâèíè, ÿêі âèêîðèñòîâóþòüñÿ äëÿ âèäіëåííÿ åíåðãії òåïëà òà іíøèõ êîðèñíèõ ðå÷îâèí (íàôòà, ãàç, âóãіëëÿ, òîðô, ãîðþ÷і ñëàíöі). Ðóäîþ íàçèâàþòü âіäêëàäè ìіíåðàëіâ, ç ÿêèõ ìîæëèâî âèðîáëÿòè ìåòàëè. Ñàìå öі ìåòàëè é íàäàþòü íàçâó ðóäíèì êîðèñíèì êîïàëèíàì – çàëіçíà, ìàðãàíöåâà, àëþìіíієâà ðóäà òîùî. Íåðóäíі êîðèñíі êîïàëèíè âèêîðèñòîâóþòü ÿê áóäіâåëüíі ìàòåðіàëè (âàïíÿê, ãðàíіò, ãëèíà, ïіñîê) àáî õіìі÷íó ñèðîâèíó (êóõîííà ñіëü, ñіðêà, ôîñôîðèòè). У колекції шестикласника багато корисних копалин: кам’яне вугілля, кам’яна сіль, пісковик, мармур, граніт, гіпс, черепашник, базальт, пемза. Допоможіть йому розкласти їх по групах. Вкажіть гірські породи, які людина може використати як паливо, для виплавляння металу, у хімічному виробництві, у ювелірній галузі, будівництві.

Êðåéäà, çàëіçíі ðóäè, çîëîòі ðóäè, ãðàíіò, ìàðãàíöåâі ðóäè, íàôòà, ïîëіìåòàëåâі ðóäè, ñâèíöåâі ðóäè, òîðô, òàíòàëîâі ðóäè, òèòàíîâі ðóäè, óðàíîâі ðóäè, êàì’ÿíà ñіëü, áóðøòèí, ãіïñ, ñіðêà, âàïíÿê, ìàðìóð, ãðàôіò, ëàáðàäîðèò, äîðîãîöіííå êàìіííÿ, ãëèíà, ïіñîê, ïðèðîäíèé ãàç, êàì’ÿíå âóãіëëÿ, ãîðþ÷і ñëàíöі, ïіäçåìíі ìіíåðàëüíі âîäè. 2. ßê âèêîðèñòîâóþòü çåìíі íàäðà. Ëіòîñôåðà є âàæëèâèì äæåðåëîì ïðèðîäíèõ ðåñóðñіâ. Ëþäèíà àêòèâíî äîáóâàє êîðèñíі êîïàëèíè, ÿêі âèêîðèñòîâóþòüñÿ â ãîñïîäàð92

ñüêіé äіÿëüíîñòі. Âèäîáóòîê êîðèñíèõ êîïàëèí âåäåòüñÿ äâîìà ñïîñîáàìè. Âіäêðèòèé ñïîñіá á çàñòîñîâóєòüñÿ, êîëè êîðèñíі êîïàëèíè çàëÿãàþòü íà íåâåëèêіé ãëèáèíі. Ïðè öüîìó çíіìàþòü âåðõíіé øàð ïóñòîї ïîðîäè, ïіñëÿ ÷îãî çà äîïîìîãîþ åêñêàâàòîðà âіäáóâàєòüñÿ âèäîáóòîê ó êàð’єðі. Â Óêðàїíі âіäêðèòèì ñïîñîáîì äîáóâàþòü ãðàíіò, âàïíÿê, ïіñîê. Çàêðèòèì ñïîñîáîì äîáóâàþòü êîðèñíі êîïàëèíè, ÿêі çàëÿãàþòü íà âåëèêіé ãëèáèíі. Êîðèñíі êîïàëèíè äîáóâàþòü ó ïіäçåìíèõ øàõòàõ. Çàêðèòèì ñïîñîáîì ó íàøіé êðàїíі äîáóâàþòü êàì’ÿíó ñіëü, êàì’ÿíå âóãіëëÿ. Ó ðåçóëüòàòі âèäîáóòêó êîðèñíèõ êîïàëèí íàêîïè÷óþòüñÿ çàëèøêè ïóñòîї ãіðñüêîї ïîðîäè (òåðèêîíè), óòâîðþþòüñÿ êàð’єðè, ïіäçåìíі øàõòè. Ùîá çíèçèòè íåãàòèâíèé âïëèâ íà ëіòîñôåðó, ïðîâîäÿòü ðåêóëüòèâàöіþ. Ðåêóëüòèâàöіÿ – êîìïëåêñ çàõîäіâ ùîäî âіäíîâëåííÿ ïîðóøåíèõ çåìåëü. Íà ìіñöі êàð’єðіâ ñòâîðþþòü øòó÷íі âîäîéìè, ÿêі âèêîðèñòîâóþòü äëÿ ðîçâåäåííÿ ðèáè, ÿê ìіñöå âіäïî÷èíêó, àáî їõ çàñèïàþòü çåìëåþ, íà ÿêіé âèñàäæóþòü ïàðêè, ñàäè, âèðîùóþòü ñіëüñüêîãîñïîäàðñüêі êóëüòóðè. Перегляньте відеофрагмент «Як видобувають корисні копалини?». Дайте відповіді на запитання: Які є способи видобування корисних копалин? Як це здійснюється? Який спосіб видобутку дешевший?

3. ßê äіÿëüíіñòü ëþäèíè çìіíþє çåìíó ïîâåðõíþ. Ãîñïîäàðñüêà äіÿëüíіñòü ëþäèíè çìіíþє ðåëüєô. Ïіä ÷àñ çâåäåííÿ áóäèíêіâ, ïðîêëàäàííÿ äîðіã ÷è ðèòòÿ êàíàëіâ ïîâåðõíÿ âèðіâíþєòüñÿ: çàñèïàþòüñÿ çíèæåííÿ òà çðіçàþòüñÿ ïàãîðáè. Ðîçáóäîâà ìіñò, ñòâîðåííÿ ïðîìèñëîâèõ і ñіëüñüêîãîñïîäàðñüêèõ ïіäïðèєìñòâ є ïðè÷èíîþ ôîðìóâàííÿ áàãàòîêіëîìåòðîâèõ çîí ñóöіëüíîї çàáóäîâè. Ïðèðîäíèé ðåëüєô ó òàêèõ ìіñöÿõ çàìіíþєòüñÿ íà àíòðîïîãåííèé. Àíòðîïîãåííèé ðåëüєô – ðåëüєô, ñòâîðåíèé ó ðåçóëüòàòі ãîñïîäàðñüêîї äіÿëüíîñòі ëþäèíè. Íà ìàëþíêó 83 çîáðàæåíî ìіñöå âèäîáóâàííÿ ãðàíіòó – êàð’єð.

Мал. 83. Кар’єр

Îêðåìі ç íèõ ìîæóòü äîñÿãàòè áàãàòüîõ êіëîìåòðіâ ó øèðèíó. Чи може людська діяльність змінювати форму земної поверхні? Які ще корисні копалини можна видобувати таким способом? Яку загрозу довкіллю може нести спорудження кар’єрів? Що можна зробити, коли запаси корисних копалин у кар’єрі закінчилися? Як можна щонайдовше зберегти на нашій планеті корисні копалини? Що буде, якщо вони зникнуть? Чи можна знайти їм заміну? Які природні корисні копалини використовують для будівництва житла? Дайте відповіді на запитання: 1. Які природні будівельні матеріали ви знаєте? 2. З яких матеріалів можна побудувати частини будинку, позначені на малюнку 84 цифрами? 3. Які гірські породи можна при цьому використати? 4. Які із цих корисних копалин добувають у вашій області? 3

5 1 Мал. 84. Використання гірських порід і мінералів у будівництві

ПРАКТИЧНА РОБОТА. Робота з колекцією корисних копалин 1. Îá’єäíàéòåñÿ ó ãðóïè (4–5 îñіá). Êîæíà ãðóïà ïðàöþє çà ñòîëîì ç êîëåêöієþ ãіðñüêèõ ïîðіä òà ìіíåðàëіâ. 2. Çíàéäіòü ó êîëåêöії âіäîìі âàì êîðèñíі êîïàëèíè. Äå ìîæíà çíàéòè іíôîðìàöіþ ïðî ïîðîäè òà ìіíåðàëè? 3. Ðîçïîäіëіòü îáðàíі êîðèñíі êîïàëèíè íà òðè ãðóïè çà ïîõîäæåííÿì ãіðñüêèõ ïîðіä. 4. Äîáåðіòü ïðèêëàäè âèêîðèñòàííÿ öèõ êîïàëèí ó ïîáóòі òà ãîñïîäàðñüêіé äіÿëüíîñòі ëþäèíè. 5. Ïðåçåíòóéòå ðåçóëüòàò ðîáîòè ãðóïè. 94

Установіть відповідність між спорудами на світлинах (мал. 85) та гірськими породами, які було використано для їх створення.

Мал. 85. Споруди з використанням гірських порід А. Мармур Б. Кам’яні блоки (пісковик) В. Граніт

Ãåîãðàôі÷íі ðåêîðäè. Íà òåðèòîðії Óêðàїíè ìàéæå 20 òèñÿ÷ ðîäîâèù. À öå 117 âèäіâ ðіçíèõ êîðèñíèõ êîïàëèí. Äåÿêі ðîäîâèùà є óíіêàëüíèìè çà ñâîїìè çàïàñàìè òà ÿêіñòþ ñèðîâèíè. Çà çàïàñàìè çàëіçíîї, ìàðãàíöåâîї, òèòàíîâîї é óðàíîâîї ðóäè Óêðàїíà ïîñіäàє ïåðøå ìіñöå ñåðåä êðàїí Єâðîïè. À çà çàïàñàìè íåðóäíèõ (íåìåòàëåâèõ) êîðèñíèõ êîïàëèí – îäíå ç ïðîâіäíèõ ìіñöü ó ñâіòі. Дізнайтеся, які корисні копалини добувають у вашому регіоні. Наведіть приклади гірських порід, з яких виготовляють: а) пам’ятники; б) скло; в) цеглу; г) цемент; д) прикраси.

Коротко про головне Ëіòîñôåðà áàãàòà íà ìіíåðàëüíі ðåñóðñè. Êîðèñíі êîïàëèíè – öå ãіðñüêі ïîðîäè òà ìіíåðàëè, ÿêі ëþäèíà âèêîðèñòîâóє â ãîñïîäàðñòâі áåçïîñåðåäíüî àáî ïіñëÿ îáðîáëåííÿ. Ðåêóëüòèâàöіÿ – êîìïëåêñ çàõîäіâ ùîäî âіäíîâëåííÿ ïîðóøåíèõ çåìåëü.

Перевіряємо себе

1. ×è çàâæäè ìіíåðàëè é ãіðñüêі ïîðîäè òâåðäі? 2. ßêі êîðèñíі êîïàëèíè äîáóâàþòü â îêîëèöÿõ ìіñöåâîñòі, äå âè ïðîæèâàєòå? ßêèé ñïîñіá âèäîáóòêó âèêîðèñòîâóþòü? 3. Âèêîðèñòîâóþ÷è äîäàòêîâі äæåðåëà іíôîðìàöії, ïіäãîòóéòå êîìï’þòåðíó ïðåçåíòàöіþ ïðî îäíó ç ãіðñüêèõ ïîðіä àáî ìіíåðàë. Íàâåäіòü ïðèêëàäè êîðèñíèõ êîïàëèí, ÿêі є ó âàñ äîìà. ßê âè їõ âèêîðèñòîâóєòå? 4. Îöіíіòü ñâîþ ðîáîòó íà óðîöі. Çàêіí÷іòü ðå÷åííÿ: Ìåíå çàöіêàâèëî… ß õî÷ó… ß ìîæó... Проведіть дослідження. З’ясуйте, які гірські породи використано при спорудженні вашого будинку.

Урок узагальнення до теми «Літосфера» 1. Схематично зобразіть частину земної поверхні, на якій відбувся землетрус. Вкажіть на малюнку вогнище та епіцентр землетрусу. 2. Складіть невелике повідомлення про те, як людина може дізнатися про наближення землетрусу. 3. Чому процеси горотворення, вулканізм та землетруси відбуваються в одних і тих самих районах планети? 4. Використовуючи карти атласу, наведіть приклади шести країн, територія яких розташована в зонах активних землетрусів планети. 5. Використовуючи карти атласу та додаткові джерела, наведіть приклади вулканів: Тихоокеанського поясу; Альпійсько-Гімалайського поясу. 6. Чому необхідно вивчати внутрішню будову Землі? Ячим чином вчені це роблять? 7. Що, на вашу думку, потрібно робити, щоб зменшити кількість постраждалих під час землетрусу? 8. На якому материку немає вулканів? 9. Чи є на території України діючі вулкани? 10. Як зміниться абсолютна висота Скандинавських гір через 200 років, якщо швидкість їх підняття становить 2 см на рік і це відбувається рівномірно? 11. Який з вулканів має більшу висоту: той, що має рідку, чи той, що має густу лаву? 12. Виберіть неправильне твердження: 1) Осадові гірські породи утворюються на земній поверхні внаслідок процесів руйнування, перенесення інших гірських порід або як результат життєдіяльності організмів. 2) Метаморфічні гірські породи виникли на великих глибинах під впливом високих температур і тиску. 3) Магматичні гірські породи утворилися в результаті застигання розплавленої магми. 4) Осадові породи за складом і походженням поділяють на уламкові, вулканічні та неорганічні. 5) Магматичні гірські породи можуть утворюватися з магми як у надрах Землі, так і на її поверхні. 6) Метаморфічні та магматичні гірські породи, що потрапили на земну поверхню, можуть руйнуватися в результаті процесів вивітрювання.

Тема 2. Атмосфера § 23. Яку будову має атмосфера Куди ступиш – всюди маєш, хоч не бачиш, а вживаєш. Загадка

► Як називають повітряну оболонку Землі? ► З яких газів складається атмосферне повітря?

1. Ùî òàêå àòìîñôåðà òà ÿêå її çíà÷åííÿ. Íàøó ïëàíåòó îãîðòàє íåâèäèìà ãàçîâà îáîëîíêà – àòìîñôåðà, ÿêà âïëèâàє íà íàøå ñàìîïî÷óòòÿ, ïðàöåçäàòíіñòü, òâîð÷ó àêòèâíіñòü. Àòìîñôåðà – ïîâіòðÿíà îáîëîíêà Çåìëі (ç ãðåö. atmos – «ïàðà» òà sphaira – «êóëÿ», «îáîëîíêà»). Користуючись малюнком 86 та інтернет-ресурсами, складіть розповідь «Як сформувалася сучасна земна атмосфера».

Мал. 86. Чинники, які зумовили утворення атмосфери

Ïîâіòðÿíà îáîëîíêà ðàçîì іç Çåìëåþ çäіéñíþє äîáîâå îáåðòàííÿ íàâêîëî çåìíîї îñі é íàâіòü ðі÷íèé ðóõ íàâêîëî ñîíÿ÷íîї îðáіòè. Âèâ÷åííÿì àòìîñôåðè çàéìàþòüñÿ ìåòåîðîëîãè. Ìåòåîðîëîãіÿ – íàóêà ïðî çåìíó àòìîñôåðó, ÿêà âèâ÷àє її ôіçè÷íі ÿâèùà òà ïðîöåñè. Íàçâà ïîõîäèòü ç ãðåö. måtåîrîs – «ïіäíÿòèé óãîðó», «íåáåñíèé» і logos – «â÷åííÿ». Користуючись малюнком 87, складіть розповідь або створіть малюнок «Значення атмосфери». Розповідь обов’язково супроводжуйте прикладами.

Мал. 87. Значення атмосфери

2. Ùî âõîäèòü äî ñêëàäó àòìîñôåðè. Ïîâіòðÿ – öå ñêëàäíà ñóìіø ðіçíîìàíіòíèõ ãàçіâ, îñíîâíèì ç ÿêèõ є êèñåíü. Спробуємо впевнитися в тому, що у повітрі, яке нас оточує, є кисень. Для цього проведемо дослід. Перегляньте відео за QR-кодом і накресліть у зошиті діаграму «Склад атмосфери».  Поміркуйте і висуньте припущення, до яких природних змін призвело б: а – збільшення кисню в складі повітря; б – зменшення вуглекислого газу в складі повітря. Розгляньте таблицю «Зміна складу земної атмосфери» за QR-кодом. Як ви вважаєте, чи змінюється склад повітря в наш час? Які чинники впливають на склад повітря? Чи впливає діяльність людини на склад атмосфери і процеси, які в ній відбуваються? Наведіть приклади.

3. ßêó áóäîâó ìàє àòìîñôåðà. Àòìîñôåðà Çåìëі ïîäіëÿєòüñÿ íà 5 øàðіâ: òðîïîñôåðà, ñòðàòîñôåðà, ìåçîñôåðà, òåðìîñôåðà, åêçîñôåðà (ìàë. 88). Ìіñöå, äå çàêіí÷óєòüñÿ і ïî÷èíàєòüñÿ êîæåí øàð àòìîñôåðè, âèçíà÷àþòü ÷îòèðè êëþ÷îâі õàðàêòåðèñòèêè: çìіíà òåìïåðàòóðè, õіìі÷íèé ñêëàä, ùіëüíіñòü òà ðóõ ãàçіâ. Êîæåí іç øàðіâ àòìîñôåðè âіäіãðàє ñâîþ ðîëü ó çàõèñòі âñіõ âèäіâ æèòòÿ íà Çåìëі. 98

Розгляньте малюнок 88 «Будова атмосфери», прочитайте текст про будову атмосфери за QR-кодом. Виготуйте модель атмосфери.

Мал. 88. Будова атмосфери Наведіть доказ того, що тропосфера є найважливішим шаром атмосфери для життя людини. Назвіть відмінності в особливостях тропосфери та стратосфери. Яке значення озонового шару? Коли альпіністи й альпіністки підіймаються на Джомолунгму (Еверест), вони зазвичай беруть із собою кисневі балони. Подумайте, з якою метою. Чи долали ви відстані літаком? Якими враженнями можете поділитися? Чи пам’ятаєте, на якій висоті здійснювався політ? Яка температура була за бортом? Цю інформацію надають пасажирам під час польоту. Зверніть на це увагу під час наступних подорожей. Подумайте, чому людям закладає вуха під час зльоту. За потреби скористайтеся підказкою за QR-кодом.

Ãåîãðàôі÷íі ðåêîðäè. Ìàêñèìàëüíà âèñîòà äëÿ ïàñàæèðñüêèõ ëіòàêіâ, âèùå ÿêîї äâèãóíè ïî÷èíàþòü «çàäèõàòèñÿ» âіä íåñòà÷і êèñíþ, – 12 êì. Ó 2012 ðîöі àâñòðіéñüêèé ïàðàøóòèñò Ôåëіêñ Áàóìãàðòåí (ìàë. 89) çäіéñíèâ ñòðèáîê ç âèñîòè 38 êì. Éîãî íàçâàëè «ñòðèáêîì іç êîñìîñó». Äëÿ ñìіëèâöÿ áóëî ñòâîðåíî ñïåöіàëüíèé ñêàôàíäð.

Мал. 89. Фелікс Баумгартен

Як ви вважаєте, від чого повинен був захистити скафандр парашутиста?

4. ×îìó àòìîñôåðà ïîòðåáóє îõîðîíè. Àòìîñôåðíå ïîâіòðÿ çìіíþєòüñÿ ïіä âïëèâîì ïðèðîäíèõ òà àíòðîïîãåííèõ (äіÿëüíіñòü ëþäèíè) ÷èííèêіâ (ìàë. 90).

Мал. 90. Забруднення повітря

Ïðèðîäíå çàáðóäíåííÿ àòìîñôåðíîãî ïîâіòðÿ іñíóâàëî çàâæäè. Îñîáëèâî öåé ïðîöåñ õàðàêòåðíèé äëÿ òåðèòîðії, äå íåìàє àáî ìàëî ðîñëèííîñòі, – ñòåïó, ïóñòåëі. Ïîÿñíіòü ÷îìó. Ç êîæíèì ðîêîì çðîñòàє àíòðîïîãåííå çàáðóäíåííÿ ïîâіòðÿ. Проаналізуйте малюнок 90. За потреби доповніть чинники забруднення атмосфери і зробіть висновок.

Çàáðóäíåííÿ àòìîñôåðíîãî ïîâіòðÿ – öå áóäü-ÿêà çìіíà ñêëàäó і âëàñòèâîñòåé ïîâіòðÿ, ùî íåãàòèâíî âïëèâàє íà ëþäåé, ðîñëèíè і òâàðèí. Âіä ñòàíó àòìîñôåðíîãî ïîâіòðÿ çàëåæèòü ñàìîïî÷óòòÿ і çäîðîâ’ÿ ëþäèíè. Ïðîâîäÿ÷è çàõîäè ùîäî çíèæåííÿ ðіâíÿ çàáðóäíåííÿ ïîâіòðÿ, ìîæíà çìåíøèòè ñêëàäíіñòü ïåðåáіãó õâîðîá ñåðöÿ, ðàêó ëåãåíü, àñòìè, ãîñòðèõ òà õðîíі÷íèõ ðåñïіðàòîðíèõ çàõâîðþâàíü. 100

Âіä çàáðóäíåííÿ ïîâіòðÿ ñòðàæäàþòü і âñі іíøі æèâі іñòîòè, ÿêі çìóøåíі ìіãðóâàòè â ïîøóêàõ ÷èñòіøîãî ñåðåäîâèùà іñíóâàííÿ. Назвіть чинники, які найбільше забруднюють повітря у вашій місцевості.

Коротко про головне Àòìîñôåðà – ïîâіòðÿíà îáîëîíêà Çåìëі, ùî ñêëàäàєòüñÿ ç 5 øàðіâ. Ïîâіòðÿ – ñóìіø ãàçіâ. Íàéâàæëèâіøèì äëÿ æèòòÿ є êèñåíü. Àòìîñôåðà çìіíþєòüñÿ ïіä âïëèâîì ïðèðîäíèõ òà àíòðîïîãåííèõ ÷èííèêіâ, òîìó ïîòðåáóє îõîðîíè.

Перевіряємо себе

1. Íàçâіòü îñîáëèâîñòі Çåìëі, ÿêі äàþòü îðãàíіçìàì ìîæëèâіñòü іñíóâàòè íà íіé. ßêèé øàð àòìîñôåðè є äóæå âàæëèâèì äëÿ âñüîãî æèâîãî? 2. ßê çìіíþєòüñÿ ùіëüíіñòü àòìîñôåðíîãî ïîâіòðÿ ç âèñîòîþ? 3. Çâàæàþ÷è íà àêòóàëüíіñòü і ïîòðåáè ëþäñüêîãî ðîçâèòêó, ñïðîãíîçóéòå íàïðÿìè äîñëіäæåíü àòìîñôåðè â ìàéáóòíüîìó. 4. Ùî ìîæåòå çðîáèòè âè, ùîá çìåíøèòè çàáðóäíåííÿ ïîâіòðÿ? Íàçâіòü òðè íàéâàæëèâіøі, íà âàøó äóìêó, çàõîäè. Ïîðіâíÿéòå çàïðîïîíîâàíі âàìè çàõîäè іç çàõîäàìè, ïîäàíèìè íà ñõåìі çà QR-êîäîì. 5. Îöіíіòü ñâîþ äіÿëüíіñòü íà óðîöі. Äàéòå âіäïîâіäі íà çàïèòàííÿ: Ùî íîâîãî äіçíàëèñÿ íà óðîöі? Õòî і ÿê äîïîìàãàâ âèêîíóâàòè çàâäàííÿ? ßêі çíàííÿ, îòðèìàíі íà óðîöі, çíàäîáëÿòüñÿ â ìàéáóòíüîìó? Чи відомо, де закінчується земна атмосфера та починається космос? Прочитайте інформацію за QR-кодом і дайте відповідь на запитання. Дізнайтеся, які планети Сонячної системи мають повітряну оболонку.

§ 24. Як нагрівається атмосферне повітря Сонце світить не для кількох дерев і квітів, а для великої радості світу. Генрі Ворд Бічер, американський публіцист ► Прочитайте вислів Генрі Бічера. Що ви знаєте про значення Сонця для всього живого на Землі? ► Пригадайте, чи рівномірно Сонце нагріває земну поверхню. ► Як змінюється температура повітря впродовж доби, року?

101

1. ßê ðîçïîäіëÿєòüñÿ ñîíÿ÷íà åíåðãіÿ â àòìîñôåðі. Ãîëîâíèì äæåðåëîì åíåðãії äëÿ âñіõ ïðîöåñіâ, ÿêі âіäáóâàþòüñÿ íà ïîâåðõíі Çåìëі, є Ñîíöå. Äî ïîâåðõíі íàøîї ïëàíåòè äîõîäèòü ëèøå íåçíà÷íà ÷àñòèíà ñîíÿ÷íîї åíåðãії. Ðîçãëÿíåìî øëÿõè ñîíÿ÷íîãî ïðîìіííÿ â àòìîñôåðі. За малюнком 91 з’ясуйте, яка частина енергії Сонця доходить до Землі й поглинається нею, тобто витрачається на її нагрівання. Поглинається повітрям та хмарами и (20 %)

100 %

Відбивається земною поверхнею (3 %)

Відбивається хмарами і розсіюється ся повітрям ((30 0 %) %)

Поглинається земною поверхнею поверхн нею (47 %)) Мал. 91. Розподіл сонячної енергії

×àñòèíà ñîíÿ÷íèõ ïðîìåíіâ ïîãëèíàєòüñÿ, ðîçñіþєòüñÿ ó òðîïîñôåðі é âіäáèâàєòüñÿ íàçàä ó êîñìі÷íèé ïðîñòіð, à ÷àñòèíà âèòðà÷àєòüñÿ íà ïåðåòâîðåííÿ êèñíþ íà îçîí. Òåìïåðàòóðà íèæíіõ øàðіâ àòìîñôåðíîãî ïîâіòðÿ çàëåæèòü âіä òåìïåðàòóðè ïîâåðõíі, íàä ÿêîþ âîíî ïåðåáóâàє. Ñîíÿ÷íå ïðîìіííÿ, ïðîõîäÿ÷è êðіçü ïðîçîðå ïîâіòðÿ, ìàéæå íå íàãðіâàє éîãî. Íàòîìіñòü íàãðіâàєòüñÿ çåìíà ïîâåðõíÿ, і âæå âіä íåї ïðîãðіâàєòüñÿ ïîâіòðÿ (ìàë. 92).

Мал. 92. Нагрівання повітря Користуючись малюнком 92, розкажіть одне одному, як відбувається нагрівання повітря.

102

Дослідіть, що тепліше в сонячний день – віконне скло чи підвіконня. Свою думку обґрунтуйте.

2. Âіä ÷îãî çàëåæèòü òåìïåðàòóðà íàãðіâàííÿ ïіäñòèëüíîї ïîâåðõíі. Òåìïåðàòóðà íàãðіâàííÿ ïîâåðõíі çàëåæèòü âіä êóòà ïàäіííÿ ñîíÿ÷íèõ ïðîìåíіâ. Ùî áіëüøèé êóò ïàäіííÿ ïðîìåíіâ, òî âèùà òåìïåðàòóðà íàãðіâàííÿ ïіäñòèëüíîї ïîâåðõíі. І íàâïàêè, òàì, äå êóò ïàäіííÿ ñîíÿ÷íèõ ïðîìåíіâ íåâåëèêèé, ïîâåðõíÿ íàãðіâàєòüñÿ ìåíøå (ìàë. 93). А t оС = ?

Б t оС = ? В t оС = ?

90о

55 5о

2 о 25

Мал. 93. Залежність нагрівання підстильної поверхні від кута падіння сонячних променів Користуючись малюнком 93, припустіть, які показники температури повітря, вказані нижче, відповідають буквам А, Б, В. 1. +12 С. 2. +17 С. 3. +26 С.

Ïîâåðõíþ Çåìëі (ґðóíò, âîäà, ñíіã, ëіä, ðîñëèííіñòü), ÿêà âçàєìîäіє ç àòìîñôåðîþ, îáìіíþþ÷èñü іç íåþ òåïëîì і âîëîãîþ, íàçèâàþòü ïіäñòèëüíîþ ïîâåðõíåþ. Щоб переконатися в залежності температури поверхні від кута падіння сонячних променів, проведіть дослід у групі. Вам знадобляться: ліхтарик, крейда. Спрямуйте промінь ліхтарика на рівну поверхню під прямим кутом. Зверніть увагу на освітлену ділянку. Обведіть її крейдою. Змініть кут падіння світла та знову обведіть освітлену ділянку. З’ясуйте, у якому випадку поверхня освітлюється краще. Зробіть висновок.

Âåëè÷èíà íàãðіâàííÿ çàëåæèòü âіä çäàòíîñòі ïіäñòèëüíîї ïîâåðõíі âіäáèâàòè òà ïîãëèíàòè ñîíÿ÷íó åíåðãіþ. Òåìíà ïîâåðõíÿ íàãðіâàєòüñÿ øâèäøå, à ñâіòëà – ïîâіëüíіøå, áî ñâіòëі êîëüîðè âіäáèâàþòü ÷àñòèíó ñîíÿ÷íîãî ïðîìіííÿ, íå ïîãëèíàþ÷è òåïëîâîї åíåðãії, ÿêó âîíî íåñå. 3. ßê çìіíþєòüñÿ òåìïåðàòóðà ïîâіòðÿ âïðîäîâæ äîáè. Ó ïîëóäåíü êóò ïàäіííÿ ñîíÿ÷íèõ ïðîìåíіâ çáіëüøóєòüñÿ, 103

і ïîâåðõíÿ ïðîãðіâàєòüñÿ ñèëüíіøå. Cîíÿ÷íі ïðîìåíі â àòìîñôåðі âðàíöі é óâå÷åðі ÷åðåç ìàëèé êóò ïàäіííÿ äîëàþòü ó 35 ðàçіâ äîâøó âіäñòàíü, íіæ ó ïîëóäåíü. Öå çóìîâëþє їõíє ðîçñіþâàííÿ é ïîãëèíàííÿ àòìîñôåðîþ. Îòæå, ïðîòÿãîì äîáè òåìïåðàòóðà çíà÷íî çìіíþєòüñÿ. Íàéíèæ÷à òåìïåðàòóðà ñïîñòåðіãàєòüñÿ âðàíöі ïåðåä ñõîäîì Ñîíöÿ, à íàéâèùà – ïіñëÿ ïîëóäíÿ (ìàë. 94).

+4 C

+14 C Ранок

+10 C День

Ніч

Мал. 94. Температура повітря в різний час доби в м. Києві 29.04.2023

4. ßê âèìіðþþòü òåìïåðàòóðó ïîâіòðÿ. Äëÿ âèìіðþâàííÿ òåìïåðàòóðè ïîâіòðÿ òåðìîìåòðè ðîçìіùóþòü íà ìåòåîðîëîãі÷íèõ ñòàíöіÿõ ó ñïåöіàëüíèõ áóäêàõ, çàõèùåíèõ âіä ïðÿìèõ ñîíÿ÷íèõ ïðîìåíіâ. Òóò ïðîâîäÿòü ñïîñòåðåæåííÿ çà òåìïåðàòóðîþ ïîâіòðÿ íå ìåíøå íіæ òðè÷і íà äîáó. Ùîá ïîðіâíÿòè òåìïåðàòóðó ðіçíèõ äіá, âèçíà÷àþòü ñåðåäíüîäîáîâó òåìïåðàòóðó. Âîíà є ñåðåäíіì àðèôìåòè÷íèì ÷èñëîì ïîêàçíèêіâ òåìïåðàòóðè ïðîòÿãîì äîáè. Òàê ñàìî âèðàõîâóþòü ñåðåäíüîìіñÿ÷íó òà ñåðåäíüîðі÷íó òåìïåðàòóðè. Íà îñíîâі ñïîñòåðåæåíü çà òåìïåðàòóðîþ ñêëàäàþòü ãðàôіêè òåìïåðàòóð. Середньодобова температура =

Сума температур, отриманих у результаті вимірювань упродовж доби Число вимірювань

Ðіçíèöÿ ìіæ íàéâèùèìè é íàéíèæ÷èìè ïîêàçíèêàìè òåìïåðàòóð ïðîòÿãîì ïåâíîãî ïåðіîäó ÷àñó íàçèâàєòüñÿ àìïëіòóäîþ êîëèâàíü òåìïåðàòóð. Âèçíà÷àþòü äîáîâó, ìіñÿ÷íó òà ðі÷íó àìïëіòóäè. Äîáîâà àìïëіòóäà òåìïåðàòóð íà Çåìëі íåîäíàêîâà. Âåëèêі äîáîâі êîëèâàííÿ òåìïåðàòóðè â òðîïіêàõ ïîÿñíþþòü çíà÷íîþ ïðîçîðіñòþ àòìîñôåðè.  Як прозорість атмосфери впливає на температуру повітря? Наведіть приклади.

104

Íà ïîëþñàõ ó ïîëÿðíèé äåíü òåìïåðàòóðà âïðîäîâæ äîáè ìàéæå íå çìіíþєòüñÿ. Íåçíà÷íîþ є òàêîæ àìïëіòóäà íàä îêåàíàìè òà íà åêâàòîðі. Ïîäóìàéòå ÷îìó.

ПРАКТИКУМ. Визначення середньодобової і середньомісячної температур 1. Ðîçãëÿíüòå ãðàôіê çìіíè òåìïåðàòóðè ïîâіòðÿ âïðîäîâæ äîáè (ìàë. 95). Ç’ÿñóéòå: à) î êîòðіé ãîäèíі äîáè òåìïåðàòóðà äîñÿãëà ìіíіìóìó; á) î êîòðіé ãîäèíі äîáè òåìïåðàòóðà áóëà íàéâèùîþ; â) ÿêà àìïëіòóäà òåìïåðàòóð; ã) ÿêà ñåðåäíüîäîáîâà òåìïåðàòóðà.

Мал. 95. Графік зміни температури повітря впродовж доби

2. Íà ãðàôіêó (ìàë. 96) çîáðàæåíî ñåðåäíüîìіñÿ÷íі òåìïåðàòóðè ïîâіòðÿ â ìіñòі Êèєâі ó 2022 ðîöі. Ðîçãëÿíüòå ãðàôіê ðі÷íîãî õîäó òåìïåðàòóðè і äàéòå âіäïîâіäі íà çàïèòàííÿ. À. ßêèé ìіñÿöü áóâ íàéòåïëіøèé ó ðîöі? Á. ßêèé ìіñÿöü áóâ íàéõîëîäíіøèé? Â. ßêà ðі÷íà àìïëіòóäà òåìïåðàòóð? Мал. 96. Річна температура

3. Øåñòèêëàñíèêè êèїâñüêîї повітря øêîëè ñïîñòåðіãàëè çà ñåðåäíüîäîáîâîþ òåìïåðàòóðîþ ïîâіòðÿ â ìіñòі âïðîäîâæ êâіòíÿ і äàíі çàïèñóâàëè â òàáëèöþ. Ïðîàíàëіçóéòå їõ і âèçíà÷òå, ÿêà áóëà ñåðåäíÿ òåìïåðàòóðà ïîâіòðÿ â ìіñòі Êèєâі ó êâіòíі 2022 ðîêó. 105

Дні місяця

Температура, С

Дні місяця

Температура, С

Дні місяця

Температура, С

Ãåîãðàôі÷íі ðåêîðäè. Òåìïåðàòóðíèé ìàêñèìóì íà Çåìëі áóâ çàðåєñòðîâàíèé ó ì. Òðèïîëі (ïіâíі÷ Àôðèêè) – +58 Ñ. Íàéíèæ÷ó òåìïåðàòóðó –89,6 Ñ çàðåєñòðîâàíî íà íàóêîâіé ñòàíöії «Êóïîë Ôóäçі» â Àíòàðêòèäі. Ó íàøіé êðàїíі òåìïåðàòóðíèé ìàêñèìóì +42 Ñ ñïîñòåðіãàâñÿ íà ìåòåîñòàíöії Ëóãàíñüêà, à ìіíіìóì –43 Ñ – â Óêðàїíñüêèõ Êàðïàòàõ. 5. ßê çìіíþєòüñÿ òåìïåðàòóðà ç âèñîòîþ. Ðåëüєô ìіñöåâîñòі òàêîæ âïëèâàє íà òåìïåðàòóðó ïîâіòðÿ, îñêіëüêè ïіâäåííі ñõèëè ãіð êðàùå ïðîãðіâàþòüñÿ, íіæ ïіâíі÷íі. Âîäíà ïîâåðõíÿ íàãðіâàєòüñÿ ïîâіëüíіøå, íіæ ùіëüíèé ґðóíò, àëå ïîâіëüíіøå é îõîëîäæóєòüñÿ. Êðіì òîãî, íà òåìïåðàòóðó âïëèâàþòü âіòðè, ïåðåìіùåííÿ ïîâіòðÿíèõ ìàñ, ïðîçîðіñòü àòìîñôåðè, õìàðíіñòü, îïàäè, âèñîòà íàä ðіâíåì ìîðÿ, íàÿâíіñòü âîäîéì òîùî. Îñêіëüêè àòìîñôåðà íàãðіâàєòüñÿ çà ðàõóíîê åíåðãії, ÿêó ïîãëèíóëà ïіäñòèëüíà ïîâåðõíÿ, òî íàéêðàùå íàãðіâàєòüñÿ її íèæíіé øàð. Ç âèñîòîþ òåìïåðàòóðà â òðîïîñôåðі çíèæóєòüñÿ â ñåðåäíüîìó íà 6 Ñ ïðè çáіëüøåííі âèñîòè íà 1 êì. Íà ìåæі ìіæ òðîïîñôåðîþ і ñòðàòîñôåðîþ òåìïåðàòóðà çìіíþєòüñÿ âіä –83 äî –53 Ñ. Ó íèæíіé ÷àñòèíі ñòðàòîñôåðè òåìïåðàòóðà ç âèñîòîþ âæå íå çíèæóєòüñÿ. Âîíà çàëèøàєòüñÿ ìàéæå ñòàëîþ, à âèùå 25 êì ïî÷èíàє çíîâó çðîñòàòè, äîñÿãàþ÷è ìàêñèìàëüíîãî çíà÷åííÿ 0 Ñ íà ìåæі ñòðàòîñôåðè і ìåçîñôåðè (áëèçüêî 55 êì). Визначте температуру повітря на вершині гори висотою 4200 м, якщо біля її підніжжя, яке розташоване на висоті 500 м над рівнем моря, температура становить + 25 °С. Температура – найважливіший екологічний чинник, на який реагують усі живі істоти. Вона впливає на життєдіяльність людей. При темпе-

106

ратурі повітря понад 30 °С працездатність людини починає падати. Потреба у воді у кожної людини – приблизно 30 мг води на кілограм ваги. Порахуй, скільки води потрібно випивати тобі у спекотні дні.

Коротко про головне Òåìïåðàòóðà íàãðіâàííÿ ïîâåðõíі Çåìëі çàëåæèòü âіä êóòà ïàäіííÿ ñîíÿ÷íèõ ïðîìåíіâ. Íà îñíîâі ñïîñòåðåæåíü çà òåìïåðàòóðîþ ñêëàäàþòü ãðàôіê õîäó òåìïåðàòóð çà äîáó, ìіñÿöü, ðіê. Ðіçíèöþ ìіæ íàéâèùèìè é íàéíèæ÷èìè ïîêàçíèêàìè òåìïåðàòóð ïðîòÿãîì ïåâíîãî ïåðіîäó ÷àñó íàçèâàþòü àìïëіòóäîþ êîëèâàíü òåìïåðàòóð. Ç âèñîòîþ òåìïåðàòóðà â òðîïîñôåðі çíèæóєòüñÿ â ñåðåäíüîìó íà 6 Ñ ïðè çáіëüøåííі âèñîòè íà 1 êì.

Перевіряємо себе 1. Ïîÿñíіòü, âіä ÷îãî çàëåæèòü òåìïåðàòóðà àòìîñôåðíîãî ïîâіòðÿ Çåìëі. 2. Ùî òàêå ñåðåäíüîäîáîâà, ñåðåäíüîìіñÿ÷íà, ñåðåäíüîðі÷íà òåìïåðàòóðè? ßê їõ âèçíà÷àþòü? 3. Ç ÿêîþ ìåòîþ ïðîâîäÿòüñÿ ñïîñòåðåæåííÿ çà òåìïåðàòóðîþ? 4. Ùî íàçèâàþòü ïіäñòèëüíîþ ïîâåðõíåþ? ßê її âëàñòèâîñòі âïëèâàþòü íà íàãðіâàííÿ àòìîñôåðíîãî ïîâіòðÿ? 5. Ïîÿñíіòü, ÷îìó òåìïåðàòóðà ïîâіòðÿ çíèæóєòüñÿ ç âèñîòîþ. 6. Îöіíіòü ñâîþ ðîáîòó íà óðîöі. Íàçâіòü òðè ìîìåíòè, ÿêі ó âàñ âèéøëè äîáðå, і çàïðîïîíóéòå îäíó äіþ, ÿêà íàäàëі ïîêðàùèòü âàøó ðîáîòó. Що ви знаєте про «озонові діри» в атмосфері? З’ясуйте, чому вони виникають. Як вони впливають на здоров’я людини? Скористайтеся інтернет-ресурсами та QR-кодом.

§ 25. Чому змінюється атмосферний тиск Розум людини полягає не лише у знанні, а й у вмінні застосовувати ці знання. Арістотель, давньогрецький науковець-енциклопедист ► У якому шарі атмосфери зосереджено 99,5 % атмосферного повітря? ► Як змінюється густина атмосферного повітря з висотою?

1. Ùî òàêå àòìîñôåðíèé òèñê. Âè âæå çíàєòå, ùî íàøó Çåìëþ îãîðòàє íåâèäèìà ïîâіòðÿíà «êîâäðà» – àòìîñôåðà. Ñòîâï ïîâіòðÿ âіä ïîâåðõíі Çåìëі äî âåðõíüîї ìåæі àòìîñôå107

ðè òèñíå íà ïîâåðõíþ Çåìëі іç ñèëîþ â ñåðåäíüîìó 1,033 êã/ñì2 (ìàë. 97). Ó òåõíіöі òàêó âåëè÷èíó ïðèéìàþòü çà îäèíèöþ òèñêó é íàçèâàþòü її 1 àòìîñôåðà. Ñèëó, ç ÿêîþ ïîâіòðÿ òèñíå íà îäèíèöþ ïëîùі çåìíîї ïîâåðõíі é íà âñі ðîçòàøîâàíі íà íіé òіëà, íàçèâàþòü àòìîñôåðíèì òèñêîì. У середньому поверхня людського тіла становить близько 1,5 м2. З’ясуйте, з якою силою тисне на нас повітря. Площа долоні дорівнює 60 см2. Обчисліть тиск, що чинить атмосфера на долоню.

Мал. 97. Тиск повітря

Ëþäèíà íå âіä÷óâàє àòìîñôåðíîãî òèñêó, îñêіëüêè âіí óðіâíîâàæóєòüñÿ ç її âíóòðіøíіì òèñêîì. ×è äîâîäèëîñÿ âàì áà÷èòè, ÿê âèìіðþþòü òèñê ó ëþäèíè? Ç ÿêîþ ìåòîþ öå ðîáëÿòü? Для того щоб довести існування атмосферного тиску, проведіть експеримент.

2. ×èì âèìіðþþòü àòìîñôåðíèé òèñê. Àòìîñôåðíèé òèñê âèìіðþþòü ïðèëàäîì, ÿêèé íàçèâàєòüñÿ áàðîìåòð (ç ãðåö. áàðîñ – «âàãà», «òèñê», ìåòðîí – «ìіðà»). Скориставшись QR-кодом, дізнайтеся, хто винайшов прилад для вимірювання атмосферного тиску. У яких одиницях його вимірюють?

Áàðîìåòðè áóâàþòü äâîõ âèäіâ: ðіäèííèé – ðòóòíèé і áàðîìåòð-àíåðîїä (ìàë. 98).

Мал. 98. Барометри: а – ртутний барометр; б – барометр-анероїд

108

Çà äîïîìîãîþ ðòóòíîãî áàðîìåòðà ïðîâîäÿòü íàéòî÷íіøі âèìіðþâàííÿ àòìîñôåðíîãî òèñêó. Ðòóòíèé áàðîìåòð ãðîìіçäêèé, à ïàðè ðòóòі äóæå íåáåçïå÷íі äëÿ ëþäèíè. Òîìó äëÿ âèìіðþâàííÿ àòìîñôåðíîãî òèñêó âèêîðèñòîâóþòü çðó÷íèé, àëå ìåíø òî÷íèé ïðèëàä – áàðîìåòð-àíåðîїä. Îñíîâíèé éîãî åëåìåíò – ãåðìåòè÷íà ìåòàëåâà êîðîáî÷êà ç òîíêèìè ñòіíêàìè, ç ÿêîї âèêà÷àíî ïîâіòðÿ. Êîëè òèñê çìіíþєòüñÿ, ñòіíêè ñòèñêàþòüñÿ àáî ðîçøèðþþòüñÿ, і ìåòàëåâà ïðóæèíà, ïðèêðіïëåíà ç îäíîãî áîêó äî ñòіíêè, à ç іíøîãî – äî ìåõàíіçìó çі ñòðіëêîþ, ïåðåäàє öі çìіíè íà öèôåðáëàò. Íà íüîìó – øêàëà â ìіëіìåòðàõ ðòóòíîãî ñòîâïà (ìì ðò. ñò.) і ïàñêàëÿõ (Ïà). 3. ×îìó çìіíþєòüñÿ àòìîñôåðíèé òèñê. Âè âæå çíàєòå, ùî àòìîñôåðíèé òèñê âèìіðþþòü ó ìіëіìåòðàõ ðòóòíîãî ñòîâïà. Õàðàêòåðèçóþ÷è àòìîñôåðíèé òèñê, âèêîðèñòîâóþòü ñëîâà: âèñîêèé (Â) і íèçüêèé (Í). Íîðìàëüíèì ïðèéíÿòî ââàæàòè àòìîñôåðíèé òèñê íà ðіâíі ìîðÿ ïðè òåìïåðàòóðі ïîâіòðÿ 0 Ñ, âіí ñòàíîâèòü 760 ìì ðò. ñò. ßêùî òèñê ìåíøèé, éîãî ââàæàþòü ïîíèæåíèì, ÿêùî âèùèé – ïіäâèùåíèì. Шестикласник запропонував проаналізувати дані вимірювання атмосферного тиску впродовж тижня. Ознайомившись із показниками, він заявив, що підвищений тиск спостерігався тричі. Чи погоджуєтеся ви з його думкою? День тижня Атмосферний тиск, мм рт. ст.

1 день 2 день 3 день 4 день 5 день 6 день 7 день 788

748

758

763

788

785

760

Àòìîñôåðíèé òèñê çìіíþєòüñÿ òàêîæ óïðîäîâæ äîáè. Öå ïîâ’ÿçàíî çі çìіíîþ òåìïåðàòóðè ïîâіòðÿ. Ïіä ÷àñ íàãðіâàííÿ çáіëüøóєòüñÿ îá’єì ïîâіòðÿ, âîíî ñòàє ìåíø ùіëüíèì – àòìîñôåðíèé òèñê çíèæóєòüñÿ. Çâîðîòíèé ïðîöåñ âіäáóâàєòüñÿ ïðè îõîëîäæåííі: õîëîäíå ïîâіòðÿ ñòèñêàєòüñÿ, ñòàє áіëüø ùіëüíèì, îá’єì çìåíøóєòüñÿ – àòìîñôåðíèé òèñê çðîñòàє. Îòæå, ïðè ïіäâèùåííі òåìïåðàòóðè ïîâіòðÿ àòìîñôåðíèé òèñê çíèæóєòüñÿ, ïðè çíèæåííі – çðîñòàє. Òîìó äîáîâèé ìàêñèìóì òèñêó ñïîñòåðіãàєòüñÿ âíî÷і, à ìіíіìóì – ïіñëÿ ïîëóäíÿ. Обговоріть, чому впродовж року на суходолі максимум тиску припадає на зиму, а мінімум – на літо.

109

Чому дим із заводських труб підіймається вгору? Що відбувалося б, якби він не підіймався, а накопичувався біля земної поверхні?

4. ßê çìіíþєòüñÿ àòìîñôåðíèé òèñê ç âèñîòîþ. Íà çåìíó ïîâåðõíþ òèñíå ñòîâï àòìîñôåðíîãî ïîâіòðÿ, ùî ðîçòàøîâóєòüñÿ íàä íåþ. Ùî ìåíøà âèñîòà öüîãî ñòîâïà, òî ìåíøèì áóäå àòìîñôåðíèé òèñê (ìàë. 99).

Мал. 99. Зміна тиску і температури повітря з висотою

Îòæå, ç âèñîòîþ àòìîñôåðíèé òèñê çìåíøóєòüñÿ â ñåðåäíüîìó íà 1 ìì ðò. ñò. íà êîæíі 10 ì, àáî íà 100 ìì ðò. ñò. íà êîæíі 1000 ì (áàðè÷íèé ñòóïіíü). Òîìó çà äîïîìîãîþ áàðîìåòðà ìîæíà âèçíà÷èòè âіäíîñíó âèñîòó ìіñöåâîñòі. 1. Визначте відносну висоту горба, якщо різниця в атмосферному тиску біля підніжжя і на вершині становить 6 мм. 2. Розгляньте малюнок 100. З’ясуйте: А. У якій точці атмосферний тиск буде найменший. Б. У якій точці атмосферний тиск буде найбільший. Поясніть причину різниці атмосферного тиску в цих точках.

Мал. 100

110

Обговоріть, як змінюється атмосферний тиск, коли настає: а) похолодання; б) потепління. Поясніть причини зміни атмосферного тиску зі зміною температури.

Ãåîãðàôі÷íі ðåêîðäè. Íàéâèùèé àòìîñôåðíèé òèñê çàôіêñîâàíî 12 ãðóäíÿ 1968 ðîêó íà ïіâíî÷і Ñèáіðó. Òèñê ïîâіòðÿ íà ðіâíі ìîðÿ äîñÿãàâ 1133,3 ãÏà. Íàéíèæ÷èé àòìîñôåðíèé òèñê (880 ãÏà) áóëî çàðåєñòðîâàíî â öåíòðі óðàãàíó Äæіìáåð ó Òèõîìó îêåàíі 12 âåðåñíÿ 1988 ðîêó. 5. ßê çìіíè â àòìîñôåðі âïëèâàþòü íà çäîðîâ’ÿ ëþäèíè. Êîæíà òðåòÿ äîðîñëà ëþäèíà äóæå ÷óòëèâà äî çìіí ïîãîäè. Äèñêîìôîðò âіä êîëèâàíü ïîãîäíèõ óìîâ, ìàãíіòíèõ áóð, ñîíÿ÷íîї àêòèâíîñòі âіä÷óâàþòü íàñàìïåðåä òі, õòî ìàє çàõâîðþâàííÿ ñåðöåâî-ñóäèííîї ñèñòåìè (ìàë. 101). Òàêèõ ëþäåé íàçèâàþòü ìåòåî- àáî êåðîñî÷óòëèâèìè (ãðåö. kerros – «ïîãîäà»). різкі зміни погоди за короткий проміжок часу

особливо метеочутливі діти до року, підлітки, жінки будь-якого віку, а також люди похилого віку

ПРОЯВ МЕТЕОЧУТЛИВОСТІ головні болі стомлюваність, сонливість магнітні безпричинне хвилювання, бурі дратівливість підвищення артеріального тиску почастішання серцебиття п болі в животі, не пов’язані б з прийомом їжі

Мал. 101. Вплив погоди на здоров’я людини

Âïëèâ àòìîñôåðíîãî òèñêó, òåìïåðàòóðè íàâêîëèøíüîãî ñåðåäîâèùà, ðіâíÿ âîëîãîñòі, øâèäêîñòі âіòðó òà áàãàòüîõ іíøèõ ÷èííèêіâ íà îðãàíіçì ëþäèíè âèâ÷àє íàóêà áіîìåòåîðîëîãіÿ. Îïòèìàëüíå çíà÷åííÿ àòìîñôåðíîãî òèñêó, çà ÿêîãî ëþäèíà ïî÷óâàєòüñÿ íàéáіëüø êîìôîðòíî, – 760 ìì ðò. ñò. Ðіçêі ïåðåõîäè ìіæ ïіäâèùåíèì і íîðìàëüíèì àòìîñôåðíèì òèñêîì óêðàé íåãàòèâíî ïîçíà÷àþòüñÿ íà çäîðîâ’ї ëþäèíè. Òîìó ëþäè, ÿêі ïðîôåñіéíî çàéìàþòüñÿ àëüïіíіç111

ìîì, ìîæóòü ìàòè ñõèëüíіñòü äî òàê çâàíîї ãіðñüêîї õâîðîáè. Îñíîâíîþ її ïðè÷èíîþ є íåñòà÷à êèñíþ â êðîâі. Ùîá çàïîáіãòè öüîìó, àëüïіíіñòè, ïіäіéìàþ÷èñü âèñîêî â ãîðè, áåðóòü іç ñîáîþ çàïàñè êèñíþ.

Коротко про головне Àòìîñôåðíèé òèñê – ñèëà, ç ÿêîþ ïîâіòðÿ òèñíå íà îäèíèöþ ïëîùі çåìíîї ïîâåðõíі é íà âñі ðîçòàøîâàíі íà íіé òіëà. Éîãî âèìіðþþòü áàðîìåòðîì ó ìіëіìåòðàõ ðòóòíîãî ñòîâïà òà â ãÏà. Àòìîñôåðíèé òèñê çàëåæèòü âіä òåìïåðàòóðè ïîâіòðÿ òà âèñîòè ìіñöåâîñòі. Íîðìàëüíèé àòìîñôåðíèé òèñê ñòàíîâèòü 760 ìì ðò. ñò. Ðіçêі çìіíè àòìîñôåðíîãî òèñêó íåãàòèâíî âïëèâàþòü íà çäîðîâ’ÿ ëþäèíè.

Перевіряємо себе 1. Âèçíà÷òå îáëàñòі âèñîêîãî (Â) і íèçüêîãî (Í) òèñêó çà êëіìàòè÷íîþ êàðòîþ àòëàñó. 2. ßêà âèñîòà ãîðè, ÿêùî áіëÿ ïіäíіææÿ àòìîñôåðíèé òèñê ñòàíîâèòü 750 ìì ðò. ñò., à íà âåðøèíі – 715 ìì ðò. ñò.? 3. Âèçíà÷òå íîðìàëüíèé àòìîñôåðíèé òèñê äëÿ âàøîї ìіñöåâîñòі (ç óðàõóâàííÿì її âèñîòè íàä ðіâíåì ìîðÿ). 4. Îöіíіòü ñâîþ ðîáîòó íà óðîöі. Äàéòå âіäïîâіäі íà çàïèòàííÿ: Íàñêіëüêè âèïðàâäàëèñÿ âàøі î÷іêóâàííÿ? Ùî íå âèïðàâäàëîñÿ і ÷îìó? ßêі çíàííÿ òà âìіííÿ âàì çíàäîáëÿòüñÿ â ïîâñÿêäåííîìó æèòòі? Спостереженнями встановлено, що понад 600 різних видів тварин і понад 400 різних видів рослин помітно реагують на можливі зміни в атмосфері. Користуючись інтернет-ресурсами, підготуйте повідомлення і доберіть світлини про «живих барометрів» свого краю. Разом у класі створіть лепбук «Живі барометри нашого краю».

§ 26. Урок-практикум. Розв’язування задач на визначення температури повітря та атмосферного тиску ► Що таке атмосферний тиск? Якими приладами його вимірюють? ► Як змінюється температура повітря з висотою? ► Яке значення атмосферного тиску вважають нормальним? ► Як визначити середньодобову (середньомісячну) температуру повітря?

1. Âèçíà÷òå òåìïåðàòóðó ïîâіòðÿ íà âåðøèíі ã. Ãîâåðëà, ÿêùî áіëÿ її ïіäíіææÿ (àáñîëþòíà âèñîòà – 800 ì) âîíà ñòàíîâèòü +18 Ñ. 112

2. Âèçíà÷òå, ÿêîþ áóäå òåìïåðàòóðà ïîâіòðÿ íà âèñîòі 3 êì, ÿêùî íà ðіâíі ìîðÿ âîíà ñòàíîâèòü +24 Ñ. 3. Âèçíà÷òå, ÿêîþ áóäå òåìïåðàòóðà ïîâіòðÿ çà áîðòîì ëіòàêà, ÿêèé ëåòèòü íà âèñîòі 8000 ì, ÿêùî áіëÿ çåìíîї ïîâåðõíі âîíà ñòàíîâèòü +22 Ñ. 4. Âèçíà÷òå, ÿêîї òåìïåðàòóðè ñëіä ÷åêàòè àëüïіíіñòêàì ïðè ïіäéîìі íà ãîðó Äæîìîëóíãìà (Åâåðåñò) íà âèñîòі 2000 ì, 6000 ì òà íà âåðøèíі, ÿêùî áіëÿ ïіäíіææÿ ãîðè â öåé ÷àñ âîíà ñòàíîâèòü +4 Ñ. 5. Âèçíà÷òå àòìîñôåðíèé òèñê íà âåðøèíі ãîðè Ãîâåðëà (2061 ì), ÿêùî íà âèñîòі 183 ì âіí ó öåé ÷àñ ñòàíîâèòü 720 ìì ðò. ñò. 6. Ðîçðàõóéòå àòìîñôåðíèé òèñê äëÿ çàçíà÷åíèõ íàñåëåíèõ ïóíêòіâ: Îäåñà (àáñîëþòíà âèñîòà – 50 ì); Òåðíîïіëü (àáñîëþòíà âèñîòà – 320 ì); Áðàçèëіà (àáñîëþòíà âèñîòà – 1172 ì). 7. Ïðè ñõîäæåííі íà âåðøèíó ãîðè â ïîëóäåíü áàðîìåòð ó àëüïіíіñòіâ ïîêàçóâàâ 570 ìì ðò. ñò. Íà ÿêіé âèñîòі ïåðåáóâàëè àëüïіíіñòè, ÿêùî â öåé ÷àñ íà ðіâíі ìîðÿ áàðîìåòð ïîêàçóâàâ 760 ìì ðò. ñò.? 8. Àòìîñôåðíèé òèñê áіëÿ ïіäíіææÿ ãîðè – 760 ìì ðò. ñò., à òåìïåðàòóðà ïîâіòðÿ +18 Ñ. Âèçíà÷òå àòìîñôåðíèé òèñê íà âåðøèíі ãîðè, ÿêùî òåìïåðàòóðà ïîâіòðÿ íà íіé ñòàíîâèòü +15 Ñ.  Оцініть свою роботу на уроці. Оберіть фразеологічний зворот, який відповідає вашим відчуттям: Світла голова. Друге дихання. Гнув спину. Поясніть його.

§ 27. Як утворюється вітер та яке його значення Якщо не можна вітер змалювати, Прозорий вітер на ясному тлі – Змалюй дуби, могутні і крислаті, Котрі од вітру гнуться до землі... Ліна Костенко, українська письменниця ► Прочитайте слова Ліни Костенко. Спробуйте і ви уявно намалювати вітер. ► Що таке вітер? Що ви знаєте про вітри своєї місцевості? ► Як відбувається процес нагрівання повітря? ► Яке повітря легше – тепле чи холодне?

113

1. ßêå çíà÷åííÿ âіòðó. Ó êîæíîãî íàðîäó âіòåð íàçèâàþòü ïî-ñâîєìó. Íàïåâíî, æîäíà ñòèõіÿ íå ìîæå ïîõâàëèòèñÿ òàêèì äîñòàòêîì îðèãіíàëüíèõ íàçâ: êîçÿ÷à áîðîäà, êóð’єð, íåáіæ÷èê, âіòåð çìіí. Ó äàâíèíó âіòðè ïîäіëÿëè íà «äîáðі» (íàïðèêëàä, «ñâÿòå ïîâіòðÿ» – ñïðèÿòëèâèé, ïîïóòíèé âіòåð) і «çëі», íàéáіëüø ÿñêðàâèì óòіëåííÿì ÿêèõ є âèõîð. Це цікаво!! Щороку 15 червня відзначається Всесвітній день вітру. Метою проведення цього свята є привернення уваги громадськості до величезного потенціалу вітроенергетики. У народі кажуть: «Вітер надворі – радість і горе». Обговоріть, яка користь від вітру та які проблеми він може спричинити. Як підказку використайте прислів’я.  Вітер віє, хоч не знає, що погоду він міняє.  Вітер не піймаєш, дим не заховаєш.  Натягай вітрила, поки вітер віє.  Не море топить кораблі, а вітер.

2. ×îìó äìå âіòåð. Àòìîñôåðíå ïîâіòðÿ ïåðåáóâàє â ïîñòіéíîìó ðóñі. Розгляньте схему «Утворення вітру» (мал. 102) та прочитайте пояснення до неї. Укажіть причину виникнення вітру.

B Холодне повітря

H Тепле повітря

Мал. 102. Утворення вітру 1. Нагріте від земної поверхні повітря стає легшим і підіймається вгору. Щільність повітря біля земної поверхні зменшується, тому і зменшується тиск на поверхні. 2. На висоті повітря розтікається, охолоджується, стає важчим і опускається в сусідніх областях. Там тиск на земну поверхню збільшується. 3. Холодне повітря з областей більш високого тиску починає рухатися над поверхнею землі в область з більш низьким. Так виникає вітер.

114

Âіòåð – ãîðèçîíòàëüíå ïåðåìіùåííÿ ïîâіòðÿ ç îáëàñòі âèñîêîãî àòìîñôåðíîãî òèñêó â îáëàñòü íèçüêîãî. 3. ×èì õàðàêòåðèçóєòüñÿ âіòåð. Îñíîâíі õàðàêòåðèñòèêè âіòðó – íàïðÿì, ñèëà і øâèäêіñòü. Їõ âèçíà÷àþòü çà äîïîìîãîþ ôëþãåðà (ìàë. 103), ÿêèé óñòàíîâëþþòü íà ùîãëі âèñîòîþ 10–12 ì. Мал. 103. Флюгер Ôëþãåð ñêëàäàєòüñÿ ç îñі òà ñòðіëêè – ôëþãàðêè, ùî âіëüíî îáåðòàєòüñÿ íà îñі é çàâæäè ãîñòðèì êіíöåì ïîêàçóє íàïðÿìîê, çâіäêè äìå âіòåð. Íàïðÿì âіòðó âèçíà÷àþòü ïî òіé ñòîðîíі ãîðèçîíòó, çâіäêè âіí äìå. Íàïðèêëàä, ïіâíі÷íèé âіòåð äìå ç ïіâíî÷і íà ïіâäåíü, ïіâäåííî-ñõіäíèé – ç ïіâäåííîãî ñõîäó íà ïіâíі÷íèé çàõіä. Øâèäêіñòü âіòðó çàëåæèòü âіä ðіçíèöі àòìîñôåðíîãî òèñêó ìіæ ìіñöåì, çâіäêè âіí äìå, і ìіñöåì, êóäè âіí äìå. Ùî áіëüøà ðіçíèöÿ â òèñêó, òî âèùà øâèäêіñòü âіòðó é áіëüøà éîãî ñèëà. Âèìіðþþòü øâèäêіñòü âіòðó â ìåòðàõ çà ñåêóíäó (ì/ñ). Äëÿ âèìіðþâàííÿ øâèäêîñòі âіòðó âèêîðèñòîâóþòü ïðèëàä àíåìîìåòð (ìàë. 104). Ñèëó âіòðó âèçíà÷àþòü ó áàëàõ çà 12-áàëüíîþ Мал. 104. øêàëîþ Áîôîðòà (òàáë. 2). Ïðè øòèëі øâèäêіñòü Анемометр âіòðó íå âèùà çà 0 ì/ñ. Âіòåð, øâèäêіñòü ÿêîãî ïîíàä 29 ì/ñ, íàçèâàєòüñÿ óðàãàíîì. Òàáëèöÿ 2. ÑÏІÂÂІÄÍÎØÅÍÍß ØÂÈÄÊÎÑÒІ ÒÀ ÑÈËÈ ÂІÒÐÓ Швидкість вітру (м/с)

Сила вітру (бали Бофорта)

Назва вітру

штиль

Дим підіймається вгору вертикально

тихий

Дим трохи відхиляється. Шелестить листя дерев

4–5

слабкий

Помітно хитаються невеликі гілки дерев. На поверхні води утворюються легкі хвилі

Дія вітру

115

Продовження таблиці 2 Швидкість вітру (м/с)

Сила вітру (бали Бофорта)

Назва вітру

6–8

помірний

Хитаються гілки дерев

9–10

свіжий

Ледве помітно нахиляються тонкі й середні дерева

11–12

сильний

Хитаються середні стовбури дерев. Вітер свистить у вухах

13–15

міцний

Гудуть дроти. На гребенях хвиль з’являються пінисті баранчики

16–18

дуже міцний

Гнуться великі дерева, ламаються тонкі гілки. Затримується рух людини проти вітру

19–21

шторм

Вітер зриває димарі, черепицю з дахів, ламає великі дерева

22–25

сильний шторм

Вітер зриває дахи з будинків, вириває з корінням дерева

26–29

жорстокий Вітер завдає великих шторм руйнувань

Понад 30

ураган

Дія вітру

Вітер завдає спустошень

Використовуючи шкалу Бофорта, встановіть відповідність між швидкістю вітру та його характеристикою: 1) 22,5–24,3 м/с; 2) 32–33 м/с; 3) 1,4–1,6 м/с; 4) 4,3–4,8 м/с; 5) 11,2–11,6 м/с; а) ураган; б) сильний шторм; в) сильний; г) помірний; д) штиль; е) слабкий.

4. ßêі áóâàþòü âіòðè. Âіòðè çà òðèâàëіñòþ áóâàþòü ïîñòіéíі òà ïåðіîäè÷íі (òàáë. 3). Îêðåìî âèäіëÿþòü ìіñöåâі âіòðè. Òàáëèöÿ 3. ÕÀÐÀÊÒÅÐÈÑÒÈÊÀ ÂІÒÐІÂ

Постійні

Види вітрів

116

Розміщення

Напрямок

пасати

між тропіками

у Північній півкулі – північносхідний, у Південній – південно-східний

західний помірного поясу

Північна західний і Південна півкулі, помірний пояс

вітри полярних широт

на Північному і Південному полюсах

у Північній півкулі – північносхідний, у Південній – південно-східний

Продовження таблиці 3

Місцеві

Періодичні

Види вітрів

Розміщення

Напрямок

бриз

узбережжя великих водойм

добовий, вночі з суходолу до водойми, вдень з водойми на суходіл

мусон

тропічний пояс

сезонний, влітку з океану на суходіл, взимку із суходолу в бік океану

гірськодолинний

гірські райони

вдень із затінених, холодних долин угору, на обігріті сонцем схили, вночі дмуть вниз схилами гір у долину

фен

гірські райони

з гірських вершин у міжгірські котловини

бора

узбережжя біля підніжжя невисоких гір

з гір у бік моря

Æàðêîãî ëіòíüîãî äíÿ áåðåã âîäîéìè òà âîäíèé ïðîñòіð ïðîãðіâàþòüñÿ íåîäíàêîâî. Îñêіëüêè âîäà íàãðіâàєòüñÿ äîâøå, íіæ ñóõîäіë, ïîâіòðÿ íàä íåþ âàæ÷å, òîæ òóò óòâîðþєòüñÿ îáëàñòü âèñîêîãî òèñêó. Ñóõîäіë øâèäøå ïðîãðіâàєòüñÿ, òåïëå ïîâіòðÿ ïіäіéìàєòüñÿ âãîðó, ñòâîðþþ÷è îáëàñòü íèçüêîãî òèñêó. Ç âîäîéìè íà ñóõîäіë äìå ëåãêèé âіòåðåöü – öå äåííèé áðèç (ìàë. 105, à). Óíî÷і ñóõîäіë øâèäêî îõîëîäæóєòüñÿ, õîëîäíå ïîâіòðÿ íàä íèì ñòèñêàєòüñÿ, òèñê çðîñòàє. Íàãðіòà çà äåíü âîäà âіääàє òåïëî íàáàãàòî ïîâіëüíіøå, òîìó ïîâіòðÿ íàä íåþ òåïëіøå, íіæ íàä ñóõîäîëîì, âіäïîâіäíî é òèñê ìåíøèé. Ïîâіòðÿ іç ñóõîäîëó ïåðåìіùóєòüñÿ äî âîäîéìè. Òàê âèíèêàє íі÷íèé áðèç (ìàë. 105, á).

Мал. 105: а – береговий бриз (денний); б – береговий бриз (нічний)

117

Ìîðÿêè âіòðèëüíîãî ôëîòó âèêîðèñòîâóâàëè öå ÿâèùå. Êîðàáëі âіäïëèâàëè ç ïîðòó âíî÷і, êîëè äóâ íі÷íèé áðèç äî ìîðÿ, à ïîâåðòàëèñÿ â ïîðò, êîëè äóâ äåííèé áðèç. Користуючись інтернетом, дізнайтеся, які ще є місцеві вітри та за яких умов вони виникають. Підготуйте інформаційну листівку.

Ñåçîííі âіòðè – ìóñîíè – ñïîñòåðіãàþòüñÿ çàçâè÷àé ó òðîïі÷íîìó ïîÿñі. Ñëîâî «ìóñîí» ïîõîäèòü âіä àðàáñüêîãî ìàâñóì («ñåçîí»). Óçèìêó ìóñîí äìå іç ñóõîäîëó â áіê îêåàíó, âëіòêó – íàâïàêè. Ëіòíі ìóñîíè íàñè÷åíі âîëîãîþ, îñêіëüêè çàðîäæóþòüñÿ íàä îêåàíîì. Òîìó âîíè çäåáіëüøîãî ïðèíîñÿòü іç ñîáîþ àòìîñôåðíі îïàäè, ùî îñîáëèâî ÿñêðàâî ïðîÿâëÿєòüñÿ íà ñõîäі òà ïіâäíі Єâðàçіéñüêîãî ìàòåðèêà. Ç ïîñòіéíèìè âіòðàìè âè îçíàéîìèòåñÿ â 7-ìó êëàñі. Ãåîãðàôі÷íі ðåêîðäè. Íàéâіòðÿíіøå ìіñöå íà Çåìëі – çàòîêà Ñïіâäðóæíîñòі â Àíòàðêòèäі, äå âіòåð äìå ïîñòіéíî, éîãî øâèäêіñòü ðіäêî áóâàє íèæ÷îþ çà 240 êì/ãîä. Ùîá ìàòè íàî÷íå óÿâëåííÿ ïðî âіòðè, ÿêі ïåðåâàæàþòü íà áóäü-ÿêіé òåðèòîðії, áóäóþòü îñîáëèâі äіàãðàìè – ðîçè âіòðіâ. Їõ ìîæíà áóäóâàòè äëÿ áóäü-ÿêîãî ïðîìіæêó ÷àñó – ìіñÿöÿ, ñåçîíó ðîêó, öіëîãî ðîêó.

ПРАКТИКУМ. Будуємо розу вітрів 1. Çà äàíèìè êàëåíäàðÿ ïîãîäè çà ìіñÿöü (ìîæíà ñêîðèñòàòèñÿ іíôîðìàöієþ íà ñàéòі https://pogoda 33.ua/) âèçíà÷òå ÷èñëî äíіâ áåç âіòðó é çàïèøіòü éîãî â êðóæå÷êó â öåíòðі ðîçè âіòðіâ (ìàë. 106). 2. Ïîðàõóéòå êіëüêіñòü âіòðіâ ðіçíîãî íàïðÿìêó. Çàïèøіòü ó çîøèòі â òàáëèöþ é ïîçíà÷òå íà ðîçі âіòðіâ. 3. Ç’єäíàéòå âñі òî÷êè. Çðîáіòü âèñíîâîê (óêàæіòü, âіòðè ÿêèõ íàïðÿìêіâ ïåðåâàæàëè öüîãî ìіñÿöÿ). 118

Мал. 106. Роза вітрів

Моделювання. «Проєктування місця розміщення підприємства у своїй місцевості, з урахуванням рози вітрів». 1. Проаналізуйте у групі розу вітрів для вашої місцевості. Вкажіть сторону горизонту, де потрібно розмістити промислове підприємство. 2. Обґрунтуйте свою думку. Зробіть висновок.

Коротко про головне Îñíîâíà ïðè÷èíà âèíèêíåííÿ âіòðó – íåðіâíîìіðíèé ðîçïîäіë àòìîñôåðíîãî òèñêó. Îñíîâíі õàðàêòåðèñòèêè âіòðó: íàïðÿìîê, ñèëà, øâèäêіñòü. Íàïðÿìîê âіòðó âèçíà÷àєòüñÿ ñòîðîíîþ ãîðèçîíòó, çâіäêè âіí äìå. Çà òðèâàëіñòþ âіòðè áóâàþòü ïîñòіéíі òà ïåðіîäè÷íі.

Перевіряємо себе

1. Âèçíà÷òå çà äîïîìîãîþ ôðàãìåíòà êàðòè ïîãîäè â àòëàñі, ÿêèé íàïðÿì âіòðó ïåðåâàæàє â ì. Êèєâі. ßêà éîãî ñèëà? 2. Ïіäãîòóéòå ïðåçåíòàöіþ (ïîâіäîìëåííÿ, çàìіòêó) «ßê ëþäèíà âèêîðèñòîâóє âіòåð». 3. Âіäïî÷èâàëüíèêè, ïðîãóëþþ÷èñü óçáåðåææÿì ×îðíîãî ìîðÿ, ïîìіòèëè, ùî âіòåð äìå ç ñóõîäîëó íà ìîðå. Ç’ÿñóéòå, ÿêèé öå áóâ ÷àñ äîáè. ßêó íàçâó ìàє öåé âіòåð? 4. Ñêëàäіòü ïàì’ÿòêó «Ïðàâèëà ïîâåäіíêè ïіä ÷àñ ñèëüíîãî âіòðó». 5. Îöіíіòü ñâîþ ðîáîòó íà óðîöі, äîïîâíèâøè ðå÷åííÿ: Ñüîãîäíі ÿ äіçíàâñÿ/-ëàñÿ... Áóëî ñêëàäíî... Áóëî öіêàâî... Ìåíі äîïîìàãàëî... Ìåíі çàõîòіëîñÿ... Зробіть флюгер власноруч. Скористайтеся інструкцією з книжки Г. Шмідт та Г. Манів «Секрети вітру» за QR-кодом.

§ 28. Як вода потрапляє в атмосферу То чорні, то сині По небу ходили. А як набив їх вітер – Сльози розпустили. Загадка ► Куди зникає вода з калюжі після дощу? ► Пригадайте, що таке випаровування. ► Як називають воду в газоподібному стані? ► Коли повітря більш вологе – до дощу чи відразу після нього? Поміркуйте, із чим це пов’язано.

119

1. Ùî òàêå âîëîãіñòü ïîâіòðÿ. Âîäà є â óñіõ îáîëîíêàõ Çåìëі, çîêðåìà é â àòìîñôåðі. Ó ïîâіòðі âîíà ïåðåáóâàє â ãàçîïîäіáíîìó ñòàíі (âîäÿíà ïàðà). Êіëüêіñòü âîäÿíîї ïàðè, ùî ìіñòèòüñÿ â ïîâіòðі, íàçèâàþòü âîëîãіñòþ ïîâіòðÿ. Âìіñò âîäÿíîї ïàðè â ïîâіòðі çàëåæèòü âіä éîãî òåìïåðàòóðè. Ùî âèùà òåìïåðàòóðà, òî âèùà âîëîãіñòü. Âîäÿíà ïàðà ðîçïîäіëåíà â àòìîñôåðі íåðіâíîìіðíî. Âåëèêà ÷àñòèíà âîäÿíîї ïàðè àòìîñôåðè ìіñòèòüñÿ â її íèæíüîìó øàðі – òðîïîñôåðі. Ç âèñîòîþ âìіñò âîäÿíîї ïàðè çìåíøóєòüñÿ. Áіëÿ ïîâåðõíі Çåìëі íàéâîëîãіøå ïîâіòðÿ â ðàéîíі åêâàòîðà. Ïîâіòðÿ â ïîëÿðíèõ ðàéîíàõ íàéñóõіøå, òàì êіëüêіñòü âîäÿíîї ïàðè â 13 ðàçіâ ìåíøà, íіæ áіëÿ åêâàòîðà.  Поміркуйте, чи може вологість повітря постійно зростати.

2. Ùî òàêå àáñîëþòíà é âіäíîñíà âîëîãіñòü ïîâіòðÿ. Äëÿ êіëüêіñíîї îöіíêè âìіñòó âîäÿíîї ïàðè â ïîâіòðі âèêîðèñòîâóþòü äâà ïîêàçíèêè. Àáñîëþòíà âîëîãіñòü – öå êіëüêіñòü âîäÿíîї ïàðè, ùî ìіñòèòüñÿ â 1 ì3 ïîâіòðÿ çà ïåâíîї òåìïåðàòóðè. Ùî âèùà òåìïåðàòóðà ïîâіòðÿ, òî áіëüøå âîäÿíîї ïàðè çäàòíå óâіáðàòè â ñåáå ïîâіòðÿ. Íàïðèêëàä, ÿêùî àáñîëþòíà âîëîãіñòü ñòàíîâèòü 17 ã/ì3 – öå îçíà÷àє, ùî â 1 ì3 ìіñòèòüñÿ 17 ã âîäÿíîї ïàðè. Âіäíîñíà âîëîãіñòü – öå âіäíîøåííÿ (ó âіäñîòêàõ)) ôàêòè÷íîãî âìіñòó âîäÿíîї ïàðè, ÿêà ìіñòèòüñÿ â 1 ì3 ïîâіòðÿ,, äî òієї ìàêñèìàëüíîї êіëüêîñòі, ÿêà ìîæå ìіñòèòèñÿ â 1 ì3 ïîâіòðÿ ïðè ïåâíіé òåìïåðàòóðі. ßêùî ù ïðè òåìïåðàòóðі +20 Ñ â 1 ì3 ìіñòèòüñÿ ëèøå 8,5 ã/ì3 âîäÿíîї ïàðè, âіäíîñíà âîëîãіñòü ïîâіòðÿ ñòàíîâèòü 50 %. Öå âäâі÷і ìåíøå, íіæ êіëüêіñòü âîäÿíîї ïàðè, ÿêó ïîâіòðÿ ìîãëî á ìіñòèòè ïðè öіé òåìïåðàòóðі. Òàêå ïîâіòðÿ є íåíàñè÷åíèì (òàáë. 4). Âіäíîñíà âîëîãіñòü 100 % îçíà÷àє, ùî ïîâіòðÿ íàñè÷åíå. Òåìïåðàòóðó, ïðè ÿêіé âîäÿíà ïàðà ìàêñèìàëüíî íàñè÷óє ïîâіòðÿ, íàçèâàþòü òî÷êîþ ðîñè. ßêùî òåìïåðàòóðà âèùà, òî òî÷êà ðîñè òåæ âèùà. Ïðè öіé òåìïåðàòóðі âîäÿíà ïàðà ïî÷èíàє êîíäåíñóâàòèñÿ. 120

Òàáëèöÿ 4. ÌÀÊÑÈÌÀËÜÍÀ ÀÁÑÎËÞÒÍÀ ÂÎËÎÃІÑÒÜ ÏÎÂІÒÐß ÇÀËÅÆÍÎ ÂІÄ ÒÅÌÏÅÐÀÒÓÐÈ Температура

Кількість води

Температура

Кількість води

–20 С

не більш ніж 1 г

+10 С

не більш ніж 9 г

–10 °С

не більш ніж 2 г

+20 °С

не більш ніж 17 г

–3 °С

не більш ніж 3 г

+30 °С

не більш ніж 30 г

0 °С

не більш ніж 5 г

+40 °С

не більш ніж 51 г

В Україні відносна вологість повітря змінюється за порами року. Взимку вона зазвичай може становити понад 80 %, а влітку – знижуватися до 60 %. А найвища відносна вологість повітря на земній кулі (85 %) – в екваторіальних і полярних районах. Як можна пояснити, що райони з різними кліматичними умовами мають високу вологість повітря?

Â åêâàòîðіàëüíèõ ðàéîíàõ óïðîäîâæ ðîêó âèñîêі òåìïåðàòóðè ïîâіòðÿ і äóæå âåëèêà âèïàðîâóâàíіñòü, àäæå òàì âèïàäàє âåëèêà êіëüêіñòü îïàäіâ. À â ïîëÿðíèõ ðàéîíàõ öå ïîâ’ÿçàíî, íàâïàêè, ç íèçüêèìè òåìïåðàòóðàìè, îñêіëüêè äëÿ íàñè÷åííÿ õîëîäíîãî ïîâіòðÿ âåëèêîї êіëüêîñòі âîëîãè íå ïîòðіáíî. Äóæå ñóõèì ââàæàєòüñÿ ïîâіòðÿ, ÿêå ìàє âіäíîñíó âîëîãіñòü ìåíøå íіæ 30 %. Òàêå ÿâèùå ñïîñòåðіãàєòüñÿ â îêðåìèõ ïóñòåëÿõ çåìíîї êóëі. Àëå çàãàëîì âіäíîñíà âîëîãіñòü ïîâіòðÿ â ïóñòåëÿõ ñòàíîâèòü ìåíøå íіæ 50 %. 3. ßê óòâîðþþòüñÿ õìàðè. Íà ïåâíіé âèñîòі òåìïåðàòóðà ïîâіòðÿ çíèæóєòüñÿ, âîäÿíà ïàðà, ùî ìіñòèòüñÿ ó ïîâіòðі, ïåðåòâîðþєòüñÿ íà êðàïåëüêè âîäè é óòâîðþє õìàðè (ìàë. 107).

Мал. 107. Схема утворення хмар

121

Ñêóï÷åííÿ äóæå äðіáíèõ êðàïåëü âîäè àáî êðèñòàëіâ ëüîäó íà âåëèêіé âèñîòі íàä çåìëåþ âíàñëіäîê îõîëîäæåííÿ íàñè÷åíîþ âîäÿíîþ ïàðîþ ïîâіòðÿ íàçèâàþòü õìàðàìè.  Пригадайте, як називаються процеси перетворення води з рідкого стану у твердий і навпаки.

Êðàïëі âîäè ïîñòóïîâî çáіëüøóþòüñÿ, ñòàþòü âàæêèìè і íå ìîæóòü óòðèìóâàòèñÿ ó «ïіäâіøåíîìó» ñòàíі. Âîíè âèïàäàþòü ç õìàð, óòâîðþþ÷è àòìîñôåð–20 °С 0 °С +20 °С íі îïàäè. Ïðè òåìïåðàòóðі íèæ÷å çà 0 Ñ êðàïëèíêè çàìåðçàþòü і ïåðåòâîðþþòüñÿ íà ñíіæèíêè àáî ëіä. Îòæå, âîëîãà â àòìîñôåðі ïîñòіéíî ïåðåõîäèòü ç îäíîãî ñòàíó â іíøèé – òî â ïàðó, òî ó âîäó àáî 1 г/м3 5 г/м3 17 г/м3 ëіä. Розгляньте малюнок 108. Встановіть, яка існує залежність між температурою повітря та вмістом у ньому водяної пари. Зробіть висновок.

Мал. 108. Вміст водяної пари залежно від температури повітря

4. ßêі áóâàþòü õìàðè. Іñíóє äåêіëüêà âèäіâ õìàð çà ôîðìîþ òà âèñîòîþ óòâîðåííÿ. Ðîçãëÿíåìî íàéïîøèðåíіøі ç íèõ (ìàë. 109). Перисто-купчасті Перисто-шарові

6000 м Перисті

Висококупчасті Купчасто-дощові Високошаруваті

2000–6000 м

Шаруватокупчасті Шаруваті

0–2000 м Купчасті Мал. 109. Види хмар

122

Êóï÷àñòі òà êóï÷àñòî-äîùîâі õìàðè ìàþòü áіëі êóïîëîïîäіáíі âåðøèíè òà ïëàñêó ñіðóâàòó àáî ñèíþâàòó îñíîâó. Âèñîòà îñíîâè êóï÷àñòèõ õìàð çàçâè÷àé íå ïåðåâèùóє 1–2 êì. Îïàäè ç òàêèõ õìàð íå âèïàäàþòü. Øâèäêèé ðîçâèòîê êóï÷àñòèõ õìàð ïðèçâîäèòü äî óòâîðåííÿ êóï÷àñòî-äîùîâèõ õìàð, âåðõíі ÷àñòèíè ÿêèõ ìîæóòü ïðîíèêàòè â íàéâèùі øàðè òðîïîñôåðè. Їõ íèæíÿ ÷àñòèíà

çàçâè÷àé çíàõîäèòüñÿ íà âіäñòàíі ìåíøå 2 êіëîìåòðіâ âіä çåìëі, ïðè öüîìó âåðõíÿ ÷àñòèíà ìîæå äîñÿãàòè âèñîòè âіä 10 äî 20 êіëîìåòðіâ. Êóï÷àñòî-äîùîâі õìàðè

ñóïðîâîäæóþòüñÿ çëèâàìè, à âëіòêó ÷àñòî é ãðîçàìè. Øàðóâàòі õìàðè äіñòàëè ñâîþ íàçâó ÷åðåç òå, ùî ùіëüíèì òåìíî-ñіðèì øàðîì óêðèâàþòü íåáî, ÷àñòî óòâîðþþ÷è ñóöіëüíó õìàðíіñòü. Âèñîòà øàðóâàòèõ õìàð ðіçíà – âіä 200 äî 2000 ì. Âîíè є ïðè÷èíîþ äðіáíèõ çàòÿæíèõ îïàäіâ ó âèãëÿäі äîùó àáî ñíіãó. Øàðóâàòî-êóï÷àñòі õìàðè óòâîðþþòü âåëèêі é äîñèòü íèçüêî ðîçìіùåíі õâèëі, ãðÿäè àáî ãëèáè, ùî ðîçòàøîâóþòüñÿ ïðàâèëüíèìè ðÿäàìè. Іíîäі ìіæ íèìè áóâàþòü ïðîáëèñêè áëàêèòíîãî íåáà. Ùіëüíі øàðóâàòî-êóï÷àñòі õìàðè äóæå ÷àñòî ñïîñòåðіãàþòüñÿ â íåãîäó. Ïåðèñòі õìàðè óòâîðþþòüñÿ íà çíà÷íіé âèñîòі – 6000– 10 000 ì. Âîíè ìàþòü ôîðìó òîíêèõ áіëèõ âîëîêîí, ïàðàëåëüíèõ ñìóã, çàâèòêіâ, ïóõíàñòèõ õâîñòіâ, ïëàñòіâöіâ òîùî. Òàêі õìàðè ñêëàäàþòüñÿ ç äðіáíèõ êðèñòàëèêіâ ëüîäó é îïàäіâ íå äàþòü. Ïîÿâà íà íåáі ïåðèñòèõ õìàð âіùóє íàáëèæåííÿ öèêëîíó. Õìàðè âèâ÷àþòü іç Çåìëі òà êîñìîñó çà äîïîìîãîþ ðàêåòíèõ çîíäіâ і ñóïóòíèêіâ. Öå äîïîìàãàє ñèíîïòèêàì âіäñòåæóâàòè ïîãіðøåííÿ ïîãîäè â ðіçíèõ ðåãіîíàõ çåìíîї êóëі. Чи любите ви спостерігати за хмарами? До чого вони подібні? Перегляньте відео «Незвичайні хмари». Ознайомтеся з атласом хмар. З’ясуйте, які ще є хмари.

5. ßê âèçíà÷àþòü õìàðíіñòü. Ñòóïіíü ïîêðèòòÿ íåáà õìàðàìè íàçèâàþòü õìàðíіñòþ. Õìàðíіñòü âèçíà÷àþòü âіçóàëüíî (íà îêî) çà 10-áàëüíîþ øêàëîþ. Ïîâíà õìàðíіñòü – 10 áàëіâ, âіäñóòíіñòü õìàð – 123

0 áàëіâ. Âè âæå çíàєòå, ùî íà êàðòі ïîãîäè іíôîðìàöіþ ïîêàçóþòü çà äîïîìîãîþ óìîâíèõ çíàêіâ (ìàë. 110). Знак

Значення

Знак

Значення

Хмар немає

6 балів

1 бал, не менше

7–8 балів

2–3 бали

9 і більше балів, є просвіти

4 бали

10 балів, просвіти відсутні

5 балів

Суцільна хмарність

Мал. 110. Шкала хмарності

Õìàðíіñòü çàçíà÷àþòü ó áàëàõ і âіäïîâіäíî äî íèõ çàøòðèõîâóþòü êðóæå÷îê ïóíêòó ñïîñòåðåæåííÿ. Íàïðèêëàä, ïîâíіñòþ çàøòðèõîâàíèé êðóæå÷îê âіäïîâіäàє ñóöіëüíіé õìàðíîñòі (10 áàëіâ, àáî 100 %). Ó ñåðåäíüîìó íàä íàøîþ ïëàíåòîþ ïîëîâèíà íåáà çàòÿãíóòà õìàðàìè. Íàéáіëüøå õìàð ñïîñòåðіãàєòüñÿ â ìіñöÿõ çі çíèæåíèì òèñêîì, äå òåïëå âîëîãå ïîâіòðÿ ïіäіéìàєòüñÿ. 6. ßêå çíà÷åííÿ õìàð. Õìàðè âіäіãðàþòü çíà÷íó ðîëü ó æèòòі íàøîї ïëàíåòè. Âîíè áåðóòü ó÷àñòü ó ôîðìóâàííі ïîãîäè òà êëіìàòó, çàâäÿêè їì âіäáóâàєòüñÿ ïåðåðîçïîäіë âîëîãè íà Çåìëі. Óäåíü õìàðè çàòіíÿþòü ïîâåðõíþ ïëàíåòè, çíèæóþ÷è öèì òåìïåðàòóðó, à âíî÷і, íàâïàêè, óòðèìóþòü òåïëî áіëÿ ïîâåðõíі, ïåðåøêîäæàþ÷è éîãî ïåðåõîäó â êîñìі÷íèé ïðîñòіð. Õìàðè є íàäіéíèì çàõèñòîì âіä ïåðåîõîëîäæåííÿ òà âîäíî÷àñ âîíè çàõèùàþòü íàøó ïëàíåòó âіä ãàðÿ÷èõ ñîíÿ÷íèõ ïðîìåíіâ. Õìàðè ìîæóòü òàêîæ äîïîìîãòè íàì çàâáà÷àòè ïîãîäó. У парах розгляньте на світлинах різні види хмар (мал. 111). За допомогою атласу хмар установіть їх назви.

124

Мал. 111. Хмари

7. ßê óòâîðþєòüñÿ òóìàí. Òóìàí – ïîìóòíіííÿ ïîâіòðÿ, âèêëèêàíå ñêóï÷åííÿì êðàïåëü âîäè â ïîâіòðі áіëÿ çåìëі. Òóìàí óòâîðþєòüñÿ òîäі, êîëè òåìïåðàòóðà ïðèçåìíîãî øàðó ïîâіòðÿ çíèæóєòüñÿ äî òî÷êè ðîñè âíàñëіäîê îõîëîäæåííÿ ïіäñòèëüíîї ïîâåðõíі. Òóìàí – íåáåçïå÷íå àòìîñôåðíå ÿâèùå, îñêіëüêè çà éîãî íàÿâíîñòі âèäèìіñòü (ìîæëèâіñòü áà÷èòè íà äàëåêó âіäñòàíü) іñòîòíî çíèæóєòüñÿ. Прочитайте прислів’я. Перевірте, чи можна за їх допомогою скласти прогноз погоди.

 Що вище хмари – то краща погода.  Хмари пливуть проти вітру – перед снігом.  Хмари пливуть низько – на холод.

Коротко про головне Âîëîãà ïîòðàïëÿє â ïîâіòðÿ âíàñëіäîê âèïàðîâóâàííÿ. Âìіñò âîäÿíîї ïàðè â ïîâіòðі çàëåæèòü âіä éîãî òåìïåðàòóðè. ßêùî òåìïåðàòóðà âèùà, òî áіëüøå âîëîãè ìàє áóòè â ïîâіòðі. Ðîçðіçíÿþòü àáñîëþòíó é âіäíîñíó âîëîãіñòü. Ñòóïіíü ïîêðèòòÿ íåáà õìàðàìè íàçèâàþòü õìàðíіñòþ. Òóìàí – öå àòìîñôåðíå ÿâèùå, âèêëèêàíå ñêóï÷åííÿì êðàïåëü âîäè â ïîâіòðі áіëÿ ïîâåðõíі çåìëі.

Перевіряємо себе 1. Âіä ÷îãî çàëåæèòü êіëüêіñòü âîäÿíîї ïàðè â ïîâіòðі? Äå íà Çåìëі ñïîñòåðіãàєòüñÿ íàéáіëüøèé âìіñò âîäÿíîї ïàðè â ïîâіòðі? 2. Ùî òàêå êîíäåíñàöіÿ? Íàâåäіòü ïðèêëàä öüîãî ÿâèùà. ù 3. ×è çìіíèòüñÿ àáñîëþòíà é âіäíîñíà âîëîãіñòü 1 ì3 ïîâіòðÿ, ÿêùî âîíî ïіäіéìåòüñÿ íà äåêіëüêà ñîòåíü ìåòðіâ íàä çåìíîþ ïîâåðõíåþ? Ïîÿñíіòü. 4. ßêі âèäè õìàð ïåðåâàæàþòü ó âàøіé ìіñöåâîñòі âçèìêó? Ñêëàäіòü àòëàñ õìàð, ùî ñïîñòåðіãàþòüñÿ ó âàøіé ìіñöåâîñòі, çà äîïîìîãîþ ôîòîãðàôіé. Ñòâîðіòü êîëàæ õìàð.

125

5. Íàïèøіòü ïîâіäîìëåííÿ äðóãîâі àáî ïîäðóçі ïðî òå, ÿê ïðîéøîâ óðîê, îöіíіòü, ÷è ïëіäíî âіí àáî âîíà ïðàöþâàëè. Моделювання: «Утворення хмар та опадів у домашніх умовах».

§ 29. Урок-практикум. Визначення абсолютної і відносної вологості повітря Якщо ви знаєте, що ви на правильному шляху, якщо у вас є це внутрішнє знання, тоді ніхто не зможе відвернути вас... хай що б вони говорили. Барбара Мак-Клінток, американська науковиця, нобелівська лауреатка ► Поміркуйте над висловом Барбари Мак-Клінток. Які риси характеру потрібно виховувати в собі, щоб досягати успіху в житті? ► Пригадайте, що таке абсолютна вологість. ► Що таке відносна вологість? ► Що таке точка роси?

ßê âèçíà÷èòè âіäíîñíó âîëîãіñòü ïîâіòðÿ Íàïðèêëàä, ÿêùî â ïîâіòðі ìіñòèòüñÿ 15 ã/ì3 âîäÿíîї ïàðè, à çà ïåâíîї òåìïåðàòóðè ìàêñèìàëüíî ìîæå ìіñòèòèñÿ 30 ã/ì3, òî âіäíîñíà âîëîãіñòü áóäå 50 % (15 : 30  100 %). ВВ =

кількість водяної пари, що міститься в 1 м3 повітря кількість водяної пари, яка необхідна для насичення 1 м3 повітря при цій температурі

 100 %

Òàáëèöÿ 5. ÌÀÊÑÈÌÀËÜÍÈÉ ÂÌІÑÒ ÂÎÄßÍÎЇ ÏÀÐÈ ÏÐÈ ÏÅÂÍІÉ ÒÅÌÏÅÐÀÒÓÐІ -20 С -17 С -10 С -9 С -1 С 0 С +7 С +10 С +15 С +20 С +23 С +30 С

1г

1,2 г 2,5 г 2,3 г 4,5 г 5 г 7,8 г

9г

12,9 г 17 г 20,9 г 30 г

Ìàòåðіàë äëÿ ñàìîñòіéíîãî îïðàöþâàííÿ Äëÿ âèçíà÷åííÿ âîëîãîñòі íà ìåòåîñòàíöіÿõ (ó ïðèìіùåííÿõ) çàñòîñîâóþòü ïñèõðîìåòð (ìàë. 112), ùî ñêëàäàєòüñÿ іç ñóõîãî і çâîëîæåíîãî òåðìîìåòðіâ, ÿêі ïîêàçóþòü ðіçíó òåìïåðàòóðó. Çà ïîêàçàìè ñóõîãî òåðìîìåòðà і ðіçíèöåþ ïîêàçіâ òåðìîìåòðіâ, âèêîðèñòîâóþ÷è ñïåöіàëüíі òàáëèöі, ìîæíà 126

âèçíà÷èòè âіäíîñíó âîëîãіñòü ïîâіòðÿ. Ñüîãîäíі øèðîêî âèêîðèñòîâóþòü åëåêòðîííі ãіãðîìåòðè (ìàë. 113).

Мал. 112. Психрометр

Мал. 113. Електронний гігрометр

Мал. 114. Гігростат

Іñíóþòü ñïåöіàëüíі ïðèëàäè, çà äîïîìîãîþ ÿêèõ ìîæíà ðåãóëþâàòè âіäíîñíó âîëîãіñòü ïîâіòðÿ ó ïðèìіùåííÿõ. Öå – ãіãðîñòàòè (ìàë. 114). Âîíè ìîæóòü çâîëîæóâàòè àáî îñóøóâàòè ïîâіòðÿ. Öі ïðèëàäè âèêîðèñòîâóþòüñÿ â æèòëîâèõ ïðèìіùåííÿõ і ãðîìàäñüêèõ áóäіâëÿõ äëÿ ñòâîðåííÿ êîìôîðòíîãî ìіêðîêëіìàòó, ó çàêëàäàõ îõîðîíè çäîðîâ’ÿ, êіìíàòàõ ç êîìï’þòåðíîþ òåõíіêîþ, ñêëàäñüêèõ ïðèìіùåííÿõ, ìóçåÿõ òîùî. Õіä ðîáîòè À. Îçíàéîìòåñÿ ç àëãîðèòìîì ðîçâ’ÿçóâàííÿ çàäà÷ íà âèçíà÷åííÿ âîëîãîñòі ïîâіòðÿ. Âèçíà÷òå âіäíîñíó âîëîãіñòü ïîâіòðÿ çà çðàçêîì. Çàâäàííÿ 1. Ó ìіñòі Êèєâі t +20 C, ó ïîâіòðі ìіñòèòüñÿ 10 ã âîäÿíîї ïàðè, à ìîæå ìіñòèòèñÿ 17 ã. Âèçíà÷òå âіäíîñíó âîëîãіñòü ïîâіòðÿ. Àëãîðèòì âèêîíàííÿ 1. Ïðèãàäàéòå, ó ÿêèõ îäèíèöÿõ âèìіðþєòüñÿ âіäíîñíà âîëîãіñòü ïîâіòðÿ. 2. Çàïèñóєìî âіäíîøåííÿ ðåàëüíîãî âìіñòó âîäÿíîї ïàðè ó ïîâіòðі äî òієї, ÿêà ìîæå ìіñòèòèñÿ ïðè ïåâíіé òåìïåðàòóðі. 10 : 17 = 0,59. 3. Âèðàæàєìî öå ó âіäñîòêàõ. 0,59  100 = 59 %. Âіäïîâіäü: âіäíîñíà âîëîãіñòü ñòàíîâèòü 59 %.

127

Çàâäàííÿ 2. Òåìïåðàòóðà ïîâіòðÿ â êëàñі ñòàíîâèòü +20 Ñ. Â 1 ì3 ìіñòèòüñÿ 12 ã âîäÿíîї ïàðè. Âèçíà÷òå âіäíîñíó âîëîãіñòü ïîâіòðÿ. Çàâäàííÿ 3. Â Àíòàðêòèäі t –30 Ñ, â 1 ì3 ïîâіòðÿ ìîæå ìіñòèòèñÿ 0,30 ã âîäÿíîї ïàðè, à ìіñòèòüñÿ, âіäïîâіäíî, 0,12 ã. Âèçíà÷òå âіäíîñíó âîëîãіñòü ïîâіòðÿ. Çàâäàííÿ 4. Àáñîëþòíà âîëîãіñòü ïîâіòðÿ ñòàíîâèòü 15 ã/ì3. Âèêîðèñòîâóþ÷è äàíі òàáëèöі 5 (ñ. 126), âèçíà÷òå âіäíîñíó âîëîãіñòü ïîâіòðÿ ïðè òåìïåðàòóðі 20 Ñ. Á. Îçíàéîìòåñÿ ç àëãîðèòìîì ðîçâ’ÿçóâàííÿ çàäà÷ íà âèçíà÷åííÿ âîëîãîñòі ïîâіòðÿ. Âèçíà÷òå àáñîëþòíó âîëîãіñòü ïîâіòðÿ çà çðàçêîì. Çàâäàííÿ 5. Âіäíîñíà âîëîãіñòü ïîâіòðÿ ïðè òåìïåðàòóðі 15 Ñ äîðіâíþє 50 %. Âèêîðèñòîâóþ÷è äàíі òàáëèöі 5 (ñ. 126), âèçíà÷òå àáñîëþòíó âîëîãіñòü ïîâіòðÿ. Àëãîðèòì âèêîíàííÿ 1. Ïðèãàäàéòå, ó ÿêèõ îäèíèöÿõ âèìіðþєòüñÿ àáñîëþòíà âîëîãіñòü ïîâіòðÿ. 2. Çà òàáëèöåþ âèçíà÷àєìî ìàêñèìàëüíèé âìіñò âîäÿíîї ïàðè ïðè òåìïåðàòóðі 15 Ñ. Âіí ñòàíîâèòü 12,9 ã/ì3. 12,9 ã/ì3  50 % : 100 % = 6,45 ã/ì3.

Çàâäàííÿ 6. Âèçíà÷òå àáñîëþòíó âîëîãіñòü ïîâіòðÿ, ÿêùî âіäíîñíà âîëîãіñòü ïðè t +20 Ñ ñòàíîâèòü 50 %. Çàâäàííÿ 7. Âèçíà÷òå àáñîëþòíó âîëîãіñòü ïîâіòðÿ, ÿêùî âіäíîñíà âîëîãіñòü çà òåìïåðàòóðè 0 Ñ ñòàíîâèòü 80 %. Çàâäàííÿ 8*. Ó ìóçåї äëÿ êðàùîãî çáåðіãàííÿ åêñïîíàòіâ âîëîãіñòü ïîâіòðÿ íå ïîâèííà ïåðåâèùóâàòè 60 %. Tåìïåðàòóðà ó ïðèìіùåííі +20 Ñ, 1 ì3 ïîâіòðÿ ìîæå ìіñòèòè … ã, à ãіãðîìåòð ïîêàçàâ âіäíîñíó âîëîãіñòü 80 %. Âèçíà÷òå êіëüêіñòü âîëîãè ó ïîâіòðі â ãðàìàõ. Íà ñêіëüêè âîíà ïåðåâèùóє íîðìó? Äàéòå ïðàöіâíèêàì ìóçåþ ïîðàäè ùîäî âñòàíîâëåííÿ íîðìàëüíîї âîëîãîñòі ïîâіòðÿ. З’ясуйте, які є способи регулювання температури та вологості повітря в домашніх умовах.

Перевіряємо себе

1. ×èì íåáåçïå÷íå äëÿ çäîðîâ’ÿ ëþäèíè íàäòî ñóõå ÷è âîëîãå ïîâіòðÿ?

128

2. Ñóõèé і âîëîãèé òåðìîìåòðè ïñèõðîìåòðà ïîêàçóþòü îäíàêîâó òåìïåðàòóðó. ßêà âіäíîñíà âîëîãіñòü ïîâіòðÿ? 3. Îöіíіòü ñâîþ äіÿëüíіñòü íà óðîöі. Ç ïîäàíîãî ïåðåëіêó âðàæåíü, ïî÷óòòіâ îáåðіòü îäíå-òðè ñëîâà ÷è ñëîâîñïîëó÷åííÿ, ùî âіäïîâіäàþòü âàøîìó íàñòðîþ íà óðîöі: õâèëþâàííÿ, ñïіâ÷óòòÿ, ëåãåíüêèé ñìóòîê, çàõîïëåííÿ, ñïîêіé, çàìðіÿíіñòü, ðàäіñòü, æóðáà, ðîç÷àðóâàííÿ, ùàñòÿ, óìèðîòâîðåííÿ, íàòõíåííÿ. Існує досить простий спосіб визначення вологості повітря без приладів. Спробуйте визначити цим способом вологість повітря у себе вдома.

§ 30. Хто живе у хмарах Повітря рухається, як річка, і несе із собою хмари, так само, як проточна вода несе все, що на ній плаває. Леонардо да Вінчі, італійський художник, учений-винахідник ► З чого складаються хмари й туман? ► З яких хмар випадають опади? ► Які опади переважають у вашій місцевості?

1. ßê óòâîðþþòüñÿ îïàäè. Âè âæå çíàєòå, ùî õìàðè ñêëàäàþòüñÿ ç êðèæèíîê і êðàïåëü âîäè. Íàéäðіáíіøі ÷àñòèíêè âîäè òà ëüîäó ïåðåíîñÿòüñÿ ïîâіòðÿíèìè ïîòîêàìè, ïðè öüîìó âîíè ñòèêàþòüñÿ îäíà ç îäíîþ é çáіëüøóþòüñÿ. Âåëèêі êðèñòàëè ëüîäó àáî êðàïëі âîäè, íåçâàæàþ÷è íà âèñõіäíі ïîòîêè ïîâіòðÿ, ïіä äієþ ñèëè òÿæіííÿ ñïðÿìîâóþòüñÿ âíèç. ßêùî âîíè íå âñòèãàþòü âèïàðóâàòèñÿ â ïіäõìàðíîìó øàðі, òî íà ïîâåðõíþ Çåìëі âèïàäàþòü îïàäè (ìàë. 115). Атмосфера Хм Хмари мари ри

Перенесення вологи

Випаровування рову Поверхневі Поверхнев хнев вод води

Підземні Просочування Прос у води Пі Підземний й стік і

Випаровування паровуван Поверхневий р е стік Світовий океан

Опади Лід д та сн ніг

Мал. 115. Схема утворення опадів

129

Àòìîñôåðíі îïàäè – öå âîäà ó òâåðäîìó àáî ðіäêîìó ñòàíі, ùî âèïàäàє ç õìàð ÷è ïîâіòðÿ íà çåìíó ïîâåðõíþ. Це цікаво! Швидкість падіння опадів різна. Наприклад, сніжинка падає зі швидкістю приблизно 1 м/с, крапля дощу радіусом 1 мм – зі швидкістю майже 6,5 м/с.

2. ßêі áóâàþòü îïàäè. Розгляньте малюнки 116 і 117. З’ясуйте, які є види й типи опадів. Які з них вам доводилося спостерігати у вашій місцевості?

Мал. 116. Класифікація опадів за агрегатним станом

Мал. 117. Типи опадів

Áіëüøіñòü îïàäіâ áóâàє ó âèãëÿäі äîùó. Äðіáíі êðàïëèíêè çëèâàþòüñÿ é ñòàþòü íàñòіëüêè âàæêèìè, ùî âæå íå ìîæóòü óòðèìàòèñü ó ïîâіòðі é ïàäàþòü óíèç. Äîùі ñïðè÷èíÿþòü çíèæåííÿ òåìïåðàòóðè ïîâіòðÿ, áî áàãàòî òåïëà âèòðà÷àєòüñÿ íà âèïàðîâóâàííÿ âîäè. Ïðè ïðîâåäåííі ìàñîâèõ çàõîäіâ àáî ñïîðòèâíèõ çìàãàíü äóæå âàæëèâî, ùîá íå éøîâ ñèëüíèé äîù. Ùîá çàïîáіãòè íåáàæàíèì îïàäàì, ó÷åíі íàâ÷èëèñÿ âèêëèêàòè øòó÷íèé äîù. Ó êóï÷àñòèõ õìàðàõ ç ëіòàêà ðîçïèëþþòü ÷àñòèíêè ðіäêîãî àçîòó àáî ñóõîãî ëüîäó. Âîäÿíà ïàðà êîíäåíñóєòüñÿ íà íèõ, ïåðåòâîðþєòüñÿ íà êðàïåëüêè âîäè, ÿêі âèïàäàþòü íà çåìëþ ó âèãëÿäі äîùó. Обговоріть із сусідом/сусідкою по парті, яка користь від дощу та які проблеми він може спричинити. Складіть таблицю «Значення дощу для живої природи» та заповніть її.

Êîëè òåìïåðàòóðà ïîâіòðÿ ñòàє íèæ÷îþ âіä 0 Ñ, âîäà â õìàðàõ çàìåðçàє, óòâîðþþ÷è ñíіæèíêè. Öå óíіêàëüíå ÿâèùå ïðèðîäè öіêàâå òèì, ùî êîæåí іç ôіãóðíèõ êðèñòàëèêіâ âîäè є íåïîâòîðíèì. Íå áóâàє àáñîëþòíî îäíàêîâèõ ñíіæè130

íîê. Їõíі ðîçìіðè, êіëüêіñòü ãðàíåé і «ïðîìіí÷èêіâ» çàëåæàòü âіä âèñîòè óòâîðåííÿ òà òåìïåðàòóðè. Прочитайте текст і намалюйте у групі схему утворення граду. У високих вертикальних хмарах у теплу погоду може утворюватися град – частинки льоду завбільшки від декількох міліметрів до декількох сантиметрів. Це відбувається тоді, коли тепле повітря підіймається вгору. Воно підхоплює хмари, де температура знижується до –10 С. При цьому сніжинки замерзають і перетворюються на град. Градинки стають настільки важкими, що потоки повітря вже не можуть їх підхоплювати. Тоді град падає на землю. Він може завдати серйозної шкоди не лише врожаю, а й дрібним птахам, тваринам і навіть будівлям та автомобілям. Для боротьби з градом використовують спеціальні гармати, з яких вистрілюють у хмари снаряди з хімічними речовинами (мал. 118).

Мал. 118: а – град; б – гармата для боротьби з градом

Íàéïîøèðåíіøèì âèäîì îïàäіâ, ùî âèïàäàþòü áåçïîñåðåäíüî ç ïîâіòðÿ, є ðîñà (ìàë. 119, à). Âîíà óòâîðþєòüñÿ çàçâè÷àé óëіòêó ó âå÷іðíі òà âðàíіøíі ãîäèíè íà ïîâåðõíÿõ ðіçíèõ ïðåäìåòіâ. Ïðè÷èíîþ óòâîðåííÿ ðîñè є êîíäåíñàöіÿ. Òåïëå é âîëîãå ïîâіòðÿ, ïîòðàïëÿþ÷è íà îõîëîäæåíó ïîâåðõíþ, çãóùóєòüñÿ, çàëèøàþ÷è êðàïëèíêè âîäè. Ðîñà óòâîðþєòüñÿ ëèøå â áåçõìàðíó àáî ìàëîõìàðíó ïîãîäó. ßêùî òåìïåðàòóðà ïîâåðõíі îïóñêàєòüñÿ íèæ÷å 0 Ñ, óòâîðþєòüñÿ іíіé (ìàë. 119, á) àáî ïàìîðîçü (ìàë. 119, â).

Мал. 119. Опади: а – роса; б – іній; в – паморозь

131

3. Ùî òàêå іíòåíñèâíіñòü îïàäіâ. Îïàäè áóâàþòü ðіçíîї іíòåíñèâíîñòі. Іíòåíñèâíіñòü îïàäіâ – êіëüêіñòü îïàäіâ, ùî âèïàäàє çà îäèíèöþ ÷àñó (ãîäèíó, õâèëèíó). Äëÿ çëèâîâèõ îïàäіâ õàðàêòåðíà âåëèêà іíòåíñèâíіñòü, àëå ìàëà òðèâàëіñòü. Âîíè âèïàäàþòü іç êóï÷àñòî-äîùîâèõ õìàð. Ç øàðóâàòî-äîùîâèõ і âèñîêîøàðóâàòèõ õìàð âèïàäàþòü òðèâàëі, ç ðіâíîìіðíîþ іíòåíñèâíіñòþ îïàäè, ÿêі íàçèâàþòü çàòÿæíèìè (îáëîãîâèìè). 4. ßê âèìіðþþòü êіëüêіñòü àòìîñôåðíèõ îïàäіâ. Êіëüêіñòü îïàäіâ âèìіðþþòü çà äîïîìîãîþ ñïåöіàëüíîãî ïðèëàäó – îïàäîìіðà (ìàë. 120) ó ìіëіìåòðàõ. Îïàäîìіð – ìåòåîðîëîãі÷íèé ïðèëàä äëÿ âèìіðþâàííÿ êіëüêîñòі îïàäіâ. Îïàäîìіð âñòàíîâëþþòü íà ñòîâï і îòî÷óþòü ñïåöіàëüíèì çàõèñòîì, ùîá âіòåð íå çíîñèâ îïàäè âáіê. Äëÿ âèçíà÷åííÿ êіëüêîñòі îïàäіâ âîäó ç îïàäîìіðà âèëèâàþòü ó ñïåöіМал. 120. Опадомір àëüíó âèìіðþâàëüíó ñêëÿíêó òà âèìіðþþòü òîâùèíó âîäÿíîãî øàðó â ìіëіìåòðàõ. ßêùî âèïàäàє ñíіã, òî ïðèëàä ïîìіùàþòü ó òåïëî, äå ñíіã òàíå. Ïîêàçíèêè çíіìàþòü äâі÷і íà äîáó: î 7-é і 19-é ãîäèíі. Êіëüêіñòü îïàäіâ çà äîáó âèðàõîâóþòü äîäàâàííÿì ðåçóëüòàòіâ äâîõ âèìіðіâ. Êіëüêіñòü îïàäіâ çà ìіñÿöü äîðіâíþє ñóìі îïàäіâ, ùî âèïàëè çà âñі äíі öüîãî ìіñÿöÿ. Ñóìà îïàäіâ çà âñі ìіñÿöі ðîêó – öå ðі÷íà êіëüêіñòü îïàäіâ. Äëÿ ïîðіâíÿííÿ êіëüêîñòі îïàäіâ, ùî âèïàëè â ðіçíèõ òî÷êàõ Çåìëі çà ðіê, ïіäðàõîâóþòü ñåðåäíþ áàãàòîðі÷íó êіëüêіñòü îïàäіâ. Âàæëèâå çíà÷åííÿ äëÿ ñіëüñüêîãî ãîñïîäàðñòâà ìàþòü ñïîñòåðåæåííÿ çà ñòàíîì ñíіãîâîãî ïîêðèâó. Ùî áіëüøå ñíіãó íà ïîëÿõ, òî ìåíøå ïðîìåðçíå ґðóíò і áіëüøå âîëîãè áóäå â íüîìó âåñíîþ. Âèñîòó ñíіãîâîãî ïîêðèâó âèìіðþМал. 121. Снігомірна þòü çà äîïîìîãîþ ñíіãîìіðíîї ðåéêè рейка 132

(ìàë. 121). Öå ïëàíêà âèñîòîþ 190 ñì ç ïîäіëêàìè ÷åðåç 1 ñàíòèìåòð. Ðàõóíîê ïðîâîäÿòü âіä çåìëі äî ïîâåðõíі ñíіãó. 5. ßêі ÷èííèêè âïëèâàþòü íà êіëüêіñòü îïàäіâ. Ðі÷íà ñóìà êіëüêîñòі îïàäіâ (ìì) – âàæëèâèé ïîêàçíèê ïîãîäè ïåâíîї ìіñöåâîñòі. Ó ñåðåäíüîìó çà ðіê íà íàøіé ïëàíåòі âèïàäàє 1130 ìì îïàäіâ. Îñêіëüêè íàéáіëüøå õìàð óòâîðþєòüñÿ â ìіñöÿõ çíèæåíîãî òèñêó, òî ïîëîâèíà îïàäіâ íà Çåìëі âèïàäàє â ðàéîíі åêâàòîðà. Ó òðîïіêàõ їõ êіëüêіñòü ðіçêî çìåíøóєòüñÿ, äåùî çáіëüøóєòüñÿ â ïîìіðíèõ øèðîòàõ, à â ïîëÿðíèõ îáëàñòÿõ çíîâó ñïîñòåðіãàєòüñÿ çíèæåííÿ їõ êіëüêîñòі. Áàãàòî îïàäіâ âèïàäàє íà íàâіòðÿíèõ ñõèëàõ ãіð, ìîðñüêèõ óçáåðåææÿõ òà îñòðîâàõ, îñîáëèâî áіëÿ òåïëèõ òå÷іé. Ãåîãðàôі÷íі ðåêîðäè. Íàéáіëüøà êіëüêіñòü îïàäіâ íà Çåìëі âèïàäàє íà Ãàâàéñüêèõ îñòðîâàõ (14 400 ìì íà ðіê). Òóò ùîðîêó áëèçüêî 335 äíіâ іäå äîù. Íàéáіëüøèé ñíіãîâèé ïîêðèâ çàðåєñòðîâàíî ó ÑØÀ, íà ñõèëàõ ãîðè Ðåéíіð: 30,5 ìåòðà çà îäèí ðіê! Ó êâіòíі 1981 ðîêó â Êèòàї âèïàâ ãðàä, âàãà ãðàäèíè ñÿãàëà 7 êã! 6. ßê ðîçïîäіëÿþòüñÿ îïàäè íà çåìíіé ïîâåðõíі. Розгляньте кліматичну карту в шкільному атласі. Як на ній позначено кількість опадів? Знайдіть райони з найменшою і найбільшою кількістю опадів. Використавши політичну карту світу, назвіть країни, де випадає найменша і найбільша кількість опадів.

Äëÿ âіäîáðàæåííÿ êіëüêîñòі îïàäіâ âèêîðèñòîâóþòü ëіíії іçîãієòè (ñïîëó÷àþòü òî÷êè ç îäíàêîâîþ êіëüêіñòþ îïàäіâ çà ïåâíèé ïðîìіæîê ÷àñó – äîáó, ìіñÿöü, ðіê) òà ôîíîâå çàáàðâëåííÿ. Ðі÷íèé ðîçïîäіë îïàäіâ âіäîáðàæàþòü íà äіàãðàìàõ. Âîíè òî÷íî ïîêàçóþòü íå òіëüêè êіëüêіñòü îïàäіâ, à é їõíє ðîçïîäіëåííÿ ïðîòÿãîì ðîêó.

Коротко про головне Àòìîñôåðíі îïàäè – öå âîäà ó òâåðäîìó àáî ðіäêîìó ñòàíі, ùî âèïàäàє ç õìàð àáî âèäіëÿєòüñÿ ç ïîâіòðÿ íà çåìíó ïîâåðõíþ. Çàëåæíî âіä òåìïåðàòóðè óòâîðåííÿ ðîçðіçíÿþòü ðіäêі òà òâåðäі îïàäè. Áіëüøіñòü îïàäіâ âèïàäàє ç õìàð ó âèãëÿäі äîùó. Іíîäі âîëîãà êîíäåíñóєòüñÿ íà îõîëîäæåíèõ ïðåäìåòàõ áåçïîñåðåäíüî ç ïîâіòðÿ, óòâîðþþ÷è ðîñó, іíіé, òóìàí, ïàìîðîçü. 133

Перевіряємо себе

1. ×è çàâæäè îïàäè âèïàäàþòü іç õìàð? 2. Íàçâіòü âèäè îïàäіâ, ÿêі íàé÷àñòіøå áóâàþòü ó âàøіé ìіñöåâîñòі. Ðîçêàæіòü ïðî їõ âèíèêíåííÿ. 3. ßê і äëÿ ÷îãî âèìіðþþòü êіëüêіñòü îïàäіâ? 4. Ïîÿñíіòü çàêîíîìіðíîñòі ïîøèðåííÿ îïàäіâ íà çåìíіé êóëі. 5. Íàçâіòü âіäìіííîñòі çëèâîâèõ òà îáëîãîâèõ îïàäіâ çà іíòåíñèâíіñòþ é òðèâàëіñòþ. ßê ðîçïîäіëÿєòüñÿ êіëüêіñòü îïàäіâ ó âàøіé ìіñöåâîñòі ïðîòÿãîì ðîêó? Êîëè ñïîñòåðіãàєòüñÿ їõ ìàêñèìóì? 6. Îöіíіòü ñâîþ ðîáîòó íà óðîöі. Äàéòå âіäïîâіäі íà çàïèòàííÿ: ßêі òðè ðå÷і âè äіçíàëèñÿ ñüîãîäíі? ßêі äâі ðå÷і âàñ çàöіêàâèëè? ßêå ïèòàííÿ ó âàñ çàëèøèëîñÿ íåâèðіøåíèì? Скориставшись QR-кодом, виготовіть дощомір. Спробуйте виміряти кількість опадів.

§ 31. Урок-практикум. Побудова діаграми кількості опадів Майстерність приходить лише з практикою і не може з’явитися тільки під час читання інструкцій. Наполеон Гілл, американський журналіст ► Як ви розумієте вислів Наполеона Гілла? ► Пригадайте, які бувають опади. ► Якими приладами вимірюють кількість опадів? У яких одиницях її вимірюють?

Äіàãðàìà – öå îäèí іç ãðàôі÷íèõ çàñîáіâ çîáðàæåííÿ ñïіââіäíîøåííÿ ìіæ âåëè÷èíàìè, ÿêі ïîðіâíþþòüñÿ. 1. Çà äîïîìîãîþ òàáëèöі 6 âèçíà÷òå îñîáëèâîñòі ðîçïîäіëó îïàäіâ ïðîòÿãîì ðîêó â Ëîíäîíі, Êèєâі, Òîêіî òà Ïåêіíі. Çðîáіòü âèñíîâîê. Òàáëèöÿ 6. ÐÎÇÏÎÄІË ÎÏÀÄІÂ ÇÀ ÌІÑßÖßÌÈ (ìì) Міста/ місяці

ІІ

ІІІ

VII VIII

XII

Сума за рік

Лондон 62

674

Київ

540

Токіо

98 112 115 152 134 128 186 155 85

1297

Пекін

570

134

78 185 160 45

2. Ïîáóäóéòå â çîøèòі ñòîâï÷àñòó äіàãðàìó ðîçïîäіëó îïàäіâ äëÿ ì. Êèєâà (1-é âàðіàíò) і ì. Ëîíäîíà (2-é âàðіàíò) çà ñåçîíàìè, âèêîðèñòîâóþ÷è äàíі òàáëèöі. А) Порахуйте кількість опадів, яка випадає в місті кожної пори року. Б) Зобразіть кількість опадів кожного сезону у вигляді стовпчиків. Ширину стовпчиків вибирайте однакову (наприклад, 3 клітинки), а їх висота має відповідати кількості опадів відповідного сезону. В) Оберіть масштаб (1 мм – 10 одиниць величини. Наприклад, в 1 мм – 10 мм). Проставте відмітки по вертикалі. Г) На горизонтальну вісь нанесіть пори року (сезони), а на вертикальну – кількість опадів. Д) Побудуйте за допомогою лінійки стовпчики і зафарбуйте їх у відповідний колір.

3. Âèçíà÷òå ñåðåäíþ ðі÷íó êіëüêіñòü îïàäіâ. 4. Ïðîàíàëіçóéòå ñêëàäåíó äіàãðàìó. 5. Çà äіàãðàìîþ òà òàáëèöåþ âèçíà÷òå:

а) кількість опадів, які випадають за рік; б) місяць, за який випадає найбільша кількість опадів; в) місяць з найменшою кількістю опадів.

Çðîáіòü âèñíîâîê.

Перевіряємо себе

1. Íàçâіòü âèäè îïàäіâ, ÿêі íàé÷àñòіøå áóâàþòü ó âàøіé ìіñöåâîñòі. Ðîçêàæіòü ïðî їõíє âèíèêíåííÿ. 2. Ñêëàäіòü ïàì’ÿòêó «Ïðàâèëà ïîâåäіíêè ïіä ÷àñ ãðîçè». 3. Îöіíіòü ñâîþ äіÿëüíіñòü íà óðîöі. Ïðîäîâæòå ðå÷åííÿ: Áóëî öіêàâî... Òåïåð ÿ ìîæó... Ó ìåíå âèíèêëè òðóäíîùі...

§ 32. Як розподіляється тепло на поверхні Землі Жити на Землі, можливо, дорого, зате ви отримуєте щорічний безкоштовний круїз навколо Сонця. Ешлі Брільянт, американський письменник та карикатурист ► Поясніть, як ви розумієте слова Ешлі Брільянта. ► Яку форму має наша планета? ► Форму Землі було остаточно доведено, коли люди змогли побачити планету з космосу. Наведіть не менше двох доказів кулястості Землі, які існували до космічних досліджень. ► Які наслідки кулястої форми Землі?

1. Ùî òàêå òåïëîâі ïîÿñè Çåìëі. Âèäіëåííÿ òåïëîâèõ ïîÿñіâ îáóìîâëåíî íåðіâíîìіðíèì ðîçïîäіëîì ñîíÿ÷íîãî òåïëà íà çåìíіé ïîâåðõíі. Їõíі ìåæі ïðîõîäÿòü çà óìîâíèìè ëіíіÿìè – òðîïіêàìè òà ïîëÿðíèìè êîëàìè (ìàë. 122). 135

Знайдіть на малюнку 122 екватор, тропіки, полярні кола та покажіть їх на глобусі. Північне полярне коло

Північний полюс

Площина орбіти

Північний тропік Холо д

Екватор

ний

Помір

Південний тропік

ний

Жарк и

Південне полярне коло Південний полюс

Холод н

Помірний ий

Земна вісь Мал. 122. Межі теплових поясів

Іñíóþòü ñïåöіàëüíі ãåîãðàôі÷íі êàðòè – êëіìàòè÷íі, ÿêі ïîêàçóþòü ðі÷íèé ðîçïîäіë òåìïåðàòóðè ïîâіòðÿ íà Çåìëі. Íà íèõ òåìïåðàòóðó ïîâіòðÿ ïîçíà÷àþòü àáî òî÷êàìè, ïîðÿä ç ÿêèìè ñòîїòü її ÷èñëîâå çíà÷åííÿ, àáî ñïåöіàëüíèìè ëіíіÿìè – іçîòåðìàìè. ×åðâîíèìè ëіíіÿìè ïîçíà÷àþòü òåìïåðàòóðó íàéòåïëіøîãî ìіñÿöÿ ðîêó, ÿêèì ó Ïіâíі÷íіé ïіâêóëі є ëèïåíü. ×îðíèìè àáî ñèíіìè ëіíіÿìè ïîçíà÷àþòü òåìïåðàòóðó ñі÷íÿ – íàéõîëîäíіøîãî ìіñÿöÿ ó Ïіâíі÷íіé ïіâêóëі. Іçîòåðìè – öå ëіíії íà ãåîãðàôі÷íіé êàðòі, ÿêі ç’єäíóþòü ìіñöÿ ç îäíàêîâîþ ñåðåäíüîþ òåìïåðàòóðîþ. Çà îñîáëèâîñòÿìè ðі÷íîãî ðîçïîäіëó òåìïåðàòóðè ïîâіòðÿ íà Çåìëі âèäіëÿþòü òåïëîâі ïîÿñè (ìàë. 122). Їõíі ìåæі âèçíà÷àþòü ëіíії òðîïіêіâ і ïîëÿðíèõ êіë. Óìîâíèìè ìåæàìè òåïëîâèõ ïîÿñіâ є іçîòåðìè +20 Ñ, +10 Ñ, 0 Ñ. Розгляньте у шкільному атласі карту кліматичних поясів, знайдіть ці ізотерми.

Òåïëîâі ïîÿñè – öå òåðèòîðії Çåìëі ç ïåâíèìè òåìïåðàòóðàìè ïîâіòðÿ, ÿêі ðіçíÿòüñÿ ìіæ ñîáîþ êіëüêіñòþ 136

òåïëà, ùî íàäõîäèòü âіä Ñîíöÿ, ìåæі ÿêèõ âèçíà÷àþòü ëіíії òðîïіêіâ і ïîëÿðíèõ êіë. Користуючись текстом за QR-кодом і картою теплових поясів шкільного атласу, заповніть у зошиті таблицю «Характеристика теплових поясів».

Íàøà Çåìëÿ íàãðіâàєòüñÿ íåðіâíîìіðíî. Ùî äàëі âіä åêâàòîðà, òî êóò ïàäіííÿ ñîíÿ÷íèõ ïðîìåíіâ ñòàє ìåíøèì, à îòæå, і ìåíøó êіëüêіñòü òåïëà îòðèìóþòü òåðèòîðії. На контурній карті проведіть межі теплових поясів. Підпишіть їх. З’ясуйте, у якому тепловому поясі розміщена Україна.

2. Õòî çàéìàєòüñÿ âèâ÷åííÿì ïîãîäè. Îäíèì іç íàéãîëîâíіøèõ íàïðÿìіâ äіÿëüíîñòі ìåòåîðîëîãіâ є äîñëіäæåííÿ òà ïðîãíîçóâàííÿ ïîãîäè.  Пригадайте, що таке погода. Для чого її вивчають? Розгляньте малюнки 123 і 124. Назвіть складові погоди та погодні явища.

Мал. 123. Складові погоди

Мал. 124. Погодні явища

3. ßê ñêëàäàþòü ïðîãíîç ïîãîäè. Ïîãîäà äóæå ìіíëèâà. Îäíîãî é òîãî æ ìіñÿöÿ, àëå â ðіçíі ðîêè âîíà ìîæå áóòè ðіçíîþ – ñóõîþ é äîùîâîþ, õîëîäíîþ òà òåïëîþ, ìîæå çìіíþâàòèñÿ é óïðîäîâæ äîáè. Ïîãîäó ïåðåäáà÷àþòü ó÷åíі-ñèíîïòèêè íà ìåòåîðîëîãі÷íèõ ñòàíöіÿõ, ðîçìіùåíèõ ó ðіçíèõ êóòî÷êàõ íàøîї ïëàíåòè. Âîíè ôіêñóþòü óñі äàíі, çíіìêè, îòðèìàíі çà äîïîìîãîþ ìåòåîðîëîãі÷íîãî îáëàäíàííÿ, і íà їõ îñíîâі ñòâîðþþòü ñèíîïòè÷íі êàðòè. 137

Ñèíîïòè÷íà êàðòà – êàðòà, íà ÿêіé óìîâíèìè ïîçíà÷åííÿìè é öèôðàìè çàïèñàíî îñíîâíі âіäîìîñòі ïðî ñòàí ïîãîäè, îòðèìàíі ïіä ÷àñ ñïîñòåðåæåíü (ìàë. 125). Позначення

Назва

Позначення



Туман

Назва Сніг

Гроза

Мряка

Град

Дощ

Злива

Мокрий сніг

Мал. 125. Умовні позначення видів опадів на синоптичній карті Користуючись сайтом прогнозу погоди https://ua.sinoptik.ua/, дізнайтеся, яка погода буде сьогодні впродовж дня у вашому населеному пункті. Запишіть її характеристики. Проаналізуйте прогноз погоди на сьогодні. Зробіть висновок про відповідність прогнозу та реалій. Назвіть прилади, зображені на малюнку. Дізнайтеся, які сучасні прилади допомагають вивчати погоду. Підготуйте повідомлення або презентацію.

Виконайте завдання:

À. Ïîÿñíіòü, ÿê ìîæå çìіíèòèñÿ ïîãîäà, ÿêùî ó âàøіé ìіñöåâîñòі ïіâäåííèé âіòåð çìіíèòüñÿ íà ïіâíі÷íèé. Á. Ó ÿêîìó ðÿäêó óìîâíèìè çíàêàìè âіäîáðàæåíî ïîãîäó òîãî äíÿ, êîëè íå ñïîñòåðіãàëèñÿ àòìîñôåðíі îïàäè? Ñõàðàêòåðèçóéòå ïîãîäó öüîãî äíÿ. А



Б В

138





-6 С

70 %



-2 С

65 %



+3 С

90 %

Коротко про головне Òåïëîâі ïîÿñè – öå òåðèòîðії Çåìëі ç ïåâíèìè òåìïåðàòóðàìè ïîâіòðÿ, ÿêі ðіçíÿòüñÿ ìіæ ñîáîþ êіëüêіñòþ òåïëà, ùî íàäõîäèòü âіä Ñîíöÿ, ìåæі ÿêèõ âèçíà÷àþòü ëіíії òðîïіêіâ і ïîëÿðíèõ êіë. Ïîãîäà – öå ñòàí íèæíüîãî øàðó òðîïîñôåðè â ïåâíîìó ìіñöі і â ïåâíèé ÷àñ. Ñêëàäîâèìè ÷àñòèíàìè ïîãîäè є òåìïåðàòóðà ïîâіòðÿ, àòìîñôåðíèé òèñê, âîëîãіñòü ïîâіòðÿ. Äî ïîãîäíèõ ÿâèù íàëåæàòü: ñèëà, øâèäêіñòü і íàïðÿì âіòðó, õìàðíіñòü, îïàäè, à òàêîæ òðèâàëіñòü ñâіòëîâîãî äíÿ, âèñîòà é ñòàí ñíіãîâîãî ïîêðèâó. Äîñëіäæåííÿì ïîãîäè çàéìàþòüñÿ ìåòåîðîëîãè, à ïðîãíîçóâàííÿì – ñèíîïòèêè.

Перевіряємо себе 1. ßê і ç ÿêîþ ìåòîþ ñêëàäàþòü ïðîãíîçè ïîãîäè? 2. Ïіäãîòóéòå ïðåçåíòàöіþ ïðî Âñåñâіòíþ ñëóæáó ïîãîäè, âèêîðèñòîâóþ÷è ðіçíîìàíіòíі äæåðåëà іíôîðìàöії. 3. Îïèøіòü ó çîøèòі ïîãîäó ñüîãîäíіøíüîãî äíÿ çà äîïîìîãîþ óìîâíèõ çíàêіâ. 4. Äîáåðіòü ï’ÿòü ïðèêëàäіâ íàðîäíèõ ïðèêìåò, çà äîïîìîãîþ ÿêèõ ìîæíà ïåðåäáà÷èòè ïîãîäó. 5. Ñêëàäіòü ñèíêâåéí (âіðø ç ï’ÿòè ðÿäêіâ) äî öієї òåìè. Простежити за річним рухом Землі можна, провівши дослід із глобусом та лампою. Накресліть на столі сплюснуте коло. Воно зображатиме шлях Землі навколо Сонця. У центрі кола поставте ввімкнену лампу, що зображає Сонце. Рухайте глобус (земну кулю) по колу так, щоб земна вісь весь час була нахилена в один бік (на північ). Водночас повертайте глобус навколо осі із заходу на схід. Стежте, як освітлюватиметься глобус – земна куля. Не забувайте, що земна куля не має ні осі, ні підставки.

§ 33. Чому на Землі різний клімат Клімат – це те, що ми очікуємо, погода – те, що ми отримуємо. Марк Твен, видатний американський письменник, журналіст, громадський діяч ► Поясніть, як ви розумієте слова Марка Твена. ► У якому поясі освітленості ви живете? Які пори року є у вашій місцевості? ► Розпитайте дорослих, чи подібні пори року, наприклад, зима (літо), до тих, які були в їхньому дитинстві. Чим вони відрізняються?

139

1. Ùî òàêå êëіìàò. Ïîãîäà â ðіçíèõ êóòî÷êàõ çåìíîї êóëі äóæå ðіçíîìàíіòíà, àäæå âîíà çàëåæèòü âіä áàãàòüîõ ÷èííèêіâ. Íàçâіòü їõ. Íàä ïîëþñàìè íіêîëè íå áóâàє âåëèêèõ çëèâ, à íà ðіâíèíè åêâàòîðіàëüíèõ øèðîò íіêîëè íå âèïàäàє ñíіã. І õàé ÿêîþ á ìіíëèâîþ áóëà ïîãîäà, ñåðåäíі ïîêàçíèêè її ñòàíó â ïåâíіé ìіñöåâîñòі ïîâòîðþþòüñÿ ç ðîêó â ðіê óïðîäîâæ òèñÿ÷îëіòü. Äàâíі ãðåêè çíàëè, ùî íàéâàæëèâіøèé åëåìåíò ïîãîäè – òåìïåðàòóðà – çàëåæèòü âіä êóòà ïàäіííÿ ñîíÿ÷íèõ ïðîìåíіâ. Ñëîâà êóò, íàõèë ãðåöüêîþ – «êëіìàò». Òîìó é ïðèòàìàííó ïåâíіé ìіñöåâîñòі ïîãîäó íàçâàëè êëіìàòîì. Êëіìàò – áàãàòîðі÷íèé ðåæèì ïîãîäè äëÿ ïåâíîї ìіñöåâîñòі, ùî ìàє ñâîї îñîáëèâîñòі. Ó ïðèåêâàòîðіàëüíіé ÷àñòèíі Çåìëі ïîãîäà ùîäíÿ ñïåêîòíà іç ñèëüíèìè äîùàìè. Ó ñåðåäíіõ øèðîòàõ âіäáóâàєòüñÿ çìіíà ïіð ðîêó. Íàéõîëîäíіøîþ ïîðîþ ðîêó çàâæäè є çèìà, à íàéòåïëіøîþ – ëіòî. Ó ïîëÿðíèõ ðàéîíàõ Çåìëі öіëèé ðіê õîëîäíà ïîãîäà, òîìó ñíіã íà ñóõîäîëі òàì ìàéæå íå òàíå é ç ÷àñîì ïåðåòâîðþєòüñÿ íà ëüîäîâèê. Учені-екологи встановили, що в місцевостях із сухим кліматом улітку в багатьох водоймах значно підвищується концентрація шкідливих речовин (їх кількість у пробі води певного об’єму, наприклад в 1 л). Висуньте гіпотезу, чому це відбувається. Обґрунтуйте своє припущення.

2. Ùî íåîáõіäíî çíàòè äëÿ õàðàêòåðèñòèêè êëіìàòó. Ùîá ñõàðàêòåðèçóâàòè êëіìàò áóäü-ÿêîї òåðèòîðії, ïîòðіáíî ìàòè âіäîìîñòі ïðî ïîãîäó çà áàãàòî ðîêіâ. Îïèñóþ÷è êëіìàò, âèêîðèñòîâóþòü êëіìàòè÷íі ïîêàçíèêè (ìàë. 126). Îïèñ êëіìàòó ìіñòèòü âіäîìîñòі é ïðî âіäõèëåííÿ êëіìàòè÷íèõ ïîêàçíèêіâ âіä íîðìè: íàéâèùі é íàéíèæ÷і òåìïåðàòóðè, íàéáіëüøó òà íàéìåíøó êіëüêіñòü îïàäіâ òîùî.

Мал. 126. Кліматичні показники

140

 Пригадайте, які чинники впливають на погоду. Порівняйте поняття «погода» і «клімат». З’ясуйте за малюнком 127, які чинники впливають на клімат. Яка між ними різниця?

Мал. 127. Кліматотвірні чинники

3. ßêèé áóâàє êëіìàò. Çàëåæíî âіä áëèçüêîñòі ìîðÿ (îêåàíó), à òàêîæ іíøèõ ÷èííèêіâ âèîêðåìëþþòü òðè îñíîâíèõ òèïè êëіìàòó: ìîðñüêèé, êîíòèíåíòàëüíèé òà ìóñîííèé. Ìîðñüêèé êëіìàò õàðàêòåðèçóєòüñÿ íåâåëèêîþ àìïëіòóäîþ ñåðåäíüîðі÷íèõ òåìïåðàòóð, ì’ÿêîþ ìàëîìîðîçíîþ çèìîþ é ïðîõîëîäíèì ëіòîì ó ïîìіðíèõ øèðîòàõ. Îïàäè ó âèãëÿäі äîùó âèïàäàþòü ïåðåâàæíî âëіòêó. Âîëîãіñòü ïîâіòðÿ ïðîòÿãîì ðîêó âèñîêà. Ìîðå âèêîíóє ïîì’ÿêøóâàëüíó ôóíêöіþ, çàáèðàþ÷è íàäëèøîê òåïëà âëіòêó é âіääàþ÷è éîãî âçèìêó. Êîíòèíåíòàëüíèé êëіìàò õàðàêòåðíèé äëÿ öåíòðàëüíèõ ðàéîíіâ ìàòåðèêіâ, ÿêі âіääàëåíі âіä ìîðÿ. Óëіòêó ñóõîäіë ñèëüíî ïðîãðіâàєòüñÿ, à âçèìêó – îõîëîäæóєòüñÿ. Òóò äóæå æàðêå ëіòî é ìîðîçíà çèìà. Ðі÷íà àìïëіòóäà òåìïåðàòóð âåëèêà, îïàäіâ ìàëî, âîëîãіñòü ïîâіòðÿ íèçüêà. 141

Ìóñîííèé êëіìàò õàðàêòåðíèé äëÿ ìіñöåâîñòåé íà ìàòåðèêîâèõ óçáåðåææÿõ, äå ïàíóþòü ìóñîíè – ñåçîííі âіòðè ñõіäíîãî óçáåðåææÿ ìàòåðèêà Єâðàçіÿ. З’ясуйте, який тип клімату характерний для місцевості, у якій ви проживаєте.

4. Ùî òàêå êëіìàòè÷íèé ïîÿñ. Çà ñïіââіäíîøåííÿì êëіìàòè÷íèõ ïîêàçíèêіâ âèîêðåìëþþòü êëіìàòè÷íі ïîÿñè. Êëіìàòè÷íèé ïîÿñ – îáëàñòü çåìíîї ïîâåðõíі ç âіäíîñíî îäíîðіäíèìè êëіìàòè÷íèìè óìîâàìè. Є åêâàòîðіàëüíèé, äâà òðîïі÷íèõ, äâà ïîìіðíèõ і äâà ïîëÿðíèõ (àðêòè÷íèé òà àíòàðêòè÷íèé) êëіìàòè÷íèõ ïîÿñè (ìàë. 128).

ɉɨɥɹɪɧɢɣ ɤɥɿɦɚɬ

ɋɭɛɬɪɨɩɿɱɧɢɣ ɤɥɿɦɚɬ

ɋɭɛɩɨɥɹɪɧɢɣ ɤɥɿɦɚɬ

Ɍɪɨɩɿɱɧɢɣ ɤɥɿɦɚɬ

ɉɨɦɿɪɧɢɣ ɤɥɿɦɚɬ

ɋɭɛɟɤɜɚɬɨɪɿɚɥɶɧɢɣ ɤɥɿɦɚɬ

ȿɤɜɚɬɨɪɿɚɥɶɧɢɣ ɤɥɿɦɚɬ

Мал. 128. Картосхема кліматичних поясів

Åêâàòîðіàëüíèé ïîÿñ. Ïðîòÿãîì ðîêó òóò ñïîñòåðіãàþòüñÿ âèñîêі òåìïåðàòóðè (+28 Ñ), âåëèêà êіëüêіñòü îïàäіâ; àìïëіòóäà òåìïåðàòóð íåçíà÷íà, çìіíè ïіð ðîêó ïðàêòè÷íî íåìàє. Òðîïі÷íèé ïîÿñ. Æàðêå ëіòî (+30...+35 Ñ) і ïîðіâíÿíî òåïëà çèìà (òåìïåðàòóðà íå áóâàє íèæ÷îþ çà +10 Ñ). Íà ðіâíèíàõ ñóõîäîëó òà íàä îêåàíîì îïàäіâ ìàëî. 142

Ïîìіðíèé ïîÿñ. Ñïîñòåðіãàєòüñÿ ÷іòêà çìіíà ïіð ðîêó ç òåïëèì ëіòîì і õîëîäíîþ çèìîþ. Òåìïåðàòóðà, êіëüêіñòü îïàäіâ і âîëîãіñòü çíà÷íîþ ìіðîþ çàëåæàòü âіä áëèçüêîñòі äî ìîðÿ é õàðàêòåðó ïåðåâàæàþ÷èõ âіòðіâ. Ïîëÿðíèé ïîÿñ. Õàðàêòåðèçóєòüñÿ íèçüêèìè òåìïåðàòóðàìè ïðîòÿãîì ðîêó, íåâåëèêîþ êіëüêіñòþ îïàäіâ, íèçüêîþ âîëîãіñòþ ïîâіòðÿ, âèñîêèì òèñêîì óïðîäîâæ ðîêó. Ìіæ îñíîâíèìè êëіìàòè÷íèìè ïîÿñàìè є ïåðåõіäíі: ñóáåêâàòîðіàëüíі, ñóáòðîïі÷íі, ñóáàðêòè÷íèé òà ñóáàíòàðêòè÷íèé (ïðåôіêñ ñóá- îçíà÷àє ìіæ). Äëÿ ïåðåõіäíèõ ïîÿñіâ âëàñòèâèé çíà÷íèé âïëèâ ñóìіæíèõ îñíîâíèõ ïîâіòðÿíèõ ìàñ. Êëіìàòè÷íі ïîÿñè ïîçíà÷àþòü íà êàðòі «Êëіìàòè÷íі ïîÿñè é îáëàñòі». Íà íèõ òàêîæ ïîêàçàíî ïîøèðåííÿ îñíîâíèõ êëіìàòè÷íèõ åëåìåíòіâ – òåìïåðàòóðè, àòìîñôåðíîãî òèñêó, âіòðó, îïàäіâ. Íà êàðòàõ іíîäі çîáðàæóþòü îäèí àáî äåêіëüêà åëåìåíòіâ. Êëіìàòè÷íі åëåìåíòè íà êàðòàõ çîáðàæóþòü іçîëіíіÿìè.  Пригадайте, що таке ізотерми. Ëіíії, ÿêі ç’єäíóþòü òî÷êè ç îäíàêîâèì òèñêîì, íàçèâàþòü іçîáàðàìè (áàðîñ – «òèñê», «âàãà»). Ëіíії, ÿêі ç’єäíóþòü òî÷êè ç îäíàêîâîþ êіëüêіñòþ ðі÷íèõ îïàäіâ,– іçîãієòàìè (ãієòîñ – «äîù»). Óñі іçîëіíії çàôàðáîâóþòü ó ðіçíèé êîëіð. Íà êàðòàõ òàêîæ óêàçóþòü ñåðåäíі òåìïåðàòóðè íàéòåïëіøîãî і íàéõîëîäíіøîãî ìіñÿöіâ (ëèïíÿ і ñі÷íÿ), ïîçíà÷àþòü íàéâèùі (àáñîëþòíèé ìàêñèìóì) і íàéíèæ÷і (àáñîëþòíèé ìіíіìóì) òåìïåðàòóðè. Íàïðÿìîê ïåðåâàæàþ÷èõ âіòðіâ çîáðàæóþòü ëіíіÿìè ñèíüîãî і ÷åðâîíîãî êîëüîðіâ. Установіть, який кліматичний пояс описує кожне прислів’я.  Дощовий рік не скінчиться повік.  Зима багата снігами, а осінь – снопами.  Літо не буває без дощу, зима – без морозу.

ПРАКТИКУМ. Робота з кліматичними картами 1. Ðîçãëÿíüòå êàðòó øêіëüíîãî àòëàñó 6-ãî êëàñó «Êëіìàòè÷íі ïîÿñè òà îáëàñòі ñâіòó», îçíàéîìòåñÿ ç її ëåãåíäîþ. Çàïèøіòü íàçâè îñíîâíèõ і ïåðåõіäíèõ êëіìàòè÷íèõ ïîÿñіâ ó ïîñëіäîâíîñòі їõ ðîçìіùåííÿ âіä ïîëþñіâ äî åêâàòîðà. 143

2. Çíàéäіòü íà êàðòі Óêðàїíó. Ó ÿêîìó êëіìàòè÷íîìó ïîÿñі âîíà ðîçìіùåíà? 3. Ðîçãëÿíüòå «Êëіìàòè÷íó êàðòó ñâіòó» øêіëüíîãî àòëàñó òà її ëåãåíäó. Çíàéäіòü íà êàðòі іçîòåðìè ñі÷íÿ і ëèïíÿ. Ç’ÿñóéòå, ÿêà іçîòåðìà ëèïíÿ і ñі÷íÿ ïðîõîäèòü íàéáëèæ÷å áіëÿ ì. Êèєâà. 4. Êîðèñòóþ÷èñü êëіìàòè÷íîþ êàðòîþ, ñàìîñòіéíî ñõàðàêòåðèçóéòå àðêòè÷íèé (1-é âàðіàíò) і àíòàðêòè÷íèé (2-é âàðіàíò) êëіìàòè÷íі ïîÿñè. 5. Íà ÿêі ðåñóðñè áàãàòà àòìîñôåðà. Ïðèãàäàéòå, ùî òàêå ðåñóðñè. Розгляньте малюнок 129. На які ресурси багата атмосфера? Складіть розповідь про кліматичні ресурси, наводячи приклади.

Мал. 129. Кліматичні ресурси

Êëіìàòè÷íі ðåñóðñè є äæåðåëîì íåâè÷åðïíîї åêîëîãі÷íî ÷èñòîї åíåðãії. Âîíè âіäіãðàþòü âàæëèâó ðîëü ó âèðîùóâàííі ñіëüñüêîãîñïîäàðñüêèõ êóëüòóð, ñàäіâ, âèíîãðàäíèêіâ; âïëèâàþòü íà õàðàêòåð æèòòєäіÿëüíîñòі íàñåëåííÿ òà âіäïî÷èíêó. Ó ÿêі ðåãіîíè Óêðàїíè ÷ëåíè âàøîї ðîäèíè íàé÷àñòіøå їçäÿòü âіäïî÷èâàòè? ×èì їõ ïðèâàáëþє öÿ ìіñöåâіñòü?

Перевіряємо себе 1. ßêі ÷èííèêè âіäіãðàþòü âàæëèâó ðîëü ó ôîðìóâàííі êëіìàòó âàøîї ìіñöåâîñòі? Ùî íà öå âïëèâàє? 2. Ïіäïèøіòü íà êîíòóðíіé êàðòі ñâіòó êëіìàòè÷íі ïîÿñè. 3. Íàçâіòü îñîáëèâîñòі êëіìàòó âàøîї ìіñöåâîñòі. Ïîÿñíіòü їõ. 4. Ïðîâåäіòü äîñëіäæåííÿ «ßê ìîæíà âèêîðèñòîâóâàòè åíåðãіþ ñîíöÿ é âіòðó». 5. Îöіíіòü ñâîþ ðîáîòó íà óðîöі. Äàéòå âіäïîâіäі íà çàïèòàííÿ: ßêі òðè ðå÷і âè äіçíàëèñÿ ñüîãîäíі? ßêі äâі ðå÷і âàñ çàöіêàâèëè? ßêå ïèòàííÿ ó âàñ çàëèøèëîñÿ íåâèðіøåíèì? Станьте кліматологами. Прочитайте тексти за QR-кодом.

144

§ 34. Урок-практикум. Клімат своєї місцевості ► Що таке погода? Дайте визначення поняття «клімат». Яка між ними різниця? ► Назвіть елементи, які характеризують погоду та клімат. ► Які є пори року? Об’єднайтеся в чотири групи та виконайте завдання. 1. Схарактеризуйте пору року (оберіть пору року жеребкуванням). Як ви вважаєте, чому в вашій місцевості пори року так проявляються? Що на це впливає? Яким чином? 2. Наведіть приклади місцевих прислів’їв та приказок, у яких відображена пора року та її значення для сільського господарства. Наприклад: «Сніг землі-годувальниці – теплий кожух». 3. Назвіть чинники, які впливають на клімат. Як кожна із цих причин проявляється у вашій місцевості?

ПРАКТИЧНА РОБОТА. Опис клімату своєї місцевості Çàâäàííÿ 1. Îïèøіòü êëіìàò ñâîєї ìіñöåâîñòі çà ïëàíîì: 1. У якому тепловому поясі розміщений ваш населений пункт? 2. Які моря та океани розташовані найближче до місця вашого проживання? Як вони впливають на клімат? Визначте відстань від вашого населеного пункту до найближчого океану. Яким був би клімат вашої місцевості, якби Північноатлантична течія була не теплою, а холодною? Чи впливає Північний Льодовитий океан на клімат вашої місцевості? 3. Визначте за фізичною картою України, на якій висоті над рівнем моря розташована територія. Як змінився б клімат вашої місцевості, якби її висота над рівнем моря збільшилася на 1000 м? 4. За фізичною картою України визначте, які великі форми рельєфу лежать на півночі, півдні, заході, сході та як вони впливають на клімат території. 5. Визначте, який тип клімату характерний для вашої місцевості. З уроків історії вам відомо про природні умови, у яких жила первісна людина. Порівняйте їх із сучасним кліматом. Як ви вважаєте, чи може клімат змінитися?

Çàâäàííÿ 2. Ðîçðîáіòü ìіíіïðîєêò íà îäíó ç òåì (çà âèáîðîì): «Âïëèâ êëіìàòè÷íèõ óìîâ íà çäîðîâ’ÿ ëþäåé»; «Âïëèâ êëіìàòó âàøîї ìіñöåâîñòі íà îäÿã (æèòëî) ëþäåé». Ïіäãîòóéòåñÿ äî çàõèñòó ïðîєêòіâ.  Оцініть свою роботу на уроці. Закінчіть речення: Я зрозумів/-ла, що… Я навчився/-лася… Я зміг/змогла…

145

§ 35. Які атмосферні явища є несприятливими Те, що я бачу в природі, схоже на чудовий задум, який ми можемо осягати лише поверхово. Альберт Ейнштейн, один з найвизначніших фізиків XX століття ► Поясніть вислів Альберта Ейнштейна. ► Що таке явище? Які бувають явища? ► Наведіть приклади явищ неживої природи. Які з них вам доводилося спостерігати?

1. ßêі ÿâèùà ïðèðîäè íàëåæàòü äî àòìîñôåðíèõ. Ó çåìíіé àòìîñôåðі âіäáóâàєòüñÿ áåçëі÷ ðіçíîìàíіòíèõ ôіçè÷íèõ òà õіìі÷íèõ ïðîöåñіâ. Óñі âèäèìі ïðîöåñè íàçèâàþòüñÿ àòìîñôåðíèìè ÿâèùàìè. Їõ êіëüêіñòü äóæå âåëèêà. Çðіäêà ç’ÿâëÿþòüñÿ íîâі, äî öüîãî íå áà÷åíі é íіêèì íå âèâ÷åíі ÿâèùà. Àòìîñôåðíі ÿâèùà – öå âèäèìі ïðîöåñè, ùî âіäáóâàþòüñÿ â ïîâіòðÿíіé îáîëîíöі Çåìëі – àòìîñôåðі. Àòìîñôåðíі ÿâèùà – âàæëèâèé åëåìåíò ïîãîäè. Äî íèõ íàëåæàòü: òóìàíè, ãðîçè, óðàãàíè, ñìåð÷і, âåñåëêè, ãàëî, ìіðàæі, çëèâè òîùî (ìàë. 130).

Мал. 130. Атмосферні явища: а – туман; б – смерч; в – ураган

2. ßêі íàñëіäêè íåáåçïå÷íèõ ïðèðîäíèõ ÿâèù. Íåáåçïå÷íі ïðèðîäíі ÿâèùà çàâäàþòü øêîäè ñіëüñüêîìó òà ëіñîâîìó ãîñïîäàðñòâó, åëåêòðîåíåðãåòèöі, òðàíñïîðòó. Äî íèõ íàëåæàòü çëèâè, ãðàä, ïîñóõè, áóðåâії, òóìàíè, çàìåòіëі òîùî (ìàë. 131). Íåáåçïå÷íі ìåòåîðîëîãі÷íі ÿâèùà – ïðèðîäíі ïðîöåñè òà ÿâèùà, ùî âèíèêàþòü â àòìîñôåðі ïіä äієþ ðіçíèõ ïðèðîäíèõ ôàêòîðіâ àáî їõ ïîєäíàíü, ó ðàçі íàñòàííÿ 146

ÿêèõ ïîòðіáíî âæèâàòè ñïåöіàëüíèõ çàõîäіâ äëÿ çàïîáіãàííÿ çáèòêàì.

Мал. 131. Небезпечні метеорологічні явища Які небезпечні явища можна спостерігати влітку, а які – взимку? Розгляньте малюнок 132. Встановіть, які атмосферні явища, що ускладнюють роботу повітряного транспорту, зображено на світлинах. Назвіть причини їх виникнення.

Мал. 132. Атмосферні явища, небезпечні для літаків

Ç ìåòîþ çìåíøåííÿ íàñëіäêіâ íåñïðèÿòëèâèõ àòìîñôåðíèõ ÿâèù ïðîâîäÿòü äîâãîñòðîêîâі ïðîãíîçè ïîãîäè. Çàâ÷àñíі çàõîäè äàþòü ìîæëèâіñòü çàïîáіãòè íåñïðèÿòëèâèì ÿâèùàì àáî çìåíøèòè ðóéíóâàííÿ, ñïðè÷èíåíі íèìè. Íåñïðèÿòëèâі àòìîñôåðíі ÿâèùà äîñèòü ÷àñòî ìîæíà ñïîñòåðіãàòè íà òåðèòîðії Óêðàїíè. Ãåîãðàôі÷íі ðåêîðäè. Ó ñåðåäíüîìó ùîñåêóíäè íà Çåìëі ñïîñòåðіãàєòüñÿ áëèçüêî 2000 ãðîçîâèõ îñåðåäêіâ і âèíèêàє 100–120 áëèñêàâîê. Â Óêðàїíі ïåðåâàæíà êіëüêіñòü ãðîç (áëèçüêî 50 %) áóâàє â íàéòåïëіøі ìіñÿöі. Íàéáіëüø ãðîçîâèì ìіñöåì íàøîї êðàїíè є Êàðïàòè. 147

Розгляньте таблицю 6. Які явища можна спостерігати у вашій місцевості? Чому їх зараховують до несприятливих?

Òàáëèöÿ 7. ÍÅÑÏÐÈßÒËÈÂІ ÀÒÌÎÑÔÅÐÍІ ßÂÈÙÀ Явища

Характеристика

Зливи

Короткочасний інтенсивний дощ.

Грози

Під час проходження грози в купчасто-дощових хмарах або між хмарами і земною поверхнею виникають електричні розряди, які супроводжуються громом та блискавками.

Посухи

Тривалий бездощовий період при низькій вологості повітря і ґрунту.

Пилові бурі

Виникає при сухій погоді та підвищеній швидкості вітру, який видуває пил і пісок з поверхні землі на великі відстані.

Суховії

Гарячий сухий вітер, швидкість якого більша ніж 5 м/с.

Снігові лавини

Характерні для гірських районів після великих снігопадів або швидкого танення снігу.

Ожеледиця

Утворення льодяної кірки на поверхні землі і предметах внаслідок намерзання переохолоджених крапель дощу, туману, мряки.

Град

Опади у вигляді частинок льоду різного розміру, переважно округлої форми.

Туман

Скупчення продуктів конденсації водяної пари, застиглих у повітрі над земною поверхнею, у приземному шарі атмосфери. Туман викликає помутніння повітря, що зменшує горизонтальну видимість.

Розпізнайте атмосферні явища, зображені на світлинах (мал. 133). Користуючись різними джерелами інформації, з’ясуйте, до яких наслідків вони призводять. Розробіть правила безпечної поведінки під час несприятливих атмосферних явищ, які характерні для вашої місцевості.

Мал. 133. Атмосферні явища Увечері сильний туман заважав роботі транспорту. Поясніть, чому туман з’явився саме в цей час доби.

Âñåñâіòíÿ ìåòåîðîëîãі÷íà îðãàíіçàöіÿ (ÂÌÎ) ñïðèÿє ñïîñòåðåæåííþ çà ñòàíîì àòìîñôåðè Çåìëі òà її âçàєìîäієþ ç 148

îêåàíàìè, îáìіíó ìåòåîðîëîãі÷íîþ іíôîðìàöієþ. Öå äàє ìîæëèâіñòü ñêëàäàòè äîâãîñòðîêîâі ïðîãíîçè ïîãîäè é ïåðåäáà÷àòè íåáåçïå÷íі àòìîñôåðíі ÿâèùà. 3. ßêі ðіäêіñíі ÿâèùà ìîæíà ñïîñòåðіãàòè â àòìîñôåðі. Ñîíÿ÷íå ñâіòëî, ïðîõîäÿ÷è êðіçü àòìîñôåðó, çà ïåâíèõ óìîâ ìîæå ñòâîðþâàòè äèâîâèæíі îïòè÷íі åôåêòè (ìàë. 134), ç ÿêèìè âè äåòàëüíî îçíàéîìèòåñÿ ïіä ÷àñ âèâ÷åííÿ ôіçèêè.

Мал. 134. Рідкісні явища в атмосфері: а – веселка; б – міраж; в – гало

Іíîäі ïіä ÷àñ àáî ïіñëÿ äîùó, êîëè â ïîâіòðі óòâîðþєòüñÿ áàãàòî âîäÿíèõ êðàïåëü, íà íåáі ç’ÿâëÿєòüñÿ âåñåëêà. Ñîíÿ÷íå ñâіòëî çàëîìëþєòüñÿ â êðàïëèíàõ, і âèíèêàє áàãàòîáàðâíà äóãà. Ïîÿâó âåñåëêè çàâæäè ââàæàëè äîáðîþ ïðèêìåòîþ. Ðіäøå ìîæíà ñïîñòåðіãàòè ìіðàæі. Âîíè óòâîðþþòüñÿ â íåðіâíîìіðíî ïðîãðіòèõ øàðàõ ïîâіòðÿ. Ñîíÿ÷íі ïðîìåíі íåîäíàêîâî çàëîìëþþòüñÿ â ïîâіòðÿíèõ øàðàõ ðіçíîї ùіëüíîñòі, òîìó ìè ìîæåìî áà÷èòè ñïîòâîðåíі àáî ïåðåâåðíóòі çîáðàæåííÿ. Íàïðèêëàä, ó ïóñòåëі ìàíäðіâíèêè ìîæóòü ïîáà÷èòè âîäíó ïîâåðõíþ, ÿêà íàñïðàâäі є ïåðåâåðíóòèì âіäîáðàæåííÿì íåáà. Îïòè÷íå ÿâèùå, ïіä ÷àñ ÿêîãî íàâêîëî Ñîíöÿ àáî Ìіñÿöÿ âèíèêàє êіëüöå, ùî ñâіòèòüñÿ, îòðèìàëî íàçâó ãàëî. Éîãî ïîÿâà çóìîâëåíà íàÿâíіñòþ ïåðèñòèõ õìàð ó âåðõíіé òðîïîñôåðі, ñêëàäåíèõ іç êðèñòàëèêіâ ëüîäó. ×åðåç çàëîìëåííÿ ñâіòëà â êðèñòàëàõ ãàëî іíîäі áóâàє ðàéäóæíèì, íàïðèêëàä, çåíіòíà äóãà – îäèí ç âèäіâ ãàëî. Придумайте умовні знаки для небезпечних і рідкісних явищ, що відбуваються в атмосфері. Нанесіть на контурну карту вашої області ті з них, які можна спостерігати у вашій місцевості.

Коротко про головне Íåáåçïå÷íі ìåòåîðîëîãі÷íі ÿâèùà – ïðèðîäíі ïðîöåñè òà ÿâèùà, ùî âèíèêàþòü â àòìîñôåðі ïіä äієþ ðіçíèõ ïðèðîäíèõ ôàêòîðіâ, ó ðàçі íàñòàííÿ ÿêèõ ïîòðіáíî âæèâàòè ñïåöіàëüíèõ çàõîäіâ äëÿ çàïîáіãàííÿ çáèòêàì. 149

Äî íåáåçïå÷íèõ ìåòåîðîëîãі÷íèõ ÿâèù íàëåæàòü: çëèâè, ãðàä, øòîðì, çàñóõà, ñíіãîïàä, çàìîðîçêè, îæåëåäèöÿ òîùî. Äîâãîñòðîêîâі ïðîãíîçè äàþòü çìîãó ïåðåäáà÷èòè і çìåíøèòè їõ íàñëіäêè. Äî ðіäêіñíèõ ÿâèù íàëåæàòü âåñåëêà, ìіðàæі, ãàëî.

Перевіряємо себе

1. Îáãîâîðіòü ç äîðîñëèìè íàñëіäêè íåáåçïå÷íîãî ïðèðîäíîãî ÿâèùà, ÿêå âіäáóâàëîñÿ ó âàøіé ìіñöåâîñòі. Çîáðàçіòü ñõåìàòè÷íî ïðè÷èííî-íàñëіäêîâі çâ’ÿçêè. 2. Ñêëàäіòü ïîðàäè âîäіþ, òóðèñòó, ëіòíіé ëþäèíі (çà âèáîðîì) ïіä ÷àñ îæåëåäèöі. 3. Ñêëàäіòü ñåíêàí äî âèâ÷åíîї òåìè. Підготуйте мініпроєкт про небезпечні або рідкісні атмосферні явища, які вам доводилося спостерігати у вашій місцевості.

§ 36. Який взаємозв’язок між людиною та атмосферою Тепер, коли ми навчилися літати в повітрі, як птахи, плавати під водою, як риби, нам не вистачає тільки одного – навчитися жити на землі, як люди. Джордж Бернард Шоу, ірландський письменник ► Як ви розумієте слова Бернарда Шоу? ► Який газ, що входить до складу атмосферного повітря, є життєво необхідним для людини? ► Які види господарської діяльності людини впливають на склад атмосфери? Яке значення має атмосфера?

1. ßêå çíà÷åííÿ àòìîñôåðè äëÿ æèòòÿ òà äіÿëüíîñòі ëþäèíè. Àòìîñôåðà âіäіãðàє âàæëèâó ðîëü ó âñіõ ïðèðîäíèõ ïðîöåñàõ. Ó íіé ðîçïîäіëÿþòüñÿ і ðîçñіþþòüñÿ ñîíÿ÷íі ïðîìåíі, ùî ñòâîðþє ðіâíîìіðíå îñâіòëåííÿ. Âîíà є ñåðåäîâèùåì, äå ïîøèðþєòüñÿ çâóê. Àòìîñôåðà âèçíà÷àє êëіìàò îêðåìîї ìіñöåâîñòі òà ïëàíåòè çàãàëîì. Ïîâіòðÿ àòìîñôåðè є îäíèì ç îñíîâíèõ æèòòєâî âàæëèâèõ åëåìåíòіâ íàâêîëèøíüîãî ñåðåäîâèùà. Äëÿ íîðìàëüíîї æèòòєäіÿëüíîñòі ëþäèíè íàñàìïåðåä ïîòðіáíå ïîâіòðÿ. Áåç їæі ëþäèíà ìîæå ïðîæèòè äî ï’ÿòè äíіâ, áåç ïîâіòðÿ – íå áіëüøå ï’ÿòè õâèëèí. Çà äîáó ëþäèíà â ñåðåäíüîìó ñïîæèâàє áëèçüêî êіëîãðàìà їæі, äî äâîõ ç ïîëîâèíîþ ëіòðіâ âîäè і êèñåíü ç äâàäöÿòè êіëîãðàìіâ ïîâіòðÿ. Òàêîæ ëþäèíà âèêîðèñòîâóє àòìîñôåðíèé êèñåíü òà іíøі ãàçè äëÿ ñòâîðåí150

íÿ øòó÷íèõ ñïîëóê і çàñòîñîâóє їõ ó ðіçíèõ òåõíі÷íèõ ïðèñòðîÿõ. 2. ßê àòìîñôåðà âïëèâàє íà ëþäèíó. Ëþäè ñïðèéìàþòü àòìîñôåðó ÿê çâè÷íå íàâêîëèøíє ñåðåäîâèùå. Îäíàê ùîéíî àòìîñôåðíі óìîâè çìіíþþòüñÿ, ìè ïî÷èíàєìî âіä÷óâàòè ñâîþ çàëåæíіñòü âіä ñòàíó ïîâіòðÿíîї îáîëîíêè Çåìëі. Âïëèâ ïîãîäíèõ і êëіìàòè÷íèõ óìîâ íà ëþäèíó ðіçíîìàíіòíèé. Çîêðåìà, îñîáëèâîñòі êëіìàòó ðіçíèõ ðàéîíіâ íàøîї ïëàíåòè ïîçíà÷èëèñÿ íà çîâíіøíüîìó âèãëÿäі ëþäåé. Àòìîñôåðíі óìîâè âïëèíóëè íà êîëіð øêіðè é âîëîññÿ, ôîðìó ãóá òà îáëè÷÷ÿ, íàâіòü íà çðіñò ëþäèíè. Äåÿêі â÷åíі, íàïðèêëàä, ââàæàþòü, ùî òåìíèé êîëіð øêіðè ëþäåé, ÿêі æèâóòü ó ðàéîíàõ åêâàòîðіàëüíîãî òà òðîïі÷íîãî êëіìàòó, ìîæíà ïîÿñíèòè òðèâàëèì âïëèâîì íà íèõ ñîíÿ÷íèõ ïðîìåíіâ, çàõèñòîì âіä ÿêèõ і ñëóãóє æîðñòêå êó÷åðÿâå âîëîññÿ. Êëіìàò âïëèâàє íà æèòòÿ òà ñàìîïî÷óòòÿ ëþäèíè, îðãàíіçàöіþ її ãîñïîäàðñüêîї äіÿëüíîñòі é âіäïî÷èíêó. Êîìôîðòíèé ñòàí – öå íàéáіëüø ïðèєìíå òåïëîâå âіä÷óòòÿ, êîëè ëþäèíà íå âіä÷óâàє íі ñïåêè, íі õîëîäó. Êîìôîðòíî ëþäèíà ïî÷óâàє ñåáå ïðè òåìïåðàòóðі ïîâіòðÿ â ìåæàõ +22... +24 Ñ òà âіäíîñíіé âîëîãîñòі 60–85 %. Âñòàíîâëåíî, ùî õîðîøå ñàìîïî÷óòòÿ âèíèêàє çà òàêèõ ïîєäíàíü òåìïåðàòóðè òà âîëîãîñòі (òàáë. 8). Розгляньте у групі таблицю 8. Дайте відповідь на запитання: За яких умов легше переносити високу температуру?

Òàáëèöÿ 8. ÎÏÒÈÌÀËÜÍÅ ÑÏІÂÂІÄÍÎØÅÍÍß ÒÅÌÏÅÐÀÒÓÐÈ ÒÀ ÂÎËÎÃÎÑÒІ ÏÎÂІÒÐß Температура, C 20 25 30 35

Вологість, % 85 60 44 33

 Поміркуйте, яка роль вітру в спекотну погоду, а яка – у люті морози.

Îðãàíіçì ëþäèíè ïåðåñòàє íîðìàëüíî ôóíêöіîíóâàòè, êîëè òåìïåðàòóðà ñÿãàє +41 Ñ, âèñîêà âîëîãіñòü òàêîæ øêîäèòü çäîðîâ’þ ëþäèíè. Íà çíà÷íіé òåðèòîðії íàøîї ïëàíåòè êëіìàòè÷íі óìîâè є íåñïðèÿòëèâèìè, òîæ ïîòðіáíі äîäàòêîâі âèòðàòè íà æèòòєçàáåçïå÷åííÿ ëþäèíè. 151

Розгляньте малюнок 135. Розкажіть, як екстремальні умови впливають на організм людини. Розробіть поради, як поводитися у спекотну погоду, щоб не нашкодити здоров’ю.

Мал. 135. Вплив екстремальних умов на організм людини Як ви вважаєте, чи в сприятливих кліматичних умовах розміщена Україна? Чи трапляються у вашій місцевості такі дні, які можна назвати несприятливими для життєдіяльності людини? Якщо так, то які додаткові витрати несе ваша родина?

3. ßê ëþäèíà âïëèâàє íà àòìîñôåðó. Âèêîðèñòàííÿ ðåñóðñіâ âåëåòåíñüêîãî ïîâіòðÿíîãî îêåàíó, íà äíі ÿêîãî ìè æèâåìî, íå çàâæäè ñóïðîâîäæóєòüñÿ âäÿ÷íèì і áåðåæëèâèì ñòàâëåííÿì äî íüîãî. Ïðîìèñëîâі ïіäïðèєìñòâà ùîðîêó âèêèäàþòü â àòìîñôåðó ìіëüÿðäè òîíí âіäõîäіâ, ñåðåä ÿêèõ íàéáіëüøó íåáåçïåêó ñòàíîâëÿòü ñïîëóêè âàæêèõ ìåòàëіâ, ñіðêè, ôîñôîðó òà âóãëåêèñëèé ãàç. Íàéïîòóæíіøі âèðîáíèêè âèêèäіâ â àòìîñôåðó – òåïëîâі åëåêòðîñòàíöії (ÒÅÑ), ìåòàëóðãіéíà, õіìі÷íà, íàôòîõіìі÷íà, öåëþëîçíà òà іíøà ïðîìèñëîâіñòü, àâòîòðàíñïîðò. Óíàñëіäîê çáіëüøåííÿ â àòìîñôåðі ÷àñòêè âóãëåêèñëîãî ãàçó ñòâîðþєòüñÿ ÿâèùå ïàðíèêîâîãî åôåêòó (ìàë. 136). Âóãëåêèñëèé ãàç âіëüíî ïðîïóñêàє äî ïîâåðõíі Çåìëі ñîíÿ÷íі ïðîìåíі, àëå íå âèïóñêàє íàäëèøîê òåïëà â êîñìі÷íèé ïðîñòіð. Òîìó ñåðåäíüîðі÷íі òåìïåðàòóðè ïîñòіéíî çðîñòàþòü. Ïîäóìàéòå, äî ÿêèõ íàñëіäêіâ öå ìîæå ïðèçâåñòè. Як парниковий ефект впливає на розвиток овочівництва, квітникарства закритого ґрунту у вашій місцевості?

152

Мал. 136. Парниковий ефект: 1 – теплові електростанції – основне джерело надлишку вуглекислого газу; 2 – спалювання корисних копалин (вугілля, нафти тощо) збільшує надлишок вуглекислоти в атмосфері; 3 – вихлопні гази від транспортних засобів додають вуглекислоти в атмосферу; 4 – вирубування дерев, які поглинають вуглекислий газ

Ùå áіëüø íåáåçïå÷íèìè є âèêèäè â ïîâіòðÿ ãàçó ôðåîíó. Öåé ãàç âèêîðèñòîâóєòüñÿ â àåðîçîëüíèõ áàëîí÷èêàõ і õîëîäèëüíèõ óñòàíîâêàõ. Ïîòðàïëÿþ÷è â àòìîñôåðó, ôðåîí ðóéíóє îçîíîâèé øàð, ÿêèé çàõèùàє âñі æèâі îðãàíіçìè âіä íåáåçïå÷íîãî óëüòðàôіîëåòîâîãî âèïðîìіíþâàííÿ. Óëüòðàôіîëåòîâі (ÓÔ, UV) ïðîìåíі – íåâèäèìі äëÿ î÷åé êîìïîíåíòè ñîíÿ÷íîãî ñâіòëà, ÿêі çàëåæíî âіä äîâæèíè õâèëі ïîäіëÿþòüñÿ íà êіëüêà ðіçíèõ òèïіâ. Ùî ìåíøà äîâæèíà õâèëі, òî âèùîþ áóäå åíåðãіÿ ÓÔ-ïðîìåíіâ, і âіäïîâіäíî – їõ øêіäëèâà äіÿ. Ó âåëèêіé êіëüêîñòі óëüòðàôіîëåòîâå âèïðîìіíþâàííÿ ìîæå ñïðè÷èíÿòè îïіêè é îíêîëîãі÷íі çàõâîðþâàííÿ, íåãàòèâíî âïëèâàє íà іìóííó ñèñòåìó. Îäíàê óëüòðàôіîëåòîâå âèïðîìіíþâàííÿ ìàє і ïîçèòèâíі åôåêòè. Âîíî ñïðèÿє âèðîáëåííþ âіòàìіíó D â íàøîìó îðãàíіçìі, âèêîðèñòîâóєòüñÿ ïðè ëіêóâàííі øêіðíèõ çàõâîðþâàíü, òàêîæ çàñòîñîâóєòüñÿ ç ìåòîþ äåçіíôåêöії òà ñòåðèëіçàöії (çíèùóє áàêòåðії і âіðóñè). Áàãàòî êîìàõ âèêîðèñòîâóþòü óëüòðàôіîëåòîâå âèïðîìіíþâàííÿ ç íåáåñíèõ îá’єêòіâ ÿê îðієíòèðè äëÿ íàâіãàöії â ïîëüîòі. 153

×åðåç íàäìіðíó êіëüêіñòü ôðåîíó â àòìîñôåðі óòâîðèëîñÿ äåêіëüêà îçîíîâèõ äіðîê, íàéáіëüøà – íàä Àíòàðêòèäîþ. Äіÿëüíіñòü ëþäèíè âïëèâàє é íà ìіñöåâèé êëіìàò. Âèðóáóâàííÿ ëіñіâ, ñòâîðåííÿ øòó÷íèõ âîäîéì, ðîçîðþâàííÿ é çìіíà ґðóíòîâîãî ïîêðèâó, îñóøóâàííÿ áîëіò ïðèçâîäÿòü äî ïîðóøåííÿ òåìïåðàòóðíîї ðіâíîâàãè, çáіëüøåííÿ êіëüêîñòі ïèëó â ïîâіòðі, çìіíè éîãî âîëîãîñòі. Ó âåëèêèõ ìіñòàõ óòâîðþєòüñÿ íåáåçïå÷íèé äëÿ ëþäèíè ñìîã. Ñìîã – öå ãóñòèé âàæêèé òóìàí, ùî çìіøóєòüñÿ ç ìіêðîñêîïі÷íèìè ÷àñòî÷êàìè äèìó òà ïèëó é ñóöіëüíîþ ùіëüíîþ ïîâîëîêîþ îãîðòàє ìіñòî. Обговоріть, як можна захистити атмосферу від забруднення. Що може зробити кожен з вас для збереження природи?

Коротко про головне Àòìîñôåðà âіäіãðàє âàæëèâó ðîëü äëÿ âñüîãî æèâîãî. Êëіìàò âïëèâàє íà æèòòÿ òà ñàìîïî÷óòòÿ ëþäèíè, îðãàíіçàöіþ її ãîñïîäàðñüêîї äіÿëüíîñòі é âіäïî÷èíêó. Ëþäèíà âèêîðèñòîâóє ðåñóðñè àòìîñôåðè â áàãàòüîõ âèäàõ äіÿëüíîñòі. Çàáðóäíåííÿ àòìîñôåðè ìîæå ïðèçâåñòè äî çàãèáåëі æèâèõ îðãàíіçìіâ íà Çåìëі, òîæ âîíà ïîòðåáóє îõîðîíè.

Перевіряємо себе 1. ßê ëþäèíà âèêîðèñòîâóє àòìîñôåðíå ïîâіòðÿ? 2. ßê ëþäñòâî âïëèâàє íà àòìîñôåðó? 3. Ùî òàêå ïàðíèêîâèé åôåêò òà ÿêі ïðè÷èíè éîãî âèíèêíåííÿ? 4. Ïіäãîòóéòå ïîâіäîìëåííÿ «Ãëîáàëüíі çìіíè êëіìàòó: ïîãëÿäè êëіìàòîëîãіâ». 5. Ùîðîêó â ðіçíèõ íàñåëåíèõ ïóíêòàõ ïðîâîäÿòüñÿ àêöії. Óêàæіòü, ó ÿêіé åêîëîãі÷íіé àêöії âè áðàëè ó÷àñòü. Íà ðîçâ’ÿçàííÿ ÿêîї åêîëîãі÷íîї ïðîáëåìè ñïðÿìîâàíî àêöіþ? Îáґðóíòóéòå íåîáõіäíіñòü і âàæëèâіñòü ðîçâ'ÿçàííÿ öієї åêîëîãі÷íîї ïðîáëåìè. 6. Îöіíіòü ñâîþ ðîáîòó íà óðîöі. Çàêіí÷іòü ðå÷åííÿ: Ìåíå çàöіêàâèëî… ß õî÷ó… ß ìîæó… Запропонуйте свої заходи для розв'язання зазначених екологічних проблем: 1. Забруднення атмосфери вихлопними газами автомобілів. 2. Забруднення повітря викидами промислових підприємств. 3. Забруднення повітря спалюванням сухого листя, стерні, сухої трави. Які з них характерні для вашого населеного пункту?

154

Урок узагальнення до теми «Атмосфера» 1. Поясніть значення атмосфери для життя на Землі. 2. У 1774 році французький учений Антуан Лавуазьє досліджував основні частини повітря і встановив, що до його складу входять різні гази. Назвіть гази, які входять до складу атмосфери. Які з них необхідні для рослин і тварин? 3. Чим можна пояснити наявність домішок у повітрі? Якої шкоди вони завдають організмам? 4. Назвіть джерела забруднення атмосферного повітря у вашому населеному пункті. 5. Поясніть, як нагрівання поверхні Землі залежить від кута падіння сонячних променів. 6. На вершині гори заввишки 3 км термометр показав температуру 0 С. Яка температура буде біля підніжжя гори? 7. Визначте відносну вологість повітря, якщо при температурі +12 С в 1 м3 цього повітря міститься 1 г водяної пари. 8. Визначте атмосферний тиск на вершині пагорба висотою 60 м, якщо біля його підніжжя він становить 750 мм рт. ст. 9. Поясніть, чому висота стовпчика ртуті в барометрі зменшується при підйомі й збільшується при опусканні. 10. Чому в боротьбі за чистоту повітря повинні брати участь усі країни світу? 11. Чому ластівки літають низько перед приходом похмурої погоди? Наведіть власні прикмети зміни погоди. 12. Під час прогнозу погоди ви почули, що вологість повітря становить 90 %. Що означає цей факт? Яка ваша реакція на таке повідомлення? 13. Назвіть основні правила поведінки під час грози. 14. Який із шарів атмосфери безпосередньо впливає на життя людей? 15. Схематично зобразіть будову атмосфери. Зробіть відповідні підписи. 16. При температурі –20 С абсолютна вологість повітря дорівнює 0,55 г/м3. Обчисліть відносну вологість повітря. 17. Відносна вологість повітря за температури +15 С дорівнює 50 %. Визначте, чому дорівнює абсолютна вологість повітря. 18. За якими хмарами ви можете спостерігати? 19. Що таке погода? Про які показники стану атмосфери повідомляють у прогнозах погоди, що передаються по радіо та телебаченню? 20. Що таке клімат? Чим він відрізняється від погоди? 21. Чи виникають у вашій місцевості урагани? Чим вони небезпечні? 22. Опишіть, яка погода сьогодні у вашому населеному пункті. Зобразіть її за допомогою умовних знаків. 23. Чим небезпечне ультрафіолетове випромінювання? 24. Як діяльність людини впливає на клімат? 25. Як виникає парниковий ефект? Які його наслідки?

155

Тема 3. Гідросфера § 37. Що таке Світовий океан Вода, в тебе немає ні смаку, ні кольору, ні запаху, тебе неможливо описати, тобою насолоджуються, не відаючи, що ти таке. Ти не просто необхідна для життя, ти і є життя. Антуан де Сент-Екзюпері, французький письменник та авіатор ► Розгляньте карту півкуль. Що на ній переважає – водний простір чи суходіл? ► Пригадайте, що вам відомо про воду. ► Чому океани й моря мають різні відтінки синього на картах?

1. Ùî òàêå ãіäðîñôåðà òà ÿêå її çíà÷åííÿ. Ãіäðîñôåðà – âîäíà îáîëîíêà Çåìëі, ÿêó óòâîðþþòü Ñâіòîâèé îêåàí, âîäè ñóõîäîëó, âîäà â àòìîñôåðі (ìàë. 137). ßê âіäîìî, âîäà íà Çåìëі ïåðåáóâàє â òðüîõ ñòàíàõ. Íàéïîøèðåíіøîþ є âîäà â ðіäêîìó ñòàíі; âîäà ó òâåðäîìó ñòàíі – öå ñíіã і ëіä; íàéìåíøå âîäè – ó ãàçîïîäіáíîìó ñòàíі (âîäÿíà ïàðà).

Мал. 137. Склад гідросфери

156

Âîäè ãіäðîñôåðè ðîçïîäіëåíі íåðіâíîìіðíî. Áіëüøó її ÷àñòèíó ñòàíîâèòü ñîëîíà âîäà îêåàíіâ і ìîðіâ. Íà âîäè ñóõîäîëó é âîäó â àòìîñôåðі ïðèïàäàє ëèøå 3,5 %. Äî òîãî æ ïðіñíîї âîäè íà ñóõîäîëі áëèçüêî 2,6 %, à ðåøòà – öå íàäìіðíî ìіíåðàëіçîâàíі ïіäçåìíі âîäè é îçåðà іç ñîëîíîþ âîäîþ. Розгляньте малюнок 137 і дайте відповідь на запитання. На які три частини можна поділити води гідросфери?

Ðîëü âîäè â æèòòі íàøîї ïëàíåòè, îêðåìèõ êîìïîíåíòіâ ïðèðîäè, êîæíîї æèâîї іñòîòè äóæå âåëèêà. Ó öüîìó ìîæíà ïåðåêîíàòèñÿ, ñêîðèñòàâøèñü ìàëþíêîì 138. Користуючись малюнком 138, складіть розповідь або створіть малюнок «Значення води». Розповідь супроводжуйте прикладами.

Мал. 138. Значення води на Землі

2. Ùî îá’єäíóє Ñâіòîâèé îêåàí. Ñâіòîâèé îêåàí – îñíîâíà ÷àñòèíà ãіäðîñôåðè. Âîäè Ñâіòîâîãî îêåàíó ïîêðèâàþòü ìàéæå 3/4 ïîâåðõíі Çåìëі é ñòàíîâëÿòü 96,5 % çàãàëüíîãî îá’єìó âîäè íà çåìíіé êóëі. Ñâіòîâèé îêåàí íåïåðåðâíèé, ç áóäü-ÿêîї éîãî òî÷êè ìîæíà ïîòðàïèòè äî іíøîї, íå ïåðåòèíàþ÷è ñóõîäîëó. Óâåñü Ñâіòîâèé îêåàí ïîäіëÿєòüñÿ íà ÷àñòèíè, íàéáіëüøі ç íèõ – îêåàíè, їõ ï’ÿòü. Ìàéæå ïîëîâèíó ïëîùі Ñâіòîâîãî îêåàíó çàéìàє Òèõèé îêåàí. Àòëàíòè÷íèé îêåàí óäâі÷і ìåíøèé âіä Òèõîãî. Òðåòіé çà ïëîùåþ – Іíäіéñüêèé, âіí ðîçòàøîâàíèé ïåðåâàæíî â Ïіâäåííіé ïіâêóëі. Ïіâäåííèé îêåàí є 157

÷åòâåðòèì çà ðîçìіðàìè. Âіí îìèâàє ëèøå îäèí ìàòåðèê – Àíòàðêòèäó. Íàéìåíøèé – Ïіâíі÷íèé Ëüîäîâèòèé, ðîçòàøîâàíèé íà ñàìіé ïіâíî÷і, òîìó âñі éîãî áåðåãè «äèâëÿòüñÿ» íà ïіâäåíü (ìàë. 139).

Тихий Атлантичний Індійський Південний Північний Льодовитий Мал. 139. Світовий океан Знайдіть на карті всі п’ять океанів. Береги яких материків омиває кожен із них? Які океани і з яких сторін горизонту омивають Євразію? Які океани омивають чотири материки, який – два, а який – один? З 1996 року на березі Південного океану функціонує українська науково-дослідна станція «Академік Вернадський» (мал. 140), що була передана на вічне користування урядом Великої Британії. Щоденно українські полярники на цій станції здійснюють спостереження за температурою, солоністю, органічним світом Південного океану. Дізнайтеся про походження слова «океан». З якою мовою воно пов’язане?

Мал. 140. Українська науково-дослідна станція «Академік Вернадський»

Подивіться відеосюжет, як зустрічаються Тихий та Атлантичний океани. Як ви думаєте, чому води не змішуються?

3. Äå ïðîõîäÿòü ìåæі îêåàíіâ. Íà çíà÷íіé âіäñòàíі ìåæі îêåàíіâ çáіãàþòüñÿ ç áåðåãàìè ìàòåðèêіâ òà îêåàíіâ. Ó Ïіâäåííіé ïіâêóëі ìåæі ìіæ îêåàíàìè óìîâíî âèçíà÷àþòü çà ìåðèäіàíàìè âіä êðàéíіõ ïіâäåííèõ òî÷îê ìàòåðèêіâ Àôðèêè, Ïіâäåííîї Àìåðèêè, îñòðîâà Òàñìàíіÿ. Ùî ñòîñóєòüñÿ Ïіâäåííîãî îêåàíó, òî Ìіæíàðîäíà ãіäðîãðàôі÷íà îðãàíіçàöіÿ çàïðîïîíóâàëà âèçíà÷èòè ïàðàëåëü 60 ïä. ø. ÿê éîãî ïіâíі÷íó ìåæó. Âіäïîâіäíî ïëîùà Ïіâäåííîãî îêåàíó ñòàíîâèòü 20,3 ìëí êì2, ùî ìàéæå íà 1/4 áіëüøå âіä ïëîùі Ïіâíі÷íîãî Ëüîäîâèòîãî îêåàíó, ÿêèé є íàéìåíøèì íà Çåìëі. 158

Знайдіть на фізичній карті Маріанський жолоб у Тихому океані, жолоб Пуерто-Рико в Атлантичному, Зондський жолоб в Індійському, Гренландське море в Північному Льодовитому океані, Південно-Сандвічів жолоб у Південному. З’ясуйте, яка глибина названих об’єктів. Заповніть у зошиті таблицю. Зробіть висновок про те, який з океанів є найглибшим, а який – наймілкішим. Поміркуйте!! Чому в Північному Льодовитому океані не визначено найглибший жолоб?

Îñíîâíèé ïðèëàä äëÿ âèìіðþâàííÿ ãëèáèíè – åõîëîò (ìàë. 141). Ïðèíöèï äії åõîëîòà çàñíîâàíèé íà âèïðîìіíþâàííі óëüòðàçâóêîâîãî ñèãíàëó, ÿêèé íàïðàâëÿєòüñÿ ó âîäó і âåðòàєòüñÿ íàçàä, âіäáèâàþ÷èñü âіä äíà. Äàíі âіäðàçó æ ïåðåíîñÿòüñÿ íà åêðàí. Мал. 141. Ехолот Êðіì òîãî, ùî åõîëîò ìîæå òî÷íî âèçíà÷èòè ãëèáèíó, çà éîãî äîïîìîãîþ ìîæíà îòðèìàòè іíôîðìàöіþ ïðî ðåëüєôíі îñîáëèâîñòі äíà é íàâіòü âèçíà÷èòè ìіñöå ðîçòàøóâàííÿ ðèá. 4. ßêі є ÷àñòèíè Ñâіòîâîãî îêåàíó. Â îêåàíàõ âèäіëÿþòü ìîðÿ – ÷àñòèíè îêåàíó, ùî âіäðіçíÿþòüñÿ âіä íüîãî âëàñòèâîñòÿìè âîäè, òå÷іÿìè, îðãàíі÷íèì ñâіòîì. Є âíóòðіøíі ìîðÿ òà îêðàїííі. Âíóòðіøíі ìîðÿ çàõîäÿòü äàëåêî â ñóõîäіë і ç’єäíóþòüñÿ ç îêåàíàìè ïðîòîêàìè. Îêðàїííі âіäîêðåìëþþòüñÿ âіä îêåàíó îñòðîâàìè ÷è íåðіâíîñòÿìè äíà. Знайдіть на карті моря: Аравійське, Балтійське, Середземне, Саргасове, Чорне, Азовське, Північне, Японське. Розгляньте їх географічне положення та розподіліть ці моря на внутрішні й окраїнні. Дізнайтеся, яке море розташоване найближче до вашого населеного пункту. Частиною якого океану воно є? Використовуючи масштаб, визначте відстань до моря від свого населеного пункту по прямій лінії.  За шкалою глибин на фізичній карті півкуль визначте, яке море глибше – Чорне чи Балтійське.

Çàòîêà – ÷àñòèíà îêåàíó àáî ìîðÿ, ùî ãëèáîêî çàõîäèòü ó ñóõîäіë, àëå ìàє âіëüíèé âîäîîáìіí ç îñíîâíîþ ÷àñòèíîþ âîäîéìè. Çà âëàñòèâîñòÿìè âîäè, òå÷іÿìè, æèâèìè îðãàíіçìàìè çàòîêè ìàëî âіäðіçíÿþòüñÿ âіä îêåàíó. Íàéáіëüøі çàòîêè Ñâіòîâîãî îêåàíó – Áåíãàëüñüêà, Ìåêñèêàíñüêà, Ãâіíåéñüêà. 159

Використовуючи QR-код, знайдіть «домівку» (океан, до якого вони належать) для запропонованих заток: Біскайська, Бенгальська, Мексиканська, Гвінейська, Аляска, Велика Австралійська, Гудзонова.

Ïðîòîêà – âîäíèé ïðîñòіð, ùî ñïîëó÷àє ñóñіäíі âîäîéìè і ðîçäіëÿє äіëÿíêè ñóõîäîëó. Íàïðèêëàä, Ãіáðàëòàðñüêà ïðîòîêà ç’єäíóє Ñåðåäçåìíå ìîðå ç Àòëàíòè÷íèì îêåàíîì і ðîçäіëÿє Єâðîïó òà Àôðèêó. Берингова протока має найцікавіше географічне положення. За географічною картою визначте, які океани і моря вона сполучає, а материки, частини світу, півострови, держави – розділяє.

Ãåîãðàôі÷íі ðåêîðäè. Ñåðåä ïðîòîê є ðåêîðäñìåíè. Íàéäîâøîþ є Ìîçàìáіöüêà, íàéøèðøîþ і íàéãëèáøîþ – Äðåéêà, íàéìіëêіøîþ – Êåð÷åíñüêà. 5. ßêі áóâàþòü îñòðîâè â îêåàíі. Íàéáіëüøі äіëÿíêè ñóõîäîëó â îêåàíі – öå ìàòåðèêè. Ñêіëüêè ìàòåðèêіâ íà Çåìëі? Ïîêàæіòü їõ íà êàðòі é íàçâіòü. Âіäíîñíî íåâåëèêі äіëÿíêè ñóõîäîëó, ç óñіõ ñòîðіí îòî÷åíі âîäîþ, – öå îñòðîâè. Çà ïîõîäæåííÿì îñòðîâè áóâàþòü ìàòåðèêîâі, âóëêàíі÷íі, êîðàëîâі. Ìàòåðèêîâі îñòðîâè êîëèñü áóëè ÷àñòèíîþ ìàòåðèêà і âіäîêðåìèëèñÿ âíàñëіäîê ðóõіâ çåìíîї êîðè. Âîíè çàçâè÷àé ÷èìàëі çà ðîçìіðîì (ìàë. 142). Âóëêàíі÷íі Мал. 142. Материковий îñòðîâè óòâîðèëèñÿ âíàñëіäîê âóëострів êàíі÷íèõ âèâåðæåíü íà äíі îêåàíіâ і ìîðіâ. Âîíè íåâåëèêі é ðîçòàøîâàíі ãðóïàìè (ìàë. 143). Êîðàëîâі îñòðîâè òåæ íåâåëèêі і є ðåçóëüòàòîì æèòòєäіÿëüíîñòі êîðàëîâèõ ïîëіïіâ (ìàë. 144).

Мал. 143. Вулканічний острів

160

Мал. 144. Кораловий острів

Ãðóïó îñòðîâіâ, ùî ëåæàòü áëèçüêî îäèí äî îäíîãî, íàçèâàþòü àðõіïåëàãîì. Ó ìåæàõ àðõіïåëàãó îñòðîâè çàâæäè ìàþòü îäíàêîâó áóäîâó òà ïîõîäæåííÿ. Ïðèêëàäîì ìàòåðèêîâèõ îñòðîâіâ ìîæå áóòè Êàíàäñüêèé Àðêòè÷íèé àðõіïåëàã. Ãàâàéñüêі îñòðîâè – âóëêàíі÷íі, à Áàãàìñüêі – êîðàëîâі. Знайдіть острови (Гренландія, Мадагаскар, Гавайські, Великий Бар’єрний риф, Курильські, Багамські, Канадський Арктичний архіпелаг) на карті, з’ясуйте їх походження (материкові, вулканічні, коралові). Дослідіть, у якій частині Світового океану найбільше островів коралового походження і чому.

Ïіâîñòðîâîì íàçèâàєòüñÿ äіëÿíêà ñóõîäîëó, ùî îòî÷åíà ç òðüîõ áîêіâ âîäîþ, à ç ÷åòâåðòîãî є ïðîäîâæåííÿì ìàòåðèêà (ìàë. 145). Ïіâîñòðîâè óòâîðþþòüñÿ ïåðåâàæíî âíàñëіäîê îïóñêàííÿ îêðåìèõ äіëÿíîê ñóõîäîëó àáî ïіäíÿòòÿ ÷àñòèíè ìîðñüêîãî äíà. Íàéáіëüøèìè ïіâîñòðîâàìè íà Çåìëі є Àðàâіéñüêèé òà Іíäîñòàí. Íàéáіëüøèé ïіâîñòðіâ Єâðîïè – Ñêàíäèíàâñüêèé, Óêðàїíè – Êðèìñüêèé (ìàë. 146).

Мал. 145. Півострів

Мал. 146. Кримський півострів

6. Ïðî ùî ðîçïîâіñòü êàðòà îêåàíіâ. Êàðòà îêåàíіâ çîáðàæåíà ïåðåâàæíî â áëàêèòíî-ñèíіõ òîíàõ. Öÿ êîëüîðîâà ãàìà âіäòіíêіâ âèêîðèñòîâóєòüñÿ äëÿ òîãî, ùîá ïîêàçàòè ðіçíі ãëèáèíè îêåàíó. Ó ëåãåíäі êàðòè ðîçìіùåíà øêàëà ãëèáèí, âîíà ïîáóäîâàíà çà ïðèíöèïîì «ùî ãëèáøå, òî òåìíіøå». Ïîðó÷ – öèôðîâі ïîçíà÷êè. Íà öіé êàðòі ìîæíà ïîáà÷èòè îêåàíі÷íі òå÷ії, ãëèáîêîâîäíі æîëîáè. Òàêі êàðòè іíêîëè äîïîâíþþòü óìîâíèìè ïîçíà÷êàìè êîðèñíèõ êîïàëèí, òâàðèííîãî і ðîñëèííîãî ñâіòó îêåàíіâ. Розгляньте шкалу висот і глибин на фізичній карті півкуль. Використовуючи фізичну карту півкуль, здійсніть уявну подорож через Індійський океан уздовж екватора й дослідіть, як змінюються глибини.

161

Як називаються лінії на фізичній карті, які з’єднують місця з однаковими глибинами? Виберіть із запропонованих варіантів правильний: а) ізотерми; б) горизонталі; в) ізогієти; г) ізобати.

Äëÿ âіäîáðàæåííÿ íà ôіçè÷íèõ êàðòàõ ãëèáèí îêåàíіâ і ìîðіâ âèêîðèñòîâóþòü ëіíії іçîáàòè (âîíè ç’єäíóþòü òî÷êè ç îäíàêîâîþ ãëèáèíîþ) òà ôîíîâå çàáàðâëåííÿ. Працюємо з картою. Підпишіть на контурній карті світу такі об’єкти: моря: Чорне, Азовське, Середземне; протоки: Керченську, Гібралтарську, Магелланову, Берингову; затоки: Біскайську, Бенгальську; острови: Велику Британію, Гренландію, Мадагаскар, Джарилгач; півострови: Скандинавський, Кримський, Аравійський, Індостан; западину: Маріанський жолоб. Здійсніть навколосвітню подорож, починаючи з Чорного моря, рухаючись на захід. Нанесіть маршрут на контурну карту, підпишіть усі водні об’єкти, через які вам доведеться «подорожувати».  Із зазначених географічних об’єктів виберіть ті, які є частиною океану: річка, болото, затока, льодовик, озеро, протока, море. Схарактеризуйте один з океанів за планом: 1. Назва океану. 2. У яких півкулях розташований. 3. Які материки омиває. 4. Які утворює моря, затоки, протоки. 5. Найбільші острови в його межах.

Коротко про головне Ñâіòîâèé îêåàí – îñíîâíà ÷àñòèíà ãіäðîñôåðè. Íà çåìíіé êóëі ï’ÿòü îêåàíіâ: Òèõèé, Àòëàíòè÷íèé, Іíäіéñüêèé, Ïіâäåííèé, Ïіâíі÷íèé Ëüîäîâèòèé. Â îêåàíàõ âèäіëÿþòü ìîðÿ, çàòîêè, ïðîòîêè. Çàëåæíî âіä ãåîãðàôі÷íîãî ïîëîæåííÿ, ìîðÿ ïîäіëÿþòü íà âíóòðіøíі òà îêðàїííі. Є òðè âèäè îñòðîâіâ çà ïîõîäæåííÿì: ìàòåðèêîâі, âóëêàíі÷íі, êîðàëîâі.

Перевіряємо себе

1. Ñêіëüêè îêåàíіâ є íà Çåìëі? Íàçâіòü їõ òà ïîêàæіòü íà êàðòі. 2. ×èì îêðàїííі ìîðÿ âіäðіçíÿþòüñÿ âіä âíóòðіøíіõ? Íàâåäіòü ïðèêëàäè îêðàїííèõ òà âíóòðіøíіõ ìîðіâ. 3. ßêèõ çà ïîõîäæåííÿì îñòðîâіâ ó Ñâіòîâîìó îêåàíі íàéáіëüøå? 4. Ïîãðàéòå ç îäíîêëàñíèêàìè òà îäíîêëàñíèöÿìè â ãðó. Ðîçêàæіòü ïðî ìіñöå ðîçòàøóâàííÿ îäíîãî ç ïіâîñòðîâіâ, íå íàçèâàþ÷è éîãî. Õòî ç âàñ є íàéêðàùèì çíàâöåì êàðòè?

162

5. Óñòàíîâіòü âіäïîâіäíіñòü ìіæ çîáðàæåííÿìè ÷àñòèí Ñâіòîâîãî îêåàíó òà òåðìіíàìè.

А океан

Б море

В канал

Г затока

Д протока

6. Îöіíіòü ñâîþ äіÿëüíіñòü íà óðîöі. Íàçâіòü òðè ìîìåíòè, ÿêі ó âàñ âèéøëè äîáðå, і çàïðîïîíóéòå îäíó äіþ, ÿêà ïîêðàùèòü âàøó ðîáîòó íà íàñòóïíîìó óðîöі. Чи знаєте ви, що... Унікальне море – Саргасове. Його називають «морем без берегів». Межі моря визначають океанічні течії. У деяких випадках моря називають затоками. Наприклад, Мексиканська затока біля берегів Північної Америки – це насправді море. А назвали його затокою ще тоді, коли цей водний простір не був достатньо вивченим. Так і закріпилася назва «затока».

§ 38. Які властивості вод Світового океану Якщо ти хочеш дізнатися щось про море, ти повинен бути на морі, інакше не можна! Марія Парр, норвезька дитяча письменниця ► Як ви можете схарактеризувати морську воду? ► Чому в морі вода солона? ► Чи замерзає морська вода?

1. ßêà òåìïåðàòóðà îêåàíі÷íèõ âîä. Îñíîâíèìè âëàñòèâîñòÿìè âîä Ñâіòîâîãî îêåàíó є òåìïåðàòóðà і ñîëîíіñòü. Òåìïåðàòóðà îêåàíі÷íèõ âîä íå ñêðіçü îäíàêîâà і çàëåæèòü âіä ãåîãðàôі÷íîãî ïîëîæåííÿ. Íàéòåïëіøі âîäè â øèðîòàõ ç æàðêèì êëіìàòîì (+27...+28 Ñ), àäæå òóò íàéáіëüøèé êóò ïàäіííÿ ñîíÿ÷íèõ ïðîìåíіâ. Ó ïіâíі÷íèõ і ïіâäåííèõ ïîëÿðíèõ îáëàñòÿõ âîäà íàãðіâàєòüñÿ ëèøå äî –1...–2 Ñ. Òóò âîíà íàéõîëîäíіøà. Ïðè òàêіé òåìïåðàòóðі ïðіñíà âîäà çàìåðçàє, à ñîëîíà ìîðñüêà 163

âîäà – íі. Ñåðåäíÿ òåìïåðàòóðà âîäè íà ïîâåðõíі Ñâіòîâîãî îêåàíó ñòàíîâèòü ìàéæå +17,5 Ñ. Проаналізуйте картосхему «Зміна температури поверхневих вод у Світовому океані» (мал. 147). Пригадайте, що таке ізотерми. Як змінюється температура поверхневих вод у Тихому, Атлантичному та Індійському океанах? Яка температура океанічних вод біля берегів Європи? Поміркуйте та назвіть інші причини зміни температури поверхневих вод у Світовому океані, крім географічного положення.

Мал. 147. Зміна температури поверхневих вод у Світовому океані

Óíіêàëüíîþ âëàñòèâіñòþ âîäè ÿê ðå÷îâèíè є її çäàòíіñòü ïîâіëüíî íàãðіâàòèñÿ é ïîâіëüíî îõîëîäæóâàòèñÿ. Îêåàí íàêîïè÷óє âåëè÷åçíó êіëüêіñòü òåïëà òà є ðåãóëÿòîðîì òåìïåðàòóðè ïðèçåìíèõ øàðіâ ïîâіòðÿ. Ó ðіçíèõ ìіñöÿõ òåìïåðàòóðà âîä Ñâіòîâîãî îêåàíó íåîäíàêîâà. Íàéáіëüøå âîäà íàãðіâàєòüñÿ ó ñóáòðîïі÷íèõ, òðîïі÷íèõ òà ñóáåêâàòîðіàëüíèõ øèðîòàõ. Òóò ðîçòàøîâàíà é îáëàñòü âèñîêîãî òèñêó. Áіëüøіñòü äíіâ ðîêó íåáî â öèõ ðàéîíàõ ìàëîõìàðíå, ïåðåâàæàє ñîíÿ÷íà ïîãîäà. Ñàìå òóò âåðõíіé øàð âîäè òîâùèíîþ 1 ñì ïîãëèíàє 94 % ñîíÿ÷íîї åíåðãії, ùî ïîòðàïëÿє íà ïîâåðõíþ îêåàíó. Âіä ïîâåðõíі âîíà ïåðåäàєòüñÿ âãëèá. Òåìïåðàòóðà ïîâåðõíåâîãî øàðó âîäè â îêåàíàõ çìіíþєòüñÿ ïðîòÿãîì äîáè é ïіð ðîêó. Áіëÿ óçáåðåææÿ é ó öåíòðàëüíèõ ÷àñòèíàõ îêåàíіâ òåìïåðàòóðà âîäè íåîäíàêîâà. Óëіòêó ñóõîäіë âіääàє ÷àñòèíó 164

òåïëà ïðèëåãëèì âîäàì, à âçèìêó âіí îõîëîäæóєòüñÿ é îõîëîäæóє ñóñіäíі âîäíі òåðèòîðії. Òîìó âëіòêó òåìïåðàòóðà ïîâåðõíåâîãî øàðó âîäè öåíòðàëüíèõ ÷àñòèí îêåàíіâ íèæ÷à, à âçèìêó – âèùà, íіæ áіëÿ áåðåãіâ ìàòåðèêà.  Чи змінюється, на вашу думку, температура океанічної води з глибиною? Свою відповідь обґрунтуйте. Наведіть відомі вам приклади.

Òåìïåðàòóðà âîäè òàêîæ çìіíþєòüñÿ ç ãëèáèíîþ. Äî ãëèáèíè 200 ì òåìïåðàòóðà âîäè çìіíþєòüñÿ çàëåæíî âіä ïîðè ðîêó: óëіòêó âîäà òåïëіøà, óçèìêó – õîëîäíіøà. Ïðîòå ñîíÿ÷íå ïðîìіííÿ íàãðіâàє ëèøå âåðõíіé øàð âîäè çàâòîâøêè âñüîãî êіëüêà ìåòðіâ. Óíèç âіä öüîãî øàðó òåïëî ïåðåäàєòüñÿ â ðåçóëüòàòі ïîñòіéíîãî ïåðåìіøóâàííÿ âîäè. Íà ãëèáèíàõ ïîíàä 1000 ì її òåìïåðàòóðà çàâæäè ñòàíîâèòü 2–3 Ñ, à íà ãëèáèíі 4000 ì – áëèçüêî 0 Ñ, à äàëі çíîâó ïî÷èíàє ïіäіéìàòèñÿ. І íà äíі Ìàðіàíñüêîãî æîëîáà – +4. Ãåîãðàôі÷íі ðåêîðäè. Ó Ñâіòîâîìó îêåàíі є ìіñöÿ, äå ç ðîçëîìіâ çåìíîї êîðè íà äíі âèõîäÿòü ãàðÿ÷і âîäè. Â îäíîìó ç òàêèõ äæåðåë íà äíі Òèõîãî îêåàíó òåìïåðàòóðà ñÿãàє 400 Ñ.  Як ви поясните такий вислів «Стоїш на березі й відчуваєш солоний запах вітру, що віє з моря»? Чому, на вашу думку, у повітрі відчувається солоний присмак?

2. ×îìó ìîðñüêà âîäà ñîëîíà. Âîäà – äîáðèé ðîç÷èííèê. Ó ïðèðîäі íåìàє âîäè áåç ðîç÷èíåíèõ ó íіé ðå÷îâèí. Òàê, ó âîäàõ Ñâіòîâîãî îêåàíó ìіñòèòüñÿ áàãàòî òèõ õіìі÷íèõ åëåìåíòіâ, ùî є â çåìíіé êîðі. Íàéáіëüøå â ìîðñüêіé âîäі ðîç÷èíó êóõîííîї ñîëі. Òîìó íà ñìàê âîíà ãіðêî-ñîëîíà. Ïèòè òàêó âîäó ëþäèíà íå ìîæå. Âèðóøàþ÷è â ìîðñüêå ïëàâàííÿ, ëþäè áåðóòü іç ñîáîþ âåëèêèé çàïàñ ïðіñíîї âîäè. Êіëüêіñòü ãðàìіâ ðå÷îâèí, ðîç÷èíåíèõ â 1 ë (êã) âîäè, íàçèâàþòü ñîëîíіñòþ. Ó ëіòðі îêåàíі÷íîї âîäè ðîç÷èíåíî â ñåðåäíüîìó 35 ã ðіçíèõ ðå÷îâèí, àáî 3,5 %. Òà ñîëîíіñòü ïðèéíÿòî âèðàæàòè íå â ñîòèõ ÷àñòêàõ ÷èñëà, à â òèñÿ÷íèõ. Òèñÿ÷íó ÷àñòêó ÷èñëà íàçèâàþòü ïðîìіëå é ïîçíà÷àþòü ‰. Îòæå, ñåðåäíÿ ñîëîíіñòü âîäè ó Ñâіòîâîìó îêåàíі – 35 ‰. Ïðîòå ñîëîíіñòü ìîðñüêîї âîäè çàëåæèòü âіä áàãàòüîõ ÷èí165

íèêіâ і òîìó íå ìîæå áóòè ñòàëîþ. Ó ðіçíèõ ìîðÿõ ñîëîíіñòü âîäè íåîäíàêîâà (ìàë. 148). Ðі÷êè, ùî âïàäàþòü ó âíóòðіøíі ìîðÿ, ðîáëÿòü їõ âîäè ìåíø ñîëîíèìè.

Мал. 148. Розподіл солоності поверхневих вод Світового океану

Íàïðèêëàä, ñîëîíіñòü âîäè â Àçîâñüêîìó ìîðі – ëèøå 10–12 ‰, à â ñóñіäíüîìó ×îðíîìó ìîðі – 17–22 ‰. Íàéñîëîíіøà âîäà â ×åðâîíîìó ìîðі – 41 ‰. Ñîëîíіñòü îêðàїííèõ ìîðіâ ìàéæå òàêà ñàìà, ÿê і ñîëîíіñòü âîä îêåàíó, ÷àñòèíîþ ÿêîãî âîíè є. ßê âè öå ïîÿñíèòå? Íà ñîëîíіñòü âîäè ó Ñâіòîâîìó îêåàíі âïëèâàþòü âèïàðîâóâàííÿ, êіëüêіñòü îïàäіâ, ïðіñíі âîäè ðі÷îê, ùî âïàäàþòü ó ìîðÿ é îêåàíè, òå÷ії. Ó ïîëÿðíèõ îáëàñòÿõ âîäà â îêåàíàõ îïðіñíþєòüñÿ òàíåííÿì ëüîäó, òîìó ñîëîíіñòü òàì – 31–33 ‰. Ç ãëèáèíîþ ñîëîíіñòü ìàéæå íå çìіíþєòüñÿ. З’ясуйте, при якій температурі замерзає океанічна вода. Чому вона не замерзає при 0 ⁰С?

Âіä ñîëîíîñòі ìîðñüêîї âîäè çàëåæèòü òåìïåðàòóðà її çàìåðçàííÿ: ùî âèùà ñîëîíіñòü âîäè, òî òåìïåðàòóðà çàìåðçàííÿ íèæ÷à. Ñîëîíà âîäà çàìåðçàє ïðè òåìïåðàòóðі –2... –4 Ñ òà óòâîðþє êðèãó. Ùіëüíіñòü ìîðñüêîãî ëüîäó ìåíøà âіä ùіëüíîñòі ìîðñüêîї âîäè. Òîìó ïëàâó÷і ëüîäè ïіäíîñÿòüñÿ íàä ïîâåðõíåþ âîäè íà 1/7–1/10 ÷àñòèíó òîâùèíè. Òðàïëÿþòüñÿ äóæå âåëèêі êðèæàíі ïîëÿ. Ïіä âïëèâîì âіòðó é òå÷іé âîíè ïåðåìіùóþòüñÿ – äðåéôóþòü. Íàéáіëüøå êðèãè â ïðèïîëÿðíèõ ðàéîíàõ. Ïëîùà, óêðèòà êðèãîþ, çìåíøóєòüñÿ âëіòêó. Ëіä ó Ñâіòîâèé îêåàí 166

ïîòðàïëÿє é ç ìàòåðèêà Àíòàðêòèäà òà âåëèêèõ ïіâíі÷íèõ îñòðîâіâ (íàïðèêëàä, Ãðåíëàíäії). Ëüîäîâèêè, ùî çñóâàþòüñÿ іç ñóõîäîëó, ïîòðàïëÿþòü ó âîäó. Òàêèé ëіä óòâîðþє àéñáåðãè – âåëåòåíñüêі ïëàâàþ÷і ãîðè (ìàë. 149). Доповніть речення, встановивши заМал. 149. Айсберг кономірність між солоністю та температурою замерзання океанічних вод: Що більша солоність океанічної води, то… Ви прочитали про причини, від яких залежить солоність вод. З’ясуйте, які з них впливають на зниження солоності, а які – на підвищення.  Дізнайтеся, які моря у світі є найсолонішими (2–3 приклади), та запишіть у зошит імовірні, на вашу думку, причини цього явища.

Коротко про головне Îñíîâíèìè âëàñòèâîñòÿìè âîä Ñâіòîâîãî îêåàíó є òåìïåðàòóðà é ñîëîíіñòü. Òåìïåðàòóðà çìіíþєòüñÿ âіä åêâàòîðà äî ïîëþñіâ, à òàêîæ ç ãëèáèíîþ. Ñåðåäíÿ ñîëîíіñòü âîä Ñâіòîâîãî îêåàíó 35 ‰, ç ãëèáèíîþ âîíà ìàéæå íå çìіíþєòüñÿ.

Перевіряємо себе 1. ×îìó òåìïåðàòóðà ïîâåðõíåâèõ âîä ó ðіçíèõ ÷àñòèíàõ Ñâіòîâîãî îêåàíó íå îäíàêîâà? 2. ßê і ÷îìó çìіíþєòüñÿ òåìïåðàòóðà ìîðñüêîї âîäè ç ãëèáèíîþ? 3. ×îìó ìîðñüêà âîäà ìàє ãіðêî-ñîëîíèé ñìàê? 4. Íàçâіòü ÷èííèêè, ùî âïëèâàþòü íà ñîëîíіñòü îêåàíі÷íèõ âîä. 5. Ó ÷îìó íåáåçïåêà àéñáåðãіâ ó îêåàíі òà ÿê їõ ìîæíà âèêîðèñòîâóâàòè? 6. Îöіíіòü ñâîþ ðîáîòó íà óðîöі, äîïîâíèâøè ðå÷åííÿ: Ñüîãîäíі ÿ äіçíàâñÿ/-ëàñÿ... Áóëî ñêëàäíî... Áóëî öіêàâî... Ìåíі çàõîòіëîñÿ...

§ 39. Як рухається вода у Світовому океані Погляньте-но на океан, хіба це не жива істота? Часом гнівна, часом ніжна! Жуль Верн, французький письменник, один із засновників наукової фантастики ► Унаслідок чого утворюються хвилі на водних просторах? ► Пригадайте, які ви знаєте постійні вітри Землі.

167

1. ×è ñïîêіéíèé îêåàí. Îêåàí íіêîëè íå áóâàє ñïîêіéíèì. Âîäà â íüîìó ïîñòіéíî ðóõàєòüñÿ, õâèëþєòüñÿ. Ðîçðіçíÿþòü êіëüêà âèäіâ ðóõіâ âîäè â ìîðÿõ òà îêåàíàõ: âіòðîâі õâèëі, öóíàìі, ïðèïëèâè, âіäïëèâè, òå÷ії. Âіòðîâі õâèëі âèíèêàþòü ïіä äієþ âіòðó. Ðóõàþ÷èñü, âîäà íå ïåðåñóâàєòüñÿ â ãîðèçîíòàëüíîìó íàïðÿìêó, à ðîáèòü îáåðòàëüíі ðóõè (ìàë. 150). Ïðè ñèëüíîìó âіòðі óòâîðþþòüñÿ âèùі õâèëі, òîìó їõ ðóéíіâíà ñèëà áіëüøà. Ïîðèâè âіòðó íіáè âäàâëþþòü ïîâåðõíþ âîäè, ñòâîðþþ÷è õâèëі, ùî äîñÿãàþòü іíîäі êіëüêàìåòðîâîї âèñîòè.

Мал. 150. Схема будови вітрової хвилі

ßêùî âіòåð äìå ç áåðåãà, à ãëèáèíè áіëÿ áåðåãà âåëèêі, âіí ìîæå âіäãàíÿòè ïðîãðіòі ìàñè âîäè, à íà çìіíó їì іç âåëèêîї ãëèáèíè ïіäіéìàþòüñÿ õîëîäíі âîäè. Õâèëі âèêîíóþòü âåëèêó ðóéíіâíó òà òâîð÷ó ðîáîòó. Â îäíèõ ìіñöÿõ âîíè ðóéíóþòü ãіðñüêі ïîðîäè, â іíøèõ – âіäêëàäàþòü çðóéíîâàíі ÷àñòèíêè. Òàê ñòâîðþþòüñÿ ïëÿæі ç ïіñêó òà ãàëüêè (ìàë. 151). Ãàëüêà – öå óëàìêè òâåðäèõ ãіðñüêèõ ïîðіä, ðîçìіðîì âіä 10 äî 100 ìì, áіëüø ÷è ìåíø îáêàòàíі é âіäøëіôîâàíі âîäîþ ðі÷îê àáî ìîðіâ. Õâèëі, ùî íåðіäêî âèíèêàþòü ó Òèõîìó îêåàíі é äîñÿãàþòü áåðåãіâ ßïîíії, – öóíàìі – óòâîðþþòüñÿ ïіä ÷àñ ïіäâîäíèõ çåìëåòðóñіâ, à òàêîæ âèâåðæåííÿ ïіäâîäíèõ âóëêàíіâ. Øâèäêіñòü öóíàìі ñòàíîâèòü âіä 50 äî 1000 êì/ãîä. Éîãî âèñîòà ó âіäêðèòîìó ìîðі çàçâè÷àé íå áіëüøå íіæ 1 ì ïðè äîâæèíі õâèëі 100–200 êì. Àëå êîëè òàêà õâèëÿ âèõîäèòü íà ïðèáåðåæíå ìіëêîâîääÿ, âèñîòà її øâèäêî çðîñòàє, äîñÿãàþ÷è 40 ì. Ãіãàíòñüêі âîäÿíі õâèëі, îáðóøóþ÷èñü íà áåðåã, òðîùàòü ñóäíà, çíèùóþòü áóäіâëі, à âіäñòóïàþ÷è, çíîñÿòü â îêåàí óñå, ùî òðàïëÿєòüñÿ íà їõíüîìó øëÿõó (ìàë. 152). 168

Мал. 151. Піщаний пляж

Мал. 152. Наслідки цунамі

Дізнайтеся, як перекладається «цунамі» з японської мови. Чому це явище названо саме словом японського походження? Це цікаво!! Подивіться відео про цунамі. Які країни потерпають від цього явища найбільше?

2. Ïðèïëèâè é âіäïëèâè. Ëþäè, ÿêі æèâóòü íà óçáåðåææі ìîðіâ, çíàþòü, ùî ÷åðåç êîæíі øіñòü ãîäèí ðіâåíü ìîðÿ çìіíþєòüñÿ: äâі÷і íà äîáó ïіäâèùóєòüñÿ, äâі÷і – çíèæóєòüñÿ. Ìîðå íåíà÷å äèõàє. Öå ïîÿñíþєòüñÿ ïðèïëèâíèìè ÿâèùàìè – ïðèïëèâàìè é âіäïëèâàìè. Âîíè âіäáóâàþòüñÿ ïåðåâàæíî òîìó, ùî âîäíі ìàñè îêåàíіâ і ìîðіâ ïðèòÿãóþòüñÿ Ìіñÿöåì і ìåíøîþ ìіðîþ Ñîíöåì (ìàë. 153). Ó âіäêðèòîìó îêåàíі âèñîòà ïðèïëèâíîї õâèëі äîñÿãàє 1 ì, à áіëÿ áåðåãіâ – çðîñòàє. Êîëè âîíà çàõîäèòü ó çàòîêó ëіéêîïîäіáíîї ôîðìè, âèñîòà ïðèïëèâó çáіëüøóєòüñÿ â êіëüêà ðàçіâ. Ó çàòîöі Ôàíäі (Ïіâíі÷íà Àìåðèêà) ïðèïëèâè áóâàþòü äî 18 ì çàââèøêè, à â Áіëîìó ìîðі – 12 ì.

Мал. 153. Припливи й відпливи

Ñèëó ïðèïëèâíèõ õâèëü âèêîðèñòîâóþòü äëÿ âèðîáíèöòâà åëåêòðîåíåðãії íà ïðèïëèâíèõ åëåêòðîñòàíöіÿõ (ÏÅÑ). 169

Це цікаво!! Ознайомтеся з роботою припливної електростанції. «Під час проходу Торресовою протокою підводний корабель “Наутілус“ сів на мілину. “Сьогодні четверте січня, – сказав капітан Немо,– через п’ять днів буде повний місяць, і я буду дуже здивований, якщо люб’язний супутник нашої планети не підніме води і тим не зробить мені послуги, якої я ні від кого не прийму, крім нього”» (Жуль Верн «20 тисяч льє під водою»). Про яку допомогу говорив капітан?

Ãåîãðàôі÷íі ðåêîðäè. Íàéáіëüøà âèñîòà ïðèïëèâíîї õâèëі – ó çàòîöі Ôàíäі áіëÿ ñõіäíèõ áåðåãіâ Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè. Âîíà ìîæå ñÿãàòè 18 ìåòðіâ! Öåé ïðèïëèâ îòðèìàâ íàçâó «Äèõàííÿ îêåàíó». 3. Îêåàíі÷íі òå÷ії. Âîäà ó Ñâіòîâîìó îêåàíі âåñü ÷àñ ïåðåìіùóєòüñÿ. Ãîðèçîíòàëüíå ïåðåìіùåííÿ âîäè, ãîëîâíîþ ïðè÷èíîþ ÿêîãî є ïîñòіéíі âіòðè, íàçèâàєòüñÿ îêåàíі÷íîþ òå÷ієþ. Öå ñâîєðіäíі ðі÷êè â îêåàíі, ùî òå÷óòü ñåðåä ìåíø ðóõëèâèõ âîä. Øèðèíà öèõ ïîòîêіâ ìîæå ñÿãàòè òèñÿ÷і êіëîìåòðіâ, äîâæèíà – áàãàòüîõ òèñÿ÷ êіëîìåòðіâ. Áіëüøіñòü òå÷іé óòâîðþєòüñÿ ïіä âïëèâîì ïîñòіéíèõ âіòðіâ, ùî çìóøóþòü âîäó ðóõàòèñÿ â ïåâíîìó íàïðÿìêó (ìàë. 154).

Теплі течіїї Холодні те ечії

Мал. 154. Схема океанічних течій у Світовому океані

Âіòðè ïàñàòè, ÿêі ïîñòіéíî äìóòü âіä ïіâíі÷íîãî é ïіâäåííîãî òðîïіêіâ äî åêâàòîðà, ôîðìóþòü â Àòëàíòè÷íîìó é Òèõîìó îêåàíàõ Ïіâíі÷íó òà Ïіâäåííó ïàñàòíі òå÷ії, ÿêі ïåðåòèíàþòü îêåàíè іç çàõîäó íà ñõіä. Ïîñòіéíі âіòðè, ùî äìóòü іç çàõîäó íà ñõіä ó ïîìіðíèõ øèðîòàõ, çóìîâëþþòü âèíèêíåííÿ Ïіâíі÷íîàòëàíòè÷íîї é Ïіâíі÷íîòèõîîêåàíñüêîї òå÷іé. Ó Ïіâäåííіé ïіâêóëі ïіä âïëèâîì âіòðіâ óòâîðþєòüñÿ 170

íàéïîòóæíіøà íà Çåìëі òå÷іÿ Çàõіäíèõ Âіòðіâ, ùî ç’єäíóє âîäè òðüîõ îêåàíіâ. Âіäøóêàéòå öþ òå÷іþ íà êàðòі. Âîäè ÿêèõ îêåàíіâ âîíà ç’єäíóє? За допомогою інтернету з’ясуйте, яку територію Землі називають «ревучі сорокові». Чим пояснюється така назва?

Îêåàíі÷íі òå÷ії óòâîðþþòüñÿ òàêîæ óíàñëіäîê ñòіêàííÿ âîäè ç òèõ äіëÿíîê îêåàíó, äå її ðіâåíü âèùèé. Íàïðèêëàä, ïàñàòíі òå÷ії íàãàíÿþòü ó Ìåêñèêàíñüêó çàòîêó òà Ôëîðèäñüêó ïðîòîêó âîäó, ùî ïðÿìóє íà ïіâíі÷ óçäîâæ óçáåðåææÿ Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè. Òàê óòâîðþєòüñÿ ïîòóæíà òå÷іÿ Ãîëüôñòðіì. Ïðîäîâæåííÿì Ãîëüôñòðіìó є Ïіâíі÷íîàòëàíòè÷íà òå÷іÿ, ùî ïðèíîñèòü òåïëі âîäè äî áåðåãіâ Єâðîïè. Âîíà âïëèâàє íà êëіìàò Єâðîïè, ðîáèòü éîãî òåïëіøèì. Âіäøóêàéòå òå÷іþ Ãîëüôñòðіì íà êàðòі. Ðîçðіçíÿþòü òåïëі é õîëîäíі òå÷ії. ßêùî òåìïåðàòóðà âîäè òå÷ії âèùà âіä òåìïåðàòóðè îêåàíі÷íèõ âîä, ùî її îòî÷óþòü, âîíà ââàæàєòüñÿ òåïëîþ, à íèæ÷à – õîëîäíîþ. Ãîëüôñòðіì і ïàñàòíі òå÷ії – òåïëі, à Ëàáðàäîðñüêà é òå÷іÿ Çàõіäíèõ Âіòðіâ – õîëîäíі. Íàïðÿìêè òåïëèõ òå÷іé íà êàðòàõ ïîçíà÷àþòüñÿ ÷åðâîíèìè ñòðіëêàìè, à õîëîäíèõ – ñèíіìè. Розгляньте в атласі карту океанів і по черзі знайдіть ті течії, про які йдеться в цьому параграфі. Яким кольором вони позначені на карті? Про які течії ви вже чули, а про які – дізналися вперше? Якою цікавою інформацією про течії ви можете поділитися зі своїми друзями?

Ðîëü òå÷іé ó æèòòі îêåàíó âåëè÷åçíà. Âîíè ïåðåíîñÿòü òåïëî, êîðì äëÿ æèâèõ îðãàíіçìіâ, є øëÿõàìè ìіãðàöії ìîðñüêèõ òâàðèí. Òå÷ії âïëèâàþòü íà êëіìàò óçáåðåææÿ. Скануйте код і пограйте. 1. Подивіться в легенду фізичної карти півкуль. Як позначаються теплі й холодні течії? 2. Подивіться на глобус та знайдіть течію, якою можна здійснити подорож навколо Землі. Як вона називається? 3. У Мексиканській затоці знайшли пляшку із запискою. Простежте за картою, куди вона може потрапити. Знайдіть цікаві історії про «пляшкову пошту». 4. Поміркуйте, у чому схожість і відмінність в утворенні вітрових хвиль та океанічних течій. Складіть опис течії Гольфстрім (І група) та Лабрадорської (ІІ група) за планом (використовуйте атлас): 1. Тепла течія чи холодна. 2. У якому океані знаходиться. 3. У якому напрямку рухається. 4. Поблизу берегів яких материків протікає.

171

Використовуючи необхідні прилади, виміряйте на глобусі приблизну довжину течії Західних Вітрів. Порівняйте її та довжину екватора.

Коротко про головне Âèäè ðóõó âîäè â îêåàíі – âіòðîâі õâèëі, îêåàíі÷íі òå÷ії, ïðèïëèâè і âіäïëèâè, öóíàìі. Êîëèâàííÿ âîäíîї ïîâåðõíі âèêëèêàþòü âіòðîâі õâèëі. Ïіäâîäíі çåìëåòðóñè é âèâåðæåííÿ ïіäâîäíèõ âóëêàíіâ – îñíîâíà ïðè÷èíà óòâîðåííÿ öóíàìі. Ïіä äієþ ñèëè òÿæіííÿ Ìіñÿöÿ і Ñîíöÿ âèíèêàþòü ïðèïëèâè і âіäïëèâè. Îêåàíі÷íі òå÷ії çäåáіëüøîãî óòâîðþþòüñÿ çàâäÿêè ïîñòіéíèì âіòðàì. Ðîçðіçíÿþòü òåïëі é õîëîäíі òå÷ії. Ñèñòåìà òå÷іé óòâîðþє ñâîєðіäíі çàìêíåíі êîëà.

Перевіряємо себе 1. ßêі ðóõè âîäè â Ñâіòîâîìó îêåàíі âàì âіäîìі? 2. ×èì öóíàìі âіäðіçíÿєòüñÿ âіä âіòðîâèõ õâèëü? 3. ßêі ðàéîíè çåìíîї êóëі íàéáіëüøå ïîòåðïàþòü âіä öóíàìі? ×îìó òàì âèíèêàþòü öі õâèëі? 4. Ùî є ïðè÷èíîþ âèíèêíåííÿ ïðèïëèâіâ і âіäïëèâіâ? 5. ßêîþ є ðîëü ïîñòіéíèõ âіòðіâ â óòâîðåííі ìîðñüêèõ òå÷іé? 6. ßêі òå÷ії ââàæàþòüñÿ òåïëèìè, à ÿêі – õîëîäíèìè? 7. Íàçâіòü òðè ìîìåíòè, ÿêі ó âàñ âèéøëè äîáðå â ïðîöåñі óðîêó, çàïðîïîíóéòå îäíó äіþ, ÿêà ïîêðàùèòü ðîáîòó íà íàñòóïíîìó óðîöі. Чи знаєте ви, що... Найпотужніша течія Світового океану – течія Західних Вітрів (довжина 30 000 км, ширина – близько 1000 км). Вона переносить у 200 разів більше води, ніж усі річки світу. Найпотужніше цунамі за останні 40 років було у 2004-му. Воно обрушилося на береги Південної Азії і було спричинене землетрусом силою 9 балів. Висота припливів у Чорному морі не більше ніж 10 см.

§ 40. На які ресурси багатий Світовий океан та як людина використовує ці багатства У моря іноді хороший характер, іноді поганий, і неможливо зрозуміти чому. Адже ми бачимо тільки поверхню води. Але якщо любиш море, це не має значення. Тоді приймаєш і погане, і хороше… Туве Янссон, фінська письменниця ► Чому океан називають «колискою життя» та «кухнею погоди»? ► Згадайте, яку будову має рельєф дна Світового океану.

172

1. Õòî æèâå â îêåàíàõ і ìîðÿõ. Îêåàíè і ìîðÿ – áàòüêіâùèíà âñüîãî æèâîãî íà Çåìëі. Їõ ðîñëèííèé і òâàðèííèé ñâіò äóæå ðіçíîìàíіòíèé (ìàë. 155). Ó âîäі æèâóòü ÷èñëåííі ññàâöі (êèòè, äåëüôіíè, òþëåíі, ìîðæі, ìîðñüêі êîòèêè) і òèñÿ÷і âèäіâ ðèá, ìîëþñêіâ, ðàêîïîäіáíèõ, ìîðñüêèõ âîäîðîñòåé, êîðàëіâ. Çà óìîâàìè іñíóâàííÿ ìîðñüêі îðãà- Мал. 155. Живий світ океану íіçìè ïîäіëÿþòü íà ïëàíêòîí, íåêòîí і áåíòîñ. Ïëàíêòîí (ãðåö. – «áëóêàþ÷èé») – ãðóïà äðіáíèõ îðãàíіçìіâ, ÿêі íå ïëàâàþòü àêòèâíî, à ïåðåíîñÿòüñÿ õâèëÿìè, òå÷ієþ. Íåêòîí (ãðåö. – «òîé, ùî ïëàâàє») – òâàðèíè, ÿêі ñàìîñòіéíî ïëàâàþòü ó òîâùі âîäè é ìîæóòü íàâіòü äîëàòè çíà÷íі âіäñòàíі. Áåíòîñ (ãðåö. – «ãëèáèíà») – ìåøêàíöі äíà: âîíè àáî çàðèâàþòüñÿ â ґðóíò, àáî ïåðåñóâàþòüñÿ ïî äíó, àáî ïðèêðіïëþþòüñÿ äî íüîãî. Розподіліть мешканців океану на планктон, нектон і бентос: риби, черепахи, молюски, медузи, кальмари, китоподібні, рачки, креветки, дельфіни, тюлені, корали, губки, морські зірки.

Æèâі îðãàíіçìè â îêåàíàõ ïîøèðåíі íåðіâíîìіðíî. Íàéáіëüøå їõ ó ìіëêîâîäíіé ïðèáåðåæíіé ÷àñòèíі. Ç âіääàëåííÿì âіä áåðåãіâ і ç ãëèáèíîþ їõ êіëüêіñòü çìåíøóєòüñÿ. Íàéáіëüø ñïðèÿòëèâèìè äëÿ ïðîæèâàííÿ ìåøêàíöіâ ìîðіâ òà îêåàíіâ є ïîìіðíі øèðîòè. Óñі æèâі îðãàíіçìè â îêåàíàõ і ìîðÿõ – öå áіîëîãі÷íі ðåñóðñè. Розгляньте малюнок 156 і зробіть висновок про те, на які види ресурсів багатий Світовий океан.

Мал. 156. Ресурси Світового океану

173

Скануйте код, перегляньте відео і спробуйте впізнати жителів океану. До якої групи належать ці представники?

2. ßêі ìіíåðàëüíі é åíåðãåòè÷íі áàãàòñòâà Ñâіòîâîãî îêåàíó. Îêåàí òàїòü ó ñîáі íåçëі÷åííі áàãàòñòâà. Âîäà – öå âæå áàãàòñòâî, áî âîíà ìіñòèòü âåëèêó êіëüêіñòü ðіçíèõ ðå÷îâèí, ñåðåä ÿêèõ íàéáіëüøå êàì’ÿíîї ñîëі. Äî òîãî æ ñîëîíó âîäó íàâ÷èëèñÿ îïðіñíþâàòè. Àëå öå äîðîãèé ïðîöåñ, ÿêèé âïëèâàє íà âàðòіñòü îïðіñíåíîї âîäè. Перегляньте відео, використовуючи QR-код. Запропонуйте свої способи опріснення солоної води в домашніх умовах. Спробуйте зробити це та зняти на відео.

Íà äíі îêåàíіâ і ìîðіâ ÷àñòî òðàïëÿþòüñÿ âåëèêі çàïàñè êîðèñíèõ êîïàëèí: íàôòè і ïðèðîäíîãî ãàçó (ìàë. 157). Âîíè çîñåðåäæåíі ïåðåâàæíî íà øåëüôі. Íàïðèêëàä, íà íàôòó é ïðèðîäíèé ãàç áàãàòі Ïåðñüêà òà Ìåêñèêàíñüêà çàòîêè, Ïіâíі÷íå ìîðå. Ç ïіäâîäíèõ íàäð òàêîæ äîáóâàþòü çàëіçíó ðóäó, êàì’ÿíå Мал. 157. Нафтодобувна платформа âóãіëëÿ, ç äíà îêåàíó – ìàðãàíåöü. Âåëèêå çíà÷åííÿ ìàþòü åíåðãåòè÷íі ðåñóðñè îêåàíó. Öå åíåðãіÿ ïðèïëèâіâ і âіäïëèâіâ, à òàêîæ õâèëü. Äëÿ îòðèìàííÿ åëåêòðîåíåðãії ñïîðóäæóþòü ïðèïëèâíі åëåêòðîñòàíöії. Ðîçðîáëÿþòüñÿ ïðîєêòè âèêîðèñòàííÿ çàïàñіâ åíåðãії îêåàíі÷íèõ òå÷іé. Îêåàíі÷íі ïðîñòîðè – ïðèðîäíі øëÿõè ñïîëó÷åííÿ. Ìîðÿìè é îêåàíàìè ïåðåâîçèòüñÿ áàãàòî ðіçíèõ âàíòàæіâ. Âàæëèâå çíà÷åííÿ äëÿ ñóäíîïëàâñòâà ìàþòü Ñóåöüêèé òà Ïàíàìñüêèé êàíàëè. Âіäøóêàéòå öі êàíàëè íà êàðòі. Ìîðñüêі øëÿõè íà ãåîãðàôі÷íèõ êàðòàõ ïîçíà÷àþòüñÿ ñèíіìè ïóíêòèðíèìè ëіíіÿìè, à ìîðñüêі ïîðòè – ÿêîðåì. 3. ßêó ãîñïîäàðñüêó äіÿëüíіñòü çäіéñíþє ëþäèíà ó Ñâіòîâîìó îêåàíі òà ÷îìó éîãî ïîòðіáíî îõîðîíÿòè. Ñâіòîâèé îêåàí ìіñòèòü âåëèêó êіëüêіñòü ðіçíîìàíіòíèõ ðåñóðñіâ. Ëþäè çäàâíà âèêîðèñòîâóâàëè éîãî áàãàòñòâà. Ó ïîøóêàõ íîâèõ 174

ñêàðáіâ îäíî÷àñíî çäіéñíþâàëîñÿ і éîãî âèâ÷åííÿ. Ïðîòå îêåàíі÷íі ãëèáèíè і íèíі ìàþòü áàãàòî çàãàäîê. Áàãàòñòâà Ñâіòîâîãî îêåàíó õî÷à é äóæå âåëèêі, àëå íå áåçìåæíі. Їõ ïîòðіáíî áåðåæíî âèêîðèñòîâóâàòè é îõîðîíÿòè. Óíàñëіäîê ðіçíèõ âèäіâ âïëèâó íà îêåàí (ïëàâàííÿ ñóäåí, âèëîâ ðèáè, äîáóâàííÿ êîðèñíèõ êîïàëèí) éîãî âîäè ñòàëè äóæå çàáðóäíåíèìè. Íàéáіëüø íåáåçïå÷íèé çàáðóäíþâà÷ – íàôòà. Âîíà ïîòðàïëÿє ó âîäó ç áóðîâèõ ïëàòôîðì, ïіä ÷àñ àâàðіé íàôòîâèõ òàíêåðіâ. Îñêіëüêè íàôòà ëåãøà çà âîäó, òî óòâîðþє íà її ïîâåðõíі òîíêó ïëіâêó, ùî ïðèçâîäèòü äî çàãèáåëі æèâèõ îðãàíіçìіâ. Äî òîãî æ áàãàòî øêіäëèâèõ ðå÷îâèí, ïîáóòîâèõ âіäõîäіâ íåñóòü â îêåàí ðіêè. Îñîáëèâî íåáåçïå÷íèìè є ïðåäìåòè, ùî âèãîòîâëåíі ç ïîëіìåðíèõ ìàòåðіàëіâ (ïîëіåòèëåíîâі ïëÿøêè, ïàêåòè òîùî). Òàê, äîñèòü ÷àñòî ó øëóíêàõ ìîðñüêèõ òâàðèí çíàõîäÿòü ðіçíі ïðåäìåòè, ÿêі ëþäè âèêèäàþòü ó ìîðå. Îòæå, îêåàí ïîòðåáóє îõîðîíè. Áîðîòèñÿ çà éîãî ÷èñòîòó – ñïіëüíà ñïðàâà áàãàòüîõ êðàїí. Äëÿ öüîãî óêëàäàþòü ìіæíàðîäíі óãîäè, ñòâîðþþòü ñïåöіàëüíі êîìіñії, ÿêі ïîêëèêàíі îõîðîíÿòè îêåàí âіä çàáðóäíåííÿ òà áåçêîíòðîëüíîãî âèëîâëþâàííÿ ðèá, êèòіâ òà іíøèõ æèâèõ іñòîò. Дізнайтеся, хто такий Жак-Ів Кусто та яка його роль у вивченні Світового океану. Зробіть «ревізію» свого холодильника. Яку морську продукцію ви споживаєте? Подивіться упаковку і спробуйте визначити, у якому океані є такі біологічні ресурси. Незважаючи на те, що ми живемо на великій відстані від океану, ми також можемо робити свій внесок у його охорону. Для прикладу, розв’яжіть запропоновану вам задачу і поясніть, як це може вплинути на збереження довкілля, і океану зокрема. На шляху зі школи додому вам захотілося пити. Який напій ви оберете: а) напій у скляній пляшці; б) напій у бляшанці; в) напій у пластиковій пляшці; г) замовите напій у склянці в кафе; д) скористаєтесь фонтанчиком з питною водою (бюветом)?

Коротко про головне Çà óìîâàìè іñíóâàííÿ ìîðñüêі îðãàíіçìè ïîäіëÿþòü íà ïëàíêòîí, íåêòîí і áåíòîñ. Íàéáіëüø ñïðèÿòëèâèìè äëÿ ïðîæèâàííÿ ìåøêàíöіâ ìîðіâ òà îêåàíіâ є ïîìіðíі øèðîòè. Îêåàí áàãàòèé íà òàêі âèäè ïðèðîäíèõ ðåñóðñіâ: áіîëîãі÷íі, âîäíі, ìіíåðàëüíі, åíåðãåòè÷íі. 175

Îêåàí äóæå âðàçëèâèé äî ãîñïîäàðñüêîї äіÿëüíîñòі ëþäèíè, òîìó éîãî áàãàòñòâà ïîòðіáíî áåðåæíî âèêîðèñòîâóâàòè. Âіí ïîòðåáóє îõîðîíè ñïіëüíèìè çóñèëëÿìè âñіõ êðàїí ñâіòó.

Перевіряємо себе

1. Íà ÿêі âèäè ðåñóðñіâ áàãàòèé îêåàí? 2. Ùî íàçèâàþòü áіîëîãі÷íèìè ðåñóðñàìè îêåàíó? 3. ßê ìîæíà âèêîðèñòîâóâàòè âîäè Ñâіòîâîãî îêåàíó? 4. Óñòàíîâіòü âіäïîâіäíіñòü ìіæ çîáðàæåííÿìè òà ñïîñîáàìè âèêîðèñòàííÿ ïðèðîäíèõ ðåñóðñіâ Ñâіòîâîãî îêåàíó.

2 А виробництво ліків Б виробництво електроенергії

3 В вилов риби Г видобуток нафти

5. Ó ÷îìó íåáåçïåêà çàáðóäíåííÿ âîä îêåàíó? 6. Âèêîðèñòîâóþ÷è ôіçè÷íó êàðòó ïіâêóëü, çäіéñíіòü óÿâíó ïîäîðîæ Ñâіòîâèì îêåàíîì. Ïîêàæіòü ðàéîíè çîñåðåäæåííÿ íàôòè і ïðèðîäíîãî ãàçó â îêåàíі (Ïåðñüêà і Ìåêñèêàíñüêà çàòîêè, Ïіâíі÷íå ìîðå). Çíàéäіòü Ñóåöüêèé і Ïàíàìñüêèé êàíàëè. ßêå їõ çíà÷åííÿ äëÿ ñóäíîïëàâñòâà? 7. Îöіíіòü ñâîþ ðîáîòó íà óðîöі. ßêі òðóäíîùі âè âіä÷óëè? Проведіть дослідження «Небезпечні тварини на морських пляжах світу». Підготуйтеся презентувати його в класі. 8 червня відзначається Всесвітній день океанів. У 2008 році ООН визнала цю дату Днем величезних водойм. Мета – взяти посильну участь у збереженні найважливіших водних гігантів та їх мешканців.

§ 41. Що ми знаємо про життя річки Ріки – діти клімату й рельєфу. Афоризм ► Згадайте, як визначити, де у річки правий берег, а де – лівий. ► Які особливості клімату, на вашу думку, найбільш впливають на кількість вод на суходолі?

176

1. Ùî íàëåæèòü äî âîä ñóõîäîëó. Äî âîä ñóõîäîëó íàëåæàòü ðі÷êè, îçåðà, ïіäçåìíі âîäè, áîëîòà, ëüîäîâèêè, áàãàòîðі÷íà ìåðçëîòà, øòó÷íі âîäîéìè. Íà ïîâåðõíі âîíè ðîçìіùåíі íåðіâíîìіðíî, îñêіëüêè їõ íàÿâíіñòü і êіëüêіñòü çàëåæàòü âіä êëіìàòó, ðåëüєôó, äіÿëüíîñòі ëþäèíè (ìàë. 158).

Мал. 158. Води суходолу  Розгляньте малюнок 158 і накресліть у зошиті схему у вигляді ромашки. У центрі розмістіть слова «Води суходолу». Упишіть у «пелюстки» назви вод. Іншим кольором виділіть води, які є у вашій місцевості.

2. Ùî òàêå ðі÷êà òà ç ÷îãî âîíà ñêëàäàєòüñÿ. Çíà÷íå ìіñöå ñåðåä âîä ñóõîäîëó çàéìàþòü ðі÷êè. Ðі÷êà – öå ïðèðîäíèé âîäíèé ïîòіê, ùî òå÷å ó âèðîáëåíîìó íèì ñàìèì çàãëèáëåííі, ÿêå íàçèâàþòü ðі÷èùåì, àáî ðóñëîì. Ðóñëî ðі÷êè ðîçòàøîâàíå â øèðøîìó çíèæåííі ðåëüєôó, ÿêå ïðîñòÿãàєòüñÿ âіä її âèòîêó äî ãèðëà. Öå – ðі÷êîâà äîëèíà (ìàë. 159).

Мал 159. Річкова долина

177

Âèðіâíÿíà äіëÿíêà ðі÷êîâîї äîëèíè, ÿêà ç îáîõ áîêіâ ïðèëÿãàє äî ðóñëà ðі÷êè é ïåðіîäè÷íî çàòîïëþєòüñÿ âîäîþ ïіä ÷àñ ïіäíÿòòÿ її ðіâíÿ, íàçèâàєòüñÿ çàïëàâîþ. Ðі÷êè òàêі ðіçíі – âåëèêі é ìàëåíüêі, øèðîêі é âóçüêі, áóðõëèâі é òèõі. Ïðîòå âñі âîíè ìàþòü ïîäіáíó áóäîâó. Ó êîæíîї ðі÷êè є âèòіê – ìіñöå, äå âîíà áåðå ñâіé ïî÷àòîê. Öå ìîæå áóòè äæåðåëî, îçåðî, áîëîòî, ëüîäîâèê. Ìіñöå, äå ðі÷êà âïàäàє â іíøó ðі÷êó, îçåðî, ìîðå ÷è îêåàí, íàçèâàþòü ãèðëîì (ìàë. 160). Вит Витік Права П рава п притока пр риток р иттока ка

Ліва прит Ліва Л притока пр Річище Рі

Меа Меандр анд др Стариця

Гирло-дельта Гирло-дельта

Мал. 160. Будова річки

Ðі÷êà ðàçîì ç ïðèòîêàìè – öå íà÷å ðîçãàëóæåíå äåðåâî. Ðàçîì âîíè óòâîðþþòü ðі÷êîâó ñèñòåìó. Òåðèòîðіÿ, ç ÿêîї ðі÷êà ðàçîì ç ïðèòîêàìè çáèðàє âîäè, íàçèâàєòüñÿ ðі÷êîâèì áàñåéíîì. Íàéáіëüøèé ó ñâіòі áàñåéí ó ðі÷êè Àìàçîíêè. Ðі÷êîâі áàñåéíè âіäîêðåìëåíі îäèí âіä îäíîãî âîäîäіëàìè. Íèìè ìîæóòü áóòè ãîðè àáî ïіäâèùåííÿ ðåëüєôó. Це цікаво! Води суходолу поділяють на поверхневі й підземні. Поверхневі становлять усього 0,02 % гідросфери Землі! Розгляньте таблицю і встановіть відповідність між елементами будови річки та визначеннями. Запам’ятайте їх! Елементи будови річки

Визначення

А Басейн річки

1. Місце, де річка впадає в іншу річку, море чи океан

Б Вододіл

2. Місце, де починається річка

В Витік

3. Головна річка разом із притоками

Г Річкова система

4. Площа, з якої річка разом із притоками збирає свої води

Д Гирло

5. Межа між річковими басейнами

Е Річкова долина

6. Заглибина в рельєфі, на дні якої розташоване річище

178

Ãåîãðàôі÷íі ðåêîðäè. Íàéáіëüøèé ó ñâіòі ðі÷êîâèé áàñåéí ìàє Àìàçîíêà. Çíàéäіòü öþ ðі÷êó íà êàðòі. Ïëîùà áàñåéíó ìàéæå òàêà ñàìà, ÿê ïëîùà ìàòåðèêà Àâñòðàëіÿ. Áàñåéí Àìàçîíêè íàðàõîâóє ïîíàä 44 òèñÿ÷і âåëèêèõ і ìàëèõ ðі÷îê, ÿêі ïðîòіêàþòü ÿê âèñîêî â Àíäàõ, òàê і íà ïðîñòîðàõ Àìàçîíñüêîї íèçîâèíè òà ñõèëàõ Áðàçèëüñüêîãî ïëîñêîãіð’ÿ (ìàë. 161).

Мал. 161. Басейн Амазонки (виділений на світлині)

Працюємо з картою. Є річки, які мають витік, проте не мають гирла, бо десь «губляться» в пісках. Знайдіть такі річки на карті. Яким умовним знаком вони позначаються? На контурній карті підпишіть назви річок: Дніпро, Дунай, Ганг, Ніл, Амазонка. На фізичній карті України знайдіть: витік річки Південний Буг; гирло Дніпра; басейн річки Південний Буг; вододіл між Дніпром і Південним Бугом. Використовуючи пластилін, папір, нитки та інші предмети, виготовте у групі макет річкової системи. Для цього на аркуші за допомогою пластиліну зобразіть головну річку, тоншими нитками приєднайте до неї праві та ліві притоки. Покажіть вертикальною перетинкою водоспад. У гирлі розташуйте острови – дельту річки.

Коротко про головне Äî âîä ñóõîäîëó íàëåæàòü ðі÷êè, îçåðà, ïіäçåìíі âîäè, áîëîòà, ëüîäîâèêè, áàãàòîðі÷íà ìåðçëîòà, øòó÷íі âîäîéìè. Âîäè ñóõîäîëó ïîäіëÿþòü íà ïîâåðõíåâі é ïіäçåìíі. Ðі÷êà – öå ïðèðîäíèé âîäíèé ïîòіê, ùî òå÷å ó âèðîáëåíîìó íèì ñàìèì çàãëèáëåííі. Óñі ðі÷êè ìàþòü ïîäіáíó áóäîâó. Îñíîâíèìè ÷àñòèíàìè ðі÷êè є âèòіê, ãèðëî, ïðèòîêè. Ðі÷êà çі ñâîїìè ïðèòîêàìè óòâîðþє ðі÷êîâó ñèñòåìó.

Перевіряємо себе

1. Ùî íàëåæèòü äî âîä ñóõîäîëó? 2. ßêі âîäè ñóõîäîëó є ó âàøіé ìіñöåâîñòі? 3. Íàçâіòü åëåìåíòè áóäîâè ðі÷êè. 4. Ïіäãîòóéòå îïèñè ðі÷êè «Ðі÷êà íàäèõàє» (ç õóäîæíіõ òâîðіâ, ó÷íіâñüêîї òâîð÷îñòі).

179

5. Ïðîâåäіòü äîñëіäæåííÿ «Âіðòóàëüíà ïîäîðîæ ðі÷êîþ». Çäіéñíіòü âіðòóàëüíó ïîäîðîæ ðі÷êîþ Äóíàé, êîðèñòóþ÷èñü ïîëіòè÷íîþ êàðòîþ ñâіòó. ×åðåç ñêіëüêè êðàїí âîíà ïðîòіêàє? Òåïåð âàì çðîçóìіëî, ÷îìó Äóíàé íàçèâàþòü «ãîëîâíîþ àðòåðієþ Єâðîïè»? 6. Ùî â öіé òåìі çàëèøèëîñÿ äëÿ âàñ íåçðîçóìіëèì? Äå, íà âàøó äóìêó, ìîæíà çíàéòè âіäïîâіäі íà öі çàïèòàííÿ? Чи знаєте ви, що... Річку Амазонку не завжди вважали найдовшою у світі. До кінця ХІХ століття рекордсменкою за довжиною була вона, однак протягом майже всього ХХ століття найдовшою річкою називали Ніл. І лише наприкінці минулого століття цей «титул» повернули Амазонці. До найдовших річок у світі належать: Амазонка, Ніл, Міссісіпі, Янцзи, а в Україні – Дніпро.

§ 42. Як «працюють» і «живляться» річки Що глибша річка, то менше вона видає шуму. Мішель Монтень, французький письменник і філософ епохи Відродження ► Поясніть, як ви розумієте вислів Мішеля Монтеня. ► Пригадайте, які є види опадів.

1. Çâіäêè â ðі÷êè íàäõîäèòü âîäà. Êіëüêіñòü âîäè â ðі÷öі ìîæå çáіëüøóâàòèñÿ çà ðàõóíîê äîùîâèõ, òàëèõ ñíіãîâèõ, ëüîäîâèêîâèõ і ïіäçåìíèõ âîä. ßêèìè ñàìå âîäàìè æèâèòüñÿ ðі÷êà – çàëåæèòü âіä ãåîãðàôі÷íîãî ïîëîæåííÿ òà êëіìàòó. Ðі÷êè, ùî òå÷óòü ó ìіñöÿõ ç âîëîãèì і æàðêèì êëіìàòîì, ìàþòü äîùîâå æèâëåííÿ. Ðі÷êè ïîìіðíèõ øèðîò æèâëÿòüñÿ íàâåñíі òàëèìè ñíіãîâèìè âîäàìè. À òі, ÿêі ïî÷èíàþòüñÿ âèñîêî â ãîðàõ, æèâèòü ëüîäîâèê, ùî ðîçòàє. Ó ðàéîíàõ іç ïîñóøëèâèì êëіìàòîì âàæëèâèìè äëÿ æèâëåííÿ ðі÷îê є ïіäçåìíі âîäè. Ïðîòå äëÿ áіëüøîñòі ðі÷îê ñâіòó õàðàêòåðíèé ìіøàíèé òèï æèâëåííÿ (ìàë. 162).

Мал. 162. Живлення річок

180

 Поміркуйте, який тип живлення буде переважати в річок: Амазонка, Дніпро, Амудар’я (знайдіть їх на карті кліматичних поясів; за фізичною картою з’ясуйте, де їх витік).

2. ×è îäíàêîâà êіëüêіñòü âîäè â ðі÷êàõ ïðîòÿãîì ðîêó. Êіëüêіñòü âîäè â ðі÷êàõ óïðîäîâæ ðîêó íå îäíàêîâà. Çìіíà ðіâíÿ âîäè â ðі÷öі ïðîòÿãîì ðîêó íàçèâàєòüñÿ ðåæèìîì ðі÷êè. Ùîðі÷íå çáіëüøåííÿ ðіâíÿ âîäè â ðі÷öі â îäíó é òó ñàìó ïîðó ðîêó íàçèâàєòüñÿ ïîâіííþ. Ðàïòîâå ïіäíÿòòÿ ðіâíÿ âîäè âíàñëіäîê ñèëüíèõ îïàäіâ ìàє íàçâó ïàâîäîê. Âіí ìîæå áóòè íàé÷àñòіøå âëіòêó íà ðі÷êàõ ïîìіðíîãî êëіìàòè÷íîãî ïîÿñó. Íàéíèæ÷èé çà ñåçîí ðіâåíü âîäè â ðі÷öі, ÿêèé ìîæå ñïîñòåðіãàòèñÿ ÿê óëіòêó, òàê і âçèìêó, íàçèâàєòüñÿ ìåæåííþ. Ó öåé ÷àñ ðі÷Мал. 163. Режим річки êà æèâèòüñÿ ïåðåâàæíî ґðóíòîâèìè âîäàìè (ìàë. 163). Ïðîòå íà çåìíіé êóëі є ðі÷êè, äå êіëüêіñòü âîäè ìàéæå îäíàêîâà ïðîòÿãîì ðîêó. Íàïðèêëàä, ó ðі÷öі Êîíãî. Ïîÿñíіòü, ÿêà ïðè÷èíà öüîãî ÿâèùà. Ùå îäèí åëåìåíò ðåæèìó ðі÷êè – ëüîäîñòàâ – ïåðіîä, ïðîòÿãîì ÿêîãî ðі÷êà ïîêðèòà ëüîäîì. Òðèâàëіñòü ëüîäîñòàâó çàëåæèòü âіä ãåîãðàôі÷íîãî ïîëîæåííÿ ðі÷êè. Ó ðі÷êàõ ïîìіðíîãî êëіìàòè÷íîãî ïîÿñó âіí ìîæå òðèâàòè âіä êіëüêîõ äíіâ äî êіëüêîõ òèæíіâ àáî é ìіñÿöіâ. Â àðêòè÷íîìó òà ñóáàðêòè÷íîìó êëіìàòè÷íîìó ïîÿñі âіí çíà÷íî òðèâàëіøèé. Розгляньте схему на малюнку 163. Елементами режиму річки є: повінь, паводок, межень, льодостав. Поясніть, коли такі явища можна спостерігати на річці, що протікає неподалік від вашого населеного пункту. Розгляньте фото (мал. 164), поясніть, які елементи режиму річки зображені на кожному з них. Як ви відрізнили повінь від паводка?

Мал. 164. Елементи режиму річок

181

3. ßêó ðîáîòó âèêîíóþòü ðі÷êè. Âіäîìî, ùî âîäà â ðі÷öі íå ñòîїòü íà ìіñöі. Óñі ðіêè òå÷óòü, âèìèâàþ÷è ãіðñüêі ïîðîäè, ïåðåíîñÿ÷è їõ òà âіäêëàäàþ÷è â іíøîìó ìіñöі. Ó òàêèé ñïîñіá ðіêè âèêîíóþòü òðè âèäè ðîáîòè – ðóéíóâàííÿ, ïåðåíåñåííÿ òà âіäêëàäàííÿ ãіðñüêèõ ïîðіä. Íàéáіëüøå âіäêëàäåíü ó ãèðëі ðі÷êè. Òàê óòâîðþєòüñÿ äåëüòà. Äåëüòè äåÿêèõ ðі÷îê çäàòíі çðîñòàòè â áіê ìîðÿ íà çíà÷íі âіäñòàíі. Íàéáіëüøó äåëüòó ñôîðìóâàëà ðі÷êà Àìàçîíêà, ç ïëîùåþ ïîíàä 100 òèñ. êì2. Ó äåëüòàõ ðі÷îê äóæå ðîäþ÷і ґðóíòè, òîæ öå ñïðèÿє ðîçâèòêó çåìëåðîáñòâà. Ïðèãàäàéòå, ÿê ðîäþ÷іñòü äåëüòîâèõ çåìåëü ñïðèÿëà ðîçâèòêó äàâíіõ öèâіëіçàöіé, ÿê-îò Єãèïåò òà Âàâèëîí. З’ясуйте, чому низовина в гирлі річки, утворена її відкладами, називається дельтою.

Òàì, äå ãèðëî ðі÷êè âåñü ÷àñ çàòîïëþєòüñÿ âîäàìè îêåàíó, âèíèêàє åñòóàðіé. Íàéâіäîìіøèé åñòóàðіé Ëà-Ïëàòà óòâîðèâñÿ íà ðі÷öі Ïàðàíà, ùî ó Ïіâäåííіé Àìåðèöі. Åñòóàðіé à (ëàò. aestuarium – «çàòîïëþâàíå ãèðëî ðі÷êè») – îäíîðóêàâíå, ëіéêîïîäіáíå ãèðëî ðі÷êè, ùî ðîçøèðþєòüñÿ â íàïðÿìêó ìîðÿ àáî îêåàíó. Розгляньте на картосхемах (мал. 165, 166), де розташоване гирло річок Амазонки, Дніпра. Що особливого можна помітити в цих місцях?

Мал. 165. Дельта Амазонки

Мал. 166. Дельта Дніпра

4. ×èì âіäðіçíÿþòüñÿ ãіðñüêі é ðіâíèííі ðі÷êè. Çà õàðàêòåðîì òå÷ії ðі÷êè ïîäіëÿþòü íà ãіðñüêі é ðіâíèííі. Ãіðñüêі ðі÷êè ìàþòü øâèäêó òå÷іþ (ìàë. 167), à ðіâíèííі – ïîâіëüíó. Ó ðіâíèííèõ ðі÷îê ðі÷êîâà äîëèíà øèðîêà і ìàє çâèâèñòó ôîðìó, ïåòëÿþ÷è, âîíà óòâîðþє ÷èñëåííі çàâîðîòè, ÿêі íàçèâàþòüñÿ ìåàíäðàìè (ìàë. 168). 182

Мал. 167. Гірська річка

Мал. 168. Рівнинна річка

Áàãàòî ðі÷îê áåðå ïî÷àòîê ó ãîðàõ, à çàâåðøóє ñâіé øëÿõ íà ðіâíèíàõ. Òîìó â íèõ ìіøàíèé õàðàêòåð òå÷ії – ãіðñüêîðіâíèííèé. Ó ðóñëі ðі÷êè ìîæóòü âèíèêàПороги òè ïîðîãè òà âîäîñïàäè. Ïîðîãè – Водоспад öå êàì’ÿíі áðèëè òâåðäèõ ïîðіä, ùî âèñòóïàþòü іç âîäè. Âîíè çàâæäè ñòâîðþþòü íåáåçïåêó é ïåðåøêîäæàþòü ñóäíîïëàâñòâó. ßêùî Тверді âîäà ïàäàє ç âèñîêîãî ñêåëÿñòîпороди ãî óñòóïó, óòâîðþєòüñÿ âîäîñïàä Пухкі (ìàë. 169). породи Íàéâèùèé âîäîñïàä ó ñâіòі – Àíõåëü ó áàñåéíі ðі÷êè Îðіíîêî, ùî ó Ïіâäåííіé Àìåðèöі. Éîãî Мал. 169. Схема утворення âèñîòà – 1054 ì. À Íіàãàðñüêèé порогів та водоспадів âîäîñïàä, ùî ó Ïіâíі÷íіé Àìåðèöі, äóæå ãó÷íèé. Çâóêè âіä ïàäіííÿ éîãî âîäè ìîæíà ïî÷óòè íà âіäñòàíі 20 êì. Знайдіть на фізичній карті півкуль водоспади Анхель та Ніагарський. Використовуючи різні джерела інформації, складіть про них цікаве повідомлення та презентуйте в класі.

Äíіïðîâі ïîðîãè – âèõîäè ãðàíіòіâ, ãíåéñіâ òà іíøèõ ãіðñüêèõ ïîðіä ó ðóñëі Äíіïðà ìіæ ñó÷àñíèìè ìіñòàìè Äíіïðî òà Çàïîðіææÿ. Ïіñëÿ ïîáóäîâè Äíіïðîãåñó äíіïðîâі ïîðîãè çàòîïëåíî âîäàìè Äíіïðîâñüêîãî âîäîñõîâèùà. Чому рівнинні річки мають повільну течію, а гірські – швидку? Чому напрям течії річки неоднаковий на всьому її протязі? Користуючись фізичною картою, простежте, як змінюється напрям течії Дніпра в межах України.

183

Коротко про головне Є òàêі òèïè æèâëåííÿ ðі÷îê: äîùîâå, ñíіãîâå, ëüîäîâèêîâå, ïіäçåìíèìè âîäàìè, ìіøàíå. Åëåìåíòàìè ðåæèìó ðі÷êè є: ïîâіíü, ïàâîäîê, ìåæåíü, ëüîäîñòàâ. Ðі÷êè âèêîíóþòü òðè âèäè ðîáîòè – ðóéíóâàííÿ, ïåðåíåñåííÿ òà âіäêëàäàííÿ ãіðñüêèõ ïîðіä. Çà õàðàêòåðîì òå÷ії ðі÷êè ïîäіëÿþòü íà ðіâíèííі é ãіðñüêі. Ó ðóñëі ðі÷êè ìîæóòü âèíèêàòè ïîðîãè òà âîäîñïàäè.

Перевіряємо себе

1. ßêà ðі÷êà ïðîòіêàє ó âàøîìó íàñåëåíîìó ïóíêòі àáî є äî íüîãî íàéáëèæ÷îþ? Ïðîâåäіòü ñïîñòåðåæåííÿ çà її ðåæèìîì ïðîòÿãîì ðîêó. 2. Ïðîñòåæòå çâ’ÿçîê ìіæ òèïîì æèâëåííÿ ðі÷êè òà êëіìàòîì. Íàâåäіòü ïðèêëàäè. 3. Ïîÿñíіòü âèñëіâ äàâíüîãðåöüêîãî ôіëîñîôà Ãåðàêëіòà «Äâі÷і â îäíó ðі÷êó íå ââіéäåø». 4. Îöіíіòü ñâîþ ðîáîòó íà óðîöі. Ïðîäîâæòå ðå÷åííÿ: ß äіçíàâñÿ/-ëàñÿ... Íàéáіëüøå çàöіêàâèëî... Чи знаєте ви, що... У дельті Дунаю розташоване місто Вилкове, яке називають «українською Венецією». Чому це місто отримало таку назву? Знайдіть та опрацюйте інформацію про нього.

§ 43. Як утворюється озеро Озера – блакитні очі планети. ► Поясніть, як ви розумієте вислів, що є епіграфом до параграфа. ► Пригадайте, які води належать до вод суходолу. ► Чим озеро, на вашу думку, відрізняється від річки? ► Яка середня солоність вод Світового океану?

1. ßêі áóâàþòü îçåðà. Áëàêèòíі ïåðëèíè, ãîëóáі î÷і ïëàíåòè, êëàïòèêè íåáà, ùî âïàëè íà Çåìëþ, – òàê îáðàçíî íàçèâàþòü îçåðà. Ó öèõ íàçâàõ – ñòàâëåííÿ ëþäåé äî öüîãî âèòâîðó ïðèðîäè. Óñі îçåðà íàøîї ïëàíåòè çàéìàþòü ëèøå 1,8 % ïëîùі ñóõîäîëó. Ïðîòå â ïðіñíèõ îçåðàõ çîñåðåäæåíî ìàéæå ó 200 ðàçіâ áіëüøå ïðіñíîї âîäè, íіæ ó âñіõ ðі÷êàõ ñâіòó. Âåëèêі çàïàñè ïðіñíîї âîäè ìàþòü òàêі îçåðà, ÿê Áàéêàë, Âåëèêі (Ïіâíі÷íà Àìåðèêà), Âіêòîðіÿ òà іí. 184

Îçåðà ðіçíі çà âåëè÷èíîþ. Íàéáіëüøå îçåðî íà Çåìëі – Êàñïіéñüêå. Ó ìèíóëîìó âîíî ç’єäíóâàëîñÿ ç îêåàíîì і áóëî ìîðåì, éîãî âîäà çà ñêëàäîì ñîëåé ïîäіáíà äî îêåàíі÷íîї. Çà âåëèêó ïëîùó é ñîëîíó âîäó éîãî íàçèâàþòü ìîðåì. Іñíóþòü і «îçåðà-ìàëÿòêà», ïëîùåþ êіëüêà êâàäðàòíèõ ìåòðіâ. 2. Ùî òàêå îçåðî. Íà çåìíіé êóëі є áàãàòî îçåð, і ðîçòàøîâàíі âîíè íåðіâíîìіðíî. Îçåðî – öå ïðèðîäíà óëîãîâèíà, çàïîâíåíà âîäîþ, ÿêà íå ñïîëó÷àєòüñÿ ç ìîðåì áåçïîñåðåäíüî. Îçåðà âèâ÷àє íàóêà ëіìíîëîãіÿ. Ùîá óòâîðèëîñÿ îçåðî, òðåáà äâі óìîâè – çàãëèáèíà (óëîãîâèíà) і âîäà. Îçåðà, ÿê і ðі÷êè, æèâëÿòüñÿ àòìîñôåðíèìè îïàäàìè, ïіäçåìíèìè òà ðі÷êîâèìè âîäàìè. Àëå íå â óñі îçåðà âïàäàþòü ðіêè é íå ç óñіõ âèòіêàþòü. Âіäïîâіäíî їõ ïîäіëÿþòü íà ñòі÷íі (ç òàêèõ âèòіêàþòü ðіêè), áåçñòі÷íі (æîäíà ðіêà íå âèòіêàє) òà ïðîòî÷íі (ðіêè âïàäàþòü і âèòіêàþòü). Знайдіть на карті на материку Євразія озеро Байкал і Каспійське море. Дослідіть, чи витікають з них ріки. Яке з озер є стічним, а яке – безстічним?

Çàëåæíî âіä óìіñòó ñîëі ó âîäі îçåðà áóâàþòü ïðіñíèìè é ñîëîíèìè. Çàçâè÷àé ó ñòі÷íèõ îçåðàõ âîäà ïðіñíà, ó áåçñòі÷íèõ – ñîëîíà. Ó áåçñòі÷íèõ îçåðàõ ìіíåðàëüíі ðå÷îâèíè, ùî ïðèíîñÿòü ðі÷êè, ïîñòóïîâî íàêîïè÷óþòüñÿ і âîäà ñòàє ñîëîíîþ é ãіðêîþ. Öå ïîÿñíþєòüñÿ òèì, ùî âîäè ðі÷îê, âèïàðîâóþ÷èñü іç îçåðà, çàëèøàþòü ó íüîìó ðîç÷èíåíі â íèõ ñîëі. Ñîëîíіñòü âîäè â äåÿêèõ îçåðàõ äóæå âèñîêà. Òàêèì îçåðîì є, çîêðåìà, Ìåðòâå ìîðå íà Àðàâіéñüêîìó ïіâîñòðîâі. Ó êîæíîìó ëіòðі éîãî âîäè ìіñòèòüñÿ 275 ã ñîëі, àáî 275 ‰. Ó Ìåðòâîìó ìîðі íå ìîæíà ïîòîíóòè: íàñè÷åíà ñіëëþ âîäà ìàє äóæå âåëèêó ãóñòèíó é òîìó óòðèìóє ëþäèíó íà ïîâåðõíі. Іíîäі ç ðі÷êè Éîðäàí ó Ìåðòâå ìîðå çàïëèâàє ðèáà, àëå âæå ÷åðåç êіëüêà õâèëèí âîíà ãèíå. Розгляньте легенду фізичної карти півкуль і скажіть, якими умовними знаками позначають солоні озера. Висловіть аргументи, яке озеро буде солоним – стічне чи безстічне? Чому? Які ще чинники впливають на солоність озер? Знайдіть на фізичній карті півкуль озеро – Мертве море, порівняйте його солоність із середньою солоністю вод Світового океану. Поміркуйте, чим спричинена така висока солоність цієї водойми. Це озеро стічне чи безстічне?

185

3. ßê óòâîðþþòüñÿ îçåðíі óëîãîâèíè. Çàãëèáèíè îçåð, ÿêі çàïîâíþþòüñÿ âîäîþ, óòâîðþþòüñÿ ðіçíèìè ñïîñîáàìè (ìàë. 170). ОЗЕРА За походженням улоговин Тектонічні (у розломах та прогинах земної кори)

За водним режимом Безстічні

Вулканічні (у кратерах згаслих вулканів) Реліктові (залишки давнього моря)

Стічні

Льодовикові (наслідок роботи давніх льодовиків) Озера-стариці (у долинах річок із частин старого річища) Карстові (у порожнинах після розчинення гірських порід водою)

Проточні

Загатні (внаслідок перекриття річки завалом чи потоками лави)

Мал. 170. Види озер за походженням та водним режимом

Íà çåìíіé êóëі ÷èìàëî îçåð òåêòîíі÷íîãî ïîõîäæåííÿ. Âîíè óòâîðþþòüñÿ â ðîçëîìàõ àáî ïðîãèíàõ çåìíîї êîðè. Ñàìå òàê óòâîðèëîñÿ îçåðî Áàéêàë: âîíî âóçüêå, äîâãå і ãëèáîêå, áî ðîçòàøîâàíå â ðîçëîìі. À îò íàéáіëüøå îçåðî Àôðèêè Âіêòîðіÿ óòâîðèëîñÿ âíàñëіäîê îïóñêàííÿ äіëÿíêè ñóõîäîëó. Âóë186

êàíі÷íі îçåðà íåâåëèêі çà ïëîùåþ, áî óòâîðèëèñÿ â êðàòåðàõ çãàñëèõ âóëêàíіâ. Ëüîäîâèêè ñâîєþ ìàñîþ «ïðîîðàëè» çàãëèáèíè äëÿ îçåð ëüîäîâèêîâîãî ïîõîäæåííÿ. Їõ áàãàòî íà ìàòåðèêàõ Ïіâíі÷íîї ïіâêóëі. Íàçâіòü öі ìàòåðèêè. Íàéáіëüøå îçåðî ñâіòó Êàñïіéñüêå ìîðå є çàëèøêîì äàâíüîãî îêåàíó, òîìó âîíî çàëèøêîâå, àáî ðåëіêòîâå, çà ïîõîäæåííÿì. Êðіì òîãî, є îçåðà çàãàòíі, ëèìàííі, çàïëàâíі. Óñі âîíè ïîðіâíÿíî íåâåëèêі çà ïëîùåþ. Знайдіть в інтернеті інформацію про давні зледеніння. Коли відбувалося останнє зледеніння? Як воно називалося і чому? Який вид озер за походженням пов’язаний із цими процесами? Розгляньте схеми. Які типи озер за походженням зображені на них?

Працюємо з картою. На контурній карті підпишіть назви озер: Шацькі, Каспійське, Байкал.

Коротко про головне Îçåðî – öå óëîãîâèíà, çàïîâíåíà âîäîþ. Ùîá âîíî óòâîðèëîñÿ, òðåáà äâі óìîâè – çàãëèáèíà (óëîãîâèíà) і âîäà. Îçåðà áóâàþòü ñòі÷íі é áåçñòі÷íі; ïðіñíі é ñîëîíі. Çà ïîõîäæåííÿì – òåêòîíі÷íі, âóëêàíі÷íі, ëüîäîâèêîâі, çàëèøêîâі, çàãàòíі, ëèìàííі, çàïëàâíі.

Перевіряємо себе

1. Ïîÿñíіòü, ÿêà ðіçíèöÿ ìіæ ñòі÷íèì і áåçñòі÷íèì îçåðîì. 2. Çãàäàéòå, ÿêі äâі óìîâè ïîòðіáíі äëÿ óòâîðåííÿ îçåðà. 3. Íàçâіòü âèäè îçåð çà ïîõîäæåííÿì îçåðíèõ óëîãîâèí òà ïîêàæіòü їõ íà êàðòі. 4. ×îìó ëüîäîâèêîâèõ îçåð áàãàòî íà ïіâíî÷і Єâðàçії òà Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè? 5. ßê âè ðîçóìієòå âèñëіâ àíãëіéñüêîї ïèñüìåííèöі Ã. Á. Ñòåðí «Ëþäèíà – öå ñêëàäíà іñòîòà, ùî çìóøóє ïóñòåëі öâіñòè, à îçåðà – âìèðàòè»? Ïîìіðêóéòå ïðî âïëèâ äіÿëüíîñòі ëþäèíè íà âîäíå ñåðåäîâèùå ïëàíåòè. 6. ×îãî íàâ÷èëèñÿ íà óðîöі, äå ìîæíà çàñòîñóâàòè öå â æèòòі? Найстаріше озеро на Землі – Байкал (вік 25–30 млн років). В Україні понад 20 тисяч озер! Найбільше прісноводне озеро України – Ялпуг.

187

§ 44. Урок-подорож. Озера України А ще життя чудове тому, що можна мандрувати. Микола Пржевальський, відомий мандрівник, географ ► Пригадайте, які бувають озера за походженням улоговини.

Çàî÷íà ïîäîðîæ – ìîæëèâіñòü çà êîðîòêèé ÷àñ «îá’їõàòè» áàãàòî îá’єêòіâ, «çðîáèòè» çóïèíêè, «ïîìèëóâàòèñÿ» êðàєâèäàìè і… ñôîòîãðàôóâàòèñÿ íà ïàì’ÿòü. Çóïèíêà 1. Êðàé áëàêèòíèõ îçåð. Øàöüêі îçåðà íà Ïîëіññі 1. Велике Чорне 2. Перемут 3. Кримне. 4. Мошне 5. Острів’янське 6. Климівське 7. Чорне 8. Соминець 9. Липовець 10. Піщанське

Êðàé áëàêèòíèõ îçåð – ñàìå òàê íàçèâàþòü ïіâíі÷íèé çàõіä Ïîëіññÿ íà òåðèòîðії Âîëèíñüêîї îáëàñòі. Ñåðåä ãóñòèõ ëіñіâ òóò ðîçòàøîâàíî áëèçüêî 200 îçåð. Íàéáіëüøі ç íèõ – Ñâіòÿçü, Ïóëåìåöüêå, Ëóêè, Ïіñî÷íå, ×îðíå, Áіëå, Ãëèáîêå. Öå Øàöüêі îçåðà. Âîíè ìàþòü êàðñòîâå ïîõîäæåííÿ. Ñåðåä íèõ íàéãëèáøå îçåðî íàøîї äåðæàâè – Ñâіòÿçü. Íàéáіëüøà éîãî ãëèáèíà ñòàíîâèòü 58 ì. Знайдіть цікаву інформацію про озеро Світязь та розкажіть про нього однокласникам та однокласницям.

188

Çóïèíêà 2. Îçåðà Êàðïàò Â Óêðàїíñüêèõ Êàðïàòàõ є îçåðà âóëêàíі÷íîãî, ëüîäîâèêîâîãî, çàãàòíîãî ïîõîäæåííÿ. Ëüîäîâèêîâі îçåðà є íà ñõèëàõ ×îðíîãîðñüêîãî ìàñèâó â Êàðïàòàõ (Áðåáåíåñêóë, Ìàðі÷åéêà, Íåñàìîâèòå). À îçåðî Ëèïîâåöüêå, ÿêå íàëåæèòü äî âóëêàíі÷íèõ îçåð, ðîçòàøîâàíå â áі÷íîìó êðàòåðі çãàñëîãî âóëêàíà. Íàéâіäîìіøå îçåðî Êàðïàò – Ñèíåâèð, íàçâàíå òàê ÷åðåç ñèíіé êîëіð âîäè. Îçåðî ðîçêèíóëîñÿ ó âåðõіâ’ї ðі÷êè Òåðåáëÿ íà âèñîòі 989 ì íàä ðіâíåì ìîðÿ. Ïîñåðåä âîäîéìè – íåâåëè÷êèé îñòðіâ. Îçåðî âèíèêëî âíàñëіäîê çåìëåòðóñó, ÿêèé ñïðè÷èíèâ îáâàë ñêåëі, ùî ïåðåãîðîäèëà ðóñëî ðі÷êè.

Озеро Синевир

Зробіть висновок про походження озера Синевир. Знайдіть в інтернеті інші легенди про це озеро.

Çóïèíêà 3. Äîíóçëàâ – óíіêàëüíå îçåðî Êðèìó Äîíóçëàâ – óíіêàëüíå äîñèòü ãëèáîêå îçåðî â Óêðàїíі ç ïîëîãèìè áåðåãàìè і ïіùàíèìè ïëÿæàìè. Çóïèíêà 4. Îçåðà ×îðíîìîðñüêîãî óçáåðåææÿ Випереджувальне завдання: Використовуючи інтернет та інші джерела, підготуйте цікаву інформацію у вигляді проєктів, презентацій, буклетів, фотоколажів про озера Чорноморського узбережжя України.

Íà óçáåðåææі ×îðíîãî ìîðÿ óòâîðèëèñÿ ëèìàííі îçåðà. Öå òàêі îçåðà, ÿê Ñàñèê (Êóíäóê), Àëіáåé, Õàäæèáåéñüêèé і Êóÿëüíèöüêèé ëèìàíè.

Озеро Донузлав

Озеро Сасик

189

Çóïèíêà 5. Çàïëàâíі îçåðà â ïîíèççі Äóíàþ Випереджувальне завдання: Використовуючи інтернет та інші джерела, підготуйте цікаву інформацію у вигляді проєктів, презентацій, буклетів, фотоколажів про озера в пониззі Дунаю.

Ó ïîíèççі Äóíàþ óòâîðèëèñÿ çàïëàâíі îçåðà, ÿêі âèíèêëè íà çàïëàâі ðі÷êè âíàñëіäîê âіäîêðåìëåííÿ ðóêàâіâ àáî çàòîê âіä îñíîâíîãî ðóñëà ðі÷êîâèìè íàíîñàìè. Çàïëàâíі îçåðà ßëïóã, Êóãóðëóé, Êàãóë, Êàòëàáóã є íàéáіëüøèìè ñåðåä ïðіñíîâîäíèõ îçåð Óêðàїíè.  Підготуйте цікаву розповідь про одне з озер України.

§ 45. Як утворюються болота Зрозуміти воду – значить зрозуміти Всесвіт, усі чудеса природи й саме життя. Масару Емото, японський дослідник ► Поясніть слова Масару Емото. ► Знайдіть на плані місцевості та карті умовний знак, яким позначається болото.

1. ßê óòâîðþєòüñÿ áîëîòî. Áîëîòî – íàäìіðíî çâîëîæåíà äіëÿíêà ìіñöåâîñòі іç øàðîì òîðôó íå ìåíøå íіæ 30 ñì, ÿêèé óòâîðþєòüñÿ іç çàëèøêіâ âîëîãîëþáíèõ ðîñëèí. Ñèíîíіìàìè äî ñëîâà áîëîòî є áàãíî, äðàãîâèíà, ìî÷àð, áàãíîâèöÿ, òâàíü. Ðåøòêè ðîñëèí íàãðîìàäæóþòüñÿ íà äíі, óùіëüíþþòüñÿ і ïåðåòâîðþþòüñÿ íà òîðô. ßêùî òîâùèíà òîðôó ìåíøà íіæ 190

30 ñì – öå çàáîëî÷åíà ìіñöåâіñòü. Áîëîòî çàçâè÷àé óòâîðþєòüñÿ ç îçåðà. ßêùî îçåðî ìіëіє, âîíî ïî÷èíàє çàðîñòàòè, íà äíі íàêîïè÷óþòüñÿ îñàäîâі ïîðîäè (ïіñîê, ãëèíà, ìóë), ÿêі ïðèíîñÿòü ðіêè òà ñòðóìêè (ìàë. 171). Заростання озера болотною рослинністю. Накопичення шару торфу

Озеро

Накопичення на дні відмерлих решток рослин і тварин. Обміління берегів

Болото

Мал. 171. Утворення болота

2. ßêі є âèäè áîëіò. Çàëåæíî âіä óìîâ æèâëåííÿ òà õàðàêòåðó ðîñëèííîñòі, áîë áîëîòà ïîäіëÿþòü íà íèçèííі, âåðõîâі òà ïåð ðåõіäíі (ìàë. 172). Вер Ве рххов р ові

утвор рюються на вододілах річок, живля яться атмосферними опадами

Низзинні

утвор рюються в долинах річок, на бе ерегах озер

Пер рехідні

за режимом живлення і характером рослинності посідають проміжне положення Мал л. 172. Класифікація боліт

Âåðõîâі áîëîòà ïîïîâíþþòüñÿ âîäîþ çà ðàõóíîê àòìîñôåðíèõ îïàäіâ, òîæ ó íèõ ìіíåðàëüíèõ ðå÷îâèí íåäîñòàòíüî і ðîñëèííіñòü áіäíà (æóðàâëèíà, ïóõіâêà, ìîõè, áàãíî áîëîòíå). Íèçèííі áîëîòà æèâëÿòüñÿ ïåðåâàæíî ïіäçåìíèìè âîäàìè, à òîìó áàãàòі íà ìіíåðàëüíі ðå÷îâèíè é ìàþòü ðîçêіøíó ðîñëèííіñòü: âіëüõà, î÷åðåò, ðîãіç, îñîêà, ìîõè. Ðîçòàøîâà191

íі âîíè ó çíèæåííÿõ ðåëüєôó (íà áåðåãàõ îçåð, ó äîëèíàõ ðі÷îê). Êðіì äâîõ îñíîâíèõ âèäіâ, ðîçðіçíÿþòü ùå ïåðåõіäíі áîëîòà, ÿêі çà õàðàêòåðîì æèâëåííÿ òà ðîñëèííîñòі çàéìàþòü ïðîìіæíå ïîëîæåííÿ. Уважно розгляньте схему «Класифікація боліт» (мал. 172). Спробуйте встановити причинно-наслідкові зв’язки між типами живлення боліт і рослинністю. Що, на вашу думку, містить більшу кількість поживних речовин – атмосферні опади чи підземні води?  Накресліть у зошиті таблицю та доповніть її: Види боліт

Чим живляться

Рослинність

Верхові

Бідна рослинність (мохи, пухівка, журавлина)

Низинні

Багата рослинність (осока, очерет, хвощі, плауни, вільха)

Де поширені

Працюємо з картою. Знайдіть на фізичній карті України болота Полісся. Використовуючи інтернет, інші джерела інформації, з’ясуйте, які рослини тут поширені.

Áîëîòà ïåðåâàæíî çîñåðåäæåíі â Ïіâíі÷íіé ïіâêóëі Çåìëі. 3. ßê ðîçðіçíèòè íåïðîõіäíå áîëîòî. ßêó âîíî íåñå íåáåçïåêó. Áîëîòî ìîæå áóòè íåáåçïå÷íèì. ßêùî âîíî ïðîõіäíå, òî éîãî çîâíіøíіìè îçíàêàìè є: ãóñòà òðàâà ç îñîêîþ, ïîðîñëü ñîñíè, òîâñòèé øàð çåëåíîãî ìîõó çі ñëіäàìè ñòàðîãî òåìíî-êîðè÷íåâîãî. Íà íåïðîõіäíîìó áîëîòі ìîæíà ïîìіòèòè êàëþæêè іç çàñòіéíîþ âîäîþ, çàðîñòі î÷åðåòó, òðàâ’ÿíèé ïîêðèâ, ùî ïëàâàє ïî ïîâåðõíі (ìàë. 173). Ïîäîðîæóâàòè ïî òàêîìó áîëîòó íå ðåêîìåíМал. 173. Болото äóєòüñÿ íіêîìó! 4. ßêå çíà÷åííÿ áîëіò. Áîëîòà âіäіãðàþòü ó ïðèðîäі âåëèêó ðîëü. Ïî-ïåðøå, áîëîòèñòà ìіñöåâіñòü çàáåçïå÷óє óíіêàëüíі óìîâè äëÿ ðîñòó é ðîçìíîæåííÿ áàãàòüîõ ðîñëèí і òâàðèí. Öå ïîєäíàííÿ âîäè é ðîçêіøíîї ðîñëèííîñòі. Òóò 192

ðîñòóòü êóùі, òðàâè, ìîõè. Áàãàòî ðîñëèí є ëіêàðñüêèìè. Íà áîëîòàõ òà ïîáëèçó íèõ ñåëèòüñÿ ÷èìàëî ïòàõіâ, à îòæå – öå ùå é ìèñëèâñüêі óãіääÿ. Ïî-äðóãå, íà áîëîòàõ óòâîðþєòüñÿ òîðô, ÿêèé âèêîðèñòîâóєòüñÿ ÿê ïàëèâî òà äîáðèâî. Áîëîòà – íåâіä’єìíà ñêëàäîâà êîëîîáіãó âîäè íà íàøіé ïëàíåòі. Ñàìå âîíè є ìіñöåì íàðîäæåííÿ ñòðóìêіâ òà íàâіòü âåëèêèõ ðіê. Áîëîòà ñòâîðþþòü ìіêðîêëіìàò ïðèëåãëîї òåðèòîðії: âîíè âïëèâàþòü íà âîëîãіñòü òà òåìïåðàòóðó ïîâіòðÿ. Òîìó öі âîäîéìè ïîòðіáíî îõîðîíÿòè, íåçâàæàþ÷è íà òå, ùî âîíè іíêîëè ñòâîðþþòü ïåðåøêîäè äëÿ áóäіâíèöòâà äîðіã, ñïîðóäæåííÿ áóäèíêіâ. Êîðèñòü âіä áîëіò äóæå âåëèêà. Âîíè óòðèìóþòü ðіâåíü ïіäçåìíèõ âîä, íå äàþòü îáìіëіòè ðіêàì òà îçåðàì. ßêùî âèñóøèòè áîëîòî, òî ìіñöåâіñòü ïîâíіñòþ çìіíèòüñÿ: çíèêíóòü ëóêè, ïàñîâèùà, ïòàõè òà çâіðі áіëüøå íå çìîæóòü æèòè íà öіé òåðèòîðії. Складіть план до теми «Значення боліт». Чи потрібно висушувати болота? Які це спричиняє наслідки для природи?

Коротко про головне Áîëîòî – íàäìіðíî çâîëîæåíà äіëÿíêà ìіñöåâîñòі іç øàðîì òîðôó íå ìåíøå íіæ 30 ñì. Çà õàðàêòåðîì æèâëåííÿ ðîçðіçíÿþòü áîëîòà íèçèííі, âåðõîâі é ïåðåõіäíі. Ïðîõіäíå і íåïðîõіäíå áîëîòî ìîæíà ðîçðіçíèòè çà çîâíіøíіìè îçíàêàìè. Çíà÷åííÿ áîëіò ó ïðèðîäі äóæå âåëèêå, òîìó âîíè ïîòðåáóþòü îõîðîíè.

Перевіряємо себе

1. Ïîÿñíіòü, ÿê óòâîðþєòüñÿ áîëîòî. 2. ×èì áîëîòî âіäðіçíÿєòüñÿ âіä çàáîëî÷åíîї ìіñöåâîñòі? 3. ×èì âіäðіçíÿþòüñÿ âåðõîâі é íèçèííі áîëîòà? 4. ßêå çíà÷åííÿ áîëіò? 5. Îöіíіòü ñâîþ äіÿëüíіñòü íà óðîöі. Äîïîâíіòü ðå÷åííÿ: Ñüîãîäíі ÿ äіçíàâñÿ/-ëàñÿ... Áóëî öіêàâî... Ìåíі çàõîòіëîñÿ... Чи знаєте ви, що... Найбільше болото світу розташоване в Південній Америці в заплаві річки Амазонка. Називається воно Пантанал, що в перекладі з португальської означає «волога низовина, болотиста низовина». Населене воно величезною кількістю рослин і тварин. Серед останніх особливо багато крокодилових кайманів (кілька десятків мільйонів!). Найбільшим болотом в Україні вважають Кремінне в Рівненській області. Загальна площа боліт у нашій країні становить 2 % від суходолу.

193

§ 46. Які водойми створила людина. Льодовики та багаторічна мерзлота – це одне й те ж? Воді дана чарівна влада стати соком життя на землі. Леонардо да Вінчі, італійський художник і вчений ► Які води належать до вод суходолу? ► Згадайте, як змінюється температура з підняттям угору на 1 км. ► Які є гори на території України?

1. Íàâіùî ëþäèíà ñòâîðþє øòó÷íі âîäîéìè. Áіëüøіñòü âîäîéì, ÿêі ñòâîðèëà ëþäèíà, íå ìîæíà ïîáà÷èòè íà êàðòі, àëå їõ âèäíî íà ïëàíі ìіñöåâîñòі. Íàïðèêëàä, ñòàâêè є ïðàêòè÷íî â êîæíîìó ñåëі. Ñòàâêіâ â Óêðàїíі íàëі÷óþòü áëèçüêî 28 òèñÿ÷! Âîäó ç íèõ âèêîðèñòîâóþòü äëÿ çðîøåííÿ, íàïóâàííÿ õóäîáè. Ó ñòàâêàõ ðîçâîäÿòü ðèáó. Êðіì ñòàâêіâ, äî øòó÷íèõ âîäîéì íàëåæàòü âîäîñõîâèùà òà êàíàëè. Âîäîñõîâèùà áóäóþòü íà ðі÷êàõ âèùå çà òå÷ієþ çà äîïîìîãîþ ãðåáëі. Âîäîñõîâèùà, ÿê і ñòàâêè, ðåãóëþþòü ðіâåíü âîäè â ðі÷öі, à òàêîæ ðіâåíü ïіäçåìíèõ âîä. Ó ìіñöÿõ ñïîðóäæåííÿ âîäîñõîâèù ÷àñòî áóäóþòü åëåêòðîñòàíöії. Моделювальна вправа з використанням фізичної карти світу або України «Будуємо греблю на річці: мета, місце, наслідки». Нижче в тексті параграфа ви можете прочитати про позитивні наслідки будівництва греблі. А чи буде шкода від такого будівництва? Спрогнозуйте й запишіть відповідь у зошит, скориставшись довідковими матеріалами.

Ãðåáëі – ãіäðîòåõíі÷íі ñïîðóäè, ùî ïåðåêðèâàþòü ïîòіê âîäè â ðі÷öі, – áóäóþòü ç äàâíіõ ÷àñіâ. Ïî âåðõíіé ÷àñòèíі ãðåáëі çàçâè÷àé ïðîêëàäàєòüñÿ òðàíñïîðòíà ìàãіñòðàëü äëÿ ïðîїçäó ÷åðåç íåї. ßêå ïðàêòè÷íå çíà÷åííÿ ãðåáåëü? Äëÿ ÷îãî їõ áóäóþòü? Äëÿ ðåãóëþâàííÿ ñòîêó âîäè â ðі÷öі;  äëÿ çàïîáіãàííÿ ïàâîäêàì, îñêіëüêè ãðåáëÿ ñïîâіëüíþє ïëèí ðі÷êè, çàáåçïå÷óþ÷è âèïóñê âîäè â íîðìàëüíîìó ðåæèìі;  ç ìåòîþ ñòâîðåííÿ âîäîñõîâèùà, ó ÿêîìó ìіñòèòüñÿ çàïàñ âîäè äëÿ çàãàëüíîãî êîðèñòóâàííÿ òà ñіëüñüêîãîñïîäàðñüêèõ ïîòðåá, íàïðèêëàä, ó ïîñóøëèâèé ïåðіîä äëÿ ïîëèâó;  ùîá çðîáèòè ðі÷êó ñóäíîïëàâíîþ ïî âñіé äîâæèíі;  äëÿ âèðîáíèöòâà åëåêòðèêè íà ãіäðîåëåêòðîñòàíöіÿõ. 194

Працюємо з картою. Знайдіть на фізичній карті України каскад водосховищ на Дніпрі; запишіть у зошит їх назви з півночі на південь. Подумайте, чому саме на Дніпрі були побудовані греблі. Яке їх практичне значення? Що вам відомо про дніпровські пороги?

Ïåðøі âîäîñõîâèùà íà Çåìëі ç’ÿâèëèñÿ áëèçüêî ÷îòèðüîõ òèñÿ÷ ðîêіâ òîìó. Їõ áóäóâàëè äëÿ çðîøóâàííÿ çåìåëü òà áîðîòüáè ç ïîâåíÿìè ó Äàâíüîìó Єãèïòі, Êèòàї, Ìåñîïîòàìії. Êàíàëè – øòó÷íі ñèñòåìè, ñòâîðåíі ëþäèíîþ äëÿ çðîøåííÿ, îñóøåííÿ òà ñóäíîïëàâñòâà. Знайдіть на фізичній карті півкуль Суецький та Панамський канали, доберіть про них інформацію в інтернеті та заповніть таблицю: Назва каналу

Які материки Які океани Рік Протяжність розділяє і моря сполучає створення

2. Äå òà ÿê óòâîðþþòüñÿ ãіðñüêі é ïîêðèâíі ëüîäîâèêè. Ëüîäîâèê – öå ïðèðîäíå ñêóï÷åííÿ ëüîäó íà çåìíіé ïîâåðõíі â ðåçóëüòàòі íàãðîìàäæåííÿ é óùіëüíåííÿ ñíіãó âèùå âіä ñíіãîâîї ëіíії. Ñíіãîâà ëіíіÿ – öå ìåæà, âèùå âіä ÿêîї ñíіã íå òàíå íàâіòü ó òåïëó ïîðó ðîêó, òîìó ùî òàì çàâæäè òåìïåðàòóðà ïîâіòðÿ íèæ÷à âіä 0 Ñ. Ïîêðèâíі ëüîäîâèêè âèíèêàþòü íà ïëîñêèõ ðіâíèíàõ ó ïîëÿðíèõ îáëàñòÿõ Çåìëі. Íàéáіëüøà їõ ïëîùà â Àíòàðêòèäі òà íà îñòðîâі Ãðåíëàíäіÿ. Íà ïîêðèâíі ëüîäîâèêè ïðèïàäàє 98,5 % óñіõ ëüîäîâèêіâ (ìàë. 174).

Мал. 174. Покривний льодовик

195

Ïіä äієþ âëàñíîї âàãè ëüîäîâèêè ñïîâçàþòü ó ìîðå ÷è îêåàí, óòâîðþþ÷è êðèæàíі áðèëè – àéñáåðãè. Âîíè äóæå íåáåçïå÷íі äëÿ ñóäíîïëàâñòâà, îñêіëüêè íà ïîâåðõíі âîäè âèäíî ëèøå íåâåëèêó їõ ÷àñòèíó. Ãіðñüêі ëüîäîâèêè óòâîðþþòüñÿ çà ñíіãîâîþ ëіíієþ. Äæåðåëîì їõ æèâëåííÿ є òâåðäі àòìîñôåðíі îïàäè, ùî íàãðîìàäæóþòüñÿ, óùіëüíþþòüñÿ і ïåðåòâîðþþòüñÿ íà ëіä. Ãіðñüêèé ëüîäîâèê ÷èìîñü ñõîæèé íà ðі÷êó: âіí ïðîîðþє ñâîþ äîëèíó, ïî ÿêіé «òå÷å» – ïîâіëüíî ñïîâçàє âíèç ïіä äієþ âëàñíîї âàãè, çàõîïëþþ÷è Мал. 175. Гірський льодовик óëàìêè ãіðñüêèõ ïîðіä. Íèæ÷å ñíіãîâîї ëіíії ïî÷èíàє ðîçòàâàòè, çàëèøàþ÷è âàëóíè, ùåáіíü. Öі âіäêëàäè íàçèâàþòü ìîðåíîþ. Ïîòóæíі ãіðñüêі ëüîäîâèêè є â Ãіìàëàÿõ, íà Ïàìіðі, Êàâêàçі (ìàë. 175). Які зміни відбудуться на нашій планеті в разі танення льодовиків Гренландії та Антарктиди? Поміркуйте, які чинники впливають на висоту снігової лінії. Чи є гірські льодовики в Карпатах та Кримських горах? Обґрунтуйте свою відповідь, використавши малюнок 176.

Кіліманджаро 5895 м Снігова лінія 5000 м Говерла 2061 м

Пд. полюс

Екватор

Пн. полюс

Мал. 176. Висота снігової лінії

3. Áàãàòîðі÷íà ìåðçëîòà ÷è âі÷íà. Áàãàòîðі÷íà ìåðçëîòà îõîïëþє 24 % ïîâåðõíі ñóõîäîëó. Óòâîðþєòüñÿ â ðàéîíàõ, äå ñïîñòåðіãàєòüñÿ òðèâàëà âіä’єìíà òåìïåðàòóðà ïîâіòðÿ. 196

Áàãàòîðі÷íà ìåðçëîòà – öå âåðõíіé øàð çåìíîї êîðè, ùî ìàє âіä’єìíó òåìïåðàòóðó ґðóíòіâ і ãіðñüêèõ ïîðіä òà ìіñòèòü ïіäçåìíèé ëіä. ×è ìîæíà íàçâàòè áàãàòîðі÷íó ìåðçëîòó âі÷íîþ? Íі, àäæå âіäîìî ïðî äðåéô ìàòåðèêіâ, ïðî ÷åðãóâàííÿ ïåðіîäіâ ïîòåïëіííÿ òà ïîõîëîäàííÿ íà çåìíіé êóëі. Îòæå, çìіíà ïðèðîäíèõ óìîâ ìîæå ïðèçâåñòè äî òàíåííÿ ïðîìåðçëîãî øàðó çåìëі. Працюємо з картою. Знайдіть у легенді фізичної карти півкуль, як позначається багаторічна мерзлота. Покажіть райони земної кулі, у яких поширене це явище.

Коротко про головне Øòó÷íі âîäîéìè – öå âîäîñõîâèùà, êàíàëè, ñòàâêè. Ãðåáëі íà ðі÷êàõ ìàþòü âåëèêå ïðàêòè÷íå çíà÷åííÿ, àëå âîäíî÷àñ ñòâîðþþòü åêîëîãі÷íі ïðîáëåìè. Ëüîäîâèêè áóâàþòü ïîêðèâíі òà ãіðñüêі. Ñíіãîâà ëіíіÿ – ìåæà, âèùå ÿêîї ñíіã íå ðîçòàє ïðîòÿãîì ðîêó. Áàãàòîðі÷íà ìåðçëîòà – öå âåðõíіé øàð çåìíîї êîðè, ùî ìàє âіä’єìíó òåìïåðàòóðó ґðóíòіâ і ãіðñüêèõ ïîðіä òà ìіñòèòü ïіäçåìíèé ëіä.

Перевіряємо себе 1. Ïîÿñíіòü, ùî íàëåæèòü äî øòó÷íèõ âîäîéì. ßêі øòó÷íі âîäîéìè є ó âàøіé ìіñöåâîñòі? 2. ßêå çíà÷åííÿ êàíàëіâ і âîäîñõîâèù? 3. ×èì ïîêðèâíі ëüîäîâèêè âіäðіçíÿþòüñÿ âіä ãіðñüêèõ? 4. Ó ÿêèõ ðàéîíàõ çåìíîї êóëі ïîøèðåíà áàãàòîðі÷íà ìåðçëîòà? 5. Íàçâіòü òðè ìîìåíòè, ÿêі ó âàñ âèéøëè äîáðå â ïðîöåñі óðîêó, çàïðîïîíóéòå îäíó äіþ, ÿêà ïîêðàùèòü ðîáîòó íà íàñòóïíîìó óðîöі. Чи знаєте ви, що... Якби скласти разом усі водосховища світу (а їх понад 60 тис.!), то площа їх водного дзеркала була б такою, як площа одинадцяти Азовських морів! Після того як був побудований Суецький канал, шлях із Середземного моря до Індійського океану зменшився на вісім тисяч кілометрів. Між Тихим і Атлантичним океанами будується новий канал по території країни Нікарагуа. Одна зі стародавніх гідротехнічних споруд у світі – Великий канал у Китаї. Загальна його довжина становить 1782 метри. Будівництво було завершено в ХІІІ ст. на основі каналів, споруджених у VІ ст. до н.е.

197

§ 47. Які особливості підземних вод Немає нічого більш м’якого та гнучкого, ніж вода, але спробуйте чинити їй опір. Лао Цзи, китайський філософ ► Як вода потрапляє в криницю? Чому в глибокій криниці вода чистіша, ніж у річці? ► Пригадайте, які гірські породи називають водотривкими, а які – водопроникними. Наведіть приклади.

1. ßê óòâîðþþòüñÿ ïіäçåìíі âîäè. Ïіäçåìíèìè íàçèâàþòüñÿ âîäè, ùî ìіñòÿòüñÿ ó âåðõíіé ÷àñòèíі çåìíîї êîðè â ïîðàõ, òðіùèíàõ òà ïîðîæíèíàõ. Ùîá âîíè óòâîðèëèñÿ, ïîòðіáíî äâі óìîâè: àòìîñôåðíі îïàäè ó âèãëÿäі äîùó òà ñíіãó і çäàòíіñòü ãіðñüêèõ ïîðіä ïðîïóñêàòè âîäó. Ó äàâíèíó ëþäè íå ìîãëè ïîÿñíèòè, äå âçÿëàñÿ âîäà ïіä çåìëåþ. Íèíі âіäîìî, ùî ïіäçåìíі âîäè óòâîðþþòüñÿ ïåðåâàæíî âíàñëіäîê ïðîñî÷óâàííÿ êðіçü ãіðñüêі ïîðîäè äîùîâèõ і òàëèõ âîä. Ïîðè – öå ïðîìіæêè ìіæ ÷àñòèíàìè ãіðñüêîї ïîðîäè.  Які гірські породи є водопроникними, а які – розчиняються у воді: пісок, глина, вапняк, граніт, мергель, галька, сіль, гіпс? Знайдіть інформацію про порожнини в земній корі – печери, які виникають унаслідок вимивання легкорозчинних гірських порід підземними водами (мал. 177). Проведіть дослідження «Чому міліють криниці?».

2. Äå çàëÿãàþòü ïіäçåìíі âîäè â çåìíіé êîðі. Ïіäçåìíі âîäè ìîæóòü çàëÿãàòè íà ðіçíіé ãëèáèíі âіä Мал. 177. Карстова ïîâåðõíі çåìëі. Íàéáëèæ÷å çàëÿãàє печера âåðõîâîäêà. ð Âîíà íå óòâîðþє ñóöіëüíîãî âîäîíîñíîãî ãîðèçîíòó. Її ðіâåíü çàëåæèòü âіä êіëüêîñòі àòìîñôåðíèõ îïàäіâ, òîìó â ïîñóøëèâèé ïåðіîä âîäà ìîæå çíèêàòè. Äî òîãî æ âîíà ÷àñòî áóâàє çàáðóäíåíîþ. Ó ïåðøîìó âіä ïîâåðõíі çåìëі âîäîíîñíîìó øàðі çàëÿãàþòü ґðóíòîâі âîäè. Їõ òåæ æèâëÿòü àòìîñôåðíі îïàäè, òîìó ðіâåíü ґðóíòîâèõ âîä çìіíþєòüñÿ: ïіä ÷àñ òàíåííÿ ñíіãó ïіä198

âèùóєòüñÿ, à êîëè ïîñóøëèâå ëіòî, òî çíèæóєòüñÿ. Çìіíà ðіâíÿ ґðóíòîâèõ âîä ñïîñòåðіãàєòüñÿ ó êðèíèöÿõ. Ìіæïëàñòîâі âîäè çàëÿãàþòü ó âîäîíîñíîìó ãîðèçîíòі ìіæ äâîìà âîäîòðèâêèìè øàðàìè. Âîíè äóæå ÷èñòі. Âîäîòðèâêі øàðè ìîæóòü ïðîãèíàòèñÿ і çäàâëþâàòè âîäó. Âîäà â òàêèõ ìіñöÿõ, ÿêùî ïðîáèòè ñâåðäëîâèíó, ìîæå ôîíòàíóâàòè, âîíà íàçèâàєòüñÿ àðòåçіàíñüêîþ (ìàë. 178). Äæåðåëî – âèõіä ґðóíòîâèõ âîä íà ïîâåðõíþ. Ãåéçåð – öå äæåðåëî, ÿêå ïåðіîäè÷íî âèêèäàє âèñîêî â ïîâіòðÿ ñòðóìåíі âîäè і ïàðè. Îäíèìè ç íàéâіäîìіøèõ ó ñâіòі є ãåéçåðè â Єëëîóñòîíñüêîìó ïàðêó ó ÑØÀ.

Мал. 178. Схема залягання підземних вод Поміркуйте, чи завжди рівень ґрунтових вод буде однаковим. Які причини можуть впливати на рівень ґрунтових вод? Знайдіть на плані місцевості в атласі умовний знак джерела. Поясніть, чому воно могло там утворитися.

3. ßêі âîäè íàçèâàþòü òåðìàëüíèìè òà ìіíåðàëüíèìè. Òåðìàëüíèìè íàçèâàþòüñÿ âîäè, òåìïåðàòóðà ÿêèõ âèùà çà 20 Ñ. Їõ âèêîðèñòîâóþòü äëÿ îïàëåííÿ áóäèíêіâ, òåïëèöü, âèðîáíèöòâà åëåêòðîåíåðãії, à òàêîæ ó ðåêðåàöіéíèõ öіëÿõ. Дізнайтеся, де у світі є найвідоміші термальні води. Чи є такі води в Україні? Що таке рекреація?

199

Ìіíåðàëüíі âîäè – ïіäçåìíі âîäè ç ïіäâèùåíèì óìіñòîì äåÿêèõ õіìі÷íèõ åëåìåíòіâ і ñïîëóê, ùî ñïðàâëÿþòü öіëþùèé âïëèâ íà îðãàíіçì ëþäèíè. Їõ âèêîðèñòîâóþòü äëÿ ëіêóâàëüíèõ ïîòðåá. Óêðàїíà áàãàòà íà ìіíåðàëüíі âîäè. Äóæå áàãàòî їõ ó Êàðïàòàõ, Ìèðãîðîäі, Õìіëüíèêó. Підземні води лежать на глибині. Чи захищені вони від забруднення? Чи правильно вважати, що запаси підземних вод невичерпні?

Коротко про головне Ïіäçåìíèìè íàçèâàþòüñÿ âîäè, ùî ìіñòÿòüñÿ ó âåðõíіé ÷àñòèíі çåìíîї êîðè â ïîðàõ, òðіùèíàõ òà ïîðîæíèíàõ. Çàëåæíî âіä óìîâ çàëÿãàííÿ ïіäçåìíі âîäè ïîäіëÿþòü íà: âåðõîâîäêó, ґðóíòîâі âîäè, ìіæïëàñòîâі âîäè. Òåðìàëüíі òà ìіíåðàëüíі âîäè øèðîêî âèêîðèñòîâóþòü ó ëіêóâàííі.

Перевіряємо себе

1. Íàçâіòü äâі óìîâè óòâîðåííÿ ïіäçåìíèõ âîä. 2. Ó ÷îìó ïîëÿãàє âіäìіííіñòü ìіæ ґðóíòîâèìè é ìіæïëàñòîâèìè âîäàìè? ×è çàëåæèòü ðіâåíü ìіæïëàñòîâèõ âîä âіä êіëüêîñòі àòìîñôåðíèõ îïàäіâ? 3. ×îìó ðіâåíü ґðóíòîâèõ âîä íå ïîñòіéíèé? 4. ×îìó ïіäçåìíі âîäè çàëÿãàþòü íà ðіçíіé ãëèáèíі? 5. ßêà âîäà íàçèâàєòüñÿ ìіíåðàëüíîþ? ßêі ìàðêè ìіíåðàëüíèõ âîä Óêðàїíè âàì âіäîìі? Ñòâîðіòü ïðîєêò «Ìіíåðàëüíі âîäè Óêðàїíè». 6. Íàçâіòü òðè ìîìåíòè, ÿêі ó âàñ âèéøëè äîáðå â ïðîöåñі óðîêó, çàïðîïîíóéòå îäíó äіþ, ÿêà ïîêðàùèòü ðîáîòó íà íàñòóïíîìó óðîöі. Чи знаєте ви, що... Єдиний в Україні гейзер мінеральної води розташований у селі Вучкове Міжгірського району Закарпатської області. Кожна людина на Землі за рік використовує 1,5 млн літрів води. Понад мільярд людей на планеті не мають доступу до чистої питної води.

§ 48. Як людина взаємодіє з гідросферою Охороняти водойми – це те саме, що оберігати життя на Землі, піклуватися про її красу, серед якої живуть люди і багато інших живих істот! З періодичної преси ► Прочитайте епіграф до уроку. Як ви можете долучитися до збереження водойм? ► Пригадайте, з чого складається гідросфера.

200

1. ßêå çíà÷åííÿ âîäè äëÿ ëþäèíè. Óñіì âіäîìî, ùî áåç âîäè íåìîæëèâèé áóäü-ÿêèé ïðîÿâ æèòòÿ. Âîíà çàáåçïå÷óє æèòòєäіÿëüíіñòü óñіõ æèâèõ îðãàíіçìіâ òà ñòàíîâèòü çíà÷íó ÷àñòèíó â їõ áóäîâі. Це цікаво! Уміст води в різних організмах: водорості – 90–98 %, медузи – 95–97 %, риби – 70 %, організм людини на 63–78 % складається з води.

Äæåðåëîì ïèòíîї âîäè äëÿ ëþäèíè є âîäè ñóõîäîëó. Âàì âіäîìî, ùî áіëüøіñòü öèõ âîä ïåðåáóâàþòü ó òâåðäîìó ñòàíі, òîìó íàéäîñòóïíіøèìè є âîäè ðі÷îê, îçåð, ïіäçåìíі âîäè. Âіä äåôіöèòó ïèòíîї âîäè ñòðàæäàє ïîíàä 40 % íàñåëåííÿ ñâіòó. Âîäà – íå òіëüêè äæåðåëî äëÿ òàìóâàííÿ ñïðàãè, àëå é ðåñóðñ äëÿ âіäïî÷èíêó òà îçäîðîâëåííÿ. Ìàëüîâíè÷і áåðåãè ðі÷îê, îçåð, óçáåðåææÿ ìîðіâ òà îêåàíіâ – ÷óäîâå ìіñöå äëÿ ïîíîâëåííÿ ñèë. Ïîøèðåíèì є âîäíèé òóðèçì ç âèêîðèñòàííÿì ÷îâíіâ, áàéäàðîê òà іíøèõ ïëàâàëüíèõ çàñîáіâ. Обмін досвідом економії води в родині. Проведіть дослідження і зберіть інформацію про ефективні методи зменшення споживання води в побуті. Створіть рекомендації та практичні поради щодо економії води в родині.

2. ßê ëþäèíà âèêîðèñòîâóє âîäó. Âîäà øèðîêî âèêîðèñòîâóєòüñÿ íà ïðîìèñëîâèõ ïіäïðèєìñòâàõ ó ðіçíèõ âèðîáíè÷èõ ïðîöåñàõ. Це цікаво! Для виробництва 1 тонни цукру потрібно 100 тонн води, а для виробництва 1 тонни паперу – 250 тонн води.

Çíà÷íà êіëüêіñòü âîäè ïîòðіáíà і â ñіëüñüêîìó ãîñïîäàðñòâі äëÿ ïîëèâó òà çðîøåííÿ ïîëіâ. Íà ðі÷êàõ áóäóþòü ãðåáëі, à áіëÿ íèõ ñïîðóäæóþòü ãіäðîåëåêòðîñòàíöії. Îòðèìàíà íà íèõ åëåêòðè÷íà åíåðãіÿ є â 5 ðàçіâ äåøåâøîþ, íіæ íà òåïëîâèõ òà àòîìíèõ åëåêòðîñòàíöіÿõ. Âîäíі ïðîñòîðè øèðîêî âèêîðèñòîâóþòüñÿ ÿê âîäíі øëÿõè. Ïî íèõ áåçïåðåðâíî êóðñóþòü òðàíñïîðòíі òà ðèáîëîâåöüêі ñóäíà. 3. ×è çàâæäè ãàðìîíіéíі ñòîñóíêè ëþäèíè ç ãіäðîñôåðîþ. Ó ðåçóëüòàòі òіñíîї «ñïіâïðàöі» ëþäèíè ç ãіäðîñôåðîþ ó ñâіòі ñïîñòåðіãàєòüñÿ çìåíøåííÿ çàïàñіâ ïðіñíèõ âîä, îáìіëіííÿ ðі÷îê òà îçåð, âèñíàæåííÿ çàïàñіâ ïіäçåìíèõ âîä, çàáðóäíåííÿ âîä Ñâіòîâîãî îêåàíó. Як ви розумієте вислів «Вода – життя, а чиста вода – основа здоров’я»?

201

Для порятунку гідросфери це може зробити кожен! Відпочиваючи на березі водойми, не залишайте після себе сміття, побутових відходів; економно витрачайте воду; не викидайте у воду сміття, пластик тощо. За допомогою QR-коду відкрийте матеріали Всесвітнього фонду дикої природи (англ. World Wildlife Fund, WWF) – міжнародної неурядової організації, яка займається збереженням природи, дослідженнями та відновленням природного середовища. Опрацюйте матеріал «Корисні поради “як зберегти воду?”». Зробіть висновки, поділіться думками зі своїми однокласниками/однокласницями. Розгляньте малюнок 179 та обговоріть, які, на вашу думку, види забруднень найчастіше трапляються в гідросфері, що є причиною цих забруднень та як з ними боротись.

Мал. 179. Види забруднень гідросфери Уявіть, що ви вдома погано закрутили кран і з нього тече тоненький струмінь води. Ви підставили склянку (200 г), і вона наповнилася за 1 хвилину. Порахуйте, скільки чистої води (у літрах) витече в каналізацію за 1 годину; за 1 добу. Це цікаво! 1 літр води важить 1000 г.

Коротко про головне Âîäà – áåçöіííèé ìіíåðàë, íåîáõіäíèé äëÿ æèòòєäіÿëüíîñòі âñüîãî æèâîãî íà Çåìëі. Âîíà øèðîêî âèêîðèñòîâóєòü202

ñÿ íà ïðîìèñëîâèõ ïіäïðèєìñòâàõ, ó ñіëüñüêîìó ãîñïîäàðñòâі, äëÿ âèðîáíèöòâà ãіäðîåíåðãії. Âîäè ãіäðîñôåðè çíà÷íî çàáðóäíåíі é ïîòðåáóþòü îõîðîíè.

Перевіряємо себе

1. ßêå çíà÷åííÿ âîäè äëÿ âñüîãî æèâîãî? 2. ßê ëþäèíà âèêîðèñòîâóє âîäè ãіäðîñôåðè? 3. Íàçâіòü âіäîìі âàì âèäè çàáðóäíåíü ãіäðîñôåðè. 4. Ðîçêàæіòü ïðî çàõîäè ùîäî ïîðÿòóíêó ãіäðîñôåðè. 5. Îöіíіòü ñâîþ äіÿëüíіñòü íà óðîöі. Äàéòå âіäïîâіäі íà çàïèòàííÿ: Ùî íîâîãî äіçíàëèñÿ? Õòî і ÿê äîïîìàãàâ ó ðîáîòі?

§ 49. Урок-екскурсія до місцевої водойми (річки, озера, ставка). Екологічні проблеми водойм своєї місцевості Земля – водна планета, на якій якість води визначає якість життя. Хороша вода – гарне життя. Погана вода – погане життя. Немає води – немає життя. Пітер Блейк, британський художник ► Чому Пітер Блейк пов’язує якість життя з якістю води? ► Що вивчає екологія? ► Що вам відомо про походження гідронімів свого міста (села)?

Ãіäðîíіì – ãåîãðàôі÷íà íàçâà âîäíîãî îá’єêòà. 1. Îðãàíіçàöіéíèé ìîìåíò. Ïîâіäîìëåííÿ òåìè òà ìåòè åêñêóðñії. 2. Ïðàâèëà áåçïå÷íîї ïîâåäіíêè áіëÿ âîäîéìè. Обов’язково триматися групою. Не підходити близько до краю берега. Не ставати на предмети, що є у воді (каміння, дерев’яні кладки тощо). Не заходити у воду. Не нищити берегову рослинність. Не лякати мешканців водойм.

3. Ïðîâåäåííÿ åêñêóðñії. Äîñëіäæåííÿ âîäîéìè. 1) Як називається водойма? 2) Де її витік та гирло (якщо це річка)? 3) Який берег є правим, а який – лівим? 4) Характерні особливості живлення та режиму річки. 5) Як використовується ваша місцева річка, озеро чи ставок? 6) Екологічний стан водойми. 7) Заходи щодо покращення екологічного стану водойми.

4. Ïіäáèòòÿ ïіäñóìêіâ åêñêóðñії. 203

Урок узагальнення до теми «Гідросфера» 1. Де є вода в природі? У яких станах вона може перебувати? 2. Яке значення гідросфери для життя на Землі та для людини? 3. Назвіть складові гідросфери. 4. Назвіть спільні й відмінні риси моря та океану. 5. Поясніть причини різної солоності вод Світового океану. 6. Назвіть відомі вам види руху води у Світовому океані та поясніть причини їх виникнення. 7. Чому в океанах і морях виникають течії? 8. Як людина використовує припливи й відпливи? 9. Здійсніть уявну подорож через Індійський океан вздовж 10° пд. ш. із заходу на схід від східного берега Африки. Запишіть, як змінюється глибина океану за цим маршрутом. 10. Чи існують на планеті солоні водойми, крім морів та океанів? 11. Визначте за фізичною картою півкуль глибину Берингової протоки. 12. Накресліть схему річкової системи та підпишіть її частини. Укажіть на схемі правий і лівий береги річки. 13. Розподіліть перелічені географічні об’єкти за материками, на яких вони розташовані: Амазонка, Дніпро, Байкал, Міссісіпі, Дунай, Ніл, Конго. 14. Як називається група живих істот поверхневого шару океанічних вод, що переноситься хвилями? 15. Якими бувають острови за походженням? 16. Як називаються болота, які утворюються на берегах річок та озер і живляться підземними водами? 17. Яка роль течій у житті океану? Наведіть приклади. 18. На які види ресурсів багатий Світовий океан? 19. Назвіть негативні наслідки господарської діяльності людини у Світовому океані. 20. Укажіть основні способи збереження та відновлення водних ресурсів. 21. Які води гідросфери мають найбільше значення для людей? Чому? 22. У чому різниця між річкою, озером та болотом? 23. Яку небезпеку становить айсберг? 24. Назвіть моря, що омивають береги нашої країни. Покажіть їх на карті. 25. Які водні об’єкти є у вашій місцевості? Як їх використовує місцеве населення? 26. На які види поділяються підземні води? 27. З якою метою використовують мінеральні води?

204

Тема 4. Біосфера § 50. Що об’єднує біосфера Ми зв’язані з усім живим у природі. Альберт Швейцер, німецький мислитель ► Поясніть, як ви розумієте слова Альберта Швейцера. Наведіть приклади такого зв’язку. ► Пригадайте, з яких оболонок складається наша Земля. ► Що таке система? ► Що відрізняє Землю від інших планет Сонячної системи? ► Що таке фотосинтез?

1. Ùî òàêå áіîñôåðà. Íàøà ïëàíåòà – ñêëàäíà ñèñòåìà, ó ÿêіé âіäáóâàþòüñÿ ìіëüéîíè âçàєìîçâ’ÿçêіâ ìіæ æèâèìè іñòîòàìè é åëåìåíòàìè íåæèâîї ïðèðîäè. Ñêëàäîâèìè öієї ñèñòåìè є ëіòîñôåðà, àòìîñôåðà, ãіäðîñôåðà é áіîñôåðà (ìàë. 180).

Атмосфера Гідросфера Біосфера Літосфера

Мал. 180. Оболонки Землі

Мал. 181. Володимир Вернадський

Áіîñôåðà (ç ãðåö. áіîñ – «æèòòÿ», ñôåðà – «êóëÿ») – öå îáëàñòü ïîøèðåííÿ æèòòÿ íà Çåìëі, ÿêà îõîïëþє íèæíþ ÷àñòèíó àòìîñôåðè, ãіäðîñôåðó é âåðõíþ ÷àñòèíó ëіòîñôåðè. У групах обговоріть, з яких елементів складається кожна оболонка Землі та яка їх важлива функція для існування життя на планеті.

Îäíèì ç îñíîâîïîëîæíèêіâ ó÷åííÿ ïðî áіîñôåðó áóâ âèäàòíèé óêðàїíñüêèé ó÷åíèé Âîëîäèìèð Âåðíàäñüêèé (ìàë. 181). Âіí äîâіâ, ùî áіîñôåðà – öå єäèíà é ñóöіëüíà îáîëîíêà, ÿêà çâ’ÿçàíà êðóãîîáіãîì ðå÷îâèí òà åíåðãії. 205

Розгляньте схему взаємозв’язків оболонок Землі (мал. 182). Наведіть приклади для кожного взаємозв’язку.

Мал. 182. Взаємозв’язки біосфери з оболонками Землі

2. ×èì âèçíà÷àþòüñÿ ìåæі áіîñôåðè. Ïîøèðåííÿ îðãàíіçìіâ âèçíà÷àє ìåæі áіîñôåðè. Âåðõíüîþ ìåæåþ є íèæíÿ ìåæà îçîíîâîãî øàðó àòìîñôåðè. Âîíà ðîçòàøîâàíà íà âèñîòі 20–25 êì. Íèæíÿ ìåæà áіîñôåðè ïðîõîäèòü ó ëіòîñôåðі: íà ãëèáèíі 2–3 êì ó ìàòåðèêîâіé êîðі òà íà 1–2 êì íèæ÷å âіä äíà îêåàíó. Îòæå, ñêëàäîâèìè áіîñôåðè є íèæíÿ ÷àñòèíà àòìîñôåðè, óñÿ ãіäðîñôåðà òà âåðõíÿ ÷àñòèíà ëіòîñôåðè (ìàë. 183).

Мал. 183. Межі біосфери

206

Îñíîâîþ, ùî çàáåçïå÷óє æèòòÿ îðãàíіçìіâ, є ñîíÿ÷íà åíåðãіÿ. Íàéáіëüøå îðãàíіçìіâ áіîñôåðè çîñåðåäæóєòüñÿ íà ïîâåðõíі ñóõîäîëó é ó âåðõíіõ øàðàõ âîäè. Ñàìå òóò íàéêðàùі óìîâè äëÿ æèòòÿ: íàéñïðèÿòëèâіøà òåìïåðàòóðà, äîñòàòíÿ âîëîãіñòü ïîâіòðÿ, íåîáõіäíà êіëüêіñòü êèñíþ, є ðå÷îâèíè, âàæëèâі äëÿ æèâëåííÿ îðãàíіçìіâ. Ïîìіðêóéòå, ÷îìó ìåæі áіîñôåðè çìіíþþòüñÿ â ÷àñі. 3. Ùî âõîäèòü äî ñêëàäó áіîñôåðè. Çà âèçíà÷åííÿì Â. Âåðíàäñüêîãî, ñêëàäíèêàìè áіîñôåðè є: ñóêóïíіñòü îðãàíіçìіâ, ïðîäóêòè, ÿêі ñòâîðèëè, âіäìèðàþ÷è, îðãàíіçìè (êàìіííÿ, âóãіëëÿ, òîðô, ãóìóñ), і ðå÷îâèíè, óòâîðåíі â ðåçóëüòàòі âçàєìîäії æèâèõ îðãàíіçìіâ і íåæèâîї ïðèðîäè (ãàçè àòìîñôåðè, îñàäîâі ïîðîäè, âîäà). Ïðîòÿãîì áàãàòüîõ ãåîëîãі÷íèõ åïîõ öі ñêëàäîâі áіîñôåðè áåçïåðåðâíî âçàєìîäіÿëè. Íàéâàæëèâіøó ðîëü ó öüîìó ïðîöåñі âіäіãðàâàëè é âіäіãðàþòü îðãàíіçìè. Áіîñôåðà ñêëàäàєòüñÿ ç îêðåìèõ ïðèðîäíèõ (ëіñ, âîäîéìè, ñòåï òîùî) і øòó÷íèõ (ïîëå, ñàä) ñèñòåì. Âîíà – ÷àñòèíà íîîñôåðè, äî ÿêîї âõîäÿòü ùå é øòó÷íі ñèñòåìè (áóäіâëі, ìàøèíè, ìåõàíіçìè). 4. Ùî çàáåçïå÷óє єäíіñòü áіîñôåðè. Æèòòєäіÿëüíіñòü îðãàíіçìіâ íà Çåìëі òà єäíіñòü áіîñôåðè çàáåçïå÷óþòüñÿ áіîëîãі÷íèì êðóãîîáіãîì ðå÷îâèí (ìàë. 184). Тепло Світло С о

Мал. 184. Біологічний кругообіг речовин

207

Áіîëîãі÷íèé êðóãîîáіã ðå÷îâèí ìàє òðè ïðîöåñè: ïðîöåñ ñòâîðåííÿ ðîñëèííîї ïðîäóêöії, ïðîöåñ ïåðåòâîðåííÿ її íà òâàðèííó ïðîäóêöіþ é ïðîöåñ ðóéíóâàííÿ ðîñëèííîї òà òâàðèííîї ïðîäóêöії ìіêðîîðãàíіçìàìè. Êðóãîîáіã ðå÷îâèí ïî÷èíàєòüñÿ ç ïðîöåñó ôîòîñèíòåçó. Çåëåíі ðîñëèíè ïîãëèíàþòü âóãëåêèñëèé ãàç, âîäó, ìіíåðàëüíі ðå÷îâèíè é, âèêîðèñòîâóþ÷è ñîíÿ÷íå ñâіòëî, âèðîáëÿþòü êèñåíü. Розгляньте малюнок 184 (с. 207) і складіть розповідь про кругообіг речовин у природі. Чи може біосфера існувати без інших оболонок? Відповідь обґрунтуйте.  Поясніть, чому сонячна енергія – першоджерело всіх процесів на Землі.

5. ßêèé âçàєìîçâ’ÿçîê ëþäèíè і áіîñôåðè. Ïðåäêè ñó÷àñíîї ëþäèíè ç’ÿâèëèñÿ ïðèáëèçíî 2 ìëí ðîêіâ òîìó. Ïåðâіñíі ëþäè ïåðåáóâàëè â ñèëüíіé çàëåæíîñòі âіä ïðèðîäè і òîìó ïðèñòîñîâóâàëèñÿ äî íåї. Æèëè âîíè ïåðåâàæíî â ïå÷åðàõ. Çàéìàëèñÿ ïîëþâàííÿì, çáèðàííÿì ïëîäіâ, ÿãіä. Êîðèñòóâàëèñÿ ïðèìіòèâíèìè çíàðÿääÿìè ïðàöі, òîìó їõ âïëèâ íà äîâêіëëÿ áóâ ìіíіìàëüíèì. Ëþäèíà ïðèðó÷èëà áàãàòüîõ äèêèõ òâàðèí, âèâåëà íîâі ïðîäóêòèâíі ïîðîäè. Ïðîòå âíàñëіäîê ëþäñüêîãî âïëèâó íà ïðèðîäó áàãàòî âèäіâ òâàðèí çíèêëè, à îêðåìі âèäè ïåðåáóâàþòü íà ìåæі çíèêíåííÿ. Ïðèãàäàéòå, ÿêèõ äèêèõ òâàðèí ëþäèíà ïðèðó÷èëà òà îäîìàøíèëà. Âïëèâ ëþäåé íà áіîñôåðó ïîñèëþєòüñÿ â ìіðó çðîñòàííÿ їõ ÷èñåëüíîñòі òà ðîçâèòêó ãîñïîäàðñòâà. Ñó÷àñíå ãîñïîäàðñòâî äàє ëþäèíі áàãàòî áëàã, àëå çãóáíî äіє íà áіîñôåðó. Áåçïîâîðîòíî çíèêàþòü áàãàòî âèäіâ æèâèõ îðãàíіçìіâ, ðóéíóþòüñÿ ґðóíòè. Ñêîðî÷óєòüñÿ ïëîùà ëіñіâ. Їõ âèðóáóþòü ç ìåòîþ çàãîòіâëі äåðåâèíè òà çâіëüíåííÿ òåðèòîðіé äëÿ âåäåííÿ ñіëüñüêîãî ãîñïîäàðñòâà. Рекорди природи. Найбільший вологий тропічний ліс розташований у басейні Амазонки. Обговоріть у класі, яку роботу ви можете провести в околицях школи чи своєї громади для збереження біосфери. Розробіть проєкт. Сформулюйте тему, мету, час проведення, план дій. Що буде результатом вашого проєкту?

208

Коротко про головне Áіîñôåðà – öå îáîëîíêà Çåìëі, íàñåëåíà îðãàíіçìàìè, îáîëîíêà æèòòÿ. Її ñêëàäíèêàìè є íèæíÿ ÷àñòèíà àòìîñôåðè, óñÿ ãіäðîñôåðà é âåðõíÿ ÷àñòèíà ëіòîñôåðè. Æèâі îðãàíіçìè òіñíî ïîâ’ÿçàíі ìіæ ñîáîþ òà ç íàâêîëèøíіì ïðèðîäíèì ñåðåäîâèùåì. Áіîñôåðà çàáåçïå÷óє іñíóâàííÿ ëþäèíè.

Перевіряємо себе

1. ×èì áіîñôåðà âіäðіçíÿєòüñÿ âіä іíøèõ îáîëîíîê Çåìëі? 2. Âіäîìî, ùî ïåðøèìè îðãàíіçìàìè íà Çåìëі áóëè áàêòåðії. ßêà ðîëü öèõ îðãàíіçìіâ íà Çåìëі? 3. ßê ëþäèíà çìіíþє áіîñôåðó? 4. Îöіíіòü ñâîþ ðîáîòó íà óðîöі, äîïîâíèâøè ðå÷åííÿ: Ñüîãîäíі ìåíі âäàëîñÿ… Ñòàëî çðîçóìіëèì… Ó ìåíå âèíèêëî áàæàííÿ… Підготуйте повідомлення (презентацію, виступ) про появу перших живих організмів на Землі.

§ 51. На які біологічні ресурси багата Земля Коли буде зрубано останнє дерево, коли буде отруєно останню річку, коли буде спіймано останнього птаха, – тільки тоді ви зрозумієте, що гроші не можна їсти. Старовинна індійська мудрість ► Поясніть, як ви розумієте зміст давньої індійської мудрості. ► Пригадайте, що таке природні ресурси. Наведіть приклади. ► Які види природних ресурсів вам відомі?

1. Ùî òàêå áіîëîãі÷íі ðåñóðñè. Äî áіîëîãі÷íèõ ðåñóðñіâ íàëåæàòü óñі îðãàíіçìè, çîêðåìà é òі, ÿêі ëþäèíà îêóëüòóðèëà, òîáòî êóëüòóðíі ðîñëèíè і ñâіéñüêі òâàðèíè, ùî їõ âèêîðèñòîâóþòü ó ïðîìèñëîâîñòі òà ñіëüñüêîìó ãîñïîäàðñòâі. Ó áіîñôåðі çàãàëîì ïåðåâàæàє ðîñëèííà ìàñà, ÿêà ñòàíîâèòü 97–99 %, і ëèøå 1–3 % ïðèïàäàє íà òâàðèí, ñåðåä ÿêèõ ïåðåâàæíà áіëüøіñòü (90–95 %) – áåçõðåáåòíі îðãàíіçìè (êîìàõè, ìîðñüêі ðàêîïîäіáíі, ìîëþñêè, ãóáêè, ÷åðâè, ìåäóçè, êîðàëîâі ïîëіïè òîùî). Ïîÿñíіòü, ÷îìó áіîëîãі÷íі ðåñóðñè íàëåæàòü äî âіäíîâëþâàíèõ. Áіîëîãі÷íі ðåñóðñè – óñі æèâі îðãàíіçìè, ùî є äæåðåëîì íåîáõіäíèõ äëÿ ëþäèíè ìàòåðіàëüíèõ áëàã (їæі, ñèðîâèíè äëÿ ïðîìèñëîâîñòі) і ÿêі âèêîðèñòîâóþòü äëÿ âіäïî÷èíêó òà âіäíîâëåííÿ ñèë. 209

Наведіть приклади біологічних ресурсів вашої місцевості. Що ви можете зробити для їх збереження?

2. Ùî є ñêëàäíèêàìè áіîðåñóðñіâ. Äî áіîðåñóðñіâ íàëåæèòü áіîìàñà (ðîñëèíè і òâàðèíè) Ñâіòîâîãî îêåàíó і ñóõîäîëó. Ó Ñâіòîâîìó îêåàíі çíàõîäèòüñÿ 43 % áіîëîãі÷íîї ìàñè ïëàíåòè. Ùîðі÷íî ç îêåàíі÷íèõ âîä âèëîâëþþòü äåñÿòêè ìіëüéîíіâ òîíí ðèáè (ìàë. 185), ìîëþñêіâ, ðàêîïîäіáíèõ òà іíøèõ îðãàíіçìіâ. Öå çàáåçïå÷óє áëèçüêî 20 % ïîòðåáè ëþäñòâà â áіëêó òâàðèííîãî ïîõîäæåííÿ. Áіîìàñó ñóõîäîëó òàêîæ óòâîðþþòü ðîñëèíè é òâàðèíè. ÐîñМал. 185. Промисловий ëèííі ðåñóðñè ïðåäñòàâëåíі êóëüвилов риби òóðíèìè òà äèêîðîñëèìè âèäàìè. Ðåñóðñè òâàðèííîãî ñâіòó òàêîæ є æèòòєâî âàæëèâèì âіäíîâëþâàíèì ðåñóðñîì ëþäñòâà. Íà Çåìëі íàëі÷óþòü êіëüêà ìіëüéîíіâ âèäіâ òâàðèí (їõ çíà÷íî áіëüøå, íіæ ðîñëèí). 3. ßê îðãàíіçìè ðîçìіùåíі íà Çåìëі. Íàéáіëüøå îðãàíіçìіâ æèâå áіëÿ çåìíîї ïîâåðõíі. Öå – ïîâåðõíÿ ñóõîäîëó é ïîâіòðÿ íàä íåþ, ґðóíòè, ïîâåðõíåâі âîäè Ñâіòîâîãî îêåàíó òà éîãî äíî íà íåâåëèêèõ ãëèáèíàõ, êóäè ïðîíèêàє ñîíÿ÷íå ñâіòëî. Óìîâè іñíóâàííÿ îðãàíіçìіâ çàëåæàòü âіä ÷èííèêіâ íåæèâîї ïðèðîäè – òåìïåðàòóðè, âîëîãîñòі, ñâіòëîâîãî ðåæèìó. Íàéìåíøå òåïëà ïîáëèçó ãåîãðàôі÷íèõ ïîëþñіâ, â àðêòè÷íèõ і àíòàðêòè÷íèõ ïóñòåëÿõ. Ðîñëèííіñòü і òâàðèííèé ñâіò öèõ òåðèòîðіé Çåìëі äóæå áіäíі. Ó ìіðó ïðîñóâàííÿ äî åêâàòîðà ÷èñëî âèäіâ ðîñëèí і òâàðèí ïîñòóïîâî çðîñòàє. Ðîñëèííіñòü – öå ñóêóïíіñòü óñіõ ðîñëèííèõ óãðóïîâàíü íà ïåâíіé äіëÿíöі çåìíîї êóëі (ó ïåâíіé ìіñöåâîñòі ÷è ðåãіîíі àáî íà ïëàíåòі çàãàëîì). Òâàðèííèé ñâіò – öå ñóêóïíіñòü ðіçíèõ óãðóïîâàíü òâàðèí íà ïåâíіé ìіñöåâîñòі. Рекорди природи. Рослина з найбільшою у світі квіткою, рафлезія Арнольді (мал. 186), має дуже неприємний запах. Її гігантські квітки (до метра в діаметрі та вагою до 10 кг) поширюють запах гнилого м’яса. Він приваблює мух, які харчуються виділеннями та запилюМал. 186. Рафлезія ють рослину. Арнольді

210

Назвіть позитивні й негативні приклади впливу людини на біологічні ресурси.

ПРАКТИЧНА РОБОТА. Складання ланцюга живлення для лісу, степу, луків, водойми своєї місцевості Íàìàëþéòå ñõåìó ëàíöþãà æèâëåííÿ, ÿêèé õàðàêòåðíèé äëÿ ëіñó, ñòåïó, ëóêіâ, âîäîéìè âàøîї ìіñöåâîñòі.

Коротко про головне Æèâі îðãàíіçìè íà Çåìëі òіñíî ïîâ’ÿçàíі ìіæ ñîáîþ òà ç íàâêîëèøíіì ïðèðîäíèì ñåðåäîâèùåì. Ïîøèðåííÿ æèâèõ îðãàíіçìіâ íà Çåìëі ìàє ïåâíі çàêîíîìіðíîñòі. Íàéáàãàòøèé ðîñëèííèé і òâàðèííèé ñâіò – ïîáëèçó åêâàòîðà, íàéáіäíіøèé – çà ïîëÿðíèì êîëîì.

Перевіряємо себе

1. ßê âè ââàæàєòå, ÷îìó ðîñëèíè ìîæíà íàçâàòè ôàáðèêîþ ç âèðîáíèöòâà ïðîäóêòіâ õàð÷óâàííÿ? 2. ×îìó, çäіéñíþþ÷è âïëèâ íà ïðèðîäó, íåîáõіäíî äîáðå çíàòè âçàєìíі çâ’ÿçêè ìіæ її êîìïîíåíòàìè? 3. ×îìó îäíієþ ç ãîëîâíèõ ñèë, ùî çìіíþþòü áіîñôåðó, є äіÿëüíіñòü ëþäèíè? 4. Âèðóáóâàííÿ ëіñó – ïî÷àòîê ëàíöþæêà çìіí ó ãåîãðàôі÷íіé îáîëîíöі. ßê ìîæíà ïðîäîâæèòè öåé ëàíöþæîê? 5. Îöіíіòü ñâîþ ðîáîòó íà óðîöі. Çàêіí÷іòü ðå÷åííÿ: Ìåíå çàöіêàâèëî… ß õî÷ó… ß ìîæó.... Скориставшись QR-кодом, дізнайтеся про відомі заповідники України.

§ 52. Чому ґрунт називають «особливим природним тілом»

Хто про землю дбає, вона тому повертає. Народна творчість

► Поясніть, як ви розумієте прислів’я з епіграфа. ► З чого складається ґрунт? Що є головною властивістю ґрунту? ► Що таке вивітрювання? ► Які організми живуть у ґрунті?

1. Ùî òàêå ґðóíò òà ÿê âіí óòâîðþєòüñÿ. Ґðóíòè íàøîї ïëàíåòè óíіêàëüíі. Âîíè óòâîðþþòü ґðóíòîâó îáîëîíêó – 211

îñîáëèâó ïðèðîäíó «ïëіâêó», ùî ðåãóëþє âçàєìîäіþ áіîñôåðè, ãіäðîñôåðè é àòìîñôåðè Çåìëі. Êðіì òîãî, ґðóíò – ñåðåäîâèùå ïðîæèâàííÿ áàãàòüîõ æèâèõ іñòîò (ìіêðîîðãàíіçìіâ, òâàðèí і ðîñëèí). Ґðóíò – öå âåðõíіé, ïóõêèé, ðîäþ÷èé øàð ïîâåðõíі Çåìëі, ùî ñôîðìóâàâñÿ âíàñëіäîê âçàєìîäії ãіðñüêèõ ïîðіä, êëіìàòó, ðåëüєôó, îðãàíіçìіâ ïðîòÿãîì òðèâàëîãî ÷àñó (ìàë. 187).

Мал. 187. 7 Ґрунтотвірні чинники За малюнком 187 розкажіть, як утворюються ґрунти, враховуючи взаємозв’язок ґрунтотвірних чинників. Наведіть у групі докази того, що ґрунт взаємопов’язаний з іншими сферами Землі. Представте їх у вигляді схеми або малюнка. Це цікаво! 150 років!

1–2

см

ґрунту

утворюються

приблизно

за

100–

Ґðóíòîâèé ïîêðèâ – öå ñóêóïíіñòü ґðóíòіâ, ùî âêðèâàþòü ïîâåðõíþ ïåâíîї ìіñöåâîñòі. 2. ßêà îñíîâíà âëàñòèâіñòü ґðóíòó. Íàéâàæëèâіøà ñêëàäîâà ÷àñòèíà ґðóíòó – ïåðåãíіé (ãóìóñ). Âіä öієї îðãàíі÷íîї ðå÷îâèíè çàëåæèòü ðîäþ÷іñòü ґðóíòó, òîáòî çäàòíіñòü çàáåçïå÷óâàòè ðîñëèíè ïîæèâíèìè ðå÷îâèíàìè é âîëîãîþ. Ïîæèâíі ðå÷îâèíè íàêîïè÷óþòüñÿ ïіä ÷àñ ðîçêëàäàííÿ ðîñëèííèõ çàëèøêіâ ïіä äієþ òåïëà òà âîëîãè. Ùî áіëüøå ãóìóñó â ґðóíòі, òî âіí ðîäþ÷іøèé. ßêùî ґðóíò ñóõèé, óñі ïîæèâíі ðå÷îâèíè ïåðåáóâàþòü ó íüîìó ó òâåðäîìó ñòàíі, і êîðіííÿ íå ìîæå їõ çàñâîїòè. Ïіä ÷àñ ïîëèâó âîäà ðîç÷èíÿє öі ðå÷îâèíè é ïåðåâîäèòü їõ ó ïîæèâíèé ðîç÷èí, ÿêèé 212

і ïîòðàïëÿє â îðãàíіçì ðîñëèí ÷åðåç êîðіííÿ. Òîìó âîäà є ùå îäíієþ íåîáõіäíîþ óìîâîþ ðîäþ÷îñòі ґðóíòó. І çâè÷àéíî, êîðіííþ ðîñëèí ïîòðіáíå ïîâіòðÿ. Íàéðîäþ÷іøèìè ґðóíòàìè є ÷îðíîçåìè, âåðõíіé øàð ÿêèõ ìîæå ïåðåâèùóâàòè 100 ñì і ìіñòèòè äî 10–12 % ïåðåãíîþ. Ó ґðóíòі âèçíà÷àþòü òðè îñíîâíèõ øàðè (ìàë. 188): 1) ïîâåðõíåâèé – ìàêñèìàëüíî íàñè÷åíèé êîðіííÿì, çáàãà÷åíèé îðãàíі÷íèìè ðå÷îâèíàìè, áàãàòèé æèòòÿì; 2) ïåðåõіäíèé; 3) íèæíіé, ïіäґðóíòîâèé (ґðóíòîóòâîðþâàëüíèé). Îòæå, ðîäþ÷іñòü – îñíîâíà âëàñòèâіñòü ґðóíòó. Âîíà âèçíà÷àєòüñÿ âëàñòèâîñòÿìè íå òіëüêè ïîâåðõíåâîãî øàðó. Ðîäþ÷іñòü çàëåæèòü âіä óñіõ øàðіâ ґðóíòó.

1 2

Мал. 188. Етапи формування шарів ґрунту: 1 – поверхневий; 2 – перехідний; 3 – підґрунтовий

ПРАКТИЧНА РОБОТА. Порівняння властивостей ґрунту і гірської породи Ðîçãëÿíüòå óâàæíî çà äîïîìîãîþ ëóïè çðàçêè ґðóíòó і ãіðñüêîї ïîðîäè (ãðàíіòó). Çíàéäіòü ðèñè ïîäіáíîñòі é âіäìіííîñòåé â їõ áóäîâі і âëàñòèâîñòÿõ. Çðîáіòü âèñíîâêè. 3. Ùî òàêå êàðòà ґðóíòіâ. Êàðòà ґðóíòіâ äîçâîëÿє êðàùå ïëàíóâàòè é ðîçâèâàòè ñіëüñüêå ãîñïîäàðñòâî. Її íàÿâíіñòü ñòâîðþє ìîæëèâіñòü âèçíà÷àòè ñïîñîáè âèðîùóâàííÿ êóëüòóðíèõ ðîñëèí, øëÿõè ïîëіïøåííÿ âëàñòèâîñòåé ґðóíòó é çàñòîñóâàííÿ ìіíåðàëüíèõ òà îðãàíі÷íèõ äîáðèâ. Êàðòà ґðóíòіâ – öå ãðàôі÷íå çîáðàæåííÿ â ïåâíîìó ìàñøòàáі ïðîñòîðîâîãî ðîçìіùåííÿ ðіçíèõ ґðóíòіâ òåðèòîðії. Íà íіé ïîçíà÷åíî òèïè ґðóíòіâ ç ïðèòàìàííèìè їì âëàñòèâîñòÿìè. 213

Ïåðøó êàðòó ґðóíòіâ ñâіòó (Ïіâíі÷íîї ïіâêóëі) ñêëàâ ãåîëîã Âàñèëü Äîêó÷àєâ. Âîíà áóëà ïðåäñòàâëåíà 1900 ðîêó íà Âñåñâіòíіé âèñòàâöі â ì. Ïàðèæі. Êàðòà ґðóíòіâ âіäîáðàæàє їõ ïîøèðåííÿ íà ïîâåðõíі Çåìëі. Îñíîâíèìè ñïîñîáàìè çîáðàæåííÿ ґðóíòіâ є çàáàðâëåííÿ, øòðèõóâàííÿ, іíäåêñè (ìàë. 189).

Мал. 189. Картосхема ґрунтів України Розгляньте картосхему ґрунтів України (мал. 3). Назвіть послідовно з півночі на південь типи ґрунтів, що сформувалися на рівнинній частині України. Визначте типи ґрунтів вашої області.

4. ßê ãîñïîäàðñüêà äіÿëüíіñòü ëþäèíè âïëèâàє íà ґðóíòîâèé ïîêðèâ, ðîñëèííèé òà òâàðèííèé ñâіò ñóõîäîëó é îêåàíó. Ñó÷àñíà ëþäèíà іíòåíñèâíî ðîçâèâàє ãîñïîäàðñüêó äіÿëüíіñòü. Äëÿ çàáåçïå÷åííÿ íàñåëåííÿ ïëàíåòè ïðîäîâîëüñòâîì íåîáõіäíî âèðîùóâàòè äåäàëі áіëüøå çåðíà, îâî÷іâ, ðîçâîäèòè ñâіéñüêèõ òâàðèí, ùî ïîâ’ÿçàíî ç ïîñèëåíèì âèêîðèñòàííÿì ґðóíòîâîãî ïîêðèâó. Ïîñòіéíå ðîçîðþâàííÿ ґðóíòіâ ïðèçâîäèòü äî çáіäíåííÿ їõ ïðèðîäíèõ âëàñòèâîñòåé 214

òà çíèæåííÿ ðîäþ÷îñòі. Îòæå, ëþäè ìàþòü äáàòè ïðî ïîëіïøåííÿ ðîäþ÷îñòі ґðóíòіâ, áîðîòèñÿ ç їõ ðóéíóâàííÿì, ïðîâîäèòè ìåëіîðàòèâíі ðîáîòè. Розгляньте малюнок 190. Розкажіть про вплив одного із чинників (за вибором) на ґрунти.

ҐРУНТ

Мал. 190. Вплив людини на ґрунти

Ïіä âïëèâîì äіÿëüíîñòі ëþäèíè â áіîñôåðі ïîñòіéíî âіäáóâàþòüñÿ çìіíè. Áàãàòî âèäіâ ðîñëèí і òâàðèí ð çíèùóþòüñÿ. 2 Ùîðîêó âèðóáóєòüñÿ ìàéæå 150 òèñ. êì ëіñіâ. Îñîáëèâî øâèäêî âèðóáóþòüñÿ òðîïі÷íі ëіñè. Öå ïðèçâîäèòü äî íàñòóïó ïóñòåëі íà öі òåðèòîðії. Çàáðóäíåííÿ ïîâіòðÿ ïðèçâîäèòü äî âèíèêíåííÿ òàê çâàíèõ êèñëîòíèõ äîùіâ (ìàë. 191, ñ. 216). Їõ óòâîðåííÿ ìîæíà îáìåæèòè îùàäëèâèì âèêîðèñòàííÿì ïàëèâà, áóäіâíèöòâîì î÷èñíèõ ñïîðóä íà çàâîäàõ, çìåíøåííÿì êіëüêîñòі àâòîìîáіëіâ. Çíèùåííÿ ëіñіâ і òðàâ’ÿíèñòîї ðîñëèííîñòі, ãëèáîêà îðàíêà ïðèçâîäÿòü äî åðîçії ґðóíòіâ – ðóéíóâàííÿ їõíüîї ñòðóêòóðè, çìèâàííÿ ðîäþ÷îãî øàðó âîäîþ òà ðîçâіþâàííÿ âіòðîì. Íèíі åðîçіÿ ґðóíòіâ ñòàëà âñåñâіòíüîþ ïðîáëåìîþ. Åðîçіÿ ґðóíòіâ (âіä ëàò. erosio) – ïðîöåñ ðóéíóâàííÿ ґðóíòó. 215

Мал. 191. Утворення кислотних дощів

Коротко про головне Âàñèëü Äîêó÷àєâ íàçâàâ ґðóíò «îñîáëèâèì òіëîì ïðèðîäè». Ç öüîãî ÷àñó áåðå ïî÷àòîê íàóêà ïðî ґðóíòè – ґðóíòîçíàâñòâî. Íà ðîçâèòîê ґðóíòó âïëèâàþòü ìіêðîîðãàíіçìè òà òâàðèíè, ÿêі æèâóòü ó íüîìó.

Перевіряємо себе

1. ßê âè ââàæàєòå, ÷îìó ãóìóñ ìàє òåìíå çàáàðâëåííÿ? 2. ×îìó âіäîìèé ó÷åíèé-ґðóíòîçíàâåöü Â. Äîêó÷àєâ ñêàçàâ, ùî «÷îðíîçåì – іäåàëüíèé ґðóíò»? 3. ßê âè ââàæàєòå, ÷îìó ґðóíò íàçèâàþòü ïðèðîäíîþ ëàáîðàòîðієþ ç ïåðåðîáëåííÿ çàëèøêіâ òâàðèííîãî é ðîñëèííîãî ñâіòіâ? 4. Äîâåäіòü ïðàâèëüíіñòü òâåðäæåííÿ: «Ґðóíò íå ëèøå ãîäóє, à é ëіêóє». 5. Ïîÿñíіòü, ÷îìó êàðòè ґðóíòіâ ïîòðіáíî ïîñòіéíî îíîâëþâàòè. 6. Ëèñò ñàìîìó ñîáі. Íàïèøіòü êîðîòêîãî ëèñòà íà 4–5 ðå÷åíü, îöіíþþ÷è ñâîþ äіÿëüíіñòü íà óðîöі. Ëèñò ïîâèíåí ðîçïî÷èíàòèñÿ ç ïðèâіòàííÿ і çàêіí÷óâàòèñÿ ïîáàæàííÿìè. Як ви вважаєте, чому в багатьох куточках світу порушується зональний розподіл ґрунтів?

216

Тема 5. Природні комплекси § 53. У чому проявляється різноманітність природних комплексів Природа має дивні закони, але вона їх принаймні поважає. Лео Лонганезі, італійський журналіст, письменник ► Як ви розумієте слова, наведені в епіграфі? ► Наведіть приклади природних краєвидів у вашій місцевості.

1. Ùî òàêå ïðèðîäíèé êîìïëåêñ. Ðîñëèíè òà òâàðèíè, ÿêі íàñåëÿþòü áóäü-ÿêó äіëÿíêó ñóõîäîëó àáî âîäîéìè, çàëåæàòü âіä íåæèâîї ïðèðîäè – ãіðñüêèõ ïîðіä, ïîâіòðÿ, âîäè, êëіìàòó. Íåæèâà ïðèðîäà, çі ñâîãî áîêó, çìіíþєòüñÿ ïіä âïëèâîì äіÿëüíîñòі îðãàíіçìіâ. Îòæå, ó ïðèðîäі âñå âçàєìîïîâ’ÿçàíî, і æîäíó її ÷àñòèíó àáî êîìïîíåíò íå âàðòî ðîçãëÿäàòè îêðåìî âіä іíøèõ. Ïðèðîäíі êîìïëåêñè (ÏÊ) – öå ïîєäíàííÿ ðіçíèõ êîìïîíåíòіâ ïðèðîäè (ãіðñüêèõ ïîðіä, âîä, ïîâіòðÿ, ґðóíòіâ, îðãàíіçìіâ) íà ïåâíіé äіëÿíöі çåìíîї ïîâåðõíі. Öі êîìïîíåíòè âçàєìîïîâ’ÿçàíі, òîáòî ïðè çìіíі îäíîãî ç íèõ çìіíþєòüñÿ âåñü ïðèðîäíèé êîìïëåêñ (ìàë. 192).

Кл ма К Клімат ма ат Рельєфні гірські породи

Людина

Рослини

Води суходолу

Ґр

Тв

Мал. 192. Взаємозв’язок компонентів природи

217

Íàïðèêëàä, ÿêùî âèðóáàòè ëіñ, çàãèíóòü òâàðèíè, ùî æèâóòü ó íüîìó, çíèêíóòü іíøі ðîñëèíè, çíèçèòüñÿ ðіâåíü ïіäçåìíèõ âîä, çíèêíóòü áîëîòà, îáìіëіþòü ìіñöåâі ðі÷êè, ñòàíóòü áіäíіøèìè ґðóíòè, çìіíèòüñÿ êëіìàò öієї òåðèòîðії. Розгляньте малюнок 192. Оберіть два компоненти природи і за наведеним у тексті прикладом запропонуйте свій варіант їх взаємозв’язку.

Ðіçíèöþ ìіæ ïðèðîäíèìè êîìïëåêñàìè íàéïðîñòіøå ñïîñòåðіãàòè çà ðîñëèííіñòþ. Âîíà âèçíà÷àє їõ çîâíіøíіé âèãëÿä. Íàçâó ïðèðîäíîãî êîìïëåêñó âіäîáðàæàє ïåðåâàæàþ÷èé òèï ðîñëèííîñòі: ëіñ, ñòåï, ëóêè òîùî. Розгляньте малюнок 193. Назвіть взаємозв'язки між живою і неживою природою.

Мал. 193. Природний комплекс. Озеро

2. Âіä ÷îãî çàëåæèòü âèäîâèé ñêëàä ðîñëèííîñòі. Ðîñëèííèé ñâіò çàëåæèòü íàñàìïåðåä âіä êëіìàòó (êіëüêîñòі ñîíÿ÷íîãî ñâіòëà, òåïëà é âîëîãè íà ïåâíіé òåðèòîðії). Розгляньте світлини (мал. 194). Зробіть висновок про залежність розвитку рослин від умов навколишнього середовища.

Мал. 194. Рослини у навколишньому середовищі

218

3. Âіä ÷îãî çàëåæèòü ïîøèðåííÿ òâàðèííîãî ñâіòó. Íà âіäìіíó âіä ðîñëèí, ãîëîâíèì ôàêòîðîì äëÿ іñíóâàííÿ òâàðèí є äîñòàòíÿ êîðìîâà áàçà. Íà їõ ïîøèðåííÿ òåðèòîðієþ âïëèâàþòü і êëіìàòè÷íі óìîâè. Розгляньте малюнки із зображенням тварин (мал. 195). Дізнайтеся, де вони мешкають. Порівняйте пристосування тварин до життя в холодному та жаркому кліматі за такими ознаками: зовнішній покрив;  будова тіла;  особливості поведінки.

Æèòòÿ òâàðèí òіñíî ïîâ’ÿçàíå ç ìіñöåì ïðîæèâàííÿ: ëіñ, ñòåï, çàïëàâà ðі÷êè, îêåàí. Êіëüêіñòü òà ðіçíîìàíіòíіñòü æèâèõ îðãàíіçìіâ íà ïëàíåòі ç ÷àñîì çìіíþєòüñÿ. Ç’ÿâëÿþòüñÿ îäíі âèäè, çíèêàþòü іíøі. Висловіть припущення: які умови впливають на ці процеси?

2 Мал. 195. Білий ведмідь (1); африканський слон (2)

Ïðèðîäíі êîìïëåêñè ðîçðіçíÿþòüñÿ çà ðîçìіðàìè. Íåâåëèêі ïðèðîäíі êîìïëåêñè – öå ðі÷êà, ëіñ, áîëîòî, îçåðî. Äðіáíі îá’єäíóþòüñÿ òà óòâîðþþòü áіëüøі. Âåëèêèìè є ìàòåðèêè òà îêåàíè.

Коротко про головне Ïðèðîäíі êîìïëåêñè (ÏÊ) – öå ïîєäíàííÿ ðіçíèõ êîìïîíåíòіâ ïðèðîäè (ãіðñüêèõ ïîðіä, âîä, ïîâіòðÿ, ґðóíòіâ, îðãàíіçìіâ) íà ïåâíіé äіëÿíöі çåìíîї ïîâåðõíі, ùî ïåðåáóâàþòü ó òіñíіé âçàєìîäії. Ïðèðîäíі êîìïëåêñè ðîçðіçíÿþòüñÿ çà ðîçìіðàìè.

Перевіряємо себе

1. Ùî òàêå ïðèðîäíèé êîìïëåêñ? 2. Íàâåäіòü ïðèêëàä òîãî, ÿê ó ðåçóëüòàòі çìіíè îäíîãî êîìïîíåíòà çìіíþєòüñÿ âåñü ïðèðîäíèé êîìïëåêñ. 3. Ñêëàäіòü ëîãі÷íó ñõåìó çâ’ÿçêіâ îêðåìèõ êîìïîíåíòіâ ïðèðîäíîãî êîìïëåêñó. Íàâåäіòü ïðèêëàäè òàêèõ çâ’ÿçêіâ. 4. Îïèøіòü óñíî ñâîї âðàæåííÿ íà óðîöі: Áóëî öіêàâî… Áóëî âàæêî… Ìåíå çäèâóâàëî… Òåïåð ÿ ìîæó… Дослідіть, як живі організми впливають на інші компоненти природи: склад атмосфери; утворення та руйнування гірських порід; утворення форм рельєфу; склад води в річках, морях, океанах.

219

§ 54. Що таке географічна оболонка Вся природа прагне самозбереження. Цицерон Марк Тулій, давньоримський політичний діяч ► Наведіть приклади самозбереження природи, які підтверджують вислів Цицерона. ► Пригадайте, з яких компонентів складається природний комплекс. Розкажіть про їх взаємозв’язок. ► Наведіть приклади дрібних та великих природних комплексів.

1. Ùî òàêå ãåîãðàôі÷íà îáîëîíêà. Ãåîãðàôі÷íà îáîëîíêà – öå öіëіñíà îáîëîíêà Çåìëі, ùî îõîïëþє íèæíþ ÷àñòèíó àòìîñôåðè, âåðõíþ ÷àñòèíó ëіòîñôåðè, óñþ ãіäðîñôåðó é áіîñôåðó. Ãåîãðàôі÷íà îáîëîíêà íå ìàє ÷іòêî âèçíà÷åíèõ ìåæ, âçàєìîäіÿ ðіçíèõ êîìïîíåíòіâ ó ðіçíèõ ÷àñòèíàõ íàøîї ïëàíåòè íå îäíàêîâà. Ó íіé âіäáóâàєòüñÿ êðóãîîáіã âîäè, óòâîðþþòüñÿ îñàäîâі ãіðñüêі ïîðîäè, ґðóíòè, ôîðìóєòüñÿ ðîñëèííèé і òâàðèííèé ñâіò. Ó ìåæàõ ãåîãðàôі÷íîї îáîëîíêè çàðîäèëîñü і ðîçâèíóëîñÿ æèòòÿ íà Çåìëі, íàéàêòèâíіøå çìіíþєòüñÿ її çîâíіøíіé âèãëÿä. Її ïîòóæíіñòü âіä íèæíüîї ìåæі (ó íàäðàõ ëіòîñôåðè) äî âåðõíüîї (â àòìîñôåðі) íå ïåðåâèùóє 55 êì. Ãîëîâíîþ ðóøіéíîþ ñèëîþ – «äâèãóíîì» óñіõ ïðîöåñіâ ó ãåîãðàôі÷íіé îáîëîíöі – є ñîíÿ÷íà åíåðãіÿ. Ëіòîñôåðà, àòìîñôåðà, ãіäðîñôåðà òà áіîñôåðà – öå êîìïîíåíòè ãåîãðàôі÷íîї îáîëîíêè. Âîíè ôîðìóþòüñÿ é ðîçâèâàþòüñÿ ïіä âïëèâîì і çà ó÷àñòþ ñêëàäîâèõ ÷àñòèí іíøèõ îáîëîíîê. Çîêðåìà, ñêëàäíèêè ëіòîñôåðè çàçíàþòü ðóéíóâàíü ïіä âïëèâîì ïîâіòðÿ, âîäè, äіÿëüíîñòі æèâèõ îðãàíіçìіâ. Àòìîñôåðà íàñè÷óєòüñÿ âîëîãіñòþ ãіäðîñôåðè, çàïèëþєòüñÿ äðіáíèìè ÷àñòî÷êàìè ëіòîñôåðè, ïіäòðèìóє іñíóâàííÿ âñüîãî æèâîãî íà Çåìëі. Æèâі îðãàíіçìè â ïðîöåñі æèòòєäіÿëüíîñòі âèêîðèñòîâóþòü ðåñóðñè ëіòîñôåðè, àòìîñôåðè é ãіäðîñôåðè. Розгляньте малюнок 196 «Приклад взаємодії атмосфери і гідросфери». Зробіть висновок про цілісність географічної оболонки, взаємодію її компонентів.

220

е н с ац і я

Озеро Річка а

Випа Випаровування паро р вуува в нн ння

Опади у вигляді дощу, граду або снігу

аровуванн

п Ви

нд Ко

Випаровування

н Ко

е н с ац і я

Океан

Ґрунтові води

Мал. 196. Приклад взаємодії атмосфери і гідросфери

2. Ùî õàðàêòåðíî äëÿ ãåîãðàôі÷íîї îáîëîíêè. Ãîëîâíèìè îñîáëèâîñòÿìè (çàêîíîìіðíîñòÿìè) ãåîãðàôі÷íîї îáîëîíêè є її öіëіñíіñòü, ðèòìі÷íіñòü òà çîíàëüíіñòü. Ознайомтеся із закономірностями географічної оболонки, наведеними в таблиці 9, і запропонуйте власні приклади проявів ритмічності та зональності.

Òàáëèöÿ 9. ÇÀÊÎÍÎÌІÐÍÎÑÒІ ÃÅÎÃÐÀÔІ×ÍÎЇ ÎÁÎËÎÍÊÈ Закономірність

Сутність

Приклад прояву

Цілісність

Зміна одного компоненту призводить до зміни інших або ж усього природного комплексу

Надмірне вирубування лісів у Карпатах спричиняє більш швидке танення снігу навесні, що призводить до великих руйнівних повеней. Також змінюються ґрунти, тваринний світ та місцевий мікроклімат

Ритмічність

Природні явища та процеси повторюються через певні проміжки часу

Зміна пір року; зміна дня і ночі; сезонні та добові ритми в житті живих організмів

Зональність

Закономірна зміна природних комплексів (окремих компонентів природи) від полюсів до екватора

Зміна природних комплексів від арктичних (антарктичних) пустель до вологих екваторіальних лісів

221

Äëÿ ãåîãðàôі÷íîї îáîëîíêè õàðàêòåðíà àçîíàëüíіñòü – ïîðóøåííÿ çîíàëüíîñòі ïðèðîäíèõ êîìïëåêñіâ, çâàæàþ÷è íà îñîáëèâîñòі ìіñöåâîñòі, çîêðåìà áóäîâó çåìíîї êîðè òà ðåëüєô. Ïðèêëàäîì ìîæå áóòè âèíèêíåííÿ ñîëîí÷àêіâ (ґðóíòіâ ç âåëèêèì óìіñòîì ñîëåé) ó ñòåïàõ àáî ïåðåâàæàííÿ âóëêàíі÷íèõ ґðóíòіâ áіëÿ âóëêàíіâ, çàìіñòü òèïîâèõ ґðóíòіâ öієї ìіñöåâîñòі. 3. Ùî òàêå êîëîîáіã ðå÷îâèí òà åíåðãії. Íà íàøіé ïëàíåòі âñå ïåðåáóâàє â ïîñòіéíîìó ðóñі. Íàâіòü ñêåëі, ÿêі çäàþòüñÿ íåïîðóøíèìè, ç ðîêàìè çàçíàþòü çíà÷íèõ çìіí óíàñëіäîê âèâіòðþâàííÿ òà ïðîöåñіâ, ùî âіäáóâàþòüñÿ â ëіòîñôåðі. Îäíі ðå÷îâèíè ðóéíóþòüñÿ, іíøі íåâïіçíàííî çìіíþþòüñÿ, à äåÿêі çíèêàþòü, óâіéøîâøè äî ñêëàäó æèâèõ îðãàíіçìіâ. Ó ãåîãðàôі÷íіé îáîëîíöі âіäáóâàєòüñÿ êîëîîáіã ðå÷îâèí òà åíåðãії. ßê âàì óæå âіäîìî, çàâäÿêè êîëîîáіãó âîäè â ïðèðîäі âîëîãà ïåðåíîñèòüñÿ íà âåëèêі âіäñòàíі, çâîëîæóєòüñÿ ґðóíò, çìіíþєòüñÿ ìіíåðàëüíèé ñêëàä âîäîéì, âèâіòðþþòüñÿ é óòâîðþþòüñÿ ãіðñüêі ïîðîäè òà ìіíåðàëè. Ðóøієì êîëîîáіãó ðå÷îâèí є ñîíÿ÷íà åíåðãіÿ. Çàâäÿêè çàñâîєííþ åíåðãії Ñîíöÿ òà âóãëåêèñëîãî ãàçó é àçîòó ðîñëèíàìè ïіäòðèìóєòüñÿ ãàçîâà ðіâíîâàãà àòìîñôåðíîãî ïîâіòðÿ. Ó ïðîöåñі ôîòîñèíòåçó âîíè âèäіëÿþòü êèñåíü, ÿêèé âèêîðèñòîâóþòü äëÿ äèõàííÿ òâàðèíè, âèäèõàþ÷è ïðè öüîìó âóãëåêèñëèé ãàç. Òâàðèíè ñïîæèâàþòü ðîñëèííó їæó, äî ñêëàäó ÿêîї âõîäÿòü ðå÷îâèíè, ùî є ïðîäóêòàìè ñïіëüíîї ðîáîòè Ñîíöÿ, âîäè, ìіíåðàëüíèõ ðå÷îâèí ëіòîñôåðè òà ðîñëèí. Íàäàëі ðåøòêè òâàðèííèõ îðãàíіçìіâ, ðîçêëàäàþ÷èñü, ïîâåðòàþòü àòìîñôåðі òà ëіòîñôåðі åëåìåíòè, ÿêі âõîäèëè äî їõíüîãî ñêëàäó, і ñàìі ôîðìóþòü íîâі ìіíåðàëè é ãіðñüêі ïîðîäè. Òàê, íàïðèêëàä, êðåéäà ôîðìóєòüñÿ ç ìіëüÿðäіâ ðåøòîê ïàíöèðіâ ìіêðîñêîïі÷íèõ îðãàíіçìіâ. Ó÷åíі ââàæàþòü, ùî ïîêëàäè áіëüøîñòі ãîðþ÷èõ êîðèñíèõ êîïàëèí – öå ïðîäóêòè æèòòєäіÿëüíîñòі äàâíіõ æèâèõ îðãàíіçìіâ, à îòæå, ñïàëþþ÷è їõ, ëþäèíà âèêîðèñòîâóє «çàêîíñåðâîâàíó» â äàâíі ÷àñè åíåðãіþ Ñîíöÿ é ïîâåðòàє â àòìîñôåðó âóãëåêèñëèé ãàç. У групі доведіть на практиці існування колообігу рідкої речовини та перетворення енергії в природі. Налийте у велику пластмасову посудину небагато води і, накривши поліетиленовою плівкою, поставте її під пряме сонячне проміння. Сонце нагріє воду, вона почне випаровуватися і, підіймаючись угору, збереться на плівці. Потім «випадуть опади» – вода

222

капатиме у склянку і далі знову випаровуватиметься під сонячним промінням.  Наведіть приклади ритмічності в житті рослин і тварин, а також у життєдіяльності людини.

Коротко про головне Ãåîãðàôі÷íà îáîëîíêà – öå öіëіñíà îáîëîíêà Çåìëі, ùî îõîïëþє íèæíþ ÷àñòèíó àòìîñôåðè, âåðõíþ ÷àñòèíó ëіòîñôåðè, óñþ ãіäðîñôåðó é áіîñôåðó. Çàêîíîìіðíîñòÿìè ðîçâèòêó ãåîãðàôі÷íîї îáîëîíêè є її öіëіñíіñòü, ðèòìі÷íіñòü і çîíàëüíіñòü. Äî íàéâàæëèâіøèõ âëàñòèâîñòåé ãåîãðàôі÷íîї îáîëîíêè íàëåæàòü: ïåðåáóâàííÿ ðå÷îâèí ó òðüîõ àãðåãàòíèõ ñòàíàõ; êîëîîáіãè ðå÷îâèí òà åíåðãії; íàÿâíіñòü æèòòÿ.

Перевіряємо себе

1. Íàìàëþéòå ñõåìó: «Ñêëàä ãåîãðàôі÷íîї îáîëîíêè». 2. ßêі êîëîîáіãè ðå÷îâèí âè çíàєòå? 3. Íàâåäіòü ïðèêëàäè ïðîÿâó ðèòìі÷íîñòі â ãåîãðàôі÷íіé îáîëîíöі ç âëàñíîãî æèòòÿ. Íàâіùî òðåáà çíàòè ïðî öþ çàêîíîìіðíіñòü? 4. Ñêëàäіòü ëîãі÷íó ñõåìó âçàєìîçâ’ÿçêіâ ó îáîëîíêàõ Çåìëі (îäíó ïàðó çà âèáîðîì): Ëіòîñôåðà–àòìîñôåðà; Ëіòîñôåðà–ãіäðîñôåðà; Ëіòîñôåðà–áіîñôåðà; Àòìîñôåðà–ãіäðîñôåðà; Àòìîñôåðà– áіîñôåðà; Ãіäðîñôåðà–áіîñôåðà. 5. Çðîáіòü âèñíîâîê: ÷îãî âè íàâ÷èëèñÿ íà óðîöі òà äå çìîæåòå çàñòîñóâàòè öå â æèòòі? Доведіть або спростуйте твердження: «Світовий колообіг води пов’язує всі компоненти географічної оболонки».

§ 55. Які бувають природні комплекси Вивчайте Природу, любіть Природу, тримайтеся поруч з Природою. Це вас ніколи не підведе. Френк Ллойд Райт, американський архітектор-новатор ► Поміркуйте, чому слово «Природа» у вислові з епіграфа написано з великої літери. ► Пригадайте з курсу «Я досліджую світ», що таке природна зона. У якій природній зоні проживаєте ви? ► Які природні зони ви знаєте? Назвіть їх.

1. ßêі є ïðèðîäíі êîìïëåêñè çà ðîçìіðàìè. Ãåîãðàôі÷íà îáîëîíêà ïîäіëÿєòüñÿ íà ìåíøі çà ðîçìіðàìè ïðèðîäíі êîìïëåêñè. Íà Çåìëі іñíóє âåëè÷åçíà êіëüêіñòü ðіçíîìàíіòíèõ 223

ïðèðîäíèõ êîìïëåêñіâ. Âåëèêèìè çà ðîçìіðàìè ïðèðîäíèìè êîìïëåêñàìè є ìàòåðèêè òà îêåàíè, ãіðñüêі ìàñèâè é ðіâíèíè. Ìåíøèìè – ëіñè é ñòåïè, ïóñòåëі. Íåâåëèêèìè ïðèðîäíèìè êîìïëåêñàìè є îêðåìі îçåðà, áîëîòà é ëóêè òîùî. Óñі ðàçîì âîíè óòâîðþþòü ãåîãðàôі÷íó îáîëîíêó Çåìëі. 2. Ùî òàêå øèðîòíà çîíàëüíіñòü. Ùå â ãëèáîêó äàâíèíó ëþäè ïîìіòèëè, ùî ïðèðîäíі óìîâè íà Çåìëі çàêîíîìіðíî çìіíþþòüñÿ ç ïіâíî÷і íà ïіâäåíü. Ó íàïðÿìêó âіä ïîëþñіâ äî åêâàòîðà íà ñóõîäîëі ïîñëіäîâíî ðîçìіùóþòüñÿ ðіçíі ïðèðîäíі çîíè. Êîðèñòóþ÷èñü êàðòîþ ïðèðîäíèõ çîí ñâіòó àòëàñó, íàçâіòü ïðèðîäíі çîíè â ïîðÿäêó їõ çìіíè âіä ïîëþñà äî åêâàòîðà. Розгляньте малюнок 197 «Зміна рослинності на суходолі». Зробіть висновок про особливості поширення рослинності на планеті від екватора до полюса.

Екватор р

Мал. 197. 7 Зміна рослинності на суходолі

224

Ïðèðîäíà çîíà – öå îäèí ç âåëèêèõ ïðèðîäíèõ êîìïëåêñіâ Çåìëі, îñíîâíèì ÷èííèêîì ôîðìóâàííÿ ÿêîãî є êëіìàò, ùî çàêîíîìіðíî çìіíþєòüñÿ âіä åêâàòîðà äî ïîëþñіâ і âіä îêåàíіâ ó ãëèá êîíòèíåíòіâ. Øèðîòíà çîíàëüíіñòü ïðîÿâëÿєòüñÿ òàêîæ ó Ñâіòîâîìó îêåàíі. ßêîþ ìîæå áóòè çàêîíîìіðíіñòü ïîøèðåííÿ ðîñëèí і òâàðèí ó Ñâіòîâîìó îêåàíі? 3. ßê âіäáóâàєòüñÿ çìіíà ïðèðîäíèõ çîí. Òàáëèöÿ 10. ÏÐÈÐÎÄÍІ ÇÎÍÈ Назва природної зони

Особливості

арктична Розміщена в умовах надзвичайно суворого клімату, де (антарктична) майже неможливе існування рослин і формування ґрунтів. Тут є тварини, але їх небагато. Усі вони хижаки, їхнє пустеля життя пов’язане з морем. Тут живуть морські птахи, тюлені, моржі, білі ведмеді та ін. тундра

Зима тут дуже холодна, а літо достатньо тепле для рослин, здебільшого невисоких трав’янистих. Великі стада північних оленів постійно кочують по тундрі в пошуках пасовищ. Є тут і інші травоїдні тварини та гризуни, а також хижаки – песці, білі ведмеді та ін.

лісова зона

Ліси бувають листяними та хвойними. У лісах багато травоїдних тварин і хижаків. Частина з них живе на деревах. Водяться тут зайці, кабани, олені, білки, велика кількість птахів. Наземні хижаки лісів: лисиці, вовки, ведмеді, куниці, соболі.

степова зона

Кліматичні умови тепліші, ніж у лісовій зоні, але тут сухіше. Вологи вже недостатньо для росту дерев. Тут переважають трави. Тварин тут значно менше, ніж у лісах. Вони здебільшого невеликі. Це польові миші, бабаки, ховрахи. Є й хижаки: степова лисиця – корсак і багато хижих птахів. Трапляються в степах і великі тварини.

пустеля

Рослинний і тваринний світ дуже своєрідний. Рослини не мають листя, з поверхні якого могла б випаровуватися волога. У них є довге міцне коріння, що досягає глибоко розміщених підземних вод. Деякі рослини, наприклад кактуси, здатні накопичувати воду в рослинних тканинах. У пустелях живуть ящірки, змії, комахи. Є також великі витривалі тварини, які можуть долати значні відстані в пошуках їжі й води (антилопи, верблюди).

225

Продовження таблиці 9 природної зони

Особливості

савана

У саванах чітко виділяються сухий і дощовий сезони. У трав'яному покриві також переважають злаки (заввишки до 3–5 м). Дерева саван представлені баобабами, евкаліптами, акаціями, пальмами тощо. Тут живе багато різноманітних тварин. Зебри, антилопи, слони та жирафи утворюють великі стада. Водяться леви, леопарди, гієни, антилопи. У савані живе найшвидший хижак планети – гепард, який здатний розвивати швидкість до 100 км/год.

вологий екваторіальний ліс

Ближче до екватора клімат дуже жаркий і вологий. Тут ростуть найбільші дерева, переплетені ліанами. Майже всі тварини живуть на деревах. Це мавпи й різноманітні птахи. Хижаки – великі змії, різні види диких кішок (леопарди, ягуари).

4 Мал. 198. Природні зони

226

Êðіì öèõ ïðèðîäíèõ çîí, âèäіëÿþòü ïåðåõіäíі, ÿêі îá’єäíóþòü îñîáëèâîñòі äåêіëüêîõ ïðèðîäíèõ çîí. Íàïðèêëàä: ëіñîòóíäðà, ëіñîñòåï, íàïіâïóñòåëÿ, òâåðäîëèñòі âі÷íîçåëåíі ëіñè. Визначте, у яких природних зонах могли бути зроблені ці світлини (мал. 198).

4. ßê âіäáóâàєòüñÿ çìіíà ïðèðîäíèõ êîìïëåêñіâ ó ãîðàõ. Ïðèðîäíі çîíè ñïîñòåðіãàþòüñÿ íå òіëüêè íà ðіâíèíàõ. Ó ãîðàõ ñïіââіäíîøåííÿ òåïëà é âîëîãè çìіíþєòüñÿ ç âèñîòîþ: ùî âèùå ïіäіéìàòèñÿ â ãîðè, òî íèæ÷à òåìïåðàòóðà é áіëüøå îïàäіâ. Çìіíà âèñîòíèõ ïîÿñіâ âіä ïіäíіææÿ äî âåðøèíè ãіð âіäáóâàєòüñÿ òàê ñàìî, ÿê ïðèðîäíèõ çîí íà ðіâíèíàõ ó íàïðÿìêó âіä åêâàòîðà äî ïîëþñіâ. Íèæíіé ïîÿñ çàâæäè âіäïîâіäàє çîíі, ó ÿêіé ëåæèòü ïåâíèé ãіðñüêèé ìàñèâ. Ç âèñîòîþ çìіíè òåìïåðàòóðè âіäáóâàþòüñÿ øâèäøå, íіæ íà ðіâíèíàõ; çìіíþєòüñÿ òàêîæ îñâіòëåííÿ, òèñê, êіëüêіñòü îïàäіâ, âîëîãіñòü ïîâі-

òðÿ, ñèëà âіòðó. Âèñîòíі ïîÿñè çàéìàþòü ìåíøó ïëîùó, íіæ ïðèðîäíі çîíè. Íàéâèðàçíіøå âèñîòíà ïîÿñíіñòü âèÿâëÿєòüñÿ â ãîðàõ áіëÿ åêâàòîðà. Òàê, íà øèðîòі åêâàòîðà íà çíà÷íіé âèñîòі ìîæíà ñïîñòåðіãàòè ðîñëèííіñòü, ïîäіáíó äî ðîñëèííîñòі â çîíі òóíäðè. Розгляньте малюнок 199. Зробіть висновок, як висота гір впливає на зміну природних комплексів. Подумайте і запишіть у зошит, чи залежить ця різниця від географічного розміщення гір.

Мал. 199. Зміна рослинності з висотою

Коротко про головне Ïðèðîäíà çîíà – öå îäèí іç âåëèêèõ ïðèðîäíèõ êîìïëåêñіâ Çåìëі, îñíîâíèì ÷èííèêîì ôîðìóâàííÿ ÿêîãî є êëіìàò (ñïіââіäíîøåííÿ òåïëà é âîëîãè). Ó íàïðÿìêó âіä ïîëþñіâ äî åêâàòîðà íà ñóõîäîëі ïîñëіäîâíî ðîçìіùóþòüñÿ ðіçíі ïðèðîäíі çîíè. Çìіíà âèñîòíèõ ïîÿñіâ âіä ïіäíіææÿ äî âåðøèíè ãіð âіäáóâàєòüñÿ â íàïðÿìêó âіä åêâàòîðà äî ïîëþñіâ.

Перевіряємо себе

1. Íàçâіòü ïî äâà ïðèêëàäè ðîñëèí òà äâà ïðèêëàäè òâàðèí, ÿêі є òèïîâèìè äëÿ çîíè ñòåïіâ. 2. Âèêîðèñòàâøè äîäàòêîâі äæåðåëà іíôîðìàöії, îöіíіòü óìîâè ïðîæèâàííÿ ëþäåé ó ðіçíèõ ïðèðîäíèõ çîíàõ. Âêàæіòü, ÿêі âèäè äіÿëüíîñòі є õàðàêòåðíèìè äëÿ æèòåëіâ òóíäðè і òàéãè. 3. Çà êàðòîþ ïðèðîäíèõ çîí Єâðàçії âèçíà÷òå, ÿêі ïðèðîäíі çîíè ïðîñòÿãíóëèñÿ ÷åðåç óâåñü ìàòåðèê, à ÿêі – ïåðåðèâàþòüñÿ? Âèñëîâіòü ñâîþ äóìêó ùîäî ïðè÷èí, ÿêі çóìîâèëè òàêі âіäìіííîñòі. 4. ×îãî íàâ÷èëèñÿ íà óðîöі, äå ìîæíà çàñòîñóâàòè öå â æèòòі?

227

На малюнку 200 зображено дві гірські вершини: Джомолунгма (Еверест) (Гімалаї) і Монблан (Альпи). Використавши карту природних зон Землі, назвіть висотні пояси послідовно від підніжжя до вершини.

Висотні пояси гірських вершин

§ 56. Урок-екскурсія. Чим цікаве природне середовище Під час кожної прогулянки на природі людина отримує набагато більше, ніж те, чого вона прагне. Джон Мюїр, шотландський та американський природоохоронець ► Поясніть, як ви розумієте вислів, що є епіграфом до параграфа. ► Пригадайте правила поведінки людини у природі. Чому їх треба знати і дотримуватися? Правила поведінки у природному середовищі 1. Не топчіть, не зривайте рослини! 2. Не галасуйте в лісі, парку, біля річки, не вмикайте надто голосно музику. 3. Найчистіша і найсмачніша вода – джерельна. Охороняйте джерела! 4. Не залишайте після себе сміття в лісі. Правила поведінки на екскурсії 1. Не відходьте від своєї групи. 2. Не розмовляйте голосно, перебувайте в полі зору дорослих. 3. Слухайте уважно завдання, запитання вчителя. 4. Виконуйте поради вчителя/вчительки.

228

Актуалізація опорних знань. 1. Які види середовища існування живих організмів ви знаєте? 2. Які фактори необхідні для життя рослин і тварин? 3. Наведіть приклади ланцюга живлення, характерного для лісу. Дослідження навколишнього середовища (приклад інструктивних карток). К а р т к а № 1. а) Вивчити склад рослин: кількість ярусів, їхню висоту; б) зробити фото різних видів рослин. К а р т к а № 2. а) Виявити видовий склад тварин (можна зафіксувати сліди їхньої присутності): членистоногі; птахи; гризуни; ссавці; б) зробити фото видового складу тварин. К а р т к а № 3. Виявити пристосованість тварин до життя в лісі. К а р т к а № 4. Виявити пристосованість рослин до факторів неживої природи (світло, волога, температура повітря). Робота в парах або мікрогрупах Завдання кліматологам 1. Виміряти температуру повітря. 2. Визначити середню температуру. 3. Скласти графік ходу температур. 4. Визначити ступінь хмарності (ясно, суцільна, незначна), види хмар. 5. Опади (за наявності). 6. Визначити напрям вітру. Завдання ґрунтознавцям 1. Описати механічний склад ґрунту. 2. У процесі опису лісу назвати характерні особливості ґрунтів. Завдання біологам 1. Зробити опис лісу: тип (хвойний, листяний, мішаний); густота (рідкий, густий, середній); яруси рослинності (деревинний, чагарниковий, трав’янистий). 2. Визначити висоту дерев за тінню. 3. Провести фотографування. Підсумок екскурсії Що цікавого спостерігали під час екскурсії? Як називаються рослини та тварини, яких ви бачили на екскурсії? Поясніть, чому не можна смітити та галасувати в лісі. Поділіться враженнями про екскурсію з рідними. Складіть презентацію «Унікальний природний комплекс своєї місцевості» (ділянка лісу, заплава, водойма, гора, печера тощо).

Перевіряємо себе

1. Äàéòå âèçíà÷åííÿ ïðèðîäíîãî êîìïëåêñó, ÿêå ñêëàäàєòüñÿ ç äâîõ іìåííèêіâ, äâîõ ïðèêìåòíèêіâ òà îäíîãî äієñëîâà, ÿêі âіäîáðàæàþòü õàðàêòåðíі éîãî ðèñè. 2. Äîáåðіòü ïðèêëàäè çàãàäîê, ïðèñëіâ’їâ àáî ïðèêàçîê ïðî ïðèðîäíі îá’єêòè òà ÿâèùà. 3. ßêà îòðèìàíà íà óðîöі іíôîðìàöіÿ äëÿ âàñ є íàéöіêàâіøîþ?

229

§ 57. Як людина охороняє природне середовище Не людина повинна боротися проти ворожої природи, адже саме беззахисна природа стала жертвою людства протягом поколінь. Жак-Ів Кусто, французький дослідник Світового океану ► Чому Жак-Ів Кусто назвав природу жертвою? Відповідь обґрунтуйте. ► Пригадайте приклади негативного впливу людини на природне середовище. ► Що таке Червона книга?

1. ßê ëþäèíà âïëèâàє íà íàâêîëèøíє ñåðåäîâèùå. Óíàñëіäîê ãîñïîäàðñüêîї äіÿëüíîñòі ëþäèíè ïðèðîäíèé ñòàí ãåîãðàôі÷íîї îáîëîíêè çíà÷íî çìіíèâñÿ é ñïîòâîðèâñÿ. Íà ïëàíåòі ìàéæå íå çàëèøèëîñÿ ïðèðîäíèõ êîìïëåêñіâ, íå çìіíåíèõ äіÿëüíіñòþ ëþäèíè. Íåïðîäóìàíå âèêîðèñòàííÿ áàãàòñòâ ïðèðîäè ïðèçâîäèòü äî ïîðóøåííÿ ðіâíîâàãè â ïðèðîäíèõ êîìïëåêñàõ, çíèùåííÿ ðîñëèí і òâàðèí, âîäîéì, ðóéíóâàííÿ ґðóíòîâîãî ïîêðèâó, çàáðóäíåííÿ àòìîñôåðè. Ëèøå ïðè äáàéëèâîìó ñòàâëåííі äî äàðіâ Çåìëі ìîæíà çáåðåãòè êðàñó òà áàãàòñòâî ïðèðîäè äëÿ íàñòóïíèõ ïîêîëіíü. Äëÿ ðàöіîíàëüíîãî òà îùàäëèâîãî âèêîðèñòàííÿ ïðèðîäíèõ áàãàòñòâ ïîòðіáíі ґðóíòîâíі çíàííÿ ïðî âçàєìîçâ’ÿçêè ïðèðîäíèõ êîìïëåêñіâ, ãëèáîêå ðîçóìіííÿ їõíüîї єäíîñòі òà âçàєìîâïëèâіâ. Розгляньте малюнки. Які проблеми вони відображають? Обговоріть одну із проблем, яка, на ваш погляд, є дуже актуальною для України. Що можете зробити ви для її розв’язання?

230

НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЄКТ. Що я можу зробити для збереження природи свого краю Змістові лінії проєкту: Відмовляюсь від поліетиленових пакетів – це екологічно та економно.  Відмовляюсь від використання пластикових пляшок та одноразового посуду.  Я енергоефективний/енергоефективна в побуті.  Обираю найбільш екологічний транспорт.  Економлю ресурс: папір, воду…  Сортую сміття.  Долучаюся до екологічних акцій.

§ 58. Урок-практикум. Дослідження взаємозв’язків у природному комплексі своєї місцевості Äëÿ äîñëіäæåííÿ ìîæíà îáðàòè êіëüêà îá’єêòіâ, ÿêі є íåïîäàëіê. Öå ìîæå áóòè çàïëàâà, ñõèë áåðåãà, ÿð, áàëêà, îçåðî, áîëîòî, ëóêà, äіëÿíêà ëіñó, ìіñüêèé ïàðê, ñêâåð òîùî. Îäíàê, íåçàëåæíî âіä ðіçíîìàíіòíîñòі é êîíòðàñòíîñòі ìіñöåâîñòі, áàæàíî âèêîíàòè îïèñ êіëüêîõ ðіçíèõ êîìïëåêñіâ. Ìîæíà òàêîæ, íàïðèêëàä, äîñëіäèòè îäíó âåëèêó áàëêó, â ÿêіé є ïîìіòíі âіäìіííîñòі â îñîáëèâîñòÿõ êîìïîíåíòіâ, ùî ñôîðìóâàëèñü ó її ðіçíèõ äіëÿíêàõ. Óâàæíî îãëÿíüòå é îïèøіòü îñíîâíі åëåìåíòè ðåëüєôó, ñõàðàêòåðèçóéòå îñîáëèâîñòі êëіìàòó, òèï âîäîéì, ñêëàä òà óìîâè іñíóâàííÿ ðîñëèííîñòі é òâàðèííîãî ñâіòó. Рекомендований план дослідження: 1. Назва природного комплексу. 2. Розміщення (відстань і напрямок відносно вашого населеного пункту, школи). 3. Особливості компонентів (форми рельєфу, гірські породи, ґрунти, тип і багатство рослинності, види тварин). 4. Можливі зміни під впливом людини (як використовуються лісонасадження, орні землі, місця відпочинку тощо). 5. Висновки про причини виявлених особливостей природних компонентів.

Ó âèñíîâêó ïîòðіáíî ïîÿñíèòè âçàєìîâïëèâ êîìïîíåíòіâ (ðåëüєôó – íà õàðàêòåð âîäîéì, âîäîéìè – íà ôîðìóâàííÿ ðåëüєôó), õàðàêòåð æèâëåííÿ âîäîéì, îñîáëèâîñòі ґðóíòîâîãî ïîêðèâó, âèêîðèñòàííÿ åëåìåíòіâ æèâèìè îðãàíіçìàìè.

Перевіряємо себе

1. Äëÿ ÷îãî ïîòðіáíі çíàííÿ ïðî âçàєìîçâ’ÿçêè ïðèðîäíèõ êîìïëåêñіâ? 2. Íàâåäіòü ïðèêëàäè íåâåëèêèõ òåðèòîðіàëüíèõ ïðèðîäíèõ êîìïëåêñіâ ó âàøіé ìіñöåâîñòі. 3. Îöіíіòü ñâîþ ðîáîòó íà óðîöі. Çàêіí÷іòü ðå÷åííÿ: ß ñüîãîäíі äіçíàâñÿ/-ëàñÿ… ß õî÷ó… Ìåíå çàöіêàâèëî… ß ìîæó…

231

Тема 6. Антропосфера § 59. Що таке антропосфера Природа – це не місце для відвідування. Це наш дім. Гарі Снайдер, американський поет, філософ, еколог ► Як ви розумієте слова Гарі Снайдера? ► Пригадайте, що таке навколишнє середовище. ► Наведіть приклади господарської діяльності людини, що впливає на природу.

1. ßê ëþäèíà çìіíþє ãåîãðàôі÷íó îáîëîíêó. Ïîÿâà ëþäèíè íà Çåìëі âèçíà÷èëà ïîäàëüøó іñòîðіþ ðîçâèòêó ãåîãðàôі÷íîї îáîëîíêè. Ïåðâіñíі ëþäè ìàëî âïëèâàëè íà ïðèðîäíå ñåðåäîâèùå. Ç ðîçâèòêîì ñóñïіëüñòâà öåé âïëèâ ïîñòóïîâî çðîñòàâ. Ñïî÷àòêó ëþäè ðîçâîäèëè ñâіéñüêèõ òâàðèí і çàéìàëèñÿ êî÷îâèì ñêîòàðñòâîì, ïîòіì ïåðåéøëè äî çåìëåðîáñòâà. Â іñòîðії âіäîìі òàêі çåìëåðîáíі öèâіëіçàöії, ÿê Ñòàðîäàâíі Єãèïåò, Âàâèëîí, Іíäіÿ, Êèòàé, ÿêі іíòåíñèâíî âèêîðèñòîâóâàëè äîëèíè ðі÷îê Íіëó, Òèãðó, Єâôðàòó, Іíäó, Ãàíãó, Õóàíõå, ùî ìàëè ðîäþ÷і ґðóíòè (ìàë. 201). Тигр

Євфрат

Ніл

Інд

Ганг

Хуанхе

Мал. 201. Долини річок

Ç ðîçâèòêîì ïðîìèñëîâîñòі ëþäèíà àêòèâíî âèêîðèñòîâóє êîðèñíі êîïàëèíè, áóäіâåëüíèé ìàòåðіàë, âîäó, ëіñ òîùî. Ç’ÿâëÿþòüñÿ íîâі, íåâіäîìі ïðèðîäі ðå÷îâèíè (ïëàñòìàñè, ìåòàëåâі ñïëàâè, øòó÷íі âîëîêíà). Êðіì òîãî, ëþäèíà áóäóє 232

ñïîðóäè, äîðîãè, êàíàëè. Óíàñëіäîê ãîñïîäàðñüêîї äіÿëüíîñòі ëþäåé íàêîïè÷óþòüñÿ òîííè ñìіòòÿ òà ïðîìèñëîâèõ âіäõîäіâ, ÿêі çàáðóäíþþòü ïðèðîäíå ñåðåäîâèùå. Ëþäè ñïàëþþòü ìіëüéîíè òîíí âóãіëëÿ, íàôòè, ïðèðîäíîãî ãàçó, ùî ïðèçâîäèòü äî çáіëüøåííÿ êіëüêîñòі âóãëåêèñëîãî ãàçó â àòìîñôåðі. Іç çàïóñêîì êîñìі÷íèõ àïàðàòіâ, âèêîðèñòàííÿì ëіòàêіâ, âèêèäîì îêðåìèõ õіìі÷íèõ ðå÷îâèí, ùî ðóéíóþòü îçîíîâèé øàð, ïîâ’ÿçàíà ïîÿâà îçîíîâèõ äіðîê â àòìîñôåðі. Çàãàëîì ïîðóøóєòüñÿ ïðèðîäíèé êîëîîáіã ðå÷îâèí íà Çåìëі. Ñïîñòåðіãàþòüñÿ çìіíè â êëіìàòі ïëàíåòè (âіí ñòàє òåïëіøèì). Öå ìîæå ñïðè÷èíèòè òàíåííÿ ëüîäіâ Àðêòèêè é Àíòàðêòèäè, çàòîïëåííÿ ïðèìîðñüêèõ íèçîâèí, çìіùåííÿ ìåæ ïðèðîäíèõ çîí, çíèêíåííÿ äåÿêèõ âèäіâ ðîñëèí і òâàðèí òîùî. Ïðîòÿãîì æèòòÿ îäíîãî ïîêîëіííÿ ñòàëî î÷åâèäíèì, ùî ëþäèíà – ãîëîâíà ñèëà â ïåðåòâîðåííі ãåîãðàôі÷íîї îáîëîíêè. 2. Ùî íàçèâàþòü àíòðîïîñôåðîþ. Âіäîìèé óêðàїíñüêèé ó÷åíèé àêàäåìіê Âîëîäèìèð Âåðíàäñüêèé íàçâàâ ëþäñòâî ìîãóòíüîþ ñèëîþ. Àíòðîïîñôåðà (íîîñôåðà) (âіä ãðåö. anthropos – «ëþäèíà» ) – öå ñôåðà æèòòєäіÿëüíîñòі ëþäèíè. Ñàì öåé òåðìіí âіäîáðàæàє іäåþ ðîçâèòêó Çåìëі òà æèòòÿ íà íіé. Íà ìåæі ëіòîñôåðè, ãіäðîñôåðè òà àòìîñôåðè çàðîäèëîñÿ îðãàíі÷íå æèòòÿ, ÿêå ó ïðîöåñі ðîçâèòêó ñêëàëîñÿ ó äâîõ ôîðìàõ: ðîñëèííîãî é òâàðèííîãî ñâіòó (áіîñôåðà). Іñòîðè÷íèé ðîçâèòîê áіîñôåðè çóìîâèâ ïîÿâó ëþäèíè, ÿêà çàâäÿêè çäàòíîñòі äî âèðîáíè÷îї äіÿëüíîñòі óòâîðèëà íàâêîëî ñåáå óíіêàëüíå ñåðåäîâèùå іñíóâàííÿ – àíòðîïîñôåðó. Óòâîðåííÿ àíòðîïîñôåðè õàðàêòåðèçóє ñïіâіñíóâàííÿ ïðèðîäíèõ çàêîíіâ ðîçâèòêó íàâêîëèøíüîãî ñåðåäîâèùà òà ëþäñüêîãî ñóñïіëüñòâà. Âàæëèâèì åòàïîì ðîçâèòêó àíòðîïîñôåðè áóâ ïåðіîä âèíèêíåííÿ ãîñïîäàðñòâà, ÿêèé ñòâîðèâ óìîâè äëÿ ïîÿâè öèâіëіçàöії. Àíòðîïîñôåðà – öå íîâèé ñòàí ðîçâèòêó ãåîãðàôі÷íîї îáîëîíêè, áіîñôåðè, çà ÿêîãî ðîçóìíà ëþäñüêà äіÿëüíіñòü є âèðіøàëüíèì ÷èííèêîì її ðîçâèòêó. Öÿ îáîëîíêà øâèäêî ðîçâèâàєòüñÿ. Ñòіéêèé ñòàí ãåîãðàôі÷íîї îáîëîíêè çáåðіãàâñÿ äåñÿòêè ìіëüéîíіâ ðîêіâ, à íèíі âîíà øâèäêî çìіíþєòüñÿ. 233

Ëþäñòâî íàâ÷èëîñÿ ñòâîðþâàòè øòó÷íó їæó, îäÿã, âèêîðèñòîâóâàòè åíåðãіþ àòîìà, ïіäêîðþâàòè êîñìі÷íèé ïðîñòіð. Ñó÷àñíå ñóñïіëüñòâî â÷åíі íàçèâàþòü іíôîðìàöіéíèì, àáî ñóñïіëüñòâîì çíàíü. Çà ðîçâèòîê ãåîãðàôі÷íîї îáîëîíêè â ìàéáóòíüîìó âіäïîâіäàє ëþäñòâî. Підготуйте інформацію про сучасні зміни в природі Землі внаслідок господарської діяльності людини.

3. ßê ëþäè îõîðîíÿþòü íàâêîëèøíє ñåðåäîâèùå. Îõîðîíà íàâêîëèøíüîãî ñåðåäîâèùà – öå öіëèé êîìïëåêñ çàõîäіâ, ÿêі ñïðÿìîâàíі íà ïіäòðèìàííÿ ïðèðîäè â ñòàíі, ùî âіäïîâіäàє ïîòðåáàì áіîñôåðè é çàáåçïå÷óє çáåðåæåííÿ çäîðîâ’ÿ ëþäèíè. Âçàєìîäіÿ ëþäèíè òà ïðèðîäè îñîáëèâî çàãîñòðèëàñÿ â 60–70-õ pîêàõ XX ñòîëіòòÿ. Òîäі ðіçêî çðîñëè îáñÿãè âèäîáóâàííÿ êîðèñíèõ êîïàëèí, âèðîáíèöòâà ïðîìèñëîâîї òà ñіëüñüêîãîñïîäàðñüêîї ïðîäóêöії, ÷èñåëüíіñòü íàñåëåííÿ ïëàíåòè çáіëüøèëàñÿ ìàéæå âäâі÷і. Ñåðåä ñó÷àñíèõ åêîëîãі÷íèõ ïðîáëåì, ÿêі ïðèðîäà íå â çìîçі ïîáîðîòè ñàìîñòіéíî, є çàáðóäíåííÿ ïîâіòðÿ, âîäè, ґðóíòіâ (ìàë. 202), çíèêíåííÿ Мал. 202. Забруднення планети áàãàòüîõ ðîñëèí і òâàðèí, ðóéíóâàííÿ îçîíîâîãî øàðó àòìîñôåðè, âèðóáóâàííÿ ëіñіâ, ñïóñòåëåííÿ, íàêîïè÷åííÿ â ïðèðîäі ïðîìèñëîâèõ âіäõîäіâ, ïîáóòîâîãî ñìіòòÿ òîùî. Òîæ ëþäñòâî ïîñòàëî ïåðåä ãîñòðîþ ïîòðåáîþ ðîçâ’ÿçàííÿ çàâäàíü îõîðîíè íàâêîëèøíüîãî ñåðåäîâèùà òà çäîðîâ’ÿ ëþäåé. Ó çâ’ÿçêó ç öèì ó áіëüøîñòі êðàїí áóëî ñòâîðåíî ïðèðîäîîõîðîííі îðãàíіçàöії. Ó ñâіòі ïðàöþþòü ìіæíàðîäíі ãðîìàäñüêі é äåðæàâíі îðãàíіçàöії, ùî îïіêóþòüñÿ ïðîáëåìàìè îõîðîíè Ñâіòîâîãî îêåàíó, âîä ñóõîäîëó, àòìîñôåðè, íàäð çåìëі, ðîñëèííîñòі é òâàðèííîãî ñâіòó, êîñìі÷íîãî ïðîñòîðó. Òàêèìè îðãàíіçàöіÿìè є, çîêðåìà, Ìіæíàðîäíèé ñîþç îõîðîíè ïðèðîäè òà ïðèðîäíèõ ðåñóðñіâ, Âñåñâіòíіé ôîíä äèêîї ïðèðîäè, Íàóêîâèé êîìіòåò ç ïðîáëåì íàâêîëèøíüîãî ñåðåäîâèùà. Ó íàøіé äåðæàâі ñòâîðåíî Ìіíіñòåðñòâî çàõèñòó äîâêіëëÿ òà ïðèðîäíèõ ðåñóðñіâ Óêðàїíè. 234

Ïðîãðàìà ç îõîðîíè äîâêіëëÿ ÞÍÅÏ (UNEP United Nations Environment Programme) – ìіæíàðîäíà ïðîãðàìà, ñòâîðåíà Îðãàíіçàöієþ Îá’єäíàíèõ Íàöіé ó 1973 ðîöі. Відвідайте сайт ООН та зробіть висновок з прикладами про діяльність цієї природоохоронної програми. Розробіть правила розумної поведінки людини в природі. Розробіть мініпроєкт з утилізації побутових відходів. З допомогою членів родини визначте зміни, які відбулися в природних комплексах (компонентах) у вашій місцевості через господарську діяльність.

Коротко про головне Âïëèâ äіÿëüíîñòі ëþäèíè íà ïðèðîäó ç ðîçâèòêîì ñóñïіëüñòâà çðîñòàє. Àíòðîïîñôåðà (íîîñôåðà) – öå íîâèé ñòàí ðîçâèòêó ãåîãðàôі÷íîї îáîëîíêè, ó ÿêîìó ëþäñüêà äіÿëüíіñòü є âàæëèâèì ÷èííèêîì її ðîçâèòêó. Ãîñïîäàðñüêà äіÿëüíіñòü ëþäèíè íåãàòèâíî âïëèâàє íà ïðèðîäó.

Перевіряємо себе

1. Íàâåäіòü ïðèêëàäè çìіíè ïðèðîäè ïіä âïëèâîì ãîñïîäàðñüêîї äіÿëüíîñòі ëþäèíè. 2. Ùî òàêå àíòðîïîñôåðà? 3. ×îìó Âîëîäèìèð Âåðíàäñüêèé íàçâàâ ëþäñòâî ìîãóòíüîþ ñèëîþ? 4. Ïіäãîòóéòå âèñòóï ïðî çìіíó ïðèðîäè Çåìëі âíàñëіäîê ãîñïîäàðñüêîї äіÿëüíîñòі ëþäèíè. 5. Ùî òàêå íàâêîëèøíє ñåðåäîâèùå? 6. Íàâåäіòü ïðèêëàäè íåðîçðèâíîãî çâ’ÿçêó êîìïîíåíòіâ íàâêîëèøíüîãî ñåðåäîâèùà. 7. ßêèõ çàõîäіâ óæèâàє ëþäñòâî äëÿ îõîðîíè íàâêîëèøíüîãî ñåðåäîâèùà? 8. Íàâåäіòü ïðèêëàäè íåðàöіîíàëüíîãî âèêîðèñòàííÿ ïðèðîäè ó âàøіé ìіñöåâîñòі. 9. Îïèøіòü óñíî ñâîї âðàæåííÿ íà óðîöі: Áóëî öіêàâî… Áóëî âàæêî… Ìåíå çäèâóâàëî… Òåïåð ÿ ìîæó… Дуже небезпечним для всього живого в океані є потрапляння у воду хімічних речовин. Скидання хімічних відходів у контейнерах не гарантує абсолютної безпеки від забруднення океанської води, оскільки в солоній воді контейнери із часом зазнають руйнувань. Наприклад, металеві контейнери руйнуються в морському середовищі через десять років, бетоновані – упродовж тридцяти років. Якої шкоди може завдати мешканцям океанів таке забруднення?

235

Урок узагальнення до тем: «Біосфера», «Природні комплекси», «Антропосфера» 1. Учені дослідили та обчислили, що для утворення шару ґрунту завтовшки 5 см потрібно близько 1 тисячі років. Скільки тисячоліть потрібно для утворення шару ґрунту завтовшки 50 сантиметрів? Як ви вважаєте, чи достатньо такого шару для нормального розвитку рослин? Відповідь обґрунтуйте. 2. Припустімо, ваші батьки придбали дачу і там є земельна ділянка. Вам потрібно визначити тип ґрунту та покращити його родючість. Як ви розв’яжете цю проблему? 3. Розподіліть перелічені природні комплекси на 2 групи: природні і штучні. Ліс, поле, сад, ставок, савана, озеро, пустеля, лісосмуга, болото, парк, струмок, море, річка, балка. 4. Назвіть штучні природні комплекси, що траплялися на шляху мандрівникам: «Шестикласники вирішили помандрувати околицями свого селища. Вийшовши зі школи, вони пішли через парк дорогою до річки. Маршрут видався нелегким, спочатку вони йшли полем, на якому достигали хліба, а потім вузькою стежкою вийшли на галявину, з якої виднілася гребля. Це місцевий ставок. Гору, що височіла на півдні, діти обрали для наступної мандрівки. Поплававши та відпочивши, учні розгадували кросворди, загадки…» 5. Про яку природну зону йдеться в описі: «Зима холодна, літо тепле. Ґрунти – сірі лісові, чорноземи. Рослинність степова і лісова: дуб, граб, сосна, ковила, типчак, тонконіг, тимофіївка. Тварини: лось, куниця, лісовий кіт, білка, ховрах, їжак, тушканчик, миша»? 6. Тарас Шевченко писав: «Тече вода в синє море, та не витікає…». Чи насправді це так? Про яку властивість географічної оболонки тут ідеться? Чи проявляється ця властивість у вашій місцевості? Наведіть приклад. 7. Існує вислів: «Після кожної темної ночі настає світанок». Про яку закономірність географічної оболонки тут ідеться? Наведіть інші приклади, що підтверджують цю закономірність. 8. Використавши всі запропоновані слова, складіть розповідь про природний комплекс. Клімат, верблюд, спекотний, пересихають, посушливий, тріскає, колючі чагарники, річки, тварини, каміння, пісок, пристосувались, змії, верблюжа колючка, ящірки. Вкажіть назву цього природного комплексу. 9. Опишіть, які ви пропонуєте заходи для збереження рідкісних тварин або рослин (за вибором), поширених у вашій місцевості. Назвіть їх (не менше двох прикладів).

236

Покажчик термінів і понять А Абсолютна висота с. 70 Абсолютна вологість повітря с. 120 Аерофотознімок с. 31 Азимут с. 35 Амплітуда коливань температур с. 104 Антропогенний рельєф с. 93 Антропосфера (ноосфера) с. 233 Астеносфера с. 52 Атлас с. 43 Атмосфера с. 97 Атмосферний тиск с. 108 Атмосферні опади с. 130 Атмосферні явища с. 146 Б Багаторічна мерзлота с. 197 Бентос с. 173 Біологічні ресурси с. 209 Біометеорологія с. 111 Біосфера с. 205 Болото с. 190 В Вивітрювання с. 65 Відносна висота с. 70 Відносна вологість повітря с. 120 Вітер с. 115 Вологість повітря с. 120 Вулкан с. 62 Г Галька с. 168 Гейзер с. 63 Географічна карта с. 33 Географічна оболонка с. 220 Географія с. 5 Геоїд с. 18 Гідронім с. 203 Гідросфера с. 156 Гірські породи с. 87 Глобус с. 18 Гномон с. 15 Гори с. 79 Горизонталі с. 70

Ґ Ґрунт р ру с. 212 Ґрунтовий покрив с. 212 Д Дешифрування с. 32 Джерела інформації 13 Джерело с. 199 Діаграма с. 134 Дніпрові пороги с. 183 Е Ерозія с. 67 Ерозія ґрунтів с. 215 Естуарій с. 182 Ехолот с. 159 З Забруднення атмосферного повітря с. 100 Затока с. 159 Землетруси с. 60 Зеніт с. 23 Зсув с. 68 І Ізобари с. 143 Ізобати с. 162 Ізогієти с. 143 Ізотерми с. 136 Інтенсивність опадів с. 132 К Канали с. 195 Карта ґрунтів с. 213 Клімат с. 140 Кліматичний пояс с. 142 Комфортний стан с. 151 Космічний знімок Землі с. 31 Л Легенда карти с. 45 Лімнологія с. 184 Літосфера с. 55 Літосферні плити с. 55 Льодовик с. 195

237

М Масштаб с. 38 Метеорологія с. 97 Метод спостереження с. 14 Мінерали с. 86 Н Небезпечні метеорологічні явища с. 146 Нектон с. 173 О Озеро с. 184 Опадомір с. 133 Орбіта с. 24 Острів с. 160 П Півострів с. 161 Підстильна поверхня с. 103 Планктон с. 173 План місцевості с. 34 Пори с. 198 Природна зона с. 225 Природні комплекси с. 217 Прогнозування с. 7 Протока с. 160 Р Рекультивація с. 93 Рельєф с. 77

238

Рівнини с. 78 Річище (русло) с. 177 Річка с. 177 Рослинність с. 210 С Синоптична карта с. 138 Смог с. 154 Снігова лінія с. 195 Солоність с. 165 Т Теплові пояси с. 136 Точка роси с. 120 Туман с. 125 У Ультрафіолетові промені с. 153 Ф Фізична карта с. 83 Х Хмари с. 122 Хмарність с. 123 Ш Шкала висот і глибин с. 73

Зміст ВСТУП ...................................................................................................... § 1. Чому необхідно вивчати географію ................................................. § 2. Що допомагає вивчати Землю ......................................................... § 3. Урок-практикум. Як організувати власне спостереження ..............

5 5 9 14

Розділ І. Земля на глобусі й карті Тема 1. Глобус – модель Землі § 4. Яка форма й розміри Землі ............................................................. § 5. Які рухи здійснює наша планета ..................................................... § 6. Урок-практикум. Які бувають глобуси. Що і як позначено на глобусі...................................................................

18 22

Тема 2. Зображення Землі на карті § 7. Які є способи зображення Землі ..................................................... § 8. Чим географічна карта відрізняється від плану місцевості ........... § 9. Які бувають масштаби ...................................................................... § 10. Яку інформацію можна отримати з картографічних джерел ....... § 11. Як легенда карти допомагає нам отримати інформацію ............. § 12. Урок-практикум. Як на планах місцевості й географічних картах визначити напрямки на об’єкти та відстані між ними ............... Розділ ІІ. Оболонки Землі Тема 1. Літосфера § 13. Яку будову має Земля та літосфера ............................................. § 14. Чому рухаються літосферні плити ................................................ § 15. Чому бувають землетруси та відбувається виверження вулканів ............................................................................... § 16. Як зовнішні процеси на Землі формують рельєф ........................ § 17. Як визначають висоту точок місцевості ........................................ § 18. Урок-практикум. Як визначати форми рельєфу ........................... § 19. Яким буває рельєф суходолу і дна океану ................................... § 20. Урок-практикум. Як працювати з фізичними картами .................. § 21. Чим мінерали відрізняються від гірських порід ............................ § 22. Як використовують корисні копалини............................................ Тема 2. Атмосфера § 23. Яку будову має атмосфера ............................................................ § 24. Як нагрівається атмосферне повітря ............................................ § 25. Чому змінюється атмосферний тискк ............................................. § 26. Урок-практикум. Розв’язування задач на визначення температури повітря та атмосферного тиску ........................................ § 27. Як утворюється вітер та яке його значення .................................. § 28. Як вода потрапляє в атмосферу ................................................... § 29. Урок-практикум. Визначення абсолютної і відносної вологості повітря ......................................................................................

27 30 33 38 41 44 47

51 54 59 65 69 74 77 83 86 91 97 101 107 112 113 119 126

239

§ 30. Хто живе у хмарах .......................................................................... § 31. Урок-практикум. Побудова діаграми кількості опадів ................. § 32. Як розподіляється тепло на поверхні Землі ................................. § 33. Чому на Землі різний клімат .......................................................... § 34. Урок-практикум. Клімат своєї місцевості ...................................... § 35. Які атмосферні явища є несприятливими .................................... § 36. Який взаємозв’язок між людиною та атмосферою ...................... Тема 3. Гідросфера § 37. Що таке Світовий океан ................................................................. § 38. Які властивості вод Світового океану ........................................... § 39. Як рухається вода у Світовому океані .......................................... § 40. На які ресурси багатий Світовий океан та як людина використовує ці багатства....................................................................... § 41. Що ми знаємо про життя річки ....................................................... § 42. Як «працюють» і «живляться» річки.............................................. § 43. Як утворюється озеро..................................................................... § 44. Урок-подорож. Озера України........................................................ § 45. Як утворюються болота.................................................................. § 46. Які водойми створила людина. Льодовики та багаторічна мерзлота – це одне й те ж? ................................................................... § 47. Які особливості підземних вод....................................................... § 48. Як людина взаємодіє з гідросферою ............................................ § 49. Урок-екскурсія до місцевої водойми (річки, озера, ставка). Екологічні проблеми водойм своєї місцевості....................................... Тема 4. Біосфера § 50. Що об’єднує біосфера .................................................................... § 51. На які біологічні ресурси багата Земля ......................................... § 52. Чому ґрунт називають «особливим природним тілом» ............... Тема 5. Природні комплекси § 53. У чому проявляється різноманітність природних комплексів...... § 54. Що таке географічна оболонка ...................................................... § 55. Які бувають природні комплекси ................................................... § 56. Урок-екскурсія. Чим цікаве природне середовище ..................... § 57. Як людина охороняє природне середовище ................................ § 58. Урок-практикум. Дослідження взаємозв’язків у природному комплексі своєї місцевості .............................................. Тема 6. Антропосфера § 59. Що таке антропосфера...................................................................

240

129 134 135 139 145 146 150 156 163 167 172 176 180 184 188 190 194 198 200 203 205 209 211 217 220 223 228 230 231 232

Íàâ÷àëüíå âèäàííÿ

ÃІËÜÁÅÐÃ Òåòÿíà Ãåîðãіїâíà ÄÎÂÃÀÍÜ Àíäðіé Іâàíîâè÷ ÑÎÂÅÍÊÎ Âàëåðіé Âîëîäèìèðîâè÷

ÃÅÎÃÐÀÔІß Підручник для 6 класу закладів загальної середньої освіти Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

Продаж заборонено Підручник відповідає Державним санітарним нормам і правилам «Гігієнічні вимоги до друкованої продукції для дітей»

Ðåäàêòîð Àëëà Êðàâ÷åíêî Õóäîæíє îôîðìëåííÿ, êîìï’þòåðíà îáðîáêà іëþñòðàöіé Âàñèëü Ìàðóùèíåöü Êîìï’þòåðíà âåðñòêà Ëþäìèëè Єìåöü Êîðåêòîð Îëåíà Ñèìîíîâà Ó ïіäðó÷íèêó âèêîðèñòàíî іëþñòðàòèâíèé ìàòåðіàë ç âіäêðèòèõ äæåðåë іíòåðíåòó, çîêðåìà ñàéòіâ vecteezy.com, depositphotos.com. Óñі ìàòåðіàëè â ïіäðó÷íèêó âèêîðèñòàíî ç íàâ÷àëüíîþ ìåòîþ âіäïîâіäíî äî çàêîíîäàâñòâà Óêðàїíè ïðî àâòîðñüêå ïðàâî і ñóìіæíі ïðàâà.

Ôîðìàò 70100/16. Óì. äðóê. àðê. 19,5. Îáë.-âèä. àðê. 18,49. Òèðàæ 222 333 ïð. Âèä. № 0008. Çàì. 22-09-2201. ТОВ «Генеза», 01133, Україна, місто Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/7 (літ. В), офіс 404. Свідоцтво суб’єкта видавничої справи серія ДК № 7692 від 24.10 2022. Віддруковано у ТОВ «ПЕТ», вул. Максиміліанівська, 17, м. Харків, 61024, Україна. Свідоцтво суб’єкта видавничої справи серія ДК № 6847 від 19.07.2019.

К.

Пн

УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ Площинні знаки

Лінійні знаки

Позамасштабні знаки

Листяний ліс

Металевий міст. Насип

Церква

Хвойний ліс

Двоколійна залізниця. Станція. Виїмка

Промислове підприємство. Завод

Рідколісся

Шосе

Вітряк

Сад

Лінії електропередач

Аеродром

Кущі та луки

Ґрунтова дорога. Дерев’яний міст

Метеостанція

Мішаний ліс та лісова і польова дороги

Щогла (вишка мобільного зв’язку)

Пд

ð.

âêà Ñî

Садове

125,7

Озеро. Позначка урізку води

î. Ëàçóðíå

ð.

Квартали забудови К.

Âå

ðø

èö

Заболочені землі

Стежка. Криниця

Житлової

Піски

Кар’єр

Нежитлової