ВИПУСК № 146 (2019)
Іноді ми ображаємося, хоча знаємо, що так робити не слід, але все одно ображаємося, особливо на найближчих людей. Ми не замислюємося над тим, що образи – це проблеми і, якщо їх не вирішувати, вони мають властивість накопичуватися. Образа, як насіння, пускає гіркий корінь і дає отруйні плоди. Потім приходять зрада і ненависть. Образи руйнують стосунки в сім’ях, на роботі, в житті. Вони роблять нас неприступними, і ми замикаємося в собі. Образа руйнує нас зсередини. Часто найглибших ран нам завдають близькі люди. Сім’я повинна бути райським місцем, де є любов, розуміння, повага, але, на жаль, буває, що саме у сім’ї нам завдають душевного болю, що стає причиною накопичення образ.
Образа – що це? Образа викликає бажання довести свою правоту. Вона малює у душі страшні візерунки ненависті. Ображений готовий на все, щоб зробити так само боляче іншій людині. Це викликає муки як у кривдника, так і скривдженого. Спочатку – образа, потім – ненависть, потім – злоба, і – злочин, який тепер людина може «виправдати» своїми переконаннями. Знаєте, що найдивніше: скривджений думає, що своєю образою він зашкодить кривдникові. Що робить образа з людиною?
Давайте подумаємо над тим, що робить з людиною ця невелика вада, яка виростає в жахливого монстра.
issuu.com/spasenie
Варто тільки пустити образу в серце – вона накоїть лиха. 1. Калічить душу. Руйнує людину зсередини Так, саме так. Думаєте, що приносите біль іншій людині, але, насправді, калічиться ваша душа. Це нестерпно – ненавидіти іншого. 2. Приносить біль близьким Коли людина замкнута через образу і ненависть, вона приносить нестерпний біль тим, хто її любить. Вона стає жорсткою і непримиренною. 3. Робить егоїстичним Егоїзм – це вигнання Бога з життя. Це відсутність любові. Саме це робить образа. 4. Віддаляє від Бога Це найстрашніше. Без Бога наше життя перетворюється на муки. Самі по собі ми – егоїсти. Де ховається «корінь» образи? Знаєте, яка первинна причина образи? Надмірне самолюбство! Коли ми
ображаємося, душа не просто болить, душа починає злитися, обурюватися, засуджувати, а часом і мстити. Так болить зачеплене самолюбство. Через свою пихатість людина, якщо не в думках, то у серці, ставить себе в центр цього світу. Навколо неї, як навколо центру, «обертаються по орбітах» інші люди. Але у центрі життя християнина повинен бути Господь. Та скривджені не хочуть розлучатися зі своїми інколи неправильними поглядами на життя, і коли хтось «зазіхає» на їхній світогляд, вони відчувають біль, гнів, роздратування – ображаються. Що ж робити? Образа відмежовує нас і від людей, і від Бога. Тому, як тільки ви образилися, дійте: моліться за кривдника. З точки зору людської логіки – це нонсенс, парадокс. Ще апостол Павло зазначав: «Коли нас ганьблять, ми благословляємо; коли нас переслідують, ми терпимо; коли на нас зводять наклепи, ми молимось» (1 Кор. 4:12-13). Ваша душа може протестувати проти такої 2 стор.