Dzvoni Maj 2020

DZVONI

ХРИСТИЯНСКИ ЧАСОПИС / ХРИСТИЯНСЬКИЙ ЧАСОПИС РОК / РІК XXVII · ЧИСЛО 5 (317) · МАЙ / ТРАВЕНЬ 2020 · ISSN 0354-5768 · 100 дин.

МОЛИТВА ДО ВОДИЦОВЕЙ ПРЕЧИСТЕЙ ДЇВИ МАРИЇ

Пречиста Дїво Марийо, Царице нєба и жеми, у часох кед нашо прадїдове були у найвекших потребох, теди ши ше им зявела зоз словами: Я прибижище тих цо ше каю и гришнїкох и обецала ши им же як добра Мац каждому поможеш кед ше будзе находзиц гоч у якей велькей потреби кед Це будзе волац на помоц зоз щирим шерцом и живу виру. Вериме, Мати, же Ти у нєшкайшим чаше иста Мати полна милосердия. Прето приходзиме ґу Тебе, попать на нас милостива Мати: очи нам полни слизох, шерцо обтерховане з больом, а душа придавена зоз жальом. Посануй, посануй нас Мати наша. На тим швеце нє маме нїкого хто би ми могол помогнуц, єдино Тебе, пречиста Дїво Марийо, кед же то Свята Воля Пресвятей Тройци, вибав нас з того велького нєщесца у хторим ше находзиме и зацаруй, Ти могуча Царице, над нашим шерцом же остаток мойого живота бул препровадзени зоз здравим целом и чистим шерцом, у веселим служеню Пресвятей Тройци; на поволанку дзвона Тебе Дїво будземе вично витац, як цо Це дараз витал безтїлесни Архистратиг Гавриїл, а после нашей блаженей шмерци, у вичносци будземе шпивац трократну писню: Свят, свят, свят, Господь саваот. Вовики виков. Аминь.

Духовне заренко

П

ДАРИ СВЯТОГО ДУХА

ред Всеночним, як и пред каждим Бого служеньом на швето Сошествия Святого Духа – Русадля зме клєкли у церкви и зашпивали «Царю небесни». Так зме и после Служби Божей, на клєчаци, модлєли молитви же би Дух Святи зишол на нас як цо зишол на апостолох дзешатого дня после Исусового вознесеня.

А Дух Святи, як нєшка, так и вше теди кед зиходзи на чловека – приноши свойо дари. Праве так як цо ми даваме дари у важних хвилькох у живоце наших приятельох и родзини, на дзень народзеня, винчаня, або на даяке швето. У заходней Европи и Америки, на Крачун и на Вельку Ноц, нєт чловека котрому би його найблїзши нє дали даяки дарунох. Так Дух Святи дава и за нас. Правда, його дари нє обвити з рижнофарбовима паперами и нє завязани зоз машльочками, алє ше улїваю до нас, до нашей души, до нашого живота.

И нєшка нам Дух Святи принєсол свойо дари: дар мудросци, дар розума, совиту, моци, знаня, побожносци и страху Божого. А кед их примеме, глїбоко до души посадзиме, випестуєме, вони принєшу и свойо плоди. А плоди Духа Святого: любов, радосц, мир, сцерпезлївосц, доброта, милосердиє, вира, благосц и умереносц.

О важносци дарох Духа Святого вельо писал апостол Павло. У своїм Посланию ґу Римяном, вон спомина и таки дари як цо то дар пророкованя, служеня, поучованя, поцешеня других, управяня и други. А у Першим посланю ґу Коринтяном спомина и дар лїченя, дар чудотворства, препознаваня духох, дар знаня язикох и дар толкованя язикох. Подобнє пише и у своїм посланю ґу Ефесцом.

maj 2020.

Нєшка ше и на нас, як плодоносни ярнї диждж спущели дари Духа Святого, так потребни за живот чловека, за щешлїви, мирни, хасновити и плодоносни живот. Най нам дар розума укаже важносц и шицких других дарох. О. Риман Миз («Дар мудросци», радио – писма священїка – о.Р.Миз)

DZVONI

3

Рочнїца Епархиї

РОЧНЇЦА ОД СВЯТОЧНОГО ПРЕГЛАШЕНЯ ЕПАРХИЇ СВ. МИКОЛАЯ РУСКИ ЕРЕСТУР

Д

ня,19. мая 2019. року у Руским Керестуре започал урядови живот новопреглашеней Епархиї св. Миколая у катедрали св. оца Миколая зоз читаньом Булли и Архиєрейску Литурґию и интронизацию першого епарха кир Георгия Джуджара. Лутурґию з владиком Георгийом и нунцийом Лучияном Сурияни предводзел кардинал префект Конґреґациї за восточни церкви зоз Риму Леонардо Сандри, а то и перша нащива такого госца у историї. Сослужели владикове з велїх державох. З нагоди рочнїци од святочного преглашеня здогаднєме ше бешеди епарха кир Георгия Джуджара на тот историйни дзень за нашу Церкву.

ПОСТАЛИ ЗМЕ ВИДЛЇВИ ЗНАК ВИРИ, НАДЇЇ И ЛЮБОВИ

(...) Пред 278 роками нашо давни предки охабели желєни лєси и пришли боси по теди босих драгох на тоту ровнїну, а теди пустару, дзе их застал Хрест Господнї. Принєсли вони зоз собу лєм виру и бешеду. Нє могли себе заудмац же єдного дня тота нєвелька гарсточка народу будзе позберана до окремней церковней структури – Епархиї, як дар од Бога за вирносц Господу, и очуванє вири, та церковней културней и обрядовей традициї. Давного 1741. року принєсли зоз собу и икону святого Миколая, и збудовали церкву святого Миколая, перше малу, а познєйше и терашню. Тераз пришол и длуго обчековани дзень, кед Святиши Отец обрацел увагу и указал свою любов и старанє за тоту заєднїцу, и установел нову Епархию зоз єй пастиром, священством и вирнима – Епархию святого Миколая зоз шедзиском Руским Керестуре, дзе перши коренї.

4

DZVONI

У гербу нашей Епархиї маме образ нашого покровителя святого Миколая и три гвиздочки, яки символизую вирних зоз трох церковних зєдинєньох: Ужгородскей, Берестейскей и Румунскей униї. Ту жадам наглашиц, же нова Епархия власна мац шицким єднак. Зоз тим шветочним чином препознаваме Божу присутносц медзи нами и у наших предкох. Божа благодать ше виляла на тото нєвельке стадо, котре после вецей як 200 рокох у заєднїцтве Крижевскей епархиї, котра нас тулєла под свойо кридла, и за цо зме єй щиро подзековни, може ше позберац у окремней церковней заєднїци. Источашнє – то и нови задаток, и початок новей епохи живота у євангелизациї – нависцованю Божого Слова и духовней обнови. З преглашеньом Епархиї постали зме видлїви знак вири, надїї и любови. Господь нам ю подаровал и поволує нас на сотруднїцтво же би зме од тераз завжатше жили виру и шведочели о Його Царстве на жеми. Зоз свидомосцу пребераме задаток закладац ше зоз векшим анґажованьом за наказованє Божого Слова, свидоми нашей слабосци и Божей всемогучносци, бо шицко можеме у тим, котри нам дава сили. Под Хрест Христов, з якима словами почина Булла снованя, кладземе нову Епархию. Най Господь престре свойо милосердиє на вирних новей Епархиї и най их чува и хранї од шицких нєбезпекох, за поштреднїцтвом Пречистей Дїви Мариї и прейґ заступнїцтва нєбесного покровителя Святого Отца Миколая, провадзи по драгох живота и отвори драгу до спашеня. (...) (Зоз слова подзекованя епарха Георгия Джуджара на Архиєрейскей Служби Божей з нагоди святочного преглашеня Епархиї св. о. Миколая, у Руским Керестуре 19.5.2019.) Фото: студио Планчак

travenq 2020

Рочнїци

100 - РОЧНЇЦА ПАРОХИЇ СВ. АРХАНГЕЛА МИХАИЛА У БЕРКАСОВЕ З нагоди стотей рочнїци парохиї Святого архангела Михаила у Беркасове здогадуєме ше парохох котри отримовали духовни живот у тей нашей парохиї. Починаюци од Франи Латковича, Павла Ґвоздановича и Силвестера Саламуна, потим Дюру Гербута, Владимира Мудрия и Томислава Дудаша прейґ Михайла Режака, Владислава Раца и Йозефа Селина та аж и по нєшкайшого пароха Владимира Еделинскового Миколку.

Владислав Рац

Владислав, син Михала и Меланиї нар. Пашо, народзел ше у Руским Керестуре 27. априла 1960. року. Ґимназию закончел у Риме, у Українскей папскей семинариї св. Йосафата. Богословию студирал и закончел у Заґребе. Дня 31. мая 1986. року повинчал ше у Руским Керестуре з Ану Режак. Маю двойо дзеци – Анамарию и Тимотея. За диякона бул пошвецни у Заґребе 6. юлия 1986. року, а за священїка 6. авґуста того истого року у Руским Керестуре. Пошвецал го владика Славомир Микловш. Од того дня, 6. авґуста 1986. року вон бул капелан у Руским Керестуре. Од 15. юния 1998. по 9. децембер 2002. року вон парох у Руским Керестуре. У чаше кед бул парох у

maj 2020.

Руским Керестуре парохиялни дом бул обновени. Истчашнє бул управитель парохиї и у Новим Орахове. Познєйше бул, од 20. априла 2003. до септембра 2004. року, управитель парохиї у Беркасове. Од того датума бул капелан у Коцуре, а 19. децембра 2007. постава парох у Коцуре и тоту длужносц окончує и тераз. Источасно вон водзи парохию у Новим Орахове и парохию у снованю у Бачкей Тополї. Литература: Священїки дакедишнього осиєцкого викарията, о. проф. др Роман Миз, Нови Сад 2016. Фотоґрафия уметнїцкей слики Виславски Михайла (2020.р.).

Запристолна икона – мальована слика Богородици зоз Исусом. Димензиї 80х105 цм. На рамику образа прибита бакарна дещичка зоз надписом: “OFFIZIERKORPS DES J.B. III/8 2015” На спаку образа зоз крейду написане: „GEWIDMET DER KIRCHE BERKASOVO, Offizierkorps des FELD – BAONS III/8, 15.03.1915“

DZVONI

5

Стереотипи

РЕЛИҐИЯ – СТРАХ И ШЛЄБОДА

Кед сом 1978/79. бул року у войски, комунистично-марксистична идеолоґия була вшадзи присутна. Я як бувши семинариста Малей семинариї у Риме (погришно заключели же сом напущел богословию) вше бул на оку як подозриви елемент котрому були забранєни даєдни задлуженя – на пр. - четни евидентичар (так волани чата). И гоч кельо мой капитан то жадал – нє могол ме вжац за свойого сотруднїка у кондзелариї. На концу ме вжали до вояцкого клубу, дзе ме за собу поцагнул єден млади професор - доктор наукох, як потримовку за велї уметнїцки проєкти котри зме, на радосц команданта ґарнизону, з успихом водзели. У медзичаше ше одкрило же знам мальовац, та ми призначели вельки проєкт же бим омальовал наставни (челїчни) табли котри були барз вельки - як и шицко у войски. Же бим пристал, обецали ми трицец днї наградного. Прецо тото пишем? Нє прето же бим ше поносовал. А можем повесц же сом єдино у войски бул ценєти и як чловек и як приятель, та аж и мой труд бул наградзени и одликовани. Та заж лєм, я бул морално-политично нєподобни и зоз тим ше мушело раховац. Бул сом на списку таких. При концу моєй служби у войски, кед сом конєчно мал достац и тоту 30-дньову награду, командирови пришло на розум – чом би ми вони нє дали, место одсуства - висши чин? Оздаль то нїч нє вредзи? И док я бул у дилеми чи нє прилапиц (сиґруно як паноца зоз чином би ме нє поволали на воєни вежби) пришло обгрунтованє: я нє можем достац чин бо сом “релиґийно обтерховани”. Потолковали ми: ти зоз чином будзеш мац 40 особи: кед ци розкажу – одведзеш до сиґурней шмерци 40 особи? Були у праву. Були у праву - же бим нє одведол до шмерци 40 людзох лєм прето же их дахто прекрижел, або же му були потребни жертви пре дацо, або дацо друге. Алє, нє були у праву же сом прето “обтерховани”. Можеме повесц же тоти часи прешли, алє нє правда. Заставу марксизму и надалєй високо ноши социолоґия и психолоґия. Розуми ше нє шицки, алє векшина науковцох. У терашнїм чаше, у изолациї, були ми доступни мас -медиї, то єст – вецей сом обрацал увагу на нїх. У єдним тексту, єдна психолоґа спатрала шицку тоту ситуацию коло корони, а поготов факт же ше людзох през аґресивну бешеду буквално руцело до єдного колективного стану виноватосци и страху. Можем повесц же сом з увагу пречитал єй роздумованє. Та заж лєм, же би потолковала цо то значи буц обтерховани з виноватосцу – гварела: “Найлєгчейше манипуловац зоз чувством виноватосци. Донайпосле, християнство ше засновює на чувству виноватосци, нє ?” Чудуєм ше же наука так високо ценї студиозносц, то єст преучованє вше ознова, а цо ше дотика релиґиї хаснує уж два столїтия исти стереотипи, исти научени напамят заключеня котри аж и лєгко доказац. (Вше будзе людзох котри буду одвитовац таким профилом – алє то нє правда, голєм нє за векшину) Нїкому нє приходзи на розум спатриц и преучиц нє лєм феномен релиґиї алє и вири. Верим же шицки тоти науковци цо ту и там даваю таки приклади обтерхованосци, страху и виноватосци – нє знаю розлику медзи релиґию и виру. Таки твердзеня нам даваю нагоду поставиц сами себе пита-

6

DZVONI

нє: прецо я верим? Яка моя вира? До якого Бога я верим? Кед сом писал дипломску роботу о Карлови Марксови и о його попатрунку на релиґию, похопел сом же до такого Бога до котрого вон нє вери – анї я нє верим. Похопел сом же марксистична критика релиґиї вообще ше анї нє дотхла правого Бога, то єст того Бога цо нам дава, вира, а нє релиґия котра, припознавам, часто полна страху, виноватосци, та аж и поганских обичайох и коякей билей и чарней маґиї. Исус гутори Самарянки: “Вер ми, жено, же приходзи час кед ше нє будзеце кланяц Оцови анї на тей гори, анї у Єрусалиме (...) Алє приходзи час – и тераз є – кед ше правдиви поклонїки буду кланяц Оцови у духу правди” (Йо 4, 20-23). Вира нє вязана за место, за кланянє и приношенє жертвох. Бог за свой храм вибера – чловека. Нє обшеда чловека як диявол котри знїщує його волю и особносц, алє одкрива чловекови його власну прекрасну чловеческу природу котра створена на подобу Божу, то єст на подобу Любови. Так як Исус толковал Самарянки, обичней жени, цо то значи “жива вода”, так гварел и своїм ученїком: “Хто смиядни, най придзе ґу мнє и пиє! Хто вери до мнє, як гвари Писмо`Рики живей води почню чечиц з його утроби`” (Йо 7, 37-38). Чи дахто, котри тото чита, у тим моменту чувствує у себе страх, виноватосц, обтерхованє? Святе Писмо толкує: “А тото гварел о Духу (Святим) котрого мали прияц тоти котри веря до ньго, бо ище нє було Духа, прето же Исус ище нє бул преславени” (Йо 7,39). Можебуц тоти “науково” стереотипи и предрозсудки и маю даякого смисла до того моменту кед Исус, як преславени, посила Духа Святого. Алє после Русадльох – Сошествия Святого Духа – Поцешителя, правдиви вирнїк жиє од Духа, у Духу, и Дух у нїм! Розуми ше, тоти цо твердза же вира побудована на страху и виноватосци, потвердза же ше нїч нє случело зоз Сошествийом Святого Духа – на Русадля. Алє ми, котри гуториме же вериме, цо ми повеме, цо ше случело? Цо ше пременєло? Яки то Дух зишол на ученїкох? То було лєм теди, чи то за нас лєм памятка (швето, спомин), чи то Дух котри зиходзи и нєшка? Упросцим питанє: Жиєме свою виру як обтерхованє, огранїченє шлєбоди, як страх и вину – чи як дзеци Божо котри у шлєбоди, у духу и правди ше отвераю за живу воду же би з їх утроби цекла далєй – ґу шицким ближнїм? Исус дава Святому Духу мено Поцешитель. И додава, пред тим як ше вознєс: “Од того же сом вам гварел (же одходзим ґу тому котри ме послал) з жальом ше наполнєло вашо шерцо. Алє я вам гуторим правду: лєпше за вас же бим пошол. Бо кед нє пойдзем, вец Поцешитель нє придзе ґу вам” (Йо 16,5-7). Кед жиєме у духу и правди, вец жиєме у Духу (Святим). Кед жиєме у обтерхованю, страху и виноватосци, вец лєм жиєме. Алє нє як синове и дзивки Божо. О. Михайло Малацко

travenq 2020

Актуалне

АКТУАЛНОСЦИ У ВСЕЛЕНСКЕЙ ЦЕРКВИ НєМЕЦКИ ВЛАДИКОВЕ ПОД ЧАС 2. ШВЕТОВЕЙ ВОЙНИ

На єдней видео-конференциї 29.4.2020. роздумоване о позициї нємецких католїцких владикох под час Другей шветовей войни. Документи ше зявюю знагоди 75-рочнїци од законченя Другей шветовей войни. З тей нагоди на конференциї за новинарох предсидатель владическей конференциї, владика др Ґеорґ Бецинґ, визначел же велї аспекти тей обширней тематики “Церква и национализем” у медзичаше уж добре вишвицени. Уж децениями вшадзи у Европи 8. май преславює ше як “Дзень щесца и радосци”. Нємци зоз тим шветом длуго мали проблем, но з часом и у Нємецкей тот датум препознати як “дзень ошлєбодзеня”. “И ми були ошлєбодзени од ужасу войни, националистичного терору и масовних забойствох. Праве нєшка нагода за подзековносц за велї политични и дружтвени инициятиви котри ше децениями после войни анґажовали на помиреню народох, як и за мир и правду”. Церква нє шме остац “ускрацена за порученє з историї”. То важи за становиско о владикох под час войни, з котрим ше їх нашлїднїки муша критично зражиц. “То нє будзе исц лєхко, алє о тим нє треба же би зме були цихо”, гвари владика Бецинґ. “Ми знаме же нам улога судийох о наших предходнїкох нє швечи найлєпше. Но, нєт ґенерациї котра ошлєбодзена од судох котри диктує епоха предрозсудзованя.” Заш лєм, мушиме за ґенерациї после нас зохабиц историю зоз котрей мож учиц за терашньосц и будучносц”. Владика др Хайнер Вилмер (Хилдесхайм) представнїк комисиї Justitia et Pax, потолковал же треба мац на розуме нукашнї дистанци спрам националзму и отвореному процивеню, но Католїцка церква у Нємецкей заш лєм була часц воєного дружтва” и правда же ше перспектива велїх владикох под час войни пременєла, бо трапеза власного народу пришла до першого плану, а трапеза других народох вишла з поваги”. Владика Вилмер у тим контексту визначує: “же з тим же ше владикове нє спроцивели систему зоз своїм єднозначним “нє” и же векшина дзвигала елан же би ше витримало, вони на таки способ постали соодвичательни за войну”. Прето єдно цале поглавє того документу намага ше виражиц похопенє тей ситуациї: у котрей владикове нє були критични спрам войни и кед ше уж обачело же цо война длужей тирвала вше векши жвирства вибивали на поверхносц. Владика Вилмер то резимировал у даскелїх важних точкох: 1. Традицийне ученє о леґитимносци державного авторитету и одношеню Церкви и держави; 2. Традицийне ученє о справедлївей войни, 3. Дружтвена прилаплївосц и саморозумлїва присутносц войска у каждодньовим живо-

maj 2020.

це, 4. Одношенє Католїцкей церкви и нємецкей нациї; 5. Началне одруцованє комунизму, з чого ше война спрам Совєтского союзу видзела привидно прилаплїва. Як цо архиви указую, тедишня владическа конференция була знука блокирована: владикове котри отворено стали процив режиму националсоциялистох, нє мали шанси на началну єдногласносци же би на таки способ вплївовали на предстояцого кардинала Адолфа Бертмана, котри Владическу конференцию сцел водзиц у наприяме спрам влади Райху. Др Кристоф Кестерс (Бон), у мено Комисиї за сучасну историю, допольнєл препатрунок историйно наукових виглєдованьох и визначел одлуку нємецких владикох зоз 1965. року написану по обсяжним виглєдованю церковних активносцох у националсоциялизму. Ту цитована и парола минхенского архиєрея Юлиюса Депфнера по котрей ше “Церква нє бої од документох”. Основни питаня и вибор темох уключени до общого историйного дискурсу. Кестерс гвари же найновши виглєдованя указали же нємецки владикове у своєй пастирскей служби намагали “войни дац релиґийни смисел”. Но, тото “традицийне думанє и бешеда о войни страцело ше пред реалносцу националсоциялистичней войни.” Католїцки владикове з тим документом ясно покладаю свою вину у улоги под час националсоциялизму, а дзепоєдни становиска представнїкох после Другей шветовей войни погледую интерпретацию. Тоти слова владикох иду до сериї виявох о Другей шветовей войни и националсоциялним режиму. Так, нєдавно минхенски кардинал Маркс и предсидатель Евангелицких церквох у Нємецкей, Хайнрих Бедфорд-Штром знагоди 75. рочнїци од ошлєбодзеня концентрацийного лагру у Аушвицу наглашели же “християнє колаборовали зоз националсоциялистами, таєли знанє о прешлїдованю Єврейох и аж потримовали власц.” о. Владимир Еделински Миколка

DZVONI

7

Зоз живота

ЖИВОТ У ИЗОЛАЦИЇ

ЗАєДНЇЦКА МОЛИТВА

Зоз зявеньом корона вирусу и уводзеньом мирох изолациї, шицки зме ше чувствовали нєсиґурно, а вистки нас бомбардовали зоз шицких бокох. Нашо дзеци були застарани за нас бо зме у ризичней ґрупи и маме прейґ 65 роки. Нормално, и ми були застарани за нїх. О вирусу ше нїч нє зна, окрем же є опасни и смертельни. Дзе є, як ше мож обрац, шицко було нєпознате. Праве теди сом мала вельки бриґи и зоз бронхиялну астму. Нє виходзела сом з обисца скоро два тижнї, а чекала ме знова изолация. Такой сом себе поставела питанє: Як затримац свойо одношенє зоз Богом, а же бим нє спадла до депресиї? Нє було лєгко, бо нам двойо дзеци у Нємецкей, треце у другей часци жеми. Но, ту була дзивка котра гварела - Мамо, тату, я ту за вас, за шицко цо вам потребне. Тоти слова нам окрипели душу. Кажди дзень зме ше модлєли, читали кратки медитациї и намагали ше жиц Слово живота. Так сом достала одвит - прилап терашню хвильку и добре жий Божу волю у терашнєй хвильки. Супруг и я направели нови розпорядок през дзень. Штредок дня, на 15 годзин, бул у провадзеню Служби Божей на телевизиї. Зоз медитацию сом поряднє модлєла и Ружанєц – сама. Порадзели зме ше зоз мужом же под час изолациї попораїме шицко цо зме през телї роки нє сцигли - пойд, пиньвицу, домашню библиотеку, албуми зоз фотоґрафиями. Скорей зме стредами мали пробу парохийного хору. Понеже зме ше нє могли стретац, каждей стреди сом хористом посилала духовни думки. И вони ше находзели у изолациї и преживйовали чежки хвильки. Була им потребна духовна помоц, найбаржей пре осаменосц хтора им найчежше спадла. И супруг член хору, та сом му предложела же бизме ше вєдно модлєли за шицких котри ше находза у чежких ситуацийох. Пристал! Теди зме перши вєдно модлєли Ружанєц, таїнства шветла. Супруг кеди - нєкеди модлєл по даєдну дзешатку, найчастейше у церкви пред Службу Божу. Алє нїґда у фамелиї! Чувствовали зме ше як кед бизме були ознова повинчани. За мнє то бул длуго обчековани момент, вельке искуство медзисобного дарованя, Марийово облапенє! Т. З.Б.

8

DZVONI

ПЕРИОД ЛАСКОХ

Школа ми одбера коло 10-12 годзини дньово, алє тиж так мам и тельо нагоди любиц. Мам коло 200 школярох, алє векшину їх родичох сом нє познала. Тераз каждодньово комоникуєме. Так мам нагоду ошмелїц, поцешиц, помогнуц... Дєдни колеґинї маю потребу наволац, опитац ше дацо... Вечаром ище останє часу наволац мили особи з котрим ше нє так часто чуєм. Вноци сом бешедовала зоз супругом моєй найблїзшей пайташки зоз школских дньох. Мац му нєрухома и лєжи у доме за старих, а супруга хора од алцхаймеровей хороти. Дзеци жию далєй зоз своїма фамелиями и барз му чежко. Вецей раз ми дзековал на поволанки и гварел же сом го наисце обрадовала. Вельку часц поживи котру сом купела на початку кризи, нє знаюци цо нас чека, однєсла сом фамелиї котра мала двойо дзеци и були без приходох. У тим периодзе сцигуєм и вецей ше модлїц, читац и покус ше рекреировац у дворе. Чувствуєм же тот период преполни ласкох у котрим мам нагоду шац, а цо, дзе и кеди вирошнє - нє мойо знац. Б. А.

ДЇЛА МИЛОСЕРДИЯ

У ситуациї кед нам було огранїчене рушанє, вецей зме нє нє могли жиц так як зме звикли. Теди сом ше почала вецей модлїц и медитовац. Кажди дзень сом провадзела Служби Божо на телевизиї, а и у фамелиї зме ше почали вецей модлїц. Наша старша сушеда хронїчни хоротнїк и понукла сом ше єй же пойдзем за ню покуповац у предавальнї. Барз ше зрадовала и гварела же єй шестра, котра єй иншак шицко покончи, тераз нє ту. Принєсла сом єй шицко цо єй було потребне и дакус зме поприповедали. Жиє сама и бешеда єй вельо значи. Наволала сом ище єдну панї котру сом стретала на духовних стретнуцох. Нє требало єй нїч, алє ми була подзековна же сом ше здогадла на ню. Оправела сом и принтер, та сом послала Слово живота своїм познатим хтори нє маю интернет. М. К.

travenq 2020

Слово за живот

„ВИ УЖ ЧИСТИ ПРЕ СЛОВО КОТРЕ СОМ ВАМ ГВАРЕЛ.“ (ЙО 15,3)

П

осле Тайней вечери з апостолами, Исус вишол и пошол на Маслинску гору. Зоз нїм були и Єденацме. Юда Искариотски уж пошол и пошвидко го зрадзи. То драматична и святочна хвилька. Исус трима длугу, одпитуюцу бешеду; жада своїм ученїком дац важни упутства, придац им слова хтори нє шму забуц. Його апостоли Жиди хтори познаю Святе Писмо и Вон их здогаднул на добре познату слику чокоту грозна - у святих кнїжкох вон представя жидовски народ хтори ма окремне Боже старанє, а Вон дзбали и искусни винїцар. Исус тераз бешедує о себе як о чокоту грозна хтори його ученїком преноши животну силу Оцовей любови. Вони ше прето насампредз маю старац же би остали зоз нїм зєдинєни.

„Ви уж чисти пре слово котре сом вам гварел.“

Єден од способох же бизме остали зєдинєни з Исусом то прилапйованє Його Слова. Слово оможлївює Богови же би вошол до нашого шерца и очисцел го од еґоизму и же би було порихтане приношиц обилни и квалитетни плоди. Оцец нас люби и зна лєпше од нас як можеме постац складни и шлєбодни и так крачац без терхи наших навязаносцох од хторих нє маме хасну, без терхи погришних одлукох, усиловного глєданя хасну за себе, илузиї же шицко и каждого можеме тримац под контролу. У нашим шерцу єст и позитивни намаганя и плани, алє вони можу завжац место хторе за Бога и прето оставаме без елану за живот по Евангелиї. Прето Вон уходзи до нашого живота прейґ рижних околносцох,

maj 2020.

допущує и боляци искуства, алє за нїма вше стої Його попатрунок любови. То смачни плоди хтори Евангелия обецує тим хтори ше препуща Божей любови, полноти радосци. То окремна радосц хтора квитнє аж и там дзе єст слизи и наполнює шерцо, вилїва шицко на цо наидзе. То часточка воскресеня.

„Ви уж чисти пре слово котре сом вам гварел.“

Кед жиєме Слово, вец можеме висц зоз нас самих и з любову стретац братох, насампредз найблїзших: у наших городох, у наших фамелийох, у каждим животним штредку. Тото приятельство постанє мрежа позитивних одношеньох з цильом же би ше сполнєли заповиди медзисобней любови хтора будує братство. Кяра Лубик о тим виреченю з Йоановей Евангелиї написала: „Як жиц же би и ми заслужели похвалу од Исуса? Применьовац до живота кажде Боже слово, кармиц ше зоз

нїм у каждей хвильки и од свойого живота зробиц єдно дїло нєпреривней реевангелизациї. Шицко тото же бизме на концу мали исти Исусово думки и чувства, же бизме повторели Його присутносц у швеце, же бизме указали дружтву, хторе часто пада до гриху и зла, тоту Божу чистоту и транспарентносц хтору дарує Евангелия. У цеку того мешаца, кед то можлїве (тє. кед и други дзеля нашо прешвеченя), намагайме ше на окремни способ применїц до живота тото Слово хторе виражує заповид взаїмней любови. За евангелисту Йоана насправди иснує вяза медзи Христовим словом и нову заповид. По його думаню праве ше у взаїмней любови жиє по Слове цо резултує пречисцованє, святосц, живот без гриху, обилни плоди, блїзкосц з Богом. Изоловани поєдинєц ше нє може длуго одуперац потребом швета, док у медзисобней любови найдзе здрави амбиєнт хтори може охранїц його автентични, християнски живот. “ Летиция Маґри

DZVONI

9

Дожица

ПОУКИ ЗОЗ КАРАНТИНУ СРИМСКИ ДОЖИЦА

Як и векшина людзох, окреме тоти цо маю прейґ 65 роки, так ше и я ше нашол у карантину пре пандемию Ковид - 19. Кед чловек останє як Робинзон Крусо на пустим острове, аж теди видзи же ше нє лєгко знайсц у до тераз нїґда подобней ситуациї. Алє, и у такей ситуациї мож дацо позитивне научиц. Так у моїм случаю карантин ми помогнул видзиц велї позитивни, алє и тоти неґативни ствари, окреме у медзилюдских одношеньох. Як и вше, початок найчежши. Гоч сом вирним потолковал же нє час за нащивйованє парохиї, вони и далєй приходзели. Нє було анї асепсолу, анї рукавици, та сом бул дакус нєсиґурни як ше справовац. А вирни як вирни - вони би ше и споведац, и украшовац церкву за кажду нєдзелю и швето, а окреме за Паску. Требало вельо того поробиц у церкви, а паноцец нє може нє похвалїц тих котри, як младша екипа, першираз превжали «штафету» од старших и годзинами робели и пораєли у церкви. Позитивне було тото же зме ше такой орґанизовали уж од 19. Марца, кед престали Богослуженя зоз народом. Написал сом коло 60 писма зоз молитву «Духовней Причасци» и Молитву до Мариї по українски, руски и сербски. У писму сом написал же будзем кажде рано на 8 годзин служиц Службу, а после пацерки а їх сом замодлєл же би ше теди приключели до молитви у своїх домох. Цикаво як ше людзе явяли и приповедали кельо им то значи, а младши у тот час ходзели до церкви та ше вєдно зо мну модлєли и примали Святи Тайни. То було под час препорученя же би церкви були отворени. Друге позитивне же зме по першираз почали преношиц прейґ фейсбука «Коломийки» Службу Божу и

10

DZVONI

Вирни у Сримскей Митровици ше нєпреривно модлєли пред Покровом Богородици за преставанє пандемиї ковид 19 од 19. марца як дома, так и у церкви.

шицки Богослуженя аж по Молебен у маю. Шицко тото провадзели числени нє лєм митровецки, алє и други вирни ширцом швета. Мали зме чувство окремного заєднїцтва з вирнима зоз Риму, Торонту, Чикаґу, алє и зоз наших парохийох - з Беоґраду, Инджиї, Нового Саду.... Треце позитивне цо вишло то було стварянє парохиялней ґрупи св. Кирила и Методия у Беоґрадзе. То оможлївело и мнє, и шицким другим, буц у контакту. Окремне було кед зме преношели пошвецанє Паски, а вони ше директно уключовали и источасно пошвецовали паску у своїх домох. То була окремна историйна хвилька. Штварте, то правдиве християнске чувство и старанє єдни о других. Нїґда тельо помоци нє сциговало як у тим чаше - нє лєм з Митровици и Латярку, алє и од вирних з Беоґраду та и зоз иножемства, цо нє було лєгко превжац. Векшина так реаґовала –

«Знаме оче же нєт Служби, нєт дзвончка, та вам треба помогнуц...» Солидарносц ше указала и у екуменским смислу. Явяли ми ше на телефон нє лєм младши парохиянє, алє ми помоц понукли и двоме православни - єден богослов, а други предсидатель церковного одбору у сербскей Церкви. Но, тото цо ми найбаржей хибело у тим карантину то порада у конкретних пасторалних поцагох котри ше меняли скоро кажди дзень. Рахуюци на ґрупу Духовенства - нажаль, мало хто ше явял кед ме требало посовитовац. Окреме кед внєдзелю, 3. мая, була утаргнута полицийна годзина и вирни ше ми питали кельо можу присц до церкви, з оглядом же у нас ище вше було актуалне остатнє упутство «Служеня без народу». Та вец так, знаходз ше як знаш, а вирни пришли до церкви и зажадали ше и споведац и причащац...Та вец цо робиц? Одбиц их? Прилапиц их? Мал сом и єдну шмишну ситуацию кед сом мушел оштро реаґовац. То було кед вирни дали на парастос, пришли до церкви у векшим чишлє и цо робиц? И то зме якошик покончели, алє найцикавше було кед мой помоцнїк почал дзвонїц на шицок глас под час парастосу, та сом ше лєдво на ньго докричал най престанє, бо «Богослуженє без народу», а ми дзвонїме на 11 годзин роботни дзень. Но та було ище вельо того, алє озда зме шицки похопели же буц повязани медзи собу то тото богатство котре нам даровал Исус на Тайней вечери, кед нам дал СВОЮ и НОВУ ЗАПОВИД медзисобней любови и ЄДНОСЦИ по котрей Вон, Воскреснути, може буц вше присутни зоз нами та гоч зме и у карантину. О. Владислав Варґа

travenq 2020

БЕЗИНТЕРЕСНА ЛЮБОВ

(...) Цо повязує Осифа з Ариматеї и жени мироносици? Повязує их любов. Вони шицко страцели и нє мали до чого вериц бо Исус умар, алє их порушовала любов спрам Христа. У тим шоку вони нє мали надїю же Исус воскрешнє. За нас то велька поука бо и ми часто у своїм живоце преходзиме през исти таки искуства и спокуси. Кед шицко добре идзе, лєгко вериц. Алє, приду бриґи, розчарованя, смуток, нєзаинтересованосц, рижни стани души и цела. Теди приходзи до вираженя наша вирносц у вири, витирвалосц. Гоч шицки пойду, гоч ше з нас буду шмеяц, гоч нам буду грожиц ... чи зме и теди готови остац на боку Господа? Кед у таких условийох зачуваме виру, теди можеме повесц же на правдиви способ вериме до Господа Исуса Христа. Кед зме осамени у своєй вири, кед зме розчаровани, жалосни, кед жиєме у вири, а видзиме же други лєгчейше жию, можеме подумац – нацо вериц. Кед видзиме же нашо намаганя нє принєсли плоди и припознаня, здогаднїме ше Осифа з Ариматеї и женох мироносицох. Бог вше вирни тому котри йому вирни и попри того же муши прейсц чежки проби своєй вири. Як гвари Господ – хто витрима до конца, тот будзе спашени. (...) О. М. Малацко (зоз казанї у Катедралней церкви, 26. 4. 2020.)

maj 2020.

Вира

МАРИЯ – МАЦ ЦЕРКВИ

А стали при Исусовим хресту Його мац и шестра Його мацери Мария Клеопова и Мария Маґдалена. Кед Исус збачел мацер и ученїка цо стал при нєй, котрого Вон любел, гвари мацери: «Жено, ниа – твой син!» Потим гвари ученїкови: «Ниа – твоя мац!» И од того часу вжал ю ученїк за свою. (Йо19, 25 - 27) Универзалне мацеринство Дїви Мариї то дар з нєба. Без нєй бизме були широти. Три факти потвердзую же Мария як Мац Церкви наша заєднїцка Мац. Перше: Народзела Исуса – чловека и Бога, прето ю воламе Божа Мати. Понеже Исус глава мистичного цела – Церкви, вона Мац цалей Церкви. Друге: Зоз своїм прикладним животом, до конца була «полна благодати» (Лк1,28) Прето є совершени приклад вири и любови за шицких людзох, цо значи – Мац швета. Треце: Сотрудзовала зоз Христом у дїлу одкупеня швета, прето ше наволує Мати благодатї . От′же, у християнстве зме охранєни од того же бизме були широти, бо на нєбе маме Бога Оца, медзи нами, у Пресвятей Тайни Євхаристиї остал Син Божи, Исус Христос, а маме и Мацер котра нас чува. Исусова и наша Мац – Мац цалей Церкви. Прето - радуйме ше, славме Бога и будзме подзековни за святу Тайну Кресценя, прейґ котрей маме можлївосц припадац Божей заєднїци. Шестри Служебнїци СНДМ

DZVONI

11

Каритас РУСКИ КЕРЕСТУР

КАРИТАС ПРИРИХТАЛ 30 ПАКЕТИ

Каритас парохиї св. оца Миколая пририхтал 30 пакети у котрих хемийни средства за особну гиґиєну, а наменєни су фамелийом у потреби у Керестуре и двом у Кули. Патрело ше же би помоц достали тоти котри по других критерийох помоц нє достали од держави, лєбо других орґанизацийох, або маю мали приманя. Волонтере Каритасу порозношели пакети, а финансовал их парохийни керестурски Каритас.

М.Афич

12

DZVONI

СРИМСКА МИТРОВИЦА

ПАРОХИЯЛНИ КАРИТАС ПОДЗЕЛєЛ ПОМОЦ

Парохиялни каритас у Сримскей Митровици од 27. априла по 4. май дзелєл пакети помоци. Так у Латярку, Старей Бинґули, Митровици, Руми и Ириґу помоц достґали дванац фамелиї. До акциї ше уключели шесцеро волонтере: Александер Ляхович, Марина Канюґа, Неґован Пелич, Ярослав Варґа, Емил Мельник и Ана Ляхович. Вони однєсли помоц у поживи у вредносци коло 3.000 динари по пакету. Помоц прияли три мацери (хтори ше сами стараю за свойо дзеци), особи хтори чежкого здравственого станя, медзи хтори и 99 – рочна особа без приманьох, и два старши жени котри жию сами зоз минималну пензию. Векшина з нїх нє була уключена до помоци хтори обезпечела держава, та за нїх то була велька помоц и поцешенє же су нє сами, же хтошка на нїх дума. До акциї помоци ше окрем парохиянох уключели и донаторе зоз власнима средствами. О.В.В.

travenq 2020

Храмово швета КИРБАЙ У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ

РОБИЦ ДОБРЕ – ЯК И МИКОЛАЙ

У Парохиї св. оца Миколая 9. мая, преславене храмове швето нашей катедралней церкви – Кирбай. Того року є преславени нєзвичайно, тє. Служба Божа отримана зоз применьованьом мирох защити пре епидемию Ковид 19. Кирбайску Службу Божу предводзел домашнї парох о. Михайло Малацко, а сослужели капелан керестурски и парох индїйски о. Михайло Шанта, як и священїки зоз сушедней Кули о. Дамян Кича ЧСВВ и о. Платон Салак ЧСВВ, парох новосадски о. Юлиян Рац, бачински о. Дарко Рац и беркасовски о. Владимир Еделински Миколка. Церква була отворена та под строгима мирами защити присутне було коло 60 вирних, док векшина Службу провадзели прейґ Фейсбук боку катедрали.

Парох Малацко потолковал нєзвичайну ситуацию и безпечносци мири нашей Влади хторих ше муши притримовац док ше иншак нє одредзи. Вон у казанї здогаднул на живот св. Миколая и поволал шицких шлїдзиц його добри дїла хтори робел покрадзме и нє чекаюци подзекованє. Гоч того року славиме на якиш оголєни способ, ми праве през оголєни Исусов криж спознали хто наш Оцец и цо нашо спашенє. Кед патриме и на живот св. Миколая, теди чежко було буц християн и владика, та кед и його оголїме як Исуса на крижу, видзиме же св. Миколай чловек хтори нам дал шведоченє глїбокей вири. Од нього можеме научиц же добро ма вредносц саме по себе, бо вон добре робел покрадзме. Научме од нього помагац, без гордосци, и гоч нам нїхто и нє припозна, анї нє подзекує за тото, анї нє похвалї, або нас и осудзи. Таку шмелосц робиц добро маме ше научиц од св. Миколая хтори шицко робел лєм пре любов до Бога и Исуса Христа – визначел о. Малацко. Апостол читал домашнї дзияк Янко Виславски, хтори предводзел и шпиванє, а преношенє Служби на Фейсбуку, як и каждей нєдзелї оможлївел Тихомир Фейди.

М.А. («Р.слово»)

maj 2020.

БЕОҐРАД

КИРБАЙ У ЗНАКУ 90 – РОЧНЇЦИ ПАРОХИЇ

Вирни беоґрадскей парохиї Кирила и Методия ше 23. мая ше зишли на Богослуженє по першираз од позарядового стану пре корона вирус. То була источашнє и кирбайска Служба Божа зоз котру того року починаю означовац 90 - рочнїцу од снованя парохиї. Зоз домашнїм парохом, о. Владиславом Варґом сослужел и дон Александар Ковачевич, ґенерални викар беоґрадского надвладичества и парох церкви Христа Царя, (дзе ше вирни преселєли од прешлого року). Апостол читал богослов Ярослав Варґа, а коцурски паноцец Данил Задрепко наказовал на три язикох.

У своєй казанї о. Задрепко бешедовал о Кирилови и Методийови, историї беоґрадсей парохиї и подзековал вирним на їх витирвалосци у очуваню свойого вирского и националного идентитету. Буц християн то значи подаровац себе другим бо и Кирил и Методий то пошведочели зоз своїм животом так же шицко зохабели пре других – наглашел о. Задрепко - и св. Авґустин подаровал самого себе зоз свою науку ближнїм та пошведочел же найвисши ступень вири - придац ше Богови, же бишицки були єдно. Прето кед сцеме жиц у заєднїцтве, мушиме ше даровац єдни другим и на тот способ шведочиц Христа. На концу ше вирним приключел и повинчовал ювилей и кирбай надвладика и митрополит Станислав Хочевар. Вон наглашел вельку улогу нашей Церкви у беоґрадскей метрополи, єй екуменску димензию котру приноши у своїм шведоченю и присутносци у Католїцкей церкви. После многолїтствия присутни ше дружели на своїм традицийним аґапею, цо окреме повязує розошатих парохиянох Руснацох и Українцох у тим милионским городзе. Гоч велї нє могли присц пре роботу або пре обаванє и мири котри ище на моци, посходзело ше красне чицло вирних. Пришли аж и зоз Добановцох, а тройо у своєй дзевятей децениї живота. То шведочи о їх геройстве и духовней потреби присц до своєй церкви и до своєй заєднїци. Упечаток векшини вирних бул - Було нам прекрашнє на кирбаю, наполнєли зме нашо духовни батериї. Дзекуєме Господу Богу на шицким. Шпиванє було прекрасне и аґапе на отвореним у дворе парохиї. Дзекуєме надвладикови Хочеварови же нас обишол и духовно потримал як духовни пастир. Дзекуєме домашньому парохови Ковачевичови, сакристанки Мирели и єй дзивки, нашим паноцом.... Справди зме ше зажадали єдни других после телього часу! Олґица Радович Лендєр

DZVONI

13

Преглїбйованя

ШЛЇДОМ ИСУСОВИМ

ВИЗДРАВЕНє ОДНЯТОГО

Зоз Евангелиї од Матея ( 9, 1-8); подобни тексти у Евангелиї од Марка (2, 1-12) и Евангеиї од Луки (5, 17-26)

И вошол [Исус] до ладьочки, превез ше на други бок и пришол до свойого городу. И, ниа, нєсли ґу ньому однятого цо лєжал на носилкох. И кед Исус видзел їх виру, гварел однятому: Сину, тримай ше, одпущую ци ше грихи. И, ниа, даєдни спомедзи кнїжнїкох гварели у себе: Тот хулї на Бога! А Исус, видзаци їх думки, гварел: Прецо думаце зло у шерцох ваших? Цо лєгчейше повесц: ’Одпущую ци ше грихи’, чи повесц: ’Стань и ходз’? Алє же бисце знали же Син Чловечески ма власц на жеми одпущовац грихи. И вец гвари однятому: Стань, вежнї свойо носилки и идз до дому свойого. И станул и пошол до дому свойого. Видзаци тото, множество ше злєкло и славело Бога котри дал таку власц людзом.

БУДЗМЕ ЯК МАРИЯ

Свята Церква почитовала Божу Мацер од перших викох християнства. Зоз єй одвитом: «Гей!» на вистку архангела Гавриїла же постанє Божа Мац, започина християнство. Архангел ю привитал зоз словами: «Радуй ше, благодатна, Господь з тобу!». И Єлисавета єй указала почитованє, як и апостоли док ше вєдно з ню модлєли кед обчековали Святого Духа. Тото почитованє ше пренєсло на шицких вирних. Прето и ми, дзеци истей Церкви, преславюйме Марию зоз вельким почитованьом и любову. Справуйме ше так же би особи котри нас стретаю пожадали так жиц, любиц и славиц Бога як Мария. Намагайме ше вецей роздумовац о єй чеснотох док модлїме Молебен лєбо пацерки. Каждого дня зробме єдне добре дїло на Єй чесц. Можебуц то будзе малючке дїло, алє з любову спрам наших блїжних. Од самого рана можеме пошвециц цали свой дзень Мариї. Шицко цо живот принєше у тим дню, як рика живота, старайме ше прилапиц так як би то зробела Мария. Мария то наша добра Мац хтора ше зоз вельку любову стара за кажде свойо дзецко. Шестри Служебнїци СНДМ Фото: М. Шовш

СВЯТЕ ПИСМО Нови завит (по руски) 2019.

14

DZVONI

travenq 2020

ТЕОЛОҐИЯ ЗА КАЖДОГО

B O G O S L O V S K A D U M KA

2 4 5 – 2 0 2 0 П р и л о г х р и с т и я н с к о м у ч а с о п и с у „ Д З ВО Н И ” Уш о р ю є р ед а к ц и я „ Д З ВО Н ОХ ” ; Ред а к то р : о м р М и ха й л о М а л а ц к о

ФАМЕЛИЯ

AMORIS LАETITIA (Нїжносц любови)

Папово постсинодалне апостолске писмо 32 часц

ЛЮБОВ У ФАМЕЛИЇ (22) (предлуженє)

Фамелийни живот як основа за дозрету особносц

Н

єшка, у тим общим конченю, беганю, нє сцигованю покончиц, живот ше претворел до смутного преживйованя. До того шицкого ше умишала и технолоґия котра пошвидшала живот, алє го и оддалєла од самого чловека. У такей атмосфери родичом ше чежко знайсц, а скоро нєможлїве им научиц свойо дзеци же би знали дакеди стануц, роздумац, причекац же би даяка думка або ситуация дозрела. Нєшка дзеци и млади реаґую на першу информацию як абсолутну правду. У даякей бешеди з людзми, поготов з младима – такой ше обачує одредзени уплїв з одредзених сайтох и каналох. Дакеди мода була тота котра висловйовала одредзене становиско и стил живота. Нєшка єдноставно нєможлїво ше знайсц у тим лєше контрадикторних информацийох котри ше рушаю од обичних глупосцох (котрим велї веря), до того же ше нароком шири мода повредзованя самих себе, та аж и самозабойства и забойства. Шицки ми думаме же то далєко од нас. Дотля, док нашо дзецко нє постанє – єдно з нїх, а нє знаме анї хто су. У чаше кед панує правило – «шицко и такой» - чежко приповедац о вредносцох котри ше нє меняю – нє прето же су застарени – алє прето же су основа здравого живота и щесца котре тирва. Указатель, и то барз ясни, то оцудзованє од Церкви. Нє од паноца и тд., алє од шицкого того цо Церква заступа. А засту-

maj 2020.

па тото цо приноши смисел нє же би наруцовала свойо стереотипи и правила, алє же би одбранєла шлєбоду чловека прейґ одредзених спозореньох и предкладаньох. Донайпосле, постоя лєм два заповиди на котри зме поволани одвитовац - люб Бога, а так исто и ближнього свойого. Любиц ближнього свойого, то автоматски значи любиц и Бога. Гоч и нє вери дахто – любиц може, а любов то нє огранїчованє шлєбоди. Напроцив – то хаснованє своєй шлєбоди за любов. У такей шлєбоди треба учиц дзеци же би жили и росли. Прето фамелия то перша заєднїца за кажде дзецко – особу, перши социялни контакти котри го рихтаю за живот у ширшей заєднїци, то єст у швеце

I

и дружтве. У фамелиї кажде з нас учел як ше справує ґу другим дзецом, ґу старшим, ґу животиньом, рошлїном як ше нє заґадзує, як ше почитує природу и амбиєнт як цошка барз важне за шицких. Научели зме мац сочувствиє ґу тим цо у потреби, ґу хорим, старим. Поготов зме похопели же у чежких ситуацийох фамелия остатнє и часто єдине сиґурне место – прибижище. Кед дахто нє дожил тоту солидарносц у фамелиї, през цали живопот останє без сочувствия ґу другим, заварти до себе, котри ше стара лєм о себе. На жаль, прето нє будзе щешлївши од других, а найчастейше останє сам, напущени у тим швеце котри вон сам свидомо вибрал часто думаюци же є совершенши и мудрейши од других. Барз важне же би ше у фамелийох (голєм у нїх) нє жило прейґ диґиталней комуникациї. Комуникацию у фамелиї котра нє ма физичне друженє барз лєгко ше претворя до «смайлийох», винчованкох знятих зоз даякого сайту, до видзеня прейґ скайпу и тд. Мнє особно як паноцови барз чежко обяшнїц вирним, а ище баржей дзецом, потребу присц до церкви. Лєм так можеме витвориц заєднїцу, бо без заєднїци нє постої Церква котра повязана у медзисобней любови до тей мири же у нєй пребува сам Господь Бог. Як обяшнїц тим котри нє можу (у ствари анї су нє заинтересовани) витвориц заєднїцу у своєй фамелиї же нам нєобходна заєднїца у Церкви? Парохия то фамелия. Розлика медзи обичну фамелию и парохию лєм тота же парохия лєм вельо численша. Парохия то – фамелия фамелийом. Чи воно так у нас? Фамелия подрозумює же шицки вєдно, од дзецка до старого, ше почитую и любя и нє правя розлики медзи собу и нє понїжую ше. Фамелия подрозумює же постої физичне друженє, интерес єдного члена за другого, за його здравє, за його потреби, за його душевни и духови стан. Фамелия ма потребу вєдно дзелїц стол, закрице солидарносц ше сама по себе подрузумює. Фамелия комуникує, ма заєдїцки плани, одредзує приоритети, то єст цо за ню найважнєйше у одредзеним моменту.

II

Фамелия нє шме прероснуц лєм до ґрупи котра вєдно жиє. Нє шме ше заврец до «технолоґийного аутизму». То вредзи и за парохию. Барз лєгко (а так було и при снованю Епархиї) остац дома у фотелї и хвалїц ше же прейґ телевизиї ище лєпше було шицко видно як у церкви. То єст, тоти цо остали дома - мудрейше зробели бо шицко видзели. Мож поровнац свадзбу у сали и свадзбу прейґ интернету? А тото исте вредзи и за Свадзбу на котру нас Исус поволал, то єст на Службу Божу, дзе главне «єдзенє» то вон сам, то єст Свята Причасц. Заєднїца ше нє будує коло телевизора, анї коло мобилного. То вредзи за фамелию, а так исто и за парохию. Кед то нє зрозумиме, нє маме ше цо чудовац же нєт дзецох и младих у церкви, кед ми уж оддавна и духовно и тїлесно поза ню.

У пробованю виховац свойо власни дзеци, родичи ше часто чувствую сами и препущени своїм роздумованьом и пробованьом зробиц тото цо найлєпше за їх дзеци. Нє добре кед у тим намаганю постаню строги авторитети за свойо дзеци, бо гоч их намири добри, нє даю можлївосц своїм дзецом дозрец, одроснуц, оспособиц ше за самостойни живот и одвичательносц. Барз ше чувствує потреба повязац християнски фамелиї у парохиї же би з помоцу духовних особох и виронауки на правилни способ у християнским духу виховали свойо дзеци. Кед нєт нагоди вец их треба видумац. Нє правда же нам нє важне здраве вихованє наших дзецох, на концу – вони и так сами виберу яки буду їх опредзелєня и яки будзе їх живот. Наша одвичательносц будзе у тим - чи зме нашим дзецом дали «материял» з котрого вони годни вибрац? Барз глупо звуча тоти родичи котри гваря – я свойо дзецко охабям у подполней шлєбоди. Док будзе полнолїтне – най саме вибера. А зоз чого? о. Михайло Малацко

travenq 2020

ҐУ 100-РОЧНЇЦИ РУСКОГО НАРОДНОГО ПРОСВИТНОГО ДРУЖТВА (14)

КОНФЕСИЙНА ШКОЛА У КЕРЕСТУРЕ У ПЕРШЕЙ ПОЛОВКИ ХІХ ВИКА

У

Габзбурґскей монархиї була пракса же феудални панове у местох дзе мали маєтки додзєльовали селяном жем на хаснованє з обовязку же би им тоти плацели аренду, давали часц з випродукованих продуктох и сполньовали даєдни други длужносци и обовязки. Тиж так була пракса же феудални панове у населєних местох додзельовали одредзени поверхносци жеми и вирским заєднїцом же би ю хасновали за витримованє своїх церковних служительох и конфесийней школи.

По присельованю Руснацох до Бачки од половки ХVІІІ вику першираз ше спомина же керестурске и коцурске церковне общество под час уводзеня урбару 1772. року достали од державней Комори як феудалного власнїка одредзени поверхносци жеми за витримованє своїх священїкох, церковнїка, дзвонара и учителя у конфесийней школи. Урбар бул файта официйней догварки медзи власнїком жеми и поданїками котри од нього доставали жем на хаснованє, а реґуловал їх медзисобни одношеня и обовязки поданїкох. По тим урбаре парох достал на хаснованє ¾ сесиї жеми, а капелан, церковнїк и дзвонар по ½ сесиї, а тельо и учитель. Феудални пан

maj 2020.

додзельовал и порти за будованє церкви, парохиї и парохийних будинкох, рахуюци ту и капеланию, дзияковню, як и за школи и за квартелї за учительох котри

звичайно були у школским будинку.

Сесия жеми у тим чаше виношела 32 гольти орачей жеми, 22

III

гольти лукох и гольт порти у валалє. Теди ше хасновало такволани мали або угорски гольт, кот ри стреднє виношел 1100 квадратни вати. Жем котра була додзелєна церковному обществу була ошлєбодзена од обтерхованьох – тоти цо ю хасновли, парох, капелан, дзияк, дзвонар и учителє, нє плацели од нєй нїяку аренду анї други даваня и обовязки. У тим чаше и єдна селянска фамелия у Керестуре и у Коцуре хасновала стреднє коло пол сесиїї жеми. Теди на моци була ткв. тропольна система жеми, односно предписанє же ше жем мушело так хасновац же ше єдну трецину зашевало зоз житарками, другуц зоз културами за покарму статку, а треца рок була под угором – нє хасновало ше ю. Тримало ше же кед жем рок ”одпочива”, шлїдуюцого року будзе роднєйша. На зачуваней карти керестурского хотара з 1783. року ясно видно як у хотаре були видзелєни вельки табли орачей жеми А. В и С, хаснованє хторих ше з рока на рок меняло, так же

IV

ше перши рок у табли А обовязно шало житарки, у табли В лєм рошлїни за покарму статку, а табла С оставала под угором, и так же з рока на рок змєньовало хаснованє тих таблох. Кажде хто мал жеми мал по трецину уу каждей з тих таблох, же би кажди рок єднак могол шац житарки, покармово рошлїни и мац часц жеми котра рок одпочивала.

У Записнїку з канонске визитациї керестурскей парохиї з 1838. року дакус подробнєйше описане як ше хасновало жем церковного общества. Парох Янко Копчаї мал цалу сесию, значи 32 гольти орачей жеми и 22 гольти луки, и то так же мал 10 гольти у часци хотара ґу Кули, 10 гольти на Косцелїску и 12 гольти на Сейкох, и точно ше наводзи хто на каждей жеми перши сушеди з єдного и другого боку. Луки мал тиж на трох местох: на Брестовчичу 4 гольти, на Медєшу 8 гольти и на Селищу 10 гольти. Капелан Янко Ґвож-

джак мал тиж так єдну сесию, у часци хотарта ґу Кули, на Брестовцу и на Сейкох, а и луки мал у истих часцох як и парох. Дзияк и учитель мали пол сесиї жеми, тиж так пропорцийно на истих трох часцох хотара як и парох и капелан.

Очиглядно, стан ше од 1772. по 1838. рок дакус пременєл, бо поверхносц пароховей жеми звекщала з ¾ на цалу сесию, капеланова з пол на цалу сесию. Учитель и дзияк и далєй хасновали о пол сесиї, а церковнїк 1772. Хасновал пол сесиї, а 1838. Року ше на наводзи же и вон хасновал жем котру Комора додзелєла на хаснованє керестурскому обществу. Зоз жеми спомнути церковни службенїки, парох, капела и дзияк, и учитель мали лєм часц свойого рочного приходу. Другу часц з часци доставали у готовим пенєжу, а часц у натури, у польопривредних продуктох и у древе за огриву. Янко Рамач

travenq 2020

Самоизолация

ДУХОВНИ ЖИВОТ У САМОИЗОЛАЦИЇ Ситуация зоз вирусом корона нас шицких застала. Информациї о хороти були рижноронди. Дахто нє верел и гуторел же то спреводзка, други заш гуторели о вельочислених хорих и умартих. З початку шицки думали же ше нам то нє може случиц, то далєко, же то нїч нє страшне... Векшина нє роздумовала и нє дотримовала ше спозореньох лїкарох. Хорота швидко пришла и до нашого сушедства, та и до нас. У средствох информованя була лєм єдна тема – ковид -19. Страх ше помали уцаговал до каждого обисца, окреме там дзе були старши и дзеци. Особнє, позарядово мири ме дочекали зоз обильну хороту и препоручене ми строго ше притримовац шицких препорученьох, нє виходзиц вонка з обисца. Супруг, котри пришол зоз иножемства, мушел буц у самоизолациї. Мушели зме ше притримовац строгих правилох котри мнє падали чежше пре хороту. Но, було цошка цо ми олєгчовало тоти днї самоизолациї – интернет. На телефону и компютеру шидко сом пренашла змисти котри ме змирйовали и нє допушовали ми духовно и физично спаднуц. Пред дасекльо роками у керестурскей парохї Св. оца Миколая госцовал Хор «Теотокос» и єдному члену зоз дзецком моя фамелия була домашнї. Церква Різдва Пресвятої Богородиці, Львів-Сихів (УГКЦ), при котрей тот хор функционує, каждодньово мала на интернету велї содержаї кот ри сом провадзела – ранши Служби Божо, Утринї, Молебени, Служби Божо на швета, Вечурнї, модлєнє Ружанца. Без тих содержайох мой живот, полни страху и обаваня, бул би нєможлїви. У парохиї Покрова Пресвятей Богородици у Петровцох, у сушедней Горватскей, о. Владимир Седлак каждодньово преношел Служби Божо котри були велька потримовка нє лєм

maj 2020.

мнє у Керестуре, алє и вирним з других парохийох. З оглядом же ше швета шветкую по григориянским календаре як и у Керестуре, шпив исти, було праве задовольство и велька духовна помоц провадзиц тоти содержаї на интернету. Єдна мала парохия з котру зме дакеди були вєдно у истим, Крижевским владичестве, тераз була на помоци вирним у Сербиї. Нє знам чи парох тей парохиї будзе дакеди знац кельо помогнул вирним нашей Церкви зоз велїх местох у Сербиї през тоти Служби Божо, през духовне слово и поцешенє у часох кед зме нє могли крочиц зоз обисца. Помали ше и у наших парохийох почало преношиц Служби Божо прейґ интернету. Вирни их могли провадзиц зоз Дюрдьова, Коцура, Нового Саду и Керестура. Хто мал можлївосц, то єст интернет, и кус знаня роботи на компютеру могол достац духовну потїху тих дньох. Приходзела Велька ноц, Пасха, найвекше швето - Христово Воскресенє! Було ясне же до церквох нє годно пойсц на Службу Божу и славиц Воскресенє, почувствовац тоту вельку радосц у своєй души. Кошарки того року нє буду пошвецени! Вєдно зо владиком нашо ше паноцове заш лєм остарали же бизме дожили радосц Христового Воскресеня на нєзвичайни, алє нє менєй торжествени способ. Окреме у душох вирних. Кажде ше постарал дома порихтац ше як и вше. Можебуц обисца нє була даки попораєни як звичайно, бо нїкому госци нє приходзели, алє Воскресенє Христово було окремне дожице у часох кед зме каждодньово слухали о вельким числу заражених з вирусом и умартих. Преношенє Служби Божей зоз Катедрали св. Оца Миколая у Руским Керестуре у велїх обисцох з нєсцерпеньом було обчековане. Шицко цо

мало буц у пасхалней кошарки було вискладане на столє. Запалєна швичка указовала шветло Воскресеня котре розганяло цмоту хороти цо пановала коло нас. Шицки члени фамелийох ше позберали коло стола, слухали шпив и слова священїкох котри шведочели же шветло Воскресеня заш лєм победзело цмоту хороти. Священїки пошвецали кошарки у церкви вєдно зоз своїма парохиянами, хтори пасхални дари пошвецали у своїх обисцох. Велї перши раз у живоце почувствовали зєдинєносц зоз Воскреснутим Исусом, зоз шицкима членами нашей Церкви. Були зме єдна Церква у духу, глїбоко уронєна до мистичносци Воскресеня, без огляду на простор и час! Були зме єдно на розличних концох швета, розличним часовим периодзе, алє зоз Воскреснутим Исусом и радосцу котру лєм Вон могол подаровац. Скапала цмота хороти, шветло Воскресеня ю надвладало. Господь вошол до наших душох на способ на яки зме нє могли анї предпоставиц. А Господь, кед му даме нагоду, вше пренайдзе способ. Того дня, Воскресного дня, кажде у своїм обисцу, були зме єдно! Предлужели ше позарядови обставини, алє ше за шицко пренашло ришенє. И Молебени були преношени прейґ интенету. Замодлїц Мацер Божу за заступнїцтво на таки способ бул тиж нєобчековани дарунок за котри ше постарали Шестри Служебнїци СНМД зоз Руского Керестура. Шицки преношеня котри були орґанизовани у Катедрали св. Оца Миколая мож було провадзиц на фейсбук боку Катедрали. Преношеня часто провадзели велї вирни, зоз велїх наших парохийох. Чи то нє чудо Воскреснутого? Шветло котре ше предзера през хмари хороти и страху, даруюци нам виру и поцешнє. О. Живкович

DZVONI

15

Витамин за душу

ВИРА И ЖИВОТ

БЛАГОСЛОВЕНА РОБОТА

И шицко цо зоз словом и дїлом робице, шицко у мено Господа Исуса, благодаряци по нїм Богови Оцови (Кол 3, 17)

Нє любим вчас ставац. Нє важне кельо шпим, стануц зоз посцелї ми вше проблем. А тих дньох кед нє идзем на роботу и можем спац кельо сцем, будзим ше вчас и нє можем вецей заспац. Кажди дзень ше стретаме з рижнима роботами и подїями, хтори нам можу очежац живот, кед то допущиме. Роботи у обисцу и коло нього, у фамелиї, купованє за домашнї потреби, путованє на роботу, гужва у транспорту, бриґи на роботи – то наш каждодньови живот. Звичайно шицко тото робиме без векшого роздумованя, а дакеди и зоз погришним станоФото: ш.М.Воротняк

16

DZVONI

виском. Поносуєме ше на условия живота и роботи, одношеня з людзми, вельо того нам хиби, нєзадовольни зме, нервозни... Боже слово нам гутори же бизме шицко робели за Ньго и на Його славу: Отже, кед єце або пиєце, або дацо друге робице, шицко робце на славу Божу! (1 Кор 10, 31) Можем шицко у Тим хто ме моцнї! (Фил 4, 13) Шицко цо робице, окончуйце здушно, як Господу, а нє людзом. (Кол 3, 23) И вец, видзи ше нам же шицко єдноставне: З нашима моцами робме шицко цо приходзи од Нього, и шицко цо робиме най будзе за Ньго и на Його славу. Аж и у малих стварох. Миси Горсвол: КРУГ ПРИЯТЕЛЬОХ

ПРИКЛАДИ

МЕСТА ЗА ИСУСА

Єден универзитетски професор пошол до швета глєдац значенє живота. По даскельо рокох и вельо прейдзених драгох, пришол до колїби нєзвичайно побожного монаха – пустиняка и модлєл же би го просвищел. Святи чловек поволал госца до свойого скромного дому и послужел му чай. И то так: наполнєл госцову шольку верхом, алє и далєй до нєй сипал, так же ше чай прелївал на жем. Професор провадзел цо ше збува, а вец уж нєсцерпенo гварел: – Станьце! Шолька уж полна! Вецей ше до нєй нє месци! На то му монах одвитовал: – Так як цо и тота шолька, ви полни зоз своїма власнима думками, прешвеченями и идеями. Як вас я можем учиц, долївац вам нови сознаня, кед сце ище нє випражнєли свою шольку? Наш вирски живот подобни тому. Мушиме напущиц велї ствари хтори очежую драгу ґу Господу, же би вона дїйствовала у наших животох. Його милосц нас меня, обнавя, лїчи. Алє ми дакеди волїме затримац тото цо уж знаме, та нє маме места за Бога.

travenq 2020

Витамин за душу Фото: ш.Е.Сабадош

Други хлапец додал: „Нєшка шлєбодни дзень. Можем ше бавиц на компютеру кельо сцем!“ Треци хлапец уключел телевизор: „Нєшка будзем на мире патриц филми и сериї!“

Штварти хлапец таки план мал: „Нєшка спортски дзень. Идзем бавиц фодбал!“ Пияти хлапец бул готови: „Нєшка сладки дзень, за лакотки нови!“ Шести хлапец ше крашнє облєкол и пошол до церкви. Гварел: „Нєшка нєдзеля, дзень за Службу Божу!“

Автор нєпознати

Бог нам отвера свою милосц, свойо пребачованє, свою любов. Вон нас враца до живота, до чесноти. Алє мушиме прияц тото цо нам Вон дава. Святе писмо ше закончує зоз словами: „Придз, Господи Исусе!“ Придз, Господи Исусе до мойого живота! Придз, Господи Исусе и благослов ме! Придз, Господи Исусе и вилїч ме, пребач ми и чувай ме! Придз, Господи Исусе, Спасителю мой! Я це витам, волам це и жадам! Придз, Господи Исусе!

НєДЗЕЛЯ РАНО

З анґлийского: Ю. П.

А. Н.

Внєдзелю рано у школским интернату, кед перши церковни дзвони задзвонєли, шейсцме хлапци ше пребудзели. Перши хлапец почухал очи и гварел: „Можем и далєй спац. Нєшка нєроботни дзень!“

maj 2020.

DZVONI

17

Представяме

ШЕСТРА ХРИЗАНТА ГАРДИ 100 – РОЧНЇЦА ШЕСТРОХ ВАСИЛИЯНКОХ (8)

Як зме наявели, з нагоди велькей рочнїци шестрох Василиянкох представяме єдну шестру зоз наших крайох. У тим чишлє ше упознаме зоз шестру Хризанту (Єлку) Гарди. Єлка Гарди народзена 3.4.1966. у Бачинцох, од оца Данила и мацери Маґди р. Майхер. Окрем Єлки, у фамелиї були и три дзивчата и хлапец як наймладши.

Основну школу Єлка закончела у Шидзе, а стредню медицинску у Новим Садзе. Кед вошла до манастира шестрох Василиянкох закончела и школу духовносци у Риме. Вона и власна шестра ш. Филотеї Гарди о котрей було бешеди у прешлим чишлє «Дзвонох».

НєЛєГКА, АЛє КРАСНА ДРАГА

Шестро Хризанто, цо Вас прицагло на тоту духовну драгу до манастира шестрох Василиянкох?

Нє так то лєгко одвитовац на тото питанє. Думам же то було 1977., кед сом була сом на духов-

Ш. Хризанта Гарди духовни Вежби за старших 2013 року у парохиї св. Микоколая.

18

DZVONI

ним стретнуцу за дзивчата у манастире шестрох Василиянкох у Шидзе. Можем щиро повесц же ме до манастира прицагла любов, щиросц и пожертвовносц тих шестрох. Окрем того, дїдо Михал и баба Маря велї роки були дзвонаре у церкви у Бачинцох. Баба предводзела и Живи Ружанєц. Їх приклад християнского живота як кед би ми гуторел – Лєм таки живот ма вредносц. Теди у нашим валалє бул парох монсиньор Дюра Фейса. Бабова молитва и стараня нашого пароха за духовни поволаня напевно помогли же сом постала шестра. Сцела сом служиц Богу и людзом на окремни способ. Мам и власну шестру хтора тиж у манстире шестрох Василиянкох и роби у Заґребе, у шпиталю.

Преслава 20 - рочнїци зоз кардиналом Любомиром Гузаром 2013. р.

travenq 2020

Представяме Першираз сом Вас стренул, на мойо вельке нєсподзиванє, у Києве, дзешка 2003. року кед сом служел Службу у церкви св. Миколая на Асколдовей могили. Яка була Ваша духовна драга, дзе сце ше духовно пририхтовали за свойо поволанє, дзе сце пребували, дзе тераз робице? До новицияту (школа за шестри котра тирва 2 роки) сом ступела 15.08.1982. у Осиєку. Вєдно зоз Славицу Фина, тереаз нашу високопреподобну провинциялну шестру Дарию. У Осиєку и тераз маме новицият. Дочасово обити сом положела 15.08. 1984., а вични 15.10.1989. року. После новицияту настоятелє ме уключели до роботи у оводи при манастире у Осиєку. През лєто сом катехизовала по рижних парохийох Горватскей и Босней. Кед сом закончела студиї у Риме, 20 роки сом була на мисийох у Києве. То були чежки часи бо наша Церква там була барз мало присутна, векшином то бул православни швет. Там сом робела шицко цо було потребне – у школох и на парохийох сом преподавала катехизем и церквоне шпиванє дзецом, младим и старшим, по потреби сом дзияковала, орґанизовала духовни вежби и лєтни школи, пораєла церкву, обиходзела хорих у шпитальох, ношела радосну вистку по касарньох и гарештох... Шицко най будзе на славу Божу и духовни хасен шицких тих людзох з хторима сом препровадзела вельки период свойого живота. То була воля Божа за мнє и Вон ми давал сили же бим ишла по тей нєлєгкей, алє красней драги. У тим чаше зме ше часто стретали и зоз архиєпископом и кар-

maj 2020.

Духовни Вежби за одроснутих 2013. року у парохиї св. Миколая

диналом Любомиром Гузаром.То бул святи чловек хтори знал одвитовац на кажде питанє мудро, зоз любову, щиро, нє увредзуюци нїкого. Вон бул жива енциклопедия. Кед зме як Провинция св.Архангела Михаїла 2013. року означовали нашу 20 - рочнїцу присуства у Києве, на преслави бул и кардинал Гузар. Вон наглашел же ми як монахинї були перши котри до Києва пришли пасторално робиц, цо за нас було вельке припознанє. Тераз сом на служби у манастире при церкви Преображеня Господнього у Прняворе. Живот барз цикави и нїч нє случайне. Подумайце, вєдно сом зоз шестру Виру Корпак хтору сом упознала ище як дзивче кед робела у оводи и тримала духовни вежби у Шидзе. Тераз зме були вєдно на духовней обнови. Тераз робим з дзецми и младима – духовно их пририхтуєм за першу Причасц и Споведз, орґанизуєме програми за швета Миколая, Крачун... Кед потребне заменюєм дзиячку и намагам ше

буц уключена до парохиялного живота. Як ше знаходзице у тим нєлєгким чаше пандемиї и цо бисце поручели з нагоди 100 рочнїци шестрох Василиянкох? Ми, шестри, и надалєй робиме за добро вирних - служиме и шпиваме зоз нашим парохом кажди дзень и прейґ фейсбуку доходзиме до велїх вирних у Прняворе, Босней, Сербиї, Канади, Австралиї... Цешим ше же можеме буц на духовни хасен и так славиме Господа як мож у тих условийох. Дзекуєм Господу Богу же ше наша Провинция под покровительством св. Архистратига Михаїла може похвалїц зоз 100 рочнїцу свойого иснованя. Нїч ше у живоце нє повторює, та го почитуйме бо вон таки красни. И младим бим поручела же би ценєли свой живот и нє бали ше пошвециц го Господу, Церкви и народу. о. Владислав Варґа

DZVONI

19

Духовне життя

Я ВСІХ ЛЮБЛЮ ХТО БОГУ МОЛИТЬСЯ

Розкажіть дещо про себе Я, Рішко Олена Михайлівна, народилася в Україні у простій селянській сім′ї, але у дуже християнській. Коли я народилася 1951 року, наша греко-католицька церква була ліквідована радянською владою. Всіх духовних осіб було вислано на Сибір у заслання. Через ті умови я залиРішко Олена Михайлівна шилася без Св. Тайни Хрещення. Воно відбулося коли мені було 14 років в хаті за зачиненими вікнами. Св. Тайна Вінчання відбулася так само. Ми з чоловіком прожили разом 49 років та виховали 5 дітей, з яких є двоє в монастирі: о. Мелетій Васильянин та с. Анастасія, Сестра Служебниця. Недавно Ви прибули до Сербії, але через пандемію коронавірусу були змушені залишитися у монастирі сс. Служебниць у Руському Керестурі. Як Ви провели цей час? Після смерті мого чоловіка, кінцем лютого, я приїхала до Сербії відвідати свою дочку с. Анастасію. Якраз в той час владика Гліб Лончина провадив реколекції для сестер, в яких я мала можливість

брати участь. Невдовзі наступив карантин. Більшість часу я проводила як і сестри, працювала, допомагала та молилася. Також для мене був незабутній час Великодніх свят та святкування мого дня народження. На окремий спосіб для мене було відзначання свята дня Матері, де я чулася матір′ю кожної з них. Вас Бог обдарував різними дарами, а особливо даром письменництва? В більшості я люблю писати вірші на різні теми:

Церква під час підпілля Однораменний хрест, Здригається від голосного дзвону. На церкві, що в селі стоїть, Який збудовано багато років тому. Ховається в сутінках липових, Обсадженна зеленою сосною. Любується на все село, Своєю славною красою. Але здається щось мені, Що все вона чогось сумує. Чи то людей замало йде, Чи добра віра в тобі не існує.

О Церкво! Якби ти вміла говорити, То также хочеться тебе спитати. Чому не та печать стоїть, В яку тебе хрестила твоя мати. Стоїш, мовчиш,не говориш, І жодного не кажеш слова. Твій хрест високо майорить, Взиває Авва Отче, тобто Бога.

Ще наші предки прадіди, Не в ту ціль тебе робили. Може зробили, щоб віри іншої сліди, В кивоті твоєму служили. Я приїхала до Сербії відвідати свою дочку с. Анастасію

20

DZVONI

І кожен скаже у селі, І добре знає і повторить. Що твій був дід,і батько й син, Охрещенний греко-католик.

travenq 2020

Духовне життя

На день Уродин онучки Сумно й прикро коли Відстань нас двох розділяє. Але бабка і так любить, І щиро вітає. Усю любов й побажання, Зустріч і надію, Засилаю через добру Пречисту Марію. Нехай вона замість мене Тобою цінує, Благословить і обніме, Ніжно поцілує.

На привітання владики Ми малі парафіяни, Ангельського лику. Дуже радо зустрічаєм Нашого Владику.

Вірим що прийшли до нас, Без вагань і перепони, Щоби посвятити нам В нашій церкві дзвони.

Щоб на весь Мукачів дзвінко, Дзвони ці лунали, І увесь хрещений люд До церкви скликали. Щоб ніхто із християн На Службу не спізнився, А на скликуючий дзвін До церкви спішився. Вам бажаємо Владико, Щоб Ви довго жили. Люди церки будували, Ви дзвони святили.

maj 2020.

Для мене був незабутній час Великодніх свят та святкування мого дня народження. про церкву, про повінь, вітання Владик, на весілля, з нагоди дня народження, про онуків, про аборт, про вишиваний рушник...

Віра без діл мертва, а свою віру потрібно практикувати та нею жити. Як Ви конкретно живете своєю вірою? В нашій церкві апп. Петра і Павла в селі Драгово, де я проживаю, існує спільнота (Матері в молитві), в якій я беру активну участь. У п′ятницю ми йдемо до церкви. Читаємо молитву, беремо участь у Службі Божій, яка служиться за наших дітей. Раз на рік є єпархіяльний з′їзд Матерів в молитві Закарпатської області. Беру участь разом з іншими у читанні Псалтиря (Псалми) з різних нагод: за померлих, за випрошення потрібних ласк, за важкохворих, за спокій в родині... Хто бажає таку молитву, запрошує до свого дому. Часто я відідую відпустові прощі та храмові свята, а особливо монастирі оо. Василіян. Кожного місяця 13 числа по різних парафіях збираємося на (Фатімські нічні чування). А також першого четверга місяця в Боронявському монастирі оо. Васліян проводиться Свята Година, тобто Адорація. Дуже радо я у своєму домі приймаю та люблю всіх сс. Служебниць і оо. Василіян, ділюся з ними тим, що маю та не почуваюся самотньою, але щасливою Мамою.

Ваше життя цікаве і дуже багате. Що можете нам поручити, щоб наше життя було більш духовне?

Я би дуже хотіла, щоб ви частіше збиралися на духовні розмови,молитви. Це буде вас об′єднювати у Господі Бозі. Розмову провела с. Михаїла Воротняк, СНДМ

DZVONI

21

Святи Йоан Павло II

100 РОКИ ОД НАРОДЗЕНЯ ПАПИ ЙОАНА ПАВЛА II

Дня 18. мая ше наполнєли 100 роки од народзеня святого Йоана Павла II хтори познати и як Йоан Павло Вельки.

Папа Йоан Павло II водзел Католїцку церкву од 16. октобра 1978. року по свою шмерц, 2. априла 2005. року. На дзень кед умар людзе кричали «santo subito» (святи такой). Папа Венедикт XVI 13. мая 2005. року подписал декрет з хторим ше порушал поступок беатификациї (вон ше могол порушац аж пейц роки после шмерци). Йоан Павло II преглашени за блаженого 1. мая 2011. року, а за святого 27. априла 2014. року. Народзени є у Вадовицох, у Польскей, 18. мая 1920. року як Карол Йозеф Войтила. Як млади робел у каменолому, студирал ґлуму и польску кнїжовносц. Бул папа 26 роки (його понтификат єден з найдлуґших) и перши папа хтори нє Италиян; перши папа хтори нащивел италиянски парламент (2002.р.), дзе отримал бешеду после хторей ше шеф мафиї Коза Ностра придал полициї. Вон и перши папа хтори нащивел джамию, синаґоґу и лутеранску церкву. Нащивел 130 держави и препутовал 1,2 милиони километри (30 раз обишол жемову кулю) . През 26 роки свойого понтификату папа Йоан Павло II мал значну улогу у паду комунизму, осудзел дзиви

22

DZVONI

капитализем, приблїжел ше младим ґенерацийом през отримованє Шветового дня младих и дал доприношенє у миреню муслиманох и жидох.

- Святи Йоан Павло II нам за нашлїдство зохабел прикмети доброго поглавара, а то: молитва, блїзкосц з народом и любов ґу справедлївосци – наглашел папа Франциск на Служби Божей з нагоди 100 – рочнїци од народзеня папи Йоана Павла II. Служба отримана у каплїчки базилики св. Петра, дзе ше находзи и гроб св. Йоана Павла II. То було першираз после точно 69 дньох кед базилика була знова отворена за вирних.

- Йоан Павло бул блїзки з народом, нащивйовал го по цалим швеце - наглашел папа Франциск - любел справедлївосц – социялну справедлївосц, справедлївосц народа, справедлївосц пре сперанє войнох... бул чловек милосердия, бо справедлївосц и милосердиє иду вєдно, нє можу ше розлучиц. Подумайме кельо вельо зробел святи Йоан Павло II же би людзе зрозумели Боже милосердиє, же би чувствовал же Божа справедлївосц ма подобу милосердия. То дар

хтори нам зохабел – справедлїве милосердиє.

ДУМКИ СВ. ЙОАНА ПАВЛА II

«Нє бойце ше! Напроцив, отворце дзвери Христови!» - (з бешеди кед є вибрани за папу 1978.р.) «Любов ми шицко потолковала и любов шицко ришела.» «Лєгко буц дошлїдни єден дзень, даскельо днї. Чежко и важне буц дошлїдни през цали свой живот.» «Папа нє може буц заварти у Ватикану. Жадам дойсц до шицких, од степских номадох, и до монахох и монахиньох у їх манастирох.» «Нїґда вецей насилства! Нїґда вецей войни! Нїґда вецей тероризму! Най, у Боже мено, кажда релиґия принєше на жем справедлївосц и мир, пребаченє и живот.» (стретнуце у Асизию 2002.р.) «Ви нашо любени браца, а на єден способ можеповесц же ви нашо старши браца.» (историйна нащива римскей синаґоґи 1986.р.)

travenq 2020

Святи Йоан Павло II

СТРЕТНУЦЕ З ПАПОМ ЙОАНОМ ПАВЛОМ II

Так як и у других, и у монашеским живоце окончуєме свойо каждодньово обовязки, алє случую ше и вельки подїї. Як млада монахиня, после штирох рокох пребуваня у манастире, дожила сом цошка за паметанє. Було то уж тераз давного, 1988. року. Врацала сом ше зоз школи (теди сом закончовала штредню школу у Новим Садзе), а друга шестра ше врацала зоз церкви. Гварела ми же мам путовац до Риму. Зрадовала сом ше тей вистки и дзековала своїм настоятельом за тоту радосц. До Риму сом мала путовац з нагоди означованя 1000 рокох од покресценя нашого народу. На далєку драгу сом путовала зоз ш. Веронику Ґралюк и Любку Ребачек зоз Кули. Драга була длугока и чежка бо зме путовали на гайзибану, по горучави (бул юлий), а у Трсту мушели даскельо годзини чекац. На площи у Риме шпивали духовни шпиванки. Шпивало ше и дзековало Богови за вельки дар покресценя нашого народу, же зме постали правдиви члени Христовей Церкви. Векшина присутних пришли з державох дзе исновала шлєбода вири, лєм з України пришло мало людзох понеже там ище вше було прешлїдованя пре виру. Прето за нас тота подїя була барз зворушлїва. Папа Йоан Павло II бул млади и енерґични. Буц блїзко при ньому за мнє вельке дожице хторе и тераз паметам. Два раз сом була блїзко при папови. Перша нагода була кед вон пришол до церкви св. Софиї на via Boccea, дзе бул Молебен. Папа преходзел коло людзох. Його блїщаца твар и ошмих нас прицаговали же бизме ше приблїжели ґу ньому. Як преходзел по централним уходу до церкви, людзе го дочекали з двох бокох. Хто мал фото – апарат дал дакому другому сликовац. Так тоти з процивного боку нам подавали свойо апарати же бизме их сликовали, а вец и ми им. И мнє так висликовали при папови.

Ш. Михаїла при папови и ш. Вероника з фото - апаратом

maj 2020.

Молебен бул торжествени, шпивали даскельо хори з вецей державох. Мам и знїмок того Молебену на касети хтору сом часто слухала. За мнє то була велька духовна радосц. Папу сом видзела ище раз у Сали Павла VI, дзе можу стануц даскельо тисячи людзох. Шицки ше жадали приблїжиц ґу папови, а я и на тот завод мала щесца. Преходзел коло нас. Кед бул блїзко, знам же сом го дорушела з праву руку. Було ми важне патриц на його твар. Знам же сом му гуторела – «Мило ми же Вас видзим! Модлїм ше за вас!» Була сом барз щешїва.

Ш. Михаїла зоз свою власну шестру – ш. Славомиру и ш. Єлену пред базилику св. Петра того року.

Теди сом о папови нє знала вельо, алє познєйше сом провадзела його живот и дїялносц. То бул насправди вельки и святи папа! Його доприношенє у Церкви барз вельке.

За мнє було глїбоке дожице и тророчне духовне пририхтованє за Вельки ювилей – 2000. рок. Кажди рок бул пошвецени єдней особи з Пресвятей Тройци. Були то глїбоки духовни думки и молитви за шицких християнох. Папа Йоан Павло II бул доступни, комуникативни, шмели реформатор. Я го доживюєм як доброго оца котри ше стара за цали швет. На окремни способ любел дзеци и младих. После того сом мала ище вецей раз буц на стретнуцох зоз папом. Остатнє таке стретнуце було зоз терашнїм папом Франциском у базилики св. Петра 1. фебруара того року. Уход до базилики пре контроли и осторожносц тирвал два годзини, алє радосц и молитва була глїбока. Дзекуєм Богу за тоту ласку. Святи Йоане Павле II, модлї ше за нас! Ш. Михаїла Воротняк

DZVONI

23

Призначуєме МАРИЙОВО СВЯТИЛИЩЕ - ВОДИЦА

ПЕРШЕ ТОГОРОЧНЕ БОГОСЛУЖЕНє И ВОДИЦОВ ТИДЗЕНЬ

У парохиї св. o. Миколая у Руским Керестуре преславене швето Вознесениє Господнє, хторе вязане за швето Пасхи. Служба Божа, хтору служел парох о. Михайло Малацко, першираз того року була и у Водици, а дзекуюци Тихомирови Фейдийови є преношена и на Фейсбуку. Богослуженя у Марийовим святилищу започинали на швето Дзуря, алє того року пре пандемию то нє було можлїве. У Водици означени и традицийни Водицов тидзень каждодньово Служби Божо зоз Молебеном остатнї тидзен у маю. Водицов тидзень бул закончени на швето Сошествия Святого Духа – Русадля, бо на тот дзень и Царици Богородици. М.С.

У КОЦУРСКЕЙ ЦЕРКВИ ОЗНОВА И ВИРНИ НА БОГОСЛУЖЕНЬОХ

Як сообщене, у грекокатолїцкей церкви Успения пресвятей Богородици у Коцуре од 11. мая допущене же би и вирни присуствовали богослуженьом. Притримованє предписаних мирох защити, як отримованє одстояня, ношенє защитних маскох и рукавицох, важне и далєй покля тирва епидемия коронавурусу. Од 17. Мая шицки Служби Божо ше отримую у свой час. О.Р.

ЦЕРКВА У ДЮРДЬОВЕ ОТВОРЕНА ЗА ВИРНИХ

У грекокатлїцкей церкви у Дюрдьове, по утаргованю позарядового стану, вирни маю можлївосц присуствовац богослуженю, алє шицки ше и надалєй муша притримовац одредзених мирох защити. Одборци розридзели карсцелї, та кажде будзе на векшим одстояню єден од другого. Служа ше ранши и вечарши Богослуженя, Вечурнї и Молебени. Л.К.

У Катедралней церкви св.о. Миколая 19. мая о. Михайло Шанта служел Благодарну Службу Божу з нагоди рочнїци од святочного преглашеня Епархиї. По Служби бул Молебен хтори шпивали шестри Служебнїци. (М.С.)

24

DZVONI

travenq 2020

Призначуєме СРИМСКА МИТРОВИЦА

ПЕРША СЛУЖБА ЗОЗ НАРОДОМ И ПОШВЕЦАНє ГРОБОХ

По утаргованю позарядового стану и ублажованя мирох, вирни парохиї Сримскей Митровици внєдзелю, 10. мая, присуствовали на Служби Божей, почитуюци предписани мири защити. Велї вирни ище нє були информовани, лєбо ше обавали чи треба присц до церкви. Тоти цо пришли ше окреме радовали же ше знова видза, а шпиванє «Христос Воскрес» и «Ангел вопияще» було за векшину першираз и шпивало ше з окремнима чувствами. Євангелия була о тим як Исус виздравел 38 - рочного хорого чловека, а у Дїлох апостолских ше бешедовало о Петрови котри виздравел осем роки хорого Енея. Шицко бешедовало о виздравеню и обчекованю красших часох котри тоти вирни велї днї чекали. Найбаржей ше зрадовало дзивче Николина Павлишин, хторе ше длуго розпитовало кеди годна присц до церкви и запричащац ше. Тей нєдзелї у пополадньових годзинох парох Владислав Варґа пошвецел и 32 гроби наших парохиянох у Латярку. О.В.В.

ДИРЕКТНЕ ПРЕНОШЕНє МАЙОВИХ МОЛЕБЕНОХ НА ФЕЙСБУКУ

Познате же мешац май у Католїцкей Церкви пошвецени Пречистей Дїви Мариї, у нашей Церкви ше у маю кажди дзень служа Молебени до Богородици, а пред тим модлї и молитва Ружанца – пацеркох. Под час позарядового стану, кед були забранєни богослуженя у наших церквох, Молебен до Богородици ше директно преношел зоз наших церквох у Руским Керестуре, Коцуре и Дюрдьове. На таки способ Молебени провадзели вирни нє лєм зоз тих парохийох, алє и зоз других державох и континентох. М.С.

ПОШВЕЦЕНИ ГРОБИ У ЗМАєВЕ

Внєдзелю, 10. мая, у филияли нововербаскей грекокатолїцкей парохиї у Змаєве, парох о. Иґор Вовк на теметове пошвецел гроби. Як то у тим валалє традиция, пошвецанє гробох ше окончує першей нєдзелї по Велькей ноци, алє того року пре запровадзени позарядови стан, то було преложене. Як наглашел о. Вовк, и далєй ше почитує шицки предписани мири защити од коронавирусу, та присутни ношели защитни маски и рукавици.

НОВИ САД - По законченю шицких позарядових мирох охрани од коронавируса, нашо парохиянє лєдво дочекали же би ше могли конєчно зисц перше на СлужбуБожу, а вец покус приводзиц до порядку церкву и порту коло нєй. Слава Богу! (на сликох парохиянє котри зредзовали заградки у порти коло церкви - 12.05.2020.) о. Ю. Рац

В ИПРА В К А

У прешлим чишлє, на 25. боку у рубрики «Матрикули», погришно видруковане мено Меланиї Дороґхази нар. Виславски (1963) (написане - Мария Дороґхази). Модлїме за пребаченє! Редакция

maj 2020.

DZVONI

25

НА ЗДОГАДОВАНЄ

Дня 22. марца до вичносци ше преселєл мой братняк

ЯКИМ ДУДАШ (1955 – 2020) з Руского Керестура

Памятку на ньго будзе чувац шестринїца Фемка Новакович зоз фамелию.

Спочивай у мире Божим!

ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ

Дня 3. мая наполнєли ше 40 днї як нас занавше напущела мила мац, баба и прабаба

ХЕЛЕНА ЛАЦКО – СИВЧОВА (1930 – 2020) з Руского Керестура

Занавше останєш у наших шерцох. Здогадованє на ню навики буду чувац єй наймилши дзивка Оленка и жец Дюра Дудашово з фамелию.

Спочивайце у мире Божим!

Най спочива у мире Божим!

Дня 18. марца 2020. року наполнєли ше дзешец смутни роки як ше до вичносци преселєл мили и добри супруг, брат и бачи

ВЛАДИМИР ТАМАШ (1949 - 2010)

МИХАЙЛО СТРИБЕР (1962-2012) зоз Руского Керестура З виру до воскресеня и нового стретнуца, твойо наймилши.

Спочивай у мире Божим!

Дня, 28. мая наполнєл ше смутни рок як ше преселєл до вичносци наш брат и бачи

Дня 28. мая наполнєл ше смутни рок як ше преселєл до вичносци наш бачи

Красни памятки на ньго буду чувац братово и шестрово дзеци.

Дня 10. мая наполнєли ше осем роки як у вичносци пребува наш мили брат

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ

о. ЙОАКИМ ДЖУДЖАР прелат (1930-2019)

НА ЗДОГАДОВАНЄ

о. ЙОАКИМ ДЖУДЖАР прелат (1930-2019)

З любову и почитованьом памятку на ньго чуваюː шестра Маря, брат Юлин и андя Маря з фамелиями.

Най спочива у мире Божим!

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ

Дня 2. мая 2020. року наполнєли ше дзешец роки як ше до вичносци преселєла наша мила и добра мац, баба и швекра

МАРИЯ ТАМАШ (1928 - 2010)

Дня 1. мая наполнєли 2020. року наполнєли ше двацец роки як ше до вичносци преселєл наш мили и добри оцец, дїдо и швекор

ПЕТРО ТАМАШ (1927 - 2000)

У красних памяткох, з любову и подзекованьом и надалєй сце у наших шерцох и молитвох. Паметаю вас вашо наймилши: Славка, Геленка зоз супругом Николом и синами Миланом и Владимиром.

Спочивайце у мире Божим!

Християнски часопис * Виходзи раз мешачно * Видава Грекокатолїцка парохия св. о. Миколая у Руским Керестуре * „Дзвони” часточно финансує Министерство вирох Републики Сербиї * Одвичательни редактор: о. Владислав Варґа * Главни редактор: о. мр Михайло Малацко * За видавателя: о. мр Михайло Малацко * Редакция: о. Юлиян Рац, о. Михайло Режак, о. мр Дарко Рац, ш. Михаила Воротняк СНДМ, Мария Афич, Мария Стрибер, Оленка Живкович, Славомир Папуґа * Часопис унєшени до реґистру средствох явного информованя под числом 2245 з ришеньом Министерства информацийох Републики Сербиї од 1. октобра 1996. року * Компютерски обробок: Славомир Папуґа * Друкує друкарня: „Maxima graf” Петроварадин * Тираж: 800 прикладнїки * Рочна предплата: 1000 дин. Европа: 50 еври, прейґокеански жеми: 60 еври * Адреса: М. Тита 64, 25233 Руски Керeстур, тел. (+381) 025/705-020 * E-mail: dzvoni@eunet.rs

26

DZVONI

Християнський часопис * Виходить щомісяця * Видає Грекокатолицька парафія св. о. Миколая у Руському Керестурі * „Дзвони” частинно фінансує Mіністерство віри у Республіці Сербії * Відповідальний редактор: о. Владислав Варґа * Головний редактор: о. мр Михайло Малацко * За видавця: о. мр Михайло Малацко * Редакція: о. Юліян Рац, о. Михайло Режак, о. мр Дарко Рац, с. Михаїла Воротняк СНДМ, Марія Афич, Марія Стрібер, Оленка Жівковіч, Славомир Папуґа * Часопис внесений до реєстру за собів громадського інформування під числом 2245 з рішенням Міністерства інформацій Республіки Сербії 1. жовтня 1996 року * Компютерська обробка: Славомир Папуґа * Друкувала друкарня: Maxima graf” Петроварадин * Тираж: 800 примірників * Річна передплата: 1000 дин. Європа 50 євра, заокеанскі державі 60 євра * Адрес: М. Тита 64, 25233 Руський Керестур, тел. (+381) 025/705-020 * E-mail: dzvoni@eunet.rs

travenq 2020

Шлїдом подїйох

СРИМСКА МИТРОВИЦА - Як и у вешшини наших парохийох, и у Митровици вирни дочекали Паску у своїх обисцох. Дзекуюци предсидательови националного совиту Українцох, Миколови Ляховичовому – шицки Богослуженя од Квитней Нєдзелї и Велького Тижня вирни могли провадзиц прейґ фейсбук боку Коломийки. На сами дзень Паски дошлєбодзене з боку предсидателя општини В. Санадера же би пан Ляхович пришол знїмац. Так, попри домашнього фамелийного шпиваня, пошвецени пейц паски а директни пренос провадзели 225 фамелиї док з часом шицки препатрунки досцигли красни 493 фамелиї по Босней, Горватскей, Канади... То и перша Паска такого типу у живоце векшини вирних, алє ше так на окремни способ вирни духовно повязовали и участвовали у духовней Причасци и пошвецованю паскох.

КУЛА – У парохиї Св. Йосафата означени Вельки пияток зоз Вечурню и покладаньом плащанїци, хтору служели домашнї парох о. Дамян Кича ЧСВВ и капелан о. Платон Салак ЧСВВ. Пасхална Литурґия була внєдзелю рано на 5 годзин, алє без присуства вирних понеже полицийна годзина и забрана рушаня, та парохиянє годни лєм духовно буц повязани зоз свою церкву. (М. А.)

БЕОҐРАД - Першираз ше вирни повязали до парохиялней ґрупи. На инициятиву пароха беоґрадского о. Владислава Варґи и зоз помоцу Олґици Радович Лендєр и инших, по першираз ше беоґрадски вирни повязали до своєй парохиялней ґрупи и так могли вєдно буц повязани прейґ медзисобних поздравох и контактох. Сам парох их могол информовац и духовно потримовац зоз рижнима духовнима змистами. Вирни, як и други, провадзели Паску прейґ интернету а велї провадзели и ґрупу Коломийки прейґ котрей у директним контакту пошвецели и свою домашню паску.

БАЧИНЦИ – На Вельки пияток парох о. Дарко Рац служел Вечурню з покладаньом плащанїци, а вирни мали можлївосц поєдинєчно присц ґу Христовому гробу и плащанїци. Всоботу парох о. Рац служел Єрусалимску утриню, вечар Пасхалне саночне и Службу Божу Св. Василия Велького. Внєдзелю служена Пасхална утриня, а на 10 годзин Служба Божа зоз пошвецаньом кошаркох зоз Пасху. (Вл. Дї)

Шлїдом подїйох

РУСКИ КЕРЕСТУР – Перши дзень найвекшого християнского швета Пасхи, Воскресеня Христового, 12. априла, вирни парохиї св. оца Миколая могли провадзиц лєм прейґ Фейсбук боку парохиї. Воскресну Службу Божу служели парох о. Михайло Малацко и капелан о. Михайло Шанта, а дзияцки часци шпивал парох коцурски о. Владислав Рац. Технїчно у преношеню Служби помогол Тихомир Фейди, а Службу зняла и Руска редакция ТВ Нови Сад. На концу Служби священїки на штред церкви пошвецели даскельо пасхални кошарки, а вирних цо онлайн провадзели Службу парох замодлєл же би теди дома пошвецели свойо пасхалне єдзенє. (М. А)

ДЮРДЬОВ – Найвекше християнске швето преславене 19. априла зоз Служби Божо хтора була директно преношена на фейсбук профилу о. Михаила Холошняя. На Служби шпивали члени фамелиї Холошняй, а пред конєц Служби, у церковней порти пошвецени даскельо кошарки з пасхалним єдзеньом. (С. С.)

ШИД – Вельконоцни Богослуженя служел парох о. Михайло Режак без присуства вирних. Так було и у Беркасове дзе богослуженя служел парох о. Владимир Еделински Миколка. На Перши дзень Пасхи перше служел Службу Божу у Бикичу, у Беркасове. (Вл. Дї.) (На фотоґрафиї Велька ноц у фамелиї Гарвильчак.)

НОВИ САД – У церкви св. апостолох Петра и Павла, внєдзелю, 19. априла, парох о. Юлиян Рац служел Вельконоцну Службу Божу, дзияковал Йовґен Надь, а директно ше ю преношело на Фейсбуку. Знїмок Служби бул на радию и на РТВ2. (М. Г. К.)

КОЦУР –Вельконоцну Службу Божу служели парох о. Владислав Рац, капелан о. Данил Задрепко и о. др Яков Кулич, а вирни коцурскей парохиї Службу могли провадзиц прейґ Фейсбук боку парохиї. Парох коцурски вельконоцни швета повинчовал и вирним у Коцуре, Савиним Селу, Новим Орахове и Бачкей Тополї. (О. Р.)

ВЕРБАС –Внєдзелю, 19. априла, парох старовербаски о. Алексей Гудак и парох нововербаски о. Иґор Вовк отримали Вельконоцну Службу Божо лєм зоз членами своєй фамелиї. Як гварели парохове вербаских парохийох, шицки парохиянє могли пошвециц пасхалне єдзенє зоз швецену воду пошвецену на Богоявлєнє, запалїц швичку и помодлїц ше же би на таки способ радосц Христовей Пасхи вошла до каждого дому. (О.Р.)