Dzvoni Januar 2021

DZVONI

ХРИСТИЯНСКИ ЧАСОПИС / ХРИСТИЯНСЬКИЙ ЧАСОПИС РОК / РІК XXVIII · ЧИСЛО 1 (325) · ЯНУАР / СIЧЕНЬ 2021 · ISSN 0354-5768 · 100 дин.

Шлїдом подїйох

РУСКИ КЕРЕСТУР - На Вилїю Всеночне було на 20 годзин, а служели го домашнї священїки - парох о. Михайло Малацко и капелан о. Михайло Шанта и священїки з других наших парохийох - о. Дамян Кича ЧСВВ, о. Дарко Рац, о. Владимир Еделински Миколка, о. Алексий Гудак и о. Платон Салак ЧСВВ. На перши дзень швета Вельку Службу служели о. Еделински Миколка и о. Гудак, а пречитана була винчованка владики Георгия. (М.А.)

НОВИ САД – На Вилїю парох о. Юлиян Рац служел крачунске вельке повечериє з литию – всеночне, а на Перши дзень крачунску Службу Божу. Вирних було надосц, гоч нє як прешлих рокох. Парох пречитал крачунску винчованку нашого епарха кир Георгия Джуджара у хторей вон суґеровал застановиц ше, же бизме подумали цо славиме, оценєли тото цо прешло и подумали о будуцим, кадзи идземе и у яким напряме ше рушаме. (М.Г.К.,В.В.)

КОЦУР – На Вилїю, 6. януара, служене Всеночне, а крачунски Служби Божо були провадзени зоз колядами з котрима вирни возвелїчали тото найрадоснєйше християнске швето. Колядованє було чуц у велїх домох, алє нє у такей мири як предходних рокох пре хвилькову епидемиолоґийну ситуацию. Вельку Службу Божу на други дзень Крачуна служел парох о. Владислав Рац, а того дня було и мированє. (О.Р.)

ДЮРДЬОВ – На перши дзень Крачуна, на Служби Божей, котра була на 10 годзин о. Михаил Холошняй у мено владики кир Георгия Джуджара, у свойо власне мено и мено членох Церковного одбору шицким винчовал Крачун. Вон пречитал винчованку котру послал наш владика кир Георгий Джуджар (С.С.)

ШИД – Всеночне слежул парох о. Михайло Режак на 20 годзин у присустве значного числа вирнїкох. На перши дзень швета тиж була Служба Божа, на хторей пречитана крачунска винчованка преосвященого владики кир Георгия Джуджара, а потим було и мированє. (В.Дї.)

Насловни бок, фото: ш. Еуфемия Сабадош

Духовне заренко

О

РОК СВЯТОГО ОСИФА

цец любени, оцец у нїжносци, послушносци и прилапйованю. Оцец креативней шмелосци, роботнїк, вше у циню – зоз тима словами папа Франциск на нїжни и зворушлїви способ описал святого Осифа у апостоским писме `Patris corde`, обявеним 8. децембра з нагоди 150-рочнїци преглашеня Марийового заручнїка за защитнїка Католїцкей Церкви. Иншак, блажени Пий IX зоз декретом Quemadmodum Deus, котри подписани 8. децембра 1870. року, одредзел святого Осифа за тот наслов. З нагоди означованя тей рочнїци папа Фанциск преглашел окремни Рок св. Осифа котри започал 8. децембра и будзе тирвац по 8. децембер 2021. рок.

У позадини апостолского писма пандемия хороти КОВИД-19 котра нам – як написал папа Франциск – помогла похопиц значносц обичних людзох, тих котри, далєко од явносци, каждого дня указую сцерпезлївосц и улїваю надїю, шею суодвичательносц. Праве як и святи Осиф, чловек котри преходзи нєобачлїво, чловек каждодньовей, дискретней и скритей присутносци. Заж лєм, його улога нєпреповедзено велька у историї спашеня – надпомнул папа.

Пре тоту свою улогу повязованя Старого и Нового Завиту, християнски народ го вше барз любел. У нїм Исус видзел Божу нїжносц, тоту котра нам дава же бизме прилапели свою слабосц, бо и попри нашей слабосци, през ню ше витворює векша часц Божого намиреня. Лєм нас нїжносц виратує од дїлованя Злого – визначел папа. Кед ше стретнєме зоз Божим милосердийом, найвецей у Св. Тайни помиреня, можеме спознац правду и нїжносц, бо Бог нас нє осудзує, алє нас прилапює, притулює, потримує и пребачує нам. Осиф оцец и у послушнсоци Богу: зоз своїм ` най будзе` ратує Марию и Исуса, учи свойого Сина сполньовац волю Оца. (...)

ynuar 2021.

ваня и биду. Исусов и Марийов чувар нє може нє буц чувар Церкви, єй мацеринства и Цела Христового. Кажда особа у потреби, кажди бидни, церпяци, умераюци, цудзинєц, гарештанєц, хоротнїк... шицки вони «Дзецко» котре Осиф чува. И од нього треба научиц як маме любиц Церкву и худобних.

Источашнє, Осиф и `оцец у прилапйованю`, бо прилапює Марию без предходного условйованя. Тот ґест важни и тераз – надпомнул папа – у швеце у котрим очиглядне психолоґийне, вербалне и физичне насилство над женами.

(...) Прейґ святого Осифа, як кед би нам Бог повторйовал: «Нє бойце ше!», бо вира дава значенє каждей подїї, радосней чи жалосней, поставаме свидоми же Бог може зробиц же би квитки виросли и у стини. Попри того, Осиф нє глєда даяки виход, алє ше зоз стварносцу зочує зоз отворенима очми, пребера на себе одвичательносц. Прето нас його прилапйованє спонукує же би и ми прилапйовали других, без винїмкох, таких яки су, зоз окремнну прихильносцу ґу найслабшим.

Докуменет `Patris corde` визначує тиж так и креативну шмелосц святого Осифа, котра ше видзи окреме у почежкосцох, и котра у чловекови виродзує окремну силу. Вон ше зоз конретнима проблемами своєй фамелиї зочує праве так як то робя шицки други фамелиї у швеце, окреме фемилиї емиґрантох. У тим змислу - написал папа - насправди постава защитнїк тих котри, прициснути зоз нєволями и гладом, муша напущиц свою оцовщину пре войни, мержню, прешлїдо-

(...) Важне похопиц - написал папа - значенє роботи котра дава достоїнство, котре постава участвованє у самим дїлу спашеня и нагода за витворйованє поєдинца и його фамелиї, першобутного ядра дружтва. Хто роби, сотрудзує зоз Богом, бо постава покус творец швета котри нас окружує. Папа прето спонукує шицких людзох же би знова пренашли вредносц, значносц и потребу роботи, же ви ше успоставела нова нормалносц у котрей нїхто нє виключени. Розпатраюци окреме звекшанє нєзанятосци пре пандемию хороти КОВИД-19, папа поволал шицких же би ознова розпатрели свойо приоритети же би ше завжали и гварели: `Анї єдна особа, анї єдна фамелия без роботи!`

Осифово оцовство у одношеню на Исуса папа Франциск наволал «цинь нєбесного Оца на жеми». Оцец ше нє народзує, оцец ше постава кед ше стара о дзецку, пребарауюци одвичательносц за його живот. (...) Осиф знал любиц на окреме шлєбодни способ, знал ше оддалїц од штредзиска же би до штредзиска свойого живота нє положел себе, алє Исуса и Марию. Його щесце у дарованю себе. Його подоба прето вельки приклад – визначел папа - у швеце кот рому потребни оцове, а котри одруцує господарох. Правдиви оцец тот котри нє пада до спокуси же би жил живот своїх дзецох и котри почитує їх шлєбоду. Буц оцец нє значи пошедовац, то знак котри упут′ює на висше оцовство, на Оца Нєбесного.

VATICAN NEWS

DZVONI

3

Шветови дзень хорих

ПОРУЧЕНЄ ПАПИ ФРАНЦИСКА ЗА 29. ШВЕТОВИ ДЗЕНЬ ХОРИХ (11. фебруара 2021.)

Єден ваш учитель, а ви шицки браца (Мт 23,8) Мили браца и шестри!

Двацец дзевяти шветови дзень хорих, котри ше означує 11. фебруара 2021.р., на спомин Лурдескей Мариї, милосердна пригода же би ше окремна повага указала хорим и тим котри ше о нїх стараю, чи у здравствених установох, чи у фамелийох або у заєднїцох. Окреме думаме на тих, котри по цалим швеце церпя пошлїдки пандемиї корона вирусу. Шицким, а окреме найхудобнєйшим и марґинализованим, виражуєм свою духовну блїзкосц и ґарантуєм им старанє и любов Церкви.

1. Тема того Дня надихнута з виривком зоз Евангелиї у котрим Исус критикує тих котри бешедую, а нє робя (пор. Мт 23, 1-12). Кед ше вира зведзе лєм на празне слово, без уключованя до живота и потреби других, теди живот котри жиєме нєдошлїдни вири котру визнаваме. То велька опасносц. Прето Исус гварел моцни слова же би спозорел же би ше нє спадло до аутоидолатриї и гвари: «єден учитель ваш, а ви шицки браца».

Критика котру Исус упт′ює тим котри «бешедую, а нє робя» хасновита за шицких нас, бо кажде з нас може спаднуц до зла лїцемерства, а то барз чежке зло котре нам онєможлївює росцну як дзеци єдиного Оца, поволани жиц всеобще братство.

У стретнуцу зоз братом и шестру у потреби, Исус понука модел справованя котри подполно процивни лїцемерству. Вимага од нас застановиц ше и слухац, успоставиц директне и особне одношенє зоз другима, почувствовац емпатию и сочувствиє, допущиц же би нас їх церпенє дотхло до тей мири же бизме на себе превжали старанє за нїх у духу служеня (пор. Лк 10, 30-35).

2. Кед нас знайдзе хорота поставаме свидоми яки зме крегки и источашнє чувствуєме потребу за другима, котра нам уродзена. Теди якошик яснєйше чувствуєме власну крегкосц створеного єства и глїбше

4

DZVONI

доживюєме кельо завишиме од Бога. Кед зме хори, дух и шерцо нам обнїма нєсиґурносц, а дзекеди и страх помишани зоз нємиром. Теди зме слаби, бо нашо здравє нє завиши од нашей схопносци або «застараносци» (пор. Мт 6,27).

Хорота надрилює питанє смисла, котри у вири, у Богу. Питанє то котре од нас вимага дац нове значенє и зробиц обраценє у живоце, а на ньго, можебуц, нє найдземе одвит такой. Нашо приятелє и родзина нє можу нам вше помогнуц у церпеню.

Библийна подоба Йова у тим поглядзе барз значна. Йововей супруги и приятельом ше нє удава провадзиц го у його нєщесцу, цо вецей, виноваца го и вше баржей звекшую його самоту и страценосц. Йов пада до глїбокого стану напущеносци и нєпорозуменя. Алє, праве дзекуюци тей превелькей крегкосци, одруцел од себе кажде лїцемерство и опредзелєл ше за драгу щиросци спрам Бога и другим, а його витирвали крик до помоци досягнул до Бога котри му на концу одвитує и дава му видзиц нови горизонт. Потвердзує му же його церпенє анї нє кара, анї нє стан роздвоєносци од Бога або знак Божей ровнодушносци. Так зоз ранєтого и виздравеного Йовового шерца дзвигли ше тоти живи и зворушуюци слова упуцени Господу: «Слухал сом це и скорей, а нєшка це око мойо видзело» (42,5).

sî~enq 2021

Шветови дзень хорих лапює насампредз найслабших.

3. Хорота вше ма свою твар и то нє лєм єдну: вона ма твар каждей хоротнїци и каждого хоротнїка, та и тих котри ше чувствую запоставени, виключени и жертви дружтвених нєправдох зоз котрима ше им прикрацую їх основни права.

Хвилькова пандемия розоткрила кельо нашо здравствени системи нєодвитуюци, а пришли и до вираженя и нєдостатки о стараню за хори особи. Старши, слаби и крегки особи нє маю вше приступ здравственей защити и вона нє вше осиґурана на справедлїви способ. То завиши од политичних одлукох, способе управяня зоз ресурсами и закладаню тих котри на одвичательних положеньох. Укладанє средствох за лїченє и допатранє хорих приоритет повязани зоз основним началом же здравє примарне обще добро. У пандемиї, источашнє, пришла до вираженя велькодушносц здравствених роботнїкох, волонтерох, роботнїкох и роботнїцох, священїкох, монахох и монахиньох котри професийно и пожертвовно и з чувством одвичательносци и любови ґу бижньому помагали, лїчели, цешели и служели велїм хорим и членом їх фамелиї. Тото цихе множество хлопох и женох котри ришели нє обрацац главу на други бок, алє попатриц до твари и допатрац рани тих котрих доживйовали як блїзких пре заєднїцку припадносц людскей фамелиї. Тота блїзкосц драгоцине миро котре дава потримовку и потїху хорим у їх церпеню. Як християнє, тоту блїзкосц доживюєме як знак любови Исуса Христа, Доброго Самарянина, котри з милосердийом приходзел ґу каждому чловекови котри ранєти зоз грихом. Зєдинєни з нїм прейґ дїлованя Святого Духа, поволани зме буц милосердни як Оцец и любиц, на окремни способ своїх слабих и братох и шестри цо церпя (пор. Йо 13,34-35). Тоту блїзкосц доживюєме нє лєм як поєдинци, алє и як заєднїца. Братска любов у Христови народзує заєднїцу котра може виздравйовац, котра нє напущує нїкого, котра уключує и при-

ynuar 2021.

Жадам здогануц на значносц братскей солидарносци котра ма свой конкретни вираз у служеню и може мац рижни форми, котри шицки унапрямени на даванє потримовки нашому ближньому. «Служиц значи старац ше за слабих у наших фамелийох, нашому дружтву, нашому народу» (Казань у Гавани, 20. септембра 2015.). З таким закалданьом кажди поєдинєц кадри «охабиц на бок свойо вимоги и намаганя, обчекованя и свойо жаданя за всеможлївосцу пред конкретним поглядом найслабших. (...) У служеню ше вше глєда братова твар, дотика його цело, чувствує його блїзкосц аж потамаль же ше вимага у дзепоєдних случайох и цепренє за братом, поглєдує визначованє брата. То причина пре котру служенє нїґда нє идеолоґийне, бо ше нє служи идейом, алє особом».

4. Праве одношенє зоз хору особу находзи нєпресушне жридло мотивациї и сили у Христовей любови, так як указує тисячрочне шведоченє хлопох и женох котри подзвигли святосц у служеню хорим. Зоз таїнства Христовей шмерци и воскресеня виходзи любов котра може дац подполни смисел и станю хорого и станю тих котри ше о нїм стараю. Потвердзенє за тото находзиме вецей раз у Евангелиї зоз котрей ше практично видзи же виздравенє котре зробел Исус нїґда нє маґийни чин, алє є вше плод стретнуца, медзилюдских одношеньох у котрих Божи дар котри понукнул Исус, одвит на виру того котри прилапює, цо видно у словох котри Исус часто повторює: «вира це твоя спашела».

5.Мили браца и пестри, заповид любови котру Исус охабел своїм ученїком находзи конкретне виполнєнє тиж так и у одношеню зоз хорима, дружтво нательо чловеколюбнєйше накельо ше зна старац о своїх слабих, за своїх слабих членох и членох котри церпя и зна тото робиц дїлотворно у духу братскей любови. Намагайме ше ґу тому цилю и старайме ше посцигнуц же би нїхто нє остал сам, же би ше нїхто нє чувствовал виключени або напущени!

Шицки хори, роботїки у здравстве и тоти котри ше жертвую помагаюци тим котри церпя придавам Мариї, Мацери милосердия и Здравю хорих. Най нас вона зоз Лурдескей пещери и своїх вельочислених святилїщох ширцом швета окрипює у нашей вири, нашей надїї и помогнє нам старац ше єдни за других зоз братску любову. Шицким, а и каждому окреме, од шерца давам свой благослов! Папа Франциск

DZVONI

5

Стереотипи

КРАЧУН И

ДЕПРЕСИЯ

Вше частейше ше у швеце приповеда о можебуц и нєбезпечнєйшей пандемиї од самей корони, то єст од пошлїдкох котри тота хорота охаби – нє на целу, алє на души. Уж нєшка ше приповеда же у депресиї або на гранїци депресиї кажда треца особа. И док за корону ше рихта вакцини и твердзи же ше викоренї, за депресию котра уж нєшка барз розширена, тото ше нє може твердзиц. За депресию нє постої вакцина. Прето и розумлїве же у цалим швеце приходзи до цихого, а даґдзе и отвореного протесту и процивеню шицким тим миром котри огранїчую друженя, преслави, винчованя - з другима словами – нє допущую радосц. Крачун, як шицки твердза, угрожени. Велї ше ми питали – «будзе Крачун?» У швеце шицко у хаосу пре тоти пременки, бо шицко цо вязане за Крачун постава нєдоступне, часто и забранєне. И, наисце, чи вообще будзе Крачун у швеце? Чи зме го нє страцели, нє дай Боже, занавше? Знам же велїх нєсподзивам кед повем же зме правдиви Крачун давно страцели. Анї зме нє обачели же ше його ДНК лукаво менял, кус - по кус, до тей мири же од нього остала лєм шкарупина, а сущносц, його правдиви идентитет – давно уж пременєти. Розуми ше, и далєй то швето радосци, винчованя, вешеля, алє Тот котрого родзени дзень славиме – одсутни.

6

DZVONI

Нє прето же нас напущел, алє прето же зме орґанизовали представу Його родзеного дня, а Його зме нє поволали. Дахто прето же би Му нє завадзал на тей преслави (забави), а дахто прето же Го анї нїґда нє упознал и нє ма анї намиру то зробиц. Прето думам же Крачун будзе. Голєм за тих котри знаю цо то Крачун. А може и тоти котри нїґда нє зрозумели же цо Крачун – конєчно похопя? Тот правдиви Крачун, то єст Родзенє Бога медзи нами, сиґурно би могол зопрец ширенє тей ище горшей пандемиї од корони, то єст – депресиї, бо представа кратко тирва, раз - два прейдзе, а пражнїна у души остава ище векша и глїбша. Кед вериме до Бога, вец вериме и до того цо гварел же з нами останє до конца швета. Нєовисно од пандемиї, нєовисно од полицийней годзини, бо досц двойо або тройо же би ше родзел, же би бул тирваци Крачун, то єст – Його присутносц. И то нє «поповске» мудрованє на тему тей ситуациї, мудрованє котре ище вецей розгнїва тих котри глєдаю одвити. И я би волєл Крачун яки паметаме. Щиро поведзено, ище бим волєл таки яки бул кед сом зоз мещком своєй роботи ходзел по шпиваню и кед сом доставал гарсц орехох, подаєдну бомбону, и у блїзкей родзини – аж и помаранче. И вельо сом бул радоснєйши як нєшка – и нє лєм прето же сом бул младши, то єст дзецко. Можебуц, пре тото «нєщесце» же зме остали дома вєдно цала фамелия – могли бизме виприповедац нашим дзецом (унучатом) чом людзе, а и ми, були щешлїви на Крачун? А мали зме вельо менєй. Алє зме були богатши. о. Михайло Малацко фото: Д. Малацко

sî~enq 2021

ЛУРДЕСКА МАРИЯ Нєзаповедане швето Лурдескей Мариї ше означує 11. фебруара и теди ше преславює чудесне указанє Пречистей Дїви Мариї у месточку Лурду у Французкей хторе нєшка познате паломнїцке место. На тот дзень у каплїци шестрох Служебнїцох на Капущаним шоре у Руским Керестуре, хтора пошвецена Лурдескей Мариї, означує ше Кирбай зоз Богослуженями. У векшини наших парохийох вирни модля Лурдеску дзевятнїцу. (М.А.) У Лурду (Франузка), 11. фебруара 1858. року, було зявенє Богородици єдней 14-рочней хорйовитей и нєписменей дзивочки Бернадети Саубиру. Вона мала 18 стетнуца – видзеня Пресвятей Богородици зоз по-

Святилище у Лурду

ynuar 2021.

Каплїца шестрох Служебнїцох на Капущаним шоре у Руским Керестуре пошвецена Лурдескей Мариї.

рученями. Под час седмого стретнуца Богородица препоручела же би ше на тим месце направела церква и же би ше модлєло и посцело за гришнїкох. У дзевятим стренуцу (25. фебруара) указала єй нове жридло води котре постало чудотворне. Царски прокуратор 27. фебурара уж други раз випитовал Бернадету, док 1. марца, кед мала 12. видзенє, Мария єй одркива три тайни. Кед ше 4. марца збуло 15. зявенє, случело ше и перше виздравенє 12-рочного хлапчика Жана Бухортс. На швето Благовищеня, 25. марца, кед ше єй Мац Божа 16. раз зявела, на инсистованє Бернадети, одкрива єй свойо мено – „Я Непорочне зачатиє.” После седемнастого зявеня, 7. априла, кед скоро 15 минути горел огень на руки Бернадети а нє начкодзел єй, полиция оградзела пещеру и Бернадету преглашела за душевно хору. У септембре истого 1858. року син императора Наполеона виздравює од води принєшеней зоз Лурду и император видал розказ же би ше Пещера отво-

Преглїбйованя

рела явносци. После штирох рокох домашнї владика официйно потвердзує чудотворне место Лурд. Року 1866. Бернадета одходзи до єдного манастира дзе доживює велї нєпорозуменя и понїжованя. Року 1933. Бернадета преглашена за святу. По 1960. рок у Лурду були 5000 виздравеня од котрих випитани и потверзени 58. Предсидатель институту Рокфелер зоз Америки. Значне наглашиц же проф. Алексей Карел, науковец и атеиста, випитюци чуда у Лурду ше и сам наврацел на християнство.

Прецо ше Мария зявела у Лурду Вшелїяк же єст вельо причини, а єдна з нїх и же то бул час кед Церква була у велькей кризи и велї ю нападали. Року 1849. у Риме була револуция под час Ґарибалдия и папа бул вигнати зоз шедзиска, та пошол до прегнаства. Познати французки филозоф Волтер писал найгорше процив Церкви: „Зґажме Церкву!” Наука рушела по драги експериментох: цо нє мож доказац – значи же анї нє постої. Бога, душу, рай, пекло – нє мож доказац, значи анї нє постоя! Кардинал Нюман у розпуки гуторел: „Кед ше даяке чудо нє случи, Церква препаднє!” Папа Пио IX 1857. рок преглашел за Рок молитви же би ше шицки модлєли за спашенє християнства у Европи. И наисце – случело ше чудо! Зявела ше Богородица у Лурду, котра зоз численима чудами и виздравенями доказала же хороти котри були нєвилїчлїви – чудесно вилїчени! о. Владислав Варґа («Дзвони», 2008. рок)

DZVONI

7

Искуства Исус нас поволує же бизме го шлїдзели и свой живот пошвецели Богови. Поволує нас же би зме у каждодньовим стретнуцу зоз Нїм до Його рукох положели свойо потреби и потреби людзох у наших животох.

Сушед

Од кеди нашому сушедови ампутировали ногу, вон вола мойого супруга часто вола до помоци. Його син бива нєдалєко, алє уж длуґши час су у нє барз добрих одношеньох. Зоз супругом зме ше порадзели же му у нашим обисцу орґанизуєме преславу родзеного дня на хтору зме поволали сушедових, алє и його сина. Дзепоєдни ше аж понукли и помогнуц. Приключел ше им и сушедов син. Од теди родзени днї и други преслави правиме дома. Нєскладаня медзи сушедом и його сином скапали. Його унуки тераз поряднє приходза до дїда же би им приповедал сказки и учел их робиц зоз древом.

Пораєнє

DZVONI

Вожел сом бициґлу кед сом похопел же сом вжал ключи котри звичайно зохабяме дома, одложени на єдним месце у заградки. Моя супруга була на роботи и нашо дзецко нє годно войсц до обисца после школи. Нє мал сом други вибор лєм ше врациц дому. Накадзи сом рушел дому, стретнул сом приятеля котри покалїчел ногу и нє могол ходзиц. Помогнул сом му и одведол го до його родичох котри биваю нєдалєко. Понеже мал старших родичох котри го нє могли сами одвесц до шпиталю, я им помогнул, алє зме през драгу зашли же бим дома зохабел ключи. Док зме чекали на шор у шпиталю, приятель ми виприповедал яки є жалосни же го супруга и дзеци нє прилапюю. Од того дня сом ришел же будзем поряднє помагац мойому приятельови и його родичом. Аж сом контактовал зоз його супругу и дзецми котри тераз маю дзеку полєпшац одношеня. Забути ключи були праве провидиниє.

(Ф.Ф., Словацка)

Єдней нєдзелї кед сом ше вожел на бициґли, повагу ми прицагло шмеце котре хтошка за собу зохабел коло драги. Станул сом и почал зберац шмеце. Предлужел сом ше вожиц далєй и наишол на нове шмеце. Пластични фляши, празни мещки... Одразу, мойо воженє, постало пораєнє. Ґу роботи ше ми придружела и єдна фамелия котра тадзи преходзела. Сприятелєли зме ше и догварели о будуцих акцийох пораєня, до котрих би зме могли уключиц шицких заинтересованих. Тераз маме порядни акциї пораєня, кажди тидзень. Треба лєм започац. (Д.Х.,Нємєцка)

8

Ключи

(Р.Н., Нємєцка)

www.focolare.org

Пририхтал: М. Шовш

sî~enq 2021

Слово живота

МАЦЕРИНСКИ НИЯНСИ ЛЮБОВИ

„Будзце милосердни як цо [и] Оцец ваш милосердни.” (Лк 6,36)

Евнгелиста Лука люби указовац на велькосц Божей любови зоз прикмету хтора ю, як вон тримал, найлєпше описує, а то милосердиє. Мож повесц же милосердиє у Святим Писме ма мацерински ниянси любови, з хторима ше Вон стара о своїх створеньох, виховює их, цеши их и прилапює их и у тим нїґда нє вистанє. Прейґ пророка Исаиї Господ обецує свойому народу: „Так як кед дакого поцешує мац, так я поцешим вас и будзеце поцешени у Єрусалиме” (Ис 66, 13). Тота прикмета препозната, а препознала ю и исламска традиция: од 99 блажених Божих менох, на устох вирних муслиманох найчастейше – Милосердни и Благи. Тот бок Евангелиї представя Исус хтори множеству людзох зоз городох и далєких местох и реґийох дава шмеле, та аж и збунююце предкладанє: нашлїдовац Бога Оца праве у милосердней любови. Циль хтори нам випатра як нєможлїви и нєдосцигуюци!

милосердиє. ‘ Тот дар сом примал аж и теди кед сом свойо шерцо завар Богови; […] кед сом ше страцел и нє знал сом як ше врациц назад. Теди ми помогло Боже слово и зрозумел сом: вон ме люби. Исус ме пренашол: бул зо мну, лєм Вон. Дал ми потїху, пребачел ми шицки грихи и нє обвиньовал ме за зло. Кед сом бул його нєприятель и нє дотримовал сом його заповиди, вон ше справовал зо мну як з приятельом. […] Чежко ми похопиц прецо ме Господ так люби, прецо сом му таки мили. Нє можем похопиц прецо жадал и як ше му зоз свою любову удало опановац зоз моїм шерцом. Можем лєм повесц: ‘Приял сом милосердиє.‘

З перспективи Евангелиї, же бизме нашлїдовали Оца Нєбесного, мушиме насампредз кажди дзень шлїдзиц Исуса и од нього научиц любиц перши, як цо и Бог нєпреривно поступа з нами. Тото духовне искуство описал лутерански теолоґ Бонхофер (1906 - 1945): „Християнска заєднїца кажди дзень шпива: ‘Приял сом

Тото виреченє з Евангелиї нас поволує на правдиву револуцию у нашим живоце: вше кед зме зочени з можлївима квилєнями, нє треба исц по драги одбиваня, осудзованя и вимсценя, алє по драги пребачованя и милосердия. Нє нательо важне окончовац даяку чежку длужносц, алє прилапиц можлївосц хтору нам дава

„Будзце милосердни як цо [и] Оцец ваш милосердни.ˮ

ynuar 2021.

„Будзце милосердни як цо [и] Оцец ваш милосердни.ˮ

Исус – прейсц зоз шмерци еґоизму до правдивого живота заєднїцтва. З радосцу одкриєме же зме прияли исти Оцов ДНК, хтори нїґда нїкого нє осудзує дефинитивно, алє шицким дава другу шансу и так отвера горизонти надїї. Таки вибор нам тиж оможлїви пририхтац терен за братски одношеня зоз хторих ше народзи и будзе роснуц заєднїца людзох, подполно ориєнтована на мирни и конструктивни заєднїцки живот.

„Будзце милосердни як цо [и] Оцец ваш милосердни.ˮ

Кяра Лубик розпатрала виреченє з Евангелиї по Матейови (Мт 5, 7) хторе милосердним нависцує блаженство и предложела: “Тема милосердия и пребачованє ше прецагує през цалу Евангелю. […] Милосердиє праве конєчни вираз любови, добродїйства, тото цо ю виполнює, односно прецо є совершена. […] Попробуйме вец жиц тоту любов спрам других у форми милосердия у шицких наших одношеньох! Милосердиє то любов хтора зна прилапиц каждого ближнього, окреме найхудобнєйшого и того цо у найвекшей потреби. Тота любов нє мера, обилна є, универзална и конкретна. Тота любов ше намага твориц взаїмносц, цо и конєчни циль милосердия. Без милосердия би була лєм справедлївосц хтора ту за стварянє єднакосци, алє нє и братства. […] Гоч випатра чежко и пребарз шмело, опитайме ше пред каждим ближнїм: як би ше його мац зоз нїм справовала? Тота думка нам помогнє похопиц и жиц у складзе з Божим шерцом.“ Летиция Маґри

DZVONI

9

Актуалне

АКТУАЛНОСЦИ У ВСЕЛЕНСКЕЙ ЦЕРКВИ

КРИзА ТО КЕд хЛОпИ ВОЛя бАВИЦ ВИдЕО бАВИСКА, яК шЕ СТАРАЦ О ВИхОВАНю дзЕЦОх

Хвилькова пандемия меня слику наших фамилийох. Велї родичи ше припатраю як им дзеци по цали дзень шедза пред рижнима екранами и як им ше кус - по кус сцера гранїца медзи часом за ученє и шлєбдним часом. Родичи ше обаваю же им дзеци вше баржей зависни од технолоґиї, окреме тераз у чаше пандемиї. З другого боку, єдно виглєдованє у Републики Словацкей указало же аж 75% словацкого жительства, старше од 15 рокох, а котре ма приступ интернету, бавело лєбо ище вше бави компютерски бависка. Незвичайносц проблема же найактивнєйши бавяче нє тинейджере, алє хлопи од 25 по 35 роки и од 45 по 54 роки. Панї Яна, млада супруга “ґеймера” зоз Зволену, гвари же єй супруг кед нє роби, бави бависка од рана до вечара и же нє препровадзи з дзецком анї дзешец минути дньово. Гвари же ше дзецко даремно намагало обрациц повагу на себе так же го цагало за ногавку. Кед му ше и уда обрациц повагу на себе, вон у гнїве кричи на дзецко: “Знова ши ту, нє видзиш же бавим?!” Кед му жена познєйше о тим препомла, вон єй гварел же преувелїчує. Бул то момент кед Яна похопела же єй муж зависни и же го випатра зохаби. Спаковала ствари и дзеци и пошла. Чловек ше аж теди таргнул и почал препровадзвоац час зоз фамелию. Затераз, гвари вона. Подобни случаї дзе хлоп по цали днї препровадзує у бавеню бавискох з прешвеченьом же то обдумано и квалитетно препровадзени час єст вельо у фамелиї препадаю. Шветова здравствена орґанизация 2018. року официйно уключела овисносц од видео бавискох лєбо компютерох до медзинародней класификациї хоротох. Медзитим, поставянє дияґнози тей хороти нє лєгке - гварела психолоґ Ярмилка Томкова. И попри добрей дзеки, особа ше нє може стримовац од бавеня бавискох котри би єй нє брали други важни ствари зоз живота, як цо то робота, фамилия, здравє психични и духовни живот. Тота особа напарта и вииритирана кед нє може бавиц. Хвилькове станє пандемиї окреме змоцнює тоти ефекти. Стрес и анксиозносц змоцнєли, цо допринєсло зраженьом у фамилиї, гварела психолоґ. www.postoj.sk

10

DZVONI

ВАТИКАН РОзпОчАЛ ВАКЦИНОВАНє бЕздОмНИх У РИмУ

Ватикан 2. януара розпочал понукац вакцини особом без обисца и то задармо же би ше и вони вакциновали процив COVID-19. Вакциноанє ше окончує у атрию Павла IV велькей сали у котрей ше окончую тижньово папово аудиєнциї. Вона у тим периодзе углавном нє хаснована пре пандемию корона вирусу.

Вакцинованє надпатра архиєпископ Конрад Краєвски (57), польски предняк паповских добродзечних орґанизацийох, котри превжал водзацу улогу у стараню за особи без обисца у Риме. Коло 25 бездомних котри змесцени до установох за котри ше стара добродзечна канцелария, прияли перши дози вакцини, а ище вецей их будзе вакциноване у наиходзацим чаше. Тидзень пред тим, папа Франциск (84) и папа емеретус Венедикт XVI (93) тиж прияли свойо вакцини. Ище тидзень скорей, папа Франциск у телевизийним интервиюу наглашел же би ше шицки требали вакциновац. - То етични вибор, прето же ше вашо здравє и живот кладзе на коцку, а коцкаце ше и зоз животом других кед сце нє вакциновани - виявел папа за Канал 5. Под час папи Франциска Ватикан основал числени орґанизациї котри помагаю безомним, уключуюци ту и клинїку, алє и установи дзе ше бездомни можу окупац и оштригац. www.bitno.net о. Владимир Еделински Миколка

sî~enq 2021

Дожица

СРИМСКИ ДОЖИЦА

ЦО ПОДАРУЄМ ИСУСОВИ ?

Ридко хто од дзецох приходзи до церкви на Службу у Митровици. Дзешка на други дзень Крачуна до церкви вошла старша жена зоз нєдавно покресценим дворочним унуком Виктором. Скорей як почала Служба, вони ше почали круциц коло Исусових яшелькох и цошка ше радзели медзи собу. Приступел сом ґу нїм и опитал ше тей старшей жени чи дзецку треба дацо пояшнїц , чи дацо инше? А вона ми гвари же мали Виктор сце подаровац Исусови мали пакецик котри трима у рукох, лєм нє зна дзе го положиц. Нєсподзивал сом ше зоз таким ґестом и задумку малого хлапчика (або тей жени котру сом по тераз нє видзел през мойо осем роки цо сом у Митровици) та сом поволал одвичательну за Вертеп, панї Веру Ванчикову, най би вона дала предкладанє як и дзе найкрасше положиц Викторов мали попдарунок. Вона ше за тото и остарала, а мали Виктор ше поцешено шмишкал раз на бабу, раз на Исуса у Вертепу. Можем повесц же сом ше пре тото дїло досц задумал та сом ше сам запитал, а вец и вирним поставел питанє у казанї же цо ми, кажди особнє принєсли Исусови за дарунок того Крачуна?... А вец сом ше здогаднул дожица єдного паноца котри на сам Крачун споведал єдну младу студентку. Виприповедал сом то у крачунскей казанї, а порихтану казань од скорей – охабел сом за другираз. Як тот парох приповедал - нє обичай вирних на перши дзень Крачуна споведац, алє кед видзел його заблукану овечку, младу дзивку котра ше давно нє споведала - пристал шеднуц и висповедац ю. У чим була новосц того споведаня? Дзивка му пред споведзу наглашела же дожила цошка нєобичне и замодлєла пароха же би ю вшелїяк приял до споведзи. А було то так: На Вилїйови вечар, кед пришла зоз варошу дзе студира, нє мала дзеку пойсц на Саночне бо уж роки ше оддалєла од Церкви и од Бога, жила без молитви и християнского живота. Така празна у души, та гоч ю домашнї и модлєли же би пошла з нїма до церкви, вона то одбила и пошла до своєй хижки. Анї красни звук дзвонох на церкви, анї шпиваче котри колядовали по валалє єй нїч нє значели. Лєгла и заспала розчарована зоз своїм животом. А кед воно - шнїє якиш чудни сон. Стої вона пред Вертепом, приходза велї и приноша малому Исусови свойо дарунки... Исус ше ошмихує и радосни дзекує каж-

ynuar 2021.

дому за тото цо вони принєсли. Стої вона так и роздумує...шицки даваю Исусови свой подарунок, а вона стої з празнима руками... нє ма цо подаровац. Була барз зармуцена, а вец нараз патри - Исус ше обраца и патри просто на ню. Вона ше злєкла и сцела фришко напущиц Вертеп, алє нараз ю прицагнул цихи Исусов глас котри ю замодлєл же би и вона принєсла свой дарунок. Вона, цала збунєта, одвитує Исусови: алє я нє мам нїяки дар за Тебе, Исусе. Исус ше лєм ошмихнул зоз окремним ошмихом и гварел: маш! То твойо грихи. Кед ми их подаруєш, будзем прещешлїви! Тоти слова ю так нєсподзивали же ше таргла зоз сна и пребудзела. Похопела же ше нє споведала уж велї роки... Гей, випатра то Исус одомнє найбаржей жада. Дзвони полноцного Всеночночо уж цалком зацихли, а вона тераз ришела – ютре такой рано пойдзем до споведзи. Тат так то було, приповеда тот парох свойо дожице. После казанї, велї на мнє зачудовано патрели, а ютредзень, на швето архидиякона Штефана и наступну нєдзелю, приходзели на споведз даскелї нашо парохиюнє... нє знам чи прето же чули искуство тей студентки, чи прето же ше нє сцигли ище висповедац?... Но, вшелїяк же тот мали Виктор шицким нам дал красну лекцию! И прето ище бражей розумим тоти Исусово слова – »Кед нє будзеце як тоти мали дзеци – нє войдзеце до Царства Нєбесного». О. В. Варґа

DZVONI

11

Роздумованя

РОЗДУМОВАНЯ ПРЕД ВЕЛЬКОНОЦНИМ ПОСТОМ

ПОКАЯНЄ - ПРЕБАЧИЦ И ЗАБУЦ Вше зме блїжей до Сиропусней нєдзелї котра нас пририхтує за Паску, а условиє же би зме ю на правдиви способ дочекали и дожили то ПРЕБАЧОВАНЄ. Кажде з нас часто уквилєни, а уквилюєме и ми других та и себе. То пошлїдок нашей гришней людскей природи. Питанє чи треба пребачиц и забуц... Бог, котри абсолутно виполнєти зоз любову (Бог то любов, 1 Йоан 4,8 ) нїґда нє може присц до ситуациї же би пребачовал, прето же нїґда нїкого нє осудзел, ми сами себе осудзуєме у наших одношеньох. Постая одношеня: Я–Я, Я–ТИ, Я–Швет и Я – Бог. Проблем же ми чежко пребачуєме другому, та и самому себе. У споведзи глєдаме тоту Божу любов и моц же бизме могли надвладац грих. Шицко почина у нашей шлєбоди вибору. Седем главни грихи : Гордосц, Скупосц, Нєчистота, Зависц, Нєумереносц, Гнїв и Лєнївство. Тоти грихи нас водза до шицких других. Бог на каждого патри як єдинствене єство у цалосци и прето споведз духовне, душевне и тїлесне чисценє - Св. Тайна у котрей приходзи до помиреня зоз собу, алє и зоз другима. То нє потребне Богови, алє нам ! Исус нам дал молитву Оче Наш, после котрей пояшнює лєм єдну часц : “Бо кед ви одпущице людзом їх вини, одпущи и вам Оцец ваш нєбесни. Алє кед ви нє одпущице людзом, анї Оцец ваш нє одпущи вам вини вашо.” (Мт 6, 14–15) Дохтор може вилїчиц тїлесну хороту, а Бог прейґ споведзи може ”вицалїц” (же би знова були цали) цалого чловека и шицки очкодованя нашого єства. Дакеди барз чежко пребачуєм самому себе. Бог ми пребачел, а я себе нє можем. То грих процив Святого Духа - безнадїйносц и безвирносц до Божого милосердия и любови. Починаме сами себе карац, свидомо або нєсвидомо. Грих за котри зме ше нє покаяли и нє одпущели ма вельки уплїв на нашо душевне и тїлесне здравє. Як гварел познати психиятер др Владета Єротич: „Ми можеме забуц, а нє пребачели зме и вец после одредзеного часу ше зявя хороти“. Падаме душевно (анксиозносц, депресия итд) а тїлесно ше зявюю психосоматски хороти (диґестивни тракт, кревови прицисок, нєспанє итд ). Можеме лїчиц пошлїдки, алє було би мудро пренайсц причину. Можеме ше старац за лїсце и конари древа, алє мудрейше превериц перше жем у котрей корень. Як цо кажди дзень береме рижни єдла и пица зоз природи до свойого

12

DZVONI

цела, наш орґанизем зна точно цо добре затримац, а цо нє добре - вируциц. После того ше чуствуєме добре, чисто, задовольни... Праве пост пред котрим ше находзиме може помогнуц тиж так же би зме ше очисцели кед ше одрекнєме жемских «доброх» на котри зме навязани. А кед их охабиме, будзе места за духовни ”добра„. Алє, чи ма смисла наш пост кед повеме - Я посцим, я нє єм месо, а грижем самого себе и ближнього... Задумайме себе кед би зме даскельо днї нє отримовали тїлесну гиґиєну, як би зме ше чувствовали... Прето ше нє треба бац споведзи, ясно же нє лєгко повесц тоти нєчисти думки и дїла цо зме зробели, алє нам потребно же бизме их вируцели же би нам було лєгчейше. У споведзи достанєме одкупенє и од-

sî~enq 2021

Роздумованя пущенє грихох, же бизме жили у любови и миру зоз самим собу и з другима, та и шветом коло нас. Вельо раз кед ше гнїваме на дакого тот гнїв приношиме дому и преношиме го на своїх найблїзших. Понеже ше нє можеме зочиц зоз тоту особу на котру ше гнїваме, вец прейґ механїзму охрани наш гнїв ′витресаме′ на особи у фамелиї котри вообще нє виновати. Пребачиц и пробовац забуц то добре за нас и за других. Прето же после одредзеного периоду можеме зробиц крочай любови и пойсц ґу тей особи же би зме вєдно дошли до заєднїцкого помиреня. Вельки приклад нам дал святи Йоан Павло II. Року 1981. окончени на ньго атентат, вон прежил и кед виздравел обишол того цо го сцел забиц и пребачел му. Проблем кед после рижних конфликтох котри ше случели людзе нє сцу рушиц далєй. Познати нам вияви : “Пребачуєме, алє нє забуваме”. Тото же нє сцеме забуц можебуц пре страх же би ше тото знова нє повторело. З преглашованьом „Дня ЗДОГАДОВАНЯ на жертви“, кажди рок ”будзиме„ тото зло, и часто ше зяви страх, а потим и гнїв. И так оставаме у зачарованим кругу, дзе зло у центру, дзе нє може присц наисце до помиреня. Пребачованє ше случує як глїбоке дїло любови у нашим шерцу. Проблем тот же ше ми здогадуєме тих чежких периодох алє то може буц и добре, прето же у таких кризох и спокусох можеме духовно роснуц. На приклад, здогадуюци ше на „Голодомор”, котри ше збул 1932-1933. рокох у України, можебуц би у центре наших думкох мал бул конєц гладу, кед ”добро„ надвладало и победзело зло, а нє вше думац о тим хто то зробел. Ту тераз барз важне єдно - кед же зме наисце пребачели, кед нам ше тото паметанє и обнови – подумац такой – алє ми то уж давно пребачели!. Вец тото зло нє будзе доминовац, алє добро. Гвари св.Павло - „Алє з добром звладуй зло”(Рим.12,21) И ту нашо спашенє, виход зоз зачарованого кругу. Подобно тому, вше ше здогадуєме на Святей Литурґиї у евхаристийней молитви котра так постава здогадованє (анамнеза) Исус Христос церпел на крижу, умар, алє то прето же би ше ми спашели прейґ Нього. Жертвуюци свой живот за наш живот вични, а Його церпенє закончує зоз Воскресеньом. Шлєбодни зме, маме вибор и одвичательни зме чи пребачиме и забудземе. Мой вибор пребачиц и паметац праве тото добре цо зме зробели, же зме пребачели, а то дїло любови, то єдине цо важне и єдине цо остава. Любов, то побида над страхом, грихом, злом и шмерцу, то дїло котре нїхто нїґда нє висцера. Од нас завиши цо вибереме... Ярослав В.

ynuar 2021.

”И нє судзце и нє будзеце судзени. И нє осудзуйце и нє будзеце осудзени. Пребачуйце и пребачи ше вам.„ (Лк 6, 37)

”Чувам у шерцу твойо слова же бим нє согришел процив тебе. Благословени ши, Господи, науч ме яка твоя воля.„ (Пс 119, 11 – 12)

DZVONI

13

З историї Беркасова

ЕТНОЛОҐИЙНИ ПРИЛОГ ДУШАНА ДРЛЯЧИ ЗА ПРЕУЧОВАНЄ РУСНАЦОХ У БЕРКАСОВЕ (5) Випатра же у транспорту нєт розлики у форми кочох Сербох и Руснацох. У валалє штиророчна школа, котра у составе шидянскей школи “Филип Вишнїч”. У нєй ше уча 72 школяре. Настава ше у школи окончує на сербскогорватским язику, гоч ше по войни почало з наставу по руски, но вец ше престало, бо родичи – Руснаци так поглєдовали. И тераз у школскей 1967/68. нє мали дзеку же би ше руски язик уведол як факултативни. Так того року 19 дзеци од II – IV класу учело по руски, а ище 7 дзеци було у I класи (котри нє учели). По замеркованю учительох, руски дзеци баржей як сербски гриша и нє розликую гласи „č“ и „ć“ так же з гришку вигваряю „kuča“. Постоя и гришки у вигваряню „g“ и „h“, а ту и гришки у акцентованю дзепоєдних словох. Кеди - нє кеди ше у бешеди подкраднє и дзепоєдно руске слово, наприклад „цибуля“ место сербского „luk“. Руски дзеци з дому приноша углавном свойо характеристични руски звикнуца, алє шицко у шицким руски дзеци одлично бешедую по сербски и то нє вельки проблем. И єдни, и други ше намагаю же би ше дзеци и далєй школовали, з тим же на таки способ одход до Шиду лєгчейши. Учительком у Беркасове видзи ше же менши розлики медзи Сербами – старобивателями и Руснацами, як медзи Сербами – старобивателями и Сербами – приселєнцами з Босни (на приклад по ужини котру приноша до школи). У валалє постояло Руске културне – уметнїцке дружтво „Тарас Шевченко“ и сербске дружтво „Бранко Радичевич“, котри злучени до єдного под назву „Бранко Радичевич“, алє и воно 1967. року слабо активне. У валалє постоя два церкви: сербска православна и грекокатолїцка и 4 теметови: 2 сербски (стари и нови) руски и католїцки. Терашня грекокатолїцка церква у валалє дараз була римокатолїцка, та до тей церкви по 1924. рок ишли жителє Горвати, з тим же вони плацели першу нєдзелю, а Руснаци три нєдзелї за отримованє церкви. Тераз Горвати зоз Беркасова иду до Соту до римокатолїцкей церкви. Старши информаторе визначую же ше дараз сербски обряди (слава, свадзба...) нє могли задумац без участвованя домашнїх Горватох. У отримованю доб-

14

DZVONI

рих медзинационалних одношеньох окреме ше визначовала горватска фамилия Фурик. Нєскладаня почали 1919. року з приходом руского и сербского паноца до валалу. Ситуация ше вше баржей заоштровала и досцигла свою вершину 30-тих рокох, а манифестовала ше у борби за локални орґани власци. Предмет звади бул лєс, бо тот цо бул на власци мог го вецей хасновац. Од 1919. року водза ше матични кнїжки. Нєшка у валалє жиє и роби руски паноцец, а сербски священїк приходзи зоз Привиней Глави. Серби у Беркасове тримаю три слави: Петра и Павла, св Петку, лєтню (8. авґуст) и св. Петку єшеньску (27. октобер). Руснаци славя кирбай 21. новембра на дзень святого Архангела Михаила. Теди Руснацом приходза велї госци зоз Петровцох, Миклошевцох и сушедних валалох Бачинцох и Бикич Долу. За Руснацох ше у валалє трима же су релиґиознєйши од Сербох, бо аж и їх млади иду до церкви. И Руснаци, и Серби досц пию, алє по думаню дзепоєдних Руснацох Сербкинї ше стримую од пица, док їх жени Рускинї любя по погарик палєнки. Даєдни Рускинї то толковали так же жени у руских обисцох ровноправнєйши, док u сербских обисцох ище вше паную патриялхални одношеня. (предлужи ше) Дрляча Душан, Нова думка 4, 1973. рок. Пририхтал: о. Владимир Еделински Миколка

sî~enq 2021

ТЕОЛОҐИЯ ЗА КАЖДОГО

B O G O S L O V S K A D U M KA

2 5 2 – 2 0 2 1 П р и л о г х р и с т и я н с к о м у ч а с о п и с у „ Д З ВО Н И ” Уш о р ю є р ед а к ц и я „ Д З ВО Н ОХ ” ; Ред а к то р : о м р М и ха й л о М а л а ц к о

ФАМЕЛИЯ

AMORIS LАETITIA (Нїжносц любови)

Папово постсинодалне апостолске писмо 39 часц

ЛЮБОВ У ФАМЕЛИЇ (29) (предлуженє)

Лоґика пастораЛней миЛосердносци

П

апа и Синод опоминаю же милосердиє и любов ґу ближньому нїґда нє шме ше одрекнуц од поволаня на совершеносц живота у супружеству. Нїґда, пре даликатносц ґу другим, нє шмеме дац до знаня же прияц и нє прияц св. Тайну супружества – то исте, єднаке, пред Богом и людзми ровноправне. Супружество ма превельку вредносц и цену же би ше го зведло лєм до обичного соживота двох особох без одвичательносци и без Божого благослову. Пред Церкву нє винчани нє «єдно цело», нє подполна фамелия. То нє значи же прето маю буц виключени зоз шицкого, огваряни, осудзовани. То значи друге: же цала заєднїца, през свойо власне искуство, им помогнє же би похопели благодати и щесце котре мож дожиц у св. Тайни супружества, котра нє лєм обичне винчанє. Вона ше претваря до винчаня каждодньового, до любови котра на винчаню взаїмно обецана – тирва на вики. Шицки зме поволани жиц Евангелию нє на лїтни способ, нє на способ индиферентносци ґу евангелским вредносцом. Прето, нє шмеме скривац шветло и предкладац «половну» Евангелию, як кед би шицко було лем тарґовнина. Без того же бизме зменшовали евангелски идеали, треба з любову и сцерпезлївосцу, дзень за дньом, буц у помоци таким людзом котри можу духовно роснуц и дозревац.

ynuar 2021.

I

Як папа гвари: «Розумим тих котри би волєли строгше поступиц же би нє пришло до нєясносцох и кояких погришних заключeньох. Алє щиро верим же Исус жада Церкву котра би була уважна на добро котре Святи Дух шири и у дружтву хторе полне слабосцох: жада же би була мац котра источашнє нєпогришно и ясно научує, алє ше нє одрека найвекшого добра котре можлїве. У исти час священїки предкладаю живот совершени по Евангелиї и сочувствує ґу тим цо су слаби.»

Сам Исус у притчи о стаду и страценей овци пише о 100 овцох, нє о 99. Вон сце шицки. Милосердиє Боже за шицких и нїкому нє заварти дзвери до Царства Божого. Милосердиє перше нам було дароване. Милосердиє то нє обичне романтичне предкладанє. То сам живот. И прето тото цо робиме, а поготов кед нависцуєме Евангелию – нїґда нє шме буц без милосердия – чи ше нависцує вирним, чи далєким – вше милосердиє муши буц присутне. Вельораз, нє лєм священїки алє и обични вирни, ше справую як контролоре на царини - або пуща, або нє пуща милосердиє же би вишло. Алє Церква нє царина. Вона место дзе кажде може найсц свой дом. Прето треба буц уважни же би у моралней богословиї дзе постоя ясно поставени правила справованя – же би ше нє забуло на централни и найвисши вредносци Евангелиї, а то же примат у шицким ма любов. Любов єдина може одвитовац Богови на його безплатну и нєзаслужену любов котру вон так сердечно нам даровал. Кед положиме безконєчни препреченя милосердию – воно саме останє празне и без значеня. Вше треба охабиц места за всемогутньосц Божу и за його Милосердиє. Нє може морал буц написани лєм за столом, без контакту зоз реалним животом, без милосердия, любови, без пробованя похопиц, пребачиц, помогнуц, наздавац ше, а поготов без пробованя уключиц каждого до заєднїци у котрей панує любов.

II

Важне за вирних и тото: же би побешедовали зоз своїма пастирами (священїками) котри гоч нє вше годни виполнїц и задоволїц їх обчекованя - зоз уважним слуханьом, пробованьом войсц до шерца каждого проблема, каждей точки патреня – годни дац шветло, поцешенє и указац драгу усовершованя и напредованя, указац же шицки маю место у Церкви.

Духовносц у суПружЕству И ФАМЕЛИї (IX гЛАвА)

Любов достава рижни ниянси и форми у конкретним живоце. Уж пред 60 роками Други ватикански концил наглашел же зоз фамелийного живота виходзи духовносц котра ма свойо власни характеристики котри вязани за фамелию, алє су богатство за духовносц цалей Церкви. Кед ше вежнє до огляду же Бог то Свята Тройца – три особи - Єдно, вец так исто муж и жена поволани же би постали – єдно. Так исто и цала фамелия поволани як заєднїца же би у любови постали – єдно. Бог пребува конкретно, присутни є у фамелиї котра и церпи, и воює, и плаче, и радує ше. У фамелиї чежко жиц без щиросци. Кед тота щиросц ма свой початок у любови – там Господь царує зоз свою радосцу и миром. Фамелия полна зоз добрима дїлами любови – и ту Бог пребува – у єдноставносци. Фамелия, кед же жиє у любови, постава прекрасна драга до самого єдинства з Богом. У фамелиї цалком природно – мац отворене шерцо, дзелїц, жертвовац ше – а то нагода, у тих ґестох любови, же бизме стретли самого Бога, лєм «кед любиме єдни других, Бог пребува у нас и його любов совершена у нас» (1 Йо 4,12). У фамелиї учиме любиц єдни других и тото прежите ношиме познєйше до каждодньового живота, од дзецинства до старосци - на кридлох искуства Божого котрого зме стретли уж у дзецинстве и котри нас водзи, кед то потребно, и до мистичного зєдинєня зоз Нїм. Кед фамелия положи до свойого центра Исуса вон да шветло и теди кед приду проблеми, болї и церпеня, бо його криж постанє блїзки, а криж – то спашенє. Часто у таких моментох фамелия одкрива правого Бога, то єст Розпятого, котри претваря почежкосци и церпеня до жертви у любови. З другого боку, у моментох радосци, одпочивку або шветох, та аж и у тїлесним дарованю – доживює ше єдну надприродну присутносц и участвованє у самим вокреснуцу Исуса Христа. Тото чувство ше може поровнац до мистичного дожица присутносци медзи нами самого Христа. Свята Тайна супружества праве тото. Дзе двойо або тройо у Його любови, там Вон присутни, медзи нїма. о. Михайло Малацко

sî~enq 2021

марийоВо сВЯтиЛЇЩа (1) нА ДрАгИ До ЕМАусА... вИчно остАнєМ з вАМИ...

Же бизме цо лєпше похопели и Марию и Єй числени святилїща и чудотворни икони, та вец и нашу найвекшу Мацер, Святиню Заєднїцтва – Водицу, попробуєме розпатриц насампредз Марийову задачу у чловечеству и даєдни познатши або менєй познати Єй святилїща, насампредз нашо грекокатолїцки у Мадярскей, Румуниї, Словацкей, Польскей и України (кед сцигнємє и римокатолїцки и православни). Познате нам же Исус, док умерал на крижу, обрацел ше ґу своєй мацери зоз чуднима словами „ЖЕНО”, а нє ”МАМО„ и дал єй окремну задачу - мисию – ПОСТАЦ МАЦ ЦАЛОГО ЧЛОВЕЧЕСТВА. То зробел Исус указуюци на Йоана, єдиного апостола цо остал под крижом и гварел – „ ...ниа - твой син!” а Йоанови гварел - ”Ни-а – твоя мац„ (Йоан 19, 26-27). Євангелия далєй предлужує - „И од того часу вжал ю ученїк (Йоан) за свою” (Йоан, 19, 27). Як ше далєй Мария справовала и ученїки спрам Нєй, найбаржей ше увидзи прейґ самей историї. Тото цо нам записане у Дїлох Апостолских, ясне же Мария була зоз апостолами бо як пише – ”Шицки вони були єднодушно витирвали у молитви зоз женами, и Марию, мацеру Исусову, и його братами„ (Дї.А.1, 14). Тиж так Мария ше кладзе и на икону Сошествиє Святого Духа (Русадля) тримаюци же вона и там була вєдно з апостолами.

МАрИЯ отрИМАЛА Исусово остАтнє жАДАнє

Понеже знаме кельо вельо єст святилїща и чудотворни икони Мариї, нашей Мацери, вец видзиме кельо озбильно Мария похопела жаданє Исуса буц наша Мац, алє як и Вон, нє лєм за жемского живота апостолох алє и после їх шмерци та и за цале чловечество котре було присутне у Йоановей присутносци под крижом. Кельо Мария од початку по остатнї днї зоз каждим з нас, помогли нам и двоме писателє красней документованей кнїжки - „Шицки зявеня Мариї през 2.000 роки историї” авторох Ґодфрида Хирценберґера и Отто Недоманского, котра вишла у прекладзе на италиянски язик 1996. року. Гоч у нєй нєт ШИЦКИ зявеня Мариї, нє лєм нашей Мариї у Водици, алє аж анї познатого святилїща на Текийох,

ynuar 2021.

вона нам приноши перши обяви Мариї од самих початкох та до остатнього року виданя тей кнїжки. Так, ту ше находзи перша зазначене зявенє три днї после шмерци (Успения) Мариї котра ше обявела апостолом док ю ище ” о п л а ко в а л и „ . После як ше зявела и поцешела апостолох, вона им гварела тоти моцни слова – „ВИЧНО ОСТАНЄМ З ВАМИ”. Слухаюци тоти слова, вироятнє себе пригадуєме и Исусово остатнї слова кед ше возношел на нєбо после 40 дньох пребуваня медзи апостолами ”И, ниа,я з вами през шицки днї до конца швета!„ (Мт 28, 20). Подобно, як видзиме, заґарантовала свою присутносц и Пресвята Богородица. Другу обяву Мариї тота кнїжка приноши же ше збула 20.1.1941.року у месце Сараґоза, у Шпаниї и то апостолови Яковови Алфейовому, братови апостола Йоана, котри там нависцовал євангелию скорей як ше врацел до Єрусалиму дзе и умар як перши мученїк од 12 апостолох 44. року. Мария ше явела св. Яковови и пренєсла порученє Спасителя котри Єй гаврел - „Любена моя мамо, жадам же биш пошла до Якова и поведла му же би скорей як ше враци до Єрусалиму збудовал єдно святилїще на твою чесц, єдну церкву Божу у котрей Тебе буду модлїц и почитовац” . Понеже ше Мария зявела Яковови на єдним каменим слупе, нєшка на тим месце стої красна катедрала Мацери Божей зоз меном ” Мария на слупе„ (Nuestra Senora del Pilar) И єдно з остатнїх Марийових появох записани у тей кнїжки то обява у Италиї, на сиверу од Рима у месце Чивитавекия, а тото чудотворне место ше вола „Панї (Мария ) од слизох” або ”Панї (Мариїя) од слизох зоз Чивитавекиї „( Madonnina delle lacrime di Civittavecchia). Тото остатнє зявенє у спомнутей кнїжки описане на велько и на широко, приказує шицки наукови випитованя слизох Мариї котра плакала зоз слизами од

III

креви, та вец и ДНК самей слизи котра походзи з людскей креви, дошлєбодзеньох з боку власцох и тому подобне котре вше Церква з вельку осторожносцу випитує. Чудно як ше стала тота поява Мариї, бо то єдна нєвелька фиґура Мариї принєшена зоз Меджуґоря, а принєсол ю медзи иншима фиґурами парох дон Пабло Мартин Санґуяо и дал парохиянови Фабийо Ґреґори, котри ше обрацел после длуґшого часу зоз так воланих Шветкох Єгових. Статуа од 2. фебруара оо 15. марец 1995. року плакала зоз слизами од креви аж 14 раз, о чим положели свою пришагу числени шведкове пред богословску владическу Комисию. Остатнїраз статуа заплакала у рукох владики Джиролама Ґрилла, кед ю премесцал до святилїша у церкви св. Авґустина на локациї Пантано. После того статуа виложена на почитованє вирних котри ту приходза зоз цалого швета и отримую числени ласки (помоци) и охабяю свойо свидоцтва у документох того святилїща. Як окремни пошлїдок того зявеня, попри числених других ласкох, як гвари домашнї спомнути парох Пабло, то же у кратким чаше зявеня плачуцей Мариї аж 108 особи котри ше одбили од Католїцкей Церкви и пошли до заєднїци Шведкох Єгових – обрацели ше и врацели ше назад до Католїцкей Церкви. (Лєм най ше здогаднєме, Шведкове Єгови нє припознаваю правду о святей Тройци, нє веря до Духа Святого, а Исус за нїх гоч Син Божи алє нє Бог, нє ма исте существо як Бог - Оцец, та вец и Мария за нїх нє ма даяке значенє, вона нє Богородица и Ю ше нє слави у своїм ученю. Крачун нє славя, лєм Паску и Тайну Вечеру а тримаю ше строго лєм того цо записане у Святим Писму - Библиї).

МАрИЯ уж вЕцЕй Як 200 рокИ МЕДзИ нАМИ у воДИцИ

После як мала гарсточка нашого народу приходзи на тоти пусти простори панонскей ровнїни, вельораз вилївани , угрожени зоз частима колерами, после як уж формована перша наша парохия у руским „Хресту Господнїм”, кед уж Руснаци формовали и парохиї у Коцуре, Новим Садзе а тиж и у Шидзе - ХТОШКА нам пришол до помоци як одвит на части молитви и благаня, пре щири духовни шпиванки зоз Почаєвскей, Повчанскей и других преписованих кнїжочкох котри нашо вирни приношели зоз старого краю... Тот ”Хтошка„ нє забул на тот блукаюци народ, одщипени од своєй Горнїци, зохабени лєм на бриґу Господа и Його доброту и старанє. Тот Хтошка нам послал красну Панї, котра як и на велїх местох дочекала свойо дзеци зоз розширенима руками, зоз мацериним щирим шерцом, же би єй дзеци нє препадли,

IV

алє ше дзвигли и борели за свой духовни и народни идентитет котри им дал сам Господь Бог, котри ту принєсли у даскелїх зайдох зоз своїма иконами Исуса и Мариї. Так уж перши зявеня од 1817.року, та до остатнїх записаних, а вельо вецей нє записаних особних „стретнуцох” прейґ рижнородних ласкох, новей надїї у чежких моментох живота, тото Марийово святилїще нам дава ясни знак – Мария нас вола до Водици же би нас особнє стретла, змоцнєла, алє и указала правдиву Исусову драгу або жаданє же бизме будовали нашо моцне заєднїцтво котре нам поможе остац ту дзе зме пришли и нє препаднуц . ”Док будзе Водици – будзе и нас!„ Так бешедовал дакеди єден з найвекших познавательох историї и духовносци Водици, надвладика Й. Сеґеди и поручел нам же бизме Водицу нїяк нє забули, бо Вона нє забула за нас. Цошка подобнє ше завитовал и псалмиста и записал - „Кед це забудзем, Єрусалиме, най будзе забута моя правица. Най ми язик залїпи за поднєбя кед це нє спомнєм”.(Пс 136, 5-6) Водицова Мария нас притулєла ґу себе скорей як ше указала вельким европским народом: 1841. рок - скорей Лурду 1858.року и 100 роки скорей Фатими 1917. року. Єй любов окремна ґу таким за яких гварел Исус – ”Хто приме єдного од тих малих – мнє приме...„. Дзекуюци о. К. Планчаковому, котри зачувал найстарши документи писани по латински, отворела ше пред нами цала история, а з нагоди 130 рокох од будови каплїци. Преслава Мариї Водицовей була до теди на найвисшим уровню. Того 1990. року до Водици ше зишли архиєпископи Ґ. Монталво и архиєпископ Ф. Перко з Беоґраду, владика Я.Пензеш зоз Суботици и владика Л. Гужвар зоз Зренянину, котри вєдно з нашима владиками Й.Сеґедийом и Славомиром Микловшом, цалу нашу Церкву и народом – и преславели Марийову вельорочну присутносц и мацеринску вирносц. То були и вельки початки частих стретнуцох у Водици як цо то Духовни вежби - Водицово кампи за младих, заєднїцки Завитни днї, значни рочнїци...А тото цо окреме дзвигло нашу Водицу до европских святилїщох то так волана афилияция котра достата 2016. Року, та так наша Водица постала позната ширцом швета. Тото цо вшелїяк Єй найвекше жаданє, то же бизме ше частейше сходзели и у духовней атмосфери остали коло Нєй, а за тото Вона уж рихта свой вельки проєкт ЕМАус, за котри зме дотераз анї нє шнїли. Тот Проєкт то Єй мацеринска мисия зберац нас коло себе за цо вона рихта вельки Дом дзе би нас шицких прияла. Прето, модлїме ше и дзекуйме Єй за тото, а постарайме ше и сами же бизме тому проєкту щиро допринєсли. О. Владислав Варґа

sî~enq 2021

Каритас

КАРИТАС ЕПАРХИЇ НАЗБЕРАЛ ПОМОЦ ЗА ТРЕШЕНЄ ЖЕМИ У ГОРВАТСКЕЙ

На предкладанє националного Каритасу Сербиї, його предсидателя митрополита и надвладики беоґрадского Станислава Хочевара, шицки пейц владически Каритаси ше уключели до солидарносци зоз пострадалима у сушедней Горватскей. Так и наш предсидатель Каритасу Епархиї св. Миколая у Руским Керестуре, владика кир Георгий послал допис шицким нашим парохийом же би ше 10. януара уключели до тей гуманей акциї и дзвончок з нєдзельових Службох Божих наменєли за тоту помоц. Так 14 парохиї вєдно назберали 285.220динари, кот ри прешлїдзени Националному Каритасу до Беоґраду.

Даваме ту, на предкладанє владики Георгия, и точни податки як и кельо ше назберало у каждей нашей парохиї. Руски Керестур – 120.000 динари Кула – 16.000 динари

Нови Вербас – 2.000 динари

Стари Вербас – 8.620 динари

Нови Сад – 28.000 динари

Ґосподїнци – 5.000 динари Дюрдьов – 20.500 динари

Марковец – Вершец (румунска грекокатолїцка парохия) – 3.000 динари Инджия – 3.000 динари

Сримска Митровица – 18.500 динари

Бачинци – 7.000 динари Шид – 12.000 динари

Беркасово – 6.000 динари О. Владислав Варґа, директор Каритасу Епархиї св.о. Миколая

ynuar 2021.

«Як жадаце же би вам людзе робели, так им робце.» (Лк 6, 31)

DZVONI

15

Витамин за душу

Стретнуца

МАЦЕРИНСКЕ ШЕРЦО

Чекали зме на штациї, громада людзох и ми два. Вона стала вистато, операла ше на плєцо младого чловека и цошка му гуторела. О кратки час вон пошол од нєй, а вона пришла ґу огради и опарла ше на ню. Вельки модни калап падал єй на чоло, а богати капут вишел на опущених плєцох. Препознала сом тоту жену, позната ми була ище зоз дзивоцких часох.

Чи прето же я на ню патрела, чи так случайно, вона тиж попатрела на мнє. Потим пришла блїжей и озвала ше.

– Ви, панї, зоз Н...? Дораз сом вас препознала. И ви мнє, озда, познаце? Гей, гей, познам вас.

НЄ ВЯЗАЛО нас нїч окремне, анї прешле, анї терашнє. Були зме себе лєм добри познати. Прето зме почали звичайну бешеду, о койчим. Медзи иншим, вона ми приповедала же як успишно ґаздую, же єй муж барз добри и схопни, же уж другу фабрику рихта отвориц. И так далєй...

– А брата мойого Роберта сце видзели? Яки вон красни и мудри хлоп! Уж ма и докторат! И на шицко тото, як кед би гордосц блїсла у очох тей блядей жени. А мойо ше мацеринске шерцо зармуцело. Як блїскавка, урило ше до ньго мале жаделко зависци.

– Нашо ґаздованє мало слаби вигляди. Браца нє стали маєтно так добре, а муж два роки по войни блукал, же би лєдво нашол якуш скромну роботу, за мешачну плацу...

16

DZVONI

МУЧЕЛО МЕ цошка, же би ше и я з дащим похвалєла. Сцела сом єй повесц дацо цо би тота од судьби розмазана жена могла ценїц. Алє цо? Мала сом лєм єдно зоз чим сом ше могла похвалїц. Зняла сом зоз шиї ланцущок з металию, у хторей були малючки слички моїх дзецох. И дала сом єй.

– Патьце, то цале нашо богатство! Шерцо ми трепецело од радосци. Мойо дзеци! Мали округли здрави лїчка, кандрасти главки. Видзим у нїх шицку красу того швета!

– Ви, панї, богатша, вельо богатша одомнє! – прегварела вона цихо. А вец, як кед би сцела шицко нараз погуториц, почала приповедац.

– И я мам дзецко, малого хлапчика. Вон нє таки тлустенки як вашо, алє и вон здрави, цалком здрави. Видзела сом го прешлей жими. Вон, знаце, у мужовей фамелиї, бо я сама нє можем... Нє можем... Я хора! Уж давно. Ослабла сом, идзем тераз до купелї.

НАСТАЛА прикра цихосц. Тота жена патрела на мнє з полнима очми жалю. Знова почала бешедовац.

– Я нє нарикам. Ище вше ше сподзивам же то шицко даяк прейдзе. Жиєм з думку же виздравим. Лєм тераз ми так чежко... без дзецка... Панї, ви идзеце ґу своїм дзецом. Вони ше притуля ґу вам, пооблапяю вас зоз своїма ручками, обочкаю... А мнє то нє допущене... Я ше боїм же бим мойому синочкови нє пренєсла даяке зло. Кед сом дознала же сом хора, сама сом одлучела оддалїц ше од нього. Можебуц ви то нє можеце розумиц. Ви здрава мац здравих дзецох. То вашо маєтки... О, цо мой маєток спрам вашого!

sî~enq 2021

Витамин за душу Млада жена ше задихала и уцихла. Шицка ше тресла. Гайзибан вошол до штациї. Путующи ше почали гарнуц до ваґонох. Моя позната ше одпитала одомнє и пошла.

зи поцешенє у своїх дзецох. А кед сом обачела цудзи глїбоки смуток и боль, сцисло ше и мойо мацеринске шерцо.

Е. Ж. Вельки селско – ґаздовски КАЛЕНДАР на рок 1943. Пририхтал: Ю. П.

Як нєма, длуго сом патрела за ню. З чежким ходом ше оддальовала. У гайзибану ми ище длуго стала пред очми. Видзела сом и себе, богату щешлїву мацер, хтора понад шицки свойо чежкосци наход-

Фамелия

НЄСПОЛНЄНЕ ОБЕЦАНЄ Врацел сом ше з далєкого путованя и обачел же єден з моїх синох двойнятох як кед би ше гнївал на мнє. Питал сом ше му: – Сину, зробел сом дацо цо повредзело твойо чувства?

– Гей! – одвитовал ми. – За прешли Крачун обецал ши ми єдно бависко. Я го барз чекал, а ти ми то нїґда нє сполнєл! Правда же сом цалком забул на тото. Питал сом ше хлапцови далєй: – Єст ище дацо таке цо сом зробел, а нє глєдал пребаченє од вас? Його одвит бул ище ширши: – Паметаш кед ши вожел мацер до шпиталю. Понаглял ши, а нас ши зохабел дома. Забул ши куфер зоз шматами и другим облєчивом... Паметал сом. Нє мог сом вериц же хлапец так памета шицки деталї. А вон предлужел: – Врацел ши ше дому нагнївани. Куфер бул отворени и шицко з нього розруцане по хижи. Ти ше прето вивадзел зо мну А я то нє зробел... Було ми нєприємно и чежко на шерцу. Облапел сом хлапца и гварел най ми пребачи. Бул то перши крочай ґу злєпшаню наших одношеньох. Алє його чесносц нагнала ме най подумам и на другого сина. Можебуц сом и його увредзел. Питал сом ше му исто так: – Сину, зробел сом дацо погришно, а нє глєдал од це пребаченє? И, єст дацо цо сом ци обецал, а нє сполнєл? Хлапец ми одвитовал точно так як и його брат, гоч нє знал же я уж бешедовал з нїм о тим:

ynuar 2021.

– Прешлого Крачуна обецал ши нам єдно бависко, а нїґда ши нам го нє купел... И попри тим же Крачун уж прешол, такой того дня позберал сом обидвох синох, одвезол их до робней хижи и купел им обецане бависко. У тим шицким уж нє було важне саме бависко, хторе спричинєло таки проблем, алє околносц же сом цошка обецал, а нє сполнєл. Од теди, гоч сом часто одсутни з дому, провадзим як ше ми синове справую, цо ми гуторя. Научел сом же як оцец и муж мушим отримац свойо слово. То єдна з найважнєйших прикметох хтору мушим мац у фамелиї, без огляду на свойо роботни и други обовязки. Л. П. З анґлийского: Ю. П.

DZVONI

17

Богоявлєнє

БЕОҐРАД

БОГОЯВЛЕНИЄ И ДЗЕНЬ РУСНАЦОХ

У грекокатолїцкей заєднїци у Беоґрадзе 18. януара на 16 годзин означени святочно два вельки швета – Богоявленє Господнє и Националне швето Руснацох зоз Благодарну Службу Божу. У своєй казанї парох и декан беоґрадски о. Владислав обяшнєл обяву Божу у трох Особох, цо значи розличносц алє у велькей любови котра зєднує до Єдного Бога. У тим видзиме и богатство швета и народох котри кажди ма свой идентитет як цо маю и Руснаци, даваю важни каменьчок у красним мозаїку, без котрих би тот мозаїк бул худобнєйши. После Служби паноцец пошвецел йорданску воду котру вирни Беоґрадянє ношели дому, а потим у сали зоз державну и националну заставу, традицийнима рускима єдлами повинчовали медзисобно Националне швето и одшпивали Руснацом и шицким цо жию з нїма многолїтствиє. Як окремни госц котри бул присутни и на Служби и на програми то представнїк Министерства правди – Управи за сотруднїцтво зоз Церквами пан Ґаврило Ґрбан котри шицким повинчовал швето зоз своїм Многая лїта. На концу ше винчованком придружел и митрополит и надвладика беоґрадски Станислав Хочевар . Без огляду же час корони, церква жимна, роботни дзень – на швето пришли 20 особи. Вони принєсли нову енерґию и радосц до тей нєвелькей, алє так важней

заєднїци у Беоґрадзе.

Олґа Радович Лендєр

СРИМСКА МИТРОВИЦА

ПОШВЕЦЕНА ВОДА И ОДКАЗАНЕ ПОШВЕЦАНЄ ОБИСЦОХ

Притримуюци ше препоруки владики кир Георгия од 24. децембра 2020. року, у хторей ше пре епидемиолоґийну ситуацию нє препоручує пошвецац обисца, парох о. Варґа ище 12. януара послал писемка своїм парохияном з обвисценьом кеди будзе пошвецанє води и же ю можу вжац кажди дзень пред церкву и сами пошвециц свойо обисца. То окреме и прето же у парохиї єсц надосц хорих на ковид 19, велї пре осторожносц або страх нє приходза до церкви, а пре присутносц шпиталю у тим сримским городу хорота ище вецей присутна. После пошвецаня води на Богоявленє 19. януара, парох наглашел же би здрави парохиянє однєсли хорим швецену воду, як у Митровици так и у Латярку и околних местох.

18

Неґован Пелич

DZVONI

sî~enq 2021

Богоявлєнє

РУСКИ КЕРЕСТУР - Стреду, 6. януара, преславене швето Богоявлєнє Господнє – Трокралї. Вельку Службу Божу служели парох о. Михайло Малацко и капелан о. Михайло Шанта. На концу Богослуженя пошвецена вода хтору вирни однєсли до своїх домох. Того року пре пандемию нє було пошвецанє обисцох. (М.С.)

КОЦУР – На Богоявлєнє, 19. януара, парох о. Владислав Рац на Богослуженю пошвецел воду хтору вирни потим однєсли дому. Истого дня пошвецена вода и у Новим Орахове и у Бачкей Тополї. Пре нєвигодну епидемиолиґийну ситуацию нє було пошвецанє обисцох. (М.Г.К., С.Ш.)

КУЛА - У парохиї св. Йосафата 19. януара преславене швето Богоявлєнє Господнє, а такой почало и пошвецанє обисцох. На дзень Швета, Службу Божу служел капелан о. Платон Салак ЧСВВ хтори по Служби у виронаучней сали окончел и обряд велького водосвятия, тє. пошвецаня води. Исти дзень парох о. Дамян Кича ЧСВВ Литурґию служел у Крущичу и по Служби пошвецена и вода, а потим и грекокатолїцки християнски обисца у тим месце. (М. Афич)

ynuar 2021.

НОВИ САД - Богоявлєнє швето з хторим ше преславює подїю кед Йоан Хреститель на рики Йордан покресцел Исуса Христа и у тей хвильки Бог ше обявел як св. Тройца. Тото швето преславене зоз шпивану Службу Божу хтору служел парох о. Юлиян Рац и пошвецаньом води. Пошвецанє обисцох нє було пре ище нєвигодни стан вивилани зоз пандемию корона вирусом. (о.Ю.Р.,М.С.)

ДЮРДЬОВ/ҐОСПОДЇНЦИ – На швето Богоявленє, 19. януара, у дюрдьовскей церкви Рождества Пресвятей Богородици и ґосподїнскей церкви Святого архангела Михаїла була Служба Божа зоз пошвецаньом води котру служел о. Михаил Холошняй. Того року, пре епидемиолоґийни мири нє було пошвецанє обисцох. (С.С.)

ШИД – На швето Богоявлєнє парох о Михайло Режак служел Службу Божу зоз пошвецаньом богоявлєнскей води. Пре епидемилоґийну ситуацию нє було пошвецанє обисцох. (В.Дї.)

DZVONI

19

Призначуєме

НОВИ САД - З нагоди Националного швета Руснацох 17. януара парох коцурски о. Владислав Рац и парох новосадски о. Юлиян Рац служели благодарну Службу Божу. У пригодней казанї о. Юлиян шицким повинчовал швето у мено нашого епарха, владики кир Георгия Джуджара и особно, зоз жаданьом же би нас Бог благословел и дал нам моци и ласки за правдиви шведоченя вири и традициї. У казанї визначел и же наш народ нє вельки, алє є моцни кед зме вєдно. Вон поручел вирним же би мерковали цо завжало место у їх шерцу. Святи Йоан Хреститель, бул добре познати шицким, бо поволовал на обраценє, на молитву, пост и любов. (М. Г. К., В. В.)

БЕРКАСОВО – У парохиї у Беркасове парох о. Владимир Еделински Миколка пошвецел 58 обисца, а у филияли Бикич 42 обисца. (В.Дї.)

БАЧИНЦИ – Парох о. Дарко Рац з виронаучнима дзецми пошвецел вкупно 47 обисца вирних у тей парохиї. Того року пре епидемиолоґийни стан и препоруки Владическей конференциї и Ординарияту нашей Епархиї, пошвецанє було окончене на специфични способ. Парохиянє достали лїсток зоз пастирским писмом у хторим ше требало приявиц хто жада пошвециц обисце. (В.Дї.) НОВИ ВЕРБАС – З нагоди швета Богоявлєня парох о. Иґор Вовк служел Службу Божу зоз пошвецаньом води хтору вирни потим ношели дому. (о.И.В.)

РУСКИ КЕРЕСТУР – Члени Трецого чина св. Василия 1. фебруара мали Молебен до Мариї и обнову обитох. Молебен у Старим манаситре служел о. Платон Салак ЧСВВ. (ш.М.В.)

20

DZVONI

РУСКИ КЕРЕСТУР – Од 28. януара започал нови циклус стретнуцох «Позитивна минута» хтори ше тераз буду отримовац штвартками на 18 годзин у просторийох Каритасу. Стретнуца пририхтує ш. служебнїца Михаїла Воротняк, а буду на тему Библия за шицки часи. Стретнуца наменєни як духовне преглїбенє и потримовка заинтересованим зоз шицких ґенерацийох. (М.А.)

sî~enq 2021

Призначуєме

СРИМСКА МИТРОВИЦА

ПОШВЕЦЕНА ИКОНА СВ. ЙОСАФАТА

П

онеже ше приблїжує 400 - рочнїца од шмерци святого священомученїка Йосафата и 60 - рочнїца од преношеня його мощох до базилики святого Петра у Риме, парохиянє жадали обновиц и положиц до церкви стару икону котра була роками заруцена у архиви. Понеже икона була лєм на самим платну без раму и досц очкодована, вирни назберали средства же би ше ю реставровало и урамело. Икона велькосци 70/100 цм и пошвецена є у церкви. У церкви було красне число вирних хтори ше обрадовали же икона будзе стац на муре коло бочного олтара Покрови, дзе ше єй годни поклонїц и модлїц за помоц.

Святочне преношенє мощох 1963.року окончел папа Павло VI у присутносци кардинала УГКЦ Йосифа Слїпого и других владикох, медзи котрима бул и наш владика др Гавриїл Букатко.

Святи Йосафат, грекокатолїцки архиєпископ полоцки, умар як мученїк за єдносц Церкви Христовей 1623. року. За блаженого є преглашени 1643.р., а за святого канонозовани за цалу Католїцку Церкву 1867.року. После велїх преношеньох мощох святого же би их нє знїщели нєвирни, 1917 року пренєшени су до грекокатолїцкей церкви св. Варвари у Бечу. После Другей шветовей войни су пренєшени до Риму, дзе су святочно виложени до церкви св. Петра. Цикаве же у церкви св. Петра поховани лєм римски папове, а вон єдини як владика и то нашей Церкви.

ynuar 2021.

Мощи св. Йосафата у церкви св. Петра у Риме

О. Владислав Варґа

DZVONI

21

Духовне життя

ВОНИ ДОВІРИЛИ СВОЮ МАЛЕНЬКУ ДОНЬКУ ЛУРДСЬКІЙ БОГОМАТЕРІ. «ЇЇ ЗЦІЛИЛА СИЛА МОЛИТВИ»

«Ми покропили голівку дівчинки й довірили Божій Матері її зцілення, перш ніж дізналися, наскільки серйозною була хвороба». Це мав бути найкращий день їхнього життя. Анна Паула Моралес Мартінес, католицька журналістка з Мексики, народила дівчинку. Разом із чоловіком Хав’єром вони вирішили назвати її Лурд. Але радість швидко поступилася місцем страху. Коли дівчинка тільки народилася — через кесарів розтин, — лікарі стали запитувати матір дитини, чи вона контактувала з кимось, хто хворів на вітрянку або кір. «У моєї дитини були гнійні шишки по всьому тілу», — розповідає матір. Спочатку ніхто не знав, що це таке, — згадує її чоловік, Хав’єр. — Я гадав, що це звичайний вірус, але дерматолог сказав, що краще зробити біопсію, щоби точно визначити, що це». Чекаючи на діагноз, Анна Паула, згадала, що в них іще залишилося трохи свяченої води з Лурда, яку вона 2014 року привезла з подорожі Європою і подарувала Хав’єру ще до заручин. «Ми одружилися три роки тому, і Хав’єр ще мав трохи тієї води. Коли я побачила, що наша дитина хвора, то попросила Хав’єра привезти воду до лікарні», — розповідає Анна Паула. Чоловік додає: «Ми покропили голівку дівчинки й довірили Божій Матері її зцілення, перш ніж дізналися, якою серйозною була хвороба».

ОДНА НА ТРИ МіЛЬЙОНИ

31 серпня неонатолог і дерматолог викликали батьків, щоб повідомити про результати: дівчинка народилася з гістіоцитозом клітин Лангерганса. «Коли ми дізналися діагноз, я ще не знав, що це за хвороба, поки не зрозумів, що йдеться про рідкісну форму раку», — каже Хав’єр. «Коли нам пояснили, я розплакалася, — згадує Анна. — Але ці двоє лікарів були дуже доброзичливими, говорили нам про віру. Сказали, що необхідно провести додаткові обстеження і порадили дитячого онколога». Пізніше лікарі порадили дитині хіміотерапію. Але «двоє інших лікарів, неонатолог і дерматолог, сказали, що ми маємо справу з дуже рідкісною хворобою, яка зустрічається раз на три мільйони, і траплялося, що діти одужували спонтанно».

22

DZVONI

«іСУСЕ, ДОВіРЯЮ ТОБі»

Анна Паула негайно написала знайомим черницям і «попросила їх молитися й довірити нашу донечку Лурдській Богородиці». Вона також попросила знайомих із молитовних груп молитися за дівчинку. «Я розмовляла зі знайомими єпископами і священниками, — каже молода мама. — Я ледве могла молитися. Хав’єр теж». Одна з близьких сестер порадила Анні просту молитву: «Ісусе, довіряю Тобі». Коли Анна Паула прокидалася з плачем уночі, то повторювала ці слова. «Найбільше я боявся, що мою донечку відправлять на хіміотерапію», — розповідає Хав’єр. І тоді сталося неможливе. За кілька днів онколог викликав батьків, щоби сказати їм, що в їхньої доньки немає навіть сліду хвороби. Перше, про що запитала Анна Паула, — чи лікарі не помилилися з діагнозом. «Лікар сказав мені, що це неможливо, тому що це підтвердили дві незалежні біопсії, — пояснює мати.

— Тоді я подякувала Богові й Марії. Я вважаю, що ми завдячуємо цим чудом Марії з Лурда, бо ми довірили її Божій Матері ще з того моменту, як покропили голівку дівчинки водою з грота».

ЛУРД

«Це сила молитви зцілила нашу доньку, — переконана мати дівчинки. — Про це каже Євангеліє» (Мт 7,7). 3-го жовтня Хав’єр з Анною охрестили свою доньку ім’ям Лурд. Оскільки у щоденному житті легко використовувати термін «чудо», іспанська Aleteia зустрілася з одним із лікарів, які лікували ма-

sî~enq 2021

Духовне життя леньку Лурд, — мексиканським дерматологом Адріаною Валенсією Ольвера, яка працює в дитячій лікарні Federico Gómez. «Такі симптоми нечасто трапляються у немовлят. Деякі автори публікацій кажуть про 40 випадків в усьому світі, коли дитина народилася з гістіоцистозом з клітин Лангерганса», — пояснює дерматолог. — Це хвороба, яку ми діагностували у Лурд». І хоча дитина зараз виглядає здоровою, лікарка застерігає: «Лурд — це маленька дівчинка, за якою треба пильно наглядати, щоб упевнитися, що хвороба не повернулася».

«Є ТОЙ, ХТО ВИЗНАЧАЄ НАПРЯМОК»

На запитання, що вона думає про це зцілення як лікар і як віруюча жінка, Адріана Валенсія Ольвера, замислившись на хвилинку, відповіла: «Як лікар, я

можу сказати, що траплялися й інші випадки самообмеження хвороби, тобто це не єдиний випадок, коли рани зникли без лікування. Теоретично може існувати наукове пояснення. Але я навчилася з медичного і людського досвіду, що є Той, хто визначає шлях кожній людині». Ділячись своїм досвідом, лікарка каже: «Коли я здобула освіту педіатра і стала працювати, мене дуже зворушило те, що були діти, від яких ми виходили увечері, вважаючи, що їхній стан значно покращився, а наступного дня їх уже не було. Натомість з іншого боку, деякі з тих малюків, щодо яких ми були впевнені, що вони не одужають, поступово одужували. Я вірю, що життя не залежить від людей. Ми маємо знання і медичне обладнання, які допомагають лікувати людей, але я вважаю, що над нами є Той, хто визначає напрямок». Переклад CREDO за: Хесус Пікон, Aleteia

«HOLY MOTHER» — ПІСНЯ, ЯКУ ЕРІК КЛЕПТОН НАПИСАВ, КОЛИ БУВ НА САМОМУ ДНІ

Ерік Клептон написав цей зворушливий гімн до Пресвятої Діви Марії, коли потрапив на саме дно життя.

Ерік Клептон вийшов на сцену з Лучано Паваротті 1996 року. Вони разом заспівали цю прекрасну пісню для Божої Матері. До артистів долучився East London Gospel Choir. Усі разом вони виконали зворушливий гімн «Holy Mother», слова якого написав сам Клептон. Ерік Клептон, «О Матір Пресвятая»

Ця пісня — щире прохання про заступництво Діви Марії. В тексті авторства Клептона можна почути відчай. Він просить про присутність Марії у своєму житті. За мить він вигукує: «Я не можу більше чекати!» Цей вигук стає ще інтенсивнішим, коли до нього долучається Паваротті. Соло Клептона переплітається з високими нотами видатного тенора.

«Holy Mother» вперше була випущена як частина альбому Еріка Клептона «August», 1986р. Як можна дізнатися з запису на фансторінці співака, до написання цієї пісні легенду рока надихнув «Purple Rain» Прінса. Клептон зізнався: «У 1980-х роках я котився вниз: пив, уживав наркотики. Якось у кіно, в Канаді, я побачив “Purple Rain”. Я уявлення не мав, хто це, але це було як блискавка! Я був у депресії, а це дало мені надію, було як світло в темряві… Я повернувся до готелю і, оточений порожніми банками від пива, написав “Holy Mother”».

CREDO

ynuar 2021.

DZVONI

23

З парохиялних матрикулох

РУСКИ КЕРЕСТУР покресцени: 32 повинчани: 12 поховани: 94 НОВИ САД покресцени: 2 повинчани: 2 поховани: 24

КУЛА покресцени: 7 повинчани: 1 поховани: 31

ШИД покресцени: 5 повинчани: 1 поховани: 12

БЕРКАСОВО поховани: 7

БИКИЧ покресцени: 2 поховани: 3 БАЧИНЦИ поховани: 4

ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ

Дня 19. януара преселєла ше до вичносци наша мила

КСЕНИЯ ДЬОРДЄВИЧ нар. МАЛАЦКО (1948 – 2021) з Руского Керестура

З любову и почитованьом красни памятки на ню навики буду чувац шестра Натала Данкова зоз дзецми, унуками и праунучку.

24

Спочивай у мире Божим!

DZVONI

sî~enq 2021

ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ

Дня 19. януара преселєла ше до вичносци наша мила

КСЕНИЯ ДЬОРДЄВИЧ нар. МАЛАЦКО (1948 – 2021) з Руского Керестура З любову и подзековносцу, у надїї воскресеня, памятку на ню буду чувац: брат о. Михайло, Златка, Кристина, Дионизий, Тадей, Мануела зоз фамелию, Саня зоз фамелию, Марияна зоз фамелию и Владимира зоз Златком.

Спочивай у мире Божим! СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ

Дня 18. януара 2021. року наполнєли ше 40 днї як ше преселєл до вичносци наш мили оцец и дїдо

Дня 28. януара 2021. року наполнєли ше 30 днї як ше преселєла до вичносци наша мила мац и баба

ЮЛИЯН СЕМАН (1945 – 2020) з Руского Керестура

АНКИЦА СЕМАН нар. ШЕҐО (1944 – 2020) з Руского Керестура

Пошли сце обидвойо сциха и нєсподзивано. Вашу доброту и любов ґу нам вично будземе чувац и паметац у наших шерцох и молитвох. Вашо дзивки: Оливера зоз супругом Любомиром Накичом и Даниєла зоз супругом Деяном Сопка и унучата: Даниєл, Никола, Алекса, Ана Мария и София.

Спочивайце у мире Божим!

ynuar 2021.

DZVONI

25

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ

Дня, 22. фебруара 2021. року наполнюю ше 16 роки як нє з нами наша мила супруга, мац и баба

МАРИЯ РАЦ (1958-2005) зоз Руского Керестура

У своїх шерцох и молитвох памятку на ню чуваю супруг Михал, дзивка Снежана, син Владимир, дзивка Мария, жец Михайло, нєвеста Наташа, жец Здравко и унуки Филип, Дияна, Дамян, Сара и Дарио.

Спочивай у мире Божим!

ПЕЙЦРОЧНИ СПОМИН

Дня 10. януара наполнєли ше 5 роки як нас занавше зохабела наша мила мама, супруга, дзивка и шестра

ЯСМИНКА БУДИНСКИ народзена Горняк (1976-2016) зоз Руского Керестура

У красних памяткох, з любову и подзековносцу занавше останєш у наших шерцох. Твойо наймилши

Спочивай у мире Божим!

Християнски часопис * Виходзи раз мешачно * Видава Грекокатолїцка парохия св. о. Миколая у Руским Керестуре * „Дзвони” часточно финансує Министерство вирох Републики Сербиї * Одвичательни редактор: о. Владислав Варґа * Главни редактор: о. мр Михайло Малацко * За видавателя: о. мр Михайло Малацко * Редакция: о. Юлиян Рац, о. Михайло Режак, о. мр Дарко Рац, ш. Михаила Воротняк СНДМ, Мария Афич, Мария Стрибер, Оленка Живкович, Славомир Папуґа * Часопис унєшени до реґистру средствох явного информованя под числом 2245 з ришеньом Министерства информацийох Републики Сербиї од 1. октобра 1996. року * Компютерски обробок: Славомир Папуґа * Друкує друкарня: „Maxima graf” Петроварадин * Тираж: 800 прикладнїки * Рочна предплата: 1000 дин. Европа: 50 еври, прейґокеански жеми: 60 еври * Адреса: М. Тита 64, 25233 Руски Керeстур, тел. (+381) 025/705-020 * E-mail: redakcija.dzvoni@gmail.com

26

DZVONI

Християнський часопис * Виходить щомісяця * Видає Грекокатолицька парафія св. о. Миколая у Руському Керестурі * „Дзвони” частинно фінансує Mіністерство віри у Республіці Сербії * Відповідальний редактор: о. Владислав Варґа * Головний редактор: о. мр Михайло Малацко * За видавця: о. мр Михайло Малацко * Редакція: о. Юліян Рац, о. Михайло Режак, о. мр Дарко Рац, с. Михаїла Воротняк СНДМ, Марія Афич, Марія Стрібер, Оленка Жівковіч, Славомир Папуґа * Часопис внесений до реєстру за собів громадського інформування під числом 2245 з рішенням Міністерства інформацій Республіки Сербії 1. жовтня 1996 року * Компютерська обробка: Славомир Папуґа * Друкувала друкарня: Maxima graf” Петроварадин * Тираж: 800 примірників * Річна передплата: 1000 дин. Європа 50 євра, заокеанскі державі 60 євра * Адрес: М. Тита 64, 25233 Руський Керестур, тел. (+381) 025/705-020 * E-mail: redakcija.dzvoni@gmail.com

sî~enq 2021

Шлїдом подїйох

ИНДЇЯ – Крачун преславени торжествено и у Индїї. Крачунску Службу Божу у церкви Успения Пресвятей Богородици служел парох о. Михайло Шанта, а присутне було красне число вирних. (М.С., ш.М.В.)

СРИМСКА МИТРОВИЦА - Пре пандемию ше Вилїйово Всеночне служело на 20 годзин, а нє на 23 як звичайно. Зишло ше красне число вирних зоз Мартинцох, Латярку та аж и Прхова. Найвекшу радосц дожили наймладши котри ше дружели и шпивали коло вертепу под ядловцом. Вирних помагал споведац сушедни паноцец Едвард Шпанович. После Всеночного вирни винчовали парохови крачунски швета зоз колядованьом у церкви коло ядловца и вертепу. През шицки три днї церква була окреме нащивена зоз вирнима, парохови послужовали троме митровацки богослове, римокатолїцки, православни и грекоактолїцки, а шицки днї ше и мировало. Внєдзелю, 10. януара вирни ше крашнє одволали на Каритасову акцию и назберали 18.500 динари як помоц за потрес у Горватскей. (о. Варґа В.)

СУБОТИЦА – Парох о. Михайло Малацко служел крачунску Службу Божу хтору шпивали шестри Служебнїци. На концу Служби було мированє, а парохиянє ше после затримали на крадким друженю. (М.С.,Д.М.)

БЕОҐРАД - Крачунска Вилїя у Беоґрадзе почала 6; януара на 16 годзин у церкви Христа Царя у Крунскей ч. 23 зоз Всеночним и зоз Крачунску Службу Божу на котру ше, гоч падал вельки диждж, зишли 25 беоґрадски вирни зоз шицких крайох Беоґраду и зоз Добановцох. Апостол на Служби читал студент Алекса Стаменич: а парох пречитал виривки зоз владиковей винчованки на трох язикох и повинчовал шицким крачунски швета. Вирни ше у молитви здогадли и свойого активного члена полковнїка Патра Недича котри нєдавно поховани у Беоґрадзе. Шицки присутни шпивали традицийни коляди, а после мированя Яринка и Назар Мельничуково одшпивали два писнї и єдну винчованку, та их вирни наградзели зоз дарунками. После Служби Божей шицки ше позберали до церковней сали и коштовали традицийни капущанїки и други традицийни єдзеня. (О.Р.)

Шлїдом подїйох

СТАРИ ВЕРБАС – У церкви Покрова Пресвятей Богородици у Старим Вербаше крачунски Служби Божо служел парох старовербаски о. Алексей Гудак. На Службох присуствовало красне число парохиянох. Служби Божо були з мированьом, а вирни возвелїчали Рождество Христово зоз молитву и шпиваньом колядох котри ше розляли по церкви. (О.Р.)

НОВИ ВЕРБАС - У церкви Святого Владимира у Новим Вербаше тиж були отримани крачунски Служби Божо и мированє вирних. Службу Божу служел парох нововербаски о. Иґор Вовк, а числени парохиянє возвелїчали тото радосне швето з присуством у церкви. З нагоди Крачуна, парох о. Вовк Службу Божу служел и у Змаєве дзе тиж було и мированє. (О.Р.)

КУЛА – Крачунске Всеночне було на Вилїю вечар на 19 годзин, а служел домашнї парох о. Дамян Кича ЧСВВ. На перши дзень Крачуна Литургию на 9 годзин служел капелан о. Платон Салак, а на 10 годзин Служба Божа була и у Крущичу, а служел ю парох о. Дамян Кича ЧСВВ. Место казанї пречитана крачунска винчованка нашого владики кир Георгия, а на обидвох Службох було и мированє вирних. (М.А.,ш.М.В.)

БЕРКАСОВО/ БИКИЧ - И у наших церквох у Беркасове и Бикичу було торжествено. У Беркасове Всеночне служене на 19 годзин, а у Бикичу на 21 годзин, и у бикичскей церкви младша виронаучна ґрупа школярох шпивала коляди. Тиж у церквох спрам епидемиолоґийноих околносцох було замерковане число вирних, а на други дзень швета було мированє. (В.Дї.)

БАЧИНЦИ – У бачинскей церкви на Вилїю парох о. Дарко Рац дополадня служел Василийову Службу Божу з Вечурню, а потим и Царски часи, а на 22 годзин служене крачунске Всеночне на хторим було коло 30 вирних. На перши дзень швета Рождества Христового о. Рац служел Службу Божу после хторей було и мированє. (В.Дї.)

ҐОСПОДЇНЦИ - На Вилїю Всеночне було на 16 годзин, а служел го о. Михаил Холошняй и шицким присутним и вирним винчовал Крачун. През шицки днї швета Служба Божа була на 12 годзин, а на треци дзень були и мированє. (С.С.)