Dzvoni Januar - Februar 2022

DZVONI

ХРИСТИЯНСКИ ЧАСОПИС / ХРИСТИЯНСЬКИЙ ЧАСОПИС РОК / РІК XXIX · ЧИСЛО 1 – 2 (337 – 338) · ЯНУАР – ФЕБРУАР / СIЧЕНЬ – ЛЮТИЙ 2022 · ISSN 0354-5768 · 100 дин.

Икона ВодИцоВей МарИї у дюрдьоВе

Шлїдом подїйох

РУСКИ КЕРЕСТУР – У парохиї св. оца Миколя 24. децембра шветочно преславена Вилїя. Колядовало ше по цалим валалє, а на 23 годзин окреме шветочнє було на крачунским Всеночним богослуженю у катедрали св. Миколая, хторе предводзел наш владика Георгий. Зоз владиком сослужели домашнї парох о. Владислав Варґа, о. Дарко Рац парох з Бачинцох, о. Владимир Ковтик з Ужгороду, о. Владимир Миколка парох з Беркасова и домашнї капеланє о. Владимир Медєши и о. Михайло Шанта. На Всеночним, наступел и госцуюци хор «Шицких святих» зоз Ужгороду. (М.А.)

РУСКИ КЕРЕСТУР – На перши дзень Крачуна владика кир Георгий Джуджар предводзел архиєрейску Литурґию, а сослужели домашнї парох о. Владислав Варґа, о. Владимир Ковтик з Ужгороду, коцурски парох и декан о. Владислав Рац, старовербаски о. Алексий Гудак, беркасовски о. Владимир Еделински Миколка, о. Славко Чизмар зоз Паризу, домашнї капелан о. Владимир Медєши и о. Михайло Шанта котри и парох у Индїї. На Служби Божей шпивал госцуюци хор Шицких святих парохиї св. Йосафата з Ужгороду у України, а тиж и домашнї Катедрални камерни хор. Дириґентка Хору з Ужгороду Свитлана Глеба, домашнього Лидия Пашо, а шпивал и домашнї дзияк Янко Виславски. (М.А.)

НОВИ САД – У Церкви св. апостолох Петра и Павла 6. януара крачунске всеночне служели владика кир Георгий Джуджар и парох о. Юлиян Рац. Пияток, на Рождество Христово, Архиєрейску Службу Божу служел наш епарх кир Георгий, зоз о. Юлияном, а дзияковал Йовґен Надь. После всеночного ше колядовало у церковней сали. У казанї, владика Джуджар гварел же Бог постал чловек же би людски род приведол назад ґу себе и же би му даровал живот вични. Христос вжал на себе шици грихи, же би ошлєбодзел каждого з нас. Каждому понукнути дар спашеня, а ми даруйме нашо добри дїла, надпомнул владика, и шицким пожадал щешлїве швето Рождества Христового. После Служби Божей було мированє. (В.В.)

НОВИ САД – Централна шветочносц означованя Националного швета Руснацох у Републики Сербиї почала зоз Архиєрейну благодарну Службу Божу хтору предводзел наш епарх кир Георгий Джуджар, у Церкви св. апостолох Петра и Павла у Новим Садзе. Сослужели о. Владислав Варґа, о. Дарко Рац, о. Владимир Еделински Миколка и домашнї парох о. Юлиян Рац, а дзияковал Йовґен Надь. У казанї, владика Джуджар гварел же зме ше зишли подзековац Богу за благослов, за нашо велї поколєня и вимодлїц помоц за будучносц. Треба нам тото Националне швето, бо ше прейґ нього зєдинюєме, обнавяме и здогадуєме на прешли часи и предкох, без хторих би анї нас нє було. Медзи присутнима у церкви була державни секретар при Министерстве за людски и меншински права и дружтвени диялоґ, членїца Националного совиту Руснацох и предсидателька Одбору за службене хаснованє язика и писма при НС Руснацох Олена Папуґа, предсидатель Националного совиту Руснацох Борислав Сакач, як и други члени Националного совиту, представнїки Оддзелєня за русинистику на Филозофским факултету у Новим Садзе и представнїки других установох. (В. В.)

Духовне заренко

ПРИРИХТУЄ ШЕ БУДОВА У ВОДИЦИ

Мария нас шицких чека у новиМ доМе „еМаус“

После вецей як 200 рокох, Мария нам поручела цошка нове, красне, мацеринске...так як и теди кед жадала же би ше Єй направела церквочка у Водици же би ґу Нєй нашо предки приходзели и модлєли Ю за кажду потребу и помоц. На тот завод нам сцела повесц же сце буц зоз нами шицкима вєдно, нє лєм на кратко под час Служби Божей, алє и после нєй, дакус на длужей, та гоч велї и нє маме кеди за Ню ...

Подобнє як тота мац котра ма вельо дзеци, а дзеци ше порозходзели по швеце - єдни по Бачкей и Сриме, Славониї, Канади, Америки, Нємецкей, Австралиї, Словацкей... ширцом швета!

Тото нам Вона пред даскельо роками обявела прейґ Єй єдней добрей слугинї - донаторки зоз Канади, котра нашла керестурского пароха о. Махайла Малацка и вон рушел же би виполнєл Єй жаданє, алє нас, нажаль, нагло охабел и тоту роботу тераз мушиме предлужиц далєй.

А тото цо нам Мария явела, то же сце же би у Водици бул збудовани єден векши простор, нови красни будинок дзе би нас вона могла ШИЦКИХ позберац, а тоти здалєка могли би преспац як и у других шветових манастирох. То єдно место СТРЕТНУЦА котрому парох дал мено „ЕМАУС“. Слово „Емаус“ походзи од библийного места до котрого сцекали двоме Исусово ученїки после шмерци Исуса на крижу . Тото их сцеканє описал апостол Лука у Євангелиї : 24, 13-35. И праве на тей драги до Емаусу тоти двоме, у медзисобней братскей атмосфери Христових словох „Дзе сце двойо або тройо зобрани у мойо мено, я медзи вами“ (Матей 18, 20) вони стретли самого Исуса воскреснутого котри ишол вєдно з нїма, поучовал их и поцешовал. После вони достали нову силу и нєстал страх, врацели ше до Єрусалиму ґу другим апостолом и радосно шведочели Исуса.

Так и нас Мария сце позберац же бизме ше у єдней братскей атмосфери, шицки вєдно, затримали дакус длужей у новей векшей сали, вєдно побешедовали, порадзели ше и потримали, вєдно попили кафу и дружели ше як цо то робели и перши християнє и так достали новей моци и поцешеня же зме нє сами, же вше з нами нє лєм Исус алє и Його Мац Мария котру нам вон дал за свою мацер.

ynuar-februar 2022.

Нашо вирни сами вискладали слова єдней писнї котру часто шпиваю на паломнїцтве до Водици, котра нам улїва нову надїю у чежким жемским живоце. Писня глаши так: „Пришли ми, пришли ми до нашей Водици Ґу Мацери нашей, ґу Богородици. Вона нас милує, руки розширює И до нєба драгу вона указує. Уж зме тото нашли цо зме так глєдали Пречистую Дїву на тей красней ровнї. Вона свого Сина за нас ублагає Широтом, ґдовицом слизи постирає... “

Прето, почнїме вецей о тим роздумовац - хто як може помогнуц же бизме, починаюци можебуц уж од марца, розпочали тот красни обєкт котри будзе бешедовац о нашей моцней вири и любови до Исуса и Мариї Водицовей. Анонимна донаторка уж уплацела значни средства за початок роботох, а кажди може помогнуц спрам можлївосцох: дахто будзе робиц, дахто даровац свойо средства, а найвецей свойо молитви же би Мария Водицова нашла нових помоцнїкох у тим дїлу и приведла ґу концу як то вона сама задумала. Свойо добродзечни прилоги можеце уплацовац на официйни рахунок парохиї св. Миколая: Grkokatolička parohija sveti Otac Nikolaj, Ruski Krstur Динарски рахунок: 160 –521416 – 50 Девизни рахунок: 160005400004703433 Svrha plaćanja: Donacija Banka Intesa

о. Владислав Варґа

DZVONI

3

Духовне життя

ФЕСТИВАЛЬ УКРАЇНСЬКИИХ КОЛЯДОК У СРЕМСЬКІЙ МИТРОВИЦІ Різдво Христове – одне з найбільших свят, що відзначається усіма християнськими церквами (католицькими, православними і протестантами). У цей день у Вифлиємі від Діви Марії народився Ісус Христос, наш Спаситель. За григоріанським календарем Різдво святкується 25 грудня, а за юліанським – 7 січня. Напередодні Різдва обов’язково потрібно попросити вибачення у тих, кого ми образили, приготувати пісну вечерю, запалити свічку, надіти святковий одяг та сісти до столу усією родиною. Після свят вечора, родина зазвичай колядує і чекає колядників котрі, немов ангели, звіщають радісну новину про народження Спаситля світу і бажають родині добра та всіляких гараздів. Українська традиція колядування та щедрування дуже давня, різноманітна і багата. Із самого ранку на Різдво, 7 січня, – час для колядування. Хоча в деяких регіонах України колядувати починають уже ввечері 6 січня, щойно з’явиться перша зірка. Скільки колядок співають українці? На це запитання, навряд, чи дасть відповідь хтось із етнографів. Їх є сотні і вони різного походження. Церковні колядки «Бог предвічний», «Нова радість стала». «Добрий вечір тобі, пане господарю!», «Пречиста Діва по світу ходила», сприймаються як народні. Це свідчення того, що церковні колядки фольклоризувалися, що народна традиція колядування переплелася з церковною. Кожна територія має свої традиційні коляди. В одних місцевостях колядують від Андрія, в інших від Романа ‒ 2 грудня, закінчують теж у різні дати. На Гуцульщині завершують колядувати на Йордан. В інших теренах можна співати аж до великого посту. Як правило, на Різдво співають колядки, на Старий новий рік, на Маланки і Василя ‒ щедрують. З нагоди різдвяних свят організовують Фестивалі Коляди, на котрі приїзджають

хорові колективи з різних куточків регіонів та областей України. Цього року вперше, організовано Фестиваль українськиих колядок в Епархії св.Миколая у Сремській Митровиці. Фестиваль відбувся 30 грудня 2021 р. в Грекокатолицькій церкві Вознесіння Господнього, за ініціативи та підтримки Національнох ради української національної меншини. Присутніх привітали голова Національної ради Микола Ляхович та преосвящений владика Юрій Джуджар, Епарх Грекокатолицької єпархії Святого Миколая в Сербії. На Фестивалі почесними гостями були також, колишній парох Церкви Вознесіння Господнього о. Владислав Варга та Провінційна Настоятелька Сестер Служебниць НДМ с. Мартина Кмита. Учасниками програми були українські товариства з Сербії; “Коломийка” з Сремської Митровиці, “Кобзар” з Нового Саду, “Карпати” з Вербасу, Товариство ім. Івана Сенюка з Кули та сестри Служебниці Непорочної Діви Марії. Гостями фестивалю були товариство “Верховина” з м.Градішка в Боснії та Герцеговині, Сестри Служебниці НДМ, та хор “Іріда” з Сремської Митровиці. В кінці програми зведений хор учасників фестивалю заспівав коляду “Бог ся рождає”. Атмосфера, під час програми, була святковою та радісною. Опісля всіх було запрошено на вечерю до церковної зали. Щиро дякую організаторам за старання і бажаю творчого натхнення для реалізації подальших планів. с. Августина Ілюк ССНД

4

DZVONI

sî~enq- lxtij 2022

Духовне життя

Владика Юрій Джуджар та Микола Ляхович

Сестри Служебниці Непорочної Діви Марії

ТПУК “Коломийка”, Сремська Митровиця

ТПУК “Коломийка”, Сремська Митровиця

Хор “Іріда”, Сремська Митровиця

ynuar- februar 2022.

DZVONI

5

Екуменизем

екуМенски ЖивоТ

Патриярх Порфирий нащивел надвладику хочевара

З нагоди наиходзацих шветох Рождества Христового по григориянским календаре, його святосц патриярх сербски Порфирий нащивел митрополита беоґрадского Станислава Хочевара и повинчовал йому и шицким католїком котри славя Крачун по григориянским календаре. Патриярх Порфирий, вєдно зоз викарним владиком Юстином и др Владимиром Роґановичом, дирек-

тором Управи за сотруднїцтво зоз Церквами и вирскима заєднїцами перше бул у катедрали Пречистей Дїви Мариї (Блажене Д′євице Мариє) и пасторалним центру „Мариянум“. Надвладика потолковал вельки потреби будовац тот Центер, дзе ше вирни з цалей митрополиї годни стретац, а патриярх обецал и финансийну помоц, бо як наглашел, и вон у державох дзе векшински вирнїки католїки тиж мал порозуменє спрам своєй меншинскей Православней церкви. Слова радосци з нагоди наиходзацого швета висловели и шицки присутни, з оглядом же ше Христос родзел як чловек и указал праве прейґ Рождества велькосц каждого чловека, а нажаль, у Европи ше и тото швето сце висцерац зоз явного живота. На стретнуцу окрем римокатолїкох, бул и наш грекокатолїцки паноцец Михай Ґерґел, з оглядом же нєдавно постал национални директор Каритасу Сербиї.

6

DZVONI

Лаврентиє - чловек котри шицких любел

Дня 23. януара того року, у 88. року живота упокоєл ше найстарши владика Сербскей право славней Церкви (СПЦ) епископ шабацки Лаврентий. На його випровадзаню у вельким духовним центре СОКО ҐРАД, котре себе вон за живота вибудовал, окрем патриярха Порфирия, числених владикох и найвисших державних представнїкох, бул присутни и митрополит Хочевар, зоз котрим тот владика мал окреме братски одношеня и плодне сотруднїцтво. Владика Лаврентий насампредз бул владика у Заходней Европи, дзе мал добри одношеня з векшинску Католїцку церкву, та ше аж 5 раз стретнул зоз папом Йоаном Павлом II. Єдно з найзамеркованших було и стретнуце з нагоди Ювилею 2000, дзе го папа приял вєдно з його священїками на окремну авдиєнцию и наглашел вельку любов спрам СПЦ и сербского народу. Тиж так владика Лаврентий вєдно зоз митрополитом заґребацко - люблянским Йованом бул у мено СПЦ на хованю истого папи 2005.року. З тей нагоди вон гварел же папа пошол зоз вельким жальом на други швет, бо нащивел шицки православни жеми окрем Русиї и Сербиї дзе го Церква нє поволала, гоч були поволанки з боку цивилних власцох.

Владика Лаврентиє ше 5 раз стретнул зоз папом Йоаном Павлом II

sî~enq- lxtij 2022

Екуменизем Векшина нас грекокатолїкох (Руснаци и Українци) владику упознали на духовних стретнуцох Руху фокулару котри отримовал свойо рочни стретнуца Марияполи праве у Соко Ґраду од 2003. по 2010. рок, и вон их як таких щиро привитал и нєраз ше з нїма вєдно сликовал. Владика, понеже упознал и Рух фокулару, поряднє приходзел нє лєм на тоти стретнуца дзе з митрополитом Хочеваром и привитовал присутних, алє бул присутни и на означованю шмерци Кяри Лубик у Беоґрадзе од 2008. року та до конца, док могол. Єдно з остатнїх таких екуменских стретнуцох , Екуменски форум християнских женох Европи, було од 7. по 12. авґуст 2018. року на котрим участвовали 110 представнїки зоз 23 державох, рижних християнских Церквох та и три грекокатолїкинї з України, а зоз Сербиї Мария Гудак и Блаженка Хома Цветкович з Нового Саду и Олґица Радович Лендєр и парох беоґрадски о. Варґа. Гоч то було екуменске стретнуце християнох, на нїм участвовали и два представнїци исламскей заєднїци. На отвераню бул и митрополит Хочевар, домашнї владика Лаврентиє як и протодиякон Радомир Ракич зоз СПЦ и Иґор Дюрчик, бискуп анґликанскей ортодоксней Церкви и Ґаврило Ґрбан, представнїк Управи за сотруднїцтво з Церквами. Кельо владика бул отворени ґу шицким, потвердує и єдна фотоґрафия о опущеней атмосфери и братского заєднїцтва цо зоз свою присутносцу виражовал глїбоко духовни чловек котри нє правел розлики медзи людзми, вирами и релиґиями алє насправди любел шицких.

СЛУЖБА БОЖА И МОЛИТВА ЗА МИР У УКРАЇНИ И У ШВЕЦЕ

Папа Франциск замодлєл же би 26. януар бул медзинародни дзень за «молитву за мир» з намиреньом же би ше застановело погоршанє ситуациї у України. Вон послал и апел: «Модлїм шицких людзох добрей дзеки же би ше на помодлєли, же би шицки политични инициятиви були за добро людзох, а нє за странково интереси. Тоти цо робя лєм за особни интерес, чкодза другим и нє робя на хасен чловечества, а треба мац у биду же зме шицки народзени як браца», гварел папа.

У керестурским Катедралним храме св. Миколая 26. януара була Служба Божа за мир у України и у швеце.

ПРИВИТ И ОЗНАЧОВАНЄ 40 – РОЧНЇЦИ СВЯЩЕНСТВА ПАРОХА ВЛАДИСЛАВА ВАРҐУ

Официйни привит нового пароха о.Владислава Варґу отримани на богоявлєнску Вилїю. З тей нагоди стари и нови церковни одбор означел и 40 рочнїцу священства пароха Варґу з краснима дарунками. Парох им вокраци виприповедал свою священїческу драгу и подзековал им же ше здогадли означиц тот ювилей.

На слики з лїва на право: Владика Лаврентиє, протодиякон Радомир Ракич, о. Владислав Варга и Иґор Дюрчик Пририхтал о. В. Варґа

ynuar- februar 2022.

DZVONI

7

Здогадованя

ЗДОГАДОВАНЯ НА КЕРЕСТУРСКОГО ПАРОХА О. МИХАЙЛА МАЛАЦКА

У ЙОГО ШЕРЦУ БУЛО МЕСТА ЗА ШИЦКИХ Вистка о шмерци о. Михайла Малацка ме розжалєла, а источашнє ме здагадла на красни часи пред 31-им роком. Врацел сом ше до 1989. року кед сом пошол до Малей українскей папскей семинариї до Риму. Нїґда нє забудзем перши упечатки и стретнуце зоз о. Малацком, нашим професором. Нє знал сом українски и сам початок ми бул чежки. У тих почежкосцох зявел ше чловек, професор котри обачел мойо почежкосци, алє и других пре нєзнанє язика, оддалєносц од своїх... Нїґда нє забудзем нашо перше стретнуце и розгварку у його кондзелариї. Поволал ме як власне дзецко, вислухал ме, поцешел зоз оцовским стараньом. Гварел ми: “Нє бой ше, ту сом. Знам же початок вше чежки. И мнє так було. Знай же це Бог поволал и ту ши нє случайно. Вон це люби и дума на тебе. И я ту и нє пать на мнє як на професора, алє перше як на свойого приятеля, як на оца. Мойо дзвери за це вше отворени. Рахуй на мнє.” То може лєм чловек котри ма вельку душу и котри отворени ґу каждому. Мал слуха за каждого. Його лекциї були єдноставни, розумлїви, практични. Кед требало, и вецей раз повторйовал же бизме го добре зрозумели и научели. Вше нам гуторел – учце за живот! Бул чловек спортского духа - вєдно зме бавели фодбал, кошарку, одбойку, билияр, пинґ понґ. Вше бул найлєпши и вше сцел других научиц. У тим була його велькосц - тото цо знал, жадал придац и другим, нє бул себични. Учел нас же любиц Бога, то значи любиц ближнього. Вон бул як наш ангел хранитель. Чувал нас и водзел по драги нашого поволаня и духовного дозреваня. После штирох рокох закончел сом школованє у Семинариї, а о. Михайло ше врацел до родного Керестура дзе постал священїк и почал робиц на Божим полю. Контактовали зме и вше му було мило кед чул же нам добре иду теолоґийни студиї. Найбаржей ме обрадовал кед сом чул же, попри своїх власних троїх дзецох зоз свою супругу Златицу посвоєли єй штири шестри. Подумал сом: то може лєм о. Михайло. У його шерцу єст места за шицких. У Марийовим дїлу були зме вєдно як священїки и каждого року зме ше видзели на наших стретнуцох. Пред стретнуцом сом ше вше презнавал чи о. Малацко приходзи. Приходзел и до Македониї нащивиц нас и видзиц. Кед сом и сам бул пошвецени за священїка и кед зме отворели Центер Мати Тереза, Центер за дзеци

8

DZVONI

зоз почежкосцами у розвою у Дєвдєлиї, вше ше ми випитовал як дзеци, як роби Центер. Тераз Центер ма 70 дзеци и 16 занятих котри даваю шицко од себе же би им помогли. Його вчасни одход нас розжалєл и чежко ми було же сом Стретнуц ше з о. Малацком вше була радосц нє могол пойсц на його хованє. Того Крачуна сом ришел же зоз свою фамелию пойдзем до Руского Керестура нащивиц фамелию о. Малацка и його гроб. Кед сом наволал о. Владислава Варґу и гварел яки мам план и циль, барз ше обрадовал. Гварел сом му же сцем одслужиц Службу Божу за покойного о. Михайла. Жадам подзековац Господу пред шицкима и подзековац шицким парохияном и фамелиї за о. Малацка котри ми наисце вельо помогнул у моїм священїческим поволаню.

Нащива Малацкових Модлєл сом ше же би го добри Бог приял и наградзел у Своїм Царстве. Отче Михайло, дзекуєме вам за шицко. Ми ше будземе модлїц за тебе, а ти ше модлї за нас! о. Димитрий Ташев

sî~enq-lxtij 2022

Здогадованя

ПАРОХ МАЛАЦКО И ЦЕРКОВНИ ОДБОР У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ (Початок - теметов )

Як познате, кед ше Руснаци у XVIII вику приселєли до Бачкей, жадали зачувац свою виру и националну свидомосц, та збудовали церкву и школу. Вшелїяк же ше мушело роздумовац и о месце на хторим ше людзох достоїнствено похова. Так ше мушело одредзиц и место за теметов, место дзе упокоєни буду у мире чекац други приход Исуса Христа. Прецо сом почал тото писанє з теметовом? Можебуц себе дахто подума же ше могло на даяки красши способ почац тото писанє. Бизовно же так. Алє, 2006. року теди нови Церковни одбор ше нашол у ситуациї же требало перше розчисциц простор же би ше могло умартого поховац. Так вишло, же требало нє лєм розчисциц зароснути часци теметова, алє аж и почац правиц нову ограду. На щесце, мали зме вельку материялну потримовку парохиянох. Поспишело ше нам розчисциц простор за хованє, а так исто и саму ограду у єдней длужини. Вельку улогу за тоти роботи мали парохове, насампредз о. Юлиян Рац, а потим о. Михайло Малацко котри пришол за пароха 2008. року. Так парох о. Михал вельо допринєсол же би була направена нова капура за уход до теметова. И то нє остало лєм на тим. Парохиян хтори донирал пенєж за капуру нагварел ище єдного парохияна же би донирал пенєж и за уход на другу капуру. Як уж спомнуте, вельки проблем бул з тим же теметов бул барз зароснути. Требало на даяки способ розкерчиц тоти черяки хтори ше барз розширели. Парох о. Михал у догварки зоз Церковним одбором и Месну заєднїцу орґанизовал вельку роботну акцию на розчисцованю тих черякох. У Месней заєднїци теди бул, тераз уж покойни, Владимир Тиркайла, предсидатель Скупштини и Яким Надь, секретар Месней заєднїци. У Оп-

ynuar- februar 2022.

штини Кула теди бул предсидатель вивершного Одбору Славко Рац – Цацо, а у Републичним парламенту бул др. Дюра Мученски. До акциї ше приключело и Майсторске дружтво, а на тих вельких роботох участвовали коло 100 особи. На єдней зоз сликох котра ше находзи на парохиї, начишлєна 91 особа, бо ше дзепоєдни нє сликовали. Як видно, до тей роботи ше приключели и капеланє о.Тони Анґелов, о. мр Дарко Рац и дзияк Янко Виславски. То було дзешка вєшенї, 2008. року, а таки акциї орґанизовани вецей раз. Було ту вецей роботи на теметове: у сотруднїцтве з Месну Заєднїцу зробена и длужина огради до конца по кaплїцу, а роботи на швайзованю и фарбеню поробел Церковни одбор з помоцу пароха.У тих вельких роботох окреме ше указали як добри майстрове Дюра Надь (одборнїк), Янко Ковач (полицай у пензиї), Владо Медєши, Михал Канюх и Дюра Будински. Мушим написац и даскельо слова о бетонованю дражкох на теметове. Кед ше упокоєла мац пароха о. Михала, диждж падал дас два днї. Шицко було таке розмокнуте, же ше нє могло нє почац зоз бетонованьом дражкох. Вибетоноване тельо кельо було средства, а вельку помоц Церковному одбору дали парохиянє Парохиї св. о. Николая. Мушим написац и тото, же ше вельки роботи поробели и пред парохию и капеланию, то єст, вибетоновани цали парохиялни двор и уход до двора и часц пред капеланиями. Вельку улогу у тим мал парох о. Михал, а помогло барз и тото же 2008.року врацени маєток, то єст церковна жем, хтора вжата после Другей шветовей войни.

(Предлужи ше) Юлиян Фейди, апатикар у пензиї

DZVONI

9

Каритас

АКТИВНОСЦИ КАРИТАСУ СВ. МИКОЛАЯ РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ Дзецински куцик

Tогорочни Дзецински куцик уж традицийно орґанизую волонтере Парохийного Каритасу св. оца Миколая. Куцик отримани под час жимского розпусту, од 10. по 14. януар. През рижни активносци коло 30 – еро дзеци ше вєдно бавели, уживали у швеце маґиї и забави зоз мадїоничаром Карлом Вельким, правели еколоґийни брикети, учели ше вишивац, мальовали по твари, опробовали ше у улоги детективох и глєдали закуску котра мистериозно нєстала з танєра, а за конєц, маскирали ше и журковали. Шицко тото у духу медзисобного почитованя и любови.

Пиятково друженя за дзеци

После крадшей павзи котра була под час крачунских и новорочних шветох, 21. януара, ознова почали пиятково друженя за дзеци. Друженя ше отримую каждого пиятку од 20 до 21,30 годзин у просторийох Каритасу. Єст рижнородни змисти - од рижних бавискох, дружтвених, спортских, креативних роботньох з вецей обласцох од подобових по кухарски, як и преглїбйованє духовних и вирских темох, а у духу медзисобней християнскей любови, почитованя и прилапйованя каждого такого яки є. Даєдни з активносцох реализованих на друженьох у тим року то: томбола у котрей кажде дзецко дома вибрало дацо скромне цо би жадало подаровац другому, запаковало и принєсло на друженє а потим зоз вицагованљом томболи, радосц почала. Окрем томболи, ту и вечар дружтвених бавискох, креативни роботнї, правенє сликох зоз рижних намирнїцох, роботнї зоз цестом и подобне.

10

DZVONI

Акция збераня дружтвених бавискох, кнїжкох и сликовнїцох за дзеци

Каритас 27. януара порушал акцию збераня дружтвених бавискох, кнїжкох и сликовнїцох за дзеци. Тота акция будзе тирвац през цали рок, а кажде хто ма даяки дружтвени бависка котри чекаю нових бавячох, кнїжки и сликовнїци котри жадаю же би були пречитани або дацо треце подобного гарактеру, може подаровац до Каритасу каждого вовторку и пиятку од 20 годзин и вони свойо место пренайду на пияткових друженьох, мадзи наймладшима.

Гуманитарна акция ,,Цепла жима“

Парохийни Каритас порушал гуманитарну акцию ,,Цепла жима“ у котрей ше збера огрив и пожива, односно, намирнїци котри мож найсц у шпайзу, за даскельо социялно загрожени фамелиї у валалє. Шицки цо жадаю участвовац у тей акциї и помогнуц тим фамелийом, намирнїци и огрив котра ше прима виключно у мехох, бо ю иншак нє мож лаґеровац/розношиц, можу принєсц кажди вовторок и пияток од 20г до просторийох Каритасу або на парохию. Хто жада, акцию може потримац и з пенєжним прилогом. ,,Бо цо сце зробели єдному з тих найменших, мнє сце зробели“ (Mт 25,45)

sî~enq-lxtij 2022

Каритас

Треце стретнуце о еколоґиї за тинейджерох у Суботици

Даскельо дзеци 29. януара участвовали на Трецим стретнуцу о еколоґиї за тинейджерох у Суботици, а у орґанизациї Руху фоколарох (перше таке стретнуце було отримане у септембру 2021.року, а друге стретнуце у новембру истого року). Павлина Шепински, спред орґанизациї ,,Треш Хиро“ (Trash Hero), орґанизациї хтора постої у велїх державох швета та и у Сербиї, и у Руским Керестуре, отримала интерактивно-едукативне преподаванє. Шепинскова винєсла велї арґументи на яки способ заґадзуєме планету, алє и як ше можеме бориц процив того. Були и бависка, рижни роботнї на тему ,,Пробуєме дац нови живот картону и паперу“, а приповедало ше и о интеґралней еколоґиї котру папа Франциск остатнї час барз наглашує, а то любиц и почитовац чловека (ближнього), односно, видзиц Исуса у других.

Штвартково друженя за старих

После крадшей павзи„”, 10. фебруара ознова почали друженя за старши особи, на котрих вони у дружтве, през рижни актвиносци, шпиванку, молитву на хвильку призабуду на бриґи и на часту осаменосц котра их каждодньово провадзи. Друженя ше отримую кажди штварток, у чаше од 14 до 16г у просторийох Каритасу. Волонтере поволую шицких заинтересованих же би пришли и крашнє препровад-

ynuar- februar 2022.

зели єдно пополаднє. За тих цо сами нє можу присц орґанизовани превоз, а за тото ше треба приявиц ґу координаторки Каритасу Сонї Алексичовей (065/9921102)

Акция „Каритасова кошарка” преширена

Вецейрочна гуманитарна акция „Каритасова кошарка” - зберанє намирнїцох за людзох у потреби парохийного Каритасу у сотруднїцтве з керестурскима предавальнями мишаней роби преширена на ище даскельо предавальнї. Попри самоуслуги „Фреш” (на месце дакедишнєй „Юарбисовей”) на Вельким шоре, тих дньох до акциї ше уключели ище и предавальнї „Лав” на Русинскей улїци, при Ловарским доме и друга спрам Крущичу, потим дутян „Сашка 2” у улїци Володимира Гнатюка, як и СТР „Тренд Би” на улїци ЮНА тє. на Збегньове. У тих дутянох ше находза окремни кошарки зоз лоґом Каритасу. Хто жада до нїх може зохабиц дацо цо купи у тим дутяну а наменєл го за тоту акцию. Акция „Каритасова кошарка” започала початком 2019. року и на ню ше успишно одволую жителє Керестура през цали рок.

Помоц у облєчиву, поживи...

Каритас през цали рок отримує и ,,Каритасов бутик“, дзе людзе можу принєсц шорове облєчиво котре будзе унапрямене тим котрим потребне. З часу - на час розношиме и пакети єдзеня людзом у потреби а купели зме и райбачку фамелиї з хорим дзецком цо би нє було без добрей дзеки, емпатиї и отвореного шерца наших парохиянох. Соня Алексич

DZVONI

11

Каритас

АКТИВНОСЦИ КАРИТАСУ ,,МАРИЙОВ ДОМ” КОЦУР Волонтере коцурского парохийного Каритасу у децембру и у януару орґанизовали даскельо акциї и активносци, а шицко зоз єдним цильом же би ше помогло цо вецей особом хторим потребне и же би ше през швета нїхто нє чуствовал осамено. Початком децембра 2021. року у просторийох Парохийного Каритасу ,,Марийов дом” у Коцуре на швето Воведениє означели зме шицки вєдно наш дзень. Присутних привитал директор Каритасу Епархиї св. Миколая о. Владислав Варґа, парох коцурски о. Владислав Рац и координатор Каритасу Янко Салонтаї. Акция ,,Дунєц - шпайз” успишно реализована. Назберане одредзене количество рижних намирнїцох, средства за гиґиєну, а дзепоєдни особи даровали и пенєж хтори похасновани за купованє основних животних намирнїцох. Дзеци седмих и осмих класох зоз свою вироучительку Ксению Бесерминї помагали волонтером у пакованю и розношеню по обисцох 35 фамелийом хторим була потребна помоц.

Волонтере орґанизовали и правенє бобалькох за крачунски швета. У правеню участвовали и дзеци и то бул єден красни приклад медзиґенерацийного сутруднїцтва. Шицок приход од предаваня наменєни за тих цо у потреби. Традицийни Крачунски вашар у орґанизациї волонтерох отримани 19. децембра у церковней сали. Каритас Сербиї у сотруднїцтве зоз тарґовишним ланцом ,,Лидл,, обезпечел одредзене число сладких пакецикох за дзеци зоз почежкосцами у розвою. Каритас Суботицкого владичества у сотруднїцтве зоз Општину Вербас, Месну заєднїцу Коцур и Еванґел-

12

DZVONI

ску церкву тиж зоз Коцура подаровал пакецики з лакотками дзецом зоз социялно загрожених фамелийох. Раз тижньово ше збера и дзелї половна ґардероба, обуй. Кажде хто жада може принєсц, а кому потребне може присц до Каритасу вжац себе цо му потребне. Волонтерка Мария Буила ше уж вецей роки стара о тих активносцох. Розвива ше и сутруднїцтво мрежи Каритасу зоз ,,Банку поживи Войводини” и компанию ,,Индитексом” хтора єдна з найвекших на швеце за дистрибуцию ґардероби познатих маркох. Прейґ нїх ше достало одредзене количество поживи и половней ґардероби. Намирнїци и ґардероба подзелєни людзом у потреби и дзепоєдним орґанизацийом. Сотруднїцтво ше предлужує и того року, так же зме шицки и на таки способ вєдно годни помогнуц ище вецей особом. У просторийох Каритасу 9. януара отримана крачунска програма хтору орґанизовал Рух фоколарох. Присутни зоз Коцура, Руского Керестура и околних местох мали нагоду патриц бавени филм о животней драги Кяри Лубик хтори зняла италиянска телевизия РАИ. Проєкт Каритасу Италиї ,,Польопривредни пожички” иснує уж вецей роки. Парасти з Коцура и Ґосподїнцох годни и того року достац тоти пожички под условиями як и прешлих рокох. Кед епидемийни мири допуща, у марцу волонтере планую орґанизовац заєднїцке друженє - прадки, вєдно зоз госцами зоз других парохийох. Дзекуєме шицким на сутруднїцтве и помоци. Елемир Джуджар, координатор Каритасу Епархиї св.о.Миколая

sî~enq- lxtij 2022

Святителє

ЖИВОТ СВЯТИХ СВЯТИ МУЧЕНЇК НИКИфОР (9/22 фЕБРУАР)

Живот того мученїка указує нам ясно як Господь Бог одруцує пиху и наградзує змиреносц и братску любов. У Антиохиї у IV вику жили двоме добри приятелє. Єден бул учени священїк Саприкий и обични и єдноставни граждан Никифор. Їх приятельство зоз часом пре даяки причини преросло до медзисобней мержнї. Богобойни Никифор ше вецей раз попробовал помириц зоз священїком, медзитим священїк то нїяк нє жадал. Кед пришло у Антиохиї до прешлїдованя християнох, священїк Саприкий бул осудзени на шмерц и виведзени пред народ. Ожало сцени Никифор приходзел ґу священїкови же би му голєм пред шмерц пребачел же би ше у мире розишли и же би священїк у мире пошол пред Господа Бога. ”Модлїм це мученїку Христов” бешедовал му Никифор, ”пребач ми кед сом дацо согришел”. Саприкий нє жадал анї попатриц на Никифора, алє мирно крачал ґу шмерци. Видзаци твардосц священїкового шерца, Господь Бог нє жадал прияц мученїцку жертву. У остатнєй хвильки Саприкий ше пред своїма мучителями одрекол вири и Христа и виявел же ше поклонї поганским идолом. Нательо бул обшеднути зоз мержню. Никифор модлєл Саприкия же би ше нє одрекол Христа. ”Любени брату, нє одрекай ше Господа Исуса Христа, нє трац венєц нєбесней слави!” Алє, шицко було даремно. Саприкий остал при своїм. Теди Никифор скричал гласно пред мучителями: ”И я християн, забийце мнє место Саприкия!” Мучителє тото явели судийови и судия им розказал же би пущели Саприкия и забили Никифора. Никифор теди положел свою главу на пняк и одрубали му главу. Так постал Никифор мученїк Христов. Тото шицко ше случело под час римского цара Ґалиєна 260. року после Христа.

ynuar- februar 2022.

СВ. АПОСТОЛ ОНЕЗИМ (15/27 фЕБРУАР)

Бул єден зоз Седемдзешат, Апостол Христов. Бул раб Филимона, чловека хтори бул барз богати и углядни у варошу Колосай у Фриґиї. Погришел цошка и сцекнул до Риму. У Риме чул святе Євангелиє од апостола Павла и покресцел ше. Як апостол Павло и скорей и Филимона обрацел на християнску виру, Павло помирел Онезима и Филимона, пана и раба, и написал єдно посланє до Филимона, єдно посланє хторе окреме зворушлїве и емотивне у Святим Писму Нового Завита. ”Модлїме це” пише апостол Павло Филимону, ”за свойого сина Онезима хторого сом народзел у своїх ланцох. Можебуц ше прето и розишол зоз тобу же би ши го достал за вично, нє вецей за раба, алє вецей як раба, за брата любеного”. Зворушени зоз Павловим писмом, Филимон приял Онезима як брата и ошлєбодзел го зоз рабства. Познєйше Онезим бул поставени за владику од самих апостолох и приял церкву у Ефесу после шмерци апостола Тимотея хтори там бул владика. То читаме и спознаваме зоз посланя Иґнация Богоносца. Под час прешлїдованя за часох цара Траяна, Онезим, уж як стари чловек, бул влапени и приведзени до Риму. Ту му було судзене за християнску виру пред судийом Тертулом. Теди бул и скатовани. Його цело превжала єдна богата жена, положела до стриберней труни и достоїнствено поховала. То ше шицко случело 109. року после Христа. о.мр Дарко Рац

DZVONI

13

Сила молитви

ОСОБНИ ДОЖИЦА З НАШЕЙ ВОДИЦИ

ТераЗ роЗуМиМ Прецо ше Мария ЗявеЛа у водици Чи ше дахто опитал, поставел себе тото важне питанє – прецо ше Мац Божа зявела початком 19. вика праве ту, у хотаре на Медєшу, коло Руского Керестура? Пред точно 100 роками пред тим як ше зявела троїм малим дзецом у малим месточку Фатима у Портуґалиї? И пред 40 роками - скорей як у єдним з найпознатших Марийових святилїщох – у Лурду, у Французкей? Вироятнє же би ше и ми, Руснаци, и нє лєм ми, алє и шицки други приблїжели ґу Нєй! И тераз, алє и теди, гвариме же чежки часи и нє кажде ше знаходзи, то єст дзешка муши найсц даяку потїху. Як видзиме, вше вецей, чи особнє чи фамилиярно або у менших ґрупох, приходза ґу Мацери Божей до Водици. А чи вона нас наисце там нє вислуха и притулї ґу себе як правдива мац? Як нас нашо мацери притульовали дакеди ґу себе, так нас и вона нє опущи. Випоносуйме ше Єй, замодлїме Ю за помоц. Вецей раз сами, най нас нїхто нє чує лєм Вона. Вецей раз нїкому нє гуториме о наших почежкосцох и бриґох лєм Єй. Лєм Єй можеме вериц и шицко повесц, бо знаме же є мац хтора нас люби, вислуха и притулї ґу себе. Прето нє лєм внєдзелю, алє часто и през тидзень мож видзиц велї особи хтори иду до Водици же би там нашли свой мир и поцешенє, глєдали одвити на даяки свойо питаня, модлєли за себе чи своїх ближнїх у потреби... А Вона нас вше чека як кажда мац цо дочекує з вельку радосцу свойо мили дзеци. У єдним чишлє часописа „Дзвони“ пречитала сом текст о цемному тророчному дзивчецу хторе препатрело дзевяти дзень у нашей Водици.

14

DZVONI

Нє знам прецо, алє я тоту молитву хтору модлєли єй родичи преписала, одложела, вецей нє думаюци на ню. Прешли одредзени роки кед ме знашло цошка цо би сом нїґда нє подумала и кед сом поставяла питанє прецо праве я и прецо ше тото случело праве мнє? Кед ме знашла чежка хорота (а вше думаме же наша хорота найчежша!) нїчийо слово ме нє могло поцешиц. Анї красне слово мойого оца, слово блїзкей товаришки, анї супруга... Шицки вони мнє нє могли поцешиц и у тей цалей ситуациї нашла сом ше подполна сама самучка. Нї зоз ким сом нє приповедала. Одруцела сом их як кед би були нїхто и нїч у моїм живоце. Дзе глєдац помоц ? Хто ми помогнє? Сама, у слизох, здогадла сом ше тей молитви хтору сом кедиш раз преписала и гварела себе : Кед тото дзивче препатрело, и я будзем здрава! Модлєла сом молитву три раз на дзень. Рано, на поладнє и вечар (три особи), а я як хоротнїк одходзела до

Водици. И у Водици зме модлєли, три особи, „Водицову дзевятнїцу“, пацерки, пила сом воду зоз студзенки и умивала ше зоз ню. Конєц януара бул окреме жимни, була плюта, витор и после падал аж и диждж, алє ме нїч нє зопарло же бим ше пошла помодлїц до Водици. Клєкла сом и у цихосци, зоз слизами у очох замодлєла Мацер Божу най нє пойдзем з того швета ище, бо мам мали дзеци дома, а тельо сом сцела з нїма ище радосци подзелїц. Мария знала прецо сом пришла, алє я ю лєм упарто модлєла... Дзешати дзень сом Єй пошла подзековац.Ище вше сом на тим швеце зоз моїм супругом и дзецми. Моєй хороти вецей нєт. Щезла. После тельо прейдзеного часу, розумим чом ше ми то шицко случело. Нє пришла на мнє, як у народзе гваря „Божа кара“, алє ше то стало прето же бим ше обрацела на други бок. Тераз мам иншаки попатрунок на Бога, Исуса, Марию, на їх слова, їх любов. Можебуц ше требало скорей модлїц, иншак жиц же би ше тото нє случело, алє Исус и Мария ше вше зрадую и чекаю сцерпезлїво же би ше людзе обрацели, покаяли и цо найважнєйше – мали вири як, як заренко маку, таку виру яку мала жена кед дотхла Исусову шмату и такой виздравела. Водица нам барз блїзко и думам же то барз велька чесц же Мац Мария праве ту, у нашим хотаре. Ми ю, правда, можеме найсц вшадзи кед Ю глєдаме, алє нащивме Ю и у нашей Водици бо вона наша Мац, а ми як дзеци вше вериме своєй мацери. Алє, майме лєм моцну виру и нє дайме же би нас вона напущела. Хто ма виру, ма шицко цо му потребне, а Исус зна цо и кельо нам треба. (С.А)

sî~enq-lxtij 2022

ТЕОЛОҐИЯ ЗА КАЖДОГО

B O G O S L O V S K A D U M KA

2 6 1 – 2 0 2 2 П р и л о г х р и с т и я н с к о м у ч а с о п и с у „ Д З ВО Н И ” Уш о р ю є р ед а к ц и я „ Д З ВО Н ОХ ” У першей часци Богословскей думки будземе обявйовац богословски тексти котри вязани за дворочну Синодалну драгу цалей Католїцкей (Грекокатолїцкей) Церкви котру папа Франциск препоручел и отворел на найвисшим уровню у Риме, у Базилики св. Петра. Владичества по цалим швеце ше уключели до тей Синодалней драги, кажди спрам своїх можлївосцох, зависно од шветовей и особней ситуациї у котрей ше находзи поєдинєчне владичество .

ЗА СИНОДАЛНУ ЦЕРКВУ (3) ПОВОЛАНКА ЖЕ БИЗМЕ ИШЛИ ВЄДНО

4. Синодални ход ше одвива знука историйного контексту котри означени з епохалнима пременками у дружтве и пресудним крочайом у живоце Церкви, цо нє можеме занєдзбац: праве у його комплексносци, у його напартосцох и процивсловносцох поволани зме „преучовац знаки часу и толковац их у шветлу Євангелиї“(G.S., ч.4). Ту попробуєме винєсц даяки елементи ґлобалного сценария котри блїзко повязани зоз тему Синоди, алє слика будзе яснєйша аж на локалним уровню.

5. Ґлобална траґедия як цо пандемия Ковид-19 єден час наисце доприношела свидомосци же зме єдна людска заєднїца котра ше находзи у истей ладї у котрей пре зло поєдинцох - на концу церпя шицки. Здогадли зме ше же ше спашиц нїхто нє може сам, же ше спашиц можеме лєм шицки вєдно. Источашнє, пандемия виволала експлозию уж постояцих нєєднакосцох и нєровноправносцох: чловечество вше баржей потрешене з процесами ґлобализациї и фраґменталносци; траґичне положенє миґрантох котри жию у шицких часцох швета шведочи о тим яки високи и тварди бариєри котри дзеля єдну людску фамелию. Енциклики Laudato si (Хвала Тебе, Енциклика о еколоґиї) и Fratelli tutti (Шицки браца) документую глїбину проблемох цо преходза през чловечество, а ми ше можеме поволац на тоти анализи же бизме послухали крик и плач бидних и планети жеми и препознали нашенко надїї и будучнос-

ynuar- februar 2022.

ци за котри Дух предлужує давац моц же би виключкали и у нашим чаше: „Створитель нас нє напущує, вон ше нїґда нє застановює у своїм плану любови, нє кає ше же нас створел. Чловечество ище вше готове робиц вєдно на вибудови нашого заєднїцкого дому.“ L.S.13)

Каритас на Синодалней драги

6. Тота ситуация и попри вельких розликох, заш лєм зєдинює цалу чловеческу фамелию. Вона виволує и порушує способносц Церкви же би провадзела поєдинцох и заєднїци и же бизме ознова „пречитали“ искуства жалосци и церпеня котри оголєли велї фалшиви сиґурносци и так отримую виру и надїю до доброти Створителя и його створеня. Медзитим, нє можеме скриц и

I

тото же ше и сама Церква муши зочиц зоз нєдостатком вири и нєсовершеносцу у себе. Окреме нє можеме забуц церпенє котре дожили малолїтни и особи з окремнима потребами пре сексуалне злохаснованє, злохаснованя моци и совисци цо зробели одредзене число клерикох и пошвецених особох. Од нас ше нєпреривно глєда же бизме як Божи народ прилапели боль наших братох котри ранєти на целу и души. Предлуго тирвал боль и крик котри Церква нє знала достаточно слухац. То глїбоки рани котри чежко залїчиц. За котри зме нїґда нє годни достаточно глєдац пребаченє, а котре представя препреченє, дзекеди и вельке, на драги заєднїцкей синодалней драги. Цала Церква поволана церпиц зоз чежину култури клерикализму котру нашлїдзела од своєй историї и формох власци у котрей було розлични злохаснованя. Нє можеме себе задумац обраценє церковней дїялносци без анґажованя шицких членох Божого народу. Прето вєдно модлїме Господа за ласку обраценя и нукашнє преображенє же бизме, пред тима злохаснованями могли висловиц свойо каянє и нашу тварду постановку же бизме ше зоз шицким тим шмело зочели и борели ше.

7. И попри наших нєвирствох, Дух Святи предлужує и далєй робиц у историї и указує нам свою животворну моц. Праве у браздох котри викопали церпеня шицких формох цо прецерпела людска фамелия и Божи народ, квитню нови знаки вири и нови драги котри способни нє лєм толковац збуваня зоз богословского попатрунку, алє прейґ искуства пренайсц причини за нови глєданя драгох християнского и церковного живота. О тим нам шведоча велї Церкви котри уж започали вецей або менєй стретнуца и процеси догварки з Божим народом. Там дзе таки стретнуца отримани у синодалним духу, чувство за Церкву ше преглїбело, а участвованє шицких дало одушевенє за церковни живот. Тиж так потвердзую и жаданя младих же би завжали водзацу и одвичательну улогу у Церкви. Виражене и жаданє же би жени мали векшу улогу у посланю Церкви, о чим нам шведоча уж Синодални стретнуца 2018. и 2019 року. У тим напряме и установени лаицки катехети як и можлївосц участвованя женох при читаню апостола и молитвох (ектенийох) або такволаних аколитох (лаицки чин, нїзши од поддиякона, котри помага под час Служби Божей) у римокатолїцких Службох.

Млади

II

8. Нє шмеме занєдзбац и условия у котрих жию християнски заєднїци у розличних часцох швета. Попри жемох дзе Церква зазберує векшину жительства и представя културну референцу (уплїв препорученє) на цале дружтво, постоя и други у котрих католїки у меншини, у дзепоєдних католїки з другима християнами и тоти доживюю рижни прешлїдованя котри дзекеди и насилни, а часто єст медзи нїма и мученїкох за виру. Кед же з єдного боку доминує секуларни менталитет котри пробує видрилїц виру зоз явного живота, з другого боку єст вирски фанатизем и фундаментализем котри нє почитує шлєбоду других, подпомага рижни форми нєтолеранциї и насилства котри ше тиж неґативно одражую на християнску заєднїцу и у єй одношеньох спрам дружтва. Дзекеди християнє пребераю подобни становиска як и други и так спричинюю подзелєня и у самей християнскей заєднїци и у єй одношеньох у дружтве. Прето наставаю вельки нєпорозуменя и конфликти пре етнїчни, расни и други форми дружтвеного справованя чи културного насилства.Таки зявеня маю глїбоки неґативни уплїв на значенє виразу „ходзиц вєдно“ и на конкретни можлївосци його применьованя.

Церковни одбор

9. У тим контексту, синодалносц представя велїчезну и чежку драгу за Церкву, котра поволана обновиц ше под уплївом Святого Духа и у слуханю Божого Слова. Способносц задумац иншаку будучносц Церкви и їх институцийох у складзе зоз приятим посланьом найбаржей завиши од порушованя процесу слуханя, диялоґу и розсудзованя заєднїци у котрей кажде може участвовац и дац свойо доприношенє. Источасно, вибор „заєднїцкей драги“ - то пророчески знак за чловеческу фамелию котрей потребни заєднїцки проєкт котри способни шлїдзиц добро за шицких. Церква способна за заєднїцтво и братство, за участвованє и субсидиярносц, буц вирна тому цо нависцує, бо лєм так годна стануц на бок бидних и марґинализованих и дац им свой глас. За „заєднїцку драгу“ потребне допущиц же би нас Дух Святи поучовал у правдивим синодалним менталитету, уходзаци шмело и зоз шлєбоду шерца до процесу обраценя без котрого будзе нєможлїва тота „нєпреривна реформа котра Церкви як людскей и жемскей институциї вше потребна“ (UR,6;EG,26)

sî~enq- lxtij 2022

МАРИЙОВО СВЯТИЛЇЩА (10) НА ДРАГИ ДО ЕМАУСА... ВИЧНО ОСТАНЄМ З ВАМИ

Же бизме цо лєпше похопели нашу найвекшу Святиню Заєднїцтва – Водицу, попробуєме ту представиц познатши Єй святилїща, нашо грекокатолїцки, а кед сцигнємє и римокатолїцки и православни.

ЛУРДСКА БОГОРОДИЦА

На тот завод представиме Лурдску Богородицу, з оглядом же у мешацу фебруару у нашим календаре положене тото окремне швето и нашо вирни скоро по шицких векших парохийох отримую дзевятнїцу до Лурдскей Мариї. Єдина каплїца хтора у нас пошвецена Лурдскей Мария то каплїца у старим манастире, у Руским Керестуре, дзе ше 11. фебруара кед ше Мария у Лурду обявела Бернадети, преславює єй кирбай. Того дня єст вецей Служби Божей зоз молебеном и вецей казательнїками, а вирни ше споведаю и отримую полни отпуст.

Лурд окреме повязани зоз Водицу, Руснацами и грекокатолїками

Як нам познате, Мария ше у Лурду обявела Бернадети 11.02. 1858 року. Вона Бернадети обявела и свойо мено, а то Непорочне Зачатиє. Цикаво же нашо предки уж теди будовали другу, терашню церкву у Водици и 1859. року, рок после обяви – пошвецели ю Непорочному Зачатию. Окрем того, там и принє-

шени и єден камень зоз Лурд, а на уходзе до Водици зробена пещера зоз каменя и поставена статуа Лурдскей Богородици.Тиж так нашо вирни з Керестура, Коцура, Нового Саду, Кули и з других местох часто одходзели на паломнїцтва до Лурду, та нас так тиж повязовали з тим вельким святилїщом. Окрем того, ми як грекокатолїки у Лурду маме збудовану 1980. року и свою власну грекокатолїцку церкву пошвецену Успению Пресвятей Богородици, у Українскей улїци зоз сталним парохом з України, а коло церкви и власни дом за паломнїкох.

Поява Мариї у чежких часох за Церкву

У тот час кед ше збула поява Мариї у Лурду, були окреме чежки часи за Церкву у Французкей и цалей Европи. То були часи вельких одкрицох у науки, алє и вше векшого атеизму, позитивизму, рационализму, кед ше шицко патрело лєм през випитованє и докази. Тото цо ше нє могло доказац з розумом, як цо то Бог, душа и загробни живот - вше вецей ше го одруцовало як нєпостояце та аж и заглупююце за нормални розвой чловека и дружтва вообще. Папа у своєй енциклики Apostolicae nostrae 8.авуста препоручел Церкви же би ше модлєла Богородици и посцела бо кед ше так предлужи, людзе масовно напуща Церкву и виру. О даскельо мешаци, 8. Децембра, вон видал нови документ о Непорочним Зачатию

История появи Богородици у Лурду

О Лурду написани числени кнїжки, зробени вецей филми, виприповедани числени оздравеня. А почало шицко 11. фебруара 1858. року, кед бидне, хорйовите, полуписмене алє побожне и понїзне 14рочне дзивчатко Бернадета, з ище двоїма дзивчатми, пошло зберац древа за огриву блїзко рички Ґави. Там, у Масабилскей пещери ше єй указала єдна панї котра була облєчена до билей шмати, опасана зоз белавим поясом, а на на ногох по єдна жовта ружа ис-

ynuar-februar 2022.

III

тей фарби як и пацерки у рукох. Бернадета ше влапела за свойо пацерки и сцела ше прежегнац, алє нє могла дзвигнуц руку. Кед ше Панї прежегнала, и Бернадета ше зоз трешацу руку успела прежегнац. После того тота поява нєстала. Бернадета ше фришко потим опитала другим дзивчатом чи и вони то видзели, алє вони гварели же нїч нє видзели. “Кед сом им гварела цо сом видзела -приповеда Бернадета свойо дожице - вони ми совитовали най там вецей нє идзем. Алє, мнє цошка цагало и я внєдзелю знова пошла“. Тота Панї ше єй аж после трецого стретнуца опитала чи є готова приходзиц ґу нєй петнац раз. „После ми най о тим повем паноцом и на тим месце най збудую церквочку. Цона ми гварела и най пиєм воду зоз жридла. Понеже сом нє видзела нїяке жридло, рушела сом ґу рики. Алє, вона ми гварела най ше врацим и указала з пальцом на єдно место дзе було дакус одстатей води и кед сом почала копац – пречурела вода. Панї одступела. Я ше врацала през шицки тоти 15 днї, а Панї ми гуторела най ше умивам у тей води и най модлїм за обраценє гришнїкох. Аж после мойого упартого питаня най ми пове як ше вола, вона ми гварела – „Я Безгришне Зачатиє“. През тоти днї Панї ми обявела и три тайни котри сом зачувала по нєшка“. Же би нам було яснєйше, правда вири (доґма) о Непорочним Зачатию була преглашена 1854. року 8. децембра у Риме од папи Пия Дзевятого зоз документом и о тим ше досц розправяло у Риме и мале дзивчатко то нє могло знац. Окреме же то Мария вигварела на єдним диялекту зоз котрим бешедовали коло Лурду и кед то паноцови гварела, вон нє мог вериц же одкаль то Бернадети таки слова. После дзешец роком од появи, Бернадета вошла до манастира у Неверсу и пошвецела ше Богови. У манастире ю нє похопйовали и давали єй робиц велї чежки роботи, гоч од малючка була барз хорйовита, а достала ище и чежку астму, туберколозу и остеопорозу. Без огляду на тото, Бернадета прияла церпенє як свою жертву и нє сцела пойсц глєдац виздравенє у Лурду. Умарла на 35 роки. На смертельней посцелї на жаданє папи Пия IX ище раз пришагла о подїї котру видзела. За святу ю преглашел папа Пий XI 1933. року

IV

а єй цело, положене до склєняней труни, по нєшка нєрозпаднуте. Же поява Мариї автентична, Церква потвердзела ище 1862.року. Поволанка Мариї же би ше людзе модлєли, вершели покуту за навраценє гришних зажили до нєшка так же Лурд постал єдно з найпознатших святилїщох на швеце. Там приходза числени хори котри часто оздравюю и прето тот дзень 11. фебруара папа Йоан Павло II 1992.року преглашел за Шветови дзень хорих. Циль того дня модлїц ше за хорих же би пренашли смисел свойого церпеня, алє и за дохторох котри лїча хорих бо зме шицки єдно Цело Христово.

Место оздравеня и стретнуца

Од самого початку у Лурду ше збували числени оздравеня. Насампредз ше випитовала и вода чи ма даяки окремни „даровити“ квалитети, алє утвердзене же вода цалком природна. Перше оздравенє було єдней жени котра после нєщєсца мала цалком деформовану руку, а професор др Верґес 1860.року потвердзел перши седем чудесни виздравеня. Же би ше сама Церква у тих часох нє спреведла, вона була барз риґорозна по питаню Лурда и прето на предкладанє папи Пия Х установела Лурдски медицински уряд (Bureau Medical) котри роби подполно нєзависно од церковней власци. Гоч приявени коло 7.000 виздравеня, Церква припознала лєм 69 котри радикално випитани з боку числених дохторох рижних вирох, та аж и атеистох. Окрем даскелїх обєктох, у Лурду збудована и велька сала св. Бернадети котра ма места за 5.000 особи и зоз 350 инвалиднима кочиками. Цалу салу мож преградзовац на менши часци з конференцийнима просториями, местом за Богослуженє и инше, з оглядом же през Лурд рочнє прейдзе од 4 до 6 милиони паломнїкох зоз цалого швета - католїки, православни, алє и муслиманє и други. Пририхтал о. В.Варґа

sî~enq- lxtij 2022

Актуалне

акТуаЛносци у всеЛенскеЙ церкви уживанє у алкоголу то нє грих

Ми, католїки, алкогол нє тримаме за нєморални, напроцив, велї монахи маю длугу традицию правеня пива и то найквалитетнєйшого (з високим процентом алкоголу). Св. Апостол Павло совитує Тимотея най пиє вино, бо воно хасновите за здравє (1 Тим 5,23), а док Псалом велїча Господа гвари же Бог створел вино прето же воно "розвешелює шерцо чловеково" (Пс. 104, 15). Потвердзенє шицкому тому праве Христов ґест кед на свадзби, на котрей и сам бул госц, нєстало вина. Теди вон зробел чудесни знак и претворел воду до вина же би свадзебне вешелє потирвало (Йo 2, 1-11). Тото вино сиґурно було квалитетне, бо то потвердзує аж и саме Святе Писмо (Йо 2, 10). Патраци на Святе Писмо и Традицию нїяк нє мож повесц же алкогол сам по себе нєморални. Напроцив, алкогол дар Божи котри мушиме одвичательно уживац. Медзитим, нєморалне то злохаснованє алкоголу. Вше треба мац на розуме же єдна з важних характеристикох котри розликую чловека од животинї то його рационалносц: способносц роздумованя, моралного вибору, свидомосци о самим себе, о других людзох и о Створительови. З опиваньом ше одрекаме од тей способносци и надпатраня нашого власного розуму и дзеки и препущуєме ше алкоголу. И як цо траґедиї спричинєни з нєумереним випиваньом алкоголу указую, препущованє тих наших способносцох алкоголу нє лєм же погришне, алє може буц аж и смертельне.

ynuar- februar 2022.

Як вец чесно пиц? Як уживац у алкоголу, а нє опивац ше? Перше, пиц умерено. Вельо уж и споминац, алє кед у питаню алкогол, з нїм наисце лєгко прейсц миру. Чловек може рушиц зоз добрима намирами, медзитим и скорей як цо то сам себе освидомел, уж попил погарик вецей. Попри того, нє лєгко одредзиц цо то значи пиц прейґ мири. Толеранция на алкогол при рижних людзох иншака: дахто може пиц цалу ноц и затримац подполну контролу над самим собу, док другому достаточни погарик палєнки. Кажде з нас свидоми своїх огранїченьох и прето наймудреше сам себе одредзиц гранїцу. Кед нам три пива завадзаю, задовольме ше зоз єдним або двома. Кед ше нам круци у глави после пейцох погарикох палєнки, волїме стануц при трецей. Пий умерено и будзеш баржей уживац у напою. Теди и людзом у твоїм окруженю будзе приємнєйше. Друге, нїґда нє пий кед ши нєщешлїви. Треба пиц прето же сце

щешлїви, а нє прето же сце нєщешлїви. Нє пийце кед ше чувствуєце як побити без напою прето же ше вец нє будзеце розликовац од пиянїцох цо по карчмох випиваю погар за погаром. Пийце теди кед бисце були щешлїви и без напою. Нє треба пиц прето же вам треба напой, прето же то розумне и то драга до пекла. Пийце прето же вам напой нє треба, бо так пиєце нєрозумно, а то прастаре здравє того швета. Кед гартушице смуток у погаре, можеце буц сиґурни же пошвидко почнєце злохасновац алкогол и так наношиц боль себе и другим. Пийце прето же бисце звекшали свойо щесце и вашо пице будзе здраве. Насампредз, пийце на чесц дружтвеносци. Дружтвеносц то слово котре нєшка вше слабше чуєме, а буц дружтвени то значи чувствовац радосц у друженю. Мало цо розвешелює чловеково шерцо як цепла бешеда у дружтве приятельох позбераних коло огня у лєтним вечару з погаром у руки. Условиє лєм же би ше нє прешло гранїцу, бо добри напой розвязує язик и ошлєбодзує нас од нєспокойства. Место же бизме ше нервозно обтерховйовали з думками о тим цо други буду думац - то гартуши кажду бешеду, погар пива нас ошлєбодзи же бизме уживали у друженю. Прето, кед пиєме як ше швечи, вец дожиєме и хвильки радосци, а кед пиєме нєроздумано, знїщуєме себе живот. Прето, будзме умерени. www.bitno.net о. Владимир Еделински Миколка

DZVONI

15

Витамин за душу

СТАРИ ЗАВИТ

ОД БОГА ВИБРАНИ

чи то я, Бог? А тераз идз, и я отворим твойо уста и научим це цо будзеш бешедовац. (Вих 4, 11-12) Бог позна шицки нашо хиби и нєдостатки и то му нїч нє завадза же би нас вибрал. Вон сце лєм нашу сцелосц и порихтаносц же бизме прияли задатки за хтори нас поволал. Мишел Адамс: ТАЙНИ ЩЕСЦА З анґлийского: Ю. П.

РОЗДУМОВАНЯ Як то наисце крашнє пребудзиц ше рано и заключиц же ци Бог дал ище єден дзень живота.

А Мойсей гварел Богови: „Хто я же бим ишол пред фараона, цара Єгипту, и же бим виведол синох Израїлових зоз єгипетскей жеми?“ (Вих 3, 11)

Нєдавно сом дзешка пречитала же „Бог нє вибера квалификованих, алє вибраних квалификує“. У швеце хтори нєшка глєда квалификациї за шицко, покус чудне же Бог вимага лєм нашу добру дзеку же бизме му служели. Уствари, Бог поволує нєсовершених. Наприклад, Мойсей мал бешедну хибу, а Бог го поволал же би бешедовал зоз фараоном о тим же би пущел и виведол Його вибрани народ зоз Єгипту. Мойсей знал же є нє способни за тото, та гварел Богови: Модлїм це, Господи, я нє бул способни за то анї вчера, анї пред трома днями, анї одкеди ши почал бешедовац свойому слугови. Я загаклїви и нє бешедлїви. (Вих 4,10) Алє Бог то знал, та заш лєм сцел Мойсея за тот задаток. И гварел Бог Мойсейови: Хто дал чловекови уста и хто го створел нємим и глухим, же би видзел и же би бул шлєпи –

16

DZVONI

Найвекши дарунок хтори можеш дац дакому то твой час и увага хтори му пошвециш.

Нїхто ци нє може дац щесце, покля ти нє щешлїви сам зоз собу. У живоце ши або путнїк, або пилот. Вибор твой. Подзековни сом же мойо благослови векши як мойо бриґи.

Господи, модлїм це, дай ми храбросци прилапиц ствари таки яки су, алє нїґда нє єтрациц надїю же ствари можу буц лєпши.

sî~enq-lxtij 2022

Витамин за душу

Боб Дилан

ОДВИТ СКРИТИ У ВИТРЕ

Кельо драги чловек муши прейсц скорей як го наволаце чловеком? Гей, и кельо моря муши голубица прелєциц скорей як зашпи на писку? Гей, и кельо раз муша кулї з дзелох лєциц скорей як буду занавше забранєни? Одвит, приятелю мой, гучи скрити у витре. Одвит скрити у витре. Кельо раз муши чловек попатриц до горе же би видзел нєбо? Гей, и кельо уха муши чловек мац же би чул як людзе плачу? Гей, и кельо шмерци треба же би видзел як барз вельо людзе умераю?

Одвит, приятелю мой, гучи скрити у витре. Одвит скрити у витре.

З анґлийского: Ю. П.

_______________ Боб Дилан (1941) познати америцки музичар, 2016-го року достал Нобелову награду за литературу „за творенє нових поетских виразох у велькей америцкей традициї писньох“.

ynuar- februar 2022.

Фото: М. Шовш

DZVONI

17

160 роки икони Водицовей Мариї

ЗАЄДНЇЦТВО ПРЕЙҐ ИКОНИ МАРИЇ ВОДИЦОВЕЙ Обиходзенє реплики икони Мариї Водицовей по наших парохийох мож наволац як случованє «чуда» медзи нами и у наших шерцох. Од 15. октобра 2021. року зме розпочали тот вельки духовни проєкт у нашей Епархиї – Мария Водицова нащивює свойо духовни дзеци, розошати по наших парохийох. На тей єй драги случую ше вельки подїї.

Потераз икона була у 11 парохийох. Скорей як ше икону однєше, зоз священїками ше радзиме як ма випатрац приход до їх парохиї и кельо ту останє, як информовац парохиянох... Шицко ше записує до єдней теки хтора идзе вєдно зоз икону од парохиї, до парохиї. Парох ма длужносц записац цо ше случело у тим периодзе и будзе цикаве пречитац деталї тей духовней подїї. До каждей парохиї приходзи и ґрупа з Руского Керестура же би дала потримовку, помогла у орґанизациї, була у контакту з людзми и информовала наших людзох

18

DZVONI

о причини нащиви икони до їх парохиї. Велї першираз чую дацо з историї и значеню Марийового святилїща – Водици. У їх шерцох ше народзує любов ґу Божей Мацери, ґу Водици. Дахто жада купиц кнїжку о Водици, дахто пацерки, молитвенїки, обращик з молитву... Людзе ше радую приходу икони, а и нам цо приходзиме до їх церкви. Пригодно нас и окрипя з ошвиженьом и на таки способ потримую нашу мисию. Случовало ше же треба рушиц вчас рано же бизме сцигли на час на Службу Божу, бо треба буц точни и одвичательни на таких подїйох. Найдалєй дзе зме однєсли икону бул Вершец у Банату. Домашнї нас сердечно дочекали и радовали ше же икона сцигла и до їх крайох. Тото духовне путованє ище нє закончене, а о тим будземе и надалєй писац. ш. Михаїла Воротняк

ВЕРШЕЦ – Образ (копия) першей Водицовей икони, хтори з нагоди єй 160-рочнїци обиходзи нашо парохиї, 5. фебруара однєшени до грекокатолїцкей румунскей парохиї у Вершцу, а будзе однєшени и до Марковцу. Седмеро представителє керестурскей парохиї на чолє зоз ш. Михаїлу, предсидательом и членом Церковного одбору и вирнима, пошли до Дюрдьова дзе по теди образ пребувал, и после Служби Божей и Молебену до Богородици го однєсли до Вершцу. Там їх дочекал парох Михаль Ґерґель зоз панїматку и ґрупу вирних, привитал и благословел и госох и Водицов образ, а домашнї вирни одшпивали єдну мариянску писню на румунским язику. (М.А.)

sî~enq- lxtij 2022

160 роки икони Водицовей Мариї

икона водицовеЙ МариЇ По наших ПарохиЙох

Орґанизаторе за обход икони Мариї Водицовей по наших парохийох колядовали у владики Георгия Джуджара.

Паломнїки з икону опрез церкви у Ґосподїнцох.

У Темерину паломнїки стретли наших вирних хтори по першираз видзели икону и помодлєли ше пред ню.

Вредни керестурски парохиянки зоз ш. Авґустину Илюк вишиваю з перлочками икону Мариї Водицовей.

Парохиянки з Коцура при икони Мариї Водицовей.

Мария Єж зоз Коцура нє була у можлївосци пойсц до церкви и помодлїц ше пред икону, прето ю ш. Михаїла Воротняк нащивела вєдно зоз ґрупу паломнїкох.

ynuar- februar 2022.

DZVONI

19

Дзвончки РУСКИ КЕРЕСТУР

ДЗЕЦИ КОЛЯДОВАЛИ У ВЛАДИКИ

Дзеци и їх родичи зоз ш. Авґустину Илюк участвовали у акциї “Добре за добро” як члени Дружтва св.о. Миколая. Свойо успихи и радосц жадали подзелїц зоз нашим влаидком кир Георгийом. Прето орґанизовани одход до Нового Саду. Перше ше колядовало у владики, а потим ше обишло нашу церкву св. Апостолох Петра и Павла.

Дзеци зоз нєсцерпеньом чекали стретнуце зоз владиком же би му повинчовали найрадоснєйше швето. Владика их щиро дочекал, послухал красну програмку котру му дзеци прирхтали. Подзелєл им дарунки и шеднул зоз нїма за стол подружиц ше зоз нїма. Дзецом було барз приємно побешедовац зоз владиком, указац цо шицко научели на виронауки и на яки способ участвую зоз своїма родичами у живоце нашей Церкви, а поставяли и питаня. Родичи на тот завод препущели слово наймладшим, котрим тото стретнуце найвироятнєйше останє у приємним здогадованю. После стретнуца зоз владиком родичи и дзеци нащивели прекрашнє оквицени центер Нового Саду, Ля-

20

дови лєс у Дунайским парку, попили цепли напиток и засмачели ше з лакотками. Потим пошли до нашей церкви, дзе их привитал парох о. Юлиян Рац. Парох им виприповедал историю и интересантносци о тей нашей церкви. И тота нашива була мила и цепла, бо о. Рац бул и керестурски парох, та го старши дзеци и познали. И йому виведли крадку програму и повинчовали Рождество Христово. После того ше врацели дому, виполнєти зоз радосцу и щесцом. О. Живкович

РУСКИ КЕРЕСТУР

ЗАКОНЧЕНА АКЦИЯ ДОБРЕ ЗА ДОБРО

Зоз благодарну Службу Божу 13. януара за шицких учашнїкох акциї “Добре за добро”. Центер “Йосафата” цалого децембра бул активни, дзеци вредно робели же би закончели проєкт зоз котрим жадали помогнуц чежко хорим дзецом. У Центру правели прикраски, вишивали ґомбулї зоз перлочками, а направене потим предавали на Крачунским вашаре. Назберани пенєж подаровани двом фамелийом у котрих єст хори дзеци и котрим потребна финансийна помоц. Дзеци дзечнє участвовали у тим проєкту. Їх упечатки окремни: похопели же тота активносц и дїло служеня, пачело ше им вишивац прето же помагали хорим дзецом. Даєдни почувствовали же су як предлужена Божа рука зоз котру Бог роби добре за кажде дзецко. Мали и нови идеї, та пожадали участвовац у акциї у котрей би правели и предавали дробни колачи, вєдно зоз ш. Авґустину, волонтерками у центру и родичами. Ол. Живкович

DZVONI

sî~enq-lxtij 2022

Дзвончки КОЦУР

ПАКЕЦИК ЛЮБОВИ

На годзинох виронауки приповедали зме о посце. Научели зме же пост, то нє лєм одреканє од єдзеня, алє то значи и робиц дїла любови же бизме на таки способ дакому украшели дзень. Приблїжовало ше швето святого Миколая. У церковней сали почали проби за програму после хторей дзеци достаню пакецики. Шицки дзеци ше радую пакециком, алє було и таких хтори нє були у можлївосци плациц. През бешеду, на годзинох виронауки, настала идея же бизме даєдним нашим пайташом уплацели за пакецик и так им прикрашели швето. Ришели зме же ше одрекнєме даякей чоколади, можеме купиц менши сендвич за ужину, видвоїц даяки кусур хтори нам родичи даю и дац до каси за пакецик. Поспишело ше нам купиц два пакецики. Догварели зме ше медзи собу кому их подаруєме.Нашо пайташе були нєсподзивани, алє и щешлїви. Ми були щешлївши од нїх прето же нам ше удало витвориц нашу идею и же зме дакого обрадовали.

Виронаучни школяре V2 и V3 класи зоз Коцура

ynuar- februar 2022.

РУСКИ КЕРЕСТУР - Пред нєдзельову дзецинску Службу Божу, 13. януара, парох о. Владислав Варґа пошвецел нови позлацени швичнїки, а школяр штвартей класи Никола Петкович пречитал молитву св. Миколайови. На Служби були и будуци першопричашнїки зоз родичами хтори пред тим мали виронауку. (М.С.)

РУСКИ КЕРЕСТУР – У парохиї св. оца Миколая почала виронаука за будуцих першопричашнїкох, школярох другей класи основней школи. Виронаука почина на 10.30 у Велькей виронаучней сали, водзи ю ш. Михаїла Воротняк, а на перших годзинох бул и парох о. Владислав Варґа. После виронауки школяре иду на Службу Божу на 11,30 годзин, вєдно зоз своїма родичами. (М.А.,ш.М.В.)

DZVONI

21

Призначуєме

РУСКИ КЕРЕСТУР – У каплїци пошвеценей Лурдескей Мариї у старим манастире шестрох Служебнїцох 11. фебруaра преславени кирбай и означени Шветови дзень хорих. Були три Служби Божо, на 10, 15 и 17 годзин, служело ше Молебени и модлєло молитву Ружанца. Служели и споведали троме домашнї священїки – парох о. Владислав Варґа, капеланє о. Владимир Медєши и о. Михайло Шанта, и зоз Кули єромонахи Дамян Кича ЧСВВ и Платон Салак ЧСВВ, як и о. Алексий Гудак зоз Старого Вербасу. (М.А.ш.М.В.)

КОЦУР – У церкви Успения пресвятей Богородици 10. фебруара закончена побожносц модлєня Лурдескей дзевятнїци котру числени парохиянє модля каждого року. Вирни коцурскей парохиї през дзевец днї модлєли пацерки и Молебен у церковней сали. (О.Р.)

РУСКИ КЕРЕСТУР - Традицийне пошвецанє обисцох зоз богоявлєнску воду того року окончели аж штирме священїки - о. Владислав Варґа, о. Владимир Медєши, о. Михайло Шанта и о. Данил Задрепко. Шицки штирме ше зишли пошвецац обисце предсидателя Церковного одбору Михайла Рамача. (М.Р.)

ШИД – Парох о. Михайло Режак закончел пошвецанє обисцох вирних и за штири днї пошвецени вкупно 48 обисца. Пре пандемию вируса корона, пошвецани лєм обисца вирних хтори ше пред тим приявели парохови. (В.Дї.)

БЕРКАСОВО/БИКИЧ – Парох о. Владимир Еделински Миколка после пошвецаня богоявлєнскей води у церквох у Беркасове и Бикичу, пошвецел и обисца вирних. У Беркасове му помагал у пошвецаню млади помоцнїк зоз основней школи и пошвецени 40 обисца, а у Бикичу му помагал церковнїк и пошвецени тиж 40 обисца. (В.Дї.)

БАЧИНЦИ – У церкви апостола и євангелисти Луки на Богоявлєнє парох о. Дарко Рац пошвецел богоявлєнску воду хтору вирни однєсли до своїх обисцох. Парох Рац зоз виронаучнима дзецми пошвецал обисца вирних и з тей нагоди пошвецел 51 обисце. (В.Дї.)

22

DZVONI

sî~enq- lxtij 2022

Призначуєме

БЕОҐРАД – Парох Иґор Вовк служел Службу Божу 13. фебруара на хторей було 23 одроснутих и пецеро дзеци. Парох принєсол и пошвецену воду хтору парохиянє однєсли до своїх обисцох. Пошвецени и два обисца – Каханово у Добановцох и Стаменич – Канюх у Беоґрадзе.

ДЮРДЬОВ – Концом прешлого рока видала нотни зборнїк „Воскресна утриня Карпаторуского простопиния”. Гармонизацию поробела Татиана Холошняй-Барна, текстуалну часц и уметнїцке оформенє протоєрей о. Михаил Холошняй – Матїйов, а видаванє финансийно потримала Општина Жабель.

КУЛА - На Други дзень Рождества Христового о. Платон Салак и ш. Михаїла Воротняк зоз виронаучнима школярами зоз Кули ходзели по шпиваню.

БЕРКАСОВО – Парох о. Владимир Еделински Миколка зоз школярами на годзини виронауки преберали обращики.

ynuar- februar 2022.

РУСКИ КЕРЕСТУР – Регаково, Мария и церковнїк Томислав чуваю 100 - рочни образ на хторей Свята фамелия и Йоан Хреститель з нєзвичайним рамом.

DZVONI

23

Призначуєме

З ПАРОХИЯЛНИХ МАТРИКУЛОХ ЗА 2021. РОК РУСКИ КЕРЕСТУР Покресцени: 38 особи Повинчани: 11 пари Поховани: 98 особи КОЦУР Покресцени: 32 особи Повинчани: три пари Поховани: 52 особи ШИД Покресцени: 2 особи Повинчани: єдна пара Поховани: 13 особи

КУЛА Покресцени: 11 особи Повинчани: 4 пари Поховани: 38 особи

РУСКИ КЕРЕСТУР – У катедралней церкви св. оца Миколая 21. януара служена благодарна Служба Божа у рамикох локалного означованя Националного швета Руснацох у Руским Керестуре. Благодарну Службу предводзел домашнї парох о. Владислав Варґа, а сослужели капеланє о. Владимир Медєши и о. Михайло Шанта. Присутни були представителє власци, державни секретар у Министерстве за людски и меншински права Олена Папуґа, предсидатель Општини Кула Дамян Милянич, представителє нашого Националного совиту и локалних власцох. (М.А.)

БАЧИНЦИ Поховани: 5 особи

24

БИКИЧ ДОЛ – Нашо священїки о. Михайло Режак и о. Владимир Еделински Миколка пошвецели винїцу познатого винїцара и продукователя вина Мирослава Сокола з Бикичу.

DZVONI

sî~enq- lxtij 2022

Призначуєме

БЕОҐРАД - Парох о. Иґор Вовк служел Службу Божу на Крачун у Беоґрадзе на хторей було красне число вирних.

ИНДЇЯ – На швето Богоявлениє о. Шанта после Служби Божей пошвецел воду. Вон пошвецел 10 обисца, алє пре оправдани причини о. Шанта єден час нє служел у Индїї. Богослуженє було знова 13. фебруара, кед пошвецел нови 10 обисца. Идуцей нєдзелї пошвецанє обисцох ше предлужело у Индїї и околних местох - по Земун Полльо и Бешку цо парохиянє з радосцу дочекали. (о.В.В.,О.С.)

НОВИ САД - У новосадскей церкви Святих апостолох Петра и Павла на швето Стритениє Господнє по юлиянским календаре 15. фебруара, пошвецени швички. Зоз тим шветом ше припомина євангелска подїя стретнуца Мацери Божей зоз Нєбесним Оцом, кед принєсла свойого сина Исуса до храму. (В.В.)

СРИМСКА МИТРОВИЦА - Парохиянє зоз о. Иґором Вовком робя на оправкох у парохиї у Сримскей Митровици.

ynuar- februar 2022.

БЕОҐРАД - Пошвецанє у фамелиї Стаменич – Канюх з Беоґраду хторе окончел парох о. Иґор Вовк.

DZVONI

25

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ

28. фебруара 2022. року наполнюю ше 22 роки як нас зохабел наш єдини и мили син

ЙОАКИМ ДЖУДЖАР з Руского Керестура

Мили сину, роки преходза, а боль у наших боляцих шерцох навики остава. Твой мили ошмих, любов и доброту нїґда нє забудземе. Ожалосцени мац Гелена и оцец Владимир

Спочивай у мире Божим!

«Най твоя доброта, Господи, будзе з добрима и чистима у шерцу.»

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ

Дня, 22. фебруара 2022. року наполнюю ше 17 роки як нє з нами наша мила супруга, мац и баба

(Пс 125, 4)

МАРИЯ РАЦ (1958-2005) зоз Руского Керестура

У своїх шерцох и молитвох памятку на ню чуваю супруг Михал, дзивка Снежана, син Владимир, дзивка Мария, жец Михайло, нєвеста Наташа, жец Здравко и унуки Филип, Дияна, Дамян, Сара и Дарио.

Спочивай у мире Божим!

ЖИРО РАХУНОК НА ХТОРИ МОЖ УПЛАЦИЦ ПРЕДПЛАТУ И ДОНАЦИЇ ЗА «ДЗВОНИ» Динарски рахунок: 160 – 521416 - 50 Девизни рахунок: 160005400004703433

Banca Intesa Grkokatolička parohija Sveti otac Nikolaj M.Tita 64 25233 Ruski Krstur Svrha uplate: pretplata za „Dzvoni“

Християнски часопис „Дзвони” * Виходзи раз мешачно * Видава Грекокатолїцка парохия св. о. Миколая у Руским Керестуре М. Тита 64 * „Дзвони” часточно финансує Управа за сотруднїцтво зоз церквами и вирскима заєднїцами Министерства правди Републики Сербиї * Главни и одвичательни редактор: о. Владислав Варґа * Редакция: о. Юлиян Рац, о. Михайло Режак, о. мр Дарко Рац, ш. Михаила Воротняк СНДМ, Мария Афич, Мария Стрибер, Оленка Живкович, Славомир Папуґа * Часопис унєшени до реґистру средствох явного информованя под числом 2245 з ришеньом Министерства информацийох Републики Сербиї од 1. октобра 1996. року * Компютерски обробок: Славомир Папуґа * Друкує друкарня: „Maxima graf” Петроварадин * Тираж: 800 прикладнїки * Рочна предплата за Сербию: 2000 дин. Европа: 50 еври, прейґокеански жеми: 60 еври * Адреса: М. Тита 64, 25233 Руски Керeстур, тел. (+381) 025/703-836 * E-mail: redakcija.dzvoni@gmail.com

26

DZVONI

Християнський часопис „Дзвони” * Виходить щомісяця * Видає Греко-католицька парафія св. о. Миколая у Руському Керестурі М. Тита 64 * „Дзвони” частково фінансує Управління співпраці з церквами та релігійними спільнотами Міністерства правди Республіки Сербії * Головний і відповідальний редактор: о. Владислав Варґа * Редакція: о. Юліян Рац, о. Михайло Режак, о. мр Дарко Рац, с. Михаїла Воротняк СНДМ, Марія Афич, Марія Стрібер, Оленка Жівковіч, Славомир Папуґа * Часопис внесений до реєстру за собів громадського інформування під числом 2245 з рішенням Міністерства інформацій Республіки Сербії 1. жовтня 1996 року * Компютерська обробка: Славомир Папуґа * Друкувала друкарня: Maxima graf” Петроварадин * Тираж: 800 примірників * Річна передплата для Сербії: 2000 дин. Європа 50 євра, заокеанскі державі 60 євра * Адрес: М. Тита 64, 25233 Руський Керестур, тел. (+381) 025/703-836 * Email: redakcija.dzvoni@gmail.com

sî~enq- lxtij 2022

Шлїдом подїйох

ДЮРДЬОВ – На швето Собор Богородици з Ґосподїнцох сцигла икона Водицовей Мариї. На Треци дзень була Архиєрейска Служба Божа хтору предводзел кир Георгий Джуджар, сослужел о. Борис Холошняй, а о. Михаил шпивал у Хору «Розанов». Потим було мированє и стретнуце зоз владиком у Церковней сали. (М.Г.К.)

КОЦУР – У коцурскей парохиї на Вилїю, 6. януара, служене Всеночне. На сам дзень Крачуна, 7. януара, бул и Перши пияток, ранша Служба Божа Першого пиятку була без викладаня Святих Тайнох, а Крачунски Служби були прикрашени зоз шпиваньом колядох числених вирних котри того святочного дня були у церкви. Колядованє могло чуц и у велїх домох, коляди шпивали и тамбураше, алє и дзеци и млади котри ходзели по шпиваню и винчованю. (О.Р.)

ШИД – На Вилїю Саночне служел парох о. Михайло Режак, а вирни з молитву и колядами привитали новородзеного Исуса, а Служби Божо служени през шицки днї швета. У Руским доме на Вилїю КПД „Дюра Киш” орґанизовало друженє за дзеци, членох и приятельох Дружтва, а пригодни дарунки дзецом порихтали жени зоз Здруженя женох „Маря”, а тиж и после Саночного було орґанизоване друженє у доме. (В.Дї.)

КУЛА – Вирни грекокатолїцкей парохиї св. Йосафата у Кули преславели Рождество Христово – Крачун, зоз своїма фамелиями и у церкви на богослуженьох зоз своїма священїками парохом о. Дамяном Кичом ЧСВВ и сотруднїком о. Платоном Салаком ЧСВВ. На Вилїю вечар на Всеночним богослуженю бул перши привит Рождеству, а на перши дзень швета читана крачунска винчованка нашого владики кир Георгия. Отримани и традицийни Крачунски концерт хтори отримали члени українского КУД „Иван Сенюк”, рижних ґенерацийох. (М.А.)

ИНДЇЯ – У парохиї и церкви Успения Пресвятей Богородици, на Перши дзень Крачуна, 7. януара, домашнї парох о. Михайло Шанта служел крачунску Службу Божу на 11 годзин, у полней церкви, у хторей були и велї млади и дзеци. Пречитана крачунска винчованка владики кир Георгия Джуджара, а колядовало ше и пред и после Служби Божей, вєдно зоз госцами хтори пришли до Индїї. Як гварел о. Шанта, жени, односно парохиянє добродзечнє пригодно украшели церкву и направели красни вертеп. Шицки ше радовали, атмосфера була наисце шветочна и мож повесц же ше Исус Христос народзел у шерцох вирних. (М.Г.К.,О.С.)

ҐОСПОДЇНЦИ – У церкви св. Арханглела Михаїла, на Вилїю принєшена икона Водицовей Мариї и служене всеночне. Служел о. Михаил Холошняй, як и ютредзень, на Перши дзень Крачуна, Службу Божу на 12 годзин, а дзияковал о. Борис Холошняй. На Други дзень Крачуна тиж була Служба, а икона Водицовей Мариї однєшена до Дюрдьова. На богослуженьох було красне число домашнїх вирних, як и госцох.

Шлїдом подїйох

СТАРИ ВЕРБАС - У старовербаскей грекокатолїцкей церкви Покрова Пресвятей Богородици на Вилїю було Всеночне, а на Крачун парох старовербаски о. Алексий Гудак служел Служби Божо. Возвелїчаню того найрадоснєйшого християнского швета допринєсло и госцованє вербаского хору КПД „Карпати” и кулского хору КУД „Иван Сенюк” у церкви з гудацми, под руководительством Надїї Воротняк. (О.Р.)

НОВИ ВЕРБАС - У нововербаскей парохиї Святого Владимира тиж преславени Крачун и отримани крачунски Служби Божо и мированє числених вирних. Перших дньох нового року пошвецени ище три нови икони, котри финансовали Парохия Вознесения Господнього зоз Сримскей Митровици, дзе о. Вовк хвильково служи, фамелия Мученски зоз нововербаскей парохиї и парох о. др Яков Кулич. (О.Р.)

БЕРКАСОВО, БИКИЧ – На Вилїю було торжествено у церквох у Беркасове и Бикичу, дзе Саночне служел парох о. Владимир Еделински Миколка. Дзеци колядовали по обисцох у Бикичу, а швето повинчовали и виронаучни дзеци на парохиї у Беркасове. У Доме култури у Бикичу орґанизоване друженє дзецох у крачунским амбиєнту. (В.Дї.)

БАЧИНЦИ – У бачинскей церкви було торжествено за крачунски швета, а парох о. Дарко Рац на Вилїю рано служел Вечурню зоз Василийову Службу Божу, а на 22 годзин було Крачунске саночне, а пред тим виронаучни дзеци шпивали коляди по обисцох. На перши дзень швета Служба Божа була на 10 годзин, потим и мированє, а богослуженя служени през шицки три днї швета. През швета у церкви було красне число вирних, а окреме радує же було дзеци. (В.Дї.)

СУБОТИЦА – Вирни преславели Крачун зоз Службу Божу у каплїци францисканского манастира хтору служел о. Данил Задрепко, вєдно з госцом о. Владимиром Ковтиком з Ужгороду. По Служби дзецом подзелєни пакецики од св. Миколая, а потим Хор Шицких святих з парохиї св. Йосафата зоз Ужгороду, хтори шпивал и на Служби Божей, а вец отримал и крачунски концерт под руководством заслужней уметнїци України дириґентки Свитлани Глеба, у велькей церкви св. Михаїла.

СРИМСКА МИТРОВИЦА – Нови парох о. Иґор Вовк служел Службу Божу з нагоди крачунских шветох на хтору пришло красне число вирних.