Dzvoni Februar -Marec 2021

DZVONI

ХРИСТИЯНСКИ ЧАСОПИС / ХРИСТИЯНСЬКИЙ ЧАСОПИС РОК / РІК XXVIII · ЧИСЛО 2-3 (326-327) · ФЕБРУАР – МАРЕЦ / ЛЮТИЙ - БЕРЕЗЕНЬ 2021 · ISSN 0354-5768 · 100 дин.

Виронаучни школяре з Руского Керестура

Фото: ш.М.Воротняк

Шлїдом подїйох

НОВИ САД – Заєднїцка молитва з нагоди Шветового молитвеного дня отримана 5. марца у просторийох Екуменскей гуманитарней орґанизациї у Новим Садзе. На нєй уж традицийно участвовали и новосадски парохиянки, а молитва ше преношела и прейґ интернету. (М.Г.К.)

РУСКИ КЕРЕСТУР – На дзень указаня Богородици у Лурду у Французкей,11. фебруара, преславени Кирбай у каплїци шестрох Служебнїцох на Капущаним шоре, понеже тота каплїца пошвецена Лурдескей Мариї. Богосуженя служели: о. Михайло Малацко, о. Дамян Кича, о. Платон Салак, о. Алексий Гудак и о. Михайло Шанта. Пред Службу ше модлєл Ружанєц, а на концу бул Молебен. У каплїци ше пред шветом през дзевец днї модлєла Лурдеска дзевятнїца. (М.С.)

КОЦУР – У грекокатолїцкей церкви Успения Пресвятей Богородици вирни модлєли Лурдеску дзевятнїцу. Парохиянє през дзевец днї модлєли пацерки и Молебен у церковней сали. Того року, пре епидемиолоґийну ситуацию, вирни ше през тоти днї модлєли у церкви од 18 годзин, после Вечаршей Служби Божей. (О.Р.)

КРИЖЕВСКА ЕПАРХИЯ – У ординарияту Крижевскей епархиї 25. фебруара службу канцелара превжал о. Владимир Симунович, хтори меновани на тоту длужносц ище влонї, алє нє могол допутовац зоз Канади пре пандемию вируса корона. (М.Г.К)

РУСКИ КЕРЕСТУР – Коло Марийового святилїща Водици орґанизоване ярнє ушорйованє - орезана єдна часц древоряду коло Водицовей драги, а почало и обновянє Марийовей статуи опрез Водицовей церкви и крижа на уходзе до святилїща. Роботу окончели члени Церковного одбору зоз своїма тракторами, алє и други особи зоз валалу. Пред тоту акцию ушорени и банкини на Водицовей драги. (М.А.)

Духовне заренко

ПАПА ФРАНЦИСК

ПОСТ ТО ТО НЄ ОДРЕКАНЄ, АЛЄ ВРАЦАНЄ ҐУ БОГОВИ

П

апа Фрацниск на Служби Божей котра означела початок посту, спонукнул вирних же би були скромни док крачаю по драги понїзносци котра водзи до Воскресеня. Пост то врацанє ґу Богови же бизме преверели драги по котрих ходзиме, же бизме пренашли глїбоку повязаносц зоз Оцом од котрей шицко завиши. Нє треба шлїдзиц прах того цо нєшка, а ютре скапе, алє треба унапрямиц навиґацийю свойого живота ґу Ньому – спонукнуце папи Франциска у казанї на початку поста, котри, як гварел нє обецунка за обецунку, алє роздумованє кадзи унапрямене нашо шерцо. На тей драги лєко мож спаднуц до ступкох (замкох), до фалшивей сиґруносц пенєжу и вонашнього випатрунку, кед зоз себе сцеме зробиц жертву цо нас парализує. Пост то виходз зоз рабства до шлєбоди. Алє, нїхто ше нє може сам зоз своїма моцами помириц з Богом, Господь идзе вочи ґу нам и скорей як ми рушиме ґу Ньому. Початок врацаня кед припознаме же нам потребне милосердиє. Прето ше можеме опитац чи мойо шерцо нєодлучне, чи нє люби дакус Господа, а дакус швет, або є цалком у Богу. На концу поста, гварел папа, ище ше баржей унїжиме же бизме братом могли умиц ноги. Пост то понїзне спущованє у нашей нукашньосци и спрам других. Пост значи похопиц же спашенє нє випинанє пре славу, алє унїжованє пре любов, то значи постац скромни. Же бизме на тей драги нє страцели напрям, станьме пред Исусов криж, вон циха Божа катедра. Каждодньово патьме на його рани. У тих ранох од гвоздох препознаме свою пражнїну, свойо нєдостатки, рани гриха, вдереня котри нас болєли. Заж лєм, праве там видзиме же Бог нє указує на нас з пальцом, алє шири руки ґу нам. Праве у найболяцших «дзирох» живота – визначел папа - Бог нас чека зоз своїм безконєчним милосердийом, бо праве там дзе нас мож найбаржей ранїц, од чого ше найбаржей ганьбиме, Вон нам пришол вочи, и тераз нас поволує же бизме ше му врацели, же бизме ознова пренашли радосц, бо зме любени. Же бизме ишли напредок на тей драги, папа Франциск нас здогадує на врацанє о котрим нам гутори Слово Боже, гевто о розсипному синови, котри нам указує же нас дзвига Оцово пребаченє, а перши крочай

februar-marec 2021.

ґу врацаню то споведз. Папа прето совитовал священїком же би були як оцец – нє зоз бичом, алє зоз облапеньом. Исусови ше, потим, треба врациц як цо зробел виздравени ґубави котри ше врацел же би му подзековал. Шицки маме хороти души котри нє можеме сами вилїчиц, шицки маме нєприкладни прикмети котри нє можеме сами викоренїц. Шицки маме страхи ктори нас парализую, котри нє можеме сами звладац. Потребне поступиц як и тот ґубави котри ше врацел ґу Исусови и клєкнул пред Його ноги. Потребне нам Исусове виздравенє, надпомнул папа. Прето маме стануц опрез Нього и принєсц му свойо рани и грихи. Нашо путованє котре нас враци ґу Богови можлїве нє лєм прето же скорей нє було Його путованє ґу нам, бо Господь вошол до нашей шмерци и нашого гриху. Оцец тот котри виходзи зоз обисца же би нас пошол глєдац. Господь тот котри нас виздравює. Вон тот котри допушел же би го ранєли на крижу, дух котри нам помага премненїц живот, тот Исти котри дує силно и нїжно на наш прах. Треба ше помириц. Обраценє шерца, зоз дїлами и применьованьом можлїве лєм кед ше почина од першенства Божого дїлованя. Тото пейґ чого ше врациме Йому, то нє нашо схопносци и нашо заслуги з котрима ше може хвалїц, алє його милосердиє котре маме прилапиц. Исус нам то ясно гварел у Евангелиї - нє справедлїви зме прейґ правди котру указуєме людзом, алє прейґ щирого одношеня з Оцом. Драга навраценя прето и драга понїзносци. Справди, ратує нас милосердиє. Спашенє то чисте милосердиє, чиста безплатносц - визначел папа Франциск.

DZVONI

3

Сербска Православна Церква

МИТРОПОЛИТ ПОРФИРИЄ НОВИ ПАТРИЯРХ СПЦ

Велькосц у скромносци и щирим диялоґу з иншакима

Патриярх СПЦ Порфириє

Нови, 46. поглавар Сербскей православней церкви патриярх Порфириє, устолїчени 19. фебруара у Соборней церкви у Беоґрадзе. Патриярх Порфириє (Првослав Перич) народзени 22. юлия 1961. року у Бечею. Основну школу закончел у Чуруґу, ґимназию у Новим Садзе, а замонашел ше у манастире Високи Дечани, на Косове 1985. року. Дипломовал на Православним богословским факултету у Беоґрадзе, а докторовал у Атини. Кед є меновани за иґумана у Ковилю, вон 2005. року основал терапийну заєднїцу »Жем живих» хтора припозната як окреме успишни проєкт за лїченє наркоманиї. Познатого психиятра, академика др Владету Єротича, на Богословским факултету нашлїдзел на катедри Пастирскей психолоґиї. Його преподаваня нащивюю нє лєм студенти богословиї, алє и з других факултетох. Владика Порфириє зоз фаховцами психолоґох, лїкарох, криминолоґох и социолоґох основал гражданскей здруженє хторе пошвецене ресоциялизациї жертвох деструктивних вирских сектох и култох. Вон предсидатель Управного одбору Гуманитарного фонду «Привреднїк» хтори обезпечує стипендїи за вельке число талантованих, алє худобних школярох и студентох, без огляду на вирску и националну припадносц. Владика, як представитель шицких Церквох и вирских заєднїцох член, а 2008. року бул и предсидатель Републичней радиодифузней аґенциї дзе дал доприношенє у порушованю радийних и телевизийних вирских емисийох. У периодзе од 2010. по 2011. рок бул воєни епископ, а потим и координатор за сотрудзованє Сербскей православней церкви и Войски Сербиї. Од 2014. року є меновани за митроплита заґребацко – люблянского. Владика Порфириє ма широки круг приятельох у швеце, а блїзко сотрудзує и зоз священїками и представителями других Церквох и вирских заєднїцох. Бешедує гречески, английски и нємецки, а розуми и росийски язик. М.С.

4

DZVONI

Нововибраного патриярха Порфирия сом упознал даґдзе пред 20 роками. По моїм здогадованю, перши позитивни упечаток сом здобул на пошвецаню 2001. року о. Михаила Холошняя у Дюрдьове на хторим вон присуствовал як владика. То за мнє була новосц, бо после пошвеценя владики Славомира на котрим бул владика бачки Никанор, вецей сом нє дожил же би у наших грекокатолїцких церквох бул присутни даєден православни владика. Уж теди то бул вельки знак и шведоченє того владики, котри ше пре приятельство зоз о. Михаилом одважел присц ґу нам, цо ше познєйше укаже як його щире приятельованє з иншакима од себе.

Владика Порфириє зоз о. Михаилом Холошняйом

Друге мойо позитивне дожице було 2006.року, кед прейґ проєкту за младеж нашей грекокатолїцкей Церкви, у хторим зме ше сцели упознац и зоз векшинску СП

lxtij- berezenq 2021

Сербска Православна Церква Церкву. Владика Порфирий нам дал благослов, то єст допущенє же бизме официйно як грекокатолїки нащивели ковильски манастир, упознали монашество, живот, роботу и мисию того манастира. Идуцого, 2007. року, мал сом нагоду пребувац зоз нїм аж два днї - 27. и 28. априла на єдним екуменским стретнуцу у Берлину котри мал наслов – „Одношенє Церкви и держави“. Попри министра вирох Б. Шияковича, були и троме владикове СПЦ - владика Константин з Нємецкей, владика Йоаникий з Чарней Гори и владика Порфирий. На тим стретнуцу, дзе було 75 учашнїкох - протестантски Церкви з Нємецкей и словацки владика С.Врбовски, я отримал преподаванє о позитивней заєднїцкей каритативней роботи медзи Церквами и державнима институциями у Сербиї. И теди як и пред тим - почитованє и глїбоко приятельски одношеня владики Порфирия зоз другима, та и зо мну були на високим духовним уровню цо и нєшка паметам. Познаваюци уж владику, после хованя Кяри Лубик у Риме, дзе сом бул зоз о. Михалом Симуновичом зоз Крижевцох и о. Томом Анґеловим з Македониї - предложел сом митрополитови Хочеварови же би зме служели заупокойну Службу и комеморацию за Кяру и поволали шицки Церкви и церковни заєднїци. Вон пристал, та зме особнє поволовали. Одволали ше и Румунє православни, и Словаци евангелики и муслиманє на чолє зоз муфтийом М. Юсуфспахичом. У остатнїм моменту Служби, зявели ше и владика бачки Ириней и його викарни єпископ Порфирий. Як сом дознал од нього у приємней бешеди, манастир Ковиль порядно доставал фоколарински мешачнїк „Нови швет“, та владика Порфирий бул цалком упознати зоз екуменским доприношеньом Кяри у швеце. Тото глїбоке и щире друженє зоз нїм було мешац после шмерци Кяри 17.04.2008. року. Истого року зме знова сотрудзовали на стретнуцу хтори орґанизовала Таня Тадич, супруга тедишнього предсидателя Бориса Тадича. Окрем владики Порфирия и Йоаникия, панї Тадич поволала исламску и єврейску заєднїцу и мнє як представнїка Каритасу. Участвовали и двоме министрове – Б. Шиякович, министер вирох и С.Чиплич, министер за людски и меншински права, як и познати декан на факултету СПЦ др проф.Р. Биґович, з котрим сом уж пред тим участвовал у велїх семинарох у рамикох його Х.К.Центру. Тема стретнуца була – „Вєдно у акциї за права дзецка“.

Найбаржей сом запаметал його щире братске одношенє спрам нас як грекокатолїкох кед бул округли стол 2010.року у Беоґраду на тему трансплантациї орґанох. Мнє С. Хочевар послал у мено Католїцкей Церкви, а попри найвисших представнїкох єврейскей и исламскей заєднїци, пришол и владика Порфирий у мено СПЦ. У дискусиї кажде виявел становиско своєй Церкви и заєднїци. Владика Порфирий дакус пожнєл, та кед шеднул коло мнє такой ше ми опитал – „А ви, оче, цо гварели на тоту тему?“ Барз сом ше зачудовал же вон, котри

februar- marec 2021.

На стретнуцу Руху фоколара з нагоди означованя шмерци Кяри Лубик бул и владика Порфириє

приходзи винєсц становиско СПЦ ше пита мнє, а знал сом и же ма вецей спознаня о тей проблематики одомнє. Одвитовал сом му же то вершина заповиди – „Люб ближнього як себе самого“. Вон ми шепнул – „И я то повем!“ И наисце так и було, а нашо друженє було уж як предлуженє дотерашнїх позитивних становискох...

Єдно з предостатнїх активних братских друженьох зоз Порфирийом було 2014.року, участвованє у директним телефону котри орґанизовал РТС1. Участвовали числени познати людзе зоз рижних сферох живота у Сербиї, а циль було обезпечиц цо векшу помоц од вельких вилївох. И знова, попри М. Юсуфспахича зоз исламскей заєднїци и рабина Исака з єврейскей заєднїци, були и ми двоме як представнїки Церквох - владика Порфирий у мено СПЦ и я у мено Католїцкей Церкви. И тото як и уж велї други друженя були препознатлїви по щиросци и братским одношеню уж теди високо школованого сербского владики спрам мнє обичного паноца. Кед 2014.року владику Порфирия меновали за митрополита до Заґребу, мойо остатнє братске друженє було на приєму у нунциятури у Беоґрадзе. Попри велїх владикох СПЦ и самого патриярха, лєдво ше ми удало мац з нїм особне стретнуце и повесц му щире „винчуєм“, алє и остатнї слова – „Барз ми жаль владико же одходзице од нас, а тельо зме вєдно сотрудзовали ...“ Вон ми ше лєм скромно ошмихнул и гварел – „Така воля Божа!„.

Закончим з єдним малим детальом: раз сом путовал до Беоґраду и стретли зме ше на бензинскей пумпи. Вон, гоч у дружтве з яким путовал – пришол ґу мнє и пред шицкима ме привитал. То бул його стил: нєпостредносц, понїзносц и щиросц у приятельованю. о.Владислав Варґа

DZVONI

5

Стереотипи

В

ЯКИ МОЙ БОГ?

ельконоцни пост нам дава идеалну можлївосц же бизме ше застановели над нашу виру, над плодами нашей вири (кед их єст), а поготов над тим – до якого Бога ми вериме? Обично о тим нїхто нє роздумує. У бешеди медзи людзми часто ше чує питанє: чи вериш до Бога? Ридко ше, после одвиту предлужує бешеду о тим, бо тримаме же кажде ма право вериц або нє вериц и то його особна ствар. Та заш лєм, вира нє може буц особна. Можебуц ше може повесц же є интимна, особна, глїбоко у души скрита и тд. Алє нє може буц приватна, як и каждe з нас нє може буц лєм приватна особа. Бо, сцели нє сцели, маме на стотки контакти, и, гоч ше нє озвеме анї слово цали дзень, тото нашо справованє шведочи то єст гутори саме о нас. Так и вира: гоч шицки тоти цо гуторя же веря до Бога маю виру, нє значи же їх вира права. Нє пре їх нєщиросц. Пре їх нєзнанє. Бог нє ма адресу, нє ма особне число, як цо маме ми и по котрим нас идентификую гоч дзе зме у швеце. Бог ма идентитет – вон особа – вон ма вельо мена котри йому дали: Вседержитель, Створитель, Всемогутнї... Бог – Оцец, Син, Дух Святи – з єдним словом Любов. Праве тото слово – любов, и попри того же є позитивне, вельо раз ше вяже за ствари, особи, поступки – котри нє маю нїякей вязи зоз праву любову, то єст Богом. Прето барз важни час посту же бизме нашу любов до Бога и ближнього очисцели од шицких нєщирих и фалшивих, злобних, нєдобронамирних чувствох котри ше гнїздза у нашим шерцу, а до котрих часто уключуєме и самого Бога: най Вон враци, най Вон покаре... Барз ме нєсподзивала єдна емисия на телевизиї дзе була бешеда о модерних сатанистох у Америки, котрих уж єст на дзешатки тисячи. Научели зме же сатанисти робя зло, жича зло, велїчаю зло. Тоти сатанисти о котрих була емисия – сцу добро, алє у мено Сатани (Сотони, Диявола, Дябла). Їх обгрунтованя: християнство и вира до Бога – то зло. Доказ того то история – войни, подзелєня, мержня, нєсправедлївосци. Вони, у мено Сотони, принєшу правдиви мир, правдиву справедлївосц, правдиву любов медзи людзми. Як толковал єден: бул атеист, алє му цошкаль хибело. У сатанизму нашол свой смисел и у мено сотони ше бори за правду у цалим швеце! Вельо раз сом пробовал обрациц увагу шицким же нашо християнски швета постали празни: остал вонкашнї випатрунок, алє ДНК - сущносц швета ше заме-

6

DZVONI

нєло зоз койчим цо нє ма вязи зоз шветом, а поготов нє зоз Богом. Гоч тото швето Богови пошвецуєме (вежнїме – Крачун), воно ма свойо значенє котре часто и процивне тому цо славиме. Ту маме иншаки случай. Пробуєм присподобиц и похасновац модерну технїку украшованя писанки «обуци јаје»: сущносц швета остава, алє вонкашньосц, украс, заслугу – пребера хтошка други. Пребера Сотона! Правда, нїхто з тих модерних «вирнїкох» нє потолковал на яки способ вони видза любов, справедлївосц и мир у швеце. Вше ше врацаме на подїю за котру русийски теолоґ и филозоф Соловйов гварел же є ключна коло котрей сформована цала Евангелия. То момент кед Исус после 40 дньох посту и молитви у пустинї спокушовани од диявола. Знаме же на спокуси диявола же би створел хлєб (социялна реформа) же би ше поклонєл Сотони котри му дава власц над цалим шветом (власц панованя, а нє служеня), же би ше руцел до бездни (чудотворство) – Исус одвитовал зоз трома – нє! Вельке питанє, и попри того же вериме до Бога, чи вериме до такого Бога Исуса яки ше нам обявел такой на початку свойого явного живота. После кресценя и после 40-дньового посту и после спокушованя диявола – Исус почина отворено нависцовац свою Евангелию – Радосну вистку. Яку? Його єдини циль конєчни – дац свой живот на крижу з любови до каждого чловека! Сиґурно же спомнути сатанисти нє способни похопиц таку природу любови. Їх шеф – диявол уж у пустинї висловел Исусови нєскладанє, аж предложели способ Исусовей афирмациї – оздаль ши нє шалєни пойсц на криж кед шицки можлївосци у твоїх рукох?! Донайпосле, тото исте му гварел и Петро, и знаме яки одвит достал од Исуса: «Идз одомнє сотоно...!». Чи зме готови вериц до такого Бога? До такого Исуса? Векшина людзох вери до Бога. Алє, будзме щири – нє до такого Бога. Розпятого. Тото добре знал и сам Исус Христос и даскельо раз поновел у Евангелиї – блажени тоти котри ше нє соблажня надо мну. Святи Павло добре похопел штредзиско правдивей вири и правдивого живота вичного: гуторяци «Нє знам другого Исуса, крем розпятого!» По нєшка ше нїч нє пременєло. Криж за векшину (и християнох) то скандал – згоршенє и глупосц. А за тих цо веря нє лєм до Бога, алє и Богови – то сила. Спашенє, воскреснуце. о. Михайло Малацко

lxtij- berezenq 2021

Подїї

У ДУХОВНИМ ЖИВОЦЕ НЄТ СТАҐНАЦИЇ АБО НАПРЕДОК, АБО НАЗАДОК

Находзиме ше у чаше кед нє лєгко комуниковац и постої велька опасносц же ше духовни живот застанови та аж и вимре. Як познате, у духовносци нєт нули - або идземе напредок або назадок. Прето, як папа Франциско гвари, кажде виволанє глєда нови драги же бизме ше „стретали“! Так настали Вибер групи, ожили ґрупи на Фейсбуку, Скайпу, а мош хасновац и так волану програму Zoom котра дава можлївосци повязац ше у одредзених заєднїцох, у Церкви... Так з нагоди 100 - рочнїци Кяри Лубик, кед ше пре пандемию нє могло означиц тоту рочнїцу, рушели числени Zoom повязованя у котрих велї та и нашо грекокатолїки, найвецей з Керестура, Коцура, Нового Саду, Митровици, Бачинцох, Беоґраду, Загребу, Любляни и Словацкей, помали ше приключовали до ґрупи и постали активни члени єдней Заєднїци котра ше формовала на медзинародним, алє и екуменским уровню, повязуюци так числени и рижни особи зоз Словениї, Горватскей, Босней, Македониї, Болгарскей и Греческей. Перше таке стретнуце було 12.12.2020. кед ше означела 100 - рочнїца Кяри под назву „Заєднїца у Христу – є и будзе“. Водителька шицких трох дотерашнїх Zoom конференцийох була Снежана Павлович, православни теолоґ, занята у Министерстве просвити. Вона 2017. року з благословом Синоду СПЦ до Риму на екуменске стретнуце у рамикох Марийового Дїла одведла священїкох зоз трох сербских владичествох и числених вироучительох. У тей першей Конференциї вжал учасц о. М.Малацко, котри представел свойо искуство як упознал Рух фоколару, наглашуюци вельке виволанє за ньго, а то живот на способ Святей Тройци. Гоч то виволало „страх“ од нєсовершеносци, як наглашел о. Малацко, то вшелїяк нє значи жиц без гриха цо и нє можлїве, алє вше ознова обнавяц любов, котру мож лєм после

februar- marec 2021.

щирого пребачованя и обнавяня такого способу живота. Свойо искуства о як упознал тот способ духовносци фоколару виприповедал и православни теолоґ и вироучитель Марко Радакович зоз Сомбора, котри бул як и Снежана на стретнуцу у Лопяну и Риме 2017. року.Тиж так свойо красне искуство заєднїцтва виприповедал и Сладян Даниєл Срдич, фарар Словацкей евангелицкей церкви а котри роками учашнїк паноцовских екуменских стретнуцох Руху. Попри нїх, у дискусиї вжали учасц и нашо Римарово з Петроварадину, та и велї други з реґиону. Друга конференция була 8. януара того року на хторей парох керестурски о. Малацко представел енциклику Fratelli tutti (Шицки зме браца) папи Франциска котра вишла 2020.року. Як паноцец Малацко наглашел, то седемрочне искуство папи дзе вон глїбоко похопел, особлїво у тей шветовей пандемиї, же зме шицки дзеци єдного Оца а то значи браца єден другому. И попри розликох котри постоя медзи нами, нє треба же би вони постали препреченє братству або виключованю дакого, алє праве дополньованє и богатство. Од розликох и проблемох нє треба сцекац, та и од спознаня нєпорозуменьох зоз прешлосци, алє их треба идентификовац, ришовац и мерковац же бизме и надалєй таке нє робели. Тиж так, папа наглашел и вельку одвичательносц каждого политичара котри би свою улогу нє требал похопйовац як обичну роботу, алє праве поволанє у служеню общому добру, як вершину

любови до чловека и його потребох. После того викладаня, котре прияте окреме позитовно з боку нє лєм католїкох, алє и православних и євангеликох у тей ґрупи – учашнїки поставяли и числени питаня цо и бул циль такого сходу. Треца конференция прейґ Zoom-у була 5. фебруара на тему „Економия заєднїцтва“, окреме у тих чежких часох пандемиї кед велї остали без роботи, а тоти цо робя часто нє можу повиплацац своїх роботнїкох. У першей часци водителька панї Павлович замо-длєла же би проблематику роботи и пенєжу з библийного боку представел теолоґ зоз Сомбору, Марко Радакович, а после нього бул замодлєни свойо искуство у роботи и так воланей Економиї заєднїцтва виприповдац або шведочиц Янко Катона, власнїк приватней фирми Unita зоз Кули. Теолоґ Радакович тему представел прейґ презентациї на видеобиму у котрей ясно наглашел же чловек, гоч ма потреби за материялним, нє може задоволїц свою душу лєм зоз тим бо як Исус гварел „Чловек нє жиє лєм о хлєбе, алє од каждого слова котре виходзи з устох Божих“. З тей нагоди вон представел и вични спокуси мац лєгко заробени хлєб, яки диявол положел и пред Исуса, а котри нас научел як их треба звладац. После того свойо искуство виприповедал Янко Катона, а на жаданє водительки виприповедал и даскельо искуства помоци другим у потреби. Його искуства порушали велїх та так ше до дискусиї уключели и дзепоєдни зоз Горватскей, Македониї а тиж и зоз Солуна, дзе студира єден православни богослов котри пробує у своїм окруженю дїйствовац позитивно у пандемиї. Шлїдующи раз, 5. марца, до Zoom конференциї ше уключи др Янко Рамач котри, попри других бешеднїкох, будзе бешедовац на тему меншинох. О. Владислав Варґа

DZVONI

7

Зоз живота

БУЦ ИНСТРУМЕНТ ПОТЇХИ

Исус ше стара за нас и сце же би нашо шерца виздравели од горчини и себичносци. Вон сце пополнїц нашу осаменосц и дац нам моци за шицко цо робиме.

ВИРаТОВаНЕ МалжЕНСТВО

Єдна з наших дзивкох преходзела през барз чежки период у своїм малженстве. Кед сом приповедала зоз ню на телефон, гварела ми же страцела шицку надїю и же дума же єдине ришенє розисц ше. Мой супруг и я ше вше тримали обецунки котру зме дали Исусови, а то значело остац вєдно до конца живота. Зоз тоту виру, обецала сом моєй дзивки же ше будзем модлїц за ню и єй малженство. О даскельо роки наш жец виражел жаданє же би постал католїк и поволал нашу дзивку же би вєдно пошли на розгварку ґу паноцови. УСА

НОВИ ПОчаТОк

Була сом барз возбудзена кед сом мала почац робиц як наставнїца у штреднєй школи у Лондону. Алє, мой ентузиязем швидко скапал. Школяре ме нє барз крашнє прилапели и швидко сом вошла до конфликту зоз нїма. Кед сом о тим приповедала зоз приятелями, похопела сом же мушим пременїц тактику. Гоч сом думала же я мам право, то заш лєм нє було тото цо би зробел Исус. Ютредзень сом замодлєла школярох же би ми пребачели за шицки мойо гришки, котри би искуснєйши наставнїк вироятно нє направел. Замодлєла сом их же би зме почали од початку. Школяр котри ми бул найпроблематичнєйши, явно прилапел мойо пребаченє, та и вон модлєл за пребаченє у свойо мено и у мено цалого оддзелєня. Одразу шицки школяре були нашмеяни. Бул то нови початок за шицких нас. (Велька Британия)

8

DZVONI

лЕґИНь На РОзкРИжю

Робим як транспортни полицай и кажде рано скорей роботи, идзем на Службу Божу и модлїм Исуса же би ми помогнул любиц каждого кого стретнєм того дня. Єдного дня сом на розкрижю збачел леґиня котри швидко вожел свою моторку. Нєодлуга ознова пребегнул на моторки. Зопар сом го и гварел му же нє може так швидко вожиц. Випатрал ми барз застарани. Гварел ми же ма вельо проблеми и же страцел волю за животом. Длуго сом го слухал. Понукнул сом му свою помоц и одлучел сом же му нє напишем кару. Пошол вельо розположенши. О даскельо роки, док сом бул на длужносци у другим варошу, пришол ґу мнє єдєн нашмеяни леґинь и облапел ме. Випатра же сце ше забунєли – гварел сом му. Нє! Я тот леґинь зоз розкрижя – одвитовал ми. Тераз сом щешлїво оженєти и задовольни зоз животом. Нароком сом пришол ту подзековац вам. У тей хвильки сом почувствовал вельку подзековносц Богови у своїм шерцу за того леґиня. (Италия)

www.focolare.org Пририхтал: М. Шовш

lxtij- berezenq 2021

СВЯТЕ ПУТОВАНЄ

Слово живота

„Укаж ми, Господи, твойо драги, науч ме дзе твойо дражки!” (Пс 25 [24], 4)

Тот нам псалом приказує чловека хтори чувствує же коло нього опасносци и гроженя. Муши пренайсц справедлїву драгу хтора го конєчно одведзе на сиґурне. Кого волац до помоци? Свидоми же є крегки, вон конєчно попатрел горе и вола Господа, Бога Израилового хтори нїґда нє напущел свой народ, алє го водзел на длугим путованю през пустиню аж до Обецаней жеми. Искуство ходу у путнїкови ознова зобудзи надїю, то повласцена нагода за нову блїзкосц з Богом, за придаванє Його вирней любови з подполним довирийом и попри особней нєвирносци. У библийним язику ход з Богом то и животна лекция хтора поучує як препознац його спасительни план. „Укаж ми, Господи, твойо драги, науч ме дзе твойо дражки!” (Пс 25 [24], 4)

Гнєтка кед идземе по драгох нашей нїби самодостатносци, чувствуєме же зме дезориєнтовани, збунєти, свидомши власних огранїченьох и хибох. Сцеме ознова пренайсц компас живота, а з нїм и драгу спрам циля. Тот псалом нам може окреме помогнуц: понука на нове або обновене искуство особнє ше стретнуц з Богом, на упованє и його приятельство. Заохоцує нас же бизме були послушни його науки хтора нас нєпреривно поволує висц зоз самих себе и шлїдзиц го на драги

februar- marec 2021.

любови на хтору Вон перши крочи же би ше з нами стретнул. То може буц молитва хтора нас будзе провадзиц през дзень и хтора зоз кажду хвильку, радосну чи жалосну, претвори до етапи нашого ходу. „Укаж ми, Господи, твойо драги, науч ме дзе твойо дражки!” (Пс 25 [24], 4)

Хеди зоз Швайцарскей, супруга и мац штверих дзецох, уж длуґши час ше намага жиц Слово. Тераз є чежко хора; зна же ше приблїжує ґу цилю свойого жемского путованя. Єк добра пайташка Кати приповеда: „Под час каждей нащиви, як и у одношеню ґу медицинским шестром, Хеди вше унапрямена ґу ближньому, цикави ше за ньго и попри того же уж чежко бешедує. Каждому дзекує же є зоз ню и дарує свойо искуство. Вона сама Любов, жиє ‘ГЕЙ’ Божей волї! Прицагує велї особи: приятельох, родзину, священїкох. Шицки барз зворушени пре єй повагу ґу каждому хто ю нащиви и пре єй силу, хтора плод вири до Божей любови. ”Кяра Лубик о живоце беше-

довала як о „святим путованю”: «[…] “Святе путованє” то символ нашого ходу ґу Богови. […] Прецо би наш єдини живот хтори маме нє постал святе путованє, бо Святи Тот хтори нас обчекує. […]И тот цо вирски нє так “твардо” опредзелєни може зоз свойого живота направиц ремек-дїло, исц чесно по драги щирого моралного закладаня. […]Кед живот “святе путованє” по Божей волї мушиме у нашим ходу кажди дзень напредовац. […] А кед ше застановиме? […] Чи нам вец лєм преостава одступиц од подвигох бо зме ше розчаровали пре гришки? Нє, у тих хвилькох лозинка глаши: започац ознова. […] уповаюци ше на Боже милосердиє, баржей як на нашо схопносци. […] А насампредз, крачайме вєдно, зєдинєни у любови, помагайме єдни другим. Медзи нами будзе Святи и Вон постанє наша Драга. Вон нам помогнє же бизме яснейше зроумели Божу волю и удихнє нам жаданє и способносц витвориц ю. Шицко будзе лєгчейше кед будземе зєдинєни; будземе мац блаженство хторе обецане тому цо пойдзе на “святе путованє”.» Летиция Маґри

DZVONI

9

Дожица СРИМСКИ ДОЖИЦА

ЖИВА ПАРОХИЯ, ЗАЄДНЇЦА, ЦЕРКВА?

Нє лєгко повесц и преценїц у яким станю духовни живот єдней заєднїци та и самей Церкви, а з тим преверюєме и наш особни духовни живот. По плодох познац яке древо, а по позитивних видлївих знакох заєднїцтва яки духовни живот. Можебуц то мож найбаржей превериц кед придзе до чежкей ситуациї у особним, дружтвеним чи церковним живоце як цо то час пандемиї, котри нас шицких залапел останї рок. Як ми гварел єден колеґа паноцец – кед придзе чежка ситуация, аж теди увидзиш хто ци приятель и кеьо их маш. Та так було и у моїм искуству кед ми резултати постали ясни же и я, и мойо домашнї – позитивни. Понеже сом вше наглашовал же у духовним и церковним живоце треба же би шицко кружело, розменьовали искуства як позитивни так и тоти неґативни, такой сом о тим вистку положел на два вибер – ґрупи, же би мойо колеґове и вирни знали цо з нами. И барз ме нєсподзивало же мойо вирни у Беоґраду одвитовали на мою информацию и духовно нас потримали зоз молитву - перша особа такой о два минути, друга о 10 минути и так шором – прейґ 10 особи з беоґрадскей парохиї котри знаю хасновац вибер. Тиж так можем ше цешиц же ми после скоро два годзини и колеґове почали виявйовац готовосц же ме дзечнє заменя и помогню з Богослуженьом, як и сам владика, цо ми була велька духовна потїха. Но, дакеди ше чловек у такей ситуациї круци сам коло себе и забува на других, та так и я. А вец сом подумал же би ше явиц и опитац як мой помоцнїк Емил, котри уж тидзень ма здравствени проблеми. Кед сом ше му опитал го як є, вон ше нє виражел позитивно а я го информовал же зме у корони та най нє приходзи на парохию же би ше нє заражел. После пол годзини ме вон наволал и гварел же кед зме з панїматку хори, принєше нам єсц. То ме барз нєсподзивало, бо вон ма проблеми з ровновагу, брат му роками у кочику, жию на окраїску Митровици ... та дзе ми вон принєше єсц! Боже, яка то моцна духовна повязаносц ше може почувствовац у таких конкретних знакох щирого заєднїцтва! И так, после даскелїх дньох ше почали старац мойо вирни, модлїц ше за нас и понукац ше же нам принєшу єсц - єдни зоз Митровици, єдна ґдовица зоз Латярку, та аж и Беоґрадянє, алє я то одбивал, думаюци же сами можеме и нє треба терховац своїх ближнїх. А вец рушела цала инвазия на парохию – єдна парохиянка принєсла слани и слатки колачи, друга швиже зарезане курче, пан Славко два танєри студзенїни, панї Вера специялитети з риби, панї Гелена з Латярку 10 дунци

10

DZVONI

желєней шалати, Ванчиково два пакованя препилково вайца котри барз здрави, а велї парохиянє, знаюци же нє пошвецам обисца, почали приношиц руковину, бо як гварели – знаме же вам тераз треба кажди динар бо и лїки коштаю. После якогош часу сом видзел же ме то почало терховац , бо цали час хтошка приходзел а мнє нє було зґоднє одбиц їх вельку доброту и християнску любов, та сом помали почал наглашовац телефонски же нє можем тельо прияц а вони ище баржей почали приходзиц... После шицкого прежитого пришол ми на розум наслов духовного проєкту котри ше запровадзовал у єдней грекокатолїцкей Церкви – «ЖИВА ПАРОХИЯ». Наисце сом у тих чежких дньох карантину дожил у реалносци же цо то «жива парохия» бо ше пребудзели и таки котри по тераз нє дзбали за других або за свойого паноца. Тиж так ми пришли на розум и слова паноца котри розпочал медзисобну помоц у своєй парохиї та гварел же кед у парохиї нєт социялни инициятиви медзисобней помоци – тота ПАРОХИЯ МЕРТВА! Цалком мал право, бо духовни живот ше мера спрам словох св. Якова – «Вира без дїлох мертва!» Таки ситуациї можу змоцнїц прави братски одношеня медзи вирнима и священством та вец и у самей месней Церкви, епархиї, медзи епархиями...Так ми було окреме мило, кед требало нагло реаґовац та ми пришол одслужиц Службу римокатолїцки викар Едвард, правда зоз запожнєньом после його Служби. Почал ми помагац у духовних потребох парохиї и сримски декан о. Михайло Режак, котри ту бул парох та позна шицких и його познаю велї. И най закончим зоз думками єросхимонаха Сампсона, котри ми послал єден православни вироучитель зоз Футоґу - «...щесце у приятельованю ...» Гей наисце так, кед розменюєме приятельски одношеня, та и духовно або прейґ средствох комуникациї, вец ше сам Господь уприсутнює медзи нами, у наших душох и живоце и дава свой мир и духону силу. Най би нам подобни искуства, котри зме шицки менєй або вецей дожили – помогли ожиц ище моцнєйше нашу духовну комуникацию на котру нас поволує живот св. Тройци на чию зме слику як поєдинци и Церква створени. А живот св. Тройци то ДИНАМИЗЕМ КОМУНИКАЦИЇ, и як єден теолоґ гварел, кед би ше застановели тоти моцни и нєпреривни одношеня любови у св. Тройци лєм єдну секунду – Бог би ше розпаднул! А то ше одноши и на нас шицких, и на нашу Церкву. О. Владислав Варґа

lxtij- berezenq 2021

Церква у швеце

ПАПА ФРАНЦСИК НАЩИВЕЛ ИРАК Папа Франциск од 5. по 8. марец бул у историйней нащиви Ираку. Путованє ше отримало под мотом «Ви шицки браца» (Мт 23, 8). Ирак 50. жем хтору нащивел папа Франциск и перше путованє єдного папи до Авраамовей жеми. У Баґдаду папу привитал премиєр Ираку Мустафа Ал – Кадими и предсидатель Бархам Салих. Папа мал стретнуце зоз представителями Католїцкей церкви як и зоз вельким аятолахом Саидом Али Ал – Хусаинийом Ал – Систанийом, найвисшим шиїтским авторитетом у Ираку. Отримане и медзирелиґийне стретнуце, а було и Богослуженє у калдейскей катедрали Св. Осифа по калдейским обряду

СРЕДСТВА МЕРЖНЇ ПРЕТВОРИЦ ДО СРЕДСТВОХ МИРА

У рамикох апостолскей нащиви папи Франциска 6. марца у Уру Калдейским, у Ираку, оцовщини праоца Авраама, отримане медзирелиґийне стретнуце на хторим участвовали представителє вирских заєднїцох хтори жию у Ираку. Папа дал моцне порученє вирним шицких релиґийох же би, и попри ранох з прешлосци, средства мержнї претворели до средствох мира. Папа Франциск у своєй бешеди обачел же нас тото благословене место враца на жридла Божого дїла, односно на наставанє наших релиґийох. Ту дзе жил Авраам, наш оцец, як кед бизме ше врацали до свойого дому. Ту Авраам чул Боже поволанє, оталь рушел на драгу хтора пременєла историю. Ми плод того поволаня и путованя. Бог од Авраама вимагал же би попатрел на нєбо и пречитал його гвизди. У тих гвиздох видзел обецане потомство, видзел нас.

Тераз ми, Жиди, християнє и муслиманє, вєдно з братами и шестрами з других релиґийох, славиме оца Авраама и тиж так патриме на нєбо и крачаме по жеми – гварел папа и наглашел – Нєбо посила порученє єдносци. Нєприятельство, екстремизем и насилство нє наставаю з побожного шерца. То зрадзенє вири. Як вирни нє можеме буц цихо кед тероризем злохаснує виру. Нє допущме же би шветлосц нєба зацинєли хмари мержнї. Цми хмари тероризму, насислства и войни спричинєли страданє шицких етнїчних и вирских заєднїцох у Ираку.

Кед тероризем вошол на сивер тей любеней жеми, безочно знїщена часц єй велїчественого нашлїдства як цо то церкви, манастири и места молитви рижних заєднїцох – гва-

februar- marec 2021.

рел святийши оцец и обачел – Та заш лєм у тих цмих хвилькох зашвицели и даєдни гвизди. Млади муслимански волонтере з Мосулу помогли обновиц церкви и манастири и так будовали братски приятельства на розвалянїскох мержнї, як и християнє и муслиманє хтори тераз вєдно обнавяю джамиї и церкви.

Треба других доживйовац як братох и шестри, бо пандемия указала же ше нїхто нє може сам спашиц – гварел папа Франциск и надпомнул – У бурйох хтори тераз подношиме нє виратує нас изолация, анї обегованє у наоружованю, анї будованє мурох – шицко тото нас ище баржей оддалї. Кед пенєж на першим месце, людзе ше завераю до себе и наставаю бездни нєєднакосци до хторих чловечество пада. Конзумеризем умертвює розум и шерцо. Драга хтору нам указує нєбо то драга мира. Веслайме вєдно у истим напряме.

Терашнє чловечество, окреме вирни шицких релиґийох, средства мержнї маю претвориц до средствох мира; одвичательни державох най спонукую же би громадзенє оружия уступело место дзелєню поживи за шицких. Мушиме заглушиц медзисобне обвиньованє же би ше чул крик обезправених и одруцених. Превельо єст тих цо без хлєба, лїкох, образованя, права и достоїнства. Мушиме зачувац заєднїцки дом од наших ґрабежнїкох. Мушиме здогаднуц швет же людски живот сам по себе вредзи, а нє спрам того цо дахто пошедує; же животи нєнародзених, старших, миґрантох, хлопох и женох шицких фарбох и националносцох святи. Попатьме до горе, припатрайме ше на гвизди хтори видзел наш оцец Авраам, гвизди обецунки – гварел на концу папа на медзирелиґийним стретнуцу хторе закончени зоз заєднїцку молитву Авраамових синох.

DZVONI

11

Актуалне

АКТУАЛНОСЦИ У ВСЕЛЕНСКЕЙ ЦЕРКВИ ВЕЛьКИ РЕСЕТ – УТОпИя бЕз бОгА Як ше у юнию 2020. року у явносци зявел концепт “Велького ресету” (The Great Reset)1 – визия ґлобалней реконструкциї дружтва и економиї котру предклада Шветови економски форум – ШЕФ, у явносци ше на тоту тему зявели числени полемики, пише Едвард Пентин за Национални католїцки реґистер. Поза думку о “Вельким ресету” стали шветово державнїки як цо то Джо Байден, Джастин Трюдо, Анґела Меркел и принц Чарлс. Спомнути особи “Вельки ресет” видза як нагоду за “ресетованє капитализму” такой по законченю велькей пандемиї и прилагодзованє шветовей економиї еколоґийно отримуюцому розвою. Идея наишла на числени критики, починаюци з бразилским министром вонкашнїх дїлох Ернестом Арауйом котри визначел же: “тоталитарна дружтвена контрола нє може буц лїк анї за єдну кризу”, прейґ проґресивней авторки Наоми Клейн, котра спомнути план видзи як “лукаве” намаганє ґлобалних елитох же би направели привид намаганя же ришую проблеми терашнього часу, по архиєпископа Реймонда Берка котри идею наволал манипулативним вдереньом на шлєбоду и фамилию. “Вельки ресет” задумал Клаус Шваб, нємецки економиста и снователь ШЕФ-а, на котрим ше шветово политични и економски вождове раз рочнє стретаю у швайцарским Давосу ище од 1971. року.

Спрам веб-сайту “Велького ресету”, пандемийна криза одкрила нєдостатки и процивсловносци у дружтвених системох. “Вельки ресет” подрозумює креированє “нового дружтвеного контракту” котри будзе условйовац “заєднїцке и швидке преструктурованє шицких аспектох наших дружтвох и економийох, од образованя по роботни условия”.

Шваб заходни економски систем, чийо длуство ше преценює на 277 билиони долари2 видзи як нєприкладни за 21. вик. Бо, як сам гвари: “швет уходзи до штвартей индустрийней револуциї, котру характе-

12

DZVONI

рує технїчни розвой на подручю штучней интелиґенциї, квантних рахункарох и роботики, чому ше потребне прилагодзиц. Кажда держава, од ЗАД по Китай, муши участвовац и кажда индустрия, од индустриї нафти и ґазу по технолоґийну муши ше преформовац,” визначує Шваб у кнїжки “ Вельки ресет”

Но, тема “Велького ресету” нє ексклузивне право ШЕФ-а. Архиєпископ Петер Турксон, префект Дикастериюму за пропаґованє цаловитого людского розвою,3 визначує же постоя дзепоєдни подобносци медзи проєктами ШЕФ-у и становиском папи Франциска, указуюци на папово снованє Ватиканскей COVID-19 комисиї за роздумованє о новей, постпандемийней “социо – економско - културней будучносци”. Турксон наглашує же Ватикан сце буц “отворени” за инициятиви як цо то “Вельки ресет” у складу зоз шведоченьом и солидарносцу з чловечеством котре одредзене на Другим ватиканским соборе. Наш циль зоз перспективи папи Франциска пременїц дружтвени порядок у напряме справедлївосци и єднакосци, у напряме надиходзенє дружтвених нєєднакосцох” гварел Турксон, одкриваюци же його дикастерия подзелєла множество информацийох о власним приступу проблематики з Давосом и Зєдинєнима нациями.

lxtij- berezenq 2021

Актуалне Турксон визначує же и порпи того же и ШЕФ и папа Франциско “приповедаю о ресетованю будучносци” и же терашнї систем видза як “нєдостаточни”, Святи Отец проблему приступа “укоренєни у Библиї, Божей ласки и Христови”, з чого може настац конфликт зоз прихильнїками “Велького ресету”.

Архиєпископ Ґерхард Милер, бувши префект конґреґациї за науку вири гварел же потримує инициятиви економистох и политичарох о шветовей економиї, алє пита ше яку слику чловека пестую члени Шветового економского форуму? Бо, спрам инициятивох як тота вон скептични, наглашуюци же ше два боки: профитерски капитализем технїчних дивох западних жемох и комунизем Народней Републики Китаю нєшка ше “приблїжую и злучую до униформного капитал-социялизму, цо резултує з новим колониялизмом, на цо папа часто спозорйовал.” “Зоз гомоґенизираним чловеком лєгчейше ше управя”, додава Милер, котри як конєчни циль таких тенденцийох видзи “абсолутну контролу думкох, словох и дїлох”. “Орвеловски швет гомо диґиталису почал. А, подполни конформизем свидомосци маси посцигує ше през медиї.”

Ренато Кристин, професор филозофскей херменеутики на Тршганским универзитету, обачує же ше у Швабовей кнїжки нє спомина людска совисц и же кнїжка “скланяюци елементи капитализму” уводзи “принципи другей файти: насампредз социялистични, и з тим етатистични”. Кристин визначує же у Швабовей кнїжки “хиби одредзеносц и ясни идеї” на котрих треба будовац будучносц, а то симптом “дезориєнтациї” и “знак гаотичносци” котра потрафя нєшкайши заходни швет. Кнїжка продукує “нихилистични секуларизем” вери Кристин, “и отвера драгу за дехристиянизоване дружтво, як и неґативни сили як цо то исламизем.”

Можебуц найвекша опасносц “Велького ресету” то його утопистично-атеистична визия, спозорюю дзепоєдни критичаре. На приклад у Швабовей и Малеретовей кнїжки анї раз ше нє спомина Бог або релиґия, анї ше нє зохабя простор за трансцендентне.

“Кажди раз кед чловек сцел знова створиц и одкупиц себе, створел чудовиско”, спозорює архиєпископ Милер. “То нас учи же утопия раю на Жеми у каждей форми водзи до найвекших злодїйствох процив чловечества. Людска природа, ранєна з грихом, потребує Боже пребаченє. Лєм Божа ласка нас може одкупиц и дац нам “шлєбоду и славу дзецох Божих.”

februar- marec 2021.

Кристин о “Вельким ресету” нє приповеда як о “жвири” алє о “борби за моц” при “будованю нового шветового порядку.” Бо кед ше таки нови шветови порядок витвори, “то лєм допринєше ґлобалному гаосу” предвидзує вон.

Архиєпископ Милер виражел симпатиї спрам тих котри спозорюю на потенциялну опасносц “Велького ресетованя” и визначел же тоталитарни системи “вше одруцовали кажду критику як конспирацию.”

Велї спозореня на тоталитарну власц у 20. вику “чежко мож одруциц як теориї тайней догварки, бо им реални политични розвой дал за право, визначує архиєпископ. “Шлєпе веренє до филантропиї “вельких фондацийох” и “отворених дружтвох” можлїве лєм у цалком наивним неґированю стварносци. “

Папа Франциско на общей аудиєнциї з нагоди 76. року од ошлєбодзеня Аушвицу спозорел на тирвацу опасносц од тоталитарних гроженьох. Памятка на Аушвиц то нє лєм цивилизацийни знак алє “подрозумйованє острожносци, бо ше таке дацо можу знова случиц, починаюци од идеолоґийних предкладох котри понукаю спашенє людзох, а закончую ше зою знїчтоженьом чловечества. “Прето будзце свидоми” гварел вон, “на котри способ почала тота драга шмерци, витребеня и насилства.” www.bitno.net

о. Владимир Еделински Миколка

1 У рахункалней терминолоґиї поняце ресет (reset) представя команду котра шицки гришки и случованя у даяким систему приводзи до нормалного стану, звичайно на контроловани способ. 2 1 билион = 1 000 000 000 000 3 Дикастериюм – канцелария у Римскей куриї

DZVONI

13

З историї Беркасова

ЕТНОЛОҐИЙНИ ПРИЛОГ ДУШАНА ДРЛЯЧИ ЗА ПРЕУЧОВАНЄ РУСНАЦОХ У БЕРКАСОВЕ (6) Руснаци були худобнєйши од Сербох, алє баржей шпоровали. Випатра же руски фамилиї у Беркасове маю вецей дзеци од сербских. Так Дж. Г. ма седмеро дзеци, а Я. С. ма штирох синох з котрима жиє у истим обисцу. Мишани руско-сербски малжемнства було и скорей (Другей) войни, алє у досц малим чишлє. Так ше Веруна Страценски одала за Серба Влайка Вркатича и на винчаню прешла на православну виру. У тим малженству родзели ше двойо дзеци: Милорад и Любица. По оцени сушедох, син ше баржей ориєнтовал на сербску традицию, а дзивка ше притулєла руским обичайом. Вона приповеда по руски, а Милорад нє, алє визначує же ше нє ода за Руснака. Веруна любела мужа и тримала сербски обичаї, та аж и по мужовей шмерци славела св. Миколая. Випатра цалком природне же кед остала без мужовей родзини ознова ше зблїжела зоз своїма родзиновима – братами. Интересантни и други случай дзе ше Руснак оженєл зоз Сербкиню, а дзеци им нє приповедаю по руски. У двацец двох повойнових рокох Руснаци у Беркасове ступели до 36 национално мишаних малженствох, цо єдна седмина од шицких заснованих малженствох. Кед ше тому додаю национално мишани малженства Сербох, на приклад зоз Горватами и Горватох з Мадярами, вец кажде шесте малженство у валалє було национално помишане. Од 36 руских мишаних малженствох, Руснаци засновали 17 таки малженства, а Рускинї 19 таки малженства. Руснаци ше оженєли зоз 11 Сербкинями, од котрих велька векшина нє була зоз валалу алє зоз Шиду, Славонского Кобашу, та аж и зоз Дрнишу; крем того Беркасовски Руснаци вжали себе и 4 Горваткинї котри тиж углавном приселєни, 1 Словачку и 1 Муслиманку. Рускинї ше медзитим одавали углавном за Горватох (10)

14

DZVONI

тиж углавном доселєнцох, и за Сербох (9) и то тиж за доселєнцох. Горвати, котри ступели до мишаного малженства зоз Рускинями зоз Беркасова, приселєли ше зоз околїска Шибенику, Сплиту, Любушкого, Синю (Бителич), а Серби зоз Шиду, Битолю и Билечи. Як общу характеристику треба визначиц же од шицких склопених национално мишаних малженствох у валалє жиє мале число таких малженствох. Найвецей з нїх ше преселєло до Шиду. Анї дзеци народзени з таких малженствох, крем ридких винїмкох, нє можу ше по мену розликовац од другох дзецох у валалє. Дзеци зоз малженства Руснака и Сербкинї волаю ше: Радован, Владимир, Борислав, Дюра, Мирослав, Ядранка; а зоз малженства Руснака и Горваткинї: Снежана, Емил, Никола, Верица, Дюра. Зоз малженства Рускинї и Серба

дзеци ше волаю: Зорица, Александра, Миленко, Милица, Стеван; а Рускинї и Горвата: Боян, Андєлка, Славко, Аница, Мирко, Марин, Осиф. Як цо видно, “прави” окреме руски мена дзецох цалком ридки. Старши Руснаци дакеди себе здравкали “Слава Исусу Христу”. Тераз ше до 8 годзин рано гутори: “Добре рано”, а познєйше “Добри дзень” (дзеци звичайно гваря: “Добри дзень андьо”) и “Добри вечар”. Основни терминолоґиї родзини шлїдуюци: мац, оцец, апо, тато, брат, шестра, баба, майка (баба), дїдо, жачко (жец, алє лєм за швекра и швекру), шовґор, нина, андя, прамбаба, чукунбаба, кум (котри углавном и винчани, и кресцени, и источашнє на свадзби). У новших часох кум може буц и по вибору, односно нє муши буц старе кумство. Рускинї у Беркасове часто ше породза дома у своїм обисцу и теди зоз Шиду проходзи бабица. Положнїца по пологу звичайно по два тижнї нє виходзи зоз обисца. Родичи такой ютредзень одредзую мено дзецка. Скорей ше дзецом давали стари мена як цо то Янко, Дюра, Васа, а тераз то Зоран, Дубравко и Ґоран. Скоро шицки дзеци покресцени. Кум по обичаю приноши два метери платна бо ше миропомазанє окончує вєдно з кресценьом, док при римокатолїкох то досц познєйше. При Руснацох у Беркасове досц части случай же дзецко ма мено як и родитель, наприклад: Сокол Владимира - Владимир, Гайдук Дюри – Дюра, Румпл Владимира – Владимир. При домашнїх Сербох обичай же би дзецко достало єдно мено (знамење), а друге на кресценю, наприклад Сава, а после Светозар. (предлужи ше) Дрляча Душан, Нова думка 4, 1973. рок. Пририхтал: о. Владимир Еделински Миколка

lxtij- berezenq 2021

ТЕОЛОҐИЯ ЗА КАЖДОГО

B O G O S L O V S K A D U M KA

2 5 3 – 2 0 2 1 П р и л о г х р и с т и я н с к о м у ч а с о п и с у „ Д З ВО Н И ” Уш о р ю є р ед а к ц и я „ Д З ВО Н ОХ ” ; Ред а к то р : о м р М и ха й л о М а л а ц к о

ФАМЕЛИЯ

AMORIS LАETITIA (Нїжносц любови)

Папово постсинодалне апостолске писмо 40 часц

ЛЮБОВ У ФАМЕЛИЇ (30)

У

(предлуженє)

Духовносц фамелиї

швеце, та и у самей Церкви, постоя вельо духовносци, то єст сопособи живота по Евангелиї. Чи постої и фамелийна духовносц? Сиґурно же гей. Шицки фамелиї маю исти потенциял, то єст можлївосци: вєдно су цали дзень, дзеля шицко, комуникую цали дзень... Алє, вони нє лєм интересна ґрупа. Фамелия вельо вецей од того.

Фамелия – привилеґоване место же би ше виру жило на живи способ, през заєднїцку молитву, прейґ заєднїцких просбох до живого Господа, прейґ заєднїцкей медзисобней любови, прейґ дзекованя Господу же нам дал таки вельки дар – оца, мацер, брата, шестру; прейґ приволованя над фамелию покров самей Пречистей Дїви Мариї. Прейґ єдноставних словох.

є любиц на прави способ анї єден дзень. Кажди дзень то нагода же би ше тоту вирносц жило прейґ малих знакох любови и така любов приволує блїзкосц Господа котри гварел: « З вами сом през шицки днї, аж до конца швета» (Мт 28,20). Постої и момент кед супружнїки доживюю подполну шлєбоду у своїх одношеньох, теди кед одкрию же нє пошедую єдно друге, бо Бог їх єдини Господь. Тота взаїмна шлєбода им помага же би нє вимагали єдно од другого подполне совер-

Исус дурка нє лєм на дзвери каждого шерца, алє и на дзвери каждей фамелиї – же би постала «домашня Церква» котра ноши у себе самого Господа Бога. Супружнїки, то єст оцец и мац, зоз своїм обецаньом вирносци приклад своїм дзецом. Бо хто нє способни ришиц любиц ше занавше, нє способни

februar-marec 2021.

I

шенство и же би нє вимагали подполне виполнєнє своїх жаданьох. То свойофайтова фамелийна духовносц дзе вше отворени дзвери Святому Духу котри може виляц обилно свойо дари.

Любов Божа ше висловює прейґ єдноставних стварох, чи то обични попатрунок, слово, притулєнє, помоц...

За родичох и їх дзеци – то їх писмо котре охабяю цалей заєднїци, алє и самим тим дзецом котру у своїх дозретих рокох на пожовкнутих бокох того живого пречитаного тестаменту одкрию вше ознова нєвичерпни блага любови и сили за їх каждодньови живот. Похопя же, гоч родичох вецей нєт, присутни тот исти Оцец котри дихал свойого Духа през шицки днї заєднїцкого живота фамелиї у котрей вони вирастали и дозревали як людзе.

Видзиц зоз Божима очми кажду особу и препознац у нєй самого Исуса, то нє лєм можлївосц, алє и способ живота у фамелиї. Прето кажди член фамелиї заслужує исту и єднаку увагу, так як Исус кед попатрел на чловека – вон го видзел у подполней його реалносци. Патрел на ньго з любову и питал ше: «Цо сцеш же бим ци зробел?» (Мк 10,51). Кажди член заслужує безконєчне достоїнство, бо кажду особу Оцец люби з безконєчну любову. Так настава нїжносц котра у другому будзи радосц прето же ше чувстувє любени. Тот прекрасни живот у фамелиї нє шме остац заварти, алє фамелия, кед на правдиви способ жиє таку любов, отвера ше ґу другим прейґ госцолю-

II

бивосци. Гварел святи Павло: «Нє забудзце на госцолюбивосц, даєдни прейґ госцолюбивосци, гоч нє були того свидоми, прияли до свойого дому ангелох» (Єв 13,2).

Фамелия на таки способ постава симбол самей Церкви, одблїск Святей Тройци – бо у своєй нукашньосци ноши шицко тото цо присутне у Богови и у Церкви. Домашня Церква (фамелия) то клїтинка (келия) витална за обнову цалого швета.

Треба мац на розуме же нє постої на швеце идеална фамелия, алє анї єдна ше нє шме одрекнуц свойого роснуца у любови. Свята Тройца, єдинство Христа и Церкви, свята фамелия у Назарету, заєднїцтво святих у нєбе – то нє лєм циль алє и поволанка, можївосц каждей фамелиї буц учашнїк такого возвишеного живота. Совершенство нє у безгришносци, алє у любови. Так будзе покля зме таки яки зме на тим швеце. Алє и таки – призначени зме за Нєбо кед то у души сцеме. Нє треба страциц надїю пре нашо огранїченя, алє так исто и нє преставац глєдац ришеня же бизме подполно любели и реализовали єдинство котре правдива любов приноши. То обецал Бог.

А цо обецал Бог – то уж присутне.

(К о н є ц )

о. Михайло Малацко

lxtij- berezenq 2021

маРиЙово свЯТилїЩа (2)

НА ДРАГИ ДО ЕМАУСА....

ВИЧНО ОСТАНЄМ З ВАМИ....

Же бизме цо лєпше похопели нашу найвекшу Святиню Заєднїцтва – Водицу, попробуєме ту представиц познатши Єй святилїща, нашо грекокатолїцки, а кед сцигнємє и римокатолїцки и православни.

Мария Повч – єдно з найпознатших святилїщох Заходней Европи

Чудно як нас Мария провадзи на жемским путованю. Шицких, а окремо тих малих, на перифериї, котри вельораз одщипени од ядра своєй Церкви чи Народу, блукаюци по швеце и глєдаюци красшу долю. Та так було и зоз нашим Народом у Карпатскей Руси, єй малим валалчиком Повч котри бул населєни зоз руским жительством, 70 километри од гранїци зоз нєшкайшу Україну. Там Мария заплакала вєдно зоз велїма котри єй остали вирни и указала же их нє напущела. Єдна нєвелька и скромна икона Богородици почала пущац слизи - плакац 4. новембра 1696. Року, а тоти слизи були видлїви аж по 8. децембер . После того, и после преношеня ориґиналней икони до Бечу, тото место постало єдено з найвекших духовних центрох дзе ше почали збеговац числени вирни зоз цалей теди Австро - Угорскей и Закарпат′я як и цалей Заходней Европи. Кельо приходзели до того святилїща, потвердзує и податок же ше 8.9.1935.року, на Малу Матку Божу, запричащало 23.000 вирних. Тераз на тим месце, окрем новей церкви св. Михаїла там и манастир ОО. Василиянох. Найвевецей ту паломнїки приходза на Вельку Матку Божу и тот дзень и тераз наволую „Руски Одпуст“. История бешедує же тоту чудотворну икону 1676.року намальовал Стефан Пап а наручел ю себе єден вирнїк, котри нє могол заплациц та ю одкупел селян Лаврентий Гурт и подаровал своєй церкви у Повчу. Тота икона стала скоро двацец роки у тей церкви без окремного почитованя, док сама Богородица нє обрацела на себе векшу увагу 4.новембра 1696. року, кед на Служби Божей вирни збачели слизи у очох на тей икони. Нєдалєко було австрийске войско

februar-marec 2021.

под команду ґрофа Корбели, котри кед дочул цо ше збува у Повчу - пришол зоз ґенералним штабом и старшинами. Окреме були чудни злїваюци слизи бо була така жима же у церкви ше аж и вода змарзовала, док слизи и далєй чурели. Ґроф дал зняц икону и попрепатрац ю же чи нєт даяке природне пояшнєнє того феномену, а слизи нє преставали чуриц анї под час препатрункох. Пофришко пришла и официйна комисия зоз боку Еґеру котра випитовала слизи на икони, а о тим шицким шведочели зоз пришагу нє лєм вирни з парохом, алє и сам ґроф Корбели и його штаб. Ґроф Корбели обвисцел цара Леополда I, а вон на жаданє жени Елеонори видал розказ ґенералови Еммерикови, графови Чаки же би привезол икону до Бечу, а у Повчу же би зробели копию икони Плачуцей Мариї. Приповедка гвари же медзи вояками котри мали пренєсц икону бул и єден лутеран, котри ше пошмиховал з лєгковирносци ґенерала и нє верел до Марийових слизох та кед ше дорушел икони моментално му остала парализована рука и аж после щирей молитви до Мариї – рука оздравела. После як 1697.року ґроф Чеки пренєсол икону до Бечу, а цар и царица вєдно з численим народом, вишли дочекац чудотворну икону зоз штреляньом зоз дзелох и дзвонами шицких бечких церквох а народ шпивал Марийово писнї. Трицец днї ношели икону з церкви до церкви, а найсвяточнєйша процесия була на знак подзекованя Евгена Савойского котри победезел у битки над Турками коло Сенти 11.09. 1697.року. После того „плачуца икона“ положена до церкви св. Стефана у Бечу дзе ше и тераз находзи.

III

Мария остала и надалєй зоз своїм народом у Повчу

Та гоч австрийски власци „присвоєли“ Марию, вона и далєй остала у нашей малей грекокатолїцкей церкви. То вона доказала кед по другираз заплакала 1., 2. и 5. авґуста 1715.року. Месни парох Михайло Пап служел Службу зоз дзияком Иваном Молнаровим, кед под час читаня євангелиї дзияк обачел слизу у оку Мариї и такой после Служби обвисцел пароха, котри тиж збачел слизи на икони. Парох поволал дзияка и його швекра И. Жишка, а вец и другого шветка В. Лакатоша, котри шицко тото пришагли а парох фришко послал писмо до владики котри такой пришол до Повчу. Другого дня после Служби Мария знова „заплакала“ цо видзел и владика, и числени вирни котри там пришли та шицко пред месним судийом Нярадийом пришагли. И 5. авґуста после Служби Мария „плакала“ а вирни наглас плакали вєдно зоз Ню. О тим обвисцени и римокатолїцки владика зоз Еґеру ,а ґроф Ґ.А. Арделий послал фаховцох цивилох и каноникох зоз Еґеру же би випитовали появу слизох. После випитованя пароха и 18 шведкох - шицки пришагли цо видзели. Духовну комисию дополнєла и цивилна зоз тайним царским совитнїком и воєнима комисарами. Понеже випитали шицко - виявели же ту дїйствує надприродна сила. Було то на Вельку Матку Божу 15.авґуста 1715.року, а 25. авґуста духовна комисия зачишлєла тоту икону до чудотворних иконох и придали ю на явне почитованє. Папа Пий VI подзелєл церкви у Повчу окремни одпусти на пейц Марийово швета. Понеже перша древена церквочка була мала, 1731.року мукачовски владика Ґ. Бизанций пошвецел фундаментни камень за нову церкву. Найвекшу помоц за вибудов церкви и манастира дал тедишнї управитель Саболческого комитату -ґроф Ф. Каролї як знак подзекованя Мариї же го виратовала под час битки з Турками под Беоґрадом. Як власнїк Повчи, вон наволал тото место на чесц Мариї - МАРИЯПОВЧ. Нашлїднїк Ґеннадия, владика М. Ольшавски закончел будову 1749.року дзе є и поховани. Монументални иконостас зробел К. Далияторос. Владика Ольшавски основал у Марияповчу и василиянски манастир св. Михаїла, а коло нього и школу, дзе ше виховали велї културни и церковни предняки Закарпатя. Року 1848. папа Пий XII дал церкви у Марияповчу статус базилики.

IV

Мария ище два раз заплакала

У дньох 3. -19. и 30. -31. децембра 1905. року Мария трецираз заплакала. Лучакивски єпископ з тей нагоди послал комисию на чолє зоз о.др А. Микитом котри розпочал випитованє. У комисиї брали учасц и професоре з Будимпешти, медзи котрима и єден проф. хемиї, єврей, апатикар и єден калвин. Шицки вони видзели тоти появи и потвердзели же слизи на икони нєможлїво природно обяшнїц. Як споминаю документи - Мария и штвартираз заплакала 1917.року, кед ше збула и поява Мацери Божей у Фатими.

Тераз у Марияповчу о тих подїйох шведоча числени подзекованя за вислухани ласки од Марияповчанскей Мариї. Медзи першима записанима чудами то виздравенє умераюцого дзецка, а 1750.року ґроф Ф. Каролї ту пришол на караґульох и кед виздравел и сам помогнул у будови церкви, а його караґулї и тераз виша на муре у церкви. После того, шорую ше числени записи виздравених цемних, парализованих, глухонємих, калїкох,однятих... У своєй нащиви Мадярскей 1991.року, папа Йоан Павло II нащивел тото святилїще, а священїки з нашим владиком после преглашеня Еґзархату и паломнїки з Керестура тиж нащивели Плачуцу Богородицу котра своїх вирних там чека як права Мац. О. Владислав Варґа

lxtij- berezenq 2021

По наших парохийох

СРИМСКА МИТРОВИЦА

ПОШВЕЦЕНИ ШВИЧКИ НА ШВЕТО СТРИТЕНИЯ ГОСПОДНЬОГО

У Сримскей Митровици 15. фебруара у парохиї Вознесения Господнього пошвецени числени швички за потреби вирних котри ше и на тот завод зишли у красним чишлє. У Богослуженю парохови помагал богослов Милан Кузминац зоз Латярку, а вирни зоз своїм красним шпивом возвеличали тото вельке церковне швето и радосно однєсли пошвецени швички до своїх обисцох. Гоч у Требнїку котри видати у Перемишлю 1924. року за потреби велїх владичествох ,а потписнїки попри верховного Галицкого львовского митрополити кир Андрея Шептицкого бул и наш владика крижевски и прешовски др Дионизий Няради, пошвецанє швичкох за потреби вирних ше у руских парохийох у Бачкей нє практикує на швето Стритения Господньго. Напроцив, у українских парохийох тот обряд ше барз святочнє дочекує и вирни того дня приходза у вельким чишлє, та приноша свойо на красни способ прикрашени швички котри после одноша до своїх домох. У спомнутим прешовским Требнїку єст аж пейц красни молитви котри повязани зоз тим шветом, а у Требнїку котри видати у Львове 2014.року єст уж лєм два молитви. У шицких ше модлї же би тоти швички були на прошвиценє и правдиве спознанє Господа так як цо старец Симеон бул прошвивени зоз шветлом Духа Святого и спознал Господа кед го родичи принєсли до храму єрусалимского. Тиж так ше модлї же би Гоподь вилял благодат и благослов на тоти швички же би вони винєсли вонка медзи людзох шветло Святого Духа котри пребува у нукашньосци и у наших думкох и були на кажду духовну и тїлесну потребу. Вшелїяк же ше того дня здогадуєме и тей своєй швички котру зме прияли на кресценю и таки обовязок котри зме свидомо або прейґ наших кумох прияли : „Вежнї тоту запалєну швичку и старай ше у цалим

februar- marec 2021.

своїм живоце швициц зоз шветлом вири и добрима дїлами, а кед придзе Господь можеш висц пред Нього нєпорочни(а) и войсц до нєбесней слави та вєдно з Нїм царствовац у безконєчносци вика. Аминь“ О. Владислав Варґа

ВИПОЧИТОВАЛИ ТРАДИЦИЮ

СВОЇХ ПРЕДКОХ

Ридко хтора церква у нас слави аж три кирбаї. Єдна з нїх то церква у Сримскей Митровици - окрем Вознесения, котрому пошвецена церква, бочни олтари- прави пошвецени Покрову Пресвятей Богородици, а лїви преподобному Антонийови Велькому, котри ше по юлиянским календаре слави 30. януара. По словох найстарших парохиянох Руснацох, Вери Ванчиковей и Єлки Шевчик як и сторочного Живка Ходоби, Кирбай на Антония дакеди бул окреме вельки. Нашо предки, котри були углавним парасти, вибрали себе праве його за свойого покровителя. Понеже жили аж у 18 околних валалох коло Митровици, того дня парк пред церкву бул полни зоз санками, а вирни ше цали дзень затримовали на тим їх вельким духовним, алє и народним собраню. З тей нагоди вони приношели и свойо домашнї продукти як на Паску, а дацо охабяли церковним служительом. Так ше и того року, почитователє того велького святителя зишли у красним чишлє, а потим по обичаю шлїдзело друженє и братски аґапе. О. Владислав Варґа

DZVONI

15

Витамин за душу

СВЯТЕ ПИСМО

БЛАГОВИЩЕНЄ

А Мария гварела: Велїча душа моя Господа, и радує ше дух мой у Богу, Спасительови мойому, бо попатрел на понїзносц служнїци своєй. Бо, ниа, од тераз ме шицки поколєня буду наволовац – блажена. (Лука 1, 46-48)

Зоз Святого писма знаме же ангел пришол ґу Мариї и сообщел єй благу вистку же народзи сина Исуса Христа. Вибор єй нє бул лєгки. Мала єдноставни живот. Була млада, заручена за доброго чловека, порихтана почац живот у власним доме. Примаюци Божу волю, значело пременїц шицко тото. И ище вельо того. Заш лєм, Мариї розум бул з Богом, а нє з дружтвом людзох. Вона почитовала таку чесц яку єй Бог вибрал. Питала ше лєм як Вон зроби тото чудесне дїло. Єй любов ґу Богу и Святе писанє хторе розумела, дали єй подполне довириє же би одлучела: Гей, Господи! Мария була справди благословена. Алє з оглядом же постала Мац Исусова, була силно застарана, з больом у шерцу. Вона видзела славу Исусову и Його чуда, алє чувствовала боль пре Його страданє.

Велї з нас, кед почувствуєме чежки Божи поцаг живота, часто знаме повесц: Нє! А Мария одкрила же шлїдзаци Бога можеме исц по дражки полней з больом, так исто як и з полно радосци. Кед любиме Господа Бога и розумиме же и Вон нас люби, годни зме одкриц довириє и повесц: Гей!

Рамона Ричардс: ТАЙНИ ДОВИРИЯ З анґлийского: Ю. П.

ФАМЕЛИЯ

ЧЕКАЮЦИ НАРОДЗЕНЄ ДЗЕЦКА

Мойо дзецко! Як то крашнє повесц! Дзецко мойо! Як то гордо звучи! Рахуєме мешаци и тижнї, читаме днї кеди придзеш ґу нам.

Прекрасна габа цо ше прелїва и яр кед розквита. А цихи глас нєродзеного дзецка то найкрасше Боже дїло!

Будзеш на рукох мацериних, на єй першох гуркотац, а я будзем Господу дзековац и обидвойо вас любиц и чувац.

Укажеме ци тот чудесни швет и даме шицко найлєпше цо маме. Осамени зме без тебе, дзецко нашо!

Нєодлуга це вежнєм на руки, зоз страсцу, пиху и радосцу. Ти будзеш плакац и кричац, бо ти дзецко, дзецко мойо!

16

DZVONI

Твоя мац и я слухаме тераз тот цихи глас и лєдво чекаме тот радосни час привитац плод нашей любови.

В. С. З анґлийского: Ю. П.

lxtij- berezenq 2021

Витамин за душу „Нєшка початок нашого спашеня и явянє вичного таїнства. Син Божи постал Син Дївици.“ Так шпиваме у тропару Благовищеня. Од тей хвильки почина Нови завит. Почина нашо спашенє.Тоту подїю чекали и Нєбо и Жем. Чекали души праведних. Сполнєло ше обецанє Боже. о. др Роман Миз

ПАМЯТкИ

ОСТАТНЇ пОгЛяД Пришол сом з далєкей драги опатриц оца хтори лєжал нєрухоми у посцелї. Лоу Ґериґова хорота одняла му шицко. Шицко, окрем вири. Могол лєм покус рушац з главу и указовац з очми. Шеднул сом ґу ньому на бок посцелї. Остатнї днї оцец преважно спал. Будзел ше єдино кед го мац умивала и меняла му посцелїну. Дихал з помоцу респиратора, през отвор на гарлє. Руки му були худи як дроти на амрелу, а пальци скруцени и безживотни.

Дорушел сом го за чоло. Було горуце и влажне. Погласкал сом го по власох и питал ше му: – Цо то, тату? Сцел ми цошка повесц. Очи му то жадали. З очми ме затримовал. Пригадал сом себе слику кед ми було седем чи осем роки, кед ме оцец учел скакац зоз дески до води и муряц ше. Першираз сом стал на концу дески и тресол ше. Оцец бул долу у води. Його очи ми улївали сиґурносц. Скричал ми:

– Шицко у шоре, скоч! – И я скочел. Двацец три роки потим, на оцови ше шицко пременєло. Шицко, окрем очох. Були и остали шмели. И їх порука остала иста. Я знал цо вон сце повесц. И вон якош знал же ше я боїм. Тресол сом ше патраци до глїбини. А вон, умераюци, мал моци охрабриц ме и поцешиц. Опар сом лїцо ґу його лїцу. Слизи ми капкали по нїм. Нїжно сом му пошептал тото цо його гарло сцело, алє нє могло: – Будзе шицко у шоре! Кед сом дзвигнул главу, очи му були заварти. Нїґда вецей сом их нє видзел отворени. Оцец ме охабел з остатнїм поглядом. Була то виява у його очох. Єдно „Збогом!“ капитана ладї, скорей як ше його ладя зачири до глїбинох моря. Його заключна сиґурносц свойому синови: – У шоре, шицко у шоре! М. А. З анґлийского: Ю. П.

februar- marec 2021.

DZVONI

17

Ювилеї

ОЗНАЧЕНИ 100 РОКИ ЖИВОТА МАЛЕЙ ШЕСТРИ ИСУСОВЕЙ КРИСТИНИ ТРУФЕР

«ЗОЗ СВОЮ ЦИХОСЦУ ‘КРИЧАЛА’ О ГОСПОДУ БОГУ»

У керестурским катедралним храме 23. фебруара була Благодарна Служба Божа за малу шестру Исусову Кристину, котра 24. фебруара наполнєла 100 роки живота.

слал и папа Франциск, наш епарх кир Георгий Джуджар и шестри Служебнїци, а особно єй повинчовали велї парохиянє. После Богослуженя була скромна преслава з нагоди 100. родзеного дня ш. Кристини. Службу служели домашнї священїки – парох о. Михайло Малацко и капелан о. Михайло Шанта як и парох старовербаски о. Алексий Гудак и парох нововербаски о. Иґор Вовк, а шестри родзени дзень бул повинчовац и парох з Коцура о. Владислав Рац. У своєй казанї парох Малацко подзековал ш. Кристини на єй шведоченю – «Мали зме вельке щесце же шестра Кристина скоро 50 роки медзи нами, дзе ю Бог положел. Шестра Кристина шведочела зоз своїм животом, а зоз свою цихосцу «кричала» о Господу Богу. На тим прикладзе можеме и ми научиц як мож глїбоко жиц Господа Бога и у цихосци Го шведочиц. У тей Служби посиламе свойо молитви Господу Богу же би єй дал щесца у єй души, же би єй дал и надалєй таки моцни дух и же би похопела же зме єй насправди подзековни.»

«Ту сом пренашла живот и виру, хтори при людзох були єдно»

Шестра Кристина Труфер народзена у Швайцарскей, а од 1973. року є у Руским Керестуре. По професиї є учителька, а у 40. рокох живота вошла до чину

После казанї шицки присутни одшпивали шестри Многолїтствиє. На Служби присуствовали и мала шестра Исусова Мартина, шестри Служебнїци, представителє Месней заєднїци и велї парохиянє, а Службу могло провадзиц и прейґ интернету, на фейсбук боку Катедрали. Шестри Кристини винчованку по-

18

DZVONI

lxtij- berezenq 2021

Ювилеї Исусових малих шестрох, хтори основала ш. Маґдалена 1939. року спатраюци ше приклад Карла де Фокоа. Исусово мали шестри жию у малих заєднїцох по цалим швеце и намагаю ше «буц присутни, жиц приятельство, безплатно и взаїмно и так як и Исус у Назарету робиц звичайни, єдноставни роботи у солидарносци з людзми», прилагодзуюци ше штредку у хторим ше находза. – «Кед сом 1973. року на три мешаци пришла до Керестура, почувствовала сом же то будзе мой дом – виявела пред вецей роками ш. Кристина - Так и було. Нє познала сом язик и було ми чежко пре тото. Так сом почала писац писнї. То були писнї осаменосци и мойо бешеди зоз тим народом. Барз любим природу и з приходом до валалу моя любов ґу нєй була виполнєна. У ученю язика вельо ми помогла апатикарка и визначна руска поетеса Єлена Солонар. Кед сом ту пришла, нашла сом живот и виру, хтори при людзох були єдно.» Мацерински язик ш. Кристини нємецки, на хторим и писала свою поезию. Можебуц дакеди єй стихи буду прешпивани на руски язик. Шестри Кристини з вельку любову помага шестра Мартина зоз хтору ше вєдно модля и шпиваю церковни шпиви.

ВИНЧОВАНКИ

Щире подзекованє висловюєме Вам и у мено церковней заєднїци Керестурскей парохиї, хторей сце велькодушно жертвовали вельку часц Вашого живота и служеня.

Господь Бог, хтори Вас провадзел през цали живот, най Вас щедро благослови зоз свою ласку: На Многая и Благая Лїта!» Георгий Джуджар Владика Епархиї Святого Миколая

- «Рочнїца то нє лєм преслава, алє є и вельки дар Церкви. Прешли сце драгу на хторей сце указали приклад вирносци, любови и витримовносци. Ми ше у любови и радосци зєдинюєме з Вами у хвали и подзековносци нашому Господу за дар Вашого живота и поволаня. Най Вас утвердзує Божа любов хтору Святи Дух улял до вашого шерца. Най Господ благослови, водзи и моцнї Вашу виру. Най Вас Пречиста Дїва Мария вше трима под своїм покровом и водзи ґу свойому Синови Исусови.» Шестри Служебнїци СНДМ

- У винчованки папи Франциска медзи иншим пише - «З нагоди 100 рокох живота прейґ молитвох Господу Богу и заступнїцтва Пречистей Дїви Мариї модлїме обилно Божого благослову и ласки.» « П р еп одо бн а шестро Кристино!

Дня 24. фебруара припада Ваш родзени дзень, кед преславюєце стоти рок народзеня.

Милосердни Господь Вас обдаровал зоз длугоким виком же бисце славели Його мено и зоз своїм пошвеценим животом шведочели Царство Боже на жеми, Богу на славу и на спашенє безсмертних душох. Най будзе подзекованє Богу за тот благословени ювилей 100 рокох живота и за шицки благодатї зоз хторима Вас обдаровал през длуги роки Вашого служеня.

februar- marec 2021.

Мали сушеди, Ема и Сташа Гайдуково, шестри подаровали ангелки.

М. Стрибер

DZVONI

19

Духовне життя

ПАПА ДО КАТОЛИЦЬКОГО ДУХОВЕНСТВА ІРАКУ:

ВИ – ЧАСТИНА ІСТОРІЇ СПАСІННЯ

Під час зустрічі з єпископами, священиками, богопосвяченими особами та провідниками-мирянами Католицької Церкви Іраку, Папа Франциск подякував їм за те, що вони залишаються з народом й закликав їх не піддаватися «вірусові знеохочення», а прямувати вперед з надією та ділитися радістю Євангелія. Світлана Духович – Ватикан Заключною подією першого дня Апостольської подорожі Папи Франциска до Іраку стали відвідини катедрального собору Богородиці Спасіння, де в п’ятницю, 5 березня 2021 р., пополудні, він зустрівся з місцевим католицьким духовенством. Цей собор, збудований 1968 року, є осідком сирійсько-католицької Архиєпархії Багдада й одним з найбільших храмів міста. Він був об’єктом двох терактів, під час одного з яких, скоєного так званою “Ісламською державою” 31 жовтня 2010 року, загинуло 48 осіб, серед них також двоє священиків, а понад 70 людей отримали поранення. Католицька Церква в Іраку Оскільки католики країни належать до різних юрисдикцій, то в країні немає єпископської конференції, але діє, натомість, Асамблея Католицьких Єпископів Іраку. Католицька Церква на території країни має наступні територіальні структури: 5 архиєпархій та 4 єпархії Халдейської Католицької Церкви, 2 архиєпархії, єпархію та патріарший екзархат Сирійської Католицької Церкви, архиєпархію Вірменської Католицької Церкви, патріарший екзархат Мелхітської Греко-Католицької Церкви та ардидієцезію латинського обряду. Асамблею очолює Архиєпископ Багдада Блаженніший Луїс Рафаїл, Вавилонський Патріарх, Глава Халдейської Католицької Церкви. Римо-католицький архиєпископ Багдада є членом Конференції латинських єпископів арабського регіону.

Кров мучеників – спонука свідчити Христову любов Перед входом до собору Святішого Отця зустріли Антіохійський Патріарх Сирійсько-Католицької Церкви Блаженніший Ігнатій Юссіф ІІІ Юнан та Архиєпископ Багдада Єфрем Юсіф Абба. Вони провели його до храму, де двоє молодих людей подарували йому букет квітів, які Папа передав, щоб покласти перед кивотом, зупинившись на коротку тиху молитву. Після привітальних слів Сирійсько-Католицького Патріарха та Вавилонського Патріарха, який очолює місцевий єпископат,

20

DZVONI

Вселенський Архиєрей звернувся з промовою до єпископів, священиків, богопосвячених осіб та провідниківмирян Католицької Церкви Іраку. «Ми зібралися в цьому соборі Богородиці Спасіння, освяченому кров’ю наших братів і сестер, які тут заплатили найвищу ціну своєї вірності Господеві та Його Церкві, – наголосив він. – Нехай пам’ять про їхню жертву надихає нас на відновлення власного довір’я до сили хреста та його спесенного послання прощення, примирення й відродження. Бо християни покликані свідчити про любов Христа завжди і всюди. Це – Євангеліє, яке потрібно звіщати і втілювати в цій дорогій країні».

Апостольська ревність, що сягає древнього коріння Святіший Отець зазначив, що пандемія загострила душпастирські виклики, які постають перед духовенством Іраку. В цьому контексті він закликав їх не зменшувати апостольську ревність, а черпати її з «древнього коріння, з безперервної присутності Церкви на цих землях від первісних часів». «Ми знаємо, – вів далі Папа, – як легко заразитися вірусом знеохочення, який, іноді, здається, поширюється навколо нас. Але Господь дав нам ефективну вакцину проти цього неприємного вірусу: це надія, яка народжується завдяки наполегливій молитві та щоденній вірності нашому служінню. За допомогою цієї вакцини ми можемо з новою силою прямувати вперед, аби ділитися радістю Євангелія як учні-місіонери та живі свідки присутності Божого Царства святості, справедливості та миру». Священнослужителі, що залишаються поруч з народом Наступник святого Петра зазначив, що випробування є частиною щоденного досвіду вірних Іраку. Оста-

lxtij-berezenq 2021

Духовне життя нніми десятиліттями їм довелося пережити наслідки війни, переслідування, нестабільність інфраструктури та постійну боротьбу за економічну та особисту безпеку, що часто призводило до внутрішнього переміщення та міграції багатьох людей, в тому числі християн, в інші частини світу. Святіший Отець подякував «своїм братам єпископам та священикам» за те, що вони залишилися поруч зі своїм народом, за те, що підтримують його й прагнуть відповісти на його потреби, «допомагаючи кожному робити свій внесок у спільне добро». Він закликав докладати усіх зусиль для того, «аби католицька громада Іраку, хоч і маленька, як гірчичне зерно (пор. Мт 13: 31-32), і надалі збагачувала життя всього суспільства».

Різноманітність Католицької Церкви Говорячи про різноманітність Католицької Церкви в Іраку, Вселенський Архиєрей порівняв її з килимовим візерунком: різні Церкви, кожна зі «своєю давньою історичною, літургійною та духовною спадщиною», подібні на переплетені різнобарвні нитки, що складають єдиний прекрасний килим, терпеливо й дбайливо витканий самим Богом, Який бажає, аби Його сини та дочки «завжди залишались тісно взаємопов’язаними». «Нехай між вами не існує нічого, що може розділити вас... але нехай буде одна молитва, один розум, одна надія, в любові та радості» (Ad Magnesios), – цитуючи цей заклик святого Ігнатія Антіохійського, Папа вказав на важливість «свідчення братерської єдності у світі, що часто роздроблений і розірваний поділами». «Усі зусилля, спрямовані на налагодження мостів між церковними, парафіяльними та єпархіальними громадами та установами, слугуватимуть пророчим свідченням Церкви в Іраку та плідною відповіддю на молитву Христа про те, щоб усі були одно» (пор. Ів. 17:21; Ecclesia in Medio Oriente, 37), – наголосив він.

Розв’язувати вузли благодаттю Наступник святого Петра підкреслив, що душпастирі й вірні, священики, богопосвячені особи і катехити, кожен у свій спосіб, несуть відповідальність за місію Церкви. Закономірно, що, іноді, можуть виникати непорозуміння, так звані вузли, що заважають «ткати братерство». Але ці вузли, як підкреслив Святіший Отець, можна «розв’язувати благодаттю, більшою любов’ю; їх можна послабити прощенням і братнім діалогом, терпляче несучи тягарі один одного (пор. Гал 6, 2) і зміцнюючи одне одного в часи випробувань і труднощів».

(…) Насильство несумісне з релігією Наступник святого Петра згадав вірних, які загинули під час теракту в соборі Богородиці Спасіння понад

februar- marec 2021.

десять років тому. Розпочався процес їхньої беатифікації. Їхня смерть, за словами Папи, нагадує про те, що «підбурювання до війни, ворожнечі, насильства або пролиття крові несумісні зі справжнім релігійним вченням» (пор. Fratelli tutti, 285). Святіший Отець пригадав також про всі жертви насильства та переслідування, незалежно від їхньої релігійної приналежності. Він подякував духовенству Католицької Церкви за їхні миротворчі зусилля у їхніх громадах та з віруючими інших релігійних традицій, бо «сіючи насіння примирення та братнього співіснування», вони сприяють «відродженню надії для всіх». Молодь – найбільший скарб Іраку Папа Франциск присвятив окрему увагу молодим людям Іраку. «Вони ваш скарб, – наголосив він, – і потрібно про них піклуватися, плекати їхні мрії, супроводжувати їхнє зростання і збільшувати їхню надію. Незважаючи на те, що вони молоді, їхня терпеливість вже була випробувана конфліктами цих років. Ніколи не забуваймо, що разом з людьми похилого віку, вони є перлинами в цій країні, найбагатшими плодами дерева. Нам належить завдання ростити їх у добрі та живити їх надією».

Частина історії спасіння Святіший Отець нагадав духовенству Іраку, що через Хрещення та Миропомазання, а згодом через рукоположення чи чернечі обіти, вони були посвячені Богові та послані як учні-місіонери на іракську землю, тісно пов’язану з історією спасіння. «Ви є частиною цієї історії», – наголосив він, додаючи на завершення: «Нехай ваше свідчення, дозріле в негараздах і зміцнене кров’ю мучеників, буде світлом, що сяє в Іраку та за його межами, щоб звіщати велич Господа і щоб дух цього народу радів у Бозі, нашому Спасителеві» (пор.Лк 1, 46-47). Зустріч завершилася обміном подарунками, проказуванням молитви «Отче наш» та Апостольським благословенням. З катедрального собору Богородиці Спасіння Папа Франциск від’їхав до нунціатури. www.vatican news.va

DZVONI

21

Преглїбйованя

АЖ ТЕРАЗ СОМ ЗРОЗУМЕЛА

Кед зме ше пред даскельо роками врацали з дому, супруг ме надумал нєсподзивац. Нїч ми нє гуторел, лєм вожел, а я ше нє роздумуюци препущела сиґурносци воженя по драги котра була узка, алє каменїста. Аж сом пред самим цильом похопела же дзе идземе. Мойо давне жаданє було пойсц до Меджуґоря. Паломнїцтво було скорей орґанизоване, алє нє було можлївосци. А мой супруг знал кельо ми то значи. Пошли зме до храму, висповедала сом ше, приступела Св. Причасци у Служби Божей котра була на английски язику, алє ми то нє завадзало, якош сом шицко розумела. Потим зме зоз супругом и дзивчецом рушели на на Брег указаня. Вони двойо, гоч драга була прикра и каменїста, чежка, без проблема ишли напредок. Мнє було барз чежко. Я преживйовала свою калварию. Супруг часто ставал, дзвигал ме – бо сом ше вецей раз зашпотала, притримовал ме, правел ми хладок же бим ше одпочинула, полївал зоз воду. Кед сом рушела на Брег указаня, нє можем анї описац цо сом думала же почувствуєм. Думам же сом обчековала катарзу, даяку обяву... вошка вельке за мнє як християна. Похопела сом же ми Господь дал супруга котри меркує на мнє, дзба о моїх жаданьох, о моїх потребох, стара ше о мнє и наших дзецох. Тото цо сом, у сущносци, и знала. Чи сом наисце знала? Кед сом нєдаво читала писмо папи Франциска о року котри пошвецени святому Осифови, похопела сом у

Моя наймладша шестра Геленка була, най так повем, як мацеров завит Господу. Оцец бул у гарешту, нїби приставал ґу Швабом. Оцец на нїх нє дал, бо його ґазда у Филїпове ґу ньому бул барз добри. Бранєл найбаржей свойого майстра, а то хтошка чул и приявел го. Ту дзе була Месна заєднїца бул гарешт и ридко хто вишол зоз того гарешту. Мац ше барз модлєла же би оца пущели дому. Завитовала ше Богу же приме кажде дзецко котре єй ище да. Кед оцец пришол зоз гарешту, после ше народзелa и моя наймладша шестра Геленка. Вона засновала фамелию и жила по християнски. (записане од Наталиї колесар)

22

DZVONI

подполносци цо ми Мац Божа и Господь сцели повесц у Меджуґорю. Даровали ми супруга котри барз подобни Осифи. Супруг ше стара о нашей фамелиї, та и за нашо найменши потреби. У каждодньовм живоце нам то часто випатра цалком норалне и звичайне - ша на то є ту, прето є оцец. Буц добри оцец и старатель фамелиї нє лєгко, вимага часто вельке одреканє. И часто є нє припознате од самей фамелиї и околїска. Бо то його длужносц. А свидоми зме кельо єст оцох цо зохабя свойо фамелиї и нє даваю им приклад Оцовскей любови котру нам дава Господь. Одходза и забуваю на пошлїдки свойого кроку котри го як оца оддалює од тей фамелиї. Кельо раз зме нє подзековали своїм оцом и супругом на їх стараню, на тим же ше остарали за достоїнствени живот своєй фамелиї, у каждоньових дробнїцох котри так вельо знача. Котри ше старали же би нам нїч нє хибело, же бизме були у сиґрним и чистим, гоч нє вше новим и найкрасшим, алє зоз любови подарованим. Зоз тим роком жадам указац подзековносц и свойому супругови, и свойому оцови и шицким оцом у нашей фамелиї же були Осиф котри ше старали о нас. Жадам подзековац Господу Богу же каждей фамелиї дава у подоби оца и супруга Осифа котри нас виводзи на добру драгу и нагадаує нам Оцовску, Божу любов!

ЗАРЕНКА ВИРИ

О. Живкович

У моєй улїчки жила єдна старша жена, Кренїцкого. Була висока и вше худа, жила зоз сином и його дзецми. Були худобни, бо дзеци було вельо и требало их накармиц. З єдней нагоди у церкви було оглашене же ше збера помоц. Жена нє мала нїяки приходи, нє мала цо дац, алє ше за помоц остарала. Пошла на пияц дзе предала цеснок котри мала у загради. Шицок пенєж од предатого дала за помоц до церкви. Вона далай найвецей – дала кельо могла, алє з щирим шерцом. (записане од Мариї Гайдук)

Пририхтала: О. Живкович

lxtij-berezenq 2021

Мили Ми очка белави (Тадейови-Тимотейови за родзени дзень)

Белаве морйо ладï ноши, под белавим нєбом селᴙн свойо жито коши. Белави поток ґу белавей рики плïва, под белавим нєбосклоном швет ужива. У белавим озеру белава риба жиє, белави квиток у трави свой сон шнïє.

У тим белавидлу нас злате слунечко греє, док ше поспане дзецочко у белавим сну шмеє. Радосни ошмих, белаве ма очко тото малке миле дзецочко.

Любим белаве на нєбе, жеми и у трави, а найволïм, Тимотею, твойо очка белави.

Твоᴙ прабаба С.

februar- marec 2021.

Записи

МуДРИ вИРЕЧЕНя И пРИслОвКИ

Кадзи витор – тамаль и плєва. Добре му як хробаку у хрину. Вельки древа даваю вецей циню як плоду. Кажда хорота ма свой лїк. Цо єшень принєше – жима однєше. У чарней ше жеми биле жито родзи. Кед хижа гори, миши и мачки вєдно бежа. Хто нє плаци роботнїка, чежко му до вика. Дуй витре по полю.

(позберал Д. Биндас; «Руски календар 1931. рок»)

Бачи Дюра з керестура

КОВРУШ

Мой дїдо Петро знал повесц: „Нє знам як то, дакеди було полно старих людзох у церкви, а тераз анї єдного нє видзим!“ Та пришол и я на то. Хториш дзень сом вишол на ковруш, дзе сом од леґиньства ставал, лєдво сом ше виґрабал. Пооглядам ше, а воно – сами хлапчиска коло мнє. Реку, ту уж нє мам кому двоїц! И доисцел сом ше же нє можем анї так бежац як дакеди…

DZVONI

23

Дзвончки

Слово за живот

Марец 2021.

„Укаж ми, Господи, твойо драги, науч ме дзе твойо дражки!” (Пс 25 [24], 4)

Дзекеди нам ше случує же зме Буц як добри Самариян, помог- Папа Франциск нам написал нєодлучни и нє знаме як маме нуц ближнїм и робиц добри дїла барз крансе писмо. У нїм нам найлєпше поступиц. то вше добри вибор. пригадує же зме шицки браца и шестри. Прето можеме любиц єдни других так як нас научел Исус.

Роберт зоз Францускей: Єдного дня зме бавели фодбал и моя екипа водзела. Тото цо трацели, почали нас дриляц та сом спаднул и покалїчел ше.

Почал сом плакац и вимагал най ше досудзи фаул, алє то нє було прилапене. Нагнївал сом ше и надумал же и я дрилїм того цо ме покалїчел.

Виронаучни школяре зоз ш. Авґустину Илюк модлєли Лурдеску дзевятнїцу.

24

DZVONI

Алє, чувствовал сом же у других Исус, та сом ше предумал и пребачел му. Були зме приятелє и после змаганя.

Вироучителька ш. Михаїла своїх школярох упознала зоз духовним значеньом Хресней драги.

lxtij- berezenq 2021

Даровали

ПАТРИЯРХ ПОРФИРИЄ ВИЯВЕЛ СОЧУВСТВИЄ ФАМЕЛИЇ ДЬОРДЯ БАЛАШЕВИЧА

Визначни кантавтор Дьодрє Балашевич умар 19. фебруара у 68. року живота. Вон бул и амбасадор добрей дзеки Зєдинєних нацийох пре промовованє мира, гуманитарни концерти... Ректор Цетиньскей богословиї, Ґойко Перович, за Балашевича написал – «Тот чловек вишпивал єдну з найзворушлївших молитвох ′Лєм най войни нє будзе′ (′Samo da rata ne bude′)». Сербски Патриярх Порфириє виявел сочувствиє фамелиї Балашевич:

- «Модлїм за спашенє души того Дьордя хтори у чежких рокох уношел смисел и радосц до каждодьового живота велїх ґенерацийох. Любов, о котрей нєвистато шпивал, була сам смисел його живота, пошвецени супруги Оливери и його дзецом. И пре тоту любов, и пре тоту радосц, и смисла котри ше нїжно скривал у шицких його стихох, алє и пре особни стретнуца на хторих сом го упознал и явносци нєвидлїви димензиї його особносци, я виражуєм щире сочувствиє фамелиї Дьордя Балашевича.

ДАРОВАЛИ ЗА ЗАКРИЦЕ НА  КАТЕДРАЛИ СВ. О. МИКОЛАЯ У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ

Най Марийов покров занавше будзе над нїма

Славка и Дюра Арва

Вирка и Владислав Надь Весна и Янко Бучко

Хто без гриха най руци камень на тих за хторих дума же су гришни, а я з молитву врацим за тото безгранїчне количество любови, за шицко красне, благе и питоме, як цо и бачка ровнїна нашого Дьолета. «

ДАРОВАЛИ ЗА ВОДИЦУ - ЗА ДОМ «Емаус»

ДАРОВАЛИ ЗА «ДЗВОНИ»

Най Марийов покров занавше будзе над нїма

Най Марийов покров занавше будзе над нїма

Ирина Олеяр – учителька

Владимир Надь (Австрия) священїк з Канади

Мария и Иван Пап

februar- marec 2021.

DZVONI

25

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ

Дня, 6. марца 2021. року наполнєл ше 21 рок як нас зохабел наш мили супруг, оцец, дїдо и прадїдо МИРОНЬ БУДИНСКИ (1930 – 2000) з Руского Керестура

Красни памятки на це навики чуваю твойо наймилши. Спочивай у мире Божим!

НА ЗДОГАДОВАНЄ

«Кед вашо грихи буду

Дня 20 фебруара того року наполнєли ше 28 роки як ше даскельо днї после споведзи и причасци, на швето Лурдескей Мариї у манастире на Капущаним шоре преселєла до вичносци наша мила супруга, мац, баба и прабаба

червени як ґримиз,

вибилїм их як шнїг, а кед буду як пурпур,

вибилїм их як волну.» (Ис 1, 18)

НАТАЛА ВАРҐА народзена СОПКА з Руского Керестура (1929 – 1993)

Памятку на ню чуваю єй наймилши: супруг Любомир и синове Янко, Владислав и Яким; нєвести Ирина, Славица и Мария; унуки Мая, Ясна, Таня, Мая, Амалка, Владимир, Ярослав и праунуки Павле, Єлена, Мижо, Кристина, Елеонора, Валентина, Лана, Елена, Марко, Вукашин и Ника.

Най спочива у мире Божим !

ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ

Дня, 15 фебруара, преселєл ше до вичносци наш супруг, оцец и дїдо

ЮЛИЯН ПАПУҐА (1954-2021) зоз Коцура

У молитвох и шерцох красни памятки на це буду чувац: супруга Мария, син Юлиян, нєвеста Моника и унука Валентина.

Спочивай у мире Божим!

Дня 28. фебруара 2021. року наполнєли ше 21 роки як нас занавше зохабел наш наймилши и єдини син

Роки преходза, а ти у наших боляцих шерцох навики оставаш. Вше ши у наших думкох и молитвох. Нїґда це нє забудземе. Ожалосцени: мац Гелена и оцец Владимир.

Християнски часопис * Виходзи раз мешачно * Видава Грекокатолїцка парохия св. о. Миколая у Руским Керестуре * „Дзвони” часточно финансує Министерство вирох Републики Сербиї * Одвичательни редактор: о. Владислав Варґа * Главни редактор: о. мр Михайло Малацко * За видавателя: о. мр Михайло Малацко * Редакция: о. Юлиян Рац, о. Михайло Режак, о. мр Дарко Рац, ш. Михаила Воротняк СНДМ, Мария Афич, Мария Стрибер, Оленка Живкович, Славомир Папуґа * Часопис унєшени до реґистру средствох явного информованя под числом 2245 з ришеньом Министерства информацийох Републики Сербиї од 1. октобра 1996. року * Компютерски обробок: Славомир Папуґа * Друкує друкарня: „Maxima graf” Петроварадин * Тираж: 800 прикладнїки * Рочна предплата: 1000 дин. Европа: 50 еври, прейґокеански жеми: 60 еври * Адреса: М. Тита 64, 25233 Руски Керeстур, тел. (+381) 025/705-020 * E-mail: redakcija.dzvoni@gmail.com

26

DZVONI

ЙОАКИМ ДЖУДЖАР ЯШО (1960-2000) зоз Руского Керестура

Спочивай у мире Божим! Най це ангели чуваю!

Християнський часопис * Виходить щомісяця * Видає Грекокатолицька парафія св. о. Миколая у Руському Керестурі * „Дзвони” частинно фінансує Mіністерство віри у Республіці Сербії * Відповідальний редактор: о. Владислав Варґа * Головний редактор: о. мр Михайло Малацко * За видавця: о. мр Михайло Малацко * Редакція: о. Юліян Рац, о. Михайло Режак, о. мр Дарко Рац, с. Михаїла Воротняк СНДМ, Марія Афич, Марія Стрібер, Оленка Жівковіч, Славомир Папуґа * Часопис внесений до реєстру за собів громадського інформування під числом 2245 з рішенням Міністерства інформацій Республіки Сербії 1. жовтня 1996 року * Компютерська обробка: Славомир Папуґа * Друкувала друкарня: Maxima graf” Петроварадин * Тираж: 800 примірників * Річна передплата: 1000 дин. Європа 50 євра, заокеанскі державі 60 євра * Адрес: М. Тита 64, 25233 Руський Керестур, тел. (+381) 025/705-020 * E-mail: redakcija.dzvoni@gmail.com

lxtij- berezenq 2021

Шлїдом подїйох

РУСКИ КЕРЕСТУР – У просторийох Каритасу отримани стретнуца „Позитивна минута” на теми Хорота и церпенє у Библиї и Кнїжка о Рути, библийни приклад хлопско-женских одношеньох. Стретнуца пририхтала ш. Михаїла Воротняк. (ш.М.В.)

РУСКИ КЕРЕСТУР – У Центре шестрох Служебнїцох Блажена Йосафата ше отримую стретнуца Молитвове преглїбйованє св. Писма, хтори водзи ш. Авґустина Илюк. На стретнуцох ше учи молитвово преглїбйовац Св. Писмо по методи Лекцио дивино. Вибране же би ше вжало євангелски читаня хтори буду читани на Служби Божей шлїдуюцей нєдзелї. (М.А.)

РУСКИ КЕРЕСТУР - Од 17. фебруара по 18. марец у Центру Блажена Йосафата орґанизована заєднїцка молитва святому Осифови за фамелиї. На нєй участвовали фамелиї, а молитву могло провадзиц и на фейсбук боку Катедрали. Молитву орґанизовали шестри Служебнїци з намиреньом же би ше шицки обєдинєли у молитви и вимодлєли Божи благослов и ласку витирвалосци у кризох. (ш.А.И.)

РУСКИ КЕРЕСТУР - Вельки пост то период духовного преглїбйованя през рижни одреканя и интензивованя духовного живота. Понеже маме Библию на руским язику, то нагода же бизме ю интензивнєйше читали през тот Вельконоцни пост. На профилу Катедрали ше прето обявюю читаня за кажди дзень поста, цо може помогнуц у духовним пририхтованю за Вельку Ноц. (М.С.,Л.П.)

Шлїдом подїйох

РУСКИ КЕРЕСТУР – У Марийовим святилищу Водици, на помоцним будинку заменєна векша часц столариї, цо оможлївели средства з локалней самоуправи. Роботи прето бул видзиц и Водицу нащивел предсидатель Општини Кула Дамян Милянич. Дзекуюци лоньскей донациї зоз Општини, тераз ше могло заменїц ище 6 ПВЦ облаки на будинку. (М.А.)

ДЮРДЬОВ – У грекокатолїцкей церкви Рождества Пресвятей Богородици поставени двацец нови столки з полного резбареного лїпового древа. Столки поставени до двох шорох по пейц, з лївого и правого боку у штреднєй часци церкви. За новопоставени столки 500.000 динари додзелєла Општина Жабель по конкурсу прешлого року. (С.С.)

КУЛА – У парохиї св. Йосафата од початку по конєц фебруара тирвала акция „Помоц ближньомуˮ. Парохиянє приношели поживово продукти и средства за гиґиєну хтори ше вец однєсло фамелийом хторим потребна така помоц. Акцию порушали ш. Михаїла Воротняк зоз паноцами о. Дамяном Кичом ЧСВВ и о. Платоном Салаком ЧСВВ, и дзепоєднима парохиянами. (М.А.,ш.М.В.)

НОВИ ВЕРБАС – Пастор Евангелскей Церкви у Коцуре, Александар Суботин, помага худобним и марґинализованим людзом, а нєдавно орґанизовал акцию за хорих од диябетесу. Нововербаски парох о. Иґор Вовк нашол потребни апарати и однєсол пасторови Суботинови хтори му, як подзекованє, подаровал Библию за младих. (М.Г.К.,о.И.В.)

ШИД – Виронаучни школяре зоз Бикич Долу и їх вироучитель о. Владимир Еделински Миколка нащивели Лєтну владическу резиденцию, дзе их привитал парох о. Михайло Режак. (о.В.Е.)

РУСКИ КЕРЕСТУР – Годзини виронауки за школярох другей класи ше отримую у церкви, а орґанизує их ш. Михаїла Воротняк. (ш.М.В.)