Dzvoni December 2021

DZVONI

ХРИСТИЯНСКИ ЧАСОПИС / ХРИСТИЯНСЬКИЙ ЧАСОПИС РОК / РІК XXVIII · ЧИСЛО 12 (336) · ДЕЦЕМБЕР / ГРУДЕНЬ 2021 · ISSN 0354-5768 · 100 дин.

Hristos Ra`dawtsy Slavite Wgo

У

РІЗДВЯНЕ ПРИВІТАННЯ

свято Різдва Христового перед нами постає радісна і таїнственна подія, що сталася понад дві тисячі років тому на благословенній ізраїльській землі. Народження Ісуса Христа - це прихід Бога, що змінив хід людської історії. Але також це є дійсність, яку Господь бажає принести в життя кожного з нас.

«Не бійтеся, бо звіщаю вам велику радість, що буде радістю всього народу» (Лк 2,10), - ці слова не є двотисячолітнім минулим, - це слова, якими Божий Посланець звертається до нас сьогодні. Не біймося в цьому світі темряви і безнадії! Бо Господь приходить, щоб принести світло і надію в сутінки людського болю і страждання, щоб зігріти наші серця вогнем Божої любові і доброти, щоб заспокоїти духовні прагнення і тугу за істинними цінностями.

Велич Різдва Христового сповита глибоким змістом коляди, яка благовістить: «Бог Предвічний народився, прийшов днесь із небес, щоб спасти люд свій весь, і утішив вся».

Небесний Отець послав свого Єдинородного Сина на землю, між людей, щоб воплотившись ставши людиною, своїм життям, терпінням, смертю і Воскре сінням усунути перегороду, споруджену гріхом між людиною і Богом, та привернути людям гідність синівства Божого.

Різдво Христове – це не лише об’явлення Божої премудрості і народження Божого Сина, це – свято Божої Любові. Своїм народ-

Потребуємо Христа, Який стоїть в центрі історії окремої людини і світу. Завдяки Христові, ми маємо силу дивитися на світ із Його перспективи, ставати вільними, сповненими надії, рішучості та розради. У Христі людина здатна вийти поза свої обмеження і суперечності. Як пише святий Іван Павло ІІ: «Лише завдяки тому, що Божий Син справді став людиною, людина може - в Ньому і через Нього - справді стати Божою дитиною» (Novo millennio ineunte, 23). женням Син Божий виявив нам незбагненну і безмежну любов Творця до всіх людей: «Бог бо так полюбив світ, що Сина свого Єдинородного дав, щоб кожний, хто вірує в Нього, не загинув, а жив життям вічним» (Йо 3, 16-17). Тому Різдво Христове впродовж двох тисяч років щороку приносить нам радість, вселяє надію, та пригадує, що «з нами Бог», всемогутній Бог. Дитятко Боже, яке спочило в яслах на сіні – це Цар всесвіту, від якого все залежить, він початок і кінець усього.

Тепер, коли суспільство переживає глибокий неспокій і стурбованість майбутнім, коли з розпачем шукаємо різні способи порятунку, насправді потребуємо помочі з Висоти, бо «всяке добре давання і всякий звершений дар з висоти є, що сходить від Тебе, Отця світла», як молимось на Святій Літургії.

Через прихід Христа на землю Творець Господь відроджує людство - знімає прокляття, що є наслідком первородного гріха та дарує гідність Божого синівства. З народженням Христа обернулася сторінка історії і людство зачало нову добу свого буття.

Нехай це святкування Різдва Христового буде не лише у зовнішніх обрядах, але у молитві, у побудові нових і щирих відносин з Христом, у прагненні Його пізнати, любити і наслідувати, щоб у Бозі знаходити переконливу відповідь на свої запитання і разом з Ним перетворювати сьогоднішню нашу історію.

Нехай з новою силою залунають слова ангела: «Слава во вишніх Богу, а на землі мир, людям Його вподобання» (Лк 2, 14). Христос Рождається! Славіте Його!

+ Юрій Джуджар Владика

Крачунска винчованка

Н

КРАЧУНСКА ВИНЧОВАНКА

а швето Рождества Христового пред нами постава радосна и таїнствена подїя, котра ше стала понад два тисячи роки пред тим на благословеней израїлскей жеми. Народзенє Исуса Христа – то приход Бога, цо пременєл напрям людскей историї. Алє то тиж и реалносц, яку Господь жада принєсц до живота каждого з нас.

«Нє бойце ше, бо, ниа, нависцуєм вам радосну вистку, котра будзе цалому народу» (Лк 2,10), тоти слова нє двотисячрочна прешлосц, - то слова, з якима Божи Посланєц ше обраца ґу нам нєшка. Нє бойме ше у тим швеце цемноти и безнадїї! Бо Господь приходзи же би принєсц шветло и надїю до змерку людского болю и церпеня, же би зограц нашо шерца з огньом Божей любови и доброти, же би задоволїц духовни намаганя и тугу за правдивима вредносцами.

Велїчественосц Рожества Христового напольнєта з глїбоким змистом коляди, яка глаши: «Бог Предвичний народився, прийшов днесь из небес, щоб спасти люд свой весь, и утїшив вся» - «Бог Предвични ше народзел, пришол нєшка з нєба, же би спашиц цали свой народ, и поцешел шицких».

Нєбесни Отец послал свойого Сина Єдинородного на жем, медзи людзох, же би постал чловек, и зоз своїм животом, з церпеньом, шмерцу и Воскреснуцом склонєл преграду подзвигнуту зоз грихом медзи чловеком и Богом, и возпоставел людзом достоїнство синовства Божого.

becember 2021.

ме на Святей Литурґиї.

Рождество Христово – то нє лєм обявенє Божей премудросци и народзеня Божого Сина, то - швето Божей Любови. Зоз своїм народзеньом Син Божи виявел нам безконєчну и нєпохоплїву любов Створителя до шицких людзох: «Бо Бог так полюбел швет же дал и Сина Єдинородого же би кажди котри вери до Ньго нє препаднул, алє мал живот вични» (Йо 3, 1617).

Прето Рождество Христово през два тисячи роки кажди рок нам приноши радосц, улїва надїю, и припомина же «з нами Бог», всемогутни Бог. Дзецочко Боже, котре спочива у яшльох на шену – то Цар швета, од якого шицко завиши, Вон початок и конєц шицкого.

Тераз кед дружтво преживює глїбоки нємир и застараносц за будучносц, кед з розпуку глєдаме рижни способи ратунку, наисце нам потребна помоц з Висоти, «бо кажде добре даванє и кажди совершени дар од горе цо сходзи од Тебе - Отца шветла», як ше модлї-

Нам треба Христа, котри стої у центру историї каждей людскей особи и цалого швета. Дзекуюци Христови ми маме силу патриц на швет з Його перспективи, буц шлєбодни, полни надїї, одлучносци та потїхи. У Христови чловек спо собни висц споза свойого огранїченя и процивсловносци. Як пише святи Йоан Павло ІІ: «Лєм дзекуюци тому, же Божи Син наисце постал чловек, чловек може – у Нїм и прейґ Нього – наисце постац дзецком Божим» (Novo millennio ineunte, 23).

Прейґ приходу Христа на жем Господь Створитель обнавя людство – знїма преклятство, цо пошлїдок первородного гриха и дарує достоїнство Божого синовства. З народзеньом Христа ше обрацел бок историї и людство почало нову епоху свойого иснованя.

Най преслава Рождества Христового будзе нє лєм у вонкашнїх обрядох, алє у молитви, у успоставяню нових и щирих одношеньох з Христом, у жаданю Його упознац, любиц и нашлїдовац. Же бизме у Богу находзели прешвечлїви одвит на свойо питаня и вєдно з Нїм претворйовали нашу нєшкайшу историю.

Най з нову силу одгукую слова ангела: «Слава на висотох Богу, а на жеми мир людзом, котрих Вон люби» (Лк 2,14).

Христос Раждаєтся! Славите Єго!

+ Георгий Джуджар Владика

DZVONI

3

Интервю

ЕКСКлУзИВНИ ИНтЕРВю з ВИСОКИм гОСцОм мОНС. ҐАлАҐЕРОм (I) З нагоди пошвецаня нового римокатолїцкого владики за сримске владичество Фабияна Свалиния у Сримскей Митровици 21. новембра, до Сербиї пришол и секретар Ватикану за одношеня з державами и секретар Медзинародного оддзелєня за Церкву у Восточней Европи архиєпископ Пол Ричард Ґалаґер. Попри нього, на пошвецаню у С. Митровици були и 23-оме архиепископи и епископи з цалого реґиону, медзи котрима бул и наш владика кир Георгий Джуджар зоз трома нашима священїками, а присутни були и двоме владикове СПЦ зоз домашнїма священїками. Дзень пред тим, у Зренянину, архиєпископ ше стретнул и побешедовал о стану Католїцкей церкви у Сербиї зоз шицкима владиками на териториї Сербиї, дзе тиж присуствовал и владика Георгий Джуджар. Високи госц ше 22. новембра стретнул и зоз предсидательом Републики Сербиї Александром Вучичом, министром вонкашнїх дїлох Николом Селаковичом и премиєрку Ану Брнабич. Вовторок спомнути госц нащивел єден з найстарших манастирох Ковиль, дзе ше стретнул з патриярхом Порфирийом, а тема стретнуца була сотруднїцтво Католїцкей и Православней церкву у Сербиї як и медзивирски диялоґ вообще. Пондзелок, 22. новембра, у нунциятури архиєпископ ше стретнуц з католїцкима медиями – „Звоник” (Суботицке владичество), „Блаґовест” (Београдске надвладичество), „Радио Мария” и „Дзвони”. Штирме представнїки (о. Мирко Штефкофич, о. Владислав Варґа, о. Тибор Селеши и Велимир Мартинович) поставяли рижни питаня високому госцови, на хтори им вон дзечнє одвитовал.

4

DZVONI

БУДЗМЕ ВИТИРВАЛИ У НАВИСЦОВАНЮ ЦАРСТВА БОЖОГО ЗА СПАШЕНЄ ДУШОХ

- Пришли сце пошвециц владику коад′ютра у Сримскей Митровици, давни Сирмиюм, християнску метрополу у хторей числени святителє зоз своїм животом шведочели за Христа. Яки Вашо упечатки з тей подїї?

- Идея же би владическе пошвецанє монс. Фабияна було у рамикох моєй нащиви Сербиї настала у апостолскей нунциятури у Беоґрадзе. Понеже апостолски нунций, монс. Лучияно Сурияни знал кеди плануєм присц до Сербиї, после того як сом прилапел поволанку представителя власци, та предложел же бизме тоти два подїї обєдинєли з єдну нащиву. Вон ше ми опитал чи сом розположени предводзиц владическе пошвецанє монс. Фабияна, цо сом дзечнє прилапел. За тото єст два мотиви. Вше крашнє буц шведок значних подїйох за живот єдней Церкви... Знаме же було велї зраженя у историї тих крайох. Ище вше єст проблеми и нєришени питаня. Було крашнє видзиц телїх владикох на тей святочней подїї. То порученє єдносци и жаданя за комуникацию. Мойо искуство служби котру окончуєм за Святи Пристол то же Церква нїґда нє видвоєна од проблемох дружтвеней заєднїци, чи ше роби о народу або рефиї. Ми часц тей дружтвеней стварносци. Так факт же владикове вєдно преславюю то порученє, приклад и шведоченє за ширшу дружтвену заєднїцу, же мож и треба ше зочиц з проблемами хтори исную, же сотруднїцтво можлїве, же маме помагац и потримовац того младого владику хтори започал анї кус лєгку службу. За ньго важне же би почувствовал єдносц Церкви. Нашлїдство мученїческого шведоченя з тих просторох и заступнїцтво за нас вше важне, а верим же то окреме важне у крайох як цо вашо, дзе церпенє народох нє лєм ствар давней прешлосци, алє и тей нєдавней. Потребне буц повязани з Христовим Целом хторе по цалим швеце часто церпи. Знаме же у нашим чаше прешлїдованє християнох барз интензивне у одредзених крайох швета. И тераз велї священїки, монахи, монахиї и християнє лаики дава геройске шведоченє свойого припаданя Христу. Християнє то заєднїца хтора найбаржей прешлїдована. Прето и за нас важне же зме часц тей заєднїци хтора шведочи за Евангелию, Христа и Церкву.

grudenq 2021

Интервю

- З нагоди Вашей нащиви стретли сце ше и з католїцкима владиками хтори службую у Сербиї. Яки Вашо упечатки з того стретнуца и вообще о нашей месней Церкви?

- Католїцка Церква у Сербиї най так повеме скромного росту. Нє сцем повесц же то мала Церква, бо є нє мала. Як зме тих дньох видзели, то животна Церква. У владикох сом видзел старанє и закладанє, насампредз за їх священїкох и вирних. То барз важне. Нїґдзе владикове нє маю ришеня за шицки проблеми. Док ту средства у каждим поглєдзе огранїчени, заш лєм обачуєм закладанє, добру дзеку и жаданє же би ше апостолат нє огранїчовал лєм на старанє за стадо, алє же би ше евангелизировало и шведочело. Треба вжац до огляду же, як и вшадзи, и ту у Сербиї вельо єст людзох хтори дезориєнтовани, хтори после комунистичних часох нє маю свою виру. Прето Церква, вєдно з нашима православнима братами, ма предлужиц евангелизацию же би ше тей жеми понукла надїя за хтору тримаме же є єдинствена, окремна. Приходзи нам з евангелиї Исуса Христа.

- Католїцка церква у Сербиї меншинска. Хтора би могла буц єй специфична мисия? Дзе видзице єй предносци, а у чим слабосци?

- Буц меншинска Церква подрозумює велї предносци. Буц Церква векшини – тото можеме видзиц у жемох з моцну католїцку традицию – може зоз собу принєсц одредзену резиґнацию и препущованє ситуациї з таку яка є, бо ше, ниа, ствари и так нїґда нє годни пременїц. Процивно тому, меншинска Церква лєгчейше почувствує потребу же потребне роснуц же би исновала и витворела свойо потенцияли. У тим случаю ше нє чувствує потреба за очуваньом вельких установох. Тото нам приноши свойофайтову шлєбоду. Кед ше похопи правилно, верим же статус меншинскей Церкви потребне баржей тримац за предносц, як за нєдостаток. Правда же ту католїки маю моцни историйни коренї, тото и видно, алє нєт тей терхи и потреби чуваня числених структурох и

becember 2021.

установох, алє єст можлївосци за стварянє нових, патриц на стварносц з новима очми при чим ше глєда тото цо на хасен тей Церкви, цо потребне же би апостолске дїлованє було оможлївене и пошвидшане. Ясне же у меншинскей Церкви єст жаданє за вецей кадровски ресурси и пасторални средства, цо мож доживйовац як слабосц. Но, потребна витирвалосц, без огляду чи, наприклад, треба же би ше єден парох старал за 20.000 вирних, а други лєм за 500. И єден, и други маю окончовац свою мисию ношени з виру и Божим милосердийом, з любову ґу тому хто цо им зверени. По моїм думаню, барз важне пестовац любов пастирох ґу вирних, же би ше позитивно видзела стварносц. На стварносц нїґда нє треба патриц неґативно. Нє шмеме ше фокусирац на тото цо нє идзе, алє на тото цо ше удава. Поправдзе, так пробуєме видзиц Боже милосердиє и присутносц Святого Духа. Кед так робиме, шицко будзе можлїве. Нашо же бизме швицели. Людски живот у тим швеце релативно кратки. Можебуц нє увидзиме плоди того цо зме пошали. Важне швициц, глєдац Божу волю, як маме робиц и реаґовац за добро людзох. Кед дахто видзи лєм неґативни бок, же, ниа, людзе нє ходза до церкви, нє идзе тото або гевто, на концу тот останє розчаровани. Но, то нє християнски дух. Християнски дух нє лєм у тим же бизме на шицко патрели позитивно, алє и у тим же бизме були над неґативносцами хтори єст у дружтве и у заєднїци. Добре ше зожиц з людзми, мац реалну слику о їх животох. Вечар, кед зме ше врацали з нунциятури, видзели зме велїх людзох на автобусних и трамвайских станїцох. Вони ше врацали з роботи дому. Хто их там чека? У якей ше находза ситуациї? Цо карми їх фамелийни живот, роботу, їх приятельски одношеня? Верим же длужносц нас пастирох войсц до їх ципелох и так патриц на їх живот и поштредовац им Божу любов. За мнє то окреме важне. Ми маме других любиц, так як их Бог люби.

http://kc.org.rs

DZVONI

5

Актуалне

ОДГУКИ

ПОРУЧЕНЄ ЦЕРКВИ ЯСНЕ И ПОЗНАТЕ – ВАКЦИНА ТО ЧИН ЛЮБОВИ

Пандемия пременєла велї роздумованя, примушела на поступки о котрих ше скорей анї нє роздумовало. Кед роздумуєме о о шицких страцених животох у тей пандемиї, мушиме ше опитац яка наша улога. Велї роздумую же у тей пандемиї загрожена шлєбода чловека як такого, у велїх обласцох.

Кардинал надпомнул же под час пандемиї котра ище вше тирва треба буц одвичательни. У тим смислу, муши исновац нєпреривна витирвалосц, нєпреривна одичательносц у погляду вакцини, алє и виглєдованє лїка за хороту. Праве тот час пред Крачуном поволує нас на стретнуце зоз Господом и отвореносц ґу Божому милосердию.

Новинарох интересовало яке порученє Церкви своїм священїкох.

У катедрали у Верони, 28. новембра, на законченю Фестивала социялней науки Церкви на тему „Шмели у надїї. Креативни зоз шмелосцу” ватикански державни секретар Кардинал Пєтро Паролини у своєй казанї спозорел же у пандемиї нашо животи медзисобно попреплєтани и потримани од звичайних людзох, котри виписали збуваня нашей заєднїцкей историї.

Кардинал цитирал папу Франциска и енциклику “Fratelli tutti” и здогаднул же „пандемия оможлївела же бизме врацели чесноти и ценєли велїх сопутнїкох и сопутнїци котри у страху реaґовали даваюци свойо животи”, як цо лїкаре, медицински роботнїки, апатикаре, роботнїки у супермаркетох, пораяче, особи котри допатраю хорих, превознїки, хлопи и жени котри обезпечую основни услуги и сиґурносц, волонтере, священїки, монахи и монахинї. Похопели зме, гварел Паролини, же ше нїхто нє може сам спашиц.

– Верим же нєшка постої велька потреба же бизме указали же єст надїї, алє то треба зробиц на конкретни способ, нє лєм зоз поволанку на надїю. Вирни ше операю на социялну науку Церкви, алє думам же ше о тим можу интересовац и атеисти и други вирни, бо кед бешедуєме о питаньох як цо то мир, робота, розвой, граждански живот, заєднїцки живот, политика... Верим же то обласци живота котри интересую шицких.

6

DZVONI

– Видзи ше ми же порученє ясне и познате, нє треба го повторйовац. Поволуєм ше на вияву и спонукнуце Святийшого Оца, же ше стварносц и проблем вакцинациї жиє у смислу одвичательносци. Велї ше поволую на шлєбоду, алє шлєбода без одвичательносци празна, вона постава рабство. Одвичательносц спрам себе, бо видзиме же и антиваксере потрафени зоз хороту, а скорей шицкого одвичательносц спрам других, цо и папа виповед зоз виразом котри ше ми особнє барз пачи и на концу конца потвердзує свой смисел: чин любови! Надвладика коадютор з Риєки и апостолски управитель Дубровацкого владичества монс. Мате Узнич госцовал у емисиї „Отворено” дзе коментаровал подзелєносц гражданох коло мирох под час пандемиї.

– Повем лєм єдну ствар котра мнє була спонукнуце же бим ше вакциновал, як и же би сом ше старал коло епидемиолоґийних мирох, а же бим принєс одредзени ришеня вязани за мири котри значни за справованє у церкви. Я би, як католїцки священїк, дзечнєйше, кед же то потребне, умар прето же сом ше вакциновал як же бим, прето же сом ше нє вакциновал, було кому спричинєл хороту и шмерц. То християнске становиско, то становиско на котре нас поволує Исус Христос, бо и вон дзечнєйше пребера на себе зло як цо зле роби, гварел. На концу Узнич визначел:

– Дзечнєйше на себе превжал церпенє и шмерц, як цо поступа так же други буду умерац або же би им начкодзел. Исус шицку нашу биду пребера на себе. Ниа, у тим контексту папова поволанка на вакцинованє як чин любови. Жаль ми же ше вирски чувства людзох злохасную, же людзе очиглядно ирационални и же ше вира хаснує у шицким тим як порушовач за цошка цо нє лєм же нє ма вязи зоз виру, алє ше правдивей вири, християнскей вири – процивслови. Пририхтала О. Живкович

grudenq 2021

Актуалне

АКтУАлНОСцИ У ВСЕлЕНСКЕЙ цЕРКВИ

тОгО РОКУ У БРАзИлУ дзЕВЕц СВящЕНїКИ ОКОНЧЕлИ САмОзАБОЙСтВО

Найменєй дзевецме священїки у Бразилу того року окончели самозабойство прецо до центру уваги пришла тема о менталним здравю священства у тей жеми. Медзи ключнима факторами котри можу привесц до самозабойства то депресия спричинєна зоз роботу и синдром згорйованя. Попри того, священїки виложени велькому роботному обтерхованю у окруженю, цо часто спричинює осаменосц. Ище єдна причина котра би могла буц повязана зоз числом самозабойствох то моцни одвит Церкви на случаї подозривосци до зробених сексуалних напаствованьох и знємирйованьох. У страху од скандалу даєдни священїки, чи були виновати чи нє, маю почежкосци зоз ношеньом з новима церковнима протоколами. Остатнї случай бул 7. новембра кед 43 - рочни священїк Хозе Алвес де Карвальо найдзени мертви у парохиялним доме у варошу Бом Єсус. Де Карвальо нєдавно обвинєни за напаствованє 14 - рочного дзивчеца прецо вон страцел священїчески овласценя ad cautelam (зоз предострожносци) и то дзень пред тим як на себе дзвигнул руку. У розгварки за Крукс (Crux) священїк и психолоґ Лицио Вале гварел же випатра як кед би дзепоєдни священїки церпели цошка подобне "параної кари" и то од кеди Церква вжала риґорозне становиско спрам караня напаснїкох. "Думам же Церква преходзи през процес прилагодзованя. Зоз култури нєкараня напаснїкох поцагує ше ґу тоталному риґоризму. То важни процес, беруци до огляду же потупеня муша буц покарани. А лєм священїки котрих ше нєсправедлїво обвинї, муша достац надополнєнє – уключуюци и явну репарацию" гварел Вале. Вон виражел думанє же Церква пошвидко посцигнє ровновагу, алє по теди ма задаток "препознац прихильносци напаствованю початком перших рокох формациї. Понеже маме менєй священїкох, таки ше проблеми часто занєдзбую, алє скорей або после шицко то виплїва на поверхносц", додал вон.

becember 2021.

Вон тиж гвари же млади священїки под окремним прициском, понеже су у окружено зоз културу еґоцентризму и намаганьом за успихом. „Богословиї и бразилски владичества муша ознова роздумац о священїцкей формациї и наглашовац братство, а нє змаганє". Прето спозорює же велї священїки котри фокусовани на свойо каждодньово обовязки забуваю водзиц бриґу о своєй духовносци, тїлесним и психичним здравю и живоце у заєднїци. „Симптоми синдрома згорйованя и депресиї пре обтерхованосц зоз роботу уключую и тирваци жаль и вистатосц, одкладанє обовязкох, одсуство сна и почежкосци у роботи. Лєгко можеме препознац таки проблеми при велїх священїкох", додал вон. На случаї самозабойства у Бразилу огляднул ше и секретар Бразилскей владическей конференциї, помоцни владика Рио де Жанеира Джоель Портела Амадо же би Церква мала пременїц способ на котри ше доживює священїка. „Кед слика священїка як Супермена була од помоци у прешлосци, тераз є вецей нє. Священїки би мали розвиц мистику крегкосци", гварел вон. Владика Амадо додал же самозабойства священїкох часц векшей кризи у бразилским дружтве „у котрим ше стретаме зоз вельким количеством фрустрациї и з общим нєдостатком ориєнтациї и витворйованя". „Священїки муша научиц як жиц и дзелїц зоз своїма заєднїцами. Велї думаю же священство подрозумює осаменосц, алє то подполно погришне", гварел вон. www.bitno.net о. Владимир Еделински Миколка

DZVONI

7

На здогадованє

ЗДОГАДОВАНЄ НА О. МИХАЙЛА МАЛАЦКА

ЄВАНгЕлСКИ ШЕяЧ мЕдзИ млАдИмА Покойного о. Михайла Малацка познала сом вецей як 40 роки, вецей або менєй интензивно и блїзко, углавним рушаюци ше у кругох коло нашей Церкви. И док сом роздумовала цо бим поведла о нїм, похопела сом же вон (вєдно з ище даєднима особами) заслужни за найважнєйше у моїм духовним живоце, а то же сом у младих рокох могла дожиц живого Бога, спознац же Вон любов и мой милосердни Оцец. То ше случело дзешка штредком 70. рокох прешлого вику у Руским Керестуре кед тедишнї о. Славомир Микловш порушал Духовни вежби за дзивчата. Отримовали ше у старим манастире шестрох Служебнїцох, и позберали нас дзивчата од петнац роки надалєй нє лєм з Керестура алє и Коцура, Дюрдьова, Вербасу, Нового Саду... Паноцови Славомирови помагали и двоме богослове, а медзи нїма и о. Михайло Малацко. Тоти Духовни вежби пришли у правей хвильки за духовни пубертет нас дзивчатох и нє допущели же би ше у нас вира пошата у родительским доме, пестована у церкви и на виронауки загашела у прициску атеистичного дружтвеного вихованя, або остала лєм почитованє традициї. Вец богослове Малацко и Владислав Варґа през лєто орґанизовали стаємну виронауку за младих дзе приходзели и дзивчата и хлапци, и дзе зме тиж од нїх могли достац одвити на велї питаня. Поготов ше ту Малацко указал зоз вельким знаньом и мал вельо сцерпеня и шмелосци. Двоме богослове нас младих потим одведли и на духовни стретнуца за младих хтори орґанизовал Рух фоколарох до Горватскей дзе зме могли видзиц масу младих людзох котри студенти, школяре, нєзаостати, и шпиваю сучасни шпиванки о Исусови и о Богу котри любов. Же ше и я нашла у тей ґрупи и остала през цали свой живот, можем подзековац Богу а поштредно и о. Малацкови и Варґови же нам оможлївели дожиц Бога як доброго и милосердного Оца, и Исуса котри и нєшка живи у своєй Церкви. Прето и з тей чежкей и жалосней нагоди безконєчно дзекуєм о. Малацкови же бул инструмент у Божих рукох и за мнє, и за велїх младих моїх парнякох, алє и числени ґенерациї младших котрим зоз своїм даром учителя, знал приблїжиц вельки правди о Богу

8

DZVONI

о. Славомир Микловш, богослове Михайло Малацко и Владислав Рац, шестри Служебнїци и дзивчата з наших парохийох на Духовних вежбох.

згуснуто и єдноставно же их кажде могол похопиц. И же ше их источашнє и сам намагал шведочиц у своїм живоце як богослов, познєйше як священїк, супруг и оцец своєй численей фамелиї, зоз своїма численима талентами, а медзи нїма и як шпивач зоз своїм добераним басом та вельку и витирвалу любову поготов ґу хорскей, єднак духовней, чи народней шпиванки... О. Малацко бул ту вше кед требало даяку пораду у духовних и животних бурйох за каждого хто ше ґу ньому озвал за помоц. Кед бизме анализовали, голєм у Керестурскей парохиї, у нєшкайшим чаше, кед ше чувствую пошлїдки пейдзешатрочного атеистичного дружтвеного вихованя, од церкви ше оддалєли велї млади ґенерациї. А велька векшина тих котри и нєшка вирни та и нє лєм традицийно, алє су активни и практични парохиянє одн. християнє, то праве тоти цо у младих рокох прешли през Духовни вежби за дзивчата, чи познєйше за хлапцох, а нєшка то Водицов камп, хтори участвовали на рижних стретнуцох и подобне. Нашенка хтори ище як богослов пошал и о. Малацко уж давно даваю видлїви плоди у живоце парохийох дзе службовал. И я особнє, дзекуєм му!!! Най му Господь будзе милосердни за його провини, и подарує му живот вични и Царство нєбесне!!! Вичная му памят! Мария Афич

grudenq 2021

Водица

ВЕЛЬКИ НОВОСЦИ ЗОЗ НАШЕЙ ВОДИЦИ

ЕмАУС – мЕСтО СтРЕтАНя И ОБЄКт ВИРСКОгО тУРИзмУ

После схадзки у Новим Садзе зоз преосвященим владиком кир Георгийом Джуджаром, архитекта Даниєла Балабан Мицич зоз єй сотруднїком и координаторку Аниту Ґовля на проєкту под назву Анализа, валоризация, виробок студиї и проєктно - технїчней документациї зоз цильом розвою и унапредзованя културного нашлїдства грекокатолїцкей Епархиї св. Миколая — Руски Керестур, отримали схадзку у Руским Керестуре 30. новембра з домашнїм парохом о. В. Варґом и представнїками Церковного одбору - предсидательом Михалом Рамачом и Янком Нярадийом як и Жельком Ковачом, котри провадзи проєкт будованя на локалним уровню. Архитекта панї Даниєла на схадзки представела цале идейне ришенє Проєкту „Емаус“ котре уж придате до процедури за додзельованє локацийного допущеня и чека ше позитивни одвит же би ше могло придац Проєкт за доставанє будовательного допущеня. После того ище будзе требац поробиц Проєкт за виводзенє же би ше достало допущенє за початок будованя. После того дошлєбодзеня пошвидко треба почац будовац обєкт „Емаус“ же би достати дошлєбодзеня були важаци. Пре хвильково нєдостаточну моц струї у Водици, у самим Проєкту ище треба обезпечиц моцнєйшу струю же би могла отримовац у функциї вельки обєкт. То значи, вироятнє и нову трафостанїцу котра вимага, спрам позбераних информацийох и словох архитекти Даниєли, додатно од 30.000 по 50.000 евра. Тоти средства треба обезпечиц з власних донацийох або питац помоц на локалним або општинским уровню. Тиж так и драга котра водзи до Водици мушела би буц по транспортних стандардох, а сам мосцик зоз драги до уходу до Водици тиж треба звекшац и змоцнїц по транспортних стандардох, же би могли прияц и векши и чежши превозки. У нукашньосци самого обєкту планована сала за коло 150 особи зоз кухню, простором за менши схадзки и роботнї, технїчнима просториями и вельку терасу зоз закрицом. Предвидзене и єдно з ришеньох за зогриванє - цеплотна пумпа зоз патосовим зогриваньом, а у горнїх просторийох радиятори. У горнїх просторийох годни буц змесцени 36 особи зоз трома апартманами. Предвидзене и ушоренє вонкашнього простору коло обєкту з можлїву фонтану, дражку од церкви по сам обєкт и можлївима поверхносцами за спортски и други

becember 2021.

друженя. Тото цо у тим шицким цикаве и духовно збогацуюце то Провидиниє Боже (або Марийово) котре, дзекуюци доброму Проєкту и обгрунтованю истого, оможлївело достац средства од Министерства култури Републики Сербиї хторе видвоєло 2.500.000 динари. Пририхтованя за тот проєкт тирвали вецей роки пред тим — документация, рижни допущеня, преушорйованя наменки жеми, репарцелация... После вецей рокох пришол час кед будованє конєчно будзе закончене и будзе оможлївене будовац Емаус. З оглядом же пред нами велька робота под Покровительством Мариї Водицовей, попри скорейшого Марийового Провидиния котра нашла єдну вельку нашу донаторку котра дала за початни роботи, будзе нам требац ище вельо добрих людзох - донаторох же би цали обєкт бул поробени до конца. Прето апелуєме ище раз на шицких котрим Водица дацо значи, у жеми и иножемстве, же би спатрели свойо можлївосци и помогли же бизме ше цо скорей могли стретац у тим красним просторе и духовно ше збогацовац нє лєм у лєтним периодзе, алє и у жимским. о. Владислав Варґа и Анита Ґовля

DZVONI

9

Рочнїци

40 -РОЧНЇЦА СВЯЩЕНСТВА О.МИХАЙЛА СИМУНОВИЧА З КРИЖЕВЦОХ

БОГ ШИЦКО ВИВЕДЗЕ НА ДОБРЕ

У Крижевцох 17. октобра на Архиєрейскей Служби Божей преславени вецей священїчески ювилеї – 50 роки священства о. Йоакима Симуновича, 40 роки священства його брата, о. Михайла Симуновича, а о. Владимир Симунович, син о. Михайла, преславел 10 роки священства. Ювилант о. Михайо Симунович за наш часопис ше здогаднє своєй 40 – рочней священїческей драги.

- Ви рушели до Малей семинариї на початку осмей класи. Цо вас теди порушало пойсц до швета? Як було у тих младих рокох зохабиц родичох, салаш, валал?

- Питаце ше ми як сом достал поволанє за священїка. Я у франти споминам єдну подїю з дзецинства. Було то дзешка у трецей або штвартей класи основней школи кед зме на Квитну нєдзелю у церкви були таки „добри” же зме з багнїтками били єдни других. Тедишнї парох Йоаким Сеґеди вишол з олтара и нас штирох за уха уведол до святилища. Теди сом озда и достал поволанє, вєдно з моїм пайташом, терашнїм парохом керестурским о. Владиславом Варґом. Зоз нїм сом вєдно роснул на салашу, ходзел до основней школи, до ґимназиї у Малей семинариї у Риме, на богословию у Заґребе, а як керестурски капеланє вєдно зме служели штири роки. Дзекуєм Богови за тоти красни часи.

- Як сце ше знашли у новим штредку – требало научиц українски язик, закончиц класичну ґимназию... Кельо вас там було з Югославиї, з Керестура, Коцура?

- Початок нє бул лєгки: зохабели зме родичох, валал, салаш, приятельох... По перши раз зме ше таки нєдозрети нашли у вельким и нєпознатим швеце. Нїч нє було лєгко. Алє, мали зме єдни других, потримовали ше, цешели єден другого. Спочатку нас з Югославиї було 12 хлапцох, познєйше коло 30, а и вецей.

10

DZVONI

После матури требало одлучиц кадзи далєй. Було нас дзешецме матуранти з Югославиї – дахто пошол до войски, дахто ше уписал на даяки други шветовни факултет, а я ришел предлужиц школованє у Заґребе на Богословским факултету. Так започало мойо священїческе формованє.

- Чи сце уж теди постали свидоми же Вас Исус вола на таку одвичательну драгу - постац Його шведок, священїк? Вашо пошвецанє було досц нєобичне понеже Вас за диякона пошвецел єден, а за священїка други владика. Як сце то дожили?

- Скорей пошвецаня сом же оженєл зоз Геленку Кишову з Руского Керестура зоз хтору маме шесцеро дзеци. За диякона ме пошвецел крижевски владика Гавриїл Букатко, а за священїка ме рукоположел скопскопризренски владика Йоаким Гербут. Дзень пред моїм пошвецаньом владика Букатко мал вилїв креви до мозґу и одвезли зме го до шпиталю. Було у питаню хто ме рукоположи, понеже помоцни владика Йоаким Сеґеди бул нєдоступни. Но, у остатнєй хвильки ше зявел владика Гербут. Були то чежки и стресни хвильки пред пошвецаньом, алє Бог шицко виведол на добре.

- Перше сце службовали у Керестуре. Кельо вам то помогло у дальшей самостойней священїческей служби? Як сце ше знашли у Петровцох, чи там були даяки почежкосци у парохиї?

- Кед сом бул керестурски капелан, парох бул о. Михайло Макай, хтори ме як добри оцец и вредни священїк упутйовал у моїх перших крочайох. Зо мну бул капелан и о. Владислав Варґа, хтори за священїка пошвецени даскельо мешаци скорей як я. То були красни часи, алє и полни нових виволаньох. Були зме добра екипа и було барз вельо роботи зоз школярами, младима, старшима, у администрациї, богослуженя, стретнуца... Алє шицко на славу Божу, та ше робело з радосцу и пожертвовносцу. Будовало ше и нову капеланию, та и коло того було досц роботи. У тим новим будинку сом нє бивал анї єден цали рок, бо сом бул меновани за петровского пароха. У Петровцох було виволаня понеже парохия скоро цали рок була без паноца пре одредзени причини. Требало знова ожиц парохию, звикнуц ше на людзох, а и людзох на себе, похопиц сримски менталитет, ришовац почежкосци. З помоцу Божу людзе ме прилапели и крашнє зме ше знашли. Под час мойого службованя обновена парохиялна хижа, фасада на церкви, виронаучна сала и друге.

grudenq 2021

Рочнїци - Залапела Вас война, мушели сце з фамелию напущиц парохию, бо штреляли на церкву. Як сце то преживйовали? Кед сом уж думал же найвекши роботи закончени, сцел сом подумац як и тоти нєрозумни зоз Исусовей приповедки у Святим Писме - „душо, нє май вецей бриґи, уживай и одпочивай, бо маш мира за вельо роки.” Шицко тото нєстало зоз войну: церква и хижа бомбрадовани и покраднути, виронаучна сала тиж, а ми зоз мещками у рукох ратовали свойо животи. То були барз чежки часи, а война нїкому нє принєсла нїч доброго. Як фамелия зме пре войну були длуго роздзелєни док зме ше, после 9 мешацох, конєчно нє стретли у Крижевцох дзе и тераз жиєме. Нє могли зме ше видзиц анї з наймилшима у Керестуре – зоз родичами, братами и шестрами, родзину. До Керестура сом после войни пришол аж после 7 рокох. Понеже сом остал без парохиї и материялних средствох, намиренє було пойсц даґдзе дзе бим могол жиц и робиц як священїк. Достал сом шицки документи за Канаду. Алє, Божа воля була иншака. Мнє и мойого брата Якима, миклошевского пароха хтори и сам преживйовал исте цо и я, алє и других паноцох, прилапели мойо приятелє священїки з Руху фоколарох у Словениї. Понеже место за биванє було у Крижевцох, пошол сом там и спочатку сом бивал сам, а вец пришла и моя фамелия котра цали час була у Керестуре. Крижевци за нас були вельки нови початок. Почал сом обиходзиц наших вигнатих парохиянох зоз Петровцох, Миклошевцох, Вуковару, Берку... Вони були розошати од Метковичох по Винковци. Ишол сом до Ґрадачцу при Биоґраду на морю, на острово Раб, до Делницох, Лудбреґу, Подравских Сесветох, Ґрубишиного Полю, Долнього Михольцу и индзей дзе требало нє лєм нащивиц, алє и кресциц, винчац, ховац и потримовац людзох у їх трапезох и нєизвесносци. Раз мешачно сом ишол и до Заґребу служиц Службу Божу у церкви св. Кирила и Методия при нашей Семинариї. Понеже требало з чогошик и жиц, запошлєл сом ше до школи як вироучитель. Робел сом у основих школох, у ґимназиї и штреднєй школи, дзе сом викладал и етику и латински язик. Кед ше похорел крижевски парох о. Звонко Бесерминї, я бул меновани на його место дзе и тераз службуєм. Окрем того, раз мешачно уж 15 роки ходзим и до Риєки служиц нашим вирним.

- И Ваш син Владко закончел богословию, оженєл ше и пошол аж до Канади. Чи наисце нє було за ньго места коло вас? Радосни сом же и мой син Владко пошол по моїх крочайох. По законченей ґимназиї у Крижевцох, пошол до Семинариї на студиї до Риму, а по законченю ше пошвецел. Драга го, по Божим плану, одведла там дзе и я у войни сцел пойсц, до далєкей Канади. Вон ше отамаль врацел после 9 рокох службованя. Чежко нам було же пошол, як и йому, алє зме през живот научели прилапйовац Божу волю и знали зме же за тото єст причини и же то Бог попровадзи.

becember 2021.

Так и було. Нови крижевски владика Милан Стипич врацел епархиялну курию зоз Заґребу до Крижевцох, дзе и сам тераз бива. У Крижевцох настал нови духовни и литурґийни живот, алє и нови потреби пре хтори владика поволал Владка же би ше врацел з Канади и служел у своєй епархиї. Тераз є ту з нами у Крижевцох, дзе окончує службу канцелара у владическей куриї. Мило ми же ше врацел зоз свою фамелию и же су при нас, окреме унучата хтори зме за тоти 9 роки видзели лєм два раз. Други дзеци попристановяни и маю свойо фамелиї, окрем наймладшей дзивки хтора ище студира. Тераз ше частейше стретаме и видзиме.

- После велїх рокох, постали сце катедрални парох у Крижевцох. Далєко сце од своїх у Керестуре - чи вас цага до Керестура? У Крижевцох сом уж велї роки и ту ми дом. Уж длугши час службуєм як катедрални парох у Крижевцох, алє сом з новим владиком меновани и за духовнїка у нашей Семинариї у Заґребе, дзе хвильково на студийох и формациї шейсцме богослове. Розуми ше же ми хиби мой родни валал, браца, шестри, родзина. Док родичи ище жили, намагал сом ше цо частейше приходзиц. Тераз, нажаль, пре пандемию вше чежше, алє ше наздавам же и у Керестуре вєдно зоз цалу фамелию, ми троме Симуновичово преславиме рочнїци наших пошвецаньох котри зме уж означели у Крижевцох 17. октобра. Мой брат Яким преславел 50 роки священства, я 40, а Владко 10. Було барз святочне и красне, присуствовал и владика Милан, грекокатолїцки и римокатолїцки священїки, городоначальнїк и жупан, як и нашо фамелиї и приятелє. Подзековни зме Господу Богу за шицко цо нам у живоце подаровал.

- Винчуєме Вам рочнїци священства – Вам 40, синови 10, а братови 50, а з Вами и цалей Симуновичовей фамелиї на Многая и Благая Лїта!

- Най вас чува Пресвята Богородица, шицки святи и нашо нєбесни защитнїки! Р.Д.

DZVONI

11

Рочнїци

НОВИ ПОЧАТОК

40 - РОЧНЇЦА СВЯЩЕНСТВА О. ВЛАДИСЛАВА ВАРҐУ З РУСКОГО КЕРЕСТУРА

Того року, кед ше наполнєли 40 роки як о. Владислав Варґа пошвецени за священїка, вон меновани за катедралного пароха у Руским Керестуре и Суботици, после нєсподзиваней шмерци о. Михайла Малацка. През тоти 40 роки о. Варґа пременєл вельо парохиї у хторих позберал людзох и ожил духовни живот.

- За Вами 40 роки роботи. То нє лєгко, а треба на даяки способ почац од початку. Кельо за тото потребне енерґиї?

- То нови початок. После 35 рокох ше врацам до родного места котре уж цалком пременєне. Я вецей нє мам тоти сили хтори сом теди мал. Прето сом гварел и владикови же би ми дал благослов же бим виполнєл мисию хтору ми Бог прейґ владики доручел – так як можем. Нажаль, до того пришло пре наглу шмерц о. Малацка зоз хторим зме телї роки робели вєдно, роздумовали, мали зме подобни идеї. Хиби ми його потримовка бо зме були як Мойсей и Арон – єден наступал дакус гласнєйше, други го потримовал. Ми вєдно функционовали у шицких проєктох. Тераз сом остал без тей велькей потримовки. Алє, Бог дава други особи, потримовку и благослов же бизме тото цо зме достали од Господа Бога и сполнєли як найкрасше можеме. Можем повесц же кед сом у Керестуре служел першираз сам за олтаром Службу Божу, а нєдавно и Саночне, мал сом вельку трему. Алє, помали, враца ше тота нова нєпохоплїва сила, озда то ласка Божа, же бизме ище дакус витримали док нє приду нови особи хтори предлужа далєй

12

DZVONI

тото цо розпочате на славу Божу и чесц нашей Водицовей Мариї. Барз важни континуитет хтори о. Малацко започал. Його велька идея то Емаус, то його завит, а Мария зоз своїм провидинийом указала же є з нами. Вона нас будзе и надалєй провадзиц и давац сили.

- Кельо сце парохиї пременєли за тоти 40 роки?

- У Керестуре сом бул 5 роки як капелан коло пароха Михайла Макая. Теди сом найвецей научел бо вон знал шицки обряди и шпиви. Знал крашнє шпивац Преждеосвящени Служби Божо, утриню, Всеночне, викладанє Святих тайнох на перши пияток... После того сом прешол до Коцура дзе сом бул 20 роки перше як помоцнїк, а потим парох. Кед ше основал Еґзархат, владика гварел же би добре було и у Беоґрадзе обновиц парохию, бо и там єст наших людзох. Спочатку було штири особи, алє помали зме дошли и до красного числа людзох. На векших подїйох, як цо Кирбай, пришли и визначни особи. Так 2006. року, бул и министер вирох Републики Сербиї др Милан Радулович и гварел моцни слова – „Ви грекокатолїки историйна Церква, нє маце ше за цо ганьбиц – гоч то нє єдини способ, ви ришели подзелєносц медзи Церквами, а други най то ришую ”. То були моцни слова, а можебуц и перши виповедзени на таки ясни и нєдвосмислови способ. На таки святочни подїї приходзел и надвладика Хочевар, нунций, амбасадор України як представителє и православней, евангелицкей, протестанскей Церкви... Були зме правдива церква Кирила и Методия хтора зєдинює и повязує людзох, як цо то було и у часох тих святих братох кед ище цала Христова Церква була єдна, нєподзелєна. Познєйше сом у Новим Садзе помагал хорому парохови о. Романови Мизови и намагал ше надалєй розвиц роботу Каритасу. Пре шмерц паноца о. Ярослава Вовка у Вербаше, кед ше його син Зиновий врацел на його место до Вербасу, пошол сом до

grudenq 2021

Рочнїци Сримскей Митровици. Нє знал сом цо ме там чека, нє познал сом людзох. Помали зме позберали зоз помоцнїками коло 300 обисца у Митровици и околних дзешец местох. З тима людзми ше єдноставно зблїжиш, постаню ци блїски... Кед сом ше одпитовал, видзел сом же людзе були барз зворушени – єден тварди официр у пензиї кед ми давал дарунок – сцисло го у гарлє, як и вецей других. И мнє було чежко кед сом ше одпитовал, алє сом гварел же то лєм пририхтованє за тот дзень кед раз зохабиме и блїзких людзох, и заєднїци, и стретнєме ше зоз своїм Створительом. Керестур пришол так нєсподзивано и барз ми жаль же ше стало на таки спoсоб. Нє було лєгко анї владикови найсц найкрасше ришенє, алє анї мнє, бо сом ше ище менєй такому дачому сподзивал. У тих рокох сом думал же будзем на даякей меншей парохиї. Гварел сом владикови най ше модлї за мнє и най ми да свой благослов же бим сполнєл тото цо задумал за мнє.

- З владиковим декретом сце поставени за пароха у Руским Керестуре и Суботици, а розришени сце тей длужносци за Сримску Митровицу и Беоґрад. Чи то значи же и охабяце тих вирних, чи ше тоти вязи предлужую и далєй?

- Вшелїяк же ше з тима людзми будземе стретац на Кирбайох и на вельки швета понеже розлика у календарох. Гоч сом у Митровици нє парох, ище вше ме волаю вирни кед ше дацо случи, кед треба дакого поховац. Нажаль, за крадки час було аж три хованя. Людзе сцу же би попри нового, пришол и тот стари парох хтори позна людзох, їх звичаї и проблеми. Гварел сом им же вше кед ме поволаю придзем, ясно, у догварки зоз новим парохом, алє нє знам кельо за тото будзе сили, бо тоти два парохиї, и Беоґрад и Митровица досц далєко. На щесце, повязани зме прейґ дружтвених мрежох – маме свойо вибер ґрупи прейґ хторих комуникуєме, радзиме ше...Алє то уж препущуєм новому парохови о. Иґорови Вовкови, котри ище полни енерґиї.

becember 2021.

о.Варґа зоз фамелию

- Яки Вашо плани? Познате же у Руским Керестуре то вельки проєкт Емаус. Хтори буду Вашо перши крочаї у Руским Керестуре и Суботици?

- Кажди паноцец хтори приходзи як нови парох (так нас учели ище у пасторалней теолоґиї) нє треба же би нїч нагло менял. Треба спатриц цо пред тим поробене и предлужиц далєй. Паноцец Малацко на тих двох парохийох започал вельки ствари. Єдна з нїх то проєкт Емаус. Тот проєкт Бог благословел, и жаль ми же о. Малацко нє дожил реализацию того проєкта. Думам же би тот будинок на єдним месце мал буц йому пошвецени. У Керестуре зме мали схадзки з представителями општини и месней заєднїци хтори обецали же буду на помоци у реализованю проєкта Емаус. Валал зложни, людзе дзечнє помагаю – нєдавно єдней фамелиї згорела хижа и у церкви за нїх назберане коло 1000 евра. И у Суботици сом стретнул рижнородну, алє моцну заєднїцу котра шведочи нашу окремну присутносц. Знаме же нашо людзе розошати по городзе, алє тота заєднїца ше трима. Досц кед лєм даскельо людзе позберани у Його мено - вони вец як маґнет прицагню и других. В. Римар, М. Стрибер

DZVONI

13

Рочнїци

40 РОЧНїцА СВящЕНСтВА О. дР яКОВА КУлИЧА

Того року аж троме нашо паноцове наполнєли 40 роки як су пошвецени за священїкох и послани кажди на свой бок - дзе було найпотребнєйше. Шицких трох, голєм за диякона, пошвецел вельки наш владика, архиепископ др Гавриїл Букатко. Остатнього, о. Михайла Симуновича владика Букатко пошвецел 11.октобра лєм за диякона, бо 17. октобра после Служби Божей мал чежки вилїв креви до мозґу. Понеже уж шицко було порихтане, о. Симуновича пошвецел владика др Йоаким Гербут зоз Македониї. Перши медзи нїма у фебруаре бул пошвецени о. Владислав Варґа, а други такой, истого року 23. авґуста о. Яков Кулич. Др Яков Кулич ше народзел у Коцуре 19. авґуста 1953. року. Вон син Якова и Павлини нар. Варґа. Основну школу закончел у Коцуре. После того, 1968. року одходзи до Риму, дзе закончує ґимназию у Ук-

раїнскей папскей малей семинариї св. Йосафата на Виа Бочеа 480. Свойо филозофски и теолоґийни студиї закончує як богослов у Велькей семинариї св. Йосафата у Риме на Дяниколо. За священїка го, нєоженєтого, у Коцуре пошвецел архиепископ др Гавриїл Букатко 23. авґуста 1981.року. После того о. Яков вошол до заєднїци монахох Исусовцох у Риме, а вец предлужел студирац Литурґику и здобул титулу доктора литурґики. Цали свой священїчески вик препровадзел як професор на Восточним институту у Риме, а преподавал и у Ужгородзе и на других местох дзе го поволали. Як професор, свойо науково роботи обявйовал у рижних часописох, найчастейше у „Orientalia christiana periodica“ хтори видава Восточни институт. Як пензионер, пред даскельо роками о. Яков ше врацел до родного Коцура дзе бул духовни помоцнїк, а того року превжал старанє за нововербаску парохию св. Владимира.

о. Роман Миз - Священїки дакедишнього осєцкого Викарията

14

DZVONI

grudenq 2021

ТЕОЛОҐИЯ ЗА КАЖДОГО

B O G O S L O V S K A D U M KA

2 6 0 – 2 0 2 1 П р и л о г х р и с т и я н с к о м у ч а с о п и с у „ Д З ВО Н И ” Уш о р ю є р ед а к ц и я „ Д З ВО Н ОХ ” У першей часци Богословскей думки будземе обявйовац богословски тексти котри вязани за дворочну Синодалну драгу цалей Католїцкей (Грекокатолїцкей) Церкви котру папа Франциск препоручел и отворел на найвисшим уровню у Риме, у Базилики св. Петра. Владичества по цалим швеце ше уключели до тей Синодалней драги, кажди спрам своїх можлївосцох, зависно од шветовей и особней ситуациї у котрей ше находзи поєдинєчне владичество .

ЗА СИНОДАЛНУ ЦЕРКВУ Заєднїцтво, участвованє и посланє

Нашо грекокатолїки у Македониї: владика Киро Стоянов 17. октобра святочно отворел Синоду у грекокатолїцкей Катедрали Успения Богородици у Струмици.

1. Церква Божа ше зволує на Синоду. Драга под насловом „За синодалну Церкву: заєднїцтво, участвованє и посланє” святочно отворена 10.октобра у Риме, а 17. октобра є отворена у каждим владичестве. Фундаментална фаза будзе преславена на 16. Порядней общей Синоди владикох, у октобру 2023.року, после котрей будзе шлїдзиц фаза

december 2021.

применьованя котра ознова уключи дзепоєдни Церкви. Зоз тим зволаньом папа Франциск поволує цалу Церкву же би ше запитала на важней теми свойого живота и посланя: Драга синодалносци то праве драга котру Бог обчекує од Церкви трецого тисячрочя. Тота програма, розробена драга путованя, то часц аggiоrnamenta (ажуриранє, осучасньованє) Церкви котре предложене на Другим ватиканским соборе (1962-1965). То дар, алє и задаток: заєднїцка драга и роздумованє о заєднїцкей драги Церкви ше годно научиц зоз того цо приходзи, котри то процеси можу помогнуц же би ожило заєднїцтво, витвори ше учасц и отвори ше посланю. Наша „заєднїцка драга” то тото цо найактуалнєйше и обявює Церкву як паломнїцкого и мисионерского Божого народу.

2.То нас шицких порушує и водзи як дац одвит на основне питанє: як нєшка на рижних ступньох (од локалного по универзални) мож витвориц „заєднїцку драгу” котра помага Церкви нависцовац Євангелию, у складзе зоз тим яке єй дате посланє, и на яки нас крочаї Святи Дух поволує же бизме росли як синодална Церква?

I

За заєднїцке зочованє зоз тим питаньом треба слухац Святого Духа котри як витор „дує кадзи сце, чуєш його глас, а нє знаш одкаль приходзи анї кадзи идзе” (Йоан 3,8) оставаюци отворени за нєсподзиваня котри нам Вон напевно порихта у ходу. На тот способ ше актуализує динамику котра нам оможлївює позберац даяки плоди синодалного обраценя котре будзе поступнє дозревац. Роби ше о цильох котри маю вельку важносц за квалитет церковного живота и применьованя посланя євангелизациї дзе зме шицки учашнїки, примаюци кресценє и миропомазанє. Ту обрацаме увагу на главни цилї котри нам помагаю видзиц синодални випатрунок, стил и структуру Церкви: - Пригадац себе як Дух водзел драгу Церкви у историї котри нас и нєшка поволує же бизме вєдно були шведкове Божей любови; - Жиц вєдно з другима и уключиц до церковного процесу шицких, особлїво тих котри ше пре рижни причини нашли на марґини и дац им можлївосц же би ше виражели и були вислухани, та и сами так допринєсли будови Божого народу; - Препознац и ценїц богатство и розличносц дарох и гаризмох котри Дух шлєбодно дава за добро заєднїци и на хасен цалей людскей фамелиї; - Дожиц искуство способу участвованя, реализациї и одвичательносци у нависцованю євангелиї и пожертвовно будовац красши и приємнєйши швет за живот; - Випитац як ше у Церкви жиє одвичательносц и моц , структури зоз котрима ше управя, добре розпатриц и пременїц предрозсудки и викривени пракси котри нє укоренєни у Євангелиї; - Акредитовац християнску заєднїцу як виродостойни субєкт и партнер од довирия на драгох дружтвеного диялоґу, оздравеня, помиреня, сотрудзованя, обнови демократиї, промововац братство и социялне приятельство; - Обновиц одношеня медзи припаднїками християнских заєднїцох, як и медзи другима заєднїцами и дружтвенима ґрупами, вирнима других вирох и релиґийох, орґанизацийох цивилного друштва, народних рухох итд; - Порушовац и позитивно оценьовац плоди нєдавних синодалних искуствох на универзалним, реґионалним, националним и локалним уровню; 3. Тот пририхтуюци документ служи синодалней драги, особлїво як инструмент котри порушує першу фазу слуханя и совитованя з Божим народом у партикуларних Церквох (октобер, 2021. – април, 2022.) у надїї же поруша идеї, енерґию и креативносц шицких тих котри буду участвовац у

II

У Радову, у парохиї Пророка Илиї, Синоду 14. новембра отворел парох Зоран Стоянов.

ходу и так олєгчаю дзелєнє плодох їх стараня . У тим смислу документ почина шлїдом даяких чеснотох сучасного контексту, вокраци илуструє фундаментални богословски референси за правдиве розуменє и праксу синодалносци, понука даяки библийни идеї котри можу порушац медитацию и молитовне роздумованє на драги путованя, илуструє даяки перспективи зоз котрих ше ознова можу пречитац искуства дожитей синодалносци.Ту тиж даяки библийни надихнуца котри можу порушац медитацию и молитовне роздумованє на драги путованя. Же би ше попровадзела орґанизация роботи, предклада ше методолоґийни Вадемекум, котри приложени ґу тому Пририхтуюцому документу. Тоти шорики нам понукаю рижни жридла за глїбше роздумованє о теми синодалносци, а медзи нїма подцагуєме два: бешеда котру папа Фарнциск отримал 17. октобра 2015. року з нагоди означованя 50 - рочнїци установеня Владическей синоди, и документ „Синодалносц у живоце и посланю Церкви“, котри розробел Медзинародни богословски совит и обявел 2018.року. (предлужи ше)

grudenq 2021

МАРИЙОВО СВЯТИЛЇЩА (9) НА ДРАГИ ДО ЕМАУСА... ВИЧНО ОСТАНЄМ З ВАМИ

Же бизме цо лєпше похопели нашу найвекшу Святиню Заєднїцтва – Водицу, попробуєме ту представиц познатши Єй святилїща, нашо грекокатолїцки, а кед сцигнємє и римокатолїцки и православни.

ПлАЧУЦА МАРИя З РУМУНСКОГО МЕСТА СКЕюш

Грекокатолїцка Епарихия Луґож (Румуния) 2014. року пошвецена Мариї церкви Скеюш (Scaius), понеже ше теди означовало и 80 роки як тота икона плакала. То єдна з подобних зявеньох Плачуцих иконох у швеце. Кед 1934. року Мария першираз заплакала, у Румуниї ище нє було вирски прешлїдованя. За велїх то було нависцованє Другей шветовей войни 1939.

року и 1948.року кед почало прешлїдованє Грекокатолїцкей церкви у Румуниї. Тот цали период можеме подзелїц на три часци. Перши, починаяци од 1934. року Плачуцей икони, та аж по 1948. кед була забранєна наша Церква. Други период тирвал 41 рок - од 1948. по 1989. рок. Треци Период, 25 роки од кеди Грекокатолїцка церква воскресла - од 1948. по 1989. та до нєшка. Под час тих 80 рокох вирни отримали числени ласки од Мариї. Випатра пришол час кед слизи Мариї нєшка бешедую новим ґенерацийом о обраценю, о вири до Бога. Скеюш постал центер числених паломнїцтвох и ище го треба розвивац. У плану будованє векшей церкви дзе би ше сходзели нє лєм Словаци, Русини и Румунє, алє и римокатолїки, православни и людзе других вирох котри ту приходза. Стара церква останє як музей и спомин на тоту виру єдней грекокатолїцкей заєднїци котра ту пришла зоз Словацкей у 19. столїтию. Вирни чувствую потребу мац єдну векшу салу дзе би ше сходзели и потримовали ше у вири. Тото место може постац и туристичне место, дзе людзе можу дожиц прекрасни пейзажи з попатрунком на горски часци валала. У кнїжки о обявох Мариї мож дознац о Марийовим плачу котри тирвал од 30. септембра до 15. октобра 1934. року, алє и о улоги Мариї у спашеню шицких людзох. Значенє тих слизох бешедує о болю Мариї пре бидних гришнїкох, пре знєважованє християнского живота, знєважованє Спасителя Исуса Христа котри умар за нас. Тоти цо видзели Марийово слизи обрацели ше, єдни плакали, други ше модлєли, споведали ше и причащали. А преношенє икони 1948. року до Луґожу було окреме зворушуюце як за вирних, так и за локални власци. Нє треба забуц же Мария у тих часох вше баржей присутна у Церкви и швеце и помага нам.

Кратка история святилїща Мариї Скеюш

Икона Плачуцей Мариї

december 2021.

Скеюш валал 25 км южно од Луґожу, дзе єст вецей брещки, окружени з лєшиками. З попису од 2002. року у валалє реґистровани 287 Румунє и 73 Українци (17%). Дзешка 1854. року ту приходза Чехи з Моравиї и грекокатолїки Словаци и Руснаци зоз Прешова, з Камйонки, а 1855.року основана парохия за Словацох и Руснацох, а служело ше на старославянским язику.

III

Истого року збудована и школа дзе ше преподавало на руским язику зоз 72-їма рускима школярами. Грекокатолїкох було 572, римокатолїкох 180, православних 908, євангеликох 23 и жидох 6. Року 1890. фамелия Михала Марчака и його жени Марти купели єдну икону и даровали ю церкви, а вирни ю украшели зоз стриблом и перлами. После купели и икону „Сцеканя до Єгипту“ и под час векших шветох штири дзивчата ношели тоти икони у процесиї. Найзначнєйша подїя була 1934. року, котру описали 150 шведкове под пришагу, особи рижних вирох и прешвеченьох, медзи котрима и високошколовани. Пре познату ситуацию 1948. року - 67 етнїчни фамелиї Словацох виселєни, а їх населєли Румунє и 10 фамелиї Руснацох родом з Румуниї зоз места Марамуреш (сивер Румуниї), а други були национализовани.Тих рокох Грекокатолїцка церква дожила прешлїдованє, а православни котри нє мали своїх правих владикох, поволовали грекокатолїкох на врацанє до ′правей′ православней вири. По початней традициї од 1935. року вше були вельки паломнїцтва, алє того 1948. року пред Вельку Матку Божу орґанизоване остатнє вельке паломнїцтво дзе ше ишло пешо, а вирни барз посцели и преношели тоту чудотворну икону до Луґожу, предвидзуюци шицко зло котре приходзело и дзвигаюци духовно виру пред чежкима часами котри залапели Грекокатолїцку церкву. У процесиї вжали учасц 12 священїки и вецей як 500 вирни.

пришол паноцец и жени у церкви, а вец поволали и тих цо були вонка. Шицки видзели слизи котри ше блїщали у Марийових очох. Слизи нє капкали аж до 10 годзин вечар кед скапали. После того велї од-бегли до валалу злєкнути и поволали своїх блїзких видзиц тото чудо и остали длуго у церкви. Парох започал зоз вирнима Молебен до Богородици, а велї були зворушени, та почали плакац. Други плач бул после двох тижньох, кед икона знова заплакала. Бул пондзелок пополадню, 15. октобер. Дзияк Турчиняк обачел же його прашатка вошли до церковней порти, та кед их вигнал, видзел же церква отворена. Вошол нука и после молитви пред икону збачел же обидва очи на Марийовей икони влажни. Фришко волал пароха котри почал дзвонїц. Пришол цали валал, бо було поведзене же кед ше слизи знова зявя, будзе ше дзвонїц. На тот завод слизи були вельки. Жени почали плакац, а Мария Франт пошла поволац православного пароха з валалу хтори гварел же придзе, алє нє пришол. Жена по мену Ана Мадеску дорушела єдну слизу и цалком занємела. Тот други плач тирвал скоро два годзини - од 15 до 17 годзин, кед слизи скапали. На обидвох зявеньох були присутни стотки особи котри потвердзели и пришагали тото цо видзели. О тей подїї бул обвисцени грекокатолїцки владика у Луґожу, Александар Николеску, котри после числених шведкох основал комисию котра позберала шведоченя под пришагу и придала церковним власцом. У юнию тото место нащивел и сам спомнути владика. История святилїща после 1948. року була окреме жалосна, бо церкву превжали православни, а врацели ю грекокатолїком аж 1994. року, кед до нєй ознова врацена плачуца Марийова икона котру скривали штири фамелиї под час забрани нашей Церкви. Теди знова ожило почитованє до Плачуцей икони Мариї и умножени числени паломнїцтва до Скеюшу, нє лєм з Румуниї, алє и зоз Словацкей, Мадярскей, Польскей и України.

До Скеюшу приходза числени паломнїки нє лєм з Румуниї, алє и зоз Словацкей, Мадярскей, Польскей и України.

Чудо плачуцей Мариї

Мария плакала аж двараз 1934 року. Першираз було внєдзелю, 30. септембра 1934. року, кед ше паноцец Йоан Красован рихтал на Вечурню. Дзепоєдни ше пред церкву бавели и кричали, а дзияк Турчиняк их модлєл же би ше оддалєли и нє завадзали. До церкви вошли 10 - 12 старши жени. На концу Вечурнї дзияк обачел єдну слизу на лївим оку икони Мариї, приблїжел ше и злєкол ше, бо то була правдива слиза. Потим

IV

На паломнїцтве з кардиланом лучияном Марешан Пририхтал о. Владислав Варґа з помоцу пароха Юлияна Хашара и Михаля Ґерґеля

grudenq 2021

Крачун

КРАЧУН И ДЕПРЕСИЯ Вше частейше ше у швеце приповеда о можебуц и нєбезпечнєйшей пандемиї од самей корони, то єст од пошлїдкох котри тота хорота охаби – нє на целу, алє на души. Уж нєшка ше приповеда же у депресиї або на гранїци депресиї кажда треца особа. И док за корону ше рихта вакцини и твердзи же ше викоренї, за депресию котра уж нєшка барз розширена, тото ше нє може твердзиц. За депресию нє постої вакцина. Прето и розумлїве же у цалим швеце приходзи до цихого, а даґдзе и отвореного протесту и процивеню шицким тим миром котри огранїчую друженя, преслави, винчованя - з другима словами – нє допущую радосц.

Крачун, як шицки твердза, угрожени. Велї ше ми питаю – «будзе Крачун?» У швеце шицко у хаосу пре тоти пременки, бо шицко цо вязане за Крачун постава нєдоступне, часто и забранєне. И, наисце, чи вообще будзе Крачун у швеце? Чи зме го нє страцели, нє дай Боже, занавше?

Знам же велїх нєсподзивам кед повем же зме прави Крачун давно страцели. Анї зме нє обачели же ше його ДНК лукаво менял, кус - по кус, до тей мири же од нього остала лєм шкарупина, а сущносц, його правдиви идентитет – давно уж пременєти. Розуми ше, и далєй то швето радосци, винчованя, вешеля, алє Тот котрого родзени дзень славиме – одсутни.

Нє прето же нас напущел, алє прето же зме орґанизовали представу Його родзеного дня, а Його зме нє поволали. Дахто прето же би Му нє завадзал на тей преслави (забави), а дахто прето же Го анї нїґда нє упознал и нє ма анї намиру то зробиц.

Прето думам же Крачун будзе. Голєм за тих котри знаю цо то Крачун. А може и тоти котри нїґда нє зрозумели же цо Крачун – конєчно похопя?

Тот правдиви Крачун, то єст Родзенє Бога медзи нами, сиґурно би могол зопрец ширенє тей ище горшей пандемиї од корони, то єст – депресиї, бо представа кратко тирва, раз - два прейдзе, а пражнїна у души остава ище векша и глїбша.

becember 2021.

Кед вериме до Бога, вец вериме и до того цо гварел же з нами останє до конца швета. Нєовисно од пандемиї, нєовисно од полицийней годзини, бо досц двойо або тройо же би ше родзел, же би бул тирваци Крачун, то єст – Його присутносц.

И то нє «поповске» мудрованє на тему тей ситуациї, мудрованє котре ище вецей розгнїва тих котри глєдаю одвити.

И я би волєл Крачун яки паметаме. Щиро поведзено, ище бим волєл таки яки бул кед сом зоз мещком своєй роботи ходзел по шпиваню и кед сом доставал гарсц орехох, подаєдну бомбону, и у блїзкей родзини – аж и помаранче. И вельо сом бул радоснєйши як нєшка – и нє лєм прето же сом бул младши, то єст дзецко.

Можебуц, пре тото «нєщесце» же останєме дома вєдно цала фамелия – могли бизме виприповедац нашим дзецом (унучатом) чом людзе, а и ми, були щешлїви на Крачун? А мали зме вельо менєй.

Алє зме були богатши.

о. Михайло Малацко, «Дзвони» 2020. рок

DZVONI

15

Витамин за душу

ПАРтОК Правдива приповедка

Рев. Роб Рейд

ПОЧАТКОМ октобра млади паноцец приял свою першу длужносц, стару парохию на окраїску Бруклину (Нюйорк, ЗАД). Церква була запущена, алє паноцец и панїматка ше трудзели же би ю ушорели до Крачуна. Жадали же би на Вилїю паноцец отримал у церкви свою першу службу Божу. До роботи ше уключели и даєдни парохиянє. Пооправяли столки, омалтеровали мури, обилєли церкву, попораєли... И так, до 18. децембра закончели скоро шицко цо плановали, аж и скорей.

Алє дзень потим пришла силна буря з дижджом. Тирвала два днї и у цалим краю направела вельки чкоди. Паноцови ше сцисло шерцо кед вошол до церкви. Зоз закрица чурело, опадал малтер зоз чолного мура святилїща, та ше на нїм зявела велька дзира. Кельо могол, паноцец розчисцел зруїновани материял зоз церкви. Алє нє могол инше думац лєм же Крачун блїзко и же планована служба на Вилїю у церкви вироятно нє будзе.

ВОН ЄЙ потолковал так як було – же го купел на рондьош пияцу, як добротворни предмет. Жена го замодлєла же би опатрела чи на нїм єст даяки иницияли. У долнїм правим углє були вишити букви ЕБҐ. То були иницияли праве тей жени! Вона вишила тот парток пред 35 роками, у Австриї. Приповедала же пред войну вона и єй муж робели у Австриї, у добротворней орґанизациї. Кед нацисти пришли на власц, мушела сцекац. Муж рушел за ню о тидзень, алє го нацисти залапели и послали до гарешту. Нїґда вецей нє видзела анї мужа анї свой дом. Паноцец єй такой сцел дац парток, алє вона инсистовала же най останє у церкви. Найменєй цо єй могол зробиц було же ю одвезол дому, понеже бивала на другим концу варошу.

НА ДРАГИ дому паноцец збачел мали рондьош пияц пред локалним дутяном, дзе предавани ствари на добротворни намени. Вошол нука и замерковал прекрасни парток, ручно ткани, косцовей фарби, зоз вишиваним крижом у вецей фарбох на штредку. Паноцец раховал же таке платно праве закриє дзиру на преднїм муре у церкви. Купел парток и врацел ше до церкви. Утим почал падац шнїг. Паноцец видзел старшу жену як приходзи з процивного боку. Понагляла влапиц автобус, алє нє сцигла. Паноцец ю поволал най войдзе до церкви же би нє мокла, бо идуци автобус требало чекац 45 минути. Жена шедла до столка и припатрала ше цо паноцец роби. А вон, на драбини, кладол квачки на очкодовани мур же би обешел парток. Кед закончел, самому ше му пачело як то прекрашнє випатра. Парток як даяка таписерия закрил цали очкодовани простор. А вец обачел жену як станула и преходзела по церкви. Була бляда як мур.

– Паноцец, одкаль вам тот парток? – озвала ше.

16

DZVONI

grudenq 2021

Витамин за душу – Як можу буц два таки исти партки? – питал ше чловек.

ПОТИМ погуторел паноцови як нацисти пришли, як наганял свою жену же би сцекала пре свою безпечносц, як вон рушел за ню, алє го залапели и заварли, та од теди, през 35 роки, нє видзел свою жену анї дом. Паноцец ше питал чловекови чи би сцел дакус повожиц ше зоз нїм. Чловек пристал. Пришли по будинок дзе бивала жена цо ю паноцец пред трома днями привезол. Паноцец помогол чловекови висц по ґарадичох ґу квартелю тей жени. Задуркал на дзвери. Жена отворела. А вец, лєм паноцец бул шведок идуцей сцени. Було то найкрасше стретнуце, яке могол лєм задумац. Крачунске стретнуце! Радосни Крачун! ЯКА ПРЕКРАСНА служба була на Вилїю! Церква була полна! Була и музика, чувствовал ше святочни дух. На концу служби паноцец и панїматка при дзверох дзековали каждому же помогли при ушореню церкви, а велї обецали же приду ознова. Лєм єден стари чловек, хторого паноцец препознал зоз сушедства, нє виходзел вонка, алє предлужел шедзиц у столку на предку и нєпреривно ше припатрал на парток. Паноцец пришол ґу мьому. Човек ше му питал же дзе нашол таки парток. Гварел же исти таки парток його жена виткала пред вельо роками, пред войну, кед жили у Австриї.

Святе дзецко ше народзело у тей ноци, ангели на висотох шпивали, пастире ше бали, а Бог им гварел: – Пришол сом же бим бул з вами. Емануїл – З нами Бог! З английского пририхтал: Юлиян Пап

КРАЧУНСКА ПИСНЯ Крачунска писня ше чує, ноцне нєбо пребудзела, родзенє Спасителя и Бога на висотох слави, док мир на жеми панує.

Призначка: Ю. П.

becember 2021.

DZVONI

17

Записи

дВА дЕцЕНИї ВИРСКЕЙ НАСтАВИ У ШКОлОХ

Того школского року означуєме два децениї як до основних и штреднїх школох врацена вирска настава, як обовязни виборни предмет. Ту и ми, и наша грекотатолїцка виронаука у местож дзе жию (и) Руснаци. У Новим Садзе єст дакус вецей як штерацец основни школи, а ми розтрешени у шицких районох у городзе, та и у Ветернику, Футоґу и Сримскей Каменїци. У каждей школи єст озда голєм єдно або двойо руски дзеци, а за тоти двацец роки вирску наставу вибрали школяре зоз дзешец школох. Першого року були приявени лєм двойо зоз першей класи, а такой шлїдуюцого ище двойо, и так каждей єшенї по даскельо нови, та их було и по дзешецеро, дванацецеро. З початку шицки, од першей по осму класу були у єдней ґрупи, а познєйше мушели буц подзелєни до двох ґрупох, окреме перши циклус (нїзши) и окреме други циклус (висши класи). Нє було можлїве тримац им годзини вєдно, бо були у трох зменох, а кажде у другей школи. Дзеци ше анї нє мали дзеку дзелїц и одходзиц до даєдней другей школи на наставу. Ту би мушели путовац на городским автобусу, цо би родичи нє прилапели, а вожиц их на авту дзешка на други конєц городу, нє було виводлїве. У роботним тижню ускладзиц розпорядки, возрости и способи збераня до єдней школи, нїяк нє мож було. Шицки родичи ше зложели же бизме вирску наставу тримали всоботу лєбо внєдзелю, и то у учальнї на парохиї. И ту було бриґи, бо єдно за викенд ма тренинґ, пробу даєдней секциї, родзени дзень, змаганє, участвованє на манифестациї... Чи всоботу, чи внєдзелю, вше дакому нє одвитовало, алє ше звикло же внєдзелю годзину пред вечаршу Службу Божу шицки буду патриц ускладзиц обовязки и буц точни на виронауки. Раховали зме же вец останю и у церкви, алє таких було мало. Родичи их приведли, причекали и одведли дому,бо... вистати су, маю вельо ученя... Алє, мушиме похвалїц тих хтори поряднє оставали з дзецми и на Служби. И нєшка су у церкви, гоч уж виходзели школу. Буду то прави парохиянє нашей новосадскей церкви. З такима було приємно робиц на годзинох, бо и з дому мали вельо вирского знаня, та вше мали и питаня и уключовали ше до бешеди на одредзену тему.

18

DZVONI

Мушим повесц же на виронауку осем роки поряднє ходзели и школяре хтори нє знаю приповедац по руски, бо су зоз мишаних малженствох, алє маме и таких хтори зоз чистих руских малженствох, а дома приповедаю по сербски, спреведаюци ше же так дзецом будзе лєгчейше у школи, дзе ше порядна настава одвива по сербски. Мали зме и школярох хтори каждей нєдзелї приходзели зоз Сримских Карловцох и зоз Темерину, бо ше сцели пририхтац за Першу Причасц. Заслужели буц похвалєни и дзеци, и родичи хтори их мушели водзиц, односно вожиц. Того школского року нам Министерство нє одобрело два ґрупи, алє лєм єдну и то лєдво, аж концом октобра. Нє маме нїяке право гнївац ше, бо себе ми сами утаргли єдну ґрупу. Уж три роки на грекокатолїцку виронауку у Новим Садзе нє приявени анї єден школяр. Тераз маме штирох школярох трецей, односно штвартей класи хтори почали ходзиц на виронауку, бо сцу прияц Першу причасц, алє у школи вибрали гражданске воспитанє як обовязни виборни предмет. Жалосне, алє точне же маме и таких хтори єден рок ходзели на виронауку, дакус ше пририхтали за Першу причасц, алє од теди вецей нє були у церкви. У школи ходза на православну виронауку, а обидвойо родичи Руснаци. Цо повесц на таку (нє)свидомосц о националней и вирскей припадносци. Вигварки родичох же дзеци преобтерховани и нїяк нє сцигую ходзиц ище и на виронауку, нє цалком щири. Хторе дзецко нєшка попри порядней настави у школи нє ходзи и на фодбал, тенис, плїванє, атлетику, балет, клавир, флауту, проби секцийох у КУД-ох, на змаганя, на родзени днї? И нїч их нє так барз терхує як наша виронаука. Од малючка учиме свойо чадо правилно тримац ложку у руки, само ше облєчиц, очухац зуби, поскладац свойо шмати и кнїжки... Чи го зоз тим нє терхуєме? Нє, нїяк! Тото муши научиц за живот, а чи будзе ходзиц до церкви и на виронауку, одлучи воно саме док вирошнє – так, нажаль, думаю даєдни родичи. До школи муша ходзиц же би ше описменєли и вельо того научели, а же останю вирски „нєписмени”, чи им тото нє за живот?

grudenq 2021

Записи

МЕТЛИКА (СЛОВЕНИЯ)

О.МИХАЙЛО ГАРДИ ДОСТАЛ ПРИПОЗНАНЄ ОД ОПШТИНИ З нагоди Дня општини Метлика, 26. новембра, городоначальнїк Дарко Зевник, на основи одлуки општинскей ради за 2021. рок уручел припознанє о. Михайлови Йосафатови Гардийови ,длугорочному грекократолїцкому парохови. Як визначене, о. Гарди наградзени „за свою длугорочну духовну роботу у грекокатолїцкей заєднїци у Метлики и за свою богату иконоґрафию з котру збогацел културно – дружтвени живот у општини и ширше“.

Виронаучни школяре у Новим Садзе У школох до хторих сом ходзела тримац годзини виронауки, прилапйовали ме як праву колеґиню и вше зме мали шлєбодну учальню, вше ми бул доступни Дньовнїк за уписованє годзинох и оценох, и наисце, нїґда нє було проблеми. Жаль ми же их сами правиме, же сами кус-покус утаргуєме цошка цо нам дате и цо нам, як християном, барз важне, нєобходне за дальше крачанє по нових дражкох живота по хторих ше през Бога чежко будземе пребивац, знаходзиц ше и напредовац. Док було вецей школярох, пририхтовали зме и виводзели у церкви мали театрални представи и рецитали за Крачун и Вельку ноц, а орґанизовали зме и вилєти до Водици, на Текиї, були зме поопатрац православни и католїцки церкви у городзе, були зме у Синаґоґи, а дзецом останє у красних памяткох и ходзенє по шпиваню на Крачун у Руским Керестуре и вец у Новим Садзе, дзе колядовали у нашого владики, у пароха и у дзияка. Вериме же видземе зоз тей „кризи” у приявйованю наших дзецох у новосадских школох на грекокатолїцку виронауку и же уж нарок будземе мац и даєдного школяра першей класи хторого родичи приявя на наш обовязни виборни предмет. Мелания Римар

becember 2021.

Пре епидемиолоґийни мири припознанє му уручене особнє, без предвидзеней културней святочносци.

О. Михайло Йосафат Гарди од того року старанє о парохиї препущел о. Иванови Скалївскийови, а крижевски владика Милан Стипич му додзелєл пасторалне старанє за грекокатолїкох у Любляни и ширшим околїску. Вон раз у мешацу служи Служби Божо у малей, старей церкви св. Єрнея у парохиї Любляна – Шишка.

Иґор Воїнович

DZVONI

19

Дзвончки

НАША ҐАлЕРИя

ШКОЛЯРЕ НА КАРИТАСОВИХ ДРУЖЕНЬОХ ЗА ДЗЕЦИ

Ванеса Няради

Йован Бошкович

Ана Мария Сопка

Андєлина Блаґоєвич

Надя Горняк

Лїля Хрнчяр

Милица Джакула

20

Михаела Малацко и Андєлина Блаґоєвич

Координатор: Соня Алексич

DZVONI

grudenq 2021

Дзвончки

ВИРОНАУЧНИ ШКОЛЯРЕ 4. КЛАСИ З КОЦУРА

Михаел Дротар

Емилия Уйфалуши

Юлияна Бесерминї

Сара Сеґеди (Вербас)

becember 2021.

Вироучителька: Ксения Бесерминї

DZVONI

21

Крачунски роздумованя

ВРАЦА ШЕ КРАЧУН

- Каждого року враца ше Крачун. Ми ше злєєме до преслаткей тайни Бога хтори постал дзецко. Исус, хтори допущел же бизме ше му радовали – йому, слабучкому, худобному, зоз теди ище нєпознату и барз младу мацеру и зоз Осифом хтори намеснїк його Нєбесного Оца. Обнїма нас нїжносц тота слика яшелькох и дотика одредзени струни нашого шерца хтори иншак цихо, бо галайк каждодньових бриґох нє допущує же бизме их чули. Направме места за тот склад чий одгук то цихосц худобних, хорих, нїчиїх дзецох, нєзанятих, шицких бидних хторих Исус люби бо су таки як Вон. Най их нашо шерца виберу през тоти швета. Тота обецунка пред Дзецком найкрасши способ же бизме славели Крачун. Кяра Лубик

З НАМИ БОГ!

Нашо чувства унапрямени ґу дзецку у яшелькох. То Бог котри ше зявел у людскей подоби. Виполнєло ше Боже обецанє, виполнєло ше жаданє и чеканє чловечества. З нами Бог! То шлєбода, любов ... Шицко тото ше народзело тей Святей ноци у Вифлеєму. Зишол Бог зоз вичней слави на тот швет же би чловека з того швета уведол до вичней слави. Исус ше пре нас родзел! о. Роман Миз

22

DZVONI

ДАВНА КРАЧУНСКА НОЦ Славко Афич (Крачун 1988.) Ти жимска крачунска ноци, баш зме були сами? Наполнєла ши ми полни „корнет” зоз гвиздочками. Лєм ти запаметала цихих крочайох одгук кед дзешка сом далєко сам ишол з тобу под рук. Пол планети шпи, а я так ходзаци так, баш на стояци, шнїл сом свойо сни.

И часто так прегварям правда, лєм у себе, випатра я, Господи, теди глєдал праве тебе.

ВИЛЇЯ НА ВАЛАЛЄ Михайло Ковач

Тей ноци будзе наш валал – церква, єдна часточка Божого раю, у хторей дзеци, зоз ангелками, Исуса Христа возвеличаю.

Тей ноци будзе наш валал – церква, У хторей швички – гвизди блїщаци. А души дзецох, оцох, мацерох, Буду у церкви ладан пахняци. Тей ноци будзе наш валал – церква, А нашо дзвони, буду – орґони. Писня Христови, то витрик будзе, котри рознєшу людзе на гони.

Тей ноци будзе наш валал – церква, до хторей чиста любов ше спущи, док нєчитане числох ангелох зоз криделками над нїм засущи.

grudenq 2021

Призначуєме / На здогадованє

АКТИВНОСЦИ У КЕРЕСТУРСКЕЙ ПАРОХИЇ

Парохийни Каритас 28. новембра успишно витворел акцию збераня половного облєчива и обуї за дзеци зоз Притульного дому (Свратиште) у Новим Садзе. Парохиянє ше барз крашнє одволали, а до акциї ше приключели и вирни Суботици. Волонтере шицким цо приношели шмати подаровали мали дарунок як подзекованє, же би дожили же зробели цошка гумане за других. (М.А.)

З нагоди Дня блаженей Йосафати Гордашевскей, сновательки шестрох Служебнїцох, од 11. по 19. новембер по вечаршей Служби Божей була молитва до бл. Йосафати за особни потреби. Молитву предводзели шестри Служебнїци, а ш. Михаїла Воротняк бешедовала о духовним шведоченю бл. Йосафати. (М.С.)

НАЙ КАЖДИ ДЗЕНЬ БУДЗЕ КРАЧУН!

Центер Йосафата розпочал ище єден проєкт Добре за добро з котрим ше жада помогнуц чежко хорим дзецом. У Центру ше правели прикраски за Крачун и розгяднїци хтори ше предавали на Крачунским вашаре. Назберани пенєж наменєни за лїченє хорих дзецох. (О.Ж.)

Крачун то час дарованя хторе нас виполнює з радосцу. Мати Тереза нам пригадує же дарунок може буц и наш ошмих, фалаток хлєба, нїжносц, кед сцишнєме дакому руку. То будзе як кед бизме даровали самому Христови, бо записане – «Шицко цо зробице тим найменшим, мнє сце зробели». Алє, най у тих наших дїлох нє будзе гордосци. Най нас виполнї крачунска радосц дарованя и кажди дзень будзе – нови Крачун!

НА ЗДОГАДОВАНЄ

Дня 2. децембра наполнєли ше 40 днї як ме зохабела моя мила шестра

КСЕНИЯ КОЗАР нар. РАЦ (1950 – 2021)

Красни памятки на твою любов и доброту будзе чувац брат Михал зоз фамелию.

Спочивай у мире Божим!

becember 2021.

DZVONI

23

НА ЗДОГАДОВАНЄ

«Учце ше одо мнє, бо я кроткого и покорного шерца и найдзеце окрипенє душом вашим.»

Дня 19. децембра наполнї ше рок як ше преселєла до вичносци наша мила шестра и нина

МАРИЯ ХОМА, народзена СЕМАН (1953-2020) з Руского Керестура

Памятку на ню навики буду чувац брат Михайло, андя Терезия и София Петрашково

(Мт 11, 29)

Най спочива у мире Божим!

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ

Зоз глїбоким больом и краснима здогадованями чуваме у наших шерцох памятки на вас нашо мили родичи, бабо и дїду, шестричко и нино

НАТАЛИЯ КОСТЕЛНИК нар. ПАШО (1929 – 2017)

ЛЮБИЦА КРЕЗО нар. КОСТЕЛНИК (1955 – 2021) зоз Вуковару

ВЛАДО КОСТЕЛНИК писатель и новинар (1930 – 2012)

У молитвох зоз любову и подзекованьом жиєце у наших шерцох. Ожалосцени: дзивка и шестра Натка зоз Владом, унука Лариса зоз Владом и праунуки Павле и Марина. Най вас ангели чуваю!

Спочивайце у мире Божим!

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ

о. МАКСИМИЛИЯН БУИЛА (1904 – 1993)

МАРИЯ БУИЛА нар. ОРОС (1910 – 1991)

СОФРОНИЙ БУИЛА (1932 – 2001)

МЕЛЕТИЯ МАРЯНОВИЧ нар. БУИЛА (1930 – 2006)

ТАТ’ЯНА БУИЛА (1939 – 2017)

ИВАН ДАВОСИР (1961 – 2021)

Спочивайце у мире Божим! Ваша Агнета и Борис

24

DZVONI

grudenq 2021

ЖАЛОСНЕ ЗДОГАДОВАНЄ НА ЄДИНОГО СИНА

Дня 8. децембра 1991. року, пред 30 роками, заробели, мучели и забила го злодїйска рука

РОМКО ОЛЕЯР (1954-1991) дипломовани економиста и резервни капитен першей класи зоз Руского Керестура

Мили, нїгда нєпрежалєни сину. Нє можем прилапиц же це вецей нєт. Думам же Нєбесни рай то Твой дом, дзе спочиваю таки як бул Ти. Добри оцец и супруг. Твоя душа спочива медзи ангелами. Кед дакеди почувствуєш слизи, то слизи Твоєй мацери. Остали лєм твойо дзеци и велька пражнїна. Наша любов нїґда нє вибляднє на Тебе и Твойого оца.

Спочивай у мире Божим!

Твойо наймилши:мац Ирина, син Владко зоз супругу Марину и дзецми Валентину и Николину Олеярово, дзивка Наташа зоз супругом Зораном и дзецми Андрейом и Ивану Вукасово

ЖАЛОСНЕ ЗДОГАДОВАНЄ

Дня 11. януара 2022. року наполня ше 27 роки як ше упокоєл мой добри супруг, дїдо и прадїдо и пошол ґу свойому милому синови

ЯНКО ОЛЕЯР (1928-1994) културни и просвитни роботнїк з Руского Керестура Здогадованє на доброго супруга, оца, дїда и прадїда чежке. Пошол ши цихо през поздраву. Зохабел ши нас самих най ше през живот бориме. До остатнього дня, глєдал ши свойого сина. Алє боль у шерцу це прицискал. А у нашим шерцу остала Твоя велька любов, най нас цеши и чува, а гвизди на нєбе вично ошвицую.

Спочивай у миру Божим, дзе нєт, жалю и болю!

Твойо наймилши: супруга Ирина, унук Владко зоз супругу Марину и дзецми Валентину и Николину, унука Наташа зоз супругом Зораном и дзецми Андрейом и Ивану Вукасово

becember 2021.

DZVONI

25

НА ЗДОГАДОВАНЄ

Дня 18. децембра наполнєл ше єден жалосни рок як ше до вичносци преселєл наш мили оцец и дїдо

Дня 28. децембра 2021. року наполнєл ше єден жалосни рок як ше до вичносци преселєла наша мила мац и баба

ЮЛИЯН СЕМАН АНКИЦА СЕМАН (1945 – 2020) нар. ШЕҐО (1944 – 2020) зоз Руского Керестура

Пошли сце сциха и нєсподзивано. Вашу доброту и любов хтори сце нам дали, вично будземе чувац и паметац у наших шерцох, думкох и молитвох.

Дзивка Оливера зоз супругом Любом и дзецми Даниєлом и Николом Накич; дзивка Даниєла зоз супругом Деяном и дзецми Алексом, Ана Марию и Софию Сопково.

Спочивайце у мире Божим!

ЖИРО РАХУНОК НА ХТОРИ МОЖ УПЛАЦИЦ ПРЕДПЛАТУ И ДОНАЦИЇ ЗА «ДЗВОНИ» Динарски рахунок: 160 – 521416 - 50 Девизни рахунок (у еврох): 00 – 540 – 0004703.4 Девизни рахунок (у доларох): 00 – 540 – 0004982.7 Banca Intesa Grkokatolička parohija Sveti otac Nikolaj M.Tita 64 25233 Ruski Krstur Svrha uplate: pretplata za „Dzvoni“

Християнски часопис „Дзвони” * Виходзи раз мешачно * Видава Грекокатолїцка парохия св. о. Миколая у Руским Керестуре М. Тита 64 * „Дзвони” часточно финансує Управа за сотруднїцтво зоз церквами и вирскима заєднїцами Министерства правди Републики Сербиї * Главни и одвичательни редактор: о. Владислав Варґа * Редакция: о. Юлиян Рац, о. Михайло Режак, о. мр Дарко Рац, ш. Михаила Воротняк СНДМ, Мария Афич, Мария Стрибер, Оленка Живкович, Славомир Папуґа * Часопис унєшени до реґистру средствох явного информованя под числом 2245 з ришеньом Министерства информацийох Републики Сербиї од 1. октобра 1996. року * Компютерски обробок: Славомир Папуґа * Друкує друкарня: „Maxima graf” Петроварадин * Тираж: 800 прикладнїки * Рочна предплата: 1000 дин. Европа: 50 еври, прейґокеански жеми: 60 еври * Адреса: М. Тита 64, 25233 Руски Керeстур, тел. (+381) 025/705-020 * E-mail: redakcija.dzvoni@gmail.com

26

DZVONI

Християнський часопис „Дзвони” * Виходить щомісяця * Видає Греко-католицька парафія св. о. Миколая у Руському Керестурі М. Тита 64 * „Дзвони” частково фінансує Управління співпраці з церквами та релігійними спільнотами Міністерства правди Республіки Сербії * Головний і відповідальний редактор: о. Владислав Варґа * Редакція: о. Юліян Рац, о. Михайло Режак, о. мр Дарко Рац, с. Михаїла Воротняк СНДМ, Марія Афич, Марія Стрібер, Оленка Жівковіч, Славомир Папуґа * Часопис внесений до реєстру за собів громадського інформування під числом 2245 з рішенням Міністерства інформацій Республіки Сербії 1. жовтня 1996 року * Компютерська обробка: Славомир Папуґа * Друкувала друкарня: Maxima graf” Петроварадин * Тираж: 800 примірників * Річна передплата: 1000 дин. Європа 50 євра, заокеанскі державі 60 євра * Адрес: М. Тита 64, 25233 Руський Керестур, тел. (+381) 025/705-020 * E-mail: redakcija.dzvoni@gmail.com

grudenq 2021

Шлїдом подїйох

ШИД – На парохиї Преображеня Господнього 7. децембра отримане стретнуце вирних на тему Синодалного ходу, а презентер бул парох з Беркасова о. Владимир Еделински Миколка. Преглїбело ше штири питаня як теми за роздумованє вирних. Домашнї бул парох и декан сримски о. Михайло Режак, а на стретнуце пришли 12-ецеро вирни, з хторих єдна особа зоз Беркасова. (В.Дї.)

ИНДЖИЯ – Новосадски парохиянє 4. децембра святочно принєсли реплику икони Водицовей Мариї до церкви Успения Пресвятей Богородици. Там була Служба Божа зоз Молебеном на хторей було красне число вирних, а медзи нїма було и Керестурцох зоз шестрами Служебнїцами.

РУСКИ КЕРЕСТУР - Церковни одбор керестурскей парохиї зоз пораєньом двора и загради помогнул у роботи Пасторално-духовнохо центра “Йосафата”. Одбор ше остарал и за огриву же би ше през жиму активносци того Центру одвивали у цеплих просторийох. (О.Ж.)

БЕРКАСОВО – У Пасторалним центру отримане стретнуце за парохиянох на хторим парох Владимир Еделински Миклолка бешедовал о Синодалней драги. (о.В.Е.)

РУСКИ КЕРЕСТУР – У парохиї св. оца Миколая 6. децембра преславене швето патрона тей парохиї Св. Миколая. На Богослуженьох парох о. Владислав Варґа повинчовал и 10-рочнїцу священства керестурскому капеланови о. Владимирови Медєшови. О. Медєши тиж подзековал на потримовки на його священїческей драги, а члени Церковного одбору за ювиланта пририхтали скромни привит и дарунок. (М.А.)

РУСКИ КЕРЕСТУР – У просторийох парохийного Каритасу 12. децембра отримани Крачунски вашар на хторим участвовали 16 предаваче рижних крачунских прикраскох, колачох, бобалькох и другого. Назберане 8.940 динари як добродзечни прилог. Тот пенеж наменєни єдней керестурскей фамелиї зоз хорим дзецком, а парох о. Варґа на Службох Божих тиж поволал и других парохиянох же би помогли. (М.А., М.Дж.)

Шлїдом подїйох

КУЛА – У парохиї священомученїка Йосафата 28. новембра преславене храмове швето Кирбай котри возвелїчал наш владика кир Георгий Джуджар, хтори предводзел Архиєрейску Службу Божу. Сослужели штирме священїки – о. Владислав Рац, декан и парох коцурски, о. Дарко Рац парох з Бачинцох, о. Роберт Пащик, канцелар суботицкого владичества а по мацери син кулянскей парохиї, и старовербаски парох о. Алексий Гудак. Пред Службу Божу владику привитали по руски и українски школяре Янко Рац и Уна Пирожек, а домашнї парох о. Дамян Кича ЧСВВ тиж привитал владику, священїкох, шестри Служебнїци, як и полну церкву домашнїх и їх госцох. (М.А.)

КОЦУР - Дня 25 новембра шестри Служебнїци преславени Кирбай св. Йосафата у своєй манастирскей каплїци. У церковней сали була Служба Божа котру предводзел домашнї парох и декан о. В. Рац а попри нього сослужело о. др. Я. Кулич, Д. Кича и П. Салак ЧСВВ зоз Кули, о. А.Гудак з Вербасу, о. Д. Задрепко з Коцура и о. В. Варґа, парох керестурски котри и наказовал, а Апостол читал богослов Я. Варґа. Попри с. Служебнїцох на Службу пришле вельке чиско вирних. (Р.Д.)

КОЦУР - На швето Воведения, 4. децембра, коцурски Каритас „Марийов дом“ означел свой традицийни кирбай. На тото швето ше зишли велї коцурски, алє и керестурски волонтере. Попри домашнього координатора Янка Салонтая и предсидателя парохиялного Каритасу, бул присутни и координатор Елемир Джуджар и директор Каритасу Епархиї св. Миколая о. Владислав Варґа, котри представел нову Драгу соборносци у нашей и цалей Католїцкей церкви котра отворена и у нашей Епархиї 9. новембра. Шицки нашо церковни институциї и парохиї би мали рушиц по тей новей драги орґанизованя церковного живота. (Р.Д.)

РУСКИ КЕРЕСТУР – Дня 5. децембра по Всеночним, наймладших Керестурцох нащивел св. Миколай и подзелєл коло 350 дарунки. Всеночне служели домашнї парох о. Владислав Варґа, парох з Бачинцох о. Дарко Рац и домашнї капеланє о. Владимир Медєши и о. Михайло Шанта, а 12 члени Церковного одбору були швичкаре. До церкви потим зоз ангелами пришол св. Миколай, хторого привитал парох о. Варґа и ґрупа школярох зоз Дружтва св. Миколая з двома шпиванки. (М.А., М.Дж.)

РУСКИ КЕРЕСТУР - У дзецинскей Служби Божей 5. децембра, членох новооснованого Дружтва св. Миколая парох о. Владислав Варґа поблагословел зоз мощами св. Миколая. Дзеци потим вимодлєли молитву и зашпивали писню святому Миколайови. Члени того Дружтва зоз ш. Авґустину Илюк ше намагаю шлїдзиц приклад того святителя през гуманитарни акциї, участвованя на Служби як швичкаре, зоз шпиваньом и читаньом Апостола и друге. (О.Ж.,М.Ш.)