Dzvoni April 2021

DZVONI

ХРИСТИЯНСКИ ЧАСОПИС / ХРИСТИЯНСЬКИЙ ЧАСОПИС РОК / РІК XXVIII · ЧИСЛО 4 (328) · АПРИЛ / КВIТЕНЬ 2021 · ISSN 0354-5768 · 100 дин.

Hristos Voskres!

Voistinu Voskres!

ВЕЛИКОДНЄ прИВiтаННя Христос Воскрес!

Дорогі в Христі! Святкуємо подію Христового Воскресіння – прославляємо Христа, що своїм хрестом, смертю і Воскресінням змінив долю цілого світу: тих, хто жив, живе і буде жити. Ангел питався жінок-мироносиць: «Чому шукаєте живого між мертвими? Його нема тут: Він Воскрес» (Лк 24, 5-6). Словами «Христос Воскрес!» сповіщаємо правду про те, що Господь через свої страждання і смерть перейшов до нового життя. І цей перехід Він здійснив заради нас! Здавалось, що все обернулось проти Нього: і римська влада, власний народ, який Його зрікся, та навіть учні – або втекли, або Його зрадили. Проте перемога належала Йому. Через приниження, хресну дорогу, хрест і гріб Христос увійшов до слави Воскресіння. І все зникло: і сум, і біль, і сльози. І прийшла радість Воскресіння. Це є головною правдою християнської віри: смерть і гріх переможені! Це означає, що коли ми з’єднані з Христом у Святій Тайні Хрещення, разом з Ним вмираємо для гріха і воскресаємо до життя вічного. Славне Христове Воскресіння – це свято перемоги, бо свідчить про перемогу життя над смертю, правди над непрадою, добра над злом. Пасха Христова – це свято життя, бо наш Спаситель смертю смерть подолав і тим, що в гробах, життя дарував. З Христовим Воскресінням людська смерть вже не є кінецем, а початком іншого вічного життя. З’єднуючись з Христом – Джерелом життя, ми уникаємо загрози вічної смерті. Віра в пасхальну перемогу Христа допомагає нам долати біль

тимчасової розлуки з нашими покійними рідними і близькими, бо ми знаємо, що після загального воскресіння знову з ними зустрінемося в домі Небесного Отця, куди відійшов і наш Господь, щоб приготувати нам місце (Ів 14, 2). Воскресіння Господнє – це довгоочікуване свято нашого спасіння, здійснення Божої Обітниці (Бут. 3, 15). Відкупительна Христова жертва відкрила нам райські двері, але не зробила нас автоматично жителями раю, бо ми залишаємося вільними у виборі свого шляху. Воскресіння Христове – це свято радості, бо наш Спаситель звільнив нас від зневіри і смутку та дарував нам силу радіти і там, де ситуація, здавалося б, безнадійна. Ця радість Воскресіння лікує всі рани, яких ми зазнали і цього Великого Посту, і протягом цього останнього року. І далі переживаємо випробування хворобою, яка невпинно поширюється по всьому світі, змушує нас залишатися на відстані один від одного та, нажаль, забирає

багатьох. Кожному, хто пережив чи переживає відчуття відкинутості, розчарування та страху, бажаю у Воскреслому Спасителеві віднайти надію спасіння та радість нового життя. Згадаймо у своїх молитвах усіх, хто помер від цього вірусного захворювання, хворих на цю недугу, а також тих, хто залишається з ними – лікарів, медичних сестер, усіх працівників лікарень, волонтерів. Пам’ятаймо, що цією радісною вісткою маємо поділитися з усіма, хто у скорботі та потребує нашої розради. Допоможімо один одному віднайти радість надії – радість Христового Воскресіння, яке приносить зміну і дарує новий подих в нашому житті. Цю духовну пасхальну радість несімо тим, хто засмучений через різноманітні випробування цього світу, особливо тим, кого торкнулася важка хвороба чи злидні, а ще більше тим, кого полонив вірус страху, тривоги і безнадії. Нехай Воскреслий Христос зміцнить нашу віру в перемогу добра над злом, життя над смертю, правди над неправдою. Бажаю, щоб Господь воскрес і в наших серцях, щоб зникли непорозуміння і різні розділення, щоб запанувала християнська любов. Нехай свято Воскресіння Господнього буде для нас радістю, вдячністю і надією, нехай спрямує нас на дорогу духовної обнови, хай сповнить серця наші прощенням і милосердям. ХРИСТОС ВОСКРЕС! ВОІСТИНУ ВОСКРЕС!

+ Юрій Джуджар Владика

Вельконоцна винчованка

ВЕЛЬКОНОЦНА ВИНЧОВАНКА Христос Воскрес!

Славиме подїю Христового Воскресеня – преславюєме Христа, котри зоз своїм хрестом, зоз шмерцу и Воскресеньом пременєл судьбу цалого швета: тих цо жили, цо жию и цо буду жиц. Ангел ше питал женом - мироносицом: «Прецо глєдаце Живого медзи мертвима? Нє ту є, алє воскрес!» (Мт 24, 5-6). Зоз словами «Христос Воскрес» ми нависцуєме правду о тим, же прейґ своїх церпеньох и шмерци Господь прешол до нового живота. И тот преход Вон зробел пре нас! Випатрало же шицко було обрацене процив Нього: и римска влада, яка нє церпела нїяки вияви шлєбоди духа, и власни народ яки ше го одрекнул, аж и ученїки – або посцекали або го зрадзели. Алє побида припадла Йому. Прейґ понїженя, хресней драги, мукох на хресту и гроба, Христос вошол до слави Воскресеня. Шицко скапало: и смуток, и жаль, и слизи. И пришла радосц Воскресеня. То главна правда християнскей вири: шмерц и грих надвладани. То значи же кед зме зєдинєни зоз Христом у Святей Тайни Кресценя, вєдно з Нїм умераме за грих и воскресаме до вичного живота. Славне Воскресенє Христово – то швето побиди, бо шведочи побиду живота над шмерцу, правди над нєправду, добра над злом. Пасха Христова – то швето живота, бо наш Спаситель зоз шмерцу шмерц надвладал и тим цо у гробох живот даровал. З Христовим Воскресеньом людска шмерц уж нє конєц, а початок иншакого вичного живота. Кед ше зєдинюєме з Христом – Жридлом живота, ми керуєме

april 2021.

загрозу вичней шмерци. Вира до пасхалней побиди Христа помага нам превозисц боль дочасней розлуки з нашима покойнима власнима и блїзкима, бо знаме же после загального воскресеня заш ше з нїма стретнєме у доме Нєбесного Оца, там дзе пошол и наш Господь порихтац нам место (Йо 14, 2). Воскресенє Господнє – то длугообчековане швето нашого спашеня, спольнєнє Божей обецунки (Пост 3,15). Одкупительна Христова жертва нам отворела райски дзвери, алє нас нє зробела автоматски жителями раю; ми оставаме шлєбодни вибрац тоту драгу. Воскресенє Христово – то швето радосци, бо наш Спаситель нас ошлєбодзел од знєвири, розпуки и смутку, и даровал нам силу радовац ше и там, дзе би ситуация випатрала безнадїйна. Тота радосц лїчи шицки рани, яких зме мали и у тим Вельким Посце, и под час прешлого року. И далєй преживюєме випробованя пре хороту, яка ше нєпреривно шири по цалим швеце, примушує нас буц на оддалєносци єдни од других, и нажаль забера велїх. Кажди, хто

дакеди прежил або прежива чувство одруценосци, болю, розчарованя и страху, най у Воскреслому Спасительови пренайдзе надїю спашеня и радосц нового живота. Здогаднїме ше у молитвох шицких, хто умар од вирусней хороти, за хорих на тоту хороту, а тиж и тих, хто остава з нїма, дохторох, медицинских особох, роботнїкох у шпитальох и волонтерох. Паметайме же з тоту радосну вистку ше маме подзелїц зоз шицкима, хто у скорботи и кому потребна наша потїха. Помогнїме єдни другим ознова найсц радосц надїї – радосц Христового Воскресеня, яке приноши пременку и дарує нови дих у нашим живоце. Тоту духовну радосц ношме тим, хто засмуцени пре рижни нєщесца того швета, а особлїво тим, кого нащивела чежка хорота, або бида, а ище баржей тим, кого понєволєл вирус страху, знємиреносци и безнадїї. Най Воскресенє Христово змоцнї нашу виру до побиди добра над злом, живота над шмерцу, правди над нєправду. Винчуєм радосни швета Воскресеня Христового и жичим шицким же би Господь воскреснул и у наших шерцох, же би щезли рижни нєпорозуменя и подзелєня, а запановала християнска любов. Най швето Воскресеня Христового будзе за нас радосц, подзековносц и надїя, най нас унапрями на драгу духовней обнови, най напольнї нашо шерца з пребаченьом и милосердийом. ХРИСТОС ВОСКРЕС! – ВОИСТИНУ ВОСКРЕС!

+ Георгий Джуджар Владика

DZVONI

3

Велька Ноц

НЄТ ГО ТУ! ВОСКРЕС... Воскресенє Исуса Христа або Пасха историйне швето. Случело ше у єдней историйней хвильки, та вец го мож историйно и спатриц. Утвердзене же «камень зоз гроба одвалєни», а нє дорушела го анї єдна людска рука; же гроб найдзени празни, а же нїхто од людзох нє однєсол Исусово цело; же у гробе остали и могло ше их видзиц – «пової лєжа, а хусточка зложена на єдним месце», а людска рука их нє складала и на одредзене место нє положела. То факт, то записане за навики. Воскресенє источашнє и надисторийне и надприродне и то його права димензия. Як цо на Благовищенє и Родзенє Син Божи, Исус Христос – вошол до того нашого швета, так и на Воскресенє вон з нього вишол. И як цо ангели на Рождество послали пастирох дзе найду Новонародзеного (Лк 2, 9 идалєй), так на Воскресенє ангел послал жени: «Нєт го ту! Воскрес, як гварел» (Мт 28, 6). А понеже воскрес, Исус зоз Назарету «прешол през нєбо» (Євр 4, 14) и постал перши житель воскреснутого швета. Прето Восресенє новосц, котра прераста историю.

Цикава топоґрафия Петровей бешеди у Корнелийовим доме у Цезареї. Маце Назарет – город Исусового уцеловеня, воскресеня и вознесеня. Маце Галилею и Юдею, по котрей Исус зоз Назарету «прешол, робел добре и виздравйовал шицких, з котрима пановал диявол». И нїхто тото през два тисячи роки нє побил.

Исусово шведкове: Бог, котри го «помазал Духом Святим и моцу... и ... воскрес трецого дня»; пророки, котри «за ньго шведочели», апостоли , котри «зоз нїм вєдно єдли и пили после того як воскрес». Нєбо и жем, отже, Бог и людзе, час и история, подїї и простори – шицки шведоча же вон Єдини.

Прето Павло гвари: «Кед же сце зоз Христом воскресли, глєдайце тото цо горе, дзе Христос шедзи з правого боку Бога!» (Кол 3, 1). Будзце тото цо сце! Нови людзе! Воскреснути! Святи!

Иваново воскресне Евангелиє найкрасша промоция жени и рехабилитация гришнїка! У старим швеце – греческим и жидовским – жена була спод уровня людского достоїнства и чесци, а у християнстве вона ровноправна з хлопом. Евангелиє єй враца старе єй место – тото «од початку» (Мт 19, 4, 8; Постанє 1, 26 – 27). Жена вєдно зоз хлопом - «чловек» (Постанє 5, 2). Народзенє Исуса насампредз було обвисцене пастиром – явним гришнїком, котри потупйовали шабат – соботоу. О воскресеню перша дознала Мария Маґдалина – кедишик явна гришнїца. Пастире на Крачун, а жена на Пасху – регабилитовани. Врацена им однята чесц и достоїнство. Народзел ше им Спаситель! И воскрес: їх Одкупитель! Жена на воскресенє перша видзела Воскреснутого Господа и перша постала евангелизаторка самих апостолох – обвисцела им благовист воскресеня. Воскресенє то святочна промоция, подзвигнуце людзох на ранґ братох и шестрох. И то Воскреснути зробел прейґ женох: «Идз ґу своїм братом» (Йо 20, 17; Мт 28, 10). До того часу вони були – ученїки, апостоли, приятелє... Тераз су браца и шестри! Вони и ми!

10.5.2002., о мр Роман Миз, «З Исусом насамо»

Воскреснути и сам за себе шведочи: «Дзвигла ме Господня рука, преславела ше Господня права рука». А вец и його вирнїк шведочи за себе: «Нє, нє умрем, будзем жиц, и будзем приповедац о дїлох Господнїх». Святи Павло нам пише и о нас – як маме жиц! Прешвечує нас же и ми воскресли з Исусом, а нє лєм вон сам. На кресценю зме воскресли и то ше потримує и звекшує з другима тайнами и чесним животом!

4

DZVONI

kvitenq 2021

ВИНЧОВАНКА

Велька Ноц

Вельо Божого благослову, здравя и щесца Нашому Владикови ГЕОРГИЙОВИ з нагоди 20 – рочнїци пошвецаня на Владику, у Риме 19.03.2001. року, жичиме и модлїме ше за ньго. На многая и благая лїта, Владико! Парох о. Михайло Малацко, паноцове, часни шестри и вирни Керестурскей парохиї

«Зоз свою шмерцу шмерц победзел.»

Д А РО ВА Л И Н А „ Д З ВО Н И ”

Най Марийов покров занавше будзе над нїма

О. Владимир Мудри, Канада

Михал Рац Фунзи, Руски Керестур

april 2021.

DZVONI

5

Стереотипи

ВЕЛЬКА НОЦ (ВОСКРЕСНУЦЕ) ТО И ОСОБНИ ЧИН

Звичайно кед приповедаме о Велькей Ноци – думаме на централну подїю историї людского роду, бо зоз воскреснуцом Исус победзує шмерц, одкупює людски род, отвера нам дзвери раю. То момент на котри чекали аж и праоцове, починаюци од Адама, Авраама, Якова, Мойсея... Нїхто з нїх нє бул одкупени. Цала вселена чекала тоту точку зєдинєня шицкого одкупеного у Богу. Постої и друга причина нашого споминаня воскреснуца, а то Остатнї суд - на концу швета, кед шицки воскрешню и станю пред лїцо правди и буду подзелєни по своєй власней заслуги на ягнята и кожлята. Исус нє хаснує компликовани слова же би нам обяшнєл дробнїци: за того цо сце розумиц - Исус зна - то досц. За того цо нє сце розумиц – даремно розсиповац перли – як пред швинї. Найчастейше споминаме воскреснуце на хованю, як поцешенє. Алє, священїк, гоч нє ма право судзиц (то єст осудзовац), свидоми же нє кажда особа ше ущешлїви зоз остатнїм Судом. Саме воскреснуце целох – нє значи и воскреснуце щесца бо як Исус гвари: «И станю тоти котри творели добре на воскресениє живота, а котри творели зле, на воскресениє осудзеня» (Йо 5,24). Тоту Евангелию читаме на каждим хованю, а вона нам одкрива же воскреснуце и живот нє вязани лєм за цело, алє и за душу, котра, гоч и безсмертна, може буц мертва або жива патраци з очми Любови, то єст Бога. Найважнєйше питанє на хованю: чи покойни умар «живи» або «мертви». Гоч як нєлоґично звучи, Святе Писмо нам на велїх местох о тим приповеда. Причта о Блудному синови нам прейґ устох самого Исуса (у причти прейґ устох оца) одкрива таку правду – котру оцец пробує обяшнїц старшому синови: «Требало ше ве-

6

DZVONI

шелїц и радовац, бо тот твой брат бул мертви и ожил, страцени и нашол ше!» (Лк 15,32). Як видзиме – живот поза домом Оца то уж шмерц, а врацанє до дому, гоч и после шмерци (духовней) то оживйованє, живот, то єст воскреснуце. У истим тексту Евангелиї котри читаме на каждим хованю пред остатками покойней особи – стої и тото: «Насправди, насправди гуторим вам: хто слуха мойо слова и вери тому котри ме послал, ма живот вични и нє приходзи на суд, бо прешол зоз шмерци до живота» (Йо 15, 24). Цалком ясне же Исус бешедує нє о конєчним воскреснуцу и Страшним Суду алє о каждодньовим живоце котри у себе ноши воскреснуце як способ живота, а конєчни суд нє будзе за таку особу суд – алє лєм потвердзенє того и такого живота котри жил през цали свой тужемски живот. За нами чудни рок. Нїхто нє памета дацо подобне. И бомбардованє и рижни нєпогоди, нєщесца – якош цали швет иншак подношел як тоту нєшкашню збунююцу ситуацию. Можебуц тото – найгорше – же нє знаме цо ше то случує зоз нами. Нє знаме дзе наша сиґурносц, нє знаме дзе ру-

циц котву, нє знаме анї чи ю маме... Кельо сом обачел, тото цо найвецей прешлого року шицким хибело за Вельку Ноц - то же нє було пошвецанє паскох. То у шоре. Тот обичай у кореню и нашого духовного идентитету. Алє, нє шме буц єдина вредносц. Лєпше би було кед бизме ше сами себе опитали: кельо сом, прешлого року бул живи, то єст воскреснути? Чи сом бул у Доме мойого Оца, або далєко? Чи сом бул живи, чи мертви? Чи сом сцел ожиц? Найсц ше? Святи Йоан апостол и евангелиста ма єдно виреченє котре би требало постац основа нашого живота. Анї нє тельо важне чи вериме до Бога, чи нє. Вельо важнєйше чи жиєме чи нє. Живот – нє лєм тїлесни. Живот духовни исто постої – и вон тот котри нє умера зоз тїлесну шмерцу. Тото цо опоминаюце же зоз тлїлесним животом нам нє заґарантовани и духовни живот, бо вон завиши од нас самих, од нашого опредзелєня, закладаня. Од нашей любови або нє любови. Прето нас св. Йоан опомина: «Ми знаме же зме прешли зоз шмерци до живота прето же любиме братох. Хто нє люби, остава у шмерци». (Йо 3,14) Як видзиме, любиц або нє любиц то нє ствар звичайних чувствох, симпатиї, антипатиї... Любиц або нє любиц то питанє живота и шмерци. И прето, того року, най нашо главне питанє за Вельку Ноц нє будзе – чи ше будзе пошвецац паска? Най будзе питанє нашо: чи я особно сцем воскреснуц, то єст – ожиц, найсц ше, прейсц зоз шмерци до живота? На концу: саме воскреснуце Исусово ма лєм єден циль – же би кажди з нас вєдно зоз Нїм воскреснул. о. Михайло Малацко

kvitenq 2021

Актуалне

АКТУАЛНОСЦИ У ВСЕЛЕНСКЕЙ ЦЕРКВИ

КЕд бИ СВяТИ ПАВлО ТЕРАЗ жИл, ХАСНОВАл бИ ТВИТЕР И ПОСИлАл МЕйлИ

Кед би святи Павло тераз жил, напевно би посилал порученя прейґ Твитеру и мейлу и хасновал би сучасни средства масовней комуникациї же би вистки посилал до явносци, виявел папа Франциско з нагоди Шветового дня дружтвених комуникацийох Католїцкей церкви. Святи Павло жил у 1. вику новей ери и ширел християнску виру у Европи и по малей Азиї, а вери ше же вон єден з тих котри написали добру часц Нового завиту. Кажде средство комуникованя ма свою вредносц. Святи Павло успишно комуниковал так же би тераз сиґурно хасновал електронску пошту и дружтвени мрежи, наводзи папова посланїца “Гибай и опать”. www.bitno.net

жЕНИ ПОТРЕбНИ У ОбНОВИ дРУжТВА, А дЗЕцИ РОдИЧОХ ЧУВАю Од НАРцИСОИдНОСцИ И ПРЕВЕльКОгО ЕґА

“Док ше бави з оцом и мацеру, дзецко учи буц вєдно з людзми, учи о постояню правилох и потреби же би ше их почитовало, здобува самодовириє котре му будзе потребне док видзе до вонкашнєй стварносци, до швета”, гварел папа Франциско. Папа поволал на векшу потримовку занятим мацером и под час и после пандемиї корона вирусу, назначуюци же жени потребни за обнову дружтва и економиї. “Женом хитно треба помогнуц коло стараня о дзецох и прето би нє шмели буц дискриминовани у поглядзе плаци и можлївого напредованя, лєбо траценє роботи”, гварел папа у новей кнїжки - интервиюу.

april 2021.

“Место того, їх присутносц драгоцина у штред процесу дружтвеней, политичней, роботней и институционалней обнови”, гварел Франциско. Папа указал на приклад улоги Пречистей Дїви Мариї у “препороду чловечества” и наглашел же би женом требало дац простора за помоц при формованю лєпшей будучносци. Папа Франциско наглашел же би жени, кед им ше укаже нагода и вецей потримовки, могли дац “одлучне доприношенє реконструкциї економиї и дружтва будучносци бо жени швет творя прекрасним, и у можлївосци су злучиц рижни контексти”. www.bitno.net

ПОлОВКА СТУдЕНТОХ И ТРЕцИНА СТУдЕНТКОХ ВИлОжЕНИ ПОРНОґРАФСКОМУ ЗМИСТУ СКОРЕй ТИНЕйщЕРСКИХ РОКОХ

Балтиморске надвладичество 13. и 14. марца розпатра опасносци од порноґрафиї и модели борби процив єй чкодлївосци за поєдинцох и за винчани малженства. Публикация балтиморского надвладичества The Catholic Review принєсла статистики котри указую у якей мири порноґрафия облапела сучасну културу. Двацец посто преглєдованя на мудрих телефонох порноґрафскей природи, а и медзи вирнима зазначени значни уровень конюумациї порноґрафского змисту. Потим, окреме високи уровень студентох, вецей од половки леґиньох и трецина дзивкох, шведочи же порноґрафским змистом були виложени скорей як цо постали тинейджере. Паноцец Браян Нолан, шведочи же о проблему порноґрафского змисту часто чує у споведзи. Вон визначел же вирним котри ше боря зоз порноґрафискима склоносцами важне поглєдац средства котри им помогню, уключуюци ту и интернетски филтери и, кед потребне, професийну совит. Надисц зависносц од порноґрафиї може буц чежко, а то можлїве, окреме кед ше ма потримовку, гварел Нолан. “Мушиме мац можлївосц повесц ‘нє’ самим себе и повесц ‘гей’ Богови” назначує вон. “Маме нагоду роснуц у чесноти самоконтроли, котра доприноши же бизме сами себе цо вецей пошедовали и на таки способ будземе доступни Богу на ище шлєбоднєйши и подполнєйши способ”. www.bitno.net о. Владимир Еделински Миколка

DZVONI

7

Зоз живота

Блїзкосц зоз БогоМ и БлижНїМа виздравює

Приповедка о Ирени, дохторки у Литви, котра жиє у фоколару и котра була заражена зоз вирусом Covid – 19. Почувствовала слабосц котру приноши хорота, алє и силу Божей любови през молитву. Достала сом полно порученя и молитви. Нє знам як шицки мойо приятелє чули же сом хора. Шицки ше модлєли за мойо здравє.

Ирена дохтор у шпиталю, член Руху фоколарох котра жиє у Литви. Под час пандемиї на роботи єй було барз чежко, а и сама ше заражела зоз вирусом. У тих хвилькох сили зберала у вири до Божей любови. Спознанє же ше и други модля за ню єй дало додатни сили. Єй искуство було особлїво чежке.

Хорота нательо напредовала же Ирена мушела пойсц до шпиталю.

- Нательо сом була слаба же сом нє могла анї приповедац. Жена котра була зо мну у хижи, котра хоровала од рака, кармела ме и помагала ми у шицким. Сприятелєли зме ше и кед сом ше чувствовала лєпше, вєдно зме ше модлєли.

Зєдинєна у молитви зоз велїма людзми котри ше модлєли за ню, Ирена почувствовала Божу любов и любов своїх ближнїх.

- Подзековна сом Богови за вельку любов котру сом почувствовала под час моєй хороти. Знала сом же є вше зо мну. Почувствовала сом и вельку моц молитви. Тераз сом як ознова народзена. Клаудия Ди Лоренци (www.focolare.org) Пририхтал: М. Шовш

«Научце ше робиц добре, глєдайце правду, ошлєбодзце кривдзеного, творце правду широти и справедлїво судзце ґдовици!» (Ис 1, 17)

Накадзи ше зараза преширела по шпиталю, Ирена у єдней хвильки остала робиц сама.

- Мушела сом за своїх колеґох найсц место дзе ше изолую и послац шицких пациєнтох котрих сом могла дому, понеже их нє бул хто допатрац. Нє мали зме маски за шицких, та зме их куповали сами и дзелєли пациєнтом. Лєм ноци ми були мирни и теди сом ше могла модлїц. Накадзи сом дознала же сом ше обрала, послали ме дому. На орманчику при посцелї сом мала Кярову слику. Вше кед сом попатрела на ню, було ми лєгчейше. З часом ше мойо симптоми погоршали. Страцела сом чувство смаку, алє сом ше нє придавала. Свойо церпенє сом даровала за моїх колеґох. Ноци були окреме чежки, алє Кяра була вше зо мну.

8

DZVONI

kvitenq 2021

Слово за живот

„Я дОБРИ пАСТИР. дОБРИ пАСТИР пОКЛАдА СВОй жИВОТ зА ОВЦИ.“ (Йо, 10,11)

Слики библийней култури, у хторей живот пастирох и номадох цекол помали, нам випатра далєки у одношеню на нашо каждодньово потреби буц ефикасни и конкурентни. Та заш лєм, и ми дакеди сцеме мац оддих, место дзе одпочинєме, сцеме ше стретнуц з даским хто нас прилапи таких яки зме. Исус ше представя як тот хтори баржей як шицки други порихтани прилапиц нас, понукнуц нам окрипенє, та аж и дац живот за каждого з нас. У тим длугим виривку Йоановей Евангелиї з котрого вжате Слово за живот, Исус нам обецал же Вон Божа присутносц у историї каждей особи, як цо Израїлу прейґ пророкох и обецане. (Ез, 34, 24 – 31) Исус пастир, тот цо водзи, позна и люби свойо овци, односно свой вистати и дзекеди страцени народ. Вон нє цудзинєц хтори занєдзбує потреби стада, анї нє толвай хтори приходзи краднуц, збойнїк хтори забива, ронтовнїк, а анї наднїчар хтори роби лєм пре интерес. „я добри пастир. добри пастир поклада свой живот за овци.“

Стадо хторе Исус трима за свойо то напевно його ученїки, шицки тоти хтори уж прияли ласку кресценя, алє нє лєм вони. Вон позна кажде людске єство, вола го по мену и о каждому ше з нїжносцу стара. Исус правдиви пастир, хтори нас нє лєм водзи през живот, нє глєда нас лєм теди кед ше страциме (пор. Лк 15,3-7; Мт 18, 12-14), Вон уж дал живот же би сполнєл Оцову волю. А Оцова воля то полнота особного заєднїцтва зоз Нїм и же би ше ознова витворело братство медзи нами, хторе ранєте зоз смертельним грихом. Кажде з нас ше може намагац препознац Божи глас; чуц його слова и з довирийом их шлїдзиц. Понад шицкого, можеме буц сиґурни же зме любени, похопени, и же нам безусловно пребачел тот хтори нам ґарантує: „я добри пастир. добри пастир поклада свой живот за овци.“

Кед голєм дакус дожиєме тоту циху, алє моцну присутносц у нашим живоце, у шерцу ше народзи жаданє подзелїц ю, розвиц нашо чувство старац ше

april 2021.

за других и прилапйовац их. По Исусовим прикладу можеме ше намагац баржей упознац членох фамелиї, колеґох на роботи, або сушедових и нє допущиц же бизме були ровнодушни ґу потребом людзох коло нас. Можеме розвиц мрию у любови, уключиц других и допущиц же бизме и сами були уключени. Зоз своїма малима длїлами можеме допринєсц же би ше витворели братски и отворени заєднїци хтори схопни сцерпезлїво и шмело провадзиц ход велїх. Кяра Лубик преглїбйовала тото виреченє зоз Евангелиї и написала: „Исус о себе отворено гвари: ‘Нїхто нє ма векшу любов од тей: положиц свой живот за свох приятельох’ (Йо 15, 13). Вон до конца жиє свойо дарованє. Його любов значи правдиво буц порихтани жертвовац, подаровац свой власни живот. […] Бог и од нас глєда […] дїла любови хтори (голєм у намири и у одлуки) буду мац миру його любови. […] Лєм така любов християнска: нє гоч яка любов, нє даяка вонкашня любов, алє така велька любов хтора готова и живот подаровац. (...) На тот способ наш християнски живот дожиє квалитативни скок, вельки квалитативни скок. Так увидзиме же ше, прицагнути з його гласом, коло Исуса сходза хлопи и жени зоз шицких бокох швета.“ Летиция Маґри

DZVONI

9

дожица СРИМСКИ дОжИцА

ИЩЕ ЄСТ дАҐдзЕ „ОСТАТНЇХ MОХИКАНЦОХ“ Уж сом раз писал о „останїм Мохиканцу“ котри нєстал як єдини у Врднику на Фрушкей гори, кед ме нєсподзивала єдна наша особа котра ше сцела висповедац и заґарантовац же ю придзе поховац єй власни паноцец гоч вона, оддалєна од своєй Церкви – ишла каждей нєдзелї на римокатолїцку Службу кед там приходзел паноцец зоз сушедного Ириґу. А тераз виприповедам ище єдно шведоченє „остатнїх Мохиканцох“ зоз Ириґу. Вироятнє дзепоєдни нє знаю же тот литературни вислов „Остатнї Мохиканєц“ ше хаснує кед ше сце виприповедац приповедку о єдним з остатнїх представнїкох одредзеней ґрупи, народу, вири... Вон повязани зоз реалну животну приповедку познaтого племена Мохиканцох котри вимарли ище у 19 столїтию. Уходзаци до Посту, векшина активних християнох покус роздумує и о своєй Вельконоцней Споведзи. При дзепоєдних єст и красни християнски обичай же би ше висповедали на початку Посту и так ше причащали вше кед єст Служба Божа. Вони себе тот период беру як одредзене „духовне путованє“, напредованє, преглїбйованє християнского живота и приблїжованє до швета котре пред нами, а у тим случаю то Паска. А вона шведоченє безгренїчней любови Господа Бога у котрей нам Вон дал Єдиного Сина як жертву за нашо одкупенє. Прето ше намагаме буц голєм мали одвит на тоту любов зоз нашу любову то єст пременку живота на лєпше. Но, даєдни ше чекаю висповедац аж пред саму Паску же би чистого шерца могли прияц Причасц, правдиве Цело и Крев Исуса Христа котри нас так полюбел. У митровацкей парохиї, дзе єст вирних зоз рижних традицийох, єст и єден и други обичай. Алє, єст нажаль и таких котри ше нє можу нїяк одшмелїц щиро висповедац чи то при мнє, чи другому паноцови, та гоч су и каждей нєдзелї у церкви. И вец нє так лєгко наглашовац пред нїма тоту християнску обовязку Споведзи, без котрей нєт правдивей Паски, а анї правдивого християнского живота. Бо Паска, по жидовски ПРЕХОД, значи наш Преход прейґ Исусовей шмерци на крижу зоз станя гриху до шлєбоди дзецох Божих. Тото цо ме нєдавно нєсподзивало, а вец ми барз помогло як добри приклад споведзи вирних у Митровици, то нагла поволанка же бим пошол висповедац єдну мацер и єй сина. И то нє у Митровици, алє у оддалєним месце Ириґ, дзе практично вони там єдини жию як грекокатолїки и жадаю отримац вязу зоз нашу парохию. Кед сом нєдавно упознал тих людзох, видзел сом их

10

DZVONI

вельку биду, материялну и тоту духовну. Материялну, бо старенька мац ма 90 роки, хора є, ма минималну пензию, алє нє ма нїяки помоцни средства же би ше рушала по хижи та ше подпера на єдну стару ґайбу. Син ма физични гендикеп и ма малу инвалидну пензийочку. Но, у тим квартелю, на остатнїм поверху без лифта, бива ище єден їх син котри остал як и велї без роботи, а витримує и свойого сина студента бо их мац охабела. А же би бида була ище векша, тому синови нєдавно пукло шлєпе черево та лєдво з нїм, без власнога авта, добегли до шпиталю у Сримскей Митровици. Шицки штверо ме радошнє дочековали остатнї час, радуюци ше же нашли свойого священїка, бо остатнї до нїх приходзел ище пред 30 роками. Та так, людзе оддалєни од своєй Церкви, од свойого народу, од свойого националного окруженя, алє цошка их тримало телї роки же би ше цалком нє оцудзели. Озда лєм Господь Бог им нєдал умрец док нє найду знова свойого пароха и свою Церкву – як пошведочели шицки штверо. Окрем споведзи, то була нагода и помогнуц нашим вирним котри нє забули на свою традицию и грекокатолїцку виру, а после тей длугей нащиви, у котрей ше кажде од штверих на мире виприповедал, я шицко тото представел и вирним у Митровици. Як ше вони лєм чудовали! И обновели свою виру, дзекуюци праве тим „остатнїм Мохиканцом“ котри так шведоча о своєй церковней и народней припадносци. После як сом то спомнул у церкви, велї ше одволали же би им дзечнє помогли, а дзепоєдни би сцели их и нащивиц и подзековац им за їх моцне шведоченє любови до свойого власного. И на концу, як ми велї спомли после информациї котру достали одомнє, яке то вельке виволанє за нас котрим церква блїзко а так ю слабо почитуєме и нащивюєме. А най нє повеме за Споведз и Причасц, котру можеме хасновац каждей нєдзелї и швета, а нє хаснуєме ю на нашо духовне спашенє и змоцнєнє у каждодньовим нєлєгким живоце. Вельораз нам праве тоти далєки од нас, на марґини нашей Церкви и дружтва поставю вельки дар и виволанє же би зме пре нашо нєдзбалство и нєзацикавеносц нє допринєсли зявеню “остатнїх Мохиканцох“ там дзе вони ище вше нє „остатнї“ алє можу лєгко постац. О. Владислав Варґа

kvitenq 2021

Шветови молитвови дзень

ОЗНАЧEНИ ШВЕТОВИ МОлИТВОВИ дЗЕНь У НОВИМ САдЗЕ

БУдУй НА ТВАРдИМ ФУНдАМЕНТУ

Нашо вирни грекокатолїки и того року участвовали на Шветовим молитвовим дню, хтори ше отримує першого пиятку у мешацу марцу. Молитва була праве на тот дзень, 5. марца, на 17 годзин, а знїмок могло патриц уживо на интернету, прейґ Ют′юб каналу, ЕГО-а и Фейсбуку церквох хтори ше приключели. Пре пандемию молитва нє була у церкви як предходних рокох, алє у просторийох ЕГО-а на Телепу. На тот дзень ше у швеце модля жени зоз вецей як 100 державох, а у тим року означує ше и 70. рочнїцу одкеди ше жени зоз нашей жеми першираз стретли зоз тоту молитву, и одтеди ю почали модлїц. Мото тогорочней молитви бул „Будуй на твардим фундаменту”, з Евангелиї по Матею у 7. глави од 24-27 стиха. За глїбше розуменє тей теми Юлияна Тешия, теолоґ и член ШМ Горватскей, даскельо днї пред тим прейґ Зуму бешедовала цо у ствари значи мото тей молитви, його глїбши смисел, як треба похопиц тоти Божи слова и на тот способ лєпше ше ю розумиц и порихтац ше за тоту духовну подїю, и прето ше даєдни учашнїки молитви приключели на тото преподаванє ґу представнїцом Молитвового дня з Горватскей. Таки окремни пририхтованя Горвати вше маю пред Шветовим молитвовим дньом. Тогорочну молитву порихтали жени зоз Републики Вануату, у Южним Пацифику, хтора облапяла Поволанку на славенє Бога, молитву подзековносци, покаяня и приданя, Приповедки женох зоз Вануатуа, читаня Слова Божого и конкретней, окремней Молитви за тоту републику и швет. У нєй жени зоз Вануатуа, и попри тим же жию и прекрасней очуваней природи зоз флору и фауну, часто преживюю тропски бурї, трешеня жеми, активованє вулканох и цунами, хтори им знїща шицко цо маю. Женом у тей держави чежко ше и образовац, зарабяц, достац роботу... Но, заш лєм, жительох Вануатия преглашели аж два раз же су найнашмеянши народ. Вони веря же основне же би були мудри и свой живот будовали нє на писку алє на твардим фундаменту, на Исусових словох, же муша чуц и дїловац, або слухац и активовац ше, и же у шицких їх нєвольох лєм з Божу любову, миром, мудросцу и повязаносцу медзи собу годни ше вибориц процив нєправдох и процив проблемох хтори маю. И же то вше муша мац на розуме, пред тим як цо принєшу гоч яку одлуку у живоце... Молитви були преткани з пригодну музику и представяньом держави Вануату, зоз текстом и слайдами и бешеди о мудрим живоце и одлукох уж спомнутого мота з Евангелиї.

april 2021.

На молитви од грекокатолїкох участвовали Мария гудак, блаженка Хома цветкович и Анита ґовля.

На молитви участвовали представнїки нашей Грекокатолїцкей Церкви, Евангелистично-методистичней, Словацкей евангелистичней АВ Церкви, Реформатскей и Римокатолїцкей Церкви, притримуюци ше епидемиолиґийних мирох. Од грекокатолїкох участвовали Мария Гудак, Блаженка Хома Цветкович и Анита Ґовля. Б. Х-Ц/М. Г. К.

будзем хвалїц господа цали живот, до конца живота будзем шпивац гимни мойому богови.“ (Пс 146, 2)

DZVONI

11

духовне життя

пАСХА ХРИСТОВА - ВЕЛИКдЕНЬ Христос Воскрес! - Воістину Воскрес!

О, як чудодійні ці слова! Коли ми їх вимовляємо або чуємо, в наших серцях спалахують вогні святої радості про Господа Ісуса Христа Воскреслого. І де б вони не виголошувалися, де б ці слова не лунали, де б не чулися, - усюди вони викликають тріпотіння в кожному серці і від них все яскравіше спалахує полум’я віри в душі кожного прославляючого Воскреслого Господа. «Христос Воскрес!» - Ми говоримо з відчуттям духовного захоплення; їх хочеться вимовляти без кінця, слухаючи у відповідь інші два святих слова: «Воістину Воскрес!”

Христос воскрес! - І для всього всесвіту почалася дійсна весна, світлий, радісний ранок нового життя. Воскресіння Господа Ісуса - перша дійсна перемога життя над смертю.

Подія Воскресіння Христова - найбільше християнське свято. Це є Свято свят і Торжество з торжеств, знамення перемоги над гріхом і смертю і початок буття світу, спокутуваного і освяченого Господом Ісусом Христом. Свято це називається ще Великоднем, тобто днем, в який здійснився наш перехід від смерті - до життя і від землі - до Неба.

пАпА: ЦІЛУВАТИ НОГИ РОзп’ЯТОГО – ЦЕ дОРОГОВКАз І НАдІЯ В жИТТІ

Дикастерія в справах комунікації опублікувала книгу «Чому боїтеся. Ще не маєте віри?», присвячену Надзвичайному молитовному заходу, який Папа Франциск провів 27 березня 2020 року, закликаючи увесь світ молитися за жертви пандемії та довіритися Богові в боротьбі проти цього лиха.

Debora Donnini / Світлана – духович

«Я прямував наодинці, думаючи про самотність численних людей…», – так Папа Франциск пригадує вечір 27 березня 2020 року, коли з площі Святого Петра, безлюдній та омитій дощем, до неба підносилася молитва за жертви пандемії та за подолання цього невидимого та маловідомого тоді ворога.

Папа повертається думками до тієї події, переглядаючи тодішні фотографії та спілкуючись з монсеньйором Лусіо Адріано Руїзом, Секретарем Дикастерії у справах комунікації. Їхня розмова лягла в основу книжки «Чому боїтеся? Ще не маєте віри?». Натхненням для цієї назви стали Христові слова, з якими Він звернувся до учнів, які, перебуваючи у човні серед розбурханого бурею моря, налякалися і просили в Христа допомоги. Саме цей євангельський уривок прозвучав під час Надзвичайного молитовного заходу на порожній площі у Ватикані.

12

DZVONI

kvitenq 2021

духовне життя Пам’ятати про історію й усвідомлювати божу присутність

Підзаголовком книги спогадів, присвяченої Надзвичайному молитовному заходу 27 березня 2020 року, стали слова із старозавітної Книги Виходу: «Щоб ти оповів це синам і внукам твоїм» (Вих 10,2). Ці слова стали також темою послання Папи Франциска з нагоди Всесвітнього дня суспільних комунікацій 2020 року. У післямові до першої частини книжки монсеньйор Руїз пояснює, що подія 27 березня, з одного боку, «відображає історію», бо представила людське страждання перед милосердним Богом, а з іншого – «є історією», тому що відповідь Бога полягає в Його присутності серед свого люду. «Теперішній момент, – пояснює Секретар Дикастерії, – позначений не лише цим вірусом, але й надзвичайною присутністю Бога. І про це потрібно пам’ятати й розповідати, аби закарбувати в пам’яті», для того, щоб ця історія стала частиною «великої історії спільного шляху Бога й людства».

Заклик до навернення

У передмові до книжки ««Чому боїтеся. Ще не маєте віри?» Префект Дикастерії у справах комунікації Паоло Руффіні, розповідає, що ідею проведення Надзвичайного молитовного заходу, який поєднав увесь світ із площею Святого Петра, Папі подав в’язничний капелан з Падуї о. Марко Поцца.

Ми всі в тому самому човні

«Мені спали на думку дві речі, – ділиться Папа в книжці своїми спогадами: – з одного боку, порожня площа, люди, об’єднані на відстані, ... а з іншого – пам’ятник з мігрантами [VN.розміщений на площі]... І ми всі – в човні, і не знаємо, скільки людей зможе з нього вийти...». Пригадуючи той вечір, Святіший Отець зазначає, що тоді не почувався самотнім, а в єднанні з людьми. Усвідомлюючи почуття розгубленості й страху, поширене серед людей, він зазначає, що «Христові стопи – це дороговказ у житті людей». Під час Надзвичайного молитовного заходу він поцілував ноги розп’ятого Христа: “Цілувати ноги Розп’ятого, – підкреслює він, – завжди приносить надію. Він знає, що означає ходити, і знає, що таке карантин, бо Його ноги прибили двома цвяхами, щоб він не міг рухатися.”

april 2021.

“Ця хвора земля повинна підняти погляд до Неба і повірити, що їй потрібен лише Бог, і навернутися до Бога!”

– написав він пізніше у своєму блозі. Рішучий заклик до навернення прозвучав з уст Папи Франциска на безлюдній площі. Слова «Прокинься, Господи!», з якими учні зверталися до Христа серед бурі, за словами Святішого Отця, означають бажання наблизитися до Нього і довіритися Йому.

бути близькими до тих, хто страждає

Книжка «Чому боїтеся. Ще не маєте віри?» завершується роздумами отця Леонардо Сапієнци, регента Префектури Папського Дому. «Образ Папи Франциска, що під дощем обнімає Розп’яття з храму святого Маркела, нагадує нам, що ті, хто страждає, страждають разом із Христом», – пише він, підкреслюючи, що «той, хто вірить у Бога, є близьким з тими, хто страждає».

Vatican news

DZVONI

13

З историї беркасова

ЕТНОЛОҐИЙНИ ПРИЛОГ ДУШАНА ДРЛЯЧИ ЗА ПРЕУЧОВАНЄ РУСНАЦОХ У БЕРКАСОВЕ (7) Пред свадзбу ше отримує вечера и у млодийовим, и у млодовим обисцу (кажде прима своїх госцох). Ютредзень фриштик и у єдних, и у других. Дакеди ше порадза та тото оконча вєдно. По фриштику ше идзе до одбору, а потим на винчанє до церкви. При Руснацох тал ридко бул у готовини, а найчестейше бул у жеми. Медзитим, при Сербох дзивки би за тал приношели дукати. При Сербох ше за свадзбу правел св. Бона, а при Руснацох млада бочкала шицких присутних на свадзби. На руску свадзбу госци углавном ношели єдзенє (куру и хлєб) з котрей ше ютредзень рихтал фриштик. Медзитим, при Сербох у Бачинцох домашнї рихта юшку и месо, а присутни госци виноша свой “кравай” (печенє, а коло нього колачи) та ше з тим госци медзисобно понукаю. У валалє бул єден “венєц” котри шицки млоди з валалу жичали. Чесали ше на канюрки, а на штред глави фризура була “на угел”. До полноци млодово госци мали першенство, а кед млода знєє венєц и положи на главу фитюлу, вони одходза. Перши танєц на свадзби, звичайно чардаш, танцує млада пара и шицки жени, а кед су одати вец танцую зоз мужами. Крем того танцовал ше парови танєц “зурка”, а “козачок” звичайни. На свадзби ше шпивало: Шей, гой – гоя, Милєнка моя Поведз ти мнє, моя наймилєнша, Чи будзеш моя...

На “кирбай” Руснацом приходза госци з других валалох и сушедово других националносцох. Госци з боку з цалу фамилию приду пред кирбайом. Домашнї виноша рижни єдзеня (капуста обовязна!), а шицко

14

DZVONI

ше после єдзеня попораї и нє стої на столє як на сербских свадзбох. Правило же ше хосцом дацо пакує и за дому, цо обичай и при Сербох у Ґраници. Характеристичне же Руснаци на кирбай шицких своїх госцох водза до церкви на службу. Руснаци ше за покойним модля на дворе и лєм у ридких хвилькох уноша покойне до церкви. По хованю Руснаци до обисца волаю углавном родзину, а при Сербох ше вола шицких присутних на хованю. При Сербох у прешлосци було случаї же ше после хованя пиє за “покой души”, а же ше вец шицко закончи зоз бечарцом. Руснаци обед почали орґанизовац после II шветовей войни, а рихта ше юшка, месо и мачанка, паприґаш, рижни печеня и колачи. На 6 тижнї зидзе ше родзина на фриштик, а вец ше у церкви служи служба за покойне. Текст на памятнїкох на рускей кирилки, єден приклад глаши: Ту спочива Ждиняков Мижо родз.

1942. року настрадал 21. V. 1961. Памятнїк му подзвигую Ожалосцени Оцец, Мац, Браца и Шестра. З другого боку памятнїка пише: Мижо Посадзце ми квеца Лєм вшелїякого Страцели сце сина 18 - рочного

Бо на моїм целу Вельки рани стоя Посадзце ми квеца Озда ше загоя

Аж на кажду рану Гоч по єден корень Бо мой млади живот Згорел яґод огень

Жертвовали два животи Два млади голуби Свою любосц зохабели У Шиду на пруґи.

Вєдно зоз Ждиняком похована и Меланка Боднар, стара 19 роки. На Руским теметове, окреме на швижих гробох вше єст зохабено надосц яблука. На штред теметова вельки криж яки ше у Беркасове находза и на крижних драгох. Други памятнїк на руским теметове цалком окремни. На нїм пише: Ту спочива у миру Божиєм Никола Ждиняк пож. 19 р. Пострадал 1953 р. Споменик подзвигую Ожалосцени Оцец, Мац, и шестра Амалка и далєй: Никола, сине мой Несретни, сине мой Нїґда нєзабудзени, сине мой Дай му боже лєгки одпочивок. Медзитим з другого боку пише по сербски: У најлепшем цвету млађан живот дадо Мило чедо моје изгубљена надо А отац и мајка горке сузе лије Док их једном црна земља не покрије.

На сербским теметове тоти найстарши памятнїки лєжа. Текст на нїх висцерани так же нє мож одгаднуц о котрих ше фамилийох роби. Найстарши, котри могло пречитац бул Лазара Котралича (фамилия Сербох старобивательох), котри умар 1908. року, а потим Андрия Ачимовича, народзеного 1836, а умартого 1912 року. (предлужи ше) Дрляча Душан, Нова думка 4, 1973. рок. Пририхтал: о. Владимир Еделински Миколка

kvitenq 2021

ТЕОЛОҐИЯ ЗА КАЖДОГО

B O G O S L O V S K A D U M KA

2 5 4 – 2 0 2 1 П р и л о г х р и с т и я н с к о м у ч а с о п и с у „ Д З ВО Н И ” Уш о р ю є р ед а к ц и я „ Д З ВО Н ОХ ” ; Ред а к то р : о м р М и ха й л о М а л а ц к о

ЕНЦИКЛИКА ПАПИ ФРАНЦИСКА

П

ШИЦКИ БРАЦА

исмо (ециклика) папи Франциска написане же би ше ясно потолковало и пренєсло шицким людзом радикалносц (глїбину) Евангелиї, алє на таки способ же би шицки розумели (нє лєм христянє). Енциклику папа подписал на гробе св. Франциска у Асизу (03.10.2020.) и з тим ясно дал до знаня же є инспировани зоз животом того святого котри сцел буц шицким людзом нїч друге – лєм брат. Сама по себе енциклика новосц бо є нє писана як други енциклики у форми строгей и точней Богословскей науки. Папови нє циль прегвариц ґу католїкови, анї ґу християнови, та анї ґу вирнїкови. Циль му прегвариц ґу – чловекови. Бо шицки зме браца и шицки зме єднаки. Бо маме єдного Оца. До того документу папа уткал искуство 7рочного свойого живота на чолє Католїцкей Церкви, а и цалого свойого живота, шицко цо робел, бешедовал, писал, путовал попробовал унєсц до тих шорикох. То його писмо чловекови и

april 2021.

УВОД

чловечеству.

Прето, кед дахто ше сце подробнєйше застановиц над тим писмом, муши похопиц же тото писмо предлуженє енциклики «Будз благословени» и документу о универзалним братстве на стретнуцу зоз братами Муслиманами у Абу-Дабию. И гоч папа нароком одступа од строгей форми и научованя, заж лєм ше уградзує до учительства Церкви и предлужує там покля други папове дошли. Лєв XIII написал енциклику у кот-

рей ше бори за людске достоїнство хторе було поґажене у ери нємилосердного капитализму (комунизем теди лєм почина зоз свою еґзистенцию). Пий XI и Пий XII у своїх енцикликох ше боря за права каждого поєдинца пред наставаньом тоталитарних режимох комунизму, нацизму и фашизму. Медзи тима драгами абсолутизму, то єст войни медзи комунизмом и капитализмом, предкладаю трецу драгу –християнску драгу, котра би помирела тоти два крайносци.

I

Папа Йоан XXIII преширює горизонт зоз спорзореньом на нєбезпеку од подзелєносци чловечеста на сивер и юг, то єст богатих и худобних. Предклада диялоґ же би ше нашло ришенє (вибеженци – нам одвит чи ше на тим полю дацо зробело).

Папа Йоан Павло II и Венедикт XVI спозорюю и поволую на узбуну бо ше роби о самому чловекови – або прежиє, або нє. Цале чловечесвто постало жертва розвою науки без контроли дзе загрожени сам чловек. Наука превжала улогу Бога и сце створиц и сам живот. На жаль, тото часто ведзе нє до живота, алє до шмерци, а може ше закончиц зоз знїщеньом и самого людского роду (остатнї подїї у швеце пре корону подкрипюю спозорйованя папох).

Папа Франциск преширює горизонти, спозорює на бриґу о цалей вселени (космосу). Треба же бизме комуниковали нє лєм медзи собу, народ з народом, держава зоз државю, алє треба же бизме отворели диялоґ (бешеду) и зоз природу (як то зробсл св. Франциск). Вселена то нє лєм ми - людзе, алє и животинї и природа. Вселена – наш зєд-

нїцки дом. Зоз тоту енциклику папа церковне учительство и поволанку за бриґу цалого чловечества унапрямує на саму еґзистенцию шицкого створеного. Обично ше тота бриґа, то єст пременка, приписує другому приходу Исуса Христа – у Церкви ше то вола есхатолоґия парузия. Тото искуство приходу Исуса на швет нє треба жиц як обчекованє, алє як сам конкретни живот: у Исусови треба рушиц до помиреня цалей вселени. Прето централне порученє енциклики тото: зоз ґлобализациї ровнодушносци треба прейсц до ґлобализациї братства.

Нєшка вецей нє найвекши проблем борба идеолоґийох або

системох (комунизму и капитализму), та анї борба сиверу и югу. Нєшка найвекши проблем тот: як прейсц од ровнодушносци, безчувстивя – котри маю розмири правдивей ґлобалней пандемиї, до ґлобализациї нє лєм сочувствия, алє и правдивей ґлобалней солидарносци и братства.

Ту папа спомина слова – “то мой сон” – може ше повесц же то утопия. Часто повторює – “шнїєм”... А зна добре же утопия нїґда нє постава реалносц, а сон, гоч на початку випатра исто як утопия – може постац реалносц. Кед дахто шнїє сам – то утопия (празни жаданя).

Алє, кед шнїєме шицки – гвари папа - то постава сила котра меня швет. У шлїдуюцих числох будзем пробовац, голєм у главних рисох, пренєсц главне порученє енциклики. Же би сон папи нє бул лєм сон.

Прейґ нас – же би його сон постал заєднїцки, то єст - сила котра меня швет. о. Михайло Малацко

II

kvitenq 2021

МАРИЙОВО СВЯТИЛЇЩА (3)

НА ДРАГИ ДО ЕМАУСА....

ВИЧНО ОСТАНЄМ З ВАМИ....

Же бизме цо лєпше похопели нашу найвекшу Святиню Заєднїцтва – Водицу, попробуєме ту представиц познатши Єй святилїща, нашо грекокатолїцки, а кед сцигнємє и римокатолїцки и православни.

Грекокатолїцки святилїща у Словацкей

Представиме ту аж три святилїща у Старим краю, одкаль пришли велї Руснаци до Бачкей и Сриму. Насампредз то найстарше одпустово место Люцина, котре оддалєне 27 километри на сивер од Прешова. Понеже настало „нєобично“ за нас, то єст на инициятиву св. Миколая, я ше опитал протоєрейови о. др Юрайови Ґрадошови, автора стат′ї о Люцини, главного редактора грекокатолїцкого часописа „Слово“ же цо би то значело. Вон ми одвитовал же можлїво так толмачиц: понеже людзе забули почитовац Бога и пробовали и пробую и нєшка ришавац свойо животни проблеми без Бога, як и спомнута у тей историї Зузана, вец св. Миколай нас на тото опомнул. Як ми пояшнєл о. Юрай, од початку зявеньох там ше случовали вецей виздравеня и вирни доставали ласки од Господа и Богородици, а то ше и тераз случує. До Лютини вирни

На дводньовим Одпусту присутно коло 10.000 паломнїкох.

april 2021.

приходза раз мешачно, на фатимску соботу, а найвецей трецу нєдзелю по першим пиятку у авґусту, кед ше отримує дводньови Одпуст - од соботи до нєдзелї, и теди присутно коло 10.000 паломнїкох.

Л Ю Ц И Н А

При горох, нєдалєко од места Сабинов, од главней драги, находзели себе нови живот Руснаци хтори ту приходзели споза Карпатох. Даґдзе себе вони нашли стари церкви, алє найвецей себе правели свойо церкви зоз древа. Поступнє ше ту формовали парохиї, а єдна з нїх була у Ганиґовцох зоз свою филиялу у Люцини. Так як теди бул обичай, внєдзелю и на швето ше служела лєм єдна Служба Божа, и то вецейраз у Ганиґовцох, а вирни з нєдалєкей Люцини на Службу ходзели пешо або на своїх кочох. Тиж так кед була Служба у Люцини, то вирни зоз Ганиґовцох а тиж и зоз нєдалєкого валалу Олейнїкова ту приходзели на Службу. Жило ше чежко. Людзе вельораз чежко робели и внєдзелю и на швето, даєдни радше як до церкви - до лєса зберац себе печарки ходзели. Так єдна жена по мену Зузана Фекете (Чарна), влєце,19. авґуста 1851.року, кед було по старим юлиянским календаре швето Преображенє Господнє, пошла зоз троїма дзецми зберац до лєса печарки. Кед уж себе назберали, рушели дому же би себе з нїх уварели полудзенох. Но, лєм цо вишла з лєса, жена збачела вельке шветло а у нїм и єдну хлопску особу хтора була барз подобна святому Миколайови на иконостасу у їх церкви. Тота особа попатрела на ню и опитала ше єй же прецо вона док ше шицки людзе модля у церкви збера з дзецми печарки у лєше. Зузана му одвитовала же кед би нє пошла зберац печарки, нє би мали цо єсц того дня. Тот „чловек“ єй пригварел же вона требала зберац печарки дзень пред тим, а нє на таке швето. Окрем того, вон єй наказал же би вона на тим месце дзе го видзела поставела криж. Жена ше чудовала цо видзела, бо дзеци нїч нє чули анї нє видзели окрем престрашеней мацери. Прето вона нє знала чи то була правда, чи лєм привидзенє, та свойому духовному оцови, парохови о тим нїч нє споминала. После якогош часу тот чловек ше єй знова зявел на полю и у лєше. И кед видзел же го жена нє сце послухац, погрожел єй же занєми и же нє годна виповесц анї єдно єдине слово. После того, цала злє-

III

кнута, Зузана пошла до пароха, алє парох єй нїч од того нє поверел. Кед ше о тим людзе дочули, почали ше зоз нєй шмеяц и наволали ю – „шалєна Зузана“. На концу ше Зузани тот святи чловек зявел и у нєй дома док у церкви дзвонєли дзвони. Вона вибегла до городоначалнїка, алє тот нїч нє видзел. Людзе ше з нєй и далєй шмеяли, алє вона того дня цалком занємела. Кед то видзели и други людзе, думали себе же вона то лєм так видумує и обраца на себе увагу. После препатрунку, дохторе зоз Кошицох гварели же вона цалком здрава лєм нє може бешедовац ,а нє знали прецо. На концу парох Штефан Ройкович дал поставиц криж на тим месце дзе Зузана мала тото видзенє и пришол зоз вирнима го пошвециц. После як положели криж, язик Зузани ше цалком розвязал а вона сама на тим месце ознова видзела того святого чловека, и то нє лєм вона ,алє и єй парох. Людзе престали волац Зузану „шалєна„ и поверели же то було чудесне зявенє. Нєодлуга потим св. Миколай єй обявел жаданє же би при тому крижу була збудована церквочка Успения Пресвятей Богородици. А же би парох поверел, вон дал Зузани икону спрам хторей би требало намальовац образ Богородици до тей каплїчки. Парох замкнул икону, а на други дзень Зузана принєсла таку исту икону од святого Миколая. Кед одомкли место дзе була одложена икона, єй там вецей нє було. После того и римокатолїцки паноцец поверел же ше у Люцини стало зявенє. По преданю, коло крижа похована и Зузана Фекетова. После того людзе почали зберац пенєжи на каплїцу по цалей монархиї (держави), од Бечу аж по С е д м о г р а д с ко (Тра нсилвания, Румуния) а будова почала 1853. року. Людзе приношели каменє зоз цалей Мадярскей так же каплїчка була збудована за єден рок. Образ за каплїчку намальовал Йозеф Бода хтори 1862. року премальовал и зробел копию Клокочовскей Богородици котра ше находзи у гоКаплїца Успения родскей управи у Богородици на гори зоз часу Прешове. Каплїца комунизму

IV

була пошвецена 1854. року, а до Люцини ше теди зишли коло 20 тисячи вирних. Рок после владика Йозеф Ґаґанєц у Риме вимодлєл полни одпуст за церкву у Люцини. На гори дзе була поставена каплїца, поставени и други каплїци – святого Миколая, святей Ани и святого Крижа. Долу у валалє почали 1896. року будовац коло старей древеней церкви красни нови муровани храм Рождества Богородици. Тот храм пошвецени 1903. року. А лєм цо го докончели, огень цалком знїщел цалу стару церкву святих Козми и Дамяна котра зоз 1764. року. Тераз над валалом на скали стої єй копия, а пред нову церкву символични фундаменти старей древеней церкви. Гоч после 1968.року дошлїбодзена грекокатолїцка Церква у Словацкей, комунисти под час паломнїцких одпустох виключовали струю же би ше людзе нє могли модлїц. Алє, то нє застановело наших вирних. Святийши Оцец папа Йоан Павло Други 1988. року, ище подчас комунизму, преглашел тоту церкву за базилику.

Владика Ян Бабяк и вирни

Як пришол до Прешова за владику Ян Бабяк, вон такой почал зоз преушорйованьм базилики и придодал до нєй два бочни ладї. Пременєне и шицко коло нєй. Тераз там два каплїчки – святого Миколая и Шицких мученїкох за виру, дом святого Миколая, а горе копия древеней церкви.Тиж так поставена и Заграда Богородици, Крижна драга, Драга Шветла и нови споведальнїци. Окрем того у ареалу базилики парк зоз музейом под отвореним нєбом зоз малима древенима церквами з нашого краю. Же би чловек шицко тото обишол и застановел ше пред нїм требало би му цали єден дзень. (Дзекуюци о. Юрайови Пририхтал о. В. Варґа)

kvitenq 2021

Шведоченя

Прейґ крижа до воскресеня жИВОТНЕ ИСКУСТВО ПРЕд ПАСКУ

Нєраз дожиєме таке чежке духовне станє же ше питаме подобнє як и Исус на крижу – Прецо?.. И нє знаме як висц зоз нього.... То моменти кед видзиме же вецей нєт даякого людского ришеня и лапаме ше за „остатню сламку“, а то вельораз може постац и нашо вельке искуство, гоч преходзи прейґ вельких спокусох. У таких моментох барз важне похопиц же Господь Бог зоз нами, алє нас сце научиц єдней велькей правди а то же Вон зоз нами и дава нам моци и сили кед найдземе голєм єдну особу котра дзелї нашо християнске прешвеченє – же Вон зоз нами кед двойо або тройо идземе вєдно у тих чежких моментох – ґарантуюци єдно другому духовну блїзкосц, молитву, жертву... Так було и зомну. Перше сом дожила боляци одход зоз того швета моєй милей мацери а вец, така жалосна, одкрила сом же ми остала нєпошорена моя приява на бироу та мам вельки проблеми. Рушела сом то ришовац, алє од дзверох - до дзверох нїхто ми нє знал як помогнуц. И дома зоз своїма сом нє нашла порозуменє. Муж ме критиковал же сом сама себе виновата и лєм ми додавал „солї„ на мою духовну рану. У тих моментох сом трацела виру же ше дацо риши. Наволала свою товаришку зоз котру дзелїме исти духовни живот и вона ми „ заґарантовала“ свойо єдинство и молитву. Задуркала сом ище на єдни од дзешецерих дзверох того дня и почувствовала сом якеш мале шветло як виход зоз цемного „тунела“ у моєй души. А виход ше мал зявиц ютредзень. Пошла сом вистата спац зоз вельку виру до Исусовей присутносци котру зме того дня вибудовали зоз мою пайташку. Станула сом вчас рано и такой на колєна, модлєла сом Исуса же би ме нє охабел, алє помогнул ришиц нєришими бриґи. Кед сом пошла до особи котра ми вчера обецала помоц, вона ше лєм нашмеяла и такой ми зоз шерца спаднул вельки камень. Ришенє блїзко, подумала сом весела и пошла зоз новим документом на шалтер дзе ше шицко мало ришиц. Так и було, голєм на початку. Особа на шалтеру гварела же шицко у шоре, а вец додала – „ Алє, цо будземе зоз периодом котре ище хиби? !“ Знова настал чежки момент. Готове, а нїч ище нє готове! У тим моменту сом вецей нє мала сили и виповедла сом у души лєм єдно боляце – „Боже, прецо?“. Особи на шалтеру сом гварела – „Я вецей нїч нє знам цо зробиц, цо сом знала - зробела сом“. После єдного моменту, особа на шалтеру попатрела на мнє и гварела – „ Чекайце, попробуєм наволац колеґиню и опитац ше цо робиц“ . Моменти док телефоновала були як длуги

april 2021.

вичносц. Чекала сом цо будзе. На концу лєм спущела слухалку и гварела ми – „ Шицко будзе ушоре!“ Нє можем виповесц як ми було у тим моменту! Наволала сом пайташку и у слизох сом єй почала приповедац же шицко у шоре. Пайташка ше злєкла кед чула мой плач, думаюци же шицко спадло до води, а я єй гварела же то плач радосци. После ми пайташка гварела же того дня даровала за мнє свою жертву и молитву идуци пешо по витру на роботу гоч могла вжац такси. Похопела сом як нїґда потераз кельо може заєднїцка молитва двоїх або троїх у Його Мено. И цо найкрасше, и мой муж, котри ме ридко кеди розуми и поцеши, того дня кед сом ше врацела ше ми зрадовал и пребачовал ше же ме нє розумел.... Пребуваюци у тим чаше Вельконоцного Посту, похопела сом же до Воскрешеня, то єст до ришеня наших проблемох мож дойсц вельораз лєм прейґ крижа котри даруєме и прейґ духовного єдинства Исусового обецаня – „Дзе сце двойо або тройо зобрани у мойо мено, я медзи вами“! Тота Його присуносц єдина сила у нашим вельораз чежким живоце. Є.М.

„Модлїце и да ше вам! глєдайце и найдзеце! дуркайце и отвори ше вам!“ (лк 11, 9)

DZVONI

15

Витамин за душу

ПРИКлАдИ

ЧИ ТО пРАВдА?

Нїґда нє забудзем тото кратке питанє цо ми го оцец поставел кед зме остали сами у хижи. Патрел на мнє з блїзка, просто ми до оч. Глєдал у мнє правду, як кед би сом зробел дацо барз нєдобре. Кед би справди знал цо сом зробел, вироятно би ме покарал.

– Чи то правда? – ознова ше ми оцец питал. Препознал сом любов у його гласу. Нє сцел ме покарац, бешедовал зо мну як з одроснутим чловеком. Я клїпнул з очми.

– Гей, тату! – гварел сом през благи ошмих. – То правда, я то зробел! Знал сом цо би вон зробел за нєправду. Воспитовал нас так же бизме були праведни и добри християнє. Уж сом лєгчейше дихал, алє сом ище нє бул цалком сиґурни же зоз тим розгварка закончена. Оцец ме з праву руку прицагнул ґу себе, а лїву ми положел на плєцо и гварел: Сину, я ше цешим з тобу! Наглашовал кажде слово хторе виповед. А слизи хтори ше зявели у його очох гуторели ми же вон добре зна цо гутори. Мнє, заш лєм, дацо нє було ясне. Зробел сом цошка цо було процивне од його похопеня. Вон то дознал, а я припознал свою вину. Вец вон виявел же ше цеши зо мну… О хвильку, оцец ми потолковал: – Цешим ше з тобу же ши мал шмелосци повесц правду, а знал ши же будзеш карани за тото цо ши зробел. Очи ше ми ширше отворели. Видзел сом цошка цо сом скорей нє замерковал. Оцец нас сцел научиц же бизме вше гуторели правду, без огляду цо нас то будзе коштац. Сцел ми повесц же би ме баржей покарал кед бим повед нєправду, тє. кед би сом скрил правду. Накадзи сом гварел правду, чувствовал сом ше лєгчейше. Справди сом ше нєсподзивал же шицко видзим иншак. Очековал сом цо ше случи далєй. Оцец сцел знац чи думам же сом добре поступел. Чи ми жаль же сом погришел? И як обецам же то вецей нє зробим? Роздумовал сом. Стварно ми жаль!

– Ище цошка, сину – гварел ми оцец, з очиглядним задовольством. – Як будзеш сиґурни же то вецей нє зробиш? Прето, скорей як видземе зоз тей хижи,

16

DZVONI

клєкнїме и поведзме Богу цо ше нам случело. Замодлїме го най нам поможе же бизме у наших каждодньових роботох и думкох нє повторели таку або подобну гришку. Клєчаци вєдно, мой предобри оцец ше помодлєл Богу. А я на свой дзецински способ модлєл Бога за пребаченє того цо сом зробел, як и за помоц же бим то нє повторел. Од теди, та по конєц його живота, нїґда сом ше нє бал повесц мойому оцови чисту правду. Уствари, нательо сом думал о нїм и його почитованю правди же сом ше вше ганьбел нє повесц му правду. Кажду єй дробнїцу... Л. Д. З анґлийского: Ю. П.

ПОХВАЛА

Можебуц ше случело раз у сто рокох же дахто умар од превелькей похвали. Алє сиґурно кажду минуту дахто умре пре нєдостаток похвали!

kvitenq 2021

Витамин за душу

Ерик Клептон

СВяТА МАц

(Eric Clapton: Holy Mother) Свята Мати Божа, дзе ши? Нєшка вечар ше чувствуєм як на два часци зламани. Видзел сом як гвизди падаю з нєба. Свята Мати, нє можем ше одняц од плачу. О, тераз ми треба Твоя помоц, преведз ме през тоту осамену ноц. Поведз ми, модлїм це, кадзи най ше обрацим же бим ше знова нашол.

Свята Мати, вислухай мою молитву, знам же ши ище вше там. Пошлї ми дакус розума, склонь ми тот боль. Нє можем чекац, нє можем вецей чекац! Лєдво чекам, лєдво Це чекам!

ПРИЗНАЧКА О МУЗИЧАРОВИ

Ерик Клептон анґлийски рок ґитариста, шпивач и композитор. Народзени є 1945. року у месце Рипли, у Анґлиї. Родичи му були барз млади – кед ше народзел, мац мала 16 роки, а оцец 24. Кед бул мали, родичи му пошли до Канади, та ше виховал при баби и дїдови. Ґитару почал грац од 13 рокох. Постал єдини музичар хтори три раз примани до Рокенрол хижи славних. Музични критичаре и шветова публика тримаю же є єден з найвекших ґитаристох шицких часох. Писню Свята Мац Клептон написал 1986. року, кед бул у глїбокей депресиї. То зворушуюца гимна Пресвятей Мацери Божей, хтору вон вола до помоци. Тоту писню 1996. року шпивал вєдно зоз познатим тенором Лучаном Паваротийом, у провадзеню з Евангелийским хором Восточного Лондону. Писня дзечнє слухана ширцом швета.

Свята Мати, чуй мой плач! Тисяч раз сом вигварел Твойо мено, чувствовал як ми зло преходзи през душу. Потребна ми лєм рука хтора ме трима. О, чувствуєм же уж пришол конєц, нє годзен сом вецей анї бегац. Ти знаш же бим нєшка вечар радше бул на Твоїх рукох. А кед руки мойо уж нє бирую, глас ми вше слабши, нєставам. Свята Мати Божа, теди будзем спокойно лєжац на Твоїх рукох.

З анґлийского: Ю. П.

Шлїдом тексту у януарских «Дзвонох», «Holy Mother» — пісня, яку Ерік Клептон написав, коли був на самому дні», бок 23.; CREDO

april 2021.

DZVONI

17

Стретнуца

СТРЕТНУцА «ПОЗИТИВНА МИНУТА»

ЄВАНГЕЛИзАЦИЯ ОдРОСНУТИХ ЛЮдзОХ

У просторийох керестурского Каритасу отримую ше стретнуца «Позитивна минута» на хторих ше преглїбюю теми з Библиї, а пририхтує их ш. Михаїла Воротняк. Як настали тоти стретнуца и прецо ше наволую «Позитивна минута» потолковала ш. Михаїла: Влонї зме ше ше шицки нашли у новей ситуациї пре корону. Було чежко за шицких, та и за мнє - поготов кед зме нє могли виходзиц, аж анї до церкви. Прето сом вецей читала и прейґ интернету провадзела цо ше случує у швеце зоз духовного боку. На окремни способ сом ше, вєдно зоз шестрами, у Вельким тижню духовно пририхтовала за Паску. Папа Франциск теди гварел же швет вецей нє будзе таки яки бул. То були пророчески слова хтори ме нагнали вецей роздумовац о змислу живота. Глїбоко сом дожила кед ше папа на Вельки штварток и пияток за шицких нас модлєл сам пред розпяцом и дал подполни одпуст. Було ми барз важне же би о тей подїї знали нашо людзе, та сом наволала нашого новинара радия. Так вон на радию преношел тоти висти, алє зме предлужели и сотрудзовац. Требало глєдац нови способи як жиц и реализовац свойо християнство. Єдна особа предложела же бим о тим бешедовала на окремним стретнуцу. Я теди провадзела єдного паноца на Ют′юбу, кратки роздумованя под назву «Позитивна минута», та ше и нашо стретнуца так наволали. Барз озбильно сом ше за нїх пририхтовала, модлєла ше, читала, роздумовала... Перше стретнуце було у юнию. Було предложене же би ше таки стретнуца отримовали кажди други тидзень по початок Крачунского поста. Розпатрали зме рижни теми – о Церкви, св. Писму, о виреченю з Библиї «Нє бой ше». Тота тема зохабела найглїбши шлїд, а знята є и за радио. После осмого стретнуца настала павза, понеже наш парох Михайло Малацко мал преподаваня на тему «Блаженства». Коцном януара почала друга серия «Позитивней минути», з другима темами у форми малей школи бо од присутних вимагам же би записовали призначки. Кед дацо нє досц познаме, нє можеме го анї глїбоко прилапиц, любиц, а анї жиц по нїм. Руснаци маю дар же Библия преложена на руски язик. На стретнуцох учиме як треба читац и розумиц Библию же бизме могли жиц по нєй. Окрем Библиї, бешедовали зме и о молитви, богослуженьох, о нашим обряду... Окремне стретнуце було з младима на тему Псалом 36, 10 - Бог вше зоз нами у каждей хвильки. «Позитивна минута» то єдна файта євангелизациї одроснутих людзох. Так як физично рошнєме и розви-

18

DZVONI

ваме ше, напредуєме интелектуално и у психи, алє наш духовни живот зна остац занєдзбани. Прето «Позитивна минута» на одредзени способ помага упознац и преглїбиц виру же бизме ю могли и конкретно жиц.

жРИдЛО МУдРОСЦИ И НАдЇЇ

Стретуца «Позитивна минута» цикави и поучни. Число присутних пре епдиемиолоґийну ситуацию огранїчене, алє шестра Михаїла надпомла же кед би було вецей зацикавених, оформели би ше вецей ґрупи. Таки стретнуца, як и молитви и Служби прейґ електоронских медийох то нови способи же би ше вира приблїжела сучасному чловекови. И сучасни чловек глєда Бога, гоч є нє вше того свидоми. Бог и Святе писмо вше буду потребни чловекови як жридло мудросци и надїї. Препоручуєм, шицким же би читали Библию, и купели ю кед же то ище нє зробели. На початку стретнуца шестра Михаїла пречита одредзени виривок зоз Святого писма, о теми о котрей ше будзе бешедовац. И сама сом познєйше дома читала Библию. Теми були барз цикави. На Шветови дзень хорих, 11. фебруара, тема була «Хорота и церпенє у Библиї». За каждого з нас то чежко розумлїва и чежко прилаплїва ситуация. На прикладу справедлївого Йова зме видзели же тото цо вон мал, а вец страцел була лєм спокуса. Йов витримал спокусу, нє одрекол ше Бога. Його познати слова - «Господь дал, Господь вжал». Церпенє може буц и поволанє на обраценє у живоце, так як и на прикладзе апостола Павла котри после обраценя дал живот за Исуса. У марцу була тема «Остатнї Исусово слова на крижу». Шестра бешедовала о хвилькох кед Исус бул розпяти на крижу, о його трапези, болю и умераню. На крижу Исус вигварел 7 виреченя хтори зме преглїбели. (Г.Надь) М.А., О.Ж.,М.С.

kvitenq 2021

Стретнуца

АКТИВНОСцИ У цЕНТРУ йОСАФАТА

ЗАКОНЧЕНЄ ПРОЄКТОХ

Нїтка любови у фамелиї

Вельконоцна вистава хтора орґанизована 21. марца, под час Каритасового вельконоцнощго вашару, представя и законченє проєкту Нїтка любови у фамелиї. Правда, праве законченє того проєкту будзе на саму Вельку Ноц кед вирни принєшу свойо вельконоцни кошарки до порти на пошвецанє, а на кошаркох буду прекрасни вишивки котри вєдно вишили фамелиї у Центру Йосафата. Теди вони и започню свой живот, преношаци ше зоз ґенерациї на ґенерацию. У самим проєкту участвовали коло штерацец фамелиї. Док можлївосци допущовали, фамелиї ше стретали у Пасторално - духовним центру Йосафата, вовторками и штвартками. Пре заоштрованє мирох пре епидемию, вишиванє ше предлужело по обисцох, зоз стретнуцами кед були можлїви.

Попри стретнуцох на Коло 40 фамелиї участвокотрих ше вишивало, раз вали у проєкту «Нїтка мешачно були орґанизолюбови у фамелиї» вани стретнуца родичох и дзецох зоз священїками о. Михайлом Малацком и о. Яковом Куличом. На концу стретнуцох дзеци пририхтали своїм родичом нєсподзиванє - закуску котру научели правиц зоз ш. Авґустину Илюк. Були орґанизовани и роботнї за дзеци и за одроснутих на котрих ше учели правиц лакотки и традицийни єдла.

Каждого пиятку у Центре ше орґанизовал и Библийни вечар, на котрим учашнїки преглїбйовали Евангелию котра котра ше читала наступнєй нєдзелї у Служби Божей.

Молитва святому Осифови

На самим пошвецанюу Пасторално-духовного центра Йосафата, оцец Дамян Кича, ЧСВВ зоз Кули Центру подаровал на платну намальовану икону св. Осифа. Кед концом рока папа Франциск обявел же 2021. рок будзе пошвецени святому Осифови, як здогадованє на 150-рочнїцу преглашєня святого Осифа за заступнїка

april 2021.

вселенскей Церкви вирни и ш. Авґустина пришли на идею же би ше анґажовали коло молитви.

Жадаюци прешириц молитву до Святого Осифа котра покус забута у нашим народзе, у Центру ше почали дружиц вирни з цильом и намиреньом шириц тоту побожносц. Кажди дзень през мешац, вєдно зоз вирнима у цалим католїцким швеце, и нашо вирни ше модлєли за фамелиї до того Святого. Каждого дня друга фамелия предводзела молитву и модлєла ше за свою фамелию, як и за шицких котри ше препоручели до молитви. Без огляду же ше фамелиї каждодньово зменьовали, шицки вєдно участвовали у молитви. Як способ участвованя були и преношеня на Фейсбук боку Катедрали Св. Николая. Очиглядно же таки способ преношеня молитвох за тих котри хори и примушени буц дома, будзе вше актуалнєйши. Пред каждима пацерками читало ше роздумованя котри прекладали Мария Стрибер, Лидия Пашо и Оленка Живкович, же би ше вирни упознали зоз животом того святого.

благодарна Служба божа Тота побожносц закончена 19. марца зоз Благодарну Службу Божу котру служел о. Михайло Шанта, а окреме надихнуту казань отримал патер Карло Хармат, францискан зоз Нового Саду. После Служби Божей у церкви ше модлєли пацерки до Святого Осифа, за заступнїцтво шицких котри участвовали у молитви. О. Живкович

DZVONI

19

Млади

НА пЕРШЕй ЛИНИЇ БОРБИ з КОРОНА ВИРУСОМ

Дане Макаї зоз Руского Крестура, млади медицински технїчар. Жадал би єдного дня предлужиц студиї медицини, алє хвильково здобува праксу у шпиталю. Кратки час робел у доме за стари особи, а тераз роби у Клинїчним центру Войводини, на оддзелєню интенизвней єдинки. Пошвидко як почал робиц, премесцени є на ковид оддзелєлнє. Там вєдно зоз своїма колеґами, лїкарами и технїчарама допатрал пациєнтох котри чежко охорели од ковиду-19.

нїчней роботи. Без огляду на тото, дзекуюци искусним технїчаром, котри вше були на помоци, могол сом раховац же достанєм одвити на кадже питанє и же ми будзе хто помогнуц. Виприповедай нам свойо власне искуство з пациєнтами.

Велї ми гуторели най робим лєм тото цо нєобходне, най шє нє приблїжуєм превельо ґу пациєнтом. Правда же сом мал опрему хтора ме чувала, заж лєм... За мнє то було дискриминованє пре хороту и нєприлапйованє ситуациї як реалней. Прето сом ше намагал сом цо вецей поваги пошвециц тим пациєнтом хтори були злєкнути, знємирени, часто и депресивни. На оддзелєлную було вельо пациєнтох, а нас технїчарох мало. Барз ше мушело мерковац же би пациєнти були пошорени, терапия подзелєна, поробени потребни медицинско-технїчни роботи. Слава Богу шицко зме старчели! Як интензивна єдинака мали зме вельке число пациєнтох на респиратору – механїчним диханю, цо указовало на чежину їх здравственого стану, бо вельке число пациєнтох умера. Нажаль, муши ше научиц як робиц у тих ситуацийох и треба буц свидоми же сце дали шицко од себе, же ви нє можеце вецей нї на цо вплївовац. Медицински роботнїки на перших линийох, а ваша робота справди геройска и барз ризична, чи нє?

дане Макаї

На цо ши подумал и яка була твоя реакция кед ши дознал же будзеш робиц на оддзелєню з ковид -пациєнтами, маюци у огяду же ши початнїк?

То ше и обчековало – же будземе премесцени на ковид - оддзелєлнє, поготов ми младши. Можем повесц же сом спокойно приял тоту вистку. То нашо поволанє, без огляду яка хорота у питаню – ми то вибрали и маме так робиц. Намагам ше и жиц у духу Руху фоколарох – жиц там дзе найвекша потреба. Но, дакус сом ше обавала бо сом робел лєм мешац, то була лєм фаза ученя и звладованя медицинско - тех-

20

DZVONI

Гей – кед би нє було медицинских роботнїкох, котри ше тельо жертвую, ситуация би була вельо горша. З часом обезпечена лєпша опрема за роботу. На початку пандемиї було иншак, цо вельо уплївовало на охорйованє медицинских роботнїкох. Алє, гей – насице було виволанє буц у скафандеру, зоз визиром котри ше нєпреривно молгави, целом котре ше нєпреривно зної. Шицко то красна жертва за тих котри церпя. Вше кед ми було нєлагодно або чежко, пригадал сом себе же мойо церпенє нїч наспрам тих котри чежко хори. Ти ше тиж так обрал...

Гей, и я ше обрал. Велька вироятносц же то було

kvitenq 2021

Млади на роботи, алє нє сиґурне, бо вирус грожи зоз шицких бокох... Мал сом лєм благшу форму хороти, цо було добре. Одсуство чула смаку и паху тирвало дзешец днї и на початку ме болєла глава, цо швидко прешло. Под час изолациї сом мал часу одпочинуц ше, побешедовац на телефон зоз велїма приятелями, закончиц тото цо сом скорей нє сциговал. Тот час швидко прешол и наздавам ше же ше нє враци.

тиж так треба робиц и на своєй власней имуней системи и цо вецей ше одпочитвац, з оглядом же од того вельо того завиши. Кед дахто почувствує даєден од симптомох, такой треба пойсц до дохтора же би хорота нє напредовала швидко, бо то зна очежац лїченє. Будзме одвичательни и думайме на других. Роберт Зайц, «Фоколари у Сербиї»

Колектив на роботи

яки одношеня медзи колеґами, кед пациєнти зоз корона вирусом у питаню, поготов кед ше находзице у ситуациї же им нє можеце вше помогнуц.?

Колектив под час роботи у ковид оддзелєлну бул барз добри и наисце зме добре сотрудзовали. Шицко зме робели у догварки, намагали зме ше цо лєпше поробиц свою роботу. Було нагоди и за одпочивок, друженє, шмих, цо ище вецей доприношело же би нам и попри чежкей ситуациї препровадзеней на роботи було лєгчейше и приємнєйше. Кед приходзело до ситауцийох же вецей нє мож помогнуц пациєнтом, шицки зме то мушели прилапиц знаюци же зме дали шицко од себе, як лїкаре, так и шестри и технїчаре. Часто то так и у живоце: даваме шицко од себе, а вельо раз нє так випаднє як зме задумали або плановали. Треба предлужиц и исц далєй, змоцнєти дзецкуюци шицким искуством, як позитивним так и неґативним. Зоз твойого краткого исксутва з пациєнтами котри хори од корона вируса, вируса котрого ши и сам прелєжал, цо биш препоручел нам, котри зме ше нє обрали од тей чежкей хороти?

«бог любов и хто остава у любови, у

богу остава, и бог у нїм.» (1 йо 4, 16)

Треба почитовац шицки мири котри препоручени,

april 2021.

DZVONI

21

Велька Ноц

СЕДЕМ ИСУСОВО ВИРЕЧЕНЯ НА КРИЖУ

ВИРЕЧЕНЄ

мойо мено. (Йов 19, 14)

Розопяли його и злодїйох, єдного праворуч, другого

ВИРЕЧЕНЄ

(..) будзе учишлєни ґу беззаконїком. Вон вжал грихи

Дали му пиц вина помишаного з жовчом. А вишмейо-

Оче, пребач им, бо нє знаю цо робя! (Лк 23, 34) лїворуч. (Лк 23,33)

велїх и пре їх грихи бул придани. (Ис 53,12) ВИРЕЧЕНЄ

Наисце ци гварим, нєшка будзеш зо мну у раю!

Смиядни сом! (Йо 19, 28)

вали го и вояци котри приходзели ґу ньому и прино-

шели му оцет и гуторели: ′Кед ши цар юдейски, спаш самого себе! (Мт 27, 34; Лк 23, 36.37)

(Лк 23, 43)

ВИРЕЧЕНЄ

Царства. (Лк 23, 42)

Вон котри у своїм целу грихи нашо однєсол на древо

Исусе, здогаднї ше на мнє кед придзеш до свойого ВИРЕЧЕНЄ

жено, ниа твой син! (Йо 19, 26)

Потим гвари ученїкови: ′Ниа - твоя мац!′ И од того часу вжал ю ученїк за свою. (Йо 19, 27) ВИРЕЧЕНЄ

боже мой, боже мой, прецо ши ме напущел? (Мк 15, 34)

Мойо ближнї ме напущели, забули ме тоти цо знали

22

DZVONI

Закончело ше. (Йо 19, 30)

же бизме, кед умреме грихом, жили за справедлївосц (1 Пт 2, 24)

Вон ноши и нашо грихи и пре нас церпел боль (...) з його рану ми вилїчени. (Ис 53, 4 – 5) ВИРЕЧЕНЄ

Оче, до твоїх рукох придавам дух свой! (Лк 23, 46)

Оче мой! Боже мой и скало мойого спашеня. (Пс 89, 27)

kvitenq 2021

Велька Ноц

ВОСКРЕСНУцЕ О, кельо раз нє дочекал, анї перши шпив когута, а я ше од це одрекал, то моя чежка покута.

Одрекал ше, нє зоз словами, жалосцел це, зоз своїма слабосцами, и прето тераз, у тей цихей осами, модлїм ше пре свойо грихи, хтори нє пришли сами. Вина моя велька, бо, допущел сом им жиц. Од других можем, алє од тебе я их нє можем скриц. Та прето, помож ми цми бок мой ошвициц, бо вон моя терха, жадам тебе облапиц.

Та най душа идзе, гоч поплатана, алє чиста, най тото рано уж придзе, най нїґда ше нє одрекнєм Тебе, Исуса Христа.

Змилуй ше мнє гришному!

Славко Афич

СМУТНЕ ЗдОгАдОВАНЄ

Дня 15. арпила 2021. року наполня ше 13 роки як вецей нє з нами наша мила супруга, мац и баба

дюРдЇНКА ХОМА (1940 – 2008) з Руского Керестура

Прешол уж длуґши час як ши нє зоз нами, алє ши и далєй у наших думкох и здогадованю. Твойо наймилши!

Спочивай у мире Божим!

april 2021.

DZVONI

23

СМУТНЕ ЗдОгАдОВАНЄ

Дня 20. марца наполнєли ше 7 жалосни роки як ше преселєл до вичносци наш мили супруг, оцец, дїдо и прадїдо

юлИН дУдАШ (1941-2014) зоз Руского Керестура

Юлине, роки прелєцели за час, алє боль и жаль остава занавше у наших шерцох. Найкрасши памятки на тебе чуваю твойо наймилши – супруга Сена, син Юлин, нєвеста Мара, умук Марко, унука Николина зоз супругом Аталом, и праунук Ґабриєл

Спочивай у мире Божим!

«У молитви будзце

витирвали, пилнуюци у нєй з

благодарносцу!» (Кол 4, 2)

СМУТНЕ ЗдОгАдОВАНЄ

Дня 25. марца наполнєл ше рок як ше преселєла до вичносци наша мила мац

гЕлЕНА лАцКО – Сивчова (1930 - 2020) зоз Руского Керестура

У красних памяткох навики ю чува дзивка Оленка зоз супругом Дюром, и зоз дзецми и їх фамелиями.

Най спочива у мире Божим!

ОСТАТНЇ ПОЗдРАВ

Дня, 22. марца 2021. року у зомборскей болнїци, занавше нас зохабел мили супруг и тато ИВАН ПАП – дюРАНьОВ (11.7.1946-22.3.2021) зоз Руского Керестура

«бог защита мойого

шерца, бог моя доля

Вше нам будзе у наших шерцох, думкох и красних словох, и шицким цо зме вєдно зоз нїм прежили. супруга Марча и дзивочка Леся

(Пс 73, 26)

Спочивай у мире Божим!

навики!»

24

DZVONI

kvitenq 2021

ОСТАТНЇ ПОЗдРАВ

Дня 17. марца 2021. року дзвони на керестурскей Катедрали св. Николая оглашели же ше занавше заварли вистати очи нашей милей мацери, баби и прабаби

Дня 28. марца 2021. року наполня ше 45 жалосни роки одкеди нє з нами наш мили оцец, дїдо и прадїдо

лЕОНА ЧИЗМАР яКИМ ЧИЗМАР нар. СЕМАН (1929–2021) (1921–1976) зоз Руского Керестура

Памятку на нїх навики буду чувац їх наймилши: дзивка Маря, син Яким и нєвеста Мелана, син Михал и нєвеста Ната, унука Елена зоз супругом Михалом, унука Ясмина зоз супругом Златом, унук Михал зоз супругу Илону, унука Наташа зоз супругом Иґором, унука Тамара зоз супругом Владом, унук Владимир зоз супругу Таню, та праунуки: Борис, Наташа, Мирко, Лука, Адрияна, Катарина, Марко, Дорияна, Анита, Денис, Андрей, Дарко, Коста, Доротея и Анастазия.

Вичная памят!

НА ЗдОгАдОВАНЄ

Дня 23. януара наполнєли ше 23 роки як нас занавше зохабел наш мили оцец, дїдо и прадїдо

Дня 9. априла, на Вельку ноц, пред 25 роками занавше нас зохабела наша мила мац, баба и прабаба

йОВґЕН лЕНдЄР ПАВлИНА лЕНдЄР дзияк (1919–1998) нар. Шовш (1924–1996) з Руского Керестура

Час преходзи, а памятки на вас нє блядню. З нами сце у наших думкох и молитвох. Чувствуєме пражнїну у родительским доме, до хторого ше дзечнє сходзиме. Ваша доброта, пожертвовносц и любов хтори сце нам нєсебично даровали през цали свой живот оставаю нам навики усадзени у наших шерцох. Вашо наймилши: дзивка Иринка и дзивка Марча зоз Канади, жецове Юлиян и Михайло, унуки Мирослав, Борис, Мижо, Мая, Мелита и Мартина зоз фамелиями.

Спочивайце у нєбесним мире Божим!

april 2021.

DZVONI

25

СМУТНЕ ЗдОгАдОВАНЄ

ВАСИль РАц (1919-1991)

яНКО РАц (1949-2019)

МАґдА РАц (1922-2006)

лЕОНА РУСКОВСКИ (1919-2001)

йОВґЕН РУСКОВСКИ (1938-1993)

зоз Руского Керестура Памятку на вас навики буду чувац вашо наймилши: Марча, Сашко, Владимир, Весна, Паулина и Ана, Павле, Иван, Ивонка, Николая и Дарян.

Спочивайце у мире Божим!

НА ЗдОгАдОВАНЄ

НА ЗдОгАдОВАНЄ

Дня 14. марца наполнєли ше шейсц мешаци як ше пре селєл до вичносци наш мили

йОВґЕН джУджАР (9. IV 1937. – 14. IХ 2020.) з Руского Керестура

З любову и почитованьом чуваме памятку на тебе. Твоя дзивка Тереза, син Славко и унук Иґор зоз супругу Бояну.

Спочивай у мире Божим!

СИлВЕСТЕР дОРОКХАЗИ – цИКИ (14.3.1957. – 3.4.2014.) зоз Коцура Мили наш, преходза смутни роки без тебе. Бразди од болю на шерцох наших вше глїбши. Лєм нам молитви ублажую пражнїну. Твойо наймилши.

Християнски часопис * Виходзи раз мешачно * Видава Грекокатолїцка парохия св. о. Миколая у Руским Керестуре * „Дзвони” часточно финансує Министерство вирох Републики Сербиї * Одвичательни редактор: о. Владислав Варґа * Главни редактор: о. мр Михайло Малацко * За видавателя: о. мр Михайло Малацко * Редакция: о. Юлиян Рац, о. Михайло Режак, о. мр Дарко Рац, ш. Михаила Воротняк СНДМ, Мария Афич, Мария Стрибер, Оленка Живкович, Славомир Папуґа * Часопис унєшени до реґистру средствох явного информованя под числом 2245 з ришеньом Министерства информацийох Републики Сербиї од 1. октобра 1996. року * Компютерски обробок: Славомир Папуґа * Друкує друкарня: „Maxima graf” Петроварадин * Тираж: 800 прикладнїки * Рочна предплата: 1000 дин. Европа: 50 еври, прейґокеански жеми: 60 еври * Адреса: М. Тита 64, 25233 Руски Керeстур, тел. (+381) 025/705-020 * E-mail: redakcija.dzvoni@gmail.com

26

DZVONI

Спочивай у мире Божим!

Християнський часопис * Виходить щомісяця * Видає Грекокатолицька парафія св. о. Миколая у Руському Керестурі * „Дзвони” частинно фінансує Mіністерство віри у Республіці Сербії * Відповідальний редактор: о. Владислав Варґа * Головний редактор: о. мр Михайло Малацко * За видавця: о. мр Михайло Малацко * Редакція: о. Юліян Рац, о. Михайло Режак, о. мр Дарко Рац, с. Михаїла Воротняк СНДМ, Марія Афич, Марія Стрібер, Оленка Жівковіч, Славомир Папуґа * Часопис внесений до реєстру за собів громадського інформування під числом 2245 з рішенням Міністерства інформацій Республіки Сербії 1. жовтня 1996 року * Компютерська обробка: Славомир Папуґа * Друкувала друкарня: Maxima graf” Петроварадин * Тираж: 800 примірників * Річна передплата: 1000 дин. Європа 50 євра, заокеанскі державі 60 євра * Адрес: М. Тита 64, 25233 Руський Керестур, тел. (+381) 025/705-020 * E-mail: redakcija.dzvoni@gmail.com

kvitenq 2021

Шлїдом подїйох

НЄДЗЕЛя прЕБаЧОВаНя СРИМСКА МИТРОВИЦА

По старим обичаю на Сиропусну Нєдзелю, або такволану Нєдзелю Пребачованя, у парохиї у Сримскей Митровици вирни, починаюци од пароха о. Владислава Варґу, модлєли пребаченє и пребачовали єдни другим на видлїви способ без рукованя пре мири епидемиї. После читаня Євангелиї, у котрей була визначена важносц пребачованя, парох наглашел же то услов шицких условох же би ше добре почал тот Вельконоцни пост котри принєше лєм теди духовне напредованє, кед себе єдни другим пребачиме. Понеже пре мири защити од пандемиї нє було можлїве отримац традицийне Пущанє, хлопска часц символично означели тот обичай. З тим дньом почала акция збераня помоци у поживи, облєчиву, алє и пенєжох же би ше купело єден хижни кочик за 90-рочну парохиянку. Вирни побрали каритасово касочки до котрих буду кажди дзень класц динар по динар за два мацери котри сами витримую свойо дзеци у Латяарку и Руми, а парохиянки су тей парохиї. Понеже, пре мири защити од пандемиї, нє було можлїве отримац традиционалне Пущанє, хлопска часц зашлєм голєм символично означели тот обичай и почасцели ше бо од почина стримованє од шицкого цо приноши розвагу та аж и од алкоголу, куреня, патреня телевизиї, нєпотребних або нєкрасних словох... Почина час векшей молитви и дїлох милосердия. З тим дньом почина акция

збераня помоци у поживи, ґардероби алє и пенєжох же би ше купело єден хижни кочик за єдну 90 – рочну парохиянку котри нє може без нього ше рушац по хижи. Тиж так вирни побрали каритасово касочки до котрих буду кажди дзень класц динар по динар за два мацери, котри сами витримую свойо дзеци у Латярку и Руми, а парохиянки су тей парохиї. Неґован Пелич

БЕОҐРАД

МОЛИтВа За пОКОЙНИХ И МНОГОЛЇтСтВИЄ ВЛаДИКОВИ

Вирни у Беоґрадзе зишли ше у своєй церкви внєдзелю, 21. марца, кед на Служби Божей означели Задушну соботу, котра падала дзень пред тим. У служби вирни ше помодлєли и одшпивали многолїтствиє владикови кир Георгийови Джуджарови, котри 19. марца наполнєл 20 роки як є з рукох святого папи Йоана Павла Другого у Риме пошвецени за владику, а потим пошол за помоцного мукачевского владику до Ужгороду. Домашнї парох о. Владислав Варґа наглашел важносц исц за Исусом, як у нєдзельовей євангелиї наглашене, цо значи рушиц у тим чаше Вельконоцного посту по драги котру нам предклада Господь Бог. Домашнї парох наглашел важносц исц за Исусовм як у нєдзельней євангелиї наглашене, цо значи рушиц у тим чаше Вельконоцного поста по драги котру нам предклада Господь Бог. То драга зєдинєня зоз Нїм у молитви, одреканє од шицкого цо нєпотребне, та аж и чкодлїве за нас и нашу душу и милосердиє спрам своїх ближнїх.

Олґица Радович Лендєр

Шлїдом подїйох

СУБОТИЦА - Католїцки владикове Сербиї ше зишли 16. марца же би розпатрели актуални питаня зоз живота Церкви. На стретнуцу було бешеди о видлївосци Церкви у явносци, нових можлївосцох екуменского сотруднїцтва зоз Сербску православну церкву и о отворених питаньох одношеня спрам держави. Владикове розпатрели и можлївосци пасторалней роботи у актуалней епидемиолоґийней ситуациї. (ИКА)

НОВИ САД – Городоначалнїк Нового Саду Милош Вучевич и амбасадор України у Сербиї Олександер Александрович вєдно одкрили памятнїк українскому поетови и малярови Тарасови Шевченкови. Памятнїк пошвецел владика кир Георгий Джуджар, а на одкриваню памятнїка присуствовали и представнїки Грекокатолїцкей церкви, Националних совитох рускей и українскей националней меншини и Союзу Руснацох Українцох Сербиї. (В.В.)

НОВИ САД - Ординарият Епархиї Святого Миколая видал Фотомоноґрафию «Епархия Святого Миколая – дар и драгоказ», а мож ю купиц по наших парохийох за 200 динари. Фотомоноґрафия то здогадованє на историйну подїю преглашеня Епархиї и «знак подзековносци прешлим поколєньом за витирвалосц у вири, за прейдзену драгу и за драгоказ яки нам охабели» - стої уводних словох кир Георгия Джуджара. (М.С.)

РУСКИ КЕРЕСТУР – У катедралней церкви св. оца Миколая 11. марца служена традицийна майсторска Служба Божа, хтору служел парох о. Михайло Малацко, а сослужел капелан о. Михайло Шанта. По Служби Божей служена Панахида за шицких покойних членох Здруженя, a шицко директно преношене и на Фейсбук боку Катедрали св. Миколая. (М.А.)

НОВИ ВЕРБАС – Успишно закончена ище єдна гуманитарна акция збераня затичкох за гендикепированих, на котрей назберане 20 мехи затички. З малима дїлами мож вельо помогнуц. (о.И.В.)

РУСКИ КЕРЕСТУР - У церковней порти 21. марца отримани Вельконоцни вашар. Шицки нащивителє и тоти цо предавали ше мушели притримовац превентивних мирох. Предавали ше вельконоцни прикраски, писанки, пасочки, а у Каритасу була Вельконоцна вистава. Орґанизатор Вашару парохийни Каритас, а нащивителє мали нагоду дац добродзечни прилог до Каритасовей касочки. (М.С.)