Issuu on Google+


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ

Гелена Медєши

З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ - язични поради з лекторских призначкох -

Дружтво за руски язик, литературу и културу Нови Сад 2012


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ

Едиция: Образованє (5)


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ Гелена Медєши З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ Видаватель: Дружтво за руски язик, литературу и културу Нови Сад Рецензенти: проф. др Юлиян Рамач проф. др Оксана Тимко Дїтко проф. др Михайло Фейса За видавателя: Ирина Папуґа Язични консултанти: Мария Дудаш Наталия Канюх Юлиян Пап Дизайн рамикох: Михайло Лїкар Биляна Чакан Компютерски обробок и друкованє: Друкарня Влади АП Войводини Нови Сад ISBN 978-86-85619-25-0


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ УВОДНЕ СЛОВО Мушиме мац на розуме же допатрац бешеду на явней сцени, окреме на телевизиї и радию, барз озбильна и одвичательна робота, бо язик електронских медийох ма нєпреповедзени уплїв на язични висловююци манир слухательного авдиториюму, а з тим и на язичну културу публики вообще, та роботнїком явного слова правилне язичне висловйованє нє лєм робота, алє и – длужносц. Виповедзене слово, за розлику од «нємого» писаного тексту, у ствари файта авдио-музичного феномену хтори ше артикулує з гласом, та електронски медиї нє лєм системи информацийох (посилателє порукох), алє и системи хтори, емитуюци язични материял з гласом, источашнє понукаю явну бешеду як приклад на хтори ше примателє порукох маю упатрац. Медзитим, одвичательносц за написане слово можебуц ище векша, бо тото цо написане, остава занавше. Кед сцеме чистоту и правилносц язика пестовац и з прикладом шириц, вец чувство особней одвичательносци за културу явного бешедованя нє шмеме занєдзбовац, а од професионалних язичарох ше тото з правом аж и обчекує. Дружтво за руски, язик, литературу и културу з Нового Саду ми указало вельку чесц и припознанє кед предложело, як свойому длугорочному членови, видац кнїжку прилогох з обласци язика. Прилоги наставали сукцесивно, у самей роботи на прекладаню и лекторованю текстох з рижних наукових обласцох, новинарских написох и литературних творох. Велї язични проблеми хтори розробени у тих прилогох розпатрани на схадзкох Секциї прекладательох и лекторох при Дружтве за руски язик, литературу и културу и о нїх заберани одредзени становиска. Медзитим, пракса вимагала вельо швидше ришованє дзепоєдних язичних питаньох як цо ше Секция мала можлївосци сходзиц, ришовац их и давац до явносци за лєпше, правилнєйше або виєдначенше хаснованє у средствох информованя або видавательстве на нашим язику. Тоти язични питаня оставали позаписовани на паперикох або у роботних текох як призначки роботнїкох цо каждодньово у своєй роботи хасную руски язик, а велї з нїх тераз, позберани на єдним месце и розробени, годни дац иншаку димензию приступаня ґу язичней проблематики и буц младшим ґенерацийом своєродни пораднїк за одстраньованє дилемох коло того хтору з двох або вецей конкурентних формох правилнєйше похасновац. Предкладаня яки дати у тих язичних порадох, вшелїяк, нє конєчни и єдини добри. Отворени су за нови сознаня, приклади и дополнєня хтори лєпше потолкую або демантую предложени ришеня, алє, так конциповани, наздаваме ше же буду представяц ище єдно нєвельке доприношенє цалоснєйшому спатраню розвою нашого язика на вецей сеґментох. Вони тиж годни послужиц лектором и прекладательом, редактором, новинаром, водительом и спикером, алє и нашим студентом русинистики, як дополнююца литература за практичне ришованє проблемох хаснованя язика – од прекладаня, по стилске упатранє на красни приклади доброго язика. З червеним подцагнуте лєм лекторска метафора за тото цо нє найлєпше написане и вец виправене. Авторка


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ ПРАВОПИС – НАСУЩНА ПОТРЕБА Од виходзеня Правопису руского язика Миколи М. Кочиша прешло 40 роки, а русинистики ше нє удало виробиц нови, осучаснєни и дополнєни правопис. Нєобходни би нам були: 1. фундаментални и всеоблапни правописни приручнїк з усоглашенима и фахово, та и дружтвено верификованима правилами и задоволююцим правописним словнїком як додатком; 2. вельо обсяжнєйши и вичерпнєйши, окремни правописни словнїк, хтори би нє занєдзбовал анї нє заменьовал урядову норму и 3. правописни совитнїк або пораднїк, хтори би практичаром давал вельо вецей потребни податки. Як у Уводним слове Правопису руского язика (школске виданє) Миколи М. Кочиша пише, Правопис руского литературного язика засновани на началох яки дати у Граматики др Ґабра Костелника 1923. року. Граматика одредзела ґрафию (кирилске писмо) нашей писаней бешеди и морфолоґийни принцип у писаню хтори опредзелює же нє пишеме слова так як их вигваряме, алє у писаню водзиме рахунку як слово настало. Наприклад, вигваряме росипац, алє пишеме розсипац, бо слово постало од префиксу роз- и основного слова сипац. Тиж вигваряме потписац, а пишеме подписац, бо слово постало од префиксу под- и основного слова писац. Гоч морфолоґийни принцип маме у основи нашого писаня, велї слова пишеме и по фонетским принципе: наприклад, пишеме ткацки, гоч слово постало од основного слова ткач и суфиксу ски, або вояцки, гоч слово постало од основного слова вояк и суфиксу -ски, прецо можеме повесц же наш сучасни правопис морфолоґийно-фонетски. Основи яки др Ґабор Костелник дал у Граматики прилапели школа и видавательство медзи двома войнами, алє интензивни розвой нашого язика по 1945. року у шицких сферох його хаснованя вимагал прецизни правописни правила. Прето ше раз рочнє отримовало курси и семинари за просвитних роботнїкох на хторих ше, медзи иншим, обрабяло и актуални проблеми язика и правопису. У „Рочней кнїжки“ 1951. року видруковани прилог „З нашого правописа“ професора Гавриїла Надя, дзе систематизовани правила писаня префиксох и суфиксох, хтори пре морфолоґийни принцип у правопису нашого язика мал у пракси вельку значносц. Видавательни совит „Руского слова“ формовал 1966. року Комисию за правопис, хтора достала задаток преучовац правописни проблеми. Тоту Комисию за правопис анґажовал Покраїнски завод за видаванє учебнїкох з Нового Саду же би пририхтала рукопис школского виданя правопису. Правопис вишол 1971. року и ма два часци: у першей правописни правила хтори формуловани и илустровани з прикладами так же би були доступни и розумлїви школяром старших класох основней школи, а у другей дати нєвельки правописни словнїк (коло 6.000 слова), хтори мал послужиц як основа за пририхтованє подполнєйшого виданя. Од теди прешло ровно 40 роки, а русинистики ше нє удало виробиц фундаментални и всеоблапни правописни приручнїк з усоглашенима и фахово, та и дружтвено верификованима правилами и задоволююцим правописним словнїком як додатком. Правопис Миколи М. Кочиша, иншак барз вредне (окреме за час кед вишло) наукове дїло, хторе було вельке напредованє у тей обласци, по змисту баржей фундаментална розправа о правописней проблематики як стандардни нормативни приручнїк зоз досц нєрозяшнєнима дилемами и вельким числом дублетних ришеньох. Ґу тому, словнїцка часц того правописного приручнїка примерана ґу дружтвеним и язичним обставином у чаше кед настал, та нєшкайши хаснователь ту нє


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ може достац информацию як у нашим язику треба написац барз части слова и вирази зоз хторима ше нєпреривно стрета, окреме кед у питаню новши пожичени слова превжати зоз странских язикох, а хтори ше масовно хаснує у нашей писаней (и усней) комуникациї. Нови, подполнєйши правопис нам нєобходни нє прето же би оповолал правописну норму яку утвердзел Микола М. Кочиш; напроцив. Правописну норму би требало осучаснїц, доробиц и у потребней мири прилагодзиц ґу новим вимаганьом розвою нашого язика и ґу обставином у яких жиєме, тримаюци ше началох постояносци и континуитету нашей литературноязичней култури и норми. То би нє мало значиц формално и дословно ше огранїчиц на доробок и иновациї, алє и одредзени модификациї, оцени, а даґдзе аж и виправки скорейшей норми и оценох хтори би требали прейсц през ширшу екипну або комисийну розправу. Гоч свидоми же у нормативистики подполна согласносц фаховцох за язик реално нє можлїва, мушиме мац на розуме начало же норма хтора ше коши з язичним чувством людзох цо добре познаю литературни язик – нє добра норма. Прето найщирше жадам зрозумиц, кед уж нє и оправдац, прецо анї после 40 рокох нє маме цалоснєйши правопис руского язика: перше требало описац наш язик, позберац лексични фонд руского (и литературного и народного язика, та аж и язика карпатского ареалу), а аж потим приступиц ґу модификованю норми, бо иновациї муша исц вєдно з намаганями яки ушлїдзели з лєпшого явного слова и култивованого язичного чувства, даґдзе ше претворююци и до обичайней норми, хтору – вшелїяк – треба уважовац нє менєй як писану. Медзи заувагами хтори у применьованю того давно розпредатого правопису евидентовани, найчастейша була – дошлєбодзени дублетизем яки спричиньовал нєзадовольство при велїх роботнїкох на полю язичней култури хтори би дзечнєйше прилапели приручнїк з єднїстима совитами у стилу «нє так, алє так», без пояшньованя чом то так и без зохабяня резервней можлївосци. Вшелїяк, тоти зауваги превидзовали же би таки єднїсти ришеня часто нє могли буц праве таки яким хаснователє правопису особнє даваю першенство и же дублетизем язична реалносц. Дублетизми у стварним литературним язику (и то добрим, пестованим) єст и вельо вецей як у нормативних приручнїкох, бо вони лєм часточнє облапяю и предочую стварни двойства. И сами, медзитим, уважуєме потребу за одредзеносцу препорукох и часто бизме любели найсц основу за даванє першенства єдней вариянти – гоч по общей правописней лоґики, гоч по хасновлївей оцени превладуюцого руского виражуюцого узусу. Прето би голєм у правописним словнїку требало пойсц крочай далєй у тим напряме, бо поряднє предочуєме гевту форму хтора по нашей оцени ма хасновлїве першенство, а вариянту хторей нє даваме исту хасновлїву значносц (гоч ю нормативно припознаваме), навесц у заградзеню або упутиц на точку дзе предочени дублетни можлївосци. Оцени обичнєйше и нєобичнєйше би мали потрафиц превладуюци културни узуси, цо зошицким релативне, а кед ше идзе крочай далєй у нормованю, нє шмело би ше означовац як погришне, нєлитературне тото цо до вчера було школски стандард. То значи же хто би нє бул задовольни з форму яка утвердзена у правописним словнїку, могол би превериц у часци на хтору ше хаснователя упутює же чи ше дава и другу, иншаку можлївосц. Тоти цо виправяю цудзи тексти без авторовей согласносци, були би длужни спатриц цали зохабени нормативни рамик, поготов за интервенциї хтори би ше могло похопиц як губенє дачийого националного виразу, нє наздаваюци ше же так обкерую тисяч чом


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ – хтори барз части и у ушоренших обставинох у нормативистики тей файти од нашей. Таки приступ би бул найхасновитши и у просвити, дзе треба нє лєм применьовац правопис, алє тиж и преподавац и учиц лекциї о нїм, алє и тим цо ше нє у школи, алє у каждодньовим живоце, намагаю унапредзиц свойо знаня о язичней култури. Же би кнїжка служела за таки потреби, єй авторе би ше мушели трудзиц же би вона була нє лєм правилнїк, алє и общеобразовни приручнїк, та и учебнїк – док ше го нє заменї з лєпшим. По власним думаню, нам практичаром би бул найпотребнєйши правописни словнїк з правописно-ґраматичним совитнїком. Аж и кед ше у доглядним чаше напише комплетни и общеприлаплїви правопис руского стандардного язика, його словнїцка часц, пре огранїчени простор и стандардни узуси за виробок такей файти нормативних приручнїкох, будзе зведзена лєм на характеристични приклади (у меншим або векшим обсягу) и нє годна облапиц вокабулар шицких стилох сучасного руского стандардного язика, або голєм найфреквентнєйшу часц того вокабулара, та хаснователє знова нє годни достац велї информациї яки им потребни же би ше ориєнтовали у правилним писаню того або гевтого слова и виразу, окреме новших пожичених словох. То значи же нам, коло правопису зоз звичайним провадзацим правописним словнїком як додатком, потребни вельо обсяжнєйши и вичерпнєйши, окремни правописни словнїк, хтори би нїяким концом нє занєдзбовал анї нє заменьовал урядову норму, алє би давал вельо вецей потребни податки. Така кнїжка потребна шицким цо пишу и при тим наиходза на дилеми хтори нє годни ришиц лєм у правопису, алє дзе лєгко найду и як треба написац даяке слово або вираз, алє и чом так правилне, бо би були упутени на одвитуюце правописне (або ґраматичне) правило хторе би було дате на концу. То би бул и ґраматични словнїк, алє и язични совитнїк хтори би мал вецейнїсту наменку – хасновательом би бул велька помоц при писаню, алє би им дал и нагоду прешириц свойо знанє о руским стандардним язику вообще, а окреме о його хаснованю у писаней и усней комуникациї. Бул би наменєни барз широкому кругу хасновательох з розличним уровньом писменосци и язичней култури, та и познаваня правописней и ґраматичней норми. Таке дїло, напевно, подрозумює мац тварде операче на сучасни, всеоблапни и бизовни стандардноязични нормативи хтори у руским язику нє маме у достаточним чишлє, прецо ище раз надпоминам же без тих твардих операчох написац анї дополнєне, преширене виданє (а нє ище зошицким нове, з обсяжним правописним словнїком) условия и моци за видаванє просто – нє було.


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ ЯЗИЧНИ и ЯЗИКОВИ У шицких средствох явного информованя на нашим язику (алє и у периодики, та и на кнїжкох), поряднє чуєме и читаме же язикови редактор тей емисиї або виданя тот и тот, же язикови редактор зволал схадзку, же язикови редактор отримує курси з язика итд. Питаме ше: язикови, чи язични редактор? На тот завод попробуєме розпатриц цо би значело слово «язикови», а цо «язични»? Понеже Руско-сербски словнїк анї єдно анї друге слово нє наводзи, поволаме ше на Сербско-руски словнїк (Универзитет у Новим Садзе – Филозофски факултет, Катедра за руски язик и литературу, Дружтво за руски язик и литературу, Нови Сад, 1995), дзе за сербски слова «језичан» пише: 1. одр. а) язиков(и); - језична кост анат. язикова косц; б) оп. језички (1), дзе пише: язични, язикови; - језичка грешка язична гришка. Зоз того словнїка нє ясне до конца кеди бизме мали хасновац „язични“ а кеди „язиков(и)“, та опатриме як тоти слова ришени у Словнїку сербскогорватского литературного и народного язика (Речник српскохрватског књижевног и народног језика, Институт за српскохрватски језик САНУ, Београд, 1973) и Словнїку сербскогорватского литературного язика (Речник српскохрватскога књижевног језика, Матица српска – Матица хрватска, Нови Сад – Загреб, 1967). У першеспомнутим словнїку пише же «језичан» то тот цо ше одноши на язик як рухоми мускулови орґан у устовей глїбки при чловекови и висших животиньох хтори служи за смак, премесцанє поживи у устох и лїґанє, а при чловекови як бешедни орґан, та наведзени приклади як цо язикова артерия, язикова косц; язиково брадавки, язиков(и) нерв, язиково мандулї, язиково власки, язиков(и) соглашнїк, язиков(и) глас и други. Друге значенє того слова то «језички» - хтори ше одноши на язик як способ виражованя, висловйованя думкох и чувствох зоз звучнима, вербалнима средствами, словами; бешеда; словнїк, лексика; хтори ше занїма з преучованьом язика (приклади: язични фаховци, язични материял, язичне чувство и други). Медзитим, у сербским язику єст и слово «језични», хторе значи тото цо ше одноши на язик як анатомски орґан, алє и исте тото цо значи слово «језички», а на подобни способ обробени тоти три сербски слова и у описним словнїку обидвох Матицох. Проблем анї кус нє єдноставни, та попробуєме розпатриц даєдни нашо слова и прировнац их ґу тим з початку напису. Гуториме, наприклад, кравски хлїв або кравске млєко, алє кравов хвост; маґарчи кашель (мед.), алє маґарцова терха; пульче вайцо, алє пульков хвост; морче вайцо, а юшка заш лєм з морки або моркова; овчи паприґаш и овчи поки (мед.), алє волна овцова; медведжа лаба (бот.), алє медведзова шерсц; пши язики (бот.), пши уха (вир.), пойсц пшим лїцом або до пшей (вир.), алє псова хижка; Гуши пияц (часц Керестура) або гуше вайцо, алє гускова глава; Буяча долїна (у Керестуре), алє буяков хвост виши под шопу; Жобрача гора (часц керестурского хотара), алє найдзена жобракова палїца; каче мидло або качи писк (бот.), алє качково лаби; заячи уха (бот.), алє заяцов хвосцик; кура риц (нар. бот., мед.), алє вайцо курово; таще млєко (кул.), алє тащково криделко; страчи ножки (вир.), алє страково пирє; миши хвосцики (бот.), алє мишова дзира; коже млєко, кожи цицки (бот.) и цоже – вайцо коже (вир.), алє козово роги; месни (<месо, нє: место) конзерви, алє месова юха; догански дим, алє доганово лїсце або фарба; Рибни пияц (у Новцим Садзе) або рибни фонд, алє рибова юшка и у тепши остал лєм рибов хвост итд.


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ Одвит на питанє кеди, наприклад, маґарчи (пульчи, морчи, овчи, медведжи, пши, гуши, качи итд.) а кеди маґарцов (пульков, морков/и, овцов/и, медведзов/и, псов, гусков, качков итд.) нє можеме у подполносци пренайсц. Маґарчи, пульчи, страчи, заячи, качи, миши итд. хаснуєме кед маме на розуме общу прикмету менованого єства (животинї, рошлїни) або предмету, а маґарцов(и), куров(и), качкови(и), страков(и), заяцов(и) итд. кед ше роби о поєдинєчним, конкретним єстве або предмету. Можебуц нам будзе яснєйше кед прировнаме таки приклади: роботнїцки и роботнїков; школярски и школяров; наставнїцки и наставнїков; прекладательни и прекладательов; директорски и директоров; парастски и парастов, писательски и писательов; редакторски и редакторов итд., дзе перше слово одвитує на питанє «яки», а друге на питанє «чий». Тиж так єст вельо винїмки хтори одступаю од толкованя же кед сцеме повесц «яки» вец гуториме маґарчи (пульчи, морчи, овчи, медведжи, пши, гуши, качи, миши итд.), а кед сцеме означиц «чий», вец повеме маґарцов (пульков, морков/и, овцов/и, медведзов/и, псов, гусков, качков, мишов итд.). Медзитим, приклад з початку того напису – язични и язикови бизме заш лєм могли звесц под питанє «яки» и «чий», та повеме: язиково власки, язиково осети, язиково ґомбульки, язиково мускули, язиково мандулї итд. (кед ше роби о язику як орґану або предмету хтори по випатрунку здабе на язик: пламени язики, язик на ципелох, язичок на килаш��х и под.), а кед у питаню система виражованя думкох хтора ма одредзени гласово и ґраматични правила и служи як найглавнєйше средство за спорозумйованє медзи людзми, повеме язични: язични питаня, язична проблематика, язична стандардизация, язичне подзелєнє, язичне зявенє, та вец и – язични, а нє язикови редактор, гоч думаме же вон редактор одредзеного, конкретно – нашого руского язика.


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ ОЖЕНЇЦ СИНА и ОЖЕНЇЦ ШЕ Напевно нєт Руснака хтори нє чул за тоту красну леґиньску шпиванку «Качмар, дай нам вино». Шпиванку ше дзечнє шпива у рижних нагодох, гоч у другим стищку, после пришпиву, шпиваче поставаю якош смутни, бо тот стищок глаши так: Раз єдней єшеньскей ноци Паметаш, пайташу мили, Кед зме ше пре дзивче тото Ми двоме лєм цо нє били. А потим, о час нєдлуги, Ми вистку одразу чули Же дзивче прекрасне тото Оженєл лєґинь други. Набок же живот шицко приноши и одноши, як гваря нашо стари, и же у поезиї шицко дошлєбодзене пре риму и ритем, алє у остатнїм шорику єст єдна язична конструкция чийо значенє треба дакус розпатриц. Ми знаме за приклади же оцец нє могол оженїц сина з валалу, та глєдал аж за Дунайом; же го оженєли накадзи му прешло осемнац; же оженїц сина найвекша родительска радосц; же го оженєли з нємилу; же го понагляли оженїц же би ше нє розбетярел, же го мац сцела оженїц з богату, же го баби оженєли... Дїєслово оженїц преходне и подрозумює же муши постояц обєкт у акузативе, тє. же може оженїц лєм дахто дакого (сина). Таки приклади часто чуєме и у каждодньовей бешеди медзи нашима людзми младшого и штреднього ґенерацийного пасма: тельо з ню ходзел, а вец ю нє оженєл; оженєл тоту з Капущаного шора; виберал, виберал, алє наисце оженєл найкрасшу; нє сцел ю оженїц; красну шпивачку на концу оженєл фодбалер итд. Кед бизме себе сцели пригадац як би тото поведли нашо старши ґенерациї, до таких помилькох на язичней ровнї би нє приходзело. Вони гуторели же: тельо з ню ходзел, а вец ю нє вжал; вжал тоту з Капущаного шора; виберал, виберал, алє наисце вжал найкрасшу; нє сцел ю вжац итд., бо тото слово вжац у тих случайох подрозумює вжац себе за жену, тє. оженїц ше. Здогаднїме ше лєм гевтих наших шпиваночкох: Вжал бим це, дзивчатко, алє нацо / Кед биш знала робиц голєм дацо..., дзе слово вжал значи: оженєл бим ше з тобу, або: Дзивче заплакало же ше нє одало, / А шугай заплакал же дзивчатко нє вжал... (нє оженєл ше з нїм), та и Рада би я жену мац / Лєм бим нє сцел шумну вжац (оженїц ше зоз шумну). Медзитим, друге слово, хторе по форми подобне алє ма иншаке значенє, то слово оженїц ше. Воно повратне и часто вимага конструкцию з+инструментал (оженїц ше з даким, а нє оженїц дакого). Наприклад, сцел ше з ню оженїц, алє вона нє сцела пойсц за ньго; сцел ше оженїц лєм зоз школовану; нє сцел анї чуц оженїц ше з ню; нє оженєл ше з Марчу, алє зоз Ганчу; алє и: нє оженєл ше на час, та вец заостал за пайташами; вчас ше оженєл; оженєл ше по трецираз итд. Найкратше заключиме так: перше, слово оженїц вше вимага конструкцию у виреченю хтора подрозумює – дакого (оженїц сина з даяку дзивку), алє нїяк оженїц дзивку (нє оженєл тоту дзивку зоз хтору ходзел). Поправдзе, дзивку мож лєм одац, а нє оженїц. Друге, слово оженїц ше подрузумює вжац себе дзивку за жену, а то цошка зошицким инше. Спрам того, остатнї стищок зоз шпиванки хтору зме спомли на самим початку могол глашиц: «же дзивче прекрасне тото вжал себе леґинь други», або даяк зошицким


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ иншак, понеже слово оженєл нє вимагало анї риму анї ритем прецо би мало буц праве так похасноване.


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ ПИТАЦ и (О)ПИТАЦ ШЕ Знаме зоз Руско-сербского словнїка же дїєслово питац ма вецей значеня. Гоч их каждодньово хаснуєме, нє будзе згоршого пригадац себе даєдни приклади. Поведзме: дзецко пита води; купец пита пораду за хаснованє того гербициду; цо питаце за тоту капусту?; барз вельо питаю за хижу; полиция питала од нього вожацку дозволу; посланїки питали од предшедуюцого претаргнуце схадзки; питал од нього пенєжи на пожичку - и ту нєт нїякей помильки. Словнїк нас тиж поучує же слово питац може означовац и тото цо значи модлїц, вимагац, та нашо старши знали повесц: «Барз це питам, зроб ми тото», або ище наглашенше у єдним вислове як цо: «Пребог (пре Бога) це питам и пре Матку Божу, зохаб ше того». Питац (спитовац) мож и дзивку себе за жену (питал ю на даскельо заводи, алє пойсц за ньго нє сцела; питал и гевту ґдовицу, алє сцела пол хижи), а учителє, наставнїки и професоре найчастейше питаю (випитую) школярох и студентох (наставнїк гверел же на идуцей годзини будзе питац; нє питал, алє дал контролни; питал лекциї з прешлого року) итд. З другого боку, питац ше мож дакому як є (як жиє); питац ше мож дзе тот и тот челєднїк бива; питац ше мож и дзе тота и тота улїчка; алє ше мож питац и дому; питац ше на змаганє; питац ше до кина, на танєц... Слово питац ше барз подобне слову опитац ше: опитал ше му одкаль є; опитай ше му кадзи треба исц, опитай ше дзе тота улїчка, опитац ше як му мено и тому подобне. Медзитим, тоти два слова (питац и /о/питац ше) барз часто мишаме у бешеди. Миша ше их, поправдзе, аж и у електронских медийох на нашим язику, та так слухаме же хлапец питал мацер чи може пойсц до пайташа; же пациєнт питал апатикарку чи лїки добри; же го питал чи придзе наютре ознова; же школяр питал учителя чи може пойсц вонка; же сушеда питала мою нину чи то правда; же ю питал кельо ма роки; же члени одбору питали предсидателя чи схадзка закончена; же колеґиня питала свойого шефа чи може пойсц скорей дому; же пайташка питала мою фризерку кеди може присц оштригац ше; же хори питал дохтора як длуго ма пиц лїки; же новинар питал директора чи поступел спрам предписаньох... Цо ту нєдобре? Нєдобре тото же ше преходне дїєслово (питац дацо) и нєпреходне дїєслово (хторе ґу тому и повратне: /о/питац ше) хаснує з розличнима припадками. Питац вимага обєкт у акузативе (значи, питац води, пораду, дзивку, наставну материю итд.), а питац ше/опитац ше мож лєм дакому дацо (нїяк нє дакого дацо), цо подрозумює форму датива, а нє ґенитива. Можебуц ше опитаме чом у шпиванки:


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ Вежнї зайду, и я зайду /Пойдземе до млїна, Опитаме ше млїнара / Цо там за новина... мож опитац ше млїнара? Одвит би бул єдноставни – прето же у поезиї дошлєбодзе шицко цо вимага рима, ритем итд., та аж и нєправилне хаснованє припадкох. Медзитим, нашо найстарши, попри конструкциї питац ше дакому хасновали и конструкцию питац ше дакого (опитаме ше млїнара – з ґенитивом), алє нє питац дакого. Попробуєме накратко заключиц: питац мож (од дакого) дацо, а питац ше, або опитац ше дацо мож лєм дакому, а нє дакого. Значи, спомнути приклади би мали глашиц: хлапец ше питал мацери чи може пойсц до пайташа; же ше пациєнт питал апатикарки чи лїки добри; же ше му питал чи придзе наютре ознова; же ше школяр питал учительови чи може пойсц вонка; же ше сушеда питала моєй нини чи то правда; же ше єй питал кельо ма роки; же ше члени одбору питали предсидательови чи схадзка закончена; же ше колеґиня питала свойому шефови чи може пойсц скорей дому; же ше пайташка питала моєй фризерки кеди може присц оштригац ше; же ше хори питал дохторови як ма длуго пиц лїки; же ше новинар питал директорови чи поступел спрам предписаньох... Линґвистична наука опомина же кед ше слова з єдного (подобного) язика жича до другого нє нательо опасне интерферентне зявенє, алє кед ше почнє жичац або мишац форми припадкох – крочай ґу чераню єдного язика з другим, або аж и траценю язика барз мали.


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ

ОДПОЧИВАЦ (ШЕ) и ОДПОЧИНУЦ (ШЕ) Барз часто чуєме на радию и телевизиї на нашим язику (алє и читаме у новинох и других публикацийох по руски) же ше одпочивали по полудзенку; же ше млодята пошли одпочинуц; же ше вояци нє могли анї кус одпочинуц; же ше парасти нє можу одпочивац анї вжиме; же муши пойсц до купелї дакус ше одпочинуц; же ше професоре и школяре одпочиню єдни од других на розпусту; же важне пойсц на морйо одпочинуц ше дакус. Та, цо би ту нє було добре, кед то шицко правда? Нє добре тото же ше дїєслово одпочивац и одпочинуц у нашим язику, под уплївом сербского язика, хаснує як повратне – одпочинуц ше и одпочивац ше. Алє, идзме шором. Анї у Сербско-руским словнїку, анї у Руско-сербским, та анї у Рускей лексики проф. др Юлияна Рамача дїєслово одпочинуц ше або одпочивац ше нє призначене. Гвари ше у шицких трох спомнутих словнїкох же тото слово (и закончене и нєзакончене) може буц преходне, цо значи же подрозумює даяки обєкт хтори одпочива. Наприклад, одпочивац мож ноги кед ше длуго стої або ходзи; одпочивац мож руки кед ше длуго штрика або миша фил; вони станули же би им конї дакус одпочинули; цесто зохабиме на жимним най дакус одпочинє; одпочивац треба и гарла од шпиваня; одпочиваме очи од длугого читаня; зохабиме власи най одпочиню од фарбеня и тапираня итд. Дїєслова одпочинуц и одпочивац можу буц и нєпреходни и означую праве тото цо зме по сербски звикли хасновац – одмарати се/одморити се. Так бизме мали повесц же одпочивам кажди дзень, кед нам на розуме значенє по сербски: одмарам се сваки дан; же би ми пойсц до купелї дакус одпочинуц (требало ��и да одем у бању да се мало одморим); же парасти нє можу одпочивац анї вжиме (не могу да се одмарају ни зими); же професоре и школяре одпочиню єдни од других на розпусту (одморе се једни од других на распусту); же важне пойсц на морйо одпочинуц дакус (одморити се мало). З того виходзи же у нашим язику слова одпочинуц/одпочивац нїґда нє повратни (нє: одпочинуц ше/одпочивац ше). Ґу тому, вони маю таку форму и кед су преходни (кед подрозумюю обєкт) и кед су нєпреходни (кед нє подрозумюю обєкт), та би их так требало и хасновац. Наприклад: птици пошедали на стини одпочинуц дакус; крави полєгали на пажици одпочинуц; кажди дзень себе дакус одпочинєм; одпочинуц и цело и душу; випатрало же годзен дакус одпочинуц; придз до нас дакус одпочинуц; нє будзем нїч шац, най жем одпочинє; замишиц цесто з вином и кус солї и зохабиц най одпочинє дас пол годзини; путовал цали дзень, вистал, та муши одпочинуц;


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ одпочива стари косци; одпочива душу у прекрасней природи; одпочивал попатрунок на желєних лєсох; робиме вчас зрана, же бизме на поладнє, кед припече, одпочивали; вчера сом робел до пол ноци, та нєшка одпочивам; угор ше зохабя одпочинуц; наисце одпочивам: лєбо шпим, лєбо ше шейтам; одпочивали и напавали конї, та и путнїки могли розцагнуц ше у хладку; нє можеш анї задумац як то одпочива (циха музика и под.); косаче або одпочиваю, або ше помали рушаю опрез тих цо пресцераю порвисла; попатрел на свойо месточко дзе знал у дзецинстве одпочивац и пошпивковац себе итд. Значи, за сербски нєзакончени форми словох одмарати (одмарати очи) и одмарати се (одмарао се од напорног рада), як и їх закончени форми одморити (одморити душу) и одморити се (одморити се од градске буке) у нашим язику би требало хасновац лєм одпочивац и одпочинуц, гоч ше роби о преходних дїєсловох (одпочивац/одпочинуц руки), гоч о нєпреходних (одпочивац/одпочинуц од роботи). Тоти дїєслова у нашим язику нїґда нє повратни (у старих текстох су нє записани), а форми одпочивац ше и одпочинуц ше превжати зоз сербского язика.


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ ДЇЛОВАЦ и ДЇЙСТВОВАЦ Нє ридко у наших руских медийох, и електронских и писаних, чуєме або читаме же людзе муша спознавац дружтвени нужносци и дїловац у складзе з нїма; же треба буц дискретнєйши у дїлованю; же дїлованє лїкох огранїчене, та аж и же дзецинска литература дїлує позитивно на младих читачох; же озбильносц ситуациї дїловала на його справованє; же пре самостойносц дїлованя подобох... роман сцека; же вон припознава їх дїлованє и у християнским, и у муслиманским, и у атеїстичним швеце итд. Очиглядне же ше у тих прикладох роби о чимшик иншим – о дїйствованю або уплїве дачого на дацо, цо значи же людзе муша спознавац дружтвени нужносци и дїйствовац (робиц, справовац ше, поднїмац дацо) у складзе з нїма, же маю буц дискретнєйши у роботи (дїйствованю, справованю), же дїйство (дїйствованє) лїкох огранїчене, же дзецинска литература позитивно уплївує (дїйствує) на младих читачох, же озбильносц ситуациї допринєсла (дїйствовала, мала уплїв) на його справованє. Прецо приходзи до таких помилькох у значеню дїєсловох дїловац и дїйствовац? Насампредз прето же тоти два слова подобни по форми; медзитим, їх значенє зошицким розличне. Дїловац значи робиц, занїмац ше з роботу, та так маме дїловнїк о роботи, дїловац з утратами, успишни дїловни рок, дїловни швет, дїловни угляд, дїловни интереси, дїловни вязи, та и Министерство нукашнїх дїлох. До помильки приходзи и прето же найчастейше роздумуєме по сербски, тє. «у себе» прекладаме вислови зоз сербского на наш язик. Гоч у сербским язику тоти два слова по форми нє подобни (деловати и пословати), ми их у нашим язику, пре подобносц и нємеркованє – мишаме, чераме єдну з другу, заменюєме, а нє водзиме рахунку же з тим меняме значенє висловох. Значи, уж кед дружтвена датосц така же ше наш язик розвива и збогацує з новима словами у иншаким од нашого, сербским язичним окруженю хторе ступци провадзиме, мали бизме ше намагац голєм зачувац «дух» нашого язика и вше ше самим себе опитац: як би тото поведли нашо старши ґенерациї? Вони би нам требали буц приклад за творенє нових словох и виразох, бо їх тиж так дружтвени розвой наганял, гоч можебуц нє так швидко як нас, розвивац и збогацовац язик з новима словами. Вони з часци преберали слова з цудзих язикох зоз хторима були окружени (з нємецкого и мадярского, наприклад, превжата шицка ремеселнїцка и кулинарска терминолоґия), алє ше трудзели присподобиц их ґу нашому язику. Ми нєшка дружтвено-политичну терминолоґию углавним пребераме зоз сербского, а технїчну (поготов информатичну) з анґлийского. То заш лєм нє значи же можеме толеровац нєрозуменє и мишанє значеньох, у спомнутим случаю дїєсловох дїйствовац и дїловац, а ище менєй преберанє готових висловох зоз сербского язика (послованє, делованє, употреба и велї, велї други), бо то директна драга до асимилациї и капаня руского язика. На лекторох и язичних редакторох ше стої указовац на нєправилносци, поучовац и радзиц як правилнєйше повесц або написац даєдни слова у чиїм ше хаснованю часто гриши же би нє прешли до звику и постали «обичайна норма», та вец так и порадзиц же ше сербске слово пословати преклада зоз дїловац, а сербске слово деловати зоз дїйствовац.


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ

«ЖЕНСКИ» ПРЕЗВИСКА Двояки форми женских презвискох (Бруґошова/Бруґошка, Дудашова/Дудашка, Гаргайова/Гаргайка, Рамачова/Рамачка, Лендєрова/Лендєрка; Бучкова/Бучканя, Митьова/Митяня, Шовшова/Шовшаня, Кишпетьова/Кишпетяня) вельо раз знаю представяц язични проблем. Дараз ше супругу наволовало з меновнїком хтори ше закончує на –ка и -аня (Сакачка, Гудачка, Чаканка; Бучканя, Малацканя, Фейсаня итд.), а дзивку з форму присвойного прикметнїка на –ова (Бруґошова, Дудашова, Гаргайова, Рамачова, Бучкова, Митьова, Шовшова, Чаканова, Фейсова, Кишпетьова итд.). Медзитим, у язичней пракси потвердзене же ше розликованє презвискох женских особох по началє: презвиско на –ка и -аня = одате (по мужови), а на –ова = дзивоцке (по оцови) вецей нє отримує. Превладую форми зоз закончуюцу морфему –ова (Чаканова, Рамачова, Дудашова), а тоти на –ка и –аня (Чаканка, Афичка, Малацканя, Шовшаня) звичайно доживюєме як прикмету фамелиярно-бешедного язика, та аж и пейоративного и у стандардним язику ше их нє препоручує хасновац. Обачуєме же ше «женски» форми презвискох хаснує углавним теди кед ше находза у самостойней (меновнїцкей) функциї, тє. кед коло презвиска нє стої власне мено: Тото нам гварела Римарова; Нє пристала анї Дудашова; Пошла з ню и Гардийова; Остала уж лєм Шантова итд. «Женски» форми презвискох, медзитим, стандардни у словацким и бешедним и литературним язику – Вршкова, Крижанова, Фаркашова, та и нам познате Томанова Маканова (тиж и у русийским, з отчеством, тє. з меном по оцови: Валентина Владимировна Терєшкова; українским: Юлия Володимировна Тимошенко; польским Мария Складовска итд.), а блїзки су и нашей бешеди. Чи их треба предписац як обовязну норму у руским литературним язику укаже час, алє нам за тераз остава питанє цо зоз презвисками одатих женох хтори коло мужового презвиска затримали и дзивоцке: Семан Кишюгас, Планчак Сакач, Горняк Пушкаш, а поготов кед мужово презвиско нє руске, як цо Гарди Ковачевич, Хома Цветкович, Лабош Урошевич, Гафич Стойков, алє тиж и кед дзивоцке презвиско нєруске, а ґу ньому ше дода мужово руске: Милорадов Сопка, Шиячки Сабадош, Лазич Виславски итд. Як тоти зложени презвиска будземе писац: Семанова Кишюгасова/Семан Кишюгасова/Семанова Кишюгас; Планчакова Сакачова, Планчак/Сакачова/Планчакова Сакач; Гардийова Ковачевичова/Гарди Ковачевичова /Гардийова Ковачевич; Хомова Цветковичова/Хома Цветковичова/Хомова Цветкович итд., а як аж меняц по припадкох? У таких случайох мушели би нам присц на розум приклади як то нашо стари гуторели: Илькова цо за Римаровим; Лисого цо за Мийовим;


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ Кренїцкого цо за Раґайовим; Гудакова цо за Шантовим; Бруґошова цо за Канюховим итд., дзе бизме могли похвалїц давнєйши руснацки ґенерациї за демократичносц у менованю женских особох (прировнац, наприклад, старе ословйованє у мадярским язику, дзе жена з одаванку трацела свойо мено и презвиско и поставала просто Arany Jánosné – супруга Яноша Аранїя). Так можеме и нєшка у бешеди, алє писац би заш лєм требало иншак. Можебуц би було найправилнєйше нашо «женске» презвиско, дзивоцке, по оцови, писац з форму хтора ше закончує на –ова, а другу часц зложеного презвиска (по мужови хтори нє ма руске презвиско) писац так як ше воно жридлово пише, вшелїяк, присподобене ґу нашому правопису. Поведзме, Гафичова Стойков, Гардийова Ковачевич, Хомова Цветкович. Тото би ше могло одношиц и на нєруски «женски» презвиска ґу хторим додате по мужови руске презвиско: Лазич Виславского, Шиячки Сабадошова, Милорадов Сопкова итд. Ситуация постава ище зложенша кед сцеме зоз нєруских презвискох направиц женску форму: Медлин Олбрайт/Олбрайтова; Кондолиза Райс/Райсова; Моника Селеш/Селешова; Ґабриєла Сабатини/Сабатинийова; Милева Марич Айнштайн/Айнштайнова; Анґела Меркел/Меркелова; Каталин Ладик/Ладикова; Кетрин Ештон/Ештонова; Марти��а Хинґис/Хинґисова; Надя Хиґл/Хиґлова итд., дзе бизме могли прилапиц «правило» же – кед опрез презвиска нє стої мено або функция, можеме написац лєм Олбрайтова, Меркелова, Айнштайнова, Селешова, Хинґисова... Таки проблем маме и при познатих сербских презвискох як цо Коштуница, Лабус, Шами, Ноґо, Буґарски, Торбарина, як и Шоґоров, Веселинов, Козаров, Степанов итд., дзе «женске» презвиско просто нє мож направиц. Ту найлєпше додац даяку одреднїцу опрез нього и затримац «хлопску» форму: панї Коштуница, дохторка Шами, директорка Ноґо, шестра Буґарски, професорка Торбарина, наставнїца Шоґоров, учителька Козаров... Окрем язичних, проблем «женских» презвискох мож розпатрац и у шветлє сучасних демократских началох, по хторих катеґория припаданя (поготов жени мужови) нє у найлєпшим складзе з принципом ровноправносци, нєзависносци и самостойносци женских особох. Значи, язична норма – по хторей ше припадносц женскей особи вецей нє означує з форму – зошицким у складзе нє лєм з ґраматичнима вимаганями язика, алє и зоз социолинґвистичнима вимаганями часу у хторим ше женски особи вше частейше менує з нєутралну, «власнїцки» нємаркировану форму презвиска.


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ

РУСКИ ПРЕЗВИСКА НА –АЇ ПО СЕРБСКИ Нашо презвиска хтори ше закончую на –аї (й+и) як цо: Кашаї, Раґаї, Салонтаї, Колошняї, Бодваї, Макаї, Рускаї, Паланчаї, Гаргаї, Папгаргаї, Арваї, Капаї, Толнаї итд. у ґенитиве глаша: Кашая, Раґая, Салонтая, Колошняя итд. и ту нєт нїяки проблем. Проблем ше зявює кед нє Руснаци у тим припадку хасную форму яка за наш язик нєприлаплїва. Так, часто чуєме або читаме по сербски же представена «поезија Мирона Колошњаија“, же ше рихта означованє рочнїци „Ђуре Папхархаија“ итд. Прецо приходзи до такей помильки? До такей помильки приходзи прето же ше занєдзбує язични принцип же „за нормативне опредзелєнє пресуднєйши узус яки створени у штредку дзе найживши контакт з одредзеним язиком“ (Правопис српскога језика, М. Пешикан, Ј. Јерковић, М. Пижурица, Матица српска, Нови Сад 1993, стр. 222), а то у пракси значи же жителє Нового Саду и околїска, а нє Руснаци су, медзи собу поведза же иду на сервис авта „код Рускаја“ (нє: код Рускаија), же дараз до готелу ишли заручиц салу „код шефа Јанка Бодваја“ (нє: Бодваија), же Кулянци купую месо „код Кашаја“ (нє: код Кашаија), хлєб „код Макаја“ (нє: Макаија), а Вербащанє шметанку и сир „од Рагаја“ (нє: Рагаија). Єст у нас тиж и єдно презвиско хторе ше закончує на –еї, а хторе тиж треба меняц при прекладаню на сербски язик як и презвиска на –аї. То презвиско Надьфеї, по сербски Нађфеји – Нађфеја (нє: Нађфеија). Правеню такей помильки, напевно, доприноши и аналоґия з мадярскима презвисками хтори ше закончую на –аи и –еи як цо: Жолнаи, Будаи, Йокаи, Бочкаи, Синєи, Келчеи итд., хтори у ґенитиве на сербским язику глаша Жолнаија, Будаија, Јокаија, Бочкаија, Сињеија, Келчеија итд. Ґу тому би ше могло додац и ґеоґрафски назви з других язикох з таким законченьом як цо: Триполи, Абу Даби, Дубаи, Найроби, Мекензи, Хелсинки, Мисисипи итд., як и албански презвиска Мекули, Алєти, Власи, Халїми итд., хтори у ґенитиве и по руски и по сербски маю законченє –ия: Триполия, Абу Дабия, Дубаия, та Власия, Алєтия, Халїмия итд. Медзитим, требало би надпомнуц же першобутни, стари форми наших презвискох хтори нєшка записуєме зоз законченьом –аї пред приходзеньом на Долню жем, найскорей глашели Гаргай, Макай, Винай, Паланчай, Колошняй (поровнац зоз карпатским Лучкай, Парошкай). На тото нас упутюю здогадованя старших валалских жительох, як и нєшкайше нєсумнїве хаснованє таких формох презвискох: др Мафтей Винай (нє: Винаї), о. Михйло Макай (нє: Макаї), о. Йоаким и о. Михаил Холошняй (нє: Холошняї). Кед би нашо презвиска затримали карпатску форму зоз законченьом на –й, проблеми би у пракси на сербским язику нє було: Салонтај – Салонтаја, Макај –


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ Макаја, Хархај – Хархаја (як: Парагвај – Парагваја, Уругвај – Уругваја итд.). Медзитим, понеже през рижни историйни збуваня жридловим руским презвиском додате законченє –и (поровнац: Медєш – часц керестурского хотара и презвиско Медєши), їх нєшкайши форми треба у сербским язику меняц так як кед би и нєшка мали стару форму: Колошњаји – Колошњаја, Папхархаји – Папхархаја (а нє: Колошњаија, Папхархаија), спатраюци ше на форму у мадярским язику. Таке упатранє нєадекватне, бо ше мадярски презвиска закончую на –аи и –еи, а нашо на –аї (гият медзи двома вокалами заварти зоз консонантом й), тє. на –й+и. Спрам того, треба их по сербски деклиновац так як наприклад топоними Хималаји – Хималаја, Пиринеји – Пиринеја итд. Єст ище єдна файта наших презвискох цо ше закончую на –ски и -цки, а хтори при прекладаню на сербски язик знаю правиц помильки. То презвиска: Виславски, Русковски, Копчански, Салонски, Будински, Ґаднянски, Бабянски, Бодваньски, Вадаски, Венчельовски, Гарянски, Еделински, Кашовски, Загорянски, Страценски, Турински, Шепински або Кренїцки, Каменїцки, Пастовнїцки, Суботнїцки итд. Тоти презвиска, гоч маю прикметнїцку форму, у нашим язику мож деклиновац на два способи – и як прикметнїки и як меновнїки (Виславски – Виславския/Виславского, Каменїцки – Каменїцкия/Каменїцкого, вшелїяк, зоз ниянсами у значеню), а у сербским язику ше их меня лєм як прикметнїки: Виславског, Страценског, Еделинског або Камењицког, Пастовњицког итд. Заключене препорученє прекладательом з руского язика на сербски: почитовац транскрибцийни правила, бо ше лєм так уведзе шора при писаню цудзих менох. Главне правило таке: тримац ше формох яки вошли до нашого звику виражованя, бо обичайна норма нїч нє менєй важна як стандардноязична.


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ «ЖЕНСКИ» ЗАНЇМАНЯ У новшим чаше медзи рижнима рухами за женски права, алє и медзи язичарами, єст намаганя дзепоєдним занїманьом хтори були дараз резервовани лєм за хлопох (а нєшка их окончую и жени) – дац ґраматични женски род. У нашей ґраматики єст вецей суфикси зоз хторима ше прави форми особох женского роду як цо: -анка/-янка (кресцанка), -аня/-яня (Сивчаня), -иня и –киня (ґаздиня), -ица/-їца (царица); -ка – зоз меновнїкох на –ар/-яр (качмарка, кудзелярка), -нїца (роботнїца) итд. Медзитим, у медийох часто чуєме же Наш амбасадор у Норвежскей виявела; же нємецки канцелар Анґела Меркел нащивела; же державни секретар ЗАД була... Аж и там дзе женска форма за занїманє постої (предсидателька, новинарка, водителька), дзепоєдни новинаре дзечнєйше за жену похасную хлопску форму. Питанє нє нове и нє поставя ше го першираз, а мож го прешириц и на други случаї: як меновац нє лєм занїманя, алє и званя, титули, функциї, достоїнства и подобне кед ше роби о женских особох. Ґраматично поведзене – яки язични можлївосци моцийней деривациї меновнїкох типу nomina agentis, як язичного знаку за означованє опозициї природного роду особох ношительох тих занїманьох, титулох и званьох. Одвит анї кус нє прости, бо нє завиши лєм од линґвистичних (язичних) потребох, алє од социолоґийно-културолоґийних: перше, чи реално єст занїманя, функциї, титули, достоїнства и под. чийо ношителє можу буц (и) жени; друге, чи и у якей мири язична система ма можлївосци провадзиц одвитуюци дружтвени пременки и з лексичнима формами означиц женски особи як ношительох занїманьох; треце, у хторих случайох дистрибуция «женских» лексемох функционално мотивована, тє. кеди мож, треба, або аж нєобходне и зоз форму меновнїка указац же ношитель занїманя женска особа и, штварте, чи «женски» форми меновнїкох наисце означую женски особи иншакого семантичного змисту. Гоч и жени и хлопи можу окончовац исти роботи и длужносци, єст дїялносци у хторих таки можлївосци заш лєм нєт (бабица, а кед то хлоп, вец є акушер; шестра, кед є хлоп вец є брат або больнїчар; положнїца, сервирка, стриптизета, хостеса, куртизана – нє звичайне або аж анї нє можлїве же би бул хлоп), та вец нєт анї форми меновнїкох хлопского роду за означованє таких занїманьох. Кед же би ше таке дацо заш лєм мушело робиц, лексема би остала иста, тє. у форми меновнїка женского роду: Митро мушел буц бабица; Професор бул школяром права мац. З другого боку, єст занїманя, титули або достоїнства хтори лєм «хлопски». Так нє звичайне же би жени були владика, диякон, патриярх, ґенерал, монарх, суверен, металєц, митралєзец итд., та вец у язику за нїх нєт паралелни форми меновнїкох женского роду. У даєдних случайох ше просто треба знайсц. Пре нашлїдзену патриярхалносц язика, велї меновнїки нє маю женски еквивалент. Дзепоєдни, заш, пребарз фамелиярно звуча за хаснованє у писаним язику: секретарка то занїманє, а секретар (напр. державни секретар або покраїнски секретар) то политична функция. Найгорше, заш лєм, зоз назвами фаховцох хтори ше закончую на –лоґ: социолоґ, психолоґ, биолоґ, астролоґ, ґинеколоґ, стоматолоґ, етнолоґ, радиолоґ итд. Кед ше нам


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ уда зоз иншак нєпродуктивним суфиксом у нашим язику –иня направиц занїманя женох того фаху (психолоґиня, биолоґиня, ґинеколоґиня, етнолоґиня – поровнац зоз: ґаздиня, рабиня, студенткиня) и звикнуц ше на таки форми, будзе, вшелїяк лєпше як нєшкайше: психолоґ гварела. Медзитим, медзи младима мож чуц ришеня як цо филозофичарка, биолоґичарка, ґоґрафичарка, математичарка, спрам хторих би могло буц и социолоґичарка, етнолоґичарка, педаґоґичарка, стоматолоґичарка, астролоґичарка итд. Форми женского роду ту виведзени на стандардни способ (зоз суфиксом –ка), алє зоз нєстандардней меновнїцкей форми хлопского роду: филозофичар, биолоґичар итд. Направени су по аналоґиї спрам реґуларних формох филозоф, биолоґ и други, хтори лєм у школярским жарґонє маю значенє наставнїк, професор (филозофиї, биолоґиї и под.). Нє можеме, заш, анї надрильовац штучно направени слова: треба вше мац на розуме же як цо у биолоґиї основни пол женски, у язику то – хлопски. Озда прето ше у шицких язикох прикметнїки у словнїкох наводзи у хлопским роду (красни, -а, -е). За занїманя основна форма тиж хлопска, алє их за жену можеме похасновац як обще поняце (Мелана психолоґ), гоч як инсистуєме на ровноправносци полох. Чи ше язик прилагодзи ґу тому – укаже час. Єст и друга опасносц кед ше кажди раз сце означиц женского ношителя функциї або занїманя: тото може мац контрапродуктивне дїйство. Кед повеме, наприклад, же єдна жена водзаца математичарка у нашей жеми, привидно єй даваме висши статус. Єй статус ше, медзитим, праве знїжує, бо контекст узши. Будзе ше розумиц же вона водзаца у узким кругу женох математичарох. Ище векши проблем кед ше гутори студенти и студенткинї, бо виходзи же студеткинї нє студенти, та их треба окреме меновац. Драстични и швидки акциї хтори подрозумюю обовязку хаснованя, або аж и нормативного предписованя барз ризични. Вони нє пременя угляд у дружтве женских особох з менованьом їх занїманьох у женским роду. З найлєпшим порозуменьом и нє жадаюци омаловажиц обчекованя, заш лєм найлєпше рушиц од того цо у язику уж одомашнєне.


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ «ХЛОПСКИ» ЗАНЇМАНЯ У МНОЖИНИ У наших средствох информованя и других публикацийох часто можеме пречитац двояки форми законченьох кед ше спомина занїманя. Тото ше окреме одноши на занїманя у хлопским роду, и то у множини. Наприклад, и сами зме ше напевно нєраз ламали чи нам метеоролоґове, чи метеоролоґи обецую за ютре красну хвилю; чи биолоґове, чи биолоґи одкрили даяки опасни вирус; чи археолоґове, чи археолоґи викопали даяку драгоцину старину; чи кардиолоґове, чи кардиолоґи нє препоручую таке або иншаке костиранє. Таку дилему бизовно нє маме кед ше роби о других меновнїкох хлопского роду у множини хтори означую особи, та без роздумованя повеме: паноцец – паноцове, учитель – учителє, землєдїлец – землєдїлци, библиотекар – библиотекаре, директор – директоре, огньогашец – огньогасци, роботнїк – роботнїки (алє: роботнїца – роботнїци), пекар – пекаре, бавяч – бавяче, дзияк – дзияци итд. Ґраматика нас учи (Ю. Рамач, Ґраматика руского язика, Завод за уџбенике и наставна средства, Београд 2002) же: „Законченє –ове маю меновнїки хтори знача зродство и титули: оцец – оцове, дїдо – дїдове, бачи – бачикове, швекор – швекрове, майстор – майстрове, цар – царове, пан – панове, владика – владикове, судия – судийове, сват – сватове краль – кральове“ итд. Медзитим, по истей ґраматики, даєдни други меновнїки, хтори тиж знача особи, як цо: поет – поетове, сушед – сушедове, вожд – вождове нє мож вше строго розгранїчиц од назвох титулох, а даєдни, заш, маю двояки законченя: –ове и –и: полковнїк – полковнїки и покловнїкове, унук – унуки и унукове (вшелїяк, зоз семантичну розлику). Меновнїки странского походзеня хтори ше закончую на –лоґ ше у остатнїм чаше почало хасновац у множини и зоз законченьом –ове: метеоролоґове и метероролоґи; ґрафолоґове и ґрафолоґи; теолоґове и теолоґи; социолоґове и социолоґи; офталмолоґове и офталмолоґи, ґинеколоґове и ґинеколоґи; стоматолоґове и стоматолоґи; вариколоґове и вариколоґи; еколоґове и еколоґи итд. Попробуєме на тот завод розпатриц цо би могла значиц форма зоз законченьом –ове. Знаме же меновнїки цо ше закончую на –лоґ хлопского ґраматичного роду, алє тиж так знаме же тоти занїманя можу окончовац и жени (природного женского роду). Кед ґу меновнїком цо ше закончую на –лоґ у множини додаме законченє –ове: метеоролоґове, ґинеколоґове, етнолоґове, стоматолоґове итд., годни зме зрозумиц же ше роби о ґрупи або множестве у хторим лєм хлопи. Кед зме нє бизовни же у тей ґрупи лєм хлопи (алє єст и жени, цо напевно мож обчековац), лєпше будзе кед направиме множину зоз законченьом –и: метеоролоґи, ґинеколоґи, етнолоґи, стоматолоґи итд. Наприклад: Ґинеколоґи препоручую женом препатриц ше голєм раз до рока; Социолоґи опоминаю на опасносц од нєшорового живота и опивацих средствох при младих; Астролоґи предвидзую бурйови период у нашей жеми; Етнолоґи ше стараю зачувац материялни и духовни скарб же би ше нє забуло на прешлосц. Хтора з тих двох формох (законченє множини на –ове чи –и) превлада – укаже час. За тераз мож лєм суґеровац же цо кажда з тих двох формох значи, алє виправяц автором у тексту би нє требало гоч хтору форму похасную. Надпомнуц им лєм треба най буду дошлїдни - у єдним истим тексту або у истей емисиї хасновац вше лєм єдну форму.


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ

ДЛУГА ЖИМА и ДЛУГОКИ РУКАВИ Нашо лекторе, фаховци за язик и язични редакторе барз часто подцагую з червеним кед надиду на форми присловнїкох длуги и длугоки, толкуюци же ше значенє длуги одноши на час, а длугоки на простор. Приклади яки наводза то же хорота длуга; же чисти рахунок – длуга любов; же войни були кирвави и длуги; же його длуге пребуванє у иножемстве обачлїве; же було длуге цепле лєто; длуга и моцна жима; же дахто бул длугого вику; же на свадзби видавач чи староста винчую млодятом най Господь Бог од нїх шмерц оддалї, а длуги и красни живот им предложи итд. и ту нєт нїякей дилеми. Ламац ше починаме кед треба повесц же дацо вельке по длужини, же ше дацо пресцера од єдного конца на други, звичайно у горизонталним напряме, же преходзи потребну миру, же дацо далєко одруцене итд. Поведзме: чи павучайки длуги, чи длугоки; чи пушка длуга, чи длугока; чи дильов длуги, чи длугоки; чи шос длуги, чи длугоки; чи у одбойки лєпша длуга, чи длугока лабда; чи панталони або рукави длуги, чи длугоки; чи дахто ма длуги, чи длугоки язик; чи дахто ма длуги, чи длугоки пальци; чи рожень длуги, чи длугоки; чи дахто ма длуги, чи длугоки баюси; чи улїца длуга, чи длугока; чи змаганє було длуге, чи длугоке итд. Медзитим, чи дахто приповеда на длугоко и на широко; же спаднул и розцагнул ше яки є длугоки итд. – нє маме дилему. З того виходзи же принцип: кед ше роби о часовей димензиї – похаснуєме длуги, а кед о просторней – длугоки, нє мож дошлїдно применїц. Кед розпатриме як тоти два прикметнїки (длуги и длугоки) обробени у Руско-сербским словнїку, дознаме же длуги значи тото цо по сербски дуг, дугачак, дзе дати приклади «буц длугого вику» - бити дуга века; «длуги роки» - дуго година; «мац длуги язик» бити дуга језика; «мац длуги пальци» имати дуге прсте. При присловнїку длугоки стої: оп. длуги, та дати приклади: «длугоке як Вируя» - дуг као гладна (царска) година и «розцагнул ше яки є длугоки» - тресне (падне, опружи се) колико је дуг и широк, цо значи же нєт розлики чи ше слова длуги и длугоки хаснує з часовим, чи з просторним значеньом. Розпатраюци значенє тих двох прикметнїкох у сербских описних словнїкох (Речник српскохрватског књижевног и народног језика, Институт за српскохрватски језик САНУ, Београд 1966; Речник српскохрватскога књижевног језика, Матица српска – Матица хрватска, Нови Сад – Загреб 1967), годни зме заключиц же ше и у сербским язику значеня тих двох прикметнїкох преплєтаю. Правда, єст значеня слова дуг и з часовим значеньом и з просторним, алє при прикметнїку дугачак пише же треба опатриц значеня яки написани под одреднїцу дуг. Приклади яки дати при тому прикметнїку ше нє розликую по значеню од прикладох под одреднїцу дуг, цо значи же ше и у сербским язику треба опрец на стаємни, обичайни форми и чувство за язик, тє. хасновац таки синтаґми яки при бешедних представительох сербского язичного подруча здобули «право гражданства». Як ше вец ми будземе справовац кед зме нє сиґурни чи рок длуги чи длугоки, чи приповедка длуга чи длугока, чи рукави або панталони длуги чи длугоки?


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ Попробуєме ше опрец на часову и просторну димензию (длуги кед у питаню час, а длугоки кед ше роби о просторе), а кед нам анї вона нє поможе – опреме ше, просто, на призвичаєни вислов або язичне чувство, ризикуюци же воно нє муши буц исте з язичним чувством автора на чиїм тексту правиме виправку.


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ НАЙ и ЖЕ БИ Звикли зме сербски злучнїк да у писаню заменьовац зоз же, же би, най и най би, та би приклади як цо: Шицки поотверали уста да лєпше чую и да анї слово нє пречую; Милиционер винял кнїжочку да го запише и покаре; Мушим покуриц да ше дакус змирим мали глашиц: Шицки поотверали уста же би лєпше чули и же би анї слово нє пречули; Милиционер винял кнїжочку же би го записал и покарал; Мушим покуриц най ше дакус змирим. Медзитим, вельораз виправяюци єдну хибу, направиме другу. Ґраматика нас учи же «кед зависне атрибутово виреченє значи же предмет на хтори ше указує у главним виреченю ма або треба же би мал одредзену задоволююцу характеристику, у сербским язику воно ше вяже за главне зоз злучнїком да: Порези никад не смеју бити такви да народ не може да их издржи. Под сербским уплївом ми дакеди у таких виреченьох хаснуєме злучнїк же: Порциї нїґда нє шму буц таки же их народ нє може витримац. Наш еквивалент, медзитим, ту злучнїк же би, та би тото виреченє мало глашиц: Порциї нїґда нє шму буц таки же би их народ нє могол витримац.« (Ю. Рамач, Ґраматика руского язика, Завод за уџбенике и наставна средства, Београд 2002) Таки и подобни приклади нєправилного хаснованя сербского злучнїка да и його прекладаня у нашим язику єст надосц. Поведзме, кед предикат главного виреченя значи „допущиц, зложиц ше, пристац“ и под., зависне виреченє у сербским язику ше вяже за главне зоз злучнїком да: дозволили су да уместо реда завлада неред. Таки виреченя ше у нашим язику барз часто преклада зоз злучнїком же, хтори, иншак, найчастейши еквивалент сербского злучнїка да, гоч би го у тим случаю требало преложиц зоз же би. Значи, нє требало би прекладац: дошлєбодзели же место шора запановал нєшор, алє: дошлєбодзели же би место шора запановал нєшор. У обєктових виреченьох з управяцима дїєсловами хтори знача „розказац; допущиц; нагнац“ хаснує ше злучнїки же би, най и конструкциї з инфинитивом. Шицки три типи конструкцийох медзи собу заменлїви, гоч у народним язику найчастейши конструкциї з инфинитивом. Наприклад: нє дали ми же бим виповед до конца/нє дали ми най виповем до конца/нє дали ми виповесц до конца. У литературних творох новшого датума злучнїк же би ше, медзитим, нєконтроловано заменює зоз злучнїком най, та читаме: ... з нєсцерпеньом най дозна цо причина єй веселосци, мац пребера инициятиву у розгварки; ... о тим роздумуєм уж вецей роки и модлїм це най ме нє спераш у одлуки; ... мама ше лєм постарала най будзем покресцени у грекокатолїцкей церкви; ... заджмурел, жадаюци най ше сон предлужи; ... чи будзе сцец вєдно най ше тушираме; ... живот ушориц так най будземе задовольни и щешлїви у нїм; ... цо най пове, штудира; ... кед ше дацо важне случи, най го одменї; ... кед ше конєчно одшмелєл най ше понукнє як любовнїк; ... цо най здумам як вигварку, яку роботу; ... лєгла на посцель, най випита яки душеки;


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ ... кед задурка, най такой будзе при дзверох и най єй отвори; ... замодлєла сом це най його фамелию нє споминаш; ... жадала сом най тото стретнуце иншак випатра; ... одвитує єй най єден час бива у Новим Садзе; ... кеди най придзе по ньго; ... нє вимагам най ше розидзеш; ... павза му потребна най придзе ґу себе; ... обидва вичекую най цо скорей видза хлопох до хторих су залюбени; ... то гласи хтори ю приволую най лєга, най им да час за живот; ... дал нам силу най то поробиме з другима; .... як най то дознам; ... нє знам цо най ци повем; .... розбегнул сом ше най войдзем до ваґону итд. Приклади за илустрацию вжати з єдного нашого нєдавно обявеного литературного твору, алє могли буц вжати гоч зоз хторей другей литератури. Найшвижши су, цо лєм доказує же заменьованє сербского злучнїка да у нашим язику зоз най и там дзе би було вельо природнєйше похасновац инфинитивну форму - новшого датума. У народней бешеди би дзечнєйше були похасновани вислови як цо: павза му потребна присц ґу себе; як мам тото дознац; дал нам силу то поробиц з другима; кеди ма присц по ньго; одвитує єй єден час бивац у Новим Садзе; лєгла на посцель випитац яки душеки; кед ше конєчно одшмелєл понукнуц ше як любовнїк; цо здумац як вигварку, яку роботу; цо повесц, штудира; то гласи хтори ю приволую лєгац, дац им час за живот; нє знам цо ци повесц итд., гоч у познатей шпиванки на слова поети Янка Фейси конструкция зоз най тиж похаснована: Заграйце весело, мила най учує, / най ше єй серденько з моїм порадує. Злучнїк най нє можеме заобисц анї кед сцеме розказац дацо трецей особи. Знаме же трецей особи нє мож розказовац директно, лєм индиректно, та гуториме: поведз Наталки най принєше кнїжку; най приду и хлапци до нас; замодлї го най поцихши шпива, а у наведзеним прикладзе: о тим роздумуєм уж вецей роки и модлїм це, нє сперай ме у одлуки, у хторим розказуєме другей особи (нє трецей), хаснуєме императивну форму. Медзитим, сербски злучнїк да вельораз нє можеме прекладац на спомнути способ, тє. нє можеме заобисц наш злучнїк же би, та би було обчековане повесц: розбегнул сом ше же бим вошол до ваґону; замодлєла сом це же биш його фамелию нє споминала; мама ше лєм постарала же бим бул покресцени у грекокатолїцкей церкви; заджмурел, жадаюци же би ше сон предлужел итд. Значи, мали бизме добре роздумац у хторих виреченьох сербски злучнїк да преложиме на наш язик зоз же, же би, най, а кеди з инфинитовом. Най нас тот напис здогаднє же треба мерковац же бизме нє виправяли єдну хибу, а правели другу.


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ ФАХОВО НАЗВИ, АКАДЕМСКИ СТУПНЇ И ТИТУЛИ КОЛО ВЛАСНИХ МЕНОХ При писаню скраценьох за фахово назви и академски ступнї ше барз часто гриши, та на тот завод попробуєме дац начални пояшнєня хтори нам можу послужиц за розришованє дзепоєдних правописних нєсиґурносцох. Насампредз, треба розпатриц цо то фахова назва, цо академски ступень, цо наукови ступень, а вец и способ твореня, наставаня и правописни питаня у вязи зоз їх скраценями: кладзенє точки, хаснованє велькей букви на початку и под. (академик, доктор, инженєр, професор, дипломовани правнїк, дипломовани економиста, дипломовани фармацеут, дохтор/лїкар маґистер наукох або доктор наукох итп.). Фахова назва, як пише Mилан Шипка у кнїжки Jezički savjetnik („Svjetlost“ Sarajevo 1975, б. 209), означує ступень школскей приготовки у одвитуюцим фаху, односно званю або професиї (дакедишня висша школа), а академски ступень окремну фаховосц у одвитуюцим фаху (факултет, VII ступень). На першим ступню ше доставало назви наставнїк, економиста, правнїк, висши медицински технїчар, висши зубар, инженєр польопривреди, ветеринар итд. Други ступень на факултетох означовало ше зоз словом дипломовани: дипломовани правнїк, дипломовани економиста, дипломовани инженєр польопривреди итд., а на трецим ступню бул маґистер односно специялиста и потим доктор наукох. Ту треба наглашиц же ше фахову назву и академски ступень (и полну назву и скраценє) пише после мена особи хтора го здобула: Юлиян Ходак, инженєр (або инж.) лєсарства, Йоаким Фа, професор биолоґиї (або проф. биолоґиї), Дюра Фейса, дипл. маш. инж. и под. Опрез мена би требало писац лєм скраценя за науково ступнї и назви хтори означую положенє у високошколскей або науковей установи: професор (професор на факултету), доцент, асистент, академик и под. Кед єдна особа ма два або вецей назви, тоти назви або їх скраценя треба писац опрез мена, и то по одредзеним шоре – спрам значносци (ранґу) назви: доцент др Владимир Надь, проф. др Мария Саламун, академик проф. др Владимир Канюх итд. Назву инженєр би нє требало класц опрез мена анї у тим случаю, цо значи же нє добре писац: академик проф. др инж. Мирон Надь, алє: академик проф. др Мирон Надь, дипломовани инженєр (або: дипл. инж.). Скраценє за економиста може буц лєм ек., а нє ецц. (як дзекеди зна буц, ортоґрафски нєисправно написане). Кед о писаню фахових назвох коло менох и презвискох слово, треба надпомнуц же ше и ту барз часто гриши, так же ше пише перше презвиско, а вец мено (треба мено а вец презвиско). Презвиско опрез мена мож писац лєм у окремних случайох: у спискох по азбучним шоре, у рижних каталоґох, библиоґрафских препатрункох и под. – пре лєгчейше знаходзенє. У таких случайох скраценя за назви и академски ступнї, хтори ше иншак кладзе опрез мена, треба писац медзи презвиском и меном: Пастернак др Янко, Гаргаї др Владимир, Рамач др Михайло, Сакач др Мария, Монар проф. Ирина итп. и теди ше таки скраценя, вшелїяк, пише з малу букву. Прето, нєт оправданя писац на печацох, кишенкох або плочочкох дохторох/лїкарох: Кочиш др Мирослав, Чизмар др Татяна, Орос др Наталия, Ковач др Марко, бо кед нам треба помоц, ми ше опитаме чи ту (чи роби, чи нєшка дежурни итд.) дохтор Кочиш, дохторка Чизмар(ова), дохторка


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ Орос(ова), дохтор Ковач, професор(ка) Монар(ова) итд., а нє чи ту дохтор Мирослав, дохторка Татяна, дохторка Наталия, дохтор Марко, професорка Ирина итд. Скраценє за назву инженєр ше у нашей периодики пише, углавним, на два способи: инґ. и инж. (напр. инґ. Михайло Гербут, або инж. Михайло Гербут). Такой треба повесц же правилне лєм скраценє инж., спрам нашого слова странского походзеня инженєр (ридше: инжинєр). Скраценє инґ. направене спрам французкого слова ingénieur. Понеже ше по нашим правопису заєднїцки меновнїки странского походзеня пише по фонетским принципе, тє. так як их вигваряме, скраценя би тиж требало правиц од форми у фонетскей ортоґрафиї. Скраценє за фахову назву инж. пишеме з точку, так як и проф. (за професора), арх. (за архитекту), студ. (за студента), ек. (за економисту; нє ецц., як ше часто хаснує, понеже слово греческого походзеня) и шицки други скраценя хтори настали зоз затримованьом першого складу зоз консонантами по други вокал. Скраценє др ше, медзитим, пише без точки, понеже є направене з видвойованьом першого и остатнього складу слова доктор (доктор>др). Правопис одредзує же ше место випущеней часци слова у таких случайох нє пише анї точку, анї нїяки иншаки други знак, бо би у процивним значело же ше роби о словох други, друге и под. Исте тото ше одноши и на академски ступень маґистер, чийо скраценє пишеме по углядзе на доктор, значи – мр (без точки). Скраценя за фахово назви и академски ступнї инж., проф., арх., др и други, як и подобни скраценя направени зоз заєднїцких меновнїкох, пише ше з малу початну букву. З вельку початну букву ше их пише на початку виреченя (цо нє треба окреме наглашовац), алє их мож писац з вельку початну букву и теди кед ше найду на початку наслова, у адреси и опрез мена у подпису. Проблем постал з правописного боку ище зложенши кед дохторе/лїкаре и зубаре/стоматолоґове по законченим факултету автоматски достали титулу др, а после того ходзели на последипломски студиї и здобули наукови ступень маґистра наукох. Вони вец пишу: др мр сци. Янко Дудаш, др мр наукох Микола Папуґа, доц. др мр сци. Йовґен Малацко итд., дзе би тото сци. требало заменїц зоз наукох, понеже походзи з латинского слова scientia (знанє, наука) и пише ше з латинским писмом хторе би нє требало уруцовац медзи кирилске. Медзитим, кед дохтор/лїкар одбранї докторску дисертацию и постанє ґу тому професор на медицинским факултету, його мено би требало писац так: проф. др Владислав Колєсар, лїкар специялиста кардиолоґ (патолоґ, ґинеколоґ акушер, интерниста пулмолоґ итд.), або лєм проф. др наукох Владислав Колєсар, специялиста кардиолоґ (патолоґ, ґинеколоґ акушер, интерниста пулмолоґ итд.). Барз зложене и нєєкономичне, алє кед сцеме и почитовац правопис, и буц куртоазни у писаню и ословйованю, и нє вихабиц анї єдно званє або титулу – економичносц муши церпиц.


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ НА чи ПРИ ТЕЛЕФОНУ Медзи тима цо заинтересовани за язик нєдавно водзена розгварка о нєлоґичносцох у нашим язику, за цо як илустрация послужели приклади типу: подпалїц пец, запалїц радио, загашиц телевизор, дзецко старе три мешаци, смужка длугока два милиметри, флис-папер груби пол милиметра, краткометрови и длугометрови филм итд. Зошицким ясне же нїхто нє дума, анї нє сце (а анї нє може) подпалїц пец алє – огень у пецу, же радио нє запалї зоз ширку алє го уключи (або укапча), же телевизор нє будзе гашиц з каблом води, же дзецко цо ма три мешаци нє старе, же смужка цо ма два милиметри нє длугока, же флис-папер нє груби, же нєт кратки и длуги метер (метер вше лєм – метер!) итд. А, заш лєм гуториме так и – нїяк иншак. Запрепасценє було звекшане з твердзеньом же нєдобре повесц: Хто на телефону, Мелана на телефону итд. Твердзенє пояшнєне з тим же тот цо бешедує нє шедзи на телефону, на його горнєй поверхносци, алє коло нього. Алє, цо вец повеме за таки каждодньово вирази як цо: шедзиц на слунку? Чи то значи же ше шедзи на горнєй поверхносци Слунка? Дискусия ишла у тим напряме же треба повесц при телефону або коло телефона. Тот приклад нам може послужиц же бизме обачели розлику медзи буквалистичним и семантичним або правописним приступом ґу язику. Кед ше роздума о виразох як цо: граєм на клавиру, бешедовал на радию, бул на факултету, препровадзує досц часу на швижим воздуху, бул у нїх на полудзенку, маю хижу на морю, мерковац на годзини (най анї нє споминаме уж дакус призабути вирази типу: идзем на воду, идзем на хлєб, кантичка на млєко, гарчок на юху), вец ше здобува одредзену представу о рижних значеньох применовнїка на. Применовнїк на єден з найфреквентнєйших применовнїкох и значеня му вецейнїсти. З другого боку, применовнїки при и коло нє лєм же нє маю таку фреквенцию и рижнородносц значеньох, алє су у тим прикладзе анї нє добра алтернатива применовнїку на, бо означую цошка инше: же ше дахто або дацо находзи блїзко, нєдалєко, у нєпоштредней блїзкосци дакого або дачого. Наприклад: прави хижу коло рики; шедзи коло мнє; опера ше на мур при дзверох, биваю обок при нас и подобне. У складзе з тим, вираз «буц при телефону / буц коло телефона» може значиц лєм: буц нєдалєко од телефона, буц блїзко при телефону. Процивнє тому, применовнїки при и коло буду добре похасновани у висловох як цо: Дежурни службенїк будзе цали час при телефону; Телефонски менар вше стої при телефону / коло телефона и под. Аж и кед би ше вираз типу – при телефону Владимир Будински условно и прилапело, у вязи з мобилним телефоном би то нє було лоґичне, понеже бешедна особа у контакту з мобилним телефоном нїяким концом нє «коло» нього або «при» ньому, алє го трима на уху (як и слухалку фиксного телефона), та би вислов Владимир Будински коло мобилного / при мобилним телефону вшелїяк нє мал смисла. Цо то значи? Значи же применовнїк на у вязи з телефоном (буц на + телефону) нє значи «буц на нїм горе», алє ше подрозумює нєпоштредни, цесни контакт (зоз слухалку), тє. означує блїзке, нєпоштредне злученє, а нє просторну одредбу (верхню/горню поверхносц телефона). Конструкцию типу на телефону потримую, на остатку, и други з векшей часци колоквиялни фрази як цо:


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ буц на вязи (телефонскей); буц на линиї (телефонскей); вишиц на телефону (цали дзень); шедзиц нєпреривно на телефону; гибай на телефон, маш вязу; яв ше на телефон и под. У тих висловох ше применовнїк на сиґурно нє заменї з применовнїком при або коло, як цо ше нє будзе анї думац же ше з тим означує «горню/верхню поверхносц» телефона. З того виходзи же язик нє мож нєроздумано огранїчовац и зводзиц значенє словох до узких рамикох, напроцив. Двосмисловосц у спомнутих прикладох заш лєм виключена.


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ НАВОЛАЦ З ТЕЛЕФОНОМ Нови зявеня у живоце приноша и одвитуюци новосци у язику. Медзитим, новосци у язику знаю спричиньовац або одуперанє, або подозривосц, окреме кед потупюю уходзени язични звики. Єдна з таких новосцох то и хаснованє вислову наволац (дакого) на телефон. Перше, єден час ше тримало же дїєслово наволац (дакого) значи лєм – дац (дакому) мено, та ше препоручовало место дїєслова наволац (дакого) хасновац дїєслово поволац (дакого). Язична пракса, медзитим, нє вше прилапює препорученя, та нєшка заш лєм постал звичайни вираз наволац, а нє поволац (дакого на телефон), и вон так унєшени и до Руско-сербского словнїка. И нє лєм тото. У бешедним язику ше тот вираз аж и скрацує, та место Наволай ме на телефон, часто чуєме лєм – Наволай ме: Наволай ме на вечар; Наволай го накадзи пойдзеш дому; Наволай их до готелу итд., алє и одвит: Наволам це на вечар; Наволам го накадзи пойдзем дому; Наволам их до готелу итд. Тото «на телефон» ше, у ствари подрозумює, та ше вислов скрацує на найменшу миру, цо, иншак, характеристичне за бешедну комуникацию. З другого боку, паралелне хаснованє двох семантично конкурентних словох (синонимох), у нашим случаю наволац и поволац, потвердзує и познате язичне правило же – кед ше хаснує слова хтори маю исте значенє, єдно з нїх ше з часом або страци або приме дакус иншаке значенє и хасновлїву вредносц, бо прави синоними у язику скоро же анї нєт. Так и у нашим случаю мож заключиц же дїєслово поволац (за розлику од наволац) нєшка звичайнєйше у висловох иншакей файти, теди кед ше дакому – посила, упутює, уручує поволанку же би пришол (напр. на вечеру, на вислуханє до суду и под.). Прето нєшка нє нєзвичайне кед ше пове: Наволам го на телефон и поволам най придзе на вечеру. Медзитим, у бешедней (звичайно колоквиялней) комуникациї ше хаснує и иншаки модалитети истого вислову; коло – наволац / поволац дакого на телефон, мож чуц и: обрациц дакого на телефон, обрациц дачийо число. З наведзеним прикладом, вшелїяк, нє сцеме повесц же така телефонска кореспонденция препоручлїва. То баржей интересантна етимолоґия таких обраценьох, бо ше роби о асоциятивней вязи з апаратом на хторим ше числа звичайно вибера з обрацаньом числарнїка або нумернїка. Новши телефони (а окреме мобилни) маю ґомбички, алє ше заш лєм место обрац го на телефон нє гутори: прицишнї го на телефон. Алє, єст єден вираз хтори бизме заш лєм нє могли звесц под ґраматично прилаплїви. То вираз: Наволай ме з телефоном або аж, под уплївом сербского вислову, Наволай ме телефоном. У нашим язику ше инструментал, правда, хаснує з применовнїком з/зоз, алє то вец буквално значи же вєдно з телефоном треба дакого наволац (поровнац: копац з мотику,


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ писац з клайбасом, резац з ножом итд.), же телефон єдней файти орудиє або средство зоз хторим треба дакого поволац або наволац. Хиба ище векша кед таки вислов похаснуєме без применовнїка – наволац дакого телефоном, цо значи же дакому даваме мено «телефон» (поровнац: наволал го маґарцом, наволал го пиянїцом, наволал го шалєняком итд.). Значи, нє добре повесц анї: Наволай ме з телефоном, анї Наволай ме телефоном, анї Обрац ме на телефон, алє: Наволай ме на телефон або лєм: Наволай (ме). Очиглядне, мала и важна стварочка – телефон – приноши значни новосци у виражованю. Хтори з нїх прилаплїви у стандардним язику, зохабяме читачом най пресудза.


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ У ВЯЗИ ТОГО и У ВЯЗИ З ТИМ У вязи єй предкладаня нє було зауваги. Розправа у вязи того нє тирвала длуго. Думаня у вязи того проблема були подзелєни. Реакциї у вязи його напису були розлични. Дискусия у вязи нарису закона ��одзена у найширших форумох. На схадзки ше бешедовало и у вязи його справованя на годзинох. У вязи єй одношеня ґу роботи виповедзени оштри слова критики. На консултациї у вязи виходзеня тей кнїжки нє пришол анї єден новинар. Синтаґми административно-правного вислову заслужую же бизме ше на хвильку затримали на нїх. Насампредз, слово-два о меновнїку вяза. Познате же вон по своєй семантичней одредзеносци маркировани за означованє дружтва, заєднїци у окончованю даякей роботи, односно у доживйованю даякого стану, або за означованє предмету хтори главне поняце ма коло себе; часц главного поняца у тей функциї. Значи, тот меновнїк вязани за инструменталну конструкцию: вяза Покраїни зоз Републику; вяза месней заєднїци з општину; вяза руководства з базу; вяза преднього зубкастого колєса зоз заднїм; вяза пумпи зоз динамом итд. Слово вяза, значи, представя «вязу» (капчу, злучнїцу) на релациї медзи двома поняцами, як у спомнутих прикладох: Покраїна – Република; месна заєднїца – општина; руководство – база. Кед, процивнє тому, похаснуєме ґенитивну конструкцию, яка ше находзи у прикладох на самим початку, приводзиме до нєпорозуменя и нєдоповедзеносци. Бо, кед зме гварели же вяза импликує два поняца хтори треба медзисобнє повязац, вец приклад у вязи єй предкладаня (обчекує ше други пандам: и дачого другого) нє було зауваги – без смисла. Кед повеме: вяза пумпи и динама; вяза преднього и заднього колєса – пумпу и динамо, а тиж и преднє и заднє колєсо похопюєме як єдну цалосц и обчекуєме же вяза ма присц з дачим трецим. Кед у питаню меновнїк вяза, же би нє було нєпорозуменя, похаснуєме инструменталну конструкцию. Спрам того, приклади з початку тексту би мали глашиц: у вязи з єй предкладаньом нє було зауваги; думаня у вязи з тим проблемом були подзелєни; реакциї у вязи з його написом були розлични; дискусия у вязи з нарисом закона водзена у найширших форумох; на схадзки ше бешедовало и у вязи з його справованьом на годзинох; у вязи з єй одношеньом ґу роботи виповедзени оштри слова критики итд. Тельо у вязи з тим (нє: у вязи того) досц запаметац.


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ КИРИЛСКЕ И ЛАТИНСКЕ ПИСМО У ЄДНИМ ТЕКСТУ Часто ше у текстох на нашим язику знаю найсц и слова виписани з латинским писмом. Чи то оправдане и у яких случайох? Понеже нєт дошлїдни опредзелєня у пракси, а анї Правопис нам нє дава подполни пояшнєня, попробуєме розпатриц тоту проблематику. Перше, як будземе писац назви фирмох хтори реґистровани на латиници, а окреме кед вони маю у назви странски, углавним анґлийски слова? Таки назви, як наостатку и други жридлово превжати странски слова, мож у нашим язику писац и з латинскима и з нашима буквами. З нашима буквами их будземе писац кед су присподобени ґу ґраматичним и правописним прикметом нашого язика, значи – кед су у нас познати и одомашнєни и кед зме их звикли писац з нашу азбуку. Наприклад: Сорош фондация (лєпше би було: Фондация «Сорош»), Комерциялна банка, Ню Йорк таймс, Мапет шоу, Франкфуртер алґемайне цайтунґ, тайм аут, пежо, фолксваґен, рено, швепс, спрайт, кока-кола и под. Правописни принцип по хторим ше даяке правило виводзи на основи того чи зме на дацо звикли чи нє може випатрац нєзвичайни принцип (нєдосц прецизни критериюм), алє ше заш лєм уходзеносц даякого язично-правописного маниру бере як релевантни фактор, бо тото цо у пракси здобуло «право гражданства» чежко мож (а анї нє треба) меняц. Тото ше одноши и на назви и мена хтори у нас познати, односно ґу нашому вигваряню присподобени, при чим їх жридлове значенє нє муши буц релевантне. З другого боку, шицко цо одступа од наведзеного, звичайно ше пише зоз жридлову ортоґрафию, як наприклад: Control bank/Bank; Commerz/Komerc Bank; International Court of Justice, а тиж и назви рижних фирмох, роботних орґанизацийох, подприємствох, аґенцийох и под., поготов же би вони, преписани на нашо писмо, вимагали урядову пререґистрацию мена: Book Caffe; Wiener Stëdische; Bosch; Candy; Dental Point; Grey Dental; Mag Edica; Scan; Consilium; Fresenius Medical Care; Aesculap; Ghetaldus; Spectrum; Axis; Optimax; Clinic Olymp; Genesis; Onyx; Hobby; Aqua Clean; White House; Ice; Chilly Willy; Face Line; Piece of Beauty и велї други. На исти способ, з нашим кирилским писмом нє будземе писац анї фрази типу In memoriam; Folk and Rock hit; Juke box hits; No comment; Post scriptum; sui generis; ad hoc; ex cathedra и подобни, бо таки вирази у нашей язичней свидомосци нє функционую як розумлїви и нє представяю елементи нашого лексичного фонду. Поведзме, нєприкладно випатраю преписи странских назвох у нашим язику як цо: Национал Амюзмент; Нюз Корпорейшен, Секюритас Дата; Борд ИЦН Фармасюктикалс и подобни, алє, з другого боку, писац з латинским писмом склопи як цо: Business Club, Express и подобни зошицким нєпотребне. Лєпше написац Бизнис прес/клуб, Експрес итд. Нажаль, у правописней литератури анї на сербским язику нєт бизовнєйше упутство о тим цо ше чувствує як странске а цо нє, та так у велїх случайох остава правописни ришеня утвердзиц у самей пракси або их вивесц на основи язичного чувства и розуменя. Нє мож зоз сиґурносцу оценїц, та вец ше анї за способ писаня опредзелїц у случайох як цо Форин офис/Форинофис; Юнайтед прес/Юнайтедпрес и подобни, тє. чи их писац у жридловей, чи преписаней форми – на латиници, чи на нашей азбуки, вєдно, чи окреме. Тото цо вшелїяк нє мож препоручиц то єдинствени двоазбучни, кирилско-латински секвенци, а як общейше опредзелєнє би могло буц же з латинским писмом будземе писац тото цо з кирилским нє мож нормално навесц. У таких случайох першираз


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ напишеме слово у ориґиналу, евентуално у заградзеню, а потим у тексту похаснуєме транскрибовану назву (з нашим писмом и так як вигваряме) Друге питанє хторе ше надовязує то же чи прикметнїцки и припадково законченя, кед пишеме зоз жридловим латинским писмом, додавац зоз смужку, чи без нєй и чи тоти законченя напишеме з кирилским, чи зоз латинским писмом. Одвит би бул же смужку треба класц, а припадково и други ґраматични законченя у нашим язику, на мено хторе виписане з латинским писмом, напишеме з нашим, кирилским писмом. Наприклад: робим у Aqua Clean-у; у Ghetaldus-у; у Grey Dental-у; зоз Optimax-ом сом задовольни; о Dental Point-у можем повесц шицко найкрасше итд. Кед ше роби о таких фирмох, можебуц би було найлєпше писац их жридлово, з латинским писмом, так як су реґистровани, алє вше похасновац форму у номинативе. Теди опрез їх мена положиме даяку одреднїцу, наприклад: Робим у фирми (орґанизациї, аґенциї, подприємстве и под.) Aqua Clean; Ghetaldus; Grey Dental; Optimax итд.


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ ЩЕШЛЇВИ КРАЧУН И НОВИ РОК Велї цифровани крачунски и новорочни винчованки виполня концом децембра поштово ладички або, у новшим чаше, електронску пошту на рахункаре. Вони од приятеля приятельови, од познатого познатому ноша цепли жаданя и – правописни гришки. Щешлїви Крачун и Нови Рок!; Щешлїви Крачунски и Новорочни швета; Щешлїви Нови 2012. рок; Щешлїви Крачун и Нови рок; Щешлїви новорочни и крачунски швета – повтори ше вельо раз. Алє, идзме шором, бо ше у каждей з тих винчованкох, гоч су яки сердечни, скриваю правописни гришки. Перше, кед винчуєме дакому лєм Нови рок (як швето, нє цали наступаюци рок), вец слово нови напишеме з вельку, а рок з малу букву, бо ше у зложених назвох шветох и памятних дньох лєм першу букву пише вельку: Нови рок, Перши май, Дзень побиди, Дзень Европи итд. Значи, нє добре писац анї: Щешлїви нови рок! (шицко з малима буквами) кед ше винчує швето. Друге, слова: Вельо щесца у Новим 2012 року жичи ци... напишеме своїм приятельом и познатим з нагоди новорочних шветох. Чи наша винчованка будзе правописно добре написана? Затримаме ше на велькей букви. Написали зме: «у Новим 2012 року» и думали зме на цали календарски рок хтори праве наступа, а нє на його перши и други дзень, тє. саме швето. Прикметнїк нови ту нє состойна, и то перша часц назви швета, алє ма обще значенє (нови рок ту значи: наступни, наступаюци, идуци, шлїдуюци итд.) Прето зме мали написац у новим 2012 року. Алє, то ище нє шицко – ту єст ище два гришки хтори би требало виправиц. Перше, вшелїяк, рок написани без точки, а знаме же после шорних (порядкових) числох обовязно пишеме точку. Друге, вихабена запята. Требало би написац: у новим, 2012. року (зоз запяту), бо написане без запяти значи же єст ище даяки 2012. рок (поведзме: стари), та треба наглашиц, тє. прецизовац же ше нє роби о тим (старим), алє праве о новим, 2012. року. Кед напишеме правилно (зоз запяту), виражиме прави смисел. Ми, у ствари, гуториме: у новим, (тє.) 2012. року, або: у новим (по шоре) 2012. року, дзе зме зоз запяту свою думку точно виражели и правилно прецизовали. У новшим чаше ше вєдно з новорочну, посила и крачунску винчованку. Ту знаме же Крачун як швето рождества Христового вше напишеме з вельку букву, алє прикметнїк крачунски (швета) з малу. Мушиме заш лєм мац на розуме же и по григориянским и по юлиянским календаре вше перше приходзи Крачун, а вец Нови рок (як швето), гоч у нашим окруженю звик славиц Нови рок по григориянским, а Крачун по юлиянским календаре. Тото приводзи до нєпорозуменя и гришкох у писаню винчованкох: винчує ше новорочни и крачунски швета (тримаюци же перше приходзи Нови рок – 1. януара, а потим Крачун – 7. януара, гоч би требало вец и Нови рок винчовац 14. януара – як то було по старим календаре). Вокраци, винчуєме так: Щешлїви крачунски и новорочни швета! Щешлїви Крачун и Нови рок!


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ Щешлїви Крачун и нови, 2012. рок! Благословени (радосни, весели итп.) Крачун (крачунски швета) и щешлїви нови, 2012. рок: вельо здравя, успиху итд. жичи/жада... (тот и тот).

МЕНА ХРАМОХ, ЦЕРКВОХ И МАНАСТИРОХ Барз часто маме дилему як написац вирски або церковни поняца при хторих стої атрибут «святи» - чи з вельку, чи з малу букву. Проблем вецейпасмови и одвит на ньго нє дава анї актуални Правопис Миколи М. Кочиша, анї Литурґийно-литурґични лексикон др о. Романа Миза. Нє велька нам помоц анї у виданьох на сербским язику, на хтори ше иншак часто упатраме: Речник религијских појмова Ивана Цвитковича, Правописни речник српског језика Милана Шипки, анї Правопис српског језика Митра Пешикана, Йована Єрковича и Мати Пижурици. Дзепоєдни з нїх проблем «ришели» так же шицки одреднїци написали з велькима буквами, тримаюци ше начала же ше на єден способ вельки и мали букви пише у сакралних (вирских, церковних, теолоґийних) текстох, а на иншаки у профаних (нєцерковних). Як будземе писац вельку букву у гевтих стилох дзе ше окремне применьованє велькей букви пестує як окремну маркацию виразу, як стилистичне средство же би ше посцигло векши упечаток, то нє предмет язикословного правописного нормованя. Тото ше насампредз одноши на вирски маркировани вираз, яки ше применює у церковних и священїцких текстох, дзе створени окремни узуси (з вельку букву ше пише и меновнїки и заменовнїки кед ше одноша на божество), алє ми ше на тот завод затримаме лєм на писаню вирских обєктох хтори у своїм мену, коло меновнїкох типу манастир, церква, храм и под. маю и мено святителя, и то кед ше их хаснує нє у церковних текстох. Наприклад, церква Святого Марка; Храм Святого Сави; Церква Покрову Пресвятей Богородици; Церква Святих апостолох Петра и Павла; Церква успения Пресвятей Богородици, церква Рождества Христового; Катедрална церква Святого отца Миколая; Церква Вознесения Господнього; Манастир Шестрох Служебнїцох; манастир Малих шестрох Исусових; Церква Рождества пресвятей Богородици итд. итд. Дзе велька, а дзе мала буква? У чим ту проблем? Перше, у тим – же чи меновнїк церква, храм, манастир мено (состойна часц вецейчленого мена), чи меновнїк общей, апелативней природи. Як у спомнутих правописних приручнїкох стої, у першим случаю ше пише з вельку, а у другим з малу букву. Друге, прикметнїк «святи» (тиж так и «пресвяти») ше пише з вельку початну букву: а) у виразох хтори маю «характер власного мена», типу – Свята тройца, Святе тройство, Святи браца (дума ше на Кирила и Методия), Святи дух (алє Дух святи), Святе писмо, Свята гора и Святи Стефан (ґеоґрафски назви), тє. кед «святи» стої опрез общого, апелативного меновнїка и, б) кед ше зоз «стандардним» меном святителя (типу Сава, Никола и под.) наволує швето як цо Святи Миколай (при Сербох слава – Свети Никола, а у нас Миколая), Святи Илия (у нас Илиї), Святи Георгиє (у нас Дзуря), Святи Йоан Креститель (у нас Яна), Святи Сава (школске швето). Иншак, наведзени правописни приручнїки предписую же ше у синтаґми «святи» + власне мено – атрибут «святи» пише з малу букву: святи апостоли Петро и Павло,


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ святи архангел Михаил, святи врачи Козма и Дамян, свята Терезия, святи Антоний, святи Франьо Асижски, святи Симеон Мироточиви итд. Медзитим, кед о християнских церквох, храмох и манастирох слово, правописна формулация би глашела так: кед ше власне мено (Сава, Петро, Павло, Михаило, Ана, Петка) похаснує як мено церкви або храму, початне слово ше пише з вельку букву: Святи архангел Михаило, Святи Петро на Лиму, Свята Ана, Свята Петка (церкви) итд. Алє, понеже ше християнски храми скоро нїґда нє менує лєм з меном святителя, алє звичайно у злученю з одредбу церква, храм, манастир (+ мено святителя), у правопису нє поведзене чи у таким случаю церква, храм, манастир интеґрална часц «урядового» мена, од чого вец завиши – чи ше их пише з вельку, чи з малу початну букву. Же бизме нашли одвит на тоту дилему, мушиме похасновац аналоґию. У правопису пише же ше з вельку букву пише и мена будовньох/будинкох и обєктох (Савски мост, Памятнїк нєпознатому юнакови, Универзитет «Кирил и Методий» и др.). З того виходзи же и у конструкциї храм (церква, манастир и под.) + мено святителя, меновнїки церква, храм, манастир у ствари интеґрални, а нє описни часци мена и же би их прето требало писац – з вельку букву, бо ше, поправдзе, мена храмох скоро анї нє хаснує без нїх. Напевно же нїґда нє повеме: Бул сом у Сятим Савови, у Святей Ани, у Святей Петки итд., алє: у Храме святого Сави, у Церкви святей Ани, у Церкви святей Петки итд. З другого боку, заш, прикметнїк «святи» у тих случайох нє у функциї мена – швета, алє власного мена святителя, значи слово хторе ше по правопису пише з малу букву, тє. – Храм святого Сави. Ґу тому нє згоршого додац же елемент пошвеценосци («припаданя») виключує конструкциї: церква/храм + номинатив святи апостоли Петро и Павло: нє подрозумює ше же то церква хтора ше вола «Святи апостоли Петро и Павло» (типу: Ґимназия «Йован Йованович Змай»), та мено святителя треба писац з ґенитивом (Церква святих апостолох Петра и Павла), а нє з номинативом (Церква «Святи апостоли Петро и Павло»). Можебуц тоти приклади можу дац одвит на дилему з початку того напису: Церква святого Марка; Храм святого Сави; Церква покрову пресвятей Богородици; Катедрална церква святого отца Миколая; Церква святих апостолох Петра и Павла; Церква успения пресвятей Богородици; Церква рождества Христового; Церква рождества пресвятей Богородици; Церква вознесения Господнього (дзе успениє, рождество и вознесениє нє мена шветох, кеди би ше их писало з вельку букву, алє зявеньох. Надпомнуце: слова успениє, рождество и вознесениє би ше, медзитим, могло у тих случайох писац з вельку букву, понеже су церковнославянского походзеня.); Церква святих врачох Козми и Дамяна; Церква святого Луки, та и Манастир шестрох служебнїцох пресвятей Богородици (по сербски – Манастир сестара службеница пресвете Богородице, по горватски: Zajedniсa/Samostan sestara službenica bezgrešne Djev/ic/e Marije), Манастир малих шестрох Исусових/Исусових малих шестрох итд.,


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ так як цо назви монашеских шорох у множини, понеже то общи меновнїки, пишеме з малу букву – францисканци (фрањевци/Ред мале браће), доминиканци, кармелитянє, бенедиктанци/бенедиктинци, траписти, капуцинере итп.


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ РЕЛИҐИЙНИ СЛОВА У НЄРЕЛИҐИЙНИХ ТЕКСТОХ О прекладаню релиґийней терминолоґиї и єй хаснованю у нашим язику отримани два урядово сходи: 1995. року у орґанизациї Покраїнского секретарияту за витворйованє правох националних меншинох, управу и предписаня и 2010. року у орґанизациї Секциї лекторох и прекладательох при Дружтве за руски язик, литературу и културу. После першого совитованя видата кнїжочка «Основни принципи превођења религијске терминологије», а як резултат другого совитованя мож тримац и тот напис, хтори, наздаваме ше, дал одвити на правописни питаня яки на нїм поставени. У Правопису сербского язика (Пешикан, Єркович, Пижурица, 1993, 74-75) пише же «нє предмет язикословного правописного нормованя писанє велькей букви у гевтих стилох дзе ше надзвичайне применьованє велькей букви пестує як окремну маркацию виразу, як стилистичне средство же би ше посцигло окремни упечаток. Тото ше окреме одноши на вирски маркировани вираз яки ше применює у церковних и священїцких текстох, дзе створени окремни узуси». Кед опатриме тексти зоз вирским, релиґийним змистом, наиходзиме на преширене хаснованє велькей початней букви и у тих случайох дзе правописни правила таке нє предвидзую (Дух Правди, Царство Нєбесне, Вельки Пияток, Мала Служба Божа, Саночне, Заупокоєна Служба Божа итд.). Очиглядне же арґументи тих хторим релиґийни текст Слово Боже, хтори «нука» у тексту и вири и гевтих «вонка» нє исти: за составячох правописних правилох релиґийни текст лєм єден з велїх стилских текстох, та ше ґу ньому одноша як и ґу шицким другим: исте правило за шицки стили. То значи же ше, наприклад, назву святи трима за прикметнїцку одреднїцу хтора стої при даяким меновнїку або мену, без огляду на тото чи то Дух, чи Сава, чи Франьо Асижски. Прето би найсц розумне ришенє и «помириц» арґументи «знука» з арґументами «звонка», бо очиглядне же вирски тексти нє наменєни лєм вирним, алє и шицким тим цо им релиґийна литература може буц доступна. Ґу тому, вирски (релиґийни, церковни, священїцки) термини и вирази барз часто маме нагоду хасновац и у нєвирских, шветових (профаних) текстох. Правопис сербскогорватского язика Матици сербскей и Матици горватскей зоз 1960. року предписує же ше у зложених назвох шветох другу або трецу часц такей зложеней назви пише з вельку букву кед тота назва сама по себе власне мено (наприклад: Святи Сава – швето, алє святи або св. Сава як мено святителя). Тиж так: Святи дух (або: Дух святи), Свята тройца, алє: свята (пречиста) Дїва Мария. На тим месце треба надпомнуц же слова як цо Богородица, Мац Божа, та Богочловек, Син Божи итд. вшелїяк напишеме з вельку букву (алє: преподобна мати Параскева). З вельку букву напишеме и заменовнїки Єй и ��ого (и у припадкох), кед ше дума на Мацер Божу або Бога/Исуса Христа. Медзитим, у фразеолоґийних виразох як цо: нє дай боже, на силу бога, кед бога знаш, нє бог зна як итд. слово бог напишеме з малу букву, бо воно ту похасноване з общим значеньом. Ґеоґрафски мена зложени з вецей словох ше пише з вельку початну букву лєм у першим слове и, розуми ше, слове у назви хторе саме по себе власне мено (Святи Мартин под Окичом, Святи Стефан – полуострово). Назви кнїжкох, кед су зложени з вецей словох, з вельку початну букву ше пише лєм перше слово (Святе писмо).


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ О хаснованю вельких и малих буквох у вирских публикацийох нє можеме одлучовац кед нє видиференцуєме корпус (кед нє розликуєме, наприклад, теолоґийни есей од информативного тексту). Филозофско-теолоґийни есей може, з полним оправданьом, з вельку букву «маркировац» велї поняца, и директно меновани и поштредно або метафорично означени. Информативни текст, з другого боку, анї у вирских публикацийох, нє ма причину притримовац ше даякого окремного, специфичного, «нєпрофаного» правопису. З того виходзи же, окрем у «жанровски» специфичних текстох, нєт причини же бизме мали два руски правописи – єден «профани» и други «вирски». Правопис то конвенция, догварка, порада, та би и тот напис требало так похопиц. Так ше, наприклад, у правопису предвидзує писац титули и занїманя з малима буквами, а у вирских текстох присутна тенденция писац церковни титули (та аж и гонорифики) з вельку початну букву, и то так же ше з вельку букву (нє вше дошлїдно) пише тоти титули и почесци хтори ше одноша на висши гиєрархийни положеня (Папа, Патриярх, Кардинал, Владика, Митрополит), а тоти цо ше одноша на нїзши – пише ше з малу букву (протоєрей, протопресвитер, викар, архидиякон), алє анї тото нє вше дошлїдно. Писанє титулох постава ище комплекснєйше кед єдна особа ма вецей титули з котрих даєдни шветови, а други церковни (наприклад, о. др Роман Миз, парох новосадски, о. мр Михайло Малацко, парох керестурски, протоєрей ставрофор Йоаким Холошняй, декан бачки). Шветово титули мр, др, проф., акад. ше, як предвидзує правопис, пише опрез мена; з точку лєм о., проф. и акад., а други титули и занїманя – после власного мена и презвиска (инициялох мена и презвиска або лєм власного мена), гоч у правопису о тим нєт правила. Єдно з можлївих предкладаньох би було: шицки титули писац з малу букву, як предклада правопис, алє шицки титули нє наводзиц кед су нє нєобходни (така пракса у других штредкох у швеце). Кед зме нє сиґурни яку титулу ноши даєдна нам зошицким нєпозната особа, а требали бизме означиц же ше о священей особи роби, можеме опрез єй мена додац слово реверенд або скрацено рев. (од латинского reverendus). Атрибути святих як цо: апостол, блажени, велькомучени, исцилитель, преподобни, чудотворец, просвититель, предтеча, боговидец итд. би требало писац з малу букву. Чини и одликованя тиж будземе писац з малу букву: диякон, поддиякон, гиподиякон, протодиякон, єродиякон, архидиякон, пресвитер (священїк, єрей, паноцец), протонамиснїк, протоєрей/протопресвитер, протоєрей-ставрофор, протоєреймитрифор, єромонах, синкел, протосинкел, игумен, архимандрит, митрополит, надвладика, патриярх, епископ (владика, архиєрей), та и мали Исусово шестри и шестри служебнїци, чесни шестри итд. Почесно ословйовац (гонорификовац) будземе так: диякона зоз: чесни; протодиякона, протонамиснїка, єрея/пресвитера зоз: пречесни, всечесни; протоєрея и протоєрея ставрофора зоз: високопречесни, високовсечесни; єродиякона, архидиякона, архидиякона и єромонаха зоз: преподобни; игумена, протосинкела и архимандрита зоз: високопреподобни и тото будземе писац з малу букву.


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ Значи, нашого благопочившого владику зме ословйовали зоз: преосвящени владика кир Славомир Микловш/преосвящени кир С.М., владика крижевски; терашнього еґзарха ословиме зоз: преосвящени др (або: кир) Георгий Джуджар, еґзарх за грекокатолїкох у Сербиї и Чарней Гори, а римского отца папу зоз: святи вселенски архиєрей Бенедикт XVI, папа римски. Новинаром, алє и симултаним и консекутивним прекладательом барз важне знац як маю ословиц хтору священу особу; то вираз почитованя подобни ословйованю у школи, на факултету, у здравствених установох и других институцийох дзе ше до гиєрархиї трима. Медзитим, у прекладаню з єдного язика на други, язик на хтори ше преклада нє вше позна дзепоєдни титули або таку файту гиєрархийного ранґованя. Наприклад, чи високу священїцку титулу бискуп (з римокатолїцкого реґистру) преложиме на наш язик зоз епископ або архиєрей (сходно нашей конфесийней гиєрархиї), чи зохабиме нєпременєне странске слово бискуп, же бизме знали же ше роби о римокатолїцкей вири. Тиж так, чи надбискуп и по нашим зохабиме надбискуп, чи му даме титули истого ранґу яки ше хаснує у нашей вири: надвладика або архиепископ. Можлїве предкладанє би було: зохабиц назви з односного конфесийного реґистру, же би ше знало хторей вири титулована особа припада. Ту би требало надпомнуц же кед священа особа ма опрез мена шветову академску титулу, напишеме перше о. (отец), а вец мр, др, проф. итд. Медзитим, кед пишеме священїцки чин опрез мена (протоєрей ставрофор, владика, еґзарх итд.), вец тото о. нє пишеме. Значи: о. др Роман Миз, о. мр Михайло Малацко, алє: протоєрей ставрофор Йоаким Холошняй, после чого мож написац функцию яку окончує (декан бачки, парох дюрдьовски/парох новосадски/керестурски итд.). Ґу духовним (священим) особом треба додац ище: декан, капелан, катехет(а), парох, швичкар, чтец (читач), шестра (инокиня) и др., хтори тиж пишеме з малу букву. З малу букву пишеме и церковни будинки (дзвонїца, каплїчка, капелания, манастир, порта и др.), як и часци церкви (владически столок, дияконски дзвери, иконостас, кадило, олтар, притвор, казательнїца, кивот итд.). З малу букву будземе писац и церковну судзину (керепкадло, кропильнїца, чаша, ладан), церковне облєчиво (дияконски ризи, епитрахиль, жезло, реверенда, митра/коруна, наплєчнїк, набедренїк, скиптер итд.), церковни кнїжки (апостол, типик, октоїх, псалтир, требик, часослов), алє и богослуженя (акафист, саночне, вечурня, утриня, литурґия/служба, молебен, парастос, полноцнїца, архиєрейска служба Божа, заупокоєна служба Божа итд.). Медзитим, кед повеме: Нє бул сом у Велькей/Малей, пойдзем до саночного, Вельку/Малу службу Божу напишеме з вельку букву. Тиж так и: Нє бул сом у/на Служби бо нам пришли госци, Службу напишеме з вельку букву же би було яснейше о чим ше роби. Нєподвижни церковни швета, наостатку як и державни, пишеме з вельку початну букву: Рождество Христово (Крачун), Воведениє, Успениє пресвятей Богородици (Велька матка Божа), Воздвижениє (Воздвижениє чесного креста), Дзуря, Илиї, Яна, Митра, Михала, Петра, Миколая, Рождество пресвятей Богородици (Мала матка Божа), Стретениє (Стретениє Господнє), Три святителї, Богоявлєнє (Богоявлєнє Господнє/Трокралї), Благовищенє (Благовищенє пресвятей Богородици) итд., а тиж так и подвижни: Вознесениє (Вознесениє Господнє), Вельки пияток, Желєни штварток,


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ Квитна (Квитна нєдзеля), Сошествиє святого Духа (Русадля), Пасха (Велька ноц), Томова нєдзеля, Кирбай итд. Єст, медзитим, дилеми на хтори чежко найсц ришеня яки би задоволєли и релиґийни и профани норми, алє ше наздаваме же и тоти даскельо надпомнуца у вязи з правописом и релиґийну (вирску) терминолоґию допринєшу єй прецизнєйшому хаснованю и писаню у нєрелиґийних текстох. Место заключеня, накратко: нє требали бизме мац два правописи руского язика – церковни и шветови. Понеже правопис, як зме гварели, конвенция, догварка, порада, писательом и прекладательом вирских текстох помоц и сотруднїцтво фаховцох за язик вшелїяк потребна. Алє, линґвисти, без помоци фаховцох хтори релиґийну проблематику познаю, тото сами зробиц нє можу, а нє тримаю анї же су поволани особни попатрунки надрильовац. После арґументованей розгварки, можебуц би и фаховци за язик кориґовали даєдни деталї у тим цо предвидзує правопис, аж и у тей «профаней» часци.


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ УПИСАЦ ФАКУЛТЕТ и УПИСАЦ ШЕ НА ФАКУЛТЕТ Приклади як, поведзме: Янко ше уписал до школи; Уписал ше до кнїжки жалосци; Уписал ше на лїстину стрилцох – зошицким звичайни, каждодньови и нє вимагаю даяку окремну линґвистичну интерпретацию. Медзитим, проблем настава кед повратне дїєслово уписац ше пременї свойо значенє и престанє буц повратне, як у прикладох: Уписал дзецко до школи; Уписал жем до грунтовней кнїжки; Уписал податок до погришней рубрики. Попробуйме поровнац тоти два файти прикладох: у першей – окончователь роботи источашнє и обєкт на хторим ше тоту роботу окончує. З другима словами, вон тоту роботу окончує сам на себе (уписац ше значи: уписац самого себе). У другей – окончователь роботи окончує роботу на другей особи або другим предмету (уписац значи: уписац податки о даким або дачим на одредзене место). Медзи законченима штредньошколцами, «бруцошами», та и студентами мож часто чуц же, наприклад: уписал право (дума ше на правни факултет); же уписал висшу дїловну школу; же уписала биолоґию, та аж и же уписал постдипломски студиї. Семантична инте��претация тих виреченьох би була одприлики така: Уписал сом право (правни факултет як институцию), поведзме, до списку виберачох; Уписал сом висшу дїловну школу до кнїжки нащивительох... Вшелїяк же порученє тих виреченьох нє було таке. Сцело ше повесц: я ше уписал на право, на биолоґию, на висшу дїловну школу, на постдипломски студиї. Значи, требало би: Уписал сом ше на право/правни факултет; Того року ше му нє удало уписац ше на медицину/медицински факултет; Уписал ше на язики (биолоґию, физику, историю); Нє уписуй ше на филозофию; На Катедру ше нє уписало вельке число студентох итд., а нє: уписал сом право, медицину, язики, филозофию, Катедру итд. Зошицким ясне же таки конструкциї до нашого язика, дакус пре моду, вошли як директни калки прейґ сербского: Уписао је право; Није положио пријемни, па није уписао медицину; Иако је имао довољно бодова, није уписао економију итд. Та так, часто анї нє знаюци, уношиме до нашого язика хибу яку нє церпи анї сербски язик, дзе тиж треба повесц: Уписао се на право; Није положио пријемни, па се није уписао на медицину; Иако је имао довољно бодова, није се уписао на економију итд.


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ З ОГЛЯДОМ ЖЕ и З ОГЛЯДОМ НА Єст язични нєправилносци хтори ше упарто отримую и коло часто повторйованих опомнуцох о їх нєреґуларносци. Затримаме ше на єдней з нїх, хтору кажди дзень обачуєме и то там дзе бизме найменєй обчековали – при тих цо им явне слово, писане або усне, професия: З оглядом же зме до того тексту нє мали увид... Того року нє зашате досц жита, з оглядом же хвиля нє була одвитуюца. Нє приявело ше достаточне число путнїкох, з оглядом же аґенциї опаднул рейтинґ. З оглядом же длуги час нє падал диждж, поля барз сухи. З оглядом же нє пришол, нє може достац надополнєнє. З плаци му одбили, з оглядом же два тижнї бул на хорованю. Виберанки муша буц розписани, з оглядом же посланїком виходзи мандат на хтори су вибрани. Мушело ше обновиц тираж, з оглядом же цале виданє розпредате. Запожнєл на схадзку, з оглядом же ше автобус погубел. З оглядом же по тераз нє мал векши потупеня, вирекнута му благша кара. Таки и подобни приклади чуєме и читаме у наших средствох явного информованя, гоч вельораз указоване на тото же фраза з оглядом (на дакого, на дацо), односно иста фраза у одрекаюцей форми – без огляду (на дакого, на дацо), понеже означує обставину, причину и подобне, тє. тото цо треба вжац до огляду, мац на розуме и подобне, муши глашиц: з оглядом на тото + главни вислов. Значи, требало би: З оглядом на тото же зме + до того тексту нє мали увид... Того року нє зашате досц жита, з оглядом на тото же + хвиля нє була одвитуюца. Нє приявело ше достаточне число путнїкох, з оглядом на тото же + аґенциї опаднул рейтинґ. З оглядом на тото же + длуги час нє падал диждж, поля барз сухи. З оглядом на тото же + нє пришол, нє може достац надополнєнє. З плаци му одбили, з оглядом на тото же + два тижнї бул на хорованю. Виберанки муша буц розписани, з оглядом на тото же + посланїком виходзи мандат на хтори су вибрани. Мушело ше обновиц тираж, з оглядом на тото же + цале виданє розпредате. Запожнєл на схадзку, з оглядом на тото же + ше автобус погубел. З оглядом на тото же + по тераз нє мал векши потупеня, вирекнута му благша кара. Кед пригвариме же таки вислов нє економични, же терхує текст, понукаме скрацену конструкцию: з оглядом на. Така конструкция можлїва у сообщеньох типу: З оглядом на бридку хвилю яка панує... и под, значи, кед медзи конструкцию з оглядом на и висловом хтори шлїдзи нєт злучнїк же. Спрам того, вираз з оглядом же (место з оглядом на тото + же) нє мож тримац як нормативно исправни. Тим цо им така конструкция дїйствує обсяжно (цо наисце так), мож понукнуц же би ю синонимно заменєли з причиновима злучнїцкима елементами як цо: понеже, бо, прето, прето же, маюци у оглядзе/на розуме же итд. Наприклад: Понеже зме до того тексту нє мали увид... Того року нє зашате досц жита, понеже хвиля нє була одвитуюца. Нє приявело ше достаточне число путнїкох, бо аґенциї загубени рейтинґ. Понеже длуги час нє падал диждж, поля барз сухи. Понеже/прето же нє пришол, нє може достац надополнєнє.


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ З плаци му одбили, прето же/понеже два тижнї бул на хорованю. Виберанки муша буц розписани, понеже виходзи термин за отримованє нових. Мушело ше обновиц тираж, бо цале виданє розпредате. Запожнєл на схадзку, бо ше автобус погубел. Маюци у оглядзе же по тераз нє мал векши потупеня, вирекнута му благша кара. У виреченьох з пореканьом (дзе ше смисел главного вислову виключує), вираз без огляду на тото же мож синонимно зачерац зоз гоч, и попри тим же и под. Наприклад, место: Без огляду на тото же є вистати, вон роби мож повесц – Гоч є вистати, вон роби/И попри тим же є вистати, вон роби; Нє препарковал авто, без огляду на тото же го милиционер опомнул мож повесц – Нє препарковал авто, гоч/и попри тим же го милиционер опомнул; Без огляду на тото же одлука ище нє принєшена, кари почали наплацовац мож повесц – Гоч одлука ище нє принєшена, кари почали наплацовац.


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ ОКОНЧИЦ ШАТВУ и ПОШАЦ Дїєслова окончиц/окончовац сами по себе нє нєправилни; хаснує ше их з рижнима меновнїцкима дополнєнями, и тото хаснованє зошицким правилне. Можеме окончовац длужносц директора, можеме окончовац самостойну дїялносц, можеме окончиц даяку роботу, можеме окончовац инспекцийни надпатрунок, мож на дакого окончиц прицисок, атентат итд., и то з ґраматичного боку шицко у шоре. Медзитим, нє у шоре з дїєсловом окончиц/окончовац заменьовац други дїєслова, окреме кед за тото нєт нїяки причини. Наприклад: Локална самоуправа нє будзе окончовац финансованє школох; У септембре ше будзе окончовац уписованє школярох; Оценьованє школярох треба окончовац константно; Повторйованє наставней материї окончуєме на концу годзини; На схадзки Активу окончовали зме планованє наставней материї; Капиталисти окончовали експлоатацию роботнїкох; Кажди наставнїк би мал совисно окончовац виправянє задаткох; Шатву жита найлєпше окончиц у октобре; Орезованє виновей лози треба окончиц на початку фебруара; Третированє овоцових древкох зоз хемийнима средствами треба окончиц вчас на яр; Педиятер окончує препатрунки вовторок и пияток итд. У шицких тих прикладох дїєслово окончиц/окончовац би требало заменїц з особнима формами дїєсловох з истим кореньом и значеньом яке маю меновнїки цо стоя коло дїєслова окончиц/окончовац. Значи, требало би повесц и написац же: локална самоуправа нє будзе финансовац школи; же ше будзе уписовац школярох; же школярох треба константно оценьовац; же наставну материю повторюєме на концу годзини; же зме на схадзки плановали наставну материю; же капиталисти експлоатовали роботнїкох; же би наставнїк мал совисно виправяц задатки; же (по)шац жито найлєпше у октобре; же винову лозу треба орезац у фебруаре; же овоцово древка треба третировац вчас на яр итд. Значи, дїєслова окончиц/окончовац мож и треба хасновац з меновнїком як дополнєньом, бо заменьованє з конкретним дїєсловом у дзепоєдних случайох анї нє можлїве без пременки у значеню. Поведзме, у прикладзе «Власци окончовали на ньго прицисок же би ше одрекнул странского державянства» би ше нє могло повесц же «власци прицискали на ньго...», бо би то значело цошка зошицким инше, а окончиц атентат або окончовац длужносц директора напевно же нє мож заменїц зоз: «атентатовац» або «директоровац». Алє з дїєсловами окончиц/окончовац нє треба заменьовац други дїєслова кед за тото, як зме указали на прикладох, нєт окремни причини. Вше вельо природнєйше дїйствує кед думку висловиме директно з дїєсловом (без «окончованя»). Дзекеди дїєслова окончиц/окончовац мож заменїц з дїєсловами хтори маю подобне або исте значенє, як цо (з)робиц, правиц/направиц, вивесц и под.: окончовац тести на алерґию би ше могло повесц: правиц тести на алерґию; окончиц рацию би ше могло заменїц зоз: направиц або вивесц рацию итд.


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ ХВИЛЬОВО и ХВИЛЬКОВО Нашо слова под сербским уплївом часто доставаю нови значеня, и то так же кед руске и сербске слово маю исте або подобне значенє, а сербске ґу тому ма и иншаки значеня, тоти значеня ше преноша и на нашо слово. Поведзме, слово «черево» (часц цела), под уплївом сербского язика достало нове значенє – «гурка за полїванє» (Преруц тото черево на капуру); слово «погубени» (єдзенє, апарат и под.) хаснуєме и зоз значеньом «безхарактерни» (То барз погубени чловек); зоз словом «дзивка» и «леґинь», окрем основного значеня, означуєме и милу/милого, фраєрку/фраєра, так як ше то хаснує у сербским язику, та гуториме: Вона моя дзивка/Вон ми вецей нє леґинь (= ходзим з ню, фраєрка ми є; = вецей нє ходзим з нїм, нє фраєр ми є). Таки слова воламе семантични калки. Єст, медзитим, и такв. синтактични або фразеолоґийни калки хтори до нашого литературного язика тиж вошли прейґ сербских словох и виразох. Як приклад нам можу послужиц слова: звонкапартийни, окремшколски, першоборец, лєтовалїще, дїлотворни, прейґмирни итд., або вирази гласово струни, жимски сон, габова длужина, високи пец, шветлосни рок, у циню войнох, вочи конґресу, на вельки дзвери, виберанки вираз волї гражданох итд. Калки обидвох файтох ше прави у шицких язикох хтори у контакту, та ше тот способ твореня нових словох нє трима за нєдобри. У каждим язику ше удатни калки трима за свойо слова, та и ми калки сербских словох и виразох, кед нє маме одвитуюци еквиваленти, тримаме за свойо слова и вирази, а нє за пожички. Гвариме – кед нє маме одвитуюци еквиваленти! Медзитим, барз часто находзиме, и у бешеди и у писаним слове, калки хтори директни преклад словох и виразох зоз сербского язика, а маме одвитуюци еквиваленти у нашим язику. Наприклад: Хвильово обставини тей яри нє ишли на руку парастом; Жито нє пошате на час, понеже хвильово обставини тото нє дошлєбодзели; Комбайнованє жита претаргнуте пре хвильово обставини; Хвильово обставини вимагали орезац лозу ище скорей; Заградково рошлїни ше, пре хвильово обставини, мушело нєпреривно залївац итд. Ґраматично, у тих прикладох шицко у шоре. То фразеолоґийни калк по углядзе на сербски язик – «временске прилике». Медзитим, кед бизме ше питали звичайним людзом же чом, наприклад, претаргнуте комбайнованє жита або чом ше заградково рошлїни мушело нєпреривно залївац, бизовно би нє поведли же – пре хвильово обставини. Запатрени до нєба, одвитовали би же хвиля тей яри нє була добра, же була барз подла, бридка (нє одвитовала, було диджовно, була суша и под.); же жито нє пошате на час пре хвилю (части дижджи хтори их одривали од роботи або, заш, же дижджу нє було анї захировац, же два мешаци нє спадла анї капка дижджу); же комбайнованє жита претаргнуте пре хвилю, прето же ше хвиля погубела – пре розмокнуту жем до хторей нє мож було войсц, розрити драги, ваґаши по дильовох, запор (вельки дижджи, бурю и под.); же цепла, красна и под. хвиля у януаре вимагала орезац лозу ище скорей; же ше паприґу (бостан, парадичи, капусту) мушело пре хвилю (сушу, горучаву, пекоти, високи температури) часто залївац итд. Значи, кед правиме калки по углядзе на сербски язик, мушели бизме роздумац чи за исте поняце нє маме власни вислов, чи би то нашо людзе нє поведли иншак, природнєйше, «народнєйше», же бизме зачували тото цо ше звичайно вола – дух язика.


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ Подобни, або ище драстичнєйши приклад зоз словом «хвилькови», окреме кед ше го похаснує як присловнїк: Хвильково нє маме штучного гною; Вше маме чарного хлєба, алє хвильково є попредати; Кармиме швинї, алє хвильково нам кармики празни; Тоти лїки хвильково нє мож достац без рецепту; Директор хвильково нє на роботи; Хвильково маме когошик на вязи итд. У Руско-сербским словнїку зазначени слова «хвилька» и «хвилькови» (нєт присловнїцка форма «хвильково») и за нїх дати сербски еквиваленти «тренутак; часак; миг« и «тренутан, тренутачан« и ту тиж шицко у шоре. Медзитим, як и у предходним прикладзе зоз «хвильовима обставинами», мали бизме роздумац як би ше тото «хвильково» могло повесц – «народнєйше», природнєйше: Моментално (тераз, за тераз, уж тидзень, уж длужей, уж длугши час) нє маме штучного гною; Вше маме чарного хлєба, алє моментално (тераз, швидко, нєшка) є попредати; Кармиме швинї, алє тераз (уж длугши час) нам кармики празни; Тоти лїки тераз (моментално, у тей хвильки, однєдавна) нє мож достац без рецепту; Директор моментално (тераз, у тей хвильки, нєшка) нє на роботи; Тераз (уж длугши час, у тей хвильки) маме когошик на вязи итд. Подобна ситуация и зоз прикметнїком «хвилькови» кед стої при меновнїку «стан»: Хвилькови стан нє дошлєбодзує чекац; Пре хвилькови стан у привреди, плаци ше зменшую; Хвилькови стан на жиро-рахунку нє задоволююци; Хвилькови стан шацох обецує добри урожай; На тарґовищу хвилькови стан вимага векши количества домашнєй роби итд., дзе прикметнїк «хвилькови» можеме найприроднєйше зачерац зоз словом «терашнї», а слово «стан» (гоч маме у старих текстох, напр. ступиц до стану малженского) заменїц зоз словами як цо «ситуация», «обставини» и под., та повесц: Терашня ситуация нє дошлєбодзує чекац; Пре терашню ситуацию у привреди, плаци ше зменшую; Терашня (моментална) сума на жиро-рахунку нє задоволююца; Терашнї випатрунок шацох обецує добри урожай або: Випатрунок шацох у тей хвильки обецує добри урожай итд.


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ КРЕВНА ҐРУПА и КРЕВОВА ПЛАЗМА У Сербско-руским словнїку под сербским словом «крвни» дати два нашо еквиваленти: «кревов[и]» и «кревни», та єст таки приклади: кревова ґрупа, кревова слика, кревови прицисок, кревово заренка, кревова плочочка и кревова судзина. У Руско-сербским словнїку при руским слове «кревни» пише же треба опатриц слово «кревов(и)», а при «кревов(и)» дати приклади: кревова ґрупа, кревов(и)и прицисок, кревово заренка, кревова судзина. З того виходзи же нашо слова «кревни» и «кревов(и)» знача исте (цо наисце так) и же обидва форми (кревни и кревови) мож зошицким ровноправно хасновац. У Словнїку биолоґийних терминох и виразох автора Янка Д. Раца (Дружтво за руски язик и литературу, Нови Сад 1979) за сербске слово «крвни» єст лєм наш еквивалент «кревни»: кревна ґрупа, кревни заренка, кревна плазма, кревна плохочка, кревни прицисок, кревни серум и кревна судзина, а у Словнїку защити рошлїнох и животного стредку авторки проф. др Радмили Шовлянски дати лєм меновнїк «крв» - крев. Медзитим, у каждодньовей пракси часто блукаме хтору з тих двох формох похасновац – «кревни», чи «кревов(и)». Понеже наиходзиме на приклади як цо: кревово ґрупи, кревни серум, кревни капилари, кревово плохочки итд., попробуєме розлучиц цо би значело «кревни», а цо «кревов(и)». Перше рушиме од значеня прикметнїкох. Описни прикметнїки директно означую прикмети предметох, а нє през їх одношенє ґу другим поняцом, а присвойни (односни) – прикмети предметох през їх одношеня ґу другим предметом або дїйом. Описни прикметнїки означую прикмети предметох (жовти, пахняци), часово характеристики (давни, длуги), просторни прикмети (широки, узки), физични характеристики (здрави, худи), общу оцену (хасновити, приємни) и вони нам звичайно нє задаваю язични почежкосци. Медзитим, односни прикметнїки, понеже указую на припаданє (присвойни – горски, оцов), на часц цалосци (хижне закрице, главово косци), на материял (штофови мантил, скоряна бунда), на походзенє (кравска скора, хлївски гной), на наменку (роботни шмати, статкова покарма), на файту або обласц дїялносци (авионска индустрия, музична уметносц), на состав (младежска бриґада, землєдїлска задруґа), на место (лєсово животинї, горски воздух), на час (ранша ґимнастика, ютрейши дзень), на термин (тижньово новини, мешачна плаца), на випатрунок (двойнїсти висли, главкова ґомбошка) итд., можу привесц до дилеми у хаснованю. Попробуєме у прикладох з початку напису одвитовац на школски питаня «яки» и «чий», хтори поставяме при одредзованю описних и присвойних прикметнїкох. Яки прицисок – кревни, чийо заренка – кревово, та бизме вец могли повесц же: прицисок, ґрупи, судзини, капилари и система – кревни, а заренка, серум, плазма, клїтинки, плохочки/плочочки, бильчки, ткань припадаю креви, та су спрам того – кревово. Ґу першей ґрупи – кревни, могли бизме додац приклади з правней обласци як цо: кревни деликт, кревне вимсценє, кревне родзинство итд., гоч у нашей бешеди звичайно таки приклади прекладаме як вимсценє з креву и родзинство по креви. Значи, кревни прицисок, кревни ґрупи, кревни судзини, кревни капилари и кревна система, бо тоти поняца означую прикмету меновнїкох коло хторих стоя, алє кревово заренка, кревов серум, кревова плазма, кревово клїтинки, кревово плочочки, кревово бильчки и кревова ткань припадаю самей креви, вони єй состойна часц.


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ До дохтора пойдземе, значи, померац кревни прицисок, одредзиц кревну ґрупу и кревну слику, судзиц ше можеме пре кревну зваду, кревни деликт або кревне родзинство, а у лабораториї нам випитаю яки и кельо маме кревово заренка, яка нам кревова плазма, кревово плочочки итд., шицко тото цо спада до креви. Медзитим, по думаню проф. др Юлияна Рамача (Прикметнїки зоз суфиксом –ов(и) у южноруским язику. У: Лингвокультурное пространство современной Европы через призму малых и больших языков. К 70-летию профессора Александра Дмитриевича Дуличенко. Universitas Tartuensis. Тарту, 2011, 205–212. б.), прикметнїки виведзени зоз суфиксом –ов(и) найчастейше знача припадносц у узшим смислу, тє. знача припаданє поєдинцови – особи, животинї або предмету: оцов калап, мацерова хустка, сушедово дзецко, алє и припадносц у ширшим смислу, тє. знача припаданє колективу або файти або одношенє на колектив або файту: чловеков живот, тащково гнїздо, голубово вайцо. Таки прикметнїки, виведзени зоз суфиксом –ов(и), характеристични за угроруски, українски, польски и словацки язик, алє у нашим язику єст вельо приклади дзе угроруски и українски язик нє маю форму на –овий, а наш народ их хаснує: Ґимназийова улїчка, парохийова заграда, криштальов(и) цукер, ражови хлєб, хлєбова мука, циментова хижа, шнїгово лабди, орехова торта, медово колачи, мурова годзина, цегелкови пец, турньова годзина, парадичова (копрова, яблукова, цескова) мачанка итд., цо значи же тоти прикметнїки авторе хасновали найбаржей прето же их чувствовали як свойо. Професор Рамач зазначел велї таки приклади у виданьох од 1921. по 1941. рок, а ми наведземе лєм даскельо: воздухов(и) (нєшка: воздушни); ґранитов(и) (нєшка: ґранитни); квадратов(и) (нєшка: квадратни); металов(и) (нєшка: метални); млєков(и) (нєшка: млєчни); пенєжов(и) (нєшка: пенєжни); пияцов(и) (нєшка: пиячни); порцийов(и) (нєшка: порцийни); поштов(и) (нєшка: поштански); спортов(и) (нєшка: спортски); челїков(и) (нєшка: челїчни); шветлов(и) (нєшка: шветлосни) итд. Як видзиме, найвекша часц формох яки ше нєшка хаснує ма сербски еквиваленти, або еквиваленти створени под сербским уплївом. Же би ше баржей «отворело дзвери» суфиксу народного язика –ов(и) у литературним язику и указало хасновательом словнїка на можлївосци народного язика, у Руско-сербским словнїку коло сербских формох тих прикметнїкох часто наводзени и форми на –ов(и): абецедни и абецедов(и); атрибутов(и) и атрибутски; атмосферов(и) и атмосферски; астраґанов(и) и астраґански; атомов(и) и атомски итд.


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ ВИРЕЧЕНЯ ЗОЗ «ТАК ЖЕ» У Руско-сербским словнїку, а тиж и у Ґраматики, пише же основне значенє лексеми «так» присловнїцке и зоз нїм ше звичайно указує на способ окончованя дїєслова. Наприклад: Чом так робиш; Чом так пада диждж; Чом так пече тото слунко итд. Тото слово може тиж так упутйовац на ступень прикмети (Така ши красна; Таки є норовни; Вше бул таки нєзлюдни итд.). Медзитим, у злученю зоз словком «же» (так же) присловнїк так траци свою основну функцию и, у заєднїци зоз же, прима улогу злучнїка. Конструкция з двох членох так же служи за скапчованє двох виреченьох, и то таких при хторих зоз змисту єдного (главного) виреченя виходзи як природни пошлїдок змист другого (зависного) виреченя. Ґраматично поведзене, роби ше о одношеню медзи виреченями хтори воламе пошлїдково, як цо маме у прикладзе: Нєшка путуєм, так же ше наютре нє увидзиме (пошлїдок путованя тот же ше нє увидзиме); Нє пада диждж, так же можеме пойсц орац; Барз горуцо, так же ше муши залївац итд. Можеме обачиц же у тих случайох злучнїцка вяза так же блїзка и по значеню ю мож заменїц зоз присловнїцко-злучнїцкима виразами типу: прето, зато, та, пре тоту причину итд. Пре таки прикмети, конструкция так же и єй хаснованє у пошлїдкових виреченьох того типу зошицким добра и нє вимага нїяку корекцию. Од того случаю заш лєм одступаю вислови у виреченьох як цо: Будинок руйновани так же ше го муши звалїц, дзе окремносц у тим же у таких виреченьох место так же мож похасновац, як стилску вариянту, лєм пошлїдкови злучнїк же (без так), алє и злучнїк та: Будинок таки руйновани же ше го муши звалїц. Алтернатива може буц аж и вариянта без злучнїка (подрозумює ше го), як наприклад: З новим роботнїком нє були задовольни, приходзи до розтаргованя контракту. Таки стилски варияциї, медзитим, можлїви теди кед ясне (и без злучнїка) же значенє пошлїдку єдного виреченя виходзи зоз змисту другого (предходного виреченя). У таких виреченьох ше часто анї нє чувствує обовязни пошлїдкови характер вязи, та их можеме розумиц як паралелне сообщенє двох медзи собу нєусловених виреченьових информацийох (наприклад: Будинок руйновани. Муши ше го звалїц.). Медзитим, оправдани стилски интервенциї мож применїц и теди кед так же мож функционално роздвоїц на таки способ же ше так, як корелативни присловнїк, похаснує як одредбу дїєслова у виреченю, а злучнїцки елемент же ше зведзе на тото же би сам (без так) означел пошлїдково-злучнїцке одношенє одвитуюцих змистох у виреченю, як наприклад: Нога го так болї – же нє може ходзиц (лєпше як: Нога го болї так же нє може ходзиц), дзе присловнїк так похасновани як детерминатив дїєслова (болїц), а же як пошлїдкови злучнїк (зоз значеньом: прето, зато, та). Як видзиме, хаснованє можлївих злучнїкох медзи словами, ґрупами словох або виреченями завиши и од формалних, алє и од синтаксично-семантичних ситуацийох, а, у ствари, найвецей заш лєм од доброго язичного чувства.


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ КЕД и ДОК ПРИДЗЕМ ДОМУ Напевно зме вецейраз чули, окреме од припаднїкох младшого ґенерацийного пасма, вислови як цо: Наволам це кед придзем дому; Положим шапку кед видзем вонка; Придзем до це кед напишем домашнї; Попомивам кед ше филм закончи; Будзем одпочивац кед пречитам кнїжку итд. Знаме же ше зоз злучнїком кед виражує даскельо ниянси у значеню: кед дїя главного виреченя тирва цали час док тирва дїя зависного виреченя (Кед ишли на воду з тоту кадзу, та шаркань нєсол кадзу), або кед дїя главного виреченя забера часц тирваня дїї зависного виреченя (Кед зме путовали до Кули, Михал приповедал як му на роботи). Дїя главного виреченя (приповеданє о роботи) нє мушела тирвац цали час док тирвала дїя зависного виреченя (путованє до Кули). Михал о своєй роботи могол приповедац лєм єдну часц драги. Злучнїк кед хаснуєме и теди кед ше дїї главного и зависного виреченя вецей раз повторюю, та зависне виреченє попри часу виражує и условиє (Кед ше му уда закончиц приповедку, пойдзе до театру). У нашей ґраматики (Ю. Рамач, Ґраматика руского язика, Завод за уџбенике и наставна средства, Београд 2002) пише же: „Кед ше дїї маю окончовац у будучносци, хаснує ше злучнїк док“. Тот злучнїк може означиц же ше дїя главного виреченя окончує после зисценя дїї зависного виреченя: Док закончим школу, будзем глєдац роботу. Медзитим, злучнїк док може мац и ниянсу условного значеня: Док вирахуєш, можеш пойсц; Док дому дойдземе, до нїтки змокнєме и ту нєт нїяки проблеми. Проблем настава теди кед ше злучнїк кед хаснує место злучнїка док. У прикладзе: Наволам це кед придзем дому порученє можеме зрозумиц же – кед же вообще придзем дому, наволам це; же шапку положим на главу кед же надумам висц вонка; же кед ше ми уда написац домашнї, придзем до це; же кед ше филм вообще закончи, вец попомивам; же кед вообще дараз пречитам тоту кнїжку, будзем одпочивац итд. Вшелїяк же порученє того вислову нє таке, та требало похасновац злучнїк док: Наволам це док придзем дому; Положим шапку док видзем вонка; Придзем до це док напишем домашнї; Попомивам док ше филм закончи; Будзем одпочивац док пречитам кнїжку итд. Приклади заменьованя злучнїка док (час) зоз злучнїком кед (условиє) мож тримац за директни уплїв сербского язика, дзе би тоти виреченя глашели: Назваћу те кад дођем кући; Ставићу капу кад изађем напоље; Доћи ћу код тебе кад напишем домаћи; Опраћу судове кад се филм заврши; Одмараћу се кад прочитам књигу. Злучнїк кад ту директно преложени з нашим злучнїком док, та кед бизме так написани виреченя як на початку напису (Наволам це кед придзем дому; Положим шапку кед


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ видзем вонка итд.) з нашого язика мушели преложиц на сербски, мали бизме проблем одгаднуц чи ше роби о сербским злучнїку кад(а), чи уколико. Медзитим, злучнїк кед тиж може дзекеди значиц же ше дїя главного виреченя окончує после зисценя дїї зависного виреченя, як наприклад: Ти кед ше будзеш женїц, другу нє бер, лєм мнє (док ше будзеш женїц); Кед постанєм стара и бридка, я тиж будзем така (док постанєм стара); Кед му будзе дванац роки, та му даце писмо пречитац (док му будзе дванац роки). Попри злучнїкох док и кед, у прешлосци ше як еквивалент хасновало и злучнїк як: А як ше венка позбудзем, анї половину така весела нє будзем (док ше венка позбудзем); А як на це придзе цемна ноц, питай ше до коваля на ноц (док придзе ноц) итд.


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ ЕВРО ОСЛАБНУЛ ДИНАР У язику часто находзиме вислови чийо значенє мож розумиц двояк: так як тото цо поведзене наисце треба розумиц, алє, источашнє, и зоз значеньом хторе иншаке од поведзеного. Популарни приклад за тото представя виреченє Дзецко укушело праше, а сучаснєйши приклад би бул, поведзме, Евро ослабнул динар або Бициґли чуваю кишенки. Питанє яке ше у таких случайох поставя то – хто актер дїї, а хто з дїю облапени, односно, ґраматично поведзене – хто субєкт, а хто обєкт у одношеню на дїю о хторей слово. У таких случайох перше значенє мож розумиц або по лоґики ствари, упутеносци до ситуациї або, евентуално, по шоре конституентох у виреченю, понеже ше на першим месце у виреченю звичайно наводзи актера (субєкт), а на другим месце поняце хторе у вязи з дату акцию (обєкт). Двозначносц, медзитим, нє пошлїдок (лєм) склопу виреченя, алє виходзи зоз ґраматичного синкретизма, тє. зоз єднакосци формох номинатива и акузатива єднини меновнїкох штреднього роду (у першим прикладзе: номинатив дзецко – акузатив праше), истих формох припадкох меновнїкох хлопского роду (номинатив евро – акузатив динар) або меновнїкох женского роду у множини (номинатив множини бициґли – акузатив множини кишенки). Пре єднакосц припадку субєкту (номинатива) и припадку обєкту (акузатива) шлїдзи можлївосц же як актера дїєсловней акциї подєднак (потенциялно) мож тримац гоч єдного, гоч другого анґажованого актера (меновнїк) у виреченю. Кед нєт можлївосци вислов лєпше орґанизовац, двосмисловосц, начално, нє мож обкеровац. Єст, медзитим, вислови у хторих двосмисловосц шлїдзи з нєкоректней орґанизациї синтаґми або виреченя. Тото потвердзує и каждодньова пракса, а окреме новински наслови у хторих ше, пре експресивносц або краткосц тексту, слова у сообщеню редукує або погришно ґраматично хаснує. Илустративни у тим напряме приклад �� єдного новинского наслову хтори глаши: У Индиї жени наградзую. Кед, пре лєпше розуменє проблему, дїєслово наградзую положиме опрез меновнїка жени, значи: У Индиї наградзую жени, достанєме виреченє хторе по типу исте як наприклад: У Индиї робя жени, зоз чого виходзи же у обидвох виреченьох актере дїї (субєкти) – жени, тє. тоти цо робя, односно – додзелюю награду (дакому), наградзую (дакого). Кед би, медзитим, спомнути наслов глашел: У Индиї ше жени наградзую, нє було би ясне чи дахто (нє гвари ше хто) наградзує жени, чи ше вони, напроцив, медзи собу наградзую. А цо у наслове наисце поведзене, дознали зме аж зоз самого напису у хторим пише же – «Жена у Индиї єдноставно достава першу награду». Кед би и у наслове писало: У Индиї (ше) додзелює награди женом або под. – нєясносци би нє було. Нєодвитуюцо поскладани елементи виреченя або синтаґмох тиж можу привесц до потенциялней двозначносци. Спомнєме приклад: Забити двоме Палестинци; забили их израїлски вояци кед сцели поставиц два бомби. Обачуєме же ше часц виреченя «кед сцели поставиц два бомби» латентно може одношиц и на Палестинцох, и на израїлских воякох. Нєпорозуменя би нє було кед би место злучнїка кед (зоз часовим значеньом) бул похасновани злучнїк бо (з причиновим значеньом): Забити двоме Палестинци; забили их израїлски вояци бо сцели поставиц два бомби. Ниа и приклад синтаґматского типу двозначносци:


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ Тото зме дознали од адвоката Михала Колошняя. Упутени знаю о чим слово (адвокат хтори заступа Михала Колошняя), алє так конструована синтаґма (з ґраматичного становиска) може значиц же ше роби о «Михалови Колошняйови, адвокатови». Нєпрецизносц виходзи з того же ґенитив общого меновнїка (адвокат) ма у спомнутей синтаґми детерминативне одношенє и то ґу єдней (менованей) особи (тиж як у вислове типу: «Тото зме дознали од пана Михала Колошняя»), бо з таку орґанизацию ґраматичних параметрох, у ствари, нєутрализоване значенє (ґенитива) – припаданя, функционалней анґажованосци и вязи медзи двома особами: адвокатом, з єдного боку, и Михалом Колошняйом, з другого боку. Кед би було, медзитим, поведзене: Тото зме дознали од адвоката обвинєтого Михала Колошняя, або: Тото нам сообщел бранїтель Михала Колошняя, нєпорозуменя (голєм за нєупутених) би нє було. Значи, нє шицкоєдно цо ше пове, алє и – як ше дацо пове.


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ ВАШ и СВОЙ Кельораз зме чули або и сами вигварели: Виньце вашо теки; Положце вашо руки на лавки и нє берце клайбаси; Виключце вашо мобилни телефони; Положце вашо здравствени кнїжочки до тей шкатулки; Ту можеце виплациц шицки вашо рахунки; Вашо зауваги можеце послац на адресу (тоту и тоту) итд. Напевно ше опитаце: Но-та, цо же ту заш нєдобре? Обрацце увагу на заменовнїк ваш. У виреченю Виньце вашо теки тот заменовнїк погришно похасновани. Место вашо теки мало би писац свойо теки. Ниа прецо. У нашим язику заменовнїк свой ше хаснує вше кед ше означує же дацо припада субєкту у виреченю. Так, наприклад, повеме: Я мам свойо думанє; ви маце свойо думанє и вони маю свойо думанє. У шицких тих случайох, без огляду на особу у хторей ше субєкт находзи, хаснує ше заменовнїк свой. Прето ше тот заменовнїк и вола – присвойни заменовнїк каждей особи. У наведзених прикладох хасновац заменовнїки мой, твой, його, єй, наш, ваш, їх место заменовнїка каждей особи – нє у духу нашого язика. Ту ше виражує припаданє субєкту (а субєкт у тих случайох: я, ти, вон, ми, ви, вони), та прето нє добре гуториц: Я мам мойо думанє, алє: Я мам свойо думанє. Тиж так и у виреченю Виньце вашо теки. Субєкт ту скрити, а бул би ви (дума ше: школяре). Понеже слово о текох хтори припадаю школяром, значи субєкту у виреченю, мали бизме похасновац заменовнїк свой и повесц правилно: Виньце свойо теки; Положце свойо руки на лавки и нє берце клайбаси; Виключце свойо мобилни телефони; Положце свойо здравствени кнїжочки до тей шкатулки; Ту можеце виплациц шицки свойо рахунки; Свойо зауваги можеце послац на адресу (тоту и тоту) итд. Наведземе ище даскельо приклади нєправилного хаснованя присвойних заменовнїкох: Ми любиме наш валал – треба: свой валал. Або, на єдней схадзки, директор школи бешедовал о проблемох коло оценьованя, та медзи иншим гварел: За утвердзованє критериюмох ми ше маме бориц у рамикох нашого колективу – треба: свойого колективу. Тиж у єдним учебнїку читаме же феудалци були абсолутни панове на їх маєтку (треба: своїм) и же крипаки їх (треба: свойо) обовязки чежко вимирйовали. Значи: Я мам свой дом (а нє: я мам мой дом); Ти тримаш свою ташку (а нє: ти тримаш твою ташку); Вон нє ма свою бабу (а нє: вон нє ма його бабу); Ми нє нашли свойо ствари (а нє: ми нє нашли нашо ствари); Ви зохабели свойо ципели пред дзверми (а нє: ви зохабели вашо ципели пред дзверми); Вони позабували свойо якнї у зоблєкальнї (а нє: вони позабували їх якнї у зоблєкальнї) итд.


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ ГАРЛА У ХЛЇВЕ Кажде зна цо то гарло и нач воно служи. Ту вшелїяк нє будзе бешеди о гарлє як часци цела, анї о гарлє нa фляши або дачим подобним цо на гарло здабе, анї о гарлє дзе ше закруца електричну грушочку. Попробуєме указац на тото слово зоз подполно иншаким, алє заш лєм можлївим значеньом, хторе нам може стац – як косц у гарлє: Нашо гарла на бечким гиподроме; За австрийски дерби приявени 75 гарла; Зна ше зоз чиєй ерґели побиднїцки гарла; Коло австрийских, уписани и иножемни гарла; Нашо полнокревни и полукревни гарла ше у Нємецкей добре предава; Там єст фарми зоз вецей як тисяч гарлами; Окреме почитовани гарла за доєнє, тє. крави восточнофризийскей раси. Нє чудне же ше праве гарло, а нє даяка друга часц цела житовинї, бере зоз тим значеньом: за означованє цалей животинї. Чловек ше вше старал о карменю домашнїх животиньох, за чийо пажераки, брухи, бамбухи, односно гарла, требало порихтац надосц покарми, окреме за жиму. Кажди ґазда, значи, мушел думац о тим кельо гарла (животиньски) накарми. Так гарло постало замена за назву животинї – коня або крави. Кед нєшка похаснуєме слово гарло, у таких случайох думаме, у ствари, на конї и крави. Таки заменьованя у язику кед ше место назви за цалосц хаснує назву за єдну часц тей цалосци (слово гарло место слова конь, крава, буячок, целїчка, яловка итд.) нє ридки. Таке заменьованє маме, наприклад, и теди кед гвариме закрице або кров место хижа, обисце. Кельо єст людзох цо нє можу дойсц до «свойого закрица», тє. до хижи або квартелю! Тиж так, можеме чуц або пречитац же на даяким сходзе, або у збегу под час войни, було вецей як сто глави або души. Ту слова глава и душа похасновани место словох людзе або челядз. У статистичних питальнїкох хтори служа за попис ґаздовствох тиж наиходзиме на слова гарло (дума ше на конї и рогати статок – крави, буяци, яловки, алє нє и кози, овци итд.), на слова душа и глава зоз значеньом особа, та и на вислови як цо: по глави жителя доходок таки и таки, штердок/просек по глави жителя таки и таки, по глави жителя тото виноши тельо и тельо, дзе ше дума на – особи. Так, ниа, слова и на таки способ можу преширйовац свойо значеня або доставац нови. Слово гарло достало нове значенє – конь, крава, вельки рогати статок, алє кед бизме ше опитали нашим вредним парастом цо попри роботох на полю од давен-давна з вельку увагу ховаю и допатраю статок, анї єден би з нїх нє поведол же ма у хлїве тельо и тельо гарла, алє – фалати статку. Значи, вислови з початку напису бизме могли написац так: Нашо конї на бечким гиподроме; За австрийски дерби приявени 75 конї; Зна ше зоз чиєй ерґели побиднїцки конї; Коло австрийских, уписани и иножемни конї; Нашо полнокревни и полукревни конї ше у Нємецкей добре предава; Там єст фарми зоз вецей як тисяч кравами; Окреме почитовани крави за доєнє (дойки) восточнофризийскей раси.


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ КАЖДОГО ДНЯ и КАЖДИ ДЗЕНЬ Приклади яки шлїдза барз часто читаме у наших новинох, алє и чуєме на радию и телевизиї: Новини виходза каждого пиятку; Емисия идзе каждого пондзелку; Манифестация култури отримована каждого року; Турнир каждого року прицагує вельку увагу; Каждого вовторку ходзи до варошу; алє и тиж так: Того дня була барз бридка хвиля; Идуцого рана нє пришол на роботу; Остатнього дня у мешацу доставали плацу; Прешлого тижня було вельо дижджу; Шлїдуюцого дня шедали на гайзибан итд. Напевно ше опитаме же цо ту нє у шоре, та попробуєме розпатриц хаснованє ґенитива без применовнїкох як додатку за час. Познате нам же у функциї додатку за час найчастейше хаснуєме словозлученя з часовима терминами як цо дзень (и часци дня: рано, вечар, ноц), тидзень, мешац и рок: идуцого дня (тижня, мешаца, року); прешлого тижня (мешаца, року); остатнього дня (тижня, мешаца, року); шлїдуюцого/слїдующого дня (тижня, мешаца, року); того дня (тижня, мешаца, року) итд. Ґу нїм би ше могло додац ище слова як цо: секунда, минута, годзина, януар, фебруар, период, полроче, початок, фриштик, полудзенок итд. То часови або темпорални ґенитив хтори у литературним язику найчастейше хаснуєме под уплївом сербского язика. Наведзени словозлученя з атрибутами идуци, прешли, остатнї, шлїдуюци/слїдующи – то преложени сербски словозлученя идућег дана (недеље, месеца, године), прошле недеље, последњег дана, следећег дана итд. У сербским язику ше хаснує и часови ґенитив (дошли су другог дана) и часови акузатив (дошли су други дан), алє ґенитивни словозлученя у сербским вельо частейши од акузативних. У нашим народним язику ше тиж хаснує и часови ґенитив и часови акузатив (тот дзень була красна хвиля и того дня була красна хвиля), алє акузатив частейши. Напиклад: Прешли мешац стали зме три тижнї пре нєдостаток сировинох; И того, як и прешли роки, младеж пририхтала програму; Нашо новини остатнї тижнї пожня; Пияти дзень уж нє пришла; Тоту ноц преноцовал у краля; Кажди рок сом мал петнац форинти; Кажди рок ше нам вше вецей приспорело итд. Акузативни словозлученя зоз заменовнїком тот як одреднїцу (тот рок, тот дзень, тото рано, тоту ноц итд.) у народним язику знача: одредзеного року (тижня, дня итд.) у прешлосци. Кед нашо предки гварели: Тот рок була велька суша, то значи же даєдного прешлого року була велька суша (по сербски: те године). Виреченє Я нє пошол до општини тот дзень кед сом достал поволанку, алє аж други дзень значи тиж


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ єден дзень у прешлосци. Ґенитивни словозлученя того року (тижня, мешаца) знача: у тим року (тижню, мешацу) цо тераз преходзи. Значи, акузатив без применовнїкох може буц и у функциї додатку предикату, и то найчастейше часови акузатив (додаток за час), хтори зме у прешлосци хасновали з применовнїком в: место прешли мешац гуторели зме в прешли мешац (в єдно рано, в пияти дзень, в тоту ноц) итд. Применовнїк в ше, медзитим, у тих словозлученьох страцел, та ше у народним язику хаснує и часови ґенитив (гевтого тижня, гевтого року), алє часови акузатив частейши (кажди рок, други тидзень итд.). У литературним язику, под уплївом сербского язика, превладал часови ґенитив (пиятого дня, остатнїх тижньох, каждого дня итд.), алє приклади з початку того напису би були вельо красши и «рускейши» кед бизме у нїх похасновали часови акузатив: Новини виходза кажди пияток; Емисия идзе кажди пондзелок; Манифестация култури отримована кажди рок; Турнир кажди рок прицагує вельку увагу; Кажди вовторок ходзи до варошу; алє и тиж так: Тот дзень була барз бридка хвиля; Идуце рано нє пришол на роботу; Остатнї дзень у мешацу доставали плацу; Прешли тидзень було вельо дижджу; Шлїдуюци дзень шедали на гайзибан итд.


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ У ЦЕКУ ДНЯ и ПРЕЗ ДЗЕНЬ У цеку пририхтованьох було одупераня; Уж у цеку роботи зробели вименки у проєкту; У цеку школованя ше сам витримовал; Нє було векши проблеми у цеку применьованя предписаньох; Писал шицко цо робел у цеку дня итд. Применовнїцки вираз у цеку (з ґенитивом) то калк, директни преклад сербского виразу у току. Хаснуєме го зоз значеньом «у чаше, под час», алє бизме го требали керовац вше кед тото исте можеме повесц иншак: У пририхтованьох було одупераня; Уж под час роботи зробели вименки у проєкту / Ище док робели, направели вименки у проєкту; Док ше школовал, сам ше витримовал; Нє було векши проблеми у применьованю предписаньох; Писал шицко цо робел през дзень итд. Нажаль, на таки приклади барз часто наиходзиме и у каждодньовей бешеди, окреме при младших, алє и у урядових висловох хтори себе од слова до слова прекладаме зоз сербского, нє роздумуюци же би обични чловек зоз своїма словами тоту думку висловел зошицким иншак. Наприклад: Нє мож обчековац векши урожаї, понеже у цеку шатви нє було досц дижджу; У цеку емисиї до нашей редакциї сцигла найновша вистка...; Роботни час у цеку лєтнїх одпочивкох скрацени пре нєдостаточне число службенїкох; Муши ше уношиц вецей чечносци до орґанизма, окреме у цеку вельких горучавох; У цеку ярнїх роботох на полю...; та и: У цеку косидби...; У цеку веґетативного периоду...; У цеку регабилитациї...; У цеку друкованя новинох... итд. Було би вельо природнєйше повесц: Нє мож обчековац векши урожаї, бо кед ше шало / под час шатви / у шатви нє було досц дижджу; Под час емисиї / док тирвала емисия, до нашей редакциї сцигла найновша вистка...; Роботни час у / под час лєтнїх одпочивкох / док тирваю / през лєтнї одпочивки / скрацени пре нєдостаточне число службенїкох; Муши ше уношиц вецей чечносци до орґанизма, окреме у чаше / под час вельких горучавох / док тирваю вельки горучави; У цеку ярнїх роботох на полю...; та и: У цеку косидби...; У цеку веґетативного периоду...; У цеку регабилитациї...; У цеку друкованя новинох... итд. У / под час ярнїх роботох на полю... / док тирваю ярнї роботи на полю; У / под час косидби... / док тирва косидба; У / под час веґетативного периоду / док тирва веґетативни период...; У /под час регабилитациї... / док є на регабилитациї / док тирва регабилитация; У / под час друкованя новинох / док ше друковало новини... итд.


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ

З ЦИЛЬОМ... З цильом указованя на тот применовнїцки вираз, хтори иншак директно преложени сербски вираз у циљу, попробуєме на тот завод предложиц з чим го у нашим язику можеме заменїц, а же би порученє виреченя остало исте. Напишеме перше даскельо виреченя яки можеме кажди дзень чуц у наших електронских, алє и видзиц у писаних медийох: З цильом очуваня идентитету у интелектуралним, културним, линґвистичним и историйним просторе и промоциї и афирмациї у локалних штредкох и на медзинародним уровню, будзе подписани протокол...; З цильом обезпечованя средствох за финансованє чечуцей ликвидносци, дочасно мож пожичиц средства з подрахункох за...; Орґани заєднїцох хтори принєсли напрямки и думаня, з цильом посцигованя висшого уровня правней сиґурносци, буду ше надалєй справовац у складзе з тима актами...; Скупштина тоту покраїнску скупштинску одлуку принєсла з цильом ефикаснєйшей роботи своїх целох...; З цильом оможлївйованя нєзавадзаней роботи Покраїнского омбудсмана, орґани покраїнскей управи длужни поднїмац шицки потребни мири... итд. Приклади, правда, з административного и правного корпусу, дзе ше на прекладанє пре прецизносц муши барз мерковац, алє би порученя нє пременєли смисел кед би применовнїцки вираз з цильом бул заменєни: Же би ше зачувало идентитет у интеркултуралним, културним, линґвистичним и историйним просторе и промововало и афирмовало го (тот идентитет) у локалних штредкох и на медзинародним уровню, будзе подписани протокол...; Пре обезпечованє средствох за финансованє чечуцей ликвидносци, дочасно мож пожичиц средства з подрахункох за...; Орґани заєднїцох хтори принєсли напрямки и думаня, же би посцигли висши уровень правней сиґурносци, буду ше надалєй справовац у складзе з тима актами...; Скупштина тоту покраїнску скупштинску одлуку принєсла пре ефикаснєйшу роботу своїх целох...; За оможлївйованє нєзавадзаней роботи Покраїнского омбудсмана, орґани покраїнскей управи длужни поднїмац шицки потребни мири... итд. Приклади виреченьох зоз применовнїцким виразом з цильом, медзитим, находзиме и у каждодньовей бешеди и у писаню, гоч змист и контекст таку конструкцию нє вимагаю. Применовнїцки вираз з цильом хаснуєме теди кед себе прекладаме сербске виреченє у хторим єст тото у циљу, гоч бизме по руски исте тото могли повесц зошицким природно, народно: же пре тото и тото; же би ше тото и тото, за тото и тото. Наприклад: з цильом посцигованя лєпшого успиху... / пре посцигованє лєпшого успиху... / же би ше посцигло лєпши успих...; плановане звекшанє продукциї з цильом ошлєбодзованя од увозу / планує ше звекшац продукцию же би ше ошлєбодзело од увозу / пре ошлєбодзованє од увозу, планує ше звекшац продукцию итд.


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ

КЕД БИЗМЕ БУЛИ ЗНАЛИ Познате нам же ше з потенциялом виражує дїєсловни можлїви способ (кондиционал), односно з нїм ше дїю виражує нє як реалну, алє як жадану, можлїву або условну. Наприклад: Нє помог биш ми дакус? (жадана дїя); Я би то нє мог сам поробиц (можлїва дїя); Кед биш сцел, та биш зробел (условна дїя). Потенциял прешли означує жадану, можлїву або условну дїю хтора ше могла окончиц пред даяку другу дїю и твори ше з помоцу словка би, перфекта помоцного дїєслова буц и перфекта дїєслова хторе ше меня. Ґраматично барз компликоване, алє кед наведземе даскельо приклади, лєгко зрозумиме о чим ше роби: Я би бул пречитал, алє сом до кнїжки нє дошол; Ти би бул вжал тот кабел, алє ци нє бул под рук; Вон би бул поєдол шицко, алє ше ганьбел; Ми би були шедзели ище, алє зме мушели пойсц; Ви би були робели, кед би вас лєпше плацели; Вони би були остали кед би их учителька нє опомла же треба исц итд. Як видзиме, кед субєкт виповедзени, потенциял прешли ше твори зоз словком би, без помоцного дїєслова. Медзитим, кед субєкт нє виповедзени, потенциял прешли ше твори з формами помоцного дїєслова сом, ши, - , зме, сце, -, хтори, як и при обичним потенциялу, можу буц зляти або нє зляти зоз словком би: Бул бим пречитал, алє сом до кнїжки нє дошол / Бул би сом пречитал, алє сом до кнїжки нє дошол; Бул биш вжал тот кабел, алє ци нє бул под рук / Бул би ши вжал тот кабел, алє ци нє бул под рук; Бул би поєдол шицко, алє ше ганьбел; Ми би були шедзели ище, алє зме мушели пойсц / Були бизме шедзели ище, алє зме мушели пойсц; Були бисце робели, кед би вас лєпше плацели; Були би остали кед би их учителька нє опомла же треба исц итд. Старши руски писателє вельо частейше хасновали потенциял прешли од младших писательох. У бешеди ше тоту форму нєшка тиж барз ридко хаснує (звичайно ю хасную лєм старши), гоч потенциял прешли нє вошол до нашого язика под уплївом сербского, як велї тримаю. Прето би тоту форму нє требало керовац анї у бешеди, анї у писаних текстох; напроцив, вона допринєше зачувац «дух» и автентичносц нашого вислову. Приклади яки шлїдза зоз сучасного висловйованя би були вельо «рускейши» кед бизме их були похасновали зоз потенциялом прешлим, а нє так як ше висловює у сербским язику: Да ши тото знал, нє пошол биш там / Кед биш бул тото знал, нє пошол биш там; Да ши нє страцел бутєлар, нє мал биш тераз бриґи / Кед биш бул мерковал на бутєлар, нє мал биш тераз бриґи;


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ Нє случело би ци ше тото да ши шедзел дома / Нє случело би ци ше тото кед биш бул шедзел дома; Нє спаднул биш на испиту да ши ше учел / Нє спаднул биш на испиту кед биш ше бул учел; та вец и: Кед бизме були знали же потенциял прешли мож частейше хасновац у нашим язику, нє хасновали бизме так часто сербске словко да.


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ МЕНА КОМИСИЙОХ И ОДБОРОХ Политични, науково, културни и други орґанизациї, же би цо лєгчейше и ефикаснєйше робели одредзени роботи, часто формую рижни совити, комисиї, одбори, секциї и подобне. Так наприклад Национални совит ма свой Одбор за литерауру и язик, политични странки свойо секциї або комисиї за информованє, за образованє, за спорт и младеж, Дружтво писательох свою Секцию за образованє итд. Тоти секциї, одбори, комисиї або совити припадаю орґанизацийом хтори их формовали, та ше гвари же то одбор (секция, комисия, совит) тей и тей орґанизациї. У тим, вшелїяк, нєт нїч чудне. Та заш лєм, назви тих роботних целох, кед ше их у цалосци напише, можу спричинїц рижни нєпорозуменя, або аж и випаднуц шмишни. Ниа, гварели зме же Национални совит ма свой Одбор за литературу и язик. Новинаре хтори пишу звити зоз схадзкох того одбору часто напишу так: На схадзки Одбору за литературу и язик Националного совиту було бешеди о програми Одбору за идуци рок...; На схадзки Секциї за образованє Дружтва писательох принєшени одредзени заключеня...; Комисия за информованє Секретарияту принєсла ришенє...; Служба за обезпечованє роботи Гиґиєнского заводу розпише конкурс...; Секция за приватне поднїмательство Рускей матки принєсла одлуку...; Министерство за приватизацию Влади Сербиї; Комисия за образованє и воспитанє Младих социялистох; Комисия за обезпечованє роботи Скупштини општини итд. З тих виреченьох мож похопиц же ше спомнути Одбор за литературу и язик занїма з литературу и язиком Националного совиту, тє. же Национални совит ма даяку свою литературу и язик, а нє же ше занїма з руским язиком и литературу; же ше Секция за образованє занїма з образованьом Дружтва писательох; же ше Комисия за информованє занїма з информованьом Секретарияту; же єст даяка Служба цо обезпечує роботу Гиґиєнскому заводу або Скупштини општини; итд. Прето було лєпше написац: На схадзки Одбору Националного совиту за литературу и язик було бешеди...; На схадзки Секциї Дружтва писательох за образованє принєшени одредзени заключеня...; Комисия Секретарияту за информованє принєсла ришенє...; Служба Гиґиєнского заводу за обезпечованє роботи розпише конкурс...; Секция Рускей матки за приватне поднїмательство принєсла одлуку...; Министерство Влади Сербиї за приватизацию; Комисия Младих социялистох за образованє и воспитанє; Комисия Скупштини општини за обезпечованє роботи итд. Єст ище єдна файта нєлоґичних виразох, нєдобрих злученьох словох, окреме у новинских текстох, як наприклад: Конференция о безпечносци плївби у Лондонє; Гокей на трави Войводини; Дружтво за защиту животиньох Войводини; Комисия за провадзенє елментарней нєпогоди Сербиї; Инспекция за провадзенє квалитету водох Сербиї итд.


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ Напевно же з тих прикладох нє заключиме же ше роби о сходзе хтори ше занїмал з безпечносцу плївби у Лондонє (озда, на Темзи), алє о медзинародним сходзе о безпечносци плївби, хтори ше отримує у Лондонє; же гокей нє лєм на трави цо рошнє у Войводини; же Дружтво нє защицує лєм животинї у Войводини итд., та би вец було лєпше кед би тоти виреченя глашели так: Конференция у Лондонє о безпечносци плївби, або: Лондонска конференция о безпечносци плївби; Войводянски гокей на трави; Войводянске Дружтво за защиту животиньох; Комисия Републики Сербиї за провадзенє елементарней нєпогоди; Инспекция Републики Сербиї за провадзенє квалитету водох итд. Як видзиме, єст вецей можлївосци у таких назвох обкеровац нєзґодни нєпорозуменя – вименєли зме шор словох, та шицко постало яснєйше. Голєм знаме же Национални совит нє ма свой окремни язик и же Скупштини општини нє треба обезпечиц роботу, алє же ше вона ма занїмац з проблемами обезпечованя роботи.


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ ШНЇЛО ШЕ МИ З ТОБУ Шнїл сом це прешлей ноци; Шнїл сом цошка чудне; Часто шнїєш?; Нє пать тот филм, будзеш страшне шнїц; Шнїл сом ю як плїва у озерскей води; Анї сом нє шнїл же так будзе итд. Таки приклади нєшка барз часто хаснуєме, гоч нам и Руска лексика (Ю. Рамач, Нови Сад 1983) и Руско-сербски словнїк потвердзую же слово шнїц у нашим язику повратне: шнїц ше (дакому). У Сербско-руским словнїку пише же сербске слово сањати по нашим будзе и зоз основним и зоз фиґуративним значеньом: шнїц ше, и то безособово. Наприклад, виреченя з початку тексту би мали глашиц: Шнїло ше ми з тобу прешлей ноци; Шнїло ше ми цошка чудне; Часто ци ше шнїє?; Нє пать тот филм, будзе ци ше страшне шнїц; Шнїло ше ми з ню як плїва у озерскей води; Анї ше ми нє шнїло же так будзе итд. Правда, єст и нєповратне дїєслово шнїц (дацо), алє воно значи тото цо по сербски: сањарити, маштати, як наприклад: Ище як дзецко шнїл же будзе пилот; Шнїла же по ню придзе витяз на билим коньови; Уписала ше на академию драмских уметносцох, бо шнїла же постанє славна ґлумица; Анї себе нє шнїй же пойдзеш до биоскопу док нє закончиш домашнї; О тим сом вше шнїла, та и у гевтей шпиваночки: Пада диждж, пада диждж, Уж го себе шнїєм, Же свойому милєнкому Кошулю вишиєм... У тих прикладох порученє виреченя таке же себе особа задумує дацо цо жада, твори представу о дачим цо сце: постац пилот, же придзе витяз по ню, же постанє ґлумица, же будзе падац диждж и вец годна милому вишиц кошулю итд. Медзитим, порученя спомнутих виреченьох Шнїл сом це прешлей ноци; Шнїл сом цошка чудне; Будзеш страшне шнїц итд. нє таки; вони знача мац сни док ше шпи, видзиц дакого або дацо у сну, та би вец нє требало гуториц: шнїл сом це, шнїц дацо страшне итд., алє: Шнїло ше ми же лєцим; Шнїло ше ми з ню же нє могла присц; Шнїло ше ми з нїма як закриваю хижу; Нїґда ше ми таке дацо нє шнїло; Вше ше му дацо бридке шнїє итд. Надпомнєме ище раз: шнїц ше (дакому дацо), або шнїц ше (дакому з даким), а нє: шнїц (дакого), бо шнїц мож (тє. жадац, задумовац) лєм дацо!


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ СЕРБСКИ и СЕРБИЯНСКИ Чуєме на нашей телевизиї и на радию, а читаме и у новинох по руски же сербски министер вонкашнїх дїлох нащиви жеми сиверней Африки; же сербски премиєр предклада нови економски мири; же сербска привреда у колапсу; же сербски спортисти Михаил Дудаш, Иван Лєндєр, Надя Гиґл и Чаба Силадї достали припознаня; же сербске законодавство треба осучаснїц итд. Так гуториме и пишеме прето же таки вистки прекладаме зоз сербского язика, та вєдно з прекладом до нашого язика уношиме и нєправилносци яки нє призвичаєни анї у сербским язику. Алє, идзме шором: Правда же терашнї министер вонкашнїх дїлох Серб по националносци, алє вон министер у Влади Републики Сербиї, цо значи же є министер нє лєм сербского народу, алє и шицких других народох и националних меншинох / заєднїцох хтори жию у Сербиї, а тото исте би ше могло повесц и за сербского премиєра. Як бизме за нїх поведли кед би вони, цо зошицким можлїве, нє були сербскей националносци? Цо зоз сербску привреду? Чи у тей привреди нєт вельких и малих поднїмательох мадярскей, словацкей, румунскей, рускей або даякей иншакей националносци? Чи бизме поведли, наприклад, же реномовани сервис за авта рено «Рускаї», позната месарня «Кашаї» або успишне подприємство Юлия Еделинского – сербска привреда? Чи познати спортисти Михаил Дудаш, Иван Лєндєр, Надя Гиґл и Чаба Силадї – сербски спортисти, гоч анї єдно з нїх нє сербскей националносци? Чи законодавство лєм сербске, чи ше го ма применьовац и на людзох и институциї других националносцох, поведзме на наш национални совит або на Завод за културу войводянских Руснацох? У Словнїку сербскогорватского литературного язика Матици сербскей и Матици горватскей под одреднїцу српски пише: тот цо ше одноши на Сербох и на Сербию, та ше наводзи приклади як цо: сербска жем, сербски народ, сербски язик. Медзитим, под одреднїцу србијански пише же то тот цо ше одноши на Сербиянки, Сербиянцох, алє и на Сербию, та наведзени приклад сербиянска ношня, а ми би додали ище: сербиянски сир, сербиянски каймак, сербиянски бочкорки, Сербиянске коло (як, поведзме и Банатянске коло, Бунєвацке коло итд. – з вельку букву, понеже то назва кола) – и ту нєт нїяки проблеми. Познати линґвиста др Еґон Фекете, хтори ше ище при концу седемдзешатих рокох прешлого вику зан��мал з терминами Серб и Сербиянєц, здогадує же ше прикметнїк сербски одноши «на Сербох и на Сербию», а за меновнїк Серби гвари же то «народ з ґрупи Южних Славянох чия векшина жиє у Сербиї». Прикметнїк сербиянски нє виведзени нєпоштредно од етнїка Серб, алє од топонима Сербия. Вук Стефанович Караджич, медзитим, у своїм Словнїку пише же Сербиянєц «чловек зоз Сербиї», «хтори жиє у Сербиї», нє и у Войводини и тота дефиниция лєм териториялно, а нє и национално одредзена. Линґвистично-лексикоґрафска литература, значи, прикметнїк сербски дефинує, перше: хтори припада народу, хтори у вязи з народом, тє. ма национално-етнїчну конотацию и, друге: хтори припада жеми (держави) одредзеного народу або заєднїци, тє. ма державно-реґионалну, односно политично-административну конотацию. З оглядом на тото, сербски може значиц: 1. хтори припада Сербом, хтори ше одноши на Сербох, сербски народ и


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ 2. хтори припада Сербиї, хтори ше одноши на Сербию. Тото би требало розумиц так: Сербиянєц и сербиянски то слова хтори призначени аж у 19. вику и пошлїдок су обставинох же Серби под час Австроугорскей були териториялно подзелєни – на тих у ошлєбодзеней Сербиї (Сербиянци) и на гевтих цо жили звонка гранїцох тей Сербиї (Серби). Сербиянєц по тим нє муши буц Серб, алє ше подрорумює же є гей. Вон ма двойнїсту конотацию – и териториялну и националну, за розлику од Серба хтори ма общу значносц и важи за шицких хтори тей националносци. Така двойнїста назва єдинствена – при других народох того нєт, голєм так пише у Списох Одбору за стандардизацию сербского язика IX, Беоґрад, зоз 2007. року. Наисце, кед опатриме топоними хтори ше закончую на –ия (Италия, Сербия, Австрия, Белґия, Австралия, Колумбия, Индия, Венеция, Анґлия, Словения, Албания, Шпания итд.), нє можеме зоз сиґурносцу дойсц до правила як направиме з нїх прикметнїк. Наприклад, Италия – италиянски (цо може буц и од етнїка Италиян и од топонима Италия), Австрия – австрийски (алє: Австриянєц – австриянски), Австралия – австралийски (алє: Австралиян – австралиянски), Америка – америцки (алє: Американєц – американски), Белґия – белґийски (алє: Белґиянєц – белґиянски) итд. З того виходзи же би ше, начално, могло повесц же: сербиянски министер вонкашнїх дїлох нащиви жеми сиверней Африки; сербиянски премиєр предклада нови економски мири; сербиянска привреда у колапсу; сербиянски спортисти Михаил Дудаш, Иван Лєндєр, Надя Гиґл и Чаба Силадї достали припознаня; сербиянске законодавство треба осучаснїц итд., цо би значело же министер / премиєр зоз Сербиї, же жиє у Сербиї; же привреда у Сербиї (така и така); же то спортисти цо жию у Сербиї / зоз Сербиї, гоч су нє сербскей националносци; же законодавство хторе ше применює у Сербиї треба осучаснїц итд. Медзитим, кед нам прикметнїки сербски и сербиянски нє зошицким ясни, обкеруєме таки приклади так же повеме: же министер вонкашнїх дїлох Републики Сербиї нащиви жеми сиверней Африки; же премиєр Влади Републики Сербиї предклада нови економски мири; же привреда Сербиї у колапсу; же спортисти зоз Сербиї Михаил Дудаш, Иван Лєндєр, Надя Гиґл и Чаба Силадї достали припознаня; же законодавство Сербиї треба осучаснїц итд.


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ ВИДАВАТЕЛЬСТВО, ВИДАВНЇЦТВО, ВИДАВАЦТВО На наших виданьох, у импресуме, можеме медзи иншим пречитац хто кнїжку або публикацию видал. Понеже маме вецей видавательни хижи и орґанизациї хтори реґистровани и за видаванє кнїжкох, часописох и публикацийох, о тим хто уложел труд и материялни средства же би тото виданє дошло до рук читачом можеме пречитац на вецей способи: Кнїжку видала НВУ «Руске слово»Нови Сад; Видава: Войводянски викарият Крижевскей епархиї Руски Керестур; Видало НВП «Руске слово»Нови Сад; Видаватель: Дружтво за руски язик, литературу и културу итд. и ту шицко у шоре. Медзитим, у уводних словох або текстох о тих виданьох наиходзиме на трояке означованє институцийох хтори публикацию видали: видавательство, видавнїцтво и видавацтво, та и на трояки прикметнїки хтори виведзени з тих меновнїкох – видавательни, видавнїцки и видавацки. Опитаме ше – чи нам треба три вирази, односно, чи медзи тима виразами єст заш лєм розлики? У Сербско-руским словнїку под сербску одреднїцу издавач пише: 1. видаватель/видавач (кнїжкох); 2. (који што даје) видавач; издавач менице = видавач вексли, а под одреднїцу издавачки = видавательни, рид. видавнїцки. У Руско-сербским словнїку слова видавательство и видавнїцтво знача подполно исте, односно под одреднїцу видавнїцтво авторе нас упутюю на одреднїцу видавательство. Прикметнїк од меновнїка видавательство будзе видавательни, алє од меновнїка видавнїцтво го будзе чежше направиц; ґраматично би мал буц – видавнїцки. Гоч у Сербско-руским словнїку, як зме спомли, дати два форми за исте сербске слово издавач (видаватель и видавач), пракса вироятно укаже же за двома формами нє було потреби, понеже слово видавач хаснуєме кед сцеме означиц чловека цо на свадзби випитує млоду кед свадзебни приду одвесц ю до нового дому. У Рускей лексики др Юлияна Рамача и у Руско-сербским словнїку єст ище єдно слово, шицким Коцурцом добре познате – то слово видавец, и воно значи исте тото цо и видавач (на свадзби, односно на питанкох). Значи, институциї хтори видаваю кнїжки и други публикациї би були видавательни: Новинско-видавательна установа «Руске слово»; Видавательна хижа «Прометей»; Видавательна хижа «Младинска књига« итд. Вони видавателє и занїмаю ше зоз видавательством. Кед нє знаме точну назву видавательней установи (институциї, хижи, заводу итд.), напишеме лєм: Видала «Младинска књига«; Видава: Войводянски викарият Крижевскей епархиї Руски Керестур итд. Кед похаснуєме нашо старше слово видавнїцтво, нє годни зме правилно направиц меновнїк хтори означи особу (або институцию хтору персонализуєме), а же би вон нє «стирчал» зоз системи (требало би: видавнїк, цо нїхто нє зрозуми). Зоз слова видавнїцтво ше звичайно прави персонализовани меновнїк видавач, цо значи зошицким инше, а ґу тому ше анї нє уклопює до системи. Попробуєме поєдноставиц: институциї хтори ше занїмаю зоз видаваньом кнїжкох и других пибликацийох – видавательни. Значи, вони – видавателє, а дїялносц яку окончую то видавательство.


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ Зоз старшей форми слова видавнїцтво чежко направиме прилаплїви форми прикметнїка и персонализованого меновнїка (були би видавнїцки и видавнїк), та слово видавнїцтво, кед нє мушиме, лєпше нє хасновац. Зоз слова видавач (на свадзби – питанкох) прикметнїк будзе видавацки, а збирни меновнїк – видавацтво (як ткацтво од ткач, зраднїцтво од зраднїк, братство од брат, юнацтво од юнак итд.). Так у кнїжочкох зоз давнєйшим датумом видаваня, алє и у рукописних записох находзиме назви Старостовство, Видавацтво або обидва вєдно Старостовство и видавацтво, у хторих позаписовани виреченя яки висловюю староста и видавач на традиционалних свадзебних вешельох.


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ ДИСКУСИЯ У ДИСКУСИЇ На єдней схадзки дзе ше бешедовало о рижних питаньох, єден учашнїк гварел: Я би свою дискусию предлужел на дискусию предходного бешеднїка. Нє будземе ше тераз затримовац на предходному бешеднїкови. Интересує нас лєм його дискусия. На рижних схадзкох, у велїх конференцийних документох, записнїкох и других материялох находзиме же тот и тот у своєй дискусиї наглашел тото и тото; же у дискусиї предшедуюцого обачена єдна нєточносц; же ше потримує його дискусию; же його дискусия була зошицким на месце; же вон у своєй дискусиї тото анї нє спомнул; же остава при становиску яке винєсол у своєй дискусиї... Таки конструкциї зошицким каждодньови и, напевно, на їх словозлученя нїхто вецей анї нє обраца увагу. У Вельким словнїку странских словох и виразох (Иван Клайн - Милан Шипка, Прометей Нови Сад, 2006) можеме видзиц же дискусия значи: розправа, бешеда, дебата, звичайно на явним сходзе або у средствох информованя. Та, кед дискусия тото цо еминентни линґвисти написали, вец и за розправу, и за бешеду, и за дебату потребни голєм два особи. Значи, нє може буц моя дискусия, алє лєм наша дискусия, ваша дискусия або їх дискусия, а поєдинци можу лєм участвовац у дискусиї. Медзитим, свойо становиска и задумки мож винєсц у своїм викладаню и наглашиц тото и тото; мож замерковац же у бешеди предшедуюцого обачена єдна нєточносц; же ше потримує його становиска; же його бешеда була зошицким на месце; же вон у своїм викладаню тото анї нє спомнул; же остава при становиску яке винєсол у своїм викладаню... и на основи того ше може розвиц дискусия у хторей вежнє учасц векше число присутних. У дискусиї може присц до одредзеного ришеня; дискусия може дац иншаке обраценє; дискусия може буц оштра, обсяжна; дискусия може длуго тирвац; до дискусиї ше мож уключиц; на дискусиї ше може одредзена ствар закончиц; зоз дискусиї мож дознац индивидуални видзеня; од дискусиї, на остатку, нє муши буц нїч; ришенє, и попри дискусиї, нє муши ушлїдзиц; после дискусиї ше, заш лєм, мож крашнє розисц... Як пришло до того же дискусия постала синоним за учасц/участвованє у дискусиї? У нас ше у бешедним, новинским, та и литературним язику часто хаснує дїєслово дискутовац. Спрам словнїкох, дискутовац значи: претресац, пояшньовац, розправяц; бешедовац о даяким предмету виношаци причини и процивпричини. З того виходзи же кед дїєслово дискутовац вежнєме зоз значеньом «розправяц», вец можеме повесц: я дискутуєм (з даким о дачим), алє нє и: я дискутуєм (тото питанє и виношим сам и причини и процивпричини). Дїєслово дискутовац нєпреходне, та го ридко кеди у бешеди учуєме место преходних дїєсловох претресац и пояшньовац. Можеме повесц: я претресам (тото питанє), алє нє и: я дискутуєм (тото питанє). Место дискутовац, ту можеме похасновац перфективне дїєслово предискутовац: Тото питанє треба предискутовац. Дїєслово дискутовац найлєпше пояшнїц так же то значи «бешедовац о даяким предмету». Слово «бешедовац» тиж нєпреходне дїєслово, та можеме повесц: Я дискутуєм (з даким) о тим питаню; алє и Я бешедуєм (з даким) о тим питаню. Нашо новини часто преноша виводи з дискусиї предсидателя або премиєра, а на радию и телевизиї зме нєраз чули дискусию министра за здравство коло того або гевтого питаня.


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ Место слова дискусия у таких случайох треба похасновац конструкцию учасц/участвованє у дискусиї або, ище лєпше: викладанє. Вец би и дискусия предходного бешеднїка починала так: Я би свойо участвованє у дискусиї предлужел на викладанє предходного бешеднїка, а новини, радио и телевизия би мали обявйовац виводи з викладаньох поєдиних учашнїкох у дискусиї (о даяким питаню), а нє їх поєдинєчни дискусиї. Значи, за дискусию (як и за зваду, розгварку, розправу) потребни найменєй два особи. Дискусию зоз самим собу, реално, нє мож водзиц. Дискутовац мож лєм з даким о дачим. Дискусия може вельо того, лєм нє може припадац, буц власносц єдней особи. Значи, єдна особа ма свойо становиско, свойо думанє, свойо пояшнєнє, толкованє, обгрунтованє, звой звит, свойо викладанє або бешеду, а за дискусию потребни найменєй двойо.


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ З БОКУ Спорозуменє хторе подписане з боку представительох руских институцийох...; Резолуция вигласана з боку посланїцких ґрупох...; Ґрафични прилог оверени з боку овласценей особи орґана хтори приноши плански документ...; Посланїк подноши задзекованє, оверене з боку орґана цо компетентни за оверйованє подписох...; Службена особа длужна указац леґитимацию яка предписана з боку Републичного инспекторату за контролу... итд. Таки конструкциї у виреченю, нє мушиме надпоминац, превжали зме зоз сербского язика (од стране), гоч су анї у тим язику нє автохтони. До сербского язика вошли прейґ анґлийского и характеристика су бирократского язика. Медзитим, таки конструкциї, нажаль, находзиме и у каждодньовей бешеди: Тото з боку нашого новинара нє було коректне; З боку шпивачох у хору було шицко у шоре, лєм затаєла технїка; Таки поступок з боку Дружтва мож лєм привитац; Видац часопис з телїма гришками нє у шоре з боку видавателя; Найвецей зауваги сцигли з боку прекладательох итд. Як видзиме, правни, административни и бирократски язик у велькей мири здобува «право гражданства» и у звичайней комуникациї, гоч бизме тоти вислови могли вельо природнєйше, «народнєйше» повесц зошицким иншак: Спорозуменє хторе подписали представителє руских институцийох...; Резолуция хтору вигласали посланїцки ґрупи...; Ґрафични прилог хтори оверела овласцена особа орґана котри приноши плански документ...; Посланїк подноши задзекованє хторе оверел орґан цо компетентни за оверйованє подписох...; Службена особа длужна указац леґитимацию яку предписал Републични инспекторат за контролу... итд. Значи, нє похаснуєме пасивну, алє активну конструкцию, и будземе меновац окончователя роботи (у наших случайох то представителє руских институцийох, посланїцки ґрупи, овласцена особа..., орґан цо компетентни..., Републични инспекторат итд.). У каждодньовей бешеди конструкцию з боку можеме заменїц: 1. зоз применовнїком од: Тото од нашого новинара нє було коректне; Видац часопис з телїма гришками нє у шоре од видавателя; Найвецей зауваги сцигли од прекладательох; 2. вихабиц конструкцию з боку: Таки поступок Дружтва мож лєм привитац; Предкладаня Секциї нє прилапени у цалосци; Пребаченє администратора нє виключує подношенє виновней прияви; 3. орґанизовац виреченє зошицким иншак: Шпиванє у хору було зошицким у шоре, лєм затаєла технїка (место: з боку шпивачох); Препущеня испитней комисиї нє уплївовали на резултат (место: з боку испитней комисиї);


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ Анкетни дбори закончели читац гласи... (место: з боку анкетних одборох) итд.

ПРЕДМЕТИ ОД чи ЗОЗ КЕРАМИКИ У остатнїм чаше нє ридко медзи младима, та и медзи припаднїками штреднєй ґенерациї хтори ше дакус нє можу (а дакус и нє сцу) одорвец од рижних язичних уплївох, мож чуц же гуторя: юшка од желєняви, кох од помаранчеца, прелїв од чоколади, продукти од меса и млєка, танєр од пластики, ташка од скаю, платно од синтетики, пудинґ од ягодох, мусака од кромпльох, палєнка од грушкох, сок од парадичох, бунда од лїшки, маджун од шлївкох, предмети од керамики итд. То вшелїяк (нє треба анї пояшньовац), директни уплїв сербского язика. Спомедзи велького числа ситуацийох дзе ше у сербским язику хаснує ґенитивну конструкцию зоз применовнїком од, єст єдна хтору нє можеме прекладац на наш язик на исти способ и з истим значеньом. У ствари, гришка праве у тим же власна думка нє чече по руски, алє же ше углавним цали синтаґми, та и комплетни виреченя преклада зоз сербского язика. Роби ше о конструкциї яку зме у прикладох кус скорей спомли, а зоз хтору ше означує походзенє, материял, материю, збудову, градзу з чого дацо достате або направене. Наприклад: помаранчецов кох, скайова ташка, скоряни ременьчок, синтетичне платно, кромпльова мусака, шлївков маджун, грушкова палєнка итд. Медзитим, кед пре прецизносц виразу таку диференцияцию нєобходне направиц, вельо природнєйше и зошицким у духу нашого язика повесц: юшка зоз желєняви, кох з помаранчеца, прелїв зоз чоколади, продукти з меса и млєка, танєр з пластики, платно зоз синтетики, шлаґ з ягодох, мусака з кромпльох,


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ палєнка з грушкох. Словозлученя з применовнїком з / зоз ту маю значенє походзеня з одредзеней материї и окончую функцию атрибута. Поправдзе, за сок зоз парадичох або парадичов сок заш лєм повеме парадичанка (як и парадичова юшка и парадичова мачанка), цо значи и маджун зоз шлївкох (або шлївкови маджун), а нє: маджун од шлївкох и предмети зоз керамики (можебуц аж и керамични предмети) а нє: предмети од керамики.


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ МЕТЕОРОЛОҐИЙНА СТАНЇЦА РИМСКИ ШАНЧЕВИ Напевно кажде з нас мал нєраз дилему як повесц або написац даєден варош, валал, населєне место, гору, рику, або острово з нашого ширшого окруженя – чи зохабиц сербску назву, чи преложиц зложену назву на наш язик, чи ю лєм присподобиц ґу нашому вигваряню. Проблем постава ище зложенши кед таку ґеоґрафску назву (топоним) треба похасновац у даєдним з припадкох. Перше, назви населєних местох дзе жию Руснаци, або дзе зоз статутом одредзеного населєня предвидзене же ше коло сербского, службено хаснує и руски язик, або хтори Руснацом познати – похаснуєме так як у нашим народзе звик. Наприклад: Руски Керестур, Коцур, Вербас, Червинка, Сивец, Оджак, Пиньвиц, Бачка Тополя, Зомбор, Вершец, Куковци, Миклошевци, Нове Орахово итд. Друге, даєдни сербски ґеоґрафски назви можеме прилагодзиц ґу нашому язику: Банатске Карадьордєво, Мали Мокри Луг, Бачки Брег, Врачов Гай, Бисерне острово, Сримски Карловци, Ґосподїнци, Лалить, Индїя, Дєвдєлия, Дєнерал Янкович, Дюрдьово Ступи, Гамилтон, Галкидики, Герцеґ Нови, Гамбурґ итд. Треце, єдну часц даєдним ґеоґрафским назвом можеме преложиц на наш язик: Били Дрим, Чарни Дрим, Сиверни лядови океан, Червене морйо, Чарне морйо, Чарна Бара, Заходна Двина, Горня Роґатица, Восточна Сиєра Мадре, Сербска Црня, Била Паланка, Била Церква, Били Манастир, Велька Британия, Велька Кладуша, Велька Морава, Велька Плана, Долнї Милановац, Червени Чот, Чарна Трава итд. Штварте, дзепоєдни ґеоґрафски назви, гоч маю свойо значенє, нє будземе прекладац, як наприклад: Девоячки Бунар, Тошин Бунар, Кнежеви Виноґради, Ябука, Римски Шанчеви, Сува Река, Бело Блато, Српски Крстур, Димитровґрад, Беоґрад, Стари Ґрад, Иванич Ґрад, Вишеґрад, Босилеґрад, Мрконїч Ґрад, Шар-планина, Бесна Кобила, Вршка Чука, Бабина Греда, Бабин верх, Стара планина, Ґрубишино Полє, Биєло Полє, Ново Брдо, Мрзло Полє, Щепан Польо итд., понеже у статутох тих населєньох нє предвидзене хаснованє источашнє зоз сербским язиком и руского язика, а у сербским язику би нє були препознатлїви. Пияте, ґеоґрафски назви хтори у сербским язику преложени з даєдного странского язика заш лєм преложиме на наш язик: Дївически острова (Девичанска острва), Желєнокончиково острова (Зеленортска острва), Кончик Добрей Надїї (Рт Добре Наде), Побрежє Слоновей Косци (Обала Слоноваче), Огньова Жем (Огњена Земља), Жем виходзацого слунка (Земља излазећег сунца), Вельконоцни острова (Ускршња острва), Кончик розчарованя (Рт разочарења) итд., понеже їх жридлово назви найчастейше нє знаме. Шесте, ґеоґрафски назви хтори зложени з вец��й часцох можеме висловиц так же анї єдну часц нє будземе прекладац, алє додаме нашо прикметнїцки законченя (Бачке Петрово Село, Райово Село, Руске Село, Привина Глава, Бачке Добре Польо, Риєка Црноєвичох, Свята Луция). Сербску прикметнїцку форму при назви населєного места Савино Село Руснаци звикли хасновац як Савине Село (у Коцуре аж и локатив глаши: у Савиним Селє). Седме, з населєнями (алє и ґеоґрафскима назвами вообще) хтори маю форму множини (Петровци, Бачинци, Карловци, Путинци, Радинци, Кралєвци, Илинци, Адашевци, Текиї; Карпати, Родопи, Алпи, Татри, Пиринеї, Доломити итд.) у нашим язику нєт проблеми кед з нїх треба направиц даєден припадок (з Петровцох, о Миклошевцох на Текийох, з Карпатох итд.), та анї виконструовац прикметнїк (миклошевски, петровски,


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ карловски, адашевски итд.). Нєруски и Руснацом менєй познати назви населєньох хтори у сербским язику маю форму множини як цо Дивчибаре, Окучане, Беране, Штрпце, Лебане, Плєвля итд. у нашим язику будземе так меняц по припадкох: з Дивчибарох, у Окучанох, у Беранох, о Плєвльох итд. (як и Текиї: на Текийох, з Текийох итд.) и ту нєт векши проблеми. Проблем нам зоз населєньом при Новим Садзе хторе ше по сербски вола Римски Шанчеви. Тоту назву, як зме гварели, нє прекладаме, алє понеже ше тото населєнє часто спомина у нашим язику (там ше находзи метеоролоґийна станїца зоз хторей ше бере податки о хвилї, як и Институт за польодїлство), маме проблем як ю меняц по припадкох: (са Римских Шанчева, на/о Римским Шанчевима). Найприлаплївше би було повесц: зоз/на/о Римских Шанцох, алє вше кед мож – треба дац даяку одреднїцу опрез меновнїка и похасновац топоним у номинативе: у/о/зоз/на метеоролоґийней станїци Римски Шанчеви итд. Подобни приклади маме ище у дзепоєдних ґеоґрафских назвох: Дюрдьово Ступи (Ђурђеви Ступови), Римски Топлици (Римске Топлице) итд. Топоними заслужую вельо ширше и комплекснєйше виглєдованє, а ту дати лєм рамик кеди ше и як одлучиме похасновац даєдну ґеоґрафску назву – по сербски без прекладаня и фонетского присподобйованя, зоз присподобйованьом, кеди и цо з назви будземе прекладац, а кеди преложиме цалу назву спрам прекладу з другого язика на сербски, з чим, вшелїяк, нє ришени шицки проблеми и нєдошлїдносци. Проблем остава отворени за шицки конструктивни предкладаня, толкованя и пренаходзеня даяких релевантних законїтосцох. Потамаль, зохабиме часу най викришталює даяки одредзени ґраматични и правописни правила хтори вец будземе почитовац.


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ ДЗЕ УЛЇЧКА ГЛЇНЯНОГО МОСТА? Мена улїчком ше звичайно дава по даяких познатих особох хтори дали доприношенє розвою науки, литератури або уметносци (Михаила Пупина, Николи Тесли, Ґабра Костелника, Миколи Кочиша). Дава ше их и по державох, варошох, покраїнох, реґийох (Французка, Новосадска, Войводянска, Сримска, Шумадийска), по ремеслох хтори ше у тих улїчкох дараз робело (Колєсарска, Ковальска, Пекарска, Цукрарска, Бициґларска, та по сербски: Поштанска, Извидничка, Лађарска, Железничка) итд. Улїчки ше знало волац и по даяких прикметох по хторих вони були познати (Беґельска, Била, Гуши пияц, Вельки шор, Нова), по рошлїнох хтори там найлєпше росли або по квецу хторе там озда найкрасше квитло (Яворова, Ясенова, Орехова, Лїпова, Фиялкова, Тулїпанова, Ружова). Способи на яки ше улїчком дава мена єст ище вельо, алє ми ше на тот завод затримаме лєм на улїчкох хторим мена нє давали Руснаци, а хтори часто нє знаме на нашим язику як наволац. Надрилюю ше нам питаня, наприклад, чи улїчки хтори написани по сербски як цо: Беле њиве, Земљане ћуприје, Трг мајке Јевросиме, Улица љиљана, Ружин гај, Улица белих багремова, Грнчарска, Радничка, Цвећарска, Улица јасмина, Јоргованска, Карамфилска, Липарска, Улица љубичица, Улица малина (невена, топола), Трешњина, Вишњина, Зовина, Повртарска, Шумска, Бадемова, Борова, Златне греде, Чика Стевина, Браће Јовандић, Девет Југовића, Коло српских сестара, Омладинског покрета, Позоришни трг, Сељачких буна, Сунчани кеј, Трг младенаца итд. а) будземе прекладац на наш язик кед вони маю у нашим язику одвитуюци еквиваленти (Билого поля, Глїняного моста, Улїца билих беґренох, Черешньова, Площа мацери Євросими, Бачикова Стевова, Площа млодятох, Лєсова, Театрална площа, Квецарска, Габзова, Орґонова, Младежского руху); б) чи их зохабиме так як ше волаю по сербски лєм им додаме нашо законченя (Чика Стевова, Улїца ясмину, Улїца малинох); в) чи их зохабиме по сербски зоз сербскима буквами (Беле њиве, Земљане ћуприје, Трг мајке Јевросиме); г) чи их зохабиме так як ше волаю по сербски, лєм их напишеме з нашим писмом (Коло српских сестара, Земляне чуприє, Беле нїве, Златне ґреде, Бадемова, Шумска, Трешнїна, Позоришни трґ, Славуєва). Спрам Закона о назвох населєних местох, у општинох и населєньох дзе зоз статутом предвидзене службене хаснованє и даєдного з язикох националних заєднїцох, назви улїцох би тиж мали буц виписани на тим язику националней заєднїци. Руски язик ше службено хаснує у шейсцох општинох у Войводини (Кула, Вербас, Нови Сад, Шид, Жабель и Бачка Тополя) и ту бизме назви улїцох могли попрекладац у складзе зоз законїтосцами нашого язика. Медзитим, кед у питаню општини и населєня дзе Руснацох нєт (або их єст у барз малим чишлє), назви варошох и улїцох бизме требали зохабиц по сербски (значи, нє прекладац), алє их написац з нашим писмом. Наприклад, вароши и населєня бизме писали так: Валєво, Карадьордєво, Арандєловац, Беоґрад, Петровац на Млави, Буяновац, Куршумлия, Тошин Бунар, Девоячки Бунар итд., а улїци би були: Беле нїве, Земляне чуприє, Златне греде, Бадемова, Сунчани кей, Позоришни трґ, Трґ майке Євросиме, Трґ младенаца, Омладинскоґ покрета, Зовина, Йорґованска итд.


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ Кед бизме прекладали назви улїцох на наш язик, потупели бизме спомнути закон. Ґу тому, нїхто зоз тамтейших жительох цо нє зна по руски би тоту улїцу нє могол препознац. Кед бизме на писмо написали, наприклад, Улїчка Билого поля, поштар би напевно нє знал дзе го ма однєсц. Кед бизме у новинским тексту або на даякей реклами написали улїчку хтору зме на наш язик преложели, хто зна чи би и Руснак тоту адресу потрафел. А вец, кед би ше з руского знова прекладало на сербски, тоти улїци би напевно нє були написани так як ше волаю по сербски.


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ БАВИЦ ШЕ и ЗАНЇМАЦ ШЕ Нашо старши, кед були дзеци, бавели ше на писпас, на джмурки, на свадзби, на Америки, на ангели, на млїнчки итд. Знали ше бавиц и з чутками, з бабками, з конїками, з пильками, та зоз мачатми, зоз щенятми итд. Познєйши ґенерациї дзецох ше бавели з купчима бависками – з барбиками и авточками, а нєшкайша ИТ технолоґия дала можлївосц дзецом бавиц ше на компютеру на хторим исталовани рижни динамични бависка. У нашим язику познате и дїєслово бавиц ше без дополнєня: дзеци ше бавя на пажици; вона ше люби бавиц з дзецми, и то шицко у шоре кед у питаню дзецински швет. Маме тиж и нєповратне дїєслово бавиц, як наприклад: бавиц шах, кошарку, фодбал; можеме бавиц и даяку улогу у театре; можеме бавиц и дзецко (колїсац го, ношиц на рукох, забавяц го), а дараз ше тото слово хасновало и як нєпреходне, зоз значеньом: робиц, функционовац. Поведзме: мажа добре бави; вон нє бави з розумом итд. и ту знова шицко у шоре. Нє у шоре, медзитим, кед ше тото нашо слово бавиц ше, хторе по форми подобне сербскому слову бавити се, хаснує зоз значеньом яке воно ма у сербским язику: Бавиц ше нєшка з польопривреду анї кус нє рентабилне. Од вчасней младосци ше бавел зоз мальованьом. Вон ше тераз бави з оправяньом автох. Апатикаре вецей нє правя лїки; вони ше бавя лєм зоз предаваньом. Вецей ше нє бави зоз спортом. Вон ше баржей бави з политику як зоз школу и просвиту. Тота поезия ше бави з возвисшенима цилями. Бави ше з таґовину (адвокатуру, новинарством, скраваньом, хованьом статку, продукованьом желєняви и квеца) итд. Очиглядне же ше у спомнутих прикладох нє роби нї о яким бавеню и бавискох, алє о зошицким озбильних роботох – о занїманю з даяку роботу. Значи, требало би повесц: Занїмац ше нєшка з польопривреду анї кус нє рентабилне. Од вчасней младосци ше занїмал зоз мальованьом. Вон ше тераз занїма з оправяньом автох. Апатикаре вецей нє правя лїки; вони ше занїмаю лєм зоз предаваньом. Вецей ше нє занїма зоз спортом. Вон ше баржей занїма з политику як зоз школу и просвиту. Тота поезия ше занїма з возвисшенима цилями. Занїма ше з таґовину (адвокатуру, новинарством, скраваньом, хованьом статку, продукованьом желєняви и квеца) итд. Правда, тоти виреченя мож и зошицким иншак висловиц: Робиц нєшка у польопривреди анї кус нє рентабилне. Од вчасней младосци любел мальовац. Вон тераз оправя авта. Апатикаре вецей нє правя лїки; вони их лєм предаваю. Занягал спорт. Вон ше баржей стара о политики як о школи и просвити. Тота поезия ма возвисшени цилї. Тарґує (адвокат є, новинар, скрава, хова статок, продукує желєняву и квеце) итд.


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ Можлївосци єст вецей, алє основне тото же за сербске слово играти (се) треба хасновац нашо слово бавиц (ше), а за сербске слово бавити се – занїмац ше (з дачим, о дачим, коло дачого), або повесц просто: преучовац дацо, трет(ир)овац дацо, мац дацо як предмет роботи.

КОНТАКТОВАЦ ДАКОГО и КОНТАКТОВАЦ З ДАКИМ Напевно кажде з нас нєраз чул и читал у наших медийох таке же: За детальнєйши информациї контактуйце нашу секретарку; Контактовац нас можеце на телефон...; Нє дознал нїч нове кед го контактовал; Контактовал директора, хтори му вец дошлєбодзел одпутовац; После 16 годзин нас нє можеце вецей контактовац итд. Познате нам же слово контактовац нє нашо; то странске слово французкого походзеня (contacter) и значи: буц у контакту, ступиц/ступац до вязи з даким, комуниковац. Гоч слово контакт (з латинского contactus, спрам contingere) у сущносци значи дотхнуц, дорушиц, у прикладох з початку тексту ше нє дума же секретарку пре доставанє информацийох треба физично дотхнуц або дорушиц, анї же водителя емисиї треба цагац за рукав, анї же челєднїк нє дознал нїч нове кед когош натарговал, анї же директор дошлєбодзел путованє кед му хтошка залопоцел на облак, анї же нам нє можеце забренкац на дзвери после штирох пополадню. Дума ше, дабоме, же секретарку треба наволац на телефон (нє телефоном, анї нє з телефоном), же ше секретарки треба дацо (о)питац, же ше при секретарки мож о тим и гевтим розпитац, презнац ше, дознац тото цо нас интересує. Тиж так водительох емисийох хтори иду «наживо» мож наволац на телефон до редакциї, контактовац з нїма, ступиц з нїма до вязи, побешедовац, предложиц дацо, комуниковац з нїма. Директора наисце нє треба контактовац, тє. дотикац або дорушовац: досц го наволац на телефон, порадзиц ше з нїм, предложиц му дацо, замодлїц го дацо. Значи, слово контактовац (и закончене и нєзакончене) нє треба хасновац з акузативом (контактовац дакого), алє лєм з инструменталом: контактовац з даким. Така дїєсловна рекция прилапена у нашим язику прейґ сербского (контактирати некога), дзе є тиж цудзи (анґлийски) уплїв и означенє язичней анґломаниї: (to) contact = контактовац; I have to contact John /Mary/ my father etc. = Мушим контактовац Джона /Мери /мойого оца итд. My teacher contacted me about that job. = Мой учитель ме контактовал у вязи з тоту роботу. Фаховци за язик цо ше боря за його чистоту аж гваря же анґлийски язик вецей нє чисто странски, алє одомашнєни странски язик у хторим ше пре сателитску и кабловску телевизию и радио, компютер и интернет зявює паралелна обичайна норма. Таки приклад маме и з дїєсловом консултовац: Консултовали зме дохтора; У таких случайох треба консултовац адвоката; Нїкого нє консултовал, зробел як сцел; Вше консултуєм фаховцох за язик;


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ Консултовали зме испектора за защиту животного штредку итд., дзе би требало хасновац повратне дїєслово консултовац ше (з даким – инструментал), а нє: консултовац (дакого – акузатив): Консултовали зме ше з дохтором; У таких случайох ше треба консултовац з адвокатом; Нї зоз ким ше нє консултовал, зробел як сцел; Вше ше консултуєм з фаховцами за язик; Консултовали зме ше з испектором за защиту животного штредку. З того шлїдзи же би приклади з наслову требало хасновац так: За детальнєйши информациї контактуйце з нашу секретарку; Контактовац з нами можеце на телефон...; Нє дознал нїч нове кед з нїм контактовал; Контактовал з директором, хтори му вец дошлєбодзел одпутовац; После 16 годзин з нами нє можеце вецей контактовац итд., або исту думку виповесц зошицким иншак. Наприклад: За детальнєйши информациї наволайце на телефон нашу секретарку/розпитайце ше при нашей секретарки; Комуниковац з нами/опитац ше нам/розпитац ше можеце на телефон...; Нє дознал нїч нове кед з нїм бешедовал; Пояшнєл директорови/Опитал ше директорови/Замодлєл директора, хтори му вец дошлєбодзел одпутовац; После 16 годзин нас вецей нє можеце достац на телефон/После 16 годзин нє робиме/Робиме лєм до 16 годзин итд


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ КЕД ЄСТ ВЕЛЬО ГРИШКОХ Фаховци за язик гваря же ґенитив найзложенши припадок, бо може мац розлични функциї и виражовац вецей рижни значеня. Нєпорозуменя углавним нєт кед ше ґенитив хаснує у єднини; дилему маме лєм при законченьох ґенитивних формох за хтори правопис предвидзує двояке хаснованє. Медзитим, вельки гришки ше прави и у бешеди и у писаних текстох (та аж и у литературних) кед ше ґенитив хаснує у множини. Ниа даскельо приклади: У програми участвовало вельо людзох; Нє знаме кельо хлапцох и дзивчатох пошло на студиї; У манастире єст вельо шестрох служебнїцох; У винїци єст вельо чокотох; На Кирбай пришло вельо дзивкох зоз страни; У експлозиї бомби погинуло 200 цивилох; Кед би таких красних снох, або памяткох нє було... Коло тристо паломнїкох зоз Сербиї ше зишло у православней церкви...; На Конґресу участвовало 1150 людзох зоз даскелїх континентох; Нєурядово податки указую же 750000 жительох Амстердаму ма менєй як 400000 авта; Рахунок би бул таки же 16,5 милиони жительох тей держави ма голєм тельо и бициґли итд. У ґраматики пише же ґенитив множества толкує збирни поняца, указуюци на єдинки зоз хторих су составени: Пред предавальню громада людзох; Одряд вояцох умаршовал до валалу; Ґрупа хлапцох ше фодбаловала на драже; Колона борцох мирно преходзела; Букет червених ружох стал на столє; Лєм гарсточка людзох була на схадзки итд. У тих прикладох атрибут людзох толкує меновнїк громада, указуюци яка то громада, з яких єдинкох ше состої. Исте ше одноши и на инши пейц наведзени приклади, и ту би нам нїч нє требало завадзац. Медзитим, нашо стари место ґенитива множества, окреме кед вон значи животинї, нєживе або особи нєхлопского роду, хасновали номинатив множини: Чупор овци (качки, гуски, крави, врани) и под. Ґенитив количества виражує меру, количество дачого: Кила (метер итд.) жита; литра млєка; гарсц муки; варешка масци; ваґон угля; громада шлюнку итд. и ту знова шицко у шоре. Алє, у висловох яки зме написали на початку, нашо предки би нє похасновали ґенитивни форми. Вони би таки думки виражели з номинативом множини и особову дїєсловну форму перфекту, гоч ше роби о збирних поняцох хтори указую на єдинки зоз хторих су составени: У програми участвовали велї людзе; Нє знаме келї хлапци и дзивчата пошли на студиї; У манастире єст вельо шестри служебнїци; У винїци єст вельо чокоти; На Кирбай пришли велї дзивки зоз страни;


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ У експлозиї бомби погинули двасто цивилє; Кед би таки красни сни, або памятки нє було... Коло тристо паломнїки зоз Сербиї ше зишли у православней церкви...; На Конґресу участвовали 1150 людзе зоз даскелїх континентох; Нєурядово податки указую же 750000 жителє Амстердаму маю менєй як 400000 авта; Рахунок би бул таки же 16,5 милиони жителє тей держави маю голєм тельо и бициґли итд. Ґенитивни форми множини зоз законченьом –ох и безособову форму дїєслова ше у нашим язику хаснує под уплївом сербского язика: Учествовало је много људи; Колико је девојчица и дечака отишло; Има много сестара службеница; Има много чокота; Дошло је много девојака са стране; Погинуло је двеста цивила; Када тако лепих снова, или успомена не би било; Око триста ходочасника из Србије окупило се... итд. Таки форми у наших висловох нєправилни, та их нє треба хасновац там дзе их можеме зачерац з особову конструкцию – з дїєсловом у перфекту и меновнїком у номинативе множини. Вец у польопривредних апатикох нє будзе опасних средствох за защиту, алє опасни средства, у дутяну нє буду тримац таких файтох сладолядох хтори ше швидко губя, алє таки файти сладолядох, у предшколских установох нє будзе хибиц вихователькох за яшелькови возрост, алє виховательки, а нє будземе мац анї гришкох у тексту, алє анї гришки, та лекторе нє буду мац з нами нє проблемох, алє проблеми. Идеї (нє: идейох) єст, лєм ше треба потрудзиц и знац зачувац власни вислов.


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ ДОБРЕ БИ МИ ПРИШЛО Напевно зме нєраз чули таке же: Єдней жени у церкви пришло нєдобре; же Нє люби путовац на ладї бо му зна присц нєдобре; же Одразу му пришло нєдобре, та спаднул; же Кед тото чул, пришло му нєдобре и замлєл; же Од тих лїкох му пришло нєдобре итд. Таки ситуациї бизовно анї кус нє приємни, а анї нє безпечни. Медзитим, нас интересує лєм линґвистични аспект таких висловох, та можеме шлєбодно повесц же – ту шицко у шоре. У новшим чаше ше медзи младшу ґенерацию, под уплївом сербского язика, хаснує конструкцию хтора направена по углядзе на приклади яки зме спомли: У тих горучавох, шацом би добре пришол єден красни диждж; Шицким нам би добре пришли векши плаци; Добре би нам пришло ярнє слунко; Добре би єй пришло пойсц до купелї; Парастом би добре пришла стабилнєйша економска политика итд. Поправдзе, то од слова до слова преложени (калковани) сербски вирази: На овој жези, усевима би добро дошла једна лепа киша; Свима нама би добро дошле веће плате; Добро би нам дошло пролећно сунце; Добро би јој дошло да оде у бању; Сељацима би добро дошла стабилнија економска политика итд. По нашим, вельо природнєйше би було повесц: У тих горучавох, шацом би ше здал єден красни диждж; Шицким нам би ше здали векши плаци; Здало би ше нам ярнє слунко; Здало би ше єй пойсц до купелї; Парастом би ше здала стабилнєйша економска политика итд. У Руско-сербским словнїку записане и слово придац ше, хторе медзи иншим значи тото цо по сербски добро доћи: тото ше нам ище прида = ово ће нам још добро доћи, а и у Сербско-руским словнїку под сербским словом доћи як фразеолоґийни вираз пише же за сербски вираз то ће нам добро доћи хаснуєме тото ше нам прида. Значи, вирази хтори ше у новшим чаше хаснує под уплївом сербского язика, а по нашим прикладзе присц нєдобре, могли бизме зачерац и зоз дїєсловом придац ше: У тих горучавох, шацом би ше придал єден красни диждж; Шицким нам би ше придали векши плаци; Придало би ше нам ярнє слунко; Придало би ше єй пойсц до купелї; Парастом би ше придала стабилнєйша економска политика итд. Таки виреченя, напевно, мож зошицким иншак прекомпоновац, та повесц: У тих горучавох би добре було кед би спаднул даяки красни диждж; Шицким би нам було добре кед бизме мали векши плаци; Добре би було кед би нам зашвицело (ограло нас) ярнє слунко; Добре би( єй) було кед би могла пойсц до купелї;


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ Парастом би було добре кед би економска политика була стабилнєйша итд., або ище даяк иншак. З того виходзи же: а) вираз добре би ми пришло нє препоручлїве хасновац у нашим язику (дакому од того може присц нєдобре), б) же го мож зачерац з виразом зда ше ми або прида ше ми, в) же таки вислов мож зошицким иншак прекомпоновац, а же би порученє остало исте.


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ ОДАЦ ПОШТУ Старши почитователє красного вислову знали медзи собу гнєтка пофрантовац же поштарку одац мож (найсц єй статочного млодия), алє одац пошту – нє мож нїяким концом. И, правда иста, мали право. Медзитим, млади нєшка барз часто гуторя, та аж и напишу же: Зоз шпиваньом хору одата пошта нашому велїканови...; З минуту цихосци одата пошта нєдавно умартому посланїкови...; Колеґове му одали пошту так же дали дзвонїц зоз шицкима итд. У Сербско-руским словнїку под сербску одреднїцу одати як главне значенє дати нашо еквиваленти указац, виражиц, дац, а при сербским слове пошта (почаст) дате нашо слово почесц. Понеже зме звикли прекладац зоз сербского цали вислови кед нє маме даяки свойо власни, руски вислови, окреме таки куртоазни як тоти цо зме спомли, вец бизме у такей ситуациї могли повесц так: Хор зоз шпиваньом дал/указал/виражел остатню почесц нашому велїканови...; З минуту цихосци дата почесц нєдавно умартому посланїкови...; Колеґове му указали почесц так же дали дзвонїц зоз шицкима итд. Найскорей би порученє нє пременєло смисел кед бизме место слова почесц похасновали слово чесц: Нашому велїканови остатню чесц указал хор так же одшпивал...; Нєдавно умартому посланїкови дата чесц з минуту цихосци; Колеґове му дали дзвонїц зоз шицкима и так му указали остатню чесц ... итд. Правда, чесц указовац/давац/виражовац зме звикли у красших и веселших нагодох од спомнутей, та повеме: мам чесц поволац вас (привитац вас, замодлїц вас...); указац чесц дакому так же знєєме калап кед ше стретнєме; чесц можеме указац дакому и кед го похвалїме пре дацо; пре чесц можеме пойсц на даяку схадзку хтора нам нє по дзеки, алє нам може буц спод чесци приповедац дацо бридке, огваряц дакого итд. Гришку иншакей файти ше, заш, прави кед ше место сербского слова одати похаснує нашо, по форми подобне слово оддац. Гришка у тим же нашо слово оддац безособове, же идзе з дативом (дакому) и значи цошка зошицким инше: «одлєгчац». Наприклад: оддало му, по сербски будзе: лакнуло му је (на срцу), пао му је камен са срца; Накадзи попил лїк, такой му оддало; Кед му дїдо Тиркайла намесцел витхнуту руку, енки му оддало; Нє ма вецей горучку, озда му одда итд. Як видзме, тоти зоз старших ґенерацийох цо почитовали красни вислов наисце мали право: на пошту ходзиме виплациц рахунки, однєсц писмо або превжац даяки пак, поштарку можеме одац кед є на одай, оддац може лєм дакому дацо так же му вец будзе лєгчейше, а останю (по)чесц дакому можеме лєм дац, указац або виражиц на рижни способи.


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ ПРЕБАЧУЄМ ШЕ... Нашо водителє и спикере на радию и телевизиї ше нам гнєтка пребачую пре свойо або цудзи препущеня и гришки. Їх добру намиру и красне воспитанє вшелїяк мушиме почитовац, и ту шицко у шоре. Напевно ше опитаме же цо вец нє у шоре. Такой повеме: нє у шоре хасновац повратне дїєслово пребачиц ше / пребачовац ше, хторе у їх висловох постало повратне под уплївом сербского язика – извинити се: Пребачуєме ше, маме когошик на вязи; Пребачуєме ше пре претаргнуце програми; Пребачуєме ше, вяза ше знова претаргла; Госци одказали приход, та ше пребачуєме же зме мушели пременїц програму; Пребачуєме ше и авторови и читачом пре гришку... итд. Таки приклади єст и у писаних медийох на нашим язику, дзе новинаре зоз сербского язика прекладаю вислови од слова до слова: Министер полициї ше з тей нагоди пребачел гражданом Нового Саду хтори тижнями чекали у шорох; Предсидатель держави ше пребачел фамелийом жертвох войни; Члени посланїцкей ґрупи ше у мено странки пребачели пре инцидент...; Редакция ше пребачела же пре єй вину пришло до помильки итд. У Сербско-руским словнїку за сербске слово извинити (нє: извинути, бо то значи цошка зошицким инше) похасновани нашо вирази 1. пребачиц, нє вжац за зле; 2. замодлїц за пребаченє дакого, препитац дакого (од дакого, у мено дакого), оправдац дакого, а под сербску одреднїцу извинити се (нє: извинути се) дати нашо еквиваленти (за)модлїц за пребаченє, глєдац пребаченє, препитац ше; оправдац ше. У Руско-сербским словнїку єст дїєслова пребачиц / пребачовац, алє ше їх повратни форми упутює на слова препитац (ше / препитовац (ше). Нє будземе повторйовац цо у Словнїку под тима штирома одреднїцами потолковане по сербски, алє одвичательно потвердзиме же то праве тото цо под нашим словозлученьом пребачуєм(е) ше подрозумюєме: модлїме за пребаченє; модлїме, пребачце; пребачце, модлїме вас – кед ше директно, оч до оч, оздзиваме ґу дакому. Кед преприповедуєме дакому же дахто дакого (за)модлєл за пребаченє, повеме же го препитал (препитал пайташа пре шицко = модлєл пайташа за пребаченє / най пребачи пре шицко), або же ше препитал (дакому): Препитал ше Ганї же забул (то значи же: замодлєл Ганю за пребаченє / най пребачи же забул). По тим, призначени приклади з початку тексту би були ґраматично исправнєйши кед би ше их висловело так: Пребачце, маме когошик на вязи; Пребачце пре претаргнуце програми; Пребачце, вяза ше знова претаргла; Госци одказали приход, та модлїме за пребаченє же зме мушели пременїц програму; Модлїме и автора и читачох за пребаченє (най пребача, же би пребачели) пре гришку... итд. Єст, медзитим, ище єден вираз у нашим язику хтори ше скорей вельо частейше хасновало кед ше сцело повесц дацо прикре, бридке, цо нїяким концом нє лаце. То сербски вираз да извинете. Наприклад:


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ Идз, з пребаченьом, до пшей (до мачковей, до дюґа, до пшамаца, до боляка, до фраса, до фрасовей карики, до чорта, до дябла итд.); Пошол, з пребаченьом, як пес з косцу; Пришол, з пребаченьом, як... итд. Медзитим, под словом пребаченє у Руско-сербским словнїку пише и: (оп. препитанє), дзе тото слово подрозумює иншаку файту модлєня за пребаченє, та ше наводзи приклади: явне препитанє – по сербски јавно извињење и новини обявели його препитанє – новине су објавиле његово извињење (нє: пребаченє). З того виходзи же би други приклади з початку тексту, дзе ше новинар нє оздзива директно ґу читачом алє преприповедує же дахто дакого замодлєл за пребаченє, требали глашиц так: Министер полициї ше з тей нагоди препитал гражданом Нового Саду хтори тижнями чекали у шорох; Предсидатель держави ше препитал фамелийом жертвох войни; Члени посланїцкей ґрупи ше у мено странки препитали пре инцидент...; Редакция ше препитала же пре єй вину пришло до помильки итд. И, на самим концу, пребачце же зме ше у тих язичних порадох барз притримовали ґраматики, правопису и словнїкох; модлїме за пребаченє же зме велїм уходзеним висловом хтори «здобули право гражданства» подоганяли и предложели лєпши; пребачце, модлїме вас, алє нє хаснуйце сербски вираз там дзе маме свой и – препитайце нас при шицких цо ше нє пребачую, алє знаю крашнє по руски повесц модлїме вас, пребачце або препитац ше дакому пре дацо.


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ МЕСТО ЗА ДОПИСОВАНЄ ЯЗИЧНИХ ДИЛЕМОХ

ХАСНУЄ ШЕ дзень нєшка язик у службеним хаснованю одробиц (проєкт, ришенє итд.) випочитовац (правила, закон итд.) буц у потреби/у проблему зауважиц/зауважовац (дакому дацо) патриц (дакого; до дакого) стало ми (до дакого, до дачого)

ЛЄПШЕ БИ БУЛО нєшка, нєшкайшого дня, у нєшкайшим чаше; тераз язик хтори ше службено хаснує закончиц, зробиц, поробиц, привесц ґу концу притримовац ше (правилох, закона итд.) мац потребу/ мац проблем пригвариц/пригваряц (дакому дацо) патриц на дакого тото ми (барз) важне/значне; дзбам за тим


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ БИБЛИОҐРАФИЯ ГЕЛЕНИ МЕДЄШИ 1. Медєши, Гелена: „Дацо о писаним слове у школскей роботи”, Творчосц, Дружтво за руски язик и литературу, Нови Сад 1975, б. 68-78. 2. Медєши, Гелена: „Язична стварносц патрена през призму дескрибтивней и прескриптивней ґраматики у хвильки нормованя сучасного литературного язика”, Шветлосц 4/1976, НВУ Руске слово, Нови Сад 1976, б. 347-351. 3. Медєши, Гелена: „Даяки замеркованя з пестованя култури висловйованя”, Т��орчосц, Дружтво за руски язик и литературу, Нови Сад 1977, б. 22-28. 4. Медєши, Гелена: „Искуства у витворйованю уставних началох о ровноправносци язикох и писмох народох и народносцох у општинох САП Войводини хтори зоз своїма статутами предвидзую ровноправне хаснованє руского язика”, Шветлосц 5/1979, НВУ Руске слово, Нови Сад 1979, б. 600-609. 5. Медєши, Гелена: „Даскельо надпомнуца о синтаксичней парадиґматики”, Руски язик и литература 1978, НВУ Руске слово, Нови Сад 1979, б. 145-152. 6. Međeši, H. – Beserminji, V.: „Upotreba maternjeg i nematernjeg jezika kod srednjoškolske omladine rusinske narodnosti u Vojvodini”, Godišnjak Saveza društava za primenjenu lingvistiku Jugoslavije br. 3, Beograd 1979, б. 95-101. 7. Međeši, H. – Kovač, M.: "Transkripsija i adaptacija imena iz slovenskih jezika – imena iz rusinskog jezika", Radovi VI, Institut za jezik i književnost u Sarajevu, Odeljenje za jezik, Sarajevo 1979, б. 89-93. 8. Медєши, Гелена: „Преплєтанє факторох макро и микро-штредку у хаснованю язика при штредньошколскей младежи рускей народносци у Войводини”, Творчосц, Дружтво за руски язик и литературу, Нови Сад 1980, б. 34-37. 9. Međeši, Helena: „Prožimanje makro i mikrosredinskih faktora u upotrebi jezika kod rusinske narodnosti u Vojvodini”, Godišnjak Saveza društava za primenjenu lingvistiku Jugoslavije br. 4-5, Zagreb 1980/81, б. 353-355. 10. Медєши, Гелена: „Даєдни социолинґвистични аспекти настави руского язика”, Творчосц, Дружтво за руски язик и литературу, Нови Сад 1981, б. 6-10. 11. Медєши, Гелена: „Язик самоуправних общих актох”, Творчосц, Дружтво за руски язик и литературу, Нови Сад 1982, б. 24-32. 12. Međeši, Helena: „Ustavna načela o ravnopravnosti naroda i narodnosti Vojvodine i ostvarivanje ravnopravnosti jezika i pisama u praksi organa i organizacija u SAP Vojvodini”, Sveske 5-6, Institut za proučavanje nacionalnih osnosa, Sarajevo1984, б. 151-157. 13. Međeši, Helena: "Interakcija među jezičkim sistemima bilingvalnih osoba i problem jezičke interferencije", Prevodilac 3/1985, Novi Sad 1985, б. 22-26. 14. Медєши, Гелена: „Знукаязична и медзиязична диґлосия у рускей язичней заєднїци”, Творчосц, Дружтво за руски язик и литературу, Нови Сад 1985, б. 3-8. 15. Медєши, Гелена: „Инструментални конструкциї у Идилским венцу 'З мойого валала'“, Шветлосц 3/1986, НВУ Руске слово, Нови Сад 1986, б. 418-425. 16. Медєши, Г. – Фейса, М.: „Ключни термини и вирази з нашей дружтвеней пракси”, Творчосц, Дружтво за руски язик и литературу, Нови Сад 1986, б. 7085. 17. Медєши, Г. – Фейса, М.: „Ключни термини и вирази з нашей дружтвеней стварносци”, Bilten Pokrajinskog zavoda za javnu upravu ч. 6/1987, б. 217-249.


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ 18. Медєши, Гелена: „Даскельо актуални питаня стандардизациї русинского язика”, Шветлосц 2-6/1992, НВУ Руске слово, Нови Сад 1992, б. 140-150. 19. Микеш, М. – Медєши, Г.: „Розвиванє двоязичносци на предшколским возросту”, Studia Ruthenica 3, Дружтво за руски язик, литературу и културу, Нови Сад 1992-1993, б. 147-156. 20. Медєши, Гелена: „Моц и краса уметнїцкого вислову”, Шветлосц 1-2/1993, НВУ Руске слово, Нови Сад 1993, б. 28-34. 21. Медєши, Гелена: „Язик Костельникових 'Жалосцинкох'”, Шветлосц 2/1994, НВУ Руске слово, Нови Сад 1994, б. 146-154. 22. Медєши, Гелена: „Даєдни замеркованя у вязи зоз прекладаньом учебнїкох на руски язик”, Studia Ruthenica 4, Дружтво за руски язик, литературу и културу, Нови Сад 1994-1995, б. 73-84. 23. „Српско-русински речник / Сербско-руски словнїк”, главни редактор др Юлиян Рамач, редакторе мр Михайло Фейса и мр Гелена Медєши, Завод за уџбенике и наставна средства Београд, Универзитет у Новим Садзе – Филозофски факултет – Катедра за руски язик и литературу, Дружтво за руски язик и литературу Нови Сад, Нови Сад – Беоґрад 1995-1997, б.1-892, 7-1062. 24. Медєши, Гелена: „Язична политика, язичне планованє и язична норма при Русинох (Руснацох, Лемкох)”, Шветлосц 2/1995, НВУ Руске слово, Нови Сад 1995, б. 207-214. 25. Međeši, Helena: „Rusinsko-srpska spontana kontrastivna analiza na predškolskom uzrastu”, V simpozijum „Kontrastivna jezička istraživanja“, Društvo za primenjenu lingvistiku Vojvodine, Novi Sad 1996, б. 135-139. 26. Медєши, Гелена: „Язична политика, язичне планованє и язична норма при Русинох (Руснацох, Лемкох)”, Зборнїк роботох зоз Трецого шветового конґреса Русинох (Руснацох, Лемкох), Руска матка, Руски Керстур 1997, б. 146-152. 27. Медєши, Гелена: „Сербско-руски словнїк у билинґвалних условийох”, Studia Ruthenica 5, Дружтво за руски язик, литературу и културу, Нови Сад 1996-1997, б. 43-46. 28. Медєши, Гелена: „Свой ґу свойому (линґвистични аспект рекламних оглашкох у старей рускей периодики)”, Руски календар 1999, НВУ Руске слово, Нови Сад 1998, б. 33-38. 29. Медєши, Гелена: „Заєднїцтво у розликох” Руски календар 1999, НВУ Руске слово, Нови Сад 1998, б. 30-33. 30. Микеш, М. – Медєши, Г.: „Нашо пупчата, Приручнїк за розвиванє и пестованє мацеринского и нємацеринского язика и итеркултурализма при предшколских дзецох”, Завод за уџбеника и наставна средства, Београд 2000, б. 160. 31. Медєши, Гелена: „Концепция нового правопису руского язика”, Studia Ruthenica 8, Дружтво за руски язик, литературу и културу, Нови Сад 2001-2003, б. 43-48. 32. Медєши, Гелена: „Од бачваньско-рускей бешеди по руски литературни язик”, Studia Ruthenica 10, Дружтво за руски язик, литературу и културу, Нови Сад 2005, б. 95-106. и Думки з Дунаю, Лїтопис Союзу Русинох и Українцох Републики Горватскей, Вуковар 2005, б. 121-132. 33. Медєши, Гелена: „Прекладанє медицинскей терминолоґиї на руски литературни и народни язик (почежкосци и можлїви напрями розвою)”, Studia Ruthenica 11, Дружтво за руски язик, литературу и културу, Нови Сад 2006, б. 112-117.


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ 34. Медєши, Гелена: „Етнолоґ о Руснацох”, Studia Ruthenica 12, Дружтво за руски язик, литературу и културу, Нови Сад 2006, б. 168-172. 35. Фейса, М. – Медєши, Г.: „Правописни проблеми руского язика у Войводини”, Языкова култура i языкова норма в русиньскiм языку, Prešovská univerzita v Prešove, Ústav regionálnych a národnostných štúdií, Prešov 2007, б. 59-66. 36. Медєши, Гелена: „Здравє на уста уходзи” (Марґита Лїкар, Наша кухарка, друге, дополнєне виданє, Дружтво за руски язик, литературу и културу, Нови Сад, 2006), Studia Ruthenica 12, Дружтво за руски язик, литературу и културу, Нови Сад 2007, б. 184-186. 37. Медєши, Гелена: „Етнолоґ о Руснацох” (Душан Дрляча, Руснаци у етноґрафских записох, Дружтво за руски язик, литературу и културу, Нови Сад, 2006), Шветлосц 1/2007, НВУ Руске слово, Нови Сад 2007, б. 95-99. 38. Медєши, Гелена: „Слово ґу кнїжки” (Марґита Лїкар, Наша кухарка, друге, дополнєне виданє, Дружтво за руски язик, литературу и културу, Нови Сад, 2006), Шветлосц 2/2007, НВУ Руске слово, Нови Сад 2007, б. 238-241. 39. Медєши, Гелена: „Од бачваньско-рускей бешеди по руски литературни язик”, „Русини/Руснаци/Ruthenians 1745-2005 I”, ИК Прометей Нови Сад, Универзитет у Новим Садзе, Филозофски факултет, Одсек за русинистику, КПД ДОК Коцур, 2008, б. 154-164. 40. Медєши, Гелена: «Язик наш насущни», Дружтво за руски язик, литературу и културу, Нови Сад 2008, б. 262 41. Медєши, Гелена: „Руска традиция у зєдинєней Европи” (Любомир Медєши, Руска традиция, Дружтво за руски язик, литературу и културу, Нови Сад, 2007)”, Studia Ruthenica 13, Дружтво за руски язик, литературу и културу, Нови Сад 2008, б. 235-239. 42. Фейса, М. – Медєши, Г.: „Правописни проблеми руского язика у Войводини”, Studia Ruthenica 13, Дружтво за руски язик, литературу и културу, Нови Сад 2008, б. 179-185. 43. Медєши, Гелена: „Часо-видово одношеня у приповедкох Гавриїла Костельника”, Русин 2 (16), Общественная ассоциация «Рус», Кишинєв (Румуния) 2009, б. 161-163. 44. Медєши, Гелена: „Од бачваньско-рускей бешеди по руски литературни язик Od bačko-sremskog govora do rusinskog književnog jezika”, Zbornik u čast Melaniji Mikeš „Višejezični svet Melanije Mikeš”, Filozofski fakultet Novi Sad 2009, б. 113127. 45. Медєши, Гелена: „Язична политика, язичне планованє и язична норма при Русинох (Руснацох, Лемкох)”, Русини/Руснаци/Ruthenians 1745-2005 II, ИК Прометей Нови Сад, Универзитет у Новим Садзе, Филозофски факултет, Одсек за русинистику, КПД ДОК Коцур 2009, б. 191-196. 46. Медєши, Гелена: «Шицки вариянти русинского язика на єдним месце», Studia Ruthenica 14, Дружтво за руски язик, литературу и културу, Нови Сад 2009, б. 67-69. 47. Међеши, Хелена: „Русини очима етнолога. Душан Дрљача, Руснаци у етноґрафских записох/Русини у етнографским записима“, Гласник Етнографског института Српске академије наука и уметности LVI (1), Београд 2008, стр. 294-296.


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ 48. Рамач, Ю. – Медєши, Г.: «Нова кнїжка др Александра Д. Дуличенка о руским язику», Studia Ruthenica 14, Дружтво за руски язик, литературу и културу, Нови Сад 2009, б. 49-52. 49. „Руско-сербски словнїк / Русинско-српски речник”, главни редактор Юлиян Рамач, авторе Гелена Медєши, Оксана Тимко-Дїтко, Михайло Фейса, Универзитет у Новим Садзе – Филозофски факултет – Одсек за русинистику, Нови Сад и Завод за културу войводянских Руснацох, Нови Сад 2010, б. 888. 50. Медєши, Гелена: «Ей, бул то кедиш красни час», Шветлосц 3/2010, НВУ Руске слово, Нови Сад 2010, б. 414-420. 51. Медєши, Гелена: «Красни вислов з пахом дїдовщини», Studia Ruthenica 15, Дружтво за руски язик, литературу и културу, Нови Сад 2010, б. 92-98. 52. Медєши, Гелена: «Сказковита басна у дзецинским сну», Studia Ruthenica 15, Дружтво за руски язик, литературу и културу, Нови Сад 2010, б. 163-167. 53. Медєши, Гелена: «Правопис – насущна потреба» (Ґу 40-рочнїци виходзеня Правопису руского язика Миколи М. Кочиша), Studia Ruthenica 16, Дружтво за руски язик, литературу и културу, Нови Сад 2012, б. 11-16. 54. Медєши, Гелена: «Чуваме и рошлїни и язик» (Др Радмила Шовлянски, Словнїк защити рошлїнох и животного стредку), Studia Ruthenica 16, Дружтво за руски язик, литературу и културу, Нови Сад 2012, б. 100-107. 55. Медєши, Гелена: «Ґенитивни форми руских презвискох хтори ше закончую на аї у прекладаню на сербски язик», Studia Ruthenica 16, Дружтво за руски язик, литературу и културу, Нови Сад 2012, б. 33-36.


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ ПРИЗНАЧКА О АВТОРКИ Гелена Медєши (дзивоцке превиско Папгаргаї) народзена у Руским Керестуре 1948. року, дзе ходзела до основней школи. Штредню Учительску ��колу закончела у Зомборе, Филозофски факултет, Ґрупу за южнославянски язики у Новим Садзе, постдипломски студиї зоз социолоґиї язика на Филолоґийним факултету у Беоґрадзе, дзе одбранєла маґистерску тезу з насловом „Руско-сербски билинґвизем и проблем интерференциї“. Коавтор є Сербско-руского словнїка – Српско-русинског речника (главни редактор др Ю. Рамач, редакторе мр М. Фейса и мр Г. Медєши), коавтор Приручнїка за розвиванє и пестованє мацеринского и нємацеринского язика и интеркултурализма при предшколских дзецох (Микеш, М. – Медєши, Г.) „Нашо пупчата“, коавтор Рускосербского словнїка – Русинско-српског речника (главни редактор Юлиян Рамач, коавторе Г. Медєши, О. Тимко-Дїтко и М. Фейса), написала кнїжку линґвистичних розправох «Язик наш насущни» и коло 60 статї и розправи о рижних аспектох нашого язика хтори обявйовани у часописох Творчосц/Studia Ruthenica, Шветлосц, Преводилац, Свеске, Радови, Билтенох Заводу за явну управу, Руских/народних календарох, Зборнїкох Дружтва за применєну линґвистику Югославиї, Сербиї и Войводини и других виданьох хтори провадзели язични конґреси, совитованя, округли столи и науково розправи у жеми и иножемстве дзе активно участвовала. Роботни вик препровадзела як лекторка и прекладателька за руски и сербски язик у Служби за прекладательни роботи при Покраїнским секретарияту за образованє, управу и национални заєднїци у Новим Садзе, сотрудзовала на подобних роботох зоз Заводом за учебнїки, НВУ „Руске слово“, Филозофским факултетом у Новим Садзе, Дружтвом за руски язик, литературу и културу од самого снованя, Здруженьом прекладательох и толмачох Сербиї и Войводини, Дружтвом за применєну линґвистику Югославиї, Сербиї и Войводини, Педаґоґийним заводом Войводини и др.


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ ДРУЖТВО ЗА РУСКИ ЯЗИК, ЛИТЕРАТУРУ И КУЛТУРУ (1970-2012) ----------------------------------------------------------------------------------------------------------

Видаванє кнїжки Гелена Медєши: З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ помогли:

Покраїнски секретарият за образованє, управу и национални заєднїци Служба за прекладательни роботи Управа за общи и заєднїцки роботи покраїнских орґанох Друкарня Влади АП Войводини

....................................................................... CIP − Каталогизација у публикацији Библиотека Матице српске, Нови Сад ...........................................

Хелена Међеши: ЦРВЕНИМ ПОДВУЧЕНО Гелена Медєши: З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ

Дружтво за руски язик, литературу и културу, Нови Сад, Едиција: Образовање 5 ISBN 978-86-85619-25-0

COBISS.SR-ID ................................. --------------------------------------------------------------------------

Гелена Медєши, З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ Видаватель: Дружтво за руски язик, литературу и културу, Нови Сад, 2012. року, Тираж: 100, Обсяг: ? Друковала Друкарня Влади АП Войводини, Нови Сад


Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПОДЦАГНУТЕ



Z cervenim podcahnute - Helena Medjesi