146 microsoft offi

Збереження Чорного і Азовського морів

Підготувала: Горбунцова Юлия Ученица 10 класу Світлодолинської ЗШ.



Україна є активним учасником міжнародного співробітництва у сфері навколишнього природного середовища і використовує можливості міжнародної технічної допомоги. Як сторона ряду природоохоронних конвенцій та угод, важливих для Азово-Чорноморського регіону, Україна встановила процедури та організаційну структуру для впровадження положень міжнародних законодавчих актів. Ще один шлях посилення міжнародного співробітництва – участь у спільних програмах та проектах.



У 2004 році було завершено реалізацію проекту ГЕФ-ПРООН для басейну р. Дніпро, продовжується регіональний Проект ГЕФ-ПРООН у басейні Дунаю; була схвалена друга фаза Проекту з відтворення екосистеми Чорного моря і наприкінці 2004 року розпочалось її впровадження. Також у 2004 році за підтримки програми TACIS розпочався Чорноморський інвестиційний проект. Багато завдань було також вирішено у рамках проекту ГЕФ “Збереження біорізноманіття в Азово-Чорноморському екологічному коридорі”. Всупереч багатьом труднощам, очікується, що і у 2005 році будуть досягнуті певні результати, важливі для відновлення морської екосистеми.



Масштаби і складність проблем деградації екосистем Чорного і Азовського морів виходять за межі кордонів окремих берегових держав. Україна доклала значних зусиль для забезпечення ефективного міжнародного співробітництва по збереженню морського середовища. Основним міжнародним документом, який окреслює рамки для спільних регіональних принципів, є Конвенція про захист Чорного моря від забруднень. Конвенція підписана Україною в 1992 р. і ратифікована в 1994 р.



Головною метою Конвенції є створення сприятливих умов для об'єднаних дій по збереженню довкілля Чорного і Азовського морів та живих організмів, враховуючи економічні, соціальні й медичні аспекти забруднення. Конвенція визначає пріоритетні заходи щодо запобігання, зниження і контролю за забрудненням морського середовища, спричиненим діяльністю на суші й на морі, та умови співробітництва при надзвичайних ситуаціях. Вона також визначає, що сторони будуть співробітничати в наукових дослідженнях, розробці національного законодавства з метою оцінки екологічних втрат і відповідальності.



Протоколи про зменшення забруднень з джерел, розташованих на суші, про заборону поховань і про забруднення нафтопродуктами та іншими небезпечними речовинами є інтегральною частиною Конвенції, що робить її практичним документом з реальним впливом на регіональне управління довкіллям. Міністерська Декларація про захист Чорного моря (Одеса, 1993) окреслює політичні рамки для впровадження Конвенції. Вона грунтується на Декларації Ріо і закликає до негайних, виважених і безперервних дій на всіх рівнях, спрямованих на захист та відтворення морського середовища і забезпечення сталого розвитку Чорного моря.





Одеська Декларація стала основою для Міжнародної програми управління довкіллям і захисту Чорного моря та розробки Стратегічного плану дій, який був підписаний у 1996 р. Нині у рамках міжнародного співробітництва розробляються гармонізовані регіональні критерії якості довкілля, здійснюється координація національних програм зниження скидання небезпечних речовин і біогенів, впроваджується узгоджена система моніторингу морських вод. Чорноморське економічне співробітництво (ЧЕС), яке було започатковане в 1992 р. як процес комплексної багатосторонньої співпраці, зараз стало регіональною економічною організацією. Україна брала участь в усіх робочих групах, включаючи групу з охорони довкілля. Ця група має справу, головним чином, з проблемами довкілля Чорного моря.



Україна є стороною Конвенції про запобігання забрудненню морського середовища з суден (MARPOL 73/78, а з 1999 р. — МКУБ), яка визначає Чорне і Азовське моря як «спеціальний регіон». Забруднення, що надходять у Чорне море із стоку Дунаю, визначають умови стану морського довкілля. Україна бере участь у Чорноморській і Дунайській екологічних програмах і робить активний внесок у зусилля з реалізації послідовного регіонального підходу. Створена спільна Чорноморсько-Дунайська робоча група має на меті визначити необхідний ступінь зниження кількості біогенів для поліпшення морської екосистеми.