modern-pharmacy_2021_08_web

АВГУСТ 2021

● зниження оксидативного стресу ● зменшення пошкодження нервового волокна ● зниження інтенсивності болю ● зменшення запалення

● антигіпералгічний і антиаллодинічний ефекти ● покращення провідності нервових волокон і її відновлення

ЩО ТАКЕ БІОТИН? Біотин (вітамін Н, вітамін В7) — водорозчинний вітамін групи В, який по праву можна назвати вітаміном краси. Біотин забезпечує: Здоров’я нігтів У трьох дослідженнях було показано, що прийом біотину супроводжувався потовщенням та покращенням стану нігтів4-6

Зміцнення та ріст волосся Інші дослідники вивчали вплив біотину на стан волосся жінок, які скаржилися на його стоншення і випадіння. Після трьох місяців прийому випадіння волосся стало менш вираженим і відмічався ріст нових волосків 7,8

Покращення стану шкіри У кількох дослідженнях було показано, що біотин покращує стан шкіри дітей з дерматитом.9,10 Крім того, вітамін Н забезпечує засвоєння шкірою цинку, мікроелементу необхідного для її здоров'я.11

Окрім здоров’я шкіри, волосся та нігтів, біотин бере участь у обміні білків, жирів та вуглеводів, процесах росту і розвитку клітин, роботі нервової системи, імунному захисті, а також нормального перебігу вагітності та ембріонального розвитку плода.1-3,12,13 Наш організм не здатен синтезувати біотин самостійно, тому важливо забезпечити його достатнє надходження ззовні. На жаль, цього не завжди вдається досягти виключно продуктами харчування, тому доцільно використовувати препарати, що містять біотин.

У липні 2021 року на полицях аптек з’явився новий препарат біотину, створений науковцями Київським Вітамінним Заводом під торговою назвою БІОТИН-КВ.

ПЕРЕВАГИ БІОТИН-КВ



Висока якість. Для виготовлення БІОТИН-КВ використовується субстанція «DSM Nutritional Products France SAS», яка відповідає європейським стандартам якості.



Зручний прийом: 1 таблетка 1 раз на добу. БІОТИН-КВ випускається в формі таблеток по 5 мг. Прийом однієї таблетки на добу є зручним для пацієнта та підвищує прихильність до лікування.



Доступна ціна, в порівнянні з іншими препаратами біотину, представленими на фармацевтичному ринку.

В період міжсезоння організм потребує додаткових вітамінів і мінералів. На жаль, сучасний ритм життя не завжди дозволяє контролювати свій раціон та отримувати необхідні мікроелементи виключно з їжі. 1 таблетка БІОТИН-КВ на добу дозволяє забути про дефіцит біотину та забезпечити надійну основу здорової шкіри, нігтів та волосся.

КОЛИ РЕКОМЕНДУВАТИ БІОТИН-КВ: ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ АЛГОРИТМ Ситуація  Відвідувач аптеки скаржиться на сухість шкіри і шукає креми для зволоження шкіри;  Жінка помічає, що нігті стали ламкими і розшаровуються після нарощування або корекції і шукає засоби для зміцнення нігтів;  Відвідувач аптеки запитує про вітаміни для шкіри, волосся і нігтів;  Жінка скаржиться на тьмяність і посіченість кінчиків волосся, їх випадання і шукає шампунь для поліпшення стану волосся.

Що може бути причиною скарг? Для здоров’я шкіри, нігтів та волосся необхідний біотин. Інколи з їжею його поступає недостатньо, що проявляється сухістю шкіри, ламкістю нігтів, стоншенням та випадінням волосся.

Як допомогти відвідувачу? Для відновлення та попередження дефіциту біотину і забезпечення здоров’я шкіри, нігтів та волосся слід рекомендувати БІОТИН-КВ 1 таблетку (5 мг) на добу

Журнал «Современная фармация»® 2021 / август Учредитель и издатель: «Pride Pharma» LTD Почтовый адрес редакции: Украина, 61072, г. Харьков, ул. Тобольская, 42, оф. 621 Переписка с редакторами: publicpharmacy@gmail.com Отдел подписки: +38 (057) 780–70–77 Отдел рекламы: +38 (050) 587–14–35, +38 (067) 578–65–15 Сайт журнала: https://modern-pharmacy.com.ua Издание является специализированным и адресовано специалистам здравоохранения. Материалы, помеченные знаком « », предоставлены фармкомпаниями и предназначены для профессиональной деятельности медицинских и фармацевтических работников. Правовой режим информации, изложенной в специализированном издании или при распространении на специализированных мероприятиях, в первую очередь определяется Законом Украины «О научно-технической информации» № 3322-XII от 25.06.1993 г. Ответственность за содержание, достоверность и орфографию информационных материалов несет рекламодатель. Редакция может не разделять мнение авторов публикаций и не несет ответственность за недостоверность публикуемых данных. Перепечатка материалов журнала «Современная фармация» только по согласованию с редакцией. Все права защищены. Издание зарегистрировано в Министерстве юстиции Украины. Регистрационное свидетельство: серия КВ №18433-7233Р от 15.12.2011 г. Отпечатано в типографии «Цифра Принт». Адрес: г. Харьков, ул. Данилевского, 30. Цена договорная. Формат 210x295, полноцвет. Периодичность — 1 номер в месяц. Тираж 9000 экз. © «Pride Pharma» LTD

ПРЕ ДСЕ Д АТЕ ЛЬ РЕ Д АКЦИОННОГО СОВЕТА КОТВИЦКАЯ Алла Анатольевна, д. фарм. н., профессор, заслуженный деятель науки и техники Украины, ректор НФаУ

РЕДАКЦИОННЫЙ СОВЕТ ЧЕРНЫХ Валентин Петрович, академик НАН Украины, д. фарм. н., д. хим. н., профессор, заслуженный деятель науки и техники Украины, почетный ректор НФаУ

КЕЧИН Игорь Леонидович, д. мед. н.,

ВОЛЯНСКИЙ Андрей Юрьевич, врач-иммунолог, доктор медицинских наук, заведующий лабораторией иммунореабилитологии Института иммунологии и микробиологии им. Мечникова

ТРОХИМЧУК Виктор Васильевич, д. фарм. н., профессор, заведующий кафедрой организации и экономики фармации, декан медико-профилактического и фармацевтического факультета НМАПО им. П. Л. Щупика, заслуженный работник образования Украины

ГЛАДЫШЕВ Виталий Валентинович, д. фарм. н., профессор, зав. кафедрой технологии лекарств Запорожского государственного медицинского университета ГОРЧАКОВА Надежда Александровна, д. мед. н., профессор кафедры фармакологии и клинической фармакологии НМУ им. А. А. Богомольца

ЗИМЕНКОВСКИЙ Андрей Борисович, д. мед. н.,

профессор кафедры госпитальной терапии №1 Запорожского государственного медицинского университета

ПРИСЯЖНЮК Петр Васильевич, к. хим. н., доцент, декан фармацевтического факультета Буковинского государственного медицинского университета

ДАВТЯН Лена Левоновна, д. фарм. н., профессор, зав. кафедрой фармацевтической технологии и биофармации НМАПО им. П. Л. Шупика

профессор, заслуженный деятель науки и техники Украины, зав. кафедрой клинической фармации, фармакотерапии и медицинской стандартизации ЛНМУ им. Данила Галицкого

ПОНОМАРЕНКО Николай Семенович, д. фарм. н., профессор, зав. кафедрой организации и экономики фармации НМАПО им. П. Л. Шупика, заслуженный работник фармации Украины

КАБАЧНЫЙ Владимир Иванович, д. фарм. н., профессор, зав. кафедрой физической и коллоидной химии НФаУ, заслуженный изобретатель Украины, действительный член Europaische Akademie der Naturwis-senschaften

МАРЧИШИН Светлана Михайловна, д. фарм. наук, профессор, зав. кафедрой фармакогнозии с медицинской ботаникой ТГМУ имени И. Я. Горбачевского

СОДЕРЖАНИЕ 2021 / август

ПУЛЬС ВРЕМЕНИ 05 Національний фармацевтичний університет відкриває нове сторіччя 06 Компания Takeda отмечает 240-летие 08 Более 700 млн человек живет с нелеченной гипертонией 11 Холестерин захищає ракові клітини від запрограмованої загибелі 12 Ювілей вченого (до 80-річчя Володимира Миколайовича Ковальова)

В ФАРВАТЕРЕ ОТРАСЛИ 15 Тривала втома після COVID-19: що може рекомендувати провізор?

22 Гіацинтія — життя без тривоги 28 Як повернутися до работи без стресу 25 КАТАРІЯ — швидка допомога при циститі 34 До ювілею видатного вченого, талановитого педагога і прекрасної людини професора Алли Михайлівни Ковальової

CONSILLIUM 37 Нова ера у пацієнтконтрольованому знеболенні.

Asprix — інноваційний знеболювальний лікарський засіб у формі назального спрею 45 Психологи рассказали о том, как нужно наказывать детей 46 Використання нейроадаптогенів КОГІВІС® і СІЛЕНТА® для гармонізації нервової системи у дітей 52 Підходи до діагностики та лікування пацієнтів з постковідним синдромом 62 Первый в мире «атлас иммунитета»

АРСЕНАЛ ЗНАНИЙ 64 Проблема антибіотикорезистентності. Набат звучить все голосніше 67 Физические упражнения помогают соблюдать диету 68 Ціна питання на ліки 72 Медичне страхування в Україні: стан, проблеми та шляхи їх вирішення 76 Психологічні механізми досягнення високої комунікаційної ефективності між провізором та відвідувачем аптеки 80 БИБЛИОТЕКИ МИРА — в поисках источника актуальной медицинской информации

НАТУР MODERN 85 Применение лечебной косметики в наружной терапии атопического дерматита 88 Citrillus Lanatus: многоликий 94 Питание: влияние на прочность костей

Національний фармацевтичний університет відкриває нове сторіччя

Компания Takeda отмечает 240-летие

Более 700 млн человек живет с нелеченной гипертонией

Холестерин захищає ракові клітини від запрограмованої загибелі

Ювілей вченого (до 80-річчя Володимира Миколайовича Ковальова)

2021 / август • modern-pharmacy.com.ua

надається право на проведення наукових досліджень. Портфель інтелектуальності власності університету містить понад 1 000 об`єктів, науковцями створено 140 лікарських засобів. Працівники НФаУ брали участь у розробці низки нормативно-правових актів державного значення, а наукове підґрунтя деяких цільових програм та проєктів – референтного ціноутворення, реімбурсації, імпортозаміщення, системи оцінки технологій охорони здоров`я – уперше з`явилося саме у НФаУ. Громадська активність університету виявляється у організації заходів, на яких піднімаються актуальні для фармації питання. Так, на базі НФаУ проведено чотири із восьми Національних з’їздів фармацевтів України – V, VІ, VІІ та VІІІ, загальнодержавні урочистості з нагоди 20-річчя заснування Дня фармацевтичного працівника України (2019 р.). НФаУ став ініціатором встановлення Дня фармацевтичного працівника України (1999 р.), заснування державної відзнаки «Заслужений працівник фармації України» (2005 р.), створення Етичного кодексу фармацевтичних працівників України (2010 р.), а також створення єдиного у світі скульптурного комплексу, що уславлює професію фармацевта – «Фармація у віках». Скульптурний триптих, що став частиною архітектурної скарбниці Харкова, відкрито у рік 350-літнього ювілею нашого міста (2004 р., скульптор С. Гурбанов). Витримавши вантаж десяти десятиліть, НФаУ і донині залишається єдиним в Україні, трансформувавшись у потужний освітньо-науковий комплекс.

•

10 вересня 2021 р. НФаУ відзначає 100-річчя від дня його заснування. Відкриття: 1921 р. —Харківський фармацевтичний інститут. Етапи біографії (низка реорганізацій): 1992 р. — Українська фармацевтична академія; 1999 р. — Національна фармацевтична академія України; 2002 р. — Національний фармацевтичний університет. Головна теза у системі цінностей спільноти університету: освіта з традиціями. Вона реалізована у підготовці фахівців для фармацевтичного сектора України та світу. Впродовж існування університет підготував понад 50 000 провізорів, клінічних провізорів, провізорів-косметологів, інженерів-технологів для фармацевтичного виробництва, біотехнологів, фахівців з лабораторної діагностики, фахівців з якості, стандартизації та сертифікації, менеджерів, маркетологів, економістів, управлінців. У 2015 р. НФаУ впровадив систему управління якістю, сертифіковану на відповідність вимогам міжнародного стандарту ISO 9001 : 2008. У 2020 р. здійснено сертифікацію за міжнародними стандартами ISO 14001 : 2015. Екологічний менеджмент, ISO 5001 : 2018. Енергетичний менеджмент, підтверджено сертифікацію за міжнародним стандартом ISO 9001: 2015. Системи управління якістю. У підсумку НФаУ отримав інтегровану систему управління. Банк освітніх програм НФаУ, у переважній більшості, сформований із унікальних авторських розробок, що створені як відповідь на запити ринку праці, та налічує 48 програм. Поряд із пріоритетним вектором діяльності – освітнім – університет здійснює наукову. НФаУ внесено до Державного реєстру наукових установ, яким

Журнал «Современная фармация»

Національний фармацевтичний університет (НФаУ) – єдиний в Україні спеціалізований заклад вищої фармацевтичної освіти, центр розвитку фармацевтичної освіти та науки.

•

Пульс времени •

События

Національний фармацевтичний університет відкриває нове сторіччя

Сьогодні Національний фармацевтичний університет – вітчизняний бренд, відзначений високою репутацією і бездоганною якістю.

5

События Пульс времени • • 2021 / август • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

Компания Takeda отмечает

240

летие 18 августа 2021 г., Киев В июне 2021 года глобальная биофармацевтическая компания TAKEDA отметила 240-ю годовщину со дня своего основания. Это важный для компании этап на пути к обеспечению заботы о здоровье и уверенности в будущем для людей во всем мире. Деятельность современной TAKEDA началась как семейный бизнес по продаже японских традиционных лекарств в 1781 году в Осаке, Япония. Производство лекарственных средств началось в 1895 году, а через 20 лет была основана фармацевтическая компания TAKEDA.

Два столетия назад, в 1781 году, 32-летний Чобэй Такеда I начал продавать традиционные японские и китайские лекарства в районе Дошомати в Осаке, центре продаж японских лекарств

6

Сегодня компания представлена в более чем 80 странах, а исследования и разработки TAKEDA сосредоточены на четырех терапевтических областях: онкология, редкие заболевания, неврология и гастроэнтерология, с целевыми инвестициями в терапию на основе дериватов плазмы крови и вакцин. «Наше наследие, произошедшее из семейного бизнеса, основано на ценностях и высочайших этических стандартах. Мы убеждены, что развитие компании должно определяться решениями и действиями, основанными на принципах Пациент–Доверие–Репутация–Бизнес, и именно в таком порядке. В центре внимания региона ICMEA — наш инновационный портфель, запуск которого запланирован на 2021 год. Благодаря стратегическому партнерству мы стремимся увеличить количество пациентов, на жизни которых положительно повлияли такие глобальные инициативы TAKEDA, как программа доступа к лекарственным средствам. Ярким примером служит наша работа в контроле массовых инфекций, к примеру, – лихорадки денге. Недавние исследования отмечают, что вакцина от денге нашей разработки помогает уменьшить количество госпитализаций и защищает людей от заболевания, несмотря на их соприкосновение с вирусом в предыдущие три года», — отметил Махендер Наяк, глава региона ICMEA (Индия, СНГ, Украина, Казахстан, Ближний Восток, Турция и Африка). В своей работе компания исповедует философию Takeda-ism, которая подразумевает верность принципам, справедливость, честность и упорство. К 2030 финансовому году компания TAKEDA стремится достичь целевого показателя выручки в размере 1 трлн йен в своем бизнес-подразделении растущих и развивающихся рынков.

События

TAKEDA — глобальная биофармацевтическая научно-исследовательская компания-лидер со штаб-квартирой в Японии, которая стремится улучшать здоровье и качество жизни пациентов, используя инновации в области медицины. Сотрудники TAKEDA в около 80 странах прилагают усилия для улучшения качества жизни пациентов во всем мире. История компании TAKEDA насчитывает 240 лет. Ключевые терапевтические направления TAKEDA: онкология, гастроэнтерология, неврология и редкие заболевания. TAKEDA также сосредотачивает свое внимание на разработке и исследовании препаратов в направлениях «терапия дериватами плазмы крови» и «вакцины». Используя инновации в области медицины, TAKEDA стремится улучшить здоровье и качество жизни людей во всем мире. Более подробную информацию о TAKEDA можно найти на сайте www.takeda.com.

2021 / август • modern-pharmacy.com.ua

TAKEDA в Украине (ООО «Такеда Украина») является частью известной на весь мир глобальной биофармацевтической группы компаний TAKEDA. Главный офис TAKEDA в Украине находится в городе Киев.

TAKEDA в Украине фокусирует свои усилия на лечении гастроэнтерологических, гематологических, генетических, неврологических и онкологических заболеваний.

TAKEDA в Украине пять лет подряд (2017–2021) сертифицирована как «Лучший работодатель» международной независимой организацией Top Employers Institute в Нидерландах.

TAKEDA в Украине — «Компания года 2017» в высокоценовом сегменте по версии ежегодного конкурса профессионалов фармацевтической отрасли «Панацея». Компания имеет награды за лучшие в своем классе препараты, достижения в менеджменте и корпоративную социальную ответственность. Более подробную информацию о TAKEDA в Украине можно найти на сайте www.takeda.ua.

•

Пульс времени •

Про TAKEDA

Про TAKEDA в Украине

•

В 2019 году компания TAKEDA достигла углеродной нейтральности, обеспечивая постоянный акцент на внутренних мерах энергосбережения, закупках зеленой энергии и инвестициях в сертификаты возобновляемой энергии, включая более 30 проектов по возобновляемым источникам энергии и компенсации выбросов углерода в 12 странах. Штаб-квартира компании TAKEDA ICMEA в Дубае получила серебряный сертификат LEED, международной сертификации для оценки энергоэффективности и экологичности проектов устойчивого развития. По всему миру в компании работает почти 50 000 сотрудников. Регион ICMEA включает 38 стран, в которых числится около 1000 людей, из которых 58 % — женщины. TAKEDA была признана Лучшим Работодателем в мире четвертый год подряд глобально и пятый год подряд в Украине.

Журнал «Современная фармация»

Отдел научных исследований, который занимается исследованиями и разработкой новых фармацевтических продуктов, был основан в 1915 году

7

С 1990 Г. КОЛИЧЕСТВО ЖИВУЩИХ С ГИПЕРТОНИЕЙ УДВОИЛОСЬ И СОСТАВИЛО 1,28 МЛРД ЧЕЛОВЕК.

Журнал «Современная фармация»

•

modern-pharmacy.com.ua

•

2021 / август

•

Пульс времени

•

Актуально

Более 700 млн человек живет с нелеченной гипертонией

8

По данным опубликованного в августе в журнале «Ланцет» первого комплексного анализа глобальной динамики распространенности гипертонии, показателей ее выявления, лечения и контроля, проведенного под руководством Имперского колледжа Лондона и Всемирной организации здравоохранения, за последние 30 лет количество гипертоников среди взрослых в возрасте 30–79 лет увеличилось с 650 млн до 1,28 млн человек. Почти половина этих людей не подозревали у себя гипертонию. Гипертония значительно повышает риск заболеваний сердца, мозга и почек и входит в число ведущих причин заболеваемости и смертности в мире. Она легко выявляется путем измерения кровяного давления на дому или в медицинском учреждении и нередко хорошо поддается лечению недорогими препаратами. Исследование проводилось глобальной сетью врачей и исследователей и охватило период с 1990 по 2019 г. Были проанализированы зарегистрированные показатели кровяного давления и данные о лечении, охватывающие более 100 млн человек в возрасте 30– 79 лет из 184 стран мира, в которых в совокупности проживает 99 % мирового населения; таким образом, на сегодняшний день это самый массовый обзор глобальной динамики гипертонии. Проанализировав гигантский объем данных, исследователи установили, что за период с 1990 по 2019 г. общая заболеваемость гипертонической болезнью в мире изменилась мало, но ее бремя сдвинулось от богатых стран в сторону стран с низким и средним уров-

нем дохода. Если в богатых странах частота случаев гипертонии снизилась и в настоящее время, как правило, находится на уровне самых низких значений, то во многих странах с низким и средним уровнем дохода произошел рост показателей. В результате в 2019 г. в числе стран с наименьшей распространенностью гипертонии были Канада, Перу и Швейцария, а наиболее высокие показатели среди женщин наблюдались в Доминиканской Республике, Ямайке и Парагвае, а среди мужчин — в Венгрии, Парагвае и Польше. Хотя процентная доля людей с гипертонией с 1990 г. изменилась мало, их численность удвоилась и составила 1,28 млрд. Это вызвано в первую очередь ростом и старением населения. В 2019 г. в странах с низким и средним уровнем дохода проживало более 1 млрд человек с гипертонией (82 % всех гипертоников в мире).

Серьезные диспропорции в охвате диагностикой и лечением Хотя гипертонию можно легко обнаружить и сравнительно просто лечить при помощи недорогих препаратов, исследование выявило существенные пробелы в охвате диагностикой и лечением. Около 580 млн гипертоников (41 % женщин и 51 % мужчин) не догадывались о своем заболевании, потому что никогда не проходили диагностику. В ходе исследования было также показано, что более половины людей с гипертонией (53 % женщин и

Новые рекомендации ВОЗ по лечению гипертонии В еще одном выпущенном сегодня документе «Руководящие принципы ВОЗ по фармакологическому лечению гипертонии у взрослых» содержатся новые рекомендации, призванные помочь странам более эффективно оказывать помощь при гипертонии. «Новые глобальные руководящие принципы лечения гипертонии выходят впервые за 20 лет и содержат самые современные, актуальные и научно обоснованные рекомендации по назначению антигипертензивных препаратов взрослым», — отметила представи-

тель Департамента ВОЗ по неинфекционным заболеваниям д-р Таскин Хан. В рекомендациях указаны параметры кровяного давления, при которых следует начинать лекарственную терапию, принципы выбора препарата или сочетания препаратов, целевые уровни артериального давления, периодичность контрольных измерений давления. Кроме того, в руководящих принципах изложены базовые механизмы участия врачей и других работников здравоохранения в улучшении показателей выявления и ведения гипертонии. «Необходимость более эффективного контроля гипертонией невозможно переоценить. Следуя рекомендациям, содержащимся в этих новых руководящих принципах, расширяя и облегчая доступ к препаратам для лечения кровяного давления, обеспечивая выявление и лечение таких сопутствующих заболеваний, как диабет и уже существующие заболевания сердца, содействуя оздоровлению питания и регулярной физической активности и более строго регулируя табачную продукцию, страны смогут спасти жизни и сократить расходы на общественное здравоохранение», — уверена директор Департамента ВОЗ по неинфекционным заболеваниям д-р Бенте Миккельсен.

Актуально • Пульс времени • 2021 / август • modern-pharmacy.com.ua

«Хотя с 1990 г. в большинстве стран показатели лечения и контроля гипертонии улучшились, в большей части стран Африки к югу от Сахары и островных тихоокеанских государствах существенных изменений не произошло. Необходимо, чтобы международные доноры и национальные правительства приняли первоочередные меры по обеспечению равноправия в лечении этой болезни, несущей серьезную угрозу здоровью во всем мире», — отметил научный сотрудник факультета общественного здравоохранения Имперского колледжа Лондона и руководитель аналитической работы д-р Бинь Чжоу.

•

этих регионов доля получающих лечение составила менее 25 % среди женщин и 20 % среди мужчин, что свидетельствует о существующем в мире гигантском неравенстве в области лечения гипертонии. Отрадно, что отдельным странам со средним уровнем дохода удалось расширить масштабы лечения и даже опередить большинство стран с высоким уровнем дохода по показателям лечения и контроля. Например, в настоящее время показатели охвата лечением в Коста-Рике и Казахстане выше, чем в большинстве стран с уровнем дохода выше среднего.

Журнал «Современная фармация»

62 % мужчин), или в общей сложности 720 млн человек, не получают необходимого им лечения. Кровяное давление контролировалось, т.е. находилось в пределах нормы благодаря эффективному применению лекарств менее чем у каждой четвертой женщины и каждого пятого мужчины с гипертонией. Как отметил один из ведущих авторов исследования и профессор кафедры глобальной гигиены окружающей среды факультета общественного здравоохранения Имперского колледжа в Лондоне Маджид Эззати, «тот факт, что спустя почти полвека после того, как мы начали лечить гипертонию, которая легко поддается диагностике и лечению недорогими препаратами, так много людей с высоким кровяным давлением в мире все еще не получают необходимой им терапии, является неудачей общественного здравоохранения». Вероятность назначения препаратов для эффективного лечения и контроля гипертонии мужчинам и женщинам наиболее высока в Канаде, Исландии и Республике Корея, где в 2019 г. лечение получали более 70 % гипертоников. По сравнению с этим самые низкие шансы на получение препаратов имелись у мужчин и женщин в странах Африки к югу от Сахары, Центральной, Южной и Юго-Восточной Азии и островных государствах в Тихом океане. В ряде стран

9

Десять стран с самыми низкими показателями распространенности гипертонии в 2019 г. ЖЕНЩИНЫ

МУЖЧИНЫ

1.

Швейцария

17 %

1.

Эритрея

22 %

2.

Перу

18 %

2.

Перу

23 %

3.

Канада

20 %

3.

Бангладеш

24 %

4.

Тайвань (провинция Китая)

21 %

4.

Канада

24 %

5.

Испания

21 %

5.

Эфиопия

25 %

6.

Республика Корея

21 %

6.

Соломоновы Острова

25 %

7.

Япония

22 %

7.

Папуа-Новая Гвинея

25 %

8.

Соединенное Королевство

23 %

8.

Лаосская Народно-Демократическая Республика

26 %

9.

Китай

24 %

9.

Камбоджа

26 %

10.

Исландия

24 %

10.

Швейцария

26 %

Страна

Место

Страна

Десять стран с самыми высокими показателями распространенности гипертонии в 2019 г. ЖЕНЩИНЫ

МУЖЧИНЫ Распространенность как % от населения

1.

Парагвай

51 %

1.

Парагвай

62 %

2.

Тувалу

51 %

2.

Венгрия

56 %

3.

Доминика

50 %

3.

Польша

55 %

4.

Доминиканская Республика

49 %

4.

Аргентина

54 %

5.

Литва

54 %

5.

Сан-Томе и Принсипи

48 %

6.

Румыния

53 %

6.

Ямайка

48 %

7.

Беларусь

52 %

7.

Гаити

48 %

8.

Хорватия

51 %

8.

Ирак

48 %

9.

Таджикистан

51 %

9.

Эсватини

47 %

10.

Сербия

50 %

10.

Ботсвана

47 %

Журнал «Современная фармация»

modern-pharmacy.com.ua

Распространенность как % от населения

Место

•

•

2021 / август

•

Пульс времени

Актуально

Распространенность как % от населения

•

Распространенность как % от населения

Место

10

Страна

Место

Страна

Десять стран с самыми высокими показателями лечения гипертонии в 2019 г. ЖЕНЩИНЫ Место

Страна

МУЖЧИНЫ

Охват лечением как % от общего количества женщин с гипертонией

Место

Охват лечением как % от общего количества мужчин с гипертонией

Страна

1.

Республика Корея

77 %

1.

Канада

76 %

2.

Коста-Рика

76 %

2.

Исландия

71 %

3.

Казахстан

74 %

3.

Республика Корея

67 %

4.

Соединенные Штаты 73 % Америки

4.

Соединенные Америки

66 %

5.

Исландия

72 %

5.

Казахстан

66 %

6.

Венесуэла

71 %

6.

Мальта

65 %

7.

Сальвадор

71 %

7.

Коста-Рика

63 %

8.

Португалия

71 %

8.

Германия

61 %

9.

Канада

71 %

9.

Чехия

59 %

10.

Словакия

70 %

10.

Сингапур

59 %

Штаты

«Ми виявили, що холестерин є невіддільною частиною цього процесу», — наголосив він.

Науковці провели експеримент на клітинних лініях та лабораторних тваринах. Вони з’ясували, що при міграції під час метастазування ракові клітини поглинають холестерин у відповідь на стрес. Деякі з них мали здатність протистояти ферроптозу — програмованої окислювальної клітинної загибелі, яка запускається під час стресу. Саме такі клітини згодом швидко ділилися та давали метастази. Вчені додали, що цей механізм зустрічається не тільки при раку молочної залози, але і в інших типах пухлин, в тому числі при меланомі. Повідомляється, що результати роботи дослідників є актуальними для створення нових терапевтичних підходів, які спрямовані на зниження рівня холестерину за допомогою ліків або дієт.

Актуально • •

Повідомляється, що раніше вчені виявили зв’язок між високим рівнем холестерину і позитивним за естроген-рецепторами раком молочної залози. Дослідження показали, що похідні холестерину діють на рецептори естрогену ракових клітин та сприяють зростанню пухлин. У випадку раку грудей, який не залежить від естрогена, високий рівень холестерину також пов’язаний з важчим станом. Такі висновки дозволили вченим припустити наявність іншого механізму.

Журнал «Современная фармация»

Вчені з Дюкського університету (Duke University) описали, як холестерин допомагає раковим клітинам розвинути стійкість до стресу під час метастазування. Старший автор дослідження Дональд Макдоннелл зазначив, що більшість ракових клітин гине під час метастазування. Він додав, що деякі з клітин, які виживають, можуть долати механізм клітинної загибелі, пов’язаний зі стресом.

modern-pharmacy.com.ua

•

Американські дослідники з’ясували, що високий рівень холестерину сприяє виживанню ракових клітин при метастазуванні. Результати роботи науковців актуальні для розробки нових терапевтичних методів.

2021 / август

•

(Вчені)

Пульс времени

Холестерин захищає ракові клітини від запрограмованої загибелі

Нагадаємо, що вчені з США знайшли спосіб зробити пухлини чутливими до імунотерапії. Раніше стало відомо, що Омега-3 жирні кислоти здатні гальмувати зростання та розвиток новоутворень. За матеріалами inscience.news

11

Ювілей вченого • Пульс времени • 2021 / август • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

12

ЮВІЛЕЙ ВЧЕНОГО (до 80-річчя Володимира Миколайовича Ковальова) 20 вересня 2021 року відомому вченому-фітохіміку, заслуженому діячу науки і техніки України, доктору фармацевтичних наук, професору кафедри фармакогнозії Національного фармацевтичного університету Володимиру Миколайовичу Ковальову виповнюється 80 років. Близько п’ятидесяти років В.М. Ковальов присвятив науковій і педагогічній роботі. Він є провідним фахівцем в області хімії біологічно активних речовин природного походження. Все своє життя Володимир Миколайович займається вивченням хімічного складу і біологічної активності лікарської рослинної сировини. Володимир Миколайович закінчив фармацевтичне відділення Харківського медичного училища №1 (1962), Харківський фармацевтичний інститут (1969), де пройшов шлях від студента, аспіранта, асистента, доцента до завідувача (1985–2012) і професора (з 2012) кафедри фармакогнозії НФаУ. Під керівництвом доц. Борисова М.І., завідувача кафедри фармакогнозії (1966–1979), Володимир Миколайович брав активну участь в експедиціях з ресурсного обстеження видів підмаренника флори СРСР. У пошуках перспективних видів рослин Володимир Миколайович обстежив майже всі райони Азербайджану і Криму, що дозволило поповнити гербарний фонд кафедри і сировинну базу для подальших наукових досліджень представників родини маренових. У 1979 р. В.М. Ковальов захистив кандидатську дисертацію на тему «Фармакогностичне дослідження деяких видів стальника». Наукова робота мала велике наукове і практичне значення. В індивідуальному стані було виділено і досліджено 68 природних сполук, які відносяться до похідних флавону, флавонолу, ізофлавону, ізофлавонону та тритерпеноїдів. 15 з цих сполук виявилися новими для роду Вовчуг (Ononis), а речовини оногенін (7-гідрокси, 3',4'-метилендиокси, 6'-метоксиізофлавон) і онозід (7-О-β-D-глюкопіранозид, 3',4'-метилендиокси, 6'-метоксиізофлавон) виявилися новими природними сполуками. З 1979 р. Володимир Миколайович працює на кафедрі фармакогнозії старшим викладачем, старшим науковим співробітником (1981–1983). З початком ви-

кладацької діяльності продовжується інтенсивна наукова робота, яку Володимир Миколайович вміло поєднує з громадською діяльністю як декана іноземного факультету (1979–1982) і далі — декана факультету вітчизняних студентів (1982–1983). У 1983 р. Ковальову В.М. присвоєно вчене звання доцента. Логічним результатом фундаментальних досліджень в області пошуку фенольних, тритерпенових, азотовмісних і стероїдних сполук карденолідної природи в рослинах родини бобові стали написання та захист докторської дисертації «Дослідження рослин родини бобові як джерела отримання біологічно активних речовин і синтез їх аналогів» (1983). У 1986 р. В.М. Ковальов отримав вчене звання професора, а в 1996 — почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України». Пріоритетним напрямком наукової діяльності Володимира Миколайовича був та є пошук і дослідження БАР природного походження, виділення, структурний аналіз, синтез аналогів природних флавоноїдів, ізофлавоноїдів, карденолідів і антрахінонів, спектральні методи аналізу, стандартизація, розробка способів отримання фітопрепаратів. Проф. Ковальов В.М. створив цілу школу фітохіміків. Під його безпосереднім керівництвом захищено 5 докторських і більше 20 кандидатських дисертацій, які відрізнялися своєю новизною та унікальністю. Серед наукових досягнень слід відзначити, що Володимир Миколайович є співавтором 14 лікарських препаратів, з яких «Гліфазин» (гранули, свічки), «Флаванобол», «Ононін-стандарт», «Піфламін», бальзам «Чаклун», кормова добавка «Люцерин» впроваджені в промислове виробництво. Розробив фармакопейні статті «Ононін-стандарт» ТС 42-1238-82, «Корінь вовчуга» ФС 42-1931-82, «Настоянка вовчуга» ФС 42-193282. За результатами наукових досліджень опубліковано понад 550 наукових праць, більше 70 авторських свідоцтв, патентів України та Росії.

Ювілей вченого • Пульс времени • 2021 / август • modern-pharmacy.com.ua

си», «Chemistry of natural compounds», «Фармація Казахстану» та ін. Володимира Миколайовича відрізняє велика працездатність, високий рівень інформаційної культури. Проф. Ковальов В.М. входить до складу спеціалізованої вченої ради з захисту докторських і кандидатських дисертацій, редакційної ради видання «Фармацевтична енциклопедія», був членом Фармакопейного комітету СРСР і Фармакопейного комітету МОЗ України, є членом редакційних рад журналів «Український біофармацевтичний журнал», «Аннали Мечниковського інституту», республіканської проблемної комісії «Фармація» МОЗ та АМН України. Професору Ковальову В.М. присвоєні почесні грамоти Міністерства охорони здоров’я СРСР, Верховної Ради України, виконкому Харківської міської ради; відзнаки «Відмінник охорони здоров’я», «Відмінник освіти України», «Вища школа СРСР — за відмінні успіхи у роботі» і «Винахідник СРСР»; почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України», почесний професор НФаУ. Володимир Миколайович і досі з успіхом читає курс лекцій з фармакогнозії, проводить лабораторні заняття зі студентами, керує виконанням магістерських робіт і дисертаційних робіт аспірантів, здобувачів і докторантів. Науковій діяльності проф. Ковальова В.М. притаманні систематичність та високий професіоналізм. Його ідеї завжди свіжі та оригінальні, мають практичне застосування. Для багатьох кандидатів і докторів наук, доцентів і професорів Володимир Миколайович став справжнім наставником, вченим, який познайомив нас з цікавим світом хімії природних сполук. Колектив та студенти Національного фармацевтичного університету, колеги, друзі, учні від щирого серця вітають відомого вченого, педагога з ювілеєм і бажають Володимиру Миколайовичу міцного здоров’я, втілення усіх наукових задумів, нових творчих ідей, творчого довголіття і благополуччя!

•

Накопичений досвід дослідницької та викладацької роботи отримав віддзеркалення у підручнику «Фармакогнозія з основами біохімії рослин» (2000, 2004) — перший вітчизняний підручник з фармакогнозії, створений колективом кафедри фармакогнозії. Підручник відрізняє системне викладення дисципліни; біологічно активні речовини розглянуто та систематизовано на основі їх біосинтезу. Розглянуто основні групи БАР, їх будову, класифікацію, шляхи біосинтезу, поширення в рослинному світі, властивості, методи виділення і дослідження, зв’язок між хімічною будовою і фармакологічною активністю, біологічну дію лікарської рослинної сировини кожної групи. Вперше написаний розділ з біологічно активних харчових добавок, до складу яких входять субстанції рослинного походження. Видання сучасного підручника стало знаковою подією не тільки для Національного фармацевтичного університету, а й для розвитку науки і освіти в країні в цілому. Проф. Ковальов В.М. разом із співаторами створює цілу низку наукових посібників з фітотерапії: монографію «Фітотерапія у вашому домі. Лікування лікарськими рослинами» (1990), «1000 рецептів з лікарських трав» (1991, 1993), «Сучасні аспекти пероральної фармакотерапії цукрового діабету 2-го типу. Досягнення НФаУ» (2008); співавтор навчальних посібників «Практикум з фармакогнозії» (2003), «Лікарська рослинна сировина та фітопрепарати» (2001, 2003), «Фітотерапія алергічних проявів» (1993), «Фармакогнозія» (1999, 2007), «Laboratory handbook on pharmacognosy» (2007), «Основи практичної фітотерапії» (1999), «Практикум з ідентифікації лікарської рослинної сировини» (2014), і низку інших навчально-методичних матеріалів; автор статей у «Фармацевтичній енциклопедії» (2005, 2010), співавтор багатьох методичних вказівок (рекомендацій), робочих програм з фармакогнозії з основами біохімії лікарських рослин. В.М. Ковальов — постійний автор провідних наукових журналів і збірників: «Вісник Фармації», «Фармаком», «Хімія природних сполук», «Рослинні ресур-

Зліва направо: проф. П.О. Безуглий, проф. В.М. Ковальов і проф. А.Г. Сербін

Журнал «Современная фармация»

Проф. кафедри фармакогнозії НФаУ В. М. Ковальов з аспіранткою Затильниковою О.

Колектив кафедри фармакогнозії

13

Тривала втома після COVID-19: що може рекомендувати провізор?

Гіацинтія — життя без тривоги

Як ефективно повернутися до роботи без стресу

КАТАРІЯ — швидка допомога при циститі

До ювілею видатного вченого, талановитого педагога і прекрасної людини професора Алли Михайлівни Ковальової

Що відбувається в організмі при COVID-19?

«Здоров’я — це коли кожен день найкращий». Франклін Адамс

У грудні 2019 року в місті Ухань в Китаї був зафіксований перший випадок до цього невідомого захворювання нової коронавірусної хвороби 2019 року (COVID-19). За лічені місяці захворювання поширилося по всій земній кулі, а 12 березня 2020 року Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила про пандемію COVID-19. Починаючи з того дня, людство пройшло через суворий карантин, адаптувалося у новому світі з віддаленою роботою і засобами індивідуального захисту і навіть встигло вакцинуватися. Втім, постійні мутації коронавірусу і нові спалахи захворювання свідчать про те, що про COVID-19 ми забудемо не скоро [1]. За перші 18 місяців після пандемії COVID-19 у світі було зареєстровано понад 164 мільйони підтверджених випадків захворювання і щонайменше 3,4 мільйона людей померли [2].

COVID-19 — потенційно важка ГРВІ, яку викликає коронавірус SARS-CoV-2 [3].

Свою красиву назву сімейство коронавірусів отримало завдяки виростам на оболонці, які утворюють «сонячну корону». Спочатку вони були збудниками захворювань виключно в тварин (верблюдів, свиней, кажанів і курей) і вважалися зоонозною інфекцією. В середині 60-х рр. минулого століття були зафіксовані перші випадки коронавірусної інфекції серед людей [3, 4]. При потраплянні в організм вірус поширюється через слиз по верхніх і нижніх дихальних шляхах, в епітелії яких він і розмножується. В результаті проникнення вірусу в організм порушується газообмін в легенях унаслідок [5]:  пошкодження клітин легень (альвеоцитів);  підвищення проникності клітинних мембран, унаслідок чого рідина і білки із кровоносних судин потрапляють в міжклітинний простір (інтерстицій), що викликає інтерстиціальний та альвеолярний набряк;  руйнування сурфактанту, що викликає спадання легень. Ще одним процесом, що відбувається в організмі при важкому перебігу COVID-19, є цитокіновий шторм.

Фармакотерапия • В фарватере отрасли • 2021 / август

лікар загальної практики

•

Ганна Кирпач,

modern-pharmacy.com.ua

A

•

що може рекомендувати провізор?

Журнал «Современная фармация»

ТРИВАЛА ВТОМА ПІСЛЯ COVID-19:

Термін «цитокін» походить від поєднання двох грецьких слів — «цито», що означає «клітина», і «кінос», що означає «рух». Цитокіни — це клітинні сигнальні молекули, які «говорять» клітинам, що необхідно розпочинати імунну відповідь. В нормі цитокіни стимулюють рух клітин до місць запалення, інфекції та травми [6].

15

Фармакотерапия • В фарватере отрасли • 2021 / август • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

16

Зазвичай при запальних реакціях кількість цитокінів, які підтримують запалення (прозапальних) та тих, які його гальмують (протизапальних) — збалансована. Втім, при COVID-19 цей баланс порушується, що стає руйнівним для організму. При проникненні SARSCoV-2 в дихальні шляхи активуються клітини імунної системи, які виділяють цитокіни. Вони, у свою чергу, активують нові імунні клітини, які виробляють нову порцію цитокінів. Таким чином, виникає «замкнене коло», унаслідок якого руйнуються клітини у вогнищі запалення, реакція поширюється на сусідні тканини і набуває

системного характеру, охоплюючи весь організм.

Цитокіновий шторм при COVID-19, що перебігає у важкій формі, призводить до поліорганної недостатності. На початку пандемії вважалося, що COVID-19, як і більшість гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ), триває недовго. Згодом ВООЗ повідомила, що тривалість нової коронавірусної хвороби від появи перших симптомів до клінічного одужання при легкому перебігу становить близько 2 тижнів, а в тяжких або середньої тяж-

кості випадках — від 3 до 6 тижнів. Втім, через деякий час все більше пацієнтів, які перенесли COVID-19, продовжували звертатися до лікарів зі скаргами на слабкість, втому, погіршення пам’яті та іншими симптомами, які значно погіршують якість та звичний ритм життя. Ці симптоми часто тривають тижнями і навіть місяцями і є ознаками синдрому Long COVID [7].

Через 14–21 день після вперше виявленого позитивного ПЛР-тесту на SARS-CoV-2 лише 65 % хворих поверталися до свого попереднього рівня здоров’я [8].

ЩО ТАКЕ СИНДРОМ LONG COVID? Медичні співтовариства у кожній з країн світу по-різному трактують поняття «постковідний синдром». Так, у клінічних настановах Національного інституту охорони здоров’я та вдосконалення медичної допомоги (NICE) Великої Британії «Лікування довгострокових наслідків COVID-19» виділяють поняття «пост-COVID-19 синдром», який визначають, як ознаки та симптоми, які розвиваються під час або після інфекційного захворювання, що відповідає COVID-19, зберігаються понад 12 тижнів і не пояснюються альтернативним діагнозом [7]. Гарвардська медична школа використовує визначення «далекобійники». Post-COVID long-hauler («далекобійник») — будь-яка людина, у якої діагностовано COVID-19, спричинену SARS-CoV-2, і

ЗА РІЗНИМИ ДАНИМИ, «ДАЛЕКОБІЙНИКАМИ» СТАЮТЬ ВІД 10 ДО 50 % ОСІБ, ЯКІ ПЕРЕНЕСЛИ COVID-19 [10].

яка не повернулася до свого рівня здоров’я та функціонування через 6 місяців після перенесеного захворювання [9]. Виділяють 2 групи таких хворих [11]:  особи, які мають незворотні ушкодження легень, серця, нирок або мозку, що впливають на їхню здатність функціонувати;  особи, у яких продовжують спостерігати виснажливі симптоми, незважаючи на відсутність помітних ушкоджень органів. Не зважаючи на певні часові відмінності, усі експерти сходяться на тому, що синдром Long COVID — це комплекс симптомів, який зберігається після COVID-19, хоча збудник захворювання в організмі уже не виявляється.

    

відсутність смаку і нюху; задишку; кашель; біль у грудях; біль у м’язах та суглобах;

    

головний біль; лихоманку; прискорене серцебиття; депресію; порушення пам’яті та уваги.

Фармакотерапия •

Інші симптоми, які можуть бути присутніми при синдромі Long COVID, включають [12, 13]:

ЧОМУ ВИНИКАЄ СИНДРОМ LONG COVID?

modern-pharmacy.com.ua

•

Порушення роботи внутрішніх органів після перенесеної коронавірусної хвороби переважно зумовлене генералізованим порушенням роботи внутрішнього шару судин — ендотелію.

Ендотелій — активний паракринний, ендокринний й автокринний орган, маса якого в усіх судинах організму людини становить 1,5–2,0 кг.

Журнал «Современная фармация»

•

Ендотелій — це безперервний шар епітеліальних клітин, який відокремлює кровотік від глибших шарів судин та виробляє величезну кількість найважливіших біологічно активних речовин, які впливають на процеси [14]:  скорочення і розслаблення судинної стінки;  утворення тромбів;  росту судин;  запалення. Серед великої кількості біологічно активних речовин, які виробляються в ендотелії, особливу роль відіграє оксид азоту (NO). Саме NO забезпечує розширення судин, пригнічує утворення тромбів та зменшує запалення і ріст судин. Крім того, оксид азоту впливає на усі органи та системи організму, зокрема:  розширює судини мозку, сітківки очей, серця, легень, нирок, кишечника;  розслабляє гладенькі м’язи трахеї, шлунка, кишечника, сечового міхура, матки;  регулює вироблення та виділення гормонів щитовидної залози, наднирників, інсуліну;  впливає на активність тромбоцитів та взаємодію лейкоцитів зі стінкою судин;  регулює імунну відповідь;  бере участь у роботі нервової системи, зокрема, формуванні пам’яті, сприйнятті болю, зоровому аналізу.

2021 / август

•

Дексаметазон, який часто приймають пацієнти для лікування COVID-19, в поєднанні з порушенням режиму харчування, унаслідок відсутності апетиту зумовлює порушення засвоєння глюкози, особливо у пацієнтів з погано контрольованим цукровим діабетом. Усе це спричиняє дефіцит енергії та розвиток астенічного синдрому [11].

В фарватере отрасли

ЯК ПРОЯВЛЯЄТЬСЯ СИНДРОМ LONG COVID? Найпоширенішим проявом синдрому Long COVID є швидка втомлюваність або астенія. Вона зумовлена як тривалим та виснажливим перебігом COVID-19, так і великою кількістю лікарських засобів, які часто приймають пацієнти для лікування.

Після перенесеного COVID-19 унаслідок ураження ендотелію судин на 25 % підвищується ризик тромбоемболій і на 22 % зростає ризик інфарктів [15]. На сьогодні відомо, що вірус SARS-CoV-2 напряму інфікує ендотеліальні клітини і викликає дифузне запалення ендотелію. Цей стан називається «ендотеліїт» і лежить в основі тривалих постковідних ускладнень.

17

Фармакотерапия • В фарватере отрасли • 2021 / август • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

18

Генералізована ендотеліальна дисфункція при COVID-19 виникає не лише унаслідок прямої пошкоджуючої дії вірусу, але і через патологічну імунну відповідь організму на вірус.

При ендотеліальній дисфункції, викликаній COVID-19, значно знижується вироблення NO. Це призводить до [16]:  порушення мікроциркуляції;  спазму судин з подальшим порушенням кровопостачання (ішемією) органів;  схильністю до утворення тромбів.

Фактори ризику ендотеліальної дисфункції включають артеріальну гіпертензію, діабет, ожиріння, паління та попередні серцево-судинні захворювання [17–20].

ЯК ДОПОМОГТИ ХВОРОМУ З СИНДРОМОМ LONG COVID? Якою б не була природа змін, пов’язаних із тривалим збереженням або появою нових симптомів після перенесеного гострого захворювання COVID-19, таких пацієнтів потрібно лікувати. Часто вони не хочуть звертатися до лікаря, тому з цією проблемою стикаються фармацевти та провізори. Як зазначалося вище, в основі симптомів при синдромі Long COVID лежить 2 основних процеси: 1. Дефіцит оксиду азоту, який викликає спазм судин, ішемію органів та тканин і підвищує ризик утворення тромбів.

2. Порушення засвоєння глюкози та зумовлений цим дефіцит енергії. Відповідно, слід рекомендувати хворим ті препарати, які б впливали на ці ланки патогенезу. Відомо, що єдиним субстратом для синтезу NO є амінокислота L-аргінін. Перетворення L-аргініну в NO — це фізіологічний процес, направлений на підтримку нормальної роботи ендотелію [21]. В організмі людини L-аргінін утворюється з цитруліну, речовини, яка виробляється в слизовій тонкого кишечника, як кінцевий продукт глутамінового/глутаматного метаболізму. З током крові цитрулін потрапляє в нирки, де перетворюється на аргінін та розноситься по всьому організму.

L-аргінін чинить ряд позитивних ефектів на організм людини, зокрема:  має антигіпоксичний, мембраностабілізуючий, цитопротективний, дезінтоксикаційний вплив;  активно регулює процеси проміжного обміну речовин та забезпечення організму енергією;  відіграє певну роль в підтримці гормонального балансу в організмі, зокрема, підвищує вміст в крові інсуліну, глюкагону, гормону росту і пролактину;  бере участь у процесі сперматогенезу;  діє як антиоксидант, пригнічуючи вироблення асиметричного диметиларгініну;  стимулює діяльність тимуса, який продукує Т-клітини, регулює вміст глюкози в крові під час фізичного навантаження;  сприяє корекції кислотно-лужної рівноваги.

В нормі концентрація L-аргініну в сироватці крові становить 45–150 мкмоль/л (залежно від віку та дієти). Вплив L-аргініну на перебіг COVID-19 активно вивчався в ряді досліджень. Так, у роботі Kim та співавторів було встановлено, що L-аргінін позитивно впливає на фізіологію легень та функцію серцево-судинної системи, тому додаткове призначення L-аргініну може бути корисним при боротьбі з COVID-19. Крім того, було зафіксовано, що прийом L-аргініну достовірно підвищував активність Т-клітин, а відповідно, і імунну відповідь на SARS-CoV-2 [22]. У ще одному дослідженні було встановлено, що тривале використання L-аргініну в дозі 200 мг/кг протягом 7 днів запобігає розвитку ендотеліальної дисфункції на експериментальній моделі дефіциту азоту. Крім того, було показано, що L-аргінін підсилює захисний вплив на ендотелій таких препаратів, як еналаприл, лозартан, амлодипін, індапамід та небіволол [23]. На фармацевтичному ринку України добре відомим препаратом L-аргініну, який встиг завоювати

Як приймати ТІВОРТІНУ АСПАРТАТ та воду ReO пацієнтам з синдромом Long COVID? ТІВОРТІНУ АСПАРТАТ слід приймати по 2 мірні ложки 2 р/д протягом 2 місяців.

На жаль, наслідки ендотеліїту не минають миттєво, саме тому лікування синдрому Long COVID має тривати не менше, ніж 60 днів. Саме за цей час ендотелій здатний відновитися. Воду для медичних цілей ReO бажано використовувати при COVID-19 для підтримки водно-електролітного балансу та у якості додаткового джерела енергії з першого дня захворювання і протягом усього періоду відновлення. Вчені продовжують активно працювати над боротьбою з COVID-19 та поверненням звичного ритму життя, однак коли це станеться, невідомо. Втім, уже сьогодні ми можемо захиститися від захворювання за допомогою вакцинації та відновити ресурси організму за допомогою таких надійних союзників, як ТІВОРТІНУ АСПАРТАТ та вода для медичних цілей RеО!

Фармакотерапия • modern-pharmacy.com.ua •

Перевагою ТІВОРТІНУ АСПАРТАТУ перед іншими препаратами L-аргініну є рослинне походження сировини. У Тегеранському дослідженні ліпідів та глюкози (Tehran Lipid and Glucose Study) порівнювали ефекти від прийому L-аргініну рослинного та тварин-

ного походження. В результаті було встановлено, що саме L-аргінін рослинного походження сприяє покращенню показників артеріального тиску та запобігає розвитку ішемічної хвороби серця. В той же час L-аргінін тваринного походження може бути фактором ризику розвитку артеріальної гіпертензії та ішемічної хвороби серця, тобто сприяє розвитку атеросклерозу та порушує ліпідний обмін [28]. Вода для медичних цілей RеО містить незалежне від інсуліну джерело енергії (сорбітол) та підтримує водно-електролітну рівновагу організму. RеО вода не містить консервантів, барвників та вуглеводів і завдяки збалансованому водно-сольовому складу забезпечує максимально швидке всмоктування води та електролітів. Усе це усуває та попереджує симптоми зневоднення (втому, головний біль, сухість шкіри і слизових), нормалізує діурез і знижує інтоксикацію.

Журнал «Современная фармация»

Зменшуючи дефіцит оксиду азоту, ТІВОРТІН АСПАРТАТ відновлює ендотелій судин, зменшує спазм судин та запобігає тромбозу. Крім того, ТІВОРТІН АСПАРТАТ чинить антиастенічний ефект за рахунок:  активації клітинного метаболізму;  регуляції вмісту глюкози через годину після навантаження;  зменшення молочно-кислого ацидозу;  ноотропного ефекту;  підвищення фосфорилювання.

2021 / август

•

Що робить ТІВОРТІН АСПАРТАТ та RеО вода при синдромі Long COVID?

•

Ряд досліджень показав, що у пацієнтів із COVID-19 часто спостерігається зневоднення або «гіпернатріємія» (підвищений рівень натрію в крові), іноді за відсутності інших симптомів. Дефіцит рідини є поширеною причиною гіпернатріємії, а діти та пацієнти похилого віку знаходяться в зоні найбільшого ризику [24–27].

Саме тому пацієнтам з синдромом Long COVID варто потурбуватися про відновлення водно-електролітного балансу та забезпечення організму достатньою кількістю енергії. Звичайна столова вода, соки і газовані напої містять дуже низькі концентрації солей (електролітів). Для ефективного відновлення водно-сольової рівноваги слід використовувати спеціальні збалансовані розчини, що містять основні електроліти і рекомендовані Всесвітньою організацією охорони здоров’я. До таких розчинів відноситься вода для медичних цілей ReO — коли звичайної води замало.

В фарватере отрасли

прихильність як лікарів, так і пацієнтів, є ТІВОРТІН АСПАРТАТ, сировина для якого виробляється у Японії.

19

1

В фарватере отрасли

•

Фармакотерапия

АЛГОРИТМ ДІЙ ПРОВІЗОРА ПРИ ЗВЕРНЕННІ ПАЦІЄНТА З СИНДРОМОМ LONG COVID Хворий переніс COVID-19 і скаржиться на:  загальну слабкість  біль за грудиною  тахікардію, задишку  швидку втомлюваність  шум у вухах  запаморочення  головний біль  порушення сну

ЩО З ХВОРИМ?

Схоже, у нього синдром Long Covid, який спричинений пошкодженням судин та дефіцитом енергії

•

2

СИТУАЦІЯ

Журнал «Современная фармация»

•

modern-pharmacy.com.ua

•

2021 / август

3

ЯК ЙОМУ ДОПОМОГТИ?

Для відновлення судин та покращення засвоєння глюкози: ТІВОРТІНУ АСПАРТАТ по 2 мірні ложки 2 р/д протягом 2 місяців* Для відновлення водно-електролітної рівноваги та забезпечення додатковим джерелом енергії: вода для медичних цілей RеО * саме стільки часу необхідно для відновлення судин

ЗАХИСТИ СУДИНИ — ЗБЕРЕЖИ ЖИТТЯ! СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

13.

14.

15.

20

Zhu N, Zhang D, Wang W, Li X, Yang B, Song J, et al. A novel coronavirus from patients with pneumonia in China, 2019. N Engl J Med 2020; 382: 727-33.

Coronavirus disease (COVID-19) Pandemic. Geneva: World Health Organization, May 2, 2021.

Brenda L. Tesini. Coronaviruses and Acute Respiratory Syndromes (COVID-19, MERS, and SARS). MSD Manuals.

National Foundation for Infectious Diseases. Coronaviruses.

Anant Parasher. COVID-19: Current understanding of its Pathophysiology, Clinical presentation and Treatment.

García Morán GA, Parra-Medina R, Cardona AG, et al. Cytokines, chemokines and growth factors. In: Anaya JM, Shoenfeld Y, Rojas-Villarraga A, et al., editors. Autoimmunity: From Bench to Bedside [Internet]. Bogota (Colombia): El Rosario University Press; 2013 Jul 18. Chapter 9.

COVID-19 rapid guideline: managing the long-term effects of COVID-19.

NICE guideline Published: 18 December 2021 Tenforde MW, Kim SS, Lindsell CJ, et al. Symptom Duration and Risk Factors for Delayed Return to Usual Health Among Outpatients with COVID-19 in a Multistate Health Care Systems Network — United States, March–June 2020. MMWR Morb Mortal Wkly Rep 2020;69:993-998.

Baig A. M. (2020). Deleterious Outcomes in Long-Hauler COVID-19: The Effects of SARS-CoV-2 on the CNS in Chronic COVID Syndrome. ACS chemical neuroscience, 11(24), 4017–4020.

Yong S. J. (2021). Long COVID or post-COVID-19 syndrome: putative pathophysiology, risk factors, and treatments. Infectious diseases (London, England), 1–18. О.А. Голубовська. Постковідний синдром: патогенез та основні напрями реабілітації. Здоров’я України № 2 (495), січень 2021 р.

Augustin, M., Schommers, P., Stecher, M., Dewald, F., Gieselmann, L., Gruell, H., Horn, C., Vanshylla, K., Cristanziano, V. D., Osebold, L., Roventa, M., Riaz, T., Tschernoster, N., Altmueller, J., Rose, L., Salomon, S., Priesner, V., Luers, J. C., Albus, C., Rosenkranz, S., … Lehmann, C. (2021).

Post-COVID syndrome in non-hospitalised patients with COVID-19: a longitudinal prospective cohort study. The Lancet regional health. Europe, 6, 100122.

Mayo Clinic. COVID-19 (coronavirus): Long-term effects.

Flammer AJ, Anderson T, Celermajer DS, et al. The assessment of endothelial function: from research into clinical practice. Circulation 2012; 126: 753-67 Коваленко С.В. Досвід застосування методів синдромно-патогенетичної терапії при пневмонії, спричиненій COVID-19, в умовах пульмонологічного відділення. Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 13-14 (481-482), 2020 р.

16. Bonetti PO, Lerman LO, Lerman A. Endothelial dysfunction — a marker of atherosclerotic risk. Arterioscl Throm Vas 2003; 23: 168–75.

17. Anderson TJ, Meredith IT, Yeung AC, Frei B, Selwyn AP, Ganz P. The effect of cholesterollowering and antioxidant therapy on endothelium-dependent coronary vasomotion. N Engl J Med 1995; 332: 488–93 18. Taddei S, Virdis A, Ghiadoni L, Mattei P, Salvetti A. Effects of angiotensinconverting enzyme inhibition on endothelium-dependent vasodilatation in essential hypertensive patients. J Hypertens 1998; 16: 447–56.

19. Flammer AJ, Sudano I, Hermann F, et al. Angiotensin-converting enzyme inhibition improves vascular function in rheumatoid arthritis. Circulation 2008; 117: 2262–69.

20. Hurlimann D, Forster A , Noll G, et al. Anti-tumor necrosis factor-alpha treatment improves endothelial function in patients with rheumatoid arthritis. Circulation 2002; 106: 2184–87. 11 Feldmann M, Maini RN, Woody JN, et al.Trials 21. Bai Y., Sun L., Yang T. et al. (2009) Increase in fasting vascular endothelial function after short term oral L- arginine is effective when baseline ?ow mediated dilation is low: a meta analysis of randomized controlled trials.

Am. J. Clin. Nutr., 89 (1): 77–84.

22. Kim, S. H., Roszik, J., Grimm, E. A., & Ekmekcioglu, S. (2018). Impact of l-Arginine Metabolism on Immune Response and Anticancer Immunotherapy. Frontiers in oncology, 8, 67.

23. Т.Г. Покровская. Роль фармакологической коррекции метаболического пути L-аргинина/NO моделировании дефицита оксида азота.

24. Besharat M, Khorram PB. Fever and Dehydration as the First COVID-19 Presentation in a 2-Months Old Boy in Northeast of Iran Arch Pediatr Infect Dis, 2021; 9(1):e107308 25. Bavaroa DF, Diellaa L, Fabriziob C, Sulpassoa R, Bottalicoc IF, Calamod A et al. Peculiar clinical presentation of COVID-19 and predictors of mortality in the elderly: A multicentre retrospective cohort study Int J Infect Dis, 2021; 105:709-715 26. Clifford CT, Pour TR, Freeman R, Reich DL, Glicksberg BS, Levin MA et al. Association between COVID-19 diagnosis and presenting chief complaint from New York City triage data Am J Emerg Med, 2020; S0735-6757(20)30986-4 27. Tzoulis P, Waung JA, Bagkeris E, Hussein Z, Biddanda A, Cousins J et al.

Dysnatremia is a predictor for morbidity and mortality in hospitalized patients with COVID-19 J Clin Endocrinol Metab, 2021; 106(6):1637-1648 28. Mirmiran, P., Moghadam, S. K., Bahadoran, Z., Ghasemi, A., & Azizi, F. (2017). Dietary L-Arginine Intakes and the Risk of Metabolic Syndrome: A 6-Year Follow-Up in Tehran Lipid and Glucose Study. Preventive nutrition and food science, 22(4), 263–270.

аспартат

Відновлення судин у Long COVID

ЗАХИСТИ СУДИНИ – ЗБЕРЕЖИ ЖИТТЯ!

Відновлює ендотелій судин1,2 Зменшує запалення ендотелію1,2 Знижує ризик розвитку інфарктів та інсультів у період Long COVID1,2

Скорочена інструкція для медичного застосування лікарського засобу Тівортін® аспартат. Лікарська форма: р-н для перорального застосування у флаконах 100 і 200 мл. Склад: 5 мл розчину містять L-аргініну аспартату 1 г (L-аргініну – 0,57 г, кислоти аспарагінової – 0,43 г). Показання для застосування. Захворювання серцево-судинної системи: у комплексній терапії ішемічної хвороби серця і хронічної серцевої недостатності; атеросклероз судин серця та периферичних судин, гіперхолестеринемія, артеріальна гіпертензія, стани після перенесеного гострого інфаркту міокарда, міокардіопатії, діабетична ангіопатія. Захворювання нервової системи: атеросклероз судин мозку, стани після перенесеного гострого інфаркту міокарда, міокардіопатії, діабетична ангіопатія. Захворювання нервової системи: атеросклероз судин мозку, стани після перенесення гострого порушення мозкового кровообігу. Захворювання дихальної системи: хронічні обструктивні захворювання легень, інтерстиціальна пневмонія, ідіопатична легенева гіпертензія, хронічна постемболічна легенева гіпертензія. Захворювання травної системи: гострі і хронічні гепатити різної етіології, печінкова недостатність, печінкова енцефалопатія, спричинена гіперамоніємією. Побічні реакції. Рідко – відчуття легкого дискомфорту в шлунку і кишечнику, нудота безпосередньо після застосування препарату, яка зникає самостійно. Головний біль, відчуття жару, флебіт у місці введення розчину. Рідко – алергічні реакції. Протипоказання. Гіперчутливість до препарату, гіперхлоремічний ацидоз, діти до 18 років. Спосіб застосування й дози. Тівортін® аспартат вживають усередину під час їжі. При ішемічній хворобі серця, атеросклерозі судин серця та головного мозку, атеросклерозі периферичних судин, діабетичній ангіопатії, гіперхолестеринемії, станах після перенесеного гострого інфаркту міокарда й гострого порушення мозкового кровообігу, артеріальній гіпертензії – по 5 мл (1 мірна ложка – 1 г препарату) 3-8 разів на добу. При хронічних обструктивних захворюваннях легень, інтерстиціальній пневмонії, ідіопатичній легеневій гіпертензії, хронічний постемболічній легеневій гіпертензії, гострих і хронічних гепатитах різної етіології, печінковій недостатності, печінковій енцефалопатії – по 5 мл 3-6 разів на добу. При гіпоксичних та астенічних станах – по 5 мл 4-8 разів на добу. Максимальна добова доза – 8 г. Тривалість курсу терапії – 8-15 днів, за необхідності курс лікування повторюють. Р. п. МОЗ України No UA/9941/01/01, No UA/8954/01/01. Інформація наведена в скороченому вигляді. За повною інформацією звертайтесь до інструкції з медичного застосування препарату. Інформація для професійної діяльності медичних і фармацевтичних працівників. Для розміщення у спеціалізованих виданнях, розповсюдження на семінарах, конференціях, симпозіумах з медичної тематики.

1. Голубовська О.А. Постковідний синдром:патогенез та основні напрями реабілітації. Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» №2, 2021 2. Матюха Л.Ф «Далекобійники»: пацієнти з постковідним синдромом у рутинній клінічній практиці. Журнал «Здоров’я України» №4, 2021

www.uf.ua

|

www.tivortin.com

життя

БЕЗ ТРИВОГИ

Мнение специалиста • Журнал «Современная фармация»

•

modern-pharmacy.com.ua

•

2021 / август

•

В фарватере отрасли

Гіацинтія —

22

Сучасний темп життя часто змушує людей одночасно виконувати безліч задач. Ми хочемо встигати всюди: ефективно працювати, проводити час з коханими, виховувати дітей, повноцінно відпочивати, при цьому бути у відмінній формі і добре виглядати. Часто ми витрачаємо на це багато сил, часу і нервів. Усе це стає причиною накопичення втоми, невдоволення та напруження, які можуть, в кінцевому рахунку, викликати психологічні проблеми.

ЦЕ ВАЖЛИВО! Окремі симптоми тривоги або субклінічні тривожні розлади реєструють у 76 % населення [1].

«Краще не бояться, лежачи на соломі, ніж бути в тривозі на золотому ложі» Епікур

A

Бойко Надія,

лікар невролог

уникати стресових та загрозливих ситуацій, що має еволюційне значення. Негативні емоції мають більш широкий спектр, ніж позитивні, і діляться на [3]:  біологічні: тривога, страх, страждання, гнів і їх похідні;  соціальні: сором, вина, страх втрати свого «я».

Особливе місце серед них займає тривога, яка є обов’язковою складовою реакції організму на вплив стресового чинника. Грань між «нормальною» відповіддю на загрозу і патологічним тривожним розладом Найпоширенішим типом психічних захворювань часто вельми розмита. Саме з цим пов’язані трудноу Європі, який зустрічається у 14 % осіб віком від 14 щі діагностики патологічної тривоги, яку виявляють до 65 років, є тривожні розлади (ТР) [2]. Так, згідно з в два рази рідше, ніж депресію. результатами досліджень, які охопили 27 країн ЄвроПсихологічний або біологічний стрес викликає пи, у 12–27 % представників популяції у віці від 18 до нормальну (фізіологічну) відповідь організму у ви65 років протягом року мав місце хоча б один епізод гляді психофізіологічної реакції, що проявляється тривоги. При цьому поширеність тривожних розлатривожними симптомами і вегетативними порушендів протягом усього життя становить близько 21–50 % нями. Зазвичай ці симптоми минають після зникненсеред всього населення [1]. ня провокуючої стресової ситуації і добре контролюються людиною. Тривожні симптоми набуТривога: коли норма стає вають клінічної значимості, коли [4]: патологією?  їх вираженість досягає важкого ЦІКАВИЙ ФАКТ! Емоції — невід’ємний компонент ступеня; життя людини, який робить його ці їх тривалість подовжується; Як правило, жінки кавим та різноманітним. Слід розумі вони розвиваються при відсутностраждають тривожними ти, що негативні емоції для нас дуже розладами у 2–3 рази частіше, сті стресових факторів; важливі. Вони не лише дозволяють  вони порушують фізичну, соцініж чоловіки [2]. на фоні контрасту сильніше відчувати альну або професійну активність позитивні емоції, а й примушують нас людини.

Згідно з оцінками дослідників, у США у 60 % осіб протягом життя виникає щонайменше 1 травматична подія, а у 17 % чоловіків і 13 % жінок — 3 більше. В «гарячих точках» земної кулі частота таких подій значно вища — у таких країнах, як Алжир, Камбоджа, Ірак вона оцінюється у 92 % [7].

Тривога і депресія: взаємозв’язок і прояви Ще однією з провідних медико-соціальних проблем сучасного суспільства, яка часто йде «пліч-о-пліч» з тривогою, є депресія. При цьому більшість випадків депресії вийшли за межі психіатричної патології і проявляються перепадами настрою, пригніченням стану, апатією до оточуючих людей і подій [9, 10]. Можна виділити три особливості, що характеризують сучасні депресії [11]:  переважання тривожного компонента в клінічній картині захворювання (приблизно у 77 % всіх пацієнтів);  коморбідність, тобто поєднання депресивних, невротичних і соматичних проявів;  домінування сомато-вегетативної складової в симптоматиці. Саме цим обумовлений той факт, що все більше пацієнтів звертаються за допомогою та порадою не до психіатра, а до лікаря первинної ланки і навіть фармацевта.

Мнение специалиста • В фарватере отрасли • 2021 / август

Посттравматичний стресовий розлад Зважаючи на те, що частина території нашої країни охоплена бойовими діями, а увесь світ бореться з пандемією COVID-19, в рамках тривожних розладів неможливо не згадати про постстресовий травматичний розлад (ПТСР). ПТСР є одним з найбільш поширених психіатричних розладів — щонайменше 7 % осіб (5 % чоловіків, 10 % жінок) матимуть його протягом життя. З них, на жаль, близько у 30 % осіб його перебіг матиме хронічний характер, з можливою тривалістю симптомів протягом 10 років і більше. Більшість осіб із ПТСР не звернуться за допомогою. Сама природа цього розладу така, що людину переслідують болючі спогади про минуле, тому вона хоче втекти від них, сподіваючись, що їх вилікує час. Тому не дивно, що у частини осіб з часом розвиваються коморбідні вторинні розлади — депресія (48 %), зловживання алкоголем/алкогольна залежність (28 % жінок, 52 % чоловіків) та ін [7]. В деяких випадках такі люди все ж намагаються полегшити свій стан і звертаються в аптеку в пошуках засобу, який допоміг би зменшити відчуття тривоги, порушення сну, підвищену дратівливість та труднощі з концентрацією уваги [8].

ЦЕ ВАЖЛИВО! Будь-який тривожний розлад може протікати субклінічно, тобто не супроводжуватися усіма вище перерахованими симптомами та бути фактором ризику розвитку важкої депресії [3].

•

ЦІКАВИЙ ФАКТ!

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, ТР у світі посіли 6-те місце та 4-те — у високорозвинених країнах серед усіх психічних і соматичних захворювань, які стали причиною розвитку інвалідності; вони належать до хронічних захворювань, які мають найбільший вплив на життя пацієнтів [5].

modern-pharmacy.com.ua

Сомато-вегетативні порушення при ТР проявляються у вигляді відчуття нестачі повітря, пітливості, холодних і вологих долонь, сухості в роті, відчуття «клубка» в горлі, напруги і болю в м’язах, нудоти, проносу, болю в животі, запаморочення, переднепритомного стану, зниження лібідо, імпотенції, прискореного серцебиття, приливів жару або холоду.

ВАЖЛИВИЙ ФАКТ!

•

Клінічно тривожні розлади проявляються психічними та сомато-вегетативними симптомами, які можуть маскувати захворювання різних органів та систем [6]. Психічні прояви ТР найчастіше включають побоювання (турботу про майбутні невдачі, відчуття хвилювання, труднощі в зосередженні та ін.), занепокоєння через дрібниці, дратівливість і нетерплячість, безсоння, скутість, метушливість, нездатність розслабитися, відчуття напруженості або перебування «на межі зриву», неможливість сконцентруватися, погіршення пам’яті, швидку стомлюваність, страхи, нав’язливі думки і образи.

Журнал «Современная фармация»

Які симптоми виникають при тривожних розладах?

23

Мнение специалиста • В фарватере отрасли • 2021 / август •

Безумовно, лікувати усі описані розлади має лікар-психіатр з використанням спеціальних психотерапевтичних та фармакологічних методів. Втім, більшість людей не звертаються з подібними скаргами до лікаря. Дехто вважає їх не вартими уваги, адже культура турбуватися про своє духовне здоров’я ще не достатньо глибоко вкоренилася у нашій свідомості. Інші не звертаються до психіатра, соромлячись свого стану. У таких випадках єдиним спеціалістом охорони здоров’я, який може полегшити стан пацієнтів, залишається фармацевт. На жаль, таким пацієнтам навряд допоможуть седативні фітопрепарати. Слід порекомендувати більш дієвий препарат, але при цьому враховувати усі аспекти його безпеки. Так, циклічні антидепресанти (ЦА), хоч і є досить ефективними засобами в лікуванні тривожно-депресивних розладів, не можуть призначатися без усестороннього опитування та обстеження хворого. Це пов’язано зі значною кількістю побічних реакцій, які можуть виникати при використанні даних засобів, несприятливим впливом на когнітивні функції, широким потенціалом взаємодії з іншими лікарськими засобами і значними віковими відмінностями в фармакодинаміці і фармакокінетиці [12]. Групою препаратів, які уже давно встигли позитивно зарекомендувати себе у світі для лікування тривожно-депресивних розладів, є селективні інгібі-

тори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС), одним із найбільш відомих представників яких є есциталопрам. Цьому сприяє висока ефективність даного препарату (у багатьох випадках рівноцінна з ЦА) в поєднанні зі сприятливими характеристиками безпеки. Есциталопрам з найоптимальнішим співвідношенням ціна-якість, який уже встиг зайняти чільне місце серед призначень психіатрів, неврологів та лікарів загальної практики і завоювати прихильність пацієнтів, представлений на фармацевтичному ринку України АТ «КИЇВСЬКИЙ ВІТАМІННИЙ ЗАВОД» під торговою назвою ГІАЦИНТІЯ.

Журнал «Современная фармация»

•

modern-pharmacy.com.ua

Як допомогти хворому з тривожно-депресивними розладами?

Механізм дії та переваги ГІАЦИНТІЇ Як і інші СІЗЗС, есциталопрам, який є діючою речовиною препарату ГІАЦИНТІЯ, збільшує позаклітинний рівень нейротрансмітера серотоніну завдяки блокуванню його зворотного захоплення (реаптейка) нейронами, які його виділяють, що призводить до збільшення кількості серотоніну в синаптичній щілині [13].

ГІАЦИНТІЯ є найбільш селективним препаратом з усіх СІЗЗС. Він практично не взаємодіє з будь-якими постсинаптичними рецепторними структурами в ЦНС, а також не впливає на зворотне захоплення інших нейромедіаторів і нейрональні іонні канали [15]. При цьому есциталопрам вважається не тільки потужним і максимально селективним інгібітором основного високоафінного сайту зворотного захоплення серотоніну, а й модулятором іншого компонента системи зворотного захоплення — низько-

ЦЕ ВАЖЛИВО! Фізіологічна роль серотоніну у головному мозку людини пов’ язана з регуляцією таких психоемоційних реакцій, як тривога, агресивність, імпульсивні потяги, сексуальна поведінка, що дозволяє називати серотонін нейромедіатором доброго самопочуття. Дефіцит серотоніну виявляють у хворих із тяжкою депресією [14].

24

Мнение специалиста • В фарватере отрасли • 2021 / август

ГІАЦИНТІЇ поряд з антидепресивною і нейропротекторної дії, унікальної для антидепресантів. Рамки клінічного застосування есциталопраму також охоплюють всі основні форми тривожних розладів. Есциталопрам виявився високоефективним засобом лікування всіх видів тривожних розладів як при короткостроковому (10–12 тижнів), так і при тривалому (24 тижні) застосуванні [23, 24]. Безпека есциталопраму (ГІАЦИНТІЇ) заслуговує окремої уваги, оскільки саме цей критерій сьогодні є наріжним каменем при виборі того чи іншого антидепресанту. Для есциталопраму характерні мінімальні зміни фармакокінетики з віком та низький потенціал міжлікарської взаємодії [21]. Це дозволяє прогнозувати результати лікування та безпечно застосовувати ГІАЦИНТІЮ в похилому і старечому віці, а також в умовах додаткового прийому інших препаратів, наприклад, для лікування артеріальної гіпертензії чи ішемічної хвороби серця.

•

В рамках порівняльних клінічних випробувань есциталопрам, який є діючою речовиною препарату ГІАЦИНТІЯ, показав свою перевагу при лікуванні великого депресивного розладу (в тому числі важких клінічних форм) як перед СІЗЗС (циталопрамом, флуоксетином, пароксетином), так і перед іншими представниками нового покоління антидепресантів — селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну і норадреналіну (СІОЗСН) венлафаксином і дулоксетином [17–19]. Есциталопрам також виявився ефективнішим, ніж циталопрам при проведенні стабілізуючого лікування депресій і профілактиці рецидивів (курс терапії — 36 тижнів) [20]. Згадана ефективність виявлялася при аналізі всього комплексу оціночних шкал антидепресивної дії, таких як шкала Монтгомері-Асберга для оцінки депресії (MADRS), шкала депресії Гамільтона (HAM-D), шкала загального клінічного враження для оцінки поліпшення і тяжкості стану (CGI-I / S ), а також показників кількості пацієнтів, що відповіли на лікування, і пацієнтів, які досягли ремісії, і числа рецидивів. Антидепресивна дія есциталопраму (ГІАЦИНТІЇ) розвивається досить швидко — вже на другому тижні лікування, тобто трохи пізніше, ніж у пароксетину [20, 21]. Важливо підкреслити, що згаданий ефект продовжує наростати протягом 8 тижнів [17, 20, 21]. У спеціальному дослідженні дії есциталопраму у постінсультних хворих була виявлена не тільки його висока профілактична ефективність щодо попередження розвитку депресії після інсульту, але і здатність до поліпшення когнітивних функцій і підвищення виживання [22]. Це свідчить про наявність у

modern-pharmacy.com.ua

ГІАЦИНТІЯ при тривожно-депресивних розладах: дані клінічних досліджень

•

серотоніну при зниженні його концентрації в синаптичній щілині. Саме цей механізм лежить в основі потужного антидепресивного ефекту есциталопраму (ГІАЦИНТІЇ) — найбільш вираженого з усіх СІЗЗС, завдяки якому препарат був віднесений до окремої підгрупи «аллостеричних модуляторів» і «СІЗЗС подвійної дії» [16].

Журнал «Современная фармация»

афінного аллостеричного, що забезпечує фізіологічну регуляцію активності основного високоафінного компонента [12]. Ця властивість дозволяє розглядати препарат ГІАЦИНТІЯ як власне інгібітор зворотного захоплення серотоніну, а також як препарат з додатковим регулюючим впливом на цей процес, адже він запускає фізіологічні механізми зворотного захоплення

25

ДОБРОГО ДНЯ! МЕНЕ ТУРБУЄ ВІДЧУТТЯ ХВИЛЮВАННЯ, ТРУДНОЩІ В ЗОСЕРЕДЖЕННІ, ШВИДКА СТОМЛЮВАНІСТЬ ДОБРОГО ДНЯ! ЯК ДАВНО З’ЯВИЛИСЯ ЦІ СКАРГИ? З ЧИМ ВИ ЇХ ПОВ’ЯЗУЄТЕ? Даний стан виник недавно, пов’язую зі стресом на роботі/ навчанні

В фарватере отрасли

•

Мнение специалиста

ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ АЛГОРИТМ ПРИ ЗВЕРНЕННІ ПАЦІЄНТА З СИМПТОМАМИ ТРИВОЖНО-ДЕПРЕСИВНИХ РОЗЛАДІВ

Скарги турбують роками, періодично приймаю валеріанку та інші заспокійливі, але останнім часом вони не допомагають.

Скарги виникли недавно після травматичної ситуації (смерть рідного, інфаркт, ДТП тощо)

ЧИ СУПРОВОДЖУЮТЬСЯ ЦІ СКАРГИ ПЛАКСИВІСТЮ, ПОРУШЕННЯМИ СНУ, ПРИСТУПАМИ СТРАХУ, НАВ’ЯЗЛИВИМИ ДУМКАМИ?

ні

так

Чи є у вас скарги на болі в серці, коливання артеріального тиску, відчуття нестачі повітря, болі в шлунку?

Чи виникало у вас запаморочення, втрата свідомості, нестійкість при ходьбі?

•

Порекомендувати безрецептурний фітопрепарат і консультацію лікаря

так

так

2021 / август

ні Порекомендувати пацієнту звернутися до лікаря. При відмові уточнити чи приймав чи приймає зараз пацієнт будь-які ліки

так

так

ні Можна розглянути можливість прийому препарату ГІАЦИНТІЯ в дозі 10 мг 1 р/д. Якщо стан погіршиться або на протязі 2 тижнів не буде покращення слід обов’язково звернутися до лікаря для уточнення діагнозу та корекції лікування

Порекомендувати звернутися до лікаря, який оцінить можливість поєднаного прийому препарату ГІАЦИНТІЯ з ліками, які уже застосовує пацієнт

Порекомендувати звернутися до невролога для виключення загрозливих для життя станів. Для зменшення симптомів тривоги та безсоння можна розглянути можливість прийому препарату ГІАЦИНТІЯ в дозі 10 мг 1 р/д.

Журнал «Современная фармация»

•

modern-pharmacy.com.ua

•

Порекомендувати звернутися до терапевта для виключення органічних захворювань серця, судин, шлунковокишкового тракту. Для зменшення симптомів тривоги та безсоння можна розглянути можливість прийому препарату ГІАЦИНТІЯ в дозі 10 мг 1 р/д.

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

13.

26

Список літератури

Дзяк Л.А., Цуракаленко Е.С. Тревожные расстройства в общей медицинской практике. Семейная медицина. 2016;(5):55-59.

Wittchen HU, Jacobi F, Rehm J, Gustavsson A, Svensson M, Jönsson B, Olesen J, Allgulander C, Alonso J, Faravelli C, Fratiglioni L, Jennum P, Lieb R, Maercker A, van Os J, Preisig M, Salvador-Carulla L, Simon R, Steinhausen HC. The size and burden of mental disorders and other disorders of the brain in Europe 2010. Eur Neuropsychopharmacol. 2011 Sep;21(9):655-79. doi: 10.1016/j.euroneuro.2011.07.018. PMID: 21896369. Шавловская О.А. Терапия тревожных состояний. Медицинский совет. 2019; 6: 42-19. DOI: https://doi.org/10.21518/2079-701X-2019-6-42-46.

Diagnosis and treatment of anxiety disorders of neurotic level (anxietyphobic, panic and generalized anxiety disorders). Clinical guidelines.

Russian society of psychiatrists. Moscow, 2015; 50 p WHO. Depression and Other Common Mental Disorders. Global Health Estimates, 2017 Воробьева О.В. Стресс-индуцированные психовегетативные реакции. РМЖ. 2005;13(12): 798-802.

Matthew J. Friedman. Post Traumatic Stress Disorder: The Latest Assessment and Treatment Strategies Олег Ігорович Романчук. Психотравма та спричинені нею розлади: прояви, наслідки й сучасні підходи до терапії. НейроNews 1 (36) ‘ 2012 Бурчинский С.Г. Депрессии в пожилом и старческом возрасте // Внутр. мед. — 2008. — № 2. — С. 90-93. Напрєєнко О.К., Логановський К.М., Сиропятов О.Г. та ін. Нециркулярні депресії . — К. : Софія-А, 2013. — 624 с. Марута Н.А. Современные депрессивные расстройства (клиникопсихопатологические особенности, диагностика, терапия) // Укр. Вісник Психоневрол. — 2001. — Т. 9, Вип. 4. — С. 79-82. С.Г. Бурчинский. Селективные ингибиторы обратного захвата серотонина: выбор невролога. НейроNews 2 (66)’ 2015.

Preskorn SH, Ross R, Stanga CY (2004). Selective Serotonin Reuptake Inhibitors. У Sheldon H. Preskorn, Hohn P. Feighner, Christina Y. Stanga and Ruth Ross. Antidepressants: Past, Present and Future. Berlin: Springer. с. 241–62. ISBN 978-3-540-43054-4.

14. Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия / Под ред. С.С. Дебова.

— М., 1982; Биохимия / Под. ред. Е.С. Северина. — М., 2003; Губський Ю.І. Біологічна хімія. — К.–Тернопіль, 2000; Клиническая биохимия / Под ред. В.А. Ткачука. — М., 2002.

15. Owens M.J., Knight D.L., Nemeroff C.B. Second-generation SSRIs: human monoamine transporter binding profile of escitalopram and R-fluoxetine // Biol. Psychiatry. — 2001. — Vol. 50. — P. 345–350.

16. Захарова К.В., Ахапкин Р.В. Место эсциталопрама в лечении депрессивных и тревожных расстройств // Рус. мед. журн. — 2010. — Т. 18, № 26.

— С. 1556-1557.

17. Bielski R.J., Ventura D., Chang C.-C., Korotzer A. A double-blind comparison of escitalopram with venlafaxine XR in the treatment of major depressive disorder // Eur. Neuropsychopharmacol. — 2003. — Vol. 13. — P. S262 18. Gorman J.M., Korotzer A., Su G. Efficacy comparison of escitalopram and citalopram in the treatment of major depressive disorder: pooled analysis of placebo-controlled trials // CNS Spectrums. — 2002. — Vol. 7, Suppl. 1. — P. 40–44.

19. Lam RW, Andersen HF, Wade AG. Escitalopram and duloxetine in the treatment of major depressive disorder: a pooled analysis of two trials. Int Clin Psychopharmacol. 2008 Jul;23(4):181-7. doi: 10.1097/YIC.0b013e3282ffdedc.

PMID: 18545055.

20. Rapaport MH, Bose A, Zheng H. Escitalopram continuation treatment prevents relapse of depressive episodes. J Clin Psychiatry. 2004 Jan;65(1):44-9. doi: 10.4088/jcp.v65n0107. PMID: 14744167.

21. Sanchez C, Reines EH, Montgomery SA. A comparative review of escitalopram, paroxetine, and sertraline: Are they all alike?. Int Clin Psychopharmacol. 2014;29(4):185-196. doi:10.1097/YIC.0000000000000023 22. Jorge RE, Acion L, Moser D, Adams HP Jr, Robinson RG. Escitalopram and enhancement of cognitive recovery following stroke. Arch Gen Psychiatry.

2010;67(2):187-196. doi:10.1001/archgenpsychiatry.2009.185 23. Davidson J.R.T., Bose A., Su G. Escitalopram in the treatment of generalized anxiety disorder. Poster Presented at the 22nd National Conference of the Anxiety Disorders Association of America. — 2002, March 21–24, in Austin, TX. 24. Davidson J.R.T., Bose A., Korotzer A., Zheng H. Escitalopram in the treatment of generalized anxiety disorder: a double-blind, placebo controlled, flexible dose study // Depress. Anxiety. — 2004. — Vol. 19. — P. 234–240

Актуально • В фарватере отрасли • 2021 / август • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

28

Як ефективно повернутися до роботи без стресу Повернутися до роботи навіть після нетривалої відпустки — неабиякий стрес. А якщо до цього додається адаптація дітей до школи й садочка, безліч накопичених за час відсутності на робочому місці завдань, — це може значно ускладнити процес адаптації. Проте варто пам’ятати, що запорука ефективної та комфортної праці — це міцне фізичне і психічне здоров’я. Всесвітня Організація охорони здоров’я наголошує, що психічне здоров'я — це не тільки відсутність психічних розладів, а стан благополуччя, в якому людина може протистояти стресам, самореалізуватися, продуктивно й ефективно працювати, здійснювати внесок у життя суспільства. Важливо дбати про своє психічне здоров’я, навчитися долати стресові ситуації, дослухатися до власних потреб і не перевтомлюватися. Як подбати про себе та з найменшим рівнем дискомфорту повернутися до ефективної роботи - розповімо нижче.

Налагодьте режим сну та відпочинку

Достатня кількість сну знижує загальний рівень стресу, а нестача спричиняє стомлюваність і дратівливість, погіршує концентрацію уваги, провокує переїдання тощо. Рекомендуємо відкоригувати співвідношення тривалості сну та активності, при якому тривалість сну становитиме не менше 7 годин.

Споживайте здорову їжу

Організму для ефективної роботи потрібна не лише достатня кількість відпочинку, а й енергетичний ресурс із поживних речовин та мікроелементів. Якщо дотримуватися раціонального та збалансованого раціону харчування, усе необхідне можна отримувати з продуктами харчування. Продукти, багаті на клітковину (овочі і фрукти, цільнозернові продукти), білки, жири та вуглеводи допоможуть вашому організму отримувати все необхідне для повноцінної роботи. Їжте сир, рибу, яйця, бобові, яблука, макарони та хліб із борошна грубого помелу, горіхи, споживайте достатню кількість питної води. Пам’ятайте про тарілку здорового харчування. Їжа має бути кольоровою і різноманітною:  ½ тарілки у кожному прийомі їжі мають становити овочі і фрукти, водночас варто обмежити споживання картоплі, яка негативно впливає на рівень цукру в крові.  ¼ тарілки мають становити цільнозернові продукти: нешліфований рис, вівсянка, ячмінь, гречана крупа, зерна пшениці, а також продукти, виготовлені з них.

 ¼ тарілки має залишатися за білковою їжею – куркою, рибою, бобовими. Радимо обмежити споживання червоного м'яса і виключити з раціону перероблене - ковбаси, сосиски тощо.  Не бійтеся жирів! Додавайте до страв рослинні олії в помірній кількості: оливкову, гарбузову, кукурудзяну, соняшникову тощо. Уникайте тих, які містять шкідливі трансжири.  Вживайте достатню кількість рідини, але надавайте перевагу звичайній воді замість солодких напоїв.

Додайте активності в життя

Регулярні фізичні навантаження допомагають подолати стресові ситуації, підвищують працездатність, сповільнюють старіння, знижують ризик виникнення серцево-судинних хвороб, регулюють масу тіла. Додайте невеликі прогулянки дорогою на роботу чи додому (це легко організувати, якщо виходити на одну-дві зупинки раніше) або гуляйте під час обідньої перерви.

Залиште час для хобі та відпочинку

Пам'ятайте про улюблені справи, з допомогою яких вам вдається розслабитися, відпочити з користю та отримати насолоду від повсякденних занять. Це дозволить перемикатися, відпочивати з користю і отримувати задоволення від повсякденного життя.

Не поспішайте завершити всі справи одразу

Після виходу з відпустки на вас чекатиме певна кількість накопичених справ і робочих завдань. Не намагайтеся виконати все одночасно і не вимагайте від себе забагато. Збільшуйте робоче навантаження поступово — у цьому допоможе чітке планування завдань. Головне — пам’ятайте, що робота — це лише частина життя і успішне виконання робочих завдань щодня наближає вашу наступну відпустку (або ж — просто вихідні, коли ви зможете більше часу приділити собі та рідним).

Бережіть себе і будьте здорові!

лікар загальної практики

В фарватере отрасли

•

швидка допомога при циститі

Анрі Бек

ЧОМУ ВИНИКАЄ ЦИСТИТ? Наш організм являється домом для мільярда бактерій. В знак подяки вони не викликають захворювань, а навпаки захищають наше тіло від інфекцій, виробляють важливі для життєдіяльності вітаміни і допомагають засвоювати їжу. Тим не менш, деякі наші органи повинні залишатися повністю стерильними, тобто вільними від бактерій. Це стосується і сечової системи. При попаданні бактерій в сечовий міхур він запалюється, що і викликає симптоми циститу [2]. Кишкова паличка є найбільш поширеним збудником інфекцій сечовивідних шляхів (ІСШ) у жінок, у тому числі і циститу та відпоВ організмі людини відає за 75 %–95 % захворювань. Інші збуднив стані симбіозу ки включають види сімейства Enterobacteriaceae, проживає від 10 такі як Proteus mirabilis та Klebsiella pneumoniae до 100 трильйонів та інші бактерії, наприклад Staphylococcus мікроорганізмів, що saprophyticus [4–8]. перевищує число Не дивлячись на те, що більшість випадвласних людських ків циститу викликані саме бактеріями, в деяклітин майже в ких випадках причини бувають іншими. По-пер10 разів [3]. ше, збудниками циститу можуть виступати віруси, частіше вірус герпесу 1 і 2 типів — ті самі, які викликають характерну висипку на губах. Запалення сечового міхура також можуть викликати гриби (Blastomyces dermatitidis, Candida) і навіть паразити шистосоми [9].

•

«Свобода і здоров’я мають одне спільне: по-справжньому цінуєш їх тільки тоді, коли їх не вистачає»

modern-pharmacy.com.ua

•

2021 / август

•

Жодна людина у світі не застрахована від хвороб, однак інколи вони застають нас у найбільш непідходящий момент. Особливо це стосується такого поширеного серед жінок захворювання, як запалення сечового міхура (цистит). Хоч даний стан і не загрожує життю, але неприємні симптоми у вигляді болю, різей і позивів до сечовипускання значно порушують звичний ритм життя та потребують невідкладного лікування. Більше половини жінок на нашій планеті відчувають симптоми циститу хоча б раз у житті, при чому кожна третя у віці до 24 років [1].

Фармакотерапия

Ганна Кирпач,

Журнал «Современная фармация»

КАТАРІЯ

A

29

Фармакотерапия • В фарватере отрасли • 2021 / август • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

30

По-друге, причини циститу і зовсім можуть бути неінфекційними. У пацієнтів, які лікують рак сечостатевої системи або тазу за допомогою променевої терапії, часто виникає радіаційний цистит [10]. Те ж стосується і хіміотерапії: циклофосфамід, який використовують для лікування раку, виводиться з організму з сечею і може викликати хімічний цистит [11]. Важливо пам’ятати і про те, що цистит

може виникати через аутоімунні захворювання, коли наш власний організм починає сприймати тканини сечового міхура, як чужорідний об’єкт, який потрібно знищити. Це спостерігається при системному червоному вовчаку, ревматоїдному артриті, хворобі Крона [12]. Всі ці види циститу не мають характерних симптомів і часто не відповідають на стандартне лікування.

У КОГО ЦИСТИТ ВИНИКАЄ ЧАСТІШЕ? Жінки більш схильні до даного захворювання, ніж чоловіки через особливості будови сечової системи. Сеча потрапляє назовні з сечового міхура через уретру. У жінок вона коротша і ширша, ніж у чоловіків, не має вигинів і розташована близько до піхви і заднього проходу. Все це сприяє потраплянню бактерій в сечовий міхур [13, 14].

  

 

Ризик виникнення циститу підвищує: катетеризація сечового міхура; статевий акт, особливо при зміні статевого партнера; використання з метою попередження вагітності речовин, які руйнують сперму (сперміцидів) та діафрагм; проведення гінекологічного огляду та гінекологічних процедур; цукровий діабет.

Як запідозрити цистит? Найбільш частими скаргами при циститі є [1, 18]:  ріжучий біль внизу живота і при сечовипусканні;  часте сечовипускання;  позиви до сечовипускання вночі. Температура тіла при циститі, як правило, не підвищується.

Цистит у матері або перенесений цистит в дитинстві також збільшує ризик запалення сечового міхура у старшому віці [15, 16]. Причиною циститу у чоловіків найчастіше є бактеріальна інфекція передміхурової залози, яка досить важко піддається лікуванню. Крім того, запалення сечового міхура у чоловіків зумовлене порушенням нормального відтоку сечі, які можуть бути викликані пухлиною або каменем. Дуже важливо при симптомах циститу у чоловіків переконатися у відсутності цих серйозних захворювань [17].

Які бувають види циститу? Деякі супутні захворювання або стани можуть вплинути на перебіг захворювання і спровокувати ускладнення циститу. Залежно від наявності або відсутності цих факторів виділяють [19]:  неускладнений цистит; Неускладненим називають цистит у невагітних жінок без супутніх захворювань і порушень в будові сечовивідних шляхів.  ускладнений цистит. До ускладнюючих чинників відносять супутній цукровий діабет, ниркову недостатність, порушення будови або роботи сечовивідних шляхів, зниження імунітету, а також початок лікування через 7 днів і більше після початку захворювання.

ЯК ОБСТЕЖУЮТЬ ПАЦІЄНТІВ З ПІДОЗРОЮ НА ЦИСТИТ? Для постановки діагнозу достатньо характерних скарг і відсутність виділень з піхви, які б могли вказувати на запалення статевої, а не сечової системи. Інколи при виникненні сумнівів призначають додаткові аналізи, зокрема [1, 2, 19]: Загальний аналіз сечі. При циститі сеча може бути каламутною або навіть червоною (при попаданні в неї крові), спостерігається підвищена кількість лейкоцитів (більше 10). Для отримання точного результату важливо правильно збирати сечу на аналіз. Це обов’язково потрібно робити в стерильний контейнер, виданий в лабораторії або куплений в аптеці. Найкраще здавати ранкову порцію сечі. Спочатку потрібно провести туалет статевих органів. Жінкам

Як діє КАТАРІЯ? Ймовірно, що більшість неприємних відчуттів при циститі зумовлені впливом кислої сечі на чутливі нервові волокна в сечовому міхурі. Ряд досліджень виявив, що підвищення рН сечі, тобто її «залуження» зменшує вираженість больового синдрому та покращує якість життя пацієнтів з циститом. Натрію цитрат, який є діючою речовиною препарату КАТАРІЯ, при потраплянні в організм перетворюється у бікарбонат, який сприяє зменшенню симптомів циститу, зменшує кислотність сечі, спричиняючи підлужування [29].

На жаль, навіть правильно підібраний антибіотик відразу не зменшує вираженість та тяжкість таких симптомів циститу як біль, позиви та різі при сечовипусканні. З цією метою у ряді країн світу використовують препарати цитрату натрію, який сьогодні доступний і в Україні під торговою назвою КАТАРІЯ.

Фармакотерапия • В фарватере отрасли • modern-pharmacy.com.ua

Раніше для лікування циститу успішно використовували амінопеніциліни, проте в останні роки E. coli стала нечутливою до цих антибіотиків [27, 28].

•

цього використовують триметоприм в поєднанні з сульфануламідом або фторхінолони, наприклад, левофлоксацин [17].

Журнал «Современная фармация»

ЯК ЛІКУВАТИ ЦИСТИТ?

Лікування циститу включає:  знешкодження збудника захворювання (бактерій, рідше вірусів та найпростіших);  зменшення симптомів захворювання. Для лікування причин циститу використовують антибактеріальні засоби, в першу чергу — фосфоміцину трометамол або нітрофурантоїн [20–23]. Якщо ці препарати не можна призначати через непереносимість або неефективність, призначають триметоприм в поєднанні з сульфануламідом [25, 26]. Так як цистит у чоловіків частіше виникає на тлі простатиту, потрібно призначати антибіотики, які пронікають в тканину передміхурової залози. Для

2021 / август

•

потрібно розвести статеві губи і протерти їх спереду Нітрити виробляються бактеріями, тому їх назад мильним або змоченим повідон-йодом тампопоява в сечі вказує на інфекцію сечового ном. Перші кілька мілілітрів сечі потрібно спустиміхура. ти в унітаз, а потім, не перериваючи струПосів сечі з метою визначення збудника. мінь, підставити контейнер. Якщо у жінЯкщо в Даний аналіз проводять рідко, зазвики менструація або інші виділення з аналізі сечі чай, коли симптоми не минають протяпіхви, перед здачею аналізу потрібно визначається плогом тижня або повторюються протягом використати тампон. ский епітелій і лакточотирьох тижнів після завершення лібацили (Lactobacillus), Тест-смужки для експрес-аналізу сечі. кування у невагітних жінок або ж у ваце означає, що сеча Ці смужки прості у використанні і гітних і жінок з незвичайними симпзібрана непрадозволяють протягом декількох хвилин томами. При цьому діагноз підтверджує вильно [2]. виявити наявність і кількість у сечі цукру кількість бактерій більше 1000 (103) КУО/ (глюкози), білка, крові, нітритів і лейкоцитів. мл [1].

31

Фармакотерапия • В фарватере отрасли • 2021 / август •

У одному з досліджень оцінювали ефективність та безпеку цитрату натрію (КАТАРІЯ) у 205 жінок у віці від 18 до 60 років із симптомами циститу, у яких не було чітких клінічних ознак бактеріальної інфекції. Цитрат натрію призначався в по 4 г 3 р/д протягом 48 годин. В результаті важкість та вираженість симптомів циститу у пацієнтів з початковою абактерійурією зменшувалися у 80% випадків. Був зроблений висновок, що 48-годинний курс цитрату натрію може забезпечити хороше симптоматичне полегшення для більшості жінок з циститом [30]. Цитрат натрію, що є активною діючою речовиною препарату КАТАРІЯ, не лише зменшує симптоми циститу, але й впливає на швидкість знищення основних збудників циститу, Так, у дослідженні Gargan R.A. та співавторів оцінювали вплив цитрату натрію та збільшення споживання рідини на швидкість зни-

щення бактерій, що викликають цистит. Для цього оцінювали рівень рН сечі та кількість бактерій (кишкової палички та Staphylococcus saprophyticus) і поліморфно-ядерних нейтрофілів (клітин, які знищують бактерії) у жінок. В результаті було встановлено, що прийом цитрату натрію (КАТАРІЯ) в середньому підвищував рН сечі на 1, що, разом з водним режимом, сприяло підвищенню активності поліморфно-ядерних нейтрофілів (> або = 88 %) та загибеллю 55–69 % бактерій. Таким чином, підвищення рН та зниження осмолярності сечі збільшує здатність нейтрофілів знищувати інфекційні організми, а цитрат натрію може використовуватися з цією метою [31].

Як приймати КАТАРІЯ?

КАТАРІЮ рекомендується приймати внутрішньо по 1 саше 3 рази на добу протягом 48 годин. Вміст одного саше слід розчинити у 1 склянці води; приготовлений розчин необхідно використати одразу.

АЛГОРИТМ ПРИЗНАЧЕННЯ КАТАРІЯ Кому слід рекомендувати КАТАРІЯ? Для полегшення неприємних симптомів невагітним жінкам, які звернулися до фармацевта з метою покупки фосфоміцину або нітрофурантоїну

Невагітним жінкам зі скаргами на:  ріжучий біль внизу живота і при сечовипусканні;  часте сечовипускання;  позиви до сечовипускання вночі.

Якщо симптоми зберігаються довше 48 годин, слід рекомендувати жінці звернутися до лікаря

Журнал «Современная фармация»

•

modern-pharmacy.com.ua

КАТАРІЯ — ефективність підтверджена дослідженнями

32

Джерела літератури 1. European Association of Urology. EAU Guidelines on Urological Infections, 2019.

2. John L. Brusch. Urinary Tract Infection (UTI) and Cystitis (Bladder Infection) in Females.

3. Горелов А.В., Каннер Е.В., Максимов M.Л., Ермолаева А.С., Вознесенская А.А., Дадашева К.Н. Lactobacillus rhamnosus GG: клинические аспекты применения с позиций доказательной медицины. Медицинский Совет. 2018;(17):66-73.

4. Byron JK. Urinary Tract Infection. Vet Clin North Am Small Anim Pract. 2019 Mar;49(2):211-221.

5. Karamali M, Shafabakhsh R, Ghanbari Z, Eftekhar T, Asemi Z. Molecular pathogenesis of interstitial cystitis/bladder pain syndrome based on gene expression. J Cell Physiol. 2019 Aug;234(8):12301-12308.

6. Rank EL, Lodise T, Avery L, Bankert E, Dobson E, Dumyati G, Hassett S, Keller M, Pearsall M, Lubowski T, Carreno JJ. Antimicrobial Susceptibility Trends Observed in Urinary Pathogens Obtained From New York State. Open Forum Infect Dis. 2018 Nov;5(11):ofy297.

7. Talan DA, Takhar SS, Krishnadasan A, Abrahamian FM, Mower WR, Moran GJ., EMERGEncy ID Net Study Group. Fluoroquinolone-Resistant and Extended-Spectrum β-Lactamase-Producing Escherichia coli Infections in Patients with Pyelonephritis, United States(1). Emerg Infect Dis. 2016 Sep;22(9) 8. Colpan A, Johnston B, Porter S, Clabots C, Anway R, Thao L, Kuskowski MA, Tchesnokova V, Sokurenko EV, Johnson JR., VICTORY (Veterans Influence of Clonal Types on Resistance: Year 2011) Investigators. Escherichia coli sequence type 131 (ST131) subclone H30 as an emergent multidrug-resistant pathogen among US veterans. Clin Infect Dis. 2013 Nov;57(9):1256-65.

9. Lynda A. Frassetto. Nonbacterial and Noninfectious Cystitis.

10. Perez CA, Lee HK, Georgiou A, Lockett MA. Technical factors affecting morbidity in definitive irradiation for localized carcinoma of the prostate. Int J Radiat Oncol Biol Phys.

1994 Mar 1. 28(4):811-9.

11. Martin-Suarez I, D’Cruz D, Mansoor M, Fernandes AP, Khamashta MA, Hughes GR. Immunosuppressive treatment in severe connective tissue diseases: effects of low dose intravenous cyclophosphamide. Ann Rheum Dis. 1997 Aug. 56(8):481-7 12. Teegavarapu PS, Sahai A, Chandra A, Dasgupta P, Khan MS. Eosinophilic cystitis and its management. Int J Clin Pract. 2005 Mar. 59(3):356-60.

13. [Guideline] Hooton TM, Bradley SF, Cardenas DD, et al. Diagnosis, prevention, and treatment of catheter-associated urinary tract infection in adults: 2009 International Clinical Practice Guidelines from the Infectious Diseases Society of America. Clin Infect Dis. 2010 Mar 1. 50(5):625-63.

14. Tiemstra JD, Chico PD, Pela E. Genitourinary infections after a routine pelvic exam. J Am

Board Fam Med. 2011 May-Jun. 24(3):296-303.

15. Foxman, B. Epidemiology of urinary tract infections: incidence, morbidity, and economic costs. Dis Mon, 2003. 49: 53.

16. Naber, K.G., et al. Surveillance study in Europe and Brazil on clinical aspects and Antimicrobial Resistance Epidemiology in Females with Cystitis (ARESC): implications for empiric therapy. Eur Urol, 2008. 54: 1164.

17. Wagenlehner, F.M., et al. Antimicrobials in urogenital infections. Int J Antimicrob Agents, 2011. 38 Suppl: 3.

18. Li R, Leslie SW. Cystitis. [Updated 2021 Jul 9]. In: StatPearls . Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2021 Jan 19. Richard Colgan, Mozella Williams. Diagnosis and Treatment of Acute Uncomplicated Cystitis. Am Fam Physician. 2011 Oct 1;84(7):771-776.

20. Gupta, K., et al. Short-course nitrofurantoin for the treatment of acute uncomplicated cystitis in women. Arch Intern Med, 2007. 167: 2207.

21. Lecomte, F., et al. Single-dose treatment of cystitis with fosfomycin trometamol (Monuril): analysis of 15 comparative trials on 2,048 patients. Giorn It Ost Gin, 1997. 19: 399.

22. Nicolle, L.E. Pivmecillinam in the treatment of urinary tract infections. J Antimicrob Chemother, 2000. 46 Suppl 1: 35.

23. Huttner, A., et al. Nitrofurantoin revisited: a systematic review and meta-analysis of controlled trials. J Antimicrob Chemother, 2015. 70: 2456.

24. Gupta, K., et al. Outcomes associated with trimethoprim/sulphamethoxazole (TMP/SMX) therapy in 25. TMP/SMX resistant community-acquired UTI. Int J Antimicrob Agents, 2002. 19: 554.

26. Warren, J.W., et al. Guidelines for antimicrobial treatment of uncomplicated acute bacterial cystitis and acute pyelonephritis in women. Infectious Diseases Society of America (IDSA).

Clin Infect Dis, 1999. 29: 745.

27. Hooton, T.M., et al. Cefpodoxime vs ciprofloxacin for short-course treatment of acute uncomplicated cystitis: a randomized trial. JAMA, 2012. 307: 583.

28. Hooton, T.M., et al. Amoxicillin-clavulanate vs ciprofloxacin for the treatment of uncomplicated cystitis in women: a randomized trial. Jama, 2005. 293: 949.

29. Ueda T, Yoshida T, Tanoue H, Ito M, Tamaki M, Ito Y, Yoshimura N. Urine alkalization improves the problems of pain and sleep in hypersensitive bladder syndrome. Int J Urol.

2014 May;21(5):512-7. doi: 10.1111/iju.12324. Epub 2013 Nov 13. PMID: 24224617.

30. Spooner JB. Alkalinisation in the management of cystitis. J Int Med Res. 1984;12(1):30-4. doi: 10.1177/030006058401200105. PMID: 6692966.

31. Gargan RA, Hamilton-Miller JM, Brumfitt W. Effect of alkalinisation and increased fluid intake on bacterial phagocytosis and killing in urine. Eur J Clin Microbiol Infect Dis. 1993 Jul;12(7):534-9. doi: 10.1007/BF01970959. PMID: 8404914.

Ювілей вченого • В фарватере отрасли • 2021 / август • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

34

До ювілею видатного вченого, талановитого педагога і прекрасної людини професора Алли Михайлівни Ковальової 28 серпня 2021 року відзначає ювілей відома вчена, доктор фармацевтичних наук, професор кафедри фармакогнозії НФаУ Алла Михайлівна Ковальова. Життєвий і професійний шлях Алли Михайлівни не можна описати в рамках скупих біографічних даних. Це жінка з неймовірним внутрішнім ядром, яка завжди дотримується своїх принципів і громадянської позиції, але в той же час є напрочуд тактовною, розумною і щирою людиною. Алла Михайлівна народилася 28.08.1951 у с. Щербинівка Дзержинського р-ну Донецької обл. Закінчила з відзнакою ХФІ (1973), в якому працює з 1977 року: старшим лаборантом (1977), асистентом (1979), доцентом (1991), професором (з 2003) кафедри фармакогнозії. А. М. Ковальова — чудовий педагог, чиї лекції та заняття викликають справжнє захоплення та увагу не лише студентів, а й колег-викладачів. Викладає дисципліни «Фармакогнозія» та «Ресурсознавство лікарських рослин». Є співавтором навчальних посібників: «Фармакогнозия: Учебное пособие» (1994), «Загальна характеристика флавоноїдів» (1994); «Общая характеристика флавоноидов (1994)», «Практикум з фармакогнозії» (2003); монографій: «Гипертоническая болезнь» (1995), «Заболевания толстого кишечника» (1995), «Современные технологии поиска растительных источников биологически активных веществ на основе многомерного таксономического анализа» (2011); автор монографій до «Фармацевтичної енциклопедії» (2005, 2010); методичних вказівок: «Фармакогнозия. Методические рекомендации для студентов 3-го курса иностранного факультета», «Фармакогнозія та ресурсознавство ЛР» для студентів усіх спеціальностей, «Фармакогнозия: конспект лекций для подготовки к экзамену» та інших видань; брала участь у розробці програми «Ресурсознавство лікарських рослин». Саме у НФаУ (раніше ХФІ) повною мірою реалізувався талант Алли Михайлівни як дослідника. Вона блискуче захистила кандидатську дисертацію на тему «Фармакогностическое изучение видов родов горох и вика» (1988); докторську дисертацію «Фармакогностичне дослідження видів родин Fabaceae, Apiaceae, Asteraceae, Convallariaceae та перспективи їх використання в медицині» (2002). Сферою її наукових інтересів є системне фітохімічне дослідження рослинних джерел біологічно ак-

Проф. А. М. Ковальова тивних речовин; розроблення методів стандартизації лікарських препаратів, які гармонізовані з Європейською фармакопеєю. Алла Михайлівна є одним з найбільш авторитетних спеціалістів серед фармакогностів України і країн ближнього зарубіжжя в області морфолого- та хемотаксономії — напрямку наукових досліджень, що дозволяє проводити визначення перспективних для медицини видів рослин та вирішення спірних питань їх систематики. У 1988 році нею було проведено хемотаксономічне і хеморесурсознавче дослідження 15 сортів гороху посівного (Pisum sativum L.), встановлено хімічний профіль та своєрідність сортів гороху посівного. На основі взаємозв’язків культурних форм гороху посівного розроблено алгоритм для цілеспрямованого пошуку флавоноїдів, встановлено джерела флавоноїдів серед численних сортів та створено препарат «Піфламін» гепатопротекторної дії (промисловий випуск, зареєстровано в Україні, № 441, 02.09.2005). З 1991 р. Алла Михайлівна опрацьовує нові підходи до цілеспрямованого пошуку біологічно активних речовин серед рослин флори України та суміжних країн, основним методом системного дослідження флори обирається метод хемотаксономії. Вперше у хемосистематиці рослин поряд із хімічними ознаками Аллою Михайлівною використовуються морфолого-екологічні ознаки: сукупність фенетичних (хімічних і морфологічних) екологічних ознак та розробляється метод нумеричної таксономії на основі сучасних інформаційних технологій, придатний для обробки великих масивів даних. Використовуючи нумеричні методи, обробляються численні роди вітчизняної

Ювілей вченого • В фарватере отрасли • 2021 / август • modern-pharmacy.com.ua

і шляхи розвитку сучасної охорони здоров’я» і проекту «Чемпіонат світу. Континентальні, національні та регіональні першості з наукової аналітики» (2011); золотий знак і золотий диплом за перше місце у Національній першості з аналітики по Україні (2012), срібний знак і срібний диплом за друге місце у Національній першості з аналітики по Україні (2012), бронзовий диплом та бронзовий знак за третє місце в рамках проекту «Чемпіонат світу, континентальні, національні й регіональні першості з наукової аналітики» Міжнародної академії наук і вищої освіти (МАНВО), Лондон, Великобританія (2012); золота медаль Фонду культури України «За високий професіоналізм» (2012), почесна грамота Голови міської ради м. Харкова (2019). Ім’я Ковальової А. М. занесено до Золотої книги пошани НФаУ. Неможливо не відмітити особисті якості Алли Михайлівни. Це не лише талант, наполегливість, відданість своїй справі, високий професіоналізм викладача та науковця, визнаний високий авторитет у науці, а й принциповість та безкомпромісність у відстоюванні власних поглядів, готовність завжди прийти на допомогу і колегам, і студентам. Вантаж знань, мудрості і досвіду не стають на перешкоді її прагненню до інновацій, польоту думок, вмінню радіти і дивуватись, любити життя і дорогих серцю людей. Вона щедро ділиться своїми знаннями, які дійсно є універсальними і академічними, і досвідом з колегами, вченими, студентами. Всі ці якості викликають заслужену любов і повагу колег і студентів. У ювілейний рік хочеться побажати Аллі Михайлівні здоров’я і творчого польоту, відчуття гармонії із світом і з собою, любові і відданості близьких! Ми пишаємось честю нашого навчання, спілкування і дружби, впевнені, що на нас чекає іще не один ювілей Алли Михайлівни!

•

флори та флори суміжних держав. Як хімічні ознаки, використовуються ідентифіковані сполуки вторинного біосинтезу. Так, Аллою Михайлівною проведено кількісне фенетико-еколого-таксономічне та ресурсознавче дослідження видів роду Астрагал (Astragalus L.), разом із своїми учнями та послідовцями — морфолого- та хемотаксономічне дослідження видів роду Глід (Crategus Tourn. ex L.), шавлія (Salvia L.), підмаренник (Galium L.), маренка (Asperula L.), круціата (Cruciata Mill.), полин (Artemisia L.), буркун (Melilotus Mill.), перстач (Potentilla L.). Алла Михайлівна є співавтором понад 30 препаратів, які випускаються промисловістю: «Піфламін» у таблетках, «Ліксон», «Валідазоль», «Верапамілу гідрохлорид« у таблетках, «Bінкристин» для iн’єкцій; «Корглікон» у таблетках, «Хлорофіліпт» — спрей та в таблетках, «Строфантин» — у таблетках та ін. Співавтор 80 патентів. Автор понад 850 наукових праць, серед них — понад 350 статей (в тому числі внесених до міжнародних наукометричних баз Scopus і Web of Science) та 6 монографій. Підготувала 2 докторів та 8 кандидатів наук. Алла Михайлівна має нагороди та почесні звання: почесні грамоти ректорату НФаУ; почесні грамоти Міністерства освіти і науки України (2006, 2011); Головного управління освіти і науки Харківської обласної державної адміністрації (2005); диплом фіналіста конкурсу в номінації «Кращий інноваційний проект біофармацевтичного кластеру» в Міжнародному конкурсі інноваційних проектів «Харківські ініціативи» (2010), учасника Всеукраїнської програми «Золотий фонд нації» (2011), ювіляру України «За віддане служіння Україні» (2011), учасника проекту «Обличчя України. Імена. Портрети. Долі» за вагомий внесок у розвиток суспільства (2011); срібний диплом за друге місце у номінації «Фармацевтичні науки» XVI Міжнародної науково-практичної конференції «Проблеми

Проф. А. М. Ковальова із аспірантом О. В. Горячою (2012 р.)

Журнал «Современная фармация»

Проф. А. М. Ковальова на заняттях зі студентами

Колектив кафедри фармакогнозії

35

Нова ера у пацієнтконтрольованому знеболенні. Asprix — інноваційний знеболювальний лікарський засіб у формі назального спрею

Психологи рассказали о том, как нужно наказывать детей

Використання нейроадаптогенів КОГІВІС® і СІЛЕНТА® для гармонізації нервової системи у дітей

Підходи до діагностики та лікування пацієнтів з постковідним синдромом

Первый в мире «атлас иммунитета»

Що таке біль та як його класифікують?

Міжнародна асоціація з вивчення болю (International Association for the Study of Pain) пропонує таке визначення: «Біль — це неприємний сенсорний або емоційний досвід, пов’язаний із реальним або потенційним пошкодженням тканин або подібний до нього». Біль є багатовимірною комплексною відповіддю організму на ушкодження, що виникає при активації структур ноцицептивної системи, так званої системи сприйняття болю. Однак вираженість болю не завжди корелює з інтенсивністю ноцицептивного аферентного потоку і може залежати від багатьох факторів. Біль — це суб’єктивний феномен, оскільки один і той же за силою подразник може сприйматися різними людьми по-різному. Сприйняття болю залежить не тільки від локалізації і характеру ушкодження, але й від умов і обставин, за яких відбулося пошкодження й індивідуальних особливостей організму людини [1]. Біль є одним з найважливіших захисних сигналів, які інформують організм про пошкодження тканин. Він запускає комплекс реакцій, спрямованих на міні-

A

Марина Остапець, кандидат медичних наук, доцент кафедри нормальної та патологічної фізіології Національного фармацевтичного університету

мізацію й усунення пошкодження. Формування больового відчуття опосередковується структурами ноцицептивної системи, так званої системи сприйняття болю. Сприйняття пошкоджуючих стимулів здійснюється сенсорними нейронами (ноцицепторами), що активуються лише у випадку дії больового подразника та локалізовані у вигляді вільних нервових закінчень у шкірі, підшкірних тканинах, окісті, суглобах, м’язах та внутрішніх органах. Від цих нейронів сигнал проходить нервовими волокнами, які входять до складу змішаних соматичних (забезпечують сприйняття подразнень із зовнішнього середовища та рухові реакції скелетних м’язів) і вісцеральних (забезпечують обмін речовин, процеси дихання, травлення й виділення) нервів та передається до нейронів спинного мозку, де і формується больове відчуття [2].

Мнение специалиста • CONSILLIUM • 2021 / август • modern-pharmacy.com.ua

На сьогодні біль є важливою медико-соціальною проблемою у всьому світі. За даними ВООЗ, 50 % дорослого населення нашої планети принаймні один раз протягом останнього року переживали головний біль. Дослідження EFIC (опитування респондентів у 16 країнах Європи) дозволило встановити, що 20 % дорослого населення страждають від хронічного болю; 35 % — відчувають біль щодня; 40 % — не досягають адекватного контролю болю. Біль, безсумнівно, належить до найчастіших скарг, з якими мають справу лікарі різних спеціальностей у своїй повсякденній практиці. В Україні, згідно з даними Міністерства охорони здоров’я, 10 % населення страждає від болю внаслідок дископатій та травм, а понад 30 % осіб періодично страждають на головний біль напруги. За масштабами поширення, біль можна порівнювати із пандемією.

•

«Зменшити біль — є труд божественний…» Гіппократ

ІННОВАЦІЙНИЙ ЗНЕБОЛЮВАЛЬНИЙ ЛІКАРСЬКИЙ ЗАСІБ У ФОРМІ НАЗАЛЬНОГО СПРЕЮ

Журнал «Современная фармация»

НОВА ЕРА У ПАЦІЄНТКОНТРОЛЬОВАНОМУ ЗНЕБОЛЕННІ

37

Мнение специалиста • CONSILLIUM • 2021 / август • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

38

За даними Міжнародної асоціації з вивчення болю, існує декілька класифікацій болю:  за локалізацією: соматичний поверхневий, соматичний глибокий, вісцеральний, нейропатичний, центральний;  за причинами пошкодження: післяопераційний, біль при онкологічних захворюваннях, біль при артритах тощо;  за механізмом розвитку: соматичний, вісцеральний, нейрогенний, психогенний;  за часом виникнення: гострий, хронічний.

Фактори, які викликають біль, — альгогени — за своєю природою можуть бути: екзогенними (зокрема, механічними (удари, порізи, стискання та ін.), фізичними (дія високої або низької температури, світла, звуку, високого або низького барометричного тиску та ін.), хімічними (кислоти, луги, солі, нікотин) та ендогенними (кініни, субстанція Р, ацетилхолін, гістамін, простагландини, іони калію, гідроксид-іони, лактат).

ÍÀ ÇÀÌIÒÊÓ!

■ термін «біль» походить від латинського «poena», що перекладається як покарання; ■ з 2010 р. у США альгологія — наука про біль — визнана медичною спеціальністю.

НЕСПОДІВАНІ ПРИЧИНИ БОЛЮ У СУЧАСНОМУ ЖИТТІ Стиль життя сучасної людини, її професійна діяльність, звички та побутові обставини можуть стати причиною болю [3]. У більшості випадків цих причин болю можна легко уникнути шляхом модифікації власної поведінки. Слід також враховувати, що недосипання та стрес є додатковими факторами, які посилюють больові відчуття. Біль у ногах при носінні шльоСпортивні травми через відеопанців. Шльопанці — це зручігри, які контролюються руханий спосіб зберігати ноги у проми. Чи шкодять відеоігри Вашохолоді влітку. Але тривалі прому здоров’ю? Коли у 2006 р. було гулянки у шльопанцях можуть уперше представлено Nintendo викликати підошовний фасциїт, Wii, у кабінетах лікарів почаболючість та/або запальну реакли з’являтися пацієнти із різницію у стопі. ми травмами шиї, зап’ястя, рук і плечей. У сукупності Біль у великому пальці та шиї ці випадки стали називатися «Wiiitis». Інші ураження, через використання смарт- отримані під час відеоігор, включають синці на тілі та фонів. Поряд із багатьма зруч- під очима і порізи на руках. ностями, смартфони принесли із Біль у шиї і спині через перегляд собою і низку нових загроз для телепередач. Коли Ви тривалий здоров’я. У деяких людей, які акчас не рухаєтесь, глибокі м’язи тивно використовують смартфоспини, основною функцією яких ни, виникли проблеми з великими пальцями рук і є розгинання хребетного стовпа, шиєю. Ці стани отримали назву «text thumb» і «text можуть ослабнути. Дослідження neck» (у буквальному перекладі — «текстовий велипоказало, що чоловіки, які вісім кий палець» і «текстова шия»). тижнів постійно лежали у ліжку протягом доби, скарБіль сідничного нерву через но- жилися на ослаблені м’язи хребта. Те ж саме відбувасіння гаманця. Сидіння на тов- ється, якщо Ви проводите велику кількість часу перед стому гаманці може погірши- телевізором. ти стан стегон і сідниць. Цей вид Біль у зап’ясті і великому пальболю пов’язаний із стисненням ці через носіння немовлят. Нагрушоподібного м’яза, що вивіть Ваш новонароджений макликає подразнення сідничнолюк може стати причиною болю. го нерва, який іноді називають «синдромом товстого Деякі жінки відчувають стрілягаманця». ючий біль у зап’ястях і великих Біль у шиї через тривале перепальцях, відомий як тендиніт Дебування за кермом автомобі- кервена, або «baby wrist» (у буквальному перекладі — ля. З часом тривалі години у до- «дитяче зап’ястя». Постійне підняття дитини може розі за кермом можуть призвести призвести до тривалої травматизації зап’ясть. Ситудо розтягування шиї та виник- ація погіршується через те, що під час пологів сухонення больового симптому. жилля матері послаблюються, щоб надати жінці біль-

Проте деякі форми болю є більш серйозними, ніж інші. Терміново звернутися до лікаря необхідно, якщо пацієнт відчуває ригідність шиї або сильний головний біль; біль у грудях; біль, що супроводжується онімінням або слабкістю; біль, спричинений серйозною травмою. Хронічний біль також потребує звернення до лікаря, особливо якщо він перешкоджає сну, роботі або звичній активності з родиною і друзями [3].

Мнение специалиста • CONSILLIUM • 2021 / август • modern-pharmacy.com.ua •

М’язовий біль через нерегулярні тренування. Підняття великої ваги призводить до пошкодження м’язових волокон і розвитку запальної реакції, яка обумовлює больові відчуття — так званий синдром «відтермінованого м’язового болю» (delayed onset musclesoreness), або крепатуру. Біль посилюється при збільшенні інтенсивності тренувань, однак із часом м’язи «звикають» до постійного навантаження і больові рецептори стають менш чутливими до підйому ваги. Біль у шиї і плечах через носіння дітей. Багато молодих матусь і татусів страждають від фізичного болю протягом перших кількох років від народження дитини. Постійне носіння дитини, яка з кожним днем стає все важчою, призводить до зростання навантаження на плечі і шию. Біль у щелепі через нічне скреготіння зубами. Ви коли-небудь прокидалися з болем у щелепі? Багато людей скреготять зубами уночі, а наступного дня відчувають біль у щелепі. Крім цього, можуть виникати інші симптоми: безсоння, головний біль, біль у вухах, тривожність і депресія. Біль у всьому тілі через стрес. Стрес — це відчуття, яке виникає, коли організм реагує на «боротьбу чи втечу», і може бути спричинене сваркою із коханою людиною, застряганням у заторах чи будьяким іншим чинником, який викликає дискомфорт. У сучасному житті стресові фактори тривають місяці або навіть роки, що може призвести до розвитку хронічного стресу, що, у свою чергу, стає причиною больових відчуттів у всьому тілі.

Журнал «Современная фармация»

шої гнучкості, а затримка рідини в організмі призводить до набряку кінцівок. Біль у спині, плечах та ліктях через носіння ноутбуків. Перенесення ноутбуків з місця на місце може загострити біль у спині, плечах і ліктях. М’язові болі, спричинені носінням ноутбуків у футлярах, перекинутими через плече, досить поширені. Біль у шиї і спині при незграбному спанні. Залежно від того, як вигнутий хребет під час сну, може виникати сильна скутість і біль у спині та шиї. Біль у спині і шиї через неправильне підняття важких предметів. Однією із поширених причин болю у спині і шиї є підйом важких предметів без спеціалізованої техніки. Біль у спині і шиї через роботу в офісі. Ви відчуваєте скутість і біль у шиї та спині після роботи? Це відчувають мільйони людей на планеті. Основна причина — вимушена поза тіла під час роботи за комп’ютером чи ноутбуком, яка призводить до погіршення постави і розвитку сутулості. Біль у м’язах через зміну погоди. Ми часто чуємо скарги на те, що суглоби болять при зміні погоди. Найчастіше суглоби реагують на такі зміни погоди: перепади атмосферного тиску, перепади температури та надмірну вологість.

Нейрофізіологічні механізми формування больового відчуття Давайте розглянемо типи болю, які потребують застосування НПЗЗ, це ноцицептивний, нейропатичний та змішаний типи, які розрізняють за патогенетичними механізмами їх формування. Ноцицептивний біль — це біль, що виникає внаслідок стимуляції ноцицепторів при пошкодженні шкіри, глибоких тканин, кісткових структур, внутрішніх органів. В інтактному організмі такий біль з’являється відразу при нанесенні локального больо-

вого стимулу і проходить при його швидкому припиненні. Ноцицептивний біль поділяється на соматичний і вісцеральний [2]. Соматичний біль, спричинений подразненням соматичних аферентних ноцицепторів, наприклад, при механічній травмі шкіри і м’яких тканин, має локалізований характер у місці пошкодження і добре усувається традиційними аналгетичними засобами — опіоїдними або неопіоїдними, залежно від інтенсивності болю.

39

Мнение специалиста • CONSILLIUM • 2021 / август • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

40

Вісцеральний біль має ряд специфічних відмінностей від соматичного, оскільки периферична іннервація внутрішніх органів функціонально різна. Рецептори багатьох органів при активації у відповідь на пошкодження не викликають свідомого сприйняття стимулу і певного больового відчуття. Аферентна іннервація внутрішніх органів містить індиферентні («мовчазні») волокна, які можуть ста-

вати активними при пошкодженні і запаленні органу. Цей тип рецепторів бере участь у формуванні хронічного вісцерального болю, підтримує тривалу активацію спінальних рефлексів, порушення автономної регуляції і функції внутрішніх органів. Пошкодження і запалення внутрішніх органів порушує їх моторику і секрецію, що, у свою чергу, різко змінює середовище навколо рецепторів і призводить до їх активації, подальшого розвитку сенситизації і вісцеральної гіперальгезії. Джерелами вісцерального болю можуть бути: утворення та накопичення в пошкодженому органі больових субстанцій (кініни, простагландини, гістамін та ін.), ненормальне розтягнення або скорочення гладкої мускулатури порожнистих органів, розтягнення капсули паренхіматозного органу (печінка, селезінка), аноксія гладких м’язів, компресія зв’язок, судин; зони некрозу органів (підшлункова залоза, міокард), запальні процеси [1]. Нейропатичний біль є особливим і найбільш важким проявом болю, який пов’язаний із ушкодженнями й захворюваннями периферичної або центральної соматосенсорної нервової системи. Він розвивається внаслідок травматичного, токсичного, ішемічного пошкодження нервових утворень і характеризується ненормальними сенсорними відчуттями, що збільшують цей патологічний біль. За характером він може бути пекучим, колючим, виникати спонтанно, пароксизмальним, може провокуватися небольовими стимулами, наприклад, рухом, дотиком. Основні патофізіологічні механізми нейропатичного болю включають периферичну і центральну сенситизацію (підвищення збудливості периферичних і спінальних ноцицептивних структур), спонтанну ектопічну активність пошкоджених симпатичних нервів, посилений біль за рахунок вивільнення норадреналіну, який стимулює нервові закінчення із залученням до процесу збудження сусідніх нейронів [2].

ВАЖЛИВІ АСПЕКТИ ФАРМАКОТЕРАПІЇ БОЛЮ Знеболювальні лікарські засоби призначають з урахуванням механізмів виникнення болю. Розуміння механізмів формування больового синдрому дозволяє обрати індивідуальний терапевтичний підхід до кожного пацієнта. При ноцицептивному болю рекомендованим є застосування нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ) та опіоїдних анальгетиків. При нейропатичному болю патогенетично обґрунтованим є використання антиконвульсантів, місцевих анестетиків, блокаторів калієвих каналів. НПЗЗ є препаратами «першого ряду» для лікування запальних захворювань опорно-рухового апарату. Ці лікарські засоби приймає кожен сьомий пацієнт, який страждає на ревматологічні захворювання, і кожен п’ятий — з іншими патологічними станами, які

асоціюються з болями, запаленням та лихоманкою. Кожного дня понад тридцять мільйонів людей у світі застосовують НПЗЗ [4]. Основний механізм дії НПЗЗ був розшифрований у 1971 р., він пов’язаний з пригніченням синтезу циклооксигенази (ЦОГ) — ферменту, який регулює біотрансформацію арахідонової кислоти (у присутності молекулярного кисню) у простагландини, простациклін, тромбоксан та інші продукти метаболізму, які беруть участь у розвитку запальних та імунних реакцій. При ферментативному окисненні арахідонової кислоти також активується утворення вільних радикалів, що сприяє вивільненню агресивних лізосомальних ферментів та призводить до деструкції клітинних мембран [5].

Арахідонова кислота

- Інгібуюча дія

ЦЕ ВАЖЛИВО!!! ЦОГ-1 синтезується у більшості клітин здорового організму й каталізує утворення фізіологічних простогландинів, тромбоксану та простацикліну, які займають важливе місце у регуляції низки фізіологічних процесів в організмі, таких як захист слизової оболонки ШКТ, забезпечення ниркового кровообігу, регуляція судинного тонусу, зсідання крові, кістковий метаболізм, вагітність, процеси регенерації та апоптозу.

ЦОГ-2 відіграє роль «структурного ферменту» тільки в деяких органах (головний мозок, нирки, кістки, репродуктивна система у жінок), а в інших органах в нормі він не виявляється. Проте вироблення ЦОГ-2 істотно збільшується під впливом імунних медіаторів (цитокінів), що беруть участь у розвитку імунної відповіді, запаленні, клітинній проліферації, руйнуванні клітин, а знижується під дією протизапальних препаратів і глюкокортикоїдів [5]. Синтез ізоформ ЦОГ (ЦОГ-1 і ЦОГ-2) регулюється різними генами, які відрізняються за молекулярною структурою і мають різну активністю, яка відображає їх різну роль у реалізації «фізіологічних» і «патологічних» ефектів простогландинів [5].

Ефективність НПЗЗ пов’язують з їх здатністю пригнічувати активність обох ізоформ ЦОГ. Згідно із сучасною концепцією, пригнічення ЦОГ-2 є найважливішою ланкою механізму протизапальної дії НПЗЗ. Існує точка зору, що обидва ізоферменти ЦОГ взаємопов’язані та перехресно регулюють перебіг запального процесу. Відомо, що ЦОГ-1 не тільки забезпечує фізіологічні функції організму, але й бере певну участь у розвитку початкової стадії запалення (до 60 хв.), а ЦОГ-2 модулює наступні (через 60 хв.) стадії запальної реакції [8]. Дослідженнями підтверджено, що ЦОГ-2 має велике значення як для індукування болю у вогнищі запалення, так і для його передачі до спинного мозку. Самі простогландини не є модераторами болю, але вони підвищують чутливість ноцицепторів до різних стимулів, а їх накопичення зростає із розвитком запалення й посиленням больової реакції. Простогландини сприяють включенню так званих «сплячих» ноцицепторів до процесу формування вторинної запальної гіпералгезії та периферичної сенситизації [6]. Яскравим представником «ургентних» НПЗЗ є кеторолак. Інтерес до цього лікарського засобу обумовлений тим, що він уперше був випробуваний як парентеральний анальгетик у США — країні, яка, з одного боку, є «законодавцем мод» в анальгезуючій терапії, а з іншого — має складну багатоступеневу систему перевірки клінічних переваг і безпеки лікарських засобів.

2021 / август

Запалення Біль Гарячка

•

Вплив на агрегацію тромбоцитів

Лейкотриєни

modern-pharmacy.com.ua

Вплив на функцію нирок і судин

Синтез поліглюканів — медіаторів запалення

•

Гастропротективна дія

•

Синтез ендогенних простаноїдів

Циклооксигеназа-2 (ЦОГ-2) Виробляється в процесі запалення

НПЗЗселективні інгібітори ЦОГ-2

Журнал «Современная фармация»

Циклооксигеназа-1 (ЦОГ-1) Виробляється в фізіологічних умовах

НПЗЗ-неселективні інгібітори ЦОГ

Мнение специалиста

Фосфоліпаза А, інгібується глюкокортикоїдами

•

Фосфоліпіди клітинних мембран

CONSILLIUM

Механізм дії нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ)

41

Мнение специалиста • CONSILLIUM • 2021 / август • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

42

ЦЕ ЦІКАВО!!! У США кеторолак зареєстрований у 1989 р., застосовується у широкій клінічній практиці з 1990 р., при цьому найважливішою галуззю його використання відразу ж стала анестезіологія. Протягом року кеторолак «перебрався» до Європи, склавши серйозну конкуренцію двом найпопулярнішим парентеральним НПЗЗ — диклофенаку й кетопрофену. Кеторолак — ефективний анальгетик, який відмінно зарекомендував себе в лікуванні вираженого гострого болю (як у монотерапії, так і в комбінації з іншими знеболювальними засобами) у післяопераційний період або після серйозних травм. Кеторолак добре поєднується з наркотичними анальгетиками, що дозволяє суттєво зменшувати дозу опіоїдів і знизити ризик їх побічних ефектів. Кеторолак у стандартних дозах і при короткочасному використанні досить безпечний, що робить його препаратом вибору в терапев-

тичній практиці для зняття гострого болю. Він може з успіхом застосовуватися при гострому болі в нижній частині спини, зубному болі, мігрені, нирковій та жовчній коліці і в багатьох інших ситуаціях, коли потрібне швидке і потужне знеболювання, а використовувати наркотичні анальгетики недоцільно [5–7]. Важливою перевагою, що визначає популярність кетолораку, є велика кількість різних лікарських форм. Інноваційною лікарською формою кеторолаку, яка у багатьох випадках є зручною і безпечною альтернативою парентеральному введенню ліків, є назальний спрей. виробництва ТОВ НауЛікарський засіб ково-виробнича фірма «МІКРОХІМ» є єдиним зареєстрованим на фармацевтичному ринку України кетолораком у формі назального спрею. До складу лікарвходить кеторолаку трометамін ського засобу (1 доза містить 15,75 мг кеторолаку трометаміну). рекомендований для короткочасного лікування (до 5 діб) болю помірної та помірно сильної інтенсивності, який вимагає знеболення на опіоїдному рівні.

До переваг лікарського засобу

варто віднести:

1. ІННОВАЦІЙНІСТЬ — перший і єдиний знеболювальний засіб на фармацевтичному ринку України, який випускається у вигляді назального спрею та за своєю активністю не поступається опіоїдним анальгетикам.

2. ШВИДКІСТЬ ЗНЕБОЛЮВАЛЬНОГО ЕФЕКТУ — при застосуванні знеболення настає втричі швидше, ніж при лікарського засобу прийомі таблетованих форм кетолораку.

3. ТРИВАЛІСТЬ ЗНЕБОЛЮВАЛЬНОГО ЕФЕКТУ — знеболення препаратриває на 30 хв. довше порівняно із парентеральними форматом ми кеторолаку.

4. ТОЧНІСТЬ ДОЗУВАННЯ спрею забезпечується завдяки дозатору, який виробляється у Німеччині.

5. ЗРУЧНИЙ ТА ШВИДКИЙ спосіб застосування (лише одне вприскування у кожну ніздрю).

6. Інтраназальне введення кеторолаку трометаміну дозволяє зменшити побічні ефекти, які можливі при парентеральному або пероральному введенні [7]. не потребує використання додаткових засо7. Застосування спрею бів, може здійснюватися пацієнтом самостійно [8].

8. Лікарська форма (назальний спрей) надає можливість застосовувати у тих випадках, коли введення через ЖКТ не забезпечує бажаного ефекту через руйнівну дію шлункового соку.

9. Всмоктування діючої речовини при використанні інтраназального спрею не залежить від прийому їжі.

10. ЧИСТОТА І СТЕРИЛЬНІСТЬ — не існує загрози забруднення розчину лікарського засобу ззовні, оскільки балон зі спреєм герметично закритий. Крім цього, при застосуванні назального спрею відсутній контакт розчину з руками, що унеможливлює його контамінацію вірусами і бактеріями. Останнє є досить актуальним аспектом за умов збереження ризиків розповсюдження коронавірусної інфекції. Чистота — запорука захисту організму від контаі стерильність лікарського засобу мінації вірусом COVID-19.

■ дорослі пацієнти з масою тіла менше 50 кг/ пацієнти літнього віку / пацієнти з порушенням функції нирок — максимальна добова доза становить дві рекомендовані дози [8].

Не варто чекати, поки біль стане нестерпним! Лише одне вприскування нового спрею допоможе подолати неприємні больові відчуття! Ваш клієнт боїться уколів? Вашому клієнту протипоказані таблетовані НПЗЗ?

• modern-pharmacy.com.ua •

Якщо після останнього застосування спрею минуло понад добу, перше розприскування слід зробити в повітря для запобігання застосуванню неповної дози. При застосуванні флакон слід тримати розпилювачем догори. Нахилити голову трохи вперед, розпилювач ввести в ліву ніздрю, злегка нахиливши кінчик розпилювача від центра носа і зробити одне натиснення, потім повторити теж саме з правою. Після застосування інтраназального спрею необхідно обов’язково затиснути ніздрі пальцями на 30-60 секунд (для запобігання витікання розчину) та не вдихати через ніс. , що виробляОтже, інтраназальний спрей ється вітчизняним виробником — ТОВ Науково-виробничою фірмою «МІКРОХІМ», є інноваційним рішенням для короткочасного лікування болю помірної та помірно сильної інтенсивності, який забезпечує знеболення на опіоїдному рівні.

Журнал «Современная фармация»

Використання інтраназальної форми знеболювального лікарського засобу є досить незвичним для українських пацієнтів, а тому потребує обговорення з пацієнтами певних питань при призначенні лікарем і/ або відпуску із аптеки. перед Для більшої ефективності спрею його застосуванням слід прочистити ніздрі (м’яко висякатися). Перед першим застосуванням препарату слід п’ять разів натиснути на розпилювач, направляючи бризки в повітря, доки не сформується рівноготовий мірна хмаринка спрею. Тепер спрей до застосування.

2021 / август

•

CONSILLIUM

ФАРМАЦЕВТИЧНА ОПІКА ПРИ ВІДПУСКУ ЛІКАРСЬКОГО ЗАСОБУ

Мнение специалиста

■ дорослі пацієнти — рекомендована доза — по одному розпиленню у кожну ніздрю кожні 6–8 год. Максимальна добова доза становить чотири рекомендовані дози;

•

Рекомендації щодо дозування назального спрею

— швидке інноваційне знеболення Література: 1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

Осипова Н. А., Петрова В. В. Типы боли и основные группы антиноцицептичных средств. Глава из книги «Боль в хирургии. Средства и способы защиты». 2013. № 1 (8). С. 38–43. Черняков А. В. Проблема боли и обезболивания в амбулаторной хирургии. Русский медицинский журнал. 2016. № 14. С. 927–931.

Pain management: surprising causes of pain. URL: https://www.rxlist.com/pain_surprising_reasons _slideshow/article.htm Беннет Д. С., Дотери А., Херинктон Д., Гринлант Ф., Робертс Х., Тоберт К. Практическое применение нестероидных противовоспалительных препаратов. Здоров’я України. 2005. №15–16 (124–125). С. 28. Щокіна К. Г. Досягнення та перспективи вивчення сучасних нестероїдних протизапальних засобів. Клінічна фармація. 2009. № 2 (13). С. 14–19. Каратеев А. Е. Кеторолак в клинической практике. Неврология, нейропсихиатрия, психосоматика. 2011. №4. С. 81–89.

McAleer S. D., Majid O., Venables E., Polack T., Sheikh M. S. Pharmacokinetics and safety of ketorolac following single intranasal and intramuscular administration in healthy volunteers. J Clin Pharmacol. 2007. Vol. 47 (1). P. 13–18. Інструкція до медичного застосування лікарського засобу Аспрікс® (Наказ МОЗ України № 2119 від 17.09.2020).

43

ÏÅÐÅÂÀÃÈ ÀÖÅÊÎÐ ÊÀÐÄIÎ 100 ìã ÄÎÂÅÄÅÍÀ ÅÊÂIÂÀËÅÍÒÍIÑÒÜ ÎÐÈÃIÍÀËÜÍÎÌÓ ÏÐÅÏÀÐÀÒÓ1,2. ÂÈÑÎÊÈÉ ÏÐÎÔIËÜ ÁÅÇÏÅÊÈ ÏÎÐIÂÍßÍÎ ÇI ØËÓÍÊÎÂÎÐÎÇ×ÈÍÍÈÌÈ ÔÎÐÌÀÌÈ3,4.

ÄËß ÇÍÈÆÅÍÍß ÐÈÇÈÊÓ IÍÔÀÐÊÒIÂ ÒÀ IÍÑÓËÜÒIÂ

5

NEW

Îáèäâi ôîðìè âèïóñêó ÀÖÅÊÎÐ ÊÀÐÄIÎ ó ïðîãðàìi «Äîñòóïíi ëiêè»6

1. Кравченко И. Совет экспертов: современные подходы к терапии пациента кардиологического профиля. Здоров'я України. 2016. № 11–12 (384–385). 2. Методичні рекомендації по застосуванню процедури біовейвер при реєстрації генеричних препаратів у твердій формі системної дії з негайним вивільненням. Проект. ДП «Державний фармакологічний центр» МОЗ України, 2006. 3. Запровальная О.Е., Копица Н.П., Крайз И.Г. и др. Сравнительное исследование эффективности и переносимости двух лекарственных форм ацетилсалициловой кислоты: Ацекор Кардио и ацетилсалициловая кислота с защитными агентами. Новости медицины и фармации. 2016. № 10 (584). C. 14–19. 4. Gessner U., Lata G., 2003. 5. Інструкція для медичного застосування лікарського засобу Ацекор Кардіо. 6. Наказ МОЗ України від 10.08.2021 № 1705 «Про затвердження Реєстру лікарських засобів, які підлягають реімбурсації, станом на 05 серпня 2021 року». Ацекор Кардіо Р.П. UA/9628/01/01. Наказ МОЗ України №192 від 24.01.2019 р. Інформація для професійної діяльності медичних і фармацевтичних працівників. Інформацію надано скорочено. Перед призначенням треба ознайомитися з інструкцією для медичного застосування лікарського засобу.

часы) тоже важно. Отдых после школы лучше организовывать в форме прогулок на свежем воздухе, с подвижными играми (минимум 2 часа). Следует выделять время для творчества, помощи по дому и любым занятиям по интересам (примерно 1 час). Согласно рекомендациям врачей, отведение определенного времени для приготовления уроков поможет правильно распределить нагрузку на ребенка. Временной объем домашних заданий по всем предметам не должен превышать полтора часа во 2–3 классе, два часа – в 4–5 классе, два с половиной часа – в 6–8 классе, три с половиной часа – в 9–11 классе. Не стоит забывать и о физическом развитии ребенка, регулярном общении с родителями и сверстниками.

• CONSILLIUM • 2021 / август • modern-pharmacy.com.ua

Эксперты констатируют: современные дети перегружены уроками, кружками и различными развивающими занятиями, использованием компьютера. Специалисты акцентируют внимание на том, что родителям необходимо понимать, что от того, насколько правильно организован режим дня школьника, зависит его состояние здоровья, физическое развитие, работоспособность и успеваемость в школе. Правильное чередование разных видов деятельности, достаточный сон, регулярный отдых на свежем воздухе, правильное питание — все это способствует нормальному развитию ребенка. Ключевую роль играют сон (не менее 9–10 часов), определенное время укладывания, проветривание помещения перед сном и поддержание оптимальной температуры в комнате. Регулярное питание с обязательным употреблением овощных, жидких, мясных и рыбных блюд (3–4 раза в день в определенные

•

Хорошая успеваемость в школе – результат правильного режима жизни

Журнал «Современная фармация»

Американская академия педиатрии выступила с официальным заявлением: детей шлепать нельзя. Физическая сила, применяемая в отношении ребенка, может спровоцировать агрессию, изменения в головном мозге ребенка, склонность к наркомании и суицидам. Итак, детей нельзя бить, включая удары ладонью, оскорблять, унижать или пытаться пристыдить. Самыми безопасными и эффективными формами воспитания являются тайм-ауты, установление жестких ограничений и обозначение нежелательных последствий для ребенка. Также можно убирать любимые игрушки или вводить ограничение времени перед экраном телевизора, компьютера, планшета. Другие исследования ранее связывали физическое наказание в детстве с изменениями в мозге в более взрослом возрасте. В частности, сокращался объем серого вещества и повышался уровень стрессового гормона. Суицидальное поведение, употребление наркотиков и приступы гнева тоже могут проявиться вследствие физического наказания. Вербальные издевательства, в свою очередь, грозят депрессией и проблемами с поведением. По материалам healthystyle.info

Интересно

Психологи рассказали о том, как нужно наказывать детей

По материалам healthystyle.info

45

для гармонізації нервової системи у дітей A

Журнал «Современная фармация»

•

modern-pharmacy.com.ua

•

CONSILLIUM

• •

КОГІВІС® і СІЛЕНТА®

2021 / август

Фармакотерапия

Використання нейроадаптогенів

Надія Бойко,

Ніколи не пізно влаштувати щасливе дитинство!

лікар-невролог

Важливою і незабутньою подією у житті кожної родини є початок шкільного життя дітлахів. На жаль, цей період пов’язаний не тільки із приємними і захопливими моментами підготовки до школи і знайомства з новими друзями, але й і з тривогами і труднощами, які повинні подолати як самі школярі, так і їх батьки. Більшість батьків помічають, що зміна дитиною статусу дошкільняти на статус першокласника, учня початкових класів — на учня середніх, перехід в іншу школу або інший клас, а також нові умови навчання у звичній школі викликають суттєві складнощі у дітей і потребують тривалого часу на звикання і пристосування. Психологи пояснюють, що початок шкільного життя спричиняє потужний психоемоційний вплив на нервову систему дитини, яка є ще повністю не сформованою і продовжує дозрівати. Труднощі у дітей виникають через перехід на новий режим дня, потребу дотримуватися шкільних правил і вимог, необхідність побудови стосунків із однокласниками, збільшення розумового і фізичного навантаження. Складнощі із адаптацією у школярів останнім часом значно посилюються у зв’язку зі зниженням віку першокласників, новими програмами навчання, використанням дистанційної форми. За даними психологів, адаптація дитини до шкільних умов потребує від 6–8 тижнів до шести місяців,

а іноді навіть більше. У частини дітей труднощі зі шкільною адаптацією без належної уваги і підтримки з боку батьків, вчителів і лікарів призводять до нездатності засвоїти шкільну програму, втрати інтересу до навчання, розвитку страху перед школою, розладів поведінки. Діти стають замкненими у собі, уникають контактів із дорослими й однолітками. У них спостерігаються розлади сну, втрата апетиту, погіршення настрою, зростання внутрішньої напруги, скованість рухів, постійні сльози і хвороблива потреба в захисті дорослою людиною [1]. Шкільні проблеми на фоні загального високого рівня тривожності у суспільстві, розладів сім’ї та у стосунках з однолітками стають причиною тривалого стресу у дітей, який, у свою чергу, викликає перенапруження механізмів адаптації нервової системи і навіть може спричинити їх зрив [1]. Постійний стрес має негативні наслідки на здоров’я дитини, він виснажує її вразливу нервову систему і порушує баланс в організмі біологічно активних речовин, які беруть участь у процесах збудження і гальмування. Тривалий стрес не проходить безслідно: він призводить до зниження стійкості організму до різних захворювань, розладів вегетативної нервової системи, розвитку реакцій з боку серцево-судинної системи тощо.

Як же захистити і підтримати нервову систему дитини та уникнути психологічних і соціальних проблем, які можуть поставати при адаптації школярів до нових умов? Як відомо, злагоджена робота нервової системи забезпечується завдяки урівноваженню процесів збудження і гальмування.

46

Оптимальний перебіг цих процесів у дитини залежить від регулярного постачання нервової системи необхідними вітамінами і нутрієнтами у

достатній кількості. За умов психоемоційного напруження, організм дитини швидко витрачає запаси корисних вітамінів і амінокислот.

При виснаженні в організмі запасів нейромедіаторів, які беруть участь у процесах збудження, у дитини переважатимуть процеси гальмування. Проявами цього стану є загальна слабкість, підвищена стомлюваність, вередливість, порушення здібності до навчання і здатності запам’ятовувати нову інформацію, затримка розвитку мовлення. Ці ознаки супроводжують синдром дефіциту уваги з гіперактивністю (СДУГ), когнітивні порушення, затримку розумового і фізичного розвитку, розлади вегетативної нервової системи за типом ваготонії [1]. За даними літературних джерел, СДУГ зустрічається у 3–7 % дітей у США, частіше у хлопчиків. Цей синдром часто поєднується із шкільною дезадаптацією, депресією, тривожністю, адитивною поведінкою. У 30– 80 % дітей він зберігається й у дорослому віці [2]. При переважанні у нервовій системі процесів гальмування доцільно призначати нейроадаптоген КОГІВІС®. У 5 МЛ СИРОПУ КОГІВІС® МІСТИТЬСЯ:

 35 мг аспарагіну;

 32,5 мг глютаміну;

Аспарагін — амід аспарагінової кислоти, одна із двадцяти амінокислот, що входять до складу білків. Аспарагін бере участь у синтезі сечовини й піримідинових основ, а також переамінуванні амінокислот. Він є стабілізатором нервових процесів, допомагає захистити центральну нервову систему, перешкоджаючи надмірному збудженню і гальмуванню, тим самим нормалізує нервові процеси в організмі. При дефіциті (іноді генетично обумовленому) в організмі певного ферменту (синтетази аспарагіну) виникає нестача аспарагіну і порушується діяльність мозку [3]. Доведено, що рівень аспарагіну суттєво знижується у плазмі і крові пацієнтів із великим депресивним розладом [4].

 35 мг DL-фосфосерину;

 0,75 мг вітаміну В6.

Глутамін — найпоширеніша вільна амінокислота в організмі людини, вміст якої становить близько 20 % від загального вмісту амінокислот. Зниження вмісту цієї амінокислоти може впливати на функцію всіх

Фармакотерапия • CONSILLIUM • 2021 / август

КОГІВІС® УСУВАЄ ДЕФІЦИТ РЕЧОВИН, ЯКІ БЕРУТЬ УЧАСТЬ У ПРОЦЕСАХ ЗБУДЖЕННЯ

•

Результатом цього пошуку стало створення лінійки нейроадаптогенів — КОГІВІС® і СІЛЕНТА®, які містять у своєму складі необхідні вітаміни, амінокислоти і коферменти для швидкої, якісної і безпечної допомоги у відновленні нестачі корисних для нервової системи речовин.

modern-pharmacy.com.ua

човин, які б усували наслідки цього впливу і допомагали поповнювати дефіцит нейромедіаторів, що беруть участь у процесах гальмування і збудження.

•

нієї клітини до іншої, які згодом отримали назву нейромедіаторів або нейротрансміттерів. Знання про роль нейромедіаторів в організмі та їх вплив на процеси збудження і гальмування, які накопичувалися упродовж десятиліть наукових досліджень, зацікавили італійських вчених дослідного центру Perrery Farmaceutici. Враховуючи важливість зменшення впливу негативних факторів на нервову систему дитини, учені компанії Perrery розпочали пошук оптимальної комбінації ре-

Журнал «Современная фармация»

Крім цього, нестача речовин, які беруть участь у процесах збудження і гальмування, може виникати внаслідок інфекційних захворювань, порушення процесів всмоктування у шлунково-кишковому тракті, нераціонального харчування (зловживання фастфудом і газованими напоями, використання дієт з метою схуднення тощо). Ще на початку XX ст. ученими-фізіологами — О. Леві, О.П. Самойловим і Г. Дейлом — виявлені хімічні сполуки, які передають електрохімічний імпульс від од-

47

Фармакотерапия • CONSILLIUM • 2021 / август •

DL-фосфосерин міститься у мембранах всіх клітин організму, а найбільше — у клітинах головного мозку. Доведено, що DL-фосфосерин бере участь у процесах активації, регенерації і вивільнення нейротрансміттерів, знижує вироблення гормону стресу кортизолу, чинить нейропротекторну і енергетичну дію [2].

 

Журнал «Современная фармация»

•

modern-pharmacy.com.ua

органів, особливо мозку. Добова потреба у глутаміні становить 16 г, але при стресі вона зростає до 18–22 г [2]. Глутамін містить два атоми азоту, завдяки чому є джерелом для синтезу в організмі інших амінокислот: аланіну, аспарагінової кислоти, фосфосерину. Глутамін є попередником головних збуджуючих та інгібуючих нейротрансмітерів мозку, таких як гамааміномасляна кислота (ГАМК) і глутамінова кислота (глутамат) [5]. Глутамінова кислота покращує мозкову діяльність і розумову активність. Глутамін також відіграє ключову роль у регулюванні синтезу глутатіону — трипептиду, який забезпечує антиоксидантний захист нейронів. Додаткове введення в організм глутаміну є важливим для лікування нейродегенеративних захворювань [6].

48

 

Вітамін В6 відіграє важливу роль в обміні речовин, у тому числі амінокислот, а також необхідний для нормального функціонування центральної і периферичної нервової системи, його вміст в організмі швидко зменшується при стресі. Він володіє антиоксидантними властивостями, бере участь у регулюванні клітинного транспорту кальцію, захищає від нейротоксичності. Результати недавніх експериментальних досліджень довели, що Вітамін В6 чинить антитривожну дію [7]. Його вживання пов’язують із кращим запам’ятовуванням сновидінь [8]. Експериментально і клінічно доведено, що компоненти препарату КОГІВІС® сприяють розвитку мозку; забезпечують синтез білків, нуклеотидів, нейтромедіаторів, глутатіону тощо; впливають на оксидативний стрес у центральній нервовій системі, зокрема, у гіпокампі [2]. У сукупності всі компоненти сиропу КОГІВІС® чинять м’яку стимулюючу і тонізуючу дію на нервову систему, підвищують розумову і фізичну працездатність, сприяють відновленню процесів збудження, створюють умови для протидії інтенсивному і тривалому стресу [2].

Нейроадаптоген КОГІВІС® використовується при: астено-невротичному синдромі; синдромі дефіциту уваги з гіперактивністю; когнітивних порушеннях; затримці мовного і фізичного розвитку.

КОГІВІС® рекомендований дітям віком від трьох років і дорослим, режим дозування залежить від віку пацієнта.

Тривалість курсу прийому КОГІВІСУ® становить 10 днів, через 20 днів його рекомендується повторити для досягнення кращих клінічних результатів.

СІЛЕНТА® УСУВАЄ ДЕФІЦИТ РЕЧОВИН, ЯКІ БЕРУТЬ УЧАСТЬ У ПРОЦЕСАХ ГАЛЬМУВАННЯ При нестачі речовин, які беруть участь у процесах гальмування, у нервовій системі переважають процеси збудження. Малеча стає гіперактивною й емоційно нестабільною, можливі неврози і неврозоподібні стани. Дитину непокоять нервові тики, порушення сну (у тому числі із нічними мареннями і порушенням засинання), головний біль, відчуття серцебиття і поколювання у ділянці серця. Може розвиватися вегето-судинна дистонія за типом симпатикотонії [1]. Для ефективного і безпечного усунення цих проявів необхідне застосування нейроадаптогену СІЛЕНТА®, у 5 мл якого міститься:

 50 мг амінокислоти L-триптофан;  30 мг магнію;  80 мг екстракту квіток ромашки;  50 мг екстракту листя меліси;  20 мг екстракту суцвіття липи широколистої.

®

Перевагами нейроадаптогенів КОГІВІС® і СІЛЕНТА® є:  природне походження;  відсутність у складі продуктів хімічного синтезу;  відсутність етилового спирту, що особливо важливо при вживанні ліків дітьми;

БЕЗПЕЧНІСТЬ І ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ СИРОПІВ КОГІВІС® І СІЛЕНТА® У ДИТЯЧІЙ ПРАКТИЦІ У ході дослідження за участі 58 дітей віком 6–9 років із діагнозом «вегетативна дисфункція», які отримували диференційовано, залежно від клінічних проявів, препарати КОГІВІС® (І група — 28 дітей) по 5 мл 2 рази на добу або СІЛЕНТА® (ІІ група — 30 дітей) по 10 мл 2 рази на добу як монотерапію, встановлена відсутність будь-яких токсичних, алергічних або інших побічних проявів, що дозволяє віднести нейроадаптогени КОГІВІС® і СІЛЕНТА® до групи високотолерантних засобів природного походження, які можуть успішно використовуватися в дитячому віці [10]. Після курсу прийому нейроадаптогенів КОГІВІС® і СІЛЕНТА® у дітей з вегето-судинною

 можливість безпечного поєднання із будь-якими психотропними препаратами, у тому числі з антидепресантами;  короткий курс прийому.

Фармакотерапия • CONSILLIUM • Журнал «Современная фармация»

•

Тривалість курсу прийому СІЛЕНТИ® становить 14 днів, його рекомендується повторити через 2 тижні для досягнення кращих клінічних результатів.

Нейроадаптоген СІЛЕНТА® рекомендований при:  неврозах і неврозоподібних станах;  психомоторному збудженні;  вегето-судинній дистонії;  порушенні сну і безсонні (зокрема, при нічних страхах і порушенні засинання).

2021 / август

Триптофан є незамінною амінокислотою і джерелом утворення нікотинамідних коферментів, а також мелатоніну, який посилює заспокійливу дію магнію. Екстракти лікарських рослин сприяють седативному і снодійному ефекту СІЛЕНТИ®. У комплексі L-триптофан, магній, екстракти лікарських рослин, що входять до складу сиропу СІЛЕНТА®, чинять м’яку седативну і м’яку антидепресивну дію, знижують нервово-м’язове збудження, забезпечують спазмолітичну дію, сприяють відновленню процесів гальмування. Це створює умови для оптимального функціонування нейронів і розвитку когнітивних функцій [9].

•

ки анагоністичному впливу на глутаматні рецептори, блокуючи надходження іонів кальцію у клітину [9].

modern-pharmacy.com.ua

Амінокислота L-триптофан є природним попередником серотоніну, який бере участь у синтезі речовини, що підвищують стійкість нервової системи до стресу, він впливає на метаболізм триптофану у різних структурах головного мозку. Проведеними дослідженнями встановлено, що прийом L-триптофану перешкоджає підвищенню рівня глюкози в плазмі крові на фоні стресу, проявляючи гіпоглікемічний ефект. Важлива роль у забезпеченні процесів навчання і пам’яті належить глутаматергічній системі, робота якої інтенсивно досліджується з метою створення нових ліків. Магній чинить нейропротекторну дію завдя-

49

Фармакотерапия • CONSILLIUM • 2021 / август • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

дистонією зменшилася кількість скарг на ті, неуважності і тривожності; підвищенголовний біль, запаморочення та емоня продуктивності діяльності; покраЦЕ ВАЖЛИВО! ційну нестабільність, покращився щення настрою, сну й апетиту [10]. сон, підвищилася працездатність. При переважанні процесів збуПри переважанні у нервовій Діти практично перестали скардження і розладах вегетативсистемі процесів гальмування житися на метеочутливість, відної нервової системи за типом і розладах вегетативної нервової чуття браку повітря, непереносисимпатикотонії рекомендовасистеми за типом ваготонії мість задушливих приміщень, зано призначати нейроадаптоген доцільно розпочинати корекцію качування у транспорті. СІЛЕНТУ®. нейроадаптогеном КОГІВІС® За даними інструментальних При наявності змішаних сим(один курс на місяць до нормалізації вегетативного методів обстеження, у дітей поліптомів, якщо у дитини із ваготой психоемоційного шилися показники кровотоку у мознією буде відмічатися гіперсимстану). ку, нормалізувалися процеси регулюпатикотонічна реактивність, кореквання вегетативної нервової системи, відція повинна починатися з нейроадапбулося урівноваження її парасимпатичного й тогену СІЛЕНТА® з переходом на прийом симпатичного відділів. КОГІВІСУ®. Залежно від ступеня вираженості веКурс прийому нейроадаптогенів КОГІВІС® і гетативних і психоемоційних порушень тривалість СІЛЕНТА® призвів до покращення психоемоційно- прийому нейроадаптогенів визначається індивідуго стану дітей: зниження агресивності, імпульсивнос- ально [10].

КОМБІНОВАНЕ ВИКОРИСТАННЯ НЕЙРОАДАПТОГЕНІВ КОГІВІС® І СІЛЕНТА® ПРИ ЗМІНІ ПОВЕДІНКИ У ДІТЕЙ, ЩО ВИКЛИКАНА ПСИХОЕМОЦІЙНОЮ ДЕЗАДАПТАЦІЄЮ Велика кількість стресових факторів у школах і дитячих садочках, нові умови під час навчання (значні емоційні, розумові, фізичні і зорові навантаження) можуть призвести до психоемоційної дезапаптації дітей і виснаження їх нервової системи, що, у свою чергу, часто стає причиною зміни поведінки. При цьому вранці дитина може виявлятися занадто слабкою і млявою, мати труднощі із прокиданням, протягом дня мати проблеми із концентрацією уваги, швидко втомлюватися і погано засвоювати навчальний матеріал, а надвечір ставати гіперактивною, дра-

Отже, застосування нейроадаптогенів КОГІВІС® і СІЛЕНТА® допоможе усунути наслідки стресу і зробити нервову систему дитини більш стійкою до нього. Використання нейроадаптогенів КОГІВІС® і СІЛЕНТА® поповнює дефіцит нейромедіаторів, що викликають процеси гальмування і збудження в організмі, усуває розлади центральної нервової системи й адаптує нервову систему дитини до дії негативних чинників.

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

50

тівливою, занепокоєною і збудженою, скаржитися на безсоння. У таких випадках психоемоційна дезадаптація протікає за змішаним типом, коли в організмі дитини виснажуються запаси нейромедіаторів, які беруть участь як у процесах збудження, так і у процесах гальмування. Компенсувати нестачу цих речовин допоможе комбіноване використання нейроадаптогенів КОГІВІС® і СІЛЕНТА®. При цьому вранці слід приймати КОГІВІС®, а ввечері СІЛЕНТУ®.

10.

Перелік використаних джерел

Применение нейроадаптогенов (Когивис и Силента) при школьной дезадаптации детей — новые возможности эффективного и безопасного восстановления функций нервной системы ребенка. Здоров’я дитини. 2018. Том 13, № 8. http:// www.mif-ua.com/archive/article/47025 Хайтович М. В. Когнітивна дисфункція в дітей: можливості фармакологічної корекції із застосуванням комплексу амінокислот та вітаміну В6. Міжнародний неврологічний журнал. 2019. № 1 (103). С. 13–18.

Ruzzo E.K. et al. Deficiency of asparagine synthetase causes congenital microcephaly and a progressive form of encephalopathy. Neuron. 2013, Oct 16. 80(2). Р. 429–441.

Ogawa S. et al. Plasma amino acid profi le in major depressive disorder: Analyses in two independent case-control sample sets. J. Psychiatr. Res. 2018 Jan. 96. Р. 23–32.

Jongkees B.J. et al. Influences of glutamine administration on response selection and sequence learning: a randomized-controlled trial. Sci. Rep. 2017. Vol. 7. Р. 2693.

Chen J. et al. The impact of glutamine supplementation on the symptoms of ataxiatelangiectasia: a preclinical assessment. Mol. Neurodegener. 2016, Aug 18. 11(1). Р. 60.

Walia V. et al. Anxiolytic-like effect of pyrido xine in mice by elevated plus maze and light and dark box: Evidence for the involvement of GABAergic and NO-sGC-cGMP pathway. Pharmacol. Biochem. Behav. 2018 Oct. 173. Р. 96–106.

Aspy D.J. et al. Effects of Vitamin B6 (Pyridoxine) and a B Complex Preparation on Dreaming and Sleep. Percept. Mot Skills. 2018 Jun. 125(3). Р. 451–462. Хайтович М.В. Безпечність застосування нейро-адаптогенів Когівіс і Сілента в педіатричній практиці. Здоров’я дитини. 2019. Vol.3 № 3. С.177–181. Квашніна Л. В., Майдан І. С., Ігнатова Т. Б. Можливі шляхи корекції порушень вегетативного гомеостазу в дітей молодшого шкільного віку. Здоров’я дитини.

2019. Том. 14. № 6. С. 34–38.

Мнение эксперта • CONSILLIUM Журнал «Современная фармация»

•

modern-pharmacy.com.ua

•

2021 / август

•

Підходи до діагностики та лікування пацієнтів з постковідним синдромом

52

A

Давидова Т.В., канд. мед. наук, імунолог, старший науковий співробітник лабораторії імунореабілітології ДУ «Інститут мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова Національної академії медичних наук України»

Вступ Велика кількість людей виписується з лікарні після COVID-19 без повного одужання. У багатьох пацієнтів після цього захворювання зберігаються скарги та клінічно-лабораторні відхилення у показниках, такі як постійна задишка та/або кашель, хронічна втома, депресія, довготривалий субфібрілітет, зміни у лейкоцитарній формулі, гострофазових показниках та показниках згортуваємості крові, часто рентгенограми грудної клітки залишаються з патологічними змінами тощо [1–4]. Систематичне спостереження за пацієнтами після госпіталізації, а також за пацієнтами з легким перебігом COVID-19, що лікувалися амбулаторно, допоможе визначити траєкторію фізичного та психологічного відновлення й інтенсивності симптомів, період нормалізації біомаркерів крові, які можуть бути використані для оцінки стану та дозволять визначити необхідність реабілітації та/або подальшого спостереження і лікування [3–6]. Все більша кількість молодих і здорових людей, які раніше не були госпіталізовані, продовжують мати симптоми через місяці після легких випадків COVID-19. Деякі реабілітаційні клініки вже пропонують когнітивно-поведінкову терапію (КПТ), як ефективне лікування постковідного синдрому та синдрому хронічної втоми після COVID-19 на основі тверджень, що він ефективний при синдромі хронічної втоми/міалгічному енцефаломієліті (CХВ/ МЕ) — найпоширенішому постінфекційному синдромі. Однак ця терапія немає очевидних доказів, і рішення про тактику та необхідність реабілітації повинно базуватися на результатах певного клініко-лабораторного обстеження, що обов’язково повинне включати розгорнуту імунограму, бо саме зміни

імунного статусу після перенесеного COVID-19 є на цей час найочевиднішими причинами Постковідного синдрому [7–11]. Синдромокомплекс Постковідного синдрому має в основі імунологічні механізми, тому важливим є рання діагностика та лікування цього патологічного стану [11, 12]. Мета дослідження — вивчити клініко-лабораторні зміни (клінічні, імунологічні, біохімічні) пацієнтів з Постковідним синдромом і оцінити ефективність комплексу ЕРБІСОЛОТЕРАПІЇ у лікуванні Постковідного синдрому.

Матеріали та методи У межах фундаментальної НДР 159/2021 «Вивчити імунні та генетичні кореляти антиінфекційного захисту людини» на базі ДУ «Інститут мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова Національної академії медичних наук України» нами було обстежено 60 осіб з Постковідним синдромом. Було сформовано 6 груп пацієнтів по 10 осіб згідно з перебігом COVID-19 та терапією: легкий, середнього ступеню тяжкості та тяжкий перебіг; пацієнти, які отримували ЕРБІСОЛОТЕРАПІЮ, та контрольні групи. Групи формувалися однорідно за віком і статтю для виключення додаткової похибки:  вік пацієнтів 20–49 років;  середній 34,7 років;  чоловіки/жінки 50 %. Пацієнти були обстежені клінічно та лабораторно. Обстеження включало огляд і збір анамнезу та лабораторні дослідження: клінічний аналіз крові, коагулограма, С-реактивний білок, розширене імунологічне дослідження клітинної та гумаральної ланок.

Мнение эксперта • CONSILLIUM • 2021 / август •

ладів, аутоімунних процесів та лікуванні інших вірусних інфекцій — препаратів групи ЕРБІСОЛ [43–50]. Для лікування Постковідного синдрому та корекції імунодефіциту, що викликає патологічні прояви після перенесеного гострого захворювання на COVID-19, доцільно застосовувати комплекс молекулярних імунокоректорів групи ЕРБІСОЛ, що представляє собою цикл повного відновлення та імунореабілітації — ЕРБІСОЛОТЕРАПІЮ, яка складається з препаратів:  ЕРБІСОЛ®;  ЕРБІСОЛ® ЕКСТРА / УЛЬТРАфарм;  препарат «Крила Надії». Схема та термін лікування визначається індивідуально лікарем-імунологом на основі клініко-лабораторних даних. Нами була використана базова схема лікування (Табл. 1) Препарати класу ЕРБІСОЛ® отримані з тваринної ембріональної тканини та містять в своєму складі комплекс природних небілкових низькомолекулярних органічних сполук негормонального походження [56–59].

modern-pharmacy.com.ua

Результати та обговорення Патогенетичний механізм Постковідного синдрому — це імунна дисфункція, у результаті якої виникають застряглі запальні процеси, гіперактивація хемокінового та цитокінового шляхів імунної відповіді, ініціалізація та/або активація аутоімунних процесів [8, 9, 14–18]. Постковідний синдром вражає пацієнтів з будьяким типом перебігу гострого COVID-19: від легкого до тяжкого, стійкі наслідки спостерігаються і у пацієнтів, що перенесли захворювання легко та не потребували госпіталізації, та у тих, хто хворів важче [19– 23]. Невідомо на цей час, чи залежить розвиток Посковідного синдрому від преморбідного фону, статі, віку, етносу. Однак за нашими даними та спостереженнями за пацієнтами, на Постковідний синдром страждають люди і умовно здорові до епізоду цього захворювання, і люди з хронічними патологіями [23–28]. Також ще достовірно не встановлено, чи впливають суттєво імунологічні особливості пацієнтів, доза вірусу на ризик розвитку довготривалих наслідків COVID-19 [29–35]. При лікуванні постінфекційних станів, СХВ/МЕ і Постковідного синдрому у тому числі варто визначати оптимальний перелік клініко-лабораторних обстежень для пацієнта [26–30]. Ґрунтуючись на літературних даних, дослідженнях світової медичної спільноти у питанні Постковідного синдрому та наших спостереженнях за такими пацієнтами, можна рекомендувати консультації імунолога, невропатолога та лабораторне обстеження: клінічний аналіз крові, С-реактивний білок, коагулограму, розгорнуте імунологічне обстеження в динаміці та, можливо, інші показники за необхідністю та в залежності від стану хворого [31–39]. У результаті такого комплексного підходу можливо раціонально підібрати тактику та стратегію лікування [40–42]. В своєму дослідженні, виходячи зі змін у стані пацієнтів з Постковідного синдромом, було застосовано комплекс імунобіологічних коректорів, широко відомих і маючих відповідний рівень безпечності та ефективності, які довго використовуються в комплексному лікуванні імунологічних роз-

•

ки середньої арифметичної, визначалися частоти появи ознак, групування даних. Відмінності між параметрами порівняння вважалися статистично значущими при р≤0,05. Для вирішення завдань використані методи рангового кореляційного аналізу по Спирмену, лінійного регресійного аналізу. Достовірність відмінностей абсолютних і відносних показників оцінювалася з використанням критеріїв Манна-Уїтні, Крускалла-Уоллеса, «Т» і «Z» Стьюдента. При оцінці відмінностей якісних показників використовувався хі-квадрат Пірсона.

Журнал «Современная фармация»

Клінічні та біохімічні дослідження проводились за стандартними методиками. Клітинна ланка імунного статусу вивчалась методом проточної цитометрії, загальні імуноглобуліни методом імуноферментного аналізу (ІФА). Обстеження проводилось на момент звернення пацієнта та після лікування на 30-й день. Статистична обробка матеріалу проводилася за допомогою стандартної програми офісу Excel в системі Windows, з використанням автоматизованої системи Statistica. Вона включала опис вибірки, знаходження середньої арифметичної, середнє відхилення і помил-

53

Мнение эксперта • CONSILLIUM • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

54

сі препарати ряду ЕРБІСОЛ були поєднані, як комплексне застосування циклу імунокоректорів, що доповнює один одне, створюючи єдину систему імунотерапії та імунореабілітації [50–55]. Фармакологічна активність препаратів визначається вмістом у них біологічно активних пептидів, яким властиві імуномодулюючі, репаративні, антиоксидантні й антигіпоксичні ефекти. Препарати класу ЕРБІСОЛ® активують природні, еволюційно сформовані контролюючi системи організму, що відповідають за пошук та усунення патологічних змін [42–49]. Базове комплексне лікування Постковідного синдрому при ви-

користанні ЕРБІСОЛОТЕРАПІЇ займає 22 дні та включає етапи підготовки та введення пацієнта до лікувального курсу, ініціюючого та закріплюючого курсів імунореабілітції з поступовим виведенням пацієнта із лікувальної схеми для оптимальної адаптації захисних сил організму та їх коректної та поступової реабілітації [49, 52–54]. Ця схема відновлюючої терапії ЕРБІСОЛОТЕРАПІЇ рекомендована для пацієнтів після інфекційних захворювань з проявами застряглого запального процесу з метою завершення запалення та імунореабілітації. Рекомендована схема лікування (Табл. 1):

Таблиця 1. Лікувальний курс ЕРБІСОЛОТЕРАПІЇ при Постковідному синдромі розрахований на 22 дні

•

2021 / август

Це високо- та низькомолекулярні продукти гідролізу компонентів клітинних мембран. І в залежності від співвідношення продуктів гідролізу виділяють ЕРБІСОЛ®, ЕРБІСОЛ® УЛЬТРАфарм, ЕРБІСОЛ® Екстра та препарат «Крила Надії». Обґрунтований підхід на основі патогенезу розладів у стані кожного пацієнта є запорукою успіху терапії, базуючись на параметрах оптимізації та індивідуалізації лікування [58–62]. Важливим у підборі комплексу ЕРБІСОЛОТЕРАПІЇ є особливості клінічного, біохімічного та імунологічного стану пацієнтів. У даному лікувальному кур-

180 капсул Крила Надії (к) + 20 ампул ЕРБІСОЛ® (е) + 40 ампул ЕРБІСОЛ® Екстра (+)

Дні Час

1

600 –900 2100 –2400

е

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

2+

2+ 3к

2+ 7к

2+ 7к

2+ 7к

2+ 7к

2+ 7к

2+ 7к

2+ 7к

2+

2+

2+ 7к

2+ 7к

2+ 7к

2+ 7к

2+ 7к

2+ 7к

2+ 7к

2+ 3к

2+

е 3к

е 5к

е 5к

е 5к

е 5к

е 5к

е 5к

е 5к

е 5к

е 5к

е 5к

е 5к

е 5к

е 5к

е 5к

е 3к

е

↕ 2 дні ↕

1+7 днів

↕ 2 дні ↕

7+1 днів

е

22

е

↕ 2 дні ↕

е — 1 (одна) ампула препарату ЕРБІСОЛ® внутришньом’язово; 2+ — 2 (дві) ампули препарату ЕРБІСОЛ® Екстра внутришньом’язово; к — 1 (одна) капсула Крила Надії перорально та запити ½ стаканом води. Згідно з рекомендаціями виробника ін’єкції препаратів робили на голодний шлунок, (за 1–2 год. до їжі або через 2–3 год. після їжі; чай, соки, воду, тощо можна було вживати). Капсули рекомендовано приймати з водою на голодний шлунок, за 30–40 хв. перед ін’єкцією. Через 20–30 хв. після прийому капсул рекомендовано прийняти додатково півстакану води та через 10 хв. зробити ін’єкцію. Ввечері капсули призначалися через 3 год. після вечері. Патогенетична обґрунтованість ЕРБІСОЛОТЕРАПІЇ дозволяє рекомендувати її використання у випадках різних пост-інфекційних наслідків взагалі, включаючи

СХВ/МЕ та, зокрема, при терапії Постковідного синдрому, базуючись на фармакологічних ефектах, націлених на відновлення та репарацію організму, завдяки реалізації механізмів ефективного завершення запального процесу, що дозволяє поновити функціонування органів і систем й очистити їх від уражених, дефектних та недієздатних клітин, збалансувати шляхи активації запальних реакцій та вплинути на процеси аутоімунітету. Детоксикація на молекулярному рівні прискорює та нормалізує метаболічні внутріклітинні процеси оновлення, а інтенсифікація тканинного дихання дозволяє поз-

бавитися агресивного впливу вільних радикалів [48, 52–56]. У всіх обстежених було виявлено клінічні ознаки Постковідного синдрому: CХВ/ME, довготривалий субфібрілітет, задишка та/або кашель. Було розроблено шкалу скарг за рівнем інтенсивності проявів у пацієнтів з Постковідним синдромом (Табл. 2). Групи пацієнтів з Постковідним синдромом були сформовані однорідно по 10 осіб (вік пацієнтів 20–49 років; середній 34,7 років; чоловіки/жінки 50 %). У всіх пацієнтів відмічалися прояви СХВ/МЕ, що включали слабкість, когнітивні порушення,

5,8±0,22

1,3±0,38

5,3±0,31

1,6±0,27

6,0±0,46

1,4±0,18

6,8±0,28

2,3±0,14

6,4±0,37

2,0±0,36

6,2±0,45

1,7±0,23

6,5±0,41

6,0±0,32

1,0±0,14

8,0±0,18

8,0±0,31

3,0±0,12

9,0±0,39

8,5±0,12

2,0±0,12

Задишка/кашель

5,5±0,21

4,0±0,19

0,5±0,13

7,0±0,3

6,0±0,24

2,0±0,12

8,0±0,18

7,6±0,12

2,5±0,12

головний біль, дифузну міалгію, депресивні симптоми та порушення сну. У пацієнтів, що перехворіли на COVID-19 з важким перебігом, ступінь цих проявів за загальним балом на початку дослідження був вищім:  7,3+0,42 важкий;  6,1+0,23 середній;  4,35+0,35 легкий. Інтенсивність скарг за 10-бальною шкалою визначалася як відсутність скарг 0, а значно виражені прояви, що потребують негайного та постійного медикаментозного лікування — 10 балів (Табл. 2). Довготривалий субфібрілітет на початку дослідження відзначала переважна більшість пацієнтів з важким перебігом і загальний бал за цим показником у даній групі становив 9,0+0,39; у групі сердньотяжкого перебігу — 8,0+0,3; з легким перебігом — 6,5+0,41 (Табл. 2). За скаргою на кашель та/або задишку показники становили:  важкий 8,0+0,18;  середньотяжкий 7,0+0,3;  легкий 5,5+0,21 (Табл. 2). По закінченні дослідження (на 30-й день) у пацієнтів, що не отримували ЕРБІСОЛОТЕРАПІЮ, відмічалося незначне зменшення інтенсивності симптомів у межах:  за симптомами СХВ/МЕ зменшились лише на 10,3 % у пацієнтів з легким перебігом, на 26,3 % з середньотяжким, на 15,1 % з важким;  субфібрілітет — 7,7 %, 0 %, 5,4 % відповідно;  задишка/кашель — 27,3 %, 4,3 %, 5 % відповідно до

груп за тяжкістю перебігу. У пацієнтів, що отримували ЕРБІСОЛОТЕРАПІЮ, відзначалися на порядок кращі результати:  за симптомами СХВ/МЕ зменшились на 75,6 % у пацієнтів з легким перебігом, на 82 % з середньотяжким, на 76,7 % з важким;  субфібрілітет — 84,6 %, 62,5 %, 77,8 % відповідно; задишка/кашель — 90,9 %, 71,4 %, 71,6 % відповідно до груп за тяжкістю перебігу. Зміни у клініко-біохімічних показниках також мали аналогічну тенденцію. Пацієнти з груп контролю, що не отримували ЕРБІСОЛОТЕРАПІЇ на кінець дослідження, не мали значних змін у показниках

•

* – бали, що відображають інтенсивність проявів синдромокомплексу, що є частиною Постковідного синдрому ** – середнє відхилення і помилки середньої арифметичної; р≤0,05

modern-pharmacy.com.ua

•

Довготривалий субфібрілітет

Мнение эксперта

Після КонтрольЕрбісолона група терапії 7,1±0,18 1,5±0,23

•

Після Перед ліПісля Перед КонтрольПеред КонтрольЕрбісоло- куванЕрбісололікуванням на група лікуванням на група терапії ням терапії Слабкість 5,6*±0,35** 4,2±0,22 1,0±0,12 5,5±0,23 4,3±0,19 1,5±0,21 7,7±0,42 Когнітивні 4,3±0,12 4,1±0,18 1,0±0,12 6,8±0,12 4,0±0,32 1,3±0,19 7,3±0,21 порушення Головний 4,7±0,32 4,4±0,32 0,8±0,12 5,9±0,32 5,3±0,3 1,5±0,35 6,7±0,31 біль Дифузна 3,3±0,27 3,2±0,23 0,6±0,12 6,6±0,19 4,3±0,22 1,4±0,4 8,2±0,24 міалгія Депресивні 4,5±0,24 4,3±0,2 1,0±0,12 5,8±0,12 4,9±0,42 1,1±0,41 7,3±0,4 симптоми Порушен3,7±0,3 3,3±0,17 2,0±0,12 6,4±0,12 4,3±0,19 1,0±0,39 6,8±0,36 ня сну Загальний 4,35±0,35 3,9±0,12 1,06±0,14 6,1±0,23 4,5±0,45 1,1±0,21 7,3±0,42 бал

CONSILLIUM

Пацієнти з важким перебігом COVID-19

Журнал «Современная фармация»

Прояви СХВ/ МЕ

Пацієнти з середньотяжким перебігом COVID-19

•

Пацієнти з легким перебігом COVID-19

2021 / август

Таблиця 2. Результативність Ербісолотерапії Інтенсивність скарг та клінічних ознак Постковідного синдрому

55

Мнение эксперта • 2021 / август • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

Легкий перебіг ПОКАЗНИКИ

початок

Ербісолотерапія

Середньотяжкий перебіг

Контрольна група

початок

Ербісолотерапія

Важкий перебіг

Контрольна початок група

Ербісолотерапія

Контрольна група

Клінічний аналіз крові Еритроцити, 10^12

3,6*±0,01

4,2*±0,04

Гемоглобін, г/л

110±0,04

132±0,02

ШОЄ, мм/год

8±0,02

2±0,01

Тромбоцити, 10^9

380±0,02

225±0,022

Лейкоцити, 10^9

4,0±0,01

6,3±0,02

Палочкоядерні нейтрофіли, %

2±0,013

2±0,017

Сегменоядерні нейтрофіли,%

41±0,016

65±0,03

Еозінофіли , %

6±0,02

2±0,019

Лімфоцити, %

46±0,01

24±0,03

Моноцити, %

11±0,015

5±0,01

С-реактивний білок

7±0,018

2±0,024

D-дімер

256±0,03

74±0,016

3,7*±0,01

3,54*±0,02

4,3*±0,02

3,6*±0,03

3,5*±0,02

4,1*±0,03

3,6*±0,02

116±0,01

130±0,02

117±0,02

112±0,02

127±0,01

112±0,015

11±0,03

5 ±0,02

9 ±0,021

14±0,023

5±0,024

11±0,02

432±0,015

245±0,027

390±0,042

487±0,05

250±0,024

413±0,029

8,8±0,04

6,5±0,02

8,4±0,01

9,2±0,02

7,3±0,012

8,7±0,02

5±0,015

2±0,02

4±0,012

6±0,022

3±0,02

4±0,026

72±0,01

64±0,02

70±0,02

72±0,025

65±0,01

69±0,016

3±0,016

6±0,02

4±0,04

1±0,034

2±0,01

1±0,01

13±0,011

19±0,02

16±0,023

9±0,02

20±0,02

11±0,021

12±0,01

7±0,02

10±0,012

12±0,027

7±0,03

11±0,013

6±0,031

11±0,04

3±0,013

8±0,012

14±0,041

5±0,04

10±0,027

249±0,038

314±0,02

159±0,025

287±0,031

427±0,036

187±0,02

389±0,017

112±0,01 7±0,01 350±0,032 4,0±0,01 2±0,01 43±0,01 5±0,01 45±0,01 10±0,01

Коагулограмма АЧТЧ (активований частковий тромбіновий час), сек

30±0,03

27±0,042

29±0,032

32±0,032

26±0,032

31±0,032

32±0,032

32±0,032

32±0,032

ПТІ (%)

65±0,046

90±0,02

70±0,026

52±0,026

86±0,026

60±0,026

52±0,026

52±0,026

52±0,026

Тромбіновий час, сек

21±0,028

19±0,028

20±0,028

19±0,028

16±0,028

18±0,028

19±0,028

19±0,028

19±0,028

Фібріноген, г/л

6±0,042

3,5±0,042

5,6±0,042

7,5±0,042

3,5±0,042

6±0,042

7,8±0,042

3,7±0,042

6,5±0,042

Міжнародне нормалізоване відношення (INR)

1,4±0,02

0,96±0,02

1,3±0,02

1,45±0,02

1,1±0,02

1,4±0,02

1,46±0,02

1,1±0,02

1,4±0,02

* р≤0,05

56

нець дослідження дещо поліпшились, однак повністю не нормалізувались (Табл. 3). На відміну від цього, у групах пацієнтів з Постковідним синдромом, яким була призначена ЕРБІСОЛОТЕРАПІЯ, відмічалася повна нормалізація біомаркерів запалення та коагуляції (Табл. 3). При дослідженні було виявлено, що у всіх обстежених пацієнтів є імунологічні зміни. Найхарактернішими були підвищення B Cells (CD19+), імунорегуляторного індексу (CD4/CD8), NK (CD3-CD16+56+), гетерофільних гемолізинів, лімфоцитотоксичних аутоАТ, загальних Ig G та Ig М, при знижених показниках

Таблиця 3. Ефективність Ербісолотерапії у хворих на Постковідний синдром за змінами у параметрах клінічного аналізу крові та біохімічних показників

•

CONSILLIUM

клінічного аналізу крові, гострофазових та коагулограмі. Їх значення практично не нормалізувались: підвищення С-реактивного білку, Д-дімеру, відхилення у системі коагуляції практично лишались на тому ж рівні, змінюючись у сторону норми не більше, ніж на 10–15 %, однак у більшості лишаючись за межами норми, особливо для пацієнтів з середньотяжким та важким перебігом COVID-19 (Табл. 3). Також відмічались тромбоцитоз, зміни у лейкоцитарній формулі — лейкопенія та лімфоцитоз у пацієнтів з легким перебігом COVID-19 і, напроти, лейкоцитоз та гранулоцитоз у перехворілих середнє та важко. Ці зміни на кі-

T supressors (CD3±8±) B Cells (CD19±) NK T(CD3± CD16±56±) NK (CD3-CD16± 56±) T activated (CD3± HLADr±) T cells (CD3±) mean

Середньотяжкий перебіг

Важкий перебіг

Норма

%

35.0 - 55.0

абс.

576 - 1336

380±0,31

978±0,23

436±0,35

1380±0,23

1108±0,23

1230±0,23

580±0,31

1022±0,23

562±0,31

%

19.0 - 35.0

25,84±0,25

27,32±0,16

26,39±0,4

15,84±0,25

30,21±0,18

17,91±0,25

30,04±0,25

28,34±0,16

29,65±0,25

абс.

372 - 974

330±0,25

651±0,3

346±0,23

380±0,25

783±0,3

430±0,25

497±0,25

682±0,3

502±0,25

%

7.0 - 17.0

18,32±0,3

7,43±0,21

17,9±0,27

18,32±0,3

8,82±0,21

17,52±0,3

19,63±0,3

9,12±0,21

19,32±0,3

абс.

111 - 376

234±0,18

516±0,19

251±0,38

582±0,18

316±0,19

507±0,18

654±0,18

376±0,19

634±0,18

%

0.5 - 6.0

1,55±0,14

3,2±0,12

1,72±0,4

1,84±0,14

4,7±0,12

1,85±0,14

1,68±0,14

5,2±0,12

1,62±0,17

абс.

7 - 165

20±0,27

97±0,26

18±0,2

25±0,27

112,5±0,26

30±0,27

29±0,37

107±0,26

28±0,27

%

8.0 - 17.0

19,48±0,35

12,34±0,15

19,43±0,29

20,32±0,35

15,4±0,17

19,98±0,35

20,24±0,35

16,64±0,15

19,82±0,35

абс.

123 - 369

249±0,5

260±0,43

237±0,27

457±0,5

320±0,43

425±0,25

649±0,5

260±0,43

652±0,5

%

0.5 - 6.0

3,47±0,2

3,21±0,25

4,16±0,12

2,02±0,2

3,78±0,25

2,01±0,12

1,07±0,2

3,21±0,25

1,27±0,2

абс.

7 - 165

44±0,4

86±0,32

52±0,3

51±0,4

106±0,32

49±0,4

50±0,32

86±0,32

51±0,4

%

61.0 - 85.0

53,44±0,2

68,57±0,32

57,21±0,21

49,94±0,2

74,5±0,32

50,2±0,2

58,71±0,2

68,57±0,32

60,14±0,2

абс.

946 - 2079

683±0,14

1649±0,2

719±0,2

883±0,14

1589±0,2

923±0,14

933±0,14

1649±0,2

723±0,14

1.2 - 2.1

1,15±0,21

1,6±0,19

1,18±0,23

2,35±0,21

1,5±0,19

2,15±0,21

3,52±0,21

1,7±0,19

3,12±0,21

Immunoreact Index (CD4/ CD8)

Початок 29,76±0,2

Ербісолоте- Контрольна рапія група 43,2±0,24

30,12±0,22

Початок 55,76±0,27

Ербісолоте- Контрольна рапія група 49,2±0,2

54,23±0,27

Початок 62,76±0,2

Ербісолоте- Контрольна рапія група 43,2±0,24

59,26±0,2

T±B±NK

%

ratio

91,25±0,26

98,43±0,23

97,2±0,29

93,55±0,26

96,83±0,23

99,21±0,26

95,52±0,26

99,48±0,23

95,52±0,26

Фагоцитарний індекс, ФІ

%

40 - 70

58±0,27

63±0,17

56±0,18

59±0,17

65±0,42

58±0,27

72±0,32

63±0,17

70±0,32

Фагоцитарне число, ФЧ

од.

4,0 – 8,0

3,6±0,26

4,3±0,21

3,9±0,27

3,5±0,16

4,3±0,21

3,6±0,26

3,6±0,26

4,3±0,21

3,9±0,26

до 0,06

0,06±0,01

0,04±0,01

0,06±0,01

0,07±0,01

0,05±0,01

0,06±0,01

0,08±0,01

0,05±0,01

0,08±0,01

ЦІК с 3,5%, 7% од. ОЩ ПЕГ Комплемент, СН50

од.

40 - 80

31,2±0,2

46,4±0,24

35,8±0,35

30,8±0,2

52,4±0,24

31,0±0,2

30,16±0,2

54,4±0,24

30,27±0,2

Гетерофільні гемолізини

ед. ОП

0,2 - 0,6

0,8±0,03

0,5±0,02

0,9±0,021

0,9±0,032

0,5±0,02

0,8±0,03

1,1±0,03

0,6±0,02

1,0±0,03

Лімфоцитотоксичні аутоАТ

%

до 10

19±0,25

10±0,2

17±0,32

21±0,2

12±0,2

19±0,5

24±0,5

12±0,24

23±0,5

Ig A

Г/л

0,9-5,0 г\л

1,4±0,21

2,3±0,18

1,6±0,4

5,4±0,21

3,3±0,18

5,0±0,21

5,4±0,21

3,4±0,18

5,2±0,21

Ig M

Г/л

0,7-3,7 г\л

4,0±0,19

1,4±0,2

3,9±0,2

4,8±0,19

2,4±0,2

4,6±0,19

5,0±0,19

3,6±0,2

4,9±0,19

Ig G

Г/л

9 -20 г\л

23,1±0,3

14,7±0,25

22,9±0,25

23,5±0,3

15,2±0,25

22,1±0,3

24,1±0,3

16,7±0,25

23,2±0,3

Мнение эксперта • CONSILLIUM • 2021 / август

T helpers (CD3±4±)

Легкий перебіг

Од. Виміру

Показник

•

Таблиця 4. Імунологічні зміни при Постковідному синдромі та результати імунореабілітації при застосуванні Ербісолотерапії

modern-pharmacy.com.ua

Після курсу лікування пацієнтам після ЕРБІСОЛОТЕРАПІЇ було рекомендовано дотримуватися здорового способу життя та повторне імунологічне обстеження через 3 місяці з можливістю додаткового імунокоригуючого курсу ЕРБІСОЛОТЕРАПІЇ при можливій повторній появі деяких відхилень.

•

рофільних гемолізинів, лімфоцитотоксичних аутоАТ; піднялись до нормальних рівнів показники T cells (CD3+) mean, T activated (CD3+HLADr+), NK T(CD3+CD16+56+) (Табл. 4). Порушення гуморальної ланки імунної системи після курсу лікування були відсутні в усіх групах (Табл. 4).

Журнал «Современная фармация»

T cells (CD3+) mean, T activated (CD3+HLADr+), NK T(CD3+CD16+56+) (Табл. 4). Показовою була наявність значних імунологічних змін і у людей, що хворіли на COVID-19 легко, яка не мала достовірної відмінності від інших груп пацієнтів (Табл. 4). У групах контролю, які не отримували імунокорегуючої терапії, показники імунного статусу не мали достовірних відмінностей від показників на початку дослідження (зміни коливались у межах 5–10 %). Після базового курсу ЕРБІСОЛОТЕРАПІЇ показники імунограми нормалізувалися: стабілізувалася клітинна ланка: B Cells (CD19+), імунорегуляторного індексу (CD4/CD8), NK (CD3-CD16+56+), гете-

* – середнє відхилення і помилки середньої арифметичної; р≤0,05

57

Журнал «Современная фармация»

•

modern-pharmacy.com.ua

•

2021 / август

•

CONSILLIUM

•

Мнение эксперта

Висновки

58

Виклик, з яким зіткнулося людство через пандемію COVID-19 — це величезні втрати як з точки зору здоров’я населення, так і матеріальні збитки, викликані втратою працездатності, і внаслідок захворювання, і в результаті Постковідного синдрому, що не дозволяє людям повністю поновити звичний спосіб життя та активності. Задля вирішення цієї проблеми необхідно чітко сформована раціональна та ефективна стратегія обстеження та лікування людей, що страждають на Постковідний синдром. Необхідні своєчасне імунологічне обстеження та корекція відхилень за допомогою використання імунореабілітуючих препаратів з молекулярними механізмами дії, що здатні активувати природні, еволюційно сформовані контролюючі системи організму, які відповідають за пошук та усунення патологічних змін, а також стимулюють репаративні та регенеративні процеси тканин та органів. ЕРБІСОЛОТЕРАПІЯ прискорює механізми відновлення тканин на клітинному рівні, що були вражені вірусом, завдяки активації макрофагально-кілерної ланки імунітету та спрямовує імунітет на виявлення та знищення дефектних клітин [46–53]. Детоксикація на молекулярному рівні прискорює та нормалізує метаболічні внутріклітинні процеси оновлення, а інтенсифікація тканинного дихання дозволяє позбавитися від агресивного впливу вільних радикалів [51–55, 62]. Поєднання активності декількох препаратів класу ЕРБІСОЛ дозволяє досягти найоптимальнішого ефекту для пацієнта з можливістю індивідуального підходу до кожного окремого випадку. Дія препарату ЕРБІСОЛ® Екстра спрямована здебільше (65–85 %) на активізацію макрофагів М2А (протизапального) фенотипу, що запускають процеси репарації пошкоджених клітин і регенерацію тканин, а також відновлення функціонального стану органів;

інший аспект активності препарату (15–35 %) спрямований на активацію кілерної ланки імунного захисту [48, 50, 54]. Препарат ЕРБІСОЛ® активує репаративну та кілерну ланку в рівній мірі, поєднуючи їх у оптимальних пропорціях універсального препарату. Доповнює комплекс препарат «Крила Надії», який ефективно посилює дію препаратів ЕРБІСОЛ® та є важливою частиною ЕРБІСОЛОТРАПІЇ. Механізм ЕРБІСОЛОТЕРАПІЇ базується на активації, в першу чергу, клітин макрофагального ряду, які відіграють важливу роль у процесах реставрації та репарації через NК-клітини та Т-кілери, якi відповідають за знищення ушкоджених клітин, нездатних до регенерації, або аномальних клітин (мутантних, злоякісних, клітин-вірусоносіїв тощо), що значно підвищує регенеративно-репаративний потенціал тканин [49–54]. Активізуючи процеси регенерації печінки, ЕРБІСОЛОТЕРАПІЯ сприяє заміщенню загиблих гепатоцитів здоровими та нормалізації їх функцій; проявляє антиоксидантний та мембраностабілізуючий ефекти на рівні плазматичних мембран. Нормалізація функції печінки призводить до прискореного вилучення з організму токсичних агентів, шкідливих продуктів їх життєдіяльності, а також алергенів. Важливу роль при цьому відіграють тканинні макрофаги печінки Купферовські клітини, які презентують антигени для виникнення нормальної імунної відповіді, запобігаючи розвитку алергічних реакцій. Препарати мають виражені адаптивно-коригуючі властивості, підвищуючи компенсаторні та захисні функції організму та збільшуючи можливість фізичної активності та загального життєвого тонусу [53–55]. ЕРБІСОЛОТЕРАПІЯ має антигіпоксичні властивості, які реалізуються за рахунок підвищення споживання кисню тканинами та поліпшення клітинного дихання у результаті посилення транспорту електронів у мітохондріях, а також підсиленню віддачі кисню тканинам [52–54]. Препарати нетоксичні та позбавлені кумулятивної токсичності, алергенних, тератогенних, мутагенних і канцерогенних властивостей [55, 56].

Застосування комплексної 1 для лікування Постковідного синдрому має виражену ефективність та сприяє швидкому одужанню пацієнтів і відновленню їх імунного статусу. Дану базову лікувальну схему рекомендовано використовувати у пацієнтів з Постоковідним синдромом для корекції стану здоров’я та запобігання небажаних віддалених наслідків COVID-19 після відповідного імунологічного обстеження та під наглядом лікаря-імунолога.

Мнение эксперта • CONSILLIUM • 2021 / август • modern-pharmacy.com.ua •

1. Ladds E, Rushforth A, Wieringa S, et al. Persistent symptoms after COVID-19: qualitative study of 114 “long COVID” patients and draft quality criteria for services. J Infect Dis. Epub ahead of print 14 October 2020. DOI: 10.1101/2020.10.

13.20211854. [PMC free article] [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar] 2. Michelen M, Manoharan L, Elkheir N, et al. Characterising long-term covid-19: a rapid living systematic review. Glob Public Health. Epub ahead of print 9 December 2020. DOI: 10.

1101/2020.12.08.20246025. [CrossRef] [Google Scholar] 3. Bulut C., Kato Y. Epidemiology of COVID-19. Turk J Med Sci. 2020;50(SI-1):563–570. doi: 10.3906/sag-2004-172. [PMC free article] [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar] 4. del Rio C, Collins LF, Malani P. Long-term health consequences of COVID-19. JAMA 2020; 324: 1723. [PMC free article] [PubMed] [Google Scholar] 5. Greenhalgh T, Knight M, A’Court C, et al.. Management of post-acute covid-19 in primary care. BMJ 2020; 370: m3026. [PubMed] [Google Scholar] 6. Garner P. Covid-19 at 14 weeks—phantom speed cameras, unknown limits, and harsh penalties. BMJ Opinion, https:// blogs.bmj.com/bmj/2020/06/23/paul-garner-covid-19-at-14weeks-phantom-speed-cameras-unknown-limits-and-harshpenalties/2020. (2020, accessed 25 October 2020).

7. Lim EJ, Ahn YC, Jang ES, et al. Systematic review and metaanalysis of the prevalence of Chronic Fatigue Syndrome/ Myalgic Encephalomyelitis (CFS/ME). J Transl Med 2020; 18: 100. [PMC free article] [PubMed] [Google Scholar] 8. Petter Brodin. Immune determinants of COVID-19 disease presentation and severity. Nat Med. 2021 Jan;27(1):28-33. doi: 10.1038/s41591-020-01202-8. Epub 2021 Jan 13.

9. Cabler SS, French AR, Orvedahl A. A Cytokine Circus with a Viral Ringleader: SARS-CoV-2-Associated Cytokine Storm Syndromes. Trends Mol Med. 2020 Dec;26(12):1078-1085. doi: 10.1016/j.molmed.2020.09.012. Epub 2020 Sep 30. PMID: 33051104 Free PMC article. Review.

10. Weidinger C, Hegazy AN, Glauben R, Siegmund B. COVID19-from mucosal immunology to IBD patients. Mucosal Immunol. 2021 May;14(3):566-573. doi: 10.1038/s41385-02100384-9. Epub 2021 Feb 19. PMID: 33608656 Free PMC article.

Review.

11. Kempuraj D., Selvakumar G.P., Ahmed M.E. COVID-19, mast cells, cytokine storm, psychological stress, and neuroinflammation. Neuroscientist. 2020 doi: 10.1177/107385 8420941476. [published online ahead of print, 18 July 2020] [P ubMed] [CrossRef] [Google Scholar] 12. Luo W., Li Y.X., Jiang L.J., Chen Q., Wang T., Ye D.W. Targeting JAK-STAT signaling to control cytokine release syndrome in COVID-19. Trends Pharmacol Sci. 2020;41(8):531–543. doi: 10.1016/j.tips.2020.06.007. [PMC free article] [PubMed] [Cros sRef] [Google Scholar] 13. Mangalmurti N., Hunter C.A. Cytokine storms: understanding COVID-19. Immunity. 2020 doi: 10.1016/j. immunol.2020.06.017. [PMC free article] [PubMed] [CrossRef ] [Google Scholar] 14. Mehta P., McAuley D.F., Brown M. COVID-19: consider cytokine storm syndromes and immunosuppression.

Lancet. 2020;395(10229):1033–1034. doi: 10.1016/S01406736(20)30628-0.[PMC free article] [PubMed] [CrossRef] [Go ogle Scholar] 15. Meyer L., Verbist K.C., Albeituni S. JAK/STAT pathway inhibition sensitizes CD8 T cells to dexamethasone-induced apoptosis in hyperinflammation. Blood. 2020 doi: 10.1182/ blood.2020006075. [published online ahead of print, 12 June 2020] [PMC free article][PubMed] [CrossRef] [Google Scholar] 16. Lawrence B Afrin, Leonard B Weinstock, Gerhard J Molderings.

Covid-19 hyperinflammation and post-Covid-19 illness may be rooted in mast cell activation syndrome. Int J Infect Dis. 2020 Nov;100:327-332. doi: 10.1016/j.ijid.2020.09.016. Epub 2020 Sep 10.

17. Ruan Q., Yang K., Wang W., Jiang L., Song J. Clinical predictors of mortality due to COVID-19 based on an analysis of data of 150 patients from Wuhan, China. Intensive Care Med. 2020;46(5):846–848. doi: 10.1007/s00134-02005991-x. [Supplemented by: Ruan Q., Yang K., Wang W., Jiang L., Song J. Correction to: Clinical predictors of mortality due to COVID-19 based on an analysis of data of 150 patients from Wuhan, China. Intensive Care Med. 2020;46(6):1294–1297.

DOI: 10.1007/s00134-020-06028-z.] [PMC free article] [PubM ed] [CrossRef] [Google Scholar] 18. Divij Mathew, Josephine R. Giles, Amy E. Baxter, et al. Deep immune profi ling of COVID-19 patients reveals patient heterogeneity and distinct immunotypes with implications for therapeutic interventions. bioRxiv. 2020 May 23. doi: 10.1101/2020.05.20.106401 19. Shi Y., Wang Y., Shao C., et al. COVID-19 infection: the perspectives on immune responses. Cell Death Differ. 27, 1451– 1454 (2020). [PMC free article] [PubMed] [Google Scholar] 20. Vabret N., Britton G. J., Gruber C., et al. Immunology of COVID-19: current state of the science. Immunity (2020), doi:10.1016/j.immuni.2020.05.002 [PMC free article] [PubMed ] [CrossRef] [Google Scholar] 21. Weiskopf D., Schmitz K. S., Raadsen M. P., et al. Others, Phenotype of SARS-CoV-2-specific T-cells in COVID-19 patients with acute respiratory distress syndrome. medRxiv (2020) https://www.medrxiv.org/content/10.1101/2020.04.11.2 0062349v1.abstract. [Google Scholar] 22. Giamarellos-Bourboulis EJ, Netea MG, Rovina N, et al.

Complex Immune Dysregulation in COVID-19 Patients with Severe Respiratory Failure. Cell Host Microbe. 2020 Jun 10;27(6):992-1000.e3. doi: 10.1016/j.chom.2020.04.009. Epub 2020 Apr 21. PMID: 32320677 23. Afrin L.B., Pöhlau D., Raithel M. Mast cell activation disease: an underappreciated cause of neurologic and psychiatric symptoms and diseases. Brain Behav Immun. 2015;50:314– 321. doi: 10.1016/j.bbi.2015.07.002. [PubMed] [CrossRef] [Goo gle Scholar] 24. Criado P.R., Pagliari C., Criado R.F.J., Marques G.F., Belda W., Jr. What the physicians should know about mast cells, dendritic cells, urticaria, and omalizumab during COVID-19 or asymptomatic infections due to SARS-CoV-2? Dermatol Ther. 2020 doi: 10.1111/dth.14068. [published online ahead of print, 25 July 2020] [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar] 25. Afrin L.B., Butterfield J.H., Raithel M., Molderings G.J. Often seen, rarely recognized: mast cell activation disease–a guide to diagnosis and therapeutic options. Ann Med. 2016;48(3):190– 201. doi: 10.3109/07853890.2016.1161231. [PubMed] [CrossRef ] [Google Scholar] 26. Abraham S.N., St John A.L. Mast cell-orchestrated immunity to pathogens. Nat Rev Immunol. 2010;10:440–452. [PMC free article] [PubMed] [Google Scholar] 27. Afrin L.B., Ackerley M.B., Bluestein L.S. Diagnosis of mast cell activation syndrome: a global “consensus-2” Diagnosis (Berl) 2020 doi: 10.1515/dx-2020-0005. /j/dx.ahead-of-print/ dx-2020-0005/dx-2020-0005.xml [published online ahead of print, 22 April 2020] [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar] 28. Haenisch B., Fröhlich H., Herms S., Molderings G.J. Evidence for contribution of epigenetic mechanisms in the pathogenesis of systemic mast cell activation disease. Immunogenetics.

2014;66(5):287–297. doi: 10.1007/s00251-014-07683. [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar] 29. Ibelgaufts H. 2020. “Mast Cells” in COPE: Cytokines and Cells Online Pathfinder Encyclopaedia. Available at: http://www. cells-talk.com/index.php/page/copelibrary?key=mast %20 cells [Accessed 2 August 2020] [Google Scholar] 30. Jason LA, Porter N, Brown M, et al. CFS: a review of epidemiology and natural history studies. Bull IACFS ME 2009; 17: 88–106. [PMC free article] [PubMed] [Google Scholar] 31. Prins JB, van der Meer JW, Bleijenberg G. Chronic fatigue syndrome. Lancet 2006; 367: 346–355. [PubMed] [Google Scholar]

Журнал «Современная фармация»

Література

59

Мнение эксперта • CONSILLIUM • 2021 / август • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

60

32. Naess H, Sundal E, Myhr K-M, et al.. Postinfectious and chronic fatigue syndromes: clinical experience from a tertiary-referral centre in Norway. In Vivo 2010; 24: 185– 188. [PubMed] [Google Scholar] 33. Clayton EW. Beyond myalgic encephalomyelitis/chronic fatigue syndrome: an IOM report on redefining an illness.

JAMA 2015; 313: 1101–1102. [PubMed] [Google Scholar] 34. Sonia Poenaru, Sara J Abdallah, Vicente Corrales-Medina, Juthaporn Cowan. COVID-19 and post-infectious myalgic encephalomyelitis/chronic fatigue syndrome: a narrative review. Ther Adv Infect Dis. 2021 Apr 20;8:20499361211009385. doi: 10.1177/20499361211009385. eCollection Jan-Dec 2021.

35. Romero-Sánchez C.M., Díaz-Maroto I., Fernández-Díaz E. Neurologic manifestations in hospitalized patients with COVID-19: the ALBACOVID registry. Neurology. 2020 doi: 10.1212/WNL.0000000000009937. [published online ahead of print, 01 June 2020] [PMC free article] [PubMed] [CrossRef] [ Google Scholar] 36. Sestili P., Stocchi V. Repositioning chromones for early antiinflammatory treatment of COVID-19. Front Pharmacol.

2020;11:854. doi: 10.3389/fphar.2020.00854. [PMC free article ] [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar] 37. Imran Hasan, K M Saif-Ur-Rahman, Shoma Hayat, et al.

Guillain-Barré syndrome associated with SARS-CoV-2 infection: A systematic review and individual participant data meta-analysis. J Peripher Nerv Syst. 2020 Dec;25(4):335-343. doi: 10.1111/jns.12419. Epub 2020 Nov 5.

38. Abu-Rumeileh S, Abdelhak A, Foschi M, Tumani H, Otto M. Guillain-Barré syndrome spectrum associated with COVID-19: an up-to-date systematic review of 73 cases. J Neurol. 2021 Apr;268(4):1133-1170. doi: 10.1007/s00415-02010124-x. Epub 2020 Aug 25. PMID: 32840686 Free PMC article.

39. Uncini A, Vallat JM, Jacobs BC. Guillain-Barré syndrome in SARS-CoV-2 infection: an instant systematic review of the first six months of pandemic. J Neurol Neurosurg Psychiatry. 2020 Oct;91(10):1105-1110. doi: 10.1136/jnnp-2020-324491. Epub 2020 Aug 27. PMID: 32855289 40. Pelea T, Reuter U, Schmidt C, Laubinger R, Siegmund R, Walther BW. SARS-CoV-2 associated Guillain-Barré syndrome. J Neurol. 2021 Apr;268(4):1191-1194. doi: 10.1007/ s00415-020-10133-w. Epub 2020 Aug 8. PMID: 32770414 Free PMC article.

41. Agosti E, Giorgianni A, D'Amore F, Vinacci G, Balbi S, Locatelli D. Is Guillain-Barrè syndrome triggered by SARSCoV-2? Case report and literature review. Neurol Sci. 2021 Feb;42(2):607-612. doi: 10.1007/s10072-020-04553-9. Epub 2020 Jul 9. PMID: 32643136 Free PMC article. Review.

42. Sansone P, Giaccari LG, Aurilio C, et al. Post-Infectious Guillain-Barré Syndrome Related to SARS-CoV-2 Infection: A Systematic Review. Life (Basel). 2021 Feb 21;11(2):167. doi: 10.3390/life11020167. PMID: 33670000 Free PMC article.

Review.

43. Daniel Wendling, Frank Verhoeven, Mickael Chouk, Clément Pratia. Can SARS-CoV-2 trigger reactive arthritis? Joint Bone Spine. 2021 Jan; 88(1): 105086. Published online 2020 Oct 27. doi: 10.1016/j.jbspin.2020.105086 PMCID: PMC7590820 44. Richez C., Flipo R.M., Berenbaum F. Managing patients with rheumatic diseases during the COVID-19 pandemic: the French Society of Rheumatology answers to most frequently asked questions up to May 2020. Joint Bone Spine. 2020 doi: 10.1016/j.jbspin.2020.05.006. [PMC free article] [PubMed] [Cr ossRef] [Google Scholar] 45. Mikuls T.R., Johnson S.R., Fraenkel L. American College of Rheumatology Guidance for the management of rheumatic disease in adult patients during the COVID-19 pandemic: version 2. Arthritis Rheumatol. 2020 doi: 10.1002/ art.41437. [Online ahead of print] [PubMed] [CrossRef] [Goog le Scholar] 46. Felten R., Chatelus E., Arnaud L. How and why are rheumatologists relevant to COVID-19? Joint Bone Spine.

2020;87:279–280. [PMC free article] [PubMed] [Google Scholar]

47. Liew J.W., Castillo M., Zaccagnino E. Patient-reported disease activity in an axial spondyloarthritis cohort during the COVID-19 pandemic. ACR Open Rheumatol. 2020 doi: 10.1002/acr2.11174. [Online ahead of print] [PMC free article] [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar] 48. Quartuccio L., Valent F., Pasut E. Prevalence of COVID-19 among patients with chronic inflammatory rheumatic diseases treated with biologic agents or small molecules: a population-based study in the first two months of COVID-19 outbreak in Italy. Joint Bone Spine. 2020 doi: 10.1016/j. jbspin.2020.05.003. [PMC free article] [PubMed] [CrossRef] [ Google Scholar] 49. Фесенкова В. Й., Драннік Г. М., Дріянська В. Є., [et al.]. Дослідження in vitro впливу препаратів Ербісол на продукцію інтерлейкіну-2 та γ-інтерферону т-хелперами і типу здорових донорів. Лабораторна діагностика. — 2003.

— № 2. — С. 37-40 50. Гиріна О. М., Вітик Л. Д., Романюк Л. І., [et al.]. Оптимізація лікування хворих на поліноз шляхом застосування препарату Екстра Ербісол. Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П.Л.Шупика. — Київ. — 2006. — Вип.

15, кн. 2. — С. 206-211 51. Корнилина Е. М., Николаенко А. Н., Вовк А.Д., [et al.]. Характеристика фенотипа лейкоцитов крови больных хроническим гепатитом с в динамике лечения препаратом Эрбисол® Ультрафарм. Імунологія та алергологія. — 2006. — № 4. — С. 69-71 52. Дранник Г. Н., Курченко А. И., Фесенкова В. Й., [et al.]. Изучение влияния препаратов класса Эрбисол® на продукцию цитокинов мононуклеарами периферической крови здоровых доноров и онкологических больных. Вісник фармакології та фармації. — 2006. — № 7. — С. 29-32 53. Базыка Д., Гладкий А., Корнилина Е., Николаенко А. Особенности влияния препаратов класса Эрбисол на экспрессию поверхностных маркеров клеток крови здоровых доноров и больных с иммунодепрессией клеточного иммунитета in vitro и в динамике лечения. Вісник фармакології та фармації. — 2009. — № 1. — С. 39-47 54. Лазарев К.Л., Сатаева Т.П. Перспективы применения иммуномодуляторов эмбрионального происхождения в качестве ингибиторов феномена эпителиально-мезенхимальной трансформации. Крымский журнал экспериментальной и клинической медицины. — 2012. — Т. 2, № 1-2 (5-6). — С. 83-85 55. Неміровська Н В. Динаміка змін імунологічного статусу та ліпідного обміну у хворих на поліноз з холестерозом жовчного міхура на фоні лікування. Астма та алергія. — 2013. — № 1. — С. 50-54 56. Joob B., Wiwanitkit V. Arthralgia as an initial presentation of COVID-19: observation. Rheumatol Int. 2020;40:823. [PMC free article] [PubMed] [Google Scholar] 57. López-González M.D., Peral-Garrido M.L., Calabuig I. Case series of acute arthritis during COVID-19 admission. Ann Rheum Dis. 2020 doi: 10.1136/annrheumdis-2020-217914. [Pu bMed] [CrossRef] [Google Scholar] 58. Saricaoglu E.M., Hasanoglu I., Guner R. The first reactive arthritis case associated with COVID-19. J Med Virol. 2020 doi: 10.1002/jmv.26296. [PMC free article] [PubMed] [CrossR ef] [Google Scholar] 59. Liew I.Y., Mak T.M., Cui L. A case of reactive arthritis secondary to coronavirus disease 2019 infection. J Clin Rheumatol. 2020;26:233. [PMC free article] [PubMed] [Google Scholar] 60. Ono K., Kishimoto M., Shimasaki T. Reactive arthritis after COVID-19 infection. RMD Open. 2020;6:e001350. [PMC free article] [PubMed] [Google Scholar] 61. Yokogawa N., Minematsu N., Katano H. Case of acute arthritis following SARS-CoV-2 infection. Ann Rheum Dis. 2020 doi: 10.1136/annrheumdis-2020-218281. [PubMed] [CrossRef] [Go ogle Scholar] 62. Alivernini S., Cingolani A., Gessi M. Comparative analysis of synovial inflammation after SARS-CoV-2 infection. Ann Rheum Dis. 2020 doi: 10.1136/annrheumdis-2020-218315. [O nline ahead of print] [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

Инновации Журнал «Современная фармация»

•

modern-pharmacy.com.ua

•

2021 / август

•

CONSILLIUM

•

Первый в мире «атлас иммунитета»

62

При сравнении ДНК двух людей можно найти миллионы несовпадающих пар нуклеотидов. Этого недостаточно, чтобы превратить человека в обезьяну, но вполне достаточно для формирования индивидуальных отличий. Ученые из Института аллергологии и иммунологии в Ла-Холье в первую очередь сосредоточились на различиях в иммунной системе людей. Более четырех лет исследователи изучали и подробно описывали, как вариации последовательности ДНК влияют на активность генов в различных типах иммунных клеток. До сих пор исследования генома связывали тысячи вариаций генетического кода с болезнями человека. Но на самом деле было едва ли понятно, как именно такие изменения влияют на клеточную функцию, и тем более, какое вмешательство необходимо, чтобы лечить ту или иную болезнь. Теперь команда ученых частично решила эту проблему и готова поделиться результатами, которые сведены в огромную базу данных DICE (Database of Immune Cell Expression). Это позволит исследователям по всему миру легко находить данные, относящиеся к генам, типам иммунных клеток или интересующим их заболеваниям. В ходе определения влияния генетических изменений на иммунную систему, специалисты создали профили генетической активности для 15 видов самых распространенных иммунных клеток, которые изолировали из крови 91 здорового донора.

Б

Выяснилось, что для более чем 12 000 генов (это около 60 % всех активных генов в этих клетках) – естественные генетические изменения коррелируют со значительными различиями в активности генов определенных типов клеток. По словам ученых, размеры этого эффекта огромны. Также исследователи обнаружили некоторые удивительные особенности иммунной системы. Например, что активность генов в некоторых типах иммунных клеток резко отличается у мужчин и женщин. Кроме того, оказалось, что нередко генетический вариант влияет на экспрессию генов только в одном типе клеток; поэтому обнаруженные уникальные различия могли быть попросту не найдены, если бы их искали в цельной крови (не изолируя клетки). Научное сообщество уже приступило к изучению DICE, ученые применяют богатство «атласа иммунитета», чтобы понять больше о клетках и генах, которые они изучают в своих лабораториях. Например, если возникает гипотеза, что некая генетическая мутация связана с болезнью, то исследователи могут обратиться к DICE, чтобы узнать, какие именно гены затронуты мутацией. База данных развивается, в ближайшем будущем авторы собираются дополнить ее эпигенетическими картами, которые помогут точно определить местонахождение регулирующих генных вариаций. По материалам toneto.net

иологи из Университета Калифорнии установили, как именно травмы головы влияют на отдельные клетки и гены и как они могут привести к серьезным заболеваниям мозга, передает Eurek Alert. В рамках исследования был сформирован первый атлас гиппокампа (центр регулирования памяти и обучения), пострадавшего вследствие травмы. Также ученые выделили гены, которые могут играть роль в развитии болезни Альцгеймера и посттравматического стрессового расстройства. Исследованию подверглись более 6000 клеток, относящихся к 15 видам клеток гиппокампа. У всех клеток одинаковая ДНК, однако отличия касаются того, какие гены активируются. В частности, ученые выделили два типа клеток, ранее неизвестных науке, с уникальным набором активных генов. В целом, травма мозга вроде сотрясения влияет на сотни генов. И эти изменения реально приводят к нейродегенеративным заболеваниям, невротическим расстройствам и даже к эпилепсии. Например, у мышей с травмами головы отмечались высокие уровни экспрессии в 14 из 15 видов клеток гена Ttr. Этот ген регулирует обмен веществ, гормоны щитовидной железы. Притом, введение гормона Т4 улучшало состояние грызунов и обращало вспять изменения в 93 генах, влиявших на память и обучение. По материалам: newsyou.info

Проблема антибіотикорезистентності. Набат звучить все голосніше

Физические упражнения помогают соблюдать диету

Ціна питання на ліки

Медичне страхування в Україні: стан, проблеми та шляхи їх вирішення

Психологічні механізми досягнення високої комунікаційної ефективності між провізором та відвідувачем аптеки

БИБЛИОТЕКИ МИРА — в поисках источника актуальной медицинской информации

Мнение специалистов • Арсенал знаний • 2021 / август • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

64

Л. В., д. мед. н., проф.

A Деримедвідь Вереітинова В. П., к. мед. н., доц., кафедра фармакології НФаУ

Проблема антибіотикорезистентності Набат звучить все голосніше На превеликий жаль слід констатувати той факт, що ера антибіотиків не виправдала надій людства на повну перемогу над інфекційними захворюваннями. Більш того, поряд з давно існуючими старими інфекціями, стали з’являтися нові, раніше не відомі, такі як, наприклад, ВІЛ, «пташиний» грип, лихоманка Ебола, гепатит TTV, нові види малярії та інші. Слід також зазначити, що людство зіткнулося і з таким вкрай негативним феноменом, як поява стійкості збудників хвороб до застосовуваних для їх лікування протимікробних препаратів, при цьому проблема стійкості мікроорганізмів (поява полірезистентних і панрезистентних штамів) досягла всесвітніх масштабів. Навіть впровадження в клінічну практику нових груп протимікробних засобів не вирішує цю проблему і часто супроводжується селекцією стійких мікроорганізмів. Необхідно відзначити, що формувати стійкість до антибактеріальних препаратів здатні представники всіх відомих на даний час класів збудників інфекційних хвороб. Вважають, що розвиток мікробної стійкості пов’язано з адаптацією мікроорганізмів до несприятливих умов зовнішнього середовища, тобто з їх здатністю переживати в концентраціях препарату, які значно перевищують ті, які пригнічують інші мікроорганізми даного штаму. Стійкість мікроорганізмів характеризують терміном «антибактеріальна резистентність», а стійкість до антибіотиків «антибіотикорезистентність». Антибіотикорезистентність (АБР) – це феномен стійкості штаму збудників інфекції до дії одного або декількох антибактеріальних препаратів. Слід зазначити, що резистентність до антибактеріальних речовин є властивістю живих мікроорганізмів, а не тільки результатом впливу різних антибіотиків.

У 2015 р. Всесвітня асамблея охорони здоров’я затвердила Глобальний план дій по боротьбі зі стійкістю до протимікробних препаратів (включаючи антибіотики), який спрямований на забезпечення профілактики і лікування інфекційних хвороб за допомогою безпечних та ефективних ліків. Пріоритетними напрямками у боротьбі з АБР було визнано підвищення інформованості населення і розуміння проблеми стійкості до протимікробних препаратів; посилення епіднагляду та підтримку наукових досліджень в цій області; скорочення числа випадків зараження інфекційними захворюваннями (перш за все за рахунок розширення імунізації); оптимізація використання антимікробних препаратів, в тому числі антибіотиків. За інформацією британського урядового проекту АMR Review (2016 рік), щороку стійкість до антибактеріальних лікарських засобів (ЛЗ) стає причиною 50 000 смертей у Європі та США. Фахівці ВООЗ підрахували, що при збереженні існуючих тенденцій в найближчі 35 років близько 300 млн. людей передчасно помруть через інфекції, спричинені АБРрезистентними штамами. Основними причинами виникнення АБР є природний феномен (мутації, що підвищують резистентність мікроорганізмів до антимікробних препаратів), неадекватне використання антибактеріальних препаратів (недотримання курсу лікування, доз, застосування антибіотиків при вірусних інфекціях); призначення емпіричної антибактеріальної терапії без адекватного виявлення збудника; використання нових антибактеріальних препаратів, досить часто – широкого спектру дії у випадках ефективності засобів з вужчим спектром; труднощі своєчасної та точної ідентифікації патогенних мікроорганізмів. МОЗ України та Кабінет Міністрів України розробив «Державну стратегію зі стримування розвитку стійкості до протимікробних препаратів на 2018–2022 роки», метою якої стало підвищення ефективності профілактики та лікування інфекційних і паразитарних хвороб людини, зменшення тяжкості та тривалості перебігу цих хвороб, зниження смертності серед населення, пов’язаної з поширенням мікроорганізмів, стійких до протимікробних препаратів, та покращення якості надання медичної допомоги.

Відомо, що антибактеріальні препарати проявляють високу вибірковість щодо мікробних клітин, пригнічуючи їх метаболічні процеси, при цьому в концентраціях, що пригнічують життєдіяльність бактерій, вони не роблять істотного впливу на організм людини і тварин. У той же час необхідно відзначити, що терапевтична дія препаратів простежується не при всіх інфекціях, тому що рівень чутливості до протимікробних препаратів у різних груп бактерій неоднаковий і існують такі з них, які можуть виживати в присутності антибактеріального засобу. Це говорить про те, що має місце так звана природна резистентність мікроорганізмів, пов’язана з відсутністю у них мішені для прояву дії протимікробного препарату. Однак, основну клінічну проблему становить придбана стійкість мікроорганізмів, під якою розуміють здатність окремих штамів бактерій виживати при концентраціях антибактеріального препарату, що пригнічують основну масу мікроорганізмів, що викликали захворювання. Формування цього виду резистентності бактерій пов’язане зі зміною генома бактеріальної клітини в результаті спонтанних мутацій і з придбанням кліткою нової генетичної інформації від інших мікробних клі-

Мнение специалистов • Арсенал знаний • 2021 / август • modern-pharmacy.com.ua

Механізми розвитку антибіотикорезистентності

•

До можливих факторів ризику розвитку АБР-інфекцій відносять: проживання в регіонах, де циркулюють специфічні антибіотикорезистентні штами); перебування в організованих колективах (дитячий будинок, будинок для людей похилого віку, структури пенітенціарної служби); попереднє застосування антибіотиків (протягом ≤3 місяців); супутня патологія: імунодефіцитні стани (в тому числі внаслідок застосування імунодепресантів, цитостатиків, глюкокортикоїдів), хронічні захворювання внутрішніх органів. Також однією з причин АБР є безконтрольне використання антибактеріальних препаратів у тваринництві (на тваринництво припадає використання 70 % антибіотиків у світі). Наприклад, в США в якості кормових добавок антибіотики використовуються для зрощування 80 % птиці, 75 % свиней і молочної худоби, 60 % м’ясної худоби. У більшості випадків основна маса протимікробних препаратів застосовується не для лікування хвороб, а використовується в інтенсивному тваринництві для прискорення росту. Оскільки в останньому випадку антибіотики застосовуються в малих дозах, то це сприяє формуванню АБР. Слід зазначити і той факт, що одні й ті ж антибіотики або антибіотики однієї групи використовуються як в медицині так і в якості кормових добавок.

тин, включаючи мікробні клітини інших видів. При цьому вважається, що саме перенесення генів резистентності є головною причиною формування множинної лікарської стійкості у бактеріальних клітин. Процес перенесення генів здійснюється за допомогою мобільних генетичних елементів (плазмід та інших). При цьому передана ДНК вбудовується в геном клітини-реципієнта і в подальшому успадковується. Найбільш швидко і часто резистентність до антибактеріальних препаратів виникає у стафілококів, ешеріхій, мікоплазм, протея, синьогнійної палички. Найпоширенішими біохімічними механізмами, з якими пов’язується виникнення стійкості мікроорганізмів є: модифікація мішені дії антибіотика, інактивація антибіотика, порушення проникності зовнішніх структур мікробної клітини, формування нових метаболічних шляхів та продукція альтернативних мішеней для антибіотиків, активне виведення антибіотика з бактеріальної клітини – «еффлюкс»). Гени резистентності від стійкої клітини до чутливої можуть передаватися за допомогою плазмід, що представляють собою нитки ДНК, укладені в кільце і знаходяться в цитоплазмі. Плазміди здатні переносити до декількох генів резистентності серед як одного, так і декількох видів бактерій. Найпоширенішим механізмом, який визначає стійкість бактерій до антибіотиків, є синтез бактеріальної клітиною спеціальних ферментів – бета-лактамаз, інактивуючих антибіотик. В даний час відомо більше 1000 видів таких ферментів, вони широко поширені в природі і забезпечують виживання мікроорганізмів. Гени бета-лактамаз присутні у хромосомах багатьох грамнегативних бактерій і деяких грампозитивних (наприклад, стафілококів). Найпершими відомими бета-лактамазами стали стафілококові бета-лактамази. Ці ензими викликають гідроліз природних і напівсинтетичних пеніцилінів, а також частковий гідроліз цефалоспоринів першого покоління. Широке поширення лактамазовиробляючих штамів стафілокока в 50-х роках минулого століття призвело до різкого зниження ефективності пеніциліну. До 60-х років з’явилися плазмідні бета-лактамази у грамнегативних бактерій, так звані бета-лактамази широкого спектра. Для боротьби з мікроорганізмами, які продукують ці ензими, були створені так звані «інгібіторзахищені» пеніциліни, що представляють собою комбінацію напівсинтетичного пеніциліну з інгібіторами бета-лактамаз (клавулановою кислотою, пеніцилановою кислотою, сульбактамом). У наступні роки в практичну медицину впроваджуються карбокси- і уреїдопеніциліни, а також цефалоспорини I–IІІ поколінь. Нові цефалоспорини в більшості своїй виявляли стійкість до бета-лактамаз широкого спектру. Однак уже в 80-ті роки з’являються мікроорганізми, які продукують плазмідні бета-лак-

Журнал «Современная фармация»

Що ж сприяє такому швидкому розвитку АБР?

65

Мнение специалистов • Арсенал знаний • 2021 / август • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

66

тамази розширеного спектру, що піддають гідролізу цефалоспорини I-III покоління. Необхідно відзначити, що бета-лактамази розширеного спектру мають широкий спектр активності. Крім бета лактамаз, які гідролізують молекулу антибіотика, мікроби спроможні продукувати ферменти, які модифікують активну частину антибіотика. Ці ферменти приймають участь при інактивації аміноглікозидів, хлорамфеніколів, макролідів, фосфоміцинів, лінкозамідів, тетрациклінів, рифампіцинів. Такий механізм антибіотикорезистентності як модифікація мішені дії антибіотиків на рівні бактеріальної клітини передбачає наявність структурних змін у молекулі-мішені. Даний тип резистентності може бути як природним, так і набутим і характерний для деяких штамів мікоплазм, стрептококів групи А, лістерій. Природний тип АБР пов’язаний з виникненням спонтанних генних мутацій, які призводять до структурних змін кодованих ними молекул-мішеней, що порушує зв’язування з антибіотиком, і стабілізацією таких мутацій в присутності антибіотиків. Таким чином досить часто виникає стійкість до стрептоміцину, рифаміцину і хінолонів. Набута резистентність обумовлена наявністю генів, які можуть передаватися за допомогою горизонтального переносу (процес, під час якого клітина передає генетичний матеріал іншій клітині, яка не є її нащадком). В результаті цього модифікується молекула-мішень, що призводить до часткового, або повного порушення процесу зв’язування з нею антибіотика. Подібні механізми описані по відношенню до еритроміцину і лінкоміцину, тобто антибіотиків, які порушують функціонування рибосом. Ще одним способом стійкості за даним механізмом є придбання генів менш чутливої молекули-мішені від інших видів. Подібний механізм стійкості до пеніциліну поширений серед стійких штамів збудників гонореї та стрептококів. Активне виведення молекул антибіотика з мікробної клітини здійснюється завдяки роботі бактеріальних протонних помп, які являють собою спеціалізований набір білків-трансмембранних транспортерів. Такі трансмембранні помпи здатні транспортувати токсичні речовини, в тому числі і антибіотики більшості відомих на даний момент класів, за винятком глікопептидів, з внутрішньоклітинного простору в зовнішнє середовище. Здатність до активного виштовхування антибіотиків із клітини спостерігається у стрептококків, стафілококів, збудника гонореї. Зміна властивостей мембрани за рахунок зміни її хімічного складу призводить до зниження проникності мембрани для антибіотиків та інших хімічних сполук, а також є одним з механізмів стійкості у грам-негативних бактерій. Зовнішня мембрана являє собою складну комбінацію макромолекуляр-

них з’єднань, і поєднує гідрофобний ліпідний бішар з поринами (білками, що утворюють пори), які мають специфічні параметри проникності. Невеликі гідрофільні органічні речовини як, приміром, β-лактами, потрапляють всередину клітини через порини, тоді як макроліди, поліміксини та інші гідрофобні препарати, дифундують крізь біліпідний шар. Зниження експресії генів, що кодують зміну складу поринів різних типів, призводить до підвищення резистентності до тих груп антибіотиків (β-лактами, тетрациклін, фторхінолони, хлорамфенікол), які проникають у клітину через ці отвори. Необхідно відзначити, що у бактерій одного і того ж виду можуть спостерігатися кілька механізмів резистентності, розвиток яких визначається не тільки властивостями бактерій, але і хімічною структурою антибіотика.

Що потрібно робити, щоб зменшити АБР:

 впровадження освітніх програми з питань застосування антибактеріальних препаратів для лікарів, провізорів та населення;  строго рецептурний відпуск антибактеріальних препаратів;  в лікувальних закладах потрібно застосовувати мікробіологічний моніторинг чутливості мікроорганізмів до антибактеріальних препаратів (локальний, регіональний);  необхідне дотримання правил асептики/антисептики (регулярна зміна рукавичок, якісне миття рук, використання антисептиків тощо); належної обробки діагностичних засобів (фонендоскопи, пульсоксиметри, манжетки тонометрів, тощо) у хворих, які отримають антибактеріальні препарати;  дотримання жорсткого санітарно-гігієнічного режиму у лікарнях та закладах масового знаходження людей (дитячі будинки, дома престарілих, казарми, підрозділи пенітенціарної служби) ;  переведення пацієнтів із підтвердженими антибіотикорезистентними інфекціями зі звичайних палат до окремих палат або до ізоляторів;  призначати антибіoтики за сувoрими пoказаннями, тільки тоді, кoли це призначення прoдиктoванo реальнoю неoбхідністю, бажано – з верифікацією збудника;  пацієнтам слід викoристoвувати тільки ті препарати, які приписані лікарем і не переривати курс лікування навіть в разі зникнення симптoмів захвoрювання;  пацієнтам не слід займатися самoлікуванням, не викoристoвувати антибіoтики, куплені з привoду минулoгo захворювання без кoнтрoлю лікаря;  розробка і впровадження в практику нових протимікробних засобів.

Список літератури знаходиться в редакції.

Исследователи из Техасского университета в Остине обнаружили, что регулярные занятия спортом связаны с улучшением привычек питания. В новом исследовании участвовали 2680 студентов из Хьюстонского университета и университета Алабамы в Бирмингеме. В рамках эксперимента они занимались аэробикой три раза в неделю по 30 минут в течение 15 недель, а также получили инструкции не менять свое питание каким-либо существенным образом. Ученые обнаружили, что после нескольких недель тренировок участники исследования, ранее малоподвижные, с большей вероятностью выбирали «полезные» продукты (нежирное мясо, фрукты и овощи), в то время как предпочтения к жареной пище, газированной воде и другим нездоровым вариантам питания снижались. Таким образом, несмотря на указание не вносить существенных изменений в свой рацион, это все равно произошло. Хотя в данном исследовании не рас-

Е

«

По материалам newsyou.info

вропейские ученые смогли определить, как кишечные бактерии могут влиять на психологическое состояние человека и его настроение. Ранние исследования на мышах показали влияние кишечных микробов на поведение грызунов, а немногочисленные исследования с участием людей доказали, что количество данных микробов изменяется при депрессии. Бельгийские ученые провели исследование, в котором были задействованы 1054 добровольца, которые были приглашены для оценки нормального микробиома. 173 участникам был поставлен диагноз «депрессия». Показатели их микробиомов сравнили с остальными участниками, эмоциональное состояние которых находилось в норме. Выяснилось, что у депрессивных людей отсутствовали микробы копрококк и диалистер. Для установления взаимосвязи между микробами с настроением ученые составили список из 56 веществ, играющих важную роль в функционировании нервной системы. Эти вещества производятся либо разрушаются кишечными микробами. Исследователи обнаружили, что у копрококка, по-видимому, есть связь с переработкой дофамина, который называют гормоном счастья. Его снижение может стать причиной депрессии. Тем не менее, ученые не знают, как микробные соединения кишечника могут повлиять на мозг. По материалам toneto.net

Aктуально • Арсенал знаний • 2021 / август • modern-pharmacy.com.ua

«

•

сматривался механизм действия этих изменений, согласно ряду предыдущих исследований, умеренные физические нагрузки могут ослабить предпочтение пищи с высоким содержанием животных жиров за счет изменения уровня дофамина. Несколько исследований также показали взаимосвязь между интенсивностью упражнений и количеством гормонов, регулирующих аппетит в организме. Процесс становления физически активным может повлиять на диетическое поведение. Одной из причин, по которым нам нужно продвигать физические упражнения, являются здоровые привычки, что могут сформироваться в других сферах. Это сочетание очень мощное», – рассказала Молли Брэй, заведующая кафедрой диетологии в университете и преподаватель педиатрии в Медицинской школе имени Делла. Изменения в пищевых предпочтениях при регулярных занятиях физическими упражнениями, вероятно, будут сходными для разных возрастов. В исследовании изучались люди в возрасте от 18 до 35 лет – периоде молодости, критически важном для формирования здоровых привычек. Предыдущие исследования выявили, что значительное увеличение веса приходится на студенческие годы, а небольшой или умеренный избыточный вес в 20–22 года увеличивает риск ожирения в пожилом возрасте. Многие люди в исследовании не знали, что этот активный, здоровый человек был внутри них. Некоторые из них думали, что их размер неизменен. Многие из этих молодых людей выбирают, что им есть и когда им следует заняться спортом впервые в жизни», – отметила Молли Брэй.

Журнал «Современная фармация»

Физические упражнения помогают соблюдать диету

67

Лекарства и закон • Арсенал знаний • 2021 / август • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

68

Ціна питання...

НА ЛІКИ

Одним із ключових елементів економічного розвитку держави є сталі та зрозумілі правила гри для всіх учасників ринку. Однак такі правила повноцінно діють лише за умови їх погодження, прийняття й дотримання всіма зацікавленими особами — бізнесом і державними органами.

A Олександр Вознюк,

юрист ЮФ «Правовий Альянс»

Правила захисту економічної конкуренції в силу своєї специфіки і комплексності питань, що входять до сфери регулювання відповідного законодавства, є красномовною ілюстрацією до згаданої вище умови. Цей приклад стає ще більш промовистим, якщо взяти до уваги те, що навіть маючи сформовані базові концепти, держава не завжди встигає за змінами правил гри на ринку. Отже, одним з активних напрямів діяльності Антимонопольного комітету України (далі — АМКУ) є контроль за вертикальними узгодженими діями суб’єктів господарювання, які отримали спеціалізовану окрему збірку правил після затвердження Типових вимог до вертикальних узгоджених дій суб’єктів господарювання стосовно постачання та використання товарів, затверджених розпорядженням АМКУ від 12 жовтня 2017 року No 10-рп. У цьому контексті слід зазначити, що з питань оцінки та кваліфікації вер-

тикальних узгоджених дій суб’єктів господарювання досі не існує порозуміння між учасниками ринку, регулятором і судами в питаннях формування єдиних підходів щодо кваліфікації відповідної поведінки бізнесу на ринку, а також щодо дій (бездіяльності), які містять ознаки порушення, підходів до доказування у відповідній категорії справ (насамперед у межах процедур АМКУ) та щодо інших аспектів, пов’язаних з оскарженням рішень регулятора. Чудовою ілюстрацією до зазначеного є позиція судів у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (з питань вертикальних узгоджених дій), яку сформовано останнім часом у справах за участю фармацевтичних компаній. Аналіз цих рішень дає змогу окреслити деякі спільні питання, які наразі недостатньо адресовано АМКУ, що, зокрема, призводить до масового оскарження рішень регулятора у певній категорії справ.

(АНТИ)конкурентні знижки Одним із спірних питань, які останнім часом формували порядок денний судових оскаржень рішень АМКУ, було питання знижок, які використовуються у відносинах між виробниками (фармацевтичними компаніями) та дистриб’юторами. Зокрема, виробники можуть надавати дистриб’юторам знижки у вигляді кредит-нот, тобто післяпродажних знижок, що, на думку АМКУ, надає дистриб’юторам преференції, насамперед у вигляді додаткових доходів; це, як зауважує

АМКУ, призводить до існування непрозорої системи ціноутворення й антиконкурентних узгоджених дій. Незважаючи на те, що законодавство України не містить визначення поняття «кредит-нота» та не регламентує порядок його застосування, на сьогодні такого роду знижки є невід’ємною частиною ділового обороту між виробниками і дистриб’юторами. Специфіка полягає в тому, що знижки у формі кредит-ноти на-

дають після виконання певних умов, наприклад, придбання товарів у певному обсязі або на певну суму за певний період. Тобто знижку надають ретроспективно, після здійснення операції поставки, а іноді й після здійснення оплати покупцем. Така ситуація призводить до того, що сам факт надання покупцю (дистриб’ютору) знижки не відображено в документах, безпосередньо пов’язаних із поставкою, зокрема інвойсах, і вона формально не змінює закупівельну ціну товару дистриб’ютором.

Досліджувати чи не досліджувати — ось питання АМКУ вважає, що результатом використання кредит-нот стало застосування дистриб’юторами різних підходів у ціноутворенні на одні й ті самі лікарські засоби під час ї х реалізації в аптечні заклади та/або через процедури публічних закупівель. Зокрема, регулятор дійшов висновку, що дистриб’ютори здійснювали реалізацію лікарських засобів через процедури публічних закупівель за цінами, що були вищими, ніж ціни реалізації в аптечні заклади. А в деяких випадках реалізацію аптечним закладам здійснювали за цінами, що були нижчими, ніж номінальні ціни придбання у виробника. АМКУ зазначає, що проведений аналіз у більшості випадків не виявив підстав для того, щоб ціни на лікарські засоби, реалізовані в аптечні заклади та через процедури публічних закупівель, в однакові періоди часу могли відрізнятися значним чином (особливо в бік перевищення цін реалізації в публічних закупівлях порівняно з цінами продажу аптечним закладам). Таким чином, на думку АМКУ, існування номінальних і реальних цін у відносинах виробників з дистриб’юторами призвело до встановлення дистриб’юторами цін на лікарські засоби під час реалізації в аптечні заклади з урахуванням реальних цін придбання, а під час реалізації через процедури публічних закупівель — з урахуванням номінальних цін придбання, а саме цін, які зазначено у вантажно-митній декларації і є базисом для внесення до реєстру оптово-відпускних цін.

Під час аналізу вказаного питання суди в переважній більшості доходять спільного висновку, що АМКУ належним чином не дослідив специфічні умови продажу лікарських засобів через процедури публічних закупівель, які і вплинули на відмінності у формуванні ціни публічних закупівель порівняно з реалізацією до аптечних закладів. Крім того, суд вважає, що висновки АМКУ щодо наявної можливості підвищення цін на лікарські засоби під час їх реалізації через процедури публічних закупівель не є належним доказом антиконкурентного ефекту або можливості його настання. Суд зазначив, що ринок приватних аптек і ринок публічних закупівель мають суттєві відмінності, тому порівняння цін різних ринків має включати детальний аналіз особливостей кожного. Отже, порівняння цін ринків, що функціонують за різними правилами та не є схожими за складом учасників, товарообсягами та ін-

Лекарства и закон • Арсенал знаний • 2021 / август • modern-pharmacy.com.ua

Таким чином, суди висловлюють думку про те, що знижки з використанням механізму кредит-нот є правомірним і важливим економічним інструментом стимулювання дистриб’юторів придбавати продукцію виробників в умовах конкурентного ринку.

•

в цій категорії справ демонструє, що суди мають певні застереження до позиції АМКУ. Зокрема, висловлено аргумент про те, що законодавство про захист економічної конкуренції не містить положень, за якими знижки чи інші взаєморозрахунки із застосуванням кредит-нот, як такі вважаються антиконкурентними. За звичайних умов механізм надання знижок за договірними умовами поставки є засобом визначення ціни закупівлі дистриб’ютором, а не подальшої ціни перепродажу, і тому не призводить до необґрунтованого збільшення номінальних цін на ринку. Навпаки, отримання дистриб’юторами знижки може створювати економічні можливості для зниження цін перепродажу. При цьому умови надання знижок є прозорими, а ї х отримання — прогнозованим, що дає змогу дистриб’юторам завчасно ї х ураховувати під час перепродажу продукції.

Журнал «Современная фармация»

Виходячи з цієї специфіки, АМКУ сформулював позицію, за якою в каналах дистрибуції лікарських засобів функціонують два види цін:  номінальна ціна, яку зазначено в договорі і яка є базою для нарахування митних зборів, торговельних надбавок, цін для кінцевих споживачів та об’єктом контролю для регулюючих органів;  реальна ціна — ціна з урахуванням знижок (у тому числі кредит-нот), наданих виробником у наступному періоді, та яка існує тільки у відносинах між виробниками та ї х дистриб’юторами. На думку АМКУ, механізм надання знижок у вигляді кредит-ноти не спрямовано на зменшення номінальної вартості лікарських засобів виробників для кінцевих споживачів та є, за своєю сутністю, механізмом повернення коштів дистриб’юторам, що призводить до необґрунтованого збільшення ціни товару для кінцевого споживача або держави в умовах існування державного регулювання цін шляхом застосування граничних рівнів торговельної надбавки. Зі свого боку фармкомпанії, не погоджуючись із таким підходом регулятора, оскаржували рішення АМКУ в судовому порядку. Наразі судова практика

69

Лекарства и закон • Арсенал знаний • 2021 / август • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

шими суттєвими характеристиками, котрі не дослідив регулятор, не може відображати дійсно об’єктивні дані. З позиції доказування є ще одна лінія, за якою суди не погоджуються з висновками АМКУ: відсутність аналізу АМКУ в частині доказів наявності антиконкурентного ефекту комерційних практик виробників і дистриб’юторів. За доводами АМКУ, умови угод, які укладають виробники з дистриб’юторами, є антиконкурентними узгодженими діями, передбаченими пунктом 1 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренціі» (далі — Закон), оскільки вони призводять до необґрунтованого завищення цін на лікарські засоби виробників відповідно до частини другої статті 8 Закону. Положення пункту 1 частини другої статті 6 Закону стосуються спільного встановлення учасниками узгоджених дій цін, тоді як такі учасники мали б самостійно, індивідуально встановлювати свої ціни відповідно до власної конкурентної стратегії. Тобто кваліфікація порушення за цим пунктом Закону потребує доведення, що узгоджені дії вже за ї х об’єктом мають антиконкурентний характер (обмежують конкуренцію). Посилаючись на частину другу статті 8 Закону, АМКУ чітко визначає, що поведінка виробників і дистриб’юторів є за своїм характером вертикальними угодами; така поведінка передбачає обмеження, перелічені в частині першій статті 8 Закону (вертикальні обмеження); ці обмеження є антиконкурентними, оскільки вони не відповідають умовам, передбаченим частиною другою статті 8 Закону. Кваліфікацію угод як антиконкурентних АМКУ пояснює необґрунтованим завищенням цін на лікарські засоби виробників. Кожна зі справ АМКУ щодо фармкомпаній містить свої особливості, але принципи визначення критеріїв порушення та принципи проведення АМКУ аналізу цих порушень майже однакові. Тому не дивно, що й рішення суддів у цих справах мають чимало спільних рис.

Усе частіше суди почали звертати увагу на той факт, що завищення цін та ї х необґрунтованість АМКУ досліджує не в економічному аспекті конкуренції, тобто як зростання цін порівняно з тим рівнем, який би існував за відсутності обмеження конкуренції на ринку. Суди також звертають увагу на те, що дані щодо розмірів компенсацій дистриб’юторам не мають нічого спільного з економічним аналізом (представлені просто у вигляді результатів математичних операцій між показниками реальних і номінальних цін), тому є лише відображенням бажання АМКУ застосувати підходи законодавства про державне регулювання цін як фактичне перевищення встановленої законодавством 10 % надбавки стосовно ціни, яку може бути розраховано з урахуванням наданих знижок. На думку суду, такий підхід АМКУ до доказування економічної необґрунтованості ціни не базується на положеннях частини другої статті 8 Закону і в цілому не відповідає цілям правового регулювання законодавства про захист економічної конкуренції. Суди зазначають, що державне регулювання цін у вигляді встановлення граничного рівня націнки є саме собою штучним втручанням в об’єктивний ринковий механізм ціноутворення. Тому державні регульовані ціни не є тотожними ринковим цінам, що об’єктивно формуються як результат взаємодії попиту і пропозиції. Отже, відхилення від регульованих цін не свідчить про економічну необґрунтованість ціни продажу (хоча може становити порушення законодавства про державне регулювання цін). Загалом, державне регулювання цін і вільні ринкові ціни — це антагоністичні концепції. Саме тому існує чіткий розподіл компетенції між АМКУ та відповідними регуляторними органами у сфері регульованих державою цін і вільних цін. Підсумовуючи, суди зазначають, що законодавство не наділяє АМКУ повноваженнями щодо контролю за цінами як такими, але відносить до сфери компетенції саме аналіз стану конкуренції та виявлення практик, які можуть завдати їй шкоди. У зв’язку з цим, розглядаючи формування цін між виробниками і ї х дистриб’юторами не в економічному аспекті, а виключно в регуляторному, АМКУ у свої х рішеннях не доводить такої ознаки порушення, як економічно необґрунтоване підвищення цін, що об’єктивно є необхідним елементом аналізу.

Як видно, питання ціноутворення й економічного аналізу є одним з останніх трендів судової практики в питаннях оскарження рішень АМКУ. Є підстави сподіватися, що економічний аналіз у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та в разі дослідження ринків отримає новий якісний поштовх. Адже лише в дискусії народжується істина.

70

Юлія Безугла, юрист

Журнал «Современная фармация»

•

modern-pharmacy.com.ua

•

2021 / август

•

Арсенал знаний

•

Право

A

МЕДИЧНЕ СТРАХУВАННЯ В УКРАЇНІ: СТАН, ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ

Одним із найбільш пріоритетних питань, вирішення яких належить до компетенції держави в особі її певних органів влади, являється соціальна захищеність громадян та турбота про стан їхнього здоров’я. Звичайно, нічого нового не скажемо, наголосивши, що кожна поважаюча себе країна не дозволить собі мати слабку економіку, освіту та медицину. І хоча Україна ще тільки намагається поліпшити стан цих галузей, але певні, хоча й невеликі, зрушення ми маємо. Зокрема, це відноситься до медичної галузі, яка в останні роки трансформується, використовуючи досвід інших країн світу. І найбільш актуальним питанням, яке безпосередньо впливає на надання кваліфікованої медичної допомоги, фінансування витрат, пов’язаних з лікуванням та медицину в цілому, є медичне страхування. Саме воно виступає у ролі гарантії права людини на повноцінне лікування і охорону власного здоров’я. Здорова нація — запорука високого рівня життя та розвитку будь-якої держави. Але якщо бюджетних коштів для повноцінного фінансування медицини стає недостатньо, постає питання залучення коштів з інших джерел — у першу чергу фондів медичного страхування, як обов’язкового, так і добровільного.

Що робить медичні системи ефективними? В багатьох країнах світу питання додаткового фінансування медичної галузі шляхом залучення системи медичного страхування вже досить давно є пріоритетним. Кожен вид медичного страхування, як показує досвід зарубіжних країн, має як свої плюси, так і мінуси, але одне лишається незмінним — система працює. І в більшості випадків досить вдало.

72

Для початку розглянемо приклад Франції, яка, до речі, незважаючи на велике споживання ліків, має самий низький рівень смертності. В країні на сьогоднішній день діє обов’язкове та добровільне медичне страхування. Соціально незахищені верстви населення отримують державну страховку, яка покриває 100 % витрат на лікування. Розмір страхового внеску складає 19,4 % від зарплатні, але дві третини суми виплачує роботодавець. При цьому якість медичних послуг у Франції знаходиться на високому рівні, а система медичного страхування — одна з найкращих. Добровільне страхування обирають ті, хто має більш високий рівень доходу і хоче убезпечити себе, отримавши повний спектр медичних послуг (стоматологічне втручання, масаж і т. д.).

Німеччина На сьогоднішній день в Німеччині діють два види страхування: державне і приватне. Державна страховка залежить від доходу, ліміт якого кожного року переглядається урядом. Наприклад, на початок 2019 року громадяни, доход яких не перевищував 59 400 євро, могли бути застраховані виключно в державній касі. Приватні підприємці, держслужбовці та грома-

Чехія Медичне страхування в Чехії є обов’язковим як для її громадян, так і для іноземців, які протягом 90 днів перебувають в країні, а також біженців, які офіційно попросили притулку. Держава, піклуючись про малозахищені верстви населення, надає їм страховку безкоштовно. Цим правом додатково користуються діти віком до 18 років., студенти — до 26 років., пенсіонери віком від 65 років, а також інваліди, батьки, які виховують малолітніх дітей і деякі інші категорії громадян. Головна підстава для одержання держстраховки — постійне місце проживання чи громадянство

Право • Арсенал знаний • modern-pharmacy.com.ua •

Як можна побачити з досвіду наведених країн світу, питанню медичного страхування відводиться вкрай важлива роль. Слід розуміти, що система страхування повинна охоплювати декілька ключових елементів: піклування про найменш захищені верстви населення, залучення додаткових коштів в медичну галузь для покращення стану надання послуг, підготовкакваліфікованих кадрів і т. ін..

Регулювання сфери медичного страхування в Україні

Журнал «Современная фармация»

дяни з більш високим рівнем доходу мають право вибору медичної страховки. Попри думку багатьох стосовно рівня доходу в даній країні, за статистикою, більше 90 % її жителів мають право оформити страховку в державній касі. Який принцип її роботи? Кожен учасник системи медичного страхування залучається до внесення коштів, які потім пропорційно розподіляються поміж усіма касами. Якщо умови не влаштовують — можна достроково розірвати контракт. Державна страховка — це 14,6 % доходу громадян. До речі, завдяки рівномірній ставці кожен отримає однаковий рівень медичний послуг. Експерти в області страхування вбачають в німецькій моделі такі плюси: максимальне охоплення населення саме обов’язковим страхуванням та вагоме фінансування медичної галузі. Серед мінусів — постійне збільшення сум відрахувань на покриття медичної страховки та обмеження послуг, що нею покриваються.

З 1971 року у Канаді введено в дію Національну систему Національної служби охорони здоров’я. Вона покриває до 90 % витрат на медицину, але стоматологічні послуги та придбання ліків населення оплачує власним коштом. Більшість експертів вважає, що саме канадська модель страхування, як і медична галузь в цілому, є найприйнятнішою та ефективною. Паралельно в Канаді діє і приватна система страхування, яка на сьогоднішній день охоплює лише 13 % населення країни.

2021 / август

Канада

•

Чехії. Її вартість для найманих працівників — іноземців складає 13,5 % від розміру зарплатні. Комерційна страховка (базова/комплексна), що діє на території Чехії, покриває не всі витрати на лікування та медичні послуги. Її вартість встановлюється компаніями індивідуально, маючи розбіжності, наприклад, від 400 до 700 євро.

Наразі і наша держава стає на шлях розвитку медичного страхування, право на яке закріплено ст. 49 Конституції України: «Кожен має право на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування». Це питання було додатково розглянуто Верховним Судом (ВС) України, адже, якщо розглянути це конституційне право в контексті медичного страхування, то складається враження, що Основний Закон України відставили на другий план, оскільки внесення громадянами коштів задля отримання медичних послуг у державних медичних закладах суперечить ст.

49 Конституції, що наголошує: «…у державних і комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога

73

Право • Арсенал знаний • 2021 / август • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

74

надається безоплатно». Та водночас ВС було враховано право на медичне страхування, тобто доведено, що участь громадян України у додатковому фінансуванні галузі охорони здоров’я не суперечить Конституції.

7 березня 1996 року Постановою ВР України було прийнято Закон України «Про страхування», яким вже було передбачено існування таких форм, як обов’язкове та добровільне. Наразі Україна намагається чітко відрегулювати механізм введення в дію загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування. Протягом років існування нашої держави відповідні законопроекти виносились на розгляд зо два десятки разів, але, на жаль, всі ці спроби закінчувались нічим. Зокрема, законопроект від 27 листопада 2007 року., №1040 — 1 та № 1040 — 2, від 25 січня 2008 року було розроблено, на думку експертів, дійсно досконало. Але пізніше він вийшов уже в новій редакції і після винесення на розгляд ВР 17.12.2010 був відхиленим.

На сьогоднішній день в нашій державі діє Закон України «Про страхування», ст. 6 якого регламентує існування добровільного страхування та його видів, серед яких медичне страхування (безперервне страхування здоров’я) та страхування здоров’я на випадок хвороби. Згідно п. 1, ст. 7 Закону України «Про страхування» в Україні закріплено обовʼязкову форму медичного страхування (ОМС). Спеціальне місце відведено питанню медичного страхування і в чинній редакції Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я». Зокрема, запропоновано здійснювати соціальний захист населення шляхом визначення загальнообов’язкового та добровільного медичного страхування населення. Наразі на розгляді у ВР знаходиться один із важливих для сфери охорони здоров’я законопроектів — Проект Закону України «Про загальнообов’язкове державне медичне страхування», його основними недоліками є не чітко розроблений механізм асигнувань та витрат з державного бюджету та закладення коштів в нього на наступний рік задля введення в дію механізмі ОМС. Початок поступового переходу до страхової медицини заплановано на 2020 рік, згідно даного законопро-

екту, суть якого полягає в визначенні механізму оплати медичних послуг, що надаватимуться застрахованій особі медичному закладу (надавачу цих послуг). Задля співпраці суб’єкти повинні будуть укладати договори про страхування між територіальним фондом обов’язкового медичного страхування, страхувальником і безпосередньо медичною організацією для оплати медичних послуг, на користь громадянина. Планується, що страхувальником для працюючої особи буде її роботодавець, а бюджетники та громадяни, що не працюють, будуть забезпечуватись страховкою місцевими організаціями. Сподіваємось, що державне медичне страхування, метою якого є формування бюджету, направленого на обслуговування громадян в медичній сфері, за рахунок саме страхових внесків, нарешті, запрацює у нас в країні.

Одне з ключових питань — розмір страхових внесків. Планується його регулювання ВР України (за поданням Кабінету Міністрів України) та закріплення у Законі про «Державний бюджет України» на поточний рік. Аналізуючи певні моменти в даному законопроекті, можна прослідкувати перейняття досвіду деяких країн в вирішенні питання ОМС. Це витікає з відсутності класичної схеми і використання декількох спеціальних страхових пакетів послуг, задля задоволення потреб певних категорій громадян, серед яких — мало захищені верстви населення, студенти і д. інші. Що стосується добровільного медичного страхування, можна з впевненістю сказати, що йому відведено важливу роль в даному законопроекті, як доповнюючому елементу системи соціального забезпечення населення України. Добровільне медстрахування буде індивідуальним та колективним. Всі нюанси стосовно фінансового забезпечення, принципи і механізми його функціонування будуть прописані на законодавчому рівні. Сподіватимемось, що заплановане на 2020 рік прийняття такого довгоочікуваного у сфері медичного страхування законодавства все ж таки відбудеться.

Ринок добровільного медичного страхування України Сьогодні з впевненістю можна сказати, що медична реформа безпосередньо вплинула на бажання

Право • Арсенал знаний • 2021 / август • modern-pharmacy.com.ua

Як бачимо, працювати ще є над чим, але перші кроки, спрямовані на створення максимально вигідних умов для покращення у сфері охорони здоров’я, вже зроблено. І, незважаючи на стан системи охорони здоров’я, яка перейшла до нас у спадок, можна впевнено сказати, що громадяни не повинні бути заручниками політико-економічної ситуації в країні. Будемо дивитись вперед, маючи надію, що в Україні буде забезпечено право кожного громадянина на отримання якісної, кваліфікованої допомоги і медичне страхування зіграє в цьому не останню роль.

•

Більшість страхових компаній пропонують своїм клієнтам два варіанти страхових полісів — класичний та страхування на випадок захворювання. У застрахованої особи з’являється можливість постійного медичного супроводу та повного відшкодування витрачених на лікування коштів. В разі виникнення страхового випадку при постановці лікарем діагнозу застрахована особа отримує матеріальну компенсацію. За таким принципом проводиться ДМС в більшості компаній України. Вартість страховки наразі коливається від 6 до 15 тисяч грн. на рік. Незважаючи на те, що обов’язкове медичне страхування робить лише перші кроки, добровільне протягом останніх трьох років набуває все більшої популярності, хоча самі страховики не називають цей вид страхування надто прибутковим. Існуюча у сфері страхування конкуренція змушує страховиків стримувати ціни, при цьому витрати на видатки постійно зростають. Причина цього — високі ціни на медичні препарати та постійне збільшення вартості послуг приватних клінік. Конкурентноспроможні компанії-страховики очікують остаточного введення в дію медичної реформи. А наразі про розвиток страхового ринку нашої країни можна судити за наступними даними: за 9 місяців минулого року виплати компаній по страховим випадкам (ДМС) склали близько 70 %, тобто, шанси вивести питання на вищий рівень, є.

Серед них:  створення середовища для вільної конкуренції;  покращення умов для більш ширшого ДМС, як одного з допоміжних варіантів фінансування медичних послуг;  максимальне заохочення роботодавців (в плані економічної зацікавленості) до страхування працівників;  розробка юридичного механізму залучення роботодавців до сплати внесків за договорами ДМС, заключеними між працівниками та страховими компаніями;  встановлення більш жорстких умов для страховиків, що бажають отримати ліцензію для роботи в даній галузі, що безпосередньо вплине на довіру до них пересічних громадян;  забезпечення діалогу з представниками медичних закладів та установ щодо питань контролю ціноутворення можливо шляхом мінімального субсидіювання з боку держави, що стане стимулом для пацієнта оформити ДМС;  контроль надходження коштів та роботи медичних закладів поза залежністю від їх форми організації.

Журнал «Современная фармация»

громадян України підписати договори добровільного медичного страхування. Це стосується як колективних, так і індивідуальних звернень до страхових компаній. Відповідно до результатів останнього дослідження, проведеного за матеріалами опитування деяких страхових компаній країни, протягом 2019 року відсоток звернень населення збільшився на третину в порівнянні з останніми роками. Громадяни все ще за безплатну медицину, але розуміють значимість добровільного медичного страхування, оскільки державне фінансування лікарняних закладів знаходиться у вкрай важкому стані. В даному випадку саме ДМС здатне забезпечити вартісне лікування у разі його потреби.

Таким чином, в Україні медичне страхування ще тільки знаходиться на етапі формування, але юристи, економісти та експерти в медичній галузі вже бачать нюанси, що потребують змін та удосконалення. Це, насамперед, стосується законопроектів, які знаходяться на розгляді у ВР України. Зрозуміло, що нам доведеться пройти нелегкий шлях задля вирішення даного питання, але концепція намічена, то ж залишається вирішити декілька питань.

75

Советы психолога • Арсенал знаний •

Олександр Міщенко, кандидат медичних наук, доцент

Психологічні механізми досягнення високої комунікаційної ефективності між провізором та відвідувачем аптеки Останнім часом у питанні взаємовідносин «лікар-фармацевт-пацієнт», не дивлячись на деякий опір з боку медичної і фармацевтичної ланок, значної переваги набуває саме «пацієнт».

Журнал «Современная фармация»

•

modern-pharmacy.com.ua

•

2021 / август

A

76

Зовсім нещодавно головний пріоритет у відносинах «лікар-фармацевт-пацієнт» мав саме лікар, а хворий, в свою чергу, виконував «пасивну» роль з огляду на низький рівень володіння інформацією про своє здоров’я і лікарські засоби. З 70–80–х років XX ст. дана концепція почала зазнавати кардинальних змін з переорієнтацією цих відносин саме на пацієнта. Багато країн світу останніми роками все більше орієнтуються на концепцію так званого «відповідального самолікування», основним положенням якої є раціональне використання хворими вільно реалізуємих лікарських засобів для профілактики і лікування легких порушень, які не потребують професійного консультування.

З огляду на це, в цій добре сформованій консолідації великого значення набуває діяльність спеціаліста-фармацевта, так як він являє собою проміжну комунікативну ланку між лікарем і пацієнтом. Враховуючи це, саме фармацевт повинен володіти цілим комплексом характерологічних та особистісних якостей задля ефективного спілкування зі своїми клієнтами (пацієнтами). Дані передумови необхідні ще й з огляду на те, що окрім високих комунікативних та професіональних навичок він повинен виконувати свою професійну діяльність з урахуванням маркетологічних аспектів, тобто провізору-фармацевту необхідно не тільки «знайти спільну мову» з клієнтом, а й правильно та ефективно реалізувати свій «товар».

Советы психолога • Арсенал знаний

зовнішній вигляд — відповідно до результатів досліджень, практично у 80,0 % респондентів перше враження справляє основний вплив на думку про особистість та визначає перебіг подальшого спілкування: чистий випрасуваний халат, охайна зачіска та зовнішній вигляд і акуратність, поведінка скромної та в той же час ділової особистості провізора створюють необхідне підґрунтя для встановлення подальших довірчих відносин;

•

2021 / август

•

1

modern-pharmacy.com.ua

Враховуючи це, провізор, що кожного дня має справу з пацієнтами та їх близькими й родичами, обов’язково повинен володіти психологічними комунікативними навичками: вміти та знати, якими з психологічної точки зору можуть бути відвідувачі аптечних закладів та мати уявлення про можливі засоби передачі необхідної інформації: вербальний, графічний, жестовий та мімічний, а також мати можливість своєчасно «розшифрувати» мову співрозмовника, вдало та своєчасно «підлаштовуватися» до опонента. Слід також вказати, що гарний «комунікатор» завжди володіє психотерапевтичними навичками (в контексті міжособистісних комунікативних взаємовідносин). Спілкуючись з пацієнтами та їх близькими, працівники фармацевтичної сфери повинні підпорядковуватися наступним деонтологічним та морально-етичним правилам та вимогам:

•

би» за частину ринку, що останніми роками стає все більш «вимогливішою» та «жорсткішою».

Журнал «Современная фармация»

Враховуючи дані «умовності», без пошуку та напрацювання необхідних індивідуальних комунікативних навичок фармацевту буде вкрай важко виконувати свої професійні обов’язки. При цьому слід наголосити, що усі комунікативні характеристики повинні повністю враховувати принципи фармацевтичної етики та деонтології і відповідати основним їхнім вимогам. Слід вказати, що з історичної точки зору вперше такий термін, як «етика», застосував ще Аристотель задля визначення науки, що займається індивідуально-особистісними характерологічними рисами людини і знаходиться поміж такими науками як психологія і політика. З точки зору фармації, етика — це складна сукупність неформальних особистісних моральних поведінкових нормативів спеціалістів фармацевтичної сфери при виконанні ними своїх професійних обов’язків. Етика фармації включає вчення про моральні принципи та зобов’язання працівника фармацевтичної сфери — фармацевтичну деонтологію і аксіологію. Відмінності в цих поняттях досить визначні. Так, наука деонтологія займається проблемами обов’язку і принципів моральності (термін був введений на початку XIX ст. І. Бентамом), а поняття аксіології включає виокремлення понять «добро» і «зло». Функціонування фармацевтичної деонтології та аксіології цілковито підпадає під дію вислову давньоіндійської «Аюр-веди», згідно з яким визначається, що: «Ліки у руках невігласа — отрута, що за своєю дією може порівнюватися з ножем, вогнем або світлом. В руках же знаючих — воно уподібнюється напою безсмертя». Даний вислів досить вдало та точно відображає професійні вимоги до фармацевта з точки зору деонтології та вказує на основні морально-етичні принципи усієї фармацевтичної галузі з самих витоків її започаткування. Та й саме твердження поняття «фармація» походить від єгипетського «Фармак» — «дарувати безпеку або зцілення», що й підтверджується написом під зображенням єгипетського бога Тота (вважається хранителем лікарського мистецтва) й походженням від грецького слова «фармакон» — «ліки». Виходячи з цього, першочергового значення набуває потреба у спеціалістах, які володіють мистецтвом спілкування на високому професійному рівні. Окрім цього, необхідність напрацювання високих індивідуальних комунікативних здібностей фармацевта додатково підтверджується впливом механізмів «бороть-

2

поведінкові особливості цілковито підпорядковуються необхідності «увійти» в положення пацієнта та цілковито його зрозуміти з точки зору можливої надмірної дратівливості та сугестивності хворих (особливо при важких захворюваннях); підвищеної їх вимогливості, втомлюваності та образливості. Дані особливості нівелюються виявленням максимальної уважності та чуйності й певної тактовності. Фармацевтам слід вимогливо слідкувати

77

Советы психолога • Арсенал знаний • 2021 / август • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

за своїми жестами та мімікою: привітливість, поважне ставлення, ввічливість та люб’язність — ось основні запоруки налагодження довготривалих довірчих взаємовідносин, особливо з огляду на те, що провізор повинен бути ще й професійним менеджером;

оформлення вітрини (дотримання вимог мерчандайзингу й коректності з точки зору професійної етики); естетичне оформлення ліків (неправильне оформлення та естетична непривабливість може спричинити сумнівність в якості лікарських засобів).

мова — навіть при попередньо сформованих доброзичливих взаємовідносинах необхідно пам’ятати, що необдумане слово може різко, повністю та назавжди підірвати довіру пацієнта до провізора та нанести невиправну психологічну травму, яка може спричинити розвиток «ятрогенного» захворювання. Необхідно говорити з хворими зрозумілою для них мовою, підтримуючи певний тембр та рівень свого голосу, а в окремих випадках (особливо при спілкуванні з похилими та старечими особами) необхідно повторювати декілька разів, не виказуючи роздратованості чи нетерплячості;

Слід вказати, що проблеми та механізми взаємовідносин між лікарем, пацієнтом та фармацевтом обговорюються досить давно та на всіх можливих рівнях, включаючи залучення міжнародних організацій, таких, як Всесвітня організація охорони здоров’я, Організація Об’єднаних націй та інші. Так, за результатами наради експертів, проведеної в Мадриді, посада провізора була затверджена у якості порадника лікаря щодо вибору лікарських засобів, при цьому саме фармацевту надається вирішальна роль в наданні рекомендацій та інформуванні хворих. Інша нарада (Нью-Делі) вказує, що провізор повинен брати безпосередню участь у напрацюванні та формуванні законодавчих ініціатив у напрямку регулювання фармацевтичного ринку та вирішувати питання щодо закупівель, зберігання та розподілу фармацевтичних засобів і відігравати основну роль у діяльності фармацевтичної промисловості. Вирішальна ж роль надається Токійській нараді, в результаті якої було схвалено текст так званого першого керівництва Належної аптечної практики (GPP; Good pharmacy practice), згідно з яким у концепції фармацевтичної діяльності першочергово повинні бути інтереси хворого, а не отримання прибутку.

3

4

вміння вислухати також має вельми важливе значення, особливо з огляду на те, що деякі хворі мають особистісну рису багато говорити про своє захворювання, сподіваючись на підтримку та співчуття. Проявляючи будь-яку нестриманість та неуважність, провізор може спонукати пацієнта припинити сформовані довірчі взаємовідносини. Досить значним при цьому постає вміння уважно вислухати, поспівчувати та «взяти на себе» частину «проблем пацієнта», розділити чужий біль. Але слід пам’ятати, що необхідною передумовою є тактичне висловлювання свого неформального ставлення, так як пацієнт може відчути нещирість відносин та «закритися у собі»;

5

детальне роз’яснення правил прийому та особливостей дії лікарських засобів сприяє розвитку довіри до провізора та призначених препаратів. Слід детально (навіть декілька разів) зрозумілою для хворого мовою пояснити умови зберігання та прийому засобів, повідомити про можливі побічні ефекти і підходи до боротьби з ними. При цьому також слід проявляти терпимість, спокій, уважність та зацікавленість пацієнтом;

6

авторитет лікаря — при бесіді з хворими провізор повинен усіма можливими способами підтримувати авторитет лікуючого спеціаліста задля підтримки віри хворого в ефективність призначеного лікування;

7

постійне підвищення професійного рівня — досить важливий деонтологічний аспект провізорської діяльності, так як фармацевт (як і медичний працівник) повинен мати високі якості професійної підготовки та прагнення до постійного підвищення свого професійного рівня;

8

слід пам’ятати й про поєднання деонтологічних вимог із необхідністю притримуватися маркетингових правил. Так, визначну роль в цьому відіграє

78

Все це додатково підтверджується результатами Ванкуверської наради, в результаті якої були сформовані сучасні вимоги до провізорів:  фармацевт є працівником системи охорони здоров’я та діє за командним принципом;  є фахівцем з комунікаційної діяльності (посередник між лікарем і хворим);  є керівником, що здатен ефективно керувати інформаційними та іншими ресурсами;  має прагнення до самовдосконалення та підвищення професійного рівня;  є наставником, що приймає безпосередню участь в підготовці молодих фахівців. Трохи пізніше ці постулати були підкріплені заключними рекомендаціями Гаазьської наради, відповідно до яких провізори повинні надавати всіляку допомогу тим особам, що виявили бажання самостійного лікування. Таким чином, головним обов’язком провізора є досягнення високодовірчих комунікативних відносин з хворими задля можливості подальшої рекомендацій якісних та ефективних ліків, а також постійна ефективна взаємодія з іншими спеціалістами сфери охорони здоров’я, громадськими та державними організаціями.

Враховуючи все зазначене вище, слід додатково вказати на необхідність притримуватися певної структурності в побудові первинної бесіди з пацієнтом:  встановлення ефективного комунікаційного контакту зі збереженням принципів довіри та відвертості при спілкуванні, а також взаємоповаги та ввічливості;  надання пацієнту в доступній для нього формі необхідної інформації щодо умов використання та зберігання лікарського засобу, можливих побічних ефектів, його фармакологічній;  психологічне спрямування пацієнта на ефективність застосування ліків з ретельним та детальним описом очікуваного результату;  обговорення можливих проблем терапевтичного втручання; підведення комунікативних підсумків.

Советы психолога

З точки зору практичної діяльності на всіх етапах бесіди між хворим та фармацевтом слід застосовувати наступні психотерапевтичні механізми:  на початку бесіди при встановленні гарного комунікаційного контакту — методика «зняття напруги» (правильне ввічливе привітання відвідувача, посмішка на обличчі, м’який та ввічливий тембр голосу), методика «зачіпки» (уточнюючі запитання щодо самопочуття, можливість для пацієнта детально «висловитися»), методика «прямого підходу» (пропозиції усіх можливих лікарських засобів з урахуванням фінансового та соціального статусу пацієнта);  на інформаційному етапі з аргументацією засобів, що пропонуються — методика «аргументування», завдяки якій є можливість повної чи часткової зміни позиції і думки хворого та пом’якшення виникаючих протиріч;  на завершальному етапі необхідно проаналізувати досягнутий ефект від проведеної бесіди та виключити можливість «формалізації» шляхом висловлення декількох «теплих» слів на прощання, щоб у клієнта виникло враження «індивідуального ставлення».

2021 / август • modern-pharmacy.com.ua

Основними передумовами комунікативної взаємодії є напрацювання наступних якостей: повага до особистості (чемність, уважність, культурне ставлення, чуйність та доброзичливість, тощо), терпимість (спокій, витримка, приємний вираз обличчя і т.д.), взаєморозуміння, застосування психотерапевтичних механізмів. З практичної точки зору одним із самих ефективних психотерапевтичних прийомів є так званий «метод переконання», завдяки якому фармацевт, використовуючи логічні докази та емоційне переконання, «звертає увагу» пацієнта до своєї особистості й схиляє клієнта довіритися провізору. При цьому для спеціаліста фармацевтичної галузі ключову роль відіграють саме його напрацьовані психологічні комунікативні навички — ефективне подолання напруги та «бар’єрів» при спілкуванні й різноманітних комунікативних острахів, вміння емоційно налаштуватися на особистість хворого.

Слід вказати, що комунікативна сторона налагодження ефективних та довірчих взаємовідносин між фармацевтом та пацієнтом може ускладнюватися через невміння провізора завоювати прихильність пацієнта; можливу нестачу вільного часу (як у хворого, так і у провізора), відсутність будь-якого інтересу у пацієнта до ефективної комунікації, а також черги.

•

 засоби загальної психотерапії: інформативне забезпечення, заспокоєння, роз’яснення, емоційна підтримка, тощо;  спеціальні психотерапевтичні механізми: у першу чергу — переконання;  методики соціальної психотерапії: співпереживання та емоційна підтримка.

Журнал «Современная фармация»

Слід рекомендувати застосовувати наступні психотерапевтичні механізми впливу на хворого:

•

Арсенал знаний

•

Встановлення гарного психологічного комунікативного контакту з пацієнтами цілковито залежить від напрацювання пристосувальних механізмів та розуміння індивідуальних особливостей хворого. Задля цього провізор повинен мати необхідні знання щодо диференціювання пацієнтів і заздалегідь вибудовувати правильні комунікативні методи та механізми спілкування.

Наприкінці хотілося б надати маленький лайфхак щодо подолання негативного емоційного стану клієнта. Слід швидко та ефективно провести аналіз наявності можливих «точок дотику», коли і пацієнта, і провізора об’єднує щось загальне із застосуванням «деталізації» — інтерес до подробиць; «перемикання» — переведення уваги хворого на іншу проблему чи питання, а також знаходження якихось «спільних інтересів».

79

Inter Collegas Журнал «Современная фармация»

•

modern-pharmacy.com.ua

•

2021 / август

•

Арсенал знаний

•

Национальная библиотека Франции

A

Людмила Кириченко, провизор, преподаватель высшей категории колледжа НФаУ, магистр педагогики

БИБЛИОТЕКИ МИРА в поисках источника актуальной медицинской информации

С чем у вас ассоциируется слово «библиотека»? Скорее всего, многие из нас представят несколько скучные помещения с пыльными полками, на которых стоят старые книги. Кто-то вообразит громоздкие архивные стеллажи, на которых хранятся тонны документов или папок. Некоторые из них действительно выглядят именно так, но вряд ли библиотеки, в которых вы были или которые только представили, хотя бы отдаленно напоминают вам те, о которых мы хотим рассказать в этой статье. Если вы врач или провизор, то вам наверняка не раз приходилось изучать специализированную литературу, ведь все мы понимаем, что каким бы профессионалом своего дела не был человек, знать абсолютно все — невозможно. Сегодня из-за постоянно растущего объема информации специалистам медицинской и фармацевтической отрасли все чаще приходится решать задачи, требующие дополнительного источника актуальных данных. В данном случае на помощь профессионалу всегда придут медицинские библиотеки. И сегодня мы расскажем о самых лучших из них. Национальная библиотека медицины США Эта библиотека является самой большой медицинской библиотекой в мире. Временем ее основания принято считать 1836 год. Национальная библиотека медицины США расположена в городе Бетесда (штат Мэриленд) и является одним из учреждений Национальных институтов здоровья (NIH). Библиотека координирует работу 6000 медицинских библиотек США, а ее сотрудники занимаются научной работой в области биомедицинских информационных технологий. Архив библиотеки содержит более 9 миллионов книг, журналов и рукописей.

80

Одним из подразделений Национальной библиотеки медицины США является Национальный центр биотехнологической информации, который работает над целым рядом научных проектов: MEDLINE — библиографическая база статей по медицине и биологии. База содержит более 18,8 млн записей о публикациях, начиная с 1950 года и до настоящего времени. Изначально база содержала статьи, написанные после 1965 года, но затем были добавлены и более ранние публикации. В настоящее время публикации с 1966 года входят в MEDLINE, а ранее этого года — в OLDMEDLINE. В базе индексируется около 5 тыс. научных журналов.

Inter Collegas • 2021 / август

•

Арсенал знаний

Национальная библиотека медицины США

Позже библиотека еще несколько раз меняла свое название. В 1992 г. она была переименована в Государственную научную медицинскую библиотеку Министерства здравоохранения Украины, а в 2006 г. библиотеке был присвоен статус национальной. С тех пор она носит название Национальная научная медицинская библиотека Украины. На данный момент библиотека содержит самую большую коллекцию медицинских изданий в стране, численность которой составляет более 1 млн 600 тысяч изданий. Национальная научная медицинская библиотека поддерживает многолетние партнерские связи с 17 библиотеками и научно-информационными учреждениями из 10 стран мира. Библиотека выполняет функции научно-информационного и культурно-образовательного заведения, кроме того, она является организационным и научно-методическим центром медицинских библиотек Украины. Работники библиотеки

modern-pharmacy.com.ua

Киевская государственная медицинская библиотека Украины основана 6 ноября 1930. С весны 1931 размещалась в г. Киев в Доме ученых. Начальный фонд составлял 1500 книг и журналов. В библиотеке работало 2 библиотекаря, которые за год обслуживали около 200 медиков. Во время Второй мировой войны существующий фонд, документация и имущество библиотеки были уничтожены. В огне погибло почти 500 тыс. экземпляров книг. Однако уже меньше чем через полгода после освобождения Киева, весной 1944 года, библиотека возобновила свою деятельность. В этом же году она была переименована в Республиканскую научную медицинскую библиотеку.

•

Национальная научная медицинская библиотека Украины

Журнал «Современная фармация»

PubMed — база данных медицинских и биологических публикаций. PubMed документирует медицинские и биологические статьи из специальной литературы, а также предоставляет ссылки на полнотекстовые статьи. Документировано около 3800 биомедицинских изданий. Ежегодно база данных PubMed увеличивается на 500 000 документов.

PubMed Central — база данных полнотекстовых медицинских и биологических публикаций.

MESH — контролируемый словарь, тезаурус.

UMLS — (англ. Unified Medical Language System — унифицированный язык медицинских систем) — средство для разработки компьютерных систем, «понимающих» биомедицинскую информацию и информацию в сфере здравоохранения. Разработка начата в 1986 году в Национальной медицинской библиотеке США.

GenBank — база данных, находящаяся в открытом доступе, содержащая все аннотированные последовательности ДНК и РНК, а также последовательности закодированных в них белков. GenBank поддерживается Национальным центром биотехнологической информации США (NCBI), входящего в состав Национальных Институтов Здоровья в США, и доступен на бесплатной основе исследователям всего мира.

GenBank получает и объединяет данные, полученные в разных лабораториях, для более чем 100 000 различных организмов.

BLAST — система для поиска гомологов белков или нуклеиновых кислот.

Visible Human Project — цифровые изображения нормальной анатомии.

PubChem — база данных химических соединений.

TOXNET — база данных по токсикологии.

•

Национальная научная медицинская библиотека Украины

81

Inter Collegas • Арсенал знаний • 2021 / август • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

82

осуществляют библиотечное, библиографическое, информационное обслуживание практикующих врачей, преподавателей и студентов медицинских учебных заведений страны, а также научных работников, которые занимаются исследованиями в области медицины, фармации и других связанных с ними наук. Национальная научная медицинская библиотека Украины отличается широким спектром услуг, таких как: предоставление доступа к информационным базам мира, переводы и информационная поддержка.

Национальная библиотека Франции (фр.

Bibliothèque nationale de France, BNF) Национальная библиотека Франции — одна из старейших в Европе, долгое время она была личной библиотекой французских королей. В разные периоды носила названия библиотеки короля, королевской, национальной, императорской и вновь национальной библиотеки. Настоящим основателем собрания был Карл V Мудрый (правил в 1364–1380 годах), который сделал библиотеку доступной не только для себя лично, но и для ученых, которые получили доступ к книгам. Он не только покупал и заставлял переписывать рукописи, но и велел перевести некоторые книги «на пользу королевства и всего христианского мира». Библиотека расположена в Париже, в ней сосредоточено самое богатое собрание франкоязычной литературы в мире различных тематик. Она является одной из старейших библиотек Европы, а также самой крупной библиотекой Франции и одной из крупнейших библиотек мира. В библиотеке работает 2651 сотрудник. Основное библиотечное хранилище Национальной библиотеки Франции находится на левом берегу Сены, в 13-м округе Парижа и носит имя Франсуа Миттерана. Наиболее ценная часть собраний, Кабинет медалей и манускрипты хранятся в историческом здании на улице Ришелье, в ансамбле зданий XVII–XIX веков. Интересно будет знать, что библиотеке принадлежит несколько различных зданий в Париже и его провинции:  Комплекс имени Франсуа Миттерана (Тольбиак) — ансамбль зданий в 13-м округе, главное хранилище библиотеки.  Исторический ансамбль на улице Ришелье и улице Лувуа (2-й округ) — хранилище манускриптов и старинных книг. Содержит 12 млн рисунков и гравюр, 890 тыс. карт и планов, 530 тыс. монет, здесь же находится Кабинет медалей.  Библиотека Арсенала — историческое здание на Рю де Сюлли (4-й округ); бывшая библиотека герцога де Лавальера, проданная им в 1781 году младшему брату Людовика XVI графу д’Артуа из желания основать вторую Королевскую библиотеку, также

публичную. Собрание вернулось в библиотечный обиход в XIX веке благодаря Шарлю Нодье, перешло к Национальной библиотеке в 1934 году.  Здание на Страсбургском бульваре (10-й округ).  Техническая часть в Бюсси-Сен-Жорж, Сена и Марна.  Техническая часть в Сабле-сюр-Сарт, Сарта.

Национальная библиотека Индии Национальная библиотека Индии расположена в Калькутте и является самой крупной библиотекой в стране. Здание-бельведер постройки середины XVIII века и прилегающая территория занимают 120 тысяч м², в библиотеке хранятся более 2,27 млн книг. Все газеты, журналы, книги и атласы, напечатанные в Индии, в обязательном порядке поступают в фонды Национальной библиотеки Индии.

Национальная библиотека Индии

История Национальной библиотеки Индии началась в 1836 году с появлением Публичной библиотеки Калькутты. Она не являлась правительственной, для пользования ею необходимо было платить, однако студентам и бедным разрешалось пользоваться ею бесплатно в течение некоторого периода времени. Первым владельцем этой библиотеки был промышленник и предприниматель Дварканатх Тагор. Первым крупным пополнением стали 4675 изданий, перевезённых сюда из колледжа Форт-Уильяма генерал-губернатором Чарльзом Меткалфом. В библиотеке собирались книги на языках Индии, английском и некоторых других языках; частные лица и государство регулярно делали пожертвования в виде книг. Эта библиотека стала первой подобного уровня не только в Индии, но и вообще в этой части света, а работала она настолько организованно и эффективно, что этим не могли похвастаться многие аналогичные библиотеки Европы того времени. В 1891 году в стране открылась Имперская библиотека, в которую по приказу генерал-губернатора Джорджа Керзона в 1903 году и была влита Публичная библиотека Калькутты, потеряв своё имя. В 1947 году

Национальная библиотека Австралии Истоки Национальной библиотеки Австралии уходят в далекие годы создания Австралийской федерации, а именно в 1901 год. В 1927 году библиотека была перемещена из Мельбурна в Канберру с переездом парламента. Парламентский акт 1960 года официально отделил Национальную библиотеку Австралии от Парламентской библиотеки, Так, в августе 1968 года на берегу озера Берли-Гриффин в Канберре было открыто новое здание для книжных коллекций и служб Национальной библиотеки. В 2001 году Библиотека отпраздновала свое столетие, опубликовав Альбом Нашей Нации, описывающий первые 100 лет библиотеки в текстах и изображениях, а также книгу «Замечательные события: Национальная библиотека Австралии за первые 100 лет 1901–2001 годов». На данный момент библиотека содержит более 5 млн. книг на разных языках, причем около 130 000 экземпляров оцифровано. Кроме того, в библиотеке хранятся периодические издания, медиазаписи и рукописи со всего мира. Библиотека обладает правом обязательного экземпляра. Оцифрованные фотографии размещены в Интернете на сайте Picture Australia, при этом фотографии, сделанные до 1 января 1955, не защищены автор-

Список литературы находится в редакции.

Библиотека Университета Торонто

Inter Collegas • Арсенал знаний • 2021 / август •

Обширная библиотечная система Университета Торонто обеспечивает обучение и различные исследования благодаря наличию коллекций уникальной литературы. Если вы студент, выпускник, преподаватель, ученый, вы всегда сможете найти необходимую для вас информацию в этой библиотеке. В библиотеке можно увидеть уникальную коллекцию для изучения анатомии. Эта коллекция содержит около 4500 текстовых страниц и иллюстраций анатомии человека, выбранных из коллекций Джейсона А. Ханны. Каждая иллюстрация была полностью проиндексирована с использованием медицинских предметных рубрик (MeSH), были определены техники иллюстраций и художники. В библиотеке Университета Торонто можно найти коллекцию книг, документов, рукописей об открытии инсулина. Присуждение Нобелевской премии в области медицины Фредерику Бантингу в 1923 году официально признало огромное достижение группы ученых Торонто в открытии и разработке инсулина, вещества, которое гарантировало высокое качество жизни больным диабетом. Самые необычные медицинские библиотеки мира уже давно стали не только источником ценных знаний, но и яркими, интересными достопримечательностями, которые будет интересно увидеть не только врачам и фармацевтам, но и просто путешественникам. И посещение таких хранилищ специальной медицинской литературы может навсегда изменить мнение о том, как должны выглядеть медицинские библиотеки всего мира.

modern-pharmacy.com.ua

Библиотеки Канады. Библиотека Университета Торонто

•

ским правом и могут свободно использоваться. Также библиотекой создан интернет-архив Pandora Archive.

Журнал «Современная фармация»

Индия получила независимость от Великобритании. В 1948 году Имперская библиотека была переименована в Национальную библиотеку. Что касается непосредственно медицинской литературы, Национальная медицинская библиотека Индии была создана 1 апреля 1966 года правительством Индии. Она расположена в Ансари Нагар, НьюДели. Деятельность библиотеки направлена на предоставление информационных услуг для специалистов в области здравоохранения Индии. Национальная медицинская библиотека Индии находится под административным контролем Генерального директората служб здравоохранения. Библиотека насчитывает около 3,6 тысяч томов книг, журналов и другой литературы. Ежегодно выписывается около 2000 периодических изданий. С 1980 года библиотека организовывает учебные программы для библиотекарей, специализирующихся в области медицины и здравоохранения. Так было создано 17 ознакомительных курсов по библиотечному делу в области здравоохранения, благодаря чему подготовлено более 150 библиотекарей в Индии. Каждый врач, студент или преподаватель медицинского университета может получить членство в библиотеке и воспользоваться в своей работе или учебе огромным количеством медицинской информации. Можно также получить фотокопию любых интересных и важных для медицинского специалиста статей по почте, заплатив номинальную плату.

83

Применение лечебной косметики в наружной терапии атопического дерматита

Citrillus Lanatus: многоликий

Питание: влияние на прочность костей

Аллергены

Университета. Он и предложил ученым использовать термин «атопия», в переводе означающий «не на своем месте» или «странный». Уже более 80 лет термин «атопия» используется во всем мире, хотя и является порой предметом дискуссий. Иногда педиатрами выявляемый в детском возрасте симптомокомплекс описывается под названием «экссудативный аллергический диатез» или «атопический дерматит раннего детского возраста», а во взрослом возрасте ставится диагноз «диффузный нейродермит». В зарубежной литературе долгое время не было единого мнения о классификации АД. Об этом говорит множество исторических синонимов названия данного заболевания. И действительно, европейская школа долгое время придавала главное значение изучению клинических симптомов, тогда как американская школа большое внимание уделяла фундаментальным исследованиям, выявив присутствие реагинов в коже при накожных тестах. Эти две школы объединил дерматолог Марион Бэлдор Салзбергер (Marion Baldur Sulzberger), родившийся в Америке и проходивший обучение в Германии вместе с Джедасон (Jadasson) и Блок (Bloch). По возвращении в США он совместно с Вайз (Wise) предложил термин «атопический дерматит»; объединив детскую и взрослую фазы заболевания. Однако и сегодня нет единого названия данного заболевания. Так, немецкие дерматологи объединяют экзему и нейродермит в группу так называемой атопической или эндогенной экземы. Тем не менее, в основной массе англоязычных публикаций, при наличии у больного четких признаков атопии и принятых диагностических критериев,

Советы дерматолога •

Другие аллергические заболевания (бронхиальная астма, аллергия, поллинозы и др.)

modern-pharmacy.com.ua

Системные иммунные нарушения

2021 / август

•

Микробы

•

Нарушение кожного барьера

Натур modern

Кран А. С., Мартынюк Т. В., Метельская О. В. Национальный фармацевтический университет,

•

Атопический дерматит (АД) – мультифакториальное заболевание с аномальной направленностью иммунного ответа, в том числе генетически детерминированного, на аллергены окружающей среды и эндогенные аллергены или аутоаллергены [1, 6, 9]. Согласно Международной классификации болезней девятого и десятого пересмотра, рекомендуемой ВОЗ, АД обозначает поражение кожи у детей и взрослых и характеризуется хроническим стадийным течением с определенными клинико-морфологическими симптомами в различные возрастные периоды. В отечественной научно-методической литературе АД относят к группе аллергических зудящих дерматозов, чаще используя термин «диффузный нейродермит», который отражает неврогенную этиологию и патогенез заболевания. В основной массе зарубежных публикаций при наличии у больного четких признаков атопии и принятых диагностических критериев используется термин «атопический дерматит» независимо от возраста больного и клинической картины заболевания. Мы также отдаем предпочтение термину «атопический дерматит», считаем его в абсолютном большинстве случаев синонимом «диффузного нейродермита» и рассматриваем это заболевание как самостоятельное, вне рамок нейродерматозов [2, 3, 8]. В 1923 г. американские аллергологи Кока А. Ф. (Coca A. F.) и Кук Р. А. (Cooke R. A.), желая описать необычный тип гиперчувствительности к различным веществам окружающей среды, который возникал только у людей и чаще встречался в семьях без явной предшествовавшей сенсибилизации, обратились за помощью к филологу Перри (Perry) из Колумбийского

A Башура А. Г., Шмелькова Е. С.,

Журнал «Современная фармация»

Применение лечебной косметики в наружной терапии атопического дерматита

85

Советы дерматолога • Натур modern • 2021 / август • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

86

используется термин «атопический дерматит» независимо от возраста больного и клинической картины заболевания [4, 7]. Мы придерживаемся такого же мнения. АД является чрезвычайно распространенным и зачастую тяжело протекающим дерматозом. Его частота в структуре кожных заболеваний, по разным данным, составляет от 20 до 40 %. Результаты эпидемиологических исследований показывают, что АД чаще встречается у молодых людей, чем у взрослых. Болеют оба пола, несколько чаще женщины [2, 5, 6]. По мнению отечественных и зарубежных исследователей, в основе этиопатогенеза АД лежит генетическая предрасположенность к его развитию, которая в различные моменты жизни больного реализуется через разнообразные триггерные механизмы и факторы. Эта предрасположенность, касающаяся прежде всего функционирования иммунной системы, визуализируется в основном сниженной Т-супрессией, которая обеспечивает гиперактивность Т-хелперов, имеющих тенденцию дифференцироваться при антигенном раздражении больше в сторону Т-хелперов второго типа, которые в итоге приводят к одному из основных признаков атопии – гиперпродукции IgE-антител. Все это в целом лежит в основе формирования в коже при антигенном воздействии экзогенного и эндогенного происхождения воспалительной реакции иммунного типа с типичными клиническими характеристиками. Основные особенности функционирования иммунной системы атопических больных лежат на уровне дифференцировки субпопуляций Т-лимфоцитов. В течение АД в зависимости от клинических особенностей в различные возрастные периоды условно можно выделить три фазы заболевания – младенческую, детскую и взрослую. Фазы характеризуются своеобразием реакций на раздражитель и отличаются сменой локализаций клинических проявлений и постепенным ослаблением признаков острого воспаления. Диагноз АД основывается на комплексе диагностических признаков, который получил название критериев Гэнифин (Hanifin) и Рейка (Rajka), принятых в 1980 году. Они базируются прежде всего на частоте встречаемости, наличии или отсутствии того или иного клинического симптома. Постановка диагноза требует наличия, по крайней мере, трех из четырех главных критериев и трех малых критериев. В европейских государствах разработана система бальной оценки степени тяжести АД – SCORAD для стандартизации постановки диагноза. Эта система объединяет такие показатели, как клиническая форма АД, площадь поражения, интенсивность зуда, степень нарушений сна.

Терапия АД должна быть патогенетически обоснованной и проводиться с учетом патологических изменений в коже, дифференцированно, с рациональным использованием топических лекарственных средств и их различных форм. В цели наружной терапии АД входит купирование воспаления и зуда кожи; повышение барьерной функции и восстановление воднолипидного слоя с использованием смягчающих и питательных средств; обеспечение правильного ежедневного ухода за кожей путем назначения очищающих и увлажняющих средств. Важно отметить, что наружная терапия АД может быть успешной, если она проводится по этим трем направлениям [1, 3, 6]. Важнейшей частью терапии АД является наружное лечение кожи, которое состоит из вспомогательной базисной и противовоспалительной терапии. Вспомогательная базисная терапия направлена на уменьшение явлений ксероза (сухости) кожи и заключается в применении увлажняющих и смягчающих средств (эмолентов) как в период обострения, так и при отсутствии клинических проявлений заболевания, особенно на ранее пораженные участки кожи. Эмоленты необходимо назначать в достаточном количестве, многократно в течение дня их следует наносить на все кожные покровы, а не только на участки с видимым ксерозом. В зимний период рекомендуются эмоленты с высоким содержанием липидов. Регулярное их применение ускоряет наступление ремиссии АД, предотвращает новые эпизоды обострений, уменьшает чувствительность к триггерным факторам и снижает потребность в топических глюкокортикостероидах (ТГКС). Противовоспалительными препаратами первой линии для наружного лечения АД являются ТГКС, которые по содержанию галогенов подразделяются на фторированные (дексаметазон,

Источники литературы.

1. Беш, Л. В. Атопічний дерматит у дітей: аналіз діагностичних і тактичних помилок / Л. В. Беш // Здоров`я України. – 2013. – Тематичний номер. – С. 52–53.

2. Болотна Л.А. Атопічний дерматит: основні питання патогенезу, клініки, діагностики та лікування. Навчальний посібник для самостійної роботи. – Харків, 2014. – 48 с.

3. Дифференциальная диагностика в дерматологии. Атлас / Эштон Р., Леппард Б., Купер Х.; Пер с англ.; Под ред. В. В. Владимирова, В. В. Владимировой, Е. В. Владимировой. – ГЭОТАР-Медиа. – 2018. – 496 с.

4. Клименко, В. А. Профилактика аллергических заболеваний у детей раннего возраста [Текст] / В. А. Клименко // Здоров`я України. – Тематичний номер. – Травень. – 2015. – С. 8–9.

5. Левашова, С. Математическая модель прогноза развития атопического дерматита у детей [Текст] / С. Левашова, Э. Эткина, А. А. Фазылова // Росс. аллерголог. журнал. – 2016. – № 2. – С. 27–31.

6. Ненашева, Н. М. Современная терапия атопического дерматита: роль эмолентов и антигистаминных препаратов / Н. М. Ненашева // Эффективная фармакотерапия. – 2016. – № 6. – С. 6–14.

7. Jeziorkowska R, Sysa–Jędrzejowska A, Samochocki Z. Topical steroid therapy in atopic dermatitis in theory and practice. Postepy Dermatol Allergol. 2015; 32 (3): 162–166.

8. Kim J. P., Chao L. X., Simpson E. L. et al. Persistence of atopic dermatitis (AD): A systematic review and meta-analysis. J Am Acad Dermatol.

2016; 75 (4): 681–687.

9. Persistence of atopic dermatitis (AD): A systematic review and meta-analysis / J. P. Kim, L. X. Chao, E. L. Simpson [et al.] // J. Am. Acad.

Dermatol. – 2016. – Vol. 75, № 4. – Р. 681–687.

Советы дерматолога • Натур modern • 2021 / август • modern-pharmacy.com.ua •

ного» подхода к местному лечению, который включает интенсивную топическую терапию в острый период заболевания до полного купирования аллергического воспаления в коже с последующим длительным применением воспалительных препаратов в низкодозовом режиме (2–3 раза в неделю). Адаптация терапии, прежде всего упрощение сложных схем лечения, способствует повышению комплаенса пациентов. К противовоспалительным препаратам 2-й линии относятся топические ингибиторы кальциневрина (ТИК), такие как такролимус и пимекролимус. ТИК обладают локальной иммунотропной активностью и не приводят к нежелательным эффектам, характерным для системных иммуносупрессоров. Средства для ухода за атопической кожей позволяют значительно уменьшить зуд, шелушение, сухость кожи, улучшить кровоснабжение и питание кожи. Замедляется прогрессирование заболевания. Также они могут предупредить инфекционные осложнения. Лечебная косметика разрабатывается с учетом механизма нарушения барьерных функций кожных покровов при АД. Отлично себя зарекомендовали так называемые эмоленты. Это средства, которые содержат увлажняющие факторы, липиды, оказывают противозудное действие. Они применяются в виде кремов, эмульсий, лосьонов. В состав эмолентов могут входить линоленовая кислота, триглицериды растительных масел (например, кукурузного), мочевина, масло карите, макадамии, гиалуроновая кислота. Эмоленты восстанавливают баланс влаги и липидный состав кожи, образуя гидролипидную пленку, обогащают липидами межклеточное пространство в роговом слое и глубже, увлажняют и удерживают воду, устраняют зуд и жжение, мягко очищают кожу, сохраняют рН, не ощелачивая кожу, повышают упругость и эластичность. Регулярный уход за кожей у детей, страдающих АД – это одно из условий успешного лечения. Использование крема или эмульсии на базе эмолентов способствует уменьшению сроков лечения, улучшению состояния, восстановлению барьерной функции кожи.

Журнал «Современная фармация»

бетаметазон, клобетазол, триамцинолон, флуметазон, флуоцинолона ацетонид, флутиказон), хлорированные (мометазона фуроат, алкометазона дипропионат) и негалогенизированные (метилпреднизолона ацепонат, гидрокортизон, гидрокортизона 17-бутират, преднизолон и его производные, мазипредон). Наименьшим риском развития побочных эффектов и наибольшей противовоспалительной активностью обладают негалогенизированные препараты. Их можно наносить на любую область, включая чувствительные участки (лицо, область естественных складок, наружные половые органы). При назначении ТГКС необходимо учитывать их противовоспалительную активность, кратность применения. Выбор лекарственной формы ТГКС зависит от характера воспалительного процесса, а также локализации поражения. В острой стадии АД следует применять кремы, аэрозоли, лосьоны или эмульсии; в подострой или хронической, когда преобладает сухость и лихенификация, – мази. На волосистую часть головы рекомендуется наносить лосьоны, эмульсии, аэрозоли, на участки гладкой кожи – кремы, липокрем, мази. ТГКС, оказывая супрессивное действие на гены, кодирующие продукцию противоспалительных цитокинов, и усиливая синтез противовоспалительных медиаторов, эффективно уменьшают воспаление и зуд кожи у больных АД. Они действуют как на раннюю, так и на позднюю фазы аллергического воспаления и положительно влияют на все основные клинические симптомы АД. Однако многие больные, учитывая побочные эффекты ТГКС, опасаются их использовать, нарушают рекомендации врача, что ведет к снижению эффективности лечения и увеличению продолжительности обострения АД. Для наибольшей эффективности ТГКС и снижения их побочных эффектов рекомендуются различные технологии применения, такие как тандем-терапия, ступенчатое лечение различных зон, штриховой метод нанесения ТГКС, метод нисходящей терапии ТГКС. Вместе с тем исследования последних лет свидетельствуют о высокой эффективности и безопасности «проактив-

87

Naturmodern • • НАТУР MODERN 2021 / август •

Каждое время года прелестно по-своему и если бы они не сменяли друг друга, то непременно бы потеряли свою ценность для нас. А ведь если задуматься над этим, понимаешь, что без холодной зимы нам не была бы так мила теплая, красочная весна, а без жаркого лета мы бы не успели соскучиться по прохладной осени. Да-да, именно в невыносимую жару вспоминаешь ценность прохлады, и именно в такую погоду наш организм особо нуждается в охлаждении, как снаружи, так и изнутри. Конечно же, можно литрами поглощать холодную воду либо мороженое, но ведь можно придать охлаждению и более витаминизированный оттенок. Отличным помощником в этом станет арбуз, который с начала августа и до конца сентября в широчайшем ассортименте представлен на продуктовых прилавках.

С. А.

A Мамедова канд. фарм. наук., НФаУ

Журнал «Современная фармация»

•

modern-pharmacy.com.ua

Citrillus Lanatus: ìíîãîëèêèé

Итак, арбуз – что мы о нем знаем? Полосатый снаружи и красный внутри, сладкий, сочный, да причем настолько, что вполне может заменить воду. Также знаем, что из арбузных корок делают варенье. Вот, общем-то, и все. Однако, в действительности, арбуз обладает массой полезных свойств, о которых мы раньше даже не догадывались. Поговорим о них в этой статье. Знали ли Вы, что родиной арбузов является пустыня Калахари в Южной Африке? Да-да, и там до сих пор встречаются дикие арбузы небольших размеров, примерно с теннисный мяч, весом около 200 грамм. Также известно, что более 4000 лет назад арбузы начали выращивать в Древнем Египте, о чем свидетельствуют найденные в египетских гробницах изображения и семена арбузов. Интересно, что египтяне часто помещали арбузы в гробницы фараонов как источник пищи в их загробном существовании. Позже арбузы начали культивировать в Персии, Аравии, Индии и других странах Азии с сухим и жарким климатом. В Западную Европу арбузы завезли в эпоху крестовых походов примерно 700–900 лет назад.

К X веку арбуз появился в Китае. Китайцы называли его «дыней Запада». В сентябре каждого года они устраивают «арбузный праздник», где арбуз является главным угощением.

88

Теперь немного о ботанике. Арбуз обыкновенный (Citrillus Lanatus) — однолетнее травянистое однодомное растение семейства тыквенных (Cucurbitaceae). Растение наделено мощным разветвленным корневищем, стелющимися ползучими тоненькими с наличием разветвленных усиков стебельками, черешковыми крупными простыми очередными шероховатыми листочками, правильными светло-желтыми цветочками. Плод арбуза — ложная ягода, в растительном мире является одним из самых крупных. Его вес может достигать 20–25 кг, а иногда встречаются огромные арбузы, которые весят более 50 кг. Цветки арбуза правильные, однополые, светло-желтые, в нижней завязи — желтее.

Химический состав Средний вес арбуза колеблется от 5 до 10 кг, хотя бывает меньше и больше. А самый большой арбуз в мире был выращен в США. Американский фермер Ллойд Брайт из Арканзаса в 2005 году вырастил арбуз сорта Каролина-Кросс (Carolina Cross) весом 122 килограмма. Кроме огромных арбузов, существуют еще и карликовые арбузы. В Южной Америке выращивают маленькие арбузы длиной всего в 3–4 сантиметра, называемые Pepquinos. По вкусу они напоминают свежий огурец и часто используются в дорогих ресторанах для приготовления разных салатов, шербета или как закуска.

Лекарственным сырьем арбуза являются мякоть плода, корка и семена. Мякоть арбуза содержит 80 % воды, 5,5–13 % сахаров (1,4–4,6 % фруктозы, 1,1–2,8 % глюкозы и 0,5–5,4 % сахарозы), 0,68 % пектина, 0,54 % клетчатки, 0,004– 0,008 % аскорбиновой кислоты, 0,072–0132 % биофлавонидов, 0,7 % белков, а также тиамин, рибофлавин, никотиновую кислоту, фолиевую кислоту, соли железа, калия, каротиноиды — 0,1–0,7 мг/% (ликопин, фитеон, фитофлутен, α-, β-, γ-каротин и другие), аминокислоты (валин, изолейцин, фенилоланин, треонин, тирозин, оксилизин, цитруллин). Семена содержат до 25 % жирного масла, богатого витамином D.

Naturmodern • • НАТУР MODERN 2021 / август • modern-pharmacy.com.ua

Урожай арбузов следует собирать по мере созревания. Нельзя обрывать недоспелые плоды, в надежде на то, что они доспеют в процессе перевозки или хранения. При сборе плодов их необходимо срезать ножом вместе с плодоножкой. Не рекомендуется их обрывать, так как это может спровоцировать загнивание. Корка арбуза собирается, промывается, нарезается тоненькими полосками и просушивается в овощесушилке или на воздухе. Хранятся высушенные корки в герметично закрытых емкостях или бумажных пакетах. Цветки и листья рекомендуют собирать в период интенсивного цветения. После сбора сырье просушивают в специальных сушилках или на бумаге в хорошо вентилируемом помещении. Хранить заготовки нужно в коробках или тканевых мешках. Семена для заготовки собираются только из вызревших плодов. Их необходимо очистить от мякоти, промыть и высушить на чердаке или на подоконнике. Хранить семена нужно в бумажных мешках или стеклянных емкостях. Срок хранения всех используемых в нетрадиционной медицине частей — 12 месяцев.

•

Время сбора

Журнал «Современная фармация»

Цвет кожуры может быть белым, темно-зеленым, светло-зеленым. На ней присутствуют рисунки в виде полосок, сетки или пятен. Мякоть плода — сочная, может быть розовой, красной или желтоватой. Цвести растение начинает в начале летнего периода, плоды созревают в августе. Культивируют арбуз в Китае, Японии, Индии, Филиппинах, Индонезии, Америке, на всем побережье Средиземного моря. В Украине славятся своими высокими вкусовыми качествами арбузы, выращенные в Херсонской области. К слову сказать, благодаря такой славе в 2003 году там даже был установлен памятник арбузу, который можно увидеть на въезде в населенный пункт Нововоронцовка.

89

Naturmodern Журнал «Современная фармация»

•

modern-pharmacy.com.ua

•

2021 / август

• НАТУР MODERN

•

На сегодняшний день существует более 1200 сортов арбузов, которые выращивают в 96 странах мира. В основном, это страны с теплым климатом.

Кроме того, в арбузных семенах обнаружены минеральные вещества: магний, железо, марганец, кальций, цинк, селен, а также витамины А, В, С.

Применение в медицине С детства у нас закрепилось мнение, что съедобной в арбузе является только мякоть, или, максимум, корки идут на варенье. Однако с лечебной целью используется как мякоть, так и корка, и семена. Благодаря своему химическому составу арбуз оказывает сильное мочегонное действие, при этом не раздражая почки и мочевыводящие пути, обладает противовоспалительным, жаропонижающим, желчегонным и общеукрепляющим свойствами. Клетчатка арбузной мякоти улучшает пищеварение, способствует выведению холестерина, поэтому арбуз рекомендуется в виде разгрузочной диетической пищи при атеросклерозе, подагре, ожирении, артритах. Кроме того, клетчатка и пектиновые вещества в арбузной мякоти способствуют оптимизации микрофлоры кишечника и не вызывают метеоризма. Поэтому арбуз показан при запорах, вялом пищеварении, гнилостных процессах в пищеводе.

Большое лечебное значение придавали арбузу арабы, приписывая ему свойство «…очищать тело и выносить болезни из тела, если принимать его постоянно перед едой».

90

Желтые арбузы появились в результате скрещивания дикого желтого арбуза (который невозможно есть) с обычным. Сейчас арбузы с желтой мякотью выращивают в Испании и Таиланде. В Испании они растут летом и получаются круглой формы, а в Таиланде их выращивают зимой и они имеют овальную форму. В Таиланде желтые арбузы пользуются особой популярностью (особенно среди китайцев, которые скупают их там) и стоят в 2 раза дороже обычных, так как считается, что желтый цвет символизирует золото и богатство. Селекционерами был выведен черный арбуз! Этот уникальный арбуз принадлежит к редкому сорту Densuke и выращивается только на острове Хоккайдо на севере Японии. Урожай черных арбузов обычно составляет до 10 000 штук в год. Главные отличия сорта Densuke — гладкая темная кожура без обычных для арбуза полосок и вкус, не похожий на другие сорта арбузов. Черные арбузы имеют крепкую рассыпчатую мякоть розового цвета, меньше семечек и отличаются от обычных арбузов по степени сладости. Плоды черных арбузов имеют круглую форму и могут достигать веса 11 килограмм. В Японии черные арбузы считаются роскошью и обычно преподносятся как подарок. Их средняя стоимость на рынке и в магазине составляет около 250 долларов! Содержащиеся в арбузе фолиевая кислота и витамин С оказывают противосклеротическое действие. Наличие в арбузной мякоти легкоусвояемых сахаров и воды обусловливает применение арбуза при интоксикации, гепатите А, циррозе, желчекаменной болезни, хроническом цистите. Содержание щелочных соединений регулирует кислотно-щелочное равновесие, вследствие чего арбуз применяют при ацидозах различного происхождения. Арбуз применяют также при ожирении и необходимости голодания по показанию в ходе лечения. Благодаря содержанию фруктозы, которая хорошо переносится при сахарном диабете, арбуз рекомендуется к употреблению больными этим заболеванием с учетом назначенной суточной нормы углеводов, а также при малокровии. Порошок, приготовленный из сухой корки арбуза, применяется при колитах, особенно в детской практике. Масло семян арбуза по своим лечебным свойствам не уступает миндальному, а по вкусовым качествам сравнимо с оливковым. Цинк и селен в его составе

Интересное изобретение японцев — квадратные арбузы. Впервые кубические арбузы были выведены около 30 лет назад в префектуре Кагава на японском острове Сикоку. Затем они появились в ОАЭ, Бразилии, Великобритании и других странах Европы. Обычные круглые арбузы часто катаются, их неудобно хранить в холодильнике или транспортировать. Поэтому японские фермеры придумали помещать арбузную завязь в специальные стеклянные коробки в форме куба. В процессе роста плоды принимали форму коробок, которые, кстати, были такого же размера, как и полки японских холодильников. При этом вкусовые качества таких арбузов ничем не отличаются от обычных.

Naturmodern • • НАТУР MODERN modern-pharmacy.com.ua

•

 При гипертонической болезни. Соединить сухие кожуру и семена арбуза. Измельчить компоненты до порошкообразной консистенции и тщательно перемешать. Принимать по ½ чайные ложки 2 раза в сутки. Курс лечения — 30 дней.

2021 / август

Категорически не рекомендуется употреблять арбуз при нарушении оттока мочи (врожденных аномалиях, спаечных процессах, аденоме простаты), при диарее. Важно также уметь выбирать плоды. Не стоит покупать ягоду в непроверенных местах, так как далеко не всегда можно купить хорошую, а главное, полезную.

•

Народные рецепты  Отвар из семян арбуза. 4 ст. л. семян измельчить, залить 2 л воды, кипятить 15 минут. Выпить весь отвар в течение 2 дней. Через 2 недели можно повторить курс.  Настой из корки арбуза. В 1/2 л кипятка поместить 80–100 г сушеной корки, настоять до остывания. Пить по 1/2 стакана 3–5 раз в день в качестве мочегонного средства.  Семена арбуза для выведения паразитов. Перетереть семена в порошок и смешать с молоком 1:10, пить по 1 стакану утром и вечером в течение 1 недели.  При хроническом цистите, нефрите, камнях в почках, мочевом пузыре и мочеточнике. Тонко срезать наружный зеленый слой арбузной корки, мелко нарезать, высушить сначала в теплом духовом шкафу, затем досушить при комнатной температуре. Употреблять по 1 чайной ложке 3 раза в день до еды, запивая разведенным в воде медом: на 50 г теплой кипяченой воды — 0,5 чайной ложки меда.  При ожогах (даже обширных, вплоть до ожогов третьей степени) облегчают состояние больного с помощью перебродившего арбузного сока. Сначала ожоги промыть прохладным физиологическим раствором или водой, затем несколько раз в день делать примочки из сока, приготовленного следующим образом: мякоть и сок спелого арбуза поместить в чистую стеклянную банку, закрыть крышкой и оставить при комнатной температуре, затем сок отфильтровать. Примочки накладывают на обожженную область. С помощью этого средства ожоги первой и второй степени, как правило, заживают через 8–9 дней, а ожоги третьей степени — через 18–21 день.  При интоксикации организма. Рекомендуется кушать в день до трех килограмм мякоти плода. Важно придерживаться одного правила – употреблять арбуз между трапезами. Это поспособствует предотвращению брожения в кишечнике.

ВАЖНО!

Журнал «Современная фармация»

способствуют нормализации работы предстательной железы, не допуская воспалений, улучшают сперматогенез, либидо. Употребление арбузных семян способствует улучшению памяти, расширению сосудов и уменьшению давления. В народной медицине Грузии арбуз применяется при желтухе как желчегонное средство. В Карачаево-Черкессии семена арбуза, растертые с молоком, употребляются при маточных кровотечениях как кровоостанавливающее средство. При лихорадочных состояниях в соотношении 1:10 применяют растертые в воде семена (так называемое «арбузное молочко»), которое также используется как глистогонное, жаропонижающее средство при лихорадочных состояниях.

91

Naturmodern • • НАТУР MODERN 2021 / август • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

92

В косметологии Арбуз — не только съедобное лакомство. Этот плод обладает также и весьма ценными косметическими свойствами. Причем интересно, что подходит он для всех типов кожи.  Для придания коже упругости. Салфетку из хлопчатобумажной ткани смочить соком арбуза, мокрую салфетку положить на лицо и полежать так минут 15. После процедуры умыться чистой водой комнатной температуры и нанести увлажняющий крем.  Тоник на основе арбузного сока. Его вы можно приготовить из смеси чистой воды и сока либо просто выдавить арбуз в формочки для льда. Кубики льда из сока арбуза следует хранить в морозильной камере и использовать каждое утро, чтоб взбодриться и освежить кожу после сна. После процедуры необходимо наносить на кожу увлажняющий крем.  Для очищения и питания. 2 ст. л. сока арбуза и 2 ст. л. сока персика смешать до получения однородной массы и удалить загрязнения с кожи при помощи ватного диска. Добавив в полученную смесь 1 столовую ложку кофейной гущи, можно использовать ее в виде скраба, который позволит избавиться от омертвевших частичек кожи и освежить лицо.  Отбеливающий лосьон. Смешать арбузный и огуречный соки в равных пропорциях. Этой смесью протирать лицо утром и вечером.  Лосьон для сухой кожи лица. Сок арбуза смешать в равных пропорциях с минеральной водой и молоком. Дважды в день протирать получившимся лосьоном лицо.  Маска для нормальной и сухой кожи лица. 2 ст. л. арбузного сока смешать с желтком 1 яйца, тщательно растереть, добавить по 1 ч. л. сметаны, растительного масла и немного муки. Маска должна по консистенции напоминать сметану. Нанести смесь на лицо на 15–20 мин. Смывать теплой водой.  Маска питательная. Для ее приготовления следует сварить манную кашу на молоке. На 1/4 стакана каши добавить 2 ст. л. арбузного сока, 1 яичный желток, по 1 ч. л. растительного масла и меда, немного соли. Приготовленную маску нанести на лицо на 15–20 мин. Смывать теплой водой.  Маска для лица питательная и тонизирующая.

2 ст. л. мякоти спелого арбуза смешать с 1 ст. л. сметаны, добавить 1 ч. л. меда. Нанести маску на лицо на 10–15 мин. Смывать водой комнатной температуры.  Маска питательная и очищающая. 1 стакан мякоти арбуза взбить с 1/2 стакана мякоти банана. При жирной коже лица вместо банана использовать кефир. Полученную маску нанести на лицо на 10–15 мин. Смывать теплой (при сухой коже) или прохладной водой (при жирной коже).  Маска из арбузных семечек очищающая. Высушенные семена арбуза измельчить, добавить теплую

кипяченую воду до образования густой кремообразной массы. Массу следует наносить на лицо легкими массирующими движениями, немного втирая в кожу. Через 15 мин смыть прохладной водой.  Маска антивозрастная. Такая маска способствует разглаживанию и питанию кожи, позволяет избежать старения кожи. Для ее приготовления 2 ст. л. мякоти спелого арбуза размять и смешать с 1 ст. л. меда. Нанести маску на лицо на 15 мин. Смывать кипяченой водой с добавлением небольшого количества лимонного сока. После маски рекомендуется использовать питательный крем.  Уход за волосами. Мякоть нескольких кусочков арбуза измельчить до кашицеобразного состояния. Добавить 1 чайную ложку масла сладкого миндаля и перемешать до образования однородной массы. Аккуратно нанести полученную массу на всю длину волос, включая прикорневую зону. Держать маску минут 20, а затем вымыть волосы шампунем. Арбузная маска отлично увлажняет волосы и придает им блеск. Также рекомендуется ополаскивать волосы при помощи арбузного сока, предварительно разбавив его теплой водой.

В кулинарии Конечно же, наиболее вкусным и привычным для нас является употребление свежего арбуза, в самостоятельном виде без каких-либо дополнений. Однако, в мире кулинарии — это не единственный вариант. Из арбуза делают вкусное варенье. Его также можно использовать для приготовления нежнейшей пастилы. Арбуз также можно засолить. В этом случае он станет прекрасным гарниром к рыбе и мясу. Арбуз является составляющей многочисленных салатов — фруктовых, овощных и мясных. Арбуз также обжаривают на сковородке, добавляя сыр и ветчину. Из семян арбуза выжимают ценное, насыщенное полезными веществами масло. Из мякоти арбуза делают особый мед «нардек». Его готовят, упаривая арбузный сок, получаемый из мякоти созревших арбузов, до густоты меда. Чтобы получить всего 1 кг арбузного меда, необходимо 16–17 кг мякоти сладких арбузов! Содержание сахара в таком продукте — около 60 %. Следует отметить, что арбуз — низкокалорийный продукт. В 100 граммах арбуза содержится всего 30–38 калорий.

Naturmodern • • НАТУР MODERN 2021 / август • modern-pharmacy.com.ua

1. Желательно не покупать арбузы раньше середины августа. Даже самые скороспелые сорта естественно поспевают только к концу июля.

2. Спелый арбуз издает глухой звук при похлопывании его ладонью.

3. Спелый арбуз хрустит даже при небольшом сдавливании.

4. Никогда не покупайте треснутый арбуз.

5. Никогда не покупайте арбузы около автотрасс! Сорванный арбуз «дышит», он легко впитывает токсины из воздуха.

6. Засохший хвостик — не показатель спелости.

7. На разрезе волокна должны быть белые. Волокна желтого цвета — признак избытка нитратов.

8. Разрезав дома арбуз, погрузите кусочек мякоти в стакан с холодной водой. Если вода порозовела — арбуз подкрашен в прямом смысле слова (введен какой-то краситель). Такой арбуз есть опасно.

9. Нитраты в арбузе распределяются неравномерно. Больше всего их у кожицы и у плодоножки. Детям лучше всего давать мякоть из середины.

10. Арбузом с кислым запахом можно серьезно отравиться.

11. В наше время можно варить варенье из арбузных корок, если этот арбуз куплен не ранее 20 августа (еще лучше — в сентябре). При современной технологии ускоренного выращивания арбузов применяется очень много вредных веществ, которые концентрируются именно под кожицей.

12. Спелый арбуз не только красный на разрезе, но и обязательно сладкий. Красным незрелый арбуз делают инъекцией шприцем раствора мочевины, но должная сладость от этого не появляется.

13. Разрезанный арбуз надо съесть в течение 2–3 часов. Поэтому покупайте арбузы нужного размера. Разрезанный арбуз нежелательно хранить даже в холодильнике более 3-х часов — мякоть арбуза очень хорошая среда для размножения микробов. Поэтому залежавшимся разрезанным арбузом можно сильно отравиться. Это дело случая, смотря какие микробы попадут при разрезании в данный арбуз.

•

Как выбрать спелый арбуз

Журнал «Современная фармация»

Первый раз арбуз ребенку можно дать попробовать в возрасте не ранее одного года. До двух лет детям можно давать не более 50 г в сутки арбузной мякоти без семечек. С двух до трех лет — по 100 г, с трех до пяти лет суточную норму можно увеличить до 150 г. Тем не менее, необходимо предварительно проконсультироваться с врачом, так как есть противопоказания к употреблению арбуза детьми: заболевания почек и мочевой системы.

Список литературы находится в редакции.

93

Naturmodern • • НАТУР MODERN 2021 / август • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

Питание: влияние на прочность костей Питание оказывает большее влияние на массу и крепость костей, чем физические упражнения. К таким выводам пришлиУченые из Мичиганского университета (University of Michigan), изучившие влияние минеральных добавок и физической активности на мышей. Кроме того, даже после того, как мыши прекращали физические упражнения, им удавалось сохранить прирост костной ткани до тех пор, пока они ели пищу, обогащенную минералами. Ученые исследовали мышей после восьми недель физической активности, в ходе которых одну группу мышей кормили обычной пищей, а другую – пищей, обогащенной минералами. Затем мышей снова исследовали через восемь недель после прекращения физической активности. Длительная диета с минеральными добавками способствует не только увеличению массы и крепости костей, но и поддержанию их состояния после прекращения физических упражнений. Исследование, конечно, проводилось на мышах, но что касается людей, то с возрастом людям легче соблюдать определенную диету, чем заниматься физическими упражнениями», – говорит Дэвид Кон (David Kohn), автор исследования из Мичиганского университета. Второй важный вывод исследователей состоит в том, что даже одна лишь диета, но без физических упражнений, оказывает благотворное влияние на состояние костей. И это удивило Кона, так как он ожидал, что только сочетание физических упражнений с нормальной диетой должно повысить крепость костей. Наши данные свидетельствуют о том, что длительное соблюдение диеты с минеральными добавками полезно для предотвращения возрастной утраты костной ткани и ослабления костей даже при отсутствии физических упражнений», – утверждает профессор Кон.

«

«

По словам Кона, в большинстве других исследований рассматривалось влияние увеличения количества кальция в пище. Однако исследователи из Мичиганского университета увеличивали количество как кальция, так и фосфора. И увеличение обоих компонентов принесло существенную пользу. Тем не менее, как утверждает Кон, это не означает, что люди должны броситься покупать пищевые добавки с кальцием и фосфором. Результаты исследования нельзя напрямую экстраполировать с мышей на людей, но они все же предоставляют исследователям некую отправную точку для новых исследований. Известно, что люди достигают пиковой массы костной ткани в свои двадцать лет, а после этого она постепенно снижается. Как говорит Кон, вопрос заключается в том, как максимизировать количество костной ткани, пока люди еще молоды, чтобы к моменту начала процесса снижения массы костной ткани они находились в лучшем положении. По материалам: healthystyle.info

Укрепить здоровье сердца и сосудов Сотрудники Университета Западной Австралии уверены: чашка чая или горсть ягод вроде черники при ежедневном употреблении снижает риск сердечно-сосудистых заболеваний. Был проведен анализ данных 53000 человек. Они заполняли опросники, касавшиеся пищевого поведения. Добровольцы рассказывали, какие продукты они ели и как часто. Наблюдение продолжалось 23 года. В конце исследования ученые провели оценку состояния сердца. Оказалось, в его работе появились нарушения. Так,

94

добровольцы, употреблявшие в день около 500 миллиграммов флавоноидов, имели сниженный риск развития ишемической болезни сердца, инсульта и болезни периферических артерий. Флавоноиды имеют противовоспалительные свойства, борются со свободными радикалами. Ученые подчеркивают: чем больше у человека вредных привычек, тем больше флавоноидов ему требуется. По материалам toneto.net