ЕЛІДЕЛ® – МОЖЛИВІ ВЖЕ З ТРЬОХ МІСЯЦІВ!
A Марина Остапець,
кандидат медичних наук, доцент
2024 / липень
•
Арсенал знань
лікування та контроль атопічного дерматиту
Генріх Гейне, видатний німецький поет XIX ст.
•
Атопічний дерматит (АД), або атопічна екзема — одна з найбільш поширених хвороб шкіри, що вражає кожного десятого жителя планети. АД вражає до 12 % дітей і 7,2 % дорослих в індустріально розвинених країнах світу. Поширеність АД зросла протягом останніх 30 років. Підраховано, що у 60 % дітей симптоми з’являються протягом першого року життя, у 30 % — до 5-річного віку [1].
modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Сучасна фармація»
62
«Єдина краса, яку я знаю — це здоров’я!»
АД є найбільш поширеним захворюванням шкіри у дітей, що значно знижує якість життя маленьких пацієнтів. Інтенсивний свербіж, який є характерним для цього захворювання, часто призводить до травматизації шкіри та значних порушень сну. Термін «алергічний марш» запропоновано для позначення певної послідовності розвитку сенсибілізації і трансформації клінічних проявів алергії у дитини з атопією залежно від віку. Він дебютує зі шкірних проявів алергії (атопічного дерматиту), а потім трансформується в алергію респіраторну, найбільш загрозливою з яких є бронхіальна астма [2]. Атопічний дерматит (АД) — багатофакторне генетично детерміноване запальне захворювання шкіри, що характеризується свербінням, хронічним рецидивуючим перебігом, віковими особливостями локалізації та морфології вогнищ ураження
Етіопатогенетичні аспекти та клінічні прояви атопічного дерматиту Незважаючи на численні дослідження, етіологія і патогенез цього захворювання є не до кінця вивченими. АД належить до багатофакторних захворювань з обтяженою полігенною спадковістю, для виникнення яких необхідно певне поєднання шкідливого чинника, стану макроорганізму й умов навколишнього середовища. Серед ушкоджуючих екзогенних чинників найбільше значення мають такі: z харчові, інгаляційні (побутові, особливо кліщі Dermatophagoides); z бактеріальні (золотистий стафілокок); z грибкові (Candida, Malassezia); z вірусні (вірус простого герпесу першого типу); z контактні (алергени тварин (епідерміс кота, собаки, морської свинки) і рослин (бур’яни); z фізичні подразники; z стресові ситуації [3].