BKU22 Георгіївська церква села Дроздівки 1891

БУЛО КОЛИСЬ В УКРАЇНІ краєзнавчий альманах

випуск двадцять другий (травень 2020) Упорядник Андрій Потьомкін

Георгіївська церква села Дроздівки

1891

1

Свято-Георгіївська церква села Дроздівки в перші роки свого існування Село Дроздівка Куликівського району Чернігівської області вперше згадується в джерелах в середині 17-го століття. Достеменно невідомо, коли з'явилась в селі церква, але на першу половину 18 століття в Дроздівці Салтиково-Дівицької сотні Ніжинського полку вже існувала Параскевська церква. На той час, вона належала до Київської єпархії (тогочасний світський і церковний поділ не збігався). В 1794-му тщаніемъ священно-намѣстника Симеона Прокоповича и прихожанъ постала нова дерев'яна церква, яка знову ж була висвячена на честь Святої мучениці Параскеви. Ця будівля прослужила селу трохи менше століття і була продана в сусідню Переходівку, де виконує свою функцію й досі. На початку 1880-х, за часів священника Івана Котлярева, вирішено було звести нову муровану церкву. На цей час Дроздівка була великим селом в більше як 2000 тисячі людей, народжувалось і, відповідно, хрестилось до 150 дітей в рік (при загальній смертності бл. 100 осіб), щорічно вінчалось 20-30 пар молодят. В 1883-му в Чернігівське губернське правління було подано клопотання про дозвільні документи з надією розпочати будівництво в 1884-му році. Справа йшла не швидко і освячення нової церкви відбулось 5 (17) Жовтня 1891-го року на честь Великомученика Георгія. Скупий опис церкви 1903-го року не подає імена всіх причетних, обмежуючись коротким тщаніемъ Священника Іоанна Котлярева, попечительства и прихожанъ. Цікаво, що в згаданому описі вказується на наявність цегляного заводу на церковній землі. Можливо, це було напряму пов'язано з потребою в буд.матеріалах для церкви. Дещо пізніше, в 1900-му році було освячено другий престол в ім'я Параскеви, вірогідно, як шана дроздівській церковній традиції. При тогочасній церкві також існувала церковно-парафіяльна школа каменный домъ, крытый желѣзомъ, построенъ для школы. Сам Іван Котлярев, відслуживши 40 років в дроздівському храмі, відійшов від справ 1904-го року, посутпившись місцем новому священнику 2

Павлу Стопановському. Але не назавжди - в 1916-му, коли в Дроздівці майже півроку не було штатного священника, він, маючи вже 81 рік віку, повернувся до служби на короткий час. Церква в ті часи виконувала, окрім релігійно-обрядової, також функції сучасного РАЦС для православних, якими була абсолютна більшість Дроздівки. Це була державна установа з чітко окресленими функціями та частковим державним фінансуванням та сприянням. Колапс Російської імперії та постання, згодом, Радянського Союзу, відокремлення церкви від держави - корінним чином зміло релігійні практики, церковні інституції і долю будівлі дроздівської церкви, але це предмет вже іншого дослідження. Священники Св. Георгіївської церкви часів Російської імперії 1891 — 1904 Іван Котлярев (в Параскевській церкві Дроздівки з 1864) 1904 — 1916 Павел Стопановский 1916 — Іван Котлярев, (будучи вже заштатним священником) при декількамісячній відсутності штатного з 11.1916 - Микола Селегинський Цікавий факт — в селі Смолянці того часу служили священниками брат Івана Семеновича Котлярова — Петро Семенович Котляров, а потім його син Іван Петрович Котляров.

В 1990-х роках на замовлення Віктора Лазаря, за участі Дмитра Фесенка було віднайдено графічні матеріали, на основі яких тоді ж були виготовлені ескізи зовнішнього вигляду церкви. Вони збереглись до наших днів і, при посередництві Лариси Пилипенко, були люб'язко надані для публікації настоятелем дроздівської церкви о. Іваном. Опис церкви та кліру віднайдений мною в Державному архіві Чернігівської області подається в повному обсязі мовою оригіналу.

3

4

Окрема подяка за консультації о. Олегу Гузі. /зауваження та побажання щодо публікації прохання надсилати на e-mail orlyvka@gmail.com / 5

Вѣдомость ѡ церкви Свято-Георгіевской села Дроздовки Нѣжинскаго уѣзда за 1903 годъ 1. Построена въ 1891 году, тщаніемъ Священника Іоанна Котлярева, попечительства и прихожанъ.

2. Зданіемъ Каменная, съ таковою же колокольней въ одной связи.

3. Престоловъ два: одинъ во имя Великомученика Георгія, освященъ въ 1891 году 5 Октября, а другой во имя Великомученицы Параскевы, освященъ въ 1900 году 26 Октября.

4. Утварью и богослужебными книгами достаточна.

5. Причта положено: священникъ, діаконъ и псаломщикъ, нынѣ на лицо священникъ и два псаломщика, а діакона нѣтъ.

6. Дома у священника и второго псаломщика собственніе построены на собственной землѣ, а для первого псаломщика на церковномъ огородѣ выстроенъ домъ обществомъ. Жалованья получаетъ причтъ отъ казны 222 рубля, капиталовъ нѣтъ, отъ церковной земли не получаетъ, а пользуется ружной землей въ количестве 36 десятинъ.

7. При сей церкви земли: подъ погостомъ на которомъ построена церковь 756 кв. сажень, два огорода, въ одномъ 449 кв. сажень, на которомъ построенъ домъ для псаломщика, въ другомъ 743 кв.саженя. Пахотной земли въ Дроздовской дачѣ, въ одномъ отрубномъ курскѣ 108 десятинъ 1832 кв.сажня, окопана со всѣхъ сторонъ рвомъ; сѣнокосной съ зарослю 49 десятинъ, въ одномъ отрубномъ кускѣ, въ немъ 20 десятинъ подъ водою, 10 десятинъ подъ зарослю, а остальное сѣнокосъ по болоту. Подъ кирпичнымъ заводомъ 1461 кв.сажень; подъ старымъ кладбищемъ 1 десятина, на которыя земли планъ есть.

8. Зданія принадлежащія къ сей церкви суть: одинъ каменный домъ, крытый желѣзомъ, построенъ для школы, и деревянный ветхій амбаръ крытый желѣзомъ.

9. Разстояніемъ сія церковь отъ Черниговской Духовной Консисторіи въ 40 верстахъ, а отъ мѣстнаго Благочиннаго въ 15 верстахъ.

6

10. Ближайшія къ сей церкви суть: Вознесенская села Орловки въ 5ти верстахъ, и Свято-Николаевская села Жуковки Черниговского уѣзда въ 4 верстахъ, Вересоцкая, Куликовская и Стодольская.

11. Приписной къ сей церкви нѣтъ.

12. Домовой при сей церкви нѣтъ.

13. Опись церковному имуществу есть сдѣлана въ 1898 году скрѣплена Черниговской Духовной Консисторіей, но еще не засвидѣтельствована.

14. Приходо-расходныя книги о церковныхъ суммахъ и свѣчныхъ, за шнуромъ и печатью Черниговской Духовной Консисторіи выданныя, ведутся исправно.

15. Копіи изъ Метрическихъ книгъ съ 1786 года хранятся въ цѣлости.

16. Обыскная книга, за шнуромъ и печатью Черниговской Духовной Консисторіи, выданная въ 1896 году, за №3967-мъ, писанныхъ 133 листа, а не писанныхъ 68 листовъ.

17. Исповѣдныя вѣдомости съ 1762 года хранятся въ цѣлости.

18. Церковно-приходское попечительство есть открыто съ 1865 года, а вновь избрано и утверждено въ 1890-мъ году. Ѡ причтѣ ѡзначенной церкви Священникъ Іоаннъ Симеоновъ Котляревъ, сынъ дьячка, родился — 24 Іюня 1835 По окончаніи Кіевской Духовной Семинаріи, уволенъ изъ онной съ атестатомъ второго разряда. Рукоположенъ во Священника къ Покровской церкви села Максима, Остерскаго уѣзда Высокопреосвященнымъ Павломъ — 10 Марта 1856 По прошенію Высокопреосвященнымъ Филаретомъ перемѣщенъ на настоящее мѣсто — 30 Апрѣл. 1864 Опредѣленъ наставникомъ въ Дроздовское приходское Училище — 16 Іюля 1864 Награжденъ наберенникомъ — 1871

7

По выбору духовенства былъ избранъ въ должность Депутата Окружнаго Епархіальнаго съѣзда, какую должность исполнялъ шесть лѣтъ — съ 1873 по 1879 Награжденъ бархатной фіалетовой скуфіею — 1876 Грамоту и указъ имѣетъ Имѣніе есть благопріобрѣтенное: усадьбы 1 десятина, пахатной земли 17 десятинъ, лѣса 9 десятинъ, сѣнокосной 4 десятины и 24 десятины болота. [Проповѣди говоритъ] по готовымъ. [Поведенія] очень хорошаго. [въ родствѣ] Ни съ кѣмъ [судимъ и штрафованъ] не былъ Въ семействѣ у него сынъ Ананій женатъ, учителемъ въ с. Великомъ Самборѣ Конотопскаго уѣзда, родился — 12 Декабря 1866 жена его Марія Григоріева Дочь Людмила замужняя, учительницей въ с. Крапивнѣ Конотопскаго уѣзда, родилась — 4 Іюня 1870 Котляровъ 12 Мая 1904, уволенъ за штатъ №200/904, а на его мѣсто 16 Іюня 1904, перемещенъ священникъ с. Гужовки Борзенскаго у. Павелъ Стопановскій д. №215/904 Псаломщикъ Петръ Романовъ Прокоповичъ, сынъ псаломщика, родился — 24 Іюня 1869 Согласно ео прошенію уволенъ съ 1-го класса Черниговской Дух. Семин. - 12 Мая 1888 По его прошенію Преосвященнымъ Веніаминомъ опредѣленъ псалощикомъ къ Введенской церкви села Городечни Суражскаго уѣзда — 30 Января 1891 По его прошенію перемѣщенъ въ село Новые Млины къ Успенской церкви Городнянскаго уѣзда — 1 Іюля 1891 По его прошенію Преосвященнымъ Евѳиміемъ перемѣщенъ на настоящее мѣсто — 6 Марта 1898

8

Состоялъ учителемъ школы грамоты въ селѣ Новыхъ Млинахъ, Городнянскаго уѣзда, пять лѣтъ — съ 1891 по 1896 Состоитъ учителемъ школы грамоты въ с. Дроздовкѣ — съ 1 Октября 1899 По назначенію Нѣжинскаго Епархіальнаго Отдѣленія былъ на курсахъ въ мѣстечкѣ Носовкѣ Нѣжинскаго уѣзда — съ 1 по 22 Августа 1902 Въ отца есть имѣніе: усадьбы 1 десятина, пахатной земли 3 десятины, чагарняку 1 десятина и 3 десятины болота. [какъ знаетъ чтеніе, пѣніе, катихизисъ] — хорошо [поведенія] очень хорошаго [въ родствѣ] — ни съ кѣмъ Судимъ и штрафованъ не былъ, подъ слѣдствіемъ и судомъ не состоялъ и не состоитъ Въ семейстѣ у него жена Марія Корнѣева, родилась 25 Января 1873 [поведенія] очень хорошаго дѣти ихъ: Евгенія — 1893, Февр. 18 Домникія — 1894, Іюля 10 Петръ — 1896, Іюля 1-го Иванъ — 1899, Январ. 20 Ѳеодоръ — 1901, Іюня 6-го Яковъ — 1903, Октябр. 9 Псаломщикъ Василій Димитріевъ Шекунъ, сынъ пономаря, родился — 12 Апрѣля 1836 По его прошенію Высокопреосвященнымъ Павломъ опредѣленъ пономарёмъ къ Свято-Троицкой церкви г. Нѣжина — 6 Октября 1849 По его прошенію перемѣщенъ пономарёмъ въ м. Веркіевку къ СвятоНиколаевской церкви — 24 Октября 1853 Посвященъ въ стихарь — 26 Октября 1854 По его прошенію перемѣщенъ на настоящее мѣсто — 25 Октября 1876 Грамоту и указъ имѣетъ 9

За усердную и безпорочную пятидесяти-лѣтнюю службу награжденъ Золотою медалью, для нашенія на шеѣ — 13 Окт. 1902 Имѣніе есть благопріобрѣтенное: усадьбы полъдесятины, пахатной земли 1 десятина, и чагарняку полдесятины. [поведенія] очень хорошаго [какъ знаетъ чтеніе, пѣніе, катихизисъ] — очень хорошо [поведенія] очень хорошаго [въ родствѣ] — ни съ кѣмъ Судимъ и штрафованъ не былъ, подъ слѣдствіемъ и судомъ не состоялъ и не состоитъ. Въ семействѣ у него жена Матрона Ильина, родилась - 9 Ноября 1835 [поведенія] очень хорошаго Дѣти ихъ Григорій женатъ, занимается хозяйствомъ при отцѣ, родился — 10 Января 1870 жена его Домникія Никитина, родилась — 8 Января 1875 Дѣти ихъ Анна — 28 Января 1896 Димитрій — 26 Октября 1897 Михаилъ — 1-го Октября 1900 [поведенія] очень хорошаго Яковъ женатъ, псаломщикомъ въ с. Низковкѣ Сосницкаго уѣзда, [родился] — 30 Априля 1866 Платонъ женатъ, псаломщикомъ въ с. Свѣтильномъ Остерскаго уѣзда, родился — 18 Ноября 1872 Татьяна замужняя, занимается хозяйствомъ, род. 9 Окт. 1864 Шекунъ 10 Сентября 1904 г. перемѣщенъ къ Покровской церкви с. Рожновки, Борзенскаго у. Д №350/1904 Заштатній псаломщикъ Романъ Филипповъ Прокоповичъ, сынъ пономаря, родился — 1-го Октября 1841 По увольненіи изъ средняго отдѣленія Черниговскаго Духовнаго Училища Высокопреосвященнымъ Павломъ опредѣленъ пономарёмъ къ 10

Кресто-Воздвиженской церкви села Хотиновки Нѣжинскаго уѣзда — 7 Октября 1855 Посвященъ въ стихарь — 2 Ноября 1858 По его прошенію перемѣщенъ въ село Заньки къ Николаевской церкви, Нѣжинскаго уѣзда, дьячкомъ — 6-го Іюня 1859 По его прошенію перемѣщенъ въ село Дроздовку къ Параскевіевской церкви, дьячкомъ — 15 Января 1865 По его прошенію уволенъ въ заштатъ — 6 Марта 1898 Имѣніе есть благопріобрѣтенное: усадьбы 1 десятина, пахатной земли 3 десятины, чагарняку 1 десятина, и болота 3 десятины. [поведенія] очень хорошаго [въ родствѣ] Съ псаломщикомъ Петромъ Прокоповичемъ, родной его отецъ Судимъ и штрафованъ не былъ, подъ слѣдствіемъ и судомъ не состоялъ и не состоитъ Въ семействѣ у него жена Наталія Терентіева, род. — 28 Августа 1843 [поведенія] очень хорошаго Дѣти ихъ Марія замужняя, за козакомъ, занимается хозяйствомъ, родилась — 25 Января 1866 Петръ женатъ, псаломщикомъ въ с. Дроздовкѣ, родился - 24 Іюня 1869 Николай женатъ, псаломщикомъ въ с. Куликовкѣ Черниговскаго уѣзда, родился — 9 Мая 1872 Михаилъ женатъ, діакономъ въ м. Лосиновкѣ Нѣжинскаго уѣзда, родился — 25 Марта 1875 Марія замужняя, за козакомъ, занимается хозяйствомъ, родилась — 10 Іюня 1878 Вѣдомость о службѣ церковнаго старосты по Свято-Георгіевской церкви села Дроздовки Нѣжинскаго уѣзда, избраннаго въ оную должность на трехлѣтіе съ 1902 года по 1905-й годъ 11

Церковный староста, козакъ Сергій Тимофѣевъ Точеный, [въ должности] съ 1902 года съ 26 Августа [собственные его пожертвованія въ пользу церкви] Пожетвовалъ св. икону Преп. Серафима Саровскаго чудотв. Стоимостью 33 рубля. [подъ слѣдствіемъ и судомъ] не былъ [награды] не получалъ Состояніе церковныхъ доходовъ (свѣчнаго, кружечнаго и кошельковага) При прежнемъ старостѣ: 1899 — 372 руб. 84 к.

1900 — 493 руб.

1901 — 511 руб. 50 к. Среднимъ числомъ 459 руб. 14 к. При настоящемъ 1902 — 469 руб. 79 к.

1903 — 586 руб. 40 к. Ѡ прихожанахъ ѡзначенной церкви Въ селѣ Дроздовкѣ Статскихъ … дворовъ - 3, муж. - 11, жен.- 9 Мѣщанъ … дворовъ - 3, муж. - 8, жен. - 11 Козаковъ и крестьянъ … дворовъ 446, муж. - 1426, жен. - 1422 Итого. дворовъ - 452, мужеска пола душъ - 1445, женска пола душъ - 1442 [всего — 2887] [въ какомъ разстояніи отъ церкви] въ одномъ приходѣ

12