ПОДІЇ
Фініш забігу на 400 метрів
I ÐÎÑIÉÑÜÊÀ ÎËIÌÏIÀÄÀ
ßÊ ÄÇÅÐÊÀËÎ ÑÓÑÏIËÜÍÈÕ ÒÅÍÄÅÍÖIÉ Рівно сто років тому в Києві проходила Всеросійська виставка, що демонструвала економічний та науково-технічний розвиток промисловості, сільського господарства, будівництва, освіти, фінансової системи, зв’язку, транспорту, торгівлі. В рамках цього заходу було проведено І Всеросійську Олімпіаду – унікальний спортивний захід, участь в якому взяли понад 600 спортсменів, що з’їхалися до Києва з усієї Російської імперії ерелік змагань включав більше десятка видів спорту. Символічно, що більшість павільйонів виставки були зведені на території між вулицею Велика Васильківська та Черепановою горою, де тепер стоять НСК «Олімпійський» і На ціональний університет фізичної
П
28
ОЛІМПІЙСЬКА АРЕНА 2013–3
культури та спорту України. Спочатку планувалося, що більшість змагань проходитиме на території виставки, але головною ареною Олімпіади стало просторе «Спортивне поле» на Лук’янівці, де було зведено трибуну на п’ять тисяч глядачів. Серед учасників І Російської Олімпіади було
25 спортсменів, які мали досвід міжнародних змагань, зокрема брали участь в Олімпіаді 1912 року в Стокгольмі. За кількістю представлених видів спорту та числом атлетів І Російська Олімпіада була аналогічна Олімпійським іграм 1900 року в Парижі та 1904 року в Сент-Луїсі. НОК України, Міністерство молоді та спорту, міська адміністрація і Національний університет фізичного виховання та спорту України планують провести низку заходів, присвячених століттю І Російської Олімпіади. Основні з них пройдуть 24–25 травня, коли традиційно святкуватиметься День Києва. «Олімпійська арена» розпочинає публікацію матеріалів, присвячених цій події.
ÅÊÑÊÓÐÑ Ó ÌÈÍÓËÅ Олімпіаді передувала велика організаційна робота. Наприкінці 1912 року в Києві було створено «Секцію фізичного виховання, спорту і мисливства» Всеросійської виставки, до якої увійшли представники всіх спортивних клубів міста. У травні 1913 року почав діяти Київський олімпійський комітет. Головою комітету став відомий фахівець в галузі спорту, лікар за фахом Олександр Анохін. До комітету також увійшли: Є. Гарніч-Гарницький, І. Харджевський, Г. Кравчук, П. Булюбаш, К. Крамаренко, Ц. Комарович, К. Клечинський, Б. Гонзатко, А. Коваржик та інші. У статуті було записано, що комітет «має за мету об’єднати діяльність всіх організацій, що культивують аматорський спорт у Києві та Київській губернії, сприяти Російському олімпійському комітету». Рішенням комітету до участі в змаганнях Олімпіади допускалися громадяни Росії, які є членами спортивних товариств. Одними з перших заявку подали представники київських організацій – гімнастичне товариство «Сокіл», гуртки «Спорт» та «Славія», міський яхт-клуб, гурток
вітрильників, а також усі армійські частини та військова школа. Загалом на старт Олімпіади вийшло майже 650 атлетів, які змагалися в таких видах програми: легка атлетика (в тому числі крос-кантрі та марафонський біг), боротьба, гирьовий спорт, гонки на велосипедах та мотоциклах, гімнастика, плавання, стрибки у воду, стрільба, фехтування, лаун-теніс, футбол, кінні скачки. Серед учасників Олімпіади значну частину (285 чоловік) складали офіцери гімнастично-фехтувальних шкіл Київського, Петербурзького та Варшавського військових округів. Окрім них призи виборювали спортсмени з Москви, Риги, Харкова, Одеси, Кам’янця-Подільського, Могильова, Чернігова, Луцька, Новоросійська, Севастополя, Ростова, Катеринослава, Курська, Самари, Тирасполя, Рівного, Юр’єва, Віндави.
«СПОРТИВНЕ ПОЛЕ» НА ПУСТИРІ Головною ареною Олімпіади стало «Спортивне поле» – стадіон, зведений на Лук’янівці, неподалік Покровського монастиря (в районі нинішніх
вулиць Студентської, Артема та Глибочицької). Довгий час на цьому місці був пустир, який взимку перетворювався на ковзанку. У 1912 році група ентузіастів взяла пустир в оренду в землевласника Ясногурського і збудувала стадіон «Спортивне поле» (на зразок паризького стадіону «Парк де Пренс»). Стадіон мав криті трибуни на 1000 місць, відкриті трибуни на 1750 місць, а також майданчик на 2000 стоячих місць. Це була перша в місті спеціалізована споруда для змагань з легкої атлетики, футболу, ковзанярського спорту, велосипедних та мотоперегонів.
Такий вигляд мали золота медаль І Російської Олімпіади і вхідний квиток на стадіон
Виступають гімнасти
ОЛІМПІЙСЬКА АРЕНА 2013–3
29
ПОДІЇ
Неодноразова переможниця І Російської Олімпіади киянка Ніна Попова Важкоатлети змагалися за «французькою системою»
13 липня (тут і далі дату вказано за старим стилем) Олімпійський комітет Києва підписав угоду про оренду «Спортивного поля». До кінця липня було підготовлено трибуни, велотрек, бігові доріжки, гімнастичний інвентар. Квитки в центральну ложу кошПереможець шосейної велогонки за маршрутом Київ – Чернігів – Київ М. Волочугін
30
ОЛІМПІЙСЬКА АРЕНА 2013–3
тували 10 рублів. Місця для сидіння залежно від відстані до центральної ложі – від 75 копійок до 5 рублів. Квитки на стоячі місця коштували 50 копійок. Для школярів прохід на стадіон був вільним. Поряд зі стадіоном встановили велику арку з надписом со м «Перша Російська Олімпіада». Для проживання учасників Олімпіа пі а піади були відведені казарми в садиб ди б Ясногурського, які стояли на дибі пр р протилежному боці стадіону через гли гл и глибокий яр. Для сполучення зі стад ді о діоном збудували тимчасовий місток то к Київська влада гарантувала ток. бе безкоштовний проїзд містом для всіх учасників Олімпіади. Директори шкіл і гімназій на прохання комітету надавали помешкання для учасників шкільного віку. Для медичного забезпечення заходів Олімпіади було залучено велику кількість лікарів. Олімпійський комітет заздалегідь надрукував і розіслав усім учасникам програму змагань. За регламентом в індивідуальних змаганнях від товариства могли брати участь не більше 12 спортсменів. Були розроблені правила змагань та преміювання переможців і призерів, затверджені зразки медалей, жетонів і дипломів.
ПІД ОПЛЕСКИ ВЕЛИКОГО КНЯЗЯ Олімпіада відкрилася 20 серпня 1913 року. Церемонія відкриття розпочалася, коли в ложі для почесних гостей з’явився покровитель Олімпіади його імператорська високість великий князь Дмитро Павлович. На церемонії також були присутні головний спостерігач за фізичним розвитком населення Російської імперії (в ті часи була така посада) генералмайор В.М.Воєйков, голова Російського Олімпійського комітету В.І. Срезнєвський, почесний опікун Олімпійського комітету генералад'ютант Ф.Ф. Трепов, командуючий Київським військовим округом генерал М.І.Іванов, міський голова І.М.Дьяков, голова Київського олімпійського комітету О.К.Анохін. Всі учасники в присутності 6000 глядачів, гостей і кореспондентів пройшли з прапорами церемоніальним маршем по стадіону. Після офіційної частини відбулися показові виступи вихованців Головної гімнастично-фехтувальної школи. Згодом стартували змагання з гімнастики, боротьби, бігу. Загальну увагу привернули небачені раніше вправи на турніках, трапеціях, канатах.
Основна частина змагань проходила з 20 по 24 серпня, потім додатково відбувся турнір з футболу та деяких інших видів, змагання гімнастів Південно-Західного краю. В ті дні Київ жив спортом, скрізь тільки й чути було що про Олімпіаду. Найбільш представницькою була програма з легкої атлетики – 174 спортсмени виборювали першість у 26 дисциплінах. Тріумфально виступив петербуржець Гантварг, який переміг у п’ятиборстві та десятиборстві, стрибках у довжину та висоту, у бар’єрному бігу. Москвич В.Архіпов повторив олімпійський рекорд у бігу на 100 метрів – 10,8 секунди. У потрійному стрибку всеросійський рекорд установив Романов з Петербурга – 12 метрів 90 сантиметрів. Четвірка киян встановила всеросійський рекорд в естафетному бігу 4х400 метрів. Великий інтерес викликали змагання жінок. Представниці прекрасної статі змагалися в бігу на 60 та 100 метрів, естафеті 4х100 метрів, стрибках у довжину з місця і розбігу, стрибках у висоту, штовханні ядра. Справжньою героїнею Олімпіади стала киянка Ніна Попова – виграла забіг на 60 м (9,1 сек.), стрибки у висоту (122 см), стрибки у довжину з розбігу (4,12 м) та встановила рекорд світу в бігу на 100 метрів (13,1 сек.).
ВСЕ МІСТО ЯК ВЕЛИКА АРЕНА Змагання з плавання та стрибків у воду проходили на Матвіївській затоці Дніпра. До місця змагань глядачів доставляв катер. Фехтувальники змагалися на спеціальному скетінг-рингу на вулиці Миколаївській (нині вулиця Городецького). Зауважимо, що у фехтуванні на рапірах призи виборювали не лише чоловіки, але й жінки. Турнір з лаун-тенісу проходив з 20 по 28 серпня на території Всеросійської виставки (Черепанова гора). Стрільці змагалися на військовому стрільбищі на Сирці. Кінні скачки відбулися 24 серпня на Печерському іподромі. Змагання з важкої атлетики проходили на головній арені Олімпіади. Спортсмени виборювали першість за новими правилами – так званою «французькою системою», коли переможець визначається за сумою ваги, піднятою у п’яти вправах. Ривок штан-
«ÌÅÐÒÂÀ ÏÅÒËß» Â ÍÅÁI ÍÀÄ ÊÈ ÂÎÌ
Петро Нестеров
одн дніє дн ієєю ру руко ко ою, поштовх однією ги о однією рукою, р ко ру кою, ю, жим жим о б ма руками і ривок бо рукою, обома двом дв ома. ом а З а. авер ав ерша ер ш ли ша лисс змагання силадвома. Завершалися чів вправою «поштовх двома руками». Вперше спортсмени розподілялися на три вагові категорії: легку, середню та важку. Чемпіоном у легкій вазі став петербуржець Херудзинський. У сумі п’ятиборства він набрав 404,8 кг. У середній ваговій категорії рижанин Седат встановив новий всеросійський рекорд у ривку однією рукою – 180 фунтів (приблизно 74 кг). У важкій ваговій категорії в ривку однією рукою також було встановлено всеросійський рекорд – його автором став Ян Краузе з Риги (200 фунтів).
СОН У КОПИЦІ СІНА ПЕРЕД МАРАФОНОМ Центральною подією Олімпіади став марафонський забіг на 38 верст і 56 сажнів. 24 серпня о сьомій ранку від хутора Кайли біля села Гурівщина, що на шосе Житомир – Київ, стартували 14 атлетів. Із спогадів учасника змагань киянина О.В.Литвинова: «Увечері 23 серпня нас відвезли з Києва на місце старту. Там і ночували: хто спав у полі в копицях сіна, хто в дерев’яному бараці. О сьомій ранку нас вишикували на Житомирському шосе. До Києва 40 кілометрів. Вперед відразу вирвався мій земляк Георгій Алексєєв, який уперше брав участь у такому тривалому забігу. Не розрахувавши своїх можливостей, за півтора кілометри до фінішу він знесилений сів на шосе… Ще кілька марафонців не витримали темпу і також зійшли з дистанції. Бігли ми у супроводі вершників, і це незвичайне видовище викликало ве-
Ще під час навчання в гатчинському авіаційному загоні Петро Нестеров теоретично обгрунтував можливість польоту по замкненій кривій у вертикальній площині – так звана «мертва петля». Товариші по авіазагону поставилися до цієї ідеї з недовірою і навіть склали на Петра жартівливу епіграму: Ненавидящий банальность, Полупризнанный герой, Бьет он на оригинальность Своею мертвою петлей. На дружній жарт «романтик і реаліст» Нестеров відповів: Не мир хочу я удивить, Не для забавы иль задора, Я вас хочу лишь убедить, Что в воздухе везде опора. Закінчивши в травні 1913 року курс навчання, льотчик Нестеров був направлений на службу до Києва. Саме тут він і здійснив свою заповітну мрію. Це сталося 27 серпня 1913 року о 18 годині 15 хвилин на Сирецькому військовому аеродромі. Пілотуючи літак «Ньюпор-4», Петро Нестеров першим у світі виконав «мертву петлю». Шість днів потому, дізнавшись з газет про успіх росіянина, складну авіаційну фігуру повторив француз Адольф Пегу, який надалі став виконувати «петлю» перед публікою мало не щодня, заробивши на цьому славу «короля повітря» і чимало грошей. Але француз ніколи не заперечував першість Нестерова і навіть висловив йому своє захоплення при особистій зустрічі. ОЛІМПІЙСЬКА АРЕНА 2013–3
31
ПОДІЇ
нагороди від імені вельможних осіб отримали: легкоатлет Гантворг (як найуспішніший учасник Олімпіади), фехтувальник на еспадронах поручик Шпільов, фехтувальник на рапірах Сакірич, команда 131-го піхотного Тираспольського полку (за перемогу у змаганнях зі стрільби), група лейб-гвардії уланського його величності полку, штабс-ротмістр кірасирського його величності полку Пєшков, офіцер Кавказького військового округу ротмістр Рєзников (за найкращого стройового коня), штабсротмістр лейб-гвардії драгунського Московського полку Пожарський, поручик драгунського Стародубського полку Алтуф’єв. Газета «Южная Копъйка» спеціальним призом відзначила команду київського гуртка «Спорт», яка виграла змагання в естафетному бігу 4х400 м.
20 серпня (за старим стилем) 1913 року. «Спортивне поле» на Лук’янівці. На чолі параду – члени київського гуртка «Спорт»
ликий інтерес у місцевих жителів». Марафонців оточили надзвичайною увагою: попереду і позаду їх супроводжували автомобілі з лікарями, масажистами і повним набором усього необхідного для першої допомоги. Крім того, на шосе установили перев’язочні пункти. Спортсмени, не зупиняючись, одержували воду, лимони та шоколад. Першим з результатом 3 години 3 хвилини фінішував П.Максимов із Санкт-Петербурга. Через півтори хвилини фінішну стрічку перетнув його земляк А.Щипунов. А ще через п’ять хвилин фінішували, підтримуючи один одного, киянин З.Снімщиков та Тимофеєв з Нарви. Переможця марафонського забігу увінчали лавровим вінком.
НАЙПРЕСТИЖНІШІ НАГОРОДИ 24 серпня, в останній офіційний день Олімпіади, на Печерському іподромі було вручено 18 іменних призів. Приз його імператорської величності государя-імператора Миколи ІІ дістався Санкт-Петербурзькому гуртку любителів спорту – за найбільшу кіль-
32
ОЛІМПІЙСЬКА АРЕНА 2013–3
Церемоніальний марш гімназисток. Художньої гімнастики як виду спорту ще не існувало, але вправи з обручем уже виконували
кість завойованих очок у змаганнях з легкої атлетики. Київський гурток «Спорт» отримав приз його імператорської високості великого князя Дмитра Павловича – за найбільшу кількість перемог з урахуванням усіх видів спорту. За найкращий виступ у змаганнях з важкої атлетики було відзначено спортивне товариство «Sanatis» (Петербург). Приз київського міського голови Дьякова дістався Шувалівській школі плавання. Також
…Перша Російська Олімпіада виправдала всі сподівання, які на неї покладались. Вона сприяла подальшому розвитку спорту в країні, зокрема в Києві. Вже у вересні 1913 року в місті на Дніпрі відкрилося кілька нових спортивних товариств. Число охочих займатися спортом значно зросло. На жаль, потужний спортивний поступ був зупинений Першою світовою війною.
100 РОКІВ ПОТОМУ Марія БУЛАТОВА (голова комісії з олімпійської освіти та культури НОК України, президент Олімпійської академії): – Одним з головних заходів у рамках святкування століття І Російської Олімпіади стане міжнародна наукова конференція за участю президента МОК Жака Рогге та членів виконкому МОК. Конференція пройде 24 травня. Наукові доповіді прочитають відомі фахівці історії спорту з Німеччини Карл Леннарц і Манфред Ламмер. Перший довгий час керував міжнародним товариством олімпійських істориків, його доповідь буде присвячена актуальним проблемам вивчення історії олімпійського руху. Манфред Ламмер розповість про олімпійські музеї, які функціонують в різних країнах світу. Професор з Москви Наталія Мельникова у своїй доповіді торкнеться створення Російського олімпійського комітету. Моя доповідь буде присвячена безпосередньо І Російській Олімпіаді. Також запрошені доповідачі з Польщі та Латвії. Професор Генріх Сазанський висвітить участь в Олімпіаді польських спортсменів (Польща в ті часи була частиною Російської імперії). Професор Айа Еста розкаже про ІІ Російську Олімпіаду, яка в 1914 році проходила в Ризі. Ця Олімпіада не була завершена через війну. 24 травня також відбудеться круглий стіл, присвячений історії олімпійського руху початку ХХ століття, та засідання в окремих наукових секціях. У цих заходах візьмуть участь науковці з різних навчальних закладів України, а також Росії, Білорусії, Польщі, Молдови, країн Прибалтики, Закавказзя, Середньої Азії, що входили до Російської імперії. Тема історії І Російської Олімпіади викликає великий інтерес. 25 травня святкування продовжиться на Хрещатику. Окрім традиційного «Пробігу під каштанами» і велогонки, відбудеться театралізоване дійство – відвідувачі немовби перенесуться в часі на сто років назад. Павільйони будуть оформлені фотографіями та історичними доку-
ментами. Перевдягнені в костюми тієї епохи волонтери для кожного охочого зроблять екскурс у минуле. В павільйонах працюватимуть не лише студенти НУФВСУ, але й відомі спортсмени, з якими можна буде поспілкуватися, сфотографуватися. Як завжди в День Києва, пройдуть спортивні конкурси для дітей та молоді, вікторини. В новозбудованому приміщенні Музею історії Києва (станція метро «Театральна») відкриється олімпійська виставка, що функціонуватиме впродовж кількох місяців. Важливим заходом святкування стане відкриття в Маріїнському
років тому на тодішній техніці Нестеров зміг здійснити трюк, а сьогоднішнім авіаторам він не під силу? І все ж ми сподіваємося отримати дозвіл, і кияни та гості столиці зможуть зі схилів Дніпра на власні очі побачити «петлю Нестерова». І як підсумок – зауваження. Деякий час з того чи іншого приводу з’являлася думка про відсталість дореволюційної Росії і Києва зокрема. Проте коли детально знайомишся з документами, що стосуються Всеросійської виставки 1913 року і І Російської Олімпіади, то мимоволі доходиш іншого висновку. В тогочасному Києві спортивне
У рамках святкування століття І Російської Олімпіади на Хрещатику відбудеться традиційний «Пробіг під каштанами», велогонка і театралізоване дійство, пройдуть спортивні конкурси, вікторини. У Маріїнському парку відкриють Алею олімпійської слави та пам’ятник Борису Шахліну парку Алеї олімпійської слави та пам’ятника Борису Шахліну. Ввечері на Хрещатику відбудеться великий концерт. Хочу проанонсувати вихід книги «Перша Російська Олімпіада». Це кольорове гарно ілюстроване видання з великою кількістю унікальних фотографій і цікавим історичним текстом трьома мовами – українською, російською та англійською. «Укрпошта» на замовлення НОК України випустить іменний конверт та марку «Століття І Російської Олімпіади». Буде виготовлена пам’ятна медаль. Є задум, щоб 25 травня в небі над Дніпром спортсмени-авіатори виконали знамениту «мертву петлю». Адже вперше в світі цей елемент був здійснений льотчиком Петром Нестеровим саме в Києві в рамках заходів І Російської Олімпіади. Цікаво, що отримати дозвіл на виконання трюку сьогодні нелегко – у структурі, яка відповідає за авіабезпеку, сумніваються, чи є у нас спортсмени з достатнім рівнем майстерності. Ситуація трохи парадоксальна – сто
життя вирувало. Перелік спортивних товариств, що діяли в місті, займе не один рядок. Ідею проведення Олімпіади підтримала величезна кількість людей – від осіб царського двору й управителів Південно-Західного краю до офіцерів, викладачів, лікарів, студентів. У рекордні строки було зведено стадіон. Продуманою була політика щодо вартості квитків – від 50 копійок за стоячі місця до 10 рублів за місце у ложі, а діти шкільного віку на стадіон проходили безкоштовно. Також для гімназистів та школярів у дні Олімпіади був безкоштовним проїзд у міському транспорті. Іноземців, котрі стали свідками Олімпіади, здивувало те, що в змаганнях взяла участь велика кількість жінок. В тогочасній Європі суспільство ставилося до жіночого спорту з недовірою. А Київ у цьому ракурсі був містом набагато прогресивнішим. Добірку підготувала Світлана НАКОНЕЧНА за сприяння директора Музею спортивної слави України Алли ХОМЕНКО За надані фотографії дякуємо президенту Олімпійської академії Марії БУЛАТОВІЙ
ОЛІМПІЙСЬКА АРЕНА 2013–3
33