Міжнародний спортивний арбітраж

МІЖНАРОДНИЙ СПОРТИВНИЙ АРБІТРАЖ:

ЗАСАДИ Й ОСОБЛИВОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ТА СЛОВНИК НАЙУЖИВАНІШОЇ ЛЕКСИКИ

Бордюгова Ганна Юріївна

КИЇВ - 2016

УДК 821.161.2'06-94 ББК 84(4Укр)6-442 Б32

Б32

Бордюгова, Ганна МІЖНАРОДНИЙ СПОРТИВНИЙ АРБІТРАЖ: ЗАСАДИ Й ОСОБЛИВОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ТА СЛОВНИК НАЙУЖИВАНІШОЇ ЛЕКСИКИ: / : – К.:

АВІАЗ, 2015. – 160 с.; іл.

ISBN 978-966-8936-96-8 УДК 821.161.2'06-94 ББК 84(4Укр)6-442

Бордюгова Ганна Юріївна МІЖНАРОДНИЙ СПОРТИВНИЙ АРБІТРАЖ: ЗАСАДИ Й ОСОБЛИВОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ТА СЛОВНИК НАЙУЖИВАНІШОЇ ЛЕКСИКИ

Підписано до друку 25.12.2015 р. Формат 70х100/16. Друк офсет. Папір офсет. Умовн.-друк. арк. 13,0.Обл.-вид. арк. 23,33. Тираж 1000 пр. Приватне підприємство «АВІАЗ» 08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Лугова, 19. Тел. (044) 331-01-12, (050) 352-71-85 Свідоцтво про внесення до Державного реєстру Серія ДК № 4305 від 18.04.2012 р.

ISBN 978-966-8936-96-8

© Г. Бордюгова, 2015 © Я. Кернер-Вернер, обкладинка, 2015 © ПП «АВІАЗ», 2015

ВСТУПНЕ СЛОВО Видання має на меті допомогти спортивним юристам-практикам та спеціалістам сфери спорту зорієнтуватися в тонкощах роботи Міжнародного спортивного арбітражу (CAS), який знаходиться у Лозанні, Швейцарія, і є найвищою судовою інстанцією у сфері спорту, а також поповнити запас спеціальною спортивною юридичною лексикою. Окрім того, засади діяльності CAS можуть стати прикладом для удосконалення діяльності національних квазіарбітражних та дисциплінарних органів спортивних федерацій. Видання містить нову редакцію всіх регламентних документів CAS із додатками українською мовою та невеличким практичним коментарем до них, також викладена історія утворення CAS й описані засади його діяльності. До цього в Україні подібні видання не публікувалися. У кінці наведено словник найуживаніших міжнародних термінів зі спортивної юридичної лексики, які використовуються при розгляді спортивних спорів в арбітражі, при укладанні договорів та в кореспонденції національних спортивних федерацій і міжнародних. Терміни у своїй більшості подаються в тому вигляді, як вони подані в регламентах спортивних організацій, але є і такі, що видозмінені або доповнені автором з практичних міркувань. Видання відкрите для будь-якої критики чи пропозицій за адресою info@sportslegalaid.com.ua. Ганна Бордюгова

3

Кодекс спортивного арбітражу та правила медіації CAS

СПОРТИВНИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД 6-те видання 2016 р., чинний з 1 січня 2016 року

Статут органів, що діють з метою врегулювання спортивних спорів*

___________ * У цьому Кодексі вживання чоловічої статі стосовно будь-якої фізичної особи, якщо не вказано інше, також стосується і жіночої статі.

4

МІЖНАРОДНИЙ СПОРТИВНИЙ АРБІТРАЖ

А.

Спільна мета

S1

Із метою вирішення спортивних спорів за допомогою арбітражу та медіації, створено два органи: • Міжнародну раду з питань спортивного арбітражу (ICAS) • Спортивний арбітражний суд (СAS). Спори, стороною яких є федерація, асоціація або інший спортивний орган, є предметом арбітражного провадження відповідно до цього Кодексу тільки у випадку, коли це передбачено їх статутом або регламентами чи окремою угодою. Місцем знаходження обох ICAS та CAS є Лозанна, Швейцарія.

S2

Завданням ICAS є спрощення вирішення спортивних спорів за допомогою арбітражу або медіації та захист незалежності CAS і прав сторін. ICAS також відповідає за управління справами та фінансування CAS.

S3

CAS має в розпорядженні список арбітрів та забезпечує арбітражний розгляд спортивних спорів за допомогою арбітражу, здійснюваного колегіями у складі одного або трьох арбітрів.

CAS складається з Палати арбітражу першої інстанції та Палати апеляційного арбітражу.

CAS має в розпорядженні список медіаторів та забезпечує вирішення спортивних спорів за допомогою медіації. Процедура медіації регламентується Правилами медіації CAS.

В.

1.

S4

Міжнародна рада з питань спортивного арбітражу (ICAS) Склад ICAS складається з двадцяти членів, досвідчених юристів, які призначаються наступним чином:

5

а. чотирьох членів призначають Міжнародні спортивні федерації (IFs), а саме: трьох призначає Асоціація міжнародних федерацій літніх олімпійських видів спорту (ASOIF) та одного призначає Асоціація міжнародних федерацій зимових олімпійських видів спорту (AIOWF), обраних серед осіб, які є або не є їх членами; b. чотирьох членів призначає Асоціація національних олімпійських комітетів (ANOC), обраних серед осіб, які є або не є її членами; c. чотирьох членів призначає Міжнародний олімпійський комітет (МОК), обраних серед осіб, які є або не є його членами; d. чотирьох членів призначають дванадцять членів ICAS, перелічені вище, після проведення відповідної консультації з метою захисту інтересів спортсменів; e. чотирьох членів призначають шістнадцять членів ICAS, що перелічені вище, шляхом обрання з-поміж осіб, незалежних від організацій, які призначають інших членів ICAS. S5

Члени ICAS призначаються на один або декілька поновлюваних чотирирічних строки. Такі призначення відбуваються протягом останнього року кожного чотирирічного циклу. Після призначення члени ICAS підписують заяву, зобов'язуючись виконувати свої обов'язки особисто, з повною об’єктивністю та незалежністю, у відповідності з цим Кодексом. Зокрема, вони зобов’язані дотримуватися конфіденційності, як зазначено в статті R43. Члени ICAS не можуть бути включені до списку арбітрів або медіаторів CAS, вони не можуть діяти в якості представника будь-якої сторони в провадженнях у CAS.

6

МІЖНАРОДНИЙ СПОРТИВНИЙ АРБІТРАЖ

У випадку відставки, смерті члена ICAS або неможливості з будь-якої причини виконувати свої обов'язки, він замінюється до закінчення строку його повноважень з дотриманням умов, застосовних до його призначення.

ICAS може присвоїти звання Почесного члена будь-якому колишньому члену ICAS, який зробив виключний внесок у розвиток ICAS або CAS. Звання Почесного члена може бути присвоєне посмертно.

2.

S6

Компетенція ICAS наділений такими повноваженнями: 1. Затверджує та вносить зміни до цього Кодексу; 2. Вибирає зі своїх членів на один або декілька поновлюваних чотирирічних строки: – президента; – двох віце-президентів, які заміняють президента в разі необхідності у порядку старшинства за віком; якщо посада президента стає вільною, старший віце-президент виконує обов’язки президента до обрання нового президента; – президента Палати арбітражу першої інстанції та президента Палати апеляційного арбітражу CAS; – заступників президентів двох Палат, які можуть замінити їх у випадку неможливості виконання обов'язків. Вибори президента та віце-президентів відбуваються після проведення консультацій з МОК, ASOIF, AIOWF та ANOC. Вибори президента та віце-президентів, президентів Палат та їх заступників відбуваються на засіданні ICAS після призначення членів ICAS на наступний чотирирічний строк.

3. Призначає арбітрів, які входять до списку арбітрів CAS, та медіаторів, які входять до списку медіаторів CAS; ICAS також може виключати зазначених осіб із цих списків.

7

4. Вирішує питання відводів та звільнення з посад арбітрів та виконує інші обов'язки, визначені в Процедурних правилах.

5. Відповідає за фінансування CAS. З цією метою, між іншим: 5.1 отримує та розпоряджається всіма коштами, відведеними на його діяльність; 5.2 затверджує бюджет ICAS, підготовлений Канцелярією CAS; 5.3 затверджує річні кошториси CAS, підготовлені Канцелярією CAS. 6. Призначає генерального секретаря CAS та може припинити його повноваження за пропозицією президента.

7. Здійснює нагляд за діяльністю Канцелярії CAS. 8. Забезпечує регіональний або місцевий, постійний або ad hoc арбітраж.

9. ICAS може створювати фонд правової допомоги для спрощення доступу до арбітражу CAS особам, які не мають достатніх фінансових засобів, та може виносити директиви щодо управління цим фондом.

10. ICAS може вживати будь-які інші заходи, які вважає необхідними для захисту прав сторін та сприяння вирішенню спортивних спорів за допомогою арбітражу та медіації.

S7

ICAS реалізує свої повноваження самостійно або через Раду, що складається з президента, двох віце-президентів ICAS, президента Палати арбітражу першої інстанції та президента Палати апеляційного арбітражу CAS. ICAS не може делегувати Раді повноваження, перелічені в параграфах 1, 2, 5.2 та 5.3 статті S6.

8

МІЖНАРОДНИЙ СПОРТИВНИЙ АРБІТРАЖ

3.

S8

Діяльність 1. Засідання ICAS проводяться згідно з потребами діяльності CAS, але не рідше одного разу на рік. Кворум на засіданнях ICAS забезпечується щонайменше половиною його членів. Рішення ухвалюються під час засідань або за допомогою листування більшістю голосів. Утримання від голосування та незаповнені або зіпсовані бюлетені не враховуються при підрахунку необхідної більшості. Голосувати за дорученням заборонено. За рішенням президента або на прохання щонайменше чверті присутніх членів голосування проводиться таємно. Президент має право вирішального голосу у випадку рівності голосів.

2. Рішення про внесення змін у цей Кодекс ухвалюється двома третинами голосів членів ICAS із застосуванням положення статті S8.1.

3. Будь-який член ICAS має право бути кандидатом на посаду президента ICAS. Письмова заява про реєстрацію кандидатом подається не пізніше, ніж за чотири місяці до виборчого засідання і надсилається генеральному секретарю. Вибори президента ICAS відбуваються під час засідання ICAS після призначення членів ICAS на чотирирічний строк. Кворум складають три чверті членів ICAS. Президент обирається абсолютною більшістю присутніх членів. Якщо на посаду президента претендує більше одного кандидата, організовуються послідовні тури голосування. Якщо абсолютна більшість не буде набрана, кандидат, який набирає найменшу кількість голосів у кожному турі, вибуває. У випадку отримання рівного числа голосів двома або більше кандидатами, організовується голосування щодо цих кандидатів і кандидат, який отримує найменшу кількість голосів, вибуває. Якщо після такого послідовного голосування все ще є рівність голосів, обирається (ються) старший (ші) за віком кандидат (и).

9

У випадку відсутності кворуму або якщо останній кандидат у турах голосування, або єдиний кандидат, не отримує абсолютну більшість голосів в останньому турі голосування, діючий президент залишається на своїй посаді до проведення нових виборів. Нові вибори повинні бути проведені протягом чотирьох місяців із дня проведення безрезультатних виборів і у відповідності до вищезазначених правил, за винятком того, що президент обирається простою більшістю, коли залишаються два або менше кандидатів. Вибори проводяться таємним голосуванням. Проведення виборів шляхом листування заборонено.

4. Генеральний секретар CAS бере участь в ухваленні рішень з правом дорадчого голосу та виконує функції секретаря ICAS. S9

Президент ICAS є також президентом CAS. Він несе відповідальність за адміністративне управління діяльністю ICAS.

S10

Засідання Ради ICAS скликається президентом ICAS. Генеральний секретар CAS бере участь в ухваленні рішень з правом дорадчого голосу та виконує функції секретаря Ради. Кворум на засіданнях Ради забезпечується трьома членами. Рішення ухвалюються під час засідань або за допомогою листування простою більшістю голосів; у випадку рівності голосів президент має право вирішального голосу.

S11

10

Члену ICAS або Ради може бути заявлено відвід, коли обставини викликають обґрунтовані сумніви щодо його незалежності від сторони арбітражного провадження, яке має бути предметом рішення ICAS або Ради відповідно до параграфа 4 статті S6. Цей член має попередньо визнати свою несумісність, коли предметом розгляду є арбітражне проМІЖНАРОДНИЙ СПОРТИВНИЙ АРБІТРАЖ

вадження, у якому спортивний орган, до якого цей член належить, виступає стороною, або в якому член юридичної фірми, до якої він належить, виступає арбітром або представником сторони.

ICAS, окрім відведеного члена, визначає форму процедури відводу. Відведений член не має права брати участь у будьяких обговореннях стосовно даного арбітражного провадження та отримувати будь-яку інформацію щодо діяльності ICAS та Ради стосовно такого арбітражного провадження.

C. 1.

S12

Спортивний арбітражний суд (CAS) Місія CAS формує колегії, які вирішують спори, що виникають у сфері спорту, шляхом арбітражного розгляду та/або медіації, відповідно до Процедурних правил (стаття R27 та наступні). Із цією метою CAS забезпечує необхідну інфраструктуру, формує склад колегій та здійснює нагляд за ефективним розглядом справ. Сферою відповідальності Колегій, між іншим, є: a. вирішення переданих на їх розгляд спорів у першій інстанції; b. вирішення спорів в апеляційній інстанції в разі оскарження рішень федерацій, асоціацій або інших спортивних органів, якщо це передбачено їх статутами або регламентними документами, або спеціальною угодою; с. вирішення переданих їм на розгляд спорів шляхом медіації.

2.

S13

Арбітри та медіатори Відповідно до параграфа 3 статті S6 особи, призначені ICAS, включаються до списку CAS на один або декілька поновлюваних чотирирічних строки. Кожні чотири роки 11

ICAS переглядає повний список; новий список набуває сили 1 січня року, наступного після його складання. У списку має бути не менше ста п’ятдесяти арбітрів та не менше п’ятдесяти медіаторів.

S14

ICAS призначає осіб у список арбітрів CAS з відповідним юридичним досвідом, визнаною компетенцією в спортивному праві та/або міжнародному арбітражі, які добре знають спорт і вільно володіють принаймні однією робочою мовою CAS, чиї кандидатури та кваліфікація пропонуються ICAS, включаючи Міжнародний олімпійський комітет, Міжнародні спортивні федерації, Національні олімпійські комітети та комісії атлетів Міжнародного олімпійського комітету, Міжнародних спортивних федерацій та Національних олімпійських комітетів. ICAS може визначати арбітрів, які мають спеціальну кваліфікацію, для розгляду певних видів спорів.

ICAS повинен призначати осіб у список медіаторів CAS з досвідом медіації та добрим знанням спорту в цілому.

S15

ICAS повинен оприлюднювати зазначені списки арбітрів та медіаторів CAS, а також всі наступні зміни до них.

S16

Призначаючи арбітрів та медіаторів, ICAS бере до уваги континентальне представництво й різні правові культури.

S17

Згідно з положеннями Процедурних правил (стаття R27 та наступні), у випадку відставки, смерті арбітра CAS або неможливості виконання ним своїх обов'язків з будь-якої причини, він може бути замінений до кінця строку його повноважень у відповідності до положень, що застосовуються до його призначення.

S18

Арбітри, включені до списку CAS, можуть працювати в колегіях, сформованих будь-якою з Палат CAS. Після призначення арбітри та медіатори CAS підписують

12

МІЖНАРОДНИЙ СПОРТИВНИЙ АРБІТРАЖ

офіційну заяву, зобов’язуючись виконувати свої обов'язки особисто, з повною об’єктивністю, незалежністю та неупередженістю, відповідно до положень цього Кодексу. Арбітри та медіатори CAS не мають права виступати в якості представників сторін під час розгляду справи в CAS. S19

Арбітри та медіатори CAS зобов’язані дотримуватися конфіденційності у відповідності до цього Кодексу та, зокрема, не мають права розголошувати будь-якій третій стороні будь-які факти або іншу інформацію, пов’язану з розглядом справ у CAS. ICAS може виключити арбітра або медіатора зі списку членів CAS тимчасово або остаточно, якщо зазначена особа порушує будь-яке правило цього Кодексу або якщо дії зазначеної особи впливають на репутацію ICAS та/або CAS.

3.

S20

Організація CAS CAS складається з двох Палат: арбітражу першої інстанції та апеляційного арбітражу. a. Палата арбітражу першої інстанції формує колегії, до повноважень яких віднесено вирішення спорів, що подаються на розгляд у першу інстанцію, та реалізує через президента або його заступника всі інші повноваження для забезпечення ефективного розгляду справ відповідно до Процедурних правил (стаття R27 та наступні). b. Палата апеляційного арбітражу формує колегії, до повноважень яких віднесено вирішення спорів щодо рішень федерацій, асоціацій або інших спортивних органів, якщо це передбачено їх статутами або регламентними документами, або спеціальною угодою, та реалізує через президента або його заступника всі інші повноваження для забезпечення ефективного розгляду справ відповідно до Процедурних правил (стаття R27 та наступні).

13

Заяви, подані на розгляд CAS, передаються Канцелярією CAS до відповідної Палати. Сторони не можуть оскаржувати таку передачу або посилатися на це в якості порушення [процедурних] правил. У випадку зміни обставин під час розгляду справи Канцелярія CAS, після консультації з колегією, може передати справу до іншої Палати. Така передача не впливає на склад колегії або законність будьякого розгляду справ, рішень або розпоряджень, які мали місце до такої повторної передачі. Система медіації CAS діє відповідно до Правил медіації CAS. S21

Президенту будь-якої з Палат може бути заявлено відвід, коли обставини викликають законні сумніви щодо його незалежності від однієї зі сторін справи, переданої на розгляд керованої ним Палати. Президент має попередньо визнати свою несумісність, коли предметом рішення буде арбітражне провадження, у якому спортивний орган, до якого він належить, виступає стороною, або в якому член юридичної фірми, до якої він належить, виступає арбітром або представником сторони.

ICAS визначає процедуру розгляду будь-якого відводу. Відведений президент не має права брати участь у такому визначенні. Якщо президент Палати відведений, повноваження по дотриманню ефективного розгляду справ, покладені на нього відповідно до Процедурних правил (стаття R27 та наступні), повинні виконуватися його заступником або президентом CAS, якщо заступник також відведений. Відведена особа не має права отримувати будь-яку інформацію, пов’язану з діяльністю CAS щодо арбітражного провадження по справі, яке призвело до такого відводу.

S22

14

CAS має Канцелярію, до складу якої входять генеральний секретар та один або кілька радників, які можуть представляти генерального секретаря, в разі необхідності. МІЖНАРОДНИЙ СПОРТИВНИЙ АРБІТРАЖ

Канцелярія CAS виконує обов'язки, покладені на неї цим Кодексом.

D.

Інші положення

S23

Цей Статут доповнюється Процедурними правилами, затвердженими ICAS.

S24

Тексти англійською та французькою мовами автентичні. У випадку будь-яких розбіжностей, текст французькою мовою має переважну силу.

S25

Цей Статут може бути змінений за рішенням ICAS у відповідності до статті S8. Цей Статут та Процедурні правила набувають чинності за рішенням ICAS, яке ухвалюється більшістю у дві третини голосів.

S26

15

ПРОЦЕДУРНІ ПРАВИЛА A. R27

Загальні положення Застосування Правил Ці Процедурні правила застосовуються в разі домовленості сторін подати спортивний спір на розгляд CAS. Таке посилання може міститися в арбітражному застереженні, прописаному в контракті або регламенті, або в окремо укладеній пізніше арбітражній угоді (арбітражний розгляд по першій інстанції), або в результаті апеляції, поданої на рішення федерації, асоціації або іншого спортивного органу, якщо статут або регламентні документи таких органів, або окрема угода передбачають можливість подання апеляції в CAS (апеляційний арбітражний розгляд). Такі спори можуть стосуватися справ спортивного або фінансового характеру, або іншого характеру, що є дотичним до спортивної діяльності або розвитку спорту та можуть включати, у більш широкому сенсі, будь-яку діяльність або справу, що стосується спорту або пов’язана з ним.

R28

Місцезнаходження Місцем знаходження CAS та кожної арбітражної колегії (колегія) є Лозанна, Швейцарія. Проте, якщо цього вимагають обставини, та після погодження з усіма сторонами, голова колегії може ухвалити рішення щодо проведення слухання справи в іншому місці та видати відповідні вказівки стосовно такого слухання.

R29

Мова Французька та англійська є робочими мовами CAS. У випадку відсутності домовленості між сторонами, голова колегії або, якщо він ще не призначений, президент відповідної Палати вибирає одну із зазначених мов у якості мови арбітражу на початку провадження, взявши до уваги всі відповідні обставини. Після цього розгляд справи здійснюється виключно цією мовою, якщо сторони та Колегія не дійдуть згоди про протилежне. Сторони можуть клопотати про обрання іншої, ніж фран-

16

МІЖНАРОДНИЙ СПОРТИВНИЙ АРБІТРАЖ

цузька або англійська, мови, за умови погодження з Колегією та Канцелярією CAS. У разі погодження Канцелярія CAS з Колегією визначають процедурні умови, пов'язані з вибором мови; Колегія може постановити, що сторони повністю або частково несуть витрати на письмовий та усний переклади. Якщо усне слухання проводиться, Колегія може надати стороні дозвіл користуватися іншою мовою, ніж тією, що обрана для провадження, за умови, що така сторона забезпечить, за власний рахунок, переклад на/та з офіційної мови провадження. Колегія або, до її утворення, президент Палати може дати розпорядження, щоб усі документи, подані мовами, іншими, ніж мова провадження, були подані разом із сертифікованим перекладом на мову розгляду справи.

R30

Представництво та допомога Сторони можуть бути представлені або отримувати допомогу від осіб на власний вибір. Прізвища, адреси, електронні адреси, номери телефонів та факсів осіб, які представляють сторони, доводяться до відома Канцелярії CAS, іншої сторони та Колегії після її утворення. Будь-яка сторона, представлена адвокатом або іншою особою, повинна надати письмове підтвердження такого представництва до Канцелярії CAS.

R31

Повідомлення та листування Усі повідомлення та інформація, які CAS або Колегія доводять до відома сторін, направляються через Канцелярію CAS. Повістки та повідомлення надсилаються за адресою, зазначеною в запиті на арбітраж або заяві про апеляційне оскарження, або за будь-якою іншою адресою, вказаною пізніше. Усі арбітражні рішення, розпорядження та інші рішення, які ухвалюються CAS та Колегією, направляються кур'єром та/або факсом та/або електронною поштою, але у формі, яка підтверджує отримання. Запит на арбітраж, заява про апеляційне оскарження та будь-які інші письмові подання, роздруковані або збережені на цифровому носії, мають бути надіслані кур'єром до Канцелярії CAS сторонами в такій кількості копій, яка від17

повідає кількості сторін та арбітрів, разом з однією додатковою копією для самого CAS, у випадку відсутності яких CAS не приймає справу до розгляду. Якщо такі документи попередньо надсилаються факсом або електронною поштою на офіційну адресу CAS (procedure@tas-cas.org), вони реєструються в день отримання факсу або електронного листа Канцелярією CAS за умови, що вони та їх копії також надіслані кур'єром наступного робочого дня в межах встановленого строку. Направлення вищезазначених подань електронною поштою дозволяється за умов, викладених в Керівництві CAS щодо електронного документообігу. Додатки до будь-яких письмових повідомлень можна надсилати до Канцелярії CAS електронною поштою за умови, що вони пронумеровані і що кожен додаток можна чітко ідентифікувати. Канцелярія CAS може переслати їх такими ж засобами. Будь-які інші повідомлення від сторін, призначені для Канцелярії CAS або Колегії, повинні бути надіслані кур'єром, факсом або електронною поштою до Канцелярії CAS. R32

Строки Строки, встановлені у відповідності до цього Кодексу, починаються з дня, наступного після отримання повідомлення від CAS. Офіційні свята та вихідні дні включаються до розрахунку. Строки, встановлені у відповідності до цього Кодексу, вважаються дотриманими, якщо повідомлення сторін надсилаються до опівночі за місцевим часом тієї країни, з якої має надійти повідомлення, останнього дня строку. Якщо останній день строку припадає на офіційне свято або вихідний день у країні, з якої має надійти повідомлення, останнім днем строку вважається перший наступний робочий день. У разі подання мотивованої заяви та після погодження з іншою стороною (або сторонами), голова Колегії або, якщо його ще не призначено, президент відповідної Палати може подовжувати строки, встановлені цими Процедурними

18

МІЖНАРОДНИЙ СПОРТИВНИЙ АРБІТРАЖ

правилами, за винятком строку для подання заяви про апеляційне оскарження. Будь-який запит на первинне подовження строку, максимум на п’ять днів, може бути задоволений генеральним секретарем CAS без консультацій з іншою стороною або сторонами. Колегія або, якщо вона ще не сформована, президент відповідної Палати може, з обґрунтованих причин, призупинити на обмежений період часу триваюче арбітражне провадження.

R33

Незалежність і кваліфікація арбітрів Кожний арбітр має бути неупередженим та незалежним від сторін і повинен негайно повідомляти про будь-які обставини, що можуть вплинути на його незалежність по відношенню до будь-якої сторони. Кожний арбітр повинен бути внесений до списку, складеного ICAS у відповідності до Статуту, який є частиною цього Кодексу, добре володіти мовою арбітражного провадження і мати достатньо часу для швидкого й ефективного завершення розгляду справи.

R34

Відвід Арбітр може бути відведений, якщо обставини викликають обґрунтовані сумніви щодо його незалежності або неупередженості. Відвід повинен бути заявлений протягом семи днів з дня, коли стороні стала відомою підстава для відводу. Відводи розглядаються Радою ICAS, яка має право передати справу до ICAS. Сторона, яка заявила відвід арбітра, повинна викласти письмово факти, що стали підставою відводу. Така заява подається до Канцелярії CAS. Рада ICAS або CAS ухвалює рішення щодо відводу після того, як інша сторона (сторони), відведений арбітр та інші арбітри, якщо вони є, надали свої письмові коментарі. Такі коментарі доводяться Канцелярією CAS до відома сторін та інших арбітрів, якщо вони є. Рада ICAS або ICAS повинна надати 19

коротке обґрунтування свого рішення та може ухвалити його оприлюднення.

R35

Усунення Арбітр може бути усунений ICAS у випадку відмови або неможливості виконання ним своїх обов’язків, або якщо він не в змозі виконувати свої обов’язки у відповідності до цього Кодексу у встановлені строки. ICAS може реалізувати таке право через Раду. Рада повинна запросити сторони, такого арбітра й інших арбітрів, якщо вони є, надати письмові коментарі та повинна надати коротке обґрунтування свого рішення. Сторона не має права подавати прохання про усунення арбітра.

R36

Заміна У випадку відставки, смерті, усунення або задоволення відводу арбітра, він повинен бути замінений відповідно до положень, що застосовуються до його призначення. Якщо протягом строку, встановленого Канцелярією CAS, заявник/ апелянт не призначить арбітра на заміну арбітру, якого він призначив раніше, провадження не буде відкрито або, якщо воно вже було відкрито, провадженя повинно бути закрите. Якщо сторони не погодилися про інше або Колегія не ухвалила протилежне рішення, розгляд справи повинен бути продовженим без повторення будь-якої її стадії, що пройшла до проведення заміни.

R37

Попередні й забезпечувальні заходи Жодна сторона не має права клопотати про вжиття попередніх або забезпечувальних заходів у відповідності до цих Процедурних правил, доки не будуть вичерпані всі внутрішні правові засоби, передбачені правилами відповідної федерації або спортивного органу. Після подання клопотання щодо вжиття попередніх заходів заявник повинен сплатити канцелярський збір, який не відшкодовується, у розмірі 1 000 швейцарських франків, без якого CAS не починає розгляд клопотання. Канцелярський збір не сплачується повторно при поданні запиту

20

МІЖНАРОДНИЙ СПОРТИВНИЙ АРБІТРАЖ

на арбітраж або заяви про апеляційне оскарження в тому самому провадженні. Президент відповідної Палати, перед переданням справи до Колегії, або пізніше Колегія, може, за заявою сторони, винести ухвалу про вжиття попередніх або забезпечувальних заходів. Погоджуючись на розгляд спору в першій інстанції або апеляційній інстанції у відповідності до цих Процедурних правил, сторони прямо відмовляються від своїх прав на звернення до державних органів або судів з клопотанням про вжиття попередніх або забезпечувальних заходів. У випадку подання клопотання про вжиття попередніх заходів, президент відповідної Палати або голова колегії запрошує іншу сторону (сторони) висловити свою позицію протягом десяти днів або в коротший строк, якщо цього вимагають обставини. Президент відповідної Палати або голова колегії ухвалює рішення по прискореній процедурі та повинен спочатку винести рішення щодо юрисдикції CAS. Президент Палати може припинити арбітражне провадження, якщо ухвалить рішення про відсутність у CAS юрисдикції. У невідкладних випадках президент відповідної Палати, до передачі справи колегії, або пізніше голова колегії, може ухвалити рішення про безпідставність позовної заяви, за умови надання опоненту можливості висловити свою позицію. Вирішуючи питання щодо задоволення клопотання, президент Палати або голова Колегії, залежно від конкретного випадку, повинен вирішити, чи є такі заходи необхідними для захисту заявника від непоправної шкоди, ймовірність подальшого задоволення його позовних вимог, та чи інтереси заявника переважають над інтересами відповідача (відповідачів). Процедура розгляду клопотання про вжиття попередніх заходів та вже застосовані попередні заходи автоматично анулюються, якщо сторона, яка клопотала про їх вжиття, не подає запит на арбітраж протягом 10 днів після подання клопотання про вжиття попередніх заходів (перша інстанція) або заяву про апеляційне оскарження у встановлений 21

статтею R49 Кодексу (апеляційна процедура) строк. Такі строки не можуть подовжуватися. Попередні та забезпечувальні заходи можуть стати умовними після надання гарантії.

B.

Спеціальні положення, що застосовуються до проваджень у першій інстанції

R38

Запит на арбітраж Сторона, яка має намір подати справу на арбітражний розгляд, відповідно до цих Процедурних правил (скаржник), подає до Канцелярії CAS заяву, яка повинна містити: – назву та повну адресу відповідача (відповідачів); – короткий виклад фактів та правову позицію, включаючи виклад питання, що подається на розгляд CAS; – вимоги; – копію контракту, що містить арбітражну угоду, або будьякого документа, що передбачає арбітражний розгляд відповідно до цих Процедурних правил; – інформацію щодо кількості та вибору арбітра (арбітрів); якщо відповідна арбітражна угода передбачає трьох арбітрів, прізвище арбітра зі списку арбітрів CAS, вибраного скаржником. Після подання заяви скаржник повинен сплатити канцелярський збір, передбачений статтею R64.1. Якщо вищезазначені вимоги не виконані після направлення запиту на арбітраж, Канцелярія CAS може надати скаржнику один короткий строк для усунення недоліків. У випадку невиконання цієї вимоги, Канцелярія CAS не розглядає поданий запит.

R39

22

Відкриття арбітражного провадження CAS і відгук – юрисдикція CAS Якщо на стадії відкриття провадження не буде встановлено, що арбітражної угоди щодо розгляду спору CAS не МІЖНАРОДНИЙ СПОРТИВНИЙ АРБІТРАЖ

існує, Канцелярія CAS вживає всі необхідні заходи, щоб почати арбітражне провадження. Канцелярія CAS направляє відповідачу копію запиту на арбітраж, просить сторони надати аргументи щодо застосовуваного до розгляду спору законодавства та встановлює строк для надання відповідачем будь-якої відповідної інформації щодо кількості та вибору арбітра (арбітрів) зі списку CAS, а також надання відгуку на запит на арбітраж. Відгук повинен містити: – короткий виклад захисту; – будь-які аргументи щодо відсутності юрисдикції; – зустрічні вимоги, якщо вони є. Відповідач може клопотати про встановлення строку для подання відгуку на запит на арбітраж після сплати скаржником своєї частини авансу судових витрат, передбачених статтею R64.2 цього Кодексу. Колегія повинна ухвалити рішення щодо власної юрисдикції незалежно від будь-якого провадження, що вже знаходиться на розгляді в державному суді або іншому арбітражному суді з того самого предмета і між тими самими сторонами, якщо тільки немає вагомих підстав, які вимагають призупинення провадження. Коли юрисдикція CAS заперечується, Канцелярія CAS або Колегія, якщо вона вже сформована, запрошує протилежну сторону (сторони) надати письмову позицію щодо юрисдикції. Колегія може прийняти рішення щодо своєї юрисдикції або у попередньому рішенні, або в рішенні по суті. Коли сторона подає запит на арбітраж, пов’язаний з арбітражною угодою та фактами, аналогічними фактам, що вже є об’єктом триваючого в CAS провадження у першій інстанції, голова Колегії або, якщо він ще не призначений, президент Палати, може, після консультацій зі сторонами, прийняти рішення щодо об’єднання двох проваджень.

23

R40 Формування Колегії R40.1 Кількість арбітрів Колегія складається з одного або трьох арбітрів. Якщо арбітражна угода не обумовлює кількість арбітрів, президент Палати визначає їх кількість, беручи до уваги обставини справи. Президент Палати може призначити одноосібного арбітра, якщо заявник подасть відповідне клопотання, а відповідач не сплачує свою частину авансу судових витрат протягом строків, встановлених Канцелярією CAS. R40.2 Призначення арбітрів Сторони можуть погодитися на метод призначення арбітрів зі списку CAS. У випадку відсутності згоди арбітри призначаються відповідно до наступних положень. Якщо, на підставі арбітражної угоди або рішення президента Палати, має бути призначений одноосібний арбітр, сторони можуть вибрати його за спільною згодою протягом п’ятнадцятиденного строку, встановленого Канцелярією CAS після отримання відповідного запиту. У випадку відсутності згоди протягом встановленого строку, президент Палати робить призначення. Якщо, на підставі арбітражної угоди або рішення президента Палати, мають бути призначені три арбітри, скаржник призначає арбітра у запиті на арбітраж або протягом строку, зазначеного у рішенні щодо кількості арбітрів. У випадку відсутності такого призначення запит на арбітраж вважається відкликаним. Відповідач призначає свого арбітра протягом строку, встановленого Канцелярією CAS, після отримання запиту про це. За відсутності такого призначення, президент Палати розпочинає призначення замість відповідача. Двоє арбітрів, призначених таким способом, спільно обирають голову Колегії протягом строку, встановленого Канцелярією CAS. У випадку недосягнення згоди протягом встановленого строку, президент Палати призначає голову Колегії.

24

МІЖНАРОДНИЙ СПОРТИВНИЙ АРБІТРАЖ

R40.3 Підтвердження арбітрів та передача справи Арбітр, призначений сторонами або іншими арбітрами, вважається призначеним тільки після підтвердження призначення президентом Палати, який має упевнитись, що кожний з арбітрів відповідає вимогам статті R33. Як тільки Колегія буде сформована, Канцелярія CAS підтверджує її формування та передає справу арбітрам, окрім випадку, коли жодна зі сторін не сплатила аванс судових витрат, передбачених статтею R64.2 цього Кодексу. Незалежний від сторін ad hoc секретар суду може бути призначений для допомоги Колегії. Його гонорар включається в судові витрати. Багатостороннє провадження R41 R41.1 Декілька скаржників/відповідачів Якщо запит на арбітраж містить декілька скаржників та /або відповідачів, CAS приступає до формування Колегії відповідно до кількості арбітрів та способу призначення, узгодженого з усіма сторонами. У випадку відсутності такого узгодження, президент Палати ухвалює рішення щодо кількості арбітрів відповідно до статті R40.1. Якщо має бути призначений одноосібний арбітр, застосовується стаття R40.2. Якщо мають бути призначені три арбітри та у провадженні беруть участь декілька скаржників, скаржники спільно призначають арбітра. Якщо мають бути призначені троє арбітрів та існує декілька відповідачів, відповідачі спільно призначають арбітра. У випадку відсутності такого спільного призначення, президент Палати приступає до конкретного призначення. Якщо існує три або більше сторін з протилежними інтересами, двоє арбітрів призначаються відповідно до угоди між сторонами. У випадку відсутності такої угоди, арбітри призначаються президентом Палати відповідно до статті R40.2.

25

У всіх випадках арбітри призначають голову колегії відповідно до статті R40.2.

R41.2 Залучення третьої сторони Якщо відповідач має намір залучити до розгляду третю сторону, він повинен повідомити про це у своєму відгуку на запит на арбітраж, вказавши причини залучення, та надати додаткову копію свого відгуку. Канцелярія CAS повинна надіслати цю копію особі, залучення якої вимагає відповідач, та встановити їй строк для висловлення позиції щодо її залучення та надання відгуку згідно зі статтею R39. Крім того, Канцелярія CAS встановлює скаржнику строк для повідомлення своєї позиції стосовно участі третьої сторони.

R41.3 Вступ до провадження Якщо третя сторона бажає взяти участь в якості сторони арбітражного провадження, вона повинна надати до Канцелярії CAS обґрунтовану заяву протягом 10 днів після того, як вона дізнається про арбітражне провадження, за умови, що така заява подана до проведення слухання справи або до завершення розгляду, якщо слухання не проводиться. Канцелярія CAS надає сторонам копію такої заяви та встановлює строк для повідомлення ними своєї позиції стосовно участі третьої сторони й надання, у встановлених випадках, відгуку згідно зі статтею R39.

R41.4 Загальні положення щодо залучення й вступу третьої сторони Третя сторона може брати участь в арбітражному провадженні, тільки якщо вона пов’язана арбітражною угодою або домовиться про це з іншими сторонами в письмовій формі. Після закінчення строку, визначеного в статтях R41.2 та R41.3, президент Палати або голова Колегії, якщо він вже був призначений, ухвалює рішення стосовно участі третьої сторони, взявши до уваги, зокрема, в першу чергу, існування арбітражної угоди, як передбачено статтею R39. Рішення голови Палати не повинно впливати на рішення Колегії з цього ж питання.

26

МІЖНАРОДНИЙ СПОРТИВНИЙ АРБІТРАЖ

Якщо президент Палати дасть згоду на участь третьої сторони, CAS приступає до формування колегії відповідно до кількості арбітрів та способу призначення, узгодженого з усіма сторонами. У випадку відсутності згоди між сторонами, президент Палати ухвалює рішення щодо кількості арбітрів відповідно до статті R40.1. Якщо має бути призначений одноосібний арбітр, застосовується стаття R40.2. Якщо мають бути призначені три арбітри, вони призначаються президентом Палати та повинні обрати голову Колегії відповідно до статті R40.2. Незалежно від рішення Колегії щодо участі третьої сторони, склад Колегії не може бути оскарженим. У випадку погодження Колегією участі третьої сторони, вона повинна, за необхідності, видати відповідні процедурні вказівки. Після розгляду заяв всіх зацікавлених сторін Колегія визначає статус третьої сторони та її права у провадженні. Після розгляду заяв всіх зацікавлених сторін Колегія може дозволити подання додаткової інформації або експертного висновку на визначених нею умовах.

R42

Мирова угода Президент Палати, до передання справи Колегії, а пізніше Колегія, може в будь-який час намагатися врегулювати спір шляхом укладання мирової угоди. Будь-яка така угода може бути відображена в рішенні, у випадку згоди сторін.

R43

Конфіденційність Провадження, що проводяться у відповідності до цих Процедурних правил, є конфіденційними. Сторони, арбітри та CAS зобов’язані не розголошувати будь-якій третій стороні будь-які факти або іншу інформацію, що має відношення до спору або провадження без дозволу CAS. Рішення не підлягають оприлюдненню, доки всі сторони не дадуть на це згоду або президент Палати не ухвалить відповідне рішення.

27

Процедурні питання провадження у Колегії R44 R44.1 Письмові заяви Арбітражне провадження складається з письмових заяв та, в бішості випадків, усного слухання. Після отримання матеріалів справи та в разі необхідності, голова Колегії повинен надати вказівки стосовно письмових заяв. Як правило, має бути одна позовна заява, одне заперечення на неї та, якщо цього вимагають обставини, одна відповідь і друге заперечення на неї. У позовній заяві та у запереченні сторони можуть заявити вимоги, які не були включені до запиту на арбітраж та відгуку на нього. Після цього жодна сторона не має права заявляти будь-яку нову вимогу без згоди іншої сторони. Разом зі своїми письмовими заявами сторони повинні надати всі письмові докази, на які вони мають намір посилатися. Після обміну письмовими заявами сторони позбавляються права надавати подальші письмові докази, за винятком спільної згоди, або якщо колегія дасть на це дозвіл, на підставі виключних обставин. У своїх письмових заявах сторони повинні повідомити прізвище(ща) будь-яких свідків, яких вони мають намір викликати, включаючи короткий виклад їх очікуваних свідчень, та прізвище(ща) будь-яких експертів, зазначивши їхню сферу знань, та повідомити про будь-який інший доказ, який вони витребовують. Будь-які показання свідків надаються разом із заявами сторін, якщо голова Колегії не ухвалить інше рішення. Якщо подано зустрічні вимоги або заперечується юрисдикція, Канцелярія CAS повинна встановити скаржнику строк для надання відгуку щодо зустрічної вимоги та заперечення юрисдикції.

R44.2 Усне слухання Якщо призначено слухання справи, голова колегії повинен якнайшвидше дати вказівки щодо слухання справи та ви28

МІЖНАРОДНИЙ СПОРТИВНИЙ АРБІТРАЖ

значити дату його проведення. Як правило, проводиться одне слухання, протягом якого Колегія вислуховує сторони, будь-яких свідків та експертів, а також остаточні усні аргументи сторін. Відповідач виступає останнім. Голова колегії головує на слуханні та слідкує, щоб виступи були стислими та обмеженими предметом поданих письмових заяв в тій мірі, у якій вони є істотними. Якщо сторони не домовляться про інше, слухання справ є закритим. Слухання справи може бути запротокольоване. Будь-яка особа, яка виступає під час слухання справи, може звернутись до послуг перекладача за рахунок сторони, яка викликала цю особу. Сторони можуть викликати тільки тих свідків та експертів, які були зазначені в їх письмових заявах. Кожна сторона несе відповідальність за явку і витрати свідків та експертів, яких вона викликала. Голова колегії може прийняти рішення провести слухання справи за допомогою відеоконференції або заслухати сторону, свідків та експертів за допомогою телеконференції або відеоконференції. За згодою сторін голова колегії може також звільнити свідка або експерта від участі в слуханні справи, якщо свідок або експерт попередньо надав письмові показання/експертний висновок. Колегія може обмежити або заборонити появу будь-якого свідка або експерта, або будь-яку частину їх свідчень на підставі безвідносності. Перед наданням слова будь-якому свідку, експерту або перекладачу Колегія урочисто просить таку особу говорити правду, попереджуючи про відповідальність за неправдиві свідчення. Після завершення слухання сторони не мають права надавати подальші письмові клопотання, якщо Колегія не вирішить інакше.

29

Після проведення консультацій зі сторонами Колегія, якщо вважає себе достатньо добре поінформованою, може прийняти рішення не проводити усне слухання.

R44.3 Витребування доказів за рішенням Колегії Сторона може звернутися з клопотанням до Колегії витребувати в іншої сторони документи, що зберігаються або знаходяться у неї. Сторона, що вимагає такого витребування, повинна довести, що вони імовірно існують та є важливими. Колегія, якщо вважає необхідним доповнити заяви сторін, може в будь-який час винести рішення про надання додаткових документів або допит свідків, призначення та заслуховування експертів, або вжити будь-які інші процесуальні заходи. Колегія може зобов'язати сторони компенсувати будь-які додаткові витрати, пов’язані із заслуховуванням свідків та експертів. Колегія повинна провести консультації зі сторонами щодо призначення та умов посилання на будь-якого експерта. Експерт має бути незалежним від сторін. Перед призначенням експерта Колегія запрошує його негайно повідомити про будь-які обставини, що можуть вплинути на його незалежність від будь-якої сторони.

R44.4 Прискорена процедура За згодою сторін президент Палати або голова колегії може провести провадження за прискореною процедурою та може видати відповідні вказівки щодо цього.

R44.5 Невиконання зобов’язань Якщо скаржник не подасть позовну заяву відповідно до статті R44.1 цього Кодексу, запит на арбітраж вважається відкликаним. Якщо відповідач не надасть свій відгук відповідно до статті R44.1 цього Кодексу, Колегія має право продовжити розгляд справи та винести рішення.

30

МІЖНАРОДНИЙ СПОРТИВНИЙ АРБІТРАЖ

Якщо будь-яка сторона або її свідки були належним чином викликані, але не з’явилися на слухання, Колегія має право продовжити розгляд справи та винести рішення.

R45

Застосовуване законодавство Колегія повинна розглянути спір у відповідності до норм законодавства, обраного сторонами або, за відсутності такого вибору, у відповідності до швейцарського законодавства. Сторони можуть уповноважити Колегію ухвалювати рішення по совісті та справедливості.

R46

Рішення Рішення ухвалюється більшістю або, за відсутності більшості, одноосібно головою Колегії. Рішення має бути викладено письмово, датоване та підписане. Підпису голови колегії або, якщо голова не підписує рішення, підписів двох арбітрів достатньо. Якщо сторони не погодяться на протилежне, рішення має бути коротко обґрунтоване. Перш ніж арбітражне рішення буде підписане, воно передається генеральному секретарю CAS, який може внести формальні поправки та привернути увагу колегії до основних принципових помилок. Окремі думки не визнаються CAS та не повідомляються. Колегія може ухвалити рішення – повідомити сторонам резолютивну частину рішення, перш ніж повідомити мотивувальну. Рішення набуває чинності з моменту отримання його резолютивної частини кур'єром, факсом та/або електронною поштою. Рішення, надіслане Канцелярією CAS, є остаточним та обов’язковим для сторін, якщо воно не може бути предметом оскарження за певних обставин у відповідності до законодавства Швейцарії протягом 30 днів з дати повідомлення оригіналу повного тексту рішення. Воно не може бути оскаржене шляхом позову про його відміну, коли сторони не мають ані доміцилію, ані звичайного місця перебування, ані юридичної особи в Швейцарії, і недвозначно відмовилися від такого оскарження в арбітражній угоді або в угоді, укладеній пізніше, тобто на початку арбітражного провадження.

31

C. R47

Спеціальні положення, які застосовуються до апеляційного провадження Апеляція Апеляція на рішення федерації, асоціації або спортивного органу може бути подана до CAS, якщо це передбачено їх статутом або регламентними документами, або якщо сторони уклали спеціальну арбітражну угоду та якщо апелянт перед поданням апеляції, відповідно до статуту або регламентних документів зазначеного органу, вичерпав усі доступні йому правові засоби захисту. Апеляція може бути подана до CAS щодо арбітражного рішення, прийнятого CAS в першій інстанції, якщо така апеляція недвозначно передбачена правилами відповідної федерації або спортивного органу.

R48

Заява про апеляційне оскарження Апелянт повинен подати до CAS заяву про апеляційне оскарження, що містить у собі: – назву та повну адресу відповідача(чів); – копію оскаржуваного рішення; – вимоги апелянта; – призначення арбітра, вибраного апелянтом зі списку CAS, якщо апелянт не просить призначити одноосібного арбітра; – обґрунтоване клопотання призупинити виконання оскаржуваного рішення; – копію положень статуту або регламенту, або спеціальної угоди, що передбачають звернення з апеляцією до CAS. Після подання заяви апелянт повинен сплатити канцелярський збір, передбачений статтею R64.1 або статтею R65.2. Якщо вищезазначені вимоги не виконані під час подання заяви про апеляційне оскарження, Канцелярія CAS може надати апелянту одноразовий короткий строк для виконання вищеназваних вимог та у разі їх невиконання у вста-

32

МІЖНАРОДНИЙ СПОРТИВНИЙ АРБІТРАЖ

новлений строк Канцелярія CAS не бере заяву про апеляційне оскарження до розгляду.

R49

Строки подання апеляції У випадку відсутності встановленого строку в статуті або регламенті відповідної федерації, асоціації або спортивного органу, або у попередній угоді, строк для подання апеляції складає двадцять один день з моменту отримання оскаржуваного рішення. Президент Палати не повинен відкривати провадження, якщо заява про апеляційне оскарження вочевидь подана поза строком, та повинен повідомити про це особу, яка надіслала документ. Якщо провадження вже відкрито, сторона може вимагати у президента Палати або голови колегії, якщо вона вже сформована, припинити провадження, якщо заява про апеляційне оскарження подана поза строком. Президент Палати або голова колегії виносить рішення після розгляду будь-яких заяв, поданих іншими сторонами.

R50

Кількість арбітрів Апеляція передається до Колегії у складі трьох арбітрів, якщо тільки сторони не дали згоду на колегію у складі одноосібного арбітра або, за відсутності будь-якої угоди між сторонами щодо кількості арбітрів, президент Палати не ухвалить рішення передати апеляцію одноосібному арбітру, взявши до уваги обставини справи, у тому числі сплату або несплату відповідачем своєї частини авансу витрат протягом строку, встановленого Канцелярією CAS. Коли дві або більше справи очевидно стосуються одного і того ж предмета, президент Палати апеляційного арбітражу може запросити сторони погодитися на передачу цих справ тій самій колегії. За відсутності угоди між сторонами, президент Палати ухвалює відповідне рішення.

R51

Апеляція Протягом десяти днів після завершення строку на подання заяви про апеляційне оскарження, апелянт повинен подати 33

до Канцелярії CAS стислий виклад фактів та правових аргументів, які є підставою для апеляції, разом з усіма додатками та переліком інших доказів, на які він має намір спиратися. Альтернативно, апелянт може письмово проінформувати Канцелярію CAS у той самий строк, що заява про апеляційне оскарження повинна вважатися апеляційною скаргою. Апеляція вважається відхиленою, якщо апелянт не дотримається зазначеного строку. У апеляційній скарзі апелянт повинен вказати будь-яких свідків, включаючи короткий виклад їх очікуваних свідчень, та будь-яких експертів, зазначивши їхню сферу знань, яких він має намір викликати, та повідомити про будь-який інший доказовий засіб, який він витребовує. Заяви свідків, якщо вони є, подаються разом з апеляційною скаргою, якщо голова колегії не ухвалить іншого рішення.

R52

34

Ініціювання провадження CAS Якщо на стадії відкриття провадження не буде встановлено, що арбітражної угоди щодо розгляду спору CAS не існує, що угода очевидно не стосується відповідного спору, або що внутрішні правові засоби захисту, доступні апелянту, очевидно не були використані, CAS вживає всі відповідні заходи, щоб розпочати провадження. Канцелярія CAS направляє відповідачу заяву про апеляційне оскарження, а президент Палати починає формування Колегії відповідно до статей R53 та R54. Якщо є відповідне клопотання, президент Палати також оперативно ухвалює рішення щодо призупинення провадження або вжиття забезпечувальних заходів. Канцелярія CAS повинна надіслати копію заяви про апеляційне оскарження та апеляційну скаргу органу, який ухвалив оскаржуване рішення, для ознайомлення. За згодою сторін Колегія або, якщо вона ще не сформована, президент Палати може почати прискорений розгляд справи та повинен видати відповідні вказівки щодо такої процедури.

МІЖНАРОДНИЙ СПОРТИВНИЙ АРБІТРАЖ

Коли сторона подає заяву про апеляційне оскарження щодо рішення, яке вже є предметом апеляційного провадження в CAS, голова колегії або, якщо вона ще не сформована, президент Палати може прийняти рішення щодо об’єднання двох проваджень після проведення письмових консультацій зі сторонами.

R53

Призначення арбітра відповідачем Якщо сторони не дійшли згоди щодо колегії у складі одноосібного арбітра або якщо президент Палати вважає, що апеляція має бути розглянута одноосібним арбітром, відповідач повинен призначити арбітра протягом десяти днів з моменту отримання заяви про апеляційне оскарження. За відсутності такого призначення протягом зазначеного строку президент Палати повинен зробити призначення.

R54

Призначення одноосібного арбітра або голови та підтвердження арбітрів CAS Якщо за погодженням сторін або рішенням президента Палати має бути призначений одноосібний арбітр, президент Палати призначає одноосібного арбітра після отримання заяви про апеляційне оскарження або одразу після прийняття рішення щодо кількості арбітрів. Якщо мають бути призначені троє арбітрів, президент Палати призначає голову Колегії після призначення арбітра відповідачем та після консультацій з арбітрами. Призначені сторонами арбітри вважаються призначеними тільки після підтвердження президентом Палати. Перед підтвердженням призначення арбітрів президент Палати має переконатися, що арбітри відповідають вимогам статті R33. Як тільки Колегія буде сформована, Канцелярія CAS підтверджує її формування та передає справу арбітрам, окрім випадку, коли жодна зі сторін не сплатила аванс судових витрат, передбачених статтею R64.2 цього Кодексу. Незалежний від сторін аd hoc секретар суду може бути при35

значений для допомоги Колегії. Його гонорар включається в судові витрати. Стаття R41 застосовується відповідно і до апеляційного арбітражного провадження, за винятком того, що голова колегії призначається президентом Палати апеляційного арбітражу.

R55

Відгук відповідача – юрисдикція CAS Протягом двадцяти днів з моменту отримання апеляційної скарги відповідач повинен надіслати до Канцелярії CAS відгук, який повинен містити: – короткий виклад захисту; – аргументи щодо відсутності юрисдикції; – будь-які додатки або посилання на інші докази, на які відповідач має намір спиратися; – прізвища будь-яких свідків, включаючи короткий виклад їх очікуваних свідчень; письмові показання свідків, якщо є, надаються разом із відгуком, якщо голова колегії не ухвалить іншого рішення; – прізвища будь-яких експертів, яких він має намір викликати, із зазначенням їх сфери знань, та повідомити про будь-який інший доказовий засіб, який він витребовує. Якщо відповідач не надасть свій відгук протягом встановленого строку, колегія має право продовжити розгляд справи та винести рішення. Відповідач може клопотати про встановлення строку для подання відгуку після сплати апелянтом своєї частини авансу судових витрат відповідно до статті R64.2. Колегія повинна ухвалити рішення щодо власної юрисдикції незалежно від будь-якого провадження, що вже знаходиться на розгляді в державному суді або іншому арбітражному суді з того самого предмета й між тими самими сторонами, якщо тільки немає вагомих підстав, що вимагають призупинення провадження.

36

МІЖНАРОДНИЙ СПОРТИВНИЙ АРБІТРАЖ

Коли юрисдикція CAS заперечується, Канцелярія CAS або Колегія, якщо вона вже сформована, запрошує протилежну сторону (сторони) надати письмову позицію щодо юрисдикції. Колегія може прийняти рішення щодо своєї юрисдикції або у попередньому рішенні, або в рішенні по суті.

R56

Апеляція та відгук подані – примирення Якщо сторони не погодять інше або якщо голова колегії не розпорядиться інакше на підставі виключних обставин, сторони не мають права доповнювати або змінювати свої вимоги, або свою аргументацію, надавати нові додатки або вказувати на нові докази, на які вони мають намір спиратися після подання апеляції та відгуку на неї. Колегія може в будь-який час намагатися врегулювати спір шляхом укладання мирової угоди. Будь-яка така угода може бути відображена в рішенні у випадку згоди сторін.

R57

Межі перегляду справи Колегією – слухання Колегія має право переглянути фактичні обставини справи та правильність застосування законодавства. Вона може винести нове рішення, яке відміняє оскаржуване, або відмінити рішення та повернути справу в попередню інстанцію. Голова колегії може витребувати матеріали справи у федерації, асоціації або спортивного органу, рішення якого оскаржується. Після передачі матеріалів справи CAS Колегії, голова колегії повинен видати вказівки щодо заслуховування сторін, їх свідків та експертів, а також щодо усних заяв під час слухання. Після проведення консультацій зі сторонами Колегія, якщо вважає себе достатньо добре поінформованою, може ухвалити рішення не проводити слухання. Слухання відбувається за зачиненими дверима, якщо сторони не погодяться на інше. Колегія має право на власний розсуд вилучити доказ, наданий сторонами, якщо він був у їхньому розпорядженні або 37

міг бути виявлений ними до винесення оскаржуваного рішення. Також повинні застосовуватися статті R44.2 та R44.3. Якщо будь-яка сторона або її свідки були належним чином викликані, але не з’являються на слухання, Колегія має право продовжити розгляд справи та винести рішення.

R58

Застосовуване законодавство Колегія повинна розглянути спір у відповідності до застосовуваних регламентних норм, та, додатково, до норм законодавства, обраного сторонами або, за відсутності такого вибору, у відповідності до законодавства країни, у якій знаходиться федерація, асоціація або спортивний орган, який виніс оскаржуване рішення, або відповідно до норм законодавства, яке Колегія вважає підходящим. В останньому випадку колегія повинна обґрунтувати своє рішення.

R59

Рішення Рішення ухвалюється більшістю або, за відсутності більшості, одноосібно головою колегії. Рішення має бути викладене письмово, датоване та підписане. Підпису голови колегії або, якщо голова не підписує рішення, підписів двох арбітрів, достатньо. Якщо сторони не погодяться на протилежне, рішення має бути коротко обґрунтоване. Перш ніж арбітражне рішення буде підписане, воно передається генеральному секретарю CAS, який може внести формальні поправки та привернути увагу Колегії до основних принципових помилок. Окремі думки не визнаються CAS та не повідомляються. Колегія може ухвалити рішення – повідомити сторонам резолютивну частину рішення, перш ніж повідомити мотивувальну. Рішення набуває чинності з моменту отримання його резолютивної частини кур'єром, факсом та/або електронною поштою. Рішення, надіслане Канцелярією CAS, є остаточним та обов’язковим для сторін, якщо воно не може бути предме-

38

МІЖНАРОДНИЙ СПОРТИВНИЙ АРБІТРАЖ

том оскарження за певних обставин у відповідності до законодавства Швейцарії протягом 30 днів з дати повідомлення оригіналу повного тексту рішення. Воно не може бути оскаржене шляхом позову про його відміну в тій мірі, у якій сторони не мають ані доміцилію, ані звичайного місця перебування, ані юридичної особи в Швейцарії, і недвозначно відмовилися від такого оскарження в арбітражній угоді або в угоді, укладеній пізніше, тобто на початку арбітражного провадження. Резолютивна частина рішення повинна бути доведена до відома сторін протягом трьох місяців з моменту передачі матеріалів справи Колегії. Цей строк може бути продовжений президентом Палати апеляційного арбітражу на підставі обґрунтованого запиту голови колегії. Рішення, стислий виклад та/або прес-реліз з викладенням результатів розгляду справи оприлюднюється CAS, якщо тільки обидві сторони не дійшли згоди, що розгляд справи має залишатися конфіденційним. У будь-якому випадку, інші відомості по справі повинні залишатися конфіденційними.

D.

Е.

R63

Спеціальні положення, що застосовуються до консультаційної процедури Статті R60 – R62 видалені. Роз'яснення Сторона, не пізніше ніж через 45 днів після отримання повного тексту рішення, може звернутися до CAS із запитом надати роз'яснення рішення, винесеного в першій або апеляційній інстанції, якщо його резолютивна частина незрозуміла, неповна, двозначна, якщо викладені в ній аргументи суперечать самі собі або міркуванням, або якщо рішення містить технічні помилки чи помилки в математичних розрахунках. Після отримання запиту на роз'яснення, президент відповідної Палати повинен розглянути питання наявності підстав для роз'яснення. Якщо такі підстави наявні, президент Палати повинен направити запит на роз'яснення Колегії, яка ухвалила рішення. Будь-хто з членів Колегії, який не 39

може виконувати свої обов'язки в цей час, замінюється відповідно до статті R36. Колегія повинна винести рішення щодо запиту протягом одного місяця після його отримання.

F. Витрати на арбітражне провадження R64 Загальні положення R64.1 Після подання запиту на арбітраж/заяви про апеляційне оскарження, скаржник/апелянт повинен сплатити до Канцелярії збір, що не відшкодовується, у розмірі 1 000 швейцарських франків. Без оплати цього збору CAS не бере вищезазначені документи до розгляду. Колегія бере до уваги цей збір під час розрахунку загальної суми витрат. Якщо провадження припинене до формування Колегії, президент Палати повинен визначити розмір витрат в ухвалі про припинення провадження. Тільки витрати на оплату юридичних послуг можуть бути стягнуті зі сторони на запит іншої сторони після того, як всі сторони справи нададуть свої письмові обґрунтування щодо витрат.

R64.2 Після формування Колегії, Канцелярія CAS, із можливістю подальших змін, визначає суму, спосіб та строк виплати авансу витрат. Подання зустрічного позову або нового позову може стати причиною нарахування додаткових попередніх витрат. Щоб визначити розмір авансу попередніх витрат, Канцелярія CAS повинна зробити попередній розрахунок арбітражних витрат, що мають нести сторони відповідно до статті R64.4. Аванс повинен бути сплачений у рівних частинах скаржником (ами)/апелянтом(ами) та відповідачем(чами). Якщо сторона не сплачує свою частину авансу, інша сторона може сплатити за неї; у випадку несплати всього авансу витрат протягом строку, визначеного CAS, запит на арбітраж / заява про апеляційне оскарження вважається відкликаним та CAS припиняє провадження; це положення застосовується відповідно і до будь-якого зустрічного позову.

40

МІЖНАРОДНИЙ СПОРТИВНИЙ АРБІТРАЖ

R64.3 Кожна сторона оплачує витрати на своїх свідків, експертів та перекладачів. Якщо колегія призначає експерта або перекладача, або дає розпорядження допитати свідка, вона видає вказівки щодо попередніх витрат, якщо це необхідно.

R64.4 У кінці провадження Канцелярія CAS визначає остаточні витрати на арбітражне провадження, включаючи: – канцелярський збір; – адміністративні витрати CAS, підраховані відповідно до розцінок на послуги CAS; – витрати та гонорари арбітрів; – гонорар ad hoc секретаря суду, якщо він призначався, підрахований відповідно до тарифної сітки CAS; – поточні витрати CAS; та – витрати свідків, експертів та перекладачів. Остаточна сума витрат на арбітражне провадження може бути включена до арбітражного рішення або повідомляється сторонам окремо.

R64.5 В арбітражному рішенні Колегія визначає сторону, яка має відшкодувати витрати на арбітражне провадження, або в якій пропорції сторони мають відшкодувати такі витрати. Зазвичай колегія має право гарантувати стороні, яка виграла справу, компенсацію на покриття витрат на юридичні послуги та інші витрати, викликані у зв’язку з провадженням, та, зокрема, витрати на свідків та перекладачів. Присуджуючи таку компенсацію, колегія повинна взяти до уваги складність та результат судового розгляду, а також поведінку та фінансові можливості сторін.

R65

Апеляції на рішення, ухвалені міжнародними федераціями у дисциплінарних справах R65.1 Стаття R65 застосовується до апеляцій на рішення виключно дисциплінарного характеру, ухвалені міжнародною федерацією або спортивним органом. У випадку заперечення будь-якою стороною можливості застосування цього 41

положення, Канцелярія CAS в очікуванні рішення Колегії по цій справі може вимагати оплати арбітражних витрат наперед відповідно до статті R64.2.

R65.2 Відповідно до частини 2 статті R65.2 та статті R65.4, провадження є безкоштовним. Гонорари та витрати арбітрів, підраховані відповідно до тарифної сітки CAS, разом з витратами CAS, сплачує CAS. Після подання заяви про апеляційне оскарження, апелянт повинен сплатити до Канцелярії збір, що не відшкодовується, у розмірі 1 000 швейцарських франків. Без оплати цього збору CAS не бере заяву до розгляду та апеляція вважається відкликаною. Якщо провадження припинене до формування Колегії, президент Палати повинен визначити розмір витрат в ухвалі про припинення провадження. Тільки витрати на оплату юридичних послуг можуть бути стягнуті зі сторони на запит іншої сторони після того, як всі сторони справи нададуть свої письмові обґрунтування щодо витрат.

R65.3 Кожна сторона оплачує витрати на своїх свідків, експертів та перекладачів. В арбітражному рішенні Колегія має право гарантувати стороні, яка виграла справу, компенсацію на покриття витрат на юридичні послуги та інші витрати, викликані у зв’язку з провадженням, та, зокрема, витрати на свідків та перекладачів. Присуджуючи таку компенсацію, Колегія повинна взяти до уваги складність та результат судового розгляду, а також поведінку та фінансові можливості сторін.

R65.4 Якщо обставини дозволяють, включаючи переважно економічний характер дисциплінарної справи, або якщо федерація, яка прийняла оскаржуване рішення, не є підписантом Угоди про утворення ICAS, президент Палати апеляційного арбітражу, відповідно до своєї посади, або на вимогу голови Колегії, може застосувати до арбітражного розгляду апеляції статтю R64.

42

МІЖНАРОДНИЙ СПОРТИВНИЙ АРБІТРАЖ

R66

Консультативна процедура (Виключено)

G. R67

Інші положення Ці Правила застосовуються до всіх проваджень, відкритих CAS після 1 січня 2016 р. Провадження, незавершені до 1 січня 2016 р., підпадають під дію Правил, які діяли до 1 січня 2016 р., якщо обидві сторони не клопотатимуть про застосування цих Правил.

R68

Арбітри CAS, медіатори CAS, ICAS та її члени, CAS та його співробітники не несуть відповідальності перед будь-якою особою за будь-які дії або бездіяльність у зв’язку з будьяким провадженням у CAS.

R69

Тексти англійською та французькою мовами є автентичними. У випадку будь-яких розбіжностей, текст французькою мовою має переважну силу.

R70

Ці Процедурні правила можуть бути змінені відповідно до статті S8.

43

ПРАВИЛА МЕДІАЦІЇ CAS На виконання статей S2 та параграфів 1, 10 статті S6 Кодексу спортивного арбітражу, Міжнародна рада з питань спортивного арбітражу ухвалює ці Правила медіації.

A. Ст. 1

ВИЗНАЧЕННЯ Медіація CAS є необов’язковою та неформальною процедурою, яка базується на угоді про медіацію, у якій кожна сторона бере зобов'язання намагатися добровільно провести переговори з іншою стороною та з допомогою медіатора CAS, з метою вирішення спортивного спору. Медіація CAS передбачена тільки для вирішення спорів, поданих на розгляд CAS у першу інстанцію. Спори, пов’язані з дисциплінарними справами, такі як питання допінгу, договірних матчів та корупції не підлягають вирішенню шляхом медіації. Однак, у деяких випадках, якщо цього вимагають обставини та є згода сторін, спори щодо інших дисциплінарних справ можуть бути подані для вирішення шляхом медіації CAS.

Ст.2

Угода про медіацію – це угода, у якій сторони дають згоду на передання спортивного спору, який виник або може виникнути між ними, для врегулювання шляхом медіації. Угода про медіацію може мати форму застереження в контракті або окремої угоди.

B.

СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ ПРАВИЛ

Ст. 3

Коли угода про медіацію передбачає проведення процедури медіації у відповідності до Правил медіації CAS, ці Правила повинні вважатися невід’ємною частиною такої угоди. Якщо сторони не досягли іншої угоди, застосовується редакція цих Правил, чинна станом на день, коли подається запит на проведення процедури медіації. Проте сторони можуть узгодити застосування інших процедурних правил.

44

МІЖНАРОДНИЙ СПОРТИВНИЙ АРБІТРАЖ

C. Ст. 4

ПОЧАТОК ПРОЦЕДУРИ МЕДІАЦІЇ Сторона, яка бажає почати процедуру медіації, подає відповідний письмовий запит до Канцелярії CAS та одночасно надсилає копію такого запиту іншій стороні. Запит повинен містити: найменування сторін та їх представників (прізвища, адреси, електронні адреси, номери телефонів і факсів), копію угоди про медіацію та короткий опис спору. При поданні запиту сторона повинна сплатити адміністративний збір у відповідності до статті 14 цих Правил. День, у який Канцелярія CAS отримала запит на медіацію, вважається датою початку процедури медіації. Канцелярія CAS негайно повідомляє сторонам дату початку медіації та встановлює строк, протягом якого інша сторона повинна сплатити адміністративний збір, обумовлений статтею 14 цих Правил.

D. Ст. 5

ПРИЗНАЧЕННЯ МЕДІАТОРА ICAS складає список медіаторів, обраних зі списку арбітрів CAS або за його межами. Особи, обрані ICAS, знаходяться у списку медіаторів протягом чотирьох років і можуть бути переобрані.

Ст. 6

Якщо сторони не обрали медіатора за спільною згодою, він обирається зі списку медіаторів CAS та призначається президентом CAS після проведення консультацій зі сторонами. Приймаючи таке призначення, медіатор зобов’язується присвятити достатньо часу процедурі медіації, що має забезпечити її оперативне проведення. Медіатор має бути та повинен залишатися неупередженим та незалежним від сторін і зобов’язаний повідомляти про 45

будь-які обставини, які можуть скомпрометувати його незалежність від будь-якої зі сторін. Будучи належним чином проінформованими про це, сторони можуть дозволити медіатору продовжувати виконання своїх обов'язків шляхом підписання окремої або спільної заяви. У випадку заперечення будь-якою стороною або якщо медіатор вважає себе нездатним довести процедуру медіації до успішного завершення, він повинен припинити виконання своїх обов'язків та проінформувати президента CAS, який повинен вжити заходів для його заміни після проведення консультацій зі сторонами.

E. Ст. 7

ПРЕДСТАВНИЦТВО СТОРІН Під час зустрічей з медіатором сторони можуть бути представлені або отримувати допомогу. Якщо сторона має представника, інша сторона та CAS мають бути завчасно проінформовані про особу такого представника. Представник має бути повністю уповноваженим на самостійне вирішення спору без проведення консультацій зі стороною, яку він представляє.

F. Ст. 8

ПРОВЕДЕННЯ МЕДІАЦІЇ Процедура медіації проводиться способом, узгодженим сторонами. За відсутності такої угоди між сторонами, медіатор самостійно визначає спосіб проведення процедури медіації. У найкоротший час медіатор повинен визначити умови та строки подання кожною зі сторін медіатору та іншій стороні заяв з описом спору, включаючи наступні елементи: – короткий виклад фактів і норм законодавства, включаючи перелік питань, поданих медіатору з метою вирішення; – копію угоди про медіацію.

46

МІЖНАРОДНИЙ СПОРТИВНИЙ АРБІТРАЖ

Кожна сторона повинна добросовісно співпрацювати з медіатором та забезпечити йому можливість виконувати свої обов'язки з метою найскорішого проведення процедури медіації. Медіатор може робити будь-які пропозиції з цього приводу, які вважає доречними. Медіатор може окремо зустрітися зі стороною, якщо вважає це необхідним.

G. Ст. 9

РОЛЬ МЕДІАТОРА Медіатор сприяє вирішенню питань спору будь-яким способом, який вважає доречним. Із цією метою, він: a) визначає питання, що є спірними; b) полегшує обговорення питань сторонами; c) пропонує вирішення. Проте медіатор не може нав’язувати конкретне вирішення спору будь-якій зі сторін.

H. Ст.10

КОНФІДЕНЦІЙНІСТЬ Медіатор, сторони, їх представники та радники, а також будь-які інші особи, присутні під час зустрічей між сторонами, повинні підписати угоду про нерозголошення, та не мають права розкривати будь-якій третій стороні будь-яку інформацію, отриману ними під час процедури медіації, окрім випадків, коли цього вимагає законодавство. На власну відповідальність, сторони зобов’язуються не примушувати медіатора оприлюднювати матеріали процедури, заяви, доповіді або інші документи, або давати свідчення стосовно процедури медіації в будь-яких арбітражних або судових провадженнях. Будь-яка інформація, надана медіатору стороною, може бути передана ним другій стороні тільки за згодою першої сторони. Засідання ніяким чином не протоколюються. Усі письмові документи повертаються стороні, яка їх надає, після завершення медіації, та жодна їх копія не зберігається.

47

Сторони не повинні посилатися або надавати в якості доказів у будь-яких арбітражних або судових провадженнях: a) висловлені думки або пропозиції, зроблені стороною стосовно можливого вирішення спору; b) визнання, зроблені стороною під час процедури медіації; c) документи, замітки або іншу інформацію, отриману під час процедури медіації; d) зроблені пропозиції або погляди, висловлені медіатором; або e) той факт, що сторона висловила або не висловила бажання погодитись на певну пропозицію.

ПРИПИНЕННЯ I. Ст.11 Будь-яка сторона або медіатор може припинити процедуру медіації в будь-який час. Процедура медіації повинна бути припинена в разі: a) підписання сторонами угоди про урегулювання; b) письмової заяви медіатора про недоцільність вживання подальших зусиль з урегулювання спору; або c) письмової заяви сторони або сторін про припинення процедури медіації.

J. ДОСЯГНЕННЯ ЗГОДИ Ст.12 Угода про вирішення спору складається медіатором та підписується ним і сторонами. Кожна сторона повинна отримати копію угоди. У випадку будь-якого порушення цієї угоди сторона може спиратися на неї в арбітражній або судовій інстанції. Копія угоди надається Канцелярії CAS для залучення в матеріали справи.

K. НЕМОЖЛИВІСТЬ ДОСЯГТИ ЗГОДИ Ст.13 Сторони можуть звернутися до арбітражу, коли спір не було вирішено за допомогою процедури медіації, за умови 48

МІЖНАРОДНИЙ СПОРТИВНИЙ АРБІТРАЖ

існування між ними арбітражної угоди або арбітражного застереження. Арбітражне застереження може бути включене до угоди про медіацію. У такому випадку може бути застосована прискорена процедура, передбачена параграфом 4 статті R44 Кодексу спортивного арбітражу. У випадку неможливості вирішення спору через процедуру медіації, якщо сторони письмово не погодяться на протилежне, медіатор не повинен погоджуватися на призначення в якості арбітра в будь-якому арбітражному провадженні, що стосується тих самих сторін і того самого спору.

L. Ст.14

ВИТРАТИ Кожна сторона повинна оплатити Канцелярії CAS адміністративні витрати, встановлені CAS, у строк, встановлений статтею 4 Правил. За відсутності зазначеного платежу процедура медіації не починається. Сторони самостійно оплачують свої власні витрати, пов’язані з процедурою медіації. Якщо сторони не досягли іншої згоди, остаточні витрати на медіацію, включаючи послуги CAS, гонорар медіатора, розрахований відповідно до гонорарів за тарифною ставкою CAS, участь у поточних витратах CAS та витрати на свідків, експертів та перекладачів будуть сплачуватись сторонами порівну. Канцелярія CAS може вимагати від сторін внести завдаток у рівних частинах в якості авансу витрат на медіацію.

49

ДОДАТОК І СТАВКИ ВИТРАТ НА ПРОВЕДЕННЯ ПРОЦЕДУРИ МЕДІАЦІЇ (діє з 1 січня 2016 року) Адміністративні витрати CAS Адміністративні витрати CAS за проведення процедури медіації встановлені у розмірі 1 000 (тисяча) швейцарських франків. Кожна сторона спору, поданого для вирішення шляхом проведення процедури медіації CAS, повинна сплатити Канцелярії CAS 1000 (тисячу) швейцарських франків для відкриття провадження. У випадку, якщо сторони погодилися передати медіатору для вирішення спір, що знаходиться на розгляді в першій інстанції CAS, сума в розмірі 1000 (тисяча) швейцарських франків, сплачена скаржником в арбітражному провадженні, зараховується в якості авансу на проведення процедури медіації та використовується на покриття адміністративних витрат. Витрати та гонорари медіатора Гонорар, що має бути виплачений медіатору, визначається генеральним секретарем CAS на підставі об'єму роботи, виконаної медіатором і на підставі часу, обґрунтовано витраченого ним на виконання своїх обов'язків. Медіатори CAS отримують погодинну плату в розмірі 200 швейцарських франків за годину, без урахування ПДВ. У справах вартістю спору до 50000 швейцарських франків, оплата послуг медіатора не може перевищувати 2000 швейцарських франків, за виключенням ПДВ. У справах вартістю спору до 150000 швейцарських франків, оплата послуг медіатора не може перевищувати 4000 швейцарських франків, за виключенням ПДВ. Крім оплати гонорару, медіатор має право, після надання відповідних рахунків, на відшкодування таких своїх витрат: – авіапереліт: відстань до 2500 км за подорож: вартість квитка економ-класу (визначається CAS); відстань більше 2500 км: вартість квитка бізнес-класу (визначається CAS); 50

МІЖНАРОДНИЙ СПОРТИВНИЙ АРБІТРАЖ

– проїзд поїздом: вартість квитка першого класу туди і назад; – проїзд автомобілем: вартість залізничного квитка першого класу туди і назад; – проживання в готелі: вартість номера вищої категорії до 350 швейцарських франків за одну ніч; – харчування: максимум 150 швейцарських франків за один день; – за відсутності рахунків, відшкодовуються будь-які витрати на телефон, факс, пошту, копіювання або інші секретарські витрати не більше 200 швейцарських франків. Якщо медіатор не надає узагальнені результати своєї роботи та витрати часу по справі або рахунки на відшкодування своїх витрат протягом 30 днів з моменту закінчення процедури медіації, вважається, що він відмовився від права на отримання компенсації своїх витрат та гонорару. Тоді ICAS/CAS має право не сплачувати йому будь-яку компенсацію. Державні податки, наприклад, ПДВ, якщо вони є, пов'язані з сумами, сплаченими CAS, оплачуються медіатором.

51

ДОДАТОК IІ СТАНДАРТНІ СТАТТІ CAS рекомендує такі стандартні статті тим, хто бажає включити посилання на арбітраж / медіацію CAS: 1.

Провадження у першій інстанції

1.1

Арбітражне застереження, що має бути включене до контракту "Будь-який спір, що виникає або пов’язаний з цим контрактом, буде винесено виключно на розгляд Спортивного арбітражного суду в Лозанні, Швейцарія, та остаточно вирішено у відповідності до Кодексу спортивного арбітражу". Довільні пояснювальні фрази "Колегія буде складатися з одного [або трьох] арбітрів". "Мовою провадження буде …".

1.2

Арбітражна угода, укладена після виникнення спору 1. [Стислий опис спору].

2. Спір буде винесено виключно на розгляд Спортивного арбітражного суду в Лозанні, Швейцарія, та остаточно вирішено у відповідності до Кодексу спортивного арбітражу.

3. Варіант 1 Колегія, сформована Спортивним арбітражним судом, буде складатися з одноосібного арбітра, призначеного президентом відповідної Палати CAS. Варіант 2 Колегія, сформована Спортивним арбітражним судом, буде складатися з трьох арбітрів. Кожна сторона призначає такого арбітра:

52

МІЖНАРОДНИЙ СПОРТИВНИЙ АРБІТРАЖ

– скаржник: пан/пані … [вставити прізвище особи, внесеної до списку арбітрів CAS (див. Додаток 1)]; – відповідач: пан/пані … [вставити прізвище особи, внесеної до списку арбітрів CAS (див. Додаток 1)]. Ці двоє арбітрів призначать голову колегії протягом 30 днів після підписання цієї угоди. Якщо угоди не буде досягнуто протягом цього строку, президент відповідної Палати призначить голову колегії.

2.

Апеляційне провадження

2.1

Арбітражне застереження, яке має бути включене до статуту спортивної федерації, асоціації або іншого спортивного органу "Будь-яке рішення, прийняте … [вставити назву дисциплінарного трибуналу або аналогічного суду спортивної федерації, асоціації або спортивного органу, який представляє собою внутрішній трибунал вищої інстанції] може бути оскаржено виключно шляхом апеляції до Спортивного арбітражного суду в Лозанні, Швейцарія, який вирішить спір остаточно у відповідності до Кодексу спортивного арбітражу. Строк на подання апеляції складає двадцять один день з моменту отримання оскаржуваного рішення".

2.2

Акцептування арбітражного застереження спортсменами Важливо, щоб спортсмени недвозначно акцептували в письмовій формі це положення статуту. Вони можуть зробити це або у вигляді загальної письмової декларації, що застосовується до всіх майбутніх спорів між ними та спортивною федерацією, асоціацією або іншим спортивним органом (див. розділ (a) нижче), або у вигляді письмової декларації, обмеженої певним спортивним змаганням (див. розділ (b) нижче). a) Стандартна загальна декларація 53

"Я, що нижче підписався…, визнаю статут … [назва федерації], зокрема положення, що передбачає виключну компетенцію Спортивного арбітражного суду". b) Декларація, обмежена спортивним змаганням "У межах моєї участі в … [назва спортивного змагання], я, що нижче підписався…, визнаю, що будь-яке рішення, ухвалене внутрішнім судом вищої інстанції відносно цього спортивного змагання, може бути предметом апеляційного арбітражного провадження відповідно до Кодексу спортивного арбітражу Спортивного арбітражного суду в Лозанні, Швейцарія. Я визнаю компетенцію CAS, виключаючи всі звернення до судів загальної юрисдикції". Примітка: Дійсність статті, що виключає звернення до судів загальної юрисдикції, визнається не всіма національними правовими системами. Рекомендується, щоб федерації та організатори перевірили дійсність цього положення у своїй власній правовій системі.

3.

Процедура медіації

3.1

Застереження, рекомендоване для включення до контракту "Будь-який спір, будь-які розбіжності або скарги, що витікають з цього контракту або пов’язані з ним та будь-яким подальшим внесенням змін до цього контракту або у зв’язку з цим контрактом, включаючи, але не обмежуючись, його укладання, чинність, обов’язкову дію, тлумачення, виконання, порушення або припинення, а також позаконтрактні скарги, повинні вирішуватися шляхом медіації відповідно до Правил медіації CAS. Мовою процедури медіації буде …".

3.2

54

Додаткове застереження за неможливості врегулювання спору МІЖНАРОДНИЙ СПОРТИВНИЙ АРБІТРАЖ

"У випадку, якщо будь-який такий спір не був врегульований протягом 90 днів від моменту початку медіації або якщо до закінчення зазначеного строку будь-яка сторона не бере участі або не продовжує брати участь у медіації, спір, після подання запиту на арбітраж будь-якою зі сторін, передається на розгляд та остаточно вирішується арбітражем CAS відповідно до Кодексу спортивного арбітражу. Якщо цього вимагають обставини, медіатор, на власний розсуд або за клопотанням сторони, може запросити подовження строку у Президента CAS".

55

Додаток IIІ ПЕРЕЛІК АРБІТРАЖНИХ ВИТРАТ Чинний з 1 березня 2013 р. Витрати на реєстрацію Сторона спору, поданого на розгляд у CAS, має сплатити до Канцелярії мінімальну суму в розмірі 1000 (тисяча) швейцарських франків з метою реєстрації її заяви на арбітраж або заяви про апеляційне оскарження. Адміністративні витрати CAS встановлює адміністративні витрати для кожного провадження у відповідності до статті R64 Кодексу відповідно до таблиці, поданої нижче, або на свій розсуд, коли сума спору не зазначена або спір носить нематеріальний характер. Сума спору, що береться до розрахунку, – це сума, зазначена в заяві на арбітраж або апеляції, або в зустрічному позові, якщо він є, якщо така сума вище. Якщо обставини конкретної справи вимагають цього, CAS може встановити адміністративні витрати, сума яких вище або нижче витрат, зазначених у таблиці, поданій нижче. Сума спору (у швейцарських франках) До 50 000 Від 50 001 до 100 000 Від 100 001 до 500 000 Від 500 001 до 1 000 000 Від 1 000 001 до 2 500 000 Від 2 500 001 до 5 000 000 Від 5 000 001 до 10 000 000 Вище 10 000 000 56

Адміністративні витрати

Від 100 до 2 000 швейцарських франків 2 000 швейцарських франків + 1,50 % суми, що перевищує 50 000 2 750 швейцарських франків + 1,00 % суми, що перевищує 100 000 6 750 швейцарських франків + 0,60 % суми, що перевищує 500 000 9 750 швейцарських франків + 0,30 % суми, що перевищує 1 000 000 14 250 швейцарських франків + 0,20 % суми, що перевищує 2 500 000 19 250 швейцарських франків + 0,10 % суми, що перевищує 5 000 000 25 000 швейцарських франків

МІЖНАРОДНИЙ СПОРТИВНИЙ АРБІТРАЖ

Витрати та гонорари арбітрів Сума гонорарів, що має бути сплачена кожному арбітру, визначається генеральним секретарем CAS на підставі роботи, виконаної кожним арбітром, та на підставі часу, обґрунтовано витраченого на своє завдання членами кожної колегії. В принципі, беруться до уваги такі погодинні ставки: Спірна сума (у швейцарських франках) До 1 000 000 Від 1 000 001 до 2 500 000 Від 2 500 001 до 5 000 000 Від 5 000 001 до 10 000 000 Вище 10 000 000

Оплата 250 швейцарських франків 270 швейцарських франків 300 швейцарських франків 350 швейцарських франків 400 швейцарських франків

Якщо цього вимагають обставини, президент Палати, за пропозицією генерального секретаря, може ухвалити рішення – визначити суму загального гонорару вище або нижче суми, яка має бути підрахована на підставі погодинного гонорару, зазначеного вище. У випадку незгоди з відповідним арбітром, Рада ICAS ухвалює рішення щодо визначення суми гонорару. Основною підставою, що має бути взята до уваги у випадку підвищення гонорару, є складність спору. Окрім отримання гонорару, кожний арбітр має право просити відшкодування своїх витрат після надання таких рахунків: – авіапереліт: відстань до 2500 км за подорож: вартість квитка економ-класу (визначається CAS); відстань більше 2500 км: вартість квитка бізнес-класу (визначається CAS); – проїзд поїздом: вартість квитка першого класу туди і назад; – проїзд автомобілем: вартість залізничного квитка першого класу туди і назад; – проживання в готелі: вартість номера вищої категорії, максимум до 350 швейцарських франків за одну ніч; – харчування: максимум 150 швейцарських франків за один день; 57

– за відсутності рахунків відшкодовуються будь-які витрати на телефон, факс, пошту, копіювання або інші секретарські витрати, максимум до 200 швейцарських франків на кожного арбітра за справу. Якщо арбітр не надає узагальнені результати своєї роботи та витрати часу по відповідній справі або рахунки на відшкодування своїх витрат протягом 30 днів з моменту повідомлення остаточного рішення, вважається, що він відмовився від права на отримання компенсації своїх витрат та гонорару. Тоді ICAS/CAS має право не сплачувати йому будь-яку компенсацію. Державні податки, як наприклад, ПДФО, якщо вони є, пов'язані з сумами, сплаченими CAS, сплачуються арбітрами. Якщо немає письмової угоди із CAS про протилежне, тільки робота, особисто виконана арбітром, оплачується CAS. Сума гонорарів, що має бути сплачена ad hoc секретарям, призначеним CAS, визначається генеральним секретарем CAS на підставі наданих звітів про роботу та на підставі часу, обґрунтовано витраченого на відповідну справу. В принципі, погодинна оплата від 150 до 200 швейцарських франків береться до уваги в залежності від кваліфікації секретаря.

58

МІЖНАРОДНИЙ СПОРТИВНИЙ АРБІТРАЖ

РЕГЛАМЕНТ ВИРІШЕННЯ СПОРІВ, ЯКІ ВИНИКАЮТЬ ПІД ЧАС ОЛІМПІЙСЬКИХ ІГОР Стаття 1. Застосування Регламенту і компетенція Спортивного арбітражного суду (CAS) Цей Регламент має на меті забезпечити, в інтересах спортсменів і спорту, вирішення за допомогою арбітражу будь-яких спорів, що підпадають під визначення ст. 59 Олімпійської хартії, якщо вони виникають під час Олімпійських ігор або протягом 10-денного періоду, який передує Церемонії відкриття Олімпійських ігор. Для звернення до CAS з приводу оскарження рішення, винесеного МОК, НОК, Міжнародною федерацією або Організаційним комітетом Олімпійських ігор, скаржник, до подання такого звернення, повинен вичерпати всі доступні йому/їй внутрішні засоби у відповідності до статуту або регламенту відповідної спортивної організації, окрім випадку, коли кількість часу, необхідна на вичерпання внутрішніх засобів, призведе до недоцільності такого оскарження. Стаття 2. Палата ad hoc На період, визначений у статті 1, ICAS повинна утворити палату ad hoc (надалі – Палата ad hoc), завданням якої є забезпечення вирішення посередництвом арбітражу спорів, визначених у статті 1, шляхом формування колегій у порядку, передбаченому цим Регламентом. Палата ad hoc включає в себе арбітрів, які фігурують в спеціальному списку, Президента і Канцелярію. Стаття 3. Спеціальний список арбітрів ICAS, діючи через Раду, повинна сформувати спеціальний список арбітрів, визначений у статті 2 цього Регламенту. Спеціальний список включає арбітрів, які входять у загальний список арбітрів CAS і присутні на Олімпійських іграх. Спеціальний список арбітрів повинен бути опублікований до відкриття Олімпійських ігор. Він може бути пізніше змінений Радою ICAS у разі необхідності. Стаття 4. Головування Рада ICAS повинна обрати президента та співпрезидента Палати 59

ad hoc із членів ICAS. Президент повинен виконувати обов’язки, покладені на нього цим Регламентом, та всі інші функції, направлені на повноцінне функціонування Палати ad hoc. Співпрезидент може замінити президента в будь-який час. Президент і співпрезидент повинні бути незалежними від сторін та, де необхідно, самоусуватися на користь один одного. Стаття 5. Канцелярія CAS повинен створити Канцелярію Палати ad hoc в місці проведення Олімпійських ігор. Канцелярія знаходиться у підпорядкуванні Генерального секретаря CAS. Стаття 6. Мова провадження Провадження проводиться англійською або французькою мовою у відповідності до рішення, ухваленого Президентом Палати ad hoc. Стаття 7. Місцезнаходження та застосовуване законодавство Місцезнаходженням Палати ad hoc і кожної з Колегій є Лозанна, Швейцарія. Проте, Палата ad hoc та кожна Колегія можуть виконувати всі дії, які стосуються виконання ними своїх обов’язків, у місці проведення Олімпійських ігор або в будь-якому іншому місці, яке вважається прийнятним. Питання ведення арбітражного провадження регулюються главою 12 Акта про приватне міжнародне право Швейцарії. Стаття 8. Представництво та допомога Сторони можуть бути представлені або отримувати допомогу від осіб за власним вибором у тій мірі, у якій це дозволяють обставини, особливо з урахуванням граничного строку, встановленого для винесення рішення. Імена, адреси, номери телефонів та факсів осіб, які представляють сторони, а також інші письмові засоби електронного зв’язку, за якими вони можуть бути поінформовані, повинні бути зазначені у заяві, визначеній у статті 10, або подані на початку слухання. Стаття 9. Повідомлення та листування 1. Усі повідомлення, що надсилаються Палатою ad hoc (Колегією, Президентом Палати або Канцелярією), здійснюються таким чином: 60

МІЖНАРОДНИЙ СПОРТИВНИЙ АРБІТРАЖ

скаржнику: з доставкою за адресою проживання на Олімпійських іграх, яка фігурує в заяві, або за допомогою факсу або іншого засобу електронного зв'язку, вказаного в заяві, а за відсутністю таких вказівок у заяві – депонується в Канцелярії; відповідачу: з доставкою, пересиланням по факсу або іншим засобом електронного зв'язку в його офіс або за адресою проживання на Олімпійських іграх. Палата ad hoc може також здійснити зв'язок і повідомлення телефоном із подальшим підтвердженим письмово або електронною поштою. За відсутності письмового підтвердження повідомлення все ж дійсне, якщо одержувач фактично був поінформований.

2. Повідомлення від сторін спору доставляються в Канцелярію в письмовому вигляді або пересилаються факсом за умови, що заява, визначена в статті 10 цього Регламенту, передана в Канцелярію з підтвердженням про отримання. Стаття 10. Заява Будь-яка фізична або юридична особа, яка хоче подати скаргу в Палату ad hoc CAS у відповідності зі статтею 1 цього Регламенту, подає письмову заяву в Канцелярію. Заява повинна містити: – копію оскаржуваного рішення, де воно є; – короткий опис фактів і правову аргументацію, які лежать в основі заяви; – вимоги скаржника; – клопотання про призупинення дії оскаржуваного рішення або про вжиття будь-яких інших попередніх заходів, які є надзвичайно терміновими; – позицію щодо юрисдикції CAS; – адресу скаржника на Олімпійських іграх, та, якщо є, номер факсу й адресу електронного зв'язку, за якими зі скаржником можна зв'язатися під час провадження, а також, за наявності, аналогічні відомості про представника скаржника. Заява повинна бути складена письмово англійською або французькою мовою. Стандартна форма заяви видається сторонам Канцелярією. Якщо зацікавлені Національні олімпійські комітети не є сторонами провадження та не отримують копії заяви в цьому статусі, вона має бути доведена до їх відома.

61

Стаття 11. Формування Колегії Після отримання заяви Канцелярією, Президент Палати ad hoc формує Колегію, яка складається з трьох арбітрів, які фігурують у спеціальному списку у відповідності зі статтею 2 цього Регламенту (надалі – Колегія) та призначає голову колегії. У випадку необхідності та якщо дозволяють обставини, Президент Палати ad hoc, на власний розсуд, може призначити одноосібного арбітра. Якщо подана заява стосується провадження, яке вже знаходиться на розгляді Палати ad hoc, Президент Палати ad hoc може передати другий спір Колегії, призначеній для розгляду першого спору. Для вирішення питання щодо такого передання Президент Палати ad hoc повинен взяти до уваги всі обставини, включаючи зв’язок між двома справами та стадію, на якій знаходиться розгляд першої справи. Канцелярія повинна передати заяву Колегії. Стаття 12. Незалежність та кваліфікація арбітрів Усі арбітри повинні мати юридичну освіту й мати визнану кваліфікацію у сфері спорту. Вони повинні бути незалежними від сторін та негайно надавати будь-яку інформацію, яка може скомпрометувати їх незалежність. Усі арбітри повинні бути присутніми протягом Олімпійських ігор та бути доступними Палаті ad hoc у будь-який час. Президент Палати ad hoc має ті самі обов’язки. Жоден з арбітрів не має права діяти в якості радника сторони або іншої заінтересованої сторони при Палаті ad hoc. Стаття 13. Відвід, самовідвід та усунення арбітрів Арбітр повинен заявити самовідвід або, якщо він цього не зробить, його кандидатура може бути відведена однією зі сторін спору, якщо обставини дозволяють обґрунтовано засумніватися у його незалежності. Президент Палати ad hoc уповноважений ухвалити рішення щодо будь-якого відводу, заявленого стороною. Він повинен негайно прийняти рішення щодо відводу після заслуховування думки сторін та самого арбітра, якщо це дозволяють обставини. Відвід повинен бути заявлений негайно, як тільки стане відомим його мотив. Будь-який арбітр може бути звільнений від виконання обов'язків Президентом Палати ad hoc, якщо йому перешкоджають виконувати 62

МІЖНАРОДНИЙ СПОРТИВНИЙ АРБІТРАЖ

свої обов’язки або він не виконує свої обов’язки відповідно до цього Регламенту. У разі самовідводу або якщо Президент Палати ad hoc приймає заявлений стороною відвід або усуває арбітра, Президент Палати ad hoc повинен негайно призначити нового арбітра. Стаття 14. Призупинення виконання оскаржуваного рішення та попередні заходи крайньої терміновості У разі крайньої терміновості, Колегія, якщо вона вже сформована, або Президент Палати ad hoc, може ухвалити рішення щодо клопотання про призупинення дії оскаржуваного рішення або вжиття іншого попереднього заходу без попереднього заслуховування відповідача. Рішення, що передбачає такі заходи, припиняє свою дію відразу ж після того, як Колегія винесе рішення відповідно до статті 20 цього Регламенту. При ухваленні рішення про вжиття попередніх заходів Президент Палати ad hoc або Колегія, якщо вона вже сформована, повинні взяти до уваги, чи такий захід є необхідним для захисту заявника від непоправної шкоди, шанси на задоволення вимог заявника та чи його інтерес переважає інтереси відповідача або інших членів Олімпійської сім'ї. Стаття 15. Процедура у Колегії 1. Заперечення юрисдикції Будь-яке заперечення юрисдикції Колегії повинне бути подане на початку провадження або, найпізніше – на початку слухання.

2. Процедура Колегія організовує процедуру відповідно до порядку, який вона вважає таким, що відповідає потребам і обставинам справи, інтересам сторін спору, зокрема їх праву бути заслуханими, а також особливим вимогам швидкості й ефективності процедури ad hoc. Колегія повинна мати повний контроль над процедурою подання доказів.

3. Слухання За винятком схвалення іншої форми ведення провадження, Колегія негайно викликає сторони на слухання одразу після отримання заяви. До виклику, що направляється відповідачу, додається копія заяви. На засіданні Колегія заслуховує сторони спору і вживає всі необхідні заходи щодо доказів. Сторони спору повинні представити на 63

засіданні всі докази, яким вони надають значення, та свідків, які повинні бути заслухані негайно. Якщо Колегія вважає себе достатньо поінформованою, вона може ухвалити рішення не проводити слухання та негайно винести рішення.

4. Інші доказові заходи Якщо сторона спору клопоче про долучення додаткових доказів, які вона з поважної причини не могла надати під час слухання, Колегія може це дозволити в разі необхідності для вирішення спору. Колегія в будь-який час може вжити допустимі заходи стосовно доказу. Так, вона може призначити експерта та вимагати надання документів, інформації або будь-якого іншого доказу. Вона також, на власний розсуд, може вирішувати питання щодо допустимості або недопустимості доказів, поданих сторонами, та оцінювати докази. Про ухвалені рішення Колегія повинна інформувати сторони.

5. Неявка Якщо сторона спору або обидві сторони не з’являються на слухання або не виконують розпорядження Колегії, Колегія може продовжити розгляд справи. Стаття 16. Межі перегляду Колегія наділена повноваженнями встановлювати факти, на яких ґрунтується заява. Стаття 17. Застосовуване законодавство Колегія ухвалює рішення на підставі Олімпійської хартії, застосовуваних регламентів, загальних принципів права та норм законодавства, які вона вважає прийнятними. Стаття 18. Строк винесення рішення Колегія повинна винести рішення протягом доби з моменту подання заяви. У виняткових випадках цей строк може бути подовжений Президентом Палати ad hoc, якщо цього вимагають обставини. Стаття 19. Ухвалення рішення, форма рішення і повідомлення про нього Рішення ухвалюється більшістю голосів або, за відсутністю більшості, – головою колегії.

64

МІЖНАРОДНИЙ СПОРТИВНИЙ АРБІТРАЖ

Рішення повинне бути письмове, датоване і підписане головою Колегії та коротко обґрунтоване. До підписання рішення овинне бути переглянуто Президентом Палати ad hoc, який може внести в нього зміни по формі та, не зачіпаючи свободи Колегії щодо ухвалення рішення, може також привернути увагу Колегії щодо його підстав. Рішення доводиться до відома сторін спору негайно. Колегія може ухвалити рішення – повідомити сторонам резолютивну частину рішення до повідомлення мотивувальної. З моменту повідомлення рішення є остаточним. Якщо зацікавлені Національні олімпійські комітети не є сторонами провадження та не отримують копії рішення в цьому статусі, воно має бути доведено до їх відома. Стаття 20. Виконання рішення та межі дії 1. Вибір між остаточним рішенням і передачею справи в CAS Беручи до уваги всі обставини справи, включаючи вимоги скаржника, природу і складність спору, терміновість його вирішення, об’єм необхідних доказів і правових питань, які мають бути вирішені, право сторін спору бути заслуханими і стан матеріалів справи на момент закінчення процедури ad hoc, Колегія може винести остаточне рішення або направити спір на розгляд у CAS відповідно до Кодексу спортивного арбітражу. Колегія може також винести рішення щодо частини спору і направити його невирішену частину на розгляд у CAS в порядку загального провадження.

2. Попередні заходи в разі передачі справи в CAS Якщо скарга передається для розгляду в CAS в порядку загального провадження, Колегія, навіть за відсутності клопотання сторін спору з цього приводу, може винести рішення про попередні заходи, які будуть діяти до прийняття протилежного рішення арбітрами CAS. 3. Передача справи в CAS Якщо Колегія передає спір на розгляд у CAS в порядку загального провадження, застосовуються наступні положення: 1. Колегія може встановити скаржнику строк для подання справи в CAS у порядку статей R38 та R48 Кодексу спортивного арбітражу або передати справу офіційно від імені Колегії. У будь-якому випадку строки, передбачені статутами або регламентами органів, чиє рішення оскаржується, або статтею R49 Кодексу спортивного арбітражу, не застосовуються.

65

2. Залежно від природи спору, Канцелярія CAS передає справу в першу або апеляційну інстанцію.

3. Колегія, сформована протягом Олімпійських ігор, залишається відповідальною за розгляд спору в CAS в порядку загального провадження та, звернувшись за розглядом справи в порядку цього Регламенту, сторони відмовляються від застосування будь-яких положень, що йому суперечать і містяться в Кодексі спортивного арбітражу або в укладеній ними угоді щодо кількості арбітрів і способу формування Колегії.

4. У випадку передачі справи офіційно від імені Колегії, Канцелярія CAS повинна вжити всі необхідні заходи для спрощення початку провадження в CAS, беручи до уваги це положення. Стаття 21. Виконання рішення, неможливість оскарження Рішення підлягає негайному виконанню і не може бути оскаржене. Стаття 22. Безоплатність процедури Послуги Палати ad hoc, включаючи забезпечення сторін спору арбітрами, є безкоштовними. Проте сторони повинні самостійно покривати власні витрати, понесені на оплату послуг представника, експертів, свідків і перекладачів. Стаття 23. Інші положення Тексти англійською і французькою мовами є автентичними. У разі розбіжностей текст французькою мовою має переважну силу. Цей Регламент був затверджений ICAS у Нью-Делі, 14 жовтня 2003 року на підставі Правила 61 Олімпійської хартії та статей S6, частини 1, 8 та 10, S8, S23 та R69 Кодексу спортивного арбітражу. Він є невід’ємною частиною Кодексу спортивного арбітражу. Цей Регламент може бути змінений ICAS у порядку статті S8 Кодексу спортивного арбітражу.

66

МІЖНАРОДНИЙ СПОРТИВНИЙ АРБІТРАЖ

КЕРІВНИЦТВО З НАДАННЯ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ У СПОРТИВНОМУ АРБІТРАЖНОМУ СУДІ Загальні положення Ст. 1. Завданням цього Керівництва, розробленого відповідно до статті S6.9 Кодексу спортивного арбітражу (далі – Кодекс), є забезпечення прав фізичних осіб, які не мають достатніх грошових коштів, на захист своїх прав перед Спортивним арбітражним судом (CAS). Керівництво встановлює умови, за яких може бути отримана правова допомога. Ст. 2. Керівництво застосовується до обох проваджень – у першій та в апеляційній інстанціях. Ст. 3. Запити на отримання правової допомоги розглядає президент ICAS. Ст. 4. Відповідальною за фінансування правової допомоги у CAS є ICAS. З цією метою вона забезпечує достатнє фінансування правової допомоги відповідно до розробленої нею схеми її отримання. Ст. 5. Правова допомога надається на підставі обґрунтованого запиту, підтвердженого документально, будь-якій фізичній особі, якщо її доходи та майно не є достатніми для покриття витрат на провадження, без витрачання тих коштів, які є необхідними для утримання цієї особи та її сім’ї. У наданні правової допомоги буде відмовлено, якщо очевидно, що заява скаржника або обґрунтування позиції захисту не мають правових підстав. Окрім того, у правовій допомозі буде відмовлено, якщо очевидно, що скарга або обґрунтування позиції захисту безпідставні або недобросовісні. Ст. 6. У відповідності до потреб заявника та рішення президента ICAS, правова допомога може бути надана наступним чином: – заявник може бути звільнений від сплати витрат на провадження або від сплати авансу таких витрат; – безоплатний радник може бути обраний заявником зі списку, складеного CAS; – заявнику може бути гарантована погоджена сума на покриття його власних витрат на проїзд і проживання, а також такі ж витрати його свідків, експертів і перекладачів у зв’язку зі слуханням CAS, а також витрати на проїзд і проживання його безоплатного радника.

67

Процедура звернення Ст. 7. Про надання правової допомоги може клопотати скаржник/ апелянт одразу після подання запиту на арбітраж/заяви про апеляційне оскарження; відповідач може клопотати про надання правової допомоги одразу після отримання заяви про апеляційне оскарження/запиту на арбітраж. Після цього запит на надання правової допомоги може бути поданий у будь-який час протягом провадження, проте така допомога покриє тільки майбутні витрати та не може бути надана ретроспективно. Ст. 8. Запит на надання правової допомоги повинен бути надісланий у письмовому вигляді Канцелярії CAS із доданою заповненою та підписаною формою запиту на надання правової допомоги, яка викладена на сайті CAS (http:/www.tas-cas.org). Ст. 9. Заявник повинен надати всі необхідні для встановлення його фінансового положення докази, супроводжені документами, наприклад, щодо податкових пільг, трудовий контракт, довідку про зарплату, договір оренди. Заявник також повинен надати короткий опис підстав для його апеляції/позиції захисту для встановлення наявності правових підстав у його апеляції/захисті. Заявник також повинен надати дозвіл державним установам та третім особам надавати конфіденційну інформацію щодо його фінансового становища. У разі невиконання вищеназваних вимог у запиті про надання правової допомоги буде відмовлено. Ст. 10. Президент ICAS ухвалює рішення щодо запитів про надання правової допомоги та повинен коротко обґрунтувати своє рішення. Рішення доводиться до відома заявника та, якщо такий надається, до відома безоплатного радника. Рішення не може бути оскаржене. Якщо допомога радника запрошена і погоджена, заявник може обрати такого безоплатного радника зі списку, складеного ICAS/CАS. Процедура запиту правової допомоги є безкоштовною. Ст. 11. Усі отримувачі правової допомоги мають негайно повідомляти Канцелярію CAS про будь-які зміни обставин, на підставі яких їм була надана правова допомога, так само як і про інші факти, які мають відношення до надання правової допомоги. Ст. 12. Претендент на отримання правової допомоги може клопотати 68

МІЖНАРОДНИЙ СПОРТИВНИЙ АРБІТРАЖ

про перегляд його запиту у випадку значного погіршення його фінансового становища після подання ним первинного запиту, у якому йому було відмовлено. Положення щодо надання правової допомоги розповсюджуються і на повторний розгляд запитів. Ст. 13. Правова допомога надається з дня подання запиту на її надання та припиняється, за винятком її відкликання президентом ICAS раніше, по закінченні провадження в CAS. Ст. 14. Президент ICAS може відкликати правову допомогу, якщо він вважає, що її отримувач більше не має на це права або якщо така допомога була надана без достатніх на те підстав. Відкликання правової допомоги має ретроспективну дію. Витрати Ст. 15. Відповідно до статті R64 Кодексу спортивного арбітражу, по закінченні провадження Канцелярія CAS повинна визначити кінцеву суму витрат на провадження. Відповідно до Кодексу, Колегія повинна визначити в остаточному рішенні, яка зі сторін повинна покрити витрати на провадження або в якій пропорції сторони повинні їх понести. За загальним правилом, Колегія має повноваження щодо присудження стороні, яка виграла справу, з другої сторони сплати частини її витрат на оплату юридичних послуг й інших витрат, понесених у зв’язку з провадженням. Ст. 16. По закінченні арбітражного провадження отримувач правової допомоги може бути зобов’язаний сплатити судові витрати. Проте CAS відмовиться від свого права вимагати їх виплати. Отримувач правової допомоги також може бути зобов’язаний оплатити частину витрат на оплату юридичних послуг стороні, яка виграла справу. У цьому випадку отримувач правової допомоги повинен оплатити такі витрати самостійно, CAS не сплачує такі суми за нього. Ст. 17. Якщо отримувач правової допомоги виграє справу та з іншої сторони присуджені судові витрати, інша сторона повинна сплатити необхідну суму CAS. Роль безоплатного радника Ст. 18. Канцелярія CAS повинна скласти список юристів-волонтерів (безоплатних радників) з досвідом у міжнародному арбітражі та/або 69

спортивному праві, здатних вести справи офіційними мовами CAS. Якщо необхідно, Канцелярія CAS може опублікувати такий список. Такий список надається отримувачу правової допомоги для вільного вибору собі радника. Отримувач правової допомоги може відмовитися від послуг безоплатного радника в будь-який час. Безоплатний радник може бути звільнений від виконання покладених на нього обов’язків з дозволу голови колегії. За необхідності, отримувач правової допомоги може запросити в Канцелярії CAS допомоги по заміні безоплатного радника. Ані ICAS, ані CAS не несуть відповідальності за діяльність безоплатного радника або надані ним послуги на користь отримувача правової допомоги. Ст. 19. Коли президент ICAS надає дозвіл на призначення безоплатного радника, радник погоджується працювати на безоплатній основі, у рамках наданих йому повноважень щодо представництва отримувача правової допомоги у CAS. Радник не може відмовитися взяти справу без поважних на те причин і не може вимагати у отримувача правової допомоги ані оплатити його послуги або відшкодувати його витрати, ані прийняти будь-яку оплату від нього. Діяльність радника обмежується виконанням необхідних дій для захисту інтересів отримувача правової допомоги, беручи до уваги природу, важливість та складність справи, та рівень очікуваного від нього професіоналізму. Ст. 20. Радник не отримує оплату за свої послуги. Проте, за рішенням президента ICAS, радник може запросити відшкодувати йому повністю або частково його витрати на проїзд і проживання в тій сумі, у якій це є обґрунтованим. Умови для відшкодування Ст. 21. За винятком виключних обставин, ICAS/CAS не оплачує витрати отримувача правової допомоги або його радника наперед. По закінченні провадження, якщо відповідне рішення було ухвалене президентом ICAS заздалегідь, отримувач правової допомоги та/або його радник можуть запросити відшкодування всіх або частини витрат, понесених ними відповідно до статті 6 вище. Заява на відшкодування повинна супроводжуватися чеками на оплату витрат, відшкодування яких вимагається.

70

МІЖНАРОДНИЙ СПОРТИВНИЙ АРБІТРАЖ

Якщо протилежне не ухвалене Президентом ICAS, ICAS/CAS оплачує суму відшкодування у максимальному розмірі, присудженому рішенням по наданню правової допомоги. Рішення щодо відшкодування не підлягає оскарженню. Конфіденційність Ст. 22. Процедура надання правової допомоги є конфіденційною. Канцелярія CAS не повинна надавати копії заяви на надання правової допомоги та доданих до неї документів третім особам, за винятком запиту державних судових органів. Канцелярія CAS однак повинна інформувати інші сторони провадження та Колегію про надання правової допомоги заявнику. Перехідні та прикінцеві положення Ст. 23. Це Керівництво повинне застосовуватись до проваджень, які розпочаті після набрання ним чинності. Це Керівництво вступило в силу 1 вересня 2013 року.

71

ІСТОРІЯ ТА ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ CАS1 Загальновідомим є факт, що у світі спорту існує своя чітка, дієва та функціональна вертикаль самоврядних органів управління – законодавча, виконавча та квазіарбітражна (дисциплінарна). Спортивні організації всіляко заохочують своїх членів утримуватися від звернень до судів загальної юрисдикції для вирішення спортивних спорів, у тому числі трудових. Це не обмежує право сторін на звернення до судів загальної юрисдикції, проте в деяких випадках (наприклад, Федерацією футболу України) карається дисциплінарними заходами. У той же час, це є значним плюсом, адже розгляд справ проходить швидко, провадиться спеціалістами у сфері спорту, у більшості випадків безкоштовно та, що найголовніше, виконання рішень таких органів забезпечується дуже дієвим адміністративним апаратом. На початку 1980-х постійне збільшення кількості міжнародних спортивних спорів та відсутність будь-якої незалежної інстанції, яка б спеціалізувалася на проблемах, дотичних до спорту, і була б наділена повноваженнями виносити обов’язкові до виконання рішення, призвели до того, що провідні спортивні організації (такі, як МОК та міжнародні спортивні федерації) були змушені вирішити цю проблему. У 1981 році, невдовзі після обрання його президентом МОК, Хуан Антоніо Самаранч подав ідею створення судового органу у сфері спорту. Наступного року на засіданні сесії МОК у Римі член МОК, почесний суддя Кеба Мбайе, який на той час був суддею Міжнародного суду справедливості в Гаазі, очолив робочу групу, завданням якої була підготовка статуту такого органу, який незабаром перетворився у "Спортивний арбітражний суд". Ідея створення арбітражного суду, який опікувався б виключно питаннями спорту та дотичними до них спорами, була беззаперечно підтримана більшістю учасників міжнародного спортивного руху. Ще однією причиною для створення такого суду була потреба утворення спеціалізованої установи, яка могла б вирішувати міжнародні спори та бути здатною робити це швидко й недорого.

1

www.tas-cas.org/history

72

МІЖНАРОДНИЙ СПОРТИВНИЙ АРБІТРАЖ

МОК мав покривати всі витрати такого суду, а його юрисдикція не повинна була бути нав’язаною спортсменам та федераціям, проте бути їм легкодоступною за умови наявності відповідної арбітражної угоди. У 1983 році сесія МОК офіційно затвердила статут CAS, який вступив у дію 30 червня 1984 року, і суд почав діяти практично з цього часу під керівництвом Кеби Мбайе та Генерального секретаря Гілберта Шваара. Одночасно зі статутом були розроблені і процедурні правила. Обидва документи були доповнені в перший раз у 1990 році. Відповідно до норм цих документів, CAS складався з 60 членів, призначуваних МОК, міжнародними федераціями та національними олімпійськими комітетами та президентом МОК (по 15 членів від кожного). При цьому 15 членів CAS, призначуваних президентом МОК, повинні були призначатися поза членів інших трьох груп. Як і попередньо, всі витрати CAS покривав МОК, провадження було безкоштовним (окрім спорів фінансового характеру, коли сторони повинні були оплатити частину витрат). Річний бюджет CAS ухвалювався одноосібно президентом CAS, а статут CAS міг бути змінений тільки за рішенням сесії МОК за пропозицією Виконавчого органу МОК. Статут та Регламент CAS передбачали спільну для обох палат CAS процедуру, незалежно від характеру спору: скаржник направляв заяву в CAS і надавав на підтвердження права звернення арбітражну угоду. Заява переглядалася Колегією з розгляду заяв, яка ухвалювала рішення щодо прийнятності такої заяви. Остаточне рішення щодо підсудності спору та прийнятності заяви все ж належало до компетенції колегії арбітрів, яка розглядала спір по суті. Тобто сторони фактично були вільними продовжувати розгляд, не дивлячись на відмову Колегії з розгляду заяв. Провадження починалося зі спроби врегулювати спір мирним шляхом або з волі сторін, або за рішенням президента CAS, якщо він вважав, що спір можна вирішити шляхом укладання мирової угоди. Якщо ж мирову угоду укласти було неможливо, починалося арбітражне провадження. Разом із цією довготривалою процедурою також була передбачена консультаційна процедура (надання роз’яснень), яка була доступна будь-якій зацікавленій юридичній або фізичній особі, суб’єктові спортивного руху. Посередництвом цієї процедури CAS міг давати власні 73

роз’яснення щодо правових питань стосовно будь-якої діяльності, пов’язаної зі спортом. Ці роз’яснення мали такий самий вигляд, як і рішення CAS, але, згідно зі статтею R62, не мали зобов’язуючої сили. У такому вигляді консультаційна процедура проіснувала близько десяти років і була вдосконалена шляхом обмеження доступу до неї тільки ведучих спортивних організацій (національних олімпійських комітетів і міжнародних спортивних федерацій). Ця процедура існувала до 2011 року включно, коли рішенням ICAS була відмінена шляхом видалення відповідних норм з Кодексу спортивного арбітражу (статті R60–62, 66), нова редакція якого вступила в силу 1 січня 2012 року. Причиною цього, відповідно до пояснень генерального секретаря CAS, стало те, що запити стосувалися питань, які були предметом триваючих проваджень, і їх єдиною метою було отримання авторитетної думки, яка, навіть не маючи зобов’язуючої дії, могла вплинути на вирішення справи. Це було можливістю для органів управління спортом отримувати перевагу над іншими учасниками, оскільки спортсмени не мали права подавати такі запити. Відміняючи цю процедуру ICAS вказав, що, діючи в першій інстанції, CAS якраз і виконував цю функцію для сторін, які мали спір щодо трактування певного спортивного регламенту і могли звернутися за роз’ясненням до CAS, проте з тією різницею, що винесене рішення мало зобов’язуючий ефект і заслуховувалися обидві сторони спору. У 1991 році CAS опублікував Керівництво з арбітражу, яке включало декілька типових арбітражних застережень, які могли бути включені в контракт або регламентні документи спортивної організації. Серед них примітним було саме положення для включення в статут або регламент спортивної федерації, яке було викладено таким чином: "Будь-який спір, який витікає із застосування норм цього статуту або регламенту …. федерації, який не може бути врегульований мирним шляхом, повинен бути вирішений в останній інстанції трибуналом, сформованим відповідно до Статуту та Регламенту CAS, за виключенням судів загальної юрисдикції. Сторони зобов’язуються дотримуватися вказаних Статуту та Регламенту і добровільно виконувати ухвалене таким трибуналом рішення й не ухилятися від його виконання". Це застереження поклало початок створенню спеціальних правил урегулювання спорів, які стосувалися рішень спортивних федерацій чи асоціацій (апеляційна процедура).

74

МІЖНАРОДНИЙ СПОРТИВНИЙ АРБІТРАЖ

Міжнародна федерація кінного спорту (FEI) була першою, яка імплементувала це положення у своєму статуті. Це стало відправним пунктом для кількох апеляційних проваджень, хоча чисто з формальної точки зору на той час апеляційна процедура в CAS, як така, ще не була запроваджена. Поступово й інші міжнародні та національні спортивні федерації імплементували такі положення у свої статути, що значно збільшило кількість справ, поданих до CAS на перегляд. До 1991–1992 років CAS була розглянута значна кількість найрізноманітніших за своїм предметом справ: щодо національності спортсменів, яка давала право виступати за збірні команди країн; щодо трудових контрактів; прав на трансляцію змагань, спонсорства та ліцензування. З появою апеляційної інстанції чисельні допінгові справи були оскаржені в CAS, що призвело до перегляду структури CAS та її вдосконалення. Так, у лютому 1992 року наїзник Ельмар Гундель подав апеляцію до CAS, можливість якої була передбачена саме внесеним у статут Міжнародної федерації кінного спорту арбітражним застереженням, оскаржуючи її рішення. Рішенням федерації, предметом якого було введення тварині допінгу, наїзника було дискваліфіковано зі змагань та на нього був накладений штраф із відстороненням від змагань. Рішенням CAS від 15 жовтня 1992 року апеляцію наїзника було частково підтримано, відсторонення скорочено з трьох місяців до одного (справа CAS 92/63 G. v/ FEI у Збірнику рішень CAS 1986– 1998). Незадоволений рішенням CAS, Ельмар Гундель оскаржив це рішення у Верховному федеральному суді Швейцарії. Апелянт оскаржив правомочність рішення, яке, на його думку, було ухвалено судом, який не був незалежним та неупередженим. У своєму рішенні від 15 березня 1993 року (опубліковано в Збірнику рішень суду – Recueil Officiel des Arrкts du Tribunal Fйdйral 119 II 271), Верховний федеральний суд Швейцарії визнав CAS повноправним арбітражним судом та зазначив, що CAS не був органом, який знаходився під впливом Міжнародної кінної федерації чи отримував вказівки від неї, не був її органом і мав достатню автономію, маючи у своєму складі тільки 3 члени від цієї федерації з 60. Проте суд вказав на все ж велику кількість питань, вирішенням яких опікувався виключно МОК – фінансування, одноособова можливість зміни статуту та повноваження з призначення членів CAS. На думку суду, така залежність викликала б сумніви щодо незалежності та не75

упередженості CAS у випадку, якщо МОК виступав би стороною справи. Таким чином, постала необхідність зробити CAS незалежним від МОК як організаційно, так і фінансово. З огляду на це рішення незабаром Статут та Регламент були повністю переглянуті, структура установи була змінена таким чином, щоб бути повністю незалежною від МОК, який фінансував її з дня створення. Найбільшою ж інновацією стало створення Міжнародної ради з питань спортивного арбітражу – ICAS, яка стала вищим органом управління CAS та замінила собою МОК. Нововведення у структурі CAS були затверджені Паризькою угодою "Про створення Міжнародної ради спортивного арбітражу" 22 червня 1994 року. Ця угода була підписана найвищими інституціями у сфері спорту – МОК, Асоціаціями міжнародних федерацій з літніх та зимових видів спорту, Асоціацією національних олімпійських комітетів. У преамбулі цієї угоди була викладена мета створення ICAS – забезпечення спрощення розгляду спортивних спорів і дотримання прав сторін у CAS, забезпечення повної незалежності CAS. Угодою був визначений принцип призначення членів ICAS та фінансування CAS. Так, наприклад, у 2000 році бюджет ICAS і CAS складав 1,8 млн швейцарських франків2, а у 2003 – вже 7,3 млн. Результатом підписання Паризької угоди стало визнання юрисдикції CAS всіма міжнародними олімпійськими федераціями та багатьма національними олімпійськими комітетами шляхом включення відповідного арбітражного застереження у їх статути. Додатково до цього за результатом Міжнародної конференції з допінгу, яка відбулася у березні 2003 року в Копенгагені, був ухвалений Всесвітній антидопінговий кодекс, стаття 13 якого містить арбітражне застереження щодо юрисдикції CAS як останньої інстанції у справах щодо допінгу. Рішення CAS виконуються примусово (у разі недієвості адміністративного апарату примусу спортивних організацій або вибуття сторони з-під їх юрисдикції) в порядку, передбаченому НьюЙоркською Конвенцією про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року, яка ратифікована Україною 10 жовтня 1960 року.

2

Международный спортивный арбитраж. – Бриллиантова А. М., Кузин В. В., Кутепов М. Е. – М.: СпортАкадемПресс, 2002. – С.15.

76

МІЖНАРОДНИЙ СПОРТИВНИЙ АРБІТРАЖ

Іншим нововведенням було створення двох арбітражних палат (першої та апеляційної інстанцій) з метою чіткого розмежування спорів, винесених на розгляд CAS, і тих, які були результатом оскарження рішень спортивних організацій. Насамкінець, усі реформи CAS знайшли відображення у Кодексі спортивного арбітражу, який вступив у силу 2 листопада 1994 року та був переглянутий потому лише в січні 2004 року. Цікаво, що оновлена структура ICAS могла бути піддана випробуванню ще в 2000 році, коли румунська гімнастка Андреа Радукан, яка була позбавлена однієї із золотих медалей, які вона виграла на Олімпійських іграх у Сіднеї, оскаржила рішення CAS у Верховному федеральному суді Швейцарії. Проте апеляція була відхилена та питання незалежності реструктуризованого CAS не розглядалося. І лише 27 травня 2003 року Верховний федеральний суд Швейцарії дав оцінку незалежності CAS, розглядаючи апеляцію двох російських лижниць Лазутіної і Данилової, подану на рішення CAS, яким їх було дискваліфіковано з виду програми на Олімпійських іграх у Солт Лейк Сіті. У надзвичайно детальному та вичерпному рішенні Федеральний суд критично розглянув організацію та структуру ICAS та CAS, зазначивши, що CAS не був підпорядкований МОК, а був достатньо незалежним від нього, так само як і від усіх інших сторін, які звертаються до його послуг, а щодо справ, у яких брав участь МОК, то вони не були упередженими, і по силі прирівнювалися до рішень державних судів. Федеральним судом також було відмічено широке визнання CAS серед міжнародної спортивної спільноти, що доводило необхідність його існування. З цього приводу Федеральним судом було також додано: «Очевидно, що цій інституції не має достойної альтернативи, органу, який міг би розглядати міжнародні спортивні спори швидко й недорого… Нинішня структура CAS, безсумнівно, може бути вдосконалена… Наполегливо завойовуючи довіру спортивного світу, ця інституція, яка наразі широко визнана та незабаром відзначить своє двадцятиліття, залишається однією з колон спорту». Отже, з 22 листопада 1994 року ICAS та CAS діють на підставі Кодексу спортивного арбітражу, діюча редакція якого 2013 року наведена вище.

77

Кодекс містить 70 статей та розділений на дві частини – Статут органів, які діють з метою врегулювання спортивних спорів (статті S1 – S26), і процесуальні норми (статті R27 – R70). З 1999 року була введена також і процедура медіації, яка є неформальною та необов'язковою і дає можливість сторонам урегулювати їх спір шляхом досягнення консенсусу. Таким чином, Кодекс містить правила щодо трьох окремих процедур: • Арбітражне провадження у першій інстанції; • Апеляційне арбітражне провадження; • Процедура медіації. Арбітражні провадження складаються з двох класичних фаз: письмової – обмін заявами, і усної – коли сторони заслуховуються арбітрами, як правило, у штаб-квартирі CAS в Лозанні. Процедура ж медіації відбувається у порядку, погодженому сторонами. Якщо ж сторони таку процедуру не можуть погодити самостійно, медіатор вирішує на власний розсуд, як її провадити. Як зазначалося, найвищим органом управління CAS є ICAS. Її основним завданням є забезпечення незалежності CAS та прав сторін. Для цього вона здійснює суворий контроль за управлінням та фінансуванням CAS. ICAS складається з 20 членів, які є висококваліфікованими юристами, спеціалістами у спортивному праві та знаються на вирішенні спорів. Після призначення кожний член ICAS повинен підписати заяву, зобов’язуючись виконувати свої обов’язки особисто, неупереджено та незалежно. Це означає, що за будь-яких обставин член ICAS не може брати участь у провадженні в CAS ані в якості арбітра, ані в якості представника сторони.

ICAS, у відповідності до статті S6 Кодексу спортивного арбітражу, має ряд повноважень, які вона реалізує напряму або через виконавчий орган, який складається з президента, двох віце-президентів та президентів обох палат CAS. Проте певні повноваження не можуть бути делегованими ICAS, а саме – внесення змін до Кодексу спортивного арбітражу, яке може бути здійснене шляхом голосування двома третинами членів ICAS на її засіданні. Для ухвалення інших рішень достатньо простої більшості голосів за умови присутності щонайменше половини членів ICAS. ICAS обирає власного президента, 78

МІЖНАРОДНИЙ СПОРТИВНИЙ АРБІТРАЖ

який також є президентом CAS і двох віце-президентів, президентів палат CAS та їх заступників, вона ж призначає арбітрів CAS (включає до списку арбітрів (загального та футбольного) та медіаторів CAS, затверджує бюджет CAS. CAS реалізує свої повноваження посередництвом арбітрів, яких повинно бути щонайменше 150, за допомогою канцелярії суду, яка очолюється генеральним секретарем CAS. У суді, як зазначено вище, діє дві Палати – першої та апеляційної інстанції, кожна з яких очолюється президентом. Обов’язком президента Палати є ухвалення рішень на початковій стадії проваджень, до створення Колегії та передання їй справи для вирішення, наприклад: розгляд клопотань про вжиття попередніх та забезпечувальних заходів, призупинення виконання оскаржуваного рішення, формування колегії арбітрів. Після призначення всі процедурні рішення ухвалюються Колегією.

330 арбітрів та 60 медіаторів (станом на кінець 2015 року) призначаються строком на чотири роки та можуть бути перепризначені. Для порівняння, у 2000 році CAS мав у розпорядженні 186 арбітрів3. Кодекс визначає, що ICAS повинен обирати «осіб з юридичною освітою та які мають визнаний досвід у спорті». Призначення арбітрів відбувається майже однаково з призначенням членів ICAS. Арбітри CAS призначаються за пропозицією МОК, міжнародних федерацій та національних олімпійських комітетів. ICAS також призначає арбітрів з урахуванням інтересів спортсменів (див. ст. S14 Кодексу), а також арбітрів, обраних серед осіб, які не належать до жодної зі спортивних організацій. Навіть у випадку пропонування кандидатур спортивними організаціями, у разі їх призначення, вони повинні бути повністю незалежними та об’єктивними. Кожного разу при отриманні призначення для розгляду справи арбітри письмово декларують свою незалежність та неупередженість. Із 2010 року Кодекс CAS забороняє арбітрам виступати також і представниками сторін. Якщо прізвище особи внесено у список арбітрів CAS, така особа вже не може вести справи в CAS у якості представника.

3

Международный спортивный арбитраж. – Бриллиантова А. М., Кузин В. В., Кутепов М. Е. – М.: СпортАкадемПресс, 2002. – С.15.

79

Арбітри не закріплюються за Палатами CAS і можуть бути призначені в Колегії для розгляду справ у першій та апеляційній інстанції. Колегії складаються з одного або трьох арбітрів. Арбітри зобов’язані дотримуватися конфіденційності та не розповсюджувати інформацію щодо розгляду справ, сторін спору або процедурних питань. Рішення суду, як правило, не публікуються, окрім тих, що є прецедентними або цікавими для спортивної спільноти, якщо тільки сторони такої справи не заперечуватимуть проти оприлюднення рішення по справі. Децентралізовані відділення CAS та Палати ad hoc У 1996 році ICAS заснувала два постійно діючих децентралізованих офіси CAS: перший – у Сіднеї, Австралія, другий – у Денвері, США. У грудні 1999 року офіс у Денвері був передислокований у Нью-Йорк. Ці офіси підпорядковані центральному в Лозанні, проте уповноважені на ведення процедур на рівні з центральним офісом, мають власні канцелярії. Створення таких офісів допомогло спростити доступ до послуг CAS спортсменам і спортивним організаціям з країн Океанії та Північної Америки. Також у 1996 році ICAS вперше створив Палату ad hoc з метою вирішення спорів, що виникають під час проведення Олімпійських ігор, в Атланті, США. Ця Палата складалася з двох співпрезидентів і 12 арбітрів, які знаходилися у місці проведення Олімпіади протягом усієї тривалості Ігор. Для забезпечення доступу до цієї Палати всім учасникам Ігор (спортсменам, офіційним особам, тренерам, федераціям тощо) була також розроблена спеціальна процедура – Регламент вирішення спорів, які виникають під час Олімпійських ігор, – яка є простою, гнучкою та безкоштовною. В Атланті Палата ad hoc розглянула 6 справ. Від 1996 року Палати ad hoc створюються на кожні Олімпійські ігри – зимові та літні. Окрім того, вони створюються при проведенні великих змагань – Ігор Співдружності (з 1998 року), Кубків Світу ФІФА (з 2006 року), Чемпіонатів Європи УЄФА (з 2000 року). Ідея створення Палат ad hoc на час великих змагань здобула велику підтримку та зробила CAS знаним серед спортсменів та спортивних організацій і медіа у всьому світі.

80

МІЖНАРОДНИЙ СПОРТИВНИЙ АРБІТРАЖ

ДЕЯКІ ПРОЦЕДУРНІ ПИТАННЯ Й ОСОБЛИВОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ CAS 1. Види спорів, які розглядає CAS CAS бере спір на розгляд тільки у випадку наявності письмової угоди між сторонами щодо розгляду такого спору CAS. Стаття R27 Кодексу спортивного арбітражу визначає, що CAS має юрисдикцію виключно щодо спорів, дотичних до спорту. Такими є спори комерційні та дисциплінарні. Кожний з цих видів можна підрозділити на підвиди залежно від предмета спору. Комерційні спори включають спори щодо виконання контрактів (спонсорських, продажу прав на трансляцію спортивних заходів, проведення спортивних заходів, трансфери спортсменів, щодо правовідносин між спортсменами та агентами, клубами, тренерами (трудові контракти, агентські, трансферні, орендні), щодо платежів за виховання та тренування спортсменів тощо. Також сюди відносять спори щодо цивільної відповідальності (у разі травмування спортсмена під час змагань, нанесення шкоди майну спортивної споруди вболівальниками клубу або національної асоціації (у командних видах спорту). Як правило, у таких спорах CAS виступає судом виключної інстанції, хоча відповідно до статті R47, за наявності відповідної угоди, CAS може діяти в якості апеляційної інстанції при оскарженні рішення, прийнятого ним же у першій інстанції. Така практика розвинулась та поширилась із Австралії, де справи про допінг та спори щодо виступу за команди спершу розглядалися місцевим відділенням CAS у першій інстанції, з подальшою можливістю оскарження до «міжнародного» відділення CAS у Лозанні. На сьогодні положення статті R47 (2), відповідно до якого «апеляція може бути подана в CAS на рішення, ухвалене CAS в першій інстанції», відіграє важливу роль, оскільки дозволяє сторонам справ щодо допінгу з США оскаржувати у CAS рішення, ухвалені «Північно-Американським CAS», який діє під егідою Американської арбітражної асоціації4. Дисциплінарні спори, більшість з яких стосується питань допінгу та match fixing (договірних матчів та будь-яких нечесних змагань), 4

Arbitration in Switzerland. The Practitioner's Guide. – Manuel Arroyo, Dr., Attorney-at-Law, LL.M. – Kluwer Law International BV, The Netherlands, 2013. – С. 983.

81

становлять другу групу спорів, які розглядає CAS, як правило, в апеляційній та останній інстанції, переглядаючи рішення квазіарбітражних дисциплінарних органів спортивних організацій. Сюди ж відносять спори щодо допуску до змагань, порушення правил змагань, напади на суддів чи інших офіційних осіб змагань, порушення правил спортивної етики.

2. Застосовуване законодавство та процедурні питання Звертаючись до CAS, сторони фактично погоджуються на дотримання вимог Кодексу спортивного арбітражу, стаття R45 якого визначає питання вибору та застосування законодавства при розгляді спору в першій інстанції – застосовується законодавство, обране сторонами, а у випадку відсутності такого вибору – швейцарське законодавство. В апеляційній же інстанції, відповідно до статті R58 Кодексу спортивного арбітражу – як правило, справи вирішуються відповідно до регламентних норм спортивної федерації, чиє рішення оскаржується, та законодавства, обраного сторонами або визначеного у контракті, до якого є дотичним спір. Якщо ж сторонами не визначено, яке законодавство має застосовуватися, застосовується законодавство країни, у якій зареєстрована спортивна організація, рішення якої оскаржується та/або швейцарське законодавство. Проте Колегії CAS також наділені правом самостійно визначати, яке законодавство застосовуватиметься при розгляді справи за умови, що такий вибір має бути обґрунтованим та справедливим. Додатково Колегії можуть застосовувати все ж і швейцарське законодавство у випадку, коли є прогалини у регламентних нормах певних спортивних федерацій, наприклад, міжнародних, 90 % яких зареєстровані як юридичні особи саме у Швейцарії, або якщо певне питання не врегульоване нормами застосовуваного національного законодавства. При виборі арбітрів, щоб пізніше не використовувати своє право на відвід, сторонам слід бути уважними й ознайомитися з їх біографіями на сайті CAS, а також додатково проводити пошук в Інтернеті їх можливих зв'язків із представниками сторін, що часто трапляється на практиці (або може мати місце партнерство чи спільна робота в 82

МІЖНАРОДНИЙ СПОРТИВНИЙ АРБІТРАЖ

одній юридичній фірмі, робота в одному університеті чи членство в одній спортивній організації, спільна наукова та видавницька діяльність тощо). Слід також перевіряти можливу наявність зв’язку радників CAS (колишніх або діючих) із представниками сторін (їх юридичними фірмами). Адже неупередженість арбітра вочевидь викликає сумніви, а Верховний федеральний суд Швейцарії ніколи не підтримував апеляцій щодо неупередженості арбітрів, а особливо щодо наявності можливого зв'язку між арбітром та представником сторони у випадку оскарження на підставі неправильного формування суду (Колегії). Більше того, питання упередженості арбітра повинно бути розглянуте під час провадження у самому CAS, інакше оскарження з цієї підстави до Федерального суду не матиме ніяких шансів.

3. Залучення в якості відповідача «органу, який ухвалив оскаржуване рішення» Слід звернути увагу на те, що поширеною помилкою при зверненні з апеляцією до CAS є притягнення у якості відповідача спортивної організації, дисциплінарний орган якої виніс оскаржуване рішення, коли спір не є дисциплінарним. Найчастіше це трапляється у трудових спорах. У таких справах спортивні організації не мають власного інтересу у спорі, не несуть ніяких обов'язків, пов'язаних із рішенням, тобто не можуть бути притягнуті до суду (lack of standing to be sued). При цьому, якщо таке трапилося, спортивній організації треба мати на увазі, що CAS у будь-якому випадку запросить її до участі у справі (навіть якщо вона і не буде вказана самим апелянтом у якості відповідача), і якщо така спортивна організація подасть у CAS заяву, у якій висвітлить свій погляд на спір, обґрунтує прийняте нею рішення та попросить залишити його в силі, що найчастіше і робиться на практиці, це буде прирівняне до вступу в провадження в якості сторони спору і, відповідно, така спортивна організація буде мати всі права та нести всі обов'язки сторони, включаючи і витрати на арбітраж.

4. Строки на апеляційне оскарження Щодо строків на апеляційне оскарження – якщо відповідний строк не передбачений угодою сторін, у яких виник спір, або у статуті 83

чи іншому регламентному документі відповідної спортивної федерації (наприклад, для ФІФА – це 21 день (ст. 67 Статуту), для УЄФА – 10 днів (ст. 62 Статуту), для ІААФ – 60 днів (ст. 15 Конституції), для ФІБА – 30 днів (ст. L1.9 Міжнародних правил), Міжнародної асоціації боксу (АІБА) – 30 днів (ст. 59 Статуту) тощо), то застосовується стаття R49 Кодексу CAS, яка встановлює такий строк, і дорівнює він 21-му дню з дня отримання оскаржуваного рішення. При цьому слід мати на увазі, що якісь спортивні організації обчислюють цей строк з дня отримання резолютивної частини рішення, але в більшості – по отриманні обґрунтованого рішення. Хоча це не позбавляє права зацікавлену особу подати апеляційну скаргу одразу ж по отриманні резолютивної частини, наприклад, у термінових випадках, з метою вжиття попередніх заходів – призупинення дії оскаржуваного рішення. Важливо, що деякі спортивні федерації, особливо континентальні та міжнародні, для набуття права на оскарження рішення, винесеного їх органами, зобов'язують зацікавлену сторону клопотати про отримання повного тексту мотивованого рішення і тільки по його отриманні сторона набуває права звернення до CAS із апеляцією. Одної резолютивної частини відповідного рішення недостатньо. Наприклад, така норма міститься в регламентах ФІФА та УЄФА – по отриманні резолютивної частини рішення зацікавленій особі дається 10 днів на запит на отримання його повного обґрунтованого тексту і тільки по отриманні повного рішення починається відлік строку на апеляційне оскарження.

5. Судові витрати У своїх офіційних прес-релізах сам CAS, а також ряд практиківєвропейців у своїх статтях, присвячених діяльності CAS, зазначають, що вартість послуг CAS є низькою порівняно із судами загальної юрисдикції, навіть враховуючи адміністративні внески (подаючи заяву заявник має сплатити 1 000 шв. франків канцелярського збору для відкриття провадження), вартість провадження та оплату послуг арбітрів. Дисциплінарні справи міжнародного характеру (коли рішення виноситься Міжнародною спортивною організацією – МСФ), які розглядаються в апеляційній інстанції, є безоплатними, за виключенням канцелярського збору в розмірі 1 000 шв. франків.

84

МІЖНАРОДНИЙ СПОРТИВНИЙ АРБІТРАЖ

Із тезою про начебто невисоку вартість послуг CAS категорично не можна погодитися, адже, як буде продемонстровано нижче, звертаючись у CAS, у будь-якому випадку сторона несе дуже значні витрати. Стаття R64 Кодексу CAS визначає засади фінансування «послуг» CAS, а додатком до Кодексу є таблиця визначення вартості послуг CAS (в залежності від суми спору) та вартості послуг арбітрів. Вважається, що саме фінансова складова є бар'єром для звернення до цього органу, особливо вітчизняних спортсменів і спортивних організацій, адже навіть за умови призначення одноосібного арбітра та малої суми спору, у середньому загальна сума витрат виходить не менше 16 тисяч шв. франків. Статистично, коли спір не носить матеріального характеру, сума витрат на арбітраж складає 30 000 – 40 000 шв. фр., якщо справу розглядає Колегія у складі трьох арбітрів. У дисциплінарних справах виходить сума близько 36 000шв. франків, якщо призначена Колегія у складі одного арбітра – приблизно 18 000 шв. франків. Коли спір вирішується частково на користь обох сторін, витрати розподіляються пропорційно. Якщо ж ні – то одна сторона має сплатити всю суму повністю, яка для більшості спортсменів (окрім високооплачуваних футболістів чи баскетболістів) не є посильною, особливо в реаліях України. Додатково оплата поїздки до Швейцарії сторони та її представника, оплата послуг представника, перекладача, а якщо є свідки та/або експерти, то і оплата поїздки свідкам, експертам також є дуже тяжким фінансовим тягарем. Останнім часом при проведенні усного слухання судом все більше практикується допит свідків та експертів посередництвом сучасних засобів телекомунікації, що передбачено статтею R44.2 Кодексу CAS. Звісно ж, сторона може клопотати про участь у засіданні посередництвом сучасних засобів комунікації, і в CAS дійсно спостерігається тенденція до максимального зменшення кількості осіб, які мають бути присутні в залі засідань. Але все ж фізична присутність хоча б самої сторони є важливою. За погодженням сторін та суду, як вже зазначалося вище, та відповідно до статті R28 Кодексу CAS, слухання може бути проведено в країні перебування однієї зі сторін або всіх сторін, якщо вони знаходяться в одній країні (місті). Так, у 2008 році в Києві одноосібним арбітром CAS було розглянуто трудовий спір між футбольним клубом і гравцем.

85

До того ж, нарешті, у 2013 році (через три роки після внесення відповідного положення в Кодекс спортивного арбітражу – стаття S9) було розроблено та впроваджено, після багаторічних нарікань спортивної спільноти, Керівництво з отримання правової допомоги, суть якого зводиться до того, що фізичні особи, за умови надання ряду підтверджуючих документів, можуть розраховувати на надання судом допомоги у «фінансуванні» процесу: заявник або відповідач можуть бути звільнені від оплати канцелярського збору та своєї частини судових витрат; суд може надати радника на безоплатній основі, якому оплатити витрати, пов'язані з розглядом справи (але не вартість його послуг, які є безкоштовними), витрати на проїзд, проживання, харчування (у випадку усного слухання). Клуби або інші юридичні особи, які потребують правової допомоги, повинні мати на увазі, що вони не мають права на її отримання, навіть аматорські та неприбуткові. Це не передбачено вищеназваним документом і є, на думку автора, його недоліком. Примітно, що в будь-якому випадку, якщо фінансово незабезпеченій стороні буде присуджено покрити частково чи повністю витрати на юридичний супровід провадження іншої сторони у разі програшу справи, вона повинна зробити це самостійно. На практиці середня сума витрат на правовий супровід сторони складає в середньому 40000 шв. франків. Ретроспективно ніякі попередньо витрачені кошти не повертаються. Виходом вбачається використання стороною права на участь в усному слуханні разом зі своїм представником і свідками через сучасні засоби комунікації відповідно до статті R44.2. Текст Керівництва з отримання правової допомоги та заява на її отримання, яка заповнюється і подається до Канцелярії CAS разом із супровідними документами, доступні на сайті CAS. Слід мати на увазі, що при несплаті частини визначеного Канцелярією CAS авансу судових витрат заява, до якої така сума відноситься, вважається відкликаною. Наприклад, якщо подана апеляція і апелянт свою частину авансу витрат сплатив, а відповідач не сплачує свою, апелянт повинен сплатити за нього, інакше справа буде закрита. Цікаво, що до внесення у Кодекс CAS змін 2010 року можна було заявити «безоплатно» зустрічну вимогу у відповіді на апеляцію. З 2010 року, у разі подання апеляції, якщо первинний відповідач не ос86

МІЖНАРОДНИЙ СПОРТИВНИЙ АРБІТРАЖ

каржує рішення по отриманні його копії або заяви про апеляційне оскарження (що вимагає оплати канцелярського збору за подання апеляції та сплати авансу витрат на арбітраж нарівні з первинним апелянтом відповідно до статті R64.2 Кодексу CAS), то він і не має права на висунення зустрічних вимог у відзиві на апеляцію (стаття R55). Стаття R55 у редакції Кодексу CAS 2004 року чітко передбачала можливість відповідача у апеляційній процедурі подавати зустрічні вимоги у своєму відгуку на апеляційну скаргу – це давало можливість відповідачу іноді отримувати вигідне для себе рішення, до того ж із задоволенням зустрічної вимоги безоплатно. Примітно, що такі зустрічні вимоги могли бути абсолютно новими і ніде не заявлятися до того у попередніх інстанціях. У Кодексі CAS, починаючи з 2010 року, така можливість не передбачена. Для подання зустрічної вимоги зацікавлена сторона повинна окремо подати апеляційну скаргу, тобто сама виступити апелянтом, після чого провадження об'єднуються. Тут цікаво буде навести в якості прикладу справу за участі українського баскетбольного клубу – справа CAS 2010/A/2035 «Азовмаш» (Маріуполь) проти Марка Селієрза: клуб постійно затримував гравцю виплату зарплатні й останній достроково розірвав трудовий контракт. Арбітражний суд ФІБА визнав дострокове розірвання трудового контракту зі сторони гравця обґрунтованим та призначив йому компенсацію з боку клубу. «Азовмаш» оскаржив це рішення до CAS. Хоча сам гравець рішення Арбітражу ФІБА і не оскаржив, проте у своєму відгуку на апеляцію просив Колегію CAS зобов'язати «Азовмаш» сплатити відсотки за затримку виплати заборгованості по зарплаті. CAS постановив, що ця вимога є зустрічною та є неприйнятною, оскільки це не передбачено Регламентом CAS. Подання зустрічної вимоги відповідачем наразі можливе тільки у першій інстанції (стаття R39) і це призводить до нарахування Канцелярією CAS додаткового авансу витрат на арбітраж відповідно до статті R64.2(1). При цьому Кодекс CAS не містить положень, які регулюють розподіл витрат на арбітраж при багатосторонньому розгляді, коли є кілька відповідачів або апелянтів, або коли провадження об’єднуються, або до провадження долучаються треті особи. На практиці все залежить від того, на чию користь вирішується справа. Звісно, 87

витрати оплачує сторона, яка програє. Коли жодна сторона не має переваги, Колегія розподіляє витрати пропорційно до задоволених вимог кожної зі сторін, беручи до уваги, серед іншого, фінансовий стан сторін, їх поведінку під час провадження, провокування ними безпідставних процедурних затримок чи подання клопотань, які затягують час або є відверто необґрунтованими, тощо. Стаття R64.5 передбачає, що Колегія наділена повноваженнями на власний розсуд присудити стороні-переможниці з іншої сторони покриття її витрат на правовий супровід та витрат, понесених у зв’язку з провадженням – витрати на проїзд, свідків, експертів, перекладачів. Ця норма розповсюджується на провадження по першій та апеляційній інстанціях, у тому числі і по дисциплінарних справах, де оскаржується рішення, ухвалене міжнародною федерацією, у яких арбітражні витрати покриваються у відповідності до статті R65. При цьому зі статті R64.5 випливає, що Колегія не зобов’язана присуджувати покриття витрат на правовий супровід і не зобов’язана присуджувати таке відшкодування в повному обсязі, а тільки частину витрат. При цьому для отримання такого відшкодування сторона має клопотати про це. Визначення конкретної суми витрат може бути залишене на розсуд Колегії або сторона може вказати конкретну суму, подавши розрахунок. До отримання розрахунків щодо витрат Колегія не може винести рішення по справі, адже в такому випадку порушується право сторін бути заслуханими. Подати такий розрахунок сторона може або після слухання, або на стадії подання заяви, а потім уточнити його, якщо виникне така необхідність. Як приклад до обох наведених аргументів – розподіл витрат на арбітраж та покриття витрат сторін на правову допомогу – рішення по сумнозвісній справі «ФК "Металіст" та ін. проти ФФУ» щодо договірного матчу ФК «Карпати» – ФК «Металіст», – хоча відповідач, Федерація футболу України, і виграв справу, йому присуджено виплатити 13/24 загальних витрат на арбітраж (у справі було 12 апелянтів і 1 відповідач, 1 апелянт справу виграв). Слід зауважити, що навіть вивчення практики CAS не дає повного уявлення про принципи, які застосовуються колегіями при реалізації їх дискреційних повноважень щодо розподілу витрат на арбітраж. Кожного разу вони різні – це в тих справах, де автор має доступ до повного тексту рішення, адже рішення, що містяться на сайті CAS, доступні без розділу «Витрати».

88

МІЖНАРОДНИЙ СПОРТИВНИЙ АРБІТРАЖ

6. Тривалість арбітражної процедури, рішення CAS Провадження у першій інстанції триває в середньому від 6 до 12 місяців – чітко визначеного строку розгляду справи Кодекс спортивного арбітражу не містить. В апеляційній інстанції, після внесення змін у статтю R59 Кодексу у 2010 році, цей строк не може перевищувати трьох місяців після передання справи Колегії. До внесення змін у Кодекс CAS у 2010 році, стаття R59 встановлювала чотиримісячний строк на винесення рішення з моменту подання апеляційної заяви, проте затримки процедурного характеру на початкових стадіях розгляду (які не пов’язані з арбітрами) – формування Колегії, визначення мови провадження, визначення авансу витрат на арбітраж тощо, призвели до вищенаведених змін, адже цей строк неможливо було дотримати. У термінових випадках та за наявності відповідного клопотання, CAS може вжити попередніх заходів, винести часткове, попереднє, проміжне рішення або призупинити виконання оскаржуваного рішення. До речі, щодо застосування попередніх та забезпечувальних заходів (стаття R37), якими найчастіше є витребування у другої сторони доказів (документів) чи призупинення виконання оскаржуваного рішення – то слід зазначити, що, як правило, клопотання щодо призупинення виконання оскаржуваного рішення не задовольняються, оскільки вони в переважній більшості не вистоюють триступеневий тест, який проводить суд (Колегія – у разі її сформування) при розгляді такого клопотання: 1) вірогідність задоволення позовних вимог; 2) баланс інтересів (чи переважає інтерес позивача інтерес відповідача); 3) завдання невиправної шкоди – чи такі заходи достатньо корисні для захисту позивача від невиправної шкоди. Відповідно до статті R48.1 клопотання про призупинення дії оскаржуваного рішення повинне бути подане на стадії подання заяви про апеляційне оскарження та буде відхилене на пізнішій стадії, хоча практикою CAS такий підхід не підтверджується, коли подібні запити все ж розглядаються колегіями на пізніших стадіях провадження, коли вони є обґрунтованими або коли необхідність такого призупинення стала очевидною на пізнішій стадії.

89

Як правило, розгляд справи в апеляційній інстанції триває не менше року з дня звернення до суду. Затримки мають місце після обміну письмовими заявами, оскільки в більшості випадків все ж проводиться усне слухання і знайти вільну дату як для самого CAS, так і для арбітрів та сторін і їх адвокатів дуже непросто, хоча тенденцією CAS є ігнорування запитів сторін та їх адвокатів щодо переносу слухань, коли це є можливим та не призведе до оскарження винесеного рішення. На практиці дата винесення рішення (повного або тільки резолютивної його частини) постійно переноситься, за виключенням дуже термінових питань, пов'язаних із визначенням результатів змагань або допуску до них і т. п., які розглядають за пришвидшеною процедурою у відповідності до статті R44.4 і за наявності згоди обох сторін. Зайнятість арбітрів впливає і на час, якого потребує обговорення рішення та власне підготовка його тексту, навіть не дивлячись на використання послуг ad hoc секретарів. Фактична підготовка (друк) тексту рішення робиться ad hoc секретарем або радником CAS, відповідальним за справу, рідше головою колегії або розподіляється між всіма арбітрами. Додатковий час витрачається на перевірку рішення генеральним секретарем CAS, який у відповідності до статті R59(2) Кодексу CAS наділений правом вносити в рішення зміни щодо його форми (граматичні помилки, стандартизація стилю викладення з іншими рішеннями CAS тощо) та може привернути увагу колегії до принципових помилок (наприклад, коли рішення не відповідає сталій практиці CAS при розгляді певного виду справ). Проте будь-які пропозиції генерального секретаря не є обов’язковими для арбітрів. У будь-якому випадку генеральний секретар CAS не втручається в процес прийняття рішення. У справі щодо договірного матчу «Металіст» – «Карпати» перша заява про апеляційне оскарження була подана ФК «Металіст» 1 листопада 2010 року, слухання мали відбутися у вересні 2011 року, потім, за згодою сторін, були перенесені на початок березня 2012 року, а рішення сторони отримали лише в серпні 2013 року, розподіл витрат – у травні 2014 року. Особлива думка як така не визнається в рамках арбітражної процедури (ст. R46, R59 Кодексу CAS). Однак при цьому Кодекс не містить заборони щодо можливості надання її арбітром стороні поза 90

МІЖНАРОДНИЙ СПОРТИВНИЙ АРБІТРАЖ

провадження. Таким чином CAS прагне до єдності та універсальності при ухваленні рішень, та прагне уникнути потенційної небезпеки подальшого впливу наданої особливої думки на самого арбітра, коли в наступних подібних справах вона, можливо, використовуватиметься проти нього сторонами.

7. Оскарження та перегляд рішень CAS Розглядаючи це питання, в першу чергу слід звернути увагу, що для щорічно зростаючої кількості звернень до CAS з боку вітчизняних суб'єктів спорту, або їх участі у провадженнях у CAS в якості сторони за зверненням інших осіб, нерезидентів України, дуже важливим є питання оскарження рішень CAS, винесених в апеляційній інстанції (хоча оскарженню підлягають також рішення, ухвалені і в першій інстанції, і рішення Палат ad hoc). Слід зазначити, як буде показано нижче, що рішення CAS може бути оскаржене до Верховного федерального суду Швейцарії за наявності чітко визначених швейцарським законодавством конкретних обмежених підстав: 1) неправильне формування суду (колегії) – стаття 190 (2) (а) PILA (Swiss Private International Law Act – Швейцарський Акт з Міжнародного приватного права 1989 р.); 2) помилкове визначення відсутності або наявності юрисдикції – стаття 190 (2) (b) PILA; 3) якщо суд ухвалив рішення, вийшовши за межі скарги (ultra petita) або не ухвалив рішення щодо однієї із заявлених вимог (infra petita) – стаття 190 (2) (с) PILA; 4) порушення процесуальних прав сторін у змагальному процесі – стаття 190 (2) (d) PILA; 5) несумісність рішення з публічним порядком – стаття 190 (2) (е) PILA. Цей перелік підстав для оскарження є вичерпним5. Щодо оскарження рішень CAS, винесених у першій інстанції, то такі рішення можуть бути оскаржені також у самому ж CAS в апеля-

5 When is a "Swiss" award appealable? - Dr.Charles Poncet. - CAS Bulletin 2/2012, С. 4.

91

ційній інстанції (див. ч. 2 ст. R47 Кодексу CAS), якщо сторонами укладено відповідну арбітражну угоду, або таку можливість передбачає статут чи регламент відповідної спортивної організації, яка є стороною спору. Статистика оскаржень рішень CAS до Верховного федерального суду Швейцарії невпинно зростає, починаючи з утворення CAS у 1984 році та до сьогоднішнього дня вона зросла з однієї-двох справ на рік до майже десятка справ щороку (щорічно приблизно 10 % від усіх прийнятих CAS рішень оскаржуються). Загальновідомо, що Верховний федеральний суд Швейцарії дуже рідко відміняє або змінює рішення CAS (статистично до 1 %6), оскільки колегії CAS докладають максимум зусиль для того, щоб зробити свої рішення «стійкими до оскарження», що досягається через суворе дотримання процедури, дотримання абсолютно всіх процесуальних прав сторін та надання можливостей сторонам повністю викласти свою позицію та подавати докази, доводи та клопотання навіть по закінченні стадії подання письмових заяв, як це передбачено статтею R56 Кодексу CAS. Слід також завжди мати на увазі, що, після відміни рішення CAS і направлення його на новий розгляд, на практиці трапляються випадки, коли сторона знову програє справу, оскільки в результаті нового розгляду справи колегія CAS виправляє процесуальні помилки, які призвели до відміни рішення Федеральним судом, але виносить нове рішення, яке підтверджує оскаржене попереднє рішення по своїй суті7. Оскарження рішення CAS можливе у тому випадку, якщо обидві сторони не є резидентами Швейцарії (у відповідності до останніх змін, внесених у Швейцарський федеральний цивільно-процесуальний кодекс, які набрали чинності з 1 січня 2011 року) або якщо рішення винесені в результаті розгляду «міжнародних» справ. Рішення, винесені в таких справах підпадають під дію глави 12 PILA. Відповідно до ч. 1 ст. 176 цього Акта, провадження CAS підпадає під дію глави 12 у випадку, якщо на момент укладання арбітражної угоди (або приєднання до неї) принаймні одна зі сторін такого провад-

6

Appeals against arbitral awards by the CAS. – Dr.Stephan Netzle. – CAS Bulletin 2/2011, стор.19–20.

7 The jurisprudence of the Swiss federal tribunak on challenges against CAS awards.

– Prof.Massimo Coccia – CAS Bulletin 2/2013, С. 4.

92

МІЖНАРОДНИЙ СПОРТИВНИЙ АРБІТРАЖ

ження не має доміцилію або місця знаходження (чи проживання) у Швейцарії8. Беззаперечним є той факт, що відмінені до теперішнього часу рішення CAS майже всі були міжнародними. Для оскарження рішення CAS треба дослідити такі принципові питання: чи угодою сторін або статутом чи іншим розпорядчим документом відповідної спортивної організації передбачена можливість такого оскарження; чи не існує між сторонами будь-яка угода, якою вони прямо та недвозначно відмовилися від свого права на оскарження рішення CAS у відповідності до статей R46 та R59 Кодексу CAS (відмова не стосується випадків «приєднання», коли сторона не має іншої можливості для участі у змаганнях (спортсмен, команда), а норма міститься в регламенті змагань чи статуті спортивної організації), та які процедурні правила є застосовними в такому провадженні. Детально ці питання регламентуються статтями 190 – 192 PILA, а також Актом про Верховний федеральний суд Швейцарії (The Swiss Supreme Court Act). Отже, що ж являє собою процедура оскарження рішення CAS? Це максимально спрощена та пришвидшена процедура звернення до найвищого судового органу Швейцарії з апеляційною заявою, яка розглядається протягом чотирьох-шести місяців і сторони отримують остаточне рішення. Апеляція має бути подана протягом 30-ти днів з дня отримання повного тексту рішення CAS. На відгук на апеляцію рішення CAS іншій стороні(нам) по справі дається 20 днів (цей строк може бути подовжений). Цікаво, що процесуальні строки призупиняються на період за сім днів до Великодня (католицького) та сім днів після нього, з 15 липня до 15 серпня, та з 18 грудня до 2 січня. Верховний федеральний суд Швейцарії може відмінити або залишити без змін: – остаточне рішення CAS або певні його частини; – часткове рішення – щодо однієї зі сторін або однієї з позовних вимог; – проміжне та попереднє рішення, якщо вони за своєю суттю є остаточними рішеннями.

8 The jurisprudence of the Swiss federal tribunal on challenges against CAS awards.

– Prof.Massimo Coccia – CAS Bulletin 2/2013, С. 3.

93

У випадку відміни рішення справа повертається на повторний розгляд до тої ж колегії CAS, яка повинна ухвалити нове рішення, враховуючи зауваження, зроблені Верховним федеральним судом (це не стосується випадків, коли Верховний федеральний суд встановить, що CAS не має юрисдикції). Не є предметом окремого від остаточного рішення оскарження ухвали процесуального характеру (окрім відмови у відкритті провадження або його закритті, застосовуваному в законодавстві строку давності, які по своїй суті є остаточними рішеннями), ухвали про вжиття забезпечувальних та попередніх заходів. Не приймаються до розгляду апеляції на рішення, де сумою спору є менша, ніж еквівалент 15 тис. шв. франків (у трудових та майнових спорах) та 30 тис. шв. франків у всіх інших спорах. Невизначеним є питання щодо рішень по справах, які не мають ціни – щодо відміни розпорядчих рішень спортивних організацій, дисциплінарних справах (про допінг або корупцію в спорті, порушення спортивної етики тощо). Хоча такі рішення досить рідко оскаржуються. Апелянту лишається тільки посилатися на пункт (а) частини 2 статті 74 Акта про Верховний федеральний суд – порушення при розгляді справи фундаментальних принципів права. Тобто, перед зверненням до Верховного федерального суду з приводу рішення, ухваленого CAS, зацікавлена сторона має впевнитися, що це рішення кваліфікується як «рішення», що підлягає оскарженню, швейцарським законодавством9. Слід завжди мати на увазі, що вже в провадженні у CAS треба ставити питання щодо відсутності юрисдикції або упередженості арбітра для того, щоб у майбутньому мати можливість звернутися на цій підставі до Верховного федерального суду Швейцарії, оскаржуючи рішення CAS. Виключення робиться тільки в тому випадку, коли сторона дізналася про упередженість арбітра вже після ухвалення рішення колегією CAS. Якщо в самому провадженні CAS сторона не піднімала питання, яке в подальшому стає для неї причиною для оскарження рішення у Верховний федеральний суд, така апеляція відхиляється.

9 The jurisprudence of the Swiss federal tribunak on challenges against CAS awards.

– Prof.Massimo Coccia – CAS Bulletin 2/2013, С. 4.

94

МІЖНАРОДНИЙ СПОРТИВНИЙ АРБІТРАЖ

Верховний федеральний суд Швейцарії повністю переглядає рішення і не обмежений законодавцем у цьому – як по фактажу, так і щодо дотримання процедурного порядку. Розгляд справи є письмовим, тобто слухання не проводиться, що є незвичайним для практиків з інших країн. Навіть якщо слухання і проводиться, на момент його проведення судді вже мають в розпорядженні підготовлений проект рішення, який після слухань обговорюється ними. Федеральний суд, на відміну від суду апеляційної інстанції, не відкриває заново справу, а лише перевіряє, чи підстави, з яких оскаржується рішення, є обґрунтованими. Справа переглядається на підставі вже встановлених Колегією CAS фактів, тому перераховувати їх в апеляційній скарзі немає сенсу, окрім випадків, де колегією CAS очевидно проігноровані певні факти або їм відверто не надано ніякої правової оцінки. Верховний федеральний суд не наділений повноваженнями встановлювати нові факти по справі, навіть якщо такі факти очевидно встановлені неправильно, окрім випадків, коли підставою оскарження рішення стала одна з вказаних у статті 190 (2) PILA і стосується саме фактичного обґрунтування – наприклад, коли факти були встановлені в порушенні права бути заслуханим або коли нові факти або докази були винятково взяті до уваги в рамках апеляції по цивільній справі10. Усі процесуальні питання діяльності Верховного федерального суду в деталях адресовані в Акті про Верховний федеральний суд Швейцарії, який доступний англійською мовою в Інтернеті. Мовами провадження у Верховному федеральному суді є офіційні мови Швейцарії – французька, німецька, італійська або романський діалект. Тобто, за законом, всі матеріали справи треба перекласти на одну з чотирьох вищеназваних мов, хоча на практиці дуже часто рішення CAS англійською мовою приймаються до провадження без перекладу. Після отримання резолютивної частини рішення Федерального суду повний його текст сторони отримують приблизно через 8 тижнів11.

10

The jurisprudence of the Swiss federal tribunal on challenges against CAS awards.

– Prof. Massimo Coccia – CAS Bulletin 2/2013, С. 4.

11 Appeals against arbitral awards by the CAS. – Dr.Stephan Netzle – CAS Bulletin 2/2011, С. 21.

95

Оскаржити рішення CAS має право сторона справи у CAS; особа, прав чи інтересів якої стосується рішення CАS; або особа, права чи інтереси якої зачіпає рішення CАS. Судові витрати, в залежності від суми спору, коливаються від 2 до 40 тис. шв. франків, що приблизно є такою самою сумою, як вартість розгляду справи в самому CAS. Подання апеляції не призупиняє оскаржуване рішення, проте таке клопотання, якщо достатньо обґрунтоване, може бути подане до Верховного федерального суду Швейцарії і підлягає перевірці по триступеневому тесту, описаному вище. Дуже важливим є питання представництва у суді, адже тільки адвокати, які мають право практикувати у Швейцарії, або члени колегії адвокатів Швейцарії можуть представляти сторони у Федеральному суді. Проте законодавча вимога щодо обов'язкового представництва сторони адвокатом відсутня. Тобто сторона може вести провадження без представника, особливо враховуючи, що воно є письмовим. Рішення CAS також може бути переглянуто: хоча наразі в Кодексі CAS не міститься положення щодо можливості подання клопотання про перегляд рішення (як це було в оригінальній версії Кодексу 1984 року), згідно вимог швейцарського законодавства таким органом є Верховний федеральний суд Швейцарії (проте і CAS самостійно може розглянути таке клопотання та переглянути власне рішення, якщо на такий перегляд погоджуються всі сторони справи). Отже, рішення може бути переглянуто Верховним федеральним судом Швейцарії, що є надзвичайним засобом правового захисту згідно швейцарського законодавства, воно дозволяє виключно заново відкрити провадження у Верховному федеральному суді Швейцарії на чітко визначених та обмежених законом підставах – навіть після спливу тривалого часу після того, як рішення арбітражного суду вступило в силу, якщо відповідна заява буде подана протягом 90 днів з моменту, коли зацікавленій стороні стали відомі підстави для такого перегляду, але в будь-якому випадку, у найкоротший можливий строк з дня отримання обґрунтованого рішення. Підстави для перегляду визначені Актом про Верховний федеральний суд Швейцарії – стаття 123 – отримання нових відомостей, які є суттєвими для вирішення справи і не були відомими сторонам на момент розгляду. У цьому випадку справа не буде переглядатися по суті – Верховний фе96

МІЖНАРОДНИЙ СПОРТИВНИЙ АРБІТРАЖ

деральний суд поверне її на перегляд до CAS тій самій колегії, або, якщо це неможливо, – справу розглядатиме інша колегія. З деякими рішеннями Верховного федерального суду Швейцарії щодо апеляцій на рішення CAS, поданими з різних підстав, можна ознайомитися на сайті www.praetor.ch/arbitrage/. Вони розподілені по групах у залежності від підстав оскарження.

8. Процедура медіації Процедура медіації у CAS є доступною фізичним та юридичним особам, суб’єктам спортивної діяльності (спортсменам, тренерам, клубам, асоціаціям та федераціям, організаторам спортивних подій, спонсорам, теле-, радіомовним компаніям тощо). Як видно з розміщених вище Правил медіації CAS, ця процедура не є обов’язковою чи зобов’язуючою, і проводиться у неформальній манері. Підставою для звернення до процедури медіації є наявність відповідної угоди, в якій кожна зі сторін зобов’язується спробувати домовитися з іншою стороною за допомогою медіатора CAS, про вирішення спортивного спору. Відмінність цієї процедури від арбітражного провадження очевидна, тому що вона неформальна, саме сторони контролюють процедуру й угода, підписана сторонами в разі врегулювання спору шляхом медіації, не має зобов’язуючого ефекту. Застосування процедури медіації у разі виникнення спору може бути передбачене у положенні, внесеному в контракт або у вигляді окремої угоди, укладеної вже після виникнення спору. Приклади таких положень додані до Правил медіації CAS, наведених вище. Вони є типовими і можуть видозмінюватися сторонами в залежності від їх потреб на власний розсуд. Сторона, яка має намір ініціювати процедуру медіації, повинна звернутися до Канцелярії CAS (або обидві сторони спільно) із відповідною письмовою заявою англійською або французькою мовою. Заява повинна містити назви (імена) сторін та імена їх представників, якщо такі є, і копію угоди про медіацію, а також короткий виклад суті спору. Піcля подання заяви заявником (ками) сплачується збір у розмірі 1 000 шв. франків. Після цього сторони спільно призначають медіатора зі списку медіаторів CAS або, у разі недосягнення ними згоди, він призначається президентом CAS після консультації зі сторонами. Медіатор не повинен мати юридичну освіту, але бути досвідченим переговірником.

97

Процедура медіації ведеться у спосіб, погоджений сторонами. Якщо ж згоди щодо процедури не досягнуто, медіатор визначає, яким чином провадити медіацію. У процедурі медіації саме сторони, а не медіатор, відіграють головну роль. Кожна з них викладає власну думку щодо предмета спору, викладає свої вимоги та акцентує на тих моментах, з якими вона погоджується або ні. При цьому медіатор сприяє сторонам у досягненні консенсусу щодо питань, через які виник спір, будь-яким чином, який вважає доцільним з огляду на обставини. Він може пропонувати сторонам можливі варіанти вирішення спору (що, наприклад, ніколи не робиться у класичній медіації, або навіть заборонено), але не має права нав’язувати їх. Відповідно до Правил медіації CAS, процедура є швидкою – зазвичай вона триває не більше 90 днів з дня подання відповідного запиту. Тільки за рішенням президента CAS на підставі поважних причин цей строк може бути подовжений. Часове обмеження встановлене CAS з метою унеможливлення затягування часу на безрезультатні перемовини недобросовісною стороною, яка вочевидь діє з поганими намірами. Проте медіація може тривати і менше, якщо сторони владнають спір швидше або якщо всім учасникам процедури буде зрозуміло, що досягти консенсусу неможливо. У випадку позитивного вирішення спору сторонами укладається угода про примирення і видається по примірнику кожній з них та медіатору, а один залишається в архіві CAS. Така угода має виконуватися сторонами добровільно. Якщо ця угода не виконується, її можна використати в якості доказу в суді або, з урахуванням того, що і процедура медіації, і арбітражний розгляд здійснюється однією установою (CAS), важливою є можливість передачі справи у разі безрезультатності процедури медіації на розгляд CAS у першу інстанцію, що є очевидною перевагою порівняно з іншими подібними установами з розгляду спорів і економить час, не потребує додаткових формальностей та оформлення документів тощо. Як і арбітражні провадження, процедура медіації також є конфіденційною – усі її учасники зобов’язані не розголошувати інформацію, яка стала їм відома в ході процедури медіації. Протокол засідань під час процедури не ведеться. Навіть при подальшому розгляді спору в арбітражному суді або суді загальної юрисдикції така інформація не може бути використана, окрім випадків, коли цього вимагає 98

МІЖНАРОДНИЙ СПОРТИВНИЙ АРБІТРАЖ

закон. Тільки угода про вирішення спору в разі її укладання сторонами за умови успішності процедури медіації може бути використана в інших провадженнях, якщо одна зі сторін її не виконує. Вартість процедури медіації є відносно невисокою, оскільки при її запровадженні основною метою CAS було зробити її швидкою та доступною. Сторони повинні оплатити вартість послуг медіатора (погодинна оплата вказана в додатку до Правил медіації, наведених вище, частину адміністративних витрат CAS, та на самому початку процедури – збір у розмірі 1 000 шв. франків для її ініціювання). Остаточну суму витрат підраховує Канцелярія CAS по закінченні процедури та розподіляє її між сторонами. Кожна сторона, як і в арбітражному провадженні, несе тягар оплати витрат своїх свідків, експертів, перекладачів та інших витрат, пов’язаних із проведенням процедури медіації. Процедура медіації використовується тільки при розгляді спорів, дотичних до сфери спорту, які можуть бути предметом розгляду CAS у першій інстанції. Сюди не входять: – спори дисциплінарного характеру; – справи щодо допінгу; – справи, що витікають з рішень, винесених органами управління спортивних організацій (НОКів, національних спортивних федерацій або міжнародних спортивних федерацій). Отже, коротко сумуючи все вищенаведене, історію CAS можна структурувати наступним чином12: 1981: Утворення спеціалізованої інституції з розгляду спорів спортивного характеру за задумом Президента МОК Хуана Антоніо Самаранча.

1983: Ухвалення Статуту CAS 86-ю Сесією МОК у Нью-Делі в березні.

1984: 30 червня вважається офіційною датою початку функціонування CAS під керівництвом Кеби Мбайе та Генерального секретаря Гілберта Шваара.

1986: На розгляд CAS подана перша справа.

12

Інформація із сайта www.tas-cas.org 99

1987: CAS виніс перше рішення.

1991: CAS публікує Керівництво з арбітражу, яке містить приклади типових арбітражних застережень; вперше типове арбітражне застереження імплементується в статуті Міжнародної федерації кінного спорту (FEI).

1993: 15 березня опубліковано рішення Верховного федерального суду Швейцарії, яким CAS визнано повноцінним арбітражним судом, проте розкритиковано його повну залежність від МОК; у вересні в Лозанні CAS організував міжнародну конференцію «Право та спорт» з метою реформувати структуру CAS та гарантувати його незалежність.

1994: 22 червня укладена Паризька угода, якою створено Міжнародну Раду з питань спортивного арбітражу (ICAS), яка стала вищим органом управління CАS; 22 листопада – ухвалено Кодекс спортивного арбітражу, яким затверджено нову реформовану структуру CАS, у тому числі, утворення ICAS та двох арбітражних палат – першої та апеляційної інстанцій.

1996: ICAS створено два децентралізованих офіси CAS – у Сіднеї та Денвері, які є адміністративними відділеннями центрального офісу в Лозанні; ICAS створює першу палату ad hoc, метою якої є врегулювання спорів в останній інстанції протягом 24 годин під час Олімпійських Ігор в Атланті. З цього часу для кожних Олімпійських ігор створюється палата ad hoc.

1998: Створено палату ad hoc на Іграх Співдружності у Куала Лумпурі та для Олімпійських зимових ігор у Нагано; випущено перший Збірник рішень CAS за 1986 – 1998 роки.

1999: Пан Метью Ріб був призначений на посаду Генерального секретаря CAS замість пана Роша; децентралізоване відділення CAS у Денвері переїхало до Нью-Йорка; у Кодекс спортивного арбітражу внесено зміни і запроваджено процедуру медіації.

2000: Створено палати ad hoc для Чемпіонату Європи з футболу в Бельгії та Нідерландах та Олімпійських ігор в Сіднеї.

2002: Створено палати ad hoc для Олімпійських ігор в Солт Лейк Сіті та Ігор Співдружності в Манчестері; юрисдикцію CAS визнала ФІФА.

2003: Верховним федеральним судом Швейцарії визнано незалежність CAS під час розгляду апеляції на рішення CAS, поданої росій100

МІЖНАРОДНИЙ СПОРТИВНИЙ АРБІТРАЖ

ськими лижницями Ларисою Лазутіною та Ольгою Даниловою, яким їх було дискваліфіковано з Олімпійських ігор в Солт Лейк Сіті. Проаналізувавши структуру ICAS та CAS Верховний суд визнав незалежність CAS від МОК або будь-якої іншої особи, яка використовує його послуги (рішення від 27 травня 2003 року (first civil Court, Tribunal Federale, Lazutina et Danilova v. International Olympic Committee (IOC), International Skiing Federation (FIS) and Court of Arbitration for Sport (CAS)). Всесвітнє антидопінгове агенство визнає CAS судом останньої інстанції шляхом внесення відповідного положення в Антидопінговий кодекс.

2004: Оновлено Кодекс спортивного арбітражу; створено палати ad hoc для Чемпіонату Європи з футболу в Португалії та Олімпійських ігор в Афінах; випущено Збірник рішень CAS за 2001 – 2003 роки.

2005: Офіс CAS відкрито у теперішній будівлі за адресою Chвteau de Bйthusy, в Лозанні.

2006: Створено палати ad hoc для Олімпійських ігор в Туріні та Ігор Співдружності в Мельбурні, для Кубку світу ФІФА в Німеччині.

2007: Президентом ICAS та CAS тимчасово обрано пана Міно Аулетту замість померлого пана Мбайе.

2008: У квітні пана Аулетту обрано президентом; зареєстровано рекордну для CAS кількість проваджень – 318; створено палату ad hoc для Олімпійських ігор у Пекіні.

2010: У листопаді президентом ICAS та CAS обрано пана Коатса; створено палати ad hoc для Олімпійських ігор у Ванкувері та Кубку світу ФІФА в ПАР; внесено зміни до Кодексу спортивного арбітражу.

2012: Створено палату ad hoc для Олімпійських ігор у Лондоні; внесено зміни до Кодексу спортивного арбітражу.

2014: Створено палату ad hoc для Олімпійських ігор у Сочі та Кубку світу ФІФА в Бразилії.

2016: Створено палату ad hoc для Олімпійських ігор у Ріо-де-Жанейро в Бразилії.

101

АНГЛО-УКРАЇНСЬКИЙ СЛОВНИК НАЙУЖИВАНІШОЇ ПРИ РОЗГЛЯДІ СПОРТИВНИХ СПОРІВ ЛЕКСИКИ (вказівник поданих українських термінів в алфавітному порядку подано в кінці) 1. Active corruption – offence committed by a person who promises or grants an unjustified advantage to a third party aiming to change the outcome of the competition.

2. ADAMS – the Anti-Doping Administration and Management System is a Web-based database management tool for data entry, storage, sharing, and reporting designed to assist stakeholders and WADA in their anti-doping operations in conjunction with data protection legislation.

3. Administration – providing, supplying, supervising, facilitating, or otherwise participating in the Use or Attempted Use by another Person of a Prohibited Substance or Prohibited Method. However, this definition shall not include the actions of bona fide medical personnel involving a Prohibited Substance or Prohibited Method used for genuine and legal therapeutic purposes or other acceptable justification and shall not include actions involving Prohibited Substances which are not prohibited in 102

1. Активна корупція – правопорушення, вчинене особою, яка пропонує або забезпечує неправомірну перевагу третій особі з метою зміни результату змагання.

2. АДАМС – антидопінгова система адміністрування та управління, яка є веб-базою даних для управління вводом, збереженням, спільним користуванням та звітністю, і має на меті допомогти підписантам та ВАДА у проведенні антидопінгових заходів із дотриманням законодавства про захист персональних даних.

3. Призначення – надання, поставка, контроль, сприяння, інший вид участі у Використанні чи спробі Використання іншою Особою Забороненої речовини чи Забороненого методу. Однак це визначення не розповсюджується на сумлінні дії медичного персоналу з використання Забороненої речовини чи Забороненого методу з реальною терапевтичною метою, підтвердженою відповідними документами чи такою, що має інше прийнятне пояснення. Також воно не розповсюджується

МІЖНАРОДНИЙ СПОРТИВНИЙ АРБІТРАЖ

Out-of-Competition Testing unless the circumstances as a whole demonstrate that such Prohibited Substances are not intended for genuine and legal therapeutic purposes or are intended to enhance sport performance.

4. Adrenocorticotropic hormone –hormone used in an attempt to increase the corticosteroid levels in the blood, and to produce the associated europhoric effects on the organism.

5. Adverse analytical finding – a report from a WADA-accredited laboratory or other WADA-approved laboratory that, consistent with the International standard for laboratories and related technical documents, identifies in a sample the presence of a prohibited substance or its metabolites or markers (including elevated quantities of endogenous substances) or evidence of the use of a prohibited method.

6. Adverse Passport Finding – a report identified as an Adverse Passport Finding as described in the applicable International Standards.

7. Amateur sport – sport activity

на дії із Забороненими речовинами, які не заборонені при Позазмагальному тестуванні, якщо тільки обставини в цілому не вказують на те, що Заборонені речовини не призначалися для використання з реальною терапевтичною метою, підтвердженою відповідними документами, чи були направлені на покращення спортивних результатів.

4. Адренокортикотропний гормон – гормон, що використовується з метою підвищення рівня кортикостероїдів у крові та впливу на організм спричиненням ним ейфорійних ефектів.

5. Несприятливий результат аналізу – повідомлення з акредитованої ВАДА лабораторії чи іншої лабораторії, санкціонованої ВАДА, у відповідності до Міжнародного стандарту для лабораторій та дотичної технічної документації, про присутність у пробі забороненої речовини, її метаболітів чи маркерів (включаючи підвищену кількість ендогенних речовин), чи даних, що свідчать про використання забороненого методу.

6. Несприятливий результат по (біологічному) Паспорту – висновок, визначений як Несприятливий результат згідно Паспорта, як це передбачено у відповідних Міжнародних стандартах.

7. Аматорський спорт – заняття 103

performed on lower level and/ or as pastime rather than as a profession.

8. Amateur sportsman – a person who is not considered a professional, i.e. who does not have a written (labour) contract with a club or other sports organization and is not paid more than expenses he effectively incurs in return for his sport activity.

9. Ambush marketing – the practice by which a rival company, having no such legal right, attempts to associate its products with a sports event that already has official sponsors.

10. Anabolic agent – substance prohibited in-competition and outof-competition used to increase muscle size and strength, to reduce the amount of time required to recover after exercise and to train harder and for a longer period of time.

11. Analysis of samples – analysis which is conducted by WADA accredited laboratories or as otherwise approved by WADA in accordance with the International Standard for laboratory analysis.

12. Analysis of the A sample – analysis which is conducted to search for the presence of a prohib104

спортом на низькому рівні, які відносяться скоріше до розваги, аніж професійних занять.

8. Спортсмен-аматор – особа, яка не вважається професіоналом, тобто не має письмового (трудового) контракту з клубом або будь-якою іншою спортивною організацією та не отримує відшкодування в розмірі більшому, ніж витрачає для занять спортом.

9. Недозволений маркетинг (недобросовісна конкуренція) – діяльність, посередництвом якої компанія-конкурент, не маючи на це права, намагається асоціювати свою продукцію зі спортивним заходом, який вже має офіційних спонсорів.

10. Анаболічний агент – речовина, заборонена у змагальний та позазмагальний періоди, яка використовується для збільшення м’язової маси та сили, зменшення кількості часу для відновлення після занять спортом та інтенсивнішого тренування протягом більш тривалого часу.

11. Аналізування проб – аналіз, що проводиться лабораторіями, акредитованими ВАДА або іншим, затвердженим ВАДА, чином, у відповідності до Міжнародного стандарту для лабораторного аналізу.

12. Аналіз проби А – аналіз, який проводиться з метою виявлення наявності забороненої

МІЖНАРОДНИЙ СПОРТИВНИЙ АРБІТРАЖ

ited substance or the use of a prohibited method in the sportsman A sample, while the B sample is stored.

13. Analysis of the B sample – analysis which takes place if there is a positive analytical finding with the A sample and which is conducted by the same laboratory by personnel who were not directly involved in the analysis of the A sample.

14. Annulment of the result of a competition – disciplinary measure by means of which the reached competition outcome is made void.

15. Anti-doping organization – a Signatory that is responsible for adopting rules for initiating, implementing or enforcing any part of the doping control process. This includes, for example, the International Olympic committee, the International Paralympics committee, other Major event organizations that conduct testing at their events, WADA, International federations, and national anti-doping organizations.

16. Anti-doping rule violation – a case, circumstance or conduct, foreseen by the WADA Code, that goes against valid anti-doping rules, and which results in disciplinary proceedings and sanctions against the persons concerned.

речовини або використання забороненого методу в пробі А спортсмена, у той час як проба Б залишається опломбованою.

13. Аналіз проби Б – аналіз, який має місце у випадку позитивного результату проби А, що проводиться в тій самій лабораторії персоналом, який не був напряму задіяний у аналізі проби А.

14. Анулювання результату змагань – дисциплінарна міра, посередництвом якої досягнутий результат змагання анулюється.

15. Антидопінгова організація – Сторона-підписант [Конвенції Про боротьбу з допінгом у спорті], відповідальна за ухвалення правил щодо ініціювання, впровадження або виконання будь-якої частини процесу допінг-контролю. Це включає, наприклад, Міжнародний олімпійський комітет, Міжнародний параолімпійський комітет, інші великі спортивні організації, які проводять тестування під час своїх змагань, ВАДА, міжнародні федерації та національні антидопінгові організації.

16. Порушення антидопінгового правила – випадок, обставина чи поведінка, передбачена Кодексом ВАДА, що суперечить діючим антидопінговим правилам і є підставою для відкриття дисциплінарного провадження й на105

17. Assault – push by any of body parts or subject, committed consciously to a competition participant, an official or a spectator, or spitting addressed to the same persons.

18. Athlete – any Person who competes in sport at the international level (as defined by each International Federation) or the national level (as defined by each National Anti-Doping Organization).

An Anti-Doping Organization has discretion to apply anti-doping rules to an Athlete who is neither an International-Level Athlete nor a National-Level Athlete, and thus to bring them within the definition of “Athlete.” In relation to Athletes who are neither InternationalLevel nor National-Level Athletes, an Anti-Doping Organization may elect to: conduct limited Testing or no Testing at all; analyze Samples for less than the full menu of Prohibited Substances; require limited or no whereabouts information; or not require advance TUEs. However, if an Article 2.1, 2.3 or 2.5 anti-doping rule violation is committed by any Athlete over whom an Anti-Doping Organization has authority who competes below the international or national level, then the Consequences set forth in the Code (except Article 14.3.2) 106

кладення санкцій на причетних осіб.

17. Напад – поштовх будь-якою частиною тіла або предметом, свідомо нанесений учаснику змагання, офіційній особі або глядачу, чи плювок, скоєний стосовно тих же осіб.

18. Спортсмен – будь-яка особа, яка займається спортом на міжнародному (як це встановлено кожною Міжнародною федерацією) чи національному рівні (як це встановлено кожною Національною антидопінговою організацією). Антидопінгова організація має право на власний розсуд застосовувати антидопінгові правила до Спортсмена, який не є Спортсменом ані міжнародного, ані національного рівня, розповсюджуючи визначення «Спортсмен» і на них. У відношенні Спортсменів, які не є Спортсменами ані міжнародного, ані національного рівня, Антидопінгова організація може діяти наступним чином: звести до мінімуму Тестування чи не проводити Тестування взагалі; аналізувати Проби не на весь перелік Заборонених речовин; вимагати надання меншої кількості інформації про місцезнаходження чи взагалі не вимагати її надання; не вимагати завчасного подання запитів на видачу дозволу на Терапевтичне використання. Однак якщо Спортсмен,

МІЖНАРОДНИЙ СПОРТИВНИЙ АРБІТРАЖ

must be applied. For purposes of Article 2.8 and Article 2.9 and for purposes of antidoping information and education, any Person who participates in sport under the authority of any Signatory, government, or other sports organization accepting the Code is an Athlete.

19. Athlete Biological passport – a set of doping control data, based on the monitoring of selected parameters over time that indirectly reveal the effect of doping usage, as opposed to the traditional direct detection of doping substances by analytical means.

20. Athlete Biological Passport (2) – the program and methods of gathering and collating data as described in the International Standard for Testing and Investigations and International Standard for Laboratories.

21. Athlete support personnel –

який знаходиться під юрисдикцією Антидопінгової організації і виступаючий на рівні нижче міжнародного чи національного, скоює порушення антидопінгових правил, передбачене в статтях 2.1, 2.3 чи 2.5 [Кодексу ВАДА], до нього застосовуються Наслідки, предбачені Кодексом (за виключенням статті 14.3.2). Для цілей статті 2.8 та статті 2.9, а також для проведення інформаційних та освітніх програм, Спортсменом є будь-яка Особа, яка займається спортом під юрисдикцією будь-якої Сторонипідписанта [Конвенції про боротьбу з допінгом у спорті], уряду чи іншої спортивної організації, яка прийняла Кодекс.

19. Біологічний паспорт спортсмена – набір даних допінгконтролю, що базується на моніторингу обраних параметрів протягом певного періоду часу, що непрямо вказує на ефект вживання заборонених речовин на противагу традиційному прямому визначенню заборонених речовин аналітичними засобами.

20. Біологічний паспорт спортсмена (2) – програма та методи збору та узагальнення даних, які реалізуються у відповідності до Міжнародного стандарту з тестування та розслідувань, а також Міжнародним стандартом для лабораторій.

21. Допоміжний персонал спорт107

any coach, trainer, manager, agent, team staff, official, medical, paramedical personnel, parent or any other person working with, treating or assisting an athlete participating in or preparing for sports competition.

22. Attempt – purposely engaging in conduct that constitutes a substantial step in a course of conduct planned to culminate in the commission of an anti-doping rule violation. Provided, however, there shall be no anti-doping rule violation based solely on an attempt to commit a violation if the person renounces the attempt prior to it being discovered by a third party not involved in the attempt 23. Atypical finding – a report from a WADA-accredited laboratory or other WADA approved laboratory which requires further investigation as provided by the International standard for laboratories or related Technical documents prior to the determination of an adverse analytical finding.

24. Atypical Passport Finding – a report described as an Atypical Passport Finding as described in the applicable International Standards.

108

смена – будь-який тренер, менеджер, агент, член штату команди, офіційна особа, медичний чи фельдшерський персонал, родич або будь-яка інша особа, яка працює зі спортсменом, котрий бере участь чи готується до участі в спортивному змаганні, лікує його чи надає йому іншу допомогу.

22. Спроба – цілеспрямована поведінка, що є складовою дій, результатом яких буде порушення антидопінгового правила. Умовою того, що порушення антидопінгового правила не буде вважатися таким тільки на підставі спроби порушення, буде відмова спортсмена від участі в спробі до того, як про неї стане відомо третій стороні, яка не втягнена в спробу.

23. Атиповий результат – повідомлення з акредитованої ВАДА лабораторії або іншої, уповноваженої ВАДА, лабораторії, що вимагає послідуючого розслідування у порядку, передбаченому Міжнародним стандартом для лабораторій або дотичної технічної документації перед визначенням наявності Несприятливого результату.

24. Атиповий результат (біологічного) Паспорта – висновок, визначений як Нетиповий результат по паспорту, як це описано у відповідних Міжнародних стандартах.

МІЖНАРОДНИЙ СПОРТИВНИЙ АРБІТРАЖ

25. Autonomy of sport – a principle whereby sports governing bodies are independent and free to organize and regulate the sports for which they are responsible. This principle is laid down in Nice Declaration of 2000, adopted by European’s Council and in the European Commission White Paper on Sport of 2007.

26. Band – a flat, thin strip or loop of material displaying the manufacturer’s design mark which may be used according to the competition regulation on the outside of an item of equipment in a clearly defined position and size.

27. Bengal light – handheld pyrotechnic which burns with a very bright coloured light at a very high temperature and emits some smoke as a result. Often used by supporters during a football match. Might cause serious burns and respiratory distress and toxic fumes from the smoke.

28. Beta-2 agonist – substance prohibited at all times, used to increase muscle size and reduce body fat and for its powerful stimulatory effect.

29. Betting Fraud Detection Sys-

25. Автономія спорту – принцип, згідно з яким органи управління спортом є незалежними й вільними в організації та регулюванні виду спорту, за який вони відповідають. Цей принцип викладено у Ніццькій декларації 2000 р., ухваленій Радою Європи та в Білій Книзі спорту 2007 р., ухваленій Європейською комісією.

26. Фірмовий знак – пласка, тонка стрічка або петля з тканини, яка відображає торговий знак виробника, що може використовуватися відповідно до регламенту змагань у визначеному місці та певного розміру на зовнішній стороні екіпірування спортсмена.

27. Бенгальський вогонь – вид ручного піротехнічного засобу, який горить дуже яскравим різнокольоровим світлом з дуже високою температурою та викидає невелику кількість диму. Часто використовується фанатами під час футбольних матчів. Може спричиняти серйозні опіки та розлади дихання, викид токсичних парів під час горіння.

28. Бета-2-агоніст – речовина, заборонена у змагальний та позазмагальний періоди, яка використовується для збільшення м’язової маси та зменшення жиру в тканинах та через його сильний стимулюючий ефект.

29. Система виявлення шахрай109

tem (BFDS) – the system, adopted by UEFA in 2009 to help combat match fixing and illegal betting by monitoring matches across Europe (those under UEFA aegis and of its members – national associations).

30. Blood collection officer – a doping control officer who is responsible for blood sampling and qualified to collect blood samples from athletes.

31. Broadcasting rights – license to transmit images and/or sound of a sports event on television or radio.

32. Calling-up – inviting a sportsman to join one of the national teams of the country he is eligible to represent on the basis of his nationality.

33. CAS – the Court of arbitration for sport.

34. Chaperon – a person, appointed by the competition organizer who notifies the athlete assigned to him from among those selected for a doping control and accompanies the sportsman from the time he is notified until the doping control is completed.

35. Clean stadium – stadium in which all advertising spaces and public seating is available for use 110

ських ставок – система, впроваджена УЄФА у 2009 р. з метою допомогти в боротьбі проти організації договірних матчів та незаконних ставок шляхом моніторингу матчів по всій Європі (тих, що проводяться під егідою УЄФА та її членів – національних асоціацій).

30. Офіцер по забору крові – офіцер допінг-контролю, відповідальний за взяття проб крові спортсменів, який має відповідну кваліфікацію для збору проб крові у спортсменів.

31. Права на трансляцію – ліцензія на право передавати зображення та/або звук спортивного заходу по телебаченню або радіо.

32. Виклик – запрошення спортсмену прибути до однієї з національних команд країни, яку він має право представляти на підставі національності.

33. CAS – Спортивний арбітражний суд.

34. Наглядач (шаперон) – особа, призначена організатором змагань, яка повідомляє спортсмена, закріпленого за ним серед тих, які обрані для проходження допінг-контролю, та супроводжує спортсмена з моменту його повідомлення й до закінчення допінг-контролю.

35. Чистий стадіон – стадіон, на якому всі рекламні площі та місця для сидіння публіки вільні

МІЖНАРОДНИЙ СПОРТИВНИЙ АРБІТРАЖ

by an event organized, with no other contractual limitations 36. Closed circuit television system – system of fixed cameras with pan and tilt facilities for monitoring spectators, stadium (sports arena) approaches and entrances, and all viewing areas within it, that must be managed and controlled by the police or stadium (sports arena) security officers.

37. Code – the World anti-doping code.

38. Collective selling of broadcasting rights – process whereby an event organizer centrally markets and collectively sells broadcasting rights rather than allowing the individual competitors to sell their rights individually, aimed at maintaining of uniformity an consistent quality of its brand and ensure financial solidarity through a balanced redistribution of broadcasting revenues.

39. Combined mark – combination of a word mark and a design mark.

40. Commercial rights – any commercial and media rights and opportunities in and in relation to a certain competition, including, without limitation, media rights, marketing rights and data rights.

для використання організовуваним заходом без ніяких контрактних обмежень.

36. Замкнена система відеоспостереження – система зафіксованих камер з можливістю панорамної зйомки та нахилу для моніторингу глядачів, під’їзних шляхів стадіону (спортивної споруди) та всіх входів, глядацьких зон в його межах, які мають бути контрольованими поліцією або офіцерами безпеки стадіону (спортивної споруди).

37. Кодекс – Всесвітній антидопінговий кодекс.

38. Сукупний продаж прав на трансляцію – процес централізованого продажу організатором змагань прав на трансляцію, на відміну від дозволу індивідуальним учасникам змагань продавати їх права окремо, який направлений на утримання постійної якості його бренду і забезпечення фінансової солідарності через балансування перерозподілу доходів від трансляції.

39. Комбінований знак – комбінація словесного знака й зображення.

40. Комерційні права – будь-які комерційні й медіаправа, та можливості, пов’язані з певним змаганням, включаючи, але не обмежуючись медіаправами, маркетинговими правами та інформаційними правами.

111

41. Commissar (delegate, inspector) – an official of a competition, appointed by the competition organiser to perform official function of whose main duties are to perform overall control after orderly organization and smooth conduct of that competition in accordance with pertinent regulations and in safe non-discriminatory environment and to submit detailed report to the organizing sports organization. He is senior to any other representatives of organizer.

42. Compensation for termination (breach) of contract – payment to which a sportsman or a club (other sports organisation) is entitled if the other party violates the terms of their contract or its termination, without just cause.

43. Compensation payment (transfer fee) – sum that the club (other sports organisation) to which a sportsman is being transferred have to pay as a way of compensation to the club (sports organisation) the sportsman is leaving.

44. Competition – a single race, match, game or singular sport contest. For example, a basketball game or the finals of the Olympic 100-meter race in athletics. For stage races and other sport con112

41. Комісар (делегат, інспектор) – офіційна особа змагання, призначена організатором змагань для виконання офіційних функцій, головним обов’язком якого є здійснення загального контролю за впорядкованою організацією та безперешкодним проведенням такого змагання у відповідності до регламенту та у безпечній недискримінаційній обстановці, а також подання звіту організатору змагань. Він є вищою офіційною особою по відношенню до будь-яких інших представників організатора.

42. Компенсація за розірвання (порушення) контракту – платіж, на який спортсмен або клуб (інша спортивна організація) має право у випадку порушення умов їх контракту або його розірвання без поважних причин іншою стороною.

43. Компенсаційна виплата (трансферна плата) – сума, яку клуб (інша спортивна організація), до якого (якої) переходить спортсмен, сплачує в якості компенсації клубу (спортивній організації), з якого (якої) переходить спортсмен.

44. Змагання – одиничний забіг, заплив, гонка, матч, гра чи одинична дисципліна. Наприклад, баскетбольний матч або фінали Олімпійських спринтів на 100 метрів у легкій атлетиці. Для ба-

МІЖНАРОДНИЙ СПОРТИВНИЙ АРБІТРАЖ

tests where prizes are awarded on a daily or other interim basis the distinction between a Competition and an Event will be as provided in the rules of the applicable International Federation.

45. Competition season – a period during calendar year, when official competitions are conducted (national and/or international) in certain sport; a period, starting with the first official competition (match of the relevant championship or cup) and ending with the last official competition (match) of the relevant championship or cup.

Usually starts and ends the same months of the year. Periods of competition season are fixed on annual basis and is adjusted calendar of international and national sport federations.

46. Consequences of anti-doping Rule violations (Consequences) – an athlete’s or other person’s violation of an anti-doping rule may result in one or more of the following: (a) disqualification means the athlete’s results in a particular competition or event are invalidated, with all resulting consequences including forfeiture of any medals, points and prizes; (b) inel-

гатоетапних гонок та інших спортивних дисциплін, коли нагороди присуджуються щоденно або на інших проміжних підставах, відмінності між спортивною подією і змаганням встановлюються у відповідності до правил, ухвалених відповідною Міжнародною федерацією.

45. Змагальний сезон – проміжок часу в межах календарного року, у який проходять офіційні змагання (національні та/або міжнародні) з певного виду спорту; період, що починається першим офіційним змаганням (матчем відповідного чемпіонату або кубку) та закінчується останнім офіційним змаганням (матчем відповідного чемпіонату або кубку). Як правило, починається і закінчується в ті самі місяці року. Визначення строків змагального періоду відбувається щорічно і є погодженим календарем міжнародних та національних спортивних федерацій.

46. Наслідки порушення антидопінгового правила (наслідки) – порушення спортсменом або іншою особою антидопінгових правил можуть потягти за собою один чи більше з наступних наслідків: а) дискваліфікація – означає анулювання досягнутих спортсменом результатів у конкретному виді змагання або всього змагання з усіма дотичними наслідками, як113

igibility means the athlete or other person is barred on account oа anantidoping rule violation for a specified period of time from participating in any competition or other activity or funding as provided in article 10.12.1; (c) provisional suspension means the athlete or other person is barred temporarily from participating in any competition or activity prior to the final decision at a hearing conducted under article 8 of the WADA Code (Right to a fair hearing); Financial Consequences means a financial sanction imposed for an anti-doping rule violation or to recover costs associated with an anti-doping rule violation; and (e) Public Disclosure or Public Reporting means the dissemination or distribution of information to the general public or Persons beyond those Persons entitled to earlier notification in accordance with Article 14. Teams in Team Sports may also be subject to Consequences as provided in Article 11 of WADC.

47. Contaminated Product – a product that contains a Prohibited Substance that is not disclosed on the product label or in information 114

то: позбавлення усіх медалей, очок та призів; б) відсторонення – означає заборону спортсмену або іншій особі через порушення антидопінгового правила брати участь у будь-яких змаганнях або іншій діяльності, припинення фінансування на визначений час, як це передбачено статтею 10.12.1; в) тимчасове відсторонення – спортсмен або інша особа тимчасово відстороняється від участі у будь-яких змаганнях або діяльності до винесення остаточного рішення на слуханнях, що проводяться у відповідності до статті 8 Кодексу ВАДА (Право на справедливе слухання); г) фінансові наслідки — фінансові санкції, які накладаються за порушення антидопінгового правила чи для відшкодування витрат, пов’язаних з порушеннням антидопінгового правила; д) публічне оприлюднення чи публічне звітування — розповсюдження або оприлюднення інформації для широкого загалу чи осіб, окрім тих осіб, які мають право бути повідомленими заздалегідь у відповідності до статті 14 ВАДК. До команд у командних видах спорту також можуть бути застосовані наслідки, як це передбачено статтею 11 ВАДК.

47. Забруднений продукт – продукт, що містить заборонену речовину, яка не вказана на етикетці продукту чи в інформації,

МІЖНАРОДНИЙ СПОРТИВНИЙ АРБІТРАЖ

available in a reasonable Internet search.

48. Contractual stability – principle that agreements between professional players and clubs must be respected and cannot be unilaterally terminated during the course of the season unless for just cause.

49. Control room – office at the sport arena reserved for the persons who have overall responsibility for all competition-related safety and security matters, namely the chief police officer, sport arena security officer and their staff.

50. Controlled stadium (sport arena) area – location including the stadium (sport arena) and the surrounding areas which are under the control of the stadium (sport arena) owners .

51. Data rights – the right to compile and exploit statistics and other data in relation to the competition.

52. Decorative element – elements, which are pictures/images, illustrations or any other symbol and are incorporated to an equipment item using the following techniques: jacquard weave; tonal

яку можна отримати шляхом належного пошуку в Інтернеті.

48. Контрактна стабільність – принцип обов’язковості дотримання умов угод, укладених між професійними гравцями та клубами, та неможливості їх одностороннього розірвання протягом спортивного сезону, окрім випадків наявності поважної причини.

49. Кімната контролю – приміщення на території спортивної споруди для роботи осіб, відповідальних за загальну безпеку та охорону у зв’язку з проведенням змагань, а саме – старший представник поліції, офіцер безпеки спортивної споруди та їх співробітники.

50. Контрольована територія стадіону (спортивної споруди) – територія, включаючи стадіон (спортивну споруду) та прилеглі ділянки, які знаходяться під управлінням власника стадіону (спортивної споруди).

51. Права на використання даних – право компілювати та використовувати статистичну та іншу інформацію, пов’язану зі змаганням.

52. Декоративний елемент – такі елементи, як зображення, картинки, ілюстрації або будь-які інші символи, які розміщені на екіпіруванні з використанням таких технік: перфорування, ви115

print; embossing or any other technical solution.

53. Deduction of points – disciplinary measure against a team which consists of taking away a certain number of points from those already attained in the current or a future competition 54. Delegate, commissar, inspector – an official of a competition whose main duties are to perform overall control after orderly organization and smooth conduct of that competition in accordance with pertinent regulations and in safe non-discriminatory environment and to submit detailed report to the organizing sports organization.

He is senior to any other representatives of organizer.

55. Demotion – disciplinary measure by which a club is downgraded to a lower league.

56. Design mark – any sign which can be represented graphically and does not include any letters and which may appear on the kit as one accepted type of manufacturer identification.

57. Directive – an order document, usually, additional to disciplinary measures that ensures the 116

давлювання, тонального нанесення, рельєфного тиснення чи будь-яких інших технічних вирішень.

53. Зняття очок – дисциплінарна міра проти команди, яка полягає у знятті певної кількості очок з тих, що вже набрані в поточному або наступному змаганні.

54. Делегат (інспектор, комісар) – офіційна особа змагання, призначена організатором змагань для виконання офіційних функцій, головним обов’язком якого є здійснення загального контролю за впорядкованою організацією та безперешкодним проведенням такого змагання у відповідності до регламенту та у безпечній недискримінаційній обстановці, а також подання звіту організатору змагань. Він є вищою офіційною особою по відношенню до будь-яких інших представників організатора.

55. Пониження – дисциплінарна міра, яка полягає у переведенні клубу до нижчої ліги.

56. Графічний знак – будь-який знак, який може бути представлений графікою, що не містить будь-яких літер і може зображуватися на екіпіруванні як знак ідентифікації виробника.

57. Директива – документ розпорядчого характеру, як правило, додатковий до дисциплі-

МІЖНАРОДНИЙ СПОРТИВНИЙ АРБІТРАЖ

implementation of disciplinary sanctions and/or that requires a certain behaviour on the part of those concerned.

58. Disciplinary body (quasi-arbitral body, body of sports justice) – organs of a sports association which task is to rule on disciplinary matters.

59. Disciplinary measure – a measure imposed by the responsible bodies of a sports organization for violation of the norms laid down in its statutory and regulatory documents.

60. Discrimination – the unjust or prejudicial treatment of different categories of people, especially on the grounds of race, age or sex, nationality, political or religious views or another features.

61. Dispute resolution bodies – bodies of sports justice, which are entitled to resolve sports disputes in accordance with the statutory and regulatory documents of a sports organisation as opposing to ordinary courts.

62. Disqualification – elimination of a sportsman or a team from a competition due to cheating, unsportive behaviour or by default,

нарних санкцій, який виноситься з метою забезпечення застосування дисциплінарної санкції та/або вимагає певної поведінки від осіб, яких цей документ стосується.

58. Дисциплінарний орган (квазіарбітражний орган, орган спортивної юстиції) – органи спортивної асоціації, завданням яких є ухвалення рішень по дисциплінарних справах.

59. Дисциплінарна міра – міра, застосовувана відповідальними органами спортивної організації за порушення норм її статутних та регламентних документів.

60. Дискримінація – несправедливе або упереджене ставлення до різних категорій осіб, особливо за расовою, віковою або статевою приналежністю, національністю, політичними і релігійними переконаннями, або за іншими ознаками.

61. Органи вирішення спорів – органи спортивної юстиції, які наділені повноваженнями з вирішення спортивних спорів у відповідності до статутних та регламентних документів спортивної організації на противагу судам загальної юрисдикції.

62. Дискваліфікація – виключення спортсмена або команди зі змагання через шахрайство, неспортивну поведінку або у відпо117

e.g. refusal to compete or to continue to compete or for any other reasons, foreseen by the competition regulations.

63. Diuretic – any drug substance that acts as a masking agent and increases the elimination of fluid from the body through urination, so that the presence of doping substances can not be detected.

64. Doping – substances and methods, which are used to increase exercise tolerance of sportsmen, are potentially dangerous for heir health and legally prohibited for usage.

65. Doping control – all steps and processes from test distribution planning through to ultimate disposition of any appeal including all steps and processes in between such as provision of whereabouts information, Sample collection and handling, laboratory analysis, TUEs, results management and hearings.

66. Doping control officer – a person (male or female) who is appointed by the anti-doping organization or competition organizer to conduct in-or out-of competition doping control. He is responsible for the entire doping control procedure, including the collection of samples and the transport of sam118

відності до регламенту, як-то через відмову змагатися або продовжувати змагатися, або будьякі інші причини, передбачені регламентом змагань.

63. Діуретик – будь-яка наркотична речовина, яка діє як маскуючий агент і підвищує швидкість виведення рідини з організму через сечовипускання з метою унеможливлення виявлення наявності речовин допінгу.

64. Допінг – речовини і методи, що застосовуються для підвищення працездатності спортсменів, є потенційно небезпечними для їхнього здоров’я і законодавчо заборонені для використання.

65. Допінг-контроль – усі етапи та процеси від планування проведення тестів до апеляцій, у тому числі всі процеси між наданням інформації про місцезнаходження, забором проб та поводження з ними, лабораторним аналізом, терапевтичним використанням, обробкою результатів, слуханнями.

66. Офіцер допінг-контролю – особа (чоловік або жінка), призначена антидопінговою організацією або організатором змагань проводити змагальний або позазмагальний допінг-контроль. Він є відповідальним за всю процедуру допінг-контролю, включаючи забір проб та їх

МІЖНАРОДНИЙ СПОРТИВНИЙ АРБІТРАЖ

ples to the WADA-accredited laboratory. He has the authority to take decisions on the site of the doping control within the framework of the relevant regulations.

He may be assisted by a chaperone.

67. Doping control station – premises, provided by the competition organizer where in-competition doping controls take place 68. Doping offence – violation of anti-doping rules by a sportsman using a prohibited substance or method, when metabolites or markers of such are present in a sportsman’s bodily tissues or fluids or violation of other anti-doping rules by a sportsman, foreseen by the WADA Code.

69. Doping suspension (ineligibility) – disciplinary measure taken against a sportsman which consist of temporary or permanent expulsion from competitions as a penalty for having violated an anti-doping regulations.

70. Duty to release players – obligation for a club to make any registered player available for the national team of the country for which the player is eligible to play on the basis of his nationality, if he is called up by the association concerned.

71. Eligibility – set of conditions

транспортування до акредитованої ВАДА лабораторії. Він уповноважений на прийняття рішень під час процедури допінг-контролю згідно відповідних регламентів. Може супроводжуватися шапероном (наглядачем).

67. Пункт допінг-контролю – приміщення, надане організатором змагань, де проходить змагальний допінг-контроль.

68. Порушення антидопінгового правила – порушення спортсменом антидопінгових правил через вживання забороненої речовини або методу, коли її метаболіти або маркери наявні в тканинах чи рідинах організму спортсмена, або порушення інших антидопінгових правил спортсменом, передбачене Кодексом ВАДА.

69. Відсторонення за допінг (неправомочність) – дисциплінарна міра, що застосовується до спортсмена, яка полягає у тимчасовому або довічному відстороненні від змагань як покарання за порушення антидопінгових правил.

70. Обов’язок відпустити гравців – зобов’язання клубу відпустити будь-якого зареєстрованого у ньому гравця для виступу за національну команду країни, за яку гравець має право виступати за національністю, якщо він викликаний відповідною асоціацією.

71. Правомочність – сукупність 119

established by the relevant sports organization that a sportsman must meet in order to have the right to partake in a competition for a club, team or national association (i.e. age, nationality, status etc.).

72. Emblem – symbol of a sports association or club which may be printed, embroidered or sewn on each individual item of equipment.

73. Endogenous AAS – an anabolic-androgenic steroid which is capable of being produced by the body naturally up until certain limits (threshold). What is above is considered to be doping.

74. EPO – erythropoietin – hormone used to improve endurance or recovery from anaerobic exercise.

75. Equipment manufacturer – company that designs, produces and sells products bearing its own registered trademarks for use in the sports market (Adidas, Nike, Reebok etc.).

76. European sports model – a model of organization of sport in Europe, i.e. from bottom to top, on territorial basis and pyramidshaped structure – from grassroots to international federation, whereby only one federation for each sport is allowed, both at national and international level. It 120

умов, встановлених відповідною спортивною організацією, які має виконати спортсмен для того, щоб мати право брати участь у змаганні за клуб, команду або національну асоціацію (як-то: вік, національність, статус і т. п.).

72. Емблема – символ спортивної асоціації або клубу, який може бути надрукований, вишитий або нашитий на кожну з частин екіпірування.

73. Ендогенний ААС – анаболічно-андрогенний стероїд, який виробляється організмом природним шляхом до певної кількості (порога). Перевищення порога вважається допінгом.

74. ЕПО-еритропоетин – гормон, що вживається для покращення витривалості та відновлення після анаеробних вправ.

75. Виробник екіпірування – компанія, яка розробляє дизайн, виробляє та продає продукцію під власною зареєстрованою торговельною маркою для використання на спортивному ринку (Адідас, Найк, Рібок тощо).

76. Європейська спортивна модель – модель організації спорту в Європі, тобто форма знизу догори, яка спирається на територіальну основу та пірамідальну структуру – від любительського спорту до міжнародної федерації з кожного виду спорту, коли визнається тільки одна федерація

МІЖНАРОДНИЙ СПОРТИВНИЙ АРБІТРАЖ

promotes principles of sporting merit (promotion and relegation), open competition for sportsmen; balance between clubs and national teams, financial solidarity mechanisms.

77. Event – a series of individual competitions conducted together under one ruling body (e.g., the Olympic games, FINA World championships, or Pan American games).

78. Event Venues – those venues so designated by the ruling body for the Event.

79. Event period – the time between the beginning and end of an event, as established by the ruling body of the event.

80. Exogenous AAS – an anabolic-androgenic steroid which is not normally capable of being produced by the body naturally.

81. Expulsion from a competition – disciplinary measure which deprives a national association or a club or a sportsman of the right to take part in the current and/or a future competition.

82. Expulsion from the stadium (sport arena) – measure taken by the sport event organizers in cooperation with the police to remove a person (troublemaker) from the

для кожного виду спорту, як на національному, так і на міжнародному рівні. Вона просуває принципи спортивних здобутків (підвищення та пониження в лігах), відкриті змагання для спортсменів; баланс між клубами та національними командами, механізми фінансової солідарності.

77. Спортивний захід – серія окремих змагань, що проводяться разом однією організацією (наприклад, Олімпійські ігри, чемпіонати світу ФІНА, Панамериканські ігри).

78. Об’єкти Заходу – об’єкти, визначені в якості таких організацією, яка керує Спортивним заходом.

79. Змагальний період – час між початком і кінцем змагання, як визначено керівним органом організатора змагання.

80. Екзогенний ААС – анаболічно-андрогенний стероїд, який зазвичай не виробляється організмом природним шляхом.

81. Виключення зі змагання – дисциплінарна міра, яка позбавляє національну асоціацію чи клуб або спортсмена права брати участь у поточному або майбутньому змаганні.

82. Видворення зі стадіону (спортивної споруди) – міра, вживана організаторами спортивного заходу в співпраці з поліцією по видворенню особи 121

stadium (sport arena) and ensure he is not readmitted.

83. Fair Play – the term widely used in football, which means a way of acting according to ethical principles which, in particular, oppose the concept of sporting success at any price, promote integrity and equal opportunities for all competitors, and emphasize respect of the personality and the dignity of everyone involved in a sporting event.

84. Fan merchandise – articles on sale which are manufactured for promotion and support of a particular sport team or event.

85. Fan, supporter – a person who takes an active interest in a certain sport and follows a favorite team or sportsman.

86. Fault – fault is any breach of duty or any lack of care appropriate to a particular situation. Factors to be taken into consideration in assessing an Athlete or other Person’s degree of Fault include, for example, the Athlete’s or other Person’s experience, whether the Athlete or other Person is a Minor, special considerations such as impairment, the degree of risk that should have been perceived by the Athlete and the level of care and investigation exercised by the Athlete in relation to what should have 122

(правопорушника) зі стадіону (спортивної споруди) та його повторне недопущення.

83. Чесна гра – широко використовуваний у футболі термін, що означає вид поведінки у відповідності до принципів етики, які, серед іншого, протиставляються концепції одержання перемоги будь-якою ціною, просувають цілісність змагань та рівні можливості для всіх їх учасників, та наголошують на повазі до особистості та честі кожного, хто бере участь у спортивному заході.

84. Сувенірна продукція – товари для продажу, які виготовлені для просування та підтримки спортивної команди або заходу.

85. Фан, вболівальник – особа, що активно цікавиться певним видом спорту та слідує за улюбленою командою чи спортсменом.

86. Вина – будь-яке порушення обов’язку чи будь-яка відсутність пильності, домірна певній ситуації. Фактори, які повинні бути взяті до уваги при оцінці ступеня Вини Спортсмена чи іншої Особи, включають, наприклад, досвід Спортсмена чи іншої Особи; чи є Спортсмен чи інша Особа Неповнолітнім; особливі обставини, такі як інвалідність; ступінь ризику, який повинен був усвідомлюватися Спортсменом; рівень пильності, який Спортсмен повинен був проявити, чи розслідування, яке Спортсмен

МІЖНАРОДНИЙ СПОРТИВНИЙ АРБІТРАЖ

been the perceived level of risk. In assessing the Athlete’s or other Person’s degree of Fault, the circumstances considered must be specific and relevant to explain the Athlete’s or other Person’s departure from the expected standard of behavior. Thus, for example, the fact that an Athlete would lose the opportunity to earn large sums of money during a period of Ineligibility, or the fact that the Athlete only has a short time left in his or her career, or the timing of the sporting calendar, would not be relevant factors to be considered in reducing the period of Ineligibility under Article 10.5.1 or 10.5.2 WADC.

87. Figurative logo – combination of name and logo in one single representation. Corresponds to a “combined mark”, usually used as a type of manufacturer identification.

88. Filing failure – a failure by a sportsman (or by a third party to whom this task was delegated) to make an accurate and complete whereabouts filing (in a given time slot for the doping control purposes).

89. Fine – disciplinary measure obliging the guilty party to pay a sum of money.

90. Firecracker (banger) – pres-

повинен був провести по відношенню до встановлення ступеня можливого ризику. При оцінці ступеня Вини Спортсмена чи іншої Особи, обставини, які беруться до уваги, повинні бути визначеними та стосуватися справи, щоби пояснити відступ Спортсмена чи іншої Особи від очікуваного стандарту поведінки. Наприклад, те, що Спортсмен втратить можливість заробляти великі суми коштів під час періоду Відсторонення, або що у Спортсмена залишиться мало часу для продовження кар’єри, чи розклад спортивного календаря не буде вважатися фактом, що відноситься до справи, який буде взятий до уваги при скороченні строку Відсторонення за статтею 10.5.1 чи 10.5.2 ВАДК.

87. Логотип – поєднана в одному образі комбінація імені та логотипа. Відповідає терміну «комбінована марка», найчастіше використовується в якості позначення виробника.

88. Ненадання інформації – ненадання спортсменом (або третьою особою, якій це було доручено) достовірної та повної інформації щодо свого місцезнаходження (у певний період часу для цілей допінг-контролю).

89. Штраф – дисциплінарна міра, яка зобов’язує винну сторону виплатити грошові кошти.

90. Феєрверк-вертушка – піро123

surized pyrotechnic which explode with a loud bang and can emit some smoke and flying sparks from the explosion. Firecrackers are dangerous because of the risk of hearing damage to persons nearby at the time of explosion 91. Flash interview – an interview that takes place immediately after the match or a single race in an area between the field of play (track, waterlines etc.) and the dressing-rooms and the duration of which is determined by the relevant competition regulation.

92. Forfeit – disciplinary measure taken against a team by which it is deemed to have lost the match (competition) with a score, foreseen by the regulation of the competition in question, e.g. in football is 0:3.

93. Free agent (1) – a status of a sportsman, when he is signable for free without paying a transfer fee.

94. Free agent (2) – a player, who is free from contractual engagements. This does not amount to a waiver of a club's rights to training compensation (CAS jurisprudence).

95. Free transfer – a transfer when a player is signable without paying a transfer fee.

96. Giant screen – large dimensional surface on which transmis124

технічний пристрій, що знаходиться під тиском і голосно вибухає та може продукувати деяке задимлення й іскри від вибуху. Є небезпечним через потенційний ризик порушення слуху осіб, що знаходяться поруч під час вибуху.

91. Миттєве інтерв’ю – інтерв’ю, що проводиться негайно після матчу або одиничного змагання в зоні між змагальним майданчиком (біговими або водними доріжками тощо) та роздягальнями, тривалість якого визначається регламентом відповідних змагань.

92. Технічна поразка – дисциплінарна міра, яка застосовується до команди, що виражається у присудженні поразки у матчі (змаганні) з рахунком, визначеним регламентом відповідних змагань; наприклад, у футболі це рахунок 0:3.

93. Вільний агент (1) – статус спортсмена, коли він може підписати контракт без сплати трансферної суми.

94. Вільний агент (2) – гравець, вільний від контрактних зобов'язань. Це не означає відмови клубу від компенсації витрат за підготовку та тренування (з практики CAS).

95. Вільний трансфер – перехід гравця та підписання контракту без сплати трансферної суми.

96. Гігантський екран – велика просторова поверхня, розташо-

МІЖНАРОДНИЙ СПОРТИВНИЙ АРБІТРАЖ

sions of competition and other connected images are projected, placed at the sport arena.

97. Grassroots football – football of all kinds of the non-professional non-elite type.

98. Hooligan – a person who joins with like-mined others to cause violent disturbances of the occasion of sport events.

99. Host broadcaster – TV station or production company that has been appointed to cover the sport event and whose signal will be used by all the other rightsholding TV stations.

100. In-competition doping testing – unless provided otherwise in the rules of an international federation or еor the ruling body of the Event in question, means the period commencing twelve hours before a competition in which the athlete is scheduled to participate through the end of such competition and the sample collection process related to such competition.

101. Independent observer program – a team of observers, under the supervision of WADA, who observe and provide guidance on the doping control process at certain sport events and report on their observations.

вана в спортивній споруді, на якій транслюється змагання або відображаються дотичні до нього зображення.

97. Масовий футбол – усі виду неелітного непрофесійного футболу.

98. Хуліган – особа, яка приєднується до собі подібних з метою чинити насильницький безлад під час проведення спортивного заходу.

99. Місцевий транслятор – ТВканал або телекомпанія, яка визначена транслятором спортивного заходу, сигнал якої використовується усіма іншими компаніями та ТВ-каналами, які мають на це право.

100. Змагальне тестування – означає період за дванадцять годин до початку змагання, у якому спортсмен бере участь, і до закінчення такого змагання, та забір проб, що відбувається під час цього змагання, якщо правилами міжнародної федерації або Органу, що управляє конкретиним Змаганням, не передбачено інше.

101. Незалежна спостережна програма – група спостерігачів під управлінням ВАДА, яка спостерігає за та надає рекомендації щодо процесу допінг-контролю під час певних спортивних заходів і звітує щодо своїх спостережень.

125

102. Individual sport – any sport that is not a team sport.

103. Ineligibility – quality or state of a sportsman which determines that he is prohibited from taking part in any official or friendly competition as consequence of antidoping rules violations or violation of the competition regulation.

104. Insulting gesture – movement of the body, head, arms, hands or face which is expressive of a rude opinion and intended to hurt the feelings of another person, and which is therefore considered to be a serious infringement of the sport ethics.

105. Insulting language – use of a rude expressions with the intention to hurt the feelings of another person, which is therefore considered to be a serious infringement of the sport ethics.

106. International competition – a competition between at least two sportsmen or teams, belonging to different countries.

107. International event – an event or competition where the International Olympic committee, the International Paralympics committee, an international federation, a major event organization, or another international sport organization is the ruling body for the event or appoints the technical officials for the event.

126

102. Індивідуальний спорт – будьякий спорт, що не є командним.

103. Неправомочність – якість або стан спортсмена, який означає відсутність у нього права участі в будь-якому офіційному або товариському змаганні в результаті порушення антидопінгових правил або порушення правил змагань.

104. Ображаючий жест – рух тіла, голови, рук, долонь або обличчя, який виражає образливу оцінку та має на меті образити почуття іншої особи, і через це розцінюється як серйозне порушення спортивної етики.

105. Образливі висловлювання – використання образливих висловів з метою образити почуття іншої особи, що оцінюється як серйозне порушення спортивної етики.

106. Міжнародне змагання – змагання між щонайменше двома спортсменами або командами, які належать до різних країн.

107. Міжнародна подія – спортивна подія або змагання, за проведення якої відповідає або технічний персонал якого призначає Міжнародний олімпійський комітет, Міжнародний параолімпійський комітет, міжнародна федерація, оргкомітет великої міжнародної події, або інша міжнародна організація.

МІЖНАРОДНИЙ СПОРТИВНИЙ АРБІТРАЖ

108. International standard – a standard adopted by WADA in support of the Code. Compliance with an International standard (as opposed to another alternative standard, practice or procedure) shall be sufficient to conclude that the procedures addressed by the International standard were performed properly. International standards shall include any Technical documents issued pursuant to the International standard.

109. International transfer – transfer of a sportsman from a club of one national association (federation) to a club of another one.

110. International level athlete (1) – an athlete who participates in international competitions.

111. International level athlete (2) – (for doping purposes) – athletes who compete in sport at the innternational level, as defined by each International federation, consistent with Standard for Testing and Investigations.

112. ITC – International transfer certificate – a document issued by the national association of a club which a player is leaving in order to join a club of another national association, entitling the player’s transfer to be officially completed.

108. Міжнародний стандарт – стандарт, ухвалений ВАДА на підтримку Кодексу. Відповідність Міжнародному стандарту (на противагу будь-якому альтернативному стандарту, практиці або процедурі) повинна бути достатнім аргументом для того, щоб вважати, що певна процедура була проведена належним чином. Міжнародний стандарт повинен включати будь-яку Технічну документацію, розроблену у відповідності до Міжнародного стандарту.

109. Міжнародний трансфер – перехід спортсмена з клубу однієї національної асоціації (федерації) до клубу іншої.

110. Спортсмен міжнародного рівня (1) – спортсмен, який бере участь у міжнародних змаганнях.

111. Спортсмен міжнародного рівня (2) – (для цілей допінгконтролю) – спортсмени, які змагаються на міжнародному рівні як це визначено кожною Міжнародною федерацією у відповідності до Міжнародних стандартів з тестувань та розслідувань.

112. МТС – Міжнародний трансферний сертифікат – документ, який видається національною асоціацією клубу, який футболіст покидає з метою приєднатися до клубу іншої національної асоціації, що дозволяє трансферу гравця бути офіційно завершеним.

127

13. Kit – equipment including all garments and articles which are worn and used in the controlled area of sports arena before, during and after the competition.

114. Liability for spectators’ conduct – legal (strict) responsibility of a sports club or sports national association for any prohibited act committed by supporters of its own team.

115. Liaison group – group of persons, consisting of a senor official acting on behalf of the event organizers, a senior representative of each of the public authorities concerned (medical, police, fire brigade), of the stewards, of the sports arena owner and of the participants, that should meet in the event of a serious emergency and to workout a decision concerning further running of a competition.

116. Limitation of spectator movement – measure taken by the competition organizers to ensure that spectators cannot move from one sector to the other of a sport arena (to avoid brawls between them).

117. Loan agreement – written contract containing the conditions for a temporary assignment of a professional player to another club.

128

113. Комплект екіпірування – екіпірування, включаючи усі речі та спорядження, що надягаються або використовуються в контрольованій зоні спортивної споруди до, під час та після змагання.

114. Відповідальність за поведінку вболівальників – юридична (об'єктивна) відповідальність спортивного клубу або спортивної національної асоціації за будь-який акт забороненої поведінки, вчинений вболівальниками власної команди.

115. Група зв’язку – група осіб, що складається зі старшої офіційної особи, яка діє за дорученням організаторів змагання, старших представників відповідних громадських служб (медичної, поліції, пожежної), стюардів, власника спортивної споруди та учасників, які мають зібратися у випадку надзвичайної події та ухвалити певне рішення щодо подальшої долі змагання.

116. Обмеження пересування глядачів – міра, що вживається організаторами змагання з метою обмеження пересування глядачів з одного сектора спортивної споруди до іншого (для уникнення бійок між ними).

117. Договір оренди – письмова угода, у якій містяться умови тимчасового переходу професійного гравця в інший клуб.

МІЖНАРОДНИЙ СПОРТИВНИЙ АРБІТРАЖ

118. Locally trained player – term, which refers to a footballer who is either club-trained or association trained between the age of 15 and 21 and has been registered with his current club for a period, continuous or not, of three entire seasons or of 36 month.

119. Logo – an emblematic design, symbol, which is linked with a manufacturer.

Manufacturer’s identification. Corresponds to a “design mark”.

120. Major event organizations – the continental associations of national Olympic committees and other international multi-sport organizations that function as the ruling body for any continental, regional or other international event.

121. Manufacturer identification – registered trademark of the manufacturer that is used on the sport equipment, such as name, the logo, the product line, the figurative logo and the script of the manufacturer, which indicates it and/or the product line.

122. Marker – a compound, group of compounds or biological variable(s) that indicates the use of a prohibited substance or prohibited method.

123. Marketing rights – any right to advertise, promote, endorse and

118. Місцевий гравець – термін, що застосовується для визначення футболіста, який тренований у клубі або асоціації у віці між 15 та 21 роками і який зареєстрований у цьому клубі, безперервно чи з перервами, протягом трьох повних сезонів або 36 місяців.

119. Логотип – символічне зображення, символ, який пов’язаний із виробником. Ідентифікація виробника. Відповідає "графічному знаку".

120. Організатори великих міжнародних заходів (змагань) – континентальні асоціації національних олімпійських комітетів та інші міжнародні мультиспортивні організації, які діють у якості керівних органів щодо будьякого континентального, регіонального або іншого міжнародного (спортивного) заходу.

121. Позначення виробника – зареєстрована торговельна марка виробника, яка використовується на спортивному екіпіруванні, як-то: назва, логотип, лінія продукції, зображувальний логотип і напис, що ототожнює виробника та/або лінію продукції.

122. Маркер – сполука, група сполук або біологічних параметрів, які вказують на використання заборонених речовин або методів.

123. Маркетингові права – будьяке право рекламувати, просу129

market the competition; to conduct public relations activities in relation to the competition and to exploit all advertising, sponsorship, licensing, merchandising, publishing, betting, retailing, music and franchising opportunities and all other commercial association rights (including through ticket promotions, official receptions) in relation to the competition.

124. Mascot – an object, considered as one bringing luck and is the part of a competition, a club or a national association identification.

125. Masking agent – substance prohibited at all times that has the potential to impair the excretion of prohibited substances or to conceal their presence in urine or other samples used in doping control.

126. Match behind closed doors – disciplinary measure requiring a national association or a club to play a certain number of matches without spectators.

127. Match-fixing – attempt by devious means to influence the outcome of a competition, which, generally, is sanctioned with a suspension, a fine and a ban on taking part in any related to a certain sport activity.

130

вати, індосувати та продавати змагання; проводити роботу з громадськістю щодо змагання та використовувати всі рекламні, спонсорські, ліцензійні, торговельні, видавницькі, тоталізаторні, роздрібної торгівлі, музичного супроводу та франчайзингові можливості й усі інші супроводжуючі комерційні права (включаючи просування продажу квитків, організацію офіційних прийомів), пов’язані зі змаганням.

124. Талісман, маскот – об’єкт, який вважається таким, що приносить удачу й ідентифікує змагання, клуб або національну асоціацію.

125. Маскуючий агент – постійно заборонена речовина, яка послаблює виведення заборонених речовин або приховує їх присутність у сечі або інших пробах, використовуваних для допінг-контролю.

126. Матч «за закритими дверима» – дисциплінарна міра, що зобов’язує національну асоціацію або клуб відіграти певну кількість матчів без глядачів.

127. Договірні матчі (маніпулювання) – спроба непрямими способами вплинути на результат змагання, яка, як правило, карається відстороненням, штрафом та забороною брати участь у будь-якій діяльності, пов’язаній з певним видом спорту.

МІЖНАРОДНИЙ СПОРТИВНИЙ АРБІТРАЖ

128. Media rights – the right to create, distribute and transmit on a linear and/or on demand basis for reception on a live and/or delayed basis anywhere in the world by any and all means and in any and all media, whether now known or devised in the future (including, without limitation, all forms of television, radio, wireless and internet distribution), audiovisual, visual and/or audio coverage of a competition and all associated and/or related rights.

129. Metabolite – any substance produced by a biotransformation process in the body that may act to indicate the presence of others which are the product of doping substances in the body.

130. Missed test – failure by a sportsman to be available for testing during the 60-minute time slot and at the location specified in his whereabouts filing for the day in question.

131. Missile-throwing – projecting objects of any kind from the stands to the pitch by spectators, aiming to hit players, referees or stewards, police officers, which is not allowed under security regulations.

132. Mixed zone – restricted area of the stadium between the dress-

128. Медіаправа – право створювати, розповсюджувати та передавати лінійним засобом та/або на запит для отримання вживу або у запису будь-де у світі всіма засобами та будь-яким видом медіа, як існуючим, або таким, що буде винайдений у майбутньому (включаючи, але не обмежуючись, усі види телебачення, радіо, безпровідного та Інтернетрозповсюдження), аудіовізуальне, візуальне та/або аудіопокриття змагання та всіх дотичних або асоційованих із ним прав.

129. Метаболіт – будь-яка сполука, отримана в процесі біотрансформації в організмі, що може вказувати на присутність інших, що є продуктом допінгових речовин в організмі.

130. Пропущений тест – відсутність спортсмена протягом 60хвилинного проміжку часу в певному місці й у день, що вказані ним у формі про місцезнаходження для проведення допінгтесту.

131. Жбурляння предметів – кидання глядачами будь-яких предметів з трибун на поле з метою влучення у гравців, рефері або стюардів, поліцейських, що заборонено регламентами з питань безпеки.

132. Змішана зона – обмежена зона стадіону між роздягальнями 131

ing rooms and the footballers’ exit where media representatives can interview players after the match 133. Multilateral coverage – coverage of an event produced by the host broadcaster and made generally available to all broadcasting rights-holders.

134. NADO – national anti-doping organization – the entity(ies) designated by each country as possessing the primary authority and responsibility to adopt and implement anti-doping rules, direct the collection of Samples, the management of test results, and the conduct of hearings at the national level. If this designation has not been made by the competent public authority(ies), the entity shall be the country’s National Olympic Committee or its designee.

135. National event – a sport event or competition involving international- or national-level athletes that is not an international event.

136. National-Level Athlete – athletes who compete in sport at the national level, as defined by each National Anti-Doping Organization, consistent with the International Standard for Testing and Investigations.

137. National Olympic Committee – the organization recognized 132

і виходом для футболістів, де представники ЗМІ можуть брати у них інтерв’ю після матчу.

133. Багатоканальне покриття – висвітлення заходу місцевим транслятором, відкрите для всіх інших власників прав на трансляцію.

134. HАДО – Національна антидопінгова організація – організація (ії), визначена (ні) кожною країною в якості такої, що має повноваження та відповідає за ухвалення та реалізацію антидопінгових правил, здійснення збору Проб, обробку результатів Тестування, проведення слухань на національному рівні. Якщо таке призначення не було зроблене компетентним органом державної влади, такою структурою повинен бути Національний олімпійський комітет чи уповноважена ним організація.

135. Національна подія – спортивна подія або змагання, у якій беруть участь спортсмени міжнародного або національного рівня, яка не є міжнародною подією.

136. Спортсмен національного рівня – Спортсмен, який змагається на національному рівні, як це визначено кожною Національною антидопінговою організацією, у відповідності до Міжнародного стандарту з тестування та розслідувань.

137. Національний олімпійський комітет – організація, визнана

МІЖНАРОДНИЙ СПОРТИВНИЙ АРБІТРАЖ

by the International Olympic Committee. The term National Olympic Committee shall also include the National Sport Confederation in those countries where the National Sport Confederation assumes typical National Olympic Committee responsibilities in the anti-doping area.

138. National sports dispute – controversy between parties, all of whom are belonging to the same sport national association.

139. National team – representative squad of a country and consists of sportsmen are eligible to compete on the basis of their nationality. Can be of different ages groups – main team, youth team, junior, masters etc.

140. Negative doping test result – result that does not reveal the presence of a prohibited substance or the use of a prohibited method in a sportsman’s sample.

141. Nice Declaration (2000) – European Council declaration on the specific characteristics of sport and its social function in Europe, of which account should be taken while implementing common policies.

142. No advance notice – a doping control which takes place with no advance warning to the sportsman and where the sportsman is continuously chaperoned from the

Міжнародним олімпійським комітетом. Термін «Національний олімпійський комітет» відноситься також до національних спортивних конфедерацій у тих країнах, де функції національного олімпійського комітету по боротьбі з допінгом у спорті беруть на себе національні спортивні конфедерації.

138. Національний спортивний спір – суперечка між сторонами, які належать до однієї національної спортивної асоціації.

139. Національна команда – команда, що представляє країну та складається зі спортсменів, що правомочні змагатися на підставі національності. Можуть бути різних вікових груп – основна команда, молодіжна, юніорська, ветеранська і т. п.

140. Негативний результат допінгтесту – результат, який не виявив наявності забороненої речовини або використання забороненого методу у пробі спортсмена.

141. Ніццька декларація (2000) – декларація Ради Європи щодо специфічних характеристик спорту та його соціальної функції в Європі, яка має братися до уваги при запровадженні спільних підходів.

142. Контроль без попередження – допінг-контроль, який відбувається без попередження спортсмена та під час якого спортсмен постійно знаходиться під нагля133

moment of notification through sample provision.

143. No fault or negligence – the athlete’s or other Person’s establishing that he did not know or suspect, and could not reasonably have known or suspected even with the exercise of utmost caution, that he had used or been administered the prohibited substance or prohibited method or otherwise violated an anti-doping rule. Except in the case of a Minor, for any violation of Article 2.1, the Athlete must also establish how the Prohibited Substance entered his or her system.

144. No significant fault or negligence – the athlete’s or other Person’s establishing that his or her fault or negligence, when viewed in the totality of the circumstances and taking into account the criteria for no fault or negligence, was not significant in relationship to the anti-doping rule violation. Except in the case of a Minor, for any violation of Article 2.1, the Athlete must also establish how the Prohibited Substance entered his or her system.

145. Official – anyone, except sportsmen, employed or engaged to perform an administrative, sporting or any other activity at a sports organisation.

134

дом з моменту повідомлення до моменту надання проби.

143. Відсутність вини або необережність – доведення Спортсменом або іншою Особою, що він не знав чи не підозрював, а також розсудливо не міг знати чи підозрювати, навіть вживши максимальну обережність, що він використав або йому було призначено заборонену речовину або метод або іншим чином порушив антидопінгове правило. Окрім випадку з Неповнолітнім, при будьякому порушенні статті 2.1 Спортсмен повинен також встановити, як Заборонена речовина потрапила у його або її організм.

144. Незначна вина або необережність – доведення спортсменом, що його вина або необережність, оцінені з урахуванням усіх обставин та критеріїв відсутності вини чи необережності, не може вважатися значною по відношенню до порушення антидопінгового правила. Окрім випадку з Неповнолітнім, при будь-якому порушенні статті 2.1. Спортсмен повинен також встановити, як Заборонена речовина потрапила у його або її організм.

145. Офіційна особа – будь-хто, за виключенням спортсменів, найнятий або залучений для виконання адміністративної, спортивної або будь-якої іншої діяльності у спортивній організації

МІЖНАРОДНИЙ СПОРТИВНИЙ АРБІТРАЖ

146. Official competition – a competition which is organized by an international sports association or a national one.

147. Out-of-competition doping control – doping control, which takes place at any time which is outside the in-competition phase.

148. Partial individual whereabouts information – information regarding the precise 60-minute time slot and exact location where a player can be tested for doping on any team training day when not available at the time and location specified in the team whereabouts information provided to UEFA by the player’s club.

149. Participant – any sportsman or sportsman support personnel.

150. Passive bribery – infringement consisting of soliciting, being promised or accepting an unjustified advantage aiming to change the outcome of the competition.

151. Person – a natural person or an organization or other entity.

152. Player on loan – player who is lent by one club to another for a predetermined period of time and for whom the two clubs must conclude a written contract for the duration of the loan.

146. Офіційне змагання – змагання, що проводиться міжнародною спортивною асоціацією або національною.

147. Позазмагальне допінг-тестування – допінг-контроль, що проводиться у будь-який час, поза змагальним періодом.

148. Часткова персональна інформація про місцезнаходження – інформація щодо встановленого 60-хвилинного проміжку часу та конкретного місцезнаходження, де гравець може бути протестований на допінг у будьякий тренувальний день його команди, коли він не знаходиться у вказаному місці у вказаний час, доведені до відома УЄФА його клубом у інформації про місцезнаходження команди.

149. Учасник – будь-який спортсмен або його допоміжний персонал.

150. Пасивне хабарництво – втручання, що включає пропонування, отримання пропозиції або прийняття неправомірної вигоди з метою змінити результат змагань.

151. Особа – фізична особа або організація, або інша юридична особа.

152. Орендований гравець – гравець, якого віддав в оренду один клуб іншому на визначений час, для цього між клубами має бути укладено письмову угоду на весь період оренди.

135

153. Player’s passport – a document, containing all relevant details about a player, including the clubs with which he has been registered since his 12th birthday, which must be provided by the registering football association.

154. Political action – political promotion or announcement of messages with political content during a sport event, that is usually strictly prohibited inside or in the immediate vicinity of the sport arena before, during and after the event.

155. Possession – the actual, physical possession, or the constructive possession (which shall be found only if the person has exclusive control or intends to exercise control over the prohibited substance or prohibited method or the premises in which a prohibited substance or prohibited method exists); provided, however, that if the person does not have exclusive control over the prohibited substance or prohibited method or the premises in which a prohibited substance or prohibited method exists, constructive possession shall only be found if the person knew about the presence of the prohibited substance or prohibited method and intended to exercise control over it. Provided, however, there shall be no anti-doping rule violation based solely on posses136

153. Паспорт гравця – документ, який містить інформацію про гравця, включаючи клуби, у яких він був зареєстрований, починаючи з 12 років, який надається реєструючою футбольною асоціацією.

154. Політична акція – політична агітація або виголошення повідомлень політичного змісту під час спортивного заходу, що, як правило, є суворо забороненим всередині або в безпосередній близькості до спортивної споруди до, під час та після заходу.

155. Володіння – фактичне, фізичне володіння, або презюмоване володіння (яке має місце, тільки якщо особа має виключний контроль або має намір набути контроль над забороненою речовиною чи методом, або допуск до приміщення, у якому знаходиться заборонена речовина або заборонений метод); однак за умови, якщо особа не має виключного контролю над забороненою речовиною чи забороненим методом або допуску до місцезнаходження забороненої ре-човини або методу, презюмоване володіння має місце тільки тоді, коли особа знала про наявність забороненої речовини або забороненого методу і мала намір заволодіти ними. Однак порушенням антидопінгових правил не вважаються ті випадки, коли особа просто во-

МІЖНАРОДНИЙ СПОРТИВНИЙ АРБІТРАЖ

sion if, prior to receiving notification of any kind that the person has committed an anti-doping rule violation, the person has taken concrete action demonstrating that the person never intended to have possession and has renounced possession by explicitly declaring it to an anti-doping organization.

Notwithstanding anything to the contrary in this definition, the purchase (including by any electronic or other means) of a prohibited substance or prohibited method constitutes possession by the person, who makes the purchase.

156. Product line – products (clothes, shoes etc.) which are all from a same “brand” and have a specific name.

157. Professional contract – written labour agreement of a sportsman with a club or other sports organization on the basis of which he is paid for performing sports activity.

158. Professional sport – sport activity performed by full-time sportsmen who earn enough from it to live on.

159. Professional sportsman – a sportsman who has a written labour contract with sports organization and is paid in return for his activity.

лодіє забороненою речовиною або методом, якщо перед тим, як вона отримає будь-яке повідомлення про порушення антидопінгових правил, вона здійснить конкретні дії з метою показати, що вона ніколи не намагалася володіти ними та відмовиться від володіння, заявивши про це антидопінговій організації. Одна будьяка дія, протилежна вказаному у цьому визначенні, купівля (включаючи через будь-які електронні або інші засоби) забороненої речовини або забороненого методу становить володіння особою, яка здійснює покупку.

156. Лінія продукції – продукція (одяг, взуття і т. п.), які належать до одного й того ж бренду та мають конкретне найменування.

157. Професійний контракт – письмова трудова угода спортсмена з клубом або іншою спортивною організацією, на підставі якої він отримує оплату за свою спортивну діяльність.

158. Професійний спорт – спортивна діяльність спортсмена, що здійснюється за умови повного робочого часу, якою він заробляє достатньо коштів на прожиття.

159. Професійний спортсмен – спортсмен, який уклав письмову трудову угоду (контракт) зі спортивною організацією й отримує грошову винагороду за свою діяльність.

137

160. Prohibited list – the list identifying the prohibited substances and prohibited methods.

161. Prohibited method – any method so described on the Prohibited list.

162. Prohibited substance – any substance or class of substances so described on the Prohibited list.

163. Promotion – accession of a team to a higher division at the end of a sports season.

164. Protected period – period of two or three years, depending on whether a professional football player is older or younger than 28, during which the player’s contract may not be terminated unilaterally by the player or his club without just cause.

165. Protection of minors – policy of FIFA, aimed to safeguard interest of young footballers by prohibiting international transfers of player under the age of 18.

166. Provisional hearing – for purposes of article 7.9 of WADA Code, an expedited abbreviated hearing occurring prior to a hearing under Article 8 (Right to a fair hearing) that provides the athlete with notice and an opportunity to be heard in either written or oral form.

138

160. Заборонений список – список, який визначає заборонені речовини й заборонені методи.

161. Заборонений метод – будьякий метод, названий в Забороненому списку.

162. Заборонена речовина – будь-яка речовина або клас речовин, названа(ні) в Забороненому списку.

163. Підвищення – вихід команди до вищого дивізіону в кінці спортивного сезону.

164. Захищений період – двоабо трирічний період, в залежності від віку професійного футболіста – молодший чи старший 28 років, протягом якого його контракт не може бути розірваний ним або його клубом в односторонньому порядку без поважної причини.

165. Захист неповнолітніх – політика ФІФА, метою якої є захист інтересів молодих футболістів шляхом заборони міжнародних трансферів гравцям, молодшим 18 років.

166. Попереднє слухання – у порядку статті 7.9 Кодексу ВАДА, термінове скорочене слухання, яке відбувається до слухання у відповідності до статті 8 (Право на справедливе слухання), яким спортсмену надається повідомлення та можливість бути заслуханим у письмовій або усній формі.

МІЖНАРОДНИЙ СПОРТИВНИЙ АРБІТРАЖ

167. Provisional registration – temporary listing of a professional footballer with his new club which occurs if the new association does not receive a response to the ITC Request within 30 days of the ITC Request being made.

168. Provisional suspension – disciplinary measure imposed, for example, as a consequence of an antidoping rule violation, by which the sportsman or another person is barred temporarily from participating in any competition after the review of his case but prior to the final decision. Such a period is credited against the total period of ineligibility to be served.

169. Public address system – electronic system of loudspeakers capable of communicating clear messages to all spectators instantaneously and of being heard clearly both inside and outside of the sports arena, above the crowd noise.

170. Public passageway – corridor or opening that must be kept free of any obstructions which could impede the free flow of the spectators to and from the stands.

171. Push a rival – an offence by using force to remove a rival,

167. Попередня реєстрація – тимчасова реєстрація професійного футболіста для виступів за його новий клуб, яка має місце у випадку неотримання новою асоціацією відповіді на запит міжнародного трансферного сертифіката протягом 30 днів з дня його відправлення.

168. Тимчасове відсторонення – дисциплінарна міра, застосовувана, наприклад, як наслідок порушення антидопінгового правила, якою спортсмен або інша особа тимчасово відсторонюється від участі в будь-якому змаганні після перегляду його справи, але до винесення остаточного рішення. Такий період зараховується до загального строку призначеного тимчасового відсторонення.

169. Публічна система оповіщення – електронна система гучномовців, здатна чітко передавати повідомлення усім глядачам дистанційно й чутна всередині та зовні спортивної споруди понад шумом натовпу.

170. Загальний прохід – коридор або відкритий простір, що повинен утримуватися вільним від будь-яких перешкод, які можуть ускладнити вільний потік глядачів з та до трибун.

171. Поштовх суперника – порушення, вчинене шляхом викори139

which is penalized according to the competition regulation.

172. Quality seal – tag, label, seal or compatible element of the manufacturer authentification, which is designed to protect against counterfeiting. It is composed of no more than the manufacturer identification.

173. Quantative reporting threshold – threshold specifically identified for some substances on the Prohibited list, which specifies the quantity of a prohibited substance or its metabolites or markers whose presence may be detected in a sportsman’s sample without constituting an anti-doping rule violation.

174. Racism – mentality or activity that demonstrates a hostile discrimination against individuals of a different racial or ethnic group which derivates from belief that all members of each race possess characteristics or abilities specific to that race, especially so as to distinguish it as inferior or superior to another race or races.

175. Reacquisition of amateur status – changing of a sportsman’s status back from professional to amateur according to the conditions set forth in the regulations of 140

стання сили задля усунення суперника, яке карається у відповідності до регламенту відповідних змагань.

172. Знак якості – бирка, ярлик, клеймо або ідентичний елемент ідентифікації виробника, який захищає від підробок. Складається виключно з ідентифікації виробника.

173. Кількісний поріг звітування – поріг, спеціально визначений для певних речовин із Забороненого списку, який визначає кількість забороненої речовини або її метаболітів або маркерів, присутність яких може бути виявлена у пробі спортсмена та не вважатися порушенням антидопінгового правила.

174. Расизм – образ мислення або діяльність, яка демонструє враже ставлення до осіб, які належать до різних рас або етнічних груп, яка походить від переконання, що всі члени кожної расової групи володіють характеристиками або здібностями, специфічними для цієї раси, особливо для того, щоб вирізняти її як нижчу чи вищу по відношенню до іншої раси чи рас.

175. Отримання статусу аматора повторно – зміна статусу спортсмена з професійного на аматорський у відповідності до умов, передбачених регламен-

МІЖНАРОДНИЙ СПОРТИВНИЙ АРБІТРАЖ

sports association to which he belongs.

176. Referee (judge) – a person who controls the competition (in some sports – with assistants) and who has full authority to enforce the rules of that competition.

177. Refusal of entry – measure taken by the competition organizers in cooperation with the police to deny a person entry to the stadium or sport arena and to ensure that such person is kept at a safe distance from the stadium during a competition.

178. Regional Anti-Doping Organization – a regional entity designated by member countries to coordinate and manage delegated areas of their national anti-doping programs, which may include the adoption and implementation of anti-doping rules, the planning and collection of Samples, the management of results, the review of TUEs, the conduct of hearings, and the conduct of educational programs at a regional level.

179. Registered testing pool – the pool of highest-priority athletes established separately at the international level by international federations and at the national level by national anti-doping organizations, who are subject to focused In-

тами спортивної асоціації, до якої він належить.

176. Арбітр (суддя, рефері) – особа, яка контролює змагання (у деяких видах спорту – з асистентами), яка має виключні повноваження щодо застосування і трактування правил змагань.

177. Відмова в допуску – міра, що вживається організатором змагань спільно з поліцією з метою відмовити особі в доступі до стадіону або спортивної споруди та впевнитися, що така особа знаходиться на безпечній від стадіону відстані під час змагання.

178. Регіональна антидопінгова організація – регіональна організація, уповноважена країнамиучасницями координувати та реалізовувати делеговані їй області національних антидопінгових програм, що може включати в себе адаптацію чи імплементацію антидопінгових правил, планування та збір Проб, опрацювання результатів, розгляд запитів на терапевтичне використання, проведення слухань, проведення освітніх програм на регіональному рівні.

179. Реєстраційний пул тестування – список, який складається окремо міжнародними федераціями на міжнародному рівні та національними антидопінговими організаціями на національному рівні. Цей список складається з 141

Competition and Out-of-Competition Testing as part of that international federation’s or national antidoping organization’s test distribution plan and therefore are required to provide whereabouts information as provided in Article 5.6 WADC and the International Standard for Testing and Investigations.

180. Registered trade mark – trademark which is registered in an official state register and is legally protected. Identifying device, which includes all types of advertising, such as name, logo, product line, figurative logo and script 181. Registration application – written request from a club to the relevant football association for a player to be registered to play for the club.

182. Registration of a player – written procedure within a football association which enables a player to play for a club as either a professional or an amateur player.

183. Registration period – one of two annual periods fixed by a football association for registration players to play for their clubs, either as amateurs or professionals.

184. Release period – time-span during which a club has to make any registered player available for 142

елітних спортсменів, які підлягають змагальному та позазмагальному тестуванню, що є частиною плану збору проб цієї міжнародної федерації чи національної антидопінгової організації, які у зв'язку з цим повинні надавати інформацію про своє місцезнаходження у відповідності до статті 5.6 Кодексу ВАДА та Міжнародного стандарту з тестування та розслідувань.

180. Зареєстрована торгова марка – торгова марка, офіційно зареєстрована у державному реєстрі та захищена законом. Є ідентифікуючим засобом, який включає всі види реклами, такі як назва, логотип, лінія продукції, зображувальний логотип і напис.

181. Заявка на реєстрацію – письмовий запит клубу до відповідної футбольної асоціації для реєстрації гравця для виступів за клуб.

182. Реєстрація гравця – письмова процедура футбольної асоціації, яка дає право гравцеві грати за клуб в якості професіонала або аматора.

183. Реєстраційний період – один із двох щорічних періодів, визначений футбольною асоціацією для реєстрації та заявки футболістів за їх клуби в якості аматорів або професіоналів.

184. Період звільнення – проміжок часу, протягом якого клуб повинен надати в розпорядження

МІЖНАРОДНИЙ СПОРТИВНИЙ АРБІТРАЖ

the national team of the country for which the player is eligible to play on the basis of his nationality, if he is called up by the association concerned.

185. Relegation – demotion of a team to a lower division (league) basing on sportive principle at the end of a season. Also might be used as a sanction for serious sport offence, if set forth in relevant regulation, i.e. match fixing.

186. Repeat testing – additional doping control (s) which a sanctioned sportsman for a doping offence may be ordered to undergo while he is serving a suspension.

187. Return of awards – disciplinary measure imposed on both natural and legal persons, obliging them to give back benefits received in particular sums of money and symbolic objects such as medals, cups or other trophies.

188. Safety certificate – a document, validated after inspection by the public authority concerned of a sport arena, which confirms its appropriacy for competition organisation.

189. Sample or specimen – any biological material collected for the purposes of doping control

національної команди країни зареєстрованого у ньому гравця, якщо він викликаний асоціацією країни, за яку гравець правомочний грати на підставі національності.

185. Пониження – пониження команди у нижчий дивізіон (лігу) в кінці сезону по спортивному принципу. Може використовуватися як санкція за серйозні спортивні правопорушення, якщо це передбачено відповідним регламентом, наприклад, за договірні матчі.

186. Повторне тестування – додаткове тестування на допінг покараного за порушення антидопінгового правила спортсмена, яке може бути призначене йому під час відбування відсторонення.

187. Повернення призів – дисциплінарна міра, що застосовується до фізичних та юридичних осіб і зобов’язує їх повернути отримані винагороди, зокрема, грошові винагороди та символічні предмети, такі як медалі, кубки та інші трофеї.

188. Сертифікат безпеки – документ, який видається після перевірки спортивної споруди уповноваженим державним органом і підтверджує його підхожість для проведення змагань.

189. Проба або зразок – будьякий біологічний матеріал, відібраний для цілей проведення допінг-контролю.

143

190. Script – the particular script of a trade name.

191. Searching of spectators (frisking) – checks of spectators carried out by security personnel or police at a sport arena to ensure that no objects/substances are brought inside that are likely to be used in acts of violence, or alcohol or fireworks of any kind.

192. Season ticket – ticket that permits the holder access to all home matches of a certain team during a sport season (club or national).

193. Security officer – a person responsible for cooperation with the police and other authorities in order to ensure the surveillance and safety of the public and the maintenance of order at football matches.

194. Segregation arrangement – measure taken by the match organizers when it is unavoidable to have more than one group of spectators in one particular sector, in order to limit their movement. It might be barrier or fence, or a group of stewards or security personnel.

195. Signatories – those entities signing the WADA Code and agreeing to comply with it, includ144

190. Скрипт (шрифт) – письмовий відмінний стиль написання імені торговельної назви.

191. Обшук глядачів – перевірка глядачів, яка проводиться представниками служби безпеки або поліцією у спортивній споруді з метою пересвідчитись, що вони не принесли будь-яких предметів, які можуть бути використані з метою вчинення насильства, або алкоголю, або будь-якої піротехніки.

192. Сезонний квиток (абонемент) – квиток, який надає доступ на всі домашні матчі певної команди (клубу або національної) протягом спортивного сезону.

193. Офіцер безпеки – особа, відповідальна за співпрацю з поліцією та іншими службами з метою забезпечити нагляд за громадськістю та її безпеку, забезпечувати порядок під час футбольних матчів.

194. Заходи з роздільного перебування – заходи, що вживаються організаторами матчів, коли не можна уникнути присутності більш, ніж однієї групи глядачів в одному конкретному секторі, з метою обмеження їх пересування. Це може бути бар’єр або паркан, або група стюардів чи персонал служби безпеки.

195. Підписанти – організації, які підписали Кодекс ВАДА та погодилися дотримуватися його,

МІЖНАРОДНИЙ СПОРТИВНИЙ АРБІТРАЖ

ing the International Olympic committee, International federations, International Paralympics committee, national Olympic committees, national Paralympics committees, major event organizations, national anti-doping organizations, and WADA. 196. Signing-on fee – a fee paid to a sportsman as a bonus for agreeing a contract with a new club/national association.

197. Smoke bomb (smoke candle) – is a handheld firework, sometimes thrown, which emit a continuous stream of coloured smoke for quite a long time. This type of pyrotechnics is dangerous because of the respiratory distress and toxic fumes from the smoke.

198. Somatotrophin – hormone that stimulates growth in most body tissue and that burns fat and enables sportsmen to work harder, longer and more often.

199. Specificity of sport – special characteristics that distinguish sports from normal economic activity, principally by virtue of sport’s significant social benefits.

200. Spitting at an opponent – act of forcefully expelling saliva in the direction of a rival, which is deemed as unsporting conduct and has to be sanctioned as an offense.

включаючи Міжнародний олімпійський комітет, міжнародні федерації, Міжнародний параолімпійський комітет, національні олімпійські комітети, національні параолімпійські комітети, організаторів великих спортивних заходів, національні антидопінгові організації та ВАДА.

196. Підйомні – плата, виплачувана в якості винагороди спортсмену за підписання контракту з новим клубом/національною асоціацією.

197. Димова шашка (димова свічка) – феєрверк, який тримають у руці, іноді жбурляють, який виробляє постійний потік кольорового диму протягом тривалого часу. Цей тип піротехніки є небезпечним через розлади дихання та токсичність парів диму.

198. Соматотропін – гормон, що стимулює ріст більшості тканин тіла та спалює жири, надаючи спортсмену можливість тренуватися більше, довше й частіше.

199. Специфіка спорту – спеціальні характеристики, які відрізняють спорт від звичайної економічної діяльності, в основному через значимість соціальної користі спорту.

200. Плювок в опонента – акт сильного викиду слини в напрямку суперника, який є виразом неспортивної поведінки і карається як порушення.

145

201. Sponsor – an individual or legal entity that supports a sports organization or a team or a sportsman or a competition by the way of financing or providing goods and/or products, services in exchange of brand recognition and positive publicity.

202. Sponsor advertising – any type of promotion of a product, service or company positioned on the equipment and agreed upon by a club or sports organisation and a third party.

203. Sporting integrity – observation of fundamental values and applicable regulations to ensure that a competition remains free of all unacceptable practices or influences.

204. Sporting just cause (football) – factor inducing a professional player to terminate his contract prematurely, which is considered to be reasonable and without sanctions if in the course of the season, the player in question appeared in less than 10% of the official matches in which his club has been involved.

205. Sportive season – period of time inside of calendar year, which includes period of training for participation in official competitions in certain sport and competitions themselves.

206. Sport arena checking – effi146

201. Спонсор – фізична або юридична особа, яка підтримує спортивну організацію або команду, спортсмена або змагання шляхом фінансування або забезпечення продукцією та/або продуктами, послугами в обмін на визнання бренду та поширення репутації.

202. Рекламування спонсора – будь-який вид просування продукту, послуги чи компанії, розташований на спортивному екіпіруванні, погоджений між клубом або спортивною організацією і третьою особою.

203. Спортивна цілісність – дотримання фундаментальних цінностей і застосовуваних регламентів з метою захисту змагань від будь-яких неприйнятних махінацій і впливу.

204. Спортивна поважна причина (футбол) – фактор, який змушує професійного гравця розірвати його контракт достроково, що вважається обґрунтованим і не підлягає покаранню, якщо протягом сезону цей гравець брав участь менш, ніж у 10% офіційних матчів, у яких брав участь його клуб.

205. Спортивний сезон – проміжок часу в межах календарного року, який включає в себе період підготовки до офіційних змагань з певного виду спорту та безпосередньо змагання.

206. Перевірка спортивної спо-

МІЖНАРОДНИЙ СПОРТИВНИЙ АРБІТРАЖ

cient security sweep that has to be carried out before spectators are admitted inside, to search for unauthorized persons or prohibited objects or substances.

207. Stadium ban – ban from entering the confines of one or several venues for football matches.

Sanctions applied according to the law to troublemakers.

208. Strict Liability (1) – the rule which provides that under Article 2.1 and Article 2.2, it is not necessary that intent, Fault, negligence, or knowing Use on the Athlete’s part be demonstrated by the AntiDoping Organization in order to establish an anti-doping rule violation.

209. Strict Liability (2) – principle, according to which member association or club of a sport organization that is bound by a rule of conduct laid down in its Statutes or regulations may be subject to disciplinary measures and directives if such a rule is violated as a result of the conduct of one of its members, players, officials or supporters and any other person exercising a function on behalf of the member association or club concerned, even if the member association or the club concerned can

руди – достатня перевірка на безпечність, яка повинна бути здійснена до допуску глядачів всередину, обшук на предмет наявності сторонніх осіб або заборонених предметів чи речовин.

207. Заборона перебувати на стадіоні – заборона перетинати межі одного або кількох стадіонів, де проходять футбольні матчі. Санкція, яка застосовується у відповідності до законодавства щодо хуліганів.

208. Об’єктивна (сувора) відповідальність (1) – правило, яке передбачає, що у відповідності до статті 2.1 та 2.2 Антидопінговій організації немає необхідності доводити факт наміру, вини, необережності чи усвідомленого використання Спортсменом для цілі установлення порушення антидопінгових правил.

209. Об’єктивна (сувора) відповідальність (2) – принцип, згідно з яким асоціація-член або клуб спортивної організації, на яких розповсюджується дія правил статуту та регламентів такої організації, можуть бути суб’єктом дисциплінарних заходів та директив, якщо таке правило порушено в результаті поведінки одного з її членів, гравців, офіційних осіб або вболівальників або будь-якої іншої особи, яка виконує функцію від імені асоціації чи клубу-члена, навіть 147

prove the absence of any fault or negligence.

210. Steward – specially trained person who, on contractual basis performs duties of maintaining public order, providing security and safety at the sport arena.

211. Substantial assistance – for purposes of article 10.6.1 of the WADA Code, a person providing substantial assistance must - (1) fully disclose in a signed written statement all information he or she possesses in relation to anti-doping rule violations, and (2) fully cooperate with the investigation and adjudication of any case related to that information, including, for example, presenting testimony at a hearing if requested to do so by an anti-doping organization or hearing panel. Further, the information provided must be credible and must comprise an important part of any case which is initiated or, if no case is initiated, must have provided a sufficient basis on which a case could have been brought.

212. Suitable specific gravity (for doping control purposes) – specific gravity measured at 1.005 or higher with a refractometer, or 148

якщо такі асоціація-член або клуб можуть довести відсутність своєї вини або необережності.

210. Стюард – особа, яка пройшла відповідну підготовку і на договірній основі виконує функції з підтримання громадського порядку, забезпечення охорони й безпеки на території спортивної споруди.

211. Істотне сприяння – відповідно до статті 10.6.1 Кодексу ВАДА особа, яка істотно сприяє, повинна: 1) у письмовій формі за власним підписом надати інформацію, що стосується порушення антидопінгових правил, якою вона володіє; 2) у повній мірі сприяти розслідуванню та офіційному розгляду будь-якого випадку, пов'язаного з цією інформацією, включаючи, наприклад, надання свідчень на слуханнях, якщо надійде відповідний запит від антидопінгової організації чи комісії, що проводить слухання. Надана інформація повинна заслуговувати на довіру та повинна бути важливою для розслідування випадку, щодо якого було відкрито справу, або, якщо справа ще не відкрита, повинна надати достатні підстави для відкриття такої справи.

212. Достатня щільність (для цілей допінг-контролю) – специфічна щільність, яка вимірюється рефрактометром від

МІЖНАРОДНИЙ СПОРТИВНИЙ АРБІТРАЖ

1.010 or higher with test strips aiming to determine the possibility of sample testing.

213. Supplier – company furnishing sportive accessories including training and competing equipment and wear.

214. Supporter, fan – a person who takes an active interest in a certain sport and follows a favorite team or sportsman.

215. Suspension (non-doping) – disciplinary measure banning a sportsman from taking part in one or more future competitions (matches) or banning a person or an organisation to perform certain activity or normal duties based on a decision of a disciplinary body for a specified or unspecified period.

216. Tampering – altering for an improper purpose or in an improper way; bringing improper influence to bear; interfering improperly; obstructing, misleading or engaging in any fraudulent conduct to alter results or prevent normal procedures from occurring.

217. Target testing – selection of specific athletes for testing based on criteria set forth in the Interna-

1.005 або вище; або тестовими стрічками від 1.010 та вище з метою визначення чи можливо протестувати отриманий зразок.

213. Постачальник – компанія, яка постачає спортивне приладдя, включаючи тренувальне й спортивне знаряддя та одяг.

214. Вболівальник, фан – особа, яка проявляє активний інтерес до певного виду спорту та слідує за улюбленою командою чи спортсменом.

215. Відсторонення (не пов'язане з допінгом) – дисциплінарна міра, яка забороняє спортсмену брати участь в одному або більше майбутніх змаганнях (матчах), або позбавлення права особи або організації здійснювати конкретну діяльність або виконувати щоденні обов'язки на визначений або невизначений час на підставі рішення дисциплінарного органу.

216. Маніпулювання – зміна в незаконних цілях та/або незаконним способом; здійснення незаконного впливу; незаконне втручання; перешкоджання; введення в оману; шахрайство з метою зміни результатів; перешкоджання проведенню передбачених антидопінговою організацією процедур.

217. Цільове тестування – відбір конкретних Спортсменів для Тестування, який заснований на 149

tional Standard for Testing and Investigations.

218. Team sport – a sport in which the substitution of players is permitted during a competition.

219. Technology label – an identification label used by the manufacturer to communicate a material used in the manufacturing of a kit item or a manufacturing method.

220. Testing – the parts of the doping control process involving test distribution planning, sample collection, sample handling, and sample transport to the laboratory.

221. Testosterone – main male hormone produced by testicles and in small amounts, by the ovaries, and which stimulates the development of male sex characteristics as well as bone and muscles growth, and which if administered as a drug, can cause gain in lean body mass and possibly aggressive behaviour.

222. Therapeutic Use Exemption (TUE) – authorization granted to a sportsman permitting the use of any substance or method contained in the WADA Prohibited list to treat a legitimate medical condition, given that it will not significantly enhance his performance.

150

критеріях, встановлених Міжнародним стандартом з тестування та розслідувань.

218. Командний спорт – спорт, у якому дозволені заміни гравців під час змагань.

219. Технологічна бирка – ідентифікаційна бирка, що використовується виробником для інформування про використаний під час виготовлення одягу матеріал або метод виробництва.

220. Тестування – складові процесу допінг-контролю, які включають планування, відбір проб, поводження з пробами та їх транспортування до лабораторії.

221. Тестостерон – головний чоловічий гормон, який виробляється яєчками та в невеликій кількості жіночими яєчниками, що стимулює розвиток ознак чоловічої статі й ріст м’язів і кісток, та, у випадку штучного вживання в якості медикаменту, призводить до збільшення маси м’язів тіла й уможливлює агресивну поведінку.

222. Терапевтичне застосування – дозвіл, виданий спортсмену, який дозволяє вживання будьякої речовини чи методу, які містяться в Забороненому списку ВАДА, з метою лікування хвороби або стану, зважаючи при цьому, на унеможливлення значного покращення через це його спортивних досягнень.

МІЖНАРОДНИЙ СПОРТИВНИЙ АРБІТРАЖ

223. Ticket allocation strategy – policy applied during the selling of the tickets for sports event to ensure optimum segregation of the different groups of supporters.

224. Trafficking – selling, giving, transporting, sending, delivering or distributing (or Posesing for any such purpose) a prohibited substance or prohibited method (either physically or by any electronic or other means) by an athlete, athlete support person or any other person subject to the jurisdiction of an anti-doping organization to any third party; provided, however, this definition shall not include the actions of "bona fide" medical personnel involving a prohibited substance used for genuine and legal therapeutic purposes or other acceptable justification, and shall not include actions involving prohibited substances which are not prohibited in out-of-competition testing unless the circumstances as a whole demonstrate such prohibited substances are not intended for genuine and legal therapeutic purposes or are intended to enhance sport performance.

225. Training compensation – payment due to a football club to cover the costs of the development of a young player, which is due

223. Стратегія розповсюдження квитків – стратегія, що застосовується під час продажу квитків на спортивний захід, з метою забезпечення оптимального розділення різних груп вболівальників.

224. Збут – продаж, передача, транспортування, пересилання, доставка (або володіння з будьякою такою метою) або роздавання заборонених речовин чи забороненого методу (або безпосередньо, або через електронні чи інші засоби) спортсменом, допоміжним персоналом спортсмена чи будь-якою іншою особою, що знаходиться під юрисдикцією антидопінгової організації, будь-якій третій стороні. Це визначення не повинно стосуватися дій добропорядного медичного персоналу, що застосовує заборонені речовини за медичним призначенням чи з іншими виправдовуючими цілями. Також це визначення не повинно включати в себе дії з речовинами, що дозволені для використання у позазмагальний період, якщо обставини підтверджують, що не було наміру використовувати заборонені речовини у немедичних цілях чи незаконних терапевтичних цілях або з метою підвищення спортивного результату.

225. Компенсація за підготовку – платіж на користь футбольного клубу для покриття витрат на підготовку молодого гравця, 151

when the player signs his first contract as a professional and on each subsequent transfer as a professional until the end of the season of his 23rd birthday.

226. Transfer (1) – move of a player from one club to the other permanently or on loan, which results in new contract being concluded and participation in competitions for the new club.

227. Transfer (2) – move of a sportsman from one national sports association to the other with changing of his nationality.

228. Transfer agreement – an agreement, concluded between professional sport clubs, which specifies conditions and terms of sportsman’s transfer from one club to the other.

229. Transfer list – a list of football players currently available for transfer.

230. Transfer loan agreement – an agreement, concluded between professional sport clubs and a sportsman which specifies conditions and terms of sportsman’s temporary transfer from one club to the other.

231. Transfer market – collective activities concerning players transfers.

232. Transfer period – period during which any players may be 152

який має бути сплачений, коли цей гравець підписує свій перший контракт у якості професіонала та з кожним наступним трансфером у якості професіонала до закінчення сезону, в якому йому виповниться 23 роки.

226. Трансфер (1) – перехід гравця, у тому числі на правах оренди, з одного клубу до іншого, що призводить до укладання ним нового контракту та виступу в змаганнях за новий клуб.

227. Трансфер (2) – перехід спортсмена з однієї національної спортивної асоціації в іншу зі зміною громадянства.

228. Трансферний контракт – угода, що укладається між професійними спортивними клубами та визначає умови й строки переходу спортсмена з одного клубу до іншого.

229. Трансферний список – список футболістів, виставлених на трансфер.

230. Трансферний контракт на умовах оренди – угода, що укладається між професійними спортивними клубами та спортсменом і визначає умови й строки тимчасового переходу спортсмена з одного клубу до іншого.

231. Трансферний ринок – сукупні дії по трансферу гравців.

232. Трансферний період – період, протягом якого можуть бу-

МІЖНАРОДНИЙ СПОРТИВНИЙ АРБІТРАЖ

transferred between clubs (transfer window).

233. Turnstile – mechanical gate at a sport arena entrance, consisting of revolving horizontal arms fixed to a vertical post, allowing only one person at a time to pass through in such a way as to avoid congestion and ensure the smooth flow of the crowd.

234. TV revenues – amount of money resulting from sale of television rights.

235. TV-rights – broadcasting rights protected by copyright.

236. Ultras – a group of fanatical supporters who sustain unconditionally a sports club and who are financially independent from such a club.

237. Unsporting conduct – incorrect behaviour that violates the principles of sporting spirit and entails a punishment.

238. Use – the utilization, application, ingestion, injection or consumption by any means whatsoever of any prohibited substance or prohibited method.

239. Violent conduct – excessive force or brutality against a rival or any other person, which incurs the sanction to be applied according to

ти здійснені переходи будь-яких гравців між клубами (трансферні вікна).

233. Турнікет – механічні ворота на вході до спортивної споруди, які складаються з обертових горизонтальних консолей, прикріплених до вертикального стовпа, що дозволяють проходити одночасно тільки одній особі задля уникнення скупченості й забезпечення вільного потоку натовпу.

234. Доходи від ТВ-трансляції – кількість грошових коштів, отримувана від продажу ТВ-прав.

235. ТВ-права – права на телетрансляцію, захищені авторським правом.

236. Ультрас – група фанатичних вболівальників, які безумовно підтримують певний спортивний клуб та є фінансово незалежними від цього клубу.

237. Неспортивна поведінка – некоректна поведінка, що порушує принципи спортивного духу та заслуговує покарання.

238. Використання – вживання, поїдання, ін’єкції та вживання будь-яким іншим способом будь-чого, що відноситься до забороненої речовини або забороненого методу.

239. Насильницька поведінка – надмірна сила або брутальність, направлена на суперника або будь-яку іншу особу, яка тягне за 153

the competition regulations.

240. WADA – the World anti-doping agency.

241. Whereabouts failure – a filing failure by a sportsman or missed test.

242. Word mark – a word or fantasy word in block letters, which is representing a registered trademark.

243. Worldwide extension of a sanction – punitive mechanism by means of which a national association or other sports body requests international sports association to take the necessary steps so as to ensure that a disciplinary measure imposed on a person for having committed a sportive offence has the same effect in all members of that international sports association, e.g. doping offences.

154

собою накладення санкції у відповідності до регламенту змагань.

240. ВАДА – Всесвітнє антидопінгове агентство.

241. Ненадання інформації про місцезнаходження – незаповнення даних щодо місцезнаходження спортсмена або пропущений тест.

242. Словесний знак – слово або вигадане слово, написане великими літерами, яке означає зареєстровану торгову марку.

243. Розповсюдження дії санкції на весь світ – карний механізм, за допомогою якого національна асоціація або інший спортивний орган звертається до міжнародної спортивної асоціації із запитом щодо вжиття усіх заходів для того, щоби спортивна санкція, застосована до особи, яка вчинила спортивне правопорушення, однаково була застосована усіма членами такої міжнародної спортивної асоціації, наприклад, допінгові правопорушення.

МІЖНАРОДНИЙ СПОРТИВНИЙ АРБІТРАЖ

Алфавітний вказівник термінів Автономія спорту АДАМС Адренокортикотропний гормон Активна корупція Аматорський спорт Анаболічний агент Аналіз проби А Аналіз проби Б Аналізування проб Антидопінгова організація Анулювання результату змагань Арбітр (суддя, рефері) Атиповий результат Атиповий результат (біологічного) паспорта Багатоканальне покриття Бенгальський вогонь Бета-2-агоніст Біологічний паспорт спортсмена (1) Біологічний паспорт спортсмена (2) ВАДА Вболівальник, фан Видворення зі стадіону (спортивної споруди) Виклик Виключення зі змагання Використання Вина Виробник екіпірування Відмова у допуску Відповідальність за поведінку вболівальників Відсторонення (не пов'язане з допінгом) Відсторонення за допінг (неправомочність) Відсутність вини або необережність Вільний агент (1) Вільний агент (2) Вільний трансфер Володіння Гігантський екран Графічний знак Група зв’язку Декоративний елемент Делегат (інспектор, комісар) Димова шашка Директива

Autonomy of sport ADAMS Adrenocorticotropic hormone Active corruption Amateur sport Anabolic agent Analysis of the A sample Analysis of the B sample Analysis of samples Anti-doping organization Annulment of the result of a competition Referee (judge) Atypical finding Atypical Passport Finding Multilateral coverage Bengal light Beta-2 agonist Athlete Biological Passport (1) Athlete Biological Passport (2) WADA Supporter, fan Expulsion from the stadium (sport arena) Calling-up Expulsion from a competition Use Fault Equipment manufacturer Refusal of entry Liability for spectators’ conduct Suspension (non-doping) Doping suspension (ineligibility) No fault or negligence Free agent (1) Free agent (2) Free transfer Possession Giant screen Design mark Liaison group Decorative element Delegate, commissar, inspector Smoke bomb (smoke candle) Directive 155

Дискваліфікація Дискримінація Дисциплінарна міра Дисциплінарний орган Діуретик Договір оренди Договірні матчі (маніпулювання) Допінг Допінг-контроль Допоміжний персонал спортсмена Достатня щільність Доходи від ТВ-трансляції Екзогенний ААС Емблема Ендогенний ААС ЕПО Європейська спортивна модель Жбурляння предметів Заборона перебувати на стадіоні Заборонена речовина Заборонений метод Заборонений список Забруднений продукт Загальний прохід Замкнена система відеоспостереження Зареєстрована торгова марка Захист неповнолітніх Захищений період Заходи з роздільного перебування Заявка на реєстрацію Збут Змагальне тестування Змагальний період Змагальний сезон Змагання Змішана зона Знак якості Зняття очок Індивідуальний спорт Істотне сприяння Кількісний поріг звітування Кімната контролю Кодекс Командний спорт Комбінований знак Комерційні права 156

Disqualification Discrimination Disciplinary measure Disciplinary body Diuretic Loan agreement Match-fixing Doping Doping control Athlete support personnel Suitable specific gravity TV revenues Exogenous AAS Emblem Endogenous AAS EPO European sports model Missile-throwing Stadium ban Prohibited substance Prohibited method Prohibited list Contaminated Product Public passageway Closed circuit television system Registered trade mark Protection of minors Protected period Segregation arrangement Registration application Trafficking In-competition doping testing Event period Competition season Competition Mixed zone Quality seal Deduction of points Individual sport Substantial assistance Quantative reporting threshold Control room Code Team sport Combined mark Commercial rights

МІЖНАРОДНИЙ СПОРТИВНИЙ АРБІТРАЖ

Комісар (делегат, інспектор) Commissar (delegate, inspector) Компенсаційна виплата (трансферна плата) Compensation payment (transfer fee) Компенсація за підготовку Training compensation Компенсація за розірвання (порушення) Compensation for termination контракту (breach) of contract Комплект екіпірування Kit Контрактна стабільність Contractual stability Контроль без попередження No advance notice Контрольована територія стадіону Controlled stadium (спортивної споруди) (sport arena) area Лінія продукції Product line Логотип (1) Figurative logo Логотип (2) Logo Маніпулювання Tampering Маркер Marker Маркетингові права Marketing rights Маскуючий агент Masking agent Масовий футбол Grassroots football Матч «за закритими дверима» Match behind closed doors Медіаправа Media rights Метаболіт Metabolite Миттєве інтерв’ю Flash interview Міжнародна подія International event Міжнародне змагання International competition Міжнародний стандарт International standard Міжнародний трансфер International transfer Місцевий гравець Locally trained player Місцевий транслятор Host broadcaster МТС – Міжнародний трансферний сертифікат ITC – International transfer certificate HАДО NADO Наглядач (шаперон) Chaperon Напад Assault Насильницька поведінка Violent conduct Наслідки порушення антидопінгового правила Consequences of anti-doping Rule (Наслідки) violations (Consequences) Національна команда National team Національна подія National event Національний олімпійський комітет National Olympic Committee Національний спортивний спір National sports dispute Негативний результат допінг-тесту Negative doping test result Недозволений маркетинг Ambush marketing Незалежна спостережна програма Independent observer program Незначна вина або необережність No significant fault or negligence Ненадання інформації Filing failure Ненадання інформації про місцезнаходження Whereabouts failure Неправомочність Ineligibility 157

Неспортивна поведінка Несприятливий результат аналізу Несприятливий результат по (біологічному) Паспорту Ніццька декларація (2000) Об’єкти Заходу Об’єктивна (сувора) відповідальність (1) Об’єктивна (сувора) відповідальність (2) Обмеження пересування глядачів Обов’язок відпустити гравців Ображаючий жест Образливі висловлювання Обшук глядачів Органи вирішення спорів Організатори великих міжнародних заходів (змагань) Орендований гравець Особа Отримання статусу аматора повторно Офіцер безпеки Офіцер допінг-контролю Офіцер по забору крові Офіційна особа Офіційне змагання Пасивне хабарництво Паспорт гравця Перевірка спортивної споруди Період звільнення Підвищення Підйомні Підписанти Плювок в опонента Повернення призів Повторне тестування Позазмагальне допінг-тестування Позначення виробника Політична акція Пониження (дисц.) Пониження (спорт.) Попереднє слухання Попередня реєстрація Порушення антидопінгового правила Порушення антидопінгового правила Постачальник Поштовх суперника Права на використання даних Права на трансляцію Правомочність 158

Unsporting conduct Adverse analytical finding Adverse Passport Finding Nice Declaration (2000) Event Venues Strict Liability (1) Strict Liability (2) Limitation of spectator movement Duty to release players Insulting gesture Insulting language Searching of spectators (frisking) Dispute resolution bodies Major event organizations Player on loan Person Reacquisition of amateur status Security officer Doping control officer Blood collection officer Official Official competition Passive bribery Player’s passport Sport arena checking Release period Promotion Signing-on fee Signatories Spitting at an opponent Return of awards Repeat testing Out-of-competition doping control Manufacturer identification Political action Demotion Relegation Provisional hearing Provisional registration Anti-doping rule violation Doping offence Supplier Push a rival Data rights Broadcasting rights Eligibility

МІЖНАРОДНИЙ СПОРТИВНИЙ АРБІТРАЖ

Призначення Проба або зразок Пропущений тест Професійний контракт Професійний спорт Професійний спортсмен Публічна система оповіщення Пункт допінг-контролю Расизм Регіональна антидопінгова організація Реєстраційний період Реєстраційний пул тестування Реєстрація гравця Рекламування спонсора Розповсюдження дії санкції на весь світ САС Сезонний квиток (абонемент) Сертифікат безпеки Система виявлення шахрайських ставок Скрипт (шрифт) Словесний знак Соматотропін Специфіка спорту Спонсор Спортивна поважна причина (футбол) Спортивна цілісність Спортивний захід Спортивний сезон Спортсмен Спортсмен - аматор Спортсмен міжнародного рівня (1) Спортсмен міжнародного рівня (2) Спортсмен національного рівня Спроба Стратегія розповсюдження квитків Стюард Сувенірна продукція Сукупний продаж прав на трансляцію Талісман, маскот ТВ-права Терапевтичне застосування (ТВ) Тестостерон Тестування Технічна поразка Технологічна бирка Тимчасове відсторонення

Administration Sample or specimen Missed test Professional contract Professional sport Professional sportsman Public address system Doping control station Racism Regional Anti-Doping Organization Registration period Registered testing pool Registration of a player Sponsor advertising Worldwide extension of a sanction CAS Season ticket Safety certificate Betting Fraud Detection System (BFDS) Script Word mark Somatotrophin Specificity of sport Sponsor Sporting just cause (football) Sporting integrity Event Sportive season Athlete Amateur sportsman International level athlete (1) International level athlete (2) National-Level Athlete Attempt Ticket allocation strategy Steward Fan merchandise Collective selling of broadcasting rights Mascot TV-rights Therapeutic Use Exemption (TUE) Testosterone Testing Forfeit Technology label Provisional suspension 159

Трансфер (1) Трансфер (2) Трансферний контракт Трансферний контракт на умовах оренди Трансферний період Трансферний ринок Трансферний список Турнікет Ультрас Учасник Фан, вболівальник Феєрверк-вертушка Фірмовий знак Хуліган Цільове тестування Часткова персональна інформація про місцезнаходження Чесна гра Чистий стадіон Штраф

Transfer (1) Transfer (2) Transfer agreement Transfer loan agreement Transfer period Transfer market Transfer list Turnstile Ultras Participant Fan, supporter Firecracker (banger) Band Hooligan Target testing Partial individual whereabouts information Fair Play Clean stadium Fine

Бібліографія 1. Sport Governance, Football Disputes, Doping and CAS Arbitration / 2nd CAS & FSA/SAV Conference, – M.Bernasconi (Ed.) / A. Rigozzi (Ed.).Lausanne 2008.

2. САS Jurisprudence and New Developments in International Sports Law / 3rd CAS &SAV/FSA Conference, – A. Rigozzi / Michele Bernasconi (Eds.). Lausanne 2010.

3. Langenscheidt. Footbal disctionary. Langenscheidt Fachverlag Munich. 2008.

4. Международный спортивный арбітраж. – Бриллиантова А. М., Кузин В. В., Кутепов М. Е. – М.: СпортАкадемПресс, 2002.

5. Handbook f Football Association Management. – Jean-Loup Chappelet, Dawn Aquilina.

UEFA, 2012.

6. Arbitration in Switzerland. The Practitioner's Guide. –- Manuel Arroyo, Dr., Attorneyat-Law, LL.M. - Kluwer Law International BV, The Netherlands, 2013.

7. Evidentiary issues before CAS. – Antonio Rigozzi1, Brianna Quinn. Editions Weblaw, – Bern, 2014.

8. Code of sports-related arbitration and Mediation rules, edition 2010, 2012, 2013.

9. Матеріали сайта www.tas-cas.org 10. CAS Bulletin 1/2010 11. CAS Bulletin 1/2011 12. CAS Bulletin 2/2011 13. CAS Bulletin 1/2012 14. CAS Bulletin 2/2012 15. CAS Bulletin 1/2013 16. CAS Bulletin 2/2013 17. CAS Bulletin 1/2014 18. CAS Bulletin 2/2014 19. CAS Bulletin 1/2015 160

МІЖНАРОДНИЙ СПОРТИВНИЙ АРБІТРАЖ