Issuu

Про

поради місцевих знавців для гостей країни

ls11

• Гдиня

Сопот •

ls5

ls15

• Гданськ

fm2sp1mu2 te4in5 un2 Ольштин •

ls16

• Щецін

sp2 in3

• Бидгощ 4 • Торунь

fm sp3 ls

sp3un9

• Познань 3

ls7 • Лодзь

ls1 un11

•

un ls6

un Об’єкти всесвітньої спадщини ЮНЕСКО te Театральні фестивалі fm Кінофестивалі mu Музичні фестивалі sk Мистецькі фестивалі sp Спортивні події in Інші події ls Національні парки та природні заповідники

Ліси Зони національних парків Зони ландшафтних парків Зони Natura 2000

sp6

fm1 fm5sk3 un3 te2

in1 Умовні позначення

Вроцлав

mu1mu3

un6 te1 fm3 mu4sk2

ls9

Катовіце

Краків

• 12 un un 8

Закопане •

ls12

sp6

Зміст Польща й поляки

ls10ls14

in2ls8

ls3 Білосток •

un1 ls2 in4 • Варшава 7 5

un te sp3sp4fm1sk4

un10

un13

un14 ls

Місця Варшава 48 Лодзь 62 Катовіце й Сілезія 72 Краків 84 Ряшів 96 Люблін 102 Білосток і Підляшшя 110 Ольштин і Вармія 118 Тримісто (Гданськ, Гдиня, Сопот) 128 Щецін 140 Познань 148 Вроцлав 158 Бидгощ і Торунь 168

Бізнес, наука   й інновації

• Люблін

• Ряшів

Головне 4 Польща – проти всякої логіки 22 10 причин завітати до Польщі 30 Дикі звірі Польщі 34 Поляки – романтичні завойовники 40

Бізнес 177 Дизайн 184 Наука й інновації 188

Культура Кіно 193 Поп-музика 198 Образотворче мистецтво 202 Сучасна академічна музика 206 Архітектура 209 Література 214 Театральне мистецтво 218

Спорт і фітнес 222 Їжа 230

Об’єкти всесвітньої спадщини ЮНЕСКО un1 Біловезька Пуща un2 Замок Тевтонського Ордену в Мальборку un3 Зала Століття у Вроцлаві un4 Церкви Миру в Яворі та Свідниці un5 Німецький нацистськи концентраційний та вини щувальний табір АушвіцБіркенау (1940 –1945)

un6 Історичний центр Кракова un7 Історичний центр Варшави un8 Кальварія-Зебжидов ська: монастирський архітектурно-парковий ландшафтний комплекс у стилі маньєризму un9 Середньовічне місто Торунь

un10 Історичний центр Замосці un11 Парк Мужаковський un12 Королівські соляні шахти Величка і Бохня un13 Дерев’яні церкви Півден ної Малопольщі un14 Дерев’яні церкви Карпатського регіону Польщі й України

Театральні фестивалі

Кінофестивалі

Спортивні події

te1 М іжнародний театральний фестиваль „Божественна комедія” – Краків te2 Міжнародний театральний фестиваль „Діалог” – Вроц лав te3 Фестиваль „Мальта” – По знань te4 Шекспірівський фестиваль – Гданськ te5 Фестиваль „Варшавські театральні зустрічі”

fm1 К інофестиваль „Docs Against Gravity” – Варшава, Вроцлав fm2 Кінофестиваль у Гдині fm3 Міжнародний фестиваль незалежного кіно „PKO OFF CAMERA” – Краків fm4 Міжнародний фестиваль операторського мистецтва „CAMERIMAGE” – Бидгощ fm5 Міжнародний кінофес тиваль „Нові горизонти T-Mobile” – Вроцлав

sp1 H erbalife Ironman 70.3 Гдиня sp2 Меморіал Хуберта Єжи Вагнера – щороку нове міс це проведення sp3 Гран-Прі Польщі зі спідвею – Торунь, Ґожув-Велико польський, Варшава sp4 Варшавський марафон PZU sp5 Кубок світу зі стрибків із трампліна FIS – Закопане sp6 Tour de Pologne

Музичні фестивалі

Інші події

mu1 Ф естиваль „Off” – Катовіце mu2 Фестиваль „Open’er” – Гдиня mu3 Фестиваль „Tauron Nowa Muzyka” – Катовіце mu4 Фестиваль „Unsound” – Краків

in1 Вечірка в замку, Болькув in2 Пікнік кантрі- та фолкмузики, Мронгово in3 Реконструкція Грюнвальд ської битви in4 Реконструкція Варшавської битви 1920 року in5 Ярмарок св. Іоанна, Гданськ

Фестивалі й події

Мистецькі фестивалі sk1 „ Контексти” – фестиваль ефемерного мистецтва у Соколовсько sk2 Фестиваль „Місяць фото графії у Кракові” sk3 Арт-ревю „SURVIVAL” – Вроцлав sk4 Фестиваль „Warsaw Under Construction”

Національні парки й заповідники ls1 Ландшафтний парк у до лин Барича (заповідник „Міліцькі ставки”, 12 заказ ників у схемі Natura 2000) ls2 Біловезький національний парк ls3 Бєбжанський національ ний парк (Бєбжанське бо лото – заповідник „Червоне болото”) ls4 Бещадський національний парк ls5 Національний парк „Тухоль ські бори”, біосферний за повідник ЮНЕСКО „Тухоль ські бори”

ls6 Заповідник „Ведмежа печера” ls7 Кампіноський національ ний парк/Біосферний за повідник ЮНЕСКО „Кампі носький” ls8 Мазурський ландшафтний парк, біосферний запо відник ЮНЕСКО „Озеро Лукнайно” ls9 Ойцовський національний парк ls10 Долина Роспуди (Natura 2000: Августівський заповідник)

ls11 Словінський національ ний парк Біосферний заповідник ЮНЕСКО „Сло вінський” / Natura 2000: Словінський заповідник ls12 Татранський національ ний парк, біосферний заповідник ЮНЕСКО „Татранський” ls13 Національний парк „Уйсце Варти” ls14 Вігерський національний парк ls15 Волінський національний парк ls16 Заповідник „Старопольські тиси” ім. Вичулковського

Ucium verume expligenihil erferessequi sequi corro dolupidelic tem rest, voluptate es maxima conecto estis cullestrum repra im

Kлуб „Варшава Повісле”, вид з мосту Понятовського. Колиш ня каса вокзалу Варшава-Повісле, що не використову ється, отримала нове життя і є тепер одним із найпопулярні ших барів у Варшаві •

6 Польща розкинулася від моря до Татр. Пляжі Балтійського моря – чудове місце для відпочинку •

Вармія і Мазури Польща – край тисячі озер. Єзьорак – найдовше й шосте за площею поверхні озеро в Польщі •

10 Краків – місто традицій і роз ваг. Берег Вісли під королівсь ким замком Вавель – попу лярне місце зустрічей влітку •

12 Морський порт Гданська є одним із найбільших на Бал тійському морі. У його північ ній частині можуть шварту ватися найбільші кораблі Балтики. Найсучасніший морський контейнерний тер мінал у Польщі, ГКТ Гданськ, було відкрито в 2007 році •

У Польщі є 15 аеропортів, Вроцлавський аеропорт ім. Коперника є п’ятим за кількістю пасажиропотоку. Шість авіаліній здійснюють регулярні рейси до аеро порту Вроцлава, а влітку пропонується багато чар терних рейсів. Аеропорт ім. Коперника два роки поспіль вигравав нагороду журналу Business Traveller •

16 Варшава – метушливе сучас не столичне місто з неймовір ною історією •

18 Гори Татри, що лежать на польсько-словацькому кор доні, є одними з найбільш мальовничих у Польщі і вхо дять до програми ЮНЕСКО „Людина й біосфера”. Турис ти можуть піднятися на будьяку з 92 вершин, а польську частину гір щороку відвідують понад 3 мільйони гостей. Морське Око – найбільше озеро в Татрах •

Білі лелеки – популярні й улюблені

тисячі пар

білих лелек живуть у Польщі

Це приблизно

20% світової популяції

Міграція Лелеки (ліворуч) проводять у Польщі близько п’яти місяців на рік. У серпні починаєть ся їхня міграція. Перш ніж відлітати на південь, лелеки збираються у великі зграї (що називаються сеймики або зібрання), які об’єднують усіх птахів в околиці. Місця для зібрання зграї обирають інстинктивно. Залишаючи Польщу, велич ні птахи летять на південний схід, повз Босфор, Близький Схід, Синайський півострів, до Східної та Південної Аф рики. Їхній шлях лежить до Судану, Чаду, Кенії, Малаві, Танзанії, Замбії та ПАР •

Лелеки долають

6–11

тисяч км

під час міграції.

За сприятливих умов лелеки мо жуть пролетіти до

250

км за день

Польща – проти всякої логіки і стандартів Польща лежить на річці Віслі. І вздовж цієї річки розгорталися всі більш чи менш драматичні події, що зробили з Польщі цілковито європейську країну, якою вона є зараз. Це стосується не лише неонових вивісок міжнародних компаній, які вже кілька десятиліть освітлюють польські вулиці, але і трансформації самих поляків.

Польща й поляки

вище: Проїжджаючи повз історію Кракова і її героїв – від будівників Нової Гути до папи Івана Павла II і нобелівського лауреата Чесла ва Мілоша • ліворуч: Передвиборчий плакат 1989 року Полудень руху „Солідарність” із зображенням Гері Купера, автор Томаш Сар нецький. Його зміст був зрозумі лим: голосуйте, щоб перемогти комунізм •

Польські творчі здібності, винахідливість, ентузіазм і відкритість піднес ли цю країну, яку довго ігнорували в міжнародних рейтингах, до найвищих щаблів за підприємницькою діяльністю, здатністю до інновацій та ефективністю. На хвилі солідарності з рештою світу Польща витягнула себе з глибокої депресії, викликаної комунізмом та відсутніс-

тю доступу до більш ніж двох телеканалів. Все це відбулося завдяки рішучості поляків, які спиралися на свої багаті традиції і змогли пережити найважчі моменти – навіть відключення електрики і нестачу м’яса. Польща лежить на річці Віслі. На цій річці зростали люди, які стали зразками для сучасних поляків, такі як папа

Польща й поляки

ліворуч згори: Польський алфавіт заснований на латин ському і має 32 літери. Фото: найстаріший польський ал фавіт, колекція коледжу Трійці Кембриджського універси тету •

Іван Павло II і Лех Валенса, хоча іконою вільної Польщі сьогодні є футболіст Роберт Левандовський. Нобелівські лауреати Віслава Шимборська і Чеслав Мілош завоювали для Польщі репутацію країни поетів. Літературному розвитку сприяє милозвучна польська мова, якою користуються понад 40 мільйонів людей у Польщі та поза її межами. Знаючи про експансивність поляків, не можна виключати, що польською розмовляють і десь в інших куточках нашої галактики, але це ще не підтверджено. Заснована на латинсько-

ліворуч: Двомовний знак із назвами кашубських сіл. У місцевостях, де мешкають національні, етнічні або мовні меншини, можуть викорис товуватися двомовні знаки з назвами місцевими мовами •

му алфавіті, польська мова формувалася століттями, аж поки не стала однією з офіційних мов Європейського Союзу. Її унікальні правила відмінювання і діє відмінювання приголомшують тих, у кого вистачить сміливості спробувати її опанувати. Вони не розуміють, чому, коли група приятелів вечеряє разом, про всіх них, незалежно від статі, кажуть jedzą (їдять), але, коли вечерю закінчено, про жінок скажуть, що вони їли – jadły, а про чоловіків скажуть jedli. Іноземців також заганяє в безвихідь надмірне використання зменшувальних форм.

Польща й поляки

вище: Музей Фридерика Шопена у Варшаві, розташо ваний у Палаці Острозьких. Частина його колекції була внесена до реєстру „Пам’яті світу” ЮНЕСКО. Мультимедій на експозиція використовує ідеї руху „відкритого музею”, де відвідувачі самі визнача ють свій маршрут •

вище: Польський павіль йон на виставці „Шанхай Експо-2010” був спроектова ний варшавською студією WWAA. В ньому широко

Щоб розважитися, поляки витрачають не гроші (pieniądze), а грошенята (pieniążki), у чашці в них kawka, а не kawa, і вони йдуть не на прогулянку (spacer), а лише на маленьку прогуляночку (spacerek). Польська має чимало говірок і діалектів, які розвинулися за різних географічних і демографічних умов. Період поділів з 1772 по 1918 рік призвів до германізації та русифікації мови, що відчувається й досі. У Сілезії й Померанії сьогодні дехто вважає, що szneka z glancem – глазурована булочка завитої

икористовуються теми на в родного мистецтва витинан ки, адаптовані до мови сучас ної архітектури •

форми – це рідний польський вираз, хоча насправді він походить від німецьких слів „равлик” (Schnecke) і „глазур” (Glanz). У Польщі є ще одна офіційно визнана мова – кашубська. Нею розмовляють понад сто тисяч кашубів – нащадків слов’янських племен Померанії, які мешкали на узбережжі Балтійського моря в Cередньовіччі. Багато століть Польща вважалася дуже толерантною країною, тому тнічні групи шукали в ній притулку в часи негараздів – це були татари, караїми, лемки, роми, і навіть нещодавно спі-

Польща й поляки

вак-акордеоніст Чеслав Мозіль. А величезна єврейська спадщина досі живе в пам’яті й культурі поляків. Музей історії польських євреїв „Полін”, нову варшавську установу, варто відвідати, щоб ознайомитися з історією польсько-єврейського співіснування в цій країні. Польща лежить на річці Віслі. Вона з’єднує гірський південь із північним узбережжям. Різноманіття ландшафтів країни справляє враження навіть на найдосвідченіших туристів, які вже „бачили все” в інтернеті. Високі Татри, чарівні Бещади і загадкові Карконо-

ші пропонують свіже повітря і прекрасний фон для яскравих фотографій, які, безумовно, зберуть безліч вподобань у соціальних мережах. Аромат смаженої риби розноситься по широких піщаних пляжах Балтики, примушуючи знову й знову йти до моря по ще одну форель або камбалу. Мазурські озера залишать задоволеним навіть найвибагливішого шукача пригод, лісової тиші й комарів. Навіть реклама не зможе зіпсувати чудові польські ландшафти. Щити, банери і плакати з написами на кшталт „Сантехніка і консультації” настільки всюдису-

Польща й поляки

Літнє сонцестояння (Noc Świętojańska, ніч св. Івана) святкують у ніч з 23 на 24 червня. Це велике загальне свято, на яке юрби людей

збираються біля річок, щоб пускати вінки по воді •

щі, що їх вже не помічають навіть найвитонченіші естети. Польща лежить на річці Віслі. Вісла та її притоки постійно збагачують землю, що дозволяє сільському господарству процвітати. Не дивно, що до недавніх часів Польща була переважно аграрною країною. Народна культура і ремесла швидко розвивалися і процві-

тали. Головними експортними товарами Польщі були розфарбовані великодні яйця та горянські шкіряні черевики, а зразком культури був фольклорний ансамбль пісні й танцю „Мазовше”. Сьогодні Польща – сучасна країна, молодь якої позбавилася комплексів минулого і входить у світ на власних умовах. Це не значить, що вони забули свою

Польща й поляки

Парк мультимедійних фон танів у Варшаві – популярне місце відпочинку •

фольклорну спадщину, про що свідчить чудова музична група „Kapela ze Wsi Warszawa”, яку люблять в усьому світі. Польща лежить на річці Віслі. Ця річка так само неконтрольована і непередбачувана, як природа поляків. Більшість молодих людей уникають битих шляхів, тому Польща відома інноваційними рішеннями, оригінальною науковою думкою і багатим культурним життям, що проявляється в численних фестивалях, які відбуваються в країні. Все це походить з неймовірної енергії, прихованій у цій країні, яка постійно змінюється. Відкриття Польщі для світу розширило інтелектуальні горизонти молоді, яку надихають закордонні подорожі, навчання й романтичні пригоди. Наслідком цього став розквіт літерату-

ри, музики та мистецтва. Економіка зростає, і, незважаючи на свій вроджений песимізм, поляки стають дедалі щасливішим народом. Можливо, їм треба про це інколи нагадувати, але це країна, заради якої варто працювати. Польща лежить на річці Віслі. Щоб переконатися в цьому, не потрібен GPS. Досить приїхати сюди, керуючись: (*позначте необхідне)□романтичним духом, □здоровим глуздом, або □допитливістю. Будь-яка причина підійде, щоб приїхати і подивитись, якою насправді є Польща. А причин існує багато •

Натхнення не є привілеєм лише поетів чи художників. Завжди були, є й будуть люди, які надихаються. Це ті, хто свідомо обрав своє покликання й виконує свою роботу з любов’ю й вигадкою. Нобелівська лекція, 7 грудня 1996 р. Віслава Шимборська Польська поетеса, Авторка есе, перекладачка, лауреатка Нобелівської премії 1996 р. з літератури

Життя не є легким для будь-кого з нас. Але що з того? Треба бути наполегливим і перш за все впевненим у собі. Ми повинні вірити, що маємо хист до чогось, і мусимо досягти цього за будь-яку ціну. Марія Склодовська-Кюрі Дворазова лауреатка Нобелівської премії (з фізики й хімії)

Польща й поляки

10 причин завітати до Польщі Фенні Воше – художник-графік, автор блога Pilules polonaises

Дізнатися, що насправді значить історія. Історія Польщі настільки сповнена подій, що важко знайти навіть камінь, який не мав би наси ченої та драматичної історії. Кожна околиця кожного міста має власну бурхливу історію й незабутніх героїв. Інколи на віть голова паморочиться від того, наскільки минуле досі є частиною теперішнього.

Зустріти зубра, що вільно блукає лісом. Якщо біль шість європейських зубрів утримуються в зоопарках та парках, у Польщі вони вільно живуть у незайманих лісах на сході. Можливість побачити ці мовчазні стада, що пасуться серед високих дубів, або нес подівано помітити силует ве личезного зубра, який прямує засніженим ландшафтом…

Ł і Ą. Певні діакритичні знаки польського алфаві ту свідчать про красу на землі. Так, я люблю типографське мистецтво, і це ще одна добра причина відвідати Польщу, країну чудових дизайнерів шрифтів та поліграфістів.

Польща й поляки

Яблучний сидр. Ви завжди думали, що цей дивний шипучий напій п’ють лише сільські дядьки, поки не провели спекотні ночі на бульварі біля Вісли, вгамову ючи ним спрагу. Він смакує, як мільйон солодких яблук із польських садів, і припинити його пити можна лише тоді, коли у шлунку зовсім не зали шиться вільного місця.

Кохання. Ну що тут ска жеш. Так, звичайно, ви закохаєтеся. Так, звичайно, це буде найромантичніше кохання у вашому житті. Так, звичайно, „Польща” означає „кохання”. І, так, воно змінить ваше життя назавжди. Через кохання ви вивчите поль ську й вирішите гуляти весіл ля три дні. Через кохання ви переїдете до Радома і будете там жити довго й щасливо.

Можливість скороти ти своє ім’я шістьма різними способами. Коли у вас з’являться друзі, які по чнуть вимовляти ваше ім’я у зменшено-пестливий спосіб (який часто набагато довший, ніж справжнє ім’я), або коли ваша кохана людина щоразу називатиме вас по-іншому, ви розтанете. Це просто втілення чарівності.

Гриби. Гриби повсю ди, будь-яких кольорів, форм і смаків. Рай лісових грибів. Маленькі овочеві базари, сповнені кошиків із грибами. Сушені гриби в маленьких пластикових паке тах. Збирання грибів під час недільних прогулянок у лісі. Грибні соуси, грибні бургери, грибні млинці, грибний суп, грибний чай. Хоча ні, грибно го чаю немає, та все одно.

Хіп-хоп по-польськи. Від криття для себе хіп-хопу іншою мовою – це завжди глибоке занурення в куль туру, її сучасні головні теми, проблеми й ідентичність. Польська – найгарніша і най дивніша мова на землі, хіба не цікаво почути польський хіп-хоп?

Пружніші огірки. Я готовий віддати весь швейцарський шоколад у світі за банку маринованих ogórków – польських огірків. Квашені огірки називають ся kiszone, а свіжі сезонні огірки з невеликою кількістю солі – małosolne. Вперше я скуштував їх у супі, і подумав, що вони запліснявілі. Однак,

33 це було кохання з першого укусу. Я навчився робити бан ки ogórki małosolne влітку в селі поблизу Ольштина, де всі інгредієнти росли на горо ді: огірки, часник, кріп, хрін і листя чорної смородини. Я шукав маленькі огірки і їв їх цілий день. Маленька дитина мого знайомого, булькаючи, смоктала мариновані огірки, як цукерки. іронії. Поль 10 Мистецтво ське почуття гумору,

як на мене, є витонченою комбінацією іронії і само висміювання. Воно зазвичай свідчить про тонке розуміння того, що поставлене на карту •

Різноманітний тваринний світ Польщі включає бурих ведмедів, диких коней, лосів, оленів і польових горобців •

Польща й поляки

Дикі звірі Польщі У Біловезькій Пущі живуть понад 500 зубрів (вище). Це найбільше стадо цих надзвичайно рідкісних тварин (у світі їх залишилося менше 4000), які були майже винищені в Європі вже у Cередньовіччі через полювання. Понад 1000 європейських зубрів живуть у Польщі. Біловезька Пуща – останній незайманий лісовий масив на континенті. Це один з найважливіших природних скарбів не лише в Польщі, але й у всій Європі. Тому, в 1979 році Біловезьку пущу було внесено до списку об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО •

Польща й поляки

Звичаї країни міні-довідник з дивного і незвичного

Поливаний понеділок (вище) – традиція поливання дівчат та жінок водою, укорінена в язичницьких весняних ри туалах, але неформально включена до християнського календаря. Тепер відзначаєть ся у Великодній понеділок, з певними особливостями в різних регіонах Польщі • Літнє сонцестояння (ліво руч), раніше відоме в Польщі як Noc Kupały або Sobótki, щось на кшталт дня св. Ва лентина на Заході. Святку ється у найкоротшу ніч року, зазвичай, 23–24 червня. За лежно від регіону, ви пускаєте вінки по воді, шукаєте квітку папороті на щастя або дізна єтеся свою долю. Сьогодні ці обряди зазвичай супроводжу ють фольклорні фестивалі та вистави •

Польща й поляки

Хресна дорога біля святили ща в Кальварії-Зебжидовсь кій, об’єкту всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Таїнство Страстей Господніх відтворю ється тут під час Страсного тижня, перед Великоднем, в унікальному оточенні •

Реконструкція Грюнвальдської битви на Мазурах вла штовується на честь однієї з найбільших битв середньо вічної Європи (15 липня 1410

року). Щорічна програма складається з кількох днів атракціонів на середньовічні теми. Кульмінацією є гранді озна реконструкція за участі

груп лицарів, що приваблює тисячі глядачів з усієї країни. (Підказка: Польща завжди виграє битву у тевтонських лицарів.) • Традиція будування різдвяних вертепів, які звуться szopki, тягнеться ще з серед ніх віків, але протягом бага тьох років майстри розроби ли власний стиль, що нагадує про архітектуру краківських церков. Щороку тут прохо дить конкурс на кращу шопку. Щедро оздоблені вертепи зо бражують сцену народження Христа у Вифлеємі. Ці мініа тюри – популярний сувенір. Це атракціон для різдвяного сезону (перевірте, чи пропо нує ваше турагентство спеці альні екскурсії в цей період) •

Польща й поляки

Утоплення Мажанни – звичай язичницьких часів, таких давніх, що про них не пам’ятають навіть найста ріші горяни. Мажанна була слов’янською богинею смер ті та зими. Оскільки жодна жінка при своєму розумі не погодилася би грати роль цієї жахливої фігури, замість цьо го робили її опудала. І досі,

21 березня щороку люди то плять опудала Мажанни в міс цях, які добре підходять для утоплення: в річках, озерах чи ставках, але, зрештою, піді йде і велика калюжа чи навіть ванна. Утоплення Мажанни повинно викликати весну і закликати небо забезпечити багатий урожай і процвітання людей. Мажанну настільки

Процесія у свято Тіла і Крові Христових у Ловичі (вище), ймовірно, проводиться з часів появи цього свята, запрова дженого папою Урбаном IV у

XIII столітті. Невід’ємною час тиною святкувань у цьому ма зовецькому місті є процесія, що починається з літургії в ба зиліці св. Марії. Звідти люди

ненавидять, що для того, аби переконатися, що вона по мерла, перед утопленням опудало підпалюють, через що загальний ефект стає ще більш вражаючим. Діти цього дня не ходять до школи, але не всі вони збираються то пити Мажанну – дехто шукає інші місця, щоб відсвяткувати радість або втопити горе •

йдуть слідом за переносним вівтарем, який традиційно ро блять парафіяни. Свято Тіла і Крові Христових у Ловичі стало знаменитим через ма льовничу процесію місцевих мешканців, одягнених у тра диційні народні вбрання, фо тографія якої з’явилася в ча сописі National Geographic у 30-ті роки. Ті, хто відвідував Лович в інші пори року, були розчаровані, бо місцеві меш канці не носять такі яскраві речі щодня. Туристи з усього світу щороку приїжджають до Ловича, щоб побачити цю процесію (у травні або червні). Для них Євангеліє читають чотирма мовами •

Польща й поляки

Жирний четвер – рухоме свято, дата якого залежить від дати Великодня. Це – остан ній четвер перед Великим постом, тому він також є по чатком кінця карнавального сезону. (Точний розрахунок залежить від фаз Місяця, вес няного рівнодення та деяких арифметичних дій.) Власне, це день для того, щоб обжира тися, для чого традиційно ви користовуються пампушки з повидлом (pączki) і печиво „хворост” (faworki), які жодний дієтолог не рекомендував би для регулярного вживання. Ці солодощі готуються і над силаються до крамниць тися чами, адже будь-яка солідна фірма купує кілька десятків для свого персоналу. Вагу, яку люди набирають у жирний четвер, вони зможуть скинути протягом Великого посту •

Татарські свята Бурхливі танці організовують на завершення важливих ре лігійних свят польських татар – мусульман, які оселилися в Рeчі Посполитій наприкінці XIV століття •

Свято врожаю під назвою Dożynki (Дожинки) (ліворуч) святкують у сільській місце вості, коли врожай зібрано і польові роботи закінченo. Люди дякують за цьогорічний врожай і моляться за такий самий багатий врожай нас тупного року. Селяни корис туються цією нагодою, щоб одягти найкраще вбрання і похизуватися новим тракто ром або велосипедом. Міс цева громада збирається для бенкету, танців і концерту. За комуністичних часів Дожинки святкувалися масштабно,

з обертонами партійної про паганди. Це свято мало під креслити солідарність між селянами, що працюють на землі, та міським пролетар іатом, і часто завершувало ся під столом у найближчо му барі •

Великий пуримський бал Найвеселіше свято в єврейсь кому календарі (зазвичай, святкується в березні), при свячене Мордехаю та Естер, які врятували євреїв від зни щення майже 3000 років тому. Єврейські громади святкують його, влаштовуючи костюмо вані бали •

Численні ярмарки й фестивалі. Серед найважливіших: Домініканська ярмарка у Гданську (липень/серпень), ярмарка св. Івана в Познані (червень) і ярмарка св. Якова в Щецині (кінець липня) •

Польща й поляки

Поляки – романтичні завойовники

Поляки – нація завойовників. У минулому вони здійснювали подвиги для порятунку власної ідентичності. Тепер вони опановують технології, щоб повністю здійснити свої бажання. Невипадково, що останнім часом вони досягли значних спортивних успіхів. Світове чемпіонство з волейболу, відмінні показники в легкій атлетиці, велоспорті тощо є відбитком польської вдачі. Вони будуть битися, поки не впадуть, щоб досягти успіху. Вони дійдуть до вершин Гімалаїв і опанують усі галузі людської діяльності. Польські науковці, програмісти, підприємці та митці не мають постійно хвилюватися, чи історія „доз волить Польщі бути Польщею”. Вони просто намагаються жити на найвищому рівні, і мало хто з них страждає від страху висоти. Поляки – нація з величезним потенціалом. Це проявляється в унікальній уяві, притаманній кожному поляку. Вони не люблять схематичної поведінки і дотримання стандартних шляхів. Вони створюють нові концепції, і, немов яблуко, що падає з дерева, постійно породжують нові ідеї. Інколи їхні дії здаються ірраціональними, і вони не завжди досягають успіху. Але вони намагаються вразити світ. Колись це називалося фантазією уланів – стрімкої, барвистої, озброєної шаблями кавалерії минулого. Сьогодні поляки – улани креативного мислення. Вони впевнені, що для них немає нічого неможливого. Молодь Польщі знаходить нестандартні шляхи, щоб організовувати свою роботу, подорожі, навчання і навіть їжу. Вони

Гуня Новік і народжений у Франції Патрік Коморов ський, засновники однієї з найцікавіших галерей у Вар шаві „Магнітні поля”, з карти ною Еміля Цишлара Музика зірок (2010–2015) •

Польща й поляки

вище: Поляки приділяють велику увагу підтримці сімей них зв’язків •

палко кохають і романтично вірять у шляхетність світу. Можливо, саме тому серед них так багато поетів. Поляки приділяють велику увагу сімейному життю. Родичі – дуже важливі, що можна зрозуміти вже з кількості гостей на весіллях. Цілі сім’ї мешкають разом, не лише тому, що молоді люди не можуть дозволити собі окреме житло, але й через їхні зв’язки з батьками, бабусями й дідусями. Вони проводять разом усі свята, а їх – багато. Польський календар рясніє червоними датами. Поляки люблять влаштовувати вечірки і бурхливо святкувати з будь-якого приводу. Крім днів народження, поляки також святкують іменини – цей звичай не надто поширений у світі. Поляки – працьовитий народ. Дайте їм шанс, і вони зроблять все можливе, щоб ним скористатися – на будівельному майданчику або за ксероксом у великій корпорації. Їх не лякають важкі завдання. Завдяки такому ставленню,

праворуч: Поляки – працьо вита нація, яка не боїться за бруднити руки •

вони зміцнюють власну країну, але також сприяють розвитку Великобританії, Норвегії, США і багатьох інших країн, з якими їх тепер пов’язують прямі рейси. Після повідомлення про те, що на Марсі знайшли воду, одразу з’явилася гіпотеза, що десь там має бути і польський водопровідник. Поляки знамениті своєю гостинністю! Це не рекламне гасло, а істина, яка випливає з їхньої вдачі. Чим культурно віддаленіше є гість, тим тепліше його зустрічають. Причиною цього може бути велика однорідність нації, через що в минулому будь-який іноземець вик ликав сенсацію. Тепер це змінюється, передусім, через велику кількість людей з усіх кінців світу, які приїздять до Польщі, бо вирішили, що це чудове місце для життя. Поляки пропонують гостям найкраще з того, що мають – почесне місце за столом, зручне крісло перед телевізором або добре слово. Вони допомагають нужденним, виявляючи над-

Польща й поляки

звичайну щедрість. Тому вони так охоче беруть участь у всіляких благодійних заходах. Завдяки їхнім щедрим пожертвуванням, одна величезна кампанія, організована Юреком Овсяком, під назвою „Великий оркестр різдвяної благодійності”, стала унікальною подією, яка збирає величезні аудиторії на фінальну подію кожної зими, залучаючи кошти по всій країні для допомоги хворим, передусім дітям. В польській мові є дієслово, яке важко перекласти іншою мовою – „załatwić”. Це означає „вирішити” питання, але концепція відбиває характер нації, якій часто доводилося жити за несприятливих обставин. Роки економічних негараздів та нестачі основних товарів примусили поляків використовувати свою винахідливість, щоб не лише виживати, але й якимось чином процвітати. Це прищепило їм надзвичайну винахідливість, яка тепер вже, мабуть, стала спадковою рисою. Завдяки цьому вони

можуть вийти навіть із найскрутніших ситуацій. За часів комунізму батько пишався, якщо міг „знайти” телятину для родинного столу, коли її не було в крамницях, а сьогодні його син так само пишається, якщо йому вдається „залагодити” контракт на постачання телятини за кордон. Вимоги й реалії життя в Польщі змінилися, але винахідливість завжди буде в ціні. Полякам допомагає в житті їхнє нестандартне мислення. Вони завжди знаходять рішення, яке дозволяє їм чинити по-своєму. Це дуже добре відомо податковим інспекторам. Поляки змогли повністю використати всі можливості, що відкрилися перед ними після вступу до Європейського Союзу. Той факт, що поляк є головою Європейської Ради, є причиною для гордості, особливо, беручи до уваги те, що ще двадцять років тому ніхто б не міг навіть уявити таке. Тоді всі дивилися на Захід як на глазуровану цукерку у вітрині кондитерської крамниці. Тепер кращий

Польща приваблює бага то іноземців. Знаменитий англійський скрипаль Най джел Кеннеді (згори) – запро шений художній керівник кра ківської філармонії ім. Кароля Шимановського, де він часто дає концерти. Його також можна зустріти в краківських джаз-клубах, де він нерідко бере участь у джем-сейшнах •

Польща й поляки

світ є досяжним, і молоді поляки відчувають себе вільними. Кордони зникли, і подорожі світом стали дуже популярними. Поляки мандрують усіма куточками світу, розширюючи свої горизонти. Вони без проблем налагоджують контакти з іншими націями і люблять вивчати іноземні мови – іспанську чи португальську, німецьку чи російську, не кажучи вже про англійську, яку молоде покоління опановує так само швидко, як таблицю множення. Поляки завжди шукають своє коріння. Вони приділяють величезне значення тому, звідки вони походять. Вони поважають свої досягнення і цінують усі аспекти життя, які сформували їх. Добре освічені поляки дедалі краще розуміють, хто вони такі й чого прагнуть досягти.

Польща й поляки

Вони посилаються на традиції, з яких запозичують натхнення і творчі сили. Це – одна з причин, через які в країні значно збільшилась кількість осіб, що цікавляться єврейською культурою, яка була неподільно пов’язана з польською реальністю протягом століть. Поляки – нація, наділена слов’янсь кою чутливістю та європейським прагматизмом. Можливо, цим пояснюються надзвичайні творчі здібності людей, що мешкають між Балтикою й Татрами. У поляках дрімає творчий потенціал, який досі ще не використовується повністю. Тому, не дивно, що культурне життя процвітає, і в ньому беруть участь усі, незалежно від статі та віку. Польське мистецтво, література й кінематограф продовжують динамічнo зростати, завдя-

ки митцям, здатним передати складний польський дух, який вирізняє їх на глобальному небосхилі творчих талантів. Польські чоловіки мають власний шарм, а жінки вважаються найвродливішими у світі. Насправді, це може бути причиною того, що деякі гості знову й знову повертаються до Польщі. Багато кому спочатку подобається врода польських жінок або смак унікальних польських страв, на кшталт бігосу, і вони хочуть залишитися тут довше. Після кількох років випробування на собі інших принад життя над Віслою вони можуть вирішити оселитися тут назавжди. Тут вони можуть займатися улюбленими справами й досягти популярності, яка перетне польські кордони. Найкращі приклади – вічно юні музиканти Джон

Польща й поляки

Щороку багато людей відві дують краківський фестиваль єврейської культури •

Портер і Найджел Кеннеді. Багато іноземців, які мешкають тут, підвищують стандарти життя поляків, беручи активну участь у суспільному й культурному житті, про що свідчить приклад таких унікальних особистостей, як Мамаду Діуф з Мультикультурного центру у Варшаві або Ларрі Окей Угву з Центру культури Балтійського моря у Гданську. Коли вони вирішують стати поляками, Польща поступово стає мультикультурною країною, але ступінь цього не можна виміряти за кількістю фаршированих млинців або кебабів. Поляки мають лег-

ку вдачу, але люблять трохи поскиглити. На їхній настрій впливає багато факторів. Склад уряду, вуличні затори, черга на пошті, проблеми з вибором належного фахівця для рекомендації... і навіть атмосферний тиск! Так, вони вважають, що атмосферний тиск впливає на настрій. Відчуваєте приплив енергії? Тиск повітря піднявся. Похмурість? Барометр падає. Перш ніж їхати до Польщі, ознайомтеся з теоріями та припущеннями у цій сфері. Вони знадобляться вам як тема для розмови! •

Серед 38 437 239 жителів Польщі є: 19 839 248 жінок – або:

18 597 991 чоловіків – або:

51.6% Національності та етнічні групи

48.4% Вікова структура

самовизначення респондентів щодо відповідей на запитання програми*

0,7 мільйона не є поляками 435.8 k

Сілезці 0–9 10-19 20–29 30–39 40–49 50–59 60–69 70–79 80–99 10.3% 9.8% 13.6% 16.5% 13.2% 13.6% 12.7% 6.1% 3.5% 74.5 k

Релігії**

Німці

38.4 k

Свідки Єгови 0.36%

Українці

Протестанти (лютерани, 0.32% кальвіністи, методисти)

36.4 тис. Білоруси 17.7 тис. Кашуби

37.3

12.6 тис. Роми

поляків

5.6 тис. Литовці

мільйонів

Православні 0.41%

Греко-католики 0.09% П’ятидесятники 0.07% Маріавітська 0.03% церква

8.2 тис. Росіяни 7.1 тис. Лемки

Інші 0.15%

3.6 тис. В’єтнамці 3.0 тис. Вірмени 2.5 тис. Євреї 2.3 тис. Словаки 1.7 тис. Італійці

Не належать до жодної церкви

1.6 тис. Англійці 1.5 тис. Французи 1.3 тис. Чехи 1.2 тис. Американці (США) 1.1 тис. Греки 0.9 тис. Данці 0.5 тис. Іспанці 22.3 тис. iнші

2.4%

Невідомо

1.63%

Не надали відповіді

7.1%

Римокатолики

87.7% Джерело: Головна статистична служба Польщі, *Національ ний перепис насе лення та житлового фонду 2011, Варшава 2015 **Релігійна прина лежність у Польщі 2012-2014, Варшава 2016 Респонденти вперше отримали можливість за декларувати свою національну при належність/етнічне самовизначення.

Варшава Познайомтеся з енергійною столицею. Щоб зрозуміти це еклектичне місто, треба знати, скільки разів Варшаві доводилося починати з нуля – як тим, хто сьогодні приїздить до неї зі своїх рідних міст шукати нового життя. Варшава кілька разів була знищена під час військових нападів, повстань і репресій. Місто фактично припинило існування у 1944 році, коли майже 90% будинків було зруйновано. Здавалося, це останній розділ в історії міста, на гербі котрого зображено русалку, озброєну мечем і щитом.

Відстані  Варшавський аеропорт ім. Шопена – 7 км  Варшавський аеропорт Модлін – 34 км  Берлін – 520 км Прага – 520 км Вільнюс – 395 км Огляд 🛡 1323  1,8 м  517 км2  5 386 зл  255 тис.

Культура і природа

Їжа і житло

🏦 59  44  88

 23 тис.  3.3 тис.  531

Варшава

Площа Гжибовського і церква Всіх Святих на тлі хмарочосів •

Лише за рік люди почали повертатись до улюбленої столиці і старанно відбудовувати її цеглина за цеглиною. Її сучасна форма й атмосфера говорять про нашвидкоруч відновлений простір, який мав слугувати різним цілям. Сучасна житлова забудова тут інколи межує зі старими дохідними будинками. Багато класичних будинків нагадують про XIX століття. Є тут також залишки соціалістичного реалізму часів радянського панування, наприклад, Палац культури й науки – він стоїть у самому центрі міста і його неможливо оминути.

Атмосферою старої Варшави краще за все насолоджуватися, прогулюючись вулицями району Прага, на східному березі Вісли. Річка з цього боку відділена від міста природними дамбами, рясно зарослим підліском, які охороняються програмою ЄС „Natura 2000”. Тисячі варшав’ян приходять відпочивати в це незаймане місце, але воно також є притулком для багатьох видів диких тварин і птахів •

Варшава

Вишукані місця, вишукані речі Анна Пьєнта і Магда Корч – організатори „hUSh Warsaw”, найбільшої ярмарки, на якій пропонуються автентичні польські фасони одягу Щоб швидко ознайомити ся з історією моди, відвіда йте „Королівську мануфакту ру” в парку Лазєнкі – єдину в Європі текстильну фабрику, яка без зупинок працює з XVII століття. Тут виробляються тканини на замовлення таких будинків моди, як Chanel, Dior і Givenchy. Варшавська модна вулиця, розташова на в центрі міста, – Мокотов ська. Перш ніж виходити на прогулянку по Мокотовській, зупиніться в торговому цен трі Mysia 3, що знаходиться неподалік. Там ви побачите оригінальні фасони одягу для Варшави, які мають те ж значення, що Corso Como для Мілана. Анна Орська, найкреативніший дизайнер ювелірних виробів у Польщі,

має тут свій бутик. Тут також є концепт-крамниця ShE /S A RIOT, яка пропонує одяг під власним брендом, парфу ми з усього світу, журнали і навіть шоколад. У крамни ці NAP Moda пропонується широкий вибір польських брендів, таких як ESTby ES., Zofia Chylak і Anna Gregory. По всій Мокотовській заховані скарби: від екологічного бути ка Wearso до крамниці відо мої польської дизайнерки Ані Кучинської, та багато інших. Заходьте до них і відкривай те для себе кращі польські бренди. По неділях мелодії концер тів Шопена, які відбуваються просто неба в королівському парку Лазєнкі (вище), пливуть над велосипедними доріжка ми. Неподалік знаходиться Центр сучасного мисте цтва Уяздовський замок, на подвір’ї котрого виставляють ся соціальні витвори мисте цтва. Обов’язково пройдіться вулицею Кошиковою і чарів ною Алеєю Троянд! Розташо вані тут бутики дозволять вам освіжити гардероб. Спробуй те Kyosk (згори ліворуч) і де монстраційний зал Kaaskas.

Варшава

Жива пам’ять Варшави Ян Олдаковський – директор Музею Варшав ського повстання, однієї з найжвавіших і най активніших культурних установ міста. Він при свячений повстанню 1 серпня 1944 року проти нацистської окупації.

Знайдіть стильні тістеч ка в кафе Lukullus, розта шованих на Мокотовській (нижче ліворуч) та на вулиці Французькій в районі Саска Кемпа. Дизайн інтер’єру вра жає, а тістечка готуються за старовинними польськими та французькими рецепта ми. Улюблені тістечка Магди – фруктові „Лімончелло” та пиріг „Армані”. Господарі пра цюють разом із місцевими ху дожниками, щоб нагадувати про історію Варшави і переда ти її богемну атмосферу. В Неоновому музеї в цен трі Soho Factory, вул. Мінська, 25 (посередині ліворуч), можна побачити польські неонові рекламні вивіски різних років. Неону віддавали перевагу керівники держав них крамниць і закладів у комуністичну еру, і деякі з цих унікальних вивісок виставля ються тут •

„Дуже добре відвідати Варшаву 1 серпня, щоб побачити щорічне вшанування річниці Варшавського повстання”, каже Олдаковський. „О 17:00 вмикаються сирени, і в цей момент усе місто завмирає. Цей масштабний флешмоб, під час якого сотні тисяч людей стоять мовчки протягом хвилини, автомобілі й велосипеди зупиняються з поваги перед полеглими варшав’янами – завжди справляє величезне враження. Мешканці Варшави відчувають зв’язок з історією міста. Але ця історія заплутана через вплив двох різновидів тоталітаризму – нацистського й радянського. Це позначається на тому, як Варшава виглядає сьогодні: візуально хаотична й часто неприваблива, але незважаючи на це – а можливо, саме через це – дуже динамічна, творча, і знаходиться у постійному русі” •

Ніч у місті! Міхал „Борек” Боркевич – культурний імпреса ріо й засновник популярних варшавських кафе-клубів Plan B, Plac Zabaw і Dwa Osiem Площа Спасителя (крайній праворуч на наступній сторін ці) навряд чи потребує пред ставлення, але її неможливо оминути. Це – живий символ соціальної трансформації, коли люди вийшли з домівок на вулиці! Все почалося з на шого маленького клубу Plan B, де відбуваються невеличкі концерти, зустрічі й вечірки. Пізніше до нього додалися кафе-кондитерська Charlotte і кілька інших барів та нефор мальних закусочних. Площа Спасителя стала улюбленим місцем варшавських мит ців, активістів, фрілансерів або просто інтелектуальних любителів алкоголю. Для когось це місце є втіленням розслаблення й широти по глядів, а хтось вважає, що тут самі позери й гіпстери (ким би вони не були). Мені тут по добається. Десятки музикантів зби раються тут, щоб створювати безліч стилістично різно манітних проектів. Вони не мають офісу, офіційної дистрибуції або стратегії маркетингу, і не заробля ють грошей, але випускають багато доброго матеріалу.

Варшава

Музиканти грають на великих фестивалях і в маленьких клубах. Plac Zabaw (відкрита сцена клубу Plan B, біля річки) приймає міні-фестиваль Lado AbC кожного літа. Площа Парадів (Plac Defilad) (вище ліворуч) поєд нує енергію кількох рушійних сил культурного життя Вар шави – кафе-клуби в Палаці Культури й Науки (Bar Studio і Café Kulturalna), команду в Театрі-студії – з ініціативою міської влади. Вони вдихнули життя в найпомітніше, але не довикористане місце в центрі Варшави – Площу Парадів. Різноманітна програма по єднує культурні події, дебати, суспільні та екологічні кам панії з офіційними міськими подіями. Береги Вісли раніше

були пустелею в сенсі їжі і культури. Вони асоціювалися зі смаженими ковбасками і бійками між хуліганами у спортивних костюмах. Сьо годні всі прямують до річки – дехто навіть проводить тут усе літо. Варто подивитись, що відбувається в клубах Cud nad Wisłą, Pomost 511, Kurort, Sezon, Hocki Klocki, Barka та Plac Zabaw, розташованому поряд (нижче). Усі вони про понують багату культурну про граму! Якщо ви хочете послуха ти музику у спокійній і за тишній атмосфері, рекомен дую фрі-джаз у Pardon To Tu, Klubokawiarnia Towarzyska, Oleandrów 3, Chmury (у ма льовничому районі Прага на схід від річки), Kawiarnia

Варшава

Fawory, а після цього ску штувати відмінний фала фель в кафе Bejrut на вулиці Сенаторській. До всіх цих місць можна дістатися на

Варшавський кокні Варшавський сленг містить оригінальні слова й ви рази, а також характерний тон голосу з покрученими і скороченими словами, гу мором і хвастощами. Краще за все його відтворить водій таксі на вулицях Праги, що на східному березі річки. У цій особливій мові час то проявляються відміннос ті, що залежать від місцевих впливів, роду занять, а та кож слідів німецької чи іди шу. Перед Другою світовою війною ці відмінності були помітнішими, ніж зараз.

Після війни сленг почали вивчати науково й вико ристовувати у високочолій літературі. Тепер Товарист во варшавського сленгу взяло на себе завдання підтримувати арго, яке вони називають Warsiaski. Група організує семінари та інші події, підтримуючи тради цію, публікуючи в інтернеті словники і навіть виклада ючи сленг – усе для того, щоб цей гострий і дотепний „варшавський кокні” зали шався у вжитку і його історія не урвалась •

Приклади сленгових слів із Warsiaski graba – рука gablota – автомобіль, що нагадує скляну вітрину для дорогих речей piterek – гаманець велосипеді! •

doliniarz – кишеньковий злодій, „мешканець доли ни”, який поринає в людські кишені taryfiarz – водій таксі, який стягує „тариф”

Варшава

Молочні бари для всіх Явище, яке існує не лише у Варшаві, але набуло тут особливої популярності – „молочні бари”, пережиток епохи комунізму. Незважаючи на назву, тут подають не лише молоко, але й прості польські страви (супи, вареники, млин ці тощо) за дуже доступними, субсидованими цінами. Не дивуйтесь, якщо побачите тут бізнесмена в костюмі, який обідає поруч із бездомним. Деякі молочні бари зберіга ють стиль ретро, а інші – за знали оновлення. Бар під на звою Bar Prasowy (праворуч), на вулиці Маршалковській, став знаменитим, коли міська влада пригрозила закрити його. Активісти боролися проти цього, окупувавши бар і готуючи собі їжу власноруч.

Нарешті сторони дійшли зго ди, і Bar Prasowy вижив. Після зміни дизайну на сучасніший він пра цює й досі •

Музей будується Музей сучасного мистецтва у Варшаві – чудовий приклад кочового закладу. Очікуючи роками на своє остаточне приміщення, він постійно ви кликає творчий рух в худож ньому та суспільному житті міста.

Зараз він знаходиться в колишньому салоні меблів Emilia (вище), але де б він не знаходився у майбутньому – можливо, нарешті у власному приміщенні, спроектованому компанією Thomas Phifer and Partners? – пам’ятайте, що ви завжди зможете знайти в

ньому виставки провока тивного мистецтва, цікавих людей, найкращі книжки й альбоми, а також чашку від мінної кави! •

Варшава

Місто наше! Міські активісти в дії Йоанна Ербель – соціолог, міський активіст, кандидат у мери Варшави від партії зелених у 2014 році

Район Яздув – зелений анк лав у центрі міста, між Ві слою і Уяздовським парком. Ця забудова з дерев’яних фін ських будиночків, побудована після Другої світової війни, стала місцем запеклої битви за порятунок цього місця у 2012–2015 роках. Спочатку будинки хотіли знести, щоб звільнити місце для нового будівництва, але після чис ленних хепенінгів активістів із групи „Відкритий Яздув”, міська влада підписала лист про наміри для спільних дій на захист культурної спадщи ни в цьому місці. Крім тих, хто мешкає тут вже багато років, в Яздуві є багато неурядових організацій, два громадських сади (вище) та бджолині коло нії. Подальші плани щодо цієї ділянки народилися після перших консультацій із гро мадськістю Варшави. Пшиязнь – ще один ра йон з фінських будиночків, розташований подалі від

центру міста в районі Бемо во. Як і в Яздуві, вони були побудовані після війни для будівельників, які приїхали відбудовувати Варшаву. Після того, як вони поїхали, тут ви росло легендарне академічне містечко з кінотеатром, лаз нею, кафетеріями, поліклі нікою і дитячим садочком. Ця нерухомість була свідком історії відбудови столиці, і завдяки втручанню активіс тів у серпні 2015 року, мер Варшави надав їй статусу іс торичного пам’ятника. Тому, коли будете тут насолоджу ватися виглядом зелені й архітектурою, можете також відчути суспільну енергію для захисту місцевої громади та її спадщини. Бетонний велодром Nowe Dynasy, що більше не ви користовується, у районі Південна Прага на вулиці Подскарбинській, 11, став місцем зосередження енергії міських активістів, які хочуть

зберегти місцеву історію і від новити велодром, щоб знову використовувати його для велосипедних перегонів. У 2014 році група з кафе-клу бу Dwa Osiem, театральної групи Koło, Zmiana Organizacji Ruchu і Studio Robot почала публічні дебати щодо воскре сіння цього закладу. На сайті для збору коштів були зібрані гроші для побудови гоночно го міні-треку (згори), як пер шого кроку до відновлення колишньої слави велодрому Nowe Dynasy •

Варшава

Східний берег Вісли пере важно залишається диким, зарослим і неврегульова ним – це унікальна ситуація серед великих міст Європи. На його піщаних пляжах меш канці влаштовують пікніки та розводять багаття. На іншому, „цивілізованому” західному березі річки, люди збирають ся в кафе, нічних клубах та в науковому центрі ім. Коперни ка, відкритому в 2010 році. Цей науковий музей є одним із найпривабливіших цен трів такого типу в Європі. В ньому є планетарій та сад на даху з видом на річку. „Також

рекомендую помилуватися панорамою Варшави з води”, – каже Олдаковський. „Можна взяти напрокат човен або ско ристатися водяним трамвай чиком, що перетинають річку влітку. Найкращій вид відкри вається з району Гданського мосту – на передньому плані Старе Місто, як на картинах Бернардо Белотто XVIII століт тя, але на тлі одягнених у скло хмарочосів”. Один із найсу часніших мостів – Свенток шиський міст (НИЖЧЕ), який поєднує райони Повісле і Північна Прага •

Варшава

Архітектурне диво Гжегож Піонтек – критик архі тектури, куратор архітектур них виставок та мистецьких проектів

Ці слова можна було постійно почути на варшавських вулицях у 1950-ті роки – місто, яке зазнавало трагічних руйнувань упродовж усієї своєї історії, повернулося до життя завдяки зусиллям усієї нації. Важливо пам’ятати, що Варшава – цілком нове місто, і навіть Старе Місто (ліворуч) є новим, оскільки його було відбудовано в 1950-ті після цілковитого руйнування під час Другої світової війни. Старе Місто було занесене до переліку об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, оскільки це винятковий проект реконструкції у XX столітті. Центр Варшави одразу вражає сполученням соцреалістичної вежі Палацу культури й науки з сучасними хмарочосами. Самі по собі висотні будинки не дуже видатні, але як група вони відрізняють місто від інших європейських столиць, які, зазвичай, мають нижчі будинки. Для новітньої архітектури є район Повісле. По-перше, тут є бібліотека Вар-

шавського університету, побудована Мареком Будзинським і Збігневом Бадовським – останній великий постмодерністський проект у Польщі. Нею милуються як професійні архітектори, так і звичайні люди. Будинок відкритий не лише для студентів, але й для широкої публіки. На його даху розташований сад із панорамним видом на Варшаву. Далі прямуйте до розташованої неподалік новісінької Академії мистецтв на набережній Костюшко, спроектованої студією JEMS Architekci. Приватний будинок Бар бари і Ста ніслава Бру кальських (1927–1929) •

Варшава

Цей модерністський будинок було побудова но в 1952 році як штаб-квартиру Центрального Комітету Польської об’єднаної робітничої пар тії (комуністичної партії) (ліворуч). Сьогодні – це банківський та фінансовий офісний центр (CBF), де розташовано багато популярних ба рів, у яких подають крафтове пиво й вишукані коктейлі (вище) •

Ця раціональна конструкція з етону і скла, скоріше яскрава, ніж б холодна, є зразком сучасної польської архітектури. Прихильникам модернізму варто завітати на вареники та м’ясо по-татарськи до бару Warszawa Powiśle, розташованого неподалік у приміщенні колишніх залізничних кас приміського вокзалу, побудованого в 1950-х. Зразком сьогоднішньої Варшави є Музей історії польських євреїв „Полін” (вище), створений фінським архітектором Райнером Махламьокі. Його варто відвідати не лише через вражаючу експозицію, що описує тисячолітню історію спільного

життя євреїв і поляків, але й через його величну монументальну архітектуру. Любитель архітектури може після цього відчути спрагу. Добре місце, щоб випити – колишня штаб-квартира комуністичної партії (вище), яка за іронією долі пізніше стала приміщенням варшавської фондової біржі.  У барі під назвою Cuda na Kiju подають модне крафтове пиво, а бар Zamieszanie відомий своїми коктейлями. Неформальна гіпстерська атмосфера цих закладів підриває вагу монументальної архітектури влади, і теплими вечорами двір будинку нагадує метушливу італійську площу •

61 Палац Культури й Науки wy 231 м bu 1955 ar Лев Руднєв

Висотна Варшава В Середньовіччі домінан тою горизонту була цегляна дзвіниця Церкви Відвідин у районі Нове Місто. У XVII столітті символом щойно на бутої Варшавою ролі столиці країни став розширений Ко ролівський замок із колоною короля Сигізмунда III Вази. До кінця XIX століття будинки рід ко сягали вище трьох чи чо тирьох поверхів. Нові методи будівництва дозволили місце вим будівельникам подолати 50-метрову позначку. Рекорд було поставлено у 1908 році після спорудження вежі в середньовічному стилі для шведської телефонної ком панії Cedergren (тепер вежа PAST або Pasta). У 1933 році

Cosmopolitan wy 160 м bu 2014 ar Гельмут Ян

Prudential wy 66 м bub1934 ar Стефан Бриля, Марцін Вайнфельд

найвищою стала 66-метрова вежа Prudential, спроектова на Марціном Вайнфельдом і Стефаном Брилою. У середи ні 50-х набагато вищу планку встановив 231-метровий Палац культури й науки, на той час – другий за висотою будинок у Європі. Останнім часом у Варшаві з’являється дедалі більше офісних та житлових хмарочосів, через що її лінія горизонту стає од нією з найдинамічніших та найефектніших на конти ненті. Житловий будинок Cosmopolitan, спроектований німецько-американським ар хітектором Гельмутом Яном, заслужив схвалення за еле гантний в игляд • Годинникова вежа, Королівський замок wy 40 м bu 1622 ar Маттео Кастеллі, Гаетано Кьявері

Будинок Польської телефонної компанії (PASTA) wy 51 м bu 1908 ar Броніслав Брохвич-Рогуйський

Колона Сигізмунда wy 22 м bu 1643 ar Агостіно Лоцці, Константіно Тенкалла Церква св. Марії, Нове Місто wy 32 м bu 1411 ar Невідомий

Лодзь Творча Лодзь У порівнянні з іншими польськими містами Лодзь має досить незвичну історію. Незважаючи на те, що Лодзь отримала статус міста ще в Середні Віки, її населення почало стрімко зростати лише в XIX столітті. На початку Першої світової війни населення Лодзі зросло з кількох тисяч до півмільйона. Причиною такого зростання стала промислова революція, яка перетворила Лодзь на один з головних центрів текстильного виробництва в Європі. Це досягнення було здобуто спільними зусиллями поляків, німців, євреїв і росіян.

Відстані  Аеропорт Лодзі – 7 км  Варшава – 120 км Берлін – 425 км Прага – 400 км Огляд 🛡 1423  711 тис.  293 км2  3837 зл  83 тис. Культура і природа

Їжа і житло

🏦 19  36  43

 5848  727  97

Лодзь нижче: Національний центр кі номистецтва – частина проек ту EC1 – Місто культури – новий центр Лодзі. EC1 – це величез ний постіндустріальний комп лекс першої міської електро станції, розташованої поруч із головною залізничною стан цією міста Лодзь-Фабрична. У 2010 році почалася перебудо ва й адаптація цього об’єкту, щоб його можна було викорис товувати для культурних та роз важальних заходів. Це частина широкої програми будівництва на ділянці у 100 гектарів у цен трі Лодзі •

вище: Млин Ксьондза – вели кий район Лодзі, який зали шився майже недоторканим із часів індустріального роз квіту міста. Кароль В. Шайб

Ефект цього різноманіття можна побачити не тільки у міських палацах фабрикантів та постіндустріальних зонах, але й на цвинтарях і у храмах їхніх релігій. Під час комуністичного періоду в Лодзі була заснована кіношкола (відома як Фільмувка), і з цього навчального закладу вийшли багато відомих польських режисерів, таких, як Анджей Вайда, Роман Полянський і Кшиштоф Кесльовський. Однак політичні зміни 1989 року призвели до падіння текстильної промисловості та занепаду міста. Незважаючи на це, в останні роки Лодзь

лер, один із найбільших во лодарів фабрик у XIX столітті, побудував цю фабрику та житловий комплекс як місто в місті •

переживає відродження, відкриваючи в собі творчий та новаторський дух. Тут відбуваються масштабні події, такі, як Міжнародний фестиваль коміксів та ігор, фестиваль 4 культур Лодзі, фестиваль дизайну та тиждень польської моди FashionPhilosophy, які приваблюють творчих людей з різних сфер. Лодзь також стала лідером ринку у виробництві ліків від раку завдяки своїм біотехнологічним компаніям, які організовані при місцевих наукових закладах •

Фільми і воонерфи Лукаш Дзінчол  кінопродюсер, Opus Film Лодзь – унікальне місце для кінематографістів. Допомога міста і міської влади, при язнь і підтримка мешканців – немає іншого місця, настіль ки відкритого для виробни цтва фільмів, і де б їх було легше знімати. Місто дійсно

Лодзь унікальне – ніде інде вироб ництво фільмів не зустріча ється з такою допомогою й розумінням. Міська тканина Лодзя здебільшого склада ється з колишніх заводських будівель, які чудово підходять для цих мистецьких ініціатив. Головна вулиця Лодзі – пре красна Піотрковська (нижче), яка завжди була серцем місь кого життя. У певний момент частину цієї енергії перебрала Manufaktura (художній і торго вий центр Лодзі), якій незва жаючи на її суто комерційний характер, вдалося добре по

єднати розваги з культурою. Крім концертів і виставок, які тут організовуються, Лодзь також може похвалитися най більшим музеєм сучасного мистецтва в Польщі – ms2. Бічні вулиці Піотрковської, проте, все частіше пере творюють на воонерфи, або домашні зони. Це – вули ці, на яких рух автомобілів обмежується і створюють ся пішохідні зони. Вулиця 6 серпня особливо популярна, бо це був перший воонерф у Лодзі, з часом їх з’являється дедалі більше •

Лодзь

Багато старих фабрик були знесені, але деякі були пере творені на сучасні торговель но-розважальні центри: у приміщеннях старої фабрики Ізраеля Познанського зараз розташована Manufaktura, а „Біла фабрика” Людвіка Га йєра на Піотрковській стала Центральним музеєм тексти лю (вище). Понад сто старих

заводських димарів усе ще можна побачити в місті. Зал неопластики (нижче) в Музеї мистецтв Лодзі був спроектований Владиславом Стшемінським. Головним напрямком роботи музею є вивчення й демонстрація авангардного мистецтва і прогресивних художніх ак цій •

Лодзь

Любіть своє місто

спадщини Лодзі, приділяючи особливу увагу єврейським традиціям та іншим культу рам, які вплинули на розвиток міста. Центр розташований на вулиці Війська Польського, 38. Мій улюблений ресторан – Пола Стемпєнь – дизайнер „Lokal”. Їхній девіз: „Їж локально одягу і творець бренду Moda – дій глобально. Допомагайте Polka місцевим ініціативам, купуйте „Pograjka łódzka” (вище) – серія місцеві продукти, слухайте зустрічей, які відбуваються про місцеві групи, ходіть на їхні кон церти, підтримуйте місцевих тягом року, зазвичай у, формі художників. Учіться, працюй веселої місцевої вечірки, але те й живіть тут. Любіть своє також проводяться музичні місто”. Він водночас політич семінари. Проект спрямова ний і дружелюбний: смачна ний на підтримку народної їжа, надихаюча місцева кухня, культури, показуючи розваги, регулярні художні програми, а які водночас є повчальними й вечорами у ньому відбувають художніми. Це дуже весело: тут можна танцювати до ранку, ся концерти і музичні події. Багато років я кажу, що відчуваючи фольклорні ритми найкращу каву в місті можна всім тілом. Вечірки зазвичай знайти в Owoce i Warzyawa проходять в театрі Szwalnia на (Фрукти й овочі, ліворуч). Цей вулиці Струга, 90. заклад розташований у не Центр діалогу Марека Едельмана – заклад, що актив щодавно відремонтованому районі вулиці Траугутта, який но працює для популяризації було перетворено на воонерф, полікультурної та поліетнічної або домашню зону, на вулиці Траугутта, 9. Поруч із ним – найкращий у світі магазин морозива! Łodziarnia – моро зиво власного виробництва. Зроблене з натуральних інгре дієнтів, без штучних додатків, і все готується на місці – на вулиці Сенкевича, 9. Найціка віший музичний клуб Лодзі, DOM, був заснований ветера нами місцевого андеграунду і

розташований у центрі OFF Piotrkowska, у колишній тек стильній фабриці Францішека Раміша. Зараз вона перетво рена на центр, у якому є клуби, ресторани, виставкові зали, репетиційні приміщення і кон цептуальні крамниці, а також дизайнерські студії і клубкафе. Вулиця Піотрковська, 138/140 •

Лодзь

67 OFF Piotrkowska (ліворуч) – сьогодні наймодніше місце в Лодзі, стара фабрика Раміша, перетворена на багатолюд ний центр творчої праці. Зараз у центрі є модні й дизайнерські студії, музичні клуби, ресторани, виставкові зали, репетиційні приміщен ня тощо •

Провулки Лодзі

Мурали на вулиці Рузвельта, 5 (вище) були створені вулич ними художниками Осом Ге меосом з Бразилії та Арізом з Іспанії в рамках проекту „Га лерея урбаністичних форм” •

Балути, район Лодзі з сумнівною репута цією, відіграє центральну роль у роботах автора коміксів Роберта Попелецького. Деякі провулки зустрічають вас роз кішшю, відновленою елегантністю, мод ними новими ресторанами або інтригу ючими мистецькими пропозиціями. Інші ревно охороняють свої таємниці, від городжуючись від перехожих залізними решітками й переговорними пристроя ми. Таке враження, що будь-який непро ханий гість одразу позбавить власників паркувальних місць їхніх підстаркуватих „бімерів” (BMW) та Audi, які, звичайно, були для економії перероблені, щоб їзди ти на природному газі. До інших провул ків можна заходити лише на власний ри зик. Проте, прогулянка завулками Лодзі допоможе вам добре відчути місто •

Лодзь

Модна Лодзь Лодзь народилась завдяки текстильній промисловос ті й досі підтримує традиції створення одягу, хоча тепер більше творчі, ніж вироб ничі. Лодзь стає польським Міланом – нашою столицею моди й дизайну. Тут відбуваються головні події країни, пов’язані з мо дою, зокрема: тиждень поль

Pan tu nie stał (Ви тут не стоя ли!) – компанія з виробництва одягу й текстилю, заснова на в Лодзі в 2006 році. Вона пропонує широкий вибір модного одягу й аксесуарів у естетиці часів комуністично го панування в Польщі 60-х – 80-х років (праворуч) •

ської моди Fashionphilosophy, „Золота нитка”, дипломний показ мод факультету дизай ну одягу Академії мистецтв ім. Стшемінського, Fashion Lab і показ мод RE-ACT, де демонструються роботи як дебютантів, так і відомих ди зайнерів і брендів. Дизайне ри та технологи текстильного виробництва навчаються в

кількох вищих навчальних закладах Лодзі: на факультеті дизайну одягу Академії мис тецтв, у Технічному коледжі та на факультетах техноло гій матеріалів і текстильно го дизайну Технологічного університету Лодзі. Водно час, у Центральному музеї текстилю, розташованому в приміщенні колишньої фа брики Людвіга Гайєра, можна дізнатися про історію одягу, ткацтва та виробництва тка нин •

Лодзь

Фестиваль дизайну в Лодзі (вище і ліворуч) Ще один приклад відданос ті Лодзі творчій праці – цей фестиваль, що користуєть ся заслуженою репутацією найважливішої події цього типу в Центральній та Східній Європі. Фестиваль показує багато різних сторін сучасно го дизайну: від промислового дизайну, ремесел, графічного дизайну й архітектури до ди зайну одягу •

Палац Познанських Великі сім’ї виробників тек стилю такі, як Познанські, Шайблери, Гайнци, Гербсти і Бідермани, залишили після себе монументальні палаци. Найважливішим з них є Па лац Познанських. Завдяки пишним архітектурним дета лям його охрестили „Лодзь ким Лувром” •

Лодзь

Земля обітована польського кінематографу У цьому місті було знято близько 150 фільмів, а в кіношколі Лодзі навчалися численні польські митці, роботами яких захо плюються в усьому світі •

Анджей Мунк  1951

Анджей Вайда  1953

Казімеж Карабаш Музиканти Лев Сан-Марко, Венеція 🏆

1959  Роман Ніж у воді реж. Роман Полянський 1960 Полянський fm 1962 1963  Танго Єжи Сколімовський реж. Збігнев

Роман Полянський Тупик Золотий ведмідь, Берлін 🏆 1966 1967 🏆 Єжи Сколімовський Рибчинський Старт, Золотий ведмідь, fm Берлін Земля обітована Людина з заліза реж. Анджей Вайда реж. Анджей Вайда fm fm 1975 реж. Анджей Збігнев Рибчинський Умовні позначення Вайда Людина Танго, Оскар за з заліза кращий короткий 🏆 Нагороди Золота анімаційний fm Прем’єра пальмова фільм Ян Якуб Кольський гілка, Канни 🏆  🏆 1981 1982 1983 Пйотр Кєлар 1985 1984  🏆  Кшиштоф Зануссі Ілона Лепковська Три кольори: синій Рік спокійного сонця реж. Кшиштоф Кесльовський Золотий лев, Венеція fm Золотий лев, Венеція Пан Тадеуш 🏆 реж. Анджей Вайда 1993 fm 1995 1998 1999   Ксаверій Жулавський Малгожата Шумовська 2000 Анджей Вайда Роман Полянський Піаніст 🏆 Почесний золотий берлін Канни, Золота пальмова гілка Анджей ський ведмідь 🏆 Вайда 🏆 2003 2002 Почесна 2006 🏆 нагорода Роман Полянський Американ Піаніст Іда ської кіноака Нагорода Тіло Оператор: Ришард Ленчев демії реж. Малгожата Американської ський, Лукаш Жаль fm кіноакадемії Шумовська fm Падіння за кращу режисуру fm 2013 чорного 2015 яструба Оператор: Славомір Ідзяк

Катовіце й Сілезія

Для різноманіття Сілезія скидає стару шкіру. Регіон був побудований на вугіллі, але тепер він заново відкриває себе, роблячи рішучі кроки в культурі та інноваціях. Тут ви відвідаєте художні центри у старих вугільних шахтах і одні з кращих у Європі музичні фестивалі. У Катовіце також виростають унікальні стартапи. Але в пошуках нового сілезці не забувають те, що відрізняє їх від інших – мова, відмінна від мови решти країни, шахтарські традиції важкої праці та постіндустріальна архітектура.

Відстані  Аеропорт Катовіце – 24 км  Прага – 330 км Братислава – 270 км Відень – 300 км Будапешт –310 км Огляд 🛡 1865  305 тис.  165 км2  5 199 зл  58 тис. Культура і природа

Їжа і житло

🏦 5  10  11

 3.3 тис.  409  74

Катовіце й Сілезія

нище: Концерт у вугільній шахті „Гвідо” в Забже •

Хребтом регіону є ланцюжок міст, поєднаних залізничними і трамвайними маршрутами: Катовіце, Забже, Битом, Хожув і багато інших пост індустріальних населених пунктів, кожен з яких має унікальний характер. Разом вони утворюють Асоціацію сілезьких міст, агломерацію з майже 3 мільйонами населення, відому як „Сілезький метрополіс”. Можливо, найкращий спосіб відчути контраст між Сілезією минулого і Сілезією сьогодення – спуститися підйомником до історичної шахти „Гвідо” в Забже. Одягнувши шахтарські

каски з ліхтарями, відвідувачі можуть побачити з єдиної в Європі підвісної гірничої дороги, відкритої для туристів, як виглядала робота у вугільній шахті в XIX-XX столітті. Там, у 320 метрах під поверхнею землі, вони зможуть скуштувати напої в барі „Насосна” або подивитись виставу Teatr na Poziomie на найглибшій у Європі сцені. Культурна шахта Шахтарські традиції підтримуються сьогодні великими сілезькими компаніями, які діють на глобальному рівні –та-

Катовіце й Сілезія

Культурний район Катовіце розташований на території колишньої вугільної шахти Катовіце, між знаменитим „Сподеком” (вище праворуч) і новими будинками Міжна родного центру конгресів, концертного залу симфоніч ного оркестру Польського національного радіо і Музею Сілезії (ліворуч) •

кими, як Kopex і Famur, які виробляють обладнання для шахт, розташованих аж у Китаї. Але, якщо озирнутися, ви побачите дедалі менше димарів, які викидають попіл у повітря, і дедалі більше закладів культури. У Катовіце, столиці Верхньої Сілезії, колишня промислова міць усе ще вгадується у довоєнній модерністській архітектурі та вражаючих проектах комуністичної доби, таких як арена, яку називають Spodek (блюдце) через її схожість на цей посуд. Але якщо б тут сьогодні приземлилися інопланетяни, вони б побачили навколо

себе нові і настільки ж сміливі архітектурні дива: новий концертний зал симфонічного оркестру Польського національного радіо, Міжнародний центр конгресів і новий Музей Сілезії в колишній шахті Катовіце (з феноменальною колекцією наївного мистецтва). Ця культурна вісь є захоплюючим новим обличчям постіндустріального міста. Мала батьківщина Минуле зберігається в унікальних житлових комплексах для промислових робітників Гіжовець і Нікішовець, ха-

Катовіце й Сілезія

рактерних багатоквартирних будівлях із червоної цегли, які тут називаються „фамільок”. Ці будинки є свідками складної історії багатого мінералами регіону Сілезія, який дуже подобався навколишнім імперіям: Росії, Австрії та Німеччині. Вони розділили його між собою і правили тут до Першої світової війни. Після неї країну поділили між Польщею й Німеччиною, аж поки весь регіон не увійшов до складу Польської держави в 1945 році. Незважаючи на всі історичні, економічні й соціальні негаразди, Сілезії завжди

щастило мати людей, які з захопленням називали її своєю малою батьківщиною. Сілезці зберігають свою мову і є групою з унікальною ідентичністю, сформованою внаслідок взаємодії польського й німецького впливів. Виявляється, що практичність, важливість сім’ї та виняткова робоча етика – риси, що виникли завдяки шахтарським традиціям регіону – є корисними також і для архітектурного проектування, відкриття кафе і клубів та організації музичних фестивалів! •

Катовіце й Сілезія

Сілезія з іншого боку Пшемо Лукасік – архітектор (Medusa Group). Автор проек ту Bolko Loft (праворуч), схва леного критиками будинку в переробленому приміщенні лампової колишньої вугільної шахти в Битомі, де він меш кає зі своєю родиною. Сілезія – це земля, яку можна сприймати по-різному. Я ре комендую підходити до неї з іншого боку, не з очевидного напрямку. Наприклад, поїдьте залізницею з Хожува крізь Руду-Шльонську до Битома й Катовіце, і подивіться у її об личчя, яке Сілезія повернула до залізничної колії. Це облич чя без рум’ян і пудри, з вуль гарними графіті футбольних фанатів, грилями в малень ких задніх двориках, людьми, які не мають претензій до того, якими вони є. За вікном – фамільоки (вище), цегляні будинки для робітників на заводах уздовж вугільного шляху. Вони особливо цікаві

для тих, хто не може дивитися на визначні пам’ятки, не ви будовуючи кадр. Тут можна робити інтригуючі фото кожні кілька метрів. Сілезький „Alternatif turistik”– це термін, що з’явився кілька років тому, коли центр сучасного мис тецтва „Хроніка” в Битомі опублікував путівник Марціна Доща і Радека Чвєлонга по постіндустріальних районах. Будинки, які донедавна навіть не можна було фотографува ти, стали (неофіційно) доступ ними для відвідувачів. Я часто досліджую ці міс ця з групою, яка збирається на інтернет-форумах. Ми рухаємося від однієї старої фабрики до іншої на вело сипедах (згори на наступній сторінці), граємо там в турбогольф (внизу на наступній сторінці) і милуємося красою будівель. Одна з таких буді вель – електростанція „Шом беркі” в Битомі, захоплююча

конструкція з таким самим архітектурним та історич ним потенціалом, як Музей Сілезії в колишній вугільній шахті у Катовіце. Як і решта Сі лезії, вона ще шукає для себе нового сценарію. Можливо, її можна переобладнати в по пулярний науково-технічний музей? •

Катовіце й Сілезія

Пікнік на териконі

Міхал Кубєнєц і Домінік Токарський – творці знаме нитого клубу-кафе Kato і кон цептуальної крамниці сілезь кого дизайну Geszeft в районі Катовіце Кошутка.

У Катовіце післявоєнний модернізм можна побачити в багатьох будинках комуністичної ери, за вдалим виразом письменника Філіпа Спрінгера, „незаконнонароджених”. „Spodek”, або літаюче блюдце, є символом міста, але тут також є 187-метрова „Superjednostka” („Суперодиниця”), спроектована за зразком житлових будинків Корбюзьє, та

Селище тисячоліття (вище), район, названий на честь тисячоліття польської держави (в народі називається „Tauzen”). Вони для тих, хто віддає перевагу інноваційним рішенням перед історичними міськими площами. Кошутка – найменший район у Катовіце, але це родючий ґрунт для локальних ініціатив, активістів і нових

Катовіце й Сілезія

міських ремісників. Тут працює неформальна „пробуджувальна” ініціатива „Pobudka Koszutka”, а також асоціація Павла Яворського „Відремонтуй місто для себе” (Napraw Sobie Miasto). Вони організовують місцеві фестивалі та кампанії (вище ліворуч). У цьому районі ви знайдете кращого кравця в місті, крамницю з модними аксесуарами для чоловіків під назвою „Poszetka” (ліворуч), кафе-кондитерську „Lokal” (і найцікавішу незалежну галерею „Дві ліві руки” (Dwie Lewe Ręce), якою керує Мацей Скобель). Крім того, тут багато чудових овочевих ларьків, традиційний базар, крамниця арабських продуктів, кіоск, у якому продають смажену рибу, та безліч інших цікавих місць. Ви можете влаштувати пікнік на териконі – це типово сілезька розвага. Терикони, що залишилися від видобування вугілля, стали частиною ландшафту сілезьких місць і використовуються місцевими мешканцями для

пікніків, шашликів та взагалі для відпочинку. Рекомендую терикон у районі Катовіце під назвою Костухна, під яким досі працює шахта „Дари Божі”, і з якого відкривається вид на далекі Татри. Фестивалі „Off ”, „Tauron Nowa Muzyka” і „Ars Cameralis” віддають перевагу непростій музиці. Вони також проводяться в цікавих місцях, як-от Музей Сілезії (у колишній шахті), Долина Трьох Ставків, або, як „Ars Cameralis”, у різних точках по всій Сілезії. Страви сілезької кухні можна скуштувати в ресторані SITG у привабливому постіндустріальному районі Нікішовець, та в „Karczma pod Młynem” в Малій Домбровці. Тут вам запропонують класичний сілезький обід: рулет, капуста й вареники, а на десерт – фруктовий компот. Така поживна їжа надасть вам сил, щоб далі гуляти містом! •

Неформальний огляд пам’яток Кароль Пєкарський – медіаексперт, що працює в культур ній установі „Катовіце – місто садів”. Куратор експеримен тального проекту „Medialab Katowice”, що поєднує творчу роботу з дослідами та осві тою.

Катовіце й Сілезія Тим, кого цікавить менш організований туризм, я пропоную оглянути мурали Катовіце (нижче праворуч), двори, відновлені спільно з їхніми мешканцями в рамках проекту „Plac na Glanc” (по середині ліворуч), пошукати міські неонові вивіски, від відати скейт-парк у Падереві і знайти цікаві ресторанчики в районі вулиці Марії. Відвідайте концерт у кафе „Leśniczówka” в центрі вели чезного Сілезького парку в Хожуві, виконаному у стилі ретро (внизу ліворуч). Кон цертний зал Симфонічного оркестру Польського на ціонального радіо пропонує не лише класичні симфонії, але й регулярні виступи Ор кестру нової музики, зокре

ма, прем’єри нових компо зицій.Sound Bureau Katowice збирає людей, що експери ментують з електронною му зикою, на регулярні семінари та виступи. Особисто мені найбільше подобається в Сілезії сполу чення динамічної урбанізації та природи. Крім Сілезького парку, я рекомендую Долину трьох ставів і ліси, що лежать на південь від Катовіце в на прямку Міколува і Пщини, де можна годинами кататися на велосипеді. У сілезькому дизайні ці каві сучасні алюзії на історію регіону, як-от мило „Сажа” (вгорі праворуч), ювелірні прикраси „Brokat” із вугілля, або порцелянове „Блюдце” Богдана Косака. Ви можете придбати оригінальні сілезькі сувеніри в крамниці „Gryfnie” (праворуч), яка належить по пуляризаторам сілезького

Катовіце й Сілезія

Замок, наповнений дизайном Цешин, столиця мікрорегі ону Цешин-Сілезія, пропо нує надзвичайну кількість архітектурних пам’яток у стилях від романського до сецесії. Але місто живе не лише минулим. Тут також розташований дизай нерський заклад Zamek Cieszyn (Замок Цешин) (вище і згори). Цей центр поєднує сучасний дизайн

із традиційними ремесла ми і професії, що зникають, із новаторськими техноло гіями. Це штаб-квартира Сілезького дизайнерського кластеру, що сприяє співп раці компаній і дизайне рів та є ініціатором мережі „EIDD Design for All Europe”, яка сприяє соціально спря мованому дизайну •

Катовіце й Сілезія

owice above and below ground

вище: Концертний зал Сим фонічного оркестру Поль ського національного радіо був спроектований Томашом Коньором і вважається од

ним із найкращих у Європі за акустикою •

Катовіце над і під землею

Музей Сілезії Вигляд (згори на попередній сторінці) і вигляд у розрізі (нижче) нового комплексу Музею Сілезії, розташованого на місці колишньої вугільної шахти Катовіце. Шахта XIX століття була об’єднана з но

вими виставочними залами, розташованими під землею. Головний будинок Музею Сілезії має сім поверхів, три з яких розташовані нижче рівня землі •

Найвищі будинки й найглибші вугільні шахти Катовіце

, 34 19 ос оч ар хм

s tu Al ос оч ар ce м in ,х ov 03 Pr 20 к rt но po ди ex бу al й St ни и іс ос ф ці оч ,о ни ар 85 із м 19 ал ,х 81 їз 19 но ав PR H рж ок де н ок ди ин бу к  й уд но ,б ви ди о 74 л бу т 19 и й ,ж ни іс 68 ф 19  о 70

ій ьк уз нц ра ,Ф 35 19

62м

1890 1913 Шахта Ferdynand Шахта Coal Mine 1934 473 м 540 м Шахта Coal Mine 613 м

73 м

1962 Шахта Coal Mine 680 м

83 м

90 м

1970 Шахта Coal Mine 720 м

99 м

105 м

1981 Шахта Coal Mine 730 м

Адаптовано з інфографіки, створеної Medialab Katowice для виставки Apetyt na radykalną zmianę (Апетит до радикальних змін), Катовіце 1865–2015

125 м

2011 Шахта MurckiStaszic 980 м

Краків Краків – величнe готичнe і ренесанснe королівськe місто, яке пишається своїми традиціями. Він увінчаний королівським замком Вавель, де знайшли вічний притулок колишні правителі Польщі. Але Краків – це ще й польська столиця вечірок, місто, яке ніколи не спить і приваблює юрби іноземних туристів, що прагнуть побачити вражаючі історичні пам’ятки міста і долучитися до його розваг.

Відстані  Краківський аеропорт – 11 км  Варшава – 255 км Братислава – 295 км Відень – 330 км Будапешт – 295 км Огляд 🛡 1257  759 тис.  327 км2  4153 зл  171 тис.

Культура і природа

Їжа і житло

🏦 51  45  42

 20 тис.  1333  238

ліворуч: Вид Кракова з Нюрнберзької хроніки Гартмана Шеделя, опублікованої в 1493 році •

Краків

Ви можете побачити традиційні обличчя Кракова, пройшовши Королівським маршрутом, який йде від Барбакана повз базиліку св. Марії (вище) з готичним вівтарем роботи Віта Ствоша до ренесансного Королівського замку на Вавелі. Колишній єврейський район Казімеж справляє цілком інше враження – після багатолітнього занепаду він став

осередком модних і атмосферних барів і кафе, які навіюють спогади про настрій і характер цього району до Голокосту. Постіндустріальний район Заблочє також нещодавно став модним, коли в будинку колишньої фабрики емальованого посуду Оскара Шиндлера відкрився музей сучасного мистецтва MoCaK, що призвело до відродження району •

Краків

Символічний Краків Краків було внесено до переліку об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в 1978 році, і як колишня столиця Польщі завжди він мав велике значення для польських традицій, культури і пам’яті – зокрема, історичної пам’яті, пов’язаної з національною ідентичністю. Вавельський катедральний собор (зображений нижче разом із комплексом королівського замку Вавель) став першим національним пантеоном, де розташовані гробниці майже всіх польських королів та їхніх сімей. Першим коронованим правителем, похованим тут, був Владислав Локетек („заввишки з лікоть”), який помер у 1333 році. Протягом наступних століть Краків став місцем поховання визначних фігур зі світу культури й нау ки, національних бардів та лідерів. Роль національного мавзолею у XIX столітті перебрав Склеп видатних поляків у Скалці (також у Кракові), де поховані Кароль Шимановський, Станіслав Виспянський, Чеслав Мілош та інші.

Нова Гута, тепер район Кракова, була побудована у сталінські часи як окреме робоче місто з великим сталеливарним комплексом, щоб слугувати противагою консервативним традиціям краківської інтелігенції. Воно було спроектоване як перше повністю соціалістичне місто Польщі, гарне і зручне, але, водночас, як символічна фортеця пролетаріату, вказівний стовп на шляху до советизації, якої мала прагнути вся країна. Ця стратегія комуністичної влади спрацювала небажаним чином – Нова Гута стала великим центром опозиційного руху „Солідарність”. Сьогодні вона залишається курйозом для любителів утопічної архітектури і міського планування •

Краків

вище: Великий Краківський луг розташований у центрі міста, менш ніж у 2 км від головної площі Старого міста. Центр Кракова щільно забудо ваний і в ньому небагато зе лених місць, тому близькість цього великого відкритого парку з вражаючим виглядом на курган Костюшка і пагорб Совінець робить його улюбле ним місцем для прогулянок, катання на велосипеді та ін ших розваг • праворуч: Різдвяні ясла у кра ківському стилі (szopki) – роз кішно оздоблені багатоярусні конструкції, що містять мініа тюрні версії архітектурних перлин Кракова. Вони пред ставляють сцени народження Ісуса і стали краківською тра дицією в XIX столітті. Проте з часом вони еволюціонували до такого ступеня, що нічого подібного не можна побачити деінде в Європі або навіть у світі • ліворуч: Нова Гута – не ра йон, а місто в місті, створене штучно в чистому полі, – каже Кароль Конверський, автор комп’ютерних ігор і мешка нець Нової Гути. На відміну від Кракова, це не строката суміш видатних місць, церков та історич них пам’яток. Гута є єдиним цілим, спроектованим за ка нонами ідеального ренесанс ного міста-саду. Це ідеальне соцреалістичне місто, де на кожного мешканця припадає принаймні одне дерево й одне місце в бомбосховищі •

Краків

Сигнал святої Марії (право руч) – мелодія, яку щогодини грає трубач з верхівки однієї з веж костелу св. Марії. Вико нання опівдні завжди транс люється на весь світ у пря мому ефірі Першої програми Польського радіо. Двоє тру бачів, професійні пожежники, працюють позмінно кожної доби, протягом якої кожно му з них доводиться зіграти мелодію 48 разів, оскільки сигнал подається в чотирьох напрямках •

Будівля колишнього готелю „Forum” у стилі бруталізму (ліворуч) була спроектована Янушом Інгарденом. Її будів ництво тривало з 1978 по 1988 роки, а готель пропрацював лише 14 років і був закритий у 2002. Сьогодні цей похмурий будинок відроджується за вдяки модному кафе-клубу „Forum Przestrzenie” (вище), прикрашеному артефактами часів слави готелю •

Краків

Від Подгоже до Заблочє Артур Вабік, вуличний художник, автор муралів і художніх інсталяцій у публічних місцях Мода на певні райони Кракова змінюється приблизно раз на п’ять років. Якийсь час тому район Подгоже, розташований на протилежному від центру міста березі Вісли, став прива бливим місцем для митців та незалежних культурних уста нов. Там пустили коріння сту дії, галереї, кафе та альтерна тивні клуби, як-от знаменитий Spółdzielnia Goldex Poldex. Лише за кілька місяців такі вулиці, як Мостова, Бродзин ського, Надвіслянська та Юзефінська, перетворилися з темних провулків у наймодні ші маршрути для прогулянок, що рясніють заповненими кафе та барами з садами. На стінах зруйнованих будинків з’явилися мурали, наприклад, „Дзвін” знаменитого італійсь

кого вуличного художника Блу. З часом до цих поселен ців додались великі приват ні та державні будівлі, такі як нове приміщення „Крікотеки” – центру документації мисте цтва Тадеуша Кантора (вище), який було відкрито 2014 року. Нещодавно почалося по ступове, але помітне пере міщення мистецької та куль турної діяльності з Подгоже до сусіднього району Заблочє, чий постіндустріальний харак тер пропонує митцям більшу творчу свободу. Це трапило ся після урочистого відкриття краківського музею сучасного мистецтва MOCAK (праворуч). Ідучи з Подгоже до Заблочє, з міста колишнього гетто до фабрики Шиндлера, немож ливо пропустити скульптуру

Мирослава Балки „АушвіцВеличка”, першу роботу цього всесвітньо відомого митця, виставлену в публічному про сторі у Польщі. Інше місце, що заслуговує на відвідини, – колишній комп лекс косметичної фабрики „Miraculum”, де у 2010–2012 роках було створено динаміч ний конгломерат культурних закладів навколо музичного клубу „Fabryka”. На вузьких постіндустріальних завулках району Заблочє можна зна йти справжнє, неорганізоване вуличне мистецтво: наліпки, плакати та трафарети, кера мічні композиції, нелегально встановлені скульптури і гра фіті на дахах •

Краків

Іван Павло ІІ

Він любив спорт і театр. Все життя подорожував по горах. Охоче жартував і відкрито спілкувався зі своїми співрозмовниками. Кароль Войтила, який практично 27 років був головою Католицької церкви як Іван Павло ІІ змінив обличчя папства: відкрив Ватикан для людей. Його життя не було ідилією. Він народився 18 травня 1920 року у незаможній родині у маленькому галицькому містечку Вадовіцe. Ще хлопцем він пережив трагедію: коли йому виповнилось 9 років – помирає мати, а через кілька років – старший брат, лікар. Попри скромні умови, у яких він зростав, „Льолєк” був найкращим учнем в класі, писав вірші, любив виступати в шкільних інсценізаціях, зокрема, в „Антігоні”. Регулярно грав у футбол – найчастіше стояв на воротах, їздив на лижах, прекрасно плавав. У 1938 році почав навчання на факультеті полоністики Ягеллонського університету в Кракові. Коли почалася війна, був змушений перервати навчання та влаштуватись працювати на каменоломню. Однак він знайшов час і на розвиток своєї театральної пристрасті – разом з друзями створив Рапсодичний Театр. Після смерті батька, втрату якого він сильно

переживав, 1942 року вступив до Краківської духовної семінарії. Через чотири роки був висвячений на священика. Відколи він став папою, 16 жовтня 1978 року, протягом всього свого понтифікату, вмів встановлювати безпосередні, живі контакти з людьми, особливо молоддю. Це він ініціював створення Світових Днів Молоді – зустрічей молоді зі Святішим Отцем, які мали форму релігійного фестивалю. Перші Дні відбулися у квітні 1984 року у Римі і привабили 300 тис. молоді. 1991 року СДМ уперше відбулися в Польщі, а для зустрічі з Папою, до Ченстохови з’їхалося тоді понад півтора мільйони паломників зі всього світу. Під час своїх численних поїздок – Іван Павло ІІ під час понтифікату відвідав 135 країн – завжди збирав натовпи і не лише під час богослужінь. Славу здобуло вікно у будинку на вулиці Францисканські, 3 у Кракові, під яке віряни приходили, коли Іван Павло ІІ відвідував це місто. Стоячи у ньому у пізні нічні години, він вів діалог з натовпами людей. „Коли я раніше був у Кракові, я був цілком порядною людиною. Я ніколи не вилазив на вікна. А тепер, що зі мною сталося”, - жартував під час першого папського візиту 6 червня 1979 року.

Краків

91 Іван Павло II любив подоро жувати. В одній зі своїх про повідей він написав: „Я твер до сподіваюсь, що туризм завжди буде нагодою для плідних зустрічей: зустрічей з Богом, зустрічей з собою, та зустрічей з іншими” •

Його природним середовищем були гори. Туди він втікав, щоб подумати і відпочити. Будучи папою, він часто бував в Альпах, але найближчими для нього були Татри, куди він ходив ще в 30-ті роки з батьком і братом, а потім, як молодий священик, з друзями і студентською молоддю, зосередженою довкола парафії св. Флоріана у Кракові. Саме під час цих мандрівок – які були, як згадують учасники, нелегкими – його почали називати „Дядечком”, щоб ворожі до Церкви таємні служби комуністичної держави не зацікавилися священиком, який таким чином братався зі студентами. Почавши працювати зі студентською молоддю, Кароль Войтила водночас включився у сплави на байдарках. Брав участь у багатьох із них, зокрема, по Ельблонзько-Острудзькому каналу на заплаву озера Єзьорак, річкою Ружицею, Слупією, Брдою і Вдою (тут також створено маршрут Слідами Івана Павла ІІ). Кожен день він починав з богослужіння на польовому вівтарі, який будували з човнів та весел, а закінчував піснями і молитвою біля багаття. Під час однієї з таких мандрівок Войтила дізнався про свою номінацію на єпископа, а після обрання

папою сказав своїм друзям, що „пересів із каяку на Човен Петра”. Коли Войтила був кардиналом у Кракові, його запитали, чи личить кардиналові їздити на лижах. На таке питання майбутній папа відповів у своєму стилі: „Єдине, що не личить кардиналові, це погано їздити на лижах!”. Із задоволенням їздив на лижах у Татрах – на Носалі, в околицях Каспрового Верху і Хохоловської Долини. Вже папою він повертався до польських гір ще у 1983 і 1997 роках. Коли лише мав можливість відпочити від папських обов’язків, вирушав хоча б у камерні подорожі узгір’ями Абруццо. „Людині потрібна краса краєвидів”, – говорив про свої кохані гори Іван Павло ІІ. Там він точно відчував себе вільно – без сутани, у спортивному одязі й темних окулярах •

Краків

Закопане

Зимова столиця Польщі Коли небо чисте й повітря вільне від забруднень (що нечасто трапляється в Кракові), можна насолоджуватися виглядом історичних пам’яток міста на

тлі далекої панорами Татр – найвищого гірського хребта в Польщі. Краса і здоровий клімат гір приваблюють туристів, починаючи з кінця XIX століття, коли Закопане стало популярним курортом. Воно й досі вважається зимовою столицею Польщі. Крім курорту з мінеральними водами, Закопане також стало культурним центром, в якому гостювали або мешкали такі відомі поляки, як романісти Генрик Сенкевич і Стефан Жеромський, композитор Кароль Шимановський, архітектор Станіслав Віткевич і його син, художник Станіслав Ігнацій Віткевич (Віткацій). Станіслав Віткевич заснував архітектурний стиль Закопане, поєднавши елементи народного мистецтва регіону Підгалля зі стилем сецесії. Вілли в цьому стилі (як-от „Atma” і „Dom pod Jedlami”), а також каплиця в Ящурувці (ліворуч) досі прикрашають місто, до якого приїздять юрби туристів, особливо під час зимового спортивного сезону •

Закопане

Для любителів активного відпочинку Ягна Марчулайтіс сноубор дистка, 14-разова золота ме далістка чемпіонатів Польщі, дворазовий чемпіон світу се ред юніорів, золота та срібна медалістка чемпіонатів Єв ропи Крім самого мальовни чого міста Закопане, слід обов’язково відвідати сніговий парк у Вітуві, найбільший та найскладніший у Польщі. Він порадує будь-якого ентузіаста зимових видів спорту! Влітку тут проходить відмінна гірська велосипедна гонка – фести валь „Joy Ride Bike” (право руч). А протягом всього року ви неодмінно знайдете щось цікаве для себе в районі Зако пане Гаренда. Влітку це вело сипед і гірський велосипед,

для якого пропонуються дуже цікаві траси, а взимку, зрозумі ло, будь-що, що можна робити на снігу. Рекомендую відвідати центр олімпійської підготовки, де цілий рік тренуються олім пійці, включаючи стрибунів із трампліна і багаторазову чемпіонку світу з лижного кросу Юстину Ковальчик. Осо бисто я люблю гору Каспрів

Верх, яка прекрасна цілий рік. Ці краєвиди не можуть не тішити, а з під’їздом на канат ній дорозі не може зрівнятися ніщо в світі (згори). Взагалі, це чудове місце! Крім того, у Закопаному я рекомендую відвідати Театр Віткація. П’єси можуть бути непростими, але вони тісно пов’язані з Закопа ним та місцевою культурою •

вище: Фестиваль єврейської культури в районі Кракова Казімеж проводиться з 1988 року. Це один із найстар ших і найбільших фестива лів такого типу у світі. Кожен фестиваль включає понад 200 подій, які представляють більш ніж 30 000 учасників та надають можливість не лише спостерігати за єврейською культурою, але й відчути її особисто • праворуч: Соляна шахта Величка поблизу Кракова. Один з перших дванадцяти об’єктів, включених до пере ліку всесвітньої культурної та природної спадщини ЮНЕС КО у 1978 році. Дев’ятирівневе підземне місто має власну добре розвинену інфраструк туру, а його вік перевищує 700 років •

Краків

Краків залежить від туризму

мільйонів туристів

з Польщі та з-за кордону від відують Краків щороку

Відвідувачі за громадянством Англійці 20 % Німці 13,8 % Іспанці 9,3 % Італійці 9,1 % Французи 8,4 % Росіяни 6,7 % Американці (США) 4,5 % Ірландці 3,6 % Угорці 2,3 % Ізраїльтяни 1,8 % Чехи 1,6 % Шведи 1,6 % Голландці 1,6 % Українці 1,4 % Японці 1,4 % Канадці 1,3 % Австрійці 1,2 % Норвежці 1,2 % Бельгійці 1,1 % Фіни 0,8 % Словаки 0,7 % Данці 0,7 %

мільярдів злотих

витрачають туристи щороку

20% краків’ян працюють у сфері туризму

Ряшів Ряшів – місто, яке переживає певну метаморфозу. За останні кілька років він перетворився з відносно бідної столиці гористого Прикарпатського регіону на місто, що найдинамічніше розвивається у Польщі і посідає верхні рядки в рейтингах якості життя, випереджаючи навіть Варшаву. В Ряшеві всього двісті тисяч мешканців – це не мегаполіс, але його прагнення до інновацій вражає.

Відстані  Аеропорт Ряшева – 8 км  Варшава – 255 км Братислава – 415 км Відень – 455 км Будапешт – 355 км Київ – 610 км Огляд 🛡 1354  183 тис.  117 км2  4 087 зл  47 тис. Культура і природа

Їжа і житло

🏦 7  2  14

 2412  226  28

Ряшів

вище: Перший круглий міст у Польщі. Його зовнішній діаметр 39 метрів, а світла і плоска поверхня створює вра ження, що міст пливе в пові трі. Пішохідний міст був спро ектований MWM Architekci і Promost Consulting • ліворуч: Замок Любомир ських – одна з найвидатніших історичних пам’яток Ряшева. Сьогодні в ньому проходять виставки і концерти, а у дворі замка відбуваються вистави просто неба •

Тут розвиваються передові галузі – фармацевтична промисловість та інформаційні технології. Проте гордістю регіону є авіабудівний сектор, зосереджений в Авіаційній долині, що розташована неподалік. Аеропорт Ряшів-Ясьонка і шосе A4 забезпечують швидкий доступ до решти світу. Ті, хто віддає перевагу спокійному життю, можуть використати Ряшів як базу для досліджень чарівного незай маного Прикарпатського регіону. Цей район – культурний топильний котел різних етнічних традицій, що має своє

відображення у місцевій кухні, ремеслах і архітектурі. Дерев’яні православні церкви є частиною ландшафту цього регіону, який протягом століть також був домом для українців, словаків, лемків, бойків, угорців, євреїв, німців і русинів •

Ряшів

Гармонія пропорцій

Гражина Бохенек, Радіо Ряшів

Це місто, яким можуть на солоджуватися і господарі, і гості; якість життя в ньому є наслідком ідеального балансу між розміром, амбіціями і тим, що пропонується. Зараз будується мережа велодорі жок, і вже організована мере жа міських пунктів прокату велосипедів, що полегшує дослідження берегів Віслока.

Влітку річку можна викорис товувати для каякінга чи по дорожей на човні, а взимку це популярне місце, де підгодо вують лебедів. Можна також вмоститися на статуї Сташе ка Нітки та його баржі. Відо мий поромник продовжував працювати аж до 1980-х років, перевозячи усіх охочих через річку. Він ніколи не казав ані

слова, лише курив смердючі цигарки. Я пам’ятаю, як ми кидали монетки до кишені його темної куртки, щоб спла тити за перевіз. Одне з найатмосферніших місць у старій частині Ряшева – проспекти Під Каштанами і Любомирських. По них варто прогулятися ввечері повз чу дово освітлені будинки в стилі арт-нуво (вище). Любителі теа тру, безумовно, скористають ся нагодою відвідати Палац Любомирських (ліворуч), де в роки війни народився всес вітньо відомий театральний новатор Єжи Гротовський •

Ряшів

Ряшів знаменитий оригіналь ними статуями. Тут є Монумент Революції (праворуч), досить спірний через свою вагінопо дібну форму, статуя ряшевсь кого поромника Станіслава Нітки або статуя знаменитого місцевого музиканта Тадеуша Налепи, який крокує вулицею 3 Травня. Серед інших незвичних скульптурних творів – статуя ряшiвського хулігана, що стрі ляє з рогатки, композиція під назвою „Подвійна швидкість”, що зображує волейбольний матч, і пам’ятник найкращо му польському футбольному тренеру Казімежу Гурському (нижче) •

Місто казкових персонажів Якуб Полторак – незалежний театральний режисер Головна вулиця Ряшева, вули ця 3 Травня, рясніє цікавими місцями, які варто відвіда

ти. Тут є прекрасні історичні будинки, костели і комплекс монастиря піярів, а також місцевий музей, де можна помилуватися роботами кла сичних польських художників, включаючи Станіслава Ігнація Віткевича (Віткація), Яцека Малжевського, Юзефа Хел монського та Юзефа Мегофе ра. Біля входу до кінотеатру

Zorza не забудьте скуштувати найкраще морозиво в Ряше ві, яке всім відомо як „lody u myszki” (морозиво у мишки). Назва крамниці походить від малюнку Міккі-Мауса на ви вісці. Серед інших унікальних принад Ряшева – підзем ний маршрут для туристів і музей казкових персонажів (нижче) •

100

Ряшів

Етнографічна група лемків Перед Другою світовою війною лемки складали щільно пов’язану громаду в понад трьохстах населених пунктах Польщі, мали власну мову і культуру. Проте, внаслідок політики трансформації Польщі з поліетнічної держави на однорідну комуністичну, було прийнято рішення про їхнє розселення. Незважаючи на це, сьогодні лемківська культура повертається •

Наталія Гладик Об’єднання лемків Подорожуючи по регіону, вар то завітати на якусь з подій, пов’язаних із лемками. Що річний дводенний фестиваль лемківської культури „Лем ківський Кермеш” у Вільховці організує місцева громада. Це культурна подія, по єднана з релігійним святом і церковною ярмаркою, на якій люди пропонують власні ручні вироби, влаштовують концерти і спортивні зма гання, а також благодійний базар. В треті вихідні липня, Об’єднання лемків зазвичай організовує Лемківську ватру (ліворуч), де можна послу хати фолк-групи, які грають народну музику та різні види фолк-року. Це також нагода скуштувати страви місце вої кухні. Інше цікаве місце, варте відвідування – Му зей Лемківської культури у Зиндрановій (вище), i Музей мазярів в Лосє - унікальний музей просто неба, де можна ознайомитися з традиційни ми ремеслами •

101

Авіаційна долина У Ряшеві розташована штабквартира Асоціації підприєм ців авіаційної галузі „Авіацій на долина”. Це організація компаній, які проектують,

Електронні системи – прилади і системи управлін ня, системи пілотування, сис теми збирання даних Мелець

будують і ремонтують літаки, виготовляють до них за пчастини, а також виконують розробки і дослідження в авіаційній галузі. Вона також

має власну авіашколу. Мета Асоціації – спільна й ефектив на реалізація нових інновацій них проектів, а також зростан ня галузі в цілому •

Фюзеляжі (Airbus, Boeing) Сендзішув-Малопольський

Підшипники Кольбушова

Металеві покриття Мелець Навчання пілотів Дембиця

Фюзеляжі Коросно Редуктори Дембиця

Пропелери Ясениця

Деталі шасі Коросно

Деталі авіаційних двигунів Ряшів Деталі авіаційних двигунів Ясьонка Мастильні пристрої, шайби/ прокладки, трубопровідні муфти Ясло

Інструменти для авіаційної галузі Прилади і пристрої управління Підшипники Запасні частини Обслуговування інструментів Хімікати для авіакосмічної галузі KLX – Ряшівська філія

102

Люблін Місто натхнення Люблін – молодіжна столиця Польщі. Це не дивно, бо кожний четвертий мешканець міста – студент університету. Молодь валить юрбою на музичні й театральні фестивалі, до кінотеатрів і, звичайно, до клубів. Тлом для цього слугує Старе місто, що добре збереглося, з площею Ринок неправильної форми, Королівським трибуналом, з якого починається 300-метровий підземний туристичний маршрут, з вражаючими житловими будинками – ренесансними, бароковими і неокласичними.

Відстані  Аеропорт Любліна – 10 км  Варшава – 155 км Будапешт – 490 км Мінськ – 450 км Вільнюс– 425 км Калінінград – 410 км Огляд 🛡 1317  343 тис.  147 км2  3 956 зл  71 тис. Культура і природа

Їжа і житло

🏦 9  6  10

 2261  350  48

Люблін

вище: Міський хайлайн – екс тремальний різновид сле клайну, коли строп натягують між двома будинками. Це одна з найбільших хайлайн-

103

подій у світі, і єдина, яка по вністю проводиться в центрі міста (здебільшого, в історич ному Старому місті) •

Люблін – це не лише старі стіни й історія, помітна неозброєним оком, але й сучасний підхід до пам’яті й авангардних художніх ініціатив. Це виражається в численних муралах на стінах міста, які часто нагадують про те, що було колись, як-от про довжелезні черги до крамниць в комуністичні часи або про єврейську культуру (до Другої світової війни в

місті був розташований найбільший центр вивчення Талмуда у світі – „Єшивас Хахмей Люблін”). Інший оригінальний спосіб познайомитися з містом – під час щорічної екскурсії за маршрутом, описаним у творах люблінського поета, який загинув на полях Другої світової війни, Юзефа Чеховича. Вона завжди

104

вище: Площа Ринок із Королівським трибуна лом у центрі. Королівський трибунал було побудовано замість дерев’яної ратуші, яка згоріла в 1389 році. Новий будинок з’явився у XV столітті • праворуч: Люблін робить ставку на екологію. Це одне з трьох міст Польщі, де використовуються тро лейбуси, і їхня мережа не щодавно була розширена. Також тут експлуатується прототип електричного автобуса. Можна навіть помилуватися муралом із тролейбусом, який нама лювали французькі худож ники Зоер і Велвет.

Люблін

105

праворуч: Люблін – один із найстарших і найважливі ших театральних центрів Польщі, завжди відкритий для альтернативного і твор чого ферменту, від центру театральних практик „Ґар дженіце” до Карнавалу Шар латанів (фестиваль цирку та вуличного театру) •

Король Казимир III Великий наказав побудувати навколо Любліна стіни й ворота після грізних татарських набігів у середині XIV століття. Із цих середньовічних укріплень найкраще збереглися Кра ківські ворота (вище), названі за маршрутом і передмістям, до якого вони вели. Міська брама (ліворуч), яка була по вністю перебудована разом із будинками, що її оточують (тепер у ній розташований театральний центр „Міська брама”), і кругла готична вежа (крайня ліворуч) •

106

Люблін

Місто з видом

Яцек Лусинський – кінорежисер, сценарист і автор пісень

Я люблю ходити до рестора ну в готелі „Вікторія” (нижче). Величезні неонові літери вивіски готелю створюють атмосферне червоне сяян ня, і звідти можна насолоджу ватися панорамою всього міста. Прекрасне єврейське кладовище (внизу). Перш ніж його відвідувати, треба замо вити гіда, але це того вартує.

Гід розповідає захопливі іс торії. Зокрема, я пам’ятаю один загадковий надгробний камінь, оздоблення якого дуже відрізняється від інших. Це єврейська традиція – усі гравіювання на надгробних каменях мають символічне значення і повторюються на всіх кладовищах, але ця ма цева не схожа на жодну іншу.

Ніхто не знає, в чому причина або що означають ці знаки. Кладовище сильно заросло підліском, і це створює не ймовірну атмосферу. Для повного розслаблен ня підніміться на Wzgórze Czwartek (Четверговий па горб). Там є старий костел і школа, але мета цього підйо му – розслабитися на траві, влаштувати пікнік і помилу ватися чудовим видом на Люблін •

Люблін

107

Музей люблінського села У музеї просто неба збері гаються селянські хати, бу динки шляхти і дві дерев’яні церкви: греко-католицька (вище) і римо-католицька. Традиційний млин-вітряк у голландському стилі (ліворуч) був нещодавно відроджений завдяки зусиллям досвідче ного мірошника •

Майданек

Німецький концентрацій ний табір у Любліні, відо мий як Майданек, діяв із жовтня 1941 року до лип ня 1944. Табір мав бути джерелом безкоштовної робочої сили для побу дови німецької імперії на сході. У таборі утриму вались в’язні з майже 30 країн. Монумент бороть би та мучеництва, ство рений Віктором Толкіном і Янушом Дембеком, було по будовано після архітектурно го конкурсу, проведеного на

прохання колишніх в’язнів, які вважали існуючі на той момент пам’ятники надто скромними. Конкурс при

вернув до себе значну увагу на території усієї країни, і журі отримало майже 140 проектів •

108

Казімеж

згори: Вимощена бруківкою ринкова площа є центром міста Казімеж-Дольни. Будинки з аркадами (ліворуч), що оточують площу, збе реглися до наших днів здебільшого неушко дженими. вище: Казімежський ландшафтний парк має найбільшу в Європі концентрацію ярів. Один із наймальовничіших – яр Korzeniowy Dół (Коре нева яма) •

109

Казімеж Від виду з пагорбів на місто і Малопольський рукав Вісли ви затамуєте подих. Тут можна без кінця приймати сонячні ванни, ходити в походи, їздити на велосипеді чи кататися на човні. Взимку поруч є кілька лижних станцій. Це місце також ідеально підходить для лижного кросу, катання та гонок на санках. Мешканці додають Казімежу привабливості і завжди готові поділитися фактами й легендами місцевої історії у

кафе, що оточують ринкову площу. Літо приносить із собою багато фестивалів, як-от: фестиваль фолк-груп і співаків Kazimiernikejszyn, що пропонує концерти й активний відпочинок, а також фестиваль „Два береги”. Музична група Dziady Kazimierskie співає про красу Казімежа та околиць, збираючи на концерти і старих, і малих •

Місто живописців Влодзімеж Дембовський, музикант груп Łąki Łan і Dziady Kazimierskie Розташований лише у 44 кіло метрах від Любліна КазімежДольни є одним з найгарні ших і найнезвичайніших міст Польщі. Завдяки багатьом історичним пам’яткам він вважається ренесансною пер линою люблінського регіону. Це центральна точка Казімеж ського ландшафтного парку і території лiсових ущелин – навколо нього є тисячі цих геологічних формацій. Через

свою мальовничість Казімеж став улюбленим містом для художників, зокрема, для жи вописців. Понад сто років це місто, розташоване у прекрасній місцевості та переповнене ренесансними пам’ятками, було меккою для художньої богеми – не лише живопис ців, але й для діячів літера тури й кінематографа. Ця культурна традиція триває й

досі завдяки таким подіям, як фестиваль кіно та мистецтва „Два береги” (проводиться в Казімежі та Яновці, розта шованому на іншому березі Вісли) •

110

Білосток і Підляшшя

Новий Схід Білосток – місто на східно му кордоні Польщі і столиця культурно різноманітного регіону, насиченого традиція ми. Проте це місто впевнено дивиться в майбутнє, розви ваючи свій інноваційний нау ковий потенціал і зберігаючи чарівність, що поєднує праг нення великого міста і ма ленького містечка, сховано го в зелені. Ця привабливість уособлена в новому оперному театрі, побудованому зі скла, бетону і живих рослин.

Відстані  Аеропорт Ольштина – 150 км  Варшава – 175 км Мінськ – 305 км Вільнюс – 220 км Калінінград – 245 км Огляд 🛡 1691  295 тис.  102 км2  3 707 зл  35 тис. Культура і природа

Їжа і житло

🏦 6  3  11

 1907  242  25

Білосток

111

праворуч: Білостоцька рату ша – будинок епохи пізнього бароко на Ринковій площі ім. Костюшко, де розташований Музей Підляшшя •

У Білостоку ви відчуєте себе в потязі, який їде з XIX до XXI століття. Це – містечко з поліетнічним минулим, яке отримало друге дихання, намагаючись стати яскравим сучасним центром північно-східного регіону Польщі. Щоб побачити це в реальності, треба лише пройтися середмістям, зупинившись на Липовій вулиці, яка є головним центром Білостока. Тут ви зможете побачити сміливий і сучасний костел св. Роха, вілли у стилі арт-нуво і православну церкву св. Миколи XIX століття, поруч з якою стоїть новий символ Білостока: Європейський центр мистецтв – Оперний театр і філармонія Підляшшя. Також у центрі міста ви можете побачити палац Браницьких XVIII століття, оточений казковими садами у стилі французько-

го бароко. Раніше він був резиденцією аристократичної родини Браницьких, а зараз у ньому розташовані головне управління Медичного університету Білостока й „Arsenał” – найкраща галерея сучасного мистецтва в регіоні, втиснута до порохового складу палацу. Впевнений рух у майбутнє Весь Білосток – від барокових палаців до маленьких дерев’яних будиночків із фарбованими віконницями – упевнено рухається в майбутнє. У вражаючому Центрі сучасної освіти в Технологічному університеті Білостока були розроблені такі студентські проекти, як конструкція всюдиходу для Марса, яка отримала численні нагороди (згори). Черговим елементом трансформації Білостока на „Новий Схід” є Парк науки й технології Білостока – інкубатор для стартапів •

112

Білосток

Білостоцька   альтернатива Матеуш Тимура – театраль ний режисер, актор і міський активіст. Творець незалежно го театру „Latarnia” (Ліхтар) і співзасновник ініціативи „Ра йон Бояри стає культурним”. Бояри (посередині ліво руч) – захоплюючий незай маний район зі старими дерев’яними будинками, які зникають просто на очах. Щоб відчути це місце, варто відвідати його з місцевим гідом або старожилом, який може навіть запросити вас зазирнути до свого будинку чи саду. „Up to Date” – фестиваль електронної музики (згори лі воруч), що проходить у верес ні. Цю головну музичну подію Білостока організовують мо лоді та творчі особистості. „Węglowa” (Вугільна) – аль тернативний простір, створе ний асоціацією „Креативне Підляшшя” у старих військо вих складах 1930-х років. Білосток також є світовим центром есперанто. У цьому місті розташований Центр Людвіка Заменгофа, назва ний на честь творця цієї над звичайної мови • Мозаїка різноманіття Підляшшя Усі культури і народи Підляш шя знайшли собі символіч ний дім у фонді „Пограниччя мистецтв, культур і націй”. Штаб-квартира центру, ке рівником якого є Кшиштоф Чижевський (ліворуч), роз ташована в місті Сейни біля литовського кордону. Сюди приїздять з усієї Європи, і тут завжди щось відбувається: конференції, концерти, екс курсії та семінари. Інше ціка ве місце, пов’язане з „Погра ниччям” – колишній сімейний

маєток лауреата Нобелівської премії, польського поета Чеслава Мілоша. У відродже ному маєтку, розташовано му в селі Красногруда, зараз відкрито музей, присвячений життю поета, а також Міжна родний центр діалогу. Центр пропонує чудову програму суспільних і культурних по дій, яка забезпечує інтелекту альну стимуляцію для всього регіону •

Білосток

113

Домашній туризм Mоніка Шевчик – директор білостоцької галереї мистецтв „Arsenał”, яка популяризує су часне мистецтво, приділяючи особливу увагу культурним відносинам у Східній Європі. Одним із головних надбань Білостока є парки, що підтри муються у відмінному стані, як той, що розташований по руч з нашою галереєю у палаці Браницьких (згори). Також у нас є мережа велодоріжок, які виведуть вас з міста, напри клад, до чарівного містечка Супрасль, де є добре збере жені старовинні будинки та дуже оригінальний ляльковий театр „Wierszalin”. Якщо ви хочете провести вечір у теплій компанії з цікавими подіями, клуб-кафе „Zmiana Klimatu” на Варшавській вулиці – добре місце для початку. Це нефор мальний культурний заклад, який запрошує людей зайти і залишитися на деякий час. Я також рекомендую новий

(другий) філіал нашої галереї „Arsenał”, розташованої в дуже надихаючому постіндустрі альному інтер’єрі старої елек тростанції (вище праворуч). Планування будинку нарешті дозволяє нам організовувати великі виставки. Мені також дуже подобається білостоць кий Шлях єврейської спадщи ни, створений фондом універ ситету Білостока. На шляху до Кружиняни, де мешкає татарська менши на, лежить село Кринки, де розташовується культурна установа, від якої я у справж

ньому захваті – Villa Sokrates. Цією організацією керує Па вел Гжеський, який працює разом із видатним художни ком Леоном Тарасевичем. Її діяльність зосереджена на місцевих цінностях міста і бі лоруської громади, а також на представленні творів визнач них польських митців. Мені завжди цікаво її відвідувати і знайомитись з новими ініціа тивами •

Білосток

114

Підляшшя

Кораловий риф Адам Вайрак – журналіст, екологічний активіст, автор кількох книжок про охорону навколишнього середовища. Зараз Адам живе у селі Тере миски на Підляшші.

Янув-Підляський У місті Янув-Підляський розташований найстарі ший у Польщі державнa стайня коней , який що річно у серпні проводить аукціон. Ці коні знамениті своєю красою – 2015 року за чистокровну кобилу Пепіту віддали рекордних 1,6 мільйони євро. Коней з Янува-Підляського цінують колекціонери з усього світу. Наприклад, барабанщик Rolling Stones Чарлі Уотс із дружиною регулярно від відують аукціон вже багато років поспіль •

Білосток

115

Краса і гордість Підляшшя – Біловезька пуща, ліс, якому немає рівних у Європі. Навіть у Північній Америці не знайти низинного лісу в регіонах із помірним кліматом, який би так добре зберігся. Якщо б мені довелося порівнювати її з чимось, – це був би Великий бар’єрний риф. Найкраще збереглася та частина лісу, де розташований Біловезький національний парк (внизу). Тут можна побачити вовків, рисей, оленів і, звичайно, зубрів (ліворуч) – останніх представників європейської мегафауни, популяція яких за кількістю лише трохи перевищує популяцію великих панд. Побачити їх у дикій природі – начебто перенестися на тисячу років у минуле. Бєбжанські болота і Бєбжанський національний парк, що їх оточує, – величезні відкриті простори, населені лосями, журавлями і масою інших птахів навесні. Найкраще дивитись на них з набережної міста Стренкова Гура, розташованого неподалік, або вирушити на екскурсію по річці Бєбжі у „польських каное” – традиційних довгих човнах. Я також рекомендую сходити на екскурсію – спостереження за бобрами до Нар вянського національного парку. Річку Нарву називають міні-версією Амазонки через те, що вона розділяється на кілька приток •

116 Багату культуру Підляшшя можна побачити на кожному розі. Єврейське населення регіону залишило по собі прекрасні синагоги в Орлі і Тикоцині (внизу праворуч). Обидві синагоги справляють надзвичайне враження за вдяки старовинній архітектурі та традиційному плануванню, яке добре збереглося. Крім того, в Тикоцині є мальов нича католицька церква св. Трійці в стилі пізнього бароко (внизу). І майже кожне місто в регіоні може похвалитися прекрасною православною церквою (праворуч), най красивіші з таких храмів розташовані в містечках Гра барка і Кружиняна. Їх також варто відвідати, щоб побачити дерев’яну мечеть і татарське кладовище, а також скушту вати страви татарської кухні в місцевій юрті (нижче) •

Білосток

117 Сейни

Культурна суміш Крім наукового потенціалу, Білосток має на стільки ж важливу культурну спадщину. Про це нагадують католицькі і православні церкви, які стоять по всьому місту поруч із занедбаними нині синагогами. Білосток і Підляшшя можна назвати найбагатшими місцями Польщі у своєму культурному розмаїтті. Незважаючи на те, що багато єврейського населення країни було знищенo під час Другої світової війни, тут залишились великі меншини білорусів, татар і литовців. Ці поліетнічні містечка й села оточені Біловезькою пущею – останнім незайманим лісом у Європі •

jdksjd

Габове Гронди

ck1 Сокулка

ckjd

Книшин

kk�jd ck�

Умовні позначення

ck Православна церква ck Православне кладовище ck Православний монастир unck М узей ікон muck М узичний фестиваль

Бохоники

isis

Тикоцін

Кринки

Супрасль Білосток

ckun

Кружиняна

isis ckck

православної церкви � Греко-католицька церква � Греко-католицьке кладовище ck1 Старообрядницька церква (Моленна) � Кладовище Євангеліст ської лютеранської церкви гагсбурського віроспові дання kk Католицьке кладовище is Татарська мечеть is Мізар (мусульманське кладовище) jd Синагога jd Кіркут (єврейське кладовище)

БільськПідляський

Гайнівка

ckmuck

гора Грабарка

ckck

Білостоцький шлях єврейської спадщини

jdКолишній театр/кінотеатр fm „Аполлон”

jd1

jdКолишній єврейський te

Br an

fm 

g io

te a

ie g

jd2

ick

jjd

c ki icz a

g io

al. J. Piłsudskiego

театр „Палац” jd1 Синагога Цитрон jd2 Синагога Пясковер jd Меморіал Великої синагоги ry Сінний ринок – місце Piłsudskiego al. J.колишнього єврейського Br an ринку ick Колишній єврейськийiego a w квартал no c ki ew

118

Ольштин і Вармія

Еко-місто Ольштин було створено на землях, населених колись язичницькими племенами пруссів, які поклонялися деревам. Місто й досі підтримує тісний зв’язок з природою. У його межах знаходиться багато озер і ліс, площею у понад тисячу гектарів – такого немає в жодному іншому місті Європи. Нещодавно до цього було додано найбільший, серед розташованих на території Польщі, міський пляж. Усе це в поєднанні з полікультурною спадщиною регіону створює інтригуючу суміш.

Відстані  Аеропорт Ольштина – 56 км  Варшава – 175 км Стокгольм – 635 км Мінськ – 470 км Вільнюс – 330 км Калінінград – 105 км Огляд 🛡 1353  175 тис.  88 км2  3954 зл  31 тис. Культура і природа

Їжа і житло

🏦 4  8  13

 1611  143  38

Ольштин і Вармія

Під час в’їзду до Ольштина погляд зупиняють червоні дахи, що виринають з моря зелені. Ця картина не стирається навіть висотними багатоповерхівками, які з’являються в центрі міста. Середньовічний замок єпископа Вармінської капітули височіє над містом. Замок, який тепер є частиною європейського туристичного маршруту цегляної готики, був побудований Тевтонським орденом. Пізніше ним керували польські єпископи (внизу праворуч на наступній сторінці). У XVI столітті його захищав від тевтонських лицарів сам Коперник,

119

який на той час був каноніком Вармінської капітули. На стіні замку можна побачити одяг людини, яка зупинила Сонце і зрушила з місця Землю – Коперника. Пам’ятки нагадують про складну історію цієї території, де католицизм сперечався з протестантизмом, а слов’янські елементи – з німецькими. Перед Другою світовою війною Вармія й Ольштин (тоді Алленштайн) входили до складу німецької Пруссії, але з 1945 року вони є частиною Польщі. Тут історія переплітається з природою. Ольштин має природні умови, потрібні для того,

120

Ольштин і Вармія

щоб стати сучасним еко-містом. Місто дедалі свідоміше покладається на зелені технології, отримуючи енергію з відновлюваних джерел і використовуючи громадський транспорт із низьким рівнем викидів (трамвайна мережа охоплює все місто). Крім природи, Ольштин також відомий як польська столиця бальних танців і бойових мистецтв – тут тренуються переможці міжнародних змагань, як-от чемпіон світу зі змішаних єдиноборств Мамед Халідов •

вище: „моржі” в Ольштинсь кому озері демонструють польську міц ність •

нижче: озеро Укєл, яке нео фіційно називають Криве Озеро. Це найбільше озеро в Ольштині, його максимальна глибина 43 метри. На його берегах розташовані чис ленні заклади відпочинку, включаючи гавані для яхт і байдарок, міський пляж і центри дозвілля •

Ольштин і Вармія

121

Кортово Ганна Врублевська, директор Націо нальної галереї мистецтв „Zachęta” у Варшаві, народилася в Ольштині, і вважає найбільшою перевагою міста його озера: „Я пам’ятаю, як була зди вована, коли зрозуміла, що існують міста, в яких немає великої кількості озер, куди завжди можна піти попла вати або прогулятися”. Академічне містечко Кортово в Ольштині, частина Вармінсько-Мазурського універси тету, розташоване прямо на озері в мальовничих колишніх німецьких казармах. Студенти можуть просто з аудиторій прямувати на пляж! •

122

Ольштин: підвішений між природою та   культурою Едвін Бендик – журналіст і коментатор тижневика Polityka, займається про блематикою розвитку, зараз живе у Варшаві, але не забу ває про свій рідний Ольштин Ольштин підвішений між при родою і культурою, і природа має тут перевагу. Це скоріше райцентр, аніж велике місто.

Ольштин і Вармія

Місто постійно намагаєть ся – інколи успішно, інколи ні – використовувати енергію свого значного соціального капіталу, який символізу ють такі асоціації, як Tratwa (активація місцевих громад і культурних меншин, нижче) і Borussia (побудова культури діалогу між людьми різних національностей і традицій). Однією з організацій, на яку покладають сподівання щодо прогресивного розвитку, є новостворений рух ОКО (куль турні жителі Ольштина). Щодо природи, відоме Довге озеро стало привабли вим місцем, де збирається нечисленна ольштинська „гіпстерська” спільнота і кос мополітичний середній клас, щоб похизуватися спор

тивними досягненнями і покататися на велосипеді навколо озера. Озеро слугує інтерфейсом між культурою і природою, а на його північ ному березі лежить Міський ліс (вище) – величні й похму рі дерева якого спонукають уяву і надихають шукати слі ди легендарного Сментека, демонічної істоти з вармінсь кої міфології, яку супрово джують гобліни, що звуться клобуки і можуть приймати різний вигляд. Інше моє улюблене міс це в Ольштині – бар під на звою „Vinyl” у Старому місті, який є популярним серед прихильників місцевих сортів пива і музики, що відтворю ється зі старомодних вініло вих платівок •

Ольштин і Вармія

123

Затоже і міський ліс Кароль Калиновський (krl) карикатурист та автор комік сів, працює в міській бібліоте ці Ольштина. Його твір Łauma отримав нагороду за кращу книгу коміксів на міжнарод ному фестивалі коміксів у Ло дзі в 2009 році, а зараз за ним знімається повнометражний анімаційний фільм. Гостям міста я завжди ре комендую відвідати Затоже (вище) – так ольштинці на зивають усі бідні райони. Це найпривабливіша частина міста, де багато чарівних бу динків, церков, парків і цвин тарів – щось для міських бро дяг, які шукають чогось окрім стандартних листівок. Раніше цей район мав дурну репу тацію, але все, що від неї за лишилося – слава й рідкісна атмосфера. Криве озеро (або Укєл), де ми відпочиваємо на міському пляжі – справді вра жаючий відпочинковий комп лекс. Якщо ви маєте бажання

розслабитись, тут є пісок, на якому можна засмагати, для амбітніших є шлюпкова га вань і різноманіття водних ви дів спорту – я навіть не знаю,

як вони усі називаються. Поруч із причалом стоїть рес торан „Przystań”, куди можна приплисти на човні •

124

Ольштин і Вармія

Вармія Це зелене місце є центром чарівного природного середовища регіону Вармія. Топографія регіону ідеально підходить для гномів – крихітні пагорби, маленькі озера і безмежні ліси. Тут вистачає і природи для прогулянок, і збереженої німецької архітектури зі знаменитими „прусськими стінами” з червоної цегли й дерева – місцевий різновид фахверкових стін. Туристична інфраструктура регіону здебільшого складається із затишних пансіонів та маленьких тра-

диційних ферм. Шукаєте біорозмаїття? Знайдете його тут досхочу. Ця місцевість завжди була відома сумішшю культур, які тут культивувалися: поле зернових тут, ріпак там, та ще й городи з овочами та фруктові сади. Вармія – чудове місце для відпустки в селі: тут ви маєте гарантовану можливість поспілкуватись з нестриманою природою. Саме тому дедалі більше міських мешканців вирішують оселитися тут назавжди •

Ольштин і Вармія

Міські   біженці Йоанна Посох з Варшави керує лавандовою фермою „Lawendowe Pole” (ліворуч), Живим музеєм лаванди і агротуристичною фермою в селі Нове Кавково, Вармія. Багато „біженців” з великих міст живуть у Вармії, де вони нарешті знайшли простір для

занять улюбленими справа ми, на які їм раніше не ви стачало часу і сприятливого оточення. Glendoria – заклад у селі Гленди, який рекламує „глем пінг” (гламурний кемпінг). Гості живуть у просторих та ексклюзивних наметах із дерев’яною підлогою, а клу ня в центрі території була перетворена на клубний будинок, де пропонують стра ви з неквапливої їжі та масаж (нижче праворуч). Тут можна отримати спа-процедури просто неба (внизу).

125 Марцін Вєховський осе лився у Влодово кілька років тому і дізнався, що місцеві кислі яблука ідеально під ходять для виготовлення сидру (нижче ліворуч). Він заснував ферму під назвою Kwaśne Jabłko (Кисле яблуко), де виробляє яблучний сидр. Його сидр завойовує нагоро ди і подається у найкращих ресторанах. Ферма також пропонує послуги агротуриз му, поєднуючи традиційну архітектуру з сучасним ди зайном.

126

Ольштин і Вармія

Сільський театр у Венгайти (праворуч), заснований 30 років тому – легендарне міс це на культурній мапі Вармії. Його спектаклі примушують згадати твори першопрохід ця польського театру Єжи Гротовського. Виконавці від творюють старі вармінські ритуали, ходять селами зі своїми інструментами і на віть виконують твори Вітольда Гомбровича у клуні. Фонд Revita Warmia роз ташований у містечку Єзьо рани, відомому в Польщі за популярним радіошоу, події якого там розгортаються. Фонд заснував Рафал Мику ловський, який оселився в місті після кількох років життя за кордоном у Малі та Фран ції. У галереї, що знаходиться на головній площі, він з дру жиною Марцеліною створили відкритий простір для зустрі чей, де кожен турист зможе знайти також інформацію про регіон (нижче). Там пред

ставлені вироби місцевих ремісників і виробників тра диційних продуктів. У галереї відбуваються семінари для людей різних поколінь, та

майстер-класи з текстильно го виробництва •

127

Ліси займають 1900 гектарів, що складає

21.5%

412

Озеро Укєл площею

гектарів

площі міста.

входить до 100 найбільших озер у Польщі.

Ольштин Загальна довжина річок в Ольштині – 24 км, з яких

17.5

км

складає довжина річки Лина (в межах міста)

У МІСТІ Є

види захищених рослин, включаючи зозульки травневі (Dactylorhiza majalis)

130

видів птахів, що гніздяться, включаючи деркачів

128

Бидгощ і Торунь Бидгощ і Торунь, розташовані лише в 50 км одне від одного. Розділив їх конфлікт, історія якого сягає Середньовіччя. Торунь заснував Герман фон Зальца, гросмейстер Тевтонського ордену, що правив містом протягом 221 року. Бидгощ, у свою чергу, отримав міські привілеї від короля Казимира III Великого і відіграв значну роль у великій війні польської корони проти Тевтонського ордену. Цей конфлікт відчувається й досі, коли мешканці Бидгощі жартома називають торунців „тевтонами”, а ті, у відповідь, дражнять бидгощан „тифозними” через епідемію, що спустошила Бидгощ у XVII столітті.

БИДГОЩ

ТОРУНЬ

Відстані  Аеропорт  Аеропорт Бидгощі – Бидгощі – 44 км 4 км  Варшава –  Варшава – 185 км 225 км Бидгощ – Торунь – 46 км 46 км Берлін – Берлін – 360 км 315 км Огляд

🛡 1346  359 тис.  176 км2  3678 зл  36 тис.

🛡 1233  203 тис.  116 км2  3876 зл  27 тис.

Культура і природа 🏦 6  3  31

🏦 5  8  4

Їжа і житло  2361  327  36

 2670  189  56

Бидгощ і Торунь

129 Бидгощ – феноменально музикальне місто. Музичний театр „Opera Nova” (ліворуч), розташований на березі річки Брда, є одним із най сучасніших і найуніверсаль ніших у Польщі. В атмосфер ному музичному районі міста розташована Померанська філармонія ім. Ігнація Яна Падеревського. Її концертний зал відомий своєю відмінною акустикою. Тут виступають славетні музиканти з усього світу, серед яких і Рафал Бле хач – випускник Музичної ака демії Бидгощі і переможець 15-го міжнародного конкурсу піаністів ім. Фридерика Шо пена 2005 року •

вище: Вид на середньовічний центр Торуня, найстарішу час тину історичного міста (яка також включає „Нове місто” і замок тевтонських лицарів).

Від самого початку Торунь був комерційним містом і ве ликим центром міжнародної торгівлі. У середні віки Торунь був одним із головних центрів

мистецтв у Центральній Євро пі. Сьогодні в місті збереглося багато історичних будівель та артефактів, які свідчать про його колишній статус •

130

Бидгощ і Торунь

Бидгощ

Плавучий Бидгощ Місто Бидгощ, яке лежить на берегах річки Брда і Бидгощ ського каналу, за природою пов’язано з водою. Низка будинків XIX століття вздовж Млинувка, рукава річки, що омивають Млинський острів (ліворуч), є серцем міста. Зерносховища (вище), по будовані вздовж річки у XVIII столітті торговцем Самуелем Готлібом Енгельманом, мають характерний вигляд і зобра жені на логотипі міста. Одні єю з місцевих принад є про гулянки на водному трамваї, під час яких туристи можуть милуватися виглядом міста з річки •

Бидгощ і Торунь

131

Музична сторона міста

Славомир Яницький – засновник знаменито го музичного клубу „Mózg”, пов’язаного з альтернатив но-роковою і джазовою сце нами. Бидгощ є місцем проведення кількох великих фестивалів, зокрема тих, що представля ють сучасну музику: Фести валь музики й кіно Fonomo і Міжнародний фестиваль сучасної музики і образот ворчого мистецтва Mózg. Бидгощський музичний фестиваль, заснований у

1963 році, є одним із найста ріших у Польщі. Унікальний Фестиваль давньої музики Центральної та Східної Євро пи Musica Antiqua Europae Orientalis, що проводиться з 1966 року, приваблює про відних виконавців з усієї Європи. Головною подією весни є Бидгощський опер ний фестиваль (вище), який

проводиться у сучасному будинку театру „Opera Nova”. Кожні три роки музичне зна чення міста підкреслює між народний конкурс піаністів ім. Падеревського •

Міжнародний театральний фестиваль „Inne Sytuacje” (Інші ситуації) (вище) шукає нові явища в театральному мистецтві. Але найвідоміший

фестиваль, що проходить у Бидгощі – це Міжнародний кінофестиваль Camerimage, присвячений роботі й мисте цтву кінооператорів •

132

Торунь

Торкніться торунської готики Готичні стіни пам’яток Тору ня, включно із комплексом Старого міста, внесеним до переліку об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (вище), запрошують гостей здійснити мандрівку у минуле. Неважко знайти сліди далекого минулого, зокрема історії, пов’язаної зі знамени тим астрономом Миколаєм Коперником (нижче ліворуч), чиє відкриття вивернуло Всесвіт навиворіт. Шлях від пізньоготичного будинку, в якому народився Коперник (праворуч), до сучасного Пла нетарію поєднує середньо вічну думку із сучасною попу лярною наукою •

Бидгощ і Торунь

вище: Робота, представлена на фестивалі „Bella Skyway”, одній із численних культур них подій європейського масштабу, що відбуваються у

133

Торуні. Фестиваль проводить ся з 2009 року, і був започат кований з метою отримання статусу Європейська столиця культури 2016 •

Огляд міста Магдалена Вихровська, ви кладач і автор книги „Торунь – місто жінок” Проведіть час у Центрі су часного мистецтва „Знаки часу” (ліворуч). Крім цікавих виставок, Центр сучасного мистецтва Торуня пропо нує приємний і затишний простір, де можна провести майже весь день. У місцево му кінотеатрі пропонується ретельно підібраний спектр авторського і незалежного кіно. Завітайте до книгарні з солідною підбіркою книжок або до дружньої для відвідува чів читальні Земмерингів. По тім відвідайте кафе „Партер”, щоб смачно попоїсти і відно вити сили перед подальшим оглядом міста. Вид на пано раму Старого міста з тераси Центру мистецтв неможливо оминути! •

134

Бидгощ і Торунь

Торунь – космічний   і буденний Роберт Че канський, то рунський під приємець і фанатик на стільних ігор

Центр „Млин знань” працює в колишньому млині Ріхтера, де знаходиться 15-метровий маятник Фуко (праворуч). А Торунський центр астроно мії при Університеті Миколая Коперника, розташований в селі Півніце неподалік від міс та, має найбільший у Польщі радіотелескоп. Любителі солодощів і випічки, безумовно, не про йдуть повз Музей імбирних пряників (вище і на проти лежній сторінці), новий інтерактивний центр, при свячений лише історії найві домішої лагомини Торуня •

135

Торунські імбирні пряники Торунські імбирні пряники стали відомі ще у XIV столітті, коли гільдія пекарів почала їх випікати.Торунь, як член Ганзейської Ліги, мав віднос но легкий доступ до спецій, які є необхідним інгредієнтом тіста для імбирних пряників. Місцевий мед найвищої якос ті та імпортоване борошно та кож були під рукою. Протягом тривалого часу, Торунь конку рував з німецьким Нюрн бергом за право пишатися

найкращими імбирними пряниками. Зрештою, гільдії двох міст дійшли згоди у 1556 році і обмінялись рецептами. Проте, для торунських імбир них пряників використовують набагато більше чорного пер цю, ніж для їхніх німецьких аналогів. Існує два різновиди торун ських імбирних пряників: • схожі на пиріг, солодкі, пря ні і м’які, що ними добре по ласувати будь-коли;

• тверді пряники з орнамен том (внизу), для приготу вання яких використову ються ретельно вирізьблені дерев’яні (або воскові) фор ми. Останні можуть бути найрізноманітніших форм і зазвичай використовуються як сувеніри або подарунки. Зрозуміло, що пряники у формі серця дарують як символи кохання.

Риба – популярна форма, бо у Торуні живе чимало рибалок. Лінія горизонту Торуня із силуетами головних будинків.

Серце з зображеннями трав. Зелень і спеції широко використовувалися мешканцями міста.

Миколай Коперник уродженець Торуня.

Карета – так подорожувала шляхта.

Кінь – левова частка форм зображує коней.

Вершник – лише багатії могли дозво лити собі коня, більшість людей пересувалася пішки.

136

Тримісто Гданськ, Гдиня, Сопот

Море можливостей Польське Тримісто – урбаністичний феномен. Ця міська агломерація з населенням у понад мільйон осіб, зосереджена навколо багатьох центрів. Передусім є унікальним сполученням трьох міст, кожне з яких має власний несхожий на інших характер. Гданськ є колискою руху боротьби за свободу, що призвів до повалення комунізму в Європі; Сопот – процвітаючий елегантний морський курорт, а Гдиня – жваве портове місто, відмінною рисою якого є модерністські будинки 1930х років. Приміська залізниця SKM з’єднує ці центри і надає можливість гостям відчути особливу атмосферу кожного з трьох міст.

Відстані  Гданський аеро порт – 11 км*  Варшава – 300 км* Берлін – 405 км* Вільнюс – 430 км* Стокгольм – 555 км* * Відстань від Гданська Огляд Гданська 🛡 1264  462 тис.  262 км2  4814 зл  79 тис. Огляд Гдині 🛡 1926  248 тис.  135 км2  4458 зл  15 тис. Огляд Сопота 🛡 1901  37 тис.  17 км2  4646 зл  2 тис. Разом закладів для туристів Культура і природа

Їжа і житло

🏦 15  7  5

 20 тис.  76  8

Тримісто – Гданськ, Гдиня, Сопот

Гданськ

Місто свободи Перша зупинка – Długi Targ (Довгий ринок) у Старому місті Гданська, із ренесансною ратушею і двором Артуса, де колись зустрічалися торговці. Старе місто, значною мірою відбудоване після Другої світової війни, нагадує про торгову міць портового центру з довгою історією, де постійно перепліталися слов’янські і німецькі впливи. Гданськ

137

вище: Старий порт Гданська із середньовічним портовим краном (Żuraw).

був коронним містом і членом Ганзейської Ліги – групи портів і торгових центрів на Балтійському і Північному морях, що існувала з середніх віків. Гданськ також є містом, де почалася Друга світова війна, і зараз тут будується Музей Другої світової війни. Легендарна гданська судноверф була місцем проведення страйків, якими керував

138

Тримісто – Гданськ, Гдиня, Сопот

Стадіон „Енергія Гданськ” (вище) було побу довано до чемпіонату Європи з футболу 2012 року, який приймали Польща й Україна. Він вміщує 41 620 глядачів •

харизматичний електрик, лауреат Нобелівської премії миру, колишній президент Польщі Лех Валенса. Страйки, які призвели до створення незалежної профспілки „Солідарність”, стали початком кінця комунізму в цій частині Європи. Варто зупинитися біля старої судноверфі, відвідуючи Європейський центр „Солідарності” (згори) і побачити, як створюються суспільні й художні ініціативи у цьому постіндустріальному просторі, як-от Інститут мистецтв „Острів”, а також новий район під назвою Молоде місто (Młode Miasto). У Гдан-

ську є квартали величезних багатоквартирних будинків, такі як Пшиможе, де знаходиться найдовший будинок у Польщі „Falowiec” (860 м, вище ліворуч). Проте, у місті є і буколічний район Оліва, де багато старих будинків, антикварних крамниць, а також історичний Олівський собор (де проводиться Міжнародний фестиваль органної музики). Усе це оточує чарівний парк •

Тримісто – Гданськ, Гдиня, Сопот

139

Дім, не за   народженням, а за вибором Данута Валенса – перша леді Польщі у 1990–1995 роках. Дружина Леха Валенси (ліво руч: фото 80-х років), леген дарного лідера „Солідарності” та першого демократично обраного президента після воєнної Польщі, і мати 8-ми їхніх дітей. Її автобіографічний бестселер Мрії та секрети було опубліковано 2011 року. Я гданчанка, не за наро дженням, але з вибору. Тут, у Гданську, я зустрілася зі своїм чоловіком, створила сім’ю, пережила трагічні події грудня 1970 року, радісний серпень 1980 року і народження руху „Солідарність” зі сподіванням на свободу, смуток військо вого стану і нарешті падіння комунізму у 1989 році. Після всіх цих років я сприймаю Гданськ як місце, де я народи лася знову. Коли мій чоловік став пер шим демократично обраним президентом післявоєнної Польщі, у мене з’явилася можливість відвідати багато різних місць в усьому світі. Кожне з них мало власну інтригуючу історію, цікаві бу динки, специфічний характер та атмосферу. Але Гданськ не схожий на жодне з них, і я не проміняю його унікальну атмосферу на будь-яке інше місце на землі. Почнемо з Європейсько го центру „Солідарності” на території старої гданської судноверфі. Своєю формою, що оздоблена спеціальним матеріалом, будинок нагадує корабель, що будується. Ба

гата експозиція представляє історію Солідарності та інших рухів за свободу, які призвели до падіння комунізму в Цент ральній та Східній Європі, руйнування залізної завіси та об’єднання Європи. Гданськ відомий не лише подіями сучасної історії, як-от падіння комунізму або по чаток Другої світової війни. Історія цього міста тягнеться вже понад тисячу років. Бага то століть воно було найбіль шим і найбагатшим у Речі По сполитій. Красу міста легко помітити, коли йдеш Королів ським шляхом від Золотих во ріт по Довгій вулиці і Довгому ринку з фонтаном Нептуна до Зелених воріт, милуючись інтер’єрами Головної ратуші і двора Артуса. Але перш ніж вирушати Королівським шля хом, варто завітати до Музею бурштину (вище), єдиному подібному музею у світі. Для багатьох людей Гданськ є світовою столицею бурштину.

Тут можна вдихнути аромат бурштинового лісу, дізнатися, як формувалося „балтійське золото” мільйони років тому, і подивитись на старі й нові дива, створені з цього уні кального матеріалу. На вулиці Марії здається, що час тут зупинився сотні років тому. Базиліка св. Марії – найбільша у світі цегляна церква, з її 80-метрової дзві ниці відкривається вид на Гданськ і бухту. Порада для жінок: багато вулиць вимощені бруківкою, тому забудьте про високі підбори. Якщо ви хочете роз слабитися під музику після прогулянки Гданськом, реко мендую відвідати органний концерт в Олівському соборі •

140 Перегляд фільму Olter під час фестивалю „Gdańsk Streetwaves”. „Streetwaves” – міська акція, що визначає початок літнього сезону, ви водячи мистецтво з клубів і галерей у різні райони Гдан ська. Фестиваль залишає центр міста, щоб знаходити нові місця, де мистецтво і культура можуть процвітати •

Тримісто – Гданськ, Гдиня, Сопот

141

142

Тримісто – Гданськ, Гдиня, Сопот

Європейський шик Проф. Єжи Лімон – літе ратурознавець, директор Гданського Шекспірівського театру Національний Музей у Гдан ську та приголомшуючий триптих „День Страшного Суду” Ганса Мемлінга (право руч), який разом із „Дамою з горностаєм” Леонардо у Кра кові є найкращою картиною з тих, що виставляються у Польщі. Музей варто відвіда ти задля самого цього твору, але в ньому також є чудова експозиція голландських і польських картин. Червоний зал у Головній ратуші з важливими робота ми фламандського живопис ця Ісаака ван ден Блоке. Вра жаюча стеля, що складається з-понад десятка картин, зо

Мистецтво   пожвавлює   місто Анета Шилак – куратор і художній критик, художній директор фестивалю „Альтер натива”. Гданський Шекспірівський театр – архітектурна перлина, спроектована венеціанським архітектором Ренато Ріцці. Будинок, який інколи нази вають „Труною” через витяг нуту форму і темне кераміч не покриття, нагадує решту архітектури Гданська, але кидає виклик вічній червоній цеглі, з якої побудовано знач ну частину міста. Відкритий дах дозволяє грати вистави під зірками, що дуже пасує єлизаветинському театру. Шекспірівський фестиваль проводиться тут щороку.

Музей сучасного мистецт ва будується у гданській судноверфі в комплексі з визначними приміщеннями. Протягом останніх 5 років тут відбувається Міжнародний фестиваль образотворчого мистецтва „Альтернатива”. „Альтернатива” також про понує громадську ініціативу „Відкритий сад” (ліворуч). Музей легко знайти – він розташований на півострові Древніца на березі Мертвої Вісли, звідки відкривається вид на портові крани і про мисловий острівець Острув,

між Європейським центром „Солідарності” та Музеєм Другої світової війни. Со ціальний кооператив „Dwie Zmiany” був заснований ху дожниками в легендарному ресторані „Złoty Ul” в районі Сопота Монтяк. Відродження кооперативного руху осо бливо радує, оскільки воно допомагає митцям, що опи нилися у скрутній фінансовій ситуації. Крім їжі, тут пропо нуються зустрічі, концерти і художні виставки •

Тримісто – Гданськ, Гдиня, Сопот

143

Гданськ Сопот Гдиня

Відкрийте для себе

Магдалена Гжебалковська – письменник, репортер, автор суперечливої збірки історичних репортажів 1945: Війна і Мир. Живе у Сопоті. Я завжди приводжу гостей Гданська до району Біскупья Гурка (Єпископський пагорб), розташованого неподалік від Головного міста та його пам’яток. Будинки тут перебу вають не в кращому стані, але зберігають оригінальну архі тектуру, а з-під штукатурки, що осипається, проглядають старі німецькі написи. „Żabi Kruk” в Нижньому місті, на рукаві річки Мотлава, пропонує прокат каяків. Ви отримуєте карту і гребете навколо Старого міста, май же як по амстердамських ка налах. Ви можете пропливати крізь шлюзи, запливати до порту і подивитись на місто з геть іншої точки зору! Я довго живу в Сопоті, але тільки нещодавно дізналася

про Лісову оперу, подорожую чи маршрутами, описаними в останньому романі Павла Хілле „Співайте, сади”. Під час комуністичної доби цей амфі театр у лісі був місцем прове дення популярних музичних фестивалів. Я не люблю галас ливу вулицю, розваги Монтяк, але мені подобається відвіду вати Верхній Сопот з його ві ллами, садами та чарівними затишними куточками. Як на мене, це ідеальне місце для прогулянок. Я рекомендую чарівну віллу Юнке на вулиці Гойки, 3, з прямокутною ве жею та парком навколо неї, побудовану для гданського виноторговця. Також мені по добається виразний будинок Бергера на вулиці Захисників Вестерплатте, 24, один з най

прекрасніших прикладів ар хітектури вілл Сопота. Серце Сопота – причал, багатолюд ний, проте чарівний. На само му його кінці оселилась ручна чайка Кася. У Гдині слід неодмінно побачити модерністські бу динки вздовж вулиці Свенто янської ! А також, звичайно, Гдинський порт, де на Фран цузькій набережній можна дотягнутися і доторкнутись до кораблів, щоб відчути са мому, що таке портове місто. Через дорогу розташований Морський вокзал, побудова ний 1931 року (вище), де емі гранти сідали на кораблі, щоб плисти до Південної Амери ки. Тепер тут розташований новий Музей еміграції, який розповідає про долю польсь ких емігрантів. У Гдині мені також подобається ресторан „Serio” (нижче праворуч), який пропонує смачні страви італійської кухні в індустрі альному інтер’єрі з чудовими візуальними деталями •

144

Тримісто – Гданськ, Гдиня, Сопот

Гдиня

Польський Баухаус

Наймолодше з трьох міст, Гдиня, було побудовано на місці старого рибальського селища у 1920-х і 1930-х роках, і для нього характерними є модерністські будівлі у стилі Баухаус, популярному в ті часи (згори і праворуч). Місто було побудовано як гігантський проект відродженої польської держави, якій був потрібен порт, вільний від німецького впливу, що тоді домінував у Гданську. Гдиня була збудована за майже десять років і стала сучасним портом та індустріальним комплексом (внизу на протилежній сторінці). Вона й досі продовжує функціонувати у цій якості. Завершені у 2009 році багатофункціональні хмарочоси „Sea Towers” височіють над музеємкораблем „Дар Помор’я” (вище). Місто також приймає кілька чудових культурних фестивалів, включаючи фестиваль „Open’er” (згори на протилежній сторінці), один із найкращих у Європі, фестиваль „Ladies’ Jazz”, а також фестиваль світових культур „Globaltica” •

Тримісто – Гданськ, Гдиня, Сопот

145

146

Тримісто – Гданськ, Гдиня, Сопот

Сопот

Курорт з характером Друга зупинка: Сопот. Цей знаковий курорт, найвідоміший на цьому боці Балтики, зберіг атмосферу парків і вілл. Найдовший причал у Європі (згори), гавань і білі піщані пляжі приваблюють сюди туристів. Сопот відомий також і безтурботним життям своїх кафе, які процвітають влітку. Розташовані вони вздовж головної пішохідної зони міста – вулиці

Героїв Монте Кассіно, яку в народі звуть „Монтяк” (вище). Від юрб відпочиваючих можна втекти до бічних вуличок, де пов но будинків у стилі сецесії і спа-салонів, оточених зеленню. Сопот має і культурне життя, як-от фестиваль „Artloop”, який проводиться щороку у вересні і виводить мистецтво у публічний простір, не оминаючи маловідомі куточки міста •

147

Тримісто – транспортний вузол Балтійські морські порти Польщі виконують різноманіт ні вантажні операції і належать до числа тих, що найшвид ше розвиваються у басейні Балтійського моря.Вони ство рюють значний міжнародний транспортний вузол. Згідно зі стратегією ЄС, порт Гданська є важливою ланкою Четвертого трансєв ропейського транспортного

коридору (Балто-Адріатичний коридор). Контейнерний термінал Гданська є найбільшим і найсучаснішим у Польщі. Він має довжину причальної стінки 650 м, глибина складає 13,50 м уздовж 265 м і 16,50 м уздовж 385 м причалу. Загаль на площа: 49 гектарів • kkkk Хельсінкі

dddd ddd Брофйорден

Орхус kkkk

s ssss ssss swww wwww Вентспілс

Гетеборг kkkk kkkk dddd dddd

ssss sss Росток

dddd dddd Бутінге

Щецін/ Свіноуйсьце ssss ssss ssss wwww w

Найдовший   причал Сопотський причал ім. Папи Івана Павла II (праворуч) є найдовшим на Балтійському морі. Його функція змінюва лась упродовж всієї історії міста: спочатку місцева га вань, потім частина терміналу для гідролітаків, пасажирсь кий причал для великих лай нерів, а сьогодні – місце для прогулянок із гаванню для яхт у кінці •

kkkk kkkk www Гдиня Гданськ kkkk kkkk kkkk ssss ssss dddd dddd wwww w

Клайпеда kkkk ksss ssss sss ssss

kkkk ssss ssss ssss ssss ssss swww wwww wwww www Рига

kkkk kk Котка / Гаміна

kkk kkkk kkkk kkkk kkkk kkkk ssss ssss dddd dddd wwww Петербург

Усть-Луга ssss ssss ssss ssss ssss wwww wwww wwww wwww wwww w Умовні позначення k Контейнери (20-футові) (10 000 од.) d Нафта (1 000 тон) s Сухі вантажі (1 000 тон) w Вугілля (1 000 тон)

148

Щецін Плавучий сад. Вода, зелень і відкритий прос тір – три головні риси, що домінують у міському пейза жі Щеціна. Хоча він і не зна ходиться безпосередньо на узбережжі Балтики (всупереч переконанню багатьох поля ків), місто оточене водою.

Відстані  Аеропорт Щеціна-Голеню ва „Солідарність” – 29 км  Варшава – 455 км Берлін – 125 км Копенгаген – 281 км Прага – 370 км Огляд 🛡 1243  408 тис.  301 км2  4 177 зл  45 тис. Культура і природа

Їжа і житло

🏦 5  6  15

 3805  443  62

Щецін

Щецін лежить в гирлі річки Одра, яка визначає частину західного кордону Польщі і впадає до Щецінської затоки. Інша річка, Регалиця, тече крізь місто і впадає до озера Домбе, яке повністю лежить у межах міста. Тут є й інші водойми, зокрема, три озера – Смарагдове (вище), Сонячне і Глибоке – усі вони розташовані у лісі

149

Вкшанська Пуща. Місто оточене трьома величезними лісовими масивами: Вкшанською, Буковою і Голеньовською Пущами. Центр міста зелений, тут розташовано 15 парків, зокрема Парк Каспровича (найбільший), Ogród Różany (Трояндовий сад) і Jasne Błonia (Ясний луг), уздовж алей якого стоять 213 платанів. Іншою примітною рисою міста є

150

Щецін

Очима місцевого   уродженця Майя Гольцман-Ласота, продюсер фотосесій, стиліст і декоратор інтер’єру

Коли я гуляю з гостями по Щеціну, я люблю вітати їх ви дами з тераси на бульварі Вали Хороброго, Дівочою вежею і замком герцогів Померанії, але це очевидні варіанти, які можна знайти в будь-якому путівнику. Тому я рекомендую подивитися на Щецін під іншим кутом. Про гуляйтеся вулицею Неринга до верхівки пагорба, щоб по бачити вид на озеро Домбе. Зайдіть поласувати морози вом до кафе „Lody Marczak”, повечерайте в „Public” у Ста рому „новому” місті.

Подивіться на скульптуру Хасьора „Птахи” у Парку Ка спровича (нижче) і пройдіться вулицями району Погодно. Посидіть у кріслі-кошику на набережній, подивіться фільм у найстарішому кіноте атрі Європи „Pionier”, або під німіться на вежу катедрально го собору, щоб помилуватися панорамою. Якщо буде на года, сідайте у човен, щоб побачити з води крани судно ремонтного заводу „Gryfia” і дослідити протоки і бухти, що оточують місто •

Щецін

151

ліворуч: Найстаріший кіноте атр у світі розташований у Ще ціні – кінотеатр „Helios” був за снований 1909 року (тепер він називається „Pionier”) •

вище ліворуч: Центр сучасно го мистецтва TRAFO є наймо лодшим подібним закладом у Польщі • ліворуч: Замок герцогів По меранії на Замковому пагорбі Щеціна. Всередині ренесанс ної замкової вежі відвідувачі можуть побачити маятник Фуко, який демонструє обер тання Землі •

магнолії, які цвітуть навесні в садах і на газонах. План забудови Щеціна XIX століття був створений за зразком Парижа, і його радіальні кільцеві розв’язки і бульвари вздовж Одри сповнені повітря і простору. Чудовий вид відкривається з тераси на березі річки, яка називається Вали Хороброго. Це ідеальне місце, щоб милуватися прекрасними вітрильними кораблями (вище і згори на попередній сторінці), які заходять до Щеціна щороку задля участі в перегонах „Tall Ships’ Races” •

152

Щецін

Пішки чи   на двох   колесах Інга Івасюв, письменниця. Щецін є місцем дії і головним героєм її книжок, таких як „Бамбіно” і „До сонця” Щецін створений для про гулянок пішки або на вело сипеді. Тут вистачає вело доріжок, а місто оточують ліси, озера і води Щецінської затоки. Це місто для актив них і вдумливих туристів, де є багато затишних зелених ку точків, а улюбленим місцем зустрічей є Парк Каспровича. Найкраще сюди приїхати на весні: у квітні проходить фес тиваль малих театральних форм „Контрапункт”, у трав ні – Щецінський фестиваль вуличного мистецтва (вище праворуч), а в червні – Фес тиваль культурних зв’язків, організований театральним центром „Kana”. Театр „Kana” розташований поблизу площі Hołdu Pruskiego (Прусської присяги), нового центру архі тектури, який слід неодмінно

відвідати. Головною новою будівлею є концертний зал Симфонічного оркестру Ще цінської філармонії (вгорі), репертуар якого порадує прихильників усіх різнови дів музики. Центр діалогів „Przełomy” (Прориви) частко во розташований під землею перед будинком філармонії. Верхню його частину, разом

зі сходами тераси на бульва рі Вали Хороброго, захопили любителі роликових ковзанів, до яких можна сміливо долу читись. Поруч розташовано філіал Національного музею, включно з регіональною ко лекцією сучасного мистецтва „Zachęta” •

Щецін

153

Релакс   у великому місті Лона, репер, музичний продюсер, випускник юридичного факультету Щецінського університету, працює в юридичній фірмі Щецін – це Париж півночі, я у цьому переконана. Щоб відкрити для себе північні якості цього міста, краще за все вирушити до його пів нічних околиць. Це прекрас ні, таємничі, трохи занедбані райони з поганою репутацією. Відвідуючи їх, не завадить по водитися обережніше. Тим туристам, хто не має бажання знайомитись з „колоритними” звичками місцевих мешкан ців безпосередньо, раджу скористатися екскурсійним катером. З Одри північний Щецін справляє навіть більше враження.

Пропоную випити кави у кафе „Stojaki” (нижче), де можна добре відчути щецін ський genius loci (дух місця): з одного боку, тут відчувається дух великого міста завдя ки зростаючій гіпстерській спільноті, а з іншого – в ньому є щось від сонного маленького містечка, де меш канці згортаються калачика

ми, як коти, на зручних по душках на підвіконнях своїх квартир. Завітайте послухати джем-сейшн до „Piwnica Kany” (вище) приблизно раз на місяць по п’ятницях, щоб почути чудові мелодії і трохи зблизитися з досить непретензійною щецінською

154

Щецін

155

Острів вікінгів Войцех Целінський, голова Центру слов’ян і вікінгів „Волін-Йомсборг-Вінета”, організатор Фестивалю слов’ян і вікінгів (попередня сторінка), найбільшої події такого типу в Польщі, в якій минулого року взяли участь понад 2000 історичних реконструкторів

Острів Волін колись був центром активної торгівлі і буяв життям! Ми намагаємось відтворити цю атмосферу. Туристи, які нас відвідують, дізнаються про те, як тут жилося тисячу років тому. Ви можете спостерігати за повсякденною роботою ковалів, гончарів і ткачів, слухати музику, а також за дуелями, та оглядати історичні кораблі, і куштувати страви тих часів.

Щороку ми обираємо нову тему для події, наприклад, „Прекрасні і відважні” про жінок тієї доби, життя яких відрізнялося від того, як ми це уявляємо. Ми зосереди лися на захоплюючій постаті Свєнтослави – Сігрід Гордої, дочки першого короля Польщі Мєшкa I і королеви Данії, Швеції, Норвегії і деякий час навіть Англії •

ліворуч: Голівка залізної сокири (X або XI століття), знайдена у протоці Дзивна

Центр слов’ян і вікінгів „Волін-Йомсборг-Вінета” – умовні позначення 7 Хатина ремісників 8 Храм 9 Дерев’яний частокіл з насипом і дерев’яною платформою (305 м) 10 Дерев’яна вежа з воротами

1 З’єднаний будинок 2 Переплетений будинок 3 Будинок із частоколом 4 Будинок із чотирискатним дахом 5 Будинок із двоскатним дахом 6 Будинок із вертикальною балкою

9 6

2 13

3 4

13 5

11 Дерев’яний причал завдовжки 142 м 12 Дерев’яна вежа з воротами над опорою мосту 13 Доріжки з колод

156

Познань Центр здорового глузду. Мешканців Познані, колиски польської держави, вважають втіленням здорового глузду і зразком буржуазної стабільності. Але ці буржуазні, комерційні традиції натрапляють на міську контркультуру та ініціативи міських активістів, створюючи постійне творче збудження. Місто найстарішої польської ярмарки, де зареєстровані міжнародні компанії, також пропонує культурні фестивалі, музичні традиції й альтернативний театр.

Відстані  Аеропорт Познані – 7 км  Варшава – 280 км Берлін – 240 км Прага – 310 км Відень – 470 км Огляд 🛡 1253  548 тис.  262 км2  4 354 зл  121 тис. Культура і природа

Їжа і житло

🏦 18  7  43

 7282  819  153

„Дурний пристрій” – щодня опівдні ці козли б’ються головами на верхівці вежі Познанської ратуші •

Познань

157

вище: Porta Posnania IChOT (Інтерактивний центр спадщи ни Тумського острова) пре зентує історію Тумського (Со борного) острова у Познані.

Опівдні, під звуки сурми, два механічні козли з’являються на верхівці вежі ратуші XVI століття на Старій ринковій площі і зіштовхуються головами. Ця щоденна вистава є знаковою туристичною принадою Познані. Ренесансна вежа символічно врівноважує металевий шпиль над будівлею Познанської міжнародної ярмарки, розташованої поруч з центром

міста. Одна з найстаріших і найбільших ярмарок Європи, що працює з 1921 року, втілює підприємницький дух Познані. Після Варшави Познань є другим містом у Польщі за заможністю населення. Тут розташовані численні національні та міжнародні компанії. Поруч із Познаню знаходиться фабрика Solaris, заснована Кшиштофом і Соланж Ольшевськими,

158

Познань

яка експортує найсучасніші міські автобуси, і штаб-квартира ювелірної фірми Yes, знаного в усьому світі бренда. Союз грошей і культури – не новина для Познані. Один із найновіших символів капіталу столиці Великопольського воєводства – центр торгівлі, мистецтва і бізнесу „Stary Browar”, побудований найвідомішою діловою жінкою Польщі і колекціонеркою сучасного мистецтва, Гражиною Кульчик. Музика і танець відіграють значну роль у культурному житті Познані. Відзначений нагородами Театр поль-

ського танцю вже багато років працює у Познані. Місто також є батьківщиною відомого Познанського хору хлопчиків (у минулому – „Польські соловейки”). Музична академія ім. Ігнація Яна Падеревського є єдиним навчальним закладом Польщі, який на університетському рівні готує майстрів музичних інструментів світового класу, які виготовляють скрипки. Фестивальне життя буяє, згадати хоча б Міжнародний конкурс скрипалів ім. Г. Венявського та фестиваль „Мальта” – багатожанровий театральний фестиваль, який організовується вже 20

Познань

159 ліворуч: Глядачі заповнюють Площу Свободи під час фес тивалю „Мальта” у Познані. „Мальта” – один зі знакових фестивалів мистецтв у Цен тральній та Східній Європі з великою міжнародною теа тральною, музичною, танцю вальною і кінематографічною програмою. Фестиваль про водиться з 1991 року і прохо дить у період з кінця червня і до початку липня. Його назва походить від познанського озера Мальта • нижче: Вулиця Тачака • внизу: Познанська ратуша •

років поспіль у різних частинах міста, включаючи спортивний парк на озері Мальта. Це – одна з кількох водойм у Познані, що лежить на річці Варта посеред Великопольського озерного регіону. У Познані розташований найстаріший сквот у Польщі, „Rozbrat”, і саме тут був заснований один з перших міських рухів Польщі, „My-Poznaniacy” („Ми – познанці”). Протягом останнього десятиліття вулиця Тачака у Старому місті слугує центром нового міського життя. Тут багато унікальних художніх кафе, клубів і бутиків •

160

Познань

Унікальні   місця, які   варто побачити

Пйотр Велкель – підприємець, засновник гру пи меблевих компаній Vox і Школи форми, де викладає дизайн за унікальним методом гло бального гуру дизайну Лі Еделькорта Ніде інде немає нічого подіб ного до торгового центру Stary Browar (Стара бровар ня, вище), володаря нагороди Міжнародної ради торгових центрів 2005 року за кращий новий торговий центр у світі. Ця вражаюча суміш броварні XIX століття з сучасною архі тектурою містить торговий центр, галерею сучасного мистецтва і центр сучасного танцю. Тут проводиться фес тиваль „Art & Fashion”. Зайдіть всередину, щоб помилуватися скульптурами Ігора Міторая. Cytadela – парк скульптур навколо історич ного форту, який включає інсталяцію „Неідентифіковані” всесвітньо відомої польської скульпторки Магдалени Аба кановіч (ліворуч).

Головна вулиця Познані, що веде з півночі на південь, – проспект Марцинковського, проходить повз Національний музей і скульптуру Голема ро боти чеського художника Да вида Черни. Площа Свободи має власну назву на познан ському жаргоні: „Плайта”. Це – центральне міс це проведення фестивалів „Transatlantyk” і „Мальта”. В іс торичній друкарні розташував ся центр дизайну „Concordia Design”, де є конференц-за ли, чудовий ресторан, а також проводиться фестиваль ди тячої творчості. Він засно ваний за ініціативою Пйотра Велкеля, а керує ним його донька Ева Велкель-Крокович. Легендарний альтернативний „Театр восьмого дня” заснував

Лех Рачак, а пізніше ним керу вала Ева Вуйцяк. Культурний центр „Замок” під керуванням Анни Гриневецької приваблює відвідувачів, які цікавляться мистецтвом, зокрема, його дуже експериментальними різновидами. У ньому є від мінна фотогалерея. Будинок був зведений на початку XX століття як замок для остан нього німецького імператора Вільгельма II, а під час Другої світової війни був переоб ладнаний на резиденцію для Гітлера •

Познань

161

Шрудка і Тумський острів Мешканці Познані хваляться своєю індивідуальністю та по чуттям місцевої гордості. Це зрозуміло: деякі історики вва жають, що польська держава виникла близько 966 року н. е. на острові Тумському (Со борному). Там і досі стоїть міський готичний собор. Шрудка, район на річці Варті, схожий на невеличке сели ще, відрізане від решти міста водою. Він довго залишався занедбаним і був відродже ний завдяки парі ресторато рів і міських активістів, Яну і Моніці Павляк, власникам кафе „Cafe La Ruina” (право руч) і ресторану „Raj”. Вони не лише пропонують страви з азійським впливом, але й пожвавлюють район завдяки міні-кінотеатру на 22 місця,

де також проходять концер ти і зустрічі. Завітайте до цьо го району, коли будете від відувати острів Тумський, де розташований найстаріший готичний собор у Польщі.

Також неподалік знаходить ся „Брама Познані” IChOT, де можна дізнатись про таємни ці історії Соборного острова Познані •

Оранжерея ідей у колишній друкарні Радек Берент: „Єжице (район Познані) є надзвичайним міс цем для таких бізнес-ініціатив, як „Kwiaty i Miut”, що мають там свою майстерню, а саме PZG, колишній Познанський полігра фічний комбінат на вулиці Вав жиняка, 39. Там розташовано понад десять молодих компа ній, від кравецької майстерні до студії танців на пілоні, графіки, кераміки й фотографії, „Бетон ного Войтека”, що виготовляє бетонні плити на замовлення, та майстерні старого гравера, де час завмер. Це місце, у яко му панує дружня атмосфера, є оранжереєю для ідей. До май стерні „Fab Lab Zakład” може за йти будь-хто і зробити щось для себе, користуючись наявними там столярними, слюсарними, кравецькими та іншими інстру ментами” •

162

Познань

Місце, де зустрічаються крайнощі Каспер Поблоцький – соціолог в Університеті Адама Міцкеви ча, міський активіст, співзасновник асоціації „My-Poznaniacy” і Конгресу міських рухів.

Крім Кракова, Познань була єдиним польським містом, яке не зазнало значних змін населення після 1945 року. Крайнощі, видимі у місті, простягаються від загально го консервативного краєви ду до „Rozbrat”, найстарішо го сквоту в Польщі і центру альтернативної культури. Це штаб-квартира Познанського відділення Федерації анар хістів і груп на кшталт „Ритми опору” і „Їжа, а не бомби”. Тут завжди щось відбувається: концерти, дебати, зустрічі з суспільними активістами. „Rozbrat” розташований в Єжи це, одному з небагатьох старих районів Познані, який не зне кровлений торговими центра ми. Центр культури „Amarant” також працює в Єжице, у ко лишньому Будинку трамвай ників. Колись це було важливе місце для познанського проле таріату, а зараз – притулок для альтернативної культури. Для мене символом цієї вільної і контркультурної Познані є Ева Вуйцяк, бунтарка, яка довгий час керувала „Театром вось мого дня”. Познань – столиця поль ського морозива! Смак Поль щі до морозива власного виробництва розпочався у крамниці на вулиці Костель ній. Спочатку його продавали через одне віконце, і черги до нього блокували вулицю. Познанці взагалі люблять со лодощі, такі як чізкейки та мо розиво. Традиційні рогалики до дня св. Мартина (листкове тісто з маковою начинкою) ви пікають 11 листопада •

Познань

163

Рецепт доброго дня Радек Берент і Лукаш Марцінковський – цей дует фото графа/графіка і садівника/ дизайнера меблів керує ори гінальною концептуальною крамницею квітів „Kwiaty i Miut”. Вони люблять їсти у по знанських ресторанах! Ми рекомендуємо район Єжице, де ми живемо і пра цюємо. Ми можемо провести тут весь день, оскільки тут є все потрібне для життя. Для смачного сніданку ми рекомендуємо кафе „Yeżyce Kuchnia” (згори праворуч), яким керують Юлія Клорек і Марцін Чубала. Дизайн у ньому мінімалістичний – за гальний стіл і коротке меню, лише некваплива їжа і місце ві продукти. Каву краще пити в кавабарі „Brisman Coffee Bar”, де зерна розкривають свої таємниці Агнєшці Роєвській і Матеушу Гаці, творчим „ка вовим анархістам”, як вони самі називають себе. На обід скуштуйте страви сучас ної польської кухні у кафе „Modra Kuchnia” (праворуч). Тим, хто не їсть м’яса, пропо нуємо „Wypas”, де справжні активісти готують і продають

домашні веганські продукти з сої, темпе і тофу. Фаст-фуд найвищої якості продають у „Kraszkebab” на вулиці Кра шевського – відмінні кебаби та неймовірне різноманіття соусів, є навіть соус з пече них бананів. Звичайно, ми відвідуємо й інші райони. У Лазажі ми ходимо на щоденний блоши ний ринок „Rynek Łazarski”, де шукаємо контейнери для наших квітів. У районі Вільда ми відвід уємо пекарню „Pracownia GODny”, щоб купити три сор ти надзвичайно смачного хлі ба: „Godny”, „Luj” і „Czesław”. Власники – фанатики хліба, які розробляють власні ре цепти протягом багатьох років. Вони організовують різні освітні кулінарні події. Зазвичай ми уникаємо Ста рого міста, хіба що заходимо до бістро на Тачака, 20, або кондитерської „Piece of Cake”, де продаються грандіозні чізкейки. Влітку ми йдемо до Грюнвальда зі своїми стільця ми або ковдрами, щоб поди витися фільми просто неба, які демонструють у винному барі Марціна і Дороти Кубяк „Pod Czarnym Kotem” •

164

165 6 6A 7

8 8A

103 102

10 3

100 101

Познанська міжнародна ярмарка Познанська міжнародна ярмарка була заснована 1921 року і є однією із найстаріших ярмарок у Європі. Зараз вона займає 110 000 м2 площі виставкових залів і 35 000 м2 виставкової площі про сто неба. Павільйон 1 індустріальний зал bu 1947–1948 ar Станіслав Кіркін і Люціан Балленштедт wy Висота центрального нефу 32 м Висота бічних нефів 10 м Колія від головного вокзалу Познані для доставки вели ких експонатів. Павільйон 2 – зал важкої промисловості bu 1928 ar Роджер Славський Перебудова – Станіслав Кір кін і Люціан Балленштедт, 1947 Павільйон 3A – розважальний зал (ліворуч) bu 1929 ar Роджер Славський wy Вежа 35 м Залишки англійського па вільйону, побудованого для Універсальної національної виставки у 1929 році Павільйон 4 – зал bu 1954–1955 ar Болеслав Шмідт

Павільйон 5 wy Найбільша будівля з дахом, довжина 216 м, площа 14 500 м2 Павільйон 6A bu 2010 ar Студія ADS (Піотр Барелковський) Павільйони 7, 7A, 8, 8A –   ’чотири пакети’ bu 1958–1977 Павільйон 9 –   Італійський зал bu 1971–1972 ar Зигмунт Скупневич Павільйон 10 – павільйон Міністерства транспорту bu 1949 ar Болеслав Шмідт Павільйон 11 – шпиль bu 1955 ar Болеслав Шмідт Павільйон 12 – ярмар ковий палац (павільйон металургії) bu 1925, 1947

Павільйон 14 bu 1978 ar Зигмунт Лутомський Павільйон 15 bu 1994 ar Войцех Ткачик Павільйон 100 – ярмарковий центр bu 1971–1972 ar Генрик Ярош Павільйон 101 – адміністративний будинок bu 1925 ar Стефан Цибиховський Павільйон 102/103 – павільйон деревообробної промисловості bu 1951 ar Ян Велленгер Не зберігся Павільйон США bu 1957 ar Бакмінстер Фуллер

166

Вроцлав Нижня Сілезія і Карпач

Місто зустрічей Тут завжди щось відбувається! Це місто захоплює гостей своєю нестримною молодою енергією, хоча його офіційна історія почалась понад тисячу років тому, у часи Римської імперії, коли поселення на цьому місці було важливим транзитним центром на Бурштиновому шляху. Кількість пам’яток у місті – від готичних церков до перлин модернізму – приголомшує. Головне місце серед них посідає включена до переліку ЮНЕСКО Зала Століття.

Відстані  Аеропорт Вроцлава – 11 км  Варшава – 300 км Берлін – 295 км Прага – 215 км Огляд 🛡 1214  632 тис.  293 км2  4 338 зл  126 тис. Культура і природа

Їжа і житло

🏦 24  14  68

 8688  902  155

Вроцлав

167 Група байдарочників у шлюзі поруч із головним корпусом Вроцлавського університету, який має найдовший бароч ний фасад у світі. •

168

Вроцлав

Але до Вроцлава варто завітати не лише задля туристичних об’єктів, бо міський календар протягом року рясніє фестивалями та іншими культурними подіями, присвяченими класичній музиці („Wratislavia Cantans”), амбітними фільмами (Міжнародний кінофестиваль „Нові горизонти T-Mobile”), детективній літературі (Міжнародний детективний фестиваль), театру культур, що зникають (фестиваль „Brave”), і навіть щорічній спробі побити рекорд Гіннеса з групової гри на гітарі (тисячі осіб, що разом виконують „Hey Joe” на фестивалі „Thanks Jimi”). Не дивно, що таке відкрите місто, де століттями змішувалися чеські, німецькі, єврейські та польські впливи, було названо Європейською столицею культури 2016 року. Крім цього, Вроцлав незвичайний тим, що він несе в собі ядро зовсім іншого міста – колишнього польського Львова. Після Другої світової війни, коли він став українським Львовом, його інтелектуальна еліта – математики, письменники, журналісти і юристи – переселилася на захід до Вроцлава. Кажуть, що вони принесли з собою genius loci Львова до столиці Нижньої Сілезії, тому у Вроцлаві досі панує полікультурний дух • ліворуч: Найвища готична вежа у Польщі та одна з найвищих у Європі прикрашає церкву св. Єлизавети •

згори: Зала Століття, спро ектована Максом Бергом, є одним із найвищих досяг нень архітектури XX століття. Її було внесено до переліку об’єктів всесвітньої спадщи ни Ю НЕСКО у 2006 році за новаторську роботу інженерів та архітекторів •

вище: Міський стадіон Вроц лава було побудовано до чемпіонату Європи з футбо лу 2012 року. Однією з його характерних рис є напівпро зорий фасад з скловолокон ної сітки, вкритої тефлоном. Він вміщує 45 105 глядачів •

Вроцлав

Без   дистанції

Лукаш Рушніца, фотограф, куратор виставок фотографії, директор галереї „Miejsce” Чудовим, але нетиповим міс цем для візиту у Вроцлаві є книгарня „Tajne Komplety”. Це СПРАВЖНЯ книгарня, де про дають добрі книжки, і якою керують веселі відкриті люди, що знають свою справу. Чудо

169

ве місце, щоб посидіти з тіс течками і кавою. Недооціне ний район Надодже, на мою думку, є найцікавішою частиною міста. Донедавна мало що тут могло привабити відвідувачів, але зараз на кож ному кроці виникають нові кафе і бари, втручаючись у місцеве повсякденне життя. Між невеликими бутіками ви все ще можете знайти шевців та інших традиційних реміс ників (праворуч). З-поміж багатьох цікавих місць, де можна розвіятися і добре про вести час, я рекомендую „UR”, який має чудову атмосферу і час від часу приймає культур ні події, клуб „Das Lokal” і при ємну закусочну „Karawan Bar”. Обов’язково потрібно відвіда ти фестиваль TIFF (згори), який зазвичай проводить ся у вересні. Його скорочена назва розшифровується як „Трохи інший фестиваль фо тографії”. Він має неймовірно дружню атмосферу, яка змен шує дистанцію між митцем та аудиторією. Фестиваль про водиться в різних місцях по всьому місту, а його публікації просто блискучі! •

170

Вроцлав

Дух міста

Міхал Зигмунт, письменник

Усе, що потрібно молодому місцевому мешканцю, щоб оцінити німецький аромат Вроцлава, –відвідати Берлін. Оточення здаватиметься йому неймовірно знайомим: фасади старих будинків, архі тектура довоєнних вокзалів, парки, і навіть така ж форма вуличної бруківки. Житловий район Семполь но (внизу праворуч) розта шований у центрі Великого острова, який займає східну частину центру Вроцлава. (Саме місто Вроцлав розки нулося по більш ніж 20 остро вах.) Планування Семпольно нагадує німецького орла, але оскільки орел також є симво лом Польщі, то можна сприй мати це як пропольський штрих у пост-німецькому місті. Семпольно був побудо ваний як недороге місто-сад для робітників, але тепер став дорогим районом для еліти. Поряд із ним лежить прекрас ний район Зачіше, схожий на

берлінський Целендорф – ра йон монументальних вілл, де мешкає буржуазія. Вистав ковий район WuWa незро зумілим чином ігнорується більшістю туристів, за винят ком студентів, що вивчають архітектуру – вони здійсню ють паломництво сюди з усіх куточків світу. Це, мабуть, найкраща частина німець кої архітектурної спадщини у Вроцлаві, разом з універмага ми в центрі міста: „Renoma”, „Feniks” і „Kameleon” (вище праворуч). Неіснуючий вже ін ший виставковий модерніст ський район Поповіце й досі справляє враження з фото графій. Під час комуністичної доби його забудували деше вими багатоквартирними будинками. Німецька спад щина у Вроцлаві збереглася у різних дивовижних формах. Це виглядає так, немовби дух міста залишився незмінним, незважаючи на походження його мешканців • хоче бути підривним елемен том, але насправді залиша ється стабільним і буржуаз ним. Це має свої обмеження, наприклад, щобудня усі до стойні клуби зачиняються о 2 ночі. Компенсують вони це на вихідних. Його мешканці та гості мають великий вибір мистецьких подій. Вроцлав недаремно було обрано Єв ропейською столицею культу ри 2016. Завдяки фестивалю „Нові горизонти” в липні (ліво руч), він став найкращим міс том Польщі для кіноперегля дів. Ця подія триває лише 9 днів, але тут знаходиться артхаусний мультиплекс-кіно Вроцлав схожий на дитину з доброї сім’ї, яка щойно дорос театр, який працює протягом року і немає рівних у Європі • ла до бунтарського віку. Він

Буржуазні бунтарі Пйотр Черкавський,   кінокритик

Вроцлав

Торгово-житловий комп лекс у стилі бруталізму по близу Грюнвальдської площі (який у народі називають або „будинками-стільча

ками” – sedesowce, – або вроцлавським Манхеттеном) був спроектований Ядвігою Грабовською-Гавриляк у 1967– 1970 роках. Цей житловий ма

171

сив був внесений до переліку спадщини Нижньосілезького воєводства •

172

Вроцлав

Нижня Сілезія

Замки й вино

Багатий на пам’ятки регіон не просто мальовничий – маючи 760 замків і палаців, він не поступається долині Луари. Чверть замків і палаців Польщі розташовані у Нижній Сілезії. Такі місця, як Ксьонж (нижче), Чоха (ліворуч), Хойник, Болькув, Кам’янець-Жабковицький і Гродзець приваблюють гостей не лише архітектурою і лицарськими звичаями, які там зберігаються. Найбільший фестиваль готичної музики „Castle Party” протягом останніх 10 років проводиться у замку Болькув. Чоха запрошує фанів Гарі Поттера на рольові ігри живої дії (LARP), де польський замок перетворюється на славетну школу магії Хогвартс. Нижня Сілезія також відома своїми традиціями виноробства. Виноградники поблизу Свідниці та Зеленої Гури (у розташованому поруч Любуському воєводстві) часто включають до маршрутів винного туризму •

Вроцлав

173

Карпач

Чарівна гора Місто Карпач у підніжжя гори Снєжка, найвищої вершини Судетських гір, є милим курортом з пансіонами XIX століття і великим зимовим спортивним центром із розвиненими сучасними можливостями. Тут пропонується широкий вибір розваг – від гірського туризму до літньої траси для санного спорту. Найоригінальнішим місцем у Карпачі є середньовічний дерев’яний „Замок вікінгів”. Ванзька дерев’яна церква (праворуч) була побудована в Норвегії у XII столітті, але 1842 року її розібрали (це було легко зробити, бо вона була побудована без жодного цвяха) і перевезли через Щецін до Берліна (де вона мала бути встановлена на Павичевому острові). Зрештою, вона опинилась у горах Карконоше. З 1844 року вона слугує місцевій лютеранській парафії і є найстарішим дерев’яним храмом у Польщі. Музей Іграшок має в колекції іграшки й ляльки з усього світу – понад 2000 експонатів, здебільшого, з приватної

колекції Генрика Томашевського, засновника Вроцлавського театру пантоміми. Останнім місцем, яке не можна оминути, є вершина гори Снєжка, на якій стоїть метеорологічна обсерваторія у формі трьох літаючих блюдець (вище), де працює виставка метеорологічних інструментів і фотографій. Панорама гір Карконоше простягається перед оглядовим майданчиком. У добру погоду перед вами відкриється краєвид, що простягається на 200 км •

174

Вроцлав

ліворуч: Тумський міст • згори: Тумський (Соборний) острів, хоча вже й не острів, зали шається найстарішою частиною Вроцлава • вище: Грюнвальдський міст •

175

Ренджинський міст на кільцевій дорозі Вроцлава bu 2011 arЯн Біліщук wy122 м wy612 м

Грюнвальдський міст bu 1910 ar Ріхард Плюдеман, Альфред фон Шольц wy20 м wy112.5 м

Звіринецький міст: bu 1897 ar Ріхард Плюдеман, Карл Клімм wy62 м

Тумський міст bu 1889 arАльфред фон Шольц wy6.90 м wy52.19 м

Піщаний міст bu 1861 (на місці дерев’яного мосту XII століття) arЕрнст Убер wy31.74 мwy12.02 м

Місто ста мостів Вроцлав має найбільшу кількість мостів у Польщі і посідає четверте місце в Європі, поступаючись лише Амстердаму, Венеції і Санкт-

Петербургу. Перед Другою світовою війною в межах су часного міста було 303 авто мобільних та пішохідних мос тів, зараз їхня кількість зросла

до 117 (27 з них – пішохідні). Найбільші та найважливіші мости перетинають головний та другорядні рукави річки Одри •

176

Підприємницька Польща Від вугілля до Долини Маяків Вугілля й текстиль: якщо ви так уявляєте собі польську економіку – час змінити свою думку. Сьогодні польське підприємництво дозволяє країні утримувати економічне зростання, незважаючи на глобальну економічну кризу. І це зростання триває. За розрахунками Міжнародного валютного фонду, валовий внутрішній продукт Польщі перевищить показники Швеції і Швейцарії вже у 2020 році, і країна посяде 22 місце у світі за розміром економіки. Щоб зрозуміти, наскільки великим успіхом це є, згадайте, що сучасна економіка почала будуватися в Польщі лише 1989 року. Саме тоді польські фірми почали засновуватись у великому масштабі. Сьогодні на підприємствах малого і середнього бізнесу працює три чверті польських робітників, і вони виробляють 67 % ВВП. Завдяки своїм підприємцям, Польща змогла увійти до цілковито нових галузей. На основі хімічної промисловості було розвинено сучасний косметичний сектор. Традиційні текстильні підприємства перетворились на рух сотень малих брендів, дизайнерських майстерень, пропозиції яких

конкурують із продукцією велетенських глобальних консорціумів, які використовують дешеву робочу силу в Азії. Сільське господарство, традиційно сильне в Польщі, переживає відродження завдяки не лише масовому виробництву, але й органічному фермерству. Суднобудівна промисловість знайшла бізнес-стратегію і роль для себе після кількох важких років. Але, в першу чергу, стрімко зростає польський сектор інформаційних технологій. Зростання освіти призвело до буму стартапів, надавши Польщі міцні позиції в таких галузях як виробництво комп’ютерних ігор та інтернет- пропозицій •

Бізнес, наука, інновації

Відьмак:   той, хто править ними

177

робки комп’ютерних ігор, які заробляють десятки мільйонів доларів на рік. Крім того, є сот ні менших фірм, кілька десят ків з яких досягли успіху, про понуючи ігрові програми для мобільних пристроїв. Одним із Рівії всесвітню славу і стали Відьмак (нижче), мисливець на монстрів із надзвичайними запорукою успіху варшавської нещодавніх хітів є „This War of Mine” компанії „11 bit studios”. компанії-розробника ігор CD можливостями, є символом нової фірмової продукції Поль Projekt. Перші дві частини були Ця незвичайна гра, що зібрала продані загальним тиражем у низку нагород, дозволяє грав щі – комп’ютерних ігор. Три 8 мільйонів копій, а Відьмак 3: цям відчути війну з точки зору ігри серії „Відьмак” зроблені цивільного населення, а не Дике Полювання було прода за мотивами фентезі-романів но у рекордній кількості 4 міль солдатів, які воюють на фрон Анджея Сапковського, які се ті. Витрати на виробництво ред польських читачів користу йоніи копій у перший місяць ються славою на рівні Толкіна. після виходу. Існує принаймні окупилися вже через 48 годин після випуску гри • п’ять польських студій з роз Ці ігри заробили Геральту з

Бізнес, наука, інновації

178

Промисловість

Бізнес, наука, інновації

179

Нафтопереробний завод Lotos у Гданську-Рудни ки, розташований поблизу Мертвої Вісли. Lotos є най більшою компанією в По меранії і другим за розміром НПЗ у Польщі після підприєм ства Orlen у Плоцьку •

Solaris завойовує Європу Історія компанії Solaris, назва якої взята з науково-фантас тичного роману Станіслава Лема, могла б сама стати основою для захоплюючо го роману, лише з однією відмінністю: це не фантас тика. У 1990-х роках Кши штоф і Соланж Ольшевські фактично побудували свою фірму з нуля. Сьогодні – це один з найбільшив у Європі виробників міських автобусів, які використовуються в понад 600 містах 30 країн. Автобуси для одного з їхніх французьких замовни ків обладнані туалетами для жінок-водіїв. Автобуси для альпійського міста Вінтертур мають тоновані вікна, бо сон це так високо в горах надто яскраве. Машини, призна чені для Дубая мають піщані фільтри й окремі салони для жінок і чоловіків. 2014 став рекордним роком для Solaris – компанія продала 1380 авто бусів і тролейбусів, 80% з них – на експорт •

180

Верфі: від символу до бізнесу

Бізнес, наука, інновації

Крани Гданської верфі є сим волом битви проти комунізму. Саме тут народилася „Солі дарність” – перша незалежна профспілка в комуністичному таборі. Парадоксально, але коли систему було змінено з кому нізму на вільний ринок, самі верфі стали жертвою цих змін. Вони втратили великі замовлення з Радянського Союзу, а надмірна кількість працівників, низька продук тивність та дезорганізація привели їх на межу банкрут ства. Але, завдяки людській рішучості, зараз ситуація до

корінно змінилася. Суднобу дівна промисловість Польщі реорганізувалася згідно зі стандартами решти Європи. Тепер кількість робітників на верфях зросла до 32 000. Виробництво та продажі зростають, компанії мають замовлення на кілька років вперед. Згідно з європей ською моделлю, вони тепер будують не великі й прості ко раблі, а менші й дорожчі спе ціалізовані судна. Сьогодні ця галузь є символом успіху економічної трансформації Польщі • Вікно у світ Це не лише гасло. Польські виробники вікон – Drutex і Fakro – зараз домінують на європейському рин ку. Обидві фірми про дають свою продукцію в Польщі й за кордоном, і відомі високою якістю, конкурентоспроможними цінами і новаторськими дизайнерськими ідеями •

Бізнес, наука, інновації

181

Oceanic: порятунок від алергії Войцех і Дорота Сошинські. Все почалося з Ігнація Сошинського. Перед Другою світовою війною він був власником фабрики з виготов лення кремів, але недовго, оскільки завод по чав працювати в 1939 році, перед самісінькою війною. Наступний завод він заснував після війни, однак його націоналізували комуніс ти. Згодом Ігнацій Сошинський емігрував і керував власним косметичним бізнесом у Франції й Марокко. На початку 1980-х він по вернувся до Польщі і разом із сином Войце хом заснував фірму з виробництва й розпо всюдження косметики. У 1982 році молодий Войцех заснував власну фірму Oceanic, яка стала лідером польського ринку у виробництві гіпоалергенної косметики. Сьогодні вона про дається в 29 країнах на чотирьох континен тах. Він керує компанією разом із дружиною Доротою Сошинською, яка працює в Oceanic 33 роки поспіль •

Глобальні інформаційні технології У польській галузі високих технологій є також вели кі корпорації, які успішно працюють в усьому світі. Адам Гураль і Януш Філіпяк (вище) стоять за глобальним успіхом своїх компаній, від повідно – Asseco і Comarch. Обидві фірми входять до со тні найбільших виробників програмного забезпечення в Європі. Згідно з рейтингом Truffle 100, Asseco перебу ває на 6 місці, заробляючи понад мільярд євро на рік. Зараз Asseco збирається ви йти за межі європейського ринку, зосереджуючись на Азії та Африці. Близько 70% їхніх контрактів є закордон ними, як-от запуск системи виставлення рахунків у Ефіопії або інвестиції в Ка захстані. Краківська ком панія Comarch нещодавно піднялася на три сходинки і посіла 45 місце. Серед її за мовників – міжнародний виробник горілчаних на

поїв Diageo, власник таких брендів як Johnnie Walker, Smirnoff і Captain Morgan •

Бізнес, наука, інновації

182

Технологія

Долина Маяків Науково-фантастичне май бутнє вже існує в Польщі – і все це завдяки маякам. Це маленькі комп’ютери, об ладнані датчиками тепла й руху і технологією Bluetooth, що дозволяє їм розпізнати людину зі смартфоном або планшетом на відстані кількох десятків метрів. Адам Єсьон кевич і Міхал Полак (вище), засновники Ifinity, вважають, що це революційне рішення принесе на вулиці міст кон цепцію інтернету речей. Вони переконали владу Варшави реалізувати пілотний проект із використання маяків для орієнтації в центрі міста для

осіб з особливими потреба ми, щоб незрячі могли вільно пересуватися без сторонньої допомоги. Це спрацювало. Варшава взяла участь у кон курсі найінноваційніших ідей для розвитку міст у Європі „Mayors Challenge 2014”, орга нізованому благодійним фон дом Bloomberg Philanthropies. Місто виграло один з п’яти призів. Призовий мільйон доларів використали для подальшого впровадження системи мікролокації. Існують плани створення у Варшаві кількох тисяч таких точок •

Бізнес, наука, інновації

183

3D-Польща Два роки тому група молодих IT-спеціалістів з мазовецько го міста Ольштин побудува ла 3D-принтер. Хоча у світі вже досить багато подібних пристроїв, їхній винахід було спроектовано так, щоб наре шті подолати одну з головних перешкод на шляху розвитку цієї технології – ціну. Принтер польського стартапу мав за безпечувати високу якість за ціною, прийнятною навіть для невеликих архітектурних фірм. Гроші на реалізацію задуму були зібрані на плат

формі для публічного фінан сування Kickstarter. Створе ний принтер Zortax (ліворуч) виявився настільки добрим, що комп’ютерний гігант Dell замовив 5000 штук. Інші польські фірми на слідували приклад Zortax, розробляючи власні, дедалі досконаліші 3D-принтери для професіоналів і напівамато рів. Внаслідок цього, поль ські виробники займають сьогодні 10% світового ринку 3D-принтерів •

дів у соціальних мережах, досягла успіху на багатьох ринках від Таїланду до США. Їхній генератор голосу Ivona був придбаний компанією Amazon для розробки власної технології голосового аналізу. Інший польський стартап, Filmaster.tv, який аналізує смаки глядачів і рекомен дує їм фільми, був поглине ний авторами BitTorrent за мільйон доларів. У сильній культурі взаємної підтримки стартапів підприємці допома

гають і вчаться один у одного. Таким чином працює мережа Geek Girls Carrots (вище), що об’єднує, навчає й надихає жінок, які люблять високі тех нології •

Польща стартапів Hавряд чи є велике місто у Польщі, в якому б не пра цювало кілька бізнес-аксе лераторів або інкубаторів, бізнес-ангелів та фондів, що інвестують у стартапи. За природою речей, дуже багато стартапів закриваються май же одразу після народжен ня, і їхній бізнес залишається на стадії ідеї. Але деякі з них справді стають серйозними міжнародними компанія ми. Компанія Brand 24, що пропонує моніторинг брен

184

Бізнес, наука, інновації

Дизайн

Cпортивні костюми, тюль та вуса

Протягом багатьох років вуса стилізували традиційну, провінційну і позбавлену смаку Польщу. Але 8 років тому „Вуса” стали ознакою нової, незалежної, сучасної моди, створеної сотнями поль-

ських дизайнерів. „Вуса” – це величезна виставка моди, організована Патриком Дебою і Конрадом Оздовим, у якій беруть участь близько 400 експонентів. Але це також і онлайн-платформа, крамниця, розрахунковий центр і база знань для найкращих молодих талантів у світі моди й дизайну. І це ще не весь ринок. Платформа HUSH працює за подібним принципом, об’єднуючи велику групу дизайнерів для презентації оригінальної моди. Крім того, тут є Pretty Things Fair і Wzory, центри зосередження незалежних дизайнерів декоративного мистецтва, меблів та інтер’єрів. Разом ці ініціативи організовують у польських містах стильні події •

Дизайн

185

Ілюстрації, що розмовляють Мізелінські. Якщо ви ще не чули це ім’я, то скоро почуєте. Александра Мізелінська і Да ніель Мізелінський, подруж жя і дует графічних дизайне рів, є справжнім феноменом. Протягом кількох років вони стали авторами відомих в усьому світі дитячих книжок з ілюстраціями в характерній манері, які дійсно промовля ють до міжнародної аудиторії. Їхній найбільший успіх – „Мапи”, захоплююча подорож 42 країнами на всіх континен тах. Її було опубліковано 20 мовами в 28 країнах, і вона була відзначена нагородами Prix Sorcières 2013 і Premio Andersen 2013 тощо. Коли га зета New York Times включила її до переліку шести найцікаві ших і найкраще ілюстрованих дитячих книжок 2013 року, цю книжку негайно було розпро дано на сайті Amazon • Нова форма традиційних ремесел Фаянсово-порцелянова фа брика у Чмелюві була засно вана 225 років тому. Це велика частина історії дизайну. Бла китно-білий стиль, джерелом натхнення для якого слугував польський фольклор, панував тут багато років. Але нещодав но були запущені нові проекти – Qubus, Cosmopolitan і New Atelier, нагадуючи про класич ні модерністські ескізи 1950-х і 1960-х років, але в набагато сучаснішій формі • LATO – шрифт, розроблений Лукашем Дзедзичем, який випадково завоював світ! Дзе дзича колись найняв великий банк для розробки фірмового дизайну шрифту, але клієнт відмовився від замовлення. Тому польський дизайнер виклав цей шрифт в інтернет для безкоштовного користу

вання. Що далі? Згідно зі ста тистикою Google, Lato є тре тім за кількістю завантажень шрифтом на планеті. Це по казує, що можна досягти гло бального успіху, навіть не на магаючись це зробити! •

186

Бізнес, наука, інновації

Розробіть дизайн самостійно Група молодих польських дизайнерів, архітекторів і під приємців з Tylko.com пропо нують програму, яка дозволяє користувачам спроектувати власні меблі, або принаймні пристосувати їх до своїх по треб. Програма використо вує технологію розширеної реальності, дозволяючи за мовнику співпрацювати з ди зайнером і змінювати дизайн відповідно до бажань і житло вого простору користувача. Проект Tylko.com дебютував

на designjuction2015, голов ній виставці Лондонського фестивалю дизайну, де він був названий одним із 10 най більш інноваційних проектів і виграв 1,6 мільйонів доларів фінансування від іноземних інвесторів •

Дизайн

187

Меблі, вироблені в Польщі Польський дизайн меблів має довгу й поважну історію. Вона триває й сьогодні, коли успіху досягає нове покоління дизайнерів. Пшемислав Стопа на прізвисько Мак – дизайнер-візіонер, якого надихають колір, форми і 3D. Він є зас новником варшавської студії „Massive Design” і переможцем престижного конкурсу промислового дизайну „Red Dot” – „дизайнерського Оскара”. У 2015 році він виграв три нагороди „Red Dot”: за стілець „Пелікан”, колекцію модульних покриттів для підлоги „Руйнування форми” і „Гібридну колекцію” прикрас, створених шляхом сполучення різних матеріалів на скляній поверхні. Агата Кулік-Поморська і Павел Поморський заснували студію „Malafor”, де створюють меблі, що використовують ідеї повторної перероб-

ки, екології та перепрофілювання загальнодоступних матеріалів та об’єктів. У 2012 році вони отримали нагороду „Red Dot” за дизайн софи „Подув” з надутих перероблених паперових пакетів. Оскар Зента також відомий зі створення надутих меблів. Він створив передову технологію „надування” меблів з листового металу. Його меблі виставляються в таких місцях, як Центр Помпіду в Парижі та „Пінакотека сучасності” в Мюнхені. Часопис „Wired” назвав дизайнерські роботи Зенти „меблями майбутнього”.  І справді, в майбутньому вони можуть навіть опинитися на Марсі. Серйозно. Вже створено перший проект базової станції на іншій планеті, каркас якої зроблений з деформованих профілів Зенти • Крісло, створене польським дизайнером Романом Мо дзелевським у 1958 році з поліефірного пластика, з формальної точки зору було прикладом світового класу повністю оформленого, од норідного органічного кар касного сидіння •

FiDU Оригінальна технологія, розроблена дизайнером та архітектором Оскаром Зен тою, яка використовується для виробництва легких і міц них меблів та конструкцій з листового металу. Данська фірма „Hay” почала виробни цтво стільця „Plopp” (вище), за який Зента отримав най престижнішу нагороду у світі дизайну „Red Dot”. FiDU до зволяє виробляти надзвичай но міцні елементи з дуже тон ких листів і вільно змінювати форму матеріалу (праворуч) •

Бізнес, наука, інновації

188

Наука й інновації

На службі науки і людства Інноваційні й інколи навіть революційні ідеї польських науковців давно визнають в усьому світі. Коли ви чуєте про підкорення Марса, врятоване завдяки ендопротезам життя або революційну операцію з пересадки обличчя – ви чуєте про поляків. Коли ви дізнаєтесь про графен, одне з найсенсаційніших відкриттів останніх років – це також новини з Польщі. А коли розпочнеться наступна епідемія грипу, ви можете уникнути ломоти в кістках та закладення завдяки досягненням польських науковців • Коперніцій (Cn) – хімічний елемент з атомним номером 112, відкритий 1996 року, було названо на честь польсько-ні мецького астронома •

Трохи історії Польська вчена Марія Скло довська-Кюрі стала першим в історії лауреатом Нобелів ської премії у двох різних га лузях – фізиці й хімії. Згадуючи минуле століття, не можна проігнорувати про фесора Яна Чохральського, відомого винахідника, який досяг світової слави як тво рець інноваційного методу виробництва монокристалів. Його прізвище може бути важко вимовити людям з ба гатьох країн, але його варто пам’ятати, бо кремнієві крис тали в мобільних телефонах,

музичних плеєрах і навіть у кредитних картках досі ви робляються за методом Чохральського. Хоча він голо вним чином працював у Бер ліні, де створював свою на укову спадщину, хто ми такі, щоб судити його: Коперник, скоріше за все, здебільшого розмовляв латинською, але ця людина, яка зупинила Сон це і зрушила з місця Землю, була сином польського наро ду. Підкреслюючи довговіч ність його досягнення, 2013 рік було проголошено у Поль щі роком Чохральського, а

його наукова спадщина й досі використовується всіма нами без перерв і вихідних. Іншим видатним поль ським дослідником є про фесор Олександр Вольщан. Наприкінці XX століття він відкрив перші три планети за межами Сонячної системи. Завдяки йому, нові обличчя з’явились на небі і в XXI сто літті, коли він відкрив ще дві нові планети, і ім’я Вольщана знають в усьому світі •

Наука й інновації

189

Польські вчені змінюють світ

Друге народження

Почуйте Польщу і світ

Кожного разу, коли Конні Калп посміхається, вона також по сміхається в бік доктора Марії Семьонов. Завдяки цьому познанському фахівцю з тран сплантології, Конні повернула свою зовнішність і бажання жити після того, як її чоловік вистрілив її в обличчя в 2004 році. Пересадка обличчя Калп, виконана Марією Семьонов у 2008 році, була четвертою по дібною операцією у світі, але першою, яка змогла успішно відновити все людське об личчя, що стало проривом у історії світової медицини. Марія Семьонов не лише просунула медицину вперед, але й подолала етичні пере шкоди. Пересадка обличчя не вважалась необхідною для врятування життя операцією, але Семьонов боролася за право її пацієнтки отримати це лікування. Її рішучість пе реконала комісію з біологіч ної етики. Усе задля науки і людства •

Дякуючи професору Генрику Скажинському зі Світово го центру слуху в Каєтанах, десятки людей чують голоси своїх близьких, музику і звуки навколишнього світу. Дехто з них вперше після років жит тя в тиші. Cochlear MET – новий тип імплантанту внутрішнього вуха. Він не лише є висо коефективним, але також докорінно змінив ринок ме дичних процедур для людей похилого віку • Перехитрити грип Доктор Марта Лукша (вище), полька, яка працює в США, розробила систему, яка до зволяє прогнозувати, який штамп вірусу грипу буде найпоширенішим у най ближчому майбутньому. Ця технологія дозволяє збільши ти виробництво потрібних вакцин. Раніше ефективність щеплень від грипу залежа ла здебільшого від (низької) точності прогнозів, який саме вірус грипу буде атакувати. Завдяки дослідженню Лукши

ефективність прогностично го алгоритму тепер складає 93% • Дослідження в кожному домі! Zooniverse.org – платформа, що дозволяє звичайним лю дям брати участь в наукових дослідженнях. За допомогою простого інтерфейсу корис тувачі можуть допомогти вче ним класифікувати різні дані. Зараз проводиться настільки багато досліджень і створю ється стільки нової інформа ції, що вченим довелося б винайти машину часу, щоб впоратися з усім цим без сто ронньої допомоги! Платфор ма Zooniverse була надана польським користувачам інтернету професором Ле хом Манькевичем, видатним астрономом, фізиком і ди ректором Центру теоретичної фізики Польської Академії Наук. Активність поляків у проекті перевищила найам бітніші сподівання вченого. Зараз у ньому бере участь понад 150 000 добровольців, більше, ніж користувачів з ін ших країн •

190

Бізнес, наука, інновації

Завоювання Червоної планети Відправлення людей на Марс цілком може статися вже невдовзі. Польща також за слуговує поставити там свій прапор. Польські студенти беруть участь у проектуванні транспортного засобу для місії на Марс і досягають значного успіху в цьому. А Марс – це дуже поль ська планета! На початку 2015 року студенти з краківської Гірничо-металургійної акаде мії ім. Станіслава Сташиця виграли престижний конкурс European Rover Challenge з проектування роботів для до слідження поверхні планети. Американська команда посіла друге місце, на третьому був ще один колектив із Польщі, який представляв Вроцлав ський політехнічний універ ситет, а за ними – студенти з Білостока. Усі п’ять польських команд, що брали участь у кон курсі, посіли місця в першій десятці, завойовуючи космос тут на землі • Багатофазний сон Якщо у вас не вистачає часу на сон – не хвилюйтеся! Ка міл Адамчик, Януш Фрончек і Кшиштоф Хойновський точно не позбавилися сну, розмір ковуючи над своїм революцій ним проектом багатофазного сну. Він розділяє нічний сон (який не обов’язково має від буватися вночі) на коротші і набагато ефективніші фраг менти, з яких потім склада ються цикли сну. Основний сон займає не всю ніч, а лише кілька годин. Відпочити допо магають ретельно підібрані періоди короткого сну. Маска для сну NeuroOn під’єднується до програми для смартфону, яка обробляє інформацію і до помагає обрати правильний цикл сну для кожного користу вача. Завдяки цій системі ви можете витратити менше часу на сон і більше на знайом ство з Польщею! •

Це працює! Графен Незвичайна структура ато мів вуглецю з величезним науковим потенціалом. Це міжнародний проект, але деякі атоми точно похо дять з Польщі! •

ItraPol і LutaPol Здорова конкуренція (буквально) для Йоанни Юрек та її фантастичного використання нановоло кон. Речовини, винайде ні у Національному центрі ядерних досліджень, точно націлені на ракові клітини. Цей метод заснований на класичному використанні радіоактивних ізотопів ра зом із різними активними речовинами •

Перовскіт Ольга Малинкевич вина йшла метод нанесення фо тоелектричного матеріалу пероскіту на пласкі поверх ні. Результат призвів до ре

волюції у створенні елемен тів сонячних батарей • Професор Чому Фантастич на гра для юних науковців, створена польською коман дою в компанії CTAdventure. Хоча, може здатись, що продемонструвати хімічні досліди у віртуальній реаль ності неможливо, ця гра для юних (та не дуже юних) хіміків доводить, що в комп’ютеризованому світі немає нічого неможливо го! •

Egzotech Польська компанія, якою керує Міхал Мікульський, винахідник і конструктор екзоскелету для реабілі тації людських рук (вище). Ця машина надягається на руку, аналізує роботу м’язів і допомагає віднови ти їхні функції, наприклад, після аварії. Скоро буде ви пущено подібний екзоске лет для ніг! •

191

Польські марсоходи підкорюють космос! Hyperion 1 ar Студенти факультету машинобудування Політехнічного універси тету Білостока 🏆 1 місце – University Rover Challenge 2013

•

Детально: • шестиколісна конструкція з інноваційною підвіскою і незалежним приводом кож ного колеса • два бортових інструменти: захопний пристрій (для об слуговування обладнання) і бур (для збирання зразків ґрунту) Magma 2 ar Студенти факультету машинобудування По літехнічного університету Білостока 🏆 1 місце – University Rover Challenge 2011

Детально: • два гексакоптери для спо стереження за поверхнею – перше використання літаю чих об’єктів у конкурсі URC • шарнірний маніпулятор для збирання проб гірських порід • комплект аптечок першої допомоги на випадок пора нення астронавтів

Scorpion ar Студенти Вроцлавського політехнічного універси тету 🏆 1 місце – European Rove Challenge 2014  3 місце – University Rover Challenge 2015 Детально: • шини з кордюри (особливо міцного матеріалу, стійкого до тертя), заповнені по лістироловими гранулами доповнюють жорстку підвіс ку, забезпечуючи відмінні

• резервована система штуч ного бачення (3 камери на борту і два передавачі, що надають на двох частотах) • GPS-система для навігації в пустелі • призначений для робо ти в пустелі, на піщаній та кам’янистій поверхні. Може підніматись на схили до 60 градусів.

позашляхові здібності та амортизацію ударів • модифікована підвіска типу „балансний візок” (така ви користовується на марсохо дах NASA) • модульна конструкція – марсохід легко адаптувати, додавши нові модулі чи можливості

192

Культура Польська культура свіжа й доступна протягом усього року без вихідних. Вона заповнює атмосферні кафе-книгарні, кінотеатри і театри, галереї сучасного мистецтва й галасливі нічні клуби, де грають нашу музику. Серед прикметників, які описують польський культурний доробок, неодмінно будуть „динамічний” і „різноманітний” – будь-хто знайде собі щось до серця. Останнім часом вона стала полігоном для нових способів розмов про світ – як для молодих митців, так і для ветеранів. Ці експерименти знаходять визнання у світової аудиторії, у чому можна переконатись завдяки нещодавньому „Оскару” для „Іди”, Срібному Ведмедю Берлінського кінофестивалю для „Тіла” (згори на наступній сторінці) та численним виставкам польського мистецтва, які проходять у провідних галереях і музеях світу. Не варто забувати і про вистави на найбільших театральних фестивалях, переклади польської літератури іноземними мовами та жваві продажі поль-

ської музики за кордоном. Наша культура вже не хоче варитися у власному соку і почала використовувати місцевий характер для розмов на універсальні теми. Коли ви вирішите познайомитись з усім, що пропонує польська культура, ви не лише відкриєте для себе новий культурний контекст, але й побачите власний світ новими очима •

згори на наступній сторінці: кадр із фільму „Місто 44” Яна Комаси • внизу на протилежній сторінці: кадр з короткометражного фільму „Собор” Томаша Ба гінського, номінованого на „Оскар” у 2003 році •

Культура

Кіно

Кіно любить Польщу

193

194

Культура

Рецензія Variety на „Черво ний павук” (нижче) Марціна Кошалки: „Як лялькар, Кошалка демон струє елегантну і впевнену манеру, працюючи, наскіль ки це можливо, у традиції „чистого кіно”, де візуально сильні сцени можуть розви ватися без милиць поясню вального діалогу або звукових підказок, не враховуючи кіль кох шматків радіопередач та низького грізного музичного супроводу” • Агнєшка Голланд, режисер „Міжнародні призи, які отри мують наші фільми, доводять, що вони знімаються за дедалі вищими стандартами. Оче видно, що за останні кілька років польське кіно відро дилося. Воно повстало, не мов фенікс з попелу, і фільм „Іда” є його чудовим найви щим досягненням. Сподіва юсь, що це стане поштовхом для всіх інших. Це доводить, що не варто обирати легкий шлях. Треба ставити перед собою високу планку” •

Кадр з фільму „Папуша” Кшиштофа Краузе та Йоанни Кос-Краузе

Кіно

У якомусь королівстві, у якійсь країні жили собі Золотий Оскар та Срібний Ведмідь... Звучить як початок казки? Це не випадково. Ситуація в польському кіно за останні кілька років змінилася начебто за помахом чарівної палички. Це стосується не лише запізнілого визнання класичних польських фільмів, які справили таке враження на Мартіна Скорсезе, що той організував світове турне 21 фільму таких режисерів, як Вайда, Хас, Кавалерович, Зануссі та Кесльовський. Виросло нове покоління талантів. Як каже старий великий майстер Анджей Вайда, „Польське кіно нещодавно захопило лідерство. Це стосується не лише приязної польської аудиторії, але й власного місця у світі, де воно виграє нагороди. Воно витягає себе нагору після важких років”. У лютому 2015 року Малгожата Шумовська виграла Срібного Ведмедя за кращу режисуру на Берлінському міжнародному кінофестивалі з фільмом „Тіло”. Вона каже, що зняла фільм про Польщу як про тіло – втомлене, недолюблене, занедбане. В інтерв’ю вона визнає, що для неї „польськість” не є хрестом, який вона несе, і що вона збирається продовжувати знімати фільКадр із фільму „Боги” Лукаша Палковського

195

ми тут. Для неї Польща є джерелом натхнення. Так само, як і для іншого режисера, який кілька десятиліть прожив у Великобританії, але досяг найбільшого успіху зі скромним чорно-білим фільмом, дія якого відбувається в часи і в країні його дитинства. Звісно, я маю на увазі Павла Павліковського (нижче), володаря першого польського Оскара за кращий іноземний фільм „Іда” (нижче ліворуч). Він називає „Іду” „любовним посланням до Польщі”, її ментальності, музики й мистецтва. Країна приваблює також і молодих закордонних кінематографістів, найкращим прикладом чого є Магнус фон Горн зі Швеції. Він приїхав до Лодзі кілька років тому, щоб навчатися у славетній Польській національній кіношколі, і залишився. Він зняв перший фільм шведською, однак більшість творчої групи складали польські актори та професіонали. Прем’єра фільму „Віднині й надалі” відбулась на Каннському фестивалі – чемпіонаті світу з кіно. Польські глядачі люблять нове польське кіно. Польські фільми були найкращими за касовими зборами минулого

196

Культура

року, перевершивши навіть міжнародний мегахіт „Гобіт”. Чому? Режисери нарешті звернулися до глядачів, пропонуючи детективні фільми, бойовики, драми, комедії та історичні картини, зроблені якісно і з натхненням. Глядачів також приваблює до польських кінотеатрів те, що самі кінотеатри еволюціонували і пропонують добре підібра-

ний репертуар, дискусії після фільмів та зустрічі з їхніми творцями – усе це створює відчуття спільноти. Навіть на польських кінофестивалях, де показують останні новинки з Канн, Берліна чи Венеції, квитки на польські фільми розкуповують найшвидше •

Марцін Врона, режисер художніх фільмів. Його третій фільм, „Демон” (вище), розповідає про неймовірні події під час весіл ля. Марцін Врона помер 19 вересня 2015 року під час кінофес тивалю у Гдині. „У Польщі з’являється багато різноманітних фільмів, наші фільми показують на кра щих кінофестивалях світу: у Берліні, Венеції, Торонто... Це пов’язано з прозорою систе мою субсидування виробниц тва фільмів Польським Кіно інститутом. Це не означає, що зараз легше знімати фільми, аніж 10 років тому, коли я по чинав. Конкуренції більше,

але завдяки цьому рівень польських фільмів виріс. Щоб захопити увагу публіки, необ хідно запропонувати цікавий сценарій, який торкається важливих проблем, але у при вабливий спосіб. Розповідати про Польщу потрібно так, щоб це було універсальним і зрозумілим для міжнародно го глядача. Це найбільший ви клик і найвище мистецтво” •

Кіно

197

Документалісти досягли зна чних успіхів і отримують наго роди не лише у Польщі, але й на фестивалях у Локарно, Амстердамі та Копенгагені. Старі майстри, як-от Марсель Лозинський та Яцек Блавут не лише досі знімають фільми, але й виховали нове покоління режисерів. Одним із найбільш обго ворюваних документальних фільмів останніх років є дип тих Марселя й Павла Лозин ських (праворуч) „Батько та син” і „Батько та син подоро жують”. Він описує спільну по їздку до Парижа, яку кожен з режисерів представляє посвоєму. Усе це є свідченням використання різних методів, які використовують сучасні документалісти • Малгожата Куздра, директор кінотеатру „Muza” у Познані. Чи маємо ми дивитись кіно лише у мультиплек сах під запах попкорну? Звичайно, ні, – вважає Куздра:

„Артхаусні кінотеатри у Польщі є культурними центрами, що поєднують традицію з сучасністю. Серед незалежних кінотеатрів, що працюють у Польщі, третина є в прямому розумінні артхаусними. У них ми створюємо ретельно продуманий репертуар, презентуємо фільми, які отримали нагороди найважливішіх європейських кінофестивалів, та готуємо особливі події з додатковими принадами. Наприклад, під час події „Кіно Динамо” ми встановили чотири велотренажери під екраном, які використовувались глядачами як генератор електрики для проектора. Найважливішим є те, що ми є доступні для наших глядачів. Ми знаємо їх і підтримуємо з ними діалог. Ось чому кінотеатри, які є ідеальним домом для добрих фільмів, завжди будуть потрібні” •

Зал слави історії кінематографа Войцех Кіляр – найпопу лярніший кінокомпози тор у Польщі, який написав музику до фільму Френсіса Форда Копполи „Дракула”. Він створював музику для фільмів таких режисерів, як Джейн Кемпіон, Анджей Вай да і Роман Полянський. Цьо го сілезького композитора ледь не запросили написати музику до фільму Пітера

Джексона „Володар перснів”. Серед інших польських кіно композиторів, чиї роботи також увійшли до історії кіне матографа – Кшиштоф Коме да, який написав музику до фільмів „Дитина Розмарі” і „Ніж у воді”, обидва з яких зняв Роман Полянський. Фільми Кшиштофа Кес льовського також не були б зроблені без композицій

Збігнева Прайснера. Інший польський композитор, Ян А. П. Качмарек, був нагородже ний Оскаром у 2003 році за музику до фільму „Чарівна країна”. Новою надією поль ської кіномузики є компози тор Стефан Весоловський, який створив музику для документального фільму про Марлона Брандо •

198

Культура

Поп-музика

Багата й різноманітна Найкращий час для того, щоб відчути багатство і різноманіття польської попмузики – літо. Саме тоді, коли проходять фестивалі, що користуються великою популярністю. Серед них: „Польський Вудсток”, який щороку б’є рекорди відвідування і пропонує дуже оригінальну музику, „Open’er”, який може змагатись з найбільшими музичними подіями Європи, альтернативний фестиваль „Off ” у Катовіце і фестиваль похмурого електроавангарду „Unsound”, який проводиться восени у мальовничому Кракові. Навіть любителі музики з більш специфічними

музичними смаками зможуть знайти для себе щось прийнятне. Прихильники техно-музики мають відвідати фестиваль „Up to Date” у Білостоку, електротанцювальної (в широкому розумінні) – „Audiriver” у Плоцьку, шлях любителів індустріальної музики лежить до вроцлавського фестивалю „Avant Art”, а фанів регі – прямо до Оструди. Тим часом, коріння сучасної музики все ще можна почути на варшавському фестивалі „Всі мазурки світу”, де традиційні музичні форми виконують класичні і джазові музиканти та сільські ансамблі. Народ-

Поп-музика

ну музику Польщі дуже любив Шопен. Її коріння відображене у трьох національних польських танцях: мазурку, куяв’яку і оберку. Різноманіття польських фестивалів не лишилось непоміченим навіть для таких інтернет-еталонів поп-культури, як „Pitchfork” і „Wire”, які часто висвітлюють ці події. Сила незалежності Незалежні студії звукозапису відрізняються від тих, що спеціалізуються на хіп-хопі і мають своїх вірних поціновувачів, до завжди потужної польської металевої сцени, а також електронної „Lado ABC” з її флагманською групою „Mitch and Mitch” (ВИЩЕ), інді-рокової „Thin Man Records” та урбан-фолкової компанії „Karrot Kommando”. Також є студії

199

звукозапису, які поринають у різноманітні мікро-стилі, випускаючи музику на касетах та вінілових платівках, такі як „Recognition Records”, „Pets Recordings”, „mik.musik.!.”, „Instant Classic”, „Sangoplasmo Records”, „Requiem Records”, „BDTA” і „Transatlantyk”. Сама лише кількість виробників музики забезпечує лідерство Польщі на світовій музичній сцені. Ми також є помітною силою в різних жанрах металу, завдяки таким групам, як: „Behemoth”, „Decapitated” і „Vader” •

200

Культура

Відомі по той бік Атлантики Павел Сенк досяг успіху по той бік Атлантичного океану – його тричі було номінова но на нагороду „Grammy”. Як музичний продюсер, він працює з такими артистами, як Тейлор Свіфт, FUN., Jay-Z і Каньє Вест, а також став пе реможцем конкурсу зі своїм реміксом на пісню Бейонс, створеним разом з іншим му зичним продюсером JIMEK. Іза Лах (праворуч), вокалістка, народжена у Лодзі, протя гом багатьох років співпра цює з легендою репу Снупом Доггом •

Не лише джаз На початку 2014 року Влодек Павлік став першим поль ським джазовим піаністом, який отримав нагороду „Grammy” в категорії „Кра щий альбом великого джазансамблю” за свій альбом „Night In Calisia”. Альбом був записаний у Каліші разом із Ренді Брекером та оркестром Каліської філармонії. Це не стало сюрпризом – скоріше, підтвердило високу репу тацію, якою користується польський джаз в усьому світі: музиканти та любителі джазу пригадають імена таких ікон музики, як Збігнев Намислов ський, Томаш Станко (право руч), Міхал Урбаняк та Кши штоф Комеда, навіть якщо їх розбудити серед ночі. Однак польський джаз постійно ево

люціонує, зокрема, у Варшаві, де джазова сцена зосеред жується навколо звукозапису вальних компаній „For Tune” і „Lado ABC”, а також клубу „Pardon To Tu”. Такі музиканти, як Марцін Масецький, Вой цех Мазолевський, Міколай Тшаска, Єжи Рогевич, Вацлав Цимпель, Ксаверій Вуйцин ський і Губерт Цемлер ви користовують у своїх творах нові елементи, як-от етнічну, класичну та мінімалістську музику, а також вільну імпро візацію, рок і техно. Намага ючись зберегти лідерство, польський джаз робить усе можливе, щоб не залишатись лише джазом •

Поп-музика

201

Додайте до улюблених The Dumplings  Всього за шість місяців цей музичний дует (вище право руч) перетворився з пари сором’язливих старшоклас ників на одних із найпопуляр ніших виконавців Польщі. Коли ми починали, нам було по п’ятнадцять років. Наші перші концерти відбувались у школі на Різдво або на завер шення навчального року, а на перше концертне турне нам довелося отримувати дозвіл у батьків. Насправді, ми обоє трохи дивні, і це помітно у на шій музиці та текстах. З пер шого погляду здається, що в них немає жодного сенсу, але насправді там багато історій з повсякденного життя й літе ратурних алюзій. Наприклад, наша пісня Słodko-słony cios написана про сполучення ри сових хлібців і „Нутелли”• Давид Подсядло 22-річний Давид Подсядло – вундеркінд польської попмузики, переможець першого сезону програми „X-Factor”. Зараз він виступає соло під власним іменем, а також у складі гаражної рок-групи „Curly Heads”. Його перший альбом став діамантовим бестселером. „Я невиліков ний англофіл. Також я фанат комп’ютерних ігор – назви

обох моїх альбомів тісно пов’язані з іграми „Final Fantasy”. The Phantom  За цим псевдонімом хова ється Бартош Кручинський (нижче), один із найцікавіших продюсерів електронної му зики в Польщі. „Я люблю проводити час у міських парках і гуляти вздовж Вісли у Варшаві, також мені подобається польська музика 60-х, 70-х і 80-х років. Мій проект „Ptaki” (Птахи) містить лише композиції, зі брані з семплів польської му зики – оригінальну музику я залишаю для „The Phantom”. Якщо б мені довелось обрати хештеги для своєї роботи, ду маю, це були б #Романтизм і #Орієнталізм. Джерелом на тхнення для мого останнього альбому стали надзвичайні природні явища на кшталт величезного граду або метео ритних дощів над Росією” • Król  Щороку на початку весни Блажей Круль випускає новий альбом, записуючи похмуру електронну музику під на звою „KRÓL” (раніше він був учасником дуету „UL / KR”). Сполучення швейцарської пунктуальності з польською. меланхолією? „Моя музика схожа на транс і вона непередбачувана. Вона має жалити слухача в ті місця, де він хоче, щоб його лоско тали, і лоскотати там, де він хоче, щоб йому було боляче. Чесно кажучи, я записую ці альбоми для своєї дружини, щоб вона не нудьгувала в машині” •

Рафаель Рогинський  Один із найоригінальніших гі таристів Польщі, Рогинський (вище) почувається одна ково впевнено, виконуючи авангард, джаз, фолк-музику або старий добрий рок-н-рол. Але з самого початку його інтерес викликала єврейська клезмерська музика: „Я так багато слухав хасид ську музику, що чув її навіть уві сні. Зрештою я організував групу „Шофар” з видатними польськими музикантами Миколаєм Тшаскою і Маціо Моретті. Ми спробували від творити те, що я бачив у своїх мріях. Але не всім подобався наш сучасний підхід до на родної музики. На фестива лях єврейської музики люди очікували почути перевірене часом, незмінене виконан ня. Саме тому, багато митців бояться вносити щось нове в єврейську культуру. Вони бо яться порушити якесь табу” •

202

Культура

Візуальне мистецтво

Сила мистецтва Вуличне мистецтво Польське мистецтво виходить із галерей і окуповує публічні місця. Популярна інсталяція Йоанни Райковської в цен трі Варшави, відома просто як „ Пальма ” – або „Привіт з Єрусалимських алей”. Якщо використовувати її повну на зву (вище) – стає зрозумілим, що художнє втручання може розмовляти мовою вулиці. Ініціативи на кшталт „Золо того літака” Павла Альтгаме ра, коли відомий польський митець перевіз літаком кілька десятків мешканців свого ра

йону Варшави до Брюсселя в рамках свого проекту „Спільна справа”, чудово демонструють, як мистецтво може зруйнувати бар’єри, які не в змозі пере тнути політики. Мистецтво знову і знову демонструє цю силу завдяки таким діячам як Артур Жмієвський і Катажина Козира, чиє критичне мисте цтво, виражене в таких роботах як „Піраміда тварин” Козири. Вона привертає увагу до про блем, які ми зараз бачимо і які є природними елементами публічної дискусії: проблеми

інвалідності, поводження з тваринами, толерантності до расових та сексуальних відмін ностей. Як одна з форм „м’якої сили”, польське мистецтво пояснює й урізноманітнює пу блічні дискусії, а молоді митці дедалі більше виявляють авто номні, радикально індивіду альні творчі ставлення. Гарним прикладом цього є художни ки, які входять до познанської групи „Penerstwo”: Войцех Бонковський, Конрад Смо ленський і Радек Шлага, чиї

Візуальне мистецтво

203

Польське мистецтво збуджує! Воно дражнить, засмучує, провокує конфлікти... і змінює світ. Як відомо, кураторам престижних закладів світу варто уважно стежити за польським мистецтвом. Колекціонери також знають про це. Музеї, публічні галереї і приватні ініціативи беруть участь у популяризації новітнього мистецтва у Польщі. Щороку у 21 варшавській приватній галереї проходить „Warsaw Gallery Weekend”. Під час цього заходу, у кожній галереї відкривається нова виставка, проходять зустрічі, лекції та професійні події. wGw популяризує новітнє польське мистецтво, презентуючи здебільшого роботи митців, яким ще не виповнилось 40 років. Активні мистецькі заклади є також у містах, віддалених від центру країни, таких як Тарнув, Зелена Гура, Битом і Білосток. Їхні колекції були створені за підтримки Міністерства культури і національної спадщини •

Штурмуючи   міжнародну   сцену Коли художниця Катажина Краков’як (праворуч) виграла нагороду на Венеціанському архітектурному бієнале 2012 року, вона стала першою поль кою, яка отримала визнання на цій престижній події. Її на города стала наступною після „Золотих Левів”, які виграли на архітектурному бієнале чотири роки раніше поляки Кобас Лакса та Ніколя Гро пьєр. Польські художники працюють на міжнародній арені. Ілюстратор Агата Но вицька, відома як Ендо, малює для часопису New Yorker та Wall Street Journal. Йоанна Митковська, директор Музею сучасного мистецтва у Вар шаві є однією з членів журі премії Тернера для найціка віших молодих британських

художників. Артур Жмієвський був куратором Берлінської бієнале 2012 року, а фестива лем „documenta” 2017 року в Каселі керуватиме Адам Шимчик, який багато років очолював Базельську художню галерею. Роботи таких митців, як Вільгельм Саснал, Піотр Укланський і Мирослав Балка, можна частіше побачити у Лондоні або Нью-Йорку, ніж у польських галереях •

204

Культура

Портрети

Войцех Бонковський (вище)

Агата „Ендо” Новицька (вище)

Йоанна Митковська (згори)

„Коли я почав вчитися, я хотів зобразити поезію познанських будинків, зо крема те, як мій внутрішній світ розташований поміж ними”, – каже художник Войцех Бонковський, який сформувався у студії Лешека Кнафлевського „Аудіосфери”. Студентом він грав у експе риментальних групах „Kot” і „Czikita”. Разом із друзями з художньої школи він заснував художню групу „Penerstwo”, зосереджену на фіксації внутрішніх емоційних станів та видимій тривіальності по всякденного. Також він є твор цем неймовірно оригіналь них „Розмовних фільмів” і переможцем багатьох голо вних художніх премій Польщі. Поезію Бонковського можна почути на сольних концертах або на записах вже неісную чої групи „Niwea” •

IУ 1990-х роках Ендо малюва ла свої перші малюнки у про грамі Microsoft Paint, а зараз її роботи є одними з найбільш впізнаваних у друкованих ЗМІ і друкуються в таких часо писах, як Harper’s Bazaar і The New Yorker. У 2013 році вона разом із з Марією Залеською організувала в Музеї сучас ного мистецтва у Варшаві виставку польського ілюстра тивного мистецтва під назвою Художники ілюстрацій. Зараз вона працює в журналі Wall Street Journal Magazine •

Коли вона очолила щойно створений Музей сучасного мистецтва у Варшаві в 2006 році, вона мала багатий до свід роботи куратором та ор ганізатором галереї „Galeria Foksal”, фонду „Galeria Foksal Foundation” та павільйону „Polonia” на Венеціансько му художніьому бієнале. Тоді вона взялася за майбутнє найбільшого закладу сучас ного мистецтва в Польщі. Митковська – одна з багатьох жінок, які зараз очолюють провідні художні заклади країни (лише у Варшаві На ціональною галереєю мис тецтв „Zachęta” керує Ганна Врублевська, Національним музеєм – Агнешка Моравін ська, а Центром сучасного мистецтва „Замок Уяздов ський” – Малгожата Людві сяк) •

Візуальне мистецтво

Вільгельм Саснал (вище) Коли Саснал у 1996 році за снував із своїми друзями групу „Ładnie” (Красиво) вони зробили один з найрадикаль ніших поворотів у польсько му мистецтві 1990-х років. „Ładnie” зверталась до про блем зі сфери економічних, культурних і суспільних змін, часто ілюструючи їх жартівли во реалістичними картинами. Багато робіт Саснала близькі до критичного мистецтва, на приклад, серія „Маус”, на яку його надихнули комікси Арта Шпігельмана. Завдяки прозо рій візуальній мові, гуморис тичному змісту та незвичній техніці живопису Саснал швидко став найбільш прода ваним польським художни ком. Його роботи виставля ються у провідних галереях світу, як-от „Anton Kern” у НьюЙорку і „Whitechapel” у Лон доні. Також він знімає фільми разом з дружиною Анною •

Пйотр Укланський (згори праворуч) Художнє втілення американ ської мрії, Піотр Укланський живе і працює в Нью-Йорку, а також співпрацює з фондом „Galeria Foksal Foundation” у Варшаві та з галереєю „Gagosian Gallery”. Уклансь кий легко балансує між таки ми відмінними темами, як сучасна філософія і властива поп-культурі естетика кітчу. Крім інсталяцій, фотографій та фотоколажів, Укланський поставив художній фільм у західних традиціях, ексцен тричність якого повністю представляє природу робіт митця •

205

Анда Роттенберг (вище) Куратор і автор книжок, які популяризують сучасне мистецтво. Світогляд Анди Роттенберг як куратора час то викликає критику з боку громадськості, спричиняючи зміни в польському публіч ному дискурсі та відбиваючи недуги польської культури. Одним із найбільших досяг нень Роттенберг як куратора була виставка 2011 року По руч. Польща-Німеччина. 1000 років мистецтва й історії у ви ставковому залі Мартін-Гропі ус-Бау в Берліні •

206

Культура

Сучасна академічна музика

Найкраще після Шопена

Так критики і музичні журналісти описують покоління видатних польських композиторів XX століття. Кароль Шимановський і Вітольд Лютославський досягли світового визнання, як і композитори, які асоціюються з польською композиторською школою, включаючи Кшиштофа Пендерецького, Генрика Миколая Гурецького і Войцеха Кілара. Всі ці імена заробили собі постійне місце на польській музичній сцені, з’являючись не лише в оркестровому репертуарі, але й у концертних програмах, призначених для ширшої аудиторії. Їхні твори також є важливою точкою відліку для багатьох молодих артистів, зокрема, для тих, хто розробляє власний стиль на перетині класичної, джазової і попу лярної музики.

Від Баха до Aphex Twin Композиції Пендерецького отримали друге дихання в інтерпретації Aphex Twin і Джонні Грінвуда з „Radiohead”, як і соло з Третьої симфонії Гурецького (Симфонії сумних пісень), яке виконувала Бет Гіббонс з групи „Portishead”. Твори Шимановського також стали джерелом натхнення для надзвичайно різноманітної польської групи „Kwadrofonik”. Інша група, „Lutosphere”, яка складається з піаніста Лешека Можджера, віолончеліста Анджея Бауера та діджея m.Bunio.s, була створена в пам’ять Лютославського, дух якого живе також у творах двох композиторів з академічною освітою: Павла Шиманського і Павла Микетина. Справжні майстри музики, польські композитори XX століття

207

Сучасна академічна музика польські опер Звук  Знамениті ні виконавці Піотр Бечала, Кужак і Марі майбутнього Александра уш Квецень змогли підко

рити найвідоміші оперні театри світу. Серед них ньюйоркський МетрополітенОпера, міланський Ла Скала та лондонський Королівський Оперний театр, де вони вико нували головні ролі у кращих операх Моцарта, Доніцетті та Верді. Польський оперний театр також ставить нові ви стави. Останні кілька років варшавська Національна опе ра здійснює „Проект П”, який допомагає найперспектив нішим молодим польським композиторам дебютувати зі своїми операми. Серед них Ягода Шмитка, Войцех Блехаж, Славомир Войцехов ський, Марціна Станчик, а також Славомир Купчак і Ка тажина Гловицька. „Зробити оперу музикою майбутнього – ось що найважливіше для мене; ми шукаємо нового Пендерецького”, – пояснює Маріуш Трелінський, худож ній керівник Національної

успішно працювали в різних історичних стилях і не боялися запозичувати з творів музичних титанів на кшталт Баха або Моцарта. Власний музичний голос Зараз польська музична сцена просто вирує. Молоді митці викликають художнє й інтелектуальне збудження у світі, виступаючи на найбільших фестивалях і виграючи престижні міжнародні премії. Хоча назвати їх усіх неможливо, ось лише деякі імена: Агата Зубель, Анджей Квєцінський, Ягода Шмитка (протилежна сторінка), Войцех Земовіт Зих, Доброміла Яскот, Войцех Блехаж, Домінік Карський, Цезарій Духновський, Славомир Войцеховський і Александра Грика. Всі вони безупинно працюють,

розробляючи власний музичний голос. Вони використовують нові засоби вираження, вміло користуючись новими можливостями запису й обробки звуків і зображень, а також збагачують свої композиції елементами перформансу. Понад 10 років часопис „Glissando” відіграє важливу роль у популяризації їхньої творчості і є першим періодичним виданням, присвяченим найцікавішим подіям у сучасній музиці. Нещодавно він також почав виходити англійською •

208

Сучасна академічна музика

Хто підвищує температуру?

Старовинна музика – "Persona Grata" Бароковий оркестр Arte dei Suonatori був створений 1993 року двома скрипа лями, Евою і Ауреліушом Голинськими. Цей чудовий ансамбль виконує старовин ну музику і є добре відомим на міжнародній сцені, за воювавши схвальні відгуки критиків за свої записи. Arte dei Suonatori також проводить фестиваль старовинної му зики Persona Grata, який про ходить протягом року в різних містах Польщі • Еугеніуш Рудник (вище) Наприкінці 1950-х Польське Радіо створило Експеримен

тальну студію, одну з перших електроакустичних станцій у Європі. Еугеніуш Рудник спо чатку отримав там посаду техніка, а пізніше став інже нером звукозапису. Він також допомагав композиторам, які приходили працювати на станції (як з Європи, так і зі Сполучених Штатів Амери ки), втілювати їхні художні ідеї. Рудник брав активну участь у творчому процесі, надавав допомогу і поради, а також випускав остаточний продукт. Також він експериментував як повноправний композитор і вигравав нагороди багатьох престижних міжнародних фестивалів. Записи його тво рів зараз зберігаються в архі вах Французької національної бібліотеки та в інших місцях, а також в особистій схованці Рудника, яку він тримає у сво єму дивані-ліжку. Багато з цих творів були випущені на ком пакт-дисках. Документальний фільм під назвою „15 куточків світу” про його творчість було знято 2014 року. Його режисер Зузанна Солакевич отримала приз за зображення життя композитора на кіно фестивалі в Локарно • Рафал Блехаж (ліворуч) У двадцятирічному віці піа ніст Рафал Блехаж блискуче переміг на Міжнародному конкурсі піаністів ім. Фри дерика Шопена 2005 року, отримавши не лише перше місце (другу премію виріши ли навіть не присуджувати!) і увагу публіки, а ще й інші

спеціальні нагороди і відзна ки. Останні 10 років він про довжує старанно працювати, записуючи диски на фірмі Deutsche Grammophon і даю чи концерти в усьому світі. У рік двохсотліття Шопена (2010) він навіть перевиконав свою середню річну норму у 40–45 концертів на рік. „Ду маю, це гарне число”, – ска зав він в інтерв’ю місцевій газеті. „Воно дозволяє мені підтримувати баланс у житті, розвивати інші інтереси і знаходити час для відпочин ку”. Рафал також знаходить час навчатися в докторантурі Інституту філософії Універси тету ім. Коперника у Торуні. Як він каже, вивчення філософії допомагає йому зрозуміти справжню сутність музичних творів. 2014 року він отримав престижну нагороду Gilmore Artist Award • Kwadrofonik Ансамбль Kwadrofonik, що складається з двох піаністів – Емілії Ситаж і Бартоломея Вонсика – і двох перкусіо ністів – Магдалени Кордила синської і Мілоша Пенкали – спеціалізується на сучасній музиці, виконуючи спеціаль но замовлені і дебютні твори молодих польських компо зиторів. Їхнім другим, але не меншим коханням є польська народна музика. Кар’єра ансамблю почалася з пере моги на фестивалі народної музики „Нова традиція” •

Культура

Архітектура

Золотий вік

209

210

Культура

Польська архітектура пережила багато трансформацій і була відзначена головною європейською архітектурною нагородою 2015 року: премією Міса ван дер Рое за новий концертний зал Щецінської філармонії (попередня сторінка). Масу цього вражаючого будинку порівнюють із сяючим айсбергом. Проект філармонії, який нагадує абстрактну скульптуру, проте гармонійно вплітається в тканину міста, створили Фабріціо Бароцці й Альберто Вейга у своїй барселонській студії. Це не єдина дивовижна будівля з нещодавно зведених у Польщі. Виставкові зали в Музеї Сілезії в Катовіце були сховані під землею австрійськими архітекторами з компанії Riegler Riewe, що доз волило їм зберегти шахтарські пам’ятки на поверхні ділянки. Елегантний концертний зал Польського національного симфонічного оркестру в Катовіце (спроектований студією Konior Studio) є сучасною парафразою на теми архітектури шахтарського селища Нікішовець початку XX століття, а джерелом натхнення для Національного форуму музики у Вроцлаві (проект компанії Kuryłowicz & Associates) став корпус скрипки. Новий музей Крікотека Таде-

уша Кантора у Кракові (спроектований Wizja + nsMoonStudio) – будинок у формі мосту з фасадом, облицьованим вкритою іржею кортенівською сталлю, здіймається над будівлями колишньої електростанції. Варшавський Музей історії польських євреїв Полін нагадує скляну шкатулку для ювелірних прикрас, в якій ховається не лише надзвичайний виставковий простір, але й мальовничий і виразний зал із хвилястими бетонними стінами (проект Lahdelma & Mahlamäki). Хоча проекти великих культурних і спортивних закладів привертають велику увагу, „звичайні” житлові та офісні будівлі проектуються не менш продумано. Інтереси польських архітекторів сягають ще далі. Багато з них поєднує архітектурну практику із суспільними ініціативами, шукаючи альтернативи для традиційних будівельних матеріалів і розбиваючи стереотипи про те, як слід займатися дизайном – на користь простору польських міст та їхніх мешканців • Центр Porta Posnania IChOT (нижче) з’єднує з Соборним островом пішохідний місток над річкою Цибіна. Проект архітекторів Ad Artis Emerla, Jagiełłowicz, Wojda •

Архітектура

211

3 — Ідеї для майбутнього Cohabitat Як спроектувати цивілізацію на наступні тися чу з гаком років? Для цього необхідні інстру менти для ефективного відновлення людсько го здоров’я та навколишнього середовища. Фонд Cohabitat намагається вирішити ці про блеми, створюючи модель автономного міста майбутнього. Він експериментує з будівни цтвом з блоків, зроблених з соломи та глини, виробництвом енергії з біомаси та місцевим виробництвом у дусі „зробимо це разом”. Ти сячі людей беруть участь в онлайн-семінарах і читають книжки, які публікує фонд •

1 — Сміливість WWAA (вище) „Ми завжди намагаємося під тримувати у нашій проектній групі відкритість до нових ідей та бажання братися за складні завдання”, – кажуть Наталія Пашковська і Марцін Мостафа, засновники мо лодої, але дуже досвідченої студії WWAA. „Ми не боїмося експериментувати з масшта бом, функціями, естетичними чи технічними рішеннями. Житлові будинки, декора ції для музейних виставок, тимчасові павільйони або будівлі загального користу вання – все це ми вважаємо однаково цікавим і важливим. Тоді, коли наша професія стає дедалі різноманітнішою, розгалужуючись навужчі спе ціалізації, ми все одно хочемо зберігати потрібний баланс і брати участь у якомога біль шій кількості різних аспектів архітектурного проектуван ня” •

2 — Громада H2 Architekci і асоціація Odblokuj (Розблокуй) Вони працюють на межі архі тектури і громадської діяль ності. Як активні проектуваль ники – студія h2 Architekci – вони створюють ідеї для будівель загального користу вання, бібліотек та громад ських центрів, а як асоціація Odblokuj (Розблокуй) – ви конують проекти, присвяче ні місцям у містах, які часто знецінюються, забуваються та занедбуються, таким як

великі житлові масиви. За вдяки тимчасовим ініціати вам, вдається повернути цим місцям відчуття ідентичності, згадати їхню історію і проде монструвати їхній унікальний характер. Асоціація реалізує всі проекти спільно з меш канцями, оскільки розвиток громади та інтеграція місце вого суспільства є основною метою її зусиль •

212

Культура

4 — Оригінальність

213

Архітектура

KWK Promes і Роберт Конечний (вище: Ковчег Конечного – власний будинок архітектора) „У архітектурі на мене найбільше враження справляє не лише добре спроектований простір, а й подвійне дно, – говорить Роберт Конечний, один з найпопулярніших архітекторів Польщі, концепції родинних будинків якого мають суперечливу репутацію. Передусім я ціную ідею або кон-

цепцію просторову або формальну, яку на перший погляд можна не помітити. У сучасній архітектурі передусім привертають до себе увагу яскраві проекти, які не мають унікального характеру. Вважаю, що в архітектурі головними є не стіни, а простір між ними. Мода минає, матеріали зношують-

ся, а добра реалізація хорошої ідеї залишатиметься і матиме цінність сама в собі. Сподіваюсь, що нам вдалось досягти такого ефекту у проектах будинків Aatrialny, OUTralny та Bezpieczny. Цього не завжди можливо досягти, але саме таку архітектуру я ціную найбільше” •

214

Культура

Література

Письменники пишуть, а читачі читають Найбільші зміни та найскладніші проблеми, що стоять перед польською літературою, як і перед літературою інших малих та середніх країн і мов, виникають з потреби приєднатись до циркуляційної системи глобальної культури (що де-факто означає англомовну культуру), водночас захищаючи свою індивідуальність і місцевий колорит. Художня література наступного покоління польських письменників не повинна стати лише відгалуженням англомовної літератури або глобальної літератури, чи навіть польської літератури. Польська література середини другого десятиліття XXI століття добре себе почуває на вільному ринку культурних товарів. Автори навчились звертатись до мови і традицій літературних конвенцій. Критики поступово почали вибачати авторам їхню уяву. Видавці зрозуміли, що сьогодні книги мають змагатись за увагу читачів з фільмами, соціальними мережами і телепрограмами, особливо з телепрограмами. Незважаючи на все це, читачі й досі читають •

Лексикон польського літературного феномена,   скорочене   видання Інструкції з використання:   Читайте статті у будь-якому порядку. Випробуйте вибра ний хід думок на власному мозку.

Д – діти Виховувати дітей віддани ми споживачами літерату ри! Відповідальне завдання поділитись магією читання з дітьми доручене обдарова ним людям. Александра і Да ніель Мізелінські завоювали світ своїми книжками Мапи і Що з тебе виросте? Видавни цтво „Dwie Siostry” відіграє провідну роль у популяриза ції цінної й унікальної дитячої літератури, маючи загін тала новитих молодих авторів та ілюстраторів, таких як Гжегож Касдепке, Агата Круляк і Ага та Дудек (вище). Також існує великий попит на передрук класики книговидання, як-от інноваційних робіт Стефана і Францішки Темерсон •

Література

215

А – автори

Ф – фестивалі Як найефективніше заохо тити читачів? Ніхто не знає точно, але треба намагатись, підштовхувати, чіплятись і рекламувати. Варшавський книжковий ярмарок, що від бувається на Національному стадіоні, спрямований на ши року аудиторію, а фестиваль Конрада у Кракові нагоро джує літературною премією письменників-дебютантів. Ініціативи ентузіастів, які є альтернативою масових по дій, отримують підтримку за рахунок публічного фінан сування і спрямовуються на залучення читачів до літера турних текстів, переплетених із тканиною міста. „Варшава Читає” – серія подій, зібра них у одній книжці, обраній за попереднім голосуванням. Ченстоховський фестиваль деконструкції слова „Читай” використовує трансмедійні літературні практики. На приклад, чи пробували ви колись вишити вірш голкою з ниткою?

Перед письменниками стоїть нелегке завдання: вони ма ють захопити й утримати увагу аудиторії, яку засипають легкою культурою телепрог рам та інтернету. Тому пись менники перетворилися на бренди, які старанно демон струють сталий образ і постій ні послання. Міхал Вітков ський, автор суперечливого роману з життя гомосексуалів Lubiewo, збуджує і „жовті” вебсайти, і літературних критиків своєю провокаційною вер сією літератури, що межує з мистецтвом перформансу. Яцек Денель (ліворуч) зачаро вує читачів аурою письменни ка-джентльмена – його проза ерудована, трохи ностальгіч на й інкрустована алюзіями на класичну літературу. Іншу

стратегію обрав Щепан Твар дох, автор бестселера Мор фін, спеціаліст із сілезького краю та мужньої елегантності крутих хлопців у джеймсбон дівському стилі. Літератур ну золоту середину займає детективна література, яку створюють письменники, які асоціюються з високими позиціями, а також фахівцi з кримінальних романів (як-от Марек Краєвський, Катажина Бонда і Зигмунт Мілошев ський). Час від часу літератур ні критики знову починають сперечатись, чи слід пропа гувати популярну літературу, щоб звабити неохочі маси, чи варто кинути їх на милість ін ших медіа й укріплювати бас тіони Високого Мистецтва. Відповіді поки що немає •

К – комікси Їх з любов’ю називають бай стрюком літератури. Цей жанр, який довго асоціювався лише з дидактичними сері ями про хоробрих поліцей ських або американських ге роїв у трико, тепер ефективно використовується як свіжий і потужний інструмент відо браження реальності. Fugazi, погляд Марціна Подольця на музичну сцену 1990-х, купує один іноземний видавець за іншим (Франція, Італія, Іс панія, Канада, Німеччина), а

вкладена історія-в-історії Мацея Сенчика Пригоди на безлюдному острові була опублікована у Великобрита нії та Італії. Зверніть увагу на постмодерністські комікси групи „Maszin”, джерелом натхнення для яких стала польська школа графіки і плакату • вище: малюнок із книжки ко міксів Кшиштофа Гавронкеви ча і Дениса Войди Mikropolis •

216

Кульутра

Б – бібліотеки Співчуваю тим, хто лю бить запах старого паперу. За останні роки з бібліотек струсили пил, їх оновили й комп’ютеризували. Тепер у них проводять дискусійні клуби, авторські читання і семінари. Вони можуть бути вітриною для всього міста. Бібліотека Варшавського університету – архітектурна перлина, і відвіду вачі валять юрбою до саду на її даху. В Ополе міська бібліотека виглядає так, начебто дрейфує вниз по річці •

П – поети

Р – репортаж

Краків вважається твердинею поезії, бо міцно асоціюється з авангардом 1920-х і Нобелів ськими лауреатами Віславою Шимборською і Чеславом Мілошем (вище). Сучасну хвилю представляють ліричні експерти, пов’язані з колами корпорації „Ha!art”, і поезія „кібербуму” – жорстка і не пристойна, яка розповсюджу ється за ліцензією Creative Commons •

Поляки люблять репортажі і жадібно їх читають. Коро лем жанру все ще є Ришард Капусцінський, за яким, се ред інших, ідуть спеціаліст з Африки та Близького Сходу Войцех Ягельский і Маріуш Щигель, який досліджує свою улюблену Прагу з надзвичай но співчутливим почуттям гумору. У цьому жанрі продо вжують з’являтися чудові нові автори. Зіркою нового

покоління є Філіп Спрінгер, який майстерно діагностує недуги, що турбують 30-річ них міських жителів. Істина дивніша за вигадку, тому продавці книжок пропонують дедалі більше „літератури факту” з будь-якої теми, про яку ви б хотіли дізнатись, або (частіше) про яку хотіли б за бути •

Література

217

Майстри (літературної) сили Ольга Токарчук (нар. у 1962 році) Автор, якій вже багато ро ків вдається неможливе: її хвалять критики й обожнює масовий читач. Кожна книга Токарчук стає подією, яку об говорюють як спеціалісти, так і соціальні мережі. Її ро мани сповнені міфів, „качок”, легенд і шматків з повсяк денного життя. В її книгах ви знайдете історію бородатої жінки-святої, рецепт пирога з отруйними психоделічними грибами-мухоморами і сек рет порятунку від зла старо обрядницької секти бігунів – завжди перебувати в русі. Особливість: найкрасиві ші дреди в польській високо чолій літературі • Дорота Масловська (нар. у 1983 році) Дебютувала в 2002 році з книгою „Польсько-російська війна під біло-червним пра пором”, віртуозною компо зицією із запозиченнями з вуличної мови, поп-культури та купи сміття зі щоденних ЗМІ. Масловська (вище) точ

но відображає клімат Польщі, яка перебуває у постійному безладі. Країни, що цілиться високо, але загрузає в болоті власних комплексів та ілюзій. Віднедавна вона продовжує робити те ж, однак у постаті автора пісень (під псевдоні мом Mister D.) Особливість: дівоча ча рівність. Масловська вийшла на літературну сцену понад десять років тому, але зали шається enfant terrible • Анджей Стасюк (нар. у 1960 році) Пише романи, оповіда ння й есе, і разом з Монікою Шнайдерман є власником видавництва „Czarne”, що спеціалізується на літературі Центральної та Східної Євро пи й на репортажній літера турі. Твори Стасюка можна підбирати таким чином, щоб догодити багатьом верствам читачів – від розповідей про сексуальні ескапади до меди тативних подорожніх нотаток із бездорожніх хащ „гіршої Європи”. Несподівано, але до робок Стасюка також містить том любовних віршів.

Особливість: дистанція. Письменник живе у селі Воловець у горах Низькі Бескіди і рідко залишає свій притулок, його не знайти на медійних майданчиках • Яцек Дукай (нар. у 1974 році) Розвіює міф про те, що в пев ному віці ви вже не можете зізнатись: „Мій улюблений літературний жанр – фенте зі”. Томаш Багінський зняв за його оповіданням „Собор” – анімаційний фільм, який було номіновано на Оскар. Найвідомішим твором Ду кая є монументальний роман Лід, де в альтернативному світі на початку XX століття Європа замерзає, а Росія стає науковою й індустріальною державою. Особливість: різноманіт ність. Лід є важкою книж кою – 1054 сторінки у твердій палітурці, але Дукай також написав ефемерний гіпер текстовий твір Старий аксо лотль, який розповсюджуєть ся виключно в електронній формі •

218

Культура

Театральне мистецтво

Гра проти рутини Навіть якщо ви не розмовляєте польською, це не означає, що візит до польського театру буде для вас марно згаяним часом. Польська драма розмовляє універсальною мовою і є зрозумілою для аудиторії на усіх континентах. Сучасний польський театр любить вступати в боротьбу та втручатися. Такі режисери, як Кшиштоф Варліковський (вище, спектакль 2015 року „Французи”), Гжегож Яжина, нестримна Майя Клечевська або радикальний і безкомпромісний дует Моніки Стшемпки і Павла Демірського розворушують осине гніздо нагальних

суспільних тем. Їхні спектаклі додають важливий та часто суперечливий голос до публічних дебатів, і вони не бояться кидати виклик аудиторії і вказувати їй на її власні вади. Молоде покоління режисерів, драматургів і кураторів захоплюють дедалі більші сцени у Варшаві, Бидгощі й Каліші. У Варшаві більше театрів, ніж у Берліні, що показує, наскільки важливу роль грає театральне мистецтво в польській культурі •

Театральне мистецтво

219

Спільнота, що самоорганізується

Експери ментальна традиція

Сьогодні імпульс надходить від митців, які нехтують цими традиціями і є близькими до постдраматичної, постхепенінгівської мови або до американського неоаван гарду. Незалежний театр „Komuna//Warszawa” (вище), „Centrum w Ruchu” (Центр у

русі – група молодих хорео графів), і Войтек Земільський (директор і засновник мінітеатру XS) експериментують на межі дисциплін і пропо нують нові моделі закладів і контакту з аудиторією. Танець переживає справжній бум після того, як група амбіт них хореографів, наприклад, Марися Стоклоса, Кароль Тимінський і Магда Пташник повернулися з провідних за кордонних шкіл і знайшли професійну підтримку в таких центрах, як „Stary Browar/ Nowy Taniec” (Стара бровар ня/Новий танець) у Познані або фестиваль „Ciało/Umysł” (Тіло/Розум). Такі художники, як Оскар Давицький і Конрад Смоленський дедалі ширше включають перформанс до своїх робіт в музейних стінах •

Польща є батьківщиною двох знаменитих у світі тради цій театрального мистецтва, пов’язаних з роботою видатних режисерів-експериментаторів: Єжи Гротовського і Тадеуша Кантора (вище). Гротовський заснував „Театр-лабораторію” у Вроцлаві, де реалізував кредо „бідного театру” – викидання з вистави всього, що не є необ

хідним для кращого контакту аудиторії з актором. Кантор був творцем авангардного театру, а також художником і теорети ком. Він одним з перших почав організовувати хепенінги і по знайомив Польщу з інформа лізмом, а також зі специфічни ми готовими об’єктами, які він називав „предметами найниж чого рангу” •

220

Культура

Вероніка Щавінська – теа тральний режисер, художній керівник Театру ім. Войцеха Богуславського в Каліші

Марися Стоклоса   – хореограф

У сучасному театральному мистецтві Польщі найбільш інтригує те, що знаходиться далеко від мейнстріму. На приклад, „Komuna//Warszawa” не лише ставить власні спек таклі, які поєднують театр і об разотворче мистецтво, але й запрошує сторонніх митців для реалізації багатодисци плінарних проектів. Це при зводить до зустрічей митців з різних сфер мистецтва, які за цікавлені у розвитку ангажо ваного мистецтва. Танцюваль на сцена також переживає стрімкий підйом завдяки та ким фігурам, як Агата Машке вич та Агата Синярська • Йоанна Лешнеровська – танцювальний куратор і хо реограф, ініціатор першого закладу в Польщі, присвяче ного виключно танцю –„Stary Browar/Nowy Taniec” (Стара броварня/Новий танець) у Познані (нижче) Останнє десятиліття пройшло під знаком молодої польської хореографії. Ціле покоління талановитих та амбітних твор ців повернулося з навчання за кордоном і задало тон сьогод нішній танцювальній сцені. Їхня робота допомогла Поль щі віднайти постійне місце на світовій карті танцю, а числен ні міжнародні фестивалі та новаторські проекти зробили польську танцювальну сцену одним з найцікавіших центрів танцю в Центральній та Схід ній Європі •

Після 10 років життя й нав чання в Лондоні, Амстердамі та Берліні я повернулась до Польщі й занурилась у розви ток танцювальної спільно ти. Разом з понад десятьма іншими хореографами я заснувала „Centrum w Ruchu” (Центр у русі) – колектив і майданчик для експеримен тальної хореографії у Варшаві. Це ядро, яке приваблює смі ливих виконавців, критиків та дедалі більше публіки • Марта Кейль – куратор, яка оновила фестиваль Театраль ні конфронтації в Любліні ра зом з Робертом Решке За останні 20 років ми стали свідками справжнього ви буху театральних фестива лів – їх вже понад 400, і нові продовжують з’являтись. Фестивалі вже не тільки є форумами для демонстрації творів митців, але й активно допомагають створювати сучасну сцену, ставити нові вистави, приєднуватись до національних та міжнарод них спільних постановок і влаштовувати резиденції для митців. Польські фестивалі

стрімко підвищують свою зна чимість на міжнародній арені, співпрацюють з ключовими фестивалями у Європі та бе руть участь у спільних проек тах найяскравіших сучасних митців, таких як „Gob Squad”, „Andcompany” і „Forced Entertainment”. Трупи з радіс тю повертаються до Польщі, оскільки такої палкої аудиторії де-інде не знайти • Піотр Грущинський – теат ральний критик і драматург, пов’язаний із Міжнародним центром культури „Новий те атр” у Варшаві Спосіб роботи театральних закладів Польщі змінюється. Міжнародний центр культури „Новий театр” – це особливе місце, не лише через його художнього керівника Кши штофа Варліковського і май данчик, на якому будується центр, але й через його кон цепцію створення простору, де змішуються дисципліни й жанри. Слово театр є в назві закладу, але, згідно з філосо фією Варліковського, ми від кидаємо будь-які ідеї театру чи театральності, від яких тхне рутиною або застаріли ми умовностями •

221

Більшість муз працює на лептопах

222

Рухайся!

Здоровий та цікавий стиль життя Поляки почали вставати з-за столів, відриватися від телевізорів, висаджуватися з машин і займатися спортом. Тренажерні зали, басейни і центри фітнесу ростуть по всій країні як гриби. Здається, куди не подивишся, побачиш школу йоги або танцювальну студію.

„Спорт – частина екологічного способу життя, так само як дотримання дієти і якість харчування”, – пояснює Майя Влощовська, срібна медалістка з гірського велосипедного спорту Олімпійських ігор 2008 року в Пекіні. „Люди хочуть бути екологічними в усьому, що вони роблять, і спорт чудово для цього підходить. Крім того, фізична активність добре допомагає позбутись щоденних стресів”. Загалом найпопулярнішим видом спорту в Польщі є футбол, як за кількістю тих, хто ним активно займається, так і за кількістю глядачів на нових стадіонах,

побудованих до чемпіонату Європи з футболу 2012 року. Польські футболісти займаються своїм ремеслом у деяких провідних європейських клубах. Найбільшою зіркою польського футболу сьогодні є нападник мюнхенсь кої „Баварії” Роберт Левандовський. Завдяки „Леві” футбольні фанати з усього світу знають про Польщу •

Спорт і фітнес

Фу Бе і собака-командос Поляків не оминула епідемія бігу. Тисячі людей перетинають фінішні стрічки марафонів і напівмарафонів. Але затяті бігуни шукають більшого, тому популярності набирають ультрамарафони. Філіп Бойко і його собака Ето (вище) – незвичайна пара. Ето накручує додаткові милі, коли йому набридає рутина і він бігає за палками або стрибає, вітаючи інших бігунів •

Роберт Левандовський (праворуч), прізвисько „Леві”, польський футболіст, який грає у нападі мюнхенської „Баварії” і є капітаном національної збірної Польщі. Восьмий за вартістю футболіст у світі. 2015 року він встановив приголомшливий рекорд, забивши 5 голів за 9 хвилин у грі за „Баварію”! •

223

224

Спорт і фітнес

Трамплінова лихоманка Взимку стрибки з трампліна встановлюють рекорди популярності у Польщі. Інтерес до цього досить нестандартного виду спорту спалахнув завдяки перемогам Адама Малиша, який протягом кількох років був світовим лідером у стрибках з трампліна. Цікаво, що перед тим, як досягти успіху, Малиш роздумував над тим, щоб залишити спортивну кар’єру і повернутись до попередньої професії покрівельника. Малишоманія скінчилась 2011 року, коли спортсмен завершив кар’єру. На зміну прийшов новий кумир, Каміл Стох (праворуч), який завоював дві золоті медалі на Олімпійських іграх 2014 року в Сочі •

Йога Вперше захопила Польщу у 1990-х, коли були відкриті кордони і полякам стало прос тіше відвідувати її батьківщину Індію. Але справжній бум почався у першому десятилітті нового тисячоліття. Скрізь почали відкриватися школи йоги, приваблюючи людей

будь-якого віку. У теплу погоду люди займаються йогою на природі. Прикладом цього є заняття йогою на траві в рамках ініціативи „Літо в долині” у варшавському районі Служевець (вище), які проводить Йоанна Гаппах, архітектор і куратор „Pawilon M3” •

Спорт і фітнес

М’яч чи молот? Ми дійсно любимо футбол, але це не єдиний вид спорту, в якому ми досягаємо успіхів. Ми перемагаємо і у менш популярних видах спорту, які потребують великої концентрації, як-от волейбол, метання молота та стрибки з трампліна. Поляки також успішні і у легкій атлетиці. На чемпіонаті світу 2015 року в Пекіні Польща посіла 6 місце в медальному заліку, а троє польських спортсменів стали чемпіонами світу. Поляки схиблені на волейболі, а польські вболівальники є найшаленішою та найколоритнішою групою. 2014 року польські чоловіки виграли чемпіонат світу, здолавши у фіналі Бразилію (згори). Турнір проходив у Польщі, що й не дивно, оскільки ніде більше у світі волейбол не викликає таких пристрастей і не збирає такої кількості глядачів. На матч відкриття чемпіонату прийшло 63 000 вболівальників. Тенісистка Агнешка Радванська (ліворуч), фіналістка Уїмблдона в жіночому одиночному розряді в 2012 році і колишній номер 2

у рейтингу WTA є однією з найпопулярніших спортсменок Польщі. У 2015 році вона виграла турнір WTA Finals, що відбувався в Сингапурі •

225

226

Спорт і фітнес

Не лише самозахист

Міністерство танців на пілоні

Різноманіття бойових видів спорту і стилів настільки велике, що будь-хто зможе знайти собі щось до серця. Бойовими мистецтвами цікавляться як чоловіки, так і жінки. У тренувальних центрах можна побачити підлітків, джентльменів у віці за 50 і матерів, що боксують зі своїми дочками. Десять років тому курси для жінок здебільшого обмежувались самозахистом, але сьогодні їх розцінюють як рівноправних учасників у будь-якому бойовому стилі (вище). Найбільша зірка Польщі у мішаних бойових мистецтвах – 28-річна Йоанна Єнджейчик, яка стала першою європейською чемпіонкою Ultimate Fighting Championship (абсолютного бійцівського чемпіонату) •

Жінки сміливо беруться за вправи, які лише кілька років тому асоціювались виключно зі стрип-клубами, і надають їм зовсім нового значення. Прикладами є танці на пілоні та бурлеск. Першопрохідцем цього нового типу танців на пілоні у Польщі стала Марта Майхшак. П’ять років тому вона вмовила свою варшавську подругу, танцюристку театру „Buffo” пройти професійний курс танців на пілоні у Лондоні. Після повернення

вони заснували школу танців на пілоні „О-ля-ля” (праворуч). Вони влучили прямо в яблучко. Майхшак каже, що кількість бажаючих є великою, не зважаючи на те, що на рекламу не було витрачено жодної копійки. Сьогодні школу „О-ля-ля” рекомендує Міністерство спорту для тренувань, призначених для всього тіла жінок (і чоловіків), таких як тверк, акробатика і навіть заняття з колишніми спецпризначенцями •

Спорт і фітнес Велоспорт у Польщі користу ється великою популярністю. На велосипедах поляки їздять як на роботу, так і на відпочинок. Полюбляють також брати участь у численних веломарафонах •

227

228

Спорт і фітнес

Як не намочити ноги у країні тисячі озер?

Плавання під вітрилами на Мазурах, країні тисячі озер – одна з головних туристичних принад Польщі. Ніде більше у світі немає такої кількості озер, сполучених каналами, з навігаційними маршрутами довжиною в десятки кілометрів, походи по яких можуть тривати кілька тижнів поспіль. Один з найпопулярніших навчальних центрів для моряків-початківців – „Gertis” у місті Гіжицько. Ним керує Марек Маковський, закоханий у Мазури і вітрила. Він заснував свою фірму 9 років тому і вже навчив ходити під вітрилами понад тисячу осіб. Школа розташована в гавані для яхт „Ekomarina Giżycko”, найбільшому закладі такого типу на Мазурах. Тут навчається багато іноземців. Коли Маковського запитують про небезпеку на воді, він відповідає, що більшість травм люди отримують через падіння з гамаків у порту •

Бери лижні палки і йди Безсумнівно, найпопулярнішою фізичною вправою серед поляків сьогодні є біг, але це заняття не для всіх. Скандинавська ходьба (ліворуч) також є популярною. Одним з її головних поборників є Кшиштоф Члапський. Спочатку він думав, що ходьба з лижними палками не дуже підходить для чоловіків, але страждаючи від хвороби спини та колін, спробував цей вид спорту. Завдяки скандинавській ходьбі йому вдалось уникнути двох серйозних операцій. Сьогодні він не лише одужав, а й став заохочувати інших займатись цією вправою. Навчившись скандинавській ходьбі за допомогою інтернету, він зауважив, що 90% осіб займаються нею неправильно. Члапський є чинним чемпіоном Польщі у цьому виді спорту на дистанції 10 км у віковій категорії ’понад 50 років’. Скан-

динавська ходьба поступово перетворюється на спортивну дисципліну. Одним з аргумен-

тів, який переконує любителів, є те, що ходьба рівномірно розвиває всі групи м’язів •

229

Заняття поляків спортом

100% населення

jr p sp

no si

�

дані: TNS, 2015. (На основі дослідження „Євробарометр”, листопад-грудень 2013,   опублікованого у березні 2014 р.)

Поляки на Олімпійських іграх 1924 Париж (22) 23 1928 Амстердам (21) 12333 1932 Лос-Анджелес (14) 1123333 1936 Берлін (22) 222333 1948 Лондон (34) 3 1952 Гельсінкі (20)   1223 1956  Кортіна д’Ампеццо (12)   3 1956 Мельбурн (17) 122223333 1960 Рим (9) 11112222223 3333333333 1960  Скво-Веллі (11) 23 1964 Токіо (7) 111111122222 23333333333

1968 Мехіко (11) 1111122333333 33333 1972  Саппоро (13)  1 1972 Мюнхен (7) 111111122222 333333333 1976 Монреаль (6) 1111111222222 3333333333333 1980 Москва (10) 1112222222222 2233333333333 333333 1988 Сеул (20) 11222223333 33333 1992 Барселона (19) 11122222233 33333333 1996 Атланта (11) 111111122222 33333

2000 Сідней (14) 11111122222 333 2002  Солт-Лейк-Сіті (21) 23 2004 Афіни (23) 1112233333 2006  Турин (20) 23 2008 Пекін (20) 1112222223 2010  Ванкувер (15) 122233 2012 Лондон (30) 1122333333 2014 Сочі (11) 111123 Умовні позначення  Зимові Олімпійські ігри 1 Золота медаль 2 Срібна медаль 3 Бронзова медаль (X) Місце за кількістю   медалей

230

Їжа Польська кухня спокушає своїм різноманіттям, оскільки в ній змішані традиції багатьох країн та народів. Це, почасти, є наслідком складної історії країни, а почасти – просто готовністю пробувати нове.

Стара Річ посполита була справжньою етнічною мозаїкою – тут жили поляки, німці, литовці, русини, євреї, татари, турки і вірмени.  В Середні Віки у їжі переважали зернові та м’ясо, дичина і прісноводна риба. Овочі з’явилися на польському столі у XVI столітті з Італії, пізніше польська кухня зазнала французького впливу у XVII-XVIII століттях. У XIX столітті, коли Польща не існувала як незалежна держава, а була розділена між сусідами – Австрією, Пруссією і Росією – поляки асимілювали свої кулінарні звичаї та особливості. Сьогодні польська

кухня розвивається швидко, інтенсивно надолужуючи втрачений за 50 років комунізму час. Однією з сильних сторін польської кухні є відмінна якість сільськогосподарських продуктів та багатство лісів. Це пророкує смачне майбутнє. Поляки швидко вчаться, і це також є сильною стороною: ми хочемо, щоб усе було за останньою модою! Блогери, продуктові ярмарки, кулінарні фестивалі та нові кухарі показують напрямок, у якому ми маємо виставити свої тарілки •

Тертий сливовий пиріг (праворуч) традиційно випікають у кожному польському домі. Кислі сливи та солодка хрустка скоринка – це смак осені. У вересні всі ласують сортом слив, що називається угорки – вирощеними у власному дворі або подарованими рідними та друзями •

Їжа

231

232

М’ясна дієта

Їжа У Європі Польщу асоціюють з ягнятиною, гусятиною й кача тиною, а також дичиною, яка багато років була гордістю на шого столу. Ми також є світо вими лідерами з виробництва ковбас, зокрема, копчених сортів, приправлених часни ком і майораном, які в усьому світі знають за їхньою поль ською назвою kiełbasa •

Їжа

233

Довголітня традиція Анна Марія Андерс – донька командира Польської Армії в СРСР (1941-42), 2 Польського Корпусу під час боїв в Італії (1943-45), а також в.о. голов нокомандувача Польських Збройних Сил на Заході ге нерала Андерса й естрад ної артистки Ірени Ренати Богданської, народилася і виросла в Англії, багато років живе в Польщі; сенатор Поль ської Республіки і Державний Секретар – Уповноважена Го лови Ради Міністрів з питань міжнародного діалогу. Польська кухня завжди була для мене феноменом. Хоча я народилася і багато років жила в Англії, але виховувала ся у польському домі, де поль ська кухня панувала і в будні, і в свята. Всупереч поширеній думці, польська кухня не обов’язково повинна бути важкою. Якщо я порівняю її з моїм раннім досвідом

з англійською кухнею – то польська кухня на цьому тлі виглядає пречудово. У будні ми їли не тільки те, що подавала Мама, але й те, що любили. Із супів це був бульйон, зелений чи черво ний борщ. На друге – рублені котлети, запечена м’ясо, го лубці, вареники, макарони з шинкою. На Різдво був традиційний Святвечір, який складався з 12 страв, на чолі з борщем із вушками, коропом і оселед цем, а у перший День Свят – запечена яловичина. На Великдень класично: журек, фаршировані яйця, шинка, копчене м’ясо. У нашому домі часто вла штовували урочисті прийоми, чи, так звані, „гостини”. Звіс но ж, основою були польські закуски і копченості. Тато спеціалізувався у приготу ванні міцного полуничного пуншу, який деякі називали «крюшоном», яким він раз на

рік – 27 червня – частував під час garden party на іменини. Після часу, проведено го у багатьох місцях світу, і кулінарних пошуків, які з цим були пов’язані, я з роз чуленням поверталася до польських смаків. Сьогодні я просто обожнюю польські супи, добру печену качку з червоною капустою чи бу рячком або печене м’ясо. Від Тата – який як класичний вій ськовий любив прості, здоро ві страви, у мене залишилися сентименти до оселедця в олії з оливковою олією і цибу лею, а також справжніх яєць із польського села від курей, які вільно гуляють у полі в траві. Також польські йогурти для мене найкращі в світі. Екологічні, здорові польські страви – це своєрідний знак найвищої якості польської їжі і якості здорового життя •

234

Коренева кулінарія Томаш Гартман Засновник та очільник фонду „Food Think Tank”, головний шеф-кухар ресторану на вул. Шайнохи, 11 у Вроцлаві

Їжа

Ми занурюємося глибше, ніж сезонні, місцеві або регі ональні страви та нові інтер претації класичних рецептів. Ми називаємо це „кореневою кулінарією”, бо вона сягає на ших слов’янських коренів і пов’язує їх з сучасним досві дом. Ми покладаємось на по лювання та збирання того, що нам пропонує земля. Ми ви

користовуємо давно забуті ку лінарні прийоми. Ми готуємо їжу на дощовій воді, яку збира ємо самі. Ми зариваємо суп у землю на три дні. Ми заква шуємо, маринуємо й засолю ємо. Деякі страви, наприклад, десерт із яблук, які постійно заморожуються та розморо жуються, готуються протягом півроку. Ми готуємо з них

Їжа

щось схоже на те, що зробила би природа або наші предки, у яких не було холодильників. Ми використовуємо такий під хід не лише до їжі, але й до по суду. Наприклад, керамічний посуд, на якому ми подаємо страви, зроблений із місцевих матеріалів. Для наших вечерь „Земля й вода” ми використо вуємо глиняний посуд, який

лише висушується, але не обпалюється, і після вечері гості можуть викинути його під стіл, повертаючи його до землі, з якої він вийшов. Мета фонду „Food Think Tank” – створити краще місто, краще суспільство, кращі стосунки між людьми, досягти більшого розуміння професійних якос тей інших людей. Як кухар, я

235

вже багато знаю не лише про кулінарні прийоми, але й про публічне фінансування, напи сання музики, гончарну спра ву. Наші проекти є прикладом спільної роботи над одним за вданням з використанням різ них підходів. Шеф-кухар не є для нас найголовнішим. Водій екскаватора має не менше значення •

236

Їжа

Хліб з непросіяного борошна з сушеними яблуками та сидром

Інгредієнти 10 г свіжих дріжджів 1 чайна ложка цукру 150 мл води 200 г пшеничного борошна (бажано хлібопекарського) 200 г борошна з пшениці спельта (тип 1850) 1 ½ чайних ложки морської солі 100 г вареної картоплі 120 мл сидру 3 чайні ложки маслинової олії 1 яблуко

Їжа

Змішайте дріжджі, цукор і 100 мл теплої води в мисці. Залиште на 15 хвилин, щоб дріжджі почали бродити. Змішайте борошно з сіллю і картоплею (пропущеною крізь прес-пюре), зробіть посередині ямку і налийте до неї спочатку дріжджову суміш, потім сидр, маслинову олію і решту води. Додавайте воду поступово, бо її кількість залежить від типу борошна. Використовуйте лише стільки води, щоб тісто стало однорідним та пружним. Додайте неочищене яблуко. Видаліть з нього серцевину та наріжте кубиками (можна залишити одну скибку яблука для прикраси). Замішуйте тісто протягом кількох хвилин і потім покладіть його до миски, змащеної маслиновою олією. Накрийте миску пластиковою плівкою і залиште на годи-

Рецепт від Елізи Моравської, також відомої як Ліска або Whiteplate за на звою її популярного блога whiteplate.com. З неї почалась шалена популярність кулінар них блогів у Польщі. Автор кулінарних книжок, останні з яких – „Про яблука” і „Про хліб” – особливо відповіда ють смакам її співвітчизни ків. Польща є найбільшим у Європі виробником яблук, і поляки виховуються у дусі надзвичайної пошани до хлі ба, зазвичай з тіста на заквас ці, який вони споживають у великій кількості.

237

ну. Коли тісто підійде, сформуйте з нього круглий коровай і прикрасьте, за бажанням, скибкою яблука. Покладіть його до кошика, посипаного борошном, і знову залиште на 45–60 хвилин. Покладіть камінь для випічки піци або деко, накрите пергаментним папером до духовки і нагрійте її до 240°C. Змочіть стінки духовки водою або киньте на її дно півсклянки льоду. Поставте коровай на гарячий камінь. Через 10 хвилин знизьте температуру до 210°C і випікайте ще протягом 30–40 хвилин до отримання золотистокоричневого кольору, час від часу перевіряючи готовність хліба. Покладіть хліб на решітку. Перш ніж розрізати його, дочекайтесь його охолодження •

238

Їжа

Приємне та корисне міське садівництво Йоанна Санецька – соціолог, чиї інтереси пов’язані з по стійним розвитком і міською природою. У неї є власна са дова ділянка у Варшаві.

Люди, які сумують за „справжньою їжею”, дедалі частіше вирішують вирощувати овочі в місті, на садових ділянках або у громадських садах. Рух садових ділянок почався ще наприкінці XIX століття. Яким потребам слугують такі мініатюрні сади? Надзвичайно різноманітним і завж ди корисним. Наприклад, екологічним: квіти цвітуть тут протягом року. Завдяки рослинності на ділянках відроджується міське бджолярство, в містах з’являється дедалі більше пасік. Ділянка також виконує важливі суспільні функції: люди похилого віку знаходять собі місце в місті, у своїх садах вони можуть займатись приємною діяльністю і підтримувати дружні стосунки з сусідами. Це чудове місце для сімей з маленькими

Їжа

239

Аромати у пляшках: мистецтво приготування наливок

У містах з’являється дедалі більше пасік, наприклад, на дахах багатоповерхівок •

„У цьому популярному русі дуже важливі різно вид і якість фруктів, з яких роблять наливку”, – каже Збишек Кмеч, сільський соціолог і ентузіаст з при готування наливок. Аматори та домашні виробники ви користовують те, що можуть знайти на місцевому ринку

дітьми, які можуть спостерігати, як працює природа і звідки береться їжа. Ділянки стають дедалі моднішими серед молоді. Хіпстери купують або орендують їх для вирощування екологічних огірків. Їстивні рослини займають не останнє місце у громадських садах, де утворюються групи для вирощування овочів. На польських садових ділянках є плодові дерева та ягідні кущі, але дедалі частіше на них знаходять місце для декоративних рослин. Але краса цих ділянок полягає у творчого підході до ландшафтного дизайну. За бажанням, люди можуть зробити з ділянки ігровий майданчик або вирощувати на ній моркву для супу!

або у власному саду. Кустар ні виробники авторських наливок можуть проїхати сотні кілометрів, щоб прид бати „саме ті” фрукти. Вони також експериментують з плодами, якими часто не хтують, як-от з черемхою або обліпихою •

240

Їжа

Хіпстерська їжа проти мішленівських зірок

Марія Пшибишевська – кулінарка, яка вивчала фотографію та керування вироб ництвом, кухар, харчо вий стиліст. Вона ста жувалась в ресторані Noma в Копенгагені, який за рейтингом є найкращим рестора ном на планеті.

У Польщі стає дедалі більше відомих шеф-кухарів, які не вивчали гастрономію. Музикознавці, скульптори, економісти готують їжу у відомих ресторанах. Я стала кухарем через пристрасть. Я організую раптові сніданки. Ця концепція їжі мені найбільше подобається: незнайомі люди збираються за величезним столом і зосереджуються на своїй страві. Їжа збирає людей разом •

Готування в ритмі природи

Войцех Модест   Амаро шеф-кухар і ресторатор. Його рес торан „Atelier Amaro” першим у Польщі отримав мішленівську зірку.

Багатство Польщі – в її різноманітті та традиціях. Ми – царство грибів, диких трав і риби. У нас чудові природні джерела. У країні є понад 1,5 мільйони малих ферм, добре розвинене садівництво й виробництво молочних продуктів. Філософія мого ательє обертається навколо природного календаря. Згідно з його ритмами ми шукаємо інгредієнти, які знаходяться на піку форми конкретного тижня. Тому ми подаємо спаржу лише 4 тижні на рік, помідори – не більше 6 тижнів. Решта залежить від того, що зараз цвіте або визріває і що доступно в сезон риболовлі або полювання •

Їжа

241

242

Їжа

Молочні бари

Колись до них прискіпливо ставилися. Після 1989 року їх вважали реліктом соціалістич ного колективного харчуван ня. Зараз це місце, де можна поїсти недорого і смачно. Тут не знайдеш кулінарних екс периментів – лише страви, які ми знаємо і любимо. Молочні бари багато розкажуть про нашу гастрономічну історію. Це атмосфера, в якій мож на зустріти професора чи студента, поліцейського або митця •

Інтерес до кухні і всього пов’язаного з культурою їжі зростає, тому з’являються нові періодичні видання на цю тему. Вони добре написані та змакетовані, використовують інноваційні підходи і свіжі тен денції. Мають назви на кшталт Kuchnia або Kukbuk, Usta або Smak •

Їжа

Мобільні їдальні Вони є свідченням того, як швидко розвивається поль ська кулінарна сцена. Вони також прекрасно заповню ють порожні місця доброю та дешевою їжею. Це щось на кшталт повільного фаст-фуда. Тут можуть пропонувати хотдоги або гамбургери, але в гурманському варіанті – зро блені з продуктів найвищої якості. Щоб відкрити мобільну їдальню, не потрібні великі інвестиції – це альтернативний варіант для експериментато рів, які не можуть дозволити собі відкрити традиційний за клад. Це перехідний пункт від аматорського приготування їжі до професійного ресторану •

243

244

Їжа

Дослідник сирів

„Мої пригоди з домашніми сирами, як я їх називаю, почались 2007 року”, каже Гено Менткевич. „У старій крамниці мережі „Wiejskie Klimaty” я знайшов сири місцевих кустарних виробників. Мені пощастило, бо це були три надзвичайні сири. Їх зробили Сергіуш Лангрович з „Ранчо Фронтера”, родина Симоновичів із села Прасліти та Торстен Бут, фриз, що вчився вигоовляти сир у Швейцарії, а потім осе-

Нове відкриття смаків

Польська кухня палко прагне знаходити і заново відкривати забуті продукти, такі як топі намбур. Сьогоднішнім хітом є прісноводні молюски, яких їли кілька століть тому. Куль тивація забутих сортів буряка, моркви й квасолі сприяє біо різноманіттю та відроджує старі страви і смаки •

лився у селі Венгайти поблизу Ольштина. Ці сири полонили мене. Я подумав, що, можливо, існують і інші подібні виробники, припустивши, що їх може бути 20 чи 30. Моє здивування не мало меж, коли за місяць переді мною був список з-понад 50-ти осіб. Через півроку, їхня кількість зросла до кількох сотень. Тепер я знайомий зі 150 з них особисто. Про 600 я знаю і їхня кількість постійно зростає”•

245

О котрій годині їдять поляки? Час головної за день гарячої страви поляків

32% до 14:00

XII

40%

після 18:00

III

між 14:00 і 16:00

нерегулярно / в різний час

21% між 16:00 і 18:00

zb zb zb zb zb zb zb zb pi pi pi pi pi pi pi pi pi pi pi pi pi pi pi pi pi ma mi mi mi mi mi mi mi mi mi mi mi ry ml ml ml ml ml ml ml ml ml ml ml ml ml nana na na na ja ja ja ja ja jaja ja ja ja ja ja wa wa wa wa wa wa wa wa wa wa wa wa wa wa wa wa wa wa wa wa zi zi zi zi zi zi zi zi zi zi zi zi zi zi zi zi ow ow ow ow ow ow ow ow ow ow ow ow ow ow al al al al

середнє споживання на одну людину в домашньому гос подарстві

Умовні позначення zb Зернові продукти (¼ кг) pi Хліб (¼ кг) ma Макарони (¼ кг) mi М’ясо (¼ кг) ry Риба (¼ кг) ml Молоко (¼ л) na Молочні продукти (¼ кг) ja Яйця (штук) wa Овочі (¼ кг) zi Картопля (¼ кг) ow Фрукти (¼ кг) al Алкоголь (¼ л)

Фото Aeropix 152 Press images of Academia Gorila 226 Akson Studio 193 Alternatif Turistik/Kris Duda 77 Piotr Tracz 233 PAP 90–91 Aotearoa/Wikimedia Commons 24 Arsenał Art Gallery 113 Kenny Baird 204 Bartłomiej Barczyk/Agencja Gazeta 190 Jarosław Bartołowicz 142 Press images of Beacon Valley 182 Piotr Beczewski 66 Radek Benet 162 Krzysztof Bieliński 207 Bildagentur Huber / Schmid Reinhard/Forum 120 BPI/REX Shutterstock/East News 223 Adam Bogdan 138 Ł. Borkowski/City of Lublin 105 Kuba Bożanowski/ flickr.com 44–45 Filip Bramorski 16–17 Iwona Burdzanowska/Agencja Gazeta 44 City of Bydgoszcz 129, 130 Cafe La Ruina 161 Cambridge University - Trinity College/ Wikimedia Commons 24 Press images Central Museum of Textiles 65 Centrum Promocji Bieszczad 34 Jakub Certowicz 89, 211 Kasia Chmura-Cegiełkowska/ teatralna.com 52, 219 M. Cieszewski/polska.pl 20, 26–27, 28, 34, 35, 36–37, 39, 44, 46, 50, 58, 64, 68, 75, 77, 82, 87, 94, 100, 105, 107, 108, 111, 113, 114, 116, 132, 137, 138, 139, 145, 150151, 156, 159, 160, 164, 168, 170, 172, 173, 174, 180, 184, 188, 203, 216, 225, 228 Coal Mine Museum in Zabrze 73 Mikołaj Długosz 23, 94 Press images of Comarch 181 Press images Cropp 200 Allan Crow 209 Press images of Ćmielów 185 dawnysopot.pl 146 dawnysopot.pl, from the Krzysztof Grynder collection 147

Michał Dąbrowski 242–243 Ł. Drobot/ Flickr.com 34 Press images of Drutex 180 Kris Duda/Flickr.com 76 Jerzy Dudek/Forum 233 Łukasz Dunikowski/Flickr. com 89 Sebastian Durbacz 238 Dwie Siostry Publishing 185, 214 Piotr Dymus/www.piotrdymus. com 223 Press images of EC1 63 Elena_Danileiko/Istock 233 Endo 204 European Solidarity Centre 23 FoKa/Forum 144 Forum Przestrzenie 10–11, 88 Sandra Franco/TIFF festival 169 Bartosz Frydrych/Museum of Bedtime Cartoons 99 Dariusz Gackowski 131 Mariusz Gaczyński / East News 227 Galeria Foksal Foundation 205 Paulina Gawliczek 201 Krzysztof Gawronkiewicz/ Dennis Wojda archives, Mikropolis comic book 215 Łukasz Gdak 157, 210 Press images of Geek Girls Carotts 183 Gerard/Reporter 134 Gingerbread Museum in Toruń 135 Łukasz Giza 14–15 Adam Golec/Kino Świat 194, 196 Nicolas Grospierre 79 Grupa Wydawnicza Foksal 215 Gryfnie 81 Karol Grygoruk 205 Wojtek Gurak/Flickr.com 25 Grzegorz Hawałaj/Fotorzepa/ Forum 167 Magda Hueckel 218–219 Ivo/Hofste 220 Andrzej Iwańczuk/Reporter 219, 224 Maciej Janiec/Flickr.com 78–79, 80 P.T. Jakubowski 52 Wojciech Jakubowski/ fotokombinat 144 Piotr Jaruga 104 Oskar Jan Jarzyna 62 Radek Jaworski/Forum 5 Przemysław Jendroska/Agencja Gazeta 75 Maciej Jeziorek/Forum 44

Bartłomiej Jurecki/Forum 36 Jacek Kadaj/PAP 56–57 Tomek Kamiński 143 Katowice – City of Gardens 80, 80–81, Radosław Kaźmierczak 74, 74–75, 79 Bogna Kociumbas 140–141 Malwina Konopacka 221 Janusz Korbel 115 Paweł Kordaczuk/Olsztyn 123 Kacper Kowalski/ aeromedia. pl 12–13 Krzysztof Kozanowski 236, 237 Paweł Kozioł/Agencja Gazeta 174 Bogdan Krężel 174 Andoz Krishnadas 206 Celestyna Król 231, 241 Wojciech Kryński/POLIN Museum 59 Łukasz Krysiewicz 112 Paweł Krzan / City of Cracow Archives 85 K. Krzemiński/Nicolaus Copernicus University 82 Marek Krzyżanek/Zachęta National Gallery of Art 203 Alexandra Kubiak Ho Chi 44–45 Mikołaj Kuras/Agencja Gazeta 38, 134 www.kwasnejablko.pl 125 KWK Promes Robert Konieczny/ Jakub Certowicz 212–213 LAJA 81 Laski Diffusion/East News 60 Małgorzata Litwin 132 City of Lublin 104 Jolanta Łapinkiewicz/Łokietka 5 169 Press images of Łódź Design Festival 69 Tomasz Łuszczak 106 Marta Łuksza archives 189 madaland/iStock 239 Krystian Maj/Forum 55 Jacek Malarski 50 Piotr Małecki/Napo Images/ Forum 43 Ewa Marchewka / City of Cracow Archives 86 Krzysztof Mariański Krizz 208 David Marzocca/Flickr.com 120 Paweł Matysiak/Reporter 163 medusagroup.pl 76 Jason Merritt/Getty Images 195

Фото Miastoprojekt Wojciech Łoziński 1951, courtesy of B. S krzybalski 87 Mieczysław Michalak/Agencja Gazeta 170 Konrad Adam Mickiewicz/ www.konradmickiewicz.tumblr. com 161 Press images of Modra Kuchnia 162 Michał Moniuszko 112 Magdalena Muna/H2 Happach Architects 211, 224 Michał Murawski/ishootmusic. eu 198–199 Paweł Murzyn 92, 92–93 Napraw sobie miasto 78 Chris Niedenthal/Forum 139, 171 Karol Nienartowicz 18–19 Ewa Nowakowska 240 Piotr Nykowski 153 Press images of Oceanic 181 Press images of OFF Piotrkowska 66–67 Platige Image 193 City of Olsztyn 119 Press images of Opera Nova 131 Press images of Orlen 178–179 Press images of Owoce i Warzywa 66 Daniel Pach 133 Press images of Pan tu nie stał 68 PAWIRE/Press Association Images/East News 225 Cezary Pecold/East News 67 Błażej Pindor 59, 88 Pionier Cinema archives 151 Kuba Piórkowski 143 Henryk Poddębski, 1935, Gdynia City Museum Collection 143 Polona.pl 109 Press images of Poznański Palace 70 Tadeusz Poźniak 97, 98 Marta Pruska/www.pruska. flofolio.com 42 Przykuta/Wikimedia Commons 98 K. Ptak i W. Staroń / Agora SA / Argo Media 194 Grzegorz Pytka/ www. grzegorzpytka.com 240 Dagmara Radzikowska 232 Revita Warmia Foundation/ Jacek Sztorc 126 Agnieszka Rodowicz 173 Tadeusz Rolke/Museum of Modern Art Warsaw 204

Stanisław Rozpędzik/PAP 88 Grażyna Rutowska/National Digital Archives 242 Bartłomiej Ryży 54 City of Rzeszów 97, 99 Jacek Scherer/City of Lublin 105, 106, 107 Przemek Sejwa/Studio Wasabi 112 Lena Sieczkowska 201 Marek Skorupski/Forum 122 Maciek Skowronek/Agencja Gazeta 228 Andrzej Skowroński 132 Press images of Solaris Bus & Coach 179 Marcin Somerlik 154 City of Sopot 146 Rafał Sosin 89 J. Sosiński © Watchout Productions, Agora SA 196 Stadion Energa press images 138 Tomasz Stańczak/Agencja Gazeta 63 Piotr Staroń 93 B. Stawiarski 54 Jędrzej Stelmaszek 234 Adam Stępień/Agencja Gazeta 51, 53 Press images of Stojaki 153 Street Art Festival archives 152 City of Szczecin 149, 150 Krzysztof Szlęzak 103 Jerzy Szot/Ośrodek KARTA 216 St. Szydlo /Wikimedia Commons 100 Leszek Szymański/PAP 49 Bogna Świątkowska 99 Press images of Taczaka20 159 P. Tadejko 111 Tatar Yurt Archive 116 Press images of T-Mobile Nowe Horyzonty 170 Piotr Tomczyk/MSŁ 65 City of Toruń 129, 132 Tratwa Association archive 122 Zbigniew Treppa 144 Press images of TVP 197 Press images of Tylko.com 186 Andrzej Tyszko/ECm Records 200 University of Warmia and Mazury 121 Tadeusz Urbanik 145 Press images of Urban Forms 66–67 Fanny Vaucher 30, 31, 32, 33 www.vzor.pl 187

Adam Wajrak 114–115 Uwe Walter 150 City of Warsaw 24–25 Warsaw Gallery Weekend 40–41 The Warsaw Voice 208 Wezu/flickr.com 34 Węgajty Rural Theatre archives 126 Tomasz Wiech 87 Bartek Wiczorek 201 Press images of Wiedźmin 177 Sara Winiarska/Flickr.com 69 Monika Witowska 50 Jakub Wittchen 160 Jan Włodarczyk / FORUM 6–7 Wojciech Wójcik/Forum 8–9, 121, 123 Marcelina Wróbel 81 Wydawnictwo Literackie 217 Karol Wysmyk / Yeżyce Kuchnia restaurant 162–163 YelenaYemchuk/iStock 233 Press images of Zachęta National Gallery of Art 205 Zajarani.pl 60 Maciej Zakrzewski 158–159 Beata Zawrzel/Reporter 202 Znaki Czasu Centre of Contemporary Art - Toruń 133 Press images of Zortax 183 Dorota Zyguła Siemieńska/ Poszetka 78 Press images of Oskar Zięta 187 Ola Żwan 52–53

248

Веб-сторінки Варшава

Kaтовіце і Сілезія

Краків

Bar Prasowy circlefacebook Prasowy Cafe Kulturalna circlefacebook CafeKulturalna Chmury circlefacebook kawiarniachmury Cuda Na Kiju circlefacebook CudaNaKijuMultitapBar Fawory circlefacebook kawiarniafawory/ Jazdów circlefacebook jazdow Lukullus www.cukiernialukullus.pl Royal Manufactory www.manufakturakrolewska.pl Mysia 3 www.mysia3.pl Neon Museum www.neonmuzeum.org Osiedle Przyjaźń przyjazn.org Pardon To Tu circlefacebook pardontotu Towarzyska circlefacebook Towarzyska The Museum of History of Polish Jews POLin www.polin.pl The Museum of Modern Art artmuseum.pl/pl University of Warsaw Library www.buw.uw.edu.pl

Ars Cameralis Festival www.arscameralisfestiwal.pl Bakery Lokal circlefacebook lokalbakery Concert hall of The Polish National Symphony Orchestra in Katowice www.nospr.org.pl Classic silesian dinner in Karczma pod Młynem www.karczmapodmlynem.pl Dwie Lewe Ręce gallery www.dwielewerece.art.pl Fix Your city www.naprawsobiemiasto.eu Geszeft giftshop www.geszeft.com Cieszyn castle www.zamekcieszyn.pl Gryfnie giftshop www.gryfnie.com Guido Mine www.kopalniaguido.pl Katowice Mural Route katowicestreetartfestival.pl Kronika centre of contemporary art in Bytom www.kronika.org.pl Nikiszowiec www.nikiszowiec.pl OFF Festival www.off-festival.pl Park Śląski in Chorzów www.parkslaski.pl Poszetka www.poszetka.com Sound Bureau in Katowice www.biurodzwieku.pl Szombierki Power Plant in Bytom slaskie.travel/Poi/ Pokaz/1680/53/powerplantszombierki-in-bytom Tauron Festival www.festiwalnowamuzyka.pl

Cricoteka Museum of Tadeusz Kantor in Kraków www.news.cricoteka.pl/ Forum Przestrzenie club-cumcafe www.forumprzestrzenie.com/ Mocak, Museum of Contemporary Art in Kraków en.mocak.pl Wieliczka www.kopalnia.pl

Лодзь Dom Music club circlefacebook klubDOM Lokal Restaurant lokal-lodz.com Łodziarnia ice cream circlefacebook Łodziarnia-Lody-na-Okrągło Łódź Design Festival lodzdesign.com Łódź FashionPhilosophy Fashion Week Poland fashionweek.pl Łódź Festival of four cultures www.4kultury.pl Marek Edelman dialogue centre www.centrumdialogu.com OFF Piotrkowska offpiotrkowska.com Owoce Warzywa club-cum-cafe owoceiwarzywa.com

Ряшів District Museum www.muzeum.rzeszow.pl The Lemko Union www.lemko.pl Museum of Bedtime Cartoon muzeumdobranocek.com.pl

Білосток Art gallery Arsenał www.galeria-arsenal.pl Białowieża forest www.bpn.com.pl Białystok Science and Technology Park bpnt.bialystok.pl/ konferencjatriple-helix/ Biebrza National Park www.biebrza.org.pl Bojary circlefacebook Bojary Borderlands of Arts, Cultures and Nations www.pogranicze.sejny.pl Branicki Palace ogrodbranickich.bialystok.pl Esperanto esperanto.pl Grabarka www.grabarka.pl/ Janów Podlaski www.janow.arabians.pl Jewish Heritage Trail in Białystok szlak.uwb.edu.pl Narew National Park www.npn.pl The European Art Centre – the Podlasie Opera and Philharmonic www.oifp.eu Up To Date Festival www.uptodate.pl Villa Sokrates foundation www.villasokrates.pl Węglowa weglowa.org Wierszalin Puppet Theatre www.wierszalin.pl Zmiana Klimatu club-cum-cafe klimatuzmiana.pl

Веб-сторінки

249

Люблін

Гданськ, Гдиня, Сопот

Познань

Jewish cemetery www.sztetl.org.pl/pl/article/ lublin/12,cmentarze/1730,staryc mentarz-zydowski-w-lublinieulkalinowszczyznaKazimierz dolny www.kazimierzdolny.pl Kazimiernikejszyn Festival kazimiernikejszyn.pl The Riversides Art and Film Festival www.dwabrzegi.pl Victoria hotel www.hotel.victoria.lublin.pl

Alternativa International Festival of Visual Arts www.alternativa.org.pl Artloop Festival www.artloop.pl Dwie Zmiany social cooperative circlefacebook dwiezmiany Emigration Museum www.muzeumemigracji.pl European Solidarity Centre www.ecs.gda.pl Forest Opera operalesna.sopot.pl Gdańsk Shakespeare Theatre www.teatrszekspirowski.pl Globaltica World Cultures Festival www.globaltica.pl Open’er Festival www.opener.pl Kayak rentals www.kajakiempogdansku.pl Ladies’ Jazz Festival www.ladiesjazz.pl National Museum in Gdańsk www.mhmg.gda.pl Serio restaurant circlefacebook serio.gdynia Wyspa art institute www.wyspa.art.pl

Brisman www.brisman.pl Cafe La Ruina circlefacebook pages/Cafe-La-Ruina Ichot www.bramapoznania.pl Kwiaty i Miut www.kwiatyimiut.pl Lodziarnia circlefacebook ytwornialodowtradycyjnych/ timeline Modra Kuchnia circlefacebook ModraKuchnia/ Piece of Cake circlefacebook PIECEof-CAKE Pod Czarnym Kotem circlefacebook poznanpodczarnymkotem Pracownia GODny circlefacebook PracowniaGODny Taczaka 20 circlefacebook TACZAKA20 Wypas www.wegewypas.pl Yeżyce-Kuchnia yezycekuchnia.pl

Oльштин Glendoria www.glendoria.pl Kortowo www.kortowo.pl Kwaśne Jabłko www.kwasnejablko.pl Mediateka www.planeta11.pl Planetarium www.planetarium.olsztyn.pl Przystań www.przystanolsztyn.pl Revita Warmia fundacjarevitawarmia.org Vinyl circlefacebook vinylpubolsztyn Węgajty teatrwegajty.art.pl Toрунь та Бидгощ Centre of Contemporary Art „Znaki czasu” csw.torun.pl Centre Mill of Knowledge mlynwiedzy.org.pl Gingerbread Museum www.muzeumpiernika.pl Mozg music club in Bydgoszcz mozg.pl Polish Theatre in Bydgoszcz www.teatrpolski.pl

Щецін Bonds of Culture Festival www.kana.art.pl/fest_spoiwa_ eng.html Castle of the dukes of Pomerania zamek.szczecin.pl/?lang=en Kontrapunkt Small Theatre Forms Festival www.kontrapunkt.pl National Museum in Szczecin muzeum.szczecin.pl Piwnica Kany music club kana.art.pl/onas_piwnica.html Stojaki cafe stojaki.szczecin.pl Szczecin Philharmonic filharmonia.szczecin.pl Szczecin Street Art Festival circlefacebook szczecinstreetartfestival Wolin island www.wolin.com.pl

Вроцлав Brave Festival 2015.bravefestival.pl Das Lokal music club daslokal.pl Hey Joe Thanks Jimi Festival www.heyjoe.pl The International Festival of Crime Fiction wroclaw2016.pl/ Sępolno www.sepolno.wroclaw.pl T-mobile New Horizons Film Festival www.nowehoryzonty.pl Tajne Komplety bookstor tajnekomplety.osdw.pl Tiff Festival tiff.wroc.pl Toy Museum www.muzeum-zabawek.pl Wratislavia Cantas Festival 2015.wratislaviacantans.pl Wuwa www.wuwa.eu theinternationalfestival-of-crimefiction

Про

Варшава / Warszawa 2018 Перше видання ISBN 978-83-65427-90-8 Видано Міністерством закордонних справ Республіки Польща

Редакторська група

Редактори ілюстрацій

Ельжбєта Петрук, Боґна Свьонтковська/ Bęc Zmiana New Culture Foundation / www.beczmiana.pl

Аґнєшка Більська, Ева Цішевська, Маґдалена Жешот, Бартош Стефаняк

Томек Берш, Сильвія Хутнік, Юстина Космала, Катажина Новаковська, Маґдалена Рошковська, Анна Саньчук Тексти Рафал Бриндал, Сильвія Хутнік, Анна Цимер, Сильвія Чубковська, Богдан Дептула, Аґнєшка Ґжибковська, Александер Худзік, Пйотр Ковальчик, Аґнєшка Козак, Збіґнєв Моджевський, Аґата Полаєвська, Ельжбєта Петрук, Маґдалена Рошковська, Александра Сальва, Аґнєшка Сосновська, Фанні Вочер, Ольга Врубель Інфографіка, статистичні дані Анна Міколайська, Маґдалена Рабчак, Юлія Соболевська, Бартош Стефаняк, Анна Стельмашик

Переклад з англійської Олександр Гросман Співпраця Олена Старанчук, Тетяна Артушевська Коректор Мар’яна Кріль Типографська підготовка  і набір Томек Берш у співпраці з Рафал Бухер і Ханна Дирч Дизайн інфографіки Томек Берш, Рафал Бухнер, Ханна Дирч Книгу набрано шрифтами Neue Haas Unica, Skolar Надруковано Legra Sp. z o. o. www.drukarnialegra.pl 10c Albatrosów Street 30–716 Cracow