MILLENIUM CLUB 220_часть1

Дорогі друзі!

Війна занурила життя мирних українців у постійний стрес і тривогу: вони хвилюються, чи повернуться діти живими зі школи, чи не влучить ракета в їхню домівку, чи не загинуть на фронті чоловіки, брати й батьки, чи, зрештою, самі вони переживуть

війну. І в такому внутрішньому стресі ми всі живемо уже рік... І все ж, попри хвилювання, життя триває – чоловіки працюють або захищають

свій дім, жінки готують дітям їжу, в’яжуть шкарпетки військовим, гуляють у парку і

купують подарунки. Українці продовжують свій бізнес і розвиваються. Хтось на звич-

ному місці, а деякі навіть на чужині знайшли в собі силу та хист побудувати справи з нуля і довести всім, що ми – сильна і незламна нація.

Українці продовжують жити, бо інакше не вміють!

Зціпивши зуби, стримуючи сльози, зберігаючи глибоко у серці всю свою материнську ніжність, ми повинні бути сильними і маємо бути прикладом для інших.

Пам’ятаю свої сумніви рік тому. Як жити, що робити зі своїми проєктами, які роками створювала з командою? Як вести далі бізнес, як будуть його вести мої партнери? Була невпевненість, був страх – за себе, за рідних, за своїх колег, за всіх тих, з ким разом створювали і розвивали MILLENIUM. Але я вирішила ризикнути. І сьогодні впевнено можу сказати, що не помилилася. Більш того, можливо для когось навіть стала поштовхом до дії. Я рада, що сьогодні зі мною моя команда, що більшість постійних партнерів теж лишилися. Більш того, нам вдалося не лише втриматися, а й зробити новий виток нашої справи. Враховуючи час та нинішні реалії, ми створили нові проєкти, в яких розповідаємо про долі наших земляків під час воєнного лихоліття. Також українки діляться своїми історіями успіху у нових реаліях. Так, сьогодні ми змушені видавати електронну версію журналу, але це аж ніяк не відобразилося на чисельності нашої аудиторії та інтересу до видання. Українці розвивають свій бізнес, а ми розповідаємо про їх життєві історії, надихаючи тих, хто ще не знайшов у собі сили або можливості піднятися і стати сильним. Більш того, наприкінці минулого року нам вдалося навіть зібрати ваш улюблений Bussines CLUB і мали шалений успіх і щиру вдячність наших гостей з усієї України.

Особливі слова хочу сказати на адресу наших жінок. Українки ще раз довели, що сильні, вперті, цілеспрямовані та здатні гори перевернути. Особливо, якщо дім або рідні у біді.

Українським жінкам під час війни належить лідерська роль, вони навчилися жити, працювати, залишатися гарними дружинами і люблячими матерями. Там, де звучить «треба», українка вже знає «як». Вони стали справжніми берегинями, які тримають у своїх руках економіку держави, поки чоловіки зі зброєю гонять окупанта. Я бажаю, щоб кожна жінка дочекалась свого чоловіка, сина, брата чи батька додому. А вдома вже буде порядок, бо жінка тримає його у своїх тендітних і сильних руках. Вірю в кожну українку, вірю в перемогу України!

Людмила АКИМЕНКО

ЗОРЯНА ПОРОТЬКО:

«НАША СИЛА –

У ЄДНОСТІ, ЛЮБОВІ ДО БАТЬКІВЩИНИ ТА

ОДИН ОДНОГО»

Берегині миру виступають на підтримку України та її незалежності. Зоряна ПОРОТЬКО натхненно розповідає

про наших військових, волонтерів, жінок та дітей, а також про усіх, хто допомагає

у війні з мороком.

Ми — українці! Незламні, нескорені, непереможні!

Настала весна 2023 року… Вже рік нас вбивають, катують, ґвалтують. Наші міста розбомблені. Мільйони українців залишились без домівок, втратили рідних. Мільйони змушені тікати за кордон. Хоча насправді це не рік і, навіть, не дев’ять… Століттями страшний сусід прагне поставити нас на коліна, знищити все українське. Нашу мову, традиції, національну ідентичність і самосвідомість російська пропагандистська машина жорстоко плюндрувала і паплюжила. Та ми тримаємось. Цей рік

був страшним для кожного українця. Війна торкнулася кожного. Але сталося чудо! Ми вистояли. Згуртувалися. Україна єдина. Від заходу до сходу – ми всі українці. Світ з захопленням стоячи аплодує українському народу! У сучасному монетизованому світі високих технологій і багатомільярдних бізнесів Україна показала приклад єднання, любові, патріотизму і сили духу. З якою гордістю ми промовляємо «я –українець/ українка»!

Століттями загартовані українці. Мирний народ, який просто хоче жити на своїй землі, розмовляти власною мовою, вирощувати пшеницю під мирним небом і співати

українських пісень своїм дітям. Ми – частина великої європейської родини. У нас є один шлях, який ми обрали. Шлях демократії, свободи та незалежності.

Війна показала нам самим і всьому світу, хто ми є. На оборону нашої землі пішли найкращі сини й дочки України. Наша армія — це сильні духом, відважні, мудрі патріоти. Зовсім молоді хлопці й сивочолі досвідчені чоловіки, студенти, професори, спортсмени, бізнесмени, співаки. В один день вони одягнули військову форму, взяли в руки зброю і пішли боронити свою країну від злого підступного ворога, який називав себе братом, а сам готувався напасти. Нашою армією захоплюється весь світ, а ми молимось за наших захисників і чекаємо їх повернення. Кожна українська родина має сина, батька, брата чи чоловіка на фронті. У серці кожного українця кровить рана, яка назавжди залишиться великим шрамом. Ніколи не забудемо і не пробачимо. І наші нащадки завжди пам’ятатимуть. А ще ми завжди будемо горді за свій народ. Нам ніколи не буде соромно.

Дякуємо Збройним Силам України! Дякуємо кожному, хто долучився до нашої боротьби. Безстрашним волонтерам, які, ризикуючи життям, допомагають українським воїнам. Величезна подяка медикам, пожежникам, рятувальникам. Усім бізнесам, які тримають нашу економіку. Бо сильна економіка — запорука сильної країни. Усім іноземцям низький уклін і подяка. Усім тим, хто гучно і з рекламою допомагає, і тим, хто робить це тихо. Тим, про титанічну працю яких ми навіть не здогадуємось, а вони роблять неможливе. І завдяки усім цим людям ми переможемо. З нами правда і з нами Бог! Ми на своїй землі. Ми в своїй Україні. Це земля наших предків, які обороняли та захищали її для нас. І наші діти будуть жити у вільній, багатій, могутній Україні!

За цей складний рік було багато емоцій, багато жаху побачено і почуто. Але найбільше вразила поїздка в Бучу, Ірпінь, Гостомель, Бородянку, Ворзель одразу після окупації. Усе навколо зруйноване, розбомблене, спалене… Тамтешні люди прибирають, розчищають і… садять квіточки! Наші надзвичайні незламні українці!

Вони садять рослини, щоб було гарно! Наш народ ніколи й нікому не здолати! Страшною ціною нам дається наша свобода і незалежність. Але ми її здобудемо. Ми переможемо! Слава Україні! Слава

Героям!

І на оновленій землі

Врага не буде, супостата, А буде син, і буде мати, І будуть люде на землі. Тарас Шевченко.

ТЕТЯНА КНЯЗЄВА: «ЖИВИ, ХЕРСОН, ЖИВИ!!!»

Вона – визнаний голос Херсону. Тетяна КНЯЗЄВА пережила окупацію міста й не переставала писати пісні під гнітом російських загарбників.

У нашому інтерв’ю поетеса піснярка відверто розповідає

про ті страшні події й ділиться планами на майбутнє.

- Тетяно, розумію, що про це важко говорити, але Ви були в окупації в Херсоні. Розкажіть, як вдалося вижити та стати незламною?

- Весь той важкий та кривавий період я ховалася, бо російські солдати шукали мене. Одного дня вийшла за кавою і більше не повернулася додому, вимушена була міняти регулярно місця схову. Також довелося повністю змінити зовнішність: я все життя була блондинкою, а в окупації перефарбувалася у брюнетку, аби мене було важче впізнати. Адже я – медійна особа, завжди виступала за українізацію та патріотичні настрої, організовувала безліч фестивалів, тож мала бути дуже обережною, аби мене не знайшли. Було навіть таке, що мої земляки за руки мене тягнули й маскували від окупантів. А знайомих допитували у підвалах про мою діяльність. Велика подяка усім, хто мене попереджував про небезпеку, вік вам буду винна.

- Як Ви себе почуваєте зараз? І чим займаєтесь?

- Знаєте, почуваю себе так, як і всі українці –тримаюся заради усіх нас. Звичайно, в окупації було дуже страшно, але й зараз не все добре. Нас продовжують бомбити росіяни й після звільнення Херсону. Кожного дня! Я навіть навчилася рахувати, коли саме розірветься той чи інший снаряд, який запускають. Але, попри все це намагаюся підняти на ноги рідний край, відвожу душу у творчості й віршах. І, звичайно, не полишаю волонтерської діяльності. - Поговоримо про важливу частину Вашого життя – волонтерство. Над яким проєктом працюєте зараз? - Мій волонтерський шлях почався не «вчора», а ще у 2014-му. Тож зараз роблю все те, що й тоді: плету з однодумцями основи для маскувальної

ПОЕТЕСА, ГРОМАДСЬКА ДІЯЧКА. УДОСТОЄНА ЗВАННЯ «БЕРЕГИНЯ УКРАЇНИ». ЗАСЛУЖЕНА ДІЯЧКА МИСТЕЦТВ УКРАЇНИ. НАГОРОДЖЕНА ОРДЕНОМ «ЧЕСТЬ ТА ГІДНІСТЬ УКРАЇНИ». ЧЛЕНКИНЯ ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ СПІЛКИ УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ В АТО «ПОБРАТИМИ УКРАЇНИ».

сітки, передаю від людей на фронт амуніцію, медикаменти та продуктові набори. Роби-

мо окопні свічки. А коли наші ЗСУ зайшли в

Херсон, одразу підготувала їм найсмачніше

сало в Україні. До повномасштабного нападу

росії цей продукт був дуже популярним се-

ред українських військових, тож я із

західної

частини країни поштою переправляю сало

в Херсон і сама засолюю. Пригощаю наших

захисників й відправляю «смаколики» на

фронт. Паралельно просто зараз збираю на

тепловізор хлопцям, за 5 днів маю вже 24 тисячі гривень, процес триває.

- У Ваших соціальних мережах Ви активно розповідаєте про іграшки «Бойові єноти». Що це за проєкт?

- Це мій великий проєкт, в якому допомагаю нашій армії. За донати ви можете придбати собі нашу іграшку «Бойовий єнот» з авторським надписом. Усі вилучені кошти йдуть на закупи продуктів військовим, або направляємо за їх запитами. Також зараз працює мій великий проєкт – «Героїчна платформа підтримки». Ми організовуємо

зараз мистецький фестиваль.

- Тетяно, тема війни прослідковувала-

ся у Ваших творах ще з 2014 року. То-

ді Ви писали перші пісні про війну та Героїв також. Наскільки зараз ті стро-

ки актуальні та важливі?

- Мої пісні й вірші завжди несли у собі тематику вільної Батьківщини, незалежного життя. Вони звучали по всій Україні, навіть у Верховній Раді. Їх виконують відомі

артисти, військові, співаки по всьому світі.

Я давно знала, що буде війна, що росіяни

полізуть на мою землю, але не могла ска-

зати, коли саме. А вже ближче до відкритої війни й після багатьох поїздок на Схід з’явилося це страшне передчуття. Тож постійно присвячувала творчість військово-

патріотичним настроям. Якщо підрахувати, зараз маю більш як двадцять пісень воєнної тематики. Вони неймовірно важливі для мене й моїх шанувальників, бо написані від серця.

- Які маєте на 2023 творчі плани?

- В окупації мені вдалося написати чотири пісні, одна з них присвячена Чорнобаївці. Ми її створили віддалено (через телефон) разом з автором музики Анастасією Єлькіною з Кривого Рогу. Тож у планах – поділитися нашою робою з українцями. Та я й не збираюся взагалі зупинятися у своїй творчості. За моєю діяльністю можна слідкувати через соціальні мережі, там я публікую найактуальнішу інформацію. Дуже усіх вас люблю, рідні земляки! І вірю у нашу скорішу перемогу! Слава Україні! Живи, Херсон, живи!!!

facebook: Татіана Князєва (Татіана)

Берегині Миру

Берегині Миру

КЛАСИЧНІ ТА АЛЬТЕРНАТИВНІ МЕТОДИ

НЕВРОЛОГІЇ, ЩО ПОЗБАВЛЯТЬ ВАС БОЛЮ

Війна, регулярні або раптові стреси, психологічні травми, негативний до-

свід, переживання горя та складні життєві обставини часто викликають

не тільки депресії, але й фізіологічні зміни в нашому організмі, що призводять

до фізичного болю. Такі процеси потребують звернення до невролога, тож знайомтесь з Ольгою СОЛОВЙОВОЮ. Вона лікар невролог вищої категорії, лікар УЗД, рефлексотерапії та рентгенології, медичний психолог, нейрокоуч, гіпнотерапевт, регресолог, практик альтернативного лікування.

– Пані Ольго, Ви фахівець з неврології. Ця професія наразі дуже затребувана серед українців. Про які діагнози сьогодні найчастіше йде мова?

– Найчастіше йде мова про два типи захворювань. Перше – це складні психо-емоційні стани. До мене дуже часто звертаються люди з депресією, панічними розладами, зниженням енергії, порушенням сну, тривогою… Їх необхідно лікувати якісно та швидко. Другий тип захворювань – це болі у спині, у шиї, попереку, загалом різних відділах хребта. Це пов’язано з фізичними навантаженнями або з відсутністю регулярних занять спортом, відсутністю ведення помірного життя. Я хочу наголосити, що хронічні болі, які тривають понад 2-3 тижні, потребують обстеження, роз’яснень від лікаря та лікування. Якщо при обстеженні не виявлено фізіологічних змін, можливо, мова йде про депресивні прояви, психологічні навантаження. Звісно ж, нікуди не ділись й інші неврологічні діагнози, такі як інсульти, розсіяний склероз, ураження периферичних нервів тощо.

– Як наше фізичне здоров’я пов’язане з психоемоційним станом?

– Наше тіло завжди реагує на психологічний стан свідомості та може викликати різноманітні прояви, такі як хронічні болі у будь-якій частині тіла. Сюди можна додати тремтіння кінцівок, порушення тиску, запаморочення, різноманітні страхи, порушення сну та безпричинне зниження настрою. Тобто під тиском таких станів людина втрачає якість життя, що й призводить до фізичних розладів чи то втрати працездатності.

– Чи можна сказати, що стреси – головна причина фізичних та психологічних проблем?

– Не можна стверджувати, що стрес – це єдина та головна причина. Але стрес має

дуже сильний вплив на психологічний та фізичний стан. Стрес має дві фази, перша – активна, коли проявляється вплив симпатичної нервової системи (підвищення тиску, прискорене серцебиття, спазми м’язів). За цією фазою наступає друга – одужання, відновлення. Це стан, коли проявляється дія парасимпатичної нервової системи. Прояви: втома, відсутність енергії, розслаблення, значна потреба у сні та підвищений апетит. Так от саме різкі, часті зміни цих фаз або затримка на довгий час в одній із них негативно впливають на наші внутрішні органи, викликаючи

дефіцит кровопостачання, недостатність кисню та поживних речовин.

– Які механізми, методики та інструменти Ви використовуєте в роботі?

– Я використовую поряд із класичними практиками й альтернативні методи. Сюди відноситься психотерапія, гіпнотерапія, аку-

пунктура, інфільтраційна терапія. Також я використовую метод Dry Needling, якому навчалася у Німеччині. Повертаючись до гіпнотерапії, згадую випадок із дівчиною, яка відчувала сильні болі у спині через грижу. Так от саме після сеансів гіпнозу вона казала, що біль знизився більш як на 60%. Симбіоз різноманітних методів лікування дає дуже хороші результати та сприяє покращенню самопочуття.

– За яких ознак в тілі варто записуватись на консультацію до невролога?

– Раптові головні болі, будь-які напади, втрата свідомості, порушення мови, слабкість у кінцівках, порушення ковтального рефлексу, запаморочення, раптове підвищення тиску. Загалом будь-які симптоми, які не були для вас типовими – привід звернутись негайно до невролога.

– Сьогодні великої популярності набирають рекомендації

фахівців щодо самодопомоги. Чи вчите Ви цьому своїх пацієнтів?

– Звичайно, у мене навіть є ряд відеороликів на ютуб-каналі, в яких я розповідаю як самостійно зняти головний біль, біль у шлунку, серці тощо.

– На останок скажіть, з якими труднощами неврологічного спектра нам доведеться зустрітись після перемоги?

– Більшості з нас, на жаль, доведеться зіткнутися з депресіями, тривогами та наслідками травм. Це будуть наслідки стресу, в якому ми жили тривалий час. І ми будемо змушені використовувати психотерапію. Це буде робота зі стресом, спогадами, пережитими травмами, втратами, горем. Тому готуймося до перемоги, готуймося до нових викликів життя й не забувайте піклуватися про своє здоров’я.

facebook: darling.olechka

+380979405235

ТОП-100 незламних Українців

Весела, невгамовна, творча і непосидюча вихователька вінницького дошкільного закладу №35 Лілія КОЛІСНИК легко перетворюється у добру фею чи клоуна веселуна. У нашому інтерв’ю вона розповідає про любов до своєї професії та ділиться методикою «Як навчити читати малюка».

ПЕДАГОГ, ВИХОВАТЕЛЬКА

- Вітаю Вас, Ліліє! Розкажіть нам, чому вирішити присвятити своє життя професії педагог?

- Навзаєм. Для початку треба відповісти на питання – що значить бути вихователем? Власне, професія вихователя – це можливість постійно перебувати у світі дитинства, казки й фантазії. Особливо усвідомлюєш значущість цієї роботи, коли бачиш очі дітей; вони жадібно ловлять твоє кожне слово, погляд і жест. А ще, вихователь – творець! Адже не дарма дітей називають «квітами життя», і цю роботу можна порівняти з працею садівника. Одна рослина любить світло сонця, інша – прохолодну тінь; одна – берег струмка, інша – висохлу гірську вершину. Для кожного потрібен особливий, тільки для нього відповідний догляд, інакше є ризик згубити ніжні пагони. Так і в моїй роботі: кожній дитині треба дати любов, розуміння його індивідуальності. Взагалі, про професію вихователя мріяла з дитинства, для мене це справжнє покликання. І протягом усіх цих років я показую, що моя робота дуже цікава. А сучасні вихователі – це багатогранні особистості.

- Ви маєте 25 років досвіду. Чи важко взагалі бути вихователем?

- Безперечно, праця вихователя важка, адже нелегко бути зразком для наслідування, порадником, суддею, наставником. Діти бувають різні: зухвалі, невгамовні, сором’язливі та боязкі. Що в дитячому садочку можуть їм дати? Перш за все – любов! Бути вихователем в сучасних умовах складно і відповідально, оскільки потрібні не тільки всебічні знання, досвід, але і величезне терпіння. Необхідно постійно перебувати у творчому пошуку, вносити в роботу щось нове. Та моя професія потрібна і дає суспільству дітей, адаптованих до життя, впевнених у собі й готових до подальшого навчання. Взагалі моя робота базується на вічній

ЛІЛІЯ КОЛІСНИК:

«ВИХОВАТЕЛЬ – ЦЕ МОЄ СПРАВЖНЄ ПОКЛИКАННЯ»

заповіді: не нашкодь. Адже душа дитини — це не кам’янистий грунт, а квітка, якій необхідно допомогти розкритися. І, більш того, необхідно навчити своїх вихованців йти важкими дорогами знань, не чекати готових рішень, а шукати й знаходити самим.

- Розкажіть про свої робочі будні у дитячому садку.

- Знаєте, колектив у нас зібрався творчий та амбітний. А наш керівник Горобчук Наталія Семенівна взірець для наслідування. На роботі, окрім прямих обов’язків, я постійно чимось зайнята: то вишивку показую діткам, то режисую відеохроніку життя наших вихованців, то розігруємо різні сценки. Дуже багато чим займаюсь.

- Ліліє, чи використовуєте якісь незвичні методики навчання у своїй роботі?

- Звичайно. Розповім про цікаву методику американського вченого Глена Домана «Як навчити дитину читати». Вона складається з 5 принципів.

1. Починайте розвиток дитини якомога раніше.

2. Повага – необхідно ставиться до дитини, як до дорослої людини.

3. Всі домашні вправи потрібно проводити тоді, коли малюк відчуває себе ситим та бадьорим.

4. Всі заняття мають закінчуватися до того, як дитина відчує втому.

5. Методика принесе бажані результати, якщо кожен урок буде систематичним і послідовним.

- А чим займається вихователька Лілія у вільний час?

- Я люблю подорожувати й була у багатьох країнах світу. Останні роки захопилась подорожами Україною. Виявляється, що у нас є надзвичайно красиві місця. Також маю такі хобі: вишивка різними техніками, в’язання картин та портретів шпицями. Колекціоную монети та ляльки в національних та старовинних костюмах. Маю велику колекцію кишенькових календариків, які мені дістались у спадок від моєї мами. Жіночу енергію черпаю на різних світських заходах: театр, живі концерти. І мрію про мирне небо в Україні. facebook: Лілія Колесник Instagram: Лілія Колесник Telegram: Лілія Колесник

ГЕННАДІЙ МОРОЗ:

ПЛАНИ – ОСНОВА УСПІХУ БІЗНЕСУ»

Головний принцип успішного бізнесу – залишатись у будь-якій ситуації справжньою людиною.

Саме через призму людяності підприємець вірно веде свою компанію до успіху та вражаючих результатів. Останній рік показав нам, що залишаючись вірним своїм принципам, можна пройти усі перепони долі. Про великий бізнес та головні правила роботи говоримо з Геннадієм МОРОЗОМ, підприємцем, засновником та власником Торгової Групи Компаній «ВБА».

НАГОРОДИ ТА ВІДЗНАКИ:

«Лідер галузі 2016, 2019, 2020»

«Зірка якості 2017»

«Лідер року 2018»

«ВИБІР КРАЇНИ 2020»

«Компанія Року 2020»

TOP UKRAINIAN AWARDS 2020 BUSINESS OF THE YEAR 2022

– Пане Геннадію, Ваша компанія святкує цього року шістнадцятиріччя. Це неймовірно великий шлях. Розкажете про особливості бізнесу та послуги, які надаєте українцям?

– Так, ми дійсно пройшли великий шлях. У нашу торгову групу входить чотири підприємства. Перше займається виробництвом кальцію для комбікормів. Друге займається виробництвом м’якої пакувальної та транспортувальної продукції (біг-беги, лайнер беги). Третя компанія виробляє мінеральний порошок, який не дозволяє асфальту розповзатися після відлиги, тобто запобігає утворен-

ню колійності на дорогах. Четверта компанія спрямована на виробництво плівки для різних потреб (теплична, будівельна тощо).

Стосовно наших переваг, думаю вони полягають в тому, що ми завжди виконуємо заявлені в договорі з клієнтом вимоги. Але найголовніше – ми працюємо з розумінням, що клієнт купує не сам товар, а якість послуги, тобто високий сервіс. Ми пропонуємо клієнтам справжню цінність. І навіть, якщо щось не передбачено нашими можливостями, ми зробимо усе необхідне для клієнта. Вважаю, саме завдяки такому підходу ми розвиваємося досить швидко та успішно.

«ЛЮДЯНІСТЬ ТА ДОВГОСТРОКОВІ

– Як Ви плануєте відсвяткувати день народження компанії?

– До війни ми зазвичай на такі

свята виїжджали усією командою

на відпочинок. Цього року, завдя-

ки виконаним обов’язкам та досяг-

ненням, також плануємо повним

складом співробітників та з їхніми

сім’ями полетіти до Туреччини або

Єгипту. Авжеж, наразі ми не знаємо

точно, чи вдасться нам це, але рі-

шуче йдемо до мети. Сподіваємось

на нашу перемогу та відкрите небо. –

Під час війни Ви відкрили

нове підприємство у Європі та

допомагаєте українським бі-

женцям. Що саме Вами було

зроблено?

– Одне з наших виробництв ми

дійсно перенесли до Румунії й за-

раз плануємо переносити друге, розвиватись на ринку Європи. Моя

категорична позиція полягає в то-

му, щоб долучати до роботи на ви-

робництві саме українців, яким ми

надаємо повноцінні умови життя.

Ми хочемо, щоб наші земляки дос-

тойно жили за кордоном, а не ви-

живали. Тому пропонуємо їм робо-

ту, достойний заробіток та житло.

Я вважаю, це гідний вчинок. Ми

повинні допомагати один одному.

– Які складнощі Вам довелось

пройти у Європі, відкриваючи

підприємство?

– Для того, щоб відкрити компанію за межами України, нам довелось провести дуже складний

аналіз місцевого бізнесового рин-

ку. І перш ніж відкрити безпосередньо виробництво, ми спочатку намагалися продавати продукт, якого в нас фактично не було. Ми навіть купували товар у конкурентів, щоб перепродавати його своїм клієнтам. Так, ми працювали в мінус, але завдяки цьому отримали чітке розуміння, що саме потрібно європейському клієнту.

Друга ж складність полягала в тому, щоб зрозуміти, де найвигідні-

ше розмістити виробництво. Зав-

дяки чітким діям та розрахункам

ми визначили, що виробництво

на території Румунії найвигідніше

з погляду оподаткування для нас.

То ж рухаємось далі.

– Знаємо, що для Вас дуже цін-

ний скарб – колектив. Як змі-

нились Ваші люди за цей час?

– Я, напевно, почну з того, що

нас, наш колектив, безпосеред-

ньо загартувала пандемія. Ми навчилися працювати дистанційно, згуртовано, на єдиному дихан-

ні. А з приходом великої війни я твердо вирішив, що ми будемо продовжувати працювати, поки будемо живі, поки буде працювати виробництво. Я озвучив свою позицію усім співробітникам та пообіцяв, що ніхто нікого не залишить без роботи. Це дуже збадьорило усіх, підняло моральний дух колективу, і тому ми продовжуємо свою діяльність. Для мене дуже важливі люди, які перебувають у моєму оточенні, я розумію, що відповідальний за них, тому роблю усе можливе й неможливе.

А від них отримую гарну роботу, довіру та дохід для нас усіх, підтримуючи економіку України.

– Читачам цікаво, як особисто Ви сприймаєте те, що відбувається. Які маєте наміри, прогнози, мрії та бажання?

– Гадаю, думки в більшості українців схожі сьогодні. Та зважаючи на те, як ми продовжуємо розширюватися й розвиватися, наші плани залишаються незмінними. Ми плануємо масштабування виробництв, плануємо повернути виробництво мінерального порошку для асфальту (воно зараз стоїть з відомих причин). Стосовно саме цього напрямку скажу, що це виробництво я створював із дуже свідомої позиції. Я хотів, аби українці їздили якісними дорогами, насолоджуючись водінням, отримуючи якість життя загалом. Тому для мене важливо не зупинятись.

– Пане Геннадію, дякуємо за Вашу позицію. Ви справжній патріот без перебільшення. Які Ви дасте особисті рекомендації українським підприємцям?

– Ситуація, в якій ми всі опинилися, вкрай складна, але це не привід опускати руки. Я часто спостерігаю, як люди втрачають цілі, довгострокове планування й т.п., опиняючись без роботи, втрачаючи мрії. Я вважаю, цього робити не можна. І всіх своїх керівників закликаю завжди допомагати співробітникам будувати довгострокові плани. Завдяки їм людина не живе одним днем та не бачить навколо лише нагальні проблеми. Плани завжди дозволяють бачити перспективи, а

це дуже важливо для підтримки впевненості. Тому, плануйте на

рік, два вперед та дійте сьогодні, робіть усе можливе для досягнен-

ня своїх цілей та мрій.

Telegram: VBA_TRADE_GROUP

Instagram: vba_trade_group

Facebook: vba.trade.group

https://www.linkedin.com/company/vba-trade-group

https://www.vba.com.ua/uk/

ТОП-100 незламних Українців

СВІТЛАНА ШАРОВА:

«РОБИ СЬОГОДНІ ТЕ, ЩО ІНШІ НЕ ХОЧУТЬ!

ЗАВТРА ЖИТИМЕШ ТАК, ЯК ІНШІ НЕ МОЖУТЬ»

Війна росії проти України примусила всіх зіштовхнутися з низкою викли-

ків: вижити, продовжувати надавати якісні освітні послуги, зберегти науковий потенціал і, підлаштувавшись під нові умови, не втратити надії на подальший розвиток. Світлана ШАРОВА розповідає, як їй вдалося це зробити.

- Світлано, для початку хотілося б дізнатися про Ваш шлях викладача. Чому обрали саме цю професію?

- Вважаю, що вона підходить мені найбільше. Ця робота дозволяє весь час тримати себе у тонусі, сприяє саморозвитку. Випадкові люди дуже рідко затримуються в даній професії. Думаю, що не кожен може бути вчителем, особливо викладачем вищої школи, тому що ця професія вимагає колосальної та кропіткої праці, саможертовності, величезного терпіння, любові до інших та непідкупного інтересу. Профільний педагог навчає молодих людей не тільки навичкам майбутньої професії, а й, перш за все, процесу причино-наслідкового зв’язку виживання у суспільстві.

- Якщо взяти до уваги мирний час, у якому стані була освіта в Україні до 24 лютого 2022-го?

- Пандемія COVID-19 дуже вплинула на якість та доступність освіти. На початку карантину 90% шкіл по всьому світу були зачинені. Весною 2020 року всі навчальні заклади в Україні перейшли на «дистанційку». Було важко пристосуватися до нових умов, адже усі ми пам’ятаємо, що заклади освіти в «червоних зонах» так і не вийшли на очне навчання. Більшість молодих студентів не знають, що це таке. Коли минулого року ми аналізували 2021-й, то говорили – який непростий для української освіти рік. Та тоді ми ще не уявляли, яким буде 2022-й.

Повномасштабна війна, яку почала проти України російська федерація, у перші дні паралізувала навчальний процес. Наша система освіти не була готова до початку повномасштабного російського вторгнення: не були заздалегідь напрацьовані алгоритми й форми роботи, а в тих закладах освіти, де були укриття, їх довелося приводити в належний стан. Восени до переліку проблем додалися ще й блекаути, які переривали процес дистанційного навчання.

- Ви з прифронтової зони – із міста Запоріжжя. Наскільки важко було давати студентам знання, коли над головою літали ракети?

- Кожен з нас зараз докладає чимало зусиль, щоб підтримувати свою життєздатність й водночас робити щось для перемоги: працюємо, донатимо, волонтеримо. Звісно, надавати студентам знання, коли над головою літають ракети, постійно чути сигнал тривоги, коли вимикають світло та немає зв’язку – дуже складно. Що робити, якщо мотивація на нулі? Зосередитись на конструктивних моментах

і нагадати собі, що для вас є цінним у роботі, чому ви її обрали та що унікального та корисного даєте саме ви. З

перших днів повномасштабного вторгнення Національний

університет «Запорізька політехніка»

евакуюватися в більш безпечні місця. Наша місія – допомагати вимушеним переселенцям з розміщенням в гуртожитках ВНЗ.

Кожного дня ми зустрічаємо людей, які бу-

ли вимушені покинути власний дім і робимо

все задля того, щоб тут, у Запоріжжі, вони

відчували себе якомога комфортніше.

У таких безпрецедентних обставинах освітянам вдалося досить швидко мобілізуватися й організувати навчання в Запорізькому

регіоні. Зараз 80% нашої області під оку-

пацією, але Бердянський машинобудівний

фаховий коледж Національного університе-

ту, «Запорізька політехніка» та Оріхівський

фаховий коледж Таврійського державного

агротехнологічного університету ім. Дмитра

Моторного продовжують працювати в стінах НУ «Запорізька політехніка». Досягнення НУ «Запорізька політехніка»

впродовж 2022 року:

• нас обрано повноправним індивідуальним Членом Асоціації європейських університетів;

• університет увійшов в ТОП-50 кращих

ВНЗ України за рейтингом «U-Multirank2022World University Rankings;

• посів 32 місце серед закладів вищої освіти України (єдиний серед Запорізького регіону)

у рейтингу Scimago Institutions Rankings;

• Українська команда з аеробіки разом

із представниками НУ «Запорізька політехніка» піднялися на другу сходинку п’єдесталу на чемпіонаті світу.

- Розкажіть, як працюєте зараз (онлайн чи офлайн формат)?

- Вже певний період часу Запоріжжя, як прифронтове місто, живе у режимі «світ-

ло є чи нема» – через аварійні відключення виникають проблеми зі зв’язком та з Інтернетом. І це стосується вже не тільки дорослих, а й школярів та студентів. Адже цьогоріч вони навчаються не за партами, а перед моніторами гаджетів. Ситуація останніх років як ніколи навчила українців тримати силу духу, незважаючи ні на що. Що стосується нашого НУ «Запорізька політехніка», то пропри бомби, скинуті біля нашого університету, він практично не постраждав. З 24 лютого 2022 року у ВНЗ освітній процес було призупинено, його учасники вимушені були залишити місце навчання, робоче місце, будинки. Та весь час із самого початку війни співробітники університету постійно підтримували контакт один з одним та студентами. Окрім цього, в університеті діє програма внутрішньої академічної мобільності, за якою студенти, що знаходяться на окупованих територіях, можуть продовжити навчання в НУ «Запорізька політехніка». Також волонтерський штаб університету у квітні розпочав роботу з благодійними фондами. БФ «Право на захист» надає переселенцям юридичну і матеріальну допомогу: матраци, постільну білизну, побутову техніку та харчі. А БФ «Посмішка ЮА» проводить спільну роботу з адаптації дітей. Усе це відбувається за підтримки та участі робітників університету.

- Як вважаєте, чи повернеться освіта

в Україні до свого довоєнного стану після нашої перемоги? -

не через фізичну небезпеку, але також є питання психологічної безпеки. Через два тижні після повномасштабного вторгнення ми всі повернулися до онлайн навчання. Але те навчання було вже зовсім іншим. Дуже приємно, що попри такі тяжкі часи в Україні, молодь вчиться, бо хоче вступити в університет, отримати професію, платити податки, підтримувати ЗСУ.

Мені здається, що дуже важливо розуміти: для того, аби залишатися економічно і конкурентоспроможною, українська система освіти має дивитися трошки більше у технологічному напрямку. У нас дуже багато шкіл та університетів ще залишаються матеріально-технічно незабезпеченими.

- Скоро вже настане весна. Що б Ви побажали українкам, напередодні всесвітнього свята жінок?

- Дорогі мої українки, вітаю вас з Міжнародним жіночим днем! Кажуть, у моді зараз природна краса, і 8 березня я хочу побажати вам завжди бути такими приголомшливими, як сама природа. Бажаю, щоб ваші серця належали тим, хто любить і обожнює вас, щоб кожен день ви відчували турботу, відданість, вірність, допомогу і підтримку! Кохайте і будьте завжди коханими, залишайтеся такими ж неповторними, ніжними й теплими! Щастя вам, миру та злагоди, радості й удачі завжди і в усьому! Будьте красиві, даруйте усмішки. Ви –чарівні!

facebook: svetiksharova

Instagram: svitlanashar

Українців

НОВІТНІ ПЛАНИ

КІКТЕНКО

Шановні читачі, за останній рік ми познайомились з багатьма героями, які боронять наше життя на фронті, які займаються волонтерством, які лікують, рятують, відбудовують та продовжують вірити

у перемогу України. Сьогодні знайомимо вас з Олександром КІКТЕНКО, засновником волонтерського

руху «Автопатріот», членом спілки виробників будівельних матеріалів

та ради директорів конфедерації

будівельників України. Це та особистість, яка, наближаючи перемогу, вже створює підґрунтя для нашого майбутнього. Впевнені, ви будете вражені проєктом, який вам представляє наш гість.

– Пане Олександре, вітаємо Вас! Над чим Ви сьогодні працюєте?

– Чи не найголовніше моє завдання на зараз – це вирішення питань відновлення критичної інфраструктури України та заходи щодо відновлення взагалі нашої країни. Я концентруюсь на відбудові культури, спорту, оздоровчих напрямків, реабілітаційних центрів для наших ветеранів тощо. Вже зараз ми повинні думати про майбутнє, тому я взяв собі за мету розробити проєкти культурно-спортивних комплексів (КСК) по всій Україні. Оскільки я маю досвід та неабияку експертизу у виробництві сталевих матеріалів та будівництві швидкомонтованих металевих конструкцій, вирішив направити зусилля саме на будівництво КСК на базі ФОК та ДЮСШ. Зараз нами ведеться велика підготовча робота, зустрічі з представниками влади, будівельного сегменту, спортсменами, інвесторами тощо.

– Якими саме будуть ці нові культурно-спортивні комплекси?

– Це будуть універсальні арени з різноманітною розміткою для багатьох видів спорту. Вони будуть доповнені конструкціями з міцного, але легкого металевого сплаву, що дозволить швидко змінювати ігрове поле. В залежності від того, чи велике це місто, чи невеличке ОТГ, дані комплекси будуть різних форматів та розмірів. Варто зазначити, що кон-

струкції не будуть дуже коштовними, адже розроблятимуться цілим кластером на основі потужної міжнародної

бізнес-спільноти за кошт державного

фонду, благодійних фондів, підприємців, інвесторів. Братимуть участь у бу-

дівництві виключно передові компанії, від проєктування до експлуатації. План

наступний – бізнес будує ці комплекси,

а держава отримує права утримувача.

Додам, що даний проєкт буде максимально виключати будь-які корупційні

схеми, а самі комплекси будуватимуться дуже швидко. Контролюватиметься

процес окремою спільнотою, що га-

рантуватиме якість, швидкість та прозорість.

– Чи матимуть комплекси електронне управління?

– Так, і в цьому також є особливість проєкту. Завдяки IT розробникам, ми будемо використовувати електронний контроль усього комплексу. Доповню, що ці КСК будуть використовуватись і в якості коворкінг-центрів, бомбосховищ, в якості пунктів незламності тощо. Деталей у проєкту взагалі дуже багато, але наразі усі тонкощі не можу озвучити.

– Зараз Ви займаєтесь засобами захисту для українських воїнів та ав-

тівками для ЗСУ. Наскільки це складні процеси?

– Як тільки мені вдалось відвезти

до кордону свою сім’ю, я батько чо-

тирьох донечок, одразу повернувся

та почав свій волонтерський шлях.

Спочатку це були донати, потім комунікаційна робота з партнерами, які займались виробництвом бро-

нежилетів. Далі було виробництво дронів.

Хтось мав тканину, хтось займався виробами з металу, хтось мав виробництво з пошиття одягу. І я почав об’єднувати усіх цих людей. Тобто виконав місію комунікативну. Так команди об’єднались та почали працювати ще більш продуктивніше над допомогою нашим воїнам. Час по тому я працював у фонді і в решті решт по-

чав займатись автівками, спочатку за свій кошт, а потім шукав однодумців, власників фондів. Дуже глибоко вивчив цей ринок, усі шляхи купівлі автівок за кордоном та доставки хлопцям на фронт. Сьогодні вже й усі мої партнери, дружина та старша донька займаються цими процесами.

– Неймовірно, дякуємо, пане Олександре, чекаємо на деталі про КСК. А на останок скажіть, які настрої панують серед наших захисників?

– Я спілкуюсь з різними частинами. Комусь не вистачає дронів, квадрокоптерів, артилерії чи набоїв, а також автівок для мобільності та маневреності. Але мотивація наших воїнів неймовірна. Вони дуже чітко знають, що роблять та задля чого. Вони дуже вдячні кожному українцю за підтримку та чекають на нашу допомогу. А я щасливий, що маю змогу об’єднувати людей. Так ми наближаємо перемогу та реалізацію наших планів. Я продовжуватиму модерувати спільноти, аби наші діти росли у вільній європейській країні.

Кіктенко Олександр Виробництво будматеріалів, будівництво та девелопмент Facebook: Александр Киктенко

АННА БОЙКО:

«ФІНАНСИ ПРИЙДУТЬ В ТУ СПРАВУ, В ЯКІЙ ТИ ПРАГНЕШ ОТРИМАТИ

РЕЗУЛЬТАТ»

Не бійся почати щось нове і ніколи не здавайся перед труднощами. Такі настанови дає менторка у сфері бізнесу Анна БОЙКО.

ПІДПРИЄМНИЦЯ, БІЗНЕС-КОНСУЛЬТАНТКА, КЕРІВНИЦЯ ЦЕНТРУ КРАСИ ТА ЗДОРОВ’Я.

Разом із нею говоримо

про відкриття своєї справи, перепони на цьому шляху та нагороди.

- Вітаю, Анно! За освітою Ви – викладач іноземних мов, але зараз стали успішною підприємницею. Як вдалося так змінити життя? - Так, у мене є 20-річним досвід у викладанні. Але останні років 9 я присвятила життя розвитку системного бізнесу. Зараз навчаю людей ставати підприємцями, будувати бізнес онлайн і офлайн у сфері Wellness. За підсумками допомогла відкрити більше ніж 30 центрів краси та здоров’я в Україні людям різного віку і різних професій. Вони мали велике бажання допомагати іншим й оздоровлювати українську націю. А, як відомо, фінанси обов’язково приходять, коли ти вкладаєш ЕНЕРГІЮ в ту справу, в якій хочеш отримати результат. На жаль, багато людей не знають як почати заробляти, або збільшити свій прибуток. Не секрет, що в наш час всі свої знання і вміння можна монетизувати, і навіть почати бізнес без фінансових вкладень. Все залежить від твого бажання, вміння навчатися, практикувати й систематизувати роботу. У вас має бути вчитель (ментор), який пройшов цей шлях і навчить робити перші кроки, доведе вас до результату.

- Назвіть головний лайфхак, який допоміг Вам запустити бізнес та втриматися у своїй ніші?

- Останні 3 роки я розділяю робочий час на дві частини: 50% працюю онлайн і 50% – офлайн. Просування свого бренду через Інтернет – дуже важливо. Раджу для початку скласти список, що у вас має бути, перед тим, як запустити бізнес:

• ідея;

• план дій (як організувати бізнес і як його просунути. Тут має бути зрозумілий кінцевий результат роботи);

• інструменти (те, за допомогою чого ви будете будувати бізнес щодня).

Усім цим пунктам я навчаю своїх партнерів, бо зацікавлена в їхніх доходах.

І якщо ти ніколи не працював онлайн, повір – це цікаво й змінює життя. При цьому допомагає:

• комунікувати;

• масштабувати бізнес;

• дарує свободу в часі та місці перебування;

• дає можливості отримати нову професію і нові вміння.

- Чому у деяких людей виходить підняти власну справу, а хтось знов і знов зазнає невдачі?

- Я часто помічаю, що у людини є бажання, але немає системності в роботі, або є вміння, але немає практики або бажання. Деякі просто не можуть подолати різні страхи. І хоча більшість й прагне заробляти, та вчитися

новому не хочуть.

- А що робити тим, хто просто боїться почати незалежне від доходів життя?

- Так, страх зробити помилку дуже на нас впливає. Він блокує будь-які позитивні зміни. На жаль, я спо-

стерігаю подібні випадки щодня. У результаті ті, хто нахабніше, забирають найкращі посади, найкращих

чоловіків і все інше, до чого ви посоромилися простягнути руки. Це відбувається рефлекторно. Ще б так, адже в школі багато років учнів соромили за промахи й висміювали при всьому класі. У результаті всі буквально просочилися страхом помилок. Та й чи потрібно?

Прямо зараз згадайте про всі втрачені можливості. Коли можна було зробити крок, і життя пішло б інакше. Але ви не зробили, бо боялися помилитися та зазнати невдачі. Що ж робити? Я підкажу: почати краще з внутрішніх змін самого себе. Подолати свій страх помилок і прокачати впевненість. І просто почати ЛЮБИТИ себе, бо ви того варті!

- Наостанок хотілося б почути від Вас кілька настанов майбутнім підприємцям і дізнатися, як до Вас можна звернутися за консультацією.

- На початку бізнесу мої наставники вчили мене: якщо досягаєш своєї цілі – аналізуй. Веди статистику дій. Коригуй їх! І збільшуй кількість дій. Довгий час це може не давати результату, але якщо бити в одну точку – все буде! Результат прийде з накопичувальним ефектом! Помилки будуть в будь-якому випадку, але й без них не буде успіху. Вони – частина процесу. Треба йти до кінця! Тільки наполегливістю та великою працею можна прийти до бажаних результатів! Звертайтеся, буду рада стати вашим ментором!

Facebook: Анна Бойко

Instagram: anna_boikoo

youtube: Анна Бойко

ТОП-100 незламних Українців

ВОЛОДИМИР

ЛІКАР-КАРДІОЛОГ

ВИЩОЇ КАТЕГОРІЇ. ЧЛЕН НАЦІОНАЛЬНОЇ МЕДИЧНОЇ

ПАЛАТИ УКРАЇНИ. БОЙОВИЙ МЕДИК

ІЗ ПОЗИВНИМ «СКІФ».

Через поезію можна спілкуватися зі всесвітом. У цьому впевнений поет та композитор Володимир ВОЛІКОВ. Про шлях у творчості, військовий досвід та майбутні дуети – у нашому інтерв’ю!

- Володимире, вітаю! Ви дуже різностороння людина: медик, військовий, поет, композитор. Скажіть, як все встигаєте і де берете сили?

- Тут ніякого секрету – я просто дуже люблю життя у всіх його проявах! І саме спрага до нього надає мені сили встигати все робити. Можливо, я спішу все спробувати, залишити свій слід та на щось вплинути. Але вважаю, якщо вже Господь дав мені таланти, то мій обов’язок зробити так, аби якнайбільше людей почули мою поезію та музику. Бо творчість йде від душі. Я так спілкуюся зі всесвітом, прихильниками, однодумцями, земляками.

- Ви зараз на фронті, воюєте за незалежність нашої країни. Розкажіть свою історію, як потрапили на війну?

- Коли почалася ця рашиська навала, я не зміг стояти осторонь. Тож сів і подумав, а чим можу допомогти рідній країні: воювати поки не міг, але стріляв тоді непогано (сміється). Та я вмію рятувати людей, і так сталося, що потрапив до одного батальйону спецпризначення. Два місяці ми пліч-о-пліч відбивали ворога, але більшість побратимів загинули під Авдіївкою, і нас розформували. Коли повернувся до Києва, пішов у добровольчий батальйон бойовим медиком й працюю у двох напрямках. Перший – сумісно з Національною медичною палатою України виїжджаю у гарячі точки, забираю поранених у шпиталі. Другий – викладаю тактичну медицину для парамедиків та бійців, бо на полі бою найголовніше – це самопоміч.

- Володимире, поговорімо про Вашу творчість. Де берете натхнення? Як у Вас народжуються вірші?

- Сили й натхнення мені дає природа. Коли я відчуваю цей зв’язок, то повністю перезавантажуюсь, відпочиваю та поповнюю внутрішній ба-

ВОЛІКОВ: «МОЯ ТВОРЧІСТЬ

ЙДЕ ВІД ДУШІ»

ланс. Коли ж мої емоції переповнюють

мене, то найкраще рішення – відобразити їх на папері у вірші. Іноді буває такий стан, коли просто необхідно щось

написати, передати думки з голови у світ. Я порівнюю ці моменти зі своєрідною медитацією: ти наче тут і зараз, але думками високо й далеко. Ось тоді через мене й починає литися музика, вірші, рими… Це важко описати насправді, але додам, що по закінченні відчуваєш

полегшення. Ніби виконав свою місію.

Творчість не дає душі зачерствіти.

- Коли взагалі зрозуміли, що маєте

талант до поезії?

- Знаєте, мій найперший вірш був напи-

саний у 5 років. Він був кумедний, про

їжачка, але з римою там все було добре (сміється). Це вже потім, у зрілому

віці мене навчали колеги й однодумці

корисним технікам. Моя поезія почала

подобатися не лише знайомим, а вже й

професіоналам. Та до моменту, коли я

наважився представлятися автором віршів, пройшло чимало часу, випробувань

і тисячі рим. А, мабуть, головною подією

на цьому шляху було знайомство з ме-

тром нашої справи – Юрієм Рибчинсь-

ким. Коли він прочитав кілька моїх робіт і таки назвав мене поетом, я зрозумів,

що маю тепер це право. Це була найвища похвала!

- Над чим працюєте зараз? Чого очікувати Вашим шанувальникам найближчим часом?

- Нещодавно разом із заслуженою актрисою України Оленою Хижною ми записали дует й зняли кліп на мою пісню «Тепла ніч». Роботу вона виклала на свою офіційну сторінку. І у мене готовий

ще один текст для майбутніх колабора-

цій. Є ще пропозиція від талановитої

співачки з Полтави – Наталії Шевченко про майбутній дует. Зараз займаємося

обробкою моїх віршів, аранжуванням.

Зараз досить важкі часи, тож я максимально завантажую себе роботою і

творчістю, аби просто не з’їхати з глузду. Бо коли ти бачиш все жахіття фронту й повертаєшся у «мирне» місто, дуже важко пристосуватися до цих умов.

- Наостанок – що б Ви сказали українкам напередодні всесвітнього дня жінок?

- Знаєте, я у захваті від наших українок, бо такої мужності й відваги не бачив навіть у деяких чоловіків. Тож з такими жінками ми завжди будемо непереможні! Ви – наші берегині, дякую вам! Бажаю усім нам переможної весни та мирного неба! youtube.com/@Alessandro3554 facebook:vladimir.volykov @vladimir.vilykov

ІДЕ ВІЙНА

Іде війна. Минає рік.

Лише у снах цвіте калина. Дитячий плач, жіночий крик І кілька слів: «Ваш син загинув».

Минає рік. Та кожен день Я пам’ятаю до хвилини!

Де цілий світ – це лиш мішень. Де звик давно до слова «гинуть».

Де вічний лютий! А весну Безжалісно чавили танком! І мати пісню голосну Не заспіває вже на ґанку.

Минає рік. Іде війна. Звернуся тихо я до Бога: Нехай іде до нас Весна! Й несе з собою Перемогу!

Воліков В. 20.02.2023

ТОП-100 незламних Українців

ЛАРИСА КУРИЛО:

БУДЕМО СТВОРЮВАТИ СВІТ КРАСИВИХ, ЗДОРОВИХ ТА УСПІШНИХ ЛЮДЕЙ»

Ми дійсно незламні, що доводять безліч українських бізнесів. Серед таких нерідко можна зустріти бізнес про красу та здоров’я. І навіть воєнний час показав, яким саме може бути ваш успіх. Це не про роботу, це про красу, догляд та піклування, які можуть вам приносити дохід. Це про стійкість духу та незламність намірів. Прекрасна гостя номера – Лариса КУРИЛО розкаже усі таємниці від Rena Rosh.

– Пані Ларисо, скажіть, що нади-

хає Вас, мотивує на зустрічі, на вечори, які Ви проводите у колі однодумців?

– Я підприємець з досвідом розвитку

бізнесу понад 30 років. З них у сфері МЛМ понад 24 роки. Увесь цей час я працюю з жінками, які прагнуть зростання, створення власного бізнесу, а також догляду за собою, омолодження, створення нового рівня життя. Саме бажання допомогти здійснити мрію кожної й надихає мене на проведення наших зустрічей. Це й жіночі клуби, бізнес-презентації, зустрічі офлайн та онлайн. Особливу увагу я приділяю заходам, на яких ми зустрічаємося, аби подякувати нашим колегам, партнерам, усім хто працює!

– Ви жінка дуже емпатична, події останнього року зустріли з мужністю. Розкажете про свою незламність у перші місяці від 24 лютого?

– Звичайно, до подій 24 лютого ми не були готові. Ранковий дзвінок друзів про те, що почалась війна, обірвав усе. То був дійсно шок. Я людина, яка завжди піклується про когось, тому, перш за все, для мене важливо було знати, що всі живі й усі в безпеці. Тож я взяла телефон і дзвонила, дзвонила, дзвонила! Наступний крок – зробити усе можливе, аби люди не увійшли в ступор, розпач та депресію. Знов багато розмов. До когось ласкою, комусь підтримкою, а комусь і різким словом. Я багато працювала й в усіх групах публікувала свої фотозвіти про кожен день. Вечірні зуми, поїздки, відправки товару, благодійність, підтримка…

Це моя жіноча діяльність. Саме моя

сила мотивації допомогла продовжити розпочату справу.

– Ваш чоловік пішов до лав ЗСУ. Якою була Ваша реакція тоді з проєкцією на те, що сьогодні жінки усе рідше хочуть відпускати чоловіків на «нуль»?

– Звичайно, в мене були сльози, але так, щоб ніхто не бачив. Коли на твою Батьківщину суне ворог, йде евакуація, перша думка твоя лише про захист. Чоловіки йшли захищати свої міста, тому я підтримала вибір коханого. І вважаю його правильним. Відносно сьогодення, досвід показує, що кожна людина повинна займатись тим, чим може. Ми поважаємо наших воїнів і кожного дня відчуваємо величезну вдячність за змогу жити й працювати.

– Наразі Ви продовжуєте свою основну діяльність. Поділіться досягненнями та планами.

– Так, ми продовжуємо розвивати бізнес в рамках корпорації Rena Rosh. Ми працюємо та підтримуємо економіку нашої країни, створюємо нові робочі місця. Ми зберегли представництва у семи регіонах України та навіть відкрили нові. Активно підтримуємо ЗСУ. Наша команда лідерів купила декілька авто на фронт, дрони, та передаємо нашу продукцію воїнам… Досі працює і наш благодійний фонд допомоги онкохворим.

– Пані Ларисо, що саме пропонуєте Ви та компанія у Вашому представництві? – Сьогодні наша пропозиція приєднатись до корпорації Rena Rosh дуже актуальна! Ми розвиваємось у двох напрямках: продукт та бізнес. Кожна людина має можливість купити якіс-

ний продукт з догляду за волоссям, обличчям, тілом, дуже дієві БАДи та догляд для всієї сім‘ї. Наша продукція енергетично збалансована, корисна дітям, дорослим, літнім людям і воїнам ЗСУ. Вона працює і допомагає нам змінити та покращити якість життя. Другий напрямок – це побудова бізнесу в рамках корпорації. Ми відкриті та готові допомогти усім, хто бажає створити власну справу. – Українці – найміцніша нація у світі. Впевнені, Ви погоджуєтесь із цим ствердженням. Якими б були Ваші побажання особливо жінкам?

– Так, я цілком згодна. Ми – найміцніша нація. Любіть життя, себе та своїх рідних. Сприяйте своєму розвитку та зростанню. А жінкам в мене особливе побажання – бажаю кожній зберегти свою красу та жіночність, будьте дієвими, енергійними та заможними.

– Пані Ларисо, дякуємо Вам. Цікаво б було ще дізнатись про Ваші плани на день перемоги та роки після.

– Перемогу ми зустрінемо в Україні! Вулицями їхатимуть авто з нашими воїнами, а ми будемо їх вітати, радіти, зустрічати, плакати… А після того ми будемо відновлювати кожного захисника! Його фізичний, психічний та емоційний стан. І, звичайно, красу кожного українця. Ми будемо створювати світ красивих, здорових та успішних людей.

Facebook: Лариса Курило https://prolink.biz/larisa_kurilo 0000006.renarosh.com/register

«МИ

ЩО Б НЕ ТРАПИЛОСЯ, Я З УСІМ ВПОРАЮСЬ!»

Вона – гарний приклад того, як жінка може одночасно бути професором і переможницею всесвітніх конкурсів краси. Анастасія МОГИЛОВА відверто розповідає про свій шлях до титулів та як війна змінила її життя.

- Ви – докторка економічних наук, професорка та власниця титулів краси всесвітнього масштабу. Як вдається поєднувати такі різні сфери діяльності?

- Вірю, що кожна жінка здатна на будьщо, якщо вона хоче цього. Але я на це здатна, якщо інші люди допомагають мені та підтримують. Я б не впоралась, якби була одна. Точно знаю, що у будьякій складній ситуації у мене є близькі люди та друзі, які мені завжди протягнуть руку допомоги. Це доводить важливість дружби та об’єднання людей. Але завжди слід правильно планувати час та приділяти його живому спілкуванню, бо ніщо не може бути важливішим і теплішим за це. І ніяка соціальна мережа не здатна замінити спілкування віч-на-віч. Тож оточуйте себе людьми, які вас завжди підтримають.

- Розкажіть, як змінилося Ваше життя після року повномасштабної війни?

- Змінилася система цінностей. Ті речі, які іноді турбували раніше, виявилися

зовсім незначними, дрібними та несуттєвими. Прийшло стале розуміння важливості людського життя. Не гарного, не красивого, а життя взагалі, оскільки все, що кожен з нас дійсно має, – це лише момент тут і зараз. Дуже змінилося коло близьких людей. Рідними стали ті, що раніше були зовсім незнайомими для мене, але які дотримуються тих самих принципів, життєвих позицій та орієнтирів, яких і я. Слова «патріотизм» та «любов до своєї країни, Батьківщини» тепер відчуваються глибоко серцем і навіть фізично з лівого боку під груддю. І прийшло чітке розуміння побажання «чистого і мирного неба над головою».

- Ви брали учать та перемогли у двох всесвітніх конкурсах краси. Розкажіть, як вдалося потрапити туди?

- У грудні 2021 року відбувся мій перший конкурс краси Mrs. Dnipro Official. Це стало несподіванкою для мене. Дочка подруги побачила рекламу конкурсу і сказала: «Ви маєте взяти участь». Мені, сорока однорічній жінці, це здалося чудовою можливістю знайти щось нове.

ПРОФЕСОРКА У ДНІПРОВСЬКОМУ НАЦІОНАЛЬНОМУ

УНІВЕРСИТЕТІ ІМ. О. ГОНЧАРА. ПЕРЕМОЖНИЦЯ ВСЕСВІТНІХ КОНКУРСІВ КРАСИ MRS WORLD DIVERSITY-2022 ТА MRS QUEEN UNIVERSE-2022. MRS DNIPRO-2021.

АНАСТАСІЯ МОГИЛОВА:

«БУДЬ-ЯКІ ТРУДНОЩІ МОЖНА ПОДОЛАТИ!

Крім того, розуміла, що кожен конкурс краси

має широку аудиторію. А оскільки я дуже лю-

блю тварин і постійно допомагаю притулку

для безхатніх чотирилапих «Друг», то под-

умала, що це стане гарною нагодою привер-

нути увагу людей до цієї проблеми.

Я дуже вражена і щаслива, тому що вигра-

ла той перший конкурс. А потім все було

ніби у казці. Як переможницю регіональ-

ного конкурсу мене затвердили до участі

у наступних виступах. Так я опинилася

у Mrs World Diversity-2022 та Mrs. Queen

Universe-2022.

Безмежно рада, що все у цій сфері для мене відбувається дуже добре. Тільки зараз, окрім історій про безхатніх тварин, я маю можливість розповідати людям з інших країн світу про реалії війни, яка зараз відбувається

в моїй країні. Свого роду, я стала бійцем на інформаційному фронті. У вересні 2023 року мене затвердили до участі у конкурсі краси, що пройде в Малайзії. Для мене це знак того, що я все роблю правильно.

- Анастасіє, що відчували, коли зрозуміли, що Ви – переможниця?

- Гордість за себе і за свою країну! Коли на сцені у фіналі я чула слова «The title Winner goes to … UKRAINE!», у мене на очах з’являлись сльози. Такими сильними були емоції. Для мене це означало бути не лише переможницею конкурсу, а гідною представницею України, нації переможців!

- Чи були у Вас національні костюми на конкурсах краси? Хто допомагав їх створювати?

- Вихід конкурсанток у національних костюмах є обов’язковим етапом будь-якого

конкурсу краси. Мені пощастило, що всі мої

наряди створила неймовірно талановита ди-

зайнерка з Дніпра Олена Кондратова (бренд KEL), а тому кожний мій вихід неодмінно привертав увагу. Національний костюм, який створила Олена Кондратова, – це безсумнівно шедевр. Вона поєднала традиційну

українську вишивку і сучасні тенденції світу моди. Мій костюм символізує різнокольорову Україну, яка завжди квітне, нашу незламну Батьківщину, яка завжди розквітала після будь-яких потрясінь. І що важливо – наша держава знову розквітне й повністю відродиться! Це стало головною ідеєю того, чому на моєму костюмі вишито безліч квітів, як символ красивого квітучого життя.

- Як ставилися до Вас учасниці з інших країн на всесвітніх конкурсах?

- Було неймовірно приємно відчувати дружню підтримку від багатьох учасниць, інтерес до мене особисто, і до моєї країни. Я бачила їх щиру зацікавленість до ситуації в Україні, про хід війни у житті простих українців. Тож розповідала про все, показувала реальні відео. Багато учасниць просили пересилати їм матеріал, аби вони показали його своїм друзям та знайомим.

переїдання, а мій апетит росте саме вночі. Тому вихід з ситуації – піти відпочивати рані-

ше.

- А як починається Ваш ранок і як готуєтеся до сну?

- Я дуже люблю спокійний та повільний ранок, не люблю метушні. Тому завжди прокидаюся дуже рано, щоб мати достатньо часу «для себе». Обожнюю, коли все навколо виглядає красиво, тому готую гарний сніданок, їм за чудово вбраним столом і повільно п’ю чай. А потім – час на суто жіночі процедури та приготування. В середньому щодня зранку маю близько двох годин на себе. Для мене це ніби налаштування на продуктивний робочий день.

А щодо вечірніх ритуалів, то їх у мене набагато менше. Для найкращого сну слід мати таку ж подушку. Тому завжди обіймаю свого коханого чоловіка і засинаю на його плечі із відчуттям коханої жінки.

- Що б Ви порадили майбутньому поколінню українок?

- Усім жінкам бажаю, в першу чергу, дбати про сад у своїй душі, а не тільки про свою зовнішність. Набагато важливіше доглядати душу, аби вам було тепло, світло й радісно. А ваша тілесна краса стане віддзеркаленням внутрішнього щастя.

Я вірю, що кожна жінка може абсолютно все! Вона може бути успішною у професійній сфері та привабливою красунею; одночасно виконувати безліч справ; відновлюватись після трагедій; брати участь у конкурсі краси та навіть виграти його. Бажаю усім жінкам вірити в себе та пам’ятати, що можливо все!

instagram.com: iammohylova facebook: Anastasia Mohylova

З представницями Нідерландів, Кенії, Ямайки та Філіппін у нас склалися особливі відносини. Ми й досі підтримуємо постійний контакт, ніколи не перериваємо наше спілкування. Така вийшла дружба – несподівана, нова і приємна.

- Як гадаєте, чи аполітичні мода та конкурси краси?

- В умовах жорсткої війни, яку розпочала росія в Україні, я дотримуюсь чіткої позиції –конкурс краси, який називає себе аполітичним – автоматично відрікається від людяності. У будь-якій війні є лише дві позиції: «Так і Ні», «За і Проти». Тут не може бути ніяких проміжних позицій, ніяких відтінків, оскільки війни розпочинаються та поширюються саме в разі нечіткої, невизначеної, боягузливої позиції. Для мене сьогодні назвати себе аполітичним означає не називати себе біль-

ше людиною.

- Анастасіє, розкажіть про свої секрети краси: що допомагає бути у прекрасній формі?

- Мій головний секрет – це вчасно лягти спа-

ТОП-100 незламних Українців

ЗОРЯНА МОШАК:

«У МУКАХ НАРОДЖУЮТЬСЯ СПРАВЖНІ

ЦІННОСТІ»

Зоряна МОШАК нагороджена двома золотими медалями за вагомий внесок у розвиток економіки України та медаллю «Лідер зовнішньоекономічної діяльності». Має звання «Королева Успіху» від Українського народного посольства. У нашому інтерв’ю розповідає про свій шлях успіху та розкриває секрети справжнього мережевого маркетингу.

- Вітаю Вас, Зоряно! Розкажіть, як вдалося прийти до успіху? Як шукали «справжній маркетинг» у бізнесі й займали свою нішу?

- У 1998 році познайомилась вперше з мережевим бізнесом.

Я ще в юності заборонила собі займатись тим, що спричиняє людську біду: цигарки, алкоголь, наркотики, зброя, тощо. І цей вид діяльності співпадав з моїм світоглядом. Спочатку mlm для мене був підробітком. І аж у 2001 році я вирішила стати профі. Розрахувалась з соціальної служби та «пішла у вільне плавання». Майже 8 років віддала китайській компанії з БАДами. Та обіцяного пасивного прибутку так і не було, тож вирішила відкрити офіс. Це було неправильне рішення і воно мене привело до боргів. Коли я вже не могла контролювати своє життя, то з відчаю пішла в «інвестиційний проєкт», бо там обіцяли золоті гори. Справді за 2 місяці я закрила борг, але через 2 роки її «президента» посадили, й в один момент я стала винна вже не 5 000 євро, а в 10 раз більше (бо через мене люди інвестували, аби заробити «жирні» депозитні відсотки). І я, виходить, їх підвела. То були страшні чорні часи для мене. Майже 2 роки я жила практично надголодь, відбивалася від колекторів. Але саме тоді я навчилась говорити «ні».

Тим часом у мами виявили рак. Як я це пережила, навіть не знаю. Але то була підготовка до успіху. У муках народжуються справжні цінності. Список моїх заборон знову поповнився – не брати й не давати в борг, бо вони здатні вбити.

І лише у серпні 2011-го до мене прийшов успіх разом із новим, уже правильно обраним проєктом, у якому зрозуміла, що таке справжній мережевий маркетинг! Виявляється, в «мережевий» не треба вкладати гроші, в ньому треба заробляти! Вже за п’ять перших місяців я вийшла на ЩОМІСЯЧНИЙ дохід майже 1000 у.е. Саме про це я мріяла! А ще найдивовижніше – зі мною люди стали заробляти, а не втрачати! Зараз у моїй команді понад 100 партнерів, які заробляють 500 – 5 000 євро. Я входжу в 6-ку Топ-Лідерів. Маю величезну міжнародну команду, високий почесний статус – Майстер, повагу і вдячність людей. Я повністю змінила своє життя, побачила світ! - Мережевий маркетинг: як відрізнити справжній (який приносить дохід) від тієї системи, котра вганяє вас у борги?

- У фінансових пірамідах платять не з товарообігу, а «за голову» кожного нового члена, за їх підключення до системи. У них, як правило, немає системи навчання, яка постійно вирощує нових успішних людей. І завжди пам’ятайте, якщо компанія стимулює до щомісячних покупок непотрібного Вам продукту, або в тій кількості, яку Ви за місяць не можете використати, то це – піраміда.

БІЗНЕС-ТРЕНЕРКА, MLM-ПІДПРИЄМИЦЯ З 23-РІЧНИМ ДОСВІДОМ

Успіх в mlm можливий, коли компанія обрана правильно. Вона має пропонувати чітку систему навчання, а її продукт повинен співпадати з 4 критеріями успішного продажу:

1. Він має бути якісним та допомагати в першу чергу вам!

2. Він має бути доступним всім верствам населення і в тому числі вам!

3. Він повинен мати попит серед усіх членів сім’ї: від малого до великого!

4. Продукт повинен швидко закінчуватися, щоб хоча б раз на місяць за ним приходили знову.

У моїй компанії є засоби особистої гігієни й

з догляду за домом, натуральна і лікувальна

косметика, вітаміни та БАДи. Якщо навпроти

кожного ви сміливо ставите «так», то у вас

дійсно є шанс стати успішним. Але є ще од-

не – ваша готовність прийняти у своє життя наставника і його допомогу.

Важливо побудувати стосунки зі своїм наставником так, щоби він захотів передати

вам всі свої знання. Мені дуже в житті по-

щастило з наставницею. Це надпотужна особистість, справжній Майстер mlm-індустрії!

Гарна, сонячна жінка з прекрасним ім’ям Зєра. Мені стало мудрості оцінити цей подарунок від Бога, щоби ловити кожне її слово.

На жаль, восени 2021 року її життя трагічно обірвалося. Зараз я пишу книгу-присвяту світлій пам’яті моєї наставниці Зєрі Асановій. Вона називатиметься «10 років з Майстром».

- Зараз Ви створюєте та запускаєте бізнес під ключ для партнерів й маєте понад 200 франшиз. Як їх можна у Вас придбати?

- Базовий принцип mlm – користуйся сам і рекомендуй іншим. Ось уже 11 років я роблю це з українською компанією-виробником New Life. Вона, своєю чергою, щедро ділиться прибутками з тими, хто пропагує її продукт. Нам платять відсотки з товарообігу за користування, продажі, створення мережі задоволених споживачів, вирощування професіоналів: лідерів і топ-лідерів компанії. Але є ще один вид винагороди – за створення і роботу Інформаційних Центрів краси й здоров’я New Life (ІЦ), які обслуговують мережу по Україні. Це вже лінійний бізнес. Що-

місячно такі центри отримують від компанії на утримання 20% від товарообігів, які зробили.

Щоби стати власником такої «міні-франшизи», треба створити попит і стабілізувати товарообіг, який відкриває певну кваліфікацію на статус Директор, і підписати договір про співпрацю з компанією. Як лідерка, я зацікавлена в усьому, що сприяє росту структури й товарообігів, тому з задоволенням показую цей шлях партнерам і допомагаю їм організувати такі ІЦ на місцях. У перші 2 роки це були: Черкаси, Івано-Франківськ, Вінниця, Чернівці, моя батьківщина - Кам’янецьПодільський. Згодом спрацювала ланцюгова реакція, і зараз вже не можу порахувати їх точну кількість. Мої лідери навчені й допомагають своїм партнерам відкривати ІЦ. Їх вже давно понад 200. Зараз допомагаю будувати мережу споживачів партнерам в Іспанії, Польщі, Німеччині.

- Назвіть головне правило у бізнесі, яке може врятувати справу?

- Слухати наставника, а він і врятує, і втримає на плаву.

- На тлі останніх подій хочу поговорити про аполітичність МЛМ-бізнесу. Як Ви ставитеся до цього?

- Відколи я знаю про мережевий маркетинг, відтоді й чую, що наш бізнес поза політикою. І до подій 2014 року так і думала. Коли росіяни відібрали український Крим і розпочали війну на Донбасі, я перестала розглядати кандидатів з країни-агресорки у свій бізнес. Тоді я ще раз подякувала Богу за свій вибір саме української компанії! Зараз я зробила це своїм фронтом – підіймати економіку України, прославляти нашу вітчизняну якість і високу технологічність. Мені захотілось довести всьому світу, що ми – не росія, а суверенна Україна з багатими природними ресурсами та грамотними, працьовитими людьми.

- Знаю, що Ваша команда активно підтримує українців, котрим потрібна допомога у війні. Які напрямки волонтерства зараз Ви охопили?

- Ще на початку війни ми створили спільноту і допомагаємо захисникам на нулі. Збираємо кошти та закриваємо їх потреби. Всю зиму одягаємо і зігріваємо наших хлопців в утеплену форму та інший одяг. Щойно придбали тактичні навушники, вже їдуть з Іспанії на Вугледар. Бійці нам вдячні, а ми – їм за кожен наш день. Слава ЗСУ! Також допомагаємо жителям де окупованих територій.

- І про плани на 2023 рік – що б хотіли зробити чи реалізувати?

- Планую весною великий семінар на Західній Україні і влітку відпочинок для всієї команди з сім’ями. Це дуже треба. А вже як переможемо, добудую свій будинок і нарешті цього року зберу за великим столом свою родину, друзів і влаштую входини.

youtube: zoryushka7

facebook:zorianamoshakbiznes

@zorianamoshak