№ 217 MILLENIUM CLUB 2

МІЖНАРОДНИЙ ПРОЄКТ ДЛЯ УСПІШНИХ ЛЮДЕЙ

58/217

Nove mber 2022

Катерина

КОБЗАР

ЗАСНОВНИК ЦЕНТРУ РОЗВИТКУ ТА ЗДОРОВ’Я КАТЕРИНИ КОБЗАР АВТОР ЦІЛЮЩОЇ СИСТЕМИ ГЛУБИННИЙ ХІЛІНГ ТІЛА МАЙСТЕР-НАСТАВНИК ПО РОБОТІ З ПРИЧИННО-НАСЛІДКОВИМИ ЗВ’ЯЗКАМИ milleniumra.com.ua

1

2

MILLENIUM CLUB’листопад

Дорогі друзі, постійні та нові наші читачі! Дуже раді черговій зустрічі з вами на сторінках журналу MILLENIUM CLUB за листопад. Як ви знаєте, від початку російської агресії ми перейшли на онлайн формат видання. І сьогодні, наприкінці 2022 року можемо впевнено сказати, що цей крок був правильним. Сучасний Інтернет – це широко відчинені двері до світової спільноти. Сьогодні соціальні мережі є джерелом новин для 74% українців, а використання телебачення для отримання новин впало цього року порівняно з 2015-м більш ніж удвічі. Такі результати опитування USAID-Internews презентувала директор Internews в Україні Джилліан МакКормак. Крім того, опитування показало, що помітно зросла популярність регіональних медіа: регіональні сайти підвищили популярність з 27% минулого до 55% цього року. Читацька аудиторія журналу MILLENIUM CLUB значно розширилася, про що свідчать не лише ваші численні відгуки. На даний час в нас же понад півмільйона переглядів на міжнародному порталі ХХХ. Подіями в Україні цікавляться сьогодні в усіх куточках земної кулі, тож публікація у нашому виданні – потужний майданчик для вашого іміджу та розвитку. Можу запевнити вас, дорогі читачі, що ми й надалі будемо підтримувати якісну марку «Міленіуму», радувати вас цікавими матеріалами, зустрічами із людьми, які зуміли проявити себе в цей важкий для України час, не здалися, не опустили руки. Їхні приклади надихають інших українців, гуртують, роблять нас сильнішими. З великим задоволенням розповімо про кожного з вас, поділимося вашим досвідом із всіма читачами. Пишіть нам, дзвоніть. Завжди раді зворотному зв’язку та готові до спілкування!

З повагою, Сергій САХАНЬ

milleniumra.com.ua

3

Гордість України

АНДРІЙ БАБЕНКО:

МОЯ ГОЛОВНА ЦІЛЬ - МИРНА ТА ПРОЦВІТАЮЧА УКРАЇНА!

НАГОРОДЖЕНИЙ НАГРУДРИМ ЗНАКОМ «ЩИТ СИЛ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОБОРОНИ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ», ОРДЕНОМ «ЗА РОЗБУДОВУ УКРАЇНИ», ЗНАКОМ ПОШАНИ «ПОЧЕСНИЙ ГРОМАДЯНИН», ОРДЕНОМ СВЯТОГО БЛАГОВІРНОГО КНЯЗЯ КИЇВСЬКОГО ЯРОСЛАВА МУДРОГО, ВІДЗНАКОЮ МІНІСТЕРСТВА ОБОРОНИ УКРАЇНИ «ВОГНЕПАЛЬНА ЗБРОЯ».

4

MILLENIUM CLUB’листопад

Гордість України

Війна. У неї жахливе, жорстоке обличчя. І коли у небі над рідною країною летять ракети, а повітря та земля здригаються від вибухів, наші мужні чоловіки стають рядами на її захист. Серед них – різні люди: режисери, медики, спортсмени. А також – політики. Про шлях до нинішньої діяльності, своє бачення фіналу боротьби та повну відповідальність за країну і безпеку людей нашому журналу розповів Андрій БАБЕНКО, депутат Одеської обласної ради, політик, воїн, захисник своєї Батьківщини.

— Андрію, доброго дня! Розкажіть, будь ласка, про себе: яким був Ваш шлях, як саме Ви прийшли до сьогоднішньої діяльності?

— Строкову службу я спочатку служив у внутрішніх військах України. Потім в моє життя увійшов підрозділ МВС «Беркут». Звичайно, весь цей шлях та досвід сформували в мені певний світогляд, тому безпека інших людей стала для мене такою собі мрією! Тому і з’явилася охоронна агенція «Самсон» - це, до речі, ім’я мого сина, тому така назва утворилася на його честь.

— Скажіть, чим саме для Вас особисто стала нинішня війна?

— Для мене війна стала усвідомленням відповідальності за країну! Ця війна розпочалася не 24 лютого 2022 року, а ще в далекому 2014-му. Однак саме 24 лютого був той самий відповідальний момент, коли я зрозумів, що кожен

без винятку має взяти до рук зброю та відбивати навалу орків! Тому наступного ж дня, 25 лютого, я добровільно мобілізувався.

— Сьогодні величезна кількість українців-волонтерів стали рушійною силою нашої країни. Ви – серед них, допомагаєте всіма силами та душею. Розкажіть, будь ласка, про свою діяльність.

— Хочу сказати, що волонтерство як явище почало розвиватися в Україні разом з початком війни ще у 2014 році. Дійсно, і в нашій країні, і поза її межами дуже потужний волонтерський рух. І так я можу вважати себе його частиною, але є люди, які цим живуть, це на повну стовідсотковий шлях їхнього життя, а я просто роблю те, на що Бог дає сил. Ми з командою допомагаємо людям настільки, наскільки вистачає сил та часу!

— Андрію, Ви приймали участь у безлічі боїв, також – у найгарячіших точках. Розкажіть, будь ласка, про цей досвід.

— Про мій досвід бойових дій скажу просто: я не хочу, щоб той досвід мали наші діти! Це не має повторитися знов. Ми мусимо закінчити цю війну нашою Перемогою!!!

— Андрію, вся Україна наразі молиться наближенню нашої безперечної Перемоги. Скажіть, будь ласка, якою Ви бачите її?

— Перемога, в моєму розумінні, це, поперше, повернення наших територій в межах адміністративних мап 1991 року, по-друге, повна капітуляція окупантів, а також – повної виплати репарацій!

— Андрію, дякуємо Вам за інтерв’ю. Наостанок, що б Ви побажали читачам нашого журналу?

— Всім бажаю Миру та Процвітання!

Андрей Бабенко https://t.me/BabenkoAV andreu085 @BabenkoAV_bot

milleniumra.com.ua

5

Гордість України

ІГОР МІЗРАХ:

«ВІЙНА НАВЧИЛА НАС УСІХ БУТИ ПРОСТІШИМИ І НЕ СОРОМИТИСЯ ЦІЄЇ ПРОСТОТИ. МИ ПЕРЕСТАЛИ БУДУВАТИ ДАЛЕКІ ХИТРІ ПЛАНИ ТА ВІДКЛАДАТИ ДОБРІ СЛОВА ТА ВЧИНКИ НА МАЙБУТНЄ…» У цьому інтерв’ю Ігор МІЗРАХ поділився із нами про те, чи готовий написати другу книгу про війну в Україні, як пережила бої за Київ його родина та що політик, громадський діяч та військовий робитиме найближчим часом.

МІЗРАХ ІГОР АРКАДІЙОВИЧ український піарник, політтехнолог, естрадний співак, член Спілки журналістів України. Головний редактор політичних журналів «Рейтинг» та «Персона. TOР». Власник медіа-холдингу «МЕДІА ХОЛДИНГ ПОЛІТИКА».

6

MILLENIUM CLUB’листопад

- Ігоре, Ви політик, громадський діяч, а останнім часом ще й письменник. Як вийшло, що Ви потрапили на війну та взяли до рук автомат?

- Це не я потрапив на війну, а вона прийшла до нашого дому і зробила всіх нас, письменників, лікарів, кондитерів та таксистів солдатами своєї країни. Коли минули перші «панічні» години, у серці залишився єдиний страх, стати бранцем, покірною жертвою і заручником ворожої волі. Страшно було не встигнути показати росіянам, що ми їх не боїмося, і вони заплатять криваву ціну за наші зруйновані долі. Я так боявся цього, що для інших побоювань місця в душі не залишилося. Досі пам’ятаю, яке полегшення я відчув, отримавши автомат і перше завдання. Це було величезне, небачене, головне полегшення у моєму житті.

- Чого Ви навчилися на війні? Можливо, Ви почали дивитись на щось з іншого боку?

- Та майже на все я почав дивитись інакше. І не лише я. Війна навчила нас усіх бути простішими і не соромитися цієї простоти. Ми перестали будувати далекі хитрі плани та відкладати добрі слова та вчинки на майбутнє. Головним стало військове «тут і зараз», і це надало всьому довкола особливий, правильний смак та сенс. Війна, звичайно, зла чаклунка, але треба визнати, у неї є чарівна паличка, яка вміє все розставляти по місцях і називати своїми іменами. Мені здається, що війна зробила і мене, і всіх навколо краще, відвертіше і чесніше.

- Ігоре, які навички та здібності допомогли Вам пережити важкі бої?

- Я не бачив тяжких боїв. Важкі бої ведуть зараз наші доблесні ЗСУ на Сході та Півдні країни. А оборона Києва в перший місяць війни - це окрема сторінка війни, героїчна, яскрава та трохи наївна. Наївна в тому сенсі, що ми не думали ні про перемогу, ні про якусь стратегію та тактику. Ми йшли на війну, як у вічність, заслонивши собою те, що вчора було нашим життям і мріючи про одне, убити ворога, перш ніж він уб’є нас. Але це була висока наївність, я її не соромлюсь і ніколи не забуду, збережу в серці назавжди.

- Яку пораду молодому поколінню зможете дати у майбутньому? Які орієнтири та рекомендації Ви б дали?

- Молодим не потрібні наші рекомендації. Наші діти сміливіші, вільніші і чесніші за нас, бо вони виросли в Україні і не зіпсовані напівправдою пізнього СРСР з його перебудовою та іншою фантомною фанаберією. Народжені у вільній країні, вони все розуміють правильніше, ніж наше покоління, без комплексів і перекосів. Ми прагнули показати ворогові, що не боїмося його, і про більше не мріяли. А для них перемагати так само природно, як дихати, тож вони з першої хвилини вірили в українську перемогу. Саме молода генерація українців цієї хвилини громить росіян у кривавому вогні фронту, і вона не потребує рекомендацій та рецептів нашого лукавого покоління.

- Як Ваша сім’я поставилася до того, що Ви пішли на війну? Як часто Вам вдавалося зв’язатися з рідними та заспокоїти їх?

- Зв’язуватись виходило. Війна під Києвом була особливою, ви ж пам’ятаєте. Бої спершу йшли на проспекті Перемоги, між станціями метро, за кілька кіло-

Гордість України

політик, громадський діяч, автор книги «Хроніка холодного березня (записки киянина на початку війни)», військовий, автор пісень метрів від мого дому. До того ж, виконуючи завдання, я регулярно мотався до Києва, тому часто вдавалося заскочити додому та навіть переночувати з родиною. Та й моя дружина, Марина, теж була в строю з першого дня війни, займалася постачанням армії та перших біженців, можна сказати, жила на колесах і часто була під вогнем. Тож нерозумінь не виникало, якщо ви про це. Навпаки, ми стали ще ріднішими. Ріднішими та несподівано молодшими.

- Під час війни Вам вдалося не лише захистити нашу свободу, а й написати книгу «Хроніка холодного березня (записки киянина на початку війни)». Як це відбулося? Де Ви взяли вільний час?

- Як то кажуть, у війни свій розклад та свої методи роботи. Я гадки не мав, допишу я цю книгу чи не зможу, не думав ані про комерцію, ані про славу. Просто писав те, що приходило до серця, час від часу, то за комп’ютером, то роблячи начерки в блокноті у вільну хвилину. Іноді за кермом джипа, іноді при світлі ліхтарика, в зовсім, здавалося б, непридатних умовах. Можливо, саме тому вона народилася швидко та впевнено, наче сама собою. Якщо чесно, я сам здивувався, побачивши її надрукованою та взявши до рук.

- Чи плануєте Ви й надалі порушувати тему війни в публікаціях? І чи варто чекати від вас другої книги?

- Другу книгу я, відверто кажучи, вже закінчую. Сам не знаю, як і чому це сталося, але війна наче наказала не відкладати нічого на потім і навчила все встигати. Це книга не про бої, а про моє життя, щось на зразок автобіографії. А війна надала їй абсолютну відвертість, на яку раніше, у мирний час, я, можливо, не наважився б.

- Які у Вас плани на майбутнє: у сфері роботи, громадської діяльності та власного розвитку?

- На лінії вогню мене навчили не складати плани на майбутнє. На війні можливо все, тож найбільшого значення набуває те, що ти робиш у режимі реального часу. Коли орків відкинули від Києва, я займався доставкою гуманітарних вантажів, працював у військово-інформаційній галузі, виконував окремі конкретні завдання керівництва. Принагідно записав кілька українських пісень, і, до речі, не вважаю це чимось другорядним. Це не про майбутнє, це саме те тут і зараз, без якого майбутнє може не наступити. Звісно, думки часом приходять, я за вдачею прагматичний мрійник, але я відразу відкладаю їх на потім, не

обмірковуючи і не формулюючи. Як то кажуть, переможемо – подивимось.

- Чи хотіли б Ви продовжити військову кар’єру після перемоги України? Чому?

- Звісно, ні, що ви таке кажете! Після Перемоги ми матимемо найкращу в півкулі армію, що опанувала новітню техніку та передові методи ведення війни. ЗСУ вже сьогодні найкращі солдати світу, рятівники Європи та справжні професіонали перемоги. А мої військові навички не треба переоцінювати. Я був одним із сотень тисяч киян, які зрозуміли, що прийшла їхня черга взяти до рук зброю і битися за свій дім, свою сім’ю, свою честь та Націю. Це було не мистецтво війни, а нормальна чоловіча готовність до бійки. Мабуть, у майбутньому я міг би служити у військовому департаменті інформації та пропаганди, але зараз про це говорити передчасно.

- Як Ви вважаєте, коли закінчиться війна? Українці справді сподіваються, що цей жах закінчиться навесні, але що ви скажете? Чи даватимете якісь прогнози?

- Я відстежую всі ключові тезиси світового та ворожого інформаційного поля, тож розумію ваше питання. Так, у свідомість народу зараз акуратно вкидають інформацію про «узгоджені» умови закінчення війни. Говорячи мовою фахівців, відкривають вікно Овертона, вивчаючи настрої нашого народу та перевіряючи його готовність битися до кінця, до реальної перемоги. Я говорю про так званий «семирічний варіант». Але, гадаю, це все підступи путінської пропаганди, і наше військово-політичне керівництво не піде на таку підлу та небезпечну угоду. Підлу по відношенню до живих і полеглих героїв передової та небезпечну для покоління наших дітей. Поки що Президент і Генштаб не дали приводу сумніватися в їхньому патріотизмі та компетентності, тому підозрювати їх у готовності піти на змову з ворогом безглуздо і нечесно. А саму українську Націю неможливо ані зламати, ані надурити.

- Що ви зробите першим після війни?

- А ось тут ви мене впіймали. Не знаю… Гадки не маю… А вигадувати не хочеться. Англійці кажуть, let’s live to see, давайте поживемо, аби побачити. starshours

igor_mizrakh

milleniumra.com.ua

7

Гордість України

Марина

КОРНІЄНКО-МІЗРАХ «НАС ДО ВІЙНИ НАЗИВАЛИ «ДОБРИМИ АНГЕЛАМИ», А АНГЕЛИ НЕ МАЮТЬ ПРАВА БОЯТИСЯ ВОРОГА»!

8

MILLENIUM CLUB’листопад

Гордість України

Після Перемоги нам всім треба буде повертати країну до життя, і турбота про беззахисних та найуразливіших посяде в цьому процесі ключове місце. Керівниця громадської організації «Український національний конгрес жінок» Марина КОРНІЄНКО-МІЗРАХ поділилася із нами в інтерв’ю про плани на майбутнє, як пережила напад на Київ та як підтримувала чоловіка під час боїв за столицю.

- Марино, розкажіть, як змінилося Ваше життя після повномасштабного вторгнення росії на територію України?

- Можливо, моє життя змінилося набагато менше, ніж життя багатьох інших людей. Активна благодійність, якою я займалася до війни, виявилася чудовою школою виживання та дисципліни. Крім того, мій чоловік, Ігор Мізрах, займається політичним аналізом, і він ще за три тижні до нашестя сказав мені – рідна, будь сильною, скоро розпочнеться велика війна. Звісно, до жахів війни не можна підготуватися заздалегідь, але я зібрала волю в кулак і не панікувала. Та мені й не личить, я ж голова Національного Конгресу Жінок України, нас до війни називали «добрими ангелами», а ангели не мають права боятися ворога.

- Чи виїжджали Ви за кордон? Чи залишалися на території України та допомагали військовим у тилу?

- Я нікуди не виїжджала і навіть не планувала цього робити. Зрозумійте, я нікого не засуджую (чи засуджую не всіх, так чесніше), але для себе ніколи не вважала втечу гідним виходом. Для мене подорожі – це відпочинок або ділова поїздка, а коли ворог прийшов у мій дім, я не тікатиму, а зроблю так, що він вмиється кров’ю і сто разів пошкодує, що напав. Нехай не зі зброєю у руках, як наші чоловіки, а на своєму, жіночому місці, але зумію бути корисною і не злякаюся. Ви запитали, чи я допомагала військовим? Ну звичайно! У перші дні та тижні ми всі почували себе військовими, солдатами України, і ніколи було ані боятися, ані сумніватися, ані жаліти себе. Ви ж пам’ятаєте цю тривожну карусель! Я возила та відправляла продукти на передову та в пункти прийому біженців, допомагала старим та багатодітним сім’ям, годувала блокпости, справ вистачало. Пізніше, коли росіян відкинули від міста, налагодила зв’язки з Європою та організувала на базі нашого Національного Конгресу Жінок великий продуктовий та медичний хаб, відпрацювала складування та логістику постачання. Якось швидко вдалося опанувати нові професії. Не дарма ж кажуть, що на війні або все вмієш, або дуже швидко всьому навчаєшся.

- Ваш чоловік зараз воює і брав участь у боях за Київ. Як Вам вдалося пережити цей час, коли кохана людина – на фронті?

- Ні, зараз Ігор не воює, він у Києві. Виконує якісь завдання, про які мені нічого не варто знати, але майже завжди ночує вдома. Зброю він узяв до рук, коли росіяни висадилися під Києвом, і фронт гримів за десять кілометрів від нашого будинку. Тоді це здавалося нормальним та природним, і, знаєте, я за нього навіть не боялася. Сама не знаю, чому. Короткий напад жаху я відчула пізніше, коли ворога розбили на підступах до міста і чоловік повернувся додому. Я зрозуміла, що йому довелося побачити і чим усе могло закінчитися, і на мить заціпеніла. Але швидко прийшла до тями, чесно кажучи. Це Ігор дуже хвилювався за мене, коли мені кілька разів довелося їздити під обстрілом. Треба було не розповідати йому, а я ще й відео на ходу зняла. І лише потім запізно зрозуміла, що даремно так вчинила, не варто було йому показувати.

- Марино, як Ви брали себе в руки, поділіться способами з читачами. Можливо, медитації чи молитва?

- Як вам сказати… Зараз молитва - це фоновий стан душі, і Бог сьогодні живе не в храмах, а в українських будинках, притулках та окопах. Наша війна з агресором – це свята справа, вона і є наша молитва. Ми молимося кожним залпом, кожним доставленим вантажем, кожним своїм зусиллям. Так я це відчуваю.

- Що для Вас зараз Україна?

- Те саме, що й до війни. Рідна, до крику кохана земля, яку потрібно зміцнювати та покращувати щодня та щогодини. Просто зараз країна одягнула «піксель» і всі наші справи, навіть дуже мирні, набули воєнного присмаку та військового стилю. А ще війна показала, на кого насправді можна покластися та познайомила мене з багатьма новими людьми, сміливими, добрими та справжніми. Вони й є для мене Україна.

- Що зробите першим після перемоги України у війні?

- Війна залишає по собі сумний та страшний спадок. Тисячі зруйнованих будинків, підірвані мости та заводи, понівечені долі та тіла людей… Після Перемоги нам всім треба буде повертати країну до життя, і турбота про беззахисних та найуразливіших посяде в цьому процесі ключове місце. Я, мати трьох діточок, завжди переймалася проблемами багатодітних сімей, а велика війна вже зробила сиротами тисячі маленьких українців, які потребують тепла та турботи. Тож моє місце у великій відбудові визначено, так би мовити, наперед. Але що зараз говорити про це? Війна ще триває, а вона любить дивувати фантазерів. Сьогодні головне здолати ворога та перемогти. Слава Україні! Марина Корниенко-Мизрах

marinachernova____

milleniumra.com.ua

9

Гордість України

ТЕТЯНА ЛЕЩЕНКО:

«ПІД ЧАС ВОЄННОГО СТАНУ АДВОКАТУРА ПРАЦЮЄ СТАБІЛЬНО» Цьогоріч сучасна українська адвокатура святкує свій 10-річний ювілей. Її реформування та подальший розвиток були одними із кроків, які зробила незалежна Україна на шляху до європейського майбутнього. Показово, що цей ювілей припадає на визначний час у боротьбі нашої Батьківщини за свою свободу та незалежність. Цей період вкотре довів незламність і єдність українського народу та готовність виборювати світле майбутнє для своєї країни. Голова Ради адвокатів Дніпропетровської області - регіонального органу адвокатського самоврядування - Тетяна Лещенко розповідає як війна вплинула на адвокатуру регіону.

Війна докорінно змінила українців. Розкажіть, як Ви прожили ці важкі 10 місяців і чого навчила вас війна? З перших днів повномасштабного вторгнення як НААУ, так і РАДО доклали всіх зусиль для побудови ефективного режиму роботи в нових реаліях та робили все можливе для підтримки нашої держави та захисників, серед яких є чимало адвокатів.

10

MILLENIUM CLUB’листопад

Радою адвокатів були організовані кілька благодійних зборів, за підсумками яких вдалося забезпечити наших воїнів найнеобхіднішими речами: бронежилетами, аптечками тощо. Вдалося навіть взяти участь у зборі на автівки для бійців на передовій. Разом із командою лікарів UniSafe Рада адвокатів Дніпропетровської області брала участь у організації та проведенні курсів із тактичної

медицини у Дніпрі та в містах області. У перші дні після повномасштабного вторгнення органами адвокатського самоврядування було створено всеукраїнську мережу підтримки для осіб по всій Україні для того, щоб адвокати та їх сім’ї з гарячих точок могли дістатись до безпечних місць. Навесні Рада адвокатів активно сприяла проведенню освітніх курсів з юридичної польської мови та різ-

Гордість України

хочеться побажати продовження шляху до незалежності та самоврядності, поваги до адвокатури як інституту громадянського суспільства. Нехай багаторічні традиції нашої адвокатської родини і традиції нові, які тільки почали зароджуватися останніми роками, розвиваються і поширюються, об’єднуючи адвокатів у єдину спільноту. За місяць будемо зустрічати новий рік. Чого б ви побажали українцям у 2023 році? Цього року ми як ніколи можемо відзначити швидкоплинність часу. Цей рік став одним із найважкіших в історії нашого покоління. Вкотре українській нації доводиться виборювати своє право на свободу, сплачуючи за це надвисоку ціну.

номанітних консультацій для адвокатів, які змушені були виїхати до Польщі. Також багато зусиль було покладено задля допомоги тим, хто вимушений був покинути свої домівки: пошук не тільки житла, а й роботи став пріорітетним напрямком діяльності Ради на невизначений термін. Тетяно Олександрівно, з якими проблемами довелося зіткнутися? Як взагалі працює Рада адвокатів зараз? Хочу відзначити, що Рада адвокатів Дніпропетровської області не припиняла працювати. Навіть спочатку, в найневизначеніші та небезпечні дні ми продовжували та продовжуємо підтримувати наших адвокатів, виконуючи покладені на нас обов’язки.

19 грудня - Ваше професійне свято. Що б хотіли побажати та передати Вашим колегам у цей день? Наближається наше професійне свято - День адвокатури. Кожного року з нагоди професійного свята ми бажаємо один одному професійних здобутків та вдячних клієнтів, але зараз впевнена, що наші адвокати, як і всі українці, понад усе бажають нашій країні перемоги та мирного, процвітаючого життя. Українській адвокатурі та адвокатурі Дніпропетровщини зокрема

Кожного року ми бажаємо один одному здоров’я, щастя, професійних здобутків. Цього року до цих побажань приєднується побажання найскорішої перемоги, відбудови нашої країни, а також щоб всі українці, які були змушені покинути свої домівки, повернулися на Батьківщину та возз’єдналися з рідними і близькими. Нашим захисникам і захисницям хочеться окремо подякувати і побажати мужності та витримки, військової вдачі, міцного здоров’я. Нехай 2023 рік стане для нас роком перемоги та винагородою за всі випробування, які випали на долю нашого народу.

Звісно умови роботи змінились, але ще з пандемії 2020 року, ми навчились адаптуватись до найрізноманітніших викликів та робити все, що в наших силах задля забезпечення наших колег підтримкою. Наприклад, останні тижні ми працюємо без світла, Інтернету та тепла. Але навіть у таких складних умовах були знайдені рішення, що допомогли не переривати робочий процес. У наших стінах будь-який адвокат може знайти допомогу та підтримку, які ми тільки здатні забезпечити за таких умов.

milleniumra.com.ua

11

Персона

ЗОРЯНА ПОРОТЬКО:

«ВЕЛИКЕ ЩАСТЯ БАЧИТИ, ЩО УКРАЇНА РАЗОМ ВІД ЗАХОДУ ДО СХОДУ, НЕМА ПОДІЛУ НА ПРАВО І ЛІВОБЕРЕЖНУ» Зоряна ПОРОТЬКО має великий інвестиційний та юридичний досвід у сегментах телекомунікацій, програмного забезпечення та нерухомості. Окрім професійних досягнень, Зоряна та її родина активно підтримують Україну в напрямку волонтерського руху та участі у форумах в США щодо ситуації в країні. За роки міжнародної практики завжди підкреслювала увагу на важливості культури, мови та розвитку традицій своєї Батьківщини.

- Україна переживає важкі та темні часи, але увесь демократичний світ разом із нами. Люди об’єднуються по всьому світі заради перемоги України. Скажіть, настільки сильна підтримка йде з-за океану?

- Так, увесь демократичний світ з Україною! Ми відчуваємо колосальну підтримку Заходу. Адже вся зброя, якою воюють наші найкращі воїни приходить із Заходу, ми всі це добре розуміємо і вдячні за це. Біда у тому, що світ поділився навпіл, -йде боротьба світла з мороком, демократії й тиранії, тож нажаль частина країн на політичній арені підтримують терор своєю неоднозначною або нейтральною позицією. Але, коли ми переможемо, весь світ знатиме, що це – перемога мужнього українського народу, і ми будемо прикладом для інших країн у відстоюванні своєї незалежності та свободи, як основи демократії - Ви самі зі Львову і знаємо, що дуже тісно підтримуєте зв’язок з Україною. Розкажіть, як змінилося життя за ці 10 місяців на Вашій Батьківщині?

- Львів завжди був колискою патріотизму. За свободу воювали наші пращури, тепер наше покоління стикнулося. З розповідей дитинства я добре пам’ятаю, хто такий “москаль”, тож не дуже здивувалась, що вони прийшли до нас з війною. Нарешті українці усвідомили, що ми маємо відокремитись, відрізати все російське з нашого життя. Львів вистоїть, нам не вперше! Велике щастя бачити, що Україна разом від заходу до сходу, нема поділу на Право- і Лівобережну. Нас роками намагались поділити, посварити, спекулюючи мовою, вірою. Але українці разом! І ми точно переможемо! Ми вже перемогли своєю Єдністю, та нажаль страшною ціною нам дається ця перемога, але тим більше буде шануватися наступними поколіннями.

- Днями Америка відсвяткувала День Подяки та почала готуватися до Нового року. Україна теж, на стіль12

MILLENIUM CLUB’листопад

ки це можливо, готується до свята. Поділіться із нами, як це – зустрічати прийдешній новий рік у Львові?

- Різдвяні свята у Львові це казка! І повірте, нема “москаля”, який забере це. У кожній хаті буде Святий Вечір з 12 стравами, буде дідух, буде святкова Служба Божа. З сиренами, ракетами, в холоді, без світла, в жалобі за тими, хто вже не вернеться, ми будемо колядувати, молити Бога про перемогу і вітати один одного з Різдвом Христовим! А наші хлопці на передовій будуть ще більше нищити ворога. Я не чула жодного львів’янина, який би скиглив. Навіть малі діти усвідомлюють, що маємо все це пережити заради перемоги. Ми всі молимось за наших хоробрих воїнів ЗСУ. Дуже хочеться, щоб наступне Різдво було щасливим, щоби всі українці були у своїх домівках з рідними людьми, щоб більше жодна мати не оплакувала сина. І тоді обов’язково приїжджайте на вертеп і пампухи до Львова!

- Поговорімо про новорічні традиції на Західній Україні. Розкажіть про свої найулюбленіші.

- Традицій у стародавнього інтелігентного Львова багато і ми їх дуже любимо і дотримуємось. Найкраще просто приїхати до нас і самим все побачити, а головне – відчути. Ми, корінні львів’яни, дуже пишаємось своїм містом Лева і радо приймаємо гостей. І ще обов’язково поїдьте до Карпат, на Гуцульщину. Обожнюю Криворівню, де гуцули зберегли всі традиції святкування святого Різдва, Старого Нового року і Водохреща.

- Що б ви побажали рідній Україні у 2023 році?

- Дорогі мої рідні українці! Ви найкращі люди в світі! Відвідавши усі куточки України під час повномасштабного вторгнення, а особливо східні області, і спілкуючись з безліччю різних людей, я ще більше закохалась в наш народ! Патріотичний, незламний, непереможний!

Наші захисники не просто солдати, це – воїни світла, це інтелігентні, сильні, духовні люди, для яких Україна понад усе. Я горда бути Українкою, бути частиною цього великого народу. Наші предки виборювали нашу незалежність, а ми виборюємо світле майбутнє! І воно буде! Бажаю кожній родині здоров’я, радості у кожній миті, спокою і достатку! І любові, адже вона точно врятує світ. Хай 2023 буде початком щасливого життя у новій мирній Україні! Тримаймося! Все буде Україна! Вірте в себе та нашу армію! У ЄДНОСТІ – НАРОДУ СИЛА Від Заходу вкраїнського й до Сходу Ми єдності ланцюг протягнем знов, Посієм між людьми священну згоду. Ми разом! Це основа всіх основ. Тепло сердець здолає ворожнечу, І об’єднає всіх свята мета: Тримаймось разом. Ми – велика сила. Й не забуваймо: Батьківщина в нас одна. Тут бились прадіди, зросили землю кров’ю, Чужинців проганяли раз у раз. Вороже зло ми переможемо любов’ю, Нам об’єднатись заповів пророк Тарас. І заспіває знову Україна, І оживе її свята земля. І пам’ятаймо: тільки в єдності – народу сила То ж стали золотими ці слова. Дмитро Посільський

Персона

КЕРУЮЧА КОНСАЛТИНГОВОЇ КОМПАНІЇ, ЮРИСТКА, БЛАГОДІЙНИЦЯ milleniumra.com.ua

13

Персона

ІННА КУЗЬМЕНКО:

«Я ЗНАЮ СЕКРЕТ, ЯК ЗНОВУ СТАТИ МОЛОДИМ!» Розчинити злість у своїй душі, відпустити накопичений емоційний негатив, нездорові тенденції розуму, свідомо розслабити своє тіло, аби воно змогло відновитися, омолодитися та дихати свободою, радістю і реалізацією. Так про свою унікальну методику збереження молодості розповідає Інна КУЗЬМЕНКО у нашому інтерв’ю! Про те, як можна зупинити старість – читайте далі.

- Інно, розкажіть, чому саме косметології Ви вирішити присвятити своє життя?

- Я – жінка, а це означає, що я несу красу у світ, як і всі жінки на планеті. Я 14 років працюю в естетичній косметології, допомагаю людям бути гарними, не лише зовні, а й в середині себе, завдяки психології. Я навчаю, як можна без різних хімічних засобів, які лише псують наше здоров’я, та без ін’єкцій залишатися молодим та здоровим на довгі роки. Звичайно, не існує цілющої таблетки, але завдяки моєму постійному навчанню та розвитку саме в цих сферах, я знайшла багато робочих та дуже цікавих інструментів, які наразі поєдную у свою унікальну методику. Вона детально продумана і збереже вашу молодість та здоров’я надовго. Я консультую усіх охочих, розповідаю клієнтам, що, та як треба робити. Варто лише мати бажання.

- Ви кажете, що у Вас є унікальна методика для молодості. Розкажіть про неї, будь ласка, детальніше. Що треба робити?

- Як я вже казала, я багато років вивчала косметологію, остеопатію і паралельно тілесну психологію. І зараз працюю над тим, аби поєднати ці поняття та напрямки на користь людям. Це досить складно пояснити, адже у світі такого підходу в косметології ще немає, але я спробую. Багато жінок живуть на основі минулого досвіду, травм, на звичних патернах сприйняття. Це стан абсолютної втрати часу. Тікаючи від себе, жінки втрачають можливості, тому і приходить раннє старіння, а потім – і хвороби. Тіло накопичило минулий, не реалізований досвід, емоційний (задавлений гнів, образи тощо) не реалізований ресурс, тіло стало важким та обтяженим з токсинами. До прикладу, ви колись розгнівались, але не проявили це зовні, тож гнів прописався в тілі. Енергію від виробленого адреналіну та кортизолу ми не перевели в дію, а відклали у своїх клітинах. Цей стан називається аутострес. З роками все це перетворюється на токсини та че-

14

MILLENIUM CLUB’листопад

кає на зовнішній тригер, щоб проявитись. Організм жінки реагує на все це відповідним чином: сковує м’язи, як захисний бар’єр від внутрішнього болю. Найчастіше це можна побачити на обличчі та грудній клітині, жувальні м’язи – просто сковані, а грудна клітина скручена всередину. Звідси з’являється друге підборіддя, носогубні складки, дихання стає поверхневим, тіло набрякає. Це первинні проблеми, які є у кожної другої жінки. Тож, перш за все, треба розібратися зі своїм внутрішнім світом, після чого тіло заземлиться та відцентрується. Хочу сказати, що у 90% моїх клієнтів є така проблема. І ось я, як косметолог та психолог допомагаю цій жінці з прикладу подолати свою проблему: розчинити злість, образи у своїй душі, відпустити негатив, вивільнити напругу та розслабити своє тіло, аби воно змогло відновитися. Це довготривалий процес, але результат видно вже після першого дня роботи. Для початку ми заходимо в підготовку, далі у тілесну динаміку на 21 день. Якщо потрібно, проводимо терапію, а далі вже йдемо у косметичний кабінет на процедури, масаж та медитацію. Це фізкультурно-оздоровча динамічна практика. Це не про фітнес і не про те, як зірвати м’язи. Це про цілісну роботу системи: тіла, душі та духа.

- Скажіть, наскільки довготривалий результат буде після такої методики? Молодість можна буде зберігати довго?

- Все залежить, звичайно, від того, скільки вам років. Але, якщо ви пройшли мою унікальну методику, то результат буде не те що довготривалим, він буде на все життя. Бо це робота не лише зовнішня, а й внутрішня, через індивідуальну систему переглядів свого життя, дисципліну, внутрішню свідомість, медитації, тілесні вправи та всі догляди, які є в «INESBEAUTY». Це змінить та покращить ваше життя. Така комплексна, глибинна робота допоможе вивільнити психічну напругу, а застарілі емоції та гормони упорядкувати. Таким чином ми почнемо керувати своєю молодістю. Наука підтверджує, що

Персона

організм відбирає у шкіри більше третини живильних речовин під час стресу, для того, щоб відновити баланс для життєво важливих органів. Тому, життя на кортизолі – основна причина старіння та психічних напруг і аутостресу.

- Зараз в Україні війна, люди у великому стресі. Чи можна якось зберегти свою молодість? Як тілесний психолог, поділіться з читачами порадами.

- Так, у більшості з нас в організмі виробляються такі речовини, як кортизол та адреналін. Перший – гальмує усі наші процеси (це головна причина старіння), а другий – їх пришвидшує. Тож у їх взаємодії наше тіло впадає у стан аутостресу і ми старіємо. Це міна уповільненої дії, яка накопичує психічну напругу. Дуже важливо не доводити себе до аутостресу і рухатися до протилежного стану – антистресу. Старість призупинити можна. Перш за все, важливо підтримувати природні ритми. Для початку зверніть увагу на сон. Він дуже важливий для організму. Ви маєте прокидатися ще до сходу сонця, а лягати спати важливо у період від 22:00 до 23:00. Далі – чисте та обережне харчування. Це наявність в їжі нутрієнтів, які будуть антиоксидантами. Пам’ятайте, наше тіло – це цілісна система, за ним потрібно доглядати з різних напрямків одночасно та максимально глибоко. У моїй команді «INESBEAUTY» працює нутриціолог, який завжди допоможе вам привести ваші харчові індивідуальні звички у норму. Також тримайте ваш водний баланс у нормі, не забувайте випивати во-

ди не менше 2 літрів на день. Фізичне та ритмічне навантаження: тут якраз і працюють мої тілесні вправи.

- Інно, а Ви плануєте ділитися своєю унікальною методикою з колегами? Можливо, захочете відкрити власну школу?

- Знаєте, поки що таких планів я ще не будувала. Зараз для мене найголовніше – розповісти українцям про свій підхід. Хочу, аби усі, хто потребує допомоги, змогли її отримати. Про власну школу, думаю, ще зарано говорити. Можливо, у майбутньому я і влаштую навчальні курси для учнів та колег, але поки що – моє завдання розповісти Україні про нові можливості.

- Що для Вас зараз означає Україна?

- Моя країна – це як рідний дім із мамою, із запашним обідом і сімейним теплом. Коли я кудись їду, то відчуваю себе, як відірваний листочок від дерева. Особливо це відчуття посилилося під час війни. У мене було сотні шансів виїхати у більш безпечне місце, але я не захотіла. Мій внутрішній голос каже, що я повинна бути тут і допомагати країні триматися. І тільки вдома я відчуваю себе заземленою, можу накопичувати ресурси для подальших дій та життя. У своїй країні я

люблю все: природу з її сезонами, мову нашу солов’їну, людей. Україна – найстійкіша країна, українці – найстійкіші люди. Ми – найсильніша нація у психологічному стані. Після того, як війна закінчиться, нас весь світ буде поважати, бо ми сильні. Я пишаюся тим, що я – українка.

- Як до Вас можна звернутися за допомогою?

- Я завжди відкрита для співпраці. Зараз я можу працювати онлайн на всю Україну та за її межами у сфері тілесної психології та офлайн, якщо ви знаходитеся у Києві. Ласкаво прошу, приходьте в простір краси м. Вишневе «INESBEAUTY», я поділюся з вами своєю енергією та натхненням. І не хвилюйтесь, якщо поки не маєте того молодого тіла та обличчя, яке б ви хотіли, це ціла наука та розумні кроки. Нещодавно слухала одну розумну людину і в нього є ідея про те, що можливо ми остання цивілізація, яка швидко старіє, тому що наразі відкриваються знання, які можуть уповільнити час, а значить старіння. м.Вишневе, Освіти 15/31 +380 (96) 178 39 92 +380 (99) 167 81 07 inesbeauty_v

milleniumra.com.ua

15

Персона

ОКСАНА БАЖИНОВА:

«У НОВИЙ РІК МИ ЗАКЛАДАЄМО ОСНОВУ ДЛЯ НАШОГО НАСТРОЮ ТА БЛАГОПОЛУЧЧЯ НА НАСТУПНІ 365 ДНІВ» Астролог, Майстер таро, нумеролог Оксана БАЖИНОВА розкриває секрети, як привернути вдачу, обернути зимове сонцестояння собі на користь та яку практику треба провести 21 грудня, аби повністю змінити життя. Про все – у нашому інтерв’ю!

МАЙСТЕР ТАРО, НУМЕРОЛОГ, АСТРОЛОГ (БІЗНЕС АСТРОЛОГІЯ, МЕДИЧНА АСТРОЛОГІЯ, АСТРОГЕМОЛОГІЯ, АСТРОФЕНШУЙ, АСТРОПСИХОЛОГІЯ), АСТРОКАРТОГРАФ.

Оксана Бажинова oksanabazhinova - Оксано, давайте поговоримо про новий рік: як порадите його зустрічати?

- Новий рік дуже важливий етап для людини. Адже саме у цей момент ми закладаємо основу для нашого настрою та благополуччя на наступні 356 днів. Давайте розпочнемо із ялинки чи ялинкових віточок, кожен обирає сам. Дуже буде добрим, якщо ви внесете у свій дім ялинку саме 21 грудня, на день зимового сонцестояння. І краще, щоб вона простояла до Водохрещі включно. Далі – прибирайте дерево чи віточки з вашого будинку. Прикрашати я раджу ялинку як завжди, але звернути увагу на деякі особливості. Наряджати ялин16

MILLENIUM CLUB’листопад

ку у три яруси. Нижній – пов’язаний із нашим минулим, предками, родом, тому туди вішають старі іграшки, які залишилися від родичів (можливо такі є). Так ми дякуємо нашому роду за все і приділяємо йому увагу. Середній ярус – це наша реальність, те, чим ми хочемо прикрасити наше життя. Туди вішають будиночки, машинки, ключі, гроші, ляльки, телефони, сердечкі – все те, чого бажаєте у своєму житті зараз. Треба ще обов’язково на ялинку купити щось нове, аби рік був багатим. Побільше кульок на ялинці, вони символізують радість. Верхній ярус – це наше майбутнє, але ще ця частина дерева

пов’язана із небом. Тож туди вішають зірочки, ангелів, небесні символи. Далі розкажу про скатертину, вона теж має бути чарівною для вас. Всі ж чули про скатертину самобранку. Вона має бути новою, красивою, а під неї можна класти гроші, монети. Бо коли буде північ і звук келихів та приємних побажань, коли горять свічки, то всесвіт прийме ваш запит. Тепер про стіл: тут діє наш гороскоп на 12 знаків зодіаку. Тож раджу ставити 13 страв (тут рахуємо разом із груднем місяцем). Ставите страву на стіл і кажете, наприклад, салат Цезар – це у мене січень, огірки – це вже лютий. Ось якими смачними будуть ці страви, такими і будуть наші

Персона місяці у прийдешньому році. Алкоголь, до речі, не беріть до уваги, він ніяк не впливає на цю магію.

слідкуйте за фінансами, спілкуйтеся більше з рідними, багато часу мрійте. Побільше радощів та подарунків і собі і іншим. Хочете мандрувати – перегляньте журнали або сайти куди б хотілося поїхати. Хочете знайти собі пару – спілкуйтеся з людьми протилежної статі. Ось так це діє.

- Ви кажете, що скоро на нас чекає зимове сонцестояння. Як до нього підготуватися?

- Так, цей період теж дуже важливий для усіх. Сонцестояння – це коли сонце заходить у нуль-нуль градусів Козерогу, саме в цей момент народжується нове Сонце, день стає довшим. Це початок ось того чарівного часу для усіх нас. Хочу сказати, що зимове сонцестояння буває у різні дні: цей момент може випадати у двадцяті числа грудня. Цього року це станеться 21 грудня. Як підготуватися до такої сильної події в астрології? До 21 грудня 2022 року дуже важливо провести деякі практики. По перше, прибратися у вашому будинку, викинути усі непотрібні речі, вимести віником весь негатив та бруд. Навіть раджу під час цього заняття проговорювати таке: «я прибираю зі свого будинку невдачі, неприємності, страхи, хвороби…» Тут можете казати все те, від чого хочете позбавитися у прийдешньому році. По друге, обов’язково, за можливості, виплатіть усі борги, які маєте. Розплатіться з комуналкою, попрощайтеся із кредитами, віддайте позичені гроші друзям. Якщо коротко – закрийте фінансове питання максимально, аби ця ноша не пішла у новий рік. По третє, до 21 грудня старайтеся побільше провести очисних терапій для тіла та душі. Що я маю на увазі: різні ванни, маски та догляд за тілом, спа-салони, салони краси, а для душі – медитації, теплі розмови з рідними та відпущення негативних думок. І моя особиста порада – 21 грудня просто сходить у баню, для повного очищення. Звідти ви вийдете чистим та готовим до нових звершень у 2023 ро-

- А перше січня як краще провести, якщо цей день відповідає за листопад місяць?

ці. Саме після такого масштабного очищення вже можна і планувати майбутнє життя. Тобто ви та ваш дім вже будете готові приймати щось нове, добре та позитивне. Те, що ніяк не могло прийти до вас, бо ви були завантажені непотрібним і брудним.

- А після сонцестояння, що краще робити? Можливо і тут будуть поради та правила від Вас, Оксано?

- Після того, як Сонце увійшло у нульнуль градусів знаку зодіаку Козеріг, починається не менш важливий період, який триває до нового року включно. Чому він важливий? Ви ж знаєте, що наш гороскоп розділений на 12 секторів, і кожен з них відповідає за якусь сферу життя. Відповідно, рік поділений на такі собі періоди, або місяці. І виходить так, що 21 грудня 2022 року ми вже завершуємо 2022 рік. А вже наступного дня 22 число відповідає за місяць січень, 23 число – за місяць лютий, 24 грудня – за березень і так до початку січня. Ось чому цей період такий важливий. Саме в ці дні визначається, як ви проживете наступний рік. І як ви проведете ці дні, так і буде. Все залежить від вас самих.

- Ось бачите, у цьому питанні вже є відповідь. Ну от як ми зазвичай проводимо перший день у році – лежимо, спимо, їмо. Ніяких дій та чогось нового. Ось тому частенько у більшості людей в листопаді з’являється апатія, депресія, лінь, сонливість. Тож висновки робіть самі. Візьміть і підіть у прогулянку першого січня, чи поїдьте собі за подарунками. Зробіть все, чого забажає душа, і порівняйте потім своє життя у листопаді 2023 року.

- Ми знаємо, що Ви творча особистість. Як виражаєте себе у мистецтві?

- Так, я люблю займатися творчістю. Зараз працюю у стилі імпресіонізм, поп-арт, пишу маслом, так само графіка увійшло в мій творчий потенціал. Звичайно, до війни все це було більш легко, в мене були різні виставки, заходи тощо. А зараз я працюю над серією робіт з архітектури, я цим захопилася кілька років тому. Я багато подорожувала, мене це надихало, тому більшість робіт присвячена темі подорожей.

- Оксано, які плани маєте на майбутнє? Про що мрієте? Як і до війни я мрію відкрити власну галерею у Харкові, де будуть виставлятися усі наші українські художники. Звичайно, буду рада і іноземним колегам. З радістю їх зустріну у своїй майбутній галереї.

До прикладу, ви вирішили віддати борг 25 грудня, цей день відповідає за квітень місяць. То це може означати, що в квітні 2023 року у вас можуть бути фінансові труднощі: знову доведеться роздавати борги і все у цьому дусі. Тож старайтеся зі всім розібратися до 21 числа. Мої особисті поради: після сонцестояння слідкуйте за вашим здоров’ям, не нервуйте за можливості, milleniumra.com.ua

17

Персона

ОЛЕНА КУХАРЕВСЬКА:

«МИ АДАПТУЄМО ОСВІТУ ДО ЗМІН, ЯКІ ВІДБУВАЮТЬСЯ У СВІТІ!»

STEM-освіта, проєктна робота, розуміння дітей, для чого вони вчаться і як зможуть в житті використати свої знання. Сучасний підхід до навчання юних українців впроваджує директорка «Liko-School» Олена КУХАРЕВСЬКА. У нашому інтерв’ю вона розповідає про нові реалії навчання у війну, психологічну підтримку дітей та інновації в школі!

- Олено, Ви вже декілька років розвиваєте авторську школу – «Liko-School». Звідки взялася така ідея?

- «Liko-School» - це місце, в якому навчають дітей важливим життєвим навичкам. В Ліко-школі ми підходимо до освіти з урахуванням змін у суспільстві і житті людини під впливом технологій. Створити таке місце було моєю ідеєю ще на початку 2000-х років, і в 2014-му році, у важкий рік для України, відкрилася школа для учнів 1-4 класів. Спочатку в нас було мало дітей, але лише за рік роботи до нас прийшло вдвічі більше учнів. За три навчальні роки ми мали запит від батьків на продовження навчання в середніх і старших класах Ліко-школи. Тому в 2018-му у нас вже з’явився ліцей в окремій сучасній будівлі. І перед війною школа була заповнена на максимум. До 24 лютого в школі було 700 дітей.

- А в чому унікальність цієї школи? Що діти роблять у «Liko-School»?

- Разом із командою ми розробили візію і стратегію розвитку технологічного ліцею, освітнє середовище якого базується на цінностях і формуванні ключових компетентностей людини ХХІ століття. Наша школа інноваційна у багатьох напрямках. Запровадження комп’ютерних технологій в навчанні дозволило Ліко-школі ввійти до десятки найкращих шкіл світу за рейтингами Microsoft. Ми стали першою школою в Україні, в якій відкрився авторизований тренінговий центр Apple. Освітня програма нашого технологічного ліцею передбачає STEM – підходи до вивчення природничих наук, математики і фізики через активне залучення дітей у проєктну роботу. Ми прагнемо створити умови для розуміння дітей – для чого вони вчаться і як зможуть використати свої знання в житті. Ще одним освітнім трендом нашої школи є вивчення іноземних мов з 1 класу. Уроки англійської мови в кожному класі щодня. Англійська мова для учнів Лікошколи – не один з навчальних предметів, а мова спілкування та пізнання світу. Тому, крім уроків англійської мови, з 3 класу в програмі уроки Science англійською мовою. А починаючи з 7 класу учні Ліко-школи мають можливість розпочати навчання за програмою «Подвійний диплом» і здобути свідоцтво про закінчення середньої школи США від Аризонського державного університету. Крім англійської мови, з 3 класу можна обрати вивчення другої іноземної мови. І тут теж багато можливостей: французька, німецька, китайська або іспанська. Середня школа – це період підготовки до профільного навчання, в 7-9 класах ми даємо дітям спробувати все, що тільки може зацікавити сучасних школярів: це літературні, театральні та історичні клуби, гуртки з технологій, студії живопису та ательє, кулінарна студія та майстерні з трудового навчання , в яких діти власноруч шиють і в’яжуть, вчаться готувати та створюють унікальні вироби з деревини і пластика. Старша школа є профільною. Наразі ми маємо такі профілі як архітектура та дизайн, ІТ, біотехнології та медицина. І другий рік поспіль розвивається напрямок бізнесу і підприємництва.

18

MILLENIUM CLUB’листопад

Персона - Олено, мабуть, життя в школі докорінно змінилося із початком війни. Які зараз Ваші будні?

- З початку навчального року у нас працює тільки один корпус, кількість дітей зменшилася майже вдвічі, маємо 400 учнів. Але я вважаю, що зараз це для нас усіх великий успіх: ми створили можливість для навчання українських дітей під час війни. Хочу сказати, що у нас в школі безпечно. Безпека учнів завжди була для нас в пріоритеті, а зараз – це надважливо. Корпус, де сьогодні навчаються наші учні, має нульовий поверх, ми обладнали його як повноцінне укриття, в якому кожен клас має свій кабінет. Якщо звучить повітряна тривога, діти спускаються у свої кабінети і навчання продовжується. У тих кабінетах є парти, дошка, учні забезпечені персональними планшетами, працює стабільна мережа Wi-Fi. Тобто укриття дозволяє не лише пересидіти небезпеку, а й забезпечує умови для якісного навчання. Кожного ранку ми діємо за алгоритмом у разі оголошення повітряної тривоги і приймаємо рішення, чи виводити дітей та вчителів на навчання в школу. Якщо сирена запрацювала зранку і довго не закінчується, уроки розпочинаються онлайн. Після закінчення сирени, у всіх є година, аби приїхати до школи. Бувають дні, коли діти взагалі до школи не йдуть, уроки проходять онлайн. Це щоденні виклики і ми пристосувалися до нової реальності.

- Чи вдається проводити якісь заходи для учнів із постійними тривогами?

- Так, шкільне життя дітей не обмежується уроками, ми продовжуємо проводити багато заходів для дітей, більшість з них присвячені українській історії, культурі та мові. Наразі популярність таких заходів зростає, зросла і повага до української мови, бажання спілкуватися українською, адже не секрет, що частина дітей до війни з певним спротивом переходили на українську. Наразі вони змінюють своє ставлення до української мови, історії і культури українського народу. Війна дала розуміння, що без національної самоідентифікації ми не побудуємо успішної держави. Тому все, що зараз відбувається у школі, пов’язано з Україною, ми щодня дякуємо нашим воїнам, за те що можемо навчатися. Ми проводимо благодійні ярмарки, завдяки яким ми вже придбали авто для ЗСУ! І відправили його на фронт нашим захисникам. Наші учні активні учасники волонтерських заходів, продають власні вироби та випічку і зароблені гроші донатять на ЗСУ.

- Як діти сприймають війну і ті події, які вони бачать? Чи допомагаєте якось учням зрозуміти все те, що відбувається в країні?

- Всі діти по-різному реагують на війну. Одні, на перший погляд, спокійні, деякі діти не можуть приховати свій тривожний або пригнічений стан. Всі травмовані війною, тому в школі працює психологічна служба. Психологи протестували діток, виявили рівень травмованості і розробили корекційну програму для взаємодії з дітьми. Психологи школи також провели спеціальні навчання для вчителів з психоемоційної стабілізації дітей під час стресових ситуацій. Можна сказати, що фокус уваги всіх педагогів школи спрямований, перш за все, на створення безпечної і комфортної атмосфери в школі, адже діти навчаються лише тоді, коли відчувають безпеку і довіру до свого оточення. Цієї осені я побачила, як діти підтримують один одного. Старшокласники допомагають меншим, а малі тягнуться до старших. Діти змінилися, вони стали добрішими, в них збільшилась емпатія. А головне – вони дуже пишаються тим, що вони українці.

- Олено, як Вам вдалося знайти цілу команду професійних викладачів у школу? Бо це досить важка справа.

- Дійсно, учительська команда – найцінніший скарб Ліко-школи. І хоча проблема з педагогічними кадрами існує, це взагалі проблема по Україні, ми змогли об’єднати справжніх професіоналів. Ми ро-

зуміємо, що команда – це люди з однаковим цінностями, спільними мріями і високим рівнем відповідальності. Протягом останніх років ми разом із вчителями, батьками і дітьми визначали спільні цінності й цілі. На жаль, під час війни частина колективу змушена була змінити місце проживання, але я переконана, що коли закінчиться війна, ми зберемо усю команду і будемо працювати далі разом.

- Багато дітей зараз виїхало за кордон. Як українські учні в Європі зберігають зв’язки з рідною школою/освітою?

- Приблизно 70% наших учнів виїхали за кордон і зараз навчаються в країнах Європи, США та Канаді. Майже в кожній країні є учні «Liko-School». Вони зберігають зв’язки із нами, більшість з них навчаються в онлайн форматі. Ми всі знаємо, що математика в Україні вивчається більш досконало, і наші учні демонструють високий рівень з цього предмету в зарубіжних школах. Тому ми радимо батькам, які відвели своїх дітей в школу за кордоном, брати лише частину наших предметів онлайн (українську мову, історію, математику), аби не перенавантажувати учнів. І батьки і діти пишуть нам, що дуже хочуть повернутися в Україну, сумують за домом. І ми чекаємо на цей час, коли все буде добре і буде Україна!

- Питання, яке ми задаємо усім – що зробите першим після перемоги України?

- Це буде величезна подія – наша перемога. Ми разом з учнями та батьками відсвяткуємо це і почнемо власне відновлення та відбудову. Ми будемо підтримувати нашу країну усіма силами.

kuharevska Likoschool

milleniumra.com.ua

19

Персона

ОКСАНА ДАНІЛОВА:

«СЕКРЕТ УСПІШНОЇ РОБОТИ – ЯКІСТЬ І ЩЕ РАЗ ЯКІСТЬ!» Якщо мрієш стати успішним у своїй сфері бізнесу, ніколи не переставай навчатися та рухатися уперед. А ще не забувай про естетичне задоволення від своєї роботи. Ось головні правила праці бізнесменки із Хмельниччини Оксани ДАНІЛОВОЇ. У нашому інтерв’ю жінка розповідає, як змогла виділитися на фоні конкурентів та хто з родини боронить Україну на фронті. МЕНТОРКА ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ ПЛАТФОРМИ ГО «ЖІНКИ В БІЗНЕСІ», ХМЕЛЬНИЦЬКА ФІЛІЯ; АКТИВНА УЧАСНИЦЯ СПІЛЬНОТИ «ЖІНКИ-ВОЛОНТЕРКИ»; ДИРЕКТОРКА ТА СПІВВЛАСНИЦЯ СІМЕЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА ТОВ «КЛІМАТ ПОДІЛЛЯ» У ХМЕЛЬНИЦЬКОМУ.

- Оксано, Ви ведете бізнес у сфері будівництва клімату в будинках та промислових об’єктах. І виділяєтесь на фоні конкурентів якістю та креативністю. Як вдалося досягти цього рівня?

- У роботі для мене найголовніше – це якість та репутація. Високого рівня нам вдалося досягти саме завдяки постійному навчанню. Не обійшлося і без опанування новітніх технологій, без них ти залишаєшся у минулому і нікуди більше не рухаєшся. Я особисто не роблю перерв у своїх курсах й тренінгах. Постійно щось нове дізнаюся, відвідую різні заходи. За мною, звичайно, йдуть і мої підлеглі. Ось так ми виділяємося на фоні конкурентів. За нами не вженешся.

- Як Ви змогли вивести підприємство у лідери галузі та здобути авторитет серед конкурентів і колег буквально за декілька років?

- Є один секрет – якість і ще раз якість. Лише якісна робота виділить тебе з цілого ряду подібних. Також в успіхах нашої компанії допомагав і жіночий креатив. Без цього ніяк. Ні для кого із наших замовників та колег не секрет, що усі роботи на моєму

20

MILLENIUM CLUB’листопад

Персона

підприємстві мають виконуватися гарно! Саме це слово – гарно. Має бути естетичне задоволення від змонтованого обладнання. Якісно і гарно – це наші принципи роботи.

- Розкажіть про найскладніший проєкт, який довелося виконувати.

- Знаєте, складних об’єктів буває зазвичай небагато. Але, якщо такі трапляються, то я не проґавлю можливості взятися за цю роботу. Буває так, що наші колеги-чоловіки бояться брати якийсь проєкт. Я від труднощів не відмовляюся, тому й маємо чудовий результат.

- Ви – мама, бізнесменка, ведете активне соціальне життя. Коли все встигаєте та звідки берете сили?

- Моє життя – це постійний рух, я не зупиняюся. А у нинішніх умовах – це запорука успіху та шлях до нашої перемоги. От як у війні переможемо, тоді й відпочинемо. А поки – не до цього.

- Ваш старший син захищає нашу країну у лавах ЗСУ. Як Ваша родина переживає ці важкі часи? Як підтримуєте один одного?

- Наша родина вже дуже давно на війні, ще з 2015 року. Мій син п’ятий рік поспіль боронить свою Батьківщину від ворога. Я неймовірно ним пишаюся і знаю, що з ним все буде добре. І з нашою країною також. Надихаємося думками про Перемогу над росією. Ми не маємо права здаватися, опускати руки. Бо від нашої роботи та прикриття тилу залежить все: життя хлопців на фронті, збереження сім’ї, народження дітей та онуків – нового покоління українців. А головне – на нас тримається економіка України. Це надзвичайно важливо.

- Оксано, а що зробите першим після Перемоги України?

- Найперше, що зробимо разом із родиною – це візьмемо нашу новонароджену онучку та поїдемо містами України. Покажемо їй українців, захисників, рідні річки та поля. Наш незалежний та вільний дім. Оксана Данилова klimatkm oksana.danilov

milleniumra.com.ua

21

Персона

МАР’ЯНА ОВЧАРУК:

«ПОКИ ТИ ЖИВИЙ, МАЄШ ВЧИТИСЯ ТА ЙТИ УПЕРЕД!» Про волонтерство у війну, адаптацію у бізнесі та підтримку у важкі часи говоримо разом із Мар’яною ОВЧАРУК. ВЛАСНИЦЯ ПРИВАТНОЇ МИЛОВАРНІ ТА ВИРОБНИЦТВА НАТУРАЛЬНОЇ КОСМЕТИКИ, СПІВЗАСНОВНИЦЯ НАВЧАЛЬНО-МЕДІАЦІЙНОГО ЦЕНТРУ «СПІЛЬНІ РІШЕННЯ», БІЗНЕС МЕДІАТОР, БІЗНЕС ТРЕНЕРКА, СПІВЗАСНОВНИЦЯ БФ «ДОПОМАГАЄМО РАЗОМ», ВОЛОНТЕРКА, КЕРІВНИЦЯ ЖІНОЧОГО РУХУ «ЖІНКИ ВОЛОНТЕРКИ», КЕРІВНИЦЯ РЕГІОНАЛЬНОГО ПРЕДСТАВНИЦТВА УКРАЇНСЬКОЇ ПЛАТФОРМИ «ЖІНКИ В БІЗНЕСІ».

- Мар’яно, вітаємо! Розкажіть, як змінилося Ваше життя за майже 10 місяців війни? Чи закрили Ви виробництво натуральної косметики?

- Раніше ми жили спокійно і не цінували всього, що мали. Однак, коли настають кризові часи, то ти максимально включаєшся у роботу і працюєш на благо суспільства. Не можу сказати, що я не боюся. Ні, звичайно я хвилююся за життя та здоров’я моєї родини та друзів. Але, жаліти себе ніколи, треба мобілізуватися та включатися у працю ще більше. З початком війни наше виробництво зупинилося, на жаль. Три місяці ми були у простої. Але всі ми прості люди, ні в кого з нас чи наших підлеглих не було великих запасів грошей аби сидіти вдома і чекати на кращі часи. Тож, ми переналаштували виробництво (виготовляємо натуральну косметику та мило з рослинною сировини) і знову запустилися. Почали варити ранозагоювальні та протизастудні мазі, від головного болю, масла з чайного дерева, а ще – тальки для ніг. Бо наші хлопці постійно перебувають у закритому взутті, а влітку це спричиняло рани на ногах. Тож наш натуральний антибактеріальний тальк допомагав у розв’язанні цієї проблеми. Ось так ми вижили, хоч і працювали за мінімальну зарплатню. Радію, що нам вдається платити податки й ми нікого не звільнили у такий важкий час. Колектив ми втримали.

- Чого Ви навчилися за цей період?

- Гуртуватися. Ми й до війни у колективі ніколи не сварилися, але зараз ми стали більш чутливими, збільшився рівень співчуття до оточення. Ніхто не ділив роботу, просто ми усі ставали й працювали пліч-о-пліч. Війна навчила нас бути ще відповідальнішими, терплячими та більш сердечними.

22

MILLENIUM CLUB’листопад

Персона - Розкажіть про свій волонтерський шлях. З чого починали, кому допомагаєте зараз?

- Я пішла волонтерити ще у 2014-му, коли почався Майдан. Це був шок і страх для усіх, але ми розуміли, що маємо змінити нашу країну на краще. До війни також ніхто не був готовий, але ми включилися у роботу одразу. Ми мали створити безпечний тил для наших хлопців. Зараз обрали нішу військових шпиталів і допомагаємо нашим пораненим бійцям. Плюс з колегами-волонтерами опікуємося тваринами, які на передовій розміновують території. У Хмельницькому ми оформили реабілітаційний центр для службових собак, аби їх виходжувати після операцій.

- Як зараз функціонує рух «Жінки волонтерки»?

- Ми не зупинялися ні на день. Наш волонтерський рух складається із 70 жінок. Ми не входимо ні в яку організацію. Це все почалося з кількох подружок з Хмельницького, а далі почали підтягуватися усі охочі з області. Роботи вистачає усім: допомагати військовим у шпиталі, пекти пиріжки, упаковувати енергетичні батончики, заливати окопні свічки, сушити овочі й робити сухі борщі з супами. Наш рух – багатогранний, ми підтримуємо одна одну і наближаємо перемогу своїми силами.

- Поговоримо про бізнес. Чи на часі зараз відкривати власну справу?

- Я забороняю собі та знайомим казати слово «криза». Ми подолаємо цю перепону, переживемо важкі часи. Зараз варто провести переоцінку цінностей, змінити погляди. Щодо того, чи варто відкривати бізнес, скажу таке: «пробувати завжди на часі». Якщо ви проживаєте на території України, де більш менш тихо, то чому б не відкрити свою справу? Економіку країни маємо підіймати, давати нові робочі місяці та платити податки. Знайдіть лише свою нішу.

- Які плани маєте на майбутнє у сфері бізнесу та особистого розвитку?

- Плани дуже прості – розвиватися та ніколи не зупинятися. Поки ти живий, маєш вчитися та йти уперед.

- Мар’яно, а що першим зробите після перемоги України?

- Будемо святкуватися усією нацією. Обіймемо один одного, подякуємо нашим військовим і збудуємо нову країну! mariana.ovcharuk

milleniumra.com.ua

23

Персона

ОЛЕНА МАЛЬМ:

«ЛИШЕ РАЗОМ МИ ЗМОЖЕМО ЗРОБИТИ ТАК, АБИ НАШЕ СУСПІЛЬСТВО МАЛО МАЙБУТНЄ» Треба вміти брати відповідальність і завжди давати руку допомоги ближньому. Журналістка та політолог Олена МАЛЬМ ділиться із нами головними принципами свого життя та роботи. Про волонтерство, нові цілі та уроки від війни читайте далі.

- Олено, вітаємо! Війна змінила життя кожного з нас. Розкажіть про свій шлях після 24 лютого. Чого навчили Вас ці страшні події?

- Життя стало складним, тому що змінила його війна. Ця страшна подія навчила мене цінити те, що навколо. Я зрозуміла, що ми не маємо права перекладати справи на майбутнє і чекати більш вдалого моменту. Треба максимально цінувати час і використовувати усі нагоди. Також війна навчила мене бути більш відповідальною. Пам’ятати про те, що поруч із нами є багато людей, які не можуть самостійно справитися зі своїми проблемами. Ми маємо допомагати один одному. Якщо людина має можливість щось зробити для іншої, вона повинна це зробити. Так наше суспільство стане здоровішим і нам самим стане краще жити.

- Ми знаємо, що Ви повернулися у суспільне життя. Розкажіть про проєкти, якими зараз займаєтеся.

- Людина – це соціальна істота, яка не може бути щасливою та задоволеною, поки не думає про інших. Зараз я голова громадської організації «Санта Лючія», і громадяни звертаються до нас із великою кількістю питань. Ми займаємося волонтерством та благодійністю. У багатьох дуже загострилося відчуття, що ми в одному човні. Треба пам’ятати, у реальному житті немає прислів’я – «моя хата з краю, я нічого не знаю». Усі ми пов’язані та маємо брати відповідальність один за одного. Це дає можливість відчути нашу людяність

24

MILLENIUM CLUB’листопад

Персона

всередині. Ми – єдиний організм, система. Лише разом зможемо зробити так, аби наше суспільство мало майбутнє.

- Знаємо, що зараз Ви «працюєте» зі словом і письменним сторітелінгом. Чому саме цей напрямок?

- Бо це моя професія. Я членкиня Національної спілки журналістів України, працювала на телебаченні й завжди намагалась зробити слово живим. Аби вас почули, треба в інформацію вдихати свою енергію. Моя задача – аби світ став кращим завдяки суспільній праці та нашому слову. Адже на самому початку було лише воно.

- Ви казали, що цього року Ваша життєва позиція змінилася. Як саме і чому?

- Знаєте, я завжди знаходилася у вирі соціального життя. А коли вийшла заміж та народила дитину, стала домогосподинею. Чоловік працював, я виховувала доньку. Але, попри усі зміни, я встигала навчатися, підтверджувала свій диплом у Швеції. І зрозуміла, що за своє життя треба нести відповідальність. Кожен колись починає усвідомлювати, час на цій планеті - короткий. Треба

встигнути реалізуватися як професіонал та особистість. Зробити все, аби твоя дитина дивилася на тебе і брала собі за приклад твої цінності. Хочу додати: для мене було важливим знаком, що я роблю все правильно, коли я отримала Почесну грамоту від Православної Церкви України. Усі ми під Богом і маємо жити за його заповідями.

- Ваш спосіб життя у 2022 році змінився. Ви скинули 35 зайвих

кілограмів. Це надзвичайні зміни. Як вдалося цього досягнути?

- Не буває змін зовнішніх без внутрішніх. За цей рік я дуже змінилася, бо зайнялася своїм здоров’ям. Вважаю, дуже важливо приділяти увагу не лише змісту, а й формі. Мені допомогла усвідомленість: якщо сьогодні не почати слідувати за здоров’ям, то завтра буде набагато складніше, а післязавтра – взагалі неможливо. У здоровому тілі – здоровий дух. Треба тренувати себе, бути сильнішим. Чим старше ми стаємо, тим уважніше маємо ставитися до свого тіла.

- Олено, які плани маєте на майбутнє: у сфері саморозвитку, роботи та відпочинку.

- Я розклала усі заплановані задачі в три сектори: • саморозвиток та вдосконалення; • ефективно використовувати час у професійній роботі; • суспільна робота, благодійність. Я буду й надалі робити все те, що робила. Сторілетлінг та письменство хочу оформити вже у конкретний результат. Який – побачите найближчим часом. І окремо я буду присвячувати себе родині та донечці. Бо я гадаю, що наше майбутнє – це наші діти та їх виховання, родина та наша єдність. Я вірю у перемогу!

Елена Мальм milleniumra.com.ua

25

Експерт

ДЕНИС БУРУЯН:

«КЛЮЧ ДО УСПІХУ – ЗОСЕРЕДИТИСЯ НА ЦІЛЯХ, А НЕ НА ПЕРЕШКОДАХ!» Війна змінила усіх довкола. Але справжні патріоти не здаються і підтримують земляків усіма силами. Адвокат Денис БУРУЯН поділився із нами про те, як вони з командою допомагають українським біженцям у Румунії та яких правил дотримується, аби завжди бути номером 1. Про все це читайте далі.

- Денисе, розкажіть, як війна в Україні змінила ваше професійне життя?

- Насамперед можу сказати, що воно стало більш неспокійним і багатолюдним, водночас є дедалі складніші завдання. На практиці нам довелося за дуже короткий період часу адаптуватися до нової хвилі клієнтів, які порушували нові юридичні питання, а іноді нам навіть доводилося винаходити щось нове. Майже щодня ми стикалися з новими ситуаціями, що викликали всілякі питання, які нам доводилося аналізувати день і ніч, щоб знайти найкращу відповідь, найкраще рішення для наших клієнтів. Мушу зізнатися, що перші три місяці були для нас дуже складними через повний хаос, що відбувався навколо, але поступово нам вдалося адаптуватися і запустити весь механізм роботи навіть у нинішніх умовах.

- Чи змінився якось профіль роботи Вашої компанії після початку війни в Україні?

- Не зовсім, оскільки ми юридична фірма, в якій працюють понад 10 юристів, які охоплюють весь юридичний спектр Румунії. Однак збільшилося робоче навантаження, яке здебільшого орієнтоване на імміграційне та комерційне право. У межах нашої сфери повноважень ми допомагали або намагалися допомогти всім, хто до нас звертався. Ба більше, з першого дня війни ми оголосили в усіх соціальних та особистих мережах, що будь-які консультації для громадян України, а саме біженців, у нас безплатні в цей період.

26

MILLENIUM CLUB’листопад

Експерт

- Денисе, з якими проблемами довелося зіткнутися під час допомоги співгромадянам? Чи були в Румунії якісь зміни в законах?

- Проблеми були різні, але меншою мірою вони стосувалися кримінального права. У цей період, треба визнати, було заведено мало кримінальних справ щодо біженців – громадян України. Більшість питань стосувалися імміграційного та комерційного права, за якими слідували питання сімейного права. Було багато випадків переїзду бізнесу, інвестицій до Румунії, купівлі нерухомості тощо. На національному рівні законодавчих змін не виникло, натомість зміни виникли на рівні ЄС, наприклад, ухвалення Директиви, що встановлює тимчасовий захист. Також є інші директиви про допомогу українським біженцям.

- З якими питаннями зараз звертаються до Вас люди?

- В останні три місяці більшість запитань стосуються торгівлі, інвестицій у Румунію, розвитку бізнесу та переїзду бізнесу з України до Румунії, а також аспектів трудового та імміграційного права.

- Денисе, а от у яких саме галузях права Ви надаєте допомогу?

- Ми – юридична фірма з кількома юристами і охоплюємо практично будь-яку галузь права в Румунії – комерційне, кримінальне правопорушення, цивільне, договірне, арбітражне, імміграційне, нерухомість, неплатоспроможність, сімейне право тощо.

- Чи зазнала змін Ваша команда за цей рік? Якщо так, то чому і яких?

- Так, у нашій команді відбулися зміни. По-перше, вона стала більш численною і згуртованою, а гарний розвиток компанії насамперед пов’язаний з колективом. Те, що відбулося в Україні, дало нам імпульс бути більш сприйнятливими, більш згуртованими, більш підготовленими. Зараз, хоч ми і шкодуємо про відхід двох юристів з нашої команди, все од-

но пишаємося тим, що з перших днів війни вони пішли добровольцями допомагати українським біженцям. На першому етапі вони працювали на кордоні, а зараз – у Генеральній інспекції у справах імміграції. Очевидно, ми очікуємо на їхнє повернення.

- Назвіть 5 головних життєвих принципів Дениса Буруяна.

1. Змінюйте свої ідеї, зберігайте свої принципи.

2. Ключ до успіху – зосередитися на цілях, а не на перешкодах.

3 Є тисяча способів витратити день даремно, але жодного, щоб повернути його.

4. Ми те, що ми постійно робимо. Отже, досконалість – це не дія, а звичка.

5. Секретів успіху немає. Це всього лише результат підготовки, наполегливої роботи та уроків, витягнутих із невдач.

- Денисе, скажіть, як до Вас можна звернутися за допомогою? Звертайтеся за номером +40769691021, зв’язок тримаю також через WhatsApp, Telegram, Signal. Адреса, за якою приймаю: Румунія, Бухарест, вул. Траян, б. 2. Корпорація F1, 2 під’їзд, 6 поверх, кв. 43.

milleniumra.com.ua

27

Експерт

ОЛЕГ ГОРОБЮК:

«МИ ДОПОМАГАЄМО ЛЮДЯМ ВІДНОВИТИ І ЗБЕРЕГТИ СВІЙ ЗІР» Приватна медицина зараз набагато попереду державної. Одним із сучасних офтальмологічних центрів України є ОЦ «Найкращий зір». Його засновник та керівник Олег ГОРОБЮК ділиться із нами проблемами сучасного лікування, як наважився на власну вправу та чому працювати із родиною пліч-о-пліч – це ключ до успіху.

- Олеже Антоновичу, Ви – офтальмолог із досвідом у три десятиліття. Як потрапили у цю професію? І як виникла ідея створити власний офтальмологічний центр?

- Знаєте, мені було легко зробити цей професійний вибір, бо мій батько був офтальмологом. Після закінчення медінституту, я почав трудовий шлях у районній лікарні. 29 років працював там поруч із батьком, потім вже сам. У державній медицині пройшов шлях від амбулаторного прийому у поліклініці до офтальмохірургії. Вся офтальмологічна хірургія не потребує стаціонарного лікування. Тож, з часом у мене і з’явилася ідея відкрити власний центр. Тоді я був вже досвідченим офтальмохірургом. Що було для мене ще плюсом: усі прилади, які потрібні для центру, можна придбати в Україні в лізинг чи у відстрочений платіж. Тож, я наважився на власну справу.

нати створювати сучасний центр. І додам, на мою думку успішні приватні центри по Україні – саме сімейні. Чому? Бо родині ти довіряєш і заради їхнього майбутнього ти трудишся. На даний час у моєму центрі, крім мене, працює моя дружина, старший син і невістка. Молодший син проходить навчання.

- У чому перевага сімейного приватного центру перед державною лікарнею? І чи повинна бути взагалі державна медицина? Які складнощі в розбудові, утриманні та розвитку цієї справи?

- Ваш центр – сімейний, тобто із Вами пліч-о-пліч працює родина. Як прийшли до такого формату?

- Перевага приватних центрів у сучасному обладнанні. Також кожен ПЦ обирає на свій розсуд та потребу перелік захворювань, які буде лікувати. Таким чином, приватні офтальмологічні центри у більшості мають відносно вузьку спеціалізацію. Ми, наприклад, не займаємося онкологією, серйозною травмою, пересадкою рогівки. Для цього є спеціалізовані профільні державні центри. І такі, на мою думку, повинні бути у кожній країні.

- Скажу так: якщо за тобою не йдуть члени твоєї сім’ї, то не варто і почи-

Далі треба обрати правильну стратегію визначення напряму роботи

28

MILLENIUM CLUB’листопад

вашого центру та придбання офтальмологічного обладнання. У приватній установі керівник має бути локомотивом, який би вів за собою увесь колектив. Треба підібрати працівників, правильно розподілити медичний персонал, дати кожному роботу, згідно з вміннями. Та наш підхід все ж відрізняється від інших приватних закладів – ми не займаємося деякими чисто комерційними проєктами лікування офтальмологічних захворювань. Мій – сімейний центр, а пацієнти – важливіші за прибуток.

- Які нові технології та наукові відкриття допомагають сучасному офтальмологу досягти нових успіхів у лікуванні складних захворювань ока?

- З того періоду, коли я у 90-х прийшов у професію, стався величезний прорив у нашій сфері. Не тільки в Україні, а й за кордоном. Ті хвороби, які ще тридцять років тому приводили до сліпоти, сьогодні вже навчилися лікувати. Зараз найбільше ми використовуємо досягнення лазерної та ультразвукової технологій. Проводимо ефек-

Експерт

тивне хірургічне лікування катаракти та глаукоми, застосовуючи саме це обладнання. До прикладу, лазер низької частоти сканує сітківку з точністю до мікронів. Це дослідження абсолютно безпечне. У нашому центрі є лазери для лікування усіх видів глаукоми, у томі числі некомпенсованих з дуже великим очним тиском. Ми застосовуємо сучасний лазерний фотокоагулятор для лікування захворювання сітківки. Особливо це необхідно при діабеті. Без цих лазерів сучасне лікування просто неможливе. Щодо ультразвукових технологій, то у нас є УЗ апарат для проведення UBM-сканування, В-сканування та А-сканування. Особливістю УЗ діагностики є можливість діагностувати внутрішньоочні захворювання при непрозорих оптичних середовищах. На сьогодні найпоширеніша процедура заміни кришталика – це його ультразвукове видалення через розтин всього 2 міліметра. У звичайний день ми маємо по 15-20 таких операцій, які тривають 10 хвилин. Немає ані крові, ані швів. Після процедури пацієнт їде одразу додому. Ось це вам ультразвукові технології. Великий прорив у лікуванні деяких раніше невиліковних захво-

рювань сітківки, які напряму вели до сліпоти, ми досягаємо за рахунок інтравітреальних введень анти-VEGF препаратів. Їх вводять в середину ока і там вони блокують ріст новоутворених судин. Ми даємо шанс людям зберігати свій зір роками.

- Скажіть, як працює Ваш центр в умовах війни?

- Ми працювали з першого дня війни. Кількість людей збільшилась у півтора рази. Допомагаємо переселенцям, військовим та їхнім родинам. Надаємо консультації офтальмологів безоплатно. А наших захисників лікуємо повністю безплатно. Вони захищають наше життя та свободу, а ми – допомагаємо їм так, як можемо. Також розробили систему знижок на операції для переселенців. А ще – роздаємо усім, хто того потребує, деякі медичні препарати, надані нам спонсорами. Війна не зупинила нашого життя та роботи. Ми навіть знайшли змогу оновити деяке обладнання, також почали вести соціальні мережі, аби показати досягнення. Ніхто з нас не чекав, що почнеться війна. Але ми, медики, маємо тримати тил і робимо все для цього. І ми щасливі, що можемо і далі працювати.

- Чи складно до Вас прийти на огляд?

- Абсолютно не складно. У нас є сайт у мережі, є сторінка у Facebook, є телефони. Реєстратура працює добре. Черг на операції немає, потужності великі. Щодо цінової політики, ми намагаємося тримати її у стабільності. Звичайно, вартість розхідних матеріалів та операції трохи виросла.

- Олеже Антоновичу, а чи є у Вас якісь мрії?

- А що таке мрія? Це щось недосяжне, малоймовірне на даний час. Та й мріяти треба вміти правильно. Головне правильно сформулювати мрію і крок за кроком йти до неї. Зі свого досвіду скажу, мрія про сімейний приватний центр здійснилася, бо я правильно її сформулював і щодня щось для цього робив. Я не думав про це діло, як про щось нездійсненне. Тож наступна моя мрія – аби наш сімейний прапор ніколи не впав. Аби мої діти та онуки йшли шляхом офтальмології, отримували задоволення від нашої професії та допомагали людям бачити цей світ. nzrivne nzrivne www.nzrivne.com.ua

milleniumra.com.ua

29

Експерт

НАТАЛІЯ ХВАТОВА:

«ВІЙНА НАВЧИЛА ЦІНУВАТИ КОЖЕН МОМЕНТ ЖИТТЯ» ЗАСНОВНИЦЯ ТУРОПЕРАТОРА «КАРАВАН LUX TOUR». У ЦЬОМУ РОЦІ КОМПАНІЇ ВИПОВНЮЄТЬСЯ 22 РОКИ.

- Наталю, розкажіть, як змінилося Ваше життя за ці важкі 9 місяців?

- Життя, як і у всіх, змінилося кардинальним чином. Не лише у професійному плані, а й в особистому. З’явилося геть інше ставлення до людей, деяких друзів. Ти по-іншому починаєш ставитися до сім’ї, роботи, людей, країни. Кожен із нас зробив вибір – або ти з Україною, або ти проти неї.

- Чого Вас навчила війна? Що допомогло знайти рівновагу всередині?

- Війна навчила цінувати життя, друзів, родину. Та й взагалі моменти щастя. Прокидаєшся і за вікном сонечко – цінуй момент. Кожен прожитий день – це твоя історія, будь за неї вдячний. У когось і цього немає. У мене дуже загострилися відчуття любові до країни. Так склалося, що я не виїжджала за кордон у пошуках спокійнішого місця, лише по роботі. Мені комфортно вдома, я менше нервую та переживаю, коли знаходжуся тут, поруч з родиною в улюбленому Києві.

- Ваша професійна діяльність теж, мабуть, зазнала великих змін. Розкажіть, який він зараз – туризм в Україні?

- Почати треба, мабуть, з двох років пандемії. Вона майже зупинила всю сферу туризму, але ми працювали, перебудовували бізнес та йшли вперед. Ми знали, що рано чи пізно все скінчиться, тому навчилися робити в нових умовах. Зараз зовсім інша ситуація: стрес війни, закрите небо та розгромлені ае-

30

MILLENIUM CLUB’листопад

Туризм в Україні під час війни. Як виживає цей суто мирний бізнес? Наталія ХВАТОВА ділиться із нами згадками про те, як пережили початок війни, як довелося працювати, коли ця сфера майже встала на нуль (але трохи тліла) та чи треба зараз відпочивати? Про все це у нашому інтерв’ю! ропорти. Туристичний бізнес майже зупинився, багато хто просто заморозив його. Ми – ні, бо маємо певні зобов’язання. Робимо спроби повернути кошти й не розуміємо, а що буде далі. Перші місяці взагалі ніхто з нас не думав про те, куди б поїхати відпочити. Але з часом, втома взяла своє. Люди хочуть «змінити» картинку і потроху починають рухатися, вивозять діток на море, щоб оздоровитися та просто подорожують. Ми маємо чудову можливість побачити Європу, порівняти

життя. Можу сказати, що за цей період, в Україні частина компаній повернулась до роботи. Звичайно, не в тій формі, що була раніше. Зізнаюся, я навіть і не думала, що у війну буде хоч якась можливість для туристичного бізнесу. Дякую нашим захисникам за це. Але й виникли великі проблеми, які по суті, не залежать від тебе. Це та частина турів, яка була заброньована через великих операторів, що працюють в Україні. Якщо Anex, Coral, Join Up якось відновили робо-

Експерт

користовує цей час для оновлення. Українців не зламати.

- Як вам вдалося налагодили роботу із віяловими відключеннями світла та постійними тривогами?

- Ми у війну працюємо онлайн, наші менеджери знаходяться в різних містах України. Якщо у когось немає світла і зв’язку, то в іншого є. «Караван» – це все-таки команда професіоналів: поки є енергія – ми швиденько зарядили гаджети й вже все добре. Головне, щоб був Інтернет.

- Поділіться із читачами, які маєте плани на майбутнє.

ту і була можливість віддати клієнтам гроші (всі або частково), то Tez Tour призупинив будь-яку діяльність. Так, поки що, компанія не відмовляється від своїх зобов’язань. Багато хлопців з цієї компанії у лавах ЗСУ. Інша справа з оператором TUI – це міжнародна марка, якою зараз володіє росіянин. Її діяльність зупинила держава в перші дні війни. Клієнти та туристичні компанії втратили багато грошей. Я вважаю, що перед тим, як закривати цю фірму, треба було зобов’язати її повернути усім гроші. Як варіант – націоналізувати TUI в Україні. На жаль, на сьогодні я не бачу розв’язання цієї проблеми.

Але у таких замовленнях ми займаємося більше пошуком готелів, а не логістикою. Також хочу додати, що активно розвивається туризм по Україні: Закарпаття, Івано-Франківськ, Ужгород; озера та річки, піші екскурсії. Навіть зараз відкриваються нові готельні комплекси, або навпаки, хтось ви-

- Я, поки що не будую планів на майбутнє у сфері бізнесу. Туристична ланка знаходиться в стагнації. І це вже добре. Йде війна і в голові інші думки. Ось закінчиться все й будемо відбудовувати нашу Батьківщину. А наразі, стоїмо на колінах перед нашими захисникам із ЗСУ й дякуємо їм за подвиг, силу та захист. Молимося за них та тримаємо тил задля перемоги.

- За місяць будемо зустрічати вже 2023 рік. Що б ви побажали нашим читачам у прийдешньому році?

- Звичайно, перемоги у війні з росією.

- Наталю, як Ви зараз працюєте у плані логістики: як вдається планувати автобусні, залізничні маршрути?

- Зараз дуже розвивається автобусний туризм. Але наша компанія старається комбінувати види транспорту, бо ми завжди працювали у Luxury сегменті. До прикладу, в автобусі їхати до Туреччини понад 30 годин. Це не так легко. Фактично з України зараз є три логістичні маршрути: • потяг до Кишиніву, а звідки вже літаки у різні напрямки; • потяг до Перемишля, потім до Кракова і на літак; • трансфер Ужгород – Будапешт. Для клієнтів, які перебувають не в Україні, є безліч варіантів з тих місць, де вони знаходяться: Мальдіви, Сейшельські острови, Мексика, Маврикій. milleniumra.com.ua

31

Експерт

НАДІЯ АРЗЯЄВА:

«НА ФІНАНСОВОМУ РИНКУ 100% ГАРАНТІЙ НЕ ДАЄ НІХТО, АЛЕ МИ ЗМЕНШУЄМОРИЗИКИ НАШИХ КЛІЄНТІВ НА 99,9%» Як почати відкладати, які можливості примноження капіталу є в українців, як завжди бути з грошима, жити без боргів і кредитів. Ми поговорили з фінансовим консультантом ОВБ Алфінанц Україна - Надією АРЗЯЄВОЮ про те, чи можна вже сьогодні убезпечити себе і своїх рідних на випадок непередбачених ситуацій.

- Надія, з якими запитами до Вас найчастіше звертатися українці? Який спектр послуг надаєте? Основні питання, які я допомагаю вирішити це: ✔ фінансова грамота (життя без боргів, створення резерву, пільги); ✔ фінансовий захист родини (від непередбачуваних подій, які можуть статися з будь-ким); ✔ формування капіталу для дітей (освіта, весілля, нерухомість, старт в життя, та ін.); ✔ добробут в пенсійному віці (варіанти приватних пенсійних накопичень на будь-який смак та гаманець); ✔ медична безпека (в разі хвороби отримати належне забезпечення); ✔ всі види страхування (життя, авто, майно, виїжджаючи за кордон та ін.)

- Давайте поговоримо про один з напрямків Вашої роботи - пенсійне страхування. Наскільки воно зараз має попит?

- Пенсійне страхування актуально завжди, оскільки в ньому є момент захисту життя. Адже сьогодні ніхто не захищений від нещасних випадків, ДТП і багатьох інших небезпечних факторів для життя. Але на жаль, в сучасному світі багато людей вважають за краще не думати про погане і про те, що життя може закінчитися різко і в будь-який момент. Ситуація в Україні сьогодні і так дуже складна, і коли йде годувальник з сім’ї, це горе для всіх. У такій ситуації я вже безсила. Тому завжди говорю про те, що потрібно убезпечити себе заздалегідь! І люди, які це розуміють, зараз активно звертаються до мене за консультацією з подальшим страхуванням свого життя.

- Сьогодні багато людей не мають можливості обговорити всі питання з консультантом при особистій зустрічі. Чи можливо оформити страхування онлайн? Як проходить цей процес? Звичайно, це можливо. Основне завдання клієнта в такому випадку – максимально 32

MILLENIUM CLUB’листопад

Експерт точно описати свій запит і надати всі необхідні дані. Що для мене важливо знати обов’язково: дата народження, опис сфери діяльності клієнта, яка у нього мета страхування, яку програму і на скільки років він хоче оформити. Це необхідно для розуміння майбутніх ризиків і правильних прорахунків.

- Які сьогодні існують програми пенсійного страхування?

- Кожна програма підбирається індивідуально під запит клієнта. Сьогодні я можу запропонувати 2 типи страхування – ризикове та накопичувальне. Ризикові програми розраховані на нещасні випадки, які приходять різко і несподівано для усіх. Як правило, таке страхування укладається дуже швидко. Також існують довгострокові програми – це варіант пенсійного накопичення коштів. Однак сюди, також за бажанням клієнта, можуть бути включені певні ризики. Це складні програми, які відповідно вимагають більшого часу на складання, більш ретельних прорахунків, в залежності від багатьох факторів.

- Уявімо таку ситуацію: людина застрахувалася, уклала договір. І з нею щось трапляється в дуже короткі терміни. Як діяти родичам в такому випадку?

- Страхове покриття від нещасного випадку по програмі починає діяти з 00:00 годин після оплати полісу. Тобто, якщо стався нещасний випадок після 00:00, і людина отримає травму або не дай Бог, йде з життя – виплата буде. Родичам потрібно звернутися до свого консультанта він підкаже, або зразу в страхову компанію, подати документи та отримати гроші. Якщо ми говоримо про хворобу, то тут є період очікування від 3 до 6 місяців, в залежності від договору, які саме хвороби входять в перелік, що покриває дана програма. Потрібно оформляти програму, поки здоровий. Страхова компанія вірить клієнту, при оформлення клієнт заповнює медичну анкету. Якщо сталась хвороба, яка була діагностована раніше, або смерть в результаті цієї хвороби, і клієнт про це знав і навмисно не повідомив в анкеті. Страхова компанія проведе розслідування, все дізнається – і не виплатить. Тобто це серйозні речі, і тут потрібно бути чесним..

- У багатьох людей, які хочуть застрахувати своє життя, встає питання про вибір компанії страхування. Чи можете детальніше розповісти про Вашу компанію та партнерів?

- Коли я проводжу зустріч з клієнтами, то обов’язково розповідаю про нашу компанію – ОВБ Алфінанц Україна – і з ким ми співпрацюємо. Я працюю не одна, я співпрацюю з німецьким холдингом OVB AG, Центральний офіс якого знаходиться в Німеччині, в м. Кельн. Холдинг був створений в 1970 році і працює вже більше ніж 50 років, дбаючи про свою репутацію. Ми надаємо консультаційні послуги щодо соціального забезпечення та фінансів. Тобто ми не банк, не страхова, не інвестиційна компанія, але ми рекомендуємо їх нашим клієнтам. Це компанії -партнери з якими, ми співпрацюємо. Всі договори з партнерами

укладаються в Німеччині, через холдинг. Мінімальні вимоги до партнерів – бути мінімум 50 років на ринку. Бездоганна репутація щодо роботи з клієнтами. По накопичувальних програмах вік наших партнерів 150 -200 років. Тобто у них відпрацьований механізм роботи в різні часи та періоди. Ці компанії на ринку обслуговують вже 3 покоління клієнтів, і досі на плаву. Гарантія – це досвід минулого!

- До яких ризиків все ж потрібно бути готовим українцям?

- Сьогодні в Україні діяльність нашої компанії спрямована більшою мірою на консервативні програми, де ризики зводяться до мінімуму. Я завжди і всім клієнтам кажу наступне: «на фінансовому ринку 100% гарантій немає, тому що цей ринок завжди змінюється. Але ми зменшуємо ризики своїх клієнтів на 99, 9%». +380666104250 anv2877@gmail.com taplink.cc/finance.nadin.arziaeva Надія Арзяєва finance.nadin.arziaeva

milleniumra.com.ua

33

Клуб психології

ЕКАТЕРИНА ШЕРЕМЕТЬЕВА: «РЕАЛЬНЫЕ ОТНОШЕНИЯ – ЭТО ПОДДЕРЖКА И ПОНИМАНИЕ»

В это непростое и очень стрессовое время, мы все замечаем как много трещит по швам. Наша нервная система, наши отношения. Все больше и больше пар распадаются во время войны. Не проходят это испытание. Почему так происходит? Своим опытом и взглядами на эти процессы делится Екатерина ШЕРЕМЕТЬЕВА – психолог, гештальт-психотерапевт, основатель центра ментального здоровья Sherevetieva PSY Centre. Крепкие супружеские отношения обычно основываются на многих важных вещах, среди которых — любовь, взаимопонимание, поддержка и доверие друг к другу. Семья - это система. Она может рассматриваться как ресурс для обоих супругов. Любая система состоит из тысячи, порой миллиона деталей. Чем больше составляющих, тем сложнее структура. Но семья — это не просто сложная, а еще и, зачастую, очень гибкая система, которая может перегруппировываться, перестраиваться. С одной стороны, система стремится к гомеостазу, к некой стабильности, постоянству и защищенности. С другой — закон асимметрии отношений, то есть, несовпадение взглядов и позиций, является главным законом для развития человека и семьи. Например, конфликт может долгое время замалчиваться, поскольку кто-то боится разрыва отношений, но, когда «допекло», люди откровенно рассказывают о своей боли, обидах и решают проблему. Конфликты отрицательно сказываются на семье, но в мирное время в большинстве случаев они были как бы в рамках нормы. Война — это форма кризиса, который является ненормативным. Война — это тот кризис, который выходит за рамки нашего опыта и переживаний. Война нарушает стабильность семьи, вызывает ощущение неопределенности, вынуждает вырабатывать новые стратегии поведения. Переезжая на новое место, люди буквально цепенели и не знали, что им делать дальше. Это было ощущение стены. Нет никаких мыслей и идей, что делать дальше со своей жизнью.

1. Поднимаются травмы. Невозможность прийти к компромиссу влечет за собой внутреннюю борьбу и страдания. Ибо «я хочу от человека то, что он мне дать не может». Это напоминает нам наше детство, когда вечно была озабочена мать или отсутствовал

34

MILLENIUM CLUB’листопад

Клуб психології

папа. И от этого поднимается много боли и злобы, которые обрушиваются на партнера. Регресс в детскую позицию.

2. Мы сталкиваемся с проблемами, которых раньше избегали. Потому что, почти весь ресурс идет на сдерживание тревоги и стабилизацию ситуации. Война вышибает все опоры и защиты. Стресс обостряет нерешенные конфликты. Все, что игнорировалось в паре до войны, вылезет в масштабе.

3. Различная реакция и проживание стресса. Один человек может все переварить наедине с собой, а другой, наоборот, нуждается в общении и поддержке. Эмоциональное истощение как симптом выгорания. Мы знаем, что истощение — это больше, чем усталость. Разным, кстати, может быть не только проживание стресса, но и вообще отношение к браку, обязанностям в паре и многому другому. Иногда это бывает очень неприятным сюрпризом.

4. Расставляются ценностные приоритеты. Во время войны становится понятным, что является главным, а что второстепенным в жизни. Начинают цениться вещи, о которых мы даже не задумывались в мирное время. И может случиться так, что это разные важные вещи для супружеских партнеров, и точек соприкосновения нет. Переживание войны делает всех максимально честными, такими, какие мы есть на самом деле, и иногда это не та правда, которую готовы знать о своем партнёре. Поэтому, возможно расставание и выстраивание отношений с тем, у кого похожие убеждения и ценности.

5. Чувство небезопасности.

6. Расстояние. Не стоит забывать о таком важном факторе влияния, ведь не каждый умеет любить на расстоянии. Именно тогда, когда физически остаешься один на один с трагедией государственного масштаба, кажется, что отношения не имеют смысла. Стоит понимать, что для кого-то именно физическое присутствие любимого человека является чуть ли не самым важным признаком любви.

7. Изменение структуры семьи. Если раньше многие жили отдельно от своих бабушек и дедушек, то сегодня семьи живут вместе. Часто это означает, что возникает конфликт в воспитании детей или критика других аспектов жизни.

8. Переживание потери и горевание. В случае потери наши эмоции сконцентрированы на том, чтобы выжить и поддержать себя в первую очередь, а не делиться с другими. Поэтому скудость эмоций во время горевания может расцениваться партнером как эмоциональное безразличие. И это ча-

сто – повод для страха, который вызывает конфликт.

9. Больше времени проводим вместе. нарушаются границы личного пространства и личной жизни.

10. Отсутствие сексуальных отношений. Во время войны либо появляется чрезмерное сексуальное возбуждение, либо пропадает желание заниматься сексом. И часто у партнеров могут не совпадать сексуальные потребности. Стрессовая ситуация, связанная с войной, побуждает принимать решения, которые долгое время откладывались. И, хочу обозначить, что те отношения, которые до войны были крепкие, в войну окрепнут еще сильнее, а те, в которых многое игнорировалось, все всплывает на поверхность и становится невыносимым. Реальные отношения — это поддержка и понимание. ЧТО МЫ МОЖЕМ СДЕЛАТЬ? Мы знаем, что у стресса есть три стадии: • стадия тревожности (психика при этом ослабевает); • стадия резистентности (привыкание к стрессу и адаптация)

• и стадия истощения (когда возможности человека не соответствуют требованиям ситуации напряжения на протяжении долгого времени). При стрессе происходит оптимизация организма, и мы становимся ориентированными на то, чтобы выжить. При этом наше понимание ситуации сужается (становится туннельным). Если мы сделаем все для того чтобы самостоятельно набираться ресурса и заботиться о себе, это позволит преодолеть стресс, расширит понимание возможностей и больше прояснит зоны неопределенности. 💙 Начать замечать чувства и выделять их, говорить о них, не стесняться проживать. 💛 Увеличение собственного эмоционального ресурса. 💙 Обсудите в паре новый режим и условия функционирования семьи. 💛 Уходим от претензий и обвинений. 💙 Говорим я-ты посланиями. sheremetieva_official Екатерина Шереметьева

milleniumra.com.ua

35

Клуб психології

ОЛЕНА БОРИСОВА:

«КОЛИ ВИ НАВЧИТЕСЯ УПРАВЛЯТИ, А НЕ ДУШИТИ СВОЇ ЕМОЦІЇ, ТОДІ ВІДНАЙДЕТЕ ЖИТТЄВУ ЕНЕРГІЮ» 36

MILLENIUM CLUB’листопад

Клуб психології

Людині необхідне духовне зростання, бо це напряму пов’язане із нашим станом, нервовою системою та життям. Психологиня Олена БОРИСОВА ділиться знаннями про те, як можна змінити своє життя. Говоримо про роботу зі свідомістю та підсвідомістю.

ПСИХОЛОГИНЯ, ПСИХОСОМАТОЛОГИНЯ, ЗАСНОВНИЦЯ АКАДЕМІЇ ОЛЕНИ БОРИСОВОЇ «ЖИТТЯ У ПОТОЦІ» - Олено, зараз Україна переживає важкі часи. Страх захопив багатьох людей. Як можна позбавитися страху?

- Для початку треба зрозуміти, що страх – це завжди стрес для організму, який б’є по вашому здоров’ю. Не можна ігнорувати страх, його треба пропрацювати, прибрати з вашого поля емоцій. Зараз є дуже багато різноманітних технік. Я, до прикладу, користуюся квантовою терапією, вона дуже швидка. На своїх курсах та прямих ефірах я показую три рівні роботи: над тілом, свідомістю та підсвідомістю. На рівні розуму ми розбираємося, із чим пов’язаний цей страх. Далі у підсвідомості, через образи, ми проводимо терапію. Потім йдуть відчуття у тілі, адже наш організм обманути неможливо. Така повна процедура дає відчуття спокою, впевненості. Хочу додати, що у нас є ще й інтуїтивні страхи, які можуть зберегти життя. Такі називають шостим відчуттям або інтуїцією. І головне тут їх не позбавлятися, а прислухатися.

- Розкажіть про роботу Вашої академії «Життя у потоці». Чим зараз займаєтесь?

- До війни ми займалися розвитком духовності, особистості. А зараз це ще більше набуло актуальності. Людині необхідне духовне зростання, бо це напряму пов’язане із нашим станом, нервовою системою та життям. Я, як психосоматик із досвідом у 15 років, запевняю, що 12

сфер нашого життя пов’язані із 12 системами нашого організму. По стану здоров’я можна зрозуміти: що це за людина, який має стрес та страхи, які програми не вирішені та не прожиті, як можна їй відновити здоров’я через зміну звичок та світосприйняття. Тож, робота моєї академії направлена повністю на допомогу людині зрозуміти себе, навчитися керувати своїми станами, усвідомити реальність.

- Поділіться із нашими читачами курсами та, можливо, марафонами, які Ви проводите?

- Є чималий вибір. До прикладу, людина у стресі може пройти безплатний марафон «5 кроків виходу з депресивного стану». За 5 днів я даю корисні рекомендації та практики, які допомагають зберігати та відновлювати ресурси, проживати свої відчуття та емоції, справлятися зі страхами. Є ще потужний курс «Закони всесвіту та інструмент управління долею»: після нього ти отримуєш безпеку, ясність, розуміння. Ми вчимо відновлювати свою енергію. А будь-яка енергія дорівнює добробуту та грошам. Саме коли ви навчитеся управляти, а не душити свої емоції, тоді віднайдете життєву енергію. Є багато курсів, головне – бажання та мужність змінитися.

- Олено, а як змінилося Ваше життя за ці 10 місяців? Чого навчила війна?

- Мене війна навчила того, що у наших думках і є вся реальність. Ми маємо вміти нею керувати. Коли цей жах прийшов в нашу Батьківщину, у мене прокинулися ті страхи,

про які я навіть не підозрювала. Я увесь цей час працювала над ними, відстежувала тригери та змінювала себе. Після цього у мене з’явилася сила духу та впевненість.

- З якими проблемами до Вас почали звертатися люди за цей період?

- Страхи, тривоги, депресія, невпевненість у завтрашньому дні. Неначе усі опори почали руйнуватися. Це паніка. У таких випадках дуже необхідна допомога професіонала, аби він показав, як вийти з цього стану.

- Олено, які плани маєте на майбутнє? І що першим зробите після Перемоги України у війні?

- Я продовжу свій професійний шлях, моя академія буде далі працювати. Я бачу результати клієнтів, і це змушує рухатися уперед. Думаю, скоро з’явиться ще більше групових терапій та індивідуальних консультацій. А після Перемоги я буду плакати від щастя та співати українські пісні. Обійму усіх, кого побачу на своєму шляху та привітаю українців із цієї важливою подією у нашій історії. https://t.me/zhizn_vpotoke https://t.me/borisova_dopomoga https://t.me/pidlitok1 https://www.instagram.com/academy_psylife/ https://www.youtube.com/@user-vc9kv4oo1f https://www.facebook.com/BorysovaE https://www.facebook.com/borysova.potok Тик-ток - Елена Борисова

milleniumra.com.ua

37

Клуб психології

ВЛАДИМИР КОБРИН:

«ОСОЗНАЙ СЕБЯ ДУШОЙ И ВСЕ ПРОБЛЕМЫ РЕШАТСЯ…» Жить нужно по-Божески, не привязываясь к результату. Неизбежно сталкиваясь с различными бедами, надо идти дальше путем духовного самоосознания, ибо в этом заключается миссия человеческой жизни. Как научится медитировать, что бы найти путь к Высшему? Почему некоторые люди опустились до уровня животных? И как пережить потерю близкого человека на войне? Об этом говорим в интервью с Владимиром КОБРИНЫМ.

Вы просвещаете массы, если можно так сказать. Откуда знания? Как решили делиться своим видением Вселенной? Знания от наставников В. Древс, Д. Троцкий и от Бога. Нет «моего» видения Бога. Есть видение Абсолютной Истины, священных писаний таких, какие они есть. Наиболее полные знания содержатся в ведах. Лей непрерывно воду в кувшин и вопрос времени, когда пойдет за края: это произошло и со мной. Пришло время делиться сокровенным. Главные правила жизни Владимира Кобрина? Главное правило: «помнить о Боге всегда и не забывать никогда». Цель всех писаний и ритуалов — привести к этому. Второе правило: «всё просто, Бозя рулит». Всё в руках Бога: контролирует всё Он, не мы. У Него свой план. Всё, что нам нужно: жить по-Божески, не привязываясь к результату. Величайший знаток вед, А.Ч. Свами Прабхупада, говорит: «люди пытаются приспособиться к бедствиям, не зная, что они заложены в самой природе этого мира. Им ничего не известно об исполненной блаженства обители Господа, где нет несчастий. Неизбежно сталкиваясь с различными бедами, надо идти дальше путем духовного самоосознания, ибо в этом заключается миссия человеческой жизни» На вашем Ютуб канале недавно вышло видео о том, как победить страх. Это очень актуальный вопрос сейчас. Расскажите читателям, собственно, как решить эту проблему. Самый простой ответ: осознай себя душой и все проблемы решатся. В ведах довольно четко даётся понять, что мы (Вова Кобрин; Вы 38

MILLENIUM CLUB’листопад

— интервьюер; наши соседи; сограждане; животные, птицы, растения… все живые существа) — души, находящиеся в том или ином теле. Теле мужчины, женщины, американца, украинца… теле берёзы, улитки. Тело бренно, но мы, как души, бессмертны. В писаниях сказано: «Душа не рождается и не умирает. Она никогда не возникала, не возникает и не возникнет. Она нерожденная, вечная, всегда существующая и изначальная. Она не гибнет, когда погибает тело» (Бхагавад-гита как она есть 2.20). Душу нельзя рассечь никаким оружием, сжечь огнем, намочить водой или иссушить ветром. (БГ 2.23). Того, кто пребывает в теле, невозможно уничтожить. Поэтому не стоит скорбеть ни об одном живом существе. (БГ 2.30). В материальном мире постоянно что-нибудь происходит, хорошее или плохое. что тот, кого не беспокоят мирские события, кто одинаково реагирует на хорошее и плохое, уже развил в себе Божественное сознание. Итак, мы — духовные существа, поэтому соприкасаясь с духовным — всё выравнивается. В ролике про страх дан самый простой и доступный каждому ответ. Многим подписчикам помогла медитация «как справиться со страхами». Но, повторюсь, в первую очередь нам необходимо осознать важность своих отношений с Богом. Нельзя ими пренебрегать. Господь со страниц священных писаний рассеивает тьму в наших сердцах, избавляя от иллюзии. Нам просто нужно смиренно молить о милости. Страх — это нормально, именно он позволил большинству из нас дожить до этих дней. Но теперь пришло время выйти за пределы телесных концепций. Страх — животная функция. Мы же, перестав интересоваться Богом, сами спустились на уровень животных.

Кошка считает себя кошкой и её не переубедить, что она душа. Голодный зверь выгрызает себе пищу, а когда боится — кричит, защищается когтями или убегает. Человеческая форма жизни дана лишь для того, чтобы каждый из нас смог понять, что мы — не тело, не нация. Мы — души. В чем сила медитации? Как научиться правильно медитировать? Есть ли у вас лайфхаки? Сила медитации в успокоении ума. В ведах сказано: Ум неугомонен, неистов, упрям и очень силен и укротить его труднее, чем остановить ветер (БГ. 6.34). Ум так силен и упрям, что порой берет верх над разумом, хотя по идее должен подчиняться ему. Даже приняв духовные знания, стараясь осознавать себя вечными душами, ум вечно уводит нас в сторону, включая эмоции и мышление «это мой друг, то мой враг», «это устраивает, то нет». Ум надо успокоить. Погрузившись в медитацию ум утихомиривается, подобно пламени светильника, ровно горящему в тихом месте. В таком состоянии человек обретает способность видеть свое истинное «я», и оно становится источником радости и счастья. Такой человек не теряет самообладания, даже сталкиваясь с величайшими трудностями. Вот подлинная свобода от страданий, возникающих от соприкосновения с материальным миром. В ведах сказано: Для того, чей ум необуздан, самоосознание — непосильный труд. Но тот, кто покорил ум и идет к цели верным путем, непременно добьется успеха. В процессе жизни мы пребываем в 3 состояниях: напряжения, расслабления и наблюдения.

Клуб психології

В основном зашкаливает или напряжение, или расслабление (наблюдение же нейтрально — это и есть естественное состояние души). Напряжение и расслабление взаимосвязаны и включаются посредством «физики» и психики. Когда человек перенапрягается, физически либо психически, вопрос времени, когда его тянет расслабиться: алкоголь, интоксикации, самоублажение или просто отлежаться на диване в гаджетах. Медитация здорово выравнивает эти состояния, не давая впасть в зависимости от внешних обстоятельств (алкашки, сигарет, еды и т.д.). Научиться медитировать просто. Есть 2 принципа: — количественный, через повторение, и качественный, погружаться максимально качественно. Самый простой лайфхак — минутная медитация. Глубокий вдох (внимание внутрь себя) и на выдохе проговаривается мысленно или вслух «прошлого уже нет». Снова глубокий вдох и на выдохе «будущего ещё нет». В третий раз на выдохе «есть только этот момент. Его и живи». Эту медитацию можно делать в любых условиях и в любое время. В обучениях даю задание ставить будильник на каждый час и ежедневно делать такую медитацию. Самая лучшая медитация, доступная всем: это повторение Святых Имён Господа. В каждой традиции есть святые имена. В Христианстве — это «Иисусова молитва», в Исламе — «99 имён Аллаха», в Вайшнавизме — «мантра Харе Кришна». Просто начните повторять, не думая о правилах. В ведах дано чёткое определение медитации. Медитация — это сосредоточенные размышления о Господе. Как правильно избавляться от стресса? Сейчас миллионы украинцев находятся в стрессовой яме и не могут оттуда выбраться. С точки зрения эволюции развития человека «нет, правильно, нет, неправильно». Что касается стресса — это перенапряжение либо тонкого тела (психики), либо грубого тела (физического). В стрессе человек стремится к расслаблению. Войдя в состояние стресса, первое, что надо сделать - остановиться и направить внимание в себя. Один из способов снятия стресса, данный в священных писания: не привязываться к ре-

зультату деятельности. Просто исполнять свой долг и не беспокоиться о том получится это или нет. Хорошо выйдет или плохо. Стресс, как правило, вызван ожиданием, беспокойством о результате. Но оставляя результат наших действий Богу, понимая что наша судьба в Его руках, мы успокаиваемся. Не пренебрегайте чтением и слушанием священных писаний! В Шримад Бхагаватам (древнейшее священное писание) 4.30.35 говорится: все, кто слушает трансцендентные повествования о Боге, по крайней мере на время забывают о своих материальных желаниях. Более того, они перестают завидовать друг другу и избавляются от всех тревог и страха. Скоро будем встречать новый год. Расскажите, надо ли провести генеральную уборку к этому моменту, возможно, выбросить старые и ненужные вещи? И почему? Есть 4 принципа: аскетизм, чистота, милосердие, искренность, которые утрачены. Это 4 столпа, на которых держится человечность. Сейчас у нас осталась только искренность, да и то не у всех. О том, какие качества человеку необходимо возродить (30 качеств), написано в Шримад Бхагаватам 7.11.8-12. Чистоту нужно поддерживать в процессе жизни: как чистоту пространства, так и тела. Пространство необходимо регулярно промывать, а не только на праздники. Душ желательно принимать минимум раз в день, утром же необходимо. Старые и рваные вещи лучше выкинуть или отдать нуждающимся во благо их. Сейчас много волонтеров. Есть простой принцип: «взял — отдал». Если взял, но не пользуешься — надо отдать. Но вещи мы любим, а людей нет. У многих гардероб набит разнообразной одеждой, большинство из которой уже не носится. Полки забиты книгами, которые не читаются, вещами и предметами, которыми давно не пользуемся. Они просто занимают место. Не избавившись от старого, мы хотим ещё больше нового. Не складируй. Захламленность предметами сильно ворует энергию и тревожит ум. В вашем проекте на Ютубе есть раздел духовная мастерская. Какие чаще всего вопросы вам задают зрители?

- КАК: Стать счастливым и обрести гармонию; Найти смысл жизни и себя истинного; Стать осознанным; Стать богатым; Духовно развиваться, Стать здоровым; избавиться от любой зависимости/ тревожности и прийти к спокойствию/ от лени; убрать контроль и жить в полном доверии; убрать блоки и ложные убеждения по финансам. Многие обращаются за наставничеством. Война в стране продолжается уже 9 месяцев. Многие из нас потеряли родных. Как с этим справиться? Переживать утрату близких нелегко, так как у нас с ними устоявшаяся связь. Но важно понимать, что душа не умирает, а скорбь наша направлена лишь на тело. Расскажу жесткую историю. У юноши оставил тело отец, он сидит и плачет рядом с телом. К нему пришёл учитель и спросил: «почему ты так сокрушаешься?». Парень ответил: «моего отца боль-

ше нет». На что учитель говорит: «как это нет? вот же он лежит, в точности таким же каким ты его всегда видел». Юноша продолжает «но ведь он умер». Учитель с состраданием сказал: «глупец, к большому сожалению ты не знаешь своего отца. То, что ты видишь перед собой, никогда не было твоим отцом. Это всего лишь бренное тело. Однако всю свою жизнь ты считал то, что сейчас видишь перед собой, своим отцом. В то время как твой отец — вечная душа, она оставила это тело и продолжает свой путь в новом теле исходя из того, какие поступки совершала на протяжении жизни». Мы не тело, мы душа, а духовное существо ни русское, ни украинское, ни американское. Бессмертных здесь нет: материальная природа вынудит всех «умереть» хотим мы или не хотим, какие бы планы мы не строили, время скажет «тебе пора оставить своё тело» и какой бы властью мы ни обладали, над кем бы ни господствовали на протяжении жизни, мы вынуждены подчиниться. Ещё раз: «Помните о Боге всегда и не забывайте никогда». Кому-то ближе Христос, Аллах, Шри Кришна, Будда, кто-то вообще поклоняется исключительно святым (в некоторых конфессиях это называется «полубог») и даже это — милость Бога, того Самого, единственного, которого мы просто зовём по-разному. Как сказано в Бхагавад-гите: «Я пребываю в сердце каждого как Сверхдуша, и, когда человек хочет поклоняться тому или иному полубогу, Я укрепляю его веру в этого полубога, чтобы он мог вручить себя ему» (БГ. 7.21). Владимир Кобрин atmakobrinpro t.me/VladimirKobrin

milleniumra.com.ua

39

Клуб психології

ЮЛІЯ ОВЕЧКІНА:

«ЛЮДИНА ЗАВЖДИ ОБИРАЄ ЗОНУ «СТАБІЛЬНОЇ НАСОЛОДИ». ХТОСЬ ЗАЙМАЄТЬСЯ СПОРТОМ, А ХТОСЬ ВЖИВАЄ ПСИХОАКТИВНІ РЕЧОВИНИ» Постійний стрес, недосип, невизначеність, тривога – все це може вплинути на статеве життя і тих хто на війні, і тих, хто за кордоном. Лікар-психіатр Юлія ОВЕЧКІНА ділиться практиками, як налагодити соціальне та сексуальне життя у війну та що робити із «синдромом винного»! ЛІКАР-ПСИХІАТР, ЧЛЕН АСОЦІАЦІЇ ПСИХІАТРІВ УКРАЇНИ, ЧЛЕН АСОЦІАЦІЇ СЕКСОЛОГІВ ТА СЕКСОТЕРАПЕВТІВ УКРАЇНИ; СТУДЕНТКА НАЦІОНАЛЬНОГО ІНСТИТУТУ СЕКСОЛОГІЇ ТА СЕКСУАЛЬНОГО ЗДОРОВ’Я, АСПІРАНТ В KROK UNIVERSITY. - Юліє, як експерт розкажіть нам, наскільки збільшилось число алко- та наркозалежних з початком війни?

- З початком війни кількість наркозалежних зростає, і цей процес продовжується, незважаючи на важкий час та різні профілактичні міри. А ось число алкозалежних в країні зменшилось. Можливо тому, що частина населення емігрувала. Більш точну статистику ми зможемо побачити лише в кінці року, коли будуть офіційні цифри, тоді вже можна бачити картину повністю. Що стосується кількості пацієнтів з психічними розладами, тут маємо взагалі «бум». Зараз в країні дійсно важкі часи. Ми з колегами бачимо черги пацієнтів з першим зверненням, загострення стану у психохроніків, та тих, хто був у зоні ризику розвитку психічних розладів.

- Мабуть це буде більш філософське питання, але все ж: чому люди тонуть у своїх залежностях?

- Тут можна відповісти коротко – тому що так їм комфортно. Людина завжди обирає зону «стабільної насолоди», так би мовити. Це все біологічні процеси. Нестача дофаміну провокує нас на пошук речовин чи навіть дій, які викликають його появу.

40

MILLENIUM CLUB’листопад

Хтось починає займатись спортом, а хтось вживати психоактивні речовини. Кожен робить власний вибір. Але часто в основі залежності лежить психологічна травма в минулому чи навіть момент, який намагається людина замінити вживанням ПАР.

- Чи реально позбавити людину розладів та залежностей назавжди?

- Так, звичайно. Але велике значення у цьому процесі має саме момент звернення за допомогою. Це логічно, що на початкових етапах шанси дуже великі. Тож, якщо бачите, що комусь із ваших знайомих чи родичів, або навіть вам треба допомога у цьому питанні – негайно звертайтеся до спеціаліста. Не треба тягнути, буде ще складніше повернутися у звичний ритм життя.

- Юліє, наскільки це може бути складним – допомогти людині позбавитися від залежності?

- У кожному випадку все по-різному. Велике значення мають: анамнез, кількість ПАР чи інших видів залежностей, скільки років в такому стані, чи лікувались раніше, які лікарські засоби приймали, та запит клієнта. Загалом, якщо брати все до уваги, то реабілітація рахується в роках.

Клуб психології

потреби медикаментозне лікування, психотерапію. Загалом, для тих, хто повернувся з передової, варто розробляти окремо програму реабілітації, яка буде включати конкретні потреби клієнта, рекомендації та план дій на певний термін. Проблематика ситуації в тому, що багато хто, на жаль, не звертається за допомогою. Замовчують, замикаються в собі, і ситуація набирає масштабності з часом. Тому і складності у вирішенні. Для того, щоб критичних ситуацій не виникало, раджу не соромитись, звертатись за допомогою вчасно. Тим паче, що сучасні методи комунікації та лікування дозволяють обрати варіант, який би задовольнив запит клієнта. На сьогодні, я як аспірант кафедри психології Університету «КРОК», працюю над науковою роботою на тему «Психологічна реабілітація учасників бойових дій з розладами сексуальної поведінки». Запрошую до участі у науковому дослідженні, чи просто на консультацію учасників бойових дій. Звичайно, все анонімно та безкоштовно.

- Юліє, як до Вас можна звернутися за допомогою?

- Я завжди відкрита до спілкування. Прошу писати на пошту: ovechkina92chudo23@gmail.com - Розкажіть, будь ласка, про практики, які можна виконати вдома самостійно, аби позбавитися проблем у сексуальному житті?

- Давайте поговоримо на тему сексуальних розладів під час війни. Що це таке і як його позбутися?

- Тема дуже така делікатна. Сексуальними розладами називають стани, які об’єднують у собі проблеми, що виникають в сексуальному житті. Наприклад: зниження сексуального потягу, відсутність оргазму, підвищення статевого потягу, біль під час статевого акту. Сексуальні розлади можуть з’явитися і до війни, а під час війни загостритись чи навіть ускладнитись. Все також залежить від ситуації та конкретної людини. Безліч факторів має значення. Щоб позбутися, варто звичайно звернутись до спеціаліста, який може проконсультувати та за потреби надати допомогу. У Асоціації сексологів та сексотерапевтів України склад спеціалістів такого плану просто шикарний. Дуже рекомендую!

- Теж дуже делікатне питання – чи звертаються за допомогою військові, які повернутися з фронту?

- Звичайно. Якщо брати статистику звернень за останні півроку, то частіше наші військові повертаються зі змішаними розладами. Тобто, на перший план виступають психологічні розлади, ну а вже потім сексуальні. У найбільшої кількості клієнтів виявлено зниження сексуального потягу. У жінок, наприклад, з’являються труднощі з досягненням оргазму. Тут діє «синдром уцілілого» — як я можу займатись сексом, якщо інші помирають або не вижили. І він зустрічається близько у 70% звернень. Це все пов’язано із війною, з розривом зв’язків з партнером, з втомою та перенапруженням та ще з купою моментів, які в кожному випадку можуть мати значення. Наприклад, постійний стрес, недосип, невизначеність, тривога – все це може вплинути на статеве життя і тих хто на війні, і тих, хто за кордоном.

- Перш за все, треба говорити про свої почуття з партнером. Також зберігайте інтимність в обіймах, поцілунках та просто лагідних словах. Зменшите рівень очікувань, особливо від тих, хто тільки повернувся з передової. Психологічний фон має велике значення. Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями!

- А як Ви допомагаєте людям подолати усі ці проблеми?

- Тут треба застосовувати індивідуальний та комплексний підхід. Він включає консультації суміжних спеціалістів. За

milleniumra.com.ua

41

Клуб психології

КАТЕРИНА ЛАЗОР:

«ПСИХОЛОГІЯ – ЦЕ НАУКА ПРО КОЖНОГО З НАС. НАША МІСІЯ – ДОПОМОГТИ ЛЮДИНІ» Усі наші емоції – правильні, та їх треба прожити повністю. Психологиня Катерина ЛАЗОР у нашому інтерв’ю розповідає про те, що людина може сама справитися із панічною атакою, прожити важку втрату та через надії на світле майбутнє пройти найтемніший час у житті. Усі відповіді – далі.

- Катерино, Ви психологиня і одночасно із цим – викладачка цієї професії. Чому вирішили піти цим шляхом по життю?

- Для мене викладання — можливість розкрити ті таланти, які закладені в учні, розкрити ту прекрасну особистість, яка вже в ньому є, бо кожна людина обдарована власними талантами. І я цілком погоджуюсь з думкою Ельберта Гріна Хаббарда: «Мета навчання полягає в тому, щоб зробити учня здатним розвиватися далі без допомоги вчителя». Також мені в житті завжди хотілось робити благо для людей. Я вважаю, що чим більше одна людина віддає іншим, тим більше вона отримує назад. Тому я думаю, що наразі головна мета людини – зробити якомога більше добра для усіх інших. І для мене викладання — це така блага справа, яку я роблю для світу, і головне – я бачу щиру віддачу.

- Зараз Україна переживає важкі часи. Скажіть, як працюють психологи під час війни?

- Допомогти – це наша місія. Тому що до нас – викладачів, кураторів, педагогів – приходять студенти зі своїми нагальними проблемами. Хтось виїхав з окупованих територій, у когось батьки потрапили в полон, у когось окупанти відібрали дім. Є дуже багато історій, слухаючи які затамовується подих і «зупиняється серце», і наше завдання – допомогти пережити ці ситуації, щоб постраждалі не тримали це в собі, щоб мали змогу виговоритись комусь і з кимось порадитись.

- Мільйони українців пережили ракетні удари, окупацію та інший російський жах. І багато хто скаржиться, що почали переживати панічні атаки. Що це таке з точки зору психології?

- Панічна атака — це різка реакція організму на певний тригер. Тригером може бути якась ситуація, людина, яка викликає у вас негативні

42

MILLENIUM CLUB’листопад

емоції. Але іноді навіть такий тривожний приступ може бути безпричинним. Дуже важливо знати, що з цим робити, які дії виконувати під час панічної атаки.

- Тобто самостійно із цим нападом можна щось зробити, вірно?

- Серед професійних технік – ті, які можуть допомогти «розвантажити» організм, тому що панічні атаки – це ознака тривожності. Також намагайтесь ніколи не приймати серйозних рішень під час ПА, адже людина в такому стані не здатна тверезо мислити. Найголовніше – аби поруч чи на зв’язку був професіонал, який в змозі вам допомогти.

- Сьогодні ми бачимо, що ті, хто залишився вдома, дуже засуджують тих, хто покинув країну. Як Ви до цього ставитеся?

- Хочу сказати, що ми не маємо права нікого засуджувати. Ми не знаємо обставин життя цієї людини, яка виїхала. Наприклад, в неї є діти, яких треба захистити. Адже коли є діти, твоя відповідальність подвоюється. Ти маєш піклуватися вже не за себе одного, а за життя твоїх дітей. Тому, ми ніколи не знаємо повної картини та не маємо права осуджувати нікого, як і нас не повинні судити.

- Давайте подивимося на ситуацію з іншого боку. Зараз чимало українців, які виїхали, переживають синдром «провини вцілілого». Чому так?

- Так вони теж не залишись без психологічних незручностей. Саме тому говорять, що психологія – це наука про кожного з нас. Повернемось до вашого питання. Синдром «провини вцілілого» — це особливий стан людини, коли вона відчуває провину за те, що врятувалась та вижила. Вивчення цього синдрому почалося після Другої світової війни, коли євреї, які вижили в концтаборах, відчували провину пе-

Клуб психології

ред родиною чи рідними, які загинули. Саме відтоді психологи почали детально вивчати стан людини, яка врятувалась. Уявіть лише, стільки років пройшло, а ми знову з цим зіткнулись. З цим синдромом треба боротися так, як сказав відомий український письменник Тарас Григорович Шевченко: «Боритеся – поборете».

- Ми живемо у війні вже майже 10 місяців. Чи може людина взагалі звикнути до таких події у житті?

- Знаєте, людина показала себе з тієї сторони, що вона може звикнути до всього. І, на жаль, до війни також. Мені хочеться привести такий влучний приклад. До нас, психологів, іноді звертаються родичі жінок, яких б’є чоловік. І коли ми досліджуємо це питання, ми бачимо, що така жінка з часом звикає навіть до цього. Нам зі сторони здається, що це неможливо: хіба можна звикнути до насильства? Так, можна… на жаль… Так само і війна – це насильство в колективному змісті. Нам потрібен був час, щоб звикнути до війни, але люди, які жили на окупованих територіях, на запитання, «як ви там жили», кажуть «ми адаптувались». Це звучить божевільно, але правдиво. Ми звикаємо до вибухів, до обстрілів, до жахливих щоденних новин. Це неправильно звикати до війни, але саме це допомагає нам в психологічному плані.

- Які емоції під час війни нормальні, а які – ні? І взагалі чи поділяються наші відчуття на «нормальні» та «ненормальні»?

- Під час війни кожна людина зіштовхується з безліччю непростих ситуацій. Тому, коливання настрою загострюються. Самодостатня, гармонійна, психологічно здорова людина завжди поважає свої почуття, якими б вони не були. Емоції бувають двох типів: позитивні та негативні, але немає «нормальних» чи «ненормальних». Усі емоції мають право на існування, наші емоції послідовно змінюють одна одну, тому їх важливо проживати і відпускати, аби залишатися в ресурсі. Ми, психологи, знаємо, що заглушенні в собі почуття з часом психосоматично виражаються у хворобах, подекуди навіть переростають в онкологію. Тому, емоції потрібно виражати, пропрацьовувати з психологами. Посміхайтесь, коли хочеться і дозволяйте собі плакати, коли навертаються сльози. Найголовніше — дозволяйте собі бути собою!

- Катерино, чи може людина без допомоги психолога надати собі психологічну допомогу самостійно?

- На мою думку, людина іноді в змозі допомогти собі сама справитись з почуттями, бо трапляється, що деякі психологи намагаються не допомогти людині, а зробити з неї ідеальну досконалість. Тому, я погоджуюся зі словами Абрахама Маслоу: «Я дуже серйозно заперечую проти прагнення до досконалості, якого дотримуються деякі лікарі та

психологи під час роботи з людьми. Я ніколи не зустрічав досконалу людську істоту і не розраховую колись її зустріти. Можливо, саме недосконалість, яку ви намагаєтеся відібрати у людини, якраз і надає їй чарівності, що дає можливість виділити цього індивіда і запам’ятати його». Так, людина в змозі справитись зі своїми емоціями самостійно, візьму до прикладу: коли мати з дитиною разом в одному місці – їм легше справитись з емоціями, аніж коли вони нарізно. Також, якщо ви дуже прив’язані до своєї домашньої тваринки, то вона може вам допомогти справитись зі стресом. Психологічні та емоційні зміни пережити досить важко, але є одна цікава техніка: оберіть річ, яка вам нагадує про дім, родинні спогади, і завжди тримайте її біля себе. Коли людина вже добре себе знає, вона може виробити певний перелік послідовних дій, які їй допомагають у складних ситуаціях. А також затишок та спокій завжди допомагають емоційно справитись з будь-якими ситуаціями.

- Катерино, як змінився психологічний стан українців під час війни?

- Якщо говорити про сьогодення, то у нас дуже піднявся рівень суїцидальних випадків, люди просто не витримують психологічного навантаження. Бідність, війна, невпевненість у завтрашньому дні та багато іншого негативного – все це накладається, і людина просто не витримує. На жаль, війна вплинула не тільки на наше сьогодення, все це має трагічні наслідки і в майбутньому, тому що посттравматичний синдром доганяє людину набагато пізніше. І це набагато страшніше.

- Що зробите першим після перемоги України?

- Перше, що зроблю після перемоги – поїду в український Крим. Також я запишу в календар цей святий день і буду святкувати його кожного року, як і вся Україна. Увесь український народ вийде на площі, хвилиною мовчання та думками подякує тим, хто віддав своє життя за незалежну й вільну Батьківщину. А потім будемо гучно й весело святкувати. Згодом почнемо відбудовувати й зміцнювати нашу квітучу країну. І я хочу закінчити словами Президента Володимира Зеленського: «Ми все подолаємо, пересилимо, переживемо, переможемо! І в День Гідності та Свободи зберемось на Майдані Незалежності. Там, де завжди захищали гідність і свободу. На граніті, на барикадах під час Помаранчевої революції та Революції Гідності. Там, де ми відзначали 30-річчя незалежності України і там, де ми відзначимо День Перемоги України. У мирному Києві, у мирній Україні».

kateryna.lazor Kateryna Lazor milleniumra.com.ua

43

Клуб психології

МАРИНА МАРУЖЕНКО:

«ПСИХОЛОГІЮ, ЯК ОСВІТНІЙ ПРЕДМЕТ, ТРЕБА ВИВЧАТИ ВСІМ, ПОЧИНАЮЧИ З ДИТЯЧОГО САДОЧКА» Моє тіло відреагувало миттєво — спина вирівнялася, плечі розправилися, очі засвітилися... Так про вибір своєї професії розповідає психологиня Марина МАРУЖЕНКО у нашому інтерв’ю.

- Марино, чому Ви вирішили стати психологом? Чим Вас привабила ця професія?

- Моє життя склалося так, що до 35 років я зі своєю родиною була змушена переважно виживати. В той час я з відзнакою закінчила медичне училище і технікум, але не мала фінансових можливостей отримати омріяну вищу освіту за професією лікаря. Коли ж нарешті вийшла на стадію розвитку і міцно стала на ноги, то вчитися на лікаря, в моєму розумінні, було вже запізно. Та ідея про вищу освіту мене не покидала. Я дуже хотіла вчитися, щоб моя нова професія хоч якось була дотичною до медицини, я спочатку вирішила вступити на фармацевтичний факультет Національного медичного університету імені О. О. Богомольця. Але одна моя близька мудра подруга, помітивши в мене нестачу ентузіазму від обраного напрямку, сказала: «Якщо ти вже прийняла рішення присвятити 6 років свого життя вищій освіті, то йди вчитися тому, що буде для тебе цікавим і корисним. Наприклад, психологія». Моє тіло відреагувало миттєво — спина вирівнялася, плечі розправилися, очі засвітилися... По тілесній реакції я зрозуміла: «Це воно!» Тим паче, що психологія — про допомогу людям і лікування душ. Та на дипломі психолога я не зупинилася. Війна, розпочата рф проти України в 2014 році, внесла свої корективи, виклики і завдання. Проблеми, з якими до мене зверталися, потребували більш глибинних знань, умінь, технік та навичок. Тому на початку 2019 року я вступила до Українського інституту крос-культурної позитивної психотерапії та менеджменту. І зараз знаходжусь на фінішній прямій до сертифікації в якості психотерапевта в методі «Позитивна психотерапія».

- Які плюси та мінуси Вашої професії?

- Головне те, що вона про людей і для людей. Я щиро переконана, що психологію, як освітній предмет, треба вивчати всім, починаючи з дитячого садочка. Знання з психології допомагають зберігати здоров’я 44

MILLENIUM CLUB’листопад

ПСИХОЛОГ, ПСИХОТЕРАПЕВТ У НАВЧАННІ, КОНСУЛЬТАНТ В МЕТОДІ «ПОЗИТИВНА ПСИХОТЕРАПІЯ», СПЕЦІАЛІСТ ПО РОБОТІ З МЕТАФОРИЧНИМИ АСОЦІАТИВНИМИ КАРТАМИ, ВИКЛАДАЧ І РІВНЯ ПРОГРАМИ «ДИХАННЯ-ТІЛО-РОЗУМ», АВТОР ТА ВЕДУЧА ТРЕНІНГІВ ПО РОБОТІ З ЕМОЦІЙНИМ ІНТЕЛЕКТОМ ТА СТРЕСОМ.

Клуб психології

тіла та психіки, розкривати та реалізовувати власні потенціали, здібності та таланти, вибудовувати теплі, здорові відносини, жити наповненим, радіснім і щасливим життям... Цей перелік плюсів можна продовжувати дуже і дуже довго. Що стосується мінусів, то, я вважаю, що їх наявність або відсутність залежить від нас — спеціалістів сфери психології. Найрозповсюдженішим мінусом є ризик розвитку професійного вигорання із болючим та руйнівним переходом від ролі «Рятівник» до ролі «Жертва». Та цим процесом можна керувати.

- Психологічний стан українців дуже погіршився. Як людині взяти себе в руки тут і зараз?

- Треба бути опорою самому собі. Щоб цю опору бачити, важливо розвивати самоспостереження. Особисто я роблю це за сферами балансної моделі Н. Пезешкіана — Тіло, Діяльність, Контакти, Сенси. А саме, знаходжу відповіді на питання: • Що корисного я робила раніше для свого тіла (сон, відпочинок, харчування, питний режим, гігієна, фізична активність, SPA-процедури, масаж, здоров’я, краса, зовнішній вигляд)?

• Як я можу потурбуватися про своє тіло зараз у тих умовах, які є?

• Яка діяльність мені цікава і доступна зараз?

• Як я можу самоорганізуватися, виходячи з наявних умов?

• Контакт з ким або з чим буде підтримувати, наповнювати енергією і надихати мене зараз?

• Які мрії можуть надихати мене зараз? Таке самоспостереження допомагає наповнитися внутрішньою силою через відновлення відчуттів безперервності життя, приналежності та контролю над тим, що доступно.

- Марино, розкажіть, наскільки важкою стала робота психолога у війну?

- Зараз робота психологів і психотерапевтів значно ускладнилась. По-перше, це пов’язане з тим, що самі фахівці так само, як і їхні клієнти, переживають жахи війни, щодня перебуваючи під впливом надпотужного стресу. Щоб надавати якісну допомогу людям, практикуючим спеціалістам обов’язково потрібно отримувати психологічну підтримку самим. Наприклад, я дбаю про своє психічне здоров’я за допомогою регулярного проходження особистої терапії, участі у терапевтичних групах та групах підтримки. По-друге, зараз багато людей приходять з дуже важкими історіями. Це може викликати у фахівців розвиток рикошетної (вторинної) травми від автоматичного включення у біль клієнтів під час їхніх розповідей. У 3-7% представників допомагаючих професій можуть виникнути симптоми посттравматичного стресового розладу (ПТСР). По-третє, роботу з психічною травмою в умовах війни ускладнює наявність ризику ретравматизації — по-

вторного переживання початкового травматичного досвіду.

- Чи можна якось пропрацювати стрес за допомогою дихальних та розумово-тілесних практик?

- Так. У східних мудреців є вислів: «Використовуй те, що є, і не шукай іншого». Дихання, тіло і розум — це те, що в режимі «тут і зараз» може використовувати для самодопомоги при стресі кожен. Існує безліч сучасних та старовинних дихальних і тілесно-розумових вправ, які допомагають впоратися із впливом і наслідками стресу, а також зменшити емоційні та фізичні страждання. Такі вправи містять, наприклад, йога, цигун, східні бойові мистецтва. Також є ряд окремих авторських програм, комплексів і гімнастик.

- Які ще є можливості у дихання, завдяки яким можна покращити свій стан та життя?

- Дихання у нашому свідомому і несвідомому асоціюється із життям. Тому на зміни його частоти, глибини та ритму організм реагує миттєво. Хороша новина в тому, що, при бажанні, на цю реакцію ми можемо впливати. Дихання можна застосовувати для заспокоєння, стабілізації, заземлення, пошарового «стирання» стресу, покращення когнітивних (пізнавальних, розумових) функцій, зняття болю, відновлення психічного і фізичного здоров’я та багато чого іншого.

- Розкажіть, будь ласка, про програму колег із США «Дихання-Тіло-Розум»?

- Програму Breath-Body-Mind розробив Річард П. Браун — доктор медицини, асоційований клінічний професор психіатрії Колумбійського університету в м. Нью-Йорк, інтегративний психіатр, клініцист-дослідник, викладач цигун, йоги, медитації та бойових мистецтв. Ця програма містить комплекс спеціальних дихальних та розумово-тілесних вправ, головною серед яких є практика когерентного (резонансного) дихання. Цю програму застосовують для допомоги людям, що пережили стресові та травматичні події (збройні конфлікти, війни, терористичні акти, техногенні та природні катастрофи). Ще в травні цього року команда Breath-Body-Mind спільно з Українською асоціацією позитивної психотерапії (УАПП) організувала серію безкоштовних онлайн-занять для відновлення українських психологів і психотерапевтів. А в подальшому організація ВВМ надала можливість всім бажаючим учасникам пройти навчання з викладання програми. Завдяки цьому, десятки українських фахівців сертифікувалися і отримали дієвий, доступний, якісний та екологічний інструмент для допомоги собі, близьким, рідним і клієнтам. До цих щасливчиків належу і я. Я безмежно вдячна тренерам ВВМ та всім-всім-всім, хто причетний до цього неймовірного проєкту.

MarynaMaruzhenko maryna.maruzhenko

milleniumra.com.ua

45

Клуб психології

ОЛЬГА ДЗЮБА:

«В ДЕНЬ НАШОЇ ПЕРЕМОГИ БУДУ ВСІХ ОБІЙМАТИ ТА ЦІЛУВАТИ!» Професор, Член наукової організації центру європейського наукового співробітництва, Член української психологічної асоціації «Разом до змін».Член Асоціації Естетотерапії. Член Міжнародної Асоціації Психосоматики і Тілесної терапії. Doctor Ph. Дипломований та практикуючий психолог. Консультант. Психотерапевт. Психосоматолог. Спеціаліст з МАК. І все це про одну унікальну людину. Знайомтесь, Ольга ДЗЮБА. Нам також відомо, що Ольга закінчила Дрогобицький державний педагогічний університет ім. Івана Франка, де вивчала практичну психологію та соціальну педагогіку, навчалась в Міжнародній Психологічній Асоціації Проективних Методик та в Українському інституті позитивної психотерапії, має 15 років стажу професійного психолога.

- Олю, після 24 лютого життя українців кардинально змінилося. Як Ви зустріли цей день? Які були емоції?

- Так співпало, що 24 лютого – мій День народження. Планувала зібратися з рідними та друзями, вже був спечений святковий торт. Але з самого ранку все пішло за іншим сценарієм. Скрізь сон почула телефонний дзвінок. Це була сестра з Дніпра.

- Олюсю, я тебе вітаю! Але ти знаєш, що трапилось?

46

MILLENIUM CLUB’листопад

- Ні.

- Війна почалася. Мене аж підкинуло з ліжка. В перші хвилини навіть не розуміла, що робиться, емоції переповнювали, мозок не був спроможним запропонувати чіткій план дій. Було дуже боляче. Але, трохи заспокоївшись, почала мислити конструктивно. Святкування мого дня народження, звісно, відмінилось, почала вирішувати вже інші питання. Важливішою за все на той мо-

мент була безпека моїх дітей, тому одразу вирішили їхати за кордон.

- Наскільки ця війна вплинула на психічне здоров’я українців?

- Вплив дуже серйозний. У багатьох людей ще до війни психічне здоров’я було не кращим, а з початку обстрілів воно сильно заглибилось. В українців посилились панічні атаки, депресивні розлади, почалися суттєві проблеми в сім’ях. До мене стали звертатися багато

Клуб психології людей, які не розуміли, що робити. Всі почали шукати спеціалістів. Я бачила біженців з Маріуполю. Їх психічний стан був просто жахливий, викликав особу тривогу. А після дев’яти місяців війни можна впевнено сказати, що навіть ті люди, які з початку російського нападу перебували в достатньо нормальному стані, вже теж потребують допомоги, їхня психіка спадає на нижчій рівень - Війна сталевим катком пройшлася багатьма українськими родинами. Що Ви як фахівець можете з цього сказати?

– Ви праві, війна розділила тисячі родин. І це не просто емоційне ствердження. Згідно з останніми статистичними даними чоловіки і жінки стали масово подавати заяви на розлучення. Нині в Україні спостерігається справжній бум розлучень.

- Чому так відбувається?

– Розумієте, війна штовхає людей на активні емоційні дії. Вона стає точкою неповернення до минулого. Особливо швидко почали розпадатися родини, у яких і до війни не все було гладко. Багато жінок, які поїхали закордон, раптом зрозуміли, що чоловіки не можуть або не хочуть їх підтримувати. З іншого боку чоловікам в Україні теж не солодко. Але найжахливіше, що насамперед страждають діти. На жаль, багато батьків не до кінця розуміють, наскільки серйозну психічну травму завдають розлученням своїй дитині. Коли таке маля стане дорослим, навряд чи зможе створити хорошу родину. Та й взагалі боятиметься це зробити.

- Як можна вийти з такої ситуації?

- Насамперед, потрібно заспокоїтися, максимально зняти емоції та розпочати конструктивний діалог. Тільки так чо-

ловік і жінка можуть дійти компромісу. Якщо пара розлучена територіально, треба спілкуватися по телефону, через месенжери в Інтернеті, яких зараз чимало.

ди згадують своє перше знайомство, вони починають жартувати, посміхатися, з’являється гарний настрій.

Я рекомендую молодим людям спокійно з’ясувати, що кого турбує, знайти вузькі місця у стосунках та постаратися їх залагодити. Для цього кожен може описати свою ситуацію на аркуші паперу та постаратися зрозуміти, які дії призвели до критичного стану.

– Це буде просто вибух позитивних емоцій. Кричатиму і плакатиму від радості! Всіх обійматиму і цілуватиму. Стану на коліна, поцілую нашу землю і подякую за все Богу!

А ще я раджу парі згадати той день, коли вони познайомилися. Адже у той час все було щасливим та красивим. У цій точці закладено величезний позитивний ресурс, який допоможе відновити стосунки. Зазвичай, коли лю-

- Олю, як Ви зустрінете нашу Перемогу?

А потім продовжу свою улюблену практику, адже допомога від психолога з великим досвідом буде вкрай потрібна тисячам українців.

Olga Dzyuba o_dzyuba +380986635559

milleniumra.com.ua

47

Клуб психології

АННА АНІСІМОВА:

«УСІ ЛЮДИ УНІКАЛЬНІ І ДО КОЖНОГО МОЖНА І ТРЕБА ЗНАХОДИТИ ПІДХІД» Синдром винного, блокування позитивних емоцій та вигорання. Гештальт-терапевтка Анна АНІСІМОВА розповідає, як можна розв’язати ці проблеми та чому варто звертатися до психолога. Деталі у нашому інтерв’ю.

- Анно, війна змінила наше життя докорінно. Хтось пристосувався до цих важких змін, а комусь треба допомога. Скажіть, з якими проблемами до Вас почали звертатися люди після 24 лютого?

- Людям потрібна допомога у тих питаннях, які вони не можуть вирішити самостійно. Останні 10 місяців я працюю з клієнтами, у яких дуже сильний страх і тривога. Ці відчуття паралізують людину, і треба знайти причину, чому так. Війна могла навіть не бути причиною такого стану, а лише стала тригером. Багато українців також переживають синдром винного (коли ти виниш себе за те, що залишився живий, чи у твій будинок не влучила ракета). Працюю із депресіями і, як це не дивно звучить, із блокуванням позитивних емоцій. Це коли людина забороняє собі радіти. Під час терапії ми з’ясовуємо, звідки взялася така установка та видаляємо її.

- З цими проблемами найчастіше звертаються люди, які залишися в Україні, чи ті хто виїхав?

- У мене й до війни були клієнти з-за кордону. Зараз вони продовжують свою терапію. Але більша частина тих, кому допо-

48

MILLENIUM CLUB’листопад

Клуб психології магаю – це люди, які живуть в нашій державі.

- Чи змінилося відношення суспільства до психології? Адже чимало людей просто відкидають хвороби душі.

- Люди все ще уникають говорити про це. Більшість не приймають наявність таких хвороб у себе чи у когось серед знайомих. До війни було як: варто людині зізнатися в тому, що в неї, наприклад, депресія, так відразу ж починають сипатися компетентні поради: «Візьмися за роботу і все пройде». «У якому сенсі в тебе післяпологова депресія? Діти – це щастя!». «Це від хорошого життя у тебе депресія. Ось раніше людям було не до неї». «Сходи до онкоцентру і тобі стане легше». Але зараз відношення до психологічних проблем змінюється на очах. Це довготривалий процес, але він вже запустився.

- Анно, Ви – гештальт-терапевт. Загалом з якими проблемами допомагаєте розібратися?

- Якщо коротко, то: • чому ви відчуваєте, що проживаєте не своє життя; • чому себе знецінюєте; • чому вважаєте себе поганою мамою чи татом: • куди подівся ваш внутрішній спокій; • чому ви постійно себе порівнюєте з іншими; • як правильно будувати стосунки; • як збудувати власні кордони та відстоювати їх; • чому вважаєте, що у ваших проблемах винні батьки. Тез може бути багато, адже усі люди унікальні й до кожного можна і треба знаходити підхід.

- Поговорімо про стосунки між чоловіком та жінкою.

Чи варто рятувати відносини, які вже не приносять спокою?

- Скажу просто – якщо стосунки не приносять радості та не спрощують життя, а лише його ускладнюють, значить, у якийсь момент щось пішло не так. І з цим «не так» можна і треба розбиратися. Не вірте обивателям та класичній літературі, які оспівують страждання та вічну боротьбу за кохання. Не вірте тим, кому не пощастило побудувати здорові стосунки, і хто стверджує, що ви примхливі та багато чого хочете. Не слухайте тих, хто змушує вас терпіти та упокорюватися. Відносини – це сфера життя, яка покликана

задовольняти ваші базові потреби та приносити задоволення. Наповнювати вас ресурсом та дарувати щастя. Без цих потреб такі стосунки не потрібні.

- Анно, як до Вас можна звернутися за допомогою?

- У Києві з клієнтами я працюю офлайн. Терапія один на один краще діє. Та й вимкнення світла не завадить нам провести зустріч. З усіма іншими я спілкуюся онлайн. Тож, звертайтеся з різних куточків планети, ми разом розв’яжемо вашу проблему.

milleniumra.com.ua

49

Клуб психології

СНІЖАНА СИДОРЕНКО: «ЇСТИ ТРЕБА З ЛЮБОВ’Ю!»

Усім можна їсти все, що хочеться. Головне – слухати, чого бажає ваш організм у цей самий момент. Як правильно харчуватися, аби бути струнким та здоровим навчає психологиня Сніжана СИДОРЕНКО.

- Сніжано, вітаємо! Під час війни багато людей страждають розладами харчової поведінки. Скажіть, як налагодити свій раціон? З чого почати?

- Війна – це надзвичайний стресовий період. Ми усі у хронічному стресі. У людей за останні місяці загострилися не лише розлади харчової поведінки, а і яскраво проявилися порушення у харчуванні. Це різні поняття. Я працюю саме із порушенням ХП, їх буває три типи: обмежений, емоціогенний та екстернальний. Ці стани можуть загострюватися і вже потім викликати розлади. Це інший рівень проблеми, серйозніший. Саме тут знаходяться анорексія, булімія та компульсивне переїдання. Під час війни особливо побільшало випадків емоційного переїдання. Більшість втратили почуття безпеки й скотилися на сходинку задоволення первинних базових потреб і почали шукати заспокоєння я в їжі. Але це нормально, це природна захисна функція організму. Якщо хтось набрав зайву вагу, то будьте собі вдячні – ваша нервова система змогла адаптуватися до стресу, хоч і в такий спосіб. Та варто взяти відповідальність за своє життя: якщо переїдання триває багато місяців, це вже проблема, яку треба розв’язувати та налагоджувати свій раціон. А як це зробити? Ви маєте почати прислуховуватися до свого відчуття голоду. Спробуйте прожити емоції, які заїдаєте, без їжі.

СПЕЦІАЛЬНА КЛІНІЧНА ПСИХОЛОГИНЯ, БАЗОВА КОНСУЛЬТАНТКА У МЕТОДІ ПОЗИТИВНОЇ ПСИХОТЕРАПІЇ; ЧЛЕНКИНЯ ВСЕСВІТНЬОЇ АСОЦІАЦІЇ ПОЗИТИВНОЇ Й ТРАНСКУЛЬТУРАЛЬНОЇ ПСИХОТЕРАПІЇ.

50

MILLENIUM CLUB’листопад

Клуб психології

ваш організм у цей самий момент, бути у контакті зі своїм тілом. Навчіться довіряти собі! Беріть приклад з дітей – вони їдять інтуїтивно, на природних інстинктах.

- Поговорімо про харчування сучасної жінки. Чому дієти та марафони схуднення – ворог здоров’я?

- Харчову поведінку, на жаль, не вивчають ані в школах, ані в університетах. Тому, наші жінки та дівчата і не вміють їсти. Ось така величезна проблема ХXІ століття. Вони, у погодні за ідеалом, гроблять своє здоров’я. Підлаштовують себе під загальні вимоги, які написала інша людина зі своїми порушеннями харчової поведінки. А контакт із тілом у кожного свій. Усі марафони, «сушки», дієти – порушують нашу харчову поведінку. Ось і маємо тисячі жінок, які потім страждають. До прикладу візьмемо жінку з емоційним переїданням. Вона сідає на дієту та морально себе сковує, надмірно контролює, забороняє організму жити та функціонувати. Створює собі додатковий стрес, який хочеться заїсти. Це все може вилитися у цілий РХП (розлад харчової поведінки). Не доводьте себе до такого стану, поважайте себе та їжте з любов’ю! Снежана Сидоренко 067 74 25 997

Якщо не виходить, звертайтеся за допомогою до психолога.

- Розлади харчової поведінки бувають не лише ж через стрес, вірно? Через що ще наш раціон збивається?

- Їжа – це тимчасовий або народний психолог. Поїв – і стало краще на душі. Але ж це ефект на кілька годин, який може працювати проти нас. Стосунки з їжею – це стосунки із собою. Якщо продукти ви сприймаєте як щось погане, так ви ставитеся і до навколишнього світу. А треба, щоб їжа була для вас задоволенням. На своїх марафонах екологічної стрункості та в індивідуальних консультаціях я розповідаю про усвідомлене харчування; як налагодити контакт із собою через любов і прийняття свого образу тіла; як відновити довіру до себе. А потім ми автоматично переходимо на інтуїтивне харчування.

- Інтуїтивне харчування – це як?

- Наш організм – розумний. Він сам може вам підказати, що хоче отримати у цей момент. Треба лише навчитися себе слухати і їсти лише за покликом організму (голоду), а не відчуттів чи зайвого часу. Бути у контакті зі своїм тілом – це так важливо. Я може відкрию вам секрет, але усім можна їсти все, що хочеться. Головне – слухати, чого бажає

milleniumra.com.ua

51

Клуб психології

НАТА ПАСТУХОВА:

«ЯК ВИТРИМАТИ ВИПРОБУВАННЯ ДОЛІ ТА ДЕ НА ЦЕ ВЗЯТИ СИЛИ...» Не витрачайте ані секунди свого життя на ті речі, які вам не подобаються. Варто пройти свій шлях із задоволенням. У цьому впевнена психологиня Ната ПАСТУХОВА. У нашому інтерв’ю говоримо про те, як витримати випробування долі та де на це взяти сили. ПРАКТИЧНА ПСИХОЛОГИНЯ, ГЕШТАЛЬТ-ТЕРАПЕВТКА, ЕКЗИСТЕНЦІЙНА ТЕРАПЕВТКА, ВЛАСНИЦЯ КАБІНЕТУ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПІДТРИМКИ ЖІНОК. ше у роботу, щоб майже не було місця спостереженням фону. Хтось поринає у свої фантазії або тривогу. І це теж вид адаптації. А от хтось занурюється у глибини тяжкостей і роздумів, де змісти розвалюються і шукаються нові шляхи до депресії. Але то є теж пошук істини. Якщо про мене, то я теж на шляху змін. Нещодавно мені поставили важкий діагноз… Була зроблена остання хімія, завершальна операція. Я дуже нервувала, але родина мене всіляко підтримувала. І мене особливо тримала думка – «не хочу просто вижити, хочу ЖИТИ».

- Де Ви брали сили триматися далі?

- Найцінніше, що в мене є це – моя сім’я та кохання. Я дуже люблю свого чоловіка, вже дуже довго його кохаю – 35 років відсвяткуємо скоро! А моя родина – це той пласт людей, які поряд діляться силою живої енергії. Іноді плачуть разом, а іноді «дають гачки», щоб я не кисла. Також відчуваю тих, хто вже стоїть по інший бік цього світу. Всіх відчуваю.

- Нато, війна змінила все навколо. Хтось знайшов нового себе, а хтось просто пристосувався. Розкажіть про свій шлях.

- Сьогодні без сумнівів, складний період у кожного з нас. Напевне бага52

MILLENIUM CLUB’листопад

то хто підтвердить думку – людина пристосовується до усього. Насправді – це найкраще, що нам дала природа, еволюція, Бог. Хтось пристосовується, приймаючи реалії і йде з відкритими очима у своє «тут і зараз». Хтось заглиблюється ще біль-

Ще мене підтримує моя робота. Поки можу щось робити – буду сидіти в кабінеті та працюватиму. Хочу Вас бачити, ділитися тим, що нажито, набуто.

- Ви нещодавно повернулися додому з-за кордону. Що відчули,

Клуб психології коли ступили на поріг рідного дому?

- Яке щастя повернутися додому. Скільки б нескінченно я не буда вдячна іншій країні за прихисток, поміч, лікарів, але рідна земля – то не просто так. То – найдорожче! Літак Стамбул – Кишинів був швидким, а час польоту коротким – година і десять хвилин. Коли ж сіла у потяг Кишинів – Київ, відчула, що майже вдома. Який рідний вагон у мене був. Наволочки гарного кавового кольору, а подушка найм’якіша у світі. Чай – найсмачнішим, а слово – лагідне, бо українське. Київ зустрів мене дивом. Снігопадом. М’який, білосніжний, запашний сніг. А коли я прибула до мого рідного Житомира, відчула, що повернулася до свого гнізда. Люблю його усією душею.

- Знаємо, що Ви надаєте консультації офлайн і онлайн. Вже готові повернутися до роботи?

- Весь цей час я працювала і мій професійний досвід не зупинявся. Обростав. Зараз проходжу навчання на двох спеціалізаціях: екзистенційна гештальт-терапія та тілесно орієнтована гештальт-терапія. Також я закінчую супервізорний ступінь. Я вже планую набір терапевтичної групи у Житомирі – «ЖИВУ СВОЄ ЖИТТЯ – 2». Це група психологічного розвитку та підтримки. Кому цікаво – звертайтеся. Там ми говоримо про: - життя, відносини, кохання і втрати; - вибір, тривоги, конфлікти та сенси; - батьківство та дитинство; - секс, партнерство, енергію до життя; - дружбу, заздрість, вину і сором. З якою темою ви б не прийшли – ви зустрінетесь із самим собою. Гарантую.

- Нато, які плани маєте на майбутнє?

- Зараз як ніколи відчуваю сенс свого ремесла психотерапевта, тому запрошую у терапію усіх, кому потрібна розмова та розуміння. Поки що, я збираю енергію від людей. І планую відкривати групи допомоги у Житомирі. І головне – жити на повну своє життя!

milleniumra.com.ua

53