262 Бізнес

МІЖНАРОДНИЙ ПРОЄКТ ДЛЯ УСПІШНИХ ЛЮДЕЙ

101/261 Jule 2026

Сергій

САРАНОВ

ЗАСНОВНИК, КЕРУЮЧИЙ ПАРТНЕР АДВОКАТСЬКОГО ОБ’ЄДНАННЯ «SARANOV & PARTNERS» milleniumra.com.ua

1

2

MILLENIUM BUSINESS’червень

milleniumra.com.ua

3

4

MILLENIUM BUSINESS’червень

milleniumra.com.ua

5

25 РОКІВ РАЗОМ

МІЖНАРОДНИЙ ПРОЄКТ When the world seems to have finally lost its mind, Millenium Media Holding refuses to stand still. We continue to work, launch new projects, and prepare for a gathering that feels more important today than ever before — the Millenium Business Club in Odesa. Засновник: Людмила АКИМЕНКО Видавець: ФОП Акименко Л.С.

Відділ реклами: ЛЮДМИЛА АКИМЕНКО СВІТЛАНА ЯРОВА АННА МІНІЧЕНКО ІВАННА МІНІЧЕНКО НАТАЛІЯ БОРИСЕНКО МАРИНА КАРДАЄВА ЮЛІАННА ПОПОВА

Передплатний індекс: 95311 Свідоцтво про реєстрацію: ДП № 2181-919Р від 10 серпня 2017 р. Адреса редакцїї: 49000, м. Дніпро, вул. Театральна, 3 www.milleniumra.com.ua, e-mail: millenium-maket@i.ua

"Seriously?" you may ask. "Who needs this now, when Odesa lives to the sound of air raid sirens almost every day?" The answer is simple: those who need hope, support, and genuine human connection the most. Those who, despite everything, continue to build businesses, create jobs, invest in Ukraine, and refuse to let the war put life on hold.

We do not know when the war will end. But we do know one thing: waiting for "better times" means losing the present.

That is why we choose to move forward. To meet. To connect.

To support one another. To create new ideas and meaningful partnerships.

On September 4, the Millenium Business Club will bring together people who are shaping the future of Ukrainian entrepreneurship. We will have the honor of recognizing leaders whose dedication, professionalism, and responsibility inspire others and prove that Ukrainian business stands for strength, resilience, and the future.

I warmly invite you to become part of this special evening.

Because the greatest gift we can offer one another today is a personal meeting, an honest conversation, mutual support, and the confidence that together we can overcome any challenge.

З питань розміщення реклами звертатися за т.: +38 050 320–15–83 Відповідальність за достовірність фактів, власних імен та інших відомостей несуть автори матеріалів. За достовірність відомостей, що наводяться в рекламі, відповідальність несе рекламодавець. Редакція листується лише на сторінках журналу. Думка редакції може не співпадати з думкою авторів публікацій. Рукописи не рецензуються та не повертаються. Передрук матеріалів дозволяється лише з дозволу

See you in Odesa.

Видавця.

Проєкт виходить за підтримки Юридичній компанії «Юрист Профі GROUP»

Юридична компанія «Юрист Профі GROUP»

49000, м. Дніпро, вул. Фурманова, 6, тел. 098 973 60 67 antonow.lawyer@gmail.com

6

MILLENIUM BUSINESS’червень

Managing Editor Millenium Club Anna Minichenko

Коли здається, що світ остаточно збожеволів, медіахолдинг Millenium не дозволяє собі зупинитися. Ми продовжуємо працювати, створювати нові проєкти й готувати зустріч, яка сьогодні потрібна як ніколи, — Millenium Business Club в Одесі. «Серйозно? — запитаєте ви. — Кому це потрібно зараз, коли майже щодня Одеса живе під звуки сирен?» Саме тим, кому сьогодні найбільше потрібні віра, підтримка і люди поруч. Тим, хто попри все продовжує будувати бізнес, створювати робочі місця, інвестувати в країну й не дозволяє війні поставити життя на паузу. Ми не знаємо, коли закінчиться війна. Але точно знаємо інше: чекати «кращих часів» — означає втрачати сьогодення. Саме тому ми обираємо діяти. Зустрічатися. Знайомитися. Підтримувати одне одного. Народжувати нові ідеї та партнерства.

4 вересня в Одесі Millenium Business Club збере людей, які сьогодні творять історію українського підприємництва. Ми матимемо честь відзначити лідерів, чия праця, професіоналізм і відповідальність надихають інших та доводять: український бізнес — це про силу, стійкість і майбутнє. Запрошую вас стати частиною цього вечора. Бо найцінніше, що ми можемо подарувати одне одному сьогодні, — це особиста зустріч, щира розмова, взаємна підтримка і впевненість, що разом ми здатні пройти будь-які випробування.

До зустрічі в Одесі.

Managing Editor Millenium Club Мініченко Анна

milleniumra.com.ua

7

Фахівці, яким довіряють

СЕРГІЙ САРАНОВ:

«СИЛЬНА ЮРИДИЧНА ПОЗИЦІЯ ФОРМУЄТЬСЯ ЩЕ ДО ТОГО, ЯК ВИНИКАЄ КОНФЛІКТ»

С

ьогодні бізнес працює в умовах постійних змін, а юридичні помилки дедалі частіше коштують не лише грошей, а й репутації, партнерських відносин і майбутнього компанії. Саме тому сучасний адвокат стає не просто представником у суді, а стратегічним партнером, який допомагає ухвалювати правильні рішення ще до того, як виникне проблема. Про юридичну культуру, профілактику ризиків, відповідальність бізнесу та роль людського чинника в праві ми поговорили із Сергієм Сарановим.

— Ви працюєте в юридичній сфері вже 25 років. Як за цей час змінилося Ваше власне розуміння професії адвоката?

— Коли я лише починав працювати, мені здавалося, що головне завдання адвоката — захистити клієнта тоді, коли проблема вже виникла. З роками я зрозумів, що найцінніша робота адвоката починається значно раніше. Сьогодні я сприймаю адвоката насамперед як стратегічного радника. Наше завдання — не лише виграти суд чи знайти рішення вже наявного конфлікту, а допомогти клієнту зробити так, щоб цей конфлікт узагалі не виник. Саме в цьому, на мою думку, і полягає сучасна роль адвоката.

У більшості випадків клієнти недооцінюють значення правильно оформлених договорів, листування, актів виконаних робіт, платіжних документів і службових записок. Саме такі, на перший погляд, дрібниці дуже часто визначають результат судового спору.

— Наскільки важливими є повідомлення в месенджерах?

— Сьогодні величезна частина ділової комунікації відбувається саме в цифровому середовищі. Повідомлення в месенджері, електронний лист чи переписка можуть стати важливими доказами, якщо підтверджують певні домовленості або обставини справи. Водночас потрібно розуміти, що не кожне повідомлення автоматично матиме юридичну силу. Важливими є його зміст, спосіб отримання, можливість підтвердити автора та інші процесуальні аспекти. Саме тому будь-яке ділове листування варто вести відповідально.

— На якому етапі бізнес найчастіше припускається помилок?

— Я не можу виділити якийсь один конкретний момент. Насправді це цілий ланцюг дрібних рішень. Усе починається з довіри без на— Як Ви зберігаєте баланс між лежної перевірки, потім — із підзахистом клієнта та професійписання договору без аналізу ергій Саранов належить до тих адвокатів, ною етикою? ризиків, далі — з усних домовледля яких право не починається з позову — Для мене цей баланс є основою ностей, які ніхто не фіксує, а заі не закінчується рішенням суду. Його професії. вершується тим, що перші сигнапрофесійний підхід базується на здатності побачити Я завжди захищаю інтереси клієнли майбутнього конфлікту просто ризик раніше, ніж він перетвориться на збитки, конфлікт та максимально ефективно, але ніабо репутаційну загрозу. За 25 років практики він сформував ігноруються. Бізнес рідко руйнуколи не створюю ілюзій. власну філософію юридичної роботи: відповідальність, ється через одну помилку. НайІноді найважливіше, що може зродовіра, точність і стратегія мають з’явитися значно частіше це наслідок накопичення раніше, ніж клієнту доведеться захищати свою правоту. бити адвокат, — чесно сказати кліневеликих прорахунків, які в певєнту, що його позиція має слабкі ний момент перетворюються на сторони. Це не прояв песимізму, а одну велику проблему. прояв професійної відповідальності. Довіра починається саме з чесності.

— Чому власники бізнесу часто відкладають юридичну діагностику?

— Чому Вас цікавлять філософія та психологія?

— Тому що юридичний ризик не завжди помітний одразу.

— Тому що будь-який юридичний конфлікт — це насамперед конПоки все працює, здається, що додаткові перевірки — це зайві вифлікт між людьми. трати. Але право працює інакше: його наслідки дуже часто проявПраво дає відповідь на питання «як?», але дуже часто не поясляються із запізненням. нює «чому?». Людина починає думати про адвоката тоді, коли вже отримала Філософія допомагає бачити проблему ширше, а психологія — позов, заблоковано рахунки або виник корпоративний конфлікт. краще розуміти мотиви людей, їхню поведінку та причини конХоча більшості таких ситуацій можна було запобігти значно раніше. фліктів. На моє переконання, хороший адвокат повинен розуміти не лише закон, а й людину.

— Чим відрізняється юридичне мислення підприємця, який думає стратегічно?

— Яку юридичну культуру Ви прагнете сформувати через — Підприємець, який мислить стратегічно, сприймає юридичний діяльність SARANOV & PARTNERS? супровід як інвестицію в безпеку свого бізнесу.

— Я хотів би, щоб в Україні поступово сформувалася культура відпоВін ставить питання: «Що може статися через рік? Через три? Які відального ставлення до права. ризики потрібно усунути вже сьогодні?» Щоб люди зверталися до адвоката не лише тоді, коли вже сталося Людина, яка діє ситуативно, навпаки, реагує лише тоді, коли щось погане, а й тоді, коли ще є можливість запобігти проблемі. проблема вже стала очевидною. На жаль, у цей момент вибір Для мене право — це не тільки спосіб вирішувати конфлікти. Це інможливих рішень завжди значно менший. струмент розвитку, захисту бізнесу, активів, репутації та впевненості в завтрашньому дні. Саме таку філософію ми закладаємо в основу — Чому недостатньо бути правим? роботи SARANOV & PARTNERS. Ми прагнемо бути не просто представ— Тому що суд працює не з емоціями, а з доказами. никами в суді, а партнерами, які допомагають клієнтам ухвалювати Я неодноразово бачив ситуації, коли людина фактично мала расильні юридичні рішення ще до того, як виникне конфлікт. цію, але не могла цього довести.

С

8

MILLENIUM BUSINESS’червень

Фахівці, яким довіряють

Від редакції журналу MILLENIUM CLUB У світі, де швидкість ухвалення рішень дедалі частіше переважає над їхньою якістю, справжньою конкурентною перевагою стає здатність мислити на кілька кроків уперед. Саме такий підхід демонструє Сергій Саранов, для якого адвокатура — це не лише професія, а стратегія довіри, відповідальності та довгострокового партнерства. Його філософія переконливо доводить: найкращий судовий процес — той, якого вдалося уникнути завдяки своєчасним і професійним юридичним рішенням. Адже сильний бізнес будується не лише на амбіціях і можливостях, а й на правовій культурі, здатності передбачати ризики та відповідально ставитися до кожного рішення. Саме такі принципи сьогодні формують нову культуру української адвокатури — сучасної, стратегічної та орієнтованої на майбутнє.

milleniumra.com.ua

9

Фахівці, яким довіряють

SERHII SARANOV:

“A STRONG LEGAL POSITION IS ESTABLISHED EVEN BEFORE A CONFLICT ARISES”

S

erhii Saranov is one of those lawyers for whom the law does not begin with a claim and does not end with a court ruling.

His professional approach is based on the ability to identify risks before they turn into financial losses, conflicts or reputational threats.

Over 25 years of practice, he has developed his own philosophy of legal work: responsibility, trust, precision and strategy must arise long before a client is forced to defend their rightness.

10

MILLENIUM BUSINESS’червень

Фахівці, яким довіряють

T

oday, businesses operate in an environment of constant change, and legal errors are increasingly costing companies not only money, but also their reputation, partnerships and future. That is precisely why the modern lawyer is becoming not just a representative in court, but a strategic partner who helps make the right decisions before a problem even arises. We spoke to Serhii Saranov about legal culture, risk prevention, business responsibility and the role of the human factor in the law.

— You have been working in the legal sector for 25 years.

How has your own understanding of the lawyer’s profession changed over that time?

— When I was just starting out, I thought that a lawyer’s main task was to defend a client once a problem had already arisen. Over the years, I’ve come to realise that a lawyer’s most valuable work begins much earlier.

Today, I see a lawyer first and foremost as a strategic adviser. Our task is not merely to win a court case or find a solution to an existing conflict, but to help the client ensure that the conflict does not arise at all.

It is precisely this, in my view, that defines the modern role of a lawyer.

— At what stage do businesses most often make mistakes?

— I can’t pinpoint any one specific moment. In fact, it’s a whole chain of small decisions. t all starts with trust without proper verification, then with signing a contract without risk analysis, then with verbal agreements that no one records, and ends with the first signals of a future conflict being simply ignored.

A business rarely collapses because of a single mistake. More often than not, it is the result of an accumulation of minor miscalculations, which at a certain point turn into one major problem.

— Why do business owners often put off a legal review?

— This is because legal risks are not always immediately apparent.

As long as everything is running smoothly, it may seem that additional checks are an unnecessary expense. But the law works differently: its consequences very often manifest themselves only later.

A person starts thinking about a lawyer when they have already received a claim, their accounts have been frozen, or a corporate conflict has arisen. But most of these situations could have been prevented much earlier.

— How does the legal thinking of an entrepreneur who thinks strategically differ?

— An entrepreneur who thinks strategically views legal support as an investment in the security of their business.

They ask: “What might happen in a year’s time? In three years? What risks need to be eliminated today?”

Someone who acts on a case-by-case basis, on the other hand, only reacts once a problem has become apparent. Unfortunately, at that point, the range of possible solutions is always considerably narrower.

— Why is it not enough just to be right?

— Because the court does not rely on emotions, but on evidence.

I have repeatedly witnessed situations where a person was, in fact, in the right but was unable to prove it.

In most cases, clients underestimate the importance of properly drafted contracts, correspondence, and certificates of completion, payment doc-

uments and memos. It is precisely these details, which may seem trivial at first glance, that very often determine the outcome of a legal dispute.

— How important are messages on messaging apps?

— Today, a vast proportion of business communication takes place in the digital environment.

Messages sent via instant messaging apps, emails or correspondence can serve as important evidence if they confirm specific agreements or the circumstances of a case.

At the same time, it is important to understand that not every message will automatically have legal force. What matters is its content, the method of receipt, the ability to verify the author, and other procedural aspects. That is precisely why all business correspondence should be conducted responsibly.

How do you maintain a balance between protecting your client and upholding professional ethics?

— For me, this balance is the basis of the profession.

I always defend my client’s interests as effectively as possible, but I never create false hopes.

Sometimes the most important thing a lawyer can do is to tell a client honestly that their case has weaknesses. This is not a sign of pessimism, but a demonstration of professional responsibility.

Trust begins precisely with honesty.

— Why are you interested in philosophy and psychology?

— Because any legal dispute is, first and foremost, a conflict between people. The law answers the question “how?”, but very often fails to explain “why?”.

Philosophy helps us see the problem in a broader context, whilst psychology helps us better understand people’s motives, their behaviour and the causes of conflicts.

In my view, a good lawyer must understand not only the law, but also people.

— What kind of legal culture are you striving to foster through the work of SARANOV & PARTNERS? — I would like to see a culture of responsible attitudes towards the law gradually take root in Ukraine.

I would like people to consult a lawyer not only when something bad has already happened, but also when there is still a chance to prevent a problem.

For me, the law is not just a means of resolving conflicts. It is a tool for development, for protecting businesses, assets, reputation and confidence in the future.

It is precisely this philosophy that forms the basis of SARANOV & PARTNERS’ work. We strive to be not merely representatives in court, but partners who help clients make effective legal decisions even before a conflict arises.

From the Editorial Board of MILLENIUM CLUB In a world where the speed of decision-making increasingly takes precedence over the quality of those decisions, the ability to think several steps ahead is becoming a genuine competitive advantage. This is precisely the approach demonstrated by Serhii Saranov, for whom the legal profession is not merely a career, but a strategy based on trust, responsibility and long-term partnership.

His philosophy convincingly demonstrates that the best legal proceedings are those that have been avoided thanks to timely and professional legal decisions. After all, a strong business is built not only on ambition and opportunity, but also on a culture of law, the ability to anticipate risks and to make every decision responsibly. It is precisely these principles that are shaping the new culture of the Ukrainian legal profession today – one that is modern, strategic and forward-looking.

milleniumra.com.ua

11

Обличчя сучасної України

ОЛЬГА

БАРБЕН:

«СПРАВЖНІЙ ГОЛОС МАЄ НЕ ЛИШЕ ЗВУЧАТИ — ВІН МАЄ ГОВОРИТИ ПРАВДУ»

C

учасна українська жінка — це не лише краса, витонченість і професійний успіх. Це здатність бачити більше, відчувати глибше й брати на себе відповідальність у той момент, коли мовчати вже неможливо. Вона може виходити на міжнародні сцени, представляти українську культуру у світі, підтримувати молоді таланти, брати участь у благодійних проєктах, а водночас — залишатися уважною до найболючіших подій, які сьогодні визначають долю України. Саме такою є Ольга Барбен — українська оперна співачка, посол культурної дипломатії, громадська діячка та журналістка, для якої голос давно став чимось значно більшим, ніж професійний інструмент. Її творчість — це простір, у якому поєдналися музика, любов до України, громадянська відповідальність і прагнення бути корисною людям. Виступаючи на сценах України та Європи, Ольга Барбен не просто знайомить іноземну аудиторію з українською культурою. Вона формує емоційний образ держави, яка бореться за свободу, але водночас продовжує творити, співати, виховувати дітей і відкривати світові свою духовну глибину. ГОЛОС ЯК ОСОБИСТА МІСІЯ

Для Ольги Барбен сцена ніколи не була лише територією особистого успіху. Ще з дитинства спів був для неї природною мовою спілкування зі світом. Згодом прийшло глибше усвідомлення: голос — це дар, але разом із ним людина отримує і відповідальність.

12 12

MILLENIUM MILLENIUM BUSINESS’серпень BUSINESS’червень

У кожній її пісні є прагнення не просто вразити слухача, а підтримати його, повернути віру, подарувати світло й нагадати про те, що навіть у найтемніші часи людина не повинна втрачати внутрішньої опори.

материнство, жіночу силу, рідну землю, людську гідність і надію. Її творчість завжди має зміст, адже сама співачка переконана: мистецтво без глибини швидко зникає, а справжня пісня продовжує жити в серці людини.

Саме тому слухачі часто говорять не лише про красу її тембру, а й про особливу емоційну силу виступів. Ольга співає про любов,

Вона свідомо поєднує українську музичну традицію із сучасним звучанням. Для неї важливо, щоб культура не залишалася лише

Обличчя сучасної України частиною минулого, а розвивалася, ставала зрозумілою новим поколінням і впевнено входила до міжнародного культурного простору. КУЛЬТУРНА ДИПЛОМАТІЯ, ЯКА НАРОДЖУЄТЬСЯ З ЛЮБОВІ Коли Ольга Барбен виходить на сцену за кордоном, вона відчуває особливу відповідальність. У цей час вона представляє не лише себе як артистку, а всю Україну — її характер, історію, ніжність, силу та волелюбність. Для неї культурна дипломатія — це не формальне звання і не красиве визначення. Це щоденна робота: участь у міжнародних заходах, підтримка українських громад за кордоном, популяризація української мови й музики, співпраця з культурними та благодійними організаціями. Особливе місце у її діяльності займає підтримка дітей і талановитої молоді. Як член журі VIDNOVA CHILDREN TALENT FEST, вона допомагає відкривати здібності українських дітей, надихає їх не зупинятися й створює можливості для виходу на професійну сцену. Ольга переконана: діти — це не абстрактне майбутнє країни. Це її жива сила вже сьогодні. Саме тому дорослі мають не лише говорити про підтримку молодого покоління, а створювати для нього реальні умови для розвитку, освіти й творчої самореалізації. БЕРН: ЗУСТРІЧ, ЯКА ЗМІНИЛА НАПРЯМ ДІЯЛЬНОСТІ Новим важливим етапом громадянського шляху Ольги Барбен стала участь у UWC Global Summit 2026, що відбувся на початку червня в Берні. Цей міжнародний захід об’єднав понад 300 представників українських громад приблизно з 50 країн світу. Головною метою саміту стало посилення уваги до найважливіших питань, пов’язаних із підтримкою України під час війни та її майбутньою відбудовою. Учасники говорили про міжнародну адвокацію, військову допомогу, санкційний тиск на Росію, підтримку українських захисників, залучення інвестицій, відновлення міст і громад, роль діаспори, розвиток українських організацій за кордоном, збереження мови, освіту молоді та формування нового покоління лідерів. Окреме місце у програмі посідала культурна дипломатія — підтримка українських митців, популяризація національного мистецтва й формування правдивого міжнародного образу України. Для Ольги Барбен цей захід став підтвердженням того, що українці в різних країнах світу мають не лише демонструвати солідарність, а об’єднуватися навколо конкретних дій. Допомога армії, системна міжнародна комунікація, підтримка України на політичному та суспільному рівнях, участь у майбутньому відновленні держави — саме так

підтримка перетворюється на реальну силу.

ній аудиторії.

За словами співачки, присутні на саміті експерти, представники українських громад і громадські діячі продемонстрували високий професіоналізм, згуртованість і готовність продовжувати спільну роботу заради України.

Започатковуючи колонку, Ольга прагне створити постійний інформаційний майданчик, де військові зможуть говорити про реальні потреби, ситуацію на передовій, технологічні зміни у веденні війні та ціну, яку Україна щодня платить за право бути незалежною.

ЗУСТРІЧ ІЗ ВІЙСЬКОВИМИ: ПРАВДА, ЯКУ НЕОБХІДНО ПОЧУТИ Найглибше враження на Ольгу Барбен справило особисте спілкування з українськими військовими. Серед учасників саміту були Юлія Паєвська, відома як Тайра, Олександр Коба — командир роти аеророзвідки 433-го окремого батальйону безпілотних систем імені Героїв Крут, а також Іван Ковальчук — полковник, начальник служби міжнародного співробітництва 2-го корпусу Національної гвардії України «Хартія». Вони говорили про ситуацію на фронті, сучасну війну дронів, потреби українських підрозділів, щоденну роботу військових і критичну важливість міжнародної допомоги. Особливо символічною стала зустріч із Юлією Паєвською — українською парамедикинею, військовою волонтеркою та громадською діячкою. Засновниця добровольчого медичного підрозділу «Янголи Тайри» з 2014 року рятувала поранених, працювала медиком під час Революції Гідності, допомагала цивільним і військовим у Маріуполі, пережила російський полон і після звільнення продовжила представляти Україну у світі. Безпосереднє спілкування з людьми, які щодня бачать війну без фільтрів і прикрас, стало для Ольги Барбен внутрішнім поштовхом до важливого рішення.

Це не відмова від мистецтва, а розширення його місії. Бо голос може звучати у пісні, у журналістському слові, у відеозверненні або під час особистої розмови. Головне, щоб він був чесним і допомагав людям діяти. ЖІНКА, ЯКА НЕ ЗАЛИШАЄТЬСЯ ОСТОРОНЬ Портрет сучасної жінки складається не лише з професійних досягнень. Він формується з рішень, які вона приймає у складні моменти. Ольга Барбен могла б зосередитися виключно на творчій кар’єрі, концертах і міжнародних культурних проєктах. Проте вона обирає ширший шлях — бути поруч зі своєю країною, підтримувати українців за кордоном, допомагати дітям, посилювати культурну дипломатію, спілкуватися з військовими й доносити правду про війну. Її сила не в гучних деклараціях, а у здатності перетворювати переконання на конкретні дії. Для неї сучасна українська жінка — це особистість, яка може бути ніжною і водночас рішучою, творчою і відповідальною, емоційною і сильною. Вона не втрачає здатності дарувати красу, але чітко розуміє, що сьогодні краса не може існувати окремо від правди. ГОЛОС УКРАЇНИ, ЯКИЙ МАЄ БУТИ ПОЧУТИЙ

Вона вирішила повернутися до журналістської діяльності та започаткувати постійну інформаційну колонку «Правдиві очі».

Діяльність Ольги Барбен демонструє, наскільки багатогранною може бути місія сучасної української жінки.

«ПРАВДИВІ ОЧІ»: ІНФОРМАЦІЯ ВІД РЕАЛЬНИХ ЛЮДЕЙ

На сцені вона відкриває світові українську культуру. У громадській роботі об’єднує людей навколо спільних цінностей. У проєктах для дітей підтримує майбутнє. У журналістиці прагне стати провідником правдивої інформації від тих, хто захищає Україну.

Мета нової колонки — регулярно доносити інформацію з фронту від тих, хто перебуває безпосередньо в епіцентрі подій. Не перекази, не припущення і не відсторонені коментарі, а живі голоси військових, волонтерів, медиків та людей, які щодня захищають Україну. Для Ольги Барбен це природне продовження її життєвої місії. Раніше вона говорила зі світом переважно мовою музики. Сьогодні до неї додається журналістське слово — чесне, відповідальне й засноване на реальних свідченнях. Назва «Правдиві очі» має особливий зміст. Адже очі людей, які повертаються з фронту, часто говорять більше, ніж довгі офіційні звіти. У них — пережите, втрачене, врятоване, побачене і відчуте. Саме цю правду важливо чути українському суспільству та міжнарод-

Її приклад доводить: талант набуває справжньої сили тоді, коли служить не лише особистому успіху, а людям і країні. Сьогодні голос Ольги Барбен звучить по-різному — в оперній арії, українській пісні, міжнародному виступі, журналістській колонці й розмові з військовими. Але в кожному з цих проявів залишається незмінним головне: любов до України, повага до правди та прагнення бути корисною. Саме такі жінки формують портрет сучасної України — сильної, культурної, небайдужої та відповідальної. Жінки, яка не лише має голос, а й точно знає, заради чого він має звучати.

milleniumra.com.ua milleniumra.com.ua

13 13

Обличчя сучасної України

A Voice as a Personal Mission For Olha Barben, the stage has never been merely a place for personal achievement.

From early childhood, singing was her natural language—a way of communicating with the world around her. As the years passed, she came to understand that a beautiful voice is not only a gift but also a responsibility.

Every performance reflects her desire not simply to impress the audience but to inspire, comfort, restore hope, and remind people that even in the darkest moments they must never lose their inner strength.

This is why listeners often speak not only about the beauty of her voice but also about the extraordinary emotional depth of her performances. Olha sings about love, motherhood, feminine strength, her homeland, human dignity, and hope. Her repertoire always carries a deeper meaning because she firmly believes that art without substance quickly fades, while a genuine song remains alive in people’s hearts for years.

She consciously combines the richness of Ukrainian musical traditions with contemporary artistic expression. For her, it is essential that culture should not remain only a legacy of the past but continue to evolve, resonate with younger generations, and confidently take its place on the international cultural stage.

Cultural Diplomacy Born from Love Whenever Olha Barben steps onto an international stage, she feels a special sense of responsibility. At that moment, she represents not only herself as an artist but Ukraine itself— its character, history, resilience, tenderness, courage, and unwavering love of freedom.

For her, cultural diplomacy is not merely an honorary title or an elegant phrase. It is a daily commitment that includes participating in international events, supporting Ukrainian communities abroad, promoting the Ukrainian language and music, and collaborating with cultural and charitable organizations.

An especially meaningful part of her work is supporting talented children and young people.

As a jury member of the VIDNOVA CHILDREN TALENT FEST, she helps discover gifted young Ukrainians, encourages them to believe in their abilities, and creates opportunities for them to step onto professional stages.

Olha believes that children are not simply the country’s future—they are its living strength today. That is why adults should move beyond words of encouragement and create real opportunities for education, creativity, and personal development.

Bern: A Summit That Redefined Her Public Mission A new and significant chapter in Olha Barben’s public activity began with her participation in the UWC Global Summit 2026, held in early June in Bern, Switzerland.

The international forum brought together more than 300 representatives of Ukrainian communities from approximately 50 countries.

Its primary objective was to strengthen global attention to the most pressing issues surrounding Ukraine during the ongoing war

14 14

MILLENIUM MILLENIUM BUSINESS’серпень BUSINESS’червень

and its future reconstruction.

Participants discussed international advocacy, military assistance, sanctions against Russia, support for Ukrainian defenders, investment opportunities, the rebuilding of cities and communities, the role of the Ukrainian diaspora, the development of Ukrainian organizations abroad, the preservation of language and education, and the formation of a new generation of leaders.

A special place within the summit’s agenda was devoted to cultural diplomacy—supporting Ukrainian artists, promoting national culture, and shaping an authentic international image of Ukraine.

For Olha Barben, the summit became much more than another international event. It reaffirmed her belief that Ukrainians living in different parts of the world must do more than demonstrate solidarity—they must unite around meaningful action.

Supporting the Armed Forces of Ukraine, strengthening international advocacy, promoting Ukraine at the political and civic levels, and contributing to the country’s future recovery are all ways in which solidarity becomes a real force capable of influencing history.

According to Olha, the experts, leaders of Ukrainian communities, diplomats, and public figures who gathered in Bern demonstrated exceptional professionalism, unity, and determination to continue working together for Ukraine’s future.

A Meeting with Those Who Know the Truth of War The most profound impression the summit left on Olha Barben came from her personal conversations with Ukrainian military personnel.

Among the participants were Yuliia Paievska («Taira»), the legendary combat medic and volunteer; Oleksandr Koba, commander of the reconnaissance company of the 433rd Separate Battalion of Unmanned Systems named after the Heroes of Kruty; and Colonel Ivan Kovalchuk, Head of International Cooperation of the 2nd Corps of the National Guard of Ukraine «Khartiia.»

They spoke openly about the reality of the front line, the rapidly evolving drone warfare, the daily challenges faced by Ukrainian defenders, the urgent needs of military units, and the critical importance of continued international support.

One of the most emotional moments for Olha was meeting Yuliia Paievska, widely known as Taira.

Founder of the volunteer medical unit Taira’s Angels, she has been saving lives since 2014. She served as a combat medic during the Revolution of Dignity, evacuated wounded civilians and soldiers from Mariupol, endured Russian captivity, and, after her release, continued representing Ukraine on international platforms while advocating for those who defend the country.

Listening to people who witness the war every single day—not through reports, but through lived experience—became a turning point for Olha.

It inspired her to return to journalism and launch a new long-term media initiative

entitled «Truthful Eyes.»

«Truthful Eyes»: Stories Told by Those Who Live Them The purpose of the new column is simple yet profoundly important: to give a voice to those who stand at the very center of events.

Not second-hand interpretations.

Not assumptions.

Not distant commentary.

But authentic testimonies from soldiers, medics, volunteers, and everyone who defends Ukraine every day.

For Olha Barben, this project is a natural continuation of her life’s mission.

For many years, she spoke to the world through music.

Today, she adds another language to that mission—the language of honest journalism, built on responsibility, trust, and firsthand testimony.

The title «Truthful Eyes» carries deep symbolism.

The eyes of people returning from the front often reveal more than official reports ever can. They reflect pain and courage, loss and hope, sacrifice and resilience. They tell stories that cannot be measured by statistics.

Olha believes these voices deserve to be heard—not only by Ukrainian society but also by the international community.

Through this new journalistic platform, she seeks to create a permanent space where military personnel can openly discuss the realities of the front, the needs of Ukrainian defenders, technological changes in modern warfare, and the immense price Ukraine pays every day for its freedom and independence.

This is not a departure from art.

It is an expansion of its purpose.

Because a voice can live in an operatic performance, a Ukrainian song, a journalistic article, a public address, or a sincere conversation.

What truly matters is that it remains honest— and inspires people not merely to listen, but to act.

A Woman Who Never Stands Aside The portrait of a modern woman is shaped not only by professional achievements but by the choices she makes in the moments that matter most.

Olha Barben could have devoted herself entirely to her artistic career—performing on prestigious stages, recording music, and participating in international cultural projects.

Instead, she has chosen a broader path: to stand alongside her country, support Ukrainians abroad, inspire children, strengthen cultural diplomacy, engage with those defending Ukraine, and bring truthful stories of the war to the world.

Her strength lies not in loud declarations but in her ability to transform convictions into meaningful action.

To Olha, a modern Ukrainian woman is someone who can be both gentle and determined, creative and responsible, compassionate and resilient. She never loses her ability to create beauty, yet she clearly understands that today beauty cannot exist without truth.

Обличчя сучасної України

OLHA

BARBEN:

“A TRUE VOICE SHOULD NOT ONLY BE HEARD — IT SHOULD SPEAK THE TRUTH”

A

modern Ukrainian woman is defined not only by her beauty, elegance, and professional success. She is distinguished by her ability to see beyond the obvious, to feel more deeply, and to take responsibility at the very moment when silence is no longer an option.

She may perform on international stages, represent Ukrainian culture around the world, support young talents, and participate in charitable initiatives while remaining deeply engaged with the most pressing issues shaping Ukraine’s future.

This is precisely who Olha Barben is—a Ukrainian opera singer, ambassador of cultural diplomacy, public figure, and journalist for whom the voice has long become far more than a professional instrument.

Her artistic journey is a unique fusion of music, love for Ukraine, civic responsibility, and a sincere desire to serve people. Performing across Ukraine and Europe, Olha does more than introduce international audiences to Ukrainian culture. She creates an emotional image of a nation that fights for its freedom while continuing to create, sing, raise children, and reveal the richness of its spiritual heritage to the world.

The Voice of Ukraine That Must Be Heard

Olha Barben’s journey demonstrates how multifaceted the mission of a modern Ukrainian woman can be.

On stage, she introduces the world to the richness of Ukrainian culture. Through her public and civic work, she unites people around shared values. By supporting talented children, she invests in the country’s future. Through journalism, she strives to become a trusted voice, bringing authentic stories from those who defend Ukraine every day.

Her example proves that true talent reaches its highest purpose when it serves not only personal success but also society and one’s nation.

Today, Olha Barben’s voice resonates in

many forms—through opera, Ukrainian song, international cultural events, journalistic publications, and conversations with those standing on the front lines.

Yet in every expression, one principle remains unchanged: a profound love for Ukraine, unwavering respect for the truth, and a sincere commitment to making a difference.

She embodies a generation of Ukrainian women who inspire not merely through words but through action; who preserve culture while shaping the future; who defend their country’s identity not only with music and art but also with integrity, compassion, and courage.

At a time when the world seeks authentic voices capable of building understanding and trust, people like Olha Barben become true ambassadors of Ukraine. They reveal not only

the beauty of the nation but also its resilience, dignity, and indomitable spirit.

Her story is a reminder that every individual has a voice. Some voices entertain, others persuade, but the most powerful voices inspire change.

Olha Barben has chosen to use hers to preserve culture, support people, defend truth, and speak on behalf of those whose stories must never be forgotten.

That is why her voice reaches far beyond the concert hall.

It has become the voice of a nation.

A nation that continues to sing, create, fight, and believe.

And that is precisely why it deserves to be heard by the world.

milleniumra.com.ua milleniumra.com.ua

15 15

Портрет сучасної жінки

НАТАЛІЯ ШЕВЕЛА: ЛІДЕРСТВО, ЯКЕ

ЗАЛИШАЄ СЛІД У ЖИТТІ ЛЮДЕЙ

Є

результати, які можна виміряти цифрами: кількістю людей у команді, досягненнями, роками у бізнесі або географією проектів. А є результати, які не поміщаються у звіти: Людина, яка після років сумнівів знову повірила у себе. Той, хто вперше наважився взяти відповідальність за власне майбутнє. Лідер, який колись прийшов без досвіду, а сьогодні сам допомагає зростати іншим. Мабуть, саме такими результатами насправді вимірюється масштаб лідера.

Д

ля Наталії Шевели, члена ради директорів міжнародної компанії inCruises, люди завжди були важливішими за цифри. Понад двадцять пʼять років у мережевому бізнесі навчили її головного: можна побудувати велику структуру, але справжня цінність з’являється лише тоді, коли разом із нею зростають люди.

ШЛЯХ, ЯКИЙ ПОЧИНАВСЯ НЕ ЗІ СТАТУСІВ

Сьогодні за ім’ям Наталії Шевели стоять міжнародна команда, визнання, десятки країн, сотні навчальних зустрічей і тисячі людей, які в різні роки були частиною її професійного шляху. Але жодна велика історія не починається великою. Колись були перші кроки. Перші рішення. Перші помилки. Необхідність навчатися, змінювати власне мислення, працювати з людьми і брати на себе дедалі більшу відповідальність. Саме тому сьогодні Наталія говорить з людьми не лише мовою успіху. Вона знає, що за ним стоїть. Знає періоди сумнівів. Знає, як непросто продовжувати рухатися, коли результату ще не видно. Знає, що іноді людині потрібна не чергова мотиваційна промова, а хтось поруч, хто побачить у ній більше, ніж вона сама здатна побачити в цей момент.

16

MILLENIUM BUSINESS’червень

Портрет сучасної жінки

КОЛИ КОМАНДА СТАЄ ЯЧИМОСЬ БІЛЬШИМ

За роки роботи навколо Наталії сформувалася величезна спільнота дуже різних людей: у них різний вік, освіта, професії, країни, життєвий досвід і причини, через які колись вони вирішили спробувати щось нове. Серед них є підприємці й педагоги, лікарі й керівники, молоді батьки, художники, митці, чемпіони світу зі спорту й люди, які починали новий професійний етап у зрілому віці. І саме ця різність особливо показова. Тому що сильну команду створює не однаковість людей - її створюють спільні цінності, бажання розвиватися, готовність брати відповідальність та здатність підтримувати одне одного. А ще - відкритість до нового і розуміння того, що великий результат рідко буває результатом однієї людини. З часом навколо цих принципів сформувалося середовище, у якому люди не лише будують бізнес. Вони навчаються говорити перед аудиторією, вести інших за собою, приймати рішення, переживати невдачі, починати спочатку і поступово ставати сильнішими. Саме середовище часто змінює людину набагато більше, ніж будь-яка окрема можливість.

СВІТ СТАЄ БІЛЬШИМ, КОЛИ ДОЗВОЛЯЄШ СОБІ ЙОГО ПОБАЧИТИ

Окреме місце в цій історії займають подорожі. На перший погляд, це просто приємна частина життя: нові міста, країни, океани, знайомства. Але для багатьох людей у команді Наталії перша велика подорож означала значно більше. Вона ставала моментом внутрішнього розширення. Коли людина, яка роками жила в одному звичному ритмі, раптом бачить інші країни, культури, людей і масштаби, змінюється не лише картинка навколо неї. Змінюється її уявлення про власне життя. Те, що раніше здавалося «не для мене», перестає бути таким далеким. Саме тому філософія подорожей у міжнародній спільноті команди Наталії Шевели вже давно вийшла за межі звичайного відпочинку. Це можливість побачити більше - а іноді разом із новими горизонтами по-іншому побачити й самого себе.

ЛІДЕРСТВО БЕЗ ІЛЮЗІЙ

У світі, де успіх часто намагаються показати як швидкий і легкий шлях, Наталія Шевела обирає інший підхід. Вона не обіцяє готових рецептів. Не приховує, що будь-який серйозний результат потребує часу, дисципліни, навчання і роботи над собою. Тому наставництво в її розумінні - не заключається в тому, щоб постійно говорити людині, що вона обов’язково переможе. Для Наталії це означає допомогти їй стати тією

людиною, яка здатна створити власну перемогу. Навчитися комунікувати. Тримати слово. Працювати системно навіть тоді, коли немає миттєвого результату. Не перекладати відповідальність. Підніматися після невдалих рішень. І, досягнувши певного рівня, не замикати досвід на собі, а передавати його далі. Саме так з’являються не просто сильні команди. Так з’являється культура. Історія Наталії Шевели - не лише історія однієї успішної бізнес-леді. Вона про значно більший процес. Про те, як досвід однієї людини передається іншій. Як один сильний лідер допомагає вирости десяткам нових. Як навколо спільних цінностей формується середовище, здатне існувати значно довше за окремі проєкти, події чи досягнення. Можливо, саме тому справжній масштаб людини визначається не тим, скільки людей знають її ім’я. А тим, скільки людей поруч із нею одного дня змогли по-новому назвати самих себе: лідером, підприємцем, наставником, людиною, яка може більше, ніж колись думала.

НОВІ ГОРИЗОНТИ ЗАВЖДИ ПОЧИНАЮТЬСЯ З РІШЕННЯ

У кожного з людей, які сьогодні є частиною великої міжнародної команди, колись був свій перший день. До нього не було гарантій. Не було готової історії успіху. Було лише рішення дізнатися більше, познайомитися з новими людьми, дозволити собі подивитися за межі звичного сценарію. Хтось після цього залишився. Хтось знайшов свій шлях в іншому. А для когось одна зустріч справді стала початком нової глави життя. І, мабуть, у цьому є важлива думка, яку історія Наталії Шевели може залишити кожному - незалежно від професії, віку чи життєвого етапу: не кожна можливість, яка з’являється на нашому шляху, обов’язково має стати нашою, але іноді варто дозволити собі хоча б побачити, куди вона може привести. Тому що нові горизонти починаються не з круїзного лайнера, нового статусу чи великої сцени. Вони починаються в той момент, коли людина перестає запитувати себе: «Чи це взагалі для мене?». І вперше ставить інше запитання: «А що, якщо я здатна на більше?» Цей матеріал - не заклик змінювати життя просто зараз і не обіцянка легких шляхів. Це нагадування про те, що правильне середовище вирішує майже все. Команда Наталії Шевели залишається відкритим простором для тих, хто переріс свої поточні рамки, шукає сильне оточення і готовий будувати власний міжнародний шлях на основі цінностей, а не ілюзій. Іноді для того, щоб відкрити новий масштаб, достатньо просто зробити один крок - дозволити собі діалог із тими, хто вже пройшов цю дорогу. Можливо, через кілька років саме Ви станете людиною, яка надихатиме інших зробити свій перший крок. Зв’яжіться з Наталією Шевелою, познайомтеся з її командою ближче та дізнайтеся, які перспективи може відкрити для Вас міжнародна спільнота inCruises. Іноді одна розмова стає початком великої історії успіху, і може це буде ваша? milleniumra.com.ua

17

Портрет сучасної жінки

NATALIIA SHEVELA: LEADERSHIP THAT

LEAVES A LASTING IMPACT ON PEOPLE’S LIVES

S

ome results can be measured in numbers: the size of a team, achievements, years in business, or the geographical reach of projects.

And then there are results that simply cannot be captured in reports: A person who, after years of self-doubt, begins to believe in themselves again.

Someone who, for the first time, finds the courage to take responsibility for their own future.

A leader who once started with no experience and today helps others grow.

Perhaps this is the true measure of a leader’s impact.

F

or Nataliia Shevela, a member of the Board of Directors of the international company inCruises, people have always mattered more than numbers. More than twenty-five years in network marketing have taught her one essential lesson: you can build a large organization, but its true value emerges only when the people within it grow as well.

A JOURNEY THAT DID NOT BEGIN WITH TITLES

Today, Nataliia Shevela’s name is associated with an international team, professional recognition, dozens of countries, hundreds of training events, and thousands of people who, at different stages, have become part of her professional journey.

But no great story begins on a grand scale.

There were once first steps. First decisions. First mistakes.

The need to learn, transform her own mindset, work with people, and gradually assume greater responsibility.

That is why today Nataliia speaks to people not only in the language of success. She knows what stands behind it.

She knows periods of uncertainty. She knows how difficult it can be to keep moving when results are not yet visible.

And she understands that sometimes a person does not need another motivational speech—they need someone beside them who can see more in them than they are able to see in themselves at that moment.

18

MILLENIUM BUSINESS’червень

Портрет сучасної жінки

WHEN A TEAM BECOMES SOMETHING MORE

Over the years, a vast community of very different people has formed around Nataliia. They differ in age, education, professions, countries, life experiences, and in the reasons that once inspired them to try something new.

Among them are entrepreneurs and educators, doctors and executives, young parents, artists and creatives, world champions in sports, and people who began an entirely new professional chapter later in life.

And it is precisely this diversity that speaks volumes.

A strong team is not created by making people alike. It is created through shared values, the desire to grow, the willingness to take responsibility, and the ability to support one another. It also requires openness to new possibilities and an understanding that significant achievements are rarely the result of one person alone.

Over time, these principles have created an environment where people do more than build businesses. They learn to speak in front of audiences, lead others, make decisions, overcome setbacks, start again, and gradually become stronger versions of themselves.

Very often, it is the environment itself that transforms a person far more profoundly than any single opportunity ever could.

THE WORLD BECOMES BIGGER WHEN YOU ALLOW YOURSELF TO SEE IT

Travel holds a special place in this story.

At first glance, it may seem like simply an enjoyable part of life: new cities, countries, oceans, and new connections. Yet for many people on Nataliia’s team, their first major journey meant something much more. It became a moment of inner expansion.

When someone who has spent years living within the same familiar routine suddenly encounters different countries, cultures, people, and possibilities, it is not only the world around them that changes.

Their perception of their own life changes as well.

Things that once seemed “not for me” suddenly stop feeling so distant.

This is why the philosophy of travel within Nataliia Shevela’s international community has long gone far beyond the idea of an ordinary vacation. It is an opportunity to see more—and sometimes, by discovering new horizons, to see yourself differently as well.

LEADERSHIP WITHOUT ILLUSIONS

In a world where success is often presented as a fast and effortless journey, Nataliia Shevela chooses a different approach. She does not promise ready-made formulas. Nor does she hide the fact that every meaningful result requires time, discipline, learning, and personal growth.

For her, mentorship is not about constantly telling someone that they are certain to win. It is about helping them become the kind of person capable of creating their own victory.

To learn how to communicate.

To keep one’s word.

To work consistently even when immediate results are nowhere to be seen.

To stop shifting responsibility onto others.

To rise again after unsuccessful decisions.

And, after reaching a certain level, not to keep that experience to oneself, but to pass it on.

This is how more than strong teams are created.

This is how culture is built.

Nataliia Shevela’s story is not simply the story of one successful businesswoman. It is about a much larger process: how one person’s experience is passed on to another; how one strong leader helps dozens of new leaders emerge; how an environment built around shared values can endure far longer than individual projects, events, or achievements.

Perhaps this is why a person’s true impact is not measured by how many people know their name. It is measured by how many people around them eventually learn to describe themselves in a new way: as a leader, an entrepreneur, a mentor, or simply as someone capable of far more than they once believed.

NEW HORIZONS ALWAYS BEGIN WITH A DECISION

Every person who is now part of a large international team once had their own first day.

There were no guarantees.

There was no ready-made success story.

There was only a decision to learn more, meet new people, and allow themselves to look beyond the boundaries of a familiar life.

Some chose to stay.

Some discovered a different path.

And for others, a single meeting genuinely became the beginning of an entirely new chapter.

Perhaps this is one of the most important ideas Nataliia Shevela’s story can offer anyone, regardless of profession, age, or stage of life: not every opportunity that appears on our path necessarily has to become ours, but sometimes it is worth allowing ourselves to discover where it might lead.

Because new horizons do not begin with a cruise ship, a new title, or a major stage. They begin at the moment when a person stops asking, “Is this really for me?” and, for the first time, asks a different question: “What if I am capable of more?”

This story is not a call to change your life overnight, nor is it a promise of an easy road. It is a reminder that the right environment can make an extraordinary difference.

Nataliia Shevela’s team remains an open space for those who have outgrown their current boundaries, are looking for a strong and supportive community, and are ready to build their own international path based on values rather than illusions.

Sometimes, discovering a new level of possibility requires only one step: allowing yourself to have a conversation with those who have already travelled this road.

Perhaps, a few years from now, you will be the person inspiring someone else to take their first step.

Connect with Nataliia Shevela, get to know her team, and discover the opportunities that the international inCruises community may open for you. Sometimes a single conversation can become the beginning of a remarkable success story. Perhaps the next one will be yours. milleniumra.com.ua

19

Обличчя сучасної України

NATALIIA

TYMOSCHUK: “THE POWER OF A WOMAN IS IN THE ABILITY TO CHANGE THE WORLD AROUND HER”

E

very era has its heroes. Today, Ukraine is defended not only by the military. Its future is fought for every day by doctors, teachers, volunteers, and public figures - people who make our state stronger with their work.

Among them is Nataliia Tymoshchuk, head of the charitable organisations «Generation» and «OrphaLife-Ukraine». For many years, her life has been inextricably linked with supporting people who need help the most. For her, charity has long become not a profession or even a social activity, but a way of life.

than state symbols or historical dates. This is primarily the freedom of a person to live with dignity, to have the opportunity to study, work, receive the necessary support and be a full-fledged part of society, regardless of life circumstances.

Today, when the country is going through extremely difficult trials, it is especially important not to lose the ability to empathise, help and unite.

It is such people who become the moral support of society.

The true strength of a woman, Nataliia is convinced, does not lie in loud words or high positions. It is manifested in the ability to take responsibility, support others, and find solutions where there seem to be none, and never lose faith in human.

Her life position sounds especially relevant today.

«I believe that the strength of generations lies in unity. My calling is to support, develop and inspire people so that everyone has a chance for a decent life and faith in tomorrow. Through good deeds, education and social projects, we are creating a Ukraine where the main value is the person.»

These words are not just a declaration. They are implemented every day in specific cases, helping families, realising social initiatives, protecting people’s rights and developing charity projects. This is how a society is formed, in which humanity becomes the highest value.

For Nataliia, the independence of Ukraine is a much broader concept

Nataliia Tymoshchuk is convinced that real changes begin not with large-scale programs, but with a human heart ready to lend a helping hand.

It is not for nothing that her life credo sounds like a guide for all who strive to change the world for the better: «My mission is to be a bridge between hearts and opportunities.

I strive for charity and social initiatives to become a lifestyle, and help to those in need to become the norm for society. After all, the true generation of the future is being built today - from love, kindness, and responsibility.»

It is precisely such women that Ukraine is proud of today. Their strength lies in wisdom, responsibility, and caring. They do not seek recognition, but with their daily work create a country in which one wants to live.

And, perhaps, this is what true independence consists of - when a person is able to change the destinies of others, remaining true to their principles, their mission, and their love for Ukraine.

From the Editorial Board of MILLENIUM CLUB It is a great honour for us to introduce Nataliia Tymoshchuk, a woman who has dedicated her life to charity, protecting people, and developing society for many years. Her professionalism, humanity, and tireless work are an example of true service to people and Ukraine.

We are sincerely proud that among the heroines of our project there are such individuals. After all, it is thanks to such women that Ukraine becomes stronger, kinder, and looks to the future with more confidence.

From the entire editorial team, we wish Nataliia Tymoshchuk good health, inexhaustible energy, new successful projects, reliable like-minded people and God’s blessing in all good deeds. May the good that you give to people every day returns to you a hundredfold, and may love, support, peace and faith in the Victory of Ukraine always be with you.

Thank you for your mission, for your big heart and for the example that inspires others.

20

MILLENIUM BUSINESS’червень

Обличчя сучасної України

НАТАЛІЯ

ТИМОЩУК:

«СИЛА ЖІНКИ — У ЗДАТНОСТІ ЗМІНЮВАТИ СВІТ НАВКОЛО СЕБЕ»

У

кожної епохи є свої герої. Сьогодні Україну захищають не лише військові. Її майбутнє щодня виборюють лікарі, педагоги, волонтери, громадські діячі — люди, які своєю працею роблять нашу державу сильнішою. Серед них — Наталія Тимощук, керівниця благодійних організацій «Покоління» та «ОрфаЛайф-Україна». Уже багато років її життя нерозривно пов’язане з підтримкою людей, які найбільше потребують допомоги. Для неї благодійність давно стала не професією і навіть не громадською діяльністю, а способом життя.

Справжня сила жінки, переконана Наталія, полягає не у гучних словах чи високих посадах. Вона проявляється у здатності брати відповідальність, підтримувати інших, знаходити рішення там, де, здається, їх уже немає, і ніколи не втрачати віри в людину. Її життєва позиція сьогодні звучить особливо актуально. «Я вірю, що сила поколінь — у єдності. Моє покликання — підтримувати, розвивати і надихати людей, аби кожен мав шанс на гідне життя та віру у завтрашній день. Через добрі справи, освіту і соціальні проєкти ми творимо Україну, де головною цінністю є людина». Ці слова не залишаються лише декларацією. Вони щодня втілюються у конкретних справах, допомозі родинам, реалізації соціальних ініціатив, захисті прав людей та розвитку благодійних проєктів. Саме так формується суспільство, у якому людяність стає найвищою цінністю. Для Наталії незалежність України — поняття значно ширше за державні символи чи історичні дати. Це насамперед свобода людини жити гідно, мати можливість навчатися, працювати, отримувати необхідну підтримку та бути повноправною частиною суспільства незалежно від життєвих обставин. Сьогодні, коли країна проходить через надзвичайно складні випробування, особливо важливо не втрачати здатності співпереживати, допомагати та об’єднуватися. Саме такі люди стають моральною

опорою суспільства. Наталія Тимощук переконана: справжні зміни починаються не з масштабних програм, а з людського серця, готового простягнути руку допомоги. Недаремно її життєве кредо звучить як дороговказ для всіх, хто прагне змінювати світ на краще: «Моя місія — бути мостом між серцями і можливостями. Я прагну, щоб благодійність і соціальні ініціативи стали стилем життя, а допомога тим, хто її потребує, — нормою для суспільства. Адже справжнє покоління майбутнього будується сьогодні — з любові, добра і відповідальності». Саме такими жінками сьогодні пишається Україна. Їхня сила — у мудрості, відповідальності та небайдужості. Вони не шукають визнання, але своєю щоденною працею створюють країну, в якій хочеться жити. І, можливо, саме в цьому і полягає справжня незалежність — коли людина здатна змінювати долі інших, залишаючись вірною своїм принципам, своїй місії та своїй любові до України.

Від редакції журналу MILLENIUM CLUB Для нас велика честь представити Наталію Тимощук — жінку, яка багато років присвячує своє життя благодійності, захисту людей та розвитку суспільства. Її професіоналізм, людяність і невтомна праця є прикладом справжнього служіння людям і Україні. Ми щиро пишаємося тим, що серед героїнь нашого проєкту є саме такі особистості. Адже саме завдяки таким жінкам Україна стає сильнішою, добрішою та впевненіше дивиться у майбутнє. Від усього колективу редакції бажаємо Наталії Тимощук міцного здоров’я, невичерпної енергії, нових успішних проєктів, надійних однодумців і Божого благословення у всіх добрих справах. Нехай добро, яке Ви щодня даруєте людям, сторицею повертається до Вас, а поруч завжди будуть любов, підтримка, мир і віра в Перемогу України. Дякуємо за Вашу місію, за Ваше велике серце і за приклад, який надихає інших.

milleniumra.com.ua

21

Обличчя сучасної України

OLENA

NAGORNA:

"ORDER BREEDS CONFIDENCE, AND CONFIDENCE BREEDS SUCCESS"

I

n modern Ukraine, more and more women are becoming not only professionals in their field, but also leaders of change. They are forming a new culture of entrepreneurship, where the basis of success is honesty, responsibility and constant development. Olena Nagorna is one of these women - an economist, financier, accountant, consultant, certified ICU coach and founder of Armida Private Enterprise.

Her principle is simple and at the same time extremely relevant: order is freedom. When finances are transparent, decisions become more justified, and the business gets the opportunity to develop without fear of uncertainty.

To be a modern Ukrainian woman, according to Olena Nagorna, means to constantly learn, not be afraid of change and remain open to new opportunities. The world is changing rapidly, and those who are able to think strategically, work honestly and see the prospects even in the most difficult circumstances win.

For over a quarter of a century, she has been helping entrepreneurs find confidence in their own businesses. For Olena, accounting is not just numbers or reporting. It is the language of business that helps you make informed decisions, see the future, and move forward confidently.

However, her mission is much broader than financial consulting.

She is convinced that any successful business begins with a person - their values, thinking and willingness to take responsibility for their decisions. That is why, along with professional expertise, Olena pays great attention to training, mentoring and development of entrepreneurs and accountants, helping them not only to gain new knowledge, but also to believe in their own capabilities.

Today, when Ukrainian business is going through difficult trials, it is especially important to have people nearby who are able not only to support professionally, but also to instil confidence. Olena Nagorna has become such a person for many entrepreneurs.

She is sure: true success is not measured only by financial indicators.

It is born where there is trust, partnership, professionalism and a desire to help another person become stronger.

It is these women who today form the economic stability of our state. They work not for the sake of loud titles, but for the sake of the future of Ukraine - a strong, responsible and independent.

And as long as there are women who, with their daily work, create order, support business and inspire people to develop, Ukraine will confidently move forward.

From the Editorial Board of MILLENIUM CLUB It is a great honour for us to introduce Olena Nagorna, a woman who combines high professionalism, the wisdom of a mentor, and a sincere desire to help people develop their own business. Her many years of work, dedication to her profession, and desire to teach others and support Ukrainian entrepreneurship deserve sincere respect.

We are proud that among the heroines of our project there are women who not only achieve success, but also share their knowledge, inspire, unite, and help others move forward confidently. It is such individuals who shape economic culture, strengthen trust in Ukrainian business, and create a solid foundation for the future of our country.

22

MILLENIUM BUSINESS’червень

ОЛЕНА

Обличчя сучасної України

НАГОРНА:

«ПОРЯДОК НАРОДЖУЄ ВПЕВНЕНІСТЬ, А ВПЕВНЕНІСТЬ — УСПІХ»

У

сучасній Україні дедалі більше жінок стають не лише професіоналами своєї справи, а й лідерками змін. Вони формують нову культуру підприємництва, де основою успіху є чесність, відповідальність і постійний розвиток. Саме до таких жінок належить Олена Нагорна — економістка, фінансистка, бухгалтерка, консультантка, сертифікована ICU-коуч і засновниця ПП «Арміда».

Понад чверть століття вона допомагає підприємцям знаходити впевненість у власному бізнесі. Для Олени бухгалтерія — це не просто цифри чи звітність. Це мова бізнесу, яка допомагає ухвалювати виважені рішення, бачити перспективу та впевнено рухатися вперед. Проте її місія значно ширша за фінансовий консалтинг. Вона переконана, що будь-який успішний бізнес починається з людини — її цінностей, мислення та готовності брати відповідальність за свої рішення. Саме тому поряд із професійною експертизою Олена приділяє велику увагу навчанню, наставництву та розвитку підприємців і бухгалтерів, допомагаючи їм не лише здобувати нові знання, а й повірити у власні можливості. Її принцип простий і водночас надзвичайно актуальний: порядок — це свобода. Коли фінанси прозорі, рішення стають обґрунтованішими, а бізнес отримує можливість розвиватися без страху перед невизначеністю. Бути сучасною українською жінкою, на думку Олени Нагорної, означає постійно навчатися, не боятися змін і залишатися відкритою до нових можливостей. Світ стрімко змінюється, і перемагають ті, хто вміє мислити стратегічно, працювати чесно та бачити перспективу навіть у найскладніших обставинах. Сьогодні, коли український бізнес проходить через непрості випробування, особливо важливо, щоб поруч були люди, здатні не лише професійно підтримати, а й вселити впевненість.

Саме такою людиною для багатьох підприємців стала Олена Нагорна. Вона впевнена: справжній успіх вимірюється не лише фінансовими показниками. Він народжується там, де є довіра, партнерство, професіоналізм і бажання допомогти іншій людині стати сильнішою. Саме такі жінки сьогодні формують економічну стійкість нашої держави. Вони працюють не заради гучних титулів, а заради майбутнього України — сильної, відповідальної та незалежної. І поки є жінки, які своєю щоденною працею створюють порядок, підтримують бізнес і надихають людей на розвиток, Україна впевнено рухається вперед.

Від редакції журналу MILLENIUM CLUB Для нас велика честь представити Олену Нагорну — жінку, яка поєднала високий професіоналізм, мудрість наставниці та щире бажання допомагати людям розвивати власну справу. Її багаторічна праця, відданість професії, прагнення навчати інших і підтримувати українське підприємництво заслуговують на щиру повагу. Ми пишаємося тим, що серед героїнь нашого проєкту є жінки, які не лише досягають успіху, а й діляться своїми знаннями, надихають, об’єднують і допомагають іншим впевнено рухатися вперед. Саме такі особистості формують економічну культуру, зміцнюють довіру до українського бізнесу та створюють міцний фундамент для майбутнього нашої країни.

milleniumra.com.ua

23

Портрет сучасної жінки

ЗОЯ ВАСИЛІВНА

БІЛЕЦЬКА:

«СПРАВЖНЯ СИЛА ЖІНКИ ПОЧИНАЄТЬСЯ З ВНУТРІШНЬОЇ ГАРМОНІЇ»

С

учасна українська жінка сьогодні — це не лише професія, статус чи досягнення. Це здатність залишатися людиною навіть тоді, коли життя щодня випробовує на міцність. Вона вміє приймати виклики, знаходити нові сенси, підтримувати інших і не втрачати віри у майбутнє. Саме такою є Зоя Василівна Білецька — бізнес-аналітикиня, філософиня, психологиня, блогерка та людина, яка вже багато років через свої публікації говорить про найголовніше: красу, людяність, розвиток, силу духу та відповідальність перед собою і країною. Її життєвий шлях не схожий на історію про швидкий успіх. Це шлях постійного внутрішнього розвитку, переосмислення та пошуку гармонії. Вона переконана: найважливіші перемоги людина здобуває тільки через працю, знання та досвід.

Зоя Білецька

@zoibiletska_off icial

ZOYA VASYLIVNA

BILETSKA:

“A WOMAN’S TRUE STRENGTH BEGINS WITH INNER HARMONY”

А

modern Ukrainian woman is defined not only by her profession, status, or achievements.

She is distinguished by her ability to remain truly human even when life tests her resilience every single day. She embraces challenges, discovers new meaning, supports others, and never loses faith in the future.

This is exactly who Zoya Vasylivna Biletska is — a business analyst, philosopher, psychologist, blogger, and a woman who has spent many years using her publications to speak about what truly matters: beauty, humanity, personal growth, strength of spirit, and responsibility to oneself and to one’s country.

Her life journey is far from a story of overnight success. It is a path of continuous self-development, reflection, and the pursuit of harmony. Zoya Vasylivna firmly believes that life’s greatest victories are achieved only through hard work, knowledge, and experience.

24 24

MILLENIUM MILLENIUM BUSINESS’серпень BUSINESS’червень

Портрет сучасної жінки Від естетики до глибини життя… Кожен, хто читає публікації Зої Білецької, помічає її особливу рису — вона завжди бачить красу там, де більшість проходить повз. Для когось це лише квітка біля дороги чи промінь сонця між міськими будинками. Для неї — нагадування про гармонію, яку людина здатна створювати навколо себе незалежно від обставин. Вона переконана, що справжня естетика не обмежується модою, архітектурою чи мистецтвом. Вона починається зі ставлення до життя. Доглянутість, стиль, культура спілкування, повага до людей, любов до своєї справи — усе це також створює красу. Саме тому Зоя Білецька ніколи не розділяє зовнішнє й внутрішнє. На її переконання, справжній стиль народжується із внутрішнього світу людини. Війна навчила головному Останні роки стали серйозним випробуванням для кожного українця. Як і мільйони людей, Зоя Василівна переживала повітряні тривоги, обстріли, втрати, постійне емоційне напруження. Проте саме цей період допоміг їй по-новому подивитися на життя. Вона говорить не про втому, а про здатність адаптуватися. Не про страх, а про відповідальність. Не про безсилля, а про необхідність діяти. На її думку, українці стали сильнішими саме

тому, що навчилися жити й працювати навіть тоді, коли здається, що обставини повністю проти них. Саме у найважчі часи народжуються нові ідеї, нові проєкти, нові рішення та новий досвід. Людина, яка постійно навчається Однією з головних рис Зої Білецької є прагнення до знань. Її цікавить економіка, психологія, правознавство, історія, мистецтво, культура, сучасні тенденції розвитку суспільства. Вона відвідує професійні форуми, бізнес-заходи, культурні події, аналізує процеси, знайомиться з людьми різних професій і переконана: розвиток починається тоді,коли людина має прагнення та бажання вчитися новому. Саме знання, на її переконання, допомагають приймати мудрі рішення, знаходити баланс між емоціями та раціональністю й будувати майбутнє. Сила слова Саме тому сьогодні вона активно веде свої інформаційні сторінки, ділиться роздумами, аналізує події, підтримує людей і надихає їх не зупинятися. Для неї блогерство — це не про популярність. Це можливість вести діалог із суспільством. Можливість підтримати того, хто сьогодні потребує доброго слова. Можливість поділитися досвідом і нагадати,

що навіть у найскладніші моменти людина не повинна втрачати себе. Жінка, яка вірить у майбутнє Попри всі виклики останніх років, Зоя Білецька залишається людиною, яка говорить про віру. Віру в Україну. Віру в людей. Віру в добро. Вона переконана, що після будь-яких випробувань приходить оновлення. Саме тому так багато уваги приділяє підтримці, взаємодопомозі, розвитку українського бізнесу та особистісному зростанню. На її думку, майбутнє країни створюється не лише великими державними рішеннями. Воно народжується щодня — у відповідальній праці кожної людини, кохання, створення сім’ї ,народженні та вихованні дітей, культурі спілкування, бажанні навчатися й підтримувати одне одного. Портрет сучасної жінки Історія Зої Білецької — це історія не про кар’єру чи статус. Це історія людини, яка вміє мислити, аналізувати, відчувати й надихати. Вона не прагне бути схожою на когось іншого. Не йде за модними тенденціями, а намагається створити своє життя та свій стиль. Не створює штучний образ успішності, а працює у багатьох напрямкам щоб бути успішною.

FROM AESTHETICS TO THE DEPTH OF LIFE Everyone who reads Zoya Biletska’s publications notices one remarkable quality — she always finds beauty where most people simply pass by.

For some, it may be merely a flower growing by the roadside or a ray of sunlight shining between city buildings. For her, it is a reminder of the harmony that every person is capable of creating around themselves, regardless of circumstances.

She believes that true aesthetics go far beyond fashion, architecture, or art. They begin with one’s attitude toward life.

Self-care, personal style, a culture of communication, respect for others, and love for one’s work — all of these also create beauty.

That is why Zoya Vasylivna never separates the external from the internal. In her view, genuine style is born from a person’s inner world.

THE WAR TAUGHT THE MOST IMPORTANT LESSON The past few years have become a profound challenge for every Ukrainian.

Like millions of others, Zoya Biletska has experienced air raid alerts, shelling, loss, and constant emotional pressure. Yet it was precisely this period that allowed her to see life from a completely new perspective.

She speaks not about exhaustion, but about the ability to adapt.

Not about fear, but about responsibility.

Not about helplessness, but about the necessity to act.

In her opinion, Ukrainians have become stronger precisely because they have learned

to live and work even when circumstances seem entirely against them.

It is during the most difficult times that new ideas, innovative projects, bold decisions, and invaluable experience are born.

A LIFELONG LEARNER One of Zoya Vasylivna’s defining qualities is her constant pursuit of knowledge.

She is deeply interested in economics, psychology, law, history, art, culture, and contemporary social development.

She regularly attends professional forums, business events, and cultural gatherings, analyzes current trends, meets people from various professions, and firmly believes that growth begins when a person has the desire and determination to keep learning.

According to Zoya Biletska, knowledge enables people to make wise decisions, maintain a balance between emotions and rational thinking, and build a better future.

THE POWER OF WORDS That is why today Zoya Vasylivna actively manages her online platforms, shares her reflections, analyzes current events, supports people, and inspires them never to stop moving forward.

For her, blogging is not about popularity.

It is about engaging in a meaningful dialogue with society.

It is an opportunity to support someone who needs a kind word today.

It is a chance to share experience and remind people that even in the most difficult moments,

they should never lose themselves.

A WOMAN WHO BELIEVES IN THE FUTURE Despite all the challenges of recent years, Zoya Biletska remains a woman who speaks about faith.

Faith in Ukraine.

Faith in people.

Faith in goodness.

She believes that every hardship is followed by renewal.

That is why Zoya Vasylivna devotes so much attention to mutual support, the development of Ukrainian business, and personal growth.

In her opinion, the country’s future is shaped not only by major governmental decisions.

It is created every single day through the responsible work of every individual, through love, building families, giving birth to and raising children, cultivating a culture of communication, pursuing lifelong learning, and supporting one another.

A PORTRAIT OF A MODERN WOMAN The story of Zoya Biletska is not simply a story about career or social status.

It is the story of a woman who knows how to think, analyze, empathize, and inspire.

She has never sought to imitate anyone else.

Rather than following fashionable trends, she strives to create her own life and develop her own unique style.

She does not create an artificial image of success. Instead, she works in many different fields, continuously developing herself in order to achieve genuine and meaningful success.

milleniumra.com.ua milleniumra.com.ua

25 25

Обличчя сучасної України

paint.liliyastadnik@gmail.com

@Lilia_Stadnik

+38 050 640 20 44

26 26

MILLENIUM MILLENIUM BUSINESS’серпень BUSINESS’червень

Обличчя сучасної України

ЛІЛІЯ СТАДНІК:

У

АМБАСАДОРКА МИСТЕЦТВА, ЩО ОБ’ЄДНУЄ ТА ВІДНОВЛЮЄ

сучасному світі мистецтво давно вийшло за межі творчості. Воно стало мовою підтримки, способом відновлення та інструментом, який допомагає людині знайти внутрішню опору навіть у найскладніші періоди життя. Саме цю місію сьогодні втілює Лілія Стаднік — президентка Fundacji Integracja poprzez sztukę у Польщі, амбасадорка культурної дипломатії та людина, яка доводить: мистецтво здатне об’єднувати серця й змінювати долі.

До Дня Незалежності України Лілія Стаднік стала частиною проєкту «Обличчя сучасної України» — ініціативи про людей, які щоденно створюють нову історію нашої держави через професіоналізм, людяність і відданість своїй справі. Її шлях — це приклад того, як особиста місія може перерости у масштабний соціальний рух. У Польщі Лілія створила простір, де мистецтво стало основою інтеграції, розвитку та психологічної підтримки. Головна ідея її діяльності — допомогти кожній людині незалежно від віку, походження чи життєвих обставин відкрити власний потенціал, відчути підтримку та повернути віру у власні сили. На базі фундації реалізуються десятки напрямів: арттерапія, музикотерапія для дітей і дорослих, творчі майстерні, театраль-

ні проєкти, заняття з йоги та оздоровчих практик, клуби для різних поколінь, освітні програми, культурні заходи та соціальні ініціативи. Кожен із цих напрямів має спільну мету — створити простір, у якому людина відчуває себе важливою, почутою та прийнятою. Особливе місце у діяльності Лілії Стаднік займає авторська арттерапевтична програма для лікарень і госпіталів України. Сьогодні вона спрямовує свій досвід на підтримку дітей, жінок, які пережили втрати, пацієнтів, що проходять лікування, а також медичних команд. У співпраці із закладами екосистеми UNBROKEN мистецтво стає частиною процесу відновлення. Адже сучасна реабілітація — це не лише медичні процедури, а й турбота про емоційний стан людини, її здат-

ність знову мріяти, творити та повертатися до повноцінного життя. «Мистецтво — це не лише творчість. Це шлях до відновлення, підтримки та повернення людини до себе», — переконана Лілія Стаднік. Її діяльність сьогодні є прикладом того, як культурні ініціативи можуть ставати мостами між країнами, об’єднувати громади та формувати нову якість міжнародної співпраці. Вона доводить: справжня сила України — у людях, які не лише долають виклики, а й створюють можливості для інших. До Дня Незалежності України Лілія Стаднік бажає всім українцям миру, єдності, сили духу та віри в Перемогу. Адже саме люди, які щодня несуть добро, підтримку й натхнення, є справжнім обличчям сучасної України.

LILIIA STADNIK:

AN AMBASSADOR FOR ART THAT UNITES AND RESTORES

I

n today’s world, art has long since gone beyond the boundaries of creativity. It has become a language of support, a way of recovery, and a tool that helps people find inner strength even during the most difficult periods of their lives. It is precisely this mission that Liliia Stadnik embodies today — as president of the Fundacja Integracja poprzez sztukę in Poland, an ambassador for cultural diplomacy, and a person who proves that art can unite hearts and change destinies.

To mark Ukraine’s Independence Day, Liliia Stadnik has joined the “Faces of Modern Ukraine” project — an initiative highlighting people who, through their professionalism, humanity and dedication to their work, are shaping the history of our nation every day.

Her journey is an example of how a personal mission can grow into a large-scale social movement. In Poland, Liliia has created a space where art has become the foundation for integration, development and psychological support. The main aim of her work is to help every person, regardless of age, background or life circumstances, to reveal their own potential, feel supported and regain faith in their own abilities.

The foundation runs dozens of programs: art therapy, music therapy for children and adults, creative workshops, theatre projects, yoga and wellness classes, intergenerational

clubs, educational programmes, cultural events and social initiatives. Each of these programmes shares a common goal — to create a space where people feel valued, heard and accepted.

A special place in Liliia Stadnik’s work is occupied by her original art therapy programme for hospitals and clinics across Ukraine. Today, she channels her experience into supporting children, women who have experienced loss, patients undergoing treatment, and medical teams.

In collaboration with organisations within the UNBROKEN ecosystem, art becomes an integral part of the recovery process. After all, modern rehabilitation is not just about medical procedures, but also about caring for a person’s emotional well-being, their ability to dream again, to create, and to return to a full life.

“Art is not just about creativity. It is a path to recovery, support and a person’s return to their true self,” says Liliia Stadnik.

Her work today serves as an example of how cultural initiatives can build bridges between countries, bring communities together and shape a new kind of international cooperation.

She demonstrates that Ukraine’s true strength lies in its people, who not only overcome challenges but also create opportunities for others.

On the occasion of Ukraine’s Independence Day, Liliia Stadnik wishes all Ukrainians peace, unity, strength of spirit and faith in Victory. After all, it is precisely those people whose daily efforts bring kindness, support and inspiration who represent the true face of modern Ukraine.

milleniumra.com.ua milleniumra.com.ua

27 27

Обличчя сучасної України

YULIIA AND VOLODYMYR

KULINICH:

С

“ART THAT GIVES HOPE AND COMES ALIVE IN THE LIGHT”

ontemporary art has long since moved beyond the boundaries of classical painting. It combines innovative technologies, the artist’s vision and emotions capable of transforming a space and a person’s mood. Artist Yuliia Kulinich creates works using the Crystal Art Print technique, in which light, crystals and multi-layered epoxy resin transform a painting into a living work of art. In an exclusive interview for MILLENIUM CLUB, she spoke about the birth of creative ideas, the power of emotions and why true art always begins with love.

— What makes the Crystal Art Print technique so special?

— Its uniqueness lies in the combination of art, modern technology and jewelry craftsmanship. Unlike oil or watercolour paintings, these works literally come to life thanks to multi-layered epoxy resin, crystals, mother-of-pearl and natural gemstones. Depending on the lighting and viewing angle, they reveal something new every time. The transparent resin creates an effect of depth that cannot be replicated using traditional techniques, and each piece is a one-off.

— What gives rise to a new painting?

— Most often, it stems from an inner feeling. First, an image emerges that won’t let go, and then the search begins for the perfect composition, colours and symbols. In our work, we use artificial intelligence to visualise creative concepts, but the final decision always comes from the heart. Our clients’ stories are also an important source of inspiration, as it is their dreams and personal meanings that often give rise to new artistic themes.

28 28

MILLENIUM MILLENIUM BUSINESS’серпень BUSINESS’червень

— What is your creative space like?

— What I enjoy most is the process of pouring the resin itself. At that moment, it’s as if time stands still: it’s just me, the painting and the creative process.

It’s a state of total immersion, where you don’t look forward to the weekend, but eagerly await the next day so you can get back to what you love. That’s when works filled with genuine energy are born.

— What makes a painting really seem alive?

— People don’t just choose décor — they choose an emotion. When someone stops in front of a painting and can already picture it in their own home, a special connection is formed between them. It is not just craftsmanship or expensive materials that bring a work to life, but also the love poured into every detail. That is precisely why we so often hear from clients: ‘We realised that this is exactly the painting for us.’

For an artist, this is the most valuable recognition.

— Which kinds of works are most in demand today?

— Nowadays, people are seeking individuality. Particularly popular are trees of life, symbolic compositions, family histories, original interpretations of photographs, and gifts for weddings or house-warming parties. More and more often, customers come to us with their own ideas, which we then work on together to turn into a unique work of art. It is precisely these paintings that hold the greatest value, as they carry the personal story of their owner.

— If your work could be described in one word, what would it be?

— “Hope”. That is what people need most of all today. We want our paintings to convey a sense of warmth, peace, faith and the cosiness of home. If even one piece is able to bring a smile, warm the soul or remind us that even in the darkest of times there is always room for light and beauty — then our work is not in vain.

ЮЛІЯ ТА ВОЛОДИМИР

Обличчя сучасної України

КУЛИНИЧ:

«МИСТЕЦТВО, ЯКЕ ДАРУЄ НАДІЮ ТА ОЖИВАЄ У СВІТЛІ»

С

учасне мистецтво давно вийшло за межі класичного живопису. Воно поєднує інноваційні технології, авторське бачення та емоції, здатні змінювати простір і настрій людини. Художниця Юлія Кулинич створює роботи у техніці Crystal Art Print, де світло, кристали та багатошарова епоксидна смола перетворюють картину на живий артоб’єкт. В ексклюзивному інтерв’ю для MILLENIUM CLUB вона розповіла про народження творчих ідей, силу емоцій і про те, чому справжнє мистецтво завжди починається з любові.

— У чому особливість техніки Crystal Art Print?

— Її унікальність полягає в поєднанні мистецтва, сучасних технологій і ювелірної ручної роботи. На відміну від олійного чи акварельного живопису, такі картини буквально оживають завдяки багатошаровій епоксидній смолі, кристалам, перламутру та натуральному камінню. Залежно від освітлення і кута огляду вони щоразу відкриваються по-новому. Прозора смола створює ефект глибини, який неможливо відтворити класичними техніками, а кожна робота існує лише в одному екземплярі.

— З чого народжується нова картина?

— Найчастіше — з внутрішнього відчуття. Спочатку з’являється образ, який не відпускає, а потім починається пошук ідеальної композиції, кольорів і символів. У роботі ми використовуємо можливості штучного інтелекту для візуалізації творчих концепцій, однак остаточне рішення завжди підказує серце. Важливим джерелом натхнення стають і історії наших клієнтів, адже саме їхні мрії та особисті сенси нерідко перетворюються на нові художні сюжети.

— Яким є ваш творчий простір?

— Найбільше задоволення мені приносить сам процес заливання смоли. У цей момент ніби зупиняється час: залишаємося лише я, картина і

творчість. Це абсолютне занурення, коли не чекаєш вихідних, а з нетерпінням прагнеш нового дня, щоб знову повернутися до улюбленої справи. Саме тоді народжуються роботи, наповнені справжньою енергією.

— Що робить картину по-справжньому живою?

— Люди обирають не просто декор — вони обирають емоцію. Якщо людина зупиняється перед картиною й уже уявляє її у власному домі, між ними виникає особливий зв’язок. Роботу оживляють не лише майстерність чи дорогі матеріали, а й любов, вкладена в кожну деталь. Саме тому ми так часто чуємо від клієнтів: «Ми зрозуміли, що це саме наша картина». Для художника це найцінніше визнання.

— Які роботи сьогодні найбільш затребувані?

— Сьогодні люди прагнуть індивідуальності. Особливо популярні дерева життя, символічні композиції, сімейні історії, авторські інтерпретації фотографій, подарунки на весілля чи новосілля. Все частіше замовники

приходять із власною ідеєю, яку ми разом перетворюємо на унікальний витвір мистецтва. Саме такі картини мають найбільшу цінність, адже несуть особисту історію свого власника.

— Якби вашу творчість можна було описати одним словом, яким би воно було?

— «Надія». Саме її сьогодні найбільше потребують люди. Ми хочемо, щоб наші картини дарували відчуття тепла, спокою, віри та домашнього затишку. Якщо хоча б одна робота здатна викликати усмішку, зігріти душу чи нагадати, що навіть у найтемніші часи завжди є місце для світла і краси, — значить, ми творимо недаремно.

kulinich_epoxy milleniumra.com.ua milleniumra.com.ua

29 29

Портрет сучасної жінки За успіхом провідних медичних закладів стоять не лише висококваліфіковані лікарі, а й люди, які щодня формують середовище, у якому медицина розвивається, удосконалюється та відповідає найвищим вимогам сучасності. До таких управлінців належить і Інна Бабенко — медичний директор клініки «Оберіг», яка вже понад п’ятнадцять років бере участь у розвитку одного з найавторитетніших приватних медичних закладів України. Для неї ефективне управління — це не про адміністративні функції чи контроль процесів. Це передусім відповідальність за кожне рішення, яке впливає на роботу команди, якість медичної допомоги та довіру пацієнтів. «Медицина починається не в кабінеті керівника і не в операційній. Вона починається із системи, яка дозволяє кожному фахівцю максимально якісно виконувати свою роботу», — саме ця філософія простежується у сучасному підході до розвитку клініки. Сьогодні управління медичним закладом вимагає вміння знаходити баланс між інтересами пацієнтів, лікарів і самої установи. Необхідно постійно вдосконалювати внутрішні процеси, впроваджувати міжнародні клінічні протоколи, підтримувати професійний розвиток команди та забезпечувати стабільність навіть у найскладніших

Behind the success of leading medical institutions stand not only highly qualified physicians but also the people who shape the environment in which medicine evolves, advances, and consistently meets the highest standards of modern healthcare. One of these leaders is Inna Babenko, Medical Director of Oberig Clinic, who has played a key role in the development of one of Ukraine’s most respected private medical institutions for more than fifteen years.

For Inna Babenko, effective leadership is not about administrative authority or process control. Above all, it is about taking responsibility for every decision that influences the work of the medical team, the quality of patient care, and the trust patients place in the institution.

«Medicine does not begin in the executive office or the operating room. It begins with a system that enables every specialist to perform at the highest professional level.»

This philosophy lies at the heart of Oberig Clinic’s modern approach to healthcare management and development.

Today, managing a medical institution requires the ability to balance the interests of patients, physicians, and the organization itself. It demands the continuous improvement of internal processes, the implementation of internationally recognized clinical protocols, ongoing professional development for the medical team, and the ability to maintain stability even under the most challenging circumstances.

30 30

MILLENIUM MILLENIUM BUSINESS’серпень BUSINESS’червень

умовах. Саме тому справжнім показником успішності клініки є не кількість наданих послуг, а довіра людей, яку неможливо здобути без професіоналізму, відповідальності та послідовності. Довіра народжується тоді, коли пацієнт відчуває, що про нього дбають комплексно. Коли він упевнений у професіоналізмі лікаря, отримує зрозумілу комунікацію, сучасну діагностику, безпечне лікування та людське ставлення. Саме така атмосфера створюється не випадково — вона формується щоденною роботою всієї команди. Інна Бабенко переконана, що сильна медицина завжди починається із сильних людей. Завдання керівника полягає не лише в організації процесів, а й у створенні умов, за яких кожен лікар може професійно зростати, навчатися, переймати світовий досвід і повністю реалізовувати свій потенціал. Особливого значення сьогодні набуває наставництво, постійне навчання та відкритість до інновацій. Адже медична наука розвивається надзвичайно швидко, і лише безперервне вдосконалення дозволяє залишатися

For this reason, the true measure of a clinic’s success is not the number of services it provides, but the trust it earns—trust that can only be built through professionalism, responsibility, and consistency.

Trust is established when patients feel they are cared for comprehensively. It grows when they have confidence in their physicians, receive clear communication, benefit from advanced diagnostics, safe treatment, and compassionate care. Such an environment never emerges by chance; it is created through the daily dedication of the entire team.

Inna Babenko believes that strong healthcare always begins with strong people. The role of a medical leader extends far beyond organizing workflows. It is about creating conditions in which every physician can continue to grow professionally, pursue lifelong learning, gain international experience, and fully realize their potential.

Today, mentorship, continuous education, and openness to innovation have become more important than ever. Medical science is advancing at an extraordinary pace, and only continuous professional development enables healthcare institutions to remain aligned with the world’s leading clinical practices.

The war has become a profound challenge for Ukraine’s healthcare system. Medical

на рівні найкращих світових практик. Війна стала серйозним випробуванням для всієї системи охорони здоров’я України. Медичним закладам довелося працювати в умовах нових ризиків, високого навантаження та психологічної напруги. Водночас саме ці обставини ще раз довели, наскільки важливо мати сильні команди, чіткі алгоритми роботи та здатність швидко адаптуватися до будь-яких викликів. Сучасний український пацієнт також змінився. Він більше цікавиться своїм здоров’ям, очікує прозорості, доказової медицини, високого сервісу та партнерських відносин із лікарем. І саме такі стандарти дедалі активніше стають нормою для провідних українських клінік. Дивлячись у майбутнє, Інна Бабенко бачить українську медицину ще більш технологічною, інтегрованою у світовий професійний простір та орієнтованою насамперед на пацієнта. Але незалежно від розвитку технологій чи появи нових методик незмінним залишиться головний принцип — відповідальність. Адже сучасна медицина — це не лише обладнання, інновації чи управлінські рішення. Це люди, які щодня беруть на себе відповідальність за чуже життя. Саме з такої відповідальності й народжується справжня якість медичної допомоги, яку неможливо виміряти лише цифрами чи статистикою.

institutions have had to operate under entirely new risks, increased workloads, and constant psychological pressure.

At the same time, these circumstances have once again demonstrated the importance of strong teams, clearly defined operational protocols, and the ability to adapt quickly to rapidly changing conditions.

The modern Ukrainian patient has also changed. Patients are increasingly engaged in their own health, expecting transparency, evidence-based medicine, high-quality service, and true partnership with their physicians. These expectations are steadily becoming the standard for Ukraine’s leading healthcare institutions.

Looking ahead, Inna Babenko envisions Ukrainian healthcare becoming even more technologically advanced, more deeply integrated into the global medical community, and increasingly patient-centered. Yet regardless of technological progress or the emergence of new treatment methods, one principle will remain unchanged: responsibility.

Modern medicine is not defined solely by advanced equipment, innovation, or management strategies. It is defined by people who accept responsibility for the lives entrusted to their care every single day. It is this sense of responsibility that gives rise to genuine quality in healthcare—a quality that cannot be measured solely by statistics or performance indicators.

Портрет сучасної жінки

ІННА

БАБЕНКО: «ЯКІСТЬ МЕДИЦИНИ ПОЧИНАЄТЬСЯ З ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА КОЖНЕ РІШЕННЯ»

С

учасна медицина давно перестала бути лише мистецтвом лікування. Сьогодні це складна система, де професіоналізм лікаря, ефективність управлінських рішень, міжнародні стандарти, технології та командна взаємодія мають працювати як єдиний механізм. Саме від того, наскільки злагоджено функціонує ця система, залежить найцінніше — здоров’я та життя людини.

INNA

BABENKO:

“THE QUALITY OF HEALTHCARE BEGINS WITH RESPONSIBILITY FOR EVERY DECISION”

M

odern medicine has long evolved beyond the art of healing alone. Today, it is a sophisticated system in which medical expertise, effective leadership, international standards, advanced technologies, and seamless teamwork must function as one. The success of this system ultimately determines what matters most—the health and lives of patients.

milleniumra.com.ua milleniumra.com.ua

31 31

Портрет сучасної жінки

OKSANA SHEVCHENKO: «FOR US, INSTALLING A WATER TREATMENT SYSTEM IS NOT THE END OF THE JOB —

W

IT IS THE BEGINNING OF A LONG-TERM RELATIONSHIP WITH THE CLIENT»

e rarely think about water when it is clean, safe, and readily available. We turn on the tap, brew our morning coffee, fill a child’s bottle, start a production line, or welcome guests to a restaurant. Yet behind this everyday simplicity lies advanced technology, precise engineering, professional installation, and, above all, people who take full responsibility for the final result.

For Oksana Shevchenko, Director of Ukr Aqua LLC, water has long been more than just a business. It is a lifelong commitment in which success is measured not by the number of systems sold, but by years of trust earned. The company designs and implements water treatment solutions for apartments, private homes, hotels, restaurants, healthcare facilities, agricultural enterprises, military infrastructure, and privately owned businesses. Most importantly, however, the relationship with the client does not end once the installation is complete.

MORE THAN SIMPLY INSTALLING A SYSTEM There is no universal solution in water treatment.

The quality, composition, and intended use of water vary significantly depending on whether it is supplied to an apartment, a country house, a restaurant, a hospital, or an agricultural enterprise. Consequently, every project requires a tailored engineering approach.

That is why Ukr Aqua never begins with equipment catalogs. Instead, it starts with a conversation.

The company’s specialists first seek to understand the client’s needs: what the water will be used for, what level of demand the system must withstand, and what outcome the client expects to achieve.

Only then can the optimal technical solution be developed.

Behind every project stands a unique story.

For one family, it is about having complete confidence in the water their children drink every day. For a hotel owner, uninterrupted system performance during peak occupancy is essential.

In a restaurant, water quality directly influences the taste of food and beverages, the longevity of kitchen equipment, and ultimately the guests’ experience.

In healthcare facilities, water purity requires exceptional precision and uncompromising reliability. Within the agricultural sector, a properly designed water treatment system can significantly impact production efficiency, equipment durability, and product quality.

There are also military facilities, where reliable access to safe drinking water is no longer simply a matter of convenience—it is a fundamental operational necessity.

In addition, the company develops customized solutions for privately owned businesses, designing systems that meet the specific technological requirements of each individual enterprise.

This is why every Ukr Aqua project is unique.

There are no standard templates—only carefully engineered solutions designed to meet the client’s exact needs.

FROM APARTMENTS TO LARGE-SCALE ENTERPRISES Ukr Aqua delivers water treatment solutions for facilities of every size and purpose.

For an apartment, this may mean a compact drinking water purification system that provides a family with clean, safe water every day. For a private home, it often involves a comprehensive solution that treats all incoming water, protecting not only the health of residents but also plumbing systems and household appliances.

Hotels and restaurants require systems capable of operating reliably under continuous, intensive demand. In these environments, water is essential not only for drinking and cooking but also for the efficient operation of kitchen equipment, coffee machines, boilers, laundries, and numerous technical systems that support daily business operations.

Healthcare facilities, agricultural enterprises, manufacturing plants, and military sites present even more complex challenges. Each project requires careful consideration of the source water quality, consumption volumes, technical infrastructure, uninterrupted operation, and the ability to provide prompt technical support whenever necessary.

The Ukr Aqua team manages the entire process— from engineering design and equipment selection to installation, commissioning, system adjustment, and ongoing maintenance.

Clients are not expected to understand membrane

32

MILLENIUM BUSINESS’червень

technologies, cartridge specifications, valve configurations, or water hardness parameters.

What truly matters to them is confidence that the water meets their needs and that the system will perform reliably for years to come.

INSTALLATION IS ONLY THE BEGINNING One of the defining characteristics of Ukr Aqua is its approach to customer relationships after installation.

In many industries, completing a sale marks the end of the transaction. For Oksana Shevchenko, however, installation marks the true beginning of the company’s responsibility.

Every water treatment system requires ongoing care: timely replacement of consumable components, preventive maintenance, performance monitoring, and, over time, modernization to meet changing demands.

Water quality changes. Families grow. Businesses expand. Production volumes increase. Operational requirements evolve.

During all these changes, clients need professionals who know the history of their system and can provide the right solution without unnecessary delays.

That is why Ukr Aqua never leaves its clients alone after installation. The company’s specialists continue to provide scheduled maintenance, replace essential components, carry out repairs, modernize existing systems, and offer professional technical support whenever it is needed.

For Oksana Shevchenko, success is not measured by completing a single project. Her goal is to become a long-term partner whom clients trust whenever they face questions related to water quality, system performance, or future development.

RELATIONSHIPS BUILT TO LAST The best advertisement for any service business is a returning client—not because the system has failed, but because they trust the company with their next project, recommend it to friends, or introduce it to business partners.

At Ukr Aqua, many client relationships span years.

It often begins with the installation of a water treatment system in an apartment. Later, the same family turns to the company when building a country house. Eventually, they recommend Ukr Aqua to relatives, friends, or invite the team to develop solutions for their own businesses.

This is how something far more valuable than marketing is created—genuine trust.

Trust is built through countless small but meaningful actions: when a manager remembers the specific requirements of a client’s property; when a service engineer arrives exactly as scheduled; when the customer is not pressured into purchasing the most expensive solution but is instead advised on what truly suits their needs; and when the company’s phone continues to be answered long after the installation has been completed.

This is the philosophy that defines Oksana Shevchenko’s leadership: lasting relationships are not built on impressive promises but on honest work performed consistently, day after day.

THE PEOPLE BEHIND EVERY SUCCESSFUL PROJECT Behind every water treatment system stands a dedicated team of professionals—project managers, engineers, installation specialists, and service technicians. Their ability to work together seamlessly determines not only the technical success of each project but also the overall customer experience.

Oksana Shevchenko firmly believes that exceptional service cannot be created through manuals and procedures alone.

People must understand not only what they are doing, but also why their work matters and who it ultimately serves.

For an installation technician, it is not merely about pipes, valves, and filtration equipment. It is about providing clean water for a family’s daily life.

For a service engineer, replacing cartridges is not simply another maintenance task—it ensures the uninterrupted operation of a restaurant, hotel, healthcare facility, manufacturing plant, or other business that depends on reliable water quality.

For a project manager, every inquiry represents far more than another customer request. It represents a person or an organization placing their trust in the company to protect their health, comfort, or business continuity.

This shared understanding creates a team that does far more than complete assignments.

It creates professionals who take personal responsibility for the final result.

CLEAN WATER AS A PERSONAL RESPONSIBILITY Today, Ukrainian businesses operate under conditions that test their resilience every single day. They must preserve their teams, fulfill commitments, support their clients, and continue developing despite unprecedented challenges.

Oksana Shevchenko belongs to a new generation of business leaders who never separate professional success from personal responsibility.

For her, a successfully completed project is far more than a properly installed water treatment system. It represents peace of mind for a family, uninterrupted operations for a business, safe water for patients in healthcare facilities, comfort for hotel guests, reliable support for agricultural production, and access to clean water wherever it is most critically needed.

Her story is about a business built on technology— but sustained by human relationships.

It is about a company that does not arrive at a client’s site simply to complete an installation and leave.

It is about a team that remains by the client’s side for years, providing professional support, maintenance, and expertise whenever it is needed.

That commitment has become the foundation of Ukr Aqua’s reputation and one of the company’s greatest strengths.

EDITOR’S NOTE In today’s world, true business success is measured not only by innovative technologies or financial performance but by the level of trust a company earns over time.

Oksana Shevchenko has built a business founded on a simple yet powerful principle: the relationship with the client begins—not ends— when the installation is complete.

This philosophy has enabled Ukr Aqua to become more than a supplier of water treatment systems.

It has become a trusted long-term partner for families, businesses, healthcare institutions, hospitality facilities, agricultural enterprises, industrial companies, and organizations whose daily operations depend on reliable access to clean, safe water.

Her professional journey demonstrates that sustainable success is built through responsibility, expertise, integrity, and genuine care for people.

These are precisely the qualities that define the new face of modern Ukraine—leaders who create lasting value, inspire confidence, and prove that the strongest businesses are those built on trust.

Портрет сучасної жінки

ОКСАНА ШЕВЧЕНКО: «ДЛЯ НАС МОНТАЖ СИСТЕМИ — ЦЕ НЕ ЗАВЕРШЕННЯ

М

РОБОТИ, А ПОЧАТОК ДОВГИХ ВІДНОСИН ІЗ КЛІЄНТОМ»

и рідко замислюємося про воду, коли вона чиста, безпечна і просто є поруч. Відкриваємо кран, готуємо ранкову каву, наповнюємо дитячу пляшку, запускаємо виробництво чи приймаємо гостей у ресторані. Але за цією звичною простотою стоять технології, точні розрахунки, професійний монтаж і люди, які беруть на себе відповідальність за результат. Для Оксани Шевченко, директорки ТОВ «Укр Аква», вода давно стала не лише напрямом бізнесу. Це справа, у якій професійність вимірюється не кількістю проданого обладнання, а роками довіри. Компанія допомагає створювати системи очищення води для квартир і приватних будинків, готелів і ресторанів, медичних закладів, аграрної сфери, військового напрямку та індивідуальних бізнесів. Але головне — залишається поруч із клієнтами після монтажу. НЕ ПРОСТО ВСТАНОВИТИ СИСТЕМУ У водоочищенні не існує одного універсального рішення. Вода у квартирі, заміському будинку, ресторані, медичному закладі чи на аграрному підприємстві має різний склад, різне призначення та різні вимоги до якості. Тому робота «Укр Аква» починається не з каталогу обладнання, а з розмови. Фахівцям важливо зрозуміти, якою водою користується клієнт, для яких потреб вона необхідна, яке навантаження має витримувати система та якого результату очікує людина. За кожним об’єктом стоїть своя історія. В одній родині хочуть бути впевненими у воді, яку п’ють діти. Власнику готелю важливо, щоб система стабільно працювала навіть за максимального навантаження. Для ресторану якість води безпосередньо впливає на смак страв і напоїв, стан обладнання та враження гостей. У медицині питання чистоти води потребує особливої точності й відповідальності. В агросфері від правильно підібраного рішення можуть залежати виробничі процеси, стан техніки та якість продукції. Є також військові об’єкти й підрозділи, де доступ до безпечної води — це вже не лише комфорт, а одна з базових потреб. Окремий напрям становлять індивідуальні бізнеси, для яких команда розробляє рішення відповідно до специфіки конкретного виробництва чи послуги. Саме тому кожен проєкт для «Укр Аква» — індивідуальний. ВІД КВАРТИРИ ДО ВЕЛИКОГО ПІДПРИЄМСТВА Компанія працює з об’єктами різного масштабу. Для квартири це може бути компактна система питного очищення, яка забезпечує родину якісною водою щодня. Для приватного будинку — комплексне рішення, що очищує всю воду, яка надходить у помешкання, захищаючи здоров’я людей, сантехніку та побутову техніку. У готелях і ресторанах системи мають витримувати постійне навантаження та забезпечувати стабільний результат. Тут вода потрібна не лише для пиття і приготування їжі, а й для роботи кухонного обладнання, пралень, бойлерів, кавових машин та інших систем. У медицині, аграрному секторі, на виробничих і військових об’єктах вимоги ще складніші. Необхідно врахувати склад вихідної води, обсяги споживання, технічні умови, безперервність роботи та можливість оперативного обслуговування. Команда «Укр Аква» бере на себе весь цикл: підбір рішення, комплектацію обладнання, монтаж, запуск, налаштування та подальший сервіс. Клієнтові не потрібно самостійно розбиратися в мембранах, картриджах, клапанах чи показниках жорсткості. Йому важливо інше — щоб вода відповідала потребам, а система працювала надійно. МОНТАЖ — ЦЕ ЛИШЕ ПОЧАТОК Одна з головних відмінностей «Укр Аква» — ставлення до клієнта після встановлення обладнання. У багатьох сферах продаж вважається завершенням угоди. Для Оксани Шевченко саме після монтажу починається справжня перевірка відповідальності компанії. Будь-яка система водоочищення потребує уваги: своєчасної заміни витратних матеріалів, профілактичного огляду, контролю налаштувань, а з часом — можливої модернізації. Змінюється склад води, збільшується кількість мешканців або працівників, розширюється виробництво, зростає навантаження. Важливо, щоб поруч залишалися фахівці, які знають історію об’єкта й можуть швидко запропонувати правильне рішення. Саме тому клієнти «Укр Аква» не залишаються сам на сам з обладнанням. Команда продовжує супровід, прово-

дить планове сервісне обслуговування, замінює необхідні елементи, ремонтує та модернізує системи. Для Оксани важливо не просто один раз виконати замовлення, а стати для людини чи підприємства постійним партнером у питаннях води. ВІДНОСИНИ, ЩО ВИМІРЮЮТЬСЯ РОКАМИ Найкраща реклама для сервісного бізнесу — клієнт, який повертається. Не тому, що система працює погано, а тому, що він довіряє компанії наступний об’єкт, радить її друзям, запрошує до співпраці своїх партнерів. У «Укр Аква» є клієнти, з якими відносини тривають роками. Спочатку система з’являється у квартирі. Згодом ця сама родина звертається щодо заміського будинку. Потім рекомендує компанію знайомим або залучає її до власного бізнес-проєкту. Так виникає те, що неможливо створити одним рекламним повідомленням, — справжня довіра. Вона складається з невеликих, але важливих речей: коли менеджер пам’ятає особливості об’єкта; коли сервісний фахівець приїжджає у домовлений час; коли клієнтові не намагаються продати найдорожче, а пояснюють, яке рішення справді потрібне; коли після монтажу телефон компанії не перестає відповідати. У цьому й полягає філософія Оксани Шевченко: довготривалі відносини будуються не на гучних обіцянках, а на щоденній чесній роботі. ЛЮДИ, ЯКІ ВІДПОВІДАЮТЬ ЗА РЕЗУЛЬТАТ За кожною системою стоїть команда: менеджери, інженери, монтажники, сервісні спеціалісти. І від того, наскільки злагоджено вони працюють, залежить не лише технічний результат, а й загальне враження клієнта. Оксана добре знає: неможливо створити сервіс високого рівня лише за допомогою інструкцій. Людина має розуміти, навіщо вона виконує свою роботу і кому допомагає. Для монтажника це не просто труби та обладнання. Це вода, яку питиме родина. Для сервісного спеціаліста — не чергова заміна картриджів, а безперервна робота ресторану, готелю, медичного чи виробничого об’єкта. Для менеджера — не просто заявка, а людина, яка довірила компанії питання власного здоров’я, комфорту або стабільності бізнесу. Саме так формується команда, яка не просто виконує завдання, а відчуває відповідальність за кінцевий результат. ЧИСТА ВОДА ЯК ОСОБИСТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ Сьогодні український бізнес працює в умовах, які щодня перевіряють його на витривалість. Потрібно зберігати команду, виконувати зобов’язання, підтримувати клієнтів і водночас розвиватися. Оксана Шевченко належить до тих керівників, які не відділяють професійний результат від людської відповідальності. Для неї успішно виконаний проєкт — це не лише змонтована система. Це спокій родини, стабільна робота підприємства, безпека пацієнтів, комфорт гостей, підтримка аграрного виробництва чи забезпечення водою там, де вона особливо потрібна. Її історія — про бізнес, який починається з технологій, але тримається на людських стосунках. Про компанію, яка приходить на об’єкт не на один день. Про команду, яка встановлює обладнання, а потім роками залишається поруч. І саме такі люди сьогодні формують обличчя сучасної України — професійної, відповідальної та здатної будувати довіру навіть у найскладніші часи.

oksana.sevcenko.700711 oksanashevchenko_ukraqua ShevchenkoOksano www.ukraqua.com milleniumra.com.ua

33

Обличчя

34

MILLENIUM BUSINESS’червень

Обличчя

МАРИНА БАЛДЖИ:

Ш

«МАЙБУТНЄ УКРАЇНИ ПОЧИНАЄТЬСЯ З НАУКИ, ВІДПОВІДАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ТА ЛЮДЕЙ»

лях Марини Балджи — це приклад гармонійного поєднання науки, управління та стратегічного мислення. Доктор економічних наук, професор, вона досліджує питання сталого розвитку, управління ризиками, економіки природокористування та сучасного менеджменту. В інтерв’ю для проєкту «Обличчя сучасної України» Марина Балджи розповідає, чому міждисциплінарний підхід є основою ефективних рішень, які цінності мають формувати нове покоління управлінців та якою вона бачить Україну майбутнього.

— Ваш професійний шлях поєднав географію та економіку. Як це вплинуло на ваше бачення управління? Географічна освіта сформувала в мені системне бачення розвитку територій, ресурсів і взаємозв’язків між природними, економічними та соціальними процесами. Саме тому будь-яке управлінське рішення я розглядаю комплексно, оцінюючи не лише економічну ефективність, а й довгострокові екологічні та соціальні наслідки. Переконана, що майбутнє належить міждисциплінарному підходу, який дозволяє створювати стратегії сталого розвитку та ефективно управляти змінами. Особливу роль у моєму професійному становленні відіграли наставники, які навчили мислити системно та служити науці.

— Якими мають бути управлінські рішення під час післявоєнної відбудови України? Відбудова країни — це значно більше, ніж відновлення інфраструктури. Це можливість побудувати сучасну, конкурентоспроможну державу. Сьогодні управлінські рішення мають ґрунтуватися на стратегічному плануванні, ризик-орієнтованому підході, прозорості та відповідальному використанні ресурсів. Не менш важливими є цифровізація, інновації, принципи сталого розвитку та ESG. Саме якість управління визначатиме успіх України в майбутньому.

— Ви викладаєте «Інклюзивне лідерство» та «Етику бізнесу». Які цінності прагнете передати студентам? У найскладніші часи етика стає фундаментом довіри. Репутація, чесність, відповідальність і професіоналізм — це стратегічні активи сучасного лідера. Я прагну виховувати не лише висококваліфікованих фахівців, а й відповідальних громадян, здатних мислити стратегічно, працювати доброчесно та приймати рішення в інтересах суспільства й держави.

— Ви є членкинею правління Громадської організації «Асоціація жінок України «ДІЯ». Що для Вас означає ця спільнота? Членство в Громадській організації «Асоціація жінок України «ДІЯ» для мене – це, передусім, можливість бути частиною активної спільноти жінок, які не просто

говорять про зміни, а їх створюють. Ідея слогану «ДІЯ – Ділові, Ініціативні, Яскраві» виникла у мене, коли ми шукали слова, які найточніше передали б характер і цінності нашої Асоціації. Хотілося, щоб це було не просто красиве гасло, а коротке визначення самих жінок, які об’єднуються заради конкретної мети, які мають власну справу, свої ідеї, не бояться проявляти ініціативу і водночас готові підтримати інших. Як науковиця та викладачка, я особливо відчуваю важливість таких спільнот для розвитку лідерського потенціалу жінок, розширення їхніх професійних можливостей та формування культури взаємної підтримки. Це безпосередньо перегукується з моїми науковими та педагогічними інтересами у сфері інклюзивного лідерства, етики бізнесу та соціальної відповідальності. Водночас для мене «ДІЯ» – це про активну громадянську позицію, відповідальність і готовність бути корисною суспільству. Особливо важливими для мене є волонтерська та благодійна діяльність – можливість разом допомагати людям, підтримувати наших захисників, тих, хто постраждав від війни, та долучатися до ініціатив, які зміцнюють українське суспільство. Адже об’єднані зусилля дають значно більший результат, ніж навіть найкращі індивідуальні наміри. Саме тому «ДІЯ» для мене – це разом робити добрі справи. Без зайвого пафосу – просто діяти там, де можеш бути корисною і робити свій внесок у сильну та вільну Україну.

— Якою ви бачите Україну через десять років? Я вірю в сильну європейську Україну, де головною цінністю стануть люди, освіта, наука та інновації. Саме людський капітал визначатиме конкурентоспроможність держави. Особливу надію покладаю на молоде покоління. Серед моїх студентів є ті, хто сьогодні захищає Україну, а завтра відбудовуватиме її економіку, розвиватиме громади, створюватиме інновації та формуватиме нову управлінську культуру. Найбільшою професійною нагородою для мене стане усвідомлення, що я мала честь навчати покоління, яке не лише вибороло свободу своєї держави, а й створило її майбутнє.

milleniumra.com.ua

35

MARYNA BALDZHI:

«UKRAINE’S FUTURE BEGINS WITH SCIENCE, RESPONSIBLE GOVERNANCE AND PEOPLE»

M

aryna Baldzhi’s professional journey is an example of a harmonious combination of science, management and strategic thinking. A Doctor of Economics and Professor, she researches sustainable development, risk management, environmental economics and modern management. In an interview for the “Faces of Modern Ukraine” project, Maryna Baldzhi explains why an interdisciplinary approach is fundamental to effective decision-making, what values should shape a new generation of managers, and how she envisions the Ukraine of the future.

— Your professional path has brought together geography and economics. How has this influenced your approach to management?

My education in geography shaped a systemic understanding of the development of territories and resources, as well as the interconnections between natural, economic and social processes. That is why I approach every management decision comprehensively, assessing not only its economic efficiency but also its long-term environmental and social consequences. I am convinced that the future belongs to an interdisciplinary approach, which makes it possible to develop sustainable development strategies and manage change effectively.

Mentors who taught me to think systematically and serve science played a particularly important role in my professional development.

— What should management decisions look like during Ukraine’s post-war reconstruction?

The reconstruction of the country is about much more than restoring infrastructure. It is an opportunity to build a modern, competitive state. Today, management decisions must be based on strategic planning, a riskoriented approach, transparency and responsible use of resources. Digitalization, innovation, the principles of sustainable development and ESG are equally important.

The quality of governance will determine Ukraine’s success in the future.

— You teach “Inclusive Leadership” and “Business Ethics.” What values do you seek to instill in your students?

In the most challenging times, ethics becomes the foundation of trust. Reputation, honesty, responsibility and professionalism are strategic assets of a modern leader. I strive to educate not only highly qualified professionals, but also responsible citizens who are capable of thinking strategically, acting with integrity and making decisions in the interests of society and the state.

— You are a member of the Board of the Public Organization “Association of Women of Ukraine ‘DIA.’” What does this community mean to you?

For me, membership in the Public Organization “Association of Women of Ukraine ‘DIA’” is, above all, an

36

MILLENIUM BUSINESS’червень

opportunity to be part of an active community of women who do not simply talk about change, but create it.

I came up with the idea for the slogan “DIA – Dілові, Ініціативні, Яскраві” when we were looking for words that would most accurately convey the character and values of our Association. I wanted it to be more than just a beautiful slogan — a concise definition of the women who come together around a common goal, have their own businesses and ideas, are not afraid to take initiative, and at the same time are ready to support others.

As a scholar and lecturer, I particularly understand the importance of such communities for developing women’s leadership potential, expanding their professional opportunities and fostering a culture of mutual support.

This directly resonates with my academic and educational interests in inclusive leadership, business ethics and social responsibility.

At the same time, “DIA” represents an active civic position, responsibility and a willingness to contribute to society. Volunteering and charitable activities are especially important to me — the opportunity to help people together, support our defenders and those affected by the war, and contribute to initiatives that strengthen Ukrainian society. After all, united efforts produce a far greater result than even the best individual intentions.

That is why “DIA” for me is about doing good together.

Without unnecessary pathos — simply taking action wherever you can be useful and making your contribution to a strong and free Ukraine.

— How do you envision Ukraine ten years from now?

I believe in a strong European Ukraine where people, education, science and innovation will become the greatest values. Human capital will determine the country’s competitiveness. I place particular hope in the younger generation. Among my students are those who are defending Ukraine today and who tomorrow will rebuild its economy, develop communities, create innovations and shape a new culture of governance. The greatest professional reward for me will be knowing that I had the honor of educating a generation that not only won freedom for its country, but also created its future.

milleniumra.com.ua

37

Фахівці, яким довіряють — Пане Євгенію, понад чотири десятиліття Ви працюєте у психіатрії та психотерапії. Сьогодні Вас називають медичним траблшутером — фахівцем, який допомагає тоді, коли звичні підходи вже не працюють. Що сформувало такий стиль професійного мислення?

— Насамперед — дуже різноманітний професійний досвід. Ще до психіатрії я працював у спеціалізованих бригадах швидкої допомоги, які займалися найважчими, екстремальними випадками. Це була справжня школа інтенсивної терапії, реанімації, медицини критичних станів. Там швидко розумієш ціну часу, відповідальності й практичних навичок. Саме цей досвід навчив мене дивитися на медицину ширше. Психіатрія не існує окремо від кардіології, неврології, терапії чи інших напрямків. Людина — це не набір органів і не перелік симптомів. Це складна система, в якій взаємодіють біологічні, психологічні, соціальні, сімейні, культурні та навіть екологічні чинники. На жаль, у медичних університетах системному підходу майже не навчають. Майбутній лікар чудово знає окремі дисципліни, але дуже рідко його вчать бачити людину як цілісну систему. Якщо відірвати пацієнта від його родини, життєвої історії, професії, соціального середовища, особистих цінностей і навіть культури, ми отримуємо лише редукціоністський підхід. Тоді лікар лікує діагноз, а не людину. У кожного з нас є власна історія, конституція особистості, сімейні сценарії, накопичений досвід, власний світогляд. Усе це безпосередньо впливає на перебіг психічних розладів і навіть на ефективність лікування. Саме тому я завжди працював не з окремою хворобою, а з людиною в усій складності її життя.

— Ви часто наголошуєте, що психіатрія — це не лише медикаменти. Чи не стала сучасна медицина надто залежною від алгоритмів, класифікацій і фармакології? Де проходить межа між доказовою медициною та справжнім клінічним мистецтвом?

— Доказова медицина має величезне значення. Вона дозволяє уникнути грубих помилок, дає лікарю певні орієнтири, допомагає приймати безпечні рішення. Але проблема полягає в іншому: усі протоколи створюються для умовного середньостатистичного пацієнта. А такого пацієнта в природі просто не існує. Кожна людина має власний характер, культуру, сімейну систему, релігійні переконання, спосіб життя, соціальне оточення, індивідуальну філософію. Вона навіть може не усвідомлювати, що ця філософія існує, але саме вона визначає її реакцію на хворобу, лікування та життєві труднощі. На жаль, сучасна медицина дуже часто бачить перед собою лише результати аналізів. Лікар прекрасно знає біохімію, але майже нічого не знає про психологію конкретної людини. У більшості медичних спеціальностей психологія досі залишається другорядною дисципліною. А між тим лікар працює саме з людиною, а не лише з її аналізами. У психіатрії офіційно декларується біопсихосоціальний підхід. Але якщо чесно, на практиці дуже часто все зводиться до біології. Лікування починається і закінчується призначенням препаратів. При цьому психологічний, сімейний, соціальний чи духовний виміри життя людини залишаються практично поза увагою. Саме тому я вважаю, що психіатрія повинна бути значно ширшою за фармакологію. Ліки можуть допомогти, але вони не здатні пояснити, чому саме ця людина опинилася у своєму нинішньому стані.

— Якщо говорити про командну роботу, чи була б медицина ефективнішою, якби психіатр і психолог від самого початку працювали разом?

— Безумовно. Але існує одна проблема. Психолог і психіатр нерідко говорять різними професійними мовами. Вони працюють у різних системах координат. Якщо між ними немає спільного понятійного поля, вони можуть дивитися на одного й того самого пацієнта абсолютно по-різному. Саме тому я переконаний, що психіатр повинен добре розуміти психологію, а психолог — клінічну психіатрію. Тільки тоді виникає справжня міждисциплінарна співпраця. Ще одна важлива річ — особистий досвід самого спеціаліста. На моє переконання, психотерапевт, який не пройшов власну терапію, професійно дуже обмежений. Він просто не знає самого себе. А якщо людина не розуміє власних травм, власних реакцій, власних внутрішніх конфліктів, їй дуже важко зрозуміти іншу людину. Психотерапія — це не професія, яку можна опанувати за кілька місяців. Це роки навчання, особистої роботи над собою, супервізії, практики та постійного розвитку.

— Ви залишили державну медицину ще у 1994 році, хоча вже мали успішну кар’єру. Що стало вирішальним у цьому рішенні?

— Насправді це рішення було досить простим. До того часу я вже мав приватну практику і дуже швидко зрозумів, що в державній системі витрачаю більшу частину свого життя зовсім не на пацієнтів. Нескінченні звіти, статистика, лікарняні листки, комісії, паперова робота, адміністративні наради — усе це займало величезну кількість часу. Я раптом усвідомив, що витрачаю не просто робочі години, а власне життя. Мені було набагато цікавіше читати нову літературу, навчатися, аналізувати складні клінічні випадки, працювати з людьми. Саме цікавість завжди була моїм головним професійним двигуном. Якщо мені цікаво — я готовий працювати без обмежень. Якщо ж діяльність зводиться до формального виконання бюрократичних процедур, я не бачу в цьому жодного сенсу. Для мене медицина завжди була творчим процесом. Лікар повинен думати, аналізувати, шукати відповіді, а не лише виконувати інструкції. Саме тому я свідомо обрав професійну свободу, яка дозволяє присвячувати максимум часу головному — людині, яка приходить по допомогу.

— Сьогодні Ви багато працюєте з молодими лікарями, психологами, психотерапевтами, проводите супервізії та консультуєте колег. Яких професій-

38

MILLENIUM BUSINESS’червень

них якостей, на Вашу думку, сьогодні найбільше бракує молодим спеціалістам? Чи можна навчити клінічного мислення?

— Клінічне мислення не можна отримати разом із дипломом. Воно формується роками практики, постійним навчанням і величезною внутрішньою роботою. Я переконаний, що психіатр або психотерапевт не має права обмежуватися лише знанням своєї вузької спеціальності. Він повинен цікавитися психологією розвитку, сімейною психологією, соціальною психологією, культурологією, міфологією, філософією, історією науки. Він має хоча б у загальних рисах розуміти епістемологію, онтологію, екзистенційну філософію, тому що саме на цих засадах будувалися багато сучасних психотерапевтичних напрямів. Чому це важливо? Тому що людина набагато складніша за будь-який медичний підручник. Вона живе не лише в біологічному просторі. Вона живе в культурі, у власній сімейній історії, у своїй системі цінностей. І якщо лікар не бачить цих площин, він бачить лише поверхню. Я часто кажу молодим колегам: психіатрію неможливо «вивчити». Її можна вивчати все життя. Якщо людина справді приходить у цю професію, вона приречена навчатися до останнього дня своєї практики. На жаль, сучасна система безперервної освіти часто формалізована. Людина набирає бали, складає тести, отримує сертифікати. Але це далеко не завжди означає, що вона стала мудрішою або почала глибше розуміти людину. Є величезна різниця між накопиченням інформації та формуванням клінічного мислення.

— Ви сказали дуже цікаву фразу: сучасна психіатрія часто лікує симптом, але не механізм його виникнення. Що Ви маєте на увазі?

— Подивіться, більшість сучасної психіатрії працює тактично. У людини високий рівень тривоги — його потрібно знизити. У людини депресія — потрібно зменшити кількість балів за відповідною шкалою. У людини безсоння — потрібно повернути сон. З формальної точки зору це правильно. Але мене завжди цікавить інше: що буде з цією людиною через п’ять років? Через десять? Через двадцять? Якщо ми лише прибрали симптом, це ще не означає, що ми зрозуміли, чому він виник. Можна порівняти це із головним болем. Людина випила таблетку — голова перестала боліти. Але ж це не означає, що ми знайшли причину болю. Так само й у психіатрії. Фармакологія дуже часто необхідна. Я зовсім не заперечую значення медикаментів. Але коли лікування обмежується лише препаратами, лікар ризикує назавжди залишитися на поверхні проблеми. Мене цікавлять механізми. Мене цікавить історія людини. Мене цікавить, чому саме зараз виник цей симптом і яку роль він виконує в її житті. Саме тому психодинамічний підхід, на мою думку, ніколи не втратить свого значення.

— За роки роботи Ви зустріли тисячі людських історій. Чи змінив цей досвід Ваше розуміння природи людини?

— Безумовно. Людська природа змінюється дуже повільно. За одне чи навіть кілька поколінь вона не стає принципово іншою. Натомість дуже швидко змінюється середовище, у якому живе людина. Саме тому змінюються й психічні розлади. Психіатрія сьогодні вже зовсім не така, як була навіть двадцять років тому. Ми живемо в умовах війни. Мільйони людей стали вимушеними переселенцями. Мільйони втратили дім, професію, звичне соціальне середовище. І все це створює абсолютно новий контекст. Посттравматичний стресовий розлад ветеранів Другої світової війни, афганців і наших військових формально має одну назву. Але насправді це різні історії. Змінюється культура. Змінюється суспільство. Змінюються причини травматизації. Саме тому я дедалі частіше думаю про те, що зараз фактично формується українська психіатрія — психіатрія країни, яка переживає війну, величезну міграцію та радикальну соціальну трансформацію. Ми не можемо просто механічно перенести сюди британські чи американські протоколи. Їх потрібно осмислювати через український досвід.

— Саме тому так багато українців, які живуть за кордоном, прагнуть консультуватися саме з українськими лікарями?

— Саме так. Я дуже часто чую одну й ту саму фразу: «Мене тут не розуміють». І справа навіть не в мові. Справа в культурному контексті. Український мігрант приходить до лікаря з досвідом війни, втрати дому, тривалої тривоги, розлуки із сім’єю. Лікар іншої країни може бути прекрасним спеціалістом. Але він просто не жив у цьому досвіді. Тому дуже часто українці шукають саме українських психіатрів і психотерапевтів. Не тому, що ті розумніші. А тому, що вони живуть у тому самому культурному полі й здатні набагато швидше встановити справжній людський контакт.

— Наша рубрика називається «Фахівці, яким довіряють». Що, на Вашу думку, є справжнім фундаментом довіри між лікарем і пацієнтом?

— Насамперед — людяність. Довіру неможливо отримати дипломом. Її неможливо купити багаторічним стажем. Її не гарантують наукові ступені. Вона народжується тоді, коли лікар здатний зустрітися з людиною на її рівні — культурному, соціальному, психологічному. Коли він не демонструє власної зверхності, а справді намагається зрозуміти. Можна бути блискучим знавцем своєї спеціальності, але якщо людина не відчуває поваги, щирості та безпеки поруч із лікарем, жодної довіри не буде. Для мене медицина завжди була гуманістичною професією. Так, сьогодні медицина дедалі більше стає системою послуг. Економіка, страхові компанії, фармацевтичний ринок — усе це впливає на правила гри. Але справжня медична допомога починається там, де в центрі залишається людина, а не протокол. Саме це, на мою думку, і є головною професійною відповідальністю лікаря.

Фахівці, яким довіряють

ЄВГЕНІЙ ВОРОНКОВ:

«ЛІКУВАТИ ПОТРІБНО НЕ ДІАГНОЗ. ЛІКУВАТИ ПОТРІБНО ЛЮДИНУ»

С

учасна психіатрія стрімко змінюється. Війна, масова міграція, постійний стрес і глобальні соціальні трансформації ставлять перед лікарями виклики, яких ще кілька років тому просто не існувало. У цих умовах особливої цінності набувають фахівці, які не обмежуються клінічними протоколами, а здатні побачити за діагнозом особистість, її життєву історію, родину, систему цінностей і середовище, у якому вона живе. Понад сорок років професійного досвіду дозволили Євгенію Воронкову сформувати власний підхід до психіатрії та психотерапії. Його називають медичним траблшутером — лікарем, до якого звертаються тоді, коли стандартні алгоритми вже не дають відповіді. У розмові з журналом MILLENIUM CLUB він відверто говорить про кризу сучасної медицини, системне мислення, українську психіатрію воєнного часу та головну якість лікаря, без якої неможлива довіра.

Від редакції журналу MILLENIUM CLUB Євгеній Воронков належить до тих лікарів, які не бояться мислити ширше за клінічні алгоритми. Його професійна філософія народилася не лише з багаторічної практики, а й із постійного пошуку відповідей на складні запитання про природу людини. Для нього психіатрія — це не набір протоколів і не перелік препаратів. Це насамперед мистецтво бачити особистість, розуміти її життєвий контекст і працювати не лише із симптомом, а й з причинами, які його породили. У час, коли українське суспільство переживає безпрецедентні випробування, саме такі фахівці формують нову культуру медичної допомоги — культуру, у центрі якої залишається людина. І, можливо, саме тому довіра до лікаря починається не з його диплома чи регалій, а з уміння уважно слухати, чесно говорити й бачити за діагнозом чи клінічним випадком людську долю. Саме така довіра й робить професію лікаря по-справжньому великою.

milleniumra.com.ua

39

Фахівці, яким довіряють

YEVHENII VORONKOV:

"TREATMENT IS NOT NEEDED TO DIAGNOSIS. IT NEEDS A PERSON TO TREAT" — Mr. Yevhenii, you have been working in psychiatry and psychotherapy for more than four decades. Today, you are called a medical trouble-shooter – a specialist who helps when the usual approaches no longer work. What formed this style of professional thinking?

— First of all, it was a very diverse professional experience. Even before psychiatry, I worked in specialised ambulance teams that dealt with the most difficult, extreme cases. It was a real school of intensive therapy, resuscitation, and critical states medicine. There you quickly understand the value of time, responsibility, and practical skills.

It was this experience that taught me to look at medicine more broadly. Psychiatry does not exist separately from cardiology, neurology, therapy, or other areas. A person is not a set of organs or a list of symptoms. It is a complex system in which biological, psychological, social, family, cultural, and even environmental factors interact.

Unfortunately, the systemic approach is hardly taught in medical universities. The future doctor knows individual disciplines very well, but very rarely are they taught to see a person as a whole system. If we separate the patient from their family, life history, profession, social environment, personal values and even culture, we get only a reductionist approach. Then the doctor treats the diagnosis, not the person.

Each of us has our own history, personality constitution, family scenarios, accumulated experience, and our own worldview. All this directly affects the course of mental disor-

M

odern psychiatry is changing rapidly. War, mass migration, constant stress and global social transformations pose challenges to doctors that simply did not exist a few years ago. In these conditions, specialists who are not limited to clinical protocols but are able to see the personality, their life history, family, value system and the environment in which they live behind the diagnosis acquire special value. Over forty years of professional experience have allowed Yevhenii Voronkov to form his own approach to psychiatry and psychotherapy. He is called a medical troubleshooter – a doctor who is turned to when standard algorithms no longer provide an answer.

In a conversation with MILLENIUM CLUB magazine, he frankly talks about the crisis of modern medicine, systemic thinking, Ukrainian wartime psychiatry and the main quality of a doctor, without which trust is impossible.

40

MILLENIUM BUSINESS’червень

ders and even the effectiveness of treatment. That is why I have always worked not with a single disease, but with a person in all the complexity of their life.

— You often emphasise that psychiatry is not just about medication. Has modern medicine become too dependent on algorithms, classifications, and pharmacology? Where is the line between evidence-based medicine and true clinical art?

— Evidence-based medicine is of great importance. It allows us to avoid gross errors, gives the doctor certain guidelines, helps to make safe decisions. But the problem is different: all protocols are created for a hypothetical average patient. And such a patient simply does not exist in nature.

Each person has their own character, culture, family system, religious beliefs, lifestyle, social environment, individual philosophy. They may not even realise that this philosophy exists, but it is it that determines their reaction to the disease, treatment and life difficulties.

Unfortunately, modern medicine very often sees only the results of the tests. The doctor knows biochemistry perfectly, but knows almost nothing about the psychology of a particular person. In most medical specialities, psychology still remains a secondary discipline. Meanwhile, the doctor works with the person, and not only with their tests.

In psychiatry, a biopsychosocial approach is officially declared. But to be honest, in

Фахівці, яким довіряють

practice, very often everything comes down to biology. Treatment begins and ends with the prescription of drugs. At the same time, the psychological, family, social or spiritual dimensions of a person’s life are practically ignored. That is why I believe that psychiatry should be much broader than pharmacology. Drugs can help, but they are not able to explain why this person has found themselves in this current state.

— Speaking of teamwork, would medicine be more effective if a psychiatrist and a psychologist worked together from the very beginning?

— Certainly. But there is one problem.

A psychologist and a psychiatrist often speak different professional languages. They work in different coordinate systems. If there is no common conceptual field between them, they can look at the same patient completely differently.

That is why I am convinced that a psychiatrist should have a good understanding of psychology, and a psychologist should have a good understanding of clinical psychiatry.

Only then does true interdisciplinary cooperation emerge. Another important thing is the personal experience of the specialist. In my opinion, a psychotherapist who has not undergone his or her own therapy is professionally very limited. He or she simply does not know himself or herself. And if a person does not understand their own traumas, their own reactions, their own internal conflicts, it is very difficult for him or her to understand another person. Psychotherapy is not a profession that can be mastered in a few months. These are years of study, personal work on oneself, supervision, practice and continuous development.

— You left state medicine back in 1994, even though you already had a successful career. What was decisive in this decision?

— In fact, this decision was quite simple.

By that time, I already had a private practice and very quickly realised that in the state system I was spending most of my life not on patients at all.

Endless reports, statistics, sick vouchers, commissions, paperwork, and administrative meetings – all this took up a huge amount of time. I suddenly realised that I was wasting not just working hours, but my own life. I was much more interested in reading new literature, studying, analysing complex clinical cases, and working with people. Curiosity has always been my main professional engine. If I am interested – I am ready to work without restrictions. If the activity is reduced to the formal implementation of bureaucratic procedures, I do not see any sense in this.

For me, medicine has always been a creative process. A doctor must think, analyse, look for answers, and not just follow instructions. That is why I consciously chose professional freedom, which allows me to devote maximum time to the main thing – the person who comes for help.

— Today you work a lot with young doctors, psychologists, psychotherapists, conduct supervisions and consult colleagues. What professional qualities, in your opinion, are most lacking in young specialists today? Can clinical thinking be taught?

— Clinical thinking cannot be obtained with a diploma. It is formed by years of practice, constant learning and a huge inner work.

I am convinced that a psychiatrist or psychotherapist have no right to limit themselves only to knowledge of their narrow speciality. They should be interested in developmental psychology, family psychology, social psychology, cultural studies, mythology, philosophy, history of science. They should at least have a general understanding of epistemology, ontology, existential philosophy, because it is on these foundations that many modern psychotherapeutic directions were built.

Why is this important? Because a person is much more complex than any medical textbook. They live not only in biological space. They live in culture, in their own family history, in their value system. And if the doctor does not see these planes, he or she sees only the surface.

I often say to young colleagues: psychiatry cannot be “learned”. It can be studied throughout life. If a person really enters this profession, he or she is doomed to study until the last day of his or her practice.

Unfortunately, the modern system of continuous education is often formalised. A person collects points, passes tests, and receives certificates. But this does not always mean that he or she became wiser or began to understand a person more deeply.

There is a huge difference between the accumulation of information and the formation of clinical thinking.

— You said a very interesting phrase: modern psychiatry often treats the symptom, but not the mechanism of its occurrence. What do you mean?

— Look, most of modern psychiatry works tactically.

A person has a high level of anxiety - it needs to be reduced. A person has depression – you need to reduce the number of points on the appropriate scale. A person has insomnia – you need to restore sleep. From a formal point of view, this is correct.

But I am always interested in something else: what will happen to this person in five years? In ten? In twenty?

If we have only removed the symptom, this does not mean that we have understood why it arose.

You can compare it to a headache. A person took a pill – the head stopped hurting. But this does not mean that we have found the cause of the pain.

The same is true in psychiatry.

Pharmacology is very often necessary. I do not deny the importance of medication at all.

But when treatment is limited to drugs, the doctor is risking remaining on the surface of the problem forever.

I am interested in mechanisms.

I am interested in the history of a person.

I am interested in why this symptom arose at this time and what role it plays in the person’s life.

That is why the psychodynamic approach, in my opinion, will never lose its relevance.

— Over the years of your work, you have encountered thousands of human stories. Has this experience changed your understanding of human nature?

— Absolutely. Human nature changes very slowly. It does not become fundamentally different in one or even a few generations.

Instead, the environment in which a person lives changes very quickly.

That is why mental disorders are also changing.

Psychiatry today is not at all the same as it was even twenty years ago.

We live in conditions of war. Millions of people have become internally displaced persons.

Millions have lost their homes, professions, and familiar social environments.

And all this creates a completely new context.

Post-traumatic stress disorder in veterans of World War II, Afghans, and our military formally has the same name. But in reality, these are different stories. Culture is changing.

Society is changing. The causes of trauma are changing.

That is why I am increasingly thinking that Ukrainian psychiatry is actually being formed now — the psychiatry of a country that is experiencing war, massive migration, and radical social transformation.

We cannot simply mechanically transfer British or American protocols here.

They need to be understood through the Ukrainian experience.

— Is that why so many Ukrainians living abroad seek to consult with Ukrainian doctors?

— Exactly. I very often hear the same phrase: “They don’t understand me here.”

And it’s not even about the language.

It’s about the cultural context. A Ukrainian migrant comes to a doctor with the experience of war, loss of home, prolonged anxiety, and separation from family.

A doctor from another country can be an excellent specialist.

But he simply hasn’t lived through this experience.

That’s why very often Ukrainians look for Ukrainian psychiatrists and psychotherapists.

Not because they are smarter.

But because they live in the same cultural field and are able to establish real human contact much faster.

— Our column is called “Trusted Professionals.” What, in your opinion, is the true foundation of trust between a doctor and a patient?

— First of all, it is humanity. Trust cannot be gained with a diploma.

It cannot be bought with many years of experience.

It is not guaranteed by academic degrees. It arises when a doctor is able to meet a person on his or her level – cultural, social, and psychological.

When a doctor does not demonstrate his or her own superiority, but really tries to understand. You can be a brilliant expert in your speciality, but if a person does not feel respect, sincerity and security next to a doctor, there will be no trust.

For me, medicine has always been a humanistic profession.

Yes, today medicine is increasingly becoming a system of services.

The economy, insurance companies, and the pharmaceutical market – all this affects the rules of the game. But real medical care begins where the person remains at the centre, not the protocol.

This, in my opinion, is the main professional responsibility of a doctor.

From the Editorial Board of MILLENIUM CLUB Yevhenii Voronkov is one of those doctors who are not afraid to think beyond clinical algorithms. His professional philosophy was born not only from many years of practice, but also from the constant search for answers to complex questions about human nature. For him, psychiatry is not a set of protocols or a list of drugs. It is, first of all, the art of seeing a person, understanding their life context and working not only with a symptom, but also with the reasons that gave rise to it. At a time when Ukrainian society is experiencing unprecedented challenges, it is precisely such specialists who are forming a new culture of medical care – a culture in which the person remains at the centre. And, perhaps, that is why trust in a doctor begins not with his diploma or regalia, but with the ability to listen carefully, speak honestly and see the human destiny behind a diagnosis or clinical case. It is such trust that makes the profession of a doctor truly great. milleniumra.com.ua

41

Фахівці, яким довіряють

YEVHENIIA MNYSHENKO:

"TRUST IN JUSTICE BEGINS WITH TRUST IN INSTITUTIONS"

Y

evheniia Mnyshenko is a lawyer, PhD in Law, a member of the Qualification and Disciplinary Commission of Prosecutors and an active participant in the professional dialogue on the development of justice in Ukraine. In her work, she consistently defends the principles of independence, integrity, openness and respect for human rights. We talked with Mrs. Yevheniia about trust in state institutions, European standards, and the practice of the ECHR, the responsibility of a lawyer during wartime and the future of Ukrainian justice.

— Mrs. Yevheniia, you combine legal practice, scientific activity, work in the Qualification and Disciplinary Commission of Prosecutors, and international professional dialogue. Which of these roles today most shapes your vision of modern justice?

— It is difficult for me to single out one role. Each formed a separate dimension of my professional outlook, and only together do they provide a holistic understanding of the modern justice system.

In September 2026, it will be twenty years since I received the certificate of the right to practice law. I mainly worked in the field of criminal law and procedure. This experience taught me to see at the centre of any legal history, first of all, a person — their rights, dignity and need for fair protection. The law can be a reliable protection mechanism, but its formal application can have very serious consequences.

Today, my legal practice is suspended in accordance with the requirements of the legislation for the period of exercising the powers of a member of the Qualification and Disciplinary Commission of Prosecutors. Working in the Commission gave me the opportunity to better understand the importance of professional ethics, integrity, independence and responsibility when making decisions.

The experience of working in the Office of the Commissioner for Human Rights of the Verkhovna Rada of Ukraine was also important, and international and scientific activities gave me the opportunity to see how European legal standards work in practice. Even while studying at the Leipzig University of Law, I set myself the goal of contributing, within my own capabilities, to the approximation of the Ukrainian legal system to European standards.

All these areas are united by common values: respect for the person, the rule of law, justice and the responsibility of institutions to society. This is where, in my opinion, trust in justice begins.

— In one of your posts, you wrote that strong institutions do not begin with loud statements, but with a willingness to honestly assess one’s own risks and implement changes. How is society’s trust in state legal institutions formed today?

— Trust in institutions is one of the greatest values. It cannot be gained once and for all: it must be confirmed daily by decisions, actions, and responsibility.

And at the same time, there is nothing easier than to lose it.

When a person turns to a state institution, they come not only for a legal decision. They believe that they will be heard, treated fairly, and that the law really works. Trust is formed long before the final decision — with every action, every procedure, and every manifestation of respect for a person.

Strong institutions start with employees’ honesty with themselves. They should not be afraid to acknowledge risks, review approaches, improve procedures, and respond to justified criticism. I consider formalism and professional burnout to be one of the serious challenges. With a heavy workload, a person’s appeal can begin to be perceived as just another document. But for an employee, it is one of hundreds of cases, and for a person, an event that can determine their life.

At the same time, society does not always see the results of high-quality work by state bodies: information about errors spreads much faster. Therefore, trust requires not only professionalism, but also openness. A person is able to accept even a difficult or undesirable decision if it is legal, motivated, understandable, and adopted in a fair procedure.

— One of the topics you actively raise is the correct application of the case law of the European Court of Human Rights. Why is it not enough to simply quote the decisions of the ECHR today?

— We have come a long way since obligation to apply the Convention and the case-law of the ECHR as a source of law was appointed to Ukraine. Today, the Court’s decisions are increasingly becoming part of the reasoning of court decisions, and this is a positive thing.

But the case-law of the ECHR is not a collection of universal quotes that can be mechanically transferred from one case to another. Each decision is made taking into account the specific factual circumstances and legal context. It is important to understand not a separate phrase, but the logic of the decision and the reasons why the Court reached the appropriate conclusion. The recent decision in the Derevianko and Tarasova v. Ukraine cases was indicative, where the Court drew attention to the problem of incorrect use of its practice by national courts. This is a serious signal to the legal community.

The culture of working with the practice of the ECHR begins with respect for the content of the decision. A lawyer must honestly answer to himself: are the circumstances of the case he refers to really comparable to the legal relationship being analysed? Only then does the practice of the ECHR become a real tool for ensuring justice, and not a formal decoration of a court decision.

— Ukraine is actively moving towards European integration. To what

extent does the modern prosecutor’s office already meet European standards and what changes are still needed?

— European integration cannot be reduced to reforming a single institution. It is about systemic changes - from legislation and judicial practice to the culture of decision-making, the independence of institutions and public trust.

In conditions of full-scale war, the role of the prosecutor’s office is particularly important. Prosecutors, together with other law enforcement agencies, document war crimes, collect evidence for national proceedings and international justice mechanisms. The prospect of bringing those responsible for the most serious international crimes to justice depends to a large extent on the quality of this work.

It is especially important to professionally staff prosecutorial bodies in regions close to hostilities. This work often remains out of public view, although prosecutors work in extremely difficult and dangerous conditions.

I am not a supporter of reforms for the sake of reforms. Any mechanism can and should be improved, but changes must offer real improvement. Destroying the existing system without a clear professionally justified alternative is a great risk.

— You participate in international professional projects. What is the significance of this dialogue for the development of the Ukrainian legal system, especially in times of war?

— Today, international professional dialogue goes far beyond the exchange of experience. This is an important part of our European integration. We are changing not only legislation, but also approaches to the functioning of legal institutions, the culture of decision-making and ensuring the rule of law.

The expertise of international partners helps to evaluate our own decisions, see risks and find more effective development mechanisms. This is especially important during the implementation of reforms envisaged by the Ukraine Facility Plan and the Transformation Roadmap.

At the same time, for me, international cooperation is primarily about people.

Recently, I worked with colleagues from the French foundation FUVI and the Cabinet Ligneul law association, who support Ukrainian victims and facilitate interaction with international justice mechanisms. Their professional dedication and deep understanding of the Ukrainian context are truly impressive.

Such examples show: European integration is not only about legislative changes. It is about common values, mutual trust and a willingness to work together for justice.

— Your professional activities are largely related to the protection of human rights. Has the full-scale invasion changed your personal understanding of justice and the responsibility of a lawyer?

— I don’t think the war changed my understanding of justice. It changed something else — the price of a professional mistake.

A lawyer always works with human destinies. But during war, every decision, procedural action, missed deadline, or improperly collected evidence can have much more serious consequences. We are talking about war crimes, the protection of victims, the rights of servicemen, internally displaced persons, and children who have suffered from war. Under such conditions, law becomes one of the mechanisms for protecting the state and its citizens.

The responsibility of a lawyer today is not only to know the law well, but also to understand the context of its application and the consequences of our own decisions. And even in the most difficult conditions, we cannot abandon the rule of law. If we begin to deviate from our own standards precisely in the situation that is most difficult for us, we risk losing what Ukraine is fighting for today.

— And finally, how do you see the Ukrainian justice system in ten years?

— I would like the Ukrainian justice system to no longer live in a regime of constant reforms in ten years, but to move to stable development. Any legal system needs a moment when it begins to work not in a state of continuous change, but in a state of maturity. Its unchanging principles should remain legality, respect for human dignity, and the rule of law, the independence of institutions, professionalism and responsibility for each decision. At the centre of the system should always be a person, because it is precisely for the protection of their rights that law exists.

I would like European standards to cease to be perceived as a goal and become a natural part of Ukrainian legal culture. And I would like stability to mean predictability and confidence of citizens that the rules will not change tomorrow due to political circumstances. And most of all, I would like for ten years to stop talking about trust in justice as a problem that needs to be solved. For this trust to become so natural that journalists would ask lawyers completely different questions. This would probably be the best indicator that we are moving in the right direction.

From the Editorial Board of MILLENIUM CLUB A modern legal state is built not only on laws. Its foundation is the professionalism of people who work every day to ensure that the principle of the rule of law remains not a declaration, but a real practice.

42

MILLENIUM BUSINESS’червень

Фахівці, яким довіряють

ЄВГЕНІЯ МНИШЕНКО:

«ДОВІРА ДО ПРАВОСУДДЯ ПОЧИНАЄТЬСЯ З ДОВІРИ ДО ІНСТИТУЦІЙ»

Є

вгенія Мнишенко — адвокатка, кандидат юридичних наук, членкиня Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та активна учасниця професійного діалогу щодо розвитку правосуддя в Україні. У своїй діяльності вона послідовно відстоює принципи незалежності, доброчесності, відкритості та поваги до прав людини. Ми поговорили з пані Євгенією про довіру до державних інституцій, європейські стандарти, практику ЄСПЛ, відповідальність юриста під час війни та майбутнє українського правосуддя.

— Пані Євгеніє, Ви поєднуєте адвокатську практику, наукову діяльність, роботу у Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії прокурорів та міжнародний професійний діалог. Яка з цих ролей сьогодні найбільше формує Ваше бачення сучасного правосуддя?

— Мені складно виділити одну роль. Кожна сформувала окремий вимір мого професійного світогляду, і лише разом вони дають цілісне розуміння сучасної системи правосуддя. У вересні 2026 року виповниться двадцять років, відколи я отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Переважно працювала у сфері кримінального права та процесу. Цей досвід навчив мене бачити в центрі будь-якої юридичної історії насамперед людину — її права, гідність та потребу в справедливому захисті. Закон може стати надійним механізмом захисту, але його формальне застосування здатне мати дуже серйозні наслідки. Сьогодні моя адвокатська практика призупинена відповідно до вимог законодавства на час здійснення повноважень члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів. Робота в Комісії дала мені можливість глибше зрозуміти значення професійної етики, доброчесності, незалежності та відповідальності під час ухвалення рішень. Важливим був і досвід роботи в Офісі Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а міжнародна та наукова діяльність дали змогу побачити, як європейські правові стандарти працюють на практиці. Ще під час навчання в юридичному університеті Лейпцига я поставила перед собою мету — у межах власних можливостей сприяти наближенню української правової системи до європейських стандартів. Усі ці напрями об’єднують спільні цінності: повага до людини, верховенство права, справедливість і відповідальність інституцій перед суспільством. Саме з цього, на моє переконання, починається довіра до правосуддя.

— В одному зі своїх дописів Ви написали, що сильні інституції починаються не з гучних заяв, а з готовності чесно оцінювати власні ризики та впроваджувати зміни. Як сьогодні формується довіра суспільства до державних правових інституцій?

— Довіра до інституцій — одна з найбільших цінностей. Її неможливо отримати раз і назавжди: її потрібно щодня підтверджувати рішеннями, вчинками та відповідальністю. І водночас немає нічого простішого, ніж її втратити. Коли людина звертається до державної інституції, вона приходить не лише за юридичним рішенням. Вона вірить, що її почують, поставляться справедливо і що закон справді працює. Довіра формується задовго до остаточного рішення — кожною дією, кожною процедурою, кожним проявом поваги до людини. Сильні інституції починаються із чесності перед самими собою. Вони не повинні боятися визнавати ризики, переглядати підходи, удосконалювати процедури та реагувати на обґрунтовану критику. Одним із серйозних викликів я вважаю формалізм і професійне вигорання. За великого навантаження звернення людини може почати сприйматися як черговий документ. Але для працівника це одна із сотень справ, а для людини — подія, яка може визначати її життя. Водночас суспільство далеко не завжди бачить результати якісної роботи державних органів: інформація про помилки поширюється значно швидше. Тому довіра потребує не лише професійності, а й відкритості. Навіть складне чи небажане рішення людина здатна сприйняти, якщо воно законне, мотивоване, зрозуміле та ухвалене у справедливій процедурі.

— Однією з тем, які Ви активно порушуєте, є правильне застосування практики Європейського суду з прав людини. Чому сьогодні недостатньо просто цитувати рішення ЄСПЛ?

— Ми пройшли значний шлях відтоді, як в Україні було закріплено обов’язок застосовувати Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права. Сьогодні рішення Суду дедалі частіше стають частиною мотивування судових рішень, і це позитивно. Але практика ЄСПЛ — не збірка універсальних цитат, які можна механічно переносити з однієї справи в іншу. Кожне рішення ухвалюється з огляду на конкретні фактичні обставини та правовий контекст. Важливо розуміти не окрему фразу, а логіку рішення і причини, з яких Суд дійшов відповідного висновку. Показовим стало нещодавнє рішення у справах «Дерев’янко та Тарасова проти України», де Суд звернув увагу на проблему некоректного використання його практики національними судами. Це серйозний сигнал для юридичної спільноти.

Культура роботи з практикою ЄСПЛ починається з поваги до змісту рішення. Юрист має чесно відповісти собі: чи справді обставини справи, на яку він посилається, співставні з правовідносинами, які аналізуються? Тільки тоді практика ЄСПЛ стає реальним інструментом забезпечення справедливості, а не формальною прикрасою судового рішення.

— Україна активно рухається до європейської інтеграції. Наскільки сучасна прокуратура вже відповідає європейським стандартам і які зміни ще необхідні?

— Європейська інтеграція не може зводитися до реформування окремої інституції. Йдеться про системні зміни — від законодавства і судової практики до культури ухвалення рішень, незалежності інституцій та довіри суспільства. В умовах повномасштабної війни роль прокуратури особливо важлива. Прокурори разом з іншими правоохоронними органами документують воєнні злочини, збирають докази для національних проваджень і міжнародних механізмів правосуддя. Від якості цієї роботи значною мірою залежить перспектива притягнення винних у найтяжчих міжнародних злочинах до відповідальності. Особливо важливо професійно укомплектовувати органи прокуратури в регіонах, наближених до бойових дій. Ця робота часто залишається поза публічною увагою, хоча прокурори працюють у надзвичайно складних і небезпечних умовах. Я не прихильниця реформ заради реформ. Будь-який механізм можна і потрібно вдосконалювати, але зміни мають пропонувати реальне покращення. Руйнувати наявну систему без чіткої професійно обґрунтованої альтернативи — великий ризик.

— Ви берете участь у міжнародних професійних проєктах. Яке значення має цей діалог для розвитку української правничої системи, особливо в умовах війни?

— Сьогодні міжнародний професійний діалог виходить далеко за межі обміну досвідом. Це важлива частина нашої європейської інтеграції. Ми змінюємо не лише законодавство, а й підходи до функціонування правових інституцій, культури ухвалення рішень та забезпечення верховенства права. Експертиза міжнародних партнерів допомагає оцінювати власні рішення, бачити ризики та знаходити ефективніші механізми розвитку. Це особливо важливо під час реалізації реформ, передбачених Планом Ukraine Facility та Дорожньою картою трансформацій. Водночас для мене міжнародна співпраця — насамперед про людей. Нещодавно я працювала з колегами з французького фонду FUVI та адвокатського об’єднання Cabinet Ligneul, які підтримують українських потерпілих і сприяють взаємодії з міжнародними механізмами правосуддя. Їхня професійна відданість і глибоке розуміння українського контексту справді вражають. Такі приклади показують: європейська інтеграція — це не лише законодавчі зміни. Це спільність цінностей, взаємна довіра і готовність разом працювати заради справедливості.

— Ваша професійна діяльність багато в чому пов’язана із захистом прав людини. Чи змінило повномасштабне вторгнення Ваше особисте розуміння справедливості та відповідальності юриста?

— Не думаю, що війна змінила моє розуміння справедливості. Вона змінила інше — ціну професійної помилки. Юрист завжди працює з людськими долями. Але під час війни кожне рішення, процесуальна дія, пропущений строк чи неналежно зібраний доказ можуть мати значно серйозніші наслідки. Ми говоримо про воєнні злочини, захист потерпілих, права військовослужбовців, внутрішньо переміщених осіб, дітей, які постраждали від війни. За таких умов право стає одним із механізмів захисту держави та її громадян. Відповідальність юриста сьогодні — не лише добре знати закон, а й розуміти контекст його застосування та наслідки власних рішень. І навіть у найскладніших умовах ми не можемо відмовлятися від верховенства права. Якщо почнемо відступати від власних стандартів саме тоді, коли нам найважче, ризикуємо втратити те, заради чого сьогодні бореться Україна.

— І на завершення. Якою Ви бачите українську систему правосуддя через десять років?

— Мені хотілося б, щоб через десять років українська система правосуддя вже не жила в режимі постійних реформ, а перейшла до стабільного розвитку. Будь-яка правова система потребує моменту, коли вона починає працювати не у стані безперервних змін, а у стані зрілості. Її незмінними принципами мають залишатися законність, повага до людської гідності, верховенство права, незалежність інституцій, професійність і відповідальність за кожне рішення. У центрі системи завжди має бути людина, адже саме заради захисту

Від редакції журналу MILLENIUM CLUB Сучасна правова держава будується не лише на законах. Її фундаментом є професіоналізм людей, які щодня працюють над тим, щоб принцип верховенства права залишався не декларацією, а реальною практикою. milleniumra.com.ua

43

Фахівці, яким довіряють

АРТЕМ

ПИТОМЕЦЬ: «ДЛЯ МЕНЕ АДВОКАТУРА — ЦЕ НЕ ЛИШЕ ПРОФЕСІЯ, А СПОСІБ ЖИТТЯ» Артем ПИТОМЕЦЬ — Голова Південно-Української Міжнародної асоціації адвокатів. Видатний адвокат України.

Артём Питомец

ARTEM

PYTOMETS:

“FOR ME, ADVOCACY IS NOT ONLY A PROFESSION, BUT A WAY OF LIFE” Artem Pytomets is the Chairman of the South Ukrainian International Bar Association.

He is an outstanding lawyer of Ukraine.

44 44

MILLENIUM MILLENIUM BUSINESS’серпень BUSINESS’червень

Фахівці, яким довіряють — Пане Артеме, як Ви отримали свою посаду Голови Південно-Української Міжнародної асоціації адвокатів?

— Ініціатива створення Південно-Української Міжнародної асоціації адвокатів виникла у відповідь на запит колег і партнерів щодо об’єднання зусиль для професійного зростання адвокатів, обміну досвідом та навчання молодого покоління правників. Мене запросили очолити цей процес, зважаючи на мій професійний досвід, уміння об’єднувати людей і стратегічне бачення розвитку правничої спільноти.

— Які досягнення Ви вважаєте найвагомішими на цій посаді?

— Найважливішим досягненням я вважаю запровадження безперервного формату надання правничої допомоги громадянам України, а також іноземцям, апатридам і біпатридам — 24 години на добу, 7 днів на тиждень. Це надзвичайно актуально у складний для держави воєнний час, коли правовий захист є не лише потребою, а й елементом національної безпеки. Нам вдалося оперативно об’єднати фахівців, створити ефективні канали комунікації та налагодити роботу асоціації на принципах оперативності, професіоналізму та доступності.

— З якими викликами Ви стикалися у своїй кар’єрі адвоката та

— Mr. Artem, how did you get the position of the Chairman of the South Ukrainian International Bar Association?

— The initiative to create the South Ukrainian International Bar Association arose in response to a request from colleagues and partners to join forces for the professional development of lawyers, exchange of experience and training of the younger generation of lawyers. I was invited to lead this process, given my professional experience, ability to unite people and strategic vision of the development of the legal community.

— What do you consider to be your most significant achievements in this position?

— The most important achievement, I consider, is the introduction of a continuous format of legal aid for Ukrainian citizens, as well as foreigners, stateless persons and persons with dual citizenship – 24 hours a day, 7 days a week. This is extremely important in a difficult time of war for the state, when legal protection is not only a necessity but also an element of national security. We managed to quickly unite specialists, create effective communication channels and establish the association’s work on the principles of efficiency, professionalism and accessibility.

як їх долали?

— Одним із головних викликів було набуття реального адвокатського досвіду, здатного забезпечити ефективну роботу навіть у найскладніших справах. Адже саме практика формує справжню професійну стійкість, здатність діяти в умовах тиску та швидко ухвалювати обґрунтовані правові рішення. Наступним етапом стало ефективне застосування цього досвіду — у захисті прав осіб у найрізноманітніших обставинах: від побутових конфліктів до складних міжнародних спорів. Сьогодні вважаю своїм обов’язком передавати набуті знання молодим адвокатам — через навчальні ініціативи, наставництво, відкриті дискусії та практичну підтримку. Це допомагає формувати сильну,

— What challenges did you face in your career as a lawyer and how did you overcome them?

— One of the main challenges was to acquire real lawyer experience capable of ensuring effective work even in the most complex cases. After all, it is practice that builds true professional resilience, the ability to act under pressure and quickly make sound legal decisions. The next stage was the effective application of this experience in protecting the rights of individuals in a variety of circumstances: from domestic conflicts to complex international disputes. Today, I consider it my duty to pass on the knowledge I have gained to young lawyers through training initiatives, mentoring, open discussions and practical support. This helps to build a strong, professional legal community.

професійну адвокатську спільноту.

— Якою Ви бачите перспективу розвитку правової системи України?

— Усе залежить від нашої спільної роботи. Україна має потенціал стати прикладом правової держави. Важливо зберігати незалежність адвокатури, розвивати правову освіту та формувати довіру до судової системи. Саме тому роль професійних спільнот у зміцненні правової культури є вирішальною.

— Які поради можете дати молодим адвокатам на початку кар’єри?

— Не поспішайте стати відомими — прагніть бути надійними. Шукайте наставників, дотримуйтеся професійних стандартів і завжди пам’ятайте, що ви — голос тих, хто не може себе захистити. Авторитет здобувається не словами, а справами.

— Які цінності та принципи є для Вас основоположними в адвокатській діяльності?

— Чесність, гідність, компетентність і людяність. Для мене адвокатура — не лише професія, а спосіб життя. Переконаний, що правник повинен бути моральним орієнтиром, а не просто технічним виконавцем. Ці принципи супроводжують мене в усьому — від щоденної консультації до резонансних судових процесів.

— What do you see as the future development of Ukraine’s legal system?

— Everything depends on our joint work. Ukraine has the potential to become an example of a state governed by the rule of law. It is important to preserve the independence of the bar, develop legal education and build trust in the judiciary. That is why the role of professional communities in strengthening the legal culture is crucial.

— What advice can you give to young lawyers at the beginning of their careers?

— Do not be in a hurry to become famous – strive to be reliable. Look for mentors, follow professional standards and always remember that you are the voice of those who cannot defend themselves. Authority is not gained through words, but through deeds.

— What values and principles are fundamental for you in your legal practice?

— Honesty, dignity, competence and humanity.

For me, advocacy is not just a profession, but a way of life. I am convinced that a lawyer should be a moral guide, not just a technical performer. These principles accompany me in everything – from daily consultations to highprofile litigation.

milleniumra.com.ua milleniumra.com.ua

45 45

Фахівці, яким довіряють

T

FIALKORA MYNDRU oday, psychological rehabilitation is not merely a form of support following the experience of a crisis, but also a path to restoring inner support and building a new life. Fialkora Myndru shares her professional perspective on this important process with the readers of our international edition.

— Fialkora, a warm welcome to you, and we are delighted to have you with us once again in the pages of our international edition. Let’s start with the main question: what does modern psychology mean by the concept of psychological rehabilitation?

— Following life-changing events, people are rarely able to return to how things were before. War, a serious diagnosis, disability or loss change not only one’s circumstances, but also one’s sense of self and vision of the future. Psychological rehabilitation, therefore, is not about restoring the past, but about creating a foundation for life in a new reality. Crisis support is aimed at stabilising a person’s condition and restoring a sense of security, creating a foundation for the further process of accepting change, rebuilding relationships and regaining the ability to plan for the future.

— What is the most important aspect of a psychologist’s work with people who have experienced traumatic events?

— It is important for a professional to see not just the symptom, but the person as well. It is necessary to understand what has happened in their life, their roles, relationships and sense of control. Common needs include safety, support, predictability and regaining control over one’s own life. At the same time, support must take into account the person’s culture, family environment, state of health and neurocognitive features.

— What principles is your professional approach based on?

— My approach has been shaped by my work with people whose lives have been changed by a diagnosis, trauma, war, dis-

placement or loss. It is based on respect for the individual’s experience. I do not reduce a person to their diagnosis or trauma. For me, it is important to preserve their dignity, their right to choose and their connection to their own values. The main aim is to help a person feel once again that they are the author of their own life. Inner support is built through small, concrete steps, the restoration of functions, relationships and the ability to make plans for the future.

— Why is it important to combine different methods of psychological assistance?

— No single method can encompass the full complexity of adaptation. The traumainformed approach fosters a sense of safety; the systemic approach takes into account the influence of family and environment; the body-oriented approach helps to re-establish contact with the body and restore selfregulation; and interdisciplinary collaboration helps to address psychological, medical and social needs in a comprehensive way.

It is precisely this flexible combination of methods that makes support effective.

— What significance does Ukraine’s experience carry for the global professional community?

— Ukraine’s experience is being shaped by a protracted war, mass displacement, loss and uncertainty. We can see that psychological support goes beyond short-term crisis intervention and requires models of long-term support for individuals, families and communities. Its value lies in its practicality, cultural sensitivity and ability to operate within resource-constrained conditions. It is precisely this experience that can significantly strengthen current international psychological rehabilitation programmes.

fialkora@gmail.com

@fialkora

https://www.fialkora.com

+380969057733

From the Editorial Board of MILLENIUM CLUB We would like to express our sincere thanks to you, Fialkora, for the insightful conversation and your valuable professional thoughts. We wish you inspiration, new successful projects, professional recognition and the strength to continue helping people find their inner support and move forward with confidence.

46

MILLENIUM BUSINESS’червень

Фахівці, яким довіряють

ФІАЛКОРА МИНДРУ

П

сихологічна реабілітація сьогодні є не лише допомогою після пережитої кризи, а й шляхом до відновлення внутрішньої опори та побудови нового життя. Фіалкора Миндру ділиться з читачами нашого міжнародного видання професійним баченням цього важливого процесу.

— Фіалкоро, щиро вітаємо Вас та дуже раді новій зустрічі на сторінках нашого міжнародного видання. Розпочнімо з головного: що сучасна психологія вкладає в поняття психологічної реабілітації?

— Після подій, що змінюють життя, людина рідко може повернутися до того, як було. Війна, тяжкий діагноз, інвалідність чи втрата змінюють не лише обставини, а й відчуття себе та бачення майбутнього. Тому психологічна реабілітація полягає не у відновленні минулого, а у створенні опори для життя в новій реальності. Кризова допомога спрямована на стабілізацію стану та відновлення відчуття безпеки, створюючи основу для подальшого прийняття змін, відновлення стосунків і здатності планувати майбутнє.

— Що є найважливішим у роботі психолога з людьми, які пережили травматичні події?

— Фахівцеві важливо бачити не лише симптом, а й людину. Потрібно розуміти, що сталося з її життям, ролями, зв’язками та відчуттям контролю. Спільними потребами є безпека, підтримка, передбачуваність і повернення впливу на власне життя. Водночас допомога має враховувати культуру, сімейне середовище, стан здоров’я та нейрокогнітивні особливості людини.

— На яких принципах ґрунтується Ваш професійний підхід?

— Мій підхід сформувався у роботі з людьми, чиє життя змінили діагноз, травма, війна, переміщення або втрата. В його основі — повага до досвіду людини. Я не зводжу її до діагнозу чи травми. Для мене важливо зберегти гідність, право вибору та зв’язок із власними цінностями. Головне завдання — допомогти людині знову відчути себе автором свого життя. Внутрішня опора формується через маленькі реальні кроки, відновлення функцій, стосунків і здатності планувати майбутнє.

— Чому важливо поєднувати різні методи психологічної допомоги?

— Жоден окремий метод не охоплює всієї складності адаптації. Травма-інформований підхід підтримує безпеку, системний враховує вплив сім’ї та середовища, тілесно орієнтований допомагає відновити контакт із тілом і саморегуляцію, а міждисциплінарна співпраця комплексно враховує психологічні, медичні та соціальні потреби. Саме гнучке поєднання методів робить підтримку ефективною.

— Яке значення український досвід має для світової професійної спільноти?

— Український досвід формується в умовах тривалої війни, масового переміщення, втрат і невизначеності. Ми бачимо, що психологічна допомога виходить за межі короткої кризової інтервенції та потребує моделей довготривалої підтримки людей, сімей і громад. Його цінність — у практичності, культурній чутливості та здатності працювати в умовах обмежених ресурсів. Саме цей досвід може суттєво посилити сучасні міжнародні програми психологічної реабілітації.

Від редакції журналу MILLENIUM CLUB Щиро дякуємо Вам, Фіалкоро, за змістовну розмову та цінні професійні думки. Бажаємо Вам натхнення, нових успішних проєктів, професійного визнання й сил надалі допомагати людям знаходити внутрішню опору та впевнено рухатися вперед.

milleniumra.com.ua

47

Фахівці,яким довіряють

kmb.ua/ua

SocialReforms-UA

@social_reforms_ua

oleksandr-ilarionovb5b965209

ОЛЕКСАНДР

ІЛАРІОНОВ

— ПРО ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ, ЯКА ПОЧИНАЄТЬСЯ НЕ З ПОСАДИ, А З ВИБОРУ.

П

ісля війни Україну будуватимуть не лише архітектори. Її будуватимуть люди. Україна переживає час, коли змінюється не лише країна — змінюється саме уявлення про лідерство. Суспільство дедалі менше вірить гучним обіцянкам і дедалі більше довіряє тим, хто підтверджує свої слова щоденними вчинками. Сьогодні вже недостатньо бути професіоналом чи керувати масштабними проєктами. Новий час ставить значно важливіше запитання: що залишається після твоїх рішень?

48 48

MILLENIUM MILLENIUM BUSINESS’серпень BUSINESS’червень

Фахівці,яким довіряють Для Олександра Іларіонова відповідь очевидна. «Я переконаний: справжній розвиток починається тоді, коли людина перестає бути статистикою і стає головною цінністю кожного рішення.» Ці слова стали його особистою філософією та принципом професійної діяльності. За роки роботи у будівельній галузі він переконався: сучасний керівник відповідає не лише за реалізований проєкт, а й за середовище, у якому житимуть люди. Сьогодні, працюючи у складі управлінської команди ПрАТ «ХК «Київміськбуд», Олександр Іларіонов бере участь у реалізації рішень, що визначають розвиток житлової інфраструктури столиці та майбутню відбудову країни. Для нього будівництво — це не квадратні метри й не цифри у звітах. Це простір, де народжуються родини, формується довіра та починається нове життя.

створенні можливостей, підтримці, соціальних проєктах і допомозі, яка змінює життя людей. «Повага до ветеранів вимірюється не словами. Вона вимірюється можливостями, які ми створюємо для їхнього майбутнього.» Саме тому громадська та благодійна діяльність для Олександра Іларіонова є природним продовженням його професійних принципів. Як засновник Всеукраїнського благодійного фонду «Соціальні реформи», він підтримує ініціативи, спрямовані на допомогу людям, розвиток соціальних програм та формування сильного суспільства. Для нього благо-

істину: найцінніша інвестиція — це інвестиція в людину. Підтримка освіти, соціальних ініціатив та можливостей для розвитку молоді сьогодні формує фундамент майбутньої України — країни, де кожна людина має шанс реалізувати свій потенціал. Лідерство, яке залишає слід Нагрудний знак «Оборона Києва» — одна з відзнак у біографії Олександра Іларіонова. Проте значно важливішими за будь-які нагороди він вважає щоденні рішення, які впливають на життя людей. Саме тому його особистий принцип звучить

«Ми будуємо не квадратні метри. Ми будуємо простір, у якому люди створюють своє майбутнє.» Саме тому відбудова України не може обмежуватися лише новими будинками чи дорогами. Вона починається там, де люди повертають собі відчуття безпеки, гідності та впевненості у завтрашньому дні. Лідерство, що надихає Активний спосіб життя, спорт, дисципліна та постійний професійний розвиток стали для Олександра Іларіонова не окремими захопленнями, а способом мислення. Він переконаний, що справжній керівник має насамперед розвивати людей поруч із собою. «Лідер — це людина, після якої інші починають більше вірити у власні сили.» На його думку, ефективне лідерство не створює залежності від однієї особистості. Воно відкриває можливості для команди, допомагає людям брати відповідальність і впевнено рухатися вперед. У сучасному світі успіх часто вимірюють показниками та статистикою. Проте будь-які цифри втрачають цінність, якщо за ними не стоїть людина. «Довіра — це головний результат будь-якої роботи.» Саме довіра, переконаний він, стає фундаментом сильної команди, ефективного бізнесу й суспільства, здатного долати найскладніші виклики. Повага, яка вимірюється вчинками Війна змінила не лише Україну. Вона змінила наше розуміння відповідальності, людяності та взаємної підтримки. Повага до ветеранів, військових і всіх, хто захищає майбутнє країни, не може залишатися лише символом чи словами вдячності. Вона має проявлятися у конкретних рішеннях — у

дійність — це не окремий напрям, а прояв відповідальності перед тими, хто потребує підтримки. Переконання, що майбутнє країни залежить від небайдужості кожного, стало одним із ключових принципів його діяльності.

так: «Жити так, щоб після тебе залишалися не лише реалізовані проєкти, а й люди, які стали сильнішими.» Можливо, саме в цьому і полягає головний виклик для сучасного українського лідерства.

Інвестиція, яка не має терміну окупності

Не бути найгучнішим.

Будь-яка сильна країна починається з людей, які вірять у власне майбутнє. Саме тому особливу увагу Олександр Іларіонов приділяє підтримці молоді та дітей. Адже від того, які можливості сьогодні отримає нове покоління, залежить, якою буде Україна завтра. «Молодь не потребує готового майбутнього. Вона потребує чесного шансу його створити.» «Дитина повинна відчувати, що її цінують не за оцінки чи досягнення, а за те, ким вона є.»

Не прагнути лише зовнішнього визнання. А створювати цінність, яка залишається після тебе. Україну майбутнього будуватимуть не лише нові технології, інвестиції чи архітектурні рішення. Її будуватимуть люди — професіонали, управлінці, волонтери, підприємці та громадяни, для яких відповідальність є не обов’язком, а внутрішнім вибором. Саме такі лідери сьогодні формують нову сторінку української історії.

Ці слова відображають просту, але важливу milleniumra.com.ua milleniumra.com.ua

49 49

Фахівці,яким довіряють For Oleksandr Ilarionov, the answer is obvious.

«I am convinced that true progress begins when a person ceases to be a mere statistic and becomes the guiding principle behind every decision.»

These words have become his personal philosophy and the principle that guides his professional life. Over the years, he has come to realise that a modern leader is accountable not only for delivering completed projects, but also for creating the environment in which communities can thrive.

«A leader is someone who inspires others to believe more in their own abilities.»

In his view, effective leadership does not create dependence on a single individual. Instead, it empowers teams, encourages individuals to take ownership and enables them to move forward with confidence.

In today’s world, success is often measured by metrics and statistics. Yet numbers mean little without the individuals behind them.

extension of his professional values.

As the founder of the All-Ukrainian Charitable Foundation “Social Reforms”, he supports initiatives aimed at strengthening communities, advancing social programmes and helping those in need. For him, philanthropy is not a separate field of activity, but an expression of commitment to those who need support.

He believes that the country’s long-term prosperity depends on the contribution of every citizen - a conviction that has become one of the principles guiding his work.

An Investment with No Expiration Date Every strong country begins with people who believe in tomorrow.

That is why Oleksandr Ilarionov places particular emphasis on supporting young people and children.

The opportunities we create for the next generation today will define the country they inherit tomorrow.

«Young people do not need a ready-made future. They need an honest chance to create it.»

«A child should feel valued not for their marks or achievements, but for who they are.»

These words reflect a simple yet powerful truth: the most valuable investment is an investment in people.

Supporting education, social initiatives and opportunities for young people’s development today lays the foundation for a Ukraine where everyone has the chance to fulfil their potential.

Today, as a member of the management team at Kyivmiskbud Holding Company PJSC, Oleksandr Ilarionov helps guide the development of the capital’s housing infrastructure and Ukraine’s post-war recovery. For him, construction is not about square metres or figures in reports. It is where families put down roots, communities thrive and lasting relationships take shape.

«We are not constructing square metres. We are creating places where people can shape their own future.»

That is why Ukraine’s recovery cannot be limited to new buildings or roads alone. It is only when communities regain a sense of security, dignity and confidence that true recovery begins.

Inspiring Leadership For Oleksandr Ilarionov, an active lifestyle, sport, discipline and continuous professional growth are not merely personal pursuits, but a way of thinking. He believes that a true leader must, above all, help those around them develop.

50 50

MILLENIUM MILLENIUM BUSINESS’серпень BUSINESS’червень

«Trust is the ultimate outcome of any meaningful work.»

He believes that trust forms the foundation of a strong team, a successful organisation and a society capable of overcoming even the greatest challenges.

Respect Measured Through Actions The war has changed not only Ukraine. It has reshaped our understanding of duty, humanity and mutual support.

Respect for veterans, military personnel and everyone defending the country’s freedom cannot remain merely symbolic or be expressed only through words of gratitude. It must be demonstrated through concrete actions - by opening doors, supporting social initiatives and providing assistance that genuinely improves lives.

«Respect for veterans is not measured in words. It is measured by the opportunities we create for the years ahead.»

That is why, for Oleksandr Ilarionov, civic engagement and charitable work are a natural

Leadership That Leaves Its Mark The Defence of Kyiv badge is among the honours Oleksandr Ilarionov has received.

However, he considers the day-to-day decisions that influence people’s lives to be far more important than any award.

That is why his personal motto is: «Live in such a way that you leave behind not only completed projects, but also people who have become stronger.»

Perhaps this is the greatest challenge facing modern Ukrainian leadership. Not to be the loudest. Not to seek external recognition alone.

But to create lasting value that remains long after you are gone.

Ukraine’s future will be shaped not only by new technologies, investment and architectural solutions, but above all by professionals, managers, volunteers, entrepreneurs and citizens for whom responsibility is not an obligation, but an inner choice.

It is leaders like these who are writing the next chapter of Ukraine’s history.

Фахівці,яким довіряють

OLEKSANDR

ILARIONOV

RESPONSIBILITY BEGINS NOT WITH A POSITION, BUT WITH A CHOICE

A

fter the war, it will not be architects alone who restore Ukraine. It will be its people.

Ukraine is experiencing a time when not only the country is changing—the very concept of leadership is evolving.

Society is placing less and less faith in grand promises and increasingly trusting those who demonstrate their commitment through everyday actions.

Today, it is no longer enough simply to be a professional or to manage large-scale projects.

What the new era ultimately asks is this: what remains after your decisions?

kmb.ua/ua

@social_reforms_ua

SocialReforms-UA

oleksandr-ilarionovb5b965209

milleniumra.com.ua milleniumra.com.ua

51 51

Фахівці, яким довіряють

— Риммо, щиро раді новій зустрічі з Вами на сторінках нашого видання! Проєкт «Берегиня» сьогодні знають далеко за межами окремих реабілітаційних програм. Як народилася ця ідея і що стало її справжнім початком?

— Моя професійна діяльність багато років пов’язана з фізичною терапією, масажем і тілесними практиками. Щодня я бачила, наскільки тісно пов’язані фізичний стан людини та її емоційне здоров’я. Але з часом зрозуміла, що хочу допомагати людям значно ширше: не лише під час окремого сеансу, а й створюючи простір, де людина хоча б ненадовго перестане бути пацієнтом, військовим чи людиною, яка пережила втрату, і знову відчує себе просто людиною. Саме тоді доля звела мене з Алісою Ковальовою. Ми разом працювали над різними проєктами, їздили до військових на Схід, багато спілкувалися й поступово зрозуміли, що однаково бачимо справжню реабілітацію. Я — мама загиблого Героя, Аліса — військова, ветеранка та дружина загиблого військового. Наш особистий досвід дозволив дуже глибоко відчути, чого насправді потребують люди після пережитого. Майже пів року ми працювали над концепцією, збирали команду однодумців, а перші програми провели для мам і дружин загиблих Героїв. Коли побачили, як люди відкриваються, починають усміхатися, підтримувати одна одну й знову відчувати смак життя, зрозуміли: ми знайшли правильний шлях.

— У чому полягає головна особливість «Берегині» і чому учасники після завершення програм називають її особливим місцем сили?

— Для нас головне — не окрема методика чи практика, а ставлення до людини. Ми працюємо невеликими групами, тому маємо можливість побачити кожного, врахувати його фізичний стан, психологічні особливості, життєву історію та потреби. Перед кожним заїздом команда ретельно готується і створює кілька варіантів програми. Якщо люди готові до активності — це прогулянки, рухові практики, екскурсії. Якщо більше потребують спокою — масаж, творчість, тілесні практики, саундхілінг, відпочинок. Але найважливіше — ми проживаємо цей час разом із людьми. Ми не створюємо дистанції між організаторами та учасниками. Разом снідаємо, спілкуємося, беремо участь у всіх активностях, сміємося й підтримуємо одне одного. Саме так народжується довіра. І найбільшим результатом для нас стають слова людини: «Я знову хочу жити. Я відчуваю сили. Я не сам».

— Ви працюєте з людьми, які пережили втрату, поранення або сильні психологічні травми. Що, на Вашу думку, стає першим кроком до справжнього відновлення?

— Насамперед — відчуття безпеки. Після пережитого людині далеко не завжди потрібні поради чи правильні слова. Дуже часто достатньо, щоб поруч був той, хто не засуджує, не змушує бути сильним і не ставить незручних запитань. У нашому просторі можна мовчати, плакати, сміятися або просто бути собою. Не менш важливо повернути людині відчуття власної спроможності. Коли вона раптом розуміє: «Я можу зробити ще один крок. Я можу спілкуватися. Я можу радіти життю». Саме з таких маленьких перемог починаються великі зміни. А ще для нас дуже важливо, щоб після завершення програми люди не втрачали зв’язку між собою. Так народжується справжня спільнота підтримки.

— Напевно, за час існування проєкту Ви стали свідком багатьох непростих людських історій. Які моменти найбільше торкаються Вашого серця?

— Найбільше мене вражають не гучні події, а майже непомітні зміни. Коли людина приїжджає мовчазною і замкнутою, а вже через кілька днів щиро сміється за спільним столом. Коли говорить, що нічого не хоче, а потім сама бере участь у всіх заходах. Особливо символічним для мене став момент, коли учасниці перших програм повернулися вже не по допомогу, а щоб допомагати іншим. Сьогодні до «Берегині» активно долучаються ветерани, військові, колишні учасники програм стають волонтерами. Ми бачимо, як поступово формується велика спільнота людей, готових підтримувати одне одного. Саме тоді розумієш, що створюється вже не просто проєкт, а жива родина однодумців.

— Які цілі сьогодні стоять перед командою «Берегині» і що б Ви хотіли сказати нашим читачам?

— Наше головне завдання — масштабувати проєкт, але не втратити його душу. Ми хочемо проводити такі програми регулярно в різних регіонах України, залучати нових партнерів, благодійників, представників бізнесу і державних установ. Проте для нас масштабування — це не кількість заїздів, а збереження атмосфери довіри, професійності та людяності. І хочу звернутися до всіх читачів. Якщо зараз вам непросто — не бійтеся просити про допомогу. Не потрібно проходити цей шлях наодинці. А якщо маєте можливість підтримати інших — зробіть це. Іноді достатньо однієї доброї розмови, години свого часу, професійної поради чи простого людського тепла. Ми щиро віримо: коли об’єднуються люди, яким небайдуже, народжуються справжні дива. Саме в цьому сьогодні полягає сенс «Берегині» — допомогти людині не просто відновитися, а знову повірити в себе, у життя і в те, що поруч завжди є свої.

Від редакції журналу MILLENIUM CLUB Щиро дякуємо Риммі Коробковій за відверту, глибоку та надихаючу розмову. Бажаємо їй, команді проєкту «Берегиня» та всім її однодумцям невичерпної енергії, нових успішних ініціатив, надійних партнерів, розширення проєкту по всій Україні та ще більше історій, у яких людська підтримка повертає віру, внутрішню силу й бажання жити.

52

MILLENIUM BUSINESS’червень

Фахівці, яким довіряють

РИММА КОРОБКОВА

«БЕРЕГИНЯ»: ПРОСТІР, ДЕ ЛЮДИНА ЗНОВУ ЗНАХОДИТЬ СЕБЕ

В

ійна змінила життя мільйонів українців, але водночас відкрила неймовірну силу людської єдності, співчуття та взаємної підтримки. Саме на цих цінностях народився проєкт «Берегиня», створений для військових, ветеранів, родин загиблих Героїв і всіх, хто переживає наслідки війни. Його співзасновниця Римма Коробкова вже багато років присвячує своє життя фізичному й емоційному відновленню людей. Сьогодні ми знову зустрічаємося з Риммою, щоб поговорити про ідею, яка перетворилася на справжню спільноту, де кожен може відчути підтримку, повернути внутрішню силу та зробити перший крок до нового життя.

Коробкова Римма

@rimma_korobkova

@berehynia.ak.ua

+380509650171 +380985170001

milleniumra.com.ua

53

Фахівці, яким довіряють

RYMMA KOROBKOVA

“BEREHYNIA”: A SPACE WHERE ONE REDISCOVERS ONESELF

T

he war has changed the lives of millions of Ukrainians, but at the same time has revealed the incredible power of human unity, compassion and mutual support. It is on these values that the “Berehynia” (“Guardian”) project was founded, created for servicemen, veterans, the families of fallen Heroes and all those experiencing the consequences of the war. Its co-founder, Rymma Korobkova, has dedicated many years of her life to helping people recover physically and emotionally. Today, we meet with Rymma once again to discuss an idea that has grown into a genuine community, where everyone can find support, regain their inner strength and take the first step towards a new life.

+380677774482 Аліса Ковалева

54

MILLENIUM BUSINESS’червень

Фахівці, яким довіряють

— Rymma, we are truly delighted to welcome you back to the pages of our edition! The “Berehynia” project is now known far beyond the framework of separate rehabilitation programmes. How did this idea come about, and what marked its real beginning?

— For many years, my professional work has been related to physiotherapy, massage and bodywork. Every day, I saw just how closely a person’s physical condition is linked to their emotional health. But over time, I realised that I wanted to help people in a much broader way: not just during a single session, but by creating a space where a person can, at least for a short while, stop being a patient, a soldier or someone who has suffered a loss, and feel like a human being again.

It was then that fate brought me together with Alisa Kovaliova. We worked together on various projects, went to visit the military in the East, talked a great deal, and gradually realised that we shared the same vision of what true rehabilitation should be. I am the mother of a fallen Hero; Alisa is a military veteran and the wife of a fallen soldier. Our personal experiences have given us a very deep understanding of what people truly need after experiencing such traumatic events. We spent nearly half a year developing the concept and putting together a team of like-minded people, and we ran our first programmes for the mothers and wives of fallen Heroes.

When we saw how people opened up, began to smile, support one another and rediscover their zest for life, we realised we were on the right path.

— What is the main feature of “Berehynia”, and why do participants describe it as a special place of power once the programmes have finished?

— For us, the most important thing is not a particular method or practice, but our approach to each individual. We work in small groups, and this allows us to see each person, take into account their physical condition, psychological features, life story and needs.

Before each arrival, the team prepares thoroughly and draws up several programme variations. If people are up for some activity, this might include walks, movement exercises and excursions. If they need more calm, we offer massage, creative activities, bodywork, sound healing and relaxation.

But the most important thing is that we spend this time together with people. We don’t create a distance between the organisers and the participants. We have breakfast together, communicate, take part in all the activities, laugh and support one another. That’s exactly how trust is built. And the greatest reward for us is when someone says: ‘I want to live again. I feel strong. I’m not alone.”

— Probably, over the time of the project’s existence, you have witnessed many difficult personal stories. Which moments touch your heart the most?

— What impress me most are not the high-profile events, but the almost unnoticeable changes. When someone arrives quiet and withdrawn, yet within a few days is laughing heartily around the shared table. When they say they don’t want to do anything, but then take part in all the activities of their own accord.

A particularly symbolic moment for me was when participants from the very first programmes returned, not to seek help, but to help others.

Today, veterans and military personnel are actively joining “Berehynia”, and former programme participants are becoming volunteers. We can see a large community of people gradually forming, all ready to support one another. It is then that you realise that what is being created is no longer just a project, but a living family of like-minded people.

— What are the “Berehinia” team’s goals at the moment, and what would you like to say to our readers?

— Our main aim is to scale up the project without losing its spirit. We want to run these programmes regularly in different regions of Ukraine, and to engage new partners, benefactors, business representatives and government bodies. However, for us, scaling up is not about the number of arrivals, but about maintaining an atmosphere of trust, professionalism and humanity.

And I’d like to address all our readers. If you’re going through a difficult time right now, don’t be afraid to ask for help. You don’t have to go through this alone. And if you’re in a position to support others, please do so. Sometimes all that’s needed is a kind word, an hour of your time, some professional advice, or simply a bit of human warmth. We sincerely believe that when people who care come together, true miracles happen.

This is precisely the meaning of “Berehynia” today — helping people not just to recover, but to believe in themselves again, in life, and in the fact that there are always people by their side. Аліса Ковальова

— You work with people who have experienced loss, injury or severe psychological trauma. What, in your opinion, is the first step towards genuine recovery?

— First and foremost — a sense of safety. After what they’ve been through, people don’t always need advice or the “right” words. Very often, it’s enough just to have someone nearby who doesn’t judge, doesn’t pressure them to be strong, and doesn’t ask awkward questions. In our space, you can be silent, cry, laugh, or simply be yourself.

It’s just as important to help people regain a sense of their own capabilities. When they suddenly realise: “I can take one more step. I can talk to others. I can enjoy life.” It’s these small victories that lead to big changes. It’s also very important to us that, once the programme has finished, people stay in touch with one another. That’s how a genuine support community is formed.

From the Editorial Board of MILLENIUM CLUB We would like to express our sincere thanks to Rymma Korobkova for a candid, insightful and inspiring conversation. We wish her, the “Berehynia” project team and all her like-minded colleagues inexhaustible energy, new successful initiatives, reliable partners, the expansion of the project across Ukraine, and even more stories in which human support restores faith, inner strength and the will to live.

milleniumra.com.ua

55

Фахівці, яким довіряють

ІРИНА ГРИНЧУК:

МИСТЕЦТВО ВИВОДИТИ УКРАЇНСЬКИЙ БІЗНЕС НА СВІТОВІ РИНКИ

В

ихід на міжнародний ринок — це не випадковість, а результат чіткої стратегії, глибокої аналітики та розуміння глобальних правил гри. Саме такий підхід сповідує міжнародна маркетингова стратегиня та GTM-експертка Ірина Гринчук, яка допомагає українським і європейським компаніям перетворювати амбітні бізнес-ідеї на конкурентоспроможні міжнародні бренди.

Світовий ринок дедалі частіше обирає не тих, хто голосніше заявляє про себе, а тих, хто мислить стратегічно. Саме тому сучасний маркетинг перестав бути лише інструментом просування — сьогодні він став невід’ємною складовою розвитку бізнесу, його масштабування та міжнародної експансії. Понад вісім років Ірина Гринчук працює з міжнародними проєктами, допомагаючи українським і європейським компаніям успішно виходити на ринки США та Європи. Її професійна експертиза охоплює складні B2B-напрями, логістику, девелопмент, інфраструктурні проєкти та сфери PropTech — галузі, де недостатньо створити якісний продукт, важливо правильно сформувати його позиціонування, цінність і стратегію розвитку. У своїй роботі Ірина розглядає маркетинг

як управлінський інструмент, що безпосередньо впливає на фінансові результати компанії. Саме тому ефективність оцінюється не кількістю переглядів чи охоплень, а показниками прибутковості, вартості залучення клієнта, його довічної цінності та рентабельності інвестицій. Такий підхід дає змогу будувати системні рішення, які забезпечують бізнесу довгострокове зростання. Одним із ключових напрямів її діяльності є розроблення Go-To-Market-стратегій. Саме вони допомагають компаніям упевнено виходити на міжнародні ринки, знаходити свою цільову аудиторію, формувати сильну ціннісну пропозицію та вибудовувати довіру до бренду ще до першого контакту з потенційним клієнтом. На переконання експертки, маркетинг сьогодні переживає одну з наймасштабніших трансформацій. Якщо донедавна головною

метою було зайняти перші позиції у пошукових системах, то зараз дедалі важливішим стає те, як інформацію про компанію аналізують системи штучного інтелекту. Саме тому майбутнє належить брендам, які формують якісну інформаційну екосистему та працюють за принципами Generative Engine Optimization. Професійний шлях Ірини Гринчук доводить: сучасний маркетинг — це не лише інструмент просування, а стратегічний ресурс розвитку бізнесу. Поєднуючи аналітичне мислення, міжнародну експертизу та глибоке розуміння B2B-ринків, вона допомагає складним продуктам ставати зрозумілими світовій аудиторії, а українським компаніям — упевнено заявляти про себе далеко за межами країни. Саме так народжуються бренди, яким довіряють, і бізнеси, що успішно конкурують на глобальному рівні.

IRYNA HRYNCHUK:

E

THE ART OF BRINGING UKRAINIAN BUSINESSES TO GLOBAL MARKETS ntering the international market is no happenstance, but the result of a clear strategy, in-depth analysis and an understanding of the global rules of the game. This is precisely the approach professed by international marketing strategist and GTM expert Iryna Hrynchuk, who helps Ukrainian and European companies transform ambitious business ideas into competitive international brands.

The global market is increasingly favouring not those who shout the loudest, but those who think strategically. That is precisely why modern marketing is no longer merely a promotional tool — today, it has become an integral part of business development, scaling and international expansion.

For over eight years, Iryna Hrynchuk has been working on international projects, helping Ukrainian and European companies successfully enter the US and European markets. Her professional expertise spans complex B2B sectors, logistics, development, infrastructure projects and PropTech – sectors where it is not enough simply to create a highquality product; it is important to correctly define its positioning, value and development strategy.

In her work, Iryna views marketing as a management tool that directly influences

56 56

MILLENIUM MILLENIUM BUSINESS’серпень BUSINESS’червень

companies’ financial results. That is why effectiveness is evaluated not by the number of views or reach, but by metrics such as profitability, customer acquisition cost, their lifelong value and return on investment. This approach enables the formation of systemic decisions that ensure long-term growth for businesses.

One of the key areas of her work is the creation of go-to-market strategies. It is these strategies that help companies enter international markets with confidence, identify their target audience, form a strong value proposition and build trust in the brand even before the first contact with a potential customer.

According to the expert, marketing is currently undergoing one of its most extensive transformations. Whilst until recently the main goal was to secure top positions in search

engines, it is now becoming increasingly important how artificial intelligence systems analyse information about a company.

That is precisely why the future belongs to brands that create a high-quality information ecosystem and operate according to the principles of Generative Engine Optimisation.

Iryna Hrynchuk’s professional journey demonstrates that modern marketing is not merely a promotional tool, but a strategic resource for business development. By combining analytical thinking, international expertise and a deep understanding of B2B markets, she helps complex products become understandable to a global audience, and enables Ukrainian companies to confidently make their mark far beyond the country’s borders. This is precisely how trusted brands and businesses that successfully compete on a global scale are formed.

Фахівці, яким довіряють

Ірина Гринчук

milleniumra.com.ua milleniumra.com.ua

57 57

Фахівці, яким довіряють

OLEH KOSMIN: “IN SURGERY, THERE IS NO ROOM FOR

CHANCE. EVERY DECISION MUST WORK FOR THE PATIENT’S LIFE.”

О

ncological surgery is one of those medical specialities where professionalism is measured not only by the complexity of the operations performed, but also by the ability to make the right decisions in critical situations. There are no trifles here, because a human life, the patient’s trust and the doctor’s responsibility for the final outcome lie behind every clinical case.

Oncological surgeon Oleh Kosmin belongs to a generation of doctors who never rest on their laurels. By mastering the most advanced techniques, implementing international standards of care and mentoring younger colleagues through his own example, he is convinced that medicine must constantly evolve, and that a doctor must remain by the patient’s side not only in the operating theatre, but throughout the entire journey to recovery.

— Mr. Oleh, the profession of a surgical oncologist requires not only thorough knowledge and impeccable skill, but also special inner endurance and responsibility. Please tell us how your professional path began and what determined your choice of oncological surgery?

— I graduated from medical university with a degree in Medicine in 2008. I knew from childhood that I would become a surgeon, so my choice of specialisation was decided in advance. The only question was which branch of surgery would become my life’s work. After much thought, I decided to try my hand at one of the most difficult fields — oncological surgery.

I am sincerely grateful to Kostiantyn Yarynich, the Chief Medical Officer of the Kirovohrad Oncology Centre, who believed in me and gave me the opportunity to undertake my internship in the colorectal surgery department. It was there that I realised that every operation involves not only technical skill, but also strategic thinking, responsibility and teamwork. I was entrusted with performing interventions on my own from the second year of my internship, because there are practically no ‘simple’ operations in oncology.

I performed my first independent removal of a colon tumour at the end of my training. The patient recovered and was discharged in good health, and it was then that I realised just how important it is to be involved in saving a person’s life. It was from that moment that my true professional development as a surgical oncologist began.

— Over the years of your practice, you have progressed from performing your first independent operations to carrying out complex surgical pro-

58

MILLENIUM BUSINESS’червень

cedures on which people’s lives directly depend.

Which stages of your professional development have been the most important to you and have shaped you as a doctor and surgeon?

— Once you start practising independently, you quickly realise that there are things we cannot yet influence.

But there are also techniques that have been proven effective by the global medical community, and it is precisely these that need to be implemented.

In 2013–2014, international researchers finally proved the effectiveness of removing colorectal cancer metastases in the liver. Prior to this, such patients were in fact considered inoperable, and this always saddened me. That is why I decided to master this technique. I am deeply grateful to Andrii Lukashenko of the National Cancer Institute, under whose guidance I acquired the necessary knowledge and practical skills.

On returning to my hospital, I began to apply a new approach. At first, it seemed unusual to my colleagues, but years of practice and treatment outcomes have proven its effectiveness. Today, many colleagues turn to me for advice on choosing a treatment tactics for primary and secondary liver tumours.

— One of the key areas of your work has been the surgical treatment of metastatic liver lesions in colorectal cancer. How complicated was it to introduce such operations, what professional challenges did you have to overcome, and what enables you today to achieve positive outcomes even in the most complex clinical cases?

— Liver surgery has always been considered one of the most complex procedures due to the high risk of bleeding. However, advances in technology have made it possible to significantly improve safety. By that time, our hospital already had the necessary equipment, and we began performing these interventions.

The hardest part is starting out on your own, without a senior colleague nearby who can offer guidance right there during the operation. At the same time, I always felt the support of my mentors — Artem Zelinskii and Andrii Lukashenko. It was thanks to their advice that I gradually managed to progress from minor resections to performing complex hemihepatectomies.

I remember that after the first few such operations, patients would spend three or four days in the intensive care unit. Today, however, these procedures have become routine, and patients often return to the specialist ward the very next day and are discharged home after five to seven days.

— Behind each of your professional achievements lie lives saved, years of training, responsible decisions and a great deal of teamwork. Which of your achievements do you consider to be the most significant — those that have marked an important step in the development of the department, the team or oncologi-

cal surgery as a whole?

— Cancer cannot be treated by surgical methods alone.

It is always a team effort involving doctors from various specialities. I am not one of those surgeons who recommend surgery at every opportunity. But once the decision has been made to proceed with surgery, it must be carried out to the highest possible standard.

That is precisely why I consider my greatest professional achievement to be the ability to treat patients in accordance with modern international standards at our clinic. This is what truly changes the outcomes of treatment and gives people the chance to live a full life.

— Cancer surgery is constantly evolving: technologies, diagnostics, treatment approaches and post-operative care are all improving. How has your professional practice changed over recent years, and which modern techniques do you think have most significantly expanded doctors’ capabilities in the fight to save patients’ lives?

— Even before the full-scale invasion began, we had started to introduce laparoscopic cancer surgery. But the war forced us to make adjustments — from the very first days, I joined the ranks of the Armed Forces of Ukraine. Upon returning from service in 2025, I practically had to start developing the department from scratch.

The team had changed significantly: many experienced doctors had left the country or moved to other jobs. They were replaced by young specialists, and today one of my main tasks is to pass on my knowledge and experience to them. Together with the team, we have reintroduced laparoscopic surgery, modern preoperative preparation and new principles for post-operative patient care. Thanks to this, our department is once again operating in accordance with international standards.

— Patients’ high level of trust in a surgeon is formed not only through professional expertise, but also through honesty, compassion and a willingness to take responsibility in the most difficult moments. What does it mean to you personally to be a trusted specialist, and what new professional goals are you setting for yourself today?

— We are responsible for the people we treat. That is why almost all my patients have my personal phone number. I am available practically round the clock, because if someone calls in the middle of the night, it means it is genuinely important to them.

Communication is equally important to treatment as the operation itself. A patient’s journey to recovery depends to a large extent on compassion, openness and mutual trust.

As for my professional plans, there are plenty of them.

Medicine is constantly evolving, and I am convinced that if methods appear in the world, which reliably improve the results of treatment for cancer patients, we, together with the team, must master them and implement them into daily practice. This is precisely how modern medicine advances, and this is precisely how trust in a doctor is built.

Фахівці, яким довіряють

ОЛЕГ КОСЬМІН:

«У ХІРУРГІЇ НЕМАЄ ПРАВА НА ВИПАДКОВІСТЬ. КОЖНЕ РІШЕННЯ МАЄ ПРАЦЮВАТИ НА ЖИТТЯ ПАЦІЄНТА»

О

нкохірургія — одна з тих медичних спеціальностей, де професіоналізм вимірюється не лише складністю виконаних операцій, а й умінням ухвалювати правильні рішення у критичних ситуаціях. Тут немає дрібниць, адже за кожним клінічним випадком стоїть людське життя, довіра пацієнта та відповідальність лікаря за кінцевий результат. Хірург-онколог Олег Косьмін належить до покоління лікарів, які не зупиняються на досягнутому. Освоюючи найсучасніші методики, впроваджуючи міжнародні стандарти лікування та навчаючи молодих колег власним прикладом, він переконаний: медицина повинна постійно розвиватися, а лікар має залишатися поруч із пацієнтом не лише в операційній, а й протягом усього шляху до одужання.

— Пане Олеже, професія хірурга-онколога вимагає не лише ґрунтовних знань і бездоганної майстерності, а й особливої внутрішньої витримки та відповідальності. Розкажіть, будь ласка, як розпочинався Ваш професійний шлях і що свого часу визначило вибір саме онкохірургії?

— Я закінчив медичний університет за спеціальністю «Лікарська справа» у 2008 році. З дитинства знав, що стану саме хірургом, тому вибір інтернатури був визначений заздалегідь. Питання полягало лише в тому, який напрям хірургії стане моєю справою життя. Після тривалих роздумів я вирішив спробувати себе в одній із найскладніших галузей — онкохірургії. Щиро вдячний головному лікарю Кіровоградського онкологічного центру Костянтину Яринічу, який повірив у мене та дав можливість проходити інтернатуру у відділенні колоректальної хірургії. Там я зрозумів, що кожна операція — це не лише техніка, а й стратегічне мислення, відповідальність і командна робота. Самостійні втручання мені почали довіряти вже з другого року інтернатури, адже простих операцій в онкології практично не існує. Перше самостійне видалення пухлини товстої кишки я виконав наприкінці навчання. Пацієнтка одужала, виписалася у гарному стані, і саме тоді я відчув, наскільки важливо бути причетним до порятунку людського життя. Саме з цього моменту почалося моє справжнє професійне становлення як лікаря-онкохірурга.

— За роки практики Ви пройшли шлях від перших самостійних операцій до проведення складних хірургічних втручань, від яких безпосередньо залежить життя людини. Які етапи професійного становлення стали для Вас найбільш важливими та сформували Вас як лікаря і хірурга?

— Після початку самостійної практики швидко розумієш, що існують речі, на які ми поки що не можемо вплинути. Але є й такі методики, ефективність яких підтверджена світовою медициною, і саме їх потрібно впроваджувати. У 2013–2014 роках міжнародні дослідження остаточно довели ефективність видалення метастазів колоректального раку в печінці. До цього таких пацієнтів фактично вважали неоперабельними, і це мене завжди засмучувало. Тому я вирішив опанувати цю методику. Велика вдячність Андрію Лукашенку з Національного інституту раку, під керівництвом якого я отримав необхідні знання та практичні навички. Повернувшись до своєї лікарні, я почав застосовувати новий підхід. Спочатку він був незвичним для колег, однак роки практики та результати лікування довели його ефективність. Сьогодні ба-

гато колег звертаються до мене за порадою щодо вибору тактики лікування первинних і вторинних пухлин печінки.

— Одним із вагомих напрямів Вашої діяльності стало хірургічне лікування метастатичного ураження печінки при колоректальному раку. Наскільки складним було впровадження таких операцій, які професійні виклики довелося подолати та що сьогодні дозволяє досягати позитивних результатів навіть у найскладніших клінічних випадках?

— Операції на печінці завжди вважалися одними з найскладніших через високий ризик кровотечі. Але розвиток технологій дозволив значно підвищити їхню безпеку. На той момент наша лікарня вже мала необхідне обладнання, і ми розпочали виконання таких втручань. Найважче — починати самостійно, коли поруч немає старшого колеги, який може підказати просто під час операції. Водночас я завжди відчував підтримку своїх наставників — Артема Зелінського та Андрія Лукашенка. Саме завдяки їхнім порадам поступово вдалося перейти від невеликих резекцій до виконання складних гемігепатектомій. Пам’ятаю, що після перших таких операцій пацієнти перебували у відділенні інтенсивної терапії три-чотири доби. Сьогодні ж ці втручання стали звичною практикою, а хворі нерідко вже наступного дня повертаються у профільне відділення і виписуються додому через п’ять-сім днів.

— За кожним Вашим професійним досягненням стоять врятовані життя, роки навчання, відповідальні рішення та велика командна робота. Які результати своєї діяльності Ви вважаєте найбільш значущими — ті, що стали важливим кроком у розвитку відділення, команди або онкохірургії загалом?

— Онкологію неможливо лікувати лише хірургічними методами. Це завжди командна робота, у якій беруть участь лікарі різних спеціальностей. Я не належу до тих хірургів, які пропонують операцію за будь-якої можливості. Але якщо вже ухвалюється рішення про оперативне лікування, воно повинно бути виконане максимально якісно. Саме тому своїм найбільшим професійним досягненням я вважаю можливість лікувати пацієнтів відповідно до сучасних міжнародних стандартів у нашій клініці. Це те, що справді змінює результати лікування і дає людям шанс на повноцінне життя.

— Онкологічна хірургія постійно розвивається: удосконалюються технології, діагностика, підходи до лікування та післяопераційного супроводу. Як змінювалася Ваша професійна практика протягом останніх років і які сучасні методики, на Вашу думку, найбільше розширили можливості лікарів у

oleg.kosmin.7

@dr.o.kosmin

боротьбі за життя пацієнта?

— Ще до початку повномасштабного вторгнення ми почали впроваджувати лапароскопічну онкохірургію. Але війна внесла свої корективи — з перших днів я став до лав Збройних Сил України. Повернувшись після служби у 2025 році, фактично довелося заново розпочинати розвиток відділення. Колектив суттєво змінився: багато досвідчених лікарів виїхали або змінили місце роботи. На їхнє місце прийшли молоді спеціалісти, і сьогодні одним із моїх головних завдань є передавання їм знань та досвіду. Разом із командою ми знову впровадили лапароскопічні операції, сучасну передопераційну підготовку та нові принципи післяопераційного ведення пацієнтів. Завдяки цьому наше відділення знову працює відповідно до міжнародних стандартів.

— Висока довіра пацієнтів до хірурга формується не лише завдяки професійній майстерності, а й завдяки чесності, людяності та готовності брати відповідальність у найважчі моменти. Що особисто для Вас означає бути фахівцем, якому довіряють, і які нові професійні цілі Ви ставите перед собою сьогодні?

— Ми відповідальні за тих, кого лікуємо. Тому майже всі мої пацієнти мають мій особистий номер телефону. Я на зв’язку практично цілодобово, адже якщо людина телефонує серед ночі — значить, для неї це справді важливо. Комунікація є такою ж важливою складовою лікування, як і сама операція. Від людяності, відкритості та взаємної довіри багато в чому залежить шлях пацієнта до одужання. Щодо професійних планів, то їх дуже багато. Медицина постійно розвивається, і я переконаний: якщо у світі з’являються методики, які достовірно покращують результати лікування онкологічних хворих, ми разом із колективом повинні їх опановувати й впроваджувати у щоденну практику. Саме так розвивається сучасна медицина і саме так формується довіра до лікаря.

milleniumra.com.ua

59

Фахівці, яким довіряють — Тетяно, дуже раді знайомству з Вами. Що стало поштовхом до Вашої місії допомагати людям знаходити внутрішню опору?

— Моя місія народилася не в кабінеті психолога, а в самому житті. Війна, окупація, вимушений переїзд і початок з нуля в іншій країні навчили мене головного: зовнішня опора може зникнути будь-якої миті, але внутрішню ніхто не здатен забрати. Саме тоді я зрозуміла, що хочу допомагати людям не просто переживати кризу, а виходити з неї більш зрілими й упевненими в собі.

— У чому полягає особливість Вашого підходу?

— Найбільша цінність мого підходу в тому, що я добре розумію своїх клієнтів, адже сама пройшла через втрати, страх і невизначеність. Поєднуючи психологію, гіпнотерапію та роботу з підсвідомістю, я допомагаю людині не боротися із собою, а зрозуміти себе. Коли людина знаходить справжню причину болю, вона перестає бути його заручником і починає свідомо будувати власне життя.

— Звідки народжується справжня внутрішня опора?

— Вона з’являється тоді, коли людина перестає чекати, що її врятують інші, і починає чути себе. Вона вчиться приймати свої

почуття, визнавати власний досвід і бачити свою силу. Навіть якщо обставини ще не змінилися, змінюється внутрішній стан, а разом із ним — рішення та якість життя. Саме тому після глибокої роботи люди часто говорять: «Проблеми залишилися, але я вже зовсім інша». І саме з цього починаються справжні зміни.

— Що допомагає Вам зберігати професійну рівновагу?

— Щоб бути опорою для інших, психолог має берегти власний ресурс. Я постійно навчаюся, проходжу особисту терапію, знаходжу час для тиші й відновлення. Я не проживаю життя клієнта замість нього — я поруч, поки він повертається до себе. Саме це допомагає підтримувати людей без втрати власної цілісності.

— Яке послання хотіли б залишити нашим читачам?

— Якщо сьогодні ви переживаєте складний період, пам’ятайте: криза не завжди означає кінець. Дуже часто саме вона відкриває двері до нового життя. Не засуджуйте себе за втому чи слабкість. Дайте собі право зупинитися й прийняти підтримку. Саме з цією вірою я створила благодійний проєкт «Опора» — простір підтримки для українок, де кожна жінка може відчути, що вона не одна. Адже іноді достатньо простягнутої руки, щоб людина знову повірила в себе. Я вірю, що навіть після найважчих випробувань можна віднайти себе, повернути довіру до життя й зробити ще один крок до своєї внутрішньої опори.

Від редакції журналу MILLENIUM CLUB Щиро дякуємо, пані Тетяно, за щиру та натхненну розмову. Бажаємо Вам невичерпної енергії, душевної гармонії, нових професійних звершень і вдячних людей. Нехай проєкт «Опора» і надалі дарує українським жінкам підтримку, віру в себе та надію.

— Tetiana, we’re delighted to meet you. What was the trigger for your mission to help people find their inner strength?

— My mission was born not in a psychologist’s office, but in real life. War, occupation, being forced to move and starting from scratch in another country taught me the most important lesson: external support can disappear at any moment, but no one can take away your inner strength. It was then that I realised I wanted to help people not just get through a crisis, but emerge from it more mature and self-assured.

— What exactly is unique about your approach?

— The greatest value of my approach lies in the fact that I understand my clients well, having experienced loss, fear and uncertainty myself. By combining psychology, hypnotherapy and work with the subconscious mind, I help people not to struggle against themselves, but to understand themselves. When a person discovers the true cause of their pain, they cease to be its hostage and begin to consciously shape their own life.

— Where does true inner strength come from?

— It appears when a person stops expecting others to save them and begins to hear themselves. They learn to accept their feelings, acknowledge their own experiences and recognise their own

strength. Even if circumstances haven’t yet changed, their inner state changes, and with it, their decisions and quality of life. That is precisely why, after deep inner work, people often say: ‘The problems are still there, but I’m a completely different person now.’ And that is where real change begins.

— What helps you maintain a professional balance?

— To be a source of support for others, a psychologist must preserve their own resources. I am constantly learning, undergoing personal therapy, and finding time for quiet and recovery. I do not live my client’s life for them — I am there for them whilst they find their way back to themselves. This is precisely what helps me support people without losing my own integrity.

— What message would you like to leave to our readers?

— If you are going through a difficult period today, remember: a crisis does not always mean the end. Very often it is it that opens the door to a new life. Do not judge yourself for fatigue or weakness. Give yourself the right to stop and accept support. It is with this belief that I created the charity project “Opora” (“Support”) — a space of support for Ukrainian women, where every woman can feel that she is not alone. After all, sometimes an outstretched hand is enough for a person to believe in themselves again. I believe that even after the most difficult trials, you can find yourself, regain trust in life and take another step towards your inner support.

From the Editorial Board of MILLENIUM CLUB Thank you very much, Mrs. Tetiana, for the sincere and inspiring conversation. We wish you inexhaustible energy, spiritual harmony, new professional achievements and grateful people. May the project “Opora” continue to give Ukrainian women support, self-belief and hope.

60

MILLENIUM BUSINESS’червень

Фахівці, яким довіряють

ТЕТЯНА ФОКІНА

ВНУТРІШНЯ ОПОРА: СИЛА, ЩО ДОПОМАГАЄ ПРОЙТИ КРІЗЬ БУДЬ-ЯКІ ВИПРОБУВАННЯ

Ж

иття нерідко ставить перед людиною виклики, які змінюють її світогляд і відкривають нові сенси. Для психологині Тетяни Фокіної власний досвід став основою професійної місії — допомагати людям знаходити внутрішню силу, відновлювати рівновагу та впевнено рухатися вперед навіть у найскладніші періоди життя.

TETIANA FOKINA INNER STRENGTH: THE POWER THAT HELPS GET THROUGH ANY CHALLENGE

L

ife often presents people with challenges that change their worldview and reveal new meanings. For psychologist Tetiana Fokina, her own experiences became the foundation of her professional mission — to help people find inner strength, restore their balance and move forward with confidence, even during the most difficult periods of their lives.

+380505138604

@tetianafokina__psychologist

Tetiana Fokina

milleniumra.com.ua

61

Фахівці, яким довіряють

ЄЛЕНА НИЖНЯ (СТУДЗІНСЬКА) ЯКЩО ЗУСТРІНУТЬСЯ ЛЕВИ...

Elena Nizhnyaya

62

MILLENIUM BUSINESS’червень

Фахівці, яким довіряють

Ч

им старшою я стаю, тим менше мене цікавлять люди, які вміють переконувати. І тим більше — ті, після зустрічі з якими світ раптом стає більшим. За своє життя я бачила багато сильних, відомих, впливових. Але пам’ять зберегла не найгучніших. Вона зберегла тих, поруч із ким не хотілося здаватися розумнішою. Хотілося мислити. Чесно. Без гри у першість. Без готових відповідей. Мабуть, саме тоді я вперше зрозуміла: справжня зустріч починається не з подібності інтересів. Вона починається з подібності масштабу. І відтоді я йду до своїх Левів. Не до людей певної посади, статусу чи професії. Леви для мене — не тип людини. Це напрямок. Висота, до якої хочеться дорости. Простір, у якому мислення не служить самолюбству, а відкриває нові території. Дорога до них виявилася довгою: вона проходила через професії, компанії, проєкти, втрати, помилки й нові початки. Через моменти, коли простіше було б погодитися. Замовчати. Прийняти чужу відповідь, як свою. Але щоразу щось усередині повертало мене до запитання: «Ти впевнена, що погоджуєшся бути такою — зрозуміло передбачуваною?..» Тому я боюся не штучного інтелекту. Я боюся дня, коли людина перестане ставити собі моральні запитання. Коли зручність замінить совість, належність до більшості — відповідальність, а готова відповідь

— живу думку. Саме тоді зникає не інтелект. Зникає людина. Для мене мислення ніколи не було лише інтелектуальною вправою. Це спосіб не втратити віру, доброту й надію. Спосіб знову і знову перевіряти себе: чи не стала моя правота важливішою за людину? Чи не віддала я власну совість в оренду страху, вигоді або натовпу? Я пам’ятаю про Жертву, якої могло не бути. І, можливо, вся моя дорога — це спроба жити так, щоб не знецінити її власною байдужістю. Можливо, тому народився Метод Ренді. Не як спосіб навчити машину думати замість мене. А як спроба створити простір, у якому технологія не відбирає у людини мислення, а змушує його ставати глибшим. Можливо, тому в DocAdvisor мене цікавить не лише бізнес. Мене цікавить середовище, де сильні люди не зменшують одне одного, а створюють те, чого раніше не існувало. Я не хочу вести когось за собою. У кожного — своя дорога. Я лише хочу нагадувати: право на власне запитання все ще належить нам. …Кажуть, леви рідко зустрічаються. Можливо, тому дорога до них така довга. Але якщо вони все ж зустрінуться — не як переможці, не як суперники, не як люди, яким треба щось довести, — між нами може виникнути простір. І в цьому просторі світ знову стає більшим

Від редакції журналу MILLENIUM CLUB Редакція щиро дякує Єлені Нижній за участь у нашому міжнародному проєкті та за можливість поділитися з читачами такими глибокими й натхненними роздумами. Бажаємо невичерпного натхнення, нових творчих звершень, мудрих зустрічей, внутрішньої гармонії, міцного здоров’я та людей, поруч із якими світ завжди ставатиме більшим. Нехай кожен новий день відкриває нові горизонти, а всі задуми знаходять своє яскраве втілення.

ELENA NYZHNIA (STUDZINSKA) SHOULD LIONS EVER MEET...

T

he older I grow, the less I am interested in people who know how to persuade. Instead, I find myself drawn to those whose presence makes the world suddenly feel larger.I have met many powerful, celebrated and influential people in my lifetime. Yet memory has not kept the loudest among them.

It has kept those beside whom I felt no need to appear more intelligent than I was. Beside them, I simply wanted to think.

Honestly. Without competing for supremacy. Without reaching for readymade answers. Perhaps that was when I first understood: a true encounter does not begin with shared interests. It begins with a shared sense of scale.

And ever since, I have been finding my way towards my Lions. Not towards people of a certain rank, status or profession. To me, Lions are not a category of people. They are a direction. A summit worth striving for.

A space where thought does not serve vanity, but opens new territories.

The road has been a long one. It has led me through professions, companies, projects, losses, mistakes and new beginnings. Through moments when it would have been easier to agree. To remain silent. To accept someone else’s answer as my own. And yet, each time, something within me brought me back to the question.

I am not afraid of artificial intelligence. I am afraid of the day when human beings stop asking themselves moral questions. When convenience replaces conscience, belonging replaces responsibility, and a readymade answer replaces living thought. That is when it is not intelligence

that disappears. It is our humanity.

To me, thinking has never been merely an intellectual exercise. It is a way of preserving faith, kindness and hope. A way of asking myself, again and again: Has being right become more important to me than the person before me? Have I surrendered my conscience to fear, profit or the crowd?

I remember the Sacrifice that could have been avoided. And perhaps my entire journey has been an attempt to live in such a way that my own indifference does not diminish it.

Perhaps that is why the Randy Method came into being. Not as a way of teaching a machine to think in my place, but as an attempt to create a space in which technology does not take thought away from the human being, but compels it to grow deeper.

Perhaps that is also why, at DocAdvisor, I am interested in more than business. I am interested in building an environment where strong people do not diminish one another, but create what did not exist before.

I do not want to lead anyone. Each of us has a road of our own.

I only want to remind people that the right to ask our own questions still belongs to us. …They say Lions rarely meet. Perhaps that is why the road towards them is so long.

But should they ever meet—not as victors, not as rivals, not as people with something to prove—a space may open between them.

And within that space, the world becomes larger once again

From the Editorial Board of MILLENIUM CLUB The editorial team would like to extend our sincere thanks to Еlena Nyzhnia for taking part in our international project and for giving us the opportunity to share such profound and inspiring thoughts with our readers. We wish you boundless inspiration, new creative achievements, meaningful meetings, inner harmony, good health, and people whose company will always make the world seem a little bigger. May every new day open up new horizons, and may all your dreams come to life in the most vivid way.

milleniumra.com.ua

63

Фахівці, яким довіряють

DMYTRO LIASHENKO:

INDUSTRY BEGINS WHERE RESPONSIBILITY BECOMES A DECISION

A true entrepreneur not only creates a product. He creates a system that works even when circumstances put it to the test. For Dmytro Liashenko, founder and CEO of the DLight Group of Companies, the Ukrainian machine-building industry is not just about manufacturing equipment.

It is a responsibility towards people, the economy, and the country, which today is in particular need of strong manufacturers.

Dmytro Liashenko’s engineering education shaped his guiding principle: any decision should start not with cost, but with an understanding of the actual production need.

That is why DLight’s clients come not for a model from a catalogue, but for a response to a specific request. The company is convinced that equipment must adapt to the business, not business to equipment.

Under the leadership of Dmytro, DLight has become a fullcycle Ukrainian manufacturer, producing trailers, semitrailers, chassis, crane-manipulators and specialised superstructures for the agricultural, forestry, construction and municipal sectors. Production facilities operate in Kremenchuk, and the service network has been set up to be as close as possible to the customer. After all, during the busy season, every hour of downtime can cost significantly more than any individual part.

The company pays particular attention to modern production organisation. The implementation of Lean Production principles and the 5S system has become not merely part of the corporate culture, but the foundation for consistent quality, predictable order fulfilment times and high production discipline.

This engineering-led approach is also visible in the creation of new solutions. One example is a tractor semitrailer with its own manipulator, which enables a single operator to carry out loading and transport independently without the need for additional machinery. This not only saves resources but also takes the efficiency of production processes to a new level.

Despite all the challenges of wartime, the company continues to work with businesses in frontline regions, supplying them with equipment in areas where logistics become particularly difficult. For Dmytro Liashenko, this is not just a matter of business, but also a matter of professional responsibility towards Ukrainian industry and the people who continue to work even under the most difficult conditions.

He regards the localisation of production as a significant area for development. After all, every unit of Ukrainianmade machinery means new jobs, tax revenue, and the development of domestic technologies and reduced dependence on imports. It is precisely such decisions that are laying the foundations for a strong, competitive Ukrainian industry today.

Dmytro Liashenko’s story is an example of how engineering thinking, strategic vision and a daily sense of responsibility can transform manufacturing into an industry that strengthens not only an individual enterprise but also Ukraine’s economy. It is thanks to leaders like him that the Ukrainian engineering sector looks confidently to the future, proving that quality, innovation and responsibility are the main components of modern manufacturing.

https://www.linkedin.com/in/dima-lyashenko-7b7a41396/

64

MILLENIUM BUSINESS’червень

https://dlight.com.ua/ua/

Фахівці, яким довіряють

ДМИТРО ЛЯШЕНКО:

ПРОМИСЛОВІСТЬ ПОЧИНАЄТЬСЯ ТАМ, ДЕ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТАЄ РІШЕННЯМ Справжній підприємець не просто створює продукт. Він створює систему, яка працює навіть тоді, коли обставини випробовують її на міцність. Для засновника та CEO групи компаній DLight Дмитра Ляшенка українське машинобудування — це не лише виробництво техніки. Це відповідальність перед людьми, економікою та країною, яка сьогодні особливо потребує сильних виробників. Інженерна освіта сформувала головний принцип Дмитра Ляшенка: будь-яке рішення має починатися не з вартості, а з розуміння реальної виробничої потреби. Саме тому клієнти DLight приходять не за моделлю з каталогу, а за відповіддю на конкретне завдання. У компанії переконані: техніка повинна адаптуватися до бізнесу, а не бізнес — до техніки. Під керівництвом Дмитра DLight став українським виробником повного циклу, що створює причепи, напівпричепи, шасі, крани-маніпулятори та спеціалізовані надбудови для аграрної, лісової, будівельної й комунальної галузей. Виробничі майданчики працюють у Кременчуці, а сервісну мережу вибудувано так, щоб бути максимально близькою до замовника. Адже під час сезону кожна година простою може коштувати значно більше, ніж будь-яка деталь. Окрему увагу компанія приділяє сучасній організації виробництва. Запроваджені принципи Lean Production та система 5S стали не просто частиною корпоративної культури, а основою стабільної якості, прогнозованих термінів виконання замовлень і високої виробничої дисципліни. Інженерний підхід проявляється й у створенні нових рішень. Один із прикладів — тракторний напівпричіп із власним маніпулятором, який дає змогу одному оператору самостійно виконувати навантаження й транспортування без залучення додаткової техніки. Це не лише економія ресурсів, а й новий рівень ефективності виробничих процесів. Попри всі виклики воєнного часу компанія продовжує працювати з підприємствами прифронтових регіонів, забезпечуючи їх технікою там, де логістика стає особливо складною. Для Дмитра Ляшенка це питання не лише бізнесу, а й професійної відповідальності перед українською промисловістю та людьми, які продовжують працювати навіть у найважчих умовах. Важливим напрямом розвитку він вважає локалізацію виробництва. Адже кожна одиниця української техніки — це нові робочі місця, сплачені податки, розвиток власних технологій і менша залежність від імпорту. Саме такі рішення сьогодні формують фундамент сильної, конкурентоспроможної української промисловості. Історія Дмитра Ляшенка — приклад того, як інженерне мислення, стратегічне бачення та щоденна відповідальність здатні перетворити виробництво на справу, що зміцнює не лише окреме підприємство, а й економіку України. Саме завдяки таким лідерам українське машинобудування впевнено дивиться в майбутнє, доводячи, що якість, інновації та відповідальність є головними складовими сучасного виробництва.

milleniumra.com.ua

65

Фахівці, яким довіряють

OLENA IVANENKO:

THE ART OF BRINGING THE “NEW” BRAND TO RETAIL CHAINS ACROSS UKRAINE

T

he successful promotion of the “NEW” brand begins long before the products appear on shop shelves.

Behind this lie strategic thinking, professional negotiations and a deep understanding of the market.

It is these factors that help manufacturers turn a promising product into a successful brand and open up new opportunities for business development. Olena Ivanenko talks about sales as a vocation, effective collaboration with retailers and the secrets to successfully launching the NOVINKA brand on the Ukrainian market.

— We are delighted to welcome you, Mrs. Olena, to the pages of the international magazine MILLENIUM CLUB! You describe sales as your hobby. What was the deciding factor in choosing this particular career path?

— Right from the beginning, I was drawn to the opportunity to see the results of my work quickly. Sales became the field in which I was able to realise my potential, and I eventually turned my profession into a genuine passion.

For over 13 years now, I have been helping manufacturers enter the retail market, saving them time and money and helping them avoid mistakes at the start.

— Many manufacturers are keen to launch their “NEW” brands in retail chains today. What, in your opinion, is the main prerequisite for a brand’s successful launch?

— The most important thing is the right balance between quality and price, as

66

MILLENIUM BUSINESS’червень

well as genuine demand for the product. If consumers need the product, it has potential. Only then do resources, marketing and strategy become important. After all, there will definitely be a buyer for every qualitative product.

— Over the years of your professional career, you have carried out many successful projects. Which of them was particularly significant for you, and why?

— Our collaboration with the Uzhhorod Canning Factory and the “BATALION SMAKU” (battalion of taste) and “UKRPOLE” (Ukrainian field) brands holds a special place. For the fourth year running, we have been expanding their presence in retail chains and developing the private label segment. Among the new success stories is the “OBA NA!” brand: in just one month, we man-

aged to sign agreements with five retail chains. Such results are made possible by a shared vision, quick decision-making and mutual trust.

— What opportunities does the Ukrainian market offer manufacturers today? What advice would you give to companies planning to launch the “NEW” brand in Ukrainian retail chains?

— The Ukrainian market is actively changing, so it is important for manufacturers to clearly understand their target audience and the value of the product for retail. I am convinced that you can enter the network without excessive costs if you act professionally.

My advice is not to postpone entering retail and involve specialists who know the specifics of this process.

— Have retail chains’ requirements for new brands changed in recent years?

— Retail chains are open to new offers and ready for dialogue. The main criterion remains the same – the product must be in demand and bring results.

If the product does not sell, it will not stay on the shelf, regardless of its advantages.

— What gives you the greatest professional satisfaction?

— The most valuable thing for me is to see how a new project quickly gains momentum, and the manufacturer receives a real result. When customers like the product and the partner develops, I understand that my work is really beneficial.

Continue reading the article by following the link below:

https://www.linkedin.com/in/elena-ivanenko-4a223a7a/ https://www.facebook.com/IvanenkoOlena

Фахівці, яким довіряють

ОЛЕНА ІВАНЕНКО: МИСТЕЦТВО ВИВОДИТИ ТМ НОВИНКА У ТОРГОВІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ

— Раді вітати Вас, пані Олено, на сторінках міжнародного журналу MILLENIUM CLUB! Ви називаєте продажі своїм хобі. Що стало вирішальним у виборі саме цього професійного шляху?

— Від самого початку мене приваблювала можливість швидко бачити результат своєї роботи. Продажі стали сферою, де я змогла реалізувати свій потенціал, а згодом перетворила професію на справжнє захоплення. Уже понад 13 років допомагаю виробникам виходити в ритейл, заощаджуючи їхній час, кошти та допомагаючи уникати помилок на старті.

— Вивести ТМ НОВИНКА у торгові мережі сьогодні прагнуть багато виробників. Що, на Вашу думку, є головною умовою успішного старту бренду?

— Найважливіше — оптимальне співвідношення якості та ціни, а також реальний попит на продукт. Якщо товар потрібен споживачу, він має перспективу. Уже потім важливими стають ресурси, маркетинг і стратегія. Адже для кожного якісного продукту обов’язково знайдеться свій покупець.

— За роки професійної діяльності Ви реалізували чимало успішних проєктів. Який із них став для Вас особливо знаковим і чому?

— Особливе місце посідає співпраця з Ужгородським консервним заводом і брендами ТМ БАТАЛЬЙОН СМАКУ та ТМ УКРПОЛЕ. Уже четвертий рік ми розширюємо їхню присутність у торгових мережах і розвиваємо напрямок Private Label. Серед нових успішних кейсів — ТМ «ОБА НА!»: лише за місяць нам вдалося укласти договори з п’ятьма торговими мережами. Такі результати можливі завдяки спільному баченню, швидкому ухваленню рішень і взаємній довірі.

— Які можливості сьогодні відкриває український ринок для виробників? Що б Ви порадили компаніям, які планують вивести ТМ НОВИНКА у торгові мережі України?

— Український ринок активно змінюється, тому виробникам важливо чітко розуміти свою цільову аудиторію та цінність продукту для ритейлу. Переконана, що зайти в мережі можна без надмірних витрат, якщо діяти професійно. Моя порада — не відкладати вихід у ритейл і залучати фахівців, які знають специфіку цього процесу.

— Чи змінилися вимоги торгових мереж до нових брендів за останні роки?

— Торгові мережі відкриті до нових пропозицій і готові до діалогу. Головний критерій залишається незмінним — товар має бути затребуваним і приносити результат. Якщо продукт не продається, він не затримається на полиці, незалежно від своїх переваг.

— Що приносить Вам найбільше професійне задоволення?

— Найцінніше для мене — бачити, як новий проєкт швидко набирає обертів, а виробник отримує реальний результат. Коли продукт подобається покупцям і партнер розвивається, я розумію, що моя робота справді приносить користь. Продовження статті читайте за посиланням:

https://www.linkedin.com/in/elena-ivanenko4a223a7a/ https://www.facebook.com/IvanenkoOlena

У

спішне просування ТМ НОВИНКА починається задовго до появи продукції на полицях магазинів. За цим стоять стратегічне мислення, професійні переговори та глибоке розуміння ринку. Саме вони допомагають виробникам перетворити перспективний продукт на успішний бренд і відкрити нові можливості для розвитку бізнесу. Про продажі як покликання, ефективну співпрацю з ритейлом і секрети успішного виведення ТМ НОВИНКА на український ринок розповідає Олена Іваненко.

milleniumra.com.ua

67

Жінки, якими захоплюються

HALYNA STRYZHACHUK ART THAT OPENS UP NEW OPPORTUNITIES

A

rt is capable not only of inspiring, but also of becoming a powerful tool for personal development, education and social change. Halyna Stryzhachuk, the founder of the educational and artistic initiative “InspireArt”, is convinced that creativity helps people unlock their own potential, find inner strength and move forward with confidence. In an exclusive interview with our publication, she shared her vision of the role of art in the modern world.

— Welcome, Mrs. Halyna! We are truly delighted to have you back in the pages of our edition. We are convinced that your story will once again inspire our readers. Why do you call art “a second education”?

— For me, creativity is a space in which a person learns to think, analyse, not be afraid of making mistakes, and trust their own decisions. It is precisely these skills that help us today to adapt to change, discover new opportunities and build a future with confidence. At the same time, art develops emotional intelligence and teaches us to understand ourselves and others, which is extremely important in today’s world.

— What is your authorship concept based on?

— It was born at the intersection of education, the arts, journalism, psychological support and social projects. My task is to create an environment where people not only master creative techniques, but also discover their own abilities, find new meanings and gain the courage to bring their ideas to life. It is particularly valuable to see women regaining faith in their own potential.

— What impresses you most about working with women?

— The most valuable moment is when a person says to herself, “I could do it.” Along with the completion of their first piece of work, a new sense of confidence is born, which helps them take the next steps in their life or career. This is precisely how creativity becomes the starting point for profound inner change. This was particularly evident in projects involving Ukrainian female artists abroad, where creativity helped them not only to recover but also to support others through charitable initiatives.

— What is the significance of combining Ukrainian and European experience?

— Education should accompany a person throughout their life. I am drawn to the European approach, where museums, libraries and cultural spaces become open platforms for learning and communication. It is precisely this kind of atmosphere that shapes a society in which people are not afraid to develop, experiment and discover new horizons, regardless of their age.

— What is your biggest dream today?

— My dream is to create an international educational and artistic space that brings together creativity, cultural exchange, women’s initiatives and social projects. I want as many people as possible to feel that talent is revealed when we dare to take that first step. After all, even a single creative act can transform a person’s inner world, and that is where great changes begin.

Galina Struzhachuk

From the Editorial Board of MILLENIUM CLUB

@stryzhachuk

@InspireArt_Life

Thank you very much, Mrs. Halyna, for the insightful conversation, the inspiration and your invaluable contribution to the development of contemporary arts education. We wish you new international projects, inexhaustible energy, creative inspiration and the successful realisation of all your ideas. May your initiatives continue to open up new opportunities for people, bring hearts together and change the world for the better.

68

MILLENIUM BUSINESS’червень

Жінки, якими захоплюються

ГАЛИНА СТРИЖАЧУК

МИСТЕЦТВО, ЩО ВІДКРИВАЄ НОВІ МОЖЛИВОСТІ

М

истецтво здатне не лише надихати, а й ставати потужним інструментом особистісного розвитку, освіти та соціальних змін. Засновниця освітньо-мистецького напряму InspireArt Галина Стрижачук переконана: творчість допомагає людині відкривати власний потенціал, знаходити внутрішню опору та впевнено рухатися вперед. В ексклюзивній розмові для нашого видання вона поділилася своїм баченням ролі мистецтва у сучасному світі.

— Вітаємо, пані Галино! Ми щиро раді новій зустрічі на сторінках нашого видання. Переконані, що Ваша історія знову надихне наших читачів. Чому мистецтво Ви називаєте «другою освітою»?

— Для мене творчість — це простір, у якому людина навчається мислити, аналізувати, не боятися помилок і довіряти власним рішенням. Саме ці навички сьогодні допомагають адаптуватися до змін, відкривати нові можливості та впевнено будувати майбутнє. Водночас мистецтво розвиває емоційний інтелект, вчить розуміти себе й інших, що є надзвичайно важливим у сучасному світі.

— На чому ґрунтується Ваша авторська концепція?

— Вона народилася на перетині педагогіки, мистецтва, журналістики, психологічної підтримки та соціальних проєктів. Моє завдання — створити середовище, де людина не лише опановує творчі техніки, а й відкриває власні здібності, знаходить нові сенси та сміливість реалізовувати свої ідеї. Особливо цінно бачити, як жінки повертають віру у власні можливості.

— Що найбільше вражає Вас у роботі з жінками?

— Найцінніший момент — коли людина говорить собі: «Я змогла». Разом із першою завершеною роботою народжується нова впевненість, яка допомагає зробити наступні кроки вже в житті чи професії. Саме так творчість стає початком глибоких внутрішніх змін. Особливо яскраво це проявилося у проєктах із українськими мисткинями за кордоном, де творчість допомогла не лише відновитися, а й підтримати інших через благодійні ініціативи.

— Яке значення має поєднання українського та європейського досвіду?

— Освіта має супроводжувати людину протягом усього життя. Мені близький європейський підхід, коли музеї, бібліотеки й культурні простори стають відкритими майданчиками для навчання та спілкування. Саме така атмосфера формує суспільство, у якому люди не бояться розвиватися, експериментувати й відкривати нові горизонти незалежно від віку.

— Про що мрієте сьогодні найбільше?

— Моя мрія — створити міжнародний освітньо-мистецький простір, що об’єднає творчість, культурний обмін, жіночі ініціативи та соціальні проєкти. Хочу, щоб якомога більше людей відчули: талант розкривається тоді, коли ми наважуємося зробити перший крок. Адже навіть одна творча дія здатна змінити внутрішній світ людини, а з цього починаються великі зміни.

+4915153652112 +380969134859

ots.press@gmail.com

Від редакції журналу MILLENIUM CLUB Щиро дякуємо, пані Галино, за змістовну розмову, натхнення та безцінний внесок у розвиток сучасної мистецької освіти. Бажаємо Вам нових міжнародних проєктів, невичерпної енергії, творчого натхнення та успішної реалізації всіх задумів. Нехай Ваші ініціативи й надалі відкривають людям нові можливості, об’єднують серця та змінюють світ на краще.

milleniumra.com.ua

69

Жінки, які надихають — Пані Маріє, щиро раді знайомству з Вами. Що сьогодні вирізняє конкурентоспроможний бізнес нового покоління?

— Конкурентоспроможність суб’єктів господарювання нового покоління визначається високим адаптивним потенціалом та спроможністю керувати розвитком в умовах турбулентності зовнішнього середовища. Ключовою ознакою такої стійкості є реструктуризація внутрішньофірмової архітектури, де диверсифікований ресурсний портфель трансформується з традиційного матеріального накопичення у комплекс нематеріальних активів, інноваційних компетенцій і цифрових технологій. Фундаментального значення також набувають принципи екосистемної циркулярності та імплементація ESG-критеріїв у стратегічні контури управління.

— Європейський вектор розвитку відкриває нові можливості. На чому сьогодні варто зосередитися бізнесу?

— Забезпечення довгострокової адаптивності потребує переходу до системного сценарного моделювання та ризик-менеджменту в реальному часі. Визначну роль відіграє оптимізація ресурсного портфеля, орієнтована на залучення капіталу в екологічно безпечні технології. Стратегічним пріоритетом постає гармонізація стандартів із регламентами ЄС, підвищення прозорості ланцюгів створення доданої вартості та використання європейських грантових інструментів декарбонізації.

— Цифровізація та штучний інтелект дедалі активніше змінюють економіку. Яке значення вони мають для сталого розвитку?

— Цифровізація та штучний інтелект виступають фундаментальними каталізаторами структурних трансформацій, забезпечуючи перехід до високотехнологічної моделі сталого зростання. Вони створюють підґрунтя для предиктивної аналітики, підвищують енергоефективність і мінімізують екологічний footprint виробничих систем. Технології цифрових двійників дають змогу оцінювати економічні наслідки управлінських рішень ще до їх упровадження.

— Наука, бізнес і держава дедалі частіше працюють разом. У чому цінність такої взаємодії?

— Синергетичний ефект інституційної взаємодії описується концепцією потрійної спіралі. Академічний сектор продукує фундаментальні знання та прикладний методологічний інструментарій, бізнес забезпечує їх практичну апробацію і комерціалізацію, а держава формує інституційні та регуляторні умови. Розвиток спільних науково-виробничих кластерів дозволяє ефективно капіталізувати інтелектуальний потенціал країни.

— Майбутнє українського підприємництва. Яким Ви його бачите?

— Концептуальний вектор майбутньої еволюції визначає трансцендентна економіка, що передбачає перехід від максимізації прибутку до нової ціннісно-смислової парадигми господарювання. Її основою стають довгострокова суспільна користь, екоцентричність і капіталізація ментального потенціалу. Український бізнес має всі передумови сформувати конкурентоспроможну модель розвитку та посісти вагоме місце у європейських ланцюгах високої доданої вартості.

Від редакції журналу MILLENIUM CLUB Дякуємо, пані Маріє, за розмову. Бажаємо нових наукових досягнень, успішних проєктів і невичерпного професійного натхнення.

— Mrs. Mariia, it’s a real pleasure to meet you. What sets a competitive, new-generation business apart today?

— The competitiveness of business entities of the new generation is determined by their high adaptive potential and their ability to manage development in the face of a turbulent external environment. A key feature of such resilience is the restructuring of the internal corporate architecture, where a diversified resource portfolio is transformed from traditional material accumulation into a complex of intangible assets, innovative competencies and digital technologies. The principles of eco-system circularity and the implementation of ESG criteria within strategic management frameworks are also of fundamental importance.

— The European vector of development opens up new opportunities. What should businesses focus on today?

— Ensuring long-term adaptability requires a shift towards systemic scenario modelling and real-time risk management. Optimising the resource portfolio with a focus on channelling capital into environmentally sound technologies plays a significant role. A strategic priority is the harmonisation of standards with EU regulations, increasing the transparency of added-value chains, and using European grant instruments for decarbonisation.

— Digitalisation and artificial intelligence are increasingly transforming the economy. What significance do they have for sustainable development?

— Digitalisation and artificial intelligence act as fundamental catalysts for structural transformation, facilitating the transition to a high-tech model of sustainable growth. They form the basis for predictive analytics, improve energy efficiency and minimise the environmental footprint of production systems. Digital twin technologies make it possible to assess the economic consequences of management decisions even before they are implemented.

— Science, business and the state are increasingly working together. What is the value of such collaboration?

— The synergistic effect of institutional interaction is described by the triple helix concept. The academic sector produces fundamental knowledge and applied methodological tools; the business sector ensures their practical testing and commercialisation; and the state establishes the institutional and regulatory requirements. The development of joint research and production clusters enables the country’s intellectual potential to be effectively capitalised upon.

— The future of Ukrainian entrepreneurship. How do you see it?

— The conceptual direction of future evolution is defined by the transcendental economy, which envisages a shift from profit maximisation to a new value- and meaning-based paradigm of economic activity. This is underpinned by long-term social benefit, eco-centrism and the capitalisation of mental potential. Ukrainian business has all the prerequisites to form a competitive development model and occupy a significant place in European high added-value chains.

From the Editorial Board of MILLENIUM CLUB Thank you, Mrs. Mariia, for speaking to us. We wish you further scientific achievements, successful projects and boundless professional inspiration.

70

MILLENIUM BUSINESS’червень

Жінки, які надихають

МАРІЯ ТЕПЛЮК

СТАЛИЙ РОЗВИТОК І ТРАНСФОРМАЦІЯ БІЗНЕСУ: ІННОВАЦІЇ, ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ

С

талий розвиток, цифровізація та інновації формують нову економіку. Про сучасні виклики й перспективи українського бізнесу розповідає кандидат економічних наук, доцент Марія Теплюк.

maria_6.11@kneu.edu.ua

MARIIA TEPLIUK

SUSTAINABLE DEVELOPMENT AND BUSINESS TRANSFORMATION: INNOVATION, RESPONSIBILITY AND ECONOMIC GROWTH

S

ustainable development, digitalisation and innovation are shaping the new economy. Mariia Tepliuk, PhD in Economics and Associate Professor, discusses the current challenges and prospects for Ukrainian business.

milleniumra.com.ua

71

Жінки, якими захоплюються

АННА СВІТЛОВА

Є

ІСТИННЕ ПРИЗНАЧЕННЯ ЖІНКИ: ЛЮБОВ, ЩО ЗМІНЮЄ СВІТ

люди, чиї роздуми виходять далеко за межі звичних понять і спонукають замислитися над найглибшими сенсами життя. Анна Світлова належить саме до таких особистостей. У її світогляді Жінка — не лише берегиня родини, а й носійка духовної сили, любові й життя. Ми щиро раді новій зустрічі з Анною та запрошуємо читачів до відвертої розмови про справжню місію Жінки, її відповідальність перед майбутніми поколіннями та силу, здатну змінювати світ.

ANNA SVITLOVA

A WOMAN’S TRUE PURPOSE: LOVE THAT CHANGES THE WORLD

Anna Svetlova

@annasvetlova5998

@Mirotvorcestvo

72

MILLENIUM BUSINESS’червень

Жінки, якими захоплюються — Анно, щиро вітаємо Вас та дуже раді новій зустрічі на сторінках нашого міжнародного видання. Тема призначення Жінки сьогодні звучить особливо актуально. Що, на Вашу думку, є її найвищою місією?

— Жінка в усі часи звучала велично й прекрасно. Їй присвячували перемоги, відкриття, найкращі твори мистецтва. Але її головне покликання значно глибше. Вона є носійкою Духу, джерелом життя та любові. Саме через Жінку людина приходить у цей світ, і саме вона стає першим провідником до Творця. Це велика честь і водночас велика відповідальність.

— Ви часто говорите про невидимий світ. Чому сьогодні так важливо пам’ятати про його існування?

— Ми звикли бачити лише матеріальне, однак справжні причини багатьох подій народжуються значно глибше. Світ тримається не тільки на діях, а й на духовних законах. Жінка є тим порталом, через який життя отримує благословення. Її внутрішній стан, думки, любов і віра впливають не лише на родину, а й на майбутнє людства.

— Яке значення, на Ваш погляд, має материнство у формуванні нового покоління?

— Усе найцінніше дитина отримує насамперед від матері. Не лише

турботу чи виховання, а й духовні цінності, здатність любити, співчувати, творити добро. Саме Жінка передає те невидиме світло, яке супроводжує людину протягом усього життя. Від того, чим наповнене її серце, залежить майбутнє дітей і всього суспільства.

— Українські жінки сьогодні переживають надзвичайно складний період. Де знаходити сили, коли здається, що їх уже не залишилося?

— Саме зараз особливо важливо пам’ятати, що ми створені для Любові. Якими б важкими не були випробування, кожен день має бути наповнений світлом, милосердям і благословенням. Любов проявляється не лише у великих вчинках. Вона народжується у кожному слові, кожному подиху, кожній добрій думці. Саме це допомагає вистояти навіть у найтемніші часи.

— Яке послання Ви хотіли б залишити кожній жінці та майбутнім поколінням?

— Щастя, Радість і Любов може передати лише Жінка, яка є володаркою цих Дарів. Саме це ми залишаємо своїм дітям як найцінніший спадок. У цьому полягає ключовий момент переходу людства в нову епоху. Якщо ми не навчимося передавати любов, милосердя й духовне світло наступним поколінням, війни залишатимуться вічними.

Від редакції журналу MILLENIUM CLUB Щиро дякуємо Вам, Анно, за цю глибоку й натхненну розмову. Бажаємо, щоб Ваші слова й надалі надихали жінок відкривати своє справжнє покликання, наповнювали серця людей вірою, любов’ю та світлом, а Ваша місія допомагала утверджувати мир і добро.

T

here are people whose thoughts go far beyond the usual concepts and prompt us to think about the deepest meanings of life. Anna Svitlova is precisely one such person. In her worldview, a Woman is not only the guardian of the family, but also the bearer of spiritual strength, love and life. We are truly delighted to meet Anna once again and invite our readers to join us for a candid conversation about a Woman’s true mission, her responsibility towards future generations and the power that can change the world.

— Anna, we extend our warmest greetings to you and are delighted to welcome you once again to the pages of our international edition. The topic of a Woman’s purpose is particularly relevant today. What, in your opinion, is her highest mission?

— Throughout the ages, woman sounded majestic and beautiful. Victories, discoveries and the finest works of art were dedicated to her.

But her primary calling runs much deeper. She is the bearer of the Spirit, the source of life and love. It is through woman that a person comes into this world, and it is she who becomes the first guide to the Creator. This is a great honour and, at the same time, a great responsibility.

— You often talk about the invisible world. Why is it so important to remember that it exists today?

— We are accustomed to seeing only the material world, yet the true causes of many events arise from much deeper sources. The world is sustained not only by actions, but also by spiritual laws. A woman is the portal through which life receives its blessings. Her inner state, thoughts, love and faith influence not only her family, but also the future of humanity.

— In your view, what role does motherhood play in shaping the next generation?

— A child receives everything of true value first and foremost from their mother. Not just care or upbringing, but also spiritual values, the ability to love, to empathise, and to do good. It is the Woman who passes on that invisible light which accompanies a person throughout their life. The future of children and of society as a whole depends on what her heart is filled with.

— Ukrainian women are going through an extremely difficult time right now. Where can they find the strength when it seems that they have none left?

— Right now, it is particularly important to remember that we are created for Love. No matter how difficult the trials may be, every day should be filled with light, mercy and blessings. Love is manifested not only in great deeds. It is born in every word, every breath, and every kind thought. It is this that helps us to endure even in the darkest of times.

— What message would you like to leave for every woman and for future generations?

— Happiness, Joy and Love can only be passed on by a Woman who possesses these Gifts. This is precisely what we leave to our children as our most precious legacy. This is the key to humanity’s transition into a new era. If we do not learn to pass on love, compassion and spiritual light to future generations, wars will continue forever.

From the Editorial Board of MILLENIUM CLUB We would like to thank you sincerely, Anna, for this profound and inspiring conversation. We wish that your words will continue to inspire women to discover their true calling, fill people’s hearts with faith, love and light, and that your mission will help to foster peace and goodness.

milleniumra.com.ua

73

Жінка,яка надихає — Раді вітати Вас, Катерино, на сторінках журналу MILLENIUM CLUB! У Вашому житті театр, музика, режисура, кіно й акторство існують як єдиний творчий простір. Коли Ви зрозуміли, що не хочете обирати між цими напрямами?

— Коли я була у другому класі, наша сім’я переїхала із села до маленького містечка, де була музична школа. Саме тоді мама віддала нас із сестрою на вокал. У старших класах я випадково потрапила до театрального гуртка. Ми ставили не розважальні, а глибокі історії, зокрема «Маленького принца». Саме тоді я написала свій перший вірш і показала його театральному вчителю. Він не похвалив мене, а сказав: «Пиши про себе». Ці слова залишилися зі мною назавжди. Відтоді для мене текст, музика, театр і кіно ніколи не існували окремо. Один образ природно переходить в інший, а творчість завжди залишається єдиним процесом.

— Що найчастіше стає початком нового твору?

— Найчастіше — біль. Але він ніколи не залишається лише болем. Він може стати самоіронією, любов’ю, ніжністю, вірою чи примарною надією. Переплавлений біль має тисячу облич, і саме мистецтво дозволяє йому перетворитися на щось світле.

— Welcome to the pages of MILLENIUM CLUB magazine, Kateryna!

In your life, theatre, music, directing, cinema, and acting exist as one creative universe. When did you realize that you didn’t want to choose between these paths?

— When I was in the second grade, my family moved from a village to a small town that had a music school. That was when my mother enrolled my sister and me in vocal classes. Later, in high school, I accidentally joined a theatre group. We staged meaningful productions rather than entertaining performances, including The Little Prince. Around that time, I wrote my first poem and showed it to my drama teacher. Instead of praising it, he simply said, «Write about yourself.» Those words have stayed with me ever since. From that moment on, words, music, theatre, and cinema have never existed separately for me.

One artistic image naturally flows into another, and creativity has always remained a single, unified process.

— What usually becomes the starting point for a new work?

— Most often, it is pain. Yet it never remains just pain. It can transform into self-irony, love, tenderness, faith, or even a fragile hope.

Refined through creativity, pain has a thousand different faces, and art allows it to become something filled with light.

— At the end of August, Franko’ will release a new song based on Ivan Franko’s poetry. Why has this particular work become so meaningful to you?

— Ivan Franko was one of those remarkable

74 74

MILLENIUM MILLENIUM BUSINESS’серпень BUSINESS’червень

— Наприкінці серпня гурт Фranko’ представить пісню на слова Івана Франка. Чому саме цей твір став для Вас особливим?

— Іван Франко був людиною, яка відкривала людям світ знань. У вірші «У долині село лежить» мене найбільше вразив образ коваля, який кує «кращу долю» і кличе людей піднятися до нього. Для мене туман — це страхи й хибні уявлення, що заважають людині жити своїм життям. А коваль — це внутрішній компас, який знає дорогу. Вона непроста, бо веде вгору. Саме тому ця пісня стала саундтреком мого нинішнього етапу життя — часу, коли я обираю чесність із собою. Особливо мене зворушили слова про те, що коваль має «серце тепле». Саме вони стали початком музики.

— Ви говорите, що після кожного проєкту виходите вже іншою людиною. Як

people who devoted their lives to enlightening others through knowledge. In his poem A Village Lies in the Valley, I was deeply touched by the image of the blacksmith forging «a better destiny» while calling people to climb up to him. To me, the mist symbolizes fears and false beliefs that keep us from living the life we truly desire. The blacksmith represents our inner compass—the part of us that knows the way. Yet that path is never easy; it always leads uphill. This song has become the soundtrack to the current stage of my life—a time when I refuse to sacrifice myself for the illusion of peace and instead choose honesty with myself. One particular phrase moved me deeply: the blacksmith has «a warm heart.»

That line became the very beginning of the song, which naturally came to life in the bright key of C major.

— You often say that after completing each project, you are no longer the same

творчість змінює Вас?

— Як актриса я добре знаю, що роль завжди змінює людину. Якщо жінці потрібно вийти на сцену впевненою, красивою, вільною, то, проживаючи цей образ, вона поступово відкриває ці якості й у собі. На сцені внутрішні зміни відбуваються дуже швидко. У житті для цього іноді потрібні роки. Саме тому створення образів — у театрі, музиці чи кіно — я вважаю надзвичайно терапевтичним процесом.

— Що продовжує формувати Катерину Стаценко сьогодні?

— Цікавість. Мені завжди хочеться поставити собі нове запитання: що буде, якщо я зіграю Павла Тичину? Що буде, якщо почну вести блог? А що буде, якщо поставлю виставу, де одну героїню гратимуть три акторки? Саме цікавість не дозволяє мені зупинятися.

— Яке головне послання Ви хотіли б залишити людям через свою творчість?

— Я погоджуся з Іваном Франком: саме знання здатні вести до змін. Кожен із нас — це цілий космос і справжній витвір мистецтва. Не варто недооцінювати себе. Варто з любов’ю досліджувати свій внутрішній світ, бо саме там починаються найважливіші зміни.

person who began it. How does creativity transform you?

— As an actress with many years of experience, I know that every role changes the performer. Imagine a woman who must step onto the stage wearing a stunning dress and, by the end of the evening, dance on a table, undressing to the applause of the audience. While living through that role, she develops confidence, stops fearing other people’s opinions, and discovers a sense of freedom. On stage, these inner transformations happen quickly through play, whereas in real life they may take years. That is why creating artistic images—in theatre, music, or cinema—is an incredibly therapeutic process for me.

— What continues to shape Kateryna Statsenko today?

— Curiosity. I constantly ask myself: what would happen if I played Pavlo Tychyna?

What if I started a blog? What if I directed a performance in which one female character is portrayed by three actresses instead of one?

Curiosity keeps me moving forward and never allows me to stand still.

— What is the most important message you would like people to take away from your work?

— I wholeheartedly agree with Ivan Franko that knowledge has the power to transform people.

Each of us is an entire universe—a true work of art. We should never underestimate ourselves.

Instead, we should explore our inner universe with love and care, because that is where the most meaningful transformations begin.

Жінка,яка надихає

КАТЕРИНА

СТАЦЕНКО: «МИСТЕЦТВО СТАЄ СПРАВЖНІМ ТОДІ, КОЛИ ЗМІНЮЄ ЛЮДИНУ»

T

еатр, музика, режисура, кіно — для Катерини Стаценко це не окремі професії, а різні способи говорити про головне. Вона створює історії, що народжуються з особистих переживань, проходять через творчість і повертаються до людини вже у вигляді внутрішньої сили. Напередодні прем’єри нової пісні гурту Фranko’ на слова Івана Франка ми поговорили про мистецтво, яке допомагає знаходити себе.

werf ranko

@werf ranko

@f ranko_music_ua

f ranko-music.com.ua

KATERYNA

STATSENKO: “ART BECOMES AUTHENTIC WHEN IT CHANGES A PERSON”

T

heatre, music, directing, and cinema are not separate professions for Kateryna Statsenko—they are different ways of expressing what truly matters.

She creates stories born from personal experiences, transformed through art, and ultimately returned to people as a source of inner strength. Ahead of the premiere of Franko’ band’s new song based on a poem by Ivan Franko, we spoke about art that helps people discover themselves.

milleniumra.com.ua milleniumra.com.ua

75 75

Презентація

ПСИХОЛОГІЧНИЙ ТЕАТР «СИТУАЦІЯ» Повна зала людей: дніпрян, гостей міста, експертів, журналістів, поціновувачів мистецтва… Абсолютна тиша та затамований подих від очікування. З цього почалась прем’єра неймовірно унікального, абсолютно інноваційного культурного проєкту «Психологічний театр «Ситуація». Авторка проєкту Людмила АКИМЕНКО зазначає, що дуже довго виношувала ідею, аби вона, сформувавшись, увібрала в собі виключно корисні практичні поради та ефективність психологічної допомоги людям через формат театральної вистави. «Як жінка, яка пройшла на сьогодні великий шлях власних трансформацій, я розумію, що молоді люди, які планують створювати міцні союзи, зовсім не знають, як до цього підготуватись. Більшість з них не дозволяє собі звернутись до експертів по допомогу. Статистика розлучень говорить нам про те, що ми не маємо на сьогодні культуру побудови здорових стосунків, через нерозуміння себе та невміння комунікувати. Ці питання дуже довгий час формували в мені ідею створення проєкту, який би через інтерактивний формат мали змогу допомогти нашій нації, допомогти жінкам та чоловікам знаходити спільну мову, створювати в сім’ях атмосферу довіри, гармонії, розуміння та підтримки. Так роки потому було народжено «Психологічний театр «Ситуація», яким ми презентували до дня народження нашого міста», – прокоментувала Людмила Акименко.

76

MILLENIUM BUSINESS’квітень BUSINESS’червень

Презентація

Формат проєкту містить у собі театральні постановки найрізноманітніших ситуацій, з якими стикається кожна людина на планеті. Психологічний театр – це особлива форма впливу на людину через творчість, адже театральне мистецтво здатне дуже досконало проявляти внутрішній світ людини та змінювати її. Через призму творчості ми можемо надати людині можливість зробити важливі кроки на шляху до змін. Це і про оздоровлення стосунків, про налагодження комунікації, досягнення порозуміння з оточуючими, розкриття внутрішнього потенціалу. Окрім того, психологічний театр «Ситуація» має за мету розвивати психологічний напрямок театрального мистецтва. Це абсолютно нова концепція, що може бути ефективно застосована, як інноваційна терапевтична модель. Психологи зазначають, що в деяких життєвих обставинах саме театральні вистави можуть стати єдиним способом вирішення складних стосунків з оточуючими. У проєкті розкривають теми ситуацій, причини та наслідки, дають практичні поради експерти, які мають психологічний фах. Вони беруть до рук свої професійні інструменти та допомагають людям побачити об’єктивність життєвих ситуацій. Теми майбутніх вистав будуть складатись з реальних історій, які

ми очікуємо отримувати від вас через соцмережі. Через реалії нашого життя, звернутись за допомогою до психолога сьогодні можуть далеко не всі українці, адже цей вид комунікації передбачає відвертість, яка потребує особливої відваги. І тут на допомогу може прийти саме театральна вистава, яка дозволить глядачеві долучитись до знайомої йому ситуації без прямого контакту з фахівцем, проте отримати необхідні відповіді. Цей інтерактив подарує глядачеві можливість побачити схожу ситуацію зі сторони та зрозуміти, як варто діяти, аби зберегти стосунки, про які йтиме мова у виставі. Прем’єра першої вистави психологічного театру «Ситуація» довела, що українцям сьогодні вкрай необхідна психологічна допомога, адже експерти

проєкту відповіли на понад сто питань гостей заходу. Спеціалісти, які були представлені на проєкті зазначили, що велика війна ще більше погіршила стан українців, яких варто рятувати. Вони неодноразово наголосили, що до психологів, психотерапевтів, психіатрів, сексологів, неврологів та коучей варто звертатись у будь-якій життєвій ситуації, аби підтримати ментальне здоров’я. Тим самим ми будемо здатні створювати стосунки, які матимуть гарне продовження. Які даруватимуть нашій нації міцні союзи, здорове покоління майбутніх українців. Адже саме за них ми зараз і виборюємо нашу свободу та незалежність. Дякуємо усім, хто долучився до нас на прем’єрі, чекаємо на Ваші коментарі у соцмережах та готуймося до нової вистави. Чекаємо кожного!

milleniumra.com.ua

77

Рresentation

PSYCHOLOGICAL THEATRE «SITUATION» A full hall of people: Dnipro residents, guests of the city, experts, journalists, art connoisseurs...

There was absolute silence and bated breath from anticipation at the start of the premiere of the incredibly unique, absolutely innovative cultural project «Psychological Theatre «Situation».

The author of the project Lyudmila Akymenko notes that she has been nurturing the idea for a very long time so that, once formed, it would incorporate extremely useful practical advice and the effectiveness of psychological assistance to people through the format of a theatrical performance.

«As a woman who has gone through a long way of her own transformations, I understand that young people who plan to create strong unions do not know how to prepare themselves for this at all.

Most of them do not allow themselves to turn to experts for help. Divorce statistics tell us that we do not currently have a culture of building healthy relationships due to a lack of self-understanding and inability to communicate. For a very long time, these questions formed in me the idea of creating a project that through an interactive format would be able to help our nation, help women and men find a common language, create an atmosphere of trust, harmony, understanding and support in families. Thus, years later, the Psychological Theatre «Situation» was born, which we presented to the birthday of our city,» commented Lyudmila Akymenko.

The format of the project includes theatrical productions of a wide variety of situations faced by every person on the planet. Psychological theatre is a special form of influence on a person through creation, because theatrical art is able to perfectly manifest the inner world of 78

MILLENIUM BUSINESS’квітень BUSINESS’червень

Рresentation

a person and change him or her.We can empower people in the light of creation to take important steps toward change.

It is also about improving relationships, establishing communication, achieving understanding with others and revealing inner potential.

In addition, the psychological theatre «Situation» aims to develop the psychological direction of theatrical art.

This is a completely new concept that can be effectively applied as an innovative therapeutic model. Psychologists point out that theatrical performance can be the only way to resolve difficult relationships with others in some life circumstances.

The experts with a psychological specialty reveal the topics of situations, causes and consequences and give practical advices in the project. They take their professional tools and help people see the objectivity of life’s situations. The themes of future performances will consist of real stories, which we expect to receive from you through social networks.

Due to the realities of our lives, not all Ukrainians can turn to a psychologist for help today, because this type of communication foresees openness,

which requires special courage. And this is where a theatrical performance can come to the rescue allowing the viewer to participate in a familiar situation without direct contact with a specialist, but to get the necessary answers. This interactive will give the viewer the opportunity to see a similar situation from the outside and understand how to act in order to preserve the relationship that will be discussed in the play.

The premiere of the first performance of the psychological theatre «The Situation» proved that Ukrainians today desperately need psychological help. The project’s experts answered more than a hundred questions of the guests of the event. Specialists who were presented at the project noted

that the great war further worsened the state of Ukrainians and they should be saved. They repeatedly emphasized that psychologists, psychotherapists, psychiatrists, sexologists, neurologists and coaches should consult in any life situation to support mental health. In this way, we will be able to create relationships having a good continuation and giving our nation strong unions and a healthy generation of future Ukrainians. After all, it is for them that we now choose our freedom and independence.

We thank everyone who joined us at the premiere, we are waiting for your comments on social networks and we are preparing for the new performance.

We are waiting for everyone!

milleniumra.com.ua

79

80

MILLENIUM BUSINESS’червень

milleniumra.com.ua

81