№237 MILLENIUM BUSINESS

МІЖНАРОДНИЙ ПРОЄКТ ДЛЯ УСПІШНИХ ЛЮДЕЙ

77/237 July 2024

Віктор

ЛЕЩИНСЬКИЙ

ПРЕЗИДЕНТ НАЦІОНАЛЬНОГО ЕКСПЕРТНОБУДІВЕЛЬНОГО АЛЬЯНСУ УКРАЇНИ

milleniumra.com.ua

1

2

MILLENIUM BUSINESS’травень

milleniumra.com.ua

3

ВІДЕО ПРОЄКТ МЕДІАХОЛДИНГУ «МІЛЕНІУМ» на YouTube каналі

+38 050 320 15 83, +38 066 106 79 89 milleniumra, Медіахолдинг MILLENIUM

4

MILLENIUM BUSINESS’травень

Людмило Сергіївно, від усього серця, з любов’ю та повагою вітаємо Вас з Днем народження! Ви відзначали не День народження, а свій Новий рік, ще до того, як це стало мейнстрімом. Ви завжди випереджаєте час! То нехай Ваш Новий рік стане роком звершень! А наша команда постарається тішити Вас новими перемогами та успішними проєктами! Ми бажаємо Вам здоров’я, миру, щастя душі, любові серця, удачі долі та достатку життя, досягнення усього задуманого. Нехай усі Ваші ідеї та плани здійснюються! Висловлюємо Вам свою повагу та подяку за професіоналізм, уміння бути справжнім лідером та опорою для всієї компанії. Мати такого наставника, як Ви – велика удача! Дякуємо за те, що ділитеся своїм безцінним досвідом, і за те, що ми приходимо на роботу з радістю. У нас є стимул удосконалюватись, рівняючись на Ваш приклад. Ви нас дуже надихаєте.

Завжди Ваша, надійна та дружня команда медіахолдингу «Міленіум»

milleniumra.com.ua

5

Герої війни

АЛЛА ГОЛОС:

«МРІЮ ПРО ПЕРЕМОГУ ТА МИР В УКРАЇНІ! ЗА ЦЕ МІЙ СИН ВІДДАВ НАЙДОРОЖЧЕ – СВОЄ ЖИТТЯ»

Г

ерої війни! КОСТЯНТИН ГОЛОС з Івано-Франківщини пішов на фронт з перших днів повномасштабного вторгнення, щоб рятувати життя поранених побратимів. Сапер та бойовий медик із позивним «Ліпила» не залишав передову попри численні контузії і хвороби. Костянтин загинув у бою за Україну на Харківщині після двох з половиною років безперервної служби. Про сина-героя, його особисту трагедію та мрії розповіла мама – АЛЛА ГОЛОС – незламна українська жінка, яка нині знову шукає сенс життя. Непересічну історію про ціну майбутньої перемоги читайте далі.

6

MILLENIUM BUSINESS’травень

Герої війни

– Пані Алло, яким було дитинство Кості?

– Мій чоловік був військовим, за національністю – білорус. Костя теж народився там, у Білорусі. Ми часто переїздили, але зрештою залишилися жити в Івано-Франківську. Чоловік рано пішов з життя, тому сина я виховувала сама. Костя ходив у № 20 школу. Його перший вчитель був дуже схожим на Тараса Шевченка. Такий з вусами. Він допоміг адаптуватися, навчив української мови. Казав мені: «Не переймайтеся. Дітки швидко вчяться. Я не буду його виділяти». Так і сталося. Найбільше син любив літературу, англійську мову.

На жаль, власну сім’ю Костя не встиг створити. Мав цивільну дружину, з якою прожив п’ять років. Вони разом були на заробітках в Угорщині, працювали на заводі. Але раптом дівчині стало дуже погано. Лікарі діагностували у неї рак головного мозку, і за два тижні вона померла. Це сталося незадовго до повномасштабного вторгнення.

– Пам’ятаєте день, коли син пішов на фронт?

– Звичайно… Він повернувся додому з-за кордону. Дуже страждав через втрату коханої… Аж тут війна. Костю одного з перших мобілізували, бо у нього був досвід. У 2011–2012 роках він проходив обов’язкову військову службу в Севастополі. Воювати він не хотів. Але коли отримав повістку, пішов не роздумуючи. Лише сказав: «Мамо, я повернусь Героєм!»… Потім відбув навчання у військовій

Взагалі з самого дитинства був метушливим, але дуже чуйним, не жадібним. У 90-ті роки нам жилося тяжко. Хтось пригостить Костика цукеркою, а він біжить і зі всіма ділиться: «Мамо, хочеш? А ти, бабусю?». Дуже добрий був…

– Ким був Ваш син за фахом? Чи встиг створити власну родину?

– Костя був радіо- і телекомунікаційним інженером. Закінчив ІваноФранківський національний технічний університет нафти і газу. Так сталося, що за фахом роботи не було. Трохи працював кранівником. Потім їздив на заробітки за кордон.

milleniumra.com.ua

7

Герої війни

вів, що Кості доводилося найтяжче. Він виконував бойові завдання на рівні з усіма, але, до всього, завжди носив із собою рюкзак бойового медика, евакуаційні носилки… Його з побратимами засилали туди, де вже ні в кого не лишалося надії... Хлопці відпрацьовували не тільки як сапери, а ще як піхота, на рівні з підрозділом «Кракен».

– Як Костя справлявся з наданням екстреної допомоги, адже він не був медиком?

– Костя дуже гарно орієнтувався у симптомах та станах, рятував життя. Я сама медик, працювала у різних військових госпіталях, тому ми інколи говорили на ці теми, він радився зі мною. Син дуже хвилювався за кожного солдата, тяжко переживав кожну смерть… Якось хлопцю відірвало обидві ноги. Костя наклав джгут на одну кінцівку, а на іншу не було можливості – дуже глибоке поранення. Намагався зупинити кровотечу тампонами… Але, на жаль, бійця не вдалося врятувати… Дуже страждав, плакав, коли згадував про це...

– Як Ви дізналися про трагедію? Чи відчували щось лихе напередодні? частині А4568, де отримав призначення бойового медика і сапера.

ни і приставлений до нагороди «За мужність», на жаль, посмертно...

Пройшов найважчі бойові позиції: Донецьк, Луганськ, Лисичанськ, Бахмут, звільнення Херсону, пекельні бої у Соледарі, Куп’янську і поліг у боях на Харківщині…

– Чи розповідав Костя Вам щось про свою службу?

За два з половиною роки служби він тільки двічі пропустив бойове завдання. Один раз йому щось важке упало на ногу, розбило палець. Він просто не міг ходити. Костя завжди вражав силою духу та ентузіазмом. Був відданим Україні не тільки у своїх словах, а й у вчинках. За службу був нагородженим почесним нагрудним знаком «Сталевий хрест» Головнокомандувачем ЗСУ Валерієм Залужним. Отримав звання Ветерана вій-

8

MILLENIUM BUSINESS’травень

– Костя мало говорив, оберігав мене, бо знав, що я дуже хвилююся. Він був відповідальним, але миролюбним, добрим, завжди усіх жалів: і тварин, і людей. Тому і мав позивний «Ліпила», бо ліпив усіх, себто лікував. Його цінували і поважали на фронті. Усього за рік Костя виріс з рядового до молодшого сержанта, а у взводі був третім командуючим. Побратими питали в нього: «Звідки в тебе стільки хоробрості?». Він відповідав: «Та я боюся кожен раз, але треба виконувати роботу, боронити неньку». Командир розпо-

– За 2 роки 4 місяці служби з усієї їхньої саперної групи залишилося тільки троє хлопців. Серед них був Костя та його друг Андрій. Вони були разом з першого дня: поруч спали, гуртом їли. Удвох і загинули… між населеними пунктами Кислівка та Іванівка у Харківській області. Був артилерійський обстріл і прилетіло прямо до них…

17 червня 2024 року Кості виповнилося 34 роки. А через два дні, 19 червня, його не стало. Тієї ночі я прокинулася з сильною тривогою і вже не змогла заснути до ранку. Цілий день чекала дзвінка чи повідомлення від сина. Бувало таке, що він декілька днів не виходив на зв’язок. Але у мене був номер командира – не втрималася, набрала… І він повідомив, що Костя загинув о 1:00 годині ночі…

Герої війни – Чи сподівалися Ви на ротацію?

– Костя був дуже терплячим. У нього було п’ять контузій. Він не спав ночами, постійно страждав від головного болю. У польових умовах підірвав здоров’я шлунку. Якось взимку отримав сильне обмороження рук та ніг, але все одно лікувався самотужки. Нікому нічого не говорив, не жалівся, не брав лікарняних. Бачив, що іншим хлопцям із важкими травмами було ще гірше. Йому давали відпустку, але він не захотів їхати додому, відмовився. Сказав: «Мамо, мені так тяжко потім повертатися знову на війну». Замість нього на відпочинок від-

правили іншого хлопця, який потім привіз мені тіло сина…

– Про що Костя мріяв? Чого хотів?

– Це були звичайні мрії, як у більшості хлопців. Він дуже хотів жити, створити сім’ю, мати дітей, відчути себе батьком...

– Пані Алло, як Ви себе почуваєте? Хто Вас підтримує?

– Спершу переживала великий шок. Не могла ні пити, ні їсти. Зараз плачу і все… Адже нічого вже не можу змінити… Поруч зі мною моя старенька мама, їй вже 85 років. Пам’ятаю, як вона сказала: «Краще б ти, онучку, приїхав на мої похорони, аніж я тебе маю ховати». Її треба доглядати, тому намагаюся триматися. Також у мене є донька, зараз вона при надії. Як би тяжко не було, але буду жити заради онуків. Дуже багато людей прийшло попрощатися з Костиком: його друзі, однокласники, одногрупники. Сусіди дуже відгукнулися на мою біду. Всю дорогу вистелили квітами, стояли на колінах, зустрічали мого хлопчика, в останній путь проводжали… (плаче – ред.)

– Що у Вас на серці зараз, пані Алло?

– Я не можу вам передати словами, який це біль – ховати власну дитину... Від усієї душі хочеться, щоб скоріше закінчилася ця війна, щоб хлопці припинили гинути…. Мрію, щоб наша Україна скоріше перемогла, відбудувалася, залікувала всі свої рани. Як хотів мій син… Щоб його смерть, як і загибель тисяч таких як він, не була даремною…

Алла Антощенко Elena Golos Sheyn sheynelenagolos user7119059102312

milleniumra.com.ua

9

ТОП-100 Незламних

ПІДПРИЄМЕЦЬ, КЕРІВНИК ТОВ «ХАРКІВ ХІМПРОМ» ТА ТОВ «НВО АПЕКС ПЛАНТ», ГОЛОВА ХІМІЧНОГО КЛАСТЕРА В ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ, МЕНТОР ТА ПАРТНЕР BOARD (ХАРКІВ І БУДАПЕШТ) Александр Тимофеев

10

MILLENIUM BUSINESS’травень

ТОП-100 Незламних

ОЛЕКСАНДР ТИМОФЄЄВ:

С

БІЗНЕС – ЦЕ ГРА, ДЕ ЗАВЖДИ Є МІСЦЕ ДЛЯ УДОСКОНАЛЕННЯ ЗАРАДИ БІЛЬШОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ»

учасне виробництво, європейські стандарти та продукція маркована «Зіркою якості»! «Харків Хімпром» – перше і єдине підприємство України, де виготовляють пластикову тару з міжнародною сертифікацією ISO. Очільник компанії – ОЛЕКСАНДР ТИМОФЄЄВ – у нашому інтерв’ю розповів як вдалося продовжити виробництво в умовах повномасштабного вторгнення, про успішний експорт та особистий досвід розвитку ефективного бізнесу! А також, як ментор, поділився концепцією міжнародної спільноти Board, що продовжує об’єднувати усіх, хто прагне розвивати українське підприємництво.

– Вітаю, пане Олександре! Ви – директор великої компанії «Харків Хімпром», що спеціалізується на виготовленні пластикової тари для зберігання хімічних речовин та харчової продукції. Підприємство не лише продовжує працювати під час війни, а й проводить екскурсії на виробництво для дітей! Як Вам це вдалося?

– Це вдалося не мені, а нашій команді, частина з якої 10 чи більше років на підприємстві. Знає його, любить свою справу та не збирається здаватися, навіть коли поруч «прильоти». Ми впровадили важливий проєкт по релокації частини виробництва. Розробили декілька сценаріїв стратегії і одностайно вирішили: ПРАЦЮВАТИ. Наша продукція потрібна ринку. Ми входимо в топ-5 в Україні у своїй галузі. Ми не можемо просто скласти руки.

– З якими викликами та проблемами Ви зіткнулися у бізнесі після 24 лютого 2022 року, зважаючи на те, що Харків – прифронтове місто, яке щодня потерпає від обстрілів?

– Перший і очевидний виклик – це безпека. Люди – найбільший і найдорожчий наш капітал. Ми хімічне виробництво, в системі якого просто добра, гарна, чемна людина працювати не зможе. Вона має бути професіоналом своєї справи. Станок, не дай Бог, звичайно, купиш – це великі, але просто гроші. Фахівця не купиш ні за які кошти, якщо його просто нема, або він не хоче їхати в Харків. Інші питання: як-то податкові пільги, інвестиційний клімат – ми виклали в рамках об’єднання Коаліції галузевих та бізнес-спільнот Харкова (КОХА), в яке я входжу. На рівні місцевої

влади та на національному рівні шукаємо рішення.

– Компанія «Харків Хімпром» отримала «Зірку якості-2021», удостоєна почесного статусзвання «Краще підприємство України» у 2021 році. Чому клієнти обирають саме вашу продукцію?

– Майже 20 років ми сфокусовані на одному ринку, одній ніші та на однакових продуктах. Ми знаємо про клієнтів та їхні потреби майже все. Ми бережемо стандарти виробництва і кожен рік сотням агро-, авто-, хімічних підприємств, будівельним хімікам поставляємо наші каністри та флакони, наші «лялечки», щоб їхній бізнес рухався, і вже їх кінцеві клієнти отримували: добрива, тосоли, ґрунтовки – прекрасну та різно-

milleniumra.com.ua

11

ТОП-100 Незламних

з великими міжнародними концернами, так і з невеликими українськими компаніями. Всі впевнені, що процес не буде порушений, і вони виконають розлив вчасно.

– Окрім того, Ви вже 5 років – ментор Board – міжнародної спільноти підприємців, де

разом з однодумцями відкриваєте нові горизонти розвитку бізнесу! Розкажіть про цей досвід, зокрема, бізнес-конференції. Чим пишаєтеся найбільше?

– Дійсно, я є ментором та партнером двох міст: Харкова та Буда-

пешту. Наразі, за даними останніх рейтингів (зокрема, «Forbes Україна») – ми у трійці найпотужніших бізнес-спільнот України, яка стає з кожним місяцем все більш і більш міжнародною. Це допомагає вибудовувати нові зв’язки, щоб експорт українських товарів та послуг ставав масштабнішим. Ми допомагаємо одне одному і експертизою, і купуючи безпосередньо в бордівців, і створюючи партнерства, й інвестуючи в спільні проєкти. Board – це велика спільнота довіри власників бізнесу. Цього літа, попри спеку та відключення світла, разом з колегами ми проводимо багато спільних івентів, де говоримо про управління персоналом, пошук сильних кадрів, релокацію бізнесу, розвиток соціальних мереж, PR, репутацію, штучний інтелект, бронювання працівників і т.д. Кожна така зустріч (онлайн чи офлайн) заряджає енергією і надихає! Ми запрошуємо вступати до Board усіх, хто відповідає цінностям і хоче розвивати українське підприємництво разом. За внутрішньою бордівською статистикою за перше півріччя 2024 року Харків показав один з найкращих темпів зростання спільноти. Харків не лише незламний! Він навіть зараз продовжує працювати і розвиватися, попри постійні обстріли та чутки, що звідси всі повиїжджали.

– Що, на Вашу думку, необхідно для ефективного, стійкого та швидкого зростання українського бізнесу в нинішніх реаліях?

12

MILLENIUM BUSINESS’травень

ТОП-100 Незламних

– Для мене це три фактори: Доступ до фінансових ресурсів: кредитних коштів, грантів, інвестиційних програм. Зрозуміла політика по бронюванню. У мене переважно чоловічий бізнес і без команди підприємство – просто купа дорогого обладнання. Безпека. Дякую ЗСУ за те, що ми взагалі є. Ще до повномасштабного вторгнення ми в силу можливостей опікувалися рідними територіальними бригадами. І продовжуємо робити це уже третій страшний рік. Утім, безпека може бути не тільки завдяки сухопутній складовій. Багато продовжує летіти з неба. Харкову потрібен щільніший купол. Та протидії близькому розміщенню комплексів у суміжній області, з якої ракета летить не хвилини, а секунди.

– Особисто Ви чи маєте власний секрет успіху? У чому він полягає?

– Секрет успіху в тому, щоб не звертати на це слово забагато уваги. Я взагалі не люблю ділити на процес та результат. Типу, результат – головне, а процес – це другорядне. Якщо результат – це наше підприємство в топ-5 у своїй ніші, то так, ми до цього йшли 18 років. Але без багатьох важливих процесів це було б неможливо. Особливо без людей, які щоденно з повагою ставляться до своїх справ, колег, клієнтів. Людей, які пишаються тим, що вони є хіміками, інженерами, економістами, комерційними менеджерами не тільки на Новий рік, коли підбиваються підсумки цього успіху, а кожен день. Без цього не було б і результатів. Важкувато, мені здається, бути ща-

сливим рибаком, що пишається гарним уловом, але саме вудити рибу ненавидить більш за все на світі. У нас на підприємстві більшість людей «вудять свою рибу» з гордістю. Але дійсно, як керівник компанії, я маю вболівати за результат та досягати його. Чи я успішний у цьому? Я майже ніколи не задоволений. Бізнес – це гра, в якій завжди є місце для удосконалення заради більшої ефективності. 15 років назад ми раділи першому отриманому ISO. Першому міжнародному клієнту. Зараз ми впроваджуємо непрості бізнесові та виробничі моделі.

Тонкіше налаштовуємо процеси. Це складові успіху.

– Поділіться Вашими бізнеспланами на найближчий час?

– Підтримувати наших клієнтів в Україні продукцією, що з’являється на їх складі вчасно та згідно стандартам. Зберегти персонал та укріпити деякі позиції. Сфокусуватися на експорті. Допомагати ЗСУ. Продовжувати вірити в Україну і коли це легко, і коли є негативний новинний фон. А головне – продовжувати працювати!

milleniumra.com.ua

13

Статус

АНАТОЛІЙ ТОЛСТОУХОВ: «ЙШЛИ НА ОЛІМП, А ОПИНИЛИСЬ НА ГОЛГОФІ»

Н

ашого сьогоднішньо­ го гостя неможливо представити кількома словами. Його життя багатогранне, а діяльність опинилася на перехресті політики та творчості. Раді вітати у нашому журналі АНАТОЛІЯ ТОЛСТОУХОВА – українського державного та політичного діяча, доктора філософських наук, професора, академіка Національної академії педагогічних наук та Європейської академії наук та мистецтв, поета, пісняра. Про виклики долі, пошуки себе, спроби і розчарування, досягнення та перемоги відомий українець відверто розповів ексклюзивно для наших читачів. УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТА ПОЛІТИЧНИЙ ДІЯЧ. НАРОДНИЙ ДЕПУТАТ УКРАЇНИ 4-Х СКЛИКАНЬ, МІНІСТР КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ ТА УРЯДОВИЙ СЕКРЕТАР У 4-Х УРЯДАХ, ВІЦЕМЕР КИЄВА. ДОКТОР ФІЛОСОФСЬКИЙ НАУК, ПРОФЕСОР, АКАДЕМІК НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК ТА ЄВРОПЕЙСЬКОЇ АКАДЕМІЇ НАУК ТА МИСТЕЦТВ. АВТОР КНИГ ТА ПІСЕНЬ.

14

MILLENIUM BUSINESS’травень

Статус – Анатолію Володимировичу, Ви один із засновників української держави, політичний та громадський діяч, вчений, митець... Як все це в одній людині співіснує?

– Людина – цілий світ, минуле та майбутнє, добро та зло, любов та ненависть, старе та нове... Кожен сам обирає свій шлях, щоб жити, любити, творити, собою стати та людиною бути. Все, що я роблю – це реалізація формули: життя любов’ю стверджуючий, а з ним себе, світ, країну – це і є по суті створена Богом людина.

– З чого для Вас все почалося?

– З мами і тата, школи, інституту, армії, роботи в системі освіти, міськкомі партії, міської газети, ВПШ, районної газети, з виборів 1990 року… Партія переставала бути правлячим центром, народжувалися альтернативні сили, з’являлися нові люди, олігархи лише мріяли про політику, а гроші ще не стали вбивчим фактором... Це були дійсно перші та найбільш демократичні вибори, вплив на які ззовні був мінімальним.

148 Волноваський округ став моїм стартом у нове життя, можливості, перспективи у великій політиці. Ми тоді не думали, що і в історію. І мені вдалося в цій історії країни написати і маленьку свою, за яку мені не соромно перед людьми, совістю та Богом.

– Кажуть: «хороша людина – це не професія». Як досвід у системі державного управління гартував Ваш характер?

– Хороша людина – це дійсно не професія. Але справжній професіонал не може і не повинен бути поганою людиною, бо тоді йому не слід працювати з людьми і не слід працювати у системі державного управління. Я у цьому переконався безліч разів і на своєму досвіді, і на досвіді інших. Власне кажучи, те, що сьогодні відбувається у

системі державного управління, у владі є підтвердженням цієї формули. Надзвичайно багато людей випадкових і тих, кого б раніше і близько не підпустили до посад у системі державної влади. Я весь час намагався бути вірним присязі, а з іншого боку – не втрачати себе. Сказати, що це легко, не можу. Але з певними ризиками, з певними втратами, здається, мені це вдалося.

– У серпні 33 річниця Незалежності. Ми до неї прийшли чи вона до нас?

– Вона на нас звалилася, але ми, як народ, були до цього не готові. Влада її суперечливо сприймала, бо незалежність більшість лякала, а меншість захоплювала... Але іншого шляху вже не було.

– І де ми зараз на цьому шляху?

– ... на війні. На війні за те, що нам дісталося без неї. Це означає, що

ми, йдучи на Олімп, прийшли на Голгофу. За 33 роки більше втратили, ніж придбали, більше зруйнували, ніж збудували... А головне – не стали єдиними в спільній справі...

– До 30-річчя Незалежності Ви підготували концерт, який присвятили і 30-річчю Збройних Сил…

– Так вийшло. Задум був інший. Я хотів зробити три в одному: гала-концерт з 30 номерів на основі творчості народних депутатів різних скликань. Їх виставок картин, фото тощо, вуличне дійство. Можна було запросити парламентарів з інших країн, які реалізували себе в творчості... Таким чином ми б стали ініціаторами цікавого, на мою думку, міжнародного проєкту, який міг би мати міжнародну перспективу. Але більшість політиків, які вважаються державними діячами – це люди, яких цікавлять лише особисті інтереси, вигода. milleniumra.com.ua

15

Статус

родні... У програмі «Честь маю запросити», «Мелодія двох сердець» виходив на сцену і сам...

– Як на це реагувало керівництво, колеги, друзі...?

– Раділи, заздрити, використовували... Я, наприклад, кандидатську та докторську захищав на філософському факультеті КНУ. Це десь і не якось, але Адміністрації Президента це не подобалось. Монографія трьох авторів з психології особистості отримала державну премію, але я її не отримав... Ще й ходив за інших просити. А пісні? Якщо він і це робить, мабуть, вже втомився бути міністром... Та відступати ми не звикли. Справу довели до свята у Будинку офіцерів, присвятивши концерт 30-річчю Незалежності, Збройним Силам України, президентському оркестру...

– У вас багато культурно-мистецьких проєктів. Які вважаєте успішними?

– Їх дійсно чимало, починаючи з першого скликання. Ми підтримували «Червону руту», «Таврійські ігри», «Студентську республіку». За моєї участі народжувалася

16

MILLENIUM BUSINESS’травень

«Книга року», «Мелодія двох сердець», «Україна: історія великого народу», «Україна славетна», балет «Володар Борисфена»...

– А як Ви прийшли до пісенної творчості?

– Я довго до цього йшов і в якийсь момент відчув: пора... Вірші народжувалися швидко і подобалися будівельникам, вчителям, киянам, донеччанам, львів’янам, закоханим та ветеранам... Їх виконували відомі артисти: заслужені та на-

– Ви один з засновників української держави, тричі були народним депутатом, керували парламентською більшістю, були міністром опозиційного уряду, чотири рази міністром Кабміну, перший урядовий секретар, віцемер у КМДА... Ваш досвід сьогодні потрібен державі, як Ви відчуваєте?

– Колись я написав таке: «Я не свой, я не чужой, я лишний, Но так решил не я и не Всевышний».

Статус

Коли політики безвідповідально переписують історію, вважають, що майбутнє тримають за бороду, вони запросто втрачають цілі покоління, не кажучи про окремих людей.

– Чи є щось, про що Ви шкодуєте у своєму житті?

– Я шкодую про те, що не все з того що намітив, вдалося реалізувати. Але якщо не вдалося, це тому, що я не міг стрибнути вище часу, обставин. Та життя не завершується, і я сподіваюся у мене ще буде можливість щось реалізувати, щось виправити. Найгірше, коли припускаєшся кадрових помилок. А ті кадрові помилки потім б’ють по людях, по справі.

– Чим живете і надихаєтеся нині?

– У житті, які б не були обставини, ніколи не потрібно зупинятися. Людина залишається людиною, доки вона у процесі мислення, у процесі творення. І це не для себе і не заради себе. Я весь час так жив і намагаюся жити. Повірте, світ настільки великий, Україна наша настільки цікава, що завжди можна

знайти до чого прикласти свій розум, своє серце, свої руки.

– Попереду новий навчальний рік у школах, університетах. Що відбувається з освітою в Україні, на Вашу думку?

– Вона реформується так, що деградує. У нас скоро свого, якого не слід цуратися, не залишиться. А чужого вже стільки, що воно не на користь, а на шкоду. Особливо у гуманітарній сфері, де людина мала б формуватися, а вона руйнується.

– Я чула Вашу пісню про школу, мені сподобалась...

– Я вчитель за першою вищою освітою, досвідом роботи, тому написав пісень на всі випадки: про вчителя, 1-й клас, випускний, школу… У мене у Києві була навіть своя авторська школа.

– Що б ви побажали сьогодні тим, хто йде у нове, доросле життя, у новий світ?

– Я можу лише повторити те, що написав у «Молитві за Україну»: «Боже, поможи розкрити сили, Що в Своє творіння ти заклав. Щоб у справах виростали крила, Щоб я долі іншої не знав. Не шукав я іншої дороги, Ніж служити людям і Тобі, Щоб здолав усі життя пороги, І ставав сильніше в боротьбі…»

Анатолий Толстоухов milleniumra.com.ua

17

Статус

АНДРІЙ ПЕЛЮХОВСЬКИЙ:

Л

«УКРАЇНУ ТРЕБА РЯТУВАТИ ВІД ЕКОНОМІЧНОЇ КРИЗИ»

ідер політичної партії «Сила нації» АНДРІЙ ПЕЛЮХОВСЬКИЙ разом з командою однодумців створив план порятунку України від економічного занепаду. У нашому інтерв’ю політик назвав головні внутрішні проблеми держави та поділився власним баченням подальшого розвитку країни. Про це і не тільки читайте далі.

УКРАЇНСЬКИЙ ГРОМАДСЬКИЙ ДІЯЧ, ПОЛІТИК, ЛІДЕР ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ «СИЛА НАЦІЇ», ГОЛОВА ГО «ЗАХИСТ І ДОПОМОГА»

18

MILLENIUM BUSINESS’травень

– Андрію Васильовичу, українська економіка зараз переживає не найкращі часи. Що далі?

– Спершу треба розібратися, що ми маємо зараз? Два роки жорстокої війни. Багато загиблих українців, безвісти зниклих. Чимало людей у полоні. Майже третина країни та Азовське море в окупації. Чорне море блоковано, а небо закрите. З аграрного експорту ми злетіли. Промисловість та виробництво не розвивається. Малий та середній бізнес просів настільки, що потребує термінової внутрішньої ремісії. 80% групи товарів – це імпорт. А як ми знаємо, імпорт вимиває валюту, якої у нас і так нема. Відбувається сильна інфляція гривні. Так само, як ми згуртувалися всі разом проти російської навали, ми маємо об’єднатися, аби не допустити економічного падіння. Першочергове завдання нині – правильно організувати розподіл наших внутрішніх ресурсів. На сьогодні ми займаємо лідируючі позиції в Європі по природних ресурсах. У нас – родючі чорноземи, запаси титану, урану, літію тощо. Ми одна із великих та потужних європейських країн - і по території, і по можливостям.

– У чому бачите рішення?

– Я очолював сім державних підприємств, із них чотири – це морські порти. Свого часу був учнем Георгія Миколайовича Кирпи – найкращого міністра-господарника. Також працював у різних управління, маю 14 років безперервного керівного стажу. На сьогодні я організовую економічний фронт спасіння України. Як виробничник я зібрав навколо себе спеціалістів різного профілю. Нам треба переходити на виготовлення продукції, що дасть прибуток державі. Щодня я проводжу багато зустрічей з представниками малого та середнього бізнесу, з виробничниками. Я був на Заході та Сході, Півдні країни, особисто бачив, у якому стані знаходяться підприємства держави. Говорив зі спеціалістами, які вболівають за свою справу, хочуть щось відновити. Разом з групою фахівців ми завершуємо розробку Програми відродження України. І це буде не популістський документ, яких було чимало в новітній історії Україні. Це буде справжня дорожня карта подолання катастрофи, яка спіткала нашу націю. Ми визначаємо нові локомотиви економіки, нову структуру економічних відносин, нове місце України в системі світового розподілу праці. Ми маємо зрозуміти, тієї України, яку ми мали до лютого 2022 року, більше немає. Є нова Україна, і ми маємо виходити з цієї данності. Є певні країни, які не лише готові інвестувати, а й зацікавлені у нас, як у виробниках тієї чи іншої продукції. Але, на

Статус жаль, наша політична партія зараз не представлена у парламенті. Для того, що увійти в офіційну стадію перемовин чи домовленостей, заключення договорів, ми маємо отримати інструмент. Зараз дуже багато говорять про майбутні вибори. Ми також до них готуємося і будемо брати у них участь. Не сумніваємося, що пройдемо у парламент, і тоді вже матимемо більше впливу, щоб урегулювати ситуацію, що склалася, і мати можливість для втілення нашої програми.

– Яка Ваша позиція стосовно приватизації держпідприємств?

– Міцність держави визначається її власністю. Я проти приватизації державних підприємств, які пов’язані з природними ресурсами і стратегічними галузями. Бо це надбання українського народу. Наш план повернути у власність держави ті стратегічні підприємства, які вже були продані та знаходяться у руках олігархів. Тобто, це обленерго, облгази, металургійні виробництва тощо. Завдяки цьому, до речі, відразу з’явиться можливість знизити комунальні платежі у 3-5 разів. Зараз потрібно думати лише про те, як полегшити важку участь українського народу. На сьогодні багато підприємств з невідомих причин законсервовано. Але причина одна – монополізація і контроль ринку корупціонерами.

– Чи реально боротися з корупцією?

– Корупція поглинула нашу державу. Наша партія виступає за зняття мораторію на смертну кару за економічні злочини, хоча й розуміємо, що є певні наші зобов’язання перед Радою Європи. Але питання стоїть таким чином, що або ми намагатимемося витримувати «політес» перед Страсбургом, або Україна самознищиться через хробаків корупції, які підточують державу зсередини.

– Як оціните рівень життя українців зараз?

– Ще півтора роки тому ООН заявляла, що за межею бідності в Україні проживає більше 90% жителів. На жаль, у нас дуже велике безробіття. Про це мовчать. Але статистика показує, що у центральній частині України зараз 25 людей на місце, щоб влаштуватися на роботу. Йдеться про вік 40+. На Заході країни – це 15 осіб на місце. Фонд тієї роботи, яку пропонують, не відповідає реаліям. Бо як можна прожити на зарплату у 10 тисяч гривень? Займатися є чим – треба відновлювати країну, створювати робочі місця. Потрібно не когось залучати зкордону, а розвивати своє. Повернення будівництва та запуск виробництва вимагає робочих рук. Поки такі фахівці у нас є. І вони без роботи.

– Чи бачите Ви завершення війни?

– Як колишній військовий я вже не раз говорив: «Дайте нам зброю – і український прапор буде над Кремлем». Вважаю, що зараз говорити про перемогу над ядерною країною, не маючи ядерного потенціалу, це абсурд. Нам недостатньо зброї, ми виснажені. Але я категорично проти ведення переговорів з агресором. Бо нас не просто обкрадають, нас намагаються знищити. Люди втратили не лише майно, вони залишилися без свого внутрішнього світу, без своїх близьких, безповоротно. Тому будь-яке рішення про перемир’я має вирішувати український народ через референдум.

– Ви практично не афішуєте свою допомогу армії…

– Я не можу піти на фронт за станом здоров’я – живу у корсеті. Але мої сини – офіцери, зі зброєю в руках роблять усе для захисту нашої країни. Я вважаю, що цим зараз повинен займатися кожен українець, на передовій, чи у тилу.

Дійсно, ми поставляємо протези, медикаменти, допомагаємо військовим дронами та амуніцією. Деякі важливі речі і напрямки я поки не можу озвучувати. На жаль, серед команди нашої ГО «Захист і допомога» – семеро «двохсотих», два хлопці вже отримали нагороди указом Президента. Ще ми хотіли організувати власне виробництво продуктів харчування тривалого зберігання. Як колишній працівник Укроборонпром, я ініціював виробництво гранат, гранатометів. Але чомусь підтримки від народних депутатів я не отримав.

– Як щодо соціальних проєктів?

– Я запускаю 12 соціальних проєктів. Один із них – забезпечення житлом переселенців на 45 років у розстрочку без першого платежу. Про цих людей теж треба подумати. Вони залишилися ні з чим. Але вони – патріоти, бо відмовилися стати під прапор агресора, обрали українську сторону. Тому ми зобов’язані тут забезпечити їх усім: житлом, робочими місцями, харчуванням тощо. У рамках благодійних ініціатив ми також регулярно підтримуємо дітей-сиріт та внутрішньо переміщених осіб. Робота продовжується. Я дуже пишаюся тим, що я українець! І хочу, щоб у нашій країні жили щасливі люди!

Андрей Пелюховский Андрей Пелюховский peluhovskiy

milleniumra.com.ua

19

Статус

АНДРІЙ ПЕЛЮХОВСЬКИЙ: УКРАЇНА ПІСЛЯ ВІЙНИ: ФЕНІКС, ЩО ПОВСТАЄ З ПОПЕЛУ

Вірю, що одна з найпідліших і найбільш кровопролитних воєн, війна між росією та Україною, наближається до свого завершення. Ми не знаємо, чим вона закінчиться. Багато факторів, які два роки тому грали на нашу користь і не дали втратити Київ, Одесу, Харків, Дніпро, Чернігів, Херсон, сьогодні починають давати збій. Україна тримається виключно на мужності наших воїнів та нашого тилу. Стиснувши зуби, зазнаючи тяжких втрат, ми стримуємо натиски переважаючих сил ворога, захищаючи право українців на життя, на майбутнє, на свою державність.

УКРАЇНСЬКИЙ ГРОМАДСЬКИЙ ДІЯЧ, ПОЛІТИК, ЛІДЕР ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ «СИЛА НАЦІЇ», ГОЛОВА ГО «ЗАХИСТ І ДОПОМОГА» apeluhovskiy Сайт ГО: zahistidopomoga.org.ua Сайт партії: silanacii.org.ua

20

MILLENIUM BUSINESS’травень

Зрозуміло, що нова, післявоєнна дійсність буде іншою, ніж та, про яку ми згадуємо, говорячи про події до лютого 2022 року. Ми отримаємо іншу країну. Кардинально іншу країну! Багато наших друзів ми, на жаль, не дочекаємося з війни. У нас сотні тисяч людей зі скаліченими тілами та психікою. У нас мільйони людей, які поїхали за кордон і розпочали там нове життя. У нас зруйновано енергетичну систему, знищено економіку. Багато що доведеться починати з нуля. Але найголовніший капітал, який ми придбали під час війни: ми отримали ядро стійких, перевірених обставинами людей, які стануть основою нової української нації. Бо нація, як нас навчав великий англійський мислитель Томас Карлейль, це спільнота людей об’єднаних спільним майбутнім.

Статус

Коли завтра підбиватимуть підсумки війни, багато хто говоритиме, що перемогу здобули і вистояли завдяки генію Зеленського. Інші говоритимуть про те, що Україна встояла завдяки Залужному чи Сирському. Але насправді Україна житиме завдяки простим людям, «маленьким українцям», як казав колишній президент Віктор Ющенко. Завдяки непомітним та маловідомим Петровичам, Васильовичам, Івановичам, яких ніколи не покажуть по телевізору та яких не помічають наші чиновники. Це вони допомогли вистояти. І це вони відновлюватимуть Україну. Їх величезна кількість, вони живуть не в Кончі Заспі та не в елітних котеджах. Вони не зустрічаються з американськими президентами та британськими прем’єрами. Вони люблять пиво і міцнішу випивку, вони живуть у простих умовах своїх 30-метрових квартирок або сільських будиночків, одягаються на ринках чи секонд-хендах, крутять гайки на підприємствах, вирощують хліб, плавлять метал. Вони знають ціну кожної копійки. Вони покірно йшли до ТЦК і брали до рук зброю. Їхні дружини, які ніколи не знали брендових суконь і сумочок, терпляче чекали їх повернення з війни. Вони їздять у кращому випадку на стареньких «китайцях» та Жигулях, а здебільшого – на метро та маршрутках. Але ж саме вони є справжніми героями. Їх стільки разів обманювали політики, і щоразу вони прощали обман. Але тепер настає час Петровичам, Васильовичам та Івановичам самим іти у владу і самим братися за справу. Бо мало захистити Україну. Її треба відбудувати.

Якщо дозволити знову повернутися до влади старим політикам, різного роду пройдисвітам, різним олігархам, торговцям незалежністю, фанфаронам і популістам – це доб’є Україну. Те, що не зміг зробити Путін, зроблять вони. «Не такі страшні московські воші, як українські гниди» – любив повторювати Симон Петлюра. І перше, що необхідно буде зробити, найперший закон післявоєнної України стосуватиметься створення в нашій країні Національного рентного фонду. Стаття 13 Конституції передбачає, що всі надра, ліси, річки, повітряний простір в Україні є власністю народу України. Але ця власність жодним чином не модерується. Формально у нашому законодавстві немає поняття «власність народу України». Є державна, акціонерна, приватна, муніципальна власність, а власності народу України немає. Тому цією «нічийною» власністю розпоряджаються ті, кого ми називаємо олігархами. За рахунок цієї власності наживаються одиниці «господарів життя», тоді як простий народ продовжує животіти у злиднях. Що ми пропонуємо? Найбагатші надра України, наші природні багатства мають стати власністю кожного. Це не означає, що завтра звичайний Вася з Борщагівки скаже: «Вимагаю собі родовище літію, його видобуватиму і продаватиму». Це означає, що у країні кожен громадянин, від новонародженого до 110-річного ветерана, мають отримати свій окремий рахунок, куди зараховуватимуться кошти від видобутку корисних ко-

палин. Ця рента (всі наші підземні багатства оцінюються в 11 трильйонів доларів!) може давати на рік до 3,5 тисячі доларів на людину. Сім’я із чотирьох осіб отримає на свої рахунки 13–14 тисяч доларів на рік. Можна передбачити те, щоб цей капітал можна використовувати на медичне обслуговування, навчання, інвестиції в економіку тощо, щоб не було спокуси пропити ці гроші чи програти у рулетку. І в такому разі все одно, хто видобуватиме наші корисні копалини – наші олігархи чи іноземні компанії: гроші, отримані з видобутку, йтимуть на рахунки наших громадян. Так само абсолютно все одно буде те, чим нас лякають деякі політики – появою на наших землях низько кваліфікованої сили з інших країн. Оскільки нові робітники не будуть громадянами України, то на них рентні відносини не поширюватимуться. Вони не зможуть претендувати на гроші від користування надрами. І головне: зникає основа для сепаратизму. Україна перетворюється на спільну справу, на загальну цінність усіх її громадян незалежно від того, в якому населеному пункті вони проживають. Львів’янин, харків’янин, одесит, донеччанин однаково отримуватимуть кошти і від морських перевезень, і від видобутку урану чи вугілля, і від вишок 5G. Саме це і стане основою нашого відродження, основою нового мислення та нового підходу до будівництва держави, її економіки. Нова Україна стане справді державою народу, а не окремих її представників. Державою для всіх, а не для обраних.

milleniumra.com.ua

21

ТОП 100 Незламних

ГОЛОВА ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА «МИКОЛАЙ-ПОЛЕ», ВОЛОНТЕР БФ «НЕБАЙДУЖІ СЕРЦЯ»

У

країнський аграрій – МИКОЛА ГРАБКО – зумів адаптуватися до роботи в умовах війни та уже третій рік поспіль приймає жорсткі виклики посівної кампанії. Фермер знає справжню ціну хліба, бо вирощує його під обстрілами та із ризиком детонації боєприпасів – його угіддя розташовані на півдні Запорізької області, зовсім поруч із лінією фронту. Про свою героїчну команду, труднощі та очікування, а ще волонтерські ініціативи голова фермерського господарства «МИКОЛАЙ-ПОЛЕ» розповів у нашій розмові.

22

MILLENIUM BUSINESS’травень

ТОП 100 Незламних

МИКОЛА ГРАБКО:

«РОБИМО УСЕ, ЩОБ НА НАШИХ ПОЛЯХ БУВ УРОЖАЙ, А НЕ ЧОРНИЙ ПАР» – Раді знайомству, пане Миколо! Як Вам далось рішення залишитися в Україні та продовжувати свою фермерську діяльність, адже Комишуваська громада знаходиться поруч із лінією фронту?

– Я народився і виріс у Комишувасі. Тут вчився у школі. Мої батьки стали фермерами ще 30 років тому. Тоді мама взяла в оренду 50 гектарів землі і ми почали трудитися всією родиною. Я допомагав їй по господарству, хоч і був зовсім малий. Коли виріс, то вступив до Дніпропетровського державного аграрного університету. У 2005 році вперше взяв землю в оренду. Так я відкрив власне фермерське господарство. Мене надихнула і підтримала у цьому мама, за що я їй дуже вдячний. За багато років я прикипів до цього місця. Робив усе можливе, щоб розвивати свою малу батьківщину. Для цього пішов у депутати: спочатку Оріхівської районної ради, а зараз – Комишуваської громади. Ось уже чотири скликання поспіль працюю на благо людей! Тому з початком повномасштабної війни навіть думки не виникало кудись виїжджати. Ми залишилися вдома і продовжили працювати. Буду відвертим: звичайно було страшно. Особливо, коли повз нас по трасі з Донецька та Маріуполя їхали автомобільні колони. І вони здавалися нескінченними… Але навіть у ті моменти, ми були на полі. Саме наша рідна земля стала для нас відрадою.

– Мінні поля, регулярні обстріли… У своїй аграрній діяльності Ви зіткнулися із серйозними викликами. Як вдалося впоратися з ними?

– Жити і працювати в умовах постійних обстрілів дуже небезпеч-

но і, авжеж, емоційно важко. Але страшно було лише на початку. Зараз ми вже звикли до вертольотів та літаків, ракет, що свистять на головою. На полі можна знайти залишки боєприпасів, що не вибухнули. Тому всі робітники намагаються бути дуже обережними.

– Чи вистачає нині людей для роботи в полі?

– Звісно є люди, які заради своїх рідних та близьких були змушені шукати безпечніші місця для проживання. Але я вдячний тим працівникам, які попри все залишилися зі мною. Зараз я маю дуже дружню і згуртовану команду, яка повністю справляється з усіма покладеними на неї обов’язками. Разом ми робимо усе можливе, щоб на наших полях був урожай, а не чорний пар. Нині ми працюємо як одна велика родина.

– Попри всі труднощі, якого урожаю очікуєте цього року?

– Варто зауважити, що урожай залежить від декількох факторів. По-перше, важливо правильно підготувати ґрунт і вибрати якісне насіння. Подруге, потрібно раціонально застосувати добрива. Де це можливо, ми використовуємо органічні, а також мінеральні з правильним складом. Якщо дати зерну занадто багато добрив, воно може згоріти або стати непридатним для використання. Якщо ж дати занадто мало, від того не буде ніякої користі. Важливо збалансувати дозу добрив для оптимального росту та якості. Із бур’янами боремося за допомогою гербіцидів. Кожна культура потребує окремого типу цієї речовини. Для уникнення хвороб та шкідників застосовуємо фунгіциди та інсектициди.

Інколи працювати в полі доводиться навіть під обстрілами. Проте віримо, що земля віддячить нам за нашу працю і подарує гарний урожай цього року.

– Чи вплине на якість урожаю надзвичайна спека та брак електроенергії?

– Один із основних показників якості зерна – клейковина. Заме завдяки їй визначають чи буде придатне зерно для борошна або піде на корм для худоби. Аномальна спека може призвести до пересушування і пшениця втратить свою скловидність. Незважаючи на періодичні опади, цього літа температура на поверхні ґрунту сягала подекуди 60–70°C! За таких умов, звичайно, збіжжя втрачає свою вологість. У такому випадку дуже важливо приділити максимум уваги і правильно зібрати урожай, щоб комбайном ще більше не пошкодити зерно, не травмувати його. Йдеться про регулювання оборотів барабану і т.д. Ми робимо усе можливе, щоб зберегти якість нашого урожаю. А щодо відключення електроенергії, то це скоріше незручності, зокрема, в плані ремонту обладнання, забезпечення водопостачання для потреб працівників тощо.

– З точки зору економіки, як оцінюєте стан та перспективи розвитку фермерства в Україні?

– Вважаю, що наше зерно сьогодні дуже знецінюється. Це головна проблема, з якою стикнулися українські аграрії у воєнних умовах. Ми витрачаємо великі ресурси, щоб виростити зернові культури. Але затрати значно перевищують потенційний прибуток.

milleniumra.com.ua

23

ТОП 100 Незламних

24

MILLENIUM BUSINESS’травень

ТОП 100 Незламних Зараз лише декілька трейдерів контролюють закупівлю зерна в Україні і його експорт за кордон. Така монополізація ринку теж мене насторожує, адже це призводить до некоректної конкурентоспроможності на ринку. Щодо перспектив розвитку, то тут можу сказати лише за свої угіддя. Через близькість фронту багато водіїв просто відмовляються їхати в Комишуваську громаду. Багато що залежить від наших хлопців. Я вдячний ЗСУ за те, що ми взагалі досі маємо змогу працювати у себе вдома, на рідній землі.

– Знаю, Ви волонтер БФ «Небайдужі серця». Якими благодійними ініціативами пишаєтеся найбільше?

– Разом з командою однодумців ми регулярно підтримуємо наших військових як поранених, так і на передовій. Збираємо посилки на фронт і в лікарні. Зокрема на Донецький та Запорізький напрямки відправили вогнегасники, щоб допомогти нашим військовим рятувати життя та техніку. Для за-

хисників 150 ОШБ на Сумському напрямку передали вогнегасники, канцелярію, медичні препарати, засоби гігієни та навіть корм для тварин. Передаємо необхідні речі для реабілітаційного відділення військового шпиталю, як-от: постільну білизну, рушники, засоби гігієни. Також особисто возимо гуманітарну допомогу для людей з особливими потребами у Веселівський психоневрологічний інтернат. Це і медикаменти, засоби гігієни, одяг, взуття, їжа, смаколики. Підтримуємо жителів сусідніх громад: пенсіонерів, самотніх, усіх, хто опинився у складних життєвих обставинах. Частину гуманітарної допомоги ми отримуємо від іноземних партнерів і розподіляємо за потребами. Ініціатив багато. Людям потрібна увага у цей нелегкий час та розуміння того, що вони не самі.

ся показати підростаючому поколінню краще життя тут, вдома, в Україні і залишити гідну спадщину. Також дуже вдячний за підтримку моїй команді, усім рідним та друзям, жителям нашої громади.

– Які страхи та сподівання маєте на найближче майбутнє?

– Зараз я не даю волю страхам. Я досить амбітна людина і завжди йду до своєї мети. Маю багато ідей для того, щоб покращити життя у нашій громаді. Для цього щодня працюю, допомагаю нашій армії та вірю в якнайшвидшу перемогу України!

Микола Сергійович Грабко

– Хто Вас підтримує? Розкажіть про своїх рідних?

mykola_farmer

– Поруч зі мною завжди моя родина. Маю прекрасну дружину і четверо дітей. Моя сім’я – головне джерело мого натхнення. Хочеть-

mykola_farmer_ua

mykola_farmer

milleniumra.com.ua

25

ТОП 100 Незламних

ЗІРКОВИЙ ШЛЯХ СПІВАЧКИ YALLA

26

MILLENIUM BUSINESS’травень

ТОП 100 Незламних

З

а кулісами українського шоубізнесу створюються неймовірні проєкти, які стовідсотково будуть успішними. Сьогодні у нас в гостях Дар’я ЯЛАНСЬКА, мама та продюсер співачки YALLA. В бесіді вона відкриває двері у світ музики й ділиться історією про те, як з маленької мрії виросло велике мистецтво, як формується майбутнє української музики на прикладі кар’єри її доньки.

– Дар’є, дякуємо, що знайшли для нас час. Ви є продюсеркою юної співачки, власної доньки. Розкажіть, коли та за яких обставин виявили її талант?

– Так, я мама та продюсер своєї доньки, юної співачки YALLA. Історія ця почалась, коли Софії було лише п’ять років, коли треба було обирати гурток для розвитку дитини. Саме тоді ми спробували брати уроки вокалу. На той час я мала свою студію східного танцю і, звісно, донька ходила до мене на заняття, але не склалося. Мама викладач для власної доньки – це не наша історія. І я зрозуміла, що хочу бути люблячою мамою, а викладачами будуть інші. За одинадцять років розвитку у культурному напрямку, а саме у вокалі, Софія займалась в приватній школі вокалу і в музичній школі. Викладачі змінювались доволі часто, бо в неї була неймовірна жага до розвитку, вона ніколи не зупинялась і не хотіла залишатись на якомусь одному рівні. Не приховуватиму, були моменти, коли вона усе хотіла покинути, але я не дозволила. Гадаю, саме завдяки цьому та безумовному таланту Софії ми досягли з нею таких результатів.

– Чи мали Ви сумніви стосовно того, що шоубізнес для доньки не по зубах, що називається?

– Відверто кажучи, навіть думки такої не було. Так, це важко, дуже навіть. Але, якщо ти маєш талант, команду, підтримку рідних, віру та жагу до роботи, то все в тебе вийде.

– Поговоримо про творчість. Хто та що надихає Софію на створення таких чудових пісень?

– Наразі з Софією працює музичний продюсер Дмитро Сисоєв (OMUT). З перших хвилин знайомства між ними виникло розуміння, який потрібно створювати матеріал. Дмитро чітко розуміє, що потрібно слу-

мозок постійно працює. Це зовсім інша відповідальність, бо це твоя дитина. Легко, мабуть, те, що зараз ми разом кожного дня. Все, що приходить на думку ми разом обговорюємо, вирішуємо різні питання, приходимо до спільних рішень. Та й з часом ти вже не тільки мама, ти й подруга, часом стиліст та візажист, менеджер, продюсер. А з важкого зазначу, напевно, нюанс, коли ти розумієш щохвилини, що в тебе не має права на помилку та провал.

хачеві і, враховуючи усі вокальні данні та бажання до музики Софії, вони створюють чудовий музикальний контент.

– Чи має донька прагнення записати дует з вже відомими артистами?

– О, так. Софія мріє заспівати в дуеті зі своїм кумиром і крутим артистом Артемом Пивоваровим. Він вражає її енергією, абсолютним зануренням у роботу.

– Про що загалом мріє донька у галузі мистецтва?

– В неї дуже багато мрій у професійному плані. І це круто, бо в кожної мрії є своя ціль. Звісно, головна мета – розвиватись, як артист та досягати вершин. Стати відомою та займатись розвитком, популяризацією української музики не тільки в Україні, а й за її межами.

– Ми неймовірно пишаємось тим, які талановиті діти зараз створюють нову українську культуру. Бажаємо Вам сил та наснаги, а Софії перших місць у світових чартах. На завершення скажіть, що, на Вашу думку, є головним задля досягнення успіху в творчості?

– Перш за все, віра в себе та щоденна кропітка робота над собою. Важливо розвиватися, вчитися не стояти на одному місці, бути завжди цікавим та зацікавленим. Звісно, дуже важливо знайти свою команду, тих людей, які будуть допомагати тобі зростати, разом з тобою створюватимуть спільну історію. Авжеж, не можливо оминути підтримку рідних та близьких, їх віру в тебе та твоє майбутнє.

– Дар’є, бути продюсеркою доньки складно? Загалом, що легко дається в цій роботі, а що навпаки?

– Так, це складно. Це робота, яка не дає жодного відпочинку. Твій

milleniumra.com.ua

27

Персона

ВОЛОДИМИР ШЕНЮК:

«Я ДОВІРИВСЯ ГОСПОДУ, І ВІН ПОКАЗАВ МЕНІ КРАЩЕ ЖИТТЯ»

28

MILLENIUM BUSINESS’травень

Персона

У

се його життя складалося з гріха, аж доки він не відкрив своє серце Богу. Відомий підприємець з Дніпра – ВОЛОДИМИР ШЕНЮК – відверто розповів як йому вдалося попрощатися із кримінальним минулим, а натомість побудувати успішний бізнес та створити щасливу родину. Історію про служіння Господу та людям, що вражає і надихає, читайте у нашому інтерв’ю!

– Володимире, Ви щасливий сім’янин та успішний бізнесмен. Але так було не завжди. Розкажіть, як Вам вдалося пройти випробування долі?

– Я народився у кримінальній сім’ї і пішов за цим прикладом. Уже в 20 років у Білорусі мене засудили за двома статтями до найвищої міри покарання – розстрілу, якого дивом вдалося уникнути. Після розпаду Радянського Союзу, мене повезли додому, в Україну. На той момент я був дуже поганою людиною. Нічого, крім грабувати та обманювати, не вмів. І все, що отримав – це шість судимостей, розбите життя та здоров’я. Коли я востаннє звільнився у 2008 році, то вже відсидів більше 17 років і в принципі хотів покінчити життя самогубством. Бо нічого не бачив світлого у житті, лише темряву. Якось до мене підійшла жінка, яка знала мене з дитинства, і запросила до християнської євангельської церкви «Двері в небо». У мене якраз була прострелена права нога, обгоріла і затромбована, учетверо ширша за ліву. Лікарі хотіли її ампутувати. Коли я ввечері потрапив на Пасхальне служіння, за мене помолилися. Я покаявся і сталося чудо: на ранок нога спухла. Незабаром зажили всі рани. Саме тоді я зрозумів, що Бог живий, Бог істинний. І відтак почався мій шлях за Христом.

– Чи це єдиний випадок Господнього зцілення у Вашому житті?

– Ще у мене був зламаний хребет – я лежав повністю паралізований близько 10 місяців. Мене привезли в церкву, де за мене помолилися. Я встав і пішов. Це свідчить про те, що ніхто не може претендувати на зцілення від Господа, на чудо в моєму житті, окрім Нього.

– Саме у церкві Ви познайомилися зі своєю дружиною, чи не так? Розкажіть про свою родину?

– Коли я прийшов до Господа, у мене за душею не було нічого: ні копійки, ні роботи, лише довідки про звільнення та медичні, шорти і майка. Я не мріяв ні про що. Але Бог вселив у мене впевненість у Ньому, Він показав Свої чудеса, Свою любов до мене, познайомив мене з коханою. Пам’ятаю, як вона сказала: «Комусь дістався принц на білому Мерседесі, а мені – на милицях». Я не лише її люблю, а й поважаю. Бо вона підхопила мене розбитого, допомогла стати на ноги. Ми одружилися, почали служити Господу і людям. Бог поступово почав розвивати мене фізично, духовно, морально, формувати з мене нову людину. Він допомагав нам в усьому. Коли ми захотіли дитину, то я здавав багато аналізів.

Лікарі були категоричні. Прийшов священник, молився і передав нам слова Господа, що через рік у нас з’явиться син. Так і сталося, народився Даниїл, наш первісток, відрада нашого життя. Йому лише 11 років, але він дуже активно розвивається. У нього вже виходить робити певні кроки в IT-напрямку. За все Слава Господу. Уже більше 13 років моя родина – моя перлина. Бог навчив нас шанувати і поважати думку одне одного, жертвувати одне для одного. Можливо, ще не все виходить у нашому житті, але я можу впевнено сказати, що ми дуже щаслива сім’я. Я дуже цим дорожу.

– Як Вам вдалося створити успішний рекламний бізнес?

– Бог дав мені роботу. Як інвалід 2 групи, я вночі працював охоронцем у кінотеатрі, а вдень клеїв оголошення, у дощ, вітер… Під’їжджали колишні друзі на авто: «Оце твій Бог, який дав тобі такий достаток?» Я тоді був із тростинкою, у залізному корсеті, який підтримував хребет. Усміхався і мовчав, бо мав усередині вже зовсім інше серце. Згодом Бог дав мені замовників. Директори, власники великих фірм побачили як я працюю і почали мені довіряти. Як сказано у Писанні: «Будеш вірний у малому – Бог дасть більше. Будеш вірним чужому – Бог довірить своє». За півроку я вже почав сам наймати людей. А через рік мав достатньо клієнтів, щоб відкрити офіси в різних містах України. Нині основа фірми – допомога людям. Ми підтримуємо капеланів і військових рекламою, матеріально, технікою, чим можемо. Допомагаємо людям у колоніях, тюрмах, у лікарнях знайти свободу, перемогу над гріхом, над хворобами. Бог рухає нас у цьому.

– Що означає бути віруючою людиною?

– Це означає вміти любити по-справжньому. Любити не тільки тих, хто любить тебе, а й тих, хто тебе ненавидить, заздрить тобі. Любити бідних і багатих, шанувати старших. І бути жертовним в усьому, не лише у фінансах, але й у житті. Ділитися всіма талантами, дарами, що дав тобі Бог.

– Яке послання Ви б хотіли передати нашим читачам?

– Будьте справжніми. Ми Божі творіння, створені для того, щоб жити і любити. Принцип мого життя: навіть із ворога Бог зробить для мене друга. Коли я стикаюся з невігласом чи сам щось не так зробив, я готовий жертвувати і фінансами, і часом, щоб відновити своє ім’я і в цій людині знайти друга, помічника, партнера. Давайте бути світлом, давайте навчимося любити істинно. milleniumra.com.ua

29

Персона

ДОСЬЄ: ПОЕТЕСА, НАРОДНА МАЙСТРИНЯ, ДРУЖИНА ВІЙСЬКОВОГО, МАМА ТРЬОХ ДОНЕЧОК, ВОЛОНТЕРКА, ЛАУРЕАТКА КУЛЬТУРНОЇ ДИПЛОМАТІЇ ТА НОМІНАНТКА «БРЕНД РОКУ» В «ОБРАНІ КРАЇНОЮ-2024» 1979passarinho Світлана Головчук passarinho_ua

У

країнська жінка – скарб для чоловіка, гордість і підтримка для батьків, надія для майбутніх поколінь. Відверто кажучи, одна сторінка мало дає повноцінного відчуття з ким саме ти спілкуєшся, то ж ми залишимо посилання на творчість нашої гості. Впевнені, ви будете здивовані, які жінки живуть поряд з вами.

30

MILLENIUM BUSINESS’травень

СВІТЛАНА ГОЛОВЧУК.

Персона

ВІДВЕРТОСТІ УКРАЇНКИ, ЯКА ГАРМОНІЙНО ПОЄДНУЄ УСЕ, ЩО ЗДАТНЕ ВМІСТИТИ ЛЮДСЬКЕ ЖИТТЯ – Світлано, вітаємо на наших сторінках. Хотілося б почати з Вашої творчості. Як вона змінилась з приходом великої війни на наші землі?

– Вітаю. З початком повномасштабного вторгнення змінилося все і не тільки для мене, і не тільки у творчості… На жаль… Якщо до війни я писала лірику, багато було про кохання, оспівувала красу рідного краю, іноді були болючі суспільні теми, то зараз більшість віршів про війну в житті та життя у війні.

– Чим сьогодні Ви надихаєтесь, коли працюєте над прикрасами чи віршами?

– Друга гілка моєї творчості – це створення авторських намист в етностилі з природного каменю. Це мій релакс, своєрідна подорож у минуле та майбутнє нашого народу. Я часто передивляюсь старі фото українок з різних регіонів, читаю описи їхнього одягу, знаходжу цікавих майстрів-мосяжників, що займаються ручним литвом з бронзи та латуні. Так я намагаюсь створити щось цікаве, що можна носити в радість зараз і залишити, як пам’ять, для нащадків. У кожне намисто вкладаю не тільки свою фантазію, тепло рук, а й частину душі.

– Знаємо, що Ваш чоловік пішов на фронт добровольцем. Що Ви відчували тоді та зараз? Як змінились Ваші стосунки та власні почуття?

– Напевно описати словами ті почуття важко, бо саме 24.02.2022 ми мали їхати в романтичний тур до Будапешту. Ще з вечора у мене була складена валізка, а у Саші рюкзак… Але ранок змінив усе... У рюкзак перемістилися речі першої необхідності… І для нас почалась зовсім інша подорож, яка триває вже третій рік. Чи змінилися наші стосунки? Якоюсь мірою, так. Ми почали більше цінувати ті хвилини чи дні, коли випадає побути разом. Звичайно, не все так романтично як хотілося б... Оголені нерви, очікування

скупих повідомлень «вийшов» чи «+», наслідки його контузій, стреси, іноді емоційні вигоряння. Але у мене є моя творчість, чудові донечки, які завжди підтримують, друзі й, звичайно, велике кохання.

– Розвиток культури навіть під час війни – надважливий аспект життя. Що саме Ви пропагуєте своїми реалізаціями? Яку головну мету прагнете донести до українців і світу?

– Якщо чесно, мені дуже шкода, що в українських родинах було втрачено культуру передачі сімейних реліквій. Та воно й не дивно, бо історія у нашого народу важка та багатостраждальна. Чого варті тільки розкуркулення, коли вигрібали всі матеріальні цінності, що передавалися з покоління в покоління. А голодомор? Коли за хлібину міняли намисто вартістю як цілий будинок… Щоб бодай трохи відродити наші традиції, я створюю намиста, які хочеться носити не тільки до вишиванки. Мої вироби чудово пасують до сучасного вбрання. І є ще одна маленька особливість – я не роблю реплік та копій, кожне намисто унікальне і єдине. Отже, власниця такої прикраси ніколи і ніде на вулиці не зустріне подібного. Я дуже сподіваюсь, що мої прикраси будуть передаватися у спадок від матері до доньки.

– Яку мету хочете донести своєю творчістю?

– Єдину: українське – це гарно, українське – це модно, українське – це стильно. А ще – це наша генетична пам’ять, тому бережімо її. Особливо зараз, коли так нещадно ворог намагається знищити Україну й усе, що з нею пов’язане.

– Питання видасться банальним, однак… Якою мрією Ви живете та що робитимете після нашої перемоги?

– Мрій багато. Але втілення їх у життя намагаюся не відкладати аж до після перемоги, невеличкими кроками рухаємось до втілення вже зараз. Наразі ми хочемо створити хату-музей у Холодному Яру. Мазанку придбали ще до вторгнення, але ремонт поки заморозили. Поруч хочемо зробити кемпінгове містечко, щоб люди могли відпочити від суєти міста, насолоджуючись чудовими краєвидами. Мріємо насадити багато квітів, відкрити невеличку майстерню, дочекатися онуків, а головне, щоб усі близькі та друзі були живими та неушкодженими.

– Світлано, Ви неймовірна жінка та талановита мисткиня. Вам вдається поєднувати усе дуже гармонійно в житті. Поділіться з нашими читачками своїми секретами.

– Секретів немає. Навіть у такий буремний час я просто живу життя. Не відкладаю на потім нічого, намагаюся встигати по максимуму, насолоджуюсь кожною хвилиною з коханим, радію успіхам доньок, друзів та близьких. Єдине – переживаю розлуку з сестрою, бо вона з дітьми зараз за кордоном і турбуюсь за здоров’я мами та дідуся. А ще, напевне, як кожна українська жінка, я намагаюсь зробити максимум для підтримки наших військових. Бажаю нашим читачам ніколи й ні за яких обставин не втрачати віру в майбутнє, в себе та в наші мужні Збройні Сили України. milleniumra.com.ua

31

Лідери медицини

ЗАВІДУВАЧ ВІДДІЛЕННЯ РАДІОНУКЛІДНОЇ ДІАГНОСТИКИ ТА ТЕРАПІЇ КП «ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ОБЛАСНА КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ ІМ. І. І. МЕЧНИКОВА» ДОР», ГОЛОВА ГО «МЕЧНИКІВСЬКИЙ МОЛОДІЖНИЙ РУХ»

32

MILLENIUM BUSINESS’травень

Лідери медицини

ЕРНЕСТ ЗОТОВ

С

ПРО ЦІННІСТЬ СВОЄЇ ПРОФЕСІЇ

ьогодні ми поговоримо з одним із провідних фахівців у галузі радіонуклідної діагностики в Україні Ернестом ЗОТОВИМ. Він поділиться своїми поглядами на розвиток цієї галузі в нашій країні, розповість про новітні методи діагностики та лікування. Також дізнаємось про особливості української медицини та про те як зберегти здоров’я у складні часи.

– Ернесте, дякуємо, що знайшли для нас час. Прагнемо розповісти читачам про Вашу професію та досягнення. Почнімо з питання стосовно фаху. Чому саме радіонуклідна діагностика стала Вашим покликанням?

– Мені завжди подобалась діагностика. Ще у студентські роки, коли проходив практику в лікарнях, ми завжди ходили в кабінети МРТ, КТ, проводили консиліуми… Але, на жаль, у нашому місті не було тих самих кабінетів ПЕТ-КТ та ОФЕКТ обладнання. В європейській практиці це було останньою ланкою точної діагностики захворювання. І мені було завжди цікаво, що це таке, та як воно працює. Закінчивши інститут, я мав честь проходити інтернатуру в лікарні Мечникова, де нарешті і познайомився з цією професією – радіонуклідна діагностика. Найцікавіше, що вражає, кількість лікарів в Україні з радіонуклідної діагностики налічується менше ніж 100 осіб. І цей факт мене також надихав на розвиток саме в даній сфері.

– Як розвивалась Ваша кар’єра після того, як Ви вирішили остаточно, яким шляхом підете?

– Усвідомивши цінність обраної мною професії, я йшов шляхом, який привів мене на посаду завідувача відділення. На той час мені було 28 років. У моменти усвідомлення того, що життя дуже непередбачуване, ти не знаєш, що може статися з тобою або з сім’єю в наступну секунду, починаєш цінувати кожну хвилину життя. Через такі думки у мене виникло бажання зробити для свого відділення щось значуще, а для пацієнтів – щось приємне. Це прагнення переросло в реальні практичні навички. Так я почав вивчати менеджмент і здобув другу вищу освіту з менеджменту та маркетингу. Медицина не стоїть на місці, та й сам час потребує регулярно змінювати підхід до роботи з пацієнтами. Сергій Анатолійович Риженко (ген. директор лікарні Мечникова) також це помітив і дав мені можливість змінити щось на краще. Сподіваюсь, що за час спільної роботи я його не підвів.

– Для багатьох людей медична термінологія не зовсім зрозуміла. Розкажіть простими словами про те, чим саме Ви займаєтесь.

– Якщо казати простими словами, в діагностиці ми бачимо те, що не бачать апарати КТ або МРТ. Ми здатні оцінити роботу органу в режимі «реального часу»

без хірургічних втручань, допомогти іншим лікарям побудувати карту лікування пацієнта за допомогою відкритих джерел іонізуючого випромінювання. Якщо казати про терапію, ми можемо лікувати онкологічні захворювання пацієнтів у домашніх умовах уколами. І не тільки онкологічні.

– Подейкують, що українська медицина одна з найкращих на сьогодні в світі, а Ви працюєте чи не в найбільшій лікарні України. Чи згодні Ви з цими коментарями?

– Людина прикрашає місце, а не місце людину. Вмотивованість, жага до порятунку наших бійців та громадян. Мабуть це й робить нашу медицину найефективнішою у світі. Наведу приклад з життя нашого відомого лікаря Сірка Андрія Григоровича. Він видатний український нейрохірург, до якого приїжджають навчатись лікарі навіть з США, не дивлячись на те, що в Америці набагато краще оснащені лікарні. І це лише один приклад, а їх у нас насправді тисячі по всій країні.

– Ернесте, якими особистими професійними досягненнями Ви пишаєтесь на сьогодні?

– Знаєте, напевно, найголовніше моє особисте досягнення – це впевнена відповідь «так» на питання про те, чи підуть за мною люди, персонал. А щодо інших – час покаже.

– А що б Ви прагнули змінити в галузі медицини?

– Якщо щось і змінювати в цій галузі, то лише старе обладнання на сучасне. Але в жодному разі не можна чіпати вмотивованість лікарів та загалом медичних працівників. Особливо зараз.

– Дякуємо, Ернесте, бажаємо усебічного розвитку Вам та Вашому відділенню! Які поради дасте українцям задля збереження їх здоров’я в умовах систематичного стресу?

– Треба зрозуміти, що час невпинний. І те, що можна зробити зараз, не варто відкладати на потім. Людське життя обривається, на жаль, за секунду. Тому даруйте собі та оточуючим гарні емоції. Співчувайте іншим людям. Пам’ятайте, що жодна таблетка не врятує вас, якщо жити чужим життям, тому живіть своїм і насолоджуйтесь, де б ви не були.

Эрнест Зотов milleniumra.com.ua

33

Лідери медицини

АРТЕМ КИПОТЬ:

ПЕРЕДОВІ МЕТОДИ ЛІКУВАННЯ ІНФАРКТУ МІОКАРДА Запис на консультацію +380671623091. Кожен будній день з 08:00 до 16:00.

С

Кожного року в Україні від серцево судинних захворювань помирають 400 тисяч людей. Однією з найчастіших причин є інфаркт міокарда. Його симптоми відомі кожному – різкий стискаючий біль в грудях, задишка, холодний піт. Як лікують інфаркти у найбільшому в Україні спеціалізованому медзакладі розкаже Артем Кипоть – очільник відділення гострого коронарного синдрому ДУ Інститут Серця МОЗ України.

34

MILLENIUM BUSINESS’травень

Лідери медицини – Доброго дня, Артеме, розкажіть для початку як розпізнати інфаркт міокарда?

– Це залежить від того, хто виконує цю задачу. Для лікаря існує чіткий алгоритм, завдяки доступним методам діагностики. А от пацієнту це зробити важче, але є певні симптоми, коли не можна зволікати, і краще перестрахуватись та звернутись за допомогою. Найпоширеніший симптом — це різкий, стискаючий біль у грудях, який може віддавати в ліву руку, шию, щелепу або спину. Також часто може спостерігатись задишка, холодний піт, нудота і запаморочення, без болю у грудях, особливо якщо людина тривало хворіє на цукровий діабет. Якщо ви відчуваєте подібні симптоми, важливо негайно звернутися за медичною допомогою, тому що час грає проти вас, і загалом найкращі результати лікування гострих інфарктів досягаються у перші 3-6 годин від початку симптомів.

– Які методи лікування інфаркта міокарда доступні в інституті серця?

– В інституті серця ми маємо найсучасніше обладнання для того, щоб лікувати інфаркти міокарда максимально ефективно, з мінімальними ризиками для хворих та досягати найкращих результатів. Класичним методом лікування гострого інфаркту зазвичай є ангіопластика та стентування уражених артерій серця. Але в складних випадках ми також виконуємо хірургічне втручання з метою проведення аорто-коронарного шунтування, включаючи ургентні випадки, коли стентування неможливе. У найскладніших випадках, коли стентування ураженої артерії має дуже високі ризики, а шунтування неможливе, ми маємо можливість провести стентування за підтримки апарату ЕКМО, так як ми є сертифікованим ЕКМО центром, таким чином знизивши інтраопераціїні ризики, та отримати гарний результат там, де це майже не можливо в звичайних умовах. Тож ми використовуємо передові методи лікування інфаркта міокарда. Кожен пацієнт отримує індивідуальний підхід із застосуванням сучасних технологій та методів реабілітації.

– Які діагнози наразі ви допомагаєте подолати українцям?

– В інституті серця ми надаємо допомогу пацієнтам із повним спектром серцево-судинних захворювань. Серед найпоширеніших діагнозів, з якими ми працюємо, є:

Інфаркт міокарда: Лікування гострих станів за допомогою ангіопластики, стентування та хірургічного втручання. Серцева недостатність: Комплексний підхід до лікування, включаючи трансплантацію серця, оптимальну медикаментозну терапію та реабілітацію. Артеріальна гіпертензія: Контроль та лікування підвищеного артеріального тиску. Аритмії: Діагностика та лікування різних типів порушень серцевого ритму, включаючи імплантацію кардіостимуляторів та інших пристроїв. Ішемічна хвороба серця: Профілактика, діагностика та лікування стенокардії та інших проявів. Кардіоміопатії: З’ясування причини, та лікування захворювань серцевого м’яза. Вроджені та набуті вади серця: Хірургічна корекція та терапевтичне лікування. Аневризми аорти: Діагностика та оперативне втручання. Тромбоемболія легеневої артерії: Хірургічне та терапевтичне лікування, включаючи тромболізис. Комплексна реабілітація після серцево-судинних подій. Наша мета — надавати пацієнтам найкращу медичну допомогу, використовуючи сучасні технології та індивідуальний підхід до кожного випадку.

– Як саме стрес впливає на серце та серцево-судинну систему? Стрес, який на жаль зараз став для нас чимось звичним, є значним фактором ризику для серцево-судинної системи. Коли ми перебуваємо у стані стресу, організм виробляє гормони, такі як адреналін і кортизол, які можуть призводити до підвищення артеріального тиску, прискорення серцевого ритму та звуження кровоносних судин. Це створює додаткове навантаження на серце і може призвести до різних проблем, включаючи: • Гіпертонія: Хронічний стрес може спричинити стійке підвищення артеріального тиску, що є одним із основних факторів ризику серцевих захворювань.

• Аритмії: Стрес може спричинити порушення серцевого ритму, такі як прискорене серцебиття або фібриляція передсердь.

• Ішемічна хвороба серця: Підвищений стрес може сприяти утворенню атеросклеротичних бляшок, що знижує кровопостачання серця і може призвести до стенокардії або інфаркту міокарда.

• Запалення: Стрес може викликати запальні процеси в організмі, що впливає на стан кровоносних судин і сприяє розвитку атеросклерозу.

• Поведінкові зміни: Під впливом стресу люди частіше вдаються до нездорових звичок, таких як куріння, надмірне вживання алкоголю, переїдання або недостатня фізична активність, що додатково підвищує ризик серцево-судинних захворювань. Зменшення стресу, регулярна фізична активність, здорове харчування та підтримка психічного здоров’я є важливими складовими профілактики серцево-судинних захворювань. Психологічна підтримка та техніки релаксації також можуть значно покращити загальний стан серцево-судинної системи.

– Які ви дасте поради щодо здоров’я серця та загалом серцево-судинної системи?

– Для підтримки здоров’я серця та серцево-судинної системи рекомендую дотримуватися здорового харчування, обираючи дієту, багату на овочі, фрукти, цільнозернові продукти, нежирні білки та здорові жири, обмежуючи споживання солі, цукру та насичених жирів. Регулярна фізична активність, як-от ходьба, біг, плавання або інший спорт. Контроль ваги допомагає знизити навантаження на серце. Відмова від куріння значно знижує ризик серцевих захворювань. Регулярно перевіряйте артеріальний тиск та рівень холестерину, дотримуючись рекомендацій лікаря для їх контролю. Дотримуйтесь режиму сну, забезпечуючи собі достатню кількість якісного відпочинку. Проходьте раз на рік медичні огляди (кардіочекапи), щоб вчасно виявляти та лікувати проблеми з серцево-судинною системою. Дотримуючись цих порад, ви зможете значно покращити здоров’я свого серця.

– Додайте ваші побажання та заклик до читачів.

– Бажаю всім читачам міцного здоров’я та довголіття. Дбайте про своє серце, адже це двигун вашого життя. Прислухайтеся до свого тіла, не ігноруйте симптоми і своєчасно звертайтеся до лікарів. Пам’ятайте, що профілактика завжди краща за лікування. Мене звати Артем Олегович Кипоть, наразі я очолюю відділення гострого коронарного синдрому у ДУ Інститут Серця МОЗ України, де щодня ми консультуємо та лікуємо найбільшу кількість кардіологічних пацієнтів в Україні. За необхідності консультації можна звертатись за телефоном чи у соцмережах. milleniumra.com.ua

35

Лідери медицини

ЗДОРОВИЙ КРОК. ІНТЕРВ’Ю З ПОДОЛОГОМ

ВІКТОРІЄЮ ГОРОДЕЦЬКОЮ

podolog_kp podologkampod +38 068 72 30 300

36

MILLENIUM BUSINESS’травень

В

Лідери медицини

ІКТОРІЯ ГОРОДЕЦЬКА – фахівчиня з обробки стопи, інструкторка авторських курсів з педикюру, авторка видання «Посібник майстра педикюру». Почавши свій шлях десять років тому в б’юті індустрії, Вікторія вирішила дарувати людям не тільки красу, а й приносити користь. Так, з часом вона пройшла понад 40 спеціалізованих курсів, заснувала студію «ПодоПрактика Вікторії Городецької» та стала успішною атестованою спеціалісткою IV рівня за @kcckua_gsm.

– Вікторіє, з якими симптомами варто звертатись до подолога?

– Взагалі кабінет подолога рекомендовано відвідувати систематично для того, аби забезпечити профілактику захворювань чи патологічних змін стоп, рук та нігтів. Якщо людина помічає будь-які найменші зміни на поверхні шкіри чи нігтів, потрібно негайно звернутись до спеціаліста задля запобігання розповсюдження та прогресу тої чи іншої проблеми й хвороби.

– Який спектр послуг Ви надаєте?

– На сьогодні я володію дуже різноманітними методиками роботи в області апаратного педикюру, працюю з деформованими нігтями та вростаннями нігтьової пластини. За допомогою правильної техніки роботи та різних коригувальних систем проводжу виправлення форми нігтів. Допомагаю людям відновити проблемні ділянки шкіри та нігтів при псоріазі, бородавках, грибкових ураженнях, підбираючи індивідуально професійну космецевтику та правильну обробку.

- ходьба босоніж по піску, землі чи асфальту; - неправильно підібране взуття; - неправильний домашній догляд; - вплив хлорованої води та температури (тепла підлога тощо); - приймання ліків, опромінення. Я своїм клієнтам завжди рекомендую регулярне відвідування кабінету подолога для нанесення засобів для догляду та індивідуального підбору препаратів. А ще рекомендую перестати займатись самостійною обробкою стоп. У 80 % випадків це працює!

– Скажіть, будь ласка, який вплив на наші ноги має неякісне взуття?

– Що стосується вибору взуття – це найважливіше та часто найважче завдання для людей. На жаль, виробники взуття не несуть відповідальність за наслідки впливу свого товару, тому вся відповідальність лежить тільки на тому, хто його купує та носить. Вплив

Завдяки індивідуально виготовленим силіконовим ортезам та коригувальним устілкам, розв’язую й інші проблеми, такі як тріщини, мозолі та натоптиші.

– Які поради Ви дасте людям, що мають тріщини на стопах?

– Перед порадою потрібно зібрати індивідуальний анамнез, адже тріщини на шкірі стоп можуть мати різне походження. До внутрішніх факторів належать: - соматичні захворювання внутрішніх органів; - авітаміноз, нестача вітамінів А, Е та групи В; - природне старіння шкіри; - шкірні захворювання (екзема, псоріаз, дерматити, нейродерміти тощо); - нестача мікроелементів тощо. До зовнішніх належать: - клімат та стан навколишнього середовища (після відвідування пляжу, під впливом спеки, морської води);

неякісного та неправильно підібраного взуття дуже негативний. Починаючи від різних хвороб шкіри (грибок, екзема, алергія), закінчуючи деформацією стопи в цілому або окремих її частин, нігтів, які, на жаль, є безповоротними для людини.

– Чи можуть тренди педикюру бути пов’язані з користю й шкодою для наших стоп?

– Так, однозначно тренди в педикюрі пов’язані зі шкодою для наших стоп. Насамперед шкодою для наших нігтів на ногах є покриття їх штучними матеріалами та виконання неправильно підібраною технікою їх нанесення. Також є шкідливим «модний» кислотний педикюр та спеціальні шкарпетки для чистки стоп. Такі методи є просто маркетинговими засобами заробітку. Тому корисним є виключно сам педикюр, як процедура, якщо він виконується в правильній техніці та за допомогою безпечних препаратів.

– Вікторіє, дякуємо за відповіді, на завершення дайте, будь ласка, кілька практичних рекомендацій щодо догляду за стопами.

– Найголовніше – це правильна та достатня гігієна. Щоденне миття ніг теплою водою з використанням засобів з нейтральним рН двічі на день. Нанесення засобів для догляду та профілактики за нігтями й шкірою зі зволожувальним та протигрибковим ефектом. Для людей з особливими потребами рекомендую підбирати засоби з індивідуальним урахуванням (діабетики, люди з хворобами серцево-судинної системи тощо). Один раз на місяць відвідувати майстра педикюру. Носити зручне анатомічне взуття чи устілки, бавовняні шкарпетки за розміром. Робити гімнастику стоп та масаж, періодично підключати СПА-догляд за стопами у свого спеціаліста.

milleniumra.com.ua

37

Лідери медицини

ЗОЛОТІ РУКИ ХІРУРГА

ЄВГЕНА СИМУЛИКА

ЗАВІДУВАЧ ВІДДІЛУ МІКРОСУДИННОЇ, ПЛАСТИЧНОЇ ТА ВІДНОВЛЮВАЛЬНОЇ ХІРУРГІЇ, СУДИННИЙ ЛІКАР-ХІРУРГ. КАНДИДАТ МЕДИЧНИХ НАУК. ДОСВІД ПОНАД 20 РОКІВ

Є

вген СИМУЛИК – ім’я, яке в медичних колах асоціюється з майстерністю, відданістю та безмежною любов’ю до своєї професії. Цей талановитий хірург не просто щодня творить дива на операційному столі, а, у прямому сенсі, рятує життя цивільних та українських військових.

38

MILLENIUM BUSINESS’травень

Лідери медицини Шлях у медицину нашого героя розпочався ще в дитинстві, коли він вже чітко розумів, що місією його життя стане допомога людям. Саме ця мрія й привела юнака на лави медичного університету, де він з особливим захопленням вивчав хірургію. Сьогодні пан Євген один з найдосвідченіших хірургів у своїй галузі. Його руки, які колись тримали скальпель під час складних операцій з естетики тіла, тепер рятують життя наших поранених на фронті захисників. Він оперує по 12–14 годин на добу, виконуючи найскладніші операції. Варто зазначити, що пан Євген постійно вдосконалює свої навички, освоюючи новітні методи лікування. Він активно співпрацює з провідними світовими фахівцями, впроваджує у свою практику інноваційні технології. Завдяки його таланту та наполегливості, вдалося врятувати життя багатьох бійців, які, здавалося б, були приречені. За свою віддану службу та високий професіоналізм Євген Володимирович неодноразово був нагороджений державними нагородами. Його ім’я відоме далеко за межами України. Колеги глибоко поважають за знання, досвід та людські якості. Пацієнти ж називають Євгена Володимировича не інакше, як «подарунком долі». На сьогодні бригада Євгена Симулика поставила на ноги вже сотні бійців із найскладнішими травмами. Вони продовжують невпинно працювати, адже розуміють, що покликання треба реалізувати в будьяких умовах, навіть під ворожими обстрілами. Хтось колись сказав, що робота хірургів схожа на роботу саперів – один невірний рух, і може статись трагедія. Але пан Євген добре розуміє, що не має права на помилку. Він продовжує щодня рятувати життя тих, хто на собі відчув важкі удари війни або ж прагне вдосконалити своє тіло. За словами лікаря, основним завданням пластичної хірургії є зміна зовнішності з естетичних, емоційних і психологічних міркувань пацієнтів, а в окремих випадках і повернення людини до нормального життя після реконструктивних операцій з усунення наслідків важких травм чи невдалого лікування. Щодо пластичної хірургії до пана Євгена наразі частіше за все звертаються люди з запитами: ринопластика (пластика носа), септопластика (виправлення носової перегородки), блефаропластика (пластика повік), а також підтяжка молочної залози, мамопластика, підтяжка стегон, ліпосакція, ліпофілінг, корекція гінекомастії (у чоловіків) тощо. Про свої професійні досягнення Євген Володимирович завжди говорить без пафосу. Його скромність лише підкреслює високий рівень професіоналізму. Він не просто лікар, а справжній майстер своєї справи, який постійно вдосконалюється та слідкує за останніми досягненнями медицини. Неймовірно тактовний та щирий зі своїми пацієнтами, він здатний знайти підхід до кожного, незалежно від складності ситуації. Про це свідчить безліч відгуків вдячних пацієнтів, які відзначають не лише високу кваліфікацію лікаря, а і його людські якості. Наша редакція щиро дякує пану Євгену за його неоціненний вклад в українську медицину, за міцні руки, чистий розум та щире прагнення бути корисним українському суспільству.

ДОСЬЄ: ЗАКІНЧИВ З ВІДЗНАКОЮ МЕДИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ УЖГОРОДСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ В 2002 РОЦІ. У 2002–2004 РОКАХ ПРОХОДИВ ІНТЕРНАТУРУ ЗА ФАХОМ «ХІРУРГІЯ» НА ФАКУЛЬТЕТІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ УЖГОРОДСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ. З 2002 ПО 2004 РІК НАВЧАВСЯ В МАГІСТРАТУРІ. У 2004 РОЦІ ПРАЦЮВАВ ЛІКАРЕМ-ХІРУРГОМ ЦРЛ М. ХУСТ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ. У 2004–2006 РОКАХ ПРОЙШОВ КЛІНІЧНУ ОРДИНАТУРУ НА БАЗІ ІНСТИТУТУ ХІРУРГІЇ ТА ТРАНСПЛАНТОЛОГІЇ ІМ. О. О. ШАЛІМОВА АМН УКРАЇНИ. З 2006 ПО 2015 РІК ПРАЦЮВАВ ХІРУРГОМ ВІДДІЛЕННЯ МІКРОСУДИННОЇ ТА ПЛАСТИЧНОЇ ХІРУРГІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО ІНСТИТУТУ ХІРУРГІЇ ТА ТРАНСПЛАНТОЛОГІЇ ІМ. О. О. ШАЛІМОВА НАМН УКРАЇНИ. З 2015 РОКУ ПО ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС Є НАУКОВИМ СПІВРОБІТНИКОМ ВІДДІЛУ МІКРОСУДИННОЇ, ПЛАСТИЧНОЇ ТА ВІДНОВЛЮВАЛЬНОЇ ХІРУРГІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО ІНСТИТУТУ ХІРУРГІЇ ТА ТРАНСПЛАНТОЛОГІЇ ІМ. О. О. ШАЛІМОВА НАМН УКРАЇНИ. У 2016 РОЦІ ЗАХИСТИВ КАНДИДАТСЬКУ ДИСЕРТАЦІЮ НА ТЕМУ «АБДОМІНОПЛАСТИКА: ХІРУРГІЧНА КОРЕКЦІЯ ТА ПРОФІЛАКТИКА УСКЛАДНЕНЬ». СЕРТИФІКОВАНИЙ ЗА ФАХОМ «ХІРУРГІЯ», «СУДИННА ХІРУРГІЯ», «ОТОЛАРИНГОЛОГІЯ», «ТРАНСПЛАНТОЛОГІЯ». ЧЛЕН ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ АСОЦІАЦІЇ ПЛАСТИЧНИХ, РЕКОНСТРУКТИВНИХ І ЕСТЕТИЧНИХ ХІРУРГІВ ТА ЧЛЕН АСОЦІАЦІЇ ХІРУРГІВ КИЄВА ТА КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ. АВТОР ПОНАД 30-ТИ НАУКОВИХ РОБІТ. МАЄ 11 АВТОРСЬКИХ СВІДОЦТВ НА КОРИСНУ МОДЕЛЬ НОВИХ СПОСОБІВ ХІРУРГІЧНИХ ОПЕРАЦІЙ.

www.surgery.org.ua dr_symulyk Євген Симулик dr.symulyk_surgery dr.symulyk milleniumra.com.ua

39

Жіночий портрет

ІННА ПОТАПОВА:

«ЄДИНИЙ ШЛЯХ ДО ПЕРЕМОГИ – ЄДНАННЯ ФРОНТУ ТА МІЦНОГО ТИЛУ»

Н

аша гостя – неймовірно чарівна Інна ПОТАПОВА, не прагне хизуватись своїми добрими справами, проте її справи говорять самі про себе. Протягом останніх двох років вона разом з колегами та друзями усі сили направляє на допомогу ЗСУ та українцям, які потребують підтримки. За цей час на благодійних проєктах, організованих панною Інною, було зібрано кошти на потреби військовослужбовців, завдяки яким ми маємо змогу жити та працювати у рідній домівці. Це військове спорядження для адресної передачі тим, хто цього потребує, ефективні на фронті дрони та такі необхідні автомобілі. Інна Потапова – депутатка Криворізької міської ради, членкиня Громадської організації «Криворізька міська асоціація «ARTкультура» та Асоціації «Союз бізнесу Кривого Рогу». Та, напевно, головне, наша гостя – справжня українка з неймовірно щирою та відвертою душею.

40

MILLENIUM BUSINESS’травень

Жіночий портрет

– Пані Інно, ми невимовно раді знов спілкуватись з Вами! Особливо на такі теми, як благодійність в наших реаліях. Ви деякий час мовчали про себе та свою діяльність, проте ми вважаємо, що варто говорити про тих, хто боронить в тилу нашу землю. Почнімо з головного. Що надихнуло Вас на шлях волонтерства?

– Добрий день, читачі, вітаю, українці! Гадаю, річ у тім, що я народилася і усвідомлюю себе українкою. Я неймовірно люблю свою країну, люблю наш народ і я хочу жити в Україні. Я хочу, щоб тут жили мої діти та онуки. Жити вільно та щасливо! 24 лютого 2022 року ми всі опинились не просто в важких, а в жахаючих умовах, на перший план вийшли зовсім інші проблеми, потрібно було згуртуватися, акумулювати сили та об’єднатися в боротьбі зі спільним ворогом заради майбутнього. Наразі весь світ захоплюється мужністю та незламністю українців. І ми не маємо права програти в цій боротьбі, кожен повинен усвідомлювати важливість співучасті у ній, бо єдиний шлях до Перемоги – єднання фронту та міцного тилу. Тож волонтерська діяльність – це поклик мого серця.

– Інно, які проєкти з початком повномасштабного вторгнення агресора на нашу землю Вам вдалось реалізувати?

– Важко виділити якісь окремі проєкти. Їх багато і кожен з них важливий. За останні два роки я зрозуміла, що мене оточують неймовірні люди. За цей час ми проводили благодійні аукціони, донатили на ярмарках та творчих вечорах, організовували виставки картин та залучали бізнес спільноту до спонсорської діяльності. «Наша підтримка – їхня сила» - лозунг, що дає мені натхнення! Так, наприклад, у березні цього року було організовано благодійний концерт класичної музики за участю солістів та колективів музичного коледжу. Закохані у музику глядачі мали змогу поринути у дивовижний поліфонічний світ, отримати різнобарвні емоції та своїми донатами подякувати тим, хто зараз в окопах. Окремо хочеться виділити проєкт громадської асоціації «Арт-культура» - «Подаруй дитині іграшку», що мав одразу дві неймовірно важливі мети. Це збір благодійних коштів на підтримку Збройних сил України та підтримка дітей із малозабезпечених і багатодітних родин. Маленькі мешканці Кривого Рогу та небайдужі батьки принесли до нас іграшки, якими б хотіли поділитися з дітками, які опинилися у важких сімейних обставинах. Ці іграшки стали лотами на благодійному аукціоні, що пройшов за підтримки асоціації бізнесу Кривого Рогу та зібрав понад 80 тисяч гривень на потреби військових, а самі іграшки отримали друге життя та стали подарунком для дітей-сиріт та дітей з багатодітних родин.

У другі роковини повномасштабного вторгнення стартував благодійний марафон «Єднаймося заради перемоги», що мав на меті впродовж 7 тижнів зібрати кошти на 7 пікапів для наших військових. Та наші люди неймовірні. 14 квітня закінчився проєкт, що об’єднав понад тисячу благодійних заходів, і на зібрані кошти, ми наразі маємо змогу закупити аж 10 пікапів, що відправляться виконувати боєві завдання на передових позиціях . Ці проєкти я можу перераховувати досить довго та головне – не зупинятися допоки кожен наш захисник не повернеться додому з перемогою!

– Ви здебільшого проявляєте волонтерські надбання через призму культури. Який проєкт став для Вас найвизначнішим?

– Кожен з них – чималий внесок. Якщо виділити, я б згадала виставку-аукціон картин відомого в Україні та за її межами митця, члена Національної спілки художників України Віктора Горяєва. Він неймовірно талановита і водночас дуже скромна людина. Метою виставки був благодійний збір на підтримку наших Героїв, та це була справжня арт-терапія. Живопис, графіка, роботи, що надихають, неймовірний мистецький світ. Я вдячна нашим збройним силам за можливість залишатися вдома, жити на рідній землі та допомагати виборювати таку бажано для всіх Перемогу!

– За останні роки Ви отримали чимало нагород. Чи є особлива серед них?

– Напевно, ні. Я маю багато нагород та усі вони лише визнання того, що я на правильному шляху. Кожна з них – привід рухатись далі. Продовжувати працювати та допомагати українцям, де б вони не були, в тилу чи на фронті. Деякі відзнаки я отримала від військових. Цим пишаюся та дуже ціную. Але вважаю, що наразі всі нагороди світу, державного рівня, народного визнання, заслуговують наші воїни, наші Герої, що захищають рідну землю від лютого ворога. А моя найбажаніша нагорода попереду – це Перемога українців у цій нечесній війні.

– Інно, хочеться на завершення трохи зачепити тему жіночності. Ви не перестаєте дивувати своїм натхненним настроєм та проявом ніжності. Чи є якийсь секрет?

– Ніяких секретів. Я просто люблю життя таким, як воно є. І кожен свій день – щасливий або не дуже. Я несу у суспільство наративи жіночності, любові, прояву емпатії... Скажу відверто, сьогодні це не легка справа. Але я впевнена, зовсім скоро я та всі жінки України матимуть змогу вдягнути найкраще вбрання та підбори, бути жіночними та коханими! Адже, дівчата, пам’ятайте, ви – сьогодення і майбутнє! Ви є гордістю українського народу! І розквітне наша краса і розквітне наша Україна! І ми даруватимемо цьому світові радість, красу, щастя та натхнення! З любо’вю та закликом до кожного, ваша Інна Потапова. milleniumra.com.ua

41

Гордість України

ВІТАЛІЙ КОНОНЧУК:

«МИ ЗОБОВ’ЯЗАНІ СТАТИ КРАЩИМИ»

Впевнені, ви пам’ятаєте дуже цікаву персону, гостя нашого видання, який проявляє усі можливі свої здібності й здобуває успіх. ВІТАЛІЙ КОНОНЧУК продовжує говорити про актуальне та має кілька порад для підприємців, адже досвідом варто ділитись. Нагадаємо, наш гість – співвласник охоронної фірми «Опті Сейф», власник адвокатського бюро «Конончук та партнери», торгового містечка Family’s Town та мережі ресторанів грузинської кухні «Хінкальня Кувшин». Читайте уважно та «беріть на олівець» рекомендації.

42

MILLENIUM BUSINESS’травень

– Пане Віталію, Ви нещодавно отримали нагороду, титул «Підприємець року». Скажіть, що вона для Вас означає?

– Я Вам скажу, що я звичайна людина і, як для будь-кого, навіть найменше визнання – це дуже приємно і є стимулом йти далі. Також для мене це є сигналом, що я на правильному шляху, і те, що я роблю, є затребуваним не тільки для мене, а й для наших людей. Можна сказати так, це визнання моїх дій, можливостей та досягнень. Я буду ще більш щасливим, якщо для когось стану прикладом, якщо хтось прочитає та не зневіриться у своїх мріях, незважаючи ні на що. Йтиме до реалізації власних мрій.

– А що взагалі для Вас є найбільшою винагородою у житті?

– Звичайно ж, найбільша винагорода – це моя сім’я, і я вдячний Господу за це найбільше щастя, яке присутнє в моєму житті. Ми багато пережили прекрасного, але були й найтяжчі часи, які не бажаю нікому! Ті, які змінили життя в іншому направленні. Тому найбільша цінність – моя родина. Стосовно ж бізнесу, то я радію, що комусь я можу допомогти з роботою, комусь є можливість допомогти матеріально, хтось, завдяки моєму бізнесу, може хоч трішки відволіктись, потрапивши у комфортну обстановку, створену мною. Усе це кожного дня я відчуваю, як нагороду.

– Які топ правила Ви формулюєте та дотримуєтесь, аби гості Ваших закладів були задоволені?

– Основне правило – це рівність всіх гостей, в незалежності від замовлення, статусу, віку чи статків. Ми нікого не виділяємо й прагнемо, аби кожен отримав задоволення від перебування в нашому закладі. Ну й, звичайно ж, я намагаюсь дивувати наших гостей, вигадую якісь новинки, цікавинки, аби доповнити смачну їжу комфортною атмосферою.

Гордість України – Поговоримо про ресторанний бізнес. За рахунок чого він сьогодні процвітає?

– Мені важко виділити щось одне, адже це комплексна робота. Будь-який ресторанний бізнес – це постійний контроль: контроль за персоналом, контроль в залах, контроль на кухні... Усе це задля того, щоб спостерігати все те, що б мені хотілось особисто бачити, як гостю закладу. І звичайно ж, те, що я роблю, я роблю з душею, з повною самовіддачею. Я не зупиняюсь на досягнутому, хочу завжди удосконалювати свій бізнес, робити його кращим, тим паче, що досконалості нема меж!

ДОСЬЄ MILLENIUM CLUB 2008, 2009 роки - Солом’янською районною в місті Києві державною адміністрацією нагороджений подяками та іменними годинниками «За вагомий особистий внесок у створення духовних і матеріальних цінностей та досягнень високої майстерності у професійній діяльності».

2009 рік – Нагороджений відзнакою МВС України «За відзнаку в службі» ІІ ступеня.

2010 рік – Нагороджений відзнакою МВС України «За протидію наркозлочинності» ІІ ступеня.

2011 рік – Нагороджений відзнакою МВС України «За відзнаку в службі» І ступеня.

2012 рік – Нагороджений почесною грамотою ГУ МВС України в місті Києві «За вагомий особистий внесок у справу боротьби зі злочинністю, зміцнення правопорядку, відданість славетним традиціям органів внутрішніх справ України, плідну працю в ім’я процвітання рідної Батьківщини».

2013 рік – Нагороджений відомчою відзнакою-медаллю МВС України «10 років сумлінної служби».

2018 рік – Нагороджений подякою адміністрацією Миколаївської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату №3 Миколаївської обласної ради «За підтримку, допомогу, небайдуже ставлення до дітей, доброту, милосердя, натхненну й самовіддану працю».

2019 рік – Нагороджений нагрудним знаком ГУ НП в Київській області «100 років карному розшуку».

2022 рік – Отримав нагрудний знак «Особа з інвалідністю внаслідок війни».

2023 рік — Нагороджений почесною грамотою як учасник проєкту «ТОП-100 НЕЗЛАМНИХ УКРАЇНЦІВ» у номінації «Підприємець року-2023» за версією MILLENIUM BUSINESS CLUB

– Важливе питання. Чого наразі не вистачає підприємцям, аби сплачувати податки, мати гарний дохід, а не «виживати»?

– Не вистачає завершення війни, щоб наші хлопці з дівчатами на передовій вистояли, і українці змогли на повну жити своє життя. А якщо на рівні законодавства, то, звичайно, хотілося б, щоб пільги діяли до закінчення війни і не підвищувались тарифи. Як приклад, навіть наші гості кажуть, що це дуже складно в наш час відкривати новий бізнес і тим паче тримати його на такому рівні, на якому тримаємо його ми. Власним досвідом підтверджую, справді надскладно втримати свою справу на високому рівні сьогодні.

– Пане Віталію, які рекомендації дасте українцям, які прагнуть відкривати бізнес в країні, що знаходиться в стані війни?

– Віталію, Ви дуже вагомий приклад для українців. А якою Ви бачите Україну після перемоги?

– Я впевнений, що Україна значно зміниться, що такою, як вона була, вже не буде. Що всі ми це переживаємо не просто так, і сьогодні платиться дуже велика ціна. Тому ми зобов’язані стати кращими. Тепер наша держава має світову повагу, армію, на яку рівняються, а головне – народ, який вже точно об’єднаний та незламний. Українці завжди були працьовитими. А тепер наша свідомість настільки змінена, що ця працьовитість буде грати в плюс на розбудову та поліпшення нашої країни. Перебуваючи на службі, неодноразово був відзначений нагородами державного та місцевого рівня, подяками за небайдужість та самовідданість в своїй діяльності, а також годинниками, медалями та нагрудними знаками.

– Перш за все, потрібно вивчити затребуваність бажаного виду підприємницької діяльності, потім прорахувати витрати, визначити індивідуальну особливість, аби бути конкурентоспроможним і діяти навіть, якщо всі будуть відмовляти. vital.kononchuk.3 Инстаграм: hinkalnya_kuvshyn

milleniumra.com.ua

43

ТОП 100 незламних Українців

ІРИНА ОДИНЦОВА:

«ЗАХИСТ ПРАВ ЖІНОК ТА ДІТЕЙ – ПЕРШОЧЕРГОВИЙ ПРІОРИТЕТ» У воєнні часи, коли права жінок та дітей знаходяться під загрозою, роль міжнародного права набуває особливого значення. Адвокатка з міжнародного права, кандидатка юридичних наук та членкиня-кореспондентка Академії політичних наук України Ірина ОДИНЦОВА надає правову допомогу на міжнародному рівні. Про нові аспекти її професійної роботи та важливі благодійні проєкти - читайте далі!

- Ірино, вітаю! Приємно знову спілкуватися з Вами на актуальні теми. Розпочнімо з того, якими новими аспектами займається міжнародне право з початком війни? Чи змінилися підходи та практика в цій галузі?

- Як до початку війни, так після повномасштабного вторгнення, моїм пріоритетом залишається захист прав жінок та дітей. Раніше в Україні захист прав здебільшого стосувався майнових питань. Однак з початку війни це поняття значно розширилося. Жінки та діти є найуразливішою категорією, особливо жінки, які втратили чоловіків та діти, які залишилися без годувальників. Також жінки втратили змогу працевлаштуватися, утримувати себе та своїх дітей. Наразі я активно співпрацюю з міжнародними організаціями, які надають допомогу українцям, зокрема, з територій, які найбільше постраждали від війни. Беззаперечно, набутий досвід вдало реалізується на практиці. Ми постійно оновлюємо свою практичну діяльність, публікуємо статті в міжнародних виданнях, беремо участь в міжнародних конференціях, проводимо консультації для всіх, хто залишився наодинці зі своїми проблемами.

- Яка роль міжнародного права в контексті війни та як Ви його застосовуєте для захисту прав жінок?

- В правовому полі ключова допомога надається жінкам, які потерпали від психологічного або фізичного насилля з боку російських окупантів. Я співпрацюю з міжнародними організаціями, які фіксують факти знущань, а ми надаємо правову підтримку. Прикро, що зараз через психологічну та пругу та знесилення жінки не в змозі звернутися по допомогу та відстояти свої права. В таких випадках ми завжди реагуємо та допомагаємо.

44

MILLENIUM BUSINESS’травень

ТОП 100 незламних Українців - Які проблеми щодо порушення прав дітей є найбільш поширеними в сьогоденні України?

- Щодо захисту інтересів дітей, ми лідируємо у наданні допомоги. Ми постійно оновлюємо правий досвід, застосовуємо передові правові позиції та міжнародну практику. На сьогодні актуальними є проблеми викрадення дітей та депортація на територію інших країн. На жаль, поширеною помилкою є те, що батьки не в змозі вчасно та адекватно відреагувати на такі злочини. Ми прагнемо не зволікати, адже, щоб захистити права батьків та дітей, потрібно діяти належим чином.

- Відомо, що Ви також займаєтесь волонтерською діяльністю та навіть розробили власний проєкт. Розкажіть детальніше про Вашу допомогу українським жінкам та дітям.

- Я розробила дуже важливий проєкт, який незабаром буде реалізовуватися. Він надає можливість жінкам з мінімальним знанням англійської мови жити та працювати в Америці. Я прагну надати їм другий шанс в житті. Жінки зможуть знайти себе та всі умови для достойного майбутнього. Моя основна мета – впровадити цю ініціативу та допомоги гідно показати, хто така українська жінка. Тож запрошую долучитися до проєкту жінок, які мають знання, сили та бажання змінити своє життя. В свою чергу для дітей, які втратили батьків під час війни, ми впроваджуємо програму психологічної допомоги. Діти можуть поїхати до Польщі, аби відпочити та отримати ментальну підтримку. Найближча група дітей відправиться в поїздку в серпні.

Адвокатський дім Coldman м. Дніпро, пр. Б. Хмельницького, 7 ±380962340590, +380632018669 Час роботи з 10.00 до 17.00 advocates_coldman milleniumra.com.ua

45

Україна понад усе

МУЗАФФЕР БАЙРАКТАР:

«СЕКРЕТИ УСПІХУ – ЦЕ ЩИРІСТЬ!» Відкриття нових компаній, створення робочих місць та підтримка економіки України. У цьому інтерв’ю бізнесмен та волонтер МУЗАФФЕР БАЙРАКТАР розповідає, що вдається робити для переселенців, і як нові підходи до роботи підіймають бізнес на вищий рівень якості.

ДИРЕКТОР КОМПАНІЇ YESLIFT

– Вітаємо Вас, пане Музаффере! Скажіть, як Вам вдалося втримати бізнес під час війни в Україні? Які були проведені програми перебудови роботи?

– Неможливо бути готовим до всього, тим паче до війни. З початком повномасштабного вторгнення росії ніхто не мав плану дій, тому ми разом з партнерами діяли від поклику серця та з пер-

46

MILLENIUM BUSINESS’травень

ших днів направили всі сили на допомогу Україні. Про розвиток бізнесу почали думати вже опісля, коли ситуація більш-менш стабілізувалась в Києві. У той момент ми вирішили створити компанію ліфтового обладнання та усіх супутніх послуг, адже це те, що я знаю та вмію робити. І вся робота будувалась на інтуїції та бажанні допомогти країні.

– Що було найскладнішим у перші тижні повномасштабного вторгнення росії особисто для Вас?

– У той момент ніхто не думав про складнощі, а просто виконував ті дії, які вважав за потрібне. Але мені, як людині з великим життєвим досвідом, тяжко усвідомити строки на наслідки такої жахливої війни. Вони не дають мені

Україна понад усе Muzaffer Bayraktar marek.kiev

спокійно спати кожну ніч. Тому я та моя команда щодня працюємо задля перемоги нашої України.

– У попередньому питанні Ви згадали про свою нову ліфтову компанію. Розкажіть про її діяльність.

– Концерн Yes відкрив новий напрям у роботі – компанію YesLift. Ми пропонуємо пасажирські, вантажні ліфти та ліфти для медичних закладів і особистого користування. Наш клієнт отримує повний цикл послуг з замовлення, доставки, встановлення та сервісного обслуговування ліфтового обладнання. Ми намагаємося врахувати усі побажання наших клієнтів і розробили зручні способи придбання нашої продукції. Варто зазначити, що від початку проєкту вже встановлена значна кількість ліфтів, які реалізовано під ключ з наданням усіх супутніх послуг.

– Як гадаєте, у чому особливість компанії YesLift?

– Ніяких секретів успіху немає – це просто щирість перед клієнтом та висока якість матеріалів та по-

слуг. Будь-який бізнес, що несе в собі світло та допомогу клієнту, завжди буде успішним. Основний принцип роботи, якого ми притримуємось – це взаємність! Ми відносимось так, як хочемо, щоб відносились до нас. І не треба забувати, що основне в будь-якому продукті – це безпека, особливо в нашому бізнесі.

– Чи був відтік кадрів у Ваших компаніях з початком війни?

– Моя робота завжди має довгострокову перспективу, тому і команда зі мною вже багато років. Я ціную та довіряю своїм людям, а вони своєю чергою ідеально виконують роботу. На жаль, з початком війни частина моїх співробітників пішла захищати свою Батьківщину. На сьогодні ми тримаємо з ними постійний прямий зв'язок і підтримуємо їх. Вся справа у тому, що наша сфера – це дуже вузька спеціальність, і та частина робітників, яка залишилась, продовжує працювати зі мною і надалі. Ми розуміємо, що компанію необхідно тримати на професійному рівні, тож стараємось залучати нових

співробітників і створювати ще більше робочих місць.

– Повертаючись до особистих питань: Ви, як громадянин Туреччини, виїхали з України не одразу. Чому?

– Відповідь досить проста: я живу в цій чудовій країні вже 20 років. Зустрів тут своє справжнє кохання. Бізнес та кар'єру теж тут побудував. Перші два тижні з початку війни я дійсно перебував в Україні, але, поспілкувавшись з послом Туреччини у Києві, ми вирішили, що більш корисним я буду саме у Стамбулі. З Україні я поїхав, але не тому, що злякався війни. Багато українців у паніці покидали свій дім, тому що боялися за свої життя, життя власних дітей та рідних людей. Я поїхав у Туреччину, аби забезпечити прихисток, як я вважаю, свого другого народу – українців. Там їм було надано все: від проживання до надання різних послуг абсолютно безкоштовно. Деяким людям мені вдалося допомогти знайти роботу. Моєю цілю було дати відчути українцям, що у ці складні часи вони не одні, і про них є кому подбати.

milleniumra.com.ua

47

Статус

ПАВЛО ЗІНЬКО та МАКАРІЙ ДУТКА:

«ХТО УЧЕНЬ, А ХТО УЧИТЕЛЬ – ЗНАЧЕННЯ НЕМАЄ, БО НАША СИЛА У ВІРІ ТА СИНЕРГІЇ»

I

єромонах Унівської лаври – МАКАРІЙ ДУТКА – став восьмикратним рекордсменом України з пауерліфтингу та зібрав мільйон на дрони для ЗСУ. Свій шлях у спорті отець почав з «нуля» у досить зрілому віці та став майстром спорту міжнародного класу! Усім своїм досягненням чернець завдячує Господу та своєму наставнику. Відомий спортсмен та президент федерацій України з бодибілдингу та пауерліфтингу – ПАВЛО ЗІНЬКО – став для отця Макарія не лише тренером, а й другом. Тепер у їхньому чоловічому тандемі немає різниці, хто Учитель, а хто Учень. Своєю силою вони вважають віру та навчаються один в одного!

ПАВЛО ЗІНЬКО:

МАКАРІЙ ДУТКА:

Президент федерацій України з бодибілдингу

Ієромонах Свято-Успенської Унівської лаври.

та пауерліфтингу. Суддя міжнародних категорій найвищого ступеня.

Восьмикратний рекордсмен України з пауерліфтингу.

Професійний спортсмен. Сертифікований тренер.

Makariy Dutka

Павло Зінько

Свято-успенська Унівська Лавра

48

MILLENIUM BUSINESS’травень

Статус

– Раді вітати! Павле, перше запитання до Вас. Розкажіть про свою спортивну кар’єру? Як все починалося?

– Тяготіння до спорту, яке мене згуртувало і сформувало як особистість, мій характер, дух, дисциплінованість, відбулося в дитинстві. З 6 років я сам зацікавився спортом, випробував дуже багато видів. Пам’ятаю, коли мені було 12 років, якось ми з мамою і бабцею відпочивали на морі. І я на пляжі побачив гарну пару, чоловік та жінка мали бездоганні тіла. Уява побаченого подіяла на мене досить серйозно. В останній день, коли ми збиралися їхати додому, йшли з морського порту Одеси на вокзал, я помітив на вітрині магазину червону книгу, це була «Система будівництва тіла» Джо Вейдера. І я сказав мамі, що нікуди не піду, поки вона не купить мені цю книжку. Я прочитав її за ніч в дорозі й зрозумів – це моє. Було нелегко, адже на той час у нас люди не мали звички займатися бодибілдингом. У 14 років я отримав ножову травму правої руки, у результаті вона була атрофована. Лікарі радили забути про спорт. Але через півроку, попри велике силове навантаження, психологічну травму, я почав ночами відновлювати себе на спортивних майданчиках. Ця ситуація мене згуртувала. Я зрозумів, що через біль проблеми не існує, її треба вирішувати. З 20 років я вже виступав на великих сценах.

– Павле, за Вашими плечима цінний досвід і чимало визначних нагород. Але вже 8 років Ви наставник і тренер для ієромонаха Свято-Успенської Унівської лаври Макарія Дудки. Як вас звела доля?

– Нічого у нашому житті не відбувається просто так і на все воля Божа. 2009 рік був дуже важким для мене, Господь забрав до себе маму і бабусю. І мені трапився один чоловік. Він сказав, що до мене з часом звернеться людина і я отримаю відповіді на усі питання, які в мене є. Роки йшли. І в якийсь день в клуб зайшли священнослужителі. Я спочатку подумав, що хочуть освятити приміщення. Виявилося, вони прийшли довірити мені отця Макарія в особисті руки. Тоді я побачив маленьку, худеньку людину в рясі, з хрес

milleniumra.com.ua

49

Статус

же наполягав, що ми молоді, нам треба більше рухатися, просив зробити спортзал. Я спочатку був противником цієї ідеї, не вірив, що ми будемо тим спортом справді займатися. Та з рештою ми зробили той турнік і я сам захопився. Почав підійматися на перекладині, встановив свої особисті рекорди. Місцеві хлопці подарували мені довоєнний гриф для штанги, декілька млинців і я почав тренуватися. У школі я підіймав 100 кг, за рік занять себе наздогнав і перегнав. Якось Владика Венедикт запропонував займатися під доглядом тренера і так ми познайомилися з Павлом (Зіньком – ред.). Коли мене люди вперше бачать на помості, в обтислому костюмі, можливо, їм дивно. Але я вже звик і абсолютно комфортно почуваюся. Займатися спортом – це не гріх, я з цим не сповідаюся. Спорт – це додаток до духовного життя, він мене також дисциплінує.

том. У ньому було десь 60 кг. Він ліг під станок і вижав 120 кг. Уже через місяць я запропонував йому поїхати виступати на чемпіонат Києва.

– Отче Макарію, знаю, Ви виховувалися в релігійній родині. Коли відчули поклик до чернецького життя?

– Мене вабило все, що було у церкві: дзвони, давні книги, сам запах старовини. Мама говорила: «як ідеш до храму, не забудь все у світі, вчасно прийди додому!». Але також я грав у футбол. Свого часу нашу сільську команду тренував сам Іслам Ахмедов, який приїжджав до Трускавця на лікування. Усі змагання проходили в неділю, але я обрав ходити на службу. Церква була мені дорожча, ніж спорт. Згодом вступив у семінарію, щоб бути священником. А на 5 році навчання перейшов до монастиря. Взагалі, я радикаліст по життю.

– Отче, але ж Ви повернулися у спорт вже у зрілому віці? Як поєднуєте тренування з молитвою?

– Йшов 2012 рік, я вже був настоятелем монастиря. Один брат ду50

MILLENIUM BUSINESS’травень

Статус – Павле, як змінилося Ваше духовне життя завдяки дружбі з ченцем?

– Я вірянин і час від часу відвідував церкву. Але коли я приїхав в Унівську лавру, то відчув те, що мені говорив колись той невипадковий чоловік. Церковна культура, дзвони, атмосфера чернецтва так подіяла на мене внутрішньо, що я отримав відповідь, яку шукав. Я відчув духовну силу, тяжіння до Господа Бога, що змінило мене на 380° і допомагає мені досі.

– Отче, за що саме Ви вдячні Павлу, як своєму тренеру, другу?

– Якби не Господь Бог, не Павло, ви б не хотіли зі мною говорити. Спочатку не міг зрозуміти, чому світська людина мною так зацікавилася. Але дуже швидко побачив його щирість. Коли їду на змагання, то боюся не себе підвести, а його. Бо він вкладає свої сили, свій час, долає 200 км два рази на тиждень, щоб зі мною тренуватися. Кожен би хотів мати такого тренера, як у мене. Я ніколи не бачив його роздратованим, навпаки, він завжди підтримає. Я бажаю залишитися на тому рівні, як є, але Павла не зміню, бо це буде зрада. Дуже вдячний йому за все. Павло жертовний, послужливий. Він подарував новий дзвін у церкву, знайшов меценатів, щоб поклали бруківку у монастирі. При цьому, я ніколи не тиснув на нього релігійно, не збираюся його навертати, але бачу, як він духовно зростає сам.

– Отче, свої перемоги Ви присвячуєте нашим воїнам, а ще збираєте гроші на ЗСУ, чи не так?

– Дав мені Бог таку мудрість і ласку, що я можу зробити корисні речі. То не є мої гроші, але зібрав я їх завдяки спорту. Я їздив на змагання під час війни, але мене не тішили ті результати, перемоги, бо то моє особисте. Хотів якось одухотворити ці досягнення. Загинув герой Дмитро Коцюбайло. У мене якраз (на 9 день після його смерті) були змагання, і я їх присвятив йому. Був третій підхід, дуже тяжко, подумки попросив допомоги у Дмитра і підняв штангу. Якось попросив людей, щоб вітали не коментарями у соцмережі, а донатами. Так ми зібрали перший 1 млн, який я передав на дрони для ЗСУ. Мене підтримало дуже багато людей. Один військовий сказав: «чим біль-

ше буде дронів на фронті, на передовій, тим менше ви будете, як священник, зустрічати наших хлопців на щитах». І це надихнуло.

– Яка Ваша наступна спортивна мета, отче Макарію?

– У травні буде кубок Києва, готуюся підняти 230 кг. А ще маю таку амбітну ціль – хочу зібрати ще один мільйон. Якщо треба, проситиму, як жебрак. У Львові багато людей, які мають великі гроші, але вони хочуть комусь довіряти. Сподіваюся, мені довіряться. Я вірю в Бога й Україну, бо ми цю війну не розпочинали. Керуюся тим правилом, що перемога над злом мусить бути. Молімося всі до Господа і віримо у краще!

– Павле, з чим Ви звернетеся до всіх українців у цей переломний період?

– Як вірянин, хочу побажати нам всім намагатися жити Божою вірою, дотримуватися всіх Заповідей Господніх, щоб кожна родина жила у мирі та злагоді одне з одним, кожна сім’я піклувалася про своє здоров’я і здоров’я дітей та онуків. Якщо буде віра у Всевишнього – війн не буде, бо нікому не спаде на думку розвивати військовий бізнес. Я на 100 % впевнений, що ми переможемо. Україна – це вільна країна, найпотужніша держава у всьому світі, бо захищає не лише себе, а і все людство від нечисті. Дай Боже, скоро ми всі знову почнемо жити вільно і процвітати!

milleniumra.com.ua

51

Персона

ОЛЕКСАНДР ПОЛТАВЕЦЬ: «РОБЛЮ ВСЕ, ЩОБ НАБЛИЗИТИ ПЕРЕМОГУ»

Для наближення нашої Перемоги важливі зусилля кожного: і на фронті, і в тилу. Згуртованість, сміливість, підтримка та взаємодопомога на шляху до спільної мети – наша найсильніша зброя. Патріот та підприємець – Олександр Полтавець – з перших днів повномасштабного вторгнення став волонтером та почав самовіддано допомагати вистояти нашим захисникам. Олександр – власник шляхо-будівельної фірми, а тому відразу передав необхідну техніку для потреб армії. Зокрема, два тягачі «Рено» з вантажними платформами для транспортування надважкої великогабаритної військової техніки. А ще екскаватори, щоб облаштувати рубежі другої лінїї оборони на Бахмутському напрямку. Окрім цього, на своєму підприємстві Олександр Полтавець регулярно ремонтує автомобілі для бійців ЗСУ та волонтерів, які їздять у «гарячі» точки. Цієї роботи завжди вдосталь, адже на бездоріжжі, під регулярними обстрілами, техніка часто дає збій, отримує різні пошкодження. Про ситуацію у зоні бойових дій Олександр знає не з розповідей, адже сам неодноразово возив гуманітарну допомогу для військових на «нуль». Коли на Захід України, зокрема у Львів, приїздили волонтери із місією підтримки регіонів Сходу, пан Олександр брав на себе роль координатора – шукав житло для гостей, складав план роботи та організовував переїзди. За активну громадянську позицію, надійне волонтерське плече, свідомість, патріотизм, віру в Україну, небайдужість до майбутнього рідної країни та наближення Перемоги, Олександр Полтавець став Почесним Громадянином України-2024 у проєкті «Україна починається з тебе» за версією Міжнародного проєкту для успішних людей Millenium Club. Ми дуже вдячні Олександру, який знаходить сили та можливості працювати в умовах війни, підтримувати економіку країни та допомагати нашій армії. Бо чим міцнішим буде наш тил, тим сильніше триматиметься наш фронт! Слава Україні!

52

MILLENIUM BUSINESS’травень

Персона

ЮЛІЯ ЛЕВИЦЬКА:

«КОЖЕН ЗАРАЗ НА СВОЄМУ ФРОНТІ ДОПОМАГАЄ УКРАЇНІ» У лютому 2022 року кожен українець подивився на своє життя по-іншому, переоцінив цінності, встановив нові пріоритети. Попри нескінченну біль, горе та розпач, усі зрозуміли, що тільки згуртувавшись, можна подолати зло. Відома українська психологиня та мольфарка Юлія Левицька не вагалася ні хвилини – з перших днів повномасштабного вторгнення почала підтримувати, як фінансово, так і енергетично, військових та цивільних, діток, які постраждали від війни. Тепер кожен її ранок починається з подяки нашим захисникам та захисницям за можливість жити на своїй землі, працювати та допомагати тим, хто цього потребує. Юлія стала кураторкою волонтерського руху Греко Католицької церкви та громади отця Боско. Як корпоративний психолог двох підприємств з іноземними інвестиціями, брала участь у засіданні Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного часу. Разом з благодійним фондом «Мама+Я», регулярно долучається до проведення свят та зборів коштів для дітей-сиріт та дітей-інвалідів. Надає психологічну підтримку прийомним батькам. І вважає, що допомагати дітям – це найприємніше, що можна робити, адже усі діти країни – це наше спільне майбутнє. Активна громадянська позиція та дієвий патріотизм Юлії Левицької є важливою запорукою наближення нашої перемоги! Саме тому Юлія цілком заслужено була відзначена спеціальною нагородою «Дякуємо за добро», в рамках Всеукраїнської премії «Жінка III тисячоліття». А також увійшла « ТОП-100 видатних Жінок України-2024» за версією Міжнародного проєкту для успішних людей Millenium Club! Ми пишаємося такими сильними українськими жінками, як Юлія Левицька. Вони мають гарячі серця, люблячі душі та сталеві крила! Продовжують жити, творити, працювати у рідній країні та тримати на своїх тендітних плечах, без перебільшення, увесь світ! milleniumra.com.ua

53

Персона

54

MILLENIUM BUSINESS’травень

Персона

ИЗВЕСТНЫЙ ЭКСПЕРТ И АДВОКАТ

ДЕНИС БУРУЯН

ПРО ВОЗМОЖНОСТИ ДЛЯ ВАШЕГО БИЗНЕСА В РУМЫНИИ

Д

енис БУРУЯН стал постоянным экспертом нашего издания для того, чтобы делиться важными советами, рекомендациями и, конечно, актуальными новостями. Сегодня мы говорим с Денисом о том, как правильно вести бизнес в Румынии, если вы не являетесь резидентом страны. Начнем мы, безусловно, с нюанса, который довольно важен. Для того, чтобы стать успешным предпринимателем в Румынии не обязательно иметь гражданство. Про детали читайте далее.

– Денис, благодарим, что продолжаете делиться опытом с нашими читателями. И в этом номере первый наш вопрос будет касаться снова-таки Ваших услуг. Что сегодня Вы предлагаете клиентам?

– Начну, пожалуй, с того, что мы не просто адвокатская контора. Мы очень серьезно относимся ко всем вопросам клиентам, потому часто становимся действительно надёжным другом. Мы не стоим на месте, постоянно изучаем инновации, расширяем поле возможностей, потому и можем давать клиентам наилучшие, оптимальные и актуальные услуги. Мы предлагаем услуги, основанные на понимании потребностей клиента. Здесь же важно отметить и тщательную, эффективную подготовку всех участников процессов. Я с абсолютной уверенностью говорю о том, что мы всегда превращаем наши знания в наилучшие стратегии для вашего дела. Сегодня уже, кажет-

ся, все уверены в том, что хорошо подготовленный юрист часто играет решающую роль в любых вопросах. К тому же для нас не

МЫ ОСУЩЕСТВЛЯЕМ КОМПЛЕКСНУЮ ПОДДЕРЖКУ В СУДЕБНЫХ ИСКАХ, ТАКИХ КАК ПРОЦЕДУРЫ ВОЗРАЖЕНИЯ И ОСПАРИВАНИЕ РЕШЕНИЙ ВЕДОМСТВА ИС ОТНОСИТЕЛЬНО ЗАЩИТЫ ТОВАРНЫХ ЗНАКОВ. НАШ ЮРИДИЧЕСКИЙ ОПЫТ ОБЕСПЕЧИВАЕТ НАДЕЖНУЮ СТРАТЕГИЮ ЗАЩИТЫ, АДАПТИРОВАННУЮ К ВАШЕЙ УНИКАЛЬНОЙ СИТУАЦИИ

играют роли территориальные границы. Это давно не барьер для решения ваших вопросов.

– Сегодня довольно активно развиваются инвестиционные фонды, как вид занятости и заработка. Какими условиями создать и продвигать фонд возможно в Румынии?

– В Румынии существует два типа инвестиционных фондов: открытый инвестиционный фонд и закрытый. Это организации, которые объединяют финансовые ресурсы своих клиентов в общий фонд с целью управления ими и осуществления различных инвестиций с целью получения прибыли. Структура инвестиционного фонда является довольно сложной и регулируется таким образом, чтобы обеспечить стабильность финансового инструмента в интересах как фонда, так и его клиентов. Важно отметить, что учреждения коллективного инвестирования характеризуются непрерывным

milleniumra.com.ua

55

Персона выпуском инвестиционных ценных бумаг (паи) из фонда, предоставляя инвесторам возможность покупки и продажи на протяжении всего срока деятельности фонда без ограничения по времени для проведения этих операций. Форма и способ создания открытых инвестиционных фондов более строго регламентированы в интересах инвестора. В то время как закрытые инвестиционные фонды могут создаваться и на договорной основе, без образования юридического лица.

– Перейдем к бизнесу и созданию ТМ. Какие аргументы ценны, важны и должны быть понятны потенциальному предпринимателю?

– Преимущества регистрации торговой марки кроются в строительство активов. Регистрация товарного знака дает исключительное право сроком на 10 лет с возможностью продления на неопределенный срок. Это очень ценный актив для вашего бизнеса. К тому же есть убежденность в том, что мы находимся под защитой. По закону защита вашего товарного знака на рынке с почти 500 миллионами потребителей гарантирует, что ваш бренд останется уникальным и защищенным. Если же кто-то использует ваш товарный знак без разрешения, для защиты ваших прав могут быть предприняты юридические действия. С этим вопросом быстро, законно и легко справляется наша команда.

– Денис, сегодня довольно много людей хотят создать бизнес. Скажите, с чего начать, если есть страхи?

– Сталкивались не единожды. Всех понимаем, но абсолютно готовы помочь вам в идее. Наша команда помогает подать заявку на гранты Фонда МСП, сокращая затраты на процедуру регистрации то-

КОМАНДА «БУРУЯН, КАРАКАШ И ПАРТНЁРЫ» C ОПЕРЕЖЕНИЕМ РЕАГИРУЕТ НА ИЗМЕНЕНИЯ В ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВЕ И В КОНЪЮНКТУРЕ БИЗНЕС-СРЕДЫ. ПРОФЕССИОНАЛЫ КОМПАНИИ СПОСОБНЫ ПРОГНОЗИРОВАТЬ ПОТРЕБНОСТИ КЛИЕНТОВ В СООТВЕТСТВИИ С ИХ ЗАДАЧАМИ, А ТАКЖЕ ВОЗМОЖНЫЕ РИСКИ ОПЕРАЦИОННОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ, ИСПОЛЬЗУЯ НОВАТОРСКИЕ КОМПЛЕКСНЫЕ ПОДХОДЫ К АНАЛИЗУ, ОЦЕНКЕ, ПОИСКУ РЕШЕНИЯ ВОПРОСОВ РАЗЛИЧНЫХ УРОВНЕЙ СЛОЖНОСТИ

56

MILLENIUM BUSINESS’травень

Румыния, Бухарест, ул. Траян, д. 2, корпус F1, 2-й подъезд, 6 этаж, кв. 43 тел. +40 769 691 021 denis.buruian@dbcr.ro www.avocat-buruian-caracas.ro www.pravoro.com

варного знака. Мы можем помочь вам увеличить бюджет с помощью наших рекомендаций в процессе подачи заявки. Добавлю, что немало важно проводить регулярный мониторинг официальных бюллетеней по интеллектуальной собственности для отслеживания поданных на регистрацию товарных знаков. Они могут противоречить вашим правам. Будьте на шаг впереди потенциальных угроз благодаря нашим службам бдительного мониторинга.

– В Румынии два вида собственности? Какие преимущества у каждого?

– «ОБЩЕСТВО С ОГРАНИЧЕННОЙ ОТВЕТСТВЕННОСТЬЮ» – это наиболее распространенная форма организации компании, которая также обеспечивает ограниченную ответственность ее участников. Общество с ограниченной ответственностью – это организация с собственной правосубъектностьюю В таком случае партнеры несут ответственность по долгам

Персона компании только в пределах уставного капитала. Однако, если вы являетесь одновременно партнером и директором компании все обстоит иначе. Как законный представитель компании, администратор может нести солидарную ответственность с компанией. «ИНДИВИДУАЛЬНЫЙ ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬ» – это организационно правовая форма ведения экономической деятельности без образования юридического лица, которая характеризуется тем, что принадлежит одному физическому лицу, самостоятельно осуществляющему профессиональную и коммерческую деятельность в Румынии. PFA несет личную ответственность своим имуществом за обязательства и долги бизнеса. Поэтому его личные активы могут пострадать в случае возникновения долгов и юридических проблем.

– Каковы налоги в Румынии для предпринимателей?

– Доля налоговых обязательств, предусмотренных соответствующим законодательством, составляет: * подоходный налог: 10% (за счет работника), * взнос социального страхования (CAS): 25% (за счет работника),

ВАШ БИЗНЕС – ВАША ЛИЧНОСТЬ! ЗАЩИТИТЕ ЕГО С ПОМО ЩЬЮ НАШИХ КОМПЛЕКСНЫХ ЮРИДИЧЕСКИХ УСЛУГ В ОБЛАСТИ ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНОЙ СОБСТВЕННОСТИ. ОТ СОЗДАНИЯ ДО ИСПОЛНЕНИЯ МЫ ЗДЕСЬ, ЧТОБЫ ЗАЩИТИТЬ ДУШУ ВАШЕГО БИЗНЕСА * взнос социального медицинского страхования (CASS): 10% (за счет работника), * взнос по страхованию труда (САМ): 2,25% (за счет работодателя). Первые три категории налоговых обязательств (описанных ранее) ложатся на работника, а последняя — на работодателя. Основным критерием определения зависимого характера полученного дохода является наличие служебных отношений или отношений зависимости между получателем дохода и его плательщиком.

НАША КОМАНДА МОЖЕТ ОСУЩЕСТВЛЯТЬ ТРАСТОВЫЕ ОПЕРАЦИИ ОТ ИМЕНИ И ЗА СЧЁТ КЛИЕНТА, ТАКИЕ КАК: • ПРИЁМ НА СКЛАД, ОТ ИМЕНИ И ЗА СЧЁТ КЛИЕНТА, ФОНДОВ И ИМУЩЕСТВА, ПОЛУЧЕННЫХ В РЕЗУЛЬТАТЕ ИСПОЛНЕНИЯ СУДЕБНЫХ РЕШЕНИЙ И ПРИКАЗОВ НА ОСНОВАНИИ ИСПОЛНИТЕЛЬНЫХ ЛИСТОВ, А ТАКЖЕ ПРОЦЕДУР НАСЛЕДСТВА ИЛИ ЛИКВИДАЦИИ КОМПАНИЙ • РАЗМЕЩЕНИЕ И ИСПОЛЬЗОВАНИЕ, ОТ ИМЕНИ И ЗА СЧЁТ КЛИЕНТА, ДОВЕРЕННЫХ ФИНАНСОВЫХ СРЕДСТВ И ИМУЩЕСТВА • УПРАВЛЕНИЕ, ОТ ИМЕНИ И ЗА СЧЁТ КЛИЕНТА, СРЕДСТВАМИ ИЛИ ЦЕННОСТЯМИ, В КОТОРЫЕ ОНИ БЫЛИ ВЛОЖЕНЫ • ОПЕРАЦИИ ПО КОНСЕРВИРОВАНИЮ ИМУЩЕСТВА, ПРЕДОСТАВЛЕННЫХ НА ХРАНЕНИЕ • ОПЕРАЦИИ ПО РАЗМЕЩЕНИЮ СРЕДСТВ В ДВИЖИМОЕ ИЛИ НЕДВИЖИМОЕ ИМУЩЕСТВО ИЛИ ДРУГИЕ ФИНАНСОВЫЕ ИНСТРУМЕНТЫ, В РАМКАХ ЗАКОНА • УПРАВЛЕНИЕ И ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ИНВЕСТИЦИЙ, ОСУЩЕСТВЛЯЕМЫХ ПУТЕМ ЗАКЛЮЧЕНИЯ ДОГОВОРОВ, НАПРАВЛЕННЫХ НА ПОВЫШЕНИЕ СТОИМОСТИ И ЛИКВИДНОСТИ ИНВЕСТИЦИЙ • СОПУТСТВУЮЩИЕ ОПЕРАЦИИ, ТАКИЕ КАК ЗАПОЛНЕНИЕ НАЛОГОВЫХ ДЕКЛАРАЦИЙ И УПЛАТА НАЛОГОВ И ДРУГИХ ВИДОВ ЗАДОЛЖЕННОСТИ КЛИЕНТА В СВЯЗИ С АДМИНИСТРИРОВАНИЕМ СООТВЕТСТВУЮЩЕГО ИМУЩЕСТВА, СБОР ДИВИДЕНДОВ ОТ ВЛОЖЕНИЙ И ДОХОДОВ, ЛИБО ИНЫХ РЕЗУЛЬТАТОВ ИНВЕСТИЦИЙ • ЛЮБЫЕ НАЛИЧНЫЕ ОПЕРАЦИИ, СВЯЗАННЫЕ С ПЛАТЕЖАМИ, ПОСТУПЛЕНИЯМИ, БАНКОВСКИМИ ДЕПОЗИТАМИ, КОМПЕНСАЦИОННЫМИ ВЫПЛАТАМИ, ВОЗВРАТОМ СРЕДСТВ. milleniumra.com.ua

57

Персона

ОЛЬГА БАРБЕН:

«КОЖНА ЛЮДИНА – УНІКАЛЬНА І МАЄ ПРАВО БУТИ СОБОЮ»

В

ипустила свій перший музичний альбом та отримала чергову високу міжнародну нагороду! Відома українська оперна співачка – ОЛЬГА БАРБЕН – розповіла про знакові знайомства і свіжі творчі результати, анонсувала майбутні концерти за кордоном та поділилася особистою життєвою філософією. Чим надихається талановита українка та що робитиме після майбутньої Перемоги – читайте у нашому інтерв’ю.

– Ольго, вітаю Вас! Яким для Вас став початок 2024 року? Знаю, Ви випустили свій перший музичний альбом! А ще отримали престижну міжнародну нагороду! Розкажіть, як це було?

– Цей період був дуже плідний, я багато працювала. Випустила свій перший музичний CD-альбом лірико-класичних творів і оперних пісень, під назвою «Любов і Пристрасть». У цьому CD-альбомі звучать такі відомі музичні оперні та ліричні твори як Мімі з Богеми, Даліла з опери «Самсон і Даліла» або Аве Марія Шуберта. До речі, маю вже пропозицію від кампанії Universal на запис мого наступного диска. Минулого року, я мала велику нагоду познайомитись з директором Музичного

58

MILLENIUM BUSINESS’травень

Центру Швейцарії, диригентом Віденської Музичної Академії Борисом Перну, сином відомого композитора Жан-Фредерика Перну, який є також засновником Міжнародного Музичного Конкурсу World Music Competition. Минулого року ми з ним зробили багато сумісних музичних проєктів: концертів, знімань і таке інше. Я стала офіційним Відкриттям року. У продовження нашого співробітництва було велике бажання створити цей музичний альбом. Записувала я цей CD-альбом на студії у Месье Перну у Швейцарії, в передмісті Нешателю, а тиражувався він в Австрії, у столиці Відень. До речі, СD-альбом «Любов і Пристрасть» вже зараз ви можете вільно замовити на моєму сайті: www.olgabarben-music.com.

50% від продажу я перераховую на потреби ЗСУ та різноманітні фонди. Я неймовірно щаслива нашому знайомству з Борисом Перну і нашій плідній творчій співпраці, синергії. У цьому році ми плануємо організувати декілька концертів у Відні, Сеулі й ще багато чого цікавого і по-справжньому зворушливого для наших дорогих улюбленців музики. Отже, слідкуйте за нашими новинами. Залишайтеся з нами на зворотному зв’язку на ватсапі +41768054939 або на імейлі: olgabarbenmusic@gmail.com. Будемо чекати також ваших пропозицій і вашого Feedback. Ще одна важлива подія відбулася 5-го березня цього року у Києві: моє неочі-

Персона

куване, але таке приємне і важливе для мене – нагородження Міжнародним «Орденом Королеви Анни “Честь Вітчизни”» на срібній зірці. Цією нагородою відзначаються видатні успішні жінки сучасної України за значні заслуги в державній, громадській, мистецькій, науковій, виробничій, благодійницькій, медичній та інших сферах життя країни. Жінки, які з твердою вірою у власні сили досягають професійних висот, йдуть за покликом серця, втілюють мрії, роблять вагомий внесок в сучасну історію України та є прикладом для наслідування. Жінки, які підтримують міцність нашої країни на своєму професійному фронті. Мої почуття були дуже теплі, зворушливі й сильні від цієї події. Відчуття гордості, пошани, що все ми робимо недаремно, нас бачать і взаємодіють з нами на високому рівні. Отже, усі разом ми, безумовно, переможемо цю російську темряву.

– Раніше Ви також отримали Міжнародний Орден культурної Дипломатії «За внесок у культуру та мистецтво». Що значать для Вас ці високі нагороди?

– Кожна Нагорода для мене – Особлива, Символічна, дуже Важлива. Все, що я роблю в цьому житті, роблю з чистим добрим серцем і завжди вкладаю частину своєї Душі у кожну справу. І тому, це дуже приємно і знаково отримувати, як результат, Нагороду. А можна, не отримувати нічого, а все одно робити, робити на Благо своєї країни. Я взагалі вважаю, що зараз майже Кожен українець заслуговує бути визнаним громадянином своєї країни за його присутність, тут і зараз, на професіональному, соціальному, інформаційному фронтах сьогодення.

– Кому б Ви хотіли подякувати найбільше?

– Користуючись нагодою, хочу подякувати моїй команді талановитих музикантів, композиторам, авторам пісень, операторам, фотографам, редакторам журналів, директорам студій звукозапису, співорганізаторам моїх музичних шоу і концертів, прихильникам, фанам по всьому світу. Нічого у своєму житті ми не робимо наодинці, тільки у взаємодії з іншими. Дуже важливо цінувати те, що маємо, а саме – Людей. Звичайно, також хочу висловити Особливу подяку моїй сім’ї, яка мене любить, підтримує, тримає в гарному емоційному стані.

– Весна – пора розквіту. Вас, як людину творчу, на що саме вона надихає?

– Ви знаєте, я вважаю, що мені пощастило народитися Весною, у березні. Це так Чудово! Тому, що у цю пору оновлюється наша земля, так гарно співають птахи зранку. До речі, ранок – це мій час,

обожнюю слухати ранній спів, так я нібито налаштовуюсь на гарний, плідний день. Для мене Весна – це особлива пора року. Я в повному сенсі відчуваю себе Живою: справжньою, щасливою, гармонійною Жінкою, як сама Природа. Отже, Весна надихає мене на Любов, яка ніколи не закінчується, живе Вічно, просто Живе, Натхнення, яке завжди поруч, на Надію в найкраще, на Віру, що все можливо, навіть неможливе, на Красу і Гармонію у Душі, на абсолютну Впевненість, що Все Буде Добре і зовсім скоро розквітне наша незламна, сильна, квітуча Україна, з неперевершеними українцями. Я дуже Пишаюся бути народженою Україною. Бути Українкою.

– Що порадите Вашим слухачам? Поділіться своєю життєвою філософією.

– Моїм улюбленим слухачам хотіла б порадити: завжди слухати свій внутрішній голос, прислухатися до свого серця. Я впевнена, що у кожній людини особистий шлях. Не треба їй заважати знайти особливе місце у житті. Кожна людина – унікальна і має право бути Собою по праву свого народження. Якщо ти народився у наш час, ти потрібен тут і зараз для якоїсь справи, віднайди цю справу, покохай її усім серцем і Душею, вклади свій потенціал в неї й буде тобі завжди Результат. Тут без варіантів. А ще, не бійся брати відповідальність за своє життя. Роби це з задоволенням, тоді всі твої мрії обов’язково здійсняться.

– Цікаво, як Ви проявитесь у творчому плані, коли почуєте довгоочікувані слова: «перемога, ми перемогли»?

– Я думаю, що я запропоную всім відомим артистам культури й мистецтва, яких я знаю, зробити музичне турне по Україні, а потім по всьому світу зі словами глибокої вдячності, нестриманої радості, кріпкої солідарності з усім світом. Я бачу це так: поєднання прихильників України зі всього світу. Дякую вам за вашу зацікавленість, за цікаву бесіду. І наостанок, хочу нагадати моїм слухачам та прихильникам де мене можна знайти: *YouTube , OLGA BARBEN MUSIC *Spotify , OLGA BARBEN *Mx3.ch, OLGA BARBEN *AppleMusic, OLGA BARBEN *Amazon, OLGA BARBEN *Distrokid, OLGA BARBEN *Shazam, OLGA BARBEN *BoomplayMusic, OLGA BARBEN www.olgabarben-music.com На все Добре, побачимось... Ваша Ольга Барбен!

Фейсбук @Barben Olga Инстаграмм @olgabarben.music ютуб @Olga Barben www.olgabarben-music.com E-mail: olgabarben.music@gmail.com Numéro de téléphone: +41768054939

milleniumra.com.ua

59

ТОП 100 незламних Українців

ЮРІЙ ГОРБЕНКО: «ВІЙНА ЖОРСТОКО ПОКАЗАЛА НАМ СПРАВЖНЮ ЦІННІСТЬ ЗДОРОВ’Я, КОХАННЯ, ВІРНОСТІ»

Справжні чоловіки знають, чого хочуть від життя. Юрій ГОРБЕНКО в інтерв’ю журналу Millenium ділиться своєю історією, згадує оборону Києва та зізнається, що цінує у людях найбільше. Про все це читайте далі.

- Вітаю Вас, Юрію! Знаю, що Ви брали учать у захисті України на початку війни. Як це відбувалося? Що відчували, коли обороняли рідну землю?

- Знаєте, коли почалася війна, люди були розгублені, мало хто розумів, куди йому йти та що робити. Я теж не був винятком серед мільйонів українців, але відчуття справедливості, бажання захистити власну землю й державу допомогло мені знайти вірний курс. В один момент я зрозумів, що весь той шлях, який пройшов у дорослому віці, дав мені сили й досвід тримати в руках зброю й боротися за Україну. Я не просто так роками займався спортом, тренував власне тіло й представляв Україну на міжнародному рівні. Тож одразу пішов у ряди добровольців, котрі тримали оборону Києва. З автоматом у руках я встояв проти орків і це відчувалося, ніби добро перемагає зло. Навряд зможу забути все, що пережив на передовій до кінця життя.

- Війна змінила кожного з нас. Розкажіть про свої трансформації після 24.02.2022.

- Якщо брати рівень життя, зайнятість, роботу, хобі, то у моєму житті нічого не змінилося. Та якщо говорити про світосприйняття, тут маю зовсім інший погляд до усього. Ви праві, війна підсвітила та жорстоко показала нам справжню цінність здоров’я, кохання, вірності. Те, що здавалося до війни важливим, виявилося геть непотрібним і навпаки.

60

MILLENIUM BUSINESS’травень

Також дуже змінилося моє оточення, серед друзів більше немає людей, на яких би я не зміг покластися та довірити їм життя. Дуже хочу висловити також велику подяку колегам, членам групи мого авторського проєкту у соціальній мережі Facebook «Цікаві люди». Наше щоденне спілкування виводило мене з прострації, депресії та неприйняття всього жахливого, що стається на нашій землі.

- Юрію, Ви – одночасно актор, чемпіон з боксу, захисник. Як все встигаєте поєднувати між собою та ще й відкривати нові проєкти?

- Тут секрет у тому, що тебе окриляє. Мені, наприклад, крила дарує творчість, тож для цього процесу я завжди знайду вдалий час. А ще варто все розставляти за пріоритетами. Те, що найважливіше для вас – виносьте на перше місце і буде все добре.

- Ваш проєкт «Цікаві Люди» активно набирає популярності у мережі. Розкажіть нам деталі про цю групу. Як вона працює?

- Мій проєкт у соціальній мережі Facebook під назвою «Цікаві люди» створено з метою пошуку та об’єднання цікавих, творчих, креативних, яскравих, талановитих, ділових та активних людей з усього світу та з різних сфер діяльності, які бажають про себе заявити, розповісти про власну діяльність та просто шукають живе яскраве спілкування. Працює група у форматі онлайн 24/7. Запрошую кожного доєднатися до нас і ласкаво просимо у світ ЦІКАВИХ ЛЮДЕЙ!

ГОРДІСТЬ УКРАЇНИ. АКТОР КІНО. ЧЛЕН ЖУРІ МІЖНАРОДНИХ КОНКУРСІВ КРАСИ. ЧЕМПІОН СВІТУ З МУАЙ ТАЙ (WMF), З КІКБОКСИНГУ У РОЗДІЛІ (К-1), (WAKO). ЧЕМПІОН КУБКА СВІТУ З КІКБОКСИНГУ У РОЗДІЛІ ЛОУ-КІК (WAKO). ЧЕМПІОН УКРАЇНИ З ММА. ЧЕМПІОН СВІТУ З ММА ЗА ВЕРСІЄЮ WMMAFC. ЧОЛОВІК РОКУ 2021 ЗА ВЕРСІЄЮ ЖУРНАЛУ TOUCH ЗАСНОВНИК ПРОЄКТУ «ЦІКАВІ ЛЮДИ».

- Поговоримо особисто про Вас. Можете назвати основні правила, яким слідуєте по життю?

- Я не задумувався над тим, яким саме правилам слідую щодня. Але, якщо проаналізувати мою поведінку, то можу сказати, в повсякденному житті для мене дуже важливо залишатися людиною, попри усі труднощі. Адже саме людяність допомагає нам співчувати, довіряти, любити, сподіватися та мріяти. youtube: Цікаві люди facebook: yurii.nikolaevich.50 https://interesniludi.com.ua https://vm.tiktok.com/ZMNnwXff7/ Gorbenko.yurii@gmail.com

ТОП 100 незламних Українців

ОЛЕКСАНДР ЄРЬОМІН:

«ПОНЯТТЯ РЕАБІЛІТАЦІЯ – ЦЕ НЕ ЛИШЕ ВПРАВИ» ФІЗІОТЕРАПЕВТ. РЕАБІЛІТОЛОГ. ЗАСНОВНИК ЦЕНТРУ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ТА РЕАБІЛІТАЦІЇ EREMIN. НАГОРОДЖЕНИЙ ПОДЯКОЮ ВІД БІЙЦІВ ТА КОМАНДУВАННЯ ПОЛКУ СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ «АЗОВ»; ПОДЯКОЮ ВІД Т. В. О. ГОЛОВИ КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ; ПОДЯКОЮ ВІД ПЕРШОГО ДОБРОВОЛЬЧОГО МОБІЛЬНОГО ШПИТАЛЯ ІМ. МИКОЛИ ПИРОГОВА; ПОДЯКОЮ ВІД КОМАНДИРА 24 ОКРЕМОЇ МЕХАНІЗОВАНОЇ БРИГАДИ ТА БРИГАДИ ІМ. КОРОЛЯ ДАНИЛА; ПОДЯКОЮ ВІД ШЕВЧЕНКІВСЬКОЇ РАЙОННОЇ В МІСТІ КИЄВІ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ; ПОЧЕСНОЮ ВІДЗНАКОЮ ВІД НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ УКРАЇНИ.

instagram: eremin_center facebook: aleksandr.eremin.90

Війна нещадно забирає життя наших героїв. А ті, котрі вижили, мають знаходити у собі сили на одужання. У цьому військовим допомагає найкращий реабілітолог України Олександр ЄРЬОМІН. У нашій розмові він ділиться секретами одужання та згадує, як його центр адаптувався до нових реалій.

- Раді вітати Вас, Олександре! Команда Вашого реабілітаційного центру працює над відновленням опорно-рухового апарату українських захисників. Розкажіть, з якими проблемами зіштовхнулися, коли почалася війна?

- Війна нанесла кардинальні зміни на мій центр. Я не говорю про рваний графік чи ракетні обстріли, ні. Я маю на увазі, що ми раніше ніколи не працювали з такими типами ран: осколкові, відірвані кінцівки, ампутація, поріз нервів тощо. Довелося перечитати багато медичної літератури, консультуватися з закордонними колегами, вивчати нові технології та змінювати бачення проблематики. Знаєте, це дало свої результати. Ми допомогли сотням військовим і продовжуємо це робити. Зараз взагалі великий наплив клієнтів, на жаль, війна не вщухає. Ми проводимо реабілітацію всього опорно-рухового апарату, є робота зі спиною, грижами тощо. Сюди входить доопераційний та післяопераційний періоди.

- Чи можна швидко та легко відновити рух кінцівки, яка була зламана, але вже зрослася?

- Слово «швидко» має дуже небезпечні наслідки у реабілітації. Є роками та досвідом перевірені терміни відновлення і їх треба стовідсотково дотримуватися. Також треба розуміти, для різних випадків – своя унікальна терапія. Кінцівка, яка лише зростається, потребує підвищеної уваги та контролю. А у тій, яка вже зрослась, потрібно прибрати хронологію та наслідки, закріпити усі м’язи та тканини й лише після цього давати порційно навантаження.

- Знаю, що у Вас є унікальна авторська розробка реабілітації. Розкажіть про неї.

- Так, моя методика – статично-динамічної фізичної реабілітації запатентована у Швейцарії. Вона містить у собі тестування проблеми в динаміці. Тобто ми спостерігаємо за вашою «проблемою», як вона виявляється, впливає на організм. Тоді розробляємо план фізіотерапії, але не лише для цієї зони, а для усього організму. Так пацієнт одужує в рази

швидше й набагато якісніше, ніж в тому випадку, коли лікували щось локально. Якщо сказати коротко, моя методика – це працювати не над наслідком, а над причиною.

- Олександре, у лютому цього року мер Києва відзначив Вас почесною грамотою за свій вклад у боротьбу України у війні. Наша редакція вітає Вас з цією нагородою. Як вдалося сягнути такого рівня професіоналізму?

- Поняття реабілітація – це не лише вправи. Тут велику роль грає й психологічне відновлення людини, тому у мене працює й психолог. Взагалі у центрі фізичної культури та реабілітації EREMIN працює 30 спеціалістів і кожен з них відповідає за окремий напрямок: масаж, акупунктура, фізіологічні процедури, стретчинг, вправи на тренажерах. Кожен фахівець – професіонал у своїй справі, тому мій центр й вважається кращим в Україні. У нас зібрані усі унікальні методики, які існують у світі. А я займаюся тим, що беру їх докупи, групую та прописую програму для якісного одужання пацієнта. milleniumra.com.ua

61

Експерт

ОКСАНА ПАРУБЕЦЬ

ПРО КОУЧИНГ, ЯК НАЙЕФЕКТИВНІШИЙ ІНСТРУМЕНТ ДЛЯ РОЗВИТКУ ПЕРСОНАЛУ ТА РОЗВ’ЯЗАННЯ КАДРОВИХ ПРОБЛЕМ

О

КСАНА ПАРУБЕЦЬ має дивовижний практичний досвід управління людьми та не з теорії знає про проблеми управління та розвитку персоналу, а також комунікації в команді. Вона запевняє, що будь-яка криза – це нові можливості для розвитку як особистого, так і всієї компанії. Важливо тільки те, з ким долати ці кризи. Саме тому формула успіху нашої гості сформована за принципом – не боятись змін, вміти швидко адаптуватись під нові обставини та бути орієнтованим на спільний результат.

62

MILLENIUM BUSINESS’травень

Експерт – Оксано, сьогодні піднімемо з Вами актуальну тему щодо кадрового голоду в країні. В який спосіб, Ви вважаєте, можна розв’язати це питання?

– У 2023 році бізнес вже адаптувався та відновив ділову активність. Компанії активно підвищують заробітні плати, але, звісно, не факт, що ріст заробітних плат буде корелюватись з результатами бізнесу. Наразі гострий дефіцит претендентів на вакансії є дійсно серйозною проблемою для бізнесу. Керівникам варто розглянути стратегії для утримання чинних співробітників та розробити програми з навчання та розвитку персоналу, щоб знизити вплив дефіциту. Одним з найефективніших інструментів є коучинг. Це про партнерство, яке допомагає розвивати персонал, досягати реальних результатів в професійному житті та й в особистому теж. Користь коучингу полягає в підтримці та в створенні системи внутрішньої опори. Для цього підприємцям варто використовувати ефективні мотиваційні програми, які підвищують моральний дух та продуктивність в команді. Наразі медичне страхування відіграє ключову роль у залученні та утриманні найкращих талантів. Також дуже актуальною є психологічна підтримка співробітників. Створення привабливих умов праці, таких як гнучкий графік також допоможуть утриманню наявних співробітників. А заохочення до внутрішнього зростання співробітників, шляхом введення системи наставництва, дозволяє керівникам розвивати власних кандидатів на ключові керівні позиції.

– Якими є останні тенденції в управлінні людськими ресурсами, про які нам слід знати?

– Сьогодні для багатьох організацій немає нічого важливішого за людей. Загально прийнято, що здатність до надання ефективного фідбеку є ключовою навичкою для будь-якого управлінця. Вміло наданий зворотній зв’язок може не лише підвищити продуктивність команди, а й сприяти її розвитку та покращенню стосунків в колективі. Керівнику потрібно вміти конструктивно управляти

конфліктами в команді, заохочувати відкритий діалог, шукати компроміси та розв’язувати проблеми спільно. Керівнику сьогодні слід насамперед розвивати навички ефективної комунікації. Це про вміння слухати співробітників. У коучингу є дуже багато інструментів, технік, які сприяють розвитку персоналу, пробуджують свідомість та підсилюють мотивацію. Власникам компаній слід закріпити у свідомості кожного, що відповідальність – це круто, вона заохочується у колективі та загалом у житті. Співробітників потрібно хвалити за ініціативу, за будь-яку спробу щось зробити самостійно, навіть, якщо в його діяльності вас щось не зовсім влаштовує. А також не забувати про власний приклад, співробітники копіюють поведінку лідерів.

– Оксано, поділіться, будь ласка, технологіями та методиками, які допомагають Вам надавати якісні послуги власникам бізнесу?

– Бізнес зараз вчиться тримати баланс між продуктивністю та

людяністю, розуміючи цінність людського капіталу в Україні. Основний виклик у роботі з людьми – утримання та підвищення продуктивності працівників в умовах постійного стресу. Коучинг – не просто технологія, це спосіб мислення, помічник у русі вперед. В центрі уваги коучингу – людина, з усіма її плюсами й мінусами, з усіма успіхами та поразками, помилками та здобутками. Фокус уваги у коучингу – пошук рішення, а не проблем. В цілому функції коуча направлені на підтримку власника чи керівника бізнесу в усвідомленні його потенціалу, визначенні цілей та стратегій для їх досягнення. Для цього я використовую правильні коучингові питання за певною технікою та враховую типологію поведінки людей. Професійні принципи коуча дозволяють клієнту відчувати себе в безпеці, надихатись та отримувати результат. Я не намагаюся як коуч переконати клієнта в тому, що він неправий або думає невірно. Клієнт сам знає, що найкраще для нього.

milleniumra.com.ua

63

64

MILLENIUM BUSINESS’травень

milleniumra.com.ua

65