В одному темпіз Латвією Kopsolī ar Latviju

В одному темпі з Латвією Kopsolī ar Latviju

Народна Рада Латвії проголошує державну незалежність. Битви за незалежну Латвію завершились у 1920 році. Через два роки, в 1922 році, була введена національна валюта Латвії – Лат, яким користуються і зараз.

18 листопада 1918 року

Проголошення Латвійської Республіки Latvijas valsts proklamēšana

1918. gada 18. novembrī

Latvijas Tautas padome proklamē Latvijas valstisko neatkarību, Brīvības cīņas jeb cīņas par neatkarīgu Latvijas valsti noslēdzas 1920. gadā. Divus gadus vēlāk, 1922. gadā tiek ieviesta Latvijas valsts valūta Lats, ko izmanto arī šodien.

1

відкривається Вища Школа Латвії (тепер Латвійський Університет). В 1920 році студенти мають можливість навчатися на одинадцяти факультетах.

28 вересня 1919 року

Відкриття Латвійської Вищої школи Latvijas Augstskolas atklāšana

1919. gada 28. septembrī tiek atklāta Latvijas Augstskola (šobrīd – Latvijas Universitāte).

1920. gadā studenti var mācīties 11 fakultātēs.

2

прийнята Конституція Латвійської республіки.

15 лютого 1922 року

Перше засідання Конституційних зборів Латвійської Республіки, 1 травня 1920 року Latvijas Satversmes sapulces pirmā sēde, 1920. gada 1. maijā Перший Саейм Латвійської Республіки (1922-1925) Latvijas Republikas Pirmā Saeima (1922 - 1925)

1922. gada 15. februārī

tiek pieņemta Latvijas Republikas Satversme.

3

законом Саейма Латвійської Республіки затверджена Конституція Вищої Школи, і вона отримує назву Латвійський Університет (ЛУ).

28 березня 1923 року

Студенти Університету в 20-х роках 20-го століття Universitātes studenti 20. gs. 20. gados

1923.gada 28. martā ar Latvijas Republikas Saeimas likumu tiek apstiprināta Latvijas Augstskolas Satversme, piešķirot augstskolai nosaukumu - Latvijas Universitāte (LU).

4

в Ризі відбувається урочисте відкриття пам’ятника Свободи, авторами якого є скульптор Яніс Зале і архітектор Ернест Шталбергс. Пам’ятник вважають символом незалежності держави, єдності народу і свободи Латвії. А в 1936 році було посвячене Братське кладовище – меморіальний ансамбль державного значення.

18 листопада 1935 року

Карліс Зале Kārlis Zāle

Відкриття памятника Свободи в Ризі Братське кладовище в Ризі Brāļu kapi Rīgā Brīvības pieminekļa atklāšana Rīgā

1935. gada 18. novembrī

tiek atklāts tēlnieka Kārļa Zāles un arhitekta Ernesta Štālberga veidotais Brīvības piemineklis Rīgā, kas tiek uzskatīts par Latvijas valstiskuma, latviešu tautas vienotības, neatkarības un brīvības simbolu, bet 1936. gadā tiek iesvētīti Rīgas Brāļu kapi - valstiskas nozīmes memoriāls ansamblis.

5

відкривають і освячують Велику аулу – зал урочистостей Латвійського Університету, в той час він називався Нова аула. Аула створена за проектом архітектора Ернеста Шталбергса.

28 вересня 1935 року

Ернест Шталбергс Ernests Štālbergs

Велика аула Латвійського Університету Latvijas Universitātes Lielā aula

1935.gada 28. septembrī atklāj un iesvēta Lielo aulu – Latvijas Universitātes svinību zāli, tolaik dēvētu par Jauno aulu. Tā veidota pēc arhitekta Ernesta Štālberga projekta.

6

століття в Латвії спостерігається розквіт народного господарства, зростає експорт і національна гордість.

У 30-х роках 20-го

Третя автовиставка в Ризі в новобудівлі Центрального базару. 26 квітня 1930 року III auto izstāde Rīgā, jaunuzceltajā Centrāltirgū, 1930. gada 26. aprīlī

Збирання радіоприймачів в радіовідділі заводу ВЕФ, 30-і роки 20-го століття Radioaparātu salikšana VEF Radio nodaļā, 20.gs. 30. gados

Маслоробня в Рауне, 30-ті роки 20-го століття. Фотограф Матісс Плука Pienotava Raunā, 20. gs. 30. gados. Fotogrāfs Matīss Pluka

20. gs. 30. gados

Latvijas Republika piedzīvo tautsaimniecības uzplaukumu, pieaug eksports un nacionālais pašlepnums.

7

прийнято закон Конституції Латвійської Сільськогосподарської Академії. Факультет Сільського господарства Латвійського Університету стає незалежним ВУЗом.

У 1938 році

Латвійський Сільськогосподарський Університет (Єлгавський замок) Latvijas Lauksaimniecības Universitāte (Jelgavas pils).

1938. gadā tiek izsludināts likums par „Jelgavas Lauksaimniecības akadēmijas Satversmi”, un Latvijas Universitātes Lauksaimniecības fakultāte tiek pārveidota par atsevišķu augstskolu.

8

уряд СРСР висуває Латвії ультимативну ноту. Кабінет Міністрів Латвійської Республіки складає свої повноваження.

17 червня Червона Армія порушує кордони країни.

16 червня 1940 року

16 червня 1940 року 1940. gada 17. jūnijs

1940. gada 16. jūnijā

Padomju Sociālistiskās Republikas Savienības (PSRS) valdība uzstāda ultimāta notu Latvijai, un atkāpjas Latvijas Republikas Ministru kabinets, 17. jūnijā Latvijā ienāk Sarkanās armijas daļas.

9

проводиться реорганізація Латвійського Університету, з посад звільнено 42 викладача, виключено 2000 студентів, в липні ліквідовано 68 студентських корпорацій і товариств, закрито факультет Теології. 25 вересня 1949 року Університет перейменовано в Латвійський Державний університет, російська мова стає обов’язковою для всіх студентів.

У червні 1940 року

Студенти, 1940 рік Studenti, 1940. gads

1940. gada jūnijā notiek Latvijas Universitātes reorganizācija - tiek atlaisti 42 mācībspēki, izslēgti vairāk kā 2000 studentu, bet jūlijā tiek likvidētas 68 studentu korporācijas un biedrības, slēgtas abas Teoloģijas fakultātes. Tā paša gada 25. septembrī Universitāte tiek pārdēvēta par Latvijas Valsts universitāti, visiem studentiem jāapgūst krievu valoda.

10

Латвійський вторглися німецькі війська.

1 липня 1941 року

1 липня 1941 року 1941. gada 1. jūlijs

1941. gada 1. jūlijā

Latvijā ienāk Vācijas karaspēks.

11

знову міняється назва Університету. Він називається Ризьким Університетом. З 1943 року всі студенти зобовязані були вивчати німецьку мову.

У 1942 році

1 липня 1941 року 1941. gada 1. jūlijs

1942. gadā Universitātes nosaukums vēlreiz tiek mainīts un tā kļūst par Rīgas Universitāti. No 1943. gada visiem studentiem ir jāapgūst vācu valoda.

12

на територію Латвії знову приходить Червона Армія, і 8 травня 1945 року німецька армія оголошує про свою капітуляцію.

16 червня 1944 року

1944 рік 1944. gads

1944. gada 16. jūlijā

Sarkanās armijas daļas pāriet Latvijas robežu, un 1945. gada 8. maijā vācu karaspēks kapitulē.

13

Університет знову Університетом.

стає

Латвійським

Державним

У 1944 році

Центральна будівля Університету. Бульвар Райня 19 Universitātes centrālā ēka Raiņa bulvārī 19

1944. gadā Universitāte atkal kļūst par Latvijas Valsts universitāti.

14

засновано Даугавпілський Педагогічний Інститут (Даугавпілський Університет) і Лієпайський Педагогічний Інститут (Лієпайський Університет).

У 1954 році

Лиепайский педагогічний інститут Liepājas Pedagoģiskais institūts

1954. gadā

Даугавпилсский педагогічний інститут Daugavpils Pedagoģiskais institūts

tiek nodibināts Daugavpils Pedagoģiskais institūts (tagad – Daugavpils Universitāte) un Liepājas Pedagoģiskais institūts (tagad – Liepājas Universitāte).

15

від ЛДУ відокремлюються факультет Медицини і відділення Фармацевтики при факультеті Хімії – вони стають Ризьким Медичним інститутом ( тепер – Ризький університет ім. П.Страдиня). У 1958 році на базі технічних факультетів і факультету Хімії створено Ризький Політехнічний інститут ( тепер – Ризький Технічний університет), а Ризький Педагогічний інститут було приєднано до ЛДУ. Факультет Хімії в Університеті було відновлено в 1964 році.

У 1950 році

Ризький університет ім. П.Страдиня Rīgas Stradiņa universitāte

Ризький Технічний університет Rīgas Tehniskā universitāte

1950. gadā

no Latvijas Valsts universitātes tiek atdalīta Medicīnas fakultāte un Ķīmijas fakultātes Farmācijas nodaļa, izveidojot Rīgas Medicīnas institūtu (tagad - Rīgas Stradiņa universitāte). 1958. gadā uz Latvijas Valsts universitātes tehnisko fakultāšu un Ķīmijas fakultātes bāzes izveido Rīgas Politehnisko institūtu (tagad – Rīgas Tehniskā universitāte), savukārt Latvijas Valsts universitātei pievieno Rīgas Pedagoģisko institūtu. Ķīmijas fakultāti Universitātē atjauno 1964. gadā.

16

Ризька Телевізійна студія розпочинає регулярно виходити в ефір, а в 1954 році перший раз в історії латвійська спортсменка Інеса Яунземе завойовує олімпійське золото в метанні списа.

У 1954 році

Телебачення Televizors

1954. gadā

Інеса Яунземе Inese Jaunzeme

Rīgas Televīzijas studija uzsāk regulārus raidījums, bet 1956. gadā pirmo reizi sporta vēsturē latviešu sportiste šķēpmetēja Inese Jaunzeme iegūst olimpisko zelta medaļu.

17

назва ЛДУ була доповнена, і він став ЛДУ ім.П.Стучки. У1967 році назва доповнюється ще раз – тепер він називається Латвійський ордена Червоного Прапору Державний Університет ім. П.Стучки.

У 1958 році

Центральна будівля Університету. Бульвар Райня 19 Universitātes centrālā ēka Raiņa bulvārī 19

1958. gadā

Universitātei tiek papildināts nosaukums, tā kļūst par Pētera Stučkas Latvijas Valsts universitāti, bet 1967. gadā nosaukums tiek papildināts vēlreiz un Universitāte kļūst par Darba Sarkanā Karoga ordeni apbalvoto Pētera Stučkas Latvijas Valsts universitāti.

18

на заводі ВЕФ виготовлені перші в Радянському Союзі транзисторні радіоприймачі, а в 1963 році на Ризькому вагонобудівельному заводі побудовано перший в Союзі дизельний потяг.

У 1961 році

Радіоприймач “Spīdola” Radiouztvērējs “Spīdola”

1961. gadā

Дизельний потяг Dīzeļvilciens

rūpnīca „VEF” sāk izgatavot pirmos tranzistorus radiouztvērējus Padomju Savienībā, bet 1963. gadā Rīgas Vagonu rūpnīca uzbūvē pirmo dīzeļvilcienu Padomju Savienībā.

19

в ЛДУ створено факультет Іноземних мов (пізніше - Факультет Сучасні Мови).

У 1965 році

Сучасні Факультет Мови Подія річки Мови, 2004 рік Moderno valodu fakultātes pasākums Valodu Upe, 2004. gads

1965. gadā

Universitātē tiek izveidota Svešvalodu fakultāte (vēlāk - Moderno valodu fakultāte).

20

засновано перший національний парк – «Національний парк Гауя».

У 1973 році

Національний парк Гауя Gaujas Nacionālais Parks

1973. gadā

dibināts pirmais nacionālais parks Latvijā - „Gaujas nacionālais parks”.

21

вперше проводиться свято студента-першокурсника «Аристотель». Ця традиція існує до нашого часу.

1 вересня 1966 року

Свято Аристотеля, 1968 рік Aristoteļa svētki, 1968. gads

1966. gada 1. septembrī

pirmo reizi notiek Universitātes jauno studentu „Aristotelis”. Šī tradīcija ir saglabājusies līdz mūsdienām.

svētki

22

відкривається аеропорт «Рига», який зараз є найбільшим у Прибалтиці.

У 1974 році

Аеропорт “Рига” Lidosta “Rīga”

1974. gadā

ekspluatācijā nodota lidosta „Rīga”, kas šobrīd ir lielākā lidosta Baltijā.

23

в Університеті створено факультет Педагогіки.

У 1982 році

Факультет Педагогіки Pedagoģijas fakultāte

1982. gadā

Universitātē tiek izveidota Pedagoģijas fakultāte.

24

розпочинає свою діяльність група захисту прав людини Латвії « Хельсінки 86», в 1988 році (8 і 9 жовтня) в Ризі проходить конгрес заснування Латвійського Народного Фронту (ЛНФ), ЛНФ активно підтримував відродження Латвійської Республіки.

У 1986 році

Група захисту прав людини Латвії «Хельсінки 86» Cilvēka tiesību aizstāvēšanas grupa “Helsinki 86”

1986. gadā

darbību sāk Latvijas Cilvēka tiesību aizstāvēšanas grupa „Helsinki 86”, un 1988. gada 8. un 9. oktobrī Rīgā notiek Latvijas Tautas frontes (LTF) dibināšanas kongress. LTF aktīvi iestājās par neatkarīgas Latvijas Republikas atjaunošanu.

25

відновлені декілька студентських корпорацій.

У 1989 році

Студентських корпорацій Studentu un studenšu korporācijas

1989. gadā

tiek atjaunotas vairākas studentu un studenšu korporācijas.

26

офіційно дозволяється використовувати червоно-біло-червоний прапор Латвії. Вперше після 1939 року народ святкує державні свята 11-го та 18-го листопада. 5 травня 1989 року латиській мові повертають статус єдиної державної мови.

У 1988 році

Прапор Латвійської Республіки Latvijas Republikas karogs

1988. gadā

oficiāli tiek atļauts lietot Latvijas sarkanbaltsarkano karogu un pirmo reizi pēc 1939. gada tiek svinēti 11. novembra un 18. novembra Latvijas Valsts svētki. 1989. gada 5. maijā latviešu valoda atgūst vienīgās valsts valodas statusu.

27

у студентів російськомовних потоків Університету розпочинають перевірку знань латиської мови.

У 1989 році

Студенти біля головної будівлі Studenti pie galvenās ēkas

1989. gadā

Universitātē krievu plūsmas reflektantiem sāk pārbaudīt latviešu valodas zināšanas.

28

проходить демонстрація-протест Балтійських народів – акція «Балтійський путь». Сотні тисяч людей із Литви, Латвії та Естонії , взявшись за руки, утворили неперервний ланцюжок, щоб звернути увагу світового суспільства на історичні факти, які завдали страждань Балтійським країнам.

23 серпня 1989 року

«Балтійський путь» “Baltijas ceļš”

1989. gada 23. augustā

norit Baltijas tautu protesta demonstrācija, akcija „Baltijas ceļš”.

Simtiem tūkstošu cilvēku no Lietuvas, Latvijas un Igaunijas sadodas rokās un veido nepārtrauktu ķēdi, lai pievērstu Pasaules uzmanību vēsturiskajiem faktiem, no kuriem cietušas Baltijas valstis.

29

ЛДУ повертають його попередню назву – Латвійський Університет.

У 1990 році

Латвійський Університет, брошка Latvijas Universitāte, piespraude

1990. gada martā

Latvijas Valsts universitāte atgūst savu agrāko nosaukumu – Latvijas Universitāte.

30

Верховна Рада ЛРСР прийняла рішення про повернення історичних символів держави. 4 травня прийнята Декларація про відновлення незалежності Латвійської Республіки з умовним перехідним періодом.

15 лютого 1990 року

1990-і року 4. травень 1990. gada 4. maijs

1990. gada 15. februārī

LPSR Augstākā padome pieņem lēmumu par Latvijas valsts vēsturiskās simbolikas atjaunošanu. 4. maijā tiek pieņemta Deklarācija par Latvijas Republikas neatkarības atjaunošanu, nosakot pārejas periodu.

31

в Університеті знову відкривається факультет Теології, який вимушений був припинити свою діяльність у 1940 році.

У 1990 році

Факультет Теології Teoloģijas fakultāte

1990. gadā

Universitātē tiek atjaunota Teoloģijas fakultāte, kas savu darbību bija spiesta izbeigt 1940. gadā.

32

в Ризі проходять дні барикад, під час яких народ захищав державні об’єкти, наприклад, Будинок уряду, радіоцентр, телебачення.

З 13 по 20 січня 1991 року

Дні барикад Barikāžu dienas

1991. gada 13. līdz 20. janvārim Rīgā norit barikāžu dienas, kurās tiek aizsargāti valstiskas nozīmes objekti, piemēram, valdības nami, radio un televīzijas centrs un citi.

33

Верховна Рада Латвійської Республіки затверджує відновлену Конституцію Латвійського Університету.

18 вересня 1991 року

Латвійський Університет Latvijas Universitāte

1991. gada 18. septembrī

Latvijas Republikas Augstākā Padome apstiprina atjaunoto Latvijas Universitātes Satversmi.

34

прийнято конституційний закон «Про державний статус Латвійської Республіки» і відновлена прийнята в 1922 році Конституція Латвійської Республіки. 23 серпня Ісландія першою визнала державну незалежність Латвії. До 18 вересня незалежність Латвії визнали вже 79 країн. 18 вересня Латвія стає повноцінним членом Організації Об’єднаних Націй (ООН).

21 серпня 1991 року

Організація Об'єднаних Націй Apvienoto Nāciju organizācija

1991. gada 21. augustā

35

tiek pieņemts konstitucionālais likums „Par Latvijas Republikas valstisko statusu” un tiek atjaunota 1922. gadā pieņemtā Latvijas Republikas Satversme. 23. augustā kā pirmā no ārvalstīm Latvijas valstisko neatkarību atzīst Islande, un līdz 18. septembrim jau 79 valstis ir atzinušas Latvijas valstisko neatkarību. 18. septembrī Latvija kļūst par pilntiesīgu Apvienoto Nāciju Organizācijas (ANO) locekli.

Ригу відвідує гість ЛУ Тібетський далайлама Тьєдзин Гіатсо.

2 жовтня 1991 року

Тібетський далайлама Тьєдзин Гіатсо Tibetas dalailama Tendzins Gjatso

1991. gada 2. oktobrī

Rīgā kā LU viesis ierodas Tibetas dalailama Tendzins Gjatso.

36

в Латвії стає доступним інтернет.

У 1992 році

Міроприємство популярізації інтернету в Ризі Interneta popularizēšanas pasākums Rīgā

1992. gadā Latvijā kļūst pieejams internets.

37

в Конституції Університету записано, що днем відкриття ЛУ вважається 28 вересня.

У 1992 році

Прапор Латвійського Університету, рік 1991 Latvijas Universitātes karogs, 1991. gads

1992. gadā

Universitātes Satversmē par LU Atklāšanas dienu no jauna tiek noteikts 28. septembris.

38

в Латвії знову відроджуються Лати.

У 1993 році

Національна валюта Латвії – Лат Latvijas nacionālā valūta

1993. gadā Latvijā tiek atjaunota nacionālā valūta – Lats.

39

із Латгальської філії ЛУ створюється Резекненська Вища школа.

У 1993 році

Резекненська Вища школа Rēzeknes Augstskola

1993. gadā

no Latvijas Universitātes Latgales filiāles tiek izveidota Rēzeknes Augstskola.

40

на літніх олімпійських іграх в Сіднеї латвійський гімнаст Ігор Віхров завойовує першу золоту медаль в історії незалежної Латвії.

У 2000 році

Ігор Віхров на пєдесталі олімпійських ігор Igors Vihrovs uz olimpiskā goda pjedestāla

2000. gadā vasaras olimpiskajās spēlēs Sidnejā vingrotājs Igors Vihrovs izcīnīja pirmo zelta medaļu neatkarīgās Latvijas vēsturē.

41

в ЛУ відбуваються дві великі події – відновлює свою діяльність факультет Медицини, і ЛУ починає приймати участь у програмі мобільності вищої освіти Socrates ( ERASMUS).

У 1998 році

Урочисте засідання на честь відкриття Медичного факультету Латвійського Університету LU Medicīnas fakultātes atjaunošanas svinīgā sēde

Ювілейна конференція присвячена 20-річчю ERASMUS, 2007 рік ERASMUS 20 gadu jubilejas konference, 2007. gads

1998. gadā

Latvijas Universitātē norisinās divi lieli notikumi - darbu atsāk atjaunotā Medicīnas fakultāte un Latvijas Universitāte sāk piedalīties augstākās izglītības mobilitātes programmā Socrates (ERASMUS).

42

Латвія стає членом НАТО і Європейсько союзу.

У 2004 році

Європейський союз пропаганди Латвійського університету, 2003. рік Eiropas Savienības propaganda Latvijas Universitātē, 2003. gads

НАТО, глави держав і урядів, які зібралися в Ризі, 2006 рік Прапор Європейського Союзу NATO valstu un valdību vadītāju sanāksme Eiropas Savienības karogs Rīgā, 2006. gads

2004. gadā

Latvija kļūst par NATO un ES dalībvalsti.

43

в ЛУ створюється факультет Соціальних знань, а в 2009 – факультет Комп’ютерних наук.

У 2000 році

Відкриття факультету Соціальних наук Латвійського Університету LU Sociālo zinātņu fakultātes atklāšana

Сенат ЛУ приймає рішення про затвердження факультету Компютерних наук Latvijas Universitātes senātā tiek pieņemts lēmums par LU Datorikas fakultātes izveidošanu

2000. gadā

Universitātē tiek izveidota Sociālo zinātņu fakultāte, bet 2009. gadā tiek nodibināta šobrīd jaunākā fakultāte - Datorikas fakultāte.

44

Латвія святкує свій ювілей – 90 років, який відзначається різними міроприємствами не тільки в Латвії, а й у світі.

У 2008 році

Захід на честь 90-річчя країни Latvijas 90.dzimšanas pasākumi

2008. gadā Latvijas valsts svin savu 90 gadu jubileju, kas tiek atzīmēta ar dažādiem koncertiem un pasākumiem ne tikai Latvijā, bet arī citur pasaulē.

45

ЛУ святкує свій 90-літній ювілей.

У 2009 році

1 лат – монета ЛатвійськогоУніверситету Latvijas Universitātes lata monēta

Урочисте засідання Сенату ЛУ на честь 90-річчя ЛатвійськогоУніверситету Latvijas Universitātes 90. gadadienai veltīta svinīgā LU Senāta sēde

Ректор ЛатвійськогоУніверситету Марціс Аузиньш запалює святковий факел LU rektors Mārcis Auziņš aizdedzina svētku lāpu

2009. gadā

Latvijas Universitāte atzīmē savu 90 gadu jubileju.

46

святкують 150 років вищій освіті в Латвії, згадують Ризький Політехнічний інститут і його діяльність.

У 2012 році

Ризький політехнічний інститут, 1907 рік Rīgas Politehnikumais institūts 1907. gadā

2012. gadā tiek atzīmēti 150 gadi augstākajai izglītībai Latvijā, atceroties Rīgas Politehnisko institūtu un tā darbību.

47

святкують 150 років вищій освіті в Латвії, згадують Ризький Політехнічний інститут і його діяльність.

У 2012 році

Відкриття виставки «150 років із знаннями» ,присвяченої ювілею Ризького Політехнічного технікуму в Латвійському Університеті.

Rīgas Politehnikuma jubilejai veltītās izstādes „150 gadi ar zināšanām” atklāšana Latvijas Universitātē

2012. gadā

tiek atzīmēti 150 gadi augstākajai izglītībai Latvijā, atceroties Rīgas Politehnisko institūtu un tā darbību.

48

Прапор Латвійської Республіки Latvijas Republikas karogs

Герб Латвійської Республіки Latvijas Republikas ģērbonis

Гімн Латвійської Республіки Latvijas Republikas himna "Dievs, svētī Latviju, Mūs' dārgo tēviju, Svētī jel Latviju, Ak, svētī jel to!

Kur latvju meitas zied, Kur latvju dēli dzied, Laid mums tur laimē diet, Mūs' Latvijā!"

49

Прапор Латвійського Університету Latvijas Universitātes karogs

Герб Латвійського Університету Latvijas Universitātes ģērbonis

Гімн Латвійського Університету Latvijas Universitātes himna

Līdzīgi saulei Tu atnes mums dienu, Gudrību vērīgiem gariem Tu sniedz.

Celdamās augstāku pati arvienu, Tautai Tu augstāku pacelties liec.

Latvijas slava un Latvijas glītums, Mākslām un zinībām patvērums tur.

Svešs lai, kā ozoliem mūžīgiem, vītums Visiem, kas mūžīgu uguni kur.

50

Президенти Латвійської Республіки

Latvijas Republikas prezidenti Яніс Чаксте Jānis Čakste (1859-1927),

Густавс Земгалс Gustavs Zemgals (1871-1939),

Албертс Квіесіс Alberts Kviesis (1881-1944),

Карліс Улманіс Kārlis Ulmanis (1877-1942),

Гунтіс Улманіс Guntis Ulmanis (1939- ),

Вайра Віке-Фрейберга Vaira VīķeFreiberga (1937- ),

президент з 1922. до 1927. року prezidents no 1922. līdz 1927. gadam

президент з 1930. до 1936. року prezidents no 1930. līdz 1936. gadam

президент з 1993. до 1999. року prezidents no 1993. līdz 1999. gadam

Валдіс Затлерс Valdis Zatlers (1955- ),

51

президент з 2007. до 2011. року prezidents no 2007. līdz 2011. gadam

президент з 1927. до 1930. року prezidents no 1927. līdz 1930. gadam

президент з 1936. до 1940. року prezidents no 1936. līdz 1940. gadam

президент з 1999. до 2007. року prezidente no 1999. līdz 2007. gadam

Андріс Берзіньш Andris Bērziņš (1944- ),

президент з 2011. року prezidents no 2011. gada

Ректор Латвійського Університету

Latvijas Universitātes rektori Паулс Валденс Pauls Valdens (1863-1957) ректор 1919. року rektors 1919. gadā

Яніс Рубертс Jānis Ruberts (1874-1934)

ректор з 1923. до 1925. року rektors no 1923. līdz 1925. gadam

Ернест Фелсбергс Ernests Felsbergs (1866-1928)

ректор з 1920. до 1922, з 1922. до 1923. року rektors no 1920. līdz 1922., no 1922. līdz 1923. gadam

Аугустс Тентеліс Augusts Tentelis (1876-1942)

ректор з 1925. до 1927, з 1929. до 1931. року rektors no 1925. līdz 1927., no 1929. līdz 1931. gadam

Мартиньш Біманис Mārtiņš Bīmanis (1864-1946)

Юлійс Аушкапс Jūlijs Auškāps (1884-1942)

Яніс Пашкевичс Jānis Paškēvičs (1900.- ? )

Яніс Юргенс Jānis Jurgens (1900-1983)

Валентинс Штейнбергс Valentīns Šteinbergs (1915.- )

Вісваріс Міллерс Visvaris Millers (1927-1992)

ректор з 1931. до 1933. року rektors no 1931. līdz 1933. gadam

ректор з 1940. до 1941. року rektors no 1940. līdz 1941. gadam

ректор з 1962. до 1970. року rektors no 1962. līdz 1970. gadam

Іварс Лаціс Ivars Lācis (1949.)

ректор з 2000. до 2007. року rektors no 2000. līdz 2007. gadam

ректор з 1933. до 1937. року rektors no 1933. līdz 1937. gadam

ректор 1941., з 1949. до 1962. року rektors 1941., no 1949. līdz 1962. gadam

ректор з 1970. до 1987. року rektors no 1970. līdz 1987. gadam

Ейженс Лаубе Eižens Laube (1880-1967)

ректор з 1922. року rektors 1922. gadā

Мартиньш Зіле Mārtiņš Zīle (1864-1945) ректор з 1927. до 1929. року rektors no 1927. līdz 1929. gadam

Мартиньш Пріманис Mārtiņš Prīmanis (1878-1950)

ректор з 1937. до 1940., з 1941. до 1944. року rektors no 1937. līdz 1940., no 1941. līdz 1944. gadam

Матвейс Кадекс Matvejs Kadeks (1897-1950)

ректор з 1944. до 1949. року rektors no 1944. līdz 1949. gadam

Юріс Затіс Juris Zaķis (1936.)

ректор з 1987. до 2000. року rektors no 1987. līdz 2000. gadam

Марціс Аузиньш Mārcis Auziņš (1956.) ректор з 2007. року rektors no 2007. gada

52

Джерела інформації Informācijas avoti 1. 90 Latvijas Universitātes mirkļi = 90 moments of the University of Latvia. [Rīga : Latvijas Universitāte, 2009]. 45, [1] lpp. ISBN 9789984451237.

2. Ceļš uz Rīgu : NATO vēstnesis [tiešsaiste]. Rīga, 2012. [skatīts 15.11.2012]: http://www.nato.int/docu/review/2006/issue4/latvian/main.htm 3. Cita Rīga : Pilsēta no cita skatupunkta [tiešsaiste]. Rīga, 2012. [skatīts 15.11.2012]: http://www.citariga.lv/eng/rigas-apskates-vietas/pareja-riga/ 4. Daugavpils Universitāte [tiešsaiste]. Daugavpils Pedagoģiskais institūts (1952-1993). [skatīts 23.10.2012]: http://du.lv/lv/par_mums/vesture/dpi 6. http://liepajasvesture.blogspot.com/2009/11/pedagogiskais-instituts-lenina-iela.html 7. http://www.rsu.lv/par-rsu/vesture-un-tradicijas/rsu-vesture/1950-gads 8. Latvijas enciklopēdija : 5 sēj. Rīga : Valērija Belokoņa izdevniecība, 2002. 926, [1] lpp. ISBN 998494820X. 9. Latvijas Lauksaimniecības universitāte [tiešsaiste]. Rīga, 2012. [skatīts 15.11.2012]: http://www.llu.lv/vesture-un-personibas 10. Latvijas Muzeju biedrība [tiešsaiste]. Rīga, 2012. [skatīts 15.11.2012]: http://www.muzeji.lv/lv/ 11. Latvijas Nacionālā fronte [tiešsaiste]. Rīga, 2012. [skatīts 11.11.2012]: http://fronte.lv/ 12. Latvijas Olimpiskā komiteja [tiešsaiste]. Inese Jaunzeme. [skatīts 23.10.2012]: http://www.olimpiade.lv/lat/lok/olimpiesi/olimpietis/253/ 13. Latvijas Republikas Aizsardzības ministrija [tiešsaiste]. Neatkarības deklarācijas pieņemšana, barikādes (1990–1991. [skatīts 23.10.2012]: http://www.mod.gov.lv/Ministrija/Vesture/Barikades_1991.aspx 14. Latvijas Republikas Ārlietu ministrija [tiešsaiste]. Rīga, 2012. [skatīts 11.11.2012]: http://www.mfa.gov.lv/lv/Ministrija/publikacijas/2007-01/ 15. Latvijas Republikas tautas tribunāls [tiešsaiste]. Rīga, 2012. [skatīts 11.11.2012]: http://tautastribunals.eu/?p=1868 16. Latvijas Universitāte [tiešsaiste]. Rīga, 2012. [skatīts 15.11.2012]: www.lu.lv 17. Latvijas Valsts Prezidents [tiešsaiste]. Rīga, 2012. [skatīts 15.11.2012]: http://www.president.lv/ 18. Latvijas Zinātņu akadēmija [tiešsaiste]. Rīga, 2012. [skatīts 15.11.2012]: http://www.lza.lv/ 19. Letonika [tiešsaiste]. Rīga, 2012. [skatīts 11.11.2012]: www.letonika.lv 20. Liepāja vēstures līkločos [tiešsaiste]. Pedagoģiskais institūts Ļeņina ielā. [skatīts 23.10.2012]: 21. Padomju Latvija : [fotoalbums]. Rīga : Liesma, 1967. [48] lpp.

22. Rīgas pieminekļu aģentūra [tiešsaiste]. Rīga, 2012. [skatīts 15.11.2012]: http://www.rigaspieminekli.lv/ 23. Rīgas Stradiņu Universitāte [tiešsaiste]. RSU vēstures lineāls : 1950. gads. [skatīts 23.10.2012]: 24. Treijs, Rihards. Prezidenti : Latvijas valsts un ministru prezidenti (1918-1940). Rīga : Latvijas Vēstnesis, 2004. 272 lpp. ISBN 9984731472.

25. UNESCO Latvijas Nacionālā komisija [tiešsaiste]. Baltijas Ceļš – cilvēku ķēde trīs valstu vienotiem centieniem pēc brīvības : prezentācija par Baltijas Ceļu. [skatīts 23.10.2012]: http://www.atmina.unesco.lv/page/140 26. Valsts izglītības satura centrs [tiešsaiste]. Latvijas vēsture : metodiskie materiāli. [skatīts 11.11.2012]: http://www.arhivi.lv/index.php?&2 27. Valsts izglītības satura centrs [tiešsaiste]. Rīga, 2012. [skatīts 11.11.2012]: http://visc.gov.lv/ 28. Vēsture pamatskolai : Latvija 20. gadsimtā : mācību grāmata. [Rīga] : Zvaigzne ABC, 2006. 175 lpp. ISBN 9984375412.

29. Virtual museum Occupation of Latvia [online]. Riga, 2012. [cited 15.11.2012]: http://www.occupation.lv/#!/lv/lang 30. Zudusī Latvija [tiešsaiste]. Rīga, 2012. [skatīts 11.11.2012]: http://zudusilatvija.lv/

53

Izstāde veltīta Latvijas Valsts neatkarības proklamēšanas 94.gadadienai, Latvijas Universitātes 93.gadadienai un sagatavota Latvijas Universitātes Bibliotēkas un M.Dragomanova v.n. Ukrainas Nacionālās Pedagoģiskās universitātes Zinātniskās bibliotēkas sadarbības līguma ietvaros.

Izstādes veidotājas: • Ruta Garklāva • Alise Ločmele • Vineta Ločmele • Edīte Mališeva • Liene Nikele • Aija Putniņa Izstādes veidotāju pateicības: • Rīgas Ukraiņu vidusskolas direktorei Lidijai Kravčenko un skolas kolektīvam • Latvijas Universitātes Bibliotēkas direktorei Ivetai Gudakovskai

© Latvijas Universitātes Bibliotēka, 2012