Skip to main content

h-7-in

Page 1

https://shkola.in.ua/2232­hdz­informatyka­7­klas­ryvkind.html

ГДЗ Інформатика 7 клас Ривкінд Вибери номер пункту:

1.1

1.2

1.3

1.4

1.5

1.6

2.1

2.2

2.3

2.4

2.5

2.6

2.7

3.1

3.2

4.1

4.2

4.3

5.1

5.2

5.3

5.4

© shkola.in.ua


https://shkola.in.ua/2232-hdz-informatyka-7-klas-ryvkind-2015.html

ГДЗ Інформатика 7 клас Ривкінд 2024

sh

ko

la. in.

ua

РОЗДІЛ 1. ПОШУК В ІНТЕРНЕТІ. ЕЛЕКТРОННА ПОШТА. ХМАРНІ СЕРВІСИ 1.1. ПОШУК ВІДОМОСТЕЙ В ІНТЕРНЕТІ. РОЗШИРЕНИЙ ПОШУК. СТВОРЕННЯ СПИСКІВ ДЖЕРЕЛ І ЗАКЛАДОК Сторінка 13 Дайте відповіді на запитання 1. Для чого призначені кнопки фільтрування результатів пошуку в пошуковій системі Google? Які фільтри можна застосувати до результатів пошуку? Кнопки фільтрування результатів пошуку в Google призначені для того, щоб допомогти вам знайти найбільш відповідну інформацію. Вони дозволяють вам сортувати результати пошуку за різними критеріями. Ось деякі з фільтрів, які ви можете застосувати: 1. Час: Ви можете вибрати результати, які були опубліковані за останню годину, 24 години, тиждень, місяць або рік. Це корисно, коли ви шукаєте найновішу інформацію. 2. Тип: Ви можете вибрати показувати тільки відео, зображення, новини, карти, книги або шопінг. 3. Сайт: Якщо ви хочете результати тільки з певного веб-сайту, ви можете ввести його в поле пошуку разом з вашим запитом. 4. Мова: Ви можете вибрати показувати результати тільки на певній мові. 5. Регіон: Ви можете вибрати показувати результати, які є релевантними для певного географічного регіону. Ці фільтри допомагають зробити ваш пошук більш точним і ефективним. Зауважте, що доступні фільтри можуть варіюватися в залежності від вашого пошукового запиту. 2. За значеннями яких властивостей можна звужувати загальні результати пошуку, а також результати пошуку зображень і відео, використовуючи інструменти пошуку в пошуковій системі Google? Ви можете звузити загальні результати пошуку, а також результати пошуку зображень і відео в Google, використовуючи наступні фільтри: 1. Тип результату: Ви можете звузити результати до одного типу контенту, наприклад, зображень, відео або новин. 2. Інструменти пошуку: Після вибору типу результатів, які ви хочете, ви можете додатково звузити результати за допомогою інструментів пошуку. Ці інструменти можуть включати місцезнаходження, колір, розмір або дату публікації сторінки. 3. Оператори пошуку: Ви також можете звузити пошук, додавши оператори пошуку, які є словами або символами, які ви можете додати до свого запиту. 4. Результати зображень: Для зображень ви можете фільтрувати за розміром, кольором, типом (наприклад, кліпарт, лінійні малюнки або анімовані GIF), часом публікації. 5. Результати відео: Для відео ви можете використовувати розширений пошук відео Google, який дозволяє фільтрувати за мовою, тривалістю, датою публікації, якістю, сайтом або доменом, а також наявністю субтитрів. Зауважте, що доступні фільтри можуть варіюватися в залежності від вашого пошукового запиту. 3. Як виконати розширений пошук у пошуковій системі Google? Виконати розширений пошук в Google можна за допомогою наступних кроків: 1. Перейдіть на головну сторінку Google: Відкрийте www.google.com, щоб почати пошук. 2. Введіть свої пошукові терміни: Введіть те, що ви шукаєте, в пошукову стрічку.

 shkola.in.ua


https://shkola.in.ua/2232-hdz-informatyka-7-klas-ryvkind-2015.html

ko

la. in.

ua

3. Натисніть на ‘Налаштування’ і виберіть ‘Розширений пошук’: Після введення пошукового запиту, натисніть на ‘Налаштування’ під пошуковою стрічкою і виберіть 'Розширений пошук’. 4. Заповніть поля розширеного пошуку: Ви можете вибрати слова або фрази, які мають бути включені або виключені з результатів. Ви можете вибрати: - “Всі ці слова”: Результати використовують всі слова, які ви вводите. - “Ця точна фраза або слово”: Результати включають одне точне слово або фразу, яку ви вводите. - “Будь-яке з цих слів”: Результати включають принаймні одне зі слів, які ви вводите. - “Жодне з цих слів”: Результати не містять жодного зі слів, які ви вводите. - “Числа від… до…”: Результати включають число між двома числами, які ви вводите. 5. Натисніть ‘Розширений пошук’, щоб побачити свої результати: Після введення всіх необхідних даних, натисніть ‘Розширений пошук’, щоб побачити результати. Зауважте, що розширений пошук не доступний для всіх типів результатів. 4. Які відомості про вебсторінки включають у список джерел? При включенні веб-сторінки до списку джерел, важливо включити наступні відомості: 1. Автор: Якщо відомий, включіть ім’я автора сторінки. 2. Назва: Назва веб-сторінки або статті. 3. Дата публікації: Якщо відома, включіть дату публікації. 4. URL: Повний веб-адрес сторінки. 5. Дата доступу: Дата, коли ви востаннє відвідували сторінку. Ці відомості допомагають ідентифікувати джерело інформації серед мільйонів наукових праць, книг чи веб-сторінок. Вимоги до оформлення зазвичай встановлюються видавцями, редакціями журналів або місцевими стандартами. 5. Як створити закладку в браузері на відвідану сторінку? Створити закладку в браузері Google Chrome можна за допомогою наступних кроків: 1. Відкрийте браузер Google Chrome на вашому комп’ютері. 2. Перейдіть на веб-сторінку, яку потрібно додати до закладок. 3. Натисніть значок із зображенням зірки у верхньому правому куті вікна браузера. 4. Відкриється спливаюче вікно, де ви можете змінити назву закладки та вибрати папку, до якої хочете додати цю закладку. 5. Якщо ви не оберете папку, закладку буде додано до папки "Інші закладки". 6. Натисніть кнопку "Додати". 7. Тепер ви можете знайти свою закладку на панелі закладок браузера. Зауважте, що ці кроки можуть трохи відрізнятися в залежності від версії браузера та операційної системи.

sh

1.2. Збирання даних. Перевірка достовірності. Ознаки мови ворожнечі, маніпуляції, пропаганди Сторінка 21 Дайте відповіді на запитання 1. Які методи збирання даних ви знаєте? Методи збору даних можуть бути розділені на дві основні категорії: первинні та вторинні. Первинні методи збирання даних включають: - Безпосередня реєстрація: Збір даних шляхом безпосереднього спостереження. - Документальний облік: Збір даних з офіційних документів або записів. - Викопіювання: Збір даних шляхом копіювання інформації. - Опитування та анкетування: Збір даних шляхом структурованих інтерв'ю або анкет.  shkola.in.ua


https://shkola.in.ua/2232-hdz-informatyka-7-klas-ryvkind-2015.html

sh

ko

la. in.

ua

- Експерименти: Збір даних шляхом контролю змінних для оцінки їх впливу на явища, що вивчаються. - Асоціаційні методи: Збір даних шляхом асоціаційних бесід, асоціаційного випробування слів, словесних асоціацій. - Випробування за допомогою закінчення речення. - Тестування ілюстрацій. - Розігрування ролей. - Ретроспективні бесіди. - Бесіди з ухилом на творчу уяву. Вторинні методи збирання даних включають: - Аналіз документів: Збір даних шляхом аналізу вже існуючих документів. - Аналіз даних: Збір даних шляхом аналізу вже існуючих наборів даних. Важливо пам'ятати, що вибір методу збору даних залежить від цілей дослідження, доступності ресурсів, а також від характеру інформації, яку ви намагаєтесь зібрати. 2. Які дані можуть бути недостовірними? Недостовірними можуть бути дані, які не відповідають дійсності або викладені неправдиво. Це можуть бути відомості, які містять факти про події та явища, які не існували взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Наприклад, у контексті декларування, недостовірними вважаються відомості, які не відповідають дійсності. Це може бути неправильне вказання майнового стану, невідповідність вказаних даних про об'єкти нерухомості, цінні папери, нематеріальні активи тощо. Також, дані можуть бути визначені недостовірними, якщо вони були зібрані або аналізовані ненадійними методами, або якщо вони суперечать іншим надійним джерелам інформації. Недостовірні дані можуть призвести до помилкових висновків або рішень, тому важливо завжди перевіряти достовірність даних. 3. Як перевірити достовірність даних, знайдених в Інтернеті? Перевірка достовірності даних, знайдених в Інтернеті, може бути виконана за допомогою наступних кроків: 1. Перевірка авторства: Чи вказано ім'я автора на сторінці? Чи вказані його кваліфікації (посада, досвід, освіта)? Чи є автор компетентним, щоб писати на дану тему? 2. Перевірка достовірності: Чи можна перевірити інформацію з іншого джерела? Чи вказані джерела, на які посилається автор, і чи є вони надійними? 3. Перевірка об'єктивності: Чи є інформація на сторінці об'єктивною і безпристрастною? Чи є мова вільною від емоційно-збуджувальних слів та упереджень? 4. Перевірка актуальності: Чи є інформація актуальною? Чи є вона відповідною до сучасного стану знань? 5. Перевірка джерела: Чи є веб-сайт надійним? Чи він пов'язаний з відомою та поважною організацією? 6. Перевірка URL: Чи вказує URL на надійне джерело? Домени, що закінчуються на .edu, .gov, .org, часто вважаються більш надійними. 7. Перевірка наявності огляду: Чи була інформація перевірена або рецензована? Зауважте, що ці кроки можуть допомогти вам оцінити достовірність даних, але вони не гарантують її. Завжди критично ставтеся до інформації, яку ви знаходите в Інтернеті. 4. Що таке фейк, фотофейк, діпфейк? Фейк – це щось недостовірне, сфальсифіковане, що видається за дійсне, реальне, достовірне з метою ввести в оману.  shkola.in.ua


https://shkola.in.ua/2232-hdz-informatyka-7-klas-ryvkind-2015.html

la. in.

ua

Фотофейк – це вид фотомонтажу, створений за допомогою графічного редактора, або шляхом приписування нерелевантного контексту зображенню. Діпфейк – це технологія, що використовує штучний інтелект для створення вкрай реалістичної маніпуляції відео- та аудіоматеріалами. Зазвичай діпфейки використовують для створення підроблених відео зі знаменитостями, завдяки накладанню й поєднанню окремих фрагментів на інші ж зображення та відеоролики. 5. Як можна перевірити достовірність зображень? Перевірка достовірності зображень може включати наступні кроки: 1. Перевірка EXIF-даних: EXIF-дані - це інформація, яка автоматично зберігається при створенні зображення, наприклад, дата та час створення, модель камери, геолокація (якщо доступна). Інструменти, такі як Findexif.com, можуть відображати EXIF-дані зображення. 2. Аналіз рівня помилок (ELA): Інструменти, такі як Foto Forensics, можуть використовувати ELA для виявлення частин зображення, які були додані після редагування. 3. Зворотний пошук зображень: Google Search by Image та TinEye - це інструменти, які дозволяють виконати зворотний пошук зображень, щоб знайти інші випадки використання даного зображення в Інтернеті. 4. Перевірка контексту: Чи відповідає контекст зображення контексту, в якому воно використовується? Наприклад, чи відповідає погода на зображенні погоді в місці та часі, які зазначені. 5. Перевірка джерела: Чи є веб-сайт, з якого було отримано зображення, надійним? Чи є він пов'язаний з відомою та поважною організацією? 6. Перевірка наявності огляду: Чи була інформація перевірена або рецензована? Зауважте, що ці кроки можуть допомогти вам оцінити достовірність зображень, але вони не гарантують її. Завжди критично ставтеся до інформації, яку ви знаходите в Інтернеті. 1.3. Електронне листування. Електронна поштова скринька

sh

ko

Сторінка 29 Дайте відповіді на запитання 1. Що таке електронна пошта? Які вам відомі поштові інтернет-ресурси? Електронна пошта (e-mail) — це спосіб обміну цифровими повідомленнями через комп'ютерні мережі, насамперед через Інтернет. Повідомлення складається з тексту, до якого можна додавати файли, зображення та інші мультимедійні елементи. Кожен користувач має свою унікальну електронну адресу, через яку надсилаються та отримуються повідомлення. Деякі популярні поштові інтернет-ресурси: 1. Gmail (Google) — один із найпоширеніших сервісів електронної пошти з великою кількістю функцій і інтеграцією з іншими сервісами Google. 2. Outlook (Microsoft) — надає можливість керувати електронною поштою та синхронізувати її з календарем, контактами й іншими інструментами Microsoft. 3. Yahoo Mail — популярний сервіс із простим інтерфейсом і великим об'ємом безкоштовного сховища. 4. iCloud Mail (Apple) — пошта, інтегрована з екосистемою Apple. Ці сервіси забезпечують як базові, так і додаткові функції, наприклад, фільтрацію спаму, створення папок, захист даних. 2. З чого складається адреса електронної поштової скриньки? Адреса електронної поштової скриньки складається з трьох основних частин:  shkola.in.ua


https://shkola.in.ua/2232-hdz-informatyka-7-klas-ryvkind-2015.html

sh

ko

la. in.

ua

1. Ім'я користувача — це частина перед символом "@", яка ідентифікує конкретного користувача на поштовому сервері. Наприклад, це може бути ваше ім'я, псевдонім або інший унікальний ідентифікатор. o Приклад: username@domain.com. 2. Символ "@" — розділяє ім'я користувача від доменного імені поштового сервера. 3. Доменне ім'я поштового сервера — це частина після символа "@", яка вказує на сервер, де розташована пошта. Воно зазвичай складається з двох частин: o Назва домену — вказує на організацію або сервіс, наприклад, gmail або yahoo. o Домен верхнього рівня — вказує на тип домену, наприклад, .com, .org, .ua. o Приклад: username@gmail.com. Таким чином, стандартна структура електронної адреси виглядає як ім'я користувача@домен сервера. 3. Які папки створюються автоматично в електронній поштовій скриньці? Яке їх призначення? 1. Вхідні (Inbox) — головна папка, куди надходять усі нові повідомлення. Це основне місце для перегляду та обробки отриманої пошти. 2. Надіслані (Sent) — містить копії всіх повідомлень, які ви надіслали іншим користувачам. У цій папці можна знайти листи, які ви відправили. 3. Чернетки (Drafts) — тут зберігаються повідомлення, які ви почали писати, але ще не надіслали. Ці листи можна відредагувати та надіслати пізніше. 4. Спам (Spam/Junk) — сюди автоматично потрапляють повідомлення, які поштовий сервіс ідентифікував як небажані або підозрілі. Вона призначена для ізоляції рекламних чи потенційно шкідливих листів. 5. Кошик (Trash/Deleted Items) — містить видалені повідомлення. Листи в цій папці зазвичай зберігаються протягом певного періоду, після чого автоматично видаляються остаточно. 6. Архів (Archive) — використовується для зберігання повідомлень, які ви хочете зберегти, але більше не потребуєте бачити у "Вхідних". Листи з архіву зберігаються, не займаючи місце в основній поштовій скриньці. Ці папки дозволяють впорядковувати та керувати повідомленнями, забезпечуючи зручний доступ і навігацію в поштовій скриньці. 4. Як створити на надіслати електронний лист? 1. Увійдіть у свій обліковий запис електронної пошти: o Відкрийте поштовий сервіс, такий як Gmail, Outlook, або інший через браузер або додаток. 2. Натисніть кнопку "Створити" або "Написати": o У більшості поштових сервісів є видима кнопка для створення нового листа, зазвичай позначена як "Створити", "Написати" або "Compose". 3. Заповніть поля повідомлення: o Кому (To): Введіть електронну адресу отримувача або кількох отримувачів. o Тема (Subject): Напишіть коротку тему або опис змісту листа. o Тіло повідомлення: Введіть текст вашого листа в головне текстове поле. 4. Додайте вкладення (за необхідності): o Якщо потрібно надіслати файли (фото, документи тощо), натисніть на значок "Скріпка" або "Attach", щоб приєднати файл із вашого пристрою. 5. Перевірте лист:  shkola.in.ua


https://shkola.in.ua/2232-hdz-informatyka-7-klas-ryvkind-2015.html

Переконайтеся, що правильно заповнені всі поля, немає помилок у тексті та вкладеннях. 6. Натисніть "Надіслати" (Send): o Після того, як лист готовий, натисніть на кнопку "Надіслати". Лист буде надісланий на зазначену адресу. Після цього ваш лист потрапить до папки "Надіслані", і ви зможете стежити за його статусом. 5. Які операції можна виконати над отриманим листом? ○ Відкрити — клікніть на лист, щоб переглянути його вміст. ○ Відповісти (Reply) — ви можете надіслати відповідь відправнику, не змінюючи тему листа. Відповідь буде відправлена на електронну адресу, з якої прийшов лист. ○ Відповісти всім (Reply All) — якщо лист надіслано кільком людям, ви можете відповісти всім учасникам листування. ○ Переслати (Forward) — ви можете переслати отриманий лист іншій особі або на іншу електронну адресу. ○ Видалити (Delete) — лист буде переміщено в кошик (Trash). Після цього його можна остаточно видалити або відновити. ○ Архівувати (Archive) — переміщує лист із папки "Вхідні" до "Архіву", але не видаляє його. Ви можете знайти його пізніше. ○ Позначити як прочитаний/непрочитаний (Mark as Read/Unread) — змінює статус листа. Якщо ви хочете нагадати собі про лист, можете позначити його як непрочитаний. ○ Позначити зірочкою (Star/Flag) — позначає лист як важливий або той, до якого ви хочете повернутися пізніше. ○ Позначити як спам (Mark as Spam) — пересилає лист до папки "Спам" і сигналізує поштовому сервісу, що ви не хочете отримувати подібні листи в майбутньому. ○ Додати до папки або мітки — деякі сервіси дозволяють організовувати листи в папки або додавати мітки для зручного сортування. ○ Завантажити або переглянути вкладення — якщо лист містить файли (документи, зображення), їх можна відкрити чи завантажити на свій пристрій. ○ Перевести — деякі сервіси дозволяють автоматично перекладати текст листа іншою мовою.

ko

la. in.

ua

o

sh

1.4. Адресна книга. Етикет і правила безпечного електронного листування Сторінка 36 Дайте відповіді на запитання 1. Для чого призначена адресна книга? Як переглянути її вміст? Адресна книга призначена для зберігання контактної інформації, зокрема імен, адрес електронної пошти, телефонних номерів та інших даних. Вона використовується для швидкого доступу до контактів і спрощення комунікації. Для перегляду вмісту адресної книги можна скористатися різними методами, залежно від платформи чи програми. Ось загальні кроки для популярних середовищ: o В Gmail: натисніть на значок "Google Apps" (квадрат з дев'ятьма крапками) і виберіть "Контакти". o В Outlook: перейдіть на вкладку "Контакти" або виберіть опцію "Люди" з меню. 2. Як додати дані з адресної книги Мої контакти до листа, що створюється?  shkola.in.ua


https://shkola.in.ua/2232-hdz-informatyka-7-klas-ryvkind-2015.html

sh

ko

la. in.

ua

1. Gmail: • Під час створення нового листа, у полі "Кому", "Копія", або "Прихована копія" почніть вводити ім'я або адресу електронної пошти контакту. • Gmail автоматично запропонує відповідні контакти з вашої адресної книги (Google Contacts). • Виберіть потрібний контакт зі списку. 2. Outlook (веб-версія або додаток): • Створюючи новий лист, в полі "Кому" почніть вводити ім'я або електронну адресу контакту. • Outlook автоматично запропонує відповідні варіанти з адресної книги (People). • Натисніть на контакт, щоб додати його до листа. 3. Для чого призначений список розсилання? Як його створити? Як надіслати лист групі контактів? Список розсилання — це набір контактів, які можна згрупувати для надсилання листів кільком адресатам одночасно. Це зручно для регулярної комунікації з великою кількістю людей без необхідності вводити кожну електронну адресу окремо. Процес створення списку розсилання залежить від поштового клієнта або сервісу. Ось кроки для кількох популярних платформ: 1. Gmail (Google Contacts) • Відкрийте Google Contacts. • Ліворуч виберіть "Створити мітку". • Введіть назву для вашого списку (мітки) і натисніть "Зберегти". • Виберіть контакти, які потрібно додати до списку, натиснувши на їхні імена. • Натисніть на значок мітки у верхньому меню та виберіть мітку, яку ви створили. Це додасть контакти до списку. 2. Outlook (веб або настільний додаток) • Відкрийте Outlook і перейдіть до Контактів або People. • Натисніть "Нова група" (інколи це називається "Нова група контактів"). • Введіть назву для групи і додайте контакти. • Натисніть "Зберегти" або "Створити", щоб завершити. Після створення списку розсилання, ви можете легко надіслати лист групі контактів. 1. Gmail • Створюючи новий лист, в полі "Кому" почніть вводити назву мітки (групи контактів), яку ви створили. • Gmail автоматично підкаже список — виберіть його, і всі контакти будуть додані. 2. Outlook • У новому листі в полі "Кому" почніть вводити назву групи. • Виберіть групу, і вона автоматично додасться. 4. Як додати емоційності електронному листуванню? 1. Персоналізація • Використовуйте ім'я одержувача: Звертання по імені робить лист більш особистим. o Наприклад: “Привіт, Олено!” замість просто “Привіт!” • Починайте з привітання: Лист, що починається з теплих слів (наприклад, “Сподіваюсь, у вас все добре”), створює доброзичливий тон. 2. Емоційна лексика • Використовуйте слова, які передають емоції: “радий”, “вдячний”, “щасливий”, “захоплений” та інші.  shkola.in.ua


https://shkola.in.ua/2232-hdz-informatyka-7-klas-ryvkind-2015.html

Наприклад: “Я був захоплений вашим листом!” або “З нетерпінням чекаю вашої відповіді!” 3. Використання емодзі � • Емодзі можуть підкреслювати емоції і робити листи живішими та невимушеними. o Наприклад: “Дякую за допомогу! �” • Використовуйте їх в міру, щоб не виглядати надто неформально. 4. Виразні вигуки та пунктуація • Використовуйте вигуки для підкреслення емоцій, але без надмірності. o Наприклад: “Це чудово!” або “Я так радий це чути!” • Питальні речення можуть створювати залученість і інтерес. o Наприклад: “Як у вас справи?” 5. Теплий завершальний акорд • Завершуйте лист приємними побажаннями або висловлюванням подяки. o Наприклад: “З найкращими побажаннями, Олексій” або “Щиро вдячний за вашу допомогу”. 5. Яких правил безпеки слід дотримуватися під час електронного листування? 1. Обережно з підозрілими листами • Не відкривайте листи від невідомих відправників: Якщо ви не знаєте відправника або підозрюєте лист у фішингу, краще його видалити. • Остерігайтеся підозрілих вкладень та посилань: Шкідливі файли або посилання можуть містити віруси чи призводити до крадіжки даних. 2. Використовуйте сильні паролі • Створюйте унікальні та складні паролі: Паролі повинні містити комбінацію літер, цифр і спеціальних символів. • Не використовуйте той самий пароль для кількох акаунтів: Це значно зменшує ризик компрометації. 3. Увімкніть двофакторну автентифікацію (2FA) • Двофакторна автентифікація додає додатковий рівень безпеки. Навіть якщо пароль буде вкрадений, зловмисники не зможуть отримати доступ до вашого акаунта без другого фактора підтвердження. 4. Шифрування листів • Використовуйте шифрування для особливо чутливої інформації. Шифровані листи забезпечують конфіденційність переданих даних. o Gmail, Outlook та інші сервіси пропонують можливість шифрування. 5. Оновлюйте програмне забезпечення • Оновлюйте браузери та поштові клієнти: Регулярні оновлення забезпечують захист від нових загроз. • Використовуйте антивірусні програми для сканування вкладень та посилань на наявність вірусів. 6. Перевіряйте електронну адресу відправника • Зловмисники можуть підробляти адреси, щоб виглядати як надійні відправники (фішинг). Перевіряйте деталі відправника і будьте обережні з листами від незнайомих джерел, навіть якщо вони здаються офіційними. 7. Не діліться конфіденційною інформацією • Не відправляйте паролі, номери кредитних карток та інші конфіденційні дані через електронну пошту, якщо це можливо. • Якщо необхідно передати таку інформацію, використовуйте шифровані або захищені канали.

sh

ko

la. in.

ua

o

 shkola.in.ua


https://shkola.in.ua/2232-hdz-informatyka-7-klas-ryvkind-2015.html

1.5. Хмарні сервіси

sh

ko

la. in.

ua

Сторінка 47 Дайте відповіді на питання 1. Які ви знаєте хмарні сервіси? Які переваги та недоліки використання хмарних сервісів? Відомі хмарні сервіси: Google Drive, Dropbox, OneDrive (Microsoft), iCloud (Apple), Amazon Web Services (AWS), Mega. Переваги використання хмарних сервісів: 1. Доступність з будь-якого місця o Ви можете отримати доступ до своїх файлів із будь-якого пристрою з інтернетз'єднанням, що забезпечує мобільність та гнучкість. 2. Спільна робота o Більшість сервісів дозволяють редагувати документи разом із колегами в реальному часі, що полегшує командну роботу. 3. Резервне копіювання та безпека o Хмарні сервіси зазвичай автоматично роблять резервні копії ваших файлів, захищаючи їх від втрати через несправності обладнання. 4. Масштабованість o Ви можете легко збільшити обсяг зберігання, коли це потрібно, за додаткову плату. 5. Захист від фізичних втрат o Ваші дані захищені від фізичного знищення (наприклад, через пожежу, поломку жорсткого диска тощо). Недоліки використання хмарних сервісів: 1. Залежність від інтернет-з'єднання o Без стабільного інтернету доступ до ваших файлів може бути обмеженим. 2. Обмежене місце безкоштовно o Більшість хмарних сервісів пропонують безкоштовне місце в обмеженій кількості, і за збільшення простору потрібно платити. 3. Можливі проблеми з конфіденційністю o Незважаючи на шифрування даних, існує ризик, що ваші файли можуть бути доступні стороннім особам через злом або витоки. 4. Безпека даних o Якщо компанія-сервіс стає об'єктом атаки, ваші дані можуть бути скомпрометовані. 5. Залежність від провайдера o Якщо хмарний сервіс змінює умови використання або припиняє роботу, ви можете втратити доступ до даних. 2. Як отримати доступ до хмарних сервісів Google? 1. Створення облікового запису Google • Якщо у вас ще немає облікового запису Google, вам потрібно його створити: 1. Перейдіть на сайт Google. 2. Натисніть кнопку Увійти у верхньому правому куті. 3. Оберіть Створити обліковий запис і заповніть необхідні дані (ім'я, прізвище, адресу електронної пошти, пароль). 2. Доступ до Google Drive Google Drive — це хмарний сервіс для зберігання файлів від Google. Щоб ним користуватися:  shkola.in.ua


https://shkola.in.ua/2232-hdz-informatyka-7-klas-ryvkind-2015.html

sh

ko

la. in.

ua

1. Після входу в свій обліковий запис Google перейдіть на Google Drive. 2. На сторінці ви побачите інтерфейс для завантаження файлів, створення нових документів або доступу до вже збережених файлів. Окрім Google Drive, ви також отримуєте доступ до інших хмарних сервісів. 3. Для чого призначено хмарний сервіс Google Диск? Google Диск — це хмарний сервіс, призначений для зберігання файлів, синхронізації даних між різними пристроями, а також спільної роботи з документами, таблицями та презентаціями в режимі реального часу. Він надає користувачам можливість завантажувати, зберігати та організовувати файли в інтернеті, забезпечуючи доступ до них з будь-якого пристрою, підключеного до мережі. 4. Які операції над папками та файлами можна виконувати на Google Диску? Операції з папками: 1. Створення папок: o Створюйте нові папки для організації файлів. o Для цього натисніть "Створити" і виберіть "Папка", задайте їй ім'я. 2. Переміщення файлів між папками: o Файли можна легко переміщувати до інших папок шляхом перетягування або за допомогою команди "Перемістити до". 3. Надання спільного доступу до папок: o Ви можете надати доступ до цілої папки іншим користувачам, дозволяючи їм переглядати або редагувати вміст. o Для цього клацніть правою кнопкою на папці та виберіть "Надати доступ", вкажіть адресу електронної пошти інших користувачів і рівень доступу. 4. Завантаження папок: o Завантажте папку на комп'ютер або інший пристрій, зберігаючи її в локальному сховищі. Для цього натисніть правою кнопкою на папці та виберіть "Завантажити". 5. Перейменування папок: o Папку можна перейменувати, натиснувши правою кнопкою миші та вибравши "Перейменувати". 6. Видалення папок: o Папку можна перемістити до кошика, натиснувши правою кнопкою миші та вибравши "Видалити". Вміст папки також буде переміщено до кошика. 7. Змінення кольору папок: o Ви можете змінити колір папки для полегшення її пошуку. Клацніть правою кнопкою миші на папці та виберіть "Змінити колір". Операції з файлами: 1. Завантаження файлів: o Ви можете завантажувати файли на Google Диск із вашого комп'ютера, натиснувши "Створити" і вибравши "Завантажити файл" або просто перетягнувши файл у вікно браузера. 2. Перегляд і редагування файлів: o Файли, створені в Google Docs, Google Sheets, Google Slides, можна переглядати та редагувати безпосередньо на Google Диску. o Інші файли, як-от PDF, зображення, відео, можна переглядати за допомогою вбудованого переглядача. 3. Переміщення файлів:  shkola.in.ua


https://shkola.in.ua/2232-hdz-informatyka-7-klas-ryvkind-2015.html

Файли можна переміщувати між папками, використовуючи перетягування або команду "Перемістити до". 4. Завантаження файлів на пристрій: o Будь-який файл на Google Диску можна завантажити на свій комп'ютер. Клацніть правою кнопкою на файлі та виберіть "Завантажити". 5. Спільний доступ до файлів: o Файли можна зробити доступними для інших користувачів. Для цього клацніть правою кнопкою миші на файлі та виберіть "Надати доступ". Ви можете обрати рівень доступу: перегляд, коментування або редагування. 6. Перейменування файлів: o Клацніть правою кнопкою миші на файлі та виберіть "Перейменувати", щоб змінити його назву. 7. Видалення файлів: o Ви можете видаляти файли, переміщуючи їх до кошика. Для цього клацніть правою кнопкою миші та виберіть "Видалити". 8. Перегляд історії змін: o Для документів Google можна переглядати історію змін, зроблених іншими користувачами або вами. Це доступно в Google Docs, Google Sheets, Google Slides, де можна бачити, хто і коли вносив зміни. 9. Попередній перегляд файлів: o Ви можете переглядати вміст файлу без його відкриття за допомогою вбудованої функції попереднього перегляду (наприклад, для зображень, PDF або відео).

la. in.

ua

o

sh

ko

1.6. Створення онлайн-документів і керування доступом до них Сторінка 56 Дайте відповіді на питання 1. Які ви знаєте офісні онлайн-додатки Google? Якими способами можна відкрити їх сторінки? Офісні онлайн-додатки Google: Google Docs (Документи) – для створення текстових документів. Google Sheets (Таблиці) – для роботи з електронними таблицями. Google Slides (Презентації) – для створення презентацій. Google Forms (Форми) – для створення анкет та опитувань. Google Drive (Диск) – для зберігання та управління файлами. Google Keep – для створення нотаток. Google Calendar (Календар) – для планування подій і зустрічей. Google Meet – для відеоконференцій. Способи відкрити сторінки: 1) Безпосередньо через URL-адреси. 2) Через пошук у Google: просто введіть назву додатка у пошуковій системі Google, і перший результат зазвичай веде на відповідний сервіс. 3) Через Google Диск: можна зайти в Google Диск і звідти створювати документи, таблиці, презентації та інші файли через кнопку "Створити" або доступ до попередніх файлів. 4) Через меню Google Apps: коли ви ввійшли у свій Google-акаунт, у верхньому правому куті екрана знаходиться іконка із дев'ятьма крапками (меню додатків Google). Натисніть на неї, щоб побачити список доступних офісних додатків. 2. Які особливості роботи з документами в онлайн-додатках?  shkola.in.ua


https://shkola.in.ua/2232-hdz-informatyka-7-klas-ryvkind-2015.html

sh

ko

la. in.

ua

1) Спільний доступ. У Google Docs, Sheets, та інших додатках можна надати спільний доступ до документів іншим користувачам. Ви можете встановлювати рівні доступу: "читати", "коментувати", або "редагувати". Це дозволяє легко працювати над проектами в команді в режимі реального часу. 2) Автоматичне збереження. Документи в додатках Google автоматично зберігаються на Google Диску, що мінімізує ризик втрати даних. Будь-які зміни фіксуються одразу, без необхідності натискати кнопку "Зберегти". 3) Історія змін. Користувачі можуть переглядати історію змін у документі, повертатися до попередніх версій і відновлювати їх. Це корисно для контролю процесу редагування і відстеження внесених правок. 4) Режим офлайн. Багато додатків Google дозволяють працювати без підключення до інтернету, за умови попередньої активації офлайн-режиму. Зміни синхронізуються після відновлення доступу до мережі. 5) Інтеграція з іншими сервісами Google. Онлайн-додатки легко інтегруються з іншими сервісами, такими як Google Drive, Google Calendar, Google Meet. Це спрощує обмін даними між додатками і полегшує організацію роботи. 3. Які рівні доступу до об’єктів на Google Диску можна надавати користувачам? 1) Перегляд ("Читач") – користувач може переглядати документ, але не може його редагувати або коментувати. Це найобмеженіший рівень доступу. 2) Коментування ("Коментатор") – користувач може переглядати документ і залишати коментарі, але не може редагувати сам текст або вносити зміни. 3) Редагування ("Редактор") – користувач має повний доступ до документа, може вносити зміни, додавати та видаляти інформацію. 4) Власник – рівень доступу автоматично надається тому, хто створює документ. Власник може змінювати права доступу для інших користувачів, видаляти документ або передавати власність іншому користувачу. 4. Як надати спільний доступ до файлів і папок на Google Диску? 1) Відкрийте Google Диск: перейдіть на drive.google.com і увійдіть у свій акаунт. 2) Виберіть файл або папку: знайдіть файл або папку, до яких хочете надати доступ, і клацніть правою кнопкою миші на них. 3) Натисніть "Спільний доступ": у контекстному меню виберіть опцію "Спільний доступ" (або "Поділитися"). 4) Введіть електронні адреси: у вікні, що з'явиться, введіть електронні адреси людей, яким ви хочете надати доступ. 5) Виберіть рівень доступу. 6) Натисніть "Надіслати": після вибору рівня доступу натисніть "Надіслати", щоб надіслати запрошення. Також можна отримати посилання на файл або папку, натиснувши на опцію "Отримати посилання". Тут також можна налаштувати рівні доступу: для будь-кого, хто має це посилання, або лише для певних користувачів.

 shkola.in.ua


https://shkola.in.ua/2232-hdz-informatyka-7-klas-ryvkind-2015.html

sh

ko

la. in.

ua

РОЗДІЛ 2. АЛГОРИТМИ ТА ПРОГРАМИ 2.1. Комп’ютерні програми. Мови програмування. Програми-транслятори Сторінка 66 Дайте відповіді на питання 1. Що таке комп’ютерна програма? Комп’ютерна програма – це набір інструкцій або команд, які комп'ютер виконує для досягнення певної задачі чи вирішення проблеми. Програми пишуться на різних мовах програмування (наприклад, Python, Java, C++) і можуть бути виконуваними або інтерпретованими комп'ютером. Вони складаються з алгоритмів і логіки, які керують обробкою даних, взаємодією з користувачем, виконанням операцій. 2. Що таке мова програмування? Мова програмування – це формалізована система, що використовується для написання комп’ютерних програм. Вона складається з набору синтаксичних правил і структур, які визначають, як програміст може формулювати інструкції для комп’ютера. Мови програмування дозволяють розробникам писати алгоритми, що комп'ютер здатен виконати для вирішення конкретних задач. 3. Які складові частини мови програмування? Опишіть кожну з них. 1) Синтаксис – це набір правил, які визначають правильний спосіб написання інструкцій у програмі. Синтаксис вказує, як потрібно розташовувати оператори, змінні, ключові слова, символи тощо. Наприклад, у більшості мов оператори завершуються крапкою з комою (;), а блоки коду обмежуються фігурними дужками {}. 2) Семантика – це значення і логіка інструкцій, записаних згідно з синтаксичними правилами. Вона визначає, що саме робить код після його виконання комп'ютером. Якщо синтаксис визначає, як слід написати команду, то семантика пояснює, що вона робить і як інтерпретується машиною. 3) Лексика (лексеми) – це найменші елементи мови програмування, які мають смислове навантаження. Лексеми можуть включати ключові слова (наприклад, if, while), імена змінних, оператори, літерали (наприклад, числа або рядки), символи тощо. Лексичний аналіз є першим етапом компіляції або інтерпретації коду. 4) Типи даних – це визначені в мові програмування класи даних, які визначають природу і обробку змінних або об'єктів. Типи можуть бути простими (цілі числа, числа з плаваючою комою, рядки) або складними (масиви, списки, об'єкти). Типи даних дозволяють ефективно керувати пам’яттю і забезпечують коректність виконання операцій над змінними. 5) Оператори – це символи або ключові слова, які виконують певні дії над змінними та значеннями. Оператори можуть бути арифметичними (+, -, *), логічними (&&, ||, !), порівняння (==, >, <) та іншими. 6) Функції (процедури) – це блоки коду, які виконують певну задачу і можуть бути викликані з іншого місця програми. Функції дозволяють структурувати програму, роблячи її більш організованою та зрозумілою. Функція може приймати параметри та повертати результат. 7) Контрольні структури – це механізми для прийняття рішень та організації повторюваних дій у програмі. До них належать умовні оператори (наприклад, if-else), цикли (for, while) та оператори управління потоком (наприклад, break, continue). 8) Змінні та константи – змінні використовуються для зберігання іменованих даних, які можуть змінюватися в процесі виконання програми. Константи, навпаки, представляють значення, які не можуть змінюватися під час виконання програми.  shkola.in.ua


https://shkola.in.ua/2232-hdz-informatyka-7-klas-ryvkind-2015.html

sh

ko

la. in.

ua

9) Ключові слова – це зарезервовані слова мови програмування, які мають спеціальне призначення. Їх не можна використовувати як імена змінних чи функцій, оскільки вони визначають структурні або логічні елементи програми (наприклад, return, class, function). 4. Що таке синтаксична помилка? Синтаксична помилка – це помилка в написанні коду, яка порушує правила синтаксису мови програмування. Це означає, що програма містить неправильне розташування або використання елементів мови (наприклад, символів, ключових слів, операторів), через що компілятор або інтерпретатор не може зрозуміти та виконати програму. 5. Яке призначення програми-транслятора? Програма-транслятор призначена для перетворення коду, написаного мовою програмування, на машинний код або іншу форму, зрозумілу комп'ютеру. Програматранслятор допомагає комп'ютеру "розуміти" інструкції програміста, написані на високорівневій мові, оскільки комп'ютери можуть працювати тільки з машинним кодом (0 і 1). 6. Які види трансляторів ви знаєте? Програми-транслятори бувають двох основних типів: компілятори та інтерпретатори. 1) Компілятор – це транслятор, який перетворює весь код програми з високорівневої мови програмування (наприклад, C++, Java) в машинний код або байт-код перед виконанням. Після цього комп'ютер може виконувати згенерований код без потреби в компіляторі. Наприклад, компілятор C++ зберігає виконуваний файл, який можна запускати окремо від вихідного коду. 2) Інтерпретатор – це транслятор, який постійно виконує програму рядок за рядком, перетворюючи кожну інструкцію з високорівневої мови на машинні команди під час виконання. Інтерпретатори використовуються в таких мовах, як Python, де кожен рядок програми виконується без попередньої компіляції всієї програми. 7. Чим відрізняється робота програми-інтерпретатора від роботи програмикомпілятора? 1) Метод виконання: Компілятор спочатку перетворює весь вихідний код програми на машинний код або байткод одним етапом. Після компіляції створюється окремий виконуваний файл (наприклад, .exe), який можна запускати без компілятора. Програма компілюється повністю перед її виконанням. Інтерпретатор перетворює та виконує код рядок за рядком під час виконання програми. Він не створює виконуваного файлу і кожен раз потребує вихідного коду для запуску. Програма виконується поступово, в режимі реального часу. 2) Швидкість виконання: Компілятор зазвичай швидший у виконанні, оскільки код повністю перетворений на машинний код ще до початку виконання, тому під час запуску не потребує додаткової обробки. Інтерпретатор повільніший, оскільки інтерпретує кожну інструкцію програми безпосередньо під час виконання, що може займати більше часу. 3) Виявлення помилок: Компілятор перевіряє весь код на наявність помилок під час компіляції. Якщо є синтаксичні помилки, програма не буде виконуватися до їх виправлення. Помилки виявляються на етапі компіляції. Інтерпретатор виконує код до того моменту, коли зустріне помилку. Помилки виявляються поступово, під час виконання, тому може бути важче одразу знайти всі проблеми в коді.  shkola.in.ua


https://shkola.in.ua/2232-hdz-informatyka-7-klas-ryvkind-2015.html

ua

4) Проміжний файл: Компілятор генерує окремий виконуваний файл, який може бути запущений без вихідного коду. Інтерпретатор не створює виконуваного файлу, і для запуску програми завжди потрібен вихідний код.

sh

ko

la. in.

2.2. Середовища створення проєктів. Створення лінійних проєктів Сторінка 77 Дайте відповіді на питання 1. Які складові частини вікна створення проєкту і для чого призначена кожна з них? 1) Поле для введення імені проєкту: Призначене для введення назви нового проєкту. Це ім’я допомагає ідентифікувати проєкт у середовищі розробки та в системі файлів. 2) Поле для вибору каталогу або шляху збереження: Дозволяє вибрати, де буде зберігатися проєкт на вашому комп'ютері. Це важливо для організації файлів проєкту та подальшого їх зручного знаходження. 3) Вибір типу проєкту: Декілька варіантів для вибору, які вказують, який тип програми буде розроблятися (наприклад, веб-додаток, мобільний додаток, десктопна програма). Це впливає на налаштування середовища та структуру проєкту. 4) Шаблон проєкту: Дозволяє вибрати шаблон, який визначає базову структуру проєкту (наприклад, наявність певних файлів, папок, конфігурацій). Використання шаблону може спростити старт розробки. 5) Налаштування конфігурації: Дозволяє вказати параметри компіляції та виконання проєкту, такі як версія мови програмування, налаштування бібліотек, залежностей тощо. Це важливо для забезпечення коректної роботи програми. 6) Кнопка для підтвердження (створення) проєкту: Кнопка, натискання на яку завершить процес створення проєкту і активує середовище розробки з новим проєктом. 7) Інформаційні підказки або описи: Можуть надавати додаткову інформацію про параметри або налаштування, що полегшує користувачу прийняття рішень під час створення проєкту. Ці складові частини разом допомагають користувачам швидко та ефективно створити новий проєкт, задаючи необхідні параметри, що впливають на його подальшу розробку. 2. Як зберегти проєкт на носії? 1) Відкрийте проєкт: Увійдіть у ваше середовище розробки (IDE) та відкрийте проєкт, який ви хочете зберегти. 2) Перейдіть до меню збереження: У більшості IDE є меню File (Файл) у верхній частині вікна. Клацніть на нього. 3) Виберіть опцію збереження: Виберіть опцію Save (Зберегти) або Save As... (Зберегти як...). Якщо ви виберете Save, проєкт буде збережено за останнім обраним шляхом. Якщо ж виберете Save As..., ви зможете вибрати новий шлях для збереження проєкту. 4) Виберіть носій: Якщо ви хочете зберегти проєкт на зовнішньому носії, підключіть його до комп'ютера (наприклад, флешку). У діалоговому вікні вибору місця збереження знайдіть ваш  shkola.in.ua


https://shkola.in.ua/2232-hdz-informatyka-7-klas-ryvkind-2015.html

sh

ko

la. in.

ua

зовнішній носій, який зазвичай відображається під певним дисковим знаком (наприклад, "E:", "F:"). 5) Введіть ім'я файлу: Введіть ім’я для вашого проєкту. Переконайтеся, що ім’я не містить недопустимих символів. 6) Збережіть проєкт: Після вибору носія і введення імені файлу натисніть кнопку Save (Зберегти). Ваш проєкт буде збережено на обраному носії. 3. Що визначає тип змінної? Які типи змінних ви знаєте? Тип змінної визначає, який вид даних може бути збережений у цій змінній, а також визначає, які операції можуть бути виконані над цими даними. Типи змінних впливають на використання пам’яті, продуктивність програми та способи обробки даних. Основні типи змінних, які зазвичай використовуються в мовах програмування: 1) Цілі числа (Integer): Зберігають цілі числові значення. Наприклад, int у C/C++, Integer у Python. Можуть бути знаковими або беззнаковими. 2) Числа з плаваючою комою (Floating Point): Використовуються для зберігання чисел з десятковими дробами. Наприклад, float і double у C/C++. Відрізняються точністю. 3) Логічні значення (Boolean): Зберігають два значення: true або false. Використовуються для умовних виразів. Наприклад, bool у C++ та Boolean у Java. 4) Символьні дані (Character): Зберігають одиночні символи. Наприклад, char у C/C++ для одного символу. 5) Рядки (String): Використовуються для зберігання текстових даних (послідовності символів). Наприклад, String у Java або str у Python. 6) Масиви (Array): Зберігають колекції значень одного типу. Наприклад, масив цілих чисел або масив рядків. Можуть бути одновимірними або багатовимірними. 7) Списки (List): Використовуються для зберігання колекцій значень, які можуть мати різні типи. Наприклад, List у Java або list у Python. 8) Об'єкти (Object): Структури даних, що об'єднують дані та методи для роботи з ними. Використовуються в об’єктно-орієнтованому програмуванні (OOP). 9) Словники (Dictionary): Зберігають пари "ключ-значення", що дозволяє швидко отримувати значення за ключем. Наприклад, Dictionary у C# або dict у Python. 4. Який загальний вигляд команди присвоювання в мові програмування Python? 1) Ім'я змінної: Це ідентифікатор, який використовують для позначення змінної. Ім'я повинно відповідати правилам, встановленим мовою програмування (наприклад, не може починатися з цифри, не повинно містити пробілів, і т.д.). 2) Оператор присвоювання (=): Це символ, який вказує на те, що значення з виразу справа від оператора потрібно присвоїти змінній зліва. Важливо зауважити, що в контексті програмування оператор присвоювання не є математичним знаком рівності.  shkola.in.ua


https://shkola.in.ua/2232-hdz-informatyka-7-klas-ryvkind-2015.html

la. in.

ua

3) Вираз: Це будь-яке значення або вираз, яке потрібно обчислити та присвоїти змінній. Це може бути константа, результат виконання математичної операції, функція або інша змінна. 5. У чому полягає лінійний запис математичних виразів? Наведіть приклади. Лінійний запис математичних виразів — це спосіб представлення математичних формул та рівнянь у прямій (лінійній) формі, без використання графічних або багатовимірних структур. У такому записі елементи виразу представлені послідовно, що полегшує їх читання та обробку, особливо в комп'ютерних програмах. Наприклад: простий арифметичний вираз: лінійний запис: 5 + 3 − 2 6. Яка команда використовується для введення значень вхідних даних? 1) Python: input() 2) Java: Scanner 3) C++: cin 4) C#: Console.ReadLine() 5) JavaScript: prompt() 7. Яка команда використовується для виведення результатів? 1) Python: print() 2) Java: System.out.println() 3) C++: cout 4) C#: Console.WriteLine() 5) JavaScript: console.log() 2.3. Розгалуження. Проєкти з розгалуженнями

sh

ko

Сторінка 87 Дайте відповіді на питання 1. У яких випадках алгоритм розв’язування задачі повинен містити розгалуження? Алгоритм містить розгалуження, коли необхідно вибрати різні шляхи виконання в залежності від умови (наприклад, залежно від вхідних даних). 2. Який загальний вигляд команди повного розгалуження в мові програмування Python? Як вона виконується? Команда повного розгалуження в Python: if умова: блок_1 else: блок_2 Виконується блок_1, якщо умова істинна; інакше — блок_2. 3. Який загальний вигляд команди неповного розгалуження в мові програмування Python? Як вона виконується? Команда неповного розгалуження в Python: if умова: блок_1 Виконується лише блок_1, якщо умова істинна; інакше нічого не виконується. 4. Який загальний вигляд комнди багатоальтернативного розгалуження? Як вона виконується? Команда багатоальтернативного розгалуження: if умова1: блок_1 elif умова2:  shkola.in.ua


https://shkola.in.ua/2232-hdz-informatyka-7-klas-ryvkind-2015.html

блок_2 else: блок_3 Виконується блок для першої істинної умови, або блок_3, якщо жодна умова не істинна.

ua

2.4. Підпрограми

la. in.

Сторінка 94-95 Дайте відповіді на питання 1. Що таке підпрограма? Підпрограма — це частина коду, яка виконує певну задачу і може бути викликана з основної програми або іншої підпрограми. 2. Яку підпрограму називают функцією? Функцією називають підпрограму, яка виконує певні обчислення чи операції та обов'язково повертає значення. Основною особливістю функції є те, що її результат можна використати у виразах. 3. Які складові частини рядка заголовка функції? Заголовок функції складається з таких частин: 1. Ключове слово (наприклад, function або def залежно від мови програмування). 2. Ім'я функції, яке визначає її назву. 3. Список параметрів у круглих дужках (може бути порожнім). 4. Тип повертаємого значення (в деяких мовах, наприклад, Pascal чи C++). 4. Якою має бути команда виклику функції? Команда виклику функції (Python): результат = назва_функції() 5. Яку підпрограму називають процедурою? Процедурою називають підпрограму, яка виконує набір дій, але не повертає значення. Вона використовується для організації коду, виконання певних операцій чи дій, таких як обробка даних або виведення інформації. 2.5. Проєкти з вікнами

sh

ko

Сторінка 100 Дайте відповіді на питання 1. Як створити проєкт з вікнами? Щоб створити проєкт з вікнами, необхідно: 1. Вибрати середовище розробки (IDE) та мову програмування, яка підтримує роботу з графічним інтерфейсом (GUI), наприклад, Python (з бібліотекою Tkinter). 2. Ініціалізувати вікно за допомогою відповідних класів чи методів мови: Для Python (Tkinter): створити об'єкт Tk(). 3. Налаштувати параметри вікна, додати обробники подій і відобразити вікно на екрані. 2. Як змінити напис у рядку заголовка вікна? Для зміни тексту в заголовку вікна використовується методи залежно від бібліотеки: Python: window.title("Новий заголовок") 3. Як змінити розмір вікна і його положення на екрані? Python: window.geometry("400x300+100+100") # ширина х висота + позиція_х + позиція_у 4. Як змінити колір фону вікна?  shkola.in.ua


https://shkola.in.ua/2232-hdz-informatyka-7-klas-ryvkind-2015.html

Python: window.configure(bg="blue") # або інший колір 2.6. Події. Обробники подій. Вікна повідомлень

ko

la. in.

ua

Сторінка 107 Дайте відповіді на питання 1. Які події можуть відбуватися з вікном під час виконання проєкту? Під час виконання проєкту з вікном можуть відбуватися події, такі як відкриття, закриття, зміна розміру, натискання кнопок, переміщення. 2. Що називають обробником події? Як пов’язати з подією її обробник? Обробник події — це функція, яка виконується у відповідь на подію. Для пов'язання обробника з подією потрібно призначити функцію обробки до події в коді або в інтерфейсі, наприклад: button.bind("<Click>", handler_function) 3. Що називають методом об’єкта? Метод об’єкта — це функція, що належить до певного об'єкта та виконує дію над цим об'єктом. 4. Як оформити обробник події в Python? Обробник події в Python оформлюється як функція: def handler_function(event): print("Button clicked") 5. Якими командами можна змінити значення властивостей об’єкта? Який їх загальний вигляд? Наведіть приклади таких команд. Команди для зміни значень властивостей об'єкта мають загальний вигляд: object.property = value Приклад: button.text = "New Text" window.title = "New Title" 6. Як відкрити вікно повідомлень? Для чого використовують такі вікна? Щоб відкрити вікно повідомлень, використовують команду, наприклад: import tkinter.messagebox tkinter.messagebox.showinfo("Title", "Message") Такі вікна використовуються для надання користувачеві інформації чи попереджень. 2.7. Створення графічних зображень на вікні

sh

Сторінка 116 Дайте відповіді на питання 1. Яку систему координат уведено на вікні? У вікні використовується декартова система координат, де точка (0, 0) розташована у верхньому лівому куті, а значення координат збільшуються праворуч (вісь X) і вниз (вісь Y). 2. Які ви знаєте властивості інструментів малювання? Яких значень вони можуть набути? Властивості інструментів малювання: Color — колір, може бути, наприклад, "red", "blue", "green". Width — товщина лінії, значення — ціле число (наприклад, 1, 5, 10). Style — стиль лінії (суцільна, пунктирна), наприклад, "solid", "dashed". 3. Які ви знаєте методи малювання і для чого призначено кожний з них?  shkola.in.ua


https://shkola.in.ua/2232-hdz-informatyka-7-klas-ryvkind-2015.html

ua

Методи малювання: - create_line(x1, y1, x2, y2) — малює лінію між двома точками. - create_rectangle(x1, y1, x2, y2) — малює прямокутник за вказаними координатами. - create_oval(x1, y1, x2, y2) — малює еліпс у прямокутній рамці. - create_text(x, y, text="") — малює текст у заданій точці. 4. Для чого можна використати процедури під час малювання фігур? Процедури використовуються для оптимізації та повторного використання коду при малюванні фігур, щоб не дублювати однакові інструкції для різних фігур або їх елементів.

ko

la. in.

3.1. Створення комп'ютерних презентацій з розгалуженнями. Сторінка 127 Дайте відповіді на питання 1. З якою метою створюють зовнішні гіперпосилання в комп'ютерних презентаціях? Зовнішні гіперпосилання створюють для того, щоб перейти на інші веб-сторінки або ресурси в інтернеті. Це допомагає доповнити презентацію додатковою інформацією або посиланнями на корисні джерела. 2. З якою метою створюють внутрішні гіперпосилання в комп'ютерних презентаціях? Внутрішні гіперпосилання використовуються для переходу між різними слайдами у межах однієї презентації. Це дозволяє легко переміщуватися між секціями, розділами або конкретними елементами, не перегортаючи всі слайди послідовно. 3. Як створити кнопки дій? Для чого вони призначені? Кнопки дій створюються за допомогою інструментів для малювання або вставлення форм у програмі для створення презентацій. Вони призначені для виконання певних дій, наприклад, переходу до іншого слайда, запуску відео або відкриття зовнішніх ресурсів. 4. Для чого створюється користувацький показ слайдів? Користувацький показ слайдів створюється для того, щоб налаштувати певну послідовність слайдів або обрати конкретні слайди для показу. Це зручно, коли потрібно демонструвати лише вибрані слайди з великої презентації або налаштовувати різні варіанти презентації для різних аудиторій. 3.2. Використання тригерів у комп’ютерній презентації.

sh

Сторінка 134 Дайте відповіді на питання 1.Для чого призначені тригери? Тригери в комп'ютерній презентації призначені для керування анімацією об'єктів. Вони дозволяють запускати анімації за конкретними подіями, такими як клацання мишею або завершення попередньої анімації. 2.Який об'єкт називають перемикачем анімації? Перемикачем анімації називають об'єкт слайда, який використовується для керування анімаційними ефектами інших об'єктів. Наприклад, текстове поле або кнопка можуть бути перемикачами для запуску анімації іншого об'єкта на слайді. 3.Як створити тригер для анімації об'єкта? Для створення тригера в програмі PowerPoint потрібно виділити об'єкт, до якого застосований анімаційний ефект. Після цього у вкладці "Анімація" обрати "Тригери" та  shkola.in.ua


https://shkola.in.ua/2232-hdz-informatyka-7-klas-ryvkind-2015.html

ua

вказати відповідну подію, яка запускатиме анімацію (наприклад, клацання по певному об'єкту). 4.Як перейменувати об'єкти слайдів комп'ютерної презентації? Навіщо це потрібно робити? Для перейменування об'єктів у програмі PowerPoint потрібно виділити об'єкт, потім у вкладці "Формат" або правою кнопкою миші на об'єкті вибрати "Змінити ім'я". Це важливо для організації роботи з презентацією, особливо якщо в ній багато об'єктів, завдяки чому можна легко ідентифікувати кожен об'єкт. 5.Чи може об'єкт слайда бути перемикачем анімації для ефекту, доданого до цього самого об'єкта? Так, об'єкт слайда може бути перемикачем анімації для ефекту, доданого до нього самого. Це може статися, коли анімація запускається безпосередньо дією на цей об'єкт (наприклад, при клацанні на ньому).

la. in.

РОЗДІЛ 4. ОБ’ЄКТИ МУЛЬТИМЕДІА 4.1. Опрацювання мультимедійних об’єктів.

ko

Сторінка 150 Дайте відповіді на питання 1.Що таке мультимедіа? У яких галузях застосовується мультимедіа? Мультимедіа - це технологія, що поєднує текст, графіку, аудіо, відео та анімацію для представлення інформації. Застосовується в освіті, рекламі, розвагах, медіа-індустрії, медицини та наукових дослідженнях. 2.Які типи (формати) аудіофайлів і відеофайлів ви знаєте? Аудіофайли: MP3, WAV, AAC. Відеофайли: MP4, AVI, MKV. 3.Які види програм для опрацювання мультимедійних даних ви знаєте? Існують програми для редагування зображень (Photoshop, GIMP), відео (Adobe Premiere, Final Cut Pro), аудіо (Audacity, Logic Pro), а також комплексні мультимедійні редактори (Adobe Creative Suite). 4.З яких джерел можна виконати захоплення відео? Захоплення відео можна виконати з веб-камери, екрана комп'ютера, зовнішнього відеозахоплюючого пристрою або мобільного телефону. 4.2. Редагування аудіо- та відеоданих.

sh

Сторінка 151 Дайте відповіді на питання 1.Для чого призначені музичні та відеоредактори? Музичні та відеоредактори використовуються для створення, редагування та обробки аудіо- та відеофайлів. Вони дозволяють монтувати відео, додавати ефекти, змінювати параметри звуку та зображення для отримання бажаного результату. 2.Які операції над аудіооб’єктами можна виконати в аудіоредакторі? В аудіоредакторі можна виконувати різні операції, такі як обрізка аудіофайлів, зміна гучності, накладання ефектів, видалення шумів, з'єднання декількох треків і створення композицій. 3.У чому відмінність між відеоредакторами та відеостудіями? Відеоредактори зазвичай мають обмежений набір інструментів для базового редагування відео. Відеостудії (відеостудії) пропонують ширший набір можливостей для професійного монтажу, з багатими інструментами для обробки звуку, зображення та ефектів. 4.Які об’єкти можуть бути вставлені у відеофільм?  shkola.in.ua


https://shkola.in.ua/2232-hdz-informatyka-7-klas-ryvkind-2015.html

ua

У відеофільм можна вставляти різні об'єкти: відеокліпи, фотографії, музичні треки, тексти, графічні елементи. Їх властивості, як-от розмір, тривалість, положення на екрані, ефекти та фільтри можна змінювати. 5.Які види титрів ви знаєте? У чому їх різниця? Для чого вони? Існують початкові титри, проміжні титри та кінцеві титри. Початкові титри використовуються для представлення основної інформації про фільм. Проміжні титри допомагають у розділенні сцен або додаванні пояснень. Кінцеві титри містять інформацію про всіх учасників та створення фільму. 6.Як використати графічні файли або відеофайли у відеоредакторі? Графічні та відеофайли можуть бути імпортовані в відеоредактор і розміщені на часовій шкалі для редагування. Їх можна обрізати, змінювати розмір, накладати ефекти, об'єднувати з іншими файлами, і застосовувати різноманітні анімації.

sh

ko

la. in.

4.3. Розробка сценаріїв відеофільмів. Зберігання відеофільмів Сторінка 177 Дайте відповіді на питання 1.Що таке сценарій відеофільму? Сценарій відеофільму – це детальний план створення відео, що включає діалоги, сцени, дії персонажів та інструкції для зйомки. 2.Які види сценаріїв відеофільмів ви знаєте? Чим вони відрізняються? Існують кілька основних видів сценаріїв: класичний, документальний, комерційний, навчальний. Класичний сценарій орієнтований на художні фільми, документальний – на документальні проекти, комерційний – на рекламні ролики, а навчальний – для створення навчальних матеріалів. 3.Які значення властивостей відео можуть бути встановлені користувачем під час завантаження файлу на сайт YouTube? Користувач може встановити заголовок, опис, теги, категорію, мову, субтитри, а також налаштувати конфіденційність та монетизацію. 4.Які рівні конфіденційності можна встановити для перегляду завантаженого на YouTube файлу? Існують три рівні конфіденційності: Публічний (відео доступне всім), Неопублікований (відео доступне тільки за посиланням), Приватний (відео видиме лише для вибраних користувачів). 5.Як надати доступ до ваших відео на каналі YouTube тільки окремим особам? Як їх повідомити про можливість такого перегляду? Для надання доступу тільки окремим особам необхідно встановити конфіденційність відео на "Приватний" та додати електронні адреси користувачів, яким буде надано доступ. Після цього можна надіслати їм повідомлення з посиланням на відео. РОЗДІЛ 5.КОМП’ЮТЕРНА АНІМАЦІЯ. 5.1 Поняття про анімацію. Види анімації. Комп’ютерна анімація. Сторінка 188 Дайте відповіді на питання 1.Які засоби використовувалися для показу анімації до появи кінематографу? До появи кінематографу для показу анімації використовувалися такі засоби, як зоотропи, праксінескопи, фенакістоскопи та інші прилади, що створювали ілюзію руху за допомогою швидкої зміни кадрів. 2.Які види анімації ви знаєте?  shkola.in.ua


https://shkola.in.ua/2232-hdz-informatyka-7-klas-ryvkind-2015.html

la. in.

ua

Існують різні види анімації, такі як мальована, пластилінова, піщана, фігурна, комп'ютерна 2D та 3D анімація, лялькова анімація та навіть анімація з використанням вирізок з паперу. 3.Яка послідовність створення мальованої анімації? Процес створення мальованої анімації складається з таких етапів: розкадрування, створення ключових кадрів, проміжні малюнки, фарбування та об'єднання кадрів у єдину послідовність на відеомонтуючій платформі. 4.Що таке комп'ютерна анімація? Комп'ютерна анімація – це процес створення рухомих зображень за допомогою комп'ютерних технологій. Вона може бути двовимірною (2D) або тривимірною (3D) та використовується у фільмах, відеоіграх, рекламі та інших візуальних медіа. 5.За значенням яких властивостей можна класифікувати комп'ютерну анімацію? Комп'ютерну анімацію можна класифікувати за багатьма властивостями, зокрема за типом (2D або 3D), технікою створення (ключові кадри або захоплення руху), стилем (реалістична, стилізована) та метою використання (ігрова, освітня, розважальна). 5.2. Растрова та векторна анімація GIF- та WebP-анімації.

sh

ko

Сторінка 198 Дайте відповіді на питання 1.Які програми використовують для створення растрової анімації? Для створення растрової анімації використовують такі програми: Adobe Photoshop, Krita, GIMP та інші графічні редактори, які підтримують роботу з шарами та мають інструменти для анімації. 2.Які редактори растрової анімації можна використати для створення GIF-анімації? Для створення GIF-анімації можна використовувати такі растрові редактори, як Adobe Photoshop, GIMP, Piskel, а також спеціалізовані програми для створення анімації, такі як Easy GIF Animator. 3.Як створити GIF-анімацію, використовуючи простий графічний редактор, наприклад Paint, та онлайн-програму створення GIF-анімації? Для створення GIF-анімації в простому графічному редакторі, наприклад, Paint: 1. Намалюйте кожен кадр анімації окремо та збережіть їх як зображення. 2. Завантажте ці зображення на сайт для створення GIF-анімацій, наприклад, ezgif.com або giphy.com. 3. Об'єднайте зображення в анімацію, налаштуйте параметри (частоту кадрів, розміри, ефекти) та збережіть кінцевий файл. 4.Значення яких властивостей анімації, як правило, встановлюють під час створення GIF-анімації? Під час створення GIF-анімації зазвичай встановлюють такі властивості: частота кадрів (FPS), розмір кадрів, тривалість показу кожного кадра, циклічність (кількість повторів анімації), ефекти переходу між кадрами.

5.3. Анімація у графічному редакторі Krita. Анімація руху кількох об’єктів Сторінка 206 Дайте відповіді на питання 1.Який перемикач властивостей тла потрібно вибрати під час створення нового зображення, якщо передбачається створення анімації? Під час створення нового зображення для анімації потрібно вибрати параметр "Прозоре тло", щоб забезпечити плавний перехід між кадрами і легкість зміни елементів. 2.Для чого використовується робочий простір Animation? Як його відобразити?  shkola.in.ua


https://shkola.in.ua/2232-hdz-informatyka-7-klas-ryvkind-2015.html

la. in.

ua

Робочий простір Animation використовується для створення та редагування анімацій в графічних редакторах. Його можна відобразити, вибравши відповідний пункт меню у вкладці "Вікно" (Window) у програмі для анімації. 3.Як включити перший кадр до анімації? Щоб включити перший кадр до анімації, потрібно додати шар із зображенням першого кадру, а потім використати інструмент "Анімаційний кадр" (Animation Frame) або відповідну команду у програмі. 4.Як змінити кількість кадрів анімації? Кількість кадрів анімації можна змінити, додаючи або видаляючи шари-зображення у робочому просторі Animation або використовуючи відповідні команди у графічному редакторі для створення нових кадрів. 5.Як використати зображення з інших графічних файлів у анімації? Щоб використати зображення з інших графічних файлів у анімації, потрібно імпортувати або вставити ці зображення як нові шари та налаштувати їх положення та тривалість відображення в анімаційній послідовності. 5.4. Морфінг. Створення анімації з відео

sh

ko

Сторінка 222 Дайте відповіді на питання 1.Що таке морфінг у комп’ютерній анімації? Морфінг — це комп’ютерна техніка для перетворення одного зображення в інше за допомогою плавної анімації. Використовується для створення ефектів зміни облич, форм та інших об'єктів. 2.Яку послідовність дій слід реалізувати під час растрового морфінгу зображень? Послідовність дій для растрового морфінгу: 1. Вибір початкового та кінцевого зображень. 2. Створення контрольних точок на обох зображеннях для відстеження зміни форми. 3. Інтерполяція контрольних точок між кадрами для плавного переходу. 4. Генерація проміжних кадрів і поєднання їх в анімацію. 3.Які види морфінгу ви знаєте, наприклад, ті, що використовуються у програмі FotoMorph? Виділяють декілька видів морфінгу: морфінг облич, морфінг форм, анімація переходу між двома фотографіями. Програма FotoMorph дозволяє реалізувати різноманітні види морфінгу, варіюючи контрольні точки та проміжні кадри. 4.Як установити фрагмент відео, що буде використаний для GIF-анімації у програмі QGifer (в онлайн-сервісі ezgif)? Для встановлення фрагменту відео для GIF-анімації у програмі QGifer (або на сайті ezgif): 1. Завантажте відеофайл до програми або сервісу. 2. Визначте початкову та кінцеву точки фрагменту відео, який буде використаний для GIF. 3. Виберіть опції для збереження фрагменту у форматі GIF, налаштуйте параметри (розмір, частота кадрів) і збережіть анімацію.

 shkola.in.ua


Turn static files into dynamic content formats.

Create a flipbook
h-7-in by sloven - Issuu