h-8-vi-sh by sloven

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

ГДЗ Всесвітня історія 8 клас Щупак 2025

Вибери номер параграфа або сторінку:

§1-2 Ст.6-13

§3 Ст.14-20

§4 Ст.21-26

§5 Ст.27-34

§6 Ст.35-42

§7 Ст.43-44

§8 Ст.45-56

§9 Ст.57-63

§10 Ст.64-68

§11 Ст.69-71

§12 Ст.72-78

§13 Ст.79-85

§14 Ст.86-91

§15 Ст.92-97

§16 Ст.98-106

§17 Ст.107-113

§18 Ст.114-118

§19 Ст.119-124

§20 Ст.125-131

§21 Ст.132-134

§22 Ст.135-141

§23 Ст.142-147

§24 Ст.148-157

§25 Ст.158-163

§26 Ст.164-172

§27 Ст.173-179

§28 Ст.180-182

 shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

Вступ

§ 1-2. КРИЗА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ. ПОНЯТТЯ І ПЕРІОДИЗАЦІЯ НОВОГО ЧАСУ (МОДЕРНОЇ ДОБИ)

Сторінка 6 ? Пригадайте, які періоди історії людства ви вивчали раніше. Кого з видатних діячів попередніх епох ви пам’ятаєте? Раніше вивчали такі періоди історії людства: історія Стародавнього світу (Аристотель, Сократ, Платон), історія Середніх віків (Карл Великий) тощо. 1. ЦИВІЛІЗАЦІЙНА СПАДЩИНА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ В ІСТОРІЇ СВІТУ Й УКРАЇНИ

la. in.

Діємо: практичні завдання 1. Пригадайте, коли з’явилася характеристика Середньовіччя як «темних віків». Чим була зумовлена така оцінка цієї доби? Які факти з історії Середньовіччя дають змогу спростувати цю думку? Характеристика Середньовіччя як «темних віків» з’явилася між VIII і XV століттями. Така оцінка цієї доби була зумовлена демографічною, культурною та економічною стагнацією Західної Європи після падіння Західної Римської імперії. 2. Визначте, які досягнення доби Середньовіччя ілюструє колаж; які ілюстрації «нагадують» нам історію українських земель доби Середньовіччя. Доповніть перелік досягнень доби Середньовіччя самостійно. Колаж ілюструє величні досягнення в сфері архітектури, книгодрукування, літератури та живопису. Історію українських земель доби Середньовіччя нам нагадують такі ілюстрації: 5, 7, 9. Чому? Тому, що саме тоді на українських землях утворилася держава під назвою «Київська Русь» в якій почало розвиватися книгодрукування та чеканка монет.

Сторінка 7 Діємо: практичні завдання 1. Поясніть, яку роль у житті суспільства відігравали запропоновані в історичній хмаринці «винаходи» доби Середньовіччя. У житті суспільства запропоновані «винаходи» доби Середньовіччя відігравали дуже значну роль. Чому? Тому, що, наприклад, тоді був дуже поширений гуманізм, ним захоплювалися. Ще тоді поширювалися створення парламентів, законів та поширення демократії. 2. Якими із цих «винаходів» ми користуємося і сьогодні? Сьогодні ми користуємося такими винаходами: парламент, іслам, ратуша, банк тощо. Сторінка 9 Поміркуймо! Розгляньте набір текстових карток, визначте серед них прояви «великої кризи», причини кризових явищ та шляхи, які суспільство обрало для їх подолання. Уявно сформуйте причинно-наслідкові ланцюжки. Прояви «великої кризи» XIV–XV ст: • Малий льодовиковий період (погіршення клімату, неврожаї). • Епідемії (чума, дифтерія, тиф).  shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

Міждержавні війни. • Загострення конфліктів між новоутвореними державами. • Розкол католицької церкви. • Кризові явища у сільському господарстві. • Демографічна криза. • Завоювання Константинополя османами. Причини кризових явищ: • Зниження середньорічних температур і нестабільна погода → неврожаї, голод. • Тісні контакти між регіонами → поширення епідемій. • Суперництво держав і феодалів → численні війни. • Ослаблення авторитету церкви через розкол і занепад центрів християнства. • Перенаселення територій при обмежених ресурсах → голод, хвороби, міграції. Шляхи подолання «великої кризи»: • Розвиток альтернативних сфер господарювання: ремесло, торгівля, мореплавство. • Формування єресей і зменшення впливу церкви → пошук нових ідей. • Удосконалення медицини і санітарії. • Впровадження нових технологій у сільському господарстві та військовій справі (вогнепальна зброя, порох). Причинно-наслідкові ланцюжки: • Малий льодовиковий період (зниження температури, суворі зими, дощі, посухи) → Криза сільського господарства: часті неврожаї, продовольчі труднощі → Демографічна криза: зменшення чисельності населення через голод і міграцію → Розвиток альтернативних сфер господарювання: торгівля, ремесло, мореплавство • Епідемії (чума, тиф, дифтерія) → Демографічна криза: різке скорочення населення → Медичні та санітарні нововведення, формування сучасніших підходів до лікування і гігієни • Міждержавні війни, зростання кількості жертв → Загострення конфліктів між державами → Поява нових військових технологій: вогнепальна зброя, порох, нові форми армій • Розкол католицької церкви (1378–1417 рр.) → Падіння авторитету і впливу середньовічних християнських центрів (Рим, Константинополь) → Формування єресей, послаблення впливу релігії на світогляд людей • Завоювання Константинополя османами (1453 р.) → Занепад старих торговельних шляхів через Схід → Активний пошук нових морських шляхів → Великі географічні відкриття

la. in.

•

2. НОВИЙ ЧАС. ПЕРІОДИЗАЦІЯ МОДЕРНОЇ ДОБИ Сторінка 10 Діємо: практичні завдання Розгляньте картини й поясніть, чи можуть вони слугувати історичним джерелом. Свою думку обґрунтуйте. На основі картин схарактеризуйте образ людини Ранньомодерної доби. Ці картини можуть слугувати історичним джерелом тому, що з них можна дізнатися більше подробиць про історію. Людина Ранньомодерної доби була досить творчою та працелюбною.  shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

Сторінка 11 Поміркуймо! Поміркуйте, як складатимуться відносини між західною модерною цивілізацією і традиційними східними цивілізаціями. Вплив якої цивілізації буде сильнішим у світі за доби Нового часу? Чому? Відносини між західною модерною цивілізацією і традиційними східними цивілізаціями будуть складатися досить непросто та напружено, це виллється у світові війни. За доби Нового часу буде сильним вплив Великої Британії та посилиться вплив США. 3. РАННЬОМОДЕРНА ДОБА В ІСТОРІЇ ЄВРОПИ Й УКРАЇНИ

la. in.

Діємо: практичні завдання Працюючи з наступним фрагментом параграфа, заповніть у зошиті схему «Характерні риси Ранньомодерної доби» в Європі й Україні. Характерні риси Ранньомодерної доби: світ людини значно розширився, значний розвиток ремесел і торгівлі, виникнення протестантизму, виникли централізовані держави, розпочався процес формування сучасних європейських націй тощо.

Сторінка 12 Поміркуймо Які особливості та події Ранньомодерної доби в Україні, описані в тексті параграфа, підтверджують думку історика? Особливостями Ранньомодерної доби були події, які спричинили напругу між заходом та сходом, а територія України була між ними.

Сторінка 13 ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ 1. Самооцінювання - Можу назвати хронологічні межі Нового часу, Раннього Нового часу. Новий час — це період від кінця XV ст. до початку ХХ ст. Ранній Новий час — частина цього періоду від кінця XV ст. до середини XVIII ст. - Можу пояснити, як Велика криза стала поштовхом до початку Ранньомодерної доби. Велика криза — це криза феодальної системи в Європі, яка призвела до змін в економіці та суспільстві. Люди почали більше займатися ремеслом, торгівлею, виникли мануфактури, що підштовхнуло перехід до капіталізму. - Можу перелічити зміни в житті суспільства, пов’язані з переходом до модерних часів. Почалося створення сильних держав з абсолютною владою монархів, зростала роль торгівлі та ремесел, поширювались нові ідеї, наприклад, гуманізм. Церква поступово втрачала свій вплив на суспільство. - Можу порівняти особливості розвитку Європи та Сходу, українських земель за Ранньомодерної доби. В Європі розвивалися централізовані держави та капіталістичні відносини. В Україні, яка перебувала між Європою та Сходом, панувала боротьба між Річчю Посполитою, Московським царством та Османською імперією. На Сході ж більшість країн залишалися традиційними аграрними суспільствами.  shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

la. in.

2. Розташуйте в хронологічній послідовності історичні періоди. Назвіть хронологічні межі кожного з них. Первісна доба (поява людини – 3 000 рік до нашої ери), античність (800 рік до нашої ери – 476 рік нашої ери), середньовіччя (476 рік – 1 492 рік), Ранній новий час (1 492 рік – 1 789 рік). 3. На основі укладеної схеми (с. 11) назвіть спільні й відмінні риси в розвитку Європи й українських земель за Раннього Нового часу. У Європі й на українських землях в Ранньому Новому часі були спільні риси, як-от розвиток торгівлі, ремесел, книгодрукування та поширення нових ідей. Але в Європі формувалися сильні держави з абсолютною владою монархів, а в Україні постійно тривала боротьба між Польщею, Московією та Османською імперією. В Європі відбувалися Реформація і Контрреформація, а в Україні поширювалося книгодрукування, створювалися академії, з’явилася Українська греко-католицька церква. Козацтво стало важливою силою, що боролося за свободу й українську державність. 4. Скористайтеся додатковими джерелами інформації і виконайте ілюстрований творчий проєкт «Цивілізаційна спадщина Ранньомодерної доби в сучасному світі», «Історія Раннього Нового часу в кінематографі / комп’ютерних іграх» (на вибір). Цивілізаційна спадщина Ранньомодерної доби в сучасному світі Ранньомодерна доба залишила багато спадщини, яка впливає на сучасний світ. Найбільш помітні її риси можна побачити в культурі, науці, політиці та економіці. Культура: • Барокова архітектура, яка виникла в Європі у XVII столітті, і досі вражає своєю красою. Наприклад, церкви в стилі українського бароко в Києві — Софійський собор, Києво-Печерська лавра. Наука та освіта: • У цей час створюються перші навчальні заклади європейського зразка в Україні, наприклад, Острозька академія та Києво-Могилянський колегіум. Це сприяло розвитку освіти й культури. • Ідеї гуманізму, які виникли в Європі, стали основою сучасних прав людини. Політика та економіка: • Розвиток централізованих держав у Європі привів до створення сучасних політичних систем. • Зародження капіталізму, створення банків та мануфактур стали основою для сучасної економіки. Мистецтво: • Ідеї Відродження, які сформувалися в Ранньомодерну добу, вплинули на розвиток літератури, живопису, музики, які досі є важливою частиною сучасного мистецтва. Таким чином, Ранньомодерна доба сильно вплинула на розвиток сучасного світу в різних сферах. Багато з того, що ми маємо сьогодні, виникло саме тоді.

Розділ 1. Економіка і суспільство раннього нового часу § 3. Великі географічні відкриття

Сторінка 14 ? Пригадайте, якими були уявлення європейців про світ у період Середньовіччя. Пригадайте значення понять «колонія», «метрополія», «імперія», Реконкіста. У період Середньовіччя уявлення європейців про світ були досить обмеженими й часто перепліталися з міфами та легендами. Більшість людей вважали Землю невеликою,  shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

la. in.

оточеною океаном, а невідомі території — сповненими чудовиськ чи фантастичних народів. Географічні знання базувалися на працях античних авторів (Птолемея, Геродота), релігійних уявленнях та переказах мандрівників. Карти світу мали символічний характер: на них Єрусалим зазвичай розташовувався в центрі, а відомі землі Європи, Азії та Африки показувалися у вигляді простих схем. • Колонія — територія, яка була захоплена й підпорядкована іншій державі з метою використання її ресурсів і вигідного географічного положення. • Метрополія — держава, якій належить колонія, тобто "материнська країна", що керує і контролює підвладні землі. • Імперія — велика держава, що об’єднує під владою одного правителя багато різних народів і територій, зазвичай завойованих. • Реконкіста — багатовікова боротьба християнських держав на Піренейському півострові проти мусульман за повернення захоплених земель (VIII–XV ст.). Завершилася у 1492 році падінням Гранадського емірату. 1. ПЕРЕДУМОВИ ВЕЛИКИХ ГЕОГРАФІЧНИХ ВІДКРИТТІВ

Читаємо й розуміємо Прочитайте текст підручника та допоможіть героям коміксу визначитися з цілями організації далеких морських експедицій у пошуку нових земель • Купець – зацікавлений у нових торговельних шляхах та доступі до східних товарів (прянощів, шовку), адже Османська імперія перекрила традиційні шляхи. Його мета – розширення торгівлі та прибутків. • Король Фернандо II та Королева Ізабелла – прагнуть збагачення держави за рахунок золота і срібла з нових земель, а також посилення могутності Іспанії. Вони фінансують експедиції, щоб підняти престиж корони й конкурувати з Португалією. • Колумб – мріє відкрити нові землі й прокласти морський шлях до Індії, що принесе йому славу та титули. • Збіднілий дворянин (воїн поруч із Колумбом) – шукає нових джерел збагачення і слави, адже після завершення Реконкісти позбавлений військової здобичі. • Єпископ – його головна мета – поширення християнства на нових територіях, навернення «невірних» і посилення впливу церкви у світі.

Сторінка 15 Поміркуймо! Уявіть себе мореплавцем, який збирається в далеку морську подорож. Важливе значення для успішних подорожей мало використання навігаційних приладів. Перегляньте 3D-сцену. Додайте до переліку приладів інше спорядження та запаси, які, на вашу думку, будуть потрібні під час тривалої подорожі. Корисні інструменти з 3D-сцени: компас, астролябія, квадрант. Спорядження: зброя, інструменти для ремонту, мотузки, полотнина для вітрил. Запаси: сухарі, в’ялене м’ясо, сушена риба, бобові, питна вода, вино, прянощі.

 shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

2. ПОДОРОЖІ ХРИСТОФОРА КОЛУМБА, ВАСКО ДА ГАМИ, ФЕРНАНА МАГЕЛЛАНА, ФРЕНСІСА ДРЕЙКА

la. in.

Сторінка 16 Діємо: Практичні завдання Скориставшись матеріалами параграфа, заповніть хронологічну таблицю «Великі географічні відкриття». Дата Відкриття Значення відкриття Бартоломеу Діаш відкрив Доведено можливість морського шляху до Індії 1488 р. мис Доброї Надії навколо Африки Христофор Колумб відкрив острів СанПочаток європейського відкриття Америки, 1492 р. Сальвадор (Багами), Кубу закладено основу колоніальної експансії Іспанії та Гаїті Тордесільяський договір Перший колоніальний поділ світу між 1494 р. між Іспанією та європейськими державами Португалією 1497– Васко да Гама дістався Відкрито прямий морський шлях до Індії; 1498 Індії морським шляхом початок португальського контролю східної рр. навколо Африки торгівлі 1499– Подорожі Амеріго Усвідомлення, що відкриті землі — новий 1502 Веспуччі материк; новий континент названо Америкою рр. Експедиція Фернана 1519– Магеллана, перша Доведено, що Земля має кулясту форму, відкрито 1522 навколосвітня подорож нові океанські простори й шляхи рр. (завершена після смерті Магеллана)

Сторінка 18 Свідчать документи Із щоденника Антоніо Пігафетти, супутника в подорожі Магеллана Для того щоб обігнути мис Доброї Надії, ми рушили південніше та дев’ять тижнів стояли біля цього мису зі спущеними вітрилами через північно-західні вітри та сильну бурю… корабель протікав, було страшенно холодно, а окрім рису й води в нас не залишилося провіанту… нарешті, підійшовши дуже близько до мису, ми обігнули його… далі цілих два місяці ми йшли на північний захід без нормальної їжі й води… за цей короткий період помер 21 член екіпажу… Які перешкоди мали подолати мореплавці під час експедиції? • Природні стихії: сильні вітри, тривалі шторми, бурі біля мису Доброї Надії, надзвичайний холод. • Технічні проблеми: кораблі протікали, потребували постійного ремонту. • Брак провіанту: залишався лише рис і вода, не вистачало нормальної їжі. • Хвороби та виснаження: через нестачу харчів і свіжої води люди хворіли, багато хто помирав. • Високі втрати екіпажу: тільки за два місяці загинув 21 моряк.

 shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

la. in.

Сторінка 19 Діємо: Практичні завдання Порівняйте карти, створені в Європі до і після доби Великих географічних відкриттів. Як змінилися знання людей про світ? • Карта Шніцера (1482 р.), виконана за Птолемеєм, відображає уявлення про світ ще з античних часів: відомі Європа, частина Азії та Північної Африки. Америки взагалі немає, а Африка зображена неповно. • Карта Меркатора (1587 р.) вже показує Америку, більш точні обриси Африки та Азії, зображені океани й нові торговельні шляхи. Це стало можливим завдяки Великим географічним відкриттям. Чим карта середини XVII ст. відрізняється від сучасної карти світу? Континенти намальовані менш точно: обриси берегів викривлені. • Австралія ще не зображена повністю (офіційно її відкрили голландці в XVII ст., а дослідив Джеймс Кук у XVIII ст.). • Антарктида на картах того часу або зовсім відсутня, або позначена умовно як «невідомий південний материк». • Не було повної інформації про внутрішні частини Африки, Америки та Азії — показані лише узбережжя. Про які регіони світу тоді в людства не було знань? • Австралія та Океанія (повністю відкриті у XVII–XVIII ст.). • Антарктида (відкрита у 1820 р.). • Внутрішня Африка (більшість географічних досліджень — XIX ст.). • Північ Канади, Арктика (поступово досліджувалася у XVIII–XIX ст.). Дізнайтеся за допомогою додаткових джерел, коли люди здобудуть знання про «білі плями» на карті світу. • XVII–XVIII ст. — поступове картографування Австралії, Нової Зеландії та островів Тихого океану. • XIX ст. — дослідження внутрішньої Африки, Арктики, Сибіру, внутрішніх територій Південної Америки. • 1820 р. — відкриття Антарктиди. • XX ст. — остаточне дослідження полярних регіонів (експедиції на Південний і Північний полюси).

Сторінка 19 ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ 1. Самооцінювання. За допомогою дружніх смайлів оцініть свої успіхи у вивченні теми «Великі географічні відкриття, їх причини, передумови, наслідки». Можу пояснити, які події називають Великими географічними відкриттями. Це подорожі XV–XVII ст., під час яких європейці відкрили нові землі, морські шляхи й континенти. Можу назвати передумови, причини, результати Великих географічних відкриттів. Передумови та причини: • розвиток мореплавства, вдосконалення карт і компаса; • потреба у нових торгових шляхах до Азії; • прагнення здобути золото, прянощі, рабів; • зростання ролі купців і держав, що підтримували експедиції. Результати:  shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

відкриття Америки (Колумб, 1492 р.); • перша навколосвітня подорож (Магеллан, 1519–1522 рр.); • поширення європейської колонізації, торгівлі, християнства; • зміни в економіці — розвиток світового ринку, початок епохи колоніалізму. Можу схарактеризувати мореплавців-першовідкривачів нових земель. • Христофор Колумб (1451–1506) — італійський мореплавець на службі Іспанії. У 1492 році відкрив Америку, вважаючи, що досяг берегів Азії. Його експедиції започаткували європейську колонізацію Нового Світу. • Васко да Гама (1469–1524) — португальський мореплавець. У 1498 році першим обігнув Африку й досяг Індії морем, відкривши новий торговий шлях для Європи. • Фернан Магеллан (1480–1521) — португальський дослідник, який організував першу навколосвітню подорож (1519–1522 рр.). Хоча сам загинув на Філіппінах, його експедиція довела, що Земля має кулясту форму. • Бартоломеу Діаш (бл. 1450–1500) — португальський мореплавець, який у 1488 році першим обігнув південний край Африки — мис Доброї Надії, відкривши шлях до Індійського океану. • Амеріго Веспуччі (1454–1512) — італійський дослідник, який довів, що відкриті Колумбом землі — це не Азія, а новий континент. Його ім’ям назвали Америку. Можу пояснити, як змінилися уявлення про світ внаслідок Великих географічних відкриттів. • доведено кулястість Землі; • розширено відомі межі світу — Європа дізналася про нові континенти; • сформувався новий науковий світогляд і почалася доба глобалізації. 2. Перевірте, як ви засвоїли історію Великих географічних відкриттів — розгадайте ребуси й уявно з’єднайте утворені слова з відповідними текстовими картками.

la. in.

•

3. Дізнайтеся, як у світі увічнено пам’ять про Великі географічні відкриття. Створіть з допомогою сервісу https://padlet.com (шаблон «карти» ) онлайнпроєкт туристичного маршруту «Великі географічні відкриття на карті світу». § 4. Завоювання і освоєння Нового світу європейцями

Сторінка 21 ? Визначте, про які сторінки історії доби Середньовіччя розповідає хмаринка. • Мая — розвинена цивілізація в Центральній Америці, відома своєю писемністю, календарем, пірамідами й астрономічними знаннями.  shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

Ацтеки — імперія в Мексиці, яка існувала до приходу іспанських конкістадорів у XVI ст. • Інки — могутня держава в Південній Америці (Анди), відома терасним землеробством, будівництвом доріг і міст (зокрема Мачу-Пікчу). • Мезоамерика — регіон, де існували великі цивілізації доколумбової Америки. • Кіму — одна з культур Перу, яка передувала імперії Інків. На вашу думку, як згадані в ній народи будуть пов’язані з історією Великих географічних відкриттів. • Після подорожі Колумба (1492) почалася епоха конкісти — завоювання іспанцями та португальцями нових земель. • Ацтеків підкорив Ернан Кортес у 1521 р. • Інків — Франсіско Пісарро в 1530-х роках. • Ці народи стали жертвами колоніальної експансії: їхні держави були зруйновані, а населення частково знищене війнами й хворобами, принесеними європейцями. • Разом із тим їхні землі стали джерелом золота, срібла та нових культурних рослин (кукурудза, картопля, томати, какао), що змінило світову економіку.

la. in.

•

1. «ЗУСТРІЧ ЦИВІЛІЗАЦІЙ» СТАРОГО І НОВОГО СВІТІВ

Діємо: Практичні завдання Уважно розгляньте малюнок-схему. На основі матеріалів параграфів запропонуйте перелік доповнень до малюнка. • Зі Старого світу до Америки: пшениця, рис, цукрова тростина, кавове дерево, виноград, осли, вівці, кури. • З Америки до Старого світу: какао, тютюн, соняшник, перець чилі, квасоля, гарбузи, арахіс, ваніль. Дізнайтеся, якими хворобами «обмінялися» між собою Старий і Новий світ. • Зі Старого світу до Америки: віспа, кір, грип, чума, дифтерія, тиф. • З Америки до Європи: сифіліс (одна з перших пандемій у Європі XVI ст.). Як вони вплинули на людство? • Європейські хвороби знищили мільйони індіанців, які не мали імунітету (населення Америки скоротилося у кілька разів). • Європа пережила спалахи сифілісу, який став однією з найстрашніших хвороб XVI–XVII ст. Працюючи з матеріалами параграфів 2 і 3, складіть перелік позитивних і негативних / суперечливих наслідків Великих географічних відкриттів. Позитивні: • Відкриття нових земель і морських шляхів. • Поширення нових культур (картопля, кукурудза, томати, какао), що збагатили харчування людей. • Розвиток світової торгівлі та початок формування єдиної світової економіки. • Поширення технічних і наукових знань. Негативні / суперечливі: • Колонізація й знищення давніх цивілізацій (ацтеки, інки, мая). • Рабство та работоргівля, особливо африканських народів. • Винищення та скорочення корінного населення Америки через хвороби, війни, примусову працю. • Експлуатація природних ресурсів колоній в інтересах європейців.  shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

2. ПОЧАТОК ЗАВОЮВАННЯ НОВОГО СВІТУ

la. in.

Сторінка 22 Свідчать документи Але воістину Ернан Кортес був обранцем для звеличування нашої святої віри й служіння Його Величності, як далі й буде розказано. Доблесний і хоробрий Ернан Кортес — відомий ідальго, який походив із чотирьох родів… тому що ім’я Кортеса й так користується такою великою повагою як у всіх Індіях, так і в Іспанії. 1. Як автор ставиться до постаті Ернана Кортеса? Автор описує Кортеса з великою повагою: називає його доблесним, хоробрим. Чи поділяєте ви його оцінку? Ні, його завоювання супроводжувалися жорстокістю, знищенням цивілізації ацтеків, масовими жертвами серед місцевого населення. 2. Для кого конкістадори були героями, а для кого — ні? Для кого були героями: • Для іспанських королів та дворян, бо відкриття й завоювання принесли Іспанії величезні багатства (золото, срібло). • Для католицької церкви, бо конкістадори поширювали християнство серед індіанців. • Для багатьох європейців, які бачили в них приклад сміливців і завойовників нових земель. Для кого — ні: • Для народів Америки (ацтеків, майя, інків), адже їхні держави були зруйновані, населення масово гинуло від війн та хвороб. • Для місцевої знаті, яка втратила владу, землю і традиції. • Для рабів, бо конкістадори започаткували примусову працю та жорстоку експлуатацію. Наведіть за змістом параграфа історичні факти на підтвердження своїх висновків. • 1521 р. Кортес захопив столицю ацтеків Теночтітлан — імперія перестала існувати. • До Іспанії почали вивозити тонни золота і срібла, що зміцнило економіку метрополії. • Серед індіанців поширилися європейські хвороби (віспа, кір), від яких загинули мільйони. • Іспанці запровадили систему енком’єнди — фактично рабську працю місцевого населення. 1. За допомогою додаткових джерел інформації дізнайтеся, яку подію Конкісти зобразив художник. На картині зображено «Ніч скорботи» — події 30 червня 1520 року в Теночтітлані. Це була спроба Ернана Кортеса разом із загоном іспанців та їх союзників утекти з міста після повстання ацтеків проти загарбників. У вузьких вулицях та на мостах через канали іспанці потрапили під удари воїнів ацтеків і зазнали великих втрат. 2. Знайдіть на картині елементи, які дозволяють вирізнити на ілюстрації європейців й ацтеків. Європейці (конкістадори): у сталевих шоломах і панцирах, озброєні мечами, арбалетами, рушницями, з кіннотою. Ацтеки: у яскравих убраннях, з пір’яними головними уборами, озброєні списами, дротиками, дерев’яними мечами. 3. Європейці чи ацтеки дали таку назву подіям?  shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

Європейці, а саме іспанці, бо вони зазнали значної поразки і втратили сотні воїнів, союзників та більшу частину награбованого золота. Яким був результат «ночі скорботи»? Іспанці змушені були відступити з міста з великими втратами, але вже наступного року повернулися, використавши союзників з-поміж індіанських племен, і зруйнували Теночтітлан. Яких помилок припустилися ацтеки в цих подіях? Вони не переслідували іспанців достатньо активно після перемоги; не об’єдналися з іншими племенами проти спільного ворога; знецінили небезпеку європейської зброї та їхніх союзів. Це дозволило Кортесу зібрати сили та здобути остаточну перемогу. 3. ОСВОЄННЯ НОВОГО СВІТУ ЄВРОПЕЙЦЯМИ

la. in.

Сторінка 24 Свідчать документи З «Історії Індій» Бартоломе де Лас Касаса Навіть якби покарання за вбивства індіанців були найсуворішими, навіть якби біля дверей кожного будинку іспанців повісили б мотузки й попередили, що за кожного індіанця, який загине від голоду або непосильної праці, їхнього господаря повісять, то навіть у таких умовах індіанці гинули б, а іспанці їх вбивали… бо користь і бажання золота такі великі, що з ними не йдуть у порівняння ні голодний вовк, ні охоплений любов’ю юнак, ні навіть буйний божевільний… 1. Які висновки можна зробити щодо становища індіанців після Конкісти, спираючись на уривок документа? Індіанці після Конкісти перебували у вкрай важкому становищі: їх використовували на непосильних роботах, вони гинули від голоду й жорстокості. Автор прямо говорить про масове знищення, яке не могли зупинити навіть найсуворіші закони. Які причини знищення індіанців наводить автор? Головним мотивом іспанців була жадоба до золота й багатств, яка переважувала будь-які моральні чи релігійні заборони. 2. Зіставте зміст цього документа з документом, поданим на с. 22. Чи відрізняються оцінки конкістадорів у кожному з них? Документ Дель Кастільйо подає Кортеса й конкістадорів у позитивному світлі: вони — герої, обранці Бога, які служать вірі та королю. Документ Лас Касаса демонструє іншу перспективу: конкістадори жорстокі, безжальні, їх рухає жадоба золота, вони знищують місцеве населення. Чому? Берналь Діас був безпосереднім учасником завоювань, тому виправдовував і підносив їх. Лас Касас був священиком і захисником прав індіанців, він бачив страждання місцевого населення й засуджував іспанців. Сторінка 25 Діємо: Практичні завдання Проаналізуйте дані про динаміку постачання рабів Іспанією і Португалією в першій половині XVI ст. У першій половині XVI ст. кількість африканців, яких Іспанія та Португалія вивозили до Америки, постійно зростала. Особливо різко зріс обсяг работоргівлі після 1550-х рр. — у Португалії кількість вивезених рабів у десятки разів перевищувала початкові обсяги. Це  shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

la. in.

було пов’язано з розвитком колоній у Латинській Америці, зростанням плантацій цукрової тростини, кави, а також потребою у великій кількості робочої сили після масової загибелі місцевого населення від хвороб та примусової праці. Поясніть, чим зумовлена відмінність між чисельністю тих, хто зайшов на борт, і тих, хто висадився. На кожному етапі транспортування фіксується велика смертність рабів. Про які особливості работоргівлі свідчать ці цифри? Работоргівля була масовим, системним явищем — десятки й сотні тисяч людей вивозили щороку. Це був вигідний бізнес для європейських колонізаторів, бо використання рабів забезпечувало дешеву робочу силу на плантаціях та в шахтах. Раби сприймалися не як люди, а як «товар», що підтверджують статистичні таблиці. Опрацюйте статистичні дані про динаміку работоргівлі на сайті https://www.slavevoyages.org/assessment/estimates. Скористайтеся навігацією сайту та проведіть мінідослідження: регіони-джерела поповнення рабів, обсяги работоргівлі в розрізі представлених держав, кількість загиблих під час перевезень між континентами. Найбільшими центрами постачання рабів були Західна Центральна Африка та Свята Єлена, звідки вивезли близько 5,7 млн людей. Значну роль відігравали й інші регіони: Затока Беніну (2,0 млн), Затока Біафри (1,6 млн), Золотий Берег (1,2 млн). Дещо менше — але теж сотні тисяч — було вивезено з Сенегамбії, Сьєрра-Леоне, Східної Африки й островів Індійського океану. У XVI ст. работоргівля ще мала відносно невеликі масштаби (до 300 тис. осіб). У XVII ст. обсяги почали різко зростати, і до кінця століття вивезли вже понад 1,2 млн африканців. У XVIII ст. настав пік: у першій половині — понад 2,5 млн, у другій — майже 4 млн. Навіть у XIX ст., попри зростання руху проти рабства, з Африки вивезли ще понад 2,8 млн людей. Загалом за кілька століть — близько 12,5 млн. Дослідники вважають, що від 15 до 20 % рабів не доживали до місця призначення. Це означає, що з 12,5 млн вивезених від 1,8 до 2,5 млн людей загинули під час трансатлантичного перевезення. Смертність була спричинена жахливими умовами утримання в трюмах, епідеміями, голодом, катуваннями та придушенням повстань. Дайте оцінку работоргівлі як явищу. Работоргівля була одним із найбільших злочинів в історії людства. Работоргівля залишила глибокий слід — соціальні та расові проблеми відчутні й досі.

Сторінка 26 ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ 1. Самооцінювання. За допомогою дружніх смайлів оцініть свої успіхи у вивченні теми «Великі географічні відкриття, їх причини, передумови, наслідки». Можу пояснити поняття «Конкіста», «колоніальна імперія», «метрополії», «колонії», «зустріч цивілізацій». 1. Конкіста — це завоювання іспанцями та португальцями земель у Центральній і Південній Америці в XVI ст. Під час Конкісти були знищені цивілізації ацтеків, інків і майя. 2. Колоніальна імперія — сукупність територій (колоній), захоплених однією європейською державою (метрополією) і підпорядкованих їй політично та економічно. 3. Метрополія — держава-завойовник, якій належать колонії (наприклад, Іспанія, Португалія, Англія, Франція).  shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

la. in.

4. Колонії — захоплені землі, що не мають самостійності та постачають метрополіям ресурси, золото, рабів і товари. 5. «Зустріч цивілізацій» — це контакт між європейцями та корінними народами Америки, Африки, Азії, який мав культурні, релігійні й економічні наслідки. Можу назвати наслідки «зустрічі цивілізацій» для світу. • поширення європейської культури, релігії, мов; • знищення місцевих цивілізацій і народів; • поява світового ринку; • масові міграції, зокрема работоргівля африканців; • розвиток морської торгівлі та колоніалізму. Можу схарактеризувати Конкісту як завойовницький похід. • очолили Ернан Кортес (ацтеки) і Франсіско Пісарро (інки); • супроводжувалася насильством, грабунками, наверненням до християнства; • мета — золото, земля, слава й поширення католицизму. Можу пояснити, як Великі географічні відкриття вплинули на міграційні процеси у світі. • переселення європейців до нових земель; • примусова міграція мільйонів африканців у рабстві; • створення нових народів і культур у колоніях (змішання рас і традицій). 2. Зіставте малюнки, що ілюструють історію Великих географічних відкриттів. Який із них є історичним джерелом? Лівий. Обговоріть їхній зміст і визначте, який із них більш правдиво ілюструє історію освоєння Нового світу європейцями. Лівий: показано процеси мореплавання та підготовку до подорожей — важка праця матросів, використання інструментів і зброї. Це свідчить про реальні умови на кораблях. Ліве джерело реалістичніше відображає історію освоєння Нового світу, бо показує повсякденність морських експедицій, труднощі й атмосферу подорожей. Правий: урочиста висадка Колумба в Новому світі. Зображення має символічний характер: прапори, кораблі на тлі, постать Колумба в центрі. Праве зображення більше ідеалізує подію, створює героїчний образ відкриття, але приховує жорстокість і труднощі колонізації. 3. Складіть розповідь про історію освоєння Нового світу європейцями з точки зору: а) ідальго; Я — ідальго, збіднілий дворянин з Іспанії. Після Реконкісти у мене не залишилося багатства й землі. Єдиний шанс для слави й добробуту — вирушити за океан. Ми йдемо з Кортесом і Пісарро, долаємо моря, воюємо з індіанцями, шукаємо золото й срібло. У цих землях я бачу свою надію на нове життя, хоч доводиться ризикувати щодня. б) католицької церкви; Ми, священики, супроводжуємо експедиції, бо вбачаємо в них шанс поширити світло Христової віри. Серед індіанців ми хрестимо нових вірян, будуємо храми, утверджуємо владу Бога на далеких землях. Проте наші серця обтяжує видовище жорстокості конкістадорів. Дехто з нас, як Лас Касас, намагається захистити нещасних людей від насильства. в) королівської влади; Ми, монархи Іспанії та Португалії, бачимо у відкриттях шлях до величі держав. Кораблі привозять золото, срібло, прянощі, нові землі підкоряються нашій короні. Це піднімає престиж країни і забезпечує могутність армії та влади. Але за цим стоїть боротьба з  shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

суперниками — Францією й Англією, а також угоди, як-от Тордесільяський договір, щоб поділити світ. г) корінного жителя Америки. Ми жили на нашій землі століттями, вирощували кукурудзу й какао, шанували богів і предків. Коли прийшли чужинці з блискучою зброєю, конями й грізним громом рушниць, наш світ почав руйнуватися. Вони вбивають наших воїнів, несуть хвороби, яких ми не знали, і примушують нас працювати на них. Для нас це не відкриття світу, а його кінець.

§ 5. Зародження капіталістичних відносин. Повсякденне життя європейців Раннього Нового часу

la. in.

? Пригадайте, чому спосіб господарювання за доби Середньовіччя визначають як натуральне господарство. Тому що воно було зорієнтоване на самозабезпечення. Селяни виробляли продукти, одяг, реманент переважно для власних потреб, а не для продажу. Торгівля існувала, але була дуже обмеженою. Яке господарство називають товарним? Таке, у якому продукти й речі виробляються спеціально для обміну й продажу на ринку. Тут головне не власне споживання, а одержання прибутку. 1. Становлення капіталізму. Мануфактурне виробництво й наймана праця

Сторінка 27 Діємо: Практичні завдання Опрацюйте навчальний текст про початки становлення індустріального суспільства. Визначте і запишіть до схеми ознаки цих змін у розвитку суспільства. Ознаки переходу до індустріального суспільства • Зародження ринкових відносин. • Накопичення капіталу. • Формування буржуазії. • Зростання ролі науки і техніки. • Демократизація суспільних відносин. Сторінка 29

1. Чим, на вашу думку, організація праці на мануфактурі відрізнялася від організації праці середньовічного ремісника? Ремісник працював сам або з кількома учнями й підмайстрами. Він володів повним циклом виробництва: від заготівлі сировини до готового виробу. Робота була індивідуальною, майстер сам визначав темп і якість. Мануфактура ґрунтувалася на поділі праці: кожен робітник виконував одну операцію (хтось ріже, хтось шліфує, хтось оздоблює). Це пришвидшувало виробництво і здешевлювало товар, але робило працю одноманітною. Власником був підприємець, а працівники — наймані робітники.

2. Уважно розгляньте гравюру та складіть розповідь про роботу порцелянової мануфактури.  shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

На гравюрі зображена саксонська порцелянова мануфактура XVIII ст. — один із перших великих виробничих центрів у Європі. Ця гравюра показує головну особливість мануфактури — поділ праці. На відміну від середньовічного ремісника, який робив увесь виріб самостійно, на мануфактурі кожен робітник спеціалізувався на одній операції. Це дозволяло виробляти більше товарів, швидше та дешевше, хоча робота ставала одноманітною і залежною від підприємцявласника.

la. in.

Діємо: Практичні завдання 1. За допомогою додаткових джерел інформації з’ясуйте, як відбувалися торги на біржах і хто брав у них участь. На них купці й банкіри укладали угоди щодо великих партій товарів (зерно, прянощі, тканини), а також займалися обміном валют і кредитами. Торги відбувалися у спеціальних будівлях, де збиралися продавці й покупці. Чим біржі відрізнялися від ярмарків? Ярмарок — тимчасове місце торгівлі, яке діяло кілька разів на рік. Тут продавали різні товари для широкого кола людей, від дрібних покупців до великих купців. Атмосфера була святкова. Біржа — постійний торговельно-фінансовий центр. Тут торгували великими партіями, головними учасниками були купці, банкіри, підприємці. Біржа більше нагадувала сучасний фінансовий ринок.

2. Зіставте зображення біржі Ранньомодерної доби та сучасності. Що спільного й відмінного в їхній діяльності? Біржі Ранньомодерної доби й сучасності мають спільне призначення — вони є місцями укладання угод, регулювання цін і фінансових операцій, а учасниками виступають підприємці, фінансисти чи інвестори, які прагнуть отримати прибуток. Водночас їхня діяльність суттєво відрізняється: у XVII–XVIII ст. торги відбувалися наживо у великих залах, де купці гуртом домовлялися про продаж зерна, прянощів чи тканин, тоді як сьогодні біржі працюють із акціями, валютами та цінними паперами, використовуючи комп’ютерні системи та електронні угоди. Сучасні біржі мають глобальний вплив на економіку світу, тоді як ранньомодерні відігравали ключову роль переважно для Європи та колоній. Сторінка 30

Думки істориків Як ви розумієте слова «Один дає гроші, інший роботу!»? Один дає гроші — це підприємець або купець, який має капітал і вкладає його у виробництво. Інший дає роботу — це найманий робітник, який продає свою працю за зарплату. 2. Повсякденне життя населення Західної Європи ? Пригадайте, якими були умови життя населення Західної Європи в період Середньовіччя. Які чинники відігравали найбільшу роль у житті середньовічної людини?  shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

У період Середньовіччя більшість людей були селянами, життя яких залежало від врожаю, природних умов і повинностей на користь феодала. Основними чинниками життя були земля (джерело їжі й існування), релігія (церква визначала свята, обряди, моральні норми), а також феодальна залежність (панщина, податки). Середньовічні міста були центрами ремесел і торгівлі, але там життя часто ускладнювали тіснота, антисанітарія, епідемії. Сторінка 31

la. in.

Історичні Подробиці 1. Перегляньте відеореконструкцію Лондона XVII ст. та озвучте її від імені екскурсовода. Перед нами — типові міські вулички цього часу. Вони вузькі, тісні, нерідко темні, бо будинки стоять дуже близько один до одного. Верхні поверхи виступають уперед і наче нависають над дорогою, тому іноді здається, що сусідні будинки ось-ось доторкнуться дахами. Будинки зведені переважно з дерева й обмазки, а дахи вкриті черепицею або соломою. Це робить місто особливо вразливим до пожеж — і недарма Лондон незабаром переживе Велику пожежу 1666 року. Чимало будинків мають кілька поверхів. Такі вулички й будинки створюють своєрідну атмосферу Лондона XVII ст. — міста, де серед тісняви, шуму та запахів народжувалося нове життя Ранньомодерної доби.

2. Опишіть місто Ранньомодерної доби за допомогою ілюстрацій на с. 32, 92. Міста Ранньомодерної доби, які ми бачимо на гравюрах, мали характерні риси тогочасного урбаністичного життя. Передусім вони були оточені мурами та укріпленнями, адже потреба в обороні від нападів залишалася дуже важливою. Усередині міст височіли вежі й шпилі соборів та костелів, що свідчило про сильний вплив церкви та про центральне місце храмів у міському житті. Також чітко виділялися ратуші й будівлі міського самоврядування, адже саме у цей час активно діяло Магдебурзьке право. Міста ставали дедалі більш економічними центрами. На гравюрах видно порти з кораблями (як у Лондоні), що свідчить про розвиток торгівлі й ремесел. Вулиці були вузькі й щільно забудовані кам’яними чи дерев’яними будинками. Розвиток торгівлі призвів до появи великих площ, ярмарків і торгових рядів. На основі тексту інтернет-додатка й картини «Гданськ у XVII ст.» (с. 33) накресліть схему «Ознаки європейського міста Ранньомодерної доби».

 shkola.in.ua

Сторінка 32

la. in.

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

Український Всесвіт Проаналізуйте зображення як історичні джерела. 1. Які особливості географічного розташування міст вони «повідомляють»? Магдебург зображений на берегах річки Ельби. Річка мала важливе значення для торгівлі, транспорту і захисту міста. Водні шляхи давали доступ до інших регіонів і сприяли розвитку економіки. Львів розташований серед пагорбів і гірських околиць. Це вигідне місце на перехресті торговельних шляхів між Сходом і Заходом, що робило місто важливим центром торгівлі та культури. 2. Які спільні риси в характері міської забудови можна відзначити? Про що вони свідчать? • Обидва міста мали укріплення: мури, башти й брами для оборони. • В архітектурі виокремлюються високі шпилі храмів і ратуш, які домінують над рештою забудови. • У межах міських стін забудова виглядає досить щільною: вузькі вулиці, скупчені будинки. Ці риси свідчать про те, що міста Ранньомодерної доби поєднували середньовічні традиції фортифікаційної архітектури з поступовим розвитком міського простору як адміністративних, економічних і культурних центрів.

 shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

Сторінка 33

Діємо: Практичні завдання 1. Розгляньте ілюстрації і складіть тексти-огляди «Меню людини Ранньомодерної доби», «Одяг європейців». «Меню людини Ранньомодерної доби»: На картинах ми бачимо, що раціони людей. У заможних родинах на столах була більша різноманітність, ніж у селян. Їжа була простішою в селян і більш вишуканою у містян і дворян. «Одяг європейців»: На портреті Луїзи Лотаринзької зображено типовий для XVI ст. вбрання європейської знаті: розкішна сукня з багатими прикрасами, вишивкою й коштовними каменями, високий комір, що підкреслював статус.

la. in.

2. Поміркуйте, чому запропоновані картини можуть слугувати історичним джерелом для вивчення життя і побуту європейців Запропоновані картини передають реальні деталі побуту людей тієї доби. Натюрморти показують продукти харчування й посуд, який використовували. Портрети відображають моду, соціальний статус і естетику епохи. Зображення міста (Гданськ) дає уявлення про архітектуру, торгівлю й повсякденне життя. Таким чином, вони допомагають історикам відтворити картину повсякденності, яка не завжди збереглася в письмових документах.

Сторінка 34 ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ 1. Самооцінювання. За допомогою дружніх смайлів оцініть свої успіхи у вивченні теми «Зародження капіталістичних відносин. Повсякденне життя європейців Раннього Нового часу». Можу пояснити поняття «революція цін», «аграрна революція», «модернізація», «мануфактура», «капіталізм», «буржуазія», «найманий працівник». 1. Революція цін — різке зростання цін у Європі XVI–XVII ст. через приплив золота і срібла з Америки. 2. Аграрна революція — перехід від натурального господарства до товарного, поява великих фермерських маєтків, нових методів обробітку землі. 3. Модернізація — оновлення економіки, науки, техніки, освіти й суспільства для переходу до нового рівня розвитку. 4. Мануфактура — підприємство, де робітники виконують окремі операції вручну, але під спільним керівництвом. 5. Капіталізм — система господарства, заснована на приватній власності, конкуренції й найманій праці. 6. Буржуазія — новий соціальний прошарок підприємців, власників мануфактур і капіталу. 7. Найманий працівник — людина, що продає свою працю за гроші власникові підприємства. Можу назвати прояви модернізації у виробничій сфері та суспільних відносинах Раннього Нового часу. • розвиток торгівлі, банків і мореплавства; • поява мануфактур і нових технологій виробництва; • формування буржуазії та нових соціальних відносин; • урбанізація — зростання міст і ремесел. Можу визначити, які чинники сприяли становленню капіталізму в Європі.  shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

Великі географічні відкриття та колоніальна торгівля; • накопичення капіталу й поява банків; • розвиток внутрішнього ринку; • аграрні реформи та зростання продуктивності праці. Можу пояснити, як модернізація впливала на світогляд людини Ранньомодерної доби. • посилення віри в розум, науку й прогрес; • зростання індивідуалізму та прагнення до свободи; • переосмислення ролі праці, успіху й особистої ініціативи в житті людини. 2. Визначте за статистичним графіком, як змінилася чисельність населення Європи за Ранньомодерної доби. • У 1500 р. населення становило близько 85 млн осіб. • У 1700 р. воно зросло до 128 млн осіб. • У 1790 р. — вже близько 185 млн осіб. Отже, за Ранньомодерної доби чисельність населення збільшилася більш ніж удвічі. Доберіть із тексту параграфа приклади чинників, що могли посприяти цій динаміці. • Розвиток сільського господарства: нові культури (картопля, кукурудза, томати) покращили харчування. • Мануфактурне виробництво і торгівля: забезпечували роботою населення, стимулювали міський розвиток. • Колоніальна експансія: приплив дорогоцінних металів і товарів сприяв економічному зростанню. • Поступове покращення умов життя: розвиток міст, поширення освіти, більш світський спосіб життя. • Медичні й санітарні зміни (хоч і повільні) зменшили смертність у містах у пізніший період. 3. Виконайте творчий проєкт (на вибір) «Ілюстрована реклама мануфактури з виготовлення одягу (або меблів, хатнього начиння)»; репортаж «Один день із життя представника буржуазії (або найманого працівника)»; «Віртуальна екскурсія будинком міського жителя». Репортаж «Один день із життя найманого працівника»: «Світанок. Я прокидаюся в маленькій кімнаті, де разом зі мною живе ще троє товаришів. Сніданок простий — хліб і вода. О сьомій годині ми вже в мануфактурі. Моя робота — пришивати ґудзики. Цілий день — одна й та сама операція, десятки разів. Хоч руки втомлюються, мушу працювати швидко: хазяїн слідкує, щоб ніхто не гаяв часу. В обід ми отримуємо юшку й шматок хліба. Увечері, коли робота закінчується, я відчуваю лише втому. Мрію, що колись матиму власну крамничку, але поки що мушу працювати, щоб не залишитися без заробітку».

la. in.

•

§ 6. Завоювання і освоєння Нового світу європейцями

Сторінка 35 ? Пригадайте, що таке «ідентичність». Чому у людини багато ідентичностей? Назвіть приклади ідентичностей людини. Ідентичність — це усвідомлення людиною того, хто вона є, її належність до певних груп і роль у суспільстві.  shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

У людини багато ідентичностей, бо кожен із нас одночасно належить до кількох спільнот і виконує різні ролі. Приклади: • національна (українець, поляк, француз); • релігійна (християнин, мусульманин, буддист, атеїст); • професійна (учитель, лікар, програміст, фермер); • соціальна (студент, батько/мати, пенсіонер); • культурна (прихильник певної музики, мистецтва, традицій); • гендерна та вікова (чоловік/жінка, підліток/дорослий). 1. Соціальні, етнічні та релігійні конфлікти як прояв світоглядної кризи

la. in.

Поміркуймо! Проаналізуйте схему. Поясніть, що могла викликати поєднані стрілками конфлікти. • Монарх ↔ великі феодали, шляхта – боротьба за владу: монарх намагався централізувати державу, а знать відстоювала свої привілеї. • Монарх ↔ буржуазія – король потребував грошей, а буржуазія прагнула політичних прав в обмін на фінансову підтримку. • Духовенство ↔ буржуазія/міщани – Церква втрачала авторитет, бо нові верстви прагнули світського життя і свободи від церковного впливу. • Шляхта ↔ міщани/буржуазія – шляхта трималася за традиційні привілеї, а міщани й купці вимагали рівних прав та впливу в державі. • Селяни ↔ феодали/шляхта – головний конфлікт через податки, панщину й повинності, які викликали повстання. • Робітники ↔ буржуазія – з розвитком мануфактур і найманої праці загострювалися суперечності через низькі зарплати, довгий робочий день, експлуатацію. • Міщани ↔ селяни – міста прагнули розширювати свої економічні можливості, використовуючи ресурси села; селяни часто потерпали від високих податків і торгових монополій.

Сторінка 37 Поміркуймо! 1. Розгляньте таблицю. Які зі згаданих народів сьогодні мають власні держави? • Кастильці, каталонці, баски, галисійці → нині входять до складу Іспанії (хоч каталонці та баски мають сильні рухи за автономію). • Франки (французи) → сучасна Франція. • Англійці, шотландці, ірландці → Англія та Шотландія нині у складі Великої Британії, Ірландія має власну державу. • Німці → сучасна Німеччина. • Італійці, чехи, словенці → сучасні Італія, Чехія, Словенія. • Поляки, білоруси, русини (українці), литовці, євреї, вірмени, татари → нині є Польща, Білорусь, Україна, Литва, Вірменія, а також кримські татари мають автономні рухи, але власної держави не мають. 2. Спрогнозуйте, чи могли мати місце в цих державах конфлікти між владою та етнічними спільнотами.  shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

• • • •

В Іспанії напруга між кастильцями та іншими народами (басками, каталонцями, маврами) призводила до релігійних і національних переслідувань. У Франції проблеми виникали з бретонцями, провансальцями та гугенотами (релігійний аспект). В Англії та Шотландії — конфлікти через різну культуру й традиції, а також боротьбу Ірландії за незалежність. У Священній Римській імперії — численні релігійні війни та національні суперечності між німцями, чехами, італійцями та іншими етносами. У Речі Посполитій — конфлікти між польською шляхтою та українськими, литовськими, білоруськими й козацькими громадами, що призводило до повстань (наприклад, повстання Хмельницького).

•

2. Міські повстання

la. in.

Сторінка 38 1. Порівняйте виступи міщан за Середньовіччя і Ранньомодерної доби — що в них спільного й відмінного. Виступи міщан у Середньовіччі й Ранньомодерну добу мали спільне коріння — невдоволення економічними утисками, високими податками та обмеженням прав, а учасниками найчастіше були ремісники й бідніші міські жителі. Проте середньовічні повстання здебільшого мали локальний і стихійний характер, обмежувалися боротьбою за станові й цехові права й швидко придушувалися владою. Натомість у Ранньомодерну добу виступи ставали масштабнішими, охоплювали кілька міст чи регіонів, до них долучалися селяни й наймані робітники, а вимоги виходили за межі економічних питань і торкалися політичних та соціальних змін, що робило їх наслідки значно відчутнішими. 2. Чому, на вашу думку масштабність участі та значущість наслідків повстань зросла за Ранньомодерної доби? • Зростання міського населення: у містах було більше ремісників, найманих працівників, які могли об’єднуватися. • Формування буржуазії: новий прошарок суспільства прагнув політичних прав і впливу. • Розвиток мануфактур і торгівлі: конфлікти загострювалися між заможною верхівкою та біднішими міщанами й робітниками. • Криза феодальних порядків: старі обмеження (цехи, привілеї) вступали в суперечність із новими ринковими відносинами. • Вплив релігійних і політичних ідей доби Реформації та Просвітництва, які підштовхували людей до активнішої боротьби.

Історичні Подробиці 1. Якими були причини повстання міст Кастилії? • посилення влади іспанського монарха Карла І (Габсбурга), який спирався на іноземних радників; • високі податки та фінансові утиски для утримання постійних війн; • обмеження прав міст і втручання королівської влади в їхнє самоврядування; • невдоволення з боку міщан, ремісників і навіть частини дворянства через втрату впливу. 2. Які факти повстання свідчили, що станові рамки в суспільстві поступово слабшали і відбувалося формування єдиної спільноти — нації?  shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

у повстанні брали участь не лише міщани, а й селяни та частина дрібної шляхти; • вимоги стосувалися не лише міських привілеїв, а й захисту «загального блага»; • відчувалася тенденція до об’єднання різних верств суспільства у боротьбі проти королівської влади, що є передумовою формування нації. 3. Як ви думаєте, чому повстання могло зазнати поразки? • відсутність єдності між учасниками (різні стани мали свої інтереси); • краще організовані та озброєні сили монарха; • нестача ресурсів і політичного досвіду в повсталих; • частина шляхти перейшла на бік короля. 4. Яким було значення повстання, попри його поразку? • воно показало, що суспільство вже виходить за межі станових інтересів і готове діяти спільно; • стало важливим етапом у формуванні національної свідомості та ідеї «єдиної Кастилії»; • засвідчило, що міщани й інші верстви починають відігравати значнішу роль у політичному житті;

la. in.

•

Сторінка 39 3. Селянські війни

Поміркуймо! 1. Розгляньте картину. Опишіть за нею життя селян. Чи зазнало воно якісних змін порівняно із Середньовіччям? На картині зображені селяни за працею: вони жнуть хліб, доглядають худобу, працюють на полі, а також займаються хатніми справами. Поряд із ними видно річку, млини, місто з церквою — усе це вказує на тісний зв’язок села й міста. Життя селян залишалося важким і залежним від урожаю, проте воно вже зазнало певних змін у порівнянні з Середньовіччям: • зросла роль ринку й торгівлі (селяни працювали не лише для себе, а й на продаж); • почали застосовувати кращі знаряддя праці та нові культури (картопля, кукурудза); • посилилася залежність селян від землевласників, але водночас з’являлися й наймані робітники. 2. Спрогнозуйте, як зростання попиту на сільськогосподарську продукцію могло вплинути на землевласників та селян. • Землевласники: отримували більше прибутку, розширювали свої маєтки, вкладали кошти у нові землі, часто збільшували податки й повинності селян. • Селяни: змушені були працювати інтенсивніше, щоб задовольнити потреби ринку; частина селян розорювалася й перетворювалася на найманих робітників, інші могли мати вигоду від продажу надлишків продукції на ринку. Сторінка 40

1. Порівняйте селянські війни з міськими повстаннями: знайдіть в них спільне й відмінне. Селянські війни й міські повстання мали спільну основу — прагнення простих людей позбутися надмірних податків, повинностей і соціального гніту. І селяни, і міщани виступали проти свавілля влади та прагнули більшої свободи й справедливості. Обидва рухи часто супроводжувалися масовістю, але завершувалися поразкою через слабку  shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

la. in.

організацію, брак військової сили й жорстокість каральних заходів з боку монархів і феодалів. Водночас між ними були й суттєві відмінності. Селянські війни зазвичай охоплювали великі території та мали на меті ліквідацію кріпацтва, зменшення повинностей і радикальну зміну соціального ладу. Натомість міські повстання найчастіше мали локальний характер і стосувалися здебільшого захисту цехових прав, торгових привілеїв та боротьби з міською верхівкою. Таким чином, селянські виступи підривали саму основу феодалізму, тоді як міські прагнули реформувати й удосконалити вже наявну систему. 2. Поміркуйте, чому селянські виступи зазнавали поразок. • Відсутність єдиного керівництва й організації. • Погане озброєння та військова підготовка порівняно з арміями монархів і феодалів. • Розбіжності в інтересах учасників (частина селян прагнула полегшення податків, інші — повної ліквідації кріпацтва). • Зрада чи перехід частини знаті на бік влади. Чи могли вони отримати позитивні наслідки в майбутньому?(Помилка в тексті умови) Так. Попри поразки, повстання: • змушували владу проводити часткові реформи (податкові пільги, обмеження повинностей); • сприяли посиленню релігійних та національних рухів (як у Німеччині під час Реформації); • поступово підривали стару феодальну систему і створювали умови для розвитку буржуазного суспільства; • заклали основу для ідеї спільної боротьби різних станів, що у майбутньому стане елементом формування націй і революційних рухів.

Сторінка 41 Поміркуймо! 1. Пригадайте мирні методи боротьби міщан за свої права. Які з них могли використати селяни? Міщани у боротьбі за свої права часто застосовували петиції до влади, колективні звернення, бойкот податків, відмову виконувати повинності, а також організацію мирних зборів і протестів. Подібні методи були доступні й селянам: вони теж могли відмовлятися сплачувати податки, вимагати полегшення кріпацьких обов’язків, об’єднуватися у громади для висловлення спільних вимог. 2. Розгляньте ілюстрацію. Чому саме таку зброю мали повсталі селяни? Чи була вона ефективною у протистоянні з урядовими арміями? На гравюрі видно палиці, дрючки з металевими набійками, саморобні списи — це була побутова або перероблена зброя, доступна в селі. Селяни не мали можливості купити чи виготовити професійні мечі, гармати чи мушкети, тому використовували все, що було під рукою: сільськогосподарські знаряддя, дерев’яні кийки, підручний метал. Така зброя могла бути ефективною лише у локальних сутичках або при несподіваному нападі. Проте проти добре організованих і озброєних армій із мушкетами, гарматами та кіннотою вона була майже безсилою.

 shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

la. in.

Поміркуймо! 1. Розгляньте пам’ятну медаль. Кому вона симпатизує? Чому сучасні швейцарці зберігають пам’ять про Селянську війну? На срібній медалі зображено селянських вождів, а на звороті — символ селянської зброї й напис про свободу та право. Це означає, що медаль симпатизує саме селянамповстанцям, які боролися за свої права. Сучасні швейцарці зберігають пам’ять про війну 1653 р., бо вона символізує боротьбу простого народу за соціальну справедливість, свободу й гідність — цінності, що стали основою демократичних традицій країни. 2. Дізнайтеся з додаткових джерел інформації, де ще у Європі увічнено пам’ять про селянські повстання / війни? • У Німеччині зведено пам’ятники учасникам Німецької селянської війни 1524–1526 рр., зокрема в місті Мюльгаузен (пам’ятник Томасу Мюнцеру). • В Англії зберігаються меморіальні місця, пов’язані з повстанням Роберта Кета 1549 р. • У Франції пам’ять про селянські виступи (жакерії) вшанована у місцевих музеях і літературі. • У Швейцарії, крім медалі, є меморіальні заходи й історичні реконструкції. 3. За підручником історії України дізнайтеся, коли і де відбувалися селянські виступи на українських теренах за Ранньомодерної доби? • У XV–XVI ст. на українських теренах часто спалахували селянські заворушення проти феодальної експлуатації. • Важливим осередком протесту стало Поділля, Волинь, Галичина, де селяни боролися проти збільшення панщини й податків. • У другій половині XVI ст. рухи селян поєднувалися з козацькими виступами, що посилювало їхній масштаб. • У XVII ст. селянство активно брало участь у повстаннях під проводом Косинського, Наливайка, Жмайла, Павлюка та у визвольній війні під проводом Б. Хмельницького.

Сторінка 42 ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ 1. Самооцінювання. За допомогою дружніх смайлів оцініть свої успіхи у вивченні теми «Суспільні конфлікти Раннього Нового часу». Можу назвати найбільші соціальні конфлікти Ранньомодерної доби. • Селянська війна в Німеччині (1524–1526 рр.); • Нідерландська революція (1568–1648 рр.); • Англійська революція (1640–1660 рр.); • повстання у Франції (Фронда, 1648–1653 рр.). Можу визначити причини і наслідки соціальних конфліктів Раннього Нового часу. Причини: зростання податків, посилення влади монархів і феодалів, релігійні утиски, соціальна нерівність. Наслідки: ослаблення феодальної системи, посилення ролі буржуазії, утвердження ідей свободи, толерантності та національної незалежності. Можу пояснити, чим соціальні конфлікти Ранньомодерної доби відрізнялися від середньовічних. • у середньовіччі — боротьба переважно селян і міщан проти феодалів; • у Ранньомодерну добу — виступи всіх верств суспільства, часто з політичними та релігійними цілями;  shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

вплив ідей гуманізму, Реформації та раннього націоналізму. Можу назвати особливості Нідерландської революції. • боротьба проти іспанського панування та католицької інквізиції; • релігійне підґрунтя — підтримка протестантизму; • створення незалежної держави — Республіки Об’єднаних провінцій (Нідерланди); • приклад для інших народів у боротьбі за свободу і віротерпимість. 2. Прочитайте уривок з історичного джерела та визначте, про становище якої з верств суспільства Ранньомодерної доби в ньому йдеться. Уривок із Статуту Великого князівства Литовського 1588 р. стосується селян та вотчинних підданих (залежних людей, прикріплених до землі боярина). Також згадуються челядь і полонянки, які мали найнижчий соціальний статус. Яке становище цієї групи визначає документ? • Селянин був фактично прикріплений до землі свого пана. • Якщо він утік, боярин мав право його розшукувати: до 10 або навіть 20 років залежно від відстані, на яку той утік. • Якщо строк пошуку минав, селянин уже не вважався власністю боярина. • Двірська челядь і полонянки взагалі не мали права на звільнення — їхнє становище було повністю залежним. Спрогнозуйте можливі наслідки дії цього документа на суспільні відносини. • Посилення влади бояр і шляхти над селянами. • Поглиблення процесу закріпачення селянства, адже їхня мобільність обмежувалася законом. • Розшук утікачів міг створювати додаткову напругу між панами й селянами. • Двірська челядь і полонянки фактично прирівнювалися до рабів, що означало збереження найнижчих форм залежності. • У перспективі такі закони викликали зростання селянського невдоволення та ставали однією з передумов масових повстань у майбутньому. 3. Які важливі уроки для розвитку суспільства можна взяти із взаємин між різними соціальними групами? • Діалог і компроміс між різними групами важливі для уникнення насильницьких конфліктів. • Захист прав кожного стану/класу зменшує соціальну напругу. • Економічна рівновага: надмірне збагачення одних груп за рахунок інших породжує повстання. • Соціальна мобільність (можливість переходу між станами чи класами) сприяє стабільності й розвитку держави. 4. Які соціальні конфлікти Раннього Нового часу мають відображення у сучасному світі? • Боротьба трудящих за справедливі умови праці → сьогодні профспілки, страйки. • Протистояння між багатими і бідними → сучасна проблема соціальної нерівності. • Національні та етнічні суперечності → конфлікти в багатонаціональних країнах. • Релігійні протистояння → у деяких регіонах світу зберігаються й нині. • Протести проти високих податків → і зараз актуальні у вигляді масових демонстрацій. 5. Уявіть себе радниками та радницями короля. Запропонуйте йому способи запобігання та подолання соціальних конфліктів. • Зменшити податки й повинності для найбідніших верств.

la. in.

•

 shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

Розширити права міщан і селян, допустити їх до участі в місцевому самоврядуванні. • Створити загальнодержавні збори (на кшталт парламенту чи сейму), де різні стани могли б висловлювати свої інтереси. • Встановити єдині закони для всіх і поступово обмежувати станові привілеї. • Інвестувати у розвиток торгівлі, мануфактур і сільського господарства, щоб підвищити добробут. 6. Підготуйте коротку виставу про зустріч представників різних станів на королівській раді. Покажіть у ній позиції станів і пропозиції, які вони висувають для поліпшення соціальних відносин у країні. • Король: «Моє королівство страждає від непокою. Я хочу почути кожного». • Шляхтич: «Ми захищаємо державу мечем, але потребуємо підтвердження наших привілеїв». • Міщанин: «Міста платять високі податки. Ми просимо свободи торгівлі й права обирати владу». • Селянин: «Ми годуємо країну, але нас пригнічує панщина. Зменште повинності й дайте нам право вільно переходити». • Священик: «Людям потрібна не лише хлібина, а й духовний мир. Слід уникати переслідувань і поширювати освіту». • Король: «Я чую вас. Ми створимо раду станів, зменшимо податки для бідних, а шляхта нестиме більшу відповідальність за порядок».

la. in.

•

§ 7. Узагальнення з розділу 1 «Економіка і суспільство Раннього Нового часу» 1. Історична гра

Що таке Колумбів обмін? Колумбів обмін — це процес широкого обміну товарами, рослинами, тваринами, технологіями, а також хворобами між Старим світом (Європою, Азією, Африкою) і Новим світом (Америкою), який почався після подорожей Христофора Колумба наприкінці XV ст. Поясніть поняття колонія Колонія — це територія, захоплена іноземною державою, яка втратила політичну й економічну самостійність і управлялася метрополією (країною-завойовницею). Чим були зумовлені суспільні конфлікти Ранньомодерної доби? • посилення кріпацтва та експлуатації селян; • зростання податків і державних повинностей; • обмеження міських прав, зловживання місцевої влади; • боротьба між старими феодальними порядками та новими капіталістичними відносинами; • релігійні протистояння (Реформація й Контрреформація); • нерівність між станами та відсутність політичних прав у більшості населення. Як можна оцінити діяльність конкістадорів? • З одного боку, вони сприяли відкриттю нових земель, поширенню європейських знань, культури, торгівлі, створенню глобальних економічних зв’язків. • З іншого боку, їхня діяльність була пов’язана з жорстокістю, винищенням індіанських цивілізацій, грабунком багатств і примусовим наверненням у християнство.  shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

la. in.

Які технічні вдосконалення сприяли географічним відкриттям? • удосконалення морських карт (портоланів); • використання компаса й астролябії для визначення курсу; • створення нових типів кораблів (каравели, галеони) із кількома щоглами та великими вітрилами; • розвиток картографії (точніші карти світу); • поліпшення зброї та навігаційних інструментів. Як розвивалося мануфактурне Виробництво? Мануфактури виникли наприкінці XVI ст. і стали перехідною формою від ремесла до фабрики. • Праця поділялася на окремі операції, виконувані різними робітниками. • Використовувалася наймана праця. • Виробництво стало масовішим і дешевшим, ніж у цехових майстрів. • Ремесло поступово занепадало, а мануфактури поширювалися в текстильній, металургійній, порцеляновій та інших галузях. Які ознаки має індустріальне суспільство? • провідна роль машинного виробництва; • швидкий розвиток науки й техніки; • урбанізація — зростання міст і кількості міського населення; • формування нових соціальних груп — буржуазії та найманих робітників; • послаблення ролі церкви й посилення світського світогляду; • розширення прав громадян, поступова демократизація суспільства. Що таке колоніальний поділ світу? Колоніальний поділ світу — це встановлення контролю європейських держав над відкритими землями в Азії, Африці та Америці у XVI–XVIII ст. Землі поділялися між Іспанією, Португалією, Англією, Францією та Нідерландами як колонії, що забезпечували метрополії ресурсами й багатством. Поясніть сутність поняття капіталізм. Капіталізм — це економічна система, заснована на приватній власності, свободі підприємництва й прагненні до прибутку. 2. ХРОНОЛОГІЧНА ПОСЛІДОВНІСТЬ

Упорядкуйте хронологічну послідовність подій європейської історії. Назвіть, які події пов’язані з історією України. • Відкриття Америки Колумбом — 1492 р. • Відкриття морського шляху до Індії Васко да Гамою — 1497–1498 рр. • Тордесільяська угода — 1494 р. • Навколосвітня подорож Магеллана — 1519–1522 рр. • Битва під Оршею — 1514 р. • Люблінська унія — 1569 р. 3. Історичний сторітелінг

Творчо опрацюйте хмаринки слів. 1. Визначте, яка тема об’єднує слова в кожній із хмаринок. Дайте назву хмаринкам. Хмаринка 1: Назва: Великі географічні відкриття  shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

la. in.

Обґрунтування: Слова пов’язані з подорожами Колумба, Магеллана, Діаша, завоюваннями конкістадорів, відкриттям нових земель, індіанськими цивілізаціями (майя, інки, ацтеки). Всі вони відображають епоху XV–XVI ст., коли формувалася колоніальна система. Хмаринка 2: Назва: Формування індустріального суспільства та капіталізму Обґрунтування: Тут представлені терміни, що відображають економічні й соціальні зміни XVI–XVII ст.: виникнення мануфактур, зростання ринку, поява буржуазії та найманих робітників, накопичення капіталу. Згадується й революція цін — наслідок колоніальних завоювань та притоку золота в Європу. 2. Визначте, чи всі слова наборів відповідають запропонованій вами назві й темі. Свою думку обґрунтуйте. Хмаринка 1: Усі слова логічно вписуються в тему, адже стосуються або подорожей, або їхніх наслідків (колонії, метрополія). Хмаринка 2: Усі слова відповідають темі, бо стосуються переходу від феодальних відносин до ринкових і зародження капіталізму. 4. Історичні зв’язки

Об’єднайтеся в групи і за схемою проаналізуйте зазначені в ній події, процеси та явища. Великі географічні відкриття: Передумови: потреба в нових торговельних шляхах → технічні вдосконалення (компас, каравела, карти) → посилення ролі торгівлі та буржуазії. Результати/наслідки: відкриття Америки, морського шляху до Індії → колоніальний поділ світу → формування світового ринку й початок глобалізації. Велика криза XIV–XV ст.: Передумови: малий льодовиковий період, неврожаї, епідемії чуми, затяжні війни. Результати/наслідки: пошук нових джерел багатства та продовольства → стимулювання торгівлі й подорожей → потреба в перебудові суспільства. Суспільні конфлікти Раннього Нового часу: Передумови: посилення податків, кріпацтва, нерівність станів, вплив Реформації. Результати/наслідки: поразка повстань, але часткові реформи → зростання політичної активності населення → зародження ідеї націй. Формування капіталістичних відносин: Передумови: розвиток торгівлі, накопичення колоніального золота й срібла, «революція цін». Результати/наслідки: занепад феодальних відносин → зростання міст і ринку → зародження індустріального суспільства. 5. Що ми знаємо з теми

Перевірте, як ви засвоїли матеріал теми за допомогою онлайн-тестів. Для виконання завдань перейдіть за посиланнями або за допомогою смартфона зчитайте QR-коди. Позначте варіант, у якому правильно вказано рік першої подорожі Христофора Колумба 1492 р.  shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

la. in.

Позначте варіант, у якому правильно вказані хронологічні рамки Раннього Нового часу Кінець XV – середина XVIII ст. Установіть відповідність між історичними діячами та історичними фактами Завоювання країни інків — Франсіско Піссаро Відкриття морського шляху до Індії — Васко да Гама Відкриття Америки — Христофор Колумб Перша навколосвітня подорож — Фернан Магеллан У переліку позначте наслідки Великих географічних відкриттів (2 відповіді) ✅ Прискорення формування капіталістичних відносин ✅ Знищення індіанських цивілізацій Центральної та Південної Америки Установіть відповідність між поняттями та короткими поясненнями їх змісту Підвищення цін на товари внаслідок здешевлення дорогоцінних металів — Революція цін Завоювання європейцями Центральної та Південної Америки — Конкіста Соціальна верства, що володіє капіталом і засобами виробництва — Буржуазія Соціально-економічна система, заснована на приватній власності, прагненні отримати прибуток — Капіталізм.

Розділ 2. Високе Відродження. Реформація в Західній Європі § 8. Гуманізм. Високе Відродження

Сторінка 45

? Пригадайте, що означає поняття «гуманізм». Назвіть імена поетів і вчених — засновників гуманістичної культури в Італії. Гуманізм – це світогляд і культурний рух епохи Відродження, який ставив у центр уваги людину, її гідність, право на розвиток, освіту та самореалізацію. • Франческо Петрарка – поет, якого називають «батьком гуманізму». • Джованні Боккаччо – автор «Декамерону», підкреслював красу земного життя. • Леонардо Бруні – історик і політичний мислитель, популяризатор античної спадщини. • Лоренцо Валла – філолог, критик середньовічних текстів. • Марсіліо Фічіно – філософ, перекладач творів Платона. • Піко делла Мірандола – автор «Промови про гідність людини», одного з головних маніфестів гуманізму.

Поміркуймо! 1. Чому торгівля сприяла поширенню нових світоглядних ідей? Торгівля пов’язувала різні регіони, народи й культури. Разом із товарами поширювалися книги, рукописи, знання з астрономії, медицини, географії. Купці й мандрівники привозили нові ідеї з Італії, Близького Сходу, Америки, що сприяло розвитку гуманізму й наукових поглядів. 2. Чому попри зміни уявлень про людину, більшість філософів Ранньомодерного часу не сумнівалися у божественному походженні світопорядку і закликали пізнати його через Біблію?  shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

Хоча гуманізм підкреслював цінність людини, релігія залишалася головною духовною основою. Навіть мислителі, які критикували церкву, вважали, що порядок світу закладений Богом. 3. Як уявляли Бога мислителі Раннього Нового часу? Бога бачили як творця Всесвіту, що заклав закони природи. Дехто уявляв його як «великого годинникаря», який створив світ і дав йому рух за певними правилами. 4. Розгляньте картину з Ісусом. Чим вона відрізняється від традиційних ікон? • На відміну від ікон, тут є реалістичний пейзаж, дерева, гори. • Ісус та інші персонажі зображені більш людяними, у звичайних позах і рухах, а не символічно. • Картина нагадує сцену з життя, а не суто собраз. Сторінка 46

la. in.

1. КРИЗА РЕЛІГІЙНОГО СВІТОГЛЯДУ. ГУМАНІЗМ 2. Високе Відродження Сторінка 47

Як стверджують історики, художник спеціально зобразив на фресці такі самі стіл і посуд, які були на той момент у церкві. Цим він намагався показати, що Ісус і Юда набагато ближчі до людей, ніж здається. 1. Що ви знаєте про біблійний сюжет, зображений на фресці? Фреска зображає останню вечерю Ісуса Христа з апостолами перед його арештом і розп’яттям. Під час трапези Христос промовив, що один із дванадцяти учнів зрадить його. Це викликало сильне хвилювання серед апостолів. На картині видно різні реакції: здивування, обурення, заперечення. Юда Іскаріот, який і стане зрадником, сидить серед інших апостолів, але художник виділив його темнішими тонами і особливим виразом обличчя. 2. Як ви думаєте, які ідеї хотів передати художник? • Людяність Христа і апостолів: Леонардо зобразив їх не як віддалених святих, а як людей з реальними емоціями. • Стіл, страви й посуд намальовані так, ніби це звичайна трапеза, що робило сцену зрозумілішою для віруючих. • Художник підкреслив, що Біблійні персонажі — це не далекі ідеальні образи, а реальні люди, близькі до сучасників. З додаткових джерел інформації дізнайтеся, яку іншу назву має картина. «Джоконда» — від прізвища чоловіка жінки, Франческо дель Джокондо, флорентійського купця. Які є версії стосовно людини, зображеної на портреті? • Ліза Герардіні (Ліза дель Джокондо) — найбільш поширена версія, дружина флорентійського торговця шовком. • Ідеалізований жіночий образ — Леонардо міг створити узагальнений портрет «жінки-гармонії». • Автопортрет у жіночому образі — деякі дослідники припускають, що риси обличчя нагадують самого Леонардо.  shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

Сторінка 48

Сторінка 49

la. in.

Історичні Подробиці Яку людину ви могли б назвати геніальною? Я б назвав геніальною людину, яка поєднує в собі талант, працелюбність, універсальність знань і здатність змінювати світ своїми ідеями. Саме таким був Леонардо да Вінчі. Яке, на вашу думку, значення спадщини Леонардо для сучасності? • Його художні твори («Мона Ліза», «Таємна вечеря») стали символами світової культури й еталонами краси та гармонії. • Його наукові ідеї випередили час: креслення літальних апаратів, танка, гідравлічних систем стали основою для розвитку техніки в наступні століття. • Він заклав підвалини для розвитку медицини й анатомії завдяки своїм малюнкам людського тіла. • Його мислення показало приклад того, як мистецтво і наука можуть взаємно доповнювати одне одного.

Історичні Подробиці Згідно із супровідними записами Леонардо, малюнок був створений для визначення пропорцій людського (чоловічого) тіла. Як ви думаєте, чому цей малюнок називають «канонічним»? Його називають «канонічним», бо він став своєрідним «еталоном» — каноном краси, гармонії та співмірності людини з природою. Дізнайтеся, що означають «пропорції золотого перетину». • Золотий перетин — це поділ відрізка на дві частини так, що відношення більшої частини до меншої дорівнює відношенню всього відрізка до більшої частини. • Числове значення — приблизно 1 : 1,618. • Цей принцип зустрічається в природі (спіраль мушлі, розташування листя), в архітектурі (Парфенон), у мистецтві та навіть у будові людського тіла. Історичні Подробиці Який біблійний сюжет став основою твору Мікеланджело? Він ґрунтується на книзі Буття зі Старого Завіту. Сцена зображує момент, коли БогОтець простягає руку до Адама, щоб передати йому іскру життя. Це символізує акт творіння першої людини.

Сторінка 50

Що, на ваш погляд, приваблювало Мікеланджело в образі Мойсея? в ньому він бачив уособлення сили, духовної напруги й величі. Мойсей поставав перед ним не лише як біблійний пророк, а й як символ людини, яка отримала від Бога закон і несе його людям. Дізнайтеся з відео, хто сприяв становленню Мікеланджело як митця. Визначте, з якими труднощами зустрівся Мікеланджело на своєму творчому шляху. Спираючись на відео та додаткові джерела, дізнайтеся про роботи Мікеланджело, не згадані в тексті підручника.  shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

Сторінка 51

la. in.

Становленню митця сприяли насамперед Лоренцо де’ Медічі, який підтримав юного скульптора, а також його перші наставники — художник Домініко Ґірландайо та Бертольдо ді Джованні. Важливу роль відіграли і папи Римські, особливо Юлій ІІ, який замовив йому численні твори. Водночас на своєму шляху Мікеланджело зустрів чимало труднощів: він потерпав від непостійності замовників, постійних змін у планах пап, фізичних виснажливих робіт, а також від суперництва з іншими митцями, зокрема з Рафаелем. Деякі його проєкти так і залишилися незавершеними через політичні чи фінансові обставини. Окрім відомих шедеврів, як-от «Давид» чи «Створення Адама», Мікеланджело створив чимало інших робіт: скульптури «Раб бунтівний» і «Раб, що вмирає», «Бакхус», «Бругаська Мадонна», пізня «Pietà Rondanini». Він також працював над Капелою Медічі з алегоріями «Ніч», «День», «Світанок» і «Сутінки», створив проєкт Лауренціанської бібліотеки, а в Римі долучився до проєктування собору Святого Петра та Капітолійської площі. Чому образ матері Христа був і залишається таким популярним у живописі? Які почуття прагнув передати Рафаель через образ Мадонни? Образ матері Христа був і залишається популярним у живописі, адже Марія символізує милосердя, чистоту та материнську любов. Вона близька людям, бо втілює ідеал жінкиматері, здатної розділити страждання та захистити своїх дітей. Рафаель у своїх численних картинах Мадонн передавав передусім ніжність, гармонію й людяність. Його образи сповнені спокою й любові, вони поєднують небесне з земним і залишаються символами духовної краси та тепла.

Серед портретів античних мислителів і вчених Рафаель зобразив, зокрема, Платона й Аристотеля. Їхні жести — перший показує на небо, другий простирає руку до землі. Які уявлення про характер вчення філософів намагався передати художник? Жест Платона, який вказує рукою вгору, символізує його вчення про світ ідей, що існує понад видимою реальністю та визначає справжнє буття. Натомість Аристотель простягає руку до землі, підкреслюючи, що знання слід шукати в досвіді, природі й практичному житті. Діємо: Практичні завдання

Ознайомтеся з ознаками архітектури Відродження. За допомогою пошукових систем доберіть приклади пам’яток архітектури цієї доби. Створіть віртуальну галерею та проведіть екскурсію для однокласників / однокласниць, під час якої покажіть на представлених пам’ятках ознаки архітектурного стилю. • Купол собору Санта-Марія дель Фйоре у Флоренції (архітектор Філіппо Брунеллескі). • Палаццо Медічі-Ріккарді у Флоренції (Мікелоццо). • Церква Сан-П’єтро ін Монторіо в Римі (Донато Браманте). • Собор Святого Петра у Ватикані (архітектори Браманте, Мікеланджело та ін.). • Палаццо Пітті у Флоренції. • Вілла Ротонда під Віченцою (Андреа Палладіо).

 shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

Сторінка 52 3. Культура бароко

4. Народження нової європейської науки Діємо: Практичні завдання

Сторінка 53

la. in.

Опрацюйте цей пункт параграфа й укладіть структурно-логічну схему або карту пам’яті «Наукові генії та їхні відкриття». Визначте, які перепони довелося долати науковцям у своїй діяльності. Після завершення роботи презентуйте свій проєкт у класі.

Фізика й механіка: • Галілео Галілей: принцип відносності руху, закон інерції, закони падіння тіл, ідея маятникового годинника, удосконалення телескопа → підтвердження геліоцентричної системи. • Розвиток механіки: поширення млинів, годинникових механізмів, розвиток гідростатики. Астрономія: • Миколай Коперник: геліоцентрична система світу, рух Землі навколо Сонця. • Джордано Бруно: ідея безкінечного Всесвіту, існування інших планет і можливого життя. Анатомія та біологія: • Андреас Везалій: засновник сучасної анатомії, подолав середньовічний страх перед розтином. • Оптика: вивчення функцій ока, спроби зрозуміти фізику зору. Історія й гуманітарні науки: • Джорджо Вазарі: «Життєписи найславетніших живописців, скульпторів і зодчих» → початок біографічного жанру, аналіз джерел. Перепони науковців • Тиск церкви: інквізиція жорстоко карала за ідеї, що суперечили догматам (Бруно спалений, Галілей суджений). • Віра в античні авторитети: багато вчених змушені були сперечатися з усталеними античними поглядами. • Соціальний осуд і страх єресі: нові ідеї вважали небезпечними для традиційного світогляду. • Матеріальні труднощі: для досліджень потрібні були дорогі прилади, інструменти, підтримка меценатів. Сторінка 54

1. Перегляньте відео й поміркуйте, які якості стали в пригоді вченому для обґрунтування геліоцентричної системи. Спостережливість, критичне мислення, наполегливість і сміливість у пошуках істини. Він мав глибокі знання в математиці й астрономії, умів поєднувати спостереження з  shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

розрахунками та не боявся сумніватися в авторитеті античних учених і церковних догмах. 2. Чому його вчення спочатку не набуло визнання? Хто довів правильність теорії Миколая Коперника? Його вчення спочатку не набуло визнання, бо воно суперечило традиційним уявленням церкви та багатовіковій геоцентричній системі Птолемея, де Земля вважалася центром Всесвіту. Це було сприйнято як виклик усталеним релігійним і науковим поглядам. Правильність теорії Коперника довели інші науковці: насамперед Галілео Галілей, який підтвердив її своїми астрономічними спостереженнями через телескоп, а також Йоганн Кеплер, що сформулював закони руху планет, і Ісаак Ньютон, котрий згодом пояснив їхню дію завдяки закону всесвітнього тяжіння. Сторінка 55

la. in.

1. Перегляньте відео та визначте, що сприяло успіху Галілео Галілея як науковця. Його допитливість, уміння поєднувати спостереження з експериментом, винахідливість і практичне застосування знань. Він удосконалив телескоп і використав його для спостереження небесних тіл. 2. Як Галілей пов’язаний із Миколаєм Коперником? Галілей на практиці підтвердив геліоцентричну систему Коперника. Відкрив, що Місяць має гори й кратери, Сонце — плями, а Юпітер — власні супутники. 3. Чому Галілею вдалося уникнути вогню інквізиції? Він зрікся своїх переконань під тиском церкви.

Історичні Подробиці 1. Чому, на вашу думку, католицька церква повертається до оцінок подій минулого та вибачається за переслідування Галілео Галілея, а також Джордано Бруно, Савонароли, Яна Гуса, Мартіна Лютера? Католицька церква повертається до оцінки подій минулого і визнає свої помилки, щоб відновити історичну справедливість і показати сучасному світу приклад смирення та готовності вчитися на власних помилках. Вибачення за переслідування Галілео Галілея, Джордано Бруно, Савонароли, Яна Гуса та Мартіна Лютера демонструють прагнення церкви до діалогу, подолання конфліктів із наукою та суспільством, а також готовність поєднати духовні традиції з науковим прогресом. 2. Як ви розумієте слова Дж. Равазі? Можна зрозуміти як визнання того, що правда завжди залишається незмінною, навіть якщо людські інституції помиляються. Релігія й наука можуть мати різні підходи до пізнання світу, але їхня кінцева мета — шукати істину. Сторінка 56

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ 1. Самооцінювання. За допомогою дружніх смайлів оцініть свої успіхи у вивченні теми «Гуманізм. Високе Відродження» Можу назвати підґрунтя та ознаки ідеології гуманізму. Підґрунтя — інтерес до античної культури, філософії, літератури. Ознаки: • віра в цінність людини, її розум і творчість;  shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

la. in.

• прагнення до знань; • повага до краси природи й мистецтва; • відхід від церковного догматизму. Можу пояснити, у чому полягає зв’язок доби Відродження з Античністю. • відродження античних ідеалів гармонії, краси, раціональності; • наслідування форм і стилів античного мистецтва; • вивчення латини й грецької мови, використання античних сюжетів у літературі та живописі. Можу розпізнати твори провідних діячів доби Відродження. • Леонардо да Вінчі — «Мона Ліза», «Таємна вечеря»; • Мікеланджело — скульптура «Давид», фрески Сікстинської капели; • Рафаель — «Афінська школа»; • Данте Аліґ’єрі — «Божественна комедія»; • Франческо Петрарка — сонети; • Джованні Боккаччо — «Декамерон». Можу визначити, як наукові відкриття доби Відродження впливали на секуляризацію свідомості. • астрономічні відкриття Коперника й Галілея спростували церковне вчення про світобудову; • розвиток медицини, географії, фізики посилив довіру до науки; • люди почали розглядати світ раціонально, а не лише через релігію — відбулася «світська переорієнтація» мислення. 2. Обговоріть у класі, чим ідеал людини доби Ренесансу відрізнявся від ідеалу середньовічної людини. Ідеал людини Ренесансу відрізнявся від середньовічного тим, що наголошував на гармонійному розвитку особистості, прагненні до знань, свободи, творчості. Якщо в Середньовіччі головною цінністю була віра та покора Богові, то в добу Відродження — людська гідність, індивідуальність. 3. За допомогою додаткових джерел інформації доповніть колекцію картин «Мадонни Високого Відродження». З підібраних картин створіть ілюстровану галерею. До кожної картини укладіть мініопис, в якому назвіть притаманні творові мистецтва ознаки культури Відродження.

«Мадонна Літта» (Леонардо да Вінчі, 1490–1491 рр.): У центрі — Марія, яка годує Немовля. Природність і ніжність образу підкреслюють гуманістичний ідеал Відродження: святі зображені як звичайні люди. Використано прийом світлотіні (сфумато), який створює м’якість і глибину. «Мадонна у кріслі» (Рафаель, 1513–1514 рр.): Мадонна з Ісусом зображені в інтер’єрі, наповненому затишком. Характерна гармонія  shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

la. in.

ліній і кольорів, ідеалізація образу матері. Рафаель підкреслює материнську любов і красу, що відповідає ренесансному прагненню до гармонії між земним і духовним. «Сикстинська Мадонна»: «Мадонна з гвоздикою» :

«Сикстинська Мадонна» (Рафаель, 1512–1513 рр.): Одна з найвідоміших робіт Рафаеля. Марія з Немовлям у небесному сяйві підноситься над людьми, але водночас виглядає близькою й доступною. Символізує гуманізм і новий погляд на святість: духовне з’єднане з земним. Важливий ренесансний прийом — перспектива і виразність постатей. «Мадонна з гвоздикою» (Леонардо да Вінчі, бл. 1475 р.): Мадонна ніжно тримає Немовля, яке простягається до квітки-гвоздики — символу майбутніх страждань Христа. Картина відзначається реалістичністю, використанням світлотіні, увагою до деталей. Тут поєднуються релігійний зміст і людська емоційність. § 9. Реформація у християнській церкві

Сторінка 57

? Пригадайте, яку роль відігравали релігія і церква в житті середньовічної людини. У Середньовіччі релігія займала центральне місце в житті людини. Церква визначала не лише духовні, а й соціальні норми поведінки, впливала на політику, освіту, культуру. Люди вірили, що спасіння душі — головна мета життя, а церква є посередником між ними і Богом. Вона контролювала шкільну освіту, науку, мистецтво, навіть календар і свята. Який вплив справили на світогляд суспільства Великі географічні відкриття? Великі географічні відкриття XV–XVI ст. змінили уявлення європейців про світ. Було доведено, що Земля має кулясту форму, відкриті нові континенти — Америка, морські шляхи до Індії, Китаю. Це підірвало середньовічні релігійні уявлення про «центр світу» та непорушність біблійних істин. Люди почали більше довіряти науці, спостереженням і досвідам, ніж церковним догмам.

 shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

1. Початок Реформації

la. in.

Діємо: практичні завдання Скориставшись матеріалами параграфа визначте причини, ознаки та наслідки Реформації. Інформацію систематизуйте у графічну схему або ментальну мапу «Реформація в Західній Європі».

Думки істориків Про які причини кризи католицької церкви свідчить історик? • Розбещеність духовенства — священнослужителі забули про духовне служіння, вели розкішне й аморальне життя. • Зловживання владою Папства — Папа Римський і церковна верхівка перетворили свою владу на політичну тиранію, дбали не про віру, а про збагачення. • Занепад церковної дисципліни — ченці не дотримувалися правил чернечого життя, у монастирях поширилися невігластво й неробство. • Втрата довіри суспільства — віруючі стали зневажати духовенство, бо бачили суперечність між проповідями та реальними вчинками служителів церкви.

Сторінка 58 Розгляньте карикатуру. Поміркуйте, що хотів висміяти автор. • пиху й лицемірство духовенства, яке замість служіння Богові прагнуло багатства й розкоші; • жадібність і свавілля світських правителів, котрі зловживали владою й дбали лише про власні інтереси; • злиття церкви й держави, де обидві сили підтримували одна одну для утримання влади над народом. Що спільного було між церковною і світською владою в ХVІ ст.? • прагнення збагачення й політичного впливу; • використання релігії як засобу контролю над людьми; • переслідування інакодумців; • корупція, продажність, розкішне життя еліти.  shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

la. in.

Сторінка 59 Свідчать документи Які ідеї висунув Мартін Лютер у своїх тезах? • Критика продажу індульгенцій — прощення гріхів не можна купити за гроші, бо лише Бог має владу відпускати гріхи. • Віра як шлях до спасіння — спасіння людини залежить не від добрих справ чи церковних обрядів, а від особистої віри в Бога. • Біблія — головне джерело віри — Святе Письмо, а не папські постанови, є справжнім авторитетом у духовному житті. • Рівність усіх віруючих перед Богом — не потрібно посередництва священиків для спілкування з Богом. Поміркуйте, якою могла бути реакція католицької церкви й суспільства на такі твердження. • Католицька церква б сприйняла ці тези як небезпечний виклик своїй владі та прибуткам. Лютера звинуватили в єресі, а його книги спалювали. • Суспільство б розділилося: прості люди, міщани й частина шляхти підтримали його ідеї, бо вони виступали проти церковної корупції. Водночас вищі духовні й світські кола побоювалися втрати впливу.

Сторінка 60 Поміркуймо! 1. Що, на вашу думку, могло приваблювати в ідеях Лютера представників різних станів німецького суспільства? • Селян — тому що вони бачили у вченні Лютера засіб звільнення від гніту церковних та світських феодалів. • Міщан — бо вони прагнули більш простої, щирої віри без дорогих обрядів і церковних поборів, а також підтримували ідею національної церкви, незалежної від Риму. • Шляхту та князів — приваблювала можливість послабити владу Папи Римського і здобути контроль над церковними землями, що зміцнювало їхню політичну й економічну позицію. • Інтелігенцію — бо Реформація відкривала шлях до освіти, розвитку друкарства, поширення грамотності та вільнодумства.

2. Яке значення для Реформації мав переклад Святого Письма національними мовами? • Він зробив Біблію доступною широким верствам населення, а не лише священикам і вченим. • Люди могли самостійно читати й тлумачити Слово Боже, що підривало монополію церкви на духовну владу. • Це сприяло поширенню освіти, розвитку літератури й утвердженню національних мов. Сторінка 61 2. Поширення Реформації. Жан Кальвін Сторінка 62 Дізнайтеся, кого з історичних діячів зображають статуї пам’ятника.  shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

• Гійом Фарель — перший проповідник Реформації в Женеві, який підготував ґрунт для діяльності Кальвіна. • Жан Кальвін — французький богослов, реформатор, засновник кальвінізму, що став основою протестантської етики. • Теодор Беза — учень і послідовник Кальвіна, богослов і ректор Женевської академії. • Джон Нокс — шотландський реформатор, який поширив ідеї кальвінізму у своїй країні, започаткувавши пресвітеріанство.

la. in.

Поміркуйте, який сенс автори вклали у викарбуваний на пам’ятнику вислів «Після темряви світло». • «Темрява» уособлює епоху духовної залежності, зловживань і неосвіченості, коли Церква контролювала віру та мислення людей. • «Світло» — це пробудження свідомості, поширення освіти, повернення до істинної віри, заснованої на Святому Письмі.

Покажіть на карті центри Реформації та території поширення протестантських учень.

Сторінка 63 ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ 1. Самооцінювання. За допомогою дружніх смайлів оцініть свої успіхи у вивченні теми «Реформація у християнській церкві». Можу пояснити поняття «секуляризація», «Реформація», «протестантизм». • Секуляризація — процес звільнення суспільного, культурного й політичного життя від впливу церкви; перехід від релігійного до світського світогляду.  shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

la. in.

• Реформація — релігійно-політичний рух XVI ст., спрямований на оновлення католицької церкви, який привів до появи нових християнських течій. • Протестантизм — один із напрямів християнства, що виник унаслідок Реформації (лютеранство, кальвінізм, англіканство). Можу проаналізувати причинно-наслідкові зв’язки процесів Реформації. • Причини: зловживання в католицькій церкві (продаж індульгенцій, розкіш духовенства), розвиток освіти, друкарства й нових ідей гуманізму. • Наслідки: розкол церкви, поява протестантських конфесій, релігійні війни, зростання ролі світських держав. Можу пояснити причини популярності ідей Реформації в Європі. • прагнення до особистої віри без посередництва церкви; • підтримка світських правителів, які бажали незалежності від Папи; • поширення друкарства, що зробило Біблію доступною народам Європи; • соціальна підтримка міщан і селян, які прагнули рівності перед Богом. Можу показати на карті регіони поширення Реформації в Європі. • Лютеранство — Німеччина, Скандинавія; • Кальвінізм — Швейцарія, Нідерланди, Шотландія, частково Франція; • Англіканство — Англія; • Контрреформація (католицизм) — Італія, Іспанія, Південна Німеччина, Польща. 2. На основі вивченої інформації про історію Великих географічних відкриттів, соціальні конфлікти Ранньомодерної доби, історію Реформації створіть завдання для однокласників / однокласниць на встановлення хронологічної послідовності подій. • Розташуйте події у правильній хронологічній послідовності: • Початок подорожі Христофора Колумба до Америки. • Виступ Мартіна Лютера з «95 тезами». • Відкриття морського шляху до Індії Васко да Гамою. • Селянська війна в Німеччині. • Заснування Женевської республіки Жаном Кальвіном. 3. Що означає поняття «народна реформація»? Народна Реформація — це релігійно-соціальний рух XVI ст., який виник серед простого населення — селян, міщан і ремісників. Чим вона відрізнялася від Реформації, яку розпочав Мартін Лютер? Мартін Лютер прагнув реформувати церкву зсередини, не змінюючи суспільного ладу, тоді як народна Реформація виступала проти соціальної та політичної несправедливості. 4. У 2017 р. світ відзначав 500-річчя від початку Реформації. Національний банк України, зокрема, випустив ювілейну монету номіналом 5 грн. Поміркуйте, чому в сучасному світі надають значення Реформації. • започаткувала епоху духовної свободи, коли людина отримала право самостійно тлумачити віру; • сприяла розвитку освіти, грамотності, друкарства і поширенню національних мов; • заклала основи демократії, відповідальності та працьовитості (так звана «протестантська етика»); • стала поштовхом до формування сучасних європейських цінностей — толерантності, свободи совісті, рівності перед законом.

 shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

§ 10. Контрреформація в Європі. Релігійні війни

Сторінка 64 ? Уявіть, що ви представник / представниця католицької церкви. До яких заходів ви вдалися б для збереження позицій церкви в суспільстві? • Підвищити моральний рівень духовенства, вимагати прикладу благочестя від священників і ченців. • Обмежити продаж індульгенцій і суворо карати за зловживання церковною владою. • Відновити освіту духовенства — засновувати семінарії, щоб священники мали добру богословську підготовку. • Активніше проповідувати серед простого народу, перекладати релігійні тексти доступною мовою, пояснювати суть віри.

la. in.

1. Боротьба католицької церкви проти Реформації Поміркуймо! Чи можна назвати Контрреформацію «католицькою Реформацією»? Так, у певному сенсі можна. Контрреформація — це не лише відповідь католицизму на протестантський виклик, а й спроба внутрішнього оновлення самої церкви.

Сторінка 65 2. Орден єзуїтів Свідчать документи 1. Як наведені правила характеризують моральні цінності єзуїтів? Ці правила показують, що для єзуїтів головними були абсолютна віра, дисципліна й беззаперечна покора волі Бога та церкви. 2. Чи сприяли такі норми зміцненню католицької церкви в боротьбі з єрессю? Аргументуйте свою думку Так, безперечно, сприяли. • Їхня залізна дисципліна та абсолютна лояльність до Папи дозволили відновити авторитет католицизму в багатьох країнах Європи. • Вони відкривали школи, університети, займалися освітою та місіонерством, повертаючи людей до віри. • Єзуїти активно боролися з протестантськими ідеями, поширюючи власну версію християнської духовності. • Сторінка 66 Український Всесвіт 1. У чому цінність цієї історичної пам’ятки? • відображає вплив європейського архітектурного стилю бароко; • символізує присутність ордену єзуїтів — одного з найвпливовіших у католицькому світі; 2. Дізнайтеся, яку роль у розвитку освіти на українських землях відіграли єзуїтські колегії. • Вони відкривали колегії (школи), де навчали не лише духовенство, а й дітей шляхти та міщан. • У їхніх закладах викладали мови, філософію, риторику, логіку, математику, астрономію, що наближало освіту до європейського рівня.  shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

• Єзуїтські школи виховували еліту, готуючи майбутніх державних діячів, вчених, дипломатів. • Через свою мережу колегій орден сприяв поширенню науки, культури й книгодрукування.

la. in.

Поміркуймо! Наскільки, на вашу думку, слова сучасного єзуїта співзвучні з діяльністю ордену в ХVI–XVII ст.? Повністю співзвучні. Тоді єзуїти вбачали своє покликання у служінні людям — через освіту, виховання та підтримку віри. Їхні школи відкривали доступ до знань для всіх верств населення, а місіонери несли християнські цінності у різні країни світу. Так само й сьогодні Папа Франциск наголошує на співчутті, милосерді та служінні ближнім — головних принципах, що збереглися в ордені від часів його заснування.

Сторінка 67 3. Релігійні війни Сторінка 68 ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ 1. Самооцінювання. За допомогою дружніх смайлів оцініть свої успіхи у вивченні теми «Контрреформація в Європі. Релігійні війни» Можу пояснити поняття «Контрреформація». Контрреформація — це рух, спрямований на оновлення католицької церкви та боротьбу з поширенням протестантизму в Європі. Можу визначити причини, заходи та наслідки Контрреформації в Європі. Причини: поширення ідей Реформації, втрата церквою авторитету, потреба зміцнення дисципліни духовенства. Заходи: створення Ордену єзуїтів (1540), скликання Тридентського собору (1545–1563), оновлення богослужіння, інквізиція, цензура друків, відновлення місій. Наслідки: зміцнення католицизму в Південній Європі, занепад протестантських рухів у деяких регіонах, поширення католицької освіти через єзуїтські школи Можу розповісти, як релігійні війни вплинули на позиції протестантів і католиків в Європі. • тривалі конфлікти (особливо Тридцятирічна війна 1618–1648 рр.) виснажили обидві сторони; • результатом стало визнання рівноправності протестантів і католиків у Європі (Вестфальський мир 1648 р.); • католицизм зберіг панівні позиції на півдні, протестантизм — на півночі Європи. Можу порівняти діяльність провідних діячів Реформації та Контрреформації. Ознака Реформація Контрреформація Мета Оновити церкву, звільнити її від Зміцнити католицьку церкву, діяльності зловживань, повернути віру до зупинити поширення джерел християнства протестантизму Головні діячі Мартін Лютер, Жан Кальвін, Ігнатій Лойола, Папа Павло III, Ульріх Цвінглі Карло Борромео Засоби Поширення Біблії на національних Заснування ордену єзуїтів, впливу мовах, проповіді, друкарство Тридентський собор, інквізиція, місії  shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

Результати Вплив на культуру

Виникнення протестантських церков (лютеранство, кальвінізм, англіканство) Сприяла розвитку грамотності, освіти, перекладів

Відновлення авторитету папства, поширення католицької освіти

la. in.

Розвиток шкільництва, мистецтва бароко, утвердження церковної дисципліни 2. Шкільний статут ордену єзуїтів застерігав, що «жодному не може бути відмовлено в прийнятті до школи через його низьке походження або убогість». Як це положення характеризує можливість здобути освіту в єзуїтських навчальних закладах для різних соціальних груп? Це свідчить про демократичність освітньої політики єзуїтів. Це означало, що навчання було відкритим не лише для шляхти, а й для представників міщанства, селянства та навіть бідних верств населення. 3. Ознайомтеся із сучасними поглядами на «чорну легенду» в історії інквізиції та поміркуйте, що сприяло її появі. Дайте оцінку інквізиції як методу утвердження авторитету католицької церкви. Ці методи — страх, доноси, фізичні покарання — суперечили християнським цінностям милосердя й любові до ближнього. Діяльність інквізиції завдала шкоди духовному авторитету церкви, спричинивши страх і відчуження серед людей. 4. На основі здобутих знань з історії Реформації та Контрреформації поміркуйте, чи можна було уникнути релігійних воєн в Європі. Повністю уникнути їх було майже неможливо. • Церква втратила монополію на духовне життя, а монархи прагнули використати Реформацію для посилення своєї незалежності від Папи. • Багато князів, особливо в Німеччині, підтримували протестантів, щоб отримати землі церкви та зміцнити власну владу. • Люди, натомість, боролися не лише за віру, а й за свободу совісті. 5. Спираючись на матеріал параграфа, додаткові джерела, створіть творчий проєкт (презентацію, віртуальну мандрівку, інфографіку, лепбук тощо) «Роль єзуїтських шкіл в історії української освіти».

 shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

6. Уявіть, що ви працюєте в туристичній фірмі. Розробіть маршрут (прокладіть на карті) та рекламну продукцію для подорожі «Реформація і Контрреформація на карті Європи». Включіть до маршруту й розташовані в Україні об’єкти. Віттенберг (Німеччина) Місце, де Мартін Лютер оприлюднив 95 тез — початок Реформації. Женева (Швейцарія) Центр кальвінізму. Стіна Реформації з написом: «Після темряви — світло». Рим (Італія) Осередок Контрреформації. Орден єзуїтів і храм Іл Джезу. Краків (Польща) Єзуїтські школи, боротьба католицизму з протестантами. Львів (Україна) Єзуїти прибули 1584 р. Костел святих Петра і Павла — центр освіти й науки.

Сторінка 69 1. Історична гра

la. in.

§ 11. Узагальнення з розділу 2 «Високе Відродження. Реформація в Західній Європі»

Схарактеризуйте особливості архітектури бароко? – багаті оздоби, позолота, скульптури, фрески; – контраст світла і тіні; – вигнуті фасади, куполи, колони; – поєднання архітектури, живопису й скульптури в єдину композицію. Які роботи Леонардо да Вінчі вам відомі? «Мона Ліза» (Джоконда), «Таємна вечеря», «Мадонна в скелях», «Вітрувіанська людина». Що таке техніка сфумато? Техніка сфумато — це прийом у живописі, коли межі між кольорами та тінями м’яко розмиті, створюючи ефект туману й плавного переходу тонів. Саме завдяки сфумато усмішка Мони Лізи здається живою. Поясніть поняття Реформація. Реформація — це релігійний рух XVI століття, спрямований на оновлення католицької церкви, який привів до появи протестантських течій. Що таке індульгенція? Індульгенція — це грамота, яку католицька церква продавала за гроші, обіцяючи відпущення гріхів. У чому унікальність робіт Мікеланджело? Він створював «живі» фігури. Його шедеври — статуя Давида, П'єта та розписи Сикстинської капели — вражають анатомічною точністю. Хто такий Жан Кальвін? Жан Кальвін — французький богослов і реформатор, засновник кальвінізму. Він вважав, що Бог уже наперед визначив долю людини, а праця та ощадливість — шлях до спасіння. У чому полягало вчення Мартіна Лютера? В тому, що спасіння досягається не через гроші, індульгенції чи посередництво церкви, а через віру в Бога і читання Святого Письма. У чому полягала сутність ідей гуманізму?  shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

У визнанні цінності людини, її розуму, гідності та права на саморозвиток. Гуманісти доби Відродження вірили, що людина — творець свого життя, а не лише підданий Бога. Довкола якої ідеї дискутували Галілей і церква? Будови Всесвіту. Галілей підтримував геліоцентричну теорію Коперника — що Земля обертається навколо Сонця. Церква ж вважала це єрессю, бо, на її думку, Земля була центром світу. Як пов'язані Контрреформація та єзуїти? Орден єзуїтів став головною силою Контрреформації. Вони боролися з єрессю через освіту, місіонерство й виховання, засновуючи школи та університети, щоб повернути вплив католицької церкви. Сторінка 70 2. Історична хронологія

la. in.

1. Запропонуйте правильний варіант відповідності дати подіям, процесам і явищам. • 1492 р. — Відкриття Америки Христофором Колумбом. • 1517 р. — Виступ Мартіна Лютера з “95 тезами” у Віттенберзі — початок Реформації. • 1524–1526 рр. — Селянська війна в Німеччині. • 1540 р. — Заснування ордену єзуїтів Ігнатієм Лойолою. • 1545–1563 рр. — Тридентський собор — початок Контрреформації. • 1555 р. — Аугсбурзький релігійний мир — узаконення лютеранства в Німеччині. 2. Доберіть три події з історії України, що відбувалися в хронологічних межах шкали часу. • 1494–1497 — надання Києву Магдебурзького права. • 1514 — битва під Оршею. • 1529 — ухвалення Першого Литовського статуту, що діяв і на українських землях Великого князівства Литовського.

3. Історичне лото З’єднайте репродукції картин з їхніми назвами й іменами авторів.

 shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

la. in.

За потреби скористайтеся додатковими джерелами інформації. Визначте, які сюжети лягли в основу представлених полотен. Як у картинах поєднано релігійний світогляд та світогляд людини Ранньомодерної доби? – «Джоконда» Леонардо да Вінчі — портрет жінки, що втілює гармонію розуму й природи; це пошук людської сутності, типовий для гуманізму. – «Сикстинська Мадонна» Рафаеля Санті — релігійний образ Богородиці, але показаний через людське тепло й ніжність. – «Повернення блудного сина» Рембрандта — біблійна історія про прощення, у якій відчувається глибока емпатія до людини. – «Інфанта Маргарита Австрійська» Веласкеса — придворний портрет, у якому велич поєднується з відчуттям дитячої вразливості. Запропонуйте власний варіант такої вправи. Підпишіть картини митців епохи Відродження, визначивши тему кожної: релігійна, міфологічна, портретна чи побутова. Поясніть, як у них виявлено ідеали гуманізму. Сторінка 71 4. Історичні зв’язки

Об’єднайтеся в групи і за схемою проаналізуйте зазначені в ній події, процеси та явища. Гуманізм Передумови: – Розвиток освіти, науки й мистецтва в Італії; – Повернення інтересу до античної культури; – Бажання людини самостійно пізнавати світ. Наслідки: – Розвиток науки, літератури й мистецтва; – Формування нової системи цінностей; – Ідейна основа для Реформації. Реформація Передумови: – Зловживання в католицькій церкві, продаж індульгенцій; – Зростання впливу освіти й друкарства; – Ідеї гуманізму про свободу думки. Наслідки: – Поділ Європи на католицьку й протестантську частини; – Ослаблення влади Папи Римського; – Поширення освіти та перекладів Біблії. Контрреформація Передумови: – Поширення протестантизму; – Ослаблення позицій католицизму в Європі. Наслідки: – Посилення церковної дисципліни; – Розвиток єзуїтських шкіл і науки; – Тимчасове зміцнення католицизму.

 shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

Аугсбурзький мир (1555 р.)

Передумови: – Тривалі релігійні війни в Німеччині; – Неможливість примусового повернення протестантів до католицизму. Наслідки: – Припинення релігійних конфліктів у Священній Римській імперії; – Визнання лютеранства як рівноправного напряму; – Початок формування релігійної терпимості в Європі. 5. Творча майстерня

la. in.

Проаналізуйте згенеровані штучним інтелектом тематичні зображення. Визначте, епізоди із життя яких видатних діячів вони ілюструють. • Угорі ліворуч — Галілео Галілей спостерігає зоряне небо через телескоп. Це символ його внеску у розвиток астрономії, підтвердження геліоцентричної системи. • Угорі праворуч — Леонардо да Вінчі у своїй майстерні працює над анатомічними та інженерними кресленнями. • Унизу ліворуч — також Леонардо да Вінчі, який експериментує з винаходами (парашут, літальний апарат). • Унизу праворуч — Миколай Коперник, який формулює геліоцентричну модель Всесвіту. Оцініть коректність зображень з точки зору достовірності. не зовсім історично точні — є елементи фантазії. Спробуйте самостійно згенерувати ілюстрації до теми «Високе Відродження».

 shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

Поміркуйте, від чого залежить якість результатів генерування тематичних малюнків з домогою ШІ. • Точність і деталізація запиту. Чим чіткіше сформульовано опис (тема, стиль, епоха, об’єкти, кольори), тим реалістичніше зображення отримає користувач. • Джерела навчання моделі. Якщо штучний інтелект навчався на якісних прикладах мистецтва певного періоду (наприклад, Ренесансу), то він краще відтворює стиль цієї доби. • Коректність історичних і культурних даних. Без зазначення конкретних ознак епохи (архітектура, одяг, предмети побуту) результат може виглядати фантастично або неточно. 6. Що ми знаємо з теми

la. in.

Перевірте, як ви засвоїли матеріал теми за допомогою онлайн-тестів. Для виконання завдань перейдіть за посиланнями або за допомогою смартфона зчитайте QR-коди. Позначте назву країни, у якій було започатковано епоху Відродження Італія Установіть відповідність між іменами історичних діячів та короткими характеристиками їх діяльності 1. Лідер народної Реформації та Селянської війни в Німеччині — Томас Мюнцер 2. Засновник ордену єзуїтів — Ігнатій Лойола 3. Автор першого реформаційного вчення, викладеного в "95 тезах" — Мартін Лютер 4. "Женевський папа", засновник однієї з течій протестантизму — Жан Кальвін Позначте варіант, у якому правильно розкрито зміст Аугсбурзького миру 1555 р. Визнання лютеранства та права німецьких князів установлювати віросповідання у своїх землях Позначте в переліку автора пам’ятки мистецтва доби Відродження

Леонардо да Вінчі Установіть відповідність між поняттями та коротким поясненням їх змісту 1. Церковно-політичний рух за збереження впливу католицької церкви — Контрреформація 2. Стиль у європейському мистецтві, якому притаманна урочистість, пишність, різноманітність і динамічність форм — Бароко 3. Звільнення від релігійного впливу — Секуляризація 4. Рух за оновлення католицької церкви — Реформація Позначте в переліку ім’я вченого, якому присвячено ілюстрацію  shkola.in.ua

Галілео Галілей

la. in.

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

Розділ 3. Держави Раннього Нового часу

§ 12. Абсолютні монархії. Становлення абсолютної монархії у Франції та Пруссії

Сторінка 72 ? Покажіть на карті сучасну Францію. Пригадайте, які етапи розвитку пройшли середньовічні монархії.

 shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

• Рання монархія (V–XI ст.) — влада короля слабка, країною фактично керують феодали; король є лише “першим серед рівних”. • Феодальна (станово-представницька) монархія (XII–XV ст.) — королі поступово зміцнюють владу, обмежують самостійність васалів, створюють централізований апарат управління, скликають станові збори. • Абсолютна монархія (XVI–XVIII ст.) — влада короля стає необмеженою; він зосереджує у своїх руках управління, фінанси, армію та законодавство. У Франції цього типу монархії досяг Людовік XIV, який проголосив: «Держава — це я!» 1. Королівська влада в першій половині XVI ст Сторінка 73

la. in.

2. Релігійні війни й установлення династії Бурбонів у Франції

Сторінка 74 Поміркуймо! Уявіть себе на місці Генріха IV — складіть перелік аргументів на користь рішення про прийняття корони короля Франції. • Заради миру в державі. Країна була виснажена релігійними війнами між католиками й гугенотами, тому прийняття корони могло стати запорукою єдності та стабільності. • Відновлення єдності Франції. Тільки сильна королівська влада могла об’єднати розділене суспільство та запобігти подальшому кровопролиттю. • Зміцнення авторитету монархії. Корона давала можливість повернути повагу до престолу й забезпечити централізоване управління державою. • Можливість реалізувати політичні реформи. Лише ставши королем, Генріх IV міг упроваджувати заходи для відновлення господарства, торгівлі й фінансів Франції. • Державний обов’язок понад особисті переконання. Його відоме висловлювання «Париж вартий меси» означало готовність пожертвувати власними релігійними поглядами заради спокою і добробуту підданих. • Забезпечення майбутнього династії. Прийняття корони гарантувало легітимність влади і спадковість Бурбонів на французькому престолі. Сторінка 75 3. Завершення формування абсолютизму: кардинал Рішельє та «король-сонце» Луї XIV

Діємо: практичні завдання Працюючи з текстом підручника, створіть карту пам’яті «Зміцнення французького абсолютизму в XVII ст.». Розпочніть укладання карти з основних гілок «Діяльність кардинала Рішельє» та «Абсолютизм Луї XIV».

 shkola.in.ua

la. in.

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

Розгляньте репродукцію картини. Про які особливості постаті першого міністра Франції вона розповідає? На полотні він зображений у розкішному кабінеті, серед документів, глобусів і символів влади, що свідчить про його інтелект, дипломатичну діяльність і величезний вплив на політику Франції. Сторінка 77 4. РАНДЕНБУРГ-ПРУССІЯ у XVI–XVII ст.

Поміркуймо! Визначте спільні риси в розвитку Франції та Бранденбург-Пруссії у XV–XVII ст. • Посилення влади монарха, формування абсолютизму. • Створення постійного війська й зміцнення бюрократії. • Централізація фінансів і податків. • Активна зовнішня політика та військове розширення. • Розвиток культури й науки під опікою правителів.

Сторінка 78 ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ 1. Самооцінювання. За допомогою дружніх смайлів оцініть свої успіхи у вивченні теми «Абсолютні монархії. Становлення абсолютної монархії у Франції та Пруссії». Можу назвати ознаки, переваги і недоліки абсолютної монархії на прикладі Франції. Ознаки: • необмежена влада монарха — король стоїть над усіма законами («держава — це я»); • централізація управління — ліквідація впливу феодалів і станово-представницьких органів; • постійне військо та бюрократія, підконтрольні королю; • державна церква, що підтримує владу монарха. Переваги:  shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

стабільність і порядок у державі; • зміцнення єдності країни після воєн; • розвиток економіки й культури під державним захистом. Недоліки: • відсутність політичних прав у підданих; • зловживання владою; • концентрація ресурсів у руках правлячої еліти. Можу розповісти як відбувалося формування абсолютної монархії у Франції. • після релігійних війн (1562–1598 рр.) Генріх IV (з династії Бурбонів) відновив порядок і централізував владу; • кардинал Рішельє обмежив вплив аристократії й гугенотів; • за Луї XIV абсолютизм досяг вершини — створено розкішний двір у Версалі, ліквідовано залишки станових прав. Можу пояснити значення результатів релігійних воєн для зміцнення королівської влади у Франції. • ослабили знать і посилили роль короля як гаранта миру; • Нантський едикт (1598) забезпечив релігійну терпимість, що стабілізувало державу; • централізація влади стала запорукою політичної єдності. Можу висловити судження про роль державних діячів у становленні абсолютизму. • Генріх IV — відновив економіку, поклав початок абсолютизму; • Рішельє — створив сильну централізовану монархію; • Луї XIV — уособив абсолютну владу, зміцнив державу, але виснажив фінанси війнами. 2. Упорядкуйте хронологічну послідовність. 1. Варфоломіївська ніч — 1572 р. 2. Нантський едикт — 1598 р. 3. Початок діяльності кардинала Рішельє — 1624 р. 4. Початок правління «короля-сонця» (Людовіка XIV) — 1643 р. 3. Обговоріть у групі зміст висловлювань французьких державних діячів. Доберіть історичні факти, які підтверджують зміст висловлювань: «Париж вартий меси» (Генріх IV); «Держава — це я!» (Луї XIV). • «Париж вартий меси» (Генріх IV) — вислів показує політичну гнучкість і прагматизм короля. Щоб припинити релігійні війни та стати законним монархом, він прийняв католицизм, хоча раніше був протестантом. • «Держава — це я!» (Луї XIV) — символ абсолютизму, уособлення влади монарха, який зосередив у своїх руках усю політичну, військову й фінансову силу. 4. Опрацюйте витяги з історичного документа. Які з порад Рішельє вважаєте актуальними для сьогодення? • «Спати як лев…» — постійна пильність керівника, готовність до загроз. • «Скарбниця — серце держави…» — важливість стабільної економіки. • «Мати запас на непередбачувані обставини» — передбачення криз і готовність до них.

la. in.

•

 shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

§ 13. Іспанська колоніальна імперія. Національно-визвольна війна в Нідерландах

la. in.

Сторінка 79 ? Пригадайте, яку історію «розповідає» хмаринка. Розкрийте зміст наведених понять і поясніть роль в історії згаданих діячів / діячок. Мориски — мусульмани, які після Реконкісти формально прийняли християнство, але зберігали власні традиції. Їх переслідували, що призвело до соціальної напруги. Колумб — мореплавець, який у 1492 р. відкрив Америку під іспанським прапором. Це стало початком Великих географічних відкриттів і створення колоніальної імперії. Кортес — конкістадор, який підкорив імперію ацтеків у Мексиці (1519–1521 рр.), що принесло Іспанії величезні багатства. Реконкіста — багатовікова боротьба іспанців проти мусульман за визволення Піренейського півострова. Завершилась у 1492 р. взяттям Гранади. Ця подія символізує створення єдиної християнської держави. Роль діячів: • Фернандо керував військовими кампаніями, завершив Реконкісту, сприяв укріпленню армії та дипломатії. • Ізабель реформувала фінанси, підтримувала освіту, контролювала діяльність церкви, заснувала інквізицію для релігійної єдності держави. Як вплинули на розвиток Іспанії Великі географічні відкриття? Відкриття Америки перетворило Іспанію на одну з наймогутніших держав Європи XVI ст. До країни потекли срібло й золото, розвинулася торгівля, зросли міста. Водночас надмірна залежність від колоніальних доходів і занепад виробництва у самій Іспанії згодом призвели до економічної кризи. 1. Володіння Габсбургів. Іспанія за Карла V й ФІЛІПА ІІ

Діємо: практичні завдання Опрацюйте історичну карту та з’ясуйте, в яких країнах Габсбурги мали володіння на початку XVІ ст. • Священна Римська імперія (нинішні території Німеччини, Австрії, Швейцарії, Чехії) — тут Габсбурги володіли титулом імператора та численними землями. • Австрія — основна спадкова область Габсбургів. • Іспанія — після шлюбу Філіпа Габсбурга з Хуаною Кастильською (донькою Фернандо й Ізабель) Габсбурги отримали владу в Іспанії, а згодом і в її колоніях. • Нідерланди — увійшли до володінь Карла V як спадок від батька Філіпа Красивого. • Неаполітанське королівство та Сицилія — перейшли під владу Габсбургів після іспанських завоювань. Пригадайте з попереднього параграфа, як складалися відносини Франції й династії Габсбургів. Між Францією та династією Габсбургів існувало гостре суперництво. Франція опинилася "оточеною" габсбурзькими володіннями з усіх боків — Іспанія на півдні, Нідерланди на півночі, Священна Римська імперія на сході.

 shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

Сторінка 80 Діємо: практичні завдання Іспанський король Філіп ІІ отримав різні оцінки сучасників. Одні називали його Розсудливим, а інші ненавиділи. На основі матеріалу параграфа дізнайтеся, хто і чому міг давати такі оцінки королю. Чому його називали Розсудливим: Він був побожним, дисциплінованим і вважав себе слугою Бога. Підтримував католицизм, зміцнив владу, централізував управління, розширив володіння Іспанії — від Америки до Філіппін. Чому його ненавиділи: Його політика була жорсткою. У Нідерландах вона спричинила повстання, в самій Іспанії — переслідування морисків і протестантів. Постійні війни виснажили країну, а поразка “Непереможної армії” стала символом занепаду.

la. in.

Сторінка 81 Діємо: практичні завдання 1. Поміркуйте, що означає поняття «національно-визвольна війна». Спробуйте самостійно сформулювати визначення поняття, продовжуючи речення: «Національно-визвольна війна — це боротьба…». Національно-визвольна війна — це боротьба народу проти іноземного панування за політичну незалежність, національну свободу та власну державу. 2. Працюючи з матеріалом параграфа, заповніть у зошиті таблицю Національно-визвольна війна Нідерландів проти іспанського панування Причини Жорстка політика іспанського короля Філіпа ІІ, релігійні війни переслідування протестантів, високі податки, обмеження самоврядування міст, прагнення нідерландців до незалежності. Рушійні сили Міщани, ремісники, купці, дворянство, селяни, протестантські громади. Головні події 1566 р. — іконоборчий рух, 1567 р. — прихід герцога Альби та терор, 1572 р. — повстання морських гезів і визволення Брілле, 1579 р. — утворення Утрехтської унії, 1581 р. — проголошення незалежності Нідерландів, 1609 р. — перемир’я з Іспанією, 1648 р. — Вестфальський мир і визнання незалежності. Лідери Вільгельм Оранський (Очевіт), керівник боротьби; «морські гези» — учасники повстання. Результати й Утворення незалежної держави — Республіки Об’єднаних провінцій наслідки (майбутня Нідерланди); занепад іспанського впливу; поширення протестантизму; розвиток торгівлі й культури.

Сторінка 82 Дізнайтеся, чому Вільгельма Оранського прозвали «Мовчазним». Через його обережність і стриманість у словах. Сторінка 83 1. Проаналізуйте історичну карту та випишіть до таблиці (с. 81) головні події національно-визвольної війни в Нідерландах у хронологічній послідовності.  shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

2. Висловіть припущення, як географічне положення Нідерландів впливатиме на подальший розвиток країни. Нідерланди розташовані на узбережжі Північного моря, що забезпечило зручний вихід до морських торгових шляхів. Річки Рейн, Маас і Шельда створювали вигідні умови для розвитку портів і торгівлі. Близькість до Англії, Франції та Німеччини сприяла культурним і економічним контактам. Завдяки цьому країна перетворилася на великий торговельно-морський центр Європи, а її флот став одним із найпотужніших у світі. Саме географічне положення допомогло Нідерландам швидко розвинути капіталізм, морську торгівлю та колоніальну експансію у XVII ст. — період, який називають «золотим віком» Нідерландів.

la. in.

Сторінка 85 ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ 1. Самооцінювання. За допомогою дружніх смайлів оцініть свої успіхи у вивченні теми «Іспанська колоніальна імперія. Національно-визвольна війна в Нідерландах». Можу пояснити, чому Іспанію визначають як колоніальну імперію. Іспанія у XVI–XVII ст. володіла величезними заморськими територіями — в Америці, Азії та Африці. Вона контролювала потоки золота, срібла й інших ресурсів із колоній, що зробило її першою світовою імперією. Колонії підпорядковувалися метрополії політично, економічно й релігійно. Можу визначити ознаки абсолютизму в Іспанії. • необмежена влада монарха, який спирався на католицьку церкву; • централізація управління навколо королівського двору; • потужна армія та інквізиція як засіб контролю суспільства; • відсутність реального впливу кортесів (станового представництва). Можу назвати причини, головні події національно-визвольної війни в Нідерландах. Причини: релігійні переслідування протестантів, економічна експлуатація іспанцями, прагнення до самоврядування. Головні події: виступ під проводом Вільгельма Оранського; створення Республіки Об’єднаних провінцій (1579, Утрехтська унія); визнання незалежності Нідерландів Вестфальським миром (1648). Можу порівняти тенденції розвитку Іспанії та Нідерландів. Іспанія Нідерланди Тенденції Консерватизм, Динамічний розвиток, утвердження як розвитку поступовий занепад провідної торговельної та морської держави держави Європи 2. Поміркуйте, чому історики часто називають національно-визвольну війну Нідерландів революцією. Історики називають національно-визвольну війну Нідерландів революцією, тому що вона не лише звільнила країну від іспанського панування, а й кардинально змінила її суспільний устрій. Унаслідок боротьби виникла незалежна держава — Республіка Об’єднаних провінцій, де встановилася республіканська форма правління, замість монархії. 3. Зіставте картини на с. 84 і 85 та дайте відповіді на запитання: а) Чи можна картини назвати історичним джерелом? Обґрунтуйте свою думку; Так, обидві картини можна вважати історичними джерелами, адже вони відображають події національно-визвольної війни в Нідерландах. Хоча художники створювали їх  shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

пізніше, твори передають емоції, настрої, уявлення епохи та ставлення людей до боротьби за незалежність. б) Які висновки можна зробити про вплив результатів національно-визвольної війни Нідерландів на розвиток країни? Результатом війни стало створення незалежної держави — Республіки Об’єднаних провінцій, що принесло країні політичну свободу, розвиток торгівлі, мореплавства й культури. Отже, перемога у війні стала основою майбутнього економічного та культурного розквіту Нідерландів. Сторінка 86

§ 14. Англійська колоніальна імперія

Сторінка 87

la. in.

? Пригадайте, якими були результати Столітньої війни для Англії. • Англія втратила майже всі свої володіння у Франції, зберігши лише порт Кале (і то тимчасово). • Війна послабила королівську владу й загострила внутрішні конфлікти, що зрештою спричинило Війну Червоної і Білої троянд. • Значні людські та економічні втрати привели до ослаблення феодальної знаті та зростання ролі міст. Поміркуйте, як вплинули Великі географічні відкриття на економічний розвиток Англії. • Розвиток океанічної торгівлі, мореплавства та кораблебудування. • Англія почала активно створювати заморські колонії, що приносили золото, срібло, тютюн, цукор, бавовну. • Формувався капіталістичний уклад, розвивалося суконне виробництво, банки, торговельні компанії. • Англія перетворилася на одну з провідних морських держав.

2. «Криваве законодавство»

Свідчать документи Як ви розумієте вислів Томаса Мора, що «вівці… поїдають людей»? У XVI ст. землевласники масово виганяли селян із землі, перетворюючи їхні поля на пасовища для овець, бо вовна давала величезні прибутки. Як результат: • вівчарство витісняє селян із земель; • люди залишаються без домівок і роботи; • села спорожніли, а колишні селяни ставали жебраками та злочинцями. Сторінка 88 4. Єлизавета І

Діємо: практичні завдання Працюючи з матеріалом підручника, додатковими матеріалами, з’ясуйте на конкретних фактах, чому англійський історик Вільям Камден, сучасник Єлизавети  shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

І, назвав її правління добою прогресу, протягом якої королева надихала своїх підданих на великі справи. Правління Єлизавети І (1558–1603) стало часом піднесення Англії, бо: • Розширилася торгівля, зросло виробництво вовни, сформувалися великі торговельні компанії (Московська, Ост-Індська). • Сорві Рейлі та Дрейк започаткували англійські колонії й морські експедиції. Англія стала морською державою. • Це «золота доба» англійського Відродження — Шекспір, Марло, Спенсер. • Розгром Іспанської Непереможної Армії у 1588 р. — Англія перетворилася на провідну морську силу. • Єлизавета встановила англіканську церкву, уникаючи релігійних війн. • Королева вміло балансує між соціальними групами та підтримує порядок у країні.

la. in.

Сторінка 89

1. Перегляньте відео про Френсіса Дрейка. Визначте, чому експедиції Дрейка мали успіх. Він був талановитим мореплавцем і стратегом, умів діяти несподівано й ризиковано, нападаючи на іспанські кораблі там, де ті цього найменше чекали. Яке значення його піратська діяльність мала для Англії? Його рейди завдали сильного удару по економічній могутності Іспанії — головного суперника Англії у Європі. 2. Як ви ставитеся до такого способу поповнення державної скарбниці, як піратство? Навіть якщо в XVI столітті Англія таким чином отримувала гроші й послаблювала своїх ворогів, це все одно був грабіж, тобто несправедливий і небезпечний спосіб заробітку. Він приносив вигоду державі, але завдавав шкоди іншим країнам, мирним людям та торгівлі.

Сторінка 90 Діємо: практичні завдання Портрети того часу, як правило, наповнені сенсами. Деталі мають значення. Спробуйте «прочитати» цю картину й дізнатися, що символізують її деталі. • Глобус під рукою - Влада над морями, початок англійської колоніальної експансії; прагнення стати світовою державою. • Розкішний одяг і прикраси - Монарша велич, багатство Англії, престиж корони. • Кораблі у вікні / морські сцени - Морська могутність Англії, перемога над Іспанією у 1588 році. • Корона поруч - Легітимність і непохитність влади, стабільність монархії. • Рука, що лежить на глобусі - Її контроль, вплив, амбіції світового масштабу. Сторінка 91 ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ 1. Самооцінювання. За допомогою дружніх смайлів оцініть свої успіхи у вивченні теми «Англійська колоніальна імперія». Можу назвати ознаки формування абсолютної монархії в Англії. • Посилення влади короля та зменшення ролі парламенту в ухваленні рішень. • Створення постійної армії й флоту, підпорядкованих короні.  shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

Розширення судових повноважень короля, діяльність Зоряної палати. • Посилений контроль над церквою, підлеглість англіканської церкви монархові. Можу розповісти про значення процесу обгороджування та «кривавого законодавства» для розвитку ринкових відносин. • Обгороджування (enclosure) сприяло переходу від феодального землеволодіння до товарного вівчарства → формування ринку праці → поява найманих робітників. • «Криваве законодавство» встановлювало жорсткі покарання за бродяжництво → примушувало безземельних людей працювати → сприяло становленню ринкової економіки. Можу визначити механізми формування Англійської колоніальної імперії. • Створення потужного флоту та розвиток мореплавства. • Підтримка приватних експедицій (Френсіс Дрейк, Вальтер Релі). • Заснування колоній у Північній Америці та Карибському басейні. • Активна діяльність торговельних компаній, зокрема Ост-Індської. • Контроль морських шляхів і витіснення Іспанії як суперника. Можу висловити судження про роль історичних діячів / діячок у розвитку Англії. • Єлизавета І стабілізувала політичну ситуацію, зміцнила протестантську церкву, підтримувала науку, культуру та морські експедиції, що зробило Англію великою морською державою. • Френсіс Дрейк і інші мореплавці сприяли розширенню колоній та торговельних шляхів. • Вільям Сесіл і Френсіс Уолсінгем реформували управління, дипломатію та розвідку. • Діячі культури, зокрема Шекспір, сприяли формуванню англійської ідентичності. 2. Упорядкуйте хронологічну послідовність.

la. in.

•

3. Обговоріть у групі, чи можна стверджувати, що Єлизавета І правила Англією за принципом «мета виправдовує засоби». Таке твердження частково справедливе. • вона встановила релігійний компроміс (Акт про супрематію та Акт про єдність), який дозволив уникнути громадянської війни; • жорстко придушувала змови й виступи католиків (зокрема страту Марії Стюарт), вважаючи це питанням безпеки держави; • підтримувала піратство проти Іспанії, офіційно цього не визнаючи, щоб не провокувати війну. 4. Чим, на вашу думку, Реформація в Англії відрізнялася від Реформації в континентальній Європі? Реформація в Англії мала державний, а не народний чи церковний характер. 5. Підготуйте презентацію «Роль жінок з династії Тюдорів в історії Англії». Роль жінок з династії Тюдорів в історії Англії 1. Єлизавета Йоркська – мати династії Тюдорів: • Шлюб з Генріхом VII об’єднав ворогуючі роди Ланкастерів і Йорків. • Сприяла стабілізації королівської влади після війни Червоної та Білої троянд. 2. Катерина Арагонська – королева, що змінила історію:  shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

Довготривалий конфлікт щодо анулювання її шлюбу став одним із чинників Англійської Реформації. • Впливала на політику Генріха VIII, очолювала країну під час його відсутності. 3. Анна Болейн – каталізатор церковного розриву: • Її стосунки з королем сприяли виходу Англії з-під влади Папи. • Мати майбутньої королеви Єлизавети І. 4. Марія І Тюдор – «кривава Марія»: • Прагнула відновити католицизм. • Коротке, але суперечливе правління з релігійними переслідуваннями. 5. Єлизавета І – золота доба Англії: • Зміцнила абсолютну монархію та державу. • Розвиток флоту, науки, мистецтва, торгівлі. • Перемога над «Непереможною армадою». • Символ національного піднесення та стабільності. Жінки династії Тюдорів відіграли ключову роль у переході Англії від середньовічної держави до світової морської імперії. Їхні рішення вплинули на релігію, політику, культуру та зовнішню політику країни. 6. Виконайте творчий проєкт (історичний портрет, сторінка діяча / діячки в соціальних мережах, інфографіка та ін.) «Особа в історії» (оберіть історичного діяча з параграфа). Єлизавета І Тюдор (1533–1603) Єлизавета І — королева Англії, що правила 44 роки і перетворила країну на сильну європейську державу. Її правління називають «золотим століттям». Основні риси характеру: • освіченість і дипломатичність • твердість у прийнятті рішень • уміння об’єднувати країну • обережність у політиці Головні досягнення: • зміцнила абсолютну монархію; • завершила Реформацію, утвердивши англіканську церкву; • підтримала розвиток торгівлі й мореплавства; • сприяла формуванню Англійської колоніальної імперії; • перемогла «Непереможну армаду» Іспанії (1588); • створила умови для розвитку культури — епоха Шекспіра. Правління Єлизавети І стало періодом стабільності, економічного посилення та культурного розквіту. Вона змінила образ Англії — із відсталої держави зробила сильне й амбітне королівство.

la. in.

•

Сторінка 92

§ 15. Англійська революція

? Які події та особливості розвитку Англії в XVI ст. свідчили про утвердження абсолютизму в цій країні? • Посилення влади монарха Тюдорів: Генріх VII, Генріх VIII та Єлизавета І зосередили в руках корони фінанси, армію й державний апарат.  shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

• • • •

Проведення Реформації зверху: створення Англіканської церкви під контролем короля посилило владу монарха над духовенством. Обмеження впливу феодальної знаті: Тюдори ліквідували приватні армії баронів, скоротили їхню політичну силу. Створення сильної централізованої адміністрації: розширення повноважень Таємної ради та королівських судів. Посилення контролю над економікою: королева Єлизавета І підтримувала мануфактури, морську торгівлю, флот. Формування постійного флоту: Англія стала морською державою, що зміцнило авторитет монарха.

•

1. Соціально-економічні й політичні передумови революції

la. in.

Діємо: практичні завдання 1. Працюючи з матеріалом параграфа, з’ясуйте причини, етапи, результати й наслідки Англійської революції. Англійська революція (XVII ст.) 2. Результати своєї роботи оформіть у зручний для вас спосіб: таблицю, схему, карту знань тощо. ПРИЧИНИ: – прагнення короля встановити необмежений абсолютизм – податковий тиск та економічна криза – конфлікт між королем і парламентом – релігійні суперечності (пуритани vs англіканська церква) ЕТАПИ: 1) 1640–1642 — політична боротьба короля і парламенту 2) 1642–1646 — Перша громадянська війна 3) 1648 — Друга громадянська війна 4) 1649 — страта Карла І, проголошення республіки 5) 1653–1658 — протекторат Кромвеля 6) 1660 — реставрація монархії РЕЗУЛЬТАТИ: – повалення абсолютної монархії – короткочасне існування республіки – посилення парламенту НАСЛІДКИ: – формування парламентської монархії – обмеження влади короля – зміцнення прав і свобод громадян – розвиток торгівлі, морської експансії та капіталізму

Яку інформацію з життя Лондона початку XVII ст. можемо дізнатися з гравюри? • На гравюрі видно щільну забудову, численні церкви й житлові квартали — Лондон уже був одним із найбільших міст Європи. • Темза зображена як головна транспортна артерія: багато човнів і кораблів свідчать про активну торгівлю, перевезення людей і товарів. • Наявність різних типів суден вказує на жваве торговельне життя та економічне зростання Англії в часи раннього Нового часу.  shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

• Будівлі здебільшого дерев’яні та щільно розташовані — саме так виглядав Лондон перед Великою пожежею 1666 року. Сторінка 93

2. Початок революції Сторінка 94

la. in.

Свідчать документи На кого покладалася провина за зловживання короля? • єзуїтів-папістів, • єпископів, • придворних та радників, які нібито діяли проти інтересів держави. Проти якого явища в Англії був спрямований цей документ? Документ був спрямований проти абсолютизму – проти прагнення короля правити без парламенту, порушувати закони та посилювати свою владу через маніпуляції радниками й церквою. 3. Громадянські війни. Протекторат Кромвеля

Сьогодні ця картина посідає почесне місце в Палаті Лордів англійського парламенту. Як ви вважаєте, які причини такої поваги до цієї сторінки історії Англії? Це подія, яка символізує: • перемогу парламентських прав і свобод над свавіллям монарха; • початок відкритого конфлікту між королем і парламентом, що зрештою привів до Англійської революції; • формування конституційної монархії, де влада короля обмежена законом.

Сторінка 95

Діємо: практичні завдання Прочитайте історичну довідку та визначте, на яких засадах формувалася парламентська армія «нового зразка». • Добровольчий склад: у ній служили переважно переконані пуритани, готові воювати не за гроші, а за ідею. • Призначення командирів за здібностями, а не за походженням чи знатністю, що було новаторством для Європи XVII ст. • Жорстка дисципліна: заборона грабунків, лихослів’я, пияцтва; вимога чесності та військової відповідальності. • Висока боєздатність: добре озброєні й навчені кавалеристи — «залізнобокі», які стали основою перемог парламенту. Сторінка 96

4. Реставрація Стюартів. «Білль про права»  shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

la. in.

Свідчать документи 1. Чиї інтереси захищав цей закон? Наведіть приклади, спираючись на документ. • Парламенту — обмежував владу короля (пункти про незаконність збору коштів без згоди парламенту, про часті скликання парламенту). • Громадян Англії — гарантував свободу слова в парламенті, запобігав зловживанням королівської влади, захищав від незаконних податків і арештів. 2. Поміркуйте, які переваги для розвитку Англії мав поділ владних повноважень між королем і парламентом. • Стабільність і прогнозованість політики — король уже не міг одноосібно ухвалювати рішення, шкідливі для країни. • Захист прав і свобод населення — парламент став представником інтересів підданих. • Обмеження зловживань монархії — податки, війни, закони потребували згоди парламенту. • Економічний розвиток — підприємці отримали більше свободи й захисту від свавільних королівських рішень. • Формування сучасної демократії — закладено принципи розподілу влади, свободи слова й виборності.

Сторінка 97 ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ 1. Самооцінювання. За допомогою дружніх смайлів оцініть свої успіхи у вивченні теми «Англійська революція». Можу визначити причини Англійської революції. Абсолютистські претензії короля, спроби правити без парламенту, податковий тиск, релігійні протиріччя між англіканами, пуританами й католиками, а також обгороджування, що спричинило соціальну напругу. Конфлікт між королем і парламентом поступово переріс у збройне протистояння. Можу назвати головні події та етапи Англійської революції. Революція включала: • Скликання Довгого парламенту (1640) • Початок громадянської війни (1642) • Перемоги парламентської армії «нового зразка» під керівництвом Кромвеля • Страта Карла І (1649) • Проголошення республіки — «Комуелт» • Диктатуру й протекторат Олівера Кромвеля • Реставрацію Стюартів (1660) • Славну революцію (1688–1689) і остаточне утвердження конституційної монархії. Можу схарактеризувати діяльність Олівера Кромвеля, парламенту у часи революції. Кромвель створив армію нового зразка, навів дисципліну, здобув вирішальні перемоги й фактично встановив військову диктатуру. Парламент запровадив реформу армії, ліквідував Палату лордів, проголосив республіку та врешті обмежив владу монарха, ухваливши Білль про права. Можу окреслити перспективи розвитку Англії унаслідок перемоги Англійської революції. Перемога революції заклала основу конституційної монархії, парламентського контролю над фінансами, свободи слова в парламенті, регулярних виборів. Англія отримала  shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

la. in.

стабільну правову систему, що сприяла розвитку торгівлі, морської експансії й поступовому формуванню світової колоніальної імперії. 2. На думку сучасного англійського історика Нормана Дейвіса, «Велика Ремонстрація» поставила перед королем довгий список вимог. Про який список ідеться? — усунути «поганих радників»; — обмежити владу єпископів; — передати парламенту контроль над військом і фінансами; — гарантувати свободу парламентських дебатів; — припинити переслідування опозиції. Чи виконав король ці вимоги? Король ці вимоги не виконав. Навпаки, він спробував силою арештувати лідерів парламенту, що й стало безпосереднім приводом до Англійської революції. 3. Зіставте особливості політичного розвитку, господарського життя, релігійних відносин в Іспанії, Франції та Англії за Ранньомодерної доби. Визначте, що спільного, а що відмінного було в розвитку цих держав. Сфера Іспанія Франція Англія Політичний Сильна абсолютна Абсолютизм Рух до обмеженої розвиток монархія Габсбургів; зміцнюється монархії; конфлікти між централізація; (кульмінація — королем і парламентом; інквізиція як Людовік XIV). революція XVII ст.; інструмент влади. зародження конституційної монархії. Господарство Економічна Розвиток Активний розвиток залежність від мануфактур, торгівлі, мануфактур, колоній; занепад меркантилізм; мореплавства; через інфляцію й сильне сільське обгороджування сприяє падіння господарство. ринковим відносинам. виробництва. Релігійні Жорстка католицька Перевага Реформація зверху відносини монархія; католицизму; (англіканство); конфлікт переслідування релігійні війни XVI між католиками, інакодумців. ст.; Нантський едикт англіканами, → толерантність пуританами; релігійний (потім скасована). плюралізм після революції. Спільне: централізація влади, релігійні конфлікти, розвиток торгівлі та колоніальної експансії. Відмінне: Англія — перехід до конституційної монархії; Франція — зміцнення абсолютної; Іспанія — занепад попри величезні колоніальні ресурси. 4. Виконайте творчий проєкт (історичний портрет, сенкан, сторінка в соціальних мережах) «Олівер Кромвель». Олівер Кромвель (1599–1658) — військовий і політичний лідер Англійської революції. Створив армію «нового зразка», що воювала не за походженням, а за талантом і дисципліною. Завдяки його стратегії парламент переміг короля. У 1653–1658 рр. він правив як лорд-протектор, намагаючись навести порядок, обмежити свавілля знать та посилити вплив протестантської моралі. 5. Чому спроби відновлення абсолютизму в Англії виявилися невдалими?  shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

парламент і суспільство вже мали досвід боротьби за свої права під час революції; • армія «нового зразка» підтримувала парламент, а не короля; • більшість населення не бажала повернення необмеженої влади монарха, бо саме абсолютизм привів країну до кризи; • з’явилися політичні інститути, які обмежували короля (Білль про права 1689 р., регулярне скликання парламенту); • економічний розвиток вимагав стабільного закону та розподілу влади, а не абсолютної монархії. 6. Один британський журналіст якось зауважив, що національна історія нагадує йому музей, де кожному персонажу відведена окрема поличка, а під кожним портретом акуратно наклеєний ярлик з оцінкою: «тиран», «просвітитель», «національний герой». Може, тому особливий інтерес істориків завжди викликав чоловік, чия «поличка» до сьогодні так і не визначена — полководець, протектор Олівер Кромвель. А яку поличку відведете ви цій історичній особі? Свою думку аргументуйте. Він водночас захисник парламенту, реформатор і талановитий полководець, але також людина, яка застосовувала жорсткі методи, придушувала опір і встановила фактичну диктатуру протектора. Тому я відвів би Кромвелю «подвійну поличку» — між «реформатором» і «авторитарним правителем». Сторінка 98

la. in.

•

§ 16. Річ Посполита — особливості «шляхетської демократії»

? Пригадайте з курсу історії України значення слів історичної хмаринки. Унія — союз або об’єднання держав; у контексті історії України — Люблінська унія 1569 р., яка об’єднала Корону Польську та Велике князівство Литовське в Річ Посполиту. Шляхта — привілейований стан у Польсько-Литовській державі, який мав політичні права, земельні володіння та брав участь у сеймах. Магнати — найбагатші, найвпливовіші представники шляхти, власники величезних земель і політичної влади. Козацтво — військово-суспільний стан на українських землях, який виник у XV–XVI ст.; захисники кордонів і борці проти польського та литовського панування. Люблін — місто, у якому була укладена Люблінська унія 1569 р. Реформація — рух у Європі XVI ст. за оновлення церкви; спричинив релігійні зміни і в Речі Посполитій. Контрреформація — боротьба католицької церкви проти Реформації, посилення впливу католицизму. Єзуїти — католицький орден, який відігравав головну роль у Контрреформації; засновували школи та колегії. Фільварок — велике панське господарство, яке працювало на експорт зерна; трималося на праці селян-кріпаків. Який період в історії України можна описувати з їх допомогою? • Люблінською унією 1569 р., що створила Річ Посполиту; • посиленням влади польської шляхти та магнатів на українських землях; • зростанням ролі козацтва як нової суспільної верстви;  shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html • •

поширенням Реформації та Контрреформації, діяльністю єзуїтів; формуванням козацьких реєстрів, конфесійною боротьбою, загостренням соціальних протиріч.

1. Люблінська унія й утворення Речі Посполитої

Сторінка 99

la. in.

Діємо: практичні завдання Пригадайте з курсу історії України події, пов’язані з укладенням Люблінської унії. У ході роботи заповніть структурно-логічну схему. ЛЮБЛІНСЬКА УНІЯ (1569) Мотиви Великого князівства Литовського • Військова загроза з боку Московії • Втрата частини українських земель у війнах • Потреба в підтримці сильнішого союзника – Польщі Умови об’єднання • Утворення федеративної держави – Речі Посполитої • Спільний виборний король • Спільний сейм і зовнішня політика • Окремість військ, права, фінансів литовської та польської частин Мотиви Королівства Польського • Бажання отримати українські землі • Прагнення посилити вплив у Центрально-Східній Європі • Потреба зміцнити оборону від Московії та Османської імперії

Свідчать документи Чому, на вашу думку, король уважав унію корисною і необхідною? • разом протистояти Московській державі та Кримському ханству; • уникнути внутрішніх конфліктів між двома державами; • створити єдиний політичний простір, у якому легше керувати, збирати податки, вести спільну зовнішню політику; • зміцнити економічні зв’язки та торгівлю; • забезпечити тривалу єдність навіть після його смерті.

Факт чи фейк Історію Люблінської унії яскраво представлено в картині польського художника Яна Матейка. Поміркуйте, чи завжди можна довіряти художнім творам як історичному джерелу. Для формулювання обґрунтованого судження за допомогою додаткових джерел дайте відповіді на запитання: а) чи збігається час створення картини з часом укладення Люблінської унії? Люблінська унія ухвалена 1569 року, а Ян Матейко написав полотно через понад 300 років — у 1869 році. Отже, художник не міг бути свідком події. б) хто зображений на картині? чи всі герої полотна були дотичні до укладення Люблінської унії? На картині зображено багатьох відомих польських і литовських діячів — Сигізмунда II Августа, шляхту, духовенство, сенаторів. Але не всі персонажі реально були присутні в  shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

момент укладення унії: Матейко часто додавав історичних осіб, щоб підкреслити ідею або символіку, а не точний перебіг подій. в) чиї уявлення про історичну подію відображає картина? Художника-поляка, тобто польське бачення унії як важливої державотворчої події. На основі відповідей на запитання зробіть висновок про достовірність поданої на картині інформації. Художні твори не можна вважати повністю достовірними історичними джерелами, адже: • створені через століття після подій; • містять художні домисли й символіку; • відображають суб’єктивний погляд автора, а не фактичний перебіг унії. Сторінка 101

la. in.

Думки істориків Як, на вашу думку, ставиться історик до шляхетської демократії? • Він НЕ називає шляхетську демократію хаосом, а лише зазначає, що так її часто називають. • Підкреслює недолік: відсутність сильної центральної влади. • Однак водночас наголошує на перевазі: велика частина населення (≈10%) брала участь у політичному житті — і це було більше, ніж у багатьох інших європейських державах того часу. 3. Особливості господарства й державного устрою Речі Посполитої

? Пригадайте з курсу історії України, що таке «фільварок», «товарна продукція». Фільварок - велике багатогалузеве господарство шляхти, орієнтоване на виробництво сільськогосподарської продукції на продаж, а не лише для власного споживання. У фільварках переважно використовували панщинну працю селян. Товарна продукція - це продукція, яку виробляють не для власних потреб, а для продажу на ринку. Сторінка 102

Діємо: практичні завдання Проаналізуйте динаміку експорту з порту Гданська протягом історії Речі Посполитої. Упродовж XVI ст. обсяги експорту Речі Посполитої постійно зростали (з 1578 до 1608 р.). Це свідчить про активний розвиток господарства, зокрема зернового виробництва, на яке був великий попит у Західній Європі. Поміркуйте, які чинники сприяли зростанню експорту? • Розширення фільваркової системи та збільшення виробництва товарного зерна. • Великий попит на хліб у Західній Європі (через демографічний ріст і нестачу власних орних земель). • Зручний транспортний шлях: річки Вісла та її притоки → Ґданськ → Балтійське море → європейські порти. • Активна участь шляхти у торгівлі (шляхетська демократія підтримувала розвиток фільварків). Як пов’язана із цим історія українських земель цього проміжку часу?  shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

Українські землі Литви та Польщі були важливим аграрним регіоном Речі Посполитої. Саме звідси у Ґданськ потрапляла значна частина зерна — по Дністру, Західному Бузі, Південному Бугу, Прип’яті. Тому економічне піднесення країни було значною мірою пов’язане з українським хлібом. Які події, на вашу думку, могли негативно впливати на обсяги зовнішньої торгівлі Речі Посполитої? • Війни (московські, козацькі повстання, турецькі походи) — руйнували господарство. • Неврожаї та голодні роки. • Епідемії, які скорочували робочу силу. • Напади кримських татар, що знищували посіви та забирали людей у полон. • Політичні конфлікти всередині держави (магнатські суперечки, безлад у шляхетській демократії).

Сторінка 103

la. in.

Поміркуймо! Аргументовано підтвердьте або спростуйте оцінку історика. Оцінку історика можна вважати обґрунтованою, оскільки держава забезпечувала привілеї для невеликої групи шляхти і водночас створювала обмеження та тяжке становище для міщан і особливо селян.

4. Реформація і контрреформація в Речі Посполитій

Діємо: практичні завдання 1. Пригадайте з курсу історії України, якими були умови Берестейської церковної унії. Берестейська унія 1596 р. передбачала визнання влади Папи Римського при збереженні східного (візантійського) обряду, церковнослов’янської мови, традиційної ієрархії й обрядовості. Як Берестейська унія вплинула на релігійні відносини у володіннях Речі Посполитої? Унія мала об’єднати православних і католиків, але на практиці спричинила загострення конфліктів: частина духовенства прийняла унію, інша – залишилася православною, що поглибило релігійні суперечності у Речі Посполитій. 2. Поясніть, чому в Речі Посполитій існували різні релігійні конфесії. Річ Посполита була багатонаціональною державою (поляки, литовці, русини/українці, білоруси, євреї, німці), де історично співіснували католицизм, православ’я, протестантизм і юдаїзм. 3. За допомогою додаткових джерел інформації підготуйте й проведіть у класі дискусію на тему: «Чому Річ Посполита не стала абсолютною монархією». • влада короля була обмежена сеймом та шляхтою; • «шляхетські свободи» (liberum veto, виборність короля) блокували централізацію; • велика територія й поліетнічність ускладнювали єдину вертикаль влади; • вплив магнатських родів був сильнішим за королівський авторитет. Сторінка 104

5. Зовнішня політика  shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

Дізнайтеся, чому елементом спорядження гусарів були крила. • Психологічний ефект — створювали враження «летючої кавалерії», лякали піхоту та кінноту противника. • Захист від татарських арканів — крила ускладнювали накидання зашморгів на вершника. • Шум під час атаки — під час швидкого руху крила створювали деренчання, яке посилювало паніку в рядах ворога. Чи були вони ефективними в бою? Ефективність: крила не були вирішальною зброєю, але посилювали бойовий ефект, особливо психологічний, що в умовах кавалерійського прориву мало велике значення. Сторінка 105

la. in.

Думки істориків На які переваги і недоліки шляхетської демократії вказує історик? Переваги • Високий рівень особистої свободи шляхти: свобода віри, слова, участь у виборах. • Відсутність релігійних гонінь, на відміну від багатьох країн Європи — тому й називали «країною без вогнищ». • Захист підданих шляхтою — кожен міг мати «свого протектора». Недоліки • Слабка центральна влада, яка не могла ефективно керувати державою. • Політична нестабільність, часто — блокування рішень (liberum veto). • Відсутність здатності проводити реформи, що послаблювало державу. • Схильність до конфліктів між магнатами, що інколи паралізувало владу.

Сторінка 106 ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ 1. Самооцінювання. За допомогою дружніх смайлів оцініть свої успіхи у вивченні теми «Річ Посполита — особливості «шляхетської демократії». Можу розповісти історію виникнення Речі Посполитої. Річ Посполита виникла у 1569 році внаслідок Люблінської унії, що об’єднала Королівство Польське та Велике князівство Литовське в єдину федеративну державу з виборним королем і спільним сеймом. Можу назвати особливості політичного устрою Речі Посполитої як аристократичної шляхетської республіки. Це була держава зі значними правами шляхти, виборним монархом, сильним сеймом, «шляхетською демократією», ліберум вето та обмеженою владою короля. Можу схарактеризувати етнічну, соціальну структуру та релігійні процеси в Речі Посполитій. Населення було багатонаціональним (поляки, українці, литовці, білоруси, євреї). Соціально домінувала шляхта; селянство перебувало в залежності, міщани мали обмежені права. Можу визначити особливості становища українських земель у складі Речі Посполитої.

 shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

la. in.

Українські землі зазнали полонізації та посилення кріпацтва; активно розвивалися фільварки. Посилення утисків православних та соціального тиску спричинило зростання козацтва та національно-визвольний рух. 2. Чому, на вашу думку, деякі історики вважають, що «ідеалам польської шляхти властивий присмак сучасності»? Тому що багато з них перегукуються з принципами демократичних держав ХХ–ХХІ ст. Польська шляхта наголошувала на особистій свободі, обмеженні влади монарха, участі громадян у політиці, праві обирати правителя, свободі віросповідання та захисті приватної власності. У чому ці ідеали актуальні для сучасних демократичних країн? Адже сучасні демократії також базуються на: • верховенстві права; • поділі влади; • виборності органів влади; • громадянській участі; • захисті прав і свобод людини; • толерантності та релігійній багатоманітності. 3. Поміркуйте, чи справедливим буде стверджувати, що король Речі Посполитої був маріонеткою шляхти. Аргументуйте свою думку. • Король був не абсолютним монархом, його влада обмежувалася сеймом. • Шляхта мала «золоту свободу» й контролювала короля через виборність монарха. • Будь-який шляхтич міг заблокувати рішення сейму за допомогою liberum veto, фактично зупинивши політику короля. • Уряд і важливі державні посади залежали від згоди шляхти. В той же час: • Монарх мав роль верховного головнокомандувача. • Він проводив зовнішню політику, укладав союзи, впливав на дипломатію. • Сильні королі (Стефан Баторій, Ягайло, Ян Собєський) значно підсилювали державу. Твердження про «маріонетку» частково правильне, але надто спрощене. 4. Залучивши додаткові аргументи, доведіть або спростуйте думку англійського історика Нормана Дейвіса: «Польсько-литовська Річ Посполита мала низку рис, які відрізняли її від більшості західноєвропейських держав тодішнього періоду… Цю державу можна ліпше схарактеризувати як монархічну республіку, ніж як… монархію. Вона була більш республіканська за структурою і духом, ніж конституційні монархії Англії і Швеції, і діаметрально протилежна абсолютистським системам Франції, Іспанії й Росії». Польсько-литовську Річ Посполиту справді можна вважати монархічною республікою, бо влада короля була обмежена, а ключові рішення ухвалювалися шляхтою через сейм. 5. За допомогою додаткових джерел історичної інформації складіть історичну довідку про внесок польського війська й українських козаків у перемогу в Хотинській війні. У Хотинській війні проти Османської імперії вирішальну роль відіграло спільне військо Речі Посполитої та українських козаків під командуванням Петра КонашевичаСагайдачного Козаки прославилися своєю майстерною обороною земляних укріплень, нічними вилазками та вмінням стримувати численні атаки яничарів. Їхня тактика мобільної  shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

піхоти та вогнева перевага неодноразово зривали турецькі штурми. Саме козацькі загони зробили перелом у вирішальні дні, завдавши великих втрат ворогу. Завдяки спільним зусиллям, витривалості козаків і дисципліні польського війська вдалося зупинити величезну армію султана Османа ІІ і змусити її піти на перемир’я.

Сторінка 107

§ 17. Австрія. Османська імперія

la. in.

? Пригадайте, що вам відомо про роль династії Габсбургів в історії Європи • Створили найбільшу багатонаціональну державу Центральної Європи (Австрійська монархія). • Очолювали Священну Римську імперію понад 600 років. • Стримували Османську імперію, очолили захист Європи у війнах з турками (битва при Відні 1683 р.). • Сформували культуру та політичну систему Центральної Європи, розвивали міста, освіту, торгівлю. • Утримували владу дипломатією та династичними шлюбами («Нехай інші ведуть війни, ти ж, щаслива Австріє, одружуйся»). 1. Володіння австрійських Габсбургів Сторінка 108

2. ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ

? Пригадайте, коли й за яких обставин була утворена Османська імперія. Заснована в 1299 р. Османом І. За яких обставин: • Зростала на руїнах Візантії та слабких тюркських бейликів. • Захопила Малу Азію, Балкани, Близький Схід, Північну Африку. • Стала морською та сухопутною наддержавою. Як історія Османської імперії була пов’язана з історією українських земель? Назвіть факти спільної історії. • Кримське ханство — васал Османської імперії — постійно здійснювало набіги на українські землі. • Запорозькі козаки воювали з османами: походи на Очаків, Ізмаїл, Кілію; морські походи до Стамбула. • Хотинська війна 1621 р. — спільна перемога козаків і польського війська над османами. • Війна 1672–1676 рр. — османи захопили Поділля (Кам’янець-Подільська фортеця). • Українські землі були полем протистояння між Османською імперією, Річчю Посполитою та Московією. • Гетьман Петро Дорошенко вступав у союз з Османською імперією, щоб об’єднати Україну. • Чорноморське узбережжя та степи довгий час контролювалися османами або їхніми васалами.  shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

la. in.

Діємо: практичні завдання Проаналізуйте історичну карту й виконайте завдання: 1. Покажіть на карті кордони Османської імперії на початку XVI ст.

Позначено коричневою лінією. Визначте етапи зростання її території? • Селім І (1512–1520) — завоювання Близького Сходу: Сирія, Палестина, Єгипет; встановлення контролю над Меккою й Медіною. • Сулейман І Пишний (1520–1566) — найбільші успіхи: Угорщина, Буда, Молдова як васал, Алжир, Триполі; спроби захопити Відень. • Селім ІІ (1566–1574) — утримання територій, вплив на Середземному морі. • Мурат III (1574–1595) — війни з Священною Римською імперією; поширення влади в Кавказькому регіоні. • Мегмед IV (1648–1687) — максимальне просування до Відня (облога 1683 р.), після чого почався занепад. 2. Назвіть християнські країни Європи, які опинилися під османським пануванням Османська імперія підкорила або контролювала: • Грецію • Болгарію • Сербію • Албанію • Боснію і Герцеговину • Північну Македонію • Чорногорію (частково) • Молдову (васальна залежність) • Валахію (васальна залежність) • Угорщину (значна частина після 1541 р.) • Кіпр • Крит (частково протягом XVII ст.) Сторінка 109

 shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

Думки істориків Як, на вашу думку, ставиться історик до Сулеймана І? Український історик Агатангел Кримський ставиться до Сулеймана І дуже прихильно й шанобливо. Це видно з того, як він підкреслює не лише військову могутність султана, яку визнавала Європа, а й те, за що найбільше цінували його самі османи — культурні здобутки, мудре управління та законодавчу діяльність. В який спосіб він намагається аргументувати свою позицію? Порівнянням оцінок, підкресленням культурної місії султана, наголос на законодавчій діяльності. Сторінка 111

3. Народи південно-східної Європи під владою турків-османів

la. in.

Думки істориків 1. Зіставте погляди істориків на Османську імперію та визначте, у чому полягає відмінність між ними. • Європейські історики часто акцентують на військовій експансії, загрозі для Європи, жорсткій централізації, ролі султана як абсолютного правителя. • Східні та частина українських істориків (як Агатангел Кримський) наголошують на культурних досягненнях, законодавстві, розвитку науки, архітектури, релігійній толерантності, ефективності управління. • Відмінність: європейці дивляться через призму конфлікту, а східні — через внутрішні досягнення імперії. 2. Чим, на вашу думку, зумовлені розбіжності в оцінках істориків? • Геополітичний досвід різний: для Європи Османи були суперником, для сусідніх народів — торговим партнером і культурним центром. • Різні джерела: східні хроніки більше описують внутрішнє життя, західні — війни. • Історичний контекст: європейська історіографія довго формувалася у протиставленні «християнський світ — мусульманський світ». • Культурні упередження: європейці інколи романтизували або демонізували схід. • Політичні інтереси імперій: оцінки часто будувалися для зміцнення власної ідеології. Спробуйте висловити й довести власну позицію, залучивши додаткові джерела інформації. • Як військова держава: це була одна з найефективніших армій світу XV–XVII ст., що справді загрожувала Європі. • Як культурний центр: у часи Сулеймана І імперія стала провідним осередком права, архітектури, торгівлі й науки. • Як багатонаціональна держава: вона пропонувала більшу релігійну терпимість, ніж більшість європейських країн того часу (відсутність масових гонінь на іновірців, система міллетів). • Як частина історії України: козацтво, Кримське ханство і Османська імперія мали складні, але взаємопов’язані стосунки — від війн до союзів. Сторінка 113 ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ  shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

la. in.

1. Самооцінювання. За допомогою дружніх смайлів оцініть свої успіхи у вивченні теми «Австрія. Османська імперія». Можу показати на карті володіння австрійських Габсбургів та Османської імперії. Австрійські Габсбурги володіли Центральною Європою: Австрією, Богемією (Чехією), Моравією, Угорщиною, Хорватією, Трансільванією, частиною Північної Італії та Нідерландами. Османська імперія охоплювала Південно-Східну Європу (Балкани), Малу Азію, Близький Схід, Північну Африку та Чорноморське узбережжя. Можу назвати ознаки централізації держави в Австрійській імперії. • Посилення влади Габсбургів та обмеження привілеїв місцевої шляхти. • Створення єдиної системи управління, єдиних законів і податків. • Формування постійного війська. • Уніфікація судової та адміністративної систем. • Поширення політики «освіченого абсолютизму». Можу розповісти про відносини Османської імперії з європейськими сусідами. Османська імперія вела тривалі війни з Австрією та Угорщиною за контроль над Центральною Європою; боролася з Польщею та Венецією за Балкани й Чорноморські землі; конкурувала з Іспанією на Середземному морі. Часом укладала союзи — наприклад, з Францією проти Габсбургів. Можу назвати факти, що пов'язують Османську імперію з українськими землями. • Кримське ханство було васалом Османської імперії. • Часті татарсько-турецькі напади на українські землі. • Торгівля по Чорному морю та контроль Османів над південними шляхами. • Участь українських козаків у війнах проти Османської імперії (Хотинська війна 1621 р., морські походи козаків). • Боротьба за контроль над Поділлям, Молдавією та Північним Причорномор’ям. 2. На думку англійського історика Нормана Дейвіса, «імперія існує доки веде експансію. З припиненням експансії починається розпад імперій». Чи погоджуєтеся ви з думкою історика? Підтвердьте або спростуйте її на прикладі відомих вам імперій. Так, ця думка Нормана Дейвіса значною мірою справедлива. Більшість імперій трималися на постійному розширенні територій, бо експансія давала ресурси, податки, контроль над торгівлею та престиж. Коли завоювання припинялися, імперія вимушена була утримувати величезні території без нових ресурсів, що приводило до кризи, бунтів і поступового розпаду. • Римська імперія: зупинка експансії в І–ІІІ ст. н.е. призвела до фінансової й військової кризи та остаточного падіння. • Османська імперія: після поразок у Європі та відсутності нових завоювань почався «занепад хворої людини Європи» й вона розпалася у ХХ ст. 3. Працюючи у групах, проведіть мінідослідження «Вплив завойовницької політики османів на розвиток Австрійської імперії у XVII ст.». Постійна небезпека з південного сходу змусила Австрію зміцнювати армію, будувати фортеці, посилювати централізовану владу та шукати союзників у Європі. Саме османська загроза сприяла створенню Священної ліги та активному військовополітичному об’єднанню католицьких держав. Визначте, які європейські держави, окрім Австрії, протистояли османській експансії.  shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

Річ Посполита (особливо під час Хотинської війни 1621 р., а пізніше — у Священній лізі) • Венеційська республіка • Московське царство • Мальтійський орден • Князівства Трансільванія, Валахія, Молдова (залежні від Османів, але часто вступали в союзи проти них) 4. У сучасній Туреччині шанобливо ставляться до своєї історії. Так, на грошовій банкноті 10 лір зображено історичну пам’ятку XVI ст., про справжність якої вчені дискутують і досі. Дізнайтеся, яку саме пам’ятку зображено на грошах, і які аргументи висловлюють прибічники й противники ідеї унікальності пам’ятки. Підготуйте презентацію свого дослідження в довільній формі. На банкноті зображено реконструкцію турецької (османської) астрономічної обсерваторії XVI ст. Аргументи прибічників автентичності 1. Історичні документи описують існування наукового центру та астрономічних інструментів у Стамбулі часів Сулеймана І. 2. Технічні зображення інструментів, які збереглися в османських рукописах XVI– XVII ст., збігаються з тим, що зображено на банкноті. 3. Текстові згадки в працях османських учених підтверджують існування наукових обсерваторій у Стамбулі. Аргументи противників 1. Будівля не збереглася, тому немає археологічних доказів саме цієї споруди. 2. Частина вчених вважає, що зображення на банкноті — ідеалізована реконструкція, а не точне відтворення. 3. Є припущення, що художники використали елементи перських, арабських та європейських обсерваторій, тому споруда могла бути «композитною» — символом, а не реальною будівлею. 4. Немає повного збігу між зображенням і відомими схемами обсерваторій того часу.

Сторінка 114

la. in.

•

§ 18. Московське царство / Російська імперія

? Пригадайте обставини утворення й етапи зростання Московського князівства. • XIII–XIV ст. — Москва піднімається як збирач земель за підтримки Золотої Орди. • Московські князі отримують ярлики від ханів і виступають посередниками між Ордою та іншими князівствами. • XV ст. — формальне звільнення від Орди, але ординська модель влади зберігається. • XVI ст. — утвердження самодержавства, цар = необмежений правитель. Про які особливості формування князівства свідчать слова російського філософа Георгія Федотова: «Хан переїхав до Кремля, тобто Москва омонголилася, і російський цар, російський великий князь — це хан»? Вказують на особливий шлях формування Московського князівства, яке зростало не шляхом європейського феодального розвитку, а значною мірою в межах ординської політичної традиції.  shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

1. Утворення Московського царства. Іван IV Грозний Сторінка 115

2. СМУТНИЙ ЧАС і ЗАПОЧАТКУВАННЯ ДИНАСТІЇ РОМАНОВИХ

Сторінка 116

la. in.

Діємо: практичні завдання Працюючи з текстом підручника (п. 2 і 3 параграфа), доберіть матеріал для рубрики «Український всесвіт»: укладіть перелік подій, історичних діячів з історії України, що пов’язані з історією Московії. Наприклад, пригадайте події походу козаків на чолі з П. Конашевичем-Сагайдачним на Москву. Підчас яких подій в Московії відбувся цей похід? • Похід Петра Конашевича-Сагайдачного на Москву (1618 р.): Відбувся під час Смутного часу в Московії, коли тривала боротьба за престол і держава перебувала в глибокій кризі. Козаки разом із військами Речі Посполитої дійшли до Москви, захопили низку міст і змусили Московію укласти Деулінське перемир’я. • Смутний час (1598–1613): Українські козаки неодноразово втручалися в події цього періоду як військова сила, що використовувалася різними політичними претендентами. • Обрання Михайла Романова (1613 р.): Завершення Смутного часу, після якого Московія поступово відновлює експансійну політику, зокрема щодо українських земель. • Іван IV Грозний: Його правління стало прикладом жорсткого самодержавства, яке пізніше визначило політичний стиль Московської держави — фактор, що вплинув і на українсько-московські відносини у XVII ст. • Українське козацтво: Виступало як самостійний військово-політичний чинник, що міг як воювати проти Московії, так і вступати з нею в тимчасові союзи.

3. ПРОГОЛОШЕННЯ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ

Які особливості характеру царя хотів, на вашу думку, підкреслити художник? Художник показує Петра І як сильну, але жорстку й суперечливу особистість, для якої велич держави була важливішою за долю окремої людини. Сторінка 117

Проаналізуйте схему й визначте, у чому виявлялася суперечність (поєднання прогресивних змін і недоліків) реформ Петра І. Реформи Петра І були одночасно прогресивними й репресивними. Петро І модернізував державу зовні, але всередині закріпив деспотичну модель. Саме поєднання західних реформ із кріпосницьким і самодержавним фундаментом і становить головну суперечність політики Петра І.

Сторінка 118 ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ  shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

la. in.

1. За допомогою дружніх смайлів оцініть свої успіхи у вивченні теми «Московське царство / Російська імперія». Можу назвати головні етапи становлення самодержавства в Московії / Росії. Самодержавство формувалося через збирання земель навколо Москви, прийняття Іваном IV титулу царя (1547), посилення влади монарха за рахунок бояр, подолання «Смутного часу» та остаточне утвердження необмеженої влади царя за династії Романових і реформ Петра І. Можу пояснити, які риси визначали Росію як імперію. Територіальна експансія, багатонаціональний склад населення, сильна централізована влада, самодержавство, мілітаризація держави та підпорядкування окраїн єдиному політичному центру. Можу визначити вплив становлення самодержавства в Московії / Росії на українські землі. Це призвело до поступового обмеження автономії Гетьманщини, втручання царської влади у внутрішні справи України, ліквідації самоврядування, посилення соціального тиску та інтеграції українських земель у структури Російської імперії. Можу схарактеризувати політику модернізації Петра І. Була спрямована на модернізацію армії, управління, промисловості та культури за західноєвропейськими зразками, але здійснювалася насильницькими методами, із збереженням кріпацтва та посиленням самодержавної влади. 2. Користуючись матеріалами підручника історії України, укладіть синхронізовану таблицю подій у Московії / Російській імперії та на українських теренах в межах Гетьманщини й Запорозької Січі. Дата Московія / Російська держава Українські землі (Гетьманщина / Запорозька Січ) 1547 Іван IV приймає титул царя Українські землі у складі Речі Посполитої; розвиток козацтва 1552– Приєднання Казані й Астрахані Зростання ролі Запорожжя як військової 1556 сили 1581– Посилення опричнини, криза Козацькі повстання проти шляхетського 1584 держави тиску (загальна тенденція кінця XVI ст.) 1598– «Смутний час» Козацькі походи; участь у подіях навколо 1613 Московії 1613 Початок династії Романових Посилення ролі козаків у регіоні 1618 Деулінське перемир’я (після Похід П. Конашевича-Сагайдачного на походу на Москву) Москву (1618) 1648– Москва готується до втручання Національно-визвольна війна під проводом 1657 у війну з Річчю Посполитою Б. Хмельницького 1654 Переяславська угода, «Березневі Військо Запорозьке під протекторатом статті» царя, збереження автономних прав (на початку) 1658– Московсько-українська війна Гетьман І. Виговський; Гадяцька угода; 1659 конфлікт із Москвою 1667 Андрусівське перемир’я (поділ Закріплення поділу Гетьманщини: України по Дніпру) Лівобережжя під Москвою 1686 «Вічний мир» з Річчю Підтвердження переходу Лівобережжя й Посполитою Києва під Москву  shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

Коломацькі статті

1700– 1721 1708– 1709 1710

Північна війна, вихід до Балтики Репресії після переходу Мазепи

Обмеження гетьманської влади, контроль фінансів і управління 1725 Смерть Петра І Автономія вже суттєво обмежена, курс на інтеграцію в імперію 3. Як бачить історик значення України для формування Російської держави? Він вважає, що Україна стала ключовим чинником перетворення Московії на велику державу, бо дала ресурси і вигідне геополітичне положення. Яке значення, на думку історика, мало для Московії приєднання України? • економічні ресурси (людські, господарські) • стратегічний простір і позиція між Європою та степом • посилення міжнародного впливу Московії В який спосіб він намагається аргументувати свою позицію? Використовує логічну формулу: «Московія + Україна = Росія», тобто показує причиннонаслідковий зв’язок: без України Московія не стала б імперією в такому вигляді. 4. Складіть розгорнутий план доповіді «Розвиток Московського царства у XVI — першій половині XVII ст.». 1. Передумови піднесення Москви (збирання земель, роль Орди в ранньому становленні) 2. Утворення Московського царства • 1547: титул царя • централізація влади 3. Політика Івана IV • реформи управління • опричнина та її наслідки 4. Територіальна експансія XVI ст. • Казань, Астрахань • початок просування в Сибір 5. Соціально-економічні зміни • посилення залежності селян • формування служилої держави 6. «Смутний час» (1598–1613) • причини (династична криза, війни, голод, боротьба еліт) • самозванці, інтервенції, розруха 7. Встановлення династії Романових (1613) • відновлення державності • укріплення самодержавної моделі 8. Підсумок: риси Московської держави до середини XVII ст. 5. Зіставте розвиток Московського царства / Російської імперії з європейськими абсолютними монархіями. Визначте спільне й відмінне в їх розвитку. Спільне:

la. in.

1722

Посилення імперського контролю Перша Малоросійська колегія

Усунення Самойловича, прихід Мазепи, обмеження автономії Використання ресурсів Гетьманщини у війні, посилення тиску царя Союз Мазепи зі шведами; знищення Батурина; Полтава Конституція П. Орлика (в еміграції)

1687

 shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

централізація влади в руках монарха • опора на бюрократію та армію • податкова система для утримання війська • прагнення до територіального розширення Відмінне: • у Західній Європі частіше існували станові/парламентські традиції (навіть якщо обмежені), у Московії — самодержавство жорсткішого типу • в Росії довше зберігалися практики, близькі до служило-деспотичної моделі (повна підлеглість еліт монарху) • модернізація Петра І часто проводилась насильницькими методами з опорою на кріпацьку працю, що «консервувало» соціальну систему

•

Сторінка 119

la. in.

§ 19. Особливості розвитку народів Сходу (оглядово)

? Покажіть на історичній карті розташування Індії, Персії, Китаю, Японії.

Персія – зараз Іран. Пригадайте, що вам відомо про особливості розвитку цих країн за доби Середньовіччя. • Індія — роздробленість, вплив ісламу, розвиток міст і торгівлі, кастова система. • Персія — сильна централізована держава, іслам (шиїзм), розвинена культура й торгівля. • Китай — імператорська бюрократія, конфуціанство, висока аграрна й реміснича культура. • Японія — феодальна система, влада сьогунів, самураї, слабка роль імператора. Діємо: практичні завдання  shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

la. in.

Об’єднайтеся в групи. Опрацюйте інформацію про розвиток країн Сходу за Ранньомодерної доби. Зіставте розвиток кожної з них з європейськими країнами. Визначте спільні й відмінні риси в їх розвитку. Індія (Імперія Великих Моголів): • сильна монархія, але без промислової революції; • відсутність переходу до капіталізму; • на відміну від Європи — збереження традиційних соціальних структур. Персія (Сефевіди): • релігійна держава (шиїзм); • влада трималася на релігії більше, ніж на економіці; • у Європі — релігія поступово відокремлювалася від держави. Китай (Мін → Цін): • стабільна імперська система без модернізації; • самоізоляція від Європи; • Європа ж активно розширювала торгівлю й колонії. Японія (сьогунат Токугави): • жорстка самоізоляція; • збереження феодального ладу; • на відміну від Європи — відмова від технологічних і культурних запозичень. 1. Держава Великих Моголів в Індії

Який образ правителя постає перед нами на мініатюрі? Постає образ освіченого, спокійного й зосередженого правителя, який: • не воїн у бою, а мислитель і меценат; • читає книгу → символ знання, культури, духовності; Сторінка 122

5. КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА НАРОДІВ СХОДУ

Діємо: практичні завдання Народи Сходу створили неперевершені зразки національної культури. Вони й досі привертають до себе увагу туристів з усього світу. Розгляньте запропоновану колекцію пам’яток культури Сходу та виконайте завдання: 1) визначте, в якій із країн Сходу створено ці пам’ятки; Індія • Мавзолей Тадж-Махал (Агра) • Червоний форт у Делі • Золотий храм в Амрітсарі Персія (Іран) • Мечеть Імама • Міст Хаджу (Ісфаган) • Фреска «Прийом у шаха Аббаса І Великого» Японія • Театр кабукі • Маски театру Но Китай  shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

Блакитно-біла порцеляна • Картина Дун Цичана «Вісім осінніх видів» 2) розробіть маршрут і рекламний буклет туристичної подорожі «Культурні скарби Сходу» — підготуйте коротке повідомлення про кожну з пам’яток, розкриваючи культурну цінність «Культурні скарби Сходу» Маршрут: Індія → Персія (Іран) → Китай → Японія. Індія: Тадж-Махал — символ кохання й вершина могольської архітектури. Червоний форт — резиденція імператорів, символ державної могутності. Золотий храм — духовний центр сикхізму, уособлення рівності та віри. Персія (Іран): Мечеть Імама — шедевр ісламської архітектури XVII ст. Міст Хаджу — поєднання інженерії, естетики та міського життя. Китай: Відвідати пам’ятки: Блакитно-біла порцеляна — символ високої майстерності та світового впливу Китаю. Живопис Дун Цичана — філософія гармонії людини й природи. Японія: Театр кабукі — яскраве сценічне мистецтво для міщанства. Театр Но — елітарний, символічний театр духовної зосередженості.

la. in.

•

Сторінка 124 ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ 1. За допомогою дружніх смайлів оцініть свої успіхи у вивченні теми «Особливості розвитку народів Сходу (оглядово)». Можу показати на карті розташування Індії, Персії, Китаю, Японії.

Можу назвати видатних діячів історії країн Сходу за Ранньомодерної доби. Індія — Бабур, Акбар Великий, Шах-Джахан; Персія — шах Аббас І Великий; Китай — імператори династій Мін і Цін (Кансі); Японія — Ода Нобунаґа, Тойотомі Хідейосі, Токугава Ієясу. Можу визначити, як на розвиток країн Сходу впливала колоніальна політика європейських держав.  shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

Сторінка 125

la. in.

Європейська колоніальна політика призвела до економічної залежності країн Сходу, втручання у внутрішні справи, руйнування традиційних господарських структур і поступової втрати політичної самостійності. Можу пояснити причини та спрогнозувати наслідки політики самоізоляції Китаю та Японії. Причинами самоізоляції були прагнення зберегти традиційний лад, страх перед європейським впливом і християнством. Наслідками стали тимчасова стабільність і збереження культури, але водночас — технічне й військове відставання від Заходу. 2. Обговоріть у класі результати роботи із завданням рубрики «Діємо: практичні завдання» на с. 119. Визначте, що спільного й відмінного у розвитку європейських держав і держав Сходу за Ранньомодерної доби. Спільне: • посилення централізованої влади; • розвиток армій і бюрократії; • активна торгівля. Відмінне: • Європа переходила до капіталізму й колоніальної експансії; • країни Сходу зберігали традиційні порядки та часто обирали самоізоляцію. 3. Уявіть себе японським поетом / японською поетесою; керуючись правилами укладання віршів, напишіть свій приклад хайку. Тиха гірська стежка — листя падає в річку, осінь мовчить. Поміркуйте, якими якостями має володіти митець, щоб творити в жанрі хайку. Зауважте, що хайку не можна було писати на теми політики, релігії, кохання. Митець хайку має бути спостережливим, стриманим, уважним до природи, здатним передати мить і настрій мінімумом слів, без емоційної надмірності та без звернення до заборонених тем.

§ 20. Війни за переділ Європи і світу

? Як релігійні війни XVI ст. в Європі вплинули на міжнародні відносини? Поміркуйте, яку війну можна назвати загальноєвропейською. Призвели до загострення міждержавних конфліктів, руйнування єдності християнської Європи та втручання держав у справи одна одної під релігійними гаслами. Вони перетворилися з внутрішніх конфліктів на міжнародні війни, у яких релігія часто була прикриттям боротьби за політичне панування. Діємо: практичні завдання Працюючи з текстом підручника, заповніть у зошиті таблицю «Тридцятилітня війна». Тридцятилітня війна Причини війни Релігійне протистояння між Боротьба за політичне католиками й протестантами панування в Європі Привід до війни Празька дефенестрація (1618 р.) — Період війни Головні події Результат періоду війни  shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

Повстання в Чехії, битва на Білій Горі (1620) Вступ Данії у війну, поразка данського війська Втручання Швеції, перемоги Густава II Адольфа Участь Франції на боці протестантів Вестфальський мир (1648 р.)

Поразка чеських протестантів Посилення позицій Габсбургів Ослаблення Священної Римської імперії Виснаження сторін

Чеський (1618– 1625) Данський (1625– 1629) Шведський (1630–1635) Французький (1635–1648) Загальні підсумки війни Наслідки війни

Посилення Франції та Швеції

Завершення релігійних війн у Європі Формування Вестфальської системи міжнародних відносин

la. in.

1. Міжнародне становище в Європі на початку ХVІІ ст. Причини війни Поміркуймо! Які причини посилення позицій католицької церкви в цей період? • активна діяльність Контрреформації; • підтримка католицької церкви з боку монархів; • діяльність ордену єзуїтів; • використання релігії як інструменту політичного впливу. Сторінка 126

2. Воєнні дії. Основні ПЕРІОДИ війни

Сторінка 127 Поміркуймо! Що більше об’єднує народ: перемога чи програна битва? Часто програна, але героїчна битва об’єднує народ сильніше, ніж перемога, оскільки вона стає символом спільної боротьби, жертви й незламності. Сторінка 128

3. ВЕСТФАЛЬСЬКИЙ МИР. НАСЛІДКИ ТРИДЦЯТИЛІТНЬОЇ ВІЙНИ

Сторінка 129 Діємо: практичні завдання Опрацюйте історичну карту на с. 130 і виконайте завдання до неї. 1. Покажіть на карті територіальні зміни, які відбулися в Європі внаслідок підписання Вестфальського мирного договору. Які держави, за підсумками війни, втратили території, які — здобули нові? Держави, які здобули території: • Франція — отримала частину Ельзасу, посилила вплив у Центральній Європі. • Швеція — закріпила за собою території на узбережжі Балтійського моря (частини Померанії). • Нідерланди — міжнародно визнано незалежність від Іспанії. • Швейцарія — підтверджено незалежність від Священної Римської імперії.  shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

Держави, які втратили вплив і території: • Священна Римська імперія — фактично втратила політичну єдність. • Іспанія — втратила статус провідної європейської держави. 2. Поміркуйте, між якими державами в майбутньому виникнуть територіальні конфлікти в результаті таких змін. • між Францією та німецькими князівствами (через Ельзас); • між Швецією та Данією (за панування на Балтиці); • між Австрією та Пруссією (за лідерство в німецьких землях).

la. in.

Український Всесвіт 1. Чому українські козаки були затребуваними воїнами в битвах Тридцятилітньої війни? • мали великий бойовий досвід; • були витривалими, хоробрими, звиклими до важких умов; • уміли діяти мобільно, особливо в піхоті та кінних загонах; • становили значну військову силу (10–12 тис. осіб). 2. У чому полягала суперечність в оцінках козаків сучасниками? • цінували за хоробрість і бойову ефективність; • критикували за слабку дисципліну й надмірну жорстокість.

Думки істориків Доберіть з тексту підручника історичні факти, що ілюструють судження історика. • участь більшості європейських держав у війні → континентальна боротьба за верховенство; • протистояння католиків і протестантів → продовження релігійних війн; • боротьба імператора Габсбургів з німецькими князями → внутрішній німецький конфлікт; • завершення війни Вестфальським миром → формування нової системи міжнародних відносин.

Сторінка 130 1. Уважно розгляньте карту й назвіть, у межах яких країн і держав відбувалися події Тридцятилітньої війни. • Священної Римської імперії (німецькі землі — головний театр війни); • Чехії; • Австрії; • Франції; • Іспанії; • Швеції; • Данії; • Нідерландів; • частково Польщі та північної Італії. 2. Покажіть місця подій, згаданих у тексті параграфа.

 shkola.in.ua

la. in.

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

Прага — Празька дефенестрація (1618); • Біла Гора — битва 1620 р.; • Лютцен — битва 1632 р. (загибель Густава II Адольфа); • Рокруа — битва 1643 р.; • Мюнстер і Оснабрюк — укладення Вестфальського миру (1648). 3. Назвіть події, які відбувалися на українських землях одночасно з подіями Тридцятилітньої війни. • участь українських козаків у європейських військових кампаніях; • козацькі походи та служба в арміях різних європейських держав; • посилення козацького руху; • козацькі повстання проти Речі Посполитої (1620–1630-ті рр.); • формування передумов Національно-визвольної війни середини XVII ст. •

Сторінка 131 ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ 1. За допомогою дружніх смайлів оцініть свої успіхи у вивченні теми «Війни за переділ Європи і світу». Можу назвати хронологічні межі Тридцятилітньої війни. З 1618 до 1648 року. Можу визначити цілі держав у Тридцятилітній війні. • Габсбурги (Священна Римська імперія, Іспанія) — зберегти владу імператора та поширити католицизм. • Протестантські князівства Німеччини — захистити релігійні та політичні права. • Франція — послабити Габсбургів і здобути провідну роль у Європі. • Швеція та Данія — посилити вплив у Північній Європі й на Балтиці. Можу показати на карті головні події Тридцятилітньої війни.  Празька дефенестрація (1618)  Битва на Білій Горі (1620)  Битва під Лютценом (1632)  Битва при Рокруа (1643)  Підписання Вестфальського миру (1648)  shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

Сторінка 132

la. in.

Можу пояснити історичне значення Вестфальського миру. • завершив Тридцятилітню війну; • закріпив принцип суверенітету держав; • визнав рівноправність католицизму й протестантизму; • започаткував Вестфальську систему міжнародних відносин, основу сучасної європейської дипломатії. 2. Голландський філософ і юрист ХVІІ ст. Ґуґо Ґроцій стверджував, що держави, як і люди, можуть і повинні домовлятися між собою «для загальної користі». Договори між державами повинні набувати значення закону, якого слід суворо дотримуватися. Чи погоджуєтеся ви із цим твердженням? Я погоджуюся з твердженням Ґуґо Ґроція. Договори між державами є необхідними для збереження миру та стабільності, адже вони встановлюють правила співіснування й запобігають хаосу. Чи є актуальним воно сьогодні? Аргументуйте свою думку. Це твердження є актуальним і сьогодні, оскільки міжнародне право, угоди та організації (наприклад, ООН) ґрунтуються саме на ідеї обов’язковості домовленостей між державами. 3. Ознайомтеся з гравюрою Жака Калло «Грабунок і спалення села». Дізнайтеся детальніше про серію гравюр «Великі нещастя війни». На які наслідки війни звертає увагу автор у своїх творах.  жорстокість і безкарність солдатів;  страждання мирного населення;  руйнування сіл, грабунки, насильство;  моральну деградацію людей під час війни;  байдужість до законів, обов’язку та людського життя.

§ 21. Узагальнення з розділу 3 «Держави Раннього Нового часу»

1. Історична гра

Хто такі самураї? Яких принципів вони дотримувалися? Самураї — це військова верства в Японії. Вони дотримувалися кодексу бусідо: вірність панові, честь, мужність, самодисципліна, готовність до самопожертви. Чому Річ Посполита була «шляхетською демократією»? Тому що вся політична влада належала шляхті: вона обирала короля, мала вирішальний голос у сеймі та право liberum veto. Які народи боролися проти абсолютизму? Англійці (під час Англійської революції), нідерландці (в боротьбі проти Іспанії), французи (пізніше — проти абсолютизму Бурбонів). Яке історичне значення біллю про права? Білль про права (1689) обмежив владу короля, закріпив права парламенту й громадян та став основою конституційної монархії в Англії. Яку подію зображує пам’ятник? Де він розташований? Пам’ятник козакам-засновникам Української державності, встановлений у Києві. Що вам відомо про політику уряду Рішельє? Була спрямована на зміцнення абсолютної монархії у Франції:  shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

обмеження влади знаті; • придушення політичного впливу гугенотів; • посилення ролі короля; • централізація управління державою; • активна зовнішня політика проти Габсбургів, навіть у союзі з протестантами. Які прогресивні зміни відбулися в результаті Англійської революції? Обмеження королівської влади, посилення парламенту, утвердження прав і свобод громадян, розвиток капіталізму. Яка роль в історії Роксолани? Роксолана (Хюррем-султан) мала значний політичний вплив в Османській імперії, започаткувала «жіночий султанат», впливала на зовнішню й внутрішню політику. Як Англія перетворилася на могутню імперію? Завдяки розвитку флоту, колоніальній експансії, торгівлі, промисловій революції та сильному парламенту. Яку пам’ятку зображено? Де вона розташована? Зображено мавзолей Тадж-Махал, який розташований в Агрі, Індія. Сторінка 133

la. in.

•

2. Історична хронологія

Розташуйте події в хронологічній послідовності та виконайте завдання. • Нантський едикт — 1598 р. • Початок гугенотських воєн — 1562 р. • Вестфальський мир — 1648 р. • Славна революція в Англії — 1688–1689 рр. • Початок правління Сулеймана I Пишного — 1520 р. • Проголошення Російської імперії — 1721 р. 1. Назвіть історичних діячів, з якими пов’язані дані хронологічної лінії. • Нантський едикт — Генріх IV Бурбон • Релігійні війни у Франції — Катерина Медічі, Генріх IV • Вестфальський мир — Фердинанд III Габсбург • Славна революція в Англії — Вільгельм III Оранський • Сулейман I Пишний — Османська імперія • Проголошення Російської імперії — Петро I 2. Поясніть, як події хронологічної послідовності пов’язані з Україною. • Вестфальський мир (1648) → формування нової системи міжнародних відносин у Європі, в умовах якої відбувалася Національно-визвольна війна під проводом Б. Хмельницького • Османська експансія за Сулеймана I → постійна загроза українським землям, роль козаків як оборонців • Посилення Російської держави → майбутній тиск на Гетьманщину • Англійські революції → поширення ідей обмеження влади монарха (контраст із Московією) 3. Запропонуйте власний варіант лінії часу для виконання завдання однокласниками / однокласницями. 1520 р. — початок правління Сулеймана I Пишного → розквіт Османської імперії, посилення тиску на Європу  shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

1569 р. — Люблінська унія → утворення Речі Посполитої, зміна становища українських земель 1598 р. — Нантський едикт у Франції → припинення релігійних війн між католиками і гугенотами 1618 р. — початок Тридцятилітньої війни → загальноєвропейський конфлікт за владу і віру 1648 р. — Вестфальський мир → нова система міжнародних відносин, визнання суверенітету держав 1688–1689 рр. — Славна революція в Англії → обмеження влади монарха, утвердження парламентської монархії 1721 р. — проголошення Російської імперії → поява нової імперії у Східній Європі 3. Елементи цілого

la. in.

1. Утворіть логічні ланцюжки: усно поєднайте назви міст / країн, дати, поняття / терміни, імена діячів, пов’язані єдиним логічним зв’язком. Франція → Нант → 1598 р. → Едикт → Генріх IV Бурбон Іспанські Нідерланди → Утрехт → 1579 р. → Унія → Вільгельм I Оранський Священна Римська імперія → Мюнстер, Оснабрюк → 1648 р. → Мир → Фердинанд III Габсбург Річ Посполита → Люблін → 1569 р. → Унія → Сигізмунд II Август Англія → Лондон → 1689 р. → Білль → Вільгельм III Оранський 2. Назвіть причини й наслідки утворених історичних подій Причини: • релігійні конфлікти між католиками й протестантами • боротьба монархів за абсолютну владу • прагнення держав до територіального розширення • криза феодальної системи Наслідки: • поява Вестфальської системи міжнародних відносин • послаблення Священної Римської імперії • піднесення Англії, Франції, Нідерландів • посилення Московської держави, зростання тиску на Україну • закріплення ідеї суверенітету держав 4. ІСТОРИЧНІ ЗВ’ЯЗКИ

Визначте, як ви зрозуміли ключові історичні події та процеси, про які йшлося в розділі 3 «Держави Раннього Нового часу». Об’єднайтеся в групи й за схемою проаналізуйте такі події, процеси та явища. Тридцятилітня війна виникла через релігійні суперечності та боротьбу європейських держав за владу. Вона охопила більшість Європи й завершилася Вестфальським миром, який закріпив принцип державного суверенітету. Національно-визвольна війна в Нідерландах була спричинена іспанським пануванням і релігійним гнітом. Її результатом стало утворення незалежної республіки та економічне піднесення країни. Англійська революція виникла через конфлікт між королем і парламентом. Вона призвела до обмеження королівської влади та заклала основи парламентської демократії.  shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

Люблінська унія об’єднала Польщу й Литву, створивши Річ Посполиту, але для українських земель це означало посилення шляхетського гніту. Зображення ілюструють масштабні війни XVII ст. та утвердження абсолютної монархії в державах Раннього Нового часу.

Сторінка 134 5. Творча майстерня

la. in.

Проаналізуйте згенеровані штучним інтелектом тематичні зображення. Визначте, які епізоди історії / явища вони ілюструють. За допомогою яких елементів вам вдалося ідентифікувати сюжети. Оцініть коректність зображень з точки зору достовірності. Спробуйте самостійно згенерувати ілюстрації за матеріалами вивченого розділу. Проаналізуйте достовірність створених з допомогою ШІ малюнків. Перше зображення: • ілюструє масштабні війни XVII ст.; • впізнаються піхота, кавалерія, вогнепальна зброя; • відповідає подіям Тридцятилітньої війни або революційних війн. Друге зображення: • символ абсолютної монархії; • уособлює централізовану владу, культ правителя; • відповідає епосі ранньомодерних держав (Франція, Росія). 6. Що ми знаємо з теми

Перевірте, як ви засвоїли матеріал теми за допомогою онлайн-тесту. Для виконання завдань перейдіть за посиланням або за допомогою смартфона зчитайте QR-код. https://forms.gle/3UvLmiM5hV1RG4L59 Позначте варіант, у якому правильно позначено хронологічні рамки Національновизвольної війни в Нідерландах 1568-1648 рр. Позначте в переліку ознаку політики меркантилізму Ліквідація внутрішніх мит Позначте в перліку факти з історії Франції в XVI-XVII ст. (3 відповіді)

Позначте в переліку твердження, які правильно висвітлюють історію Англії в XVIXVII ст. (3 відповіді)  shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

la. in.

Установіть відповідність між назвами правових актів XVI-XVII ст. та коротким описом їх змісту

Сторінка 135

Розділ 4. Епоха Просвітництва та зародження модерного суспільства

§ 22. Доба Просвітництва в європейській історії

? Пригадайте провідні ідеї гуманістів доби Відродження. • Людина — найвища цінність, а не лише слуга Бога • Свобода думки й творчості • Розвиток освіти, науки, мистецтва • Критичне мислення, інтерес до античної спадщини • Віра в можливості людського розуму Як вплинула індустріальна революція на розвиток освіти й науки? • Зросла потреба в освічених фахівцях (інженерах, учених)  shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

• Активно розвивалися природничі науки • Поширювалася масова освіта, створювалися технічні школи • Наука стала тісно пов’язаною з практичними потребами виробництва

1. Витоки й головні ідеї Просвітництва

la. in.

Сторінка 136 Поміркуймо! Наскільки це висловлювання великого мислителя ви вважаєте актуальним сьогодні? Цей вислів дуже актуальний сьогодні, бо: • суспільство стикається з пропагандою та маніпуляціями; • свобода думки є основою демократії та прав людини; • толерантність до інших поглядів зменшує конфлікти.

Свідчать документи 1. Коли, на думку І. Канта, людина стає повнолітньою? Коли вона починає самостійно мислити і не покладається сліпо на чужі авторитети. 2. Що необхідно зробити, щоб досягти стану повноліття? • Відвага мислити самостійно • Рішучість брати відповідальність за власні думки • Освіта та критичне мислення 3. Чи актуальні слова І. Канта сьогодні? Так, надзвичайно актуальні, адже в епоху інформаційного перевантаження важливо: • перевіряти факти; • мислити критично; • не піддаватися маніпуляціям.

Сторінка 137 Історичні подробиці Які з ідей Монтеск’є ви вважаєте актуальними для сучасності? • Поділ влади на законодавчу, виконавчу й судову — основа демократії та запобігання узурпації влади. • Верховенство закону — свобода можлива лише в межах закону. • Обмеження влади держави через конституцію. • Гарантії прав і свобод людини.

2. Енциклопедисти. Масони

Поміркуймо! На думку Д. Дідро, «люди припиняють мислити, коли припиняють читати». Чи згодні ви з думкою енциклопедиста? Можна погодитися, адже: • читання розвиває критичне мислення; • без читання людина легше піддається маніпуляціям; • знання є основою самостійних суджень і розвитку особистості. Сторінка 138  shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

Перегляньте відео та дайте відповіді на запитання: 1. Де і коли було засновано першу масонську ложу? Перша масонська ложа була заснована в Лондоні у 1717 році. 2. Поміркуйте, чому діяльність масонів забороняли. • таємний характер організації; • поширення ідей свободи, рівності, критики абсолютизму; • страх монархів і церкви перед втратою контролю над суспільством; • підозри в політичних змовах. 3. КУЛЬТУРА І МИСТЕЦТВО ДОБИ ПРОСВІТНИЦТВА

la. in.

Сторінка 139 1. «Помандруйте» палацом за допомогою мобільного застосунку й підготуйте візитівку Версаля для туристичної подорожі. Версальський палац — одна з найвідоміших королівських резиденцій Європи, розташована неподалік Парижа. Збудований у XVII ст. за наказом короля Луї XIV, палац став символом французького абсолютизму та розкоші. Комплекс вражає Дзеркальною галереєю, парадними залами, королівськими покоями та величезними регулярними садами з фонтанами й скульптурами. Версаль є шедевром архітектури французького бароко і важливою пам’яткою світової культурної спадщини ЮНЕСКО. 2. Поміркуйте, навіщо Луї XIV потрібен був такий розкішний палац. • підкреслити свою абсолютну владу й велич монархії; • справити враження на іноземних послів і європейських правителів; • контролювати знать, зосередивши її при дворі; • перетворити палац на політичний і культурний центр Франції.

Сторінка 140 Український Всесвіт Визначте елементи античної архітектури, які архітектори творчо втілили в пам’ятках доби класицизму. Архітектори класицизму творчо відтворювали античні форми: колонади, доричний/іонічний/коринфський ордер (колони з капітелями), антаблемент (архітрав– фриз–карниз), фронтон (трикутний “дах” над портиком), портик, симетрію й чіткі пропорції, арки та куполи (у неокласиці), нішi зі скульптурами, пілони/пілястри, ступінчасті входи як у храмах.

Сторінка 141 ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ 1. За допомогою дружніх смайлів оцініть свої успіхи у вивченні теми «Доба Просвітництва в європейській історії». Можу визначити головні ідеї доби Просвітництва. Верховенство розуму, свобода думки, рівність перед законом, критика абсолютизму й церковного догматизму Можу назвати провідних діячів доби Просвітництва. Вольтер, Жан-Жак Руссо, Шарль Монтеск’є, Дені Дідро, Іммануїл Кант. Можу пояснити, чому добу Просвітництва назвали Добою розуму.  shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

la. in.

Тому що розум і наука вважалися головним засобом пізнання світу й удосконалення суспільства. Можу схарактеризувати роль доби Просвітництва у розвитку ідеї громадянського суспільства. Започаткувала ідеї прав людини, народного суверенітету, поділу влади стали основою сучасних демократичних держав. 2. Чому Вольтер виступав на захист релігії, але проти церкви? Вольтер вважав, що віра потрібна для моралі та порядку в суспільстві, але виступав проти церкви як інституції, бо вона: • підтримувала нетерпимість і фанатизм; • втручалася в політику; • переслідувала інакодумців. 3. Один із французьких просвітителів стверджував, що «насильство, на якому тримається деспотизм, може бути ліквідовано тільки за допомогою насильства». Висловте свою думку із цього приводу. Не згоден. Стійкіший результат зазвичай дають поєднання громадянської мобілізації, права, інституційних реформ і контролю влади 4. Які позитивні й негативні риси політики освіченого абсолютизму? Позитивні: • модернізація управління, спроби впорядкувати закони; • розвиток освіти, науки, підтримка культури; • часткове обмеження впливу церкви; • економічні реформи, розвиток торгівлі/мануфактур. Негативні: • влада лишалася зосередженою в монарха (без реальної демократії); • реформи “згори” могли згортатися, якщо суперечили інтересам трону; • нерівність станів часто зберігалася (селянство/кріпацтво); • придушення опозиції та свободи слова. 5. Проаналізуйте листівку із зображенням архітектурної пам’ятки. Чи можна класифікувати споруду як пам’ятку архітектури класицизму? Обґрунтуйте свою думку.

6. За допомогою додаткових джерел інформації укладіть карту пам’яті «Наукові відкриття доби Просвітництва». Наука і метод: раціоналізм, експеримент, спостереження, класифікація Фізика й хімія: електрика, магнетизм, розвиток хімії як науки Біологія й медицина: класифікація живого світу, перші успіхи вакцинації Астрономія й математика: уточнення уявлень про Сонячну систему, розвиток аналітики Техніка й виробництво: удосконалення машин, передумови індустріальної революції Поширення знань: енциклопедії, академії наук, наукові товариства 7. Запропонуйте туристичний маршрут «Моя дорожня карта — родзинки архітектури класицизму в Україні». Орієнтовний маршрут: • Київ — класицистичні садиби/адміністративні споруди (центр міста) • Чернігів — пам’ятки класицистичної забудови (центральні площі) • Полтава — ансамбль круглого майдану (містобудівний класицизм) • Одеса — класичні фасади історичного центру • Львів — класицистичні кам’яниці та громадські будівлі  shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

8. Створіть онлайн-бібліотеку «Література класицизму». Структура бібліотеки (розділи): • Теорія класицизму (правила жанрів, “три єдності” у драмі) • Драма (трагедія/комедія) • Поезія (оди, сатири, байки) • Європейський класицизм (Франція, Англія тощо) • Українські автори/переклади. Проведіть презентацію відкриття бібліотеки. “Вітаємо на відкритті онлайн-бібліотеки «Література класицизму». Тут зібрано твори та довідкові матеріали, які показують, як митці прагнули гармонії, порядку й ясної форми. Бібліотека має розділи за жанрами — драма, поезія, теорія — і допомагає швидко знайти текст, автора та короткий коментар про стиль і теми. Запрошуємо користуватися добірками для читання, підготовки до уроків і порівняння творів різних країн.”

la. in.

§ 23. Початок індустріальної(промислової) революції

Сторінка 142 ? Пригадайте, як вплинули на господарський розвиток європейських країн Великі географічні відкриття. Великі географічні відкриття розширили торговельні шляхи, перетворили Атлантичний океан на головну торгову артерію та сприяли накопиченню капіталів у Західній Європі. В Європу масово надходили золото, срібло, нові товари й сировина, що стимулювало розвиток торгівлі, мануфактур і капіталістичних відносин. Посилилася роль підприємців і міст, почався поступовий занепад феодального натурального господарства. Поясніть значення понять історичної хмаринки. • Ремесло — дрібне ручне виробництво, засноване на особистій праці майстра • Ремісник / майстер — виробник, що сам володіє знаряддями праці • Цех — об’єднання ремісників однієї спеціальності • Мануфактура — велике виробництво з поділом праці, але ручною технікою • Робітник — наймана людина, що працює за плату • Капітал — гроші та майно, вкладені з метою отримання прибутку • Прибуток — дохід від підприємницької діяльності • Буржуазія — власники капіталу, підприємці • Капіталізм — господарська система, заснована на приватній власності та найманій праці Які з них ілюструють середньовічне господарство, а які — нові форми господарювання? Середньовічне господарство ілюструють: • ремесло • ремісник • майстер • цех Нові форми господарювання ілюструють: • мануфактура • робітник • капітал • прибуток • буржуазія • капіталізм  shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

1. Передумови індустріальної (промислової) революції

la. in.

Діємо: практичні завдання Працюючи з матеріалом підручника, виконайте графічний конспект (карту пам’яті, таблицю, схему тощо) «Початок індустріальної революції: передумови, ознаки, наслідки». Передумови Ознаки Наслідки Великі географічні Перехід від ручної праці до Зростання промислового відкриття машинної виробництва Накопичення капіталу Поява фабрик і заводів Формування робітничого класу Розвиток науки й Поділ праці, механізація Урбанізація (зростання міст) техніки Розпад феодальних Використання найманої праці Посилення соціальної відносин нерівності Зростання ринків збуту Нові галузі промисловості Остаточне утвердження капіталізму

Сторінка 143 Поміркуймо! Поміркуйте, чи давала змогу середньовічна система залежності селянства й натуральний характер господарювання наймати більше працівників власникам мануфактур. Ні. Чому? • більшість селян були кріпаками → не могли вільно змінювати місце праці; • панувало натуральне господарство → мало грошового обігу; • міграція робочої сили була обмежена; • праця регулювалася феодальними повинностями, а не ринком. Як можна було подолати ці обмеження? • скасування або послаблення кріпацтва; • розвиток ринкових відносин і грошової оплати праці; • урбанізація; • концентрація виробництва у містах; • перехід від мануфактур до фабрик.

2. Початок індустріальної (промислової) революції Сторінка 144 Діємо: практичні завдання 1. Проаналізуйте ілюстрований ланцюжок технічних винаходів доби початку індустріальної (промислової) революції й поясніть, як поява одного винаходу впливала на розробку інших. • зростання продуктивності в ткацтві → потреба в швидшому прядінні; • механізація прядіння → необхідність стабільного джерела енергії; • водяне колесо → обмеження розташування фабрик; • парова машина → незалежність від річок;  shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

масове виробництво → потреба в ефективному транспорті; • з’являються пароплави і паротяги. Винаходи утворили єдиний ланцюг технічного прогресу. 2. Висловте припущення, якими будуть наслідки застосування цих винаходів у господарстві. • різке зростання продуктивності праці; • перехід від мануфактур до фабрик; • здешевлення товарів. Як вплинуть винаходи на розвиток торгівлі й інші галузі життя людини? У торгівлі: • розширення внутрішнього й світового ринку; • швидше транспортування товарів; • формування єдиного економічного простору. В інших сферах життя: • урбанізація; • поява робітничого класу; • соціальні конфлікти; • зміни у побуті та способі життя. 3. Поміркуйте, чому винахідники звертали увагу на удосконалення транспорту • масове виробництво вимагало швидкого збуту товарів; • старі шляхи були повільні й залежні від погоди; • потрібно було з’єднати фабрики, порти й ринки; • держава й бізнес потребували контролю територій і торгівлі. Сторінка 145

la. in.

•

3. Вплив індустріальної революції на розвиток суспільства Сторінка 146

Свідчать документи Поясніть думку А. Сміта про те, як підприємець для отримання власної вигоди може діяти в суспільних інтересах. Адам Сміт вважав, що підприємець, прагнучи власної вигоди, мимоволі працює на користь усього суспільства.

Сторінка 147 ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ 1. Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Початок індустріальної (промислової) революції». Можу назвати передумови індустріальної революції. • Аграрні зміни (огороджування в Англії) → поява вільної робочої сили • Зростання населення → збільшення попиту на товари • Накопичення капіталу завдяки колоніальній торгівлі • Розвиток мануфактурного виробництва • Наукові знання та технічні відкриття • Політична стабільність і захист приватної власності  shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

la. in.

Можу визначити зміни в організації праці, що свідчили про індустріальну революцію. • Перехід від ручної праці до машинної • Заміна мануфактур фабриками • Поділ праці на прості операції • Концентрація робітників в одному місці • Регламентація робочого часу • Наймана праця замість цехової системи Можу схарактеризувати вплив індустріальної революції на соціальну структуру суспільства. • Формування промислової буржуазії • Поява та зростання пролетаріату • Зменшення ролі селянства • Загострення соціальної нерівності • Виникнення робітничого руху та профспілок • Зміна традиційної станової структури Можу пояснити, як індустріальна революція впливала на спосіб життя людей. • Масова урбанізація (переїзд до міст) • Погіршення житлових і санітарних умов • Тривалий робочий день, використання жіночої й дитячої праці • Залежність людини від фабрики й заробітної плати • Зміна ритму життя (робота за годинником) • Зростання ролі освіти й технічних навичок 2. Упорядкуйте логічну послідовність змін у житті суспільства в умовах індустріальної революції. Мануфактура -> Перша фабрика -> Індустріальна (промислова) революція -> Формування індустріального суспільства 3. Обговоріть у класі результат створення графічного конспекту «Початок індустріальної (промислової) революції: передумови, ознаки, наслідки» (с. 142). Заповнити яку з його частин вам вдалося швидко, а яка мала найбільші складнощі? Найшвидше вдалося заповнити передумови індустріальної революції. Найбільші складнощі виникли під час визначення наслідків. 4. Поміркуйте, що або кого Тарас Шевченко мав на увазі під словами «молоде…зростаюче дитя». Під словами «молоде… зростаюче дитя» Тарас Шевченко мав на увазі індустріальну цивілізацію, технічний прогрес і нові виробничі сили, створені людиною. Які суспільно-політичні наслідки індустріальної (промислової) революції згадував Т. Шевченко у своїй поезії? • занепад старих форм влади (абсолютизм, монархії); • руйнування соціальної нерівності, заснованої на примусі; • зростання ролі праці, науки й техніки; • підрив традиційних привілеїв («батоги, престоли і корони»). § 24. Освічений абсолютизм

Сторінка 148 ? Пригадайте значення поняття «абсолютизм». Абсолютизм — це форма правління, за якої вся повнота влади зосереджена в руках монарха і не обмежена представницькими органами.  shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

На основі знань про ідеали епохи Просвітництва висловіть припущення, якими рисами мало вирізнятися правління в дусі «освіченого абсолютизму»?  опорою на розум, закони й освіту;  проведенням реформ «згори»;  обмеженням сваволі чиновників;  розвитком науки, культури та освіти;  збереженням сильної монархічної влади без участі народу в управлінні. 1. Освічений абсолютизм

la. in.

Поміркуймо! Що означає ініціатива «знизу»? Ініціатива «знизу» — це зміни, які виходять від народу, а не від влади: селян, міщан, ремісників, солдатів, громадських рухів. Вона проявляється у повстаннях, революціях, масових протестах, вимогах прав і свобод. Чому її побоювався Вольтер? • маси можуть діяти емоційно й неконтрольовано; • революції часто супроводжуються насильством і хаосом; • замість розумних реформ можливі руйнування без конструктивних результатів. Пригадайте з вивченого протягом року матеріалу всесвітньої історії та історії України історичні події, у ході яких саме за ініціативою «знизу» відбувалися вирішальні зміни та реформи в історії країн. Всесвітня історія: • Англійська революція XVII ст. • Французька революція 1789 р. • Селянська війна в Німеччині (XVI ст.) Історія України: • Національно-визвольна війна під проводом Б. Хмельницького • Козацькі повстання XVI–XVII ст. • Гайдамацький рух

Сторінка 149 Поміркуймо! Що, на вашу думку, більше спонукало освічених монархів до реформ: державні інтереси чи відданість ідеям Просвітництва? Переважно державні інтереси: • зміцнення армії та фінансів; • підвищення керованості держави; • конкуренція з іншими європейськими державами. 2. Реформи освіченого абсолютизму Марії Терезії та ЙОСИФА ІІ

Діємо: практичні завдання Проаналізуйте схему й текст «Реформи Марії Терезії та Йосифа ІІ» й дайте їм оцінку. Доволі прогресивні. Поясніть, чому ці реформи вважаються прогресивними для свого часу.  shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

Реформи були прогресивними для свого часу, бо руйнували феодальні пережитки, але залишали самодержавну форму влади.

Сторінка 151

la. in.

Сторінка 150 Поміркуймо! 1. Спираючись на свої знання про передумови індустріальної революції і роль вільної найманої праці в цьому процесі, поміркуйте, як аграрні реформи Марії Терезії та Йосифа ІІ могли вплинути на розвиток Австрії. Сприяли: • формуванню вільної найманої робочої сили, необхідної для мануфактур і фабрик; • зростанню продуктивності сільського господарства; • розширенню внутрішнього ринку (селяни отримали зацікавленість у виробництві й продажу); • створенню передумов для індустріальної революції. 2. Після смерті Йосифа ІІ аграрну реформу було ліквідовано, а панщину відновлено. Дайте оцінку діям наступників імператорів-реформаторів. Відновлення панщини: • загальмувало економічний розвиток; • зберегло феодальні відносини; • обмежило формування ринку вільної праці; • посилило соціальну напругу. Це був крок назад, продиктований інтересами дворянства, а не потребами держави. Політично — стабільно, економічно — шкідливо й короткозоро.

3. Королівство Пруссія

Діємо: практичні завдання Працюючи з текстом підручника, укладіть карту пам’яті «Чинники зростання могутності Пруссії в XVII–XVIII ст.». «Чинники зростання могутності Пруссії в XVII–XVIII ст.» Військові: • потужна регулярна армія • загальна військова повинність • залізна дисципліна Державне управління: • сильна централізована влада • розвинена бюрократія • підпорядкування дворянства державі Економіка: • меркантилізм • підтримка мануфактур • ефективне податкове управління Зовнішня політика: • успішні війни • розширення територій • зростання міжнародного авторитету  shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

Складіть історичний портрет Фрідріха ІІ. • освічений абсолютист • прихильник ідей Просвітництва • раціональний, жорсткий, прагматичний Політика: • зміцнив армію й державний апарат; • заохочував освіту, науку, віротерпимість; • підтримував економіку та сільське господарство; • водночас зберіг кріпацтво для юнкерів. Фрідріх ІІ перетворив Пруссію на провідну європейську державу, поєднавши ідеї Просвітництва з жорстким державним контролем.

la. in.

Сторінка 152 1. Проаналізуйте реформи Фрідріха ІІ й поясніть, яким чином вони сприяли зміцненню абсолютної монархії в Пруссії. • збільшення повноважень чиновників → посилення централізованого управління; • зменшення ролі місцевого самоврядування → влада зосереджувалася в руках короля; • економічна політика меркантилізму → держава контролювала господарство; • обов’язкова освіта → формування дисциплінованих і слухняних підданих. 2. Що дає змогу характеризувати ці реформи як правління в дусі «освіченого абсолютизму»? 1) влада залишалася абсолютною; 2) реформи проводилися згори, без участі народу; 3) водночас вони спиралися на ідеї Просвітництва: • віротерпимість; • заборона тортур; • розвиток освіти; • обмеження феодальних пережитків (частково). 3. Поміркуйте, чому король вдався до скасування особистої залежності селян у власних землях, однак не зробив цього в межах усієї держави. • король не хотів конфлікту з юнкерами (прусським дворянством); • дворянство було опорою армії та держави; • повне скасування кріпацтва могло спричинити соціальну нестабільність.

Поміркуймо! 1. Визначте характер зовнішньої політики Пруссії: вона була миролюбною чи агресивною? Агресивною. Чим це було зумовлено? • прагненням розширити території; • боротьбою за статус великої держави; • потребою виправдати утримання сильної армії. 2. Навіщо, на вашу думку, прусським королям була потрібна сильна армія? • для територіальної експансії; • для захисту інтересів держави; • як основа міжнародного впливу; • як інструмент внутрішнього порядку.  shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

Сторінка 153 4. ОСОБЛИВОСТІ «ОСВІЧЕНОГО АБСОЛЮТИЗМУ» В РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ

la. in.

Читаємо й розуміємо Працюючи з текстом підручника, визначте ознаки централізаторської політики російських імператорів.  посилення самодержавної влади;  підпорядкування церкви державі;  розширення бюрократичного апарату;  обмеження прав місцевого самоврядування;  зміцнення армії та репресивного апарату. У чому полягали суперечності між політикою «освіченого абсолютизму» Катерини ІІ та її захопленням поглядами Вольтера? З одного боку: • листування з Вольтером; • підтримка ідей Просвітництва; • розмови про свободу, законність, розум. З іншого боку: • посилення кріпацтва; • розширення прав дворян; • придушення селянських повстань; • відсутність реальних політичних свобод. Сторінка 155 Перегляньте відео та поясніть, навіщо й яким чином здійснювалося «переписування» історії Русі. Навіщо: щоб обґрунтувати імперські претензії Москви на спадщину Київської Русі та підкріпити ідею «збирання земель». Як: • підміна понять (Русь → Росія); • привласнення київської спадщини; • вилучення, редагування й знищення джерел; • створення «державної» версії історії. Висловте припущення, які наслідки для майбутніх історичних досліджень мала імперська політика щодо історичних документів. Спотворення історичної науки, втрата джерел, складність відновлення об’єктивної картини минулого. Думки істориків 1. Залучивши додаткові джерела, підтвердьте або спростуйте думку історика. • постійна територіальна експансія (Сибір, Україна, Кавказ, Балтія); • виправдання загарбань ідеями «безпеки» та «історичної місії»; • надмірна мілітаризація й централізація влади. Це підтверджує тезу Дейвіса про імперське мислення Росії. 2. Чи є думка історика слушною для оцінювання зовнішньої політики сучасної Росії? Так.  shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

Сторінка 156 1. Визначте етапи зростання території Російської держави. • XIV–XVI ст. — об’єднання північно-східних руських земель • XVI–XVII ст. — завоювання Поволжя, Сибіру • XVIII ст. — Балтія, Україна, Кавказ • XIX ст. — Середня Азія, Далекий Схід 2. Чому, на вашу думку, воно набуло таких масштабів? • імперська ідеологія; • потреба в ресурсах і людях; • слабкість сусідніх держав; • прагнення утримати владу через розширення.

la. in.

Сторінка 157 ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ 1. За допомогою дружніх смайлів оцініть свої успіхи у вивченні теми «Освічений абсолютизм». Можу пояснити поняття «освічений абсолютизм». Це форма абсолютної монархії XVIII ст., за якої правитель зберігає всю повноту влади, але проводить реформи в дусі ідей Просвітництва: раціональне управління, розвиток освіти, обмеження впливу церкви, частковий захист прав підданих. Можу назвати монархів, які правили в дусі освіченого абсолютизму . Фрідріх ІІ (Пруссія), Марія Терезія та Йосиф ІІ (Австрія), Катерина ІІ (Російська імперія). Можу порівняти політику освіченого абсолютизму в Австрійській, Російській імперіях, Пруссії.  Пруссія: жорстка централізація, релігійна терпимість, розвиток освіти, сильна армія.  Австрія: скасування особистої залежності селян, освітні й судові реформи, обмеження церкви.  Росія: декларативне захоплення ідеями Просвітництва при збереженні кріпацтва та самодержавства. Можу визначити суперечності між політикою освіченого абсолютизму та ідеями Просвітництва. Суперечності з ідеями Просвітництва: Проголошувалися свобода і розум, але не було політичних прав; реформи здійснювалися «згори» без участі суспільства; зберігалися станові привілеї та кріпацтво. 2. Об’єднайтеся в групи й зіставте розвиток Пруссії та Англії; Австрії та Франції за Ранньомодерної доби. Визначте спільні й відмінні риси в розвитку цих держав. Пруссія й Англія: • Спільне: модернізація, розвиток економіки, сильна держава. • Відмінне: Пруссія — абсолютна монархія; Англія — парламентська держава з обмеженою владою короля. Австрія й Франція: • Спільне: централізація влади, реформи «згори». • Відмінне: у Франції реформи були поверхові й завершилися революцією; в Австрії — глибші соціальні та освітні зміни. 3. Французький історик Жуль Мішле писав у ХІХ ст. про діяльність Марії Терезії: «…вміла оточувати себе здібними людьми, які здійснювали її політику». Які якості імператриці, як державної діячки, ілюструє цей вислів?  shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

політична далекоглядність; • уміння добирати професійних управлінців; • прагматизм і державницьке мислення; • здатність до системних реформ. 4. Уявіть ситуацію, коли в одній залі зібралися діячі-просвітники та монархи, які правили в дусі освіченого абсолютизму. Придумайте діалог між ними щодо втілення в політиці освіченого абсолютизму ідей Просвітництва. Поміркуйте, чи схвальними будуть відгуки просвітників про діяльність «освічених» монархів. Вольтер: Держава має керуватися розумом, свободою думки та віротерпимістю. Фрідріх ІІ: Я це підтримую: я дозволив свободу віросповідання, розвиваю освіту й науку. Але влада має залишатися сильною. Монтеск’є: Без поділу влади свобода неможлива. Абсолютна влада — загроза правам людини. Катерина ІІ: Ідеї Просвітництва важливі, але народ не готовий до самоврядування. Реформи можливі лише зверху. Дідро: Реформи без участі народу — неповні. Свободу не можна «подарувати». Просвітники частково схвалили б діяльність «освічених» монархів (освіта, реформи, обмеження церкви), але критикували б збереження самодержавства, станової нерівності та кріпацтва 5. Заповніть профіль «освіченого монарха» у фейсбуці Ім’я: Освічений Монарх Статус: «Усе для народу — нічого через народ» Форма правління: абсолютна монархія Цінності: розум, порядок, користь держави Досягнення: – освітні реформи – судова реформа – релігійна терпимість – розвиток науки й економіки Суперечності: – відсутність політичних прав – збереження самодержавства – часткове або повне збереження кріпацтва Улюблена цитата: «Реформи потребують сильної влади»

la. in.

•

§ 25. Міжнародні відносини(Західна і Центральна Європа) Сторінка 158 ? Які наслідки для Європи мало укладення Вестфальського мирного договору 1648 р.? • Завершення Тридцятилітньої війни • Визнання суверенітету європейських держав (кожна держава самостійно веде зовнішню політику) • Ослаблення влади Папи Римського та імператора Священної Римської імперії • Юридичне закріплення рівноправності католиків і протестантів • Формування Вестфальської системи міжнародних відносин 1. Суперечності і конфлікти в міжнародних відносинах  shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

Сторінка 159 Поміркуймо! Які володіння в Європі, крім іспанських, належали до іспанської спадщини? • Південні Нідерланди (сучасна Бельгія) • Неаполітанське королівство • Сицилія • Міланське герцогство • Сардинія

la. in.

Сторінка 160 Діємо: практичні завдання 1. Визначте за допомогою карти (с. 161), до яких країн перейшли іспанські володіння за Утрехтським миром 1713 р. • Австрія → Південні Нідерланди, Мілан, Неаполь • Савойя → Сицилія (згодом обміняна на Сардинію) • Велика Британія → Гібралтар і Менорка • Іспанія → зберегла колонії, але втратила більшість європейських володінь

2. Які території втратила Австрія за Аахенським миром 1748 р.? До яких держав вони відійшли? • Сілезія → відійшла до Пруссії • Австрія зберегла інші володіння, але втратила домінування в Центральній Європі 2. Семилітня війна

Сторінка 163 ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ 1. За допомогою дружніх смайлів оцініть свої успіхи у вивченні теми «Міжнародні відносини (Західна і Центральна Європа)». Можу назвати головні протиріччя і конфлікти між державами в другій половині XVII–XVIII ст. Головними протиріччями були боротьба за європейську гегемонію, династичні суперечки за спадщину престолів, колоніальне суперництво та контроль над торговельними шляхами. Найгостріші конфлікти виникали між Англією і Францією, Австрією і Пруссією, а також унаслідок занепаду Іспанії. Можу розповісти, як змінилося становище провідних держав у регіоні. У цей період Англія стала провідною морською й колоніальною державою, Франція втратила частину впливу, Пруссія перетворилася на сильну європейську державу, Австрія зберегла статус великої держави, але зазнала територіальних втрат, а Іспанія остаточно втратила роль лідера в Європі. Можу назвати причини війн за іспанську та австрійську спадщину. Причиною війни за іспанську спадщину стала смерть іспанського короля без спадкоємця та страх європейських держав перед посиленням Франції. Причиною війни за австрійську спадщину було оскарження права Марії Терезії на престол і прагнення сусідніх держав послабити Австрію та захопити її землі. Можу назвати причини та наслідки Семилітньої війни. Причинами Семилітньої війни були боротьба за колонії, суперництво Англії та Франції, а також конфлікт Пруссії й Австрії за Сілезію.  shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

Наслідками стали перемога Англії в колоніальному протистоянні, втрата Францією Канади, зміцнення Пруссії та формування нової системи міжнародних відносин. 2. Утворіть логічні пари з назв війн XVIII ст. та їх наслідків.

la. in.

3. Обговоріть у групі загальний вплив війн за іспанську, австрійську спадщину Семилітньої війни, на розстановку сил держав в Європі. • Англія утвердилася як головна морська й колоніальна держава. • Франція ослабла, втративши значну частину колоній. • Пруссія перетворилася на нову провідну європейську силу. • Австрія зберегла статус великої держави, але втратила Сілезію. Чи можна вважати, що війни засвідчили появу нових лідерів у регіоні? Свою думку обґрунтуйте. Так, ці війни засвідчили появу нових лідерів у Європі, насамперед Англії та Пруссії.

4. Проведіть мінідослідження «Роль Марії Терезії у подіях війни за австрійську спадщину». Поясніть, чи можна вважати її успішною лідеркою в умовах загрози для держави. Марія Терезія проявила себе як сильний і далекоглядний лідер у кризовий період. Вона: • зуміла зберегти цілісність Габсбурзької монархії; • заручилася підтримкою угорської шляхти; • розпочала масштабні адміністративні, військові та фінансові реформи.

§ 26. Поділи Речі Посполитої. Початок боротьби за спадок Османської імперії Сторінка 164 ? Пригадайте значення поняття «шляхетська демократія». Шляхетська демократія — це форма державного устрою Речі Посполитої, за якої політична влада належала шляхті, а король був обмежений сеймом і шляхетськими правами. У чому полягали її переваги й недоліки? Переваги шляхетської демократії: • Участь шляхти в управлінні державою • Обмеження королівської влади • Захист шляхетських свобод і прав Недоліки шляхетської демократії: • Liberum veto → параліч роботи сейму • Домінування магнатів • Відсутність сильної центральної влади • Неможливість проведення реформ • Політична анархія Що було основою господарства Речі Посполитої? • Фільваркове землеробство • Експорт зерна через Балтійське море  shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html • •

Кріпосна праця селян Слабкий розвиток промисловості та міст

la. in.

Діємо: практичні завдання 1. Працюючи з текстом параграфа, визначте причини й ознаки кризи (послаблення) Речі Посполитої в другій половині XVII–XVIII ст. Під час роботи заповніть у зошиті схему.

2. З’ясуйте за матеріалом параграфа, що або хто завадив Речі Посполитій подолати кризові явища. • Шляхетська демократія в її деградованій формі • Liberum veto • Егоїзм магнатів • Відсутність сильної виконавчої влади • Постійне втручання іноземних держав 1. Економічний занепад і соціальні проблеми

Сторінка 165 Думки істориків 1. Чи згодні ви з думкою історика? Так, згоден. Тривалі війни середини XVII ст. зруйнували економіку, демографію та інфраструктуру Речі Посполитої. «Шведський потоп» став катастрофою загальноєвропейського масштабу для держави. 2. Які події вчений називає «шведським потопом»? • Вторгнення Швеції в Річ Посполиту 1655–1660 рр. • Масову окупацію території • Грабунки, руйнування міст і сіл • Різке скорочення населення та господарства 1. У чому історик вбачає причину майбутньої ліквідації Речі Посполитої? • В економічному занепаді • У втраті торгівлі на Віслі • У нездатності держави захиститися від зовнішніх загроз • У слабкості державних інститутів 2. Наведіть приклади, що свідчать про економічний занепад країни. • Занепад торгівлі зерном через Віслу • Руйнування міст і ремесел • Скорочення населення через війни  shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html • •

Падіння доходів держави Залежність від іноземних держав

2. Політична криза й посилення зовнішньої залежності

la. in.

Сторінка 166 Думки істориків 1. У чому вбачає історик вади «шляхетської демократії»? • liberum veto дозволяло блокувати роботу сейму однією людиною; • шляхта та магнати були легко підкупними; • держава втратила здатність ухвалювати рішення й захищати себе; • політична система створювала хаос і безвладдя, яким користувалися сусіди. 2. Чому деспотична російська держава вдавала із себе «охоронця» цієї демократії? Росія прикривалася захистом «золотої свободи» і liberum veto, бо: • це гарантувало слабкість Речі Посполитої; • дозволяло втручатися у внутрішні справи без формальної анексії; • забезпечувало фактичний протекторат і контроль над державою; • унеможливлювало реформи, які могли б зміцнити країну.

Сторінка 167 Поміркуймо! Як ви розумієте вислів «гібридні методи впливу» Росії? Це поєднання: • підкупу еліт, • політичного тиску, • військової присутності без оголошення війни, • пропаганди та маніпуляції законами іншої держави. Чи використовувалися вони в подальшій історії? Так. Вони застосовувалися: • під час поділів Речі Посполитої; • у XIX–XX ст. щодо інших держав; • у сучасній політиці Росії (економічний тиск, пропаганда, «захист» інтересів).

Думки істориків 1. Як ставиться історик до Коліївщини? Він оцінює Коліївщину критично, вважаючи, що: • повстання дестабілізувало Річ Посполиту; • стало приводом для введення російських військ; • сприяло першому поділу Речі Посполитої 1772 р. В який спосіб він аргументує свою позицію? Аргумент: соціальний вибух використали зовнішні сили для власної вигоди. 2. Чи можна погодитися з російською історикинею Тетяною Таїровою-Яковлевою, яка назвала Коліївщину «великою ілюзією»? Частково так: • повстання не досягло заявлених цілей; • не принесло селянського визволення; • призвело до погіршення становища українських земель.  shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

Сторінка 168 Свідчать документи Які нові ідеї проголошені Конституцією? • верховенство закону; • рівність шляхти перед законом; • визнання селян основою добробуту держави; • спроба обмежити шляхетську анархію; • крок до модерної конституційної держави. Чи сприяла вона поліпшенню становища селян? Лише частково: • селян визнали важливою соціальною групою; • але кріпосне право не скасували; • реальні зміни не були втілені через поділи держави.

la. in.

3. Поділи Речі Посполитої

Діємо: практичні завдання Опрацюйте текст пункту «Поділи Речі Посполитої», історичну карту (с. 170) й заповніть у зошиті таблицю за зразком. Дата / Подія Держава, що отримала Назви здобутих у результаті поділу землі земель 1772 р. — І Австрія Галичина поділ 1772 р. — І Росія частина Білорусі поділ 1772 р. — І Пруссія Помор’я (без Гданська і Торуня) поділ

Сторінка 169 Думки істориків У чому історик вбачає унікальність поділів Речі Посполитої? Норман Дейвіс вважає їх унікальними, бо європейські держави навмисно й поступово знищили незалежну державу Європи, поділивши її територію між собою. Раніше переможці зазвичай лише відбирали частину земель, але не ліквідовували державу повністю. Поміркуйте, чи можна було запобігти поділам Речі Посполитої. Ймовірно, це було можливо, якби Річ Посполита: • провела своєчасні політичні реформи і зміцнила центральну владу; • скасувала liberum veto, що паралізувало сейм; • створила сильну армію; • уникнула внутрішніх чвар магнатів і залежності від сусідів. Сторінка 170 1. Покажіть на карті території, що відійшли до Росії, Австрії та Пруссії за поділами Речі Посполитої. боротьба за спадщину До Росії: • Правобережна Україна (Київщина, Волинь, Поділля) • більшість білоруських і литовських земель  shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

До Австрії: • Галичина (Східна Галичина з Львовом) • пізніше — Буковина (хоч не безпосередньо з поділів Польщі, але з того ж регіону) До Пруссії: • Помор’я, Велика Польща, Варшава з околицями (залежно від поділу)

la. in.

2. Назвіть, до складу яких держав увійшли українські землі під час поділів Речі Посполитої. Під час поділів опинилися у складі: Російської імперії — Правобережжя, Волинь, Поділля. Австрійської монархії — Галичина. Спрогнозуйте, як це вплине на їхній розвиток. • У Росії: посилилася русифікація, централізація влади, ліквідація автономії, кріпацтво зберігалося. • В Австрії: з’явилися можливості для освіти, розвитку культури, згодом — національного руху; кріпацтво було скасоване раніше, ніж у Росії. 4. Початок боротьби за спадщину Османської імперії

Діємо: практичні завдання Уважно розгляньте схему й за допомогою тексту параграфа запропонуйте доповнення її змісту. • Зменшення надходжень прибутків і припинення експансії • Переміщення торговельних шляхів після Великих географічних відкриттів • Постійне збільшення податків • Перехід землі в приватну власність феодалів

Сторінка 171 Поміркуймо! Поміркуйте, як боротьба за османську спадщину вплине на міжнародні відносини в наступні історичні періоди. • спричинила міжнародні конфлікти й війни (російсько-турецькі, Балканські війни); • загострила суперництво Росії, Австрії, Англії, Франції; • вплинула на формування нових держав на Балканах; • стала одним із чинників напруженості в Європі напередодні Першої світової війни.

Сторінка 172 ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ 1. За допомогою дружніх смайлів оцініть свої успіхи у вивченні теми «Поділи Речі Посполитої. Початок боротьби за спадок Османської імперії». Можу назвати держави, які впливали на розвиток регіону Південної й Східної Європи. Російська імперія, Османська імперія, Австрійська монархія, Пруссія, Франція, Англія. Можу розповісти про кризу в Речі Посполитій та її поділи. Криза через liberum veto, слабку владу, втручання сусідів; поділи 1772, 1793, 1795 рр. Можу визначити наслідки поділів Речі Посполитої на розстановку сил держав у регіоні.  shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

la. in.

Річ Посполита зникла; українські землі відійшли до Росії й Австрії; посилилися Росія, Пруссія, Австрія. Можу пояснити, чому почалась боротьба за спадщину Османської імперії. Через занепад Османської імперії та прагнення Росії, Австрії, Англії, Франції отримати її території й вплив на Балканах. 2. Подискутуйте в класі на тему «Зміна держав-лідерів у європейському регіоні протягом XVIII ст.» Готуючись до дискусії, пригадайте, які держави втратили свій вплив і постали перед загрозою зникнення, а які навпаки посилилися і стали активними суб’єктами міжнародних відносин. Поміркуйте, чи закономірні такі зміни. Втратили вплив: • Річ Посполита — ослабла й зникла після поділів. • Османська імперія — поступово занепадала. Посилилися: • Російська імперія — значно розширила території. • Пруссія — стала потужною військовою державою. • Австрія — зміцнила позиції в Центральній Європі. Такі зміни закономірні: сильні держави розширюються, слабкі — втрачають незалежність. 3. Про які події розповідає карикатура? Карикатура показує поділ Речі Посполитої наприкінці XVIII ст. Хто на ній зображений? • Катерина II (Російська імперія), • Фрідріх II (Пруссія), • Йосиф II (Австрія). § 27. Війна за незалежність США

Сторінка 173 ? Пригадайте, коли й ким був відкритий Американський континент. Христофор Колумб, 1492 р. Які перші нації (корінні народи) жили в Америці? Індіанські народи (майя, ацтеки, інки, ірокези, алгонкіни тощо). Дайте визначення понять «колонія», «метрополія», «меркантилізм». • Колонія — територія, заселена людьми з іншої держави й підпорядкована їй. • Метрополія — держава, якій належать колонії. • Меркантилізм — економічна політика, за якої держава прагне збільшити багатство через торгівлю, накопичення золота й розвиток експорту.

1. Колонії Великої Британії в Північній Америці. Формування американської нації Дізнайтеся з додаткових джерел, як історія життя Джона Сміта пов’язана з Україною. Англійський колоніст Джон Сміт (засновник Джеймстауна) у молодості воював у Європі проти Османської імперії. Він потрапив у полон і, за власними спогадами, перебував на території українських земель (Поділля), звідки згодом утік.

Поміркуймо!  shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

Які з ідей Просвітництва, на вашу думку, були популярними серед американських колоністів? • природні права людини (життя, свобода, власність); • народний суверенітет — влада від народу; • рівність перед законом; • право на повстання проти тиранії; • поділ влади. Сторінка 174

2. Загострення протистояння метрополії й колоній

Сторінка 175

la. in.

1. Дослідіть набір марок як джерело історичної інформації. Яку інформацію про минуле можна дізнатися з їх допомогою? • про подію — Бостонське чаювання 1773 р.; • про учасників — американські колоністи, протест проти британської влади; • про характер події — знищення чаю як символ боротьби з податками; • про ставлення держави — випуск марок у США показує, що подію вважають важливою для історії країни; • про час створення джерела — 1973 р. (200-річчя події). 2. Як можна визначити статус Бостонського чаювання в подіях війни за незалежність США: це причина чи можливий привід до початку війни? Свою думку обґрунтуйте. Це привід до початку війни, а не головна причина. • справжні причини — податкова політика Британії, обмеження прав колоній, відсутність представництва в парламенті; • Бостонське чаювання стало гучним протестом, після якого Британія ввела жорсткі каральні заходи; • саме ці події різко загострили конфлікт і підштовхнули колонії до війни.

3. ВІЙНА ЗА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ. ДЕКЛАРАЦІЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ

Сторінка 176 Свідчать документи 1. На які причини необхідності проголошення незалежності США вказують автори документа? • ряд порушує природні права людей (життя, свобода, щастя). • Влада має існувати за згодою народу. • Якщо уряд пригнічує народ, той має право змінити або ліквідувати його. Знайдіть у тексті параграфа докази на користь справедливості вимог колоній. • високі податки без представництва в парламенті; • обмеження самоврядування; • каральні дії Британії проти колоній (після Бостонського чаювання). 2. Чи є принципи Декларації незалежності актуальними сьогодні? Так. • права людини,  shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html • •

народний суверенітет, право на зміну влади — основа сучасних демократичних держав.

1. Який принцип державного устрою вперше був проголошений у Декларації незалежності США? Влада походить від народу. 2. Чи передбачав документ ліквідацію рабства в країні? Ні

Сторінка 178

la. in.

Сторінка 177 1. За картою складіть розповідь про перебіг війни за незалежність США. Війна за незалежність почалася у 1775 р. між британськими колоніями та Великою Британією. У 1776 р. колонії проголосили Декларацію незалежності. Після перемоги американців під Саратогою (1777) до них приєдналася Франція, що змінило хід війни. Вирішальна перемога була здобута під Йорктауном (1781), де британська армія капітулювала. У 1783 р. за Версальським (Паризьким) миром Британія визнала незалежність США. 2. Висловте припущення, як складатимуться відносини між американцями й індіанцями, території розселення яких увійшли до складу США. У додаткових джерелах знайдіть історичні факти на доказ своїх припущень. • Частина індіанських племен підтримувала британців, бо боялася втрати своїх земель колоністами. • Інші племена допомагали американцям або зберігали нейтралітет. • Після війни американці активно заселяли нові території, що призвело до витіснення індіанців на захід і конфліктів. • Це стало початком тривалого протистояння між США та корінними народами.

4. Конституція США

1. Уважно розгляньте схему й поясніть, як у державному управлінні США було втілено ідею Шарля Монтеск’є про поділ влади на законодавчу, виконавчу й судову. • Законодавча влада — Конгрес (Палата представників і Сенат) ухвалює закони. • Виконавча влада — Президент керує урядом і армією, виконує закони. • Судова влада — Верховний суд стежить за дотриманням законів. Гілки влади розділені й контролюють одна одну. 2. Оцініть рівень демократичності політичної системи США. • Демократична, бо влада обиралася народом і діяв поділ влади. • Але неповна демократія, бо виборчі права мали лише білі чоловіки від 21 року. Сторінка 179 ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ 1. За допомогою дружніх смайлів оцініть свої успіхи у вивченні теми «Війна за незалежність США».  shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

la. in.

Можу назвати хронологічні межі війни за незалежність США. 1775–1783 рр. Можу визначити причини, привід та результат війни за незалежність США. Причини: податкова політика Англії, обмеження торгівлі, відсутність представництва колоній у парламенті. Привід: Бостонське чаювання (1773 р.) Результат: утворення незалежної держави США, визнання незалежності Версальським миром 1783 р. Можу пояснити вплив ідей Просвітництва на державний устрій США. Ідеї Просвітництва привели до створення демократичної республіки: запроваджено поділ влади, закріплено права і свободи людини в Конституції та Декларації незалежності, владу проголошено такою, що походить від народу. Можу схарактеризувати США як демократичну державу. США стали федеративною республікою з виборною владою, поділом влади та гарантіями прав громадян, хоча спочатку виборчі права були обмежені. 2. Як ви думаєте, чим були зумовлені слова англійського монарха, зазначені нижче? Політичними та економічними інтересами. Поміркуйте, чому англійський король був зацікавлений у налагодженні відносин із США. • Велика Британія втратила колонії, але не хотіла втратити торгівлю та вплив. • США стали самостійною державою, з якою вигідніше дружити, ніж ворогувати. • Британії було важливо уникнути нової війни і зберегти економічні зв’язки. • Дипломатичні відносини дозволяли контролювати політичну ситуацію в регіоні. 3. Як і в кожній державі, у США з особливою повагою ставляться до державних символів. Чи помічали ви, що кількість зірок і їх розташування на прапорі США іноді відрізняються? Дізнайтеся з додаткових джерел інформації, чому відбувалися ці зміни в прапорі й чому прапор США із 13-ма зірками називають «прапором Бетсі Росс». • Кожна нова зірка = новий штат у складі США. • Коли країна розширювалася, кількість зірок збільшувалась. • Тому існували різні варіанти прапора в різні роки. Чому прапор із 13 зірками називають «прапором Бетсі Росс»: • За легендою, швачка Бетсі Росс у 1776 р. пошила перший прапор США. • На ньому було 13 зірок — за числом перших 13 колоній. • Цей прапор символізує народження США як держави. Які елементи прапора залишаються незмінними? Що вони означають? • Зірки — штати США. • 13 смуг — перші 13 колоній. • Синє поле — союз штатів. § 28. Узагальнення з розділу 4 «Епоха Просвітництва та зародження модерного суспільства». Узагальнення з курсу Сторінка 173 1. ІСТОРИЧНА ГРА У чому суперечність політики освіченого абсолютизму? Монарх проводив реформи й підтримував освіту та права підданих, але зберігав необмежену владу і не допускав народ до управління. Які ідеї сповідували масони?  shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

la. in.

Братерство людей, моральне вдосконалення, свобода, рівність, гуманізм, просвіта. Чим уславилася Марія Терезія? Провела реформи управління, армії, освіти, податків, зміцнила Австрійську монархію. Що таке фабрика? Фабрика — велике підприємство з машинним виробництвом і поділом праці. Які технічні винаходи сприяли її появі? Паровий двигун (Дж. Ватт), прядильні й ткацькі машини, механічний верстат. Яке значення зображеної події в історії? • стало важливим кроком до початку війни за незалежність США, • продемонструвало відкритий протест колоністів проти податкової політики Британії, • посилило конфлікт між колоніями та метрополією і сприяло об’єднанню колоністів. Назвіть основні передумови промислової революції. • розвиток торгівлі й капіталу; • технічні винаходи; • зростання населення; • наявність сировини й ринку; • аграрні зміни. Що ділять герої карикатури? Територію Речі Посполитої (поділи Польщі). Схарактеризуйте особливості класицизму в архітектурі. Симетрія, строгість форм, колони, античні ордери, простота й монументальність. За спадок якої імперії розпочалася боротьба? Османської імперії. Які пам’ятки класицизму на українських землях вам відомі? Контрактовий дім у Києві, Воронцовський палац в Одесі, палац Розумовського в Батурині, Потьомкінські сходи (ансамбль Одеси).

2. ІСТОРИЧНІ СЛОВЕСНІ ХМАРИНКИ Упорядкуйте історичне лото. З’єднайте текстові картки з відповідними хмаринками слів. Обґрунтуйте свій вибір. Увага! Можливі зайві елементи.

 shkola.in.ua

la. in.

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

3. ХРОНОЛОГІЧНІ ЛАНЦЮЖКИ Розгляньте запропоновані хронологічні ланцюжки й виконайте завдання: 1. Упорядкуйте події, зазначені на ланцюжках, у хронологічній послідовності. 2. Поясніть, історію яких держав, народів, процесів Ранньомодерної доби відображено в хронологічних ланцюжках. 3. Назвіть історичні дати, які варто вписати в кожному сегменті ланцюжків. 4. Доберіть події з історії України, які відбувалися одночасно або в хронологічних межах поданих послідовностей.

1. Початок Великих географічних відкриттів — 1492 2. Початок Реформації — 1517 3. Початок Контрреформації — 1545 (Тридентський собор) 4. Початок індустріальної революції — ≈1760-ті Що відображає: історію Європи ранньомодерної доби — відкриття світу → церковні зміни → економічний переворот. Події в Україні паралельно: • виникнення козацтва (XVI ст.) • діяльність братств і Острозької академії • козацькі повстання XVII ст.

1. «95 тез» Мартіна Лютера — 1517  shkola.in.ua

2. Декларація незалежності США — 1776 3. Другий поділ Речі Посполитої — 1793 4. Початок сьогунату Токугава — 1603 Що відображає: • історію Японії (Токугава) • створення США • занепад Речі Посполитої Події в Україні паралельно: • Хмельниччина (1648–1657) • Гетьманщина • ліквідація автономії наприкінці XVIII ст.

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

la. in.

4. ІСТОРИЧНЕ ЛОТО Розгадайте історичне лото: визначте, які історії Ранньомодерної доби закодовані у клітинках, дайте назву клітинкам 1 — Відродження 2 — Просвітництво 3 — Революція 4 — Гуманізм 5 — Освічений абсолютизм 6 — Класицизм

5. ПОРІВНЮЄМО РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ З ЄВРОПЕЙСЬКИМ СУСПІЛЬСТВОМ РАННЬОМОДЕРНОЇ ДОБИ Заповніть у зошиті порівняльну таблицю. Визначте спільні й відмінні риси в розвитку українських земель та західноєвропейських держав за Ранньомодерної доби. Характеристики Китай / Японія Західна Європа Характер влади Монархія, сильна централізована Монархії, але поступове влада імператора/сьогуна, обмеження влади короля, традиціоналізм поява парламентів, республік Релігійні відносини Конфуціанство, буддизм, Християнство; Реформація, синтоїзм; релігія підтримує релігійні війни, поступова владу і традиції віротерпимість Відносини влади і Підданство, покора, сувора Зростання прав людини, ідеї людини соціальна ієрархія свободи, суспільний договір Структура Жорстка ієрархія: правителі, Станове суспільство → суспільства знать, воїни (самураї), селяни, поступовий перехід до ремісники, купці буржуазного, зростання ролі міщан Риси розвитку Переважно аграрне, традиційне, Розвиток торгівлі, господарства обмежена торгівля з Європою мануфактур, колоній, початок індустріальної революції

Спільні риси: • Переважання станової структури суспільства (шляхта/дворянство, духовенство, селяни, міщани). • Панування монархічної влади та боротьба за її зміцнення.  shkola.in.ua

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

Поширення християнства і вплив церкви на життя суспільства. • Розвиток міст, ремесел і торгівлі. • Участь у війнах і міжнародних політичних союзах. Відмінні риси: Українські землі: • Входили до складу інших держав (Річ Посполита, Московія, Османська імперія). • Сильний козацький рух і боротьба за автономію та державність. • Посилення кріпацтва й національно-релігійний гніт. • Часті війни на території України, спустошення земель. Західна Європа: • Формування централізованих національних держав. • Розвиток буржуазії, мануфактур і торгівлі. • Реформація, Просвітництво, наукова революція. • Початок колоніальної експансії та індустріального розвитку.

la. in.

•

6. ЩО МИ ЗНАЄМО З ТЕМИ Перевірте, як ви засвоїли матеріал за допомогою онлайн-тесту. Для виконання завдання перейдіть за посиланнями або за допомогою смартфона зчитайте QR-код. Позначте правильний перелік діячів епохи Просвітництва Монтеск'є, Дідро, Вольтер Позначте твердження, у якому найповніше схарактеризовано суть політики "освіченого абсолютизму" Політика реформ з метою скасування найбільш застарілих порядків, проте іноді на шкоду правам громадян Позначте зображення пам'ятки архітектури класицизму

Позначте головне гасло масонів Свобода. Рівність. Братерство Позначте в переліку ознаку, що свідчила про перехід до індустріального суспільства Перехід до фабрично-заводського виробництва Позначте варіант, у якому вказано зміни, що свідчили про модернізацію структури суспільства Зростання чисельності буржуазії та найманих працівників Розташуйте в логічній послідовності етапи підприємницької діяльності

 shkola.in.ua

la. in.

https://shkola.in.ua/2769-hdz-vsesvitnia-istoriia-8-klas-shchupak-2021.html

Позначте перелік держав, що взяли участь в поділах Речі Посполитої Австрія, Росія, Пруссія В одному десятилітті з 1 поділом Речі Посполитої відбулася подія Проголошення незалежності США

 shkola.in.ua