h-4-um-za-1

ГДЗ Українська мова та читання 4 клас Захарійчук 2021 частина 1 Вибери сторінку:

3-10

11-20

21-30

31-40

41-50

51-60

61-70

71-80

81-90

91-100

101-110

111-120

121-130

131-140

141-150

151-158

Вправа 1 (сторінка 3) Як ти розумієш виділене речення? Яка нова подія сталася у твоєму житті сьогодні? Яких побажань ти чекаєш? Диво-корабель – це уроки, на яких вивчаємо нові теми, відповідаємо на питання, перевіряємо домашнє завдання. Сьогодні я вперше прийшов (прийшла) на урок у 4 класі. Я чекаю побажань успіхів у навчанні й нових друзів. Вправа 2 (сторінка 3) 1. Прочитай, чого очікують твої ровесники та ровесниці від навчання в 4 класі. Що цікавить Надію? Надію цікавить, що нового вона вивчатиме у четвертому класі. 2. Розглянь фото Оксани. Чому в неї поганий настрій? Як можна її втішити? В Оксани поганий настрій, бо її подружка перейшла до іншої школи. Оксану можна втішити: подружки можуть телефонувати одна одній і зустрічатися після уроків, а в класі можна знайти нових друзів. 3. Склади й запиши кілька речень про очікування від навчання в цьому році. У цьому році я очікую дізнатися багато нового. Хочу зразково закінчити четвертий клас. Вправа 3 (сторінка 4) Розгляньте діаграму. Прочитайте назви розділів, які ви будете вивчати в 4 класі. 1. Про що свідчить перевага блакитного кольору? А що означає помаранчевий колір? Прочитайте назви нових частин мови, які ви будете вивчати. Перевага блакитного кольору свідчить про те, що четвертокласники вже багато знають з того, що вивчатимуть, уміють навести приклади. Помаранчевий колір означає те, що ми вивчатимемо. Нові частини мови: займенник, прислівник. 2. Складіть кілька речень, використовуючи діаграму, які будуть відповіддю на запитання Надії (вправа 2). У 4 класі ми вивчатимемо українську мову за десятьма розділами. Ми повторимо звуки й букви, значення слова, іменник, прикметник, дієслово, речення й текст. Новими для нас будуть займенник і прислівник. Вправа 4 (сторінка 4)

Прочитай останнє речення вірша (вправа 1). Продовж речення побажаннями, яких ти чекаєш від рідних і друзів. Я чекаю таких побажань: рости здоровим, бути сумлінним, не лінуватися, досягати успіхів. МОВА І МОВЛЕННЯ Українська абетка: звуки та букви Вправа 5 (сторінка 5) Розгляньте діаграму. Обговоріть її зміст. Визначте, що ви вже вивчили із цього розділу, а що будете вивчати. Повторіть вивчене. Синоніми до слова абетка — азбука, буквар. Букви пишемо та читаємо. Звуки ми чуємо та вимовляємо. Звуки є голосні та приголосні. Приголосні звуки є дзвінкі та глухі, м’які та тверді. Вправа 6 (сторінка 5) Спиши виділене речення. Склади два речення про те, які дива творяться за допомогою мови. Запиши. За допомогою мови творяться великі дива на Землі. Вона накопичує знання для нових відкриттів. Закарбовує почуття в поезії та пісні. Вправа 7 (сторінка 6) Розкрий зміст виділеного прислів’я. «Від теплого слова й лід розмерзається» (щире слово має велику силу). Спиши виділене прислів’я. Познач префікс у підкресленому слові. Поясни орфограму. Орфограма: префікс роз- пишемо завжди однаково, незалежно від вимови. Від теплого слова й лід Вправа 8 (сторінка 6) Прочитай повідомлення прочитаною інформацією.

. Медіагіда.

Доповни

речення

Я горджуся тим, що українська мова визнана третьою з-поміж усіх мов світу за мелодійністю та лексичним багатством. День української писемності та мови відзначають 9 листопада. Вправа 9 (сторінка 6) Що повідала Люда дітям? Чи погоджуєшся ти з думкою дівчинки, що слова бувають «молоді» і «старі»? Люда повідала дітям про слова мови. Я погоджуюся з думкою дівчинки, що слова бувають «молоді», їх називають неологізмами, і «старі», їх називають застарілими. З науково-технічним прогресом кожна мова збагачується новими словами, а деякі виходять з ужитку. Прочитай слово, написане прописним шрифтом. Зверни увагу на висоту букв та їхній нахил. Назви букви, вимов звуки в цьому слові. Люди – 4 букви («ел», «ю», «де», «и»), 4 звуки (звуковий розбір слова [л' у д и]) Вправа 10 (сторінка 6) Продовж речення словами з тексту Мова допомагає нам жити в сучасному світі. Мова зберегла слова з минулих століть: княжих часів, життя запорозьких козаків. Мова розвивається, змінюється тому, що розвиток науки, культури, техніки та побуту вимагає нових назв і слів. Вправа 11 (сторінка 7) Прочитайте тексти. Про що в них розповідається? Порівняйте зміст текстів. У першому тексті розповідається про тварину-гризуна мишку, а в другому – про пристрій комп’ютерну мишку. Ознайомся зі значенням застарілих слів. У якому з текстів є такі слова? Чому їх називаємо застарілими? Застарілі слова є в першому тексті: жандарм, терлиця, серпи. Їх називаємо застарілими, бо вони вийшли з ужитку разом із предметами та явищами, які позначали. Ознайомся зі значенням нових слів. Чому вони з’явилися? Нові слова: гаджет, геймер, навігатор. Вони з’явилися, бо з’явилися нові пристрої та захоплення людей.

Дай письмові відповіді на запитання, використовуючи слова з відповідних текстів. Підкресли застарілі й нові слова. Мишка чула, як калатали дзвони, — то скликали людей брати серпи й іти жати жито. Пан Монітор був дуже пихатий, бо мав екран, як у навігаторів і гаджетів. Вправа 12 (сторінка 8) Які нові слова тобі відомі? Склади з ними два речення. Запиши Нові слова: смартфон, планшет, блогер. Мама подарувала мені смартфон. Мій старший брат — відомий блогер. Вправа 13 (сторінка 8) Склади й запиши два розповідні речення за змістом тексту, який позначено блакитною рискою. Збережи думку авторки. Говори слова, які принесуть людям приємність. Пропускай слова через серце, бо в них криється велика суть. Вправа 14 (сторінка 8) Дай повну відповідь на запитання тексту. Запиши Чи можна вважати культурною людину, яка поводиться пихато, зарозуміло, не прислухається до думки інших, говорить, не даючи змоги висловитися співбесідникам? Людину, яка не володіє культурою спілкування, не можна назвати культурною. Адже спілкування розкриває цінності людини: совість, добро, гідність, честь, милосердя та вихованість. Вправа 15 (сторінка 8) Складіть діалог, використовуючи етикетні формули. — Дякую, бабусю, за смачний обід! — На здоров’я, онучку! — Мамо, дякую за нову куртку! — Носи здоровий! — Дякую, що допоміг донести портфель. — Будь ласка. Вправа 16 (сторінка 9) Прочитай підкреслене слово у вірші (вправа 13). Пригадай, що тобі відомо про розділові знаки при звертанні. Склади три речення зі звертаннями. Пам’ятай про розділові знаки при звертанні.

Оленко, ти прийдеш до мене в гості? Добридень, рідна країно! Дорога бабусю, вітаю з іменинами! Вправа 17 (сторінка 9) Спиши слова кожного рядка окремо. Підкресли в словах першого рядка букви, що позначають два звуки: голосний та приголосний м’який. Поділи всі слова на склади для переносу за зразком першого. Огі-рок, ясен, єнот, іри-си; ай-ва, май-ка, лі-ній-ка, май-но; сьо-мий, га-йок, ра-йон, ба-дьо-рість; ку-ку-ру-дза, джме-лик, дзюр-чить, бджо-ла; в’яз-ка, м’я-сис-тий, м’я-кень-кий, по-дві-р’я. Слова ясен, єнот для переносу не поділяємо: одну букву не можна залишати в рядку. Вправа 18 (сторінка 9) Випиши назви квітів за абеткою. Випиши назви птахів за абеткою. Записуючи слова, ураховуй не тільки першу букву, а й наступні. Назви квітів в абетковій послідовності: айстри, гладіолуси, флокси, хризантеми, цикламен, цинії, чорнобривці. Назви птахів за абеткою: горобці, гуси, качки, лебеді. Випиши виділені слова. Зроби звукові схеми, вимов звуки, назви букви. Які звуки позначають букви ю, ї в цих словах? калюжці – 7 букв («ка», «а», «ел», «ю», «же», «це», «і»), 7 звуків [ — ● | = ●́ — | = ● ] [к а л' у ж ц' і] мої – 3 букви («ем», «о», «ї»), 4 звуки [ — ● | = ●́ ] [м о й і] ліцею – 5 букв («ел», «і», «це», «е», «ю»), 6 звуків [ = ● | — ●́ | = ● ] [л' і ц е й у] Буква ю після приголосного позначає звук [у] і м’якість попереднього приголосного (калюжці), а після голосного — два звуки [йу] (ліцею); буква ї завжди позначає два звуки [йі]. Що нового ти дізнався (дізналася) з повідомлення Медіагіда? Я дізнався, що квітка цинія родом із Мексики, її виростив німецький біолог Йоганн Цинна, тому квітку назвали на його честь. Вправа 19 (сторінка 10) Склади три речення про дівчинку Ліну (вправа 18), даючи відповіді на запитання.

Ліна навчається у ліцеї № 17. Її хобі – фотографування. Дівчинка готується до конкурсу «Мої місця». Випиши з тексту вправи 18 підкреслені слова, зроби звукові схеми. Які звуки позначає буква я в цих словах? м’яко [— = ●́ | — ● ] [м й а к о] місця́ [ — ● — | = ●́ ] [м і с ц' а] У слові м’яко буква я після апострофа позначає два звуки [йа], а в слові місця — звук [а] і м’якість попереднього приголосного [ц']. Вправа 20 (сторінка 10) Пригадай правило правопису ненаголошених звуків [е], [и]. Спиши слова, уставляючи пропущені букви за зразком першого. Поясни орфограму «Правопис ненаголошених звуків [е], [и]». Кислота — ки́слий; читати — чи́танка; вишневий — ви́шня; вербовий — ве́рби; кленовий — клен; теплиця — те́пло. Ненаголошені [е], [и] пишемо так, як вони чуються під наголосом у спільнокореневому слові чи іншій формі слова. Вправа 21 (сторінка 11) Подумай, чи можна перевірити правопис ненаголошених [е], [и] у цих словах за допомогою наголосу. Як називаємо ці слова? Перевір правопис розкодованих слів за словником, спиши. Ремонт, квиток, килим, кермо, океан, директор, тривога, республіка, ведмідь, черешня — ці слова не можна перевірити наголосом. Це слова, правопис яких перевіряємо за орфографічним словником. Вправа 22 (сторінка 11) Спиши текст, уставляючи пропущені букви. У дужках запиши перевірні слова за зразком першого. Правопис якого слова треба перевірити за орфографічним словником? Малий Микола ще не вміє читати. Він розглядає книжки (кни́ги) старшої сестри (се́стри) Олени. Микола знає тільки букву «о». Вона до колеса (коле́со) подібна. Ось стежина (сте́жка) веде до лісу. Біля пенька (пень) виросли гриби (гриб). За деревом (де́рево) заховався малий ведмідь. З кущів виглядає хитра лисиця (лис). О-о-о, це цікаво! За орфографічним словником треба перевірити правопис слова ведмідь. Вправа 23 (сторінка 11)

Спиши прислів’я, уставляючи пропущені букви. Розглянь поданий малюнок. Вербова лоза піднімає і ледачого пня. Про земельку піклуйся — золотим зерном милуйся. До доброї криниці стежинка втоптана. Добро творити — себе веселити. До якого прислів’я він стосується? Створи власний малюнок до одного з прислів’їв. Малюнок стосується прислів’я «До доброї криниці стежинка втоптана». Мій малюнок до прислів’я «Про земельку піклуйся — золотим зерном милуйся»: посередині нива із золотим зерном, обабіч рілля. Вправа 24 (сторінка 11) Вимов дзвінкі й глухі звуки парами. Вимов м’які дзвінкі звуки, назви букви, які їх позначають. Пари: [б] — [п], [д] — [т], [з] — [с], [ж] — [ш], [дз] — [ц], [дж] — [ч], [г] — [х], [ґ] — [к]. М’які дзвінкі звуки: [д'] — д, [з'] — з, [дз'] — дз, [л'] — л, [н'] — н, [р'] — р, [й] — й (а ще є, ї, ю, я). Вправа 25 (сторінка 12) До кого звертається автор у вірші? Поясни розділові знаки при звертанні. У вірші автор звертається до бабусі. Звертання у середині речення виділяємо комами. Випиши виділені слова. Підкресли букви, які позначають м’які приголосні звуки. Бабусю, зігрію. Випиши підкреслене слово. Зроби звуко-буквену схему, вимов звуки, назви букви. Волосся – 7 букв («ве», «о», «ел», «о», «ес», «ес», «я»), 6 звуків [в о л о́ с': а] Вправа 26 (сторінка 12) Яким у твоїй уяві постає дідусь? Чому онук із вдячністю згадує науку дідуся? Опиши квітку черешні (усно). Дідусь у моїй уяві — лагідний і мудрий. Онук згадує його з вдячністю, бо дідусь навчив його помічати красу природи й слухати, як дихають дерева.

Навесні черешня вбирається в білий цвіт. Її квіточки ніжні, з п’ятьма округлими пелюстками. Усередині — тоненькі тичинки, схожі на промінчики. Квітки тримаються купками на коротких ніжках, і здається, ніби гілки обліпив сніг. Біля квітучої черешні гудуть бджоли й солодко пахне весною. Випиши виділені слова. Підкресли букви, які позначають м’які приголосні звуки. Черешню, з’явилися, сьомий. [ч е р е ш н' у], [з й а в и л и с' а], [с' о м и й] Спиши перший абзац тексту, упиши пропущені букви. Коли народилася моя мама, дідусь посадив черешню. Навесні на гілках з'явилися чотири квітки. У мамин сьомий день народження черешня була справжнім деревом. Весною вона вкривалася білим цвітом. Черешня поступово зеленіла, а потім червоніла. Вправа 27 (сторінка 13) Що нового ти дізнався (дізналася) із прочитаного? Я дізнався про те, що • черешня була відома людям майже десять тисяч років; • у народі дерево називали пташиною вишнею; • місто Мелітополь називають Черешневою столицею України; • у місті є пам'ятник цій солодкій ягоді; • Андрій Корвацький привіз черешню та посадив черешневі сади. Пригадай вірш Лесі Українки «Вишеньки». Запиши з пам’яті перше речення. У словах із м’яким знаком підкресли букви, які позначають м’які приголосні звуки. Поблискують черешеньки в листі зелененькім, черешеньки ваблять очі діточкам маленьким. Вправа 28 (сторінка 13) Спиши з тексту вправи 26 другий абзац, уставляючи пропущені букви. Які звуки вони позначають? — Якщо заплющити очі та зосередитися, то можна побачити купу всякої всячини — так, ніби очі в тебе відкриті. Послухай, як дихає черешня, — сказав якось дідусь. Буква щ позначає два звуки [шч], буква б — звук [б], буква д — звук [д]. Зроби звуковий аналіз виділеного слова у вправі 27 за зразком

Пам’ятник [п а м й а т н и к]: [п] — приголосний, твердий, глухий; [а] — голосний; [м] — приголосний, твердий, дзвінкий; [й] — приголосний, м’який, дзвінкий; [а] — голосний; [т] — приголосний, твердий, глухий; [н] — приголосний, твердий, дзвінкий; [и] — голосний; [к] — приголосний, твердий, глухий. Вправа 29 (сторінка 13) Склади й запиши речення зі словами третього стовпчика Чи виконав онук просьбу дідуся? Козаки вели запеклу боротьбу з татарами. Потяг прибув на вокзал. Вправа 30 (сторінка 14) Склади й запиши речення зі словами третього стовпчика. У котячих гострі кігті. Не забувайте підстригати нігті! Подув легкий вітерець. Я побачив немолодого чоловіка з борідкою. Вправа 31 (сторінка 14) Спиши перший і другий абзаци тексту, уставляючи пропущені букви. Підкресли слова, у яких уставлені букви відповідають вимовним звукам. Поясни написання сумнівних букв в інших словах. Якщо дружити зі стежкою, вона багато цікавого розповість. Тетяна вийшла на ґанок, а стежка неначе взяла її за руку й повела за собою. Довкола картопля цвіте, соняхи в золоті. Зелений огірок виповз із грядки на стежку: «А що тут діється?» А гарбуз і гарбузиха з гарбузенятами поховалися під лапатим листям, щоб сонце не напекло. Розглянь малюнок до тексту. Склади розповідь про те, що росте на городі (усно). Наш город улітку — справжнє зелене царство. Картопля розкрила білі й бузкові квіточки. Високі соняшники стоять рядком, наче вартові в жовтих капелюхах. По землі в’ється огудина, а під широким листям ховаються пузаті гарбузи. З-під листочків визирають колючі огірочки. Усе це виростили працьовиті руки, тож і врожай буде щедрий. Вправа 32 (сторінка 15) Спиши третій абзац тексту вправи 31, уставляючи пропущені букви. Підкресли слова, у яких уставлені букви відповідають

вимовним звукам. Поясни написання сумнівних букв в інших словах. Випиши підкреслені слова, зроби звуковий аналіз. Через стежку снують мурашки. Бджоли летять по мед: на город, на леваду, у поле. Снують [с н у й у т']: [с] — приголосний, твердий, глухий; [н] — приголосний, твердий, дзвінкий; [у] — голосний; [й] — приголосний, м’який, дзвінкий; [у] — голосний; [т] — приголосний, м’який, глухий; бджоли [б дж о л и]: [б] — приголосний, твердий, дзвінкий; [дж] — приголосний, твердий, дзвінкий; [о] — голосний; [л] — приголосний, твердий, дзвінкий; [и] — голосний. Вправа 34 (сторінка 15) Розкажіть, як ви готуєтеся до цього свята. Створіть оголошення за зразком запропонованого. Скористайтеся допоміжними матеріалами, які є в «Зошиті з розвитку усного та писемного мовлення». Оголошення 12 жовтня о 12-й годині в актовому залі школи № 5 за адресою: місто Житомир, вулиця Миру, 10 відбудеться свято з нагоди Дня захисника України. Запрошуємо всіх охочих. Вхід вільний. Учні й учениці 4-Б класу СЛОВО ЗНАЧЕННЯ СЛОВА Вправа 35 (сторінка 16) Розгляньте діаграму. Обговоріть її зміст. Визначте, що ви вже вивчили із цього розділу, а що будете вивчати. Повторіть вивчене. Однозначними називають слова, які мають одне лексичне значення. Одне значення, як правило, мають переважно назви людей за різними ознаками (професіями, місцем проживання тощо), назви тварин, рослин, назви днів тижня і місяців, конкретних предметів тощо. Багатозначними називають слова, які мають два й більше лексичних значень. Такі слова означають предмети, дії, явища, які в чомусь подібні між собою.

Антоніми — це слова, що мають протилежне лексичне значення, указують на протилежні дії, ознаки, явища, поняття. Синоніми — це слова, які мають дуже схоже, майже однакове значення, але звучать та пишуться по-різному. Переносне значення слова — це його вторинне значення, яке виникло на основі прямого. Вправа 36 (сторінка 16) До слів, ужитих у прямому значенні, добери з вірша слова, вжиті в переносному значенні, за зразком першого. Дивляться діти — дивляться ліси; розгублені дівчатка — розгублені ліси; братик затих — вітер затих; стоїть бабуся — стоїть берізка. Розглянь подану репродукцію картини художника. Чи відповідає зображене на картині змісту вірша? Опиши пору року, яку намалював художник, використовуючи слова та сполучення слів із вірша (усно). Так, зображене на картині відповідає змісту вірша. На картині — золота осінь. Стоять непорушними дерева, бо відгуляв і затих вітер. Зліва берізка в золотих іскрах. Художниця-осінь малює пензликом у лісі. Ліс, дивлячись на себе, не може не розгубитися від власної краси. Вправа 37 (сторінка 17) Що в цьому тексті не так? Підкреслені слова замінено антонімами, тому садок і пташка в тексті стали непривабливими, сумними. Спиши перший абзац, замінивши підкреслені слова антонімами. Це був великий і хороший садок із м’якою травою. У ньому виблискувала біла декоративна цибулька й ріс кущ малої фіолетової фіалки. Спиши другий абзац, замінивши підкреслені слова антонімами У тому саду жила яскрава коноплянка, яка дарувала всім радісні пісні. Як тільки вранці сходило гаряче сонце, на кожний листок, кожну квітку падали дзвінкі нотки пташиної пісні. Вправа 38 (сторінка 17) Випиши виділені слова з вправи 37. Добери до них синоніми з поданих нижче слів. Запиши синонімічні ряди.

Виблискувати — сяяти, світитися, спалахувати. Дарувати — презентувати, обдаровувати. Вправа 39 (сторінка 17) Розглянь малюнки. До якого з них можна вжити вислів брати ноги на плечі в значенні «тікати»? Василько, побачивши собаку, взяв ноги на плечі. Склади речення з одним із фразеологізмів. Василько першим накивав п’ятами. Вечоріє, час брати ноги на плечі. Хлопці швидко змотали вудки. Пора дати драла. Переляканий хлопчик дав драпака. Вправа 40 (сторінка 18) Склади два речення із фразеологізмами. Запиши. Наш новий сусід – відкрита душа. Коли набив руку, тоді швидко досягаєш гарних результатів. Гусак дав перцю горобцеві. Вправа 41 (сторінка 18) Випиши речення з підкресленими фразеологізмами, які відповідають таким значенням: розповідати про щось незначне, несерйозне; виявляти рішучу протидію; не дати скривдити себе. Баляндраси точити — розповідати про щось незначне, несерйозне. Дати відкоша — виявляти рішучу протидію. Постояти за себе — не дати скривдити себе. Вона трималася впевнено й могла будь-кому дати відкоша. Дівчата в Ліди за спиною баляндраси точили, але робили це тихцем. Її остерігалися зачіпати навіть хлопці, бо Ліда вміла постояти за себе. Вправа 42 (сторінка 18) Випиши з тексту вправи 41 речення з підкресленими фразеологізмами, які відповідають таким значенням: вилаяти за яку-небудь провину, побити; під чиїмось надійним захистом. Намилити шию — вилаяти за яку-небудь провину, побити. Як за кам’яною стіною — під чиїмось надійним захистом. За нього вона могла кому завгодно намилити шию. Навіть наша вчителька якось пожартувала: «За нею Аркадій, як за кам'яною стіною». Вправа 43 (сторінка 19) Самостійно вибери фразеологізми-синоніми та склади з ними два речення.

Хлопчик навчився тримати язик за зубами. Біля дошки учень проковтнув язик. Сьогодні пішоходів пробирають дрижаки. На хлопчика було боляче дивитися: зуб на зуб не попадав. Хлопчаки правили теревені на лавочці. Незнайомець плів дурниці про події. Самостійно вибери фразеологізми-антоніми та склади з ними два речення. Василько полюбляв байдики бити. Косарі працювали не покладаючи рук. У ватазі завжди хтось грає першу скрипку. Деякі учні нашого класу пасуть задніх. Вправа 44 (сторінка 19) Добери до фразеологізмів їхні значення з довідки. Запиши через риску Брати до серця — болісно сприймати, бити на сполох — попереджувати про небезпеку, вітер у голові — легковажний, утерти носа — довести свою перевагу над ким-небудь, зарубати на носі — надовго запам’ятати, пекти раків — червоніти. Вправа 45 (сторінка 19) Спиши текст, замінюючи підкреслені сполучення слів фразеологізмами з вправи 43. Поясни значення виділеного фразеологізму. Ми з дідусем поспішаємо до пасіки. Він учив мене не бити байдики. Я стараюся не пасти задніх в роботі. Бджоли в гіллі липи так гудуть! Попереджують про небезпеку! У густому зіллі видніється джміль. У щілині дерева, дуже близько, — його домівка. Я зарубав на носі, як поводитися із цим красенем! Зарубати на носі – надовго запам’ятати. Вправа 46 (сторінка 20) Прочитай фразеологізми. З’єднай їх із відповідними значеннями, запиши. Скористайся словником фразеологізмів. Ані рудої миші — безлюдно; берегти як зіницю ока — старанно доглядати; блудити словами — говорити без потреби; дірка від бублика — немає нічого; з дорогою душею — із задоволенням; накивати п'ятами — утекти. Вправа 47 (сторінка 20)

Розгляньте діаграму. Обговоріть її зміст. Визначте, що ви вже вивчили із цього розділу, а що будете вивчати. Повторіть вивчене. Закінчення — це змінна частина слова. Частина слова без закінчення називається основа. Корінь — це спільна частина споріднених слів. Префікс — це значуща частина слова, яка стоїть перед коренем. Суфікс — це значуща частина слова, яка стоїть після кореня. У словах, які мають закінчення, суфікс стоїть між коренем та закінченням. Вправа 48 (сторінка 20) Спиши слова, розділивши їх на групи: 1) спільнокореневі слова; 2) слова з однаковим коренем; 3) форми одного й того ж слова. Спільнокореневі Слова з Форми одного й того ж слова однаковим слова (відмінки коренем іменників) Берег, Вулик, вулкан, Вулиця, вулицею, на прибережний, вулиця; гуси, вулиці; берегова; гусениця, ліс, лісом, у лісі. квітка, квітник, густий. квітникар, заквітчати; лікар, лікувати, лікарня, лікарський. Вправа 49 (сторінка 20) Прочитай текст, уставляючи пропущені букви. На величезному безкрайому гречаному лану пасуться бджоли. Порядкує біля бджіл бджоляр дядько Роман. Він, кажуть, знає таємну бджолину мову. Дядько Роман і вухом прикладеться до бджолиного вулика, і спитає щось тихенько (За Олесем Гончаром). Випиши з тексту спільнокореневі слова. Познач частини слів. , , , , . Випиши слова з префіксами без-, с-, уставляючи пропущені букви. Поясни орфограму. Безкрайому, спитає.

Префікс без- завжди пишемо з буквою з. Префікс с- пишемо перед буквами к, п, т, ф, х: спитає. Вправа 50 (сторінка 21) Добери до першого слова спільнокореневі, познач будову кожного слова. До другого — форми слова. До третього — слова з однаковим коренем. Спільнокореневі слова ,

, ,

, .

Слова з однаковим коренем

Форми слова Дуб, дуба, дубові, дубом, на дубі.

Вода, водій, водити.

Вправа 51 (сторінка 21) Розгляньте таблицю. Обговоріть її зміст, зробіть висновок щодо чергування приголосних. Висновок: у корені слів приголосні звуки [г], [к], [х] чергуються із [ж], [ч], [ш] і [з'], [ц'], [с']: берег — бережок — на березі, рука — ручка — у руці, вухо — вушко — у вусі. Вправа 52 (сторінка 21) Спиши, змінюючи слова в дужках відповідно до змісту так, щоб відбулося чергування. Я не в змозі; пишу тобі, друже; даю води папузі; стою на березі; маленькі ріжки; маленьке пташеня. Склади три речення з утвореними словами (на вибір). Я в змозі подолати шлях до вершини. Друже, як у тебе справи? Папузі дали корм. На березі розмістили шезлонги і парасолі. У кізочки виросли невеликі ріжки. Голодне пташеня виглядало із гнізда. Вправа 53 (сторінка 22) Випиши підкреслені слова. Добери до них спільнокореневі так, щоб відбулося чергування приголосних. Познач у словах корені. На

–

–

– ; – Вправа 54 (сторінка 22)

–

; – на

–у ;

–

; на – на

– .

Спиши речення, змінивши слова в дужках так, щоб відбулося чергування приголосних. Познач у словах корені. Ходить дощ у синім

,

Із прозорою сережкою у … Ходить дощ по чагарях у лісі, По хатині — на зеленій . А скажіть, чи хто на світі знає, Де той дощ, коли його немає. Прочитай слово, написане прописним шрифтом. Зверни увагу на з’єднання букв ощ. Назви букви в слові, вимов звуки. Дощ – 3 букви («де», «о», «ща»), 4 звуки (звукова схема [— ● — — ] звуковий розбір слова [д о ш ч]) Вправа 55 (сторінка 22) Розгляньте таблицю та обговоріть її зміст. Зробіть висновок щодо чергування голосних [о], [е] з [і] у коренях слів. Висновок: у коренях слів звуки [о], [е] можуть чергуватися з [і]: зоря — зірка, нора — нірка, семи — сім, осені — осінь. Вправа 56 (сторінка 23) Допиши пропущені слова, змінивши їх так, щоб у коренях відбулося чергування. Познач у цих словах корені. Дерев’яні Літні Кухонні

— дерев’яний — літній

.

.

— кухонний

.

Щирі — щирих . Поясни правопис слова, написаного прописним шрифтом. Зверни увагу на з’єднання букв, після яких і перед якими пишемо апостроф. Дерев’яний – 9 букв («де», «е», «ер», «е», «ве», «я», «ен», «и», «йот»), 10 звуків [д е р е в й а н и й]. Апостроф пишемо після губного приголосного [в] перед я, бо я тут позначає два звуки [йа]. Вправа 57 (сторінка 23)

Випиши речення зі словами в дужках. Зміни слова так, щоб у корені відбулося чергування. Познач у цих словах корені. Папуга сидів на гілці між великими яблуками й чекав вільний, але

було мало. Бабуся пішла з

кватирку відчиненою. Птах пролетів над

. Він — й залишила

, який лежав у

, і сів на яблуню. Від птах заверещав: «Пор-ра вставати! Варрити кашу!» Вправа 58 (сторінка 23) Зміни слова так, щоб у коренях відбулося чергування. Запиши. Познач у цих словах корені. Кріль —

, папір —

, міль —

, пиріг —

, річ — , піч — . Склади три речення зі словами (на вибір). У кроля довгі вуха. Нема паперу. Розвелося багато молі. Мама дала шматок пирога. Ми збирали речі у похід. У печі розгорався вогонь. Вправа 60 (сторінка 23) Підготуйте для своїх рідних і близьких людей таке свято. Створіть запрошення за зразком запропонованого. Скористайтеся допоміжними матеріалами в «Зошиті з розвитку усного та писемного мовлення». Дорогі бабусю та дідусю! Запрошую вас на святкування Дня бабусь і дідусів, яке відбудеться 28 жовтня о 15-й годині в приміщенні школи № 1 за адресою: місто Ужгород, вулиця Т. Шевченка, 21. Чекаю вашого приїзду. Ваш онук Василь Вправа 61 (сторінка 24) Прочитай слова, розкодовуючи їх. Префікс – частина слова. Прийменник – окреме слово. Запиши речення, доповнюючи їх пропущеними словами. Префікс пишемо разом.

Прийменник пишемо окремо. Вправа 62 (сторінка 24) Прочитай прислів’я, у яких слова в дужках є префіксами. Спиши, розкриваючи дужки. Познач префікси. Рада б зірка зійти — чорна хмара Літо

.

, а зима з'їдає.

Хто про землю дбає, вона тому

.

Десять разів , а раз . Устав додаткові слова між прийменником та іменником (усно). З великої хмари — малий дощ. Лічи курчат по (золотій) осені, а хліб міряй по (пізній) весні. Від (цікавої) науки міцніють руки. Вправа 63 (сторінка 25) Спиши перший абзац тексту, розкриваючи дужки. Познач префікси. Найдужче борсук любив тишу. Любив

в спогади:

на лежаку, лапу під щоку й . Шерхотить угорі напівсонна ялина. Матуся завжди казала, що вмілий майстер може з неї дивовижні скрипки! Складіть невеликий текст-опис ялини (усно). Якою ви її бачите? Біля лісової стежки росте струнка ялина. Вона схожа на зелену піраміду: внизу гілки широкі й довгі, а до верхівки стають дедалі коротшими. Гілочки густо вкриті колючими темно-зеленими голочками, між ними висять видовжені коричневі шишки. Кора на стовбурі сірувато-бура, шорстка. Ялина зелена і взимку, і влітку. Складіть невеликий текст-опис борсука (усно). Яким ви його уявляєте? Борсук — кремезний звір на коротких лапах. Шерсть у нього жорстка, сіра, а на животі й лапах — темніша. Голова біла, і від носа до вух тягнуться дві чорні смуги, ніби

намальовані. Очі маленькі, вушка короткі, хвіст невеликий. Сильними кігтями борсук риє глибокі нори. Удень він спить у норі, а вночі виходить шукати їжу. Розглянь музичні інструменти, які роблять з ялини. Склади речення про один із цих інструментів. Скрипку виготовляють з ялини, тому вона має ніжний, співучий голос. Вправа 64 (сторінка 26) Спиши другий і третій абзаци тексту вправи 63, розкриваючи дужки. Познач префікси. Борсук ліс. хвоїнки.

очі, уявив ту скрипку, ялину, а за нею його до ялини,

до стовбура,

цупкі

— Що, рідна, готова зимувати? — борсук. Вправа 65 (сторінка 26) Подумай, чому в утворених словах відбувається подвоєння приголосних. Зроби висновок. Якщо корінь починається, а префікс закінчується тим самим приголосним звуком, то відбувається збіг приголосних, що на письмі передається подвоєнням букв. Запиши утворені слова, підкресли букви, які позначають подвоєння. Беззмінний, беззвучний, оббити, оббігти, віддерти, відділити. Вправа 66 (сторінка 26) Спиши прислів’я, уставляючи пропущені букви. Поясни правопис слів із пропущеними буквами. Зароблене потом — віддають медом. Для людської думки немає віддалі. Хоча совість і беззуба, а до смерті загризти може. Рання пташка росу оббиває. У цих словах префікс закінчується тим самим приголосним, з якого починається корінь, тому пишемо дві однакові букви: від-дають, віддалі, без-зуба, об-биває. Вправа 67 (сторінка 26)

Спиши речення зі словами, у яких є подвоєння. Поясни правопис слів із пропущеними буквами. Познач префікси. найдужчі орли злітаються до Черемошу полоскати свої дзьоби й крила. Химерні закрутини Карпатські гори.

Черемошу

Шумить, вирує та піниться річка,

задумливі водограями,

кам'яні береги, їх дрібними намистинами. Подвоєння букв на межі префікса й кореня: префікси від-, об-, беззакінчуються тим самим приголосним, з якого починається корінь. Розглянь малюнок. Опиши гірську річку Черемош (усно) Між крутими зеленими горами біжить Черемош. Вода в ньому прозора й холодна. Річка стрибає через каміння, піниться білими баранцями й шумить так, що чути здалеку. На берегах ростуть високі смереки. Здається, що Черемош співає свою гірську пісню. Вправа 68 (сторінка 27) Прочитай слова. Порівняй правопис прийменників з іменниками та слів із співзвучними префіксами. Спиши, уставивши пропущені букви. Без зубів — беззубий; без звуків — беззвучний; від дзеркала — віддзеркалює; без заперечень — беззаперечний. Вправа 69 (сторінка 27) Випиши слова, у яких префікс закінчується на букву, що позначає приголосний звук. Перед якими буквами вживають апостроф у словах із префіксами, які закінчуються твердим приголосним? Зроби висновок. Об'єднати, роз'їзд, під'їхав, від'їхав, в'їхали, об'ємний, з'явився. Апостроф вживаємо після префіксів із кінцевим твердим приголосним звуком перед я, ю, є, ї. Вправа 70 (сторінка 27) Утвори нові слова за допомогою префіксів. Запиши утворені слова. Постав апостроф, де треба. Поясни орфограму «Правопис

апострофа після префікса». Поділи ці слова на склади для переносу (усно). Об'єднати, з'єднати, від'єднати, з'їсти, об'їсти, поїсти, з'їхав, об'їхав, доїхав. Поділили слова на склади для переносу: об'-єднати, об'єд-нати, об'єдна-ти; з'єд-нати, з'єдна-ти; від'-єднати, від'єд-нати, від'єдна-ти; з'їс-ти; об'-їсти, об'їс-ти; по-їсти, поїс-ти; з'ї-хав; об'-їхав, об'ї-хав; до-їхав, дої-хав. Вправа 71 (сторінка 28) Прочитай текст, розкодовуючи окремі букви. Науковці стверджують, що бджоли з'явилися ще 40 мільйонів років тому! Ці комашки з'єднані в дружну сім'ю. Спозаранку з'являються бджоли-розвідниці. Біля них з'юрмилися бджоли-збиральниці. Розвідниці спеціальним танцем повідомляють, куди і як летіти. Усі об'єднані турботою — зібрати якомога більше нектару. Випиши слова з апострофом після префіксів, поділи їх на склади для переносу. З'я-ви-ли-ся, з'єд-на-ні, з'яв-ля-ють-ся, з'юр-ми-ли-ся, об'-єд-на-ні. Зроби звуко-буквений аналіз підкресленого слова. З'являються – 10 букв, 10 звуків [з й а в л' а́ й у ц': а]. [з] — приголосний, твердий, дзвінкий; [й] — приголосний, м'який, дзвінкий; [а] — голосний звук; [в] — приголосний, твердий, дзвінкий; [л'] — приголосний, м'який, дзвінкий; [а] — голосний, наголошений; [й] — приголосний, м'який, дзвінкий; [у] — голосний; [ц':] — приголосний, м'який, глухий, подовжений; [а] — голосний.

Вправа 72 (сторінка 28) Прочитай префікси: від-, під-, роз-, об-, з-, без-. Утвори по два слова з апострофом після поданих префіксів перед я, ю, є, ї. Запиши. Від'єднав, від'їв; під'їзд, під'їхав; роз'єднав, роз'їхалися; об'ява, об'їзд; з'єднання, з'явився; без'язикий, без'ядерний. Вправа 73 (сторінка 28) Укажи префікси в цих словах (усно). Приліпити, приклеїти, предобрий, премилий, прибігти, превисокий . Префікс визначаємо підбором спільнокореневих слів: приліпити (бо ліпити), приклеїти (бо клеїти), предобрий (бо добрий), премилий (бо милий), прибігти (бігти), превисокий (високий). Спиши слова з префіксом при-. Укажи, що він означає в списаних словах (усно). Заміни префікс пре- словом дуже. Запиши. Префікс при-: приліпити, приклеїти (означає приєднання), прибігти (означає наближення). Префікс пре-: предобрий — дуже добрий, премилий — дуже милий, превисокий — дуже високий. Вправа 74 (сторінка 28) Заміни словосполучення одним словом із префіксом пре- чи при. Познач префікси. Обґрунтуй написання відповідних префіксів. Дуже добра —

; дуже зла —

—

;

—

; ділянка біля школи —

дорогий — поблизу моря —

дуже

тугий

—

; дуже гострий ;

дуже

великий

ділянка; дуже

; поява птахів навесні —

птахів;

; поблизу берега —

;

поблизу

вокзалу

—

;

поблизу

кордону

— . Префікс пре- пишемо, коли його можна замінити словом дуже; префікс при- — коли він означає наближення, приєднання, близькість (біля, поблизу). Вправа 75 (сторінка 29) Спиши текст, уставляючи пропущені букви. Поясни орфограми: «Правопис префіксів при-, пре-»; «Правопис апострофа після префікса»; «Збіг двох приголосних на межі префікса та кореня». Підкресли в тексті спільнокореневі слова. Познач корені. Осінні дні вмивалися туманами. Вітер у саду зривав золоті листки й розносив хвилями. Прийшла пора збирання врожаю. роками дбав, щоб кутя на Святвечір пахла його плодами, щоб прекрасні діти об’їдалися й набиралися розуму та вітамінів. , сховані в шкаралупи, боязко поглядали на землю: де приземлитися? Нарешті господар брав до рук палицю. Вважають, що

варто оббивати, щоб рясніше родили.

видався на славу! Орфограма «Правопис префіксів при-, пре-»: прийшла, прекрасні, приземлитися. «Правопис апострофа після префікса»: об’їдалися. «Збіг двох приголосних на межі префікса та кореня»: оббивати. Прочитай у тексті, позначеному зеленою рискою, слова, вжиті в переносному значенні. Осінні дні вмивалися туманами. Вітер у саду зривав золоті листки й розносив хвилями. Прийшла пора збирання врожаю. Горіх роками дбав, щоб кутя на Святвечір пахла його плодами, щоб прекрасні діти об’їдалися горіхами й набиралися розуму та вітамінів. Вправа 76 (сторінка 29)

Добери до слів антоніми, запиши парами за зразком. Антоніми: відв'язати — прив'язати, від'їхати — приїхати, прегарний — препоганий, відчепити — причепити, пресумний — превеселий, віднести — принести, прехороший — препоганий, відхід — прихід. Вправа 77 (сторінка 29) Випиши підкреслені слова. Познач суфікси. Якого значення вони надають словам? , , , . Суфікси зменшення: -ик-, суфікси згрубілості: -ющ-. Прочитай слово, написане прописним шрифтом. Зверни увагу на з’єднання букв ющ. Назви букви в слові, вимов звуки. Худющий [х у д' у ш ч и й] – 7 букв, 8 звуків. Вправа 78 (сторінка 30) Утвори від поданих слів нові слова за зразком: перша група — із суфіксами зменшення; друга група — із суфіксами пестливості; третя — із суфіксами згрубілості. Суфікси зменшення (-ок-, -ик, -очок): , ; , ; . Суфікси пестливості (-оньк-, -еньк-, -ичк-, -ечк-, -очк-): , ; , Суфікси згрубілості (-ищ-, -иськ-):

;

.

, ; ; . Вправа 79 (сторінка 30) Випиши слова із суфіксами пестливості. Познач суфікси. Вони надають словам значення поваги, любові, ніжності чи ненависті? Вибери правильну відповідь. Суфікси пестливості надають словам значення любові, ніжності: , , , , . Прочитайте повідомлення Медіагіда. Складіть кілька речень за змістом репродукції поданої картини. Розкажіть (усно). На картині зображений козак Ілля Голота — відважний воїн, отаман. Він мчить на коні й грає на кобзі. Його подвиги оспівано в «Думі про козака Голоту». Вправа 80 (сторінка 31)

Випиши з вправи 79 слово із суфіксом згрубілості. Цей суфікс надає словам значення зневажливості, презирства, ненависті чи поваги? Вибери правильну відповідь. Суфікс згрубілості надає слову значення зневажливості, презирства, ненависті: . Вправа 82 (сторінка 31) Прочитай текст. Зверни увагу на виділені слова. Використай їх у власному тексті-описі соняшника. За селом розквітло соняшникове поле. На високих живих стеблах гойдаються великі квіти, подібні до круглих кобз. Їхні жовті пелюстки сяють, як промені, а темна серединка вкрита дрібним насінням. Над полем кружляють бджоли. Увечері соняшники схиляють голови, ніби теж готуються до сну. Вправа 83 (сторінка 32) Склади текст-опис соняшника. У своїй роботі використовуй подані твори, а також додаткові матеріали в «Зошиті з розвитку усного та писемного мовлення». Соняшник — одна з найвищих рослин на городі. Його товсте стебло вкрите жорсткими волосинками. Листки великі, широкі, схожі на серце. На верхівці — важкий кошик: посередині темні дрібні квіточки, з яких потім визріває насіння, а довкола — яскраво-жовті пелюстки. Удень квітка повертається за сонцем. Недарма соняшник називають сонячною квіткою — він наче маленьке сонце на землі. Мої навчальні досягнення (сторінка 33) 1. 1) Події відбуваються на лузі восени. 2) Журавлі вирушають у теплий, але чужий край. 2. 1) Позначили префікс при-: приземлилися, прилітав. 2) Слово з апострофом після префікса: з’явився. 3) Слово з подвоєнням приголосних на межі префікса та кореня: беззахисні. 4) Слово з префіксом з-: з’явився, злітав, зріс. 3.

1) Слова зі зменшено-пестливими суфіксами: тоненькі, павутинки. 2) Слово зі збігом однакових приголосних на межі кореня та суфікса: осінній. 4. 1) Слова з ненаголошеними е, и в коренях: дере́ва (де́рево), листки́ (лист). 2) Слово з чергуванням в корені приголосних звуків: лузі (луг – лужок – лузі) . ІМЕННИК Вправа 84 (сторінка 34) Розгляньте діаграму. Обговоріть її зміст. Визначте, що ви вже вивчили із цього розділу, а що будете вивчати. Повторіть вивчене. Іменник — це самостійна частина мови, яка називає предмет і відповідає на питання хто? що? Початкова форма іменника — називний відмінок однини. Загальні іменники — узагальнені назви класів однотипних предметів або явищ. Власні іменники — індивідуальні назви предметів. Число іменника — однина та множина. Рід іменника — чоловічий, жіночий, середній. Вправа 85 (сторінка 34) Дай відповіді на запитання за змістом малюнка. Хто? — лисиця, білка, дятел, зайці, бобер, їжак, єнот, ведмідь, олень, равлик, бджоли. Що? — дуб, береза, дупло, вулик, пень, озеро, дерева, трава, кущі, квіти, гриби. Ч. р. — (хто?) їжак, бобер, єнот, ведмідь, олень, дятел, равлик. Ж. р. — (хто?) білка, лисиця. С. р. — (що?) озеро, дупло. Множина — дерева, зайці, бджоли, кущі, квіти, гриби. Однина — дятел, лисиця, білка, бобер, їжак, єнот, ведмідь, олень, равлик, дуб, береза, дупло, вулик, пень, озеро, трава.

Прочитай слово, написане прописним шрифтом. Зверни увагу на з’єднання букв ця. Назви букви слова, вимов звуки. лисиця – 6 букв («ел», «и», «ес», «и», «це», «я»), 6 звуків [л и с и́ ц' а] Вправа 86 (сторінка 35) Прочитай текст, розкодовуючи слова. У дівчинки Наталочки розпочався веселий ранок. Це відчуло навіть кошеня Коржик. Сонце розігнало чорні хмари над містечком Вишневе, де мешкала Наталочка… Тато Роман Петрович установив дівчинці кумедний рингтон — монетка за монеткою сипалися в скарбничку. Це дзвонила сестричка Катруся. Вона сфотографувала свого пуделя Бублика й надіслала фото… Тепер телефонував однокласник Тарас. Випиши загальні та власні іменники за зразком. Поясни орфограму «Велика буква у власних назвах». Дівчинка Наталочка, кошеня Коржик, містечко Вишневе, тато Роман Петрович, сестричка Катруся, пудель Бублик, однокласник Тарас. Власні назви Наталочка (ім’я), Коржик (кличка), Вишневе (назва міста), Роман Петрович (ім’я та по батькові), Катруся (ім’я), Бублик (кличка), Тарас (ім’я) пишемо з великої букви. Загальні назви дівчинка, кошеня, містечко, тато, сестричка, пудель, однокласник пишемо з малої букви. Розглянь малюнок. Опиши кошеня Коржика (усно). Яке воно? Кошеня (яке?) мале, руде, веселе, грайливе. Вправа 87 (сторінка 36) Прочитай рубрику «Спілкуймося красно» (с. 35). Склади речення зі словами ввічливості, які варто використовувати під час телефонної розмови. Добрий день! Я Оленка, подруга Софійки. Будь ласка, покличте Софійку до телефону. Дякую. Вправа 88 (сторінка 36) Запиши іменники у дві групи: перша група — іменники з абстрактним значенням; друга — з конкретним значенням. Абстрактні іменники: зустріч, привітання, вірність, приязнь, захоплення, тривога, радість, кривда, сум.

Конкретні іменники: сад, соловейко, трава, маяк, ранець, учитель, автомобіль, метелик, щука, Полтава. Вправа 89 (сторінка 36) Випиши іменники з абстрактним значенням. Абстрактні іменники: шепіт, шелест, шерех, шумом, падолисту, шурхіт. Прочитай сполучення слів. Випиши з тексту вірша сполучення слів, вжиті в переносному значенні до поданих. Ходить юнак — ходить осінь; жовтокоса дівчина — жовтокоса осінь; шепче бабуся — шепче осінь. Вправа 90 (сторінка 37) Спиши перше та друге речення, розкодовуючи слова. Поясни орфограму «Велика буква в кличках тварин». У жука Жужка, мишки Мишульки, ящірки Ящуні та бабки Зеленушки велика радість. Вони спішать на день народження до крота Крихітки. Клички тварин (Жужко, Мишулька, Ящуня, Зеленушка, Крихітка) пишемо з великої букви. Прочитай підкреслені іменники. Випиши іменники з абстрактним значенням. Абстрактні іменники: радість, відвага, завзятість, сміливість, доброта. Розглянь малюнок. Чому чапля має таку кличку? Що допомогло їй урятувати друзів? Вислов власну думку. Чапля Ходулька має таку кличку, бо має довгі ноги, щоб ходити у воді, де інші не можуть. Вправа 91 (сторінка 37) Добери спільнокореневі іменники до виділених дієслів. Познач корені. Запиши за зразком. (Що робити?) (що робити?) (що робити?)

— (що?) — (що?)

; ;

— (що?)

(що робити?)

— (що?)

(що робити?)

— (що?)

; ; ;

(що робити?) — (що?) . Вправа 92 (сторінка 38) Випиши спочатку підкреслені слова, а потім виділені. Як називаємо слова, близькі за значенням, але різні за звучанням? Ці слова називаємо синонімами (слова, близькі за значенням, але різні за звучанням): ліс-лісок-лісочок, пуща, гай, діброва, бір, перелісок, чорноліс, байрак; хурделиця, віхола, завія, завірюха, хуртовина, хуга, заметіль. Вправа 93 (сторінка 38) З’єднай і запиши прислів’я. Створи малюнок до одного з них. Підкресли в кожному прислів’ї іменники, протилежні за значенням. Як ми їх називаємо? Без збутку — немає прибутку. З праці — радість, а з безділля — смуток. Правда та кривда — як вогонь і вода. Маленька праця краща за велике безділля. Антоніми: збутку — прибутку, праці — безділля, радість — смуток, правда — кривда. Вправа 94 (сторінка 38) Добери з довідки до виділених слів слова з іншим значенням. Запиши за зразком. Слова-омоніми (слова, які пишуться однаково, проте мають зовсім різне значення). 1. Стан — самопочуття людини. 2. Стан — фігура, постава людини. 1. Лайка — порода собак. 2. Лайка — сварка. 1. Котик — морська тварина. 2. Котик — маленький кіт. 1. Рись — хижий звір. 2. Рись — біг коня. 1. Піщаник — маленький ховрашок. 2. Піщаник — гірська порода. Вправа 95 (сторінка 39) Спиши, підкресли іменники-антоніми. Добери самостійно два прислів’я з антонімами. Запиши. Робиш добро — не кайся, робиш зло — на зло сподівайся. Із щастя та горя скувалася доля. Брехні багато, а правда одна. Учення — світ, а невчення — тьма.

Згода будує, а незгода руйнує. Гірка праця — солодкий відпочинок. Вправа 96 (сторінка 39) Пригадай, якого роду бувають іменники. Запиши слова–назви предметів у три колонки. ч. р. (він, мій) ж. р. (вона, моя) с. р. (воно, моє) дельфін капуста курча снігур качка каченя огірок синиця морозиво перець курка апельсин Чи є на малюнку мама та її дитина? Склади й запиши про них два речення. Так, на малюнку є курка й курча, качка й каченя. Жовте курча бігло за куркою. Каченя пливло за мамою-качкою. Вправа 97 (сторінка 39) Які почуття викликає в тебе зміст вірша? (Радість, сум, любов до природи.) Вірш викликає почуття любові до природи. Прочитай підкреслені слова. Випиши їх у три колонки за зразком вправи 96. ч. р. (він, мій) ж. р. (вона, моя) с. р. (воно, моє) лис трава листя ярок сова літо листок стежечка боровик Вправа 98 (сторінка 40) Спиши частину тексту, яка позначена зеленою рискою. Напиши в дужках біля виділених іменників рід за зразком першого. Здавна слов'яни вирощували жито (с. р.), пшеницю (ж. р.), ячмінь (ч. р.), просо (с. р.), овес (ч. р.), гречку (ж. р.). Любили чорний житній хліб (ч. р.). З білого борошна на свято пекли пироги. Начинкою до пирогів були риба (ж. р.), м'ясо (с. р.) та капуста (ж. р.). Вправа 99 (сторінка 40) Спиши два останні речення вправи 98. Напиши в дужках біля виділених іменників рід за зразком першого. Вживали також овочі: цибулю (ж. р.), часник (ч. р.), картоплю (ж. р.), буряк (ч. р.), ріпу (ж. р.). Біля хат росли яблуня (ж. р.), груша (ж.

р.), слива (ж. р.), вишня (ж. р.), горіх (ч. р.) та обов'язково кущ (ч. р.) калини. Вправа 100 (сторінка 40) Склади речення, у якому використай слова-назви намальованих предметів, вжиті в однині. Трамвай, велосипед, мотоцикл і автомобіль — різні види транспорту. Склади речення, у якому використай слова-назви намальованих предметів, вжиті в множині. На прилавку я побачив абрикоси, сливи, вишні й полуниці. Вправа 101 (сторінка 41) Спиши прислів’я, указуючи в дужках число підкресленого іменника за зразком першого. Створи малюнок до одного з прислів’їв (на вибір). Зима багата снігами (мн.), а осінь – снопами (мн.). Іде зима (одн.), а кожуха нема. Плаче жовтень (одн.) холодними сльозами (мн.). Такий мороз (одн.), аж зорі (мн.) скачуть. Вправа 102 (сторінка 41) Спиши частину тексту, яка позначена зеленою рискою. Розкриваючи дужки, добери іменник, що відповідає змісту. Укажи число. На дерев'яній полиці (одн.) лежали велика надувна куля (одн.), футбольний м'яч (одн.), малий пластиковий м'ячик (одн.). Були там музичні інструменти: вигнута труба (одн.), круглий барабан (одн.). Вправа 103 (сторінка 41) Спиши текст вправи 102 до кінця. Розкриваючи дужки, добери іменник, який відповідає змісту. Укажи число. На нижній полиці розмістилися вантажний автомобіль (одн.), підйомний кран (одн.) і пожежні машини (мн.). Усі мешканці полиць товаришували й ходили одне до одного в гості. Вправа 104 (сторінка 41) Прочитай текст. Перекажи, уникаючи повторів На пригірку стоїть сосна. Розлога, пошарпана, з повикручуваними вітром гілками. Здається, що вже зовсім усохла. Глянеш угору — а на сосні вершечки живі. Не минали її ні буревії, ні грози.

Наглумилася над деревом і блискавиця: здерла в кількох місцях кору. Хотілося подякувати гордій сосні за її мужність. Випиши виділені іменники відповідно до питань у дужках за зразком. Познач закінчення. (Що?)

;

(чого?)

;

(чому?)

;

(чим?)

;

(на чому?) на . Вправа 105 (сторінка 42) Перекажи текст, уникаючи повторів. Доповни сполучення слів виділеними іменниками. Познач закінчення в доповнених словах. Могутній беркут вилетів на полювання. Он біжить заєць. Птах побачив звірятко. Що робити бідному зайцеві? Ось-ось беркут зловить його. Нависла над ним небезпека! На тваринці біла шубка — от і врятувала його! Виходь, зайцю, небезпека минула. Відмінкові закінчення іменників. Біжить (хто?) побачив (кого?)

; ;

що робити (кому?) зловить (кого?)

; ;

нависла (над ким?) над

;

шубка (на кому?) на . Вправа 106 (сторінка 43) Запиши доповнений текст. Назви відмінки іменників. У яких відмінках немає слів у тексті? У Лесі є (хто?) собака (Н. в.). Дівчинка дуже любить (кого?) собаку (Зн. в.). Вона дає їсти й пити (кому?) собаці (Д. в.).

Потім Леся гуляє (з ким?) із собакою (Ор. в.). (На кому?) на собаці (М. в.) виблискують медалі. Він — переможець змагань. У тексті немає слів лише в кличному відмінку (у Лесі — Р. в.). Вправа 107 (сторінка 43) Проаналізуйте, як змінюються закінчення іменників кожного відмінка. Провідміняйте слова верба, дуб, море, користуючись таблицею. Позначте закінчення. Відмінок Питання Жіночий Чоловічий Середній рід рід рід Н. в. хто? що? Р. в. Д. в. Зн. в. Ор. в. М. в.

(нема) кого? чого? (даю) кому? чому? (бачу) кого? що? ким? чим?

/

на кому? (на) на/у чому?

(на)

( )

Кл. в. Прочитайте в таблиці іменники, що стоять у називному відмінку. Іменники у початковій формі (називному відмінку однини): син, сова, поле. Вправа 108 (сторінка 44) Спиши словосполучення та слова, указуючи в дужках назву відмінка та питання за зразком початкової форми іменників. Познач закінчення. Є (Н. в., хто?)

;

Є (Н. в., що?)

;

немає (Р. в., кого?)

;

даю (Д. в., кому?)

милуюся

(Ор.

; в.,

;

даю (Д. в., чому?) );

;

бачу (Зн. в., кого?)

немає (Р. в., чого?)

(

бачу (Зн. в., що?)

;

ким?) милуюся (Ор. в., чим?)

;

; стрічка (М. в., на кому?) на стрічка (М. в., на чому?) на

;

; прийди, (Кл. в.)

.

прийди, (Кл. в.)

.

Вправа 109 (сторінка 44) Прочитайте текст. Перекажіть одне одному, розкриваючи зміст останнього речення. Галявина вкрилася жовтогарячим килимом. Це жовтіє кульбаба. Кожна квітка кульбаби — наче маленьке сонечко. Рано-вранці земля віддає кульбабі свою вологу. Роса вмиває кульбабу. Кульбабою насолоджуються бджоли та джмелі. Галявиною спішить надвечір'я. На кульбабу падає сум. Недовгий вік сонячної квітки… Сонячна квітка – кульбаба, незабаром вона відцвіте і пухнастими парашутиками розлетиться по землі. Випиши підкреслені іменники, указавши в дужках відмінок і питання. Кульбаба (Н. в., що?); кульбаби (Р. в., чого?); кульбабі (Д. в., чому?); кульбабу (Зн. в., що?); кульбабою (Ор. в., чим?); (на) кульбабу (Зн. в., на що?). Випиши виділені іменники, указавши в дужках відмінок і питання. Галявина (Н. в., що?); килимом (Ор. в., чим?); вологу (Зн. в., що?); галявиною (Ор. в., чим?); квітки (Р. в., чого?). Вправа 110 (сторінка 45) Провідміняй слова автомобіль, ластівка, небо, користуючись таблицею вправи 107. Відмінок Питання Чоловічий рід Жіночий Середній рід рід

Н. в.

хто? що?

Р. в.

(нема) кого? чого? (даю) кому? чому? (бачу) кого? що? ким? чим?

Д. в.

Зн. в. Ор. в. М. в.

на кому? (в) на/у чому?

/

(на)

(у)

Кл. в. Вправа 111 (сторінка 45) Зроби змістовий аналіз тексту за поданим планом. 1. У тексті М. Вінграновського йдеться про гусей. 2. Табун гусей сів на гніздів’я між очеретом. 3. Погода була дощова, холодна, незатишна. 4. У воді гусенятко побачило відображення свого тата. 5. У гусака були великі жовті сторожкі очі. 6. Був великий червоний видовжений дзьоб і довга й тонка очеретяна шия. 7. На червоному дзьобі з обох боків була жовта смужка. 8. У тата були широкі та міцні крила. 9. Гусак мав великі червоні лапи. Розглянь малюнок. Чи відповідає зміст малюнка змісту тексту? Перекажи частину тексту, у якій подано опис гусака. За окремими пунктами плану запиши текст. Скористайся додатковим матеріалом, який подано в «Зошиті з розвитку усного та писемного мовлення». Гусенятко. На луках між очеретом сів відпочити табун гусей. Накрапав дощ, було холодно й незатишно, і маленьке гусенятко притулилося до старого гусака. У воді воно побачило, який у нього тато: великі жовті уважні очі, довга тонка шия, червоний дзьоб із

жовтою смужкою, широкі міцні крила й великі червоні лапи. Гусенятко сховалося під теплий татів пух, і йому стало затишно й спокійно. Вправа 112 (сторінка 45) Запиши іменники книжка, пісня, круча в родовому відмінку однини, користуючись таблицею. Познач закінчення. , , . Вправа 113 (сторінка 46) Спиши словосполучення, розкриваючи дужки за зразком першого. Познач закінчення. Прийшли до (Р. в., чого?)

,

,

книжка ( Р. в., в кого?) в

,

,

чекаю (Р. в., чого?)

,

,

боюся ( Р. в., чого?)

,

; ;

; ,

;

не чути (Р. в., кого?) , , . Вправа 114 (сторінка 46) Випиши підкреслені іменники. Постав їх у родовому відмінку однини, познач закінчення. ,

,

,

,

,

,

,

, , . Вправа 115 (сторінка 46) Добери по три іменники жіночого роду із закінченнями -а, -я, які означають: дні тижня; назви квітів; назви птахів. Запиши їх у родовому відмінку однини, познач закінчення. Дні тижня: Назви квітів:

,

, ,

,

,

. ,

.

Назви птахів: , , , . Вправа 116 (сторінка 46) Яке закінчення іменників в Ор. в. однини з основою на твердий приголосний, крім [ж], [ч], [ш]?

-ою Яке закінчення іменників в Ор. в. однини з основою на м’який приголосний та [ж], [ч], [ш]? -ею Яке закінчення іменників в Ор. в. з основою на [й]? -єю , , . Вправа 117 (сторінка 47) Запиши фразеологізми, розкриваючи дужки. Познач закінчення змінених іменників. З’єднай фразеологізми з їхніми значеннями. Піти за

— зникнути безслідно.

Поросло

— перестало існувати.

Тримати камінь за Сторч

— приховані лихі наміри.

— робити необдумано.

Кривити — бути нещирим. Вправа 118 (сторінка 48) Спиши перший абзац, розкриваючи дужки. Укажи в дужках відмінок змінених іменників. Познач закінчення. Жив у дачному містечку потішний капловухий цуцик Бориско. Цілими днями він гасав по двору зі своєю (Ор. в.)

(Ор. в.)

(Ор. в.). Ховатися Миця вміла. Зачаїться під

(Ор. в.) або (Ор. в.) — і ні мур-мур. У цій грі Бориско програвав. Прочитайте діалог мами та сина, дотримуючись відповідної інтонації. Поясніть, що мама мала на увазі. Випишіть фразеологізми. Фразеологізми: бити байдики, клеїти дурня, за розум братися. Мама мала на увазі, що син ледарює, поводиться нерозумно, і йому час узятися за розум — стати розсудливим. Вправа 119 (сторінка 48)

Спиши словосполучення, розкриваючи дужки. Укажи в дужках відмінок і питання. Познач в іменниках закінчення, поясни правопис закінчень -ою, -ею, -єю. Розмовляєш із (Ор. в., ким?);

(Ор. в., ким?),

захоплюєшся

(Ор. в., ким?),

(Ор. в., чим?),

(Ор. в., чим?),

(Ор. в., чим?); ідеш в., чим?);

(Ор. в., чим?),

користуєшся

(Ор. в., чим?),

(Ор. в., чим?),

(Ор.

(Ор. в., чим?),

(Ор. в., чим?); милуєшся (Ор. в., ким?); зачарований

(Ор. в., чим?), (Ор. в., чим?),

(Ор. в., ким?), (Ор. в., чим?),

(Ор. в., чим?). Закінчення -ою мають іменники з основою на твердий приголосний, крім [ж], [ч], [ш] (мамою, музикою); -ею — з основою на м’який приголосний та [ж], [ч], [ш] (Орисею, дачею); -єю — з основою на [й] (Надією, поезією). Вправа 120 (сторінка 49) Яке закінчення мають подані іменники в Н. в. однини? Нульове закінчення. Яке закінчення мають ці іменники в Ор. в. однини? Зроби висновок, звір його з поданим нижче правилом. Закінчення -ю [у]. Запиши іменники жіночого роду з нульовим закінченням зелень, молодь, міль в Ор. в. однини, користуючись таблицею. Іменники жіночого роду з нульовим закінченням в орудному відмінку мають подовження м'якого приголосного звука, яке на письмі позначає дві однакові букви: зеленню, молоддю, міллю. Вправа 121 (сторінка 49)

Спиши, підкресли закінчення іменників в Ор. в. Чи подвоюються приголосні в іменниках жіночого роду в Ор. в.? Зроби висновок. Звір його з поданим нижче правилом. Якщо основа іменника жіночого роду в початковій формі закінчується сполученням , то в орудному відмінку подовження не відбувається:приголосних звуків Радість — радістю; скатерть — скатертю; повість — повістю; гордість — гордістю. Запиши іменники жіночого роду, які в початковій формі закінчуються сполученням приголосних, радість, мудрість, відданість в Ор. в. однини, користуючись правилом. Радістю, мудрістю, відданістю. Вправа 122 (сторінка 50) Спиши словосполучення, розкриваючи дужки, за зразком. Далекою (Ор. в., чим?) подорожжю; теплою (Ор. в., чим?) піччю; бабусиною (Ор. в., чим?) ніжністю; білою (Ор. в., чим?) скатертю; дрібною (Ор. в., чим?) сіллю; дідусевою (Ор. в., чим?) мудрістю; зимовою (Ор. в., чим?) ніччю; великою (Ор. в., чим?) радістю; батьківською (Ор. в., чим?) гордістю; працювати (Ор. в., з чим?) з користю; новою (Ор. в., чим?) вістю. Вправа 123 (сторінка 50) Спиши підкреслені слова за зразком. Честь — (Ор. в., чим?) честю; чемність — (Ор. в., чим?) чемністю; користь — (Ор. в., чим?) користю; обережність — (Ор. в., чим?) обережністю; совість — (Ор. в., чим?) совістю; радість — (Ор. в., чим?) радістю; скромність — (Ор. в., чим?) скромністю; сіль — (Ор. в., чим?) сіллю. Вправа 124 (сторінка 50) Чи відбувається подовження приголосного основи в Ор. в.? Що пишемо в іменниках Ор. в. перед -ю? Зроби висновок, звір його з поданим нижче правилом. Якщо основа іменника жіночого роду закінчується на губні приголосні звуки [б], [п], [в], [м], [ф] і твердий звук [р], то в орудному відмін­ку подовження не відбувається, а перед закінченням -ю [йу] ставимо апостроф: любов — любов’ю, верф — верф’ю, глазур — глазур'ю; кров — кров'ю. Вправа 125 (сторінка 51)

Спиши словосполучення, ставлячи подані в дужках іменники в потрібну відмінкову форму. Укажи відмінок і питання. Користуйся опорною схемою. Не піднімаю голови (Р. в., чого?); іду до Надії (Р. в., кого?); обробленої землі (Р. в., чого?); книжка сестри (Р. в., кого?); стою на кручі (М. в., на чому?); над головою (Ор. в., чим?); дружу з Надією (Ор. в., ким?); святкую із сестрою (Ор. в., ким?). Вправа 126 (сторінка 51) Спиши, розкриваючи дужки. Познач закінчення змінених іменників. Укажи відмінок і питання. Користуйся опорною схемою. Поезія Тараса Шевченка вражає

(Ор. в., чим?),

(Ор. в., чим?), (Ор. в., чим?), (Ор. в., чим?) та іншими відтінками чуття. Вправа 127 (сторінка 51) Спиши, розкриваючи дужки. Познач закінчення зміненого іменника. Укажи відмінок і питання. Маю я святе синівське право, З (Ор. в., ким?) побуть на самоті… Вправа 128 (сторінка 51) Яке закінчення мають іменники чоловічого роду однини в Ор. в.? Зверни увагу на кінцевий приголосний основи. Зроби висновок, звір його з поданим нижче правилом. Дубом, конем, слухачем, краєм. Іменники чоловічого роду в Ор. в. однини мають закінчення -ом (з основою на твердий приголосний, крім [ж], [ч], [ш]: дубом), -ем (з основою на м’який приголосний та [ж], [ч], [ш]: конем, слухачем), єм (з основою на [й]: краєм). Вправа 129 (сторінка 52) Спиши словосполучення, розкриваючи дужки. Спостерігаю за сторожем;

розмовляю зі слухачем; їдемо трамваєм; користуємося фартухом; зупинилися перед краєм; цікавлюся футболом; солодким чаєм. Вправа 130 (сторінка 52) Спиши сполучення іменника з прикметником, розкриваючи дужки, за зразком. Познач закінчення в змінених іменниках. Над тихим (ч. р., Ор. в., чим?)

;

зеленою (ж. р., Ор. в., чим?)

;

кучерявим (ч. р., Ор. в., чим?)

;

тихою (ж. р., Ор. в., чим?)

;

високою (ж. р., Ор. в., чим?)

;

гірким (ч. р., Ор. в., чим?)

;

гострим (ч. р., Ор. в., чим?)

;

над темною (ж. р., Ор. в., чим?)

;

квітучою (ж. р., Ор. в., чим?)

;

запашною (ж. р., Ор. в., чим?)

;

старою (ж. р., Ор. в., чим?) . Постав підкреслені іменники в Ор. в. Познач закінчення , . Вправа 131 (сторінка 53) Розглянь фото. Прочитай повідомлення Медіагіда. Створи текст-розповідь про Дунай, використовуючи іменники чоловічого роду в Ор. в. (берег, ліс, місяць, степ та інші). Дунай — велика й повноводна річка.

Він тече лісом, полем і степом, а біля моря розливається широкою дельтою. Над Дунаєм кружляють пелікани, а берегом ходять чаплі. Уночі вода сріблиться під місяцем. Я хотів би побачити Дунай своїми очима. Що нового я дізнався: 29 червня 13 держав відзначають Міжнародний день Дунаю. Дунай — друга за протяжністю річка Європи (2960 км). Він бере початок у Німеччині, протікає територіями 17 країн і впадає в Чорне море. Вправа 132 (сторінка 53) Які закінчення мають іменники чоловічого роду — назви істот у Д. в. та М. в. однини? Зроби висновок, звір його з поданим правилом (с. 54). Іменники чоловічого роду — назви істот у давальному та місцевому відмінках однини мають паралельні закінчення: -ові (-у); -еві (-ю); єві (-ю). Прочитай іменники чоловічого роду в Н. в.: герой, солдат, дідусь. Запиши у формі Д. в., а потім М. в. однини. Давальний відмінок: героєві (герою), солдатові (солдату), дідусеві (дідусю). Місцевий відмінок: на героєві (герою, герої), на солдатові (солдаті), на дідусеві (дідусю, дідусі). Вправа 133 (сторінка 54) Запиши подані іменники у формі Д. в. (кому?). , ,

, ,

,

, ,

,

,

,

,

, , ,

, ,

, . Запиши подані іменники у формі М. в. (на кому?). На на на

,

,

,

, ,

,

на

,

на

,

на

, на

, , ,

на

, на

,

на

, на

, на

на , на . Вправа 134 (сторінка 54) Випиши речення зі словами в дужках. Запиши іменники в дужках у формі Д. в. та М. в. однини за зразком. Познач закінчення, допиши паралельне. Він забезпечує високу культуру відпочинку кожному (Д. в., кому?) (–у) театру. Головний балетмейстер допомагає (Д. в., кому?) ові),

(–у),

(–

(–ові) у створенні нових

сценічних постановок. Головному (Д. в., кому?)

(–ові)

потрібно організувати й допомогти кожному (Д. в., кому?) (–у), щоб вистава пройшла на високому художньому рівні. Перед виставою завідувачка господарства видає (Д. в., кому?) (–ові) декорації, (Д. в., кому?) кому?) (–ові) — додаткові квитки. Вправа 135 (сторінка 55)

(–у) — пюпітри, а (Д. в.,

Прочитай іменники в Н. в. Запиши їх у формі Д. в. та М. в. однини за зразком. Н. в. (хто?) учитель, козак, кінь, Валерій. Д. в. (кому?) учителеві (–ю); козакові (–у); коневі (–ю); Валерієві (– ю). М. в. (на кому?) на вчителеві (-ю); на козакові (-у); на коневі (-ю); на Валерієві (-ю). Вправа 136 (сторінка 55) Які закінчення мають іменники чоловічого роду з основою на ар, -яр у Р. в. й Ор. в. однини? Зроби висновок, звір його з поданим нижче правилом. Іменники чоловічого роду з основою на -ар, -яр у родовому відмінку однини мають закінчення -а, -я: слюсаря, столяра. Прочитай іменники чоловічого роду з основою на -ар, -яр: школяр, казкар. Запиши їх у формі Ор. в. однини. Перевір правопис іменників за орфографічним словником. Іменники чоловічого роду з основою на -ар, -яр в орудному відмінку мають закінчення -ом, -ем: школярем, казкарем. Вправа 137 (сторінка 55) Випиши іменники у формі Р. в. Вівчаря, бджоляра, зброяра, пісняра, друкаря, секретаря. Випиши іменники у формі Ор. в. Кобзарем, вуглярем, газетярем, каменярем, школярем, воротарем, аптекарем. Вправа 138 (сторінка 56) До кого звертається авторка вірша? Випиши іменники у формі Кл. в. Постав їх у Р. в. та Ор. в. Познач закінчення. Користуйся орфографічним словником. Авторка вірша звертається до людей таких професій: тесляра, муляра, столяра, скляра. Іменники у формі Кл. в. поставили у Р. в. та Ор. в., позначили закінчення. Тесляре —

(Р. в.),

(Ор. в.)

Муляре —

(Р. в.),

(Ор. в.).

Столяре —

(Р. в.),

(Ор. в.).

Скляре — (Р. в.), (Ор. в.). Вправа 139 (сторінка 56) Склади й запиши п’ять речень з іменниками чоловічого роду на -ар, -яр. На полонині вівчар пасе отару. Бджоляр показав нам свою пасіку. Аптекар викладав ліки на вітрину. Увагу відвідувачів привернула картина відомого маляра́. Кухар готує смачні страви. Вправа 140 (сторінка 56) Перекажи текст (усно). Запиши переказ самостійно Зачин Наближався Новий рік Основна Дарина повісила останню іграшку на новорічний вінок. частина Він мерехтів великими білими кулями. Окрім них, Дарина зробила білих ангелів. Дівчинка доклала чимало зусиль, щоб вони були добрими й веселими. Усі новорічні іграшки Дарина готувала на різдвяний ярмарок. На ньому можна було отримати приз за найкращу роботу Кінцівка Але дівчинка передумала й вирішила подарувати свої іграшки тим, у кого їх нема. Вона вірила, що її веселі й добрі ангели обов’язково принесуть людям щастя, добро та мир 1. У тексті розповідається про дівчинку Даринку. 2. Даринка готувалася до приходу Нового року. 3. На новорічному вінку виблискували іграшки. 4. Власноруч дівчинка зробила білих ангелів. 5. Вона прагнула зробити добрих і веселих ангелів. 6. Свої іграшки Дарина готувала на різдвяний ярмарок. 7. Вона могла отримати приз за найкращу роботу. 8. Дарина вирішила подарувати іграшки тим, у кого їх нема. 9. Вона вірила, що її веселі й добрі ангели обов’язково принесуть людям щастя, добро та мир. 10. У цій розповіді дівчинка постає доброю, щедрою, привітною, старанною, працьовитою, творчою. Вправа 141 (сторінка 57)

Як змінюються кінцеві приголосні основи [г], [к], [х] в іменниках чоловічого, жіночого й середнього роду перед закінченням -і? Зроби висновок, звір його з поданим нижче правилом. В іменниках чоловічого, жіночого й середнього роду однини кінцеві приголосні [г], [к], [х] перед закінченням -і змінюються на [з'], [ц'], [с']: поріг — порозі, байрак — байраці, горіх — горісі, нога — нозі, рука — руці, муха — мусі. Вправа 142 (сторінка 57) Спиши сполучення слів, розкриваючи дужки. Укажи, які звуки чергуються. На подрузі; у лузі; старшій онуці; у яблуці; на дорослій гусці; у вареному молоці; на лівому боці. Чергування приголосних звуків у словах: подруга — подрузі, луг — лузі, онука — онуці, яблуко — яблуці, гуска — гусці, молоко — молоці, бік — боці. Вправа 143 (сторінка 57) Спиши, розкриваючи дужки, текст, який позначено зеленою рискою. Укажи, які звуки чергуються в іменниках у дужках. Нарешті в лісі сніг! Усе довкола, наче в казці. Кожне дерево в білій шапці. На калині й вільсі маленькі, а на ялинці — найбільша шапка. Лісові тварини не бояться снігу й морозу: вони в теплій шубці. Чергування приголосних звуків у словах: казка — казці, шапка — шапці, вільха — вільсі, ялинка — ялинці, шубка — шубці. Запиши підкреслені іменники у формі Ор. в. Познач закінчення. , , , . Розглянь малюнок. Кого з описаних у тексті тварин художник забув намалювати? Розкажи. Художник забув намалювати дятла і мишку. Вправа 144 (сторінка 58) Спиши текст вправи 143 до кінця, розкриваючи дужки. Укажи, які звуки чергуються в іменниках у дужках. Під дуплом старого дуба мишці тепло в нірці. Вона туди наносила тоненьких травинок і сухого моху. Вилізла з нори, озирнулася навкруги: на гілці сидить щось чорне й велике. То дятел жучків

шукає: тук—тук дзьобом! Раптом стрибнула на пеньок білка: у лапці шишка соснова. Білці снідати пора. Чергування приголосних звуків у словах: мишка — мишці, нірка — нірці, гілка — гілці, лапка — лапці, білка — білці. Вправа 145 (сторінка 58) Спиши іменники, позначивши корінь. Які звуки чергуються в коренях іменників? Зроби висновок, звір його з поданим нижче правилом. Чергування голосних звуків [і] — [о]: чергування голосних звуків [і] — [е]:

—

, —

— ,

; —

. Вправа 146 (сторінка 58) Запиши іменники, змінюючи їхню форму так, щоб відбувалося чергування. В іменниках чоловічого й жіночого роду зі зміною форми слова відбувається чергування голосних звуків [о], [е] з [і]. Водопій — водопою; дохід — доходу; камінь — каменю; лід — льоду; устрій — устрою; певність — певності; радість — радості; осінь — осені; гора — гір; нога — ніг; слово — слів; село — сіл. Вправа 147 (сторінка 59) Спиши розкодовані слова, зміни їхню форму так, щоб відбулося чергування голосних звуків [о], [е] з [і]. Поріг — порогу; кіт — кота; пиріг — пирога. Запиши підкреслені іменники у формі Ор. в., познач закінчення. , , . Вправа 148 (сторінка 59) Випиши виділені іменники, зміни їх так, щоб відбулося чергування голосних звуків [о], [е] з [і]. Вечір — вечора, зорі — зір, дорога — доріг, зросту — зріст. Вправа 149 (сторінка 59) Випиши підкреслені слова за зразком. Дерева: поч. ф. — дерево, с. р.; мн. Димки: поч. ф. — димок, ч. р.; мн. Гілки: поч. ф. — гілка, ж. р.; мн.

Вітрець: поч. ф. — вітрець, ч. р.; одн. Снігур: поч. ф. — снігур, ч. р.; одн. Вікна: поч. ф. — вікно, с. р.; мн. Провідміняй підкреслений іменник чоловічого роду однини з основою на -р. Н. в. хто? снігур Р. в. кого? снігура Д. в. кому? снігуреві, снігуру Зн. в. кого? снігура Ор. в. ким? снігуром М. в. на кому? на снігуреві, снігуру, снігурі. Кл. в. снігуре. Розглянь малюнок. Кого художник забув намалювати? «Намалюй» снігура за допомогою слів. Снігур — зимовий гість наших садів. Він трохи більший за горобця, кругленький, наче пухнаста кулька. Грудка в самця яскраво-червона, голівка чорна, як шапочка, спинка сіра, а крила й хвіст чорні з білою смужкою. Дзьоб короткий і товстий — зручно лущити насіння горобини. На засніженій гілці снігурі схожі на червоні яблучка. Вправа 150 (сторінка 60) У яких відмінках іменники вживають без прийменників, у яких — із прийменниками? Зроби висновок, користуючись таблицею. Звір його з поданим нижче правилом. У називному й давальному відмінках іменники вживаємо без прийменників, у місцевому — тільки з прийменниками, а в усіх інших відмінках вживаємо з прийменниками або без них. Провідміняй іменники степи, верби, вікна, користуючись таблицею. Відмінок Питання Іменники Н. в. що? Степи, верби, вікна. Р. в. чого? Степів, верб, вікон. Д. в. чому? Степам, вербам, вікнам. Зн. в. що? Степи, верби, вікна. Ор. в. чим? Степами, вербами, вікнами. М. в. у (на) чому? У степах, на вербах, на вікнах.

Кл. Степи, верби, вікна. в. Вправа 151 (сторінка 61) Спиши текст, уставляючи з довідки пропущені іменники. Огляньмося довкола. Нас чекає люта зима. Які прикмети вказують на неї? Дуже рясно вродила горобина. А як багато шишок, жолудів, лісових яблук! Виросло багато грибів. Це прикмети холодної зими. Природа саме так захищає своїх мешканців. Оберігаймо мудру природу! Випиши виділений іменник. Зроби розбір іменника як частини мови, користуючись схемою, поданою на форзаці 1. Горобина — іменник, (що?), загальна назва, неістота, Н. в., ж. р., одн.; у реченні пов’язаний зі словом вродила. Вправа 152 (сторінка 61) Провідміняй іменники вагони, вулиці, дерева, користуючись таблицею вправи 150. Відмінок Іменники у множині Н. в. вагони, вулиці, дерева. Р. в. вагонів, вулиць, дерев. Д. в. вагонам, вулицям, деревам. Зн. в. вагони, вулиці, дерева. Ор. в. вагонами, вулицями, деревами. М. в. на вагонах, на вулицях, на деревах. Кл. в. вагони, вулиці, дерева. Склади речення з підкресленим словосполученням у рубриці «Спілкуймося красно». Запиши. На змаганнях друг відсутній через хворобу. Мої навчальні досягнення «Іменник». Сторінка 62. 1. Три загальні іменники: село, міста, письменник. Три власні іменники (): Нагуєвичі, Дрогобича, Іван Франко.пишемо з великої букви 2. Іменники чоловічого, жіночого й середнього роду: письменник, кузня, село. 3. Три іменники у формі однини: село, письменник, кузня. Три іменники у формі множини: люди, сіл, розповіді, часи, роки, мовами.

4. Поставили у форму орудного відмінку однини: письменником, кузнею. 5. За два роки навчився читати українською, німецькою та польською мовами. 6. Указали початкову форму (Н. в. одн.), рід (в однині), число та відмінок. Сіл — село, с. р., мн., Р. в. Радістю — радість, ж. р., одн., Ор. в. Часи — час, ч. р., мн., Зн. в. Мовами — мова, ж. р., мн., Ор. в. 7. Кластер «Іменник»

ПРИКМЕТНИК Вправа 153 (сторінка 63) Розгляньте діаграму. Обговоріть її зміст. Визначте, що ви вже вивчили із цього розділу, а що будете вивчати. Повторіть вивчене. Прикметник – це самостійна частина мови, яка виражає ознаку предмета й відповідає на питання який? яка? яке? які? чий? чия? чиє? чиї? Прикметники-антоніми — протилежні за значенням прикметники. Прикметники-синоніми — близькі за значенням прикметники. Змінювання прикметників за числами в сполученні з іменниками — однина і множина. Змінювання прикметників за родами в сполученні з іменниками — чоловічий, жіночий, середній.

Вправа 154 (сторінка 63) Добери з довідки слова–ознаки намальованих предметів. Запиши за зразком. Лимон (який?) овальний, кислий, соковитий, жовтий, корисний. Кукурудза (яка?) зерниста, сортова, висока, качаниста, міцна. Сонце (яке?) літнє, яскраве, ніжне, тепле, велике. Прочитай слово, написане прописним шрифтом. Зверни увагу на з’єднання букв нє. Назви букви, вимов звуки в цьому слові. літнє – 5 букв («ел», «і», «те», «ен», «є»), 5 звуків [л' і т н' е] Вправа 155 (сторінка 64) Спиши текст, уставляючи прикметники з довідки. Запиши в дужках питання за зразком першого речення. Незвичайний (який?) зимовий пейзаж! (Які?) білі тони, (які?) темні лінії, (які?) блакитні відтінки. Чарівна природа! Зима хоче засліпити красу (якої?) зеленої весни, (якого?) жовтогарячого літа, (якої?) золотої осені. Зимова краса виткана не з буйного (якого?) зеленого листу, не з (яких?) розмаїтих квітів, не із (якого?) золотого колосу, а зі звичайної води, що перетворилася на (які?) чарівні сніжинки. Хіба це не диво? Вправа 156 (сторінка 64) Склади речення з прикметниками, які вказують на ознаки матеріалу, розміру та кольору. Запиши. На високій яблуні дозріли червоні яблука. Мама вишивала лляну сорочку чорними й червоними нитками. Вправа 157 (сторінка 64) Випиши з вірша словосполучення з прикметниками, вжитими в переносному значенні. Веселі дівчата — веселі бджоли. Золота сережка — золота мла. Вправа 158 (сторінка 65) Прочитай прислів’я кожної групи, уставляючи найбільш влучний пропущений прикметник із синонімічного ряду. Будь люб’язним, але не надокучливим. Ввічливе слово кожному приємне. Привітну людину завжди радо зустрічають. Від хороброго й смерть біжить. У безстрашного є тільки безсмертя. На сміливого собака гавкає, а боягуза кусає. Вправа 159 (сторінка 65)

Чи відповідає зміст другого й третього абзаців тексту тому, про що йдеться в першому реченні? Випиши речення з підкресленими прикметниками, замінюючи їх антонімами для відтворення тексту, який написала М. Моліцька. Ні, не відповідає: Катруся жила в маленькій квартирі, а в тексті кімнатка велика, ще й опис через підкреслені прикметники вийшов непривабливим. У неї була своя мала кімнатка. Там стояли білі стелажі, а на них рівними рядами сиділи ляльки, м'який ведмедик, лежали яскраві кубики. У кімнаті стояло невелике ліжечко дівчинки. Біля нього лежав веселий килимок. Кімнатка була настільки чистою, що здавалося, ніби в ній ніхто не жив. Антоніми: велика — мала, чорні — білі, кривими — рівними, твердий — м’який, тьмяні — яскраві, велике — невелике, сумний — веселий, брудною — чистою. Вправа 160 (сторінка 65) Добери антоніми до підкреслених прикметників, запиши парами. Антоніми: сумну — веселу, тонкий — товстий. Добери два синоніми до виділеного прикметника. Синоніми: злі — лихі, люті, сердиті. Випиши чотири словосполучення, у яких прикметники вжиті в переносному значенні. Сиві вітри, сумну пісню (співало стебло), злі вітри, сухорляве сонце. Вправа 161 (сторінка 66) Назви закінчення прикметників чоловічого, жіночого й середнього роду в однині. Чи змінюється прикметник у множині за родами? Назви закінчення прикметника в множині. Зроби висновок, звір його з поданим нижче правилом. Закінчення прикметників чоловічого роду -ий, -ій; жіночого роду -а, -я; середнього роду -е, -є. Прикметник у множині не змінюється за родами. Закінчення прикметника в множині –і. Спиши словосполучення, додаючи закінчення до прикметників. Познач у дужках рід і число за зразком першого. Торт солодкий (ч. р., одн.); олівець синій (ч. р., одн.);

слива солодка (ж. р., одн.); кулька синя (ж. р., одн.); цукерка солодка (ж. р., одн.); озеро синє (с. р., одн.); торти, сливи, цукерки солодкі (мн.); олівці, кульки, озера сині (мн.). Вправа 162 (сторінка 66) Спиши словосполучення, уписуючи в дужках питання відмінків. Користуйся таблицею. Познач закінчення. Н. в. (який?)

рюкзак; (яка?)

Р. в. (якого?) села;

рюкзака; (якої?)

Д. в. (якому?)

хустка, (яке?)

село;

хустки; (якого?)

рюкзаку; (якій?)

хустці; (якому?)

селу; Зн. в. (який?) Ор. в. (яким?)

рюкзак; (яку?)

хустку; (яке?)

село;

рюкзаком; (якою?)

хусткою; (яким?)

рюкзаку; (у якій?)

хустці; (у якому?)

селом; М. в. (у якому?)

селі. Вправа 163 (сторінка 67) Спиши словосполучення, указавши в дужках питання, відмінок і рід прикметника за зразком першого. (Який? Н. в., ч. р.) червоний кавун; (якої? Р. в., ж. р.) смачної картоплі; (якого? Р. в., с. р.) великого поля; (якою? Ор. в., ж. р.) цікавою книжкою; (яким? Ор. в., с. р.) глибоким морем; (якого? Р. в., ч. р.) високого дуба; (якого? Р. в., с. р.) теплого сонечка; (якої? Р. в., ж. р.) стрункої берези; (яка? Н. в., ж. р.) висока тополя; (яке? Н. в., с. р.) глибоке озеро; (який? Н. в., ч. р.) дерев'яний стіл. Вправа 164 (сторінка 68)

Спиши прислів’я, поставивши прикметники в потрібному за змістом роді, числі й відмінку. Порожня бочка торохтить, а повна мовчить. Гірка правда краща, ніж солодка брехня. Гостре словечко коле сердечко. Добре слово багато важить. Вправа 165 (сторінка 68) Перекажи текст (усно). Запиши переказ тексту, користуючись малюнками й інформацією, поданою в «Зошиті з розвитку усного та писемного мовлення». Лісові звірята часто навідуються до Діда Мороза. Він розтоплює піч, і всі разом сідають на теплий пухнастий килим. Друзі п’ють духмяний чай з ягідками й листочками малини, суниці та ожини, співають пісень і розповідають казки. А ще Дід Мороз зі звірятами ліплять вареники, та не звичайні, а фігурні. Білочка робить їх схожими на шишки, Кабанчик — на жолуді, Їжачок — на яблучка й грушки, Ведмедик — на ягідки малини, а Лисичка — на грибочки, які не відрізниш від справжніх. Вправа 166 (сторінка 69) Порівняй відмінкові закінчення прикметників чоловічого, жіночого й середнього роду однини. Зверни увагу на кінцевий приголосний основи прикметника. Звір свій висновок із поданим нижче правилом. У називному відмінку однини прикметники з основою на твердий приголосний звук у чоловічому роді мають закінчення –ий, у жіночому — а, у середньому — е: довгий шлях, довга ніч, довге поле. Вправа 167 (сторінка 69) Спиши текст, укажи в дужках відмінок, число, рід (де можливо) за зразком першого речення. Користуйся таблицею вправи 166. Вузька (Н. в., ж. р., одн.) стежка підбігла до високої (Р. в., ж. р., одн.) кручі. Далі вона повилася крутим (Ор. в., ч. р., одн.) берегом над річкою. Крізь густу (Зн. в., ж. р., одн.) ліщину синів Дніпро. Довгим (Ор. в., ч. р., одн.) поглядом Софія охопила широку (Зн. в., ж. р., одн.) річку, піщані (Зн. в., мн.) острови, прибережну (Зн. в., ж. р., одн.) косу. Вправа 168 (сторінка 70)

Випиши сполучення іменників із прикметниками за зразком. Маленька (Н. в., ж. р., одн.) хмаринка. Більшою (Ор. в., ж. р., одн.) хмарою. До сивого (Р. в., ч. р., одн.) діда. В довгому (М. в., ч. р., одн.) балахоні. З величезними (Ор. в., мн.) подушками. До високої (Р. в., ж. р., одн.) гори. До білосніжних (Р. в., мн.) вулканів. Вправа 169 (сторінка 70) Прочитай словосполучення, уставляючи пропущені закінчення. Радісний погляд; радісна усмішка; радісне слово; радісні діти; блакитний шарф; блакитна стрічка; блакитне небо; блакитні озера. Провідміняй словосполучення, користуючись таблицею вправи 166. Н. в. радісний погляд, радісна усмішка, радісне слово, радісні діти; Р. в. радісного погляду, радісної усмішки, радісного слова, радісних дітей; Д. в. радісному погляду, радісній усмішці, радісному слову, радісним дітям; Зн. в. радісний погляд, радісну усмішку, радісне слово, радісних дітей; Ор. в. радісним поглядом, радісною усмішкою, радісним словом, радісними дітьми; М. в. у радісному погляді, у радісній усмішці, у радісному слові, на радісних дітях. Н. в. блакитний шарф, блакитна стрічка, блакитне небо, блакитні озера; Р. в. блакитного шарфа, блакитної стрічки, блакитного неба, блакитних озер; Д. в. блакитному шарфу, блакитній стрічці, блакитному небу, блакитним озерам; Зн. в. блакитний шарф, блакитну стрічку, блакитне небо, блакитні озера; Ор. в. блакитним шарфом, блакитною стрічкою, блакитним небом, блакитними озерами;

М. в. на блакитному шарфі, на блакитній стрічці, на блакитному небі, на блакитних озерах. Вправа 170 (сторінка 70) Зверни увагу на приголосний основи прикметника. Зроби висновок щодо закінчень прикметників з основою на м’який приголосний. Звір його з поданим правилом. У називному відмінку однини прикметники з основою на м'який приголосний у чоловічому роді мають закінчення -ій; у жіночому — -я, у середньому — -є, а в множині — -і. Провідміняй прикметники синій, синя, синє, сині, користуючись таблицею. Н. в. синій, синя, синє, сині; Р. в. синього, синьої, синього, синіх; Д. в. синьому, синій, синьому, синім; Зн. в. синій, синю, синє, сині; Ор. в. синім, синьою, синім, синіми; М. в. на синьому, на синій, на синьому, на синіх. Вправа 171 (сторінка 71) Спиши словосполучення, укажи в дужках відмінок, число, рід (де можливо) за зразком першої групи слів. Користуйся таблицею вправи 170. (Н. в., ч. р., одн.) давній випадок; (Д. в., ч. р., одн.) давньому випадку; (Н. в., мн.) давні випадки. На мужньому (М. в., ч. р., одн.) воїнові; мужнього (Р. в., ч. р., одн.) воїна; мужній (Н. в., ч. р., одн.) воїн. Рання (Н. в., ж. р., одн.) пташка; ранньою (Ор. в., ж. р., одн.) пташкою; ранні (Н. в., мн.) пташки. Безкрає (Н. в., с. р., одн.) небо; безкрайого (Р. в., с. р., одн.) неба; безкраїх (Р. в., мн.) небес. Вправа 172 (сторінка 71) Випиши сполучення іменників із прикметниками за зразком. Зелені (Н. в., мн.) сосни; в пухнастому снігу (М. в., одн.); теплі (Н. в., мн.) кожушки; сусідня (Н. в., одн.) берізка; на могутньому (М. в., одн.) дубі; торішнє (Н. в., одн.) листя;

вечірня (Н. в., одн.) зоря; фіолетовим (Ор. в., одн.) кольором; червоногруді (Н. в., мн.) снігурі; над сумною (Ор. в., одн.) горобиною; раннє (Зн. в., одн.) покривало. Вправа 173 (сторінка 71) Провідміняй словосполучення, користуючись таблицею вправи 170. Н. в. хатній килим, хатня робота, хатнє відро, хатні турботи; Р. в. хатнього килима, хатньої роботи, хатнього відра, хатніх турбот; Д. в. хатньому килиму, хатній роботі, хатньому відру, хатнім турботам; Зн. в. хатній килим, хатню роботу, хатнє відро, хатні турботи; Ор. в. хатнім килимом, хатньою роботою, хатнім відром, хатніми турботами; М. в. на хатньому килимі, у хатній роботі, у хатньому відрі, у хатніх турботах. Н. в. сусідній лан, сусідня нива, сусіднє поле, сусідні степи; Р. в. сусіднього лану, сусідньої ниви, сусіднього поля, сусідніх степів; Д. в. сусідньому лану, сусідній ниві, сусідньому полю, сусіднім степам; Зн. в. сусідній лан, сусідню ниву, сусіднє поле, сусідні степи; Ор. в. сусіднім ланом, сусідньою нивою, сусіднім полем, сусідніми степами; М. в. на сусідньому лані, на сусідній ниві, на сусідньому полі, на сусідніх степах. Вправа 174 (сторінка 72) Провідміняй прикметники гарний, осінній за таблицею. Н. в. — гарний, осінній; Зн. в. — гарний (гарного), осінній (осіннього); Р. в. — гарного, осіннього; Ор. в. — гарним, осіннім; Д. в. — гарному, осінньому; М. в. — у гарному (гарнім), в осінньому (осіннім). Вправа 175 (сторінка 72)

З’єднай прикметники з іменниками за змістом і в потрібній формі. Запиши словосполучення у дві групи: 1) прикметники з основою на твердий приголосний; зимового (якого? Р. в.) ранку (чого? Р. (Р. в.) ранку, в.), на великій (на якій? М. в.) горі (на на (М. в.) горі, чому? М. в.), (Зн. в.) учня, грамотного (якого? Зн. в.) учня (кого? Зн. в.), у (М. в.) у соковитому (у якому? М. в.) апельсині (у чому? М. в.), апельсині, на (М. в.) сосні, на високій (на якій? М. в.) сосні (на чому? М. в.), далека (яка? Н. в.) дорога (що? Н. в.), (Н. в.) дорога, солодких (яких? Р. в.) плодів (чого? Р. в.), (Р. в.) стола, дерев'яного (якого? Р. в.) стола (чого? Р. в.), цікавих (яких? Р. в.) книжок (чого? Р. (Р. в.) книжок. в.). 2) прикметники з основою на м’який приголосний. Познач закінчення, укажи відмінок. сусідні (які? Н. в.) села (що? Н. в.), (Н. в.) села, (Р. в.) плодів,

(Н. в.) людина,

самотня (яка? Н. в.) людина (хто? Н. в.),

на синіх (на яких? М. в.) сливах (на чому? М. в.) Проаналізуйте виділений прикметник як частину мови за схемою розбору, яка подана на форзаці 1 підручника. Зимового — прикметник, (якого?), Р. в., ч. р., одн.; пов’язаний з іменником ранку. Вправа 176 (сторінка 72) Спиши текст, змінюючи початкову форму прикметників у дужках. Укажи число та відмінок прикметників у дужках за зразком першого речення. Познач закінчення прикметників. на

(М. в.) сливах.

Хто з дітей не любить вкривається

(якої? Р. в., одн.) зими! Земля

(яким? Ор. в., одн.)

(яким? Ор. в., одн.)

снігом. І тоді з'являються Снігобородьки! Вони — з (якої? Р. в., одн.) країни Естонії. чоловічків із

(яких? Зн. в., мн.)

(якою? Ор. в., одн.) бородою називають

(якими? Ор. в., мн.) бородайками, (якими? Ор. в., мн.) бородачами, або просто Снігобородьками. Вправа 177 (сторінка 73) Добери до прикметників іменники за змістом. Укажи в дужках відмінок прикметників, число й рід (де можливо). Свіжих (Р. в., мн.) овочів, у глибокому (М. в., одн., ч. р.) сні, широких (Р. в., мн.) вулиць, літні (Н. в., мн.) канікули, пізніми (Ор. в., мн.) вечорами, братній (Н. в., одн., ч. р.) подарунок, на ранньому (М. в., одн., ч. р.) світанку, добрих (Р. в., мн.) друзів, щирого (Р. в., одн., с. р.) побажання. Вправа 178 (сторінка 73) У яких відмінках перед закінченням прикметників чоловічого, жіночого та середнього роду з м’яким приголосним основи пишемо м’який знак? Звір свій висновок із поданим нижче правилом. У прикметниках з основою на м'який приголосний перед закінченням у родовому, давальному, орудному й місцевому відмінках пишемо м'який знак: давнього, давньому, давньою, (на) давньому. Постав прикметник мужній у Р. в., Д. в., Ор. в. та М. в. Користуйся табл. (с. 73). Р. в. мужнього; Д. в. мужньому; Ор. в. мужнім; М. в. на мужньому (на мужнім). Вправа 179 (сторінка 74)

Випиши прикметники з основою на м’який приголосний. Постав їх у Р. в., Д. в., Ор. в. й М. в. однини. Запиши дві форми прикметників у М. в. Познач закінчення. Прикметники з основою на м'який приголосний: осінній, пізній. Р. в.

,

Д. в.

; ,

Ор. в.

;

,

;

М. в. на , на , на , на . Вправа 180 (сторінка 74) Спиши текст. Постав прикметники в потрібному відмінку. Познач закінчення. Ліс стояв, наче молода під

вінцем. На

уборі мигтіли й зникали блискітки. І все те диво світилось у

промінні. Жодну картину природи чи

дня не можна прирівняти до тієї

картини зими. Вправа 181 (сторінка 74) Випиши прикметники з основою на м’який приголосний. Постав їх у Р. в., Д. в., Ор. в. й М. в. однини. Запиши дві форми прикметників у М. в. Познач закінчення. Прикметники з основою на м'який приголосний: майбутній, братній, вечірній. Р. в.

,

Д. в. Ор. в. М. в. у

, ,

; ,

,

, , у

,у . Вправа 182 (сторінка 75)

; ; , у

, у

, у

Спиши словосполучення за зразком. Познач закінчення, правильно його вимовляючи. (якій? Д. в., ж. р., одн.) троянді; на в., ж. р., одн.) троянді.

(на якій? М.

(якій? Д. в., ж. р., одн.) березі; на ж. р., одн.) березі.

(на якій? М. в.,

(якій? Д. в., ж. р., одн.) парті; на (на якій? М. в., ж. р., одн.) парті. Вправа 183 (сторінка 75) З’єднай прикметники з іменниками за змістом у формі Д. в. та М. в. Познач закінчення прикметника, правильно його вимовляючи. дорозі (Д. в.); на подорожі (Д в.); у

дорозі (М. в.);

подорожі (М. в.);

машині (Д. в.);

у машині (М. в.); долині (Д. в.); у долині (М. в.). Вправа 184 (сторінка 75) Випиши сполучення іменників із прикметниками за зразком вправи 182. Познач закінчення прикметників, правильно його вимовляючи. На

(на якій?, М. в., ж. р., одн.)

р., одн) хмаринці; в

(в якій?, М. в. , ж. р., одн.) журбі;на

(на якій?, М. в. , ж. р., одн.) землі; на , ж. р., одн.) поверхні; у

(на якій?, М. в., ж.

(на якій?, М. в.

(у якій?, М. в. , ж. р., одн.) любові;

у (у якій?, М. в. , ж. р., одн.) дружбі. Вправа 185 (сторінка 76) З’єднай прикметники з іменниками за змістом у формі Д. в. та М. в. Познач закінчення прикметників, правильно його вимовляючи.

цукерці; у

цукерці.

розповіді; у

розповіді.

бабусі; на

бабусі.

сестрі; на сестрі. Вправа 186 (сторінка 76) Випиши з тексту вірша прикметники, які утворилися від поданих іменників. Запоріжжя — запорізькі. Козак — козацький. Вправа 187 (сторінка 76) Випиши назви земель, які прикрашає та напуває Дунай. Підкресли суфікси. Що пишемо в цих суфіксах? Німецькі, австрійські, словацькі, угорські, болгарські, румунські, українські. У суфіксах -ськ-, -цьк- пишемо м’який знак. Вправа 188 (сторінка 77) Запиши відповіді на запитання. Підкресли в прикметниках суфікси. Що пишемо в цих суфіксах? Січ називають Запорізькою. Сузір'я називають Чумацьким Шляхом. Річки у горах називають гірськими. Берег моря називають морським. Вінницька, Київська, Харківська, Чернівецька, Чернігівська області. У суфіксах -зьк-, -цьк-, -ськ- завжди пишемо м’який знак. Вправа 189 (сторінка 77) Випиши з вправи 187 назви всіх держав. Утвори від них прикметники із суфіксами -ськ-, -цьк-, -зьк-. Підкресли суфікси, поясни правопис. Італія — італійський, Словенія — словенський, Албанія — албанський, Македонія — македонський, Польща — польський, Швейцарія — швейцарський, Чехія — чеський. Суфікс -ськ- пишемо з м’яким знаком; у слові чеський кінцевий [х] основи (Чехія) разом із [с] суфікса дає [с]: чех + ськ → чеськ-.

Вправа 190 (сторінка 77) Послухай вірш І. Блажкевич «Новий рік». Розглянь подану листівку та створи свою. Дорогенька бабусенько! Щиро вітаю з Новим роком. Бажаю міцного здоров'я, багато радості, здійснення усіх бажань. З нетерпінням завжди чекаю нашу зустріч. Твій онук Андрій Вправа 191 (сторінка 78) Випиши з таблиці прикметник з іменником у Р. в., Зн. в. та М. в. множини з основою: а) на твердий приголосний; б) на м’який приголосний. Познач закінчення. а) Прикметник з основою на твердий приголосний: (Р. в.);

дітей (Зн. в.); на

дітей

дітях (М. в.).

б) Прикметник з основою на м'який приголосний:

дубів

(Р. в.); дуби (Зн. в.); на дубах (М. в.). У родовому, знахідному та місцевому відмінках прикметники з основою на твердий приголосний мають закінчення -их, у прикметниках з основою на м'який приголосний у родовому та місцевому відмінках — закінчення -іх. Вправа 192 (сторінка 78) Зроби аналіз виділеного прикметника як частини мови за поданою на форзаці 1 послідовністю. Сусіднє — прикметник, (яке?), пов’язаний з іменником село, Н. в., одн., с. р. Провідміняй прикметники з іменниками в множині, користуючись таблицею вправи 191. Познач закінчення. які? кавуни, села; яких?

кавунів,

сіл;

яким?

кавунам,

селам;

які?

кавуни,

села;

якими?

кавунами,

селами;

у яких? у

кавунах, у

селах.

Вправа 193 (сторінка 79) Прочитай виділені прикметники. Попрацюй над змістом таблиці. вищий ступінь найвищий ступінь порівняння порівняння солодкий солодший найсолодший сумний сумніший найсумніший великий більший найбільший потужний потужніший найпотужніший важкий важчий найважчий високий вищий найвищий Вищий ступінь порівняння прикметників утворюємо за допомогою суфіксів -ш-, -іш. У прикметниках високий — вищий, важкий — важчий, великий — більший перед суфіксом -ш- змінюються приголосні основи. Найвищий ступінь порівняння прикметників утворюємо додаванням до форми вищого ступеня префікса най-. Вправа 194 (сторінка 79) Склади три речення про найбільший літак України, використовуючи прикметники найвищого ступеня порівняння. Запиши. Український літак «Мрія» став найбільшим у світі. Літак став найпотужнішим серед транспортних літальних засобів. Він брав на борт найважчі та найвищі вантажі. Провідміняй підкреслене словосполучення у вправі 193. Користуйся таблицею вправи 191. які? Н. в. найважчі вантажі; яких? Р. в. найважчих вантажів; яким? Д. в. найважчим вантажам; які? Зн. в. найважчі вантажі;

якими? Ор. в. найважчими вантажами; у М. в. у найважчих яких? вантажах. Вправа 195 (сторінка 80) Утвори сполучення іменників із прикметниками за змістом, узгоджуючи в числі, роді та відмінку. Запиши в першу групу ті, у яких прикметники вживають у прямому значенні, а в другу — у переносному. Сполучення іменників із прикметниками у прямому значенні: весняні ранки; весняна роса; скляний посуд; золоті сережки. Сполучення іменників із прикметниками у переносному значенні: весняний настрій; скляні очі; скляним поглядом; золотою березою; золоте серце. Вправа 196 (сторінка 80) Спиши прислів’я, уставляючи з довідки пропущені прикметники. Вірний приятель — то найбільший скарб. Повний колос до землі гнеться, порожній догори пнеться. Літній день довший за зимовий тиждень. Вправа 197 (сторінка 80) Спиши текст, розкриваючи дужки. Випиши підкреслені словосполучення. Укажи в дужках число, рід (де можливо), відмінок. Познач закінчення в прикметниках. Жовта у зелену смужку огрядна пані Гусениця страшенно боялася холодної осені. Вона знала: холодна осінь сама не ходить. Холодні дощі вбираються в сірі тумани, які завжди приводять сніжну зиму. Сніг любить білу фарбу. Вона буде сипатися доти, доки від огрядної пані Гусениці не залишиться ні жовтої цятки, ні зеленої смужки. (мн., Зн. в.) тумани; (одн., ж. р., Зн. в.) зиму. Розглянь малюнок. Опиши почуття, які переживає пані Гусениця, використовуючи прикметники з тексту (усно). Пані Гусениця дуже боїться холодної осені й сніжної зими: вона стривожена, налякана, сумна. Вправа 198 (сторінка 80)

Випиши виділені словосполучення з тексту вправи 197. Укажи в дужках число, рід (де можливо), відмінок. Познач закінчення в прикметниках. (одн., ж. р., Зн. в.) фарбу; (одн., ж. р., Р. в.) пані; (одн., ж. р., Р. в.) цятки; (одн., ж. р., Р. в.) смужки. Мої навчальні досягнення. Сторінка 81 1. 1) Подія відбувається у місті. 2) Подія відбувається взимку. 3) Розповідь веде автор. 2. 1. Словосполучення з прикметником у початковій формі. Білий лапатий сніг. 2. Словосполучення з прикметником у формі середнього роду: голубе небо, чисте небо. Словосполучення з прикметником у формі жіночого роду: чарівної казки, суха трава. 3. 1. Указали число та відмінок підкреслених прикметників. Голі (мн., Н. в.), веселих (мн., Р. в.). 2. Указали число, рід і відмінок виділеного прикметника. В білій (одн., ж. р., М. в.) 4. Указали число, рід (в однині), відмінок зміненого прикметника, позначили закінчення. А перед обідом чисте небо вкрилося сірими (мн., Ор. в.) хмарами. Сірими (мн., якими? Ор. в.) хмарами (мн., чим? Ор. в.) ЧИСЛІВНИК Вправа 199 (сторінка 82)

Розгляньте діаграму й обговоріть її зміст. Визначте, що ви вже вивчили із цього розділу, а що будете вивчати. Повторіть вивчене. Числівник — це самостійна частина мови, яка називає кількість предметів або їхній порядок при лічбі. Вправа 200 (сторінка 82) Запиши відповіді на запитання. Підкресли слова, що відповідають на питання скільки? котрий? котра? У моєму класі двадцять вісім учнів. На малюнку зображено троє хлопців. На малюнку зображено двоє дівчат. Із футбольним м'ячем є двоє дітей. На малюнку дівчинка-футболістка четверта за порядком. На малюнку велосипедист п'ятий за порядком. А скейтбордист третій за порядком. Дівчинка з обручем друга за порядком. Вправа 201 (сторінка 83) Спиши фразеологізми, уставляючи з довідки числівники за змістом. Назви, на які питання відповідають числівники (усно). Одна нога тут, друга — там; десятою дорогою обминати; на всі чотири вітри; знати, як свої п'ять пальців; намолоти сім мішків гречаної вовни. Вправа 202 (сторінка 83) Запиши числівники в чотири стовпчики відповідно до питань. Скільки? Котрий? Котра? Котре? п'ятнадцять п'ятнадцятий п'ятнадцята п'ятнадцяте дев'ять дев'ятий дев'ята дев'яте вісімнадцять вісімнадцятий вісімнадцята вісімнадцяте одинадцять одинадцятий одинадцята одинадцяте Вправа 203 (сторінка 83) Зістав закінчення числівників дев’яносто й сто в Н. в. та Зн. в. Назви закінчення числівників сорок, дев’яносто, сто в Р. в., Д. в., Ор. в. й М. в. Зроби висновок, звір його з поданим правилом (с. 84). Числівники сорок, дев'яносто, сто в усіх відмінках, крім називного й знахідного, мають закінчення -а. Вправа 204 (сторінка 84)

Спиши речення, замінюючи подані числа словами. Підкресли закінчення. У вчительки є сорок, дев'яносто, сто зошитів. Спостерігаю за сорока, дев'яноста, ста птахами. Вони сидять на сорока, дев'яноста, ста деревах. У шкільному гербарії зібрано сорок, дев'яносто, сто метеликів. До п’ятдесяти, сімдесяти додати десять. Від шістдесяти відняти п’ять. Вправа 205 (сторінка 84) Спиши загадки, замінюючи числа словами. Запиши в дужках питання за зразком першого Стоїть дуб, а на нім (скільки?) дванадцять гілок, а на кожній гілці по (скільки?) чотири гнізда, а в кожному гнізді по (скільки?) сім пташенят. (Скільки?) один баранець пасе (скільки?) тисячу овець. (Скільки?) сім соколят на одній подушці сплять. Має (скільки?) сім шкір, витискає сльози всім. (Скільки?) тридцять два білі брати сидять у темниці, коли ця темниця відчиняється, вони не виходять. Вправа 206 (сторінка 84) Прочитай фразеологізми, уставляючи з довідки числівники. Запиши утворені фразеологізми. Сидіти в чотирьох стінах; п’яте колесо до воза; два чоботи — пара; десятою дорогою обійти; сім разів відмір, а один раз відріж. Вправа 207 (сторінка 85) Розкажи про цікаві випадки зі свого життя (усно). Запиши. Одного разу побачив, як старенька сусідка збирала в саду яблука. Ми з друзями вирішили їй допомогти. Разом швидко впоралися зі збором врожаю. Потім вдячна сусідка пригостила нас цукерками. Вправа 208 (сторінка 85) Спиши прислів’я про час. Згаяного часу й конем не доженеш. На все свій час. Час — найліпший лікар. Вправа 209 (сторінка 86) Склади п’ять речень із правильними формулами на позначення часу, які подані в таблиці (на вибір). Запиши.

Зараз десята година сорок п’ять хвилин. Зараз на годиннику десята сорок п’ять. Поїзд прибуде об одинадцятій п'ятнадцять. Зустрінемося біля школи за чверть одинадцята. Гості мають приїхати чверть на дванадцяту. Вправа 210 (сторінка 86) З’єднай слова та формули на позначення часу. Запиши. Працював до тринадцятої години. Прокинулася о сьомій годині п'ятнадцять хвилин. Зателефонував о десятій годині. Показує чверть по одинадцятій. Вправа 211 (сторінка 86) Запиши по дві словесні формули на позначення часу, який показують годинники. Десять по десятій. Десять (хвилин) по десятій Десять на (годині). одинадцяту. Десять (хвилин) на одинадцяту (годину). Пів на Пів на дванадцяту (годину). дванадцяту. Одинадцята (година) тридцять Одинадцята (хвилин). тридцять. За двадцять За двадцять (хвилин) дванадцята дванадцята. (година). Двадцять до Двадцять (хвилин) до дванадцятої дванадцятої. (години). ЗАЙМЕННИК Вправа 212 (сторінка 87) Прочитайте виділені слова. Поставте до них питання. Я (хто?) — Дядько Федір. Він (хто?) — пес Шарко. А ти (хто?) — кіт Матроскін. Вона (хто?) — корова Мурка. Воно (хто?) — галченя Хапайко. Вони (хто? кіт, пес, галченя, корова, листоноша) — друзі Дядька Федора.

Ми (хто?) — тато й мама Дядька Федора. Заміни іменники мама, дідусь, старий, добра, дитя, діти займенниками. Мама — вона; дідусь — він; старий — такий; добра — така; дитя — воно; діти — вони. Вправа 213 (сторінка 88) До якої частини мови належать підкреслені слова? Заміни підкреслені іменники займенниками, щоб не було повторів. Запиши. Яка роль займенників у тексті? Усю ніч лив дощ. Він ішов і наступного дня. Сонце заховалося за хмари. Воно не обігріває мокрі дерева й кущі. Мокра земля чекає тепла. Вона втомилася від безкінечного дощу. Горобці купаються в калюжах. Вони підказують: тепло буде! Підкреслені слова — іменники. Займенники в тексті допомагають уникнути повторів. Вправа 214 (сторінка 88) Прочитай виділені слова. Спиши перший абзац, уникаючи повторів. До якої частини мови належать слова, якими ти замінив (замінила) іменники та числівники? Хлопчика звали Дядько Федір, бо він був дуже серйозним і самостійним. У шість років сам собі варив суп. І в стільки ж років любив самостійно все вирішувати за себе. Слова, якими замінено іменник і числівник (він, стільки), — займенники. Випиши займенники із частини тексту, позначеної зеленою рискою. Ти, мене, я, нашому, всіх, мені. Вправа 215 (сторінка 89) Прочитай слова. До яких частин мови вони належать? Самостійні частини мови визначаємо за питаннями: комп'ютер (що? іменник), клавіатура (що? іменник), море (що? іменник), окуляри (що? іменник), високе (яке? прикметник), щирий (який? прикметник), добра (яка? прикметник), хоробре (яке? прикметник), п'ятдесят (скільки? числівник), дев'ять (скільки? числівник). Заміни іменники, прикметники й числівники займенниками з довідки.

Комп'ютер — він; клавіатура — вона; море — воно; окуляри — вони; високе — таке; щирий — такий; добра — така; хоробре — таке; п'ятдесят — скільки; дев'ять — стільки. Вправа 216 (сторінка 89) Випиши особові займенники. Перша особа — я (однина); ми (множина). Друга особа — ти (однина); ви (множина). Третя особа — він, вона, воно (однина); вони (множина). Вправа 217 (сторінка 90) Спиши сполучення слів, уставляючи пропущені особові займенники. Користуйся таблицею вправи 216. Я з братом; ти читаєш; вона побачила; воно гріло; вони слуха­ли; вони малювали; ми відповідали; ти ідеш; він працює. Вправа 218 (сторінка 90) Прочитай особові займенники. Спиши прислів’я в такій послідовності: спочатку прислів’я із займенниками 1-ї, 2-ї, 3-ї особи однини, а потім — 1-ї, 2-ї, 3-ї особи множини. Підкресли особові займенники. Я свою вину на Івана зверну. Гарно ти граєш, та танцювати неохота! Він і з води сухим вийде. Верба — як лугова трава: її викосиш, а вона знову виросте. Слівце мачухи — як зимове сонце: воно хоч і світить, а не гріє. Як ми до людей, так і люди до нас. Ви не тіштеся із чужої біди, бо вона завтра може бути ваша. Вправа 219 (сторінка 90) Спиши текст, уставляючи пропущені особові займенники. Я працюю. Ти працюєш. Він , вона, воно працює. Ми працюємо. Ви працюєте. Бо ми — працьовитий народ. Вправа 220 (сторінка 90)

Спиши, уставляючи в дужках відмінок і пропущені особові займенники 1-ї особи у відповідному відмінку однини та множини за зразком першого. Укажи число. Прийти (до кого? Р. в.) до мене (одн.), до нас (мн.); гордитися (ким? Ор. в.) мною (одн.), нами (мн.); обов'язки (на кому? М. в.) на мені (одн.), на нас (мн.); розмовляла (з ким? Ор. в.) зі мною (одн.), з нами (мн.); знайшла (кого? Зн. в.) мене (одн.), нас (мн.). Вправа 221 (сторінка 91) Яких відмінкових форм набувають особові займенники 2-ї особи однини та множини? Зроби висновок, звір його з поданим нижче правилом. Займенники 2-ї особи однини набувають таких відмінкових форм: ти — тебе, тобі, тобою, (на) тобі. Займенники 2-ї особи множини набувають таких відмінкових форм: ви — вас, вам, вами, (на) вас. Спиши, уставляючи в дужках відмінок і пропущені особові займенники 2-ї особи за зразком першого. Укажи число. Підготував (кому? Д. в.) тобі (одн.), вам (мн.); знайшов (кого? Зн. в.) тебе (одн.), вас (мн.); сумую (за ким? Ор. в.) за тобою (одн.), за вами (мн.). Вправа 222 (сторінка 92) Спиши, розкриваючи дужки й узгоджуючи особові займенники 2-ї особи однини та множини у відповідному відмінку. Укажи в дужках питання, відмінок і число. З'їв за тебе (кого?, Зн. в., одн.); познайомився з вами (ким? Ор. в., мн.); розказав про вас (кого? Зн. в., мн.); купався з тобою (ким? Ор. в., одн.); принесли до тебе (кого? Р. в., одн.); розбудив вас (кого? Зн. в., мн.); чекаю тебе (кого? Зн. в., одн.); надсилаю тобі (кому? Д. в., одн.); сумую за вами (ким? Ор. в., мн.). Вправа 223 (сторінка 92) Випиши особові займенники за зразком. Тебе — 2-га особа, Зн. в., одн.;

тобі — 2-га особа, Д. в., одн.; тобою — 2-га особа, Ор. в., одн.; у вас — 2-га особа, Р. в., мн.; ти — 2-га особа, Н. в., одн. Вправа 224 (сторінка 92) Зміни форму займенників. Укажи рід, число і відмінок (усно). Чекаю (кого?) його (ч. p., одн., Зн. в.); сумую за (ким?) нею (ж. p., одн., Ор.в.); прилетіло до (кого?) нього (с. p., одн., Р. в.); розкажу про (кого?) них (мн., Зн. в.). Займенники 3-ї особи однини змінюються за родами: він, вона, воно. Займенники він і воно мають однакові відмінкові форми, крім називного. Вправа 225 (сторінка 93) З’єднай слова першої групи з поданими займенниками в другій групі за зразком. Сказати (кому? Д. в., одн.) йому (ч. p.), їй (ж. р), йому (с. p.), їм (мн.). Спитати (кого? Зн. в., одн.) його (ч. p.), її (ж. p.), його (с. p.), їх (мн.). Пишатися (ким? Ор. в., одн.) ним (ч. p.), нею (ж. p.), ним (с. p.), ними (мн.). Прийти до (кого? Р. в., одн.) нього (ч. p.), неї (ж. p.), нього (с. p.), них (мн.). Прийшли (хто? Н. в., мн.) вони. Вправа 226 (сторінка 93) Випиши особові займенники за зразком. У нього — 3-тя особа (у кого? Р. в., одн., ч. p.). Йому — 3-тя особа (кому? Д. в., одн., ч. p.). Він — 3-тя особа (хто? Н. в., одн., ч. p.). В ньому — 3-тя особа (в кому? М. в., одн., ч. p.). Вправа 227 (сторінка 94) З’єднай слова першої групи з поданими займенниками в другій групі за зразком вправи 225. Іти з (ким? Ор. в., одн) ним (ч. p.), нею (ж. p.), ним (с. p.), ними (мн.). Дати (кому? Д. в., одн.) йому (ч. p.), їй (ж. p.), йому (с. p.), їм (мн.). Провідати (кого? Зн. в., одн.) його (ч. p.), її (ж. p.), його (с. p.), їх (мн.).

Телефонувати до (кого? Р. в., одн.) нього (ч. p.), неї (ж. p.), нього (с. p.), них (мн.). Вправа 228 (сторінка 94) Перекажи текст, висловлюючи власні судження про поведінку Лілі. Користуйся малюнками та інформацією, поданою в «Зошиті з розвитку усного та писемного мовлення». Запиши переказ. Лілі Теслюк сиділа за другою партою біля вікна. Вона добре знала англійську, бо їй допомагав брат-студент, виступала на телебаченні, знімалася в кіно й ходила до балетної студії. На перервах Лілі любила вихвалятися своїми талантами. Вона часто пустувала, а на зауваження обіцяла, що більше так не буде. Якось Лілі вирішила навчати однокласників англійської. Та вже за два тижні не прийшла на заняття — пішла кататися на ковзанах. Їй було соромно, але вона відмахнулася: мовляв, ніхто нікого не тримає. Потім дівчинка взялася ставити виставу про Попелюшку, хоча співати не вміла. Співати за неї мала Ліда, але в день вистави Лілі сказалася хворою й віддала роль подрузі. А сама вдома перед дзеркалом так голосно грала бідну Попелюшку, що брат покликав маму. Скінчилося все сваркою, яку Лілі вважала несправедливою. На мою думку, Лілі талановита, але несерйозна: вона легко береться за справи й так само легко їх кидає, не дотримує слова. Таку подругу важко назвати надійною. Вправа 229 (сторінка 95) Склади по два речення із займенниками 1-ї, 2-ї, 3-ї особи однини та множини в будь-якому відмінку. Запиши. Нещодавно ми повернулися з екскурсії. До нас приїхали гості з Канади. Тобі підготували гарний подарунок. З тобою завжди цікаво подорожувати. Вона чудово заспівала! Їй довго аплодували слухачі. Вправа 230 (сторінка 95) Випиши особові займенники. Укажи особу, число й відмінок. З ним — 3 ос., одн., Ор. в.; за неї — 3 ос., одн., Зн. в.; (на) тобі — 2 ос., одн., Д. в.;

мені — 1 ос., одн., Д. в.; він — 3 ос., одн., Н. в.; тобі — 2 ос., одн., Д. в.; мені — 1 ос., одн., Д. в.; тобі — 2 ос., одн., Д. в.; я — 1 ос., одн., Н. в.; ти — 2 ос., одн., Н. в.; ми — 1 ос., мн., Н. в.; до нас — 1 ос., мн., Р. в. Вправа 231 (сторінка 95) Спиши текст, розкриваючи дужки й уникаючи повторів. Яку роль відіграють займенники в тексті? Старий гном підійшов до дівчинки. Вона злякалася такого малого чоловічка. — Вибач мені, — заговорив гном. Він сказав дівчинці зірвати золоту квітку папороті. Вона розцвітає тільки на Івана Купала. Ніхто її не бачив, крім гнома. Займенники в тексті допомагають уникнути повторів. Вправа 232 (сторінка 96) Склади й запиши речення із чотирма висловами з рубрики «Спілкуймося красно» (на вибір). Вибачте нам, що не повернули вчасно книжку. Дякую вам за допомогу. Я перепрошую, не підкажете як дійти до центру міста? Вибач мені за запізнення. Вправа 233 (сторінка 96) Випиши особові займенники, укажи особу, число й відмінок. Ти — 2 ос., одн., Н. в.; тобі — 2 ос., одн., Д. в.; в мене — 1 ос., одн., Р. в.; з ним — 3 ос., одн., Ор. в.; він — 3 ос., одн., Н. в.; я — 1 ос., одн., Н. в. Вправа 234 (сторінка 96) Утвори словосполучення, розкриваючи дужки. Укажи відмінок займенників.

Спитав у нього, неї, них (Р. Спитав у (він, вона, вони) в.); прийшли з ними, нами, тобою прийшли з (вони, ми, ти) (Ор. в.); згадали про мене, тебе, нього, згадали про (я, ти, він, ми, вони) нас, них (Зн. в.); приготував для неї, них, нас приготував для (вона, вони, ми) (Р. в.). Вправа 235 (сторінка 97) Прочитай текст, добираючи з дужок потрібний іменник або займенник. Насті було десять років. Зростом вона була невеличка. Справжня красуня, українка. Усе в ній вражало яскравими барвами. На дівчинці були синя спідниця, червоний пояс із китицями та вишита сорочка. Її русяве волосся прикрашене вінком із квітками. Вони — великі та яскраві. У Насті на шиї переливалися разки кольорового намиста. Вправа 236 (сторінка 97) Створи опис зовнішності людини (портрет) свого друга (подруги) або когось із рідних. Використовуй поради щодо створення портрета людини. Мого друга звати Андрійко. Він невисокий, але міцний і спритний. Обличчя в нього кругле, засмагле, з ластовинням на носі. Волосся світло-русяве, коротке, завжди трохи скуйовджене. Очі сірі, веселі, а коли Андрійко сміється, на щоках з’являються ямочки. Мені подобається дружити з Андрійком, бо з ним ніколи не нудно. Вправа 237 (сторінка 97) Випиши займенники, визнач особу, число та відмінок. Ти — 2 ос., одн., Н. в.; я — 1 ос., одн., Н. в.; в мене — 1 ос., одн., Р. в.; ти — 2 ос., одн., Н. в.; ми — 1 ос., мн., Н. в.; ти — 2 ос., одн., Н. в.; до мене — 1 ос., одн., Р. в.; з тобою — 2 ос., одн., Ор. в.

Зверни увагу на виділене в лічилці слово. Визнач, хто веде бесіду. Розмову ведуть обоє — заєць і кролиха. Вправа 238 (сторінка 98) Прочитай закодовані займенники. Мною — 1 ос., Ор. в., одн.; на ньому — 3 ос., М. в., одн.; тобою — 2 ос., Ор. в., одн.; нею — 3 ос., Ор. в., одн. Склади речення з розкодованими займенниками. Запиши. Зі мною познайомилася новенька. На ньому було картате пальто. З тобою було дуже весело! Разом з нею пішли на екскурсію. Вправа 239 (сторінка 98) Спиши текст, добираючи з дужок влучний іменник або займенник. Укажи особу, число та відмінок вибраних займенників. Іванко не хотів спати. Він (3 ос., одн., Н. в.) дивився на стіну, де висіла гітара. Її (3 ос., одн., Зн. в.) дуже любив тато. Раптом вона (3 ос., одн., Н. в.) почала грати — і залунала прекрасна мелодія. Її (3 ос., одн., Зн. в.) грав колись тато хлопчика. Ніжну мелодію підхопив вітер. Він (3 ос., одн., Н. в.) поніс її (3 ос., одн., Зн. в.) далеко в гори. Там вітер запрошував весну на білий танець. Вправа 240 (сторінка 98) Випиши особові займенники, визнач особу, число та відмінок. Я — 1 ос., одн., Н. в.; він — 3 ос., одн., Н. в.; (без) мене — 1 ос., одн., Р. в. мною — 1 ос., одн., Ор. в.; він — 3 ос., одн., Н. в.; (для) мене — 1 ос., одн., Р. в. Вправа 241 (сторінка 99) Послухай або прочитай у «Зошиті з розвитку усного та писемного мовлення» уривок з оповідання П. Бондарчука «Гірка малина». Перекажи. Юрко й Тимко були друзями. Якось улітку хлопці пішли по малину. Додому поверталися з повними кошиками й сіли відпочити. Пити дуже хотілося, тож

вирішили поласувати ягодами, але брали тільки з Тимкового кошика. Юрко їв ягідку за ягідкою, аж поки кошик товариша не спорожнів. Удома засмучений Тимко розповів усе мамі, а вона заспокоїла сина й сказала, що думала, ніби Юрко йому справжній друг. Юрко ж весело хвалився мамі повним кошиком. Вислухавши сина, мама сумно сказала, що така малина гірка. Юрко зрозумів свою провину, узяв кошик і поніс його Тимкові. Мої навчальні досягнення. Сторінка 100. 1. Події відбуваються (де?): на леваді. 2. Події відбуваються (коли?): зранку. Виписали займенники. 1. 1-ї ос., одн., Н. в. — я; 2. 1-ї ос., одн., Зн. в. — мене; 3. 2-ї ос., одн., Зн. в. — тебе; 4. 3-ї ос., мн., Н. в. — вони; 5. 3-ї ос., мн., Р. в. — них; 6. 3-ї ос., мн., Зн. в. — їх. Списали другий абзац тексту, уникаючи повторів. На небі з'являється вмите сонце. Його промені освітлюють прозорі накидки-павутинки, залишені казковими чоловічками. Вони разом із казковими феями повернуться наступного ранку... ДІЄСЛОВО Вправа 242 (сторінка 101) Розгляньте діаграму й обговоріть її зміст. Визначте, що ви вже вивчили із цього розділу, а що будете вивчати. Повторіть вивчене. Дієслово — це самостійна частина мови, що називає дію предмета й відповідає на питання що робити? що зробити? що робив? що робить? що буде робити? Дієслова-антоніми — дієслова, які є протилежними за значенням. Дієслова-синоніми — дієслова, які є близькими за значенням. Пряме й переносне значення дієслів. Змінювання за часами: минулий, теперішній, майбутній. Вправа 243 (сторінка 101)

Доповни речення дієсловами з вірша. Коза (що робила?) ішла, притупувала, скубла, пила. Коза (що зробила?) прийшла, принесла. Прочитай дієслова, випиши ті, які вжиті в неозначеній формі. На які питання вони відповідають? Читати (що робити?), прочитати (що зробити?), слухати (що робити?), прослухати (що зробити?), відповідати (що робити?). Вправа 244 (сторінка 102) Випиши з тексту дієслова, які відповідають на подані питання. Що зробив? — розповів. Що робили? — майстрували, сиділи, чекали, ковзали, пили. Що робити? — кататися, робити, ліпити. Назви дієслова, вжиті в неозначеній формі. Назви частинку, якою вони закінчуються. Кататися, робити, ліпити. Дієслова неозначеної форми закінчуються суфіксом -ти; у дієслові кататися після -ти є ще -ся. Вправа 245 (сторінка 103) Спиши фразеологізми, доповнюючи їх дієсловами з довідки. Познач суфікси в дієсловах неозначеної форми. Байдики

; п'ятами

; воду

; як у воду

; ніде голці . Вправа 246 (сторінка 103) Де відбувається подія, описана в тексті? Коли відбувається подія? Про що йдеться в тексті? Про кого авторка розповідає? Подія відбувається (де?) у лісі. Подія відбувається (коли?) навесні. У тексті йдеться про (що?) весну, природу. Авторка розповідає про (кого?) мишу, білку, лисицю, зайця. Випиши з тексту дієслова-антоніми парами. Радіє — сумує; закінчується — починається; спить — прокинувся; вийшла — зайшла; згадала — забула; з'явилася — зник. Добери до дієслів закрила, сумує синоніми із запропонованих: журитися, затулити, затулювати, побиватися, турбуватися, розтулити, тужити. Закрила, затулити, затулювати;

сумує — журитися, побиватися, турбуватися, тужити. Запиши синонімічні ряди. Яке слово «зайве»? Випиши його, познач префікс, поясни орфограму. Закрила — затулити, затулювати. Сумує — журитися, побиватися, турбуватися, тужити. Позначили префікс роз- у «зайвому» слові: . Орфограма: «»префікс розДобери з тексту сполучення слів, у яких дієслова вжиті в переносному значенні. Запиши. Радіє сестра — радіє природа; сумує брат — сумує Морозенко; спить бабуся — спить кущ; прокинулася мама — прокинувся підсніжник. Випиши речення із фразеологізмами. Який із них відповідає значенню «зазнати невдачі»? Підкресли дієслова, які вжиті в неозначеній формі. Познач суфікси. Але він вирішив п'ятами — зник. Лисиця спіймала облизня! (Зазнати невдачі) Вправа 247 (сторінка 104) Склади й запиши три речення з дієсловами, які вжито в переносному значенні. Весна ступає по землі. Навесні радіє природа. Пливуть по небу білі хмаринки. Вправа 248 (сторінка 104) Добери з вірша дієслова до іменників. Вишні (що роблять?) розвиваються. Озеро (що робить?) розливається. Сонечко (що робить?) усміхається. У якому числі вжито іменник сонечко? Прочитай виділене дієслово. Це дієслово означає дію одного предмета. У числі вжито іменник сонечко: однина. Дієслово усміхається означає дію одного предмета. У якому числі вжито іменник вишні? На дію скількох предметів указує підкреслене дієслово? Зроби висновок, звір його з поданим нижче правилом. У числі вжито іменник вишні: множина.

Дієслово розвиваються указує на дію багатьох предметів. Вправа 249 (сторінка 105) Запиши сполучення слів, указавши в дужках питання та число за зразком першого. Столяр (що робить? одн.) майструє, лікарі (що роблять? мн.) лікують, садоводи (що роблять? мн.) вирощують, спортсмен (що робить? одн.) пливе, птахи (що зробили? мн.) прилетіли, синиця (що робить? одн.) співає, шишкарі (що роблять? мн.) зимують, комп'ютер (що робить? одн.) працює. Вправа 250 (сторінка 105) Запиши прислів’я, у яких дієслова вжито в однині. Сонце гріє, сонце сяє — уся природа воскресає. Учений іде, а неук слідом спотикається. Запиши прислів’я, у яких дієслова вжито в множині. Ноги носять, а руки годують. Ластівки низько літають — дощ обіцяють. Вправа 251 (сторінка 105) Запиши сполучення слів, указавши в дужках питання та число за зразком вправи 249. Річки (що роблять? мн.) розливаються, птахи (що роблять? мн.) повертаються, автомобіль (що робить? одн.) мчить, жолуді (що роблять? мн.) осипаються, хмарки (що роблять? мн.) біжать, сонце (що робить? одн.) гріє. Випиши з тексту вправи 248 дієслова з префіксом роз-. Познач префікс, поясни орфограму. , . Префікс роз- завжди пишемо з буквою з. Вправа 252 (сторінка 105) Склади речення за змістом кожного малюнка, відповідаючи на запитання. Що зробив Микола? Микола посадив дерево.

Що робить хлопчик? Хлопчик поливає дерево. Що він буде робити? Він буде обкопувати дерево. Продовж речення. Дієслова минулого часу вказують, що дія відбулася до моменту мовлення. Дієслова теперішнього часу вказують, що дія відбувається в момент мовлення. Дієслова майбутнього часу вказують, що дія буде відбуватися після моменту мовлення. Вправа 253 (сторінка 106) Користуючись таблицею «Часи дієслова», випиши дієслова в поданій послідовності. Неозначена форма: летіти, гратися. Минулий час: утомився, цвіла, цвіло, читала. Теперішній час: летить, малює, сумує. Майбутній час: летітиме, гратиметься, буде цвісти, розділять. Вправа 254 (сторінка 107) Випиши з тексту дієслова за зразком. Сидів — (що робив?) минулий час. Пив — (що робив?) минулий час. Сидіти — (що робити?) неозначена форма. Дивитися — (що робити?) неозначена форма. Мружить — (що робить?) — теперішній час. Піднявся — (що зробив?) минулий час. Пішов — (що зробив?) минулий час. Спостерігатиме — (що робитиме?) майбутній час. Оглядатиме — (що робитиме?) майбутній час. Ішов — (що робив?) минулий час. Запитував — (що робив?) минулий час. Ростуть — (що роблять?) теперішній час. Кивали — (що робили?) минулий час. Випиши підкреслені слова, поділивши їх на склади для переносу. Поясни орфограму. По-льо-ви-чок, вузь-кою, стеж-кою. Поділ на склади: по-льо-ви-чок, вузь-ко-ю, стеж-ко-ю

Орфограми: польовичок (буквосполучення ьо в середині складу, бо по-льо-ви-чок), вузькою (сумнівний приголосний звук, бо вузенька), стежка (бо стежина) Зроби звуко-буквений аналіз виділеного слова. Трав'яни́й — 8 букв («те», «ер», «а», «ве», «я», «ен», «и», «йот»), 9 звуків [т р а в й а н и́ й]; після апострофа буква я позначає два звуки [йа]. [т] — приголосний, твердий, глухий; [р] — приголосний, твердий, дзвінкий; [а] — голосний; [в] — приголосний, твердий, дзвінкий; [й] — приголосний, м’який, дзвінкий; [а] — голосний; [н] — приголосний, твердий, дзвінкий; [и] — голосний, наголошений; [й] — приголосний, м’який, дзвінкий. Вправа 255 (сторінка 107) Запиши дієслова, згрупувавши їх за зразком вправи 253. Користуйся таблицею (с. 106). Неозначена форма: писати, пити, зрозуміти. Минулий час: літали, прийшла, прибіг, читали, прибили. Теперішній час: учить. Майбутній час: малюватимуть, лікуватимуть, будуть виконувати. Вправа 256 (сторінка 107) Порівняйте зміст таблиць. Зробіть висновок, звірте його з поданим нижче правилом. Дієслова минулого часу змінюються за числами: однина і множина. В однині дієслова минулого часу змінюються за родами: чоловічий, жіночий, середній. Можуть означати завершену дію (що зробив?) або незавершену (що робив?). Від неозначеної форми дієслів малювати, мити утвори дієслова минулого часу в однині та множині. Укажи рід в однині. Познач закінчення чоловічого, жіночого й середнього роду. Користуйся таблицею. Малювати — малювали;

(ч. р.),

(ж. р.),

(с. р.),

мити — (ч. р.), (ж. р.), (с. р.), мили. Вправа 257 (сторінка 108) Випиши підкреслені іменники з дієсловами за зразком. Ніч (що робить?) одягає (одн., теп. ч.). Ліхтарі (що роблять?) загораються (мн., теп. ч.). Прямокутники (що роблять?) гаснуть (мн., теп. ч.). Небо (що робить?) світліє (одн., теп. ч.). Сонечко (що робить?) сходить (одн., теп. ч.). День (що робить?) настає (одн., теп. ч.). Запиши виписані іменники з дієсловами у формі минулого часу за зразком. Ніч (що робила?) одягала (одн., ж. p., мин. ч.). Ліхтарі (що робили?) загорялися (мн., мин. ч.). Прямокутники (що робили?) гасли (мн., мин. ч.). Небо (що робило?) світліло (одн., с. р., мин. ч.). Сонечко (що робило?) сходило (одн., с. р., мин. ч.). День (що робив?) наставав (одн., ч. р., мин. ч.). Вправа 258 (сторінка 109) Склади зв’язну розповідь (п’ять речень) за змістом малюнка та вправи 257, використовуючи дієслова в минулому часі. Запиши, підкресли дієслова. Надвечір прокинулася Ніч. Одягла свою гарну темно-синю сукню. Завзято танцювала зі зорями. Потім втомилась, солодко позіхнула і заснула. Настав новий день. Вправа 259 (сторінка 109) Випиши дієслова. Укажи час, число та рід (в однині). Розтала — мин. ч., одн., ж. p. Заграла — мин. ч., одн., ж. p. Заспівала — мин. ч., одн., ж. p. Всміхнулось — мин. ч., одн., с. р. Розцвіло — мин. ч., одн., с. р. Вправа 260 (сторінка 109) Послухай або прочитай повторно текст. Користуючись малюнками (с. 109), додатковим матеріалом у «Зошиті з

розвитку усного та писемного мовлення», напиши докладний переказ тексту. Уже другий рік старостою класу була Соня — відмінниця й подруга Ярослави. Вона так пишалася своєю посадою, що стала гордовитою. Однокласники нишком посміювалися, але вголос нічого не казали. Та на нових зборах старостою обрали скромну Ярославу. Після уроків Соня сердито накричала на подругу, ніби та в усьому винна. Ярослава засмутилася: невже, ставши старостою, вона втратила подругу? Тато заспокоїв доньку: справжній друг завжди зрозуміє, і якщо в Сониному серці переможе добро, подруги помиряться. Вправа 261 (сторінка 110) Зверни увагу на особові закінчення. Постав дієслово думати в усіх особових формах теперішнього часу. Запиши. Познач особові закінчення. Особа Питання Приклад 1 ос. одн. що я роблю? ; 2 ос. одн.

що ти робиш?

3 ос. одн. 1 ос. мн.

що він/вона/воно робить? що ми робимо?

2 ос. мн.

що ви робите?

3 ос. мн.

що вони роблять?

; ; ; ; .

Вправа 262 (сторінка 110) Спиши дієслова, постав їх у форму теперішнього часу за зразком. Класти: однина: 1-ша особа — я тя особа — він, вона, воно множина: 1-ша особа — ми тя особа — вони

.

; 2-га особа — ти

; 3-

, 2-га особа — ви

, 3-

;

Говорити: однина: 1-ша особа — я

; 2-га особа — ти

; 3-тя особа — він, вона, воно множина: 1-ша особа — ми 3-тя особа — вони

множина: 1-ша особа — ми

, 2-га особа — ви

,

; 2-га особа — ти

; 3-

.

Радіти: однина: 1-ша особа — я тя особа — він, вона, воно

;

; , 2-га особа — ви

, 3-тя

особа — вони . Збудувати (що зробити?) теперішнього часу не має, тому ставимо у форму теперішнього часу дієслово будувати: однина: 1-ша особа — я

; 2-га особа — ти

; 3-тя особа — він, вона, воно

; множина: 1-ша особа — ми

, 2-га особа — ви

, 3-тя

особа — вони . Вправа 263 (сторінка 111) Випиши дієслова, укажи час, число й особу за зразком попередньої вправи. Біжать (теп. ч., мн., 3-тя ос.); кидають (теп. ч., мн., 3-тя ос.); всміхається (теп. ч., одн., 3-тя ос.); цілує (теп. ч., одн., 3-тя ос.); одягається (теп. ч., одн., 3-тя ос.). Вправа 264 (сторінка 111) Запиши дієслова неозначеної форми в теперішньому часі однини та множини. Укажи число й особу за зразком вправи 262. Користуйся таблицею вправи 261.

Послухати (що зробити?) теперішнього часу не має, тому беремо слухати: однина: 1-ша особа — я

; 2-га особа — ти

; 3-тя особа — він, вона, воно

;

множина: 1-ша особа — ми

, 2-га особа — ви

тя особа — вони

, 3-

.

Гомоніти: однина: 1-ша особа — я

; 2-га особа — ти

; 3-тя особа — він, вона, воно множина: 1-ша особа — ми

;

, 2-га особа — ви

, 3-тя особа — вони . Устати (що зробити?) теперішнього часу не має, тому беремо уставати: однина: 1-ша особа — я 3-тя особа — він, вона, воно

;

;

множина: 1-ша особа — ми особа — вони

; 2-га особа — ти

, 2-га особа — ви

, 3-тя

; 2-га особа — ти

; 3-тя

, 2-га особа — ви

, 3-тя

.

Спати: однина: 1-ша особа — я особа — він, вона, воно множина: 1-ша особа — ми

;

особа — вони . Вправа 265 (сторінка 111) Зверни увагу на особові закінчення та три форми дієслів майбутнього часу, а також на питання, на які вони відповідають. Однина: відвезу, везтиму, буду везти; відвезеш, везтимеш, будеш везти; відвезе, везтиме, буде везти. Множина: відвеземо, везтимемо, будемо везти; відвезете, везтимете, будете везти; відвезуть, везтимуть, будуть везти. Вправа 266 (сторінка 112)

Спиши дієслова, постав їх у форму майбутнього часу в однині та множині за зразком. Користуйся таблицею (с. 111). Літати. Однина. 1-ша особа: я політаю, літатиму, буду літати; 2-га особа: ти політаєш, літатимеш, будеш літати; 3-тя особа: він політає, літатиме, буде літати. Множина. 1-ша особа: ми політаємо, літатимемо, будемо літати; 2-га особа: ви політаєте, літатимете, будете літати; 3-тя особа: вони політають, літатимуть, будуть літати. Писати. Однина. 1-ша особа: я напишу, писатиму, буду писати; 2-га особа: ти напишеш, писатимеш, будеш писати; 3-тя особа: він напише, писатиме, буде писати. Множина. 1-ша особа: ми напишемо, писатимемо, будемо писати; 2-га особа: ви напишете, писатимете, будете писати; 3-тя особа: вони напишуть, писатимуть, будуть писати. Працювати. Однина. 1-ша особа: я попрацюю, працюватиму, буду працювати; 2-га особа: ти попрацюєш, працюватимеш, будеш працювати; 3-тя особа: він попрацює, працюватиме, буде працювати. Множина. 1-ша особа: ми попрацюємо, працюватимемо, будемо працювати; 2-га особа: ви попрацюєте, працюватимете, будете працювати; 3-тя особа: вони попрацюють, працюватимуть, будуть працювати. Вправа 267 (сторінка 112) Випиши дієслова майбутнього часу, укажи в дужках число й особу. Користуйся таблицею та наведеними питаннями у вправі 265. Прийду (одн., 1 ос.); буду спостерігати (одн., 1 ос.); зацвітуть (мн., 3 ос.); синітиме (одн., 3 ос.); з'являться (мн., 3 ос.); побачу (одн., 1 ос.); затріпочуть (мн., 3 ос.); набубнявіють (мн., 3 ос.); шукатиме (одн., 3 ос.); буде цвісти (одн., 3 ос.); щебетатиме (одн., 3 ос.); співатиме (одн., 3 ос.). Вправа 268 (сторінка 112) Спиши дієслова, постав їх у форму майбутнього часу однини та множини за зразком вправи 266. Користуйся таблицею та питаннями вправи 265.

Сіяти. Однина. 1-ша особа: я посію, сіятиму, буду сіяти; 2-га особа: ти посієш, сіятимеш, будеш сіяти; 3-тя особа: він посіє, сіятиме, буде сіяти. Множина. 1-ша особа: ми посіємо, сіятимемо, будемо сіяти; 2-га особа: ви посієте, сіятимете, будете сіяти; 3-тя особа: вони посіють, сіятимуть, будуть сіяти. Малювати. Однина. 1-ша особа: я намалюю, малюватиму, буду малювати; 2-га особа: ти намалюєш, малюватимеш, будеш малювати; 3-тя особа: він намалює, малюватиме, буде малювати. Множина. 1-ша особа: ми намалюємо, малюватимемо, будемо малювати; 2-га особа: ви намалюєте, малюватимете, будете малювати; 3-тя особа: вони намалюють, малюватимуть, будуть малювати. Робити. Однина. 1-ша особа: я зроблю, робитиму, буду робити; 2-га особа: ти зробиш, робитимеш, будеш робити; 3-тя особа: він зробить, робитиме, буде робити. Множина. 1-ша особа: ми зробимо, робитимемо, будемо робити; 2-га особа: ви зробите, робитимете, будете робити; 3-тя особа: вони зроблять, робитимуть, будуть робити. Вправа 269 (сторінка 113) Порівняй особові закінчення дієслів теперішнього й майбутнього часу в 1-й особі однини. Зроби висновок, звір його з поданим нижче правилом. Дієслова майбутнього часу, які у 1-й особі однини відповідають на питання що зроблю?, під час змінювання мають ті ж особові закінчення, як і дієслова теперішнього часу. Постав дієслова думати, летіти у форму теперішнього й майбутнього часу 1-ї, 2-ї, 3-ї особи однини. Запиши, користуючись таблицею. Особа Теперішній Майбутній час час 1 ос. (я) думаю, подумаю, думатиму, буду думати лечу полечу, летітиму, буду летіти

2 ос. (ти)

думаєш, летиш

подумаєш, думатимеш, будеш думати полетиш, летітимеш, будеш летіти подумає, думатиме, буде думати полетить, летітиме, буде летіти

3 ос. думає, (він/вона/воно) летить Вправа 270 (сторінка 113) Доповни речення дієсловами. Укажи в дужках час, познач закінчення. Зараз я (що роблю?)

(теп. ч.).

Після уроків я (що буду робити?) У бібліотеці я (що роблю?)

обідати (майб. ч.). (теп. ч.).

На заняттях із танців я (що робитиму?)

(майб. ч.).

Увечері я (що робитиму?) (майб. ч.). Вправа 271 (сторінка 114) Доповни речення дієсловами з вірша. Укажи в дужках час. Від цих дієслів утвори й запиши три форми дієслів майбутнього часу. (Теперішній) я (що роблю?) іду, веду, топчу. (Майбутній) я (що зроблю?, що буду робити?, що робитиму?) піду, буду іти, ітиму, поведу, буду вести, вестиму, потопчу, буду топтати, топтатиму. Вправа 272 (сторінка 114) Розглянь малюнок до вправи 271. Склади зв’язне висловлення про весну, використовуючи дієслова теперішнього й майбутнього часу: люблю, чекатиму, допомагатиму, прилетять, бачиш, приїду, допомагаю, гулятиму та інші. Я люблю весняну пору! Тоді бачиш і залюбки спостерігаєш за пробудженням природи. Зараз ще зима. З нетерпінням чекатиму теплу пору. Потім гулятиму у нашому заквітчаному садку. Незабаром прилетять птахи. Тому допомагатиму татові робити шпаківню. Навесні природа прокинеться із зимового сну, розквітне барвами, заспіває пташиними піснями.

Вправа 273 (сторінка 114) Порівняй особові закінчення дієслів теперішнього й майбутнього часу в множині. Зверни увагу на виділені букви в дієсловах 1-ї та 2-ї особи. Зроби висновок, звір його з поданим нижче правилом. У дієсловах теперішнього і майбутнього часу не виникають сумніви при написанні наголошених голосних звуків у закінченнях: мчиш, шуми́ть, мине́ш, зайде́ш, мине́мо. Сумніви виникають при написанні ненаголошених голосних звуків у закінченнях: поба́чиш, во́зимо, шану́єш, пи́шете. Букви е, є пишемо в закінченнях теперішнього і майбутнього часу тоді, якщо в 3-й особі множини дієслова мають закінчення -уть, ють: шануєш — шанують, пишете — пишуть. Букви и, ї пишемо в закінченнях теперішнього і майбутнього часу пишемо тоді, якщо в 3-й особі множини дієслова мають закінчення -ать, -ять: побачиш — побачать, возимо — возять. Вправа 274 (сторінка 115) Спиши дієслова, уставляючи пропущені букви. Користуйся таблицею вправи 273 та поданою опорною схемою. Сидимо — посидять; пишете — напишуть; чуєте — почують; бачите — побачать; говоримо — поговорять; возимо — возять; просимо — попросять; тримаємо — дотримають. Вправа 275 (сторінка 115) Спиши прислів’я, уставляючи пропущені букви. Користуйся опорною схемою вправи 274. Поясни написання букв е, є, и. Посі́єш вчинок — виросте звичка. Кожна робота легка, коли охоче її ро́биш. Коли здобу́деш освіту, то поба́чиш більше світу. З розумним поговори, то й розуму набере́шся, а з дурнем — і свій загу́биш. Посієш, наберешся пишемо з е, бо посіють, наберуться; робиш, здобудеш — робиш з и (роблять), здобудеш з е (здобудуть); побачиш, загубиш — з и, бо побачать, загублять. Вправа 276 (сторінка 115) Спиши прислів’я, з’єднавши їхні частини. Визнач час, число й особу дієслів. Що посієш (майб. ч., одн., 2 ос.), те й пожнеш (майб. ч., одн., 2 ос.).

Сонного не розбудиш (майб. ч., одн., 2 ос.), лінивого не навчиш (майб. ч., одн., 2 ос.). Як дбаєш (теп. ч., одн., 2 ос.), так і маєш (теп. ч., одн., 2 ос.). Постав виділені дієслова в 3-тю особу множини. Посієш — посіють, пожнеш — пожнуть, розбудиш — розбудять, навчиш — навчать, дбаєш — дбають, маєш — мають. Вправа 277 (сторінка 116) Випиши з тексту веснянки дієслова. Минулий час, однина, чоловічий рід (що він зробив?) — вилітав. Теперішній час, 3-тя особа, множина (що вони роблять?) — лежать, стоять. Майбутній час, 1-ша особа, однина (що я зроблю?) — розмету, потопчу. Поясни орфограму у виділеному слові. Орфограма: розмету (префікс роз-). Вправа 278 (сторінка 116) Спиши прислів’я, розкриваючи дужки. Як сіно косять, то дощів не просять. Гарного коня хвалять, гарну людину шанують. Кого поважають, того й величають. Шануй старших — молодші тебе самі пошанують. Прочитай дієслова: кос..те, прос..те, хвал..те, шану..те, поважа..те, велича..те, пошанову..те. Спиши їх, уставляючи пропущені букви е, и, є. Обґрунтуй свій вибір. Косите, просите, хвалите (бо косять, просять, хвалять); шануєте, поважаєте, величаєте, пошановуєте (бо шанують, поважають, величають, пошановують). Вправа 279 (сторінка 116) Випиши дієслова, укажи час та особу. Постав ці дієслова в 2-й і 3-й особі однини та в 1-й і 2-й особі множини. Познач закінчення. (теп. ч., 3 ос. одн.) —

,

,

,

; (теп. ч., 3 ос. мн.) — (теп. ч., 3 ос. мн.) —

, ,

, ,

, ,

; ;

(теп. ч., 3 ос. мн.) — (теп. ч., 3 ос. мн.) — (теп. ч., 3 ос. мн.) —

, ,

,

,

;

,

,

;

,

,

,

. Вправа 280 (сторінка 117) Розглянь репродукцію картини К. Білокур. Склади зв’язне висловлення за змістом, добираючи до іменників маки, мальви, кульбаба, барвінок, листя дієслова теперішнього, минулого й майбутнього часу. На картині бачу гарний букет. Червоніють яскравим полум’ям маки. Зарожевіли пишні красуні мальви. Кульбаба жовтіє дрібними квітками. Синіє блакитним відтінком барвінок. Справа зазеленіло велике листя. Барвистий букет милує погляд. Знайди цікаву інформацію про українську художницю К. Білокур. Цікаве про Катерину Білокур • Катерина Білокур народилася 1900 року в селі Богданівка на Полтавщині в бідній селянській родині. • До школи дівчинка не ходила: читати навчилася сама, а малювати почала ще в дитинстві — вуглинками з печі. • Пензлики вона робила з котячої шерсті, а фарби — із соку буряка, трав і коріння. • Батьки довго не підтримували її захоплення, але Катерина не покинула малювати. • Її перша персональна виставка відбулася в Полтаві 1940 року. • Найбільше Катерина Білокур любила малювати квіти. Її картини бачив у Парижі Пабло Пікассо й дуже високо їх оцінив. • У Богданівці тепер працює музей художниці. Вправа 281 (сторінка 117) Склади й запиши навчальний переказ з елементами міркування про прочитане. У трамваї були люди. Вони спішили. Ніхто не помічав, що топче хліб.

Раптом скоринку побачила дівчинка. Вона підняла її і вийшла на зупинці. Потім дівчинка поклала хлібну скоринку на траву і пішла геть. А далі до поживи злетілися пташки. Горобці і синичка щипали хлібні крихти. Вірю, що пернаті дякували добрій дівчинці за те, що вона бережно ставиться до хліба. Вправа 282 (сторінка 118) Спиши вірш, розкриваючи дужки. Укажи час та особу змінених дієслів і підкресленого слова. Навесні в гайок піду, Першу квіточку знайду (майб. ч., 1 ос.), Біля квіточки помрію (майб. ч., 1 ос.), Разом з нею порадію (майб. ч., 1 ос.), І вона всміхнеться (майб. ч., 3 ос.) До мойого серця. Зроби аналіз підкресленого дієслова як частини мови за поданою послідовністю. Всміхнеться — дієслово, (що зробить?), початкова форма всміхнутися, майб. ч., одн., 3-тя особа; головний член речення. Вправа 283 (сторінка 118) Спиши спочатку той рядок, у якому в особових закінченнях усіх дієслів пишемо букви е, є, а потім той, у якому в усіх особових закінченнях пишемо букви и, ї. -е, -є (-уть, - 3. Ревіти, одягати, радіти, читати, лити. ють) -и, -ї (-ать, - 2. Котити, верещати, клеїти, летіти, ставити. ять) Вправа 284 (сторінка 118) Склади кілька речень за одним із вибраних фото. Використовуй у своєму висловленні дієслова теперішнього, минулого й майбутнього часу. Запиши. Хлопці грають у футбол. Один гравець добіг до м’яча. Зараз він вправно заб’є гол. Захоплююче дійство відбувається на шкільному стадіоні. Учні прибирають шкільне подвір’я. Оленка грабає листя. Василько також взяв у руки граблі. Потім діти зберуть опале листя у мішок.

Шкільне подвір’я засяє чистотою. Сьогодні у школі відбувається концерт. Дівчатка нашого класу вийшли на сцену. Вони завзято танцюють український народний танець. Глядачі подарують танцівницям палкі аплодисменти. Вправа 285 (сторінка 119) Випиши дієслова, укажи час, число та рід. Постав ці дієслова в 2-й та 3-й особі однини й у 1-й та 2-й особі множини майбутнього часу. Користуйся таблицею вправи 273. Познач закінчення. Була (мин. ч., одн., ж. р.) —

,

,

,

грала (мин. ч., одн., ж. р.) —

;

,

,

,

; сипала (мин. ч., одн., ж. р.) —

,

,

,

,

,

; летіла (мин. ч., одн., ж. р.) —

,

; ожило (мин. ч., одн., с. р.) —

,

,

,

загомоніло (мин. ч., одн., с. р.) — ,

,

;

співало (мин. ч., одн., с. р.) — ,

,

;

,

,

;

сміялось (мин. ч., одн., с. р.) — ,

,

;

бриніло (мин. ч., одн., с. р.) — , . Вправа 286 (сторінка 119)

,

,

,

Випиши дієслова на -ся. Доведи, що вони означають дію, спрямовану на оповідача (тобто на себе). Трудиться, назеленітися, начервонітися, налітатися, нагойдатися, напитися, надивитися. Дерево, квіточка, бджілка, метеличок, травичка, росинка самі виконують дію і для себе: дерево зеленіє само, бджілка сама літає. Тому дієслова на -ся означають дію, спрямовану на самого виконавця. Познач будову виділених слів. , , , . Вправа 287 (сторінка 119) Утвори та запиши словосполучення, у яких дієслова означають дію, спрямовану на себе. Вітаюся (з ким?) з бабусею; умиваюся (як?) старанно; одягаюся (як?) швидко; зустрічаюся (з ким?) з друзями. Запиши підкреслені дієслова у формі 2-ї та 3-ї особи однини теперішнього часу. Зістав їхню вимову та правопис. Звір свій висновок із колонками слів. Умиваюся — умиваєшся, умивається. Одягаюся — одягаєшся, одягається. Пишемо -шся, -ться, а вимовляємо [с':а], [ц':а]. Зроби звуко-буквені схеми дієслів купаєшся, купається. Запиши. Купаєшся [к у п а й е с': а], купається [к у п а й е ц': а]. Вправа 288 (сторінка 120) Спиши перше та друге речення вірша. Підкресли дієслова, вимова й написання яких не збігаються. Закон письма і вимови вивчай: написано -шся, а ти [с':а] вимовляй. Раненько прокидаєшся, зарядкою займаєшся, водою обливаєшся, швиденько одягаєшся, в дорозі не спиняєшся.

Вправа 289 (сторінка 120) Спиши останнє речення вірша з вправи 288. Запиши виділене дієслово у формі 3-ї особи однини теперішнього часу. Зроби звуко-буквену схему обох дієслів. Так, друже мій, ніколи не спізнишся до школи. Спізнишся [с п' і з н и с': а], спізнюється [с п' і з н' у й е ц': а]. Вправа 290 (сторінка 120) Спиши прислів’я, замінюючи подані схеми словами. З книжкою подружишся — розуму наберешся. Сила перед розумом поступається. Грамоти вчиться — завжди знадобиться. З книжки розуму набираєшся, а в ній все залишається. Склади й запиши одне речення з поданими правильними формулами вибачення. Мамо, вибач мені, що я забув подзвонити. Вправа 291 (сторінка 121) Розкажи, що ти знаєш про Т. Шевченка. Тарас Шевченко — не лише великий поет, а й талановитий художник. Малювати він почав ще в дитинстві й самотужки вдосконалював свій хист. Коли Тараса викупили з кріпацтва, він навчався в Академії мистецтв у Петербурзі й отримав за свої роботи срібні медалі. Шевченко намалював багато портретів, пейзажів і картин про життя людей. Відомі його твори «Катерина», «Циганка-ворожка», «Селянська родина». Він створив і чимало автопортретів. Картини Шевченка можна побачити в Національному музеї Тараса Шевченка в Києві. Спиши перший абзац тексту. Підкресли дієслова, укажи час, особу та рід. Виросте (майб. ч., 3 ос., одн.) Тарасик, піде (майб. ч., 3 ос., одн.) у світ і почне (майб. ч., 3 ос., одн.) писати (неозначена форма) золотим пером пісні-вірші про давню та славну Україну. Напише (майб. ч., 3 ос., одн.) картини, що звеличуватимуть (майб. ч., 3 ос., мн.) її красу. Розглянь репродукцію картини Т. Шевченка «Місячна ніч на Кос-Аралі». Склади кілька речень за змістом картини,

використовуючи дієслова пливе, світить, відблискує, лягла, світиться, милуєшся, затягнуло та інші. Пливе ніч над Аралом. Яскраво світить місяць. Він відблискує у воді жовто-синіми барвами. Небо затягнуло хмарками. З-поміж них золотаво світиться місяць. Нічна тінь лягла на береги, оповила землю спокоєм. Милуєшся красою природи біля моря. Вправа 292 (сторінка 121) Пригадай, які вірші Т. Шевченка ти знаєш. Запиши з пам’яті чотири рядки. Підкресли дієслова. Зацвіла в долині червона калина, ніби засміялась дівчина-дитина. Мої навчальні досягнення. Сторінка 122. 1. 1) Події відбуваються (де?): у тайзі. 2) Події відбуваються (коли?): взимку. 2. Виписали дієслова. 2-ї ос., одн., теп. ч.: дивишся, милуєшся; 3-ї ос., мн., майб. ч.: нахилять, пишатимуться; ч. p., одн., мин. ч.: спостерігав. 3. Дієслово в неозначеній формі: захищати. 4. Дієслова, які відповідають фонетичній транскрипції: підніметься [п'ідн´і́меиц´:а], милуєшся [милу́йеис´:а]. ПРИСЛІВНИК Вправа 293 (сторінка 123) Визнач частини мови, які ти знаєш. Постав питання до підкреслених слів. Спиши підкреслені прислівники, укажи в дужках питання. (Як?) добре, (де?) унизу, (коли?) уранці, (звідки?) здалеку. Самостійні частини мови визначаємо за питаннями: (що? іменник) добро, (який? прикметник) добрий, (як? прислівник) добре; (що? іменник) низина, (який? прикметник) низький, (де? прислівник) унизу; (що? іменник) ранок, (який? прикметник) ранній, (коли? прислівник) уранці; (що? іменник) далечінь, (який? прикметник) далекий, (звідки? прислівник) здалеку. Вправа 294 (сторінка 123)

Спиши сполучення дієслів із прислівниками, додай до них ще один прислівник. Світить (як?) яскраво, блискуче; світить (де?) високо, угорі; ходить (як?) тихо, плавно; співає (як?) весело, завзято; прокинувся (коли?) сьогодні, вранці; дізналися (коли?) тепер, сьогодні. Вправа 295 (сторінка 123) Визнач, чи в кожному прислів’ї є прислівники. Випиши такі прислів’я за зразком першого. Хто рано (коли?) підводиться, за тим діло водиться. Добре (як?) жити скрізь, а вдома (де?) найкраще (як?). Рання пташка росу п’є, пізня — сльози ллє. (Прислівників немає.) Випиши споріднені прислівники та прикметники за зразком. Познач у прикметниках закінчення. (Яка?) — (як?) рано; (який?) — (як?) добре. Чим відрізняються прикметники та прислівники? Прикметники змінюються (мають закінчення), а прислівники — незмінна частина мови (закінчення не мають). Вправа 296 (сторінка 124) Утвори та спиши сполучення дієслів із прислівниками. Працює (як?) завзято; говорить (як?) голосно; біжить (куди?) додому; розцвіли (коли?) восени; пожовтіло (коли?) восени. Склади речення з двома словосполученнями. Запиши. Після уроків учень біжить додому. Моя матуся завзято працює на кухні. Вправа 297 (сторінка 124) До чого нас закликає поетеса? Як, на твою думку, варто оберігати природу? Поетеса закликає берегти природу. Склади текст-розповідь з елементами міркування про те, як варто оберігати природу. Скористайся додатковими матеріалами в «Зошиті з розвитку усного та писемного мовлення». Кожна людина має любити і захищати природу. Від нас і тільки від нас, людей, залежить, якою вона буде. Якщо ми будемо забруднювати навколишнє середовище, бездумно знищувати її

дари, незабаром вона просто загине або стане такою, що люди не зможуть вижити. Тому дуже важливо бережно ставитися до природи і до всіх її мешканців. Вправа 298 (сторінка 125) Випиши підкреслені дієслова з прислівниками, які з ними пов’язані. Цвітуть (коли?) навесні; збирають (коли?) восени; чекають (коли?) узимку. Вправа 299 (сторінка 125) Визнач час, число та рід (де можливо) дієслів. Поясни, чи змінювалося дієслово в кожному прикладі. Що ти можеш сказати про прислівник? Зроби висновок, звір його з поданим правилом (с. 126). Збирають (теп. ч., мн.) (коли?) восени; збирати (неозначена форма) (коли?) восени; збирала (мин. ч., одн., ж. р.) (коли?) восени; збирав (мин. ч., одн., ч. р.) (коли?) восени; збиратимуть (майб. ч., мн.) (коли?) восени; збирали (мин. ч., мн.) (коли?) восени. Дієслово змінювалося за часами, числами й родами, а прислівник восени не змінювався. Прислівники не змінюються. Познач будову виділеного прислівника. . Вправа 300 (сторінка 126) Прочитай прислів’я. Поясни, що воно означає. Прислів'я «усюди добре, а вдома найкраще» означає, що незалежно від того, як добре може бути в інших місцях, найкраще та найкомфортніше завжди вдома. Це підкреслює значення рідного дому, де людина почувається найбільш затишно і захищено. Поясни, чим цікаве це прислів’я. Обґрунтуй свою відповідь. Прислів’я цікаве тим, що його думку передано самими прислівниками: усюди (де?) добре (як?), а вдома (де?) найкраще (як?). Вправа 301 (сторінка 126)

Випиши з тексту, який позначено зеленою рискою, дієслова та залежні від них прислівники за зразком. Познач будову підкреслених прислівників. Вилазив (як?) обережно. Протирав (як?)

. Протиратиму

(коли?) . Виглядатимуть (як?) тьмяно й непривабливо. Спиши прислівники, написані прописним шрифтом. Запам’ятай їхній правопис. Склади й запиши речення з кожним із них. Щовечора сонце заходить за обрій. Щоранку я чищу зуби. Щогодини по радіо передають новини. Вправа 302 (сторінка 126) Спиши останній абзац тексту вправи 301. Підкресли прислівники. Він брав ганчірку, віник і тихо йшов до сосни. Там їжак видряпувався високо-високо на сосну. Ганчірку клав справа, віник — зліва та брався до роботи. Розглянь малюнок до тексту вправи 301. Склади кілька речень про Їжака, використовуючи прислівники: увечері, спозаранку, щодня, акуратно, бережно, уверх та інші. Запиши. Щодня Їжак акуратно чистив зорі. Спозаранку вилазив високо вверх на сосну. Бережно торкався і чистив зорі. Вони знову виглядали привабливо і яскраво. Увечері Їжак задоволено оглядав результати своєї роботи. Вправа 303 (сторінка 127) Спиши речення, підкресли прислівники. Які з них протилежні за значенням? Восени і взимку, навесні і влітку дуже поважають черевики щітку. Протилежні за значенням: восени — навесні, взимку — влітку. Підкресли головні й другорядні члени речення. Визнач, на яке питання вони відповідають, якою частиною мови виражені. Головні члени: черевики (що? іменник) — підмет; поважають (що роблять? дієслово) — присудок. Другорядні члени: восени, взимку, навесні, влітку (коли? прислівники); дуже (як? прислівник); щітку (що? іменник). Вправа 304 (сторінка 127)

Добери до прислівників першої групи антоніми, які запропоновані в другій групі. Запиши парами. Багато — мало; дорого — дешево; рано — пізно; коротше — довше; менше — більше; весело — сумно; далеко — близько; темно — світло; глибше — мілкіше. Вправа 305 (сторінка 127) Спиши прислів’я, підкресли прислівники з протилежним значенням. Познач будову виділених прислівників. Дим видно вдень, а вогонь — . Сказати легко, та зробити важко. Говори мало, слухай багато, а думай ще більше. світає пізно, темніє рано. Гарно щебече, та погано слухає. Часом густо, а часом і пусто. Спиши прислівники, написані прописним шрифтом. Запам’ятай їхній правопис. Ввечері — увечері, вдень — удень. Прислівники пишемо разом. Вправа 306 (сторінка 128) Спиши речення, у яких є прислівники. Укажи в дужках питання за зразком першого. (як?) Тепло стало (де?) надворі. (як?) Синьо-синьо (де?) угорі. (як?) Високо літають журавлі. (як?) Ніжно проліски цвітуть. Бджілки (як?) весело гудуть. Добери до підкреслених прислівників антоніми, запиши парами. Тепло — холодно, весело — сумно. Вправа 307 (сторінка 128) Добери до прислівників першої групи слова, подібні за значенням, які запропоновані в другій групі. Запиши парами. Дійсно — безумовно; жадібно — ненаситно; показово — зразково; помірно — тихо; ніжно — лагідно; стрімко — швидко; скоро — незабаром; марно — даремно. Вправа 308 (сторінка 128)

Добери до фразеологізмів відповідні прислівники-синоніми з довідки. Запиши за зразком. Бабця надвоє ворожила — невідомо; летіти стрілою — дуже швидко; не з маком — тяжко; як грім з ясного неба — несподівано; просто неба опинитися — надворі; світ за очі — далеко; хоч трава не рости — байдуже; хоч мак сій — дуже тихо; хоч греблю гати — дуже багато; яблуку ніде впасти — людно. Вправа 309 (сторінка 129) Поясни правопис не з дієсловами. Випиши перше речення другого абзацу, розкриваючи дужки. Випиши речення, у якому є не з прислівником. Поясни правопис не з прислівниками. Томас не дріботів, не виступав, не марширував, не плазував. Не з дієсловами пишемо окремо. Щоразу неочікувано навідувався у вогкі закутки саду й незалежно оглядав знайомі місця. Не з прислівниками неочікувано, незалежно пишемо разом, бо до них можна дібрати синоніми: неочікувано — раптово, незалежно — самостійно. Випиши з тексту речення, у яких є прислівники-синоніми. Постав до них питання. У закутку саду, там, де сиро (як?) та вогко (як?), самотньо мешкав стоножич Томас. Томас легко (як?) й граційно (як?) переставляв свої дев'яносто шість ніг. Вправа 310 (сторінка 129) Розглянь малюнок до тексту вправи 309. Склади кілька речень за змістом малюнка, використовуючи прислівники: раптово, весело, високо, далеко та інші. Високо на стеблині гойдався равлик. А на землі весело мугикав собі під ніс старий жук. Далеко йому до спритності равлика. Раптово вони побачили стоножича. Дрібнота поважно зустріла Томаса. Трішки побалакали. Згодом всі розійшлися додому. Вправа 311 (сторінка 129)

Визнач, який це текст — художній, діловий чи науковопопулярний. Це художній текст (вірш, у ньому є художні засоби). Запиши вірш із пам’яті, підкресли прислівники. Добери до виділеного прислівника антонім. Хвалилась липа липі в понеділок: — Я зроду (коли?) ще такою не була! Не день у мене, а свята неділя: Сьогодні я нарешті розцвіла. Прислівники-антоніми: сьогодні — завтра, сьогодні — вчора. Вправа 312 (сторінка 130) Про кого йдеться в тексті? Дай ім’я дівчинці. Прочитай текст, уникаючи повторів. У тексті йдеться про дівчинку Марійку. Дівчинка Марійка з морем були друзями. Улітку вона приїжджала з великого міста, а восени поверталася додому. Так було щороку. Уранці дівчинка прибігала привітатися з морем. Море здалеку пізнавало її червону сукню. Марійка весело забігала в море, низько схиляла голову до води. Увечері дівчинка приходила на морський берег і тихо спостерігала за хвилями... Випиши з тексту дієслова та залежні від них прислівники за зразком. Приїжджала (коли?) улітку; поверталася (коли?) восени; було (коли?) щороку; прибігала (коли?) уранці; пізнавало (звідки?) здалеку; забігала (як?) весело; схиляла (як?) низько; приходила (коли?) увечері; спостерігала (як?) тихо. Вправа 313 (сторінка 130) Випиши. 1. Три прислівники, які відповідають на питання коли? (коли?) узимку, влітку, скоро, невдовзі. 2. Три прислівники, які відповідають на питання як? (як?) мокро, холодно, раптово, швидко, соковито, тепло. 3. Два прислівники, які відповідають на питання де? (де?) вгорі, унизу. Вправа 314 (сторінка 130)

Випиши з вправи 313 два прислівники-синоніми; дві пари прислівників-антонімів. Два прислівники-синоніми: скоро, невдовзі. Дві пари прислівників-антонімів: узимку — влітку, тепло — холодно, унизу — вгорі. Вправа 315 (сторінка 131) Запиши правила ввічливого спілкування. Чи дотримуєшся ти їх? Перебуваючи в оточенні малознайомих людей, завжди: доброзичливо й щиро вітайся та усміхайся; уважно та вдумливо слухай співрозмовника; тактовно й приязно стався до людей; говори небагато й виразно; запитуй спокійно й делікатно. Так, я намагаюся дотримуватися цих правил. Вправа 316 (сторінка 131) Прочитай текст, самостійно добираючи прислівники відповідно до питань і змісту. Над Києвом стояла чудова весняна ніч. Повний місяць (як?) замилувано дивився в синій, гладенький, як дзеркало, Дніпро. На небі було (як?) ясно й (як?) зоряно. На заході небо блищало (як?) яскраво дуже пізнім рум'яним вечором. Було ясно, як (коли?) удень. Раптом (де?) вдалині з'явилася велика чорна хмара. Вона (як?) швидко пливла мимо яскравого місяця. Доведи, що дібрані прислівники уточнюють і розширюють інформацію. Прислівники уточнюють, як дивився місяць, яким було небо, де з’явилася хмара й як вона пливла, тобто розширюють інформацію речень. Спиши текст вправи, добираючи прислівники відповідно до питань і змісту. Прочитай інформацію Медіагіда. Розглянь репродукцію картини (с. 132). Опиши її словами з тексту вправи, використовуючи прислівники (усно). Угорі повільно сонце сідає над водою за горизонт. Унизу яскраво палає його відображення. На березі спокійно і тихо. Уночі стало, немов удень. Раптом здалеку

швидко наближається чорна хмара. Незабаром довкола стане темно. Вправа 317 (сторінка 132) Склади й запиши два речення з прислівниками правильно й вірно. Ми правильно виконали домашнє завдання. Воїни вірно служать Батьківщині. Прочитай прислівники, написані прописним шрифтом. Запам’ятай правопис. Склади й запиши речення з одним прислівником. Друг завжди поруч у важку хвилину. Не виконуй домашнє завдання поспіхом. Кущ троянд розцвів посередині клумби. Вправа 318 (сторінка 132) Спиши прислівники, згрупувавши їх за питаннями: як? де? коли? звідки? (Як?) тихо, непомітно, спокійно, високо, сумно, весело; (де?) зліва, посередині; (коли?) учора, удень, уночі; (звідки?) знизу, здалеку, зблизька. Склади й запиши два речення з двома прислівниками (на вибір). Уночі було тихо й спокійно. Зліва збудували будинок, а посередині облаштували дитячий майданчик. Вправа 319 (сторінка 133) Про яку пору року йдеться в пісні? Які веснянки ви знаєте? У пісні йдеться про зустріч весняної пори. ВЕСНЯНКА Благослови, мати, весну закликати! Весну закликати, зиму проводжати! Зимочка в возочку, літечко в човночку. Вправа 320 (сторінка 133) Створи афішу за зразком запропонованої. Скористайся допоміжними матеріалами, які є в «Зошиті з розвитку усного та писемного мовлення».

Афіша 4 березня 2024 року в приміщенні школи №2 відбудеться святкова вистава «А вже весна красна». Вхід вільний. Учні 4-Б класу Мої навчальні досягнення Вправа 321 (сторінка 134) Випиши з тексту. 1. Чотири прислівники, які відповідають на питання коли? Сьогодні, зранку, уранці, ввечері. 2. Прислівник, який відповідає на питання куди? Донизу. 3. Чотири прислівники, які відповідають на питання як? Солодко, поволі, швидко, добре. 4. Прислівники-синоніми. Глухо, негучно; зранку, уранці. 5. Дві пари прислівників-антонімів. Згори — донизу, зранку — ввечері. 6. Прислівники з префіксами що-, до-. Щовечора, донизу. 7. Прислівник із не-. Негучно. 8. Речення, у якому найбільше прислівників. Сьогодні зранку він устав, солодко потягнувся та поволі пішов до сосни. (4 прислівники; стільки ж у реченні «Нехай гудуть, нехай яскраво світить сонце, нехай уранці та ввечері бігають мурашки, нехай довго…») РЕЧЕННЯ Вправа 322 (сторінка 135) Розгляньте діаграму й обговоріть її зміст. Визначте, що ви вже вивчили із цього розділу, а що будете вивчати. Повторіть вивчене. Речення за метою висловлювання є розповідними, питальними, спонукальними. Речення за інтонацією є окличними та неокличними.

Окличні речення вимовляємо з піднесеною інтонацією, емоційно. Спонукальні речення містять наказ, прохання, заклик до дії. Звертання — це слово чи сполучення слів, що називає особу чи предмет, до яких звертається мовець. Головні члени речення — це підмет і присудок. Граматична основа речення — це підмет і присудок. Вправа 323 (сторінка 135) Випиши з тексту речення: два розповідні; розповідне окличне; питальне; спонукальне неокличне. Лелеки — дивовижні птахи. Розповідні Вони великі, красиві й дуже приязні до людей. Восени лелеки відлітають. Зимують лелеки в Африці. Там, біля теплих водойм, вони безтурботно проводять усю зиму. Гнізд не мостять і пташенят не виводять. Але в нас настає весна — і все змінюється… Навесні, навпаки, лелеки прилітають! Розповідні окличні Де ж були ці чудові птахи? Питальні Прочитай та розкажи про них. Спонукальні неокличні Продовж підкреслене речення, використовуючи слова з довідки. Але в нас настає весна — і все змінюється, а лелеки повертаються до рідного гнізда, там виводять пташенят і турбуються про них. Утвори текст-розповідь, використовуючи різні за метою висловлювання речення з власних і запропонованих слів. Коли у нашому краї настає весна, лелеки знову збираються у зграї. Чому вони облітають озера? Мріють повернутися до рідних гнізд! У теплих краях вони можуть добре підкріпитися і відпочити перед далекою дорогою. Птахи знову курличуть, прощаються з вирієм! Зграї піднімаються, вони спішать до рідного гнізда. Попереду кожний клин веде вожак. Після далекого перельоту лелеки вітають рідну землю. Тут вони чекають пташенят, потім турбуються про них.

Вправа 324 (сторінка 136) Прочитай інформацію Медіагіда. Що нового ти дізнався (дізналася) про журавлів? Розкажи про цих величних птахів цікаві історії, вірші, оповідання чи казки, які тобі відомі, використовуючи всі види речень (усно). Я дізнався, що 13 вересня — Міжнародний день журавля. Журавлі з’явилися на Землі майже 60 мільйонів років тому. В Україні журавель — символ вірності. Я знаю оповідання Василя Сухомлинського «Що найтяжче журавлям». Восени журавлі, відлітаючи у вирій, заночували біля берези. Береза спитала, чи тяжка їм дорога. Найстарший журавель відповів, що найтяжче не дорога, а життя в чужому краю, де немає зими, бо там немає рідної землі й білокорої берези. Вправа 325 (сторінка 136) Спиши вірш, указуючи в дужках вид речення. — Журавлики-журавлі, де літали ви, малі, де бували? (Питальне неокличне) — Ми у теплі краї, у казкові гаї мандрували! (Розповідне окличне) — Розкажіть, журавлі, як на дальній землі зимували. (Спонукальне неокличне) — Ми в казкових гаях все по рідних краях сумували. (Розповідне неокличне) Вправа 326 (сторінка 136) Установи зв’язок між головними та другорядними членами двох останніх речень за зразком. Укажи другорядні члени речення, які стосуються підмета, а які — присудка. Гойдає вітер срібні роси. (що?) вітер ⇄ (що робить?) гойдає гойдає → (що?) роси роси → (які?) срібні Сади розквітли і гаї. (що?) сади, гаї ⇄ (що зробили?) розквітли Співають дзвінко солов'ї. (що?) солов'ї ⇄ (що роблять?) співають співають → (як?) дзвінко Другорядні члени, які стосуються присудків: роси (гойдає що?), дзвінко (співають як?). Слово срібні стосується слова роси.

Вправа 327 (сторінка 137) Спиши перший абзац, підкресли граматичні основи речень. Золоте українське сонечко світило весело над селом. Хатки ніби потопали в білому вишневому цвіту. Установи зв’язок головних і другорядних членів речень другого абзацу за зразком попередньої вправи. Зеленіли розлогі поля. (що?) поля ⇄ (що робили?) зеленіли поля → (які?) розлогі Луки вкрилися різнокольоровим килимом. (що?) луки ⇄ (що зробили?) вкрилися вкрилися → (чим?) килимом килимом → (яким?) різнокольоровим Біля річки хлопчаки заводили свої забави. (хто?) хлопчаки ⇄ (що робили?) заводили заводили → (що?) забави забави → (чиї?) свої заводили → (де?) біля річки Вправа 328 (сторінка 137) Склади й запиши речення за поданими схемами. 1. Проліски рясно прикрашали галявину. 2. Яскрава веселка з’явилася після дощу. 3. Скоро тепле літо настане. Вправа 329 (сторінка 137) Установи зв’язок головних і другорядних членів речень за зразком вправи 326. Праця людину прикрашає. (що?) праця ⇄ (що робить?) прикрашає прикрашає → (кого?) людину Бджола летить на всякий цвіт. (хто?) бджола ⇄ (що робить?) летить летить → (на що?) на цвіт цвіт → (який?) всякий Добра праця ніколи не пропадає. (що?) праця ⇄ (що робить?) не пропадає праця → (яка?) добра не пропадає → (коли?) ніколи

Вправа 330 (сторінка 137) Розглянь схему речення. Спиши речення, якого вона стосується. Пишається над водою червона калина. Спиши перше речення, підкресли головні члени. Тече вода з-під явора яром на долину. Вправа 331 (сторінка 137) Спиши текст, уставляючи пропущені головні члени речень. Підкресли їх. Ріс у парку старий Кульбабко. Дітки його виросли. Зібралися вони в путь. Війнув легенький вітерець. Піднялося насіннячко високовисоко. Де приземляться маленькі парашутики? Хвилюється старий Кульбабко. А насіння впало в маленьку тріщину. Спатиме воно до весни. А весною… Вправа 332 (сторінка 138) Створи речення до запропонованих схем зі слів із довідки. Запиши, підкресли головні члени речень. 1) = … … _ . Настала дзвінкоголоса квітуча весна. 2) _ = до … … . Птахи повернулися до рідних домівок. 3) … = … _ . Навколо лунають веселі пісні. Вправа 333 (сторінка 138) Створи три речення, які будуть продовженням запропонованого. Підкресли головні члени речень. А весною насіння прокинеться. Воно пустить у теплу землю своє коріння. І виростуть нові жовтогарячі кульбаби. Вправа 334 (сторінка 138) Склади із запропонованих слів прислів’я про книжку. Зміни, де треба, форми слів. Запиши. Підкресли граматичні основи побудованих речень. Книжка мовчки все розкаже. Книжка дає розуму крила. Одна книжка тисячі людей навчає. Цікава книжка приносить радість.

Досліди слова, які ти змінював (змінювала). Яка частина слів змінилася? Змінювали слова: розказати — розкаже, розум — розуму, цікавий — цікава. У слів розуму, цікава змінилися закінчення, а дієслово розказати змінило форму (розкаже). Вправа 335 (сторінка 139) Спиши словосполучення, розкриваючи дужки. Установи головне й залежне слово за зразком попередньої вправи. Подвір'яХ —(чого?)—> школи; квітиХ —(які?)—> яскраві; на світіХ —(якому?)—> білому; подихХ —(чого?)—> весни. Вправа 336 (сторінка 139) Спиши текст, уставляючи пропущені слова. Зв’язати слова в реченні тобі допоможуть запитання. У (яких?) сонних горах навіть ліси (які?) сонні. (Яке?) Сонне сонце (як?) сонно пестить усіх соньків. (Які?) сонні вечори приносять (яку?) сонну казку. У тій (якій?) сонній країні з'явилася (яка?) весела дівчинка Марійка! Кожного ранку вона вибігала в (який?) сонний садок. Там віталася із (яким?) сонним сонцем і (якими?) сонними квітами. Вона доглядала, поливала їх, співала веселих пісень. Нарешті всі соньки прокинулися та побачили прекрасний світ! Визнач головне й залежне слово в підкреслених словосполученнях. У горахХ —(яких?)—> сонних; пісеньХ —(яких?)—> веселих; світХ —(який?)—> прекрасний. Подумай, що розбудило соньків. Вислов власну думку. Соньків розбудила весела пісня дівчинки. Вправа 337 (сторінка 139) Спиши вірш. Підкресли в перших трьох реченнях головні члени. Поясни правопис виділеного слова. Познач префікс у підкресленому слові. Сонечко веселе скоро припече. Прилетить веселик

Зі своїм ключем. Заспані дві жабки Випливли зі дна. Радо плещуть в лапки: «Що, уже весна?» Веселе — ненаголошений [е] у корені перевіряємо словом ве́село. Префікс при-: . Вправа 338 (сторінка 140) Спиши речення з однорідними присудками. Ходять довгі журавлі, щось вишукують в землі, щось воркують, щось віщують, вже весну, здається, чують. Однорідні присудки: вишукують, воркують, віщують, чують. Спиши речення з однорідними підметами. Цвітуть грушки, і вишеньки, і яблуньки рясні… Однорідні підмети: грушки, вишеньки, яблуньки. У першому реченні чотири однорідні присудки, у другому — три однорідні підмети. Вправа 339 (сторінка 141) Визнач однорідні члени речення. Доповни схему словами. (Що?) груші, (що?) персики, (що?) горіхи (що зробили?) зацвіли. Вправа 340 (сторінка 141) Установи в першому й другому реченнях зв’язок однорідних членів за зразком попередньої вправи. День був сонячним, пишним і гарячим. Зв'язок слів у реченні за питаннями: (що?) день (що робив?) був; був (яким?) сонячним, пишним і гарячим. Був (яким?) сонячним, пишним, гарячим. Однорідні другорядні члени речення: сонячним, пишним і гарячим. Сонце заливало золотим маревом леваду, садок, верби, городи. Зв'язок слів у реченні за питаннями: (що?) сонце (що робило?) заливало; заливало (що?) леваду, садок, верби, городи;

заливало (чим?) маревом; маревом (яким?) золотим. Другорядні однорідні члени речення: леваду, садок, верби, городи. Вправа 341 (сторінка 141) Спиши два останні речення вправи 340. Підкресли головні члени речення. Укажи, які члени речень є однорідними (усно). Дзвінкі голоси птахів, бджілок та інших комашок веселили серце й душу. Голоси (кого?) птахів, бджілок, комашок. Однорідні другорядні члени речення: птахів, бджілок, комашок. Веселили (що?) серце й душу. Однорідні другорядні члени речення: серце й душу. Гаряче повітря вливало в тіло силу, здоров’я та радість. Вливало (що?) силу, здоров’я, радість. Однорідні другорядні члени речення: силу, здоров’я, радість. Вправа 342 (сторінка 141) Створи вітальну листівку до Дня матері. Дорогенька матусенько! Від усього серця вітаю Тебе з Днем матері. Бажаю міцного здоров'я, щастя, багато радості. Дякую за безмежну любов і турботу. Твій син Андрій. Дорога матусю! Вітаю з чудовим святом весни – Днем матері. Бажаю ніколи не хворіти, бути завжди радісною і щасливою. Дякую за твоє золоте серце, невтомну турботу і щедру ласку. З любов'ю твоя донечка ______ Вправа 343 (сторінка 142) Установи зв’язок однорідних членів першого речення за зразком вправи 338. Як з’єднуються однорідні підмети? Пожовкли дерева, і трави, і квіти. (Що?) дерева, трави, квіти (що зробили?) пожовкли. Однорідні підмети: дерева, трави, квіти. Поєднуються повторювальним сполучником і. Схема однорідних членів: і О, і О

Вправа 344 (сторінка 142) Випиши з тексту речення з однорідними членами в запропонованій послідовності. 1. Однорідні члени, що з’єднані сполучником й. На клумбі розквітли червоні й білі, жовті й багряні тюльпани. Схема однорідних членів: O й O, О й О 2. Однорідні члени, що з’єднані сполучником та. Його теплі та ласкаві промінці зігріли землю. Схема однорідних членів: O та O 3. Однорідні члени, що з’єднані сполучником проте. Цвіте малий, проте густий кущик конвалії. 4. Чорнобривці, нагідки та мальви ще не розцвіли. (Однорідні підмети з’єднані комою та сполучником та.) Схема однорідних членів: O, проте O Поясни розділові знаки при однорідних членах речення. Перед сполучниками і, й, та, що з’єднують два однорідні члени, кому не ставимо (теплі та ласкаві). Якщо сполучник повторюється, кому ставимо. Перед сполучниками а, але, проте кому ставимо завжди (малий, проте густий). Пари однорідних членів «червоні й білі, жовті й багряні» відокремлюємо комою. Підкреслене речення читаємо з інтонацією перелічування. Вправа 345 (сторінка 143) Склади й запиши речення за поданими схемами. 1. Мама, тато і Оленка вибирають новий триколісний велосипед. 2. Дідусь підживив, полив квіти та городину. Вправа 346 (сторінка 143) Установи зв’язок однорідних членів першого речення за зразком вправи 338. Як з’єднуються однорідні підмети в першому реченні? З якою інтонацією їх треба читати? Радіють мама, тато, бабуня і дідусь. (Хто?) мама, тато, бабуня і дідусь (що роблять?) радіють. Однорідні підмети: мама, тато, бабуня і дідусь. Схема однорідних членів: O, O, O і O Інтонація перелічування.

Вони у кошичку до церкви яскраву писанку і крашанку несуть. Несуть (що?) писанку і крашанку. Однорідні другорядні члени: писанку, крашанку. Схема однорідних членів: O і O Інтонація перелічування. Вправа 347 (сторінка 143) Створи схему одного речення (на вибір). Встала весна, чорну землю сонну розбудила, уквітчала її рястом, барвінком укрила. ,…… , … …, … . Вітер з гаєм розмовляє, шепче з осокою. з… , з…. Вправа 348 (сторінка 143) Зроби схему речення за зразком вправи 338. До підкресленого підмета вкажи однорідні присудки, які відповідають на питання що роблять? що зробили? Доведи, що залежні слова від однорідних присудків відповідають на питання у що? чим? Доведи або спростуй твердження: «У цьому реченні є ще однорідні члени». Загадка Відгадка Ростуть ягоди дрібненькі, смугасті, Аґрус кисленькі, у колючки вбралися, кущиком назвалися. Зв'язок слів у реченні за питаннями: (що?) ягоди (що роблять?) ростуть, (що зробили?) вбралися, назвалися; ягоди (які?) дрібненькі, смугасті, кисленькі; вбралися (у що?) у колючки; назвалися (чим?) кущиком. Однорідні присудки: ростуть, вбралися, назвалися. Твердження «У цьому реченні є ще однорідні члени» правильне: однорідні другорядні члени — дрібненькі, смугасті, кисленькі. Вправа 349 (сторінка 144) Розгляньте схему. Порадьтеся, якого речення загадки вона стосується. Діти лампочку зірвали, з апетитом скуштували.

(що?) діти ⇄ (що зробили?) зірвали, скуштували зірвали → (що?) лампочку скуштували → (як?) з апетитом Створи схему до іншого речення загадки. Лампочка вгорі висіла, виросла і пожовтіла. (що?) лампочка ⇄ (що робила?) висіла, (що зробила?) виросла і пожовтіла висіла → (де?) вгорі Вправа 350 (сторінка 144) Доповни схему однорідними другорядними членами. (що?) весна ⇄ (що зробила?) надійшла весна → (яка?) прекрасна, многоцвітна, тепла, ясна Вправа 351 (сторінка 144) Склади речення з поданих слів, щоб вони відповідали наведеним нижче схемам. Підкресли однорідні члени речення. Удома жінка посадила і поливала ячмінне зерно. З нього виросла чудова велика квітка. У квітці жила маленька, гарненька Дюймовочка. Вправа 352 (сторінка 144) Спиши текст, замінюючи виділені слова однорідними членами речення з довідки. Познач однорідні присудки в підкресленому реченні. Ми вирушили на екскурсію до лісу. Сьогодні був теплий і сонячний день! Хлопці й дівчата зупинилися на галявині. На ній цвіли ромашки, кульбаби та дзвіночки. Кружляли у веселому танку бджілки, джмелі, метелики. Оля й Мирослава замилувалися жовтими кульбабками. А Бориса та Миколу зацікавив басовитий джміль. Він літав і гудів над квітками. Вправа 353 (сторінка 145) Спиши впорядкований текст. Підкресли граматичні основи першого речення. Простудилася весна, Громом кашляє вона. Вправа 354 (сторінка 145) Установи зв’язок однорідних членів другого речення вправи 353. Прийде сонечко ясне

І простуду прожене. (Що?) сонечко (що зробить?) прийде, прожене. Вправа 355 (сторінка 145) Чи готуєтеся ви до такого свята? Розкажіть про ваші бажання. Створи фотоколаж про навчання в 1–4 класах; підготуй запрошення для гостей свята; створи оголошення про цю подію. Дотримуйся вимог щодо створення таких текстів. Оголошення про свято «Останній дзвоник у початкових класах» Оголошення 28 травня 2022 року о 13-й годині в актовому залі школи відбудеться свято «Останній дзвоник у початкових класах». Запрошуємо батьків і всіх охочих. Вхід вільний. Учні й учениці 4 класу Дорогі батьки! Запрошую вас на свято «Останній дзвоник у початкових класах». Воно відбудеться у п’ятницю 28 травня о 15 год в актовому залі нашої школи. Я теж беру участь у святі. Дуже хочу бачити вас там. Ваш син Андрій. Мої навчальні досягнення. Сторінка 146. 1. Розповідне окличне речення, у якому підмет виражений .займенником Він знову хотів дременути в ліс! 2. Питальне речення. Де ж це він так забруднився? 3. Спонукальне окличне. Погляньте, який занехаяний! 4. Речення, яке складається тільки з головних членів. Він мовчав. 5. Речення, у якому два присудки поєднані сполучником. Малюк сопів і затулявся від густої піни.

6. Речення, у якому є три однорідні другорядні члени. Мама вимила мордочку, спину та лапи. 7. Переробили розповідне окличне речення на питальне. Він знову хотів дременути в ліс? ТЕКСТ Вправа 356 (сторінка 147) Розгляньте діаграму. Зробіть висновок щодо змісту цього розділу. Повторіть вивчене. Текст — група речень, які зв'язані між собою за змістом та граматично, до нього можна підібрати заголовок. Будова тексту: зачин, основна частина, кінцівка. Текст-розповідь — текст, у якому про когось або про щось розповідається. Текст-опис — текст, у якому щось або хтось описується. Текст-міркування має твердження, доведення і висновок. Вправа 357 (сторінка 147) Доповни незакінчені речення, вибравши правильну відповідь. Заголовок тексту відповідає темі тексту. 1. Текст має 4 абзаци. 2. Зачин тексту позначений блакитною рискою. 3. Основну частину подано описовим текстом. 4. Останній абзац — це текст-міркування. 5. Підкреслене речення — це теза. Спиши з тексту-міркування речення-докази та висновок. Зверни увагу на розділові знаки. По-перше, ти, так само як і вона, корисна лікарська рослина. По-друге, її квіти, так само як і твої, скоро зірвуть, висушать, і ви обидві принесете користь людям. Отже, ви обидві — цінні лікарські рослини! Розглянь малюнок арніки (с. 147). Створи текст-опис, використовуючи слова та словосполучення з тексту. Дотримуйся такої послідовності: кореневище, стебло, листя, квіти. Арніка росте високо в Карпатських горах. У неї міцне кореневище, яке тримає рослину серед каміння. Стебло високе, пряме, вкрите короткими волосками. Унизу — видовжені

листки. На верхівці розкриваються яскраво-жовті квіти з довгими пелюстками, схожі на маленькі сонечка. Вони приємно пахнуть. Арніка – лікарська рослина. Вправа 358 (сторінка 148) Створи текст-опис лікарської ромашки. Скористайся описом арніки, який подано у вправі 357. Лікарська ромашка, або рум’янок, росте на луках, біля доріг і в садах. Вона невисока, з тонким розгалуженим стеблом. Листочки дрібні, порізані, схожі на зелене мереживо. На кожній гілочці — квітка: жовта опукла серединка, а довкола неї білі пелюстки, ніби промінчики. Ромашка має приємний медовий запах. З ромашки заварюють корисний чай, який допомагає при застуді. Вправа 359 (сторінка 148) Прочитайте речення. Подумайте, чи можна прочитане назвати текстом. Чому? Чи так вирощують сад? Ні, це не текст: речення записано без логічної послідовності. Сад так не вирощують — спочатку його садять, потім доглядають. Упорядкуй текст відповідно до плану, перекажи. Саме такий текст написала З. Мензатюк. Зачин Домівка Михайла знаходилася під самим лісом. Основна Напровесні хлопчик посадив на крутосхилі яблуневий частина сад. Нелегке то діло — садити тоненькі щепи в горах! Ціле літо Михайло доглядав свої яблуньки. Старанно обкопував, підв’язував, носив воду аж із потічка. Коли зривалася буря, він переживав, щоб вітер не поламав його саджанців! Узимку потрібно турбуватися, щоб зайці не погризли молоде солодке гілля. Треба обв’язати молоді яблуньки. Кінцівка Він мріяв, що цієї весни сад зацвіте. Дай письмові відповіді на 4, 5 і 6 пункти плану. У плані лише п’ять пунктів, тому відповідаємо на 4 і 5 пункти. Узимку Михайло обв’язував молоді яблуньки, щоб зайці не погризли молоде гілля. Хлопчик мріяв, що цієї весни сад зацвіте. Спиши перше речення впорядкованого тексту, познач підмет і присудок.

Домівка Михайла знаходилася під самим лісом. Спиши останнє речення впорядкованого тексту, познач підмети та присудки. Він мріяв, що цієї весни сад зацвіте. Вправа 360 (сторінка 149) Склади й запиши текст-розповідь, користуючись планом, початком тексту та словами з довідки. У Сергія є старший брат Андрій. Про нього кажуть, що він має золоті руки. Брати вирішили зробити шпаківню. Хлопці дістали дощечки, разом виміряли їх і акуратно розпиляли. Працювали завзято: збили стінки цвяхами, прорізали кругле віконце, а зверху прибили дашок. Так брати готувалися до зустрічі пернатих друзів. Готову шпаківню вони прив’язали високо на березі біля хати. Нарешті прилетіли галасливі шпаки. Вони одразу поселилися в новій хатинці, і на подвір’ї залунали радісні пісні. Здавалося, птахи принесли на крилах весну. Брати зробили добру справу. Молодці! Вправа 361 (сторінка 149) Спиши з тексту вправи 359 відповіді на 1, 2 і 3 пункти плану. 1. Домівка Михайла знаходилася під самим лісом. 2. Напровесні хлопчик посадив на крутосхилі яблуневий сад. Нелегке то діло — садити тоненькі щепи в горах! 3. Ціле літо Михайло доглядав свої яблуньки. Старанно обкопував, підв'язував, носив воду аж із потічка. Коли зривалася буря, він переживав, щоб вітер не поламав його саджанців! Вправа 362 (сторінка 150) Прочитай «розсипані» рядки з вірша в правильній послідовності. Навесні мала вербичка Одягнула рукавички. Ще стоять холодні ночі — Застудитися не хоче. Доповни схему речення словами. (що?) вербичка ⇄ (що зробила?) одягнула вербичка → (яка?) мала

одягнула → (що?) рукавички одягнула → (коли?) навесні Укажи, за допомогою чого пов’язуються слова в реченні. Слова в реченні пов’язуються за допомогою закінчень: (яка?) мала вербичка, вербичка одягнула (що?) рукавички. Вправа 363 (сторінка 150) Спиши текст, замінюючи слова, які повторюються, словами з довідки Сьогодні Славка запросили на день народження. Сусідській дівчині Марині виповнилося десять років. Вона запросила друзів та однокласників. Хлопчик купив букет квітів і вивчив напам'ять вітальний вірш. Він також узяв книжку «Енциклопедія для дівчаток», щоб подарувати дівчині. Іменинниця радо зустріла товариша. Вправа 364 (сторінка 151) Спиши перше, друге та третє речення, поставивши дієслова в майбутньому часі. Уранці Еліза прокинеться. Сонце буде вже високо. До сонця простягнуть свої віти великі дерева. Вправа 365 (сторінка 151) Спиши з вправи 364 три останні речення. Підкресли головні члени речення. До озера стікалися великі й малі струмочки. Струмочки несли чисту й прозору воду. Еліза замилувалася чудовою природою. Вправа 366 (сторінка 151) Про кого розповідається в тексті? Який це текст: розповідь, опис чи міркування? Обґрунтуй свій вибір. Визнач тему текстурозповіді та його мету. У тексті розповідається про ластів’ят і маму-ластівку. Це текстрозповідь, бо в ньому розповідається про події, які відбуваються одна за одною. Тема: розповідь про ластівок. Головна думка: «Удруге й утретє ластівка віддає поживу меншому, щоб провчити нетерплячого». Мета: засудження нахабства. Випиши з тексту речення, яке відповідає поданій схемі.

Вони сідають на вишневу гілку. (хто?) вони ⇄ (що роблять?) сідають сідають → (на що?) на гілку гілку → (яку?) вишневу Вправа 367 (сторінка 152) Який із текстів-описів є науково-популярним? Яка його мета? 1) Стиль мовлення: науково-популярний (конкретний і стислий виклад, наявність чисел, термінів, відсутність художніх засобів, нема ставлення автора до написаного). 2) Стиль: художній (наявність художніх засобів: пестливі слова, епітети, порівняння; відчувається ставлення автора до написаного). Науково-популярним є перший текст. Його мета — повідомити точні відомості про ластівок. Створи текст-опис ластівки, доповнюючи речення словами та словосполученнями з текстів, а також власними. Ластівка — це маленька перелітна пташка. У неї тіло видовжене, голова невелика, хвіст довгий, з глибоким вирізом. Лапи короткі. Спина чорно-синя, блискуча, а живіт світло-сірий. Лоб у дорослої ластівки білий. Крила довгі й гострі, тому вона літає дуже швидко. Ластівки знищують багато шкідливих комах, тому люди радо зустрічають їх навесні. Яка мета тексту-опису? Мета тексту-опису — описати щось чи когось, дати точне або яскраве уявлення про предмет мовлення. Вправа 368 (сторінка 152) Порадьтеся, які сполучення слів варто використати в художньому тексті-описі, а які — у науково-популярному. Складіть ці тексти (усно). Розкажіть. Для художнього текстуДля науково-популярного тексту опису Довге тіло; заокруглений Довжина крил — 22 см; довжина темно-сірий хвіст; весняний, хвоста — 18 см; оперення з темною веселий ліс; дзьоб чорний; поперечною смугою; дзьоб чорний; лапи короткі; невтомна лапи короткі; відкладає майже трудівниця; прилітає двадцять яєць; підкладає яйця в ранньою весною; дарує всім

гучне «ку-ку»; живе в гнізда інших птахів; знищує багато парках, лісах, садах. волохатої гусені. Науково-популярний опис зозулі Зозуля – птах середнього розміру. У неї видовжене тіло, а довжина крил досягає 22 см. Хвіст заокруглений, темно-сірого кольору, його довжина — 18 см. Оперення сіре, з темними поперечними смугами. У птаха чорний дзьоб і короткі лапи. Зозуля відкладає майже двадцять яєць, але підкладає їх у гнізда інших птахів. Зозуля знищує багато волохатої гусені. Вправа 369 (сторінка 153) Запишіть художній текст-опис зозулі, використовуючи слова та сполучення слів із вправи 368. Ранньою весною до нас прилітає зозуля й дарує всім гучне «ку-ку». У неї довге тіло, вкрите сірим пір’ям із темними поперечними смужками. Дзьоб чорний, лапки короткі, хвіст темно-сірий, заокруглений. Живе зозуля в парках, лісах і садах. Вона — невтомна трудівниця: знищує багато волохатої гусені, яку не їдять інші птахи. Вправа 370 (сторінка 153) Визнач, скільки абзаців у тексті. Яку думку стверджує автор у частині тексту, позначеній блакитною рискою? Які докази він наводить у частині тексту, яку позначено зеленою рискою? Як називаємо текст, який доводить, переконує, пояснює? Якої частини тексту-міркування не вистачає? Створи цю частину, запиши. Зачин

Яка чудова в бабусиному саду яблуня! Бабуся каже, що таких яблук ніде немає.

(твердження, або теза Основна Я погоджуюся з нею. Дійсно, яблука в бабусиному частина саду чудові. По-перше, вони всю зиму лежать, наче щойно з гілки. І жодного червивого не буває. Подруге, вони великі, налиті, відкусиш — сік так і чвиркає. І яблуня наче казкова. Але в казки я давно не вірю…

(доведення) Кінцівка

Отже, бабуся має рацію: її яблуня справді чудова, а яблука — найсмачніші.

(висновок) У тексті два абзаци. У частині, позначеній блакитною рискою, автор стверджує, що яблуня в бабусиному саду чудова, а таких яблук ніде немає. Докази: яблука всю зиму лежать, наче щойно з гілки; жодного червивого не буває; вони великі, налиті, соковиті. Текст, який доводить, переконує, пояснює, називаємо текстомміркуванням. У ньому не вистачає висновку — його ми й дописали (кінцівка в таблиці). Вправа 371 (сторінка 153) Склади текст-міркування, твердженням якого є прочитані речення. Використай подані малюнки для формулювання доказів, а також слова та сполучення слів: я вважаю, на мою думку, по-перше, по-друге, я підтримую, дійсно та ін. Слова отже, таким чином, безумовно, адже використай у висновках тексту. Дуб — незвичайне дерево! (Текст-міркування) Дуб — незвичайне дерево. Він живе дві тисячі років! Я підтримую цю думку. По-перше, з міцної дубової деревини здавна будували кораблі. По-друге, у дубових бочках довго зберігаються продукти. По-третє, жолудями харчуються білки й інші тварини, а в дуплах вони знаходять прихисток. По-четверте, кора дуба має лікувальні властивості. Отже, дуб справді незвичайне дерево, бо приносить велику користь і людям, і тваринам. Вправа 372 (сторінка 154) Склади текст-міркування, початком якого є запропоноване твердження, використавши доведення (докази). Використовуй слова, подані у вправі 371. Запиши. Кожна пора року прекрасна по-своєму. Дійсно, так. Але я найбільше люблю весну. По-перше, навесні прокидається природа: тане сніг, з’являються перші квіти й молоде листя. По-друге, повертаються з вирію птахи, і зранку чути їхній спів. По-третє, стає тепло, і можна довго гуляти надворі, кататися на велосипеді. По-четверте, навесні ми святкуємо Великдень.

Отже, для мене весна — найкраща пора року, бо вона дарує радість і надію. Вправа 373 (сторінка 154) У якій частині тексту наведено наукові докази та факти про властивості води? У якій частині тексту описано красу гірського джерела? Чи наявні в тексті судження та висновки? Зачин Джерело співало чистою гірською водою. Вона була така прозора, що на дні виднівся зелений мох. (опис краси джерела) Основна Багато хто думає, що про воду нічого нового ми частина вже дізнатися не можемо. Але це не так! Вода — (наукові докази одна з таємничих речовин. Учені відкривають нові та факти, власні цікаві факти про неї. Наприклад, такий: судження, розрізняють 1300 видів води! Ґрунтова, приклади) льодовикова, дощова. Або ще такий факт: Земля покрита на 70 % водою, але тільки 3 % — це прісна вода. На один шматок хліба потрібно 44 л води, а на одне яблуко — 70 л! Кінцівка Я вважаю, що воду треба берегти. Адже вода — це (висновок) джерело життя всього живого на нашій планеті. І не тільки. Наукові докази та факти про властивості води наведено в основній частині (позначеній блакитною рискою). Красу гірського джерела описано в першому абзаці. Так, судження й висновок є в останньому абзаці: «Я вважаю, що воду треба берегти…». Продовж речення: текст-есе — це невеликий твір, у якому автор (авторка) описує власні враження про предмети, явища, розповідає про них, наводить … . Текст-есе — це невеликий твір, у якому автор (авторка) описує власні враження про предмети, явища, розповідає про них, наводить власні приклади. Які ти знаєш цікаві факти про воду? Напиши. Мозок людини на 78 % складається з води. Перші живі організми на Землі виникли у воді. Вправа 374 (сторінка 155)

Створи текст-есе, використовуючи поданий початок, власні знання про пісок і прочитані відомості. Дотримуйся відповідної структури тексту-есе. Під зоряним небом я спостерігав красу піщаних дюн. Місячне сяйво фарбувало чистий пісок різними блискітками. Він, наче жива істота, ворушився, плив і співав. Я зрозумів, що пісок — це не просто корисна копалина. Він буває морський, річковий і навіть штучний, а за кольором — жовтий, білий, сірий, чорний, червоний і зелений. З піску виготовляють скло, будівельні розчини, наждачний папір, ним очищують воду, його використовують, коли будують дороги. А ще пісок — це наші літні ігри: з нього ми будуємо замки на березі моря. Отже, пісок буває і корисним, і чарівним — усе залежить від того, як на нього подивитися. Вправа 375 (сторінка 155) Створи текст-есе про вербу, використовуючи наукові факти про це дерево. Біля нашого ставка росте стара верба. Вона завжди здавалася мені особливим деревом. Я дізнався, що верба — давня рослина. Цікаво, що вона буває і деревом, і кущем. У світі налічують 550 видів верби. Одні садять для краси, як-от плакучу вербу, інші використовують у промисловості, а ще інші — у медицині. Верба дуже живуча: досить устромити гілочку в землю — і вона пустить коріння. Недарма в Україні вербу вважають символом рідного краю, а на Вербну неділю святять вербові гілочки. Вправа 376 (сторінка 156) Вибери правильну відповідь. Оголошення — це художній, діловий чи розповідний текст? Оголошення — це діловий текст. Склади текст оголошення, у якому повідом про свято останнього дзвоника, яке відбудеться у твоїй школі 27 травня. Оголошення

27 травня 2022 року о 13-й годині у Харківській ЗОШ №1 за адресою: вулиця Центральна, 5, відбудеться свято останнього дзвоника. Запрошуємо учнів, їхніх батьків і вчителів. Вхід вільний. Адміністрація школи Вправа 377 (сторінка 156) Який із текстів-описів є науково-популярним? Спиши художній текст-опис ворона, підкресли слова, характерні для художнього тексту-опису. Науково-популярним є перший текст. Оперення ворона однотонне, чорне, із синювато-зеленим відблиском. Хвіст довгий, клиноподібної форми. Лапи чорні, укриті пір'ям, з міцними гострими кігтями. Має потужний чорний дзьоб. У ворона гострий зір і відмінний слух. Вправа 378 (сторінка 156) Створи опис синички, користуючись довідковою літературою чи інтернетом. Синичка — маленька жвава пташка, яка не відлітає від нас на зиму. У неї чорна шапочка на голові, білі щічки й жовта грудка з чорною смужкою посередині, наче краваткою. Спинка зеленувато-сіра, а крила й хвіст сизуваті. Синичка весела й непосидюча: стрибає по гілках, зазирає в шпаринки кори й шукає личинок. Узимку вона прилітає до годівничок і дзвінко співає «зінь-зінь». Синиці — корисні птахи: вони захищають сади від шкідників, тому взимку їх треба підгодовувати. Мої навчальні досягнення. Сторінка 157. Зміст. 1.1. Події відбувалися навесні (цвітуть каштани). 1.2. Описані дерева: каштан, клен. Слова. 2.1. Антоніми в одному реченні: молоді — старі. 2.2. Синоніми в одному реченні: захоплюються, милуються. 2.3. Слова в переносному значенні, фразеологізм: проклюнулися свічечки, промінь оббіжить, дощ умиє, вітер висушить рушником, небесної люстри, красенями каштанами;

ніде голці впасти. Будова слова 3.1. Слова з префіксами роз- та префіксами пре-, при-: розрослися, прекрасні, прикріплені. 3.2. Слова з апострофом після префікса: з’явилися. 3.3. Слова зі збігом приголосних на межі префікса та кореня: оббіжить. 3.4. Слова зі збігом приголосних на межі кореня та суфікса: раннім. 3.5. Слова із суфіксами -есеньк-, -ечк-, -очок: малесенького, тонесенького, свічечки, листочок. Речення. 4.1. Одне розповідне неокличне речення. Уздовж тротуару розрослися прекрасні каштани. 4.2. Одне спонукальне окличне. Подивіться, яке яскраве зелене листя, які білосніжні, квітучі свічки! 4.3. Одне питальне речення. Хіба можна пройти мимо такої краси? 4.4. Речення з однорідними підметами. Усю весну молоді й старі милувалися раннім цвітом каштанів. 4.5. Речення з однорідними присудками. Вони росли й біліли. Люди спостерігають, захоплюються, милуються чарівними деревами. Мої навчальні досягнення. Сторінка 158. Зміст. 1.1. Події відбуваються в лісі. 1.2. Ліс був холодний, бо у ньому вили вітри. 1. 3. У лісі з’явилась Біла Панночка. Прикметник. 2.1. Прикметники у початковій формі (ч. р., Н.в., однини): холодний. 2.2. Прикметник жіночого роду, Ор. відмінок: неймовірною. Іменник. 3.1. Два іменники ж. p., одн., Н. в.: сосна, осика, трава, Панночка. 3.2. Два іменники ч. pоду, мн., Н. відмінок: звірі, птахи, метелики, вовки, вітри.

3.3. Іменник ж. p., однини, Ор. в.: тишею. Числівник. Числівник (о котрій?): о десятій. Дієслово. 5.1. Неозначена форма дієслова (що зробити?): наступити. 5.2. Два дієслова ж. роду (мин. ч.): з’явилася, ступала, боялася. 5.3. Два дієслова теп. час, 3-ї особи мн.: живуть, виють, сідають, звішують, відпочивають, вміють. 5.4. Дієслово теп. ч., 3-ї ос. однини: живе, вражає, дихає, тремтить, шелестить. Прислівник. 6. Два прислівники (коли?): щоранку, щодня, щоночі. Займенник. 7.1. Займенник 3 ос. одн.: він, у ньому, вона. 7.2. Займенник 3 ос. мн.: вони.