h-4-um-var-1

ГДЗ Українська мова та читання 4 клас Варзацька 2021 Частина 1 Вибери номер вправи: 1-20

21-40

41-60

61-80

81-100

101-120

121-140

141-160

161-180

181-200

201-220

221-240

241-260

261-280

281-300

301-320

321-334

МОВА І МОВЛЕННЯ § 1 Мова в житті народу Вправа 1 (сторінка 4) 1. Розгляньте малюнок і виразно прочитайте вірш. Рідна мово, зелена діброво! (Розповідне окличне речення) Чую пісню твою запашну. (Розповідне неокличне речення) Ти квітуєш пелюстками слова. (Розповідне неокличне речення) Я — листочок в твоєму саду. (Розповідне неокличне речення) 2. І варіант — перебудуйте третє речення в спонукальне з окличною інтонацією; II варіант — побудуйте графічну модель останнього речення, вписуючи до неї службові слова. І варіант. Перебудували третє речення в спонукальне Ти квітуй пелюстками слова! ІІ варіант. Побудували графічну модель (схему) речення останнього _____ — ==== в - - - - - - - - . Читаємо схему: в неокличному (в кінці речення крапка) реченні маємо підмет, присудок, два другорядних члени речення. ______ — ______ в ______ ______. Читаємо схему: у неокличному (в кінці речення крапка) реченні 5 слів, з них 4 самостійні частини мови (риски) і службове слово в, яке вписано в модель. Вправа 2 (сторінка 4) 1. Спиши буквосполучення. Зі складів утвори та запиши слова. Слово, слова. 2. Спиши прислів’я. Поясни, як ти розумієш його зміст. Слово до слова — зложиться мова. Кожне слово — певна цеглинка у великій споруді мови. Від якісної та міцної цегли залежить, чи буде будівля довговічною, теплою, затишною для її мешканців. А від уміння грамотно, доречно, влучно вживати слова залежить культура мовлення кожного. Вправа 3 (сторінка 5) 1. Прочитайте поетичні рядки. Випишіть слова, які вживаються в повсякденному мовленні. Слова з повсякденного мовлення: є, на, землі, такі, слова, старіють, буря, вітер, вода, сонце, трава, душа, німа, словам, нема. 2. Доповніть ряд виписаних слів власними прикладами.

Власні приклади: парта, учень, мама, день. Вправа 4 (сторінка 5) Прочитай слова. Чи вживаються вони тепер у мовленні? Як називають такі слова? Добери до них із довідки сучасні відповідники і запиши слова парами. Корогва — прапор, крам — товар, уста — губи, рать — військо, стольний град — столиця, врата — ворота, спудеї — студенти, піїти — поети, свита — плащ. Вправа 5 (сторінка 5) 2. Складіть діалоги та розіграйте ситуації: І варіант — хто вітається першим, якщо зустрілися молодший і старший, хлопчик і дівчинка; II варіант — у яких випадках замість «Добрий день!» можна говорити «Привіт!». І варіант — хто вітається першим, якщо зустрілися молодший і старший, хлопчик і дівчинка. - Добрий день, Іване Петровичу! - Добрий день, Василько! Бачу, що ти сьогодні поспішаєш. - Так, бо спізнююся на урок. - Не буду тебе затримувати. Хороших тобі оцінок. - Дякую. До побачення. - Бувай. --------------------------------------------------- Маринко, привіт! - Привіт, Іване. - Куди ідеш? - До подруги Софійки. - Ідемо разом, бо я прямую до її брата. II варіант — у яких випадках замість «Добрий день!» можна говорити «Привіт!». - Добрий день, бабусю? - Привіт, моя дорогенька Оленочка! - Як справи у мами й тата? - Та все добре! - А що нового у тебе? - Вчора з усім класом їздили на екскурсію.

- А де ви побували? - В Олеському замку. Я принесла наші фотографії. - Чи не можеш ти, Оленочко, мені подати окуляри. - Залюбки. Ось, тримайте. - Тепер показуй. Мені хочеться усе побачити. --------------------------------------------------- Привіт, Іване! - Привіт! - Йдеш сьогодні на річку? - Так. - Я теж збираюся поплавати. Підемо разом? - Звичайно. Я тобі зателефоную. Бувай. - Тоді до зустрічі, як завжди, о четвертій. 3. Знайдіть в інтернет-джерелах прислів’я про чемність. Запишіть одне з них (на вибір). Яка совість, така й честь. У кого совісті нема — нема й сорому. На людях Ілля, а дома свиня. Вправа 6 (сторінка 6) 1. Прочитай вірш. Які слова ввічливості в ньому вжито? Чи можна ці слова вимовляти незадоволено, з похмурим обличчям? Слова ввічливості не можна вимовляти незадоволено, з похмурим обличчям: «будь ласка», «спасибі», «вибач». 2. Знайди у вірші спонукальне речення. З якою метою воно вжите? Як на письмі виділяється звертання? Як кажуть про людину, яка вживає слова ввічливості? Сію дитині в серденько ласку. (Розповідне неокличне речення) Сійся-родися, ніжне «будь ласка», вдячне «спасибі», «вибач» тремтливе, — слово у серці, як зернятко в ниві. (Спонукальне неокличне речення) Спонукальне речення вжите, щоб закликати бути ввічливими. Звертання на письмі виділяється комами. Людину, котра вживає слова ввічливості, називають ввічливою. Вправа 7 (сторінка 6) 1. Спиши. У кожній групі слів знайди і підкресли «зайве» слово. Обґрунтуй свій вибір. а) Глас, звук, голос, шум, шепіт. («зайве» — застаріле слово глас)

б) Область, місто, район, повіт, селище. («зайве» — застаріле слово повіт) в) Кліпмейкер, продюсер, бізнес-леді, дизайнер, кравчиня. («зайве» кравчиня, бо не є іншомовним) 2. Пригадай, у яких творах української літератури вживаються наведені старі слова. Старі слова вживаються у фольклорі: народних казках, легендах, переказах. Завдання і запитання для повторення 1. Яке значення має мова в житті народу? Значення мови надзвичайно велике, бо вона допомогла в розвитку людському суспільству. Мова, на відміну від жестів, здавна дозволяла краще порозумітися людям. Об’єднувала родами для спільного ведення господарства, так згодом утворилися народи. Спочатку усно, а потім письмово, зберігався досвід та передавався наступним поколінням, що сприяло розвитку науки та винахідництва, загальному прогресові. Завдяки мові з культурних джерел можна дізнатися про історію народу. Без мови не було би народів, сучасного розвитку суспільства. 2. Наведи приклади п’яти старих слів і п’яти нових. У яких творах вони трапляються? Старі слова трапляються в усній народній творчості, літературних творах, які написані в минулому. Старі слова та нові відповідники: рать — військо; супостат — ворог; мзда — відплата; брань — бійка, війна; перст — палець Нові слова: смартфон, планшет, ноутбук, блогер, вебсайт. Вони трапляються в сучасних текстах, газетах, на сторінках інтернету. 3. Що таке культура спілкування? Культура спілкування — це правила передавання чи отримання інформації. 4. Назви ознаки культури усного та писемного мовлення. Вимоги писемного мовлення: писати треба каліграфічно, розбірливо, охайно, без помилок. Володіти культурою писемного мовлення — означає правильно, точно, грамотно і каліграфічно оформляти думки на письмі, щоб кожен міг прочитати і зрозуміти.

Вимоги до усного мовлення: • дивитись на співрозмовника; • вдумливо добирати слова; • послідовно викладати думки, правильно пов'язуючи їх між собою; • чітко, виразно вимовляти кожне слово; • дотримуватися потрібної інтонації (передавати голосом запитання, здивування, різні почуття); • доводити свою думку до кінця; • вживання слів із правильним наголосом. Володіти культурою усного мовлення — означає висловлювати думки правильно, виразно, зрозуміло для всіх, хто слухає. Під час розмови не можна: пропускати слова; викрикувати; розмахувати руками; вживати зайві та грубі слова; неуважно слухати співрозмовника та перебивати його, не вибачившись; залишати розповідь незакінченою; вживати слова, значення яких не розумієш. ТЕКСТ § 2 Заголовок. Найважливіші в тексті слова Вправа 8 (сторінка 7) 2. Пригадайте, за якою ознакою добирають заголовок до твору. Доберіть до вірша заголовок. «Айстри», «Квіти останнії», «Айстри — сльози осені». Вправа 9 (сторінка 7) Яка твоя найулюбленіша квітка? Придивися до неї. Що особливе в її кольорі, формі? Послухай «голос» своєї улюблениці. Уяви себе цією квіткою. Спробуй визначити її характер. Моя найулюбленіша квітка ромашка. Якою б вона не була дрібною чи великою, її завжди впізнаєш за жовто-білим кольором. За формою вона, неначе сонце у білому віночку. Я уявляю себе цією квіткою. І бачу себе радісною та усміхненою. Ця квітка не може бути інакшою, бо завжди рівняється на сонечко. А воно теж радіє, бо несе людям тепло та світло. Вправа 10 (сторінка 7) 1. Із поданих складів утвори і запиши слова. Зозулинець, грицики.

2. Довідайся з додаткових джерел, чому ці рослини отримали такі назви. Назва зозулинець пояснюються або тим, що більшість цих рослин цвіте в той час, коли кує зозуля. Назва грицики — видозміна слова гречка дика. Зозулинець — назва багаторічних квіткових трав'янистих рослин, бульбовидні корені яких застосовуються у медицині. Грицики — трав'янистий бур'ян родини хрестоцвітих, що цвіте білим цвітом: використовується як лікарський засіб. Вправа 11 (сторінка 8) 1. Прочитайте оповідання. Якими словами змальовано пишні барви мальв? До яких частин мови належать ці слова? Частини мови, якими змальовано пишні барви мальв: палахкотять (що роблять?, дієслово), животрепетним (яким?, прикметник), вогнем (чим?, іменник), червоними (якими?, прикметник) язиками (чим?, іменник). 2. Доведіть, що це оповідання є текстом. Речення поєднані за змістом, можна дібрати заголовок. 3. Доберіть до даного тексту заголовок: І варіант — який допомагає зрозуміти, про що розповідається у творі; II варіант — який спонукає задуматися, чого навчає твір. І варіант — заголовок, який допомагає зрозуміти, про що розповідається у творі: «Мальви», «Мальви біля хати». Тема: розповідь про мальви. II варіант — заголовок, який спонукає задуматися, чого навчає твір: «Дорогі квіти», «Квітучий спомин», «Бабусин спадок». Мета: уславлення роду. 4. Спишіть ту частину оповідання, в якій описуються вогненні барви мальв. Палахкотять біля вікон животрепетним вогнем розвихрені мальви. Шугають червоними язиками багаття під самісіньку стріху. Так і гляди, від їхнього полум'я загориться хата! Вправа 12 (сторінка 8) 1. Спиши текст, вибираючи з дужок потрібні слова. Людям мальва відома здавна. Ще древні греки та римляни цінували й розводили цю квітку. Тільки для них мальва була не квіткою, а

лікарською рослиною і... салатом. З її молодих листочків люди готували смачні, корисні для здоров'я салати. Вони й назвали рослину мальвою. 2. Про що ти дізнався/дізналася з тексту? Цікаво було дізнатися, що для древніх греків і римлян мальва була салатом. 3. Порівняй тексти про мальви (вправа 11 і вправа 12). Який із них художньо описує квіти, а який — подає точні наукові відомості? Текст у вправі 11 художньо описує квіти, у вправі 12 подає наукові відомості. 4. Поміркуй, який заголовок можна дібрати до тексту Алли Коваль. Запиши його. Заголовок: «Мальва відома здавна», «Назва квітки мальви», «Чому мальва так називається». § 3 Тема і основна думка тексту Вправа 13 (сторінка 9) 1. Прослухай вірш та музику, яка зображає вітер. З якою інтонацією слід читати першу строфу? А другу? Чому ти так думаєш? На мою думку, першу строфу слід читати з почуттям здивування, а другу — зі захопленням. 2. Добери до вірша заголовок. Заголовок: «Тисячорукий Вітер», «Сльози б я витер», «Руки турботи», «Для чого тисячі рук?», «За світ без сліз», «Я б витер сльози», «Всі на світі сльози б я витер». 3. Пригадай, що таке тема і основна думка тексту. У тексті про когось або про щось розповідається, доводиться якась думка чи описується предмет (явище). Це тема тексту. Текст створюється з певною метою. Це його основна думка. Вправа 14 (сторінка 9) 1. Із поданих складів утвори і запиши слова. Байдужість, чуйність. 2. Утвори від записаних слів прикметники чоловічого та жіночого роду. Байдужий, байдужа, чуйний, чуйна.

Рід прикметника визначаємо за закінченням: (який?, -ий, ч. р.) байдужий, чуйний; (яка?, -а, ж. р.) байдужа, чуйна. Вправа 15 (сторінка 9) 1. Спиши приказки. Про кого так кажуть? Моя хата скраю. А там хоч трава не рости. Так кажуть про байдужу людину, яку не турбують чужі біди. 2. Чи легко жити серед байдужих людей? Чи можна від них дочекатися допомоги, співчуття, поради, підтримки? Чи розділить така людина твою радість, твоє горе? Серед байдужих людей жити нелегко, бо від них важко дочекатися допомоги, співчуття, поради, підтримки, така людина не завжди розділить радість або горе. Вправа 16 (сторінка 10) 2. Визначте тему й основну думку оповідання. Скільки абзаців у тексті? Яку роль вони виконують? У тексті чотири абзаци. Зачин Зустріла Катруся на подвір’ї двох своїх однокласників і поділилася радістю: — Наш тато одужав. Основна Петро й Гриць подивилися на Катрусю, знизали частина плечима і, нічого не сказавши, побігли ганяти м’яч. Катруся підійшла до дівчаток. — Наш тато одужав, — сказала вона й засяяла на радощах. Одна з них — Ніна — здивовано спитала: — Ну то й що?.. Кінцівка Катруся відчула, як до горла підкотилася грудка, і їй стало важко дихати. Вона відійшла до одинокої тополі та гірко заплакала. Тема: розповідь про Катрусю та її однокласників. Головна думка: не бути байдужим. 3. Поясніть, як ви розумієте значення вислову «до горла підкотилася грудка». До горла підкотилася грудка — несподіване відчуття душевного болю, образи. 4. Що ж так образило Катрусю? Чому вона гірко заплакала? Запишіть відповіді на запитання кількома реченнями.

Байдужість однокласників образила Катрусю. Дівчинка щиро раділа, бо одужав її тато. Вона подумала, що така новина також порадує дітей. А потім гірко заплакала, бо однокласники не захотіли розділити з нею радість. На жаль, багато з них виявилися байдужими. Не зрозуміли, що того дня новина про тата була дуже важливою для Катрусі. Вправа 17 (сторінка 11) 1. Прочитай текст. Добери до нього заголовок. Заголовок: «Найважливіший урок», «Малюнки для однокласниці». 2. Скільки абзаців у тексті? Спиши абзац, у якому розповідається про те, чого бажали діти Олі. У тексті три абзаци. Зачин Коли діти дізналися, що Оля від’їжджає в інше місто назавжди, то дуже засмутилися. Вчителька запропонувала провести дівчинку і щось їй подарувати та побажати. Основна Діти намалювали сонце, що означає щастя; квітку частина соняха — радість, двох лелек — дружбу, бджолу — працьовитість. А один хлопчик зобразив метелика і пояснив, що він уособлює красу. Кінцівка Повертаючись додому з вокзалу, діти запитали у вчительки: — А уроки сьогодні будуть? — У нас сьогодні був найважливіший урок, — відповіла вчителька. Діти намалювали сонце, що означає щастя; квітку соняха — радість, двох лелек — дружбу, бджолу — працьовитість. А один хлопчик зобразив метелика і пояснив, що він уособлює красу. 3. Поміркуй, чи забудуть діти свою однокласницю. Як вони спілкуватимуться? Що можна сказати про учнів та учениць класу? Чому вчителька назвала цю подію найважливішим уроком? На мою думку, діти не забудуть однокласницю. По-перше, їх засмутила новина про від’їзд дівчинки. По-друге, вони разом провели її на вокзал. По-третє, залюбки готували малюнки, щоб подарувати на прощання. Надалі вони зможуть

спілкуватися онлайн. Учні та учениці класу були дружними, щирими. Учителька назвала цю подію найважливішим уроком, бо він нікого не залишив байдужим. § 4. Будова тексту Вправа 18 (сторінка 11) 1. Прочитай і відгадай загадку. Гриби. 2. Які слова допомогли тобі здогадатися, що описуються гриби? До яких частин мови належать ці слова? Парасолі (що?, іменник), маленькі (які?, прикметник), смачні (які?, прикметник). 3. Якому слову загадки відповідає дана звукова модель? Виростають. Вправа 19 (сторінка 12) 1. Із поданих складів утвори і запиши слово. Підберезовики. 2. Чому ці гриби отримали таку назву? Гриби отримали таку назву, бо живуть у симбіозі з деревами березами. 3. Розглянь малюнок і спиши речення. Установи зв’язок слів у ньому. Ростуть опеньки у тумані серед сосонок і беріз. Зв'язок слів у реченні за питаннями: (що?) опеньки (що роблять?) ростуть; ростуть (де?) у тумані; ростуть (де?, серед чого?) серед сосонок і беріз. Основа речення (головні члени речення): ростуть опеньки. Словосполучення: ростуть у тумані, ростуть серед сосонок і беріз. Однорідні другорядні члени речення: сосонок, беріз. 4. Чи можна цей образний вислів Ліни Костенко використати як заголовок до малюнка? Чому? Так, можна, бо на малюнку зображено саме те, про що йдеться у вислові: опеньки ростуть серед сосонок і беріз. Вправа 20 (сторінка 12)

2. Знайди в казці опис маслючка. Вислов припущення, яку вдачу мав маслючок. Чому ти так думаєш? Які риси зовнішності грибка переконують нас у цьому? Ніжка товстенька. Брунатний капелюшок на самі вуха насунутий, щоб ніхто не знайшов. Вдача маслючка: обережний, передбачливий, скромний. Риси зовнішності: капелюшок прикриває від грибників, ніжка товстенька, виткнувся із землі. Вправа 21 (сторінка 13) 1. Прочитайте текст. Знайдіть слова, що описують грибний струмочок. Яку картину ви уявили? Опис грибного струмка: «хто бував у горах в грибну пору, напевно, бачив цю дивовижу: гриби ланцюжком, один за одним, спускаються вниз по схилу, ніби грибний струмок пливе». 2. Запишіть відповідь на запитання кількома реченнями (за варіантами). І варіант. Яку дивовижу можна побачити в горах у грибну пору? У горах в грибну пору можна побачити дивовижу. Один за одним спускаються вниз по схилу гриби. Розташовуються вони ланцюжком. Тому складається враження, що пливе грибний струмок. IІ варіант. Як утворюються грибні струмочки в горах? У горах злива жене шумні, швидкі потоки. Вони розмивають грибницю і відривають шматки. Далі по дорозі заривають їх в землю. Коли спаде вода, грибниця проросте грибами. III варіант. Чому грибні місця в горах називають грибними струмочками? На мою думку, грибні місця в горах доцільно називають грибними струмочками. По-перше, у горах нерівна місцевість. На ній гриби спускаються ланцюгами вниз по схилу. Так вони проростають зі шматків грибниці після зливи. По-друге, своїм виглядом ланцюги грибів дуже нагадують струмки серед трави. У горах гриби можна назвати грибним струмком. 3. Який тип тексту — розповідь, опис чи міркування — потрібно використати в кожному з випадків? Доведіть свою думку.

І варіант. Опис дивовижі, яку можна побачити в горах у грибну пору: відповідаємо на питання «Яка?». IІ варіант. Розповідь про те, як утворюються грибні струмочки в горах: події йдуть одна за одною. III варіант. Міркування про те, чому грибні місця в горах називають грибними струмочками: відповідаємо на питання «Чому?». Вправа 22 (сторінка 13) Пригадай, як будують тексти (розповідь, опис, міркування, есе). За потреби користуйся таблицею (с. 14). Розповідь «Моя вишня…» Опис «Опис куманця» Міркування «Для чого потрібні бібліотеки?...» Есе «Чому потрібно навесні висаджувати дерева…» Вправа 23 (сторінка 14) 1. Виразно прочитай уривок з оповідання. Скільки в ньому абзаців? Яку роль вони виконують у тексті? У тексті чотири абзаци. Перший абзац — зачин: знайомить із місцем подій (ліс). Другий і третій описують осінні дерева і зелену сосну. Четвертий — розгортання події: дерева дорікають сосні. 2. Продовж текст-розповідь. Як могли б розгортатися події? — Я зовсім не намагаюся виділятися. Просто в мене немає листя. Замість нього — лише тонкі хвоїнки. — Бачимо, що ти — дерево щире, хоч не таке, як ми. Тож будемо дружною деревною родиною. — Якщо і я скину зелене вбрання, тоді хто вам розкаже про зимові дні. Коли ви дивитеся сни, я на сторожі за всім спостерігаю. А люта зима знає, що ніколи не переможе нашу велику деревну родину. — Ось чому ти так гарно розповідаєш про зиму. — Ви також забули про пустотливий літній вітерець, котрий полюбляє залітати в наш ліс. Я жодного разу не дорікнула нікому, що він бавиться лиш з вашими листочками. — Авжеж, не будемо сваритись у дружній нашій деревній родині.

А коли прилетів вітер, попрохали його хоч на мить прикрасити зелену красуню їхнім золотим листям. 3. Доповни і запиши речення (за вибором). І варіант. Восени листя жовтіє тому, що... Восени листя жовтіє тому, що хлорофіл легко руйнується. Від зменшення світлового дня він перестає відновлюватися вчасно в достатній кількості. На заміну йому яскравіше проявляються інші пігменти. Саме вони надають листю жовто-бурого кольору. І осінь в наших краях стає золотою. А згодом листяні дерева з голими гілками зустрічають зиму. II варіант. Восени листя опадає тому, що... Восени листя опадає тому, що припиняється всмоктування води, і зменшити випаровування листками допомагає їхня відсутність. Разом з листям рослина позбувається шкідливих речовин. Черешок легко відривається при найменших порухах вітром. Листяні дерева приготувалися до приходу зими. § 5. Про одне і те ж по­різному Вправа 24 (сторінка 15) 1. Прочитай і відгадай загадку. Річка. 2. Полічи, скільки в загадці іменників, прикметників, дієслів. Чому іменників найбільше? Яку картину змальовують іменники в нашій уяві? У реченні п'ять іменників (джерела, лугами, полями, лісами, моря), один прикметник (дрімучими), два дієслова (вибігла, допливла). Визначаємо самостійні частини мови за питаннями: вибігла (що зробила?, дієслово) із (прийменник) джерела (чого?, іменник) і (сполучник) лугами (чим?, іменник), та (сполучник) полями (чим?, іменник), та (сполучник) дрімучими (якими?, прикметник) лісами (чим?, іменник) — аж (частка) до (прийменник) моря (чого?, іменник) допливла (що зробила?, дієслово). Іменників найбільше, бо загадка називає місця, якими тече річка. Іменники змальовують шлях річки від джерела через луги, поля й ліси до моря. 3. Знайди на карті річку, яка протікає в твоїй місцевості. Простеж шлях цієї річки від джерела до моря чи озера.

Знайшли на карті річку та простежили шлях цієї річки від джерела до моря чи озера: річка Дніпро бере початок у невеликому болоті Валдайської височини і впадає в Чорне море, річка Південний Буг бере початок на Поділлі і впадає в Бузький лиман Чорного моря, річка Дністер бере початок в Українських Карпатах і впадає в Чорне море. Вправа 25 (сторінка 15) Із поданих складів утвори і запиши слова. Як можна згрупувати ці слова? Водойми: річка, озеро, море. Вправа 26 (сторінка 15) 1. Прочитай поетичні рядки. Запиши їх із пам’яті. Річка плине, берег рвучи, далі, далі попід кручі. 2. Характер якої річки — рівнинної чи гірської — передає поетеса? Прислухайся до звучання вірша. Які звуки часто повторюються? Яке враження допомагають створити? Поетеса передає характер гірської річки. А часто повторювані звуки [р], [р'] створюють враження шуму. Вправа 27 (сторінка 15) 1. Прочитайте і спишіть уривок із порівняльного опису. Як його можна закінчити? Які прикметники-антоніми для цього слід ужити? Антоніми: тихоплавні — швидкоплинні, спокійна — бурхлива, прозора — каламутна. 2. Допишіть текст, скориставшись словами для довідки. За потреби звертайтесь до даної таблиці. Гірські ріки бурхливі, швидкоплинні. Вони не обминають перешкод, а долають їх. Течія в них стрімка, шалена, могутня. Вода в них каламутна. 3. Порівняйте вірш Лесі Українки та побудований вами порівняльний опис. У якому з текстів річка описується образно? Який текст можна помістити в довідник, підручник «Я досліджую світ»? У вірші річка описується образно, а в порівняльному описі — точно, тому порівняльний опис можна помістити в довідник або в підручник «Я досліджую світ», а вірш — у підручник для читання. Вправа 28 (сторінка 16)

2. Що спільного в цих текстах? Чим вони відрізняються? Спільна в цих текстах тема — це розповідь про річку Прут, а відрізняються вони тим, що перший текст точно повідомляє відомості про річку, а другий — образно її змальовує. 3. Яка мета першого висловлювання? Мета першого висловлювання — розповісти про річку Прут якомога точніше, наводячи цікаві факти про неї. 4. Яка картина постає в уяві, коли читаєш другий текст? Знайди в цьому творі слова, які допомагають «почути» й «побачити» гірську річку. Уявляється, як поміж горами, гаями й лугами срібною стрічкою в’ється широка річка і ніби тихо розповідає казку. Слова, які допомагають «почути» й «побачити» гірську річку: срібною стрічкою в'ється Прут, пливе широко, розмашисто, журливо шепотить водами. 5. Спиши текст, який тобі більше сподобався. Попід поважно задумані гори, поміж килими гаїв, лугів, левад срібною стрічкою в’ється Прут. Пливе широко, розмашисто, журливо шепотить водами, неначе оповідає горам і рівнинам якусь одвічну казку. Вправа 29 (сторінка 17) 2. Про кого так кажуть? Поясни, чому ти так вважаєш. Народні порівняння Про кого так кажуть Тиха, як вода в Про скромну і спокійну криниці. дівчину Пропав, як камінь у Про того, хто сховався, зник воді. Вправа 30 (сторінка 17) 1. Прослухай музику Петра Чайковського «Листопад» та поетичні рядки. Яким настроєм вони пройняті? Які почуття пробуджують? Вірш викликає зажурливий, сумний, мрійливий настрій. 2. Запиши вірш із пам’яті. Підкресли в цьому реченні головні члени. Осінь брами свої замикала вночі, погубила у небі журавлині ключі.

(Що?) осінь (що робила?) замикала, (що зробила?) погубила. Основа речення: осінь замикала, погубила. Вправа 31 (сторінка 18) 1. Із поданих складів утвори і запиши слова. Чи можна ці слова назвати спорідненими? Чому? Береза, берегти. Ці слова не можна назвати спорідненими (спільнокореневими), бо мають різне лексичне значення (тлумачення). Вправа 32 (сторінка 18) 1. Поспостерігаймо за нашою річкою. Чи готується вона до зими? Як саме? Ми були біля річки навесні, влітку, ранньої осені. А тепер все готується до зими. На березі річки не чути щебету птахів. Вони відлітають в теплі краї. Висихає очерет. Вербичка похилилася над водою. Золоті листочки опадають на землю. Трава чорніє. Не чути квакання жаб. Рибки не колишуть воду. Жабки, риби, раки готуються до зими. Одні перебираються жити ближче до дна, інші зариваються у мул або сплять. Так вони будуть чекати весну. Глибоко в землі поховалися комашки. Незабаром міцна крига скує поверхню води. Вона захистить мешканців від лютого холоду. Так і спатиме річка взимку до весни. 2. Поміркуйте, що сталося б з усіма мешканцями річки, якби вона не вкривалася взимку кригою. На мою думку, якби водойма не вкривалася взимку кригою, усім її мешканцям було би непереливки. У холодну пору температура довкілля опускається. Вода починає замерзати і перетворюватися на лід. Лід легший за воду, тому крига плаває на поверхні. Цей природний купол зберігає плюсову температуру в нижніх шарах водойми. Саме там у зимувальних ямах без руху риби чекають весну. Так вони можуть пережити холодну зимову пору. Вправа 33 (сторінка 18) 1. Прочитай і порівняй тексти. Визнач їх типи. Текст 1 — розповідь. Текст 2 — міркування: твердження (юні охоронці річок приносять користь) і доведення (перелік їхніх справ).

2. До першого тексту добери і запиши заголовок. «Наша вербичка», «Вербичка біля річки», «Як ми садили вербичку». 3. Передай зміст другого тексту одним реченням. Запиши його Юні охоронці річок дбають про облік водойм, вивчають їх флору та фауну, патрулюють, проводять спостереження за ростом і розвитком риб і не тільки. Вправа 34 (сторінка 19) 1. Прочитай. Поміркуй, як допомогти забрудненій річці. Щоб допомогти забрудненій річці, треба не смітити біля неї, прибирати сміття на берегах, не зливати у воду брудні стоки. 2. Доповни і запиши віршовані рядки, скориставшись словами для довідки. Добери до вірша заголовок. «Річка-річечка», «Порятуємо річку», «Майбутні рятівники річки», «Благання річки-річечки». Порятунку благає ріка, бо не дбає байдужа рука. Річко-річечко, постривай, підрости нам трішечки дай. Ми очистим твої береги — стане нам і завзяття, й снаги. Будеш ти блищати, як скло, всім даруючи втіху й тепло. Завдання і запитання для повторення 1. З яких частин складається текст? Зачин, основна частина, кінцівка. 2. Що виражає заголовок тексту? Заголовок тексту виражає тему або основну думку. 3. Що таке тема й основна думка тексту? Тема тексту — те, про що мовиться у ньому. Основна думка тексту — те, до чого він спонукає. 4. Які є типи текстів? Чим вони подібні і чим відрізняються? Типи текстів: розповідь, опис, міркування, есе. Розповідь повідомляє про події (Що сталося?), опис називає ознаки предмета чи явища (Який? Яка? Яке?), міркування доводить думку (Чому?), есе передає власні думки й враження. Розповідь, опис і

міркування мають зачин, основну частину і кінцівку, а есе має довільну будову. 5. Назви ознаки тексту-міркування. Ознаки тексту-міркування: наявність твердження, його доведення і висновок. 6. Які типи текстів найчастіше використовують у листах? у довідниках та енциклопедіях? в усному мовленні? У листах найчастіше використовують розповідь, у довідниках та енциклопедіях — опис і міркування, в усному мовленні — розповідь. РЕЧЕННЯ § 6. Види речень Вправа 35 (сторінка 20) 2. Скільки речень у вірші? Які ці речення за метою висловлювання? У вірші два речення, за метою висловлювання вони розповідні. 3. Постав запитання до кожного речення. Який розділовий знак треба ставити в кінці питального речення? Яке слово потрібно вимовляти з більшою силою голосу? Які яблука та груші в сизому тумані, в сині димовій? Коли яблука рум'яні та груші медові? Чим одаряє осінь всіх трудівників? Як називають осінь за її дари? У кінці питального речення ставимо знак питання. З більшою силою голосу вимовляємо слово, про яке запитуємо. 4. Перебудуй перше речення в окличне і запиши. Як його слід прочитати? В сизому тумані, в сині димовій — яблука рум'яні, груші медові! Слід читати емоційно, зворушено, піднесеним голосом. 5. Перебудуй друге речення в спонукальне з окличною інтонацією. Виразно прочитай це речення. Осене, щедра мати, сотнями дарів одари ти всіх трудівників! Вправа 36 (сторінка 21) 1. Попрацюйте з таблицею. Доберіть і запишіть відсутні речення. За метою За інтонацією висловлювання Неокличні Окличні

Розповідні

Осінь вміє одаряти Осінь одаряє нас сотнями дарів. сотнями дарів! Настала осінь. Ця чудова літня пора! Питальні Чим одаряє осінь? Чи вміє осінь одаряти Ти прийдеш сотнями дарів?! сьогодні? Ми поїдемо в зоопарк?! Спонукальні Одари, осене, Одари нас, осене, дарами. сотнями дарів! Чергові, старанно Будьмо щедрими! приберіть у класі. 2. З якою метою ми вживаємо розповідні речення? питальні речення? спонукальні речення? Які бувають Для чого вони Розділові знаки в речення? вживаються? кінці речень Розповідні Щоб розповісти або Крапка, знак оклику повідомити про щось. Івасик приплив до бережка. Питальні Щоб запитати про щось. Знак питання, знак Що зробив Івасик? питання та знак оклику Спонукальні Щоб спонукати до Крапка, знак оклику чогось. Івасику-Телесику, приплинь, приплинь до бережка! 4. Складіть за таблицею власні речення. Запишіть їх. За метою За інтонацією висловлювання Неокличні Окличні Розповідні Настала осінь. Ця чудова літня пора! Питальні Ти прийдеш Ми поїдемо в зоопарк?! сьогодні? Спонукальні Чергові, старанно Будьмо щедрими! приберіть у класі. Вправа 37 (сторінка 21) 1. Із поданих складів утвори і запиши слова. Яке серед цих слів є «зайвим»? Чому?

Сад, садівник, садом. Спільнокореневі слова: сад, садівник. «Зайве» слово садом (відмінкова форма слова сад). Вправа 38 (сторінка 22) 1. Прочитай текст. Як ти розумієш вислів «викохав садок»? Вислів «викохав садок» можна розуміти «виростив дерева у садку». 2. Придумай і запиши декілька запитань до першого речення. Хто викохав садок? Що викохав дядько? Як звати дядька? Що зробив дядько з садком? 3. ✔Визнач головні члени в останньому реченні. Визирають яблука з-поміж листя, сміються до сонця, наливаються, спіють. ✔Скільки в ньому присудків? Яке враження створюється завдяки вживанню декількох дієслів-присудків? (Що?) яблука (що роблять?) визирають, сміються, наливаються, спіють. Основа речення: визирають яблука, сміються, наливаються, спіють. Однорідні присудки: визирають, сміються, наливаються, спіють. У реченні чотири присудки. Завдяки кільком дієсловам-присудкам яблука ніби оживають, створюється враження руху. ✔Перебудуй це речення в спонукальне і запиши. Визирайте, яблука, з-поміж листя, смійтеся до сонця, наливайтеся, спійте. ✔Склади до нього схему. _______, _______, ___ _______, _______ ___ _______, _______, _______. Читаємо схему: в неокличному (в кінці речення крапка) реченні 9 слів (всього рисок), з них 7 самостійних частин мови (довгі риски) і 2 службові частини мови (короткі риски). Вправа 39 (сторінка 22) 2. Яким ти уявляєш дідуся Корнія? А Мишка? Цитатна характеристика Мишка Дитячого віку «Малий Мишко часто приходив до свого дідуся Корнія»

Привітний, ввічливий Лінькуватий

«Дідусю, любий, дозволь мені зірвати он те яблуко!» «Кілька разів збирався Мишко прийти в сад на світанку, та не міг подолати лінощів» Бачить красу «Мишко не міг відірвати очей від великого природи білого яблука» «Підходить Мишко до яблуні з омріяним яблуком — і дух затаїв. Таке диво! Яблуко на самісінькому вершечку не біле, а рожеве, як небо на світанку» Завзятий у роботі «Налив бджолам води, позрізав сухі гіллячки» Цитатна характеристика дідуся Щедрий, любить «Пригощав дідусь онука смачними яблуками, свого онука грушами, медом» Спонукає онука «Ні, — відповів дідусь, — це яблуко належить до праці тому, хто прийде в сад на світанку і попрацює годинку» Справедливий «Ну, що ж, тепер яблуко твоє, — тихо каже дідусь». Радіє за онука «Чому? — дивується дідусь і радіє» 3. Подумай, яке закінчення може мати цей твір. Кілька разів збирався Мишко прийти в сад на світанку, та не міг подолати лінощів. Нарешті зібрався-таки з силами, розплющив очі перед світом, ударив кулаком подушку й побіг до дідуся в сад. Налив бджолам води, позрізав сухі гіллячки. Заграла ранкова зоря. Підходить Мишко до яблуні з омріяним яблуком — і дух затаїв. Таке диво! Яблуко на самісінькому вершечку не біле, а рожеве, як небо на світанку. — Ну, що ж, тепер яблуко твоє, — тихо каже дідусь. — Лізь і зривай. — Ні, дідусю… Нехай завтра… — Чому? — дивується дідусь і радіє. — Хочу побачити ще один світанок. 4. Випиши з тексту розповідне і спонукальне речення. У спонукальному реченні підкресли звертання.

Малий Мишко часто приходив до Розповідне свого дідуся Корнія. неокличне Пригощав дідусь онука смачними Розповідне яблуками, грушами, медом. неокличне Та Мишко не міг відірвати очей від Розповідне великого білого яблука, що неокличне виросло аж на вершечку однієї яблуні. Дідусю, любий, дозволь мені Спонукальне зірвати он те яблуко! окличне Ні, — відповів дідусь, — це яблуко Розповідне належить тому, хто прийде в сад на неокличне світанку і попрацює годинку... § 7. Головні та другорядні члени речення. Зв’язок слів у реченні Вправа 40 (сторінка 23) 1. Прочитай вірш Катрусі — твоєї ровесниці. Які почуття він пробуджує? Вірш пробуджує почуття замилування, радості, замріяності. 2. Які іменники та зв’язані з ними за змістом прикметники змальовують пишні шати осені? Які поетичні рядки, казкові історії навіяла тобі золота осінь? Іменники та зв'язані з ними за змістом прикметники, що змальовують пишні шати осені: осінь мрійна, осінь мила, в барвистім листі, в калиновім намисті. 3. Випиши головні члени із першого речення. Осінь (що?, підмет) притрусила (що зробила?, присудок). Осінь мрійна, осінь мила все багрянцем притрусила. (Що?) осінь (що зробила?) притрусила. Основа речення: осінь притрусила. Вправа 41 (сторінка 23) 1. Спиши слова та прислів’я. Кетяги, багрянець, намисто. Жовтень ходить по краю та птахів виганяє із гаю. 2. Установи зв’язок слів у реченні. Скільки в ньому присудків? Як голосом і на письмі передати інтонацію перелічення?

(Що?) жовтень (що робить?) ходить, виганяє; ходить (де?) по краю; виганяє (кого?) птахів; виганяє (звідки?) із гаю. Основа речення: жовтень ходить, виганяє. Однорідні присудки: ходить, виганяє. На письмі інтонація перелічення відображається комами, в усному мовленні — паузами. 3. На які питання відповідають другорядні члени речення? З якими словами вони зв’язані? Ходить (де?) по краю; виганяє (кого?) птахів; виганяє (звідки?) із гаю. Словосполучення: ходить по краю, виганяє птахів, виганяє із гаю. Вправа 42 (сторінка 23) 2. Як змальовано осінь композитором і юним письменником — образно чи точно? Обґрунтуй свою думку. Осінь зображена образно, юним письменником осіння пора змальована літературними засобами (означеннями-прикметниками, порівняннями, уособленням), композитором — музичними засобами (мелодією, темпом, тональністю). 3. Постав запитання до кожної частини тексту. Спиши третій абзац і встанови зв’язок слів у першому реченні. Зачин Скрізь, куди не глянь, — Що можна побачити золото, золото. скрізь? Що бачимо І так тихо... навкруги? Основна Тільки інколи налетить Що робить вітер з частина вітер, зірве з дерева листочками дерев? листочки. І закружляють Чому на дереві вони в повітрі, наче почервонів листок? метелики. А листочку так не хочеться з дерева падати! Він аж почервонів з печалі. Кінцівка Деякі листочки Що можна побачити у скручуються в дудочку. І скрученому коли обережно розгорнути листочку? Що тремтить у такий листочок, усередині в скрученому листочку?

ньому тремтить кришталева росинка! Деякі листочки скручуються в дудочку. І коли обережно розгорнути такий листочок, усередині в ньому тремтить кришталева росинка! Зв'язок слів у першому реченні третього абзацу за питаннями: (Що?) листочки (що роблять?) скручуються; листочки (які?) деякі; скручуються (у що?) в дудочку. Основа речення: листочки скручуються. Словосполучення: деякі листочки, скручуються в дудочку. Вправа 43 (сторінка 24) 1. Розгляньте букет осінніх листочків. Знайдіть якнайбільше відтінків червоного кольору. Покажіть пурпурові, багряні, вишневі, бордові листочки. Придивіться, як пломеніють червоні кольори в осінньому золоті. Відтінки червоного кольору: пурпурові, багряні, вишневі, бордові, теракотові (червонувато-брунатні). Відтінки жовтого кольору: золотисті, жовтогарячі, оранжеві. 2. Складіть художній опис за поданим початком. Яких тільки барв немає в осінньому лісі! Зеленим опадає листя бузку та вільхи. Першими жовтіють береза, ясен, липа. Ще дужче тремтить пожовтіле листя на полохливій осиці. Плавно від оранжевого до теракотового змінює барви горобина. Згодом уже великим червоним листям красується красень-клен. Коричневими барвами вкрилося листя могутніх дубів. Так і простоять вони зиму зі своїм засохлим листям, ніби хизуючись своєю силою. Осінній букет лісового листя милує своїми барвами! Вправа 44 (сторінка 24) 1. Прочитай речення. Пошир його другорядними членами, використовуючи подану нижче схему. Листочки кружляють. …, …, … ______ ══════ … … . (Які?) жовтогарячі, багряні, брунатні листочки кружляють. Жовтогарячі, багряні, брунатні листочки кружляють (де?) у лісі.

Жовтогарячі, багряні, брунатні листочки кружляють у (якому?) осінньому лісі. 2. Запиши поширене речення. Підкресли в ньому головні та другорядні члени. Жовтогарячі, багряні, брунатні листочки кружляють в осінньому лісі. Зв'язок слів у реченні за питаннями: (що?) листочки (що роблять?) кружляють; листочки (які?) жовтогарячі, багряні, брунатні; кружляють (де?) в лісі; лісі (якому?) осінньому. Основа речення: листочки кружляють. Словосполучення: жовтогарячі, багряні, брунатні листочки; кружляють в лісі; в осінньому лісі. Однорідні другорядні члени речення: жовтогарячі, багряні, брунатні. Вправа 45 (сторінка 24) 1. Із кожної групи слів склади і запиши речення. Верба є священним деревом. Вона оспівується в піснях, згадується у легендах і переказах. Освячену вербу тримають за образами. Букети з вербових котиків є найкращим подарунком для рідних та знайомих. 2. Прочитай утворений текст. Добери і запиши до нього заголовок. Заголовок: «Верба», «Верба — священне дерево». 3. Підкресли головні та другорядні члени в другому реченні. Вона оспівується в піснях, згадується у легендах і переказах. § 8 Головні та другорядні однорідні члени речення Вправа 46 (сторінка 25) 1. Прочитай народну пісню в музичному супроводі. Правопис яких слів треба пояснити? Треба пояснити правопис слів з апострофом: зів’ють, м’ятоньки (апостроф пишемо після губних в, м перед я, ю). 2. Спиши речення і підкресли в ньому головні члени. Йдуть дівоньки у садочок, зів'ють собі віночок з рутоньки, з м'ятоньки, з хрещатого барвіночку, з запашного василечку.

Скільки в цьому реченні присудків? У реченні два присудки: йдуть, зів’ють. Який другорядний член пояснює присудок зів’ють і відповідає на питання що? Присудок зів’ють пояснюють іменник та займенник: зів’ють (що?) віночок, зів’ють (кому?) собі. Які другорядні члени речення відповідають на питання з чого? Однорідні другорядні члени: (з чого?) з рутоньки, з м'ятоньки, з барвіночку, з василечку. Питання, на які відповідають другорядні члени речення: (куди?) у садочок; (кому?) собі; (що?) віночок; (з чого?) з рутоньки, з м'ятоньки, з барвіночку, з василечку; (якого?) хрещатого; (якого?) запашного. Вправа 47 (сторінка 25) 1. Спиши слова. Яке слово в цьому ряду «зайве»? Поясни, чому. В'ють, в'яжуть, зав'яжуть. «Зайве» неспоріднене слово в'ють. 3. Підкресли слова, які відповідають на одне й те саме питання і відносяться до одного слова. Заквітчай голову дівочу лілеями та тим рясним червоним маком. Заквітчай (чим?) лілеями, маком. Вправа 48 (сторінка 26) 1. Прочитай речення. Чим вони відрізняються? Дівчата збирають квіти. (Речення без однорідних членів) Дівчата збирають волошки, чорнобривці, барвінок. (Речення з однорідними членами) 2. Спиши речення з переліченням. Скільки другорядних членів у цьому реченні? На яке питання вони відповідають і до якого слова відносяться? Дівчата збирають волошки, чорнобривці, барвінок. Зв'язок слів у реченні за питаннями: (хто?) дівчата (що роблять?) збирають; збирають (що?) волошки, чорнобривці, барвінок. Основа речення: дівчата збирають. Словосполучення: збирають волошки, чорнобривці, барвінок. Однорідні другорядні члени речення: волошки, чорнобривці, барвінок.

У реченні три другорядних члени речення відповідають на питання що? і відносяться до дієслова збирають. Вправа 49 (сторінка 26) 1. Прочитайте і порівняйте речення. Чим вони подібні? Чим відрізняються? Речення подібні тим, що вони розповідні, неокличні, поширені, мають однорідні присудки. Речення відмінні тим, що в другому реченні є однорідні підмети. 2. Спишіть обидва речення. Підкресліть однорідні члени. Якими членами речення вони виступають? Ходять дівчатка по садочку, в'ють собі віночки. (Хто?) дівчатка (що роблять?) ходять, в’ють. Основа речення: дівчатка ходять, в’ють. Однорідні присудки: ходять, в’ють. Ходять Оксанка, Марися, Наталя по садочку, в'ють собі віночки. (Хто?) Оксанка, Марися, Наталя (що роблять?) ходять, в’ють. Основа речення: Оксанка, Марися, Наталя ходять, в’ють. Однорідні підмети: Оксанка, Марися, Наталя. Однорідні присудки: ходять, в’ють. Вправа 50 (сторінка 26) 2. У яких видах творчості українки досягли високої майстерності? Українки досягли високої майстерності у плетенні вінків, вишитті, тканні та мереженні. 3. Знайди і випиши речення з однорідними головними членами. Якими членами речення вони виступають? Наші дівчата плетуть вінки з маку, синіх волошок, чорнобривців, дикої рожі... (З чого?) маку, волошок, чорнобривців, рожі. Однорідні другорядні члени речення. У плетенні вінків в Україні досягнено не меншого мистецтва, як у вишитті, тканні та мережанні. (У чому?) плетенні, вишитті, тканні, мережанні. Однорідні другорядні члени речення. Дівчата майстерно добирають і комбінують барву, форму квітів у вінку, щоб до лиця було. (Що роблять?) добирають, комбінують. Однорідні присудки.

(Що?) барву, форму. Однорідні другорядні члени речення. 4. Поясни правопис виділених слів. Побудуй звукову модель слова вишиття. Подовжений приголосний звук у словах: плетенні [п л е т е н': і], вишитті [в и ш и т': і], тканні [т к а н': і], мережанні [м е р е ж а н': і] Звукова модель слова вишиття: [ — ●| — ● | =: ●́ ] Звуковий розбір слова [в и ш и т': а] Вправа 51 (сторінка 27) 1. Прочитай речення. Побудуй до кожного з них схему. Маки пломеніють цвітом. ___ = … . Читаємо схему речення: неокличне речення (в кінці знак точка) має 3 члени речення: підмет, присудок, другорядний член. ___ ____ ____. Читаємо схему речення: неокличне речення (в кінці знак точка) має 3 самостійні частини мови. Маки пломеніють червоним, сизим, білим цвітом. ___ = … , … , … … . Читаємо схему речення: неокличне речення (в кінці знак точка) має 6 членів речення: підмет, присудок, чотири другорядних члени. ___ ___ ___ , ___ , ___ ____ . Читаємо схему речення: неокличне речення (в кінці знак точка) має 6 самостійних частин мови. 2. Як слід прочитати речення з переліченням? Назви в ньому однорідні другорядні члени. На яке питання вони відповідають та з яким словом зв’язані? Речення з переліченням читаємо з інтонацією перелічення: між однорідними другорядними членами (червоним, сизим, білим) робимо паузи, а на письмі ставимо коми. Відповідають на питання яким? та пов’язані зі словом цвітом: цвітом (яким?) червоним, сизим, білим. 3. Пошир друге речення однорідними підметами і запиши його. Усно встанови зв’язок слів у цьому реченні. Маки, ромашки, волошки пломеніють червоним, сизим, білим цвітом. Зв’язок слів у реченні

(що?) маки, ромашки, волошки (що роблять?) пломеніють; пломеніють (чим?) цвітом; цвітом (яким?) червоним, сизим, білим. § 9. Поєднання однорідних членів речення сполучниками Вправа 52 (сторінка 27) 2. Яким настроєм пройнята пісня? З якою метою в ній ужито виділені слова? До якої частини мови вони належать? Визнач їх час та число. Настрій пісні: піднесений, радісний. Дієслова вжито з метою римування, зображення весільного дійства. Ой що ж там по нових сінях палає (теп. ч., одн.)? На молоденькій з барвінку вінок сяє (теп. ч., одн.) Визначаємо час дієслова за питанням: палає (що робить?, теп. ч.), сяє (що робить?, теп. ч.) Визначаємо число дієслова за допомогою особового займенника або пов’язаного слова: палає (воно що робить?, одн.), сяє (що він/вінок робить?, одн.) Вправа 53 (сторінка 27) 1. Прочитай. Із поданих складів утвори і запиши слова. Весілля, весіллячко, весільні. 2. Які це слова? Познач у них корінь. Це спільнокореневі слова. , , . 3. Спиши речення. Поясни вживання розділових знаків. Зелений барвінок є символом нев'янучого кохання, безсмертя. Зв’язок слів у реченні за питаннями: (що?) барвінок (що робить?) є; є (чим?) символом; символом (чого?) кохання, безсмертя; барвінок (який?) зелений; кохання (якого?) нев’янучого. Основа речення (головні члени речення): барвінок є. Словосполучення: символом кохання, безсмертя; зелений барвінок; нев’янучого кохання. Однорідні другорядні члени речення при переліченні відділяються комами: кохання, безсмертя. Вправа 54 (сторінка 28)

1. Прочитай текст. Які взаємини між рідними й близькими утверджує народний звичай — плетіння весільних вінків? Народний звичай плетіння весільних вінків утверджує взаємини, що базуються на взаємній підтримці, співпраці та повазі серед рідних і близьких. Плетіння вінків у переддень весілля є символічним ритуалом, який об'єднує молодих жінок (дружок) у спільній діяльності, в якій вони підтримують молоду наречену, надають їй моральну підтримку та святкують важливу подію в її житті. 2. Спиши перше речення й підкресли в ньому однорідні члени. Напередодні весілля дівчата сходяться до хати молодої, співають пісень, виплітають весільні вінки. Зв’язок слів у реченні за питаннями: (хто?) дівчата (що роблять?) сходяться, співають, виплітають; сходяться (коли?) напередодні; напередодні (чого?) весілля; сходяться (куди?) до хати; хати (кого?) молодої; співають (чого?) пісень; виплітають (що?) вінки; вінки (які?) весільні. Основа речення: дівчата сходяться, співають, виплітають. Однорідні присудки: сходяться, співають, виплітають. Словосполучення: напередодні сходяться; напередодні весілля; сходяться до хати; хати молодої; співають пісень; виплітають вінки; вінки весільні. Вправа 55 (сторінка 28) 1. Прочитайте текст. Поставте запитання до кожного абзацу. 1) Що робить молодь у ніч на Івана Купала? 2) Як дівочі вінки віщують долю на свято Івана Купала? 2. Знайдіть речення з однорідними членами: І варіант — у першому абзаці; II варіант — у другому абзаці. На які питання відповідають однорідні члени? З якими словами зв’язані? І варіант. З давніх-давен в Україні у ніч на Івана Купала дівчата й хлопці розкладають вогнища на горі або поблизу річки. (Хто?) дівчата, хлопці (що роблять?) розкладають. Основа речення: дівчата, хлопці розкладають. Однорідні підмети: дівчата, хлопці. Молодь танцює навколо того багаття, стрибає через вогонь. (Хто?) молодь (що робить?) танцює, стрибає.

Основа речення: молодь танцює, стрибає. Однорідні присудки: танцює, стрибає. ІІ варіант. Дівчата виплітають собі вінки, прикріплюють до них палаючі свічки і темної ночі пускають ті вінки на воду. (Хто?) дівчата (що роблять?) виплітають, прикріплюють, пускають. Основа речення: дівчата виплітають, прикріплюють, пускають. Однорідні присудки: виплітають, прикріплюють, пускають. І ось у темну купальську ніч на спокійній поверхні води пливуть вінки із золотистими вогниками, віщують дівочу долю. (Що?) вінки (що роблять?) пливуть, віщують. Основа речення: вінки пливуть, віщують. Однорідні присудки: пливуть, віщують. 3. Зверніть увагу на виділені слова, які зв’язують однорідні члени речення — й, або, і. Чи повторюються ці слова в реченнях? Чи ставиться кома перед ними при переліченні? Сполучники й, або, і в цих реченнях не повторюються, тому кома перед ними не ставиться. Вправа 56 (сторінка 29) 2. Добери і запиши до тексту заголовок. Доведи, що дібраний заголовок є влучним. Поясни вживання коми в першому реченні. З якою метою вжито виділені сполучники? Вінок не тільки прикрашав, а й охороняв дівчину від лихого ока, нечистої сили. (Що?) вінок (що робив?) прикрашав, охороняв. Охороняв (від чого?) ока, сили. У реченні однорідні присудки (прикрашав, охороняв) протиставляються, тому використаний сполучник а; однорідні другорядні члени (ока, сили) перелічуються, тому розділені комою. Цікаво, що в Давній Греції, як і в Україні, вінок був оберегом. Сполучник і у звороті як і в Україні підкреслює схожість: в Україні вінок теж був оберегом. Щоб захистити мандрівників від бурі чи іншого нещастя, рідні й друзі кидали їм услід у море вінки. (Хто?) рідні, друзі (що робили?) кидали.

Захистити (від чого?) бурі, нещастя. У реченні однорідні підмети (рідні, друзі) поєднані сполучником й, однорідні другорядні члени (бурі, нещастя) — сполучником чи, який означає вибір одного з двох. Заголовок: «Дівочий вінок», «Оберіг». Заголовок: «Дівочий вінок» розкриває тему тексту, «Оберіг» розкриває головну думку тексту. Вправа 57 (сторінка 29) 1. Прочитай поетичні рядки з вірша Тараса Шевченка «На вічну пам’ять Котляревському». Як Кобзар називає Івана Котляревського? Тарас Шевченко називає Івана Котляревського праведною душею. 2. У якому з речень сполучник та вжито в значенні але, а в якому — у значенні і? У першому реченні сполучник та вжито в значенні протиставлення (не мудру, але щиру). У другому реченні сполучник та вжито в значенні перелічення і (прилини і заспівай). Вправа 58 (сторінка 30) 1. Прочитай і спиши слова. Які це слова? Познач у них корінь. Це спільнокореневі слова. , не , . 2. Спиши речення. Підкресли сполучники. Зверни увагу на вживання коми між однорідними членами речення. Ні зір, ні сонця, ні весни без краю рідного немає. Повторювальні сполучники між однорідними членами речення відділяємо комами. Немає (чого?) зір, сонця, весни. Однорідні другорядні члени речення: зір, сонця, весни. Вправа 59 (сторінка 30) 1. Розгляньте таблицю. Підготуйтеся виразно прочитати подані в ній речення. У якому з речень однорідні члени поєднані інтонацією протиставлення? 2. У якому випадку між однорідними членами, поєднаними сполучниками, завжди ставиться кома? У якому випадку ставиться кома між однорідними членами, поєднаними інтонацією перелічення? 3. Запишіть з коментуванням речення, подані в таблиці.

Реве та стогне Дніпр Кома не ставиться, бо широкий. єднальний сполучник не (що?) Дніпр (що робить?) повторюється. реве, стогне. Однорідні присудки. То реве, то стогне Дніпр Кома ставиться, бо широкий. єднальний сполучник (Що?) Дніпр (що робить?) повторюється. реве, стогне. Однорідні присудки. Тече вода в синє Кома ставиться завжди перед море, та не витікає. протиставними сполучниками а, (Що?) вода (що робить?) тече, але, однак, та (у значенні але). не витікає. Однорідні присудки. Інтонацією протиставлення поєднані однорідні члени в реченні Тече вода в синє море, та не витікає. Вправа 60 (сторінка 30) 2. Поміркуйте: І варіант — у яких реченнях однорідні члени поєднані інтонацією протиставлення; II варіант — у яких реченнях однорідні члени поєднані інтонацією перелічення. Поясніть уживання коми між однорідними членами. Сонце йде і за собою день веде. Кома не ставиться, бо (Що?) сонце (що робить?) йде і єднальний сполучник і не веде. Однорідні присудки. повторюється. А серденько соКома не ставиться, бо ловейком щебече та плаче. сполучник та у значенні (Що?) серденько (що робить?) перелічення не повторюється. щебече, плаче. Однорідні присудки. Увечері посумую, а вранці заплачу. Кома ставиться завжди перед (Що зроблю?) посумую, заплачу. протиставним сполучником а. Однорідні присудки. Отакий-то Кома не ставиться, бо Перебендя, старий та химерний! сполучник та у значенні перелічення не повторюється.

Перебендя (який?) старий, химерний. Однорідні другорядні члени речення. Заспіває весільної, а на Кома ставиться завжди перед журбу зверне. протиставним сполучником а. (що зробить?) заспіває, зверне. Однорідні присудки. І варіант — однорідні члени поєднані інтонацією протиставлення. Увечері посумую, а вранці заплачу. Заспіває весільної, а на журбу зверне. II варіант — однорідні члени поєднані інтонацією перелічення. Сонце йде і за собою день веде. А серденько соловейком щебече та плаче. Отакий-то Перебендя, старий та химерний! Вправа 61 (сторінка 31) Прочитай речення. Заміни виділені слова однорідними членами, поданими в дужках. Запиши. Про червону калину люди склали багато пісень, легенд, розповідей, казок. Багато (чого?) пісень, легенд, розповідей, казок. Однорідні другорядні члени речення: пісень, легенд, розповідей, казок. Бабуся шила, вишивала, садила квіти, готувала їжу, співала. (Хто?) бабуся (що робила?) шила, вишивала, садила, готувала, співала. Однорідні присудки: шила, вишивала, садила, готувала, співала. Наталя, Поліна, Юля, Олег, Андрій готуються до спортивних змагань. (Хто?) Наталя, Поліна, Юля, Олег, Андрій (що роблять?) готуються. Однорідні підмети: Наталя, Поліна, Юля, Олег, Андрій. Завдання і запитання для повторення 1. Які бувають речення за метою висловлювання та за інтонацією? Речення за метою висловлювання розповідні, питальні, спонукальні та за інтонацією окличні, неокличні. 2. Що називають підметом? А присудком? Підмет – член речення, про який йдеться. Присудок – член речення, що вказує на те, що відбувається з підметом.

3. Які члени речення називають однорідними? Однорідні члени речення відповідають на однакове питання і відносяться до одного слова. 4. Прочитай речення. Перебудуй його в спонукальне з окличною інтонацією. Облетіло літо листячком із клена (Богдан Чалий). Облетіло літо листячком із клена. (Розповідне неокличне речення) Облети, літо, листячком із клена! (Спонукальне окличне речення). 5. Прочитай речення. Побудуй до них схеми і встанови зв’язок слів. Листочки летять, кружляють і тихо падають. _____ _____, _____ і _____ _____. Зв'язок слів у реченні за питаннями: (що?) листочки (що роблять?) летять, кружляють, падають; падають (як?) тихо. Однорідні присудки: летять, кружляють, падають. Берізка красується платтячком зелененьким, ніжними вітами. _____ _____ _____ _____, _____ ______. Зв'язок слів у реченні за питаннями: (що?) берізка (що робить?) красується; красується (чим?) платтячком, вітами; платтячком (яким?) зелененьким; вітами (якими?) ніжними. Однорідні другорядні члени речення: платтячком, вітами. Шумлять верхами дуби, берези, буки. _____ _____ _____, _____, _____. Зв'язок слів у реченні за питаннями: (що?) дуби, берези, буки (що роблять?) шумлять; шумлять (чим?) верхами. Однорідні підмети: дуби, берези, буки. СЛОВО. ЗНАЧЕННЯ СЛОВА. ЧАСТИНИ МОВИ § 10. Частини мови Вправа 62 (сторінка 32) 1. Виразно прочитай вірш. Яку картину малюють у твоїй уяві однорідні присудки? Однорідні присудки поженеться, підкрадається малюють картину гри: вітер то швидко біжить за листком, то тихо підкрадається до нього. 2. Знайди у вірші дієслова майбутнього часу. Добери до них відповідні форми теперішнього часу і запиши за зразком.

Дієслова в переносному значенні: вітер грається, поженеться, підкрадається. Вітер з пожовклим листком грається (що робить?, теп. ч.) в котикамишки: то поженеться (що зробить?, майб. ч.) біжком, то підкрадається (що робить?, теп. ч.) нишком. Ну а коли спійма (що зробить?, майб. ч.), буде (що робитиме?, майб. ч.), дітки, зима. До майбутнього часу дієслова дібрали форми теперішнього часу Вітер (що зробить?) поженеться; (що робить?) женеться. Вітер (що зробить?) спійма; (що робить?) ловить. Зима (що робитиме?) буде; (що робить?) є. Вправа 63 (сторінка 32) 1. Із поданих складів утвори і запиши спільнокореневі слова. До яких частин мови вони належать? Доведи свою думку. Спільнокореневі слова: жовтіє, жовтень, жовтий. Частину мови визначаємо за питаннями: жовтіє (що робить?, дієслово), жовтень (що?, іменник), жовтий (який?, прикметник). 2. Спиши поетичні рядки. Підкресли іменники. Визнач їх рід. Літає голуб (ч. р.), і чомусь так низько. Мабуть, крило (с. р.) поважчало. Туман (ч. р.). В однині визначаємо рід іменника за допоміжними словами: голуб (мій, він, ч. р.), крило (моє, воно, с. р.), туман (мій, він, ч. р.) Вправа 64 (сторінка 33) 1. Прочитайте вірш. Скільки в ньому речень? Чому ви так вважаєте? До яких частин мови належать ужиті авторкою слова? 2. Розгляньте таблицю. Зробіть висновок, за якими ознаками ми розрізняємо частини мови. Чим прийменник і сполучник відрізняються від інших частин мови? Великі хмари холодом нагусли. (Розповідне неокличне речення) Червоне листя падає в гаю. (Розповідне неокличне речення) Летять у вирій дуже дикі гуси, а я слонам привіт передаю. (Розповідне неокличне речення) Самостійні частини мови визначаємо за питаннями, до службових частин мови питання не ставиться. Великі (які?, прикметник) хмари (що?, іменник) холодом (чим?, іменник) нагусли (що зробили?, дієслово). Червоне (яке?, прикметник) листя (що?, іменник) падає (що робить?, дієслово) в (прийменник) гаю (в чому?, іменник).

Летять (що роблять?, дієслово) у (прийменник) вирій (що?, іменник) дуже (як сильно?, прислівник) дикі (які?, прикметник) гуси (хто?, іменник), а (сполучник) я (хто?, займенник) слонам (кому?, іменник) привіт (що?, іменник) передаю (що роблю?, дієслово). Частини мови розрізняємо за питанням, значенням, формою і роллю в реченні. Прийменник і сполучник — службові слова: до них не можна поставити питання, вони не бувають членами речення. Вправа 65 (сторінка 34) 1. Прочитайте уривок із казки. Усно складіть план та продовжте казку. Виразно розкажіть її в особах. Зачин Красується сосонка. Прийшла осінь смутна, а сосонці байдуже! Сусідки її, берізки та липки, стоять бідні та зажурені, листячко з них геть облетіло. А сосонка мовби ще кращою здається поміж смутних товаришок. Основна — А що, де ваші кучері гарні та рясні? Стоїте частина деркачами! Немає в світі, як ми, сосни! Ой світе мій, яка ж я гарна та велична! — каже сосонка берізкам та липкам. Величається вічнозелена красуня. Аж тут прилетіла сорока, застрекотала: — Че-че-че! Чекай, чекай! Скоро зима наступить. Під Новий рік зрубають тебе комусь на потіху. Ти не зможеш довго жити без рідної землі. Кінцівка А тут і сусідки обізвались: — А як прийде ясна весна, наше віття знову зазеленіє. Тільки за тобою ми сумуватимемо. План 1. Красується сосонка. 2. Сосонка насміхається з берізок і лип. 3. Сорока застерігає хвойне дерево. 4. Сусідки сумуватимуть без сосонки. 2. Спишіть перше речення третього абзацу. Розберіть його за частинами мови. Величається (що робить?, дієслово) вічнозелена (яка?, прикметник) красуня (хто?, іменник). 3. Знайдіть у тексті дієслова-синоніми. З якою метою вони вжиті в казці?

Дієслова-синоніми: красується, величається. Дієслова-синоніми дозволяють уникнути повторень. Вправа 66 (сторінка 34) 1. Прочитай народні прислів’я та прикмети. Спиши. Листопад жовтню син, а зимі рідний брат. Хоч листопад і не лютий, та спитає, чи вдягнений і взутий. На горобині й дубі багато плодів — чекай суворої зими. Доки листя з вишень не облетіло, то хоч скільки снігу не було б, він не вляжеться — відлига його з’їсть. 2. Які слова вжито в переносному значенні? До яких частин мови вони належать? У переносному значенні вжито слова: син, брат (іменники) — листопад названо сином жовтня і братом зими; лютий (прикметник) — тут «злий, суворий»; спитає, з’їсть (дієслова) — листопад ніби питає, а відлига ніби з’їдає сніг. ІМЕННИК § 11. Повторення вивченого про іменник Вправа 67 (сторінка 35) 2. Що можна пов’язати з білим та чорним птахами? Чи не нагадує вам білий птах — день, а чорний — ніч? Які за значенням іменники ніч — день? радість — сум? добро — зло? Білий птах нагадує день, радість, добро, а чорний — ніч, сум, зло. Іменники ніч — день, радість — сум, добро — зло протилежні за значенням, це антоніми. 3. Випишіть з вірша окремо іменники, що є назвами істот та неістот. Визначте рід кожного іменника. Істоти Неістоти (що?) (хто?) птах (ч. світання (с. р.), печаль (ж. р.), любов (ж. р.), жаль (ч. р.) р.) Рід іменника визначаємо за допомогою слів: птах (він, мій, ч. р.), світання (воно, моє, с. р.), печаль (вона, моя, ж. р.), любов (вона, моя, ж. р.), жаль (він, мій, ч. р.) Вправа 68 (сторінка 35) 1. Спиши слова. Поміркуй, як їх можна згрупувати. Добро, лихо, зло. Антоніми: добро — зло. Синоніми: лихо, зло.

2. Спиши речення і встанови в ньому зв’язок слів. Якими членами речення виступають іменники? Зв'язок слів у реченні за питаннями: (що?) добро (що робить?) перемагає; перемагає (коли?) завжди; перемагає (що?) зло. Основа речення: добро перемагає. Словосполучення: завжди перемагає, перемагає зло. Добро — підмет, зло — другорядний член речення. Вправа 69 (сторінка 36) 1. Прочитайте казку. Чому вона має таку назву? Казка має таку назву, бо Ластівка так і не зрозуміла, чому Горобець утік, а він злякався її рішучості. 2. Складіть план та розкажіть казку в особах. 1. Збудувала Ластівка гніздечко. 2. Горобець заліз у чуже гніздо. 3. Ластівка благає непроханого гостя. 4. Шпакова порада Ластівці. 5. Ластівка виганяє чужинця. 6. Здивування ластівки і радість Шпака. 3. Що ж допомогло Ластівці позбутися злодія? Запишіть відповідь на запитання кількома реченнями. Ластівка позбулася непроханого гостя. А допомогло їй багато чинників. Ластівка прислухалась до слушної поради Шпака. Співчутливій пташці довелося вибирати менше зло: або позбавитися власної хатини, або покарати злодія. Набравшись мужності та рішучості, Ластівка прогнала непроханого Горобця, який вперто не хотів покинути чужого гнізда. А висновок з казки такий: не треба зазіхати на чуже добро, проте і своїм легко поступатися не варто. 4. Випиши з тексту казки спільнокореневі іменники та іменники-синоніми. У кожній групі споріднених слів познач корінь. , ,

. .

, ,

. .

, . Іменники-синоніми: гніздо, хатка, хатина; розбійник, злодій. § 12. Відмінювання іменників Вправа 70 (сторінка 37) 2. У якому значенні вжито в тексті слово лист? Яке інше значення має це слово? У тексті слово лист ужито в значенні «написане повідомлення, яке надсилають комусь». Лист — багатозначне слово, воно має й інші значення: лист рослини (листок), лист паперу. Вправа 71 (сторінка 37) Із поданих складів утвори та запиши слова. Листування, листи. Вправа 72 (сторінка 37) 1. Спиши речення, ставлячи слова, що в дужках, у потрібній формі. 2. Підкресли змінені слова. Закінчення виділи. За якими питаннями змінюються іменники? Забриніла пісня, заспівало

(що?), мов струмок вес­ною,

ллється наша мова. Ти — весь у (у чому?), як у сповиткові, з колиски до калини при горбі. Бо життя неможливо любити без (чого?). Відмінок іменника Н. в. (називний відмінок) Р. в. (родовий відмінок) Д. в. (давальний відмінок) Зн. в. (знахідний відмінок)

Допоміжні слова та питання (є) що? (нема) чого? (даю) чому? (бачу) що?

Однина слово слова слову слово

Ор. в. (орудний (орудую) чим? словом відмінок) М. в. (місцевий (у) чому? слові відмінок) Кл. в. (кличний (агов) не відповідає слово відмінок) на питання Вправа 73 (сторінка 38) 1. Розгляньте таблицю. Зверніть увагу на назви відмінків. На які питання відповідає кожен з них? Чим відрізняється кличний відмінок від інших відмінків? 2.Провідміняйте усно слово адресат в однині та множині. (Допоміжні Число іменника Відмінок слова) Однина Множина іменника питання Н. в. (є) хто? адресат адресати Р. в. (нема) кого? адресата адресатів Д. в. (даю) кому? адресату, адресатам адресатові Зн. в. (бачу) кого? адресата адресатів Ор. в. (орудую) адресатом адресатами ким? М. в. (на) кому? адресатові, адресатах адресаті Кл. в. (агов) адресате адресати Вправа 74 (сторінка 38) 1. Прочитай речення. У якому з них виділене слово вжито у формі називного відмінка? Чому ти так вважаєш? Оксанко (Кл. в.), скажи лагідне, добре слово. Оксанка (Н. в.) каже лагідне, добре слово. 2. Яким членом речення виступає іменник у називному відмінку? У називному відмінку іменник виступає підметом. Оксанко (Кл. в., звертання у спонукальному реченні), скажи лагідне, добре слово. Оксанка (Н. в., підмет) каже лагідне, добре слово. (Хто?) Оксанка (що робить?) каже.

Вправа 75 (сторінка 39) 2. Постав запитання до частин тексту і дай на них відповіді (письмово). Коли та де офіційно ввели в обіг перші у світі поштові марки? Шостого травня 1840 року у Великобританії офіційно ввели в обіг перші у світі поштові марки. Коли з’явилися перші п'ять українських поштових марок? Перші п'ять українських поштових марок з'явилися 1918 року. 3. Спиши другий абзац. Підкресли іменники, вжиті в називному відмінку. Перші п'ять українських поштових марок з'явилися 1918 року. Їх випустив уряд Української Народної Республіки. Ескізи для цих марок виконали художники Георгій Нарбут та Антін Середа. На першій марці Середа зобразив вічний і завжди молодий символ української держави — тризуб на тлі сонячного проміння. Вправа 76 (сторінка 39) 1. Прослухайте запис думи «Смерть козака-бандуриста» у виконанні Державної заслуженої капели бандуристів України. У які часи ми переносимося на крилах народної думи? Які картини постають у вашій уяві? Грамзапис думи «Смерть козака-бандуриста» переносить у часи Запорізької Січі, коли славні козаки захищали рідну землю від турецько-татарських орд. 2. Що нагадують вам звуки бандури? Якими барвами переливаються? Які почуття пробуджують? Грамзапис думи «Смерть козака-бандуриста» будить почуття співчуття до старого козака, захоплення мужністю козацтва. Вправа 77 (сторінка 40) Спиши слова й поетичні рядки. Підкресли іменники, вжиті в кличному відмінку. Бандура, кобза, кобзар Бандуристе, орле сизий! Добре тобі, брате: маєш крила, маєш силу, є коли літати. Вправа 78 (сторінка 40)

1. Прочитайте текст. Доберіть до нього заголовок: I варіант — який співвідноситься з темою тексту; II варіант — який виражає його основну думку. I варіант. Тема тексту: розповідь про кобзарів та їхнє мистецтво. Заголовок, який співвідноситься з темою тексту: «Натхненні співці», «Кобзарі», «Кобзарі — натхненні співці». II варіант. Мета тексту: уславлення кобзарського мистецтва, його слова правди та пісні, сильнішої за будь-яку зброю. Заголовок, який виражає основну думку: «Кобзарське мистецтво», «Невмируще козацьке мистецтво», «Кобзарева пісня — слово правди», «Сила пісні кобзаря». 2. Випишіть виділені речення (за варіантами). Встановіть у них зв’язок слів. У яких відмінках ужито іменники в цих реченнях? Якими членами речення вони виступають? І варіант. Натхненні співці закликали народ до єднання. Зв'язок слів у реченні за питаннями: (хто?) співці (що робили?) закликали; закликали (кого?) народ; закликали (до чого?) до єднання; співці (які?) натхненні. Натхненні співці (хто?, підмет, Н. в.) закликали народ (кого?, на істоту спрямована дія, Зн. в.) до єднання (до чого?, Р. в.) ІІ варіант. Кобзарське мистецтво пережило віки. Зв'язок слів у реченні за питаннями: (що?) мистецтво (що зробило?) пережило; пережило (що?) віки; мистецтво (яке?) кобзарське. Кобзарське мистецтво (що?, підмет, Н. в.) пережило віки (що?, другорядний член речення, Зн. в.) 3. Знайдіть у тексті речення з однорідними членами. На яке питання вони відповідають та з яким словом зв’язані? Мудрі, безстрашні, високі духом кобзарі несли людям слово правди.

Зв'язок слів у реченні за питаннями: (хто?) кобзарі (що робили?) несли; несли (що?) слово; несли (кому?) людям; слово (чого?) правди; кобзарі (які?) мудрі, безстрашні, високі; високі (чим?) духом. Основа речення: кобзарі несли. Словосполучення: несли слово; несли людям; слово правди; кобзарі мудрі, безстрашні, високі; високі духом. Однорідні другорядні члени речення (мудрі, безстрашні, високі) відповідають на питання які? та пов’язані з іменником кобзарі. Вправа 79 (сторінка 40) 1. Розгляньте таблиці відмінювання іменників української літературної мови. Зверніть увагу, в яких відмінках мають однакові закінчення іменники жіночого роду; чоловічого роду; середнього роду. У яких відмінках іменників чоловічого роду вживаються паралельні закінчення? 2. Доберіть потрібні іменники за поданими моделями. Відмінок (Допоміжні Рід іменників іменника слова) жіночий чоловічий середній питання Н. в. (є) хто? що?

Р. в.

(нема) кого? чого?

Д. в.

(даю) кому? чому?

,

, Зн. в.

(бачу) кого? що?

Ор. в.

(орудую) ким? чим?

М. в.

(на, у) кому? чому? ,

Кл. в.

(агов)

Вправа 80 (сторінка 42) Визнач, за зразком яких іменників (таблиці на сс. 41–42) відмінюються слова: карту, землею, коня, морю. Постав ці слова в початкову форму і провідміняй. Карта відмінюється за зразком іменника дума, земля — пісня, кінь — боєць, море — поле. Чоловічий рід на нульове (Допоміжні Жіночий рід закінчення середній Відмінок слова) на –а основа рід іменника питання на -я закінчується на -е на м’який звук Н. в. (є) хто? карта кінь море що? земля учитель Р. в. (нема) карти коня моря кого? чого? землі учителя Д. в. (даю) карті коню, коневі морю кому? землі учителю, чому? учителеві Зн. в. (бачу) карту коня море кого? що? землю учителя Ор. в. (орудую) картою конем морем ким? чим? землею учителем

М. в.

(на) кому? чому?

карті землі

Кл. в.

(агов)

карто земле

коневі, коні учителеві, учителю, учителі коню учителю

морі

море

Вправа 81 (сторінка 43) 1. Прочитай. Спиши, вставляючи, де потрібно, пропущені закінчення. Остап Вересай осліп у чотирирічному віці. На науку до кобзаря пішов він у п'ятнадцять років. Остапа Вересая знав Тарас Шевченко. Він подарував кобзареві свого славнозвісного «Кобзаря». § 13. Розрізнення відмінків іменників Вправа 82 (сторінка 43) 1. Прочитай вірш. Чим уславилося українське козацтво? Українське козацтво уславилося не тільки зброєю, а й музикою. 2. Значення яких слів тобі невідоме? Звернися до тлумачного словника. Лексичне значення невідомих слів лита́ври (музичний інструмент), цимба́ли (музичний інструмент), тулумба́с (музичний інструмент), дуда́ (музичний інструмент), ви́бій (вибоїна, яма на дорозі) шукаємо в тлумачному словникові. Литаври — ударний музичний інструмент, що має форму півкулі, отвір якої затягнений шкірою; різновид барабана. Цимбали — старовинний музичний інструмент, що складається з дерев'яного корпусу трапецоїдальної форми і металевих струн, на яких грають, ударяючи молоточками або паличками. Тулумбас – старовинний ударний музичний інструмент, що мав форму мідної чаші (казана), обтягнутої з відкритого боку шкірою, по якій б'ють калаталом. Дуда — дудка, волинка (народний духовий музичний інструмент, що складається з міха і вставлених у нього двох-трьох трубок). 3. Випиши з тексту іменники, які вживаються тільки у множині. Іменники, які вживаються тільки у мно­жині: литаври, цимбали. Іменники, що вживаються тільки в однині: зброя, му́зика.

Вправа 83 (сторінка 43) Прослухай запис народних пісень у виконанні Державної заслуженої капели бандуристів України. Які почуття, настрої, думи виливав народ у піснях? Які види народних пісень ти знаєш? Види народних пісень: колядки, щедрівки, веснянки, думи, колискові пісні, коломийки, жниварські. Вправа 84 (сторінка 44) 1. Спиши слова. Яке слово «зайве» в цьому ряду? Чому? Скрипка, домра, сопілка. Скрипка і домра — струнні музичні інструменти, а сопілка — духовий. «Зайве» слово сопілка. 2. Спиши образний вислів. Яке слово вжито в переносному значенні? Яке враження цим створюється? Скрипка грає, серце крає... У переносному значенні вжито слово крає: музика скрипки ніби ріже серце. Цим створюється враження глибокого смутку, болю. 3. Визнач, у яких відмінках ужито іменники. Скрипка (Н. в.), серце (Зн. в.) Зв'язок слів у реченні за питаннями: (що?) скрипка (що робить?) грає, крає; крає (що?) серце. Основа речення: скрипка грає, крає. Словосполучення: серце крає. Скрипка (що?, Н. в., підмет), серце (що?, Зн. в., другорядний член речення). Вправа 85 (сторінка 44) 1. Прочитайте текст. Визначте, у яких відмінках ужито слово бандурист. Поясніть, як ви це зробили. 2. За допомогою таблиці порівняйте значення і питання родового та знахідного відмінків іменників — назв істот. Зробіть висновок, як розрізняють ці відмінки. Колись, було, сяде бандурист (Н. в.) край битого шляху, вдарить по струнах. (Хто?) бандурист (що зробить?) сяде, вдарить. Основа речення: бандурист сяде, вдарить. Бандурист (хто?, підмет, Н. в.) Слухає бандуриста (Зн. в.) притихла громада.

(Хто?) громада (що робить?) слухає; слухає (кого?) бандуриста. Бандуриста (кого?, спрямована дія, Зн. в.) Голос у бандуриста (Р. в.) лине чисто, ясно, натхненно. (Що?) голос (що робить?) лине; голос (кого?) бандуриста. (У) бандуриста (у кого?, приналежність, Р. в.) Висновок: родовий і знахідний відмінки іменників — назв істот розрізняємо, підставляючи іменник ж. р. на -а: голос у бандуриста (у бандуристки) — Р. в., слухає бандуриста (бандуристку) — Зн. в. Вправа 86 (сторінка 45) 2. Склади і запиши продовження легенди за опорними словами та словосполученнями: турецький султан, дівчину, її пісні, наказав, мою країну, славлять. Колись давно в Україні жила собі дівчина. Звали її Кобза. Не красою славилась, не рукоділлям. А був у дівчини дивний дар. Уміла почути, про що шепочуть трави, чого стогне земля, який біль ховають у собі прадавні могили. Почув про її пісні турецький султан. Наказав він схопити дівчину й привезти до свого палацу. «Співай пісні, які славлять мою країну!» — звелів султан. Вправа 87 (сторінка 45) 1. Прочитай речення. Як їх треба переставити, щоб закінчити легенду про Кобзу із вправи 86? Але з дівочих вуст (Р. в.) не злинув жоден звук (Н. в.). Тоді в люті султан наказав замучити Кобзу. Лиш доторкнувся меч ката до дівчини, як вона зникла. А на землю впав чудесний інструмент. 2. Запиши кінцівку легенди. Встанови зв’язок слів у виділеному реченні. Визнач, у яких відмінках ужито іменники. Зв'язок слів у реченні за питаннями: (що?) звук (що зробив?) не злинув; звук (який?) жоден; не злинув (звідки?, з чого?) з вуст; вуст (чиїх?) дівочих. 3. Поміркуй, чи міг би султан віддати подібний наказ у сучасному світі. Обґрунтуй свою думку. Наказ, подібний до того, що віддав султан у легенді, не був би можливим через існуючі правові та соціальні обмеження.

Вправа 88 (сторінка 45) 1. Прочитайте текст. Доберіть до нього заголовок. Заголовок: «Грошові одиниці», «Країни і грошові одиниці». 2. Доповніть речення і запишіть з коментуванням. Кетцаль — грошова одиниця Ґватемали. Ґватемалець, беручи в руки кетцаль, пам'ятає: для людини головне не гроші, а свобода. 3. Визначте відмінок слова кетцаль у кожному реченні. Кетцаль (що?, підмет, Н. в.) — грошова одиниця Ґватемали. (Що?) кетцаль (що робить?) є. Ґватемалець, беручи в руки кетцаль (що?, Зн. в.), пам'ятає: для людини головне не гроші, а свобода. (Хто?) ґватемалець (що робить?) пам’ятає. Беручи (що?) кетцаль. 4. Користуючись таблицею, порівняйте значення та питання називного і знахідного відмінків іменників — назв неістот. Зробіть висновок, як розрізняють ці відмінки, коли іменник без прийменника. Коли іменник — назва неістоти — вжито без прийменника, називний і знахідний відмінки розрізняємо за роллю в реченні: у Н. в. іменник є підметом і називає предмет, який виконує дію; у Зн. в. — другорядним членом і називає предмет, на який скерована дія. 5. Доберіть і запишіть синоніми та антонім до слова свобода. Підібрали антоніми і синоніми до слова свобода Антоніми: сво­бода — неволя, залежність. Синоніми: свобода, воля, незалежність, самостійність. Вправа 89 (сторінка 46) 1. Спиши слова. Яке з них є «зайвим» у цьому ряду? Пам'ять, пам’ятний, м’ята. «Зайве» слово м’ята (не є спільнокореневими). Орфограма: пам'ять, пам’ятний, м’ята (пишемо апостроф). 2. Спиши прислів’я. Як ти розумієш його зміст? Знати й уміти — за плечима не носити. (Знання й уміння не важкі, їх не треба носити за плечима, а знадобляться вони завжди.) Вправа 90 (сторінка 47) 1. Прочитай текст і розглянь малюнок. Постав запитання до кожного абзацу. 1) Що можна було купити за одну гривню в Київській Русі? 2) Коли знову з’явилися гривні?

2. Визнач рід та відмінок виділених іменників. За потреби користуйся таблицями на сс. 41–42. Гривня (ж. р., Н. в.) з'явилася за часів Київської Русі. Гривня (вона, моя, ж. р.) (Що?) гривня (що зробила?) з’явилася. Основа речення: гривня з’явилася. Гривня (що?, підмет, Н. в.) За одну гривню (ж. р., Зн. в.) можна було купити вола. Гривня (вона, моя, ж. р.) Гривню (за що?, наявний прийменник, Зн. в.) Гривні знову з'явилися за часів відродження (с. р., Р. в.) української державності в 1919-1920 роках. Відродження (воно, моє, с. р.) Відродження (чого?, Р. в.) Вправа 91 (сторінка 47) 1. Прочитай і спиши речення. Підкресли в них головні члени. Визнач, у яких відмінках ужито виділений іменник. Обґрунтуй свою відповідь. Українська державність відродилася в 1919–1920 роках. Державність (що?, підмет, Н. в.) — називає предмет, який виконує дію. Український народ виборов свою державність у 1919–1920 роках. Виборов (що?) державність — другорядний член речення, Зн. в.: називає предмет, на який скерована дія. 2. У якому відмінку вжито слово народ? Склади і запиши речення зі словом народ у знахідному відмінку. Слово народ ужито в називному відмінку, воно є підметом. Ми любимо (що?) свій народ (Зн. в.). Вправа 92 (сторінка 47) 1. Прочитай текст. Чому він має таку назву? Текст має назву «Золота криниця» через метафоричне порівняння народних казок з джерелом, з якого невичерпно черпається мудрість, життєва сила та культурна спадщина народу. Криниця символізує щось цінне, глибоке та постійно живе, а золото підкреслює непроминальну цінність і багатство змісту казок. Таким чином, назва підкреслює важливість і безсмертя народних казок, що є втіленням мудрості, волелюбності та гумору народу.

2. Випиши іменники жіночого роду. Виділи в кожному з них основу та закінчення, визнач відмінок. (Н. в., мн.), (Н. в.), (Н. в.). Вправа 93 (сторінка 48) 1. Спиши слова. Які вони за значенням? Синоніми: безсмертя, вічність. Орфограма: безсмертя (префікс без-) 2. Спиши речення. Як ти його розумієш? Визнач відмінки іменників. Які щасливі очі (Н. в.) у казок (Р. в.)! (у казках добро перемагає зло) Які щасливі очі (що?, підмет, Н. в.) у казок (чого?, Р. в.) Вправа 94 (сторінка 48) 2. З якою метою в казці вжито виділені слова? Яку картину малюють вони у вашій уяві? Що уособлює Соловей-розбійник? Які риси українського народу втілює Ілля Муромець? Виділені слова «ні птиця не пролітала, ні звір не пробігав, ніякий богатир не проходив» використовуються для підкреслення небезпеки та страхітливості місця, де сидить Соловей-розбійник. Вони створюють в уяві картину абсолютної пустоти та смертельної загрози, показуючи, що навіть найсильніші та найсміливіші істоти уникають цього місця. Картина в уяві Ці слова малюють у моїй уяві образ темного, зловісного лісу, в якому панує мертва тиша. Це місце, де життя завмирає через присутність страшного ворога. Немає ні пташиного співу, ні звіриного бігу, ні людських кроків — лише зловісна порожнеча та страх. Уособлення Солов'я-розбійника Соловей-розбійник уособлює силу зла та хаосу. Він є символом небезпеки та насильства, які загрожують людям і змушують їх боятися та уникати певних місць. Його образ вказує на наявність у світі руйнівних сил, які можуть порушити мир та порядок. Риси Іллі Муромця Ілля Муромець втілює риси мужності, відваги та справедливості. Він є символом непохитної сили та рішучості, готовий боротися зі

злом, незважаючи на небезпеку. Його вчинок — рушити прямою дорогою, знаючи про загрозу, — демонструє його впевненість у своїй місії та готовність захищати рідний край від ворогів. Таким чином, Ілля Муромець представляє найкращі риси українського народу: волелюбність, мудрість, силу духу та готовність боротися за справедливість і захищати свій народ. 3. Спишіть речення (с. 49). Визначте в кожному з них відмінок слова землі. Несхитні витязі виборювали волю рідній землі (Д. в.). Несхитні витязі подолали ворогів на рідній землі (М. в.). 4. Перевірте себе, скориставшись таблицею. Зробіть висновок, як розрізняють форми давального та місцевого відмінків іменників. Несхитні витязі виборювали волю рідній землі (чому?, Д. в., майже не вживається з прийменниками). Не­схитні витязі подолали ворогів на рідній землі (на чому?, М. в., завжди вживається з прийменником). Вправа 95 (сторінка 49) 1. Прочитай текст. Поділи його на частини і до кожної постав запитання. Усно дай на них відповідь. Будова Текст Запитання Зачин З дитинства відомі нам Про якого билинного богатиря перекази про билинного мовиться у відомих з богатиря Іллю Муромця, дитинства переказах? який служив у київського князя Володимира. Основна Під Черніговом існувала Де і коли провели розкопки? частина навіть могила, де, за легендою, був похований славетний герой. І от у 1992 році українські археологи провели розкопки на цьому місці. Кінцівка Несподівано для себе Що знайшли українські вони знайшли кістяк, археологи при розкопках? який міг належати

тільки надзвичайно могутній людині, і поруч — зброю велетенських розмірів 2. Спиши основну частину тексту. Встанови зв’язок слів у виділеному реченні. Визнач число та відмінок іменників. Під Черніговом (одн., Ор. в.) існувала навіть могила (одн., Н. в.), де, за легендою (одн., Ор. в.), був похований славетний герой (одн., Н. в.). І от у 1992 році (одн., М. в.) українські археологи (мн., Н. в.) провели розкопки (мн., Зн. в.) на цьому місці (одн., М. в.). Зв'язок слів у реченні за питаннями: (хто?) археологи (що зробили?) провели; археологи (які?) українські; провели (що?) розкопки; розкопки (де?) на місці; місці (чиєму?) цьому; провели (коли?) у 1992 році. § 14. Чергування звуків [і] з [о], [е] в іменниках жіночого і чоловічого роду Вправа 96 (сторінка 50) 1. Відгадай загадку. Доведи правильність відповіді. Загадка Відгадка У воді росте, кохається, вкинь у воду — Сіль злякається. Сіль добувають із морської води, а кинута у воду, вона розчиняється. 2. Випиши із загадки слова, що відповідають схемам Відмінки іменників: (у) (М. в.), (у) (Зн. в.) (У) воді (у чому?, М. в.), (у) воду (у що?, з прийменником, Зн. в) Вправа 97 (сторінка 50) 1. Спиши слова. Яке серед них «зайве»? Поясни, чому Стіл, столик, століття. «Зайве» слово століття (не є спорідненим). 2. Прочитай і спиши прислів’я. Чому так кажуть? (Ти) хліб-сіль (Зн. в.) їж, а правду Навіть коли тебе ріж. пригощають, кажи правду

Без солі (Р. в.) не смачно, без хліба Хліб і сіль — не ситно. найголовніше в їжі: без них вона несмачна й не ситна 3. Визнач відмінок виділеного іменника в кожному реченні. Що відбулося в корені цього слова внаслідок зміни відмінкової форми? Визначаємо відмінок іменника за питанням: хліб-сіль (що?, другорядний член речення, Зн. в.), солі (чого?, Р. в.) Чергування голосного звуку в корені: сіль — солі. Вправа 98 (сторінка 50) 1. Розгляньте і заповніть таблицю. сіль — солі: [і] — [о]; лід — льоду: [і] — [о]; камінь — каменя: [і] — [е]; осінь — осені: [і] — [е]. 2. Зробіть висновок, які голосні звуки чергуються в коренях деяких іменників чоловічого та жіночого роду. У коренях деяких іменників чоловічого і жіночого роду чергуються голосні звуки [і], [е], [о]: лід — льоду, осінь — осені. Вправа 99 (сторінка 51) 1. Прочитай. Утвори і запиши словосполучення, ставля - чи подані в дужках іменники в потрібному відмінку. Підкресли букви, що позначають звуки, які чергуються. Яскраві кольори, напувати коня, книжка на столі, наго­дувати кота, розлігся на печі, стоїть біля воріт. Чергування голосного звуку: кол[і]р — коль[о]ри, к[і]нь — к[о]ня, ст[і]л — ст[о]лі, к[і]т — к[о]та, п[і]ч — п[е]чі, вор[о]та — вор[і]т. 2. З одним із словосполучень (на вибір) склади і запиши речення. Веселка розкинула яскраві кольори над лугом. Козак йшов напувати коня. Лежала на столі цікава книжка. Не забудь нагодувати кота. Котик розлігся на печі. Біля воріт стоїть віз. Вправа 100 (сторінка 51) Спиши текст. Підкресли слова, в яких унаслідок зміни відмінкової форми відбувається чергування голосних у корені. Сонце зайшло. Надворі почало вже темніти. На заході небо червоніло жаром. На сході понад лісом воно було синє, аж чорнувате. Серед неба займалися ясні зорі.

Чорна ніч простелювалась чорним сукном по селу, по садках та лісах. Чергування голосних звуків: надворі — двір ([о] — [і]), заході — захід ([о] — [і]), сході — схід ([о] — [і]), зорі — зір ([о] — [і]), ніч — ночі ([і] — [о]), село — сіл [е] — [і]. Вправа 101 (сторінка 51) Випиши з орфографічного словника кілька іменників, у яких зі зміною форми слова відбувається чергування звуків [і] з [о] або [е]. Звуків [і] з [о] або [е]: сік — соку, осінь — осені, рік — роком, пір — пора, візок — возик, політ — польотом, пліт — плотом, колір — кольором, хрін — хроном, папір — папером, кінь — конем, загін — загоном, ніч — ночі, ріг — роги, носоріг — носороги, ніч — ночі, радість — радості, вівця — овець. § 15 Зміна приголосних в іменниках перед закінченням -і Вправа 102 (сторінка 51) 1. До кожного незакінченого речення з лівої колонки доберіть продовження з правої. Запишіть складену загадку і відгадайте її. По землі (М. в.) не пробіжуся і на небо (Зн. Риба в.) не дивлюся. Очі (Зн. в.) маю — не моргаю, маю рот — не розмовляю. Хати зроду не будую, та нітрохи не бідую. Відгадка: риба. 2. Що вам допомогло побудувати загадку? Які слова в ній римуються? До якої частини мови належать ці слова? Побудувати загадку допомогла рима. Римуються слова: пробіжуся — дивлюся, моргаю — розмовляю, будую — бідую. Усі вони — дієслова. 3. Підкресліть іменники, що відповідають поданим схемам. У яких відмінках ужито ці слова? І варіант Землі, небо (По) землі (по чому?, М. в.); очі (що?, другорядний член речення, Зн. в.); (на) небо (на що?, Зн. в.)

II варіант Хати, рот Хати (чого?, Р. в.), рот (що?, другорядний член речення, Зн. в.) Вправа 103 (сторінка 52) 1. Прочитай текст. Як у ньому розповідається про вік риби — точно чи образно? Постав запитання до тексту. У тексті про вік риби розповідається точно, художніх засобів немає. По чому визначають вік риби? Що відкладається щороку на лусці риби? Як треба розглядати висушену луску? Що встановлюється на певному році життя риби в її покриві? Чи змінюється розмір луски? 2. У яких відмінках ужито виділені іменники? Випиши форми кожного слова окремо. Які зміни відбулися в цих словах? Чергування приголосних звуків [к] — [ц']: луску (Зн. в.) — (по) лусці (М. в.), рибки (Р. в.) — (на) рибці (М. в.). Визначаємо відмінок іменника за питанням: луску (що?, другорядний член речення, Зн. в.), (по) лусці (по чому?, М. в.), (у) рибки (кого?, Р. в.), (на) рибці (на кому?, М. в.) Вправа 104 (сторінка 52) 1. Розгляньте таблицю. Заповніть її. Зробіть висновок, як змінюються кінцеві приголосні основи іменників у давальному і місцевому відмінках однини перед закінченням -і. Початкова Давальний Місцевий Чергування форма відмінок відмінок приголосного звуку собака собаці на собаці [к] — [ц'] папуга папузі на папузі [г] — [з'] муха мусі на мусі [х] — [с'] Висновок: у давальному і місцевому відмінках однини перед закінченням -і кінцеві приголосні основи [г], [к], [х] змінюються на [з’], [ц’], [с’]. 2. За зразком таблиці наведіть приклади іменників, кінцевий приголосний основи яких перед -і змінюється. Дорога — дорозі — на дорозі ([г] — [з’]); ріка — ріці — у ріці ([к] — [ц’]); черепаха — черепасі — на черепасі ([х] — [с’]). Вправа 105 (сторінка 53) Із «розсипаних» складів утвори слова — назви акваріумних рибок. Запиши їх каліграфічно.

Назви акваріумних рибок: скалярія, мечоносець. Вправа 106 (сторінка 53) 1. Прочитай (послухай) уривок з оповідання Григора Тютюнника «Дивак». Яким ти уявляєш Олеся? Я вважаю, що Олесь небайдужий (не проходить мимо, допомагає), добрий та співчутливий (підпер у лісі вмираючу сосну, просить діда не перевантажувати коня), доброзичливий та сердечний (залишив шишку для дятла), не байдужий до чужого болю (плаче, бо щука з'їла пліточку), любить тварин (намагається врятувати пліточку, обороняє коня), слухняний (йде узимку до школи бором), не тримає зла й уміє прощати (зворушений від примирення з Федьком Тойкалом), товариський (за пиріжок і теплі слова однокласника віддячує усім, що має у кишенях), старанний (гарно вчиться, є відмінником), творчий (любить малювати), допитливий (приглядається до природи, спостерігає, ніби дослідник, розпитується про тварин), вміє фантазувати (річка — це безтурботна хата, дерева біжать навипередки з Олесем), мрійний (сняться казки, де добро перемагає зло), тонко відчуває несправедливість і чесний (не погоджується з настановами діда, засмучений, бо дід його не розуміє). Наївно по-дитячому протестує проти несправедливості (утікає з уроку малювання, не вечеряє з дідом). 2. Випиши виділені слова та визнач їх рід і відмінок. Постав ці слова в місцевому відмінку. Поспостерігай, чи відбувається зміна кінцевих приголосних основи перед закінченням -і. Криги (ж. р., Р. в.), боком (ч. р., Ор. в.), хатка (ж. р., Н. в.), рибку (ж. р., Зн. в.), блискавка (ж. р., Н. в.), щука (ж. р., Н. в.), пліточка (ж. р., Н. в.). Чергування приголосного звуку: криги — кризі, боком — боці, хатка — хатці, рибку — рибці, блискавка — блискавці, щука — щуці, пліточка — пліточці. Чергування голосного звуку: боком — бік. 3. Дізнайся, що означає слово кушири. Куши́р — багаторічна трав'яниста рослина, що росте у воді. Вправа 107 (сторінка 53) 1. Прочитай текст. Спиши, ставлячи слова, що в дужках, у потрібній формі. 2. Підкресли іменники, в яких зі зміною

відмінкової форми відбулося чергування кінцевих приголосних основи. — Тррримайся! Тррримайся! — чулося пташці. Як не триматися? Чижик полетів за той високий будинок, що на розі, а потім через ботанічний сад. Чергуванням кінцевих приголосних основи: пташка — пташці, ріг — розі. Чергування голосного звуку: ріг — розі. § 16. Правопис закінчень іменників жіночого та чоловічого роду на -а (-я) в родовому відмінку однини Вправа 108 (сторінка 54) 1. Прочитай рядки пісні з п’єси Івана Котляревського «Наталка Полтавка». Якими словами характеризує себе героїня твору? До якої частини мови належать ці слова? Прикметники: проста, красива, добрим, спесива. 2. До виділеного прикметника добери синоніми. Синоніми: не спесива, не гордовита, не зарозуміла, не пихата, не чванлива. 3. Спиши пісню. Підкресли іменники, визнач їх рід і відмінок, виділи основу й закінчення. Ой я

(ж. р., Н. в.)

мене

(ж. р., Н. в.):

(ж. р., Н. в.), а зовуть (ж. р., Н. в.) проста, не красива, з

добрим (с. р., Ор. в.), не спесива. Вправа 109 (сторінка 54) 1. Із поданих складів утвори і запиши слова. Поясни, що означають ці іменники. Композитор, актор. Композитор (автор музичних творів), актор (виконавець ролі у виставах). 2. Спиши речення. Визнач рід і відмінок виділеного іменника. За якою таблицею можна перевірити правопис відмінкових закінчень цього слова? Іван Котляревський, Микола Лисенко, Оксана Петрусенко — видатні митці Полтавщини (ж. р., Р. в.).

Полтавщина (вона/моя, ж. р.), Полтавщини (чого?, Р. в.) Вправа 110 (сторінка 55) 2. Наведіть приклади іменників чоловічого та жіночого роду на -а (-я), орієнтуючись на кінцевий приголосний основи. Парта, голова, Микола, воєвода; рілля, земля, Ілля, суддя; круча, межа, каша; Надія, мрія, Соломія. Вправа 111 (сторінка 55) 1. Прочитай. Спиши текст, ставлячи слова, що в дужках, у потрібній формі. У якому відмінку вжито ці слова? 2. Підкресли іменники чоловічого та жіночого роду на -а (-я), вжиті в родовому відмінку. Виділи в них закінчення і поясни правопис. Талант до

і потяг до

передався Оксані від батька.

Голос

лунав усюди і долинув до вух учителя

допоміг їй здійснити мрію. Виступи

. Він захоплювали

глядачів. Виконання нею з Лисенка «Наталка Полтавка» було неперевершеним. Талант (що?, підмет, Н. в.; мій/він талант, ч. р.) до пісні (чого?, Р. в.; вона/моя пісня, ж. р.) і потяг (що?, підмет, Н. в.; він/мій потяг, ч. р.) до музики (чого?, Р. в.; вона/моя музика, ж. р.) передався Оксані (кому?, Д. в.; вона/моя Оксана, ж. р.) від батька (кого?, Р. в.; він/мій батько, ч. р.). Голос (що?, підмет, Н. в.; він/мій голос, ч. р.) дівчинки (кого?, Р. в.; вона/моя дівчинка, ж. р.) лунав усюди і долинув до вух (чого?, Р. в., мн.) учителя (кого?, Р. в., він/мій учитель, ч. р.) музики (чого?, Р. в.; вона/моя музика, ж. р.). Він допоміг їй здійснити мрію (що?, Зн. в.; вона/моя мрія, ж. р.). Виступи (що?, підмет, Н. в., мн.) співачки (кого?, Р. в.; вона/моя співачка, ж. р.) захоплювали глядачів (кого?, Р. в., мн.). Виконання нею пісні (чого?, Р. в.; вона/моя пісня, ж. р.) Наталки (кого?, Р. в.; вона/моя Наталка, ж. р.) з опери (чого?, Р. в.; вона/моя опера, ж. р.) Миколи (кого?, Р. в.; він/мій Микола, ч. р.) Лисенка (кого?, Р. в., він/мій Лисенко, ч. р.) «Наталка (хто?, Н. в.) Полтавка (хто?, Н. в.)» було неперевершеним. Чоловічий і жіночий рід на — а, -я в однині

закінчення основи

твердий приголосний основи

м’який приголосний

Н. в. звуковий розбір

[м у з и к а], [д' і в ч и н к а], [с п і в а ч к а],

[п і с' н' а]

Р. в.

-и

[н а т а л к а], [о п е р а], [м и к о л а] -і

приклади

, ,

,

,

, Вправа 112 (сторінка 55) 1. Прочитай текст. Усно постав запитання до кожної частини. Увесь багатющий талант Оксани Ким була Оксана Петрусенко в найповнішому блиску Петрусенко? розкривався під час виконання народних пісень. Що не пісня — то новий образ, характер. Улюблена пісня Оксани — «Чи я в лузі не Як відбулося знайомство калина була» — глибоко вразила Оксани Петрусенко і самобутню художницю Катерину Катерини Білокур? Білокур. Почувши цю пісню по радіо, вона намалювала гілку з кетягом калини, написала сповідь про свою гірку долю і надіслала лист співачці. Саме Оксана Петрусенко посприяла Хто посприяв організації організації першої виставки полотен першої виставки Катерини Білокур у Полтаві. Виставка Катерини Білокур? мала величезний успіх і стала першим

кроком на шляху до світового визнання таланту художниці. 2. Випиши з тексту іменники жіночого роду на -а (-я), вжиті у родовому відмінку. Виділи в них закінчення. , , , , , . 3. Провідміняй слова Оксана, пісня. Відмінок (Допоміжні Жіночий рід Жіночий рід іменника слова) на –а на -я питання Н. в. (є) хто? Оксана (є) що? пісня Р. в. (нема) кого? Оксани (нема) пісні чого? Д. в. (даю) кому? Оксані (даю) пісні чому? Зн. в. (бачу) кого? Оксану (бачу) пісню що? Ор. в. (орудую) Оксаною (орудую) піснею ким? чим? М. в. (на) кому? Оксані (на) чому? пісні Кл. в. (агов) Оксано (агов) пісне 4. Дізнайся більше про самобутню художницю Катерину Білокур, використовуючи інтернет-джерела. − Народилася 25 листопада (7 грудня) 1900 року в селі Богданівка Пирятинського повіту Полтавської губернії (нині Київської області) в бідній селянській родині. − У вісім років Катря самотужки за тиждень вивчила «Буквар», який їй привіз батько. − Хоч дівчинці потім подарували трохи більшу книжку, проте вирішили не віддавати до школи, щоб зекономити на одязі та взутті, тому в школі вона не була жодного дня. Правда Катря нишком проводжала братів Григорія і Павла до школи, захоплено спостерігала, коли вони виконували домашнє завдання. − Свої перші роботи виводила вуглинками, які діставала з печі.

Якось 6-річна дівчинка знайшла в батька невелику книжку і прикрасила її своїми казковими квітами, проте за розмальований Псалтир отримала покарання різками і заборону малювати. − Катря удень працювала в полі, на городі, а ввечері, попоравшись по господарству, до ночі малювала. − Дівчина сама майструвала собі пензлики з котячої шерсті, а згодом навчилася робити фарби з підручних матеріалів — барвниками слугували сік буряка, настої з коріння і трав. − Батьки були проти захоплення доньки, вважали це безглуздим заняттям. Згодом батько згоджується на заняття дочки малюванням. − У 24 роки Катерина захотіла вступити до художньокерамічного технікуму в Миргороді та до Київського театрального технікуму, через що батько розлютився, знайшов і спалив ледь не всі її малюнки, переламав зроблені власноруч пензлі. − Коли дівчина прибула в Миргород з двома вцілілими картинами, у технікумі на них навіть не глянули, бо не мала документів про закінчення семи класів. Дівчина змушена була пішки повернутися додому. Вдома Катерина взялася малювати ще завзятіше. − Якось дівчина написала листа видатній українській співачці Оксані Петрусенко. За її сприяння творами самоучки з Богданівки зацікавилися працівники Полтавського будинку народної творчості. Так у 1941 році відбулася персональна виставка творів Катерини Білокур у Полтаві, яка мала величезний успіх. − Художниця побувала в Києві та Москві, де вперше побачила музеї і твори видатних митців. − У 1944 році Богданівку відвідав директор Державного музею українського народного декоративного мистецтва Василь Нагай. Він запропонував Катерині влаштувати виставку і викупити її картини, саме завдяки йому Музей українського народного декоративного мистецтва має найкращу колекцію робіт художниці. − 1949 року Катерина Білокур стала членом Спілки художників України. − У 1951 році її нагороджено орденом Знак Пошани, присвоєно звання Заслуженого діяча мистецтв України. − У 1956 році Катерина Білокур одержала звання Народного художника України. −

Її твори регулярно експонували на виставках у Полтаві, Києві та за межами України. А три картини Білокур — «Цар-Колос», «Берізка» і «Колгоспне поле» демонстрували на Міжнародній виставці в Парижі (1954). Вони принесли їй світову славу. Там їх побачив і високо оцінив Пабло Пікассо. − Художниця любила малювати передусім квіти, але не тільки. Катерина Білокур — автор пейзажів і портретів. − В останні роки життя створила чудові картини «Півонії», «Букет квітів», «Квіти і овочі», «Натюрморт». − Художниця тяжко хворіла, давалися взнаки злидні тогочасного сільського побуту, невлаштованість в особистому житті. − Померла Катерина Білокур 9 червня 1961 року. − У Яготині відкрито Картинну галерею на її честь. Перед входом до неї встановлено пам'ятник художниці. − У рідному селі Богданівка відкрито меморіальний музей художниці, на його території встановлено пам'ятник мисткині, споруджений скульптором Іваном Білокуром, племінником художниці. −

§ 17. Правопис закінчень іменників чоловічого роду в родовому відмінку однини Вправа 113 (сторінка 56) 2. Які слова у вірші вжито в переносному значенні? Яку картину малюють ці слова в твоїй уяві? Яке враження створюють? Слова в переносному значенні: нічка ходить в короні, з місяцем в долоні, у косі з зірками. Слова в переносному значенні надають неживому предмету рис істот (уособлення, персоніфікація). 3. Запиши з пам’яті перше речення. Підкресли іменники, визнач їх рід і відмінок. Гордо, мов княгиня (ж. р., З місяцем (ч. р., Ор. в.) в долоні (ж. р., Н. в.), М. в), ходить нічка (ж. р., Н. в.) у косі (ж. р., М. в.) з зірками, синя в дзвоні-передзвоні (ч. р., М. в.) в золотій короні (ж. р., М. із колядниками. в.),

з місяцем (ч. р., Ор. в.) в долоні (ж. р., М. в.)... Вправа 114 (сторінка 56) Спиши слова. Яке з них «зайве» в цьому ряду? Чому? Сатурн, Уран, Місяць. «Зайве» слово Місяць — супутник Землі, а Сатурн і Уран — планети. Вправа 115 (сторінка 57) 1. Запиши речення з коментуванням. Місяць — природний супутник Землі. Слова Місяць і Землі пишемо з великої букви, бо це назви небесних тіл. 2. Провідміняй виділений іменник. За якою таблицею можна перевірити правопис відмінкових закінчень цього слова? Відмінок (Допоміжні слова) Чоловічий рід іменника питання (нульове закінчення) Н. в. (є) що? супутник Р. в. (нема) чого? супутника Д. в. (даю) чому? супутнику, супутникові Зн. в. (бачу) що? супутник Ор. в. (орудую) чим? супутником М. в. (на) чому? супутнику, супутникові Кл. в. (агов) супутнику Правопис закінчень можна перевірити за таблицею відмінювання іменників чоловічого роду (с. 41), зразок — дуб. Вправа 116 (сторінка 57) 1. Спишіть, уставляючи пропущені закінчення. Протягом (чого?) оберту, вивчення (чого?) космосу, велична картина (чого?) зорепаду, під’їхали (до чого?) до аеродрому, кільця (чого?) Сатурна, червоний колір поверхні (чого?) Марса, фази (чого?) Місяця. 2. Перевірте себе за орфографічним словником. Зробіть висновок про правопис закінчень іменників чоловічого роду в родовому відмінку однини. Правопис закінчень іменників чоловічого роду в родовому відмінку однини треба перевіряти за орфографічним словником. Вправа 117 (сторінка 57)

2. Випиши іменники чоловічого роду і постав їх у родовому відмінку однини. Правопис закінчень перевір за словником. Іменники чоловічого роду поставили у родовому відмінку однини: місяцю — місяця, місяченьку — місяченька, стороженьку — стороженька, гай — гаю, ліс — лісу, сон — сну. § 18. Правопис закінчень іменників чоловічого і жіночого роду в орудному відмінку однини Вправа 118 (сторінка 58) 1. Виразно прочитай поетичні рядки. Які звуки найчастіше повторюються у вірші? Яке враження цим створюється? Найчастіше повторюються звуки [д], [з], що ство­рює враження передзвону. 2. Спиши вірш. Визнач відмінок виділеного іменника. Познач закінчення. Діти сплять... А над (Ор. в.) місяць, дивлячись, завмер: стрімголов із неба падають зорі в зарості озер. Визначаємо відмінок іменника за питанням: левадою (чим?, Ор. в.) Вправа 119 (сторінка 58) 1. Спиши слова. Поміркуй, як вони утворилися. Складений іменник небосхил має дві основи, поєднані голосним звуком [о], утворилося від двох слів: небо, схил. Складений іменник зорепад має дві основи, поєднані голосним звуком [е], утворилося від двох слів: зорі, падають. 2. Запиши речення каліграфічно. Наші прабатьки стверджували: якщо падає зірка — народжується нова людина. Вправа 120 (сторінка 58) 2. Поставте подані іменники у формі орудного відмінка однини. Запишіть. Написання яких закінчень викликало у вас сумніви? Перевірте себе за схемою. Зіркою, вербою, бабусею, лінією, вежею, кручею, грушею, площею. Жіночий рід на — а, -я в однині

закінчення твердий основи приголосний основи звуковий [з' і р к а], [в е розбір р б а] Н. в. Ор. в. приклади

-ою

м’який [й] приголосний та [ж],[ч],[ш] [б а б у с' а], [в [л' і н' і й а] е ж а], [к р у ч а], [п л о ш ч а], [г р у ш а] -ею -єю

,

, , , ,

Вправа 121 (сторінка 59) 1. Постав іменники жіночого роду в орудному відмінку однини і запиши їх у три стовпчики відповідно до поданих моделей. Жіночий рід на — а, -я в однині закінчення твердий м’який [й] основи приголосний приголосний та основи [ж],[ч],[ш] звуковий [к а з к а] [п о р о ш а] [р е в о л' у ц' і й а] розбір [м о в а], [й і ж а] [н а ц' і й а], Н. в. [д р у ж б а] [п р а ц' а] [м е л о д' і й а] [ф а н е р а] [п а р ч а] [м р' і й а] Ор. в. -ою -ею -єю приклади казкою порошею революцією мовою їжею нацією, мелодією дружбою працею фанерою парчею мрією 2. Склади і запиши речення з одним словом (на вибір). Приспить мати свою дитину казкою. Не соромся розмовляти рідною мовою. Нашою дружбою захоплюються однокласники.

Дідусь прикрив вхід фанерою. На ранок ґанок засипало порошею. Наситився поживною їжею. Працею втомлена неня моя. Моя лялька була вкрита парчею. Глядачі були зачаровані ніжною мелодією. Не нехтуй мрією! Вправа 122 (сторінка 59) Спиши словосполучення, ставлячи подані в дужках слова в орудному відмінку. З одним словосполученням (на вибір) склади і запиши речення. Народитися під щасливою зіркою, пригощати смачною кашею, думати над задачею, майоріти над вежею, ман­друвати Україною, їхати залізницею, разом з учителькою, милуватися лілією, дружити з Марією. Софія народилась під щасливою зіркою. Мама пригощала смачною кашею. Я довго думав над задачею. Замайоріли над вежею сіророжеві хмари. Я мрію ман­друвати Україною. Нещодавно їхали залізницею на екскурсію. Разом з учителькою поїхали до Мукачівського замку. Милуватися лілією над озерною гладдю. Я вирішила дружити з Марією. Вправа 123 (сторінка 60) 1. Прочитайте і доповніть міркування. Утворені речення запишіть.2. Визначте рід і відмінок виділених іменників. Чому, на вашу думку, ці слова мають різні закінчення? Розгляньте схему і перевірте правильність своїх міркувань. Велику Ведмедицю у нас називають Великим Возом (ч. р., Ор. в.), бо коли пильно придивитися, то й справді можна побачити віз. Малу Ведмедицю часто звуть Ковшем (ч. р., Ор. в.), бо це сузір'я за формою нагадує ківш. Орудний відмінок іменників чоловічого роду з нульовим закінченням (чим?): Возом, Ковшем. Закінчення різні, бо основа слова віз закінчується на твердий приголосний (-ом), а основа слова ківш — на [ш] (-ем). 3. Порівняйте дану схему зі схемою на с. 59. Зробіть висновок. В орудному відмінку однини іменники жіночого і чоловічого роду з основою на твердий приголосний мають закінчення -ою, -ом; на м’який приголосний та [ж], [ч], [ш] — -ею, -ем; на [й] — -єю, -єм. Вправа 124 (сторінка 60) 1. Спиши слова. Яке серед них «зайве»? Чому?

Оріон, сузір’я, Ліра. «Зайве» слово сузір’я — загальна назва, а Оріон і Ліра — власні назви сузір’їв. Ліра пишемо з великої букви. 2. Побудуй звукову модель слова сузір’я. Поясни його правопис. Сузір'я [— ● | = ●́ — | = ●] звуковий розбір слова [с у з' і р й а] Орфограма: сузір’я (пишемо апостроф). Вправа 125 (сторінка 61) 1. Постав іменники чоловічого роду в орудному відмінку однини і запиши їх у три стовпчики відповідно до поданих моделей. 2. Підкресли ті іменники, правопис закінчень яких в орудному відмінку слід перевіряти за орфографічним словником. Іменники чоловічого роду в однині закінчення твердий [р] м’який [й] основи приголосний приголосний основи та [ж],[ч],[ш] звуковий [х л' і б] [м а й с т е р] [м і з и н е [з в и ч розбір [в е ч і р] ц'] а й] Н. в. [г е к т а р] [д у ш] [в о д' і й] [в і в ч а р] [м й а ч] [к о р о в [м а л' а р] а й] [к о б з а р] [в о д о г р а й] Ор. в. -ом -ом, -ем -ем -єм (за орфографічним словником) приклади хлібом майстром мізинцем звичаєм вечором душем водієм гектаром м’ячем короваєм вівчарем водограєм малярем кобзарем Вправа 126 (сторінка 61) 1. Прочитай текст. Із чим пов’язували українці зоряні візерунки Чумацького Шляху? Який це тип тексту?

Українці пов’язували зоряні візерунки Чумацького Шляху з дорогою чумаків, які возили з Криму сіль та рибу. Це текстміркування: у ньому пояснюється, чому смугу назвали Чумацьким Шляхом. Широку світлу смугу, яка перетинає посередині небосхил і відома в астрономії під назвою Молочний Шлях, в Україні називають Чумацьким Шляхом. 2. Випиши з першого абзацу іменники чоловічого та жіночого роду. Постав ці слова в орудному відмінку однини і поясни правопис закінчень. Смугою, небосхилом, астрономією, назвою, шляхом, Україною. Звуковий розбір слів: [с м у г а], [н е б о с х и л], [а с т р о н о м і й а], [н а з в а], [ш л' а х], [У к р а й і н а]. Смугою (вона/моя смуга, ж. р., основа на твердий приголосний звук), небосхилом (він/мій небосхил, ч. р., основа на твердий приголосний звук), астрономією (вона/моя астрономія, ж. р., основа на звук [й]), назвою (вона/моя назва, ж. р., основа на твердий приголосний звук), шляхом (він/мій шлях, ч. р., основа на твердий приголосний звук), Україною (вона/моя Україна, ж. р., основа на твердий приголосний звук). Вправа 127 (сторінка 62) Спиши. Постав іменники, що в дужках, в орудному відмінку. Виділи закінчення. Минула ніч. Попрощавшись із смугу.

З

Умиваються кружляють над Та перед під

першим

, бачимо за сонця

світлу

все

прокидається.

квіти, трави. Гуси ласують

. Птахи

. квіти стуляють пелюстки, птахи ховаються

, гуси — під

, а ми вкриваємось

Незабаром знову будемо насолоджуватися світлим

.

.

§ 19. Правопис іменників жіночого роду з нульовим закінченням у початковій формі в орудному відмінку однини Вправа 128 (сторінка 62) 1. Прочитай і спиши речення. Тихо так опівночі ніч зірки засвітила. 2. Провідміняй виділене слово. У якому відмінку написання цього слова викликає труднощі? За якою таблицею можна перевірити його правопис? Відмінок іменника

(Допоміжні слова) питання

Жіночий рід (нульове закінчення)

Н. в.

(є) що?

ніч

Р. в.

(нема) чого?

ночі

Д. в.

(даю) чому?

ночі

Зн. в.

(бачу) що?

ніч

Ор. в.

(орудую) чим?

ніччю

М. в.

(на) чому?

ночі

Кл. в. (агов) ноче В орудному відмінку подвоєння приголосного звуку, бо в Н. в. однини основа закінчується одним приголосним звуком [н і ч] Правопис можна перевірити за таблицею відмінювання іменників жіночого роду (с. 41), зразок — ніч. Вправа 129 (сторінка 62) 1. Спиши слова. Доведи, що вони є спорідненими. Споріднені (спільнокореневі) слова: любити, улюблена, любов. Слова мають однаковий корінь (люб-), лексичне значення пов’язане, виражені різними частинами мови: любити (що робити?, дієслово), улюблена (яка?, прикметник), любов (що?, іменник). 2. Провідміняй іменник любов. Спробуй пояснити правопис цього слова в орудному відмінку. Відмінок (Допоміжні слова) Жіночий рід (нульове іменника питання закінчення) Н. в. (є) що? любов

Р. в. (нема) чого? любові Д. в. (даю) чому? любові Зн. в. (бачу) що? любов Ор. в. (орудую) чим? любов’ю М. в. (у) чому? любові Кл. в. (агов) любове В орудному відмінку пишемо апостроф: основа закінчується на губний приголосний [в], а після нього буква ю позначає два звуки [йу]: любов’ю [л' у б о в й у]. Вправа 130 (сторінка 63) 2. Провідміняйте іменник мати. Поясніть, чому в цьому слові в орудному відмінку пишеться апостроф. Відмінок іменника

(Допоміжні слова)

Жіночий рід (нульове закінчення)

питання Н. в.

(є) хто?

мати

Р. в.

(нема) кого?

матері

Д. в.

(даю) кому?

матері

Зн. в.

(бачу) кого?

матір

Ор. в.

(орудую) ким?

матір’ю

М. в.

(на) кому?

матері

Кл. в.

(агов)

мати

В орудному відмінку пишемо апостроф після приголосного звуку [р] перед буквою ю. Вправа 131 (сторінка 63) 1. Із кожної групи слів складіть і запишіть речення, ставлячи виділені іменники в орудному відмінку однини. Поясніть їх правопис. Українські господині славляться гостинністю і привітністю. Гостей вітають з добротою і щирістю. Зустрічають їх з хлібом та сіллю.

Гості згадують українську землю з любов’ю і шаною. жіночий чоловічи жіночий жіночий жіночий рід й рід з рід з рід з на –а, я рід нульовим нульовим нульови закінчення закінчення м м м закінчен ням закінче твердий твердий основа основа основа ння приголос приголос закінчуєть закінчуєть закінчуєт основи ний ний ся ся ься в Н. в. основи основи одним двома на [в] приголосн приголосн им ими звуком звуками звукови [д о б р [х л' і б] [с' і л'] [г о с т и н': [л' у б й о т а] і с т'] о в] розбір [ш а н а] [п р и в і т Н. в. н' і с т'] [ш ч и р' і с т'] Ор. в. -ою -ом -ю -ю -ю (подвоєнн я приголосн ого) приклад и

2. До слів любов, шана доберіть і запишіть антоніми. Антоніми: любов — ненависть, шана — зневага. Вправа 132 (сторінка 64) Запиши подані іменники в орудному відмінку однини. Виділи закінчення та поясни їх правопис.

,

,

,

,

,

,

,

, , , , , . Звуковий розбір слова: [м а м а], [г р у ш а], [х а т а], [р' і ч], [л' і л' і й а], [ві р н' і с т'], [п і ч], [х о р о б р' і с т'], [в і д: а н' і с т'], [м і л'], [з е л е н'], [ч е с т'], [п о д о р о ж]. Іменники жіночого роду на -а (-я) з основою на твердий приголосний мають закінчення -ою (мамою, хатою), на м’який приголосний та [ж], [ч], [ш] — -ею (грушею), на [й] — -єю (лілією). В іменниках жіночого роду з нульовим закінченням, основа яких закінчується одним приголосним, відбувається подовження (річчю, піччю, міллю, зеленню, подорожжю); якщо двома приголосними — подовження немає (вірністю, хоробрістю, відданістю, честю). Вправа 133 (сторінка 64) Спиши вірш, уставляючи пропущені закінчення іменників в орудному відмінку однини. Закінчення познач. ...Історії ж бо пишуть на столі. Ми ж пишем Ми пишем

на своїй землі. ,

піснями і невільницьким Могилами у полі без імен,

,

, .

до Києва з Лубен! § 20 Паралельні закінчення іменників чоловічого роду в давальному і місцевому відмінках однини Вправа 134 (сторінка 64) 2. Спишіть речення. Визначте відмінки виділених іменників. Позначте в них закінчення. Духовне спілкування з природою дає (Р. в.). Вона виливається в

(Д. в.) крила для (М. в.),

(М.

в.),

(М. в.),

(М. в.),

(М. в.) і

театрально-цирковому (М. в.). Вправа 135 (сторінка 65) Із поданих складів утвори і запиши слова. Знайди в тлумачному словнику, що означають ці іменники. Хореографія — мистецтво створення танцю й танцювальних вистав. Балет — 1. Вид театрального мистецтва, що поєднує танець, музику і драматургічний задум. 2. Театральна вистава з певним сюжетом, який розкривається засобами танцю, міміки й музики. 3. Колектив артистів, виконавців цієї вистави. Вправа 136 (сторінка 65) 1. Запиши подані слова в давальному та місцевому відмінках однини. Виділи закінчення. 2. Яку особливість мають іменники чоловічого роду в давальному та місцевому відмінках однини? За потреби звернися до таблиці на с. 41. Називний відмінок Давальний Місцевий відмінок хто? що? відмінок (на, в, у) кому? чому? кому? чому? театр (в) артист

(на) (на)

цирк

(у)

виконавець

(на) (на) (на)

Іменники чоловічого роду в давальному і місцевому відмінках однини мають паралельні закінчення: -ові (-еві) і -у (-ю). Вправа 137 (сторінка 65)

Прочитайте. Які сполучення іменників краще сприймаються на слух? Запишіть наймилозвучніший, на вашу думку, варіант. при збігові двох і більше закон милозвучності іменників чоловічого роду, що є назвами істот, у давальному або місцевому відмінках однини слід уникати однакових закінчень композитору Олександру композитору Олександрові Злотнику Злотнику композиторові Олександру композиторові Олександру Злотнику Злотникові Наймилозвучніший варіант: композиторові Олександру Злотникові. Вправа 138 (сторінка 65) Спиши речення, ставлячи сполучення іменників, що в дужках, у давальному відмінку. У грудні 2011 року видатному українському композитору Володимирові Івасюку було встановлено пам'ятник у Львові. Відомому виконавцеві пісень В. Івасюка Назарію Яремчуку композитор Степан Гіга присвятив пісню «Яворина». За незламність у боротьбі за гідну долю України наш народ віддає шану талановитому поетові Василю Стусу. Вправа 139 (сторінка 66) 1. Прочитай речення. Спиши, ставлячи подані в дужках іменники в давальному відмінку однини. Уживай паралельні закінчення згідно із законом милозвучності. Створенню опери для дітей «Коза-Дереза» ми завдячуємо композиторові Миколі Віталійовичу Лисенку. Скульптору Василеві Захаровичу Бородаю належить створення пам'ятника засновникам Києва — Кию, Щеку, Хориву та їхній сестрі Либеді. За живописні полотна, що відображають картини з українського народного побуту, ми вдячні художникові Сергію Івановичу Васильківському. Поціновувачі танцю не раз аплодували в концертному залі балетмейстеру і хореографові Павлу Павловичу Вірському за його блискучі сценічні постановки.

§ 21. Правопис відмінкових закінчень іменників у множині Вправа 140 (сторінка 66) 2. Знайди речення з однорідними присудками. З якою метою вони вживаються? Дивлюсь я на небо та й думку гадаю: чому я не сокіл, чому не літаю? (Хто?) я (що роблю?) дивлюсь, гадаю. Основа речення (головні члени речення): я дивлюсь, гадаю. Однорідні присудки: дивлюсь, гадаю. Я б землю покинув і в небо злітав... (Хто?) я (що зробив би?) покинув, злітав. Однорідні присудки допомагають передати дії і почуття героя, його мрію злетіти в небо. 3. Випиши іменник, вжитий у множині. Постав це слово у формі однини. Виділи закінчення. (мн.) — кри́ (одн.) Вправа 141 (сторінка 67) 1. Із поданих складів утвори і запиши слова. Чи змінюються ці іменники за числами? Веселощі, сміливість. Веселощі (вживається тільки у множині), сміливість (вживається тільки в однині). 2. Спиши речення. Підкресли іменники, вжиті у множині. Зорі — то віконця до неба. Вправа 142 (сторінка 67) Розгляньте таблиці відмінювання іменників у множині. Зверніть увагу, як змінюються іменники всіх трьох родів у родовому відмінку. Зробіть висновок. До яких правил правопису слід звертатися? У родовому відмінку множини іменники мають за­кінчення -ів (-їв), -ей, а більшість іменників жіночого роду і деякі іменники середнього роду — нульове закінчення. Правопис закінчень іменників у родовому відмінку множини перевіряємо за таблицями відмінювання та за орфографічним словником.

Вправа 143 (сторінка 69) 3. Випиши іменники, вжиті у множині. Визнач їх відмінки. Постав ці слова у формі родового відмінка. Виділи в них закінчення і поясни правопис. Науковці (Н. в.) —

, вчені (Н. в.) —

, мешканці

(Н. в.) — , війни (Зн. в.) — , . Іменники чоловічого роду в родовому відмінку множини мають закінчення -ів (науковців, мешканців), а іменник жіночого роду війна — нульове закінчення (воєн, війн). Визначаємо відмінок іменників: Науковці припускають, (хто?) науковці (що роблять?) що між Марсом і Юпітером припускають пролягав шлях планети Науковці (хто?, підмет, Н. в.) Фаетон. Деякі вчені вбачають причину (хто?) вчені (що роблять?) загибелі Фаетона вбачають в тому, що Марс і Вчені (хто?, підмет, Н. в.) Юпітер, притягаючи планету кожен у свій бік, розірвали її. Існує навіть думка, що (хто?) мешканці (що робили?) мешканці Фаетона, застосовували ведучи між собою жорстокі ведучи (що?) війни війни, застосовували Мешканці (хто?, підмет, Н. в.) дедалі страшнішу зброю, аж Війни (що?, другорядний член поки не підірвали речення, Зн. в.) свою планету. Вправа 144 (сторінка 69) 1. Розглянь малюнок і прочитай легенду. Як у ній пояснюється загибель Фаетона? Фаетон не впорався з небесними кіньми: коні понеслись і розтрощили колісницю вщент. 2. Яка віковічна мрія людей знайшла відображення у творі? Кого нагадує тобі сміливець Фаетон? Віковічна мрія людей — піднятися в небо, літати. Сміливець Фаетон нагадує міфічного героя Ікара.

3. Випиши з тексту іменники, ужиті в множині. Виділи в них закінчення і вкажи відмінок. (Зн. в.),

(Н. в.),

(Н. в.),

(Зн. в.),

(Н. в.) Вправа 145 (сторінка 70) 1. Розглянь репродукцію картини відомого українського художника і прочитай поетичні рядки. Які почуття вони пробуджують? Почуття: замилування, спокою, радості. 2. Випиши з вірша іменники, вжиті у множині. Провідміняй їх та познач закінчення. За потреби користуйся таблицями на сс. 67–68. Відмін Питання Жіночий рід чоловіч ок (допоміж ий рід ні слова) Н. в. що? Р. в. Д. в. Зн. в. Ор. в. М. в.

чого? (немає) чому (даю) що? (бачу) чим?

на (у) чому? Кл. в. не ставимо питання (агов) Вправа 146 (сторінка 71) Запиши подані слова у формі множини. Долина — долини, річка — річки, поле — поля, ліс — ліси. Долина (вона, одн.) — долини (що?, вони, мн.), річка (вона, одн.) — річки (що?, вони, мн.), поле (воно, одн.) — поля (що?, вони, мн.), ліс (він, одн.) — ліси (що?, вони, мн.).

Вправа 147 (сторінка 71) 1. Поставте подані нижче іменники в родовому, давальному, орудному і місцевому відмінках, використовуючи за потреби прийменники: для, біля, до, серед (із Р. в.); над, під, між, за (з О. в.); у, на, по (з М. в.). Виділіть закінчення. Зробіть висновок. І варіант. Іменники чоловічого роду в множині: Н. в. Р. в. Ор. в. М. в. Прийменники прийменники прийменники (для, біля, до, (над, під, між, (у, на, по) серед) за) ліси до над у водограї біля

за

на

ІІ варіант. Іменники жіночого роду в множині: Н. в. Р. в. Ор. в. М. в. прийменники прийменники прийменники (для, біля, до, (над, під, між, (у, на, по) серед) за) верби біля над на заметілі до

за

у

ІІІ варіант. Іменники середнього роду в множині: Н. в. Р. в. Ор. в. М. в. прийменники прийменники прийменники (для, біля, до, (над, під, між, (у, на, по) серед) за) озера біля за на поля

серед

Давальний відмінок:

над ,

по ;

,

;

, . Висновок: в орудному відмінку множини іменники мають закінчення -ами (-ями), у місцевому — -ах (-ях). Вправа 148 (сторінка 71)

Прочитай текст. Запиши своє ставлення до прочитаного кількома реченнями. На невисокому пагорбі мого міста височіє пам’ятник жертвам Голодомору 1932–1933 років. Нещодавно відбулося його урочисте відкриття. Ми бачимо матір Божу, що простягає до нас свої руки, ніби хоче обійняти нас та захистити від усіх негараздів. Руки її прийняли велику жертву нашого нездоланного українського народу. Щороку у листопаді багато людей приходять до пам’ятника, щоб вшанувати пам’ять загиблих у тій страшній трагедії. Вправа 149 (сторінка 71) Розкажи, чим живе сучасне село. Запиши відповіді на запитання, вживаючи іменники у формі множини в потрібних відмінках. Виділи закінчення. Що вирощують На , ,у селяни на полях, , , , городах, у садах? вирощують зернові . Яких свійських Розводять багато свійських тварин , , , , розводять? Яку роботу вико- На косять лугові тра́ нують на луках? Яку рибу розводять у ставках?

У

розводять

:

,

. для худоби. ,

.

Вправа 150 (сторінка 72) 1. Прочитай і спиши текст. Підкресли іменники, вжиті у формі множини. Визнач їх відмінки. Сім'я Василькевичів (Р. в.) не могла натішитися своїм городом: усе там зеленіло, цвіло, дозрівало на чистих рівненьких рядочках (М. в.). Червоніли ранні помідори (Н. в.), рум'янилися ягідки (Н. в.) порічок (Р. в.), визирали з-попід листя повнощокі полуниці (Н. в.). Ви­лискували на сонечку молоді гарбузи (Н. в.), ховалися в

кучерявих листках (М. в.) огірочки (Н. в.). Під обгорнутими землею кущами (Ор. в.) причаї­лася молода картопля. Завдання і запитання для повторення 1. Яка частина мови називається іменником? Іменник — самостійна частина мови, що означає назву предмета і відповідає на питання хто? або що? 2. Як змінюються іменники? Іменники змінюються за числами і відмінками. 3. Провідміняй слова рід, пісня, сонце. Проаналізуй відмінкові закінчення іменників. Відмінки Питання Чоловічий Жіночий Середній рід (допоміжні рід рід слова) Н. в. що? Р. в.

чого? (немає)

Д. в.

чому? (даю)

Зн. в.

що? (бачу)

Ор. в.

чим?

М. в.

на (у) чому?

Кл. в.

(агов)

,

у

, у

на

4. Як розрізнити форми родового і знахідного відмінків іменників — назв істот? Розрізняти форми родового і знахідного відмінків іменників — назв істот можна підстановкою іменника ж. р. на -а. 5. Як перевірити написання закінчень іменників чоловічого роду в орудному відмінку однини? Закінчення іменників чоловічого роду в орудному відмінку однини перевіряємо за кінцевим приголосним основи: твердий приголосний

— -ом, м’який приголосний та [ж], [ч], [ш] — -ем, [й] — -єм. Іменники з основою на -р перевіряємо за орфографічним словником. 6. Які закінчення мають іменники в місцевому відмінку множини? У місцевому відмінку множини іменники мають закінчення -ах (ях). 7. Спиши речення. Підкресли іменники. Визнач їх рід, число і відмінок. Калина (ж. р., одн., Н. в.) й Україна (ж. р., одн., Н. в.) — нероздільні. Калина (ж. р., одн., Н. в.) полюбила українську землю (ж. р., одн., Зн. в.), а народ (ч. р., одн., Н. в.) шанує рослину (ж. р., одн., Зн. в.) за пишну вроду (ж. р., одн., Зн. в.), цілющі властивості (мн., Зн. в.). Немає такого села (с. р., одн., Р. в.) в усій Україні (ж. р., одн., М. в.), де б калина (ж. р., одн., Н. в.) не квітла білим цвітом (ч. р., одн., Ор. в.) навесні, не рум'яніла червоними ягодами (мн., Ор. в.) аж до зими (ж. р., одн., Р. в.). ПРИКМЕТНИК § 22. Роль прикметників у мовленні Вправа 151 (сторінка 73) 2. Визначте головні члени речення. З якою метою вжито однорідні присудки? Які дії зимового бору вони змальовують? Який стан, настрій лісу передають ці слова? Кого нагадує зимовий бір? Чому? Забрів у сніг, втомився й ліг та й снить пухкими снами зимовий бір, мов чорний звір зі срібними рогами. (Що?) бір (що робить?) снить, (що зробив?) забрів, втомився, ліг. Однорідні присудки: забрів, втомився, ліг, снить. Однорідні присудки змальовують дії бору, ніби живої істоти: він забрів у сніг, втомився, ліг і спить. Вони передають спокій, сонний стан лісу. Зимовий бір нагадує чорного звіра зі срібними рогами, бо темні дерева вкриті снігом та інеєм.

3. Випишіть прикметники та зв’язані з ними іменники. Чи можемо ми, спілкуючись, обходитися без прикметників? Для чого вони слугують у мовленні? Пухкими снами, зимовий бір, чорний звір, срібними рогами. Снами (якими?) пухкими, бір (який?) зимовий, звір (який?) чорний, рогами (якими?) срібними. Без прикметників мовлення було б неточним і невиразним: вони називають ознаки предметів, роблять мову яскравою. Вправа 152 (сторінка 74) 1. Із поданих складів утвори та запиши спільнокореневі слова. До яких частин мови вони належать? Спільнокореневі (споріднені) слова: сріблиться, сріблястий, срібло. Визначили частини мови за питаннями: сріблиться (що робить?, дієслово), сріблястий (який?, прикметник), срібло (що?, іменник). 2. Прочитай поетичні рядки. Спиши. Підкресли прикметники. Які ознаки вони називають? Сосновий ліс перебирає струни, рокоче тиша на глухих басах. Ліс (який?) сосновий, на басах (яких?) глухих. Вправа 153 (сторінка 74) 1. Прочитай. Зверни увагу, якими словами можна охарактеризувати ліс за породами дерев. Синоніми Сосновий ліс — бір, сосняк, соснина. Дубовий ліс — діброва, дубняк. 2. Поміркуй, у якому описі (художньому чи науковому) доцільно вживати сполучення прикметника з іменником, а в якому краще використати іменники-синоніми. У науковому стилі мовлення до­цільно вживати сполучення прикметника з іменником, у художньому стилі мовлення краще використати іменники-синоніми. 3. З одним словосполученням (на вибір) склади і запиши речення. Завтра ми підемо в сосновий ліс. За селом виднівся дубовий ліс. Вправа 154 (сторінка 74)

1. Прочитайте текст. Знайдіть у ньому зачин, основну та заключну частини. Зачин

Зимовий ліс потонув у сніговій імлі... У морозяному повітрі панує дзвінка тиша. Вона навіює міцний, несказанно дивний сон.

Основна На галявині в снігу солодко спить зграйка тетеруків. частина Десь у сухому листі під кучугурою заснув міцним сном колючий їжак. А під кущем, прямісінько на сніговій перині, лежить старий богатир лось. Кінцівка Підібравши під себе ноги, він ніби поринув у спогади. Дрімає сторожко. Його величезна голова увінчана короною розлогих рогів. Роги й спину вкрив тоненький шар снігу. Струснути б оцю легку білу ковдру! Та для чого? 2. Випишіть іменники та зв’язані з ними за змістом прикметники: I варіант — із зачину тексту; II варіант — з основ ної частини; III варіант — із заключної частини. Усно поставте питання до кожного прикметника. І варіант Зимовий ліс; у сніговій імлі; у морозяному повітрі; дзвінка тиша; міцний, дивний сон ІІ У сухому листі, міцним сном, колючий їжак, на сніговій варіант перині, старий богатир. ІІІ Величезна голова, розлогих рогів, тоненький шар, легку варіант білу ковдру. 3. Випиши виділені словосполучення та добери до прикметників антоніми. У сухому листі, міцним сном, старий богатир, величезна голова, тоненький шар, легку білу ковдру. Антоніми: у сухому листі — у мокрому листі; міцним сном — нетривким сном; старий богатир — молодий богатир; величезна голова — маленька голова; тоненький шар — товстенький шар; легку білу ковдру — важку чорну ковдру. Вправа 155 (сторінка 75)

1. Прочитай вірш. Як названо снігурів? Чому? Птахів названо снігурами, бо вони прилітають до нас разом зі снігом і холодами. 2. Які слова допомагають уявити снігурів? До яких частин мови належать ці слова? Слова, які допомагають уявити снігурів: в (прийменник) чорних (яких?, прикметник) шапках (в чому?, іменник), червоні (які?, прикметник) фартушки (що?, іменник) одягли (що зробили?, дієслово). 3. Випиши з вірша іменники та зв’язані з ними за змістом прикметники. Став питання від іменника до прикметника. Іменники та зв'язані з ними за змістом прикметники (питання завжди ставимо від іменника до прикметника). У шапках (яких?) чорних, фартушки (які?) червоні. Вправа 156 (сторінка 75) Із поданих складів утвори та запиши слова. Жарогруді снігурі. Вправа 157 (сторінка 76) 2. Спишіть перше речення та встановіть зв’язок слів у ньому. Зробіть висновок про роль прикметників у реченні. (хто?) снігурі (що роблять?) прилітають; снігурі (які?) жарогруді; прилітають (куди?, до кого?) до нас; прилітають (із чим?) із сніжком; сніжком (яким?) білим. Основа речення: снігурі прилітають. Словосполучення: жарогруді снігурі; прилітають до нас; прилітають із сніжком; білим сніжком. У реченні прикметники зв’язуються з іменниками і переважно бувають другорядними членами. Вправа 158 (сторінка 76) 1. Прочитай оповідання. Які закінчення пропущено в прикметниках? Поясни, чому ти так вважаєш. 2. Визнач у тексті зачин, основну і заключну частини. Запиши з голосу заключну частину оповідання.

Зачин

Узимку, буває, захочеш скуштувати. Простягнеш руку до

, а

гронок — фур — та й полетіла. Основна частина Кінцівка

Насправді ж то снігурі. Отак примостяться між кетягами — одразу й не розгледиш їх. ж бо такі

така! А

—

!

Закінчення прикметників визначаємо за питанням від іменника: ягоду (яку?) мерзлу, калинову; віт (яких?) засніжених; половина (яка?) добра; калина (яка?) червона-червона; снігурі (які?) калинові. 3. Виділи закінчення і познач основу прикметників та зв’язаних з ними за змістом іменників. ж бо така! А — такі ! Вправа 159 (сторінка 76) 1. Прочитай обидва тексти. Який із них художній? Обґрунтуй свою думку. Художній текст Гілля молодої вишні рясно обнизали снігурі, наче то деревце зацвіло взимку жаристими квітками. Цікавий Василько ступив під вишню — і яскраві квіти, змахнувши живими крилами, вмить зірвалися з гілля і полетіли Науковий текст Це невеликий співочий птах. Його неважко побачити взимку. Червона грудка, сіроблакитна спинка і темні крила дуже помітні на тлі білого снігу. Перший текст художній: у ньому є порівняння (наче деревце зацвіло жаристими квітками), образні вислови (яскраві квіти, змахнувши живими крилами). Другий текст точно описує птаха. 2. Із чим порівнюються снігурі в першому тексті? Як ти розумієш зміст вислову «гілля рясно обнизали снігурі»? Передай цю думку іншими словами.

Снігурі порівнюються з червоними квітками. «Гілля рясно обнизали снігурі» — на гіллі сиділо багато снігурів, бо обнизати в переносному значенні означає суцільно покривати поверхню чогонебудь, тісно розміщуючись. 3. Спиши другий текст. Підкресли прикметники. Усно постав до них питання. Це невеликий співочий птах. Його неважко побачити взимку. Червона грудка, сіро-блакитна спинка і темні крила дуже помітні на тлі білого снігу. Ставимо питання до прикметника: птах (який?) невеликий співочий; грудка (яка?) червона; спинка (яка?) сіро-блакитна; крила (які?) темні, помітні; снігу (якого?) білого. § 23. Змінювання прикметників за родами та числами Вправа 160 (сторінка 77) 2. Назви однорідні члени, вжиті у вірші. На які питання вони відповідають? Яку широку панораму відкриває перед нашим зором поет за допомогою однорідних членів? Зв'язок слів у реченні за питаннями: (що?) сніжинки (що роблять?) падають, стелять; падають (на що?) на горби, долини, на міста, на села; стелять (що?) килим; килим (який?) білий. Основа речення (підмет Словосполучення: і присудок): падають на горби, долини, на міста, на сніжинки падають, села; стелять. килим стелять; Однорідні присудки: білий килим. падають, стелять. Другорядні члени речення: горби, долини, міста, села, килим, білий. Однорідні другорядні члени речення: горби, долини, міста, села. За допомогою однорідних членів поет показує, що сніг укриває все навколо: горби, долини, міста й села. 3. Випиши словосполучення прикметника з іменником. Визнач рід і число прикметника з коментуванням.

Білий (ч. р., одн.) килим: прикметник стоїть у тому самому роді й числі, що й іменник килим (він, мій — ч. р., одн.). Відмінок прикметника легше визначити за відмінком пов’язаного іменника: білий килим (що?, другорядний член речення, Зн. в.) Вправа 161 (сторінка 77) Спиши слова. Яке серед них «зайве»? Поясни, чому. Білий, біліє, білого. «Зайве» дієслово біліє серед прикметників білий, білого. «Зайве» слово білого — форма прикметника серед спільнокореневих слів білий, біліє. Вправа 162 (сторінка 77) 1. До поданих іменників доберіть із довідки прикметники. Запишіть утворені словосполучення. Вечірня зірочка, красива зірочка, дивовижна зірочка; блакитне небо, хмарне небо, чисте небо; сонячний день, весняний день, дощовий день. 2. З одним словосполученням (на вибір) складіть та запишіть речення. Визначте рід і число іменника та зв’язаного з ним прикметника. Який висновок можна зробити? На небі зійшла перша вечірня (ж. р., одн.) зірочка (ж. р., одн.). Сьогодні без жодної хмаринки чисте (с. р., одн.) небо (с. р., одн.). Завтра синоптики обіцяють сонячний (ч. р., одн.) день (ч. р., одн.). Прикметник завжди стоїть у тому числі та роді, що й іменник, з яким він зв'язаний. Вправа 163 (сторінка 78) Спишіть словосполучення, змінюючи прикметники та добираючи до них відповідні закінчення. Доведіть, що прикметники змінюються за родами. Пізній вечір, велике озеро, синя стрічка, смачний пиріг. Пізній вечір, пізня година, пізнє прозріння; великий кавун, велика образа, велике озеро; синій туман, синя стрічка, синє море; смачний пиріг, смачна вечеря, смачне тістечко. Прикметники змінюються за родами. Вправа 164 (сторінка 78) 1. Прочитай і спиши, вставляючи пропущені закінчення прикметників. Яке правило допоможе тобі виконати завдання?

Білий (ч. р., одн.) цвіт (ч. р., одн.) на калині, біла (ж. р., одн.) стежка (ж. р., одн.) в долині, білі (мн.) хмари (мн.) у небі, біле (с. р., одн.) личко (с. р., одн.) у тебе. Допоможе правило: прикметник стоїть у тому самому роді й числі, що й іменник, з яким він зв’язаний. 2. Визнач рід і число іменників та зв’язаних з ними прикметників. (який?, ч. р., одн.) цвіт (він/мій, ч. р., одн.) на калині, (яка?, ж. р., одн.) стежка (вона/моя, ж. р., одн.) в долині, хмари (мн.) у небі, у тебе.

(мн.)

(яке?, с. р., одн.) личко (воно/моє, с. р., одн.)

§ 24. Відмінювання прикметників Вправа 165 (сторінка 78) 1. Прочитай і відгадай загадку. Загадка Відгадка Жовтогруді щебетушки мають чорні Синички капелюшки, сірі лапки, білі щічки й називаються ... 2. Випиши словосполучення, які допомогли тобі відгадати загадку. Став питання від іменника до прикметника. Виділи закінчення прикметників. щебетушки, капелюшки, лапки, щічки. Поставили питання від іменника до прикметника: щебетушки (які?) жовтогруді, капелюшки (які?) чорні, лапки (які?) сірі, щічки (які?) білі. Вправа 166 (сторінка 79) 1. Розгляньте таблицю. Поміркуйте, чим відрізняються змінені та спільнокореневі слова. Для чого слугує закінчення в слові? 2. Зверніть увагу, за якими питаннями змінюється прикметник, зв’язаний з іменником дятел. Усно змініть за питаннями прикметники працьовита (сорока), працьовите (пташеня). Зробіть висновок.

Змінені слова — це форми одного слова: вони відрізняються лише закінченнями. Спільнокореневі слова — різні слова з одним коренем. Закінчення слугує для зв’язку слів у реченні. Н. яка? працьовита яке? працьовите пташеня в. сорока Р. якої? працьовитої якого? працьовитого в. сороки пташеняти Д. якій? працьовитій якому? працьовитому в. сороці пташеняті Зн. яку? працьовиту яке? працьовите пташеня в. сороку Ор. якою? працьовитою яким? працьовитим в. сорокою пташеням М. (на) (на) працьовитій (на) (на) працьовитому в. якій? сороці якому? пташеняті Вправа 167 (сторінка 79) Із поданих складів утвори та запиши прикметники. Голубий, голубиний (го-лу-бий, го-лу-би-ний). Вправа 168 (сторінка 79) 2. Зробіть висновок, чи залежить закінчення прикметників від кінцевого приголосного основи. Закінчення прикметників залежить від кінцевого приголосного основи: з основою на твердий приголосний — -ий, -а, -е (чорний, чорна, чорне), на м’який — -ій, -я, -є (синій, синя, синє). 3. Спишіть, уставляючи пропущені закінчення. Зверніть увагу на форми прикметників чоловічого роду в знахідному відмінку. Зробіть висновок. Бачу (кого?) грака (якого?) чорного; бачу (що?) ліс (який?) чорний. Висновок: у знахідному відмінку прикметник чоловічого роду, зв’язаний з назвою істоти, має форму родового відмінка (бачу чорного грака), а з назвою неістоти — форму називного (бачу чорний ліс). Вправа 169 (сторінка 81) 1. Наведіть приклади прикметників, які відповідають поданим моделям. I варіант

, II варіант

,

.

, , . 2. Складіть таблицю відмінкових закінчень прикметників чоловічого і жіночого роду в однині: І варіант — з основою на твердий приголосний; II варіант — з основою на 82 м’який приголосний. Користуйтесь таблицями відмінювання прикметників. Прикметники Н. Р. в. Д. в. Зн. Ор. в. М. в. в. в. з основою на твердий -ий -ого -ому -ий, -им -ому приголосний -ого -а -ої -ій -у -ою -ій з основою на м’який -ій -ьому -ій, - -ім -ьому приголосний ього ього -я -ьої -ій -ю -ьою -ій Вправа 170 (сторінка 82) 1. Провідміняй письмово за зразком таблиць на сс. 80–81 прикметники і зв’язані з ними за змістом іменники: могутній зелений дуб, могутня зелена сосна. Н. який? могутній зелений яка? могутня зелена сосна в. дуб Р. якого? могутнього зеленого якої? могутньої зеленої в. дуба сосни Д. якому? могутньому якій? могутній зеленій в. зеленому дубу сосні могутньому зеленому дубові Зн. який? могутній зелений яку? могутню зелену в. дуб сосну Ор. яким? могутнім зеленим якою? могутньою зеленою в. дубом сосною М. на (на) могутньому на (на) могутній зеленій в. якому? зеленому дубі якій? сосні

(на) могутньому зеленому дубові 2. З одним словосполученням (на вибір) склади і запиши речення. Підкресли прикметники та визнач, у яких відмінках вони вжиті. На могутньому (М. в.) зеленому (М. в.) дубі сидить сова. Вправа 171 (сторінка 82) 1. Прочитайте і відгадайте загадки. Загадка Відгадка На зимові віти сіли білі квіти. Іній Одяглися гілочки у сріблясті кожушки. Іній 2. Які слова допомогли здогадатися, про що йдеться в загадках? До яких частин мови належать ці слова? Допомогли слова зимові, білі, сріблясті (прикметники) і віти, квіти, кожушки (іменники). 3. Установіть зв’язок слів: І варіант — у першій загадці; ІІ варіант — у другій загадці. І варіант — установили зв'язок слів у першій загадці. На зимові віти сіли білі квіти. (Що?) квіти (що зробили?) сіли; квіти (які?) білі; сіли (де?) на віти; віти (які?) зимові. ІІ варіант — установили зв'язок слів у другій загадці: Одяглися гілочки у сріблясті кожушки. (Що?) гілочки (що зробили?) одяглися; одяглися (в що?) в кожушки; кожушки (які?) сріблясті. 4. Який прикметник ужито в називному відмінку? Доведіть свою думку. Прикметник ужито в називному відмінку: білі, бо пов'язаний з іменником-підметом. Вправа 172 (сторінка 83) 1. Прочитай і спиши загадку. Запиши відгадку. 2. Знайди в реченні прикметник і зв’язаний з ним за змістом іменник. Визнач відмінок прикметника. Прокоментуй свої дії та зроби висновок. Перевір себе за правилом.

Рано-вранці увесь світ вбрався в білий (Зн. в.) оксамит. Відгадка: сніг. Прикметник завжди стоїть у тому самому відмінку, що й пов'язаний з ним іменник. Рано-вранці увесь світ (що?, підмет, Н. в.) вбрався в білий (який?, Зн. в.) оксамит (у що?, з прийменником, Зн. в.). Вправа 173 (сторінка 83) Із поданих складів утвори і запиши слова. Поміркуй, чи можна вважати ці слова синонімами. За потреби скористайся тлумачним словником. Синоніми: іній, паморозь (і-ній, па-мо-розь) Вправа 174 (сторінка 83) 1. Виразно прочитайте уривок із казки. Хто ці сестримайстрині? Котра з них створила срібне свято для дерев? Цей уривок описує зиму, коли все навколо вкрите снігом і льодом, і здається холодним і сумним. Три сестри, дочки Зими, вирішили змінити це, кожна по-своєму прикрашаючи світ. Найстарша сестрамайстриня створила мереживо з білих і срібних ниток і накинула його на кущі, дерева, паркани і навіть на травинки, створюючи справжнє срібне свято для дерев. 2. Складіть і запишіть: I варіант — художній опис на основі власних спостережень про те, якою стала земля, відколи на ній погосподарювала старша сестриця-майстриня; II варіант — текст-розповідь на основі поданих на с. 84 робочих матеріалів про те, що могли подарувати людям середня і молодша сестрички. Використайте у своїх творах образні вислови. 3. Підкресліть у складених вами текстах прикметники. Визначте їх число, рід та відмінок. І варіант — художній опис про те, якою стала земля, відколи на ній погосподарювала старша сестриця-майстриня. Закінчила мережити старша (одн., ж. р., Н. в.) сестриця-майстриня, дивиться на чудову (одн., ж. р., Зн. в.) роботу. І захотіло Сонце побачити майстерне (одн., с. р., Зн. в.) мережання. Засвітилась паморозь, заблищала. Співає кришталевим (одн., ч. р., Ор. в.) звуком. Ловить сонячних (мн., Зн. в.) зайчиків. Весело розважаються разом. І не тане іній… Бо узимку сонце світить, та не гріє.

ІІ варіант — текст, що могли дарувати людям середня і молодша сестрички. Середня (одн., ж. р., Н. в.) сестриця осипала землю білим (одн., ч. р., Ор. в.) снігом. Полетіли сніжинки, затанцювали, заіскрилися в лагідних (мн., М. в.) променях сонця. Тоді почала вирізати чудернацькі (мн., Зн. в.) візерунки зі снігу. Молодша (одн., ж. р., Н. в.) узяла відерце з крижаною (одн., ж. р., Ор. в.) фарбою і срібний (одн., ч. р., Зн. в.) пензлик. Заходилась вона по вікнах малювати фантастичні (мн., Зн. в.) квіти, казкові (мн., Зн. в.) дерева. Гарно попрацювали сестриці. Зробили казковою (одн., ж. р., Ор. в.) зимову (одн., ж. р., Зн. в.) пору. Вправа 175 (сторінка 84) 1. Прослухай поетичні рядки в музичному супроводі. Які почуття пробуджують поезія та музика? Поезія Юрія Клена разом із музичним супроводом пробуджує почуття спокою, ніжності та краси зимової природи. Опис ранкового світла, яке забарвлює сніги в рожеві відтінки, викликає відчуття м'якого пробудження, ніжної магії природи, яка переходить від ночі до дня. Паморозь на ґанку та біле срібло, що лине в душу, створюють атмосферу чистоти, свіжості і легкості. Ці рядки можуть також пробуджувати почуття спогадів та ностальгії, нагадуючи про тихі зимові ранки, коли природа виглядає незайманою та чарівною. Музичний супровід підсилює ці враження, додаючи глибини та емоційної насиченості, завдяки чому слухач може відчути внутрішній мир і гармонію з природою. 2. Випиши з вірша прикметники і зв’язані з ними за змістом іменники. У якому значенні вжито прикметники — прямому чи переносному? Яке враження цим створюється? 3. Визнач число, рід та відмінок прикметників. Рожевий (одн., ч. p., Н. в.) ранок, сніги лебедині (мн., Зн. в.), біле (одн., с. p., Н. в.) срібло. Прикметник рожевий ужито в прямому значенні, а лебедині (сніги) і біле (срібло) — у переносному: сніги білі, як лебеді, а сріблом названо паморозь. Це створює враження святкової, казкової зимової краси.

Вправа 176 (сторінка 84) 2. Які думки, почуття, спогади пробуджує поезія? Поезія пробуджує думки, почуття, спогади про святкування Різдва… 3. Випиши з вірша прикметники-антоніми. Визнач їх рід, число та відмінок. На чорне (одн., с. р., Зн. в.), біле (одн., с. p., Н. в.) Вправа 177 (сторінка 85) Спиши слова і речення. Щедрівки, колядки, щедрий. З Різдвом Христовим, Україно! Вправа 178 (сторінка 85) 2. Розкажіть, чи святкують Різдво у ваших родинах. Якщо так, то як саме? Різдво — велике релігійне свято. Перше надвечір’я називається Святвечір. Воно радісне тим, що збирає родину за святковим столом, у куті хати стоїть дідух — символ добробуту та оберега роду. На столі дванадцять страв, посередині — кутя. У дні Різдва відбувається колядування — чудовий обряд, який зберігається поколіннями. Від хати до хати ідуть колядники та вертепи. Господарі залишають брами відкритими, чекають таких гостей. Дуже радісно почути щирий дитячий спів чи у вертепному дійстві побачити звіздаря з різдвяною зіркою, пастушків з посохами, і Ангела-охоронця, навіть нечистого — чортика, якого не боїться і прожене Ангел. У колядах прославляють народження Божого Сина, вітають господарів теплими побажаннями добробуту і злагоди. У ці дні на привітання «Христос народився!» відповідають «Славімо Його!». Різдво — це величне і радісне свято для всіх нас. 3. Випишіть із тексту колядки прикметники та зв’язані з ними за змістом іменники. Визначте їх рід, число, відмінок. Добрий (одн., ч. p., Н. в.) вечір (одн., ч. p., Н. в.); добрі (мн., Н. в.) люди (мн., Н. в.); шляхом (одн., ч. p., Op. в.) терновим (одн., ч. p., Op. в.); віть (одн., ж. p., Н. в.) тернова (одн., ж. p., Н. в.). Вправа 179 (сторінка 85)

1. Прочитай і спиши текст. Добери до нього заголовок, який виражає основну думку твору. Заголовок, який виражає тему твору: «Святвечір». Заголовок, який виражає основну думку твору: «Нашому роду нема переводу». 2. Підкресли прикметники. Визнач їх рід, число, відмінок. Наш народ вірить, що на Святвечір усі померлі (мн., Н. в.) колись предки приходять на землю і йдуть до хат своїх дітей, онуків, правнуків, аби разом із ними їсти кутю. Тому кожен, узявши раздругий куті, знову кладе ложку в миску, щоб дати змогу своїм померлим (мн., Д. в.) родичам скуштувати святої (ж. р., одн., Р. в.) страви. Це дуже гарний (ч. p., одн., Н. в.) звичай, якого нема в інших народів. Завдяки цій традиції зберігається зв'язок між живими (мн., Ор. в.) і давно померлими (мн., Ор. в.), і такому народу не буде кінця. Недарма є приказка: «Нашому роду нема переводу». Вправа 180 (сторінка 86) Напиши різдвяне привітання другові (подрузі, сестрі, братові, дідусеві, бабусі) або склади і запиши різдвяну казку, вірш. Виконай ілюстрацію до свого твору. Дорога Софійко! Від усього серця щиро вітаю Тебе з Різдвом Христовим! Бажаю міцного здоров'я, наполегливості та гарних успіхів у навчанні. Отримати найкращі подарунки. Бажаю здійснення усіх твоїх заповітних мрій. Чудово відпочити під час зимових канікул. Залишатися завжди такою веселою та життєрадісною. Твоя подруга __________ Дорогенька бабусенько! Щиро вітаю з Різдвом Христовим. Бажаю міцного здоров'я, багато радості, здійснення усіх бажань. З нетерпінням завжди чекаю нашу зустріч. Твій онук _______________. Рідненька матусенько! Від усього серця вітаємо з Різдвом Христовим. Бажаємо всього найкращого, що можна тільки забажати. Здійснення усіх мрій. Завжди залишатися такою доброю, люблячою, чарівною.

Твої діти ___________________________. Вправа 181 (сторінка 86) 1. Виразно прочитай вірш. Поміркуй, з якою метою вжито спонукальні речення з окличною інтонацією. Спонукальні речення з окличною інтонацією вжито, щоб передати сильні почуття поетеси: вона ніби благає бабусю повернутися. 2. До кого подумки звертається поетеса? Як називає свою бабусю? Якими словами передає пекучий біль від втрати дорогої людини? Які рядки вірша можна використати як заголовок? Запиши їх. Заголовок, який розкриває тему тексту: «Моя бабусю, старша моя мамо!». Подумки поетеса звертається до бабусі, називає її старшою мамою. Пекучий біль втрати передає окличними реченнями зі словами «не одболиш», «озирнись», «побудь», «зверни додому». Вірш спонукає бути вдячним бабусям за їхню турботу, за життя не забувати про них, поки ще не пізно приділяти їм свою увагу. Вправа 182 (сторінка 86) 1. Спиши слова та речення. Бабуся, прабабуся. Вишиває нам бабуся рушники. 2. До іменників бабуся, рушники добери і запиши спільнокореневі прикметники. Бабуся — бабусин, бабин; рушники — рушниковий. Вправа 183 (сторінка 87) 1. Розгляньте портрет бабусі, написаний онуком-художником. Який вираз обличчя в цієї жінки? Які в неї очі, волосся? Вираз обличчя втомлений, очі добрі, волосся сиве. 2. Які почуття пробуджує картина? Чи можна, на вашу думку, використати прислів’я «Життя прожити — не поле перейти» як заголовок до цього твору? Картина пробуджує почуття ніжності, поваги й співчуття до бабусі. Як заголовок можна використати прислів'я «Життя прожити — не поле перейти».

3. Складіть і запишіть: I варіант — опис бабусі за картиною А. Стефановича; II варіант — розповідь чи вірш про свою бабусю. I варіант. Опис бабусі за картиною Антоні Стефановича «Портрет бабусі художника» … На картині Антоні Стефанович «Портрет бабусі художника» зобразив дорогу йому людину. У центрі полотна бачимо літню жінку, бабусю. Вона одягнена у темний одяг. На голові у неї хустка, з-під якої видно сиве волосся. Змарніле лице вкрите глибокими зморшками. На ньому довгий тонкий ніс і зціплені губи. У глибоко посаджених очах спогади про життя. Високо підняті брови надають обличчю жінки оптимістичного виразу. В очах відчувається радість зустрічі. Вигляд бабусі натякає на нелегке життя, як у відомому прислів’ї: «Життя прожити — не поле перейти». Але водночас бачимо у зображених очах надію, яка вела бабусю художника життєвими стежками. ІІ варіант. Розповідь про свою бабусю… Моя бабуся — супергероїня З нами живе татова мама. Для мене вона — найкраща бабуся! Раніше працювала учителькою у сільській школі. Тепер бабуся пенсіонерка, але дуже активна, усім приділяє багато уваги. Любить готувати їсти, ходити на прогулянки. Водить мене до школи, грає зі мною у пізнавальні ігри. Можу сказати, що моя бабуся — супергероїня. Вправа 184 (сторінка 87) 1. Прослухай вірш. Чи співзвучний він із картиною А. Стефановича? Обґрунтуй свою думку. Так, вірш співзвучний із картиною: обидва твори розповідають про літню жінку, яка прожила нелегке життя. Поет присвятив вірш бабусі Онисі, яка жила в його рідному селі. Нелегка доля судилася старенькій — нема у неї трьох синів, вони полягли на фронті. Тому змушена була «сумно з-під сивих брів дивитись щодня, як внуки ростуть без своїх батьків», її горе у тому, що «старість мати в домівці стрічає сама». Поет пропонує будувати не химерні пам’ятники, а таким людям, як його односельчанка, «щоб

подвиг … над землею у бронзі дзвенів віки», «щоб всі, ідучи повз …, знімали в пошані шапки». 2. Як ти розумієш зміст виділених образних висловів? «На кожній її волосині морозом тріщить зима» — сиве волосся. «Їх горе на утлії плечі Онися взяла собі» — бабуся Онися пережила тяжке горе: втратила синів, щоб майбутні покоління жили щасливо. 3. Склади і запиши слова найщирішої подяки й шани бабусі Онисі. Шановна бабусю Онисю! Дозвольте виразити Вам слова найщирішої подяки. Низький уклін за материнський подвиг, бо на утлії плечі забрали своє і чуже горе. § 25. Вимова та правопис прикметників на -ський, -зький, цький Вправа 185 (сторінка 88) Спиши вірш. Підкресли прикметники. Зверни увагу на їх правопис. Читанню, співам і письму учили в школі січовій. Ще мали вправ військових тьму, щоб ріс козацький рід новий. Січовій (якій?), військових (яких?), козацький (який?), новий (який?) Вправа 186 (сторінка 88) Спиши слова і речення. Запорозькі, козацькі. Запорозькі козаки — рідної землі захисники. Вправа 187 (сторінка 88) 2. Дізнайтеся, що означає слово рекрути. Рекрути — солдати-новобранці. 3. Складіть до тексту план. Розкажіть, як гетьман Павло Полуботок боронив права українців. 1) Павло Полуботок — гетьман. 2) Листи до царя. 3) Тверда відповідь гетьмана.

4. Від виділених іменників утворіть і запишіть прикметники. Поспостерігайте за їх вимовою та написанням. Царя — царський, людина — людський, козаки — козацький, гетьманство — гетьманський, України — український, рекрути — рекрутський. Вправа 188 (сторінка 89) Прочитай текст. Спиши, вставляючи пропущені букви. У військовій музиці українських козаків була поширена дерев'яна труба, що називалася сурмою, або козацькою трубою. Це був сигнальний інструмент війська Запорозького. Вправа 189 (сторінка 89) Прочитай текст. Випиши прикметники на -ський, -зький, цький та зв’язані з ними за змістом іменники. Визнач їх відмінки. У Дніпропетровській (М. в.) області, козацької (Р. в.) слави, Запорозької (Р. в.) Січі, козацька (Н. в.) земля, козацьких (Р. в.) прапорів, козацькі (Н. в.) гармати, українськими (Ор. в.) піснями. § 26. Уживання знака м’якшення перед закінченням прикметників Вправа 190 (сторінка 89) 1. Прочитай вірш твоєї ровесниці Марти. До чого прагне дівчинка? Вірш Марти передає бажання дівчинки відчути зв'язок з природою і всесвітом, а також глибоке прагнення до самопізнання. Вона хоче зустрітися зі зіркою, яка подорожує найтемнішими частинами прозорого неба, що символізує пошук світла і надії навіть у найтемніших моментах життя. Бажання зустрітися з листком із краплею вечірньої роси показує її прагнення до тонких і тендітних проявів краси в світі. Зустріч з місяцем, який освітлює дорогу зірці та краплі роси, може символізувати бажання знайти напрямок і підтримку в житті. Однак найглибше її бажання — це зустріч із самою собою у віддзеркаленні вічності, що свідчить про прагнення до глибокого самопізнання і розуміння свого місця у всесвіті. Отже, дівчинка прагне знайти зв'язок з природою і всесвітом, а також пізнати себе і знайти своє місце у світі.

2. Які почуття, думки навіює цей твір? Розкажи про світ, до якого ти линеш думкою. Вірш Марти навіює почуття спокою, мрійливості та глибокого задуму. 3. Визнач рід, число та відмінок прикметників. Зістав ці прикметники за кінцевими приголосними основи. по найтемніших (мн., М. в.) закутках, прозорого (с. p., одн., P. в.) неба; вечірньої (ж. р., одн., P. в.) роси; на кленовому (ч. р., одн., М. в.) листку. По найтемніших (по яких?, М. в.) закутках (по чому?, М. в.), прозорого (якого?, P. в.) неба (чого?, Р. в.), вечірньої (якої ?, P. в.) роси (чого?, Р. в.), на кленовому (на якому?, М. в.) листку (на чому?, М. в.) Прикметники найтемніших, прозорого, кленовому мають основу на твердий приголосний, а вечірньої — на м’який, тому перед закінченням пишемо знак м’якшення. Вправа 191 (сторінка 90) Із поданих складів утвори і запиши прикметники. Виділи в них основу та закінчення. , , . Вправа 192 (сторінка 90) 1. Провідміняйте письмово словосполучення: І варіант — ясний літній день; II варіант — ясна літня днина; III варіант — ясне літнє небо. Виділіть закінчення прикметників. І варіант Н. в. який? день Р. в.

якого?

дня

Д. в.

якому?

дню дневі

Зн. в.

який?

день

Ор. в.

яким?

літнім днем

М. в.

у якому?

(у)

дні

(у)

дню

II варіант Н. в.

яка?

Р. в.

якої?

днини

Д. в.

якій?

днині

Зн. в.

яку?

днину

Ор. в.

якою?

М. в.

у якій?

III варіант Н. в.

яке?

Р. в.

якого?

неба

Д. в.

якому?

небу

днина

дниною (у)

днині небо

небові Зн. в.

яке?

Ор. в.

яким?

М. в.

у якому?

небо небом (у)

небі

Вправа 193 (сторінка 91) Прочитай і спиши речення. Визнач, у якому відмінку вжито виділені словосполучення. Зверни увагу на закінчення прикметників. В осінньому (М. в.) лісі пахне грибами. В осіннім (М. в.) лісі всюди казка: тут різні барви, кольори. У місцевому відмінку однини прикметники чоловічого та середнього роду можуть мати дві форми: в осінньому і в осіннім.

Прикметники в короткій формі часто трапляються в поетичних творах. Вправа 194 (сторінка 91) 2. Знайди в тексті опис зовнішності Олеся. Як ти розумієш зміст вислову «очі... дивляться широко, немов одразу хочуть збагнути увесь світ»? Опис зовнішності: «Олесь іще малий, головою ледь до клямки дістає. Очі в нього чорні, глибокі, як вода у затінку». Вислів «очі... дивляться широко, немов одразу хочуть збагнути увесь світ» означає, що Олесь дуже допитливий. 3. Чи хотілося б тобі подружитися з Олесем? Яким, на твою думку, він буде, коли виросте? Продовж і запиши речення. Хлопчик Олесь надзвичайний. Можна сказати, що він особливий серед інших дітей. Адже поводиться не так, як всі. Мені він сподобався тим, що не тільки любить та дбає про тваринок та рослини, а захоплюється красою природи. Дорога від рідного дому до школи стелилася через бір або біля річки, тому він завжди має нагоду поспостерігати та краще вивчити природу, наче дослідник. Він не пустує з дітьми на кризі, йому значно цікавіше розглядати рибок. Так проявлялась його допитливість, бажання пізнати все, що його оточувало. А взимку на білому чистому снігу з-під його змерзлого пальця проглядалися різні картинки: затишна невеличка хата, тепло комина, горластий півень. Дятел, який порався неподалік, нагадав йому дроворуба. Це вже буяла його творча уява. Він чемний та спокійний хлопець, слухається батьків. Ввічливий. Його дбайливість та небайдужість проявляється у маленьких вчинках: не пройшов осторонь, підпер сосну, що помирала. Олесь не боїться дати слушне зауваження хлопцям на кризі: «Навіщо лід псуєте? … Він ще молодий». Хлопець сентиментальний, відноситься до природи, як до живої. Може розмовляти з нею. По дорозі до школи Олесь зустрів дятла, тому йому зовсім не цікаво на уроці малювати перегнійний горщик. Він хоче на папері передати побачене у лісі. Та не всі можуть його зрозуміти. Вміння бачити прекрасне недоступне багатьом людям. Хлопець помічає чудові відтінки природи, яка оточує нас. Ось чому мені подобається Олесь.

У майбутньому Олесь буде художником або вченимприродознавцем, бо він уважний, допитливий і любить природу. 4. Спиши перший абзац тексту. Підкресли прикметники. Добери до них і запиши спільнокореневі слова, антоніми й синоніми. Олесь іще малий, головою ледь до клямки дістає. Очі в нього чорні, глибокі, як вода у затінку, дивляться широко, немов одразу хочуть збагнути увесь світ. Спільнокореневі слова: малий — малюк, малеча, маленький, малесенький, малуватий, мало, помалу, малувато; чорні — чорненькі, чорнесенькі, чорнявий, чорнити, чорнота, чорніти, чорно, пречорні; глибокі — глибина, вглиб, глибоко, глибоченько, заглибина, углиб, глибинні. Антоніми: малий — великий, чорні — білі, глибокі — мілкі. Синоніми: малий — дрібний, крихітний, невеликий; чорні — темні; глибокі — бездонні, безмірні. § 27. Вимова та написання закінчень у прикметниках жіночого роду в давальному і місцевому відмінках однини Вправа 195 (сторінка 92) 1. Прочитай поетичні рядки. Яке значення має для українців вишита сорочка? Вишита сорочка для українців має глибоке і багатогранне значення. Вірш Євгена Безкоровайного порівнює її з душею, яка сяє веселково і наповнена радістю. Вишиванка не просто одяг — це культурна спадщина, що передається з покоління в покоління. Кожен регіон України має свої унікальні візерунки і кольори, які відображають місцеву культуру та історію. Ця сорочка також є символом національної ідентичності, об'єднуючи українців і нагадуючи про їхні корені. Крім того, вишиванка демонструє естетичну цінність, адже вишивка — це мистецтво, яке відображає майстерність і творчість.

Водночас вишита сорочка має і духовне значення. Вона може служити оберегом, захищати від злих сил і приносити удачу. Візерунки на сорочці часто символізують природні елементи, життєві цикли та духовні аспекти життя. Таким чином, вишита сорочка для українців є втіленням культури, традицій, краси і духовності, які надають їй особливого значення і цінності. 2. Випиши слово сорочка разом із прикметниками, з якими воно зв’язане за змістом. Постав їх у форми давального і місцевого відмінків. Виділи закінчення. Н. в. —

;

Д. в. —

;

М. в. — на . Вправа 196 (сторінка 92) Спиши слова і речення. У реченні підкресли прикметник. Визнач його рід, число та відмінок. Виділи закінчення. Вишивка, народна, авторська. У (ж. p., одн., М. в.) вишивці майстрині втілюють свої уявлення про красу, свої мрії та сподівання. У народній (якій?, М. в.) вишивці (вона/моя вишивка, ж. р.; у чому?, М. в.) Вправа 197 (сторінка 92) 1. Запиши подані словосполучення в давальному та місцевому відмінках однини. 2. Виділи закінчення прикметників. Який висновок можна зробити? Музична школа — осіння хмара —

школі, у хмарі, на

школі; хмарі;

рідна земля —

землі, на

землі;

давня казка —

казці, у

казці;

висока температура температурі;

—

температурі,

вечірня зоря —

зорі, у

зорі.

при

Висновок: прикметники жіночого роду в давальному і місцевому відмінках однини мають закінчення -ій. Вправа 198 (сторінка 93) 1. Спиши прислів’я, вставляючи пропущені закінчення. Визнач, у яких відмінках ужито ці прикметники. На чорній (М. в.) землі білий хліб родить. Добрій (Д. в.) дитині завжди більше ласки перепадає. На сухій (М. в.) гілці соловей не співає. Дружній (Д. в.) череді вовк не страшний. 2. Поясни, що допомогло тобі розрізнити форми давального і місцевого відмінків прикметників жіночого роду. Допомогли питання і прийменник: місцевий відмінок ужито з прийменником на (на якій? на чорній землі, на сухій гілці), а давальний — без прийменника (якій? добрій дитині, дружній череді). Вправа 199 (сторінка 93) Спиши речення, вставляючи пропущені закінчення. Визнач відмінки прикметників. На крислатій (М. в.) яблуні повільно наливаються соком плоди. Крапельки роси діамантами розсипалися на ніжній (М. в.) голівці троянди. Хочеться подякувати полтавській (Д. в.) землі за чарівну (Зн. в.) красу, за щедрі (Зн. в.) врожаї. § 28. Відмінювання прикметників у множині Вправа 200 (сторінка 93) 1. Прочитай і спиши поетичні рядки твоєї ровесниці Ірини. Поміркуй, з якою метою у вірші вжито антоніми. Хоч є люди добрі і є люди злії — усе намалюю: і сміх, і печаль. Антоніми (добрі — злії, сміх — печаль) вжито, щоб показати: дівчинка хоче намалювати все життя, різне й протилежне. 3. Що дарує тобі спілкування з друзями? А чи може бути другом не людина, а тварина, дерево, квітка, іграшка? Із чого починається дружба між людьми? А дружба людини з твариною, деревцем?

Спілкування з друзями дарує мені відчуття підтримки, розуміння та радості. Друзі допомагають подолати труднощі, діляться щасливими моментами, дарують сміх і радість. Вони є тими, з ким можна поділитися найпотаємнішими думками і почуттями, знаючи, що тебе зрозуміють і підтримають. Дружба може існувати не тільки між людьми, а й з тваринами, деревами, квітами чи навіть іграшками. Тварина може стати справжнім другом, оскільки часто дарує безумовну любов, радість від спілкування та відчуття захищеності. Доглядаючи за тваринами, людина вчиться відповідальності та турботі. Дружба з деревом чи квіткою може проявлятися в турботі про них, в спогляданні їхньої краси і відчутті гармонії з природою. Іграшка ж може стати другом в дитинстві, допомагаючи розвивати уяву і навички соціальної взаємодії. Дружба між людьми починається з взаємного інтересу і бажання пізнати одне одного. Це може бути спільне хобі, подібні цінності, або просто випадкове знайомство, яке переростає в глибші стосунки завдяки щирості, підтримці і взаємній повазі. Важливо бути відкритими і чесними, готовими слухати і розуміти одне одного. Дружба людини з твариною починається з взаємної довіри і турботи. Перші кроки можуть бути простими: годування, гра, догляд. З часом між людиною і твариною виникає глибокий емоційний зв'язок, заснований на довірі і взаємній любові. Дружба з деревцем або квіткою може починатися з посадки, догляду і спостереження за їхнім ростом. Це вчить людину терпіння, відповідальності і любові до природи. Таким чином, дружба — це глибокий і багатогранний зв'язок, який може існувати не тільки між людьми, але і між людиною та іншими живими істотами або навіть неживими об'єктами. Вона будується на основі взаємної поваги, довіри, турботи і спільних інтересів. Вправа 201 (сторінка 93) Спиши слова. Поміркуй, як їх можна згрупувати. Друг, подруга, побратим.

Спільнокореневі слова: друг, подруга. Синоніми: друг, побратим. Вправа 202 (сторінка 94) 1. Провідміняйте письмово словосполучення високі могутні дерева. Виділіть у прикметниках основу і закінчення. За якою таблицею можна перевірити правильність ужитих вами відмінкових закінчень? Н. в. які? дерева Р. в.

яких?

дерев

Д. в.

яким?

деревам

Зн. в. які?

дерева

Ор. в. якими?

деревами

М. в.

деревах

на яких? на

Правильність закінчень перевіряємо за таблицею відмінювання прикметників у множині (с. 81). 2. Порівняйте відмінкові форми прикметників з основою на твердий та м’який приголосний. Чим відрізняються закінчення цих груп прикметників у непрямих відмінках? Прикметники з основою на твердий приголосний мають у непрямих відмінках закінчення з и (-их, -им, -ими), а з основою на м’який — з і (-іх, -ім, -іми). 3. Складіть таблицю відмінкових закінчень прикметників у множині. Зробіть висновки. Прикметники у Н. в. Р. в. Д. в. Зн. Ор. в. М. в. множині в. з основою на твердий -і -их -им -і -ими -их приголосний З основою на м’який -і -іх -ім -і -іми -іх приголосний Висновок: у називному відмінку множини всі прикметники мають закінчення -і; у непрямих відмінках прикметники з основою на твердий приголосний мають закінчення -их, -им, -ими, а з основою на м’який — -іх, -ім, -іми.

Вправа 203 (сторінка 94) 2. Чому Маленький принц відчув себе нещасним? Що він зробив? Маленький принц відчув себе нещасним, бо квітка, яку він полюбив, була вередлива і гордовита, і він перестав їй довіряти. Він залишив свою планету. 3. Випиши з тексту прикметники разом з іменниками, з якими вони зв’язані за змістом. Визнач їх рід, число та відмінок. Прикметники, вжиті у формі множини, провідміняй. Маленький (ч. p., одн., Н. в.) принц; на планеті більшій (ж. р., одн., М. в.); Маленького (ч. р., одн., P. в.) принца; квітка не схожа (ж. p., одн., Н. в.); прості (мн., Зн. в.), скромні (мн., Зн. в.) квіти; таємнича (ж. p., одн., Н. в.) гостя; гостя гарна, вередлива, гордовита (ж. р., одн., Н. в.); прекрасну (ж. p., одн., Зн. в.) квітку. Прикметники у множини провідміняли: Н. в. які? прості, скромні квіти Р. в. яких? простих, скромних квітів Д. в. яким? простим, скромним квітам Зн. в. які? прості, скромні квіти Ор. в. якими? простими, скромними квітами М. в. на яких? на простих, скромних квітах Завдання і запитання для повторення 1. Яка частина мови називається прикметником? Прикметник – самостійна частина мови, яка називає ознаку предмета. 2. Як змінюються прикметники? Прикметники змінюються за числами, відмінками, в однині за родами. 3. З якою частиною мови прикметник найчастіше зв’язаний у реченні? У реченні найчастіше зв’язаний з іменником. 4. Прочитай. Знайди в кожному рядку «зайве» слово. Поясни свій вибір.

Милий, гарний, симпатичний — синоніми. «Зайве» добрий — має інше значення. Синій, жовтий, червоний — прикметники. «Зайве» синіти — дієслово. 5. Від поданих іменників утвори і запиши прикметники. Поясни їх написання. Завод — заводський, людина — людський, чумак — чумацький, місто — міський, село — сільський, Збараж — збаразький, Донецьк — донецький, шахтар — шахтарський, сусід — сусідський, море — морський. У прикметниках із суфіксом -ськ- пишемо знак м’якшення; ж, з + ськ- → -зьк- (збаразький), к, ц, ч + -ськ- → -цьк- (чумацький, донецький). 6. Прочитай вірш. Добери до нього заголовок. Спиши, вставляючи пропущені закінчення. Визнач рід, число та відмінок прикметників. Ранок. Із перлистого (ч. р., одн., Р. в.) туману при яснім (с. р., одн., М. в.) моїм вікні устає півсонний (ч. р., одн., Н. в.) ранок, гасить зорі і вогні. Гасить зорі і вогні у туманній (ж. р., одн., М. в.) вишині. 7. Прочитай текст. Доповни його прикметниками і запиши вдосконалений варіант. Ранньою весною я поспішаю за рідне село. На широкому пагорбі помічаю невеликі проталини. По лісовій стежці біжить веселий струмочок. Грайливий вітерець розгойдує пухнасті сережки молодого верболозу. У синьому небі дзвенить радісна пісня жайворонка. ЧИСЛІВНИК § 29. Числівник як частина мови Вправа 204 (сторінка 96) 1. Прочитайте (проспівайте) колядку. Яким настроєм пройнята пісня? За що уславлюється пан господар?

Колядка пронизана радісним і святковим настроєм, характерним для зимових свят. Вона є виразом щирих побажань і похвал для господаря дому. У пісні згадується багатство господаря — стоги гречки, жита, пшениці та вівса, що символізує достаток і процвітання. Пан господар уславлюється за свою працьовитість і щедрість. Він має багатий врожай, що дозволяє йому пригостити гостей варениками та паляницями. Колядка завершується коротким і лаконічним висновком, підкреслюючи, що все сказане — це проста і радісна колядка, яка приносить добрі побажання та святковий дух у дім господаря. 2. Скільки в господаря стогів жита? пшениці? гречки? вівса? Скільки всього стогів? Котрий за порядком стіг пшениці? А стіг вівса? 3. Випишіть виділені слова. Які з них означають кількість предметів, а які — порядок предметів при лічбі? На які питання відповідають ці слова? Жита в господаря три стоги, пшениці — один, гречки — один, вівса — один. Усього шість стогів. Стіг пшениці — четвертий, стіг вівса — шостий. Три, четвертий, п'ятий, шостий. Три (скільки?, кількість), четвертий (котрий?, порядок), п'ятий (котрий?, порядок), шостий (котрий?, порядок) Вправа 205 (сторінка 96) 2. Спишіть перше речення. Розберіть його за частинами мови і поширте прикметниками. Раз, два, три, чотири, п'ять — п'ятеро малих пташат летять! Частини мови визначаємо за питаннями: раз (скільки?, числівник), два (скільки?, числівник), три (скільки?, числівник), чотири (скільки?, числівник), п'ять (скільки?, числівник) — п’ятеро (скільки?, числівник) малих (яких?, прикметник) пташат (кого?, іменник) летять (що роблять?, дієслово). 3. Прочитайте і спишіть подані нижче слова. Усно поставте до них питання. З’ясуйте, чи є ці слова спорідненими. Доведіть свою думку. Споріднені слова: п'ятеро, п'ять, п'ятірка, п'ятий, уп'ятьох, уп'яте, п'ят­ниця, п'ятдесят, п'ятсот.

П'ятеро (скільки?, числівник), п'ять (скільки?, числівник), п'ятірка (що?, іменник), п'ятий (котрий?, числівник), уп'ятьох (як?, прислівник), уп'яте (як?, прислівник), п'ят­ниця (що?, іменник), п'ятдесят (скільки?, числівник), п'ятсот (скільки?, числівник). Ці слова споріднені: вони мають спільний корінь п’ят- і пов’язані за значенням із числом п’ять. Вправа 206 (сторінка 97) 1. Із поданих складів утвори і запиши спільнокореневі слова. До яких частин мови вони належать? Спільнокореневі слова: числівник, число, обчислити. Числівник (що?, іменник), число (що?, іменник), обчислити (що зробити?, дієслово). 2. Спиши приказку. Про кого так кажуть? Сім п'ятниць на тиждень. Так кажуть про людину, яка часто змінює свої рішення, думку. Вправа 207 (сторінка 97) 1. Запиши повні відповіді на запитання. 2. Підкресли числівники. На які питання вони відповідають? Тиждень має сім днів. За порядком понеділок є першим днем тижня, вівторок – другим, четвер – четвертим, а субота – шостим. Зараз десята година. Рік триває дванадцять місяців. Сім (скільки?, кількість), першим (котрим?, порядок), другим (котрим?, порядок), четвертим (котрим?, порядок), шостим (котрим?, порядок), десята (котра?, порядок), дванадцять (скільки?, кількість) 3. Спробуй пояснити походження назв днів тижня Понеділок — день «по неділі»; вівторок — «другий» (давнє слово второк); середа — середина тижня; четвер — четвертий день; п’ятниця — п’ятий день; субота — від давньоєврейського «шабат» (день відпочинку); неділя — день, коли «не ділають», тобто не працюють. Вправа 208 (сторінка 97) 1. Прочитай і спиши прислів’я. У якому значенні в них ужито числівник один (одна)? За одного вченого десять невчених дають. (Один вчений — багато).

Влітку один тиждень рік годує. (Один тиждень — багато). Одна квітка не зробить вінка. (Одна квітка — мало). За двома зайцями не женись, бо й одного не впіймаєш. (Одного зайця — мало). Одна голова добре, а дві — краще. (Одна голова — мало) 2. Добери і запиши ще одне-два прислів’я з числівниками. Сім раз відміряй, а раз відріж. Краще раз побачити, ніж тричі почути. § 30. Вимова і правопис числівників Вправа 209 (сторінка 98) 1. Прочитай (проспівай) колядку. Які числівники в ній ужито? На які питання вони відповідають? Числівники: три, перший, другий, третій. Три (скільки?), перший (котрий?), другий (котрий?), третій (котрий?) 2. Поміркуй, чому в народній творчості часто трапляється числівник три. Число три в народі вважали чарівним, щасливим: у казках три брати, три випробування, три бажання. Воно означає повноту, завершеність. Вправа 210 (сторінка 98) 1. Прочитайте слова. З’ясуйте, чи вони споріднені. Слова споріднені: вони мають спільний корінь три- (тр-) і пов’язані за значенням із числом три. 2. Випишіть: І варіант — числівники; II варіант — іменники; III варіант — прикметники. Поставте до цих слів питання. I варіант — форми числівника. Три (скільки?), третій (котрий?), троє (скільки?). II варіант — іменники. Трійка (що?), трійця (що?), тризуб (що?), трикутник (що?). ІІІ варіант — прикметники. Триколісний (який?), триєдиний (який?), тригодинний (який?). Вправа 211 (сторінка 99) 2. Що спільного між числівниками, які відповідають на питання скільки?, та іменниками?

Числівники, що відповідають на питання скільки?, як і іменники, змінюються за відмінками і в непрямих відмінках відповідають на питання скількох? скільком? скількома? 3. Що спільного між числівниками, які відповідають на питання котрий? котра? котре?, та прикметниками? Числівники, що відповідають на питання котрий? котра? котре?, як і прикметники, змінюються за родами, числами й відмінками і мають такі самі закінчення (сьомий, сьомого — чорний, чорного). Вправа 212 (сторінка 100) 2. Знайди і підкресли числівник. На яке питання він відповідає? Що означає? У шістнадцять років кожен громадянин і кожна громадянка України отримує паспорт — важливий документ, що посвідчує особу. Шістнадцять (у скільки?, означає кількість, Зн. в.) Вправа 213 (сторінка 100) 1. Прочитай прислів’я. Спиши, ставлячи подані в дужках слова у потрібній формі. 2. Підкресли числівники. Усно постав до них питання. У нашому короваї із сімох ланів пшениця, із сімох криниць водиця. Не хвали третього дня, а хвали третього году. Їдеш на день — хліба бери на три дні. В роботі «ох», а їсть за трьох. У нашому короваї із сімох (скількох?, Р. в.) ланів пшениця, із сімох (скількох?, Р. в.) криниць водиця. Не хвали третього (котрого?, Р. в.) дня, а хвали третього (котрого?, Р. в.) году. Їдеш на день — хліба бери на три (на скільки?, Зн. в.) дні. В роботі «ох», а їсть за трьох (скількох?, Зн. в.). 3. Поясни, як ти розумієш зміст другого прислів’я. Не хвали третього дня, а хвали третього году. (Не поспішай робити висновки). Вправа 214 (сторінка 100) 1. Прочитай і спиши. Числівники, виражені цифрами, запиши словами. 2. Поясни, як ти розумієш зміст цих фразеологізмів. Бути на сьомому небі — бути щасливим. За сімома печатками — щось приховане, недоступне. Сльози в три ручаї — дуже сильно плакати.

Кований на всі чотири ноги — бути досвідченим. Зігнувся в три погибелі — дуже низько зігнувся (від болю чи тягаря); також — догоджати комусь. Вправа 215 (сторінка 100) 1. Прочитайте вірш. Доберіть до нього заголовок. Заголовок: «Золота хвилина». 2. Спишіть два останні рядки. Чому хвилину називають золотою, найдорожчою? У якому значенні вжито ці слова? «Найдорожча всюди на Землі золота хвилина». Хвилину називають золотою, найдорожчою, бо час дуже цінний: утрачену хвилину не повернеш. Слова золота, найдорожча вжито в переносному значенні. Вправа 216 (сторінка 101) 1. Спиши слова. Яке серед них «зайве»? Чому? Шістдесят, шістсот, шістка. «Зайвий» іменник шістка серед числівників. Шістдесят (скільки?, числівник), шістсот (скільки?, числівник), шістка (що?, іменник). 2. Запиши повну відповідь на запитання. Сьогодні уроки почалися о восьмій годині тридцять хвилин. Вправа 217 (сторінка 101) 1. Прочитай. Яку казку нагадали тобі ці слова? Слова нагадали відгадку до загадки з народної казки «Мудра дівчина». 2. Спиши речення. Підкресли числівник. Поміркуй: хвилина — це багато часу чи мало? Що ти можеш зробити за одну хвилину? Скільки обчислиш виразів, прочитаєш слів, виконаєш стрибків? Найпрудкіше думка лине: за одну малу хвилину облітає всенький світ. Хвилина може здаватися як багато часу, так і мало, залежно від обставин і того, як її використовують. У деяких ситуаціях, хвилина може видатися вічністю, а в інших — промайнути миттєво. 3. Спробуй за одну хвилину відповісти, якого числа не вистачає до ста на кожному крилі вітряка. Запиши, вживаючи числівники у відповідній формі.

На першому крилі не вистачає шістдесяти. 100 — (25 + 15) = 60 На другому крилі не вистачає вісімдесяти. 100 — (15 + 5) = 80 На третьому крилі не вистачає сімдесяти. 100 — (20 + 10) = 70 На четвертому крилі не вистачає п'ятдесяти. 100 — (20 + 30) = 50 Вправа 218 (сторінка 102) 1. Прочитай. Який це текст: художній чи науково-популярний? Обґрунтуй свою думку. Це науково-популярний текст: у ньому точні відомості, числа, немає образних слів і ставлення автора до написаного. 2. Спиши, замінюючи числа числівниками. Усно став до числівників питання. За один рік Земля робить повний оберт навколо Сонця. За цей період чотири рази змінюються пори року, минає дванадцять місяців, п'ятдесят два тижні. Один (скільки?), чотири (скільки?), дванадцять (скільки?), п'ятдесят два (скільки?) Вправа 219 (сторінка 102) 1. Прочитай текст. Добери до нього заголовок. Заголовок тексту: «Хвилина», «Хвилина золота», «Одна хвилина». 2. Спиши, замінюючи числа числівниками. Одна астрономічна одиниця — це відстань від Землі до Сонця, що дорівнює близько ста п'ятдесяти мільйонів кілометрів. Світловий промінь долає цю відстань приблизно за дев'ять хвилин. Його швидкість складає майже триста тисяч кілометрів за секунду, а за хвилину він пройде вісімнадцять мільйонів кілометрів! Ось що може зробити промінець за одну хвилину. Така вона — хвилина золота! Завдання і запитання для повторення 1. Яка частина мови називається числівником? Числівник — самостійна частина мови, що називає кількість предметів або їх порядок при лічбі. 2. На які питання відповідають числівники, що означають порядок при лічбі?

Порядкові числівники відповідають на питання котрий? котра? котре? 3. Утвори і запиши словосполучення, ставлячи подані в дужках іменники у потрібній формі. Десять зошитів, тридцять хвилин, семеро друзів, тисяча кілометрів, чотири книги, два відра. 4. Запиши повні відповіді на запитання. Простий олівець коштує десять гривень, зошит — п’ятнадцять гривень, пакет молока — тридцять п’ять гривень, буханець хліба — двадцять п’ять гривень. Сьогодні заняття в школі закінчуються о тринадцятій годині. Я народився (народилася) п’ятого березня дві тисячі дванадцятого року. ЗАЙМЕННИК § 31. Займенник як частина мови Вправа 220 (сторінка 103) 1. Прочитайте вірш і доберіть до нього заголовок. Заголовок: «Рідна земля», «Степи мого рідного краю». 2. Випишіть виділені слова. З’ясуйте, на які питання вони відповідають та що означають. Поміркуйте, замість яких частин мови можна вживати ці слова. Звірте свої міркування з правилом. Ту, я, я, вами, всім, мого. Ту (яку?, як прикметник), я (хто?, як іменник), я (хто?, як іменник), вами (з ким?, як іменник), всім (яким?, як прикметник), мого (чийого?, як прикметник). Вправа 221 (сторінка 104) 2. Знайди і підкресли займенник. На яке питання він відповідає? Замість якої частини мови вживається? Україно моя! Чисті хвилі ланів, променисті міста, голубінь легкокрила Моя (чия?, замість прикметника). Вправа 222 (сторінка 104) 1. Розгляньте малюнок і прочитайте уривок з оповідання. Складіть і запишіть до нього план. План.

1. Нателла в колі будівельників. 2. Олень відкрив, а я помітила. 3. Вода буде зватися «Нателла». 2. Які займенники використано в тексті? З якою метою? Займенники дозволяють уникати повторів в реченні. З нею (ким?), нам (кому?), ти (хто?), я (хто?), сам (який?), його (що?), отой (який?), ми (хто?), з ним (ким?), він (хто?), свого (якого?), себе (кого?), тією (якою?), ця (яка?). 3. Випишіть з тексту п’ять займенників: I варіант — ужитих замість іменників; II варіант — ужитих замість прикметників. I варіант — п’ять займенників, ужитих замість іменників. Ти, я, його, ми, він. II варіант — п’ять займенників, ужитих замість прикметників. Сам, отой, свого, тією, ця. Вправа 223 (сторінка 105) 2. Підкресли займенники. Усно постав до них питання та визнач, замість яких частин мови вони вживаються. У вечір такий нам не спиться. Хто живе в гаю-діброві, кожен має свою мову. Куди, куди тебе заводять мандри? Стільки цвіту-синьодзвону — засиніло все від льону! Слався, рідна Україно, наша земле золота... Вчора я ходив на став і рибалив, звісно. Такий (який?, замість прикметника), нам (кому?, замість іменника), хто (хто?, замість іменника), свою (чию?, замість прикметника), кожен (який?, замість прикметника), тебе (кого?, замість іменника), наша (чия?, замість прикметника), я (хто?, замість іменника), стільки (скільки?, замість числівника), все (що?, замість іменника). § 32. Особові займенники Вправа 224 (сторінка 105) 1. Прочитай і спиши вірш. Добери до нього заголовок. Заголовок: «Пісня колоска». 2. Підкресли займенники. Замість якої частини мови вони вживаються? На кого або на що вказують? — Про що співає колосок? — Про те, як він росте.

— Про що виспівує земля? — Про неба синь і шир. — Про що співаєм ти і я? — Про щастя і про мир! Займенники вжито замість іменників: він (що?) — вказує на колосок, ти (хто?) — на співрозмовника, я (хто?) — на того, хто говорить. Вправа 225 (сторінка 106) Спиши слова. Поміркуй, якими особовими займенниками їх можна замінити. Юрко, Віра, Тетянка. Юрко (він), Віра (вона), Тетянка (вона). Вправа 226 (сторінка 106) Розгляньте таблицю. Зверніть увагу, що особові займенники поділяють на три групи залежно від того, на яку особу чи яких осіб вони вказують. Займенники 1-ї особи (я, ми) вказують на того, хто говорить; 2-ї особи (ти, ви) — на того, до кого звертаються; 3-ї особи (він, вона, воно, вони) — на того, про кого або про що розповідають. Вправа 227 (сторінка 106) 1. Прочитайте діалог. Висловте припущення, між ким відбувається розмова. Розіграйте діалог в особах. 2. Спишіть текст. Підкресліть займенники та вкажіть їх особу і число. За потреби користуйтесь таблицею на с. 106. Розмова, мабуть, відбувається між учителькою і учнем Васильком. — Васильку, ти (2 ос., одн.) був сьогодні на фермі? — Так, я (1 ос., одн.) ходив туди. А ось Юрка чомусь не було. — Він (3 ос., одн.) захворів. Замість Юрка мали піти Віра й Тетянка. Ви (2 ос., мн.) хіба не разом працювали? — Ні. Я (1 ос., одн.) допомагав годувати телят, а вони (3 ос., мн.) на птахофермі доглядали каченят. 3. Складіть усну розповідь про те, як ви допомагаєте старшим. Використовуйте у своєму творі особові займенники. Я стараюся допомагати по господарству своїм батькам. Зранку не забуваю застеляти ліжко. Кладу на місце свої речі. Поливаю наші чудові квіти. Інколи замітаю підлогу. Залюбки ходжу за покупками, адже зовсім поруч від мого будинку знаходиться

великий магазин. Мамі подобається те, що я вмію поскладати на місце помитий посуд. Ось так я допомагаю своїм батькам. Вправа 228 (сторінка 107) 2. Замість яких іменників у тексті вжито займенники? Поміркуй, чи доцільна така заміна. Обґрунтуй свою думку. Займенники дозволяють уникнути повторів слова. Ми (автор і Михайло) з братом Михайлом виїхали в поле. Брат — тракторист. Він (брат) причіплює до трактора сніговий плуг — такий величезний трикутник, збитий із грубих колод. Плуг згортає сніг у високі кучугури. Навіть лютий вітер їх (кучугури) не розвіє. Житиме тепер сніжок у землі. Сніг — це ж зерно золоте! 3. Склади опис зимового поля і доповни ним розповідь. 4. Запиши доповнений текст. Добери до нього заголовок. Підкресли особові займенники. Усно визнач їх особу і число. Заголовок: «Зимове поле», «Поле-охоронець», «Поле взимку». Куди не кинеш оком — усе біле-біле. Не видно жодної травинки. Під сніговим покривалом зимує озимина. Тепло їй. Радісно виблискує поле під сонячним промінням. Світиться воно блискітками-сніжинками. Охороняє рослини. Ми (1 ос., мн.), він (3 ос., одн.), їх (3 ос., мн.), їй/озимині (чому?, 3 ос., одн.), воно/поле (що?, 3 ос., одн.) § 33. Займенники 1ї особи однини і множини. Написання займенників із прийменниками Вправа 229 (сторінка 108) 2. Розкажи, яким ти уявляєш сніг-білоніг. Кого він тобі нагадує? Знайди і випиши слова, що змальовують зовнішність снігу. До яких частин мови вони належать? Сніг-білоніг нагадує старенького дідуся з патлатою бородою. Зовнішність снігу змальовують слова: сніг-білоніг, борода патлата, ноги босі, білі брови, білий ніс. Визначаємо частини мови за питаннями: сніг-білоніг (що?, іменник), борода (що?, іменник), патлата (яка?, прикметник), ноги (що?, іменник) босі (які?, прикметник), білі (які?, прикметник), брови (що?, іменник), білий (який?, прикметник), ніс (що?, іменник). 3. Який займенник вжито у творі? Визнач його особу та число.

Займенник: мені (1 ос., одн.). Вправа 230 (сторінка 108) Розгляньте таблицю. Зверніть увагу на особливості відмінкових форм займенників 1-ї особи однини та множини. Займенники 1-ї особи змінюються за відмінками: я — мене — мені — мене — мною — на мені; ми — нас — нам — нас — нами — на нас. У непрямих відмінках ці займенники мають іншу основу, ніж у називному (я — мене, ми — нас). Вправа 231 (сторінка 108) 2. Підкресли займенник 1-ї особи однини. Визнач його відмінок у кожному реченні. Мені (Д. в.) тринадцятий минало. Я (Н. в.) пас ягнята за селом. Мені (кому?, Д. в.), я (хто?, Н. в.) Вправа 232 (сторінка 109) 1. Прочитай текст. Поміркуй, про що в ньому йдеться. Які слова допомогли тобі здогадатися? Загадка Відгадка Я народився високо в небі. Мені слід водицю матусею величати. Мене з нетерпінням чекає земля взимку, бо я вкриваю її від Сніг холоду. Зі мною люблять бавитися діти. На мені добре видно сліди звірів. Здогадатися допомогли слова: народився високо в небі, вкриваю землю від холоду, на мені видно сліди звірів. 2. Випиши займенник 1-ї особи однини разом зі словами, з якими він зв’язаний за змістом. Займенники 1-ї особи однини разом з пов’язаними словами: Я народився, мені слід, мене чекає, я вкриваю, зі мною люблять бавитися, на мені видно. 3. Зроби висновок про написання займенників із прийменниками. Займенники з прийменниками пишуться окремо: зі мною, на мені. 4. Спиши перше та останнє речення. Підкресли в них головні та другорядні члени. Зроби висновок, якими членами речення можуть бути особові займенники. Я народився високо в небі. (Хто?) я (що зробив?) народився.

На мені добре видно сліди звірів. Видно (на чому?) на мені. У реченнях особові займенники можуть бути підметами або другорядними членами. Вправа 233 (сторінка 109) 2. Підкресли займенник 1-ї особи. Визнач його число та відмінок. 3. Чи є в цьому вірші інші займенники? Замість якої частини мови вони вжиті? Мене (одн., Зн. в.) ліси здоров'ям напували, коли бродив у їхній гущині. Мені (одн., Д. в.) поля задумливо шептали свої ніким не співані пісні. Мене (кого?, Зн. в.), мені (кому?, Д. в.) У їхній (чиїй?, замість прикметника), мене (кого?, замість іменника), мені (кому?, замість іменника), свої (чиї?, замість прикметника), ніким (ким?, замість іменника). 4. Поясни правопис виділених слів. Наведи по три приклади на кожне правило. Орфограми: здоров’ям (пишемо апостроф), шепта́ли (ненаголошений голосний звук [е], бо ше́піт). По три приклади на кожне правило: п’явка, п’ятірка, солов’ї; село́ — се́ла, весна́ — ве́сни, зерно́ — зе́рна. § 34. Займенники 2-ї особи однини і множини Вправа 234 (сторінка 110) 1. Прочитай вірш. До кого звертається поет? До чого закликає? Поет звертається до молоді — «нових Колумбів і Магелланів» — і закликає сміливо мріяти, відкривати нове, вирушати в мандри. 2. Який особовий займенник ужито в тексті? Назви його початкову форму. Нас — ми. 3. Спиши два останні рядки. Визнач число та відмінок займенника. Кличуть нас (мн., Зн. в.) у мандри океани, бухту спокою облизує прибій. Нас (кого?, Зн. в.) Вправа 235 (сторінка 110)

2. У яких випадках потрібно вживати займенник ти, а в яких — ви? Займенник ти можна вживати у звертанні до ровесників або молодших, а ви — до людей старших або шанованих, а також до кількох осіб. 3. Коли займенник Ви пишуть з великої літери? Наведіть приклади. Займенник Ви пишуть з великої літери у привітаннях, записках до старших або шанованих людей. Вітаю Вас із Днем учителя! Вправа 236 (сторінка 111) Спиши речення. Підкресли займенник 2-ї особи та визнач, у якому відмінку його вжито. Україно! Доки жити буду, доти відкриватиму тебе (Зн. в.). Тебе (2 ос. одн., що?, Зн. в.), тебе — ти. Вправа 237 (сторінка 111) 2. Усно постав питання до займенників. Визнач їх особу, число та відмінок. Я (1 ос., одн.; хто?, Н. в.) часто буваю на станції юних техніків. Там у нас (1 ос., мн.; кого?, Р. в.) багато цікавих занять. Найбільше мені (1 ос., одн.; кому?, Д. в.) подобається працювати в майстерні. А головне — разом зі мною (1 ос., одн.; ким?, Ор. в.) станцію юних техніків відвідують мої (присвійний займенник) друзі. 3. Перебудуй текст так, щоб розповідь велася про особу, до якої звертаються. Запиши. Займенники підкресли. Ти часто буваєш на станції юних техніків. Там у тебе багато цікавих занять. Найбільше тобі подобається працювати в майстерні. А головне — разом з тобою станцію юних техніків відвідують твої друзі. Вправа 238 (сторінка 111) 2. Спиши, вставляючи замість крапок займенник ти у відповідних відмінкових формах. 3. Визнач рід, число і відмінок виділеного прикметника. Доведи правильність своєї відповіді. У тебе є справжній (ч. p., одн., Н. в.) друг/справжня (ж. p., одн., Н. в.) подруга? Так радісно жити, коли поруч з тобою добрі, чуйні люди. Вони завжди готові прийти тобі на допомогу. Велике щастя для тебе допомагати своїм друзям.

Справжній (одн., закінчення ч. р. -ій, який?, Н. в.) друг (одн., він/мій ч. р., хто?, підмет, Н. в.). Справжня (одн., закінчення ж. р. –я, яка?, Н. в.) подруга (одн., вона/моя ж. р., хто?, підмет, Н. в.). Прикметник узгоджується з пов’язаним іменником. § 35. Займенники 3-ї особи однини і множини Вправа 239 (сторінка 111) 1. Прочитай вірш. Які думки і почуття він викликає? Вірш Володимира Сосюри викликає глибокі почуття любові та ностальгії за рідним краєм. Він змушує задуматися про важливість місця, де людина вперше побачила світ і зробила свої перші кроки. Це місце асоціюється з дитинством, теплом і безтурботністю. Автор описує рідний край як щось «солодке» і «дивне», наповнене красою та теплом. Це місце, де він зростав і усміхався квітам, що підкреслює гармонію з природою і радість життя. Вірш передає вдячність за той чарівний світ, який оточує людину з самого початку її життя. Думки, які виникають при читанні цього вірша, зосереджуються на важливості рідного дому і дитинства, що формують нашу особистість і залишають незабутній слід у серці. Це також нагадує про необхідність цінувати і любити свою батьківщину, яка дарує нам перші враження і досвід. Вірш спонукає до роздумів про власні корені і про те, як місце, де ми виросли, вплинуло на наше життя. Він пробуджує почуття любові, вдячності і шанування до рідного краю, його природи і людей. 2. Випиши особові займенники. Визнач їх особу, число та відмінок. Ти (2 ос., одн., Н. в.), ми (1 ос., мн., Н. в.), в його (3 ос., одн., Р. в.) Ти (2 ос. одн., хто?, Н. в.), ми (1 ос. мн., хто?, Н. в.), в його (3 ос. одн., чого?, Р. в.) Вправа 240 (сторінка 112) Спиши речення. Зроби звуко-буквений аналіз виділеного іменника. Звуко-буквений аналіз слова: Україну

4 склади: У-кра-ї-ну 8 звуків, звуковий розбір: [у к р а й і н у] 7 букв («у», «ка», «ер», «а», «ї», «ен», «у») буква ї завжди позначає два звуки [й], [і]. Вправа 241 (сторінка 112) 2. Чим відрізняється написання займенників у родовому та знахідному відмінках, що вживаються з прийменниками і без прийменників? Перевірте себе за правилом (див. с. 113). Після прийменників у займенниках 3-ї особи однини та множини пишемо літеру н: при ньому, до неї, у них. Вправа 242 (сторінка 113) 1. Прочитай текст. Які слова в ньому пропущені? 2. Спиши, вставляючи замість крапок займенник він у відповідних відмінкових формах. Іван брів серед гірських сіножатей, як по озерах квіток. Перед (ким?) ним у долині дрімали самотні оселі. І співали (кому?) йому до сну та будили своїм дзвоном гірські потоки. Весь світ був (кому?) йому як казка, повна чудес. Перед ним (ким?, Ор. в.), йому (кому?, Д. в.). Вправа 243 (сторінка 113) 1. Розглянь малюнок і прочитай текст. Склади до нього план. План. 1. Тисячі сонць на українській землі. 2. Пшениця, кукурудза — гордість землі. 3. Найбагатше царство буряків. 2. Випиши займенники 3-ї особи разом зі словами, з якими вони зв’язані за змістом. Визнач відмінки займенників. Ось вони (Н. в.), за ними (Ор. в.) видніються, не видно їм (Д. в.) кінця-краю, хвилюється на них (М. в.). Вони (що?, Н. в.), за ними (за чим?, Ор. в.), їм (чому?, Д. в.), на них (на чому?, М. в.). § 36. Роль займенників у текстах Вправа 244 (сторінка 114) 1. Підготуйся і виразно прочитай вірш. Які слова пробуджують у твоїй уяві співи зимового вітру?

Співи зимового вітру пробуджують в уяві слова: заспівай нам перед сном ще неспіваних пісень про зиму, що за селом сипле зорями із жмень. 2. Випиши займенники. Визнач їх особу, число і відмінок. Ти (2 ос., одн., Н. в.), нам (1 ос., мн., Д. в.). 3. Які види речень за метою висловлювання та за інтонацією вживає поет? Спиши каліграфічно окличне речення. Підкресли в ньому звертання. Ой ти, вітре зимовий, попід хату не Спонукальне окличне ходи! речення Стань, як хочеш, під вікном, як Спонукальне неокличне загасне сірий день; заспівай нам речення перед сном ще неспіваних пісень про зиму, що за селом сипле зорями із жмень. Вправа 245 (сторінка 114) 2. Що сталося зі сніжинкою? Як учинив із нею вітер? Доберіть і запишіть слова, які характеризують: I варіант — сніжинку; II варіант — вітер. Сніжинка неухильно падала у калюжу, бо невихований вітер кинув сніжинку напризволяще. I варіант — слова, що характеризують сніжинку: грайлива, весела, радісна, довірлива, розгублена, артистична, безтурботна. II варіант — слова, що характеризують вітер: невихований, неуважний, грайливий, веселий, непостійний, нечемний, артистичний, безтурботний. 3. Випишіть з тексту особові займенники. Визначте їх особу, число, відмінок. Вона (3 ос., одн., Н. в.), вони (3 ос., мн., Н. в.), він (3 ос., одн., Н. в.), з нею (3 ос., одн., Ор. в.), в його (3 ос., одн., Р. в.) обійми, її (3 ос., одн., Зн. в.) 4. До дієслова надокучило доберіть синоніми. Синоніми: надокучило, надоїло, набридло, приїлося. Вправа 246 (сторінка 115) 2. Продовжте казку: І варіант — на основі власних спостережень; ІІ варіант — на основі поданих нижче робочих матеріалів. 3. Виразно розкажіть продовження казки (за

варіантами). 4. Запишіть свої твори. Підкресліть ужиті вами особові займенники. Вкажіть їх особу, число та відмінок. І варіант — продовжили казку на основі власних спостережень. Якось уночі я (1 ос., одн., Н. в.) не спав. Мені (1 ос., одн., Д. в.) здалося, що біля вікна стоїть він (3 ос., одн., Н. в.), дядько Іній. Я (1 ос., одн., Н. в.) міцно заплющив очі, і прокинувся тільки під ранок. Знову глянув на вікно. З нього (3 ос., одн., Р. в.) на мене дивилися іскристі візерунки. Цієї ночі він (3 ос., одн., Н. в.), дядько Іній, стеріг мій сон. Я (1 ос., одн., хто?, Н. в.), мені (1 ос., одн., кому?, Д. в.), він (3 ос., одн., що?, Н. в.), з нього (3 ос., одн., чого?, Р. в.) ІІ варіант — продовжили казку на основі поданих матеріалів. Увечері я (1 ос., одн., Н. в.) лягаю спати. Проте спати ще не хочеться, тому не заплющую очей. Раптом бачу, як до вікна підходить мороз. Він (3 ос., одн., Н. в.) увесь білий. Біля нього (3 ос., одн., Р. в.) тихо співає вітер. Мороз починає легенько водити срібним олівцем по шибці. Від його (3 ос., одн., Р. в.) крижаного дотику з'являються гарні дивозірочки. Вони (3 ос., мн., Н. в.) маленькі, неймовірно гарні, іскристі. Так хочеться приголубити їх (3 ос., мн., Зн. в.)! Я (1 ос., одн., хто?, Н. в.), він (3 ос., одн., що?, Н. в.), біля нього (3 ос., одн., чого?, Р. в.), від його (3 ос., одн., чого?, Р. в.), вони (3 ос., мн., що?, Н. в.), їх (3 ос., мн., що?, Зн. в.) Вправа 247 (сторінка 116) 2. Які зимові співи слухав у лузі Олесь? Якими словами відтворено в тексті тривожно-сумні мелодії? До яких частин мови належать ці слова? Тривожно-сумні мелодії відтворено словами: шарудів (що робив?, дієслово) вітер (що?, іменник); попискували (що робили?, дієслово) миші (хто?, іменник); тривожним (яким?, прикметник) стогоном (чим?, іменник). 3. Доповни і запиши речення. Олесь наслухає, як у лузі... Олесь наслухає, як у лузі шарудить вітер, попискують миші, вільхи тривожно стогнуть. 4. Усно перебудуй текст так, щоб розповідь велася від особи, яка говорить про себе. Я уявив собі, як гарно зараз у лузі, і побіг у верболози.

Там я блукав до самого вечора... Потім шукав осикові трухляки, ховав за пазуху і, нап'явши пальтечко на голову, дивився: світять чи не світять? У кущах, заплетених осокою, шарудів вітер, попискували миші. А в березі терлися одна об одну вільхи, сповнюючи луг тривожним стогоном. Завдання і запитання для повторення 1. Яка частина мови називається займенником? Займенник — самостійна частина мови, яка вказує на предмети, їх ознаки чи кількість, але не називає їх. 2. Які займенники належать до особових? До особових належать займенники я, ти, він, вона, воно, ми, ви, вони. 3. Яке слово «зайве» в кожному рядку? Поясни, чому. Ти, тебе, тобі, вас, тобою, у тобі. «Зайве» вас – множина. Я, мене, нам, мною, на мені. «Зайве» нам – множина. Їй, вона, її, для неї, їх, на ній. «Зайве» їх – множина. 4. Спиши речення, ставлячи подані в дужках займенники у потрібному відмінку. Визнач їх особу, число та відмінок. Мама подарувала йому (3 ос., одн., Д. в.) цікаву книжку. Ходімо в гори з нами (1 ос., мн. Ор. в.)! Марійка подружилася зі мною (1 ос., одн., Ор. в.). Сьогодні мене (1 ос., одн., Зн. в.) призначили черговим. Ось Дніпро. По ньому (3 ос. , одн., М. в.) пливе білосніжний теплохід. ДІЄСЛОВО § 37. Повторення вивченого про дієслово як частину мови. Роль дієслова в реченні Вправа 248 (сторінка 117) 2. Які слова змальовують весну і зиму, ніби живих істот? У якому значенні вжито ці слова: прямому чи переносному? На які питання вони відповідають? Ці слова вжито в переносному значенні: весна прийшла (що зробила?), зима стояла (що робила?), з’їхала (що зробила?). 3. Спиши. У кожному реченні підкресли головні члени. Якою частиною мови виражені присудки? Зроби висновок. Весна прийшла так якось несподівано!

(Що?) весна (що зробила?) прийшла. Зима стояла міцно до пори. (Що?) зима (що робила?) стояла. Вітри війнули з півдня. (Що?) вітри (що зробили?) війнули. І тоді вона немов у Ворсклу з'їхала з гори... (Що?) вона (що зробила?) з'їхала. Присудки виражені дієсловами. Висновок: у реченні дієслово найчастіше буває присудком. Вправа 249 (сторінка 117) Із поданих складів утвори і запиши слова. До яких частин мови вони належать? Обґрунтуй свою думку. Веснонька, весняні, весняний, весніє. Частини мови визначаємо за питанням: веснонька (що?, іменник), весняні (які?, прикметник), весняний (який?, прикметник), весніє (що робить?, дієслово) Вправа 250 (сторінка 118) Прочитайте речення і розгляньте таблицю. З’ясуйте, чим дієслово відрізняється від іменника та прикметника. Земля (що?, іменник) одягається (що робить?, дієслово) в (прийменник) розкішну (яку?, прикметник) сукню (що?, іменник). Дієслово означає дію предмета, відповідає на питання що робить? і в реченні буває присудком, а іменник називає предмет, прикметник — ознаку предмета. Вправа 251 (сторінка 118) 2. Спиши перший абзац. Підкресли дієслова, що відтворюють дії Ярила. Усно постав до них питання. Великий грім Ярило прокидається навесні після довгого сну. Сідає верхи на чорну хмару, як на коня. Їде над землею, б'є її золотою різкою-блискавицею. Великий грім Ярило прокидається (що робить?) навесні після довгого сну. Сідає (що робить?) верхи на чорну хмару, як на коня. Їде (що робить?) над землею, б'є (що робить?) її золотою різкоюблискавицею. Земля пробуджується (що робить?), одягається (що робить?) в розкішну сукню із квітів та зелені. Усе навколо оживає (що робить?): ліси, поля, діброви...

Вправа 252 (сторінка 119) 1. Прочитай вірш. Що нагадує поетові останній клаптик снігу? Які почуття пробуджує поезія? Останній клаптик снігу нагадує поетові білу хустку, яку загубила зима. Поезія пробуджує радість від приходу весни. 2. Випиши виділені іменники та зв’язані з ними за змістом дієслова. Постав питання до дієслів за зразком. Клаптик (що зробив?) заховавсь. Зима (що робила?) тікала. Хустка (що зробила?) загубилась. § 38. Зв’язок дієслова з іншими частинами мови. Змінювання дієслів за числами Вправа 253 (сторінка 119) 1. Виразно прочитай вірш. Добери до нього заголовок. Заголовок: «Бурульки навесні», «Бурульки плакали», «Капання». 2. Поміркуй, від чого могли плакати бурульки. Доповни і запиши речення. 3. Підкресли в реченні дієслова. Визнач, з якими частинами мови вони зв’язані. Зроби висновок. Бурульки плакали чи то з радості, що вже весна настала, чи то з горя, що швидко тануть. (Що?) бурульки (що робили?) плакали; (що?) весна (що зробила?) настала; тануть (як?) швидко. У реченні дієслово зв'язується з різними частинами мови, але найчастіше — з іменником. Вправа 254 (сторінка 120) Із поданих складів утвори і запиши слова. Яке серед них «зайве»? Поясни, чому. Плаче, плакса, ридає «Зайве» плакса — іменник серед дієслів. «Зайве» ридає, не є спільнокореневим зі словами плаче, плакса. Вправа 255 (сторінка 120) 1. Прочитайте текст і доберіть до нього заголовок. Поясніть, що означають виділені слова. Заголовок: «Ясний день». Багатозначне слово — сонечко (небесне світило), сонечко (комаха).

2. Спишіть останнє речення і підкресліть у ньому головні члени. У якому числі вжито іменник, що є підметом? Побачив горобчик (одн.) воду, скупався, зацвірінькав. (Хто?) горобчик (що зробив?) побачив, скупався, зацвірінькав. Однорідні присудки: побачив, скупався, зацвірінькав. 3. Поставте іменник-підмет у множині та відповідно перебудуйте речення. Утворене речення запишіть. Побачили горобчики воду, скупалися, зацвірінькали. 4. Порівняйте обидва речення. Поспостерігайте, як змінилися дієслова-присудки. Зробіть висновок. Дієслова змінюються за числами. Вправа 256 (сторінка 120) 4. Спишіть уривок, у якому описується, як трясогузка бігла по піщаній береговій смужці. Підкресліть дієслова, що змальовують вдачу цієї пташки. Усно поставте питання і визначте число дієслів. Біжить берегом трясогузка — маленька жвава пташка. Підстрибує на піщаній береговій смужці, ніби танцює під легку музику весни, і наспівує: — Ци-зи, ци-зю, — котиться її срібний голос. Число дієслова можна визначити за допомогою допоміжного особового займенника до питання: біжить (що вона/трясогузка робить?, одн.), підстрибує (що вона/трясогузка робить?, одн.), танцює (що вона/трясогузка робить?, одн.), наспівує (що вона/трясогузка робить?, одн.) 5. Запиши діалог між трясогузкою і граком. Зачин Ще в полях деінде лежать почорнілі сніги, а по яругах весняні води гудуть. Основна Біжить берегом трясогузка — маленька жвава частина пташка. Підстрибує на піщаній береговій смужці, ніби танцює під легку музику весни, і наспівує: — Ци-зи, ци-зю, — котиться її срібний голос. — Куди ти біжиш, трясогузко? — питає грак. — Ци-зи, ци-зю! — А навіщо тобі, трясогузко, такий довгий хвіст?

— Си-ди, си-ди!.. — Не заважає він тобі? — Ци-зи, ци-зю!.. — Якийсь незграбний твій вигляд… — Си-ди, си-ди! Ось дивись на кригу. Сюди! Кінцівка А сама тим часом пурхнула під лід, вдарила об нього хвостом — луна покотилася. Розкололася крига. Занімів здивований грак. Тепер не стримати бурхливих весняних вод. § 39. Змінювання дієслів за часами Вправа 257 (сторінка 122) 2. Випиши з вірша дієслова. Визнач їх число. Падали (мн.), змивав (одн.), просохли (мн.), сидять (мн.). Вправа 258 (сторінка 122) 1. Із поданих складів утвори і запиши дієслова. Яке серед них «зайве»? Поясни, чому. Змивав, просох, падає. «Зайве» падає — дієслово теперішнього часу. Змивав (що робив?, мин. ч.), просох (що зробив?, мин. ч.), падає (що робить?, теп. ч.) 2. Спиши речення. Усно постав питання до дієслів. Подивись: весна устала, сипле пишними квітками. Подивись (що зроби?, дієслово): весна (що?, іменник) устала (що зробила?, дієслово), сипле (що робить?, дієслово), пишними (якими?, прикметник) квітками (чим?, іменник) Вправа 259 (сторінка 122) 1. Пригадайте, як змінюються дієслова за часами. Як відрізнити одну часову форму від іншої? Дієслова змінюються за часами: теперішній, минулий, майбутній. Часові форми розрізняємо за питаннями. Що зробив мин. ч. Олег накреслив сніжинку. Олег? теп. ч. Олег вирізує сніжинку. Що робить майб. Олег розмалює сніжинку. Олег? ч. Що зробить Олег?

2. Розгляньте малюнки. Що виготовляє Олег? Опишіть його дії. Олег виготовляє сніжинку. Вправа 260 (сторінка 123) 1. Прочитай вірш. Які слова вжито в переносному значенні? З якою метою? Слова в переносному значенні: (весна) встала, розбудила, уквітчала, укрила; (землю) сонну. Мета: надання образності мовленню, уособлення. 2. Випиши дієслова та визнач їх час. До кожного дієслова добери і запиши інші часові форми за зразком. Встала (мин. ч.), встає (теп. ч.); вставатиме, буде вставати, встане (майб. ч.); розбудила (мин. ч.), будить (теп. ч.); будитиме, буде будити, розбудить (майб. ч.); уквітчала (мин. ч.), квітчає (теп. ч.); квітчатиме, буде квітчати, уквітчає (майб. ч.); укрила (мин. ч.), укриває (теп. ч.); укриватиме, буде укривати, укриє (майб. ч.). Вправа 261 (сторінка 124) 1. Прочитай поетичні рядки. Добери до них заголовок. Заголовок: «Барвінок», «Барвінкова весна». 2. Випиши дієслова. У якому часі вони вжиті? До кожного дієслова добери і запиши інші часові форми. Гула (мин. ч.) — гуде (теп. ч.); гудітиме, буде гудіти, загуде (майб. ч.) Лежить (теп. ч.) — лежав (мин. ч.); лежатиме, буде лежати, полежить (майб. ч.) Стелиться (теп. ч.) — стелилося (мин. ч.); стелитиметься, буде стелитися, встелиться (майб. ч.) Вправа 262 (сторінка 124) 2. Які дієслова вжито в переносному значенні? Усно склади речення, в яких ці дієслова вживалися б у прямому значенні. Дієслова в переносному значенні: (лелека) рахувала, збилась; (зоря) покотилась. Я рахувала кількість днів до свята. Бочка покотилась по вулиці. 3. Знайди і випиши дієслова з не. Пригадай правило написання не з дієсловами (див. с. 125).

Дієслова з часткою не: не їла, не спала. Не з дієсловами треба писати окремо. Вправа 263 (сторінка 125) 1. Із поданих складів утвори і запиши слова. Лелека, журавель 2. Спиши загадку і запиши відгадку. Доведи правильність своєї відповіді. Хату на хаті має, всім жабам рахунок знає. 3. Підкресли дієслова. У якому часі вони вжиті? Усно добери до кожного дієслова форми майбутнього часу. Відгадка: лелека. Лелека в’є гніздо на хаті й ловить жаб. Хату на хаті має (теп. ч.), всім жабам рахунок знає (теп. ч.). Має (що робить?, теп. ч.), мав (що робив?, мин. ч.), матиме (що робитиме?, майб. ч.), буде мати (що буде робити?, майб. ч.), знає (що робить?, теп. ч.), знатиме (що робитиме?, майб. ч.), буде знати (що буде робити?, майб. ч.) Вправа 264 (сторінка 125) 1. Прочитай. Розташуй речення в правильній послідовності та склади і запиши казку. Чарівний кавун Бідний селянин підібрав пораненого лелеку і виходив його. У нагороду чоловікові чорногуз приніс насінину кавуна. З неї виріс велетенський кавун. Коли його розрізали, замість насіння посипалися золоті монети. Дізнавшись про це, сусід-багач упіймав лелеку і перебив йому ногу, а тоді поніс додому лікувати. Одужавши, птах також залишив кавунове зернятко. Знову з нього виріс кавун небачений. Тільки в цьому кавуні насінинами були розлючені оси. Ледь урятувався від них багач. 2. Чого навчає казка? Чи можна висловити її головну думку прислів’ям «Що посієш, те й пожнеш»? Казка про бідного селянина та багача й лелеку – це мудра і повчальна історія, яка може багато чого навчити нас про життя. Її уроки про доброту, співчуття, жадібність та наслідки наших дій актуальні й досі. Так, головну думку казки можна висловити прислів'ям «Що посієш, те й пожнеш». Бідний селянин, який був добрим і співчутливим, отримав щедру нагороду, а багач, який був жадібним і жорстоким,

був покараний. Ця ситуація наголошує, що наші дії та вчинки мають наслідки, як хороші, так і погані. Ми несемо відповідальність за свій вибір і те, як він впливає на наше життя та життя інших людей. 3. У якому часі вжито дієслова в цьому творі? Доведи свою думку. Дієслова вжито в минулому часі. Підібрав (що зробив?), виходив (що зробив?), приніс (що зробив?), виріс (що зробив?), розрізали (що зробили?), посипалися (що зробили?), дізнавшись (що зробивши?), упіймав (що зробив?), перебив (що зробив?), лікувати (що робити?, неозначена форма), одужавши (що зробивши?), залишив (що зробив?), урятувався (що зробив?) Вправа 265 (сторінка 126) 1. Прочитай текст. Спиши, вставляючи замість питань відповідні за змістом слова. 2. Над кожним дієсловом надпиши скорочено, у якій часовій формі воно вжите. З давніх часів лелеку вважають (теп. ч.) птахом долі. Селяни вірили (мин. ч.), що в дім, на якому з'явилося (мин. ч.) лелече гніздо, прийдуть (майб. ч.) щастя і злагода. У сім'ї припиняться (майб. ч.) негаразди. Діти ростимуть (майб. ч.) здоровими. У господаря садиби буде (майб. ч.) добрий урожай на полі. § 40. Неозначена форма дієслова Вправа 266 (сторінка 126) 2. Випишіть з текстів виділені дієслова в окремі стовпчики. До кожного слова в дужках поставте питання. 3. Визначте час і число дієслів, записаних у першому стовпчику, з коментуванням. Часова форма дієслова Неозначена форма дієслова Виховую (що роблю?, теп. ч. виховувати (що робити?) одн.) сісти (що зробити?) сяду (що зроблю?, майб. ч., пересилювати (що робити?) одн.) пересилюю (що роблю?, теп. ч., одн.) Силу волі я виховую на Силу волі слід виховувати на звичайнісіньких справах. На- звичайнісіньких справах.

приклад, сяду за уроки, а тут Наприклад, учневі треба сісти за хочеться побігати, уроки, а йому хочеться побігати, погратись. От я і пересилюю погратись. Ось тут і потрібно себе. пересилювати себе. 4. Проаналізуйте дієслова другого стовпчика. Дієслова виховувати, сісти, пересилювати не вказують ні на особу, ні на кількість виконавців, ні на час дії — це неозначена форма дієслова. Вправа 267 (сторінка 127) Із поданих складів утвори і запиши слова. Поясни, що вони означають Прислів’я — це влучний образний вислів, який має повчальний зміст. Прислів'я — мов комарів хоботок, а мудрості в ньому озеро. Приказка — це влучний вислів, який стверджує факт, він близький до прислів'я, але без повчального змісту. Вправа 268 (сторінка 127) Спиши прислів’я. Підкресли дієслова в неозначеній формі. Усно постав до них питання. Добре того вчити, хто хоче все знати. Не на користь книги читать, якщо з них тільки вершки брать. Треба знати, що де казати. Краще добре робити, ніж гарно говорити. Дієслова в неозначеній формі (що робити?): вчити, знати, читать, брать, знати, казати, робити, говорити. Вправа 269 (сторінка 127) 2. У якій формі вжито дієслова в тексті інструкції? Дієслова вжито в неозначеній формі. 3. Складіть і запишіть інструкцію: I варіант — до відомої гри; II варіант — для приготування страви; III варіант — з виготовлення вітальної листівки. Використовуйте дієслова в неозначеній формі. I варіант — правила гри «Хованка». 1) Визначити лічилкою, хто буде шукати. 2) Шукачеві заплющити очі й порахувати до двадцяти. 3) Решті гравців поховатися неподалік. 4) Шукачеві знайти всіх гравців. Того, кого знайшли першим, зробити новим шукачем.

5) Гру продовжити з другого пункту. ІІ варіант — інструкція приготування салату. 1. Дрібно порізати свіжу капусту 2. Капусту посолити і вичавити сік. 3. Варену ковбасу порізати тонкими смужками 4. Ковбасу додати до капусти, посолити, поперчити. 5. Салат заправити густою сметаною. III варіант — інструкція з виготовлення вітальної листівки. 1. Узяти цупкий папір і скласти вдвоє. 2. Художньо оформити титульну сторінку. 3. На внутрішніх сторінках написати побажання. 4. Вітальна листівка готова. Вправа 270 (сторінка 128) Склади і запиши текст поради однокласникам, як готуватися до контрольної роботи з української мови. 1. Повторити правила за підручником. 2. Перечитати зроблені завдання у зошиті. 3. Налаштуватися на успіх. § 41. Змінювання дієслів теперішнього часу за особами і числами Вправа 271 (сторінка 128) 1. Прочитай і відгадай загадку. Які слова допомогли тобі здогадатися, про що в ній ідеться? Загадка Відгадка Люди їх з дитинства знають, дружать з ними так давно! На папері засівають, як Букви добірнеє зерно. Здогадатися допомогли слова: на папері засівають, як добірнеє зерно. 2. Знайди в тексті загадки дієслова. Усно визнач, у якому часі їх ужито. 3. Розглянь таблицю та доповни її, добираючи слова відповідно до наведених питань. Зверни увагу на використані в питаннях особові займенники. Визнач їх особу і число. Дієслова: знають, дружать, засівають. Знають (що роблять?, теп. ч.), дружать (що роблять?, теп. ч.), засівають (що роблять?, теп. ч.)

Змінені слова Спільнокореневі (що я роблю?) засіваю (що?) сівба (що ти робиш?) засіваєш (що зробити?) засіяти (що ми робимо?) засіваємо (які?) засіяні (що ви робите?) засіваєте (хто?) сіячі, сівачі Я (1 ос., одн.), ти (2 ос., одн.), ми (1 ос., мн.), ви (2 ос., мн.) Вправа 272 (сторінка 129) 1. Із поданих складів утвори і запиши слова. Яке серед них «зайве»? Чому? Засівають, засіють, засівати. «Зайве» засівати — неозначена форма дієслова, засівають і засіють — часова форма. 2. Спиши прислів’я. Поясни, як ти розумієш його зміст. Сій не пусто, то збереш густо. (Щоб мати результат, треба до роботи братися з умінням). Вправа 273 (сторінка 129) 1. Розгляньте таблицю змінювання дієслів теперішнього часу. Зробіть висновок. Дієслова теперішнього часу змінюються за особами і числами. 2. За наведеним у таблиці зразком поставте дієслова берегти, чути, бачити, любити в усіх особових формах теперішнього часу. Запишіть та виділіть особові закінчення. Особа і Допоміжний Теперішній час число ос. займенник 1 ос. одн. я , , , 2 ос. одн. ти , , , 3 ос. одн. він, вона, 1 ос. мн. воно , , , 2 ос. мн. ми 3 ос. мн. ви , , , вони , , , , Вправа 274 (сторінка 130)

,

,

2. Підкресли дієслова теперішнього часу та виділи в них закінчення. Визнач особу і число дієслів, скориставшись даною порадою. Дорогі друзі! У кожного з вас є своя улюблена книга, улюблений персонаж. З ними ви (2 ос., мн.),

(2 ос., мн.) в походи, (2 ос., мн.) і

(2 ос., мн.) і (2 ос., мн.),

(2

ос., мн.) і (2 ос., мн.). Вправа 275 (сторінка 130) 1. Склади і запиши коротку розповідь про свою улюблену книжку. 2. Підкресли вжиті в тексті дієслова теперішнього часу. Вкажи їх особу та число. Я перечитую (1 ос., одн.) улюблену збірку «Дивовижні історії». Книжка уміщує (3 ос., одн.) багато оповідань про тварин. У них автори цікаво розповідають (3 ос., мн.) про наших чотириногих друзів. Тварини діють (3 ос., мн.) дуже схоже на людей. І вчать (3 ос., мн.) доброти, сміливості, любові до довкілля. Мене цікавлять (3 ос., мн.) книжки про природу. § 42. Змінювання дієслів майбутнього часу за особами і числами Вправа 276 (сторінка 130) 1. Розглянь малюнок і прочитай (проспівай) веснянку. Який настрій вона створює? Веснянка створює радісний, бадьорий, весняний настрій. 2. Чи доводилося тобі бачити жайворонка? Якщо так, то опиши його. Поміркуй, чому жайворонка, який злетів у піднебесся, порівнюють із грудочкою. Степовий жайворонок співає дуже високо в небі. Його спів дзвінкий та чистий триває десять-дванадцять хвилин. По закінченні своєї пісні птах стрімко падає. Потім знову летить до неба, щоб заспівати пісню. Жайворонок починає співати тільки зі сходом сонця і співає цілий день.

Так птах до неба прославляє рідний безмежний степ, а високу небесну блакить наближає до степу. Жайворонка, що злетів високо в небо, порівнюють із грудочкою, бо звідти він здається маленькою грудочкою землі. 3. Випиши дієслова майбутнього часу. Яку дію вони називають? На яке питання відповідають? Розжену (що зроблю?), потопчу (що зроблю?). Ці дієслова називають дію, яка відбудеться після моменту мовлення. Вилітав (що робив?, мин. ч.), лежать (що роблять?, теп. ч.), стоять (що роблять?, теп. ч.), розжену (що зроблю?, майб. ч.), потопчу (що зроблю?, майб. ч.) Вправа 277 (сторінка 131) Спиши слова. Розбери їх за будовою. , . Вправа 278 (сторінка 131) 2. За наведеним у таблиці зразком доберіть усі можливі форми майбутнього часу до дієслів грає, співають, біжиш, стоїте. Теп. ч. Доп. Майб. ч. займенник грає він зіграє, буде грати, гратиме. співають вони заспівають, будуть співати, біжиш ти співатимуть. стоїте ви побіжиш, будеш бігти, бігтимеш. постоїте, будете стояти, стоятимете. Вправа 279 (сторінка 132) 2. Випиши дієслова майбутнього часу. Визнач їх число та особу, виділи закінчення. Усно постав питання. (1 ос., одн.),

(1 ос., одн.),

(1 ос., одн.),

(1 ос., одн.). Виросту (що зроблю?), збудую (що зроблю?), приб’ю (що зроблю?), поселю (що зроблю?). 3. Запиши кожне дієслово у відповідній особовій формі теперішнього часу і виділи закінчення. (Що роблю?)

,

,

,

.

4. Порівняй закінчення дієслів теперішнього і майбутнього часу. Зроби висновок. Дієслова майбутнього часу (виросту, збудую) мають такі самі особові закінчення, як і дієслова теперішнього часу (росту, будую). 5. Від записаних тобою дієслів утвори форму майбутнього часу, яка відповідає на питання що буду робити? Зверни увагу, як змінюються такі дієслова. (Що буду робити?) Буду рости, буду будувати, буду прибивати, буду поселяти. Вправа 280 (сторінка 133) 1. Прочитай текст. Знайди в ньому слова, вжиті в переносному значенні. Яке враження створюється завдяки цьому? Слова в переносному значенні: посіють співи, засивіє полином. Слова з переносним значенням роблять мовлення виразним, образним, поетичним, тому їх широко використовують у художньому стилі мовлення. 2. Запиши текст так, як він запам’ятався, уживаючи авторські образні вислови. Підкресли дієслова майбутнього часу і визнач їх особу та число. Злетять (3 ос., мн.) у піднебесся жайворонки — і посіють (3 ос., мн.) додолу співи. Впадуть (3 ос., мн.) на родючий ґрунт. І відразу від того співу зійде (3 ос., одн.) пшениця. Ось тут проросте (3 ос., одн.) жито. А ген зазеленіє (3 ос., одн.) м'ята, запахне (3 ос., одн.) чебрецем, засивіє (3 ос., одн.) полином. 3. Випиши з тексту два дієслова (на вибір) і постав їх у всіх можливих особових формах. За потреби користуйся таблицею, поданою у вправі 278 (с. 131). І ос. злечу посію впаду зійду одн. злітатиму сіятиму падатиму сходитиму буду злітати буду сіяти буду падати буду сходити ІІ злетиш посієш впадеш зійдеш ос. злітатимеш сіятимеш падатимеш сходитимеш одн. будеш злітати будеш сіяти будеш будеш падати сходити ІІІ злетить посіє впаде зійде ос. злітатиме сіятиме падатиме сходитиме

одн. буде злітати

буде сіяти

І ос. злетимо посіємо мн. злітатимемо сіятимемо будемо злітати будемо сіяти ІІ ос. мн.

злетите злітатимете будете злітати

посієте сіятимете будете сіяти

ІІІ ос. мн.

злетять злітатимуть будуть злітати

посіють сіятимуть будуть сіяти

І ос. одн.

проросту проростатиму буду проростати ІІ ос. проростеш одн. проростатиме ш будеш проростати ІІІ проросте ос. проростатиме одн. буде проростати І ос. проростемо мн. проростатиме мо будемо проростати ІІ ос. проростете мн. проростатимет е

буде падати впадемо падатимемо будемо падати впадете падатимете будете падати впадуть падатимуть будуть падати

зазеленію запахну зеленітиму пахнутиму буду зеленіти буду пахнути зазеленієш запахнеш зеленітимеш пахнутимеш будеш будеш зеленіти пахнути

буде сходити зійдемо сходитимемо будемо сходити зійдете сходитимете будете сходити зійдуть сходитимуть будуть сходити засивію сивітиму буду сивіти засивієш сивітимеш будеш сивіти

зазеленіє запахне засивіє зеленітиме пахнутиме сивітиме буде зеленіти буде пахнути буде сивіти зазеленіємо зеленітимемо будемо зеленіти

запахнемо засивіємо пахнутимемо сивітимемо будемо будемо пахнути сивіти

зазеленієте зеленітимете

запахнете засивієте пахнутимете сивітимете

ІІІ ос. мн.

будете будете проростати зеленіти проростуть зазеленіють проростатимут зеленітимуть ь будуть будуть зеленіти проростати

будете пахнути запахнуть пахнутимуть будуть пахнути

будете сивіти засивіють сивітимуть будуть сивіти

§ 43. Особові закінчення дієслів Вправа 281 (сторінка 133) 2. Спиши вірш. Знайди речення з однорідними членами. Якою частиною мови вони виражені? 3. Підкресли дієслова. Визнач їх час, особу, число. Подивлюся (майб. ч., 1 ос., одн.) на сонце. Поклонюся (майб. ч., 1 ос., одн.) знайомому дубу. Розпитаю (майб. ч., 1 ос., одн.), як справи у сосен, і звірів, і птиць. Справи (у кого?) сосен, звірів, птиць. Однорідні другорядні члени речення виражені іменниками. Подивлюся (що я зроблю?, майб. ч., 1 ос., одн.), поклонюся (що я зроблю?, майб. ч., 1 ос., одн.), розпитаю (що я зроблю?, майб. ч., 1 ос., одн.) Вправа 282 (сторінка 134) 1. Спиши слова. До яких частин мови вони належать? Що в них спільного? Спитати, запитання. Частини мови визначаємо за питанням: спитати (що зробити?, дієслово), запитання (що?, іменник). 2. З одним словом (на вибір) склади і запиши речення. Риторичне запитання не потребує відповіді. Ми поставили своє запитання. Василько вирішив спитати дозволу. Вправа 283 (сторінка 134) 2. Зверніть увагу на особові закінчення дієслів. Яку закономірність ви помітили? Закономірність особових закінчень дієслів теперішнього і майбутнього часу: однакові. Вправа 284 (сторінка 135) 1. Прочитайте текст. Визначте його тип і доберіть заголовок.

Це текст-опис. Заголовок: «Ліс дрімає». 2. Яку картину ви уявляєте, читаючи текст? Які дієслова автор уживає в переносному значенні? Дієслова в переносному значенні: (ліс) дрімає, прихилить, прошепоче. 3. Спишіть: I варіант — перший абзац тексту, II варіант — другий абзац. Підкресліть дієслова теперішнього і майбутнього часу. Виділіть у них особові закінчення. I варіант — перший абзац тексту. Ліс

. Лише зрідка листочок

щось . шелесту. II варіант — другий абзац. Чому

до листочка і якогось небувалого звуку,

.

гілка? Може, їй

одірватися од дерева і

полетіти далеко-далеко, аж до білої хмарки? Травинка душно. Чому в травинки

. Їй

ніг? Перебралася б вона у тінь,

прохолодилася. Чому не квіти?.. Вправа 285 (сторінка 135) 1. Прочитайте текст. Про яке дерево в ньому йдеться? Дуб. 2. За якими ознаками ви розпізнали описане дерево? Дуб розпізнали за ознаками: могутнє дерево, кремезний стовбур, темно-сіра кора з поздовжніми тріщинами, різьблене листя, плоди — жолуді. 3. На основі поданого тексту складіть і запишіть: I варіант — опис берези; II варіант — порівняльний опис дуба і берези, розпочавши його так: «Дуб і береза — поширені в Україні листяні дерева». I варіант — опис берези; На узліссі росте струнке дерево. Стовбур у нього тонкий, білокорий. У берези кора білого кольору, вкрита чорними поперечними тріщинами. Гнучке гілля підносить до

сонця негусту крону. Про щось стиха шелестить світло-зелене серцевидне листя. Цвіте дерево сережками. Восени на ньому одним із перших золотиться листя. II варіант — порівняльний опис дуба і берези. Дуб і береза — поширені в Україні листяні дерева. Дуб — це могутнє листяне дерево. Стовбур у нього кремезний, кора темно-сіра, вкрита поздовжніми тріщинами. Міцне гілля високо підносить до сонця крислату крону. Листя в дуба темно-зелене різьблене. Восени на ньому дозрівають плоди — жолуді, листя стає бурим. Березу вважають струнким деревом. Стовбур у неї тонкий, кора біла, вкрита поперечними тріщинами. Гнучке гілля підносить до сонця негусту крону. Листя в берези світло-зелене серцевидне. Восени листя стає золотим. Обидва з них цвітуть сережками. Восени опадає листя. 4. Випиши з творів, поданих у 2-й частині підручника, по п’ять дієслів теперішнього і майбутнього часу. Визнач їх особу та число, виділи закінчення. (2 ос., мн.), ос., одн.), (3 ос., одн.),

(3 ос., одн.),

(3 ос., мн.),

(3

(1 ос., одн.). (2 ос., одн.),

(2 ос., одн.),

(3 ос., мн.), (2 ос., мн.). Вправа 286 (сторінка 136) 1. Прочитай вірш. Яка картина постає в твоїй уяві? Пісенька весняної води, яка утворюється після танення снігу. Навесні на водоймах зазвичай спостерігається паводок (тимчасове підняття рівня води) або повінь (розлиття річки). Тоді на своєму шляху нестримна вода може зривати містки (невеликі мости), греблі (гідротехнічні споруди на ріках), гатки (настил з дерева або хмизу для проїзду) чи запруди (перекриття для зменшення швидкості течії). Бурхливий рух весняної води передають дієслова (біжу, стрибаю, рину, збиваю, зриваю), тому вірш слід читати голосно у пришвидшеному темпі.

Весняну воду можна наділити такими ознаками: швидка, стрімка, молода, завзята, вільна, сильна, нестримна, грізна, шалена, бурхлива, нескорена. 2. За допомогою яких дієслів поетеса передає стрімкий плин весняної води та її руйнівну силу? Стрімкий плин весняної води та її руйнівна сила передається за допомогою дієслів: біжу, стрибаю, рину, збиваю, зриваю. 3. Випиши дієслова. Визнач їх час, особу, число та виділи закінчення. (теп. ч., 1 ос., одн.),

(теп. ч., 1 ос., одн.),

(теп.

ч., 1 ос., одн.), (теп. ч., 1 ос., одн.), (теп. ч., 1 ос., одн.). 4. Знайди у вірші слово, в якому звуків менше, ніж букв. Слово, в якому звуків менше, ніж букв: гребельки. Звуковий розбір: [з] [гі р] [н а] [д о л и н у] [бі ж у], [ с т р и б а й у], [р и н у] [мі с т о ч к и] [з б и в а й у], [в с' і] [г р е б е л' к и] [з р и в а й у], [б о] [в е с н' а н а] [в о д а], [й а к] [в о л' а] [м о л о д а] Вправа 287 (сторінка 136) Спиши буквосполучення і слово. Бі, тр, зр, збивати. Вправа 288 (сторінка 136) 2. До дієслів теперішнього часу доберіть відповідні форми майбутнього часу. Зіставте їх закінчення. Зробіть висновок і перевірте себе за правилом. Особа, Майбутній час число 1 ос. , , , ; од. , , , ; (я) стрибати, стояти; 1 ос. мн. (ми)

,

ринути, ,

бігти, ,

;

, стрибати,

, ринути,

,

; бігти,

стояти. Висновок: у 1-й особі однини дієслова теперішнього і майбутнього часу мають закінчення -у (-ю), у 1-й особі множини — -емо (-ємо) або -имо, -їмо. Вправа 289 (сторінка 137) 2. Знайдіть у тексті близькі за значенням слова і словосполучення. З якою метою вони вжиті? Синоніми: каже, мовила; виглядаю, видивила, бачу, погляньте. Синоніми вжиті з метою уникнення повторів. 3. Спиши ту частину казки, в якій передано розмову сойок. Підкресли дієслова 1-ї особи однини і виділи у них закінчення. Усно постав ці дієслова в 1-й особі множини. — Щоранку на верхівці дуба, все весну . — І я, — мовила друга, — вже всі очі видивила. Моя сосна вища за твій дуб — однак не весни. Сиджу (що роблю?, теп. ч.), виглядаю (що роблю?, теп. ч.), мовила (що зробила?, мин. ч.), видивила (що зробила?, мин. ч.), бачу (що роблю?, теп. ч.) У 1-й особі множини: сидимо, виглядаємо, бачимо. Вправа 290 (сторінка 137) 1. Прочитай загадку. Про який предмет у ній говориться? Які слова допомогли його впізнати? Загадка Відгадка Я все знаю, всіх учу, а сама завжди мовчу. Книга Допомогли впізнати відгадку дієслова: знаю, учу, мовчу. 2. Випиши дієслова. Визнач їх час, число, особу та виділи закінчення. (теп. ч., 1 ос., одн.), ос., одн.).

(теп. ч., 1 ос., одн.),

(теп. ч., 1

3. Від кожного дієслова утвори і запиши форми 2-ї особи однини та множини теперішнього часу. Познач закінчення. , ,

; ;

, . Вправа 291 (сторінка 138) Спиши слова. Поміркуй, як їх можна погрупувати. Поясни свій вибір. Забудеш, згадаєш, спогад. Антоніми: забудеш — згадаєш. Спільнокореневі слова: згадаєш, спогад. Вправа 292 (сторінка 138) 2. До дієслів теперішнього часу доберіть відповідні форми майбутнього часу. Зіставте їх закінчення. Зробіть висновок. Особа Майбутній час число 2 ос. , , , ; одн. писати, летіти, дзвеніти, (ти) стояти; , 2 ос. мн. (ви)

,

,

,

,

писати,

.

,

;

летіти,

дзвеніти,

стояти; ,

,

,

.

Висновок: у 2-й особі однини дієслова теперішнього і майбутнього часу мають закінчення -еш (-єш) або -иш, -їш, у 2-й особі множини — -ете (-єте) або -ите, -їте. Вправа 293 (сторінка 138) 1. Скористайся довідкою та доповни і запиши прислів’я. Поясни, як ти розумієш їх зміст.

Час — не птах, за хвіст не втримаєш. (Час не зупинити, не марнуй час) Що посієш, те й пожнеш. (Яка робота — такий результат праці) Другові допоможеш — радість пізнаєш. (Допомагаючи іншим, сам відчуєш радість) Як дбаєш, так і маєш. (Як працюєш, такий і результат матимеш) 2. У якому часі вжито дієслова? Визнач їх особу та число і виділи закінчення. Час — не птах, за хвіст не Що

(майб. ч., 2 ос., одн.).

(майб. ч., 2 ос., одн.), те й

Другові ч., 2 ос., одн.).

(майб. ч., 2 ос., одн.).

(майб. ч., 2 ос., одн.) — радість

(майб.

Як (теп. ч., 2 ос., одн.), так і (теп. ч., 2 ос., одн.). 3. Знайди і випиши дієслова-антоніми. Дієслова-антоніми: посієш — пожнеш. Вправа 294 (сторінка 138) 2. Спиши, замінюючи подані в дужках дієслова неозначеної форми відповідними за змістом особовими формами. Познач закінчення дієслів. Веселики-журавлі, що Ти хмари...

на крилі?

у зграї білих птиць, і ти

Є на світі така країна, де

, як ви пінгвіна.

Ви , як сплять старі гаї? Вправа 295 (сторінка 139) 2. Як називає поет свої думи про долю народу? Поміркуй, чому. Шевченко свої думи про долю народу у поезії називає квітами, дітьми, бо вони дорогі йому, як рідні діти, і прекрасні, як квіти. 3. Знайди у вірші слова, які звучать однаково, але мають різні значення. До яких частин мови вони належать? Діти (іменник), діти (дієслово). Думи мої, думи мої, квіти мої, діти (хто?)!

Виростав вас, доглядав вас, — де ж мені вас діти (що зробити?)?.. Вправа 296 (сторінка 139) 2. До дієслів теперішнього часу доберіть відповідні форми майбутнього часу. Зіставте їх закінчення. Зробіть висновок. Особа Майбутній час число 3 ос. одн. (він, вона, воно) цвісти вкривати мовчати стояти 3 ос. мн. (вони) цвісти

вкривати

мовчати

стояти

Висновок: у 3-й особі однини дієслова теперішнього і майбутнього часу мають закінчення -е (-є) або -ить, -їть, у 3-й особі множини — -уть (-ють) або -ать (-ять). Вправа 297 (сторінка 140) Спиши слова. Як їх можна згрупувати? Спільнокореневі слова: догляд, доглядає. Дієслова: виростає, доглядає. Іменник: догляд. Вправа 298 (сторінка 140) 1. Прочитай текст. Яку картину ти уявляєш? Які слова особливо яскраво передають душевний біль Кобзаря? Читаючи текст «Хоч крихотку землі...», я уявляю собі картину самотнього поета, який знаходиться в далекій, холодній та безлюдній фортеці, далеко від рідного краю. Він стоїть на високому пагорбі, поглядом проводжаючи горизонт, де за уявними просторами тече його рідна річка Дніпро. Пейзаж навколо поета сірий і пустий, а на його обличчі відбивається глибокий смуток і туга за Батьківщиною. Душевний біль Кобзаря особливо яскраво передають слова: виливає тугу за рідним краєм, пристрасно молиться, хоч крихотку землі.

2. Випиши дієслова 3-ї особи однини та виділи в них закінчення. У якому часі вони вжиті? Постав ці дієслова в 3-й особі множини. — —

; ;

— . Виливає (що він/Шевченко робить?, теп. ч., 3 ос. одн.), просить (що він/Шевченко робить?, теп. ч., 3 ос. одн.), молиться (що він/Шевченко робить?, теп. ч., 3 ос. одн.), принесли (що зробили?, мин. ч.) Вправа 299 (сторінка 140) 1. Прочитай вірш. Якою постає в уяві поета рідна земля? У вірші Тараса Шевченка «Зоре моя вечірняя» рідна земля постає в уяві поета як місце незрівнянної краси та спокою. Він описує природу свого краю з великою любов'ю та ніжністю, що підкреслює його глибоку прив'язаність до Батьківщини. 2. Спиши вірш. Підкресли іменник у кличному відмінку. Знайди дієслова теперішнього часу, вжиті у 3-й особі однини. Познач у них закінчення. Зоре моя вечірняя, зійди над горою, поговорим тихесенько в неволі з тобою. Розкажи, як за горою сонечко , як у Дніпра веселочка воду . 3. До виділених слів добери і запиши спільнокореневі дієслова. Вечірняя — вечоріти, вечеряти, повечеряти, звечоріло. поговорим — говоримо, заговоримо, відговоримо, переговоримо, наговоримо, обговоримо, приговоримо, підговоримо; розкажи — кажи, скажи, перекажи, докажи, відкажи.

§ 44. Правопис ненаголошених особових закінчень дієслів теперішнього і майбутнього часу Вправа 300 (сторінка 141) 1. Прочитайте поетичні рядки. Який настрій вони створюють? Настрій: життєрадісний, веселий, радісний, оптимістичний. 2. Спишіть, уставляючи пропущені букви. Визначте час, особу і число цих дієслів. Виділіть у них закінчення і поставте наголоси. Пробіг зайчик. Ди́ (теп. ч., 3 ос., одн.) — світанок! Сид[и́ть] (теп. ч., 3 ос., одн.), грі́[єть]ся (теп. ч., 3 ос., одн.), ромашкам очі розтуляє... 3. У якому дієслові написання закінчення не викликало сумнівів? Поясніть, чому. Чому над правописом закінчень інших дієслів довелося замислитись? Ознайомтеся з правилом та схемою, яка допоможе вам правильно писати дієслівні закінчення. У дієслові написання закінчення не викликало сумнівів: сидить. У сумнівних випадках перевірка: дивиться — дивляться, гріється — гріються. Вправа 301 (сторінка 142) Спиши слова. Яке серед них «зайве»? Поясни, чому. Стежка, стежити, стежинка. «Зайве» слово стежити — дієслово, а стежка, стежинка — спільнокореневі іменники. Вправа 302 (сторінка 142) 2. Спиши, вставляючи пропущені букви. Познач наголос. Запро́сите, розкле́їмо, про́сиш, хо́димо, віддя́чите, поче́пимо, перемага́єте, розка́жеш, дру́жите, сто́гнеш. Запросите — запросять, розклеїмо — розклеять, просиш — просять, ходимо — ходять, віддячите — віддячать, почепимо — почеплять, перемагаєте — перемагають, розкажеш — розкажуть, дружите — дружать, стогнеш — стогнуть. Вправа 303 (сторінка 142) 2. Спиши, вставляючи пропущені букви. Стежинка біжить і біжить. Як тебе манить ступити на неї! А коли вже ступиш — не спинишся. Ітимеш і йтимеш. І повернутися сили нема. Навіть озирнутися важко.

Ноги відриваються від землі. І ти відчуваєш крильця за спиною. Хто ти? Метелик? Чи пташка? Чи вітерець-легковій? Хто знає?.. Мани́ть, сту́пиш — ступлять, спини́шся — спиняться, іти́меш — ітимуть, йти́меш — йтимуть, відчува́єш — відчувають. 3. До слова біжить усно добери спільнокореневі слова. Біжить — біг, бігти, бігун, біганина, бігом, прибігти, вибіг, забіг, перебіг, перебіжчик, набігти, забігати, збіг. Вправа 304 (сторінка 143) 1. Прочитай вірш. Добери до нього заголовок. Заголовок: «Ніч», «Місячна ніч». 2. Спиши, ставлячи подані в дужках дієслова у потрібній за змістом особовій формі. Якщо виникнуть сумніви щодо правопису ненаголошених дієслівних закінчень, звернися за допомогою до схеми (див. с. 142). 3. Знайди у вірші та підкресли слова, які не можна переносити з рядка в рядок. Серед ночі, серед ночі ходить Місяць — срібні очі. Сіра кицька крізь пітьму в очі дивиться йому. І дивується, й муркоче, і спіймати Місяць хоче. Хо́дить — ходять, ди́виться — дивляться, диву́ється — дивуються. § 45. Змінювання дієслів минулого часу за родами і числами Вправа 305 (сторінка 143) 1. Прочитай вірш. Яку картину ти уявляєш? Радісний вірш про пробудження природи навесні. Тоді береза розплітає коси, наповнюється соком. Дужі клени розправляють свою крону. Довкілля наповнюється звуками. Усі радіють весні! 2. У якому значенні автор вживає дієслова — у прямому чи переносному? Яке враження це викликає в читача? Слова в переносному значенні (уособлення): (береза) розплела коси, опустила ніжку, вбрід перейти; (клени) схилились. Це створює враження, що береза — жива дівчина.

3. Випиши дієслова минулого часу. Усно постав до них питання. Розплела, опустила, зібралася, схилились. Розплела (що зробила?), опустила (що зробила?), зібралася (що зробила?), перейти (що зробити?, неозначена форма дієслова), схилились (що зробили?) Вправа 306 (сторінка 143) Спиши слова. Яке серед них «зайве»? Поясни, чому. Плітка, плетиво, розплела. «Зайве» слово розплела — дієслово, а плітка, плетиво — іменники. Спільнокореневі слова: плетиво, розплела. Вправа 307 (сторінка 144) 1. Прочитайте і відгадайте загадку. Загадка Відгадка Намистиночки нові ніч згубила у траві. Роса Вранці сонечко устало, намистиночки зібрало. 2. У якому значенні вжито дієслова в тексті загадки? Поясніть, чому ви так вважаєте. Дієслова в загадці вжито в переносному значенні: (ніч) згубила, (сонечко) устало, зібрало. 4. Зверніть увагу на виділені дієслова та зв’язані з ними іменники. Визначте число і рід іменників. Поміркуйте, які букви треба дописати в дієсловах. Зробіть висновок, як змінюються дієслова минулого часу. Перевірте себе за правилом. Ніч (одн., ж. р.) (що зробила?) згубила намистинки. Місяць (одн., ч. р.) (що зробив?) згубив намистинки. Сонечко (одн., с. р.) (що зробило?)

намистинки.

Зорі (мн.) (що зробили?) намистинки. Рід іменника визначаємо в однині за допомогою додаткових слів: ніч (вона/моя, ж. р.), місяць (він/мій, ч. р.), сонечко (воно/моє, с. р.) Висновок: дієслова минулого часу змінюються за числами, а в однині — і за родами. Вправа 308 (сторінка 145)

2. Випиши дієслова минулого часу. Визнач їх число, а в однині — і рід. Виділи в цих дієсловах закінчення, графічно познач суфікси. (мн.),

(мн.),

(одн., ч. p.),

(одн. ч. p.), (одн., с. р.), (мн.), (одн., с. p.). 3. До слова зелень добери і запиши спільнокореневі дієслова. Спільнокореневі дієслова: зелень — зеленити, зазеленіє, зеленіли, позеленіло, зеленіти. § 46. Вимова і правопис дієслів на -ся (-сь) Вправа 309 (сторінка 145) 1. Прочитайте вірш. Який настрій він створює? Настрій: радісний, захоплений, оптимістичний. 2. Як, на вашу думку, птахи могли зупинити рух на вулицях міста? Після далекої дороги птахи сіли перепочити на електропроводах. Щоб їх не сполохати, на мить зупинилися трамваї і тролейбуси. А за ними загальмували автомобілі… Вправа 310 (сторінка 146) 2. Які дієслова називають дії Андрійка, спрямовані на нього самого? Які дієслова означають дії Андрійка, спрямовані на іншу особу (братика)? Зробіть висновок, якого змісту надає дієсловам -ся. Вранці Андрійко збирається до школи. Він одягається, взувається. Вранці Андрійко збирає братика до дитячого садка. Він одягає та взуває малюка. Дієслова називають дії, спрямовані на нього самого: одягається, взувається. Дієслова означають дії, спрямовані на іншу особу: одягає, взуває. Частка -ся надає дієсловам значення дії, спрямованої на самого виконавця. Вправа 311 (сторінка 147)

Спиши дієслова. Яке з них називає дію, спрямовану на самого виконавця, а яке — дію, спрямовану на іншу особу? Із кожним словом склади та запиши речення. Зустрічаєш, зустрічаєшся. Зустрічаєшся (дія спрямовується на самого виконавця), зустрічаєш (дія спрямовується на іншу особу). Ти сьогодні зустрічаєшся з подругою? Ти сьогодні зустрічаєш подругу? Вправа 312 (сторінка 147) 1. До поданих дієслів додай -ся. Утворені дієслова запиши. Поясни, як змінився їх зміст. Миєшся, грієшся, хвилюєшся, дивуєшся. Турбуються, просяться, відкриваються, вітаються. Тепер дієслова означають дію, спрямовану на самого виконавця: миєшся — миєш себе. 2. Виразно прочитай дієслова на -ся. Як їх потрібно вимовляти? А писати? У дієсловах 2-ї особи однини -шся вимовляємо як [с': а]: [м и й е с': а], [г р' і й е с': а], [х в и л' у й е с': а], [д и в у й е с': а] У дієсловах 3-ї особи однини і множини -ться вимовляємо як [ц': а]: [т у р б у й у ц': а], [п р о с' а ц': а], [в і д к р и в а й у ц': а], [в і т а й у ц': а] Вправа 313 (сторінка 147) 1. Розглянь малюнки. Прочитай прислів’я і приказки, дотримуючись правильної вимови дієслів на -ся. 2. Поясни, як ти розумієш зміст наведених висловів. 3. Спиши. Підкресли дієслова на -ся і виділи в них закінчення. Визнач час, число та особу цих дієслів. Не хизуватися Повний колос до землі (теп. ч., 3 ос. одн.) , а порожній угору

(теп. ч., 3 ос. одн.)

З ким одн.), від того й ч., 2 ос. одн.)

(майб. ч., 2 ос. Бути передбачливим у виборі (майб.

На годину (майб. ч., 2 Не спізнюватися ос. одн.) — за рік не доженеш намагатися щось (теп. ч., 3 ос. одн.) як риба Марно зробити об лід. безліч клопотів, (теп. ч., 3 ос. одн.) як Мати постійно поспішати білка в колесі. Вправа 314 (сторінка 148) 1. Прочитай і спиши вірш, замінюючи подані в дужках дієслова неозначеної форми дієсловами теперішнього часу. Дотримуйся правила написання дієслів на -ся. Сидить Весна на гілочці та й гойдається. Хто не йде стежиною — зупиняється: — Подивіться, людоньки, на галузочці гойдається Веснонька в синій блузочці! 2. Знайди у творі споріднені слова та познач у них корінь. Споріднені слова: , . 3. Підкресли слова-синоніми. Якою частиною мови вони виражені? Слова-синоніми: гілочці, галузочці. Завдання і запитання для повторення 1. Яка частина мови називається дієсловом? Дієслово – самостійна частина мови, що означає дію предмета. 2. Що таке неозначена форма дієслова? Неозначена форма дієслова – незмінна форма, вона не вказує ні на час, ні на особу, ні на кількість виконавців. 3. Як змінюються дієслова минулого часу? теперішнього і майбутнього часу? Дієслова минулого часу змінюються за числами і родами в однині. Дієслова теперішнього часу змінюються за особами і числами. Дієслова майбутнього часу змінюються за особами і числами. 4. Спиши дієслова, вставляючи пропущені букви в ненаголошених особових закінченнях. Ба́чите (бо бачать), во́зите (бо возять), мрі́єте (бо мріють), раху́єте (бо рахують), мірку́єте (бо міркують), заго́їте (бо загоять).

5. Спиши речення. Підкресли дієслова. Визнач їх час, число та особу або рід Ожили (мин. ч., мн.) річки і розлилися (мин. ч., мн.) широкими морями. Розкинулось (мин. ч., одн., с. р.) небо яскравою блакиттю. Пробивається (теп. ч., 3 ос. одн.) до сонця молода трава. На клені з'являються (теп. ч., 3 ос. мн.) пучечки зелених квітів. Скоро білим цвітом укриються (майб. ч., 3 ос. мн.) сади. ПРИСЛІВНИК § 47. Поняття про прислівник як частину мови Вправа 315 (сторінка 149) 2. У якому тексті повніше змальовано картину природи? Назвіть слова, які допомагають зрозуміти, коли і де відбуваються описані дії. У другому тексті повніше змальовано картину природи. Дають Дають Дають зрозуміти, як зрозуміти, коли зрозуміти, де відбуваються події відбуваються відбуваються події події зранку угорі, внизу поважно 3. Знайдіть у цьому тексті слова-антоніми. З якою метою вони вжиті? Слова-антоніми протиставляють місце знаходження: угорі — внизу. 4. Установіть зв’язок слів: I варіант — у першому реченні, II варіант — у другому реченні, III варіант — у третьому. Зверніть увагу на слова, зв’язані з дієсловами. На які питання вони відповідають? Що виражають? Яку роль виконують у реченні? I варіант. Зранку повівав легенький вітерець. (Що?) вітерець (що робив?) повівав; повівав (коли?) зранку; вітерець (який?) легенький. Основа речення: повівав вітерець. Словосполучення: повівав зранку, легенький вітерець.

Другорядні члени речення: зранку (коли?, прислівник), легенький (який?, прикметник). II варіант. Угорі лопотіли осички. (Що?) осички (що робили?) лопотіли; лопотіли (де?) угорі. Основа речення: лопотіли осички. Словосполучення: угорі лопотіли. Другорядні члени речення: угорі (де?, прислівник). III варіант. Внизу поважно похитувалась папороть. (Що?) папороть (що робила?) похитувалась; похитувалась (як?) поважно; похитувалась (де?) внизу. Основа речення: похитувалась папороть. Словосполучення: поважно похитувалась, внизу похитувалась. Другорядні члени речення: поважно (як?, прислівник), внизу (де?, прислівник). Вправа 316 (сторінка 150) Спиши слова. З’ясуй, чи є серед них прислівники. Яке з цих слів «зайве»? Поясни, чому. Радіє, радо, порада, радісно. «Зайве» порада (не є спорідненим) Прислівники: (як?) радо, радісно. Дієслово: (що робить?) радіє. Іменник: (що?) порада. Вправа 317 (сторінка 150) 1. Прочитай і відгадай загадки. Доведи, що виділені слова — це прислівники. Визначаємо прислівники за питаннями: (коли?) уночі, (коли?) вдень, (де?) скрізь, (де?) спереду, (де?) ззаду, (як?) чимдуж. Загадка Відгадка У-но-чі гу-ля-є, а вдень спо-чи-ва-є, Сова ма-є кру-глі о-чі, ба-чить се-ред ночі. Дов-гі но-ги, дов-гий ніс, по бо-лоЛелека, журавель, чапля ту хо-дить скрізь. Стої-ть го-ра се-ред дво-ра: спеКорова ре-ду — ви-ла, зза-ду — мі-тла.

Бі-жить чим-дуж по до-лин-ці у сі- Заєць рень-кій ко-жу-шин-ці. 2. У яких загадках ужито прислівники-антоніми? Чи можна було б їх відгадати без цих прислівників? Прислівники-антоніми: уночі — вдень, спереду — ззаду. Без цих прислівників відгадати загадки було б важче: вони вказують на важливі ознаки (сова не спить уночі, а вдень спочиває; у корови роги спереду, а хвіст ззаду). 3. Випиши прислівники разом зі словами, з якими вони зв’язані за змістом. Став питання до прислівників за зразком. Прислівники разом із пов’язаними словами (найчастіше дієсловами): гуляє (коли?) уночі; спочиває (коли?) вдень; ходить (де?) скрізь; вила (де?) спереду; мітла (де?) ззаду; біжить (як?) чимдуж. Вправа 318 (сторінка 150) 1. Розглянь малюнок. Прочитай текст і добери до нього заголовок. Заголовок: «Нателла», «Нателла — дочка лісника». 2. Якою ти уявляєш Нателлу? Якими словами автор передає своє ставлення до дівчинки? Нателла (яка?) чорнява, смаглява, мала, моторна, весела, радісна. Своє прихильне ставлення до дівчинки автор передає лагідними словами: словами зі зменшувальними суфіксами (дівчатко, оченятами), епітетами (чорняве, дивакувато-ясними), радісним настроєм (усміхаючись). 3. Спиши текст і підкресли прислівники. Знайди дієслова, з якими вони зв’язані. Усно постав питання від дієслів до прислівників. На кам'янистому схилі в зеленій гущавині дерев ледь видніється лісникова хата з гнучкою радіощоглою на ній. Від хати по крутизні в'ється стежечка вниз до потоку. Щоранку спускається нею босоніж чорняве смагле дівчатко років десяти. Тримаючи глек у руці, легко стрибає з брили на брилу, озираючи вранішній світ

дивакувато-ясними оченятами, усміхаючись назустріч горам, небу й сонцю. Це Нателла, юна лісникова донька. Визначаємо прислівники за питаннями: (як?) ледь, (куди?) вниз, (коли?) щоранку, (як?) босоніж, (як?) легко, (куди?) назустріч. Поставили питання від дієслів до прислівників: видніється (як?) ледь; в'ється (куди?) вниз; спускається (коли?) щоранку; спускається (як?) босоніж; стрибає (як?) легко; усміхаючись (куди?) назустріч. Вправа 319 (сторінка 151) 1. Прочитай прислів’я. Поясни, як ти розумієш їх зміст. 2. Спиши. Підкресли прислівники й усно постав до них питання. Чим прислівники відрізняються від інших частин мови? Посієш вчасно — збереш рясно. (Треба все робити вчасно) Як у травні дощ надворі, то восени хліб у коморі. (Важлива роль дощу навесні) Земля-трудівниця аж парує та хліб людям щедро дарує. (Земля дає людям врожай) Визначаємо прислівники за питаннями: (коли?) вчасно, (як?) рясно, (де?) надворі, (коли?) восени, (як?) щедро. Ставимо запитання від дієслова до прислівника: посієш (коли?) вчасно; збереш (як?) рясно; дарує (як?) щедро. Прислівники не змінюються і найчастіше зв’язуються з дієсловами. 3. Знайди речення з однорідними членами. Якою частиною мови вони виражені? Земля-трудівниця аж парує та хліб людям щедро дарує. (Що?) земля-трудівниця (що робить?) парує, дарує. Основа речення: земля-трудівниця парує, дарує. Однорідні присудки: парує, дарує. Вправа 320 (сторінка 151) 2. Спиши вірш. Підкресли прислівник. На яке питання він відповідає? Що виражає? З яким словом зв’язаний у реченні? Наполохавши птахів сонних, в гай долинули з лугів дзвони. То сріблисто задзвенів дзвоник — його крильцем зачепив коник... Задзвенів (як?) сріблисто. Виражає ознаку дії, пов'язаний з дієсловом.

3. Знайди у творі спільнокореневі слова. Якими частинами мови вони виражені? Випиши ці слова та познач корінь. , , . Частини мови: дзвони (що?, іменник), задзвенів (що зробив?, дієслово), дзвоник (що?, іменник). Вправа 321 (сторінка 152) Спиши речення. Скільки в ньому однорідних членів? Якими частинами мови вони виражені і якими членами речення виступають? Зв'язок слів у реченні за питаннями: (хто?) дівчинка (що робить?) росте, зростає; росте, зростає (коли?) не щогодини, щомить. Основа речення (підмет і присудок): дівчинка росте, зростає. Словосполучення: росте, зростає не щогодини, а щомить. Однорідні присудки, виражені дієсловами: росте, зростає. Однорідні другорядні члени речення, виражені прислівниками, протиставляються: не щогодини, а щомить. Визначаємо за питаннями самостійні частини мови, і службові частини мови А (сполучник) дівчинка (хто?, іменник) росте (що робить?, дієслово), зростає (що робить?, дієслово) не (заперечна частка) щогодини (коли?, прислівник), а (сполучник) щомить (коли, прислівник). У реченні чотири однорідні члени: однорідні присудки росте, зростає (дієслова) і однорідні другорядні члени щогодини, щомить (прислівники). Вправа 322 (сторінка 152) 2. Визнач у кожному реченні час і число дієслова, з яким зв’язаний прислівник весело. Весело дзюрчить (теп. ч., одн.) весняний струмок. Весело дзюрчав (мин. ч., одн.) весняний струмок. Весело дзюрчатиме (майб. ч., одн.) весняний струмок. Весело дзюрчать (теп. ч., мн.) весняні струмки. 3. Зроби висновок, як змінювалось дієслово. Чи змінювалась при цьому форма прислівника? Дієслово змінювалося за часами і числами, а форма прислівника весело не змінювалася. Прислівник — незмінна частина мови.

Вправа 323 (сторінка 152) 1. Прочитайте і порівняйте тексти. Якими частинами мови є виділені слова? Виділені слова є Виділені слова є прикметниками прислівниками Смеркає. Гай востаннє Смеркає. Гай усміха(коли?) усміхається променям ється останнім (яким?) променям призахідного сонця. Тихо (як?) призахідного сонця. Жебожебонить струмок. Таємнить тихий (який?) струмок. ничо (як?) чорніють густі Чорніють таємничі (які?) густі лози, повиті сріблястим лози, повиті сріблястим туманом. туманом. 2. Спишіть словосполучення. Порівняйте прислівники і прикметники за значенням та за будовою. Зіставте питання, на які вони відповідають. З якою частиною мови переважно зв’язуються в реченні прислівники? А прикметники? Прислівник Прикметник найчастіше Найчастіше поєднується Питання Суфікс поєднується Питання Закінчення з дієсловом з іменником Усміхається Променям (як?) як? -є (яким?) яким? [ім] востаннє останнім струмок жебонить як? -о (який?) який? [ий] (як?) тихо тихий чорніють лози (які?) (як?) як? -о (які?) [і] таємничі таємничо 3. Від поданих прикметників утворіть і запишіть прислівники. Прокоментуйте, як ви це зробили. Щедрий — щедро, голосний — голосно, повільне — повільно, гарячий — гаряче, чудова — чудово, бадьора — бадьоро, близька — близько, гордий — гордо, замріяне — замріяно, лагідний — лагідно, добрий — добре.

Від прикметників (забрали закінчення) і утворили прислівники (додали суфікс прислівника, для прислівників на питання як? найчастіше суфікс о, -е): (який?) — щедро (як?),

(який?) — голосно (як?),

(яке?) — повільно (як?), гаря́

(який?) — гаря́че (як?),

(яка?) — чудово (як?),

(яка?) — бадьоро (як?),

(яка?) — близько (як?),

(який?) — гордо (як?),

(яке?) — замріяно (як?),

(який?) — лагідно (як?),

(який?) — добре (як?). Вправа 324 (сторінка 153) 1. Прочитай текст. Добери до нього заголовок. Заголовок: «Живий барометр». 2. Чи відома тобі ця прикмета? Які ще прикмети передбачення дощу ти знаєш? • Веселка під час дощу — до його швидкого закінчення. • Відсутність роси на рослинах уранці — до дощового дня. • Жаби квакають уночі — до дощу. • Ластівки літають низько — до дощу. • Червоне сонце вранці — до дощу. 3. Випиши виділені дієслова та зв’язані з ними за змістом прислівники. У дужках став до прислівників питання. Говорить (як?) впевнено; пролітають (як?) стрімко; бурчить (як?) глухо; кажеш (як?) правильно; літають (як?) низько. Вправа 325 (сторінка 154) 1. Прочитай вірш. Який настрій він створює? Опиши, яку картину ти уявляєш. Настрій: оптимістичний, замилуваний, радісний. 2. Випиши прислівники разом з дієсловами, з якими вони зв’язані за змістом. У дужках став до прислівників питання. розпочався (коли?) нині;

гудуть (як?) невпинно. 3. Знайди у вірші спільнокореневі слова. Скільки їх? Якими частинами мови вони виражені? Запиши ці слова і познач корінь. ,

;

, . Визначаємо самостійні частини мови за питаннями: весняний (який?, прикметник), веснянку (що?, іменник), бджоли (хто?, іменник), бджолині (які?, прикметник) У вірші чотири спільнокореневі слова — дві пари. Вправа 326 (сторінка 154) Спиши слова. Підкресли серед них те, у якому найменше звуків. Поясни свій вибір. Бджола, джміль, дідусь. бджола — 5 звуків[б дж о л а], джміль — 4 звуки [дж мі л'], дідусь — 5 звуків [д' і д у с'] Найменше звуків у слові джміль — 4. Вправа 327 (сторінка 154) 1. Прочитайте текст. Доповніть його прислівниками, скориставшись питаннями і словами з довідки. Зробіть висновок, як змінюється текст завдяки прислівникам. Прислівники: (де?) тут, (як?) краще, (як?) веселіше. 2. Які слова вживає автор замість слова бджолята? Замість слова бджолята автор уживає слова золотокрилки (у заголовку), бджоли (бджіл) і займенник їм. 3. Спишіть другий абзац. Підкресліть дібрані вами прислівники. Поміркуйте, як вони утворилися. Порядкує коло тих бджіл дядько Роман. Він, кажуть, знає таємну бджолину мову. Ходить серед вуликів і щось намовляє бджолятам. Певно, щоб краще роїлися, не хворіли та веселіше носили нектар з далеких і близьких квіток. Нова форма прислівника: весело — веселіше (відкинули суфікс –о, додали суфікси –іш, -е). Нова форма прислівника від прислівника з іншим коренем: добре — краще.

Вправа 328 (сторінка 155) 1. Від поданих прислівників утвори і запиши нові форми. Голосно, сильно, темно, високо, швидко. Голосніше, сильніше, темніше, вище, швидше. Набагато голосніше, трохи сильніше, значно темніше, ще вище, ку ди швидше. Найголосніше, найсильніше, найтемніше, найвище, найшвидше. Якнайголосніше, щонайсильніше, якнайтемніше, якнайвище, щона йшвидше. 2. Склади і запиши речення з різними формами одного прислівника (на вибір). Голосніше заспівали птахи. Сьогодні птахи співали набагато голосніше. Найголосніше кувала зозуля. Сорока намагалася якнайголосніше перекричати інших птахів. Вправа 329 (сторінка 155) 1. Прочитай і спиши. Які ще народні прикмети, пов’язані з життям бджіл, ти знаєш? Погоду бджола знає краще за нас. Якщо зранку весело і стрімко літає, день буде погожий, сонячний. Прикмети, пов’язані з життям бджіл • На вашу робочу руку присіла комаха — багатство і достаток. • Сіла на голову — чекайте влади і величі. • Рій бджіл над дахом — важлива новина. • Подарувати комусь вулик — зробити людину щасливою. 2. Підкресли прислівники і зв’язані з ними за змістом дієслова. Від кожного прислівника утвори і запиши нові форми. Краще, набагато краще, найкраще, щонайкраще. Веселіше, трохи веселіше, найвеселіше, якнайвеселіше. Стрімкіше, значно стрімкіше, найстрімкіше, якнайстрімкіше. 3. Установи зв’язок слів у першому реченні. (хто?) бджола (що робить?) знає; знає (що?) погоду; знає (як?) краще; краще (за кого?) за нас. Основа речення: бджола знає. Словосполучення: знає погоду, знає краще, краще за нас.

Вправа 330 (сторінка 156) 1. Прочитай вірш. Опиши, якою ти уявляєш калину. Калина — невелике деревце. Воно гарне о будь-якій порі року. Навесні бубнявіють бруньки. З них появляються молоді зелені листочки. У травні калина зацвітає дрібним білим цвітом. Тоді її порівнюють з нареченою. Та недовго красується вона своїм вбранням. Білі квіти дадуть початок майбутнім червоним калиновим гронам. Легкий подих вітру обсипає чудовий цвіт. Білим покривалом встеляє землю. Гарна калина навесні. 2. Запиши вірш із пам’яті. Підкресли прислівник. Добери до нього синоніми та спільнокореневі слова. Зацвіла в долині червона калина, ніби засміялась дівчина-дитина. Любо, любо стало, пташечка зраділа і защебетала. Синоніми: любо, мило, приємно, радісно. Спільнокореневі слова: любо, любий, любити, люблять, улюблений, любовний, Люба, Любонька, залюбила. Вправа 331 (сторінка 156) Спиши речення. Установи в ньому зв’язок слів. Пишається над водою червона калина. Зв'язок слів у реченні за питаннями: (що?) калина (що робить?) пишається; пишається (де?, над чим?) над водою; калина (яка?) червона. Основа речення: пишається калина. Словосполучення: пишається над водою, червона калина. Вправа 332 (сторінка 156) 1. Прочитайте. Поділіть текст на речення і запишіть з коментуванням. Цвітуть яблуні. Сонце вже встало і золотить повітря. Так тепло, так радісно птахи щебечуть під блакитним небом. 2. Відшукайте речення з однорідними членами. Які це члени речення? На які питання вони відповідають? З якими словами зв’язані? Якими частинами мови виражені? Цвітуть яблуні.

Непоширене просте речення. Сонце вже встало і золотить повітря. Слід розрізняти, що в цьому реченні нема однорідних членів, бо дієслова відповідають на різні питання: (що?) сонце (що зробило?) встало, (що робить?) золотить; встало (коли?) вже; золотить (що?) повітря. Так тепло, так радісно птахи щебечуть під блакитним небом. Зв'язок слів у реченні за питаннями: (хто?) птахи (що роблять?) щебечуть; щебечуть (як?) тепло, радісно; щебечуть (де?, під чим?) під небом; небом (яким?) блакитним. Основа речення: птахи щебечуть. Словосполучення: щебечуть тепло, радісно; щебечуть під небом; блакитним небом. Другорядні члени речення: тепло, радісно, небом, блакитним. Однорідні другорядні члени речення (тепло, радісно) є прислівниками і зв'язані з дієсловом-присудком щебечуть. Вправа 333 (сторінка 156) 2. Складіть і запишіть продовження казки: I варіант — на основі власних спостережень; II варіант — скориставшись поданими нижче робочими матеріалами. Використовуйте у своїх творах речення з однорідними другорядними членами, що виражені прислівниками. І варіант Почала Весна-красна будити калину. І ось уже набухають бруньки. Потім калина вся покрилася білим цвітом, немов дівчина наречена. Під калиновим кущем вирішив поселитися маленький їжачок. Можна сховатися від дощу чи спеки, подумав він. Після цвітіння зʼявилися ягідки, які згодом почали червоніти. Але вони були так високо, що їжачок не міг їх зірвати. На допомогу, як завжди, прийшли друзі, пташки. Одного дня вони так обліпили кущ, що і ягід було не видно. Пташки наїлися досхочу й весело та гамірно полетіли у своїх справах. Їжачок назбирав ягідок, покуштував, а вони — гіркі. Засумував він, а тут прилетіла на калину сорока й розказала йому, що ягоди будуть солодкуватими після морозів. Але їжачок взимку спить.

ІІ варіант Прилетіла Весна-красна на молодий калиновий кущ. Буйно й розкішно зазеленіли на ньому листочки. Потягнувся кущ зеленими листочками-рученятами до неба. А по небу неквапливо пропливала сіра хмара. Замилувалася вона Калинкою й щедро бризнула веселим дощиком. Усміхнулась лагідно Калина і розквітла рясно й пишно. А навкруги – тепло та радісно. Вправа 334 (сторінка 157) 1. Прочитай уривок з легенди. З’ясуй, чи є в цьому творі речення з однорідними членами, що виражені прислівниками. Довго і наполегливо доводилось людям лісами й полями, болотами та ярами шукати калинові грона. Доводилось шукати (як?) довго Доводилось шукати (чим?) лісами і наполегливо. й полями, болотами та ярами. Однорідні другорядні члени Однорідні другорядні члени речення, виражені речення, виражені іменниками. прислівниками. 2. Спиши текст. Підкресли прислівники. Усно постав до них питання. У давні часи калина не скрізь рослародила. Довго і наполегливо доводилось людям лісами й полями, болотами та ярами шукати калинові грона. Навіть на кам'яних скелях шукали, але не часто знаходили. А кому щастило зірвати дозрілі ягоди, той ніс їх у свою домівку, і в тій хаті назавжди оселялися радість, злагода і достаток... Ставимо питання до прислівників: (де?) скрізь, (як?) довго, (як?) наполегливо, (коли?) часто, (допоки?) назавжди.