h-4-um-sa-1

ГДЗ Українська мова та читання 4 клас Сапун 2021 Частина 1 Вибери номер вправи:

1-20

21-40

41-60

61-80

81-100

101-120

121-140

141-160

161-180

181-200

201-220

221-240

ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО В ТРЕТЬОМУ КЛАСІ Вправа 1 (сторінка 4) 2. Який настрій викликає в тебе прочитаний вірш? Вірш викликає легку тугу та сум за літом, яке швидко минуло. Водночас — це спокійне споглядання осені, з ноткою ніжності. Які рослини згадала поетеса? — горошок — мачок (маки) — соняшник Скільки строф у вірші? У вірші чотири строфи (куплети). З якою інтонацією потрібно читати кожну строфу? 1 строфа — з легкою тугою, ніби згадуєш щось хороше, що вже минуло. 2 строфа — спокійна, задумлива інтонація, передає зміну природи. 3 строфа — сумна й ніжна, як прощання з літом. 4 строфа — трохи жалібна, співчутлива до природи, що в’яне. 3. Пригадайте, що таке рима. Назвіть пари слів, що римуються. Рима — це співзвучні закінчення слів у рядках вірша. • проминуло — полинуло • пора — двора • потихеньку — тепленько • листки — хмарки • згубив — схилив Вправа 2 (сторінка 4) 1. Спиши першу строфу вірша. Виконай завдання на вибір. ✔ Підкресли слова, у яких є м'які приголосні звуки. Як швидко літо проминуло! Прийшла осінняя пора. Немов на крилах полинуло кохане літечко з двора!.. ✔ Підкресли слова, у яких чотири склади. Як швидко літо проминуло! Прийшла осінняя пора. Немов на крилах полинуло

кохане літечко з двора!.. 2. Склади асоціативну павутинку (на вибір). Літо: тепле, сонячне, яскраве, улюблене, жарке, вологе, дощове, прохолодне, урожайне, довгоочікуване. Осінь: золота, тепла, яскрава, дощова, холодна, рання, пізня, радісна, красива, різнокольорова. Вправа 3 (сторінка 5) 1. Запиши подані слова за абеткою. Підкресли в першому слові першу букву, у другому – другу і так далі. Склади слово з підкреслених букв. Календар, ластівка, минулий, орбіта, сорока, цвіркун, чорнослив, шанувати. Канікули. 2. Склади і запиши кілька речень про свої канікули. На канікулах я відпочивала у бабусі. Я люблю канікули! Закінчились літні канікули. 3. Побажай однокласникам та однокласницям успішного навчального року. Побажання запиши. Любі однокласники та однокласниці! Бажаю, щоб ваша мандрівка в країну Знань була цікавою та успішною. Вправа 4 (сторінка 5) Склади і запиши три запитання за змістом вірша Олени Пчілки «Як швидко літо проминуло!». 1) Яка пора року прийшла після літа? 2) Які листочки падають? 3) Що трапилося із соняшником? Вправа 5 (сторінка 5) 2. Чи можна назвати прочитаний текст оповіданням? Доведи. Які ознаки осені згадані в тексті? Твір написаний мовою прози, він невеликого обсягу – займає половину сторінки, зображена подія, що сталася одного дня в осінньому саду з життя бабусі та онуки Марії. 3. Розіграйте діалог бабусі з Марією. Додайте по кілька своїх реплік, обговоріть, чому осінь називають щедрою.

— Бабусю, а чому осінь називають щедрою? — Бо вона, Маріє, нічого не шкодує: у садку — яблука й груші, на городі — картопля й гарбузи, у лісі — гриби та горіхи. — То вона й мені яблук залишила? — Аякже! Ходімо назбираємо кошик, а взимку спечемо пиріг. — Дякую тобі, осене, що ти така щедра! Вправа 6 (сторінка 5) 1. Виконай завдання на вибір. ✔ Напиши, про що мріяла дівчинка. Дівчинка мріяла про зустріч з осінню. ✔ Побудуй звукові моделі виділених слів. Останнє – [• – – • =: •] проміння – [– – • = • =: •] курликання – [– • – – • – • =: •] прощання – [– – • – – • =: •] 2. Добери і запиши 10 слів з подовженими приголосними. Поцікався, які слова записали інші учні. Насіння, знання, малювання, життя, знаряддя, читання, уміння, весілля, здобуття, бажання. 3. Утвори і запиши слова за зразком. Склади речення з однією парою слів. Оповідати – оповідання взути – взуття уміти – уміння запитати – запитання смітити – сміття жити – життя. На свято Першого дзвоника Марійка взула нове взуття. Вправа 7 (сторінка 6) 1. Прочитай вірш. Аптека зелена, зелена аптека! Від тебе й від мене вона недалеко. Зелену аптеку слід кожному знати:

крушина, фіалка, конвалія, м'ята, вільха, деревій, бузина, кам'яниці, черемха і пижмо, шипшина й суниці... Зелена аптека – це трави і квіти, що в кошик збирають дорослі і діти! Грицько Бойко 2. Виконай завдання на вибір. ✔ Випиши назви лікарських рослин за абеткою. ✔ Бузина, вільха, деревій, кам’яниці, конвалія, крушина, м’ята, пижмо, суниці, фіалка, черемха, шипшина. ✔ Напиши, для чого заготовляють лікарські рослини. ✔ Лікарські рослини заготовляють для виготовлення ліків та для використання трав у народній медицині. Вправа 8 (сторінка 7-9) 1. Прочитай текст. Визнач його тему. Тема: казкова розповідь про їжака, ящірку та її хвіст. 2. Чому автор назвав текст «Неприємна пригода»? Як ти оцінюєш учинок хлопчиська? Чому ящірка звернулася по допомогу до їжака? Чому їжак пішов шукати хвоста? На мою думку, автор назвав казку «Неприємна пригода», бо вона пересварила ящірку та їжака. Ящірка загубила хвоста, коли на нього умисно наступив хлопчисько. Потім вона звернулась по допомогу до їжака. Щоб отримати загублений ящірчин хвіст, їжакові довелося і витрачати час на пошуки, і нитки позичати, і шкіру ведмедя латати, і шубу зайчикові пошити. Поки знайшовся хвіст, то у ящірки виріс новий. Зусилля їжака виявилися непотрібними ящірці, тому він образився. Як ти оцінюєш учинок хлопчиська? Казка закликає читачів не завдавати шкоди тваринам.

Хлопчик учинив недобре. Він погано ставиться до тварин. Усім відомо, що у випадку небезпеки ящірка залишає старий хвіст, а потім у неї виростає новий. Проте не слід зловживати цим пристосуванням природи в житті ящірок. Сам автор також засуджує цей вчинок хлопця. Він називає його хлопчиськом — це слово із суфіксом -иськ-, який надає згрубілого значення. Чому ящірка звернулася по допомогу до їжака? Чому їжак пішов шукати хвоста? Ящірка звернулася по допомогу до їжака, бо він був кравцем і зміг би пришити хвоста. Їжак пішов шукати хвоста, бо раніше ящірка врятувала його від лисиці. 3. Поділи текст на частини. Добери заголовки до частин. ✔ Неприємна зустріч. ✔ Пошуки хвоста. ✔ Новий хвіст. Вправа 9 (сторінка 9) 1. Обговоріть, що з розказаного могло бути насправді, а що – казкове. Реальне у творі: • тварини відчувають небезпеку («ящірка відчула небезпеку»); • восени ящірки риють нори або ховаються в чужих («ящірка вже поверталась додому,… пірнула в нірку… довго вона просиділа в нірці»); • іноді людина наступає ящірці на хвіст («хлопчисько наступив-таки їй на хвоста»); • ящірки прудкі тварини, вони швидко бігають («але вхопити ящірку руками не так легко»); • ящірки залишають хвіст у випадку небезпеки («втекла, тільки без хвоста»); • можна натрапити на покинутий хвіст плазуна («шкода тільки, що не коричневий, а зелений»); • пристосування ящірки – на місці старого виростає новий хвіст («не було хвоста, а тепер є…сам виріс»); • у борсука вуса присутні на морді і над очима;

• у випадку небезпеки їжаки згортаються клубком («устиг згорнутись у клубок») Казкове у творі: • персонажі-тварини вміють розмовляти, наділені людськими рисами; • наявність голок робить їжака кравцем; • можна ящірці пришити хвоста; • їжак зашиває шкіру ведмедя; • їжак шиє білу шубу зайцеві; • «старий борсук задумливо покрутив довгого сивого вуса» 3. Виконайте завдання на вибір. Оцініть роботу одне одного. ✔ Складіть мінірозповідь про життя ящірки з новим хвостом. Незабаром у ящірки виріс новий хвіст схожий на попередній, але зеленого кольору. Їжак розказав всім звірям у лісі про цю новину. Всі звірі приходили до ящірки подивитися на новий хвіст. Якось одного разу, під час такого показу, знову з’явився той самий хлопчисько в червоних тапочках. Всі звірі зразу розбіглися, а ящірка перелякалася й завмерла. Хлопчисько став стрімко наближатися до неї та тільки схопити за хвоста не зміг. Хвіст був дуже малий. Ящірка прудко пірнула під пеньок. З того часу вона стала дуже обережною й намагалася не зустрічатися з хлопчиськом. ✔ Намалюйте план-схему лісу, позначте, де живуть персонажі, покажіть, як рухався їжачок. Рухався їжачок: ведмідь ——> дім ——> ведмідь ——> сусідкравець ——> ведмідь ——> борсук ——> заєць на городі ——> дім ——> ящірка. Вправа 10 (сторінка 10) Перекажи текст від імені одного з персонажів (ящірки або їжака). Я — коричнева ящірка. Якось увечері, коли я верталася додому, мене знову підстеріг той самий хлопчисько в червоних тапочках. Я кинулася тікати, та біля самої нірки він наступив мені на хвоста. Я рвонулася й сховалася, але вже без хвоста. Довго я сумувала, а потім згадала про сусіда-кравця їжака: колись я

врятувала його від лисиці. Їжак пообіцяв пришити хвоста, якщо я його принесу. Та хвіст ніби крізь землю провалився. Тоді їжак сам вирушив на пошуки. Ведмідь сказав про хвіст лише після того, як їжак залатав йому шкуру; ведмідь чув про нього від борсука, борсук — від зайця. Зайця їжак шукав цілий тиждень і пообіцяв пошити йому теплу шубку, тож заєць хвоста таки знайшов. Коли їжак радісно приніс мені хвоста, у мене вже виріс новий — невеличкий, але свій. Їжак розсердився, що даремно ходив і змарнував стільки часу, й пішов геть, не дослухавши моїх вибачень. Вправа 12 (сторінка 10) 1. Утвори і запиши словосполучення. Із двома сполученнями (на вибір) склади і запиши речення. Пахуча м’ята; добра пам’ять; пташина сім'я; широке подвір’я; міцне здоров’я. Під моїм вікном росте пахуча м’ята. Пташина сім’я ластівок оселилася під дахом нашої школи. 2. Добери і запиши 10 слів з апострофом. Поцікався, які слова записали інші учні. Пір’я, ім'я, в’язання, бур’ян, Лук’ян, в’яз, п’ята, зв’язок, від’їзд, з’єднання. 3. Виконай завдання на вибір. Оціни свою роботу. ✔ Побудуй звукові моделі слів пір'ячко в'язання. Запиши ці слова, поділяючи на склади для переносу. Пір’-яч-ко [– • – = • – – •]. в’я-зан-ня [– = • – • =: •]. ✔ Утвори і запиши слова за зразком. Склади речення з однією парою слів. Камінь – кам’яний; соловей – солов’їний; солома – солом’яний; олово – олов’яний. У гаю весело затьохкав соловей. У травні солов’їний спів чути зранку.

Вправа 13 (сторінка 11) 1. Прочитай. Поміркуй, коли чи про кого так кажуть. Накивати п'ятами. Двох слів докупи не зв'яже. П'яте колесо у возі. В'ється в'юном. Сім п'ятниць на тиждень. Накивати п’ятами – втекти. Двох слів докупи не зв’яже – так говорять про тих, хто не вміє гарно говорити. П’яте колесо у возі – щось зайве або зовсім не потрібне. В’ється в’юном – підлещується. Сім п’ятниць на тиждень – про тих, хто легко і швидко змінює свої рішення. 2. Спиши фразеологізми. Підкресли букви, між якими стоїть апостроф. Запиши виділені слова, поділяючи на склади для переносу. Накивати п’ятами. Двох слів докупи не зв’яже. П’яте колесо у возі. В’ється в’юном. Сім п’ятниць на тиждень. П’ят – ниць, п’я – тниць; ти – ждень, тиж – день. Вправа 14 (сторінка 11) 1. Прочитай вірш. Поясни, радість чи сум ти відчуваєш після читання. Вірш викликає настрій замилування, спокою, поєднання суму з радістю. 2. Які картини поставали у твоїй уяві під час читання? Розкажи. Барви осені: пожовкла трава, яскраво-зелена ялинка, сіра хмарина. 3. Постав запитання до вірша, які починалися б поданими словами. Знайди відповіді у вірші. Запитання Відповіді Що притомилося? «Притомилось сонечко» Яка ялинка в лісі? «Ялинка в лісі сонячнозелена» Коли ялинка сонячноКоли «облетіло літо зелена? листячком із клена».

На чому пропливає «Пропливає осінь на осінь? хмарині сірій» Хто курличе, що летить «Журавлі курличуть: у вирій? летимо у вирій» Вправа 15 (сторінка 11) Визнач, які словосполучення у вірші вжито в переносному значенні. Притомилось сонечко; облетіло літо; пропливає осінь на хмарині сірій. Вправа 16 (сторінка 12) 1. Прочитай. Випиши словосполучення, ужиті в переносному значенні. Солодкі слова. Солодкі сни. Холодний погляд. Важкі хмари. Важкі задачі. 2. Виконай завдання на вибір. ✔ Склади і запиши речення з будь-якими двома словосполученнями з попереднього завдання. Не вірте солодким словам. Малюку снились солодкі сни. ✔ Утвори словосполучення зі словами так, щоб вони вживалися в прямому та переносному значеннях. М’який плед – м’який характер; кучерявий хлопчик – кучерявий кущ; пролітає птах – пролітає час; біжить дівчинка – біжить струмок. 3. Прочитай і відгадай загадку. Восени. 4. Виконай завдання на вибір. ✔ Склади і запиши речення зі словом восени. Восени птахи відлітають у вирій. ✔ Випиши із загадки словосполучення, ужиті в переносному значенні. Клен запалає; прихопив морозець; вогонь впав. Вправа 17 (сторінка 12) Знайди і запиши 3-4 народні прикмети зі словом восени. Разом із членами родини поспостерігай, чи справдяться прикмети. Якщо восени сіренький ранок, то жди ясного дня.

Восени птахи летять високо – боятися дощу не варто, день буде теплим. Восени птахи летять низько – до холодів. Якщо восени снігу насипле рано, то і весна буде рання. Вправа 18 (сторінка 12) Розгляньте схему. Підготуйте усне повідомлення «Значення слів в українській мові». Лексичне значення – це те, що означає слово. В українській мові за кількістю тлумачень слова поділяються на однозначні та багатозначні. Лексичне значення слова шукаємо в тлумачному словнику. Вправа 19 (сторінка 13) 1. Прочитай. Поміркуй, що означають виділені слова. За озером видніється Ряд гір в одному гірський хребет. напрямку, гірське пасмо Хребет людини і тварини Орган скелетної системи складається з хребців. тіла Труба — один із Духовий мідний найдавніших музичних музичний інструмент інструментів. Для водопостачання Довгий порожнистий будинку закупили предмет для поліетиленові труби. переміщення рідин, газів. 2. Виконай завдання на вибір. ✔ Спиши речення, у яких є іменники в множині. Хребет людини і тварини складається з хребців. Для водопостачання будинку закупили поліетиленові труби. ✔ Склади і запиши речення зі словом стіна в значеннях «частина будівлі», «група людей». Будівельники зводили стіну. Центральною вулицею стіною йшли демонстранти з гаслами. Вправа 20 (сторінка 13) Прочитай вірш. У якому значенні вжито слово земля? Земля – Батьківщина. Вправа 21 (сторінка 14)

Виконай завдання на вибір. ✔ Випиши з вірша Ю. Хандожинської «Батьківщина» словосполучення, ужиті в переносному значенні. Сміється колосок, земля єдина із окрас, Батьківщина рідна ненькамати. ✔ Склади і запиши речення зі словом земля в різних значеннях. Люди живуть на планеті Земля. Україна — моя рідна земля. На землі вирощують овочі та фрукти. Земля є домівкою для багатьох тварин. Вправа 22 (сторінка 14) Випиши з тлумачного словника значення слова підручник. Підручник – книга, за якою вивчають навчальний предмет; посібник. Вправа 23 (сторінка 14-18) 1. Прочитай заголовок. Про кого або про що може йтися в оповіданні з такою назвою? В оповіданні може йтися про теля в прямому значенні (тварина) або в переносному (людина, яка вперто робить щось по-своєму). 2. Хто головна дійова особа оповідання? Чим мама докоряла Сергійкові? Як хлопець переганяв теля? Головний персонаж: хлопець Сергійко. Мама докоряла Сергійкові за те, що він безвідповідально ставиться до свого обов’язку – доглядати за телям, вдарив тварину, бо вона не робила того, що він наказував. Хлопець переганяв теля силою: тягнув за вірьовку, забив у землю прикорінь і накручував на нього припинач, а потім ударив теля прикорнем по спині. Чи схвалюєш ти поведінку Сергійка? Чому? Я не схвалюю поведінки Сергійка. По-перше, він безвідповідально поставився до свого обов’язку – доглядати за телям. Так захопився грою, що забув про живу тварину, залишив її пектися на сонці. Чимдуж не побіг до теляти, а спочатку дбайливо склав крильця літака, хоч теляті було справді жарко і воно важко дихало. По-друге, хлопчик дуже спішив повернутися до попередньої роботи, що навіть не скривав свого

невдоволення: гримнув на тварину, смикав за шнурок, навіть прикорінь забивав у землю і накручував на нього вірьовку. Потретє, Сергійко наостанок зі всього розмаху вдарив тварину прикорнем по спині. А теля від болю чи страху кинулося навтьоки, воно мчало як несамовите, тягнучи за собою хлопця. Після такої поведінки хлопця навіть добрі слова до теляти уже йому не допомогли. Сергійкові, по правді, добре перепало. Думаю, що він більше не буде ображати тварину. 4. Чи справдилися твої передбачення? Чому Сергійко розплакався? Яку пораду дала мама синові? Що б ти порадив / порадила хлопчикові? Сергійко розплакався від образи на теля і жалю до себе. Мама порадила не бити теля, а показати йому травичку — тоді воно саме піде за хлопцем. Я би порадив Сергійкові бути відповідальнішим у виконанні своїх обов’язків, добре ставитися до домашніх тварин, думати перед тим, як щось робити. 5. Складіть кілька запитань за змістом тексту. Прочитайте за особами розмову Сергійка з мамою. Складіть план тексту. Поцікавтеся, який план склали інші групи. 1. Що майстрував Сергійко? 2. Чому теля потягло хлопчика? 3. Які перешкоди довелося подолати Сергійкові? План 1. Сергійко ладнає ракету. 2. Мама просить перепнути теля. 3. Обов’язок – доглядати теля. 4. Теляті було жарко. 5. Сергійко проявляє незадоволення. 6. Вперте теля пручається. 7. Тварина помчала як несамовита. 8. Ображений хлопчик гірко плаче. 9. Та навіщо ж було бити? 10. Сергійко поплентався до призьби. Вправа 24 (сторінка 18)

Добери інший заголовок до оповідання. Обґрунтуй свій вибір. До твору можна дібрати інший заголовок «Сергійко і теля». В оповіданні йдеться про хлопчика і теля, якого треба було перепнути Сергійкові. Такий заголовок відповідає темі оповідання. Вправа 25 (сторінка 18) 1. Розіграйте діалог "Значення слова", використовуючи подані репліки. – Ти пам’ятаєш, як називають слова, протилежні за значенням? – Так, звичайно, це антоніми. – І можеш навести приклади? – Наприклад, великий – маленький. А ти, будь ласка, пригадай, як називають близькі за значенням слова. – Це, здається, синоніми. – Правильно. Наведи приклади. – Маленький, крихітний. – Для чого потрібно вміти добирати синоніми? – Для підвищення виразності мови, щоб уникати повторення в тексті. Вправа 26 (сторінка 18) Позмагайтеся, хто добере найбільше синонімів до поданих слів. Говорити — балакати, розмовляти, бесідувати. Будинок — будівля, споруда, будова. Міркувати — обдумувати, мислити, аналізувати. Відважний — сміливий, мужній, хоробрий. Вправа 27 (сторінка 19) 1. Прочитай слова. Спиши, уставляючи пропущені орфограми. Пшениця, друг, секунда, зима, п’ятниця, комп’ютер, останній, високий, м’який. 2. Виконай завдання на вибір. ✔ Випиши слова, до яких можна дібрати антоніми. Друг – ворог; зима – літо; останній – перший; високий – низький; м’який – твердий. ✔ Склади речення зі словами з апострофом. П’ятниця – останній робочий день тижня. Батьки купили мені комп'ютер останнього покоління. Бабуся спекла м'який, духм’яний хліб.

3. Утвори і запиши речення з поданих слів. Підкресли синоніми. Пришкандибав вайлуватий ведмідь. Пристрибав прудкий зайчик. Прилетів строкатий дятел. Причалапав колючий їжачок. Вправа 28 (сторінка 19) Добери і запиши кілька прислів'їв, у яких є антоніми. Багатому і під гору вода тече, а бідному в долині треба криницю копати. Хто вранці плаче, той ввечері сміється. Краще віддати своє, ніж взяти чуже. Подалі покладеш, ближче візьмеш. Добро завжди перемагає зло. Щастя з нещастям двір про двір живуть. Вправа 30 (сторінка 20) 1. Обговоріть, чи подобається вам осінь. Мені подобається осінь. Вона розфарбовує дерева в жовте й багряне, а під ногами весело шелестить листя. Восени починається навчання, і я знову бачу своїх друзів. А ще осінь пригощає нас яблуками, грушами й виноградом з бабусиного саду. 2. Розгляньте малюнок на с. 19. Складіть (усно) текст про осінній парк. Осінній парк Восени парк стає схожим на казковий палац. Клени горять червоним, берізки — золотом, а доріжки вкриває барвистий килим листя. Над головою пливе павутиння бабиного літа. Білочка поспішає сховати горішок, а з гілки на гілку перелітає сорока. Тихо й трохи сумно, але дуже гарно. Вправа 31 (сторінка 20) Запиши свій текст. За потреби скористайся словами і словосполученнями. Осінь — справжня красуня. Наче художниця, вона зачаровує барвами кожне дерево, і дерева пишаються новим вбранням. Листочки плавно опускаються, наче парашутики, і шурхотять під ногами. У повітрі пливуть павутинки бабиного літа. Здалеку чути скрекотання сороки — вона ніби кличе всіх помилуватися осіннім

лісом. Вправа 32 (сторінка 20) Добери і запиши кілька прислів'їв чи приказок про осінь. Осінь іде, а за собою дощі веде. Серпень варить, вересень до столу подає. Курчат по осені рахують. Вправа 33 (сторінка 20) 2. У чому бачить красу України поетеса? Які емоції ти відчуваєш, читаючи твори про Україну? Як ти розумієш вислів сліпну від краси? Яка головна думка вірша? Поетеса бачить красу в тому, що «зветься Україна»: у природі (степи), у національній спадщині (явори), в працьовитих людях (дорога). Читаючи твори про Україну, я відчуваю піднесення, радість, замилування, гордість. Вислів «сліпну від краси» означає не можу надивитися, налюбуватися. Головна думка: «Така краса, висока і нетлінна» 3. Уявіть, що ви спілкуєтеся із зарубіжними друзями. Розкажіть їм, де варто побувати в Україні, що подивитися. Друзі, приїжджайте в Україну! У Києві обов’язково подивіться Софію Київську та Києво-Печерську лавру. У Львові пройдіться бруківкою старого міста й скуштуйте справжнього львівського шоколаду. А влітку раджу поїхати в Карпати: там високі гори, чисті річки й водоспади. Ви неодмінно закохаєтеся в нашу країну! Вправа 34 (сторінка 21) 1. Випиши з вірша Ліни Костенко «Усе моє, все зветься Україна» виділені слова. Добери до них спільнокореневі. Познач корені у словах. —

, , ,

, ,

, ,

,

,

,

, ,

, .

,

Доро́

—

,

,

, ,

,

,

,

. —

,

,

, ,

, ,

,

,

,

,

,

, , , 2. Пригадай послідовність розбору слова за будовою. 3. Виконай завдання на вибір. Обґрунтуй свій вибір. ✔ Розбери за будовою слова мандрівники, подорож. ,

.

.

✔ Добери слова, які мають таку будову. корінь + суфікс + корінь + закінчення закінчення , ,

, ,

, ,

,

,

,

Вправа 35 (сторінка 21) 1. Прочитай слова. Запиши їх у три колонки відповідно до схем. Стіл, підводник, запах, хвіст, зелень, підручник, вихід, політ, подарунок, дуб, напис, припічок. Стіл підводник запах хвіст підручник вихід зелень подарунок політ дуб припічок напис 2. Із двома словами (на вибір) склади і запиши речення. У шкільному парку росте могутній дуб. Запах осіннього листя чути повсюди. Вправа 36 (сторінка 21-22) 1. Прочитай текст. Визнач, що тобі було вже відомо, а що для тебе нове.

Мені вже було відомо про те, що храм Софії Київської був побудований Ярославом Мудрим, там розміщувалася перша бібліотека. Цікаво було дізнатися, що храм був побудований тисячу літ тому, а будували його десять років. 2. Про які часи розповідається в тексті? Як описано храм? Як ти розумієш вислів не одне літо минуло? У тексті розповідається про давні часи, коли на київському престолі правив князь Ярослав, якого «за добрі справи й гострий розум прозвали його Мудрим». Для опису храму наводяться справжні факти. Вислів «не одне літо минуло» слід розуміти, як тривалість часу в декілька років. 3. Зіскануйте QR-код та здійсніть віртуальну екскурсію. Обговоріть, що вас вразило. Зіставте побачене і прочитане. Переглянувши відео «Софія Київська», можна здійснити віртуальну подорож собором. На його мурованих стінах багато стародавніх написів. Коли вчені їх прочитали, то з’ясувалося, що святий князь Ярослав Мудрий закінчив будівництво храму, розпочате його батьком Володимиром Великим. Вправа 37 (сторінка 22) 1. Постав запитання за змістом оповідання Наталі Гуркіної «Про Софію Київську», які починалися б поданими словами. Запитання Відповіді Хто побудував цей Князь Ярослав, якого храм? прозвали Мудрим. Який був храм «Усередині храму, як у усередині? казці: усі стіни в малюнках!» Коли він був «Збудований він мудрим збудований? Ярославом тисячу літ тому» Скільки років пішло на «Довгі десять років пішло побудову? на те» Що зібрав мудрий «Мудрий Ярослав зібрав Ярослав під його під його стінами стінами? бібліотеку».

Що означає назва «Назва храму означає храму? «мудрість»». 2. Виконай завдання на вибір. Яке завдання, на твою думку, легше? ✔ Добери споріднені слова до слова держава. Держава — державність, державний, самодержець. ✔ Склади прислів'я за числовими підказками. Підкресли орфограми. Рідний край – земний рай. Наша слава – українська держава. Вправа 38 (сторінка 23) Прочитай вірш. Спиши, розкриваючи дужки та вставляючи пропущені букви, апостроф. Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну. Красу її вічно живу і нову, і мову її солов’їну. Вправа 39 (сторінка 23) 2. Якими словами авторка описує красу рідного краю? Які почуття викликав у тебе цей вірш? Які рядки тобі хотілося б проілюструвати? Дізнайся з тлумачного словника значення слова мереживо. Лірична героїня – особистість, закохана в красу рідної землі — «краса землі моєї проникливо цвіте». У наступних строфах вона згадує і вишню («у вишні зріє промінь»), і зрілий соняшник («соняшник схиляє голівоньку палку»), і лебедика («злітає лебедик на ставку»), і вербу («верба вплітає стрічку у коси чепурні») – наші фольклорні символи. Пшениця («пшениця янтаріє, прийшла її пора») і пов’язаний з нею добробут символізує жовтий колір на нашому Державному Прапорі. Так додається розуміння, що вірш виражає любов до української землі. Почуття: любов до рідного краю, замріяність, замилування красою, оптимізм, радість. Мере́живо – декоративні елементи з тканини і ниток. Загальною ознакою всіх видів мережива є отвори різних розмірів між нитками, які утворюють візерунок. Мереживо використовується в

оформленні одягу, а також в оформленні інтер'єру у вигляді декоративних панно, скатертей, тюлів, покривал. Вправа 40 (сторінка 24) 1. Позмагайтеся, хто знайде більше слів з ненаголоше-ними [е], [и] в коренях у вірші Нати Гончаренко. Пшениця, тихесеньких, мереживо, схиляє, лебедик, верба, чепурні, синіє. 2. Пригадайте правило перевірки написання слів з ненаголошенимн [е], [и] в коренях. Наведіть приклади. Треба підібрати спільнокореневе слово, в якому ненаголошений став наголошеним, або перевірити за орфографічним словником. Верба́ – ве́рби; лебе́дик – ле́бідь. Вправа 41 (сторінка 24) 1. Прочитай слова. Поміркуй, яку букву (е чи и) потрібно вставити. Чи можна дібрати перевірні слова до цих слів? 2. Виконай завдання на вибір. ✔ Випиши слова, у яких пропущена буква и. Виразно, читання, диван, дитина, директор, кишеня, коридор, пиріг, тривога, хвилина. ✔ Випиши слова, у яких пропущена буква е. Ведмідь, медаль, метро, предмет, театр, черговий, черевики, чернетка, апельсин, велосипед, очерет, пшениця, секунда, черемха, черешня. 3. Уяви себе директором школи. Розкажи, що можна покращити в школі. Свої роздуми починай словами: Я вважаю, що ... . Я вважаю, що в школі можна облаштувати зелений куточок, де учні доглядали б за рослинами. Добре було б частіше проводити уроки на свіжому повітрі й екскурсії. А ще я зробив би бібліотеку затишною: з м’якими кріслами й новими книжками. Вправа 42 (сторінка 24) Обговори з батьками, що означає любити Україну. Любити Україну — це знати її історію, говорити українською мовою й шанувати традиції. Це також берегти природу, не смітити й доглядати своє подвір’я. Любити Батьківщину — означає добре

вчитися, допомагати людям і робити корисні справи для свого міста чи села. Вправа 43 (сторінка 24-27) 2. Про що хотіла дізнатися Аллочка? Хто заклав парк у Ходаках? Що дівчинка знала про калину? Яке враження справила казка на Аллочку? А на тебе? Аллочка хотіла дізнатися про дендропарк, про який чула. Дендропарк у Ходаках заклав професор, почесний громадянин міста Анатолій Іванович Потопальський. Дівчинка знала, що калина — це червоні ягідки, якими її лікувала мама. Казка про трагічну долю Калинки засмутила Аллочку. Мене казка теж зворушила: шкода дівчину, але радісно, що пам’ять про неї живе в калині — символі України. 3. Уяви себе персонажем «Казки про Калинку». Перекажи зміст від імені персонажа. Я — дрізд-омелюха. Давно це було. Жила серед людей добра й розумна чарівниця Калинка. Вона передбачала негоду й попереджала про напади злого Дракона. Якось біля озерця Калинка побачила двох крилатих зміїв, що готувалися напасти на поселення, і гукнула нас, дроздів. Ми полетіли й попередили людей, і селяни відбилися від Драконів. Та Дракони згубили дівчину. Люди поховали Калинку під вербою, а наступного року там виріс гарний кущ — калина. Тепер узимку ми підживлюємося її ягідками, насінинки яких схожі на людське серденько. Вправа 44 (сторінка 27) 2. Які дерева називають унікальними? Що ще може бути унікальним, неповторним? Унікальними називають дерева, які рідко трапляються в певній місцевості, мають власну історію або пов’язані з відомими людьми. Унікальними, неповторними можуть бути пам’ятки, традиції, таланти людей. 3. Поділіть текст на частини. Доберіть до них заголовки. 1. Дендропарк. 2. Професор А. І. Потопальський. 3. Розумна чарівниця Калинка. 4. Небезпечна зустріч.

5. Виріс гарний кущ. 4. Покажіть смайликами емоції Калинки. Прокоментуйте. Емоції Калинки: радість, загадковість, цікавість, щирість, уважність, сум, заспокоєння. 5. Обговоріть, чому люди склали багато казок, легенд, пісень про калину. Люди склали багато казок, легенд, пісень про калину тому, що вона є рослинним символом українського народу, росте гарним кущем, має лікувальні властивості. Вправа 45 (сторінка 27) Добери і запиши слова для опису калини. Калина (яка?) ... . Калина (яка?) корисна, лікарська, красива, червона. Калина, немов ... . Калина, немов наречена в білосніжній сукні. Калина, немов Україна. Вправа 46 (сторінка 27) 1. Пригадайте, як вимовляють дзвінкі приголосні звуки в кінці складу й слова. Чітко вимовляйте пари слів. Дзвінкі приголосні звуки в кінці складу й слова вимовляються чітко: Грип — гриб, ріпка — рибка; ліс — ліз, кіски — кізки; пліт — плід, лук — луг 2. Прочитайте слова. Пригадайте, як перевірити написання слів. Які слова неможливо перевірити правилом? г чи вогкий (бо волога), легкий (бо легенький), х? нігті (бо ніготь), кігті (бо кіготь), мигтить (бо миготіти) д чи молотьба (бо молотити), ходьба (бо ходити), т? боротьба (бо боротися) ґ чи вокзал (за словником), рюкзак (за к? словником), Великдень (бо великодні) з чи просьба (бо просити) с? Вправа 47 (сторінка 27)

1. Виконай завдання на вибір. ✔ Випиши слова однієї з груп попереднього завдання, добираючи перевірні слова. Молотьба (бо молотити), ходьба (бо ходити), боротьба (бо боротися). ✔ Склади і запиши речення зі словниковими словами з попереднього завдання. Ми прибули на міський вокзал. Турист пакував рюкзак. 2. Спиши текст. Устав пропущені орфограми. Ти знаєш, що таке хліб? Хліб — це наше життя. У кожен буханець вкладена велика праця багатьох людей. Бережіть хліб! 3. Кому ти можеш подякувати за хліб? Запиши 2-3 речення. Поцікався, які речення-подяки написали інші учні. За хліб треба дякувати землеробам, комбайнерам, млинарям, пекарям. Дякую хліборобам за їхню важку працю. Дякую пекарям за смачний свіжий хліб. 4. Прочитай. Поясни, які перевірні слова ти дібрав / дібрала. Запиши слова за абеткою. Блузка, відгадка, вудка, коробка, мережка, приказка, рибка, стежка, ягідка. Вправа 48 (сторінка 28) 1. Прочитай вірш. Спиши, уставляючи пропущені букви. Вийшла курочка на гря..ку, кличе діток на заря..ку: – Куд-куди? На дорі..ку! Починаємо пробі..ку! Грицько Бойко Вийшла курочка на грядку, Кличе діток на зарядку: – Куд-куди? На доріжку! Починаємо пробіжку! 2. Запиши свою думку про те, чому важливо робити зарядку. Зарядку важливо робити, бо вона допомагає прокинутися й підбадьоритися. Після вправ м’язи стають сильнішими, а настрій

кращим. Хто щоранку робить зарядку, той менше хворіє й швидше береться до справ. Вправа 49 (сторінка 28-29) 1. Прочитай вірш упівголоса. Зверни увагу, скільки речень у вірші. У вірші два речення. 3. Чи давно побудовано міст? Свідком яких подій був міст? Які події радували міст, а які засмучували? Міст побудовано давно: він пам’ятає ще коней, які доторкалися до нього копитом. Міст бачив багато подій. Його радували теплі коні, що торкалися копитами, і пташки, які сідали на нього відпочити. Засмучували міст гул важких машин і лихо, коли в річку впав літак. 4. Знайдіть у вірші словосполучення, ужиті в переносному значенні. Примостився міст до міста; міст шепоче; прислухаються хвилі, зорі, земля; міст із містом розмовля; траплялось лихо. 5. Розіграйте діалог «Я розмовляю з мостом». — Привіт. Давай знайомитися. Я міст. А як тебе звати? — Привіт. Я Софійка. Як тобі живеться? Як хлюпоче хвиля чиста? — Чудово! Я проводжаю людей, машини. Сьогодні з тобою познайомився. — Я іду до міста. Он неподалік. — Гарне місто. З ним увечері часто розмовляю. — А про що? — Раніше лихо стало… Впав літак… Усі були засмучені… — І до нашого села звістка долетіла… — А вчора тут пташки сіли відпочити… — Бачу, що у тебе активне життя… Нема коли скучати… Як буду вертатися, ще поговоримо! До зустрічі! — До зустрічі! Вправа 50 (сторінка 29) 1. Випиши з вірша Григорія Фальковича дієслова з префіксами. Примостився, настає, доторкались, впав, відпочити, прислухаютьс я, прислухається, розмовля.

2. Розгляньте схему. Розкажіть правило написання префіксів з/ с-. Префікс с– пишуть перед буквами на позначення глухих приголосних к, п, т, ф, х: сказа́ти, спалахну́ти, стовкти́, сфотографува́ти, схили́ти. Перед усіма іншими буквами пишемо з (зрідка із): зба́вити, звести́, зжи́тися, ззирну́тися, зсади́ти, зці́пити, зчепи́ти, зши́ток; ізжо́вкнути, ізно́в, ізсере́дини. 3. Складіть свою схему або намалюйте ілюстрації, які допомагають запам'ятати правило написання апострофа після префіксів. Після префікса, що закінчується на приголосний, перед я, ю, є, ї пишемо апостроф: об’їзд, роз’яснити, з’їсти. Після префікса на голосний апостроф не пишемо: проїзд, заїхати. 4. Пригадайте правило написання префіксів роз-, без-. Наведіть приклади слів із цими префіксами. У кінці префіксів «роз–», «без–» завжди пишеться буква «з»: розпитати, розіграти, безтурботний, розписка, безрадісний. Вправа 51 (сторінка 29) 1. Запиши антоніми до поданих слів. Відцвітати — зацвітати, звузити — розширити, обмежений — безмежний, захмарене — безхмарне. 2. Виконай завдання на вибір. Оціни свою роботу. ✔ Запиши слова, уставляючи префікс з- чи с-. Сказати, зшити, зміряти, сфотографувати, створити, зв'язати. ✔ Добери і запиши 5 слів з апострофом після префіксів. Роз’єднати, об’їзд, об’ява, з’їхати, під’їзд. Вправа 52 (сторінка 30) Випиши з книжки, яку зараз читаєш, три речення, у яких є слова з префіксами. Слова з префіксами поділи на склади для переносу. І вмов – ля – ли їх батьки, і соромили, і сварили – нічого не до – по – ма – га – ло. Кося без – по – рад – но по – ди – вив – ся на маму, швидко-швидко за – клі – пав очима й скри – вив – ся. Вони скуп – чи – ли – ся перед ґанком, по – під – би – ра –ли хвости й чекали по – яви директора.

Вправа 53 (сторінка 30-31) 1. Прочитай оповідання. Визнач його тему. Тема: розповідь про вишиванку для дівчинки Даринки. 2. Що з прочитаного тобі було відоме? Яку нову інформацію ти дізнався / дізналася? Мені відомо, що вишиванка є символом та оберегом українського народу. Цікаво було дізнатися, що символізує вишивка на вишиванці. Чому мама запропонувала вишити сорочку самим? Мама запропонувала вишити сорочку самим, бо «хотілося придбати надзвичайну — таку, якої ще ніхто не бачив». Що символізують квіти на вишиванці? Троянда — символ любові та милосердя. Мак — квітка, що оберігає від зла. Ромашка — квітка ніжності, вірності та Сонця. Калина — символ вогняної трійці — Сонця, Місяця та Зірки. Чорнобривці — рослинний символ материнської любові та захисту. Колоски — це символ краси життя, щасливого добробуту, тілесного і духовного багатства. Вправа 54 (сторінка 31) Уяви, що мама з Даринкою купили вишиванку. Напиши, як могла б закінчитися розповідь. Даринка прийшла до школи в новій вишиванці. Вона така гарна! Спочатку дівчинка засмутилась. В інших дівчат вишиванки такі самі. На жаль, сорочка Даринки не є неповторною. Вишивайте обереги своїми руками, щоби бути неповторними. 2. Обговоріть, чим для вас є вишита сорочка. Для мене вишиванка — святковий одяг і оберіг. Я вдягаю її на свята, і мені здається, що візерунки бережуть мене. У вишиванці я відчуваю зв’язок зі своєю родиною та з усім українським народом. Вишиванка для мене — це зв'язок з родиною, з нашим народом і з усім прекрасним, що є в нашій культурі. 4. Попрацюйте над проєктом «Вишиванка». Дізнайтеся, які візерунки на вишитих сорочках поширені в різних регіонах України.

Область Вінницька

Характеристика Різні техніки – хрестик, низь, розписом, настилання, вирізування, контурні шви; багата кольорова гама. Волинська Техніка хрестика, занизування; чіткі геометричні візерунки; переважає червона нитка. Дніпропетровська Техніка низь, ажурні мережки, хрестик, геометричні елементи – ромби, хрести, зірки, трикутники, квадрати; нитки кольорові та чорний плис; вишивали манжети і виріз горловини. Донецька Різні техніки, крім яворівки і низинки; рослинні мотиви – пишні квіти, дерева; традиційні кольори червоно-чорний на білому тлі; оздоблювали переважно рукави. Житомирська Техніка дрібного хрестика та занизування; область узори розетки та ритмічний повтор ламаних ліній, ромбів, восьмикутних зірок, круги, зигзаги, з рослинних орнаментів – барвінок і берізка, хміль, виноград, яблука, листочки, ружки; повністю вишитий рукав, барви червоний з чорним або синім. Закарпатська Різні техніки – низинка, кучерявий стіб, пряма область та коса гладь; узори густі зигзагоподібні; багатоколірні гами від чорнофіолетової до зелено-голубої з переважаючою одною барвою. Запорізька Техніка хрестика, лиштва, вирізування; простий великий геометричний орнамент на рослинні мотиви – квіти, калина, червоно-чорні тони; відома так звана чумацька чоловіча сорочка з вишитим коміром. ІваноТехніки колення, кручення; чіткі геометричні Франківська фігури, поєднані в широку лінію; кольорова область

яскрава гама; пишно декоровані рукави, вважалась найбагатшою у виконанні. Київська Різні техніки; ромби і геометричні візерунки рослин – грона винограду, хміль; білі, коралово-червоні або чорні барви. Кіровоградська Техніка шва з виколюванням дірочок; реалістичні орнаменти – птахи, світове дерево, рослини; червоний і чорний кольори. Луганська Техніка хрестика, гладі; поліхромні візерунки ниткою різної фактури надає рельєфності; кольори червоно-чорні. Львівська область Техніка хрестик, стебнівки; поєднання кількох візерунків так, щоб орнамент нагадував мереживо; квітки чорного кольору в поєднанні з червоним, жовтим, зеленим та синім; чисте полотно між візерунками надає об’ємності. Миколаївська Техніка хрестика, гладі; лінія розмежовувала рослинні мотиви – дубове листя, шишки хмелю, квіти, квітучі гілки; червоно-чорна гама; вільні рукави без зборок на зап’ясті. Одеська Техніка хрестик; геометрично-рослинні візерунки; переважали червоний, чорний, синій та жовтий кольори; краї рукавів обробляли вузькою смужкою, рукави зі збираною тканиною нижче плеча. Полтавська Техніка лиштва; багаті складні геометричні орнаменти поєднані з рослинними; характерна ніжна гама, пастельні кольори, переважно білим по білому; вважається найскладнішою вишивкою. Рівненська Техніки занизування, верхоплут, насилування; простий геометричний орнамент з чіткою композицією; одноколірні візерунки переважно червоною бавовняною ниткою.

Сумська

Тернопільська область

Харківська Херсонська

Хмельницька область

Черкаська

Чернівецька

Техніка дрібний хрестик, непівхрестик, гладь, вирізування, набирування; зооморфні мотиви з переважанням птахів; багатоколірні або білі візерунки ніжні або рельєфне грубими нитками. Техніка згущених стібків; рельєфний чіткий геометричний орнамент, мотив калини – ягідні кетяги між двома пташками; насичені темні кольори вовняними нитками; повністю зашиті рукави з повздовжніми косими смугами. Техніка хрестика, на півхрестика; рельєфні орнаменти товстою ниткою; багатобарвні без переважання конкретної гами. Техніка хрестик; рослинно-квітковий орнамент зі зображенням тварин – зозулі, півня, коня та оленя; червоно-чорні барви, побутувала і вишивка білим по білому. Техніка вирізування, хрестик грубою ниткою; строго геометричний орнамент з простих прямих, скісних, ламаних, зубчастих ліній; переважає один чорний колір, його іноді поєднували з вкрапленням червоного або вишневого, синього, жовтого, зеленого. Техніка дрібних стібків; переважно геометричні мотиви з горизонтальним розміщенням узорних ліній; червоний колір, золотисті відтінки від жовтого до вишневого; вишивка красива і витончена. Техніка гладь, дрібний хрестик, кручений шов; мотиви рослинні – букети руж, геометричні та зооморфні – птахи; переважали чорні та бордові барви, поширені жовті та світло-зелені кольори; оздоблювали бісером, шовком, вовною, блискітками, золотими та срібними нитками, на рукавах характерні косі смуги.

Чернігівська

Техніка дрібні стібки, що нагадує бісерні вишивки, поєднання двох або більше типів швів, наприклад, прозорі із гладдю; геометричний або рослинний орнамент; білий колір або з украпленнями червоного і чорного; вимагало майстерності. Автономна Техніка лиштва, гладь; великі квітчасті республіка Крим орнаменти – вигнута гілка, родове дерево, гвоздика, тюльпани, рози; ніжні кольори. Коли відзначають Всесвітній день вишиванки? Всесвітній день вишиванки відзначають щороку в третій четвер травня. Вправа 55 (сторінка 31) Виконай завдання на вибір. ✔ Добери споріднені слова до слова творчість. Творити, творення, створений, створено, творіння, творчий, творчо, створення, перетворити, створити, творець. ✔ Склади речення зі словом творчість. Наша творчість сподобалася глядачам. Вправа 56 (сторінка 31) Чи є у вашій сім'ї вишиванки? Зроби фото. Підготуй розповідь про свою вишиванку (чи вишиванку когось із родини). У нашій родині є бабусина вишиванка. Її вишила ще моя прабабуся червоними й чорними нитками. На рукавах — квіти маку та калини, а біля коміра — дрібний візерунок, схожий на колоски. Бабуся береже сорочку й дістає її лише на великі свята. Мама каже, що колись цю вишиванку вдягну і я. Я пишаюся, що в нас є така сімейна реліквія. Вправа 57 (сторінка 31) 1. Прочитай рядки слів. Прокоментуй орфограми. Розбити, розплести, розвеселити, беззвучний, безпечний. У префіксах роз-, без- завжди пишемо букву «зе»: розбити (бо бити), розплести (бо плести), розвеселити (бо веселити), беззвучний (бо звучний), безпечний (без- — префікс, корінь -печ-). Поїзд, об’їзд, з’їхати, під’їхати, виїзд.

Якщо перед буквами я, ю, є, ї префікс закінчується приголосним звуком, тоді після нього пишемо апостроф, якщо голосним звуком – апостроф не пишемо. Шукаємо префікс підбором спільнокореневого слова: поїзд (бо їзда), об’їзд (бо їзда), з’їхати (бо їхати), під’їхати (бо їхати), виїзд (бо їзда). 2. Проведи дослідження «Написання префіксів пре-, при-. Премудрий, приїхав, прегарний, прилетів, приплив, превисокий. Премудрий (дуже мудрий), прегарний (дуже гарний), превисокий (дуже високий) — префікс пре- можна замінити словом «дуже». Приїхав, прилетів, приплив — префікс при- означає наближення. Висновок: префікс пре- вказує на збільшену ознаку (дуже), а префікс при- — на наближення, приєднання або неповну дію. Вправа 58 (сторінка 32) 1. Виконай завдання на вибір. Яке завдання, на твою думку, легше? ✔ Утвори від поданих слів слова за допомогою префікса пре-. Сильний – пресильний; чудовий – пречудовий; тихий – претихий; спокійний – преспокійний. ✔ Спиши речення, уставляючи пропущені букви. На базар ходив комарик і придбав собі букварик. Прилетіли щиглики до нашого двора. Їжачок ходив у ліс, він грибочків нам приніс. Сонечко стомилось, прилягло на хмарку. 2. Розгляньте ілюстрації до українських народних казок. Упізнайте персонажів. Складіть про них речення, використовуючи слова з префіксами пре-, при-. Принесе гусак Івасика-Телесика додому. Котигорошко прийшов зі Змієм битися. Солом’яний бичок не пристав на пропозицію господаря. Летить Івасик-Телесик над землею високо-превисоко. Сильний-пресильний Котигорошко не боїться злого Змія. Солом’яний бичок привів ведмедя. Вправа 59 (сторінка 33) 1. Прочитай слова. Запиши їх у дві колонки: у ліву – із префіксом пре-, у праву – із префіксом при-. препри-

презлий привезти прекислий приголубити предорогий пригнати прегіркий пригнути 2. Склади і запиши речення з двома словами (на вибір). Зранку я з'їла прекислий лимон. Ввечері батьки пообіцяли привезти смаколиків. Вправа 60 (сторінка 33) 2. Який настрій передає вірш? У якому темпі, з силою голосу краще прочитати вірш? Прочитай. Настрій вірша: бадьорий, радісний, святковий, урочистий. Читати вірш можна поступово пришвидшуючи темп та збільшуючи силу голосу. 3. Прочитай останню строфу вірша. Чи погоджуєшся ти з цією думкою? Так, я повністю погоджуюся з цією думкою. Мова, пісні та культура нашої Батьківщини — це справжній скарб, який потрібно берегти. Немає нічого ближчого та дорожчого за рідну землю, її традиції й слово. Любити й шанувати свою мову — означає любити свою країну та поважати себе. 4. Як поет ставиться до своєї країни? Доведи свої міркування рядками вірша. Поет дуже добре ставиться до своєї країни: милується рідною землею («як любо тут»), любить свій край («кохаю край наш дорогий»), хоче бути корисним країні («зрости достойним сином»), закликає шанувати мову і пісню («піднось до зір її пісні і мову»). 5. Розкажіть одне одному зміст вірша прозою. У першій строфі поет милується красою рідного краю: босоніж біжить стежка левадою в городи, і йому любо й славно жити серед цієї краси. У другій строфі ліричний герой передає своє шанобливе синівське ставлення до своєї Вітчизни. У третій строфі звучить заклик до читачів любити Україну – значить спілкуватися українською мовою, не забувати про українську пісню, бо нема солодшої землі. Вправа 61 (сторінка 34)

1. Виконай завдання на вибір. ✔ Випиши з вірша Володимира Коломійця слова з префіксами. Познач префікси. ,

,

,

.

✔ Спиши першу строфу вірша. Підкресли орфограми. Босоніж стежка побіжить левадою в городи... Як любо тут, як славно жить серед цієї вроди. 2. Спиши речення, розкриваючи дужки. Підкресли службові слова. Познач префікси. Юля

на дошці оголошення. Автомо-

біль

до залізничного переїзду.

Ми

вірш про рідний край.

Потяг від вокзалу. Вправа 62 (сторінка 34) 1. Запиши словосполучення без дужок. (По)садили (роз)саду; (ви)писала (із)журналу; (по)дорозі (по)їхав; (від)берега (від)плив. Посадили розсаду; виписала із журналу; по дорозі поїхав; від берега відплив. 2. Склади і запиши речення з двома словосполученнями (на вибір). Матуся з татом на вихідних посадили розсаду капусти. Від берега відплив рибацький човен. Вправа 63 (сторінка 34) 1. Зіскануй QR-код та прослухай легенду. Визнач тему тексту. Тема: давня оповідь-пояснення про виникнення України. 2. Що цікавого ти дізнався / дізналася з легенди? Як у ній пояснюється виникнення України? Що в легенді вигадане, а що – правдиве? Кого старі і малі просили про порятунок? Чому легенда має такий заголовок? Вигадане Справжнє

«земля була пряма та рівна» «позаздрили вороги і посунули на — Земля має форму кулі. землю українську бити-вбивати» — вороги нападали на нашу землю. «падала кров, як дощ»… «людей ніхто не рахував» — ще «все зелене було червоним і не було перепису населення. річки також» — гіпербола. «коли стали йти на північ, «принесли горе велике» — війна виріс там частокіл завжди приносить горе. непролазний, густі ліси утворилися, болота без дна» — тривалий час творення рельєфу. «хотіли на захід утекти та «упали діти та старі на землю та й земля піднялась до неба» — заголосили» — люди вірили в тривалий час творення природні сили. рельєфу. «земля розверзлася і всі «а вороги кинулись тягнути з вони загинули» — тривалий землі золото та самоцвіти» — час творення рельєфу. вороги грабували. «так і з’явилася Україна… «на півночі — ліс-праліс, на має вона трьох сторожів» — заході — гори сиві, на півдні море має форми рельєфу. Чорнеє» — природні зони України. Старі й малі просили про порятунок рідну землю-матінку. Легенда має назву «Три сторожі», бо Україну охороняють три сторожі: ліс-праліс на півночі, гори сиві на заході й Чорне море на півдні. У ній розповідається про походження України. На географічній карті нашу країну можна упізнати за рельєфом – Полісся на півночі, Карпатські гори на заході, Чорне море на півдні. Вправа 64 (сторінка 34) Напиши переказ легенди за опорними словосполученнями. Давно-давно, коли землю ще ніхто не ділив і не міряв, довкола була неоціненна краса. Та позаздрили вороги й посунули на українську землю. Плакали діти й старі, просили землю-матінку про порятунок. А вороги кинулися грабувати золото й самоцвіти.

Пішли вони на північ — і виріс там непролазний ліс. Рушили на захід — земля піднялася до неба горами. Подалися на південь — земля розступилася, і всі вороги загинули. Відтоді Україну стережуть три сторожі: ліс-праліс, гори сиві й Чорне море. ніхто не ділив, не мірявкраса неоціненна Позаздрили ворогиупали й заголосиликинулись тягнути із землі золото та самоцвітичастокіл непролазнийземля піднялася до небаземля розверзласямає трьох сторожівліс прадавнійгори сивіморе Чорне добрим людям хліб та сіль Вправа 65 (сторінка 35) Знайди і запиши кілька прислів'їв про рідний край. Наша слава – українська держава. Немає на світі другої України, немає другого Дніпра. Всюди на світі добре, а вдома найкраще. Людина без рідної землі, як соловей без пісні. Вправа 66 (сторінка 35-38) 1. Прочитай заголовок. Визнач, коли відбувалися описані події. Описані події відбувалися давно, коли в монастирях ченці переписували рукописні книги. 2. Про кого ти дізнався / дізналася з оповідання? Яким за характером був Нестор? Чому його любили і старці, й однолітки? Яке прислів'я є в оповіданні? Чи можеш ти пояснити, чому так кажуть? В оповіданні йдеться про ченця Нестора Літописця. За характером: зосереджений, працьовитий, старанний, уважний, наполегливий, доброзичливий, мудрий. Його любили і старці, й однолітки, бо він був освіченим, доброзичливим до інших, вимогливим у роботі, гарним порадником, за успіхи умів похвалити. В оповіданні є таке прислів'я: «Прочитати книжку від дошки до дошки». Люди так кажуть, бо колись палітурками книжки були дві дошки, обтягнуті тканиною або шкірою. 3. Обговоріть, що означає слово літописець (за потреби скористайтеся тлумачним словником). Розкажіть одне одному, як виготовляли рукописні книги.

Літо́писець — 1. У стародавній Русі — той, хто писав літопис. 2. перен. Про того, хто послідовно описує певні події. У давнину книги писали від руки, найчастіше ченці в монастирях. Писали на пергаменті — тонко вичиненій шкірі тварин. Літери виводили пером, а великі заголовні літери прикрашали візерунками й фарбами. Одну книгу переписували кілька років, тому вона коштувала дуже дорого. Розгляньте зображення пам'ятника Несторові Літописцю. Дізнайтеся, як ушановують пам'ять про Нестора Літописця. На честь Нестора Літописця встановлено пам’ятники (зокрема в Борисполі), його ім’ям названо вулиці. Вправа 67 (сторінка 38) Виконай завдання на вибір ✔ Запиши, яким побачив життя в монастирі молодий монах Нестор. З великого одноповерхового будинку вийшли люди в чорному довгому одязі. А далі, у великому саду, працювали у такому самому одязі інші люди. Стримані й зосереджені, вони були зайняті кожен своєю справою. Тихе і спокійне життя монастирське. ✔ Випиши з тексту слова, які використовував автор, щоб схарактеризувати Нестора Літописця. Розумний і грамотний молодий чернець, який знав грецьку мову, не розлучався з книжкою. Він зрозумів, що це – його покликання. Книга стала справою життя. Нестор швидко засвоїв багато премудрощів творення рукописної книги. А ще пізніше до нього самого стали звертатися за порадами. ІМЕННИК Вправа 68 (сторінка 38-40) 1. Прочитай казку. Чому вона має таку назву? Казка має назву «Спортивні товариші», тому що її героями є речі, пов'язані зі спортом та активним відпочинком — велосипед і скейт. Вони не тільки «живі» у казці, а й справді поводяться як справжні друзі: разом мріють про прогулянку, переживають пригоди і ділять радощі літнього дня з господарем Романом. Також їх об’єднує спільна мета — допомагати хлопчикові весело і активно проводити час.

Тобто «товариші» — бо вони дружать між собою та з хлопчиком, а «спортивні» — бо їх використовують для спорту й розваг. 2. Де відбувалися описані події? Скільки часу могла тривати описана пригода? Як змінювався настрій Скейта? Чому авторка називає товаришів спортивними? Описані події відбувалися у домі хлопчика і в парку. Описана пригода могла тривати декілька годин. Настрій Скейта змінювався: дрімаючий, сумний, зажурений, розчарований, бадьорий, радісний, захоплений, веселий, стомлений. Авторка називає товаришів спортивними, бо вони є спортивним інвентарем. Вправа 69 (сторінка 40) 1. Прочитайте виділені слова. До якої частини мови вони належать? Велосипед, Скейт, кімнату, човник, прогулянка, морозиво, пташку, сонце — це іменники. 2. Пригадайте вивчене про іменник за схемою. Іменник — частина мови, що означає предмет і відповідає на питання хто?, що?, наприклад, учень, школа. Має рід (чоловічий, жіночий або середній), змінюється за числами (однина і множина). Вправа 70 (сторінка 40) 1. Випиши з казки «Спортивні товариші» п'ять іменників. Визнач число, рід (в однині). Пил (одн., ч. р.), велосипед (одн., ч. р.), спека (одн., ж. р.), рюкзак (одн., ч. р.), тінь (одн., ж. р.), зернята (мн.) 2. Виконай завдання на вибір. ✔ Запиши назви транспорту. Доведи, що записані слова – іменники. Назви транспорту (що?): автобус, аероплан, потяг, автомобіль, вантажівка, трамвай, тролейбус, метро, велосипед, мотоцикл, скутер, літак, пароплав, човен, таксі, маршрутка, електричка, паровоз, фунікулер. ✔ Склади речення зі словами трамвай, тролейбус. Трамвай під’їхав до зупинки. Пасажири зайшли в тролейбус. Вправа 71 (сторінка 40) Випиши з книги, яку зараз читаєш, три речення. Підкресли іменники. Визнач число і рід (в однині).

Кицька (однина, жін. рід) й не ворухнулася. Лише суворо глянула на нього. Хіба так поводяться нормальні коти (множина, чол. рід), здивувався містер (однина, чол. рід) Дурслі(однина, чол. рід). Намагаючись опанувати себе, Дурслі (однина, чол. рід) увійшов до будинку (однина, чол. рід). Він і далі збирався нічого не казати дружині (однина, жін. рід). (Гаррі Поттер і філософський камінь. Джоан Роулінг) Вправа 72 (сторінка 40) 1. Пригадайте, що таке казка, які бувають казки. Казка – це народний або літературний твір про вигадані, часто фантастичні події. 2. Заповніть кластер за зразком. Народна Авторська (літературна) казка чарівна про тварин побутова «Ох» «Пан «Мудра дівчина» «Котигорошко» Коцький» «Про правду і кривду» «Козадереза» Вправа 73 (сторінка 41-43) 1. Прочитай казку. Визнач, яка це казка (про тварин, чарівна чи побутова). Вид казки: побутова казка. 2. Чому майстра звали Горщиковʼязом? Чим Горщиковʼяз сподобався правителеві? Чому міністри погоджувалися платити гроші бідному майстрові? Чому майстер по-різному відповідав чиновникам? Майстра звали Горщиков’язом, бо він ліпив нові та лагодив («в’язав») старі горщики. Горщиков’яз сподобався правителеві тому, що був веселим майстром своєї справи, знав відповідь на його загадку. Міністри погоджувалися платити гроші бідному майстрові, щоб не втратити посаду. Майстер по-різному відповідав чиновникам, бо на світі є багато різних бід. Але від самої людини залежить, як знайти вихід з біди. Вправа 74 (сторінка 43) 1. Розгляньте малюнок. Чи відповідає він змісту казки?

На малюнку бачимо веселого чоловіка. На ньому робочий халат. Довкола нього глиняні горщики. У його руках гончарний виріб. Звідки робимо висновок, що на малюнку зображений майстер Горщиков'яз. 2. Виконайте завдання на вибір. Поцікавтеся, як виконали завдання інші групи. ✔ Складіть розповідь про міністра Горщиков'яза. Горщиков’яз був веселим майстром, який заробляв на життя тим, що ліпив нові та лагодив старі горщики. Сподобався володарю цей веселий майстер і вирішив він йому загадати загадку. Горщиков’яз був розумним і швидко відгадав загадку, а міністри царя не змогли відгадати. І тоді володар призначив Горщиков’яза міністром. Вправа 75 (сторінка 43) Знайди і прочитай українську побутову казку Українська народна казка «Мудра дівчина». Вправа 76 (сторінка 44) Прочитайте слова. Визначте, скільки груп синонімів можна утворити. 1) вигадка, вимисел, фантазія, небилиця; 2) кімната, світлиця, вітальня, приміщення; 3) дорога, шлях, траса, автострада; 4) пригода, подія, випадок. Вправа 77 (сторінка 44) 1. Запиши одну групу синонімів з попереднього завдання за абеткою. Доведи, що записані слова – іменники. Познач будову виділеного слова. , вимисел, небилиця, фантазія; вітальня, кімната, приміщення, автострада, випадок, подія,

;

, траса, шлях; .

2. Попрацюй із тлумачним словником. Дізнайся, у яких значеннях може вживатися слово океан.

Тихий океан (водойма), океан квітів (велика кількість), пшеничний океан (лан), океан любові (багато почуттів). 3. Прочитай словосполучення. Випиши з них ті, які вжито в прямому значенні. Словосполучення в прямому значенні – водойми. Чотири океани, Тихий океан, глибокий океан. 4. Виконай завдання на вибір. ✔ Доповни речення іменниками-антонімами до виділених слів. У казках часто дійовими особами є багачі та бідняки. Добро завжди переможе зло. А боягуза переможе герой. Яким би не був початок казки, та кінець завжди щасливий. ✔ Добери до поданих іменників антоніми. Розбери за будовою виділений іменник. Холод — тепло, бруд — чистота, плюс — мінус, — світло, розлука — зустріч, вигадка — правда. Вправа 78 (сторінка 44) Прочитай вірш. Спиши. Підкресли іменники з орфограмами. На річці Тече річка крізь лісок, блискотить сріблисто. А на березі пісок, золотий та чистий. І на цьому бережку за одну хвилинку можна з вогкого піску збудувать будинки. Насадить круг них сади, викопать озерце, з річки в озеро води наносить відерцем. Вправа 79 (сторінка 45) 2. Як квітка ставилася до метелика? Квітка ставилася до метелика ввічливо та лагідно. Вона не образила метелика, а спокійно пояснила, що не може залишитися з

ним, бо вночі іде спочивати під воду. Лілея говорила доброзичливо й турботливо, порадила метелику знайти іншу квітку для ночівлі. Вправа 81 (сторінка 45) 1. Випиши з казки Василя Сухомлинського іменники в однині. Визнач рід. Запиши ці іменники в множині. Квітка (жін. р.) – квітки; лілея (жін. р.) – лілеї; вода (жін. р.) – води; сонце (сер. р.) – сонця; метелик (чол. р.) – метелики; вечір (чол. р.) – вечори; постіль (жін. р.) – постілі; берег (чол. р.) – береги. 2. Пригадай і запиши по п'ять іменників, які вживають лише в множині або лише в однині. Із двома словами склади і запиши речення. Множина: канікули, ножиці, сани, окуляри, штани. Однина: молодь, кров, дружба, волосся, молоко. На канікулах ми з класом поїдемо на екскурсію до планетарію. Молодь нашого міста виграла багато проєктів. Вправа 82 (сторінка 46) 1. Прочитай вислови про мову. Спиши. 1. Кожен з нас має гордитися своєю чудовою мовою, адже вона того варта (Олесь Гончар). 2. Чужу мову можна вивчити за шість років, а свою потрібно вчити все життя (Франсуа Вольтер). 3. Мова — душа кожної національності, її найцінніший скарб (Іван Огієнко). 2. Підкресли іменники. Визнач число, рід (в однині). 1. Кожен з нас має гордитися своєю чудовою мовою (одн., жін. р.), адже вона того варта. 2. Чужу мову (одн., жін. р.) можна вивчити за шість років, а свою потрібно вчити все життя (одн., сер. р.). 3. Мова (одн., жін. р.) – душа (одн., жін. р.) кожної національності (одн., жін. р.), її найцінніший скарб (одн., чол. р.). Вправа 83 (сторінка 46) 2. Який настрій передає вірш? Як міцнів дуб? Прочитай. Вірш передає сильний, життєствердний і спокійний настрій. Він говорить про силу, витривалість і єдність рідної землі та родини.

Дуб міцнів завдяки своїм глибоким і сильним кореням, які, мов із криці (міцного металу), живилися свіжою водою з криниці. Навіть сильні вітри не змогли його зламати. «Лиш коріння, мов із криці, у дуба ставало і поволі із криниці свіжу воду орало». Вправа 84 (сторінка 46) Прочитай у вірші «Родина» виділені слова. Визнач, з якими словами вони зв'язані. Запиши за зразком. Познач закінчення. Оціни свою роботу. Побратався (з чим?) з Не зламали (чого?)

. .

Ставало (у чого?) у . Вправа 85 (сторінка 47) Проведи дослідження «Відмінювання іменників». , , , , на , на . Основне значення слова не змінилося, змінилися лише закінчення. Висновок: іменники змінюються за питаннями — відмінюються. Вправа 86 (сторінка 47) 3. Провідміняйте (усно) за поданим зразком іменники школа, клас. Н. хто? що? школа, клас Р. кого? чого? школи, класу Д. кому? чому? школі, класу Зн. кого? що? школу, клас Ор. ким? чим? школою, класом М. на кому? на чому? у школі, у класі Кл. школо, класе. Вправа 87 (сторінка 47) Вивчи назви відмінків та питання до них. Називний – Хто? Що? Родовий – Кого? Чого? Давальний – Кому? Чому?

Знахідний – Кого? Що? Орудний – Ким? Чим? Місцевий – На кому? На чому? Кличний – Вправа 88 (сторінка 48) 1. Прочитай заголовок. Поясни значення слова ювелір. Ювелір – особа, що займається ювелірною справою, фахівець із виготовлення ювелірних прикрас. 2. Чому ювелір вирішив поїхати до інших країн? Як ти оцінюєш учинок ювеліра? Чи справедливою була кара? Ювелір хотів більше заробити — він поїхав торгувати своїми коштовностями в інших країнах, сподіваючись на ще більший прибуток. Учинив він дуже погано. Замість чесної торгівлі захотів украсти те, що йому не належить. Жадібність і бажання легкої наживи привели його до біди. Так, кара була справедливою. Ювелір хотів обікрасти бідну жінку, тому заслужено втратив усе, що мав. Це вчить нас, що зло обов'язково повертається до того, хто його чинить. Вправа 89 (сторінка 49) 1. Постав запитання за змістом «Казки про жадібного ювеліра», які починалися б поданими словами. Відшукай у тексті казки відповіді на ці запитання. Хто жив на півночі Індії? Що вирішив зробити ювелір? Коли він вирішив украсти діамант? Як вчинила господиня будинку з крадієм? Де виблискував розкішний діамант? 2. Виконай завдання на вибір. ✔ Спиши другий абзац казки. Постав питання до іменників. Жив (на чому?) на півночі (чого?) Індії один багатий (хто?) ювелір. І ось одного разу вирішив він поїхати торгувати в інші (що?) країни. ✔ Провідміняй іменник країна (за потреби скористайся таблицею на с. 47).

Н. що? країна Р. чого? країни Д. чому? країні Зн. що? країну Ор. чим? країною М. у чому? у країні Кл. країно Вправа 91 (сторінка 49) Склади і запиши кілька речень зі словом казка, уживаючи його в різних відмінках. «Красуня і чудовисько» — моя− улюблена казка. У казках все завжди закінчується щасливо. Мені дуже подобається читати казки Шарля Перо. Природа в Карпатах, наче в казці. Вправа 92 (сторінка 49) 1. Розіграйте діалог «Моя улюблена казка», використовуючи подані репліки. – Ти любиш читати казки? – Звичайно, люблю. – Які казки тобі подобаються? – Мені подобаються казки про тварин. – Ти так цікаво розповідаєш, що я хочу прочитати «Дюймовочку», Г. К. Андерсена. – Прочитай обов’язково цю казку. Ти не пошкодуєш. – Дякую за пораду. Обов’язково прочитаю. Вправа 93 (сторінка 49) 1. Ознайомся з планом складання відгуку «Моя улюблена казка». 3. Напиши відгук про свою улюблену казку. Моя улюблена казка — «Незвичайні пригоди в лісовій школі» Всеволода Нестайка. Це авторська казка. Її герої, зайчик Кося Вухань і їжачок Колько Колючка, спочатку всього боялися, а в лісовій школі стали сміливими й кмітливими. Казка вчить не боятися труднощів і бути вірним другом. Я обрав її, бо вона весела й читається на одному диханні. Вправа 94 (сторінка 50) 1. Прочитай вірш. Про які дивнії перли говорить поет?

Перли – це знання. 2. Спиши. Підкресли іменники. Книги – морська глибина! Хто в них пірне аж до дна, той, хоч і труду мав досить, дивнії перли виносить. 3. Добери синоніми до слова труд. Визнач рід. Труд (чол. р.) – праця (жін. р.), робота(жін. р.). Вправа 95 (сторінка 51) 1. Прочитай заголовок казки. Чим він тебе здивував, зацікавив? Заголовок здивував тим, що ставить дуже цікаве і несподіване питання — чому полярні ведмеді не їдять пінгвінів? Це викликає цікавість і бажання швидше дізнатися відповідь. 2. Чому голуби доставили пакунок не за адресою? Голуби переплутали напрямок, бо в них зламалися внутрішні компаси. Що здивувало полярного ведмедя? Полярного ведмедя здивувало те, що замість листа, книжок і горішків він отримав пакунок із яйцями. Що означає вислів відповідально поставився? Це означає, що полярний ведмідь серйозно і турботливо поставився до отриманих яєць — він не покинув їх напризволяще, а доглядав за ними. Чи схвалюєш ти вчинок полярного ведмедя? Так, я схвалюю його вчинок. Він проявив доброту, турботу і відповідальність, що допомогло з'явитися на світ новим друзям. Яке речення є головною думкою казки? «Бо друзів не їдять». Вправа 96 (сторінка 52) 1. Дізнайтеся з тлумачного словника значення слів догана, симпатія. Догана – осуд, різке зауваження за провину; вид покарання (наприклад, на роботі). Симпатія – почуття стійкої емоційної схильності людини до інших людей. Почуття приязні, прихильності, доброзичливості до когонебудь, чого-небудь.

2. Уявіть, що ви створюєте мультфільм за сюжетом казки. Розкажіть, як можна передати емоції персонажів, які пейзажі ви зобразили б. Складіть продовження казки, яке починалося б словами «Минув один рік». Минув один рік. Пінгвіни підросли й навчилися ловити рибу в холодній воді. Ведмідь водив їх на прогулянки льодом і показував, де найкраще ковзатися. Якось голуби знову переплутали адресу й принесли ведмедеві ще один пакунок. Пінгвіни зраділи: тепер у них з’явиться маленький братик чи сестричка! Відтоді на Північному полюсі живе найдружніша родина. Вправа 97 (сторінка 52) 1. Випиши з казки Марисі Рудської «Чому полярні ведмеді не їдять пінгвінів» іменники в початковій формі (називному відмінку однини). Ведмідь, пінгвін, голуб, служба, птах, компас, пакунок, полюс, догана, отримувач, справа, лист, брат, книжка, горішок, яйце, істота, відповідальність, результат, місяць, симпатія, відповідь, загадка, друг. 2. Провідміняй іменник голуб (в однині та множині). За потреби скористайся таблицею відмінків на с. 47. Н. хто? голуб, голуби Р. кого? голуба, голубів Д. кому? голубу, голубам Зн. в. кого? голуба, голубів О. в. ким? голубом, голубами М. в. на кому? на голубі, на голубах Кл. голубе, голуби. 3. Склади речення зі словами птах, пінгвін. Визнач відмінок цих іменників. Птах (Н. в.) летить високо в небі. Пінгвін (Н. в.) мешкає на льодах Антарктиди. Вправа 98 (сторінка 52) Випиши з казки Марисі Рудської «Чому полярні ведмеді не їдять пінгвінів» іменники у формі множини. Утвори початкову форму, визнач рід. Ведмеді – ведмідь (чол. р.); голубів – голуб (чол. р.);

птахів – птах (чол.р.); компаси – компас (чол. р.); книжки – книжка (жін. р.); горішки – горішок (чол. р.); яйця – яйце (середн. р.); істоти – істота (жін. р.); результати – результат (чол. р.); місяці – місяць (чол. р.); пінгвінами – пінгвін (чол. р.); друзі – друг (чол. р.). Вправа 99 (сторінка 52) 2. Перевірте себе, чи уважно ви слухали текст. Дайте відповіді на запитання. 1. Чому королевичі не повернулися додому? Королевичів захопило життя, збилися вони на манівці й не повернулися додому. 2. Чи погодився найменший королевич з думкою братів? Найменший королевич з думкою братів не погодився. 3. Чому Дурник просив братів не чіпати мурашок, качок, бджіл? Дурник просив братів не чіпати мурашок, качок, бджіл, бо жалів їх. 4. Що здивувало братів у замку? У стайнях стояли кам’яні коні й ніде не було жодної живої душі. 5. Чому старші брати перетворилися на камінь? Старші брати перетворилися на камінь, бо не визбирали в лісі за день з-під моху перли зачарованих королівен. 6. Хто допоміг Дурникові виконати всі завдання? Дурникові виконати всі завдання допомогли мурашки, качки, бджоли. Вправа 100 (сторінка 53) 1. Розкажи, про що розмовляли брати біля мурашника, озера, бджолиного дупла. Розкажи, як старші брати виконували завдання. Чи сподобалася тобі кінцівка казки? Біля мурашника: старші брати хотіли зруйнувати мурашник. Але наймолодший брат (Дурник) зупинив їх і сказав, що не можна шкодити маленьким істотам.

Біля озера: брати побачили качок і захотіли їх підстрелити. Але наймолодший знову заступився за качок і заборонив їм шкодити тваринам. Біля бджолиного дупла: брати знайшли дупло з медом. Старші хотіли викурити бджіл, щоб забрати мед, але молодший брат знову став на захист бджіл і не дозволив їм шкодити. Старші брати не могли виконати завдання. Вони були жорстокими і нетерплячими, тому не отримали допомоги від тварин, яким колись нашкодили. Натомість наймолодший брат, який допомагав і захищав природу, отримав підтримку мурашок, качок і бджіл, що допомогли йому виконати всі завдання. Так, кінцівка казки дуже сподобалася. Вона показує, що добро і милосердя повертаються до людини. Наймолодший брат завдяки своїй доброті зміг досягти успіху й стати щасливим. 2. Обговоріть, які особливості казок використали автори. Автори використали класичні риси народних казок: • Перемога добра над злом. • Допомога тварин як нагорода за доброту. • Випробування, які треба пройти героям. • Простий, але повчальний сюжет. • Яскраві образи тварин і природи, що "оживають" у казці. • Мораль наприкінці: добро завжди винагороджується. Вправа 101 (сторінка 53) Знайди в бібліотеці збірку казок братів Грімм. Прочитай одну з казок. Перекажи стисло казку однокласникам. Казка «Пані Метелиця» У вдови було дві доньки: одна працьовита, друга лінива. Працьовита пряла біля криниці, впустила веретено у воду й стрибнула за ним. Опинилася вона на чарівній галявині: вийняла з печі хліб, обтрусила яблуню й дійшла до хатинки пані Метелиці. Дівчина сумлінно служила їй — так старанно збивала перину, що на землі падав сніг. За це пані Метелиця обсипала її золотом. Позаздрила лінива сестра й теж стрибнула в криницю, але нікому не допомогла й працювати не хотіла. Пані Метелиця «нагородила» її смолою, і та смола так і не відмилася. Вправа 103 (сторінка 54)

Проведи дослідження «Визначення відмінків іменників». Крок 1. Моя бабуся знає багато народних пісень. Я люблю співати разом з бабусею. Крок 2. У першому реченні бабуся — підмет, у другому — другорядний член речення. Крок 3. Знає (хто?) бабуся — Н. в. Крок 4. Співати (з ким?) з бабусею — Ор. в. Крок 5. Висновок: іменник, який є підметом, ужито в називному відмінку; відмінок іменника — другорядного члена речення визначаємо за питанням від головного слова. Вправа 104 (сторінка 54) 1. Спиши вірш. Визнач відмінки виділених іменників. Дружна сімейка Песик (Н. в.) біля печі пиріжки пече. Котик у куточку (М. в.) сухарці товче. Киця (Н. в.) на віконці плаття пошива. Півник у чоботях пісеньку (Зн. в.) співа. 2. Виконай завдання на вибір. ✔ Провідміняй іменник пиріжок (в однині). За потреби скористайся таблицею відмінювання іменників чоловічого роду на с. 53. Н. в. що? пиріжок Р. в. чого? пиріжка Д. в. чому? пиріжку Зн. в. що? пиріжок Ор. в. чим? пиріжком М. в. у чому? у пиріжку Кл. пиріжку. ✔ Провідміняй іменник піч (в однині). За потреби скористайся таблицею відмінювання іменників жіночого роду на с. 53. Н. в. що? піч Р. в. чого? печі Д. в. чому? печі Зн. в. що? піч Ор. в. чим? піччю

М. в. у чому? у печі Кл. пече. 3. Склади речення з кожної групи слів. Підкресли підмет і присудок у кожному реченні. Визнач відмінки виділених іменників. Ось сойка (Н. в.) сіла на пеньок. Принесла вона у дзьобі (М. в.) жолудь. Пташка (Н. в.) сховала його під коріння. Вправа 105 (сторінка 54) Спиши текст. Визнач відмінки слова брат. Мій старший брат часто мандрує. Я люблю слухати розповіді брата про гори і печери. До брата часто приходять друзі. Разом із братом вони розглядають фото. Я написала твір про брата. Мій старший брат (Н. в.) часто мандрує. Я люблю слухати розповіді брата (Р. в.) про гори і печери. До брата (Р. в.) часто приходять друзі. Разом із братом (Ор. в.) вони розглядають фото. Я написала твір про брата (Зн. в.). Вправа 106 (сторінка 55) 1. Прочитай заголовок казки. Як ти розумієш словосполучення абсолютний слух? Хто може мати абсолютний слух? Абсолютний слух — це вміння дуже точно чути й розрізняти всі звуки навколо. Людина або істота з абсолютним слухом може, наприклад, безпомилково визначити висоту кожного звуку. Абсолютний слух можуть мати деякі люди (особливо музиканти) або, за казкою, чарівні вушка! 2. Яка особливість була в зайчиків? Прочитай опис вушокрослин. Яка халепа спіткала Доброочка? Як потоваришували Доброочко і вушка? Яка головна думка казки? Зайчики не мали вух — тільки маленькі непомітні дірочки під шерстю, через які вони дуже погано чули. Вушка були окремими рослинками. Вони були довгасті, м'якенькі, пухнастенькі, мали найкращий слух у всьому лісі, але не мали ніг, тому не могли тікати від небезпеки. На зайчика напала лисиця. Він ледве врятувався, але сильно покалічив лапку і залишився на трьох лапках. Доброочко запропонував вушкам сісти йому на голову: так зайчик став добре чути, а вушка — швидко тікати від небезпеки. Вони подружилися.

Головна думка: дружба і допомога одне одному роблять нас сильнішими. Вправа 107 (сторінка 57) Спиши народну мудрість з казки Марини Павленко «Вушка з абсолютним слухом». Чи погоджуєшся ти з цією думкою? Напиши висловлювання за зразком. Добре братство миліше, ніж багатство. Так, я згоден / згодна з цією думкою. Я вважаю, що друзі важливіші за гроші, тому що речі можна купити, а щирого друга — ні. Наприклад, коли я захворів, друзі щодня телефонували й приносили мені домашні завдання. Отже, справжня дружба — найбільше багатство. Вправа 108 (сторінка 57) Чи вважаєш ти себе справжнім другом? Підготуй усне висловлення. Я намагаюся бути справжнім другом. Не залишаю друзів у біді, ділюся з ними і вмію вислухати. Якщо друг помиляється, я чесно скажу йому про це, але не образливо. Думаю, що друзі можуть на мене покластися. Вправа 109 (сторінка 57) Спиши словосполучення. Познач закінчення іменників. Визнач відмінки іменників за питаннями. подарувати (кому?)

— Д. в.

сукня (на кому?) на

— М. в.

допомогти (кому?)

— Д. в.

чобітки (на кому?) на присвятив (чому?)

— М. в. — Д. в.

пасеться (на чому?) на — М. в. Вправа 110 (сторінка 57) Проведи дослідження «Розрізнення давального і місцевого відмінків іменників жіночого роду в однині».

Крок 1. Назви питання давального і місцевого відмінків. Чим вони відрізняються? Давальний відмінок відповідає на питання: кому? чому? Місцевий відмінок відповідає на питання: на кому? на чому? або у кому? у чому? Відмінність: • Давальний відмінок показує, кому передають щось, кому присвячують, кому допомагають. • Місцевий відмінок указує, де знаходиться особа або предмет. Вправа 111 (сторінка 58) 1. Спиши вірш, змінюючи форму іменників за змістом. Визнач відмінки цих іменників. У старій шафі (М. в.) на поличці (М. в) книжки стояли, як сестрички. Дітлахів тут зустрічали, любили, щоб їх прочитали. Розповідали так завзято, вони ж бо знають так багато. І дітлахи їм посміхались, добру (Д. в.) і дружбі (Д. в.) в них навчались. 2. Виконай завдання на вибір. Яке завдання, на твою думку, легше? ✔ Запиши відповіді на запитання. Підкресли іменники в давальному відмінку. Директор вручив грамоту Артему. Я напишу вітальну листівку бабусі. Дідусь дав корові сіно. ✔ Запиши іменники в давальному і місцевому відмінках за зразком. – на

(Д. в.), на (М. в.);

–

–

(М. в,); –

–

(Д. в.),

(Д. в.), на

Д. в.), на

в.), на в.);

(М. в);

(М. в.); –

(Д. в.), на

(Д. в.), на (М. в.).

(М. в.); –

(Д. (М.

Вправа 112 (сторінка 58) Склади і запиши речення зі словами верба, поетеса в давальному і місцевому відмінках. Кожного ранку я усміхаюсь вербі. Котики ростуть на вербі. Дякуємо поетесі за декламації її віршів. На шиї у поетеси було розкішне намисто. Вправа 113 (сторінка 59) Проведи дослідження «Чергування приголосних [г], [к], [х] та [з'], [ц], [с'] перед закінченням -і в давальному і місцевому відмінках однини». Називний

Давальний

Місцевий

Дошк (одн., жін. р.)

дошц

на дошц

Луг (одн., чол. р.)

у луз

Горох (одн., чол. р.)

на горос

Вух

на вус

(одн., сер. р.)

Крок 4. Чергуються звуки: [г] — [з’], [к] — [ц’], [х] — [с’]. Крок 5. Висновок: в іменниках жіночого роду в давальному і місцевому відмінках однини, а в іменниках чоловічого і середнього роду — у місцевому відмінку перед закінченням -і приголосні [г], [к], [х] змінюються на [з’], [ц’], [с’]. Вправа 114 (сторінка 60) 1. Спиши вірш, змінюючи форму іменників за змістом. Познач закінчення іменників. Підкресли букви основи, які змінилися перед закінченням -і. У є грядочка, невеличка, наче кладочка. А на

– огірочки

і кавун в рябій сім головок

, ,

трохи

.

Був на і горох, Та його ми з’їли вдвох. 2. Виконай завдання на вибір. ✔ Спиши речення. Підкресли іменники в місцевому відмінку однини. Визнач рід цих іменників. 1. Зайчик сонячний іскриться на лататті (сер. р.) у ріці (жін. р.), на піску (чол. р.) на травиці (жін. р.) і у тебе на лиці (сер. р.). ✔ Добери іменники до схем. Запиши їх у місцевому відмінку однини. Ми сьогодні молодці – будем плавати в ріці (жін. р.). Річка – це вам не ставок, тут на березі (чол. р.) пісок. – на

;

– на

;

– на

– на ; – на . Вправа 115 (сторінка 60) 1. Спиши словосполучення, розкриваючи дужки. На квітці джміль, білка на гілці, пам’ятник співачці, прочитали на уроці, біжить по стежці, порошинка в оці, не ходи по кризі. 2. Склади речення з двома слосполученнями (на вибір). Білка на гілці дуба гризе жолуді. На уроці української мови прочитали цікаві факти про життя Тараса Шевченка. Вправа 116 (сторінка 60) Пригадайте українські народні казки, у яких персонажем є півник. Якими рисами характеру наділяє народ півника? «Котик і Півник», «Півник та бобове зернятко», «Колосок». У різних казках народ зображує півника по-різному. В одних він трудящий, розумний («Колосок»), а в інших неслухняний, довірливий («Котик і Півник»). Вправа 117 (сторінка 61) 1. Прочитай авторську віршовану казку. Визнач тему твору. Тема: наслідки непослуху. У казці розповідається про півника, який не послухав маминої поради й потрапив у небезпеку. 2. Чому, на твою думку, півник не послухав маму? Бо був ще молодий, необачний і хотів самостійно пізнати світ.

;

Як описано півника? Півник молоденький, золотенький, живий, але зухвалий та легковажний. Чи зрозумів півник свою помилку? Так, він зрозумів, бо повернувся додому без хвоста і зазнав шкоди. Йому стало ясно, що треба слухати маму. Як ти розумієш вислів світ за очі? Цей вислів означає вирушити кудись далеко, без певної мети, у невідоме. Яка головна думка казки? Треба слухати поради батьків, бо самостійні необдумані вчинки можуть мати сумні наслідки. Вправа 118 (сторінка 62) 2. Що б ви хотіли сказати, зустрівшись із півником, лисичкою? Півникові: «Ти добре запам’ятай свій урок! Мама тебе не просто так застерігала — вона хотіла тебе вберегти. Слухайся дорослих, бо вони бажають тобі добра.» Лисичці: «Не гарно нападати на слабших. Краще шукай їжу чесно, а не хитрощами й підступністю.» Вправа 119 (сторінка 62) 1. Випиши виділені іменники зі словами, з якими вони зв'язані. Визнач число, рід (в однині), відмінок іменників. Змахнув крильцями (мн., Ор. в.), жила в нірці (одн., жін. р., М. в.), сидить на гіллячці (одн., жін. р., М. в.), повернувся півник (одн., чол. р., Н. в.). 2. Склади і запиши есе «Потрібно слухати маму». Потрібно слухати маму Мама бажає нам тільки добра, тому її поради треба слухати. Вона знає більше, бо вже багато чого навчилася в житті. Коли мама каже вдягнути шапку чи не йти до річки самому, вона дбає про наше здоров’я й безпеку. Півник із вірша не послухав маму й ледь не потрапив у біду. Отже, мамині поради — найкращий оберіг. Вправа 120 (сторінка 62) 1. Спиши словосполучення, вибираючи потрібне слово.

На кам’яному порозі. У далекій дорозі. Розповів подрузі. На правому березі. На останньому уроці. Білка на горісі. Гніздо у стрісі. 2. Визнач число, рід, відмінок іменників. Порозі (одн., чол. р., М. в.). Дорозі (одн., жін. р., М. в.). Подрузі (одн., жін. р., Д. в.). Березі (одн., чол. р., М. в.). Уроці (одн., чол. р., М. в.). Горісі (одн., чол. р., М. в.). Стрісі (одн., жін. р., М. в.). 3. Розбери за будовою виділене слово. Вправа 121 (сторінка 62) 1. Прочитай. Визнач тему тексту. Тема тексту: чарівні перетворення природи восени, які створює осінь. 2. Про які чарівні перетворення осені йдеться в тексті? Добери заголовок до тексту. У тексті йдеться про те, як осінь перетворила: • осикові листочки на червоні ліхтарики, • липові – на жовті сердечка, • березові – на золоті монетки. А згодом усі різнокольорові листочки закружляли у вальсі та вкрили доріжки яскравим килимом. Заголовок до тексту: «Чарівниця осінь» Вправа 122 (сторінка 62) Проведи дослідження «Чергування голосних [і] та [о], [е] в коренях іменників». Ніч – ночі; осінь – осені. Це різні форми одного слова. У коренях змінилися букви: і – о (ніч – ночі), і – е (осінь – осені). Висновок: в іменниках чоловічого і жіночого роду в деяких відмінках відбувається чергування голосних [і] з [о] або [е] в коренях.

Вправа 123 (сторінка 63) 1. Відгадай та спиши загадку. Підкресли слова, у яких зі зміною форми відбувається чергування приголосних або голосних звуків. У річці купався, у хмарці сховався, від блискавки й грому полинув додому. На землю спустився – на сто крапель розбився! (Дощ) 2. Виконай завдання на вибір. ✔ Спиши другий абзац тексту вправи 121. Підкресли орфограми. Налетів пустотливий вітерець. Різнобарвні листочки закружляли в осінньому вальсі. Після ночі всі доріжки перетворилися на строкатий килим. ✔ Зміни подані іменники так, щоб відбулося чергування звуків [і] з [о] або [е]. Повінь – повені; радість – радості; кінь – коні; ячмінь – ячменя. 3. Спиши прислів'я. Підкресли іменники, у яких за зміни форми може відбуватися чергування голосних або приголосних звуків. 1. Під лежачий камінь вода не тече. 2. З неба зорі хапає, а під носом не бачить. 3. Помочі, як з осики груш. 4. Праця має гіркий корінь та солодкий плід. Вправа 124 (сторінка 63)

Випиши з орфографічного словника кілька іменників, у яких зі зміною форми слова відбувається чергування звуків [і] з [о] або [е]. Грім – грому; кінь – коня; стіл – стола; ніс – носа; ніч – ночі; осінь – осені; піч – печі; річ – речі. Вправа 125 (сторінка 64) 1. Розгляньте малюнки. Кого на них зображено? На малюнках зображено курчатко та квочку. 2. Що знайшло курчатко? Чому воно не з'їло цілий колосок? Що порадила квочка малюкові? Що трапилося із зернятками? Курчатко знайшло колосок із зернятками. Воно не з'їло цілий колосок, тому що вирішило відкласти зернятка «на потім». Квочка порадила покласти зернятка в ґрунт, тобто посадити їх. Із зернят виросли нові колоски, і тепер зернят вистачає для всієї сім’ї. Вправа 126 (сторінка 64) 2. Добери заголовок для казки. «Знахідка» 3. Запиши казку. Знахідка Курчатко Ціп знайшло колосок і вирішило його приховати. Квочка побачила, що курчатко не поділилося з іншими та присоромила його. Матуся порадила синочкові посіяти зернятка в землю. Через деякий час виросло багато колосків, яких вистачило для всієї сім’ї. Курчатко зрозуміло, що треба дбати про всю дружну сімейку. Вправа 127 (сторінка 64) Прочитай лічилку. Спиши. Підкресли іменники, в яких за зміни форми може відбуватися чергування голосних або приголосних звуків. Знов у небі сонце встало, з гілки яблучко упало, через луки, через луки покотилось прямо в руки. Покотилось, покотилось, з моста в річечку звалилось, хто побачив — не дрімай, ухопив його — тримай!

Хто спіймав, той молодець! Тут лічилці і кінець. Олег Орач Знов у небі сонце встало, з гілки яблучко упало, через луки, через луки покотилось прямо в руки. Покотилось, покотилось, з моста в річечку звалилось, хто побачив – не дрімай, ухопив його – тримай! Хто спіймав, той молодець! Тут лічилці і кінець. Вправа 129 (сторінка 65) 2. Доведи, що прочитаний текст – легенда. Як у ній пояснено появу на світі роси? Як описано росинку? На що використовували свою силу велети? 3. Перекажи легенду. Легенда — це розповідь про незвичайні події, у яку люди вірять як у правдиву; у ній пояснюється, як щось з’явилося на світі. Колись на землі жили велети — мудрі, сильні й добрі. Свою силу вони віддавали людям і рідній землі. Коли помер останній велет, заплакали квіти, дерева й трави — так на світі з’явилася роса. Кожна росинка, чиста й прозора, ніби зберегла в собі щедрість добрих велетів. Вправа 130 (сторінка 66) 1. Постав запитання за змістом легенди «Роса», які починалися б поданими нижче словами. Відшукай у тексті легенди відповіді на ці запитання. Хто жив дуже давно на землі? Якими вони були? Що велети робили? Яка в них була сила? Чому люди пам'ятатимуть про них? 2. Проведи дослідження «Закінчення іменників жіночого роду в родовому відмінку однини».

,

,

,

.

Земл , круч , сил , рос . Висновок: іменники жіночого роду на -а, -я в родовому відмінку однини після твердого приголосного мають закінчення -и (сили, роси), після м’якого приголосного та [ж], [ч], [ш] — закінчення -і (землі, кручі). 3. Спиши речення, ставлячи слова, що в дужках, у потрібній формі. Визнач, у якому відмінку вжито ці слова. Оціни свою роботу. З легенди (Р. в.) я дізнався / дізналася, як з’явилася роса. Велети легко переступали з кручі (Р. в.) на кручу (Зн. в.). Велет не міг нічого зробити для рідної землі (Р. в.). 4. Виконай завдання на вибір. ✔ Провідміняй слова росинка, троянда. Н. в. росинка, троянда Р. в. росинки, троянди Д. в. росинці, троянді Зн. в. росинку, троянду Ор. в. росинкою, трояндою М. в. на росинці, на троянді. Кл. росинко, трояндо. ✔ Добери іменники до схем. Запиши їх у родовому відмінку однини. Криниця, огорожа, кошеня. Криниці, огорожі, кошеняти. Вправа 131 (сторінка 67) Спиши вірш. Постав іменники, що в дужках, у потрібному відмінку. Надпиши відмінок кожного з цих іменників. Був козак Харко – і, може, Харків так тому й назвали. Бо легенди любить кожен, а (легенда) у нас немало. В них – історія (народ), невичерпна, мов криниця.

Пий, малюк, безсмертну (вода), щоб (снага) причаститься! Давня слава (перламутр) небайдуже вабить око. Будь, малюк, таким же мудрим, смілим (лицар), нівроку! Володимир Верховень Був козак Харко – і, може, Харків так тому й назвали. Бо легенди любить кожен, а легенд (Р. в.) у нас немало. В них – історія народу (Р. в.), невичерпна, мов криниця. Пий, малюк, безсмертну воду (Зн. в.), щоб снаги (Р. в.) причаститься! Давня слава перламутру (Р. в.) небайдуже вабить око. Будь, малюк, таким же мудрим, смілим лицарем (Ор. в.), нівроку! Вправа 132 (сторінка 67-70) 2. Чому легенда про Силуна і Карпа має назву «Як виникли Карпати»? Бо в легенді пояснюється походження Карпатських гір, які, за переказом, утворилися після боротьби Карпа з Силуном. Як жив Силун? Силун був жорстоким і жадібним багатієм, який жив у розкошах, але знущався з наймитів і не платив їм за роботу. Як жили наймити? Наймити працювали важко, жили в злиднях, були пригнічені й беззахисні перед паном Силуном. Звідки прийшов Карпо? Карпо прийшов від берегів Дніпра (тому його звали Карпо Дніпровський), був сильним, чесним і справедливим хлопцем. За що селяни поважали Карпа?

Селяни поважали Карпа за його силу, чесність і відвагу — він не боявся виступити проти Силуна. Чому Силун не хотів розрахуватися з Карпом? Бо був жадібним і пихатим, не звик платити наймитам, а Карпо став йому загрозою через свою впевненість і силу. Як ти вважаєш, що допомогло Карпові побороти Силуна? Карпові допомогли: • Справедливість – він боровся не лише за себе, а за всіх наймитів; • Сила духу й тіла – він не злякався зла; • Підтримка селян – він мав довіру людей, бо став на їхній бік. 3. Поясни значення висловів подався шукати щастя; повернеться не з порожніми руками; ударив так, що аж яма зробилася. Подався шукати щастя – пошук кращого життя. Повернеться не з порожніми руками – щось мати. Ударив так, що аж яма зробилася – сильно ударив. Вправа 133 (сторінка 71) 1. Схарактеризуйте Силуна і Карпа. Силун був велетнем, володарем долини, добре розумівся на ґаздівстві, мав безліч худоби і на нього працювали кріпаки. Карпо – хлопець, який служив у Силуна. Він був працьовитий, сміливий, сильний. 2. Поділіть легенду на частини. Доберіть до них заголовки. 1. Долина Силуна. 2. Карпо Дніпровський. 3. Розмова Карпа з Силуном. 4. Переможна сила Карпа. 5. Гори Карпати й озеро Синевір. 4. Заповніть таблицю (на аркуші паперу). Легенда (відмінне) Спільне Казка (відмінне) 1. Розповідає про 1. Незвичайні події 1. Події явно події так, ніби вони та персонажі. вигадані, відбувалися фантастичні. насправді.

2. Часто пояснює, 2. Добро перемагає 2. Є казкові зачин, звідки взялася назва, зло. кінцівка, чарівні рослина чи явище предмети. природи. Вправа 134 (сторінка 71) Знайди в бібліотеці чи на інтернет-ресурсах легенду про походження назви міста, села, річки чи озера. Підготуйся розказати легенду в класі. Легенда розповідає, що колись біля гір, де тепер Львів, жив страшний лев. Він нападав на людей, і ніхто не міг його подолати. Нарешті прийшов хоробрий лицар. Ковалі скували йому міцну зброю, а один мандрівник порадив загартувати її в чарівному джерелі. Лев не зміг пробити лицареві обладунків, і той переміг хижака. Відтоді гору назвали Левовою, а місто під нею — Львовом. Насправді ж Львів заснував князь Данило Галицький і назвав на честь свого сина Лева. Вправа 135 (сторінка 71) 1. Прочитай і спиши вірш. Підкресли іменники чоловічого роду. На майдані, де фонтан, у футбола грав фазан. Був би класний футболіст – заважає пишний хвіст. 2. Проведи дослідження «Закінчення іменників чоловічого роду в родовому відмінку однини». Крок 1. Майдан, фонтан, футбол, футболіст, хвіст. Крок 2. майдан — (чого?) футбол — (чого?)

, фонтан — (чого?) , футболіст — (кого?)

, , хвіст

— (чого?) . Сумніви виникали в словах майдану, фонтану, футболу — їх перевіряємо за орфографічним словником. Крок 3. Закінчення позначено. Висновок: іменники чоловічого роду в родовому відмінку однини можуть мати закінчення -а/-я (футболіста, хвоста) або -у/-ю (майдану, фонтану, футболу). Вправа 136 (сторінка 72)

1. Прочитай слова. Утвори від них назви професій. Запиши назви професій у родовому відмінку за зразком. За потреби скористайся орфографічним словником. (що?) стіл – (хто?) столяр, (кого?) столяра. (що?) креслення – (хто?) кресляр, (кого?) кресляра. (що?) шахта – (хто?) шахтар, (кого?) шахтаря. (що?) чобіт – (хто?) чоботар, (кого?) чоботаря. (що?) дизайн – (хто?) дизайнер, (кого?) дизайнера. (хто?) вівця – (хто?) вівчар, (кого?) вівчара. 2. Прочитай вірш. Спиши, уставляючи назви професій. Визнач відмінок іменників. Видавець (Н. в.) книжки друкує, Каменяр (Н. в.) хати мурує. Лікар (Н. в.) діточок лікує, Кухар (Н. в.) тортика готує. Всі професії хороші, заробляй собі ти гроші! 3. Уявіть себе представником однієї з професій та журналістом. Складіть діалог про важливість обраної професії. — Добрий день! Я журналіст шкільної газети. Ким ви працюєте? — Я лікарка-педіатр, лікую дітей. — Чому ваша професія важлива? — Бо здоров’я — найцінніше. Лікар допомагає дитині швидше одужати й навчає берегти себе. — Що потрібно, щоб стати лікарем? — Добре вчитися, любити людей і бути уважним. — Дякую за розмову! Вправа 137 (сторінка 72) 1. Прочитай прислів'я. Яка тема їх об'єднує? 1. Без труда нема плода. 2. Кому до поту, а кому в охоту. 3. Потрібно нахилитися, щоб із криниці води напитися. 4. Не нагнувшись, гриба не знайдеш. Без наполегливої праці неможливо досягти успіху. 2. Виконай завдання на вибір. ✔ Спиши прислів'я. Підкресли іменники, що відповідають поданим схемам. Визнач відмінки цих іменників.

1. Без труд (Р. в.) нема плод (Р. в.). 2. Кому до пот кому в охот

(Р. в.), а

(Зн. в.). 3. Потрібно нахилитися, щоб із криниц (Р.

в.) води напитися. 4. Не нагнувшись, гриб (Р. в.) не знайдеш. ✔Випиши з прислів'їв іменники чоловічого роду. З двома із них склади і запиши речення. Труда, плода, поту, гриба. Без наполегливого труда неможливо досягти успіху. Гуляючи в лісі, ми не знайшли жодного гриба. Якщо не турбуватися про рослину, то не буде і плода. На фізкультурі ми займаємося до поту. Вправа 138 (сторінка 72) 2. З'ясуй значення слів манекен, норов. Чия дружба буде найдивнішою? Чому? 2. Манекен – об'ємний виріб, що імітує форму тіла або частини тіла людини: чоловіків, жінок або дітей. Норов – сукупність душевних якостей людини, які проявляються в її діях, поведінці; вдача, характер. Вправа 139 (сторінка 73) 1. Випиши з вірша «Давайте дружити» виділені слова. Познач закінчення. Визнач число, рід, відмінок. 2. Утвори форму місцевого відмінка від виписаних іменників. Познач закінчення. (чому?) (кому?) (чому?) (чому?) (на чому?) на (на кому?) на (на чому?) на

– одн., чол. р., Д. в. – одн., чол. р., Д. в. – одн., чол. р., Д. в. – одн., чол. р., Д. в. – одн., чол. р., М. в. – одн., чол. р., М. в. – одн., чол. р., М. в.

(на чому?) на – одн., чол. р., М. в. 3. Прочитай словосполучення. Чим вони схожі? Визнач рід

іменників. У якому відмінку вжито іменники? Які зі словосполучень наймилозвучніші? Запиши. Усі словосполучення схожі: іменники чоловічого роду вжито в давальному відмінку однини. Наймилозвучніші ті, у яких однакові закінчення не стоять поруч: Пам’ятник

.

Пам’ятник

.

4. Запиши словосполучення в давальному відмінку однини. Познач закінчення. , , , , . Вправа 140 (сторінка 74) Виконай завдання на вибір. Обґрунтуй свій вибір. ✔Спиши прислів'я. Підкресли іменники чоловічого роду в давальному і місцевому відмінках однини. 1. А що козакові треба: степу, хліба й неба! 2. Козаку зібратись – лише підперезатись. 3. Козацькому роду нема переводу. 4. На козаку й рогожа пригожа. 5. Панові курка, а мужикові шабля. ✔Запиши, кому встановлено пам'ятники у твоєму місті / селищі / селі. У Львові встановлено пам'ятники Т. Шевченкові, І. Франку, С. Бандері, королю Данилу Галицькому тощо. Вправа 141 (сторінка 74) 1. Прочитай заголовок легенди. Чи цікаво тобі було б дізнатися відповідь на запитання? Так, заголовок викликає зацікавлення, бо змушує задуматися, чому саме пес, з усіх тварин, став другом людини. Хочеться дізнатися, як це сталося і чому.

2. Де пес шукав собі товариша? Чому він не подружився з вовком, ведмедем, левом? Пес шукав товариша в лісі серед звірів, а потім — при дворі короля лева. Він не залишився з вовком, ведмедем і левом, бо кожен із них когось боявся: вовк — ведмедя, ведмідь — лева, а лев — людини. Пес шукав найсильнішого товариша, тому став жити з людиною. 3. Склади кілька запитань за змістом легенди. 1. Чому пес вирішив знайти собі друга-товариша? 2. З ким першим подружився пес? 3. Чому пес від вовка пішов до ведмедя? 4. Що сказав лев песику? 5. Про що здогадався пес? Вправа 142 (сторінка 75) Прочитайте фразеологізми. Обговоріть, коли доречно їх уживати. Як кішка із собакою – постійно сваряться. Де собака зарита – коли щось знаходять або розкривається правда Як побита собака – погано себе почувати. Із собаками не піймати – надійно схватися. Вправа 143 (сторінка 75) Виконай завдання на вибір. ✔Знайди і прочитай легенду про тварин. Чому гуси миються у воді, коти – на печі, а кури порпаються у поросі Легенда «Чому гуси миються у воді, коти — на печі, а кури порпаються в поросі». Якось у спеку гуси пішли шукати воду, а з ними — курочка й кіт. Біля озера гуси одразу пірнули й весело хлюпалися. Курочка й кіт теж стрибнули у воду, але ледве не потонули й насилу вибралися на берег. Відтоді кіт умивається лапками на теплій печі, курочка купається в поросі, і тільки гуси миються у воді. Вправа 144 (сторінка 76) 1. Прочитай заголовок народної колисанки. Що означає слово жартувальна? Слово «жартувальна» в заголовку народної колисанки «Засинальнажартувальна» означає, що ця пісенька має жартівливий, веселий зміст.

2. Проведи дослідження «Закінчення іменників в орудному відмінку однини». З

– (чим?) ч. р., Ор. в.;

– (чим?) с. р., Ор. в.; р., Ор. в.;

– (чим?) ж. р., Ор. в.;

– (чим?) ж. р., Ор. в.;

– (чим?) ч. р., Ор. в.;

– (чим?) с. – (чим?) ж. р., Ор.

в.; – (чим?) с. р., Ор. в. Вправа 145 (сторінка 76) 1. Запиши іменники до таблиці за закінченнями в орудному відмінку однини. 2. Познач закінчення іменників, підкресли останню букву основи слів. -ом -ем -єм сад

, степ

,

намет

гараж меч

, нож

,

,

,

, окун

3. Розкажіть за схемою про закінчення іменників чоловічого роду в орудному відмінку однини. Наведіть приклади іменників кожної групи. , , . Вправа 146 (сторінка 77) 1. Запиши іменники до таблиці за закінченнями в орудному відмінку однини. 2. Познач закінчення іменників, підкресли останню букву основи слів. -ою -ею -єю сторінк

, вод

каш

, пісн

,

, позиці

круч 3. Розкажіть за схемою про закінчення іменників жіночого роду в орудному відмінку однини. Іменники жіночого роду в орудному відмінку однини можуть мати закінчення -ою, -ею, -єю: вербою, задачею, лінією.

Вправа 147 (сторінка 78) Виконай завдання на вибір. ✔ Утвори словосполучення за допомогою прийменників з, під, перед, за. Визнач відмінок іменників. Сховатися під кущем (Ор. в.); зайти за другом (Ор. в.); розмовляти з Матвієм (Ор. в.); працювати перед комп'ютером (Ор. в.). ✔ Запиши кілька речень про свою майбутню професію. Підкресли іменники. Я мрію стати лікарем-педіатром. Це дуже потрібна й гуманна професія. Лікар педіатр лікую діток від народження до повноліття. Вправа 148 (сторінка 78) Спиши вірш. Підкресли іменники в орудному відмінку однини. На морі, на возі Водою та бродом, та все перевозом – я їхав по морю драбинчастим возом. Вперед подивився, назад оглянувся, а вже – серед моря, коли – і незчувся. Сухий весь по вуха, а риба – в кишені, а віз – під водою, а раки – у жмені. Микола Сингаївський На морі, на возі Водою та бродом, та все перевозом – я їхав по морю драбинчастим возом. Вперед подивився, назад оглянувся, а вже – серед моря, коли – і незчувся.

Сухий весь по вуха, а риба – в кишені, а віз – під водою, а раки – у жмені. Вправа 149 (сторінка 78) 1. Розглянь таблицю. Визнач рід і відмінок іменників. Жіночий рід, Орудний відмінок. 2. Розкажіть за схемою про закінчення іменників жіночого роду з основою на м'який приголосний в орудному відмінку однини. Іменники жіночого роду, які закінчуються на м’який приголосний (наприклад: радість, любов, мідь, верф), в орудному відмінку однини мають закінчення -ю. Вправа 150 (сторінка 79) ✔ Випиши прислів'я, у яких є іменники чоловічого роду в орудному відмінку однини. Ч. р., Ор. в.,одн. Будь сильним духом, а не новим кожухом. З водою та вогнем не жартуй. Маєш хліб – то за калачем не женися. Гладь коня вівсом, а не батогом. ✔ Випиши прислів'я, у яких є іменники жіночого роду в орудному відмінку однини. Ж. р., Ор. в., одн. Перед чемністю всі двері відкриваються. Корову сіллю приманюють, людину – словом. З водою та вогнем не жартуй. Батьком-матір’ю не хвались,а хвались честю. 2. Добери іменники до схем. Склади з ними речення. Калиною, задачею, окунем. Кіт Васько полюбляє поспати в саду під калиною. Мишко довго думав над арифметичною задачею. Бабуся мене пригощала смачним смаженим окунем. Вправа 151 (сторінка 79) Спиши вірш. Визнач відмінок виділених іменників. Стеляться сутіні, тумани лягають, кетяги з калини (Р. в.) в вікна заглядають.

Щось гуде струною (Ор. в.) на бузку (М. в.) близенько; в лузі (М. в.) над вербою (Ор. в.) тьохнув соловейко (Н. в.). Вправа 153 (сторінка 80) 1. Прочитай міф. Як у ньому пояснюється створення людини? У міфі пояснюється, що людину створив Бог із жовтої глини, зліпивши з неї фігуру та вдихнувши в неї духа свого. Так з’явився перший чоловік — Адам. Отже, створення людини в міфі пояснюється як божественний акт творення з глини та духу. 2. З чого Бог створив людину? Чим могла користуватися людина? Бог створив людину з жовтої глини. Людина могла користуватися всім, що є в раю: усіма звірами, рослинами, плодами — окрім плодів з одного дерева, бо в ньому були смерть і гріх. 3. Чи погоджуєтеся ви з думкою, що людина – довершене створіння? Так, я погоджуюсь із цією думкою, адже Бог створив людину останньою, вдихнув у неї душу, довірив їй цілий рай і зробив господарем усього живого. Це свідчить про те, що людина є особливим, найдосконалішим творінням. Вправа 154 (сторінка 80) 1. Випиши з міфу іменники в множині. Став питання до іменників. (Хто?) звірі; (що?) рослини; (чого?) плодів; (у чому?) у розкошах. 2. Розгляньте таблицю відмінювання іменників у множині. Доповніть таблицю своїми прикладами. Н. вишні, поля; Р. вишень, полів; Д. вишням, полям; Зн. вишні, поля; Ор. вишнями, полями; М. (на) вишнях, (на) полях; Кл. вишні, поля. 3. Провідміняй іменники птахи, хвилі, олівці, курчата. Н. в. птахи, хвилі, олівці, курчата. Р. в. птахів, хвиль, олівців, курчат. Д. в. птахам, хвилям, олівцям, курчатам. Зн. в. птахів, хвилі, олівці, курчат. Ор. в. птахами, хвилями, олівцями, курчатами. М. в. на птахах, на хвилях, в олівцях, на курчатах. Вправа 155 (сторінка 81)

1. Спиши лічилку, ставлячи іменники у формі потрібного відмінка. Визнач відмінок цих іменників. 2. Познач будову виділених іменників. Лапки в боки, вгору – вушка (Н. в.), скачуть (Н. в.). Раз-два-три-чотири-п’ять – на гілці (М. в.) вони сидять. Кожен ранок на галяві спритно роблять вільні вправи (Зн. в.). Раз-два-три-чотири-п’ять – люблять білочки (Н. в.) стрибать. Вправа 156 (сторінка 81) Напиши есе «Мої улюблені заняття». Мої улюблені заняття Найбільше я люблю малювати й кататися на велосипеді. Малюючи, я можу перенести на папір усе, що бачу або вигадую: казкових звірів, морські хвилі, нашу вулицю восени. Велосипед дарує мені відчуття свободи — я мчу парком, і вітер свистить у вухах. А ще мені подобається разом із татом майструвати шпаківні. Мої заняття роблять кожен день цікавим. Вправа 157 (сторінка 81) 2. Виконай завдання на вибір. ✔ Спиши текст, ставлячи іменники в дужках у потрібному відмінку. Визнач відмінки цих іменників. Підкресли власні іменники. Грецькі боги жили на горі (М. в.) Олімп. Головним богом (Ор. в.) Олімпу був Зевс. Арес – бог війни і мужності (Р. в.), а Артеміда – богиня мисливства (Р. в.). Деметра – богиня родючості (Р. в.), а Афіна – богиня мудрості (Р. в.). ✔ Спиши текст, уставляючи пропущені букви та розкриваючи дужки. Поясни правопис виділеного слова. Міфи Стародавньої Греції мали великий вплив на розвиток

культури народів усього світу. Крізь тисячоліття до нас дійшли історії життя богів Олімпу, дивовижні пригоди героїв. Вправа 158 (сторінка 82) 1. Прочитай давньогрецький міф. Що цікавого ти дізнався / дізналася? Цікаво було дізнатися, як Тесей за допомогою нитки Аріадни переміг Мінотавра і вибрався з лабіринту. 2. Яку істоту тримав цар Мінос на острові Крит? Яку пожертву віддавали афіняни для Мінотавра? Прочитай опис лабіринту. Чому лабіринт був смертельним? Як Тесей переміг Мінотавра? Що, на твою думку, означає слово лабіринт, фразеологізм нитка Аріадни? Цар Мінос тримав на острові Крит Мінотавра — істоту, наполовину бика, наполовину людину. Кожні дев’ять років афіняни віддавали як пожертву для Мінотавра сім дівчат та юнаків. Лабіринт був смертельним, бо той, хто туди заходив, уже не міг вибратися назад. Тесей прив’язав нитку біля входу, подався вглиб печери й переміг Мінотавра коротким мечем, а назад вийшов за ниткою. Лабіринт — заплутана будова з багатьма ходами, з якої важко знайти вихід. Нитка Аріадни — те, що допомагає знайти вихід зі складного становища. Вправа 160 (сторінка 83) Спиши останнє речення з міфу «Нитка Аріадни». Визнач відмінки іменників. Хлопець (Н. в.) переміг Мінотавра (Зн. в.) і героєм (Ор. в.) повернувся назад. Вправа 161 (сторінка 83) Знайди в бібліотеці збірку міфів Стародавньої Греції. Прочитай один із них. Підготуйся розказати в класі. Дочки Мінія

Три доньки царя Мінія не захотіли шанувати бога Діоніса й не пішли на свято, а сиділи вдома за прядінням. Увечері в палаці раптом заграла музика, нитки перетворилися на виноградні лози, а покоями забігали леви й пантери. Царівни злякалися й кинулися ховатися, але Діоніс покарав їх: перетворив на кажанів. Відтоді кажани ховаються від денного світла. Вправа 162 (сторінка 83) 1. Прочитай українську легенду. Чи послідовно розміщені абзаци? Так, абзаци розміщені послідовно. Події у легенді передані у логічній часовій послідовності: спочатку напад, потім полон сестри, спроба брата врятувати її, бій, умова татар, перемога парубка і поява татарського зілля. 2. Назви персонажів легенди. • Брат • Сестра • Татари (нападники) Що трапилося в селі? На село напали татари, пограбували людей і забрали багатьох у полон, серед них — сестру. Яку умову поставили нападники? Парубку сказали: якщо він переможе їхнього силача, то вони віддадуть йому сестру і дозволять обом повернутися додому. Якщо ні — вб’ють обох. Чи вдалося юнакові перемогти ворога? Так, хлопець переміг татарина. Чому зілля називають татарським? Тому що на місці, де був убитий татарин, виросло зілля, яке почали називати "татарським". Вправа 163 (сторінка 83) 1. Запиши відновлену легенду. Жили колись в одному селі брат і сестра. Батьки їхні повмирали, а вони самі собі хазяйнували і нікому нічого поганого не робили. Одного разу, коли брат орав у полі, на село напали татари. Людей пограбували, сестру разом з багатьма іншими забрали в полон. Приїхав брат додому і не застав сестри. Тоді кинувся доганяти, щоб відбити сестру. А татари саме посідали в лісі полуднувати.

Далеко спереду поставили варту. От той парубок і потрапив їм до рук. Привели вони його до головного, а той хотів його зразу вбити, але вирішив посміятися з бідного парубка. Каже йому, що коли він переможе їхнього силача, то віддадуть сестру і пустять їх живими додому. А якщо ні, то вб’ють обох. І вирішив хлопець битися. «Все одно помирати», – думав він. От почався бій. Зразу татарин ніби перемагав. Але брат і сестра так стояли одне за одним, що не можна було парубкові не перемогти. І таки вбив він татарина. Головний пустив брата і сестру, як і обіцяв. Одного разу, коли брат орав у полі, на село. А на тому місці, де був убитий татарин, виросло зілля, яке в нас називають татарським. 2. Доповни речення. Підкресли іменники. Визнач відмінки. Парубкові вдалося перемогти татарина тому, що ... . 2. Парубкові (Д. в.) вдалося перемогти татарина (Зн. в.) тому, що за ним стояла сестра (Н. в.). Вправа 164 (сторінка 84) Розкажи рідним, чому зілля називають татарським. Зілля називалося татарським, бо воно проросло на місці, де було вбито татарина. Вправа 165 (сторінка 84) 1. Склади прислів'я за числовими підказками. Поясни, як ти його розумієш. Як сіно косять, то дощів не просять, — самі йдуть. Дощ часто йде саме тоді, коли його не чекають і він заважає, — під час косовиці. 2. Прочитай легенду. Поясни, як виникло прислів'я. Прислів’я «Дощ іде, коли косять» виникло з народної легенди про те, як Бог давав природним силам завдання. Дощ прийшов останнім і не розчув Божого наказу: замість «йди, коли просять», почув «йди, коли косять». Тому люди й помітили, що під час косовиці часто починається дощ, і створили це прислів’я як жартівливе пояснення природного явища. 2. Доведи, що прочитаний текст – легенда. Розкажи, які справи Бог доручив Цей текст — легенда, бо в ньому розповідається фантастична історія про створення світу, явища природи (сонце, вітер, мороз, сніг, дощ) у вигляді живих істот, які спілкуються з Богом і отримують від нього

завдання. Така форма оповіді характерна для народної творчості, де намагаються пояснити природні явища через образи. Які справи Бог доручив: • Сонцю — гріти, коли люди засівають поле. • Вітрові — дути, коли набридне спека. • Морозу — правити взимку. • Снігові — вкривати землю, щоб берегти її від холоду. Вправа 166 (сторінка 85) 1. Постав запитання за змістом легенди «Чому Дощ іде, коли косять», які починалися б поданими словами. Відшукай у тексті легенди відповіді на ці запитання. Хто прийшов просити роботи? Яку роботу розподілив Бог для кожного? Чому Бог не дав роботи Дощу? Коли приходить Дощ до людей? 2. Запиши слова за зразком. Зроби висновок, які закінчення можуть мати іменники в родовому відмінку множини. Н. в. одн. Н. в. мн. Р. в. мн.

Висновок: у родовому відмінку множини іменники мають закінчення -ів (-їв), -ей або нульове закінчення. 3. Прочитай. Де можна побачити такі запитання? Запиши відповіді, використовуючи числа в дужках. Познач закінчення іменників у родовому відмінку множини. 1. В одному ящику десять кілограмів яблук. 2. За зошит заплатили п'ять гривень. 3. У класі двадцять дітей.

4. У книжці сорок вісім сторінок. 4. Виконай завдання на вибір. ✔ Склади речення зі словами взимку, влітку за змістом легенди «Чому Дощ іде, коли косять». Взимку Сніг береже землю в холод. Влітку Сонце гріє, коли люди поле засівають, щоб усе росло. ✔ Згадай прислів'я, приказки зі словами взимку, влітку. Запиши. Підкресли іменники. Взимку сонце крізь плач сміється. Влітку і качка прачка, а зимою і Тереся не береться. Коли влітку не ходив по малину, узимку вже пізно. Садок улітку – як кожух узимку. Кому влітку холод, тому взимку голод. Вправа 167 (сторінка 86) 1. Прочитай легенду. Як у ній пояснено появу волошок? Колосся хотіло віддячити небу, але не могло піднятися до нього. Тоді небо зійшло до колосся: наказало землі виростити серед колосся синенькі квіти — волошки. 2. Виконай завдання на вибір. ✔Спиши останній абзац легенди, уставляючи пропущені орфограми. І небо наказало землі виростити серед колосся синенькі квіти. Відтоді стебельця хлібних злаків при кожному подиху вітру нахиляються до посланців синього неба – волошок і з любов'ю нашіптують їм ніжні слова. ✔Випиши речення, у яких є іменники в родовому відмінку множини. Відтоді стебельця хлібних злаків при кожному подиху вітру нахиляються до посланців синього неба – волошок і з любов'ю нашіптують їм ніжні слова. ✔Запиши, як волошки прикрашають поля. Чарівно-синя, як небо, волошка прикрашає житні та пшеничні поля. В українського народу волошка є символом простоти і ніжності. Волошковий цвіт оспівують з давніх давен, з ним порівнюють очі коханих, сплітають вінки, прикрашають оселі, застосовують в орнаменті народної вишивки.

Вправа 168 (сторінка 86-87) 1. Запиши речення, ставлячи іменники у множину. Познач закінчення, визнач відмінки іменників. 1. На

(М. в.) (М. в.) водяться

в.) виросли

(Р. в.) лежать

(Н. в.). 2. У наших

(Н. в.). 3. Під розлогими (Н. в.). 4.

(Ор.

(Ор. в.) мчать

(Н. в.). 2. Запиши слова за зразком. Зроби висновок, які закінчення можуть мати іменники в місцевому відмінку множини. Н. в. одн. Н. в. мн. М. в. мн. океан (в) город

(у)

галявина

(на)

подорож

(у)

поле

(на)

село

(у)

Висновок: у місцевому відмінку множини іменники мають закінчення -ах, -ях. 3. Виконай завдання на вибір. ✔ Доповни речення. Познач закінчення іменників у місцевому відмінку множини. 1. У

зібрали груші. 2. У

вирощують овочі. 3. На

вже достигла пшениця. ✔ Спиши загадку. Підкресли іменники в множині. Визнач відмінки. По

(М. в.),

(М. в.) безкраїх,

по (М. в.) вона гуляє, то, сердешна, в берег б’ється, в (М. в.) піниться, сміється. Вправа 169 (сторінка 87) Перевірте одне одного. Запитання і завдання для повторення вивченого за темою «Іменник». 1. Яку частину мови називають іменником? Іменник – самостійна частина мови, яка називає предмет і відповідає на питання хто? що? 2. Які іменники називають власними? Навести приклади. Власні іменники означають індивідуальну назву конкретного предмета, що виділяє його з ряду однотипних предметів. До власних іменників належать прізвища, імена, по батькові, псевдоніми людей. Микола, Мироненко, Дніпро, Київ. 3. Як змінюються іменники? Іменники змінюються за числами і відмінками. За родами іменники не змінюються. 4. Назвати відмінки та питання до них. Називний - хто? що? Родовий – кого? чого? Давальний – кому? чому? Знахідний – кого? що? Орудний – ким? чим? Місцевий – на (в) кому? на (в) чому? Кличний – не відповідає на питання 5. Форма якого відмінка є початковою формою іменника? Називного відмінка однини. 6. Провідміняти іменники банан, вишня, яблуко. Н. банан, вишня, яблуко Р. в. банану, вишні, яблука Д. в. банану, вишні, яблуку Зн. в. банан, вишню, яблуко Ор. в. бананом, вишнею, яблуком

М. в. (на) банані, (на) вишні, (на) яблуці Кл. банане, вишне, яблуко. 7. Які чергування приголосних відбуваються під час відмінювання іменників у давальному та місцевому відмінках однини? Навести приклади. [г] – [з’], [к] – [ц’], [х] – [с’]. Книга – книзі, рука – руці, вухо – вусі. Вправа 170 (сторінка 88) Спиши скоромовку. Випиши іменники, заповни таблицю за зразком. Юля юшку готувала, нею друзів частувала. А Юхим приніс в'юна для кота вередуна. Галина Шевчук Іменник Власний\загальний Число Рід Відмінок Юля Власний однина ж.р Н. в. юшку загальний однина ж.р Зн. в. друзів загальний множина ч.р. Зн. в. Юхим власний однина ч.р. Н. в. в'юна загальний однина ч.р. Зн. в. кота загальний однина ч.р. Р.в Вправа 171 (сторінка 88) 1. Пригадайте, як називають повчальне оповідання (або вірш), головними персонажами якого найчастіше є тварини, рослини чи предмети; твір починається або закінчується повчальним висновком (мораллю). Байка. Вправа 172 (сторінка 89-90) 1. Прочитай байку. Який випадок із життя Коника і Мурав'я описав автор? У байці розповідається, як Коник безтурботно веселився, співав і розкошував усе літо, не думаючи про майбутнє. А коли настала зима — опинився у біді, бо не мав ні їжі, ні притулку. Тоді він звернувся по допомогу до працьовитого Мурав'я, який усе літо

працював і підготувався до зими. 2. Що автор розповів про Коника? Автор зобразив Коника як веселого, безтурботного, легковажного, ледачого. Він усе літо «досхочу розкошував», «не вгаваючи співав», не думаючи про майбутнє. Прочитай слова, якими байкар характеризує Коника. З яким проханням Коник звернувся до Мурав'я? Слова, якими автор характеризує Коника: • вдатний молодець • веселий • співучий • проворний стрибунець • кохав життя ледаче Коник просив Мурав’я врятувати його від зими, порадити, як пережити лихо, бо сам нічого не зробив, щоб підготуватись. Як Муравей назвав Коника? Муравей назвав Коника «неборакою», тобто бідолахою, що не зміг подбати про себе. Він також сказав: «Хто кохав життя ледаче — непереливки тому» (тобто хто лінивий, тому буде важко). Хто працьовитий, а хто безтурботний? Муравей — працьовитий. Коник — безтурботний, легковажний. Як ти розумієш словосполучення: • «Непереливки тому» — буде важко, складно. • «Досхочу розкошував» — жив у задоволення, нічого не робив, тільки насолоджувався. Поміркуй, чому персонажами автор обрав Коника і Мурав'я. Прочитай мораль байки. Тому що ці тварини символізують протилежні риси характеру: • Мураха — працьовитість, передбачливість. • Коник — легковажність, безвідповідальність. Ці образи легко впізнавані, тому діти краще запам’ятають мораль. Мораль байки: Хто лінивий і не думає про майбутнє — опиниться в біді, коли настануть труднощі.

4. Виконайте завдання на вибір. Оцініть роботу одне одного. ✔ Складіть поради Конику-стрибунцеві про те, як йому перезимувати. 1. Наступного літа працюй хоча б частину часу — збирай їжу на зиму. 2. Створи собі хатинку або знайди захист від холоду. 3. Звернися до Мурав'я не лише по допомогу, а й по пораду, як правильно підготуватись. 4. Навчися планувати, бо зима завжди приходить — і без підготовки її не пережити. 5. Не зловживай добротою інших — працюй на спільне благо. Вправа 173 (сторінка 90) Знайди в бібліотеці збірку байок Леоніда Глібова. Підготуйся виразно прочитати одну з них у класі. ТІНЬ І ХЛОПЧИК Раз на лужку проворний Хлопчик грався, Побачив Тінь свою і засміявся; "От зараз, — каже, — я її вловлю, На шапку наступлю, Незчується і не вгадає…" І, як метелик, Хлопчик полетів, А Тінь попереду, неначе утікає, Щоб не вловив. Женеться Хлопчик дужче, прудче, А Тінь ще лучче, — Ніяк не дожене, Бо, сказано, мале — дурне. Біг Хлопчик, біг, удовольнився, Далеко бігти не схотів, І верть назад — як м’ячик покотився, Задихався, почервонів. Неначе пташка в клітці, б’ється Маленьке серденько його… Коли глядить — а Тінь за ним женеться, Мов ловить дратуна свого. Знов Хлопчикові закортіло. "Ні, — каже він, — мене не доженеш!

От я вернусь, на тебе кинусь сміло, Тоді вже не втечеш!" Плиг… плиг… і знов повітрилась робота, Дуріє молода охота, Ганяв, ганяв, — І не піймав; Розсердивсь він на ту дурницю І покотився на травицю, Оддихать трошки, переждать. Тим часом сонечко за хмарку закотилось, І Хлопчикові знов побігать захотілось, І знов він став шукать, Усюди розглядать, Туди-сюди головку повертає, Де ділась тінь — і не вгадає. Як тая тінь, так щастя між людьми, І бачили, і знаєм ми, Біжить воно за тим, хто не шукає, А той, хто хоче, не піймає. Вправа 174 (сторінка 90) 1. Як Леонід Глібов характеризує Коника-стрибунця? Якою частиною мови є ці слова? Коник вдатний, веселий, співучий, проворний – прикметники. 2. Пригадайте вивчене про прикметник за схемою. Змінюється за числами, родами (в однині) і відмінками. Прикметник називає ознаку предмета, відповідає на питання який? яка? яке? які? Блакитний, розумна, кмітливе, добрі. Вправа 175 (сторінка 91) 1. Випиши з байки Леоніда Глібова «Коник-стрибунець» п'ять прикметників з іменниками за зразком. Визнач число, рід (в однині). У траві (якій?) пахучій – однина, ж. р. Стрибунець (який?) веселий – однина, ч. р. Степ (який?) широкий – однина, ч. р. Зима (яка?) злючая – однина, ж. р. Життя (яке?) ледаче – однина, с. р.

2. Виконай завдання на вибір. ✔ Серед поданих слів вибери синоніми до слова спільнота. Спільнота – спілка, клас, товариство, група, громада. ✔ Добери прикметники до іменника спільнота. • Дружна спільнота; • активна спільнота; • сильна спільнота; • велика спільнота; • громадська спільнота. 3. Прочитай вірш-загадку. Добери прикметники до словавідгадки. Книжка – цікава, нова, красива, товста, яскрава. 4. Спиши речення вірша-загадки «Бачить – не бачить...», у якому найбільше прикметників. Підкресли прикметники. Хто ж то такая в світі щаслива, мудра, правдива і жартовлива? 5. Напиши есе «Чому потрібно читати?». Чому потрібно читати Читати потрібно, бо книжки — це двері в нові світи. Читаючи, ми дізнаємося про інші країни, тварин і давні часи. Книжки збагачують мовлення й вчать грамотно писати. А ще вони допомагають розрізняти добро і зло на прикладі героїв. Тому я щодня знаходжу час для улюбленої книжки. ПРИКМЕТНИК Вправа 176 (сторінка 91) Від поданих іменників утвори спільнокореневі прикметники. Склади і запиши сполучення слів з утвореними словами. Визнач рід прикметника. Зразок. Слива – сливова (ж. р.) гілка, сливове (с. р.) варення, сливовий (ч. р.) сік. Дерево, поле, вечір, колір. Слива – сливова (ж. р.) гілка, сливове (с. р.) варення, сливовий (ч. р.) сік.

Дерево – дерев'яна (ж. р.) ложка, дерев'яне (с. р.) ліжко, дерев'яний (ч. р.) стілець. Поле – польова (ж.р.) квітка, польове (с. р.) насіння, польовий (ч. р.) ховрах. Вечір – вечірня (ж. р.) зоря, вечірнє (с. р.) небо, вечірній (ч. р.) дзвін. Колір – кольорова (ж. р.) стрічка, кольорове (с. р.) намисто, кольоровий (ч. р.) олівець. Вправа 177 (сторінка 92) 1. Прочитай байку. Чи вдалося Баранові збудувати хату? Ні, Баранові не вдалося збудувати хату. Він побудував лише ворота, а саму хату не зводив. Проте вже кликав усіх на новосілля, ніби все готово. 2. З чого Баран почав будівництво? Баран почав будівництво з воріт – притяг колоди, прибив дошки, почепив завіси. Чому Баран скликав звірів на новосілля? Бо він вважав, що ворота — це вже достатньо, ніби хата вже готова. Насправді це було поспішне та поверхове рішення. Він не збудував самої хати, але захотів похвалитися зробленим. Прочитайте мораль байки. «Новосілля, гей, звірото!» Для Барана – аби нові ворота! Вправа 178 (сторінка 92) 1. Як ви порадили б Баранові спланувати роботу? Скласти план майбутнього будівництва. 2. Обговоріть фразеологізм дивиться, як баран на нові ворота. Дивиться, як баран на нові ворота – нічого не розуміє. Вправа 179 (сторінка 92) 1. Випиши з байки Петра Ребра «Баран-будівничий» прикметники до іменника хата. Допиши кілька своїх прикметників. Хату (яку?) простору, світлу, теплу, багату, красиву, дерев'яну, високу. 2. Чи можна назвати Барана наполегливим у досягненні мети? Допиши висловлювання.

Я вважаю, що Баран був не наполегливий у досягненні мети. Адже він не мав чіткого плану й не розумів із чого починати. Наприклад, збудував одні ворота, а запросив звірів на новосілля. Отже, для барана – аби нові ворота. 3. Запиши синоніми до прикметника наполегливий за абеткою. Наполегливий – завзятий, настирний, упертий. 4. Добери прикметники до поданих іменників. Ворота (які?) залізні, сині, високі, красиві, нові. Дошки (які?) дерев’яні, довгі, широкі, пофарбовані, нові. Ліс (який?) зелений, молодий, густий, сосновий, листяний. Байка (яка?) цікава, повчальна, велика, авторська. Вправа 180 (сторінка 93) Виконай завдання на вибір. Яке завдання, на твою думку, легше? ✔Прочитай і відгадай загадку. Спиши. Підкресли прикметники, визнач їх число і рід. Товстолобий, круторогий, впертий, не зійде з дороги. Ці копита й пишна шуба буц-буц-буцнуть навіть дуба. Леся Вознюк Товстолобий (одн., ч. р.), круторогий (одн., ч. р.), впертий (одн., ч. р.), не зійде з дороги. Ці копита й пишна (одн., ж. р.) шуба буц-буц-буцнуть навіть дуба. ✔Закінчи загадку про барана, доповнивши її прикметниками. В нього ... ніжки та ... ріжки. Ще й ... кожушок. Скаче в полі скік та скок. В нього товсті ніжки та круті ріжки. Ще й теплий кожушок.

Скаче в полі скік та скок. (Баран) Вправа 181 (сторінка 93) 2. Обговоріть, для чого в мовленні потрібні прикметники. Прикметники допомагають зробити мовлення красивішим, точнішим, мелодійнішим, а також повно описати якийсь предмет чи явище. Вправа 182 (сторінка 93) 1. Спиши текст (вправа 181), у якому є прикметники. Підкресли прикметники. Познач закінчення. На

полі розцвіли

маки. Здалеку вони

схожі на

полум’я. Поле неначе

килим. Гарно, коли цвіте мак! 2. Виконай завдання на вибір. ✔ Знайди в записаному тексті прикметники, які мають таку будову. , ✔ Прочитай і відгадай загадку. Випиши прикметники і познач їх будову. Поле. ,

,

,

.

✔ Добери і запиши синоніми до прикметника безмежний. За потреби скористайся словником синонімів. Безмежний – безбережний, безмірний, безграничний, безконечний, незмірний, неоглядний, безберегий, неозорий. Вправа 183 (сторінка 94) 2. Чи погоджуєшся ти з думкою мами? Так, із думкою мами я погоджуюся, бо діти часто наслідують поведінку дорослих, особливо батьків. У вірші показано, як хлопчик кинув сміття, бо бачив, що так робить його тато. Тобто приклад батька формує звички дитини — як добрі, так і погані. Вправа 184 (сторінка 95)

Як ви можете переконати дорослих і дітей, що в громадських місцях потрібно поводитися культурно? У суспільстві існують певні правила поводження в громадських місцях. Кожен громадянин, який поважає себе, повинен дотримуватися цих правил. Вправа 185 (сторінка 95) Випиши з вірша Ольги Науменко виділені прикметники. Добери до них антоніми. Маленька – велика; густих – рідких; солодку – гірку. Вправа 186 (сторінка 95) Добери і запиши кілька прислів'їв, у яких є прикметникиантоніми. Краще гірка правда, ніж солодка брехня. Старий друг кращий за нових двох. На чорній землі білий хліб родить. Свій хліб краще чужого калача. Вправа 187 (сторінка 95) 1. Прочитай вірш. Яка його тема? Тема: розповідь про бублики. 2. Випиши з вірша Грицька Бойка прикметники до іменника бублики. Визнач число прикметників. Бублики (які?) смачні (мн.), медяні (мн.), запашні (мн.), рум'яні (мн.). 3. До поданих іменників добери прикметники. Запиши утворені словосполучення. Визнач рід. Хліб (який?) духмяний – ч. р. Булка (яка?) солодка – ж. р. Батон (який?) свіжий – ч. р. Торт (який?) шоколадний – ч. р. Ватрушка (яка?) здобна – ж. р. Тістечко (яке?) заварне – с. р. Рогалик (який?) смачний – ч. р. Пиріжок (який?) духовий – ч. р. 4. Спиши словосполучення, дописуючи закінчення прикметників. Доведи, що в однині прикметники змінюються за родами.

вітер,

пора,

серце;

дім,

сестра, село; наміри, справи, яблука. 5. Склади і запиши речення зі словосполученнями із завдання 4, ужитими в переносному значенні. У байдужих людей, зазвичай, холодне серце. Україна — наш рідний дім. Вправа 188 (сторінка 96) 2. Складіть есе «Хліб – це святиня». Хліб – це святиня Хліб — це праця багатьох людей: хлібороба, який виростив зерно, мірошника, який змолов борошно, і пекаря, який спік духмяну паляницю. Тому хліб не можна викидати чи кидати на землю. Здавна гостей зустрічають хлібом-сіллю, а на свята печуть короваї. Шануючи хліб, ми шануємо працю людей. Вправа 189 (сторінка 96) Виконай завдання на вибір ✔Знайди і запиши кілька прислів'їв про ставлення до хліба. Хліб – годувальник, святиня людська. Як є хліба край, то і в хліві рай, а як хліба ні куска, так і в горниці тоска. Найсмачніший хліб од свого мозоля. Як хліб буде, то і все буде. Де є хліб, там є життя, де є життя, там є надія. ✔Спиши загадку. Підкресли орфограми. Познач закінчення прикметників. Духмяна, ситна і пухка, вона на стіл ляга щоднини. Смачна, рум'яна й запашна, а називається ... . Духмяна, ситна і пухка, вона на стіл ляга щоднини. Смачна, рум’яна й запашна, а називається хлібина.

Марія Пономаренко Вправа 190 (сторінка 97) 1. Проведіть дослідження «Відмінювання прикметників чоловічого і середнього роду». Крок 1. Розгляньте таблицю відмінювання прикметників чоловічого і середнього роду в однині. Якого відмінка немає у відмінюванні прикметників? Кличного. Крок 2. Зверніть увагу на знахідний відмінок прикметників чоловічого роду. Доберіть до прикметників іменники назви істот та назви неістот. Зробіть висновок. Бачу (кого?) прямого юнака, синього птаха — назви істот; бачу (що?) прямий стовбур, синій олівець — назви неістот. Висновок: у знахідному відмінку прикметники чоловічого роду з назвами істот мають такі закінчення, як у родовому відмінку, а з назвами неістот — як у називному. Крок 3. Порівняйте закінчення прикметників чоловічого і середнього роду в родовому, давальному, орудному та місцевому відмінках. Зробіть висновок. Р. в. прямого, синього; Д. в. прямому, синьому; Ор. в. прямим, синім; М. в. (на) прямому, синьому. Висновок: у родовому, давальному, орудному й місцевому відмінках прикметники чоловічого і середнього роду мають однакові закінчення. 2. Провідміняйте за зразками таблиці прикметники високий (дуб), високе (дерево), житній (хліб), житнє (колосся). Питання Чоловічий рід Середній рід Н. який? яке? високий дуб, високе дерево, житній хліб житнє колосся Р. якого? високого дуба, високого житнього хліба дерева, житнього колосся Д. якому? високому дубу, високому житньому дереву, хлібу житньому колоссю

Зн.

який? (якого?) яке? яким?

високий дуб, житній хліб високим дубом, житнім хлібом

високе дерево, житнє колосся Ор. високим деревом, житнім колоссям М. (на/у) якому? на високому на високому дубі, на дереві, на житньому хлібі житньому колоссі 4. Провідміняйте за зразками таблиці прикметники дерев'яна (лавка), літня (ніч). Питання Жіночий рід Н. яка? дерев’яна лавка, літня ніч Р. якої? дерев’яної лавки, літньої ночі Д. якій? дерев’яній лавці, літній ночі Зн. яку? дерев’яну лавку, літню ніч Ор. якою? дерев’яною лавкою, літньою ніччю М. (на/у) якій? на дерев’яній лавці, у літній ночі Вправа 191 (сторінка 98) 1. Добери прикметники до схем. До кожного прикметника добери іменник. Склади речення з утвореними словосполученнями. Працьовитий хлопчик, синя сукня, пшеничне поле. Мій товариш Михайлик – працьовитий і старанний хлопчик. Наталці пасує нова синя сукня. За селом розкинулося пшеничне поле. 2. Спиши вірш. Познач закінчення прикметників. Визнач відмінки. Брехунець

Докоряє дід внукові малому: – Я, як був не брехав нікому. Засвітилися лукаво очі у хлоп’яти:

(Н. в.) , (Ор. в.)

– А як стали вже (Ор. в.), почали брехати? Вправа 192 (сторінка 98) Провідміняй письмово за зразком таблиць на с. 97–98 прикметники яскраве (світло), дружня (порада). Н. в. яскраве світло, дружня порада. Р. в. яскравого світла, дружньої поради. Д. в. яскравому світлу, дружній пораді. Зн. в. яскраве світло, дружню пораду. Ор. в. яскравим світлом, дружньою порадою. М. в. на яскравому світлі, на дружній пораді. Вправа 193 (сторінка 99) 1. Зіскануйте QR-код і перегляньте відеоролик «Іван Марчук». 2. Що цікавого про творчість Івана Марчука ви дізналися? Яку нову техніку малювання створив цей живописець? Хто придумав назву техніки пльонтанізм? Іван Марчук — видатний український художник, який створив унікальну техніку живопису — пльонтанізм. Ця техніка полягає у нанесенні фарби тонкими, переплетеними лініями, що створюють ефект об'ємності та світіння. Назву «пльонтанізм» придумав сам художник, від слова «пльонтати» — плести, переплітати. 3. Розгляньте репродукцію картини Івана Марчука «Місячна ніч». Які ваші перші враження від картини? Розгляньте, як вималювано (напльонтано) кожну травинку, стеблинку. Зверніть увагу, як місячне сяйво відбивається в кожній деталі. Яку мелодію вам хотілося б почути, розглядаючи картину? Картина Івана Марчука «Місячна ніч» вражає своєю деталізацією: кожна травинка, стеблинка, відблиск місячного сяйва — все виконано з неймовірною точністю. Це створює відчуття спокою та

гармонії. Розглядаючи цю картину, можна уявити ніжну мелодію, що передає тишу та красу нічної природи. Вправа 194 (сторінка 99) 1. Що зобразив художник? Це натюрморт, пейзаж чи портрет? Доведи свою думку. Це пейзаж. 2. Що зображено на передньому плані картини? Що видніється вдалині? Як автор передав красу сільського краєвиду? Що тебе найбільше вразило? На передньому плані копна сіна. Вдалині видніються хати та дерева. Все виблискує від місяця. Найбільше мене вразила техніка виконання пейзажу. Вправа 195 (сторінка 100) 1. Запиши назви предметів, які ти бачиш на картині. Добери до іменників прикметники. Велика скирда, ясний місяць, замріяні хати, високі дерева, широка дорога. 2. Склади і запиши опис за репродукцією картини Івана Марчука «Місячна ніч». Підкресли прикметники. На картині Івана Марчука «Місячна ніч» зображено село. На передньому плані — велика копна сіна, позаду — тихі хати й високі дерева. Усе осяяне місячним світлом, і від цього пейзаж здається казковим. Картина передає спокійний настрій літньої ночі. Вправа 196 (сторінка 100) Заміни за зразком подані словосполучення сполученнями прикметників з іменниками. Підкресли орфограми. Зразок: рушник з льону – льняний рушник. Стріха із соломи, будинок з каменю, насіння з гарбуза, олія з кукурудзи, листок клена, варення з айви. Стріха із соломи – солом'яна стріха; будинок з каменю – кам'яний будинок; насіння з гарбуза – гарбузове насіння; олія з кукурудзи – кукурудзяна олія; листок клена – кленовий листок; варення з айви – айвове варення. Вправа 197 (сторінка 100) 2. Яка проблема хвилювала дітей? Чи погоджуєшся ти з поясненням Олеся?

Дітей цікавило, чому пароплав, зроблений із заліза, не тоне у воді. Вони дивувались, адже залізо важке, але пароплав тримається на поверхні. Пояснення Олеся — жартівливе і не зовсім правильне. Він сказав, що пароплав не тоне, бо обвішаний рятувальними кругами. Насправді ж пароплав тримається на воді завдяки своїй формі і законам фізики — виштовхувальній силі води (архімедовій силі). 3. Розіграйте за змістом вірша сценку «На морському березі». (Діти сидять на піску і дивляться вдалечінь на море.) Петрик (з цікавістю): — Ого, дивіться, пароплав! Такий великий! А він справді із заліза? Лука (нахмурений): — Та він же важкий... Чому не тоне? Антон (здивовано): — І дно залізне, і боки... Це якесь диво! Олесь (весело): — Ага! Бо він увесь обвішаний рятувальними кругами! (усі сміються) Вчитель (підходить): — А ще пароплав пливе завдяки закону Архімеда — вода його виштовхує. Тож наука — справжній рятівник! Вправа 198 (сторінка 101) 1. Виконай завдання на вибір. ✔ Спиши першу строфу вірша Євгена Бандуренка «Чого не тоне пароплав». Підкресли прикметники. На прибережному піску смагляві діти гралися і в синю далечінь морську з цікавістю вглядалися. ✔ Випиши з вірша Євгена Бандуренка «Чого не тоне пароплав» сполучення прикметників з іменниками за зразком. Познач закінчення прикметників. (на) піску (якому?) (яку?)

,

очицями (якими?)

; діти (які?) ; хмарина (яка?)

; дно (яке?)

; кругами (якими?)

; далечінь ;

. 3. Провідміняй два прикметники (на вибір), користуючись таблицею відмінювання. Познач закінчення прикметників. Добери до прикметників іменники. Н. в.

,

Р. в. , Д. в. могутньою, порожньою Зн. в.

,

Ор. в.

,

М. в. на могутньому, на Вправа 199 (сторінка 102) 1. Прочитай лічилку. Випиши прикметники відповідно до схем. , , , . 2. Зміни за родами прикметник з основою на м'який приголосний. Справжній, справжня, справжнє. Вправа 200 (сторінка 102) 1. Прочитай вірш. Визнач його тему. Тема: краса та любов до рідної України. 2. Опишіть, якою ви уявляєте книжечку-роздвижечку. Це цікава кольорова книжечка. На її сторінках намальовані сонечко, луг, пташки нашої рідної неньки України. Вправа 201 (сторінка 103) 2. Утвори і запиши сполучення прикметників з іменниками. Познач закінчення прикметників. Підкресли прикметники, ужиті в переносному значенні. сон,

тістечко,

зустріч,

завдання,

думки. діти.

щічки, яблуко, небокрай. 3. Прочитай. Запиши текст, доповнивши його прикметниками. Укажи число і рід (в однині) прикметників.

На землю опускаються важкі (мн.) сутінки. Сосновий (одн., ч. р.) ліс задумався. Подув холодний (одн., ч. р.) вітер. Затріпотіли зелені (мн.) листочки. Могутній (одн., ч. р.) дуб киває товстим (одн., с. р.) гіллям. А посередині мальовничої (одн., ж.р.) галявини схилили тендітні (мн.) голівки духмяні (мн.) квіточки. Вправа 202 (сторінка 104) Виконай завдання на вибір. Обґрунтуй свій вибір. ✔Провідміняй прикметники гострий, струнке. Познач закінчення прикметників. Добери до них іменники. Н. в. гострий перець, струнке дерево Р. в. гострого перцю, стрункого дерева Д. в. гострому перцю, стрункому дереву Зн. в гострий перець, струнке дерево Ор. в. гострим перцем, струнким деревом М. в. на гострому перці, на стрункому дереві ✔Склади есе «Мій вихідний день», уживаючи прикметники. Есе «Мій вихідний день» Мій вихідний день починається з неквапливого сніданку. Мама пече пухкі млинці, а тато заварює ароматний чай. Потім ми йдемо на довгу прогулянку до міського парку або їдемо до бабусі в село. Увечері вся родина грає в цікаві настільні ігри. Такий спокійний і радісний день додає мені сил на цілий тиждень. Вправа 204 (сторінка 104) 1. Прочитай заголовок. Про кого, на твою думку, ітиметься в тексті? Прочитай підзаголовок. Хто такий сенбернар? У тексті йдеться про хлопчика на ім’я Костик і його великого собаку на ім’я Бон. Сенбернар — це велика порода собак, відома своєю добротою, силою і вірністю. Бон — саме такий собака, що піклується про Костика як справжній друг і охоронець. 2. Хто розповів про Костика? Що турбувало сенбернара? Розповідь ведеться від імені сенбернара Бона. Його турбує поведінка Костика, який часто неслухняний, бешкетує, не слухає порад і може потрапити в халепу. Бон переживає, що буде з хлопчиком, коли той піде до школи, бо сам він не зможе більше за ним наглядати.

Яким ти уявляєш Костика? Чи вихованим був хлопчик? Доведи рядками тексту. Костик — активний, добрий, але ще не дуже вихований хлопчик. Він не завжди слухається, іноді ображає собаку (смикає за вуха, звинувачує його у шкоді), може сказати неправду. Наприклад: • «Костик у калюжу — стриб» • «Наш Бон варення їв...» • «І вхопив камінця, щоб пошпурити в кота». Яким ти уявляєш Бона? Бон — добрий, розумний, терплячий і турботливий. Він любить Костика, навіть коли той поводиться погано. Наприклад: • «Хоч і болить мені, але терплю». • «А як же я можу не вибачити Костикові?» Які емоції ти відчував / відчувала під час читання? Цей текст викликає теплі, добрі почуття, співчуття до Бона, усмішку від пустощів Костика, а також трохи смутку через хвилювання Бона за майбутнє хлопчика. 4. Ти прочитав / прочитала розповідь сенбернара. А як цю історію розказав би Костик? Костик, мабуть, розповів би, що Бон — його найкращий друг, але занадто суворий: не дає стрибати в калюжі й ганятися за котом. Він сказав би, що трохи сердиться, коли Бон тягне його додому, але все одно дуже любить свого великого пса. 5. Уявіть себе акторами, які озвучують мультфільм «Бон і Костик». Підготуйтеся й озвучте свій мультфільм. Доповніть його епізодом про перший день Костика в школі. Костик хвилюється перед школою. Бон сидить біля дверей і сумно дивиться йому вслід. Костик обертається: — Боне, не сумуй! Я швидко! У школі Костик трохи розгублений, але згадує, як Бон завжди поруч і підтримує. На перерві він пише в зошиті: «Мій найкращий друг — Бон. Він дуже добрий і мудрий. Я вже сумую за ним». Після школи вибігає:

— Боне! Я зараз все розповім! А Бон стрибає від радості й тихо бурмоче: — Що ж буде з Костиком? Усе буде добре! Вправа 205 (сторінка 108) Виконай завдання на вибір. ✔Перекажи оповідання від імені мами Костика. Наш Костик — хороший хлопчик, але з ним стільки клопоту! Добре, що в нас є сенбернар Бон: він стереже сина, виводить на прогулянку й приводить додому. Якось я прийшла з роботи, а Костик каже, що варення з’їв Бон. Я одразу зрозуміла, що син говорить неправду, і він почервонів. А Бон не тримав на нього зла: повів Костика гуляти, витяг із калюжі й не дав кинути камінцем у кота. Тепер Бон хвилюється, як Костик буде в школі без нього. Та я вірю, що син подорослішає. ✔Намалюй комікси до тексту. Вправа 206 (сторінка 108) 1. Прочитай вірш. Зверни увагу, якими художніми засобами поет змальовує зиму. Поет Сергій Гордієнко використовує: • Порівняння: сніжинки — як казкові діаманти, бурульки — як дарунки. • Метафори: зима «впрягла Чумацький шлях», «пензликом чарівним водила по шибках». • Епітети: «казкова біла зима», «чарівні квіточки», «старовинний місточок». 2. Який настрій викликає в тебе цей вірш? З чим поет порівнює сніжинки, візерунки на вікні, бурульки? Чому вірш має такий заголовок? Настрій вірша — казковий, радісний, захоплений зимовою красою. Поет порівнює: • Сніжинки — з діамантами. • Візерунки на вікні — з дивними метеликами. • Бурульки — з дарунками. Вірш має заголовок «Зима-художниця», бо зима змальована як справжня майстриня, яка чарівним пензликом прикрашає все довкола.

3. Чи хотілося б вам проспівати вірш Сергія Гордієнка? Спробуйте створити власну мелодію. Так, вірш дуже мелодійний і легко уявляється у вигляді пісні! Я б створила легку, ніжну мелодію — з дзвінкими нотами, ніби падають сніжинки. 4. Розгляньте репродукцію картини українського художника Сергія Шишка. Які емоції ви відчуваєте, розглядаючи картину? Порівняйте вірш «Зима-художниця» та картину «Парк узимку». Картина Сергія Шишка викликає відчуття спокою, затишку та захоплення красою зимового дня. У ній, як і у вірші, зима — це чарівна художниця, що прикрашає природу білими барвами. І в картині, і у вірші зима показана не суворою, а лагідною, створюючою красу навколо себе. Вправа 207 (сторінка 109) 1. Запиши першу строфу вірша Сергія Гордієнка. Підкресли прикметники. Поясни орфограми у слові Чумацький. Зима казково біла впрягла Чумацький Шлях і все навкруг встелила, змінила на очах! Чумацький — з великої букви, бо це частина власної назви (Чумацький Шлях); суфікс -цьк-, бо в основі слова чумак кінцевий [к]: к + ськ = цьк. 2. Проведи дослідження «Написання суфіксів -ськ-, -зьк-, -цьк». Крок 1. Утвори спільнокореневі прикметники від іменників. Познач у прикметниках закінчення і корені. Крок 2. Познач суфікси у прикметниках.Завод –

; француз –

; козак . 3. Від поданих власних іменників утвори прикметники із суфіксами -ськ-, -зьк-, -цьк-. Допиши назву свого населеного пункту, утвори від нього прикметник. Познач суфікси.

Львів –

; Карпати –

; Луцьк –

Одеса –

; Запоріжжя –

; Крим –

Прага –

; Київ –

; Синевир –

; ; ;

Житомир – ; Чернівці – . Вправа 208 (сторінка 110) 1. Утвори сполучення прикметників та іменників. Київський торт; український борщ; закарпатський бограч; полтавські галушки. 2. Виконай завдання на вибір. Оціни свою роботу. ✔Склади меню, використавши назви страв. Сніданок Каша вівсяна, яйце варене, чай, хліб, вершкове масло. Обід Борщ український, картопля варена, котлета по-київськи, салат із капусти, узвар, хліб. Вечеря Вареники з капустою, сік яблучний, торт київський. ✔Склади рекламний буклетик про українські національні страви. Українські національні страви Борщ. Голубці. Котлети по-київськи. Вареники. Холодець. Сало. Гречаники. Галушки. Бограч. Пампушки з часником. Шкварки. Вправа 209 (сторінка 110)

2. Виконай завдання на вибір. ✔ Спиши першу строфу вірша, ставлячи прикметники, що в дужках, у потрібному відмінку. Усі дерева в інеї – у білім, у синім. Ростуть димки над хатами стовпцями волохатими. ✔ Спиши другу строфу вірша, уставляючи пропущені букви. Познач будову виділеного слова. Гілки похитує вітрець, снігур покльовує, а Морозенко-пустунець нам вікна розмальовує. 3. Запиши подані словосполучення. Укажи питання, рід і відмінок прикметників за зразком. На останньому (на якому? – ч. р., М. в.) поверсі; за давньою (за якою? – ж. р., Ор. в.) звичкою; після літньої (якої? – ж. р., Р. в.) спеки; замість домашнього (якого? – с. р., Р. в.) завдання; справжньому (якому? – ч. р., Д. в.) другові; на вечірньому (на якому? – с. р., М. в.) небі. Вправа 210 (сторінка 111) 1. Прочитайте запитання. Складіть відповіді, використовуючи слова, що в дужках, у потрібному відмінку. 1. Якого одягу не потрібно взимку? (Літній) Взимку не потрібно літнього одягу. 2. На якому небі засяяли зорі? (Вечірній) На вечірньому небі засяяли зорі. 3. На якому поверсі живе Мар'янка? (Перший) Мар'янка живе на першому поверсі. 4. У якому завданні Олесь не припустився помилок? (Домашній) У домашньому завданні Олесь не припустився помилок. 2. Виконайте завдання на вибір. ✔ Складіть речення зі словосполученням синя сукня, уживаючи його в орудному відмінку однини.

Матуся вирішила мене порадувати синьою сукнею. ✔ Доберіть до поданих схем прикметники. Запишіть словосполучення в родовому відмінку однини. Вчорашнього дня, синього неба. Вправа 211 (сторінка 112) 1. Прочитай. Доповни речення прикметниками, ставлячи їх у потрібному відмінку. 1. Квітки умились ... росою. 2. Медаль вручили ... пожежникові. 3. Учні побували на виставці у ... музеї. 4. Проміння ... сонця освітлювало верхівки сосен. 5. Завжди прислухайся до ... поради. Слова для довідки: мужній, дружній, ранній, вечірній, художній. 2. Визнач відмінки прикметників. 1. Квітки умились ранньою (Ор. в.) росою. 2. Медаль вручили мужньому (Д. в.) пожежникові. 3. Учні побували на виставці у художньому (М. в.) музеї. 4. Проміння вечірнього (Р. в.) сонця освітлювало верхівки сосен. 5. Завжди прислухайся до дружньої (Р. в.) поради. Вправа 213 (сторінка 113) 2. Які почуття виникли в тебе після читання вірша? Що здивувало дитину? Після читання вірша виникають теплі й зворушливі почуття: захоплення мужністю маленьких пташок, ніжність до дитини, яка щиро цікавиться світом, і вдячність за мамину мудрість. Дитину здивувало те, що не всі птахи відлітають у вирій. Особливо — що маленька сивенька пташка залишається зимувати, не боїться морозів, і ще й співає, попри труднощі. 3. Які слова у вірші вжито в переносному значенні? Знайди пестливі слова. «Зима навісна» — не справжня навіжена, а дуже холодна й сувора. «розважає пташине серденько» — спів допомагає пережити труднощі (не буквально розважає серце). «чекає весни» — чекає кращих часів, надії. Пестливі слова: пташка, серденько, краплинку, малесенька, сивенька. 4. Уяви, що тобі потрібно намалювати ілюстрацію до цього вірша. Олівці якого кольору ти візьмеш? Розкажи. Для ілюстрації я б узяв такі кольори:

Білий — для снігу, бо йде зима. • Сірий, коричневий — для маленької пташки, яка залишилася біля хати. • Голубий, блакитний — для неба, хоч і зимового. • Зелено-коричневий — трохи травички чи дерев у фоні. • Жовтий, рожевий — для теплої хати, можливо, світла з вікна. • Темно-синій, фіолетовий — щоб створити відчуття зими, холоду, але й тиші. 6. Обговоріть, як ви плануєте допомагати осілим птахам. 1. Виготовляти годівнички й регулярно насипати в них зерно, насіння, крихти. 2. Ставити мисочки з водою, якщо не дуже морозно. 3. Не турбувати пташок, не кидати в них сніжками. 4. Розповідати іншим, чому важливо допомагати птахам взимку. Вправа 214 (сторінка 114) Знайди в бібліотеці збірку віршів Лесі Українки «В дитячому крузі». Вибери один з віршів, навчися виразно читати. Конвалія Уривок Росла в гаю конвалія Під дубом високим, Захищалась від негоди Під віттям широким. •

Та недовго навтішалась Конвалія біла, – І їй рука чоловіча Віку вкоротила. Ой понесли конвалію У високу залу, Понесла її з собою Панночка до балу. Ой на балі веселая Музиченька грає, Конвалії та музика

Бідне серце крає. То ж панночка в веселому Вальсі закрутилась, А в конвалії головка Пов'яла, схилилась. Промовила конвалія «Прощай, гаю милий! І ти, дубе мій високий, Друже мій єдиний!» Та й замовкла. Байдужою Панночка рукою Тую квіточку зів'ялу Кинула додолу. Може, й тобі, моя панно, Колись доведеться Згадать тую конвалію, Як щастя минеться. Вправа 215 (сторінка 114) 1. Прочитай вірш. Знайди в ньому прикметники. Попід муром тополята стоять – не чотири та й не п'ять тополят. Перший, щонайвищий, свище: – Я найви-, я найви-, я найвищий! Другий – не такий, як усі, – на бруківку жовте листя обтрусив. А найменший тополин хвацько шапку заломив: – Ну ж бо, хлопці, кроком руш – на вечерю хочу груш! 2. Проведи дослідження «Утворення прикметників за допомогою префікса най-». Чистий – чистіший – найчистіший; яскравий – яскравіший – найяскравіший; цікавий – цікавіший – найцікавіший; холодний – холодніший –

найхолодніший. Суфікс -іш- означає, що ознаки більше, ніж в іншого предмета. Префікс най- означає найвищу міру ознаки. Висновок: префікс най- пишемо з прикметником разом. Вправа 216 (сторінка 115) 1. Випиши з вірша «Тополята» прикметники з префіксом найта іменники, зв'язані з ними. Визнач число, рід, відмінок. Щонайвищий тополин (одн., ч. р., Н. в.); найвищий тополин (одн., ч. р., Н. в.); найменший тополин (одн., ч. р., Н. в.). 2. Прочитай. Визнач, це наукова інформація чи художній текст. З ким ти можеш поділитися цією інформацією? Наукова інформація. 3. Спиши текст. Підкресли прикметники. Визнач число, рід (в однині), відмінок. Найвищу (одн., ж. р., Зн. в.) температуру повітря на Землі було зафіксовано у 2005 році в іранській (одн., ж. р., М. в.) пустелі Деште-Лут. Стовпчик термометра піднявся до 71° за Цельсієм. Пустеля Деште-Лут – одне з найсухіших (мн., Р. в.) місць на нашій планеті. До речі, на її території міститься один з найвищих (мн., Р. в.) барханів світу: заввишки він сягає 407 метрів. У цій іранській (одн., ж. р., Д. в.) пустелі також найвищі (мн., Зн. в.) ярданги – це схили, які через постійні вітри набувають химерних (мн., Р. в.) форм. Вправа 217 (сторінка 115) 1. Виконайте завдання на вибір. ✔ Запишіть відповіді на запитання. За потреби скористайтеся інтернетом. 1. Яка найвища гора в Україні? Найвища вершина України, гора Говерла, належить до Карпатських гір. 2. Яка найбільша річка протікає територією України? Найбільша річка, що протікає територією України, — Дніпро. 3. Де розташоване найбільше озеро в Україні Ялпуг? В Одеській області розташоване найбільше озеро в Україні Ялпуг. 4. Яка назва найбільшого літака, побудованого в Україні?

Літак «Мрія». ✔ Знайдіть в інтернеті інформацію про найбільших і найменших птахів, звірів, риб. Запишіть кілька речень. Найбільший серед птахів – африканський страус, а найменший – колібрі-бджілка. Найбільший серед звірів – синій кит, а найменша – многозубкамалютка. Найбільша серед риб – китова акула, а найменша – каспійський бичок Берга. 2. Утворіть якнайбільше прикметників із префіксом най- та суфіксом -іш-. Найкрасивіший, найталановитіший, найрозумніший, найдобріший, найщиріший, найпрекрасніший, найчудовіший, найхолодніший, найтепліший, найсильніший, найслабкіший, найпростіший, найскладніший. Вправа 218 (сторінка 116) 1. Прочитай. Спиши, уставляючи пропущені букви та розкриваючи дужки. Сніг випав несподівано. Лапатий-прелапатий. Три дні йшов, а потім перестав. Заясніло сонце. Ось-ось відлига струмочками задзюрчить. Та мороз переміг. Вночі знов пороша все легенько притрусила. Школярі слідами мережили білизну снігової ковдри. 2. Добери до виділених іменників прикметники. Пороша – снігова, пухка, свіжа, набридлива, блискуча. Школярі – веселі, розумні, галасливі, турботливі, добрі, щирі, малі, дорослі. Вправа 219 (сторінка 116) 2. Виконай завдання на вибір. ✔ Запиши словосполучення в місцевому відмінку множини. Познач закінчення прикметників. На

полях, у

аеропортах, на

дорогах, у салатах, на малюнках, у трояндах. ✔ Спиши вірш. Підкресли прикметники. Визнач число, відмінок.

Лягла зима, і білі (мн., Н. в.) солов’ї затьохкали холодними (мн., Ор. в.) вустами. В холодні (мн., Зн. в.) землі взулися гаї. І стали біля неба як стояли. ✔ Провідміняй прикметники вишневі (сади), сусідні (села) за зразками, поданими в таблиці на с. 115. Н. в . вишневі сади, сусідні села Р. в. вишневих садів, сусідніх сіл Д. в. вишневим садам, сусіднім селам Зн. в. вишневі сади, сусідні села Ор. в. вишневими садами, сусідніми селами М. в. на вишневих садах, на сусідніх селах. 3. Прочитай. Про які дерева йдеться в тексті? Спиши, уставляючи пропущені букви та розкриваючи дужки. Підкресли прикметники в множині. Ці дерева ростуть і в лісах, і в містах. Вони високі та пишні. А їхні віття завжди зелені. Навіть коли інші дерева скидають листочки, вони залишаються у святкових платтячках. А які ж вони гарні, коли вбираються у снігові шубки! Без запашних гілочок цього дерева не проходять новорічні свята. Ми залюбки прикрашаємо гілля блискучими іграшками, штучними сніжинками. Вправа 220 (сторінка 117) Склади текст-загадку про відоме тобі дерево. Завжди зелена дівчина-красуня, не майстриня і не швачка, а голки носить круглий рік. (Ялинка). Вправа 221 (сторінка 117) 1. Прочитай. Визнач, що в тексті казкове. Казковим у тексті є те, що снігові звірята ожили у новорічну ніч і змогли самостійно прогнати Вовка. Це неможливо у реальному житті, тож це — елемент казки. Також розмовляюча ворона, яка дає поради іншим, — ще одна ознака казковості. 2. Якою улюбленою роботою займалася Наталочка взимку? Що засмучувало дівчинку? Які чудеса трапляються в новорічну ніч?

Наталочка любила ліпити зі снігу звірят — лисичку, їжачка, ведмедика, півника та інших. Це була її улюблена зимова розвага. Дівчинку засмучувало те, що Вовк-розбишака щоночі приходив і трощив її снігових звірят. Кожного разу вона виходила вранці у двір і бачила, що всі звірята знищені. У новорічну ніч можуть траплятися дива — наприклад, оживають снігові звірята, які стають на захист добра. Таке чудо сталося в історії: звірята ожили, прогнали Вовка, і дівчинка знову була щаслива. 3. Знайди і прочитай речення, у якому висловлено головну думку твору. Чи погоджуєшся ти з цією думкою? Адже там, де справжня міцна дружба, там кривдникові непереливки. Вправа 222 (сторінка 118) Складіть план тексту. План 1. На гостини до дідуся. 2. Зоопарк на подвір'ї. 3. Сірий розбишака. 4. Порада від ворони. 5. Радість Наталки та звірят. Вправа 223 (сторінка 118) 1. Напиши докладний переказ тексту. 2. Перевір написане. Наталка часто гостювала в дідуся-лісника. Взимку вона ліпила зі снігу звірят — лисичку, їжачка, ведмедика й півника, — і на подвір’ї виник справжній зоопарк. Та щоночі приходив Вовкрозбишака й топтав снігових звірят. Дівчинка плакала, а вранці ліпила їх знову. Тоді мудра Ворона порадила звірятам дати розбишаці відсіч. У новорічну ніч Вовк знову заліз на подвір’я, але звірята дружно накинулися на нього. Ледве втік сірий і більше не повертався. Уранці Наталка побачила всіх звірят цілими й дуже зраділа. А звірята раділи, що змогли її захистити. Вправа 224 (сторінка 118) Напиши есе «Мої улюблені зимові розваги».

Есе «Мої улюблені зимові розваги» Найбільше взимку я чекаю снігу. Тоді ми з друзями будуємо снігову фортецю й граємо в сніжки. На гірці за школою катаємося на санчатах так, що аж дух захоплює. А на ковзанці я вчуся кататися на ковзанах і вже не падаю. Додому повертаюся рум’яний і щасливий, а мама наливає гарячого чаю з малиною. ЧИСЛІВНИК Вправа 225 (сторінка 119) 1. Прочитай. Визнач, який настрій створює лічилка. Лічилка створює веселий, святковий і грайливий настрій. Вона ніби запрошує дітей до рухливої новорічної гри біля ялинки. Повторювані слова, ритм і лічба роблять її легкою для запам’ятовування, а згадка про зірку, цукерки, шоколадки й яблучко викликає відчуття радості, очікування свята та подарунків. 2. Пригадайте лічилки, у яких названо числа. У чиїй лічилці таких слів найбільше? Раз, два, три, чотири, п'ять! Вийшов зайчик погулять. Як нам бути, що робити? Треба зайчика зловити. Будем знову рахувати: Раз, два, три, чотири, п'ять. Зараз я іду шукать! 3. Пригадайте вивчене про числівник за схемою. Числівник – самостійна частина мови, означає кількість і порядок предметів при лічбі, відповідає на питання скільки? котрий? Десять, вісімнадцятий. 4. Проведи дослідження «Слова, які називають кількість предметів чи порядок їх при лічбі». (Скільки?) два, три, чотири. (скільки?) два – (котрий?) другий (скільки?) три – (котрий?) третій (скільки?) чотири – (котрий?) четвертий. Вправа 226 (сторінка 119) 1. Напиши відповіді на запитання. Підкресли числівники. 1. Який сьогодні за порядком день тижня?

Сьогодні третій за порядком день тижня. 2. Скільки сьогодні уроків? Сьогодні п'ять уроків. 3. Зі скількох частин складається підручник «Українська мова та читання»? Підручник «Українська мова та читання» складається із двох частин. 4. На якій сторінці розміщено «Лічилку» Лесі Храпливої-Щур? «Лічилку» Лесі Храпливої-Щур розміщено на сто дев'ятнадцятій сторінці. 2. Прочитай вірші-загадки. Добери і запиши спільнокореневі слова до одного зі слів-відгадок. Шість – шістнадцять, шістдесят, шістсот. Вправа 227 (сторінка 120) Складіть діалог «Числівники і я». Складіть розповідь про себе, уживаючи числівники. Починайте за зразком. – Мені дев'ять років. – А я живу на другому поверсі. – Я можу прочитати сто двадцять слів за хвилину. Вправа 228 (сторінка 120) Знайди і запиши кілька загадок, у яких є числівники. Сімсот соколят на одній подушці сплять. (Соняшник) Має шкір сім, витискає сльози всім. (Цибуля) Два кінці, два кільця, посередині цвях. (Ножиці) В одній скрині сімсот козаків. (Мак) Шість ніг, дві голови, один хвіст, четверо очей, два носи. (Вершник на коні) Два брати, обидва Кіндрати, через дорогу живуть, один одного не бачать. (Очі) Вправа 229 (сторінка 120) 1. Зіскануйте QR-код та послухайте українську колядку «Добрий вечір тобі, пане господарю». Які числівники ви почули? Запишіть їх. Визначте, що вони означають: кількість чи порядок при лічбі. Три – кількість предметів; перший, другий, третій – порядок предметів при лічбі. 2. Складіть різдвяно-новорічний календар. Числа записуйте

словами. Двадцять четверте грудня – Святвечір. Двадцять п’яте грудня — Різдво Христове. Перше січня — Новий рік. Шосте січня – Водохреща. Вправа 230 (сторінка 121) 1. Розглянь малюнки. Прочитай речення. Запиши речення в такій послідовності, як розміщені годинники. П’ята година десять хвилин. Десять хвилин на шосту. Сьома година сорок п’ять хвилин. За п’ятнадцять хвилин восьма. За чверть восьма. Друга година тридцять хвилин. Пів на третю. Половина третьої. Дев’ята година. 2. Прочитай і спиши вірш, уставляючи пропущені букви. Підкресли числівники. Числівник вміє рахувати (і, зауваж, не лиш ворон), щоб знав ти, мало чи багато, один, чи кілька, чи мільйон. 3. Виконай завдання на вибір. ✔ Побудуй звукову модель слова мільйон. Мільйон – [– • = = • –] ✔ Склади розповідне питальне речення зі словом мільйон. Мільйон дітей на планеті потребують допомоги. Як швидко заробити мільйон? Вправа 231 (сторінка 122) Запиши прислів'я, уставляючи числівники в потрібній формі. 1. Уставай, чоловіче, третій півень кукуріче. 2. З одного вола дві шкіри не здереш. 3. Мати однією рукою б’є, а другою гладить. 4. Семеро одного не чекають. Вправа 232 (сторінка 122) 1. Прочитай. Визнач тему твору. Тема: твір розповідає про цінність праці, допомоги та життєвої мудрості старших, які передаються молодшому поколінню.

2. Яку роботу мама доручила Олегові? Що порадив дідусь онукові? А ти здогадався / здогадалася, як добути друге тепло? Мама доручила Олегові вибити пилюку з килимка і витрусити доріжки. Дід Іван сказав, що добре працювати можна лише тоді, коли добудеш «друге тепло», і запропонував показати, як його здобути. Так, я здогадалася! «Друге тепло» — це тепло тіла і душі, яке з’являється від активної праці та спільної справи. Воно зігріває краще, ніж одяг. 3. Перекажи оповідання близько до тексту. Мама попросила Олега витрусити доріжки, але надворі був такий мороз, що хлопець змерз і працював абияк. Дід Іван, який саме ніс упряж до конюшні, сказав, що спершу треба добути друге тепло, і запропонував допомогти. Вони понесли важку упряж разом, по черзі передаючи її одне одному. Дорогою Олег так розігрівся, що аж спітнів. Тоді він зрозумів, що друге тепло дає праця. Вправа 233 (сторінка 123) 1. Постав запитання за змістом оповідання «Друге тепло», які починалися б поданими словами. Відшукай у тексті оповідання відповіді на ці запитання. Хто послав Олега на вулицю? Що зробив дід Іван? Яке тепло добував Олег? Коли треба витрушувати доріжки? 2. Виконай завдання на вибір. ✔ Випиши з оповідання «Друге тепло» речення з числівниками. Підкресли числівники. Доріжки добре витрушувати тоді, як добудеш друге тепло. Поки дісталися, кілька разів мінялися місцями: то один попереду, то другий. Тепер зрозумів, як добувається друге тепло? ✔ Від поданих числівників, що відповідають на питання скільки?, утвори числівники, що відповідають на питання котрий?, за зразком. (скільки?) п’ять – (котрий?) п’ятий; (скільки?) двадцять п’ять – (котрий?) двадцять п’ятий; (скільки?) чотири – (котрий?)

четвертий; (скільки?) чотирнадцять – (котрий?) чотирнадцятий; (скільки?) сорок – (котрий?) сороковий. Вправа 234 (сторінка 123) 1. Прочитайте прислів'я. Обговоріть, якою частиною мови є виділені слова. Багато господинь, багато пташок – числівник; відкусиш багато – прислівник. 2. Складіть свої речення зі словами багато, мало. Щоб бути успішним, треба багато працювати. Мало часу залишилося до кінця другого семестру. Вправа 235 (сторінка 123) 1. Запиши словосполучення, розкриваючи дужки. Числа записуй словами. Вісім кілометрів, двадцять сторінок, п'ятсот учасників, одинадцять кілограмів, чотирнадцять автомобілів, п'ять уроків, три завдання. 2. Склади речення з двома словосполученнями (на вибір). У неділю я проїхала на велосипеді вісім кілометрів. У вівторок у четвертому класі п'ять уроків. Вправа 236 (сторінка 124) 2. Чим цікавий вірш? Чи схожий він на лічилку? Вірш цікавий тим, що складається тільки з чисел замість звичайних слів. 3. Складіть свій числовий вірш. Продекламуйте його з різною інтонацією. 6 16 42 40 30 20? 5 05 16 60 4 3 Вправа 237 (сторінка 124) 1. Проведи дослідження «Змінювання числівників». Десять дерев (Р. в.), двадцять кущів (Р. в.), тридцять стільців (Р. в.), сорок учнів (Р. в.), п'ятдесят будинків (Р. в.), шістдесят автобусів (Р. в.), сімдесят наборів (Р. в.), вісімдесят парт (Р. в.), дев'яносто місць (Р. в.), сто букетів (Р. в.). До десят[и́] дерев, від двадцят[и́] кущів, до тридцят[и́] стільців, до сорок[а́] учнів, від п'ятдесят[и́] будинків, до шістдесят[и́] автобусів

, до сімдесят[и́] наборів, від вісімдесят[и́] парт, до дев'яно́ місць, від ст[а́] букетів. 3. Спиши один з абзаців тексту. Числа записуй словами. У середньому ялина живе двісті-триста років. А деякі екземпляри доживають до шестисот років. В Україні є ялинки-довгожителі, їхній вік – п'ятсот років. 4. Обговоріть, чому потрібно берегти ліси, зокрема ялинові. Напишіть про це есе. Есе «Чому потрібно берегти ліси» Ліс потрібно берегти, бо він дає нам чисте повітря, затримує вологу й захищає землю від вітрів. У лісі живуть звірі й птахи, ростуть ягоди, гриби й лікарські рослини. Ялини ростуть дуже повільно, тож зрубану ялинку не швидко замінить нова. Щоб зберегти ліс, не можна розпалювати багаття, смітити й ламати дерева. Краще посадити своє деревце. Вправа 238 (сторінка 125) Виконай завдання на вибір. ✔ Дізнайся і запиши, що виготовляють з ялини. З деревини ялини виготовляють музичні інструменти, меблі, фанеру, яка використовується в літакобудуванні, деталі для ткацьких верстатів, сірникову соломку тощо. Добувають з дерева й живицю. ✔ Знайди і запиши загадку про ялину. В неї гарні, пишні віти, І колючок не злічити... Не байдужа до прикрас, На свята спішить до нас. (Ялинка) Вправа 239 (сторінка 125) 2. Пригадайте, які засіванки поширені у вашому краї. Сію, вію, посіваю, З Новим роком вас вітаю! Щоб вам весело жилося, Що задумалось — збулося! 3. Пригадайте, із яких частин складається святкове вітання. Обговоріть, що доречно бажати на різдвяно-новорічні свята. 1. Звертання.

2. Вітання з подією. 3. Побажання. 4. Дата. 5. Підпис.

Доречно бажати: здоровʼя, щастя, успіху, миру, злагоди, натхнення. 4. Прочитайте зразки звертань у вітальних листівках, які написали учні. Обговоріть, які з них недоречні. 1. Вельмишановна бабусю — недоречно. Звертання звучить занадто офіційно для бабусі, яка є близькою людиною. 2. Дорогенька бабусю — доречно. Лагідне і тепле звертання. 3. Любі вчителі — доречно. Підходить для вітальної листівки вчителям. 4. Шановні вчителі — доречно. Офіційне, ввічливе звертання. 5. Шановні батьки — доречно. Таке звертання доречне в офіційних ситуаціях (наприклад, привітання на батьківських зборах). 6. Матусю й татку — доречно. Тепле, сімейне звертання. 7. Рідна подружко — недоречне, бо подружка це близька людина, але не рідна. 8. Люба подружко — доречне. Лагідне, щире звертання. 9. Вірний друже — доречне. Підкреслює вірність і дружбу. 10. Дорогий друже — доречне. Тепле, шанобливе звертання. Вправа 240 (сторінка 126) 1. Прочитай. Запиши, як краще сказати. Вітаю з Новим роком! Бажаю здоров'я! 2. Виконай завдання на вибір. ✔ Склади текст вітальної листівки для друзів. Дорогий друже! Вітаю тебе з Новим роком! Бажаю тобі позитивних емоцій, радісних ситуацій, приємних сюрпризів. Нехай у 2025 році здійсняться найзаповітніші бажання! ✔ Склади текст вітальної листівки для рідних. Любі матусю й татусю! Від щирого серця вітаю вас з прийдешнім 2025 роком! Хочу побажати вам міцного здоров'я, радості, миру. Нехай в

новому році збудуться всі ваші надії й у ваші двері постукає щастя. Я по-справжньому люблю вас і пишаюся вами, мої рідні. ✔ Склади текст вітальної листівки для вчителів. Шановна Тамаро Петрівно! Ви навчили нас вчитися, дружити, любити, прощати, допомагати один одному. Нехай в Новому, 2025 році вас чекають вдячні учні, цікава робота, веселий відпочинок і щасливі дні в оточенні приємних вам людей! Ми вас любимо! З вдячністю, ваші учні. 3. Обговоріть, як краще привітати рідних, друзів, учителів (електронною поштою, sms-повідомленням, у соцмережах, готовою чи саморобною листівкою). Рідних найкраще привітати особисто, подарувати обійми й сказати теплі слова. Можна також зробити саморобну листівку. Друзів можна привітати через смс, у соцмережах або зателефонувати. Учителів краще привітати красивою готовою листівкою або електронним листом зі словами подяки й побажаннями.