https://shkola.in.ua/3071-hdz-ukrainska-mova-ta-chytannia-4-klas-ishchenko-2021-ch-1-ta-ch-2.html
ГДЗ Українська мова та читання 4 клас Іщенко 2021 ч.2 Вибери номер сторінки:
5-10
11-20
21-30
31-40
41-50
51-60
61-70
71-80
81-90
91-100
101-103
© shkola.in.ua
https://shkola.in.ua/3071-hdz-ukrainska-mova-ta-chytannia-4-klas-ishchenko-2021-ch-1-ta-ch-2.html
Вправа 1 (сторінка 5) Прочитайте текст. Про який проєкт у ньому йдеться? Чим він корисний для його учасників і для вас? Ідеться про проєкт – карту найпопулярніших дитячих книжок країн Європи. Учасники дізналися, що читають їхні однолітки в інших країнах, а ми можемо вибрати з карти цікаві книжки для читання. Назви країн на карті подано англійською мовою. Чому? До якого словника ви звернетеся? Англійською, бо карту створювали діти з різних країн, а англійська – мова міжнародного спілкування. Щоб перекласти назви, звернемося до англійсько-українського словника. Вправа 2 (сторінка 5) Прочитайте виділені слова в тексті вправи 1. Поставте до них питання. Які слова позначають кількість, а які – порядок під час лічби? У (котрому?) дві тисячі вісімнадцятому році; (котре?) перше опитування – порядок під час лічби. (Скільки?) дві книжки, (скільки?) три, (скільки?) двадцять вісім книжок, (скільки?) одну книжку – кількість. Вправа 3 (сторінка 5) Уявіть, що ви берете участь в опитуванні. Напишіть у зошиті листа до пані Кристини. Підкресліть числівники, які ви вжили. Шановна пані Кристино! Мене звати Оля, я живу в Полтаві. Мені дев’ять років, я вчуся в четвертому класі. На мою думку, найпопулярніша українська дитяча книжка – «Тореадори з Васюківки» Всеволода Нестайка. Її читають уже понад шістдесят років! З повагою, Оля. Вправа 4 (сторінка 5) Напишіть, яку книжку ви читаєте. Хто її автор? Скільки в ній сторінок? На якій ви зараз сторінці? Скільки сторінок залишилося прочитати? Я читаю книжку Сашка Дерманського «Мері». У ній сто дев’яносто дві сторінки. Зараз я на сто тридцять другій сторінці. Залишилося ще прочитати шістдесят сторінок. Вправа 1 (сторінка 6) © shkola.in.ua
https://shkola.in.ua/3071-hdz-ukrainska-mova-ta-chytannia-4-klas-ishchenko-2021-ch-1-ta-ch-2.html
Прочитайте уривок із повісті-казки Астрід Ліндгрен «Пеппі Довгапанчоха». Випишіть слова, яких ви раніше не чули. Спробуйте пояснити їхнє значення. Шаплик – невелика дерев’яна посудина для води. Ослінчик – маленька лавка без спинки. Вілла – великий заміський будинок. Розпач – дуже сильний сум, відчай. Вправа 2 (сторінка 7) А Які аргументи навели Томмі й Аніка, щоб умовити Пеппі піти до школи? Б Якими аргументами ви переконаєте когось ходити до вашої школи? А. У школі добра вчителька; у школі цікаво; уроки тривають лише до другої години; скоро канікули – різдвяні, великодні, літні. Б. У нашій школі веселі перерви, багато гуртків, цікаві екскурсії, а вчителі завжди допомагають. Вправа 3 (сторінка 7) Запишіть короткі відповіді на запитання. Числівники, що відповідають на питання скільки?, підкресліть червоним олівцем, а котрий? – зеленим. 1. О восьмій. 2. О десятій. 3. О сьомій тридцять. 4. На сто п’ятдесят хвилин. 5. Сорок три рази. 6. До другої години. 7. Через чотири місяці. Вправа 5 (сторінка 7) Напишіть кілька речень про свій звичайний день. Зазначайте час, коли відбуваються події. Зазвичай я прокидаюся о шостій годині ранку. У пів на восьму я йду до школи. Зі школи повертаюся о пів на другу. Обідаю, відпочиваю й о шістнадцятій годині сідаю за домашні завдання. Коли виконаю всі домашні завдання, займаюся улюбленими справами. О двадцять першій годині починаю готуватися до сну. Вправа 1 (сторінка 8) Прочитайте, що сталося після того, як Пеппі зайшла до класу. Чому Пеппі так поводиться? Пеппі ніколи не ходила до школи і не знала, як там треба поводитися: вона звертається до вчительки на «ти», жартує й вигадує. Вона прийшла до школи лише заради канікул. Вправа 2 (сторінка 9) © shkola.in.ua
https://shkola.in.ua/3071-hdz-ukrainska-mova-ta-chytannia-4-klas-ishchenko-2021-ch-1-ta-ch-2.html
Виберіть один із діалогів учительки і Пеппі й виразно прочитайте. Які почуття вам треба передати? Треба передати терпіння і доброту вчительки, а також здивування, невдоволення й щире каяття Пеппі, коли вона знову сказала «ти». Вправа 3 (сторінка 9) Уявіть, що ви Томмі або Аніка й ведете щоденник. Що б ви написали про цей день? Сьогодні Пеппі вперше прийшла до школи. Вона приїхала верхи на коні, звернулася до вчительки на «ти», а на всі запитання відповідала дуже кумедно. Учителька була терплячою, а нам було і смішно, і трохи соромно за Пеппі. Вправа 4 (сторінка 9) Прочитайте виділені слова. Що ви помітили? Виділені слова – числівники: сім, п’ять, дванадцять, вісім, чотири, шістдесят сім, семеро, дев’ятеро. Вони позначають кількість предметів і відповідають на питання скільки? Вправа 5 (сторінка 9) Напишіть по одному прикладу на додавання і віднімання. Розв’яжіть приклади одне одного і запишіть їх словами двома способами. 15 + 7 = 22. П’ятнадцять додати сім дорівнює двадцять два. До п’ятнадцяти додати сім буде двадцять два. 40 – 12 = 28. Сорок відняти дванадцять дорівнює двадцять вісім. Від сорока відняти дванадцять буде двадцять вісім. Вправа 6 (сторінка 9) Запишіть цифрами і словами розв’язання задачі, яку вчителька запропонувала Аніці (1 крона = 100 ере). 100 – 7 = 93 (ере) Від ста відняти сім – буде дев’яносто три. Відповідь: Густав витратив дев’яносто три ере. Вправа 1 (сторінка 10) Дізнайтеся, як скінчився похід Пеппі до школи. Чому так сталося? Пеппі вирішила більше не ходити до школи, бо там «надто багато яблук, їжаків і гадюк». Вона не вміла поводитися в класі, бо ніколи © shkola.in.ua
https://shkola.in.ua/3071-hdz-ukrainska-mova-ta-chytannia-4-klas-ishchenko-2021-ch-1-ta-ch-2.html
не вчилася, а все життя плавала морями. Учителька не гнівалася на неї, а Пеппі подарувала їй золотий годинник. Вправа 2 (сторінка 11) Чи хотіли б ви мати таку подругу, як Пеппі? Чому? Так, хотіла б. З Пеппі ніколи не буває нудно, вона весела, щедра, сильна і завжди захистить друзів. Вправа 3 (сторінка 11) Підготуйте розповідь про Пеппі. Що саме робить її незвичайною? Пеппі незвичайна, бо живе сама, має коня й мавпочку, дуже сильна і вигадлива. Вона говорить усе, що думає («Ну, якщо ти сама цього не знаєш, то чого я маю рахувати замість тебе?»), малює коня на підлозі, бо він не вміщається на папері, і щиро журиться, коли зрозуміє, що повелася погано. Її унікальність і допомагає (з нею весело), і заважає (у школі її не зрозуміли). Вправа 4 (сторінка 11) Прочитайте ще кілька історій із казки «Пеппі Довгапанчоха». Напишіть відгуки про книжку, зробіть до них малюнки і створіть альбом відгуків. Я прочитала ще кілька історій про Пеппі, і тепер це одна з моїх улюблених книжок. Мені сподобалося, як Пеппі вирушила з Томмі й Анікою на пошуки скарбів і знаходила корисні речі просто на дорозі. Дуже смішно було, коли вона прогнала двох поліцейських, які хотіли відвести її до дитячого будинку. Пеппі живе сама, але ніколи не нудьгує: у неї є кінь, мавпочка пан Нільсон і найкращі друзі. Ця книжка вчить, що дружба й доброта важливіші за всі правила. Раджу прочитати цю книжку всім, хто любить пригоди й не боїться бути не таким, як усі. Вправа 1 (сторінка 12) Яку інформацію містить афіша? Використавши зміст афіші, поставте запитання так, щоб у відповіді були числівники. Відповіді запишіть. Афіша запрошує на музичну виставу «Пеппі Довгапанчоха» в Нікопольському культурно-дозвіллєвому центрі. © shkola.in.ua
https://shkola.in.ua/3071-hdz-ukrainska-mova-ta-chytannia-4-klas-ishchenko-2021-ch-1-ta-ch-2.html
З якого числа показують виставу? З дев’ятнадцятого березня. До якого числа? По двадцять сьоме березня. О котрій годині починаються вистави? О десятій тридцять і о дванадцятій. Скільки коштує квиток? П’ятдесят гривень. Вправа 2 (сторінка 12) Прочитайте, правильно вимовляючи числівники. Запишіть числівники словами, скорочення одиниць вимірювання – повністю. Висота коня Пеппі – сто шістдесят сантиметрів, довжина тіла – двісті одинадцять сантиметрів, маса – триста шістнадцять кілограмів. А. 160 см = 1 м 60 см – один метр шістдесят сантиметрів; 211 см = 2 м 11 см – два метри одинадцять сантиметрів. Б. 160 см = 16 дм – шістнадцять дециметрів; 211 см = 21 дм 1 см – двадцять один дециметр один сантиметр. В. 160 см = 1 м 6 дм – один метр шість дециметрів; 211 см = 2 м 1 дм 1 см – два метри один дециметр один сантиметр. Щоб кінь помістився на аркуші А4 (його довжина 29,7 см), треба вибрати масштаб 1 : 10 – тоді кінь матиме 21 см 1 мм завдовжки. Вправа 3 (сторінка 12) Прочитайте числівники в рамці. Запишіть словосполучення за зразком. Три поверхи, третій поверх; шість вагонів, шостий вагон; не вистачає п’ятдесяти місць, на п’ятдесятому місці; близько сімдесяти кілограмів, на сімдесятому кілометрі. Вправа 4 (сторінка 12) А Спишіть, замінюючи числа словами. Сім разів відміряй – один раз відріж. Робить за одного, а їсть за трьох. Хто перший приходить, тому першому подають. Як собаці п’ята нога. У семи няньок дитя без ока. Б Знайдіть і запишіть приклади прислів’їв і приказок із числівниками. Балакала-говорила сім мішків гречаного Гаврила. Біда біду перебуде – одна мине, десять буде. Брехень багато, а правда одна. Один у полі не воїн. © shkola.in.ua
https://shkola.in.ua/3071-hdz-ukrainska-mova-ta-chytannia-4-klas-ishchenko-2021-ch-1-ta-ch-2.html
Краще на п'ять хвилин раніше, ніж на хвилину пізніше. В Напишіть такі самі завдання для товаришів. Напишіть, скільки у вашому класі учнів, скільки дівчаток і скільки хлопчиків, записуючи числівники словами. Вправа 2 (сторінка 13) Знайдіть у тексті статті й на діаграмі інформацію, пов’язану з наведеними фактами. Передайте її повними реченнями. 1. В Азії живе чотири мільярди людей. 2. На планеті щохвилини народжується двісті шістдесят дітей. 3. У 2050 році населення Землі становитиме близько дев’яти мільярдів. 4. У Малі понад половина населення молодша за чотирнадцять років. 5. В Океанії живе дев’ять мільйонів дітей. 6. Тридцять першого жовтня дві тисячі одинадцятого року був символічний день народження семимільярдної дитини. 7. У Європі живе сто чотирнадцять мільйонів дітей. Вправа 3 (сторінка 13) Поміркуйте, які проблеми виникають через стрімке зростання населення. Через стрімке зростання населення може забракнути їжі, чистої води, житла, шкіл і лікарень; більше забруднюється довкілля, вирубують ліси. Вправа 4 (сторінка 13) А Напишіть, який факт зі статті вас найбільше вразив. Найбільше мене вразило, що у Малі понад половина населення молодша за чотирнадцять років. Б Напишіть два запитання за текстом статті. 1. Скільки людей мешкає в Африці? 2. На якому континенті живе найбільше людей? В Складіть задачу за даними статті. У Європі живе сто чотирнадцять мільйонів дітей, в Азії – на дев’ятсот шістдесят шість мільйонів більше, а в Африці – на шістсот шістдесят вісім мільйонів менше, ніж в Азії. Скільки дітей живе в Африці? 1) 114 + 966 = 1080 (млн) – дітей в Азії; 2) 1080 – 668 = 412 (млн). Відповідь: в Африці живе чотириста дванадцять мільйонів дітей. Вправа 1 (сторінка 14) © shkola.in.ua
https://shkola.in.ua/3071-hdz-ukrainska-mova-ta-chytannia-4-klas-ishchenko-2021-ch-1-ta-ch-2.html
Прогляньте уривок із казки-повісті «Вінні-Пух і всі-всі-всі». Доведіть, що це діалог. Це діалог, бо в ньому розмовляють двоє – Вінні-Пух і Кролик; кожна репліка починається з нового рядка після тире. Вправа 2 (сторінка 14) Прочитайте текст мовчки. У чому причина непорозуміння між Кроликом та Пухом? Кролик не хотів пускати гостя і вдавав, що його немає вдома, а Пух не здогадався, що з ним жартують, і повірив, що «нікого нема». Вправа 3 (сторінка 14) Поміркуйте, що відчувають герої. Пух спершу засмучений і спантеличений, потім ображений, а наприкінці радий, що його пустили. Кролик хитрує й остерігається, а потім удає, що радий гостеві. Вправа 4 (сторінка 15) Прочитайте виділені дієслова. Чим вони особливі? Дієслова попхався, пхався, запхався – спільнокореневі, вони відрізняються префіксами. Їх повторення робить текст смішним і показує, як важко Пухові пролізти в нору. Вправа 5 (сторінка 15) Випишіть дієслова-синоніми до слова сказав. Поясніть, чим відрізняється їхнє значення. Гукнув (сказав голосно), озвався (відповів), додав (сказав ще), побідкався (сказав зі смутком), відрубав (сказав різко), здивувався, спантеличився (сказав розгублено), прискіпався (сказав причепливо), зніяковів, образився (сказав ображено), гмукнув. Вправа 7 (сторінка 15) Спишіть із тексту кілька речень, у яких є особові займенники. Визначте, до якої особи вони належать. — І нічого тут волати, я (1-ша ос.) й з першого разу почув. — Агов, Кролику! А хіба то часом не ти (2-га ос.)? — Він (3-тя ос.) пішов у гості до свого друга Вінні-Пуха. — Та це ж я (1-ша ос.), — спантеличився Пух. Вправа 8 (сторінка 15) Спишіть, вибравши одне зі слів із дужок. © shkola.in.ua
https://shkola.in.ua/3071-hdz-ukrainska-mova-ta-chytannia-4-klas-ishchenko-2021-ch-1-ta-ch-2.html
У гостях Вінні-Пух наївся меду й молока. Ведмедику подобалося у Кролика. Він сидів там, доки все не поїв. Вінні-Пух вирішив іти додому. Але йому не вдалося вилізти з нори. Ведмедик застряг. Вправа 1 (сторінка 16) Утворіть діалог – запишіть речення у потрібному порядку. Підкресліть особові займенники. Зазначте, до якої особи вони належать. — Доброго ранку, Кристофере Робіне! — привітався він (3-тя ос.). — Доброго ранку, Вінні-Пуше! — відповів ти (2-га ос.). — Скажи, а чи нема в тебе часом повітряної кульки? — Кульки? Ще й повітряної? — Еге ж. — Але навіщо вона тобі? — спитав ти (2-га ос.). — Мед! — Та хто ж по мед ходить із кулькою? — Я (1-ша ос.)! Вправа 2 (сторінка 16) Поставте запитання до поданих займенників 1-ї особи і визначте їхні число й відмінок. Провідміняйте займенники 2-ї особи ти і ви. Я (хто? одн., Н. в.) є, мене (кого? Р. в.) немає, мені (кому? Д. в.) дали, мене (кого? Зн. в.) бачать, мною (ким? О. в.) пишаються, на мені (на кому? М. в.). Ми (хто? мн., Н. в.) читаємо, нас (кого? Зн. в.) слухають, нам (кому? Д. в.) вірять, нас (кого? Зн. в.) поважають, за нами (за ким? О. в.) спостерігають, на нас (на кого? Зн. в.) чекають. Н. в. ти, ви; Р. в. тебе, вас; Д. в. тобі, вам; Зн. в. тебе, вас; О. в. тобою, вами; М. в. (на) тобі, (на) вас. Вправа 3 (сторінка 16) Прочитайте. Замість яких іменників ужито займенники? Визначте їхній відмінок. Знайдіть у реченнях омоніми. 1. Я (хмаринка; Н. в.), мені (хмаринці; Д. в.), я (хмаринка; Н. в.). 2. Тобі (Кристоферу Робіну; Д. в.), вона (рушниця; Н. в.), з тобою (з Кристофером Робіном; О. в.). Омоніми: кулю (повітряна кулька) – кулею (куля з рушниці). Вправа 4 (сторінка 16) © shkola.in.ua
https://shkola.in.ua/3071-hdz-ukrainska-mova-ta-chytannia-4-klas-ishchenko-2021-ch-1-ta-ch-2.html
Прочитайте пораду. Напишіть одне речення, у якому б займенник ви (у будь-якому відмінку) вживався з великої літери, а в іншому – з малої. Шановна Світлано Володимирівно! Щиро вітаємо Вас з днем народження! Діти, ви сьогодні гарно працювали, молодці! Вправа 1 (сторінка 17) Прочитайте. Визначте особу, рід і відмінок виділених займенників. Він – 3-тя ос., ч. р., Н. в.; йому – 3-тя ос., ч. р., Д. в.; у нього – 3-тя ос., ч. р., Р. в. Вправа 2 (сторінка 17) Спишіть, ставлячи займенники в потрібному відмінку. Послухав її, спитав у нього, розбудив їх, сміявся з нього, прийшов до нього, згадав про них, грався з нею. Вправа 3 (сторінка 17) Спишіть. Позначте в дужках після займенників їхні особу, число, відмінок. — Якщо я (1-ша ос., одн., Н. в.) поцілю твою кулю моєю, вона (3-тя ос., одн., Н. в.) зіпсується! — Краще зіпсувати її (3-тя ос., одн., Зн. в.), ніж мене (1-ша ос., одн., Зн. в.)!.. — Ой! — сказав Пух. — Я (1-ша ос., одн., Н. в.) що, схибив? — спитав Кристофер Робін. — Не зовсім. Але в кульку не влучив. Кристофер Робін стрелив знов. Цього разу його (3-тя ос., одн., Р. в.) куля влучила у Пухову. Пухова кулька почала здуватися. А сам він (3-тя ос., одн., Н. в.) плавно, як хмарка, сплив на землю. Вправа 4 (сторінка 17) Опишіть героя чи героїню твору, який ви читали, не називаючи імені. Запропонуйте товаришам відгадати хто це. Ця дівчинка має руде волосся, заплетене у дві кіски, що стирчать у різні боки. На носі в неї веснянки, а на ногах – панчохи різного кольору й величезні черевики. Вона така сильна, що може підняти коня. Живе дівчинка сама у старій віллі разом з мавпочкою і завжди вигадує щось незвичайне. Хто це? © shkola.in.ua
https://shkola.in.ua/3071-hdz-ukrainska-mova-ta-chytannia-4-klas-ishchenko-2021-ch-1-ta-ch-2.html
Вправа 2 (сторінка 19) Які слова використано замість слова немовля? Чи є серед них займенники? Чому немовля назвали немовлям? Замість слова немовля вжито: маля, дитина, створіннячко, воно, його, йому. Займенники – воно, його, йому. Немовля – це дитина, яка ще не вміє говорити («німа», не мовить). Подібні слова: німий, мова, мовчати. Вправа 3 (сторінка 19) Поясніть, які значення має вислів «не всі вдома». Пряме значення – удома немає когось із членів родини. Переносне – людина поводиться дивно, нерозсудливо. Кіт жартує, використовуючи обидва значення. Вправа 4 (сторінка 19) А У першому і другому абзаці знайдіть синоніми до слова кинула. Б Знайдіть у тексті порівняння. В Поясніть значення слів дошкуляти, укоськати, пручатися, вельми, трюхикати. А. Швиргонула, жбурнула. Б. Розчепірені, як у морської зірки; пихтіло, як паровик; ніс схожий на рильце. В. Дошкуляти – надокучати. Укоськати – заспокоїти. Пручатися – вириватися, опиратися. Вельми – дуже. Трюхикати – бігти дрібним повільним кроком. Вправа 5 (сторінка 19) Випишіть по реченню із займенниками 1-ї, 2-ї і 3-ї особи. Зазначте їхні число і відмінок. Мені (1-ша ос., одн., Д. в.) пора збиратися до Королеви на крокет! У тебе (2-га ос., одн., Р. в.) не всі вдома. Вона (3-тя ос., одн., Н. в.) опустила порося на землю. Вправа 6 (сторінка 19) Запишіть опис немовляти. Уживайте займенники, щоб уникнути повторів. Немовля було кругленьке, червонощоке і весь час кричало. Воно махало ручками й ніжками на всі боки, як маленький вітряк. Його носик був кирпатий, схожий на п’ятачок, а оченята – маленькі, як ґудзички. Аліса ледве втримала його в руках, бо воно пручалося © shkola.in.ua
https://shkola.in.ua/3071-hdz-ukrainska-mova-ta-chytannia-4-klas-ishchenko-2021-ch-1-ta-ch-2.html
й пихтіло. Незабаром вона зрозуміла, що тримає зовсім не дитину, а справжнє порося. Вправа 1 (сторінка 20) Прочитайте. Обговоріть, чому програма перевірки орфографії підкреслила деякі слова. Спишіть, виправивши помилки. Програма підкреслила слова з помилками. Уперше фільм про пригоди Аліси зняли на початку двадцятого століття (1903 р.). Це був чорно-білий німий фільм. Він тривав дванадцять хвилин і був найдовшим у Великій Британії. Через сто років (2010 р.) стрічку про Алісу створили на студії «Дісней». У цьому кіно майже всіх мешканців підземного світу зробили за допомогою комп’ютерної графіки. Слово фільм, що повторюється, можна замінити словами стрічка, кіно, кінофільм або займенником він. Вправа 2 (сторінка 20) Зі стрічки якого року – 1903 чи 2010-го – цей кадр? Чому ви так думаєте? Спробуйте описати кота одним-двома реченнями. Цей кадр зі стрічки 2010 року, бо він кольоровий, а кота створено за допомогою комп’ютерної графіки. Чеширський Кіт – смугастий, синьо-сірий, з величезними зеленими очима й широкою усмішкою від вуха до вуха. Вправа 3 (сторінка 20) Дайте відповідь на запитання (5 речень). А Що вам більше подобається – читати книжки чи дивитися кіно? Чому? Мені більше подобається читати книжки. Коли я читаю, то сам уявляю героїв і місця, де відбуваються події. Книжку можна читати повільно й перечитувати улюблені сторінки. Фільм швидко закінчується, а книжка залишається зі мною надовго. Але інколи після прочитання я із задоволенням дивлюся й фільм. Вправа 1 (сторінка 21) Прочитайте уривок із повісті-казки «Пеппі Довгапанчоха». Випишіть числівники з першого абзацу. Числівники, які відповідають на питання котрий?, підкресліть, а на питання скільки? – обведіть. [три] дні, [три] дні, першого листопада, одинадцятого листопада. Вправа 2 (сторінка 21) © shkola.in.ua
https://shkola.in.ua/3071-hdz-ukrainska-mova-ta-chytannia-4-klas-ishchenko-2021-ch-1-ta-ch-2.html
А Випишіть із перших двох абзаців 4 особові займенники. Б, В Випишіть із частини тексту між зірочками (*) 4 особові займенники. Зазначте їхні особу та відмінок. А. Я (1-ша ос., Н. в.), ви (2-га ос., Н. в.), їй (3-тя ос., Д. в.), вона (3-тя ос., Н. в.). Б, В. Вони (3-тя ос., Н. в.), неї (3-тя ос., Р. в.), вона (3-тя ос., Н. в.), мене (1-ша ос., Зн. в.), ви (2-га ос., Н. в.), вам (2-га ос., Д. в.). Вправа 3 (сторінка 21) А Запишіть два запитання до тексту. Б Запишіть три причини, чому Пеппі хвалить школу в Аргентині. В У якій школі ви хотіли би вчитися? А. Коли в аргентинській школі починаються літні канікули? Що роблять діти в цій школі? Б. В Аргентині дуже часто канікули; там не задають уроків і немає арифметики; діти в школі їдять цукерки. В. Я хотів би вчитися в школі, де уроки проходять у лісі та в музеях, а на перерві можна кататися з гірки, що веде просто в басейн. Вправа 2 (сторінка 23) А Підготуйте розповідь про оповідача казки та учнів академії. Поясніть, чим оповідач відрізняється від автора. В Складіть тестові завдання різних типів. А. Оповідач – дванадцятирічний Адам Незгодка. Удома йому ні в чому не велося: він запізнювався до школи, руки в нього були «як глиняні», усе розліталося «на друзки». В академії пана Ляпки навчаються лише хлопці, імена яких починаються на «А», – двадцять чотири учні. Автор – письменник Ян Бжехва, який вигадав цю казку, а оповідач – її герой. В. 1. Як звали оповідача? 2. Істинним чи хибним є твердження: «В академії навчаються і дівчатка»? Так / Ні. 3. Куди ведуть хвіртки в мурі: а) до лісу; б) до різних казок; в) до моря? Вправа 1 (сторінка 24) За якими ознаками можна згрупувати подані слова? Випишіть одну групу спільнокореневих слів. Позначте в них корені. Випишіть дієслова. Визначте їхній час і число. У дієслів якого часу можна визначити рід? © shkola.in.ua
https://shkola.in.ua/3071-hdz-ukrainska-mova-ta-chytannia-4-klas-ishchenko-2021-ch-1-ta-ch-2.html
Слова можна згрупувати за спільним коренем (учений, учень, учив; дивний, дивачка, дивує; мовний, розмова, вимовлять; кінець, безконечний, закінчила) або за частинами мови. , , . Учив (мин. ч., одн.), дивує (теп. ч., одн.), вимовлять (теп. ч., мн.), закінчила (мин. ч., одн.). Рід можна визначити в дієслів минулого часу однини: учив (ч. р.), закінчила (ж. р.). Вправа 2 (сторінка 24) Перечитайте розповідь Адама Незгодки про себе (с. 22, перший абзац). У якому часі вжито більшість дієслів? Чому? Знайдіть два дієслова в теперішньому часі. Чому їх ужито в такій формі? Більшість дієслів ужито в минулому часі (велося, запізнювався, ламалося), бо Адам розповідає про те, що вже було. У теперішньому часі – навчаюся, не терплю: це те, що відбувається зараз. Вправа 3 (сторінка 24) Спишіть речення, розкриваючи дужки. Підкресліть граматичну основу. Яким членом речення виступає дієслово? Визначте час дієслів. Поясніть уживання розділових знаків. 1. Все падало на підлогу, все ламалося. 2. Сходи в академії сягають тільки другого поверху. 3. Наша академія стоїть серед величезного парку з долинами, ярами та ровами. Дієслово виступає присудком. Падало, ламалося – минулий час; сягають, стоїть – теперішній час. У першому реченні кома розділяє частини складного речення, у третьому – кома стоїть між однорідними членами долинами, ярами, а перед сполучником та її немає. Вправа 4 (сторінка 24) Прочитайте правило. Назвіть питання, на які відповідають дієслова у формі минулого, теперішнього і майбутнього часу. Минулий час: що робив? що зробив? Теперішній час: що робить? Майбутній час: що зробить? що буде робити? що робитиме? Вправа 5 (сторінка 24) Встановіть відповідність між фразеологізмами та їхніми значеннями. Запишіть. Підкресліть дієслова. © shkola.in.ua
https://shkola.in.ua/3071-hdz-ukrainska-mova-ta-chytannia-4-klas-ishchenko-2021-ch-1-ta-ch-2.html
Ні в чому не велося – не щастило; не встигав і оком кліпнути – дуже швидко; розліталися на друзки – розбилися повністю; твердо стали на тому – наполягали. Вправа 6 (сторінка 24) Запишіть свої приклади до правила (дієслова із питаннями). Що робити? Писати. Що робив? Писав. Що зробити? Написати. Що зробив? Написав. Що робить? Пише. Що зробить? Напише. Що буде робити? Буде писати. Що робитиме? Писатиме. Вправа 1 (сторінка 25) Прочитайте. Чому хлопці позаздрили Адаму? Хлопці позаздрили, бо Адам побував у казці і познайомився з самим Гансом Крістіаном Андерсеном. Вправа 2 (сторінка 25) Перечитайте виділені речення. Поясніть, як ви їх розумієте. Андерсен заспокоює Адама: дівчинка із сірниками – героїня казки, усе це вигадка, тому не варто плакати. Але ми співчуваємо казковим героям, бо їхні історії схожі на справжні. Вправа 3 (сторінка 25) Виберіть одне із тверджень: Я вважаю, що потрібно / не потрібно співчувати героям книжок. Доберіть і запишіть аргументи на його захист. Я вважаю, що потрібно співчувати героям книжок. Аргументи: співчуття робить нас добрішими; книжки вчать розуміти почуття інших людей; переживаючи з героями, ми вчимося на їхніх помилках. Вправа 4 (сторінка 25) Напишіть твір-міркування «Чи потрібно співчувати героям книжок». Чи потрібно співчувати героям книжок? На мою думку, співчувати героям книжок потрібно. По-перше, співчуття робить людину людиною: воно – прояв душевності, © shkola.in.ua
https://shkola.in.ua/3071-hdz-ukrainska-mova-ta-chytannia-4-klas-ishchenko-2021-ch-1-ta-ch-2.html
щирості й доброти. По-друге, кожен герой може нас чогось навчити. Книжкові герої часто схожі на справжніх людей: на їхньому прикладі автор показує певний характер, виховує в нас добрі риси або, навпаки, висміює вади. Отже, співчувати героям книжок потрібно: хто вміє співчувати героям, той уміє співчувати й людям поруч. Вправа 1 (сторінка 26) Напишіть відповідь на запитання (2–3 речення): А Як Адам познайомився з Андерсеном? Б З яким письменником ви хотіли б зустрітися і чому? А. Пан Ляпка послав Адама до казки Андерсена по коробочку сірників. Там до хлопця підійшов сивий чоловік, погладив його по голові й сказав, що він – Андерсен. Б. Я хотів би зустрітися з Всеволодом Нестайком, бо його книжки дуже смішні й цікаві. Я запитав би, чи справді з ним траплялися такі пригоди, як з Явою і Павлушею. Вправа 2 (сторінка 26) Спишіть. Усно поставте питання до дієслів. У дужках після дієслів напишіть скорочено їхні час, число і рід (де можливо). У перших трьох реченнях підкресліть граматичні основи. Назвіть однорідні присудки. 1. Я неабияк зрадів (мин. ч., одн., ч. р.) і помчав (мин. ч., одн., ч. р.) до парку. 2. Дівчинка усміхнулась (мин. ч., одн., ж. р.) до мене, махнула (мин. ч., одн., ж. р.) на прощання рукою. 3. Отож будуть тобі сірники (майб. ч., мн.). 4. Не треба плакати (неозначена форма). 5. Нічого побиватися (неозначена форма) над цією дівчинкою. Однорідні присудки: зрадів і помчав; усміхнулась, махнула. Не можна визначити час, число, рід у дієслів плакати, побиватися – вони в неозначеній формі. Вправа 3 (сторінка 26) Назвіть, яке дієслово з пари стоїть у початковій формі. Зберігати, посилати, гукнути, дати. Вправа 4 (сторінка 26) Доповніть речення, використавши дієслова у початковій формі. У школі ми вчимося читати, писати, рахувати. Я не вмію плавати. Я хочу навчитися грати на гітарі. © shkola.in.ua
https://shkola.in.ua/3071-hdz-ukrainska-mova-ta-chytannia-4-klas-ishchenko-2021-ch-1-ta-ch-2.html
Вправа 5 (сторінка 26) Поясніть значення виділеного вислову. Випишіть дієслова. Доведіть, що вони багатозначні. Плавом плив люд – ішло дуже багато людей. Дієслова: слалася, плив, падав, стояло. Туман слався над річкою. – Бабуся слала ліжко. Човен плив по річці. – Час плив повільно. Сніг падав на землю. – Хлопчик падав і знову вставав. Дерево стояло біля дому. – Стояло спекотне літо. Вправа 6 (сторінка 26) Напишіть, що ви найбільше любите робити у вільний час. Використайте щонайменше 5 дієслів у неозначеній формі. У вільний час я люблю кататися на велосипеді, читати, малювати, вишивати та допомагати рідним. Вправа 1 (сторінка 27) Дізнайтеся, які уроки проводив пан Ляпка в академії. Пан Ляпка проводив уроки ляпкографії, літеров’язання, лікування пошкоджених речей, а також урок географії на майданчику. Вправа 2 (сторінка 27) Поясніть, як утворили слово ляпкографія. Наведіть приклади подібних слів. Слово ляпкографія утворили від слова ляпка і частини -графія («писати, малювати»). Подібні слова: фотографія, географія, каліграфія. Вправа 3 (сторінка 27) А Як проходили уроки ляпкографії? Б Чим корисні уроки ляпкографії? А. На аркуші ставили кілька великих ляпок чорнила, згортали аркуш удвоє – і ляпки перетворювалися на людей, звірів, химер; під картинками учні дописували оповідки. Б. Такі уроки розвивають фантазію і вчать користуватися чорнилом. Вправа 4 (сторінка 27) Повправляйтеся в ляпкографії. Зробіть ляпку фарбою і напишіть до неї коротку оповідку або цікавий підпис (2–4 речення). © shkola.in.ua
https://shkola.in.ua/3071-hdz-ukrainska-mova-ta-chytannia-4-klas-ishchenko-2021-ch-1-ta-ch-2.html
Моя ляпка схожа на їжака, який несе на спині яблуко. Він поспішає додому, бо там на нього чекають маленькі їжаченята. Сьогодні в них буде смачна вечеря! Вправа 5 (сторінка 27) Напишіть, який урок ви запровадили б у школі своєї мрії. Чим він був би корисний? Школа моєї мрії Я запровадила б урок «Майстерня винахідника». На ньому ми б складали з картону, дроту й старих іграшок корисні речі: годівнички для птахів, світильники, маленьких роботів. Такий урок навчив би нас думати, працювати руками й допомагати одне одному. А ще він показав би, що навіть зі старих речей можна зробити щось нове. Вправа 1 (сторінка 28) Знайдіть на с. 27 речення – відповідь на запитання: «Чого навчив пан Ляпка своїх учнів на уроках літеров’язання?». Спишіть його. Підкресліть дієслова у початковій формі. Отож пан Ляпка навчив нас розплутувати літери, зв’язувати короткі ниточки в одну довгу нитку й намотувати її на котушку. Вправа 2 (сторінка 28) Доберіть антоніми до дієслів у початковій формі. Позначте частину слова, яка змінюється. –
–
,
–
,
, – . Вправа 3 (сторінка 28) Прочитайте. Поставте питання до дієслів. Назвіть дієслова у початковій формі. Які із дієслів називають завершену дію, а які – незавершену? Випишіть дієслова у початковій формі, розберіть їх за будовою. Прилетіли (що зробили?) – прилетіти; вигадав (що зробив?) – вигадати; гукнула (що зробила?) – гукнути – завершена дія. Прилітали (що робили?) – прилітати; вигадував (що робив?) – вигадувати; гукала (що робила?) – гукати – незавершена дія. , , Вправа 4 (сторінка 28)
, © shkola.in.ua
,
,
.
https://shkola.in.ua/3071-hdz-ukrainska-mova-ta-chytannia-4-klas-ishchenko-2021-ch-1-ta-ch-2.html
Випишіть 5 дієслів із тексту на с. 27. Поставте їх у початкову форму і запишіть парами за зразком. Вигадав (що зробив?) – (що зробити?) вигадати; навчились (що зробили?) – (що зробити?) навчитися; з’являються (що роблять?) – (що робити?) з’являтися; дописуємо (що робимо?) – (що робити?) дописувати; сподобався (що зробив?) – (що зробити?) сподобатися. Вправа 5 (сторінка 28) Спишіть фразеологізми, поставивши дієслова в початкову форму. Поясніть значення фразеологізмів, використавши слова в рамці. Як у воду дивитися – щось передбачати; байдики бити – ледарювати; мало каші з’їсти – бути дуже молодим, недосвідченим; п’ятами накивати – втекти; каламутити воду – вносити неспокій; воду варити (з когось) – знущатися з когось, прискіпуватися; слова на вітер кидати – говорити безвідповідально, даремно; зуби на полицю покласти – голодувати. Вправа 6 (сторінка 28) Знайдіть і запишіть 5 фразеологізмів із дієсловами у початковій формі. Бачити в рожевому світлі. Пекти раків. Кусати лікті. Ніде голці упасти. Глека розбити. Вправа 1 (сторінка 29) Прочитайте. На скільки частин можна поділити текст? Про що йдеться в кожній частині? Текст можна поділити на три частини: 1) Матеуш пояснює правила географічного футболу; 2) гра: діти вигукують назви й помиляються; 3) враження оповідача: знань із географії він набрався більше, ніж у попередніх школах. Вправа 2 (сторінка 29) Випишіть усі географічні назви. У дужках зазначте, що вони називають. Рим (місто), Австралія (материк), Лондон (місто), Татри (гори), Київ (місто), Вісла (річка), Берлін (місто), Греція (країна), Швеція © shkola.in.ua
https://shkola.in.ua/3071-hdz-ukrainska-mova-ta-chytannia-4-klas-ishchenko-2021-ch-1-ta-ch-2.html
(країна), Крим (півострів), Африка (материк), Балтійське море (море). Вправа 3 (сторінка 29) В Складіть правила гри в географічний футбол. Уживайте дієслова в початковій формі. Правила гри: треба поділитися на дві команди; гравці мають стати, як під час гри у футбол; потрібно підфутболювати глобус і водночас вигукувати назву міста, ріки чи гори, у які влучив носок черевика; суддя має свистіти, якщо гравець помилився. Вправа 4 (сторінка 29) Спишіть, розкриваючи дужки. М’яч, футбол, великий, черевик, суддя, свистіти, дзьоб, географія. Вправа 1 (сторінка 30) Які байки ви вже читали? Прочитайте байку Езопа. Я читав байки Леоніда Глібова «Лебідь, Щука і Рак», «Коникстрибунець», «Вовк і Ягня». Вправа 2 (сторінка 30) Чому лисиця почала вихваляти ворону? Чому ворона їй повірила? Яка мораль байки? Лисиця вихваляла ворону, бо хотіла забрати в неї м’ясо. Ворона повірила, бо була марнославна і любила похвалу. Мораль: не довіряй тим, хто тебе надто вихваляє. Вправа 3 (сторінка 30) Якими прикметниками можна охарактеризувати ворону, а якими – лисицю? Ворона – марнославна, довірлива, нерозважлива, пихата. Лисиця – хитра, улеслива, підступна, спритна. Вправа 4 (сторінка 30) Випишіть ключові дієслова і перекажіть байку за їхньою допомогою. Побачила, вхопила, злетіла, мовить, вихваляла, запишалася, каркнула, випало, схопила, засміялася. Ворона побачила шматок м’яса, вхопила його й злетіла на дерево. Лисиця почала улесливо вихваляти її красу. Ворона запишалася, а коли лисиця назвала її німою, каркнула – і м’ясо випало. Лисиця схопила здобич і глузливо засміялася. © shkola.in.ua
https://shkola.in.ua/3071-hdz-ukrainska-mova-ta-chytannia-4-klas-ishchenko-2021-ch-1-ta-ch-2.html
Вправа 5 (сторінка 30) Намалюйте до байки комікс. Зі скількох малюнків він складатиметься? Комікс може складатися з п’яти малюнків: 1) ворона знаходить шматок м’яса й злітає на дерево; 2) лисиця вітає ворону й називає її орлом; 3) лисиця вихваляє красу ворони; 4) лисиця каже, що ворона німа, а та каркає; 5) лисиця хапає м’ясо й глузливо сміється. Вправа 1 (сторінка 31) Перечитайте перші два абзаци байки. Знайдіть дієслова. Визначте час кожного дієслова. Запишіть за зразком. Доберіть синоніми до слів втішилася, мовить. Побачила (що зробила?) – мин. ч.; пообідаю (що зроблю?) – майб. ч.; втішилася (що зробила?) – мин. ч.; вхопила (що зробила?) – мин. ч.; злетіла (що зробила?) – мин. ч.; біжить (що робить?) – теп. ч.; побачила (що зробила?) – мин. ч.; мовить (що робить?) – теп. ч.; маєш (що робиш?) – теп. ч. Дієслова різного часу вжито, бо автор розповідає про минуле, але щоб оживити розповідь, використовує теперішній час, а ворона мріє про майбутнє. Втішилася – зраділа, звеселилася. Мовить – каже, говорить. Вправа 2 (сторінка 31) Розгляньте таблицю. Доберіть свої приклади. Дієслова якого часу не можуть виражати завершену дію? Теперішній час: читає. Минулий час: читав, прочитав. Майбутній час: буде читати, читатиме, прочитає. Дієслова теперішнього часу не можуть виражати завершену дію. Вправа 3 (сторінка 31) Прочитайте переказ байки. Як можна замінити слово, яке повторюється? Запишіть відредагований текст. Визначте час дієслів. Підкресліть граматичні основи. Слово лисиця можна замінити словами вона, хитрунка, руда. Лисиця бігла по лісу. Вона побачила ворону. Хитрунка хотіла виманити у ворони шматок м’яса. Спочатку вона буде хвалити ворону. Потім лиса ображатиме її. Зрештою руда доб’ється свого. © shkola.in.ua
https://shkola.in.ua/3071-hdz-ukrainska-mova-ta-chytannia-4-klas-ishchenko-2021-ch-1-ta-ch-2.html
Бігла, побачила, хотіла – минулий час; буде хвалити, ображатиме, доб’ється – майбутній час. Незавершену дію виражають бігла, хотіла, буде хвалити, ображатиме; завершену – побачила, доб’ється. Підмети виражені іменниками й займенником, присудки – дієсловами. Вправа 4 (сторінка 31) Напишіть диктант у парі. М’ясо, лисиця, сьогодні, злетіла, тримала, дерево, розтулить. Вправа 5 (сторінка 31) Складіть три речення про ворону з байки, використавши дієслова у формі трьох часів. 1. Ворона знайшла шматок м’яса (мин. ч.). 2. Ворона сидить на високому дереві й тримає м’ясо в дзьобі (теп. ч.). 3. Наступного разу ворона не повірить улесливій лисиці (майб. ч.). Вправа 2 (сторінка 32) Яка мораль підходить до байки «Їжак і Вуж»? Обґрунтуйте свою думку. Як ви ставитеся до поведінки Їжака? Опишіть почуття Вужа. Підходить мораль «Пусти свиню під стіл, так вона й на стіл залізе»: Вуж пожалів Їжака і пустив його до нори, а той вигнав господаря. Поведінка Їжака мені не подобається: він невдячний і нахабний. Вуж спершу був гостинним і привітним, потім відчув біль і образу, а наприкінці – розчарування. Вправа 1 (сторінка 33) Прочитайте дієслова. Із яким займенником поєднується кожне дієслово? Напишіть за зразком. Я (що роблю?) мерзну, прошу. Ми (що робимо?) мерзнемо, просимо. Ти (що робиш?) мерзнеш, просиш. Ви (що робите?) мерзнете, просите. Він, вона, воно (що робить?) мерзне, просить. Вони (що роблять?) мерзнуть, просять. Вправа 2 (сторінка 33) © shkola.in.ua
https://shkola.in.ua/3071-hdz-ukrainska-mova-ta-chytannia-4-klas-ishchenko-2021-ch-1-ta-ch-2.html
Прочитайте правило. Розгляньте таблицю. Що означає змінюватися за особами, змінюватися за числами? Змінюватися за особами – мати різні форми для я, ти, він (іду, ідеш, іде). Змінюватися за числами – мати форми однини і множини (іде – ідуть). При цьому змінюється закінчення дієслова. Вправа 3 (сторінка 33) Прочитайте. З якою метою написано цей текст? Випишіть дієслова у формі теперішнього часу. Визначте їхні особу і число. Текст написано, щоб пояснити, чому в байках тварини поводяться як люди. Розмовляють (3-тя ос., мн.), маскуються (3-тя ос., мн.), порівнюємо (1-ша ос., мн.), називаємо (1-ша ос., мн.), читаєте (2-га ос., мн.), можете (2-га ос., мн.), попереджує (3-тя ос., одн.), вихваляють (3-тя ос., мн.). Вправа 4 (сторінка 33) Змініть за особами й числами дієслова жити, бігти, (за зразком таблиці, вправа 2). 1-ша ос. я живу, біжу ми живемо, біжимо 2-га ос. ти живеш, біжиш ви живете, біжите 3-тя ос. він (вона, воно) живе, біжить вони живуть, біжать Вправа 1 (сторінка 34) Запишіть речення, поставивши дієслова в дужках у відповідну форму теперішнього часу. Зазначте особу і число дієслів. Вчителька зачиняє (3-тя ос., одн.) двері. Діти розгортають (3-тя ос., мн.) книжки. Марина щось шепче (3-тя ос., одн.) подружці. Я готую (1-ша ос., одн.) презентацію. А ти малюєш (2-га ос., одн.) ілюстрації. Вправа 2 (сторінка 34) Розгляньте, як змінюються дієслова в майбутньому часі за особами й числами. © shkola.in.ua
https://shkola.in.ua/3071-hdz-ukrainska-mova-ta-chytannia-4-klas-ishchenko-2021-ch-1-ta-ch-2.html
У майбутньому часі дієслова мають три форми: проста (напишу), складена (буду писати) і складна (писатиму). Вони змінюються за особами й числами: напишу, напишеш, напише, напишемо, напишете, напишуть. Вправа 3 (сторінка 34) За зразком таблиці змініть за особами й числами дієслова співати, заспівати. Яке із цих дієслів не матиме форми теперішнього часу? Співати: я співаю, буду співати, співатиму; ти співаєш, будеш співати, співатимеш; він співає, буде співати, співатиме; ми співаємо, будемо співати, співатимемо; ви співаєте, будете співати, співатимете; вони співають, будуть співати, співатимуть. Заспівати: я заспіваю, ти заспіваєш, він заспіває, ми заспіваємо, ви заспіваєте, вони заспівають. Форми теперішнього часу не матиме дієслово заспівати (воно називає завершену дію). Вправа 4 (сторінка 34) Запишіть дієслова у два стовпчики: 1) теперішній час; 2) майбутній час. 1) Вечеряєш, світиться, повертаються, дратує, верещимо, балакає. 2) Розбудить, бігтиму, станеш, збільшите, об’єднають, завезе. Вправа 5 (сторінка 35) Прочитайте байку Езопа «Черепаха і Заєць». Яка мораль цієї байки? Ставте запитання до дієслів, визначайте їхні час, особу і число. Мораль: хто наполегливо працює, той досягне мети, а хвальки програють. Глузував (що робив? мин. ч., одн.), обжену (що зроблю? майб. ч., 1ша ос., одн.), відповіла (що зробила? мин. ч., одн.), хвалишся (що робиш? теп. ч., 2-га ос., одн.), позмагайся, побачиш (що зробиш? майб. ч., 2-га ос., одн.), розуміла (мин. ч., одн.), рухається (теп. ч., 3тя ос., одн.), побігла, розлігся, заснув, прийшов (мин. ч., одн.). Вправа 6 (сторінка 35) Прочитайте прислів’я, поставивши дієслова в дужках у форму 2-ї особи однини майбутнього часу. Два прислів’я запишіть. Поясніть значення прислів’їв. © shkola.in.ua
https://shkola.in.ua/3071-hdz-ukrainska-mova-ta-chytannia-4-klas-ishchenko-2021-ch-1-ta-ch-2.html
Що посієш, те й пожнеш. З ким поведешся, того й наберешся. Інші: За двома зайцями поженешся – жодного не впіймаєш. Слово не горобець, вилетить – не впіймаєш. Не копай іншому яму, сам у неї попадеш. З чорної кішки білої не зробиш. Людям язика не зав’яжеш. На двох стільцях не всидиш. Не кажи гоп, поки не перескочиш. Поспішиш – людей насмішиш. Що посієш, те й пожнеш – які вчинки робиш, такий і результат отримаєш. З ким поведешся, того й наберешся – люди переймають звички тих, із ким дружать. Вправа 7 (сторінка 35) Напишіть про свої плани на завтра: що будете робити / робитимете, що зробите. Завтра зранку я піду до школи. Після школи поїду на волейбол. Потім буду вчити домашні завдання, погуляю з друзями. Ввечері планую поспілкуватися з рідними й почитати. Ось такі я маю плани на завтра. Вправа 1 (сторінка 36) Прочитайте і поясніть, чим цей текст відрізняється від міфів, які ви читали раніше. Цей текст написано сучасною, жартівливою мовою, з порадами читачеві й гумором («Мало того, що така невідома тварина могла покусати… Вона, до всього, могла виявитися… богом»), а давні міфи розповідають урочисто і серйозно. Вправа 2 (сторінка 37) Знайдіть і перечитайте уривки, у яких можна знайти відповіді на поставлені запитання. Запишіть відповіді своїми словами. До невідомих тварин краще не наближатися, бо вони можуть покусати чи подряпати. Колись така тварина могла ще й виявитися богом. Зевс знав, що Агенор не віддасть за нього доньку, бо Зевс уже мав ревниву дружину і славу бабія. Зевс перетворився на гарного білого бика, лагідного, як хатній цуцик. Його шерсть вилискувала на сонці. В останньому абзаці дієслова мають форму майбутнього часу, бо в ньому розповідається про те, що станеться з Європою згодом. Вправа 1 (сторінка 38) © shkola.in.ua
https://shkola.in.ua/3071-hdz-ukrainska-mova-ta-chytannia-4-klas-ishchenko-2021-ch-1-ta-ch-2.html
Домовтеся, хто працюватиме з текстом «Арктика», а хто – з текстом «Антарктида». Намалюйте карту думок і заповніть її. Порівняйте Арктику й Антарктиду. Арктика: розташування – територія навколо Північного полюса, Гренландія, Ісландія, Північний Льодовитий океан; населення – саами, ескімоси, якути, чукчі; тварини – вовки, білі ведмеді, лисиці, моржі, лемінги; клімат – суворий, узимку до –55 °С, літо коротке; полярний день і полярна ніч. Антарктида: розташування – материк на самому півдні Землі, вкритий льодом завтовшки 2–5 км; клімат – до –90 °С, вітри 80–90 м/с; рослини – мохи, лишайники, гриби; тварини – пінгвіни, тюлені, кити; люди постійно не живуть, працюють дослідники, зокрема на українській станції «Академік Вернадський». Спільне: холод, лід, полярні день і ніч, сильні вітри. Відмінне: Арктика – це океан і острови з корінним населенням, Антарктида – материк без постійного населення. Вправа 2 (сторінка 39) Запишіть три запитання до тексту, який ви читали, і поставте їх на наступному уроці своєму партнеру. 1. Чи буває в Арктиці полярний день і полярна ніч? 2. Яка товщина льоду в Антарктиді? 3. На якій станції проводять дослідження українські вчені? Вправа 1 (сторінка 40) Розгляньте фотографії. Припустіть, чому їх розміщено поряд. На фотографіях те саме місце в Арктиці, зняте з різницею в сто років. Їх розміщено поряд, щоб показати, як змінилися льодовики: на старому фото величезна крижана стіна, а на новому льодовик майже розтанув. Вправа 2 (сторінка 41) Прочитайте текст. Знайдіть на карті згадані географічні назви. Яка головна думка тексту? Географічні назви: Арктика, Шпіцберген, Північний Льодовитий океан, Гренландія. Головна думка: клімат на Землі теплішає, льодовики Арктики тануть, і це впливає на всю планету. Вправа 3 (сторінка 41) © shkola.in.ua
https://shkola.in.ua/3071-hdz-ukrainska-mova-ta-chytannia-4-klas-ishchenko-2021-ch-1-ta-ch-2.html
Навіщо Кристіан Ослунд здійснив свій проєкт? Він хотів показати, як змінилися льодовики Арктики за сто років, і привернути увагу людей до потепління клімату. Вправа 4 (сторінка 41) Ще раз подивіться на фотографії. Знайдіть якомога більше спільних і відмінних рис. Результати порівняння відобразіть у діаграмі Венна. Спільне: те саме місце, гори на задньому плані, вода, човен у центрі. Старе фото (1900 р.): чорно-біле, на задньому плані величезний льодовик, у центрі – дерев’яний човен. Нове фото: кольорове, льодовик майже зник, видно гори, у центрі – моторний човен, люди в яскравому спорядженні. Вправа 5 (сторінка 41) Підготуйте усне повідомлення про обидві фотографії. На першій фотографії, зробленій 1900 року, на задньому плані височіє величезний льодовик, а в центрі пливе дерев’яний човен. На другій, сучасній, у центрі – моторний човен, люди в яскравому спорядженні, а на задньому плані замість льодовика видно гори. Фотографії показують, що за сто років льодовики Арктики дуже зменшилися. Вправа 1 (сторінка 42) А 1. Спишіть байку, розкриваючи дужки. 2. Випишіть виділені дієслова, запишіть до них запитання, позначте час. 3. Підкресліть мораль байки. Мала баба курку, яка щодня неслася. Думає баба: дам я курочці більше ячменю, то вона ще ліпше буде нестися. Буде аж два яєчка на день. Та й так і зробила. Але курочка потовщала й більше не знесла жодного яйця. Хто багато забагає, втратить те, що вже має. Мала (що робила?) – мин. ч.; думає (що робить?) – теп. ч.; буде нестися (що буде робити?) – майб. ч. Б 1. Спишіть байку, розкриваючи дужки. 2. Випишіть виділені дієслова, позначте їхні час, число, особу. 3. Підкресліть граматичну основу в першому реченні. 4. Підкресліть мораль байки. © shkola.in.ua
https://shkola.in.ua/3071-hdz-ukrainska-mova-ta-chytannia-4-klas-ishchenko-2021-ch-1-ta-ch-2.html
Пес із м’ясом біг через потік і побачив свою тінь у воді. Він гадав, що то другий пес із м’ясом біжить. Впустив своє, щоб відбити чуже. Але обидва згубив. Одного не було, а інше у воду впало. Жадібний двічі втратить. Побачив – мин. ч., одн.; біжить – теп. ч., 3-тя ос., одн.; впало – мин. ч., одн.; втратить – майб. ч., 3-тя ос., одн. В 1. Спишіть, розкриваючи дужки. 2. Випишіть виділені дієслова, позначте їхні час, число, особу. 3. Підкресліть граматичну основу в першому реченні. 4. Виберіть мораль байки. Сів комар на ріг бикові та дзижчить. Каже комар до бика: «Може, тобі тяжко? То я полечу». Але бик відповів: «Мені байдуже. Я не чув, як ти прилетів, та й не хвилююся, чи полетиш». Каже – теп. ч., 3-тя ос., одн.; полечу – майб. ч., 1-ша ос., одн.; прилетів – мин. ч., одн.; полетиш – майб. ч., 2-га ос., одн. Мораль: Є люди, від яких ні шкоди, ні користі. Вправа 1 (сторінка 43) Прочитайте два вірші. Що в них спільного? Чому такі вірші називають безконечниками? Обидва вірші розповідають про птахів і їхніх дітей, і в кінці кожного все починається спочатку. Їх називають безконечниками, бо їх можна читати без кінця по колу. Вправа 3 (сторінка 43) Випишіть з одного вірша дієслова, поставте до них запитання, позначте їхні час, особу та число. Сіють (що роблять?) – теп. ч., 3-тя ос., мн.; заведено – (форма на но); косять (що роблять?) – теп. ч., 3-тя ос., мн.; решетують (що роблять?) – теп. ч., 3-тя ос., мн.; наварять (що зроблять?) – майб. ч., 3-тя ос., мн.; виростуть (що зроблять?) – майб. ч., 3-тя ос., мн.; стануть (що зроблять?) – майб. ч., 3-тя ос., мн.; почнеться (що зробиться?) – майб. ч., 3-тя ос., одн.; сіятимуть (що робитимуть?) – майб. ч., 3-тя ос., мн. Вправа 4 (сторінка 43) Спишіть виділені речення. Поясніть уживання розділових знаків. Підкресліть граматичні основи. © shkola.in.ua
https://shkola.in.ua/3071-hdz-ukrainska-mova-ta-chytannia-4-klas-ishchenko-2021-ch-1-ta-ch-2.html
А півні те просо косять, решетують на пшоно. – Кома стоїть між однорідними присудками. – Пташко-літашко, куди ти летиш? – Звертання «Пташко-літашко» виділено комою; у кінці питального речення – знак питання; репліку діалогу позначає тире. Вправа 5 (сторінка 43) Із вірша Олега Орача випишіть слова, споріднені з дієсловом літати. Позначте в них корінь. , , , , , . Вправа 1 (сторінка 44) Прочитайте вірш мовчки. Які картини ви уявляєте? Які ілюстрації до вірша ви б намалювали? Я уявляю дощову осінь: падає листя, люди йдуть під парасолями й у плащах. Я намалював би парасолі й плащі, які весело розмовляють під дощем. Вправа 2 (сторінка 44) Які дієслова використав поет, щоб розповісти про неживі предмети як про живі? Водить (хороводи), виходять, завели (розмову), були, вернулися, прийшли (до згоди). Вправа 1 (сторінка 45) Є вірші, у яких ритм важливіший за зміст. Пригадайте такі вірші. Це лічилки, скоромовки, забавлянки, наприклад: «Еники-беники їли вареники…» Вправа 2 (сторінка 45) Прочитайте вірш Анатолія Качана «Ліниві вареники» мовчки. Доведіть, що цей вірш – безконечник. Якими мають бути два останні рядки? Чим вірш схожий на лічилку? Вірш – безконечник, бо після кожної строфи все повторюється знову: «Єники-беники… мама зварила ліниві вареники». Останні два рядки мають бути такими: «Єники-беники, еники-беники, / Мама зварила ліниві вареники». На лічилку вірш схожий чіткими повторами й ритмом, словами «єники-беники». Вправа 1 (сторінка 46) © shkola.in.ua
https://shkola.in.ua/3071-hdz-ukrainska-mova-ta-chytannia-4-klas-ishchenko-2021-ch-1-ta-ch-2.html
Прочитайте дієслова. Із якими займенниками вони можуть поєднуватися? Вкажіть особу та число. Назвіть закінчення дієслів. Що ви помітили? 1. Ти (2-га ос., одн.)
,
,
,
2. Він, вона, воно (3-тя ос., одн.) 3. Ми (1-ша ос., мн.) 4. Ви (2-га ос., мн.)
,
, ,
,
, ,
. , ,
,
.
. .
5. Вони (3-тя ос., мн.) , , , . Ми помітили, що дієслова мають різні закінчення: одні з -и- (варить, спить), інші з -е- (стереже, іде). Вправа 2 (сторінка 46) Прочитайте правило. Розгляньте таблицю. За допомогою таблиці усно провідміняйте дієслова іду, співаю та мовчу, стою. І дієвідміна: я іду, співаю; ти ідеш, співаєш; він іде, співає; ми ідемо, співаємо; ви ідете, співаєте; вони ідуть, співають. ІІ дієвідміна: я мовчу, стою; ти мовчиш, стоїш; він мовчить, стоїть; ми мовчимо, стоїмо; ви мовчите, стоїте; вони мовчать, стоять. Вправа 3 (сторінка 46) Навчіться визначати дієвідміну дієслова за закінченням. Запишіть дієслова за зразком. У написанні закінчень яких дієслів можна зробити помилку? Бачиш (ІІ), ліпимо (ІІ), грають (І), виходиш (ІІ), сплять (ІІ), перестанеш (І), кричимо (ІІ), прийдеш (І), збираємо (І), беремо (І), сидиш (ІІ), бурмотимо (ІІ). Помилку можна зробити в ненаголошених закінченнях: бачиш, ліпимо, виходиш, перестанеш, прийдеш, бурмотимо. Вправа 4 (сторінка 47) Розгляньте фото. Прочитайте текст. Як можна назвати цей текст? Яка його мета? Поясніть, чому вареники називають лінивими. За текстом складіть список інгредієнтів. Числівники запишіть словами. Текст можна назвати «Ліниві вареники із сиром». Це рецепт – інструкція, мета якої пояснити, як приготувати страву. Вареники © shkola.in.ua
https://shkola.in.ua/3071-hdz-ukrainska-mova-ta-chytannia-4-klas-ishchenko-2021-ch-1-ta-ch-2.html
називають лінивими, бо їх не ліплять, а просто ріжуть ковбаску з тіста на шматочки. Інгредієнти: чотириста грамів сиру, два яйця, десять грамів ванільного цукру, двісті грамів борошна, дрібка солі, грудка масла. Випишіть дієслова, виділіть у них закінчення, зазначте час, особу і число. Будемо готувати (майб. ч., 1-ша ос., мн.), ,
,
,
,
, ,
, ,
(поріжемо), , , – майбутній час, 1-ша особа, множина; спливуть – майб. ч., 3-тя ос., мн.; маємо – теп. ч., 1-ша ос., мн. В Перекажіть текст, перетворивши речення на спонукальні. Перетріть 400 г сиру через сито. Розітріть 2 яйця з ванільним цукром і з’єднайте із сиром. Просійте борошно, додайте дрібку солі й замісіть тісто. Розкачайте тісто в ковбаски й поріжте на шматочки. Відваріть вареники в підсоленому окропі, дістаньте через 3 хв після того, як спливуть, і додайте масла. Вправа 5 (сторінка 47) Запишіть спочатку дієслова І дієвідміни, а потім ІІ дієвідміни. Поставте наголос, позначте закінчення. І – кажеш, везе, зберете, чекаємо. ІІ – мовчать, говорите, кипить, спимо, летите. Вправа 1 (сторінка 48) Прочитайте правило. Розгляньте алгоритм. Поясніть одне одному, як вибрати, яку букву писати в ненаголошеному закінченні дієслова. Ставимо дієслово в 3-тю особу множини (що вони роблять?). Якщо закінчення -уть, -ють (І дієвідміна), пишемо е (є): несуть – несемо. Якщо -ать, -ять (ІІ дієвідміна), пишемо и (і): сидять – сидимо. Вправа 2 (сторінка 48) Спишіть, вставляючи пропущені букви. Варимо (варять), заснемо (заснуть), ходимо (ходять), водимо (водять), підемо (підуть), говоримо (говорять), сторожимо (сторожать), напишемо (напишуть). © shkola.in.ua
https://shkola.in.ua/3071-hdz-ukrainska-mova-ta-chytannia-4-klas-ishchenko-2021-ch-1-ta-ch-2.html
Вправа 4 (сторінка 49) А Випишіть із вірша «В капусти – іменини» дієслова, вкажіть їхні час, особу, число, дієвідміну. Б Провідміняйте дієслова з вірша. Яке з дієслів не має форм теперішнього часу? Випишіть іменники – назви родичів капусти. Позначте корінь і частину слова, за допомогою якої утворилися ці слова. А. Прийде (майб. ч., 3-тя ос., одн., І дієвідм.), прийдуть (майб. ч., 3тя ос., мн., І дієвідм.), каже (теп. ч., 3-тя ос., одн., І дієвідм.). Б. Прийти: прийду, прийдеш, прийде, прийдемо, прийдете, прийдуть – форм теперішнього часу не має. Казати: кажу, кажеш, каже, кажемо, кажете, кажуть. ,
,
,
,
,
. Родичі картоплі: картоплина, картоплище, картоплюся, картопельки, картоплоні, картоплон. Вправа 5 (сторінка 49) Прочитайте, ставлячи дієслово в дужках у відповідну форму теперішнього часу. Спишіть друге речення, підкресліть граматичну основу, поясніть уживання коми. Потішка – це жанр усної народної творчості, який використовують для розвитку маленьких дітей. Потішка не тільки розважає, а й розвиває малюка. Вона вчить розуміти людську мову й зіставляти слова і дії. Старші члени родини разом із малюком промовляють потішку. При цьому вони виконують певні дії, що згадуються в потішці. Потішка не тільки розважає, а й розвиває малюка. – Кома стоїть між однорідними присудками перед сполучником а. Для дітей призначені також колискові, лічилки, забавлянки, скоромовки, загадки. Потішка «В капусти – іменини» не належить до усної народної творчості, бо її написав відомий автор – Анатолій Камінчук. Вправа 6 (сторінка 49) Спишіть, вставляючи пропущені букви. Берете (беруть), кажемо (кажуть), говоримо (говорять), переходиш (переходять), завезеш (завезуть), побіжиш (побіжать), сядете © shkola.in.ua
https://shkola.in.ua/3071-hdz-ukrainska-mova-ta-chytannia-4-klas-ishchenko-2021-ch-1-ta-ch-2.html
(сядуть), покажеш (покажуть), сидиш (сидять), напишеш (напишуть), привозиш (привозять), ідете (ідуть). Вправа 1 (сторінка 50) Прочитайте лімерики. Скільки рядків у віршах? Які рядки римуються? Про що йдеться в 1-му рядку? У 2-му? У наступних рядках? У лімериках п’ять рядків. Римуються 1-й, 2-й і 5-й рядки, а також 3й і 4-й. У 1-му рядку називають персонажа і звідки він, у 2-му – його дивний вчинок чи особливість, у наступних – що з цього вийшло. Вправа 2 (сторінка 51) Спробуйте скласти лімерик. Жив хлопчина один у Черкасах, Він спав зранку до вечора в класі. Як дзвінок пролунав, Він з парти устав І пішов досипати в Черкасах. Вправа 1 (сторінка 52) Перевірте, чи уважно ви читали лімерики. Запишіть відповіді на запитання повними реченнями. Визначте час, особу, число, рід дієслів. А. Бізнесмен зі столиці ловив комарів, возив їх на базар і просив три копійки за кіло. Б. Жіночка з Білої Церкви саджала цукерки в горнятка, не спала, поливала й чекала, доки вони вродять. В. Дівчисько з Калькутти виграє на сопілочці для своїх свиней. Ловив, возив, просив – мин. ч., одн., ч. р.; саджала, не спала, поливала, чекала – мин. ч., одн., ж. р.; виграє – теп. ч., 3-тя ос., одн. Вправа 2 (сторінка 52) Прочитайте правило. Позначте закінчення й суфікси дієслів у вправі 1. , , , , , , . Вправа 3 (сторінка 52) Доберіть до дієслів іменники. Усно визначте рід дієслів. Прийшов учень (ч. р.), прийшла сестра (ж. р.), прийшло кошеня (с. р.), прийшли гості (мн.). Нявчав кіт, нявчала кішка, нявчало кошеня, © shkola.in.ua
https://shkola.in.ua/3071-hdz-ukrainska-mova-ta-chytannia-4-klas-ishchenko-2021-ch-1-ta-ch-2.html
нявчали коти. Не спав брат, не спала мама, не спало немовля, не спали діти. Вправа 4 (сторінка 52) Прочитайте лімерик Едварда Ліра, замінивши дієслова в початковій формі на дієслова минулого часу. Знайдіть слово з двома коренями. Як воно утворилося? Добросерда бабусенька в Каннах Куреняточок мала коханих. Їх на стільчик саджала, Опахалом махала, – Не пітніли щоб кури у Каннах. Слово з двома коренями – добросерда (добре + серце). Добродій – той, хто робить добро (добро + діяти); відчайдух – людина з відчайдушним духом, дуже смілива (відчай + дух). Вправа 5 (сторінка 53) Прочитайте вірш-рак Володимира Лучука. Знайдіть у вірші дієслова минулого часу. Усно поставте їх у форму жіночого роду. Які звуки чергуватимуться? Ніс – несла, утік – утекла. Чергуються звуки [і] – [е]. Вправа 6 (сторінка 53) Прочитайте вірш. Придумайте йому назву. Знайдіть у вірші звертання. Випишіть із вірша дієслова. Визначте їхні час, особу, число і (де можливо) рід. Назва: «Мишка-читачка». Звертання – дитинко, його виділено комами. З’їла (мин. ч., одн., ж. р.), була (мин. ч., одн., ж. р.), докоряє (теп. ч., 3-тя ос., одн.), не читала (мин. ч., одн., ж. р.), будеш (майб. ч., 2-га ос., одн.), знають (теп. ч., 3-тя ос., мн.), не читаєш (теп. ч., 2-га ос., одн.), їси (теп. ч., 2-га ос., одн.), не буде (майб. ч., 3-тя ос., одн.). Дієслово рости не має цих ознак – воно в неозначеній формі. Слова з дужок: з’їла, не читала, не будеш, не читаєш, не буде. Вправа 7 (сторінка 53) Запишіть дієслова у три колонки: минулий, теперішній і майбутній час. Теперішній час: беру, несемо, слухає, в’ється, беремо. Минулий час: поспішив, зупинилися, почула. © shkola.in.ua
https://shkola.in.ua/3071-hdz-ukrainska-mova-ta-chytannia-4-klas-ishchenko-2021-ch-1-ta-ch-2.html
Майбутній час: шукатиму, розбудить, подякує. Вправа 1 (сторінка 54) Дізнайтеся, що таке хайку і як його читати. Хайку – дуже короткий тривірш, який з’явився в Японії понад 300 років тому. У ньому намагаються зупинити важливу мить життя; традиційно в рядках 5–7–5 складів. Читати хайку треба пошепки, повільно, уявляючи описану картину. Вправа 3 (сторінка 55) Спробуйте написати хайку. Ранок над ставом – з туману виринає біла чапля. Вправа 2 (сторінка 56) А Опишіть, що ви уявляєте, коли читаєте вірш «Дощ». Б Уявіть себе дощем із цього вірша. Розкажіть про свої почуття. В Придумайте і запишіть свої два рядки до вірша «Відлуння». А. Я уявляю літній дощ: він місить грязь на гнізда ластівкам, бігає до річки по воду, поливає копицю сіна, а потім, утомлений, лягає в траву. Б. Я – дощ. Мені весело й радісно, бо я допомагаю ластівкам і поливаю сіно. Але я дуже втомився і хочу відпочити в траві. В. Кошеня дивиться в калюжу, / і калюжа дивиться на кошеня. Вправа 3 (сторінка 56) Виберіть вірш, який вам найбільше сподобався. Поясніть свій вибір. Мені найбільше сподобався вірш «Гусак», бо він дуже смішний: гусак роззявляє дзьоба, ніби пацієнт у лікаря. Вправа 4 (сторінка 56) Чим незвичайні вірші Василя Голобородька, що в них несподіваного? Ці вірші без рими, а в них несподівані образи: дощ бігає по воду, мак – дзеркальце для півня, трав’яний коник – «трав’яне лошатко». Вправа 1 (сторінка 57) Прочитайте. Порівняйте, як вимовляємо і пишемо дієслова. Поставте запитання до дієслів, визначте їхні особу і час. © shkola.in.ua
https://shkola.in.ua/3071-hdz-ukrainska-mova-ta-chytannia-4-klas-ishchenko-2021-ch-1-ta-ch-2.html
Доторкнешся (що зробиш?) – 2-га ос., майб. ч.; доторкнеться (що зробить?) – 3-тя ос., майб. ч.; доторкнуться (що зроблять?) – 3-тя ос., майб. ч.; піднімаєшся (що робиш?) – 2-га ос., теп. ч.; піднімається (що робить?) – 3-тя ос., теп. ч.; вчишся (що робиш?) – 2-га ос., теп. ч.; вчиться (що робить?) – 3-тя ос., теп. ч.; вчаться (що роблять?) – 3-тя ос., теп. ч. Вправа 2 (сторінка 57) Спишіть перші два рядки з вірша Василя Голобородька «Відлуння». Визначте час і особу дієслова. Доведіть, що речення складне. Півень дивиться в дзеркальце маку, і мак дивиться в дзеркальце півня. Дивиться – теперішній час, 3-тя особа. Речення складне, бо має дві граматичні основи. Вправа 3 (сторінка 57) Запишіть дієслова у три стовпчики за зразком. (Ти) що робиш? – взуваєшся, одягаєшся, вітаєшся, смієшся, сподіваєшся. (Він) що робить? – взувається, одягається, вітається, сміється, сподівається. (Вони) що роблять? – взуваються, одягаються, вітаються, сміються, сподіваються. Вправа 4 (сторінка 57) Спишіть вірші Василя Голобородька, вставляючи пропущені букви. Поясніть, як утворилося виділене слово. Розберіть його за будовою. Зайчик Під кущем умивається лапкою зимчик. Великий дощ Такий великий дощ, що в ложці збирається по ополонику води.
© shkola.in.ua
https://shkola.in.ua/3071-hdz-ukrainska-mova-ta-chytannia-4-klas-ishchenko-2021-ch-1-ta-ch-2.html
Слово зимчик утворилося від слова зима за допомогою суфікса -чик: . Вправа 5 (сторінка 57) Доповніть словосполучення за допомогою запитань і речень. Зустрічаєш (кого?) товариша, зустрічаєшся (з ким?) з подругою, вітають (кого?) матусю, вітаються (з ким?) із сусідами, збираєш (що?) ягоди, збираєшся (куди?) до школи, грають (на чому?) на стадіоні, граються (чим?) іграшками. Вправа 1 (сторінка 58) Прочитайте вірш Венцеля Вольфа. Обговоріть, що в ньому незвичайного. На вашу думку, це вірш чи не вірш? Незвичайне в тому, що те саме речення стає віршем, коли його записують окремими рядками. На мою думку, це вірш: поділ на рядки змушує читати повільно й виділяти важливі слова. Вправа 2 (сторінка 58) Запишіть одне з поданих речень за інструкцією. Назбирала діброва / осіннього жару, / щоб не холодно / жолудям було. Назбирала діброва осіннього жару, щоб не холодно жолудям було. Вправа 3 (сторінка 58) Знайдіть у реченнях дієслова, визначте їхні час, особу, число і, де можна, рід. А. Назбирала (мин. ч., одн., ж. р.), було (мин. ч., одн., с. р.). Б. Йде (теп. ч., 3-тя ос., одн.), вставля (теп. ч., 3-тя ос., одн.). В. Поверталася (мин. ч., одн., ж. р.), думала (мин. ч., одн., ж. р.), несе (теп. ч., 3-тя ос., одн.). Вправа 4 (сторінка 58) Складіть своє речення. Напишіть його спочатку як звичайне речення, а потім – як вірш. Стояв теплий осінній ранок, згори на верховіття лісу опускався сизий туман. © shkola.in.ua
https://shkola.in.ua/3071-hdz-ukrainska-mova-ta-chytannia-4-klas-ishchenko-2021-ch-1-ta-ch-2.html
Стояв теплий осінній ранок, згори на верховіття лісу опускався сизий туман. Вправа 1 (сторінка 59) А 1. Спишіть вірш Анатолія Камінчука, розкриваючи дужки. 2. Випишіть із вірша дієслова, вкажіть час, особу, число. 3. Підкресліть граматичну основу в першому реченні. 4. Знайдіть дієслова-омоніми і поясніть їхнє значення. По тичині в’ється хміль. Біля хмелю в’ється джміль. — Шу-шу-шу, — шумкоче хміль. — Дзу-дзу-дзу, — дзумкоче джміль. Ми стояли поблизу, Шум той слухали внизу. Я сказав: — Шумкоче хміль! — Ти сказав: — Дзумкоче джміль! В’ється, шумкоче, дзумкоче – теп. ч., 3-тя ос., одн.; стояли, слухали – мин. ч., мн.; сказав – мин. ч., одн., ч. р. Дієслова-омоніми: в’ється (про хміль) – обвивається навколо тичини; в’ється (про джмеля) – кружляє, літає колами. Б 1. Прочитайте визначення й акровірш Леоніда Глібова. Про кого йдеться у вірші? 2. Спишіть вірш, розкриваючи дужки. 3. У першому реченні підкресліть граматичну основу. 4. Поставте дієслово стане у форму 1-ї і 2-ї особи множини майбутнього часу. У вірші йдеться про ластівку: перші літери рядків утворюють слово «Ластівка». Лиха зима сховається, А сонечко прогляне. Сніжок води злякається, Тихенько тануть стане. І здалеку бистресенько Вона до нас прибуде. Кому-кому любесенько, А дітям більше буде. © shkola.in.ua
https://shkola.in.ua/3071-hdz-ukrainska-mova-ta-chytannia-4-klas-ishchenko-2021-ch-1-ta-ch-2.html
Сховається – майб. ч., 3-тя ос., одн.; прогляне – майб. ч., 3-тя ос., одн. Станемо, станете. Вправа 1 (сторінка 60) Прочитайте текст. Яка його тема й основна думка? Тема – спостереження за воронами. Основна думка: ворони – дуже кмітливі птахи, вони вміють розмочити суху шкоринку й навіть перехитрити собаку. Вправа 2 (сторінка 61) А Поясніть заголовок. Придумайте свій заголовок до тексту. Б Чи зрозуміло, як ставиться автор до того, що він описує? В Поясніть значення слів. А. Заголовок «Ворони – вони такі…» означає, що ворони мають особливий, хитрий характер. Мій заголовок – «Кмітливі ворони». Б. Автор захоплюється воронами, це видно зі слів «Хіба не розумниця?», «Отакі ворони молодці!». В. Знічев’я – не маючи чим зайнятися. Шкоринка – скоринка хліба. Нахаба – зухвала, безсоромна істота. Зграйка – невелика зграя птахів. Заходитися (ласувати) – почати щось робити. Пожадливий – жадібний, ненаситний. Вправа 3 (сторінка 61) Прочитайте виразно третій абзац, виділяючи слова, на які падає логічний наголос. Слова якої частини мови ви найчастіше виділяли голосом? Логічний наголос падає на слова: справді, клюнула, суха, сухіша, схопила, кинула, намокла, вдоволена, спритно. Найчастіше виділяли дієслова. Вправа 4 (сторінка 61) Випишіть із третього абзацу ключові слова – спочатку іменники, а потім дієслова. Перекажіть абзац, використавши виписані слова. Іменники: ворона, шкоринка, калюжа, вода, здобич, дітвора, голуби, стовп. Дієслова: спустилася, клюнула, перевернула, схопила, полетіла, кинула, намокла, оглянулась, вхопила, повернулася, ласувати. © shkola.in.ua
https://shkola.in.ua/3071-hdz-ukrainska-mova-ta-chytannia-4-klas-ishchenko-2021-ch-1-ta-ch-2.html
Ворона спустилася на землю і клюнула шкоринку, але та була суха. Тоді ворона схопила її, полетіла до калюжі, кинула шкоринку у воду, щоб вона намокла, оглянулась, чи ніхто не претендує на здобич, а потім вхопила мокру шкоринку, повернулася на стовп і заходилася ласувати. Вправа 5 (сторінка 61) На скільки частин можна поділити текст? Доведіть свою думку. Текст можна поділити на дві частини: 1) як ворона розмочила суху шкоринку; 2) як ворони перехитрили пса Рекса. Кожна частина розповідає про окремий випадок. Вправа 6 (сторінка 61) Намалюйте комікс до другої частини тексту. Скільки малюнків вам потрібно, щоб передати зміст? Потрібно п’ять малюнків: 1) хлопчик годує Рекса; 2) ворони сідають біля миски, Рекс їх відганяє; 3) дві ворони сідають неподалік, третя дзьобає пса в хвіст; 4) Рекс крутиться, щоб упіймати нахабу; 5) дві ворони хапають хліб і летять на дерево. Вправа 8 (сторінка 61) Підготуйтеся переказувати другу частину тексту за допомогою створених коміксів. Якось увечері хлопчик годував свого пса Рекса. Пес залишив у мисці шматок хліба. Ворони захотіли його поцупити, але Рекс їх відганяв. Тоді зграйка розділилася: одна ворона дзьобнула пса в хвіст, а дві інші, поки він крутився, схопили хліб і полетіли на дерево. Вправа 1 (сторінка 62) Прочитайте виділені слова у тексті «Ворони – вони такі...». Це прислівники. Поставте до них питання. Від слів якої частини мови ви ставите питання? Випишіть виділені слова разом із дієсловами. Спробуйте змінити прислівники за родами, числами. Який висновок ви можете зробити? Сидів (коли?) якось, спостерігав (як?) знічев’я, кинула (коли?) ось, накинулись (коли?) спершу, розбіглися (коли?) потім. Питання ставимо від дієслів. Прислівники не змінюються ні за родами, ні за числами, тому не мають закінчень. © shkola.in.ua
https://shkola.in.ua/3071-hdz-ukrainska-mova-ta-chytannia-4-klas-ishchenko-2021-ch-1-ta-ch-2.html
Вправа 2 (сторінка 62) Прочитайте групи слів. Як можна назвати слова кожної групи? Згрупуйте слова за частинами мови і запишіть. У яких словах відбувається чергування голосних або приголосних у корені? Це спільнокореневі слова. Іменники: вечеря, подвір’я, двірник, сміх, друг. Прикметники: лякливий, вечірній, смішний, дружний. Дієслова: лякатися, вечоріє, сміятися, дружити. Прислівники: злякано (як?), увечері (коли?), надворі (де?), смішно (як?), дружно (як?). Чергування: вечір – вечеря – вечоріє ([і] – [е] – [о]); двір – подвір’я – надворі ([і] – [о]). Вправа 3 (сторінка 62) Читайте по черзі по два слова, зазначаючи, якою частиною мови вони є. Випишіть тільки прислівники. Позначте в них суфікси. Яке з поданих слів може бути і числівником, і дієсловом? ,
,
, вчора,
,
,
, . Слово три може бути і числівником (три зошити), і дієсловом (три сильніше – від слова терти). Вправа 4 (сторінка 62) 1) За зразком вправи 1 випишіть із другого і третього абзацу тексту «Ворони – вони такі…» прислівники з дієсловами. Накинулись (коли?) спершу; розбіглися (коли?) потім; притаїлася (де?) навпроти; спустилася (як?) справді; гралася (де?) далеко; вхопила (як?) спритно. 2) Поділіть для переносу слова: походжали, надворі, знічев’я, міркую. По-хо-джа-ли, на-дво-рі, зні-че-в’я, мір-кую. Вправа 1 (сторінка 63) Прочитайте. Якими частинами мови є слова в парі? Спишіть, розберіть слова за будовою. Складіть речення із прислівниками – напишіть, що ви робите в кожну пору року. Зима, весна, літо, осінь – іменники; взимку, навесні, влітку, восени – прислівники. © shkola.in.ua
https://shkola.in.ua/3071-hdz-ukrainska-mova-ta-chytannia-4-klas-ishchenko-2021-ch-1-ta-ch-2.html
– , – , – , – . Взимку ми ліпимо сніговиків. Навесні садимо квіти. Влітку купаємося в річці. Восени ходимо по гриби. Вправа 2 (сторінка 63) Складіть словосполучення, скориставшись словами з рамки. Вивчити (як?) напам’ять, сісти (де?) посередині, прийти (коли?) зранку, приїхали (звідки?) здалеку, сказати (як?) спересердя, бігти (як?) наввипередки. Вправа 3 (сторінка 63) Напишіть диктант у парі, використавши слова з рамки. Здалеку, напам’ять, посередині, праворуч, зранку, увечері, навмисно, наввипередки, спересердя. Вправа 4 (сторінка 63) Виразно прочитайте вірші Мойсея Фішбейна. Знайдіть прислівники. Вивчіть один вірш напам’ять і запишіть. Прислівники: не важко, анітрохи, аніскільки, анікраплі, анікрихти, опівдні, опівночі. Півні співають опівдні, Співають опівночі півні, – Які ж то годинники дивні Мають вони в курнику? Чуєте: – Ку-ку-рі-ку-у-у!.. Вправа 5 (сторінка 63) Доберіть синоніми до поданих прислівників. Спеціально – навмисно, нарочито. Навкруги – навколо, довкола, кругом. Ніжно – ласкаво, лагідно, тендітно. Легко – просто, нескладно, вільно. Недалеко – близько, поблизу, поруч. Хутко – швидко, прудко, жваво. Чудово – блискуче, славно, незрівнянно, захопливо. Вправа 1 (сторінка 64) Прочитайте три тексти. Про що йдеться в кожному з них? Перекажіть тексти. Чи однакове враження від текстів та їх переказу? Чому? © shkola.in.ua
https://shkola.in.ua/3071-hdz-ukrainska-mova-ta-chytannia-4-klas-ishchenko-2021-ch-1-ta-ch-2.html
У першому тексті (вірші) – про гордовитих ворону з Лісабона і крука з Прилук; у другому – про фразеологізми зі словом ворона; у третьому – наукові відомості про ворону сіру. Враження від переказу інше, бо в переказі губляться рима, ритм і гумор вірша. Вправа 3 (сторінка 65) Порівняйте тексти вправи 1 з оповіданням «Ворони – вони такі...». Яка мета кожного тексту? Мета вірша – розсмішити; тексту про фразеологізми – пояснити значення висловів; наукового тексту – повідомити факти про ворону; оповідання – розповісти про кмітливість ворон і викликати захоплення ними. Вправа 4 (сторінка 65) Який текст ви б використали, готуючись до уроку «Я досліджую світ»? Чому? Я використав би науковий текст про ворону сіру, бо в ньому є точні факти: розміри, маса, чим живиться птах. Вправа 5 (сторінка 65) Розгляньте ілюстрації. У якому з наведених джерел ви шукали б інформацію про ворон для повідомлення на уроці «Я досліджую світ»? До яких ще джерел можна звернутися? Я шукав би інформацію у «Великій енциклопедії тварин». Ще можна звернутися до довідників про птахів, наукових сайтів, дитячих журналів. Вправа 6 (сторінка 65) Позмагайтеся, хто швидше знайде по одному прислівнику в текстах 1, 2 та два прислівники в тексті 3. Текст 1: гордо. Текст 2: сильно. Текст 3: завдовжки, в середньому. Вправа 7 (сторінка 65) Прочитайте, вибираючи слово з дужок, щоб утворився фразеологізм. Поясніть значення кожного фразеологізму, вибираючи слова з рамки. Доберіть антоніми до виділених прислівників. Як кіт наплакав – мало. Як сонна муха – повільно. Лягати разом із курми – рано. Як грім з ясного неба – раптово, зненацька. Писати як курка лапою – неохайно. Як сніг на голову – несподівано. Яблуку ніде впасти – тісно. Як слон – незграбно. © shkola.in.ua
https://shkola.in.ua/3071-hdz-ukrainska-mova-ta-chytannia-4-klas-ishchenko-2021-ch-1-ta-ch-2.html
Антоніми: мало – багато, повільно – швидко, рано – пізно, тісно – просторо. Вправа 8 (сторінка 65) Спишіть прислівники, добираючи до них антоніми. Униз – угору, сьогодні – вчора, попереду – позаду, високо – низько, ліворуч – праворуч, далеко – близько, повільно – швидко, сумно – весело, вночі – вдень. Вправа 1 (сторінка 66) Прочитайте. Після читання поясніть, чому автор називає джмеля кмітливим. Автор називає джмеля кмітливим, бо самка джмеля вміє знайти зручне місце для гнізда, збудувати комірки з воску, запасти їжу для личинок і прогодувати все сімейство. Вправа 2 (сторінка 67) Виразно прочитайте перші два абзаци. Уявіть себе у весняному лісі. Що ви бачите? Що чуєте? Я бачу молоду зелень, перші квіти – фіалки, проліски, ряст, і пухнастого джмеля з жовтими смужками. Чую, як дзвінко співають птахи і гуде джміль, ніби хтось торкає струну віолончелі. Вправа 3 (сторінка 67) Підготуйте відповіді на запитання. А. 1) Так: «Навесні всі джмелі – самочки», «Джмелине сімейство існує лише одне літо», «Тільки вони запилюють квіти конюшини, люцерни, бо мають довгі хоботки». 2) Так, треба добре знати природу. Б. 1) «Молода зелень відчайдушно тягнеться вгору», «вилискує пухнаста чорна шубка», «ніби хтось торкає струну віолончелі». 2) Так, щоб цікаво розповісти, потрібен талант. В. 1) Настрій передається завдяки порівнянням, яскравим прикметникам і словам на зразок «трудяги», «невтомні помічники». 2) Автор хоче, щоб читачі берегли джмелів. Вправа 4 (сторінка 67) Чим науковий текст відрізняється від науково-популярного? Науковий текст подає лише точні факти й терміни, а науковопопулярний розповідає про них цікаво, з порівняннями й образними словами. © shkola.in.ua
https://shkola.in.ua/3071-hdz-ukrainska-mova-ta-chytannia-4-klas-ishchenko-2021-ch-1-ta-ch-2.html
Вправа 5 (сторінка 67) Поясніть значення слів. Відчайдушний – дуже сміливий, рішучий. Ряст – невелика весняна рослина з бузковими квітками. Віолончель – великий смичковий музичний інструмент. Комірка – маленьке приміщення, тут – клітинка в гнізді. Нектар – солодкий сік квітів. Вправа 6 (сторінка 67) Випишіть із тексту 5 словосполучень дієслово + прислівник. Поставте питання від дієслова до прислівника. Тягнеться (як?) відчайдушно, тягнеться (куди?) вгору, лунають (як?) дзвінко, будує (де?) поруч, з’їдають (як?) скоро. Вправа 7 (сторінка 67) 1) Спишіть, розкриваючи дужки. Непривітний, дерева, дзвінко, гілля, джміль, бджола. 2) А. За допомогою тексту підготуйте коротке повідомлення про життя джмелів. Джміль живе лише одне літо, а зимує тільки самочка. Навесні вона шукає затишне місце – покинуту нірку чи старе пташине гніздо – і будує там воскові комірки. У кожну кладе трохи їжі та кілька яєць. Коли з яєць вилуплюються личинки, мама-джмелиха з ранку до вечора літає по квітах, щоб їх прогодувати. Джмелі дуже потрібні людям: тільки вони своїми довгими хоботками запилюють конюшину й люцерну. Б. Підготуйте коротке наукове повідомлення про джмелів. Джмелі – великі пухнасті комахи з родини бджолиних. Вони живуть сім’ями, у яких є матка й робочі джмелі. Джмелі не бояться прохолоди, тому літають навіть у похмуру погоду, коли бджоли сидять у вуликах. Вони запилюють багато рослин, особливо конюшину, і цим допомагають отримувати гарні врожаї. В. Запишіть 5 запитань до тексту. 1. Який звук вплітається у мелодію весняного лісу? 2. Чим вкриті задні ніжки? 3. Скільки існує джмелине сімейство? 4. Що відбувається з комахами восени? 5. Що робить самочка всередині гнізда з воску? Вправа 1 (сторінка 68) © shkola.in.ua
https://shkola.in.ua/3071-hdz-ukrainska-mova-ta-chytannia-4-klas-ishchenko-2021-ch-1-ta-ch-2.html
Прочитайте. Доведіть, що це науково-популярний текст. Це науково-популярний текст, бо в ньому є наукові факти про мурах (живуть 100 мільйонів років, піднімають вагу в 20–50 разів більшу за свою, вирощують гриби), але вони подані цікаво: автор порівнює мурах із людьми й звертається до читача («І ви їх знаєте… Це мурахи!»). Вправа 2 (сторінка 68) Виберіть правильну відповідь. 1) В. домашніх тварин; 2) Г. жити десятки років; 3) А. мовлення; 4) Г. Люди і мурахи мають більше спільного між собою, ніж може здаватися. Вправа 3 (сторінка 69) А Запишіть три факти із тексту, які вас найбільше вразили. Б Запишіть три цікаві факти про мурах. В Завершіть останній абзац. Мурахи можуть підняти вагу, у 20–50 разів більшу за власну. Мурахи живуть на Землі близько 100 мільйонів років. Мурахилисторізи вирощують гриби на підземних городах. В. Звісно, мурахи від нас відрізняються. Вони мешкають здебільшого під землею, а їхнє життя триває лише три місяці. Але за цей короткий час вони встигають зробити дуже багато корисного. Вправа 4 (сторінка 69) Подивіться на інфографіку. Який із малюнків можна використати для ілюстрації тексту попередньої вправи? Для ілюстрації тексту підійде малюнок мурахи-листоріза, бо в тексті йдеться саме про мурах. Малюнок допоміг би уявити, яку велику вагу підіймає мураха. Вправа 5 (сторінка 69) Використовуючи дані інфографіки, розкажіть про комахрекордсменів. Мураха-листоріз тягне листя, важче за неї саму. Жук-носоріг завдовжки з палець піднімає вагу, у 850 разів більшу за власну, – для людини це як підняти 4 двоповерхові автобуси. Ногохвістка завбільшки 2–4 мм підстрибує на 10–20 см – людина з такими можливостями підстрибнула б до другого поверху Ейфелевої вежі. Вправа 6 (сторінка 69) © shkola.in.ua
https://shkola.in.ua/3071-hdz-ukrainska-mova-ta-chytannia-4-klas-ishchenko-2021-ch-1-ta-ch-2.html
Запишіть два речення про комах-рекордсменів, використавши прислівники. Мураха-листоріз легко тягне листя, що важче за нього. Ногохвістка підстрибує вгору на десять-двадцять сантиметрів, а сама завбільшки два-чотири міліметри. Вправа 1 (сторінка 70) Пригадайте, які частини мови належать до самостійних. Самостійні частини мови: іменник, прикметник, числівник, займенник, дієслово, прислівник. Вправа 2 (сторінка 70) Прочитайте вірш. Для кого він призначений? Для чого написаний? Назвіть у вірші частини мови. Які слова є службовими частинами мови? Вірш призначений для малюків, щоб їх розсмішити й розважити. Іменники: коні, мурашка, мурашку; займенники: мені, я; дієслова: їду, везти; прислівник: не важко. Службові частини мови: на, а, так, бо, геть (частка). Вправа 3 (сторінка 70) Прочитайте правило. Знайдіть прийменники, сполучники, частку у вірші. Прийменник – на; сполучники – а, бо; частка – не. Вправа 4 (сторінка 70) Спишіть речення. Знайдіть службові частини мови і поясніть їхню роль. Поясніть уживання ком. В останньому реченні підкресліть граматичну основу й однорідні члени речення. Мокриці, павуки, кліщі – це не (частка) комахи. Мурахи – родичі бджіл, а (сполучник) не (частка) термітів. Комахи живляться і (спол.) листям, і (спол.) насінням, і (спол.) плодами рослин, і (спол.) навіть (частка) іншими комахами. Терморецептори в (прийм.) комах розташовані або (спол.) в (прийм.) антенах, або (спол.) на (прийм.) ніжках. Великі бабки можуть нападати на (прийм.) метеликів та (спол.) хрущів. Прийменники пов’язують слова в реченні, сполучники з’єднують однорідні члени, частки надають додаткового значення. Коми стоять між однорідними членами, не з’єднаними сполучниками або © shkola.in.ua
https://shkola.in.ua/3071-hdz-ukrainska-mova-ta-chytannia-4-klas-ishchenko-2021-ch-1-ta-ch-2.html
з’єднаними повторюваними сполучниками і…і, або…або, та перед сполучником а. Вправа 5 (сторінка 70) Складіть схему «Самостійні і службові частини мови». Які частини мови відповідають на питання, є членами речення? Самостійні: іменник, прикметник, числівник, займенник, дієслово, прислівник – відповідають на питання і є членами речення. Службові: прийменник, сполучник, частка – на питання не відповідають і членами речення не бувають. Вправа 6 (сторінка 70) Випишіть із підручника «Я досліджую світ» три речення про комах. Над кожним словом скорочено надпишіть, якою частиною мови воно є. 1. Тіло (ім.) комахи (ім.) складається (дієсл.) з (прийм.) трьох (числ.) частин (ім.). 2. Комахи (ім.) мають (дієсл.) шість (числ.) ніжок (ім.). 3. Багато (присл.) комах (ім.) уміють (дієсл.) літати (дієсл.). Вправа 1 (сторінка 71) Пригадайте, що таке інструкція і для чого вона потрібна. Що спільного в різних інструкціях? Інструкція пояснює, як щось зробити: приготувати страву, зіграти в гру, щось збудувати чи відремонтувати. У всіх інструкціях є вступ (який має бути результат), список потрібних речей і перелік дій по порядку. Вправа 2 (сторінка 71) Складіть інструкцію за фото. Зазначте, як безпечно поводитися з ножицями і клеєм (використайте дієслова з часткою не). Як зробити паперову закладку Результат: яскрава закладка для книжки. Знадобиться: кольоровий папір, ножиці, клей, олівець, лінійка. Порядок дій: 1. Накресліть на папері смужку 5 × 15 см. 2. Акуратно виріжте її. 3. Виріжте з паперу іншого кольору квіточки чи листочки. 4. Наклейте їх на смужку. 5. Дайте клею висохнути. Безпека: не розмахуйте ножицями, не передавайте їх вістрям уперед, не беріть клей до рота, не залишайте тюбик відкритим. Вправа 1 (сторінка 72) © shkola.in.ua
https://shkola.in.ua/3071-hdz-ukrainska-mova-ta-chytannia-4-klas-ishchenko-2021-ch-1-ta-ch-2.html
Прочитайте уривок із повісті Івана Багмута «Пригоди чорного кота Лапченка, описані ним самим». У цьому уривку кіт Лапченко, гордий тим, що він «родич царя звірів», іде до зоопарку і зустрічає голодного побитого собаку, якого зневажає. Вправа 2 (сторінка 73) Яким ви уявляєте героя – кота Лапченка? Схарактеризуйте його тільки за допомогою прикметників. Чорний, гордий, пихатий, упертий, розумний, самовпевнений, зарозумілий. Вправа 3 (сторінка 73) Запишіть короткі відповіді на запитання, використавши прислівники. Події відбуваються вранці. У пору бабиного літа, тобто восени. Лапченко почувається святково, гордо й піднесено. Вправа 5 (сторінка 73) Знайдіть у тексті слова за їхніми визначеннями. Випишіть слова, зазначивши, якою частиною мови вони є. 1. 1. Галас – іменник. 2. 2. Затятість – іменник. 3. 3. Шолудивий – прикметник. 4. 4. Жалюгідний – прикметник. 5. 5. Власна гідність – прикметник + іменник. 6. 6. Підлий (підле поводження) – прикметник. Вправа 6 (сторінка 73) Доведіть, що в уривку поєднано розповідь, опис і міркування. Розповідь – як кіт вийшов з дому і зустрів собаку. Опис – «Шолудивий, брудний пес біг серединою вулиці». Міркування – роздуми кота: «Чому люди свою дитину називають котиком, а не щеням?… Тому, що ти не знаєш, що таке власна гідність». Вправа 7 (сторінка 73) Уявіть, що ви знімаєте фільм за цим уривком. Які кадри там будуть? Кадри: кіт кричить біля дверей; хазяйка замахується віником і відчиняє двері; кіт іде вулицею з хвостом трубою; назустріч біжить собака; кіт ховається біля паркану; собака тікає. Щоб показати © shkola.in.ua
https://shkola.in.ua/3071-hdz-ukrainska-mova-ta-chytannia-4-klas-ishchenko-2021-ch-1-ta-ch-2.html
зовнішність собаки, потрібно два-три кадри. Частину-міркування можна зняти, якщо кіт думатиме вголос за кадром. Вправа 8 (сторінка 73) Кіт стверджує, що собака – жалюгідне створіння, яке не поважають. Які аргументи він наводить на підтвердження своєї думки? Якого висновку доходить? Аргументи: люди називають свою дитину котиком, а не щеням; слово «щеня» образливе; собака голодний, побитий і боїться попросити допомоги. Висновок: собаку не поважають, бо він не знає, що таке власна гідність, – він підлабузник. Вправа 9 (сторінка 73) Спробуйте розповісти про подію від імені собаки. Почніть так: Біжу я собі вулицею, роззираюся на всі боки. Може, щось цікавеньке побачу. Аж тут – кіт. Біжу я собі вулицею, роззираюся на всі боки. Може, щось цікавеньке побачу. Аж тут – кіт. Чорний, як вуглина, хвіст трубою, а ніс задер так високо, наче він сам король. Дивиться на мене зверхньо й думає, мабуть, що я його зараз поженю. А мені й не до нього: я з ранку нічого не їв. Подумаєш, кіт! Сидить собі у теплій хаті, а я служу людям і охороняю їхні двори. Хай собі пишається, а я побіжу пошукаю, чим пообідати. Вправа 10 (сторінка 73) Спишіть, розкриваючи дужки. Знайдіть слова в тексті і перевірте себе. Зчинив, відчинила, осінньої, розпустивши, кинеться, щеня, боїшся, ображаєшся. Вправа 1 (сторінка 74) Прочитайте оповідання. Запишіть три запитання до тексту, щоб перевірити, чи уважно читали ваші товариші. Як діти вчили кошеня? Чому кота назвали Чудило? Як кіт Чудило навчився ловити рибу? Вправа 2 (сторінка 75) Знайдіть у рамці слово (словосполучення) за його визначенням чи синонімом. Слова запишіть. 1. Глек. 2. Закам’яніти. 3. Рясно. 4. Сердега. 5. Нечепурний. 6. Плохий. 7. Ходором ходити. 8. Долі. © shkola.in.ua
https://shkola.in.ua/3071-hdz-ukrainska-mova-ta-chytannia-4-klas-ishchenko-2021-ch-1-ta-ch-2.html
Вправа 3 (сторінка 75) Складіть розповідь «Як кіт Чудило навчився ловити рибу» (за уривком між зірочками), використовуючи лише ключові дієслова. Дивиться, полазив, глянув, закам’янів, вибрався, умостився, сидить, нахиляється, вскочив, заметушився, заборсався, вилазить, поклав, з’їв, поліз, вистрибнув, привчився. Вправа 4 (сторінка 75) Спишіть опис кота. Підкресліть прикметники. Мокрий, сердега, нечепурний, плохи́й, ніби цілу ніч під дощем був, але рибка в зубах. Вправа 5 (сторінка 75) Спишіть, розкриваючи дужки. Знайдіть слова в тексті й перевірте себе. Уперед, Чудило, попливли, кишені, верховодки, дивиться, не поліз, сидить, нахиляється, облизався, нижче. Вправа 6 (сторінка 75) Поділіть для переносу слова: умостився, дійшов, вибрався, закам’янів, вистрибує. Умо-стився (умос-тився), дій-шов, ви-брався (виб-рався), закам’янів (закам’я-нів), ви-стрибує (вис-трибує). Вправа 7 (сторінка 75) Спишіть, вставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть граматичну основу й однорідні члени речення. Назвіть сполучники, прийменники, частки. 1. Зробили ми йому нашийничок із старого ремінця, і став він зватись Чудило. 2. Вибравсь Чудило на верхній край глека, умостився й сидить. 3. Ми купаємося, а він сидить на березі, чекає. 4. Полазив кіт у нас по плечах, по кишенях. Сполучники: і, й, а. Прийменники: із, на, у, по. Часток немає. Вправа 8 (сторінка 75) Складіть план уривка «Як кіт Чудило навчився ловити рибу». Стисло перекажіть уривок за планом. План: 1. Кіт шукає смачненьке. 2. Повний глек рибок. 3. Стрибок у воду. 4. Перша рибка. 5. Кіт привчився до мокрого. © shkola.in.ua
https://shkola.in.ua/3071-hdz-ukrainska-mova-ta-chytannia-4-klas-ishchenko-2021-ch-1-ta-ch-2.html
Кіт Чудило шукав у дітей щось смачненьке, але нічого не знайшов. Тоді він побачив глек, повний рибок, умостився на його краю і вскочив у воду. Діти злякалися, що він утопиться, але кіт виліз із рибкою в зубах. З’ївши її, він знову поліз на глек. Так кіт Чудило привчився до мокрого. Вправа 1 (сторінка 76) Прочитайте заголовок, підзаголовок, розгляньте обкладинку. Яким, на вашу думку, є текст «Море» – художнім, науковопопулярним чи науковим? Підзаголовок «Дещо з природознавства» обіцяє науковий текст, але насправді це художній гумористичний твір – усмішка Остапа Вишні. Вправа 2 (сторінка 77) Наведіть приклади визначень, які вам траплялися на уроках математики, української мови чи «Я досліджую світ». Прислівник – це самостійна частина мови, що позначає ознаку дії. Квадрат – це прямокутник, у якого всі сторони рівні. Ссавці – тварини, які вигодовують малят молоком. Вправа 3 (сторінка 77) Чи погоджуєтеся ви із твердженням: «У науковому тексті є визначення та описи. У тексті “Море” є визначення та описи. Отже, цей текст – науковий»? Ні, не погоджуюся. Визначення в усмішці жартівливі й неточні («Море – це… яма… налита солоною водою»), тому текст не науковий, а художній. Вправа 4 (сторінка 77) Знайдіть визначення та описи в усмішці «Море». Чим вони особливі? Визначення: «Море… це… отакезна ніби яма, велика-велика, – вщерть налита солоною водою». Описи: тихе, хвильоване й буряне море. Вони особливі тим, що смішні: оповідач пояснює очевидні речі й порівнює хвилі з баранами й слонами. Вправа 5 (сторінка 77) Яким ви уявляєте героя-оповідача: простуватим, наївним, освіченим, зарозумілим, спостережливим? © shkola.in.ua
https://shkola.in.ua/3071-hdz-ukrainska-mova-ta-chytannia-4-klas-ishchenko-2021-ch-1-ta-ch-2.html
Оповідач простуватий, наївний і трохи зарозумілий: він переконаний, що пише «точний науковий нарис», хоча бурхливого моря навіть не бачив. Вправа 6 (сторінка 77) Проаналізуйте останнє речення. Що у ньому смішного? Як Остапові Вишні вдається розсмішити читача? Смішно, що оповідач називає свої наївні роздуми «точним науковим нарисом». Остап Вишня розсмішує невідповідністю між серйозним тоном і несерйозним змістом. Вправа 7 (сторінка 77) Як читати вголос гумористичний твір? Чи треба при цьому сміятися? Чому? Читати треба серйозно, ніби оповідач справді розповідає наукові факти, – тоді буде найсмішніше. Сміятися самому не варто, бо це завадить слухачам. Вправа 8 (сторінка 77) Спишіть останнє речення. Надпишіть назви частин мови, які знаєте. Визначте рід, число, відмінок прикметників. Приблизно (присл.) оце (займ.) точний (прикм.; ч. р., одн., Н. в.) науковий (прикм.; ч. р., одн., Н. в.) нарис (ім.) Чорного (прикм.; с. р., одн., Р. в.) моря (ім.) на (прийм.) підставі (ім.) власних (прикм.; мн., Р. в.) спостережень (ім.). Вправа 9 (сторінка 77) Спишіть опис тихого і хвильованого моря. Підкресліть однорідні члени речення. Знайдіть і назвіть службові частини мови. Тихе море – це таке море, коли вода у йо́му тиха... Воно собі поволі ніби гойдається, потихеньку, ліниво хлюпає на берег і мружить спину під гарячим сонячним промінням... Хвильоване море – це пастух... Воно гонить велику отару баранів до берега, кричить на них, підганяє, гнівається, випереджає тих баранів і викидає їх на берег з плюском, з гамором, з серцем. Службові частини мови: коли, і – сполучники; у, на, під, до, з – прийменники; ніби – частка. Вправа 1 (сторінка 78) © shkola.in.ua
https://shkola.in.ua/3071-hdz-ukrainska-mova-ta-chytannia-4-klas-ishchenko-2021-ch-1-ta-ch-2.html
Прочитайте ще один уривок з усмішки Остапа Вишні «Море». Доведіть, що це гумористичний твір. Це гумористичний твір, бо оповідач серйозно говорить смішні речі: що з морської води не треба солити юшку, що дельфін – «ніби наш річний рак, тільки в сто разів більший», що на морському коні «риби одна до одної в гості їздять», а медуза – «морський холодець». Вправа 2 (сторінка 79) Читайте по черзі абзацами. Обговорюйте, які факти є науковими, а які ні. Наукові факти: морська вода солона; у морі живуть дельфіни, камбала, медузи, краби; дельфін їсть живу рибу; у краба є шкаралуща й клешні. Ненаукові: «на морському коні риби одна до одної в гості їздять», «камбала – циклоп-риба». Перевірити можна за енциклопедією чи підручником «Я досліджую світ». Вправа 3 (сторінка 79) Перечитайте порівняння дельфіна і рака. За якими ознаками оповідач порівнює цих тварин? Чому читачу смішно? Оповідач порівнює розмір, будову тіла, де живуть, чим живляться і чи їдять їх люди. Смішно, бо тварин, які зовсім не схожі, порівнюють так серйозно, а єдиною спільною рисою виявляється те, що обидва плавають. Вправа 4 (сторінка 79) Складіть веселе порівняння: А морського коника і коня; Б краба і рака; В риби-голки і циганської голки. А. Морський коник – це ніби наш кінь, тільки в сто разів менший. Кінь має гриву й копита, а коник – закручений хвіст. Кінь їсть овес і ірже, а коник не їсть вівса й мовчить. На коні їздять люди, а на конику – риби. Але спільне в них є: обидва – коні! В. Риба-голка – це звичайнісінька циганська голка, тільки жива. Циганська голка латає лантухи, а риба-голка плаває в морі. У голки є вушко, а в риби – очі. Зате обидві довгі й тонкі. Вправа 5 (сторінка 79) Випишіть із тексту «Море» 5 прикметників і 5 прислівників. Прикметники: морська (яка?), річний (який?), веселий (який?), спільна(яка?), паршивої (якої?). © shkola.in.ua
https://shkola.in.ua/3071-hdz-ukrainska-mova-ta-chytannia-4-klas-ishchenko-2021-ch-1-ta-ch-2.html
Прислівники: ззаду (де?), красиво (як?), спереду (де?), незручно (як?), сильно (як?). Вправа 2 (сторінка 81) Як Анатолій Качан описує море у вірші «Після бурі»? Які частини мови він ужив? Які рядки доводять, що море справді тихе і прозоре? Поет описує море тихим, лагідним, прозорим, грайливим. Для цього він ужив прикметники (тихе, лагідне, прозоре) та дієслова (лоскоче, сліпить, грає, роздає). Те, що море прозоре, доводять рядки: «На морському дні з баркаса / Видно краба-водолаза / І медузумандрівницю». Вправа 3 (сторінка 81) Знайдіть у вірші «Після бурі» слова, написані з дефісом. Які нові назви дає Анатолій Качан істотам, предметам і явищам? Навіщо? Спробуйте дати предметам з довкілля додаткову назву. Краба-водолаза, медузу-мандрівницю, чайки-реготунки, камінцямистрибунцями, хвилі-гори. Поет дає нові назви, щоб яскравіше показати, які вони: краб пірнає, як водолаз, медуза мандрує, чайки голосно «регочуть». Мої назви: олівець-малювальник, будильник-співунець, портфельносій. Вправа 4 (сторінка 81) Прочитайте рядки, у яких море описується як жива істота. «Море п’ятки нам лоскоче, / Сліпить зайчиками очі, / Камінцямистрибунцями / Грає в крем’яхи із нами. / Роздає на знак пошани / Черепашки і рапани». Вправа 5 (сторінка 81) Який факт у вірші доводить, що напередодні справді була буря? Спишіть речення з омонімами. Якими частинами мови є ці слова? Про бурю свідчить те, що чайки чистять крила, а на березі сохнуть водорості, викинуті хвилями. Біля чайок після бурі / Сохнуть водорості бурі. – Бурі (після бурі) – іменник; бурі (водорості) – прикметник (бурого кольору). © shkola.in.ua
https://shkola.in.ua/3071-hdz-ukrainska-mova-ta-chytannia-4-klas-ishchenko-2021-ch-1-ta-ch-2.html
Вправа 6 (сторінка 81) Які цікаві вислови, порівняння допомагають читачу уявити рибалок? «Ловлять вудками удачу», «позавмирали, / З воску вилиті неначе». Вправа 7 (сторінка 81) Порівняйте вірш «Чорне море»: А з віршем «Після бурі»; Б з усмішкою Остапа Вишні «Море». А. Обидва вірші про Чорне море, яке синє і прозоре. Але «Після бурі» описує море, а «Чорне море» – жартівлива розповідь про те, чому його так назвали. Б. І вірш, і усмішка – гумористичні: в обох наївні оповідачі посвоєму пояснюють те, що бачать. Вправа 2 (сторінка 83) Що, на вашу думку, об’єднує ці тексти? Усі тексти об’єднує слово корінь (коріння). Вправа 3 (сторінка 83) Де могли бути надруковані ці тексти? Текст І – у підручнику «Я досліджую світ»; текст ІІ – у підручнику з української мови; текст ІІІ – у газеті чи на сайті новин; текст IV – у художній книжці. Вправа 4 (сторінка 83) Поясніть значення слова корінь (корені, коріння) у кожному тексті. І – підземна частина рослини. ІІ – головна частина слова. ІІІ – походження, предки людини. IV – «пустити корінь» – оселитися, заснувати рід. Вправа 5 (сторінка 83) А 1) Спишіть текст І, вставляючи пропущені букви. 2) У третьому реченні підкресліть головні та другорядні члени. Над кожним словом скорочено запишіть, якою частиною мови воно є. Рослина має органи – корені й пагони. Пагоном називають стебло з розташованими на ньому листям і бруньками. Корінь розміщується під землею і живить рослину. Він добуває з ґрунту необхідні для її росту ресурси. Корінь допомагає рослині міцно закріпитися у ґрунті. © shkola.in.ua
https://shkola.in.ua/3071-hdz-ukrainska-mova-ta-chytannia-4-klas-ishchenko-2021-ch-1-ta-ch-2.html
Корінь (ім.) розміщується (дієсл.) під (прийм.) землею (ім.) і (спол.) живить (дієсл.) рослину (ім.). Б 1) Із тексту ІІІ спишіть слова, вибираючи правильний варіант. 2) Спишіть речення, підкресліть члени речення, надпишіть частини мови. 3) Для чого люди хочуть знати своє коріння? Хочете, коріння, в Україні, розкопати, можете, комп’ютером, українські, створили. Для (прийм.) цього (займ.) українські (прикм.) волонтери (ім.) недавно (присл.) створили (дієсл.) унікальний (прикм.) інтернетпроєкт (ім.). Люди хочуть знати своє коріння, щоб пам’ятати предків, знати історію своєї родини і передати її дітям. В 1) Випишіть із тексту IV слова з пропущеними буквами, спільнокореневі слова з першого абзацу, прислівники-антоніми з другого абзацу. 2) Спишіть речення, підкресліть члени речення. 3) Чому герой любить сидіти на камені? Чистоти, глибини, криницю, терпіння, легко, розколоти. , , , . Легко – тяжко. Камінь (ім.) відкрив (дієсл.) йому (займ.) силу (ім.) й (спол.) терпіння (ім.). Герой любить сидіти на камені, бо тут сидів його дід. Тут він відчуває родову пам’ять і силу свого роду, яка допомагає йому жити. Вправа 1 (сторінка 84) Прочитайте мовчки або послухайте вірші Тараса Шевченка. Що в них спільного? Усі три вірші – про красу української природи: Дніпро, весну, світанок. Автор зображує природу живою. Вправа 2 (сторінка 85) А Які ілюстрації ви намалювали б до кожного вірша? Б Уявіть, що ви добираєте музику до прочитаних віршів. В За допомогою яких слів Шевченко робить Дніпро, вітер, весну, соловейка, жайворонка, землю схожими на людей? А. До першого вірша – бурхливий Дніпро вночі, хвилі, похилені верби, блідий місяць у хмарах (темно-сині, сірі кольори). До другого © shkola.in.ua
https://shkola.in.ua/3071-hdz-ukrainska-mova-ta-chytannia-4-klas-ishchenko-2021-ch-1-ta-ch-2.html
– весняне поле з рястом і барвінком, жайворонок у небі (зелені, блакитні кольори). До третього – світанок над ставом, верби й тополі (рожеві, золоті, зелені кольори). Б. До першого вірша – тривожна, гучна музика («реве та стогне», «завива»), до другого й третього – ніжна, радісна («зустрічають», «тихесенько вітер віє»). В. Дніпро реве та стогне, вітер сердитий, завива; весна встала, розбудила, уквітчала, укрила; жайворонок і соловейко зустрічають; земля сонна, убрана. Це переважно дієслова, а також прикметники. Вправа 3 (сторінка 85) З чим поет порівнює місяць у вірші «Реве та стогне Дніпр широкий»? Чому, на вашу думку? Поет порівнює місяць із човном у синім морі, бо місяць то з’являється з-за хмар, то ховається, ніби човен виринає й потопає в хвилях. Вправа 4 (сторінка 85) Випишіть із віршів прикметники разом із пов’язаними з ними іменниками. Підкресліть прикметники, ужиті в переносному значенні. Дніпр широкий, сердитий вітер, верби високі, блідний місяць, синім морі, треті півні, чорну землю, сонну (землю). Без прикметників вірші були б менш яскравими: важко було б уявити картини природи. Вправа 5 (сторінка 85) Утворіть і запишіть паралельну форму прикметників у словосполученнях в синім морі, в темнім гаї. В синім морі – в синьому морі; в темнім гаї – в темному гаї. Вправа 6 (сторінка 85) Перечитайте два останні рядки вірша «Дивлюся, аж світає». Спробуйте пояснити значення слова почин. Почин – початок. Поет каже, що краса рідного краю не має ні початку, ні кінця – вона вічна. Вправа 1 (сторінка 86) Прочитайте вірш Павла Тичини. Як краще сприймається цей вірш – коли його читати вголос чи мовчки? Чому? © shkola.in.ua
https://shkola.in.ua/3071-hdz-ukrainska-mova-ta-chytannia-4-klas-ishchenko-2021-ch-1-ta-ch-2.html
Вірш краще сприймається, коли його читати вголос, бо в ньому важлива мелодія: слова, що повторюються, звучать, як дзвін дзвіночків. Вправа 2 (сторінка 86) Чому слова Лісові Дзвіночки написано з великої літери? Бо Лісові Дзвіночки – це героїні вірша, які співають і говорять, як люди. Вправа 3 (сторінка 86) Чому у вірші немає опису Лісових Дзвіночків? Бо вірш – це пісня самих дзвіночків: вони розповідають не про себе, а про те, що люблять, – день, сонце, тінь. Вправа 4 (сторінка 86) На які дві частини можна поділити вірш? Про що йдеться в кожній частині? У якій частині використано розповідні речення, а в якій – спонукальні? Чому? Перша частина (перші дві строфи) – дзвіночки розповідають, що вони славлять день і люблять сонце й тінь; тут розповідні речення. Друга частина – дзвіночки просять хмари принести дощ і тінь; тут спонукальні речення, бо в них прохання. Вправа 5 (сторінка 86) Які слова повторюються у вірші? Навіщо? Повторюються слова день, тінь, хмари, полю. Повтори створюють мелодію, схожу на дзвін. Вправа 7 (сторінка 87) Запишіть короткі відповіді на запитання, уживаючи слова, спільнокореневі до слова дзвіночки. Якими частинами мови є слова, які ви записали? Розберіть записані слова за будовою. Дзвіночки співають дзвінко. Голоси в дзвіночків дзвінкі. Дзвіночки дзвенять. Дзвіночки зустрічають день дзвоном. Дзвінко – прислівник; дзвінкі – прикметник; дзвенять – дієслово; дзвоном – іменник. ,
,
. Чергуються звуки [і] – [е] –
,
[о]. Вправа 8 (сторінка 87) © shkola.in.ua
https://shkola.in.ua/3071-hdz-ukrainska-mova-ta-chytannia-4-klas-ishchenko-2021-ch-1-ta-ch-2.html
Випишіть із вірша прикметники разом із пов’язаними з ними іменниками. Зазначте скорочено рід, число, відмінок іменників. Лісові Дзвіночки (мн., Н. в.), світлу тінь (ж. р., одн., Зн. в.), сни (мн., Зн. в.) розкішні; гаї (мн., Зн. в.) затишні; ясний день (ч. р., одн., Н. в.), золотому полю (одн., с. р., М. в.). Вправа 9 (сторінка 87) Спишіть, розкриваючи дужки. Число запишіть словами. Випишіть 5 дієслів, визначте їхні час, особу; займенники – визначте їхні особу, число, відмінок. Підкресліть однорідні члени речення. В Україні поширений двадцять один вид дзвоників, або дзвіночків. Вони ростуть і в лісі, і на галявинах, і на кам’янистих місцях. На луках ви побачите дзвоник розлогий. Рослина має тонке, слабке стебло. Воно не витримає вітру чи сильного дощу. Тому й ховається дзвоник серед лучних трав. Увечері і в негоду квіти опускають свої голівки до землі. Квітки дзвоників не закриваються. У них ховаються комахи, щоб перечекати дощ чи заночувати. Тут вони почуваються безпечно, ніщо їх не потривожить. Ростуть (теп. ч., 3-тя ос.), побачите (майб. ч., 2-га ос.), має (теп. ч., 3-тя ос.), не витримає (майб. ч., 3-тя ос.), ховається (теп. ч., 3-тя ос.). Вони (3-тя ос., мн., Н. в.), ви (2-га ос., мн., Н. в.), воно (3-тя ос., одн., Н. в.), них (3-тя ос., мн., Р. в.), їх (3-тя ос., мн., Зн. в.). Однорідні члени виражені іменниками з прийменниками (в лісі, на галявинах, на місцях), прикметниками (тонке, слабке), дієсловами (перечекати, заночувати). Вправа 10 (сторінка 87) Знайдіть інформацію про один із видів дзвоників і напишіть кілька речень. Я дізнався про дзвоники розлогі. Вони ростуть на луках і узліссях по всій Україні. У рослини тонке стебло з розгалуженими гілочками, а на них – ніжні фіолетові квіточки, схожі на маленькі дзвіночки. Цвітуть вони з кінця весни до середини літа, і в їхніх квітках люблять ховатися бджоли. Вправа 1 (сторінка 88) Читаючи казку «Громовик», виконуйте завдання на вибір: А Випишіть слова, за допомогою яких описана картина © shkola.in.ua
https://shkola.in.ua/3071-hdz-ukrainska-mova-ta-chytannia-4-klas-ishchenko-2021-ch-1-ta-ch-2.html
наповнюється звуками. Б Випишіть слова, які передають зорові відчуття. А. Погуркуючи, зашуміли, стогін, шелеснуло, зарокотало, охнув, вдарило, зареготав, «Хо-хо-хо-хо-о-о-о!», сказало. Б. Засинювалось небо, поблискуючи, потемніла вода, синьо спалахнула ріка, ліс осяявся синьо, хмара чорна і низька, стрілублискавицю, синьо-чорній хмарі, визирнуло молоденьке сонечко. Вправа 4 (сторінка 89) Випишіть із тексту споріднені слова грім, синій, блискавка. Позначте в них корінь. Укажіть, якими частинами мови вони є. Грім – громовик (ім.), громенята (ім.). Синій – засинювалось (дієсл.), синьо (присл.), синьо-чорній (прикм.) Блискавка – блискавицю (ім.), блискавиць (ім.). Вправа 5 (сторінка 89) Що в казці реальне, а що – вигадка? Реальне – гроза, дощ, вітер, сич, що сидить у дуплі. Вигадка – сич регоче з вітру, громи розбиваються об його спину на громенята, сонечко розмовляє з сичем. Вправа 6 (сторінка 89) Складіть план казки «Громовик» і перекажіть її за планом. План: 1. Наближається гроза. 2. Перша блискавка. 3. Сич-громовик прокидається. 4. Сич радіє грозі й регоче з вітру. 5. Визирнуло сонце. 6. Сич повертається до дупла. Над лісом накочувала гроза. Блиснула перша блискавка, загримів грім. Тоді прокинувся сич-громовик, виліз з дупла і пішов по гілці. Він не боявся ні грому, ні блискавки й навіть реготав з вітру. Але визирнуло сонечко, і сич, заплющившись, побрався до свого дупла. Вправа 7 (сторінка 89) Спишіть. Підкресліть члени речення. Над кожним словом скорочено надпишіть, якою частиною мови воно є. А. Над (прийм.) річкою (ім.) і (спол.) лісом (ім.) засинювалось (дієсл.) небо (ім.). Б. Краплі (ім.) води (ім.) котилися (дієсл.) по (прийм.) кривому (прикм.) дзьобові (ім.) і (спол.) скапували (дієсл.) вниз (присл.).
© shkola.in.ua
https://shkola.in.ua/3071-hdz-ukrainska-mova-ta-chytannia-4-klas-ishchenko-2021-ch-1-ta-ch-2.html
В. Громи (ім.) котилися (дієсл.) по (прийм.) його (займ.) спині (ім.) й (спол.) розбивались (дієсл.) об (прийм.) неї (займ.) на (прийм.) громенята (ім.). Вправа 8 (сторінка 89) Випишіть словосполучення, за допомогою яких можна розповісти про сича-громовика. Заворушив крилами, видряпався з дупла, пішов по гілці, поводячи головою, маленькі вушка, клинчик хвоста, повів очима, подумав спогорда, сич зареготав, кігті увігналися, дивився у спину, хотілося громів, перестав реготати, пішов по гілці, побрався на постіль. Вправа 2 (сторінка 91) Обговоріть, що цікавого ви дізналися з інтерв’ю. Що вам найбільше запам’яталося? Мені найбільше запам’яталося, що Сашко Дерманський у дитинстві воював з осами, блукав у кукурудзяних лабіринтах і мріяв навчитися літати, а вірш про «бигимотів» написав із помилками навмисно, щоб діти вчилися їх помічати. Вправа 3 (сторінка 91) А що б ви запитали в Сашка Дерманського? Я запитав би: «Яку свою книжку ви любите найбільше?» і «Чи будуть нові пригоди вужа Ониська?» Вправа 4 (сторінка 91) Пригадайте, які твори Сашка Дерманського ви читали. Чим вони особливі? Я читав «Чудове Чудовисько» та «Мері». Вони особливі тим, що веселі, добрі й дуже захопливі, у них є казкові істоти, що живуть поруч зі звичайними людьми. Вправа 5 (сторінка 91) Спишіть уривок із вірша про «бигимотів», виправивши помилки. Дуже гучно плям-ка-ють – Іншим спати не дають! Ось чому цих бегемотів Недолюблюють в болоті. Вправа 1 (сторінка 92) © shkola.in.ua
https://shkola.in.ua/3071-hdz-ukrainska-mova-ta-chytannia-4-klas-ishchenko-2021-ch-1-ta-ch-2.html
Пригадайте, що таке анотація. Де у книжці вона розміщена? Для чого потрібна? Анотація – це короткий опис змісту книжки. Її розміщують на звороті титульної сторінки або на обкладинці. Вона допомагає читачеві вирішити, чи цікава йому ця книжка. Вправа 2 (сторінка 92) Розгляньте обкладинки книжок. Припустіть, про що може йтися в кожній із них. «Мері» – про дружбу хлопчика з конем; «KAZKA у пошуках себе» – про дівчинку, яка шукає своє місце у світі; «Жменька тепла для мами» – про дитину, яка рятує маму; «Маляка – принцеса Драконії» – про принцесу і драконів. Вправа 3 (сторінка 92) Доберіть анотацію до кожної книжки. Анотація про драконячу школу – «Маляка – принцеса Драконії». Анотація про місто без літа й пана Прища – «Жменька тепла для мами». Анотація про дівчинку Казку – «KAZKA у пошуках себе». Анотація про сім’ю Ковальчуків – «Мері». Вправа 4 (сторінка 93) Дайте письмово відповіді на запитання. Яку з цих книжок ви хотіли б прочитати і чому? Яким має бути герой книжки, щоб він вам сподобався? Я хотів би прочитати «Мері», бо мені цікаво, як бігова лошиця потрапила до звичайної родини і що за пан Вихиляс. Герой книжки має бути сміливим, добрим і веселим, щоб йому хотілося співчувати. Вправа 5 (сторінка 93) В Складіть і запишіть анотацію до книжки, яку ви недавно прочитали. Всеволод Нестайко. «Тореадори з Васюківки». Павлуша Завгородній і Ява Рень – найкращі друзі зі славного села Васюківки. Вони мріють прославитися на весь світ, тому постійно вигадують неймовірні пригоди: то влаштовують бій биків, то копають метро під свинарником. Чим закінчаться їхні затії? Читайте – і смійтеся разом із героями! Вправа 1 (сторінка 94) Прочитайте текст. Придумайте до нього заголовок. © shkola.in.ua
https://shkola.in.ua/3071-hdz-ukrainska-mova-ta-chytannia-4-klas-ishchenko-2021-ch-1-ta-ch-2.html
Заголовок: «Як позбутися слів-паразитів». Вправа 2 (сторінка 95) На які частини можна поділити текст? У якій частині переважають розповідні речення, а в якій – спонукальні? Чому? Текст можна поділити на дві частини: 1) що таке слова-паразити і чому вони з’являються; 2) поради, як їх позбутися. У першій частині переважають розповідні речення, бо в ній пояснюється; у другій – спонукальні, бо в ній даються поради. Вправа 3 (сторінка 95) Складіть і запишіть визначення. Слова-паразити – це ... Слова-паразити – це безглузді слова, які люди вставляють у мовлення, коли їм бракує слів чи думок: коротше, значить, ну, типу, реально. Вправа 4 (сторінка 95) Поясніть, що означає досконало володіти мовою. Досконало володіти мовою – говорити й писати правильно, красиво, без помилок і без слів-паразитів, уміти точно висловити думку. Вправа 5 (сторінка 95) Перечитайте мовчки поради, як позбутися слів-паразитів. Перекажіть цю частину тексту. Щоб позбутися слів-паразитів, треба стежити за своїм мовленням, не поспішати говорити, а спочатку чітко сформулювати думку, більше читати і слухати аудіокнижки, промовчати, якщо нема що сказати, вигадати собі «систему покарань» і проводити репетиції перед дзеркалом. Вправа 6 (сторінка 95) Запишіть пораду, яка здається вам найважливішою. Стежте за своїм мовленням. Дайте собі слово говорити правильно і красиво чистою українською мовою та постійно контролюйте себе. Вправа 7 (сторінка 95) Виберіть відповідь, яку вважаєте правильною. 1) В. Щоб дати поради, як позбутися слів-паразитів. 2) Б. Слова-паразити вживають невиховані люди. Вправа 8 (сторінка 95) Спишіть, розкриваючи дужки. © shkola.in.ua
https://shkola.in.ua/3071-hdz-ukrainska-mova-ta-chytannia-4-klas-ishchenko-2021-ch-1-ta-ch-2.html
Хочете, розповісти, з’являються, значення, насправді, стежте, мовлення, українською, щоразу, не поспішайте, сформулювати, уживете, репетиції, артистично. Вправа 9 (сторінка 95) Знайдіть слово в тексті за його визначенням чи синонімом. Запишіть знайдені слова. 1. Бракує. 2. Розповісти. 3. Безглузді. 4. Засмічують. 5. Контролюйте. 6. Аудіокнижка. Вправа 10 (сторінка 95) Спишіть речення. Підкресліть головні та другорядні члени речення. Над кожним словом скорочено напишіть, якою частиною мови воно є. Насправді (присл.) вони (займ.) лише (частка) засмічують (дієсл.) і (спол.) псують (дієсл.) мову (ім.). Вправа 1 (сторінка 96) Підготуйтеся презентувати героя книжки. Працюйте за поданим планом. Книжка – «Пеппі Довгапанчоха», авторка Астрід Ліндгрен, переклад Ольги Сенюк. Тема – пригоди й дружба. Я хочу розповісти вам про Пеппі Довгапанчоху. Це дев’ятирічна дівчинка, яка живе сама у віллі «Хованка» з конем і мавпочкою паном Нільсоном. Вона найсильніша дівчинка у світі: може легко підняти коня! Пеппі ходила до школи лише один день – і цей день учні запам’ятали надовго. Мені вона подобається, бо вона весела, щедра й ніколи не нудьгує. Що сталося з нею далі – прочитайте самі! Вправа 1 (сторінка 97) Прочитайте уривок із післямови. Які правила треба знати, щоб правильно написати виділені букви і розділові знаки? Навіщо – ненаголошений [и] (словник); запитання – подовжений приголосний [н’:] між голосними; напишіть, читатиме, запитає – ненаголошені [е], [и], перевіряємо наголосом (пише, читати, запитати); не заховаєте – не з дієсловами пишемо окремо; бадьоро – ьо після приголосного; хитрюща – ненаголошений [и] (хитрий); знак питання – у кінці питального речення; знак оклику – в кінці окличного речення; Юрій Бедрик – імена й прізвища з великої літери. © shkola.in.ua
https://shkola.in.ua/3071-hdz-ukrainska-mova-ta-chytannia-4-klas-ishchenko-2021-ch-1-ta-ch-2.html
Вправа 2 (сторінка 97) Знайдіть зайве слово в кожному рядку. Поясніть свою думку. а) книжечка – це інше слово, а решта – форми слова книжка; б) говорить – дієслово теперішнього часу, а решта – майбутнього; в) не – частка, а решта – сполучники; г) цілковита – прикметник, а решта – прислівники. Вправа 3 (сторінка 97) Чи читаєте ви передмови і післямови у книжках? Для чого вони потрібні? Іноді читаю. Передмова готує читача до книжки, розповідає про автора, а післямова допомагає краще зрозуміти прочитане. Вправа 4 (сторінка 97) Прочитайте три останні речення тексту із вправи 1. Як ви їх розумієте? Чи стосуються вони й інших книжок? Добра книжка вчить не тільки того, про що в ній прямо написано, а й того, над чим вона змушує задуматися. Так, це стосується всіх хороших книжок, наприклад «Пеппі Довгапанчохи» чи «Коли я була лисицею». Вправа 5 (сторінка 97) В Напишіть коротку післямову (5 речень) до підручника «Українська мова і читання. 4 клас». Ось і закінчився наш підручник. Разом ми мандрували літературною картою Європи, читали вірші, байки й казки. Ми дізналися багато нового про частини мови і навчилися правильно писати. Але найголовніше – ми полюбили читати. Хай книжки й далі будуть вашими найкращими друзями! Вправа 1 (сторінка 98) Спишіть заголовок до тексту. Поясніть значення дієслів. За допомогою яких частин слова змінилося значення? Позначте їх. Творити, а не . Творити – створювати щось нове. Відтворювати – повторювати те, що вже є. Значення змінилося за допомогою префікса від- і суфікса -ува-: від-твор-юва-ти. Вправа 2 (сторінка 99) © shkola.in.ua
https://shkola.in.ua/3071-hdz-ukrainska-mova-ta-chytannia-4-klas-ishchenko-2021-ch-1-ta-ch-2.html
Опишіть скульптуру «Танець» Олександра Архипенка і картину Марії Примаченко. Які почуття вони у вас викликають? Скульптура «Танець» – дві незвичні схематичні фігури, що водночас відштовхують і притягують одна одну. Картини Марії Примаченко яскраві, на них фантастичні звірі серед квітів. Ці твори викликають у мене здивування й радість. Вправа 3 (сторінка 99) Що об’єднує таких різних митців – Олександра Архипенка та Марію Примаченко? Обох митців об’єднує те, що вони не копіювали світ, а творили щось нове, і що вони прославили Україну на весь світ. Вправа 4 (сторінка 99) Чи потрібні в наш час картини, скульптура? Спробуйте навести аргументи за і проти. За: картини й скульптури – це неповторні твори, у які митець вкладає душу; вони розвивають уяву й смак. Проти: зображення сьогодні легко створити телефоном. Але я думаю, що мистецтво потрібне завжди. Вправа 5 (сторінка 99) Подивіться на квиток і дайте відповідь на запитання. 1) Виставку «100 шедеврів світової скульптури». 2) У Національному культурно-мистецькому та музейному комплексі «Мистецький Арсенал»: Київ, вул. Лаврська, 12. 3) а) скульптуру Архипенка. 4) Ні, бо вхід коштує 60 грн, а залишилося лише 25 грн. 5) Жодних, бо фотозйомку не дозволено. 6) Так, працюють гардероб і камера схову. 7) Екскурсія триває 45 хвилин, тож батькам слід підійти до 15:45. Вправа 6 (сторінка 99) Яку історію міг би розповісти дивний звір Марії Примаченко? Напишіть кілька речень. Можете намалювати свого звіра і скласти коротку історію. Я – дивний звір із крилами метелика і хвостом павича. Мене намалювала Марія Примаченко в селі Болотня. Уночі я злітаю з картини й гуляю квітучими луками. Квіти шепочуть мені свої © shkola.in.ua
https://shkola.in.ua/3071-hdz-ukrainska-mova-ta-chytannia-4-klas-ishchenko-2021-ch-1-ta-ch-2.html
таємниці, а я розфарбовую їх найяскравішими кольорами. А вранці повертаюся на картину, щоб дарувати людям радість. Вправа 1 (сторінка 100) Прочитайте уривок із книжки Світлани Тараторіної «Оця Марія звірів малювала». Чи здогадались ви, про кого ця книжка? Ця книжка про Марію Примаченко, коли вона була ще маленькою дівчинкою Марійкою. Вправа 2 (сторінка 101) У яку пору року і який день відбувається дія? Що на це вказує? Дія відбувається влітку, на Івана Купала, бо діти вночі шукають у лісі квітку папороті, яка, за легендою, цвіте саме в купальську ніч. Вправа 3 (сторінка 101) Якою ви уявляєте майбутню художницю? Я уявляю Марійку сміливою, допитливою, з багатою фантазією: вона легко вигадує замовляння й не тікає, коли бачить дивну істоту. Вправа 4 (сторінка 101) Розгляньте звірів, яких намалювала Марія Примаченко. Опишіть їх. Звірі Марії Примаченко дуже яскраві й казкові. Один – жовтий, у червоних цятках, з людським обличчям і пишною гривою. Другий – червоний, з величезною пащею і синім крилом. Третій – синій, з гострими зубами й довгим хвостом. Вони і страшні, і смішні водночас. Вправа 2 (сторінка 102) За зразком створіть схеми і розкажіть про виділені слова. А. Рак – 3 звуки, 3 букви, 1 склад; іменник, назва істоти, загальна назва, чоловічого роду, однина, називний відмінок; є підметом; споріднені слова: раковина, рачок. Б. Вітер – 5 звуків, 5 букв, 2 склади; іменник, неістота, загальна назва, чоловічого роду, однина, називний відмінок; є підметом; споріднені слова: вітрець, вітряк, вітряний. В. Ходить – 6 звуків, 6 букв, 2 склади; дієслово теперішнього часу, 3-тя особа, однина; є присудком; споріднені слова: ходити, хода, вихід. Вправа 3 (сторінка 103) © shkola.in.ua
https://shkola.in.ua/3071-hdz-ukrainska-mova-ta-chytannia-4-klas-ishchenko-2021-ch-1-ta-ch-2.html
Прочитайте вірші. Напишіть кілька речень про те, чим для вас є українська мова. Українська мова для мене – це голос моєї родини, рідного дому і всієї України. Нею мама співала мені колискові, нею я вперше сказав «мама». Вона співуча, барвиста і багата. Я хочу берегти й плекати рідну мову, як радить Оксана Забужко.
© shkola.in.ua