h-4-um-cha-2

ГДЗ Українська мова та читання 4 клас Чабайовська 2021 Частина 2 Вибери сторінку:

4-10

11-20

21-30

31-40

41-50

51-60

61-70

71-80

81-90

91-100

101-110

111-120

121-130

131-140

141-150

151-153

ДОСЛІДЖУЮ ЧИСЛІВНИК Вправа 1 (сторінка 4) «Казка про хлопчика Крижинку», Ірина Калинець. Що найбільше любив Крижинка? Понад усе Крижинка любив мандрувати. Прочитай, як спілкувалися хлопці. «А щоб Петрусь міг уявити собі зимові сади, дерева, квіти, спробував малювати їх на шибках. <…> А Петрусь малював для Крижинки кольоровими олівцями квіти, дерева, трави на папері». Склади текст із виділеними в казці п’ятьма словами й шостим — канікули. Настали зимові канікули. У нашому дворі всі діти ліпили сніговика й гралися в сніжки. На деревах сиділи пташки, а на снігу видно було сліди лісових звірят, що прибігали до годівнички. Мама сказала, що влітку тут розквітнуть гарні квіти. Ми весело провели день на свіжому повітрі. Вправа 2 (сторінка 4) З першого абзацу казки випиши числівники. У дужках запиши до них питання. Тисячі (скільки?), першим (котрим?). Самостійно добери і запиши по п’ять числівників, які вказують: а) на кількість предметів: вісім, дванадцять, сорок три, сто сорок, двісті; б) на їхній порядок під час лічби: сьомий, тринадцятий, двадцять восьмий, сто двадцять шостий, двісті сорок другий. Вправа 3 (сторінка 4) Прочитай прислів’я. Як ти їх розумієш? Ану вставай, чоловіче, бо третій півень кукуріче. — Не спи довго, час братися до роботи. Одне літо краще, як сто зим. — Тепле літо найкраща пора року. За двома зайцями не гонись, бо й одного не впіймаєш. — Не берися за кілька справ одразу, бо жодної не зробиш. Як напише один неук, то сто розумних не розбере. — Безграмотно написане важко зрозуміти.

Спиши. Підкресли числівники, постав і надпиши до них питання. Ану вставай, чоловіче, бо третій (котрий?) півень кукуріче. Одне літо краще, як сто (скільки?) зим. За двома зайцями не гонись, бо й одного (скільки?) не впіймаєш. Як напише один (скільки?) неук, то сто (скільки?) розумних не розбере. ПИТАННЯ ДО ЧИСЛІВНИКІВ Вправа 1 (сторінка 6) «Казка про хлопчика Крижинку», Ірина Калинець. Як Петрусь врятував Крижинку? Петрусь, хоч і був хворий, швиденько одягнувся, вибіг на вулицю, підхопив Крижинку на руки й побіг услід за Зимою. Тільки-но Крижинка опинився на руках у Зими, сила й міць повернулися до нього. Прочитай, як Зима віддячила за це хлопчикові. «— Гей, Морозенку, — гукнула Зима, — а дмухни-но легеньколегенько й спали всю Петрусеву хворобу! І тут відчув Петрусь, як свіже й морозяне повітря невідомою силою наповнює його тіло». Оціни поведінку Петруся. Петрусь — добрий, сміливий і вірний друг: він забув про свою хворобу й кинувся рятувати приятеля. Склади план і перекажи казку. 1. Останні сніжинки Зими. 2. Сонячний промінчик уколов Крижинку. 3. Петрусь рятує друга. 4. Подяка Зими. 5. Вірні приятелі. Визнач елементи сюжету «Казки про хлопчика Крижинку». Зав’язка — Крижинка побачив у вікні хворого Петруся й подружився з ним. Розвиток дії — Крижинка щодня малює для друга візерунки на шибках, а Петрусь починає одужувати. Кульмінація — прийшла весна, Крижинка тане, а Петрусь несе його до Зими. Розв’язка — Зима зцілює Петруся, а Крижинка обіцяє прийти наступної зими; друзі разом катаються на санках.

Вправа 2 (сторінка 6) Дай письмові відповіді на запитання. Числівники записуй словами. Дружба Крижинки і Петруся тривала три місяці. Друзі знову зустрінуться через дев’ять місяців. Слово «зима» в тексті зустрічається шість разів. Перший місяць весни — березень — третій по порядку в році. Вправа 3 (сторінка 6) Запиши числа словами у дві колонки так, щоб у першій вони відповідали на питання скільки?, а у другій — котрий? Скільки?: п’ять, шістнадцять, п’ятдесят, шістдесят чотири, дев’яносто дев’ять, сто, п’ятсот, шістсот. Котрий?: п’ятий, шістнадцятий, п’ятдесятий, шістдесят четвертий, дев’яносто дев’ятий, сотий, п’ятисотий, шестисотий. З двома числівниками склади і запиши речення. Моєму старшому братові виповнилося шістнадцять років. Бабуся святкувала свій п’ятдесятий день народження. ВИМОВА І ПРАВОПИС НАЙУЖИВАНІШИХ ЧИСЛІВНИКІВ Вправа 1 (сторінка 7-8) «Подорож Краплинки», за Танітою Маре. Про що мріяла маленька Краплинка? Краплинка мріяла побачити світ. Чому вона перетворилася на пару? Краплинка спливла до поверхні озера, і сонце зігріло її своїм промінням: вода випарувалася — Краплинка стала парою. Склади цитатний план і перекажи казку. 1. «Маленька Краплинка мріяла побачити світ». 2. «Наші мрії — це рушійна сила і наш дороговказ!» 3. «Пливи до поверхні озера і чекай на зустріч із Сонцем». 4. «Перші промені сонця лагідним дотиком пробудили її». 5. «Уперше в житті могла летіти». Письмо для себе. Поясни, як ти розумієш виділене речення. Наші мрії — це рушійна сила і наш дороговказ! Мрія спонукає людину діяти, ставити цілі й іти до них. Без мрії людина як птах без крил.

Вправа 2 (сторінка 8) Випиши з тексту речення з числівником. Підкресли числівник. Постав до нього питання. На що він вказує? Перші (котрі?) промені сонця лагідним дотиком пробудили її. Числівник перші вказує на порядок під час лічби. Вправа 3 (сторінка 8) Прочитай текст. Добери до нього заголовок. Визнач, який стиль поданого тексту — науково-популярний чи художній. Щука — прісноводна акула. Стиль тексту — науково-популярний. Спиши текст, записуючи числівники словами. Щука — найвідоміший хижак серед прісноводних риб. Її часто називають прісноводною акулою. Довжина тіла цієї риби перевищує один метр, а маса досягає тридцяти кілограмів. Живе понад двадцять років. Пофантазуй. Уяви, що Краплинка в озері зустрілася зі щукою. Яка розмова могла відбутися між ними? Усно склади діалог. — Доброго ранку, пані Щуко! — привіталася Краплинка. — Доброго ранку! А ти хто така? — здивувалася Щука. — Я Краплинка, живу в цьому озері й мрію побачити світ. — Світ великий і цікавий, але й небезпечний. Будь обережна! — Дякую за пораду! Я пливу на зустріч із Сонцем. — Щасливої дороги, Краплинко! Вправа 4 (сторінка 8) Прочитай математичні вирази. Запиши їх словами, уживаючи прийменники до, від. Від п’ятдесяти відняти двадцять — буде тридцять. Від вісімдесяти відняти п’ятдесят чотири — буде двадцять шість. До сімдесяти додати тридцять — буде сто. До шістдесяти додати п’ятнадцять — буде сімдесят п’ять. ВИМОВА І ПРАВОПИС НАЙУЖИВАНІШИХ ЧИСЛІВНИКІВ Вправа 1 (сторінка 9-10) «Подорож Краплинки», за Танітою Маре. Кого зустріла Краплинка на хмаринці? Інших краплинок: із гірської річки, із землі, зі снігу на вершині гори, з роси на луку.

Склади план і перекажи казку. 1. Нові знайомі на хмаринці. 2. Подорож над полями, лісами й містами. 3. Дощиком на землю. 4. Підземні мешканці й підземна річка. 5. Повернення додому. Зобрази схему подорожі Краплинки. Озеро → пара → хмаринка → дощ → ґрунт → підземна річка → рідне озеро. Поставте одне одному запитання за змістом тексту. 1. Де Краплинка знову набула своєї форми? 2. Звідки були інші краплинки? 3. Як краплинки полетіли до землі? 4. З ким познайомилася Краплинка під землею? 5. На що вона натрапила, мандруючи далі? 6. Куди повернулася Краплинка? Вправа 2 (сторінка 10) Спиши виділені речення, поширивши їх числівниками. Досягнувши поверхні ґрунту, вона продовжила свою подорож углиб землі. Де познайомилася з підземними мешканцями: сорока кротами, п’ятдесятьма черв’ячками, дев’яноста землерийками. Вправа 3 (сторінка 10) Прочитай текст. Визнач у ньому зачин, основну частину і кінцівку. Розглянь і проаналізуй таблицю. Зачин: Вода вкрай потрібна кожній рослині. Вона постачає необхідні їй для росту і розвитку мінеральні речовини. Основна частина: Найбільше води дерева «п’ють» улітку. При цьому різні породи потребують її в неоднаковій кількості. Кінцівка: Ось чому там, де вирубують ліси, стаються повені й заболочується місцевість. Спиши основну частину, доповнивши її реченнями, складеними за даними таблиці. Числівники записуй словами. Найбільше води дерева «п’ють» улітку. При цьому різні породи потребують її в неоднаковій кількості. Липа «випиває» за добу сорок літрів води, береза — шістдесят літрів, яблуня — вісімдесят літрів, груша — дев’яносто літрів, а смерека — сто літрів.

Письмо для себе. Якби рослини могли розмовляти, вони б сказали... Якби рослини могли розмовляти, вони б сказали: «Люди, не рубайте нас даремно, не ламайте гілок і не розпалюйте багать у лісі. Поливайте нас у спеку. Ми даємо вам чисте повітря, тінь і смачні плоди. Бережіть нас — і ми берегтимемо вас!» ПРАКТИЧНЕ ЗАСВОЄННЯ ВИМОВИ І ПИСЬМА ВІДМІНКОВИХ ФОРМ ОКРЕМИХ ЧИСЛІВНИКІВ Вправа 1 (сторінка 11) Прочитай заголовок. Подумай, про що буде розповідатися у творі. Про Бабусю Ягусю. ✔Чому Бабуся Ягуся помчала в Київ? Прочитай. Захотілось Бабці «Відтягнутись класно», Оглянути давнину, Будови сучасні, Навідати казино, Попоїсти ескімо, Випить пепсі-коли, Завітати в дитсадки, Коледжі і школи... А насправді — мала намір Побешкетувати, Щоб із неї усі діти Могли приклад брати. ✔Що здивувало даїшника? Дивиться даїшник: Двірничка з мітлою, Патлата, горбата І ніс кочергою. А ще ж бо у неї Мітла якась дивна — Несе пасажирку, Немов реактивна!

Вправа 2 (сторінка 12) Пофантазуй. Дай відповіді на запитання. Запиши відповіді на запитання. Числівники записуй словами. Бабуся Ягуся прокинулася о шостій годині ранку. Відстань від лісової хатинки до Києва — двісті сорок кілометрів. На дорогу до столиці вона витратила чотири години. Бабуся Ягуся могла рухатися зі швидкістю шістдесят кілометрів за годину. Вправа 3 (сторінка 12) Прочитай текст. Що нового ти дізнався/дізналася з нього? ✔Спиши другий абзац тексту, записуючи числівники словами. Постав до них питання. Якщо ти хочеш прокинутися о п’ятій (о котрій?) годині ранку, то шипшина і мак складуть тобі компанію. За ними про початок нового дня сповіщають квіти картопельки і льону – о шостій – сьомій (о котрій?) годині. А от латаття біле любить поспати до восьмої (до котрої?) години. О дев’ятій (о котрій?) годині прокидається кислиця. ✔Дай письмову відповідь на запитання третього абзацу. Я прокидаюся о сьомій годині ранку. Вправа 4 (сторінка 12) Запиши повні відповіді на запитання. Доба триває двадцять чотири години. Перший урок розпочинається о восьмій годині. Заняття в школі закінчуються о дванадцятій годині сорок п’ять хвилин. На заняття спортом я відводжу щодня одну годину. Склади свій розпорядок дня. 7:00 — підйом, зарядка, умивання. 7:30 — сніданок. 7:45 — дорога до школи. 8:00 — 12:45 — уроки. 13:00 — обід. 13:30 — 15:00 — прогулянка, заняття спортом.

15:00 — 17:00 — домашні завдання. 17:00 — 18:30 — читання, вільний час. 18:30 — вечеря. 19:00 — 20:30 — ігри, спілкування з родиною. 21:00 — сон. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО ПРО ЧИСЛІВНИК Вправа 1 (сторінка 13-14) «Збитошна Бабуся Ягуся», Анатолій Григорук. Як себе поводила Бабуся Ягуся? Бабуся Ягуся порушувала всі правила: не слухала свистків поліцейських, валила урни зі сміттям, розбила вітраж, каталася зайцем у метро, смітила, не зважала на світлофор, толочила квітники, бризкалася у фонтані. Який вирок виніс суд? Прочитай. «За провини чималі Бабцю покарати — І у місті, і в селі Із кожної хати Їй щоденно на мітлі Дітлахів катати!» Як ти розумієш заголовок казки? Підбери інший. Бабуся Ягуся — збитошна, тобто любить бешкетувати й робити збитки. Інший заголовок: «Пригоди Бабусі Ягусі в Києві». Порівняй Бабу Ягу з відомих тобі казок і Бабусю Ягусю. Склади діаграму Венна. Баба Яга з казок: зла, живе в лісі, викрадає дітей. Бабуся Ягуся: збитошна, бешкетує в місті, а за вироком суду катає дітей на мітлі. Спільне: живуть у лісовій хатинці на курячих ніжках, літають на мітлі (помелі), мають ніс кочергою. Вправа 2 (сторінка 14) Дай письмову відповідь на питання: «Скільки разів Бабуся Ягуся порушувала правила поведінки?» Бабуся Ягуся порушувала правила поведінки десять разів: не слухала свистків, валила урни, розбила вітраж, чіплялася за тролейбусні дроти, каталася зайцем у метро, шпурляла папірці, не

зважала на світлофор, толочила квітники, бризкалася у фонтані, кричала про телепередачі. Вправа 3 (сторінка 14) Устав у фразеологізми потрібні числівники. Запиши. Одна нога там, друга тут; обминати десятою дорогою; як п’яте колесо до воза; намолоти сім мішків гречаної вовни. Поясни їх значення. За потреби скористайся словником фразеологізмів. Одна нога там, друга тут — дуже швидко. Обминати десятою дорогою — уникати когось чи чогось. Як п’яте колесо до воза — зайвий, непотрібний. Намолоти сім мішків гречаної вовни — наговорити багато дурниць. Випиши з вірша фразеологізми. Як ти їх розумієш? Зайцем покаталась — їхала без квитка. Немов пластиліном заліпила вуха — нічого не чула, не слухала. Мали запарку — мали багато клопоту, роботи. З двома фразеологізмами склади і запиши речення. Сашко обминає калюжі десятою дорогою. Мама попросила збігати до крамниці — одна нога там, друга тут. Вправа 4 (сторінка 14) Прочитай текст. Що нового ти дізнався/дізналася про акул? Спиши. Підкресли числівники. Акули — дуже давні хижаки. Перші з них з’явилися на Землі близько чотирьохсот мільйонів років тому. Тривалість життя акул у середньому складає двадцять п’ять років. Серед них є велетні, вага яких досягає чотирнадцяти тонн, а є й зовсім маленькі. Розглянь діаграму. Проаналізуй розміри різних видів акул. Користуючись діаграмою, склади і запиши продовження тексту. Уживай числівники. Найбільша — китова акула: вона важить близько дванадцяти тонн. Біла акула важить сім тонн, тигрова — шість тонн. Котяча акула важить менше від однієї тонни, а карликова — найменша з усіх. ДОСЛІДЖУЮ ЗАЙМЕННИК Вправа 1 (сторінка 15-16) «Хто співає найкраще?», Йосип Струцюк.

Чому синичка не привіталася з соловейком? Бо соловейко був непоказний і сірий. Чому соловейко полетів у лісові хащі? Щоб послухати, як там співають птахи, і навчитися співати ще краще. Доведи рядками тексту, що соловейко не впевнений у собі. «Постривай, — думає соловейко, — хоч я непоказний та сірий, але...» «О, ще й чарівна! А я непоказний та сірий», — подумав він, махнув крилом і полетів у поле. Письмо для себе. Підбери слова підтримки для соловейка. Соловейку, не сумуй! Ти співаєш так чудово, що весь ліс прокидається від твого співу. Головне — не зовнішність, а талант і добре серце. Вір у себе! Вправа 2 (сторінка 16) Спиши текст. Підкресли виділені слова. У наш край завітала чарівна зима. Ще такої не бачили люди. Вона повела одним рукавом — і тисячі легеньких сніжинок полетіло на землю, махнула другим — і стільки ж закружляло у повітрі. Визнач, замість яких слів вони вжиті. До якої частини мови належать ці слова? Такої — замість прикметника (чарівної); вона — замість іменника (зима); стільки ж — замість числівника (тисячі). Ці слова — займенники. Вправа 3 (сторінка 16) Спиши виділені в казці речення. Підкресли займенники. Постав до них питання. — Чому ти (хто?) навіть не вітаєшся зі мною (з ким?)? «О, ще й чарівна! А я (хто?) непоказний та сірий», — подумав він (хто?), махнув крилом і полетів у поле. Вправа 4 (сторінка 16) Прочитай вірш Юлії Градусової «Займенник». Поміркуй, чому ця частина мови одержала саме таку назву. Займенник — бо вживається замість іменника (а також прикметника, числівника), щоб не повторювати слова. Знайди займенники, ужиті у вірші. Склади і запиши з ними речення.

Я, вам, ці, ти, ми, вона, воно, мене. Я люблю читати казки. Вам надіслали запрошення на свято. Ці квіти виростила бабуся. Ти принеси, будь ласка, книжку. Ми плануємо поїхати до Львова. Вона принесла сусідці молока. Сонце виглянуло, і воно зігріло землю. Марійка запросила мене на день народження. ПОНЯТТЯ ПРО ЗАЙМЕННИК ЯК ЧАСТИНУ МОВИ Вправа 1 (сторінка 17-18) «Хто співає найкраще?», Йосип Струцюк. Хто найкраще співає у полі? Жайворонок. Визнач тему та ідею казки. Тема — розповідь про соловейка, який шукав, хто з птахів співає найкраще. Ідея — кожен найкраще співає там, де його рідні місця; кожен талановитий по-своєму, і не треба соромитися своєї зовнішності. Вправа 2 (сторінка 18) Спиши виділені речення. Поясни, як ти їх розумієш. — Кожному своє: очеретянці — болото, тобі — ліс, мені — поле. І ми там найкраще співаємо, де наші рідні місця. Кожен найкраще почувається й найкраще працює на рідній землі. Підкресли займенники. Поясни їх роль у мовленні. Займенники вживаються замість іменників, прикметників, щоб не повторювати ті самі слова. Письмо для себе. Поміркуй, чому край, у якому ти живеш, є для тебе наймилішим. Мій рідний край для мене наймиліший, бо тут я народився, тут живуть мої рідні й друзі. Тут я почув першу колискову й сказав перше слово. Тут мене люблять і розуміють, тут усе рідне й близьке. Вправа 3 (сторінка 18) Прочитай і спиши текст, уставляючи займенники з довідки. Підбери заголовок. Яка його тема? Ціна хліба Хліб — найбільше наше багатство. Створений із зернини, він живить людину, надає їй сили.

Нелегко дається хліб кожному з нас. Справжню ціну хліба знають лише хлібороби. Вони найближчі до землі. Від засіву до жнив ці трударі живуть сподіваннями й турботами хлібної ниви, у душі якої вміщується весь колосовий лан. Тема — ціна хліба й праця хліборобів. З якою метою автор вживає займенники в тексті? Щоб не повторювати ті самі слова (хліб, людина, хлібороби). Склади і запиши речення, поєднавши слова жайворонок і хлібороб. Над полем дзвінко співав жайворонок, будячи хлібороба до праці. ОСОБОВІ ЗАЙМЕННИКИ. УЖИВАННЯ ОСОБОВИХ ЗАЙМЕННИКІВ У ТЕКСТАХ Вправа 1 (сторінка 19-20) «Заєць та Їжак», Іван Франко. Де відбуваються події казки? У полі, де росли буряки та капуста. Чому Заєць та Їжак вирішили змагатися? Заєць був гордий і посміявся з кривих Їжакових ніг. Їжак розсердився й запропонував побігти наввипередки, щоб довести, що його пережене. Вправа 3 (сторінка 20) Випиши з тексту три речення з особовими займенниками. Підкресли їх. Користуючись таблицею, визнач і надпиши особу і число займенників. Буряки були недалеко від його (3-тя ос., одн.) хати. Обережно зачинив він (3-тя ос., одн.) за собою двері й поплентався стежкою в поле. Треба піти додому, поснідати, а через пів годинки я (1-ша ос., одн.) повернуся. Вправа 4 (сторінка 20) Спиши загадки. Підкресли займенники, визнач їх особу і число. Хоч не шию я (1-ша ос., одн.) ніколи, а голок завжди доволі. (Їжак) Біжить він (3-тя ос., одн.) по долині в сіренькій кожушині. (Заєць) Вона (3-тя ос., одн.) всюди літає, дзижчить, набридає. (Муха) Воно (3-тя ос., одн.) говорить, грає, новини сповіщає. (Радіо) Зроби звуко-буквений аналіз виділених слів.

Шию — [ши́йу]: 2 склади, 3 букви, 4 звуки (буква ю після голосного позначає два звуки [йу]). [ш] — приголосний, твердий, глухий; [и] — голосний, наголошений; [й] — приголосний, м’який, дзвінкий; [у] — голосний, ненаголошений. Дзижчить — [дзиежчи́т’]: 2 склади, 8 букв, 6 звуків (букви дз позначають один звук [дз], м’який знак звука не позначає). [дз] — приголосний, твердий, дзвінкий; [и] — голосний, ненаголошений; [ж] — приголосний, твердий, дзвінкий; [ч] — приголосний, твердий, глухий; [и] — голосний, наголошений; [т’] — приголосний, м’який, глухий.

ОСОБОВІ ЗАЙМЕННИКИ. УЖИВАННЯ ОСОБОВИХ ЗАЙМЕННИКІВ У ТЕКСТАХ Вправа 1 (сторінка 21-22) «Заєць та Їжак», Іван Франко. Про що домовився Їжак зі своєю жінкою? Що Їжачиха стане в кінці борозни і, коли Заєць прибіжить, підведе голову й крикне: «А я вже тут!» Придумай продовження казки. Заєць добіг до кінця ниви, а там Їжачиха: «А я вже тут!» Заєць не повірив і побіг назад, а на другому кінці його зустрів Їжак: «А я вже тут!» Так Заєць бігав, доки не впав зі втоми. Відтоді він більше ніколи не сміявся з Їжака. Як розумний Їжак обхитрив Зайця? Їжак поставив свою жінку, дуже схожу на нього, в кінці борозни, а сам став на початку. Куди б Заєць не прибіг, там уже був «Їжак». Вправа 2 (сторінка 22) Випиши з тексту особові займенники. Визнач їх особу і число. Із трьома займенниками склади і запиши речення. Мною (1-ша ос., одн.), мені (1-ша ос., одн.), я (1-ша ос., одн.), ти (2га ос., одн.), вона (3-тя ос., одн.), неї (3-тя ос., одн.), вони (3-тя ос., мн.). Вона зупинилася біля нашого класу й запитала дозволу зайти. До неї на свята приїхали рідні із села.

Зі мною дружать всі діти нашого класу. Вправа 3 (сторінка 22) Прочитай прислів’я. Поясни їх значення. Дай землі, то й вона тобі дасть. — Хто дбає про землю, той має врожай. Гарно ти граєш, та танцювати неохота. — Гарні слова не завжди спонукають до дії. Ми з тобою, як риба з водою. — Ми нерозлучні друзі. Сім літ минуло, як музика грала, а він ще й тепер скаче. — Хтось досі радіє з давньої події. Скажи мені, хто твій друг, а я скажу, хто ти. — Про людину можна судити з її друзів. Спиши. Підкресли займенники, надпиши їх особу і число. Дай землі, то й вона (3-тя ос., одн.) тобі (2-га ос., одн.) дасть. Гарно ти (2-га ос., одн.) граєш, та танцювати неохота. Ми (1-ша ос., мн.) з тобою (2-га ос., одн.), як риба з водою. Сім літ минуло, як музика грала, а він (3-тя ос., одн.) ще й тепер скаче. Скажи мені (1-ша ос., одн.), хто твій друг, а я (1-ша ос., одн.) скажу, хто ти (2-га ос., одн.). Вправа 4 (сторінка 22) Прочитай текст. Знайди в ньому займенники. Визнач їх особу і число. Ми (1-ша ос., мн.), у нас (1-ша ос., мн.), ми (1-ша ос., мн.), ми (1-ша ос., мн.), ми (1-ша ос., мн.). Спиши текст, змінюючи займенники так, щоб розповідь велася від 1-ої особи однини. Я блукав зимовим лісом. Настрій у мене був піднесений. Я спостерігав за веселим танком тендітних сніжинок. Та раптом почув жалібне попискування. Під засніженим кущиком я побачив зайчика, який потрапив у сильце... Склади і запиши продовження тексту, використовуючи займенники. Я обережно підійшов до кущика, розплутав сильце й випустив зайчика. Він радісно стрибнув, наче подякував мені, і зник у лісі.

ВІДМІНЮВАННЯ ЗАЙМЕННИКІВ 1-ОЇ ОСОБИ ОДНИНИ І МНОЖИНИ Вправа 1 (сторінка 23-24) Прочитай уривок із казки з паліндромами. ✔Де відбуваються події казки? Події казки відбуваються у підземеллі, куди Івасик забрався у пошуках таємниць. ✔Що таке паліндроми? Прочитай. Паліндроми, тобто читаються однаково як з початку, так і з кінця. ✔ Чи зможеш допомогти Івасикові? Звичайно, я готовий допомогти Івасикові! Щоб вирішити загадки, йому потрібно правильно відгадати слова, які заховані під «ТУДИСЮДИ» у кожній із них. ✔ Придумайте казку з паліндромами. Жив у маленькому селі хлопчик на ім'я Пилип. Він був дуже веселим хлопчиком. Пилип завжди мав цікаві ідеї та вмів розважати своїх друзів. Одного разу, Пилип вирішив побудувати величезний лабіринт у саду біля свого будинку. Він планував, що це буде найбільший і найскладніший лабіринт, який будь-коли бачили люди. Пилип вправно працював, використовував дерев'яні дошки, кущі, квіти та каміння, щоб створити заплутані стежки та приховані переходи. І ось, нарешті, лабіринт був готовий! Пилип запросив своїх друзів — Ганну, Іллю, Діму та Олю — на велику пригоду. Вони весело вирушили в лабіринт, готові витримати будь-які труднощі. Під час своєї подорожі вони зустріли багато цікавих речей: квітучі гаї, струмочки, дивовижних тварин та чарівні місця. Проте найважче було долати заплутані стежки та знаходити правильний шлях. Але Пилип знаходив вихід! Він вміло використовував паліндроми — слова, які можна читати однаково як зліва направо, так і справа наліво. Він розміщував їх поруч із розгалуженнями та перехрестями, щоб підказати своїм друзям правильний шлях. І, нарешті, після багатьох пригод та викликів, друзі вибралися з лабіринту, дуже щасливі і задоволені своєю подорожжю. Вони дійшли висновку, що найважливіше — це не тільки досягнення кінцевої мети, але й радість самого шляху, особливо коли цей шлях

прикрашений дружбою та винахідливістю. Пилип та його друзі завжди пам'ятатимуть цю незабутню подорож лабіринтом паліндромів. Вправа 2 (сторінка 24) Розглянь на форзаці таблицю відмінювання займенників 1-ої особи однини і множини. Зроби висновок про відмінкові форми цих займенників. Займенники я, ми змінюються за відмінками, і в різних відмінках мають зовсім різні форми: я — мене — мені — мною; ми — нас — нам — нами. Зверни увагу на форми займенників у родовому і знахідному відмінках. Склади і запиши з ними речення. У родовому і знахідному відмінках форми однакові: мене, нас. У мене (Р. в.) є молодша сестричка. Учителька викликала мене (Зн. в.) до дошки. Біля нас (Р. в.) сіла пташка. Бабуся чекала нас (Зн. в.) на свята. Вправа 3 (сторінка 24) Випиши з тексту займенники 1-ої особи. Визнач їх число і відмінок. Я (одн., Н. в.) — «Та я, діду…»; (у) мене (одн., Р. в.); я (одн., Н. в.) — «Я загадаю…»; я (одн., Н. в.) — «як і я»; я (одн., Н. в.) — «Я називатиму…»; (до) мене (одн., Р. в.); я (одн., Н. в.) — «а я років із десять відпочину». Вправа 4 (сторінка 24) Запиши займенники я, ми у потрібній формі. Визнач відмінок. Допоміг (кому?) мені, нам (Д. в.). Зустріла (кого?) мене, нас (Зн. в.). Радів (з ким?) зі мною, з нами (Ор. в.). Вправа 5 (сторінка 24) Прочитай текст. Підбери до нього заголовок. Краса рідної землі Спиши, ставлячи займенник ми у потрібному відмінку. Невичерпним джерелом видається нам краса рідної матінки землі. Радують нас її багатство й щедрість. Та не слід нам забувати, що й природа чекає від нас вдячного піклування. Бережімо природу! Усно перебудуй текст, щоб розповідь велася від 1-ої особи однини.

Невичерпним джерелом видається мені краса рідної матінки землі. Радують мене її багатство й щедрість. Та не слід мені забувати, що й природа чекає від мене вдячного піклування. ВІДМІНЮВАННЯ ЗАЙМЕННИКІВ 2-ОЇ ОСОБИ ОДНИНИ І МНОЖИНИ Вправа 1 (сторінка 25-26) «Авіа, пташиний диспетчер», Оксана Лущевська. Де відбуваються події казки? В аеропорту: Авіа сидить на диспетчерській вежі й спостерігає за літаками. Чому Авіа не може швидко літати? Прочитай. «Він ніколи не зможе літати так просто й вільно, як літак. Бо його крила слабкі. Ще коли був пташеням, Авіа поранив їх». Про яку подію Авіа прочитав у газеті? Про те, як у Віденському аеропорту мало не зіткнулися два літаки, але авіадиспетчери вчасно помітили помилку й перенаправили український літак на іншу смугу. Ніхто не постраждав. Вправа 3 (сторінка 26) Прочитай текст. Добери до нього заголовок. Бережіть ліс Випиши з тексту займенники. Визнач їх особу, число і відмінок. Вам (2-га ос., мн., Д. в.), ви (2-га ос., мн., Н. в.), (з) вами (2-га ос., мн., Ор. в.), вас (2-га ос., мн., Зн. в.), (на) вас (2-га ос., мн., М. в.). Запиши текст, змінюючи займенники так, щоб розповідь велася від 2-ої особи однини. Тобі неодноразово доводилося бувати в лісі. Там ти відпочивав, отримував насолоду від спілкування з природою. З тобою траплялися різні веселі пригоди, які залишили в пам’яті незабутні спогади. Тебе зачаровували пахощі квітів, зелень трав, чудовий спів пташок. Пам’ятай, що і на тобі лежить відповідальність за чистоту і красу наших лісів! Вправа 4 (сторінка 26) Склади і запиши за змістом тексту чотири запитання, вживаючи займенники ти, ви в різних відмінках. 1. Ти бував у лісі? 2. Що ви там робили?

3. Чи траплялися у вас пригоди в лісі? 4. Яка на тобі лежить відповідальність? ВІДМІНЮВАННЯ ЗАЙМЕННИКІВ 3-ОЇ ОСОБИ ОДНИНИ І МНОЖИНИ Вправа 1 (сторінка 27-28) «Авіа, пташиний диспетчер», Оксана Лущевська. Хто такі авіадиспетчери? Авіадиспетчери — люди, які керують рухом літаків у небі й на аеродромі, щоб літаки не зіткнулися. Чому Авіа хотів стати пташиним диспетчером? Щоб рятувати інших птахів: керувати польотами птахів для їхньої безпеки в небі, допомагати їм уникати небезпек у повітрі й тікати від хижаків. Прочитай слова, які доводять, що Авіа — оптиміст. «Авжеж, він, спортивний птах, невдаха із пошкодженими крилами, міг би робити щось аж таке важливе. — Авіа — пташиний диспетчер! Приємно познайомитися». Визнач тему та ідею казки. Тема — розповідь про голуба Авіа, який мріяв стати пташиним авіадиспетчером. Ідея — навіть із вадами можна знайти важливу справу й допомагати іншим; треба вірити в себе. Позитивне мислення. Продовж речення. Хоч Авіа і мав пошкоджені крила, але... Хоч Авіа і мав пошкоджені крила, але мріяв стати пташиним диспетчером і рятувати інших птахів. Вправа 2 (сторінка 28) Розглянь на форзаці таблицю відмінювання займенників 3-ої особи однини і множини. Зроби висновок про відмінкові форми цих займенників. Зверни увагу на форми займенників в орудному відмінку. Займенники він, вона, воно, вони змінюються за відмінками. В орудному відмінку вони мають форми ним, нею, ним, ними. У яких відмінках займенники мають паралельні форми?

Займенники 3-ої особи мають паралельні форми в родовому та знахідному відмінках: його — нього, її — неї, їх — них (форми з нвживаються після прийменників: у нього, до неї, для них). Випиши з тексту виділені займенники, визнач їх особу, число і відмінок. Він (3-тя ос., одн., Н. в.), вони (3-тя ос., мн., Н. в.), (на) його (очах) — 3-тя ос., одн., Р. в. Вправа 3 (сторінка 28) Прочитай прислів’я і приказки. Поясни їх зміст. Ніхто не знає, коли йому щастя усміхнутися має. — Щастя приходить несподівано. Про них вже й сови гудуть. — Про когось говорять усі. Як з каменю води, так з нього правди. — Від брехуна правди не почуєш. Дівчина — як верба: її не поливай, а вона росте. — Діти ростуть швидко й непомітно. Час — не віл, його не підженеш. — Час іде своєю мірою, його не прискориш. Спиши. Підкресли займенники. Надпиши їх особу, число і відмінок. Ніхто не знає, коли йому (3-тя ос., одн., Д. в.) щастя усміхнутися має. Про них (3-тя ос., мн., Зн. в.) вже й сови гудуть. Як з каменю води, так з нього (3-тя ос., одн., Р. в.) правди. Дівчина — як верба: її (3-тя ос., одн., Зн. в.) не поливай, а вона (3-тя ос., одн., Н. в.) росте. Час — не віл, його (3-тя ос., одн., Зн. в.) не підженеш. Письмо для себе. Чи згідний/згідна ти із думкою, що справжній друг — то велика цінність? Свої роздуми запиши. Уживай займенники. Я згідний, що справжній друг — то велика цінність. Йому можна довірити таємницю, з ним весело гратися й легко долати труднощі. Справжній друг підтримає тебе в біді й порадіє разом із тобою. Я ціную своїх друзів і намагаюся бути для них вірним другом. ВІДМІНЮВАННЯ ОСОБОВИХ ЗАЙМЕННИКІВ Вправа 1 (сторінка 29-30) П’єса «Горіхові Принцеси», Леся Мовчун. Де відбуваються події?

У королівському палаці та в хатині Чаклунки. Як мачуха вирішила позбутися Джоан? Мачуха пішла до Чаклунки й попросила зробити Джоан бридкою: щоб у неї виросли ріжки, а обличчя вкрилося шерстю, як морда теляча. Вправа 2 (сторінка 30) Провідміняй за відмінками виділені в п’єсі займенники, поставивши їх, де необхідно, спочатку в початковій формі. Н. в. вона, я, він Р. в. її, мене, його Д. в. їй, мені, йому Зн. в. її, мене, його Ор. в. нею, мною, ним М. в. на ній, на мені, на ньому. Вправа 3 (сторінка 30) Спиши прислів’я, роз’єднавши слова. Поясни його. Випиши займенники і проаналізуй їх як частину мови (схема аналізу на форзаці). Роби добро, і воно сторицею до тебе повернеться. Воно – займенник, поч. ф. – воно, особовий, с. р., одн., 3-тя ос., Н. в., підмет. Тебе – займенник, поч. ф. – ти, особовий, 2-га ос., одн., Р. в., другорядний член реч. Вправа 4 (сторінка 31) Прочитай текст. З якого твору цей уривок? Це уривок із казки Льюїса Керрола «Аліса в Країні Чудес». Спиши текст. Підкресли займенники, надпиши їх особу, число і відмінок. Бідна Аліса! Коли вона (3-тя ос., одн., Н. в.) підійшла до дверцят, то згадала, що забула золотий ключик, а коли повернулася до стола, то побачила, що ключик їй (3-тя ос., одн., Д. в.) не дістати. А його (3-тя ос., одн., Зн. в.) було так добре видно крізь скло! Аліса спробувала видертися на стіл по ніжці, але вони (3-тя ос., мн., Н. в.) були слизькі. І, хоч як вона (3-тя ос., одн., Н. в.) старалася, та знай з’їжджала на підлогу. Дівчинка стомилася. З її очей потекли сльози.

Доведи, що цей твір є казкою. Своє міркування починай словами: «Я вважаю...», «На мою думку...». Будуючи висловлювання, уживай займенники. Я вважаю, що цей твір — казка. У ньому відбуваються чарівні, неймовірні події: Аліса потрапила в дивовижну країну, де вона то зменшується, то збільшується. На мою думку, такого в житті не буває, тому це казка. УЖИВАННЯ ЗАЙМЕННИКІВ З ПРИЙМЕННИКАМИ Вправа 1 (сторінка 31-32) П’єса «Горіхові Принцеси», Леся Мовчун. Як врятували принцеси царського сина? Це розповідається в продовженні п’єси: принцеси Ніколь і Джоан вирушили в дорогу й допомогли зачарованому принцові позбутися злих чар. Чому п’єса має таку назву? Бо зачарування з принцес зняли горіхи: сестри, які дружно допомагали одна одній, отримали чарівні горіхи від фей. Звідси й назва — «Горіхові Принцеси». Порівняй казку «Дідова дочка і бабина дочка» і п’єсу «Горіхові Принцеси». Склади діаграму Венна. «Дідова дочка і бабина дочка»: дід, баба, дві дочки; бабина дочка лінива й пихата; добра дочка отримує винагороду, а лиха — кару. Спільне: є мачуха (баба), яка не любить падчерку; падчерка добра й працьовита; добро перемагає зло. «Горіхові Принцеси»: король, принцеси Джоан і Ніколь, Чаклунка; зведені сестри дружать і допомагають одна одній. Створіть театральну програмку і запрошення на виставу «Горіхові Принцеси». Шановні батьки! Запрошуємо вас на виставу «Горіхові Принцеси» (автор — Леся Мовчун), яку підготували четвертокласники. Вистава відбудеться 22 березня в актовій залі. Ролі: Казкар, Онук, Джоан, Ніколь, Мачуха, Чаклунка, Король, Принц, Феї. Чекаємо на вас! Письмо для себе. Напиши відгук про побачену п’єсу. Мені дуже сподобалася вистава «Горіхові Принцеси». Найбільше вразила дружба сестер Джоан і Ніколь: хоч мачуха й Чаклунка

хотіли зробити Джоан бридкою, Ніколь не покинула сестру. Актори грали щиро, а костюми були дуже гарні. Вправа 3 (сторінка 33) Розглянь таблиці на форзаці. Зроби висновок про правопис займенників із прийменниками. Займенники з прийменниками пишемо окремо: у мене, з нами, до неї, серед нас, на них, перед тобою. З трьома займенниками з прийменниками склади і запиши речення. До неї прийшли подружки в гості. Серед нас є багато відмінників. З нами до театру ходила вчителька. Вправа 4 (сторінка 33) Спиши виділене речення. Підкресли займенник із прийменником. Поясни його правопис. Мачуха добре про неї подбала: Падчерка в роті ні ріски не мала. Займенник із прийменником пишемо окремо. Випиши з тексту займенники. Визнач їх особу, число і відмінок. Вам (2-га ос., мн., Д. в.), я (1-ша ос., одн., Н. в.), моя (1-ша ос., одн., Н. в.), вам (2-га ос., мн., Д. в.), (про) неї (3-тя ос., одн., Зн. в.), я (1ша ос., одн., Н. в.). Вправа 5 (сторінка 33) Спиши словосполучення, розкриваючи дужки й ставлячи займенники в потрібному відмінку. Співав (з ким?) з нами; уболівати (за кого?) за них; їхав (на кому?) на ньому; зустрілася (з ким?) з нею; порадів (за кого?) за мене; розмовляла (з ким?) з вами. З двома словосполученнями склади і запиши речення. Ми завжди вболіваємо за них на змаганнях. Учора бабуся довго розмовляла з вами по телефону. ПОБУДОВА СПОЛУЧЕНЬ СЛІВ І РЕЧЕНЬ ІЗ ЗАЙМЕННИКАМИ В РІЗНИХ ФОРМАХ Вправа 1 (сторінка 34-35) Байка «Коник-стрибунець», Леонід Глібов. Чому Коник прийшов до Мурав’я?

Настала зима, а Коник усе літо співав і не запасся їжею. Йому стало холодно й голодно, тож він прийшов до Мурав’я просити допомоги. Знайди і прочитай слова, у яких передано головну думку байки. — Проспівав ти літо, Боже, — Вдача вже твоя така, — А тепер танцюй, небоже, На морозі гопака! Оціни поведінку персонажів. Коник безтурботний і лінивий: усе літо співав, а про зиму не подбав. Муравей працьовитий і розважливий, але суворий. Чим байка відрізняється від вірша? Байка — невеликий повчальний твір, у якому людське життя зображено в образах тварин, рослин і речей; вона висміює вади й має повчання. У вірші цього може не бути. РАФТ. Роль — Коник, аудиторія — зима, формат — SMS, тема — не поспішай приходити. Зимонько, не поспішай, будь ласка! Я ще не встиг підготуватися: у мене немає ні хатинки, ні запасів. Дай мені трохи часу! Коник. Письмо для себе. Уяви, що ти прочитав/прочитала цю історію в соцмережі. Напиши міркування про вчинок Мурав’я. Муравей правий, що Коникові треба було працювати влітку. Але, на мою думку, Мурав’ю варто було пожаліти Коника й пустити його погрітися, щоб той не загинув. А Коник наступного літа вже не лінувався б. Порівняй ці дві байки. Склади діаграму Венна. Байка Леоніда Глібова: Коник-стрибунець просить допомоги, Муравей відмовляє. Спільне: персонажі — Коник і Муравей; Коник співав усе літо, а взимку залишився ні з чим; байки вчать працювати. Байка Богдана Лепкого: інші слова й подробиці розмови Коника з Муравлем. Вправа 2 (сторінка 35) Випиши з байки займенники. Проаналізуй їх як частину мови. Він — займенник, початкова форма він, особовий, 3-тя ос., одн., Н. в.

Я — займенник, початкова форма я, особовий, 1-ша ос., одн., Н. в. Йому — займенник, початкова форма він, особовий, 3-тя ос., одн., Д. в. Тебе — займенник, початкова форма ти, особовий, 2-га ос., одн., Зн. в. Ти — займенник, початкова форма ти, особовий, 2-га ос., одн., Н. в. Твоя — займенник, початкова форма твій, присвійний, ж. р., одн., Н. в. Із цими займенниками склади і запиши речення. Він прочитав книжку про динозаврів. Я сьогодні прийшла до школи вчасно. На день народження йому подарували самокат. Мама чекає тебе вдома. Ти виконав домашнє завдання? Твоя сестричка дуже весела. Вправа 3 (сторінка 35) Прочитай початок тексту. Добери до нього заголовок. Музикант Спиши текст. Підкресли займенники. Надпиши їх особу, число і відмінок. У саду на лаві сидів Музикант. Він (3-тя ос., одн., Н. в.) грав на флейті. До його (3-тя ос., одн., Р. в.) чудової пісні прислухалися... Склади і запиши продовження тексту. Уживай займенники. ...дерева, кущі, трави й пташки. Навіть кіт ліг біля його ніг. Музикант грав про все, що його оточувало. Раптом налетіла хмара. Він сховав флейту й пішов додому, а вони ще довго згадували його чарівну мелодію. Вправа 4 (сторінка 35) Спиши, розкриваючи дужки. Надпиши особу, число і відмінок займенників. Маленький хлопчик їхав верхи на молодому коні. Побачив це бик і говорить йому (3-тя ос., одн., Д. в.): — І не соромно тобі (2-га ос., одн., Д. в.), здоровому коневі, щоб маленький хлопчисько примушував тебе (2-га ос., одн., Зн. в.) йти, куди він (3-тя ос., одн., Н. в.) захоче? Відповів кінь йому (3-тя ос., одн., Д. в.): — А чи багато мені (1-ша ос., одн., Д. в.) було б честі, якби я (1-ша ос., одн., Н. в.) його (3-тя ос., одн., Зн. в.) на землю скинув?

УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО ПРО ЗАЙМЕННИК Вправа 1 (сторінка 36) Байка «Два Ведмеді», Іван Чопей. Хто головні герої байки? Два Ведмеді-побратими. Про що розмовляли Ведмеді? Один Ведмідь зібрався за кордон шукати щастя й багатого життя, а другий вирішив залишитися у своєму краї й працювати, щоб рідний ліс процвітав. З ким із них ти погоджуєшся? Чому? Свою думку обґрунтуй. Я погоджуюся з другим Ведмедем: щастя треба будувати вдома, працюючи для рідного краю, а не шукати там, де все вже готове. Створіть мапу думок зі словом займенник. Займенник: вказує на предмети, ознаки, кількість, але не називає їх; особові (я, ти, він, вона, воно, ми, ви, вони); змінюються за відмінками; з прийменниками пишуться окремо; уживаються замість іменників, прикметників, числівників. Вправа 2 (сторінка 37) Випиши з байки займенники. Проаналізуй їх як частини мови. Ти — займенник, початкова форма ти, особовий, 2-га ос., одн., Н. в. Я — займенник, початкова форма я, особовий, 1-ша ос., одн., Н. в. Мені — займенник, початкова форма я, особовий, 1-ша ос., одн., Д. в. Ваші — займенник, початкова форма ваш, присвійний, мн., Н. в. Цім — займенник, початкова форма цей, вказівний, ч. р., одн., М. в. Свій — займенник, присвійний, ч. р., одн., Зн. в. Письмо для себе. Поміркуй, а що б зробив/зробила ти, щоб змінити на краще життя в своїй країні. У висловлюванні вживай займенники. Кожен із нас може зробити свою країну кращою. Я старанно вчуся, не смічу, поважаю старших і допомагаю тим, хто потребує. Ми з друзями садимо дерева біля школи. Якщо всі ми будемо добрими й працьовитими, наша країна процвітатиме. Вправа 3 (сторінка 37) Прочитай текст. Яка його тема і мета? Тема — верба як символ українського народу. Мета — розповісти, чому верба дорога українцям.

Відредагуй текст і запиши. Здається, верба — звичайне дерево. Але скільки з нею пов’язано цікавих історій! Вона стала своєрідним символом українського народу. Великий Кобзар на засланні висадив саме гілочку верби. Він доглядав її, оберігав від пекучого сонця. Вона нагадувала йому рідну Україну. Зроби висновок про значення займенників у мовленні. Займенники допомагають уникати повторення тих самих слів. Вправа 4 (сторінка 37) Прочитай текст. Добери до нього заголовок. Батьківщина Від якої особи ведеться розповідь? Від 2-ої особи однини (ти). Запиши текст, перебудувавши його так, щоб розповідь велася від 1-ої особи однини. Батьківщина — це земля, на якій я народився. Куди б не закинуло мене життя, завжди пам’ятаю рідну мову, якою мати співала мені колискові пісні. Не забуваю рідну землю, по якій я ступав перші кроки, отчий дім, де промайнуло моє дитинство. ДОСЛІДЖУЮ ДІЄСЛОВО Вправа 1 (сторінка 38-39) «Дюймовочка», Ганс Крістіан Андерсен. Чому дівчинку назвали Дюймовочкою? Бо вона була на зріст не більше дюйма. Прочитай абзац, у якому розповідається про те, як вона жила. «Блискуча лакована шкаралупка грецького горіха була їй за колисочку, блакитні пелюстки фіалок — матрацом, а пелюстка троянди — ковдрою. Там вона спала вночі, а вдень бавилася на столі...» Склади текст із виділеними в казці п’ятьма словами й шостим — літак. Жила-була крихітна дівчинка Дюймовочка, що з’явилася з ячмінного зерна, яке дала жінці чаклунка. Дівчинка виросла в квітці, схожій на тюльпан. Якось вона побачила в небі літак і

замріялася про далекі подорожі. Ластівка пообіцяла покатати її над полями, як справжній літак. Вправа 2 (сторінка 39) Розгадай ребус. Дюймовочка. З останнього абзацу казки випиши слова, що вказують на дії, які виконувала особа, зашифрована в ребусі. Постав до цих слів запитання. До якої частини мови вони належать? Вміла (що робила?), співати (що робити?), співала (що робила?). Ці слова — дієслова. Вправа 3 (сторінка 39) Спиши абзац, у якому розповідається про те, як з’явилася на світ Дюймовочка. Підкресли дієслова. Дома посадила ячмінне зерно, і одразу ж з нього виросла велика чудова квітка, схожа на тюльпан. — Яка мила квітка! — сказала жінка і поцілувала гарні червоні з жовтим пелюстки, і тільки вона їх поцілувала, як у квітці щось тріснуло і квітка зовсім розкрилась. Тепер було видно, що це справжній тюльпан, але всередині квітки, на зеленій маточці, сиділа крихітна дівчинка, така гарненька та ніжна! Вона була на зріст не більше дюйма. Тому її й назвали Дюймовочкою. З якими словами вони зв’язані в реченні? Яке значення дієслів у мовленні? Дієслова зв’язані переважно з іменниками й займенниками: (жінка) посадила, квітка виросла, жінка сказала, квітка розкрилась, дівчинка сиділа, вона була. Дієслова називають дії предметів і роблять розповідь живою, динамічною. ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО ПРО ДІЄСЛОВО ЯК ЧАСТИНУ МОВИ Вправа 1 (сторінка 40-41) «Дюймовочка», Ганс Крістіан Андерсен. Чому жаба забрала Дюймовочку? Жаба вирішила, що Дюймовочка буде гарною дружиною для її сина. Куди вона поставила горіхову шкаралупку з дівчинкою? Чому?

Посеред струмка на широкий лист латаття, щоб дівчинка не змогла втекти. Прочитай, що побачила Дюймовочка, коли прокинулася. «Навколо, з усіх сторін великого зеленого листа, була вода, і дівчинка ніяк не могла потрапити на землю». Вправа 2 (сторінка 41) Випиши з тексту виділені слова й підбери до них антоніми. Вскочила — вискочила; схопила — відпустила; сказати — промовчати; втекти — залишитися; заплакала — засміялася. З двома утвореними парами склади і запиши речення. Перш ніж щось сказати, добре подумай: іноді краще промовчати. Малятко спершу заплакало, а потім засміялося. Вправа 3 (сторінка 41) Прочитай прислів’я. Як ти їх розумієш? Людину по одежі стрічають, а по розуму випроводжають. — Спершу звертають увагу на вигляд, а цінують за розум. Умій сказати, умій і змовчати. — Треба знати, коли говорити, а коли мовчати. Краще віддати своє, ніж узяти чуже. — Чужого брати не можна. З чим прийшов, із тим і пішов. — Нічого не здобув. Удар забувається, а слово пам’ятається. — Образливе слово ранить сильніше за удар. Спиши прислів’я. Підкресли антоніми. Досліди, якою частиною мови вони виражені. Людину по одежі стрічають, а по розуму випроводжають. Умій сказати, умій і змовчати. Краще віддати своє, ніж узяти чуже. З чим прийшов, із тим і пішов. Удар забувається, а слово пам’ятається. Антоніми виражені переважно дієсловами (своє — чуже — займенники). Зроби висновок про їх значення в мовленні. Антоніми-дієслова протиставляють дії й роблять мовлення виразнішим. Вправа 4 (сторінка 41) Прочитай текст. Добери до нього заголовок. Зайчик-боягуз Випиши з тексту синоніми. Поясни їх роль у мовленні.

Гойдатися, колихатися; шелестіти, шарудіти; біжить, мчить, несеться; б’ється, стукотить, тріпоче. Синоніми допомагають уникнути повторів і точніше передати дію. Склади і запиши продовження тексту. Уживай синоніми, виражені дієсловами. Зайчик примчав до кущів ліщини, сховався, затаївся й тремтить, дрижить від страху. Прислухався — навколо тиша. Заєць заспокоївся, зрадів, що все обійшлося, і задрімав. ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО ПРО ДІЄСЛОВО ЯК ЧАСТИНУ МОВИ Вправа 1 (сторінка 42-43) «Малий і Карлсон, що живе на даху», Астрід Ліндґрен. Куди Карлсон запросив Малого? На ґаночок біля свого будиночка на даху — на бенкет із булочками й шоколадом. Прочитай, як Карлсон ділив булочки. «— Ми поділимо їх справедливо: ти бери сім, і я сім. — Але ж так не вийде, — заперечив Малий. — Сім і сім буде чотирнадцять, а тут тільки десять булочок. Карлсон швиденько згорнув докупи сім булочок. — Принаймні це мої, — заявив він». Чи сподобався Малому бенкет? Прочитай. «На такому приємному бенкеті Малий ще зроду не був. — Як мені тут гарно, — сказав хлопець». Вправа 2 (сторінка 43) Прочитай і спиши речення. Ой по горі роман цвіте, долиною козак іде... Сонце йде і за собою день веде. Погода така тиха, що навіть не помічаю, чи йде пароплав, чи стоїть. Над селами, над нивами, лугами, над долинами велика хмара йшла. Устромила голову лисичка до горнятка — не йде голова. Підкресли дієслово, яке повторюється. Поясни його значення в кожному реченні. У якому реченні дієслово іти (йти) вживається в прямому значенні, а в яких — у переносному? У першому реченні (козак іде — рухається пішки) — пряме значення. В інших — переносне: сонце йде (сходить, рухається

небом), пароплав іде (пливе), хмара йшла (насувалася), не йде голова (не пролазить). Вправа 3 (сторінка 43) Випиши з кожної групи слів те сполучення слів, у якому багатозначне слово вжите у переносному значенні. Летить пісня; небо плаче; світяться очі; шепоче вітер; загубити час. Вправа 4 (сторінка 43) Попрацюй із тлумачним словником. Дізнайся, у яких значеннях може вживатися дієслово сміється. Склади і запиши речення з різними значеннями цього слова. Сміється — 1) видає сміх від радості, веселощів; 2) глузує, насміхається з когось; 3) (переносне) радісно сяє, яскріє. Сергійко читає комікс і голосно сміється. Не можна сміятися з чужих помилок. На небі сміється весняне сонечко. Вправа 5 (сторінка 43) Спиши виділене речення. Підкресли дієслова. У якому значенні вони вжиті? Малому аж захотілося обняти його, і він спробував обняти Карлсона, але той відштовхнув хлопця. Усі дієслова вжито в прямому значенні. НЕОЗНАЧЕНА ФОРМА ДІЄСЛОВА Вправа 1 (сторінка 44-45) «Малий і Карлсон, що живе на даху», Астрід Ліндґрен. Що таке булочкова гарячка? Так Карлсон жартома назвав «хворобу», якою, за його словами, хворіють, коли з’їдять забагато булочок. Як Карлсон лікував Малого? Карлсон примусив його лягти на ґаночок і став бризкати йому шоколадом в обличчя, а останню булочку з’їв сам. Складіть п’єсу на основі прочитаної казки. Дійові особи: Малий, Карлсон. Карлсон. О, як мені добре! (Пильно дивиться на Малого.) Тобі, певно, недобре! Типова булочкова гарячка. Малий. Тоді в тебе ще більша булочкова гарячка!

Карлсон. Ні, я вже хворів нею, коли мені було три роки. Лягай-но! (Бризкає шоколадом.) Більше ані булочки, а то помреш! (З’їдає булочку.) Малий. Тепер вона вже не самітна. Карлсон (гладить живіт). Ні, тепер вона разом з іншими сімома, і їй там добре! Створіть афішу до придуманої п’єси. Шкільний театр запрошує на прем’єру! «Малий і Карлсон, що живе на даху» за казкою Астрід Ліндґрен. 15 березня о 14:00, актова зала. Вхід вільний! Вправа 2 (сторінка 45) Прочитай прислів’я. Поясни їх зміст. Хто хоче багато знати, тому треба менше спати. — Щоб багато знати, треба наполегливо вчитися. Краще добре робити, як погано говорити. — Справи важливіші за слова. У криницю воду лити — тільки людей смішити. — Не треба робити безглуздих справ. Спиши прислів’я, підкресли дієслова. Хто хоче багато знати, тому треба менше спати. Краще добре робити, як погано говорити. У криницю воду лити — тільки людей смішити. Поміркуй, чи можна визначити час дії, вираженої цими дієсловами, чи її виконавця. Перевір свій висновок за поданим правилом. У дієсловах знати, спати, робити, говорити, лити, смішити не можна визначити ні часу, ні виконавця дії: це неозначена форма дієслова. Вправа 3 (сторінка 45) З останнього абзацу казки випиши дієслова і постав їх у неозначеній формі. Погладив — погладити; було — бути; лежав — лежати; думав — думати; бути; наївся — наїстися; віддав — віддати. Вправа 4 (сторінка 45) Прочитай дієслова. Доведи, що вони вжиті в неозначеній формі.

Приходити, роздягнутися, знайти, не розмовляти, не їсти, не виходити, аплодувати — відповідають на питання що робити? що зробити?, мають суфікс -ти, не вказують на час і виконавця дії. Опираючись на запропоновані слова, склади і запиши поради, які допоможуть Карлсонові правильно поводитися в театрі. 1. До театру треба приходити вчасно. 2. Слід роздягнутися в гардеробі. 3. Треба знайти своє місце за квитком. 4. Під час вистави не розмовляти, не їсти, не виходити із зали. 5. Наприкінці вистави аплодувати акторам. НЕОЗНАЧЕНА ФОРМА ДІЄСЛОВА Вправа 1 (сторінка 46-47) «Королева бджіл», брати Грімм. Прочитай заголовок. Подумай, про що буде розповідатися в казці. Про бджіл та їхню королеву. Куди подалися королевичі? У світ шукати пригод. Що вони робили біля мурашника, біля озера та біля бджолиного дупла? Прочитай. Старші брати хотіли розкидати мурашник, вполювати качок на озері й розпалити багаття під деревом, щоб подушити бджіл і забрати мед, але Нерозумник не дав їм: «Не чіпайте їх, мені буде дуже тяжко, як ви…» Вправа 2 (сторінка 47) Випиши з тексту дієслова в неозначеній формі. Постав до них питання. З трьома дієсловами склади і запиши речення. Шукати (що робити?), сміятися (що робити?), домогтися (що зробити?), розкидати (що зробити?), подивитися (що зробити?), вполювати (що зробити?), розпалити (що зробити?), подушити (що зробити?), забрати (що зробити?). Шукати гриби в лісі — моє улюблене заняття. Ми з татом вирішили розпалити багаття. Зі школи мене обіцяв забрати тато. Вправа 3 (сторінка 47)

Прочитай фразеологізми. Вибери з довідки дієслова, які будуть їх тлумаченням. Спиши за зразком. Підкресли дієслова в неозначеній формі. Надувати губи — ображатися. Накивати п’ятами — втекти. Робити з мухи слона — перебільшувати. Пекти раків — червоніти. Байдики бити — ледарювати. Вправа 4 (сторінка 47) Від іменників утвори спільнокореневі дієслова в неозначеній формі. Запиши парами. Познач корінь. Праця —

; малювання —

; зелень —

;

життя — ; сміх — ; мовчання — . Зроби звуко-буквений аналіз виділених слів. Малювання — [мал’ува́н’:а]: 4 склади, 9 букв, 8 звуків (букви нн позначають один довгий звук [н’:]). Життя — [жит’:а́]: 2 склади, 5 букв, 4 звуки (букви тт позначають один довгий звук [т’:]). Мовчання — [мовча́н’:а]: 3 склади, 8 букв, 7 звуків (букви нн позначають один довгий звук [н’:]).

ЧЕРГУВАННЯ ГОЛОСНИХ ЗВУКІВ У ДІЄСЛІВНИХ КОРЕННЯХ Вправа 1 (сторінка 48-49) «Королева бджіл», брати Грімм. Які завдання виконували старший і середній брат? Треба було за день визбирати в лісі з-під моху тисячу перлів зачарованих королівен. Старший брат знайшов лише сто перлин, а середній — двісті, і обидва обернулися в камінь. Як з цими завданнями впорався молодший брат? Прочитай.

Йому допомогли мурашки: вони визбирали всю тисячу перлів; качки дістали з озера ключ від спальні, а королева бджіл допомогла впізнати наймолодшу королівну. Чому королевич виконав ці завдання? Хто йому допоміг? Бо колись він захистив мурашок, качок і бджіл, а вони віддячили йому добром. Визнач тему та ідею казки. Тема — пригоди трьох королевичів. Ідея — добро повертається добром; доброта важливіша за силу й хитрість. Визнач елементи сюжету всієї казки: зав’язку, розвиток дії, кульмінацію, розв’язку. Зав’язка — Нерозумник знаходить братів, і вони разом вирушають у мандри. Розвиток дії — Нерозумник захищає мурашок, качок і бджіл; брати потрапляють до зачарованого замку; старші брати не виконують завдань і обертаються в камінь. Кульмінація — Нерозумник з допомогою тварин виконує всі три завдання. Розв’язка — чари спадають, брати оживають, Нерозумник одружується з наймолодшою королівною й стає королем. Вправа 3 (сторінка 49) Спиши подані слова. Познач у них корінь. Підкресли букви, що позначають звуки, які чергуються. —

(чергуються е — о);

—

(чергуються і — а);

—

(чергуються е — і); —

(чергуються о — а);

— — (чергуються е — и — нуль звука). Вправа 4 (сторінка 49) Випиши з тексту виділені дієслова. Зміни їх або добери споріднені так, щоб у них відбулося чергування. Виламати — виломити ([а] — [о]); принести — приношу ([с] — [ш]).

Письмо для себе. Чи доводилося тобі допомагати тваринам, які потрапили в біду? Напиши про це. Одного разу я почула, як на дереві жалібно нявкає кошеня: воно залізло високо й не могло злізти. Я покликала старшого брата. Він приніс драбину, виліз на дерево й обережно зняв кошеня. Ми нагодували його молоком, і тепер воно живе в нас. ЧЕРГУВАННЯ ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ У ДІЄСЛІВНИХ КОРЕНЯХ Вправа 1 (сторінка 50-51) «Чарлі і шоколадна фабрика», Роальд Дал. Де опинився Чарлі Бакет? Прочитай. У цеху винаходів: «На дверях був напис: «ЦЕХ ВИНАХОДІВ — СТОРОННІМ ВХІД ЗАБОРОНЕНО». <…> Зала нагадувала якусь відьомську кухню!» Про які солодкі винаходи він дізнався? Шпалери для облизування для дитячих кімнат, гаряче морозиво для холодних днів, гарячий лід для гарячих напоїв. Який винахід сподобався тобі? Чому? Мені сподобалося гаряче морозиво для холодних днів: узимку можна смакувати морозивом і не мерзнути. Письмо для себе. Солодощі майбутнього. Я думаю, що солодощі майбутнього будуть смачними й корисними: із фруктів, горіхів і меду, без шкідливих барвників. А ще цукерки, мабуть, змінюватимуть смак, як захочеш, і світитимуться в темряві. Вправа 3 (сторінка 51) Випиши з тексту виділені дієслова. Зміни їх так, щоб у них відбулося чергування приголосних звуків. Лизнути — лижу ([з] — [ж]); написано — пишу ([с] — [ш]); роблю — робити ([бл] — [б]). ЗМІНЮВАННЯ ДІЄСЛІВ ЗА ЧАСАМИ Вправа 1 (сторінка 52-53) «Чарлі і шоколадна фабрика», Роальд Дал. Що таке телевізійний шоколад? Прочитай.

«— Це тестувальна зала мого останнього й найвидатнішого винаходу — телевізійного шоколаду! Зараз я вишлю плитку свого найкращого шоколаду з одного кінця кімнати в другий — за допомогою телебачення!» Як у тестувальній залі «вислали» шоколад з одного кінця кімнати в другий? Умпа-лумпи принесли величезну плитку шоколаду, один із них потягнув донизу важіль рубильника — спалахнуло, і плитка зникла. Вона полетіла в повітрі мільйонами шматочків, а потім на екрані телевізора з’явилася маленька плиточка, і Чарлі взяв її з екрана. А тобі сподобався телевізійний шоколад? Так, це дуже цікавий і смішний винахід. Вправа 2 (сторінка 54) Прочитай прислів’я і приказки. Поясни їх. І в наше віконце заглянуло сонце. — І до нас прийшла радість. Кому місяць світить, тому й зорі всміхаються. — Тому, кому щастить, щастить у всьому. Коли сонечко пригріє, то й трава зазеленіє. — Усьому свій час; добро дає гарні наслідки. Спиши, підкресли дієслова. Поясни, коли відбувається дія в кожному реченні. І в наше віконце заглянуло сонце (дія відбулася — минулий час). Кому місяць світить, тому й зорі всміхаються (дія відбувається зараз — теперішній час). Коли сонечко пригріє, то й трава зазеленіє (дія відбудеться — майбутній час). Вправа 3 (сторінка 54) Випиши з тексту в три колонки по три дієслова теперішнього, минулого і майбутнього часу. Обґрунтуй свій вибір. Теперішній час (що робить?): летить, сидите, простягаєте. Минулий час (що зробив? що зробила?): з’явилося, схопився, зник. Майбутній час (що зроблю? що зробить?): вишлю, поширю, з’явиться. Склади і запиши три речення з різними часовими формами дієслова. Високо в небі летить орел. Андрійко схопився зі стільця й побіг у коридор. Завтра я поширю цю новину серед друзів.

ЗМІНЮВАННЯ ДІЄСЛІВ ЗА ЧИСЛАМИ Вправа 1 (сторінка 55) Вірш «Веселе слово», Дмитро Білоус. Що потрібно для гарного настрою? Для гарного настрою досить просто теплого людського жарту. Як ти розумієш останнє речення? Поясни. Гумор додає людині сили, коли вона радіє життю й має світлу, добру душу. Наведи приклад, коли жарт допоміг тобі подолати труднощі. Одного разу я дуже хвилювався перед контрольною. Друг розповів мені смішну історію, я засміявся, заспокоївся й добре написав роботу. Вправа 2 (сторінка 55-56) Прочитай вірш Наталі Забіли «Барвінок». А що про цю квітку можеш розповісти ти? Барвінок — вічнозелена рослина з синіми квітками; він цвіте ранньої весни. Барвінок — символ вічного життя й кохання. Випиши сполучення іменника з дієсловом за зразком. Визнач число дієслів, користуючись правилом. Метелиця (що робила?) гула (одн.); сніг (що робить?) лежить (одн.); листя (що робить?) стелиться (одн.); весна (що робить?) з’являється (одн.); цвіт (що робить?) квітне (одн.). Вправа 3 (сторінка 56) Випиши з вірша Дмитра Білоуса дієслова у дві колонки: у першу — ті, що вжиті в однині, а в другу — у множині. Однина: підносить, творить, йде, зустрічає, говорить, боїться, минув, звертав, надає, сяє. Множина: падайте, розсміялись, пройшли. Які дієслова ти не виписав/виписала? Чому? Не виписано дієслова забувати, упасти, посковзнутись, йти, усміхнутись: це неозначена форма, вона не змінюється за числами. Утвори від них часові форми. Запиши їх. Забувати — забуваю, забував, забуватиму. Йти — іду, йшов, ітиму. Упасти — упав, упаду. Посковзнутись — посковзнувся, посковзнуся.

Усміхнутись — усміхнувся, усміхнуся. Вправа 3 (сторінка 56) Прочитай текст. Добери до нього заголовок. Кульбабки як люди Спиши. Підкресли дієслова. Визнач їх число і час. Кульбабки не в’януть (мн., теп. ч.) і не опадають (мн., теп. ч.), як решта квітів, вони старіють (мн., теп. ч.), як люди. Коли надходить (одн., теп. ч.) їхній час, жовті голівки кульбабок вкриваються (мн., теп. ч.) сивиною — білими пухнастими волосками. Вітер зриває (одн., теп. ч.) їх і розносить (одн., теп. ч.) повсюди. Пушинки падають (мн., теп. ч.) на землю. А навесні з них знову виростають (мн., теп. ч.) квіти. Усно перебудуй текст так, щоб дієслова вживалися в однині. Кульбабка не в’яне і не опадає, як решта квітів, вона старіє, як люди. Коли надходить її час, жовта голівка кульбабки вкривається сивиною. Вітер зриває її і розносить повсюди. Пушинка падає на землю. А навесні з неї знову виростає квітка. ДІЄСЛОВА ТЕПЕРІШНЬОГО ЧАСУ Вправа 1 (сторінка 57) Вірш «Розумники», Грицько Бойко. Про яку відому казку згадує автор у вірші? Чому? Про казку «Дві кізочки»: там кізочки на кладці не поступилися одна одній і впали у воду, а тут козенята розминулися. Чому вірш має таку назву? Запропонуй свій варіант заголовка. Бо козенята вчинили розумно: одне лягло на кладці, а друге переступило через нього, і вони розминулися. Мій заголовок: «Двоє козенят на кладці». Порівняй вірш із казкою Михайла Коцюбинського «Дві кізочки». Склади діаграму Венна. «Дві кізочки»: кізочки вперлися рогами, не поступилися й упали у воду. Спільне: дві кізочки (козенята) зустрічаються на вузькій кладці через річку. «Розумники»: козенята домовилися, одне лягло, друге переступило, і обидва перейшли.

Вправа 2 (сторінка 57-58) Вірш «Про хлопчика Гната і гітопоната», Грицько Бойко. Чому Гнат написав не те слово, яке диктувала вчителька? Бо не слухав учительку: їв мармелад і дивився у вікно. Прочитай, як він працював на уроці. Чи уважно слухав учительку? «Ми ще пишемо, а Гнат Доїдає мармелад, Поглядає у вікно, — Написав уже давно...» Ні, неуважно. Що порадиш Гнату? Бути уважним на уроках і слухати вчительку. Вправа 3 (сторінка 58) Постав дієслова везти, співати, бачити, ходити у всіх особових формах теперішнього часу однини і множини. Запиши утворені форми дієслів. Познач закінчення. Однина: 1-ша ос. (я) що роблю? 2-га ос. (ти) що робиш?

,

, ,

,

3-тя ос. (він, вона, воно) що робить? Множина: 1-ша ос. (ми) що робимо? 2-га ос. (ви) що робите?

, , ,

, ,

, ,

,

, ,

,

3-тя ос. (вони) що роблять? , , , Вправа 4 (сторінка 58) Випиши з вірша Грицька Бойка «Розумники» дієслова теперішнього часу. Визнач їх особу і число. Тече (3-тя ос., одн.), ідуть (3-тя ос., мн.), хочеться (3-тя ос., одн.), лягає (3-тя ос., одн.), ступає (3-тя ос., одн.). З двома дієсловами склади і запиши речення. За селом тече тиха річечка. Учні ідуть до школи. Вправа 5 (сторінка 58)

Прочитай загадку Віктора Терена, замінивши дієслова, що в дужках, дієсловами теперішнього часу. Розгадай її. Відгадка — букви. Відредаговану загадку спиши. Підкресли дієслова. Визнач їх особу і число. Люди їх з дитинства знають (3-тя ос., мн.), Дружать (3-тя ос., мн.) з ними так давно! На папері засівають (3-тя ос., мн.), як добірнеє зерно. Письмо для себе. Поміркуй, чому слід звертати увагу на грамотність під час письма. Я вважаю, що грамотність дуже важлива. Грамотно написаний текст легко читати й розуміти. Коли людина пише з помилками, слово може змінити значення. Грамотне письмо показує, що людина поважає того, хто читатиме її текст. ДІЄСЛОВА МАЙБУТНЬОГО ЧАСУ Вправа 1 (сторінка 59) Гумореска «Вовки», Степан Руданський. Кого злякався хлопчик? Маленької мишки. Що в тебе викликало сміх? Те, як «сто вовків» поступово перетворилися на одну маленьку мишку з хвостиком, як шило. Чи бувають у житті такі ситуації? Наведи приклади. Так. Іноді люди з переляку чи для хвастощів перебільшують: хтось розповідає, що впіймав величезну рибу, а насправді вона була зовсім маленька. Вправа 2 (сторінка 59-60) Прочитай вірш Галини Гриненко «Коли нам весело буває?». Визнач його головну думку. Головна думка — нам весело тоді, коли ми робимо щось добре й корисне. Випиши з вірша дієслова майбутнього часу, постав до них питання. Яку дію називають ці дієслова?

Заспіває (що зробить?), заквітчаєм (що зробимо?), посадим (що зробимо?), обкопаєм (що зробимо?), зробим (що зробимо?). Ці дієслова називають дію, що відбудеться після моменту мовлення. Скориставшись таблицею, визнач особу і число виписаних дієслів. Заспіває — 3-тя ос., одн.; заквітчаєм, посадим, обкопаєм, зробим — 1-ша ос., мн. Вправа 3 (сторінка 60) Випиши з гуморески «Вовки» Степана Руданського три дієслова минулого часу. Збілів, гналось, ходило. Постав їх в усіх особових формах майбутнього часу однини і множини. Запиши утворені форми дієслова. Познач у них закінчення. Збіліти: (я)

, (ти)

, (вони) Гнатися: (я)

, (він)

, (ви)

. , (ти)

, (ви)

; (ми)

, (він) , (вони)

; (ми) .

Ходити: (я) буду ходити ( ), (ти) будеш ходити, (він) буде ходити; (ми) будемо ходити, (ви) будете ходити, (вони) будуть ходити. Із формою дієслова, яка відповідає на питання що будеш робити?, склади і запиши речення. Ти будеш ходити до школи пішки чи їздити автобусом? Вправа 4 (сторінка 60) Прочитай текст. Добери заголовок. Літній ранок Спиши. Підкресли дієслова. Визнач їх час, особу і число. Зійде (майб. ч., 3-тя ос., одн.) сонце. Заспівають (майб. ч., 3-тя ос., мн.) цвіркуни на всілякі лади, забринять (майб. ч., 3-тя ос., мн.) великі польові мухи, затріпочуть (майб. ч., 3-тя ос., мн.) крилами барвисті метелики понад колосистим морем. Природа оживе (майб. ч., 3-тя ос., одн.).

Продовж розповідь, вживаючи дієслова майбутнього часу. Запиши складений текст. Прокинуться люди й вийдуть у поле. Задзвенять коси, заскриплять вози. Діти побіжать до річки купатися. Почнеться новий гарний день. ПРАВОПИС ЗАКІНЧЕНЬ ДІЄСЛІВ 1-ОЇ ОСОБИ ОДНИНИ І МНОЖИНИ Вправа 1 (сторінка 61) Вірш «Сміхотусі, або хакерська атака на мамині коржики», Сашко Дерманський. Коли, для чого і як використовують смайлики? Смайлики використовують у повідомленнях, щоб передати настрій і почуття: радість, сміх, сум, здивування. Які рядки вірша, на твою думку, найсмішніші? ...А я щоб тим часом, Без зайвого гаму, На кухню пішов — І всі коржики згамав! Чому вірш має таку назву? Свою думку обґрунтуй. Бо хлопчик зробив смішний смайлик, щоб родина реготала біля комп’ютера, а сам тим часом потай з’їв мамині коржики — ніби «хакерська атака». РАФТ. Роль — четвертокласники, аудиторія — друзі, формат — пост, тема — цікаве про смайлики. Друзі, а ви знаєте, що перший смайлик з’явився понад сорок років тому? Його склали з двокрапки, дефіса й дужки :-). Тепер смайлики є в кожному телефоні. Ставте їх у повідомленнях — нехай усім буде весело! Вправа 2 (сторінка 62) Прочитай речення. Випиши з них дієслова 1-ої особи однини і множини. Беру, біжу, наваримо, повибігаємо, накачаємо, слухаю, милуюся. Визнач час дієслів, виділи закінчення. Зроби висновок про правопис особових закінчень дієслів 1-ої особи.

(теп. ч.),

(теп. ч.),

(майб. ч.),

(майб. ч.), (майб. ч.), (теп. ч.), (теп. ч.). У 1-ій особі однини дієслова мають закінчення -у, -ю; у 1-ій особі множини — -емо, -ємо або -имо, -їмо (залежно від закінчення 3-ої особи множини). Вправа 3 (сторінка 62) Прочитай вірш Ігоря Муратова «Ми з Оверком». Яка його головна думка? Головна думка — справжні друзі завжди разом і діляться всім. Спиши вірш, уставляючи потрібну літеру. Поясни свій вибір. Ми з Оверком дружимо, Живемо — не тужимо: Разом ходимо до школи, Поруч в класі сидимо, Разом з школи ідемо І не сваримось ніколи. Ми з ним ділимось усім, Бо на те ж ми друзі з ним! Дружать, тужать, ходять, сидять, сваряться, діляться (-ать, -ять) — тому пишемо -имо; живуть, ідуть (-уть) — тому пишемо -емо. Вправа 4 (сторінка 62) Спиши з вірша Сашка Дерманського перше речення. Підкресли дієслова, визнач їх час, особу і число. Створю (майб. ч., 1-ша ос., одн.) документик — Комп’ютерний файлик, — У ньому всміхнеться (майб. ч., 3-тя ос., одн.) Малесенький смайлик. ПРАВОПИС ЗАКІНЧЕНЬ ДІЄСЛІВ 2-ОЇ ОСОБИ ОДНИНИ І МНОЖИНИ Вправа 1 (сторінка 63-64) «Літавиця», Наталія Бонь. Прочитай абзац, у якому розповідається, хто така Літавиця.

«— Та ні, це не вигадка! Чесне слово! Літавицю ніхто не бачить, бо вона тільки вночі з’являється. Літає, як Гермес у «Астеріксі». Але в того крильця на сандалях, а в нашої Літавиці — чарівні чоботи. Червоні. Стукне ногою об ногу — і вперед. Вона — прадавній дух світанку». Чому хлопці хотіли її спіймати? Як вони вирішили це зробити? Бо, за словами Дениска, якщо в Літавиці відібрати чоботи, вона слухатиметься й робитиме все, що забажаєш. Хлопці домовилися зустрітися опівночі на лавці й відібрати в неї чобітки. Вправа 2 (сторінка 64) З останнього абзацу тексту випиши дієслова 2-ої особи. Визнач час і число. Познач закінчення. (майб. ч., одн.), (майб. ч., одн.). За таблицями на форзаці зроби висновок, які закінчення мають дієслова 2-ої особи однини і множини теперішнього та майбутнього часу. Якщо в 3-ій особі множини дієслова мають закінчення -уть, -ють, то в 2-ій особі пишемо -еш (-єш), -ете (-єте); якщо -ать, -ять — то иш (-їш), -ите (-їте). Вправа 3 (сторінка 64) Прочитай прислів’я. Поясни, як ти їх розумієш. Дерево зрубаєш — назад не поставиш. — Зробленого лиха не виправиш. Раніше встанеш — більше зробиш. — Хто рано встає, той більше встигає. Що знаєш, що вмієш — те за плечима не носиш. — Знання не обтяжують. Розуму не позичите і за гроші не купите. — Розум треба розвивати самому. За двома зайцями поженешся — жодного не впіймаєш. — Не берися за кілька справ одразу. Спиши прислів’я, уставляючи потрібну літеру. Поясни свій вибір. Дерево зрубаєш — назад не поставиш. Раніше встанеш — більше зробиш. Що знаєш, що вмієш — те за плечима не носиш. Розуму не

позичите і за гроші не купите. За двома зайцями поженешся — жодного не впіймаєш. Зрубають, встануть, знають, вміють, поженуться, впіймають (-уть, ють) — пишемо е, є; поставлять, зроблять, носять, позичать, куплять (-ать, -ять) — пишемо и. Письмо для себе. Як ти розумієш останнє прислів’я? Свої міркування запиши, будуючи їх так, щоб розповідь велася від 2-ої особи однини. Якщо ти берешся одразу за кілька справ, то не можеш як слід виконати жодної. Тому краще зосередься на одній справі, доведи її до кінця, а тоді вже переходь до іншої. ПРАВОПИС ЗАКІНЧЕНЬ ДІЄСЛІВ 3-ОЇ ОСОБИ ОДНИНИ І МНОЖИНИ Вправа 1 (сторінка 65-66) «Літавиця», Наталія Бонь. Як хлопці «полювали» за чобітками Літавиці? Прочитай. «Хлопці, не змовляючись, поповзли до лавки. За мить чобітки були вже в їхніх руках, і вони переможно застрибали навколо Літавиці». Ким насправді виявилася дівчинка? Звичайною дівчинкою Олесею, яка приїхала в гості до Петренків. Вправа 2 (сторінка 66) Випиши з тексту виділені дієслова. Визнач їх час, особу і число. Бачать — теп. ч., 3-тя ос., мн.; дають — теп. ч., 3-тя ос., мн. Запиши їх у 3-ій особі однини, визнач закінчення. , . Вправа 3 (сторінка 66) Прочитай текст. Добери до нього заголовок. Росинки Спиши текст, ставлячи дієслова, що в дужках, у потрібній формі. Визнач їх час, особу і число. Виділи закінчення, поясни їх правопис. На стебельці виблискує (теп. ч., 3-тя ос., одн.) росинка. Коли в неї заглядає (теп. ч., 3-тя ос., одн.) сонце, вона виграє (теп. ч., 3-тя ос., одн.) і мерехтить (теп. ч., 3-тя ос., одн.) різними барвами. Невеличкі росинки виглядають (теп. ч., 3-тя ос., мн.) сріблястими.

Вони віддзеркалюють (теп. ч., 3-тя ос., мн.) світ, який їх оточує (теп. ч., 3-тя ос., одн.). Люди говорять (теп. ч., 3-тя ос., мн.), що росинки схожі на перлинки. Виблискують, заглядають, виграють, віддзеркалюють, оточують (ють) — тому в 3-ій особі однини пишемо -є; мерехтять, говорять (ять) — тому пишемо -ить. Продовж розповідь, уживаючи дієслова 3-ої особи. Уранці росинки сяють на кожній травинці. Пташка п’є краплинку роси, а сонечко гріє землю. Коли сонце піднімається вище, росинки зникають. ДІЄСЛОВА МИНУЛОГО ЧАСУ Вправа 1 (сторінка 67-68) «Бабуся мого дитинства», Ігор Січовик. Як бабуся прилучала внука до мистецтва? Прочитай. «— Ходімо на танці! — сказала вона. І повела до клубу будівельників. Зарахували мене в молодшу групу. Бабуся домоглася в учителя дозволу відвідувати уроки, щоб потім допомагати мені краще засвоювати домашнє завдання. Минув місяць. Мене відрахували з танцювальної групи як такого, у кого «не туди стоять ноги»». Прочитай абзаци, у яких розповідається про змагання бігунів. «Невдовзі бабуся повела мене на змагання бігунів, що проводилися на майданчику сусіднього дитсадка. <…> Оголосили старт. Я біг позаду всіх. Не допомогли ні бабусині вигуки, ні погрози. До фінішу я ледве доплівся. І тут потрапив в обійми якомусь дядечкові. — Хлопчику! Ти — просто справжній талант! — довго тряс мене незнайомець». Придумай продовження історії. Незнайомець виявився тренером зі стрибків. Він запросив хлопчика до секції, бо помітив, як спритно той перестрибував калюжі. Бабуся була щаслива, а хлопчик почав тренуватися. Вправа 2 (сторінка 68) Випиши з тексту чотири речення з дієсловами минулого часу.

Бабуся вирішила прилучити мене до мистецтва. Зарахували мене в молодшу групу. Того року проходили чергові Олімпійські ігри. Бабуся не відходила від телевізора. Пригадай, яку дію називають дієслова минулого часу. На які питання вони відповідають? Дієслова минулого часу називають дію, що відбулася до моменту повідомлення про неї. Вони відповідають на питання що робив? що зробив? що робила? що зробила? що робило? що зробило? що робили? що зробили? Вправа 3 (сторінка 68) Прочитай текст. Добери заголовок. Коли відбувається подія, описана у тексті? Велосипедна прогулянка. Подія відбувається зараз (дієслова теперішнього часу). Спиши, змінюючи час дієслів так, щоб показати, що подія вже відбулася. Постав до них питання і визнач час. Велосипед м’яко котився (що робив?, мин. ч.) стежкою. Навколо простягалися (що робили?, мин. ч.) безкраї пшениці і жита. У голубому мареві миготіли (що робили?, мин. ч.) березові переліски й дубові гаї. Стежка бігла (що робила?, мин. ч.) коло ставу. Столітні липи й осокори низько схилялися (що робили?, мин. ч.) до води. Тиха дзеркальна поверхня виблискувала (що робила?, мин. ч.) в променях сонця. Письмо для себе. Поділися враженнями про найяскравішу подію свого життя. Використовуй дієслова минулого часу. Цього літа ми з родиною відпочивали на Чорному морі. Удень ми купалися, засмагали й будували замки з піску. Увечері гуляли набережною й дивилися на кораблі. Ця подорож була найяскравішою подією минулого року. ДІЄСЛОВА МИНУЛОГО ЧАСУ Вправа 1 (сторінка 69-70) «Бабуся мого дитинства», Ігор Січовик. Що сталося на змаганнях стрибунів? Хлопчик розігнався, стрибнув і подолав відстань не більш як пів метра. Прочитай, як хлопчик пояснив причину своєї невдачі.

«— Але ж тоді я був у новеньких кедах і дуже боявся їх замочити, — пояснив я причину своєї невдачі». Вправа 2 (сторінка 70) Спиши третій абзац. Підкресли дієслова минулого часу. Визнач число і рід. Стадіон був (одн., ч. р.) переповненим. Коли оголосили (мн.) моє ім’я, я розігнався (одн., ч. р.) і стрибнув (одн., ч. р.). Коли приземлився (одн., ч. р.) і розплющив (одн., ч. р.) очі, то помітив (одн., ч. р.), що подолав (одн., ч. р.) відстань не більш як пів метра, на що був (одн., ч. р.) здатен скочити хіба що заєць... Зроби звуко-буквений аналіз виділених слів. Ім’я — [ім’йа́]: 2 склади, 4 букви, 4 звуки (апостроф звука не позначає, буква я позначає два звуки [йа]). Розплющив — [розпл’у́шчиў]: 3 склади, 9 букв, 10 звуків (буква щ позначає два звуки [шч]). Заєць — [за́йец’]: 2 склади, 5 букв, 5 звуків (буква є після голосного позначає два звуки [йе], м’який знак звука не позначає).

Вправа 3 (сторінка 70) Прочитай текст. Підбери до нього заголовок. Ранок у лісі Випиши з тексту дієслова минулого часу. Постав до них запитання. Визнач число і рід дієслів. На яку дію, завершену чи незавершену, вони вказують? Проникало (що робило?) — одн., с. р.; дзвенів (що робив?) — одн., ч. р.; кричала (що робила?) — одн., ж. р.; туркотіли (що робили?) — мн.; співали (що робили?) — мн.; видзвонював (що робив?) — одн., ч. р.; цвірінькала (що робила?) — одн., ж. р.; лунав (що робив?) — одн., ч. р.; чувся (що робив?) — одн., ч. р. Усі ці дієслова вказують на незавершену дію. Спиши текст, змінивши дієслова так, щоб вони виражали завершену дію. Світло ранкового сонця проникло крізь густе листя золотими нитками. Ліс задзвенів на тисячі голосів. Радісно закричала іволга,

безупинно затуркотіли голуби, заспівали дрозди, задзвонив зяблик, зацвірінькала синиця. А вгорі, над верховіттям дерев, дзвінко й настійно пролунав крик сокола, і почувся хриплий хор ґав. ДІЄСЛОВА НА -СЯ, (-СЬ) Вправа 1 (сторінка 71-72) Прочитай уривок з гумористичної повісті «Гармидер у школі». ✔Що запропонувала вчителька міс Гармидер зробити на уроці? Вчителька запропонувала спекти Пиріг Дружби. ✔Що таке Пиріг Дружби? Пиріг Дружби – це пиріг, який печуть з наміром поділитися ним з іншими. Вправа 2 (сторінка 72) Прочитай пари дієслів. Визнач їх особу і число. Познач закінчення. —

(1-ша ос., одн.). — —

(1-ша ос., мн.). (2-га ос., одн.).

—

(2-га ос., мн.).

—

(3-тя ос., одн.).

— (3-тя ос., мн.). Які дієслова називають дії, спрямовані на самого себе, а які — спрямовані на іншу особу? Дієслова із суфіксом -ся (-сь) називають дію, спрямовану на самого себе (миюся, одягаєшся); без -ся — дію, спрямовану на інших (мию посуд, одягаєш ляльку). З цими парами слів склади і запиши словосполучення. Мию посуд — миюся вранці; піднімаємо руку — піднімаємося сходами; одягаєш сестричку — одягаєшся тепло; граєте у футбол — граєтеся м’ячем; купає доньку — купається в озері; взувають черевики — взуваються швидко. Вправа 3 (сторінка 72)

Випиши з тексту дієслова на -ся. Підкресли серед них ті, які вжиті в неозначеній формі. Замислилася, здається, поділимося, ділитися, задумався, поділився, вдалося, здивувалася, сміятися, вирячився, рухається, поскаржився. Вправа 4 (сторінка 72) Спиши прислів’я, дописуючи замість крапок -ся. Поясни їх зміст. Раз опечешся, другий — остережешся. — Хто раз помилився, той буде обережнішим. Тоді просо засівається, як сухий дуб розвивається. — Кожна справа має свій час. Хто за чуже хапається, свого позбувається. — Хто зазіхає на чуже, той втрачає своє. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ І ВМІНЬ ЗА ТЕМОЮ «ДІЄСЛОВО» Вправа 1 (сторінка 73-74) «Гармидер у школі», Джеремі Стронґ. Прочитай, як діти вимішували тісто. «Клас узявся до вимішування. Дехто вимішував повільно й обережно. <…> Інші крутили ложками в мисках із запаморочливою швидкістю, а тоді вражено виявляли, що половина вмісту мисок вихлюпнулася над стінками і розбризкалася по всьому килиму». Про який чарівний інгредієнт говорила міс Гармидер? Про дріжджі. Чи доводилося тобі вимішувати тісто? Розкажи. Так, ми з мамою й бабусею ліпили вареники, і я допомагала вимішувати тісто. Про що б ти хотів/хотіла запитати в автора? Чим закінчилася історія з Пирогом Дружби? Чому Пиріг Дружби почав розповзатися по всій школі? Бо в тісто поклали забагато дріжджів і цукру, а дріжджі в теплі швидко росли. Вправа 2 (сторінка 74)

Спиши слова, уставляючи пропущені букви. Поясни правопис особових закінчень дієслів. Скористайся поданою таблицею. Думаєш, бачимо, плачете, чуємо, клеїте, зіскочите, колишеш, місиш, умієте, стоїмо, тягнемо, кажеш. Думають, плачуть, чують, колишуть, уміють, тягнуть, кажуть (-уть, -ють) — пишемо е, є; бачать, клеять, зіскочать, місять, стоять (-ать, -ять) — пишемо и, ї. З трьома дієсловами склади і запиши речення. Ми чуємо рідну українську мову. Ми стоїмо на автобусній зупинці. Про що ти думаєш? Вправа 3 (сторінка 74) Випиши з тексту виділені дієслова. Проаналізуй їх як частину мови. Взяла — дієслово, початкова форма — взяти, що зробила?, мин. ч., ж. р., одн., завершена дія, присудок. Поставимо — дієслово, початкова форма — поставити, що зробимо?, майб. ч., 1-ша ос., мн., завершена дія, присудок. Люблять — дієслово, початкова форма — любити, що роблять?, теп. ч., 3-тя ос., мн., незавершена дія, присудок. ДОСЛІДЖУЮ ПРИСЛІВНИК Вправа 1 (сторінка 75) Вірш «Щасливе дитинство», Оксана Радевич-Грабовська. Як поетеса описує щасливе дитинство? Чи погоджуєшся з нею? Щасливе дитинство — це тепла хатина, мамина пісня, бабусина казка, любов рідних, багато друзів, здійснені мрії й щасливна родина. Я погоджуюся з поетесою. Яка ідея вірша? Дорослі мають зробити все можливе, щоб кожна дитина мала щасливе дитинство. Складіть мапу думок зі словом дитинство. Дитинство: родина, мама, тато, бабуся; друзі, ігри, іграшки; казки, мрії, свята, подарунки; школа, канікули; радість, сміх. Вправа 2 (сторінка 75) Запиши слова, розподіливши їх у три колонки: іменники, прикметники, дієслова. Іменники: веселка, день, сміливість.

Прикметники: синій, великий, солодкий. Дієслова: читати, думати, сміятися. Випиши слова, які тобі не вдалося віднести до жодної колонки. Постав до них питання. Склади і запиши з ними речення. На що вказує кожне з цих слів? Радісно (як?) — вказує на спосіб дії; навкруги (де?) — на місце; вліво (куди?) — на напрямок; вчора (коли?) — на час. Діти радісно зустріли нову ученицю. Навкруги все цвіте. На перехресті поверни вліво. Учора цілий день ішов дощ. Вправа 3 (сторінка 76) Спиши речення. Підкресли прислівники. Постав до них запитання. Сонечко ніжно (як?) пестило землю своїм промінням. Пісню ту почула бджілка, дзвінко (як?), радо (як?) задзижчала. У кімнаті приємно (як?) пахне пасками. Зітхнула Настя важко (як?), обтерла сльози дрібні. Увечері (коли?) десь (де?) сумно (як?) тьохнув соловейко на листатому клені. Установи зв’язок слів у першому реченні. Простеж, яким членом речення виступає прислівник. Зроби висновок, з якою частиною мови він зв’язаний. Розкрий роль прислівників у реченні. Сонечко (що робило?) пестило; пестило (як?) ніжно; пестило (що?) землю; пестило (чим?) промінням; промінням (чиїм?) своїм. Прислівник ніжно зв’язаний із дієсловом пестило й у реченні є другорядним членом. Прислівники пояснюють, як, де, коли відбувається дія, і роблять мовлення точнішим і яскравішим. Вправа 4 (сторінка 76) Від прикметників утвори прислівники. Запиши за зразком. Легкий — легко; високий — високо; зручний — зручно; мудрий — мудро; веселий — весело; спокійний — спокійно; смачний — смачно; ясний — ясно. Чим відрізняються прислівники від прикметників? Прикметники змінюються за родами, числами й відмінками, мають закінчення й називають ознаку предмета; прислівники не змінюються, не мають закінчень і називають ознаку дії. Три пари слів введи в словосполучення.

Легкий портфель — легко бігти; високий будинок — високо летіти; смачний обід — смачно готувати. Вправа 5 (сторінка 76) Випиши з вірша виділене слово, запиши до нього питання. Визнач, якою частиною мови воно є. (Друзів) багато (скільки?) — числівник. Склади два речення, щоб це слово в них вживалося як прислівник і як числівник. Мій тато багато працює (прислівник: працює скільки? як?). У нашому місті багато парків (числівник: скільки парків?). ПОНЯТТЯ ПРО ПРИСЛІВНИК ЯК ЧАСТИНУ МОВИ Вправа 1 (сторінка 77-78) «Таємна змова, або не слід балакати з незнайомцями», Тетяна Стус (Щербаченко). Чому Дарця була надзвичайно уважною? Бо перед поїздкою мама знову прочитала їй лекцію про обережність і про те, як поводитися з незнайомими людьми. Прочитай, що розказала мама про обережність. «Доросла людина може бути симпатичною й привітною, але за цим, буває, ховається підступна злочинна особа. Не можна спокушатися, якщо доросла людина хоче пригостити тебе цукеркою. <…> Не слід піддаватися на прохання дорослої людини допомогти їй. <…> Якщо ти відчуваєш, що хтось дуже нав’язливо домагається чогось чи навіть хапає тебе за руки, — голосно кричи й набирай на швидкому наборі стільнички мій номер». Складіть пам’ятку «Правила поводження з незнайомцями». 1. Не розмовляй із незнайомими людьми й не йди з ними нікуди. 2. Не бери від незнайомців цукерок і подарунків. 3. Якщо незнайомий дорослий просить про допомогу, порадь йому звернутися до інших дорослих. 4. Не сідай у чуже авто й не підходь до нього близько. 5. Якщо до тебе чіпляються, голосно кричи й клич на допомогу, телефонуй батькам. 6. Не повідомляй незнайомцям своєї адреси й телефону. Вправа 2 (сторінка 78)

Випиши з тексту п’ять сполучень прислівників з дієсловами. Став питання від дієслова до прислівника. Була (коли?) сьогодні; дивилася (з якою підозрою?) погано (прихованою) — замість цього: бачила (коли?) щойно; відверталася (як?) миттєво; прихопила (як?) вчасно; стала (якою?) більш виразною — замість цього: повторювала (як?) уперто. Отже: була (коли?) сьогодні; бачила (коли?) щойно; відверталася (як?) миттєво; прихопила (як?) вчасно; повторювала (як?) уперто. З двома словосполученнями склади і запиши речення. Сьогодні на уроці я була дуже уважною. Мама вчасно прихопила парасольку. Вправа 3 (сторінка 78) Прочитай текст. Який він — художній чи науковий? Доведи. Текст художній: у ньому річку й сонце описано образно, як живих (річка біжить, хвилі розтягнулися, усе витанцьовує). Спиши текст. Підкресли прислівники, постав до них питання. А річка біжить собі та біжить. Хвилі на ній легко (як?) розтягнулися. І все навколо (де?) витанцьовує. Красиво (як?) кружляють білі чайки, зелений очерет, кучеряві верби, човен. Аж ось і сонце піднялося високо (як?) над землею. Тепер (коли?) воно гаряче (як?) пригріло її. Зроби висновок про роль прислівників у мовленні. Прислівники уточнюють, як, де, коли відбувається дія, і роблять опис яскравим. Проаналізуй за будовою виділені слова. (прислівники не мають закінчень). РОЛЬ ПРИСЛІВНИКІВ У МОВЛЕННІ Вправа 1 (сторінка 79-80) «Таємна змова, або не слід балакати з незнайомцями», Тетяна Стус (Щербаченко). Прочитай опис незнайомця. «Весь у чорному — і сорочка чорна, і джинси, і кросівки, і торба чорна на плечі. Ще й окуляри чорні. Звісно, це виглядає дуже непевно». Як Дарця спостерігала за ним? ,

«Дарця поставила перед собою книжку, поправила окуляри на носі й уперлася поглядом у чорного». Оціни поведінку дівчинки. Дарця обережна й уважна: вона пам’ятає мамині поради. Але вона надто підозріла: побачила злочинця в звичайній людині. Письмо для себе. Кому можна довіряти? Довіряти можна батькам, рідним, учителям, справжнім друзям — людям, яких добре знаєш. Але й до незнайомих не треба ставитися як до ворогів: досить бути обережним. Ким насправді виявився Іван Чорний? Новим сусідом Дарці — він переїхав жити поверхом вище. Визнач елементи сюжету оповідання: зав’язку, розвиток дії, кульмінацію, розв’язку. Зав’язка — Дарця на вокзалі помічає підозрілого чоловіка в чорному. Розвиток дії — Чорний стає в ту саму чергу, їде тим самим вагоном, а потім іде за Дарцею й мамою. Кульмінація — Чорний заходить у їхній під’їзд. Розв’язка — виявляється, що Іван Чорний — їхній новий сусід. Вправа 2 (сторінка 80) Випиши прислівники з вірша Лесі Лужецької. З довідки добери до них синоніми. Запиши їх парами. Із двома прислівниками склади і запиши речення. Поясни роль прислівників у мовленні. Ласкаво – люб’язно; величаво – урочисто; дивно – дивовижно; тихо – спокійно; мрійно – фантастично. Перший дзвоник пролунав урочисто. Тепле сонечко ласкаво заглядає у віконце. Вправа 3 (сторінка 80) Випиши з тексту виділені прислівники. Добери до них синоніми. За потреби користуйся словником синонімів. Одразу — відразу, негайно, зразу. Дуже — надзвичайно, вельми, дуже-дуже. Непевно — підозріло, сумнівно. Навколо — навкруги, довкола. Вправа 4 (сторінка 80)

Прочитай фразеологізми. Поясни, що означають ці вислови. Добери до фразеологізмів синоніми із довідки. Працювати, як сонна муха – повільно; дати, як кіт наплакав – мало; встати ні світ ні зоря – рано; знати, як свої п’ять пальців – добре; жити душа в душу – дружно; вирушити на край землі – далеко. РОЛЬ ПРИСЛІВНИКІВ У МОВЛЕННІ Вправа 1 (сторінка 81-82) «Наша любов», Наталія Клевцова. Яку сорочку хотіли придбати Даринка з мамою? Особливу вишиванку — таку, якої ще ніхто не бачив. Ким мріяла бути дівчинка? А ким мрієш бути ти? Даринка мріяла стати дизайнеркою одягу. Я мрію стати журналістом. Прочитай абзац, у якому розповідається про значення вишитих квітів. «Троянда — символ любові та милосердя; мак — квітка, що оберігає від зла; ромашка — квітка ніжності, вірності та Сонця; калина — символ вогняної трійці — Сонця, Місяця та Зірки; чорнобривці — символ материнської любові та захисту». Письмо для себе. Щоб збувалися мрії, потрібно... Висловлюючи свою думку, вживай виділені в тексті прислівники. Щоб збувалися мрії, потрібно наполегливо працювати: вранці старанно вчитися, вдень займатися улюбленою справою, а ввечері думати, що вдалося зробити і що ще треба. Вправа 2 (сторінка 82) Прочитай прислів’я і приказки, доповнивши їх антонімами, вираженими прислівниками. Поясни, як ти їх розумієш. Готуй сани влітку, а воза взимку. — Готуйся до справи заздалегідь. Восени багач, а навесні прохач. — Хто не береже запасів, той потім бідує. Хто вранці плаче, той увечері сміється. — Смуток минає, настає радість. На рідній землі тепло вдень і вночі. — Удома завжди добре. Тяжко знання добувати, зате легко носити. — Учитися важко, але знання не обтяжують. Багато грому — мало дощу. — Багато розмов, а мало діла. Спиши прислів’я. Підкресли в них антоніми.

Готуй сани влітку, а воза взимку. Восени багач, а навесні прохач. Хто вранці плаче, той увечері сміється. На рідній землі тепло вдень і вночі. Тяжко знання добувати, зате легко носити. Багато грому — мало дощу. Обґрунтуй їх роль у мовленні. Поясни і запам’ятай їх правопис. Антоніми протиставляють поняття й роблять прислів’я влучними. Прислівники влітку, взимку, восени, навесні, вранці, увечері, вдень, вночі пишемо разом. Вправа 3 (сторінка 82) До поданих прислівників добери антоніми. Сумно — весело; внизу — вгорі; вчора — завтра; поволі — швидко; голосно — тихо; високо — низько; тепер — колись; чисто — брудно. З трьома парами прислівників склади і запиши речення. Зранку мені було сумно, а після обіду стало весело. Пташка спершу летіла високо, а потім опустилася низько. Наталка розмовляє голосно, а Оленка — тихо. ПРАВОПИС НАЙУЖИВАНІШИХ ПРИСЛІВНИКІВ Вправа 1 (сторінка 83) Вірш «Про друга», Анатолій Костецький. Друг ділиться речами за щось чи просто так? Просто так. Яким має бути справжній друг? Справжній друг щирий, щедрий і вірний: він ділиться всім і радіє, коли може допомогти. Складіть мапу думок зі словом дружба. Дружба: друг, подруга; вірність, щирість, довіра, допомога; разом гратися, ділитися, підтримувати; радість. Що це значить не дружити? Не дружити — це бути байдужим до інших, жадібним, не ділитися й не допомагати. Вправа 2 (сторінка 84) Випиши з тексту виділені прислівники. Постав до них питання. Проаналізуй їх за будовою. Найкраще (як?) —

; гарно (як?) —

.

Прислівники не мають закінчень. Вправа 3 (сторінка 84) Прочитай текст. Добери до нього заголовок. У бабусі над Дніпром. Випиши з тексту прислівники, запиши до них питання. Щороку (коли?), униз (куди?), далеко-далеко (де?), досі (до якого часу?), позаду (де?), попереду (де?), самотньо (як?). Запам’ятай правопис виділеного слова та словникових слів, поданих у рамочках. Склади і запиши з ними речення. Щороку ми їздимо до бабусі. Щотижня Марійка ходить до бібліотеки. Зозуля в годиннику кує щогодини. Попереду школи збудували спортивний майданчик. Випиши речення з антонімами, вираженими прислівниками. Підкресли їх. Позаду неї розкинувся сад, а попереду — велика акація. Вправа 4 (сторінка 84) Розгадай ребуси. Запиши слова-відгадки. Постав до них питання. Визнач, до якої частини мови вони належать. Навесні (коли?), весело (як?), навколо (де?), гарно (як?), утішно (як?) — прислівники. Зі словами-відгадками склади і запиши твір «Весняні замальовки». Весняні замальовки Навесні весело пригріло сонечко. Навколо зазеленіла травичка, набубнявіли бруньки. Гарно щебечуть птахи, що повернулися з вирію. Утішно дивитися, як прокидається природа. ПРАВОПИС НАЙУЖИВАНІШИХ ПРИСЛІВНИКІВ Вправа 1 (сторінка 85-86) «Антон і Харитон», Любов Воронкова. Якими речами поділився Антон? Чому? Антон віддав Харитонові свого бриля, коли сонце пекло, а потім плащ, коли пішов дощ: він думав, що заради дружби можна й потерпіти. Куди він повернув на перехресті? Праворуч, а Харитон — ліворуч. Оціни поведінку Антона і Харитона.

Антон щедрий і вірний друг. Харитон — егоїст: він думав лише про себе, а мокрі речі віддав Антонові, бо йому важко було їх нести. Чи були хлопці справжніми друзями? Свою думку обґрунтуй. Ні. Справжні друзі піклуються одне про одного, а Харитон лише користувався Антоновою добротою. З ким із них ти б хотів/хотіла дружити? З Антоном, бо він щедрий і чуйний. Якби ти потрапив/потрапила в таку ситуацію, що б ти там змінив/змінила? Я запропонував би Харитонові ділитися по черзі й нести речі разом, а якщо він і далі думав би тільки про себе, — шукав би іншого друга. Письмо для себе. Справжній друг. Який він? Справжній друг — щирий, чесний і вірний. Він допоможе в біді, поділиться останнім і порадіє твоїм успіхам. Вправа 2 (сторінка 86) Вибери з тексту виділені прислівники, запиши їх за зразком. Легше — легко; веселіше — весело; скоріше — скоро. Досліди, чим схожі, а чим відрізняються значення прислівників сильно, сильніше. Обидва прислівники називають ознаку дії, але сильніше означає більшу міру ознаки (порівняння). Вправа 3 (сторінка 86) Прочитай народні прикмети. Пригадай, які ще народні прикмети ти знаєш. Ластівки літають низько — до дощу. Якщо взимку часто йде сніг — улітку буде дощове літо. Випиши прислівники, запиши до них питання. Навесні (коли?), багато (скільки?), влітку (коли?), ясно (як?), тепло (як?), восени (коли?), низько (як?), високо (як?), взимку (коли?), рясно (як?). Зверни увагу на правопис прислівників, що вказують на пори року. Склади і запиши з ними речення. Навесні прилетіли перелітні птахи. Влітку я відпочиваю в бабусі. Восени в садах збирають яблука. Взимку діти катаються на санчатах.

Вправа 4 (сторінка 86) Прочитай словникові слова. Запам’ятай їх правопис. Склади і запиши правила переходу вулиці. Використовуй ці прислівники. Правила переходу вулиці 1. Переходь вулицю лише пішохідним переходом. 2. Зупинись на тротуарі й подивись ліворуч. 3. Переконайся, що транспорт зупинився, і починай перехід. 4. Посередині дороги подивись праворуч. 5. Якщо машин немає, закінчуй перехід. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО ПРО ПРИСЛІВНИК Вправа 1 (сторінка 87-88) «Сопілонька з калини», Анатолій Григорук. Що знайшла мама в бабусиному комоді? Сопілку. Хто грав на цій сопілоньці? Вадиків дідусь Василь. Як ти розумієш виділені речення? Поясни. Щоб чогось навчитися, треба дуже захотіти й старатися — тоді все вийде. Які почуття виникли під враженням від почутого і побаченого? Мелодія «Самотній пастух» викликала в мене сум і ніжність, а ще гордість за наших народних музик. Вправа 2 (сторінка 88) Спиши з тексту абзац, у якому розповідається про те, як Вадиків дідусь гарно грав на сопілці. Підкресли прислівники. — А така. На цій сопілочці любив грати мій тато, а твій дідусь Василь... Боженьку милий, як він напродиво гарно грав! Особливо мелодію, яка називається «Самотній пастух». Дідусь укладав у гру свою душу. І я вірю, що вона, дідусева душа, живе в його сопілочці й досі. Вправа 3 (сторінка 88) Прочитай вірш Максима Рильського. До чого закликає нас поет? Поет закликає берегти й плекати рідну мову. Випиши прислівники з дієсловами, від яких вони залежать.

Плекайте пильно й ненастанно; хай буде вірно і слухняно; щоразу служить. Зроби звуко-буквений аналіз виділених слів. Вірно — [в’і́рно]: 2 склади, 5 букв, 5 звуків. [в’] — приголосний, м’який, дзвінкий; [і] — голосний, наголошений; [р] — приголосний, твердий, дзвінкий; [н] — приголосний, твердий, дзвінкий; [о] — голосний, ненаголошений. Щоразу — [шчора́зу]: 3 склади, 6 букв, 7 звуків (буква щ позначає два звуки [шч]). [ш] — приголосний, твердий, глухий; [ч] — приголосний, твердий, глухий; [о] — голосний, ненаголошений; [р] — приголосний, твердий, дзвінкий; [а] — голосний, наголошений; [з] — приголосний, твердий, дзвінкий; [у] — голосний, ненаголошений. Вправа 4 (сторінка 88) Прочитай текст. Що цікавого ти дізнався/дізналася? Підбери самостійно цікавинки про особливості мов світу. У світі близько семи тисяч мов. Найбільше людей розмовляють китайською мовою, а в гавайській мові всього 13 букв. Спиши другий абзац. Підкресли прислівники. Запам’ятай їх правопис. Цікаво, що в мові австралійських аборигенів відсутні слова ліворуч, праворуч, вперед, назад. Словникові слова проаналізуй за будовою. ,

.

УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО ПРО ПРИСЛІВНИК Вправа 1 (сторінка 89-90) «Сопілонька з калини», Анатолій Григорук. Чому Вадик упадав у відчай? Бо сопілка не слухалася його: замість мелодії виходило лише шипіння й писк. Яку народну примовку пригадала мама? Прочитай. «У сопілку грає, а ладу не знає». Чи відразу Вадик навчився грати на сопілці?

Ні, він довго й наполегливо вчився. Яку мелодію навчився грати хлопчик? «Самотній пастух». Визнач тему та ідею твору. Тема — як Вадик навчився грати на дідусевій сопілці. Ідея — наполеглива праця й бажання допомагають досягти мети; треба шанувати пам’ять предків. Вправа 2 (сторінка 90) З останнього абзацу випиши прислівники, постав до них питання. Чистіше (як?), виразніше (як?), напам’ять (як?), справді (як?). Проаналізуй ці слова за будовою. , , , . Прислівники не мають закінчень. Склади і запиши з ними речення. Після дощу повітря стало чистіше. Данило прочитав вірш виразніше, ніж учора. Я вивчила вірш напам’ять. Сьогодні справді приїхав дідусь. Вправа 3 (сторінка 90) Прочитай текст, уставляючи слова з довідки. Підбери заголовок. Солов’їна ніч Спиши відредагований текст. Сонце швидко опустилося за обрій. М’яко ступаючи, тихо підкралася ніч. Безліч зірок замерехтіли на небі. Навкруги тиша. Лише солов’їні трелі наповнювали повітря. Трепетно і ніжно дзвенів голосок сіренького співака, що примостився на калиновій гілці. Доведи, що слова, які ти вставив/вставила, — прислівники. Поясни їх роль у тексті. Ці слова не змінюються, відповідають на питання як? де? скільки? і пояснюють дієслова (швидко опустилося, тихо підкралася). Вони допомагають яскраво й точно описати тиху ніч. Усно опиши солов’я.

Соловей — маленька непоказна пташка з сірувато-коричневим пір’ям, але співає він найкраще за всіх: дзвінко, ніжно, переливчасто. ДОСЛІДЖУЮ СЛУЖБОВІ СЛОВА ТА ВИГУК СЛУЖБОВІ СЛОВА. ПРИЙМЕННИК Вправа 1 (сторінка 91-92) «Як ми змістовно відпочивали», за Євгеном Наумовим. Як у хлопців розпочався ранок? Прочитай. «Прокинувся я від того, що хтось стусонув мене в бік: — Андрійку, ти ще спиш? Звичайно, це був Іванко: переліз на моє ліжко, стягнув із мене ковдру, штовхається та ще й питає, чи я сплю». Чому хлопців вивели з кінотеатру? Бо під час кіносеансу вони штовхалися й билися: від поштовхів у хлопця попереду злетіли окуляри. Вправа 2 (сторінка 92) Випиши з тексту прийменники з іменниками. У бік, на ліжко, на рік, з гуркотом, на підлогу, на порозі, на голову, у кіно, у шахи, на кіносеанс, у хлопця, від поштовхів, з кінотеатру. Яку роль виконують прийменники в мовленні? Прийменники служать для зв’язку слів у реченні. З п’ятьма сполученнями прийменника з іменником склади речення. Мій брат на рік молодший за мене. На порозі нас зустріла бабуся. У неділю ми підемо в кіно. Дідусь навчив мене грати в шахи. Ми вийшли з кінотеатру веселі. Вправа 3 (сторінка 92) Прочитай вірш Анатолія Качана, уставляючи пропущені прийменники. Чим він тебе зацікавив? Вірш зацікавив мене тим, що ремез в’яже гніздо, схоже на рукавичку. Спиши відредагований вірш. Підкресли прийменники. Поясни їх значення. Розливається Дунай, а із-за Дунаю з журавлями у наш край

ремез прилітає. Ось поглянь: цвітуть сади, ну а він із пряжі на вербі біля води рукавичку в’яже. Прийменники вказують на напрямок (із-за, у), місце (на, біля), спільність (з) і матеріал (із). Зроби звуко-буквений аналіз виділених слів. Прилітає — [прил’іта́йе]: 4 склади, 8 букв, 9 звуків (буква є після голосного позначає два звуки [йе]). В’яже — [вйа́же]: 2 склади, 4 букви, 5 звуків (апостроф звука не позначає, буква я позначає два звуки [йа]).

Вправа 4 (сторінка 92) Склади і запиши речення, використовуючи іменник з прийменниками, поданими в дужках. У парку набубнявіли бруньки. Біля парку будують спортивний майданчик. Над парком кружляв повітряний змій. З парку ми поспішили додому. До парку завітала весна. Усно склади текст «Мандрівка весняним парком». У своїй розповіді використовуй записані речення. До парку завітала весна. У парку набубнявіли бруньки, зазеленіла травичка. Над парком кружляв повітряний змій, а біля парку будували спортивний майданчик. З парку ми поспішили додому з гарним настроєм. СЛУЖБОВІ СЛОВА. СПОЛУЧНИК Вправа 1 (сторінка 93-94) «Як ми змістовно відпочивали», за Євгеном Наумовим. Прочитай, як хлопці відвідали музей. «Тоді ми пішли до музею. Там було дуже цікаво, ми аж крутили головами навсібіч. — Дивись, ховрах! Як живий, — штовхнув мене Іванко. — Сам ти ховрах! Це мамонт, — засперечався я. Ми підняли такий галас, що нас «попросили» з музею».

Чому вони не могли нічого розповісти мамі? Бо вони нічого не побачили й не прочитали: з кіно й музею їх вивели, книжку не дочитали, а гра в шахи закінчилася сваркою. Визнач ідею твору. Відпочинок буде змістовним лише тоді, коли поводитимешся чемно й дружно, а не сваритимешся. Поставте одне одному запитання за змістом тексту. Куди пішли хлопці після кіно? Що побачили хлопці в музеї? Чому Андрійко закрив книжку? Чому хлопці не дограли в шахи? Що відповіли брати мамі? Письмо для себе. А як я проводжу вільний час? У вільний час я люблю читати, малювати й гратися з друзями. У теплу погоду ми з татом і братиком катаємося на велосипедах. Вправа 2 (сторінка 94) Спиши абзац з тексту, у якому розповідається про те, як хлопці книжку читали. Підкресли сполучники. У бібліотеці ми взяли книжку казок з малюнками і вдома всілися читати її. Але не встигав я дочитати сторінку і до половини, як Іванко вже ліз перегортати її. Він тільки малюнки дивився. Поміркуй, яке значення сполучників у мовленні. Сполучники з’єднують слова й частини речення. Вправа 3 (сторінка 94) Спиши прислів’я, уставляючи сполучники. Скористайся довідкою. Губами говорити, а руками робити. Де руки й охота, там скора робота. Добре тому ковалеві, що на дві руки кує. Знання багато місця не займає, та в житті допомагає. Гарні гості, і не в пору. Розкрий зміст поданих прислів’їв. Справа важливіша за слова. Де є бажання працювати, там робота йде швидко. Добре тому, хто вміє багато. Знання завжди знадобляться. Навіть приємні гості бувають невчасно. Вправа 4 (сторінка 94) Прочитай слова. Назви сполучники. Сполучники: і, а, ніби, бо. Склади три-чотири речення за картиною, використовуючи слова з вправи.

До саду прийшла весна, і дерева вкрилися білим цвітом. Квітучі яблуні стоять, ніби наречені. Сад радісно зустрічає сонце, бо прийшло тепло. Доріжки вкрилися зеленою травою, а над деревами літають бджоли. СЛУЖБОВІ СЛОВА. ЧАСТКА Вправа 1 (сторінка 95-96) «Я зніматимуся в кіно», Ірен Роздобудько. Про що мріяла дівчинка? З ким вона поділилася своєю мрією? Дівчинка мріяла зніматися в кіно. Вона розповіла про це близнюкам Олі й Сашкові та Язикатій Куці. Прочитай, як вона тренувала «чарівний погляд». «Стоячи вдома перед люстерком, я тренувала цей погляд: заплющувала очі й рахувала: «Один, два, три...» — і тільки на «п’ять» повільно підіймала повіки та округлювала очі до неймовірних розмірів». Які телевізійні програми ти знаєш? Новини, «Світ навиворіт», «Орел і решка», мультфільми, спортивні трансляції. Яка це передача — новинна, розважальна, ток-шоу, ігрова, спортивна, просвітницька, дитяча? Новини — новинна; «Світ навиворіт», «Орел і решка» — розважальні (про подорожі); мультфільми — дитячі; трансляції футболу — спортивні. Яку інформацію можна отримати з новинних програм, а яку — з просвітницьких? З новинних програм дізнаємося про події в країні та світі, а з просвітницьких — про науку, природу, історію. Складіть мапу думок зі словом телебачення. Телебачення: новини, фільми, мультфільми, спорт, ток-шоу, реклама; ведучий, оператор, журналіст; розважає, інформує, навчає. Вправа 2 (сторінка 96) З поданими частками склади два речення (на вибір). Ось уже й весна прийшла. Нехай усі люди живуть у мирі й злагоді.

Вправа 3 (сторінка 96) Випиши з тексту виділені слова. Визнач, з якою частиною мови вживається частка не. Не квапитись, не знайшлось — частка не вживається з дієсловами. Вправа 4 (сторінка 96) Прочитай прислів’я і приказки. Поясни їхній зміст. Не будь упертим, а будь відвертим. — Краще чесно говорити, ніж уперто стояти на своєму. Під лежачий камінь вода не тече. — Без праці нічого не досягнеш. Не помиляється той, хто нічого не робить. — Помилки бувають у кожного, хто працює. З вогнем не жартуй, з водою не дружи, вітрові не вір. — Будь обережним із силами природи. Мокрий дощу не боїться. — Кому вже нічого втрачати, той не боїться. Спиши, розкриваючи дужки. Поясни правопис частки не з дієсловами. Поміркуй, якого значення надає словам частка не. Не будь упертим, а будь відвертим. Під лежачий камінь вода не тече. Не помиляється той, хто нічого не робить. З вогнем не жартуй, з водою не дружи, вітрові не вір. Мокрий дощу не боїться. Частку не з дієсловами пишемо окремо. Вона надає словам заперечного значення. Письмо для себе. Дай поради другові/подрузі, як потрібно поводитися в лісі весною. Використовуй частку не. Весною в лісі не кричи й не вмикай голосно музику. Не руйнуй пташиних гнізд, не рви первоцвітів, не розпалюй багаття й не залишай сміття. ЗАГАЛЬНЕ УЯВЛЕННЯ ПРО ВИГУК Вправа 1 (сторінка 97-98) «Я зніматимуся в кіно», Ірен Роздобудько. Кого зустріла дівчинка? Чому вона була ображена? Дівчинка думала, що її покликав режисер, а то були звичайні перехожі: вони сварили її, що вона спить на ходу, жаліли, як сироту, й радили йти додому. Вона образилася, бо її мрія не здійснилася, а з неї ще й посміялися. Склади власне продовження історії.

Наступного дня дівчинка записалася до театрального гуртка. Вона старанно навчалася, і скоро її запросили зіграти Попелюшку в шкільній виставі. Глядачі довго аплодували, а мама сказала, що це лише початок. Вправа 2 (сторінка 98) Спиши речення. Підкресли вигуки. Ох, як всього багато: неба, сонця, всякої зелені. Ах, як не хочеться листу з дерева падати... Ой, який же день багатий, бо прекрасне він несе! Розкрий роль вигуків у мовленні. Вигуки виражають почуття: захоплення, сум, радість — і роблять мовлення емоційним. Вправа 3 (сторінка 98) Спиши речення. Підкресли звуконаслідувальні слова. І знов повторилось «ку-ку, ку-ку» на цілий білий світ. Відлітають сірим шнуром журавлі у вирій. Кличуть: кру-кру-кру... Поясни, що виражають звуконаслідувальні слова. Звуконаслідувальні слова відтворюють крики тварин і птахів, звуки природи. ДОСЛІДЖУЮ РЕЧЕННЯ ВИДИ РЕЧЕНЬ ЗА МЕТОЮ ВИСЛОВЛЮВАННЯ ТА ІНТОНАЦІЄЮ Вправа 1 (сторінка 99-100) «Мсьє Жак та квітнева риба», Катерина Бабкіна. Яка найгірша провина? Прочитай. «Бо найгірша провина — скривдити когось, образити чиїсь добрі почуття. Або ще — просто залишитися до когось байдужим, обійти своєю увагою». Яким був мсьє Жак? Добрим і поблажливим: не сварив за спізнення, розповідав французькі казки й вірші, щоуроку ставив комусь дванадцятку. Про що б ти хотів/хотіла запитати в автора? Чи був такий учитель насправді й чого навчив він героїню? Вправа 2 (сторінка 100) Прочитай речення. Якою спільною темою вони об’єднані? Тема — рідна мова.

Визнач, які ці речення за метою висловлювання та інтонацією. Мати, мова, Батьківщина — от і вся моя родина! — розповідне, окличне. Без мови немає країни — мову, як матір, любіть! — спонукальне, окличне. Рідна мова! Рідна мова! — розповідні, окличні. Як розлучимось з тобою, як забудем голос твій і в Вітчизні дорогій говоритимем чужою?! — питальне, окличне. Рідна мова на чужині ще милішою стає. — розповідне, неокличне. Прочитаймо рідне слово зі сторінки «Кобзаря». — спонукальне, неокличне. Випиши окличні речення. Які вони за метою висловлювання? Мати, мова, Батьківщина — от і вся моя родина! (розповідне) Без мови немає країни — мову, як матір, любіть! (спонукальне) Рідна мова! Рідна мова! (розповідні) Як розлучимось з тобою, як забудем голос твій і в Вітчизні дорогій говоритимем чужою?! (питальне) Склади три різних речення за метою висловлювання про мову. Українська мова — мелодійна й багата. Чи знаєш ти, скільки слів в українській мові? Бережіть рідну мову! Вправа 3 (сторінка 100) Прочитай виділені речення. Які вони за метою висловлювання? Розповідні. За змістом цих речень склади й запиши спонукальні і питальні речення. Не кривдь нікого й не ображай чиїхось добрих почуттів! Не залишайся байдужим до інших! Яка найгірша провина? Чи можна залишатися байдужим до когось? ГРАМАТИЧНА ОСНОВА РЕЧЕННЯ. ЗВ’ЯЗОК СЛІВ У РЕЧЕННІ Вправа 1 (сторінка 101-102) «Мсьє Жак та квітнева риба», Катерина Бабкіна. Про яку французьку традицію розповів мсьє Жак? Прочитай. «Напередодні першого квітня всі готують квітневих риб — вирізаних із паперу, розмальованих власноруч і обписаних добрими жартами й щирими привітаннями. Рибу таку належить

першого квітня непомітно почепити на спину тому, до кого почуваєш симпатію, кого поважаєш і маєш за друга». Як школярі першого квітня привітали вчителів? Вони непомітно почепили всім учителям на спини гарно розмальованих картонних риб зі щирими вітаннями від 4-А класу. Письмо для себе. Потрібно бути уважним до оточуючих, тому що... Потрібно бути уважним до оточуючих, тому що кожній людині приємні турбота й добре слово, а байдужість ображає. Які почуття в тебе викликав цей твір? Теплі й радісні: приємно, коли люди дарують одне одному увагу. Визнач елементи сюжету оповідання: зав’язку, розвиток дії, кульмінацію, розв’язку. Зав’язка — мсьє Жак розповідає про французьку традицію квітневих риб. Розвиток дії — учні таємно готують риб для всіх учителів. Кульмінація — першого квітня вчителі ходять школою з рибами на спинах. Розв’язка — учителі втішені й зворушені, а діти розуміють, як важливо не залишатися байдужими. На що вказують підмет, присудок та на які питання відповідають? Які члени речення називають другорядними? Підмет вказує, про кого чи про що йдеться в реченні, і відповідає на питання хто? що?; присудок вказує, що говориться про підмет, і відповідає на питання що робить? що зробив? який? Другорядні — це члени речення, що пояснюють головні або інші другорядні члени. Вправа 2 (сторінка 102) Прочитай вірш Михайла Стельмаха «Весна». Якою у вірші зображена весна? А якою її бачиш ти? У вірші весна сонячна, дзвінка, з веселими струмками. Я бачу весну теплою, квітучою й співучою. Випиши з кожного речення його граматичну основу. Сонце грає; сніг стає; струмки знаходять; річка стає; сонце устає; риболов тягне. Назви слова, ужиті в переносному значенні.

Сонце грає, струмки співаючи, сонце устає. Вправа 3 (сторінка 102) Склади речення з поданих слів. Спиши. Підкресли граматичну основу речення. Сонячне проміння щедро зігріває землю. Грайливі струмки збігають з горбків. Ліс ожив і задзвенів на всі голоси. У першому і другому реченнях установи зв’язок слів. (що?) проміння (що робить?) зігріває; проміння (яке?) сонячне; зігріває (що?) землю; зігріває (як?) щедро. (що?) струмки (що роблять?) збігають; струмки (які?) грайливі; збігають (звідки?) з горбків. Вправа 4 (сторінка 102) Спиши виділене речення. Визнач граматичну основу. Наприкінці березня мсьє Жак розповів нам про одну цікаву французьку традицію. Розкажи, як святкують День сміху в нас. Першого квітня в нас розігрують одне одного, жартують, а в Одесі проводять веселе свято Гуморина з карнавалом. ГРАМАТИЧНА ОСНОВА РЕЧЕННЯ. ЗВ’ЯЗОК СЛІВ У РЕЧЕННІ Вправа 1 (сторінка 103-104) «Змовники», за Дариною Мурмуєнко. Про що мріяла дівчинка? Віка мріяла влаштувати вдома вечірку з друзями, поки батьки поїдуть. У чому полягав план «Б»? Віка попросила молодшу сестричку Іринку дістати з верхньої полиці скляну вазу, знаючи, що та її розіб’є. Тоді Іринка, щоб Віка не розповіла батькам, мусила б мовчати про вечірку. Про що домовилися сестрички? Що Віка не розповість батькам про розбиту вазу, а Іринка — про вечірку. Оціни вчинок старшої сестрички. Віка вчинила погано: вона обманула батьків і підступно підставила молодшу сестру.

Вправа 2 (сторінка 104) Прочитай текст. Підбери до нього заголовок. Весняний день Спиши текст. У кожному реченні визнач граматичну основу. Був ясний весняний день. На деревах дзвінко співали пташки. Серед квітів літали барвисті метелики. Уздовж алеї росли маленькі липки. На гілках зеленіли ніжні пахучі листочки. Алеєю біг маленький хлопчик. Він зривав листочки і кидав їх собі під ноги. Хлопчикові було весело... Установи зв’язок слів у виділених реченнях. (хто?) пташки (що робили?) співали; співали (як?) дзвінко; співали (де?) на деревах. (хто?) метелики (що робили?) літали; метелики (які?) барвисті; літали (де?) серед квітів. Усно склади продовження цієї історії. Раптом хлопчик побачив, що на зірваних листочках сидять маленькі сонечка. Йому стало шкода дерев. Він перестав зривати листя й пообіцяв собі берегти кожну гілочку. Вправа 3 (сторінка 105) Склади і запиши речення, що відповідають поданим схемам. За допомогою питань установи зв’язок слів в одному з речень. 1. Високо літають повітряні змії. 2. Нарешті прийшла весна. 3. Матуся купила солодкі яблука. (що?) змії (що роблять?) літають; літають (як?) високо; змії (які?) повітряні. Вправа 4 (сторінка 105) Випиши з оповідання Дарини Мурмуєнко «Змовники» три речення зі звертанням. До побачення, мамо! Бувай, тату! Іринко, а ти не могла би піти до когось зі своїх подружок погуляти? Визнач, які вони за метою висловлювання та інтонацією. Перші два речення — спонукальні, окличні; третє — питальне, неокличне. Пригадай правила вживання розділових знаків при звертанні.

Звертання відокремлюємо комами; якщо воно стоїть на початку речення й вимовляється з особливим почуттям, після нього ставимо знак оклику. Склади і запиши два спонукальних речення зі звертанням. Марійко, поверни мою книжку, будь ласка. Богдане, ходімо на тренування! ОДНОРІДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ Вправа 1 (сторінка 105-106) «Змовники», за Дариною Мурмуєнко. Як пройшла вечірка? Прочитай. «О 6 вечора наша квартира почала заповнюватися моїми друзями. Пізніше прийшов цілий гурт хлопців. Знайомитися з господинею ніхто з них не збирався і роззуватися в коридорі — також. <…> Динаміки поступово дійшли до такого рівня гучності, що здавалося, ніби дах помалу їде». Хто наводив лад після вечірки? Чому? Молодша сестричка Іринка: вона пожаліла Віку й сама взялася прибирати. Охарактеризуй персонажів твору. Віка нерозважлива й хитра, але зрештою зрозуміла свою помилку. Іринка добра, працьовита й щира. Про що ти хочеш запитати в героїв історії? Віко, чи будеш ти ще влаштовувати вечірки без дозволу батьків? Вправа 2 (сторінка 106) Прочитай речення. Чи можна назвати їх текстом? Ні, бо речення не пов’язані між собою за змістом, хоча всі вони про весну. Спиши речення. Підкресли в них головні і другорядні члени. Весною на лісових галявинах розцвітають проліски, підсніжники, фіалки, сон-трава. Лелеки прилетіли, на крилах ключики від сонця принесли. У гаях, садах і парках співають птахи. Визнач члени речення, що перелічуються та відносяться до одного й того ж слова. На які питання вони відповідають? Проліски, підсніжники, фіалки, сон-трава — підмети (що?); прилетіли, принесли — присудки (що зробили?); у гаях, садах і парках — обставини (де?).

Вправа 3 (сторінка 107) Спиши текст. Добери заголовок. Верба і береза Підкресли однорідні члени речення. Визнач, якими членами речення вони виступають. Ростуть над ставком верба і береза. Розпустили вони свої довгі коси. Вітер віє, розчісує їх. Тихо шелестять листям дерева, про щось розмовляють. Верба і береза — однорідні підмети; віє, розчісує; шелестять, розмовляють — однорідні присудки. Про що могли розмовляти між собою дерева? Усно склади діалог. — Березонько, яка тепла весна цього року! — Так, вербичко. Чуєш, як радісно співають пташки на наших гілках? — А вітер так лагідно розчісує нам коси! Вправа 4 (сторінка 107) Випиши з оповідання Дарини Мурмуєнко «Змовники» речення з однорідними членами. Якими членами речення вони виступають? Поназапрошую купу дівчат, хлопців — потанцюємо, повеселимося! Прослідкуй, щоб вона читала щодня, не дивилася забагато телевізор. А сама — будь розумницею: не виси на телефоні годинами, вимикай світло і закручуй воду, як виходиш з дому. Щоб ти зараз пішла і дістала з верхньої полиці буфета скляну вазу. Тут із кухні почувся страшенний і... очікуваний мною звук битого скла. Вони просто пройшли до кімнати і злилися з гуртом дівчат. І от ці безликі незнайомці нагоцалися у моїй квартирі, наїлися з мого холодильника... Однорідні члени речення виступають присудками, додатками (дівчат, хлопців) та означеннями (страшенний, очікуваний). ОДНОРІДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ Вправа 1 (сторінка 107-109)

«Дівчинка, яка постраждала за правду», Тетяна Полякова. Що сталося на занятті драмгуртка? Прочитай. «На занятті драмгуртка вирішували, хто гратиме Попелюшку. І кого, ти думаєш, вибрали? Юльку Пиріжкову! <…> А Юлька спалахнула і заплакала». Чи схвалюєш ти вчинки дівчинки? Чому? Ні. Вона називала правдою свої образливі думки й кривдила людей. Визнач тему та ідею тексту. Тема — розповідь про дівчинку, яка вирішила завжди казати «правду». Ідея — правду треба казати так, щоб не ображати людей; не кожна неприємна думка — це правда. Про що ти хочеш запитати в героїв історії? Дівчинко, чи не шкодуєш ти, що образила Юльку? Письмо для себе. Чи правильно дівчинка розуміла правду? Ні, дівчинка неправильно розуміла правду. Вона казала людям неприємні речі, щоб їх образити. Справжня правда має бути доброю й тактовною. Вправа 2 (сторінка 109) Випиши з тексту два речення з однорідними членами. Якими вони є членами речення? Я присів у парку на лавочці і спостерігав за зграйкою снігурів, які скидалися на розсипані в снігу рум’яні яблука. А Юлька спалахнула і заплакала. Однорідні члени в цих реченнях — присудки. Вправа 3 (сторінка 109) Прочитай текст. Про які властивості квітів ти дізнався/дізналася? А про які можеш розповісти? Чорнобривці й хризантеми відлякують шкідників, кріп і петрушка приваблюють корисних комах, чистотіл знищує бактерії. А ще ромашка й календула лікують застуду. Спиши. Підкресли однорідні члени речення. Властивості квітів люди помітили здавна. Тому на городі поміж капустою, картоплею, соняхами вони висаджували квіти. Духмяні чорнобривці і розкішні хризантеми відлякують своїм ароматом шкідників і метеликів. Запах петрушки, кропу приваблює

корисних комах. Чистотіл знищує шкідливі бактерії, робить ґрунт здоровішим. Установи зв’язок слів у виділеному реченні. (що?) чорнобривці і хризантеми (що роблять?) відлякують; чорнобривці (які?) духмяні; хризантеми (які?) розкішні; відлякують (кого?) шкідників і метеликів; відлякують (чим?) ароматом; ароматом (чиїм?) своїм. Вправа 4 (сторінка 109) Доповни речення однорідними членами і запиши їх. У лісі ростуть дуби, осики, берези. Рясним цвітом вкрилися груші, яблуні, вишні. Айстри, жоржини, чорнобривці зацвіли на клумбі. ПОЄДНАННЯ ОДНОРІДНИХ ЧЛЕНІВ РЕЧЕННЯ ЗА ДОПОМОГОЮ СПОЛУЧНИКІВ Вправа 1 (сторінка 110-111) «Навіть квіти з сорому почервоніли», Василь Сухомлинський. Що мама попросила доню зробити? Прибрати в хаті, попрати свою білизну, зварити вечерю й полити квіти. Чому квіти почервоніли? Квіти почервоніли із сорому за дівчинку, яка збрехала мамі, що полила їх. Коли зникла маленька недолуга істота? Коли дівчинка зізналася мамі, що обманула її. Письмо для себе. Чи завжди потрібно говорити правду? Так, правду говорити потрібно завжди. Брехня рано чи пізно відкривається, і тоді людині вже не довіряють. А щире зізнання приносить полегшення. Вправа 2 (сторінка 111) Прочитай прислів’я і приказки. Поясни їх зміст. Старанність і труд до мети ведуть. — Хто старанно працює, той досягне мети. Ліс та вода, як брат і сестра. — Ліс і вода нерозривно пов’язані: ліс зберігає воду, а вода живить ліс. Книга мовчить, але розуму вчить. — Книжка дає знання.

Наука в ліс не веде, а з лісу виводить. — Знання допомагають знайти вихід зі скрутного становища. Спиши, підкресли однорідні члени речення. Проаналізуй, за допомогою чого вони поєднані між собою. Старанність і труд до мети ведуть. Ліс та вода, як брат і сестра. Книга мовчить, але розуму вчить. Наука в ліс не веде, а з лісу виводить. Однорідні члени поєднані сполучниками і, та, але, а. Перед якими сполучниками не ставлять кому, а перед якими ставлять? Перед неповторюваними сполучниками і (й), та (= і) кому не ставлять; перед а, але, та (= але) ставлять. Вправа 3 (сторінка 111) Випиши з оповідання виділені речення. Визнач у них однорідні члени речення. Поясни, як вони між собою поєднані. А ти прибери в хаті, попери свою білизну, звари вечерю й полий квіти. Донька прибрала в хаті, попрала білизну, приготувала вечерю, а квітів не полила. Однорідні присудки поєднані інтонацією (кома) та сполучниками й, а. Якого значення надають реченням сполучники? Сполучник й приєднує ще одну дію, а сполучник а протиставляє дії. Склади і запиши речення з однорідними членами, поєднуючи ці члени речення за допомогою сполучників. Влітку на морі ми плавали й засмагали. Брат хотів піти в кіно, але залишився вдома. ПОЄДНАННЯ ОДНОРІДНИХ ЧЛЕНІВ РЕЧЕННЯ ЗА ДОПОМОГОЮ СПОЛУЧНИКІВ Вправа 1 (сторінка 112-113) «Конвалія під вікном», Василь Сухомлинський. Чому Наталя не ходила до школи? Наталя тяжко захворіла. Як однокласники її підтримували? Що сталося після грози?

Однокласники щодня ходили до неї, приносили конвалію з лісу, малювали метеликів і ластівок. Після грози конвалію в лісі зламало. Що зробили діти? Оціни їх учинок. Діти викопали в лісі кущик конвалії й посадили його під Наталиним вікном. Це вчинок справжніх друзів — добрих і турботливих. Визнач елементи сюжету твору: зав’язку, розвиток дії, кульмінацію, розв’язку. Зав’язка — Наталя захворіла, і діти носять їй конвалію. Розвиток дії — однокласники щодня відвідують подругу. Кульмінація — гроза зламала конвалію. Розв’язка — діти пересадили кущик конвалії під Наталине вікно. Вправа 2 (сторінка 113) Прочитай речення із творів Тараса Шевченка. Спиши. Підкресли однорідні члени речення. На розпутті козак сидить та на кобзі грає. За сонцем хмаронька пливе, червоні поли розстилає. Вийшли з хати батько й мати в садок погуляти. І барвінком, і рутою, і рястом квітчає весна землю... Поясни, як вони між собою поєднані. У першому реченні — сполучником та, у другому — інтонацією (кома), у третьому — сполучником й, у четвертому — повторюваним сполучником і. Вправа 3 (сторінка 113) Випиши з оповідання Василя Сухомлинського «Конвалія під вікном» два речення з однорідними членами. Лежить Наталя дома в постелі день і ніч. Ми взяли лопату, сходили до лісу, викопали із землею кущик конвалії, перенесли його до Наталиного садка й посадили в неї під вікном. Чим вони поєднані між собою? Поясни вживання розділових знаків. Однорідні члени поєднані сполучниками і, й та інтонацією; між членами без сполучника ставимо кому, а перед неповторюваними і, й коми немає.

Склади і запиши два речення, у яких однорідні члени поєднуються сполучниками. Сергій і Максим — справжні друзі. Бабуся наліпила вареників із картоплею та капустою. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ ПРО ОДНОРІДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ Вправа 1 (сторінка 114-115) «Арбітр», Наталія Клевцова. Прочитай опис поля, на якому хлопці грали у футбол. Поле було нерівним, хлопці весь час спотикалися; ворота саморобні, контур поля стертий — навіть для «дворового» футболу умови несприятливі. Про що подумав Костя? Яким він був? Костя подумав: «От якби в дворі зробити справжнє поле». Костя пересувався на інвалідному візку; він був розумним, уважним і небайдужим хлопцем. Поставте одне одному запитання за змістом тексту. Де грали хлопці у футбол? Чому вони весь час спотикалися? Де сидів Костя? Про що він подумав? Вправа 2 (сторінка 115) Випиши з оповідання три речення з однорідними членами, поєднаними за допомогою сполучників. Костя сидів в інвалідному візку і спостерігав за оточуючими. Костя штовхнув візок і підкотив ближче до хлопців. Його мати сиділа у дворі на лавці й спостерігала. Поясни вживання розділових знаків. Однорідні присудки поєднані неповторюваними сполучниками і, й, тому кома між ними не ставиться. Вправа 3 (сторінка 115) Прочитай текст. Добери до нього заголовок. Гіллясте дерево Спиши. Підкресли однорідні члени речення. Росло в лісі невелике, але гіллясте дерево. Весною воно вкривалося зеленим листом, білими квітами. Прилітали до квіток бджоли і джмелі. Поселилися на ньому співучі пташки. Щовесни поверталися вони з теплого краю, знаходили своє дерево й весело щебетали.

Як вони пов’язані між собою? Сполучниками але, і, й та інтонацією (кома). Установи зв’язок слів у другому реченні. (що?) воно (що робило?) вкривалося; вкривалося (коли?) весною; вкривалося (чим?) листом, квітами; листом (яким?) зеленим; квітами (якими?) білими. Письмо для себе. Поміркуй, що могли розповісти пташки, повернувшись у рідний край. Пташки могли розповісти про далеку дорогу через моря й гори, про теплі краї, де зимували, і про те, як вони сумували за рідним деревом. Вправа 4 (сторінка 115) Спиши текст, уставляючи, де потрібно, коми між однорідними членами речення. Добери заголовок. Пишний цвіт Долини, луги і діброви буяли пишним цвітом. І ромашки, і волошки, і маргаритки, і звіробій простягали до сонця свої ніжні пелюсточки. Над квітами тихо гули бджоли й джмелі. Вони поверталися додому втомлені, але щасливі. Зроби звуко-буквений аналіз виділених слів. Бджоли — [бджо́ли]: 2 склади, 6 букв, 5 звуків (букви дж позначають один звук [дж]). Джмелі — [джмел’і́]: 2 склади, 6 букв, 5 звуків (букви дж позначають один звук [дж]).

ПРОСТЕ І СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ Вправа 1 (сторінка 116-117) «Арбітр», Наталія Клевцова. Прочитай, що придумав Костя, щоб допомогти хлопцям. «— У мене тут є ідея, давайте напишемо листа меру міста! — Костя розгорнув набраний і роздрукований текст, — склав проект, на якому наш двір перетворюється в ігровий майданчик зі спортивним полем». Чому вони запропонували йому бути арбітром?

Бо Костя добре знався на футболі, був уважним і справедливим, а ще так хлопці показали, що приймають його до своєї команди. Що таке толерантність? Назви ознаки толерантної людини. Толерантність — це повага до інших людей, навіть якщо вони не такі, як ти. Толерантна людина ввічлива, доброзичлива, уміє вислухати й допомогти, не ображає й не насміхається. Як ти ставишся до людей з особливими потребами? З повагою: вони такі самі, як усі, і я готовий допомогти, якщо потрібно. Вправа 2 (сторінка 117) Спиши прислів’я і приказку. Поясни їх значення. Одна бджола мало меду наносить. — Разом можна зробити більше, ніж поодинці. Незнайко на печі лежить, а Знайко по дорозі біжить. — Хто вчиться, той іде вперед, а неук сидить на місці. У кожному реченні підкресли граматичні основи. Визнач їх кількість. Одна бджола мало меду наносить. — одна граматична основа (просте речення). Незнайко на печі лежить, а Знайко по дорозі біжить. — дві граматичні основи (складне речення). Вправа 3 (сторінка 117) Спиши речення. Визнач у них граматичні основи. Зійшло сонце, і всі дерева в лісі заспівали. Зелена трава горить зеленим огнем, а на її довгих листочках сяє чиста роса. Стоїть гора високая, зелений гай шумить. Доведи, що ці речення є складними. Кожне з них має дві граматичні основи. Зверни увагу, як поєднані частини цих речень, і на розділові знаки. Частини поєднані сполучниками і, а або без сполучника; між ними ставимо кому. Вправа 4 (сторінка 117) Випиши з оповідання виділене речення. Визнач граматичні основи. Поясни вживання розділових знаків. Інші хлопці повернулися до нього, на мить настала тиша.

Речення складне з двома граматичними основами, частини поєднані без сполучника, тому між ними ставимо кому. Вправа 5 (сторінка 117) Склади і запиши складне речення. Поясни вживання розділових знаків. Зранку світило яскраве сонечко, а ввечері пішов рясний дощ. Частини складного речення з’єднані сполучником а, тому перед ним ставимо кому. ПРОСТЕ І СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ Вправа 1 (сторінка 118-119) «Крила», Оксана Сенатович. Що трапилося під час грози? Чому в Дмитрика виросли крила? Грім ударив у сосну, розколов її й поранив Вітра. Дмитрик пожалів Вітра, привів його до хати й доглядав, і за доброту в нього виросли крила. Яким зображено хлопчика? Підтвердь свої думки рядками твору. Дмитрик добрий, чуйний і турботливий: «Як почав поранений Вітер завивати з болю, то Дмитрик не витримав. Вистрибнув босоніж на ґанок, із ґанку — на подвір’я й привів пораненого Вітра до хати». Чи хочеш ти бути схожим/схожою на Дмитрика? Так, бо він добрий і завжди готовий допомогти. Склади цитатний план і перекажи текст. 1. «Грім ударив у сосну». 2. «Привів пораненого Вітра до хати». 3. «У Дмитрика виросли крила». 4. «Одного разу захворіла мати». 5. «А вже весна, а вже красна!» Письмо для себе. А що зробив би/зробила б ти, якби в тебе були крила? Якби в мене були крила, я допомагав би людям: приносив би ліки хворим, шукав би загублених тварин і показував би дорогу тим, хто заблукав.

Вправа 2 (сторінка 119) Випиши з оповідання виділені речення. Визнач у них граматичні основи. Грім ударив у сосну, розколов її, поранив Вітра. Як почав поранений Вітер завивати з болю, то Дмитрик не витримав. Чим відрізняються ці речення? Поясни вживання розділових знаків у кожному реченні. Перше речення просте з однорідними присудками, які розділяємо комами. Друге — складне, має дві граматичні основи, між частинами ставимо кому. Вправа 3 (сторінка 120) З кожної пари простих речень за допомогою сполучників (і, й, але, а) утвори складне речення. Утворені складні речення запиши, поясни вживання розділових знаків. Ніч минула швидко, й настав сірий туманний ранок. Буря вщухла, але хвилі продовжували бушувати. Над містом стояла ніч, а високо на небі ясно світив місяць. Пройшов дощ, і на небі з’явилася веселка. Між частинами складного речення перед сполучниками і, й, а, але ставимо кому. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО ПРО РЕЧЕННЯ Вправа 1 (сторінка 120-122) «Треба», Євген Дудар. Чому оповідання має таку назву? Придумай іншу назву. Бо хлопчик постійно повторює собі «треба» (треба вчитися, треба виправитися), але відкладає справи. Інша назва — «Дав собі слово». Про які риси характеру говорить автор? Про лінощі, нерішучість і, водночас, про сумління й бажання стати кращим. Що означають вислови: «ніби з-під землі виросла», «ніби скеля з плечей зсунулася»? «Ніби з-під землі виросла» — несподівано з’явилася. «Ніби скеля з плечей зсунулася» — стало дуже легко, зникли тривоги. Чи доводилося тобі давати собі слово?

Так, я дав собі слово щодня читати по двадцять сторінок і виконую його. Визнач тему та ідею твору. Тема — як хлопчик дав собі слово виправитися. Ідея — слово треба дотримувати, а не лише обіцяти. Письмо для себе. Якого слова важче дотримати — даного собі чи комусь? Я вважаю, що важче дотримати слова, даного собі, бо ніхто не нагадає й не перевірить. Тут потрібна сила волі. Вправа 2 (сторінка 122) Прочитай текст. Добери до нього заголовок. Песик Гав Установи за допомогою питань зв’язок слів у першому реченні. (хто?) песик Гав (що робив?) лежав; лежав (де?) на травичці; лежав (коли?) дня; дня (якого?) теплого, весняного. Випиши з тексту вправи складне речення, познач граматичні основи. Сонечко вигрівало його біленький животик, а теплий вітерець лагідно лоскотав гарненькі вушка. Відшукай і випиши речення з однорідними членами речення. Він підняв носика і почав рознюхувати все навколо. Усно склади продовження цієї історії. Раптом Гав почув запах смачного обіду. Він підскочив і весело побіг на кухню, де господиня вже наливала йому в мисочку суп. Вправа 3 (сторінка 122) Склади і запиши речення за поданою схемою. Бурхливий струмок протікав навесні у горах. Вправа 4 (сторінка 122) Випиши з оповідання виділене речення. Склади до нього схему у вигляді питань. Мама здивовано стиснула плечима. Хто? як? що зробила? чим? НЕВІДОМИЙ СВІТ ПРИРОДИ ДОСЛІДЖУЮ ТЕКСТ ТЕМА І МЕТА ВИСЛОВЛЮВАННЯ. ЗАГОЛОВОК. ПЛАН

Вправа 1 (сторінка 123-124) «Краса, натхнення, радість і таємниця», Василь Сухомлинський. Що хлопчик побачив у лісі? Хлопчик побачив могутній дуб, ошатну ялинку, плакучу вербу, білокору березу й маленьку фіалку, почув пісню горлиці. У чому дідусь бачив таємницю? Дідусь бачив таємницю в красі навколишнього світу, яку людина вміє помітити й відчути. Вправа 2 (сторінка 124) Ще раз прочитай оповідання. Визнач його тему, мету та ідею. Тема — краса природи. Мета — навчити помічати красу навколо. Ідея — краса, натхнення й радість поруч із нами, треба лише уважно дивитися. Поділи текст на логічно завершені частини. Склади план. 1. Зустріч із дідусем. 2. Краса лісу. 3. Натхнення. 4. Радість. 5. Таємниця. Вправа 3 (сторінка 124) Прочитай текст. Визнач його тему і мету. Добери заголовок. Жайворонок Тема — як сіра пташка навчилася гарно співати. Мета — розповісти, звідки в жайворонка чудова пісня. Поділи текст на абзаци. Склади і запиши план. 1. Сіра пташка з грудочки землі. 2. Невдала пісня. 3. Подарунок Сонечка. 4. Чудова пісня. Визнач зачин, основну частину і кінцівку тексту. Зачин: У полі лежала сіра грудочка землі. Пригріло Сонечко. Розтанув сніг. Перетворилася грудочка землі на сіру пташку — Жайворонка. Основна частина: Злетів Жайворонок у небо. Спробував співати, а пісня вийшла поганенька. Полетів він до Сонця й попросив навчити його гарної пісні. Сонечко подарувало пташці золотий

клубочок. Узяв його Жайворонок і полетів до землі. Потяглася за ним тоненька золота ниточка. Кінцівка: Зазвучала чудова пісня. Випиши з тексту речення з однорідними членами. В одному з них установи зв’язок слів. Полетів він до Сонця й попросив навчити його гарної пісні. Узяв його Жайворонок і полетів до землі. (хто?) Жайворонок (що зробив?) узяв і полетів; узяв (що?) його; полетів (куди?) до землі. ЗАСОБИ ЗВ’ЯЗКУ РЕЧЕНЬ У ТЕКСТІ Вправа 1 (сторінка 125-126) «Сон весняного лісу», за Зіркою Мензатюк. Чому квітка, описана в тексті, має таку назву? Прочитай. «Тільки чому ж він сон, якщо навесні прокидається так рано, раніше, ніж інші квіти? Бо чутливо реагує на негоду: перед дощем не розтуляє квітів, ніби спить». Це художній чи науково-популярний текст? Чому? Науково-популярний з елементами художнього: у ньому подано наукові відомості про види сон-трави, де вона росте, яка завбільшки, а також образні порівняння (квіти — як язички полум’я, як кошенята). Письмо для себе. Що сниться лісові, у якому цвіте сон-трава? Лісові сниться, що вже настало тепле літо: співають птахи, дзвенять бджоли, а на галявинах цвітуть тисячі квітів. Вправа 2 (сторінка 126) Випиши з тексту речення з виділеними словами. А от в Альпах цвіте жовтий сон. Ці квіти люблять зростати рясно, часом ліс від них аж фіолетовий. Прослідкуй, за допомогою яких слів зв’язані речення у тексті. Друге речення пов’язане з першим словами ці квіти (замість жовтий сон) і займенником від них. Подумай, для чого вживають ці засоби зв’язку. Щоб не повторювати ті самі слова. Вправа 3 (сторінка 126) Прочитай текст. Визнач його тему і мету. Добери заголовок.

Барвінок. Тема — барвінок у житті українців. Мета — розповісти, чому барвінок шанують. Який недолік цього тексту? Подумай, як його уникнути. У тексті багато разів повторюється слово барвінок. Його можна замінити займенниками (він, його), синонімами чи словами квітка, рослина. Спиши відредагований текст. Барвінок оспіваний у багатьох піснях нашого народу, у віршах поетів. Він супроводжував наших предків від колиски до могили. Його клали в купелі немовлят, щоб вони росли здоровими і красивими. Цю квітку заплітали у коси дівчата. Рослину висаджували на могилах батьків як символ нев’янучої пам’яті. У четвертому реченні установи зв’язок слів. (хто?) дівчата (що робили?) заплітали; заплітали (що?) квітку; квітку (яку?) цю; заплітали (у що?) у коси. СЛОВА, НАЙВАЖЛИВІШІ ДЛЯ ВИСЛОВЛЕННЯ ДУМКИ В РЕЧЕННІ, ТЕКСТІ Вправа 1 (сторінка 127-128) Прочитай пізнавальний текст, поданий у вигляді інфографіки. Що нового дізнався/дізналася про бджіл? Я дізналася, що бджоли — одні з найдавніших мешканців планети, у бджоли п’ять очей, а в пошуках їжі вона може пролітати до десяти кілометрів за день. Які прислів’я та приказки про них ти знаєш? Бджола мала, а й та працює. Бджола летить, де мед пахтить. Працьовитий, як бджілка. Складіть кросворд про бджілок. 1. Людина, що доглядає бджіл. (Пасічник) 2. Солодкий продукт, який роблять бджоли. (Мед) 3. Чим бджола захищається? (Жало) 4. Будиночок для бджіл. (Вулик) 5. Що збирають бджоли з квітів? (Нектар) 6. Головна бджола у вулику. (Матка) Вправа 2 (сторінка 128) Спиши вірш Анатолія Камінчука «Бджілка». Яка його тема та ідея?

Тема — працьовита бджілка. Ідея — праця починається зранку, працьовитих усі поважають. Підкресли слова вірша, у яких передана його ідея. Бджілка весело літає, Квітам вічка розтуляє. Каже: — Квіти, годі спати, Я прийшла медок збирати. Вправа 3 (сторінка 128) Прочитай, розмістивши абзаци так, щоб утворився текст. Підбери до нього заголовок. Музика дзвіночків Вилетіла з вулика бджілка. Літає над пасікою й дослухається. Чує, десь далеко-далеко дзвенять голосні дзвіночки. Летить бджілка на музику дзвіночків. Прилітає до лісу. А то дзвонять квітки конвалії. Кожна квітка — маленький срібний дзвіночок. Усередині золотий молоточок. Б’є молоточок по сріблу — лунає дзвін, аж до пасіки лине. Ото так конвалія кличе бджілку... Випиши з тексту опис конвалії. Кожна квітка — маленький срібний дзвіночок. Усередині золотий молоточок. Б’є молоточок по сріблу — лунає дзвін, аж до пасіки лине. Виділені слова проаналізуй за будовою. До яких частин мови вони належать? — прикметник;

— прислівник;

— іменник. Усно склади діалог між бджілкою та конвалією. — Добрий день, конваліє! Я почула твої дзвіночки аж на пасіці. — Здрастуй, бджілко! Я кликала тебе: у моїх квітках багато солодкого нектару. — Дякую! Я зберу його й зроблю смачний мед. ТЕКСТ-РОЗПОВІДЬ, ТЕКСТ-ОПИС, ТЕКСТ-МІРКУВАННЯ

Вправа 1 (сторінка 129-130) «Володарка лісу», Галина Кирпа. Де живе прабабуня? Чому вона туди повернулася? У селі Залісся, звідки після аварії на Чорнобильській АЕС усіх вивезли. Вона повернулася, бо там її дім і коріння: «У Заліссі народилася, в Заліссі й помру». Кого прабабуня називає своїми сусідами? Прочитай. «Сусідами прабабуня називає ведмедів, лисиць, вовків, лосів і коней, які мешкають у лісі». Чому дівчинка не може часто приїжджати до прабабуні? Через радіацію — дівчинці можна приїжджати лише раз на рік. Чого навчає це оповідання? Визнач тему і головну думку твору. Оповідання вчить любити рідну землю й шанувати старших. Тема — прабабуня-самоселка в селі Залісся. Головна думка — рідний край для людини найдорожчий. Як ти ставишся до прабабуні? З повагою: вона сильна, мужня й вірна своїй землі. Вправа 2 (сторінка 130) Визнач тип тексту «Володарка лісу». Доведи свою думку. Що ти хотів би/хотіла б розповісти про свою бабусю, про її домівку, про те, як ви разом проводите час? Склади невелику розповідь. Текст-розповідь. Найкращий друг – бабуся. Мою бабусю звати Валентина. Вона мій найкращий друг. Бабуля, так я її завжди називаю, добра, весела й щира. Я можу звернутися до неї за порадою й довірити їй будь-яку таємницю. Разом ми проводимо багато часу: читаємо, граємо, готуємо різні смаколики, гуляємо у парку й навіть, катаємося на велосипедах. Також бабуля навчила мене вишивати хрестиком і в'язати. Я дуже люблю свою бабусю і пишаюся нею. Вправа 3 (сторінка 130) Знайди і випиши з оповідання опис прабабуні. З якою квіткою порівнює її авторка? Як ти вважаєш, чому? «Прабабуня стоїть у блакитній хустині посеред дороги й махає рукою. Віддаляючись, стає схожою на цяточку. На квітку барвінку посеред лісу».

Авторка порівнює прабабуню з квіткою барвінку, бо вона так само міцно «приросла» до рідної землі й не залишає її. Опиши свою бабусю. А з якою квіткою порівняв би/порівняла б її ти? Чи знаєте ви, що моя бабуся найкраща у світі? Вона невисока, струнка, з добрими сірими очима й лагідною усмішкою. Руки в неї працьовиті й теплі. Бабуся щира, весела й мудра. Я порівняла б її з ромашкою — простою, ніжною й світлою. Вправа 4 (сторінка 130) Склади текст-міркування за поданим твердженням: «Твоє коріння там, де ти народився/народилася». Будуючи доказ, уживай вирази: на мою думку, я вважаю, по-перше, по-друге тощо. Текст-міркування Твоє коріння там, де ти народилася. Рідний край — це не місце на карті, це сенс всього життя. По-перше, Батьківщина — це мова, пісні, традиції, звичаї, які закладені в тобі на генетичному рівні. З дитинства ми прагнемо знати народні звичаї й дотримуватися їх, розмовляємо українською, слухаємо й співаємо народні пісні тощо. По-друге, у будь-якому куточку рідного краю ти можеш відчувати себе потрібним. Тебе тут люблять і завжди чекають, добре розуміють і головне – ти можеш бути самим собою. А це не замінять ніякі матеріальні цінності. Де народився, там і знадобився, – говорить народна мудрість. ТЕКСТ-ЕСЕ Вправа 1 (сторінка 131-132) «Хлюсь та інші», Сашко Дерманський. Де і коли відбувається подія? У місті спекотного літнього дня: біля автомата з газованою водою, а потім удома в Оляни. Прочитай опис чоловічка. Як його звати? «Він був зеленкуватий, опецькуватий, а головне — страшенно кумедний. Весь аж трусився від реготу». Його звати Хлюсь. Від чийого імені ведеться розповідь? Від імені дівчинки Оляни.

Перекажи текст від імені Хлюся. Мене прислали знайти одну дівчинку. Я сховався в склянці з газованою водою. Коли дівчинка хотіла напитися, вона побачила мене й застигла з розтуленим ротом. Я не міг перестати сміятися, бо бульбашки дуже лоскотали. Дівчинка прожогом принесла мене додому й випустила в акваріум. Тоді я сказав, що мене звуть Хлюсь і що мене прислали. Вправа 2 (сторінка 132-133) Прочитай текст. Обговори його зміст з однокласниками. Досліди будову тексту. Текст має вступ, основну частину й висновок. Прочитай авторські судження та міркування. «Що трапилося з нашим улюбленим місцем? Можливо, усе це сталося тому, що випала велика кількість опадів? Ні! Це щодня у водойми потрапляють небезпечні промислові відходи й побутове сміття». Які наукові відомості в ньому наведено? Вода — один із найцінніших природних ресурсів; водні запаси світу щороку зменшуються. Які висновки тут зроблено? Прочитай. «Отже, кожен із нас може долучитися до збереження річок і загалом усієї планети». Вправа 3 (сторінка 133) Визнач особливості побудови тексту-есе «Як зберегти річки?». Вступ (як зберегти річки?) Основна частина (викласти роздуми, факти, показати своє ставлення до проблеми). Висновок (підсумувати сказане). Вправа 4 (сторінка 133) Створи есе на тему: «Яка роль води в житті людини?» Вода — це життя. Без неї не можуть жити ні люди, ні тварини, ні рослини. Я вважаю, що вода — найцінніше багатство нашої планети. Поперше, людина п’є воду, готує на ній їжу, миється й прибирає. Подруге, вода потрібна для полів і садів, щоб виростити врожай. Потретє, річками й морями пливуть кораблі, а на річках працюють електростанції.

Отже, воду треба берегти: не забруднювати річки й не марнувати її даремно. ТЕКСТ-ЕСЕ Вправа 1 (сторінка 134-135) «Хлюсь та інші», Сашко Дерманський. Хто прислав Хлюся? Його прислала річка Стугна. Чому Стугна вибрала Олянку? Бо Олянка ще зовсім малою познайомилася з річкою й любила її безкорисливо — просто за те, що вона Річка. Яку дивовижну силу отримала дівчинка? Про це в уривку прямо не сказано: Хлюсь говорить лише, що Стугна дала Олянці дивовижну силу, бо вона справді любила Річку. Визнач тему та ідею оповідання. Тема — річка просить дівчинку про допомогу. Ідея — природу треба любити безкорисливо й берегти. Порівняй ілюстрацію і зміст твору. Чим вони схожі і чим відрізняються? На ілюстрації зображено Хлюся та дівчинку, як і в тексті, але в оповіданні більше подробиць: спогади Оляни про печеру на дні річки, розмова з Хлюсем. Вправа 2 (сторінка 135) Знайди у творі «Хлюсь та інші» текст-есе. Проаналізуй його будову. Есе — це слова Хлюся: «Бо ти й справді любила Річку. Любила просто за те, що вона Річка. Бачиш, більшість людей любить тільки те, що корисно. Або смачно. Рибу люблять — смажену, раків — варених. А Річку за те, що з неї беруть воду і виливають у неї отруту». Вступ — головна думка (ти любила Річку просто за те, що вона Річка); основна частина — міркування про те, що люди люблять лише корисне; висновку немає. Пофантазуй, які події могли б відбутися пізніше. Усно продовж текст.

Уночі Хлюсь повів Оляну до Стугни. Річка показала дівчинці, як її забруднюють, і Оляна разом із друзями взялася очищати береги від сміття. Вправа 3 (сторінка 135) Прочитай виділені в оповіданні речення. За що любила Річку Олянка? За що її люблять більшість людей? Олянка любила Річку просто за те, що вона Річка. Більшість людей любить її лише за користь: за воду, рибу, раків. Поміркуй, а за що любиш річку ти? Склади про це текст-есе. За що я люблю річку Я люблю річку за її красу. На мою думку, немає нічого кращого, ніж сидіти на березі й дивитися, як тече вода. Влітку в річці можна купатися, а на світанку ми з дідусем ловимо рибу. Річку треба берегти, бо її забруднюють відходами. Отже, я люблю річку просто за те, що вона річка. Вправа 4 (сторінка 135) Прочитай вислів про природу Василя Сухомлинського. Як ти його розумієш? Людина — частина природи, тому, руйнуючи природу, вона шкодить сама собі. За поданим початком склади і запиши текст-есе про своє ставлення до природи, про її значення у твоєму житті. Добери заголовок. Природа — частина нас самих Природа — частина нас самих. А байдужість до природи — це байдужість до власної долі. Я вважаю, що людина й природа нерозривні. Природа дає нам повітря, воду, їжу, ліки й радість. Але люди вирубують ліси, забруднюють річки й повітря. Через це зникають рослини й тварини. Отже, ми мусимо берегти природу, щоб зберегти життя на Землі. ХУДОЖНІЙ І НАУКОВО-ПОПУЛЯРНИЙ ОПИСИ Вправа 1 (сторінка 136) «Заповідник „Асканія-Нова“» (з Інтернету). Що знаходиться на території заповідника?

Один із найбільших на півдні України штучно вирощених лісів, старий ботанічний сад, орнітопарк, акліматизаційний зоологічний парк, єдина в Європі ділянка степу, жодного разу не орана плугом, кам’яні скіфські баби, давні кургани. Скільки видів тварин, які живуть у заповіднику, занесені до Червоної книги України? 69 видів. Прочитай уривок, який найбільше тебе вразив. «Заповідник віднесений до «100 великих заповідників і парків світу», на його території — єдина в Європі ділянка степу, жодного разу не орана плугом, кам’яні скіфські баби, самотні древні кургани». Вправа 2 (сторінка 137) Прочитай і порівняй два тексти. Визнач їх тип. Чим вони схожі, а чим відрізняються? Обидва тексти — описи дрохви. Перший — науково-популярний: у ньому точні відомості про птаха. Другий — художній: у ньому образні слова й порівняння. Для якого з текстів є характерним використання слів у переносному значенні? Спиши цей текст. Підкресли слова, ужиті в переносному значенні. Літній степ опівдні... Обрій коливається в спекотному мареві. Раптом у хиткому серпанку постають обриси довгоногих і довгошиїх птахів. Вони величаво пливуть степом, мов піщані кораблі серед буро-жовтого моря трави. Лише за кілька секунд здивований спостерігач розуміє, що йому поталанило побачити зграю дрохв. Вправа 3 (сторінка 137) Розкодуй та запиши назви птахів, яких можна зустріти в орнітопарку. Лебідь, фазан, качка, лелека, страус. Склади і запиши художній опис про одного з цих птахів. Лебідь Лебідь — справжній красень серед птахів. Його білосніжне пір’я сяє на сонці, а довга вигнута шия робить його схожим на царівну з казки. Червоний дзьоб, чорні очі-намистинки. Лебідь плаває

плавно й велично, ніби пливе біле вітрило. Лебеді — символ вірності й чистоти. МЕДІАТЕКСТ. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО ПРО ТЕКСТ Вправа 1 (сторінка 138-139) Вірш «Ти думаєш, деревам не болить?», Валентин Бичко. Чому плакали дерева? Бо люди ламали гілки, різали кору, вирубували ліс. Прочитай речення зі звертанням. З якою метою вони вжиті? «Ти, хлопче мій, із лісом подружи, За дихання своє віддячуй». «Держись, дубки, тікай, сороко й заєць!» Звертання вжито, щоб звернутися до читача й закликати берегти ліс. Визнач тему та ідею вірша. Тема — дерева відчувають біль, коли їх кривдять. Ідея — ліс треба берегти, бо він — наша святиня. У якому стилі складені прозовий і віршований тексти «Червона книга України»? Прозовий — у науково-популярному стилі, віршований — у художньому. Вправа 2 (сторінка 139) Визнач тип тексту вірша «Ти думаєш, деревам не болить?». Текст-міркування: автор доводить, що деревам болить, і закликає берегти ліс. Вправа 3 (сторінка 139) Прочитай текст. Визнач його тип. Підбери заголовок. Чарівний ліс улітку. Текст-опис. Відшукай у тексті слова, ужиті в переносному значенні. Руки-гілки, сонце ллє життєдайну силу, жива стіна, зелений килим, ліс дзвенить. Склади і запиши план тексту. 1. Дерева в лісі. 2. Кущі й квіти. 3. Пахощі лісу. 4. Голоси лісу. Установи зв’язок слів у виділеному реченні. Ніжні, міцні листочки густо сидять на тонких гілочках.

(що?) листочки (що роблять?) сидять; листочки (які?) ніжні, міцні; сидять (як?) густо; сидять (на чому?) на гілочках; гілочках (яких?) тонких. Вправа 4 (сторінка 139) Склади текст-есе на тему: «Як зберегти ліс?». Як зберегти ліс? Ліс – це частина природи, а природу треба берегти. Я впевнена, що кожен з нас бував у лісі не один раз. Одні ходили збирати гриби і ягоди в ліс, інші відпочивати. Вирушаючи до лісу, не важливо з якою метою, ми повинні пам’ятати, що ліси необхідно берегти. Обов'язково треба прибирати сміття, не розводити багаття, а якщо розводите, то на відкритій місцевості й загасити його, коли повертаєтеся додому. Не ламайте дерева й кущі, не зривайте квіти. Після вас прийдуть інші люди на відпочинок, пам'ятайте про це. Дуже небезпечно для лісів – це їх вирубування. Такі дії можуть призвести до загибелі лісу, а значить і до загибелі пташок і тварин. Кожен громадянин може зробити свій внесок в порятунок лісу. А саме: посадити нові дерева і не рубати старі, прибрати після себе і оточуючих сміття, не допускати пожежі в лісі. Пам’ятайте, що ліс – це наша природа і кисень, який всім життєво необхідний! ПОВТОРЮЮ ВИВЧЕНЕ У 1-4 КЛАСАХ ПОВТОРЮЮ ВИВЧЕНЕ ПРО ЗВУКИ І БУКВИ, СЛОВО Вправа 1 (сторінка 140-141) «Свідки минулих епох», Анатолій Давидов. Кого знімали на кінокамеру? Прочитай. «Саме в цей момент запрацювала Славкова кінокамера. Хлопець хотів зняти хохулю крупним планом». Що нового ти дізнався/дізналася про хохуль? Хохулі риють довгі підземні ходи (до десяти метрів) до гнізда, вистеленого сухим листям осоки, мохом і травою, а під водою риють канавки, які допомагають їм орієнтуватися й водночас слугують пастками для поживи. Про кого хлопці зняли стрічку в Карпатах? Про це в уривку не розповідається: у підручнику запропоновано прочитати початок історії за посиланням.

Письмо для себе. Чи доводилося тобі спостерігати за тваринами? Так, улітку в бабусі в селі я спостерігав за лелеками, які звили гніздо на стовпі. Лелеченята спершу тільки пищали, а наприкінці літа вже літали разом із батьками. Вправа 2 (сторінка 141) Випиши з тексту по п’ять слів у три колонки: у першу — слова, у яких звуків більше, ніж букв; у другу — слова, у яких звуків і букв однакова кількість; у третю — слова, у яких звуків менше, ніж букв.

Вправа 3 (сторінка 141) Випиши з тексту слова, які відповідають звуковим моделям. Хохуля, Петько, задоволення. З одним зі слів склади і запиши речення. Петько допомагав Володимирові Івановичу знімати хохулю. Вправа 4 (сторінка 141) З останнього абзацу випиши назви тварин, які потрапляють у пастки хохулі. Зроби звуко-буквений аналіз цих слів. Молюски — [мол’у́ски]: 3 склади, 7 букв, 7 звуків. П’явки — [п’йа́вкие]: 2 склади, 6 букв, 6 звуків (апостроф звука не позначає, буква я позначає два звуки [йа]). Черв’яки — [черв’йаки́]: 3 склади, 8 букв, 8 звуків (апостроф звука не позначає, буква я позначає два звуки [йа]). Личинки — [личи́нки]: 3 склади, 7 букв, 7 звуків. Жуків — [жу́к’іў]: 2 склади, 5 букв, 5 звуків. Вправа 5 (сторінка 141)

Випиши з тексту по три словосполучення, у яких слова вжиті в прямому і переносному значенні. Пряме значення: виринула тварина, підплило ще троє хохуль, впав на землю. Переносне значення: кущ утворив шатро, дух перехоплювало, лягала пластом. Вправа 6 (сторінка 141) До виділених слів добери і запиши синоніми. Крутилася — оберталася, вертілася. Сполохані — налякані, сполошені. Поживу — їжу, харч. ПОВТОРЮЮ ВИВЧЕНЕ ПРО БУДОВУ СЛОВА Вправа 1 (сторінка 142-143) «Свідки минулих епох», Анатолій Давидов. Коли з’явилися хохулі? Близько тридцяти мільйонів років тому. Прочитай опис тваринки. «...з малюнка глянуло на нього пухнасте, дещо схоже на крота звірятко. Витягнута хоботком мордочка, маленькі очі, кігтисті короткі лапи з перетинками». Чому ж зникають ці звірки? Через моду на їхнє хутро: з хохулі шили шуби, тож звірка мало не знищили. Дізнайся більше про тварин, які згадуються в останньому абзаці. Вухатий їжак — невеликий їжак із довгими вухами, живе в степах півдня України. Байбак — великий степовий гризун, живе колоніями в норах. Степовий орел — великий хижий птах степів. Орел-карлик — найменший з орлів, гніздиться в лісах. Усі вони рідкісні й охороняються. Вправа 2 (сторінка 143) Випиши з тексту виділені слова і проаналізуй їх за будовою. , , . Склади з ними речення. У котика мордочка біленька й кругла. Маленькі цуценята гралися з мамою. Під кущем сиділо маленьке звірятко.

Вправа 3 (сторінка 143) За допомогою префіксів і суфіксів добери спільнокореневі слова від поданих. Проаналізуй їх за будовою. Ліс — Вода — Земля —

,

, ,

, ,

,

. .

,

.

Дуб — , , . Вправа 4 (сторінка 143) Склади слова за зразком. Корінь від слова дзвінок, суфікс від слова хатка, закінчення від слова співучий — дзвінкий. Префікс від слова пояснити, корінь від слова садок, суфікс від слова веселка, закінчення від слова кора — посадка. Корінь від слова шишка, суфікс від слова лікар — шишкар. З утвореними словами склади і запиши речення. У лісі чути дзвінкий спів пташок. Посадка картоплі закінчилася. На ялинці ми помітили шишкаря. Вправа 5 (сторінка 143) Добери слова, будова яких відповідає таким схемам. Корінь + закінчення: стол-и, рук-а, книг-и. Корінь + суфікс (слово без закінчення): тих-о, весел-о. Префікс + корінь + суфікс + закінчення: про-ліс-к-и, по-сад-к-а. Вправа 6 (сторінка 143) Пригадай, які слова називають складними. Складними називають слова, які мають два або більше коренів. Знайди в тексті складне слово з коренем зоо-. З’ясуй його значення, скориставшись тлумачним словником. Зоологів — зоолог: учений, який вивчає тварин. Утвори складні слова, першою частиною яких є слово зоо-, а другою — слова парк, сад, магазин. Поясни значення цих слів. Зоопарк — парк, де утримують і показують диких тварин. Зоосад — те саме, що зоопарк. Зоомагазин — магазин, де продають тварин і товари для них.

Дискусія. Запропонуй аргументи «за» або «проти» утримання диких тварин у зоопарку. За: у зоопарку можна побачити тварин з усього світу, там рятують рідкісні види. Проти: дикі тварини мають жити на волі. ПОВТОРЮЮ ВИВЧЕНЕ ПРО ІМЕННИК І ПРИКМЕТНИК Вправа 1 (сторінка 144-145) «Дельфін із Сердолікової бухти», за Анатолієм Григоруком. Як дельфіни потрапили до басейна? «Два роки тому дельфінів, ще зовсім жовторотих, довірливо юних, виловили неводами біля рідної їм Сердолікової бухти й помістили в цій тісній бетонній в’язниці». Хто з них користувався особливою симпатією глядачів? Дельфін на ім’я Батерфляйчик. Прочитай, яку програму показували дельфіни. «Дельфіни грали у волейбол та баскетбол. Прибравши вертикальної пози, пускалися під бравурну мелодію в танок. Стрибали крізь високо підвішене кільце. Упрягалися в невеличкий пліт і катали кого-небудь із відчайдухів-глядачів по дельфінарію». Дискусія. Чи потрібні дельфінарії? На мою думку, дельфіни мають жити на волі, у морі, а не виступати в тісних басейнах. Вправа 2 (сторінка 145) Спиши другий абзац тексту. Підкресли іменники зеленим олівцем, а прикметники — синім. Визнач і надпиши їх рід, число і відмінок. Два роки (мн., Н. в.) тому дельфінів (мн., Зн. в.), ще зовсім жовторотих (мн., Зн. в.), довірливо юних (мн., Зн. в.), виловили неводами (мн., Ор. в.) біля рідної (ж. р., одн., Р. в.) їм Сердолікової (ж. р., одн., Р. в.) бухти (ж. р., одн., Р. в.) й помістили в цій тісній (ж. р., одн., М. в.) бетонній (ж. р., одн., М. в.) в’язниці (ж. р., одн., М. в.). Тут їм довелося пройти сувору (ж. р., одн., Зн. в.) школу (ж. р., одн., Зн. в.) муштри (ж. р., одн., Р. в.). Вправа 3 (сторінка 145) Прочитай текст. Підбери заголовок. Риби-метелики

Випиши з тексту сполучення іменника з прикметником. Проаналізуй їх як частину мови. Водяних красунь, маленькими витягнутими мордочками, морських мешканок. Водяних — (яких?) прикметник, початкова форма — водяний, мн., Р. в. Красунь — (кого?) іменник, початкова форма — красуня, загальна назва, істота, ж. р., мн., Р. в. Маленькими, витягнутими — (якими?) прикметники, початкова форма — маленький, витягнутий, мн., Ор. в. Мордочками — (чим?) іменник, початкова форма — мордочка, загальна назва, неістота, ж. р., мн., Ор. в. Морських — (яких?) прикметник, початкова форма — морський, мн., Р. в. Мешканок — (кого?) іменник, початкова форма — мешканка, загальна назва, істота, ж. р., мн., Р. в. Вправа 4 (сторінка 145) Напиши есе про морських мешканців. У своєму творі підкресли іменники і прикметники. Розкрий роль прикметників у тексті. Морські мешканці Море — дивовижний світ. У морській глибині живуть різнобарвні риби, прозорі медузи, мудрі дельфіни й величезні кити. Я вважаю, що найцікавіші серед них — дельфіни, бо вони розумні й дружні. Коралові рифи стали домівкою для багатьох тварин. Отже, море треба берегти. Прикметники допомагають точно й яскраво описати морських мешканців. ПОВТОРЮЮ ВИВЧЕНЕ ПРО ЧИСЛІВНИК І ЗАЙМЕННИК Вправа 1 (сторінка 146-147) «Дельфін із Сердолікової бухти», за Анатолієм Григоруком. Яка подія перевернула життя Батерфляйчика? Під час вистави хвора дівчинка випустила червону кульку. Батерфляйчик вистрибнув із води, піймав кульку й повернув дівчинці. Тоді він помітив, що майже досяг верхнього краю сітки, і зрозумів, що може вистрибнути на волю.

Прочитай, як Батерфляйчик готувався до втечі. «Тепер він щодня робив десятки стрибків. Батерфляйчик поліпшував, удосконалював їх, як це роблять спортсмени, готуючись до відповідальних змагань». Що ти знаєш про дельфінів? Знайди в Інтернеті цікаву інформацію про них. Дельфіни — розумні морські ссавці: вони дихають повітрям, спілкуються свистом і клацанням, а сплять, по черзі «вимикаючи» половинки мозку. Створіть інфографіку на тему: «Дельфіни». Дельфіни — ссавці. Живуть у морях і океанах. Довжина — від 1,5 до 9 м. Живуть близько 40 років. Харчуються рибою й кальмарами. Спілкуються звуками. Деякі види занесено до Червоної книги. Вправа 2 (сторінка 147) Випиши з тексту абзац, у якому розповідається про те, як Батерфляйчик повернув кульку хворій дівчинці. Підкресли займенники. Визнач їх особу, число і відмінок. Батерфляйчик стрілою перетнув дельфінарій, щосили напружився й вистрибнув із води. Ухопивши кульку за нитку, він (3-тя ос., одн., Н. в.) усім тілом шубовснув у воду. Далі зробив коло й підплив до дівчинки. Вона (3-тя ос., одн., Н. в.) дещо незграбно взяла в нього (3-тя ос., одн., Р. в.) кульку, і по її змученому личку промайнула квола усмішка. Вправа 3 (сторінка 147) Із другого абзацу оповідання випиши займенники. Проаналізуй їх як частину мови. Він — займенник, особовий, початкова форма він, 3-тя ос., одн., Н. в. Вона — займенник, особовий, початкова форма вона, 3-тя ос., одн., Н. в. (в) Нього — займенник, особовий, початкова форма він, 3-тя ос., одн., Р. в. Її (личку) — займенник, присвійний, указує на належність. Вправа 4 (сторінка 147) Прочитай. Визнач, який це текст — художній чи науковопопулярний. Добери заголовок.

Загадкові дельфіни. Текст науково-популярний. Спиши текст. Числівники записуй словами. Дельфіни — одні з найзагадковіших тварин на нашій планеті. Науці відомо понад п’ятдесят видів цих ссавців. Живуть вони близько сорока років. Дельфіни цікаві тим, що їх мозок схожий на людський. У їх лексиконі виявлено понад тридцять звукових сигналів. Одні з них попереджають про небезпеку, інші — допомагають зграї триматися разом. За ілюстрацією усно опиши дельфінів. Дельфіни мають довге гладеньке тіло сірого кольору, видовжений «дзьоб» і веселу «усмішку». Вони граційно вистрибують із води. ПОВТОРЮЮ ВИВЧЕНЕ ПРО ДІЄСЛОВО І ПРИСЛІВНИК Вправа 1 (сторінка 148-149) «Джордж і корабель часу», Люсі Гокінґ. Прочитай, як і де сів космічний корабель. «Космічний корабель сів на задню частину — гуп! Кілька хвилин загрозливо хитався, та все ж не перекинувся. Застряг у кам’янистій землі, наче космічна версія Пізанської вежі. <…> Довкола корабля на багато кілометрів простягалися випалені сонцем піски». Яка роль роботів у сучасному житті? Роботи допомагають людям: працюють на заводах, у лікарнях, досліджують космос і морські глибини, прибирають у домівках. Вправа 2 (сторінка 149) З першого абзацу тексту випиши дієслова минулого часу. Утвори від них форми теперішнього і майбутнього часу. Запиши. Хитався — хитається — хитатиметься. Огортали — огортають — огортатимуть. Бачив — бачить — бачитиме. Простягалися — простягаються — простягатимуться. Сів, перекинувся, застряг означають завершену дію, тому форм теперішнього часу не мають: сяде, перекинеться, застрягне (майбутній час). Вправа 3 (сторінка 149)

Прочитай. Визнач, який це текст — художній чи науковопопулярний. Науково-популярний. Випиши з тексту дієслова. Проаналізуй їх як частину мови. Придумав — (що зробив?) дієслово, початкова форма — придумати, мин. ч., ч. р., одн., присудок. Керуються — (що роблять?) дієслово, початкова форма — керуватися, теп. ч., 3-тя ос., мн., присудок. Завойовував — (що робив?) дієслово, початкова форма — завойовувати, мин. ч., ч. р., одн., присудок. Працює — (що робить?) дієслово, початкова форма — працювати, теп. ч., 3-тя ос., одн., присудок. Викладатиме — (що робитиме?) дієслово, початкова форма — викладати, майб. ч., 3-тя ос., одн., присудок. Могли — (що робили?) дієслово, початкова форма — могти, мин. ч., мн., присудок. Створювати — (що робити?) дієслово, неозначена форма. Письмо для себе. А який винахід ти мрієш зробити? Я мрію винайти ліки, які допоможуть вилікувати всіх хворих дітей. Вправа 4 (сторінка 149) Випиши з тексту п’ять прислівників. Постав до них питання. Загрозливо (як?), довкола (де?), усередині (де?), нарешті (коли?), ображено (як?). Склади і запиши з ними речення. Старий клен загрозливо хитався від вітру. Довкола цвіли квіти. Усередині кімнати було затишно. Нарешті прийшла весна. Котик ображено відвернувся. Виділені у тексті прислівники проаналізуй за будовою. , . Прислівники не мають закінчень. ПОВТОРЮЮ ВИВЧЕНЕ ПРО СЛУЖБОВІ СЛОВА І ВИГУК Вправа 1 (сторінка 150-151) «Джордж і корабель часу», Люсі Гокінґ. Прочитай про те, що сталося із Землею.

«— Вміст двоокису вуглецю дуже високий, — збентежено сказав робот. — Вищий, ніж я пам’ятаю. У повітрі набагато менше кисню й дуже багато парникових газів». «Навколо справді нічого не було, крім голої пустелі». Як ти думаєш, чому відбулися ці зміни? Через забруднення повітря й води, вирубування лісів і зміну клімату. Дискусія. Технічний прогрес: «за» і «проти». За: техніка полегшує життя, допомагає лікувати й навчатися. Проти: заводи й машини забруднюють природу. Вправа 2 (сторінка 151) Випиши з тексту службові слова, розподіливши їх у три колонки: прийменники, сполучники, частки. Прийменники: за, з (із), до, на, у (в), зі. Сполучники: але, що, й, і, ніж. Частки: не, ж, то. Пригадай, яку роль вони виконують у мовленні. Прийменники й сполучники зв’язують слова в реченні, частки надають словам додаткових відтінків. Із трьома службовими словами склади і запиши речення. За школою зробили футбольне поле. Оленка малює й співає. Тарас не пише, а лише читає. Вправа 3 (сторінка 151) Спиши народні прикмети, уставляючи з довідки службові слова. Назви прийменники, сполучники і частки. Улітку в горах ранковий туман не віщує негоди, але може за собою принести грозу. Якщо риба вдень і вночі на поверхні води плеще, то буде гарна погода. Прийменники: в, за, на. Сполучники: але, і. Частка: не. Вправа 4 (сторінка 151) Випиши з тексту «Джордж і корабель часу» речення з вигуками. Підкресли їх. Прослідкуй, яке емоційне забарвлення надають вигуки цим реченням. — Та-дам! — вигукнув робот, відчинивши люк. (радість, урочистість) — Фу-у-у! — Бульцман кинувся зчищати їх зі свого металевого тулуба. (огида)

Письмо для себе. Уяви, що твій клас улітку пішов у похід. Ви зупинилися відпочити на мальовничій галявині. Раптом перед вами приземлився корабель прибульців... Напиши про це розповідь. Улітку наш клас пішов у похід. Ми зупинилися на мальовничій галявині. Раптом — бах! — перед нами приземлився круглий корабель. Ой, як ми злякалися! Люк відчинився, і звідти вийшов зелений чоловічок. «Біп-біп!» — сказав він і помахав нам рукою. Ми теж помахали. Прибулець пригостив нас дивними синіми яблуками, а потім — ш-ш-ш! — корабель злетів у небо. ПОВТОРЮЮ ВИВЧЕНЕ ПРО РЕЧЕННЯ І ТЕКСТ Вправа 1 (сторінка 152) Вірш «Земля нам усміхається квітками», Надія Красоткіна. Що можна побачити, коли уважно придивитися до природи? Можна побачити незбагненну казку у квітах, у травах, у небі, у струмку й почути, як Земля співає. Визнач тему та ідею вірша. Тема — краса рідної природи. Ідея — треба любити й берегти рідну землю, Україну. До чого закликає поетеса? Уважно придивлятися до природи, прислухатися до неї, любити рідну землю й нести це диво в серці все життя. Вправа 2 (сторінка 153) Прочитай і спиши речення. Яке воно за метою висловлювання та інтонацією? Білими хмаринками поплив долиною цвіт черемхи. — Розповідне, неокличне. Установи зв’язок слів у реченні. (що?) цвіт (що зробив?) поплив; цвіт (чого?) черемхи; поплив (як?) хмаринками; хмаринками (якими?) білими; поплив (де?) долиною. За змістом речення утвори і запиши кілька питальних. Що поплило долиною? Чий цвіт поплив долиною? Якими хмаринками поплив цвіт черемхи? Вправа 3 (сторінка 153) Випиши з вірша окличні речення. Які вони за метою висловлювання?

Поглянь навколо! — спонукальне. Усе життя, бо це твоя країна, Вітчизна мила, це твоя Земля! — розповідне. Вправа 4 (сторінка 153) Прочитай текст. Добери заголовок. Визнач тип тексту. Красень червень. Тип тексту — опис. Склади до першого речення схему у вигляді питань. Що зробило? (засяяло) — де? (у вінку) — у якому? (у барвистому травневому) — що? (мереживо) — яке? (біле оксамитове). Випиши з тексту речення з однорідними членами. Підкресли їх. Поясни, як вони між собою поєднані. Кучеряві діброви, смарагдові левади й змолоділі поля мліють від радісних симфоній і веселих барв великого свята природи. — Поєднані інтонацією й сполучниками й, і. У густих верболозах удень і вночі не стихають соловейки. — Поєднані сполучником і. Випиши складне речення. Виділи граматичні основи. Мирно воркують лагідні горлиці, тривожно голосять одинокі зозулі. Письмо для себе. Здрастуй, тепле літо!.. Здрастуй, тепле літо! Нарешті канікули! У червні я поїду до бабусі в село: купатимуся в річці, збиратиму ягоди в лісі, ловитиму рибу з дідусем. У липні ми з батьками поїдемо в Карпати. А в серпні я повторю правила й таблицю множення, бо попереду — п’ятий клас!