ГДЗ Українська мова та читання 4 клас Вашуленко 2021 частина 2 Вибери номер сторінки із запитаннями:
3-10
11-20
21-30
31-40
41-50
51-60
61-70
71-80
81-90
91-100
101-110
111-120
121-130
131-140
141-150
151-160
161-168
ШКІЛЬНИЙ ДЗВІНОЧОК КЛИЧЕ НАС У ЧЕТВЕРТИЙ КЛАС! Анатолій Качан «Крилата школа» (сторінка 3) Прочитай заголовок вірша. Поміркуй, про що може розповісти цей твір. Заголовок «Крилата школа» незвичайний, адже крил у школи не буває. Можна припустити, що у вірші йтиметься про школу, яка ніби має крила: вона допомагає дітям «злетіти» до знань і мрій. Можливо, поет порівняє школу з птахом або літаком. Чи справдилися твої припущення щодо змісту вірша? Так, припущення справдилися. У вірші рідну школу порівняно з літаком-аеропланом, який щоранку вирушає «до Країни творчості і знань». Чому ж автор так назвав свій твір? Автор назвав твір «Крилата школа», бо порівнює школу з літаком: «Наша рідна школа біля гаю схожа на літак-аероплан». Школа ніби має крила, адже щодня несе дітей до нових знань і творчості. Чи можеш ти свою школу назвати крилатою? Поясни чому. Так, свою школу я теж можу назвати крилатою. У ній ми щодня дізнаємося щось нове, вчимося творити й мріяти. Знання ніби дають нам крила, щоб «злетіти» високо, як літак. Знайди і прочитай, із ким автор порівнює дітей-школярів. Чим вони подібні? Автор порівнює дітей-школярів із парашутистами: «з рюкзаками, як парашутисти, поспішають діти-школярі». Вони подібні тим, що діти несуть за плечима рюкзаки, як парашутисти — парашути. А ще школа-літак ніби несе їх у небо. Прочитай рядки вірша, у яких поет розповідає, що настала осінь. «де шумлять про осінь явори»; «Опадає з кленів жовте листя / на кущі калини й мій рюкзак. / Осінь у червоному намисті / проводжає літо на літак». Чи погоджуєшся ти з тим, що про осінь поет пише, як про живу істоту? Що про це свідчить? Так, погоджуюся. Поет пише про осінь, як про живу істоту: вона вбрана «у червоному намисті» (це ягоди калини) і, наче людина, «проводжає літо на літак».
Нузет Умеров «Наш клас» (сторінка 4) Як діти звертаються до свого класу? Діти звертаються до класу, як до живої істоти, як до доброго друга: «Добрий день, наш милий клас!», «Друже наш, просторий клас, привітай сьогодні нас!» Вони навіть питають, як він улітку жив без них. Знайди і прочитай вислови, які засвідчують, що діти скучили за школою. «Добрий день, наш милий клас! / Як ти влітку жив без нас?»; «Ми з тобою знов зустрілись, / бо канікули скінчились»; «Буде в класі, як раніше: / сміх і галас, а не тиша». Розкажіть, чи скучили ви за школою і своїми однокласниками та однокласницями. Зразок відповіді. Так, я дуже скучив за школою. Улітку я відпочивав у бабусі, купався й читав книжки, але мені бракувало друзів. Я часто згадував наші ігри на перервах і веселі уроки. Першого вересня я радо привітався з однокласниками й розповів їм про свої літні пригоди. Досліджую медіа Розглянь зображення колажів. На яку тему ці колажі? Які матеріали були використані для їх створення? За QR-кодом подано колажі на різні теми: підводний світ із рибками, птахи (гусак, лебідь, півень), кіт із пташкою, місто під яскравим небом, шкільне життя («Це наш 2-А клас»), спорт («Зростаємо у спорті — міцними стаємо!»), Україна («Україна — європейська держава»). Для рибок використали клаптики тканини, ґудзики, намистинки й нитки. Птахів, кота й місто склали з вирізок із газет і журналів та шматочків кольорового паперу. У колажах про клас, спорт і Україну є світлини, написи, вирізані квіти й малюнки.
Попрацюйте разом! Створіть колаж «Наш четвертий клас». Напишіть на аркушиках, що ви очікуєте від навчання цього року. Можна написати й короткі побажання своїм однокласникам та однокласницям. Наклейте аркушики на ватман і прикрасьте малюнками чи світлинами. Зразок виконання. Посередині ватмана ми наклеїли спільну світлину класу, а навколо — осіннє листя з кольорового паперу. Кожен написав на аркушику, чого чекає від навчання: «Хочу прочитати багато цікавих книжок», «Мрію навчитися писати без помилок», «Хочу перемогти в шкільній олімпіаді». Поруч ми приклеїли побажання однокласникам: «Будьмо дружними!», «Нехай навчання буде цікавим!». Готовий колаж прикрасили малюнками й повісили в класі. Леонід Сорока «В останній день літа» (сторінка 6) Про що ти прочитав (прочитала)? Я прочитав оповідання про двох друзів — Сергійка і Сашка, які в останній день літа врятували чоловіка, що тонув у Дніпрі. За це хлопців нагородили медалями «За порятунок потопаючих». Чи зацікавило тебе оповідання? Чим саме? Так, оповідання мене зацікавило. Мені сподобалося, що звичайні хлопчики не розгубилися, а кинулися у воду й урятували людину. А ще воно переконує, як важливо вміти добре плавати. Хто головні герої оповідання? Якими ти їх уявляєш? Головні герої — друзі Сергійко і Сашко. Сашка я уявляю сильним і спритним спортсменом, адже він «уже з десяти років брав призи в міських та обласних змаганнях легкоатлетів». Сергійка — спокійним хлопчиком, який любить читати, але він наполегливий: навчився плавати «не набагато гірше за Сашка». Від чийого імені ведеться розповідь? Розповідь ведеться від імені автора-оповідача, який розповідає про хлопців збоку, називаючи їх «наші герої». Де і коли відбувалась описана подія? Подія відбулася 31 серпня, в останній день літа, на Дніпрі — на улюбленому пляжі хлопців, «що якраз навпроти острова Хортиця». Яке вміння допомогло хлопчикам у випадку, про який розповідається? Хлопчикам допомогло вміння добре плавати.
За що друзів нагородили? Друзів нагородили медалями «За порятунок потопаючих», бо вони врятували чоловіка, який пішов під воду: знайшли його, витягли на берег і почали робити штучне дихання. Які риси характеру виявили Сашко і Сергійко? Чим ти це підтвердиш? Хлопці виявили сміливість, рішучість, спостережливість, дружбу і скромність. Сашко помітив, що чоловік «довго не виринає», і скомандував: «Ану, вперед!» Обидва хлопчики «кинулися у воду», пірнали по черзі, «ледве витягнули його на берег» і робили штучне дихання. Скромність видно з того, що «самим хлопцям здавалося, що нічого особливого вони не зробили». А Сергійко ще й наполегливий: захотів навчитися плавати — і навчився. Розкажіть про найцікавішу подію, зустріч чи пригоду, яка відбулася з вами під час літніх канікул. Зразок відповіді. Улітку ми з татом ходили в похід уздовж річки. Увечері розпалили багаття, зварили кашу й слухали, як у очереті співають жаби. Уночі я побачив над наметом падаючу зірку й загадав бажання. Цей похід запам’ятався мені найбільше, бо я вперше сам допомагав поставити намет. Наталя Тріщ «Осінь на шкільному подвір’ї» (сторінка 7) Скільки різних рослин на шкільному подвір’ї, яке описала поетеса? Поетеса описала 10 різних рослин: берізки, калини, клени, дуби, каштани, сосни, ялини, жоржини, айстри і бузок. Дерев і кущів названо 24: три берізки, дві калини, сім кленочків, п’ять дубів, два каштани, дві сосни й три ялини, а ще ростуть жоржини, айстри й бузок. Про які ознаки осені ти прочитав (прочитала) у вірші? Осінь «розмальовує щоднини всі рослини»: берізки стали «золотисті», калини — «у намисті» з червоних ягід, кленочки — «полум’яні», дозріли жолуді й каштани. На подвір’ї цвітуть осінні квіти — айстри й жоржини. Попрацюйте у групах! Виконайте завдання, яке поставила перед вами поетеса. Рослини можна об’єднати в три групи: дерева — берізки, клени, дуби, каштани, сосни, ялини;
кущі — калина, бузок; квіти — жоржини, айстри. Запропонуйте різні варіанти об’єднання у групи названих у вірші рослин. 1) Хвойні дерева (сосни, ялини); листяні дерева (берізки, клени, дуби, каштани); кущі й квіти (калина, бузок, жоржини, айстри). 2) Рослини, які восени мають плоди: калина (ягоди), дуб (жолуді), каштан (каштани); рослини, що восени цвітуть: айстри, жоржини; рослини, що восени лише змінюють убрання чи лишаються зеленими: берізки, клени, бузок, сосни, ялини. Прогуляйтеся по своєму шкільному подвір’ю. Прочитайте вірш. Порівняйте ваше подвір’я з описаним у вірші. Чи знайшли ви щось спільне? Зразок відповіді. На нашому шкільному подвір’ї теж ростуть берізки, клени й каштани, а біля ґанку — кущ бузку. Як і у вірші, восени листя кленів стає червоним, а берізок — золотим. Ялин і дубів у нас немає, зате на клумбі цвітуть айстри, як в описаному подвір’ї. Розкажіть, які рослини є на вашому шкільному подвір’ї. Зразок відповіді. На нашому шкільному подвір’ї ростуть високі каштани, клени, берізки й липа. Уздовж паркану посаджено кущі бузку і калини. На клумбах біля входу цвітуть айстри, чорнобривці й троянди. Олена Комова «Мій сусід — прибулець!» (сторінка 8) Подумай над змістом заголовка. Як ти думаєш, про що буде цей твір? Заголовок «Мій сусід — прибулець!» означає, що поруч із героєм живе хтось незвичайний, наче з іншої планети. Думаю, твір розповідатиме про дітей, які запідозрили сусіда в тому, що він інопланетянин. Можливо, наприкінці з’ясується, що це звичайна людина, а все має просте пояснення. Олена Комова «Мій сусід — прибулець!» (сторінка 9) Вислови свої припущення. Як розвиватимуться події далі? Гадаю, що діти злякаються зелених рук і спробують утекти від «прибульця». Але згодом з’ясується, що сусід — звичайна людина, а руки в нього зелені через якусь буденну причину, наприклад, через фарбу чи зеленку.
Олена Комова «Мій сусід — прибулець!» (сторінка 10) Чи справдилися твої припущення щодо продовження твору? Так, припущення справдилися. «Прибулець» виявився дитячим лікарем-педіатром. Руки в нього були зелені від зеленки: він мазав постраждалого, а пляшка перекинулася. А «пристрій», з якого лунало «Всесвіт рухається своїм шляхом», виявився кліткою з балакучим білим папугою. Які нові слова трапилися тобі в тексті? Чи зрозумілі тобі їхні значення? До яких джерел звернешся, щоб з’ясувати їхні значення? Нові слова: астроном — учений, який вивчає зорі й планети; астрономія — наука про небесні тіла; педіатр — дитячий лікар; отетеріти — розгубитися від несподіванки; уїдливо — насмішкувато, ущипливо; поводок — ремінець, на якому водять собаку. Щоб з’ясувати значення слів, звернуся до тлумачного словника, дитячої енциклопедії, а також можу запитати вчительку чи батьків. Хто герой-оповідач у творі? Із чого це відомо? Оповідачка — дівчинка, однокласниця й сусідка Ромчика. Це відомо з того, що розповідь ведеться від першої особи, а дієслова вжито в жіночому роді: «Я штовхнула сусіда в бік», «Я отетеріла», «припустила я», «Я глянула на його руки», «отямилась я». З якими іншими персонажами твору ти познайомився (познайомилась)? Я познайомився з Ромчиком Романкевичем, учителькою математики Наталею Львівною, сусідом-«прибульцем» — дитячим лікарем-педіатром, його песиком Плутиком і білим папугою, якого лікареві залишив доглядати товариш, письменник-фантаст. Як ти зрозумів (зрозуміла) вислів «...а вчителька і бровою не повела»? Вислів означає, що вчителька не здивувалася і не розсердилася, а залишилася цілком спокійною, ніби нічого незвичайного Ромчик не сказав. Позмагайтеся! Хто знайде і прочитає речення, у якому є порівняння? «Ромчик став білий як папір і зашепотів мені на вухо». Ромчик так злякався, що зблід, тому його порівняно з білим папером.
Цей твір казка чи оповідання? Наведи докази, які підтверджують твою відповідь. Це оповідання. У ньому розповідається про події, які могли статися насправді: звичайні діти, школа, сусіди, лікар, що вимазав руки зеленкою, папуга в клітці. Чарів і фантастичних істот тут немає, а все таємниче має просте життєве пояснення. Попрацюйте у групах! Прочитайте текст мовчки і підготуйтеся до виразного читання. Знайдіть слова і вислови, які підказують, з якою силою голосу й інтонацією потрібно читати, щоб передати емоції та почуття персонажів. Прочитайте твір в особах. Для читання в особах потрібні ролі: дівчинка-оповідачка, Ромчик, Наталя Львівна і лікар-«прибулець». Підказують інтонацію слова: «прошепотів» і «зашепотів мені на вухо» — читаємо тихо, таємниче; «безстрашно випалив» — рішуче; «не своїм голосом заволав», «Ґвалт! Караул! Випустіть!» — голосно, з переляком; «уїдливо передражнив» — з насмішкою; «Не чіпайте його!» — сміливо, тривожно. Слова лікаря наприкінці читаємо весело, крізь сміх. Олена Комова «Мій сусід — прибулець!» (сторінка 11) Досліджую медіа Розглянь уважно ілюстрацію. Який епізод твору зображено на малюнку? На малюнку зображено кінцевий епізод: «прибулець» змахнув покривало й показав дітям, що його «пристрій» — це клітка з білим папугою, який повторює «Всесвіт рухається своїм шляхом». Поруч підстрибує песик Плутик на поводку, а здивовані дівчинка й Ромчик дивляться на клітку. Що нового ти дізнався (дізналася) про персонажів твору, розглядаючи малюнок? З малюнка видно, що «прибулець» — високий веселий чоловік із чорною бородою, в окулярах, довгому пальті, червоному шарфі й джинсах, а руки в нього справді зелені. Песик Плутик чорний, у червоному комбінезоні. Дівчинка-оповідачка руденька, з хвостиком, у рожевій курточці, а Ромчик у зеленій жилетці; обоє з
рюкзаками, бо, мабуть, ідуть зі школи. Папуга — білий, із чубчиком. Джеремі Стронґ «Дзвінок інспекторки» (сторінка 13) Висловіть свої міркування. Чи можливо перетнути басейн від берега до берега і залишитись сухим (сухою)? Так, мені здається, що це можливо, якщо не торкатися води. Наприклад, можна переплисти в човні, перейти по містку з дощок, переповзти по натягнутому канату або пройти по воді на широких поплавках. Що стало приводом для сильного хвилювання директора? Приводом для хвилювання став телефонний дзвінок: важлива шкільна інспекторка місіс Донован повідомила, що завтра після обіду відвідає школу. Директор боявся, що вона побачить міс Гармидер, погано оцінить школу — і його звільнять «після десяти років бездоганного директорського стажу». Що нам відомо з тексту про міс Лілію Гармидер? Свою відповідь підтверджуй словами з тексту. Міс Лілія Гармидер «зазвичай працює вчителькою на підміну». Діти її дуже люблять: «Ніхто зі школярів не відмовився б від такої вчительки! Бо з нею уроки перетворюються на саме задоволення: веселощі, гру, розважання!» Вона весела, привітна («широко усміхнулася») і вигадлива: замість звичайного плавання запропонувала дітям «перетнути басейн від берега до берега, залишаючись сухими». Знайди і прочитай речення, у якому вжито вислів «ламав собі голову». Як ти зрозумів (зрозуміла) цей вислів? «І тепер він ламав собі голову, чи вона справді вимовила останні слова не зовсім серйозним тоном, немовби щось замишляючи, чи це йому тільки причулося». Вислів «ламав собі голову» означає довго й напружено думати над чимось, намагатися зрозуміти. Діти класу придумали чотири способи, як перетнути басейн і залишитися сухими. Як це їх характеризує? Це характеризує дітей як кмітливих, винахідливих і творчих. Вони вміють працювати разом, не бояться складних завдань і швидко знаходять незвичайні рішення.
Обговоріть і запропонуйте свої варіанти розв’язання цієї проблеми. Зразок відповіді. Можна перебратися на надувному плоту чи матраці, тягнучись за мотузку; перейти по довгій лаві, покладеній з берега на берег; зробити «канатну дорогу» з роликом і проїхати над водою. Джеремі Стронґ «Дзвінок інспекторки» (сторінка 17) Чи зацікавило тебе оповідання? Що було несподіваним? Так, оповідання дуже цікаве й веселе. Несподіваним було те, що сувора інспекторка не розсердилася через купу мотлоху біля басейну, а сама захотіла випробувати човен-ванну, опинилася у воді разом із директором — і пообіцяла написати про школу «вельми сприятливий відгук». Які варіанти розв’язання проблеми придумали діти? Які з них виявилися для тебе найцікавішими? Перша група побудувала човен зі старої залізної ванни й зробила весла зі шматків дерева. Друга перекинула над басейном канат між гімнастичними кіньми, щоб проповзти по ньому. Третя будувала міст із довгих дощок. Четверта зробила водоступи з пінопласту, щоб пройти по воді, як по сухому. Найцікавішими мені видалися водоступи, бо в них можна ходити по воді. Знайди і прочитай речення, у яких ужито вислови «повернувся дар мови», «відпала щелепа». Як ти зрозумів (зрозуміла) ці вислови? На який стан персонажа вони вказують? «Перш ніж до директора повернувся дар мови, міс Гармидер пояснила…»; «У містера Шрапнеля відпала щелепа». «Повернувся дар мови» — людина від несподіванки заніміла, а потім знову змогла говорити. «Відпала щелепа» — дуже сильно здивувався, аж рота роззявив. Обидва вислови вказують на стан великого подиву й розгубленості директора. Знайди і прочитай, яку картину побачила місіс Донован, коли зайшла в басейн. «Біля бортика басейну були звалені мотузки, дерево, дошки, коні та металева ванна. Діти почали зв’язувати дошки докупи і відмірювати канат». Інспекторка «з подивом подивилася на купу мотлоху коло басейну».
Чи сподобалися інспекторці ідеї дітей? Яку з них вона виявила бажання перевірити? Так, ідеї дітей інспекторці дуже сподобалися: «Як захопливо», «Яка дотепна ідея!», «Як багато хороших ідей!» Вона захотіла випробувати човен: «Я хотіла б випробувати човен». Попрацюйте в парах! Поставте одне одному запитання за прочитаним текстом. Відшукайте в тексті відповіді на ці запитання. Зразок запитань і відповідей. — Хто така місіс Донован? — Дуже важлива шкільна інспекторка. — Яке завдання дала дітям міс Гармидер? — Перетнути басейн від берега до берега, залишаючись сухими. — Що випробував директор? — Канат. — Чому директор опинився у воді? — Один із коней не витримав навантаження і зісковзнув у басейн. До якого епізоду оповідання художниця Анна Загорська зробила ілюстрацію? Ілюстрація на с. 14–15 зображує випробування дитячих винаходів у басейні: містер Шрапнель висить на канаті над водою, а місіс Донован пливе басейном у ванні й гребе веслом. Діти в купальних костюмах стоять біля бортика й підбадьорюють дорослих. Підготуйся переказати другу частину оповідання так, ніби ти був (була) учасником (учасницею) подій. Зразок переказу. Одразу після обіду ми потягли все спорядження в басейн. Наша група вже майже натягнула канат, коли прийшли директор і місіс Донован. Інспекторка оглянула наші схеми, похвалила ідеї й сама полізла у ванну-човен, а директор узявся випробувати наш канат. Раптом один кінь зісковзнув у воду, директор упав, схопився за ванну — і вона перевернулася. Ми кинулися рятувати дорослих. А мокра інспекторка сказала, що наш клас робить честь школі, і всі почали реготати. Наші літературні проєкти (сторінка 17) Створіть книжку оповідань про цікаві події із життя вашого класу. Зразок виконання. Ми пригадали найцікавіші події за чотири роки навчання: свято Букваря, екскурсію до лісу, шкільні змагання, новорічний ранок. Кожен написав коротке оповідання про одну з подій і поділив його на частини — для кожної частини окрема
сторінка. Потім ми розрізали надруковані тексти на смужки, наклеїли їх у книжку-гармошку й намалювали ілюстрації. На обкладинці написали назву «Наш дружний клас» і зазначили авторів, ілюстраторів та видавців — увесь 4 клас. ДИВОВИЖНИЙ СВІТ МІФІВ Міфи Давнього Єгипту Міф «Створення світу» (сторінка 18) Цікаво, чому таких міфів було кілька? Таких міфів було кілька, бо в Давньому Єгипті «у кожній провінції вшановували своїх богів, по-різному пояснювали світ і все, що існує довкола». Тому в різних місцевостях складали різні оповіді про створення світу. Міф «Створення світу» (сторінка 19) Які уявлення мали давні єгиптяни про створення світу? Давні єгиптяни вважали, що спочатку не було ні землі, ні неба, а Всесвіт нагадував безмежний океан води. Той водяний хаос мав ім’я Нун — це був перший прадавній бог, батько богів. Із глибин Нуна вийшли боги, які створили землю, небо, тварин і рослини. Першим із них було Сонце, яке зігріло холодний світ і дало йому життя. Прочитай опис Усесвіту. За яких обставин зникла пітьма і все ожило? «Коли не було ні землі, ні неба, Усесвіт нагадував безмежний океан води». Пітьма зникла, коли на пагорбі серед вод розкрилася дивовижна квітка лотоса. У її пелюстках було сховане дитя — майбутній бог Ра. Від нього йшло таке сліпуче сяйво, що Всесвіт «ураз освітився та ожив». Кого єгиптяни вважали творцем світу? Творцем світу єгиптяни вважали Сонце — бога сонця Ра. Підготуйся близько до тексту розказати, як народився бог сонця Ра. Спочатку серед вод безмежного океану з’явився пагорб — єдиний клаптик землі посеред безкраїх вод. Якось на цьому пагорбі розкрилася дивовижна квітка лотоса. У її пелюстках було сховане дитя, якому судилося стати богом на ім’я Ра. Від дитини йшло таке
сліпуче сяйво, що Всесвіт, який досі перебував у пітьмі, ураз освітився та ожив. Досліджую медіа Розглянь зображення давньоєгипетських богів. В образах яких тварин вони постають? За QR-кодом подано зображення богів Єгипту. Ра (цар богів, бог Сонця) і Гор (бог ранкового сонця) постають із головою сокола, Тефнут і Сехмет — левиці, Апіс — бика, Баст — кішки, Себек — крокодила, Тот — птаха ібіса, Хепрі — жука-скарабея, Мафдет — хижої кішки, а богиня Бат — із коров’ячими рогами й вухами. Отже, єгиптяни зображували богів людьми з головами тварин і птахів. Міф «Ра та Апоп» (сторінка 22) Як і для чого змій Апоп з’явився на світ? «Пітьма і зло породили велетенського змія, щоб запанувати над світом». Кого Апоп люто ненавидів? Чому? Апоп люто ненавидів бога сонця Ра, бо «понад усе змій... не любив сонце». Сонце освітлювало навіть його підземне житло, а змій хотів, щоб над світом запанували пітьма і зло. Знайди і прочитай опис бога Ра та Апопа. Ра: «Бог Ра має тулуб чоловіка і голову сокола, над якою світиться сонячне коло». Апоп: «То було небачене страховисько, могутнє й спритне»; «Змій такий дужий і великий, що Ра ніяк не міг його скорити». Що відбувалося зі змієм при згадці про бога Ра? Змій так люто ненавидів бога Ра, що «навіть при згадці про нього починав дрижати від злості». Де було житло жорстокого змія? Житло змія було «глибоко під землею». Як Апоп вирішив позбутися бога сонця Ра? Апоп вирішив випити воду підземного Нілу, яким Ра щовечора мандрує. Змій думав, що коли річище висохне, Ра ніколи більше не потрапить під землю, і тоді «пітьма і зло запанують над світом».
Якою була битва між Апопом і Ра? «Битва була довгою і жорстокою». Змій був такий дужий і великий, що Ра довго не міг його скорити, але зрештою здолав Апопа й примусив повернути підземний Ніл. Чому бог Ра не вбив Апопа? Ра пожалів переможеного змія, бо був великодушним: «Тепер не варто вбивати змія, він переможений — нехай живе!» Чи скорився велетенський змій Апоп? Ні, не скорився. «Зло ніколи не скориться світлу»: змій знову випив підземний Ніл і щоночі нападає на Ра. Як у міфі пояснюється вічна боротьба між світлом і пітьмою, добром і злом? У міфі сказано, що «щоночі в підземному світі відбувається битва між силами світла й пітьми». Змій Апоп знову й знову нападає на Ра, а сонячний бог щоразу доводить свою непереможність. Тому битва повторюється безкінечно, але «щоразу незмінно закінчується перемогою світла» — і знову настає день. Який епізод міфу зображено на малюнку на с. 21? На малюнку зображено битву Ра з Апопом: бог Ра з головою сокола і сонячним колом над нею пливе в човні, а над водою піднімається величезний змій Апоп. Перекажи близько до тексту зміст тієї частини міфу, у якій розповідається про битву Ра з Апопом. Непереможний Ра вирушив на вирішальну битву зі змієм, адже він — сонце, а сонцю підвладний увесь світ. Битва була довгою і жорстокою. Змій був такий дужий і великий, що Ра ніяк не міг його скорити. Та богові замало було вбити Апопа — спочатку треба було примусити його повернути підземні води. Нарешті Ра здолав Апопа й притиснув його так, що той випустив підземний Ніл зі свого бездонного черева. Великодушний Ра не став убивати переможеного змія і продовжив свою щоденну подорож. Намалюй один з епізодів міфу, добери до нього цитату з тексту. Зразок виконання. Я намалюю, як Ра у своєму човні пливе небом над землею, а над ним сяє сонячне коло. Цитата до малюнка: «Удень Ра освітлює землю, пливе в човні по небу».
Міфи слов’янських народів «Міфи про створення світу та людей» (сторінка 24) Які слова чи речення були тобі незрозумілими? Спершу мені були незрозумілими слова праслов’яни (давні предки слов’ян), перлова роса (блискуча, як перли, роса), Першоптах (перша, первісна птиця-творець), а також речення «Це втілені у пташину подобу боги, які створили світ». Я з’ясував, що в ньому йдеться про богів, які мали вигляд птахів. Яка інформація з тексту виявилася для тебе новою? Про що ти вже знав (знала)? Про що тобі хотілося б дізнатися більше? Новим для мене було те, що давні слов’яни вірили у світове дерево посеред моря і в світове яйце, з якого постав Всесвіт. Я вже знав, що яйце — символ Великодня, а на писанках малюють сонце й зорі. Хотілося б дізнатися більше про давніх слов’янських богів і про те, які ще міфи складали наші предки. Прочитай опис дерева посеред синього моря. Як його називали? Чим воно особливе? «На тому дереві була золота кора, перлова роса, і сиділи на ньому дивовижні птахи... Серед гілля того дерева роїлися бджоли, у його корінні жили всілякі тварини, на гілках знайшли притулок птахи». Різні слов’янські народи називали його по-різному: дубом, явором, сосною, березою, яблунею. У міфології воно зветься світовим деревом. Особливе воно тим, що існувало ще до початку світу, на ньому сиділи боги в подобі птахів, а з його роси утворилися озера та річки. Якими були уявлення праслов’ян про світове яйце? Праслов’яни вірили, що зі світового яйця постає Всесвіт або БогТворець, «якому належить створити Землю і все на ній». Тому деякі слов’янські племена вважали яйце символом життя. Що символізує яйце у християн? У християн яйце — «головний символ Великоднього свята», символ життя. Як у міфі пояснюється походження людини? За найдавнішими міфами, людей розмножила по світу птиця — Першоптах. Він ударив блискавкою в сухий пеньок: із пенька постало тіло першого чоловіка, а з вогню Птаха-Бога — безсмертна людська душа. За іншими легендами, тіло першої людини Бог
зробив із глини і, щоб оживити її, вдихнув їй в уста безсмертну душу. Попрацюйте в парах! Поставте одне одному запитання за прочитаним текстом. Зразок запитань. Що було до початку світу? (Лише синє море, а посеред нього — велике дерево.) Які птахи сиділи на світовому дереві? (Два голуби і сивий сокіл.) Що утворилося з роси, яка капала з дерева? (Озера та річки.) Що зображують на писанках? (Сонце, місяць, зорі, світове дерево, небесних оленів, коней, птахів.) У текстах міфів висловлено різні здогадки про те, як утворився наш світ. Обговоріть! Яке із припущень видається вам найвірогіднішим? Зразок відповіді. Мені найбільше подобається здогадка про світове яйце, бо з яйця справді народжується нове життя. Але я розумію, що всі ці міфи — лише поетичні пояснення давніх людей, які ще не мали наукових знань. «Міфи про створення світу та людей» (сторінка 25) Можливо, ти знаєш інші версії створення світу та людей. Розкажи, звідки вони стали тобі відомі. Поділися з однокласниками та однокласницями інформацією про це. Зразок відповіді. З дитячої Біблії я знаю, що Бог створив світ за шість днів, а першого чоловіка, Адама, зліпив із землі й вдихнув у нього життя. А з дитячої енциклопедії я дізнався, що вчені пояснюють виникнення Всесвіту Великим вибухом, який стався дуже-дуже давно, а людина, на їхню думку, з’явилася внаслідок тривалого розвитку живої природи. Література в колі мистецтв Розглянь уважно, як уявляють художниці та скульптор богів слов’янських народів. Дана (художниця Дивоока Васильєва) — красуня в білому вбранні серед потоків води, веселки, сонця й сніжинок. Дажбог (Дивоока Васильєва) — золотоволосий бородань у білій вишитій сорочці, із сонячним колом на грудях і сяйвом довкола голови, у руці — колоски. Перун (художниця Нонна Кукель) — сивобородий велетень серед грозових хмар над морем із кораблями, у його руці
— блискавка. Велес (скульптор Микита Зігура) — бородатий дід, біля ніг якого лежать баранці. Обговоріть! Як у мистецьких творах зображено, за що боги «відповідали»? Дану оточують вода, хвилі, веселка, сніг — отже, вона володіє земними і небесними водами. Дажбог сяє, як сонце, і тримає колоски — він дає світло, добро і достаток. Перун стоїть у грозовому небі з блискавкою — він володар неба, повелитель грому і блискавки. Біля Велеса лежать баранці, бо він опікун худоби. Міфи Давньої Греції Давньогрецький міф «Арахна» (сторінка 26) Хто така Афіна Паллада? Афіна Паллада — богиня мудрості й ремесел, «неперевершена майстриня, улюблена дочка самого Зевса». Ніхто зі смертних не наважувався змагатися з нею в ремеслі чи будь-якій іншій роботі. Чим розгнівила Афіну ткаля Арахна? Арахна славилася мистецтвом ткати і так пишалася собою, що зухвало вигукнула: «Навіть Афіна, богиня мудрості і ремесел, не зможе зіткати такого полотна, як я». А під час змагання вона виткала на покривалі сцени з життя богів, «у яких боги виявляють себе слабкими, з людськими пристрастями», — у її роботі було видно неповагу й виклик богам Олімпу. Як богиня хотіла її застерегти? Афіна прийшла до Арахни в образі старої сивої бабусі й порадила: «Прагни перевершити лише смертних у своєму мистецтві. Не викликай богиню на змагання. Смиренно благай її простити тобі зухвалість та гордовиті слова». А на своєму полотні богиня ще й виткала по кутках кілька малюнків про долю зухвалих людей. Але Арахна не послухала. Як була покарана Арахна? Розгнівана Афіна розірвала роботу Арахни, окропила дівчину соком чарівного зілля, і та враз перетворилася на павука й почала ткати в повітрі тонесеньке павутиння.
Давньогрецький міф «Пандора» (сторінка 26) Із цього міфу в мовлення людей увійшов вислів «скринька Пандори». Прочитай міф і поміркуй, що означає цей вислів. Вислів «скринька Пандори» означає джерело нещасть, лиха, біди. Коли Пандора з цікавості відкрила амфору, звідти вилетіли на волю горе, турботи, злигодні, страждання і тяжкі хвороби. Давньогрецький міф «Пандора» (сторінка 29) За що Зевс розгнівався на Прометея? Зевс розгнівався на Прометея за те, що той «викрав для смертних божественний вогонь, навчив їх мистецтв і ремесел і дав їм знання». Що він звелів зробити Гефестові? Зевс звелів Гефестові «змішати глину з водою, усередину сховати приємний, ласкавий голос і зліпити юну дівчину, схожу на безсмертну богиню». Як назвали дівчину? Що означало це ім’я? Дівчину назвали Пандорою. Це ім’я означало «Та, що всім обдарована». Знайди в тексті всіх персонажів міфу. Прочитай їхні імена. Прометей, Зевс, Гефест, Афіна Паллада, Афродіта, Гермес, Пандора, юні харити і музи, Епіметей. Які подарунки отримала Пандора від богів? Афіна Паллада виткала для неї прекрасне вбрання й навчила вишивати і прясти. Афродіта дала чарівну красу. Гермес подарував лукавий розум, непереборну цікавість і спритність. Харити й музи вбрали її в сяючий одяг, поклали на кучері вінець, прикрасили шию намистом і заквітчали трояндами. А Зевс дав їй у посаг амфору. Знайди і прочитай опис Пандори. «Юні харити і музи вбрали Пандору в сяючий, як сонце, одяг, на довгі кучері поклали вінець, схожий на золоте мереживо, ніжну шию прикрасили намистом із самоцвітів і заквітчали красуню трояндами». Епіметей побачив біля порога «прекрасну дівчину, що сяяла вродою і щастям». Що Зевс подарував Пандорі в посаг? Яким був його задум? Зевс подарував Пандорі в посаг амфору, у якій Прометей сховав від людей горе, заздрощі, злочини, тяжкі хвороби й турботи, і звелів її не відкривати. Підступний задум Зевса полягав у тому, щоб цікава
Пандора не витримала й відкрила амфору — так він покарав би смертних. Як у міфі розповідається про появу на землі горя, страждань і хвороб? Чи добре вчинила Пандора? Пандорі з кожним днем дедалі дужче кортіло зазирнути в амфору. Нарешті вона не витримала, відкрила її, і «звідти вилетіли на волю горе, турботи, злигодні, страждання, тяжкі хвороби». Відтоді вони переслідують людство, а в амфорі залишилася тільки надія. Пандора вчинила погано: вона не послухалася заборони й через свою цікавість принесла людям біду. Розглянь уважно ілюстрацію до міфу. Який епізод зображено? Що відбувалося до подій, зображених на малюнку? А що — після них? На ілюстрації (с. 28) Пандора в саду біля палацу відкриває золоту амфору. До цього Зевс подарував їй амфору в посаг і звелів не відкривати, а Пандорі дедалі дужче кортіло зазирнути всередину. Після цього з амфори вилетіли горе, страждання й хвороби, Пандора мерщій закрила її, і там залишилася тільки надія. То яка відповідь правильна? Вислів «скринька Пандори» означає: джерело нещасть, лиха, біди. Ніколо Реньєрі «Пандора» (сторінка 30) Література в колі мистецтв Кого ти бачиш на картині? Які в неї очі, волосся? Як вона вбрана? На картині — молода вродлива жінка, Пандора. У неї темні очі й каштанове кучеряве волосся, зібране вгорі. Вона вбрана в білу сорочку, а на плечах — рожево-червона та синя накидки. А якою ти її уявляв (уявляла)? Я уявляв Пандору саме такою вродливою, але в сяючому, «як сонце», одязі, з вінцем на кучерях, намистом і трояндами, як описано в міфі. Що зображено поруч? Поруч зображено велику посудину з кришкою — амфору, яку Пандорі подарував Зевс.
Як ти вважаєш, який епізод міфу зображено на картині? Що про це свідчить? На картині зображено мить, коли Пандора збирається відкрити амфору. Про це свідчить те, що вона тримає руку на кришці посудини, а її погляд задумливий, ніби вона ще вагається. Переказ Катерини Гловацької «Дедал та Ікар» (сторінка 31) Що буде далі? Чому ти так вважаєш? Думаю, Дедал зробить собі й синові крила, як у птахів, і вони полетять над морем додому, до Афін. Я так вважаю, бо Дедал — великий винахідник і майстер, а йому сяйнула думка: «Треба навчитися літати у птахів!» Переказ Катерини Гловацької «Дедал та Ікар» (сторінка 33) Ким був Дедал? Дедал був великим митцем, різьбярем і будівничим з Афін, нащадком царського роду. Кажуть, що його навчила різних ремесел сама богиня Афіна Паллада. Як він потрапив на острів Крит до царя Міноса? Учень Дедала Талос, гуляючи з ним по Акрополю, спіткнувся і впав із висоти. Афіняни звинуватили в його смерті Дедала й засудили митця до вигнання. Тоді Дедал сів на корабель, довго плив і нарешті дістався до острова Крит, де царював Мінос. Що спонукало Дедала створити крила? Дедал тяжко сумував за батьківщиною і почувався на Криті рабом. Він знав, що Мінос його не відпустить і ніхто не допоможе втекти ні морем, ні суходолом. Тоді він подумав: «Небо вільне! Треба навчитися літати у птахів!» Розкажи про політ Дедала та Ікара. Чому він закінчився трагічно? Дедал зробив із пташиного пір’я великі крила, скріпив їх мотузком і воском. Він застеріг сина не підійматися високо, бо сонце розтопить віск, і не летіти низько над морем. Спершу Ікар слухняно летів за батьком, але в захваті забув засторогу і полинув аж до сонця. Пекуче проміння розтопило віск, пір’я посипалося, і Ікар упав у море. Політ закінчився трагічно, бо Ікар не послухав батька.
Як люди зберегли пам’ять про Ікара? Острів, на якому Дедал поховав сина, назвали Ікарія, а море довкола люди «і досі звуть Ікарійським». А ще Ікар став «втіленням одвічної мрії людства про крила». Які власні назви є в тексті? Що вони означають? Дедал, Ікар, Талос, Мінос — імена людей; Афіна Паллада — ім’я богині; Афіни — місто, столиця Греції; Греція — країна; Акрополь — укріплена частина Афін на височині; Крит, Ікарія — назви островів; Ікарійське море — назва моря. Попрацюйте разом! Дізнайтеся, чи є мультфільми про давньогрецьких героїв. Спробуйте прочитати книжку і подивитися мультфільм. Порівняйте героїв мультфільмів із тими, про яких ви читали. Зразок відповіді. Так, мультфільми про давньогрецьких героїв є. Наприклад, мультфільм студії «Дісней» «Геркулес» розповідає про сина бога Зевса. Порівнюючи його з міфами, ми помітили, що в мультфільмі герой веселий і кумедний, поруч із ним — вигадані помічники, а в міфах Геракл — суворий силач, який здійснює дванадцять подвигів. Я — дослідник. Я — дослідниця Простеж, які сцени було знято чітко за текстом, які змінено, які прибрано взагалі. Порівняння оригіналу й екранізації може стати ще більш захопливим, якщо ти залучиш до обговорення друзів (подруг) чи рідних. Зразок відповіді. У мультфільмі «Геркулес» за міфами показано, що герой — син Зевса, дуже сильний і бореться з чудовиськами, наприклад із багатоголовою Гідрою. Змінено те, що в мультфільмі Геркулес — син богині Гери, а в міфах його мати — смертна жінка Алкмена. Додано вигаданих веселих героїв і пісні, а багатьох подвигів із міфів у мультфільмі взагалі немає. Наші літературні проєкти (сторінка 33) Об’єднайтеся у групи. Оберіть тему проєкту. «Ілюструю прочитаний міф». Зразок виконання. Наша група намалювала ілюстрації до міфу «Дедал та Ікар»: Дедал виготовляє крила з пір’я, батько й син злітають над морем, Ікар підіймається до сонця, а пір’я з його крил
сиплеться в хвилі. Під кожним малюнком ми написали цитату з тексту, наприклад: «Треба триматися середини, запам’ятай це, Ікаре». Малюнки зібрали в альбом «Світ міфів». «У чому секрет подібності міфів різних народів?» Зразок виконання. Ми порівняли міфи Давнього Єгипту, слов’ян і Давньої Греції. У всіх народів є міфи про створення світу: у єгиптян світ виникає з води-хаосу Нуна, у слов’ян — із синього моря, де стоїть світове дерево. В обох народів є птах, що творить світ («великий Гоготун», Першоптах), а людину і в слов’ян, і в греків творять із глини. Ми дійшли висновку, що люди різних країв замислювалися над однаковими питаннями — звідки взявся світ, чому бувають день і ніч, — тому й міфи в них схожі. «Мій улюблений міфологічний герой». Зразок виконання. Мій улюблений міфологічний герой — Ікар. Він першим відчув радість вільного лету, був сміливим і мрійливим. Хоча Ікар не послухав батька й загинув, люди досі пам’ятають його: на його честь названо острів Ікарія і Ікарійське море. Я намалював Ікара в польоті й розповів про нього класу. ЛЕГЕНДИ РІДНОГО КРАЮ Народна легенда «Як виникли Карпати» (сторінка 35) Як ти вважаєш, що відповів Силун Карпові? Чому ти так думаєш? Думаю, Силун розгнівався й відмовився платити Карпові, а може, ще й почав йому погрожувати. Я так вважаю, бо Силун був жадібним паном, який «усе забирає», а слуги «мусили працювати на нього довіку» і не сміли покидати маєток. Прочитай наступну частину легенди, перевір свої здогадки. Дізнайся, чия версія в класі була найближчою до тексту легенди. Мої здогадки справдилися: Силун розлютився, заборонив Карпові йти («Нікуди не підеш!») і погрожував: «Туди, під землю підеш!» Найближчими до тексту виявилися версії тих однокласників, які думали, що пан розгнівається й не заплатить.
Народна легенда «Як виникли Карпати» (сторінка 36) Назви головних героїв легенди. Чим вони займалися? Головні герої — велетень Силун і слуга Карпо. Силун був володарем долини: мав безліч худоби й птиці, жив у мармуровому палаці, спав у золотій колисці, а вдень відпочивав у срібному кріслі — на нього працювали слуги. Карпо був слугою: косив траву, орав, сіяв пшеницю та жито, збирав хліб і допомагав іншим. Яке речення підтверджує те, що Силун був велетнем? Прочитай. «Коли він ішов, від його кроків здригалася земля». Доведи, що Силун не був доброю людиною. Силун забирав усе, що виростили люди, «а народ голодує». Слуги жили в дерев’яних зрубах і землянках і мусили працювати на нього довіку. Коли Карпо чесно попросив платню, Силун розлютився, погрожував і вдарив його об землю. Отже, він був жадібним, жорстоким і несправедливим. Чи можна слова Карпа: «За мою роботу, пане, доведеться платити» вважати зухвалістю? Свою відповідь обґрунтуй. Ні, не можна. Карпо довго й чесно працював, тому мав право вимагати платню за свою працю. Це справедлива вимога. Зухвалістю ці слова вважав лише Силун, бо досі ніхто не наважувався просити в нього плату. Які факти, події в легенді свідчать про те, що люди любили Карпа. Карпо «не тільки за себе працював, а й іншим допомагав, бо жалів слабких». «Любили його всі слуги за чесність, працьовитість, справедливість». А ще люди назвали гори на його честь — Карпати. Попрацюйте разом! Прочитайте виразно діалог між Силуном і Карпом, передаючи голосом настрій та емоції мовців. Слова Силуна («Нікуди не підеш!», «Туди, під землю підеш!») читаємо голосно, гнівно й погрозливо. Слова Карпа («Світлий пане, служив я вам довго й чесно…», «За мою роботу, пане, доведеться платити») — спокійно, ввічливо, але твердо й упевнено. Розкажи, як утворилися Карпати за цією легендою. Силун схопив Карпа і вдарив об землю, але хлопець відчув у собі непереможну силу й сам ударив Силуном об землю. Земля
розкололася, і велетень опинився в підземній печері, а земля над ним зімкнулася. Силун бив ногами, головою, плечима й кулаками об земну кору, і від цих ударів на рівнині виникали гори. Найдужче він бив там, де Гуцульщина, тому там з’явилися найвищі гори. А люди назвали ці гори на честь Карпа — Карпати. Досліджую медіа Розглянь ілюстрацію до легенди на с. 35. Який епізод зображено? На ілюстрації зображено, як Силун опинився під землею, у печеріямі: він упирається руками й ногами в земну кору, щоб вибратися на поверхню. Навколо видно траву й смереки. Яким художниця Анна Загорська зобразила Силуна? Чи таким ти його уявляв (уявляла)? Художниця зобразила Силуна кремезним вусатим чоловіком із сердитим обличчям, у червоному вишитому вбранні, капелюсі й з поясом. Я уявляв його ще більшим — справжнім велетнем, від кроків якого здригається земля. Василь Лисенко «Любава» (сторінка 37) Про що розповідається у творі? У легенді розповідається про дівчину Любаву, яка вміла лікувати людей і зцілювала козаків, що боронили рідну землю. Вороги хитрістю дізналися про неї й схопили, а коли Любава відмовилася лікувати ворожих воїнів, вирішили її стратити. Перед смертю дівчина передала свою цілющу силу травам і квітам, і відтоді цілющі трави лікують людей. Яким умінням наділила природа Любаву? Любава мала надзвичайний дар — уміла лікувати людей: «Скаже слово, і затягуються страшні рани, і сліпі стають зрячими, поранені набираються сили». Як ворогам вдалося знайти Любаву? Люди берегли таємницю, тому вороги вдалися до хитрощів: переодяглися в український одяг, а один із них прикинувся хворим полоненим, що втік із неволі, — упав на шлях і стогнав. Люди пожаліли його й порадили: «Іди лісом понад Дніпром, будеш Любаву питати. Вилікує вона тебе». Ворог розповів про це головному, і вороги налетіли на село й схопили дівчину.
Кому передала Любава своє вміння лікувати людей? Любава передала своє вміння травам і квітам. Вирвавшись із рук ворогів, вона бігла лісовою галявиною й просила: «Трави шовкові, квіти веселі, візьміть мою силу цілющу, лікуйте ви тепер людей наших». Відтоді цілющі трави повертають людям утрачене здоров’я. Які елементи казковості, вимислу, фантазії є в цьому творі? Казковим є те, що одне слово Любави гоїть рани й повертає зір сліпим; що вбитий учора козак сьогодні знову на коні йде в бій; що дівчина передала свою силу травам і квітам, і вони стали цілющими. Народна легенда «Зозулині черевички» (сторінка 37) Прочитай заголовок. Поміркуй, про що розповідатиметься у творі. Зозулині черевички — це назва квітки. Думаю, легенда розповідатиме про те, звідки взялася ця квітка і чому її так назвали. Народна легенда «Зозулині черевички» (сторінка 38) Що означає ця приказка? Приказка «хто топиться, той і за соломинку вхопиться» означає, що людина в біді хапається за будь-яку, навіть найменшу надію на порятунок. Діди не вірили, що дівчина врятує село, але відговорювати не стали, бо іншого виходу не мали. Народна легенда «Зозулині черевички» (сторінка 39) Чи правильним виявилося твоє припущення щодо змісту твору? Так, моє припущення справдилося: легенда розповідає про те, як з’явилася квітка зозулині черевички, яка зацвітає «на вісімнадцятий рік». Де відбувались описані події? Як вони розпочалися? Події відбувалися в поліському краї. Розпочалися вони з того, що одне село не прислало скупому й загребущому князеві данини, і розлючений князь сам вирушив із загоном посіпак жорстоко покарати неслухів. Хто зголосився врятувати односельчан? Урятувати село зголосилася донька бідної вдовиці.
Що вразило князя під час зустрічі з дівчиною? Князя вразила врода дівчини: «Ні, не жаль йому було людей, а врода дівчини заворожила його». Насіння яких квітів дала князеві дівчина? Дівчина дала князеві насіння квітів, які потім назвали зозулиними черевичками (мрією). Це насіння передав їй найстаріший дід. Чим особлива квітка зозулині черевички? Ця квітка дуже довго росте: зозулині черевички зацвітають лише «на вісімнадцятий рік». Через те князь так і не дочекався цвіту, а квіти називають мрією. З рубрики «А ти знаєш?» дізнаємося, що ця орхідея справді зацвітає лише на 15–17-му році життя і її охороняють в усіх країнах Європи. Обговоріть! Як зміниться текст, якщо розповісти його від імені головної героїні — дівчини? Якщо розповідати від імені дівчини, то замість слів «дівчина», «вона» будуть слова «я», «мені», «мене». Ми дізнаємося про її думки й почуття: як їй було страшно і боляче погоджуватися стати дружиною старого князя і як вона зраділа, коли дід дав їй насіння. Підготуйтеся і перекажіть легенду від імені дівчини. Зразок переказу. Колись нашим поліським краєм правив скупий і загребущий князь. Коли наше село не змогло сплатити данини, він вирушив карати людей. Тоді я сказала дідам, що спробую врятувати село. Жінки цілу ніч шили мені нову сукню, а вранці я вийшла назустріч князеві й попросила пожаліти людей. Князь погодився, але звелів мені стати його дружиною — і я, знітивши серце, згодилася. Я плакала, та найстаріший дід дав мені насіння й порадив попросити вінок із квітів, які з нього виростуть. Князь чекав сімнадцять років, а на вісімнадцятому, коли квіти зацвіли, його вже не стало. Народна легенда «Зозулині черевички» (сторінка 40) Склади план твору. Підготуйся і перекажи за ним легенду. План. 1. Скупий князь вирішує покарати село. 2. Донька вдовиці береться врятувати людей. 3. Зустріч дівчини з князем. 4. Князь вимагає стати його дружиною. 5. Порада найстарішого діда.
6. Князь чекає цвіту сімнадцять років. 7. Зозулині черевички зацвітають на вісімнадцятий рік. Переказ за планом: скупий князь розлютився, бо село не сплатило данини, і рушив карати людей. Донька бідної вдовиці вийшла йому назустріч і попросила пожаліти село. Зачарований її вродою князь пообіцяв не руйнувати село, але звелів дівчині стати його дружиною. Найстаріший дід дав дівчині насіння, і вона попросила князя сплести їй весільний вінок із квітів, що з нього виростуть. Князь посіяв насіння, але квітів не було рік за роком. Лише на вісімнадцятому році рослини зацвіли, та князь до того вже помер. Відтоді кажуть, що зозулині черевички зацвітають на вісімнадцятий рік. Чи відомі тобі легенди про назви квітів? Підготуйся і розкажи. Зразок відповіді. Я знаю легенду про волошку. Колись жив юнак Василь, якого покохала русалка. Вона кликала його до себе в річку, але він не хотів покидати землю і поле. Тоді русалка перетворила юнака на синю квітку, яка росте серед жита. Відтоді цю квітку називають волошкою. Я — дослідник. Я — дослідниця Чому цю квітку так назвали? Які назви вона ще має? Знайди інформацію в різних джерелах і підготуйся розказати про це в класі. Квітку так назвали, бо вона дуже схожа на маленький черевичок: «Квітка дуже нагадує м’який світло-жовтий черевичок із бордовими стрічками, наче зшитий для ніжки крихітної лісової феї». Ця орхідея має ще назву «венерин черевичок», а вчені називають її латинським словом «циприпедіум», що в перекладі означає «черевичок богині Венери». Які легенди про походження назв міст, річок ти знаєш? Розкажи. Зразок відповіді. Я знаю легенду про заснування Києва. Колись жили три брати — Кий, Щек і Хорив — і їхня сестра Либідь. На високому березі Дніпра вони збудували місто й назвали його на честь старшого брата Києм, тобто Києвом. А річку, що тече в Києві, назвали на честь сестри — Либіддю.
Народна легенда «Замкова гора в Мукачеві» (сторінка 41) Про що ти прочитав (прочитала)? Я прочитав легенду про те, як у місті Мукачеві з’явилася Замкова гора і чому місто має таку назву. Жорстокий чужоземний князь наказав людям насипати гору серед рівнини й збудувати на ній неприступний замок-фортецю. Ця праця коштувала людям багато сліз, поту, страждань і мук — тому місто й назвали Мукачевом. Про який час розповідається в легенді: теперішній, майбутній, минулий чи давноминулий? Знайди в тексті слова, які на це вказують. Прочитай їх. У легенді розповідається про давноминулий час. На це вказують слова: «Було це дуже давно, у часи, про які вже втратилася згадка». Попрацюйте в парах! Поставте одне одному запитання за текстом. Зразок запитань. Біля якої річки оселився чужоземний князь? (Біля Латориці.) Який замок задумав збудувати князь? (Неприступний, на єдиній горі серед рівнини.) Скільки днів возили землю? (Тисячу днів.) Чому місто назвали Мукачевом? (Бо будівництво коштувало людям тяжких страждань і мук.) Досліджую медіа Що нового ти дізнався (дізналася) про замок, розглядаючи світлину? Розкажи однокласникам та однокласницям. На світлині видно, що замок справді стоїть на окремій високій горі, яка підноситься над містом, а вдалині видніють Карпатські гори. Схили гори вкриті зеленими деревами. Замок має кілька рядів білих мурів, червоні дахи й вежу з гострим шпилем. Він зберігся донині й став гарною історичною пам’яткою. Наші літературні проєкти (сторінка 41) Об’єднайтеся у групи. Оберіть тему проєкту: «Чому моє рідне місто (село) має таку назву?», «Що ми знаємо про походження назв водойм рідного краю?», «Що ми знаємо про походження назв рослин рідного краю?». Зразок виконання (тема «Що ми знаємо про походження назв рослин рідного краю?»). Наша група дізналася, звідки походять назви кількох рослин. Чорнобривці названо так, бо в середині їхніх квіток є темні, наче чорні, «брови». Підсніжник отримав назву за
те, що з’являється з-під снігу. Мати-й-мачуху так назвали, бо її листок з одного боку м’який і теплий, як мамина рука, а з другого — гладенький і холодний. Ми намалювали ці квіти, підписали пояснення й розповіли про них класу. ПІЗНАЮ МУДРІСТЬ ПРИТЧІ Народна притча «У пригоді» (сторінка 42) Де зустрівся лев із мишкою? Що хотів зробити лев? Лев зустрів мишку, коли вийшов на лови (на полювання). Він спіймав її, притиснув лапою до землі й хотів з’їсти. Чому лев сміявся зі слів мишки? Мишка пообіцяла, що колись стане левові в пригоді. Лев засміявся, бо не вірив, що така маленька і слабка мишка може чимось допомогти йому — могутньому цареві звірів. За яких обставин сталася друга зустріч лева і мишки? Друга зустріч сталася тоді, коли лев потрапив у тенета: він бився, борсався й ще гірше заплутувався в сітці. Аж прибігла мишка, перегризла одну петельку, другу й зробила в тенетах таку дірку, що лев виліз. Чого ця пригода навчила лева? Пригода навчила лева не зневажати слабших. Він сам сказав мишці: «Віддячила ти мені і навчила мене... Я бачу, що добро, зроблене комусь, сторицею повертається». Поміркуй і скажи! Хто сильніший: той, хто має фізичну силу, чи той, хто має кмітливий розум та мудрість? Я думаю, що сильніший той, хто має кмітливий розум та мудрість. Лев був набагато дужчий за мишку, але саме маленька мишка врятувала його з біди, коли сила лева не допомогла. Розум допомагає там, де самої сили замало. Чи можеш ти назвати випадки із життя, коли зроблене добро повернулося тому, хто його зробив? Зразок відповіді. Так. Улітку я допоміг сусідському хлопчикові полагодити велосипед, а взимку, коли я захворів, він щодня приносив мені домашні завдання. Ще моя бабуся підгодовує взимку птахів, а навесні вони виловлюють у її саду шкідників.
Народна притча «Треба нахилитися» (сторінка 43) Визнач головну думку твору. Головна думка притчі: не можна лінуватися й зневажати навіть маленьку справу чи дрібну річ, бо через лінощі згодом доведеться докласти значно більше зусиль. Знайди і прочитай речення, яким можна висловити головну думку притчі. «Бачиш, не хотів ти один раз за підковою нагнутися, то мусив триста разів поклонитися». Пригадай твори, подібні до прочитаного за головною думкою. Подібні за головною думкою прислів’я: «Лінивий двічі робить» (хто полінувався зробити просту справу, мусить потім докласти вдвічі більше зусиль), «Копійка гривню береже» (не можна зневажати дрібниць). А ще казка «Колосок», у якій мишенята Круть і Верть лінувалися працювати і лишилися без пиріжків. Попрацюйте в парах! Яку картину ви намалювали б за цим твором? Розкажіть одне одному, що буде зображено на уявній картині. Зразок відповіді. Я намалював би літню дорогу, по якій ідуть двоє подорожніх. Перший іде попереду й непомітно кидає на дорогу черешні з кульочка, а другий, позаду, нахиляється й підбирає ягоди. Позаду них на дорозі видно ще багато червоних черешень, а вдалині — кузню коваля. Народна притча «Сила слова» (сторінка 43) Прочитай притчу мовчки і визнач її головну думку. Головна думка притчі: треба вірити у власні сили і не слухати тих, хто сіє сумніви і не вірить у твій успіх. Чи може слово мати силу? Так, слово має велику силу. Добрим словом можна підбадьорити й надихнути людину, а злим — образити, налякати чи позбавити віри у власні сили, як це сталося з жабенятами. Народна притча «Сила слова» (сторінка 44) Про що йдеться у творі? У творі йдеться про змагання маленьких жабенят, які хотіли вибратися на вершину вежі. Глядачі кричали, що це неможливо, і жабенята одне за одним падали. Перемогло лише одне жабеня, бо воно було глухим і не чуло слів зневіри.
Звідки в жабеняти-переможця взялися сили, щоб не впасти? Жабеня-переможець було глухим: воно «не чуло, що глядачі не вірили в його сили». Тому воно не втратило віри в себе й наполегливо піднімалося все вище. Яка головна думка притчі? Чи погоджуєшся ти з нею? Головна думка: «Ніколи не слухай людей, які намагаються посіяти сумніви у твоїй душі і не вірять у твій успіх!.. Завжди вір у себе і у свої сили!» Я погоджуюся з нею, бо віра в себе допомагає досягти мети навіть тоді, коли інші сумніваються. Чим ця притча може бути корисною для тебе? Притча вчить мене не опускати рук, коли хтось каже, що в мене нічого не вийде. Вона нагадує, що треба думати про хороше, вірити у свої сили й наполегливо йти до мети — у навчанні, спорті чи будь-якій справі. Підготуйся і перекажи притчу близько до тексту. Жили-були маленькі жабенята. Якось вони влаштували змагання — хто вибереться на вершину вежі. Зібралося багато глядачів, які хотіли посміятися з учасників. Ніхто не вірив, що жабенята зможуть видертися нагору, і зусібіч лунало: «Це дуже складно!», «Жодних шансів!» Жабенята почали падати одне за одним. Тільки одне піднімалося все вище й вище і, доклавши великих зусиль, дісталося до вершини. Виявилося, що жабеня-переможець було глухим і не чуло, що глядачі не вірили в його сили. Придумай притчу, схожу на прочитану за головною думкою. Зразок відповіді. Маленьке зернятко впало між камінням біля дороги. Перехожі казали: «Тут нічого не виросте, марна справа». Але зернятко не слухало їх: воно пускало корінці все глибше й тягнулося до сонця. Минуло літо — і серед каміння розквітла яскрава квітка. Так і людина: якщо вірити у власні сили й не зважати на зневіру інших, обов’язково досягнеш свого. Єврейська притча «Цвяхи» (сторінка 45) Хто герої твору? Від імені кого ведеться оповідь? Герої твору — юнак Елай і його старий батько. Оповідь ведеться від імені оповідача, який розповідає про них збоку. Який характер був у сина? Що і як про це сказано у притчі? Син був працьовитим, але мав погану вдачу — був гнівливим і запальним. У притчі сказано: «Хлопець був працьовитим, одначе
мав погану вдачу: через дрібницю міг легко втратити спокій, посваритися, наговорити неприємних слів або накричати». Що порадив йому батько? Батько порадив синові уникати гніву: «Гнів — поганий товариш. Уникай же його». Він дав Елаєві мішок із цвяхами й звелів забивати цвях у паркан щоразу, коли той посвариться, скаже лихе слово чи подумає про погане. А коли синові вдавалося зберегти терпіння, батько радив виймати по цвяху. Обговоріть! У чому смисл виділених рядків? Виділені рядки: «Ось так і в стосунках із людьми: коли з кимось посваришся, неприємні слова залишать у душі такі ж рани, як дірки від цвяхів у паркані. Пам’ятай про це і будеш щасливим». Їхній смисл у тому, що образливі слова не минають безслідно: навіть після примирення в душі людини лишається рана. Тому треба стримувати гнів і берегти стосунки з людьми. Леонардо да Вінчі «Справжній друг» (сторінка 46) Про що розповідається у творі? Які слова для тебе незрозумілі? У творі розповідається, як мама-орлиця навчила орлятко, що орел повинен ділитися здобиччю з птахами-сусідами, які на такій висоті не можуть знайти собі їжі, — тоді вони будуть його вірними друзями. Незрозумілими можуть бути слова: прожиток — їжа, засоби для життя; нужденний — бідний, той, хто потребує допомоги; великодушність — щедрість, доброта серця; терпимий — терплячий до інших. У яких словах притчі висловлено пораду? Чи погоджуєшся ти з нею? Пораду висловлено в словах орлиці: «Усяк, хто бажає мати вірних друзів, повинен бути добрим і терпимим, проявляти увагу до чужих потреб. Шана і повага добуваються не силою, а великодушністю і готовністю поділитися з нужденним останнім шматком». Я погоджуюся з нею, бо друзів здобувають добротою, а не силою. Обміняйтеся думками! У чому головна думка притчі? Головна думка притчі: справжніх друзів і повагу здобувають не силою, а добротою, великодушністю й умінням поділитися з тим, хто потребує допомоги.
Наші літературні проєкти (сторінка 46) Намалюй свої ілюстрації до тих епізодів творів цього розділу, які тебе найбільше схвилювали. Придумай назви своїм ілюстраціям і підпиши їх. Улаштуйте виставку малюнків у класі. Зразок виконання. До притчі «Цвяхи» я намалював дерев’яний паркан із дірками від витягнутих цвяхів, біля якого стоять старий батько і юнак Елай. Назва малюнка — «Рани, що залишаються назавжди». До притчі «Справжній друг» я намалював високу скелю з орлиним гніздом, з якого орлятко дивиться на пташок унизу, і підписав: «Орлиця вчить ділитися». Свої малюнки ми розвісили на стенді в класі й розповіли, чому обрали саме ці епізоди. НАРОДНА КАЗКА — СКАРБНИЧКА МУДРОСТІ Українська народна казка «Казка про Івана» (сторінка 47) Пригадай, що ти знаєш про казку. Казка — народний або літературний (авторський) твір про вигадані, часто фантастичні події. Народні казки бувають про тварин, чарівні та соціально-побутові. У казках добро перемагає зло, а герої долають труднощі. Ця казка про тварин чи чарівна? За якими ознаками ти це зрозумів (зрозуміла)? Ця казка чарівна. У ній є фантастична істота — триголовий змій, що вкрав царівну й живе в підземному домі; чарівний перстень: якщо його кинути вгору, прибігає вовк-помічник; квас, який забирає або додає силу. Головний герой проходить важкі випробування й перемагає. Хто дійові особи казки? Дійові особи: цар і цариця, їхня дочка Марійка, триголовий змій, три брати — Грицько, Микола і найменший Іванко, а також вовкпомічник. Хто головний персонаж? Головний персонаж — найменший брат Іван. Хто допоміг Івану подолати змія? Подолати змія Іванові допомогла царівна Марійка. У кутку стояли дві діжки з квасом: в одній квас забирав силу, а в другій —
додавав. Марійка переставила діжки, тож змій випив квасу, що відбирає силу, знесилився, і Іван його здолав. Корейська казка «Чий дарунок найкращий» (сторінка 47) Прочитай казку. Поясни, за якими ознаками можна зрозуміти, що ця казка чарівна. У казці є мудрий віщун, який знає майбутнє, і чарівні предмети: дзеркало, у якому можна побачити кого завгодно, верблюд, що вмить переносить туди, куди забажаєш, і яблуко, яке зцілює від хвороби. А наприкінці стародавній дзвін задзвонив сам. Це ознаки чарівної казки. Корейська казка «Чий дарунок найкращий» (сторінка 48) Про що очікуєш прочитати далі? Я очікую прочитати, чи встигнуть юнаки врятувати Ан Ран Дю і хто з них стане її нареченим. Думаю, їм допоможуть чарівні дарунки. Корейська казка «Чий дарунок найкращий» (сторінка 50) Які ознаки чарівної казки ти помітив (помітила) у творі? У творі є чарівні предмети — дзеркало, верблюд і яблуко, мудрий віщун, а також дивовижні події: дзеркало показує людину, що далеко; верблюд миттю переносить юнаків додому; яблуко вмить зцілює дівчину, яка вмирала; стародавній дзвін сам задзвонив, коли вибір дівчини був справедливим. Що відображає заголовок тексту: тему чи головну думку? Заголовок «Чий дарунок найкращий» відображає тему: у казці йдеться про те, чий дарунок виявився найкращим. Він ставить запитання, а відповідь — що найкращий дарунок той, який дарують, думаючи лише про іншого, — ми дізнаємося з казки. У якій країні відбувалися події, описані у творі? Як довго вони тривали? Події відбувалися в Кореї — біля далекого Східного моря, у Долині Троянд, біля міста Вонсана. Тривали вони трохи більше року: дівчина чекала юнаків рік, а потім вони ще три дні й три ночі думали, кому з них стати її нареченим. Які чарівні подарунки придбали юнаки для нареченої? Перший юнак купив чарівне дзеркало, у якому можна побачити будь-кого. Другий — чарівного верблюда, що вмить переносить, куди забажаєш. Третій — чарівне яблуко, яке зцілює від хвороби.
Як вони допомогли врятувати життя красуні? У дзеркалі юнаки побачили, що Ан Ран Дю вмирає. На верблюді вони в ту ж мить опинилися біля її дому. А чарівне яблуко дівчина з’їла — і відразу ж одужала. Як Ан Ран Дю обрала того юнака, за кого вийшла заміж? Ан Ран Дю вирішила вийти за того, хто подарував їй чарівне яблуко, бо, обираючи дарунок, він думав тільки про неї, а свій дарунок утратив. Вона сказала, що коли її вибір справедливий, стародавній дзвін задзвонить сам, — і дзвін задзвонив. Чи справедливим було рішення дівчини? Так, рішення було справедливим. Двоє юнаків, вибираючи дарунки, думали й про себе, і подарунки залишилися в них, а третій «думав тільки про мене» і віддав своє яблуко. Справедливість вибору підтвердив і дзвін, що сам задзвонив. Попрацюйте разом! Визначте реальне і казкове у творі. Реальне: дівчина Ан Ран Дю, троє юнаків-друзів, місто Вонсан, Східне море, Китайський мур, монгольські степи й пустелі, хвороба дівчини, рік очікування. Казкове: мудрий віщун, чарівне дзеркало, чарівний верблюд, чарівне яблуко та стародавній дзвін, який задзвонив сам. Перевірте, чи уважні ви читачі. Скільки разів у тексті вжито слова яблуко, Ан Ран Дю? Слово «яблуко» вжито в тексті 9 разів (8 разів «яблуко» і 1 раз «яблука»). Ім’я «Ан Ран Дю» вжито 15 разів. Пофантазуй! Якими новими епізодами можна доповнити казку? Зразок відповіді. Казку можна доповнити епізодом про те, як юнаки йшли далекою дорогою за Китайський мур через монгольські степи й пустелі і які пригоди там пережили. Можна розповісти, як кожен із них знайшов свій чарівний дарунок, наприклад, як третій юнак допоміг старому садівникові й отримав від нього чарівне яблуко. Українська народна казка «Кам’яний горішок» (сторінка 52) Які нові слова трапилися тобі в тексті? Чи зрозумілі тобі їхні значення? Нові слова: скарбниця — місце, де зберігають скарби, гроші; розпорядження — наказ, вказівка; воєвода — начальник війська;
милостивий — добрий, ласкавий; звиток — згорнутий у трубочку аркуш паперу; терем — високий палац; престол — трон володаря. Їхні значення зрозумілі з тексту, а також їх можна знайти в тлумачному словнику. Хто дійові особи казки? Дійові особи: Володар, його три сини (найстарший, середній і найменший), воєвода, селяни. Який спадок залишив Володар своїм синам? Скарбів Володар не залишив, бо «війни з ворогами спорожнили нашу скарбницю». У скарбниці сини знайшли «один-однісінький кам’яний горішок». Кому ж удалося розколоти горішок? Розколоти горішок удалося найменшому синові. Що ж було в кам’яному горішку? У горішку був звиток паперу з останньою волею Володаря: хто з синів розіб’є горішок, той і стане Володарем після нього. Хто став царем і чому? Володарем став найменший син, бо саме він розбив горішок. Як писав батько, «тільки найпильніший, найвитриваліший, такий, що зневіри не знає і що чорної роботи не боїться, може зробити це». Українська народна казка «Кам’яний горішок» (сторінка 53) Як ти вважаєш, які риси характеру найменшого сина допомогли йому розколоти горішок? Найменшому синові допомогли наполегливість, терпіння, витривалість і працьовитість. Він не зважав на глузування братів, не покинув справи на півдорозі й довів її до кінця. Знайди в казці слова, які можна використати для характеристики найменшого сина. «Найпильніший, найвитриваліший, такий, що зневіри не знає і що чорної роботи не боїться»; «Добрий буде володар! Що задумає, доведе до кінця!» Розділи текст казки на частини і склади план. 1. Остання воля хворого Володаря. 2. Дивний спадок — кам’яний горішок. 3. Старші брати не змогли розбити горішка. 4. Наполеглива праця найменшого сина. 5. Кепкування братів і поради людей.
6. Горішок розколовся: батьківський звиток. 7. Новий Володар. Чи траплялися у твоєму житті випадки, коли, незважаючи на нерозуміння оточуючих, ти наполегливо займався (займалася) певною складною справою? Розкажи про це. Зразок відповіді. Так, торік я вирішив навчитися грати на гітарі. Спочатку пальці боліли, нічого не виходило, а старший брат сміявся й казав, що краще мені покинути. Але я щодня вправлявся хоча б по пів години. Через кілька місяців я зіграв для рідних пісню, і брат сам попросив мене його навчити. Обговоріть! Яка справа вимагає від людини вміння бути дуже наполегливим? Наполегливості вимагають навчання, заняття спортом, гра на музичному інструменті, вивчення іноземної мови, наукові дослідження й винаходи. Наполегливим має бути лікар, учений, спортсмен — кожен, хто робить складну справу, де успіх приходить не одразу. Обміняйтеся думками! Чим наполегливість відрізняється від упертості? Скористайтеся тлумачним словником, щоб з’ясувати значення слів. Наполегливість — уміння твердо й терпляче досягати поставленої мети. Упертість — небажання поступитися, змінити свою думку чи вчинок навіть тоді, коли людина помиляється. Наполеглива людина досягає розумної, доброї мети й прислухається до порад, а вперта — стоїть на своєму всупереч здоровому глуздові. Фінська народна казка «Біднякова ріпа» (сторінка 55) Що ж чекало на багатія? Думаю, на багатія чекало розчарування. Король, мабуть, не заплатить йому золотом, бо багатієві гроші не потрібні, і жадібність його покарає. Про яку подію казка? Як довго тривала ця подія? Казка про те, як бідняк із однієї насінини виростив велетенську ріпу, а король щедро нагородив його за це сріблом. Жадібний багатій захотів так само розбагатіти, переплавив усе своє срібло на діжку й отримав за неї лише ріпу. Події тривали довго: від весни, коли бідняк посіяв насінину, до збору велетенської ріпи, а потім — поки багатій робив свою діжку.
Що відображає заголовок казки: тему чи головну думку? Доведи. Заголовок «Біднякова ріпа» відображає тему, бо він називає те, про що розповідається в казці, — про ріпу, яку виростив бідняк. Головна думка (жадібність карає людину, а праця винагороджується) у заголовку не висловлена. Фінська народна казка «Біднякова ріпа» (сторінка 56) Назви дійових осіб казки. Хто головний персонаж? Дійові особи: бідняк, багатій, король, солдати й охоронці. Головний персонаж — бідняк. Які факти, події в казці свідчать про те, що багатій був жадібним? Багатій загадав біднякові засіяти і його лан, а йому самому дав лише «одну-однісіньку насінину». Почувши про королівську нагороду, він одразу спитав: «А як би й собі отримати таке багатство?» Багатій розплавив усе своє срібло на діжку, сподіваючись, що король заплатить йому золотом. Через жадібність він «став украй бідний». Визнач, яка це казка — чарівна чи соціально-побутова. Наведи докази, які підтверджують твою відповідь. Це соціально-побутова казка. Її герої — звичайні люди: бідний і багатий сусіди та король. У ній немає чарівних предметів і перетворень, а розповідається про бідних і багатих, про працю, жадібність і справедливість. Попрацюйте в парах! Поставте одне одному запитання за змістом прочитаного твору. Зразок запитань. Що попросив бідняк у багатія? (Позичити насіння ріпи.) Скільки насінин дав йому багатій? (Одну-однісіньку.) Чим нагородив король бідняка? (Стільки срібла, скільки важила ріпа.) Що зробив багатій зі своїм сріблом? (Розплавив і зробив срібну діжку.) Що дав йому король за діжку? (Велетенську ріпу.) Перевірте, чи уважні ви читачі. Скільки разів у тексті вжито слово ріпа? У тексті казки слово «ріпа» (у формах ріпа, ріпи, ріпу) вжито 12 разів, а разом із заголовком — 13 разів.
Обговоріть! Як зміниться текст, якщо розповісти його від імені головного персонажа? Підготуйтеся і перекажіть казку від імені бідняка. Якщо розповідати від імені бідняка, з’являться слова «я», «мені», «мене», і ми дізнаємося про його думки та почуття. Зразок переказу. Якось по весні я попросив у сусіда-багатія насіння ріпи, а він дав мені одну-однісіньку насінину. Я посіяв її посеред поля, і виросла така велетенська ріпа, що затінила все поле. Король покликав мене до себе, звелів привезти ріпу й дав за неї стільки срібла, скільки вона важила. Я позичив у сусіда мірку, щоб поміряти срібло, і порадив йому зробити щось незвичайне для короля. А на свої гроші я купив землю, тепер добре живу й допомагаю бідним сусідам. Досліджую медіа Розглянь ілюстрацію на с. 54–55. Який епізод казки зображено? Зображено, як бідняк показує людям свою велетенську ріпу, що виросла з однієї насінини: здивовані сусіди й діти підходять до неї, торкаються її руками, а бідняк радісно розводить руками. Як художниця показала нам величезні розміри ріпи? Художниця намалювала ріпу поруч із людьми: вона вища за дорослих, діти ледве дотягуються до неї руками, а її листя більше за людей і майже таке високе, як хата. Чи такою ти уявляв (уявляла) ріпу? Я уявляв ріпу великою, але не такою величезною. На малюнку вона справді схожа на диво, про яке «стало відомо... по всіх усюдах». Що відбувалося до подій, зображених на малюнку? А що — після них? До цього бідняк отримав від багатія одну насінину, посіяв її посеред поля, і з неї виросла велетенська ріпа. Після цього про диво дізнався король, звелів привезти ріпу до замку й нагородив бідняка сріблом. Література в колі мистецтв Розглянь кілька ілюстрацій Анастасії Стефурак, на яких зображено українські народні прислів’я. На першій ілюстрації двоє хлопчиків розмовляють, а повз них пролітає корова з крилами. На другій — у кріслі сидить товстий
задоволений кіт, а мишка везе повз нього на візку великий шматок сиру. Прочитай, які прислів’я проілюструвала художниця. «Буває, що й корова літає»; «Гладкий кіт мишей не ловить». Чи сподобалися тобі ці малюнки? Так, малюнки мені сподобалися, бо вони кумедні й дотепні: художниця намалювала прислів’я буквально, і від цього стає смішно, а зміст прислів’їв легко запам’ятати. Наші літературні проєкти (сторінка 56) Створіть малюнки до українських народних прислів’їв і приказок. Складіть розповідь чи казку, яку можна було б закінчити прислів’ям, яке ви проілюстрували. Презентуйте свої роботи. Зразок виконання. Ми проілюстрували прислів’я «Без труда нема плода»: на малюнку хлопчик поливає грядку, а поруч — великий червоний помідор. Розповідь до нього. Улітку Петрик попросив у бабусі грядку. Він щодня поливав розсаду, полов бур’яни й підв’язував стебла. Його друг Сашко сміявся: «Навіщо тобі ці клопоти? Помідори можна купити!» Але восени Петрик зібрав найбільші помідори й пригостив ними всіх друзів. Недарма кажуть: без труда нема плода. ЖМЕНЯ СМІХУ — ЧИТАЧАМ НА ВТІХУ Марія Пригара «Тайна» (сторінка 57) Над чим змушує замислитися цей вірш? Вірш змушує замислитися над тим, чи вміємо ми берегти таємниці. Якщо людина сама не може втримати свою таємницю, то не варто дивуватися, що про неї дізнаються всі. З ким розмовляла дівчинка? Дівчинка розмовляла з подружками — Галочкою, Тетянкою та Катею. Які риси характеру вона виявила? Як про це сказано у вірші? Дівчинка виявила балакучість, нестриманість, невміння берегти таємниці. Вона обіцяла: «я нікому не скажу», а сама розповіла тайну всім подружкам: «Щось не терпиться мені: чи сказати їй, чи ні?», «Чи шепнути їй на вушко?» При цьому вона кожну просила: «Не кажи, гляди, нікому».
Чому про таємницю дівчинки дізнався цілий двір? Цілий двір дізнався про таємницю, бо дівчинка сама розповіла її кожній подружці, а ті передали далі. Хто не береже своєї таємниці, той не може вимагати, щоб її берегли інші. Що ти порадив би (порадила б) цій дівчинці? Я порадив би дівчинці: якщо хочеш, щоб таємниця лишилася таємницею, — нікому її не розповідай. А якщо вже довіряєш, то лише одній, найвірнішій подрузі. Грицько Бойко «Викрутився» (сторінка 58) Між ким відбувається розмова у вірші? Розмова відбувається між учителем і учнем Миколою. Чи вдало, на твою думку, автор дібрав заголовок до вірша? Доведи. Так, заголовок дібрано вдало. Микола вигадував, ніби провалився під лід і хворів, щоб «викрутитися» — уникнути покарання за прогули. А про вчорашній день він вигадав, що, зустрівши лікаря біля вчителевого двору, подумав, ніби вчитель теж провалився під лід, — тому й до школи не прийшов. Це дуже кумедна вигадка, якою Микола хотів викрутитися. Про яку рису характеру хлопчика поет розповідає з гумором? Поет із гумором розповідає про брехливість хлопчика, його вміння вигадувати й викручуватися. Попрацюйте у групах! Розподіліть ролі і прочитайте вірш в особах. Оберіть інтонацію читання, використовуйте міміку, щоб передати особливості характеру кожного персонажа. Ролі: автор, учитель, Микола. Слова автора читаємо спокійно. Учитель говорить строго, а запитання «А де був учора?» — з недовірою, ніби вже здогадується про вигадку. Микола спершу говорить жалібно, вдаючи хворого, а наприкінці — простодушно, ніби його вигадка цілком правдива; на обличчі в нього хитра усмішка. Досліджую медіа Розглянь міміку цих клоунів. Як думаєш, які емоції вони виражають? Перший клоун (руда дівчинка з бантиком) лагідно усміхається — він задоволений, спокійний. Другий широко сміється — це радість.
Третій із синім волоссям сумний. Четвертий плаче — це горе, образа. П’ятий нахмурив брови й стиснув губи — це злість, гнів. Шостий із зеленим волоссям витріщив очі й роззявив рота — це здивування або переляк. Петро Ребро «Не вгадаєте ніколи!» (сторінка 59) Прочитай спочатку виділені сполучення слів. Про кого ти очікуєш прочитати? Виділені сполучення: «грива кошлата», «роги розкішні», «вуса довгі, цупкі», «ніжки ніжні, тонкі», «весь колючий», «на копитах підкови», «хвіст пухнастий». Я очікую прочитати про якогось дивовижного, вигаданого звіра, у якого є ознаки різних тварин одразу. Петро Ребро «Не вгадаєте ніколи!» (сторінка 60) Який настрій викликав у тебе вірш? Вірш викликав у мене веселий, радісний настрій. Було смішно, коли з’ясувалося, що такого дивного звіра діти малювали як ведмедя. Чи вдалося тобі відгадати, кого малювали діти? Ні, не вдалося. Я думав, що це якийсь казковий звір, а виявилося, що діти малювали ведмедя. Чому складно було зрозуміти, кого малюють діти? Складно було зрозуміти, бо на малюнку в звіра була і грива лева, і роги корови, і вуса кота, і ніжки кози, і колючки їжака, і копита коня, і хвіст лисиці. Він був схожий на кого завгодно, тільки не на ведмедя. Обговоріть! Чому дітям не вдалося намалювати ведмедя? Дітям не вдалося намалювати ведмедя, бо вони малювали «уп’ятьох», не домовившись між собою: кожен домальовував щось своє. Мабуть, вони ще й не придивилися, який насправді вигляд має ведмідь. Знайди в тексті речення з порівняннями. Прочитай їх. «В нього грива кошлата, як вовна…»; «Вуса довгі, цупкі, наче дріт…»; «Ніжки ніжні, тонкі, мов лоза…»; «Весь колючий, неначе будяк…»
Розглянь малюнок на с. 59. Чи таким ти уявив (уявила) цього звіра? На малюнку п’ять рук з олівцями малюють чудернацького звіра з рожевою кошлатою гривою, рогами, вусами, тонкими ніжками, колючками й пухнастим хвостом. Я уявляв його приблизно таким — дуже кумедним і зовсім не схожим на ведмедя. Підготуйся до виразного читання вірша. Читаючи вголос, звертай увагу на розділові знаки. Запитання «Відгадайте, який оце звір?», «Так, тоді це корова, можливо?» читаємо з питальною інтонацією. Окличні речення «Це ж лев, безумовно!», «Здогадались! Звичайно, це кіт!» — радісно, упевнено. Після трьох крапок робимо паузу, ніби підказуємо, що загадка ще не розгадана. Відповіді «Ні, не лев», «Ні, не кіт» — спокійно, з усмішкою. Останнє слово «Схожий?» — хитро, із запитанням. Микола Сингаївський «Марічка і звичка» (сторінка 60) Яку рису вдачі висміює поет? Поет висміює лінощі. Марічка любить лише полежати, посидіти, з’їсти булку з медом, поспати й піти гуляти. Що ти порадив би (порадила б) цій дівчинці? Я порадив би Марічці допомагати мамі вдома: прибирати в кімнаті, поливати квіти, мити посуд. Тоді її справді можна буде назвати роботящою. Чи ви інколи своїми вчинками не схожі на Марічку? Зразок відповіді. Буває, що й мені не хочеться прибирати іграшки чи робити уроки, і я довго лежу на дивані з планшетом. Але після цього вірша я хочу, щоб про мене казали «роботящий» без усмішки. Обговоріть! Як гумор художніх творів допомагає позбутися недоліків? Гумор доброзичливо, без образ висміює недоліки. Коли ми сміємося з героя, то бачимо його ваду збоку, а потім помічаємо таку саму ваду й у собі. Нікому не хочеться бути смішним, тому людина намагається виправитися.
Галина Малик «Мавпині іменини» (сторінка 61) Якою показала себе Мавпа на своїх іменинах? Мавпа показала себе невихованою, нечемною й невдячною господинею. Вона не подякувала гостям за подарунки, а образила кожного. Якими словами можна схарактеризувати її поведінку? Поведінка Мавпи груба, нечемна, неввічлива, невдячна, образлива й зверхня. Хто прийшов привітати Мавпу з днем народження? Назви гостей у тій послідовності, у якій вони з’являлися в тексті. Мавпу прийшли привітати Носоріг, Дикобраз і Удав. З яким настроєм гості прийшли на день народження? А з яким пішли? Гості прийшли в радісному, святковому настрої, чемні («Ноги чемно витирали»), з подарунками. А пішли ображені й засмучені, бо Мавпа висміяла їхні подарунки: «Дикобраз не стерпів таких образ». Над чим змушує замислитися вірш? Вірш змушує замислитися над тим, що треба бути вдячним і ввічливим, цінувати не сам подарунок, а увагу друзів. Через грубість можна залишитися зовсім самому: «А навколо — ні душі!» Чи ви інколи своїми вчинками не схожі на цю Мавпу? Зразок відповіді. Одного разу на день народження мені подарували книжку, яку я вже мав, і я сказав, що вона мені не потрібна. Друг образився. Тепер я розумію, що треба було подякувати, бо він хотів мене порадувати. Всеволод Нестайко «Як ми в космос літали» (сторінка 65) Який задум вирішив утілити в життя герой твору? Герой вирішив побудувати супутник і назавжди полетіти в космос. Чому хлопці вирішили залишити Землю? Герой вважав Землю «нудною, нецікавою планетою, з усіма її двійками з математики». А Ромка напередодні розбив мамину улюблену вазу, викинув черепки на смітник і «з трепетом чекав покарання».
Як вони готувалися до польоту в космос? Хлопці знайшли на пустирі залізну бочку й почали майструвати катапульту: копали під бочкою траншею, встановлювали пружини, ресори й важелі, витягли на дерево біля бочки здоровенну каменюку, яка мала привести в дію механізм. Із чого хлопці зробили супутник? Супутник хлопці зробили із залізної бочки. «Верхнім люком» стала стара кришка від виварки, а дно вистелили сіном і старою ковдрою. Яка робота виявилася для них найтяжчою? Найтяжчою роботою виявилося витягти на дерево здоровенну каменюку: «Особливо попомучилися ми, коли витягали на дерево... здоровенну каменюку». Всеволод Нестайко «Як ми в космос літали» (сторінка 68) Як відбувався політ? Чим закінчився? Коли герой потягнув за мотузку, щось гупнуло, і бочка «шалено оберталась і підстрибувала»: діти штовхали одне одного, вареники полетіли Ромці за пазуху, оселедець опинився в Тетянки під пахвою, а вода вилилась героєві на штани. Потім бочка вдарилася об щось і зупинилася — діти подумали, що вийшли на орбіту. Але насправді «супутник „Ліра“ мирно лежав у бур’янах», а над ним стояла з мітлою двірничка тітка Текля. Закінчилося все тим, що дітям добре влетіло від батьків. Який епізод твору розсмішив тебе найбільше? Прочитай. Найбільше мене розсмішив політ у бочці: «Тетянка вдарила Ромку ногою у вухо. Ромка штовхнув мене ліктем у потилицю, а я ткнувся носом Тетянці в живіт... — Ура! Ми лети… Я не договорив, бо якраз у цю мить мені в рот влетіла цибулина». Який важливий висновок зробив для себе герой твору? Герой зрозумів, що «щоб побудувати супутник, треба знати… математику», і взявся за навчання. Він радить: «Без підготовки, друзі мої, нічого не робиться. Запам’ятайте!» Василь Симоненко «Подорож у країну Навпаки» (сторінка 72) Чим були незадоволені хлоп’ята? Лесик скаржився, що треба слухати маму й тата і щодня вмиватися. Толя був незадоволений, що мусить розважати сестричку Тоню, яка вередує. А Володю тато змусив поливати квіти.
Як вони опинилися у країні Навпаки? Перед хлопцями з’явився малий бородань і пообіцяв допомогти. Він звелів їм заплющити очі, і «всіх як вітром підхопило», закрутило й понесло над степами й лісами в країну Навпаки. Якою була ця країна? Чим вона сподобалася хлопчикам? Прочитай епізод, у якому автор розповідає про це. У цій країні все було навпаки, і кожен робив, що хотів. Хлопчикам сподобалося, що там не треба вмиватися й слухатися дорослих: «там в річках тече чорнило, там ніхто й не чув про мило! Всі замурзані по вуха, галасують всі щодуху, оком чують, вухом бачать, догори ногами скачуть». Як хлопці потрапили до палацу Невмивак? Біля млина хлопців зустріла чудна гвардія — вояки в синіх штанях, які їхали верхи на свинях. Вони назвали дітей перевертнями, зв’язали й погнали до палацу Невмивак. Як хлопчикам вдалося вибратися з темного льоху? Хлопчики так злякалися, що «щосили у тюрмі заголосили». Від їхніх солоних сліз льох «по швах поліз»: стіни почали танути, а двері з цукру впали. Як закінчилися пригоди хлопчиків у країні Навпаки і який висновок вони зробили для себе? Коли дітям закортіло додому, знову з’явився бородань і переніс їх у рідний двір, де їх зустріли бабусі й матері. Хлопці зрозуміли, що вдома з рідними краще, ніж у країні, де все навпаки: «Нас тепер ніяким дивом — навіть бубликом красивим! — не заманите ввіки у країну НАВПАКИ!» Прочитай ті епізоди твору, які викликали в тебе усмішку. «Сажотруси хати білять, землеміри небо ділять, косарі дерева косять, язиками дрова носять»; «Потім, стомлені й щасливі, спали, висячи на сливі. Одіспавшись, ласуни рвали з дуба кавуни і з кущів серед левад смакували шоколад»; «ці вояки в штанях синіх верхи їхали на свинях». Розкажи про ті епізоди, коли ти співчував (співчувала) дітям. Я співчував дітям, коли слуги кинули їх у темний холодний льох, де шаруділи миші й сновигали таргани, і «пронизав усіх хлоп’ят страх нечуваний до п’ят». А ще — коли вони ховалися в лісі від
вартових і «стали худнути, марніти», бо їм дуже закортіло додому, до мам. Як правильно назвати прочитаний тобою твір за жанром? Наведи докази, які підтвердять твою відповідь. Це літературна казка, написана віршами. Докази: у неї є автор — Василь Симоненко; у ній розповідається про вигадані, чарівні події (діти миттю переносяться в чудну країну, двері зроблено з цукру, кавуни ростуть на дубі); є казкові персонажі — малий бородань і цар Невмивака. Твір має віршовану форму: рядки римуються. Наші літературні проєкти (сторінка 72) Підготуйте виставку книжок — гумористичних творів українських письменників та письменниць. Підготуйте презентацію однієї з книжок так, щоб зацікавити нею своїх однокласників та однокласниць. Зразок виконання. На виставку ми принесли книжки Всеволода Нестайка «Тореадори з Васюківки» та «Одиниця з обманом», Галини Малик «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії», Сашка Дерманського «Чудове Чудовисько». Я презентував «Тореадорів з Васюківки»: розповів, що це веселі пригоди двох друзів — Яви й Павлуші, які постійно вигадують щось незвичайне. Я прочитав уголос кумедний уривок і запитав однокласників, чи хочуть вони дізнатися, що було далі. Напишіть гумористичний твір про веселу історію, яка трапилася у вашому житті. Навчіться з гумором про неї розповідати. Зразок виконання. Як я пік торт Якось я вирішив здивувати маму на день народження й спекти торт. Борошно я знайшов швидко, а от цукор і сіль у нас в однакових баночках. Я впевнено насипав повну склянку «цукру», прикрасив торт полуницями й гордо поставив на стіл. Мама відкусила шматочок, усміхнулася й сказала: «Дуже… солонощедрий подарунок!» Відтоді на баночках у нашій кухні великими літерами написано: «ЦУКОР» і «СІЛЬ».
КРАСА І СИЛА ПОЕТИЧНОГО СЛОВА Олександр Олесь «Ліс восени» (сторінка 74) Яку красу помітив поет? Що його зачарувало? Поет помітив красу осіннього лісу. Його зачарувало золоте листя на липах, яке тріпоче, «неначе знову ліс цвіте осінніми квітками»; червоне листя, схоже на макові квітки, і жовте, мов нагідки; квіти в росах, прозорі струмені, спів шпака, полохливий заєць і обережний лис. Які рядки вірша свідчать про те, що поету подобається осінній ліс? «а в лісі, в лісі восени / так любо ще, так мило». Що почув поет у лісі? Прочитай. «Там шпак доспівує пісні, / всю душу виливає, / якісь брехеньки голосні / сорока розпускає». У яких рядках змальовано життя в русі? Прочитай. «Ось жовтий лист на зайця впав, / і заєць стрепенувся, / схопивсь, на задні лапки став / і вбік кудись метнувся. / Он ледве чутно ходить лис. / То зникне між травою, / то вгору дивиться кудись / і крутить головою». Як автор передав полохливість зайця, обережність лиса? Заєць такий полохливий, що злякався навіть жовтого листка: він «стрепенувся, схопивсь, на задні лапки став і вбік кудись метнувся». Обережність лиса поет передав словами «ледве чутно ходить», «то зникне між травою, то вгору дивиться кудись і крутить головою». Знайди в тексті порівняння. Чому поет дібрав саме такі порівняння? «неначе знову ліс цвіте осінніми квітками»; «Там наче макові квітки на гілці зайнялися»; «там наче жовті нагідки промінням пройнялися»; «ось кущ біліє на траві, як шум на синім морі»; «неначе вдруге ліс цвіте осінніми квітками». Поет дібрав такі порівняння, бо яскраве осіннє листя — червоне, жовте, золоте — справді схоже на квіти, а білий кущ — на білу піну («шум») морської хвилі. Підготуйся до виразного читання вірша. Вірш читаємо лагідно, із захопленням, неквапливо. Слова «так любо ще, так мило» вимовляємо ніжно. Рядки про зайця читаємо
швидше, бо він метушиться й тікає, а рядки про лиса — тихіше, ніби ми теж підкрадаємося. Між строфами робимо паузи. Створи власний пейзаж осіннього лісу. Використовуй у ньому порівняння. Зразок відповіді. Осінній ліс стоїть, наче казковий палац. Клени горять червоним листям, мов великі вогнища, а берізки, неначе в золотих сукенках, тихо шепочуться з вітром. Під ногами шелестить килим із листя, м’який, як пухова ковдра. Між деревами пробивається сонце, і павутинка блищить, наче срібна нитка. Десь угорі стукає дятел, ніби лісовий лікар оглядає дерева. Література в колі мистецтв Розглянь осінній пейзаж. Про що розповідає художник? Художник Тарас Приступа розповідає про красу золотої осені: лісова стежина, вкрита опалим листям, веде між деревами в жовтому й червоному вбранні, а сонце заливає все теплим світлом. Уяви себе на цій осінній стежині. Що ти почув би (почула б)? Я почув би, як шелестить під ногами опале листя, як тихенько шепоче вітер у кронах дерев, як дзвенить десь струмочок і перегукуються пташки. Що в цьому пейзажі нагадує жовті нагідки? А макові квітки? Жовте листя на деревах і на стежині нагадує жовті нагідки, а червоне й помаранчеве листя — макові квітки. Ліна Костенко «Здивовані квіти» (сторінка 75) Про що розповідає поетеса? Поетеса розповідає про першу осінню ніч, коли все в природі змінилося: зорі стали колючими, кричала сойка, чхнув ворон, а квіти здивувалися, що вчора ще було літо, а сьогодні вже осінь. Якими видалися поетесі зорі? З ким вона їх порівнює? Чому саме з наляканими їжачками? Зорі видалися поетесі колючими: «Сю ніч зорі чомусь колючі, як налякані їжачки». Наляканий їжачок згортається в клубочок і настовбурчує голки. Так і зорі холодної осінньої ночі яскраво мерехтять гострими променями, ніби голочками. Що здивувало квітку? Прочитай. «— Що ж це робиться, поясни? / Тільки вчора було ще влітку, / а сьогодні вже восени!»
Як ти думаєш, як квіти відчули, що вже осінь? Думаю, квіти відчули осінь за нічним холодом і холодною росою. Навіть ворон чхнув, ніби застудився, а зорі стали колючими, як буває холодної осінньої ночі. Ліна Костенко «Вже брами літа замикає осінь…» (сторінка 75) Які картини природи ти уявив (уявила), читаючи вірш? Я уявив дощовий день наприкінці літа: хлюпає дощ, замовкли цвіркуни й перепілочки, лелека прощається з луками й садами й відлітає в Африку, а в небі летять журавлині ключі. Знайди в тексті вірша слова, які вказують на кінець літа. Як ти їх розумієш? Який настрій викликають ці рядки? «Серпень випустив серп» — скінчилися жнива; «Цвіркуни й перепілочки припинили концерт» — замовкли літні співи; «Чорногуз поклонився лугам і садам. Відлітаючи в Африку, пакував чемодан» — птахи відлітають у теплі краї; «Осінь брами твої замикала вночі» — літо закінчилося, прийшла осінь. Ці рядки викликають трохи сумний, але й усміхнений настрій, бо поетеса жартує: лелека пакує чемодан. Прочитай перших два речення. Яку картину природи вони допомагають уявити? «Задощило. Захлюпало». Ці речення допомагають уявити похмурий осінній день: іде дощ, хлюпає вода, усюди калюжі. Про що запитує Ліна Костенко у вірші? Як ти відповів би (відповіла б)? А як відповідає поетеса? Поетеса запитує: «Де ти, літо, поділось, куди подалось?» Я відповів би, що літо помандрувало в теплі краї разом із птахами й повернеться до нас наступного року. Поетеса ж відповідає: «Осінь, ось вона, осінь! Осінь, ось вона, ось», — тобто літо минуло, бо настала осінь. Андрій Малишко «Дощик» (сторінка 76) Які картини постали у вашій уяві, коли слухали вірш? Я уявив веселий літній дощик у синій сорочці й синіх чоботях, який раптом вихопився між яскравими відблисками світла, натягнув сині мелодії з неба аж до лісочка, засяяв синіми блискавками й дрібно «написав» синіми краплями-листочками людям, озерам і лукам. Після нього посвітліли води, усміхнулися ліси, а дуби аж чухали голови від задоволення.
Які незрозумілі слова трапилися вам у вірші? Дізнайтеся їхні значення. Заграва — відблиск яскравого світла; закресати — почати сліпуче виблискувати; пуща — великий густий ліс; обрій — лінія, де небо ніби сходиться із землею; насолода — велике задоволення. Андрій Малишко «Дощик» (сторінка 77) Яким кольором наповнена описана у вірші картина природи? Чому поет обрав саме цей колір? Картина наповнена синім кольором: «чоботи сині, синя сорочка», «сині мелодії», «синіми стрілами», «сині листочки». Поет обрав синій колір, бо він нагадує колір води, дощу і грозового неба. Якими діями, властивими людині, поет наділив дощ, пущі, дуби? Дощ «вихопивсь», «сині мелодії понапинав», «синіми стрілами закресав», «сині листочки дрібно писав» людям, озерам і лукам; він «смішний» і «добрий». Пущі «посміхнулися», а дуби «чухали голови від насолоди». Знайди рими в рядках вірша. заграв — понапинав — закресав — писав; сорочка — лісочка; обрій — добрий; гущі — пущі; породи — насолоди. Який настрій викликав у автора дощ? Доведи свою думку словами з вірша. Дощ викликав в автора радісний, веселий настрій. Про це свідчать слова: «ох і смішний же! І добрий-добрий!», «посміхнулися темні пущі», «дуби... чухали голови від насолоди». Я — дослідник. Я — дослідниця Дізнайся з допомогою дорослих, які поезії Андрія Малишка стали піснями. Піснями стали, наприклад, вірші Андрія Малишка «Пісня про рушник» («Рідна мати моя, ти ночей не доспала…»), «Київський вальс», «Ми підем, де трави похилі». Музику до них написав композитор Платон Майборода. Дмитро Павличко «Дядько Дощ» (сторінка 78) Яким побачив дощ поет? Поет побачив дощ велетнем, що стоїть над лісом і сягає неба. Він гучно сміється — «мов залізом дудонить: — Га-га! Га-га!». Дядько
Дощ одягнений, як запорожець на свято: «тучі шапка сивувата, блискавки червоний шлик», а ще в нього «довжелезні срібні вуса». Як ти думаєш, поет описав дрібний дощ чи зливу? Чому ти так вважаєш? Поет описав зливу. Про це свідчить те, що дощ — велетень, він гримить «мов залізом», блискає блискавкою, вітер «люто» розвіває його вуса, тремтить пшениця, а трава аж «втіка за горб». Яким ти уявляєш цей казковий дощ? Я уявляю його високим сивим козаком у темно-синьому жупані, з довгими сріблястими вусами, з шапкою з хмари й червоною блискавкою замість шлика. Він сміється громом, а з його вусів ллються струмені дощу. Знайди слова, які передають звуки, барви, силу літньої зливи. Звуки: «сміється, мов залізом дудонить: — Га-га! Га-га!». Барви: «тучі шапка сивувата», «блискавки червоний шлик», «срібні вуса», «пшениця руса». Сила: «неба велетень сяга», «люто вітер розвіва», «тремтить пшениця», «втіка за горб трава». Досліджую медіа Розглянь малюнок Анни Загорської до вірша. Що нового він відкриває читачам? Малюнок показує Дядька Дощу в образі суворого козака: він стоїть над смерековим лісом у довгому синьому жупані й шароварах, схрестивши руки на грудях. Над головою в нього червона блискавка-шлик, а довгі срібні вуса розвіваються на вітрі, наче струмені води. Довкола падають великі краплі дощу. Зіставте вірш та ілюстрацію до нього. Чи в усьому ви згодні із художницею? Багато чого збігається: Дядько Дощ стоїть над лісом, у нього червоний шлик-блискавка й довгі срібні вуса, які розвіває вітер, він одягнений, як запорожець. Але у вірші Дощ сміється — «Га-га! Гага!», а на малюнку він суворо насупив брови. Тут я з художницею не зовсім згоден: я уявляв його веселим.
Я — дослідник. Я — дослідниця Порівняйте вірші Андрія Малишка «Дощик» і Дмитра Павличка «Дядько Дощ». Простежте, якими словами описаний дощ в обох поетів. В обох віршах дощ схожий на людину. У Малишка це веселий, «смішний» і «добрий-добрий» дощик у синій сорочці й синіх чоботях: він «вихопивсь поміж заграв», «сині мелодії понапинав», «синіми стрілами закресав», «сині листочки дрібно писав». У Павличка — грізний велетень-злива, що «неба велетень сяга», «мов залізом дудонить», вбраний, як запорожець: «тучі шапка», «блискавки червоний шлик», «срібні вуса». У Малишка дощ лагідний, а в Павличка — могутній і сильний. Микола Вінграновський «Грім» (сторінка 78) Що любив робити грім? Де він жив? Грім любив гриміти: «він так любив гриміти, що аж тремтів, що аж горів». Жив грім у хмарі. Назви персонажів вірша. Хто його головний герой? Персонажі вірша: грім, слива і груша. Головний герой — грім, якого груша називає «дядьку грім». Якими діями, властивими живій істоті, наділив автор персонажів вірша? Грім любив гриміти, тремтів, горів, бачив, «хто що хоче», «налив грозою грім яри, умив озерам очі», натрусив слив, «сказав собі». Груша «заговорила» й попросила: «Трусніть і грушку, дядьку грім, бо важко мені дуже». Сливі стало легше, коли грім обтрусив з неї сливи. Микола Вінграновський «Грім» (сторінка 79) Прочитай вірш уголос, вслухаючись у звучання слів. Якими звуками наповнений твір? Твір наповнений звуками грози: гуркотом грому, шумом дощу й вітру, стукотом слив і груш, що падають на землю.
Прочитай слова: гроза, грім, гримів, тремтів, горів, у хмарі, згори, яри, груша, трусніть. Які звуки найчастіше в них повторюються? Що хотів передати поет частим повторенням цих звуків? Найчастіше повторюються звуки [г] і [р]. Частим повторенням цих звуків поет хотів передати гуркіт грому — «гр-р-р», щоб ми ніби почули грозу. Знайди в тексті вірша інші слова, які допомагають «почути грім». «гриміти», «натрусив», «трусніть», «грушку», «дядьку грім», «потрушу», «грушу», «небеса», «покидати». Яку пору року зображено у вірші? Доведіть свою думку словами вірша. У вірші зображено літо, бо буває гроза, а в саду достигли сливи й груші: «натрусив зі сливи слив», «Трусніть і грушку, дядьку грім, бо важко мені дуже». Анатолій Качан «Летючий корабель» (сторінка 79) Прочитай заголовок вірша. Як ти вважаєш, про що йтиметься у вірші з такою назвою? Думаю, у вірші йтиметься про казковий корабель, який уміє літати. А може, поет так назве нашу Землю, яка «летить» у космосі навколо Сонця. Із чим поет порівнює Землю? Поет порівнює Землю з кораблем: «Із року в рік навколо Сонця, мов корабель, пливе Земля». Кого поет називає матросами цього корабля? Матросами поет називає нас, дітей і всіх людей: «Ми — юнги, юні охоронці, матроси цього корабля». Чому Земля — батьківщина всіх народів? Бо на Землі народилися й живуть усі люди, усі народи світу: «тут народились я і ти». До чого нас закликає поет? Поет закликає берегти Землю і її природу: «Ставай на вахту разом з нами, пильнуй, щоб п’ять материків були сповиті не димами, а синім диханням лісів».
Анатолій Качан «Летючий корабель» (сторінка 80) Чому ми всі маємо бути охоронцями цього корабля? Бо Земля в нас одна, іншого дому немає. На ній живуть не тільки люди, а й «сусіди наші по планеті — дельфіни, зубри, журавлі». Якщо ми не берегтимемо Землю, зникнуть ліси, тварини й чисте повітря. Чи погоджуєшся ти із закликом поета? Так, я погоджуюся. Кожен із нас може берегти природу: садити дерева, не смітити, економити воду й папір, дбати про тварин. Що Анатолій Качан бажає Землі? А ти? Поет бажає Землі щастя: «В навколосонячній мандрівці / нехай щастить тобі, Земля!» Я бажаю Землі миру, чистих річок і зелених лісів, щоб на ній завжди квітли сади й співали птахи. Галина Малик «Хто що бачить?» (сторінка 80) Де треба поставити коми? Коми треба поставити посередині рядків: після слів «дідуган», «смугастий», «капітаном», «червоній», «ряба», «корова», «хмарапримара», «на даху», а після слова «Іван» — крапку. Як ти вважаєш, чому поетеса так назвала свій вірш? Без ком у вірші виходять смішні небилиці: дідуган іде з пухнастим хвостом, кіт пливе рікою під мостом, пароплав виглядає з дупла, а хмара вичищає димар. Такі дива «бачить» лише той, хто не знає правопису, — «той, хто носить зі школи з правопису „два“». Тому вірш і називається «Хто що бачить?»: усе залежить від того, хто як розставить розділові знаки. Поставте коми і прочитайте вірш. Ось іде дідуган, із пухнастим хвостом кіт смугастий, рікою пливе під мостом пароплав з капітаном, з дупла вигляда дятел в шапці червоній, кричить «куд-куда» наша курка ряба, з’їла сіна стіжок однорога корова, трусить білий сніжок чорна хмара-примара, вичищає димар сажотрус на даху, вчить новенький буквар першокласник Іван. Всі ці бачить дива той, хто носить зі школи з правопису «два».
Акровірші (сторінка 80) Прочитай мовчки. Пригадай, як називаються такі вірші. Такі вірші називаються акровіршами: перші літери рядків, прочитані згори вниз, складають слово. У вірші Василя Довжика заховано слово «ГРІМ», Тетяни Лисенко — «БУЗОК», Любові Сердунич — «ОДЕСА», Ольги Довгоп’ят — «КВАСОЛЯ». Акровірші (сторінка 81) Спробуй себе в ролі поета (поетеси). Склади свій акровірш. Зразок акровірша «МАМА». Мила, лагідна, рідненька, Ангел мій, моє тепло, Мамо, мамочко, серденько, Аби завжди так було! Г. Фалькович «Непоспіхом, наспівуючи Баха» (сторінка 81) Яку музику слухали герої вірша? Черепаха наспівувала музику композитора Баха, кіт мугикав «супермодний хіт», гадюка насвистувала музику композитора Глюка, дикобраз слухав у навушник народну пісню, а оповідач «слухав тишу». Яку музику любиш ти? А твої друзі? Зразок відповіді. Я люблю сучасні українські пісні, а ще мелодії з мультфільмів. Мій друг захоплюється рок-музикою, а подруга займається в музичній школі й любить класичну музику. Г. Фалькович «Непоспіхом, наспівуючи Баха» (сторінка 82) Яку важливу думку висловив поет в останніх рядках вірша? «Хоч не в усіх однакові смаки, / я з усіма дружив би залюбки». Поет висловив думку, що в кожного свої смаки й уподобання, але це не заважає дружити. Треба поважати інших, навіть якщо вони не схожі на тебе. Що ти відповіси на запитання автора? На запитання «А ти?» я відповім: «І я дружив би з усіма. Не важливо, яку музику слухає мій друг, — головне, щоб він був щирим і добрим». Анатолій Костецький «У сузір’ї Гончих Псів» (сторінка 83) Про що ти прочитав (прочитала)? Я прочитав про фантастичну новорічну пригоду хлопчика: у новорічну ніч три небачені створіння з ялинки забрали його в
сузір’я Гончих Псів, де феї вибирають цуценят у подарунок дітям. А коли хлопчик опритомнів удома, під ялинкою на нього чекало руде щеня. Хто герой-оповідач у творі? Герой-оповідач — сам хлопчик, головний герой твору. Розповідь ведеться від першої особи: «я розплющив очі», «я у відповідь почув», «я з надією сказав». Коли і куди хлопчик здійснив подорож? Розкажи, як він туди потрапив. Кого він там побачив? Подорож відбулася в новорічну ніч, «точно серед ночі, в нуль годин і нуль хвилин». Хлопчик полетів у сузір’я Гончих Псів. Три небачені створіння, схожі на птеродактиля, динозавра й ще когось, запросили його покататися, він погодився — і відчув, що летить. На одній із планет він побачив «сто мільйонів цуценят». Що в тексті сказано про те, чому на планеті було так багато різних цуценят? «Тут у нас феї всього світу вибирають цуценят на дарунки дітям, щоб у новорічну ніч рознести їх...» Породи яких песиків бачив герой твору на планеті? Сенбернари, фокстер’єри, колі, пуделі, боксери, лайки, доги, водолази. Чим закінчилася пригода? Хлопчик від щастя знепритомнів, а коли очуняв — уже був удома. Під ялинкою хтось заскімлив, і там сиділо щеня, яке стало його песиком. Які слова свідчать про те, що головний герой дуже зрадів подарунку? «Я від щастя знепритомнів...», «Спалахнуло в домі сонце — стільки радості мені!», «бо у мене є щеня!» Знайди і прочитай опис цуценяти. «під ялинкою — щеня: / волохате, капловухе / ще й усе руде — як є!» Анатолій Костецький «У сузір’ї Гончих Псів» (сторінка 84) Які епізоди твору здалися тобі найцікавішими? Найцікавішими мені здалися епізод, коли хлопчик побачив на ялинці трьох небачених створінь, і момент, коли під ялинкою
заскімлило руде щеня, а воно лизнуло хлопчика, ніби кажучи: «та твоє ж, мовляв, дивись!» Які запитання тобі хотілося б поставити головному герою твору? Як ти назвав своє щеня? Як виглядало третє створіння, про яке ти «нічого й не сказав»? Чи справді ти думаєш, що це був сон? Що сказали батьки, коли побачили щеня? Досліджую медіа Знайди в енциклопедії чи Інтернеті інформацію про те, чи існує насправді сузір’я Гончих Псів. Підготуйся про це розказати. Так, сузір’я Гончих Псів існує насправді. Це невелике сузір’я північної півкулі неба, розташоване під «ручкою» ковша Великої Ведмедиці. Його виділив астроном Ян Гевелій у XVII столітті. Найяскравіша зоря цього сузір’я має назву Серце Карла. Література в колі мистецтв Кого ти бачиш на картині? Чи можна їх назвати друзями? На картині Каті Дудник я бачу хлопчика з двома великими рудими пухнастими собаками. Їх можна назвати друзями: хлопчик обіймає собаку, вони сидять поруч і разом радіють. Де зараз знаходяться друзі? Друзі сидять на дерев’яному містку над річкою, хлопчик ловить рибу вудкою. Скільки років на вигляд хлопчикові? На вигляд хлопчикові років вісім — десять. Прочитай назву картини. Що означає «Разом цілий рік»? Назва «Разом цілий рік» означає, що хлопчик і його собаки не розлучаються ніколи — і взимку, і навесні, і влітку, і восени вони завжди разом. Як це відображено на картині? Знайди ознаки кожної пори року. На картині поєднано всі пори року. Ліворуч дерево вкрите снігом — це зима. Поруч цвіте рожеве дерево — це весна. На березі зелена трава й квіти — це літо. Праворуч дерева жовті й червоні, а на воді плаває осіннє листя — це осінь.
Наші літературні проєкти (сторінка 84) Попрацюйте разом! Створіть комікс за сюжетом фантастичноноворічної пригоди Анатолія Костецького «У сузір’ї Гончих Псів». Зразок виконання. Наш комікс має шість малюнків. 1) Хлопчик прокидається вночі біля новорічної ялинки, а на ній — три дивні створіння: «Хто ви?» 2) Створіння сміються: «Хочеш з нами прокататись до сузір’я Гончих Псів?» 3) Хлопчик летить разом із ними серед зірок. 4) На планеті — сто мільйонів цуценят різних порід. 5) «Вибирай: стане пес твоїм — і край!» — хлопчик від щастя непритомніє. 6) Удома під ялинкою — руде капловухе щеня, а хлопчик щасливо його обіймає. Під кожним малюнком ми написали слова героїв у «хмаринках». ДИВОСВІТ ЛІТЕРАТУРНОЇ КАЗКИ Літературна казка (сторінка 85) Які літературні казки ви вже читали? Ми вже читали літературні казки Івана Франка «Фарбований Лис», Лесі Українки «Біда навчить», Ганса Крістіана Андерсена «Гидке каченя» та «Дюймовочка», Шарля Перро «Попелюшка», а також «Подорож у країну Навпаки» Василя Симоненка. Назвіть спільні та відмінні риси народної та літературної казки. Спільне: у народній і літературній казках розповідається про вигадані, часто фантастичні події, є чарівні предмети й незвичайні герої, добро перемагає зло, а казки вчать бути добрими, чесними, сміливими. Відмінне: народну казку склав народ, вона передавалася з уст в уста і має різні варіанти; літературну казку написав певний автор, у неї один незмінний текст, вона може бути не лише прозовою, а й віршованою. Сашко Дерманський «Млин» (сторінка 88) За чим сумував Млин? Млин сумував за минулими часами, коли біля нього «із ранку до вечора... була справжня веремія»: люди з усіх довколишніх сіл везли збіжжя молоти. «Сумував Млин за минувшиною».
Хто розвеселяв старого Млина? Старого Млина розвеселяв Привид, який жив у ньому на горищі й щоночі розмовляв із ним, сидячи на крилі вітряка. Знайди і прочитай опис Привида. «Привид як привид — звичайний, нічого особливого — напівпрозорий, кощавий, довге волосся зібране на маківці в розкуйовджений хвіст, ріденька борідка — неначе в молодого цапка. Одягнений він був у біле-білісіньке простирадло — напівпрозоре і мовби пошматоване собаками, що клаптями звисало із Привида й розвівалося під час польоту». Якими ти уявляєш головних персонажів казки? Млина я уявляю старим, скрипучим, але добрим і мудрим дідусем, який сумує за минулим. Привида — веселим, трохи кумедним, балакучим другом, який любить пожартувати й ловити метеликів сачком. Обоє вони самотні, але дуже потрібні одне одному. Сашко Дерманський «Млин» (сторінка 89) Яка подія змінила звичне життя Млина і Привида? Їхнє звичне життя змінив приїзд двох розбійників, які привезли в мішках накрадене добро — картини, золоті чаші, розкішні вази, лицарські обладунки — і захотіли переночувати в Млині, а зранку пообламувати йому крила. Як Млин і Привид провчили злодіїв? Прочитайте виразно цей епізод казки. Передайте голосом переляк злодіїв. Млин «щодуху закрутив вітряком», заскреготав жорнами, бахкав віконницями й скрипів кожною дошкою, а Привид «зі страшним виттям» влетів у двері із сачком і кричав: «Отепер я впіймаю вас до своєї колекції, метелики!» Нажахані злодії метушилися, падали, а потім просили: «Поліціє, ріднесенька, забери нас відсіля! Ми більше не будемо!..» Слова злодіїв («Що це? Що це? Рятуйте!», «Я вже не можу!», «Це якісь привиди!») читаємо швидко, тремтячим, переляканим голосом. Обговоріть! Що хотів сказати автор словами: «Ніч минала. А життя тільки починалося»? Автор хотів сказати, що для старого Млина й Привида почалося нове, цікаве життя. Вони вирішили зробити з Млина музей, і тепер у них будуть відвідувачі — вони знову потрібні людям і «цьому світові».
Побудуй есе про те, який музей, на твою думку, можна відкрити у старому млині. Зразок есе. У старому млині, на мою думку, найкраще відкрити музей хліба. Адже млин колись перетворював зерно на борошно, з якого пекли запашний хліб. У такому музеї можна показати старовинні жорна, мішки, серпи й ціпи, розповісти, як колись вирощували й збирали збіжжя. Відвідувачі змогли б самі змолоти трохи зерна і спекти невеличкий коржик. Мені здається, такий музей зацікавив би і дітей, і дорослих, а старий млин знову ожив би. Досліджую медіа Здійсни віртуальну екскурсію до Національного музею народної архітектури та побуту України. За QR-кодом відкривається віртуальний тур «Музеї України просто неба». Я обрав у ньому Національний музей народної архітектури та побуту України і переглянув панорами 360°: вітряки на пагорбі, старовинні дерев’яні церкви, хати під солом’яними стріхами з господарськими будівлями, коней на пасовищі й музейну залу. Найбільше мені сподобалися вітряки — здавалося, що я сам стою поруч із ними. Чому цей музей називають Україною в мініатюрі? Бо в ньому, як сказано у віртуальному турі, «можна побувати в різних куточках України і зробити своєрідну подорож у часі». Тут зібрано близько трьохсот пам’яток народної архітектури — хати, церкви, вітряки, господарські будівлі — з Полісся, Карпат, Поділля, Слобожанщини, Наддніпрянщини та Півдня. Де розташований Музей народної архітектури і побуту? Музей розташований у Пирогові — на околиці Києва. Що можна побачити в цьому музеї просто неба? У віртуальному турі музей описано так: «Круті пагорби, широкі поля, скрипучі млини і церкви, затишні українські хатки з господарством». Тут можна побачити старовинні селянські хати з речами побуту, дерев’яні церкви, вітряки, господарські будівлі, а також музейні зали з експонатами.
Аліна Туз «Час бажань» (сторінка 91) Хто головні персонажі твору? Головні персонажі — друзі Денис і Максим, а також головний продавець крамниці Циферблат. Які вподобання були у хлопців? Максим любить спорт і ґаджети: він ухопив скейт і побіг до ігрових приставок, телефонів, планшетів. Денис любить книжки, мріє стати письменником; він узяв самокат і книжки. Як хлопці потрапили до незвичайної крамниці? Коли хлопці верталися зі школи, пішов сильний дощ, і Максим потягнув друга сховатися до найближчої крамнички з вивіскою «Час бажань». Якої пори року відбувалася описана подія? Доведи свою відповідь словами з тексту. Подія відбувалася взимку, у лютому: «Лютнева погода не тішила: снігу не було, тут ще й хмари набігли». Поділіться міркуваннями про те, як ви розумієте вислови «дощ стояв стіною», «розплачуватися часом». «Дощ стояв стіною» — ішов дуже сильний, густий дощ, злива, за якою нічого не видно. «Розплачуватися часом» — платити не грошима, а місяцями й роками власного життя: скільки коштує річ, на стільки людина стає старшою. Чи хотіли б ви потрапити до такого магазину? Чому? Зразок відповіді. Мені було б цікаво побачити такий магазин, але купувати щось у ньому я не хотів би. Час — найцінніше, що в нас є, і його не можна повернути, як витрачені гроші. Чому, на вашу думку, професії так дорого коштують? Професії дорого коштують, бо, щоб їх опанувати, треба багато років учитися й працювати. Отримати професію за мить неможливо. Аліна Туз «Час бажань» (сторінка 93) Як ти вважаєш, куди подівся Максим? Думаю, Максим захопився ґаджетами, набрав повний візок речей і забув про час. Може, він навіть заблукав між безкраїми рядами магазину.
Чи встигне він повернутися? Сподіваюся, що встигне, бо Денис гукає його, а друг не залишить друга в біді. Чому Денис не обрав більше товарів, хоча й мав можливість? Денис пам’ятав, що платити доведеться власним часом, і стежив за рахунком на долоні. А ще він хвилювався за друга, тому «був занадто стривожений, щоб думати про покупки». Аліна Туз «Час бажань» (сторінка 95) Як хлопчики розпорядилися своїм часом? Хто врешті отримав більше? Денис узяв самокат і кілька книжок, витратив лише 6 місяців і 10 днів. Максим набрав повний візок речей майже на 33 роки й перетворився на дорослого бородатого чоловіка. Щоб не пропасти разом із магазином, він відмовився від усього. Врешті більше отримав Денис — книжки й самокат, а Максим лишився з порожніми руками, зате знову став дев’ятирічним. Як би ви вчинили на місці Максима біля Дзеркала бажань? Зразок відповіді. Я б одразу відмовився від повного візка, бо жодні речі не варті тридцяти трьох років життя. Мені було б шкода втратити дитинство, друзів і родину. Що б ви придбали у магазині «Час бажань»? Зразок відповіді. Я придбав би лише одну цікаву книжку про космос за 10 днів і більше нічого, щоб не витрачати даремно свого часу. Скільки власного часу ти б наважився (наважилась) віддати за свою покупку? Зразок відповіді. Я наважився б віддати не більше кількох днів, бо час дитинства дуже цінний і повернути його неможливо. Які запитання тобі хотілося б поставити персонажам цієї казки? Максиме, що ти відчув, коли побачив себе дорослим? Денисе, чому ти не взяв ще й набір ЛЕГО? Циферблате, чи з’явиться твій магазин ще колись? Як ти думаєш, з якою метою авторка розповіла цю історію? Авторка хотіла показати, що час — найцінніший скарб, який не можна повернути. Вона вчить не бути жадібними, розумно ставитися до своїх бажань і цінувати дитинство та дружбу.
«Казка про пінгвіна, який хотів літати» (сторінка 95) Хто є героями цієї казкової історії? Назви одним словом. Тварини (мешканці зоопарку: пінгвін Пінні, горобець, кенгуру Керрі, лисиця Луїза, лев Леон, страуси Сашко і Стефанія). Де вона відбувається? Історія відбувається в зоопарку: пінгвін Пінні жив «у зоопарку у великому вольєрі з басейном». Хто головний персонаж? Головний персонаж — пінгвін Пінні, який хотів літати. Яку важливу думку хоче донести авторка до дітей? Авторка хоче сказати, що всі ми різні й кожен має свій талант, тож не треба соромитися того, чого не вмієш. Про це говорить страус Сашко: «Ми усі створені різними і у кожного свій талант... Головне — вірити в себе і не соромитися бути самим собою». Чи справді пінгвіни не літають? Так, справді пінгвіни не літають. Про це сказано й у тексті «Арктика і Антарктика» (с. 144): «крила пінгвінів схожі на ласти, і вони користуються ними для плавання, а не для літання». Не літають і страуси, хоча вони теж птахи. Поділіться міркуваннями про те, чи пінгвінам необхідно літати. Мені здається, що пінгвінам не потрібно літати. Вони чудово плавають і пірнають, а їжу добувають у воді, тому їхні крила-ласти для цього добре пристосовані. Як сказав страус Сашко, «ви, пінгвіни, добре плаваєте, а ми, страуси, швидко бігаємо». Підготуйтеся до розігрування казки. Для цього послухайте казку знову. Простежте, як розгортаються події. З’ясуйте, скільки треба виконавців. Поміркуйте, як краще передати інтонацію, жести, репліки кожної дійової особи. Події: горобець глузує з Пінні, що той не вміє літати; пінгвін по черзі питає поради в кенгуру Керрі, лисиці Луїзи й лева Леона; страус Сашко пояснює, що в кожного свій талант; Пінні радісно повертається плавати. Виконавців потрібно вісім: оповідач, Пінні, горобець, Керрі, Луїза, Леон, Сашко і Стефанія. Горобець говорить насмішкувато, Пінні — спершу розгублено й сумно, наприкінці радісно; Керрі — привітно, Луїза — хитрувато, Леон — поважно,
Сашко — лагідно й мудро. Наприкінці Пінні з гідністю повертається до горобця спиною. Зробіть ляльки для пальчикового театру, а потім розіграйте казку. Зразок виконання. Ляльки можна зробити з паперу: вирізати фігурки пінгвіна, горобця, кенгуру, лисиці, лева й двох страусів, розфарбувати їх і приклеїти до паперових кілечок, які надягають на пальці. Сценою стане коробка з вирізаним віконцем, на дні якої намальовано вольєри зоопарку й басейн. Діана Амфт «Як полюбити павученя?» (сторінка 99) Які слова та вислови були незрозумілими? Самотужки — сама, без допомоги; спантеличена — розгублена, збита з пантелику; попростувала, почимчикувала — пішла; елегантно — гарно, вишукано; авторитетно — упевнено, як знавець; розчулено — зворушено; «спало на думку» — раптом подумалося. Про що хотіла дізнатися павучинка Леле? Павучинка Леле хотіла дізнатися, чому люди бояться павуків. З ким зустрілася Леле, шукаючи відповіді на своє запитання? Які відповіді вона почула? Дядечко Довгоніг сказав, що люди не розуміють, як павуки так елегантно пересуваються на восьми лапках. Двоюрідний брат Пунька відповів, що сам боїться людей, але страх минає, коли він уявляє, що в людей теж є рідня. Тітонька Іґітта розповіла, що люди зруйнували її павутиння в кімнаті, а надворі юнак-листоноша щоранку приязно з нею вітається. Друг Чхачок вважав, що павуки лякають людей, бо рухаються безгучно. Муккі сказав, що павуки сильні й хоробрі. Двоюрідна сестра Белла порадила не вірити всьому, що кажуть інші. Художник Міро запевнив, що люди в захваті від павутиння. Бабуся Ерна сказала, що всіх треба сприймати такими, якими вони є. А мама похвалила доньку за її власну відповідь. Яка відповідь сподобалася тобі? Чим саме? Мені найбільше сподобалася відповідь самої Леле: «ми боїмося тільки того, що для нас незрозуміле... Можливо, якщо все сприймати таким, яким воно є, страху не залишиться». Вона мудра, бо пояснює, як можна позбутися страху.
Як ти зрозумів (зрозуміла) слова бабусі про те, що всіх треба сприймати такими, якими вони є? Чи погоджуєшся ти з такою думкою? Бабуся хотіла сказати, що не треба вимагати від інших, щоб вони були схожими на нас, і не треба ображатися на тих, кому ми не до вподоби. Кожен має свої особливості, і їх слід поважати. Я погоджуюся з цією думкою. Поставте одне одному запитання за прочитаним текстом. Зразок запитань. Що вигукнули люди, побачивши Леле? («Ой леле! Гидота яка!») Де тепер живе тітонька Іґітта? (Біля поштової скриньки.) Чому Чхачок заплутався у власному павутинні? (Він злякався, чхнув і впав.) Хто сказав, що люди в захваті від павуків? (Художник Міро.) Попрацюйте у групах! Підготуйтеся і прочитайте казку в особах. Ролі: автор, павучинка Леле, мама, дядечко Довгоніг, Пунька, тітонька Іґітта, Чхачок, Муккі, Белла, художник Міро, бабуся Ерна. Леле запитує щоразу допитливо, мама говорить лагідно й співчутливо, Муккі — авторитетно й гордо, Міро — весело, зі сміхом, бабуся Ерна — повільно й мудро. Намалюй карту подорожі павучинки Леле. Зразок виконання. На карті я позначу дім Леле і стрілками — її шлях: до мами → до дядечка Довгонога → до брата Пуньки → до тітоньки Іґітти біля поштової скриньки → до друга Чхачка → до Муккі → до сестри Белли → до художника Міро → до бабусі Ерни → і знову додому. Біля кожної зупинки намалюю павучка-героя і запишу одним словом його відповідь. «Дідок, що говорив лише примовками» (сторінка 102) Чим зацікавив короля садівник? Королева сказала, що старий садівник — вельми мудрий чоловік: «Хоч що йому кажи, на все має свою примовку». Король не повірив, і вони побилися об заклад. Із чого король розпочав розмову з дідусем? Король привітався й запитав: «А ви що, добродію, вже трудитесь?»
Чим цікава їхня розмова? Розмова цікава тим, що на кожне слово короля дідок відповідав влучною примовкою — прислів’ям чи приказкою. Так, не сперечаючись, він давав королю мудрі поради. Доведіть, що дідок усі примовки влучно використовував у розмові. Коли король сказав, що вони ворогують із сусідньою державою, дідок відповів: «Де двоє ворогують, там третій користає». На запитання, що робити, порадив: «Легше загасити іскру, ніж велику пожежу». Коли король сказав, що генерал хоче захопити пів сусідньої держави, дідок застеріг: «Не кажи гоп, поки не перескочиш». А про хвалькуватого генерала мовив: «Порожня бочка торохтить». Кожна примовка точно відповідала змістові розмови. Як примовки відвернули війну? Мудрі примовки переконали короля, що воювати не варто, а дружні стосунки краще налагоджувати добрим словом. Король вирішив послухатися поради дідуся, відвернути війну і негайно поговорити з іншими радцями. Яку роль відіграють примовки в нашому мовленні? Примовки, прислів’я і приказки роблять наше мовлення яскравим, образним і влучним. Вони коротко передають народну мудрість, допомагають переконати співрозмовника й дати пораду. Попрацюйте разом! Розподіліть ролі і прочитайте діалог. Ролі: автор, король, королева, старий садівник, генерал, радця. Король говорить поважно, іноді здивовано; королева — лагідно; дідок відповідає спокійно, неквапливо й мудро; генерал — гнівно й голосно, радця — насмішкувато. Леся Мовчун «Бабай-Ага і козак Невидим» (сторінка 103) Пригадай, що ти знаєш про п’єсу. П’єса — твір, який можна не лише читати, а й інсценізувати, тобто поставити виставу. У п’єсі є дійові особи, про події розповідають самі герої своїми словами — репліками. Опис зовнішності, почуттів героїв і декорацій автор подає в ремарках. П’єса складається з окремих сцен (дій).
Леся Мовчун «Бабай-Ага і козак Невидим» (сторінка 111) Про кого ця п’єса? Яке враження вона на тебе справила? Це п’єса про молодого козака-характерника Невидима, який урятував зачаровану принцесу Кароліну, переміг Дракона й провчив підступного Бабая-Агу. Вона справила на мене дуже приємне враження, бо вона захоплива й весела, з кумедними віршованими репліками. Назви дійових осіб. Хто бере участь у кожній дії? Дійові особи: Кобзар, Невидим, Кроленя (Кароліна), Бабай-Ага, Перший Крук, Другий Крук, Кіт, Дракон, Король, Зубні Феї і гості на банкеті. Сцена 1 — Кобзар. Сцена 2 — Перший і Другий Круки, Кроленя, Невидим. Сцена 3 — Кобзар, Невидим, Кроленя (Кароліна), Король, Зубні Феї і гості (у сні), Перший і Другий Круки. Сцена 4 — Кароліна, Невидим, Бабай-Ага, Круки, Кіт. Сцена 5 — Кобзар, Невидим, Дракон. Сцена 6 — Бабай-Ага, Кароліна, Кіт, Невидим, Кобзар. У кого з виконавців найбільша за обсягом роль? А в кого — найменша? Найбільші ролі — у Невидима і Кобзаря. Найменша роль серед тих, хто говорить, — у Кота, бо він має лише кілька реплік. А Зубні Феї та гості на банкеті взагалі не мають слів. Чому цей твір називається п’єса-казка? Бо це п’єса: у ній є дійові особи, репліки, ремарки, сцени, і її можна поставити на сцені. А зміст у неї казковий: чарівна нитка-клубок, жива вода, перетворення Кроленяти на принцесу, Дракон із золотими зубами, козак, який уміє ставати невидимим. Підготуйтеся до читання кожної сцени п’єси. З’ясуйте, скільки треба виконавців. Як краще передати інтонацію, жести, репліки кожної дійової особи? Для сцени 1 потрібен один виконавець (Кобзар), для сцени 2 — четверо, для сцени 3 — найбільше (Кобзар, Невидим, Кароліна, Король, Круки, Зубні Феї, гості), для сцени 4 — п’ятеро, для сцени 5 — троє, для сцени 6 — п’ятеро. Кобзар говорить неквапливо, наспівно, як оповідач. Невидим — сміливо, упевнено. Бабай-Ага спочатку удавано жалібно, а потім — грізно й підступно. Круки
каркають сварливо, Дракон реве гучно й страшно, Кароліна говорить лагідно й рішуче. Попрацюйте у групах! Розподіліть ролі та інсценізуйте одну зі сцен п’єси (на вибір). Зразок виконання. Наша група інсценізувала сцену 4 «Біля хижки Бабая-Аги». Ми розподілили ролі: Кароліна, Невидим, Бабай-Ага, два Круки й Кіт. Із картону зробили паркан, на якому сидять Круки, і хатинку, а Бабаю-Азі пов’язали велику хустку, яку Невидим зриває. Кіт вигинав спину й шипів, а Бабай-Ага спершу удавано бідкався, а потім замкнув Кароліну в комірчині. Наші літературні проєкти (сторінка 111) Придумайте і напишіть твір (оповідання чи казку), у якому буде діалог персонажів із прислів’ями і приказками. Зразок виконання. Як Зайчик хату будував Восени Зайчик вирішив збудувати собі хатку, але все відкладав. — Завтра почну, — казав він. — Не відкладай на завтра те, що можна зробити сьогодні, — порадив йому Їжачок. — Та встигну ще! — відмахнувся Зайчик. Аж ось ударили морози. Змерзлий Зайчик прибіг до друзів. — Бачиш, — зітхнув Борсук, — хто рано встає, тому Бог дає. Друзі пожаліли Зайчика й допомогли йому за один день збудувати хатку. — Дякую! Тепер я знаю: один у полі не воїн! — засміявся Зайчик. — Отож-бо, — усміхнувся Їжачок. — Друзі пізнаються в біді. БАЙКА ВЧИТЬ, ЯК НА СВІТІ ЖИТЬ Езоп «Дроворуб і лисиця» (сторінка 112) Як лисиця опинилася в хаті дроворуба? Лисицю переслідували мисливці, і вона геть знесиліла. Побачивши між дерев дроворуба, вона кинулася до нього й попросила: «Сховай мене, чоловіче добрий». Дроворуб відповів: «Біжи в мою хатину, там тебе не знайдуть», — і лисиця вскочила в хатину та зачинилася. Що означає вислів «чкурнути геть»? «Чкурнути геть» — швидко втекти, кинутися навтьоки.
Чому лисиця не подякувала дроворубові за схованку? Бо на словах дроворуб сказав мисливцям, що не бачив лисиці, а сам простягнув руку й показав на хатину, де вона сховалася. Лисиця відповіла йому: «Віддячила б я тобі щиро, якби твої руки були в згоді з твоїми словами». Які риси характеру засуджуються в байці? У байці засуджуються лицемірство, нещирість і підступність — коли людина каже одне, а робить інше: «слова його солодкі та вчинки ганебні». Обміняйтеся думками! У чому мораль байки? Мораль байки: «Ніколи не шануватимуть того, хто каже одне, а робить інше, бо судять про когось не за словами його, а за ділами». Езоп «Собака та м’ясо» (сторінка 112) Прочитай байку мовчки. Поміркуй, про що дуже важливе для людей хотів сказати її автор. Автор хотів сказати, що жадібність шкодить людині: хто зазіхає на чуже, той може втратити й своє. Езоп «Собака та м’ясо» (сторінка 114) Про кого і що ти прочитав (прочитала)? Я прочитав байку Езопа про собаку, який поцупив у ятці м’ясо, а біля річки побачив у воді своє відображення. Подумавши, що то інший пес із більшим шматком, він кинув своє м’ясо й стрибнув у воду, щоб відібрати чужий шматок, — і залишився ні з чим. Обговоріть! Як ви зрозуміли значення висловів: «шаснув на вулицю», «мчав стрімголов», «поцупив шматок», «заскочу його зненацька»? «Шаснув на вулицю» — швидко й непомітно вискочив; «мчав стрімголов» — біг дуже швидко, щодуху; «поцупив шматок» — украв; «заскочу його зненацька» — нападу несподівано. Що трапилося із собакою? Чому він втратив свій шматок м’яса? Собака побачив у річці своє відображення й подумав, що там інший пес «із здоровенним шматком м’яса в зубах». Він кинув своє м’ясо у воду й шубовснув туди, щоб відібрати чужий шматок. Але в річці нікого не було, а своє м’ясо він утратив. Причина — жадібність.
Знайди в байці і прочитай слова, у яких висловлено її мораль. «...а коли зазіхнеш на чуже, то втратиш і своє». Поясни, як ти розумієш зміст цього вислову. Хто жадібно хоче забрати чуже, той часто втрачає навіть те, що мав. Треба задовольнятися своїм і не заздрити іншим. Чим байка відрізняється від оповідання? Байка — це короткий повчальний твір, часто віршований, у якому героями найчастіше є тварини, рослини чи речі, а за ними приховано людські риси. У байці обов’язково є мораль — повчальний висновок. Оповідання розповідає про випадок із життя людей, у ньому немає окремо висловленої моралі. Я — дослідник. Я — дослідниця Прочитай прізвище автора. Подумай, чи знайоме воно тобі. Які твори цього автора ти читав (читала)? Про що в них розповідалося? Так, прізвище Леоніда Глібова мені знайоме. Я читав його байку «Вовк і Ягня» — про те, як сильний і хижий завжди знайде привід скривдити слабшого. А ще знаю байку «Жаба і Віл» про жабу, яка хотіла стати такою, як віл, надималася — і лопнула. Леонід Глібов писав також вірші-загадки для дітей. Леонід Глібов «Лебідь, Щука і Рак» (сторінка 114) За яку роботу взялися Лебідь, Рак і Щука? Лебідь, Рак і Щука «приставить хуру узялись», тобто перевезти віз. Леонід Глібов «Лебідь, Щука і Рак» (сторінка 115) Куди тягнула віз Щука? А Лебідь? Що робив Рак? Прочитай. «так Лебідь рветься підлетіть, / Рак упирається, а Щука тягне в воду». Чи могли вони зрушити віз? Чому? Ні, не могли, бо кожен тягнув у свій бік: Лебідь — угору, Рак — назад, а Щука — у воду. Між ними не було згоди. Прочитай рядки, у яких зосереджено мораль байки. Поясни її. «У товаристві лад — усяк тому радіє; / дурне безладдя лихо діє, / і діло, як на гріх, / не діло — тільки сміх». Мораль: коли люди працюють разом злагоджено, справа йде добре, а коли кожен робить по-своєму, нічого не вийде.
Підготуйся до виразного читання байки. Подумай, з якою інтонацією потрібно читати. Мораль на початку читаємо повчально, поважно. Розповідь про те, як герої запряглися, — жваво, а запитання «Що за морока? Що робить?» — із подивом і досадою. Останні рядки «Хто винен з них, хто ні — судить не нам, та тільки хура й досі там» — з легкою усмішкою. Обговоріть! Які слова байки звучать як прислів’я? Чого вони нас навчають? Коли їх доречно вживати? Як прислів’я звучать слова: «У товаристві лад — усяк тому радіє» і «та тільки хура й досі там». Вони навчають діяти разом і дружно, домовлятися між собою. Їх доречно вживати, коли люди беруться за спільну справу, але не можуть дійти згоди й тому не досягають мети. Чи траплялися у твоєму житті випадки, коли ви з друзями, не знайшовши згоди, не впоралися із завданням? Розкажи про це. Зразок відповіді. Якось ми з друзями мали підготувати стіннівку до свята. Кожен хотів малювати по-своєму, ми сперечалися, яку назву дати, і так нічого й не зробили до потрібного дня. Тоді ми зрозуміли, що треба було спершу домовитися й розподілити роботу. Леонід Глібов «Вовк і Кіт» (сторінка 116) Навіщо з лісу Вовк забіг у село? Вовк забіг у село, щоб де-небудь сховатися, бо за ним гналися люди з собаками: «а він прибіг, щоб де-небудь сховаться: проклятий люд з собаками настиг…» До кого він звернувся за допомогою? Вовк звернувся по допомогу до Кота, який сидів на загороді й дрімав на сонечку. Чому жодна порада Кота не підходила Вовкові? Бо Вовк кожному з хазяїнів, яких називав Кіт, наробив шкоди: у Степана вкрав барана, у Дем’яна — поросятко, у Трохима — ягнятко, а в Клима звів теля. Які людські вади засуджує автор у байці? Автор засуджує злодійство, підступність і безсоромність: хто кривдить інших, той потім марно шукає в них допомоги.
Визнач мораль байки. Знайди і прочитай слова, у яких вона зосереджена. Чого вони нас навчають? «І так-таки ти сам себе вини: / що, братику, посіяв, те й пожни!» Ці слова навчають, що за свої вчинки доводиться відповідати: хто робить зло, той не може чекати від людей добра. Автор засуджує поведінку Вовка. А ти? Я теж засуджую поведінку Вовка. Він шкодив усім людям, а коли сам потрапив у біду, захотів, щоб йому допомогли ті, кого він кривдив. Попрацюйте разом! Підготуйтеся прочитати байку в особах для своєї вчительки. Звертайте увагу на розділові знаки й дотримуйтеся відповідної інтонації. Ролі: автор, Вовк, Кіт. Вовк говорить спочатку улесливо й благально («Котусю-братику!», «Котусю-батечку!»), а потім злякано й розгублено. Кіт відповідає спокійно, неквапливо, а останні слова — повчально й насмішкувато. Окличні речення читаємо з вигуком, після трьох крапок робимо паузу. Олена Пчілка «Снігир та Щиглик» (сторінка 117) Що трапилося зі Снігуром? Снігир попався в сильце — пристрій, яким ловлять птахів. Як Щиглик поставився до біди Снігура? Щиглик не пожалів Снігура, а «дививсь на нього та сміявся». Як ставиться до Снігура авторка? Що про це свідчить? Авторка співчуває Снігурові. Про це свідчать слова «Снігирчик бідний». Як сміявся з нього Щиглик? Прочитай. «— Оце так мудрагель з тебе! / Ну як-таки не вгледіти себе, / біди не встерегтись! / Щоб так в лиху попасти штучку, / як в ятір ловлять ту дурную щучку!» Яким зображений Щиглик у байці? Щиглик зображений жвавим, самовпевненим хвальком, який насміхається з чужої біди: «Щиглик-молодець, той жвавий джиґунець». Подобається тобі вчинок Щиглика? Чому? Ні, не подобається. Сміятися з чужого горя — погано й жорстоко. Замість насмішок треба було поспівчувати Снігурові або допомогти.
У яких словах виявляється самовпевненість, безсердечність Щиглика? Передай це під час читання. «Се бачив я колись, / такого цілий вік боявся, — / ось бач, і не попався!» Ці слова читаємо хвалькувато, зверхньо, із насмішкою. Які рядки є мораллю байки? Чого вони нас навчають? Прочитай їх із повчальною інтонацією. «Ото тобі, козаче: / із лишенька чужого, / із горенька тяжкого / не смійся, небораче!» Вони навчають ніколи не сміятися з чужої біди, бо й сам можеш у неї потрапити. Розкажи про випадок із власного досвіду, який підтверджує справедливість висновку байки. Зразок відповіді. Одного разу мій однокласник сміявся з дівчинки, яка послизнулася на мокрій підлозі. А за хвилину він сам упав на тому ж місці, і тоді вже всі сміялися з нього. Він зрозумів, що з чужої біди сміятися не можна. Павло Глазовий «Неволя» (сторінка 118) Назви персонажів байки. Персонажі байки — ластівка і соловей. Як ти вважаєш, чому автор вибрав персонажами саме цих птахів, а не якихось інших? Ластівка живе поруч із людьми — в’є гнізда під стріхою, а соловей живе на волі, у лісі, і славиться прекрасним співом. Через гарний спів солов’їв колись ловили й тримали в клітках. Тому саме ці птахи найкраще допомагають розповісти про волю й неволю. У чому хотіла переконати солов’я ластівка? Ластівка хотіла переконати солов’я жити не в лісі, а біля людей: «Звий собі гніздечко, підшукавши стріху, та й співай, будь ласка, людям на потіху». Вона це робила з добрих чи лихих міркувань? Ластівка робила це з добрих міркувань: вона сама жила біля людей і хотіла, щоб соловей був поруч, а люди тішилися його співом. Вона не знала, яке горе пережив соловей у неволі. Що їй відповів соловей? Прочитай. «— Ой не клич туди, / де зазнав колись я / горя і біди. / Там мене тримали / в клітці дротяній. / Скільки днів пропало / дорогих у ній! / Краще мені, сестро, / залишитись там, / де я можу жити / й щебетати сам».
У яких рядках зосереджено мораль байки? Прочитай їх і поясни. «бо на волі краща / гілочка проста, / аніж у неволі / клітка золота». Мораль: свобода дорожча за будь-які багатства й зручності. Попрацюйте в парі! Оберіть тон і темп читання, визначте слова, які треба виділити голосом, позначте паузи. Прочитайте виразно байку. Слова ластівки читаємо лагідно, жваво, переконливо. Відповідь солов’я — повільніше, сумно, а останні рядки — твердо й упевнено. Голосом виділяємо слова «горя і біди», «в клітці дротяній», «на волі», «гілочка проста», «клітка золота». Паузи робимо після звертання «сестро» і перед словами «бо на волі краща». Прочитайте байку в особах. Ролі: автор, ластівка, соловей. Автор говорить спокійно, ластівка — привітно й переконливо, соловей — щиро, із сумом, а наприкінці — рішуче. Вивчіть байку напам’ять. Розподіліть ролі і розіграйте розмову ластівки і солов’я. Зразок виконання. Ми вивчили байку напам’ять: один учень був ластівкою, другий — солов’ям, а третій читав слова автора. Ластівка запрошувала солов’я, показуючи рукою на «стріху», а соловей сумно хитав головою і, говорячи останні рядки, ніби розправляв крила. Наші літературні проєкти (сторінка 118) Створіть повідомлення на тему: «Слово про письменника (письменницю)». Для цього доберіть цікаві факти про життя і творчість тих письменників (письменниць), твори яких ви читали в цьому розділі. Зразок виконання. Слово про Леоніда Глібова Леонід Глібов (1827–1893) — український поет-байкар. Він народився на Полтавщині, у селі Веселий Поділ. Глібов працював учителем, а згодом жив і працював у Чернігові, де видавав газету «Чернігівський листок». Він написав понад сто байок, серед них «Лебідь, Щука і Рак», «Вовк і Кіт», «Вовк і Ягня», «Жаба і Віл». Для дітей Глібов складав вірші-загадки, а його вірш «Журба» («Стоїть гора високая…») став народною піснею.
ПІЗНАЮ СЕБЕ І СВІТ Оксана Кротюк «Літачок» (сторінка 119) Прочитай заголовок оповідання і роздивися малюнки. Про що очікуєш прочитати? На малюнках хлопчачі руки тримають паперовий літачок із сердечком і написом «Улянка», а на другому — дівчинка з довгою косою, що усміхається. Я очікую прочитати про хлопчика, який літачком хоче передати записку дівчинці, яка йому подобається. Оксана Кротюк «Літачок» (сторінка 120) Для чого Максим приніс до школи літачок? Максим приніс літачок, щоб у День святого Валентина непомітно передати Улянці записку-валентинку: на крилі було написано «Найкраще у світі ім’я — Улянка». Де і коли відбуваються події, описані у творі? Події відбуваються в класі на уроці математики, коли Ніна Іванівна загадала всім розв’язувати задачу, у День святого Валентина. Хто головний герой твору? Головний герой твору — Максим. Чому хлопчики виправляли імена в записці? Денисові, мабуть, подобалася Олянка, а Віті — Оленка. Самі вони не відважилися б написати таку записку, тож скористалися чужою: виправили по одній літері в імені й послали літачок дівчинці, яка подобалася кожному з них. Як би ти діяв (діяла) на місці Дениса та Віті? Я не виправляв би чужого напису, бо це чужа записка. Краще було б повернути літачок тому, хто його запустив, або передати тій, кому він летів. Як, на твою думку, змінювався настрій Максима протягом описаних подій? Чим це було зумовлено? Спочатку Максим хвилювався й мріяв, щоб Улянка здогадалася, хто написав записку. Коли літачок упав перед Денисом, Максимові «аж гаряче зробилося» — він злякався й розгубився. Потім він обурювався, бачачи «безсоромне мазюкання по його напису», і ледь не кинувся вихопити літачок. А наприкінці зрадів, бо Улянка озирнулася і «так тепло Максимові усміхнулась».
Як правильно назвати прочитаний тобою твір за жанром? Наведи докази, які підтверджують твою відповідь. Це оповідання. Це невеликий прозовий твір про один випадок зі шкільного життя звичайних дітей. У ньому немає чарів і вигаданих істот, події могли статися насправді. Обговоріть прочитане! Чи варто читати чужі записки? Ні, чужі записки читати не варто. Записка призначена тільки тому, кому її написали, а читати її без дозволу — неввічливо й нечесно. Чи доводилося тобі писати записки? Чим записку можна замінити? Зразок відповіді. Так, я писав записки другові, коли ми домовлялися погратися після уроків. Записку можна замінити розмовою на перерві, листівкою, малюнком або повідомленням у телефоні. Підготуй есе на тему: «Як можна проявити симпатію до людини, яка мені подобається?». Зразок есе. Коли людина мені подобається, мені хочеться, щоб їй було приємно поруч зі мною. Найкраще проявити симпатію добрими вчинками: допомогти з важким завданням, поділитися цікавою книжкою, захистити, якщо хтось кривдить. Можна подарувати власноруч зроблену листівку чи сказати щире добре слово. Важливо не набридати й поважати почуття іншої людини. Я думаю, що увага й доброта — найкращий спосіб показати свою симпатію. Перекажи оповідання від імені головного героя. Зразок переказу. У День святого Валентина я приніс до школи паперовий літачок, на крилі якого написав: «Найкраще у світі ім’я — Улянка». Коли всі схилилися над задачею, я метнув літачок на Улянчину парту, але він упав перед Денисом. Денис виправив «У» на «О» й послав літачок Олянці, а той упав до Віті, і Вітя переписав «Олянка» на «Оленка». Я ледь стримався, щоб не вихопити свою записку! Та врешті літачок сів на Улянчину парту. Вона уважно розглянула напис, озирнулася і тепло мені усміхнулася.
О. Радушинська «Майже боксерський двобій» (сторінка 121) Прочитай оповідання мовчки. Поміркуй! Яку проблему порушує в ньому письменниця? Письменниця порушує проблему байдужості людей, які спокійно дивляться на бійку й нічого не роблять, щоб її зупинити. О. Радушинська «Майже боксерський двобій» (сторінка 123) Про яку пригоду ти прочитав (прочитала)? Де вона відбувалася? Я прочитав про бійку двох хлопців, на яку збіглися дивитися роззяви. Славко Хоробрик покликав дорослих, і бійку зупинили. Усе відбувалося взимку на засніженому пустирищі. Назви головного героя оповідання. Яким ти його уявляєш? Головний герой — Славко Хоробрик. Я уявляю його сміливим, рішучим і небайдужим хлопцем, який не може спокійно дивитися, як кривдять інших. Як діяли споглядачі жорстокої забави? Вислови своє ставлення до поведінки цих людей. Споглядачі стояли натовпом, дивилися на бійку, «вболівали за „свого“ забіяку» і ніхто не хотів розборонити хлопців. Довгов’язий підліток навіть сказав: «Ти краще мовчи й дивися». Я засуджую таку поведінку: бути байдужим глядачем бійки — погано й небезпечно. Як діяв Славко? Спочатку Славко спробував докричатися до забіяк і з’ясувати причину бійки, потім закликав інших розборонити хлопців. Коли ніхто не ворухнувся, він побіг до тротуару й закричав: «Допоможіть! Рятуйте! Бійка!» Дорослі чоловіки відтягнули забіяк, а Славко дочекався міліції й розповів про подію. Який висновок ти зробив (зробила) для себе? Я зрозумів, що битися — не вихід, а свою кривду можна пояснити словами. Якщо бачиш бійку, не можна стояти осторонь: треба покликати дорослих або поліцію. За В. Нестайком «Чи роблять так друзі?» (сторінка 125) Де відбувався описаний випадок? Випадок відбувався на подвір’ї старовинного шестиповерхового будинку, де жили діти, біля пожежної драбини.
Скільки персонажів у цьому творі? Назви їх. У творі п’ять персонажів: Мишко, Толя, Ігор, Женя і Михайло Петрович. Знайди і прочитай опис пожежної драбини. «З подвір’я по глухій стіні тяглася вгору пожежна драбина. Вона складалася з товстих залізних скоб, вбитих у стіну, і здалеку нагадувала велетенського смугастого змія. Перша скоба була досить високо від землі, і дотягтися до неї Мишко не міг». Чому Мишко поліз по пожежній драбині? Чи легко було Мишкові лізти по ній? Мишко хвалився, що нічого не боїться, а Женя сказала, що він «просто базікало», і запропонувала залізти по драбині на дах. Мишко поліз, щоб довести свою хоробрість. Лізти було дуже важко й страшно: на третьому поверсі в нього зірвалася нога, і він повис на руках, а на четвертому так злякався, що ледь не випустив скобу. Які почуття довелося пережити Мишкові, піднімаючись по пожежній драбині? Мишко пережив упертість і бажання довести свою правоту, потім страх і жах («Упаду. Зараз упаду…»), розпач («Що робити? Що робити?»), а наприкінці — полегшення, коли його покликав Михайло Петрович. Чому хлопець не хотів спускатися, коли йому стало страшно? Мишко боявся, що з нього сміятимуться: «Та хіба можна спуститися? На посміх!..» А ще йому було страшно відірвати хоч одну руку від скоби. Хто примусив Мишка спуститися? Що Михайло Петрович сказав дітям про хоробрість? Мишка примусив спуститися Михайло Петрович. Він сказав: «Безглуздо ризикувати — це дурощі, а не хоробрість!.. Інша справа — коли треба, необхідно, коли від цього залежить, наприклад, чиєсь життя або щось дуже важливе». А друзям дорікнув: «Пустили його! Теж мені друзі!» Які думки викликав у тебе прочитаний твір? Твір змусив мене подумати, що справжня хоробрість — це не безглуздий ризик заради похвали. Справжні друзі мають зупинити
товариша, коли він робить щось небезпечне, а не підбурювати його. Обговоріть! У чому головна думка твору? Чи могли б ви запропонувати свою назву оповідання? Головна думка: безглуздо ризикувати своїм життям — це не хоробрість, а дурощі, і справжні друзі повинні оберігати одне одного від небезпеки. Можна назвати оповідання «Хоробрість чи дурощі?» або «Пожежна драбина». Аніта Майданюк «Жадана ручка» (сторінка 125) Як ви гадаєте, чи помиряться дівчатка? Гадаю, дівчатка помиряться. Оленці дуже соромно, вона думає: «Як вибачитися? Невже це кінець нашій дружбі?» Якщо Оленка щиро попросить пробачення, Наталка, мабуть, її пробачить, адже вони подружки ще з дитячого садка. Чи вибачили б ви Оленці? Я б вибачив Оленці, якщо вона щиро попросить пробачення. Вона не зла, а лише не втрималася від бажання мати таку саму ручку і сама зрозуміла, що вчинила погано: «Навіщо я це зробила?» Дружба важливіша за образу. Чи зважала Наталка на почуття подружки, коли вихвалялася ручкою? Ні, не зважала. Наталка так захопилася новою ручкою, яка «писала кількома кольорами і залишала на папері яскраві блискітки», що «ніби не почула», як Оленка стиха промовила: «От би мені таку!» — і просто поклала ручку в пенал та вибігла з класу. Як би все склалося, якби Наталка була уважнішою до Оленки? Якби Наталка була уважнішою, вона помітила б, що подружці теж дуже хочеться таку ручку, і, можливо, дала б Оленці нею пописати. Тоді Оленка не взяла б чужої ручки, не збрехала б, і сварки не сталося б. Чи помічаєте ви, коли інші люди жертвують чимось заради вас? Зразок відповіді. Так, помічаю. Наприклад, мама часто відмовляється від свого відпочинку, щоб погратися зі мною чи допомогти з уроками, а бабуся віддає мені найкращий шматочок пирога. Я намагаюся їм дякувати й теж робити для них щось приємне.
Тетяна Кузьменко «Подарунок» (сторінка 125) Прочитайте оповідання про хлопчика, який зробив нелегкий вибір. Поміркуйте, що він отримав навзамін. Ілько витратив подаровані на день народження гроші не на іграшки, а на ліки для бабусі-сусідки, у якої вкрали гаманець. Навзамін він отримав щиру вдячність бабусі, радість від доброго вчинку й спокійне сумління. Тетяна Кузьменко «Подарунок» (сторінка 127) Що змушує проявляти жертовність до незнайомих людей? Жертовність до незнайомих людей проявляють через доброту, співчуття й милосердя — коли людина не може пройти повз чуже горе. Про кого це оповідання? Оповідання про хлопчика Ілька, який віддав свої гроші, щоб купити ліки старенькій сусідці. Розкажи про події в оповіданні своїми словами. Що було спочатку? Що потім? Далі? Чим все закінчилося? Спочатку Ілько отримав на десятиріччя гроші й домовився з мамою піти по іграшки. Потім, чекаючи маму, він побачив засмучену бабусю-сусідку, у якої вкрали гаманець із пенсією, а їй треба було купити ліки. Ілько збігав до аптеки, і там виявилося, що ліки коштують 470 гривень. Хлопчик трохи вагався, але доплатив своїми грошима й віддав бабусі ліки, сказавши, що «там акція була». Закінчилося тим, що Ілько сказав мамі, що передумав купувати іграшку. Як ти ставишся до Ількового вчинку? Як би ти вчинив (вчинила) на його місці? Я захоплююся вчинком Ілька: він добрий, щедрий і співчутливий хлопчик. На його місці я теж допоміг би бабусі, бо здоров’я людини важливіше за іграшки. Які риси притаманні людині, що здатна на самопожертву? Людині, здатній на самопожертву, притаманні доброта, співчутливість, милосердя, щедрість, безкорисливість і чуйність.
Тетяна Кузьменко «Подарунок» (сторінка 128) Як ти думаєш, чи розповість хлопчик мамі правду про те, куди він витратив подаровані гроші? Якщо так, як відреагує мама? Думаю, Ілько згодом розповість мамі правду, бо гроші йому подарували, і мама має знати, на що вони пішли. Мама, напевно, зрадіє, що в неї виріс такий добрий син, і пишатиметься ним. Обговоріть! Хлопчик Ілько пожертвував своїми грошима, щоб допомогти бабусі. Чим іще можна жертвувати заради інших людей? Заради інших можна пожертвувати своїм часом, відпочинком, силами, улюбленою річчю чи іграшкою, а лікарі, рятувальники й військові іноді жертвують навіть своїм життям. Поміркуйте разом! Існує думка, що весь час жертвувати собою заради інших — не завжди корисно для тієї людини, яка так чинить. А ви як вважаєте? Ми вважаємо, що допомагати іншим дуже важливо, але не можна забувати й про себе. Якщо людина завжди віддає все, вона може втомитися, захворіти чи залишитися без потрібного. Добре допомагати тоді, коли це справді потрібно, і так, щоб не шкодити собі. За Дж. Мур-Маллінос «Безпека в інтернеті» (сторінка 130) Яке враження справило на тебе це оповідання? Оповідання справило на мене сильне враження: я зрозумів, як легко незнайомець в інтернеті може видати себе за однолітка й вивідати про дитину все. Яка проблема порушується в оповіданні? В оповіданні порушується проблема безпеки дітей в інтернеті: небезпечно спілкуватися з незнайомцями й розповідати про себе особисту інформацію — школу, команду, прізвисько. Чи не траплялися з тобою подібні випадки? Зразок відповіді. Зі мною такого не траплялося. Батьки навчили мене не розповідати незнайомим людям в інтернеті, де я живу й навчаюся, і не надсилати свої фото.
Обміняйтеся думками! З якою метою авторка написала цей твір? Авторка написала цей твір, щоб застерегти дітей від небезпеки в інтернеті й переконати, що правила безпечної поведінки «придумані не марно». Наші літературні проєкти (сторінка 130) Об’єднайтеся у групи! Виготуйте і презентуйте листівкипам’ятки щодо безпечної поведінки в медіапросторі. Зразок листівки-пам’ятки «Безпечний інтернет». 1. Не розповідай незнайомим своє ім’я, прізвище, адресу, номер школи й телефону. 2. Не надсилай свої фото незнайомим людям. 3. Нікому, крім батьків, не повідомляй своїх паролів. 4. Не погоджуйся на зустріч із тим, з ким познайомився в інтернеті. 5. Якщо щось налякало або здалося дивним, одразу розкажи дорослим. 6. Заходь на нові сайти лише з дозволу батьків чи вчителя. ГОРДІСТЬ І СЛАВА УКРАЇНИ Марко Лукинюк «Україні» (сторінка 131) Що любить поет у своєму рідному краї? Поет любить рідну Україну-неньку: колосисті ниви, широкі степи, вишневі садочки, могутні ріки, високі гори, зелені гаї, ліси й бори, соловейка в гаю, щирих і добрих людей-українців — усю землю з ім’ям Україна. Якими словами автор висловлює свою любов до рідної країни? «Від душі всієї, від всього серденька / люблю тебе, рідна Україноненько»; «Люблю я всю землю з ім’ям Україна, / бо вона для мене — ненечка єдина!» Поет щоразу повторює слово «люблю». Прочитай речення з порівнянням. Що із чим порівнює поет і на основі якої подібності? «Люблю і вас, ниви, буйні, колосисті, / і степи, як море, синьорозложисті». Поет порівнює степи з морем, бо вони такі ж безкраї, широкі й хвилясті, коли вітер колише траву. Що любиш ти у своїй країні? Зразок відповіді. Я люблю свою країну за мальовничу природу: Карпатські гори, широкий Дніпро, пшеничні поля. А ще люблю
українські пісні, вишиванки, смачний борщ і наших добрих, сміливих людей. Чому всі люди люблять свою Батьківщину? Люди люблять свою Батьківщину, бо це рідний край, де вони народилися, де живуть їхні батьки й друзі, звучить рідна мова, де все близьке й дороге серцю. Марія Яновська «Наша мова» (сторінка 132) Що сказано у вірші про рідну мову? У вірші сказано, що рідна мова «увібрала... запах рідної землі, материнське щире слово, пісню в небі журавлів», спів трембіт і гірських потоків, гомін поля і лісів. У ній — «мудрість слова», «і сонце, і гроза, і веселка кольорова, світла мамина сльоза». Чи любить авторка рідну мову? Чому ти так вважаєш? Так, авторка дуже любить рідну мову. Вона говорить про неї ніжно, з гордістю, називає «наша мова», «рідна мова», а слова для опису добирає найкращі: «материнське щире слово», «мудрість слова», «невичерпна криниця». Що поетеса розповідає про мову? Поетеса розповідає, що мова зберігає красу рідної природи й почуття людей: у ній щастя й почуття, ніжність і сила — «слово — ніжність, слово — криця, світ кохання і життя». Яке порівняння використовує авторка? Як ти його зрозумів (зрозуміла)? «Мов невичерпна криниця, / щастя в ній і почуття». Авторка порівнює мову з невичерпною криницею: як із криниці ніколи не закінчується чиста вода, так і рідна мова ніколи не вичерпає своїх слів, мудрості й почуттів. Обговоріть! Чому рідну мову вважають скарбом нації? Рідну мову вважають скарбом нації, бо в ній зберігаються історія, пісні, казки, мудрість багатьох поколінь. Мова єднає людей у народ, а без мови народ може зникнути. Поміркуйте разом! Що ви можете зробити, щоб рідна мова вільно звучала? Ми можемо завжди спілкуватися українською — удома, у школі, на вулиці й в інтернеті, читати українські книжки, слухати й співати українські пісні, писати грамотно й берегти мову від засмічення.
Дмитро Білоус «Дивне розмаїття» (сторінка 132) Про яке розмаїття пише автор? Автор пише про розмаїття мов на світі. Які почуття, думки викликав у тебе вірш? Вірш викликав у мене радість і захоплення тим, що на світі стільки різних мов. Я подумав, що кожну мову треба поважати й берегти, як рідну. Як звертається поет до читачів? Поет звертається до читачів словами «Друже милий». Дмитро Білоус «Дивне розмаїття» (сторінка 133) Із чим поет порівнює кількість мов у світі? Поет порівнює кількість мов із кількістю квітів: «Скільки є на світі квітів — стільки є на світі мов». Які слова дібрав поет, щоб описати незвичайний світ мов? «У барвистім розмаїтті мови — дивна дивина». Поміркуйте разом! Яку думку передано у виділеному реченні вірша? Виділене речення: «Порожніш було б на світі — зникла б навіть хоч одна». Поет хоче сказати, що кожна мова цінна, і якщо зникне хоч одна, світ стане біднішим. Тому треба берегти всі мови. Підготуйся до виразного читання вірша. Поміркуй над поданими запитаннями. З якою інтонацією слід прочитати перше речення? Після яких слів треба зробити паузу? Які слова необхідно підкреслити логічним наголосом? Перше речення «Друже милий, ти помітив до краси людську любов?» читаємо з питальною інтонацією, лагідно. Паузи робимо після звертання «Друже милий», після слів «квітів», «розмаїтті», «на світі». Логічним наголосом виділяємо слова «квітів», «мов», «дивна дивина», «зникла б», «хоч одна». Аніта Майданюк «Звідки приходять слова?» (сторінка 133) Прочитай заголовок. Чи можеш ти дати відповідь? Думаю, що слова приходять до нас від наших далеких предків, а також з інших мов, коли народи спілкуються між собою. Про що ти дізнався (дізналася) з тексту? З тексту я дізнався, що слова часто переходять з однієї мови в іншу. Деякі слова прийшли в українську мову з праслов’янської (мати, тато, жито), інші — з латинської (клас, студент), грецької
(бібліотека, гармонія), англійської (футбол), французької (бульвар), німецької (рюкзак), італійської (фінал), зі східних мов (козак, тюльпан, гиря). Усі їх називають словами іншомовного походження. А українська мова подарувала світові слова мрія, віхола, гай, борщ, вареники, громада. Аніта Майданюк «Звідки приходять слова?» (сторінка 134) Знайди 18 слів іншомовного походження у розповіді школярів. Футбольний, матч (у заголовку), школі, матчем, футболу, таймі, гол, таймі, рефері, пенальті, форвард, команди, голкіпер, фінал, чемпіоном, команда, аплодували, спортсменам. Знайди у розмові дівчаток 9 слів, які завітали до нас з англійської мови. Селфі, клікни, лук, постити, лайкаєш, смайлики, вікенд, погуглити, імейл. Чи зрозуміла вам мова подружок? Нам мова подружок зрозуміла, бо ці слова ми часто чуємо. Але все це можна сказати й українською: «Я сьогодні зробила такий незвичайний самознімок! Натисни ось тут», «Модний вигляд! Викладатимеш це фото?», «Ти позначаєш, що тобі подобаються фото друзів?», «Надсилаю усмішки», «Як плануєш провести вихідні?», «Треба пошукати в інтернеті», «напишу тобі на електронну пошту». Чи легко збагнути, про що йдеться, людям старшого віку? Ні, людям старшого віку, наприклад бабусям і дідусям, важко збагнути таку розмову, бо вони не користуються цими словами. Тому краще говорити зрозумілими українськими словами. Соломія Крушельницька (за М. Преварською) (сторінка 137) Хто така Соломія Крушельницька? Соломія Крушельницька — «найвидатніша українська оперна співачка, яка мала незрівнянний голос і була символом досконалості й неперевершеності». Яка Соломія була в дитинстві? Що її захоплювало? Соломію з раннього дитинства захоплювала музика: вона любила колискові пісні мами, маленькою вчилася грати на фортепіано, а з 10 років співала в хорі, який організував її батько.
Яка інформація в тексті говорить про те, що Соломія Крушельницька була видатною українською співачкою? Вона з медаллю закінчила Львівську консерваторію й одразу з успіхом дебютувала на сцені Львівської опери. В Італії її вважали «найталановитішою й найвихованішою» серед учениць, вона співала провідні партії в оперних театрах Італії, тріумфально гастролювала в Португалії, Єгипті, Алжирі, Іспанії, Аргентині, Бразилії, Франції. Перед її мистецтвом «схилялись видатні співаки світу», а сьогодні її ім’я носить Львівський оперний театр. Соломія Крушельницька мала унікальний голос. Попроси дорослих, щоб допомогли тобі знайти і послухати записи її співу. Зразок відповіді. Разом із мамою ми знайшли в інтернеті старі записи співу Соломії Крушельницької. Хоч записи дуже давні й трохи шиплять, але голос співачки сильний, чистий і ніжний. Найбільше мені сподобалося, як вона співає українські народні пісні. Чи помічаєш ти у себе певні здібності? Що тобі вдається робити найкраще? Зразок відповіді. Мені найкраще вдається малювати. Я люблю малювати природу й тварин, а мої малюнки двічі перемагали на шкільних конкурсах. Тепер я відвідую художній гурток. Катерина Білокур (за М. Преварською) (сторінка 138) Хто така Катерина Білокур? Де народилася художниця? Катерина Білокур — відома українська художниця, майстер народного декоративного живопису. Вона народилася 7 грудня 1900 року в селі Богданівка на Київщині. Які випробування довелося пройти Катерині Білокур, перш ніж вона стала відомою художницею? Батьки не віддали дівчинку до школи, щоб зекономити на одязі та взутті. Вони не схвалювали її малювання й забороняли ним займатися, а одного разу зірвали малюнок і кинули в піч. Катерина малювала потайки вугіллям на полотні. Її не прийняли на навчання через відсутність документа про закінчення школи, тож майстерність художниці вона опановувала самотужки.
Обговоріть! Які риси вдачі допомогли Катерині досягти своєї мети? Катерині допомогли наполегливість, працьовитість, терпіння, сила волі й велика любов до малювання. Вона «не зламалася, малювати не кинула, незважаючи ні на що». Чи є в тебе заповітна мрія? Що ти вже робиш для того, щоб вона обов’язково здійснилася в майбутньому? Зразок відповіді. Я мрію стати лікарем, щоб лікувати дітей. Для цього я добре вчуся, читаю дитячу енциклопедію про людський організм і займаюся спортом, щоб бути здоровим і витривалим. Катерина Білокур «Піони» (сторінка 139) Література в колі мистецтв Які квіти зображено на картині? На картині зображено піони (півонії) — пишні рожево-малинові квіти з великим зеленим листям. З яким почуттям, на твою думку, художниця писала свої картини? Мені здається, художниця писала свої картини з великою любов’ю до природи й захопленням її красою. Кожну пелюстку й листочок вона малювала ніжно й старанно. Розкажи про свої враження від побаченого. Картина мені дуже сподобалася. Квіти намальовані так, ніби вони живі: здається, що можна відчути їхній запах. Темне тло робить півонії ще яскравішими. Г. Терещук «Біатлон — це те, що дуже люблю» (сторінка 140) Про кого, про що ця стаття? Стаття про Тараса Радя — наймолодшого паралімпійця збірної України, який здобув золоту медаль у біатлоні на Паралімпійських іграх 2018 року в Пхьончхані. Що тебе в ній вразило? Мене вразило, що Тарас, утративши частину ноги, не здався, а наполегливо тренувався і став чемпіоном. Він дуже скромний і щиро любить свій вид спорту.
Що допомогло Тарасові Радю стати чемпіоном Паралімпійських ігор? Тарасові допомогли щоденні тренування, наполеглива праця, налаштованість на перемогу, велика любов до біатлону й мета, яку він собі поставив. Які спортивні досягнення є в Тараса Радя? Тарас Радь виборов золоту медаль на Паралімпійських іграх 2018 року в Пхьончхані (біатлон, 12,5 кілометра сидячи) — четверту золоту медаль для України. На Кубку світу–2018 у місті Оберрід (Німеччина) він виборов золоту, срібну й бронзову медалі й став найрезультативнішим спортсменом. Ти коли-небудь брав (брала) участь у спортивних змаганнях? Яких результатів досягнув (досягла)? Зразок відповіді. Так, торік я брав участь у шкільних змаганнях з бігу на 60 метрів. Я посів друге місце й отримав грамоту. Тепер я тренуюся, щоб наступного разу перемогти. Наші літературні проєкти (сторінка 140) Складіть абетку-словник про рідну країну. В абетці ви можете подати інформацію про особливості національного одягу та кухні, розповіді про міста та видатні пам’ятки, традиції, обряди, музичні інструменти, національні символи тощо. Зразок виконання. А — Андріївський узвіз — давня вулиця в Києві. Б — бандура — український народний музичний інструмент. В — вишиванка — вишита сорочка, оберіг. Г — Говерла — найвища гора України. Д — Дніпро — найбільша річка України. Е — Еней — герой «Енеїди» Івана Котляревського. Є — Євшан-зілля — трава, що, за легендою, нагадує про рідний край. Ж — жайворонки — печиво у формі пташок, яке печуть навесні. З — Запорізька Січ — козацька фортеця на Дніпрі. І — Ірпінь — річка й місто на Київщині. К — калина — символ України. Л — Львів — давнє місто із середньовічною площею Ринок.
ЦІКАВЕ ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ Тамара Колодницька «Птахи-носороги» (сторінка 142) Чому птахи отримали таку назву? «Свою назву ці птахи отримали завдяки величезним довгим дзьобам, що різко заломлені вниз і мають вирости різної форми» — ці вирости схожі на ріг носорога. Де живуть птахи-носороги? Птахи-носороги живуть на півдні Азії та Африки. Знайди і прочитай опис зовнішнього вигляду птаха-носорога. «Голова щодо розмірів тіла маленька, хвіст і шия — довгі, крила досить довгі, могутні, широкі й сильно заокруглені, ноги дуже короткі». У них величезні довгі дзьоби, «що різко заломлені вниз і мають вирости різної форми». Великий птах-носоріг завбільшки з індичку — до півтора метра завдовжки. Що допомагає птахам утримувати голову і великий дзьоб? Утримувати голову і великий дзьоб птахам допомагають «дуже міцні м’язи шиї». Що у тексті сказано про те, чим живляться птахи-носороги? «Птахи-носороги живляться плодами, насінням рослин, а також ящірками та комашнею». Для чого самець замуровує самку в дуплі? Самець замуровує самку в дуплі, щоб захистити її та пташенят від ворогів: «у тропічних лісах у пташенят багато ворогів. На малечу полюють змії, мавпи та різні хижаки». «Таке добровільне ув’язнення гарантує безпеку птахам». Яка інформація про птахів зацікавила тебе найбільше? Мене найбільше зацікавило, що турботливий татусь-носоріг годує самицю й пташенят через маленький отвір 30–40 разів на добу протягом двох місяців, а в червонодзьобих токо пташенята навіть самі замуровуються, коли мама виходить із гнізда. Обговоріть! Це оповідання художнє чи науково-художнє? Доведіть свою думку, звертаючись до тексту. Це науково-художнє оповідання. У ньому подано точні наукові відомості: де живуть птахи, яких вони розмірів («до півтора метра у довжину», «завдовжки 50 сантиметрів»), чим живляться, скільки буває пташенят, скільки разів на добу самець приносить їжу. Але
розповідь жвава й образна: птахів називають «турботливий татусь», «подруга», «дружина», «матуся». Я — дослідник. Я — дослідниця Дізнайся, хто серед птахів України є найкращим бігуном. Найкращим бігуном серед птахів України вважають фазана: на коротких відстанях він може бігти зі швидкістю до 35 кілометрів на годину, тому, рятуючись від небезпеки, він частіше тікає, ніж злітає. У кого із птахів нашої країни найдовший язик? Найдовший язик серед птахів нашої країни — у дятлів. Довгим липким язиком дятел дістає комах із ходів під корою дерев. Хто із птахів України має найбільші крила? Найбільші крила серед птахів України має кучерявий пелікан: розмах його крил сягає майже трьох метрів. Цей птах занесено до Червоної книги України. З енциклопедії «Арктика і Антарктика» (сторінка 145) Що із прочитаного тебе найбільше зацікавило? Що нового ти дізнався (дізналась)? Мене найбільше зацікавило, що тато-пінгвін кілька місяців стоїть голодний, тримаючи яйце на лапках під черевом, поки мама відновлює сили в морі. Нового я дізнався, що в Антарктиці зосереджено три чверті всієї прісної води планети у вигляді криги завтовшки подекуди 5 кілометрів, а яйця кайри схожі на грушу, тому не котяться зі скель. Де міститься Арктика? А Антарктика? «Крайню північ нашої планети називають Арктикою, а крайній південь — Антарктикою». Там містяться Північний і Південний полюси. Що в тексті сказано про розміри айсбергів? Айсберги — це «гігантські крижані гори», які відламуються від криги завтовшки подекуди 5 кілометрів («уяви собі будинок на 1700 поверхів!») і запливають навіть у теплі моря. Які тварини живуть в Арктиці й Антарктиці? В Арктиці й Антарктиці живуть морські полярні птахи: кайри, мартини, чистуни, гаги, крячки. В Антарктиці живуть пінгвіни.
Як називають місця, де скупчується багато птахів? Ці місця називають «пташиними базарами». У якого птаха яйця за формою схожі на грушу? Яйця, схожі за формою на грушу, у кайри. Що нам відомо з тексту про витривалість пінгвінів? «Пінгвіни — чемпіони з витривалості до низьких температур. Витримувати жорсткий холод Антарктики їм допомагає густе пір’я та підшкірний жир». Вони пропливають за добу до 160 кілометрів, «не відчуваючи ніякої втоми», а тато-пінгвін кілька місяців голодує, зігріваючи яйце. Чи погоджуєшся ти із твердженням, що це оповідання є науково-пізнавальним? Доведи свою думку. Так, погоджуюся. Текст узято з енциклопедії, у ньому подано точні наукові відомості: температура (взимку до 80 °С морозу), товщина криги (подекуди 5 кілометрів), назви птахів, як вони живуть і висиджують яйця. Такий текст допомагає пізнавати світ. За А. Григоруком «Як прийшли до нас гроші?» (сторінка 147) Що відображає заголовок тексту: тему чи основну думку? Заголовок «Як прийшли до нас гроші?» відображає тему тексту — він називає, про що йдеться: про історію появи грошей. Що в тексті сказано про те, як жили наші предки без грошей? «У давню давнину грошей не існувало зовсім. Люди просто обмінювали свої вироби на те, що їм було необхідне». Швець міняв чоботи на сало, коваль — серпи чи сокири на одяг, хлібороб віддавав частину жита за вола. «Це було дуже клопітно й незручно». Який вигляд мали гроші в давні часи? Наші далекі предки за найголовніший товар мали шкурки куниць — «куни». На островах Тихого океану замість грошей використовували нанизані на шворку собачі ікла й мушлі, а на острові Яп — кам’яні гроші «феї»: витесані кругляки з діркою посередині вагою в десятки й сотні кілограмів. Згодом з’явилися гроші з бронзи, срібла й золота — шматочки квадратної чи круглої форми, а потім — монети з зображеннями царів, гербів, птахів і тварин.
Яка інформація із цього тексту була для тебе несподіваною? А яка новою? Несподіваним для мене було те, що на острові Яп гроші були кам’яні й такі важкі, що переносити їх доводилося цілим гуртом людей. Новим було те, що в Київській Русі ще за Володимира Великого карбували золоті та срібні монети — златники і срібляники, які згодом стали називати гривнями. Підготуйся стисло розповісти про те, як з’явилися гроші. Колись грошей не було, і люди обмінювали свої вироби на потрібні речі. Це було незручно, тому люди обрали один найголовніший товар: наші предки — шкурки куниць, на островах — ікла й мушлі, а на острові Яп — кам’яні круги. Згодом почали використовувати шматочки бронзи, срібла й золота, а потім — монети із зображеннями. У Київській Русі карбували златники і срібляники, які стали називати гривнями. Пізніше з’явилися паперові гроші. Тетяна Кузьменко «Банки та банкноти» (сторінка 149) Що в тексті сказано про появу перших паперових грошей? Коли людина здавала свій капітал у банк на зберігання, то взамін отримувала паперовий сертифікат, де зазначалося, скільки її грошей лежить у банку. Цими сертифікатами можна було розплачуватися за товари. «Так з’явилися паперові гроші — банкноти». Назва походить від англійського слова banknote — «банківський запис». Що нового ти тепер знаєш про гроші? Тепер я знаю, що в Україні паперові купюри друкують, а монети карбують на секретних підприємствах — на фабриці банкнотного паперу в Житомирській області та на Банкнотно-монетному дворі в Києві. Папір для купюр роблять із бавовни, з водяними знаками й захисною стрічкою. А ще одна й та сама купюра може кілька разів потрапити до рук тієї самої людини. Якими думками щодо прочитаного хочеш поділитися? Я зрозумів, що гроші пройшли довгий шлях від хутряних шкурок до сучасних банкнот. Щоб гроші не підробляли, на них роблять багато захисних елементів. А ще гроші треба цінувати, бо їх заробляють працею.
Обговоріть! Чи можна монети називати банкнотами? Поясніть свою думку. Ні, не можна. Банкноти — це паперові гроші: назва походить від англійського banknote — «банківський запис». А монети — металеві гроші, їх не друкують, а карбують. Роздивіться захисні елементи на малюнку і на справжній банкноті. На банкноті 100 гривень є такі захисні елементи: водяний знак — портрет Тараса Шевченка, який видно на просвіт; мікротекст, який можна прочитати через лупу; захисна стрічка з крихітними написами; об’ємні елементи, відчутні на дотик; малюнок, що змінює колір залежно від того, під яким кутом на нього дивитися. Побудуй есе про те, чи потрібно заощаджувати гроші. Чому? Як саме? Зразок есе. Я вважаю, що заощаджувати гроші потрібно. По-перше, заощадження допоможуть, якщо раптом трапиться щось непередбачене. По-друге, накопичивши гроші, можна купити дорогу й потрібну річ, наприклад велосипед. Заощаджувати можна так: відкладати частину кишенькових грошей у скарбничку, не купувати зайвих солодощів і непотрібних дрібниць. Головне — не бути жадібним і вміти розумно витрачати гроші. Побудуй есе про те, що можна купити за гроші, а що неможливо. Зразок есе. За гроші можна купити багато речей: їжу, одяг, книжки, іграшки, квиток у театр. Але найцінніше в житті купити неможливо. За гроші не купиш здоров’я, дружби, любові рідних, щастя, знань і часу. Друзів здобувають добротою, а знання — працею. Тому, на мою думку, гроші важливі, але не найголовніші в житті. Я — дослідник. Я — дослідниця Дізнайтеся, що означає слово купюра. Чому паперові гроші мають саме таку назву? Купюра — паперовий грошовий знак певної вартості (банкнота). Слово прийшло з французької мови, де воно означає «відрізок, вирізка». Паперові гроші так називаються, бо їх друкують на великих аркушах, а потім розрізають на окремі купюри.
Із журналу «Розумашки» «Персі, кіт і катафот» (сторінка 151) Про що цей текст? Текст про те, як кіт допоміг англійцеві Персі Шоу винайти «котяче око» — прилад, що відбиває світло фар, а також про катафоти й флікери, які оберігають водіїв, велосипедистів і пішоходів у темряві. Яка інформація з тексту виявилася для тебе новою? Про що ти вже знав (знала)? Про що тобі хотілося б дізнатися більше? Новою для мене була історія про те, як котячі очі врятували Персі життя й підказали йому винахід. Я вже знав, що на велосипеді є катафоти, а на шкільному портфелі — світловідбивні наклейки. Хотілося б дізнатися більше про те, як улаштовано світловідбивний матеріал. Що ти можеш додати до тексту із власних спостережень чи прочитаного в інших книжках? Я помітив, що світловідбивні смуги є на дорожніх знаках і на одязі рятувальників. А з правил дорожнього руху я знаю, що в темну пору пішоходам за містом обов’язково треба мати світловідбивні елементи, щоб водії їх побачили. «Квадрокоптер тобі покаже!» («Розумашки») (сторінка 152) Про які особливості безпілотників ти дізнався (дізналася)? Я дізнався, що безпілотниками (дронами) керує людина-пілот із землі за допомогою пульта, а в спеціальних окулярах вона бачить усе, що знімає камера. Частинка перед словом «коптер» означає кількість гвинтів: «квадро» — «чотири», «мульти» — «багато». Камера дрона може знімати з будь-якої точки. Що у тексті сказано про те, де і як використовують ці пристрої? Дрони знімають домашнє відео й кіно («кінодрон» замість оператора у вертольоті), працюють розвідниками, що допомагає військовим, терміново доставляють ліки, а в деяких кафе працюють «літаючими тацями» — офіціантами. Поміркуйте! Де можна ще використовувати безпілотники? Безпілотники можна використовувати для пошуку людей, які заблукали в лісі чи горах, для гасіння пожеж і нагляду за лісами, для обприскування полів, доставки посилок, перевірки мостів і ліній електропередач.
Якими новими словами збагатився твій словник після прочитання творів цього розділу? Мій словник збагатився такими словами: айсберг, пташиний базар, банкнота, купюра, катафот, флікер, квадрокоптер, дрон, безпілотник, паралімпієць. Наші літературні проєкти (сторінка 152) Підготуйте виставку книжок, журналів, дитячих енциклопедій із певної теми. Наприклад, про природу, космос, наукові відкриття. Зразок виконання. Наша група підготувала виставку «Таємниці космосу». Ми принесли дитячі енциклопедії про космос і зорі, атлас зоряного неба, книжки про космонавтів і журнали «Розумашки». Біля кожної книжки поклали картку з коротким описом і найцікавішим фактом. Підготуйте розповідь про ті джерела інформації, які ви використовуєте найчастіше. Приверніть до них увагу своїх однокласників та однокласниць. Зразок відповіді. Найчастіше я дізнаюся нове з дитячих енциклопедій і журналів. У них цікаво розповідається про тварин, рослини, винаходи, а ще є яскраві світлини. Також я разом із батьками шукаю відомості в інтернеті, на надійних освітніх сайтах. Раджу всім завести свою «скарбничку знань» — зошит, куди записувати найцікавіші факти. ПРИГОДУ ЗА ПРИГОДОЮ ЧИТАЮ З НАСОЛОДОЮ Сергій Гридін «Федько, прибулець з Інтернету» (сторінка 156) Що автор розповів читачеві про Сашка? Сашко — серйозний хлопчик дев’яти років, друзі звали його Біленький, бо він мав «м’яке хвилясте біляве волосся, яке дуже не любив». Він скучив за однокласниками, але не хотів іти до школи, не дуже любив прибирати й дуже любив свій комп’ютер, з яким навіть розмовляв. Його тато писав комп’ютерні програми, а сам Сашко ходив на додаткові заняття з інформатики. Де і коли відбувалися події? Події відбувалися в одному невеличкому містечку, у кімнаті Сашка, в останній день зимових канікул.
Сергій Гридін «Федько, прибулець з Інтернету» (сторінка 157) Як Сашко ставився до свого комп’ютера? Як його називав? Знайди в тексті речення, у яких про це розповідається. «Біленький ставився до свого помічника якось навіть побратському, як до живої людини. Хлопчик часом розмовляв з ним, коли нікого не було вдома, а дуже хотілося з кимось погомоніти. Він називав його ласкаво „моя Залізяка“». Із чого видно, що хлопчик добре орієнтується в комп’ютері? Сашко «знав дуже багато мудрих комп’ютерних слів»: подумав, що «звукова карта глючить», знав про системний блок, віруси й антивірусні програми, якими тато вчив його перевіряти «мізки комп’ютера». Адже його тато писав програми, а сам Сашко ходив на заняття з інформатики. Кого побачив Сашко в себе на столі? Ким виявилася ця істота? Знайди і прочитай опис її зовнішності. Сашко побачив дивне створіння, яке виявилося комп’ютерним вірусом. Опис: «Це було щось середнє між великим черв’яком та поросятком. Істота мала чотири коротенькі лапки, маленький хвостик, велику голову, схожу на драконячу, але з поросячим рильцем. Спина в неї була різнокольорова, причому ці кольори щосекунди змінювались». Що комп’ютерний вірус розповів про себе? Вірус розповів, що колись був звичайним комп’ютерним вірусом в Інтернеті. Після дії недоробленої антивірусної програми він навчився виходити з віртуального світу й ночами літав на маленьких крильцях містами й селами, побачив безліч чудових місць. Усі його боялися й виганяли, імені свого він не знав, бо в кожній країні його називали по-іншому. Після тієї зустрічі з антивірусною програмою він змінився: зовні лишився негарним, а всередині має «добру і ніжну душу». Що у творі є вигадкою, а що — ні? Вигадка — те, що комп’ютерний вірус перетворився на живу істоту, яка вилазить із комп’ютера, розмовляє, літає, змінює колір і надимається. Не вигадка — комп’ютер, Інтернет, комп’ютерні віруси як шкідливі програми, антивірусні програми, зимові канікули, заняття з інформатики.
Поставте одне одному запитання за змістом прочитаного твору. Зразок запитань. Чому Сашка називали Біленьким? (Через біляве хвилясте волосся.) Як Сашко прибрав у кімнаті? (Згріб усе з підлоги ногою під ліжко.) Якого кольору ставало створіння, коли сердилося? (Фіолетового.) Яке ім’я дав Сашко вірусу? (Федько.) Як могли б скластися стосунки Сашка і Федька надалі? Думаю, Сашко і Федько подружаться. Федько розповідатиме хлопчикові про свої мандрівки світом, а Сашко допомагатиме йому, і вони разом вирушать у пригоди у віртуальний світ, як сказано в рубриці «А ти знаєш?». Ґ. Касдепке «Загадка тринадцята» (сторінка 158) Як ти гадаєш, через що повітряний змій виявився вранці мокрим? Думаю, повітряний змій намок від вранішньої роси, бо хлопець забув сховати його на ніч до будинку. Що стало приводом для розслідування? Приводом для розслідування став зіпсований повітряний змій: хлопець думав, що хтось навмисне полив його водою, бо дощу вночі не було, і папір промок і порвався. Спробуй дати відповідь на запитання, яким закінчується оповідання. Змій виявився мокрим через вранішню росу: він пролежав усю ніч надворі, і роса намочила папір. Чи вдалося тобі завершити розслідування? Перевір правильність своєї відповіді — роз’єднай слова і прочитай речення. Так, розслідування мені вдалося. «Повітряного змія намочила вранішня роса. Якщо папір, з якого був зроблений змій, став повністю мокрий, то, звичайно ж, він міг порватися». Ґ. Касдепке «Загадка друга» (сторінка 160) Уяви себе детективом. Здійсни розслідування: чому детектив Нишпорка зробив висновок, що хлопчик не вміє лічити? Уважно прочитай і проаналізуй розмову детектива із хлопчиком і знайди відповідь. Журнал «Коник-Стрибунець» почав виходити від січня, раз на два тижні. У році 52 тижні, тож за рік може вийти щонайбільше 26 номерів. А хлопчик прочитав про детектива «минулого місяця» в
сороковому номері — такого номера ще не могло бути. Тому детектив і зробив висновок, що лічити хлопчик не вміє. Перевір правильність своєї відповіді — роз’єднай слова і прочитай речення. «Рік складається з п’ятдесяти двох тижнів. „Коник-Стрибунець“ виходить раз на два тижні. Неважко підрахувати, що за один рік може вийти максимум двадцять шість номерів журналу, а не сорок». «Банда піратів. Скарби пірата Моргана» (сторінка 164) Який настрій викликав у тебе зміст твору? Що у ньому сподобалося тобі найбільше? Твір викликав у мене радісний, піднесений настрій і бажання дізнатися, що буде далі. Найбільше мені сподобалося, як діти знайшли пляшку з мапою пірата Моргана і вирушили на своєму галеоні на пошуки скарбу. Назви дійових осіб твору. Хто з героїв тобі сподобався найбільше? Дійові особи: Томас Вогняний, його сестра Марі Безстрашна, їхній сусід Віллі-Розумник, папуга месьє Муді, дідусь Великий Джон. Згадано також пірата Моргана й тата дітей Анрі. Мені найбільше сподобалася Марі, бо вона смілива й рішуча. Хто такий месьє Муді? Месьє Муді — папуга, який «був колись супутником пірата, Великого Джона, дідуся Томаса і Марі». Що ти дізнався (дізналася) про зовнішній вигляд і риси характеру дітей? Знайди в тексті слова і вислови, якими їх описують автори. Томаса «прозвали так за руде волосся»; йому 10 років, «але на вигляд він видасться старшим»; носить шкіряний капелюх; «поводиться як ватажок банди, намагаючись усіма командувати, але насправді трохи боязкий»; уміє читати мапу й користуватися компасом. Марі 8 років, «характер мужній (щоб не сказати, залізний)», вона «хоче довести всьому світу, що дівчата нічим не поступаються хлопцям», носить пов’язку на голові, «смілива, але занадто необачна», має дерев’яну шаблю. Віллі — «розумник і хитрун», «завжди носить окуляри», має дуже корисні книжки.
Яка подія стала приводом для подорожі? Приводом для подорожі стала знахідка: між скелями на березі діти знайшли пляшку, а в ній — сувій із мапою пірата Моргана, на якій червоним хрестом позначено, де захований скарб. Дізнайся, що означає слово галеон, і намалюй корабель юних піратів, на якому вони вирушили на пошук скарбів. Галеон — великий старовинний вітрильний корабель із кількома щоглами. Зразок малюнка: я намалюю невеликий дерев’яний галеон «Чорний Дракон» з білими вітрилами, напнутими вітром. На верхній палубі стоять Марі з шаблею та Томас із мапою, а високо на щоглі сидять Віллі в окулярах і папуга месьє Муді. Перекажи коротко зміст цієї частини твору. Томас помітив, що між скелями на березі щось блищить. Діти знайшли пляшку, а в ній — старий сувій. Дідусь Великий Джон упізнав на ньому прапор жорстокого пірата Моргана, який заховав десь свою скриньку зі скарбами. Діти зрозуміли, що це мапа, і вирушили на галеоні «Чорний Дракон» на острів Краба. Дорогою папуга помітив корабель, що плив за ними. А на острові Віллі почув шурхіт у кущах і прошепотів, що хтось стежить за ними. «Банда піратів. Скарби пірата Моргана» (сторінка 166) Який новий персонаж з’являється в цій частині твору? З’являється Маркус — сусіда дітлахів, «відомий бешкетник, злодюжка і брехун», який вихопив у них скриньку зі скарбом. Уявіть себе учасниками подій. Як би ви могли допомогти юним піратам повернути скриньку зі скарбами? Зразок відповіді. Я допоміг би дітям наздогнати Маркуса на кораблі: тягнув би мотузку, щоб наш галеон швидше наблизився до його судна. А ще можна було б заздалегідь розставити пастку біля корабля Маркуса або попросити месьє Муді стежити за злодієм згори й показувати, куди той біжить. «Банда піратів. Скарби пірата Моргана» (сторінка 168) Яка пригода трапилася з дітьми? Із чого все почалося? Чим закінчилося? Діти шукали скарби пірата Моргана. Усе почалося з того, що вони знайшли на березі пляшку з мапою. На острові Краба вони викопали скриньку, але її вихопив Маркус і втік на своєму кораблі. Юні пірати наздогнали його, взяли судно на абордаж і повернули
скриньку. Закінчилося тим, що Великий Джон відкрив скриньку, а там виявилися спогади Морганового дитинства. Хто допоміг юним піратам повернути скриньку зі скарбами? Скриньку допоміг повернути папуга месьє Муді: він кинувся на Маркуса й учепився йому у волосся, хлопець утратив рівновагу й упустив скриньку, а Віллі встиг її підхопити. Які ж скарби були у скриньці грізного пірата Моргана? У скриньці «не було ані золотих монет, ані рубінів з алмазами». Там лежала маленька пляшка, в яку було втиснуто гарний дерев’яний корабель, фігурка пірата, плюшевий ведмедик і кілька пожовклих аркушів із дитячими малюнками. Це були «спогади Морганового дитинства», які, за словами Великого Джона, «дорожчі за всі скарби світу». Розкажи найцікавіший епізод твору. Найцікавіший для мене епізод — абордаж. «Чорний Дракон» наздогнав корабель Маркуса, діти закинули гак і підтягли судно злодія до свого. Усі троє стрибнули на палубу, і Маркус неохоче опустив шаблю. Але раптом він кинувся до борту, щоб пожбурити скриньку у воду. На щастя, месьє Муді кинувся згори й учепився йому у волосся, а Віллі встиг підхопити скриньку. Які почуття виникали в тебе під час читання пригод? Коли ти радів (раділа), коли хвилювався (хвилювалася), а коли обурювався (обурювалась)? Поясни чому. Я радів, коли діти знайшли мапу й викопали скриньку, а ще — коли месьє Муді врятував скарб. Хвилювався, коли Томас шубовснув у воду, а Маркус хотів кинути скриньку в море. Обурювався, коли Маркус підступно поцупив скриньку, яку викопали діти, адже він стежив за ними й не працював сам.