ГДЗ Українська мова та читання 4 клас Большакова 2021 частина 2 Вибери номер сторінки:
6-10
11-20
21-30
31-40
41-50
51-60
61-70
71-80
81-90
91-100
101-110
111-120
121-127
РОЗДІЛ 5. СЛОВО. ЧАСТИНИ МОВИ (ЗАКІНЧЕННЯ) Прикметник як самостійна частина мови Сторінка 6 1. Визнач і запиши прикметники. Поясни свій вибір. Письмо, писати, письмовий, записка, писемний, письмово, написання, дописати, переписати. Прикметники: письмовий, писемний. Вони називають ознаку предмета й відповідають на питання який? Інші слова — іменники (письмо, записка, написання), дієслова (писати, дописати, переписати) і прислівник (письмово). Поясни лексичне значення прикметників. Склади з ними словосполучення. Письмовий — призначений для писання або виконаний на письмі: письмовий стіл, письмова робота. Писемний — який стосується письма, записаний (на відміну від усного): писемне мовлення, писемна пам’ятка. 2. Порівняй зміст речень і малюнок. Чим вони відрізняються? Речення відрізняються ознаками предметів: у першому їх немає зовсім, у другому перо металеве, а папір чорний, у третьому — перо гусяче, а папір світлий. Якими з речень можна підписати малюнок? Чому? Малюнок можна підписати третім реченням — «Кіт пише гу́сячим пером на світлому папері», бо кіт пише саме гусячим, а не металевим пером, і папір світлий, а не чорний. Перше речення без прикметників, тому не уточнює, яким пером і на якому папері пише кіт. Яку роль у мові виконують прикметники? Прикметники називають ознаки предметів. Вони роблять мовлення точнішим і виразнішим, допомагають краще уявити предмет. Установи зв’язок між словами в третьому реченні. Якими членами речення є прикметники?
Зв’язок слів у третьому реченні: • кіт (що робить?) пише; • пише (чим?) пером, перо (яке?) гусяче; • пише (на чому?) на папері, папір (який?) світлий. Прикметники гусячим і світлому — це другорядні члени речення, означення. Спиши словосполучення, записані на малюнку. Визнач число і рід прикметників. Склади речення з двома словосполученнями на вибір. • Велике гусяче перо — одн., с. р.; • брудне мишеня — одн., с. р.; • білий папір — одн., ч. р.; • старанний кіт — одн., ч. р.; • письмове приладдя — одн., с. р.; • паперовий аркуш — одн., ч. р.; • синє чорнило — одн., с. р.; • чорнильна ляпка — одн., ж. р. Речення: Старанний кіт узяв велике гусяче перо. На паперовий аркуш упала чорнильна ляпка. 3. Запиши прикметники з малюнка в завданні 2 в таблицю. Колір жовтий білий, синій
Розмір малий великий
Належність котячий гусячий, письмовий
Матеріал паперо́вий чорнильний
Риса характеру охайний старанний
Ставлення дивний брудний
Сторінка 7 Доповни таблицю прикладами з довідки. Довідка. Сільський, міський, червоний, собачий, гіга́нтський, скляний, добрий, відповідальний, приємний. Колір червоний
Розмір гігантський
Належність сільський, міський, собачий
Матеріал скляний
Риса характеру добрий, відповідальни й
4. Факти й думки. Перевіряємо факти. Випиши виділені словосполучення. Зміни їх за зразком. Зразок. Помилки на письмі — письмові помилки.
Ставлення приємний
Таблички із глини — глиняні таблички. Сторінки із воску — воскові сторінки. Паличка з дерева — дерев’яна паличка; паличка з металу — металева паличка; паличка з кістки — кістяна паличка. Перо із гусака — гусяче перо. Олівець із графіту — графітний олівець. Розглянь графітний стри́жень олівця. Опиши його, уживаючи прикметники чорний, тонкий, крихкий, твердий, м’який. Графітний стрижень олівця чорний і тонкий. Він крихкий: якщо сильно натиснути, стрижень ламається. Буває твердий стрижень — він залишає бліді лінії, і м’який — його слід яскравіший, чорніший. 5. Спиши виділене речення із завдання 4. Підкресли прикметники. Пемза — це гірська порода жовтого, сірого, коричневого кольору, легка, по́риста, схожа на піну, яка застигла. Пишу для себе. 1) Чому не варто боятися помилок? Не варто боятися помилок, бо всі люди помиляються, коли вчаться. Помилка показує, що треба ще повторити, і допомагає навчитися краще. 2) Чому важливо помічати й виправляти помилки? Важливо помічати й виправляти помилки, щоб не повторювати їх знову і щоб мене правильно розуміли. 3) Чи всі помилки однакові? Ні, помилки бувають різні: одні трапляються через неуважність, інші — коли ще не знаєш правила. Одні легко виправити, а над іншими треба попрацювати. Розвиток мовлення. Порівнюємо предмети Сторінка 8 Напиши текст, який містив би порівняння двох предметів, рослин чи тварин. 1) Обери два предмети для зіставлення. 2) Порівняй їх, використавши діаграму Венна.
Для порівняння я обрав(-ла) кота і собаку. Записую їхні ознаки за діаграмою Венна — спільне посередині, відмінне з боків: Відмінне (кіт) Спільне Відмінне (собака) муркоче, ловить свійські тварини, гавкає, охороняє дім, мишей, умивається мають шерсть, виляє хвостом, лапкою, гуляє сам, чотири лапи й хвіст, вірний друг, має утягує кігті живуть поряд із гострий нюх людиною 3) Напиши текст одним із двох способів. Кіт і собака Кіт і собака — найвідоміші свійські тварини. Вони живуть поряд із людиною, мають м’яку шерсть, чотири лапи й хвіст. Та все ж між ними чимало відмінного. Спочатку розкажу про кота. Кіт — спокійна й охайна тварина. Він тихенько муркоче, уміє втягувати гострі кігтики й часто вмивається лапкою. Кіт добре ловить мишей і любить гуляти сам. Тепер про собаку. Собака — вірний і відданий друг. Вона голосно гавкає, охороняє оселю й радо виляє хвостом, коли бачить господаря. У собаки гострий нюх, тому вона легко знаходить слід. Отже, кіт і собака — свійські тварини, але вдача в них різна: кіт незалежний і тихий, а собака відданий і галасливий. І все-таки обидва вони — улюбленці людей. 4) Прочитай текст у класі чи опублікуй у газеті, блозі класу. Готовий текст можна прочитати однокласникам у класі, надрукувати в шкільній газеті або опублікувати в блозі класу. Змінювання прикметників за числами та родами Сторінка 9 1. Зміни прикметники за числами й родами за зразком. Шоколадний, солодкий, цукровий, смачний. ч. р. (який?) ж. р. (яка?) с. р. (яке?) мн. (які?) шоколадн ий
шоколадн а
шоколадн е
шоколадн і
солодк ий
солодк а
солодк е
солодк і
ч. р. (який?)
ж. р. (яка?)
с. р. (яке?)
мн. (які?)
цукров ий
цукров а
цукров е
цукров і
смачн ий
смачн а
смачн е
смачн і
2. Розглянь малюнок. Що відбувається? На малюнку триває конкурс пухнастиків: кіт, миша й порося хваляться своєю пухнастою шерстю. Чому слово пухнастий ужито в різних формах? Слово пухнастий ужито в різних формах, бо воно змінюється за родами разом з іменником, до якого належить: • кіт (ч. р.) — пухнастий; • миша (ж. р.) — пухнаста; • порося (с. р.) — пухнасте. Головне слово в словосполученні — іменник. Прикметник узгоджується з ним у роді й числі, тому й змінює закінчення. Склади речення з поданими словосполученнями. Визнач число і рід прикметників. Пухнастий кіт (одн., ч. р.) умивається лапкою. Пухнаста миша (одн., ж. р.) сховалася в нірку. Пухнасте порося (одн., с. р.) хвалиться своєю шерсткою. 3. Склади словосполучення: спочатку заміни спорідненим прикметником перший іменник у парі, а потім — другий. Зима, морози; сонце, ранок; зоря, ніч; шоколад, фабрика. мн. Які? мн. зимові морози одн., ж. р. морозна
Яка?
одн., ж. р. зима
одн., ч. р. сонячний
Який?
одн., ч. р. ранок
одн., с. р.
Яке?
одн., с. р.
ранкове
сонце
одн., ж. р. зоряна
Яка?
одн., ж. р. ніч
одн., ж. р. нічна
Яка?
одн., ж. р. зоря
одн., ж. р. шоколадна
Яка?
одн., ж. р. фабрика
одн., ч. р. фабричний
Який?
одн., ч. р. шоколад
Сторінка 10 Визнач число та рід прикметників. Від чого залежить число і рід прикметників у словосполученнях? Число й рід прикметників позначено над словосполученнями. Число й рід прикметника залежать від іменника, з яким він пов’язаний: прикметник уживають у тому самому числі й роді, що й іменник. Редагую. Мама купити шоколадне батончик. Дідусь принести солодкі зефір. Брат спекти яблучна пиріг. Мама купила шоколадний батончик. Дідусь приніс солодкий зефір. Брат спік яблучний пиріг. 4. Запиши словосполучення, замінюючи прикметники антонімами чи синонімами. Визнач число і рід прикметників. Солодкий сон, солодка мова, солодка вата, солодке яблуко, солодкі ліки. Довідка. Тривожний, улесливий, кислий, гіркий, прісний, несмачний, щирий, правдивий, цукровий. одн., ч. р. одн., ч. р. солодкий сон — тривожний сон
одн., ж. р. солодка мова
одн., ж. р. — улеслива мова
одн., ж. р. солодка вата
одн., ж. р. — цукрова вата
одн., с. р. солодке яблуко
одн., с. р. — кисле яблуко
мн. солодкі ліки
мн. — гіркі ліки
Порівняй словосполучення солодка вата і солодка мова. Чим вони схожі, а чим відрізняються? Порівняння словосполучень солодка вата і солодка мова: вони схожі тим, що прикметник «солодка» в обох стоїть в одній формі — однина, жіночий рід. Відрізняються значенням: солодка вата — справді солодка на смак (пряме значення), а солодка мова — приємна, улеслива (переносне значення). 5. Прочитай анотацію. Розкажи, що ти дізнався / дізналася про книгу, про що ще хочеш дізнатися. Чому книгу назвали «солодкою»? Що я дізнався / дізналася: «Чарлі і шоколадна фабрика» — одна з популярних «солодких» книг Роальда Дала. Чарлі — хлопчик із бідної родини. Він живе в дерев’яній хатинці на околиці міста з батьками, дідусями й бабусями і лише на день народження отримує маленький шоколадний батончик. У цьому місті живе дивний виробник шоколаду Віллі Вонка, який закрив свою фабрику від сторонніх очей, бо конкуренти викрали його рецепти. Про що ще хочу дізнатися: чи здійсниться мрія Чарлі, чи потрапить він на фабрику й побачить, як виготовляють шоколад. Чому книгу назвали «солодкою»? Бо вона про шоколад, цукерки й фабрику солодощів, а читати її так само приємно, як смакувати щось солодке.
Завдання на вибір. 1) Випиши з анотації словосполучення іменників із прикметниками. Визнач число і рід прикметників. • популярних і «солодких» книг — мн.; • бідної родини — одн., ж. р.; • дерев’яній хатинці — одн., ж. р.; • маленький шоколадний батончик — одн., ч. р.; • дивний виробник — одн., ч. р.; • сторонніх очей — мн.; • цікаву повість-казку — одн., ж. р. 2) Напиши рецепт твоїх улюблених солодощів. Уживай прикметники. Рецепт улюблених солодощів — шоколадне печиво. Потрібні: 2 склянки пшеничного борошна, 100 г вершкового масла, 1 склянка білого цукру, 2 свіжих яйця, плитка чорного шоколаду, дрібка запашної ванілі. Приготування: м’яке масло розітри з солодким цукром. Додай свіжі яйця й духмяну ваніль. Усип просіяне борошно та поламаний шоколад і замішай густе тісто. Виклади невеликі круглі кульки на змащене деко. Випікай у гарячій духовці 15 хвилин. Смачне золотисте печиво готове! Сторінка 11 6. Тема й головна думка. Проблема. Місце і час подій. Характеристика персонажів. Художній опис. Переказуємо. • Тема — це розповідь про бідного хлопчика Чарлі, який мріє побувати на шоколадній фабриці. • Головна думка — навіть бідна людина може бути доброю і мати велику мрію. • Проблема — Чарлі бідний і їсть шоколад лише раз на рік, а потрапити на фабрику дуже важко. • Місце і час — місто, де поряд із домом Чарлі стоїть велика фабрика «Вонка»; події тривають кілька днів, коли всі шукають квитки. Характеристика персонажів:
• Чарлі — добрий і скромний хлопчик. Він радіє навіть маленькій плитці шоколаду. • Дідусь Джо — старенький і добрий. Він любить Чарлі й розповідає йому про фабрику. • Віллі Вонка — дивний і таємничий господар фабрики. Він любить вигадки. • Авґустус Ґлуп — хлопчик, який дуже любить їсти. • Верука Солт — розпещена дівчинка, якій тато купує все. Художній опис — як Чарлі їсть шоколад: він відриває маленький шматочок обгортки, відкушує крихітку й відчуває солодкий смак. Переказ. Чарлі — бідний хлопчик. Він їсть шоколад лише раз на рік. Біля його дому стоїть фабрика «Вонка». Одного разу Вонка сховав п’ять золотих квитків у батончиках. Хто знайде квиток, побуває на фабриці. Перші квитки знайшли Авґустус і Верука. Чарлі теж хоче знайти квиток. Намалюй, про що ти мрієш. Чи здійсниться твоя мрія? Чому? Я мрію мати собаку й малюю, як гуляю з ним у парку. Думаю, моя мрія здійсниться, бо я вже вчуся доглядати за тваринами, а батьки обіцяли подумати. Про що ти дізнався / дізналася? Чого хотів хлопчик? Чому? Яку проблему буде порушено у творі? Як ти гадаєш, що буде далі? Я дізнався, що Чарлі з бідної родини і куштує шоколад лише раз на рік — на день народження. Хлопчик хотів потрапити на шоколадну фабрику «Вонка», що стояла біля його хатинки, і побачити, що там усередині, бо дуже любив шоколад. У творі буде порушено проблему бідності та мрії, яку важко здійснити. Гадаю, Чарлі якось потрапить на фабрику. Про що ти дізнався / дізналася? Які таємниці приховані на фабриці? Що буде далі? Я дізнався, що колись фабрика закрилася через шпигунів, а потім знову запрацювала. Таємниця — хто там працює. На фабриці працюють маленькі люди.
Гадаю, далі хтось нарешті потрапить на фабрику й розкриє її таємниці. Сторінка 14 Що ти відчуваєш? Я відчуваю цікавість і хвилювання: хочеться, щоб Чарлі теж знайшов Золотий квиток. Мені шкода хлопчика, бо його родина бідна. Запиши до тексту три запитання на знання фактів. Обговори відповіді на них у парі. Скільки Золотих квитків сховав Вонка? Як часто Чарлі куштував шоколад? Як звали власника фабрики? Відповіді: п’ять квитків; раз на рік — на день народження; містер Віллі Вонка. Як діти знайшли Золоті квитки? Чи зможе Чарлі зробити так само? Чому? Як ти гадаєш, що буде далі? Авґустус знайшов квиток, бо щодня з’їдав дуже багато шоколадних цукерок, а батько Веруки купив сотні тисяч батончиків, і його робітниці зривали з них обгортки. Чарлі так зробити не зможе, бо його родина бідна й не має грошей на багато батончиків. Гадаю, йому пощастить знайти квиток інакше. Точка зору. Переказую. Розкажи про шоколадну фабрику «Вонка» спочатку від імені Віллі Вонка, а потім — від імені Чарлі. Порівняй розповіді. Як ти гадаєш, що змінилося? Чому? Від імені Віллі Вонки. Я — власник найбільшої у світі шоколадної фабрики. Мої цукерки такі чудові, що конкуренти засилали шпигунів, щоб викрасти мої таємні рецепти. Тому я замкнув браму й відпустив усіх працівників. Тепер на фабриці працюють крихітні люди, і ніхто не знає, як ми робимо шоколад. Цього року я дозволю відвідати фабрику п’ятьом дітям, які знайдуть Золоті квитки. Від імені Чарлі. Біля нашої хатинки стоїть величезна фабрика «Вонка». Я щодня проходжу повз неї, але шоколад куштую лише на день народження. Дідусь розповідав, що на фабриці працюють
малесенькі люди. Я дуже хочу потрапити всередину й побачити, як роблять цукерки! Віллі Вонка розповідає про фабрику як господар — гордо, про її таємниці. Чарлі розповідає як бідний хлопчик, для якого фабрика — мрія. Змінилося ставлення до фабрики, бо змінився оповідач: у кожного свій досвід і свої почуття. Завдання на вибір. 1) Запиши виділені словосполучення. Визнач число і рід прикметників. • дерев’яну коробочку — одн., ж. р.; • паперової обгортки — одн., ж. р.; • манюсінький шматочок — одн., ч. р.; • солодкий смак — одн., ч. р.; • шоколадна фабрика — одн., ж. р.; • чудові цукерки — мн.; • таємні рецепти — мн.; • головну браму — одн., ж. р.; • звичайними працівниками — мн.; • тоненькі смужечки — мн.; • білого диму — одн., ч. р.; • крихітним людям — мн.; • на золотому папері — одн., ч. р. 2) Заміни у виділених словосполученнях прикметники на інші. Визнач їхні число і рід. • дерев’яну коробочку — картонну коробочку (одн., ж. р.); • солодкий смак — приємний смак (одн., ч. р.); • шоколадна фабрика — велика фабрика (одн., ж. р.); • чудові цукерки — смачні цукерки (мн.); • таємні рецепти — секретні рецепти (мн.). • білого диму — сірого диму (одн., ч. р.); • крихітним людям — маленьким людям (мн.).
3) Випиши три речення з прикметниками. Визнач число і рід прикметників. • У цьому місті, майже біля самої хатинки, де мешкав Чарлі, стояла величезна шоколадна фабрика! (величезна, шоколадна — одн., ж. р.) • То була найбільша й найвідоміша в цілому світі фабрика! (найбільша, найвідоміша — одн., ж. р.; цілому — одн., ч. р.) • Містер Віллі Вонка замкнув головну браму й повісив на неї ланцюга. (головну — одн., ж. р.) • Чому в прикметниках ми спочатку визначаємо число, а потім рід? Бо за родами прикметник змінюється тільки в однині. Якщо прикметник стоїть у множині, рід визначати не треба. Тому спочатку дивимося число, а потім рід. Відмінювання прикметників в однині 1. Розкажи про відмінки за схемою в парах. За схемою прикметники в однині відповідають на такі питання: • Називний (початкова форма) — який? яка? яке? • Родовий — якого? якої? якого? • Давальний — якому? якій? якому? • Знахідний — якого? який? якої? яка? якого? яке? • Орудний — яким? якою? яким? • Місцевий — на якому? на якій? на якому? Сторінка 15 2. Провідміняй (зміни за відмінками) словосполучення рудий кіт, руде білченя і руда миша. Звіряй свої записи з поданими на фо́рзаці. • Обведи закінчення в питаннях відмінків і познач закінчення прикметників. Зроби висновок. Відмінок рудий кіт руде білченя руда миша Н. (як ий ? як а ? руд ий кіт як е ?)
руд е білченя
руд а миша
Р. (як ого ? як ої ?)
руд ого білченяти
руд ої миші
руд ого кота
Відмінок
рудий кіт
руде білченя
руда миша
Д. (як ому ? як ій ?)
руд ому котові
руд ому білченяті
руд ій миші
Зн. (як ого ? як у ?)
руд ого кота
руд е білченя
руд у мишу
Ор. (як им ? як ою ?)
руд им котом
руд им білченям
руд ою мишею
М. (на як ому ? на як ій ?)
на руд ому коті на руд ому білченяті
на руд ій миші
Кл.
руд ий коте руд е білченя руд а мишо Висновок: закінчення прикметника збігається із закінченням питання, на яке він відповідає (як ого ? — руд ого ). Значення слова рудий при відмінюванні не змінювалося — змінювалося тільки закінчення, тобто форма слова. 3. Діти розглядали таблицю на фо́рзаці й порівнювали закінчення прикметників при відмінюванні. Чия відповідь правильна? Чому? Правильна відповідь: «У деяких відмінках прикметники мають однакові закінчення». Так, у родовому, давальному, орудному й місцевому відмінках прикметники чоловічого і середнього роду мають однакові закінчення (рудого, рудому, рудим, на рудому), а в називному — різні (рудий кіт, руде білченя). Тому неправильні думки, що закінчення «в усіх відмінках однакові» чи «немає жодного збігу». Чоловічий і середній рід теж не завжди відповідають на однакові питання: який? — яке? 4. Запиши назви солодощів, змінюючи їх за вказаними відмінками. Рожевий зефір, малиновий мармелад, шоколадний батончик, м’ятна цукерка, коричнева карамель, абрикосове варення, горіхове печиво, вишневий пиріг. Родовий (немає Давальний (даю Орудний (орудую якого? якої?) якому? якій?) яким? якою?) рожев ого зефіру рожев ому зефіру рожев им зефіром малинов ого малинов ому малинов им
мармеладу шоколадн ого батончика м’ятн ої цукерки коричнев ої карамелі
мармеладу шоколадн ому батончику м’ятн ій цукерці коричнев ій карамелі
абрикосов ого варення горіхов ого печива вишнев ого пирога
абрикосов ому варенню горіхов ому печиву вишнев ому пирогу
мармеладом шоколадн им батончиком м’ятн ою цукеркою коричнев ою карамеллю абрикосов им варенням горіхов им печивом вишнев им пирогом
Редагую. Для приготування м’ятна цукерка збирають свіжа м’ята. Я намастив хліб Абрикосовий варення. Горіховий печиво покрили коричневий карамеллю. Для приготування м’ятної цукерки збирають свіжу м’яту. Я намастив хліб абрикосовим варенням. Горіхове печиво покрили коричневою карамеллю. Сторінка 16 5. Тема й головна думка тексту. Проблема. Характеристика персонажів. Читаємо в особах. Переказуємо. • Тема — як Чарлі та його рідні шукали Золотий квиток і як бідувала родина. • Головна думка — добрі й терплячі люди не втрачають надії навіть у скруті. • Проблема — бідність: родина Чарлі не має грошей ні на батончики, ні на їжу й тепло. Характеристика персонажів: • Чарлі — добрий, скромний і терплячий хлопчик. Він голодує, але не скаржиться. • Дідусь Джо — добрий і вірний. Він віддає Чарлі останню монету, щоб допомогти здійснити мрію. • Віолета Бореґард — дівчинка, яка весь час жує жуйку. • Майк Тіві — хлопчик, який цілими днями дивиться телевізор.
Переказ. У Чарлі був день народження. Йому подарували один батончик, але Золотого квитка там не було. Згодом знайшли ще два квитки — їх отримали Віолета й Майк. Дідусь Джо віддав Чарлі останню монету, щоб купити батончик, але квитка знову не було. Настали холоди, тато втратив роботу, і родина почала голодувати. Чарлі дуже схуд. Розкажи, що ти знаєш про Чарлі та його мрію. Чи здійсниться вона? Чому ти так гадаєш? Чарлі — бідний, але добрий хлопчик. Він мріє побувати на фабриці «Вонка». Думаю, його мрія здійсниться, бо він добрий і терплячий, і йому має пощастити. Сторінка 17 Про що ти дізнався / дізналася? Як діти знайшли Золоті квитки? Чи зможе Чарлі зробити так само? Чому? Що буде далі? Я дізнався, що на день народження Чарлі подарували батончик, але Золотого квитка в ньому не було, а газета повідомила, що знайшли ще два квитки. Віолета знайшла квиток, бо весь час жувала жуйку, а тоді перейшла на цукерки «Вонка» й купувала їх дуже багато. Майк знайшов квиток випадково, бо найбільше любив дивитися телевізор, а не їсти цукерки. Чарлі так зробити не зможе, бо він бідний і не має грошей на багато батончиків. Та, може, йому пощастить інакше. Чому дідусь Джо віддав Чарлі свою єдину монету? Чому вони засміялися, коли не знайшли Золотий квиток? Дідусь Джо віддав останню монету, бо дуже любив Чарлі й теж хотів, щоб онук знайшов квиток. Вони засміялися, бо квитка не було, і так їм стало легше від розчарування. Сторінка 18 Що ти відчуваєш? Чому? Мені шкода Чарлі, бо його родина голодує й мерзне, а хлопчик дуже схуд. Я хвилююся за нього й сподіваюся, що йому пощастить. Розкажи про Чарлі за схемою.
• Ім’я — Чарлі Бакет. • Вік — ще малий, ходить до школи. • Де живе — у маленькій хатинці біля фабрики «Вонка». • З ким живе — з мамою, татом і чотирма старенькими. • Який має вигляд — худенький і блідий хлопчик. • Що вміє робити — уміє бути добрим, терпіти й радіти малому. • Що розповідає про себе — що дуже мріє побувати на фабриці. Чи зміниш ти думку про Чарлі далі? Чому? Думаю, ні: Чарлі добрий, терплячий і скромний, він не скаржиться навіть тоді, коли голодує. Такий хлопчик і далі поводитиметься гідно. Визнач відмінок прикметників у виділених словосполученнях. Як визначити відмінок прикметника? Зразок. Знайти (у чому?) у маленькому батончику (М. в.). • Впав (що?) шоколадний батончик (Н. в.). • Відклала (що?) смачну жуйку (Зн. в.). • Сидів (перед чим?) перед величезним телевізором (Ор. в.). • Витяг (що?) шкіряного гаманця (Зн. в.). • Взяв (що?) срібну монетку (Зн. в.). • Відірвіть (що?) малесенький клаптик (Зн. в.). • Вибухли (чим?) шаленим реготом (Ор. в.). • Фабрика (чого?) зубної пасти (Р. в.). Щоб визначити відмінок прикметника, треба знайти іменник, від якого він залежить, і визначити відмінок цього іменника: прикметник уживають у тому самому відмінку, що й іменник. 6. Спиши уривок, який тобі найбільше сподобався, додаючи до кожного іменника прикметник. Визнач відмінок прикметників. Маленький (Н. в.) Чарлі взяв блискучу (Зн. в.) срібну монетку й миттю вислизнув із тісної (Р. в.) кімнати. Через п’ять довгих (Р. в.) хвилин він уже повернувся.
Початкова форма прикметників Сторінка 19 1. Запиши в таблицю прикметники в початковій формі, дописуючи іменники. Познач основу і закінчення прикметників. Зимового, синьому, сніжній, шоколадним, житнє, вечірньої, майбутня, веселі. Початкова форма прикметника — однина, чоловічий рід, називний відмінок. -ий -ій зимов ий день син ій сніг сніжн ий ранок житн ій хліб шоколадн ий батончик вечірн ій дзвін весел ий настрій майбутн ій день Чому всі записані тобою іменники чоловічого роду однини? Бо прикметник у початковій формі стоїть в однині чоловічого роду, а прикметник уживають у тому самому числі й роді, що й іменник, від якого він залежить. 2. Характеристика персонажів. Читаємо в особах. Переказуємо. Характеристика персонажів: • Чарлі — чесний і скромний хлопчик. Знайшовши гроші, він спершу купує поїсти, бо дуже голодний; він щиро радіє своєму щастю й одразу біжить поділитися ним з рідними. • Продавець — добрий і привітний чоловік. Він радить Чарлі їсти потроху й щиро радіє за хлопчика. • Дідусь Джо — енергійний і щасливий, він одразу зголошується піти з Чарлі на фабрику. Переказ. Чарлі знайшов на снігу долар і купив у крамничці шоколадку, бо був дуже голодний. На решту він узяв ще один батончик — і в ньому був останній Золотий квиток! Чарлі прибіг додому, і батько прочитав запрошення Віллі Вонки: прийти на фабрику першого лютого о десятій ранку з одним чи двома родичами. Дідусь Джо вирішив іти разом із Чарлі.
Про що мріє Чарлі? Що він робив, щоб його мрія здійснилася? Чи буде він і далі щось робити для цього? Чому ти так гадаєш? Чарлі мріє побувати на шоколадній фабриці. Щоб мрія здійснилася, він шукав Золотий квиток у батончиках. Думаю, він і далі старатиметься, бо дуже цього хоче. Сторінка 20 Чому Чарлі взяв банкноту? Чому відчув щастя? Що буде далі? Чарлі взяв банкноту, бо вона лежала в канаві, присипана снігом, — отже, загубили її давно, і власника не знайти. Для голодного хлопчика ці гроші означали їжу. Чарлі відчув величезне щастя, бо нарешті поїв. Гадаю, він купить ще один батончик. Як відреагують рідні на знахідку Чарлі? Чому? Як ти гадаєш, що буде далі? Гадаю, рідні спочатку не повірять, а потім дуже зрадіють, бо вся родина мріяла про цей квиток. Далі хтось із рідних піде з Чарлі на фабрику. Сторінка 21 Що ти відчуваєш? Чому? Я радію за Чарлі, бо він добрий і заслужив це щастя. Склади кілька запитань до тексту, які б починалися словами Хто? Що? Де? Коли? Яким чином? Чому? Обговори їх у групах. Мої запитання: Хто знайшов останній квиток? Що було в другому батончику? Де Чарлі знайшов долар? Коли він має прийти на фабрику? Яким чином він купив батончик? Чому він був щасливий? Чому Чарлі пощастило знайти Золотий квиток? Чарлі пощастило, бо він добрий, чесний і терплячий хлопчик. Пишу для себе. Якби Чарлі не знайшов Золотий квиток, то... Якби Чарлі не знайшов Золотий квиток, то він і далі мріяв би про фабрику, але не здавався б. Він радів би за інших дітей і допомагав би родині, а мрія, можливо, здійснилася б іншим способом.
Завдання на вибір. 1) Запиши виділені прикметники в початковій формі. Невеликий (невеликої крамнички), мокрий (мокру банкноту), величезний (величезне щастя), дерев’яний (дерев’яної полиці), золотий (золотим сяйвом), чарівний (чарівна мить), щасливий (щасливого власника). 2) Спиши виділене речення. Визнач головні члени. Мої сюрпризи вразять, захоплять, здивують, ошеле́шать і спантели́чать тебе. Підмет — сюрпризи, присудки — вразять, захоплять, здивують, ошелешать і спантеличать (однорідні). Відмінювання прикметників чоловічого роду Сторінка 22 1. Розглянь малюнок. Що відбувається? Запиши словосполучення. Порівняй закінчення й основу прикметників. На малюнку руді тварини стоять на камені, а сині — на мушлі; табличка нагадує, що основи слів бувають тверді й м’які. Тверда основа (на [д]): [д] ру д ий кіт [д] ру д а миша [д] ру д е білченя М’яка основа (на [н’]): [н'] си н ій кіт [н'] си н я миша
[н'] си н є білченя У прикметниках із твердою основою (на [д]) закінчення -ий, -а, -е; із м’якою основою (на [н’]) — -ій, -я, -є. 2. Провідміняй (зміни за відмінками) словосполучення рудий кіт і синій кіт. Звіряй свої записи з поданими в таблиці. Відмінок Питання рудий кіт синій кіт Н. Який? руд ий кіт син ій кіт Р.
Якого?
руд ого кота
синь ого кота
Д.
Якому?
руд ому коту
синь ому коту
Зн.
Який? Якого?
руд ий ніс, руд ого кота
син ій ніс, синь ого кота
Ор.
Яким?
руд им котом
син ім котом
М.
На якому?
на руд ому коті на синь ому коті Кл. — х х Чим відрізняється правопис прикметників рудий і синій? Правопис відрізняється тим, що в прикметника синій (м’яка основа) пишеться м’який знак: синього, синьому. А в рудий (тверда основа) м’якого знака немає. Сторінка 23 3. Діти з’ясовували, у яких відмінках відрізняються закінчення прикметників чоловічого роду з основою на твердий і м’який приголосні. Хто найточніше відповів на запитання? Найточніше відповів хлопчик ліворуч: «У називному та орудному відмінках» (руд ий — син ій , руд им — син ім ). Ще відрізняються закінчення в знахідному відмінку, коли іменник називає неістоту (руд ий ніс — син ій ніс). В інших відмінках закінчення однакові, а м’який знак належить до основи (руд ого — синь ого ), тож відповідь «У всіх відмінках» неправильна.
Доповни речення. Я пишу м’який знак ь у прикметниках, основа яких … . Я пишу м’який знак ь у прикметниках, основа яких закінчується на м’який приголосний (синій — синього, пізній — пізньому). 4. Запиши словосполучення у відповідному відмінку в таблицю. У яких прикметниках ти напишеш м’який знак? Чому? Пізній вечір, веселий клоун, домашній сік, гумовий м’яч, ранній сніданок, нижній поверх, осінній день, вечірній звук, майбутній програміст, цікавий урок. Родовий (немає Давальний (даю Місцевий (на якому якого?) якому?) місці?) пізнь ого вечора
пізнь ому вечору
на пізнь ому вечорі
весел ого клоуна
весел ому клоуну
на весел ому клоуні
домашнь ого соку
домашнь ому соку
на домашнь ому соку
гумов ого м’яча
гумов ому м’ячу
на гумов ому м’ячі
раннь ого сніданку
раннь ому сніданку
на раннь ому сніданку
нижнь ого поверху
нижнь ому поверху
на нижнь ому поверсі
осіннь ого дня
осіннь ому дню
на осіннь ому дні
вечірнь ого звуку
вечірнь ому звуку
на вечірнь ому звуці
майбутнь ого програміста
майбутнь ому програмісту
на майбутнь ому програмісті
цікав ого уроку цікав ому уроку на цікав ому уроці М’який знак пишемо в прикметниках із м’якою основою: пізній, домашній, ранній, нижній, осінній, вечірній, майбутній. Бо їхня основа закінчується на м’який приголосний [н’]. 5. Склади фантастичну історію із 4–5 речень. Використовуй у кожному реченні одне зі словосполучень. Одного пізнього вечора до мене завітав веселий клоун. Він приніс гумовий м’яч і домашній сік. Ми гралися аж до раннього сніданку.
Потім клоун піднявся на нижній поверх і зник у стіні. Це був найцікавіший урок чарів у моєму житті! Сторінка 24 6. Спиши. Визнач головні й другорядні члени речення. Підкресли словосполучення іменника з прикметником. Визнач відмінок спочатку іменника, а потім прикметника. 1) Ярик читав дитячий журнал. Дитячий журнал лежав на столі. • читав (що?) дитячий журнал — журнал і дитячий у знахідному відмінку; • дитячий журнал лежав — журнал і дитячий у називному відмінку (журнал — підмет). 2) Міський автобус змінив маршрут. Яся зайшла в міський автобус. • міський автобус змінив — називний відмінок (автобус — підмет); • зайшла (у що?) в міський автобус — знахідний відмінок. 3) Дерев’яний пенал торохтів у наплічнику. Я відкрив дерев’яний пенал. • дерев’яний пенал торохтів — називний відмінок (пенал — підмет); • відкрив (що?) дерев’яний пенал — знахідний відмінок. Якщо іменник-неістота з прикметником є підметом — це називний відмінок; якщо другорядним членом речення (з прийменником чи без нього) — знахідний. 7. Випиши словосполучення прикметників з іменниками, які вжито в знахідному відмінку. Для цього визнач головні й другорядні члени речення і знайди прийменники. У знахідному відмінку: • через великий міст; • кам’яний міст (спорудили що?); • футбольний м’яч (принесли що?); • через високий паркан; • про Золотий квиток. («Дерев’яний міст», «тенісний м’ячик», «Золотий квиток порадував» — це підмети, тобто називний відмінок, тому їх не виписуємо.)
8. Склади три речення з прийменниками про, через, крізь. Визнач відмінок прикметників. • Ми розповідали про цікавий фільм. (цікавий — знахідний відмінок) • Кіт стрибнув через високий паркан. (високий — знахідний відмінок) • Сонце світило крізь прозоре скло. (прозоре — знахідний відмінок) Сторінка 25 9. Доповни речення одним прикметником із дужок. Визнач відмінок спочатку іменника, а потім — прикметника. 1) Я малюю (кого?) біл ого ведмед я (Зн. в.) — мишу. Ми розглядали вольєр (кого?) бур ого ведмед я (Р. в.) — миші. 2) Діти фотографували (кого?) руд ого хом’як а (Зн. в.) — мишу. У полі побачили нірку (кого?) пухнаст ого хом’як а (Р. в.) — миші. 3) Я прийшов до (кого?) знайом ого бібліотекар я (Р. в.) — миші. Я зустріла (кого?) незнайом ого бібліотекар я (Зн. в.) — мишу. 10. Спиши, замінюючи слово в дужках спільнокореневим прикметником у потрібному відмінку. Визнач відмінки прикметників. • Софія розповідала про колючого їжака. (знахідний відмінок) • Квітка привабила запахом смугастого джмеля. (знахідний відмінок) • Цуценя спить біля величезного собаки. (родовий відмінок) Відмінювання прикметників середнього роду Сторінка 26 1. Провідміняй (зміни за відмінками) словосполучення руде білченя і синє білченя. Відмінок Питання руде білченя синє білченя Н. Яке? руд е білченя син є білченя Р.
Якого?
руд ого білченяти
синь ого білченяти
Відмінок Д.
Питання Якому?
руде білченя
синє білченя
руд ому білченяті
синь ому білченяті
Зн.
Яке?
руд е білченя
син є білченя
Ор.
Яким?
руд им білченям
син ім білченям
М.
На якому?
на руд ому на синь ому білченяті білченяті Порівняй закінчення питань відмінків і закінчення прикметників. Закінчення прикметників збігаються із закінченнями питань (Якого? — рудого). У твердій основі закінчення -е, у м’якій -є (називний і знахідний); в інших відмінках закінчення такі самі, як у чоловічому роді. Порівняй відмінкові закінчення прикметників чоловічого та середнього роду. Зроби висновок. Висновок: прикметники чоловічого і середнього роду мають різні закінчення тільки в називному і знахідному відмінках (рудий кіт — руде білченя), а в родовому, давальному, орудному й місцевому — однакові (рудого, рудому, рудим, на рудому). 2. Діти порівнювали відмінювання прикметників чоловічого та середнього роду. Чия відповідь є правильною? Чому? Правильна відповідь: у прикметників чоловічого й середнього роду «різні закінчення в називному і знахідному відмінках» (рудий — руде). В усіх інших відмінках закінчення однакові (рудого, рудому, рудим, на рудому), тому дві інші відповіді неправильні. 3. Запиши словосполучення в таблицю за зразком. Нижнє з’єднання, домашнє завдання, раннє зібрання, осіннє вбрання, вечірнє звучання, самотнє життя, сусіднє поле, останнє запитання, дружнє спілкування. Родовий (немає Давальний (даю Місцевий (сиджу на якого?) якому?) якому?) нижнь ого з’єднання нижнь ому на нижнь ому з’єднанню з’єднанні
домашнь ого завдання раннь ого зібрання
домашнь ому завданню раннь ому зібранню
осіннь ого вбрання
осіннь ому вбранню
вечірнь ого звучання вечірнь ому звучанню самотнь ого життя самотнь ому життю сусіднь ого поля сусіднь ому полю останнь ого останнь ому запитання запитанню дружнь ого дружнь ому спілкування спілкуванню
на домашнь ому завданні на раннь ому зібранні на осіннь ому вбранні на вечірнь ому звучанні на самотнь ому житті на сусіднь ому полі на останнь ому запитанні на дружнь ому спілкуванні
Добери антоніми до виділених прикметників. Антоніми: нижнє — верхнє, раннє — пізнє, вечірнє — ранкове, останнє — перше. 4. Факти й думки. Перевіряємо факти. Сторінка 27 Чому в природі не буває синіх білченят? Бо шерсть білченят має природні відтінки — руді, сірі, чорні, коричневі. Такий колір допомагає звірятам ховатися серед гілок і стовбурів дерев. Спиши четверте і п’яте речення, розкриваючи дужки. На спинці шерсть може бути чорною, коричневою, рудою, червонуватою, сірою. А черевце біленьке, кремове. Випиши з тексту словосполучення іменників із прикметниками середнього роду. Запиши їх у родовому, давальному й орудному відмінках. • біленьке черевце — біленького черевця, біленькому черевцю, біленьким черевцем;
• кремове черевце — кремового черевця, кремовому черевцю, кремовим черевцем; • руденьке білченя — руденького білченяти, руденькому білченяті, руденьким білченям. • карпатське білченя — карпатського білченяти, карпатському білченяті, карпатським білченям; • чорне білченя — чорного білченяти, чорному білченяті, чорним білченям; • світленьке білченя — світленького білченяти, світленькому білченяті, світленьким білченям. 5. Спиши, замінюючи слово в дужках спільнокореневим прикметником у місцевому відмінку за зразком. • у літнь ому взутті, у літн ім взутті; • у домашнь ому вбранні, у домашн ім вбранні; • у житнь ому полі, у житн ім полі; • у давнь ому місті, у давн ім місті; • у порожнь ому пеналі, у порожн ім пеналі. 6. Запиши у двох формах, добираючи до прикметників іменники. Зручний, відповідний, слушний, сприятливий, попелястий, олов’яний, сріблястий, сталевий, байдужий, холодний. Місцевий відмінок (-ому) Місцевий відмінок (-ім) у зручн ому кріслі
у зручн ім кріслі
у відповідн ому настрої
у відповідн ім настрої
у слушн ому моменті
у слушн ім моменті
у сприятлив ому кліматі
у сприятлив ім кліматі
у попеляст ому диму
у попеляст ім диму
в олов’ян ому солдатику
в олов’ян ім солдатику
у срібляст ому інеї
у срібляст ім інеї
у сталев ому панцирі
у сталев ім панцирі
у байдуж ому погляді
у байдуж ім погляді
Місцевий відмінок (-ому)
Місцевий відмінок (-ім)
у холодн ому морі
у холодн ім морі
Відмінювання прикметників жіночого роду 1. Провідміняй (зміни за відмінками) словосполучення руда миша і синя миша. Відмінок Питання руда миша синя миша Н. Яка? руд а миша син я миша Р.
Якої?
руд ої миші
синь ої миші
Д.
Якій?
руд ій миші
син ій миші
Зн.
Яку?
руд у мишу
син ю мишу
Ор.
Якою?
руд ою мишею
синь ою мишею
М.
На якій?
на руд ій миші на син ій миші Порівняй закінчення питань відмінків і закінчення прикметників. Закінчення прикметників збігаються із закінченнями питань (Якої? — рудої). У твердій основі закінчення -а, у м’якій -я (називний); у знахідному — -у / -ю. Сторінка 28 2. Діти з’ясовували, у яких відмінках відрізняються закінчення прикметників жіночого роду з основою на твердий і м’який приголосні. Хто найточніше відповів на запитання? Найточніша відповідь: «Різні закінчення в називному та знахідному відмінках». Закінчення прикметників жіночого роду з твердою і м’якою основою різні лише в називному (-а / -я) і знахідному (-у / -ю) відмінках. В інших відмінках закінчення однакові (-ої, -ій, -ою). У яких відмінках прикметників жіночого роду потрібно писати м’який знак? Чому? М’який знак пишемо в родовому й орудному відмінках (синьої, синьою), бо основа закінчується на м’який приголосний [н’] перед о.
3. Запиши словосполучення в таблицю. Познач закінчення прикметників. Обведи м’який знак. Давня мелодія, художня лінія, порожня площа, осіння пісня, домашня яєчня, хатня миша, рання тиша, пізня вечеря, вечірня зоря, дружня зустріч. Родовий (немає якої?) Орудний (орудую якою?) давн ь ої мелодії давн ь ою мелодією художн ь ої лінії художн ь ою лінією порожн ь ої площі порожн ь ою площею осінн ь ої пісні осінн ь ою піснею домашн ь ої яєчні домашн ь ою яєчнею хатн ь ої миші хатн ь ою мишею ранн ь ої тиші ранн ь ою тишею пізн ь ої вечері пізн ь ою вечерею вечірн ь ої зорі вечірн ь ою зорею дружн ь ої зустрічі дружн ь ою зустріччю Склади речення з трьома словосполученнями на вибір. Речення: Бабуся почула давню мелодію і почала підспівувати. Хатня миша прогризла дірку в мішку із зерном. Друзі довго чекали на дружню зустріч. 4. Тема і головна думка тексту. Мета створення. Характеристика персонажів. Створюємо кінцівку. Театралізуємо. Тема — про лісову й хатню мишок, які пригощали одна одну, але кожній не смакувала чужа їжа. Головна думка — кожному смакує своя їжа й добре у своїй домівці; у гостях треба бути вдячним і ввічливим. Мета створення — навчити бути ввічливими в гостях і з повагою ставитися до чужих звичок. Характеристика: лісова миша — гостинна й скромна, любить просту лісову їжу. Хатня мишка — теж гостинна, звикла до хатньої їжі. Обидві ввічливі — не образили господиню.
Сторінка 29 Що буде далі? Придумай кінцівку. Відтоді мишки зрозуміли, що кожній смакує своє, і стали приходити одна до одної просто поспілкуватися, а смачно їсти — кожна у своїй домівці. Чому мишам не сподобалася їжа? Бо кожна звикла до своєї: лісова до лісової, хатня до хатньої. Чому миші не сказали про те, що їжа їм не смакує? Щоб не образити господиню, з увічливості. Чому в житті виникають такі ситуації? Що потрібно говорити в таких випадках? Бо в усіх різні смаки. Треба чемно подякувати й не критикувати чуже. Завдання на вибір. 1) Випиши з тексту перші три речення, розкриваючи дужки. Визнач число, рід, відмінок прикметників. Лісова миша мешкала в лісі, в нірці під могутньою ялиною, а хатня — у сільській хатці. Зустрілися якось ранньою зимою, пізньою порою хатня мишка і лісова миша. Вирішили погостювати одна в одної й побалакати за дружньою вечерею. Прикметники (усі — одн., ж. р.): лісова, хатня — Н. в.; могутньою — Ор. в.; сільській — М. в.; ранньою, пізньою — Ор. в.; дружньою — Ор. в. 2) Випиши з тексту «Лісова миша і хатня мишка» речення з п’ятого абзацу, розкриваючи дужки. Визнач число, рід, відмінок прикметників. Наступного дня лісова миша прибігла до хатньої мишки. Дісталися вони до верхньої порожньої полиці синьої шафи. А там, біля задньої стінки, миска з їжею стоїть. Ласують миші й окрайцем житньої булки, і шматочком домашньої ковбаски, і дрібкою вчорашньої сирної запіканки. Не подобаються лісовій миші наїдки. Не хоче вона жирну їжу до рота брати.
Прикметники: наступного — одн., ч. р., Р. в.; лісова — одн., ж. р., Н. в.; хатньої, верхньої, порожньої, синьої, задньої, житньої, домашньої, вчорашньої, сирної — одн., ж. р., Р. в.; лісовій — одн., ж. р., Д. в.; жирну — одн., ж. р., Зн. в. Сторінка 30 5. Прочитай. Завдання на вибір. 1) Спиши, розкриваючи дужки. Визнач відмінок і познач закінчення прикметників. У простор ій класн ій кімнаті чисто і затишно. На дерев’ян ій підлозі пістрявіє килим. На учнівськ ій парті лежать олівці й ручки, зошити і книжки. На шкільн ій зелен ій дошці діти прикріпили свої малюнки. Ось мама йде назустріч маленьк ій дівчинці і посміхається. На іншому малюнку катер пливе всупереч висок ій морськ ій хвилі, а хлопчик дивиться услід біл ій чайці, що кружляє над ним. Відмінки: просторій, класній, дерев’яній, учнівській, шкільній, зеленій — місцевий; маленькій, високій, морській, білій — давальний. 2) Опиши свій клас, уживаючи прикметники. Визнач їхній відмінок. Наш клас світлий і затишний. На високих вікнах висять легкі фіранки. На зеленій дошці — нові завдання. У дерев’яній шафі стоять цікаві книжки. Я люблю наш рідний клас. (Прикметники: світлий, затишний — Н. в.; на високих — М. в. (мн.); легкі, нові, цікаві — Н. в. (мн.); на зеленій, у дерев’яній — М. в.; рідний — Зн. в.) 3) Намалюйте у групах клас майбутнього. Опишіть його. У нашому класі майбутнього стоять розумні столи з великими екранами. На прозорій стіні з’являються яскраві малюнки. Замість важких підручників — легкі планшети. Добрий робот допомагає вчителю. У такому класі вчитися дуже цікаво! 6. Випиши з улюбленої книжки 10 словосполучень іменників із прикметниками. Визнач число, рід, відмінок прикметників.
Словосполучення (з казки): • золота рибка — одн., ж. р., Н. в.; • синє море — одн., с. р., Н. в.; • старого діда — одн., ч. р., Р. в.; • стару хату — одн., ж. р., Зн. в.; • розбите корито — одн., с. р., Зн. в.; • ласкаве слово — одн., с. р., Зн. в.; • золотою рибкою — одн., ж. р., Ор. в.; • на синьому морі — одн., с. р., М. в.; • дрібні хвилі — мн., Зн. в.; • високий терем — одн., ч. р., Зн. в. Відмінювання прикметників у множині 1. Запиши прикметники, додаючи іменники в множині. Як зміняться прикметники? Рум’яний, ранній, м’ятний, чарівний, сьогоднішній, дерев’яний, солом’яний, олов’яний, м’ясний, молочний. Рум’ян і щоки, ранн і пташки, м’ятн і цукерки, чарівн і казки, сьогоднішн і новини, дерев’ян і будинки, солом’ян і брилі, олов’ян і солдатики, м’ясн і страви, молочн і продукти. У множині всі прикметники мають закінчення -і й відповідають на питання які? (рід уже не розрізняється). Визнач закінчення прикметників. Закінчення прикметників у множині — -і (позначено у словосполученнях). Склади два речення зі словосполученнями на вибір. Улітку ми носимо солом’яні брилі. У дідуся на полиці стоять олов’яні солдатики. Сторінка 31 2. Провідміняй словосполучення веселі феї та сині капці. Звіряй свої записи із закінченнями, запропонованими в таблиці. основа на основа на Відмінок Питання твердий м’який
основа на твердий
основа на м’який
весел і феї
син і капці
Відмінок Н.
Питання Які?
Р.
Яких?
весел их фей
син іх капців
Д.
Яким?
весел им феям
син ім капцям
Зн.
Яких? Які?
весел их фей
син і капці
Ор.
Якими?
весел ими феями
син іми капцями
М.
На яких?
на весел их на син іх феях капцях У яких відмінках прикметників закінчення відрізняються? Чому? Закінчення відрізняються в усіх відмінках, крім називного (і знахідного, коли іменник називає неістоту: веселі квіти — сині капці): у твердій основі пишемо и (-их, -им, -ими), а в м’якій — і (іх, -ім, -іми). Це залежить від того, тверда чи м’яка основа прикметника. 3. Добери до прикметників іменники. Запиши словосполучення в таблицю, змінюючи іменники й прикметники за відмінками. Вечірні, піщані, ранні, дерев’яні, середні, пшеничні, житні, майбутні, минулі, музичні, останні, пізні, художні. Давальний (даю Орудний (орудую Місцевий (на яких яким?) якими?) місцях?) вечірн ім зіркам вечірн іми зірками на вечірн іх зірках піщан им пляжам піщан ими пляжами на піщан их пляжах ранн ім квітам ранн іми квітами на ранн іх квітах дерев’ян им столам дерев’ян ими на дерев’ян их столах столами середн ім рядам середн іми рядами на середн іх рядах пшеничн им полям пшеничн ими полями на пшеничн их полях житн ім колоскам житн іми колосками на житн іх колосках майбутн ім майбутн іми на майбутн іх
канікулам минул им урокам музичн им інструментам останн ім сторінкам
канікулами минул ими уроками музичн ими інструментами останн іми сторінками пізн ім яблукам пізн іми яблуками художн ім виставкам художн іми виставками
канікулах на минул их уроках на музичн их інструментах на останн іх сторінках на пізн іх яблуках на художн іх виставках
4. Спиши, розкриваючи дужки. Визнач відмінок прикметників. 1) Ми мандруємо високими горами, широкими морями, глибокими океанами, бурхливими ріками, хвойними лісами, пшеничними полями, великими містами, затишними селами. (орудний відмінок) 2) Ми малюємо на дерев’яних дощечках, асфальтових дорогах, вологих ґрунтах, кам’яних стовпах, білих аркушах. (місцевий відмінок) 3) Ми бігаємо по спортивних доріжках, футбольних полях, міських парках, сільських вулицях. (місцевий відмінок) Сторінка 32 Завдання на вибір. 1) Провідміняй словосполучення духмяні квіти, морквяні пироги. Відмінок духмяні квіти морквяні пироги Н. (які?) духмян і квіти морквян і пироги Р. (яких?)
духмян их квітів
морквян их пирогів
Д. (яким?)
духмян им квітам
морквян им пирогам
Зн. (які?)
духмян і квіти
морквян і пироги
Ор. (якими?)
духмян ими квітами
морквян ими пирогами
М. (на яких?)
на духмян их квітах
на морквян их пирогах
2) Склади завдання, подібне до завдання 4.
«Спиши, розкриваючи дужки. Визнач відмінок прикметників. Ми граємо (веселі ігри, рухливі забави). Ми читаємо про (давні замки, казкові країни).» Виконання: Ми граємо веселими іграми, рухливими забавами (орудний відмінок). Ми читаємо про давні замки, казкові країни (знахідний відмінок). 5. Передбачення за заголовком. Тема й головна думка. Характеристика персонажа. Художні засоби. Читаємо монолог. За заголовком можна передбачити, що йтиметься про хлопчика, який ненадовго відчув себе генієм. Тема — про хлопчика, який мріє стати таким розумним, як Ейнштейн, і ставить різні досліди. Головна думка — кожен талановитий по-своєму, а ще важливо, щоб хтось вірив у тебе. Художні засоби: вигуки «БОМ-БЕЗ-НО!», «Бех! Бах! Бух!», «Вау!», порівняння себе з Ейнштейном. Чи хотілося б тобі, щоб усі вважали тебе дуже розумним / розумною і талановитим / талановитою? Чому? Так, приємно, коли тебе вважають розумним, але головне — самому старатися й бути добрим. Сторінка 33 Чому хлопчик хоче стати Ейнште́йном? Бо Ейнштейн геній, зробив великі відкриття, і хлопчик теж хоче довести якусь теорію. Чому він думає, що ніхто не повірить йому? Бо його досліди закінчувалися шкодою (зіпсував цукор, перефарбував троянди), і йому вже не вірять. Чому кожній людині потрібно мати друга / подругу, який / яка повірить у неї? Бо з вірою друга легше йти до мрії й не опускати руки. Схарактеризуй персонажа, відповідаючи на запитання. Який має вигляд? Що робить? Що та як говорить? Про що думає? Чому? Як ти ставишся до персонажа?
звичайний хлопчик-школяр; ставить досліди — робить вулкан, вирощує кристали, фарбує троянди, готує фарби; говорить весело й захоплено; мріє стати генієм, бо хоче довести теорію. Мені він подобається — допитливий і завзятий, хоч і пустує. Випиши виділені словосполучення. Визнач відмінок прикметників. Виділені словосполучення: величезні відкриття — Зн. в.; жовтогарячі, блакитні, смарагдові кристали — Зн. в.; коричневий цукор — Н. в.; ранкове чаювання — Зн. в.; білі троянди — Зн. в.; синій колір — Зн. в.; секретний лист — Зн. в.; на зимові канікули — Зн. в.; чарівні фарби — Зн. в.; яскравий плакат — Зн. в. Пишу для себе. 1) Кожна людина талановита в чомусь. Хтось гарно малює, хтось співає, хтось швидко бігає. Треба лише знайти своє вміння й розвивати його. 2) Я хочу навчитись... Я хочу навчитися грати на гітарі. Для цього я щодня вправлятимуся й слухатиму улюблені пісні. Колись я зіграю для своїх друзів. 6. Запиши прикметники за зразком. Поясни правопис префіксів пре-, при-. Склади два речення з прикметниками на вибір. • дуже красивий — прекрасний; • дуже добрий — предобрий; • дуже гарний — прегарний; • дуже милий — премилий; • при морі — приморський; • при озері — приозерний; • при місті — приміський; • при дорозі — придорожній. Правопис: префікс пре- пишемо, коли прикметник можна замінити словами «дуже» (прекрасний — дуже красивий). Префікс припишемо, коли прикметник означає розташування близько, біля чогось (пришкільний — при школі).
Речення: Сьогодні прегарний сонячний день. Біля нашої школи росте затишний пришкільний сад. 7. Порівняй прикметники. Склади з ними речення за зразком. Заєць товстий, ведмідь ще товщий, а слон — найтовщий. Хлопчик високий, тато ще вищий, а дідусь — найвищий. Правопис прикметників із суфіксами -ськ-, -зьк-, -цькСторінка 34 1. Порівняй словосполучення. Чим вони схожі? Чим відрізняються? Схожі тим, що означають те саме. Відрізняються будовою: «пам’ятки українців» — це два іменники, а «українські пам’ятки» — прикметник з іменником. Прикметник утворено суфіксом, у якому завжди пишемо м’який знак: • українські; • козацька. 2. Розкажи про відомі тобі природні й рукотворні чудеса України за картою та іншими джерелами. Природні чудеса України — Карпатські й Кримські гори, Шацькі озера, Токівські водоспади, Слобожанський природничий парк. Рукотворні — Луцький, Острозький замки, Хотинська фортеця, Львівська ратуша, Софійський собор, Одеський театр опери та балету, Запорізька Січ. Склади список власних назв за абеткою. Познач суфікси -ськ-, -зьк-, -цьк-. • Запорізька Січ; • Карпатські гори; • Кримські гори; • Луцький замок; • Львівська ратуша; • Одеський театр опери та балету; • Острозький замок; • Слобожанський природничий парк; • Софійський собор;
• Токівські водоспади; • Хотинська фортеця; • Шацькі озера. Знайди інформацію про одну з пам’яток твоєї місцевості. Запиши два речення про неї. У нашому місті є старий парк. Його заклали понад сто років тому, і тепер там ростуть високі дуби. 3. Перевір, чи є подані твердження фактами. Запиши факти. Усі подані твердження — факти, бо їх можна перевірити: • У Луцькому замку є музей дзвонів. • Хотинська фортеця спочатку була дерев’яною. • У давнину Острозький замок був оточений ровом із водою. • Запорізька Січ була осередком козацького війська. • У Софійському соборі була перша бібліотека Русі-України. Сторінка 35 Знайди інформацію про одну з пам’яток архітектури на вибір. Софійський собор у Києві збудували в XI столітті за князя Ярослава Мудрого. Це одна з найдавніших церков України, що збереглася донині. 4. Утвори прикметники із суфіксами -ськ-, -зьк-, -цьк- від географічних назв за зразком. Суми, Харків, Рівне; Рига, Париж, Франція; Вінниця, Прилуки. Суфікс -ськ-: • Суми — сумський; • Харків — харківський; • Рівне — рівненський. Суфікс -зьк-: • Рига — ризький; • Париж — паризький; • Франція — французький. Суфікс -цьк-: • Вінниця — вінницький;
• Прилуки — прилуцький. 5. Спиши речення, змінюючи виділені словосполучення за зразком. • на набережній Одеси — на одеській набережній; • по вулицях Вінниці — по вінницьких вулицях; • у парках Харкова — у харківських парках. На одеській набережній продають морозиво. По вінницьких вулицях їздять тролейбуси. У харківських парках живуть білки. Редагую. На Київський вулицях квітнуть каштан. На київських вулицях квітнуть каштани. 6. Прочитай. Виконай одне із завдань на вибір. Завдання на вибір. 1) Спиши. Познач у власних назвах суфікси -ськ-, -зьк-, -цьк-. • Кропивницький; • Хмельницький; • Івано-Франківськ; • Коцюбинське. 2) Випиши власні назви із суфіксами -ськ-, -зьк-, -цьк-. Кропивницький, Хмельницький, Івано-Франківськ, Коцюбинське. 3) Знайди чи придумай назви міст, сіл, вулиць, майданів із суфіксами -ськ-, -зьк-, -цьк-. місто Зорянськ, село Калинівське, вулиця Гончарівська, майдан Козацький. Сторінка 36 7. Запиши словосполучення за зразком. Познач суфікси. Квиток читача, зала для глядачів, зустрічі для батьків, кабінет директора, рецепт лікаря, парк у місті. • Квиток читача — читацький квиток; • зала для глядачів — глядацька зала; • зустрічі для батьків — батьківські зустрічі; • кабінет директора — директорський кабінет; • рецепт лікаря — лікарський рецепт; • парк у місті — міський парк.
Склади два речення зі словосполученнями на вибір. Я отримав новий читацький квиток у бібліотеці. У міському парку діти гралися на майданчику. Правопис прикметників із суфіксами -ськ-, -зьк-, -цьк1. Порівняй словосполучення і малюнок. Запиши спочатку ті словосполучення, які відповідають малюнку, а потім інші. Познач суфікси в прикметниках. Відповідають малюнку (козаки з литаврами): • українські козаки; • козацькі литаври; • запорізьке військо; • Запорізька Січ. Інші: • міський палац; • громадянський обов’язок; • низький курінь; • сільське подвір’я. 2. Факти й думки. Перевіряємо факти. Сторінка 37 Склади запитання до тексту за схемою. Перекажи текст. Мої запитання: Що таке литаври? Де їх використовували козаки? Хто грав на литаврах? Коли довбиш бив у литаври? Який сигнал означали удари? Переказ: Литаври — це козацькі барабани в Запорізькій Січі. Ударами в них козаки передавали сигнали про небезпеку й скликали раду. На литаврах грав довбиш. Поки литаври звучали, бій ішов добре. Випиши речення з прикметниками із суфіксами -ськ-, -зьк-, -цьк-. Литаври — козацькі барабани в Запорізькій Січі. Ударами в литаври козаки передавали сигнали про небезпеку, різні повідомлення для козацьких загонів, скликали на раду козаків. 3. Утвори та запиши словосполучення. Познач суфікси в прикметниках. Визнач число і рід. Постав питання від головного
слова до залежного. Польський, подільський, сільський, тернопільський, учительський, ковальський. Мова, район, молоток, вулиця, магазин, стіл, аптека, комп’ютер. • польська мова — яка? (одн., ж. р.); • подільський район — який? (одн., ч. р.); • ковальський молоток — який? (одн., ч. р.); • сільська вулиця — яка? (одн., ж. р.); • тернопільський магазин — який? (одн., ч. р.); • учительський стіл — який? (одн., ч. р.). 4. Склади список давніх українських музичних інструментів за абеткою. Бери до уваги першу букву прикметника. Познач суфікси -ськ-, -зьк-, -цьк-. • вівчарська волинка; • гуцульська трембіта; • карпатський ріг; • подільські цимбали; • поліський бубон; • трипільська зозулиця; • українська кобза. Завдання на вибір. 1) Склади речення з однорідними членами з трьома словосполученнями на вибір. У музеї ми побачили гуцульську трембіту, поліський бубон і подільські цимбали. 2) Напиши текст-опис одного музичного інструмента на вибір. Намалюй його. Трембіта — це довга дерев’яна труба гуцулів. Вона видає гучний протяжний звук, який лунає високо в горах. Колись нею скликали людей і сповіщали новини. 3) Знайди інформацію про один з інструментів. Підготуй усну доповідь про нього.
Кобза — старовинний український струнний інструмент. На ній грали козаки й кобзарі, виконуючи думи про рідну землю. Що я знаю / умію? Сторінка 38 1. Добери заголовок. Спиши, розкриваючи дужки. Заголовок: «Чесне зізнання». Я не знаю, як це сталося, але на мамин письмовий стіл упала крапля чорної фарби з маркера. З’явилася велика пляма. Що тепер робити? Може, сказати, що вона впала з її гелевої ручки? Або її надуло із квіткового горщика? Чи Нюхлик замастив своєю біленькою лапкою? Ні, так не можна. Зізнаюся. Я буду чесною людиною. Визнач число, рід і відмінок прикметників. • мамин, письмовий (стіл) — одн., ч. р., Зн. в.; • чорної (фарби) — одн., ж. р., Р. в.; • велика (пляма) — одн., ж. р., Н. в.; • гелевої (ручки) — одн., ж. р., Р. в.; • квіткового (горщика) — одн., ч. р., Р. в.; • біленькою (лапкою) — одн., ж. р., Ор. в.; • чесною (людиною) — одн., ж. р., Ор. в. 2. Утвори словосполучення іменника з прикметником. Іменники: ранок, роса, небо, пахощі. Прикметники: літній, осінній, весняний. Літній ранок, осіння роса, весняне небо, весняні пахощі. Запиши словосполучення в родовому й орудному відмінках. Родовий (немає Орудний (орудую Словосполучення якого? якої?) яким? якою?) літній ранок літнього ранку літнім ранком осіння роса осінньої роси осінньою росою весняне небо весняного неба весняним небом весняні пахощі весняних пахощів весняними пахощами Розвиток мовлення. Рекламне повідомлення Створи рекламне повідомлення однієї з українських рукотворних чи природних пам’яток.
Золоті ворота — брама в тисячолітній Київ Доторкнися до історії, яка старша за тебе на тисячу років! Золоті ворота — це головний вхід до стародавнього Києва, споруджений за князя Ярослава Мудрого майже тисячу років тому. Тут ти побачиш могутню білокам’яну вежу з церквою нагорі, пройдеш під аркою, крізь яку колись в’їжджали князі й посли, і дізнаєшся, як захищали місто наші предки. У музеї всередині на тебе чекають старовинна зброя, макети давнього Києва й цікаві розповіді екскурсовода. Дістатися просто: станція метро «Золоті ворота» — і пам’ятка перед тобою, у самому центрі міста. Музей працює щодня, крім понеділка, з 10:00 до 18:00. Квиток для школяра коштує небагато, а екскурсію можна замовити заздалегідь. Сайт: zoloti-vorota.kyiv.ua. Телефон: (044) 000-00-00. Електронна пошта: info@zoloti-vorota.kyiv.ua. Завітай до Золотих воріт — і відчини для себе браму в тисячолітній Київ! Сторінка письменниці. Леся Українка Сторінка 39 1. Науково-популярний текст. Тема. Мета створення. Факти й думки. Готую усну доповідь про письменницю. Тема тексту — життя і творчість української письменниці Лесі Українки. Мета створення — розповісти про видатну поетку й зацікавити нею читача. У тексті є й факти (роки життя, мови, мандрівки), і думки автора (наприклад, що Леся збагатила мову словами напровесні й промінь). Сторінка 40 Випиши з тексту три факти, які зацікавили тебе найбільше. • Уже в 13 років Леся Українка перекладала твори закордонних письменників українською мовою і знала французьку, німецьку, англійську, польську, російську, італійську та інші мови. • З її голосу було записано 220 народних мелодій. • На честь письменниці названо астероїд «2616 Леся», що знаходиться в поясі астероїдів між орбітами Марса та Юпітера.
2. Поезія. Сонет. Заголовок. Тема й головна думка. Ритм і рима. Художні засоби. Звертання. Тема вірша — велика сила фантазії. Головна думка — без фантазії, мрії та творчої уяви життя було б сумним і темним. Звертання у вірші: Фантазіє! Ти сило чарівна…, фантазіє ясна, Фантазіє, богине легкокрила. Художні засоби — епітети (чарівна сила, злотисті мрії, байдужий промінь) і порівняння (життя, як темна ніч). Запиши, як Леся Українка називає фантазію. Чому? Знайди пояснення поетки у вірші. Леся Українка називає фантазію чарівною силою і легкокрилою богинею. Так вона каже тому, що фантазія здатна творити, як чарівниця: «Що збудувала світ в порожньому просторі», «Життя даєш холодній хвилі в морі!», «Ти світ злотистих мрій для нас одкрила». Поетка захоплюється фантазією і звертається до неї як до могутньої богині. Із чим порівнює поетка життя без фантазії? Чому? Життя без фантазії поетка порівнює з темною ніччю: «Було б життя, як темна ніч, сумним». Бо без мрій і творчої уяви воно стало б безрадісним, сумним і темним. Випиши з вірша словосполучення іменників із прикметниками. Визнач число, рід, відмінок прикметників. Словосполучення іменників із прикметниками (прикметник — число, рід, відмінок): • сило чарівна — одн., ж. р., Кл. в. (звертання); • в порожньому просторі — одн., ч. р., М. в.; • в байдужий промінь — одн., ч. р., Зн. в.; • холодній хвилі — одн., ж. р., Д. в.; • фантазіє ясна — одн., ж. р., Кл. в. (звертання); • богине легкокрила — одн., ж. р., Кл. в. (звертання); • злотистих мрій — мн., Р. в.; • людська душа — одн., ж. р., Н. в.; • темна ніч — одн., ж. р., Н. в.
Завдання на вибір. 1) Спиши кілька рядків поезії на вибір із пам’яті. Фантазіє! Ти сило чарівна, Що збудувала світ в порожньому просторі, Вложила почуття в байдужий промінь зорі, Що будиш мертвих з вічного їх сна. 2) Уяви, що ти в країні Фантазія. Опиши її. У країні Фантазія все можливе. Там річки течуть угору, а дерева вкриті золотими листочками, що дзвенять, мов дзвоники. Небо там міняє колір щогодини: то рожеве, то смарагдове. Будинки виростають із казкових квітів, а замість доріг — веселки, якими можна ходити. Кожен мешканець уміє літати й вигадувати нові дива. У цій країні немає нудьги, бо мрія тут одразу стає правдою. Числівник як самостійна частина мови Сторінка 41 1. Що відбувається? Розкажи, у яких випадках тобі потрібно називати кількість предметів. Якими способами записують числа? На малюнку мишка й котик просять принести їм оладки. У мишки — висока стопка, а в котика — лише кілька оладок. Кількість предметів я називаю, коли щось рахую: гроші, дні до свята, кроки, сходинки, оцінки. Числа записують по-різному: цифрами (3), римськими цифрами (III), крапками (як на гральному кубику) і словами (три). Порахуй кількість оладок. Яку назву має частина мови, що називає кількість предметів? У мишки — понад п’ятнадцять оладок, а в котика — чотири. Частина мови, що називає кількість предметів, — числівник. Котрий оладок лежить зверху: перший, другий, третій…? Яку назву має частина мови, що називає порядок предметів при лічбі? Якщо лічити згори, зверху лежить перший оладок. Порядок предметів при лічбі теж називає числівник (перший, другий, третій відповідають на питання котрий?).
2. Запиши числівники в таблицю. Вісім, чотири, четвертий, восьма, дев’ять, шістнадцять, шістнадцята, сімнадцята, сорок, дев’яте, дев’яносто, сороко́вий, дев’яностий, сімнадцять. Порядок при лічбі (котрий? Кількість предметів (скільки?) котра? котре? котрі?) вісім, чотири, дев’ять, четвертий, восьма, шістнадцята, шістнадцять, сімнадцять, сорок, сімнадцята, дев’яте, сороковий, дев’яносто дев’яностий Запиши словосполучення з трьома числівниками за зразком. • чотири олівці — четвертий олівець (одн., ч. р.); • дев’ять яблук — дев’яте яблуко (одн., с. р.); • шістнадцять сторінок — шістнадцята сторінка (одн., ж. р.). У яких числівниках ти можеш визначити число і рід? Чим ці числівники відрізняються від прикметників? Число і рід можна визначити в порядкових числівниках (четвертий, восьма, дев’яте). Вони, як і прикметники, змінюються за родами, числами й відмінками. Та відрізняються тим, що називають не ознаку предмета, а порядок при лічбі й відповідають на питання котрий? котра? котре? Сторінка 42 3. Запиши словами інгредієнти для приготування оладок та їхню кількість. Обведи числівники. Дізнайся, за допомогою яких предметів і пристроїв можна виміряти потрібну кількість продуктів. Інгредієнти: • одна склянка борошна; • сто п’ятдесят мілілітрів кислого молока; • п’ятнадцять грамів цукру; • вісімдесят мілілітрів олії; • шістнадцять грамів розпушувача для тіста; • один кілограм яблук; • два яйця; • десять грамів солі.
Потрібну кількість продуктів можна виміряти за допомогою кухонних терезів (вагів), мірної склянки, мірного кухля та мірної ложки. Редагую. Оголошення Сьогодні, шістнадцятого дня п’ятниці у липні о чотирнадцятій секунді у їдальні будемо готувати оладки. Запрошуємо всіх! Тренерка з приготування оладок ОГОЛОШЕННЯ Сьогодні, у п’ятницю, шістнадцятого липня, о чотирнадцятій годині в їдальні будемо готувати оладки. Запрошуємо всіх! Тренерка з приготування оладок 4. Допиши текст, використовуючи малюнок. Шістнадцяте листопада — це День ґудзика. Вісімнадцяте лютого — День батарейки. П’ятнадцяте травня — День солом’яного бриля. Одинадцяте березня — День застеляння ліжка. Двадцять дев’яте жовтня — День довгих пістрявих шарфів. Про які незвичні свята знаєш ти? Я знаю такі незвичні свята: День усмішки, День морозива, День обіймів, День книги. 5. Знайди й запиши дати цікавих свят. • Перше квітня — День сміху. • Двадцять перше березня — Всесвітній день поезії. • Друге квітня — Міжнародний день дитячої книги. • Двадцяте листопада — Всесвітній день дитини. • Дев’яте вересня — Всесвітній день краси. Правопис числівників Сторінка 43 1. Запиши числівники, доповнюючи іменниками. Використовуй зразок. Скільки? Скількох? Скількома? два яблука двох яблук двома яблуками три олівці трьох олівців трьома олівцями
Скільки? Скількох? Скількома? чотири зошити чотирьох зошитів чотирма зошитами п’ять книжок п’яти книжок п’ятьма книжками шість стільців шести стільців шістьма стільцями сім днів семи днів сімома днями вісім кроків восьми кроків вісьмома кроками дев’ять зірок дев’яти зірок дев’ятьма зірками десять пальців десяти пальців десятьма пальцями Склади два речення із числівниками на вибір. • У парку росло п’ять дубів, а під ними лежало десять жолудів. • Дівчинка намалювала чотири квіти трьома кольоровими олівцями. Редагую. На столі лежав пенал із два ручками, три гумками, сім маркерами, десять олівцями й гострилкою з пластиковий цуценятком. На столі лежав пенал із двома ручками, трьома гумками, сімома маркерами, десятьма олівцями й гострилкою з пластиковим цуценятком. 2. Тема і головна думка. Час і місце подій. Проблема. Характеристика персонажів. Читаємо в особах. Переказуємо. Тема: про хлопчика Василька Моргайла, який вірив, що чорна кішка Пума приносить йому невдачі. Головна думка: успіх приносять не магічні числа, а знання й наполеглива праця. «Магічне число сім» допомогло лише тому, що змусило хлопчика повторити правило сім разів — тобто вивчити його. Час і місце подій: сучасне місто — двір, школа, квартира незнайомої жінки. Події тривають кілька днів. Проблема: Василько погано вчив правила (повторював лише один раз) і виправдовував свої двійки чорною кішкою, а не власною лінню. Характеристика персонажів: Василько — забобонний і лінькуватий, але кмітливий і здатний виправитися; незнайома жінка — мудра й
хитра, навчила хлопчика вчитися через «магію»; Олена Михайлівна — справедлива вчителька. Чи віриш ти в прикмети? А в магічні числа? Чому? Я не вірю в прикмети й магічні числа: успіх залежить від знань і праці, а не від чорної кішки чи числа. Про що ти дізнався / дізналася? Чому хлопчик вирішив, що йому перестало щастити, бо з’явилася Пума? Як ти гадаєш, що буде далі? Я дізнався, що після появи у дворі чорної кішки Пуми Василькові Моргайлу перестало щастити. Хлопчик вирішив так, бо повірив бабусиній прикметі: «перебіжить дорогу чорна кішка — чекай невдачі». Гадаю, Василько намагатиметься оминати кішку. Сторінка 44 Чому Василько намагався оминути кішку? Чому хлопчик отримав погану оцінку? Як ти гадаєш, що буде далі? Хлопчик намагався оминути кішку, бо боявся «зурочення». Погану оцінку отримав, бо не вивчив відмінки іменників — плутав родовий відмінок із називним. Гадаю, Василько попросить господиню кішки не випускати її. Сторінка 45 Із вивченням якої теми у Василька були проблеми? Знайди в тексті слова, що підтвердять твою думку. Чому Василько вирішив піти до незнайомої жінки? Про що він дізнався? Напиши, яку проблему порушено в оповіданні. У Василька були проблеми з темою «Відмінки іменників». Це підтверджують слова: «Знову ти не вивчив відмінки іменників», «І родовий відмінок із називним плутаю». До незнайомої жінки Василько пішов, щоб попросити не випускати чорну кішку, коли він іде до школи. Він дізнався про «магічне число» сім: правила треба повторювати сім разів. Проблема: Василько погано вчив правила (повторював лише один раз) і виправдовував свої двійки чорною кішкою, а не власною лінню. Сторінка 46 Намалюй смайли відповідно до почуттів хлопчика впродовж історії.
роздратований і сумний (через двійку) → наляканий (боявся кішки) → здивований (дізнався про «магічне число») → задоволений (отримав найвищу оцінку). Причина — наслідок. Поясни причини й наслідки дій хлопчика. • Причина дії 1: Василько вірив у прикмету, що чорна кішка приносить невдачу. Наслідок: тому він обходив Пуму десятою дорогою. • Дія 2 (ритуал і сім разів повторене правило) — це причина: повторивши правило сім разів, хлопчик його вивчив. • Наслідок дії 2: Василько добре знав правило, тому отримав найвищу оцінку (дія 3). Справжня причина гарної оцінки — не магія числа сім, а те, що хлопчик сім разів повторив, тобто вивчив правило. Склади план тексту, використовуючи слова в рамках. Перекажи текст за планом. План: 1) Пума зурочила. 2) Погана оцінка за правило. 3) Магічне число 7. 4) Найвища оцінка. Переказ. Коли у дворі з’явилася чорна кішка Пума, Василькові Моргайлу почало не щастити: вона перебігала йому дорогу, і хлопчик отримував погані оцінки. Якось Василько отримав двійку за правило про відмінки іменників і звинуватив у цьому кішку. Тоді він пішов до незнайомої жінки з третьої квартири. Та відкрила «таємницю»: коли чорна кішка перебіжить дорогу, треба тричі підстрибнути на правій нозі, тричі на лівій, проказати магічні слова й сім разів повторити правило, бо сім — магічне число. Наступного дня Василько так і зробив — і отримав найвищу оцінку. Та насправді допомогло не число, а те, що хлопчик сім разів повторив, тобто вивчив правило. Пишу для себе. 1) Чому Василько повірив у магічне число «сім»?
Василько повірив у магічне число «сім», бо дуже хотів позбутися невдач і повірив дорослій жінці, яка говорила таємниче й переконливо. А коли отримав найвищу оцінку, вирішив, що допомогло саме число. 2) Я вірю / не вірю в прикмети. Я не вірю в прикмети, бо успіх залежить від моїх знань і старань, а не від чорної кішки чи числа. 3) Чому для успішного навчання потрібно повторювати вивчене? Повторювати вивчене потрібно, щоб краще запам’ятати правила й не забувати їх. Що більше повторюєш, то впевненіше відповідаєш на уроці. 3. Утвори словосполучення іменників із числівниками за зразком. Сім, сімох, сімом, сімома, (у) сімох. Сьомий, сьомого, сьомому, сьомим, сьома, сьоме. Сім друзів, без сімох друзів, сімом друзям, із сімома друзями, у сімох друзях. Сьомий день, до сьомого дня, сьомому дню, сьомим днем, сьома година, сьоме місце. Правопис числівників 1. Розкажи, що ти можеш робити в цей час. Склади розклад справ на сьогодні, використовуючи записи в таблиці. Мій розклад справ на сьогодні: • О пів на восьму я прокидаюся й снідаю. • О дванадцятій годині я обідаю в школі. • О тринадцятій годині я повертаюся зі школи. • За чверть сімнадцята я повертаюся додому. • За чверть двадцята я вечеряю з родиною. • О пів на дев’яту я готуюся до сну. Сторінка 47 2. Прочитай і перекажи текст. Випиши числівники, додаючи іменники. Числівники з тексту (з іменниками): один годинник, два годинники, п’ять годинників, десять годинників, п’ятнадцять годинників, дві колби, одна хвилина, дві хвилини, п’ять хвилин, десять хвилин. Спиши три речення з однорідними членами. Склади схему речення.
• У світі є сонячні й водні, механічні й електронні, наручні й настільні годинники. Схема: О й О, О й О, О й О. • У нього немає циферблата, стрілок, коліщаток, гвинтиків. Схема: О, О, О, О. • Із верхньої колби в нижню пісок сипався впродовж однієї, двох, п’яти, десяти хвилин. Схема: О, О, О, О. 3. Прочитай і перекажи текст. Завдання на вибір. 1) Спиши другий абзац. Підкресли числівники. Кожна квітка розкриває свої пелюстки в різний час. О п’ятій годині ранку — шипшина. О шостій — кульбабка. О сьомій годині ранку — дзвоники й латаття, а о восьмій — чорнобривці. О дев’ятій — смілка, а о десятій — мати-й-мачуха. Усі ці числівники порядкові, відповідають на питання о котрій? (годині). 2) Намалюй квітковий годинник. Напиши, о котрій годині розкривається кожна квітка. • о п’ятій годині ранку — шипшина; • о шостій — кульбабка; • о сьомій — дзвоники й латаття; • о восьмій — чорнобривці; • о дев’ятій — смілка; • о десятій — мати-й-мачуха. Правопис числівників 11–20 Сторінка 48 1. Поясни правопис числівників. Запиши словосполучення числівників з іменниками. Склади речення з трьома числівниками. Правопис: у числівниках на -надцять пишемо одну букву «н» (одинадцять). Перед -надцять не пишемо м’якого знака: шістнадцять, сімнадцять, вісімнадцять. Словосполучення: • одинадцять акаунтів — одинадцятий акаунт; • дванадцять сайтів — дванадцятий сайт; • тринадцять блогів — тринадцятий блог; • чотирнадцять ніків — чотирнадцятий нік;
• п’ятнадцять чатів — п’ятнадцятий чат; • одинадцять ботів — одинадцятий бот. Речення: Мій брат веде дванадцятий блог про подорожі. У класному чаті вже п’ятнадцять учнів. Тринадцятий бот допомагає вивчати англійські слова. Розкажи про один із сайтів. Використовуй запитання. Хто створив сайт? З якою метою? Чим сайт може мене зацікавити? Чи хочу я щось зробити після читання новини про сайт? Чи справді мені це потрібно? Я розповім про Вікіпедію. Її створили Джиммі Вейлз і Ларрі Сенгер, щоб кожен міг безплатно знаходити знання й ділитися ними. Мене Вікіпедія цікавить, бо там є статті про тварин, міста й видатних людей. Прочитавши статтю, я хочу більше дізнатися про цікаву тему з книжок. Це мені справді потрібно для навчання, але інформацію варто перевіряти в інших джерелах. Запиши свою розповідь. Розповідь записано вище. 2. Прочитай текст. Випиши числівники, записуючи їх словами. Поясни їхній правопис. Числівники з тексту (словами): десять, двадцять сім, вісімнадцять, чотирнадцять, двадцять. Правопис: десять, двадцять — з м’яким знаком у кінці; вісімнадцять, чотирнадцять — одна буква «н» у -надцять, без м’якого знака перед ним (вісімнадцять); двадцять сім — пишемо окремо двома словами. Придумай нікнейм із числами від 11 до 20. Запиши за зразком. • Тарас12 — Тарас_дванадцять; • Оля17 — Оля_сімнадцять; • Денис20 — Денис_двадцять. Які нікнейми варто обрати для дистанційного навчання? Чому? Для дистанційного навчання варто обрати нікнейм зі своїм справжнім ім’ям і прізвищем, щоб учитель і однокласники знали,
хто ти. Смішні вигадані нікнейми більше підходять для ігор, а не для уроків. 3. Які особисті дані не можна оприлюднювати в інтернеті? Склади список. Розкажи про це однокласникам й однокласницям. В інтернеті не можна оприлюднювати: • домашню адресу; • номер телефону; • номер школи й клас; • паролі від акаунтів; • повні імена та прізвища батьків; • світлини, з яких видно, де ти живеш або навчаєшся; • дані банківської картки; • розклад дня (коли тебе немає вдома). Правопис числівників 40–90, 100 Сторінка 49 1. Прочитай числівники в різному темпі й із різною силою голосу. Запиши числівники, доповнюючи іменниками на вибір. П’ятдесят книжок, без п’ятдесяти учнів, з п’ятдесятьма олівцями. Шістдесят хвилин, без шістдесяти секунд, з шістдесятьма зошитами. Сімдесят метрів, до сімдесяти кілометрів, із сімдесятьма кроками. Вісімдесят гектарів, до вісімдесяти книжок, з вісімдесятьма деревами. 2. Факти й думки. Перевіряємо факти. Знайди в тексті неправдиву інформацію, яку подано за допомогою числівників. Поясни, як її перевірити. • У тексті є помилка: середня глибина не може бути більшою за максимальну. Сказано «середня глибина до п’ятдесяти метрів, максимальна — двадцять чотири метри» — це неможливо. Насправді максимальна глибина Синевіру — близько двадцяти чотирьох метрів, а середня значно менша. • Площу теж варто перевірити за довідником: Синевір — невелике гірське озеро (близько кількох гектарів), а не вісімдесят гектарів.
Перевірити ці числа можна за довідником, енциклопедією, картою чи на сайті національного парку «Синевир». Правдиві факти: Синевир — найбільше озеро українських Карпат; розташоване високо в горах; у народі його називають Морське Око. Говерла — найвища вершина українських Карпат і найвища точка України (2061 метр), а довжину дороги на вершину варто звірити з картою туристичних маршрутів. Що я знаю / умію? 1. Запиши по десять числівників, які відповідають на питання скільки і котрий. Скільки? (кількісні): один, два, три, чотири, п’ять, шість, сім, вісім, дев’ять, десять. Котрий? (порядкові): перший, другий, третій, четвертий, п’ятий, шостий, сьомий, восьмий, дев’ятий, десятий. 2. Запиши під диктовку числівники із завдання 1 на с. 48 і завдання 1 на с. 49. Одинадцять, одинадцятий, дванадцять, дванадцятий, тринадцять, тринадцятий, чотирнадцять, чотирнадцятий, п’ятнадцять, п’ятнадцятий. П’ятдесят, п’ятдесяти, п’ятдесятьма, шістдесят, шістдесяти, шістдесятьма, сімдесят, сімдесяти, сімдесятьма, вісімдесят, вісімдесяти, вісімдесятьма. Займенник як самостійна частина мови. Особові займенники Сторінка 50 1. Розглянь таблицю. Назви займенники. Чому їх назвали особовими? Особа Однина Множина 1-ша я ми 2-га ти ви 3-тя він, вона, воно вони Особовими ці займенники назвали тому, що вони вказують на особи: на того, хто говорить (я, ми), на того, до кого говорять (ти, ви), і на того, про кого говорять (він, вона, воно, вони).
Складіть і запишіть (у парі) діалог, уживаючи особові займенники. Визначте їх особу й число. — Що ти робиш увечері? (ти — 2 особа, однина) — Я малюю, а потім ми з братом гратимемо в шахи. (я — 1 особа, однина; ми — 1 особа, множина) — А вони прийдуть до вас? (вони — 3 особа, множина) — Так, він обіцяв. (він — 3 особа, однина) 2. Діти написали про себе два факти й один фейк. Чи можеш ти їх розрізнити? Чому? Напевно розрізнити факт і фейк не можна — це особиста інформація про дітей, якої ми не знаємо. Фейком, найімовірніше, є «Я не люблю дарувати подарунки», бо більшість дітей люблять дарувати. Спиши три речення на вибір. Визнач число й особу займенників. • Я часто не дочитую книжки. (я — 1 особа, однина) • Бабуся спекла для мене пиріг. (мене — 1 особа, однина) • Сестра любить малювати зі мною. (мною — 1 особа, однина) Запиши про себе три факти й один фейк. Обведи займенник я. Попроси друзів назвати фейк. • Я люблю читати пригодницькі книжки. • Я вмію кататися на велосипеді. • Я маю молодшого брата. • Я боюся лоскоту. (фейк) Сторінка 51 3. Прочитай. Як ти гадаєш, хто може про себе так говорити? Чому? Так про себе говорить хвалькувата, самозакохана людина, яка вихваляється й вважає себе кращою за всіх. Поясни значення виділених слів. Коли вживають ці слова? Значення слів: найпопулярніший — той, кого найбільше знають і люблять; мегакрутий, суперкрута — дуже класний, найкращий (розмовні, перебільшені слова); найкрасивіша — гарніша за всіх; найдовші — довші за всі інші. Ці слова вживають, коли когось дуже хвалять або коли людина хизується. Спиши, замінюючи займенник першої особи однини іншим особовим займенником. Як змінився текст? Чому?
Заміна займенника я на він/вона: • Він найпопулярніший у класі! З ним усі хочуть дружити! Він мегакрутий! • Вона найкрасивіша! У неї найдовші вії! Вона суперкрута! Текст змінився: він став розповіддю про іншу людину (погляд збоку), а не хвастощами. Звучить уже не так зухвало. 4. Прочитай анотацію до повісті А. Аудгíльд Су́льберґ «Хто проти суперкрутих?». Випиши словосполучення з особовими займенниками. Обведи їх. Словосполучення з особовими займенниками: • на неї поглядають; • їй доведеться; • її вірний друг; • нам знаходити; • їх не втрачати; • тобі сподобається. 5. Напиши переказ анотації своїми словами від імені першої чи другої особи. Обведи займенники. Від 1 особи. Я , Анне Беа, дванадцятирічна дівчинка, вважаю себе негарною. У школі на мене поглядають співчутливо, а кілька суперкрутих однокласниць глузують із мене . Мені доведеться подолати власні страхи. Мій вірний друг Нільс допомагає мені . Разом із «непомітними» однокласниками я створюю гурт «Темна конячка» — і ми перемагаємо в Конкурсі талантів. 6. Запиши прикметники в порядку зростання якості, додаючи різні особові займенники. Красивий, найкрасивіший, красивіший; популярний, найпопулярніший, популярніший; довший, довгий, найдовший. • я красивий — ти красивіший — він найкрасивіший; • ми популярні — ви популярніші — вони найпопулярніші; • я довгий — ти довший — він найдовший.
Відмінювання особових займенників Сторінка 52 1. Розглянь таблицю відмінювання займенників на фо́рзаці. Порівняй займенники. У яких відмінках форми займенників збігаються? Форми особових займенників збігаються в родовому та знахідному відмінках: мене — мене, тебе — тебе, його — його, її — її, нас — нас, вас — вас, їх — їх. 2. Діти записували займенники. Визнач, хто правильно виконав завдання. Запиши правильно. Правильно виконав завдання той, хто записав 1 особу множини: ми, нами, нас, нам — тут усі форми належать займеннику ми. В інших записах є помилки. Правильно: • 1 особа однини: я, мене, мені, мною (зайве нами — це 1 особа множини); • 2 особа однини: ти, тебе, тобі, тобою (зайве мене — це 1 особа однини); • 3 особа множини: вони, їх, їм, ними, них (зайві ним, нього — це 3 особа однини він). 3. Утвори словосполучення займенників із дієсловами. Визнач особу, число, відмінок займенників. • Слухати (кого? — Зн. в.): мене, нас, тебе, вас, його, її, його, їх. • Відповідати (кому? — Д. в.): мені, нам, тобі, вам, йому, їй, йому, їм. • Захоплюватися (ким? — Ор. в.): мною, нами, тобою, вами, ним, нею, ним, ними. • Окуляри (на кому? — М. в.): на мені, на нас, на тобі, на вас, на ньому, на ній, на ньому, на них. Склади речення з двома словосполученнями (на вибір). Я з радістю відповідаю вам. Усі захоплюються нею. 4. Запиши займенники парами. Визнач особу та число займенників. Мене, тобою, нами, вас, мною, вам, тебе, нас, вами, тобі. • мене — я (1 ос., одн.); • тобою — ти (2 ос., одн.);
• нами — ми (1 ос., мн.); • вас — ви (2 ос., мн.); • мною — я (1 ос., одн.); • вам — ви (2 ос., мн.); • тебе — ти (2 ос., одн.); • нас — ми (1 ос., мн.); • вами — ви (2 ос., мн.); • тобі — ти (2 ос., одн.). Сторінка 53 5. Прочитай інтерв’ю з авторкою повісті «Хто проти суперкрутих?» А. Аудгíльд Су́льберґ. Що ти дізнався / дізналася про цю повість? Про що ти дізнався / дізналася з інтерв’ю? З інтерв’ю я дізнався про повість таке: • Головна героїня — дівчинка з альбінізмом; авторка хотіла, щоб героїня чимось вирізнялася. • Альбінізм — дуже рідкісна хвороба: у селі, де виросла авторка, із 600 мешканців лише 5–6 мали альбінізм. • Нільс — зразок найкращого друга, дещо ідеальний; такий друг — мрія. • Авторка хотіла б, щоб у кожної дитини був такий товариш. Придумайте в парі три запитання для інтерв’ю про вашу улюблену книжку. Розподіліть ролі журналіста / журналістки й письменника / письменниці. Змоделюйте інтерв’ю. Три запитання для інтерв’ю про улюблену книжку: • Чому ти обрав / обрала саме цю книжку? • Хто твій улюблений герой і чому? • Чого навчила тебе ця книжка? 6. Спиши виділені речення. Визнач особу, число, відмінок займенників. Використовуй таблицю відмінювання на фо́рзаці. • Я хотіла, щоб головна героїня чимось вирізнялася. (я — 1 ос., одн., Н. в.) • Мені здалося, що це дівчинка з альбінізмом. (мені — 1 ос., одн., Д. в.)
• Для мене Нільс — зразок найкращого друга. (мене — 1 ос., одн., Р. в.) • Ти читаєш книгу й розумієш, що Нільс — фантастичний. (ти — 2 ос., одн., Н. в.) • Як тобі здається, чи існує Нільс у реальному житті? (тобі — 2 ос., одн., Д. в.) Редагую. Анне була розумною дівчинкою. Анне прагнула утвердитися як співачка. Анне не хотіла, щоб її цькували. З Анне дружив Нільс. Нільс підтримував Анне та допомагав Анне. Анне була розумною дівчинкою. Вона прагнула утвердитися як співачка. Дівчинка не хотіла, щоб її цькували. З нею дружив Нільс. Він підтримував її та допомагав їй. Правопис займенників Сторінка 54 1. Спиши, розкриваючи дужки. Визнач особу, число, відмінок займенників. • Розповісти (про кого? — Зн. в.): про мене (1 ос., одн.), про нас (1 ос., мн.), про тебе (2 ос., одн.), про вас (2 ос., мн.). • Працювати (з ким? — Ор. в.): зі мною (1 ос., одн.), з нами (1 ос., мн.), з тобою (2 ос., одн.), з вами (2 ос., мн.). • Взуття (на кому? — М. в.): на мені (1 ос., одн.), на нас (1 ос., мн.), на тобі (2 ос., одн.), на вас (2 ос., мн.). 2. Запиши, розкриваючи дужки. Чому займенники вжито в різних формах? Визнач особу, число, відмінок, рід займенників. • просити її (Зн. в.) — просити для неї (Р. в.) — 3 ос., одн., ж. р.; • подарувати його (Зн. в.) — подарувати за нього (Зн. в.) — 3 ос., одн., ч. р.; • садити його (Зн. в.) — садити біля нього (Р. в.) — 3 ос., одн., с. р.; • брати їх (Зн. в.) — брати до них (Р. в.) — 3 ос., мн. Займенники вжито в різних формах тому, що вони стоять у різних відмінках. А особові займенники 3 особи після прийменника змінюють форму: її → неї, його → нього, їх → них.
3. Тема й головна думка. Проблема. Характеристика персонажів. Читаємо в особах. Проєкт. Тема: про дівчинку Анне Беа з альбінізмом, яку цькують у класі суперкруті однокласниці на чолі з Теєю. Головна думка: цькування — ганебна й жорстока поведінка; до кожної людини треба ставитися з повагою, а справжню підтримку дає вірний друг. Проблема: булінг (цькування) у школі. Характеристика персонажів: • Анне Беа — добра, чутлива, невпевнена в собі дівчинка, яку ображають. • Нільс — вірний друг Анне, спокійний і підтримує її («Не зважай на них»). • Тея — зухвала, пихата й владна; принижує однокласників і любить бути в центрі уваги. Проєкт: створити разом із класом плакат «Ні цькуванню!» з правилами дружнього спілкування. Чи були у твоєму житті ситуації, коли ти бачив цькування однолітків? Що ти відчував / відчувала при цьому? Що ти зробив / зробила? Так, якось я бачив, як старші хлопці насміхалися з першокласника. Мені було неприємно й шкода малого. Я став поруч із ним і покликав учительку. Сторінка 55 Від чийого імені ведеться розповідь? Знайди рядки, які доводять твоє припущення. Про що ти дізнався / дізналася? Як ти гадаєш, що буде далі? Розповідь ведеться від імені Анне Беа (1 особа — «я навіть очі не встигла зажмурити», «я низько схилилася над партою»). Я дізнався, що Тея грубо глузує з Анне, а Роня і Ширін її підтримують; Нільс завжди працює з Анне в одній групі й заступається за неї. Тея збирається взяти участь у Конкурсі талантів. Гадаю, Анне теж захоче показати свій талант.
Сторінка 56 Розкажи, що ти дізнався / дізналася про Анне Беа та її однокласників / однокласниць. Як ти гадаєш, що буде далі? Анне Беа носить окуляри й сидить за першою партою, вона тиха й чутлива. Її вірний друг Нільс завжди поруч. Тея — найкрутіша й зухвала дівчина класу, з нею погоджуються навіть ті, хто не хоче з нею дружити. Торік Тея на конкурсі посіла лише п’яте місце й вирішила його бойкотувати, а тепер співатиме з популярним гуртом «Фьокк Йостін». Гадаю, Анне з Нільсом теж підготують свій номер. Сторінка 57 Що ти відчуваєш? Чому? Мені шкода Анне, бо її ображають, і неприємно читати грубі слова Теї. Я радію, що в Анне є вірний друг Нільс. Випиши виділені сполучення слів. Поясни їхнє значення. Обведи фразеологізми. З якою метою вживає авторка ці сполучення слів? • правда вуха ріже — неприємно чути правду; • як зашморг на шиї — щось гнітюче, нестерпне; • попсує вона тобі крові — завдасть прикрощів, дошкулятиме; • непробивна, мов кремінь — тверда, сувора, її не вмовиш; • голос протинає стіни, пронизує до кісток — дуже гучний, пронизливий; • ледь не впала зі стільця — дуже здивувалася. Обведено фразеологізми. Авторка вживає ці сполучення слів, щоб образно й виразно передати почуття героїні та характери персонажів. Які слова Теа свідчать про її зневагу до однокласників? Прочитай її фрази й подумай, як їх змінити, щоб не ображати інших. Слова Теї, що свідчать про зневагу: «ти що, оглухла?!», «Якщо правда вуха ріже, то це твої проблеми, не наші!», «А я знову найкраща!». Щоб не ображати інших, ці фрази варто замінити ввічливими: «Послухай, будь ласка», «У кожного свій талант».
Як ти гадаєш, чи наважиться Анне Беа взяти участь у конкурсі? Наведи аргументи з тексту. Гадаю, так. Конкурс відкритий для всіх, хто забажає долучитися, а Нільс завжди підтримує Анне («Не зважай на них»). До того ж з анотації (с. 51) ми знаємо, що Анне разом із «непомітними» однокласниками створить гурт «Темна конячка» й переможе в Конкурсі талантів. Чому цькування однолітків — це гане́бна поведінка? Що б ти сказав / сказала тим, хто ображає інших? Цькування — ганебна поведінка, бо воно принижує й ранить людину, робить її нещасною, адже кожен має право на повагу. Тим, хто ображає інших, я б сказав: «Уяви себе на місці того, кого ображаєш. Доброта й повага — ознака сильної людини». 4. Прочитай текст «Хто проти суперкрутих», замінюючи всі займенники іменниками. Порівняй текст із займенниками й без них. Наприклад: «Анне Беа низько схилилася над партою. Очі Анне за скельцями окулярів дуже пекли. Роня і Ширін зайшлися глузливим реготом… — Не зважай на Роню і Ширін, — сказав Нільс. Анне й Нільс завжди працюють в одній групі. Анне скоса глянула на Нільса». Без займенників у тексті багато повторів тих самих імен, його важко й нудно читати. Займенники допомагають уникнути повторів, і текст звучить природно. 5. Знайди в тексті «Хто проти суперкрутих» три речення із займенниками. Спиши їх, замінюючи займенники іменниками. • Я низько схилилася над партою. → Анне низько схилилася над партою. • «Не зважай на них», — сказав Нільс. → «Не зважай на однокласниць», — сказав Нільс. • Я скоса глянула на нього. → Анне скоса глянула на Нільса. Пишу для себе. 1) Чому важливо ставитися до всіх із повагою?
Ставитися до всіх із повагою важливо, бо кожна людина має почуття й гідність. Повага створює дружню атмосферу, а зневага ранить і робить людей ворогами. 2) Чи можна дружити з усіма в класі? Дружити з усіма в класі необов’язково, але поважати й бути доброзичливим можна до кожного. Дружба виникає за спільними інтересами, проте ображати чи грубіянити не можна нікому. 6. Склади словосполучення за зразком. Визнач особу, число, відмінок займенників. • гратися з тобою (2 ос., одн., Ор. в.); • говорити про нас (1 ос., мн., Зн. в.); • відійти від нього (3 ос., одн., ч. р., Р. в.); • знайти у них (у кого? — 3 ос., мн., Р. в.); • пролітати над нею (3 ос., одн., ж. р., Ор. в.). • підійти до мене (1 ос., одн., Р. в.); • стояти біля вас (2 ос., мн., Р. в.). Редагую. У ми буде конкурс талантів. У я є хист до співів, а у моєї подруга до музики. Ми з вона приготуємо музичний номер. Андрій і Сергій покажуть фокуси. У вони цікавий номер. З вони виступатиме кіт. У він дивна кличка Равлик. У нас буде конкурс талантів. У мене є хист до співів, а у моєї подруги — до музики. Ми з нею приготуємо музичний номер. Андрій і Сергій покажуть фокуси. У них цікавий номер. З ними виступатиме кіт. У нього дивна кличка Равлик. Правопис займенників Сторінка 58 1. Добери речення до малюнків. Яким реченням можна підписати всі малюнки? Чому? Усі малюнки можна підписати реченням «Він надуває.», бо займенник він лише вказує на предмет, не називаючи його, тож підходить і до хлопчика, і до вітру, і до насоса. До якої частини мови належить виділене слово? У чому особливість займенника як частини мови?
Виділене слово він — займенник. Особливість займенника в тому, що він вказує на предмет, ознаку чи кількість, але не називає їх. Підкресли головні члени кожного речення. Якою частиною мови є підмет? Він надуває кульку. Він надуває вітрила. Він надуває колесо. Він надуває. Підмет виражений займенником. 2. Спиши. Визнач головні члени речення. Визнач особу, число, відмінок займенників. • Я низько схилилася над партою. (я — 1 ос., одн., Н. в.) • Ми завжди працюємо з Нільсом в одній групі. (ми — 1 ос., мн., Н. в.) • Чи знаєте ви про конкурс талантів? (ви — 2 ос., мн., Н. в.) • Чи співаєш ти в музичному гурті? (ти — 2 ос., одн., Н. в.) Усі займенники-підмети стоять у називному відмінку. 3. Спиши, дописуючи займенники, якими можна замінити іменники. • побачив ведмедя (його) — Зн. в. (кого?); • милувався природою (нею) — Ор. в. (чим?); • зробив із глини (з неї) — Р. в. (з чого?); • зустрів друга (його) — Зн. в. (кого?); • гуляв із песиком (з ним) — Ор. в. (з ким?); • розповіла бабусі (їй) — Д. в. (кому?); • довіряю вчительці (їй) — Д. в. (кому?); • мрію про хом’яка (про нього) — Зн. в. (про кого?); • дружу з дідусем (з ним) — Ор. в. (з ким?). Сторінка 59 4. Прочитай. Про кого йдеться в текстах? Спиши один із текстів на вибір. Замінюй займенники іменниками там, де потрібно. Про кого йдеться: 1 — крокодил; 2 — ящірка; 3 — курча (курчатко). Списано текст 3 (із заміною займенників іменниками): Курча маленьке, жовтеньке й пухнасте. Воно живе з куркою та півником у курнику. У курчати маленькі оченятка — як намистинки.
Редагую. У мене живе хом’як. У хом’яка руда пухнаста шубка. Хом’як любить гризти моркву яблуко кукурудзу. Я граюся з хом’яком щодня. У мене живе хом’як. У нього руда пухнаста шубка. Він любить гризти моркву, яблуко, кукурудзу. Я граюся з ним щодня. 5. Прочитай речення. Чи зрозумів / зрозуміла ти зміст речень? Чому? Як відредагувати речення, щоб його зміст був зрозумілим? Зміст другого речення незрозумілий: не ясно, про кого «про неї» — у тексті немає іменника, на який вказує цей займенник. Щоб стало зрозуміло, треба назвати, про кого йдеться, наприклад: Вони розповідали про подорож. Назви́ займенники. Розкажи про них. Займенники: • нас — початкова форма ми, 1 особа, множина, Р. в. (до кого? — до нас); • вони — 3 особа, множина, Н. в. (хто? — вони), у реченні підмет; • неї — початкова форма вона, 3 особа, однина, Р. в. (про кого? — про неї). 6. Спиши один із текстів із завдання 4, використовуючи й займенники, й іменники. Текст про крокодила (з займенниками й іменниками): Крокодил живе в теплих річках. У нього довге тіло, вкрите міцною зеленою шкірою, і довжелезний хвіст. Ним крокодил може бити по воді, відлякуючи ворогів. У хижака довга паща з гострими зубами й великі очі, які видно над водою. Редагую. Лисиця вивела лисенят на полювання. Вони побачили курку. Вони були голодні. Вона була смачною. Вони полювали на неї. Але вона втекла. Лисиця вивела лисенят на полювання. Лисенята побачили курку. Вони були голодні. Курка була апетитною. Лисенята полювали на неї. Але курка втекла.
Розвиток мовлення. Новина Сторінка 60 Уяви, що тобі потрібно написати повідомлення в рядок новин. Подумай, про яку подію, що сталася нещодавно, ти можеш написати. Новина має бути свіжою та цікавою для твоїх читачів. Я напишу про те, як учні нашого класу висадили на шкільному подвір’ї молоді клени. Запиши факти за принципом оберненої піраміди. • Що саме сталося? — Висадили двадцять молодих кленів. • Хто головний герой цієї новини? — Учні 4 класу нашої школи. • Коли це відбулося? — Учора. • Де це сталося? — На шкільному подвір’ї. • Як сталося, що це відбулося? — Дерева привезли з розсадника, а ями допомогли викопати батьки. • Чому це сталося? — Щоб навесні подвір’я зазеленіло. Запиши текст новини. Спочатку пиши головне. Потім важливе, а найменш важливе — наприкінці. Учора учні 4 класу нашої школи висадили на подвір’ї двадцять молодих кленів. Дерева привезли з розсадника, а ями допомогли викопати батьки. Кожен клас тепер доглядатиме за «своїм» деревом. Діти раді, що навесні подвір’я зазеленіє. Директорка пообіцяла поставити біля нової алеї лавки. Придумай цікаву назву, що приверне увагу. Нове життя шкільного подвір’я Придумай, який малюнок / фото були б доречні. До новини доречне фото, на якому учні саджають молоді клени на шкільному подвір’ї. Оприлюдни новину в класі чи в блозі класу. Готову новину можна прочитати однокласникам уголос або розмістити в класному блозі, щоб про подію дізналися всі читачі.
Що я знаю / умію? 1. Запиши особові займенники. Визнач особу, число, відмінок, рід. • ти — поч. форма ти, 2 ос., одн., Н. в.; • ми — поч. форма ми, 1 ос., мн., Н. в.; • тебе — поч. форма ти, 2 ос., одн., Р. в.; • її — поч. форма вона, 3 ос., одн., ж. р., Зн. в.; • вона — поч. форма вона, 3 ос., одн., ж. р., Н. в.; • я — поч. форма я, 1 ос., одн., Н. в.; • йому — поч. форма він, 3 ос., одн., ч. р., Д. в.; • він — поч. форма він, 3 ос., одн., ч. р., Н. в. Сторінка письменника. Тарас Шевченко Сторінка 61 1. Прочитай. Поясни виділені слова. Запиши їх списком за абеткою. Значення виділених слів: • гравер — той, хто вирізьблює зображення на металі чи дереві; • драматург — той, хто пише п’єси для театру; • живописець — художник, який малює фарбами; • поет — той, хто пише вірші; • прозаїк — письменник, який пише прозу (оповідання, повісті). За абеткою: гравер, драматург, живописець, поет, прозаїк. Що ти дізнався / дізналася про Тараса Шевченка? • Тарас Григорович Шевченко — видатний український поет, а також гравер, живописець, прозаїк і драматург. • Народився понад 200 років тому в селі Моринці (тепер Черкаська область), був третьою з семи дітей; усі в його родині вміли читати й писати. • Навчався в академії мистецтв і дістав звання академіка гравірування. • У 26 років було надруковано збірку його поезій «Кобзар». • Найбільшою мрією поета була щаслива Україна, де панує справедливість. Розглянь інфографіку. Склади 5 запитань і постав їх однокласникам і однокласницям. 1) Якого року народився Тарас Шевченко? 2) У якому році він став вільним, перестав бути кріпаком?
3) Коли було надруковано «Кобзар»? 4) Що сталося з поетом 1847 року? 5) Якого року Шевченко отримав звістку про волю? Сторінка 62 2. Поезія. Балада «Причи́нна». Уривок. Пейзаж у художніх творах. Художні засоби. Пейзаж в уривку — опис бурхливої ночі на Дніпрі: сердитий вітер, високі хвилі, схилені верби, блідий місяць у хмарах. Він передає тривожний настрій. Художні засоби: порівняння (місяць, неначе човен), епітети (Дніпр широкий, сердитий вітер, блідний місяць), уособлення (Дніпр реве та стогне). Що ти відчуваєш? Що уявляєш? Я відчуваю тривогу й напругу; уявляю буряну ніч на Дніпрі: вітер, високі хвилі, темряву. Прочитай тільки дієслова. Поясни їхнє значення. Як дієслова допомагають створити настрій у читача / читачки? Дієслова з вірша: реве, стогне, завива, гне, підійма, виглядав, виринав, потопав, не співали, не гомонів, перекликались, скрипів. Вони передають рух, звуки й силу бурі та створюють тривожний, неспокійний настрій — усе навколо ніби живе й бунтує. Прочитай вірш спочатку повільно, чітко, а потім швидше. Чи вдало підібрані слова за звучанням? Чому? Слова підібрані вдало: повтори звуків (реве, стогне, виринав, потопав) наче передають шум вітру й хвиль — це звукопис. Які слова допомагають уявити Дніпро живою істотою? Чому? Дніпро уявляємо живою істотою завдяки словам реве, стогне — так зазвичай говорять про живих. Із чим автор порівнює місяць? Чому? Місяць автор порівнює з човном («неначе човен в синім морі, то виринав, то потопав»), бо місяць то ховався за хмари, то з’являвся — наче човен на хвилях. 3. Запиши вірш реченнями за зразком. Порівняй уривок поезії і свій текст. Дніпро реве і стогне. Вітер завиває, гне високі верби, горами підіймає хвилю. Блідий місяць де-не-де виглядав із хмари, наче
човен у морі то виринав, то потопав. Ще треті півні не співали, ніхто ніде не гомонів. Сичі в гаю перекликались, та ясен раз у раз скрипів. Порівняння: у вірші слова звучать мелодійно, з римою й ритмом; у реченнях прозою зміст той самий, але зникають рима, ритм і урочистість. 4. Знайди й прослухай кілька варіантів пісні «Реве та стогне Дніпр широкий». Порівняй вірш і пісні́. Вірш «Реве та стогне Дніпр широкий» поклали на музику, і він став відомою піснею. У вірші ми лише читаємо слова, а в пісні їх співають під мелодію, що підсилює урочистий і трохи тривожний настрій. Різні виконавці співають її по-різному: повільніше або швидше, хором чи соло. Завдання на вибір. 1) Намалюй ілюстрацію і підпиши все, що зображено, рядками вірша. На ілюстрації можна зобразити широкий Дніпро в бурю, схилені вітром верби й блідий місяць за хмарами, а підписи зробити рядками вірша: «Реве та стогне Дніпр широкий», «Сердитий вітер завива», «Додолу верби гне високі». (Малюнок виконується від руки.) 2) Вивчи уривок поезії напам’ять. Уривок вивчено напам’ять. 3) Напиши текст-опис / вірш про річку, озеро, море. Текст-опис «Тихе озеро». Рано-вранці озеро спить у легкому тумані. Його вода гладенька, мов дзеркало, і в ній віддзеркалюється небо. Лагідний вітерець ледь торкається поверхні, і по воді біжать дрібні брижі. Над озером кружляють чайки, а біля берега тихо шепочуть очерети. Дієслово як самостійна частина мови Сторінка 63 1. Розділи дієслова на групи: фізичні дії, процес мислення, почуття, спілкування, сприймання чогось органами чуття. • Фізичні дії: писати, іти. • Процес мислення: думати.
• Почуття: любити, сумувати, червоніти. • Спілкування: говорити. • Сприймання органами чуття: нюхати. Утвори й запиши словосполучення дієслів з іменниками. писати листа, іти стежкою, думати про канікули, любити маму, сумувати за домом, червоніти від сорому, говорити з другом, нюхати квітку. 2. Утвори пари дієслів-антонімів і запиши їх у таблицю. Яке дієслово залишилося без пари? Чому? Склади з ним речення. Темніє, біліє, нявчить, мовчить, кричить, гірчить, солодить, духмяні́є, смердить, чорніє, пече, світліє, холоди́ть. Орган чуття Пари антонімів бачу темніє — світліє; біліє — чорніє чую мовчить — кричить нюхаю духмяніє — смердить смакую гірчить — солодить доторкаюся пече — холодить Без пари залишилося дієслово нявчить (чую), бо серед поданих дієслів немає до нього антоніма. Речення: Голодне кошеня жалібно нявчить біля дверей. 3. Визнач, до якої частини мови належать слова. Біг, бігти, стрибок, стрибати, спів, співати. • біг — іменник (що?); • бігти — дієслово (що робити?); • стрибок — іменник (що?); • стрибати — дієслово (що робити?); • спів — іменник (що?); • співати — дієслово (що робити?). Прочитай висловлювання учнів. З ким ти погодишся? Чому? Я погоджуюся з тим, хто сказав, що біг і спів — іменники, бо вони відповідають на питання що? і називають дію як предмет. Дієслова — бігти, співати (що робити?). Як розрізнити дієслово й іменник, який називає дію?
Щоб розрізнити дієслово й іменник, який називає дію, треба поставити питання: дієслово відповідає на що робити? що зробити? (бігти, співати) і означає саму дію, а іменник — на що? (біг, спів) і називає дію як предмет. 4. Допиши до слів споріднені дієслова. Познач корінь. Молотьба́, боротьба́, смак, вибір, сміх, червоний, синій. • молотьба — молотити; • боротьба — боротися; • смак — смакувати; • вибір — вибирати; • сміх — сміятися; • червоний — червоніти; • синій — синіти. Сторінка 64 Редагую. Заміни виділені слова дієсловами. Підкресли головні члени речення. На перерва сміх Соломійка і Марічка. Назар і Тарас червоний від сорому. На дерева зелений листя. У небо білий місяць. На перерві сміються Соломійка і Марічка. Назар і Тарас червоніють від сорому. На деревах зеленіє листя. У небі біліє місяць. 5. Порівняй, як діти описали ранок за допомогою іменників і дієслів. Перша дитина описала ранок лише іменниками — вони називають предмети, і опис схожий на перелік. Друга — лише дієсловами: вони показують, що відбувається, і опис стає живим, у русі. Напиши про ранок, поєднуючи за змістом іменники й дієслова на вибір. Познач головні члени речення. Ранок прокидається. Сонце сходить і сяє. Небо світлішає. Чай кипить, а пиріг смакує. 6. Випиши з улюбленої книжки 4 речення. Обведи дієслова. • Лисичка побігла до нори. • Сонце зійшло над лісом.
• Діти весело гралися надворі. • Бабуся спекла смачний пиріг. Неозначена форма дієслова 1. Підпиши малюнки дієсловами з довідки. Яке дієслово ти не вибрав / не вибрала? Чому? Підписи до малюнків (за часом дії): • малювала — минулий час; • малює — теперішній час; • буде малювати — майбутній час. Не вибрали дієслово малювати, бо це неозначена форма — вона не вказує на час дії, тож не підходить до малюнка, де видно, коли відбувається дія. Сторінка 65 2. Запиши дієслова в початковій формі. Приніс, частували, заздритиме, сумує, попросимо. Визнач основу дієслів у неозначеній формі. Для цього спочатку познач суфікс -ти-, решта частини слова — основа. • принести; • частувати; • заздрити; • сумувати; • попросити. 3. Розбери дієслова за будовою. Біліти, говорити, читати, розмовляти, писати, малювати. • біліти; • говорити; • читати; • розмовляти; • писати; • малювати.
4. Випиши з улюбленої книжки 10 дієслів за абеткою, ставлячи їх у початкову форму. Розбери ці слова за будовою. • бачити; • вибігати; • говорити; • летіти; • малювати; • писати; • радіти; • сидіти; • читати; • шукати. Сторінка 66 5. Тема і головна думка. Місце і час подій. Проблема. Характеристика персонажів. Читаємо в особах. Переказуємо. Тема: про хлопчика Ярика, який мріяв про жувальну гумку й заздрив однокласникові. Головна думка: не варто заздрити чужому й зневажати інших; справжня радість — коли можеш поділитися з друзями. Спочатку Ярик хотів усім відмовити, а зрештою сам частуватиме друзів. Місце та час подій: школа й домівка Ярика; події відбуваються кілька десятиліть тому (приблизно сорок років тому), коли жувальна гумка була рідкістю, і тривають кілька днів, поки тітка їздила до Німеччини. Проблема: заздрість, жадібність і бажання помститися тим, хто не ділився. Характеристика персонажів: • Ярик — тихий і скромний, але заздрісний хлопчик; ображений відмовою, мріє про жуйку; зрештою має нагоду стати щедрим. • Ігор Дмитруха — хвалькуватий і жадібний; частував не всіх, а Ярику грубо відмовив.
• Тітка Любочка — добра й турботлива, хоч і забудькувата (забула гумку в електричці); привезла «цукертюте» з цукерками. Переказ. Ігор Дмитруха приносив у школу жувальну гумку й частував нею лише декого, а Ярикові відмовив. Ярик дуже образився й попросив тітку Любочку привезти гумку з Німеччини. Він уявляв, як прийде з гумкою до класу й сам відмовить Ігореві. Та тітка забула гумку в електричці, а натомість подарувала «цукертюте» — торбу для цукерок — і насипала в неї чотири кілограми цукерок, щоб Ярик почастував друзів. Чи бували у твоєму житті випадки, коли ти щось просив / просила, а тобі відмовили? Що ти відчував / відчувала? Так, якось я попросив у друга пограти його новою грою, а він відмовив. Мені стало прикро й образливо, але згодом я заспокоївся. Про що ти дізнався / дізналася? Чому жуйка була настільки цінною? Дізнайся про життя дітей сорок років тому. Знайди слова, які описують почуття Ярика. Чи може зараз трапитися така ситуація? Чому? Як ти гадаєш, що буде далі? Я дізнався, що Ігор Дмитруха приносив у школу жуйку й частував нею не всіх, а Ярикові відмовив. Жуйка була цінною, бо сорок років тому в нас її майже не продавали, особливо закордонну, — це були рідкісні ласощі. Тоді діти мали значно менше солодощів та іграшок, ніж тепер. Почуття Ярика описують слова: заздрив потай, як хотілося, наче ошпарило. Зараз така ситуація може трапитися з іншою річчю — новою іграшкою чи гаджетом, бо заздрість і образа бувають і тепер. Гадаю, Ярик спробує дістати жуйку. Сторінка 67 Про що ти дізнався / дізналася? Чи змінилися почуття хлопчика? Знайди слова, які описують почуття. Як ти гадаєш, що буде далі? Я дізнався, що тітка Любочка забула гумку в електричці, а натомість подарувала «цукертюте» з цукерками. Почуття хлопчика змінилися: спочатку він тішився, уявляючи, як усіх провчить (уявляв, як це буде здорово, дивився переможно і зверхньо), потім завмер від недоброго передчуття, йому стало так гірко, наче
всередину накидали полину, сльози закапали з очей, а наприкінці він лише зітхнув. Гадаю, Ярик понесе цукерки в школу й почастує друзів. Сторінка 68 Текст для мене. Чи нагадує тобі ця історія випадок із твого життя? Так, мені теж колись дуже хотілося мати те, що було в однокласника, і було прикро, коли зі мною не поділилися. Текст для тексту. Чи читав / читала ти щось про проблему, описану в оповіданні? Про заздрість, образу й уміння ділитися пишуть у багатьох дитячих книжках і казках. Текст для світу. Як в інших країнах святкують початок навчального року? У різних країнах початок навчального року святкують по-різному. У Німеччині дітям дарують «цукертюте» — паперовий ріг із цукерками й дрібничками в перший шкільний день. 6. Випиши з тексту виділені дієслова в початковій формі. Познач ти-. • приносити (приносив); • частувати (частував); • заздрити (заздрив); • уявляти (уявляв); • бігати (бігайте); • прийти (прийде); • приїхати (приїхала); • закліпати (закліпала); • купити (купила); • дарувати (дарують); • почати (почала); • почастувати (почастуєш). Пишу для себе. 1) Чи буває, що я комусь заздрю?
Інколи буває, що я комусь заздрю — наприклад, новій іграшці друга. Але я намагаюся радіти за інших і пам’ятати, що в мене теж є багато хорошого. 2) Що робити, коли мені відмовили? Коли мені відмовили, не варто ображатися чи сваритися. Можна спокійно прийняти відмову, чемно попросити іншим разом або зробити те, що хочу, самостійно. Дієслова, які позначають незавершену та завершену дії 1. Порівняй пари дієслів. Чим вони схожі? Чим відрізняються? Схожі: ці дієслова називають ту саму дію (малювання, будування) і споріднені. Відрізняються: малювати, будувати означають незавершену дію (що робити?), а намалювати, побудувати — завершену дію, що має результат (що зробити?). Завершені утворені префіксами (на-, по-). Склади словосполучення з кожним дієсловом. Поясни, чим відрізняються їхні значення. Назви, на які питання вони відповідають. Словосполучення: • малювати квітку — намалювати квітку; • будувати замок — побудувати замок. Малювати квітку, будувати замок — дія триває, ще не закінчена (що робити?); намалювати квітку, побудувати замок — дія завершена, є результат (що зробити?). 2. Спочатку запиши дієслова, які позначають незавершену дію, а потім — завершену. Познач префікси. Незавершена дія (що робити?): • везти; • сипати; • лити; • нести; • писати; • читати. Завершена дія (що зробити?) з позначеними префіксами: • привезти;
• насипати; • налити; • принести; • написати; • прочитати. Познач суфікс -ти-. Розбери дієслова однієї пари за будовою. Розбір пари за будовою: • читати; • прочитати. 3. До поданих дієслів добери дієслова, що позначають завершену дію. Вчити, бігти, йти, мити, чистити, готувати, пекти, смажити. • вчити — вивчити; • бігти — прибігти; • йти — прийти; • мити — помити; • чистити — почистити; • готувати — приготувати; • пекти — спекти; • смажити — посмажити. Сторінка 69 4. Тема й головна думка. Місце і час подій. Проблема. Характеристика персонажів. Читаємо в особах. Переказуємо. Тема: про хлопчика Ярика, який почастував цукерками всіх однокласників — навіть свого кривдника Ігоря. Головна думка: дарувати радість іншим — велике щастя; щедрість і доброта перемагають образу й заздрість. Місце та час подій: школа (клас), один шкільний день. Проблема: чи зможе Ярик подолати образу й поділитися навіть із тим, хто колись йому відмовив. Будова частини 2: розвиток дії (Ярик приніс «цукертюте», вирішив усіх почастувати, а собі залишити три «Білочки») → кульмінація (Ярик побачив насупленого Ігоря осторонь і несподівано для себе сказав: «Бери!») → розв’язка («цукертюте» виявилося порожнім,
Ярик навіть не скуштував цукерки, та не шкодував) → кінцівка (серце сповнилося солодкого щему — він відчув, як гарно дарувати радість іншим). Характеристика персонажів: • Ярик — добрий і щедрий; спершу хотів помститися Ігореві, але зрештою пробачив, почастував усіх і відчув радість від того, що дарує. • Ігор Дмитруха — спершу гордовитий, потім розгублений і засоромлений; прийняв частування й подякував. Переказ. Ярик приніс до школи «цукертюте», повне цукерок, і вирішив почастувати всіх, крім Ігоря Дмитрухи, а собі залишити три «Білочки». Однокласники обступили його й дякували, до класу збігалися учні з інших класів. Раптом Ярик побачив Ігоря, який стояв осторонь, і несподівано для себе запропонував йому цукерку. Коли «цукертюте» спорожніло, Ярик згадав, що сам не скуштував жодної цукерки, але йому й не хотілося: він відчув, як радісно дарувати радість іншим. Сторінка 71 Що ти відчуваєш? Чому? Я відчуваю радість і теплоту, бо Ярик виявився добрим: пробачив кривдника й поділився з усіма. Знайди в тексті 10 слів, значення яких ти хочеш уточнити. Знайди їх у словнику. • здоровенницьке — дуже велике; • ріг достатку — символ багатства, щедрості; • дзуськи — не буде, нічого не отримаєш; • спід — низ, дно; • витріщився — широко розкрив очі, здивовано дивився; • завирувало — бурхливо зашуміло, заметушилося; • припрошуючи — ввічливо запрошуючи, умовляючи взяти; • осторонь — збоку, окремо від інших; • насупивши брови — нахмурившись; • щем — легкий біль, хвилювання в серці.
Запиши 10 дієслів, які означають, що відчувають персонажі. Визнач, яку дію — завершену чи незавершену — вони позначають. • заздрив — незавершена; • хотілося — незавершена; • завмер — завершена; • зітхнув — завершена; • (не) ображайся — незавершена; • (не) сердься — незавершена; • подобається — незавершена; • почервонів — завершена; • (не) хотілося — незавершена; • відчув — завершена. До та після. Подумай, що могло бути до подій, описаних у тексті? А що буде після описаних подій? Чому? До подій Ярик заздрив Ігореві й мріяв про жуйку, а тітка їздила по гумку. Після — Ярик і далі радітиме дружбі; можливо, вони з Ігорем помиряться, бо хлопчик показав щедрість і добро. Переказую творчо. 1) Уяви, що головною героїнею історії є дівчинка. Перекажи текст від її імені. Чи зміниться текст? Якщо головною героїнею була б дівчинка (наприклад, Ярина), зміст історії майже не зміниться, але дієслова й займенники стануть жіночого роду: «я подумала», «вирішила», «почервоніла», «сама не скуштувала». 2) Уяви, що історію розповідає сам Ярик. Розкажи її від імені хлопчика. «Я приніс у школу «цукертюте», повне цукерок, і всіх почастував — навіть Ігоря, хоч він мені колись відмовив. А коли зазирнув усередину, там було порожньо: я навіть не скуштував жодної цукерки. Та мені й не хотілося. Я відчув, як це гарно — дарувати радість іншим.» Пишу для себе. Як би я вчинив / вчинила на місці Ярика?
На місці Ярика я теж намагався б поділитися з усіма, навіть із тим, хто колись образив, бо доброта робить щасливими і нас, і інших. Завдання на вибір. 1) Запиши виділені дієслова в початковій формі за абеткою. Познач, яку дію вони позначають: завершену чи незавершену. • брати (беріть) — незавершена; • жувати — незавершена; • закричати — завершена; • залишити — завершена; • згадати — завершена; • зустріти — завершена; • кліпнути — завершена; • побачити — завершена; • подумати — завершена; • покласти — завершена; • почастувати — завершена; • почервоніти — завершена; • стояти — незавершена; • шелестіти — незавершена. 2) Випиши по 5 дієслів, які позначають незавершену та завершену дії. • незавершена дія: жувати, стояти, шелестіти, частувати, мріяти; • завершена дія: побачити, покласти, згадати, подумати, почервоніти. Змінювання дієслів за часами 1. Який із роботів одночасно виконує дію та говорить про неї? Поясни значення словосполучення момент мовлення. Одночасно виконує дію й говорить про неї робот, який каже «Я складаю речі» — це теперішній час. Момент мовлення — це час, коли людина (чи робот) говорить. Дія в теперішньому часі відбувається саме в момент мовлення; у минулому — до нього, у майбутньому — після нього.
Сторінка 72 2. Визнач, дієслова якого часу добирають діти. Склади свій список із 10 дієслів минулого, теперішнього або майбутнього часу. • Дитина, яка називає дії, що відбувалися до моменту мовлення, добирає дієслова минулого часу. • Дитина, яка називає дії, що відбуваються постійно чи в момент мовлення, — теперішнього часу. • Дитина, яка називає дії, що відбуватимуться після моменту мовлення, — майбутнього часу. Мій список із 10 дієслів теперішнього часу: читаю, пишу, малюю, співаю, граюся, думаю, слухаю, біжу, працюю, мрію. 3. Ро́боти допомагають по господарству. Перший уже завершив роботу, другий виконує її зараз, а третій почне працювати через годину. Постав дієслова в різні часові форми й допиши відповідні іменники. Прати, прасувати, прибирати, помити, підмести, чистити. Минулий час (що робив? що зробив?) — теперішній час (що робить?) — майбутній час (що робитиме? що зробить?): • прати: прав хустку — пере одяг — пратиме білизну; • прасувати: прасував сорочку — прасує штани — прасуватиме спідницю; • прибирати: прибирав кімнату — прибирає кухню — прибиратиме коридор; • чистити: чистив килим — чистить вікно — чиститиме взуття; • помити: помив посуд — (теперішнього немає) — помиє чашки; • підмести: підмів підлогу — (теперішнього немає) — підмете двір. Дієслова помити, підмести означають завершену дію, тому вони не мають форми теперішнього часу. 4. Факти й думки. Перевіряємо факти. Спиши перший абзац. У другому реченні підкресли однорідні члени. Проєктувальник роботів — одна з найпопулярніших професій у майбутньому. Уже зараз роботи виконують різну роботу, допомагають людині й на виробництві, і вдома.
Сторінка 73 Випиши з тексту в таблицю приклади дієслів. Час Незавершена дія Завершена дія минулий клали створили, забули теперішній виконують, — допомагають, розуміє, знаходить, лежить майбутній збиратиме, вивчить, поверне, відстежуватиме повісить, покладе, повідомить Чому в теперішньому часі не визначають завершену дію? У теперішньому часі не визначають завершену дію тому, що дія в теперішньому часі ще триває (відбувається в момент мовлення), а завершена дія вже має результат — вона буває лише в минулому або в майбутньому часі. 5. Знайди в різних джерелах інформацію про роботів-помічників по господарству. Спиши три речення. Обведи дієслова. Запиши 3 дієслова в початковій формі та в усіх часових формах за зразком. Три речення (дієслова обведено): • Робот-пилосос самостійно прибирає підлогу в квартирі. • Розумна колонка вмикає світло й програє музику. • Робот-газонокосарка підстригає траву на подвір’ї. Три дієслова в усіх формах: Початкова форма Минулий час Теперішній час Майбутній час прибирати прибирав прибирає прибере вмикати вмикав вмикає увімкне косити косив косить скосить Змінювання дієслів теперішнього часу 1. Подумай, що не так. Запиши правильно. • Я читаю. • Ми читаємо! • Ти читаєш?
• Ви читаєте? • Вони читають. Чому дієслова потрібно змінювати? Як вони змінюються? Дієслова потрібно змінювати, щоб вони узгоджувалися з тим, хто виконує дію: я читаю, ми читаємо, ти читаєш. Дієслова теперішнього часу змінюються за особами й числами. Сторінка 74 2. Розглянь таблицю відмінювання дієслів. Назви́ їхні закінчення. Закінчення дієслів теперішнього часу: • 1 ос. одн.: -у, -ю; 2 ос. одн.: -еш, -єш, -иш, -їш; 3 ос. одн.: -е, -є, -ить, -їть; • 1 ос. мн.: -емо, -ємо, -имо, -їмо; 2 ос. мн.: -ете, -єте, -ите, -їте; 3 ос. мн.: -уть, -ють, -ать, -ять. Провідміняй будь-яке дієслово на вибір. Познач закінчення. Відмінювання дієслова читати (закінчення в рамці): • я чита ю ; • ти чита єш ; • він чита є ; • ми чита ємо ; • ви чита єте ; • вони чита ють . Щоб визначити особу й число дієслова, треба: добрати займенник → поставити питання → визначити закінчення. 3. Визнач, яку проблему порушено в тексті. Придумай кінцівку. Проблему порушено таку: нестримне захоплення зйомкою на телефон і викладанням усього в соцмережі. Кінцівка: А одного разу Ромчик так захопився зйомкою, що не помітив сходинки, спіткнувся й упустив телефон — екран розбився. Відтоді він знімає лише найцікавіше й більше не псує уроків. До чого може призвести нестримне захоплення відеозйомкою? Можна посваритися з друзями (бо знімаєш без дозволу), пропустити важливе на уроці, змарнувати час і порушити чужу приватність.
Скороти речення з другого абзацу, записуючи тільки підмет і присудок. Розкрий дужки. Визнач число й особу дієслів. • Хлопці (вони, що роблять?) обливають (3 ос. мн.). • Антон (він, що робить?) ховає (3 ос. одн.). • Ми (ми, що робимо?) стрибаємо (1 ос. мн.). • Назар (він, що робить?) жує і ліпить (3 ос. одн.). • Я (я, що роблю?) співаю (1 ос. одн.). • Ти (ти, що робиш?) хрумкаєш (2 ос. одн.). • Ви (ви, що робите?) гризете (2 ос. мн.). • Вони (вони, що роблять?) надувають (3 ос. мн.). Сторінка 75 4. Прочитай. Поясни, чому ти вчишся визначати особу та число дієслів. Визначати особу й число дієслів важливо, щоб правильно писати їхні закінчення. Дієслова в однаковій особі й числі мають однакові закінчення, тож, запам’ятавши їх, можна писати без помилок. 5. Спиши, уставляючи букви е/є, и/ї. Познач закінчення дієслів. • хочуть — хоч еш ; • бачать — бач иш ; • лежать — леж ите ; • розв’яжуть — розв’яж ете ; • стоять — сто їмо ; • мріють — мрі ємо ; • біжать — біж ите ; • думають — дума єш ; • дякують — дяку ємо ; • просять — прос иш . 6. Спиши, уставляючи букви е/є чи и/ї. Познач закінчення дієслів. Уранці ти прокида єш ся та йд еш до школи. Там чита єш вірші й оповідання, розв’язу єш приклади та відповіда єш на запитання. На
перерві стриба єш на скакалці, п’ єш воду. Увечері допомага єш накрити стіл для вечері. Змінювання дієслів майбутнього часу Сторінка 76 1. Запиши дієслова майбутнього часу в різних формах. Які з них позначають незавершену дію, а які — завершену? Літати, читати, писати, мандрувати. • літати: я буду літати, літатиму (незавершена) — прилечу (завершена); • читати: я буду читати, читатиму (незавершена) — прочитаю (завершена); • писати: я буду писати, писатиму (незавершена) — напишу (завершена); • мандрувати: я буду мандрувати, мандруватиму (незавершена) — помандрую (завершена). Форми «буду літати / літатиму» позначають незавершену дію, а «прилечу, прочитаю, напишу, помандрую» — завершену. Сторінка 77 2. Провідміняй дієслово читати в майбутньому часі в різних формах. Використовуй таблиці на фо́рзаці підручника. Незавершена дія (проста форма): • я читатиму; • ти читатимеш; • він читатиме; • ми читатимемо; • ви читатимете; • вони читатимуть. Завершена дія: • я прочита ю ; • ти прочита єш ; • він прочита є ; • ми прочита ємо ; • ви прочита єте ; • вони прочита ють .
Складена форма: я буду читати, ти будеш читати, він буде читати, ми будемо читати, ви будете читати, вони будуть читати. 3. Прочитай анотацію до книги. Подумай, чи хочеш ти її прочитати. Я хотів би прочитати цю книгу, бо це цікава науково-фантастична повість про майбутнє, мандрівку Києвом і таємниці зорельота. Спиши останній абзац тексту, обираючи одне дієслово з виділених дієслів. Визнач час, число, особу дієслів. Познач закінчення. Ти мандруватим еш Києвом майбутнього. Учні київської школи Мишко Неборак і Сашко Ненарок потрапляють у Школу зореплавства. Вони розгадуватим уть таємниці зорельота «Стріляний горобець». На ньому колись літали іншопланетяни. Друзі вирішуватим уть проблеми, жартуватим уть , розв’язуватим уть задачі. Пригод вистачатим е на всіх. Прочитай цікаву, сповнену несподіванок книгу. • мандруватимеш — майб. ч., 2 ос., одн.; • розгадуватимуть, вирішуватимуть, жартуватимуть, розв’язуватимуть — майб. ч., 3 ос., мн.; • вистачатиме — майб. ч., 3 ос., одн. 4. Спиши, уставляючи букви е/є, и/ї. Познач закінчення дієслів. • хотітимуть — хотітим еш ; • побачать — побач иш ; • лежатимуть — лежатим ете ; • прибіжать — прибіж имо ; • подумають — подума єш ; • подякують — подяку єте ; • попросять — попрос иш ; • наклеять — накле їмо . 5. Випиши із завдання 3 п’ять іменників-неістот, чотири прикметники в однині, три дієслова майбутнього часу. • Іменники-неістоти: повість, мова, школа, зореліт, книга. • Прикметники в однині: науково-фантастична, сучасного, латинської, цікаву.
• Дієслова майбутнього часу: мандруватимеш, розгадуватимуть, вистачатиме. Правопис закінчень дієслів теперішнього і майбутнього часу Сторінка 78 1. Спиши, розкриваючи дужки за зразком. Познач закінчення дієслів. Ти: • упадуть — упад еш ; • скасують — скасу єш ; • побачать — побач иш ; • пробіжать — пробіж иш . Ми: • викличуть — виклич емо ; • уявлять — уяв имо ; • посидять — посид имо . 2. Випиши дієслова, уставивши букви е/є, и/ї. • увімкн еш ; • вимкн еш ; • завантаж имо ; • спроєкту єте ; • полет иш ; • побач ите . Поясни незрозумілі слова. Чому їх складно пояснити? Прочитай уривок повісті й дізнайся, що вони означають. Незрозумілі слова — реактивний наплічник, фродик, повуч, марсіянські орхідеї. Їх складно пояснити, бо це вигадані слова й речі з фантастичної повісті про майбутнє; їхнє значення розкриває сам уривок (див. завдання 3). 3. Тема й головна думка. Заголовок. Проблема. Характеристика персонажів. Переказуємо.
Тема: про хлопчика Мишка Неборака з майбутнього, який поспішає додому, щоб зупинити «повуча» — створіння, що шукає його батька. Головна думка: герой готовий на сміливий вчинок, аби захистити рідних. Епіграф натякає, що справжні пригоди й небезпеки починаються, коли наважуєшся вийти зі звичного, безпечного світу. Заголовок: «Сапієнси» — від Homo sapiens (людина розумна); це всі люди. Проблема: Мишко мусить будь-що випередити повуча й урятувати батька, хоч і не знає, що робитиме далі (вибір, ризик, відповідальність). Характеристика персонажів: • Мишко Неборак — сміливий, відповідальний і кмітливий хлопчик; готовий ризикнути заради батька, уміє зберігати таємниці. • Аліса Шелдон — справжня подруга Мишка, розуміюча й необразлива. • Повуч — небезпечне створіння-робот (схоже на суміш павука й оси), яке шукає Мишкового батька. Сторінка 80 Склади список незрозумілих слів. Обговори їх із друзями й напиши пояснення, використовуючи текст уривка й інші джерела. Незрозумілі слова (пояснення): • повуч — створіння-робот із вісьмома ногами й камерами, схоже на суміш павука та оси; переслідує адресата; • зореплавство — наука й мистецтво подорожей у космосі; • зореліт — космічний корабель; • Всесвітня Грибниця — вигадана всесвітня мережа (як інтернет майбутнього); • фродик — пристрій зв’язку майбутнього, як мобільний телефон: має мобільний зв’язок, віртуальні екрани, доступ до Всесвітньої Грибниці; • оранжерея — приміщення для вирощування рослин. • реактивний наплічник — наплічник із двигуном, з яким можна літати. Перекажи уривок за лінією часу.
Спочатку Мишко з Алісою домовилися піти на виставку марсіянських хижих орхідей. Та цього дня Мишко мусив скасувати похід: він намагався додзвонитися до батька по фродику, але той не відповідав. У школі повучі — створіння-роботи — вистрибнули з вікна, щоб знайти Мишкового батька. Тоді Мишко увімкнув реактивний наплічник і стрибнув із даху школи, щоб випередити повуча й урятувати тата. Редагую. Запиши дієслова в майбутньому часі. Мишко не спішити додому. Він одягнути на плечі повільний наплічник і чекати шкільне автобус. Повучі ніколи не потрапляти туди, куди їх посилати. Мишко не спішитиме додому. Він одягне на плечі повільний наплічник і чекатиме шкільний автобус. Повучі ніколи не потраплятимуть туди, куди їх посилатимуть. 4. Випиши з тексту виділені дієслова, ставлячи у форму майбутнього часу 2 особи однини. • скасувати — скасуєш; • розповідав — розповідатимеш; • мусив — муситимеш; • вдягнув — вдягнеш; • викликати — викликатимеш; • підтримувала — підтримуватимеш; • не відповідав — не відповідатимеш; • виписували — виписуватимеш; • увімкнув — увімкнеш; • знайде — знайдеш. Змінювання дієслів минулого часу Сторінка 81 1. Запиши три дієслова на вибір у формі минулого часу, змінюючи за числами й родами. Познач суфікси -в, -л-. Розв’язувати, з’єднувати, під’їхати, з’їсти, об’єднати. з’єднувати: • він з’єднував;
• вона з’єднувал а ; • воно з’єднувал о ; • вони з’єднувал и . під’їхати: • він під’їхав; • вона під’їхал а ; • воно під’їхал о ; • вони під’їхал и . з’їсти: • він з’їв; • вона з’їл а ; • воно з’їл о ; • вони з’їл и . 2. Спиши, розкриваючи дужки. Познач основу дієслів. Для цього спочатку познач суфікс -в, -л-. Решта частини слова без цих суфіксів — основа дієслова. • Ніс посинів; • Щока почервоніла; • Обличчя побіліло; • Очі позеленіли; • Щічки порожевіли. Чому частини нашого тіла змінюють колір? Частини нашого тіла змінюють колір через приплив чи відплив крові та через почуття: від сорому або тепла щоки й обличчя червоніють, від холоду ніс або губи синіють, а від страху чи хвороби обличчя біліє. 3. Утвори дієслова минулого часу чоловічого і жіночого родів однини з префіксом при-. Розбери дієслова за будовою. Нести, везти, бігти, берегти, плисти, летіти, пекти. нести: • приніс (ч. р.);
• принесл а (ж. р.). везти: • привіз (ч. р.); • привезл а (ж. р.). бігти: • прибіг (ч. р.); • прибігл а (ж. р.). берегти: • приберіг (ч. р.); • приберегл а (ж. р.). плисти: • приплив (ч. р.); • припливл а (ж. р.). летіти: • прилетів (ч. р.); • прилетіл а (ж. р.). пекти: • припік (ч. р.); • припекл а (ж. р.). Сторінка 82 4. Тема та головна думка. Проблема. Характеристика персонажів. Читаємо в особах. Переказуємо. Тема: про хлопчика Тимка, який не хотів робити уроки з математики й вирішив «стати рятувальником», щоб уникнути домашнього завдання. Головна думка: справжній рятівник — це той, хто вчасно допомагає іншому в біді; але від своїх обов’язків (як-от уроки) утекти не вдасться. Проблема: Тимко шукав спосіб не виконувати домашнє завдання.
Характеристика персонажів: • Тимко — добрий і кмітливий, але хитруватий хлопчик; не хотів учитися, шукав, кого «врятувати»; зрештою сам опинився в халепі й зрозумів, що краще зробити уроки. • Мама й тато — турботливі, з гумором ставляться до синових витівок; батько зняв Тимка з дерева. • Маруська (кицька) — рятуватися не хотіла, сама спритно злізла з дерева. • Дідусь — зайнятий своїми справами, не любить, коли йому заважають, і нагадує онукові про уроки. Переказ. Тимко не хотів робити уроки з математики й вирішив стати рятувальником: гадав, що героєві не поставлять двійку. Він хотів урятувати дідуся, потім маму, але ніхто не був у небезпеці. Тоді Тимко поліз на горіх рятувати кицьку Маруську, та вона сама спритно злізла, а хлопчик застряг на тонкій гілці аж до вечора. Тато зняв його за допомогою драбини, і Тимко вирішив сісти за математику. Чи були у твоєму житті ситуації, коли тобі не хотілося виконувати домашнє завдання? Що ти робив / робила? Так, бувало, що мені не хотілося робити домашнє завдання, особливо коли надворі гралися друзі. Тоді я спершу швидко виконував уроки, а вже потім ішов гуляти. Хто такі рятувальники? Про що йтиметься в оповіданні? Рятувальники — це люди, які допомагають тим, хто потрапив у біду: гасять пожежі, рятують людей з води, гір, з-під завалів. Гадаю, в оповіданні йтиметься про хлопчика, який захотів когось урятувати. Чому Тимко вирішив стати рятувальником? Що буде далі? Тимко вирішив стати рятувальником, бо не хотів робити уроки з математики й думав, що героєві-рятувальникові вчителька не поставить двійку. Гадаю, він почне шукати, кого б урятувати. Сторінка 83 Про що ти дізнався / дізналася? Як ти гадаєш, що буде далі?
Я дізнався, що Тимко хотів урятувати дідуся й маму, але ніхто з них не був у небезпеці, і його лише відсилали робити уроки. Тоді хлопчик побачив на горіху кицьку Маруську й вирішив урятувати її. Гадаю, Тимко сам потрапить у халепу на дереві. Сторінка 84 Чому Тимко прагнув бути рятувальником? Чому ніхто не хотів бути врятованим? Чому хлопчик вирішив виконати домашнє завдання? • Тимко прагнув бути рятувальником, щоб не робити уроки: гадав, що героєві-рятувальникові не поставлять двійки. • Ніхто не хотів бути врятованим, бо насправді ніхто не був у небезпеці — Тимко сам вигадував «порятунок». • Хлопчик вирішив виконати домашнє завдання, бо сам застряг на дереві, його врятував тато — і Тимко зрозумів, що краще зробити математику. 5. Випиши з тексту по 7 дієслів у кожний стовпчик таблиці. Визнач число, особу чи рід дієслів. Минулий час Теперішній час Майбутній час хотів (ч. р., одн.) сидить (3 ос., одн.) видаватимуть (3 ос., мн.) зрадів (ч. р., одн.) нагадує (3 ос., одн.) наважиться (3 ос., одн.) вибіг (ч. р., одн.) травить (3 ос., одн.) урятуєш (2 ос., одн.) поліз (ч. р., одн.) пропускає (3 ос., врятую (1 ос., одн.) одн.) наздогнав (ч. р., одн.) пахне (3 ос., одн.) піду (1 ос., одн.) боявся (ч. р., одн.) чекає (3 ос., одн.) зробиш (2 ос., одн.) просидів (ч. р., одн.) знає (3 ос., одн.) поясню (1 ос., одн.) Дієслова на -ся, -сь 1. Порівняй малюнки й дієслова. Запиши дієслово, яке означає дію, спрямовану на себе. Познач -ся. Дію, спрямовану на себе (умиває себе), означає дієслово умивається (-ся — частина основи, -ть- — ні).
2. Порівняй пари дієслів. Спиши дієслова на -ся за зразком. Хвалити — хвалитися, умивати — умиватися, одягати — одягатися, узувати — узуватися, розчесати — розчесатися, учити — учитися. Розбери слова за будовою. (Суфікси -ся, -сь — частина основи; -ти — НЕ частина основи.) • умиватися; • хвалитися; • одягатися; • узуватися; • розчесатися; • учитися. Сторінка 85 3. Прочитай і спиши. Порівняй вимову і написання дієслів. Познач -ся. Склади три речення з дієсловами на вибір. • усміхаєшся;усміхаються;смієшся;сміються;граєшся; • граються; • дивуєшся; • дивуються. Вимовляємо [с’:а] (усміхаєш[с’:а]), а пишемо -шся; вимовляємо [ц’:а] (усміхаю[ц’:а]), а пишемо -ться. Три речення: Діти весело усміхаються. Ти граєшся з котом. Малята дивуються веселці. 4. Допиши іменники у відповідному відмінку. Визнач час дієслів. • Записую (чим?) ручкою — записуюся (куди?) до бібліотеки. (теперішній час) • Зустріла (кого?) подругу — зустрілася (з ким?) з товаришем. (минулий час) • Лікував (кого?) хворого — лікувався (чим?) ліками. (минулий час) • Дивуватимеш (кого?) друзів — дивуватимешся (із чого?) із фокусів. (майбутній час)
• Гратиму (у що?) у футбол — гратимуся (чим?) іграшкою. (майбутній час) 5. Тема і головна думка. Заголовок. Проблема. Рима і ритм. Театралізуємо. Тема: про гарбуз, який хвалився м’ячеві, що полетить, а сам надувся й розлетівся на шматочки. Головна думка (і заголовок): «Не хвалися, як гарбуз!» — не варто хвалитися тим, чого не вмієш; марна хвальба смішна й безглузда. Проблема: марнославство, порожня хвальба. Рима: м’ячу — полечу, міх — не зміг, навчусь — покочусь, трісь — розлетівсь, вус — гарбуз. Ритм чіткий, віршований. Фразеологізм намотай собі на вус означає те саме, що й зарубай собі на носі (запам’ятай). Прочитай вірш по-різному: пошепки й голосно, швидко і повільно, тоненьким голосочком і басом, з інтонацією різних казкових героїв. Як змінюється сприйняття вірша? Чому? Сприйняття вірша змінюється: пошепки він звучить таємничо, голосно й басом — хвалькувато й смішно, швидко — весело, повільно — повчально. Бо інтонація й голос передають різні почуття та настрій. Дискусія. Чи варто розповідати всім про свої успіхи? Розповідати про свої успіхи можна, щоб поділитися радістю з рідними й друзями. Але не варто хвалитися й вивищувати себе над іншими, як гарбуз, — це дратує людей і буває смішно, коли хвальба виявляється порожньою. Випиши дієслова. Визнач час. Познач -сь, -ся. • похвали сь — минулий час; • захочу, полечу — майбутній час; • захекав, (не) зміг — минулий час; • піднят ися — неозначена форма; • навчу сь , покочу сь — майбутній час;
• надув ся , розлетів сь — минулий час; • намотай, (не) хвали ся — спонукають до дії, час не визначаємо. 6. Склади список із 14 дієслів на -ся за абеткою. Бавитися, вітатися, гратися, дивитися, змагатися, кататися, лякатися, милуватися, одягатися, посміхатися, розчісуватися, сміятися, турбуватися, умиватися. Правопис дієслів із не Сторінка 86 1. Запиши дієслова із часткою не, дописуючи іменники. (Не з дієсловами пишемо окремо.) Не їм чипси, не гризу олівець, не п’ю компот, не зберігаю сміття, не запасаю солодощі, не ховаю зошит, не бігаємо коридором, не стрибаємо через калюжі, не бачимо помилки, не пролізеш у дірку, не забереш чужу іграшку, не зрозумієш правило. 2. Прочитай. Порівняй правила свого класу і правила з тексту. У нашому класі теж не можна битися, бігати коридорами, сидіти на підвіконні та їсти на уроці. Ці правила збігаються з правилами з тексту, бо вони про безпеку й повагу до інших. Склади за текстом список дієслів, які називають те, що не можна робити. Чому? Зразок. Не битися, … . Не битися, не плюватися, не бігати коридорами, не ковзатися на слизькій підлозі, не сидіти на підвіконні, не їсти на уроці бутерброд, не малювати в зошиті з математики. Цього не можна робити, бо це небезпечно (можна травмуватися), заважає іншим і порушує порядок на уроці. 3. Спиши, розкриваючи дужки. Поясни значення фразеологізмів. • Пальця в рот не клади — дуже кмітливий, спритний, його не обдуриш. • Кури не клюють — дуже багато (наприклад, грошей). • Вухом не вести — не звертати уваги, не реагувати. • Калачем не заманиш — нізащо не змусиш прийти. • Не вірити своїм очам — дуже дивуватися побаченому.
Сторінка 87 4. Розглянь плакат із правилами поведінки на онлайн-уроці. Запиши правила. Запиши правила без не. Наприклад, «Приходь вчасно». • Не запізнюйся на урок → Приходь вчасно. • Не ходи по кімнаті → Сиди на місці. • Не заходь на урок без відео → Заходь на урок із увімкненою камерою. • Не вмикай звук без дозволу вчителя / вчительки → Вмикай звук з дозволу вчителя / вчительки. • Не пиши в чаті образливі слова → Пиши в чаті ввічливі слова. Розвиток мовлення. Пояснюю явище природи Дізнайся про одне з явищ живої чи неживої природи, яке тебе цікавить. Напиши, спираючись на наукові факти, чому воно відбувається. Чому йде дощ? Дощ — це вода, що падає з хмар на землю краплями. Сонце нагріває воду в річках, морях і озерах. Тому що вода нагрівається, вона випаровується і піднімається вгору невидимою парою. Коли пара високо в небі охолоджується, вона перетворюється на крихітні крапельки — так утворюються хмари. Якщо крапельок стає дуже багато і вони важчають, то вже не можуть утриматися в повітрі й падають униз. Саме тоді й починається дощ. Отже, дощ іде тому, що вода з землі випаровується, збирається в хмари й повертається назад краплями. До тексту можна додати схему кругообігу води: море — пара — хмара — дощ. Що я знаю / умію? Сторінка 88 1. Запиши дієслова в таблицю. Визнач час, число, особу чи рід дієслів. Розбери за будовою три дієслова на вибір. Люблю, напишу, перевірю, читатиму, сказав, випросила, зробиш, купуватимеш, говорять, скажемо, намалювати. Незавершена дія Завершена дія
люблю (теп. ч., 1 ос., одн.) читатиму (майб. ч., 1 ос., одн.) купуватимеш (майб. ч., 2 ос., одн.) говорять (теп. ч., 3 ос., мн.)
напишу (майб. ч., 1 ос., одн.) перевірю (майб. ч., 1 ос., одн.) сказав (мин. ч., одн., ч. р.) випросила (мин. ч., одн., ж. р.) зробиш (майб. ч., 2 ос., одн.) скажемо (майб. ч., 1 ос., мн.) намалювати (неозначена форма)
Розбір за будовою: • напишу: префікс на-, корінь пиш, закінчення -у; • випросила: префікс ви-, корінь прос, суфікси -и-, -л-, закінчення -а; • намалювати: префікс на-, корінь мал, суфікси -юва-, -ти-. 2. Запиши текст, розкриваючи дужки. Використай дієслова в минулому, теперішньому та майбутньому часах. Минулий час: Починався урок. Учитель цікаво розповідав нову інформацію. Я сидів і слухав уважно. Ми й не помітили, як лунав дзвінок. Теперішній час: Починається урок. Учитель цікаво розповідає нову інформацію. Я сиджу і слухаю уважно. Ми й не помічаємо, як лунає дзвінок. Майбутній час: Почнеться урок. Учитель цікаво розповідатиме нову інформацію. Я сидітиму і слухатиму уважно. Ми й не помітимо, як лунатиме дзвінок. Прислівник як самостійна частина мови 1. Розглянь малюнок. Розкажи, яку «роботу» виконують дрони. Порівняй речення. Чим вони схожі? Чим відрізняються? Дрони слідкують за порядком, гасять пожежі, фотографують і шукають зниклих людей у горах, лісах, океанах. Речення в кожній парі схожі тим, що називають ту саму дію, а відрізняються тим, що в другому реченні є слова, які уточнюють, як, де чи коли виконується дія. Сторінка 89 Запиши слова, якими відрізняються речення. Це прислівники. Як змінюється зміст речення, якщо вживають прислівники?
Прислівники: уважно, швидко, згори, знизу, збоку, зсередини, щодня. З ними зміст речення стає точнішим: ми дізнаємося, як, де, коли відбувається дія. Випиши словосполучення дієслова і прислівника за зразком. Слідкую уважно, шукаю щодня, гаситиму швидко, фотографую згори, фотографую знизу, фотографую збоку, фотографую зсередини. 2. Порівняй речення. Які слова змінилися? До яких частин мови вони належать? Чи змінився прислівник? Чому? Змінилися слова дрон → дрони (іменник, з однини на множину) і літає → літають (дієслово, змінилося число). Прислівник високо не змінився, бо прислівники не змінюються. 3. Факти й думки. Перевіряємо факти. Випиши прислівники з тексту в таблицю. Доповни її своїми прикладами. Познач суфікси в прислівниках. Як? безпосередньо, високо, низько, швидко, повільно, ретельно, старанно, легко; свої: весело, тихо
Де? згори; свої: угорі, унизу, поруч
Коли? часто, щодня, вдень, увечері, уночі, щогодини, щотижня; свої: завтра, сьогодні
Куди? вгору, вниз, праворуч, ліворуч; свої: додому, вперед
Суфікси прислівників виділено жирним (-о); у прислівниках увечері, уночі, вгору — суфікси -і, -у. Сторінка 90 Уяви, що в мові не існує прислівників. Про що б ти не зміг / не змогла б дізнатися? Якби не було прислівників, ми не змогли б дізнатися, як, де, коли й куди відбувається дія — наприклад, як саме літають дрони: високо чи низько, швидко чи повільно, і коли вони працюють. 4. Спиши виділені речення. Підкресли однорідні прислівники. Накресли схему однорідних членів речення. Познач суфікси. Дрони літають високо і низько, швидко і повільно. Схема: О і О, О і О. Вони переміщуються вгору, вниз, праворуч, ліворуч від об’єктів. Схема: О, О, О, О.
Щодня вдень, увечері, уночі вони ретельно слідкують за станом води, ґрунту, повітря. Схема: О, О, О. Суфікси: високо, низько, швидко, повільно (-о); вгору (-у); увечері, уночі (-і). Розрізнення прикметників і прислівників 1. Про кого чи про що говориться у словосполученнях? До якої частини мови належать виділені слова? У словосполученнях охайний учень, старанна учениця ідеться про предмет (про учня й ученицю). Виділені слова охайний, старанна — прикметники (який? яка?), вони називають ознаку предмета. У словосполученнях пише охайно, пише старанно ідеться про дію (про письмо). Виділені слова охайно, старанно — прислівники (як?), вони називають ознаку дії. Діаграма Венна. Порівняй прикметники й прислівники. Діаграма Венна (порівняння): • Спільне: обидва називають ознаку, часто мають спільний корінь (охайн-, старанн-). • Прикметник: ознака предмета; питання який? яка? яке? які?; змінюється за родами, числами й відмінками, має закінчення; пов’язаний з іменником. • Прислівник: ознака дії; питання як? де? коли?; не змінюється, не має закінчення; пов’язаний з дієсловом. 2. Запиши до прикметників спільнокореневі прислівники. Познач у прислівниках суфікс. Голосний, тихий, високий, низький, швидкий, повільний, дзвінкий, лункий. • голосно; • тихо; • високо; • низько; • швидко; • повільно; • дзвінко; • лунко.
Які з прислівників є антонімами? синонімами? Антоніми: голосно — тихо; високо — низько; швидко — повільно. Синоніми: голосно — дзвінко — лунко. 3. Тема й головна думка. Проблема. Характеристика персонажів. Читаємо в особах. Театралізуємо. Тема: про те, як Вітя Деркач побачив, що Жора Горобейко грається ляльками з дівчатами, і розповів про це всім хлопцям. Головна думка: не варто поспішно засуджувати інших за те, що здається незвичним; гратися ляльками — не злочин, кожен має право на свої вподобання. Проблема: упередження й осуд того, хто робить щось не так, як усі; стереотипи про «хлопчачі» та «дівчачі» ігри. Характеристика персонажів: • Вітя Деркач — чесний хлопець (ніколи не брехав), тому йому повірили; цікавий, навіть зазирнув у шпарку. • Жора Горобейко — воротар футбольної команди, а ще дбайливий і добрий: охайно тримав ляльку, одягав їй фартух; не соромиться робити те, що йому до душі. Чи знаєш ти, що таке злочин? Кого називають злочинцями? Як ти гадаєш, про який злочин йтиметься в оповіданні? Злочин — це вчинок, що порушує закон і шкодить іншим; того, хто його скоїв, називають злочинцем. За назвою здається, що Жора зробив щось погане, але насправді жодного злочину немає — слово вжито жартівливо. Сторінка 91 Що ти відчуваєш? Чому? Я відчуваю співчуття до Жори, бо нічого поганого він не зробив, а про нього вже рознесли «новину». Постав запитання до тексту за схемою. Знайди відповіді в тексті. Хто приніс новину? (Вітя Деркач.) Що робив Жора? (грався ляльками.) Де? (у сусідньому дворі, за парканом.) Коли? (учора.) Який Жора? (воротар команди, незвичайний.) Як Вітя про це дізнався? (зазирнув у шпарку між дошками.) Сторінка 92 4. Добери до прислівників фразеологізми. Поясни, як вони виникли.
• несподівано — як сніг на голову; як грім серед ясного неба; • неприємно — аж молоко кисне; аж всередині все обертається; • здивовано — не вірити своїм очам; • правдиво — очі не зраджували. Як виникли: «як сніг на голову» — сніг падає зненацька; «як грім серед ясного неба» — грім у погожий день несподіваний; «не вірити своїм очам» — побачене таке дивне, що важко повірити; «аж молоко кисне» — від чогось дуже неприємного навіть молоко скисає (перебільшення); «очі не зраджували» — очі показують правду. Як ці прислівники та фразеологізми пов’язані з оповіданням? Вітя несподівано почув голос Жори, здивовано не вірив своїм очам, але очі не зраджували — Жора справді грався ляльками. Склади 2 речення за змістом тексту, уживаючи в першому прислівник, а в другому — фразеологізм із таким самим значенням. Вітя несподівано побачив за парканом Жору з лялькою. Новина про Жору впала на хлопців, як сніг на голову. 5. Випиши виділені в завданні 3 словосполучення. Постав питання від дієслова до прислівника. Розбери прислівники за будовою. • чує (коли?) раптом; • гукнути (як?) голосно; • подивитися (коли?) спочатку; • тримав (як?) охайно; • пішов (як?) швидко; • мовчали (як?) похмуро. Прислівники не мають закінчення, тому основою є все слово. 6. Спиши, замінюючи прикметники в дужках прислівниками. У небі яскраво сяяло сонце. Було сонячно і тепло. На подвір’я вибігли діти. Вони радісно зустрічали весну. Уживання прислівників у мовленні 1. Допиши до прислівників дієслова.
Їхати (як?) швидко, співає (як?) весело, бачити (як?) далеко, стало (як?) мокро, зітхати (як?) сумно, було (як?) нелегко, плакати (як?) гірко, літати (як?) високо, посолити (як?) солоно, вітатися (як?) чемно, стало (як?) сухо, працювати (як?) невтомно, розповідати (як?) жартівливо, робити (як?) неквапливо, сидіти (як?) мовчки, рахувати (як?) подумки, усміхатися (як?) щасливо. Напиши «вірш навпаки». Почни так: Повільно, сумно, близько, … . «Вірш навпаки» (прислівники-антоніми): Повільно, сумно, близько, Сухо, весело й легко, Солодко, низько, прісно, Нечемно, мокро і втомлено, Серйозно, квапливо, Голосно, вголос, нещасливо. Редагую. Надворі було голосно і тепло, виразно і сонячно, брудно і чисто. Прислівники голосно, виразно, брудно не пасують до опису погоди надворі, а брудно і чисто ще й суперечать одне одному. Відредаговано: Надворі було тихо і тепло, ясно і сонячно, свіжо і чисто. Сторінка 93 2. Тема й головна думка. Конфлікт. Проблема. Характеристика персонажів. Читаємо в особах. Театралізуємо. Тема: про те, як хлопці з третього «Б» вирішили покарати Жору за те, що він грається ляльками, і змовилися оголосити йому бойкот. Бойкот — припинення стосунків із ким-небудь як покарання. Головна думка: страх перед чужою думкою штовхає на жорстокість; цькувати когось за безпечне захоплення несправедливо. Конфлікт: між Жорою, який робить те, що йому до душі, і хлопцями, які бояться насмішок третього «А» і хочуть змусити його кинути ляльки. Проблема: цькування (булінг), боягузтво, тиск гурту, стереотипи про «хлопчачі» та «дівчачі» ігри. Характеристика персонажів:
• Вовка Вовченко — капітан, найавторитетніший у класі; проти бойкоту, але вигадує жорстокіший план: спіймати Жору й висміяти. • Митя Шульга (Вареник) — запальний, найбільше боїться розголосу, першим пропонує бойкот. • Жора Горобейко — спокійний, не зважає на косі погляди, поспішає до свого заняття. Сторінка 94 Про що ти дізнався / дізналася? Що таке «бойкот»? Чому хлопці так болісно відреагували на гру з ляльками? Яку проблему порушено в оповіданні? Як ти гадаєш, що буде далі? Я дізнався, що хлопці згадали, як Жора останнім часом поспішав додому й пропускав тренування, і вирішили, що він проміняв футбол на ляльок. Бойкот — припинення стосунків із ким-небудь як покарання. Хлопці так болісно відреагували, бо боялися насмішок третього «А» і ганьби для команди. В оповіданні порушено проблему цькування й осуду через стереотипи. Думаю, далі хлопці підстережуть Жору й спробують його висміяти. Чому хлопцям було важливо, щоб Жора не грався в ляльки? Хлопцям було важливо, щоб Жора не грався в ляльки, бо вони боялися насмішок третього «А» і ганьби для всього класу й футбольної команди. Чому хлопці назвали дії Жори злочином і вирішили оголосити бойкот (припинення стосунків із ким-небудь як покарання)? Дії Жори назвали злочином і захотіли бойкоту, бо вважали, що він «проміняв футбол на ляльок» і може зганьбити команду; вони не розуміли й не приймали його захоплення. Чому хлопці скасували тренування перед важливою грою? Хлопці відклали тренування, щоб простежити за Жорою й застукати його за грою в ляльки, а Жорі Вовка пояснив це «технічними причинами». Сторінка 95 Випиши виділені словосполучення. Постав питання від дієслова до прислівника. Познач суфікси прислівників. • пропускав (коли?) часто;
• піде (коли?) зразу; • змагався (коли?) вічно; • заперечив (як?) спокійно; • загукали (як?) голосно; • глянув (як?) багатозначно; • побіг (як?) швидко. Випиши з тексту 5 іменників, 4 прикметники, 3 дієслова. • Іменники: тренування, матч, воротар, бойкот, команда. • Прикметники: справжній, нормальний, кращий, фінальна. • Дієслова: пропускав, заперечив, побіг. 3. Спиши, доповнюючи речення прислівниками. Познач однорідні члени речення. Довідка. Схвильовано, голосно, тихо, спокійно, напружено, дружно, мирно, лагідно, увічливо, стримано, мудро, розумно. • Митя Шульга говорив схвильовано і напружено. • Вовка Вовченко висловився спокійно і розумно. • Жора Горобейко відповів стримано і лагідно. Уживання прислівників у мовленні 1. Склади за малюнком 5 речень, уживаючи прислівники. Обведи прислівники. Познач у прислівниках суфікси -і, -а, -у. • Угор і летить орел. • Злів а пасеться оленятко. • Вниз у сидить зайчик. • Ззад у височіють гори. • Поперед у майнула руда лисиця. Завдання на вибір. 1) Розбери 3 прислівники за будовою. • вгорі; • зліва; • внизу. 2) Склади історію про фотополювання.
Одного ранку ми з татом вирушили на фотополювання. Угорі над лісом ширяв орел, і я обережно навів об’єктив. Зліва з кущів визирнуло оленятко, а внизу під деревом завмер зайчик. Я тихо натиснув кнопку — і всі звірі залишилися на знімках. Так ми «вполювали» цілий ліс, не скривдивши жодної тваринки. Сторінка 96 2. Напиши план своїх дій на день, на тиждень, на рік, уживаючи прислівники, які відповідають на запитання коли? Обведи прислівники. На день: • Уранці я роблю зарядку й чищу зуби. • Удень я навчаюся в школі. • Увечері я читаю книжку. На тиждень: • Сьогодні я виконаю всі уроки. • Завтра піду на тренування. • Післязавтра відпочиватиму з родиною. На рік: • Навесні я посаджу квіти. • Улітку поїду до моря. • Восени збиратиму врожай. • Узимку кататимуся на лижах. 3. Тема й головна думка. Проблема. Конфлікт. Характеристика персонажів. Читаємо в особах. Театралізуємо. Тема: про те, як хлопці застукали Жору за грою ляльками, щоб висміяти, але дізналися, що він так розважає тяжкохвору сусідку Таню. Головна думка: не можна судити людину, не знаючи причин її вчинків; справжня доброта важливіша за чужу думку й глузування. Проблема: упередження й цькування; доброта і співчуття до хворих. Конфлікт: між наміром хлопців висміяти Жору і правдою, яка перевертає їхнє уявлення; згодом це переростає у внутрішній конфлікт — сором.
Характеристика персонажів: • Жора Горобейко — добрий, чуйний, самовідданий: жертвує футболом і не боїться насмішок, аби розважити хвору Таню; мужньо терпів осуд. • Вовка Вовченко — спершу пихатий, любить владу, але здатний визнати помилку (вигадав, що вони «випадково потрапили»). • Таня — хвора дівчинка років дев’яти, прикута до ліжка, тендітна й налякана. Сторінка 99 Що ти відчуваєш? Я відчуваю співчуття до Тані й повагу до Жори, а ще сором за хлопців — і радість, що вони зрозуміли свою помилку. Випиши виділені словосполучення. Постав питання від дієслова до прислівника. Познач суфікси прислівників. Чи можна за цими словосполученнями скласти план уривка оповідання? • озиралися (як?) підозріло; • почувся (де?) ліворуч; • завертав (куди?) праворуч; • шепнув (як?) тихо; • перелізли (як?) швидко; • чули (коли?) щойно; • дивилися (як?) злякано; • дивилися (як?) розгублено; • стало (як?) тихо; • гуде (як?) заклопотано; • гуде (як?) невдоволено; • лежати (як?) нудно; • потрапили (як?) випадково. Так, за цими словосполученнями можна скласти план уривка, бо вони передають послідовність подій: як хлопці підкрадалися, почули голос, побачили Жору, завмерли, а потім дізналися про Таню. Чому хлопці сказали, що випадково потрапили у двір?
Хлопці сказали, що потрапили у двір випадково, бо їм стало соромно за свій намір висміяти Жору. Дізнавшись, що він розважає хвору Таню, вони не хотіли зізнатися, що прийшли навмисне підглядати й глузувати. 4. Напиши ланцюжок слів, який би передавав емоції хлопців із початку й до кінця історії. Гордо, заздрісно, соромно, ніяково, гнівно, здивовано, радісно, гордовито, розгублено, обурливо. Гнівно → обурливо → заздрісно → гордовито → гордо → радісно → здивовано → розгублено → ніяково → соромно. Пишу для себе. 1) Чи є ігри тільки для дівчат і тільки для хлопців? Ні. Ігри не діляться на «дівчачі» й «хлопчачі» — кожен грає в те, що йому до вподоби. 2) Чи можу я грати в ігри, які вважають хлоп’ячими / дівчачими? Так, я можу грати в будь-які ігри, які мені подобаються, незважаючи на стереотипи. 5. Спиши, замінюючи прислівники повільно і швидко синонімами. Неквапливо повзе равлик. Повагом чалапає дідусь. Поволі падає додолу сніг. Помалу плине час. Стрімголов гайнула миша від кота. Жваво йде бабуся. Шпарко мчить автомобіль. Скоро промайнув час. Правопис прислівників Сторінка 100 1. Поясни, як розрізнити прислівники й сполучення іменників із прийменниками. Прислівник відповідає на питання як? де? куди? звідки? і пишеться разом (згори). Сполучення іменника з прийменником відповідає на питання із чого? з якого предмета? Між прийменником та іменником можна вставити прикметник (з високої гори), і таке сполучення пишемо окремо (з гори). 2. Спиши, розкриваючи дужки. Обведи прислівники. Між прийменником й іменником допиши прикметник.
• Зранку було похмуро. (прислівник — разом) • З раннього ранку до обіду я писав вправу. (прийменник + прикметник + іменник — окремо) • Удень я гуляв із собакою. (прислівник — разом) • У сонячний день я гуляв із собакою. (окремо) • Я побіг східцями нагору . (прислівник — разом) • Я виліз на високу гору. (окремо) Прислівники (пишемо разом): зранку, удень, нагору. 3. Запиши словосполучення в таблицю. Словосполучення дієслів із Словосполучення дієслів з прислівниками іменниками із прийменниками Повернув (куди?) убік Штовхнув (у що?) у бік вивчити (як?) напам’ять скаржиться (на що?) на пам’ять знайти (де?) всередині відшукати (у чому?) в середині коробки стемніло (де?) надворі залишити (де?) на дворі будинку — пливти (до чого?) назустріч човну Назустріч човну — це похідний прийменник із іменником; такий прийменник, на відміну від звичайних, пишеться разом. 4. Спиши речення, підкресли однорідні прислівники. Поясни правопис розділових знаків. • Попереду, позаду, збоку, угорі й унизу лунали голоси. • І зранку, і вдень, і ввечері на подвір’ї навесні грала музика. • Оля розповідала вірш напам’ять весело і радісно. • Він говорить прямо, а робить криво. Правопис розділових знаків: • Між однорідними без сполучників — кома (Попереду, позаду, збоку). Перед одиничним «й» коми немає (угорі й унизу). • При повторюваному сполучнику «і…і…і» кому ставимо перед кожним «і», крім першого (І зранку, і вдень, і ввечері). • При одиничному «і» між двома однорідними коми немає (весело і радісно).
• Перед протиставним сполучником «а» ставимо кому (говорить прямо, а робить криво). Розбери виділені прислівники за будовою. • угорі; • унизу; • зранку; • навесні; • напам'ять; • весело. Сторінка 101 Завдання на вибір. 1) Допиши до дієслів по три прислівники. Склади два речення з прислівниками на вибір. • Розповідає (як?) цікаво, виразно, весело. • Літає (де?) угорі, високо, далеко. • Працює (коли?) увечері, удень, сьогодні. • Їде (куди?) вліво, праворуч, додому. Два речення: Удень тато працює, а ввечері відпочиває. Пташка високо вгорі весело співає. 2) Пошир речення прислівниками. Установи зв’язок між словами в першому реченні. • Роман правильно розв’язав задачу. • Аліса цікаво розповіла історію. • Діти весело сміялися. Зв’язок слів у першому реченні: Роман (хто?) — підмет, розв’язав — присудок; розв’язав (як?) правильно; розв’язав (що?) задачу. Що я знаю / умію? 1. Запиши 5 словосполучень дієслів і прислівників. Познач у словосполученнях головне слово. Постав питання до залежного слова. Головне слово — дієслово; від нього ставимо питання до прислівника:
• читаю (як?) виразно; • читаю (як?) вголос; • пишу (як?) охайно; • пишу (як?) розбірливо; • говорю (як?) щиро. 2. Запиши 5 пар споріднених прикметників і прислівників. • радісн ий — радісно; • тих ий — тихо; • весел ий — весело; • швидк ий — швидко; • голосн ий — голосно. Службові частини мови 1. Назви́ частини мови, які належать до службових. До службових частин мови належать прийменник, сполучник і частка. • Прийменник зв’язує слова між собою (у, в, на, під, над). • Сполучник з’єднує слова чи частини речення (і, й, та, але). • Частка надає слову або реченню додаткових відтінків значення (не, ні, ж, б, би). Сторінка 102 2. Запиши речення, поєднуючи слова сполучником і. Уживай прийменники й частку не. Олівець, ручка. Шкарпетки, капці. Картонний, пластиковий. Складати, будувати. Будувати, вежа. • Не клади олівець і ручку в коробку. • Не залишай шкарпетки і капці на підлозі. • Не плутай картонний і пластиковий матеріали. • Діти вміють і складати, і будувати споруди. Яку пару слів ти не можеш поєднати сполучником? Чому? Не можна поєднати пару «будувати, вежа», бо це не однорідні члени, а дієслово й залежний від нього іменник (будувати що? вежу). Сполучником і з’єднують однорідні члени — слова однієї частини мови.
3. Склади історію, як діти будували вежу з коробок. Одного дня Андрійко й Улянка вирішили збудувати велику вежу з картонних коробок. У червону коробку діти поклали іграшкові машинки, кораблики й літачки. У синю коробку вони склали книги та зошити. У зелену коробку сховали одяг і м’які іграшкові тварини: ведмедика, зайчика і слоника. Біля вежі поставили коробку з настільними іграми. На стіні висять і портрет, і пейзаж, і натюрморт. Вежа вийшла висока, але міцна, тому що діти будували її разом. Побудуй «словникову вежу» із прийменників і сполучників. «Словникова вежа»: в основі — найкоротші слова, угорі — найдовше (тому що): тому що посеред через, поруч крізь, біля, але для, від, під, над, на, та у, з, в, і, а, й У коробках лежать різні предмети. Які саме, ти здогадаєшся за написами на них. Склади речення з однорідними членами про те, що лежить у кожній коробці. Уживай сполучники й прийменники. У червону коробку ми поклали іграшкові машинки, кораблики й літачки (транспорт). У синій коробці лежать книги та зошити. У зеленій коробці — одяг і м’які іграшкові тварини: ведмедик, зайчик і слоник. У жовтій коробці — настільні ігри. На стіні висять і портрет, і пейзаж, і натюрморт. 4. Запиши речення, спочатку вживаючи перший сполучник із дужок, а потім другий. Поясни, як від зміни сполучника змінюється зміст речення. Правильно став розділові знаки. • Ми побудували вежу і запросили друзів гратися. • Ми побудували вежу, тому що запросили друзів гратися. Зі сполучником і — це дві рівноправні послідовні дії. Зі сполучником тому що друга частина пояснює причину: вежу побудували саме для друзів. Перед одиничним єднальним і (однорідні присудки) коми немає; перед підрядним тому що ставимо кому.
• Вежа була високою, і кіт видерся на неї. • Вежа була високою, але кіт видерся на неї. Зі сполучником і просто додається друга подія. Зі сполучником але — протиставлення (висока, а кіт усе одно виліз). Між двома граматичними основами перед і та але ставимо кому. Сторінка 103 5. Прочитай початок тексту. Напиши текст-розповідь за поданим початком. Обведи сполучники, підкресли прийменники. …почали будувати з неї високу вежу. Спочатку поставили велику коробку, а на неї — меншу. Потім додали ще кілька коробок, і вежа піднялася аж до стелі. Улянка обережно поклала зверху найменшу коробку, але вежа захиталася. Андрійко притримав її руками, і споруда встояла. Діти дуже зраділи, бо в них вийшла найвища вежа у світі. 6. Напиши, що ти любиш і не любиш робити. Поєднуй слова сполучником і. • Я люблю малювати картини і конструювати робота. • Я люблю грати в комп’ютерні ігри і розв’язувати задачі. • Я не люблю мити посуд і витирати пил. • Я не люблю прибирати і вчити вірші напам’ять. Вигук 1. Розглянь малюнок. Що відбувається? Склади історію, уживаючи вигуки. На малюнку з яєць вилуплюються пташенята, кіт і мишка вітаються, поряд стоїть динозавр. Історія. — Ох! — зітхнув котик біля великого яйця. Хрусь! — тріснула шкаралупа, і з неї вилізло курчатко. — Привіт! — пискнуло воно. — Ай! Ой! — злякалися маленькі яєчка, а хтось вигукнув: — А! Гей, хто там іще? — Добридень! — чемно привіталася мишка. — Перепрошую! — пробурмотіло найбільше яйце. Шур-шур-шур! — і з нього виліз… динозавр! — Ого! — здивувалися всі. — Марш гуляти! — весело скомандував котик. 2. Пригадай, що означають вигуки. Запиши їх у таблицю.
Етикетні Почуття Волевиявлення формули Ой, Ах, Ох, Ай, Агов, Гей, Дякую, Привіт, Ого Марш, Цить Добридень, Перепрошую
Звуконаслідува льні слова Няв-няв, Хрусь, Шуршур-шур, Дзень У яких ситуаціях ти можеш уживати вигуки в мовленні? Вигуки вживаю, коли виражаю емоції (радість, біль, подив), спонукаю когось до дії, вітаюся чи дякую, передаю звуки. Сторінка 104 3. Розшифруй і запиши діалог у парі. Порівняй свій діалог і діалог партнера / партнерки. Розшифрований діалог: • — Привіт! Гей, іди-но сюди! Ой-ой, тут щось трапилося. • — Здрастуй! Гайда швидше з нами! Ого, оце так! Чи можна спілкуватися тільки вигуками? Ні, спілкуватися тільки вигуками не можна: вони передають емоції та поклики, але без інших слів думку точно не висловиш. Які емо́дзі ти можеш використати, щоб «зашифрувати» вигуки в листуванні онлайн? Склади список вигуків та намалюй емо́дзі. Вигуки та емодзі: Ой! / Ох! — здивоване обличчя з круглими очима; Ха-ха! — обличчя, що сміється до сліз; Ай! — скривлене від болю обличчя; Привіт! — долоня, що махає; Ого! — обличчя з відкритим ротом; Дякую! — складені долоні. 4. Спиши, розставляючи розділові знаки. • Добрий ранок, Олено Тарасівно! • Привіт, Улянко! • Романе, добрий день! • Ого! Який яскравий колір! • Ой-ой, знову помилка! • Гей, виправляй помилку! 5. Розкажи, які почуття може передавати вигук «Ах!». Вигук «Ах!» передає захоплення (Ах, яка краса!), співчуття (Ах, дуже шкода.) та обурення (Ах, жахливий звук.).
Поміркуй, які почуття може передавати вигук «Ой!». Склади три речення, у яких цей вигук матиме різні значення. Вигук «Ой!» у різних значеннях: • Ой, як гарно! (радість) • Ой, мені боляче! (біль) • Ой, я забув про урок! (переляк) 6. Склади 5 речень із вигуками на вибір із завдання 1 на с. 103. • Гей! Швидше виходь, бо ми вже зачекалися! (поклик) • Марш! Усі вирушаємо до динозавра. (спонукання рушати) • Ай! Курчатко випадково наступило мені на лапку. (біль) • Ого! Який же добрий динозавр! (захоплення) • Привіт! Радий бачити тебе в нашій компанії. (вітання) • Ох! Як складно розбивати шкаралупу, щоб з’явитися на світ. (зусилля) Що я знаю / умію? 1. Прочитай. Добери заголовок і спиши текст. Обведи сполучники, підкресли прийменники. Заголовок: «Із чого складається світ?» Нічого кращого у світі немає за стиглий кавун і татусеві історії про Всесвіт. Щовечора тато розказує нам із Соломкою нову цікаву історію. Тиждень тому він розказував про те, як усе складається із частинок, як пляж із піщинок. З маленьких частинок складаються яблуко, мама, тато, Соломка, наш пес Жуйка, найвища гора в Україні — Говерла, і навіть наша вчителька Зоя Іванівна. З таких самих частинок складаються зорі в небі! Усе, що ми бачимо, складається з таких піщинок. А ще ці піщинки називають загадково — матерія. Сторінка 105 Склади два речення за змістом тексту, уживаючи вигуки. • Ого! Виявляється, усе на світі складається з маленьких частинок! • Ах! Невже і я, і найвища гора Говерла складаємося з матерії?
Розвиток мовлення. Текст-розповідь з елементами опису Розглянь малюнок. Уяви, що білі ведмедики побачили золоту рибку, яка виконує бажання. Що відбуватиметься? Склади історію «Про білих ведмедів і золоту рибку». Про білих ведмедів і золоту рибку Гей! Гайда на риболовлю! — гукнули троє білих ведмедиків одного морозного ранку. Вони прийшли до ополонки, бо зголодніли й хотіли наловити риби. Раптом вода в ополонці заворушилася: «Хлюп-хлюп». «Тссс-тссс», — прошепотів найменший ведмідь. Ох! З ополонки виринула дивовижна рибка. «Привіт!» — сказала вона. Ах! Ого! Рибка вміла розмовляти й пообіцяла виконати по одному бажанню. Рибка була золотиста й блискуча, наче осяяна сонцем, і випромінювала тепле світло. Перший ведмідь попросив: «Будь ласка, нехай у нас завжди буде багато риби!» — «Гаразд», — відповіла рибка. Другий сказав: «Хочу теплу хутряну шапку!» Рибка кивнула. Третій, найменший, попросив: «А мені — щоб ми завжди були разом. Дякую!» Рибка всміхнулася: «Це найкраще бажання.» Рибка махнула хвостиком і зникла у воді. «До побачення!» — гукнули ведмеді. Ух! Усі бажання збулися, і ведмежа родина щасливо зажила біля своєї ополонки. РОЗДІЛ 6. СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ І РЕЧЕННЯ Словосполучення і речення Сторінка 106 1. Запиши одне слово, одне словосполучення й одне речення до кожного з малюнків. Порівняй їх. • Песик. — Зляканий песик. — Песик злякався. • Песик. — Песик малює. — Песик малює олівцем. • Цуценя. — Утомлене цуценя. — Цуценя лягло відпочити. • Миска. — Порожня миска. — Песик дивиться на миску. Слово називає предмет; словосполучення — це два пов’язані слова (головне й залежне), воно точніше; речення виражає завершену думку.
2. Випиши словосполучення. Якщо потрібно, використовуй таблицю. Словосполучення: малюю олівцем, біленьке цуценя, великі очі, відбиваю м’яч. Не є словосполученнями Головні члени речення песик малює Іменник із прийменником на носі, на собаці Слова, з’єднані сполучниками песик і м’ячик, щеня і миска Складені форми дієслова буду їсти Фразеологізми зарубати на носі 3. Розкажи про види речень за схемою на фо́рзаці. За метою висловлювання речення бувають розповідні (повідомляють), питальні (запитують) і спонукальні (спонукають до дії). За інтонацією вони бувають окличні й неокличні. Склади три речення: розповідне, питальне, спонукальне про песика, використовуючи слова і словосполучення із завдання 2. • Біленьке цуценя відбиває м’яч. (розповідне) • Чому в песика такі великі очі? (питальне) • Не малюй олівцем на носі в цуценяти! (спонукальне) 4. Спиши. Визнач головні та другорядні члени речення. • На столі лежав бутерброд. • Дмитрик з’їв бутерброд. • У небі сяє сонце. • У вікні я бачу сонце. Заміни виділені іменники особовими займенниками (він, воно, його). Порівняй речення і зроби висновок. Заміна займенниками: На столі лежав він. Дмитрик з’їв його. У небі сяє воно. У вікні я бачу його. Висновок: той самий іменник в одному реченні — підмет (називний відмінок → він, воно), а в іншому — додаток (знахідний відмінок → його). Займенник, як і іменник, змінює форму залежно від відмінка. Сторінка 107 Визнач відмінок виділених іменників.
бутерброд (лежав) — називний; бутерброд (з’їв) — знахідний; сонце (сяє) — називний; сонце (бачу) — знахідний. Діаграма Венна. Порівняй собаку і вовка. Чим вони схожі? Чим відрізняються? • Спільне: обидва — хижі ссавці родини псових; мають хутро, гострі зуби, добрий нюх і слух; схожі будовою тіла. • Собака: свійська тварина; живе поряд із людиною; охороняє, служить, дружить; гавкає. • Вовк: дика тварина; живе в лісі; сам полює на здобич; виє; уникає людей. Напиши текст, порівнюючи вовка і собаку. Використай схему на с. 8. Вовк і собака схожі, бо вони родичі — обидва належать до псових, мають міцні лапи, гострі зуби й чудовий нюх. Але собака — свійська тварина: вона живе поряд із людиною, охороняє оселю й вірно служить. Вовк — дикий звір: він мешкає в лісі, сам полює й уникає людей. Собака гавкає, а вовк виє. Так одна родина дала і вірного друга людини, і обережного лісового хижака. 5. Прочитай анотацію. Чи хочеш ти прочитати книгу Íана Ва́йброу про Малого Вовчика? Чому? Так, хочу прочитати цю книгу, бо цікаво простежити, як Малий Вовчик учиться розрізняти добро і зло, та й написана повість із гумором. Прочитай виділені слова. Чи є вони словосполученнями? Чому? Словосполученнями є тільки «головний герой» і «справжні правила» (прикметник + іменник). Решта ними не є: «письменник», «написав» — окремі слова; «про капості», «і на письмі» — іменники з прийменником; «помічати й виправляти» — однорідні слова, з’єднані сполучником. Випиши 7 словосполучень. Визнач у них головне і залежне слова. • британський письменник (письменник який? британський); • написав серію (написав що? серію); • серію книг (серію чого? книг); • головний герой (герой який? головний); • пізнає світ (пізнає що? світ);
• робить помилки (робить що? помилки); • справжні правила (правила які? справжні). 6. Серія книг. Уривок повісті. Розповідь від першої особи. Тема й головна думка. Місце і час подій. Характеристика персонажів. Тема: лист хлопчика-вовчика з пластунського табору, у якому він порівнює капосні правила свого дядька з добрими правилами пластунів. Головна думка: добрі правила, які роблять тебе кращим і вчать піклуватися про інших, варті більше, ніж капості й зло. Місце і час: табір біля озера, сороковий день перебування. Характеристика персонажів: Малий Вовчик (М.) — допитливий, добрий, любить писати листи, тягнеться до доброго; Акела — мудрий вожак пластунів, справедливий; дядько Вовчило-Хижачило — лютий, жорстокий, підступний. Розповідь ведеться від першої особи — від імені Малого Вовчика («Стільки всього маю вам розказати!», «Я вже вмію добре ставити намет»). Повість належить до серії книг Іана Вайброу про Малого Вовчика. Чи писав / писала ти коли-небудь листи? З якої нагоди? Так, я писав листи — наприклад, вітав бабусю з днем народження. Сторінка 108 Де й коли відбуваються події, описані в листі? Що ти думаєш про «Дев’ять Капосних Правил»? Події відбуваються в пластунському таборі біля озера, на сороковий день перебування там Малого Вовчика. «Дев’ять Капосних Правил» — погані, злі правила: вони вчать лютувати, брехати, лаятися й ні з ким не ділитися. За такими правилами жити не можна. Сторінка 109 Хто і кому пише листа? З якою метою? Листа пише Малий Вовчик (підписався «М.») своїм рідним — мамці й татку, щоб поділитися враженнями з табору. Хто створив правила, які описано в листі? Чому вони різні? За якими правилами жити краще? Чому?
«Дев’ять Капосних Правил» створив дядько Вовчило-Хижачило зі Школи Поганців; правила пластунів — добрі, протилежні. Краще жити за правилами пластунів, бо вони роблять людину й світ кращими, а капості не приносять добра. Знайди в тлумачних словниках значення виділених слів. Добери антоніми. Значення слова Антоніми Лютувати — виявляти бути добрим, спокійним і безжальну жорстокість, радісним знущатися з кого-небудь Шаленіти — бути у стані заспокоюватися крайнього збудження, гніву Скаженіти — дуже сердитися, бути лагідним лютувати Навісніти — втрачати стримуватися самовладання, шаленіти На всі заставки (лаятися) — чемно, ввічливо (розмовляти) дуже сильно, на всі лади Нахабно — безсоромно, зухвало чемно, скромно Безсоромно — не відчуваючи соромливо, совісно сорому Підлота — нечесний, ганебний чесність, шляхетність учинок Паскудство — гидкий, огидний добрий учинок, порядність учинок Мордомір — вигадане миротворець жартівливе слово: забіяка, той, хто б’ється Розпатякувати — базікати, мовчати, зберігати таємницю розповідати всім Запиши «Дев’ять Правил Поваги», змінюючи «Дев’ять Правил Поганців». 1) Будь доброзичливим, спокійним, не ображай інших. 2) Розмовляй чемно й привітно. 3) Завжди говори правду — щиро й відверто. 4) Бережи все живе, нікого не кривдь.
5) Їж охайно й завжди ділися з іншими. 6) Невтомно вдосконалюйся в доброті та чесності. 7) Будь люб’язним і ввічливим. 8) Радо ділися своїми гарними ідеями. 7. Намалюй три значки: мандрівника, дослідника і читача. Напиши на них три речення: розповідне, питальне і спонукальне. • Значок мандрівника (стежка й рюкзак): Мандрівник пройшов багато доріг. (розповідне) • Значок дослідника (лупа й книга): Чи знаєш ти, як працює компас? (питальне) • Значок читача (відкрита книга): Прочитай цю цікаву книжку! (спонукальне) Пишу для себе. Напиши листа до рідних, друзів, Малого Вовчика, інших персонажів літературних творів, мультфільмів чи фільмів, блогерів тощо. Привіт, Малий Вовчику! Я прочитав про твої пригоди в таборі біля озера. Мені сподобалося, що ти обрав правила пластунів, а не капості. Я теж намагаюся щодня ставати трішки кращим і піклуватися про інших. Напиши, які ще значки ти отримав! Твій друг. Однорідні члени речення Сторінка 110 1. Розкажи про розділові знаки в реченнях з однорідними членами. Розділові знаки: • ○, ○ — між однорідними членами без сполучника ставимо кому. • ○ і ○ — при одиничному сполучнику і (та, й) кому не ставимо. • і ○, і ○ — при повторюваному сполучнику і…і кому ставимо перед кожним і, крім першого. Склади три речення про тварин, використовуючи схеми. • Синичка цвірінькає, пурхає. • Кіт і собака люблять гратися.
• Білка запасає і горіхи, і гриби. 2. Дай відповіді на запитання й запиши речення на вибір, уживаючи однорідні члени речення. З однорідними підметами: • В озері живуть риби, жаби, раки. • У саду ростуть яблуні, груші, сливи. З однорідними присудками: • Я вмію читати, малювати, плавати. • Мої друзі бігають, граються, сміються. Установи зв’язок між словами в першому й останньому реченнях. Зв’язок слів. Перше речення: живуть (хто?) риби, жаби, раки; живуть (де?) в озері. Останнє речення: друзі (що роблять?) бігають, граються, сміються; друзі (чиї?) мої. Завдання на вибір. Обери слова й запиши речення на вибір, уживаючи однорідні члени. 1) Тато, мама, брат і сестра прийшли на свято. 2) Діти раділи, сміялися, танцювали і співали. 3) Хлопчик зрадів подарунку і сонцю. Гості голосно й радісно сміялися. Редагую. Я люблю пити сік і свою подруга. Я бачу світло фар і гудіння автомобіль. Я чую сміх дітей і червоний м’яч. Я смакую соковитим апельсин і запахом м’ята. Однорідні члени мають стояти в тому самому відмінку, а дія має пасувати до кожного з них. Відредаговано: • Я люблю сік і свою подругу. • Я бачу світло фар і чую гудіння автомобіля. • Я чую сміх дітей і бачу червоний м’яч. • Я смакую соковитий апельсин і вдихаю запах м’яти. Однорідні члени речення Сторінка 111 1. Спиши. Підкресли однорідні члени речення. Визнач залежні слова, які мають при собі однорідні члени речення.
• На таці лежали горіхові вафлі, медові пряники. (залежні: горіхові — до вафлі, медові — до пряники) • Ми налили апельсиновий сік, абрикосовий компот. (залежні: апельсиновий, абрикосовий) • Ми приготували чай із м’яти, кисіль із вишень. (залежні: із м’яти, із вишень) • Діти голосно розповідали історії і весело сміялися. (залежні: голосно, історії — до розповідали; весело — до сміялися) Склади три речення з однорідними членами із залежними словами. Чи є залежні слова однорідними членами речення? • На столі стояли червоні яблука, жовті груші. • Ми бачили високі дуби, стрункі берези. • Діти весело співали пісні і голосно сміялися. Залежні слова не є однорідними членами: вони стосуються різних головних слів. Однорідними є самі головні члени (яблука/груші, дуби/берези тощо). 2. Тема й головна думка. Проблема. Характеристика персонажів. Читаємо в особах. Театралізуємо. Тема: про те, як весела й щедра Пеппі ходила з друзями по крамницях і накупила безліч солодощів та іграшок, якими поділилася з усіма дітьми містечка. Головна думка: щедрість і вміння ділитися радістю роблять щасливими і тебе, і інших. Проблема: щедрість і скнарість; справжня радість — це поділитися з іншими. Характеристика персонажів: Пеппі — весела, добра, дуже щедра, дотепна й вигадлива, робить усе по-своєму; Томмі й Аніка — її вірні друзі, які охоче йдуть із нею. Сторінка 115 Що ти відчуваєш? Чому? Я відчуваю радість і захоплення, бо Пеппі смілива, добра й щедра — поряд із нею всім весело. Розкажи про Пеппі Довгопанчоху за схемою. • Ім’я: Пеппі Довгопанчоха. • Вік: дівчинка років дев’яти.
• Де живе: у власному будинку в містечку. • З ким живе: сама, без дорослих (зі своїми тваринами). • Який має вигляд: руде волосся, заплетене у дві кіски, веснянкувате обличчя, різнокольорові панчохи. • Що вміє робити: дуже сильна, весела, щедра; робить усе посвоєму й нічого не боїться. • Що розповідає про себе: готова всього навчитися — навіть «грати на піаніно без піаніно». Дискусія. Чи потрібно дарувати друзям подарунки? Думаю, дарувати друзям подарунки потрібно, бо це знак уваги й любові. Але найкращий подарунок не обов’язково дорогий — це може бути саморобна листівка чи час, проведений разом. Головне — дарувати щиро. Склади список предметів, які були в магазинах, що відвідала Пеппі з друзями. Магазин парфумерії Кондитерська Магазин іграшок мазь від ластовиння, карамельки, ляльки, машини, парфуми малиновий солдатики, плюшеві мармелад, слони, лялькові льодяники, лимонад, театри, свистки, шоколадні тістечка, кубики жувальна гумка Склади три речення з однорідними членами, використовуючи списки. • У парфумерії Пеппі побачила мазь від ластовиння і пахучі парфуми. • У кондитерській продавали карамельки, мармелад і шоколадні тістечка. • У магазині іграшок були ляльки, солдатики й лялькові театри. 3. Випиши з уривка повісті виділені речення. Обведи однорідні члени речення із залежними словами. • Жінки заходили з кошиками й купували каву , цукор , мило , масло . • Діти купували лимонад і жувальну гумку .
У першому реченні однорідні присудки заходили (з кошиками) й купували (каву, цукор, мило, масло) мають при собі залежні слова; у другому реченні однорідний додаток гумку має залежне слово жувальну. Поняття про складне речення Сторінка 116 1. Розглянь малюнок. Що відбувається? Порівняй речення. Скільки граматичних основ (підмет і присудок) у кожному реченні? На малюнку діти малюють. У перших двох реченнях — по одній граматичній основі: Соломійка розфарбовує; Сергійко малює. Це прості речення. Третє речення має дві граматичні основи: Сергійко малює, Соломійка розфарбовує. Це складне речення; між його частинами ставимо кому. 2. Із простих речень утвори й запиши складні речення. Підкресли головні члени речення. • Олена малює груповий портрет, а Роман пише міський пейзаж. • Хлопці створювали колаж про тварин, а дівчата придумували комікс про школу. 3. Спиши складні речення. Підкресли головні члени речення. • Світить сонце, у небі пропливає хмарка. • У полі жовтіють груші, у саду червоніють яблука. Чим відрізняється складне речення та просте з однорідними членами речення? У складному реченні дві (або більше) граматичні основи, а в простому з однорідними членами — одна основа, у якій повторюються лише якісь члени. Наприклад, «Діти збирають яблука, груші, сливи» — просте (один підмет, один присудок, однорідні додатки), а «Світить сонце, пропливає хмарка» — складне (дві основи). Про яку картину йдеться в тексті: пейзаж, натюрморт, портрет? У тексті йдеться про пейзаж — картину, на якій зображено природу: сонце, небо з хмаркою, поле й сад. 4. Допиши другу частину складного речення.
• На клумбі розпускаються квіти, і бджоли збирають із них нектар. • Над квітами кружляють метелики, а джмелі гудуть біля землі. • Жабки кумкають, але їх ніхто не лякається. • Птахи в’ють гнізда, тому що скоро виведуться пташенята. Сторінка 117 5. Факти й думки. Перевіряємо факти. Склади розповідь про картину Марії Приймаченко. Прочитай інформацію про неї. Напиши, що ти знаєш про картину і про що думаєш, роздивляючись її. Картину «Захотів слоник бути моряком» українська народна художниця Марія Приймаченко намалювала 1973 року в стилі наївного мистецтва (примітивізму); її розміри — 61,2 на 85,5 см. На картині зображено великого жовтого слоника в цятках. На голові в нього — матроська безкозирка, тож зрозуміло, що слоник мріє стати моряком. Око в слоника мрійливе: він ніби думає про море й далекі подорожі. Поруч — маленька людина з квіткою і квіти. Роздивляючись картину, я думаю, що кожна мрія варта того, щоб у неї вірити. Світ художниці добрий, щирий і яскравий, як дитячий малюнок. Що я знаю / умію? 1. Установи зв’язок між словами в реченні. На подвір’ї весело цвірінькали сіренькі горобці. Граматична основа: горобці цвірінькали. Зв’язок слів: горобці (що робили?) цвірінькали; цвірінькали (де?) на подвір’ї; цвірінькали (як?) весело; горобці (які?) сіренькі. 2. Склади чотири речення з однорідними членами за схемами. За схемою «○ і ○, ○ і ○»: • На клумбі цвітуть троянди і тюльпани, нарциси і півонії. • У лісі ростуть дуби і клени, сосни і ялини. За схемою «○, ○, ○, ○»: • У саду визрівали яблука, груші, сливи, абрикоси. • Діти бігали, стрибали, сміялися, співали.
3. Утвори складне речення. Підкресли головні члени речення. Довідка. Настала весна. Дзюрчать струмки. Розпустилися первоцвіти. Вони приваблюють комах. Настала весна, дзюрчать струмки, розпустилися первоцвіти, і вони приваблюють комах. РОЗДІЛ 7. ТЕКСТ Текст. Типи текстів. Текст-опис Сторінка 118 1. Діаграма Венна. Порівняй речення і текст. Запиши ознаки тексту. • Спільне: і речення, і текст складаються зі слів, пов’язаних за змістом, виражають думку, мають розділові знаки. • Речення: виражає одну завершену думку; може бути окремим. • Текст: складається з кількох речень, пов’язаних темою й головною думкою. Ознаки тексту: спільна тема й головна думка; заголовок; кілька речень, пов’язаних за змістом; будова (зачин, головна частина, кінцівка); послідовність речень. 2. Розкажи про особливості різних типів тексту. Пригадай кроки, які допомагають створювати ці тексти. • Текст-розповідь — відповідає на питання що сталося? що робив?; розповідає про події в часовій послідовності; має зачин, головну частину й кінцівку; характерні слова: спочатку, потім, тоді, нарешті (дієслова). • Текст-опис — відповідає на питання який? яка? яке?; описує ознаки предмета, тварини чи людини; характерні слова: прикметники й порівняння. • Текст-міркування — відповідає на питання чому?; доводить думку; будова: твердження, докази, висновок; характерні слова: тому що, бо, отже, по-перше, по-друге. Завдання на вибір. Напиши текст-опис, самостійно обравши тему. Використовуй схему. Мій песик Рекс У мене вдома живе руденький песик Рекс.
Він невеликий, із пухнастою шерстю й куцим хвостиком. Голова в нього кругла, з висячими вухами й чорними очима-ґудзиками. Лапки міцні, ніс холодний і вологий. Шерсть м’яка на дотик, наче плюшева, а гавкіт дзвінкий. Я дуже люблю свого Рекса — із ним завжди весело й затишно. Науковий і художній описи Сторінка 119 1. Порівняй тексти-описи. Поясни, до яких стилів мовлення вони належать. Текст «Мій котик» належить до художнього стилю (образний, емоційний), а «Кіт лісовий» — до наукового (об’єктивний, із фактами). Склади 5 запитань, які можна поставити до двох текстів. Наприклад: «Про кого йдеться в тексті-описі?». 1) Про кого йдеться в тексті-описі? 2) Який вигляд має кіт? 3) Якого кольору його шерсть? 4) Які очі в тварини? 5) Із яких частин складається текст-опис? Склади по 3 запитання, які можна поставити тільки до одного з текстів. Наприклад: «Яка довжина тіла лісового кота?». • До «Мій котик»: Як звати кошеня? З чим порівнюють його шерсть? Що любить робити кошеня після уроків? • До «Кіт лісовий»: Яка довжина тіла лісового кота? Скільки темних кілець на хвості? До якої книги його занесено? Запиши відповіді на кілька запитань на вибір. Кошеня звати Муркотунчик; довжина тіла лісового кота — 90 см; на хвості 4–5 темних кілець; лісовий кіт занесений до Червоної книги України. Сторінка 120 Порівняй тексти-описи. Заповни таблицю. Ознаки Текст «Мій котик» Текст «Кіт лісовий» Мета створення створити образ, об’єктивно описати викликати емоційну ознаки, навести реакцію факти
Ознаки Особливості опису
Текст «Мій котик» Текст «Кіт лісовий» емоційний, образний точний, понауковому Уживання слів емоційно забарвлені пряме значення слів, слова, порівняння, числівники переносне значення Який із текстів є науковим описом, а який — художнім? Наведи приклади художніх і наукових описів із різних джерел. «Мій котик» — художній опис, «Кіт лісовий» — науковий. Художні описи трапляються в казках, оповіданнях і віршах, а наукові — в енциклопедіях, підручниках і довідниках. Завдання на вибір. 1) Створи художній опис свійської тварини, яка живе у твоєму домі або про яку мрієш. Моя кішка Мурка У нашому домі живе пухнаста кішка Мурка. Її шубка м’яка й тепла, наче хмаринка, а оченята зелені, мов дві намистинки. Коли Мурка муркоче, у хаті стає затишніше. Я дуже люблю свою лагідну подружку. 2) Напиши науковий опис тварини на вибір. Їжак звичайний Їжак звичайний — невеликий ссавець. Довжина його тіла 20–30 см. Спина вкрита твердими голками завдовжки до 3 см. Морда видовжена, ніс рухливий. Живиться комахами, червами й дрібними тваринами. Узимку впадає в сплячку. Текст-розповідь 1. Створи карту знань до теми «Текст-розповідь». Напиши все, що ти знаєш про цей тип тексту. Текст-розповідь: • відповідає на питання що сталося? що робив? що відбувається?; • розповідає про події в часовій послідовності; • будова: зачин, головна частина, кінцівка (часто — зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка);
• характерні слова: дієслова; спочатку, потім, тоді, одного разу, нарешті; • приклади: оповідання, казка, історія з життя. 2. Тема й головна думка. Проблема. Передбачаємо за заголовком. Характеристика персонажів. Читаємо в особах. Театралізуємо. Проєкт. За заголовком можна припустити, що йдеться про вчителяфранцуза мсьє Жака і про традицію з паперовою квітневою рибкою (першоквітневий жарт). Тема: про доброго французького вчителя мсьє Жака, з якого учні кепкували, а потім зрозуміли його доброту й попросили вибачення листом. Головна думка: цінувати добрих людей треба вчасно; доброту слід помічати й відповідати на неї добром, а не насмішкою. Проблема: насмішки й невдячність; запізніле каяття; уміння цінувати доброту. Характеристика персонажів: мсьє Жак — добрий, лагідний, терплячий учитель, навчав цікаво й кожному написав щось хороше; учні (4-А клас, оповідачка Катрін) — спершу кепкували, а тоді зрозуміли провину й виправилися. Проєкт: виготовити квітневі рибки з добрими побажаннями для вчителів і однокласників. Чи була у твоєму житті ситуація, коли ти почувався / почувалася ніяково, соромився / соромилася свого вчинку? Так, бувало: одного разу я не подякував другові за допомогу, а потім почувався ніяково й вибачився. Сторінка 121 Про кого чи про що ти дізнався / дізналася? Що може трапитися в школі з мсьє Жаком і учнями? Я дізнався про французького вчителя мсьє Жака, який цілий березень навчав клас французької мови. Він був добрий: не сварив за спізнення, розповідав казки й вірші, а учні все одно кепкували з нього. Гадаю, діти ще зрозуміють, що кепкувати з доброго вчителя негарно.
Сторінка 122 Що відбулося? Чому? Які емоції відчули діти, коли згадали, що не привітали мсьє Жака? Подумай, що буде далі. Діти почепили квітневих риб усім учителям, а мсьє Жак сам приготував рибку з добрими словами для кожного учня. Аж тоді діти помітили, що не зробили рибки лише для нього, і відчули сором та провину. Гадаю, діти спробують виправити свою помилку. Що будуть робити діти? Чому? Далі діти зроблять рибок для мсьє Жака й надішлють йому до Франції листа з вибаченням і вдячністю. Сторінка 123 Що ти відчуваєш? Чому? Я відчуваю співчуття до мсьє Жака й повагу до дітей, які виправили помилку. Чому діти одразу не зробили рибку для мсьє Жака? Діти одразу не зробили рибку, бо звикли кепкувати з учителя й не цінували його доброти, доки він не виявив уваги до кожного. Доведи, що оповідання — це текст-розповідь. Знайди уривки, які є описом, міркуванням. Це текст-розповідь, бо події подано в часовій послідовності (зав’язка, розвиток дії, розв’язка), ужито багато дієслів. Уривокопис — про те, яким був мсьє Жак учителем; уривок-міркування — роздум оповідачки «Усі ми знаємо, що десь-колись перед кимось точно завинили…». Напиши стислий переказ тексту. Використовуй лінію часу. Мсьє Жак місяць навчав клас французької, був добрий, а діти кепкували з нього. Він розповів про традицію квітневих риб. На перше квітня діти почепили риб усім учителям, а мсьє Жак приготував рибку з добрими словами кожному. Тоді діти помітили, що для нього рибки немає, і їм стало соромно. Наступного дня вони принесли риб, написали вибачення й надіслали мсьє Жакові великого листа до Франції.
Завдання на вибір. 1) Спиши 5 речень на вибір. Над кожним словом напиши, до якої частини мови воно належить. • Мсьє (ім.) Жак (ім.) приїхав (дієсл.) зі (прийм.) школи (ім.) в (прийм.) паризькому (прикм.) передмісті (ім.). • Ідея (ім.) нам (займ.) дуже (присл.) сподобалася (дієсл.). • Наступного (прикм.) дня (ім.) він (займ.) відлітав (дієсл.) до (прийм.) Парижу (ім.). • Ми (займ.) й (спол.) собі (займ.) заходилися (дієсл.) збирати (дієсл.) речі (ім.). • Але (спол.) мсьє (ім.) Жак (ім.) уже (присл.) був (дієсл.) у (прийм.) Парижі (ім.). 2) Зроби рибку з побажанням. Подаруй своєму вчителю / своїй учительці. «Дорога вчителько! Ви добра, мудра й завжди вірите в нас. Дякую за цікаві уроки! Бажаю Вам здоров’я, радості та вдячних учнів. З повагою, Ваш учень.» Текст-міркування 1. Прочитай. Склади до тексту п’ять запитань. П’ять запитань: 1) Що з’являється, якщо записати свої міркування на папері? 2) Із чого треба почати текст-міркування? 3) Що таке теза? 4) Для чого наводять аргументи? 5) Чим завершується текст-міркування? Сторінка 124 Випиши з тексту дієслова. Поясни їхнє значення. Склади словосполучення з трьома дієсловами на вибір. Дієслова: міркуєш, заглиблюєшся, думаєш, усвідомлюєш, робиш, запишеш, з’явиться, сформулюй, наведи, зроби. Значення (кілька): міркувати — думати, обмірковувати; заглиблюватися — уважно вникати; сформулювати — чітко висловити думку; навести — подати (аргументи). Словосполучення: міркувати (над чим?) над задачею; сформулювати (що?) тезу; навести (що?) аргументи.
2. Учні брали участь у дискусії «Чи завжди слід погоджуватися з іншими людьми?» Прочитай їхні міркування. Подумай над питаннями. Напиши текст-міркування щодо теми дискусії. Теза: не завжди слід погоджуватися з іншими людьми. Доведення: по-перше, кожен має право на власну думку, і висловлювати її — означає бути собою. По-друге, якщо погоджуватися лише заради того, щоб уникнути суперечки чи сподобатися, можна зрадити те, що вважаєш правильним. По-третє, різні думки допомагають краще зрозуміти проблему. Та погоджуватися варто тоді, коли інший справді має рацію. Висновок: отже, погоджуватися треба не завжди, а лише тоді, коли це справедливо; головне — мати власну думку й поважати чужу. 3. Прочитай твердження і його пояснення. Напиши, чи любиш ти слухати думки, які суперечать тому, що ти думаєш сам / сама. Так, я люблю слухати протилежні думки, бо вони допомагають мені краще обдумати питання, зрозуміти його глибше, а не лише на поверхні, і побачити позицію іншої людини, перш ніж висловити незгоду. Завдяки цьому моя власна думка стає обґрунтованішою. 4. Запиши зі схеми в завданні 2 одне запитання на вибір. Напиши текст-міркування, відповідаючи на це запитання. Запитання: «Чи можна бути собою, не висловлюючи власної думки?» Теза: бути собою, не висловлюючи власної думки, не можна. Доведення: власна думка — це частина того, ким ми є. Якщо весь час мовчати й з усім погоджуватися, інші ніколи не дізнаються, що ми насправді думаємо й чого хочемо. Людина, яка приховує свої погляди, поступово втрачає себе. Висновок: отже, щоб бути собою, треба вміти ділитися своїми думками — ввічливо й поважаючи інших. Розвиток мовлення. Текст-міркування Сторінка 125 Ти пишеш текст-міркування для того, щоб висловити власні погляди на питання, яке є суперечливим.
1. Обери позицію щодо питання. Під час дискусії я висловлюю власні думки. Так (чому варто): 1. Так я ділюся своїм поглядом. 2. Дискусія стає цікавішою. 3. Інші краще мене розуміють. Ні (застереження): 1. Іноді бракує впевненості. 2. Можна когось образити. 3. Не завжди маю готову думку. Я обираю позицію «Так». 2. Запиши тезу. Під час дискусії я завжди / часто / зрідка / ніколи висловлюю власні думки. Теза: під час дискусії я часто висловлюю власні думки. Поясни, чому твоя позиція є правильною. Використай аргументи. Це правильно, бо власна думка робить розмову змістовною, допомагає вчитися аргументувати й дає змогу іншим зрозуміти мою позицію. 3. Склади список аргументів на чернетці. Ти можеш записати аргумент одним словом, словосполученням, реченням. Це може бути факт чи цитата. Чернетка аргументів: власна думка — повага до себе; дискусія допомагає знайти істину; мовчання — і ніхто не дізнається моєї позиції; приклад — на уроці я запропонував ідею, і її підтримали; факт — висловлюючись, ми вчимося аргументувати. 4. Обери серед аргументів три найсуттєвіші. 1) Власна думка робить дискусію змістовною. 2) Висловлюючись, я вчуся аргументувати. 3) Якщо мовчати, ніхто не дізнається моєї позиції. 5. Запиши текст-міркування. Теза: під час дискусії я часто висловлюю власні думки. Доведення: по-перше, власна думка робить розмову змістовною — кожен додає щось своє. По-друге, висловлюючись, я вчуся добирати аргументи й чіткіше мислити. По-третє, якщо весь час мовчати, ніхто не дізнається, що я думаю. Звісно, говорити треба ввічливо, не ображаючи інших. Висновок: отже, висловлювати власні думки під час дискусії важливо — це допомагає і мені, і співрозмовникам.
6. Відредагуй текст-міркування. Текст перевірено: теза, докази й висновок узгоджені, повторів і помилок немає. 7. Запиши текст на чистовик і за бажанням оприлюдни. Текст можна переписати на чистовик і прочитати в класі. Текст-міркування. Есей Сторінка 126 1. Прочитай есей. Порівняй есей із текстом-міркуванням, який ти створював / створювала на попередньому уроці. Есей, як і текст-міркування, має тезу, доведення й висновок, але в есеї більше особистих почуттів і власного ставлення автора, він звучить як розмова з читачем. Розкажи про будову есею. Будова есею: теза (усі люди різні), доведення (автор спершу дратувався й кипів, а потім навчився слухати інших), висновок (варто обстоювати свою думку й дослухатися до інших). Будова така сама, як у тексту-міркування, але в есеї більше особистих почуттів і власного ставлення. Поясни, чому в есеї вжито виділені слова, речення. Виділені слова й речення — дратувало, кипіти, наче чайник, чайниками з окропом, начхати на те — це емоційно забарвлені слова й фразеологізми; вони передають почуття автора й роблять есей живим. Запитання «Ви зі мною згодні?» залучає читача до роздумів, наче автор розмовляє з ним. Сторінка 127 2. Щоденник подвійних нотаток. Запиши цитату з тексту, яка привернула твою увагу, і свої роздуми щодо неї. Цитата Мої міркування «Я можу бути іншою, почати Зміни справді починаються з змінювати світ із себе.» кожного з нас: якщо я поводитимуся чесно й гідно, то й навколо стане краще.
3. Напиши есей, який би починався прислів’ям. Поясни, чи поділяєш ти висловлену думку, чи ні. Поясни чому. Наведи приклад зі свого життя, що ілюструє твою позицію. «Діло майстра величає.» Я цілком поділяю цю думку. Людину поважають не за гучні слова, а за те, що вона вміє робити добре. Коли хтось майстерно виконує свою справу, його праця говорить сама за себе. Одного разу я довго вчився складати модель літака. Спочатку нічого не виходило, але я не здавався. Коли модель була готова, друзі захоплено її розглядали — і мені не довелося себе хвалити, бо за мене сказало діло. Отже, найкраще про людину розповідають її вчинки й результати праці, а не похвальба. Розвиток мовлення. Есей Напиши есей на тему «Чи потрібні літні канікули?». Чи потрібні літні канікули? Я впевнений, що літні канікули потрібні. По-перше, за навчальний рік ми втомлюємося, і влітку нарешті можна відпочити від уроків. По-друге, улітку ми багато рухаємося на свіжому повітрі, плаваємо, катаємося на велосипеді — це зміцнює здоров’я. По-третє, на канікулах з’являється час для хобі, книжок і друзів. Мої батьки теж вважають, що відпочинок потрібен, але радять не забувати читати, щоб восени легше було повертатися до навчання. Отже, літні канікули потрібні, щоб відпочити, набратися сил і з новою радістю повернутися до школи. Діаграма Венна (мої думки й думки рідних): спільне — канікули потрібні для відпочинку й здоров’я; мої думки — це час для ігор, хобі й друзів; думки рідних — улітку варто й далі читати й готуватися до нового навчального року.