SUMMER UKRAINIAN MOMS IN TORONTO
Лагман від Elvira Saale ................................................................................................
Lose to Win. Історіі перетворень Nadia Mykhailiuk, Ksenia Ukrainka, Olya Shvedyk.........................................
5
10
Sova book club Яка із прочитаних книжок у клубі «Сова» запамяталась і сподобалась?.......................................................................
Давайте ближче знайомитись з... Іра Калакайло...............................................................................................
Літо у Квінз парку Olga Khometa................................................................................................
She Is Leaving Maryna Sompura............................................................................................
Мiй шлях до незвичноі професіі Olesya Hryvenko............................................................................................
20 26 30 32 34
Побутова трагікомедія про справжню дружбу Eugeniya Bondarenko ...................................................................................
Подруги після дитинства Nadiya Yashan................................................................................................
Нова Я. Шлях до себе Nataliya Hayevska . .......................................................................................
Мама-Лама Ivanna Che ....................................................................................................
Мотивація та усвідомлене материнство
36 38 40 42
Kateryna Ozeryanska ....................................................................................
46
Сторінка спонсорів........................................................................................
50
«Кримські татари суворо дотримувалися національних традицій, що формувалися століттями. Особливу увагу приділяли культурі й етикету харчування. Це було важливою складовою у вихованні молодого покоління. Ставлення до їжі ніколи не було споживчим, до їжі ставилися шанобливо».
04
ЛАГМАН від Elvira Saale
Д
ім Ельвіри та Рустема це справжня скарбниця
кримськотатарських традицій та артефактів на півночі Торонто. Навіть сама будівля ззовні виглядає інакше, ніж типові канадські будинки: є в тих гладких білих цегляних стінах якась східна загадковість...
06
Ельвіра, безумовно, вишукана жінка із витонченим смаком і це відчувається у кожному квадратному метрі іхнього затишного дому, водночас сучасного, традиційного і гарного, як сама господиня. В цьому домі шанують культуру і вживають традиційні речі щоденно, що робить їх невід`ємним елементом життя.
07
Кримський півострів, де зароджувалася кримськотатарська кухня, багатий на рослинність, м’ясо, овочі та фрукти. Кримськотатарська кухня протягом довгих років була пов’язана з культурою України, Греції, Італії, Туреччини, Кавказу, Росії та інших країн. Традиційними для кримських татар стали також і страви тих місць, де вони вимушено перебували під час депортації. Саме таким і є узбекський ЛАГМАН.
08
Ельвіра експериментує з оригінальним рецептом ЛАГМАНУ, додаючі свої спеції і інгридієнти до тих, які входять до класичноі версії. Основні складові: локшина, бульйон, морква, цибуля, часник, перець болгарський, картопля, м’ясо (яловичина), томатна паста, приправи. Смакує з червоним сухим вином.
09
Lose to Win Anna Zar
Nadia Mykhailiuk за 3 місяці
Третє місце Anna Zar
Перше мі
позбавилась
втратила
19.6 кг!
втрати
13.4%
Nadia Mykha
19.6 к
ісце
Друге місце
Друге місце
ailiuk
Olya Shvedyk
Ksenia Ukrainka
ила
втратила
втратила
кг
16.5%,
16.5%, 011
НАДЯ Випадковостей не буває. Зовсім не випадково я побачила в нашій групі Ukrainian Moms in Toronto повідомлення Julia Merk про початок марафону зі схуднення. Я одразу, не вагаючись вирішила, що буду брати в ньому участь, адже вже давно мріяла
схуднути. Я хотіла змінитися, полюбити своє відображення в дзеркалі, хотіла побачити захоплюючий погляд чоловіка та дітей, купляти одяг який мені подобається, а не той, що підійде по розміру.
Мені дуже сподобався формат марафону, який дозволяв самому обирати інструменти для досягнення цілі. Тому я вирішила спробувати сироїдіння. І це виявилося не легко але дуже захоплююче. Я повністю відмовилася від цукру і виробів з нього, від муки, м`яса, яєць, молочних продуктів. Основою мого харчування були свіжі овочі, фрукти, не смажені горіхи та насіння, рослинне молоко, сухофрукти та велика кількість чистої води. Перший тиждень був найважчий, а далі з кожним днем ставало все легше і легше. В цьому мені допомагала наша група марафонівців Lose to Win. Ми підтримували одна одну цілих три місяці, не давали зневіритися, зупинитися. Щодня ми ділилися досвідом, рецептами та порадами. З першого дня це було не змагання, а командна гра, в якій перемогла кожна з нас. В результаті ми отримали здорові та красиві тіла, сяючий погляд та щасливі посмішки. Мій чоловік почав дивитися на мене, як в перші дні нашого знайомства, друзі та знайомі почали робити багато компліментів, я відчула легкість та впевненість в собі. Я познайомилась з надзвичайно сильними людьми, котрі мене надихають. Я знайшла
012
підтримку, я знайшла друзів! Велика подяка Julia Merk за таку чудову ідею марафону та втілення її у життя. Особлива подяка за підтримку Ivanna Che, Galyna Savchuk-Voloshchuk та Olya Shvedyk. Ви мої мотивашки! Безмежно дякую за те, що ви були, є і будете в моєму житті. Марафон закінчився, але наш шлях до здорового і красивого тіла продовжується і сьогодні. Хочу побажати кожній, хто мріє про красу і здоров’я, - не бійтеся зробити перший крок, починайте діяти саме зараз. Не чекайте вдалого моменту, наступного понеділка, початку місяця чи нового року. Йдіть до своєї мрії, починаючи саме сьогодні, і вона обов’язково здійсниться.
013
КСЕНІЯ Коли минулого року моя вага стала більшою ніж була на 9 місяці вагітності, я задумалась над тим, щоб знову сісти на дієту... А коли побачила, що збирається группа зі схуднення, то одразу захотіла
приєднатися. Я вже пробувала худнути самостійно, але більше, ніж на місяць сили волі не вистачало, та й цього разу не була впевнена... але все вийшло.
Коли ми писали про свої цілі, моя (10кг) була для мене нереальною, але написала я її більше для власної мотивації, щоб не здаватися на 3 кг. В результаті -11. Перший місяць був найактивніший і складався з фізичних навантажень і здорового харчування. Фізичні вправи знайшла на Youtube, прості, що не вимагали спортивного інвентаря. На тому ж каналі знайшла здорові рецепти. (Канал називається TGym, а комплекс вправ, які я робила, - «Успеть Похудеть»). Я не сиділа на дієті, я просто перестала вживати деякі продукти і змінила режим харчування. Наступні два місяці спортом я займалась менше, але більше приділяла уваги харчуванню. Є багато програм для смартфонів, які допомагають підрахувати потрібну кількість іжі і калорій на день та підібрати зручне меню. Я стала вживати більше фруктів, овочів, злаків, риби і менше картоплі, м`яса (особливо свинини), випічки, солодощів. Також під час посту я відмовилась від м`яса і зрозуміла, що риба подобається мені більше.
014
Мабуть найбільшою зміною для мене стала відмова від смаженого, білого хліба і від гарнірів ввечері. Моя улюблена вечеря на сьогодні це запечена форель і салат. За три місяці режим харчування увійшов у звичку і я перестала сприймати його як дієту, яка скоро закінчиться. Головне в такому способі харчування, що не потрібно повністю відмовлятись від «шкідливих продуктів», а можна і навіть треба інколи (не більше 1 разу на тиждень) влаштовувати собі «cheat meals». Найбільше допомагала підтримка учасниць. З нашими дівчатами весь процес був дуже веселий і енергійний. Окрема подяка Ivanna Che за незламний оптимізм і море гумору та позитиву
015
ОЛЯ Діло було так. Вирішила якось Оля, що з 81 кг вона трохи переборщила. І надумала схуднути. Довго Оля надумувала... Десь півроку. Бо стимулу для схуднення в Олі не було. А тут підвернулось змагання зі схуднення “Lose to win”. А на кону того змагання грошенята були. Тисяча доларів світила. А Оля ж божевільний фанат змагань. А ще й ласа до грошей. От і ринулась в запеклу боротьбу за грошима зі всієї сили.
Боротьба почалась відразу і то завзята. Дівчата кинулись у дієти, підрахунок калорій, спорт. Оля ж не знала з чого починати. Тому знайшла для себе метод-дослідження, який спрацював. Оля важилась 2 рази на день: 1 вранці на голодний шлунок. 2 - ввечері після роботи і до вечері. Так Оля контролювала кожні 100г, які приходили або зникали. Олі було важко боротися. Але не з дівчатами, а з самою собою.
Одного разу Олі приснилась смажена картопля з салом, цибулею і часником. Оля прокинулась в сльозах, озирнулась навколо. А навколо була лише пляшка води.....Попила Оля. І не з’їла нічого. • Одного разу купила Оля своєму сину суші. Три коробочки. І поки син ходив у душ, з’їла 1.5 коробочки. Син розізлився. Оля сказала, що суші вкрав бабай....На ранок Оля пожаліла про те, що їла суші. Бо на ранок вага до Олі була безжалісна. Але 1000 доларів в її голові заставляли її не робити більше дурниць.
- ввечері і до 7 p.m., по можливості. Нудно. Нічого нового. Просто Здорове Харчування. Якоїсь чудодійної пігулки Оля не знайшла.
• Одного разу, Оля ходила по Walmart, а чіпси різних марок дивилися на неї з полиць, благаючи: “купи мене, купи”. Але Оля відвертала голову, роблячи вигляд, що вона говорить з сином і не купила.
Оля зрозуміла одне: головне в цій справі, навіть, якщо є зрив, не переводити його в рецидив. Не здаватися. І не думати, якщо ти сьогодні набрала кг, то це катастрофа. За 2-3 дні ти скидаєш те, що прийшло. Головне налаштувати себе на ту хвилю.
• Іншого разу Оля сказала: та ну вас всіх і вашу тисячу і наїлася пельменів. Оля пила багато води. Та ні, не одного разу, а щодня Оля пила багато води. Як виявилось, це важливо в похудальних справах. • Одного дня Оля вдягнула джинси, які не вдягала 5 років, бо не влізала. І зазирнувши в дзеркало, зрозуміла, що так гарно в них ще не виглядала ніколи. Іншого дня Оля купила собі відкритий купальник і десь 15 хвилин не могла усвідомити, що то саме вона у тому дзеркалі. • Одного разу Оля зрозуміла, що все в житті можливо. Потрібна лише мета, яка тебе стимулює.
А! Забула! Казали ж написати про те, як Оля схуднула. Ну та як схуднула? Їла всякі салати, броколі. Вуглеводи - вранці, білки
016
А щодо спорту? Займайтесь спортом. Спорт - наше всЕ. Це просто Оля – ледаща. Як казав Вінстон Черчилль: “Своїм довголіттям я зобов’язаний спорту. Я ним ніколи не займався”. P.S. Оля не виграла змагання. Але втратила 13.4кг. Тому в кінцевому результаті для Олі та тисяча доларів була байдужа. Оля тішилась зі своєї перемоги над собою.
017
Anna Zar Я взагалі проти стереотипів і не вважаю, що жінка має бути худенькою, стрункою і вписуватись в якісь параметри.
Найголовніше це внутрішнє відчуття чи людина комфортно себе почуває у своїй формі чи подобається собі.
Так ось я, мама трьох дітей в один прекрасний момент зрозуміла, що мені не подобається те що я бачу в дзеркалі. І це стало точкою відліку. Годуюча мама, я не могла та й не бажала змінювати свою дієту так щоб відчувати голод, недостачу калорій тощо. Я знала, що я зовсім не буду мати можливість вести щоденники, рахувати калорії і компонувати правильне меню, або ходити в спортзал. Мені потрібно було щось або хтось хто зробить це за мене, і так щоб я повірила в успіх. Я прагла змінити звичку харчування і бажано назавжди. І я почала пошук. Забігаючи наперед хочу сказати що група Украінських мам Торонто саме і надихнула мене на цей крок і стала моєю віртуальною подругою і радником. Нерідко я, маючи питання, зверталась до наших дівчат і мала щирі і добрі поради. Так воно вийшло і цього разу - декілька мам порадили програму WOWBODY Slim розроблену тренером з Зважені і Щасливі, Украіна - Анітою Луценко і її командою. І я вирішила спробувати.
Про програму можна писати довго, інформації достатньо для бажаючих її знайти, але я хочу сказати за себе, що я ніколи в житті не бачила дієт де можна наїстися досхочу і при цьому схуднути. Але програма мене вразила саме різноманітним смачним меню і комплексом вправю Все це у комплексі зробили вплинули на чудовий результат, на який я не сподівалась. Ключ до успіху не тільки у вибраній стратегії. Без підтримки нічого не було б. Я дуже вдячна своїй сім`ї, а особливо чоловіку, якийі завжди мене підтримував і надихав на успіх. Моі діти так за мене вболівали, що я просто не могла опускати руки, втомлена чи ні але йшла робити вправи. Моя сім»я в мене вірили і я повірила в себе!
Щоденна підтримка від групи Lose to Win - це заряд позитива, стимул не зупинятись, адреналін і азарт. Я вдячна всім і кожній в цій групі за щирі слова підтримки, за чудові поради, за гумор і іронію. Разом - ми сила! І кожен я вважаю - переможець !
018
019
SOVA BOOK CLUB
020
Яка із прочитаних книжок у клубі «Сова» запамяталась і сподобалась?
021
«Сова» є для мене місцем, де я вчуся слухати. Це дуже легко - мати своє однобоке бачення героїв, почуттів, подій, коли ти читаєш на одинці. Або розмірковувати над книжковим конфліктом з однодумцями. Зовсім інша справа дослухатися і почути точку зору, котра тобі незрозуміла, несприйнятна, чужа. В такому випадку ти зазираєш в себе глибше, формулюєш питання свідоміше, «взуваєшся» таки в чиїсь черевики нехай навіть умовно. Часом процес дратує, часом надихає, але ніколи не дозволяє відмежуватися. Бо навіть коли залишаєш дискусію переконаним на своєму, інша думка, як насіння, впала в грунт. Ти живеш знаючи, що вона існує. Від тебе залежить, чи дати їй прорости. Проте усвідомлення того, що вона є завжди допомогає зрозуміти світ краще.
Inna Tuka
022
Немає у мене улюбленої. Читання усіх було цікавим досвідом пізнавати себе та інших в клубі.
023
An Kom Із вже прочитаних саме в клубі, я б виділила Sapiens: A Brief History of Humankind by Yuval Noah Harari (я читала англійською, тому залишаю назву в оригіналі).
Для мене найулюбленіша книга - завжди попереду.
Ця книга написана серйозним вченим (істориком), але написана легко і жваво. На мій погляд, книгу обов’язково треба прочитати кожному. Вона дає широкий огляд історії людства і, як кажуть, допомагає скласти окремі шматки у цілісну картину світу, збирає знання із різних областей в одну систему координат. За рідкісним виключенням, всі із наведених фактів були мені відомі і до цієї книги, але автор як справжній науковець дає всім цим фактам і друге, і третє можливе трактування, і змушує подивитися на ці відомі факти іншими очима (або під іншим кутом зору). Висновки він залишає зробити читачеві самому. Sapiens читається на одному диханні і не відчувається нав’язливою, важкою або суто науковою.
024
У додаток радже ще одну книгу – The Dark Matter by Blake Crouch Я ніколи не любила і не розуміла фантастику ... але від цієї не могла відірватися (чесно, майже не працювала (читала) весь день – тсссс, не здайте мене клієнтам. I не спала, поки не закінчила. Квантова фізика. Хто б міг подумати, що я таке буду читати?! Книга, яка змушує замислитися, що таке щастя для мене, чи була б я щасливіша, якщо б могла повернутися в минуле і щось зробити інакше, чи хочу я насправді щось змінити у моєму партнері або в самій собі. Я була абсолютно зворушена!
025
Давайте ближче знайомитись з ... Іра Калакайло 026
027
Мій день починається...
Країна, у якій хочу побувати...
Якщо це робочий день, то з радіо передачі “The Currant” with Anna Maria Tremonti on CBC. Слухаючи, я часто дізнаюся щось таке, про що хочеться досліджувати глибше.
Японія. Для мене японці, як інопланетяни. Їх менталітет, побут, культура, звичаї і технології для мене загадкові. Хотілося б трішки розгадати цю загадку.
Мій ідеальний вихідний...
Найкраща порада, яку я отримала...
Коли нікуди не треба спішити чи підганяти дітей. Але, зазвичай, у вихідний ми маємо багато цікавих справ, подорожей, зустрічей. Що робить такі насичені вихідні також ідеальними.
Їх є багато. Але часто в професійному і особистому житті керуюся порадою «Ніколи не оцінюй ситуацію чи не приймай рішення, маючи інформіцію тільки з одного джерела».
На який фільм схоже моє життя...
З ким із тих, кого нині вже немає, я б хотіла повечеряти.
Це, безперечно, була б моя мама. Її не стало в той день, коли ми отримали візу до Що б я зобразила на своєму татуюванні? Канади. А в день її похорону мій чоловік Якщо б я його робила (в чому дуже сумніваюся, сказав мені, що я вагітна. Я б їй розказала про те, як складається наше життя в бо це для мене, як медична процедура, а їх я недолюблюю), то це був би метелик. Мені у іміграції і про її двох внучок, Енію і Меланію, яких вона не втсигла зустріти у житті. характері бракує легкості, як у метеликів. «Звуки музики».
Яку річ з свого дитинства я зберігаю досі?
Щоб я приготувала, якби вона прийшла до мене в гості?
Не маю такої. Я не маю особливих сентиментів до речей з минулого. Напевно з того, що маю і досі – це простенький золотий перстень, який батьки мені подарували на 16-ліття. Але недавно до мене прийшла книжка, одна з моїх улюблених у дитинстві – «Конрад, або дитина з бляшанки». Вона мені перепала на розпродажі книжок, від однієї з мам у нашій групі. Книжка дивна і я не думала, що її ще перевидають. Відчуття були особливі, я навіть сльозу витерла.
Мама все життя пропрацювала головним економістом хлібзаводу. То я точно спекла б свіжого хліба. А ще зварила б зеленого борщу. Запекла б лосося, бо я не впевнена, що це була доступна страва колись. А до нього б зробила салат з броколі, горіхів і сушеної журавлини. На солодке був би «Наполеон» чи горішки. Мамині рецепти цих солодощів я бережу досі. І у вазі обов’язково був би улюблений нею бузок.
028
Ідеал краси для мене... Ідеальну красу бачу в природі. В людях для мене краса – це наповненність. Змістом, ціллями, бажаннями, любов’ю і коханням, пошуком, досвідом (всяким), щастям, діями, емоціями, стосунками. Якби я могла бути неведимкою, я б пішла... Побродити за стінами палаців, де живуть різні покоління королівської родини Англії. Мені цікаво було б подивитися, як вони живуть без об’єктивів камер. Як себе поводять, про що говорять, як вирішують сімейні конфлікти, про що пліткують, які фільми дивляться, як говорять з дітьми. Книга, фільм, пісня, з якими має бути знайомий кожен Книга: «Маленький Принц». У ній текст «дивно міняється» в залежності від того, яким ти її читаєш. Фільм: «Дім з піску і туману». Пісня «“I Will Survive” від Gloria Gaynor. Кожного разу, як її чую, монтую собі у голові фільм з прекрасним фіналом. Що я скажу Богові, коли зустрінуся з ним Скажу: «Я намагалася, найкраще, як могла. То ж де тут стежка до раю?».
ІРА КАЛАКАЙЛО
029
030
Літо у Квінз парку пригорнулася до платана взимку його колючі плоди висять супроти білого неба як ноти колись я була платаном я відчуваю в жилах його кров колись я буду платаном знову я цілую його діду-брате, мамо-тату, дякую за твою тінь, за твій затишок і турботу про нас, дітей твоїх, що кружляють довкола а тебе не впізнають.. колись я була кропивою росла собі край дороги пила вітер і дощ грілася на сонечку пишалася пухнастими листочками раділа компанії пирія і кульбаби котрі зацвіли на літо.. тепер я вродилася жінкою живу собі край дороги п’ю вітер і дощ і чай з габи, і каву щоранку пишаюся густими бровами і довгими ногами і тішуся товариству пирія і кульбаби що ось зацвіли у червні
колись я була моїм сином і син стає тепер мною колись я була пасічником а стану його бджолою колись я була льодом а стану світлом від блискавки колись я була яструбом а стану.. я думаю, що стану квіткою півонією чи ірисом як солодко вони пахнуть зовсім як мої сни трояндою я не стану її аромат такий витончений запарочливий в досконалості а моя енергія не трояндна зате солодка-пресолодка, як літо в червні виїджений, як решето, листочок граба просвічує небо його зеленого тіла майже немає хіба немає? з’їджені гусінню шматки причаїлися на гілці шовковим коконом і нема-нема - та й пурхнуть у небо а ці листки облизані слимаками..
Olga Khometa 031
She Is Leaving MARYNA SOMPURA
032
Якби вона була фотографом, то обов’язково зробила б це фото. У темній кімнаті, повній книг, дисків, фотографій на стінах і на підлозі, у світлі вечірнього сонця, що пробивається через жалюзі, на застеленому ліжку лежать двоє. Вона - вся у чорному, згорнулась клубочком в нього в ногах, обличчя закрите руками, і емпатичний глядач одразу сказав би, що вона плаче. Він - у вільних світлих шортах і футболці, напівлежить на купі смугастих подушок, в його руці - келих білого вина, за ним, на полиці біля фото його дітей і десятка пультів від усіх девайсів - майже пуста пляшка. Вона б назвала це фото “She is leaving”, і на її виставках (бо якщо ти фотограф - то у тебе мають бути і виставки) відвідувачі б довго стояли, вдивляючись у це темне зображення, а потім ішли геть, щоб старі шрами не встигали проявлятися знову. Але в цій кімнаті вже є фотограф, і це - не вона. Ось він допиває пляшку свого house white, і каже їй, що йти ні до кого - безглуздя, що вдвох - завжди краще, ніж одному, але він розуміє її і сподівається, що вона повернеться. Вона мовчить. Важко повірити, що про них він розмірковує так само розважливо і спокійно, як про останнє фестивальне корейське кіно, яке вони дивились разом, ціни на нерухомість чи погоду цього літа. Літа, що вислизає від них у прочинене вікно його темної кімнати. Вона згадує свої дитячі роки: давно-давно, там за океанами, в іншому житті, вона відвідувала шкільний драмгурток. Вона думає про емоційного худрука, актора місцевого театру і згадує, як він горлав звідкись із глибини залу і тряс кулаком, погрожуючи підліткам на сцені: - Емоцію! Дай мені емоцію!!!
033
М
iй шлях до незвичноі професіі
До університету я перебрала багато професій: хотіла бути то хірургом, то психологом, то слідчим, але малювати я любила більш за все. Згодом я отримала педагогічну освіту з образотворчого мистецтва, але працювати вчителем я ніколи не хотіла. Після університету поїхала до Києва і більше 11 років я пропрацювала в індустрії комп’ютерних ігор. Коли я вийшла в декрет, моє життя перевернулося, я зрозуміла, що не хочу більше цим займатися, це не приносить мені бажаного задоволення, все перетворилося в рутину, я відчула, що переросла. Зрозуміла, що я хочу більш творчу професію, де не потрібно сидіти в офісі, хотіла виклик, пристрасть і незвичність. Ще під час навчання в університеті я обожнювала хореографію і закулісне життя, постійно бігала до хореографов на концерти і репетиції, робила замальовки як вони готуються до виступу, малювала iм костюмы на екзамени.... До цього додалася моя пристрасть до кінематографа, акторам та їх образам на екранi. Завжди цікавили люди, які стоять за цими образами. Відверто кажучи, я до цих пір не пам’ятаю, яким чином до мене прийшла ідея почати займатися гримом, але коли я потрапила на майстерклас для Хелоуіну, я раптом зрозуміла, що хочу бути причетною до цього чарівного світу перетворення, хочу перебувати в тому самому Закуліссi.
034
Художник по гриму - це людина, яка відповідає за те, як актор виглядає в кадрі, він розробляє і створює його образ, фантастичних персонажів і багато іншого. Це цікава робота в команді з режисером, акторами, командою інших гримерів. Професія настільки творча і непередбачувана, що в неї неможливо не закохатися. Гример повинен уміти багато чого: працювати швидко, якісно, пiдстроюватися пiд раптовi змiни режисера, вміти створити як гарний макіяж, так і травми, забої, порізи, вміти створювати різних персонажів – від зомбі до фантастичних істот.
Я самоучка і розумію, що мені потрібно дуже багато чому вчитися, але у мене є пристрасть і я зроблю все можливе, щоб стати однією з найкращих і прийти до своєї головної мети і мрії. Olesya Hryvenko
Є в мене друг. Продавав він на американському Amazon всяку всячину. В тому числі навушники. І ось жінка йому каже: “Фатить тобі вже шастать по всяким там Альбертам та Манітобам! Збирай свої булочки до купи та вертайся додому в Київ.” Він - людина слухняна (та й хто попре проти української жіночки) - почав збирати свої речі. З Amazon в тому числі. А в них така фішка: зі свого складу вони відправляють власнику залишки тільки на американську адресу. А в нього в Штатах нікого нема. Дала я адресу своєї куми. Поки всі речі іхали до куми, вона вже поіхала відпочивати до Майамі. Дозвонить їй сосєд-американець та й каже: - Вам тут коробки привезли, шо з ними робити? - Відгружай до себе, - cкомандувала кума. А вона - женщіна строгая і авторітєтная. Німців з нашої екскурсійної групи на ісландському лідніку в шеренгу построіла для колективного фото взагалі без знань німецької мови. Там харизми стільки, шо вистачило тільки “Шнель”! - і всі встали. В неї ніхто не балується. А тим паче німці. Кума народилась в один день з Гітлером. І як казала її дочка, якщо б мама командувала Німеччиною, вони не програли би війну. У куми іі третій (на той момент) чоловік, ісландський вікінг, 7 років марширував строєвим шагом “рівняйсь-смирно”. Повертаючись до бдітєльного сусіда-американця. Ви ж знаєте , як Amazon пакує свої товари: горошину вкладають в коробку розміром з холодильник. А тут навушники. Короче кажучі, сусід почав їх носити з епізодичними проявами радикуліту, а закінчив упражнєніє вже з хронічною стадією (як називає мій тато) “радіка”.
036
Побутова трагікомедія про справжню дружбу EUGENIYA BONDARENKO Відправила кума все до мене. Кажу другу: все, вантаж прибув. Забирай! А він мені: Та куди я їх заберу? В Україну, чи шо? Мене ж жінка позбавить самого дорогого. Ти шо, хочеш, шоб я співав так же високо, як Робертіно Лоретті? Нехай поки в тебе полежать. - Ти вопще нормальна людина?! - кажу. А мені що з ними робити?! З мене ж агент по продажам, як з Діми Малікова - Хуліо Іглєсіас. Я шо, стану біля метро King з клєчатою сумкою та буду продавати, як бабуся овочі у нас в Києві, на ринку? З її незабвєнним гаслом: “Беріть, дівчатка! Воно ж все без пездіцидів! Воно ж нічим не пирскане!” А мені взагалі шкафа потрібна! А ставити іі нема куди! Бо замість неі в куті стоїть комод, а на ньому - пам’ятник нашої з тобою дружби - ті самі навушники. *
*
*
*
*
*
*
Недарма кажуть - ніщо не дається нам просто так. У всьому є свій сенс та призначення. Отож я думала, що гора навушників, яка дісталася мені у спадок, то кара непонятно за що, бо шо мені з ними робити?! Але виявилося, що завдяки ним я - недавній ньюкамер - відкрила для себе дивовижну спільноту українських мам Канади. Тепер я щоп’ятниці читаю дописи @Марина Сомпура; регулярно зустрічаюсь в ланч-тайм з @Julia Dn; роблю гарні зачіски у @Tanya Mikhelson; знаю завдяки @Anna Ha, де в даунтауні можна купити майже задарма свіжіші кулінарні витвори; куштую смачнюще вареньє від @An Kom ; поливаю та рощу пальму від @Ira Kalakaylo та приємно спілкуюся з усіма дівчатами нашої групи. Адмінам групи - особливий респект за неймовірну атмосферу та особливий мікроклімат, який Ви тут створили і підтримуєте.
037
Подруги після дитинства 038
Інколи буває, зустрічаєш людину і розумієш з першої секунди, що вона твоя. От на всі 100! У вас таке бувало? У мене так! От не просто відчуваєш симпатію до людини, а маєш якесь внутрішнє відчуття, що ти її знаєш сто років. Як в дитинстві чи в юнацьку роки, пам’ятаєте? Ми могли до безкінечності щебетати з подругою і нам ніколи не було нудно. Не раз мама дивувалася: ну, про що можна стільки говорити?! А ми могли. Бо то якраз і була та “своя”. В дорослому віці ми не можемо собі дозволити стільки часу гайнувати на балачки і зустрічі, хоча дуже би й хотілося. І може, навіть, треба: тікати від всього світу і провести час з подругою, з якою комфортно, “підзарядитися”. Я з дитинства люблю легких людей. Це не означає, що їм все по життю вдається легко. Швидше - навпаки. Дуже часто - це неймовірно стійкі і сильні люди. Вони вміють не помічати свої труднощі і з посмішкою рвуться далі. Вони ніколи не будуть скаржитися на життя, бо вміють виділити найкращі моменти і ними смакувати, ними ділитися, ними нагороджували. Вони завжди енергійні, легкі на підйом, азартні в неймовірних ідеях. Вони не бояться нового і невідомого. Мені щастило на таких людей. Я стараюся й сама такою бути, когось “підзаряджати” у відповідь. І справді, то відчуття неймовірні. В Канаді для мене є такі люди - Наталя Галич та Інна Окаринська. Ми зустрілися на вечірці нашої групи вперше, а відчуттями, ніби в сотий раз. А потім за волею долі, я ще й поселилася поруч. Тому Зумба, вечірки Mary Kay, участь у роботі дільничної комісії з виборів Президента України чи підготовка до Дня Незалежності в КУК Торонто, все для нас легко і цікаво.
Кажуть, що жіночої дружби не буває. Неправду кажуть. Бо коли ти націлений примножувати, а не ділити, то вона буде сильною і корисною. Нам нема що ділити, ми хочемо примножувати. Дякую Ukrainian mom’s Toronto за те, що ви даєте можливість отак просто у широкому світі знаходити своїх людей. NADIYA YASHAN
039
Нова Я. Шлях до себе Книга “Нова Я. Шлях до себе” – це 39-денний марафон, тобто програма з 39-ти завдань, по одному на щодень, для оновлення психічних і фізичних сил після тривалого застою, спричиненого найрізноманітнішими чинниками. ДЕНЬ 15. ПРИХОВАНІ РЕСУРСИ ВАШОГО ТІЛА Наше тіло пам’ятає все! Незмога висловити свої емоції “застрягає” клубком у горлі, пригнічуючи нас. Невиплакані сльози “опускають” кутики наших очей і роблять погляд порожнім, невиражений гнів “оселяється” в нашій печінці і звідти раз у раз нагадує про себе болями.
040
Запропонована вправа дає гарні результати для емоційного та тілесного розблокування, набуття впевненості, легкості, а також звільнення від емоційного напруження. В її основу покладені ідеї тілесно-орієнтованого підходу Вільгельма Райха. За Вільгельмом Райхом, будь-яка нерозв’язана ситуація, що супроводжується тривалим емоційним напруженням, обов’язково матиме тілесний прояв, зокрема: сутулі плечі – як наслідок невпевненості та неможливості вплинути на хід подій. Тобто, наші емоційні переживання “фіксуються” у відповідній частині тіла.
Що ж, менше слів, а більше дій!
ОЧІ
Результат виконання цього завдання (ми його виконуватимемо поетапно) – це створення міцного зв’язку між внутрішнім (емоційним) і зовнішнім (тілесним) станами.
1. Розплющте очі якнайширше.
Завдання займе максимум 10 хвилин. На кожну з міні-вправ відводимо приблизно одну хвилину. Перед вправами доцільно перевдягтися в легкий одяг, що не сковує рухи. Якщо виникають якісь неприємні відчуття, то зробіть кількасекундну перерву, після чого продовжуйте. Під час кожної вправи можна робити перерву. Не треба поспішати або, навпаки, затягувати виконання кожної вправи. Розслабляючи своє тіло, ви звільняєтеся від непережитих, “засілих” емоцій, що блокують ваш внутрішній ресурс. Знайдіть для себе зручне положення. Зробіть кілька глибоких вдихів і видихів. Відчуйте, як ваше дихання поступово стає легшим і спокійнішим. Скажіть собі: “Я спокійна. Я абсолютно спокійна. Я впевнено дивлюся в майбутнє. Мені подобаються нові відчуття. Я відкрита для змін”. Намагайтеся досягти такого стану спокою, який у вас буває вранці у вихідний, коли можна не поспішати.
2. Водіть очима праворуч-ліворуч, угорувниз, по діагоналі. 3. Робіть очима колові рухи за годинниковою і проти годинникової стрілки. 4. Дивіться скоса на різні предмети навколо себе. РОТ 1. Зімітуйте сильний плач. 2. Посилайте повітряні поцілунки різним предметам навколо, при цьому щосили і з напруженням витягуючи губи. 3. Зобразіть “беззубий” рот: втягніть губи всередину, ніби у вас нема зубів. Прочитайте “беззубим” ротом якогось вірша. 4. Чергуючи, зображайте смоктання, усмішку, кусання й огиду. На сьогодні все. Якщо під час виконання завдання у вас з’являться якісь емоції, не блокуйте їх. Дайте їм вийти! Ви відразу відчуєте полегшення та приплив енергії.
Продовжиння читайте у книзі «Нова Я. Шлях до себе», Н.Гаєвська у вересні 2019
041
IVANNA CHE
МАМА-ЛАМА Майбутнім мамам до ознайомлення
042
Правило №1.
Правило №2.
ЯКШО ВАС ЗАПРОШУЮТЬ В ГРУПУ – НЕ ВІДМОВЛЯЙТЕСЬ.
ЯКШО ВАС ЗАПРОШУЮТЬ НА ВЕЧІРКУ ГРУПИ – ТИМ БІЛЬШЕ НЕ ВІДМОВЛЯЙТЕСЬ!
Відмазка типу: «Я ж не мама, нащо воно мені треба…» може виявитись не актуальною вже через два тижні, коли всім відомий тест покаже дві веселі смужки, і це через 8 років безуспішних спроб, і от, буквально, через два місяці після остаточного примирення з вашим child-free статусом.
Навіть якшо вас запросили просто забезпечити святкове караоке (це означає ви «на роботі»), гарно вдягніться, прихопіть з собою ваш фірмовий позитивний настрій і пориньте з головою в ото мамське, подомашньому затишне шаленство, яким знамениті ці вечірки. Співайте, танцюйте, знайомтесь, пліткуйте! Пийте кон’ячок, бо через два тижні…(читайте вище)
Окей. Йдемо далі…. Коли ще чотири «контрольно-перевірочні» тести вперто наполягають на тому, шо ви таки точно «в очікуванні дива», ось тут вступає в силу найважливіше правило. Увага!
Правило №3. БЕЗ ПАНІКИ ! Навіть якщо: - Я ж не готооова! - Я вже застараааа! - Нема хати, нема гроооошей!!! - Нема маааами, нема навіть кого в кумиии запросииитиии! - Чого ти мовчиииш, ти ж тато ,нє?!!!!! - ЦЕ Я КРИИЧУУУ? Я ТАК ГОВООРЮЮЮ!!!!! - Ти мене не лююююбиш?!!!! Ой, шось я відволіклась… Так от! Ще раз: БЕЗ ПАНІКИ!
Подихайте, порахуйте до десяти, обійміть і поцілуйте бідного мужа (він також переживає, лише не показує). І заспокойтесь, бо відтепер вам хвилюватись не можна, тай і не треба. А чому? А тому шо є в світі магічна група підтримки якраз для таких випадків. Отже, заспокоївшись і остаточно усвідомивши що нарешті «зорі зійшлись» і ваш меседж у безмежний всесвіт таки дійшов до адресата, з вдячністю прийміть новину про майбутнє материнство. Ну, а тут вже починається найцікавіше, а саме етап підготовочки. І для цього етапу існує
043
Правило №4. Турбуйте ГРУПУ ЗАПИТАННЯМИ. Будьте готові до: - Подивіться/почитайте Комаровського (#done) - Погугліть (#гуглдляслабаків) - Ой, ну скільки можна одне і теж питати?! (скільки треба, стільки й буду питати #проходітємімо) - Вже не раз обговорювали, забийте в пошуку! (не хочу в пошуку, хочу свіжих коментів #люблюспілкуватись) - Як таке можна не знати? (А от можна! #першийразмама) - Ой, ви так багато тут пишете, ви б краще більше відпочивали, поки ще нема малятка. (#недочекаєтесь)…………… etc.
Але незважаючи на це все, завжди знайдуться лояльні мами, які і в сотий раз розкажуть-покажутьпояснятьнапальцях про візочкиліжечка-щипчики-шмарковидобувачімоловідсмоктувачі і де це все дешевше-вигідніше знайти, чи просто закидають приват адресами, де можна те чи інше забрати «за посмішку». Тому пишіть, питайте і нічого не бійтесь! Як підійде час, в групі ви дізнаєтесь як воно – народжувати в Канаді, які госпіталі найкращі, з чим туди їхати, що має чекати дитину дома і т.д. Вся група буде з нетерпінням чекати коли ж ви вже народите, шоб хоч трохи відпочити від ваших безкінечних постів. І коли due date вже от-от, тоді з’являється правило яке, хоч і не є обов’язковим, але рекомендовано до розгляду.
Правило #5. ДАЙТЕ ЗНАТИ В ГРУПІ ЩО ВИ НА ШЛЯХ В РОДДОМ І ОТРИМАЙТЕ МІЛЬЙОНИ СМАЙЛИКІВ, ПОЦІЛУНКІВ, ПОБАЖАНЬ І ТЕПЛИХ СЛІВ. Якшо ви забобонні, напишіть анонімно і ви, все рівно, отримаєте свою порцію позитиву і цілу купу кулачків, які за вас будуть радо тримати ваші «віртуаліжанки». (Тільки ж не забудьте потім подякувати!) Ну і нарешті… Коли ви вже благополучно народили і привезли додому отой згорточок щастя, повірте мамі Іванці, запитань буде ще більше, особливо якшо ви #першийразмама. А тому, от вам
044
Правило №6. СТВОРІТЬ ЧАТИК «НАРОДЖЕНІ-2018» І ДАЙТЕ ВЖЕ СПОКІЙ ОСНОВНІЙ ГРУПІ. Запросіть в ото «дочірнє підприємство» з десяток жертв, мамусь які народили приблизно в той же час що і ви. Проконтролюйте, щоб у VIP-список потрапили мами які вже по другомутретьому колу (їх досвід буде безцінний). Ну от оце і буде ваше emergency 24/7, бо вони також не будуть спати ночами як і ви. Правила розроблені мамою Іванкою з власного досвіду і перевірені на практиці. Вивчайте, користуйтесь, передавайте далі.
045
Мотивація KATERYNA OZERYANSKA
(мама 4 дітей 24, 22, 7, 4 років)
046
та усвідомлене материнство
047
Мені подобаються діти. Взагалі, як саме поняття. Діти - це завжди хороші люди. Люди бувають різні, бувають хороші, бувають ні, а ще бувають хороші люди, які несуть нам ризик в певних ситуаціях, з цим зовсім складно. З дітьми легко почуватися в безпеці. Побутує думка, що діти є дуже витратним задоволенням, я про емоційні витрати. Не погоджуюсь, бо при дружньому ставленні до дітей, вони компенсують сторицею. Будь-яку втому чи емоційне виснаження діти з легкістю компенсують лише своєю присутністю.
048
Щодо організації власного життя, навчання, роботи, побуту, розваг, діти є найкращими вчителями тайм-менеджменту. Вони впорядкують та структурують будь-який розклад, вони навчать раціонально використовувати свій час, вони допоможуть чітко визначати рівень реальності запланованих справ, вони стимулюють дотримуватися режиму сну, режиму харчування і, взагалі, можуть поміняти спосіб життя на користь здоровішого. Діти є чудовим мотиватором для досягнення життєвого успіху! Особливо, якщо відносини з батьками не сприяли реалізації власних талантів. Адже виглядати успішною в очах власних дітей - це особливе задоволення. Давати дітям привід пишатися власною мамою, думаю, не багато речей в житті перевершать це відчуття по силі емоцій. Про зовнішній вигляд. Так, звісно, своя мама найгарніша для для кожної дитини. Так, та не так. Таку безпосередність, прямолінійність та відкритість дитячих коментарів про свій зовнішній вигляд та фізичну форму важко зустріти ще десь. Бажання радувати їх є найпотужнішим стимулом для роботи над своїм зовнішнім виглядом.
Але якщо говорити про власну красу, то я ніколи не почуваюся гарнішою, ніж у ті моменти, коли йду вулицею в товаристві власних дітей, чи хоч декого з їх числа. Я завжди казала: діти, це найкращий аксесуар!
049
Сторінка спонсорів Щира подяка спонсорам журналу. Оплата за розміщення реклами у цьому журналі іде на доброчинні проекти групи протягом року, список яких визначається комітетом (Alexandra Botyuk, Iryna Danchuk, Maryna Sompura, An Kom, Ira Kalakaylo).
LOOK COOL STYLE
Marcus Immigration Canada
Валерія Мішкур (Valeria Mishkur) Персональний стилист. Консультант з іміджу www.lookcool.ca | info@lookcool.ca (647) 643-58-66
Марина Гарвей (Marina Garvey) Іміграційний консультант m a rc u sed u c a t e. c o m contact@marcuseducate.com (647) 622-30-22
My Balloons
Mary Kay
Декорації з повітряних кульок для свята Ліліана Сенчак (Liliana Senchak) my b a ll o o n s . ca
Усі м хто за х о ч е с та ти V IP к лі є н то м зн и ж к а 2 5 $ . На всі замовлення до кінця червня діє знижка і подарунок o l e ks an dra m . m ym on a t . com 647-971-6924
Консультант з краси Natalia Halych 416 400 7357
MONAT Догляд за волоссям. Шампуні без сульфатів. OLEKSANDRA MAHEROVSKA
Magazine production team: Photos - Julia Merk; Design - Oksana Popova