«Рекомендації для музеїв та культурних закладів по створенню доступного простору в межах культурних

Програма: Інклюзивне мистецтво Проект: "AUталанти-митціUA"

«Рекомендації для музеїв та культурних закладів по створенню доступного простору в межах культурних подій для дітей та дорослих з аутизмом та ментальними розладами»

Марія Нудищук Спеціальст з інклюзії закладів культури

Проект реалізуеться за підтримки Українського культурного фонду

Громадською організацією "Яскрава країна"

Зміст 1.Що таке “ розлад аутистичного спектру ”?

2.Що стане у нагоді для створення більш комфортних умов для відвідувачів з РАС?

3. Практичні поради для художників, що працюють з людьми у спектрі (дітьми, підлітками, дорослими).

4. Література та інтернет-ресурси, що стануть у нагоді

Що таке “розлад аутистичного спектру”?

Аутизм або розлад аутистичного спектру (РАС) - розлад розвитку людини, коли її мозок та нервова система функціонують нетипово, і тому такій людині важко спілкуватися, виникають проблеми з соціальною взаємодією, усталеними поведінковими нормами.

•За останніми дослідженнями Американського департаменту здоров’я та соціальних сервісів на сьогодні кількісний показник людей, що живуть у спектрі, сягає майже 2% - 1 дитина з 54 має РАС. Конкретно, 1 з 42 хлопчиків та 1 з 189 дівчаток.

•Через відсутність точної інформації та досліджень у інших країнах, у тому числі і для України, Всесвітньою Організацією охорони здоров'я було прийняте рішення про використання для ниих усередненої статистики про 1% людства.

Офіційно в Україні лише сім тисяч людей з діагнозом аутизм, але насправді їх набагато більше і всі вони потребують підтримки та допомоги у створенні комфортних умов життя.

Найпоширеніші порушення дітей та дорослих у спектрі

Порушення комунікації – відсутність зорового контакту, неможливість розпізнавання емоцій, відсутність реакції на своє ім’я Порушення мови – відсутність реакції на звернення, ігнорування питань, проговорення завчених фраз, почутих від інших або з мультфільмів/ кінофільмів Порушення поведінки – аутоагресія (направлена на себе), агресія направлена на інших, ритуали, стереотипія Порушення ігрової діяльності – відсутність фантазійної задумки у ігровій діяльності, ігри з яскравими або гучними іграшками Особливості зорового та слухового сприйняття – зацикленість на конкретному предметі або деталі, гостра реакція на раптовий шум чи конкретний звук Порушення почуття небезпеки – відсутність почуття безпеки або загострене відчуття небезпеки

Що стане у нагоді для створення більш комфортних умов для відвідувачів з РАС? Спілкування з батьками/опікунами/супроводжуючими допоможе дізнатися особливості відвідувача та визначити можливі ризики Інструктаж зі всіма співробітниками закладу підготує до можливих ускладнень і допоможе їх уникнути Поділ на невеликі групи до 5 чоловік у кожній дозволить приділити кожному відвідувачу максимум уваги Спеціальна мапа для відвідувачів з РАС вкаже їм місця, що можуть потенційно спричините стрес або сенсорне перенавантаження та підготуватися до їх відвідування (або прийняти рішення про невідвідування) Візуальна пам’ятка відвідувача музею чи заходу інформація про правила поведінки у музеї, бібліотеці або на заході, подана найчастіше у легкій формі від першої особи (“Я буду сидіти і слухати”, “Я буду стояти на відстані двох кроків від картини” і т.д.)

•Соціальна історія музею чи заходу містить описані етапи відвідування музею або заходу, написана від першої особи. Якщо планується участь відвідувача з РАС у заході – це теж має бути прописано. Допомагає сформувати у свідомості “макет” поведінки, має бути проілюстрована.

•Перевірочний список експонатів з картинками допомагає виділити найосновніші експонати або предмети, не ходити колами (особливо актуально для великих музеїв) •Тези на основі екскурсії чи матеріалів заходу мають вміщувати основні моменти екскурсії або ходу заходу •«Сенсорна сумка відвідувача» з різними предметами (зокрема і наведеними вище мапою, пам’яткою, соціальною історією, списком, а також навушниками, окулярами, іграшками і т.д.)

•Місце для «сенсорного розвантаження» на випадок сенсорного перенавантаження відвідувача •Розмежування з іншими групами та відвідувачами, а оптимальна тривалість відвідування – 20-35 хвилин.

Поради співробітникам •- не використовувати гучні звуки, а сам тон розповіді чи розмови має бути спокійним, уникати багатоголосся, гучного сміху (це важливо особливо в умовах групи, де в складі є відвідувач з РАС, наприклад, шкільна екскурсія)

•- не торкатися людей з РАС без їх дозволу, не відштовхувати (навіть якщо відвідувач прагне торкнутися експонату чи картини);

• - не використовувати фотоспалах;

•- виключити надто темні чи надто світлі приміщення, замкнуті простори;

•- по можливості уникати всього, що має сильний запах (парфуми, цигарки);

• - виключити надлишок інформації з різних джерел та інтерактивності – все це може спричинити перевантаження

Практичні поради для художників, що працюють з людьми у спектрі (дітьми, підлітками, дорослими).

•Контакт з батьками/опікунами/вчителями – допоможе

визначити особливості майбутнього учня, його звички, ритуали.

•Емоційність з боку вчителя дуже важлива, особливо активна міміка, незважаючи на те, що часто люди з РАС не “зчитують” емоції.

•завжди варто враховувати антураж місця, де проходять заняття, адже він може перевантажити учня.

•Матеріал повинен бути безпечним для учня.

•Тактильний контакт дозволить допомогти концентрувати увагу, але повинен бути виключно з дозволу учня.

•Концентрація уваги може досягатися також частою зміною матеріалів (наприклад, видача фарб, олівців, крейд по кілька штук кожного разу, як учень починає нудитися, зміна ракурсу або пози)

•Фантазія та інтерес у людей з РАС мають свої особливості, тому аби заохотити їх до роботи спершу варто запропонувати зобразити щось, що йому або їй подобається.

•Варто одразу обговорити та узгодити умови (момент з видачею фарби або інших матеріалів, показом картинок, вмиканням світла або музики), а також послідовність дій.

•Вчитель при цьому має концентрувати увагу учня на собі (чого можна досягти незвичною зачіскою чи макіяжем, але обережно, щоб не спричинити перевантаження)

•Ввести поняття черги, аби учні (якщо їх декілька) розуміли, що у випадку потреби вони отримають допомогу, але в певний момент часу, після того, як допоможуть іншому учневі.

•Визначити сигнал для початку та кінця заняття, повернення до роботи та перерви – це може бути конкретне слово, дзвіночок чи пісня, після якої всі мають повертатися на свої місця чи можуть бути вільними.

•Тривалість заняття не повинна перевищувати 35-40 хвилин.

•Вчитель повинен розподіляти свою увагу між усіма учнями та завжди пам’ятати про особливості своїх учнів.

Макото Шибутані. “100 історій про правила спілкування та безпечну поведінку дітей з ауизмом”

Література та інтернет-ресурси, що стануть у нагоді

Серена Уідер, Стенлі Гріспен. “На “ти” з аутизмом”

Марія Дубова. «Мама, ау. Як дитина з аутизмом навчила нас бути щасливою»

Керол Грей. «Соціальні історії. Інноваційна методика розвитку соціальної компетенції у дітей з аутизмом»

Література та інтернет-ресурси, що стануть у нагоді

https://www.happytoday.social/proautizm

https://cwf.com.ua/

https://autismpro.com