InfoЛама - 9 (11) - листопад 2025 - November 2025

Info

9 (11)

листопад

2025

ЛАМА

інші

номери тут,

скануйте!

Здоров’я багато не буває! тема номеру

Як говорити (і як не говорити) із підлітком про секс FAQ Усе, що треба знати про фіброміалгію

Новий календар вакцинації: що у ньому?

ВІД РЕДАКЦІЇ Вітання, друзі!

Причому вітання абсолютно справжні, буквальні. Вітаємо вас і себе із першим днем народження. Рік тому, у листопаді, ми випустили у світ перший номер вісника «InfoЛама». І трохи не віримо у це самі, бо здається, не так багато їх було, не так давно все починалося, аж ось і рік.

Що з нами сталося за ці 12 місяців? Ми внутрішньо виросли. Налагодили процеси, почали інакше підходити до формування тем, залучаємо більше лікарів — зокрема і тому, що команда росте. Дещо не змінилося :) Ми багато сміємося і нам цікаво придумувати щось нове, а також додавати трошки більше інформації отут і отам. А ще ви нас любите і чекаєте! Адміністратори клінік кажуть, ви питаєте, коли вже приїде новий номер. І у нашої маленької редакції від цього тьохкає серденько. Спасибі за це!

У ювілейному листопадовому номері, як завжди, зібрали для вас цікаве і корисне. Розказали, як говорити про секс із підлітками. Розклали по поличках досить складну тему про фіброміалгію — захворювання, про яке знають мало. А ще розібралися у новому календарі щеплень, що почне діяти 1 січня 2026 року.

Спасибі за цей рік, за цю осінь, за те, що спільнота навколо «Лами Лу» така тепла і дружня. Дякуємо Силам оборони України за те, що все це взагалі можливо. І до зустрічі взимку!

З любов’ю, команда «InfoLama»:

Олена Луцька — шеф-редакторка, а також засновниця та натхненниця бренду «Лама Лу», педіатриня, дитяча інфекціоністка, письменниця, співавторка книги «Мамо, тату, не хвилюйтеся!»

Тетяна Логвиненко — головна редакторка, а також редакторка, копірайтерка, письменниця, співавторка книги «Мамо, тату, не хвилюйтеся!»

Катерина Савченко — менеджерка проєкту, а також комунікаційна та SMMменеджерка бренду «Лама Лу»

Контакти Олена Луцька, шеф-редакторка, Тетяна Логвиненко, головна редакторка — infolama.editor@gmail.com

Катерина Савченко, менеджерка проєкту — lamalumanager@gmail.com Матеріали з позначкою «Партнерський матеріал» розміщуються на правах реклами. Відповідальність за якість продукту чи послуги, а також достовірність інформації про них несе рекламодавець.

ЗМІСТ 4

Усе, що треба знати про фіброміалгію

9

Час дорослішання. Як говорити з підлітками про секс

16

Календар щеплень — 2026

Усе,

що треба знати про фіброміалгію 4

FAQ

Людям із фіброміалгією часто не вірять. По-перше, про цю хворобу мало знають, а по-друге, її симптоми складно уявити. Справді, як це — коли болить все, дуже сильно і відразу? Люди з фіброміалгією відчувають його майже постійно, але аналізи, як-то кажуть, «чисті» — нічого у них не вказує на проблеми. І тоді пацієнтові кажуть, що з ним все гаразд. Але ж біль все одно є. Через це люди, які мають фіброміалгію, дуже часто не отримують допомоги і залишаються наодинці із своєю проблемою. У цьому гайді зібрали вичерпні відповіді на головні питання про фіброміалгію, які допоможуть розібратися, що це, і отримати підтримку, якщо вона потрібна.

Що таке фіброміалгія?

Фіброміалгія — хронічна хвороба. Її основні ознаки — м’язово-суглобовий біль у всьому тілі та сильна втома. Однак люди, що мають фіброміалгію, також можуть потерпати від проблем із сном, пам’яттю чи настроєм. Стан при цій хворобі динамічний: симптоми часом послаблюються чи загострюються. Періоди загострення називаються спалахами. Часом вони виникають раптово та без видимої причини, тож додають у життя ще більше дискомфорту.

5 На фіброміалгію хворіють і жінки, і чоловіки різного віку, а також діти. Жінки зустрічаються із цією хворобою удвічі частіше за чоловіків, а симптоми найчастіше розвиваються у віці від 25 до 55 років. За підрахунками вчених, приблизно одна людина з 20 може мати цей стан. Однак насправді кількість людей із фіброміалгією може бути більшою, бо її складно діагностувати, а деякі симптоми схожі на ознаки інших хвороб та станів.

Які симптоми фіброміалгії? Окрім названих симптомів, люди з Люди з фіброміалгією потерпають від сильного болю у м’язах та суглобах, а фіброміалгією можуть зустрічатися і з також від втоми. Біль за цього стану низкою інших — фізичних та психічних.

тупий, тривалий, може охоплювати усе Серед фізичних йдеться, зокрема, про:

тіло. Люди з фіброміалгією можуть головний біль напруження та прокидатися дуже стомленими, хоча мігрень,

спали достатньо. Крім того, втому здатні біль в щелепах та обличчі,

посилювати різноманітні проблеми із проблеми із шлунково-кишковим сном, зокрема синдром неспокійних ніг трактом, зокрема закрепи та діарею,

та сонне апное — розлад, за якого труднощі із контролем сечового дихання уві сні зупиняється на 10 чи міхура,

більше секунд.

чутливість до звуків, світла і відчуття Крім того, типовою для фіброміалгії є холоду.

чутливість тіла у специфічних точках. Серед психічних часто зустрічаються:

Серед них нижня частина потилиці та відчуття «туману» у голові, верхня — шиї; верхня частина лопаток; проблеми з пам’яттю та верхня зовнішня частина сідниць; верхня концентрацією,

частина стегон під сідницями; область тривога,

ключиць; верхня зовнішня частина плеча; область колін спереду. депресивні симптоми.

6

Чому розвивається фіброміалгія?

FAQ

Причини розвитку фіброміалгії невідомі. Вважається, біль виникає через збої у тому, як головний та спинний мозок і нейрони обробляють нервові сигнали — больові та небольові. Через це людина стає чутливішою до болю. Збої в обробці нервових сигналів, своєю чергою, можуть бути наслідком мутацій у генах, які керують виробленням нейротрансміттерів — хімічних речовин у нервовій системі, відповідальних за передачу сигналів про біль. Існує припущення, що певну роль у розвитку фіброміалгії грає спадковість. Люди, чиї батьки мали це захворювання, більше ризикують із ним зустрітися. Деякі хронічні хвороби та стани також підвищують шанси на розвиток фіброміалгії. Це, зокрема, остеоартрит, тривожні розлади, хронічний біль у спині та синдром подразненого кишківника.

Фіброміалгія може починатися після певних подій-подразників на кшталт емоційних чи фізичних травм, операцій, хвороб чи сильного стресу. Однак це не обов’язково — симптоми можуть наростати і посилюватися з часом, без видимих тригерів.

Спалахи фіброміалгії також можуть ставатися без видимих причин. Однак хворобу можуть загострювати і тригери на кшталт стресу, збоїв у харчуванні, гормональних змін, браку нічного відпочинку чи змін у графіку сну, змін погоди чи температури.

Як діагностують фіброміалгію? Діагностувати фіброміалгію може бути нелегко. Ця недуга для офіційної медицини досить молода: фіброміалгію внесли до Міжнародної класифікації хвороб не так давно, 2019 року. Тож вона міститься у МКХ-11. У цій класифікації фіброміалгія розглядається як первинний хронічний біль, тобто біль, що не є наслідком якогось іншого стану.

Особливість захворювання у тому, що його не можна виявити специфічним дослідженням — не існує аналізу, результат котрого вказав би на наявність саме цієї хвороби. А симптоми фіброміалгії також можуть бути ознаками величезної кількості інших захворювань. Крім того, фіброміалгія може бути коморбідною, тобто співіснувати з іншими хворобами та станами, зокрема тими, що підвищують імовірність її розвитку (про них йшлося вище). Тож діагноз ставиться клінічно — за результатами аналізу даних про пацієнта та його історії, а також після виключення ймовірності інших захворювань.

В Україні обізнаність про фіброміалгію ще тільки розвивається. Про це захворювання не знають багато пацієнтів і навіть лікарів. Тож якщо ви маєте симптоми, що можуть свідчити про фіброміалгію, варто шукати допомогу і не здаватися на цьому шляху, почути другу чи, за потреби, третю думку. Назагал будь-який незвичний біль, особливо у м’язах, який ви раптом почали відчувати — можлива ознака фіброміалгії. Уваги потребують також відчуття «туману» у голові, мігрені, проблеми із сном, депресивні чи суїцидальні думки. Якщо ви помітили подібне, поговоріть із своїм сімейним лікарем чи терапевтом, а якщо на симптоми скаржиться дитина, то з педіатром. За потреби він спрямує до вузького спеціаліста.

Як лікують фіброміалгію?

Симптоми

фіброміалгії можна полегшити. Вони можуть не щезнути повністю, але з допомогою фахівців та з турботою про себе якість життя можна значно покращити. Ось що може допомогти:

зміни у способі життя, зокрема техніки менеджменту стресу та фізичні вправи (ті, що будуть комфортними),

психотерапія, зокрема у таких методах, як когнітивноповедінковий та прийняття і відповідальності,

ліки — знеболювальні та антидепресанти.

7

Для якіснішого менеджменту стану може знадобитися спільна робота кількох лікарів — сімейного чи педіатра, ревматолога, невролога, психіатра. Вузькі спеціалісти запропонують дієві рішення для окремих симптомів.

Фіброміалгія — нелінійний стан, її прояви можуть змінюватися. Будьте уважні і дбайливі до себе. Якщо котрийсь із симптомів змінився, став виразнішим, більше дошкуляє чи з’явилися нові, це час поговорити із лікарем. Можливо, лікування варто буде змінити, щоб воно відповідало новим потребам.

“

8

Фіброміалгія

—

складний

проявляється

у

симптомами.

Вони

хвороби.

Через

є

те,

виразні,

в

саме

психіатра.

до

хронічний

тому

Україні

числі

ключовими

що

такі

у

перебігу

з

боку

симптоми пацієнти

Допомога

синдром,

що

психоемоційними

часто

цього

цієї

психіки

потрапляють

фахівця

потрібна,

бо у людей з фіброміалгією також часто зустрічаються тривожно-депресивні соматоформні серцебиття, м’язах,

Валерія Байбарза,

тривоги,

підвищена

також

запускати

психіатриня клінік

пітливість,

хронічний

фіброміалгію,

так

звані

наприклад

стрес.

нудота,

Усі

ці

сильне

напруга

явища

посилювати

у

можуть

симптоми

чи

провокувати загострення — спалахи.

«Лама Лу»

Психіатр

а

розлади,

прояви

може

призначити

пацієнту

із

фіброміалгією

антидепресанти

та

запропонувати рішення, що допоможуть полегшити психоемоційні прояви хвороби.

Але

його

роль

також

у

тому,

щоб

сформувати

у

пацієнта

реалістичне ставлення до захворювання, навчити його регулювати власний стан.

Фіброміалгія

взаємодії

психіки

існує, та

це

тіла.

не

Тому

вигаданий психіатр

біль.

має

Й

бути

ого

природа

частиною

лежить

команди,

у

де

точно будуть як мінімум сімейний лікар або терапевт та ревматолог. Спільна

“

робота допоможе значно покращити якість життя пацієнта.

Раніше

вважали,

що

тільки

дорослі.

Але

на

фіброміалгію

це

не

так

хворіють

—

лікарі

зустрічають її й у дітей та підлітків. Така форма хвороби

називається

фіброміалгією.

Найчастіше

ювенільною цю

недугу

мають

дівчатка передпідліткового та підліткового віку.

Проявляється

фіброміалгія

у

дітей

та

підлітків

так

само, як у дорослих — поширеним болем у м’язах та суглобах. рентген

При не

ревматолог

цьому

аналізи

показують при

крові,

запальних

обстеженні

УЗД,

змін,

виявляє

а

МРТ

та

дитячий

Ксенія Кобилян, дитяча

підвищену

ревматологиня клінік

больову чутливість у типових точках.

Лікувати

ювенільну

використовую

фіброміалгію

«правило

трьох

освіченість

родини

про

регулярна

фізична

активність

когнітивно-поведінкова

цей

треба

С»:

стан,

терапія.

«Лама Лу»

— А

сон,

комплексно. сміх,

спорт!

дотримання прогулянки, от

Я

режиму біг,

у

Дуже

своїй

дня

розтяжка,

антидепресанти

у

практиці

важливі і

також

відпочинку, фізіотерапія,

дитячій

практиці

лікарі намагаються не застосовувати. Їх використовують вкрай рідко, коли інші способи потрібного ефекту не дають.

на часі

9

Час дорослішання.

Як говорити з підлітками про секс Розмови про секс бувають непростими для дорослих. Тож багато хто уникає обговорювати це із дітьми. Але родина — єдине середовище, де вони можуть отримати підтримку і безпеку. Тож дізнатися про статеві стосунки, інтимність та фізичні взаємини саме від рідних — найкращий варіант. А лікар може підтримати дорослих у підготовці до розмови, щоб вона пройшла добре і допомогла всім учасникам. Розпитали лагідну педіатриню Наталію Макодрай, як це зробити. «Батьки, на жаль, не часто питають у мене про те, як говорити з дітьми про секс, — каже Наталія. — Але якщо так стається, то найчастіше їх турбує, як підійти до розмови, щоб вона була відкритою, без тиску і страху, коли і як це краще зробити, що саме сказати і як не викликати у дитини почуття сорому чи провини». Лікар може і має допомогти батькам підготуватися до розмови з підлітком про секс. Добре поспілкуватися про це заздалегідь: прийти на прийом без дитини і спитати про все, що важливо. Лікар може допомогти вибрати час, порадити, як створити атмосферу довіри, вибрати правильні слова, відповість на всі питання і підтримає у тому, щоб впоратися із страхами, якщо вони є. Усе це сприятиме тому, щоб вийшла запланована, щира і від того спокійна розмова, а Наталія Макодрай, педіатриня клінік «Лама Лу» не напружений «виховний момент».

на часі

10 Може

виникнути

спокуса

попросити

лікаря поговорити з дитиною про секс. Це може навіть видаватися логічним: фахівець знає,

як

це

правильно

зробити,

а

також

здатний пояснити фізіологічні деталі краще за

батьків.

Однак

це

хибний

шлях.

Відповідальність за таку розмову лежить на батьках,

опікунах,

вихователі

чи

психологу.

Лікар може і має підтримати при підготовці, але це не та людина, з якою дитина зазвичай має найбільш довірливі відносини, особливо у підлітковому віці. За згоди та у присутності батьків

він

може

ініціювати

початок

такої

розмови, але часто діти сприймають лікарів як

третіх

осіб

розкритися. перекладати залучити

і

Тож

не

можуть

для

родини

відповідальність

його

повноцінно важливо на

допомогу,

не

лікаря,

щоб

а

бути

наставниками і партнерами для дитини.

Розмови

не

варто

вважають,

що

знайомство

уникати. із

Дорослі

темою

часто

пов’язане

з

цікавістю до неї, тож, мовляв, що раніше дитина взнає про секс, то раніше захоче спробувати. Поперше,

це

статеве

не

так,

життя.

а

по-друге,

Відкладена

діти

говорять

розмова

у

про

родині

означає, що дівчина чи хлопець взнають про все з інших джерел: в інтернеті, на вулиці, від однолітків старших знайомих. Чи справді це та якість знань, якої

б

вам

хотілося?

профілактика що

ранньої

передаються

допомагає

дитині

Сексуальна вагітності

статевим зрозуміти

та

освіта

—

це

захворювань,

шляхом. власні

Вона

кордони

і

навчитися їх відстоювати. А ще так формуються та зміцнюються родинні цінності.

Оптимальний виявляє

момент

інтерес

чи

для

якось

розмови

з

натякає

на

підлітком

про

тему.

може

Це

секс

—

коли

захистити

дитина

хлопця

чи

дівчину від необдуманого вчинку чи того, щоб повірити у міф. Але найкраще, щоб

такі

розмови

відбувалися

регулярно,

були

чимось

досить

звичним,

природним — не варто чекати кризової ситуації. Основне правило — говорити вчасно, не цензурувати інформацію і не чекати, поки дитина знайде відповіді деінде. У родині ви можете передати дитині щирі, справжні знання без зайвої романтизації, як це часто буває в інтернеті чи у компанії.

11 Розмови про секс із дітьми різного віку мають свої особливості —

адже

огляду

інформацію

на

відверто,

знання,

без

треба

які

подавати

дитина

залякування

має.

та

у

доступній

Говорити

з

нав’язування

формі

підлітками

якоїсь

і

з

треба

думки,

без

пресингу та з урахуванням того, наскільки складний їхній світ.

Як підтримати дитину, коли ви не поруч

Навіть

найкращі

розмови

не

означають,

що

дитина

відтепер

буде

на

100% з вами відверта і йтиме до вас із своїми страхами чи сумнівами. Це не означає, що ви щось зробили не так. Хлопець чи дівчина мають свої

кордони,

належатиме

тож

природно,

тільки

їм.

Але

що

й

тут

якась ви

частина

можете

їхнього

підтримати

життя дитину.

Поговоріть з нею про те, що вона може зробити, навіть якщо не буде готова

розкритися

вам.

Наприклад,

звернутися

до

іншого

довіреного

дорослого чи на гарячу лінію. Існують сервіси спеціально для підлітків і ті,

що

працюють

і

з

дорослими,

і

з

дітьми.

Розкажіть

дитині

про

них

і

залиште контакти. Так вона зможе отримати підтримку, навіть якщо не казатиме про це вам.

Ось куди, зокрема, дитина може звернутися:

Національна

гаряча

(безкоштовно

з

лінія

для

мобільного

дітей

та

та

молоді:

стаціонарного

0

800

телефона

500

225

по

всій

Україні), 116 111 (безкоштовно з мобільного телефона),

Гаряча

лінія

з

протидії

торгівлі

людьми,

запобігання

та

протидії

домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей: 1547 (безкоштовно),

Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації («Ла Страда — Україна»): 0

800

500

335

(безкоштовно

зі

стаціонарних

телефонів)

або

116

(безкоштовно з мобільних телефонів).

У

минулому

сексуальній

освіті

дітей,

що

дорослішають,

приділяли мало уваги. Певно, принаймні деякі наші читачі на власному досвіді знають, як це відбувалося. Тема була у повітрі, усі про неї знали, але не говорили — бо це соромно і табу. У родинах про

часто

таке

покоління

трималися

думати.

дорослих

шкідливої практики.

такого

Виростеш є

—

принципу: взнаєш».

можливість

не

«Ще У

малий/мала

теперішнього

продовжувати

цієї

123

на часі

12

Ось головні ідеї, які варто передати підлітку чи підлітці у розмові про секс:

взаємна згода дуже важлива;

секс — частина дорослого життя, і він має бути відповідальним та безпечним для обох партнерів;

повага між партнерами та саме партнерство цінні;

у партнерстві важать відкрите спілкування, компроміси і можливість обговорювати будь-які питання без сорому і страху;

мати питання — нормально і важливо;

про те, що турбує чи цікавить, можна і треба спитати у батьків чи фахівців.

Важливо, про

те,

щоб

що

хлопцями,

підлітки

мали

відбувається

і

з

у

дівчатами.

інформацію

цей

Тож

час

варто

і

з

без

стереотипів, сексизму та з повагою розповісти про

фізіологічну

дівчат,

а

також

різницю

та

менструацію

про

що

готовність

те,

у

до

статевого акту у дівчат та хлопців різна.

Говорячи

з

підлітками

про

секс,

дуже

важливо

не

перетнути тонкої межі між захистом, застереженням — і

пресингом,

нав’язуванням відкриті

і

особистість,

звинувачуванням, власної

дбайливі. і

вона

Застерігайте

думки

з

Пам’ятайте,

має

щодо

право

на

ризиків,

контролем

іншого. що

дитина

власний але

Тож

час

без

— і

та

будьте це

довіру.

сарказму,

підкреслюйте, що вона має власну відповідальність, а ви їй довіряєте. Поважайте дитину та її приватність.

Не

принижуйте

Важливо, обговорювати свої

страхи

Уникайте не

і

не

щоб секс

та

із

применшуйте

цієї

та

теми,

того,

—

довірити

це

І,

мовчіть

наскільки

життя дитини важливе для вас.

їм

безпечно.

критики. не

дитину.

відчувала:

рідними,

таємниці

знецінення

ігноруйте

соромте

вона

звісно, та

не

особисте

партнерський матеріал

14

Шкірі потрібна турбота: як подбати про неї восени і взимку

Часто про догляд за шкірою восени і взимку згадують тоді, коли з’явилися проблеми: шкіра потріскалася — час її рятувати. Це момент купувати новий крем та робити різноманітні процедури. Але поява симптомів означає, що справжня проблема почалася раніше: зазнав пошкоджень гідроліпідний шар. Що це таке, чому це важливо знати і як допомогти шкірі відновитися?

Як працює гідроліпідний шар

Захист організму від дії факторів довкілля, які можуть бути агресивними, — одна з основних функцій шкіри. Таку здатність цьому органу забезпечує передовсім її роговий, верхній шар шкіри, що складається з клітин корнеоцитів та міжклітинних жирів. Жири епідермісу, а також піт, себум та інші речовини і є складовими гідроліпідного шару шкіри. Він утримує вологу та електроліти у шкірі, а також перешкоджає агресивним речовинам із зовнішнього середовища потрапляти всередину, бо якщо це станеться, може виникнути алергічна реакція чи подразнення. Гідроліпідному шару допомагає мікробіом — бактерії та інші мікроорганізми на поверхні шкіри. Вони долучаються до утворення деяких жирів і діють проти патогенів, а жири та інші компоненти, своєю чергою, слугують їжею для бактерій. У холодний період року шкіра стикається із кількома викликами одночасно: холодна погода з вітрами, пересушене опаленням повітря і гаряча вода, якою хочеться мити руки та вмиватися, а потім ще довгенько полежати у ванні. Через низьку температуру шкіра втрачає жири, через високу — вологу, тож гідроліпідний шар слабшає, зазнає пошкоджень, а у тріщинки потрапляють патогенні мікроорганізми та подразники. Врешті шкіра не може якісно захищатись, а також стає шорсткою, може тріскатись та подразнюватись.

Як захистити шкіру у холодний час року Шкіра, як і будь-який інший орган, потребує турботи, яка забезпечить здоров’я. У холодний час року цьому варто приділити більше уваги. Зокрема: захищати відкриті ділянки тіла одягом,

дбати про умови у приміщенні, де ви перебуваєте. Вологість повітря має складати не менше 60%, а температура — не більше 21 градусу,

продовжувати користуватися SPF,

дбати про очищення, зволоження і живлення шкіри. Це актуально і для дорослих, і для дітей — будь-якого віку, зокрема і немовлят. Крім того, особливу увагу у холодний час року варто приділити шкірі, що схильна до атопії, адже у цей період атопічний дерматит має тенденцію до загострення.

Як обрати доглядову косметику на осінь та зиму Очищення, зволоження та живлення забезпечить дерматологічна косметика. Але варто подбати про те, щоб вона дійсно максимально вдовольняла потреби шкіри і при тому була безпечною. Лінійка ЛІПІКАР від La Roche-Posay саме така. Придивіться до неї, якщо шукаєте розумний та дієвий догляд на осінь та зиму для всієї родини. Адже:

у лінійці ЛІПІКАР є засоби для очищення, зволоження та захисту. Вони сприяють відновленню захисної функції шкіри та забезпечують відчуття тривалого комфорту навіть для дуже сухої шкіри,

можна обрати форму засобу, що буде комфортнішою та більше підходитиме, Очищати шкіру можна крем-гелем ЛІПІКАР СИНДЕТ АП+ чи ЛІПІКАР ОЛІЄЮ АП+, а зволожувати та захищати — ЛІПІКАР БАЛЬЗАМОМ АП+М чи ЛІПІКАР БАЛЬЗАМОМ ЛАЙТ АП+М,

засоби підходять дорослим та дітям, зокрема немовлятам, тож ними можуть користуватися усі члени сім’ї. Адже ЛІПІКАР БАЛЬЗАМ АП+М протестований від 0 до 100 років (33 клінічних дослідження, 14000 осіб віком від 0 до 104 років),

продукти дбають і про мікробіом, адже бренд La Roche-Posay досліджує його вже понад 10 років і має сильну експертизу у цій галузі,

засоби розроблені під дерматологічним контролем та рекомендовані дерматологами. Догляд за шкірою та турбота про її захисні властивості — це внесок у загальне здоров’я. А ще мінус дискомфорт, ризик інфекції та необхідність рятувати ситуацію, якщо шкіра не впорається з агресивним середовищем. Тож дбати про неї також означає змінювати на краще якість життя.

15

16

Календар щеплень — 2026

З 1 січня 2026 року в Україні почне діяти новий календар щеплень. У ньому з’явилася обов’язкова безоплатна вакцинація від вірусу папіломи людини, що раніше у нашій країні не проводилася, а деякі щеплення відтепер робитимуться в інший час та іншою кількістю доз. Разом з інфекціоністкою Альоною Ардинською розбиралися, як виглядає новий національний календар щеплень.

Зміни до національного календаря щеплень обговорювалися давно, і от тепер його прийнято офіційно. Як кажуть представники профільних відомств, переглядати план імунізації — звична світова практика. Вона дозволяє ставати ближчими до сучасних стандартів.

Альона Ардинська, інфекціоністка клінік «Лама Лу»

У новому календарі змінилися терміни введення деяких вакцин (детальніше про це далі). Цей час для кількох щеплень узгодився, тож можна більше використовувати багатокомпонентні вакцини. Так родини зможуть захистити малюків за меншу кількість візитів, а діти менше стресуватимуть.

17

Що

ж

до

щеплення

вакцини

змінили

Федора

Лапія,

від

через

голови

імунопрофілактики,

у

кору,

краснухи

ситуацію

із

паротиту,

то

графік

захворюваністю

на

кір

Національної

нашій

країні

та

технічної

дедалі

групи

більше

в

введення

Україні.

експертів

малят

з

Зі

цієї слів

питань

дошкільного

віку

зустрічається з цим інфекційним захворюванням. Щоб захистити їх, другу дозу вакцини від кору відтепер вводитимуть не у 6 років, як раніше, а у 4 роки.

Що нового у календарі щеплень на 2026 рік:

БЦЖ (щеплення від туберкульозу) — відтепер робитиметься раніше, у першу добу життя,

гепатит В — у пологовому будинку всіх малят більше не щепитимуть, натомість робитимуть це у 2, 4, 6 та 18 місяців. Так вакцинація від гепатиту В співпаде з іншими плановими щепленнями, і малюка можна буде захистити комбінованими вакцинами. А у пологовому вакцинуватимуть тільки немовлят із певних категорій та груп ризику;

поліомієліт — жива оральна вакцина у вигляді крапель більше не використовуватиметься, натомість буде застосовуватися лише інактивована. Щеплення у 14 років скасовано. Малюків вакцинуватимуть п’ять разів — у 2, 4, 6, 18 місяців, а також у 6 років;

хіб-інфекція (гемофільна інфекція типу b) — тепер малят вакцинуватимуть чотири рази, у 2, 4, 6 та 18 місяців. Це дозволить використовувати комбіновані вакцини;

кір, паротит, краснуха (КПК) — схема залишилася дводозною, але друге щеплення тепер робитимуть раніше. Малят вакцинуватимуть у 12 місяців та у 4 роки,

вірус папіломи людини (ВПЛ) — щеплення введено до українського календаря. Вакцинуватимуть дівчат віком 12—13 років.

Щеплення від кашлюку, дифтерії та правця (АКДП) залишилося у календарі без змін. Його робитимуть у 2, 4, 6 та 18 місяців, у 6 та 16 років і надалі кожні 10 років. Усі перелічені щеплення українські діти можуть отримати безкоштовно.

Нагадаємо

також,

щеплення

називають

що

існують

вакцини,

якими

рекомендованими,

держава

або

ж

не

забезпечує.

необов’язковими

—

Такі на

противагу обов’язковим, що є у національному календарі. Це створює хибну картину, що «необов’язкові» щеплення захищають від «нестрашних» інфекцій. Насправді

ж

поділ

захисту

на

обов’язковий

і

рекомендований

має

в

основі

фінансові можливості держави: якісь із вакцин вона забезпечує, а якісь ні. Тож щеплення

із

рекомендованого

власним коштом.

списку

не

менш

важливі

і

їх

варто

зробити

18

19

Більше про здоров’я читайте на наших майданчиках!

фейсбук

інстаграм

сайт

телеграм