їх справді дуже багато. Гастроентерологи, педіатри, психіатриня, психотерапевтка, дієтологиня — голоси та обличчя «InfoЛама» у жовтні. У нашому фокусі діти та дорослі, фізичне та ментальне здоров’я, а ще розмови про харчування і підтримку. Нехай вам буде цікаво і тепло на цих сторінках разом з нами! Принагідно і як завжди дякуємо Силам оборони України за те, що маємо можливість жити, працювати, планувати — хай навіть на тиждень чи новий
серця і донати там, де ви.
Побачимося у листопаді. Лю вас, як завжди
З любов’ю, команда «InfoLama»:
Олена Луцька — шеф-редакторка, а також засновниця та натхненниця бренду «Лама Лу», педіатриня, дитяча інфекціоністка, письменниця, співавторка книг «Мамо, тату, не хвилюйтеся!» і «Перший рік турботи та любові»
Тетяна Логвиненко — головна редакторка, а також редакторка, копірайтерка, письменниця, співавторка
4
Усе, що треба знати про лихоманку у дитини 10
15
та їжу як метод профілактики
19
Передменструальний
і як діяти
«У дитини 38,2!» — «Та вже викликай швидку!»
Такий діалог точно звучав у кожній родині, де
є маля. Температура — це дуже страшно.
Дитина горить, можуть бути фебрильні
судоми… А часом взагалі малюк весь
гарячий, але грається, наче нічого й не
сталося — дуже підозріло. Насправді ж ні,
каже лагідна педіатриня Ірина Діденко.
Температура сама по собі не хвороба, а
дитина може бути активною, навіть якщо у
сильна лихоманка, і це нормально. Докладно
розпитали лікарку про високу температуру і дітей
Лихоманка — це нормальна реакція на різноманітні стани, найчастіше на інфекцію. Підвищену температуру часто
вважають окремою проблемою, майже хворобою. Однак насправді це лише однака того, що захисні сили організму намагаються
впоратися з інфекцією. Тож не треба боятися температури як такої: загрозу становлять тільки зневоднення, фебрильні судоми чи тяжкі інфекції. Про них йтиметься далі.
на температуру. Якщо дитина активна і поводиться як зазвичай, навіть
при 39 градусах її стан не є невідкладним. Коли ж млява, не п’є, погано дихає, реакції загальмовані, це червоні прапорці — навіть за 37,5 терміново потрібен лікар.
Ірина Діденко, педіатриня клінік «Лама Лу»
іти різного віку реагують на лихоманку по різному. Новонароджені особливі.
у цьому нема необхідності, якщо малюку більше трьох місяців,
температуру нижче 38,9 градусів, а у
зазвичай. Сенс лікування
Звісно, ні. Температура не піднімається сама собою, безконтрольно. Цим процесом керує центр терморегуляції у мозку. З його подачі
тіло піднімає температуру так, щоб
активувалася потрібна імунна відповідь. Тож навіть якщо дитину лихоманить до 40 градусів, мозок буде в порядку. Неконтрольовано температура може підійматися тільки при тепловому ударі, наприклад якщо дитина
перегрівається на сонці чи у машині. Це
небезпечно. Але причина у цьому випадку
зовнішня
А ефекту такі способи не приносять, бо лихоманка — це внутрішний процес, а не надлишок тепла на поверхні тіла.
Обгортати мокрим рушником чи класти у холодну ванну. Температуру збити так не вийде, натомість маля може отримати судинний спазм та озноб. А лихоманка посилиться, адже організм намагатиметься зігрітися і ще підвищить температуру. Єдине, що може спрацювати, — обтирання водою кімнатної температури (але, знов-таки, не холодною).
Загорнути у три ковдри та поїти чаєм з малиною, медом та лимоном. Тепле (не гаряче) пиття
доречним — воно захистить від зневоднення. А от ковдри
нашкодять, адже перегріватимуть дитину.
Малюків напувають гарячим та
ковдрами, зокрема, і для того, щоб
пітніли. Мовляв, щоб одужати, треба «пропотіти». Так, піт справді охолоджує тіло. Але з ним організм також втрачає рідину, тож така штучна стимуляція потовиділення може призвести до зневоднення. А ковдри, зновтаки, перегріватимуть дитину.
Дати анальгін, бо «колись так завжди робили». Анальгін (метамізол) та аспірин дітям не рекомендовані. Анальгін може призводити до небезпечного ускладнення кровотворення (агранулоцитозу), а аспірин — викликати синдром Рея, смертельно небезпечний стан.
педіатриня, дієтологиня, консультантка
особливості, і через медичні проблеми, зокрема рефлюкс чи алергію
Що таке функціональні та проблемні болі у животі
Біль у животі — одна з причин, що найчастіше приводять батьків з дітьми до дитячого гастроентеролога. Але не завжди він означає хворобу органів шлунково-кишкового тракту. У багатьох випадках після обстежень виявляється, що біль є функціональним, тобто у дитини
немає порушень анатомії, утворень, запалення, інфекції. Однак є дискомфорт, від якого малюк страждає, не може бути активним, це заважає йому якісно жити.
На противагу функціональному, існує й органічний біль у животі — той, що
причину. Про нього повідомляють такі тривожні симптоми, як біль, що виникає вночі, втрата ваги, тривалі розлади випорожнення, постійне блювання,
Запальні захворювання кишківника — це хронічні
прогресуючі захворювання, яких існує ціла група, але
найбільш розповсюджені і, певно, найвідоміші — хвороба Крона та виразковий коліт. Кількість випадків таких хвороб
зростає. ЗКК впливають на багато сторін життя, і часто здорові люди навіть не замислюються, що таке можливо. Наприклад, тим, хто має такі захворювання, може бути складно вчитися, працювати, займатися спортом чи
подорожувати. Найпростіші щоденні справи сильно
ускладнюються. Доводиться постійно планувати, часто ходити до туалету, регулярно відвідувати лікарів та лягати у
лікарню, приймати ліки за складними схемами і
побічним ефектам. У таких людей може
«Усі питання про харчування дітей та їхні
харчову поведінку, меню
дитини на другому році життя
лагідних гастроентерологів.
Дієтологія — прекрасний інструмент, яким можна впливати на різні
у пубертат.
людина із усталеними харчовими звичками, міняти їх справді непросто. Навіть якщо вона має мотивацію і розуміє, що це треба зробити, бо стан, що є, дуже впливає
здоров’я, старається і докладає зусиль. Відсотків 70, за моїми спостереженнями, дають відкат назад, бо їм несмачно, нецікаво, і взагалі не виходить. З кимось це стається через місяць, з кимось через рік, але люди все одно повертаються до звичного стилю харчування. Тому багато хто, коли чує, що треба буде змінювати харчування, зупиняється і не йде до дієтолога.
Рекомендації мають сенс, коли зрозуміло, як ними користуватися і як з ними жити.
Ще важить організаційний момент. Ті, у
кого не виходить, часто не можуть саме
організувати процес. Щоб змінювати
харчування, треба мати потрібні
продукти, час на приготування. Тому
просто рекомендації відмовитися від
ось цього і їсти ось це — вони не
працюють. Людині треба пояснювати, як це можна зробити, забезпечити свій
побут, щоб виходило. Вона має
розуміти, які продукти тримати вдома, як робити заготовки, що можна
приготувати швидко, як діяти в гостях — що можна, а що ні. Власне, це про
харчову поведінку, про те, як поводитися, а не просто про білки, жири та вуглеводи. Я на консультації
витрачаю, мабуть, найбільше часу саме на це. Пояснюю також, що смакові рецептори дуже адаптивні.
існує — передменструальний
тривогу та дратівливість,
з’являються думки про самоушкодження чи самогубство. ПМДР,
знеболювальними. ПМДР — серйозніший стан, що потребує
Симптоми
депресивний настрій, сум, відчуття безнадії
неважливості, зміни настрою, висока тривожність, відчуття сильного напруження, перебування «на межі», перенавантаження чи можливості втратити контроль, самокритичні думки та висока чутливість до відмов,
конфлікти з колегами, друзями, партнерами, членами родини,
зміни у режимі сну — безсоння чи сонливість,
зміни апетиту — його відсутність або переїдання чи сильне бажання певних
продуктів, зниження інтересу до звичних активностей,
брак енергії, труднощі з концентрацією, бажання плакати, думки про самогубство, фізичні симптоми — головний біль, збільшення ваги, чутливість грудей, здуття, біль у суглобах та м’язах.
Ці симптоми можуть свідчити як про ПМДР, так і про інші стани чи захворювання. Через це жінки часто відкладають розмову з лікарем і не отримують вчасної допомоги. Щоб подбати про себе, якомога швидше зверніться до фахівця, коли помітили, що у другій половині циклу:
емоції стали значно інтенсивнішими, ніж це бувало зазвичай, фізичні симптоми ПМС почали виявлятися сильніше, тобто стали більш відчутними чи надокучливими або ж до звичних додалися нові, симптоми порушують ваше звичне життя і заважають працювати, спілкуватися, виконувати
ПМДР — хронічний стан, і він потребує
лікування. Для цього лікар може рекомендувати:
зміни у харчуванні, зокрема відмову
від кофеїну та деяких продуктів,
регулярну фізичну активність, що
сприятиме покращенню настрою,
вправи, що допомагають контролювати
стрес,
антидепресанти — селективні
інгібітори зворотного захоплення
серотоніну (СІЗЗС),
добавки на кшталт вітаміну В6, магнію та кальцію,
протизаплідні пігулки,
знеболювальні, що полегшуватимуть фізичні симптоми,
психотерапію.
комбінувати підходи:
хронічними болями.
