Телепортація у Святому Письмі Авакум Бел і дракон 1:33-42 33 Був же в Юдеї пророк, на ім'я Аввакум, який зварив юшку, розламав хліб у мисці та йшов у поле, щоб принести її женцям. 34 Ангел же Господній сказав до Аввакума: «Іди, віднеси обід, який маєш, до Вавилону до Даниїла, що в лев'ячій ямі». 35 А Аввакум сказав: «Господи, я ніколи не бачив Вавилона, і я не знаю, де та яма». 36 Тоді Ангел Господній схопив його за вінець, поніс його за волосся голови, і, палаючи духом своїм, поставив його у Вавилоні над ямою. 37 І Аввакум вигукнув, кажучи: «Даниїле, Даниїле, візьми обід, який послав тобі Бог». 38 І сказав Даниїл: «Ти згадав мене, Боже, і не покинув тих, хто шукає Тебе та любить Тебе». 39 Даниїл устав і почав їсти, а Ангел Господній негайно поставив Аввакуха на його місце. 40 На сьомий день цар пішов оплакувати Даниїла. І, прийшовши до ями, зазирнув у неї, аж ось Даниїл сидів. 41 Тоді цар вигукнув гучним голосом, кажучи: «Великий Ти, Господи, Бог Даниїла, і немає іншого, крім Тебе!» 42 І витягнув його, та й повкидав до ями тих, хто був причиною його погибелі; і вони були пожерті миттю перед його обличчям.
Ангел Рафаель Товіт 12:1-22 1 Товит покликав свого сина Товію та й сказав йому: «Сину мій, подбай, щоб чоловік отримав свою платню, яка була з тобою, і дай йому ще більше». 2 Товія ж сказав йому: «Отче, мені не завадить дати йому половину того, що я приніс.» 3 Бо він повернув мене до тебе безпечно, і дружину мою зцілив, і гроші мені приніс, і тебе також уздоровив. 4 Тоді старий сказав: «Це належить йому». 5 І покликав він ангела, і той сказав йому: Візьми половину всього, що ти приніс, і йди безпечно. 6 Тоді він відвів їх обох набік і сказав їм: «Благословляйте Бога, хваліть Його, звеличуйте Його та хваліть Його за те, що Він учинив для вас перед усіма живими. Добре славити Бога, звеличувати Його ім'я та з честю звіщати діла Божі; тому не лінуйтеся хвалити Його». 7 Добре зберігати таємницю царя, але честь відкривати діла Божі. Чини добро, і ніяке зло не торкнеться тебе. 1
Телепортація у Святому Письмі
8 Молитва добра з постом, милостинею та праведністю. Мало з праведністю краще, ніж багато з неправдою. Краще давати милостиню, ніж збирати золото. 9 Бо милостиня визволяє від смерті й очищає від усякого гріха. Ті, хто чинить милостиню та праведність, будуть наповнені життям. 10 А ті, хто грішить, є ворогами власного життя. 11 Я не приховаю від вас нічого. Бо я сказав: Добре зберігати таємницю царя, але чесно відкривати діла Божі. 12 Отже, коли ти молився та Сара, невістка твоя, Я згадував молитви твої перед Святим; і коли ти ховав померлого, Я також був з тобою. 13 І коли ти не забарився встати та залишити свій обід, щоб піти та накрити мертвих, твоє добре діло не було приховане від мене, бо я був з тобою. 14 А тепер Бог послав мене зцілити тебе та невістку твою Сару. 15 Я — Рафаїл, один із семи святих ангелів, що підносять молитви святих і входять і виходять перед славою Святого. 16 Тоді вони обидва злякалися й упали обличчям долілиць, бо боялися. 17 Він же сказав їм: «Не бійтеся, бо вам буде добре; за це славте Бога». 18 Бо я прийшов не з моєї ласки, а з волі Бога нашого; тому славте Його повіки. 19 Усі ці дні Я з'являвся вам, але не їв і не пив, але ви бачили видіння. 20 Тож тепер дякуйте Богові, бо я йду до Того, Хто послав Мене; але все, що сталося, запишу в книгу. 21 А коли вони встали, то більше його не бачили. 22 Тоді вони сповідали великі та дивовижні діяння Божі, і як ангел Господній з'явився їм.
Єзекіїль Єзекіїля 3:12-15 12 Тоді дух підняв мене, і я почув позаду себе гучний голос, який кликав: Благословенна слава Господня з місця Його! 13 Я також чув шум крил живих істот, що торкалися одне одного, і шум коліс навпроти них, і гучний шум великого гуркоту. 14 І підняв мене дух, і забрав мене, і я пішов у гіркоті, у розпалі духа свого, але рука Господня була наді мною сильна. 15 Тоді я прийшов до полонених у Телавібі, що жили над річкою Кевар, і сів там, де сиділи вони, і пробув там серед них сім днів, здивований. Єзекіїля 8:1-4 1 І сталося шостого року, шостого місяця, п'ятого дня місяця, як я сидів у своєму домі, а старші Юди сиділи переді мною, то рука Господа Бога зійшла там на мене. 2 І я побачив, і ось подоба, ніби вигляд вогню, від вигляду стегон його й донизу – вогонь, а від стегон його й догори – ніби вигляд сяйва, ніби колір бурштину. 3 І простягнув Він подобу руки, і схопив мене за кучерявину голови; і Дух підняв мене між землею та небом, і привів мене у видіннях Божих до Єрусалиму, до дверей внутрішньої брами, що звернені на північ, де було місце боввана ревнощів, що викликав ревнощі. 4 І ось, слава Бога Ізраїлевого була там, згідно з видінням, яке я бачив у рівнині.
Ісус Христос Матвія 4:1-11 1 Тоді Дух повів Ісуса в пустелю, щоб диявол спокушав Його.
2
Телепортація у Святому Письмі
2 І, постивши сорок днів і сорок ночей, Він нарешті зголоднів. 3 І, підійшовши до Нього спокусник, Він сказав: «Якщо Ти Син Божий, скажи, щоб це каміння стало хлібом». 4 Він же відповів і сказав: « Написано: «Не хлібом єдиним житиме людина, але кожним словом, що виходить із уст Божих». 5 Тоді диявол бере Його у святе місто та ставить Його на крилі храму, 6 і каже Йому: Коли Ти Син Божий, кинься додолу, бо написано: «Він ангелам Своїм накаже про Тебе, і на руках понесуть Тебе, щоб Ти не вдарився об камінь ногою Своєю». 7 Ісус сказав йому: « Знову написано: «Не спокушай Господа Бога твого». 8 Знову диявол бере Його на дуже високу гору, і показує Йому всі царства світу та славу їхню; 9 І каже Йому: Усе це дам Тобі, якщо Ти впадеш і поклонишся Мені. 10 Тоді Ісус каже йому: « Відійди від мене, сатано, бо написано: «Господу Богу твоєму поклоняйся і Йому єдиному служи». 11 Тоді диявол покинув Його, і ось, ангели приступили й служили Йому. Луки 4:1-13 1 Ісус же, сповнений Духа Святого, повернувся з Йордану, і Дух повів Його в пустелю, 2 Сорок днів спокушаний дияволом, і в ті дні Він нічого не їв; а коли вони минули, нарешті зголоднів. 3 І диявол сказав Йому: Якщо Ти Син Божий, скажи цьому каменю, щоб він став хлібом. 4 Ісус же відповів йому, кажучи: « Написано: «Не хлібом єдиним житиме людина, але кожним словом Божим». 5 І диявол, візьнявши Його на високу гору, показав Йому всі царства світу вмить часу. 6 І диявол сказав Йому: Усю цю владу та славу їхню дам Тобі, бо вона мені передана, і кому хочу, тому дам її. 7 Тож, якщо Ти поклонишся мені, усе буде Твоїм. 8 Ісус же відповів і сказав йому: « Відійди від Мене, сатано, бо написано: Господу Богу твоєму поклоняйся і Йому єдиному служи». 9 І привів Його до Єрусалиму, поставив Його на крилі храму та й сказав Йому: «Якщо Ти Син Божий, кинься звідси додолу!» 10 Бо написано: «Він накаже Своїм ангелам про Тебе берегти Тебе». 11 І на руках понесуть тебе, щоб ти не вдарився об камінь ногою своєю. 12 Ісус же, озвавшись, сказав йому: « Сказано: Не спокушай Господа Бога твого». 13 А коли диявол закінчив усі спокуси, він відійшов від Нього на деякий час. Луки 24:13-53 13 І ось, двоє з них того ж дня пішли до села, що зветься Еммаус, що було від Єрусалиму стадій на шістдесят. 14 І вони розмовляли між собою про все те, що сталося. 15 І сталося, як вони розмовляли між собою та міркували, Сам Ісус наблизився та й пішов з ними. 16 Але їхні очі були стримані, щоб вони не пізнали Його. 17 І сказав Він їм: Що це за розмови ви маєте між собою, ідучи, та сумні? 18 Один же з них, на ім'я Клеопа, відповів і сказав Йому: «Невже Ти єдиний приходько в Єрусалимі, що не знаєш про те, що сталося там цими днями?» 19 І сказав Він їм: Що ж? А вони відказали Йому: Щодо Ісуса з Назарету, що був Пророк, могутній у ділі й слові перед Богом і всім народом, 20 І як первосвященики та наші правителі видали Його на засудження до смерті та розіп'яли Його.
3
Телепортація у Святому Письмі
21 Ми ж сподівалися, що це Він мав визволити Ізраїля. А крім того, сьогодні вже третій день, як це сталося. 22 Також деякі жінки з нашого товариства, які були рано біля гробу, здивували нас; 23 А коли тіла його не знайшли, то прийшли й сказали, що бачили видіння ангелів, які казали, що він живий. 24 Дехто з тих, що були з нами, пішли до гробу й знайшли все так, як жінки казали; Його ж вони не бачили. 25 Тоді Він сказав їм: « О, нерозумні та повільні серцем, щоб повірити всьому, що говорили пророки!» 26 Хіба ж Христу не належало було це постраждати, і ввійти у Свою славу? 27 І, почавши від Мойсея та всіх пророків, Він вияснював їм те, що стосувалося Його з усього Писання. 28 І вони наблизилися до села, куди йшли; а він удавав, ніби хоче йти далі. 29 Вони ж наполягали на ньому, кажучи: «Залишайся з нами, бо вже вечір, і день схилився». І він увійшов, щоб перебути з ними. 30 І сталося, як Він сидів з ними за столом, то взяв хліб, поблагословив, розламав і дав їм. 31 І відкрилися їм очі, і вони пізнали Його; і Він зник з очей їхніх. 32 І сказали вони один одному: Хіба не палало наше серце в нас, коли Він розмовляв з нами дорогою та коли пояснював нам Писання? 33 І вони встали тієї ж години, повернулися до Єрусалиму та знайшли зібраних разом одинадцятьох і тих, хто був з ними, 34 кажучи: Господь справді воскрес і з'явився Симону. 35 І вони розповіли, що сталося дорогою, і як вони пізнали Його в ламанні хліба. 36 І коли вони це говорили, Сам Ісус став посеред них і промовив до них: « Мир вам!» 37 Вони ж були налякані та злякані, і думали, що бачили духа. 38 І сказав Він їм: « Чого ви стривожені? І чому такі думки виникають у ваших серцях?» 39 Подивіться на Мої руки та Мої ноги, це Я Сам; доторкніться до Мене та переконайтеся, бо дух не має тіла й кісток, як бачите, що Я маю. 40 І, сказавши це, Він показав їм руки та ноги. 41 А коли вони ще не вірили з радості та дивувалися, Він сказав їм: Чи маєте ви тут якусь їжу? 42 І вони дали Йому шматок печеної риби та шматок стільника. 43 І він узяв і їв перед ними. 44 І сказав Він їм: « Це ті слова, що Я говорив вам, коли ще був з вами, що має збутися все, що написано про Мене в Законі Мойсеєвому, і в Пророків, і в Псалмах». 45 Тоді Він відкрив їм розум, щоб вони зрозуміли Писання, 46 і сказав їм: «Так написано, і так належало Христу постраждати й воскреснути з мертвих третього дня, 47 І щоб покаяння та прощення гріхів проповідувалося в Його ім’я між усіма народами, починаючи з Єрусалиму. 48 І ви свідки цього. 49 І ось, Я посилаю на вас обітницю Мого Отця; ви ж залишайтеся в місті Єрусалимі, доки не одягнетеся силою згори. 50 І вивів їх аж до Віфанії, і, піднявши руки Свої, благословив їх. 51 І сталося, коли Він благословляв їх, Він відлучився від них і вознісся на небо. 52 І вони поклонилися Йому, і повернулися до Єрусалиму з великою радістю. 53 І постійно перебували в храмі, славлячи та благословляючи Бога. Амінь. Івана 6:16-21 16 А коли вже настав вечір, учні Його зійшли до моря,
4
Телепортація у Святому Письмі
17 І вони ввійшли в човен і попливли на той бік моря до Капернаума. А вже стемніло, а Ісуса не було до них. 18 І море збурилося через сильний вітер, що дув. 19 Пропливши ж вони стадій двадцять п'ять чи тридцять, вони побачили Ісуса, що йшов по морю і наближався до човна, і злякалися. 20 Він же їм каже: « Це Я, не бійтеся». 21 Тоді вони охоче прийняли Його в корабель, і корабель зараз же пристав до землі, куди вони пливли.
Філіп Дії 8:26-40 26 І Ангел Господній промовив до Пилипа, кажучи: Устань та йди на південь, дорогою, що веде з Єрусалиму до Гази, що пустельна. 27 І він устав і пішов. Аж ось муж ефіопський, скопець, дуже впливовий при Кандації, цариці ефіопської, який був доглядачем усіх її скарбів, і прийшов до Єрусалиму поклонитися, 28 Він повертався, сидячи на своїй колісниці, і читав пророка Ісаю. 29 Тоді Дух сказав Пилипу: «Підійди ближче та приєднайся до цієї колісниці». 30 А Филип підбіг до Нього, і почув, як той читає пророка Ісаю, і сказав: Чи розумієш, що читаєш? 31 А той відказав: «Як можу я, коли хтось не наставить мене?» І попросив Пилипа піднятися та сів із ним. 32 Місце ж Писання, яке він читав, було таке: «Немов вівцю на заріз Його вели, і як ягня німе перед стрижлем своїм, так Він не відкривав уст Своїх». 33 У Його приниженні суд Йому забрано, і хто розповість про Його рід? Бо життя Його забрано з землі. 34 А євнух відповів Пилипу й сказав: «Прошу тебе, про кого це говорить пророк? Про себе чи про когось іншого?» 35 Тоді Пилип відкрив уста свої, почав від того ж Писання та благовістив йому про Ісуса. 36 І, йдучи дорогою, вони прийшли до якоїсь води. І скопець сказав: «Ось вода; що заважає мені охреститися?» 37 А Пилип сказав: «Якщо віруєш усім серцем своїм, то можна». А той відповів і сказав: «Я вірую, що Ісус Христос є Син Божий». 38 І він звелів зупинити колісницю; і вони обоє зійшли у воду, як Пилип, так і скопець; і він охрестив його. 39 А коли вони вийшли з води, Дух Господній підхопив Пилипа, так що скопець більше його не бачив; і він пішов своєю дорогою, радіючи. 40 Филип же опинився в Азоті; і, проходячи, проповідував по всіх містах, аж поки не прийшов до Кесарії.
Павло Я знав чоловіка в Христі, що чотирнадцять років тому (чи в тілі, не знаю, чи без тіла, не знаю: Бог знає;), що був узятий аж до третього неба. І я знав такого чоловіка (чи в тілі, чи без тіла, не знаю: Бог знає;), що він був узятий до раю, і чув невимовні слова, яких людині не годиться вимовляти. 2 Коринтян 12:2-4
5
Телепортація у Святому Письмі
Енох І сталося, коли Енох розповів своїм синам, ангели взяли його на крила свої, і понесли його на перше небо, і поставили його на хмарах. І там я подивився, і знову подивився вище, і побачив ефір, і вони поставили мене на перше небо, і показали мені дуже велике море, більше за земне море. Таємниці Еноха 3:1 Коли Енох заговорив до людей, Господь послав темряву на землю, і стала темрява, і вона покрила тих людей, що стояли з Енохом. І вони підняли Еноха на найвище небо, де Господь; і Він прийняв його та поставив його перед собою, і темрява зникла з землі, і знову настало світло. І люди побачили та не зрозуміли, як Еноха було взято, і прославили Бога, і знайшли сувій, на якому було написано «невидимий Бог»; і всі пішли до своїх домівок. Таємниці Еноха 67:1-2
6